Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.2 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 5584 165353 165343 2026-05-17T13:10:50Z Igor Kercsa 5504 одказ 165353 wikitext text/x-wiki {{Село Україны | назва = Кривлин | місцёва назва = {{lang-uk|Кривлин}} | область = [[Файл:Flag of Volyn Oblast.svg|20px]]&nbsp;Волиньска | район = [[Файл:Flag of Kovel raion.svg|20px]]&nbsp;[[Ковельскый район|Ковельскый]] | рада = Мельницька | код КОАТУУ = 722184302 | образок = | образок_розмір = | образок_підпис = | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | заложене = | перша писемна змінка = | жытелїв = 170 (2001) | розлога = | ref-розлога = | густота жытельства = | поштовы індексы = 45080 | телефон = 3352 | ґеоґрафічны коордінаты = {{coord|51|10|47|N|25|7|0|E|scale:30000}} | надморьска вышка = 173 | ref-надморьска вышка = | водойма = | адреса = 45080, Волиньска обл., Ковельскый р-н, с.Мельниця , тел. 96-5-18 | вебова сторінка = | картка = | прапор = | попис прапора = | ерб = | попис ерба = }} '''Кривлин''' ({{lang-uk|Кривлин}}) — [[село]] в Українї, [[Волиньска область|Волиньскій области]], [[Ковельскый район|Ковельскім районї]]. Жытелїв — 121 ([[2018]]). <ref>{{Cite web|url=https://velycka-gromada.gov.ua/strategichnij-plan-rozvitku-velickoi-gromadi-do-2022-roku-16-27-53-16-03-2020/|title=Стратегічний план розвитку Велицької громади до 2022 року {{!}} Велицька громада, Волинська область, Ковельський район|lang=uk|website=velycka-gromada.gov.ua|access-date=2026-05-16}}</ref> == Референції == {{reflist}} {{Ковельскый район}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Села Волиньской области]] dhg5pxvubwp9799ac4bsrnll89btxrk 165355 165353 2026-05-17T15:48:04Z Igor Kercsa 5504 доповненя 165355 wikitext text/x-wiki {{Село Україны | назва = Кривлин | місцёва назва = {{lang-uk|Кривлин}} | область = [[Файл:Flag of Volyn Oblast.svg|20px]]&nbsp;Волиньска | район = [[Файл:Flag of Kovel raion.svg|20px]]&nbsp;[[Ковельскый район|Ковельскый]] | рада = Мельницька | код КОАТУУ = 722184302 | образок = | образок_розмір = | образок_підпис = | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | заложене = | перша писемна змінка = | жытелїв = 170 (2001) | розлога = | ref-розлога = | густота жытельства = | поштовы індексы = 45080 | телефон = 3352 | ґеоґрафічны коордінаты = {{coord|51|10|47|N|25|7|0|E|scale:30000}} | надморьска вышка = 173 | ref-надморьска вышка = | водойма = | адреса = 45080, Волиньска обл., Ковельскый р-н, с.Мельниця , тел. 96-5-18 | вебова сторінка = | картка = | прапор = | попис прапора = | ерб = | попис ерба = }} '''Кривлин''' ({{lang-uk|Кривлин}}) — [[село]] в Українї, [[Волиньска область|Волиньскій области]], [[Ковельскый район|Ковельскім районї]]. Жытелїв подля списаня 2001 было 170 особ, подля новшых податок — 121 ([[2018]]).<ref>{{Cite web|url=https://velycka-gromada.gov.ua/strategichnij-plan-rozvitku-velickoi-gromadi-do-2022-roku-16-27-53-16-03-2020/|title=Стратегічний план розвитку Велицької громади до 2022 року {{!}} Велицька громада, Волинська область, Ковельський район|lang=uk|website=velycka-gromada.gov.ua|access-date=2026-05-16}}</ref> == Референції == {{reflist}} {{Ковельскый район}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Села Волиньской области]] inbtyp39volpj6gvlfytxcpc4eju5bf 0 10193 165354 113841 2026-05-17T15:43:08Z Halajkovič 33393 +доповнїня 165354 wikitext text/x-wiki '''Русиньска оброда''' (''Русиньска оброда на Словеньску''), скорочіня '''РОС''' є найвекша, найвызнамнїша і найстарша орґанізація заступуюча [[Русины|русиньску]] народностну меншыну на [[Словеньско|Словеньску]], котра є членом [[Світова рада Русинів|Світовой рады Русинів]]. Резіденція орґанізації „Русиньской оброды“ на Словеньску ся находить в [[Пряшів|Пряшові]]. Орґанізація мать на містах чіселны окресны і містны орґанізації РОС. Закладаючі згромаджіня Русиньской оброды ся одбыло [[17. новембер|17. новембра]] [[1990]] в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]]. Уж 23.-24. марца 1991 ся „Русиньска оброда“ і представителї русиньского руху з пятёх европскых державах і зо [[Северна Америка|Северной Америкы]] зышли в Меджілаборцях на Першім світовім конґресї Русинів,<ref>[http://www.lem.fm/v-midzhilabirtsyah-odkryiyut-pamyatnu-tablu-skr/ В Міджілабірцях одкрыють памятну таблу СКР]</ref> котрый мав про Русинів середнёй Европы великый вызнам в їх народнім возроджіню. == Зачаткы в Меджілабірчінї == Снагы Русинів о заложіню єднотной орґанізації, котра бы їх заступовала проти штатной моци, тырвали, такповіджено, 100 років, але конкретно к тому дошло аж із розпадом СССР і з посилнїнём думкы о Русиньскій обродї і, формално, єй першым зъяздом 17. новембра 1990, рік по зачатю такзваной нїжной револуції, котра поступно завершыла процес трансформації сполоченьского, културного і економічного жывота на теріторії Словеньской републікы. Іщі перед револуціёв в роцї 1989 приправив в середовиску Основной умелецькой школы в Меджілаборцях учітель і доктор педаґоґікы „Paeddr“ Михал Бицко выставу о [[Енді Варгол|Енді Варголови]]. Енді Варгол, америцькый умелець і філмарь, закладатель поп-арту во світовім уменю, быв сыном Русинів з недалекого села [[Микова]] при Меджілаборцях. Многы предметы і експонаты про споминану выставу были тогды пожычены од родин Завадьскых з Миковы і Противняковых з [[Выдрань|Выдрани]]. Выстава была в тых бурливых часах силным імпулзом про многых обывателїв Меджілаборцїв і іншпіровала плодны діскусії о русинстві. Уж рокы было очівісным фактом, же русиньска свідомость меджі людми екзістує, же є ту і чекать лем на приязну хвілю, жебы ся знову повно проявило. Тот час настав і в основі ся вшытко змінило 17. новембра 1989, кедь зачала нїжна револуція. Настали великы зміны, повороты, формовали ся новы цїлї нелем в сполочности, але ай в поглядах многых людей на нову реаліту. == Жрїдла == * [http://www.lem.fm/dnes-minat-25-rokiv-od-osnovayuchoy-gormadyi-ros/ 25 років Світового конґресу Русинів] == Референції == <references/> [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] [[Катеґорія:Организации в Словакии]] i8apixhukgi5zro4kutcg61chquzetv 165356 165354 2026-05-17T15:59:15Z Halajkovič 33393 /* Жрїдла */ 165356 wikitext text/x-wiki '''Русиньска оброда''' (''Русиньска оброда на Словеньску''), скорочіня '''РОС''' є найвекша, найвызнамнїша і найстарша орґанізація заступуюча [[Русины|русиньску]] народностну меншыну на [[Словеньско|Словеньску]], котра є членом [[Світова рада Русинів|Світовой рады Русинів]]. Резіденція орґанізації „Русиньской оброды“ на Словеньску ся находить в [[Пряшів|Пряшові]]. Орґанізація мать на містах чіселны окресны і містны орґанізації РОС. Закладаючі згромаджіня Русиньской оброды ся одбыло [[17. новембер|17. новембра]] [[1990]] в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]]. Уж 23.-24. марца 1991 ся „Русиньска оброда“ і представителї русиньского руху з пятёх европскых державах і зо [[Северна Америка|Северной Америкы]] зышли в Меджілаборцях на Першім світовім конґресї Русинів,<ref>[http://www.lem.fm/v-midzhilabirtsyah-odkryiyut-pamyatnu-tablu-skr/ В Міджілабірцях одкрыють памятну таблу СКР]</ref> котрый мав про Русинів середнёй Европы великый вызнам в їх народнім возроджіню. == Зачаткы в Меджілабірчінї == Снагы Русинів о заложіню єднотной орґанізації, котра бы їх заступовала проти штатной моци, тырвали, такповіджено, 100 років, але конкретно к тому дошло аж із розпадом СССР і з посилнїнём думкы о Русиньскій обродї і, формално, єй першым зъяздом 17. новембра 1990, рік по зачатю такзваной нїжной револуції, котра поступно завершыла процес трансформації сполоченьского, културного і економічного жывота на теріторії Словеньской републікы. Іщі перед револуціёв в роцї 1989 приправив в середовиску Основной умелецькой школы в Меджілаборцях учітель і доктор педаґоґікы „Paeddr“ Михал Бицко выставу о [[Енді Варгол|Енді Варголови]]. Енді Варгол, америцькый умелець і філмарь, закладатель поп-арту во світовім уменю, быв сыном Русинів з недалекого села [[Микова]] при Меджілаборцях. Многы предметы і експонаты про споминану выставу были тогды пожычены од родин Завадьскых з Миковы і Противняковых з [[Выдрань|Выдрани]]. Выстава была в тых бурливых часах силным імпулзом про многых обывателїв Меджілаборцїв і іншпіровала плодны діскусії о русинстві. Уж рокы было очівісным фактом, же русиньска свідомость меджі людми екзістує, же є ту і чекать лем на приязну хвілю, жебы ся знову повно проявило. Тот час настав і в основі ся вшытко змінило 17. новембра 1989, кедь зачала нїжна револуція. Настали великы зміны, повороты, формовали ся новы цїлї нелем в сполочности, але ай в поглядах многых людей на нову реаліту. == Резултаты твердой українізації == {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:59, 17 мая 2026 (CEST)}} Дослова о рік пізнїше, 17. новембра 1990, ся в Меджілаборцях одбыв першый зъязд Русиньской оброды. Взник Русиньской оброды передходила майже півсторочна тверда українізація, котра зохабила глубокы слїды, але новы зміны ся тыкали вшыткых: тых, котры были за новы зміны, ай тых, котры были проти тым змінам. Тому треба особливо оцїнити... == Жрїдла == * [http://www.lem.fm/dnes-minat-25-rokiv-od-osnovayuchoy-gormadyi-ros/ 25 років Світового конґресу Русинів] == Референції == <references/> [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] [[Катеґорія:Организации в Словакии]] kecqwvmmqb0b0zf0avyrt5l6cxjanog 165357 165356 2026-05-17T19:18:58Z Halajkovič 33393 /* Резултаты твердой українізації */ 165357 wikitext text/x-wiki '''Русиньска оброда''' (''Русиньска оброда на Словеньску''), скорочіня '''РОС''' є найвекша, найвызнамнїша і найстарша орґанізація заступуюча [[Русины|русиньску]] народностну меншыну на [[Словеньско|Словеньску]], котра є членом [[Світова рада Русинів|Світовой рады Русинів]]. Резіденція орґанізації „Русиньской оброды“ на Словеньску ся находить в [[Пряшів|Пряшові]]. Орґанізація мать на містах чіселны окресны і містны орґанізації РОС. Закладаючі згромаджіня Русиньской оброды ся одбыло [[17. новембер|17. новембра]] [[1990]] в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]]. Уж 23.-24. марца 1991 ся „Русиньска оброда“ і представителї русиньского руху з пятёх европскых державах і зо [[Северна Америка|Северной Америкы]] зышли в Меджілаборцях на Першім світовім конґресї Русинів,<ref>[http://www.lem.fm/v-midzhilabirtsyah-odkryiyut-pamyatnu-tablu-skr/ В Міджілабірцях одкрыють памятну таблу СКР]</ref> котрый мав про Русинів середнёй Европы великый вызнам в їх народнім возроджіню. == Зачаткы в Меджілабірчінї == Снагы Русинів о заложіню єднотной орґанізації, котра бы їх заступовала проти штатной моци, тырвали, такповіджено, 100 років, але конкретно к тому дошло аж із розпадом СССР і з посилнїнём думкы о Русиньскій обродї і, формално, єй першым зъяздом 17. новембра 1990, рік по зачатю такзваной нїжной револуції, котра поступно завершыла процес трансформації сполоченьского, културного і економічного жывота на теріторії Словеньской републікы. Іщі перед револуціёв в роцї 1989 приправив в середовиску Основной умелецькой школы в Меджілаборцях учітель і доктор педаґоґікы „Paeddr“ Михал Бицко выставу о [[Енді Варгол|Енді Варголови]]. Енді Варгол, америцькый умелець і філмарь, закладатель поп-арту во світовім уменю, быв сыном Русинів з недалекого села [[Микова]] при Меджілаборцях. Многы предметы і експонаты про споминану выставу были тогды пожычены од родин Завадьскых з Миковы і Противняковых з [[Выдрань|Выдрани]]. Выстава была в тых бурливых часах силным імпулзом про многых обывателїв Меджілаборцїв і іншпіровала плодны діскусії о русинстві. Уж рокы было очівісным фактом, же русиньска свідомость меджі людми екзістує, же є ту і чекать лем на приязну хвілю, жебы ся знову повно проявило. Тот час настав і в основі ся вшытко змінило 17. новембра 1989, кедь зачала нїжна револуція. Настали великы зміны, повороты, формовали ся новы цїлї нелем в сполочности, але ай в поглядах многых людей на нову реаліту. == Резултаты твердой українізації == Дослова о рік пізнїше, 17. новембра 1990, ся в Меджілаборцях одбыв першый зъязд Русиньской оброды. Взник Русиньской оброды передходила майже півсторочна тверда українізація, котра зохабила глубокы слїды, але новы зміны ся тыкали вшыткых: тых, котры были за новы зміны, ай тых, котры были проти тым змінам. Тому треба особливо оцїнити намагы тых, котры безусловно удїлили свій час народным проблемом ожывіня і посилнїня русинства.. Ожывіня русинства на Словеньску sprevádzal єден шпеціфічный процес — великый одпор ведучіх проукраїньскы орьєнтованых представителїв „Културного союзу україньскых робочіх“ (КСУР), котры мали в руках орґанізачну штруктуру на цїлім Словеньску, мали своїх заступцёв в штатных орґанах і інштітуціях, во вшыткых тіпах школ, в [[Радіо|розгласї]], в телевізії, як ай в театрї і новинах. Головнов базов при обнові русинства на Словеньску была силна молода і середня ґенерація інтелектуалів, котрой ся подарило пробудити русиньску свідомость у людей в центрах, де дїяли. То ся проявило уж при списованю людей в роцї 1990, при котрім ся к русиньской народности і к русиньскому материньскому языку приголосило овелё веце людей як к україньской. Ту треба підкреслити факт, же од самого зачатку прорусиньскы ініціатівы і нескорша актівность Русиньской оброды нїґда не были намірены проти Українцїв, проти україньского народу, ёго языку і културї. Прорусиньска сторона предложыла сполупрацу рівного із рівным, але головны представителї „Културного союзу україньскых робочіх“, котрый быв од [[20. януар]]а 1990 переменованый на „Союз Русинів-Українцїв Чехословакії“ і аж по днешнїй „Союз Русинів-Українцїв Словеньской републікы“ (СРУСР), таку слопупрацу неприяли. Як противагу предложеній сполупрацї вытворили свою платформу чінности, на котрій зістали в наслїдуючіх десятьрочах аж доднесь.{{efn|Звыразнюєме, же штучна конштрукція назвы Русин-Українець, котру мають в назві орґанізації, не мать реалной основы – не є то ани Русин, ани Українець – і така назва народности не є узнана ани зо стороны народных орґанів Словеньска}} == Жрїдла == * [http://www.lem.fm/dnes-minat-25-rokiv-od-osnovayuchoy-gormadyi-ros/ 25 років Світового конґресу Русинів] == Референції == <references/> [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] [[Катеґорія:Организации в Словакии]] 9ozp4yiinad0hphllc567c415towpto 165358 165357 2026-05-17T19:21:17Z Halajkovič 33393 /* Зачаткы в Меджілабірчінї */ 165358 wikitext text/x-wiki '''Русиньска оброда''' (''Русиньска оброда на Словеньску''), скорочіня '''РОС''' є найвекша, найвызнамнїша і найстарша орґанізація заступуюча [[Русины|русиньску]] народностну меншыну на [[Словеньско|Словеньску]], котра є членом [[Світова рада Русинів|Світовой рады Русинів]]. Резіденція орґанізації „Русиньской оброды“ на Словеньску ся находить в [[Пряшів|Пряшові]]. Орґанізація мать на містах чіселны окресны і містны орґанізації РОС. Закладаючі згромаджіня Русиньской оброды ся одбыло [[17. новембер|17. новембра]] [[1990]] в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]]. Уж 23.-24. марца 1991 ся „Русиньска оброда“ і представителї русиньского руху з пятёх европскых державах і зо [[Северна Америка|Северной Америкы]] зышли в Меджілаборцях на Першім світовім конґресї Русинів,<ref>[http://www.lem.fm/v-midzhilabirtsyah-odkryiyut-pamyatnu-tablu-skr/ В Міджілабірцях одкрыють памятну таблу СКР]</ref> котрый мав про Русинів середнёй Европы великый вызнам в їх народнім возроджіню. == Зачаткы в Меджілабірчінї == Снагы Русинів о заложіню єднотной орґанізації, котра бы їх заступовала проти штатной моци, тырвали, такповіджено, 100 років, але конкретно к тому дошло аж із розпадом [[СССР]] і з посилнїнём думкы о Русиньскій обродї і, формално, єй першым зъяздом 17. новембра 1990, рік по зачатю такзваной нїжной револуції, котра поступно завершыла процес трансформації сполоченьского, културного і економічного жывота на теріторії Словеньской републікы. Іщі перед револуціёв в роцї [[1989]] приправив в середовиску Основной умелецькой школы в Меджілаборцях учітель і доктор педаґоґікы Михал Бицко выставу о [[Енді Варгол|Енді Варголови]]. Енді Варгол, америцькый умелець і філмарь, закладатель [[поп-арт]]у во світовім [[Уменя|уменю]], быв сыном Русинів з недалекого села [[Микова]] при Меджілаборцях. Многы предметы і експонаты про споминану выставу были тогды пожычены од родин Завадьскых з Миковы і Противняковых з [[Выдрань|Выдрани]]. Выстава была в тых бурливых часах силным імпулзом про многых обывателїв Меджілаборцїв і іншпіровала плодны діскусії о русинстві. Уж рокы было очівісным фактом, же русиньска свідомость меджі людми екзістує, же є ту і чекать лем на приязну хвілю, жебы ся знову повно проявило. Тот час настав і в основі ся вшытко змінило 17. новембра 1989, кедь зачала нїжна револуція. Настали великы зміны, повороты, формовали ся новы цїлї нелем в сполочности, але ай в поглядах многых людей на нову реаліту. == Резултаты твердой українізації == Дослова о рік пізнїше, 17. новембра 1990, ся в Меджілаборцях одбыв першый зъязд Русиньской оброды. Взник Русиньской оброды передходила майже півсторочна тверда українізація, котра зохабила глубокы слїды, але новы зміны ся тыкали вшыткых: тых, котры были за новы зміны, ай тых, котры были проти тым змінам. Тому треба особливо оцїнити намагы тых, котры безусловно удїлили свій час народным проблемом ожывіня і посилнїня русинства.. Ожывіня русинства на Словеньску sprevádzal єден шпеціфічный процес — великый одпор ведучіх проукраїньскы орьєнтованых представителїв „Културного союзу україньскых робочіх“ (КСУР), котры мали в руках орґанізачну штруктуру на цїлім Словеньску, мали своїх заступцёв в штатных орґанах і інштітуціях, во вшыткых тіпах школ, в [[Радіо|розгласї]], в телевізії, як ай в театрї і новинах. Головнов базов при обнові русинства на Словеньску была силна молода і середня ґенерація інтелектуалів, котрой ся подарило пробудити русиньску свідомость у людей в центрах, де дїяли. То ся проявило уж при списованю людей в роцї 1990, при котрім ся к русиньской народности і к русиньскому материньскому языку приголосило овелё веце людей як к україньской. Ту треба підкреслити факт, же од самого зачатку прорусиньскы ініціатівы і нескорша актівность Русиньской оброды нїґда не были намірены проти Українцїв, проти україньского народу, ёго языку і културї. Прорусиньска сторона предложыла сполупрацу рівного із рівным, але головны представителї „Културного союзу україньскых робочіх“, котрый быв од [[20. януар]]а 1990 переменованый на „Союз Русинів-Українцїв Чехословакії“ і аж по днешнїй „Союз Русинів-Українцїв Словеньской републікы“ (СРУСР), таку слопупрацу неприяли. Як противагу предложеній сполупрацї вытворили свою платформу чінности, на котрій зістали в наслїдуючіх десятьрочах аж доднесь.{{efn|Звыразнюєме, же штучна конштрукція назвы Русин-Українець, котру мають в назві орґанізації, не мать реалной основы – не є то ани Русин, ани Українець – і така назва народности не є узнана ани зо стороны народных орґанів Словеньска}} == Жрїдла == * [http://www.lem.fm/dnes-minat-25-rokiv-od-osnovayuchoy-gormadyi-ros/ 25 років Світового конґресу Русинів] == Референції == <references/> [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] [[Катеґорія:Организации в Словакии]] 7qhhnzrox5vga94uyio3aze31hfg2dp 165360 165358 2026-05-17T19:35:52Z Halajkovič 33393 /* Резултаты твердой українізації */ 165360 wikitext text/x-wiki '''Русиньска оброда''' (''Русиньска оброда на Словеньску''), скорочіня '''РОС''' є найвекша, найвызнамнїша і найстарша орґанізація заступуюча [[Русины|русиньску]] народностну меншыну на [[Словеньско|Словеньску]], котра є членом [[Світова рада Русинів|Світовой рады Русинів]]. Резіденція орґанізації „Русиньской оброды“ на Словеньску ся находить в [[Пряшів|Пряшові]]. Орґанізація мать на містах чіселны окресны і містны орґанізації РОС. Закладаючі згромаджіня Русиньской оброды ся одбыло [[17. новембер|17. новембра]] [[1990]] в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]]. Уж 23.-24. марца 1991 ся „Русиньска оброда“ і представителї русиньского руху з пятёх европскых державах і зо [[Северна Америка|Северной Америкы]] зышли в Меджілаборцях на Першім світовім конґресї Русинів,<ref>[http://www.lem.fm/v-midzhilabirtsyah-odkryiyut-pamyatnu-tablu-skr/ В Міджілабірцях одкрыють памятну таблу СКР]</ref> котрый мав про Русинів середнёй Европы великый вызнам в їх народнім возроджіню. == Зачаткы в Меджілабірчінї == Снагы Русинів о заложіню єднотной орґанізації, котра бы їх заступовала проти штатной моци, тырвали, такповіджено, 100 років, але конкретно к тому дошло аж із розпадом [[СССР]] і з посилнїнём думкы о Русиньскій обродї і, формално, єй першым зъяздом 17. новембра 1990, рік по зачатю такзваной нїжной револуції, котра поступно завершыла процес трансформації сполоченьского, културного і економічного жывота на теріторії Словеньской републікы. Іщі перед револуціёв в роцї [[1989]] приправив в середовиску Основной умелецькой школы в Меджілаборцях учітель і доктор педаґоґікы Михал Бицко выставу о [[Енді Варгол|Енді Варголови]]. Енді Варгол, америцькый умелець і філмарь, закладатель [[поп-арт]]у во світовім [[Уменя|уменю]], быв сыном Русинів з недалекого села [[Микова]] при Меджілаборцях. Многы предметы і експонаты про споминану выставу были тогды пожычены од родин Завадьскых з Миковы і Противняковых з [[Выдрань|Выдрани]]. Выстава была в тых бурливых часах силным імпулзом про многых обывателїв Меджілаборцїв і іншпіровала плодны діскусії о русинстві. Уж рокы было очівісным фактом, же русиньска свідомость меджі людми екзістує, же є ту і чекать лем на приязну хвілю, жебы ся знову повно проявило. Тот час настав і в основі ся вшытко змінило 17. новембра 1989, кедь зачала нїжна револуція. Настали великы зміны, повороты, формовали ся новы цїлї нелем в сполочности, але ай в поглядах многых людей на нову реаліту. == Резултаты твердой українізації == Дослова о рік пізнїше, 17. новембра 1990, ся в Меджілаборцях одбыв першый зъязд Русиньской оброды. Взник Русиньской оброды передходила майже півсторочна тверда [[Украинизация|українізація]], котра зохабила глубокы слїды, але новы зміны ся тыкали вшыткых: тых, котры были за новы зміны, ай тых, котры были проти тым змінам. Тому треба особливо оцїнити намагы тых, котры безусловно удїлили свій час народным проблемом ожывіня і посилнїня русинства. Ожывіня русинства на Словеньску спроваджав єден шпеціфічный процес — великый одпор ведучіх проукраїньскы орьєнтованых представителїв „Културного союзу україньскых робочіх“ (КСУР), котры мали в руках орґанізачну штруктуру на цїлім Словеньску, мали своїх заступцёв в штатных орґанах і інштітуціях, во вшыткых тіпах школ, в [[Радіо|розгласї]], в телевізії, як ай в театрї і новинах. Головнов базов при обнові русинства на Словеньску была силна молода і середня ґенерація інтелектуалів, котрой ся подарило пробудити русиньску свідомость у людей в центрах, де дїяли. То ся проявило уж при списованю людей в роцї 1990, при котрім ся к русиньской народности і к русиньскому материньскому языку приголосило овелё веце людей як к україньской. Ту треба підкреслити факт, же од самого зачатку прорусиньскы ініціатівы і нескорша актівность Русиньской оброды нїґда не были намірены проти Українцїв, проти україньского народу, ёго языку і културї. Прорусиньска сторона предложыла сполупрацу рівного із рівным, але головны представителї „Културного союзу україньскых робочіх“, котрый быв од [[20. януар]]а 1990 переменованый на „Союз Русинів-Українцїв Чехословакії“ і аж по днешнїй <nowiki>„</nowiki>[[Союз Русинох-Украинцьох Словацкой Републикы|Союз Русинів-Українцїв Словеньской републікы]]<nowiki>“</nowiki> (СРУСР), таку слопупрацу неприяли. Як противагу предложеній сполупрацї вытворили свою платформу чінности, на котрій зістали в наслїдуючіх десятьрочах аж доднесь.{{efn|Звыразнюєме, же штучна конштрукція назвы „Русин-Українець“, котру мають в назві орґанізації, не мать реалной основы – не є то ани [[Русины|Русин]], ани [[Українцї|Українець]] – і така назва народности не є узнана ани зо стороны народных орґанів Словеньска}} == Позначкы == {{notelist}} == Жрїдла == * [http://www.lem.fm/dnes-minat-25-rokiv-od-osnovayuchoy-gormadyi-ros/ 25 років Світового конґресу Русинів] == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] [[Катеґорія:Организации в Словакии]] 1msphfhjqltg44xzuy2ji6qzsp9ppj0 165361 165360 2026-05-17T20:05:07Z Halajkovič 33393 /* Резултаты твердой українізації */ 165361 wikitext text/x-wiki '''Русиньска оброда''' (''Русиньска оброда на Словеньску''), скорочіня '''РОС''' є найвекша, найвызнамнїша і найстарша орґанізація заступуюча [[Русины|русиньску]] народностну меншыну на [[Словеньско|Словеньску]], котра є членом [[Світова рада Русинів|Світовой рады Русинів]]. Резіденція орґанізації „Русиньской оброды“ на Словеньску ся находить в [[Пряшів|Пряшові]]. Орґанізація мать на містах чіселны окресны і містны орґанізації РОС. Закладаючі згромаджіня Русиньской оброды ся одбыло [[17. новембер|17. новембра]] [[1990]] в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]]. Уж 23.-24. марца 1991 ся „Русиньска оброда“ і представителї русиньского руху з пятёх европскых державах і зо [[Северна Америка|Северной Америкы]] зышли в Меджілаборцях на Першім світовім конґресї Русинів,<ref>[http://www.lem.fm/v-midzhilabirtsyah-odkryiyut-pamyatnu-tablu-skr/ В Міджілабірцях одкрыють памятну таблу СКР]</ref> котрый мав про Русинів середнёй Европы великый вызнам в їх народнім возроджіню. == Зачаткы в Меджілабірчінї == Снагы Русинів о заложіню єднотной орґанізації, котра бы їх заступовала проти штатной моци, тырвали, такповіджено, 100 років, але конкретно к тому дошло аж із розпадом [[СССР]] і з посилнїнём думкы о Русиньскій обродї і, формално, єй першым зъяздом 17. новембра 1990, рік по зачатю такзваной нїжной револуції, котра поступно завершыла процес трансформації сполоченьского, културного і економічного жывота на теріторії Словеньской републікы. Іщі перед револуціёв в роцї [[1989]] приправив в середовиску Основной умелецькой школы в Меджілаборцях учітель і доктор педаґоґікы Михал Бицко выставу о [[Енді Варгол|Енді Варголови]]. Енді Варгол, америцькый умелець і філмарь, закладатель [[поп-арт]]у во світовім [[Уменя|уменю]], быв сыном Русинів з недалекого села [[Микова]] при Меджілаборцях. Многы предметы і експонаты про споминану выставу были тогды пожычены од родин Завадьскых з Миковы і Противняковых з [[Выдрань|Выдрани]]. Выстава была в тых бурливых часах силным імпулзом про многых обывателїв Меджілаборцїв і іншпіровала плодны діскусії о русинстві. Уж рокы было очівісным фактом, же русиньска свідомость меджі людми екзістує, же є ту і чекать лем на приязну хвілю, жебы ся знову повно проявило. Тот час настав і в основі ся вшытко змінило 17. новембра 1989, кедь зачала нїжна револуція. Настали великы зміны, повороты, формовали ся новы цїлї нелем в сполочности, але ай в поглядах многых людей на нову реаліту. == Резултаты твердой українізації == Дослова о рік пізнїше, 17. новембра 1990, ся в Меджілаборцях одбыв першый зъязд Русиньской оброды. Взник Русиньской оброды передходила майже півсторочна тверда [[Украинизация|українізація]], котра зохабила глубокы слїды, але новы зміны ся тыкали вшыткых: тых, котры были за новы зміны, ай тых, котры были проти тым змінам. Тому треба особливо оцїнити намагы тых, котры безусловно удїлили свій час народным проблемом ожывіня і посилнїня русинства. Ожывіня русинства на Словеньску спроваджав єден шпеціфічный процес — великый одпор ведучіх проукраїньскы орьєнтованых представителїв „Културного союзу україньскых робочіх“ (КСУР), котры мали в руках орґанізачну штруктуру на цїлім Словеньску, мали своїх заступцёв в штатных орґанах і інштітуціях, во вшыткых тіпах школ, в [[Радіо|розгласї]], в телевізії, як ай в театрї і новинах. Головнов базов при обнові русинства на Словеньску была силна молода і середня ґенерація інтелектуалів, котрой ся подарило пробудити русиньску свідомость у людей в центрах, де дїяли. То ся проявило уж при списованю людей в роцї 1990, при котрім ся к русиньской народности і к русиньскому материньскому языку приголосило овелё веце людей як к україньской. Ту треба підкреслити факт, же од самого зачатку прорусиньскы ініціатівы і нескорша актівность Русиньской оброды нїґда не были намірены проти Українцїв, проти україньского народу, ёго языку і културї. Прорусиньска сторона предложыла сполупрацу рівного із рівным, але головны представителї „Културного союзу україньскых робочіх“, котрый быв од [[20. януар]]а 1990 переменованый на „Союз Русинів-Українцїв Чехословакії“ і аж по днешнїй <nowiki>„</nowiki>[[Союз Русинох-Украинцьох Словацкой Републикы|Союз Русинів-Українцїв Словеньской републікы]]<nowiki>“</nowiki> (СРУСР), таку слопупрацу неприяли. Як противагу предложеній сполупрацї вытворили свою платформу чінности, на котрій зістали в наслїдуючіх десятьрочах аж доднесь.{{efn|Звыразнюєме, же штучна конштрукція назвы „Русин-Українець“, котру мають в назві орґанізації, не мать реалной основы – не є то ани [[Русины|Русин]], ани [[Українцї|Українець]] – і така назва народности не є узнана ани зо стороны народных орґанів Словеньска}} == Розвой і посилнёваня русиньской ідеї == Народну проблематіку зачали рїшыти передовшыткым в нововытворенім русї під назвов „Обчаньскый форум“ в містї Меджілабірцї, причім першу ініціатіву в тім дїлї подали доктор Михал Бицко, Петро Фецура, Йозеф Ґрамат і маґістра Любоміра Оначіла. „Обчаньскый форум“ было по дакількых днях екзістенції переменовано на „Обчане проти ґвалту“ і ёго председом быв в першім ай в другім волебнім періодї Петро Фецура. == Позначкы == {{notelist}} == Жрїдла == * [http://www.lem.fm/dnes-minat-25-rokiv-od-osnovayuchoy-gormadyi-ros/ 25 років Світового конґресу Русинів] == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] [[Катеґорія:Организации в Словакии]] jkhcazwldcpeew4dsaa9epf4txg4pzm 165365 165361 2026-05-17T20:09:19Z Halajkovič 33393 165365 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Русиньска оброда''' (''Русиньска оброда на Словеньску''), скорочіня '''РОС''' є найвекша, найвызнамнїша і найстарша орґанізація заступуюча [[Русины|русиньску]] народностну меншыну на [[Словеньско|Словеньску]], котра є членом [[Світова рада Русинів|Світовой рады Русинів]]. Резіденція орґанізації „Русиньской оброды“ на Словеньску ся находить в [[Пряшів|Пряшові]]. Орґанізація мать на містах чіселны окресны і містны орґанізації РОС. Закладаючі згромаджіня Русиньской оброды ся одбыло [[17. новембер|17. новембра]] [[1990]] в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]]. Уж 23.-24. марца 1991 ся „Русиньска оброда“ і представителї русиньского руху з пятёх европскых державах і зо [[Северна Америка|Северной Америкы]] зышли в Меджілаборцях на Першім світовім конґресї Русинів,<ref>[http://www.lem.fm/v-midzhilabirtsyah-odkryiyut-pamyatnu-tablu-skr/ В Міджілабірцях одкрыють памятну таблу СКР]</ref> котрый мав про Русинів середнёй Европы великый вызнам в їх народнім возроджіню. == Зачаткы в Меджілабірчінї == Снагы Русинів о заложіню єднотной орґанізації, котра бы їх заступовала проти штатной моци, тырвали, такповіджено, 100 років, але конкретно к тому дошло аж із розпадом [[СССР]] і з посилнїнём думкы о Русиньскій обродї і, формално, єй першым зъяздом 17. новембра 1990, рік по зачатю такзваной нїжной револуції, котра поступно завершыла процес трансформації сполоченьского, културного і економічного жывота на теріторії Словеньской републікы. Іщі перед револуціёв в роцї [[1989]] приправив в середовиску Основной умелецькой школы в Меджілаборцях учітель і доктор педаґоґікы Михал Бицко выставу о [[Енді Варгол|Енді Варголови]]. Енді Варгол, америцькый умелець і філмарь, закладатель [[поп-арт]]у во світовім [[Уменя|уменю]], быв сыном Русинів з недалекого села [[Микова]] при Меджілаборцях. Многы предметы і експонаты про споминану выставу были тогды пожычены од родин Завадьскых з Миковы і Противняковых з [[Выдрань|Выдрани]]. Выстава была в тых бурливых часах силным імпулзом про многых обывателїв Меджілаборцїв і іншпіровала плодны діскусії о русинстві. Уж рокы было очівісным фактом, же русиньска свідомость меджі людми екзістує, же є ту і чекать лем на приязну хвілю, жебы ся знову повно проявило. Тот час настав і в основі ся вшытко змінило 17. новембра 1989, кедь зачала нїжна револуція. Настали великы зміны, повороты, формовали ся новы цїлї нелем в сполочности, але ай в поглядах многых людей на нову реаліту. == Резултаты твердой українізації == Дослова о рік пізнїше, 17. новембра 1990, ся в Меджілаборцях одбыв першый зъязд Русиньской оброды. Взник Русиньской оброды передходила майже півсторочна тверда [[Украинизация|українізація]], котра зохабила глубокы слїды, але новы зміны ся тыкали вшыткых: тых, котры были за новы зміны, ай тых, котры были проти тым змінам. Тому треба особливо оцїнити намагы тых, котры безусловно удїлили свій час народным проблемом ожывіня і посилнїня русинства. Ожывіня русинства на Словеньску спроваджав єден шпеціфічный процес — великый одпор ведучіх проукраїньскы орьєнтованых представителїв „Културного союзу україньскых робочіх“ (КСУР), котры мали в руках орґанізачну штруктуру на цїлім Словеньску, мали своїх заступцёв в штатных орґанах і інштітуціях, во вшыткых тіпах школ, в [[Радіо|розгласї]], в телевізії, як ай в театрї і новинах. Головнов базов при обнові русинства на Словеньску была силна молода і середня ґенерація інтелектуалів, котрой ся подарило пробудити русиньску свідомость у людей в центрах, де дїяли. То ся проявило уж при списованю людей в роцї 1990, при котрім ся к русиньской народности і к русиньскому материньскому языку приголосило овелё веце людей як к україньской. Ту треба підкреслити факт, же од самого зачатку прорусиньскы ініціатівы і нескорша актівность Русиньской оброды нїґда не были намірены проти Українцїв, проти україньского народу, ёго языку і културї. Прорусиньска сторона предложыла сполупрацу рівного із рівным, але головны представителї „Културного союзу україньскых робочіх“, котрый быв од [[20. януар]]а 1990 переменованый на „Союз Русинів-Українцїв Чехословакії“ і аж по днешнїй <nowiki>„</nowiki>[[Союз Русинох-Украинцьох Словацкой Републикы|Союз Русинів-Українцїв Словеньской републікы]]<nowiki>“</nowiki> (СРУСР), таку слопупрацу неприяли. Як противагу предложеній сполупрацї вытворили свою платформу чінности, на котрій зістали в наслїдуючіх десятьрочах аж доднесь.{{efn|Звыразнюєме, же штучна конштрукція назвы „Русин-Українець“, котру мають в назві орґанізації, не мать реалной основы – не є то ани [[Русины|Русин]], ани [[Українцї|Українець]] – і така назва народности не є узнана ани зо стороны народных орґанів Словеньска}} == Розвой і посилнёваня русиньской ідеї == Народну проблематіку зачали рїшыти передовшыткым в нововытворенім русї під назвов „Обчаньскый форум“ в містї Меджілабірцї, причім першу ініціатіву в тім дїлї подали доктор Михал Бицко, Петро Фецура, Йозеф Ґрамат і маґістра Любоміра Оначіла. „Обчаньскый форум“ было по дакількых днях екзістенції переменовано на „Обчане проти ґвалту“ і ёго председом быв в першім ай в другім волебнім періодї Петро Фецура. == Позначкы == {{notelist}} == Жрїдла == * [http://www.lem.fm/dnes-minat-25-rokiv-od-osnovayuchoy-gormadyi-ros/ 25 років Світового конґресу Русинів] == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] [[Катеґорія:Организации в Словакии]] 845rcpv8t03jh63irsqde29otcwxxu2 0 11398 165366 98873 2026-05-17T20:10:12Z Halajkovič 33393 165366 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс універзіта |name = Бостонска універзіта |native_name = Boston University |image_name = |image_size = |caption = |latin_name = Universitas Bostoniensis |motto = Learning, Virtue, Piety <br />(''?'') |established = 1839 |type = Дослїджовальна універзіта |endowment = |staff = 3,920 |rector = |enrollment = |undergrad = |postgrad = |doctoral = |profess = |city = [[Бостон]] |state = |country = Споєны Штаты Америцькы |campus = |free_label = |free = |colours = |affiliations = |footnotes = |website = [http://www.bu.edu/ http://www.bu.edu/] |address = |publictransit = |telephone = |coor = |logo = }} '''Бостонска універзіта''' (Boston University) - є пріватна америцька універзіта в Бостонї, Массачуссетс. == Факулты == Універзіта оферує [[Бакаларь|бакаларьску]], [[Маґістер|маґістерьску]] а докторску науку на 18 факультах. * College of Fine Arts (CFA) * College of Arts and Sciences (CAS) ** Graduate School of Arts and Sciences (GRS) * College of Communication (COM) * College of Engineering (ENG) * College of General Studies (CGS) * College of Health and Rehabilitation Sciences (Sargent College) (SAR) * School of Education (SED) * Division of Extended Education * School of Hospitality Administration (SHA) * School of Law (LAW) * School of Management (SMG) * Metropolitan College (MET) ** Boston University Brussels (BUB) ** Boston University Science and Engineering Program (SEP) * School of Social Work (SSW) * School of Theology (STH) * University Professors Program (UNI) (ukončena roku 2011) * School of Medicine (MED) ** Division of Graduate Medical Sciences (GMS) * Goldman School of Dental Medicine (SDM) * School of Public Health (SPH) == Абсолвенты == *[[Мартін Лутер Кінґ]] *[[Джуліан Мур]] - акторка *[[Ґері Лок]] *[[Оскар Аріас]] == Одказы == *[http://www.bu.edu/ Сторінка] {{stub}} [[Катеґорія:Бостонска універзіта]] ludrou9cvt7mby7rcexm939j24n7u60 0 23049 165362 159192 2026-05-17T20:06:00Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Іду на вы!]] на [[Ідем на вас!]]: Назва з помилкою 159192 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:Sviatoslav I the Brave.jpg|200px|міні|[[Список великых князїв кієвскых|Князь]] [[Святослав I. Іґоревіч|Святослав Іґоревіч]]]] '''Іду на вы''' ({{lang-uk|Іду на ви}}) — леґендарный выраз [[Кієвска Русь|руського]] [[Князь|князя]] [[Святослав I. Іґоревіч|Святослава Іґоревіча]], котрый значів выголошіня войны своїм противником — ултіматум на выголошіня войны. Перша писомна споминка подля Повісти давных лїт походить з року 964 подля славяньского календаря. == Історія == Непозераючі на выголошіня великым князём в роцї 945 досправды [[Кієвска Русь|Руси]] пановала княгыня Ольґа, Святославова мати і штатна [[Регент|реґентка]]. В роцї 964 «кедь князь Святослав выростав і доростав»,<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/pvlyar/yar02.htm |title=Повість врем’яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка.— К.: Рад. письменник, 1990.—558 с. |accessdate=16 травня 2017 |archive-date=25 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160325195020/http://litopys.org.ua/pvlyar/yar02.htm }}</ref> зачав воєньскы выправы, з котрых першов была выправа проти Хазарів, тыж знама як «выходный поход»:<ref>{{Cite book |url=https://books.google.com.ua/books?id=AdnGCQAAQBAJ&pg=PA112&dq=І,+на+жару+запікаючи,+їв.&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiTz9a3qfLqAhWDrIsKHZhRC0EQ6AEwAHoECAQQAg#v=onepage&q=І,%20на%20жару%20запікаючи,%20їв.&f=false |title=Історія України: Посібник |last=Палій |first=Олександр |date=2015-06-04 |publisher=Yuri Marchenko |language=uk |isbn=978-617-684-099-2 }}</ref> {{Multicol}} Україньскый: :І, на жару запікаючи, їв. :І шатра не мав, а пітник стелив, :А сідло в головах. :І всі вої його такими були. :І посилав у інші землі, кажучи: «Хочу на ви іти». :І пішов на Оку-ріку, і на Волгу. :І натрапив на в’ятичів, і питає їх: :«Кому дань даєте?» :Вони ж відповіли: «Козарам — по шелягу від рала даємо». :В літо 6473 [965]. Пішов Святослав на козар. :Прочувши про те, козари виступили супроти з князем своїм, каганом, :І зійшлися у битві. :І була битва між ними, переміг Святослав козарів, :І город їхній Білу Вежу взяв. :І ясів переміг, і касогів, :І до Києва повернувся. {{Multicol-break}} [[Староруськый язык|Староруськый]]: :на угълехь испекъ, ядяше; :ни шатра имяше, но подъкладъ постилаше, :а сЂдло въ головахъ; :такоже и прочии вои его вси бяху. :И посылаше къ странамъ глаголя: «хочю на вы ити». :И иде на Оку рЂку и на Волгу, :и налЂзе [на] Вятичи, и рече имъ: :«кому дань даете»? :Они же ркоша: «Козаромъ по щелягу отъ рала даемъ». :В лЂто 6473. Иде Святославъ на Козары. :Слышавше же Козаре, изыдоша протіву съ княземъ своимъ каганомъ, :и съ [с]тупишася бити; :и бывши брани межи ими, одолЂ Святославъ Козаромъ :и городъ ихъ БЂлувежю взя. :И Ясы побЂди и Касогы, :и приде къ [[Кієв|Киеву]]. {{Multicol-end}} [[Файл:Emblem of the Ukrainian Special Operations Forces.svg|міні|200x200пкс|[[Емблема]] [[Силы шпеціалных операцій Озброєных сил Україны|СШО ОСУ]].]] == В сучасній културї == * Од здобытя [[Выголошіня незалежности Україны|незалежности]] ту ся конають рівноменный турнай в контактных боёвых уменях. * Выраз є темов піснї ґрупы «Чур» з албуму «Лихо», єдноменный албум Dub Buk і мініалбум Aparthate. * «Іду на вы!» є геслом СШО ОС Україны.<ref>{{Cite web|title=9 фактів про Сили спеціальних операцій України|url=https://www.radiosvoboda.org/a/syly-specoperacij-ukrajiny/30748078.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2020-07-29|language=uk|archive-date=30 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200730180543/https://www.radiosvoboda.org/a/syly-specoperacij-ukrajiny/30748078.html}}</ref> * «Іду на Вы!» — пісня музичной ґрупы «Кому Вниз». == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Окрылїны выразы]] k8lbajqgp79dk9hd2nndxvmk467yzvq 165364 165362 2026-05-17T20:09:09Z Halajkovič 33393 165364 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:Sviatoslav I the Brave.jpg|200px|міні|[[Список великых князїв кієвскых|Князь]] [[Святослав I. Іґоревіч|Святослав Іґоревіч]]]] '''Ідем на вас''' ({{lang-uk|Іду на ви}}) є леґендарный выраз [[Кієвска Русь|руського]] [[Князь|князя]] [[Святослав I. Іґоревіч|Святослава Іґоревіча]], котрый значів выголошіня войны своїм противником — ултіматум на выголошіня войны. Перша писомна споминка подля Повісти давных лїт походить з року 964 подля славяньского календаря. == Історія == Непозераючі на выголошіня великым князём в роцї 945 досправды [[Кієвска Русь|Руси]] пановала княгыня Ольґа, Святославова мати і штатна [[Регент|реґентка]]. В роцї 964 «кедь князь Святослав выростав і доростав»,<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/pvlyar/yar02.htm |title=Повість врем’яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка.— К.: Рад. письменник, 1990.—558 с. |accessdate=16 травня 2017 |archive-date=25 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160325195020/http://litopys.org.ua/pvlyar/yar02.htm }}</ref> зачав воєньскы выправы, з котрых першов была выправа проти Хазарів, тыж знама як «выходный поход»:<ref>{{Cite book |url=https://books.google.com.ua/books?id=AdnGCQAAQBAJ&pg=PA112&dq=І,+на+жару+запікаючи,+їв.&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiTz9a3qfLqAhWDrIsKHZhRC0EQ6AEwAHoECAQQAg#v=onepage&q=І,%20на%20жару%20запікаючи,%20їв.&f=false |title=Історія України: Посібник |last=Палій |first=Олександр |date=2015-06-04 |publisher=Yuri Marchenko |language=uk |isbn=978-617-684-099-2 }}</ref> {{Multicol}} Україньскый: :І, на жару запікаючи, їв. :І шатра не мав, а пітник стелив, :А сідло в головах. :І всі вої його такими були. :І посилав у інші землі, кажучи: «Хочу на ви іти». :І пішов на Оку-ріку, і на Волгу. :І натрапив на в’ятичів, і питає їх: :«Кому дань даєте?» :Вони ж відповіли: «Козарам — по шелягу від рала даємо». :В літо 6473 [965]. Пішов Святослав на козар. :Прочувши про те, козари виступили супроти з князем своїм, каганом, :І зійшлися у битві. :І була битва між ними, переміг Святослав козарів, :І город їхній Білу Вежу взяв. :І ясів переміг, і касогів, :І до Києва повернувся. {{Multicol-break}} [[Староруськый язык|Староруськый]]: :на угълехь испекъ, ядяше; :ни шатра имяше, но подъкладъ постилаше, :а сЂдло въ головахъ; :такоже и прочии вои его вси бяху. :И посылаше къ странамъ глаголя: «хочю на вы ити». :И иде на Оку рЂку и на Волгу, :и налЂзе [на] Вятичи, и рече имъ: :«кому дань даете»? :Они же ркоша: «Козаромъ по щелягу отъ рала даемъ». :В лЂто 6473. Иде Святославъ на Козары. :Слышавше же Козаре, изыдоша протіву съ княземъ своимъ каганомъ, :и съ [с]тупишася бити; :и бывши брани межи ими, одолЂ Святославъ Козаромъ :и городъ ихъ БЂлувежю взя. :И Ясы побЂди и Касогы, :и приде къ [[Кієв|Киеву]]. {{Multicol-end}} [[Файл:Emblem of the Ukrainian Special Operations Forces.svg|міні|200x200пкс|[[Емблема]] [[Силы шпеціалных операцій Озброєных сил Україны|СШО ОСУ]].]] == В сучасній културї == * Од здобытя [[Выголошіня незалежности Україны|незалежности]] ту ся одбывать рівноменный турнай в контактных боёвых уменях. * Выраз є темов піснї ґрупы «Чур» з албуму «Лихо», єдноменный албум Dub Buk і мініалбум Aparthate. * «Ідем на вас!» є геслом СШО ОС Україны.<ref>{{Cite web|title=9 фактів про Сили спеціальних операцій України|url=https://www.radiosvoboda.org/a/syly-specoperacij-ukrajiny/30748078.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2020-07-29|language=uk|archive-date=30 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200730180543/https://www.radiosvoboda.org/a/syly-specoperacij-ukrajiny/30748078.html}}</ref> * «Іду на Вы!» — пісня музичной ґрупы «Кому Вниз». == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Окрылены выразы]] fyfstyc4xbsf3dpt53rgmlhv6lycqxb 0 24195 165359 163579 2026-05-17T19:35:09Z Halajkovič 33393 /* Познамкы */ 165359 wikitext text/x-wiki [[File:Black ice on footway.jpg|mini|thumb|250px|Поледіця]] '''Полéдіця'''<ref>{{Русиньскый правопис|Полéдіця|355}}</ref> ('''поледовíця''',<ref>{{Русиньскый правопис|Поледовíця|355}}</ref> '''чóрный лед''',{{efn|Термін походить з анґліцького языка ({{lang-en|black ice}}) і шыроке вжываня здобыв в половинї XX. столїтя: словник „Merriam-Webster“ зазначує перше знаме хоснованя в роцї 1941.{{#tag:ref|{{cite web |title=Definition of BLACK ICE |url=https://www.merriam-webster.com/dictionary/black%20ice |website=www.merriam-webster.com |accessdate=2026-02-05 |language=en}}|name=MW}} Вжывать ся в метеоролоґії, дорожных справах і авіації на означіня тонкой верствы леду, котра необсягує вздуховы бублины. Назва поуказує на візуалный ефект: через переглядный лед просвічує темна фарба поверьху дорогы, чім вытварять ілузію просто мокрой поверьховой верствы.{{#tag:ref|{{cite web |title=Glossary of Meteorology: Black ice |url=https://glossary.ametsoc.org/wiki/Black_ice |publisher=American Meteorological Society |accessdate=2026-02-05 |language=en}}|name=AMS}}}}) є тонка верства леду на земскім поверьху, котрый ся творыть по доджу або отеплїню при знижованы теплоты; тыж проглядна верства леду, котра взникать в дослїдку замерзнутя капок [[Дрібный додж|дрібного доджа]] або доджа на поверьху земли або предметів при теплотї од 0 до -6 °C.<ref>{{cite web |url=http://ww2010.atmos.uiuc.edu/(Gh)/guides/mtr/cld/prcp/zr/fcst/fcst.rxml |title=Forecasting Freezing Rain |website=Weather World 2010 Project |publisher=University of Illinois}}</ref> На взник поледіцї є потребна зміна теплоты, протоже при плусовых теплотах вода не замерзне, а при тырвалых мінусовых теплотах вода замерзне іщі во вздуху і выпадають в формї снїгу і крішталічного наморозу. Подмінкы потребны на взнику поледіцї ся звычайно находять при змінї погоды (охолоджены) в дослїдку роздїлу меджі деннов (над нулов) і ночов (під нулов) теплотов, при мінусовых теплотах в близкости (або на) не замерзнутых водных плохах (замерзають капкы одфукнути вітром з поверьху воды). Поледіця способує значны шкоды, в дослїдку чого ся значно згіршує адгезію колес<ref>{{cite web |url=https://ops.fhwa.dot.gov/weather/weather_events/snow_ice.htm |title=Snow and Ice Impact on Road Weather Management |publisher=Federal Highway Administration (FHWA)}}</ref> транспортных средстев к поверьху дорог, што значно звышує чісло карамболів і змушує райтовати низшов швыдкостю. Великы шкоды способує поледіця на морї — комбінація силного вітра і морозу на незамерзнутім морї веде к замерзнутю вшыткого, на што допадають капкы, грубов верствов леду, што може даколи вести аж к перевернутю шыфы,<ref>{{cite web |url=https://www.weather.gov/afc/ice |title=Vessel Icing Forecasts and Hazards |publisher=National Oceanic and Atmospheric Administration (NOAA)}}</ref> котрых єден бок є покрытый грубов верствов леду. == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції}} 93pss58cscg78ca6ho9im4gjosvq9cn 0 24502 165367 165317 2026-05-18T07:24:38Z Rue323 31002 165367 wikitext text/x-wiki '''Да́шт-і-Кыпча́к''', '''Вели́кый Кыпчак''', авадь '''Полови́цькый сте́п''', '''Кыпча́цькый сте́п'''<ref name="а" />, майпӱзно '''Тӱркеста́н'''<ref name="БРЭ" />, '''Казакста́н'''<ref name="БРЭ" />, у [[Западна Европа|Западнӱв Европі]] ― '''Кума́нія''' ({{Lang-fa|دشت قپچاق}} [<nowiki/>[[Транслітерація|dašt-i qipčāq]]] — історико-ґеоґрафічный реґіон [[Евразія|Евразії]], являвущый собов Великый Степ уд низӱв [[Дунай|Дуная]] до [[Иртыш|Иртыша]] и уд Нижнёї [[Сырдарья|Сырдарьї]] и [[Крым|Крыма]] до [[Волзька Булґарія|Волзької Булґарії]]. За тым май пӱзно у XIII. сторочови быв за­воё­ваный [[Монґольска ріша|мон­ґо­ла­ми]] и во­йшов у [[Золота Орда|Улус Джучі]], утративши етнічноє значін, служив єдным из наимновань Золотої Орды<ref name="БРЭ" />. {{Заникла держава|názov=Дашт-і-Кыпчак|originálny názov=Dašt-i Qipčāq|originálny názov arabsky=دشت قبچاق|rok vzniku=1030|rok zániku=1224|po 1=Золота Орда|po 1 vlajka=Golden Horde flag 1339.svg|pred 1=Кімекы|pred 1 vlajka=Қимақтар.png|jazyky=Кыпчацькый язык, Куманськый язык|náboženstvo=[[Тенґріанство]] и [[Шаманізм]]|národnostné zloženie=Половці, Канґлы, Куманы, Кімекы и другі.|hlavné mesto=[[Сыґнак]]|mapa=Kypchak steppe 11-12.png|vlajka=Cumania Khanate flag.svg|štátne zriadenie=Конфедерація}} == Етимолоґія == Первый раз термін «Дашт-і-Кыпчак» стрічать ся у персидського автора Насіра Хосрова у XI. сторочови, коли кыпчакы (''половці''), прийдя их берегӱв Иртыша, из 1030. року стали северными сосідами Хорезма и заяли території нынішнёго [[Казахстан|Казахстана]], а упослідствови и степа [[Сѣверный Кавказ|Северного Кавказа]], Приазовля и Северного Причорноморя. Єдна из годных верзій етимолоґії возводить назву «Дашт-і-Кыпчак» ид [[Перзьскый язык|персидському]] словови ''Дашт'' — «великоє поле», «огромный степ», и ''Кыпчак'' — назва єдного из майвеликых тӱрцькых племен — кыпчак (у персидськых и арабськых жрідлає XI—XV.I вікӱв так иппен споминавуть ся ге Кыбчак'', Хіхчак, Кыччак, Кіпчак, Хіфчак''). == Діліня == Історично склало ся діліня Дашт-і-Кыпчака на Западный и Выходный Кыпчак из границёв миже ними по ріці [[Волґа]], вадь Яїк (ныні — Урал). Западный Кыпчак у руськых літописях одержав назву «Половицька зимля», а потӱм пак и «<nowiki/>[[Дикое Поле|Дикоє поле]]<nowiki/>»<ref>{{Cite web |url=https://old.bigenc.ru/domestic_history/text/1950866 |title=ДЕШТ-И-КИПЧАК • Большая российская энциклопедия - электронная версия |work=old.bigenc.ru |access-date=2023-05-22 |archivedate=2023-04-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230418073416/https://old.bigenc.ru/domestic_history/text/1950866 }}</ref>. Дашт-і-Кыпчак было частёв самоназаня [[Крымськоє ханство|Крымського ханства]]{{Sfn|Домановский|2017}}. У XVI–XVII. віках пуд «Дашт-і-Кыпчак» май часто розуміло ся територія лиш Выходного Дашт-і-Кыпчака. Потӱм ид ньӱв стали приміняти назвы «Тӱркестан» и «Казакстан»<ref name="БРЭ">{{БРЭ}}</ref>. == Історія == У зачаткови [[XI. стороча|XI. века]] с Алтайськых гӱр прийшли кыпчакы, утіснивши оґузӱв, печенігӱв и другі народы из низӱв Сырдарьї и заставивши их переселити ся у Серидню Азію и степы Северного Причорноморя. Ид сёму часови они контроловали цілу територію [[Казахстан|Казахстана]] (за изъятком території [[Семиріча]]). Западна границя проходила по ріці [[Волґа|Волзі]], выходна границя проходила по ріці [[Иртыш]]. И так у степах [[Казахстан|Казахстана]] уд [[Волґа|Волґы]] и до Иртыша была образована племінна [[конфедерация|конфедерація]] Дашт-і-Кыпчак. У [[XIII. стороча|XIII. сторочови]] степы Дашт-і-Кыпчака были завоёвані вӱйськами [[Чінґізхан|Чінґізхана]], основатиля и первого правитиля [[Монґольска ріша|Монґольської имперії]], и овӱн став ядром [[Золота Орда|улуса Джучі]] то є удільної, а потӱм и уддільної, самостойної державы [[Золота Орда|Золотої Орды]]. На зачаткови [[XIV. стороча|XIV]]. стороча у [[Золота Орда|Золотӱв Орді]], при ханови Узбекови, державныв реліґіёв бӱлшої части Дашт-і-Кыпчака став [[Іслам|ислам]]. == Обывательство == У [[Середновік|Сериднёвікови]] на зимлях Дашт-і-Кыпчака образовувуть ся общности, ставші типирішньыми народами кыпчацької ґрупы языкӱв: татары, крымські татары, башкыры, [[Алтайцї|алтайци]], ногайци, казахы, кумыкы, каракалпакы, караїмы и крымчакы<ref>{{Cite web |url=https://old.bigenc.ru/ethnology/text/5685404 |title=КРЫМСКИЕ ТАТАРЫ • Большая российская энциклопедия - электронная версия |work=old.bigenc.ru |access-date=2023-09-09 |archivedate=2023-09-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230908230129/https://old.bigenc.ru/ethnology/text/5685404 }}</ref>. Єдно из грубых казахськых племен Сериднёго жӱза носить наименованя кыпшак, што указує на общоє происхождіня и древнӱсть даного самоназваня тӱркӱв<ref>{{Cite web |url=https://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/KIPCHAKI.html |title=КИПЧАКИ {{!}} Энциклопедия Кругосвет |language=ru |work=www.krugosvet.ru |access-date=2023-09-09 |archivedate=2019-04-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190426183508/https://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/KIPCHAKI.html }}</ref>. У Крымови до 1944. року дисять сел носило названу Кыпчак, што так иппен каже у бӱк общого происхождіня крымськых татар и другых тӱрцькых (кыпчацькых) народӱв<ref>{{Cite web |url=https://medeniye.org/node/718 |title=Проект восстановления исторической топонимии Крыма {{!}} Alem-i Medeniye |work=medeniye.org |access-date=2023-09-09 |archivedate=2019-12-10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191210122056/https://medeniye.org/node/718 }}</ref>. == Иппен позерайте == * [[Казахськый степ]] * [[Половці]] * [[Ногайськый степ]] * [[Золота Орда]] * [[Крымськоє ханство|Крымськоє Ханство]] == Література == * {{Статя|автор=[[Бейлис, Вольф Менделевич|Бейліс В.]]|год=1996|язык=uk}} * ''Гумилёв&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Н.'' [http://gumilevica.kulichki.net/ARGS Древняя Русь и Великая Степь]. — М., 2006. * {{Книга |автор=[[Добролюбский, Андрей Олегович|Добролюбский А. О.]] |год=1986 }} * {{Книга |автор={{iw|Домановский, Андрей Николаевич|Домановский А. М.|uk|Домановський Андрій Миколайович}} |ответственный= |год=2017 |том=1 |isbn= |ref=Домановский }} * {{Книга |автор=[[Кудряшов, Константин Васильевич|Кудряшов К. В.]] |часть= |ответственный= |год=1948 |том= |isbn= |ref= }} * {{Книга |автор=[[Плетнёва, Светлана Александровна|Плетнёва С. А.]] |часть= |год=1982 |том= |isbn= |ref= }} * {{Книга |автор=[[Плетнёва, Светлана Александровна|Плетнёва С. А.]] |часть= |ответственный= |год=1990 |том= |isbn=5-02-009542-7 |ref= }} * ''Трепавлов&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;В.'' [http://www.tataroved.ru/publicat/ulus.pdf#page=367 Этнотерриториальное деление Дешт-и-Кипчака в позднем средневековье (по материалам ногайско-русской дипломатической переписки)] // Источниковедение истории Улуса Джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. 1223—1556. — Казань, 2001. — С. 367—377. * [http://www.tataroved.ru/publicat/new/Turk_koch.pdf Тюркские кочевники Евразии (кимаки, кипчаки, половцы…): сборник статей]. — Казань: Ихлас; Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2013. — 228 с. == Удкликованя == [[Катеґорія:Половці]] [[Катеґорія:Казахстан]] [[Катеґорія:Степы]] [[Катеґорія:Ґеоґрафія Казазстана]] tbmgifxl9cox94tq0vb8jqypfaudo7l 0 24513 165363 2026-05-17T20:06:00Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Іду на вы!]] на [[Ідем на вас!]]: Назва з помилкою 165363 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ідем на вас!]] a67o0cx9drvnsmi525qqr3wsyeti6r0