Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.2 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Ізраел 0 376 165479 158665 2026-05-19T17:09:39Z Rue323 31002 165479 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс про країну}} '''Ізраéл''' ({{lang-he|יִשְׂרָאֵל}} ''Yīsrāʾēl'' {{IPA|[jisʁaˈʔel]}}, {{lang-ar|إِسْرَائِيل}} ''ʾIsrāʾīl''), офіціално '''Ізраéльскый штат''' ({{lang-he|מְדִינַת יִשְׂרָאֵל}} ''Medīnat Yīsrāʾēl'' {{IPA|[mediˈnat jisʁaˈʔel]}}, {{lang-ar|دَوْلَة إِسْرَائِيل}} ''Dawlat Isrāʾīl'') — штат на Близкім выходї, в [[югозапад]]нїй Азії, котрый ся находить на [[юговыход]]нім побережі [[Середоземне море|Середоземного моря]]. Ізраел быв вытвореный на теріторії Ізраельской землї, народного дому і отцюзнины жыдівского люду. Штат выголосив свою незалежность [[14. май|14. мая]] [[1948]] (5. іяру 5708).<ref>{{cite web |url=https://www.britannica.com/place/Israel |title=Israel |website=Encyclopaedia Britannica |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Ізраел гранічіть з Середоземным морем і [[Еґіпт]]ом на [[запад]]ї, з Червеным морем на югу, з [[Йорданія|Йорданіёв]] на [[выход]]ї, з [[Сирия|Сіріёв]] на [[северовыход]]ї і з [[Лібанон]]ом на [[север]]ї.<ref>{{cite web |url=https://www.britannica.com/place/Israel |title=Israel |website=Encyclopaedia Britannica |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Меджі Ізраелом і Еґіптом, вздовж побережі Середоземного моря, ся находить пасмо Ґазы, котре контролює {{iw|Гамас||en|Hamas}}.<ref>{{cite web |url=https://www.cfr.org/backgrounder/what-hamas |title=What Is Hamas? |website=Council on Foreign Relations |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> В централній горьскій области і долинї меджі Ізраелом і Йорданіёв ся находить теріторія Юдея і Самарія, котры Ізраел тримать під войновов окупаціёв, причім части Юдеї і Самарії часточно контролює Палестиньска самосправа, котра гранічіть практічно зо вшыткых боків ізраельскых теріторій, як тыж в близкости гранічіть з Йорданіёв.<ref>{{cite web |url=https://www.un.org/unispal/history/ |title=History of the Question of Palestine |website=United Nations |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Розлога штату є 22 072 км² (в тім чіслї выходного [[Єрусалим]]а і Ґоланьскых высот, над котрыма выголосила суверенность, без теріторій Западного берегу Йордану і зона Ґазы).<ref>{{cite web |url=https://www.cbs.gov.il/en/publications/Pages/2024/Israel-in-Figures-2024.aspx |title=Israel in Figures 2024 |website=Israel Central Bureau of Statistics |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Чісло єй обывателїв в роцї 2024 быв подля даных Централного штатістічного уряду 9,9 міліона.<ref>{{cite web |url=https://www.cbs.gov.il/en/mediarelease/Pages/2024/Population-of-Israel-on-the-Eve-of-2024.aspx |title=Population of Israel on the Eve of 2024 |website=Israel Central Bureau of Statistics |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> З демоґрафічного погляду є векшына Ізраелчанів [[Жыде|жыдівского походжіня]] (73,2 %), але жыють ту тыж чіслена [[Арабы|арабска меншына]] (приближно 21,1 %, з котрых векшына суть мусулмане) і іншы меншыновы ґрупы (5,7%).<ref>{{cite web |url=https://www.cbs.gov.il/en/publications/Pages/2024/Israel-in-Figures-2024.aspx |title=Israel in Figures 2024 |website=Israel Central Bureau of Statistics |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> В 19. сторочі дішло меджі европскыма Жыдами ку народному пробуджіню, котры вели к вытворїню сіоністьского руху і волн іміґрації до Ізраельской землї.<ref>{{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Zionism |title=Zionism |website=Encyclopaedia Britannica |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> В роцї 1917, почас [[Перша світова война|Першой світовой войны]], [[Брітаньска імперія]] здобыла Ізраельску землю од [[Османьска імперія|Османів]] і была выдана Балфурова декларація.<ref>{{cite web |url=https://www.britannica.com/event/Balfour-Declaration |title=Balfour Declaration |website=Encyclopaedia Britannica |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Почас брітаньского мандату тырвалы довготырваючі бої меджі жыдовсков комунітов і арабами в Ізраелї к тому, же Велика Брітанія поступила вопрос мандату в Палестинї [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], котра в роцї 1947 пораїла, жебы быв Ізраел роздїленый на два штаты, жыдівскый і арабскый.<ref>{{cite web |url=https://www.un.org/en/about-us/history-of-the-un/1941-1950 |title=History of the United Nations: 1941–1950 |website=United Nations |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Жыдівска аґентура тот план прияла, але арабске веджіня ёго неприяла; воєньскый конфлікт, котрый меджі сторонами выникнув, переріс до войны за незалежность, почас котрой было выголошене вытворїня Ізраельского штату.<ref>{{cite web |url=https://history.state.gov/milestones/1945-1952/creation-israel |title=Creation of Israel, 1948 |website=U.S. Department of State |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> На конець войны і по заключіню догод о примірїню Ізраел контролёвав векшыну колишнёй мандатной теріторії, котра была в планї роздїлїня придїлена жыдівскім штату.<ref>{{cite book |last=Ovendale |first=Ritchie |title=The Origins of the Arab-Israeli Wars |publisher=Routledge |year=2004 |isbn=978-0582823204 |pages=118–120}}</ref> Юдею і Самарію і пасмо Ґазы окуповала Йорданія, респ. Арабскый штат не быв вытвореный і стотісяч арабскых Палестинчанів втїкли або были выгнаны зо своїх домів в рамцї Накбы.<ref>{{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Nakba |title=Nakba |website=Encyclopaedia Britannica |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Єдночасно до Ізраела ся переселяли стотісяч жыдівскых утеченцїв з арабскых штатів.<ref>{{cite web |url=https://www.jewishvirtuallibrary.org/jewish-refugees-from-arab-countries |title=Jewish Refugees from Arab Countries |website=Jewish Virtual Library |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> В роцї 1967 почас шістьденной войны Ізраел окуповав Юдею і Самарію, пасмо Ґазы, Сінайскый полоостров і Ґоланьскы высоты.<ref>{{cite web |url=https://www.britannica.com/event/Six-Day-War |title=Six-Day War |website=Encyclopaedia Britannica |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Окрем Сіная, котрый Ізраел вернув Еґіпту в рамцї міровой догоды меджі нима, і зона Ґазы, з котрого ся єдносторонно выйшов в роцї 2005, Ізраел надале контролёвав остатны теріторії.<ref>{{cite web |url=https://www.cfr.org/global-conflict-tracker/conflict/israeli-palestinian-conflict |title=Israeli-Palestinian Conflict |website=Council on Foreign Relations |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Штатны законы ся в повній мірї пошырили на выходный Єрусалим і Ґоланьскы высоты і часточно на Юдею і Самарію.<ref>{{cite web |url=https://www.un.org/unispal/history/ |title=History of the Question of Palestine |website=United Nations |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> По догодах з [[Осло|Осла]] здобыла Палестиньска самосправа часточну автономію на приближно 40% теріторій Юдеї і Самарії і в минулости ай на векшынї теріторії пасмы Ґазы.<ref>{{cite book |last=Ovendale |first=Ritchie |title=The Origins of the Arab-Israeli Wars |publisher=Routledge |year=2004 |isbn=978-0582823204 |pages=208–210}}</ref> Снагы о вырішїню ізраельско-палестиньского конфлікту не привели ку конечной міровой догодї; меджі Ізраелом і арабскыма штатами были підписаны далшы міровы і нормалізачны догоды.<ref>{{cite web |url=https://education.cfr.org/learn/reading/israeli-palestinian-conflict-timeline |title=Israeli-Palestinian Conflict Timeline |website=CFR Education |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Подля уставы є Ізраел “жыдівскый і демократічный штат”.<ref name="Government">{{cite web |url=https://www.britannica.com/place/Israel/Government-and-society |title=Israel - Government and society |website=Encyclopaedia Britannica |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Ізраел є репрезентатівнов демокраціёв з парламентнов сістемов, односным репрезентатівным і общім волебным правом.<ref>{{cite web |url=https://www.state.gov/reports/2022-country-reports-on-human-rights-practices/israel-west-bank-and-gaza/ |title=2022 Country Reports on Human Rights Practices: Israel, West Bank, and Gaza |website=U.S. Department of State |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Головов екзекутівы є премєр і законодарнов владов є Кнесет.<ref name="Government"/> Подля Ізраельского законодарства є головным містом Ізраела [[Єрусалим]].<ref>{{cite web |url=https://www.un.org/unispal/document/auto-insert-204714/ |title=Basic Law: Jerusalem, Capital of Israel (1980) |website=United Nations |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Многы штаты мають варункы проти штатуту Єрусалима як головного міста Ізраела,<ref>Векшына меджінародного сполоченства непризнавать Єрусалим як головне місто Ізраела. [[Споєны штаты америцькы|Споєны штаты]], [[Ґватемала]], [[Гондурас]] і Науру узнали Єрусалим за головне місто Ізраела; [[Австралія]], [[Росія]] і [[Чеська републіка]] узнали Западный Єрусалим за головне місто Ізраела</ref> і зато векшына загранічных амбасадів в Ізраелї ся находять в данім блоку, переважно в {{iw|Тел Авів|Тел Авіві|en|Tel Aviv}}, економічнім і технолоґічнім центрї штату.<ref>{{cite web |url=https://www.state.gov/reports/2022-country-reports-on-human-rights-practices/israel-west-bank-and-gaza/ |title=2022 Country Reports on Human Rights Practices: Israel, West Bank, and Gaza |website=U.S. Department of State |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> [[Урядный язык|Урядным языком]] є [[Гебрейскый язык|гебрейскый]]; до року 2018 быв урядным языком тыж [[Арабскый язык|арабскый]], котрый по року 2018 здобыв особливе поставлїня.<ref>{{Cite news|title=Зачем в Израиле принят закон о национальном еврейском государстве|url=https://www.bbc.com/russian/features-44891384|work=BBC News Русская служба|accessdate=2025-06-19|language=ru|archive-date=21 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180721140740/https://www.bbc.com/russian/features-44891384}}</ref> Ізраел є розвитым штатом і членом Орґанізації про господарьску сполупрацу і розвой (OECD).<ref>{{cite web |url=https://www.oecd.org/israel/ |title=Israel |website=OECD |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Подля номіналного грубого домашнёго продукту економіка штату в роцї 2025 є на 26. містї на світї,<ref>{{cite web |url= www.worldometers.info |title=GDP by Country |website=Worldometer |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> што єй робить меджі найрозвинутїшых і найсучаснїшых на світї.<ref>{{cite web |url=https://www.imf.org/external/datamapper/ |title=IMF report April Israel |website=www.imf.org |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Подля номіналного грубого домашнёго продукту економіка штату в роцї 2025 є на 26. містї на світї,<ref>{{cite web |url=https://www.worldometers.info/gdp/gdp-by-country/ |title=GDP by Country |website=Worldometer |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Ізраел має кваліфіковану працовну силу і подля подїлу обывателїв з докторатом є єднов з найшколованїшых штатів на світї.<ref name="OECD">{{cite web |url=https://www.oecdbetterlifeindex.org/countries/israel/ |title=Israel - OECD Better Life Index |website=OECD |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Жывотный уровень в Ізраелї є найвысшым на Близкім выходї і в індексї людьского розвоя [[Орґанізація споєных народів|ОСН]] ся находить на 19. містї.<ref>{{cite web |url=https://hdr.undp.org/data-center/human-development-index#/indicies/HDI |title=Human Development Index |website=United Nations Development Programme |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Середня довжка жывота в Ізраелї є єдна з найвысшых на світї.<ref name="OECD"/> == Адміністратівне дїлїня == Теріторія Ізраела є роздїлена на 6&nbsp;[[окрес]]ів (махоз), 15 підокресів (нафа) і 50 природных областей. {| class="wikitable" align=center | bgcolor="#ffcc00" |Окрес | bgcolor="#ffcc00" |Плоха, км² | bgcolor="#ffcc00" |Обывательство, люде ([[2005]]) | bgcolor="#ffcc00" |Головне місто |- |[[Окрес Єрусалим|Єрусалим (''Єрушала́їм'')]]&nbsp; |652 |851 400 |[[Єрусалим]] |- |[[Окрес Тел Авів|Тел Авів]] |171 |1 190 000 |[[Тель Авів]] |- |[[Южный окрес (Ізраел)|Южный (''Даро́м'')]] |14 231 |1 002 400 |[[Бер Шева]] |- |[[Северный окрес (Ізраел)|Северный (''Цафо́н'')]] |3 324 |1 185 400 |[[Назарет]] |- |[[Централный окрес (Ізраел)|Централный (''Мерка́з'')]] |1 276 |1 649 800 |[[Рамла (Ізраел)|Рамла]] |- |[[Окрес Гайфа|Гайфа ('Гейфа́'')]] |863 |858 000 |[[Гайфа]] |- |[[Окрес Юдея і Самарія|Юдея і&nbsp;Самарія (''Єгуда́&nbsp;веШомро́н'')]] (під контролёв [[Палестиньскый штат|Палестины]]) |5878 |285 000 |[[Аріел (місто)|Аріел]] |} == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Израиль]] hf371xzh4hplctsh1iyb72iufa83j2p 165483 165479 2026-05-19T17:16:35Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/165479|165479]] од хоснователя [[Special:Contributions/Rue323|Rue323]] ([[User talk:Rue323|діскусія]]) тота шаблона обсягує векше тексту чім шаблона „Інфобокс про країну“, котра черьпать вшыткы даны з Вікіданых. 165483 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна |native_name = מְדִינַת יִשְׂרָאֵל<br />دولة إسرائيل |conventional_long_name = Ізраельскый штат |common_name = Ізраел |national_anthem = ''Гатіква''<br/>{{lang-he|[[Гімна Ізраіля|התקווה]]}}<br/> |image_flag = Flag of Israel.svg |image_coat = Coat of arms of Israel.svg |image_map = Israel (orthographic projection) with occupied territories.svg |official_languages = [[Гебрейскый язык|гебрейскый]], [[Арабскый язык|арабскый]] (до року 2018) |capital = [[Єрусалим]] (векшына штатів признавать головным містом Тел Авів) |latd = 31 |latm = 47 |latNS = N |longd = 35 |longm = 13 |longEW = E |largest_city = [[Єрусалим]] |government_type = [[парламентна републіка]] |leader_title1 = |leader_name1 = |leader_title2 = |leader_name2 = |area_rank = 152 |area_km2 = 22,072 / 20,770 |area_sq_mi = 8,522 / 8,019 |percent_water = 2.1 |population_estimate = 9,449,000 |population_estimate_year = 2022 |population_density_km2 = 412 |population_density_rank = 18 |GDP_PPP_year = |GDP_PPP = |GDP_PPP_rank = |GDP_PPP_per_capita = |GDP_PPP_per_capita_rank = |HDI_year = |HDI = |HDI_rank = |HDI_category = |currency = ₪ |currency_code = NIS |country_code = IL |time_zone = [[Israel Standard Time|IST]] |utc_offset = +2 |time_zone_DST = [[Israel Daylight Time|IDT]] |utc_offset_DST = +3 |drives_on = направо |cctld = .il |calling_code = 972 }} '''Ізраéл''' ({{lang-he|יִשְׂרָאֵל}} ''Yīsrāʾēl'' {{IPA|[jisʁaˈʔel]}}, {{lang-ar|إِسْرَائِيل}} ''ʾIsrāʾīl''), офіціално '''Ізраéльскый штат''' ({{lang-he|מְדִינַת יִשְׂרָאֵל}} ''Medīnat Yīsrāʾēl'' {{IPA|[mediˈnat jisʁaˈʔel]}}, {{lang-ar|دَوْلَة إِسْرَائِيل}} ''Dawlat Isrāʾīl'') — штат на Близкім выходї, в [[югозапад]]нїй Азії, котрый ся находить на [[юговыход]]нім побережі [[Середоземне море|Середоземного моря]]. Ізраел быв вытвореный на теріторії Ізраельской землї, народного дому і отцюзнины жыдівского люду. Штат выголосив свою незалежность [[14. май|14. мая]] [[1948]] (5. іяру 5708).<ref>{{cite web |url=https://www.britannica.com/place/Israel |title=Israel |website=Encyclopaedia Britannica |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Ізраел гранічіть з Середоземным морем і [[Еґіпт]]ом на [[запад]]ї, з Червеным морем на югу, з [[Йорданія|Йорданіёв]] на [[выход]]ї, з [[Сирия|Сіріёв]] на [[северовыход]]ї і з [[Лібанон]]ом на [[север]]ї.<ref>{{cite web |url=https://www.britannica.com/place/Israel |title=Israel |website=Encyclopaedia Britannica |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Меджі Ізраелом і Еґіптом, вздовж побережі Середоземного моря, ся находить пасмо Ґазы, котре контролює {{iw|Гамас||en|Hamas}}.<ref>{{cite web |url=https://www.cfr.org/backgrounder/what-hamas |title=What Is Hamas? |website=Council on Foreign Relations |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> В централній горьскій области і долинї меджі Ізраелом і Йорданіёв ся находить теріторія Юдея і Самарія, котры Ізраел тримать під войновов окупаціёв, причім части Юдеї і Самарії часточно контролює Палестиньска самосправа, котра гранічіть практічно зо вшыткых боків ізраельскых теріторій, як тыж в близкости гранічіть з Йорданіёв.<ref>{{cite web |url=https://www.un.org/unispal/history/ |title=History of the Question of Palestine |website=United Nations |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Розлога штату є 22 072 км² (в тім чіслї выходного [[Єрусалим]]а і Ґоланьскых высот, над котрыма выголосила суверенность, без теріторій Западного берегу Йордану і зона Ґазы).<ref>{{cite web |url=https://www.cbs.gov.il/en/publications/Pages/2024/Israel-in-Figures-2024.aspx |title=Israel in Figures 2024 |website=Israel Central Bureau of Statistics |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Чісло єй обывателїв в роцї 2024 быв подля даных Централного штатістічного уряду 9,9 міліона.<ref>{{cite web |url=https://www.cbs.gov.il/en/mediarelease/Pages/2024/Population-of-Israel-on-the-Eve-of-2024.aspx |title=Population of Israel on the Eve of 2024 |website=Israel Central Bureau of Statistics |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> З демоґрафічного погляду є векшына Ізраелчанів [[Жыде|жыдівского походжіня]] (73,2 %), але жыють ту тыж чіслена [[Арабы|арабска меншына]] (приближно 21,1 %, з котрых векшына суть мусулмане) і іншы меншыновы ґрупы (5,7%).<ref>{{cite web |url=https://www.cbs.gov.il/en/publications/Pages/2024/Israel-in-Figures-2024.aspx |title=Israel in Figures 2024 |website=Israel Central Bureau of Statistics |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> В 19. сторочі дішло меджі европскыма Жыдами ку народному пробуджіню, котры вели к вытворїню сіоністьского руху і волн іміґрації до Ізраельской землї.<ref>{{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Zionism |title=Zionism |website=Encyclopaedia Britannica |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> В роцї 1917, почас [[Перша світова война|Першой світовой войны]], [[Брітаньска імперія]] здобыла Ізраельску землю од [[Османьска імперія|Османів]] і была выдана Балфурова декларація.<ref>{{cite web |url=https://www.britannica.com/event/Balfour-Declaration |title=Balfour Declaration |website=Encyclopaedia Britannica |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Почас брітаньского мандату тырвалы довготырваючі бої меджі жыдовсков комунітов і Арабами в Ізраелї к тому, же Велика Брітанія поступила вопрос мандату в Палестинї [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], котра в роцї 1947 пораїла, жебы быв Ізраел роздїленый на два штаты, жыдівскый і арабскый.<ref>{{cite web |url=https://www.un.org/en/about-us/history-of-the-un/1941-1950 |title=History of the United Nations: 1941–1950 |website=United Nations |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Жыдівска аґентура тот план прияла, але арабске веджіня ёго неприяла; воєньскый конфлікт, котрый меджі сторонами выникнув, переріс до войны за незалежность, почас котрой было выголошене вытворїня Ізраельского штату.<ref>{{cite web |url=https://history.state.gov/milestones/1945-1952/creation-israel |title=Creation of Israel, 1948 |website=U.S. Department of State |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> На конець войны і по заключіню догод о примірїню Ізраел контролёвав векшыну колишнёй мандатной теріторії, котра была в планї роздїлїня придїлена жыдівскім штату.<ref>{{cite book |last=Ovendale |first=Ritchie |title=The Origins of the Arab-Israeli Wars |publisher=Routledge |year=2004 |isbn=978-0582823204 |pages=118–120}}</ref> Юдею і Самарію і пасмо Ґазы окуповала Йорданія, респ. Арабскый штат не быв вытвореный і стотісяч арабскых Палестинчанів втїкли або были выгнаны зо своїх домів в рамцї Накбы.<ref>{{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Nakba |title=Nakba |website=Encyclopaedia Britannica |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Єдночасно до Ізраела ся переселяли стотісяч жыдівскых утеченцїв з арабскых штатів.<ref>{{cite web |url=https://www.jewishvirtuallibrary.org/jewish-refugees-from-arab-countries |title=Jewish Refugees from Arab Countries |website=Jewish Virtual Library |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> В роцї 1967 почас шістьденной войны Ізраел окуповав Юдею і Самарію, пасмо Ґазы, Сінайскый полоостров і Ґоланьскы высоты.<ref>{{cite web |url=https://www.britannica.com/event/Six-Day-War |title=Six-Day War |website=Encyclopaedia Britannica |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Окрем Сіная, котрый Ізраел вернув Еґіпту в рамцї міровой догоды меджі нима, і зона Ґазы, з котрого ся єдносторонно выйшов в роцї 2005, Ізраел надале контролёвав остатны теріторії.<ref>{{cite web |url=https://www.cfr.org/global-conflict-tracker/conflict/israeli-palestinian-conflict |title=Israeli-Palestinian Conflict |website=Council on Foreign Relations |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Штатны законы ся в повній мірї пошырили на выходный Єрусалим і Ґоланьскы высоты і часточно на Юдею і Самарію.<ref>{{cite web |url=https://www.un.org/unispal/history/ |title=History of the Question of Palestine |website=United Nations |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> По догодах з [[Осло|Осла]] здобыла Палестиньска самосправа часточну автономію на приближно 40% теріторій Юдеї і Самарії і в минулости ай на векшынї теріторії пасмы Ґазы.<ref>{{cite book |last=Ovendale |first=Ritchie |title=The Origins of the Arab-Israeli Wars |publisher=Routledge |year=2004 |isbn=978-0582823204 |pages=208–210}}</ref> Снагы о вырішїню ізраельско-палестиньского конфлікту не привели ку конечной міровой догодї; меджі Ізраелом і арабскыма штатами были підписаны далшы міровы і нормалізачны догоды.<ref>{{cite web |url=https://education.cfr.org/learn/reading/israeli-palestinian-conflict-timeline |title=Israeli-Palestinian Conflict Timeline |website=CFR Education |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Подля уставы є Ізраел “жыдівскый і демократічный штат”.<ref name="Government">{{cite web |url=https://www.britannica.com/place/Israel/Government-and-society |title=Israel - Government and society |website=Encyclopaedia Britannica |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Ізраел є репрезентатівнов демокраціёв з парламентнов сістемов, односным репрезентатівным і общім волебным правом.<ref>{{cite web |url=https://www.state.gov/reports/2022-country-reports-on-human-rights-practices/israel-west-bank-and-gaza/ |title=2022 Country Reports on Human Rights Practices: Israel, West Bank, and Gaza |website=U.S. Department of State |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Головов екзекутівы є премєр і законодарнов владов є Кнесет.<ref name="Government"/> Подля Ізраельского законодарства є головным містом Ізраела [[Єрусалим]].<ref>{{cite web |url=https://www.un.org/unispal/document/auto-insert-204714/ |title=Basic Law: Jerusalem, Capital of Israel (1980) |website=United Nations |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Многы штаты мають варункы проти штатуту Єрусалима як головного міста Ізраела,<ref>Векшына меджінародного сполоченства непризнавать Єрусалим як головне місто Ізраела. [[Споєны штаты америцькы|Споєны штаты]], [[Ґватемала]], [[Гондурас]] і Науру узнали Єрусалим за головне місто Ізраела; [[Австралія]], [[Росія]] і [[Чеська републіка]] узнали Западный Єрусалим за головне місто Ізраела</ref> і зато векшына загранічных амбасадів в Ізраелї ся находять в данім блоку, переважно в {{iw|Тел Авів|Тел Авіві|en|Tel Aviv}}, економічнім і технолоґічнім центрї штату.<ref>{{cite web |url=https://www.state.gov/reports/2022-country-reports-on-human-rights-practices/israel-west-bank-and-gaza/ |title=2022 Country Reports on Human Rights Practices: Israel, West Bank, and Gaza |website=U.S. Department of State |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> [[Урядный язык|Урядным языком]] є [[Гебрейскый язык|гебрейскый]]; до року 2018 быв урядным языком тыж [[Арабскый язык|арабскый]], котрый по року 2018 здобыв особливе поставлїня.<ref>{{Cite news|title=Зачем в Израиле принят закон о национальном еврейском государстве|url=https://www.bbc.com/russian/features-44891384|work=BBC News Русская служба|accessdate=2025-06-19|language=ru|archive-date=21 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180721140740/https://www.bbc.com/russian/features-44891384}}</ref> Ізраел є розвитым штатом і членом Орґанізації про господарьску сполупрацу і розвой (OECD).<ref>{{cite web |url=https://www.oecd.org/israel/ |title=Israel |website=OECD |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Подля номіналного грубого домашнёго продукту економіка штату в роцї 2025 є на 26. містї на світї,<ref>{{cite web |url= www.worldometers.info |title=GDP by Country |website=Worldometer |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> што єй робить меджі найрозвинутїшых і найсучаснїшых на світї.<ref>{{cite web |url=https://www.imf.org/external/datamapper/ |title=IMF report April Israel |website=www.imf.org |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Подля номіналного грубого домашнёго продукту економіка штату в роцї 2025 є на 26. містї на світї,<ref>{{cite web |url=https://www.worldometers.info/gdp/gdp-by-country/ |title=GDP by Country |website=Worldometer |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Ізраел має кваліфіковану працовну силу і подля подїлу обывателїв з докторатом є єднов з найшколованїшых штатів на світї.<ref name="OECD">{{cite web |url=https://www.oecdbetterlifeindex.org/countries/israel/ |title=Israel - OECD Better Life Index |website=OECD |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Жывотный уровень в Ізраелї є найвысшым на Близкім выходї і в індексї людьского розвоя [[Орґанізація споєных народів|ОСН]] ся находить на 19. містї.<ref>{{cite web |url=https://hdr.undp.org/data-center/human-development-index#/indicies/HDI |title=Human Development Index |website=United Nations Development Programme |access-date=2025-06-19 |language=en}}</ref> Середня довжка жывота в Ізраелї є єдна з найвысшых на світї.<ref name="OECD"/> == Адміністратівне дїлїня == Теріторія Ізраела є роздїлена на 6&nbsp;[[окрес]]ів (махоз), 15 підокресів (нафа) і 50 природных областей. {| class="wikitable" align=center | bgcolor="#ffcc00" |Окрес | bgcolor="#ffcc00" |Плоха, км² | bgcolor="#ffcc00" |Обывательство, люде ([[2005]]) | bgcolor="#ffcc00" |Головне місто |- |[[Окрес Єрусалим|Єрусалим (''Єрушала́їм'')]]&nbsp; |652 |851 400 |[[Єрусалим]] |- |[[Окрес Тел Авів|Тел Авів]] |171 |1 190 000 |[[Тель Авів]] |- |[[Южный окрес (Ізраел)|Южный (''Даро́м'')]] |14 231 |1 002 400 |[[Бер Шева]] |- |[[Северный окрес (Ізраел)|Северный (''Цафо́н'')]] |3 324 |1 185 400 |[[Назарет]] |- |[[Централный окрес (Ізраел)|Централный (''Мерка́з'')]] |1 276 |1 649 800 |[[Рамла (Ізраел)|Рамла]] |- |[[Окрес Гайфа|Гайфа ('Гейфа́'')]] |863 |858 000 |[[Гайфа]] |- |[[Окрес Юдея і Самарія|Юдея і&nbsp;Самарія (''Єгуда́&nbsp;веШомро́н'')]] (під контролёв [[Палестиньскый штат|Палестины]]) |5878 |285 000 |[[Аріел (місто)|Аріел]] |} == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Израиль]] g6e1v3mxh0g7aert5qqoc3lynnswxdx Телевізія 0 1114 165409 91089 2026-05-19T14:31:03Z ~2026-30093-12 36027 165409 wikitext text/x-wiki [[Файл:Neptun M547 BT.JPG|міні|Телевізія]] Слово '''Телевізія''' може значіти: * [[Телевізор]] * [[Телевізія (медіум)]] * [[Телевізна компанія]] * [[Телевізне высыланя]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Релакс]] di9yq2i1wrsbxry7zf62z2or6x8inop Чеська републіка 0 1201 165411 165103 2026-05-19T14:36:52Z Flipdot 23893 165411 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна | native_name = {{lang-cs|Česká republika}} | conventional_long_name = Чеська републіка | common_name = Чесько | image_flag = Flag of the Czech Republic.svg | image_coat = Coat of arms of the Czech Republic.svg | image_map = EU-Czechia.svg | national_anthem = <br/><small>[[Kde domov můj?]]</small><br/>[[Файл:Paraguayan National Anthem.oga|center]] | official_languages = [[Чеськый язык|чеськый]] | ethnic_groups = | ethnic_groups_year = | capital = [[Прага]] | largest_city = capital | government_type = [[Парламентьска републіка]] | leader_title1 = [[Презідент]] | leader_title2 = | leader_name1 = [[Петр Павел]] | leader_name2 = | area_rank = 115 | area_magnitude = | area_km2 = 78866 | area_sq_mi = | percent_water = 2 | population_census = 10701777 | population_census_year = 2021 | population_census_rank = 86 | population_density_km2 = 135,3 | population_density_rank = 87 | GDP_PPP = $282,34 міліард | GDP_PPP_per_capita = $18985 | GDP_PPP_rank = 45 | GDP_PPP_year = 2021 | GDP_PPP_per_capita_rank = 38 | GDP_nominal = $282,34 міліард | GDP_nominal_rank = 45 | GDP_nominal_year = 2021 | GDP_nominal_per_capita = $18985<ref>Межинародный валутный фонд.</ref> | GDP_nominal_per_capita_rank = 38 | sovereignty_type = | Gini = | Gini_rank = | Gini_year = | Gini_category = | HDI = {{increase}} 0,891 | HDI_rank = 35 | HDI_year = 2021 | HDI_category = <span style="color:#090;">дужый высокый</span> | currency = [[Чеська коруна|Коруна]] (kč) | currency_code = CZK | country_code = | time_zone = СЕТ | utc_offset = +1 | time_zone_DST = СЕЛЧ | utc_offset_DST = +2 | demonym = | drives_on = правый | cctld = [[.cz]] | calling_code = +420 | footnotes = }} '''Че́хія''',<ref>{{cite web |title=the Czech Republic |url=https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230616122308/https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |archive-date=16 June 2023 |access-date=28 November 2023 |publisher=The United Nations Terminology Database }}</ref> '''Че́сько''' ({{lang-cs|Česko}}), '''Че́хы''', офіціалнов назвов '''Че́ська республіка''' ({{lang-cs|Česká republika}}, {{IPA2|ˈtʃɛskaː ˈrɛpublɪka}}),<ref>{{cite web |url=https://style-guide.europa.eu/en/content/-/isg/topic?identifier=7.1.1-designations-and-abbreviations |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230412222619/http://publications.europa.eu/code/en/en-370100.htm |archive-date=12 April 2023 |title=Publications Office — Interinstitutional style guide — 7.1. Countries — 7.1.1. Designations and abbreviations to use |publisher=Publications Office |access-date=8 October 2024 }}</ref> історично ай '''Боге́мія'''<ref>{{cite web |last1=Šitler |first1=Jiří |date=12 July 2016 |title=From Bohemia to Czechia |url=https://english.radio.cz/bohemia-czechia-8220362 |access-date=1 June 2021 |website=Czech Radio |author-link=Jiří Šitler }}</ref> вто [[держава]] без выхода до моря в централнуй [[Европа|Европі]], член [[Европска унія|Европської унії]] уд&nbsp;року&nbsp;2004, котра має гатары з [[Австрія|Австрійов]] на [[юг]]у, [[Німещина|Німещинов]] на [[запад]]і, [[Польща|Польщов]] на [[сѣверовосток|сіверовостоку]] тай [[Словакія|Словакійов]] на [[юговосток]]у.<ref>{{cite web |title=Information about the Czech Republic |url=http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |website=Czech Foreign Ministry |access-date=25 March 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160403192723/http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |archive-date=3 April 2016 |url-status=live }}</ref> У Чеськуй републіці офіціалнов валутов є [[чеська коруна]]; головным варошом є [[Прага]]. Кроме неї сут великі вароші ги [[Бырно]], [[Острава]], [[Пылзень]] и [[Ліберець]]. Чехія має береговатый ландшафт и площу в 78,871&nbsp;км² из головно помірным контіненталным и океанічным [[Клімат|кліматом]]. Чеська републіка є унітарнов парламентарнов републіков из продвинутов, высокодоходнов соціалнов торговов економіков. Чехія ся держит европської соціалної моделі, має задарьну медіціну тай часточно понукат задарьноє університетськоє школованя. У Індексови людського розвою Чехія має 32.&nbsp;місто. Чеська републіка&nbsp;— член [[Орґанізація споєных націй|Орґанізації споєных націй]], [[НАТО|Орґанізації Сіверноатлантичного договора]], Европської унії, Орґанізації економічного спувробутництва и розвою, [[ОБСЕ]], [[Рада Европы|Рады Европы]] тай [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]]. На юлій 2025.&nbsp;року президентом Чехії є [[Петр Павел]], премєрміністром&nbsp;— [[Петр Фяла]]. Чеськоє княжество было закладеноє у кунци 9.&nbsp;стороча пуд [[Велика Моравія|Великов Моравійов]]. Оно было формално признаноє ги [[імперськый став]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] у 1002.&nbsp;рокови тай стало корольством у 1198.<ref name="The Path">{{cite web |url=http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |title=The Path of Czech Constitutionality |last1=Mlsna |first1=Petr |last2=Šlehofer |first2=F. |year=2010 |work=1st edition |publisher=Úřad Vlády České Republiky (The Office of the Government of the Czech Republic) |location=Praha |pages=10–11 |language=cs, en |archive-url=https://web.archive.org/web/20130116234802/http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |archive-date=16 January 2013 |url-status=live |access-date=31 October 2012 |last3=Urban |first3=D. }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |title=800 let Zlaté buly sicilské |last=Čumlivski |first=Denko |year=2012 |publisher=National Archives of the Czech Republic (Národní Archiv České Republiky) |language=cs |archive-url=https://web.archive.org/web/20121128035158/http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |archive-date=28 November 2012 |url-status=dead |access-date=31 October 2012 }}</ref> По битві Могача у 1526.&nbsp;році вшыткі землі Богемської короны были поступово інтеґровані до [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]]. Через почти стувку рокув протестантськоє повстаня стало причинов Тридцятьручної войны. Из розпадом Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році Коронні землі стали частьов [[Австрійска імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 19.&nbsp;стороча Чехія пруйшла індустріалізацію. По розпаді [[Австро-Мадярська імперія|Австро-Мадярської імперії]] по [[Перша світова война|Первуй світовуй войні]] бульша часть реґіона зайшла до [[Перша чехословацька републіка|Первої чехословацької републікы]] у 1918.&nbsp;році.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|title=Encyclopedia of the Cold War|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C&pg=PA76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Чехословакія была єдинов державов у централнуй и восточнуй Европі, котра ся обстала парламентарнов демократійов на вшыток меживоєнный період.<ref name="Ash0">Timothy Garton Ash ''[[iarchive:usesofadversitye0000gart h4f4|The Uses of Adversity]]'' Granta Books, 1991 {{ISBN|0-14-014038-7}} p. 60</ref> По Мінхенському договорі 1938.&nbsp;року [[Націштська Німещина]] окуповала чеські землі. У 1945.&nbsp;році Чехословакія ся удновила тай три рокы по тому стала комуністичнов державов Восточного блока по переворотови року&nbsp;1948. Провбы лібералізовати уряд и економіку ся гасили совєтськов інвазійов у крайину бігом [[Празька ярь|Празької яри]] 1968.&nbsp;року. У новемброви 1989, [[Боршоньова револуція]] поклала конець комуністичному правліньови тай удновила демократичный устрой. 31.&nbsp;децембра 1992.&nbsp;року Чехословакія ся мирно розпала, а єї державы-члены стали незалежными державами&nbsp;— Чеськов републіков и Словакійов. == Історія == === Правік === {{multiple image|align=right|total_width=320|direction=horizontal|image1=Vestonicka venuse edit.jpg|alt1=Керамічна скулптура|image2=The stone head of a Celt.jpg|alt2=Камінна скулптура|footer='''Зліва''': Венера з Долніх Вєстоніць, датована 29,000–25,000&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е., є майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>{{cite web |title=Oldest ceramic figurine |url=https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/682622-oldest-ceramic-figurine |publisher=Guinness World Records |access-date=20 May 2024}}</ref><br />'''Справа''': камінна голова келта из Мшецькых Жегровіць є майціннов келтськов скулптуров у Европі, датує ся 3.&nbsp;сторочом&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е.<ref>{{cite news |title=Hlava Kelta z Mšeckých Žehrovic – nejcennější keltská plastika v Evropě |url=https://www.kudyznudy.cz/ceska-nej/historicke/hlava-kelta-z-mseckych-zehrovic-nejcennejsi-keltsk |access-date=20 May 2024 |publisher=Kudyznudy.cz/}}</ref>|caption1=|caption2=}} Археолоґічні находкы указувут на вто, ож територія днешньої Чехії была заселена уд [[Палеоліт|палеоліта]]. У сьому реґіоні найшли были, наприклад, керамічну фіґурку, Венеру з Долніх Вєстоніць, датовану дас&nbsp;29,000–25,000.&nbsp;роками&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.,<ref>{{Cite journal|date=24 December 2013|title=Fingerprint on the venus of Dolní Vestonice I|journal=Anthropologie|volume=40|issue=2|url=https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|access-date=7 April 2025|archive-url=https://web.archive.org/web/20131224110818/https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|archive-date=24 December 2013}}</ref> котра ся держит майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>Pamela B. Vandiver, Olga Soffer, Bohuslav Klima and Jiři Svoboda, "The Origins of Ceramic Technology at Dolni Věstonice, Czechoslovakia", ''Science'', New Series, '''246''', No. 4933 (24 November 1989: pp. 1002–1008)</ref> У класичну епоху, позад [[Келты|келтськых]] міґрацій 3.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., Богемія ся стала асоційовати из племньом [[Бої (племня)|боюв]].<ref name="Rankin2002">{{cite book|first=David|last=Rankin|title=Celts and the Classical World|url=https://books.google.com/books?id=6oqFAgAAQBAJ&pg=PA16|date=2002|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-74722-1|page=16}}</ref> Бої заклали были [[опідум]] недалеко уд сучасної Прагы.<ref name="(Firm)1997">{{cite book|author=Kartografie Praha (Firm)|title=Praha, plán města|year=1997|publisher=Kartografie Praha|isbn=978-80-7011-468-1|page=17}}</ref> Май пак, у 1.&nbsp;сторочови, там ся заселили ґерманські племена [[Маркоманы|маркоманув]] и [[Квады|квадув]].<ref name="Salvia2007">{{cite book|author=Vasco La Salvia|title=Iron Making During the Migration Period: The Case of the Lombards|year=2007|publisher=Archaeopress|isbn=978-1-4073-0159-4|page=43}}</ref> [[Славяне|Словяне]] из реґіона [[Чорноє море|Чорного моря]] тай [[Карпаты|Карпат]] тоже ся селили у реґіонови, їхня міґрація ся мотивовала інвазійов народув из Сібіра тай [[Гуны|гунув]], [[Авары|аварув]], [[Булґары (племня)|булґарув]] и [[Мадяре (племня)|мадярув]].<ref name="Agnew2004">{{cite book|author=Hugh LeCaine Agnew|title=The Czechs and the Lands of the Bohemian Crown|url=https://books.google.com/books?id=Db76shTEM60C&pg=PT37|year=2004|publisher=Hoover Press|isbn=978-0-8179-4492-6|page=37}}</ref><ref name="HahnNadel2014">{{cite book|first1=Sylvia|last1=Hahn|first2=Stanley|last2=Nadel|title=Asian Migrants in Europe: Transcultural Connections|url=https://books.google.com/books?id=Zwq9BAAAQBAJ&pg=PA7|year=2014|publisher=V&R unipress GmbH|isbn=978-3-8471-0254-0|pages=7–8}}</ref> У 6.&nbsp;сторочу гуны ся сунули дале на запад у Богемію, Мораву и часті днешньых Австрії тай Німещины.<ref name="HahnNadel2014" /> Бігом 7.&nbsp;стороча франкськый торговець [[Само]], пудпорувучи словян у їхнюй борьбі против осілых недалеко аварув, став правительом першої задокументованої словянської державы у централнуй Европі&nbsp;— [[Імперія Сама|Імперії Сама]].<ref>''Lexikon des Mittelalters''. Verlag J.B. Metzler, Vol. 7, cols 1342-1343</ref> У 8.&nbsp;сторочі ся появила Велика Морава, контрольована династійов [[Мойміровці|Мойміровцюв]],<ref name="Champion2005">{{cite book|first=Tim|last=Champion|title=Centre and Periphery: Comparative Studies in Archaeology|url=https://books.google.com/books?id=mZ2IAgAAQBAJ&pg=PA233|year=2005|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-80679-9|page=233}}</ref> котра была у свому пікови у 9.&nbsp;сторочови бігом правліня [[Сятополк I. (Морава)|Сятополка&nbsp;I.&nbsp;Моравського]], удбивавучи ся уд влива франкув. Велика Морава была охрещена, у тум числі позад бізантійськых місій [[Кирил и Мефодій|Кирила и Мефодія]].<ref>{{Cite web |title=Svatopluk {{!}} prince of Moravia {{!}} Britannica |url=https://www.britannica.com/biography/Svatopluk |access-date=7 April 2025 |website=www.britannica.com |language=en }}</ref> === Богемія === {{Main|Богемія}} [[File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|ліворуч|міні|Корона Богемії удну [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] (1600). Чеські землі были частьов Імперії у 1002–1806.&nbsp;роках, а Прага была імперськов резиденційов у 1346–1437 и 1583–1611.]] [[Богемські племена]] ся представляли многыми герцоґами; централізованоє [[Богемськоє княжство]] ся появило у другуй половині 9.&nbsp;стороча вдяку [[Пржемысловці|дому Пржемысловцюв]]. Уд 1002. по&nbsp;1806.&nbsp;рук Богемія была [[Імперськый став|імперськым ставом]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]].<ref name="PánekTůma2019">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA76|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=76}}</ref> У 1212.&nbsp;рокови [[Пржемысл Отакар I.|Пржемысл Отакар&nbsp;I.]]&nbsp;утягнув уд імператора [[Золота сицилська була|Золоту сицилську булу]], пудтвержувучу корольськый статус Отакара и його наслідникув; Богемськоє княжство ся так пудняло у статусови до корольства.<ref name="PánekTůma2019b">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA111|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=111}}</ref> Німецькі іміґранты ся поселили у богемськуй периферії у 13.&nbsp;сторочови.<ref name="PánekTůma2019c">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA237|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=237}}</ref> [[Монґолська імперія|Монґолы]] бігом [[Монґолська інвазія до Европы|свої інвазії до Европы]] доходили до Моравы, айбо были розбиті пуд [[Оломовц|Оломовцом]].<ref>{{cite book|last1=Grousset|first1=René|title=The Empire of the Steppes|date=1970|publisher=Rutgers University Press|isbn=978-0-8135-1304-1|page=[https://archive.org/details/empireofsteppes00grou/page/266 266]|url=https://archive.org/details/empireofsteppes00grou|url-access=registration|access-date=26 August 2017}}</ref> По серії династійных воєн, богемськый престол добыв [[Луксембурґськый дум]].<ref>{{cite web |url=http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |title=Václav II. český král |work=panovnici.cz |access-date=31 October 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110907142314/http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |archive-date=7 September 2011 |url-status=live }}</ref> У другуй половині 14.&nbsp;столітя ся зачали [[Богемська реформація|провбы реформовати церьков у Богемії]]. Послідовникы [[Ян Гус|Яна Гуса]] ся удсторонили уд подаякых практик [[Католицька церьков|Католицької церьквы]] и бігом Гуситськых воєн 1419–1434.&nbsp;рокув побідили пять хрестовых походув, орґанізованых против них імператором Сященої римської імперії Сіґізмундом. Бігом слідувучых двох сторочув 90% населеня Богемії и Моравы ся держали за [[Гуситы|гуситув]]. Паціфішта Петр Хелчіцькый у середині 15.&nbsp;стороча вдухновив кываня Братерської єдноты, котра ся домак удкапчала уд римокатолицької церьквы.<ref>{{cite web |url=http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |title=Mentor and precursor of the Reformation |access-date=29 April 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160404211907/http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |archive-date=4 April 2016 |url-status=dead }}</ref> 21.&nbsp;децембра 1421.&nbsp;року [[Ян Жіжка]], успішный воєвода и найманець, повюг своє войсько у [[Битка пуд Кутнов Горов|Битку пуд Кутнов Горов]] (Кутенберґом), котра ся кунчила побідов гуситув. И доныні го честувут як націоналного героя. [[File:Husité_-_Jenský_kodex.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Husit%C3%A9_-_Jensk%C3%BD_kodex.jpg|альт=Painting of battle between mounted knights|міні|Битка межи [[Гуситы|гуситами]] тай [[Хрестові походы|хрестоносцями]] бігом [[Гуситські войны|Гуситськых воєн]]; Єнськый кодекс, 15.&nbsp;стороча]] Уд року 1526 власть над Богемійов чим май дале, тым май концентровали [[Габсбурґы]]. Межи 1583. и&nbsp;1611.&nbsp;роками Прага была офіційнов резиденційов імператора Сященої римської імперії Рудолфа&nbsp;II. и його двора. [[Празька дефенестрація]] 1618.&nbsp;року тай далшоє Богемськоє повстаня против Габсбурґув означили зачаток [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]]. У 1620.&nbsp;році повстаня у Богемії было задусеноє бігом [[Битка пуд Білов Горов|биткы пуд Білов Горов]]. Лідеры повстаня были [[Згуба на Старомнєстськуй площи|згублені у&nbsp;році&nbsp;1621]]. Шляхта и протестантськый середньый клас мусіли авадь перейти у [[католицизм]], авадь лишити крайину.<ref>{{cite web |title=Protestantism in Bohemia and Moravia (Czech Republic) |url=http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |website=Virtual Museum of Protestantism |access-date=25 May 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151015211407/http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |archive-date=15 October 2015 |url-status=live }}</ref> Період уд 1620.&nbsp;року по другу половину 18.&nbsp;стороча дустала назывку „Темных часув“. Бігом Тридцятьручної войны обывательство чеськых земель упало на третину позад кіряня протестантув тай войны, хворот и голоду.<ref>Oskar Krejčí, Martin C. Styan, Ústav politických vied SAV. (2005). ''[https://books.google.com/books?id=38ciAe4J4VMC Geopolitics of the Central European region: the view from Prague and Bratislava]''. p.293. {{ISBN|80-224-0852-2}}</ref> Габсбурґы заказовали вшыткі християнські деномінації кромі католицизма.<ref>{{cite web |url=http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |title=RP's History Online – Habsburgs |publisher=Archiv.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110717233917/http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |archive-date=17 July 2011 |url-status=dead }}</ref> Розквіт барокової културы указує двоякость сього історичного періода. [[Османська імперія]] и [[Крымськоє ханство]] напали на Мораву у 1663.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=j08L5xLOQKwC&pg=PA557 History of the Mongols from the 9th to the 19th Century. Part 2. The So-Called Tartars of Russia and Central Asia. Division 1]''". Henry Hoyle Howorth. p.557. {{ISBN|1-4021-7772-0}}</ref> У 1679–1680 чеськыми землями пруйшли [[Велика віденська чума]] и [[Кмѣть|кметськоє]] повстаня.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=FzQ9AAAAIAAJ&pg=PA494 The new Cambridge modern history: The ascendancy of France, 1648–88]''". Francis Ludwig Carsten (1979). p.494. {{ISBN|0-521-04544-4}}</ref> [[File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|ліворуч|міні|[[Празька дефенестрація|Празька дефенестрація 1618]] означила зачаток [[Богемськоє повстаня|Богемського повстаня]] против [[Габсбурґы|Габсбурґув]] и першый етап [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]].]] Позад голодув ся ставали селянські повстаня.<ref>"''The Cambridge economic history of Europe: The economic organization of early modern Europe''". E. E. Rich, C. H. Wilson, M. M. Postan (1977). p.614. {{ISBN|0-521-08710-4}}</ref> Кметьство было скасованоє помежи роками 1781 и 1848. Дакулько битв [[Наполеонувські войны|Наполеонувськых воєн]] ся стали на території днешньої Чехії. Падіня Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році привело д деґрадації політичного ставу Богемії, котра стратила свою позицію імперського [[Курфірт|курфірта]] и свою політичну репрезентацію у [[Імперськый сейм (Сящена римська імперія)|імперському сеймови]] (райхстаґови).<ref>{{cite journal|last1=Hlavačka|first1=Milan|title=Formování moderního českého národa 1815–1914|journal=Historický Obzor|date=2009|volume=20|issue=9/10|page=195|language=cs}}</ref> Богемські землі стали частьов [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 18. и&nbsp;19.&nbsp;стороч набирало обороты [[Чеськоє націоналноє удроджіня]] з цільов удродити [[чеськый язык]], културу и націоналну ідентичность. Револуція 1848.&nbsp;року в Празі, котра ся цілила на лібералні реформы тай автономію Богемської короны удну Австрійської імперії, была придусена.<ref name="auto">{{cite book|editor1-last=Cole|editor1-first=Laurence|editor2-last=Unowsky|editor2-first=David|title=The Limits of Loyalty: Imperial Symbolism, Popular Allegiances, and State Patriotism in the Late Habsburg Monarchy|publisher=Berghahn Books|location=New York, Oxford|url=http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|access-date=24 May 2015|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150525013421/http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|archive-date=25 May 2015}}</ref> Попри надії на поступкы про Богемію, імператор [[Франц Йозеф I.|Франц Йозеф&nbsp;I.]]&nbsp;пушов на компроміс лиш из Мадярщинов. Австро-Мадярськый компроміс 1867.&nbsp;року и нереалізована коронація Франца Йозефа корольом Богемії стали розчарованьом про дакотрых чеськых політикув.<ref name="auto" /> Богемські коронні землі стали частьов так названої [[Ціслейтанія|Ціслейтанії]]. Чеські соціал-демократы и проґресивні політикы зачали борьбу за [[общоє убиранковоє право]]. Перші убиранкы з правом голоса про вшыткых чоловікув ся справили у&nbsp;році&nbsp;1907.<ref>{{cite web |date=29 February 2020 |title=Františka Plamínková: the feminist suffragette who ensured Czechoslovakia's Constitution of 1920 lived up to the principle of equality |url=https://english.radio.cz/frantiska-plaminkova-feminist-suffragette-who-ensured-czechoslovakias-8106811 |access-date=5 January 2021 |website=Radio Prague International }}</ref> === Чехословакія === [[File:Czechoslovakia_I.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Czechoslovakia_I.png|альт=|міні|[[Перша чехословацька республіка]] чинила 27% населеня даколишньої Австро-Мадярщины и почти 80% єї індустрії.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107.">Stephen J. Lee. ''Aspects of European History 1789–1980''. Page 107. Chapter "Austria-Hungary and the successor states". [[Routledge]]. 28 January 2008.</ref>]] ==== Перша чехословацька республіка ==== {{ГоловнаСтатя|Перша чехословацька республіка}} У 1918.&nbsp;році, бігом падіня [[Габсбурґська монархія|Габсбурґської монархії]] по [[Перша світова война|Першуй світовуй войні]] была вытворена незалежна [[Чехословацька республіка]] на чолі из [[Томаш Ґарріґ Масарик|Томашом Ґарріґом Масариком]], котра ся прикапчала ид Союзным силам.<ref>Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue – vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, {{ISBN|978-80-87173-47-3}}, pages 22–81, 85–86, 111–112, 124–125, 128, 129, 132, 140–148, 184–209.</ref> Ся нова держава інкорпоровала Богемську корону.<ref>{{cite web |title=Tab. 3 Národnost československých státních příslušníků podle žup a zemí k 15 February 1921 |url=http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/$File/tab3_21.pdf |publisher=[[Czech Statistical Office]] |language=cs |access-date=2 June 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070605105429/http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/%24File/tab3_21.pdf |archive-date=5 June 2007 |url-status=dead }}</ref> [[Перша чехословацька республіка]] чинила лиш 27% обывательства бывшої Австро-Мадярщины, айбо унаслідовала почти 80% єї індустрії, што позволило юй конкуровати з западными індустріалными державами.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107." /> У 1929.&nbsp;році, рувнявучи з 1913, [[грубый домашньый продукт]] (ГДП) державы ся увеличив на 52%, а індустріалноє выробництво&nbsp;— на 41%. У 1938 Чехословакія мала 10.&nbsp;місто у світовум індустріалнум выробництві.<ref>{{cite web |date=21 August 1968 |title=Ekonomika ČSSR v letech padesátých a šedesátých |trans-title=The economy of the Czechoslovak Socialist Republic in the 1950s and 1960s |url=http://www.blisty.cz/art/59458.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707063441/http://www.blisty.cz/art/59458.html |archive-date=7 July 2014 |access-date=14 May 2014 |publisher=Blisty.cz }}</ref> Чехословакія біла єдинов крайинов централної и восточної Европы, котра ся лишила лібералнов демократійов бігом цілого меживоєнного періода.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C|title=Encyclopedia of the Cold War|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Хоть Перша чехословацька республіка и была унітарнов державов, она давала подаякі права меншинам, спомежи котрых были майвеликі [[Німці|німецька]] (23.6% у 1921), [[Мадяре|мадярська]] (5.6%), [[Русины|русинська]], [[Росіяне|російська]] и [[Украйинці|украйинська]] (3.5%).<ref>{{cite book|last=Rothenbacher|first=Franz|date=2002|title=The European Population 1850–1945|publisher=Palgrave Macmillan, London.|page=145|isbn=978-1-349-65611-0}}</ref> ==== Пудкарпатська Русь ==== {{ГоловнаСтатя|Пудкарпатська Русь}} [[File:Zabiełło,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Zabie%C5%82%C5%82o,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|міні|Мапа русинської автономії у Чехословацькуй державі, постановленої статьов&nbsp;№81 [[Версайськый мирный договор|Версайського мирного договора]] и пудтвержена [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменськым мирным договором]] (Jan Zabiełło 1920). Видко [[Чоп]], [[Мункач]] (Мукачово), [[Береґсас]] (Берегово), [[Довгоє]], [[Тісоуйлок]] (Вилок), [[Кірайгазо]] (Корольово), [[Хуст]].]] Подля Статі&nbsp;№53 [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменського мирного договора]] 10.&nbsp;септембра 1919 русины мали дустати автономію,<ref>{{cite web|url=http://www.austlii.edu.au/au/other/dfat/treaties/1920/3.html|title=Treaty of Peace between the Allied and Associated Powers and Austria; Protocol, Declaration and Special Declaration [1920] ATS 3|website=www.austlii.edu.au}}</ref> што ся пак реалізовало у даякуй мірі в чехословацькуй конституції. Попри вто, подакотрі права не были реалізовані; чехословацька власть заявляла, ож процес наданя автономії мав быти поступовым. Так представленя русинув у націоналнуй сфері было май малым ги ся надіяло. [[Пудкарпатська Русь]] у складі Чехословакії обсяговала території даколишньых комітатув [[Жупа Унґ|Унґ]], [[Жупа Берег|Береґ]], [[Жупа Уґоча|Уґоча]] и [[Жупа Мараморош|Мараморош]] и зайшла до складу Чехословакії по [[Паризька мирна конференція|Паризькуй мирнуй конференції]]. Подля чехословацької конституції 1920.&nbsp;року реґіон быв офіційно названый Пудкарпатськов Русьов ({{Lang-cs|Podkarpatská Rus}}). Вопрос популарности прикапчаня Пудкарпатя ид Чехословакії дискусійный; знає ся май набізувно, ож місному бывательство май важно было не ид котруй державі ся капчати, а автономія у єї складі. По процесови [[Мадяризація|мадяризації]] русины не хотіли ся лишати пуд мадярськов властьов и тяжіли д самоврядности.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}}</ref> У 1920.&nbsp;році реґіон ся хосновав ги транспортный узол про переміщеня зброї тай амуніції про антисовєтськых полякув, котрі участвовали у Польсько-совєтськуй войні на сівері, а локалні комунішты саботовали поїзды тай пробовали помочи совєтськуй стороні.<ref>Illés, op.cit., refers to local Communists lighting fires on Carpathian peaks, which they hoped would show the way to [[Budyonny]]'s Red Cavalry</ref> Бігом и по войні многі [[Украйинськый націоналізм|украйинські націоналішты]] з восточної [[Галичина|Галичины]], котрі ся опирали як польському, так и совєтському правліньови, утікнули у Пудкарпатську Русь.<ref>{{Cite book|last=Steiner|first=Zara|title=The lights that failed : European international history, 1919–1933|date=2005|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0191518812|location=Oxford|oclc=86068902}}</ref> 20.&nbsp;апріля 1920.&nbsp;року Масарик призначив быв [[Ґриґорій Жаткович|Ґриґорія Жатковича]] ґубернатором реґіона. Жаткович подав в удставку 17.&nbsp;апріля 1921, и вернув ся ид своюй юріштськуй практиці у [[Пітсбурґ|Пітсбурґови]], [[Пенсілванія]], у [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатах Америкы]]. Причинов про такоє рішеня было незадоволеня гатарами з Словакійов.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}} p. 223</ref> ==== Мініхськоє соглашеня, Друга чехословацька республіка и німецька окупація ==== [[File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|ліворуч|міні|Чехословацькі пілоты [[310. ескадра Корольськых воздушных сил|310.&nbsp;ескадры Корольськых воздушных сил]] бігом [[Битва за Британію|битвы за Британію]] в 1940]] Западна Чехословакія была окупована [[Націштська Німещина|Націштськов Німещинов]], котра поклала бульшу часть реґіона у [[Протекторат Богемія и Моравія]]. Протекторат быв уголошеный частьов Третього райха, а його президент и премєрміністер были пудпорядковані Націштськуй Німещині тай [[Райхспротектор|райхспротектору]]. У Терезіні, на сівер уд [[Прага|Прагы]], быв розміщеный [[Концентраційный лаґер Терезін|націштськый концентраційный лаґер Терезін]] (Терезієнштадт, {{Lang-de|Theresienstadt}}). Бульшина жыдув у Протектораті были забиті у [[Націштські концентраційні лаґры|націштськых концентраційных лаґрах]]. „<nowiki/>[[Ґенералплан Ост]]<nowiki/>“ ({{Lang-de|Generalplan Ost}}) постановляв выгубліня, укіряня, [[Ґерманізація|ґерманізацію]] вадь узятя у рабство бульшины вадь ушыткых чехув, обы услободити місто про німцюв.<ref>[[Chad Bryant]] (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), pp 104–178. [[Timothy Snyder|Snyder, Timothy]] (2010). ''[https://books.google.com/books?id=ks0WBQAAQBAJ&pg=PA160 Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin]''. Basic Books. p. 160. {{ISBN|0465002390}}</ref> За чехословацькый опур націштськуй окупації націшты чинили против них [[Німецькі воєнні злочины|воєнні злочины]]. Німецька окупація ся кунчила 9.&nbsp;мая 1945.&nbsp;року из приходом совєтської и америцької армій и [[Празькоє повстаня|Празькым повстаньом]].<ref>"''[https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409 A Companion to Russian History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150906054042/https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409|date=6 September 2015}}''". Abbott Gleason (2009). Wiley-Blackwell. p.409. {{ISBN|1-4051-3560-3}}</ref> Бульшина німецькоязычных бывателюв Чехословакії были [[Укіряня німцюв из Чехословакії|насилу укіряні]] из крайины, раз у резултаті місных актув насилства, а пак пуд еґідов „орґанізованої передачі“, пудтверженої Совєтськым союзом, США и Великов Британійов на Потсдамськуй конференції.<ref>[[Chad Bryant]] (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), 208–252.</ref> ==== Третя и четверта чехословацькі республікы ==== [[File:Praga_11.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Praga_11.jpg|міні|Прага бігом [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазії Варшавського пакта]] 1968.&nbsp;року.]] На убиранках 1946.&nbsp;року Комуністична партія Чехословакії набрала 38% голосув<ref>F. Čapka: [http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html Dějiny zemí Koruny české v datech] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080620225613/http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html|date=20 June 2008}}. XII. Od lidově demokratického po socialistické Československo – pokračování. Libri.cz {{in lang|cs}}</ref> и стала майвеликов у чехословацькум парламенті, сформовала коаліцію з другыми партіями тай конзолідовала власть. У 1948 став ся [[Чехословацькый переворот 1948|переворот]], и быв исформованый єднопартійный уряд. На слідувучый 41&nbsp;рук (1948–1989) чехословацька комуніштська держава пудпорядкововала ся економічным и політичным рисам [[Восточный блок|Восточного блока]].<ref>{{cite news|title=Czech schools revisit communism|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|url-status=live|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140804202643/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|archive-date=4 August 2014}}</ref> Куртый період політичної лібералізації бігом [[Празька ярь|Празької яри]] быв спертый [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазійов Варшавського пакта до Чехословакії в 1968.&nbsp;році]], котра пуджывила неґативноє удношіня ид авторитарному комунізму у межинароднум комуністичнум кываню и стимуловала популарность [[Еврокомунізм|еврокомунізма]] на Западі; у Чехословакії ся зачав репресивный [[Нормалізація (Чехословакія)|період нормалізації]], котрый ся продержав до [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]] 1989.&nbsp;року.<ref>{{cite web |last1=Jones |first1=Gwen |title=“Do Friends Come to Visit with Tanks?” – Reactions to the 1968 Invasion of Czechoslovakia, 55 Years Later |url=https://www.archivum.org/entries/blog/do-friends-come-to-visit-with-tanks---reactions-to-the-1968-invasion-of-czechoslovakia-55-yea |website=Blinken OSA Archivum |access-date=4 April 2026 |language=en |date=18 August 2023 }}</ref> === Чеська республіка === [[File:Václav_Havel_cut_out.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:V%C3%A1clav_Havel_cut_out.jpg|міні|[[Вацлав Гавел]], єден из майважных челядникув у чеськуй історії 20.&nbsp;стороча&nbsp;— лідер [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]], послідньый президент Чехословакії и першый президент Чеської республікы.]] У новембрі 1989.&nbsp;року Чехословакія зась стала лібералнов демократійов через [[Боршоньова револуція|Боршоньову револуцію]]. Айбо словацькі націоналні настрої ся інтензифіковали, што у тум числі ся проявило в [[Дефісова война|Дефісовуй войні]], и 31.&nbsp;децембра 1992 держава ся мирно розділила на незалежні крайины: Чехію и [[Словакія|Словакію]]. Уд 1990.&nbsp;року обідві державы пруйшли економічні реформы тай [[Приватизація|приватизації]] з цільов вытворіня [[Торгова економіка|торгової економікы]]. Процес быв бульшинов успішный: у 2006.&nbsp;році [[Світовый банк]] узнав Чехію „розвинутов державов“,<ref name="worldbank06">{{cite web |url=http://www.radio.cz/en/article/76314 |title=World Bank Marks Czech Republic's Graduation to 'Developed' Status |last=Velinger |first=Jan |date=28 February 2006 |publisher=Radio Prague |archive-url=https://web.archive.org/web/20080112081601/http://www.radio.cz/en/article/76314 |archive-date=12 January 2008 |url-status=live |access-date=22 January 2007 }}</ref> а в 2009.&nbsp;році [[Індекс людського розвою]] призначив Чехії статус „дуже высокого людського розвою“.<ref name="hdi09">{{cite web |url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |title=Human Development Report 2009 |work=UNDP.org |date=January 2009 |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091122115116/http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |archive-date=22 November 2009 |url-status=live }}</ref> Уд 1991.&nbsp;року Чеська республіка, раз ги часть Чехословакії, а пак уд 1993 и як окрема держава, стала членом [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]], а уд 1995.&nbsp;року&nbsp;— [[Орґанізація про економічну спувпрацю и розвуй|Орґанізації про економічну спувпрацю и розвуй]]. Чехія ся прикапчала ид [[НАТО]] 12.&nbsp;марця 1999 и стала членом [[Европська унія|Европської унії]] 1.&nbsp;мая 2004. 21.&nbsp;децембра 2007.&nbsp;року Чехія ся закапчала у [[Шенґенська зона|Шенґенську зону]].<ref>{{Cite web |url=https://factsmaps.com/eu-nato-schengen-eurozone-member-states-in-europe/ |title=EU, NATO, Schengen and Eurozone member states in Europe |date=13 October 2018 }}</ref> До року 2017 уряд вела то центріштсько-ліва Чеська соціалнодемократична партія ({{Lang-cs|Sociální demokracie}}, ''{{Lang|cs|SOCDEM}}''), то центріштсько-права Громадянська демократична партія (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|ODS}}''). У октовбрі 2017 убиранкы уйграло популіштськоє кываня ''ANO&nbsp;2011'' пуд проводом другого майбогатого челядника в крайині, міліардера [[Андрей Бабіш|Андрея Бабіша]]; ANO узяли трираз май бульше голосув ги їхньый майблизкый конкурент, ODS.<ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-41708844|title=Czech election: Billionaire Babis wins by large margin|work=BBC News|date=21 October 2017}}</ref> У децембрі 2017 чеськый президент [[Мілош Земан]] призначив Андрея Бабіша новым премєрміністром.<ref>{{Cite web |url=https://www.dw.com/en/czech-billionaire-andrej-babis-named-new-prime-minister/a-41680019 |title=Czech billionaire Andrej Babis named new prime minister |date=6 December 2017 |website=[[Deutsche Welle]] }}</ref> На убиранках 2021.&nbsp;року ANO з малым удрывом пруйграли, премєрміністром став [[Петр Фяла]].<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Petr Fiala named new prime minister|date=28 November 2021|url=https://www.dw.com/en/czech-republic-petr-fiala-named-new-prime-minister/a-59960529|work=DW.COM}}</ref> Ун исклав урядову коаліцію аліанса SPOLU (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|Křesťanská a demokratická unie – Československá strana lidová (KDU-ČSL)}}'' тай ''{{Lang|cs|Tradice Odpovědnost Prosperita (TOP&nbsp;09)}}'') и аліанса Піратув и Старостув. У януарови 2023 ґенерал в удставці [[Петр Павел]] уйграв президентські убиранкы и став новым чеськым президентом на зміну Мілошу Земану.<ref>{{cite news|title=Retired general Petr Pavel wins election to become Czech president|url=https://www.euronews.com/2023/01/28/retired-general-petr-pavel-wins-election-to-become-czech-president|work=euronews|date=28 January 2023}}</ref> 24.&nbsp;фебруара 2022 Російська федерація зачала [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|повномасштабну войну против Украйины]]. Чехія дала притулок пув&nbsp;міліону украйинськых утіканцюв&nbsp;— майвеликоє число украйинськых утіканцюв на душу населеня у світі.<ref>{{cite web |title=Regional Refugee Response Plan for the Ukraine Situation – Inter-Agency Operational Update: Czech Republic, July – October 2022 |url=https://reliefweb.int/report/czechia/regional-refugee-response-plan-ukraine-situation-inter-agency-operational-update-czech-republic-july-october-2022 |website=reliefweb |date=17 November 2022 |publisher=UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs |access-date=25 February 2023 }}</ref><ref>{{cite web |last1=Field |first1=Matt |title=Ukraine is fighting on behalf of all democracies |url=https://www.gov.uk/government/news/ukraine-is-fighting-on-behalf-of-all-democracies |website=GOV.UK |publisher=[[Embassy of the United Kingdom, Prague|British Embassy Prague]] |access-date=25 February 2023 }}</ref> У децембрі 2025.&nbsp;року Бабіш изась став премєрміністром,<ref>{{cite news|title=Czech billionaire Babis becomes PM with promise to cut ties to business empire|url=https://www.bbc.com/news/articles/c5yqvrewz45o|work=www.bbc.com|date=9 December 2025}}</ref> кой його популіштська партія ANO уйграла октовберські убиранкы у парламент.<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Billionaire populist Andrej Babis' party wins parliamentary election|url=https://www.bbc.com/news/articles/c62qezmr92lo|work=www.bbc.com|date=5 October 2025}}</ref> == Демоґрафія == Рождаємость у Чехії у 2020.&nbsp;році ся шацовала на 1.71&nbsp;дітины на жону, што є низше уд ґлобалного уровня удтворіня в&nbsp;2.1.<ref>{{cite web |url=https://www.czso.cz/csu/czso/ari/population-change-4-quarter-of-2015 |title=Population change – year 2015 |website=Population change – year 2015 }}</ref> Просіковый вік у Чехії є 43.3&nbsp;рокы.<ref>{{citation|url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/czechia/|title=Czechia|date=18 November 2021|work=The World Factbook}}</ref> Просікова довгота жывота у 2021 ся шацовала на 79.5&nbsp;рокув (76.55&nbsp;рокув про чоловікув, 82.61&nbsp;рокув про жун).<ref name="cia.gov">The World Factbook (CIA).</ref> Дас 77,000&nbsp;чоловік іміґрувут на Чехы кажджый рук.<ref>"[https://archive.today/20130217021757/http://groups.yahoo.com/group/scotch-irish/message/50884 Press: Number of foreigners in ČR up ten times since 1989]". Prague Monitor. 11 November 2009.</ref> [[Вєтнамці|Вєтнамські]] іміґранты яли ся селити у крайині бігом комуністичного періода, коли їх кликав ги робутникув чехословацькый уряд.<ref>{{Cite news|first=Coilin|last=O'Connor|url=http://www.radio.cz/en/article/91826|title=Is the Czech Republic's Vietnamese community finally starting to feel at home?|work=Czech Radio|date=29 May 2007|access-date=1 February 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080113225626/http://www.radio.cz/en/article/91826|archive-date=13 January 2008|url-status=live}}</ref> У 2009 на Чехах было дас 70,000&nbsp;вєтнамцюв.<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|title=Crisis Strands Vietnamese Workers in a Czech Limbo|work=The New York Times|date=6 June 2009|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140325032042/http://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|archive-date=25 March 2014|url-status=live|last1=Bilefsky|first1=Dan}}</ref> Многі из них рішили ся лишити у крайині навхтема.<ref>{{cite web |url=http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |title=Foreigners working in the Czech Republic |publisher=Ministry of Foreign Affairs |date=July 2006 |access-date=3 June 2009 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090603021134/http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |archive-date=3 June 2009 }}</ref> Подля резултатув списованя людности 2021.&nbsp;року бульшина населеня Чеської републікы сут [[чехы]] (57.3%), а за нима йдут: [[моравакы]] (3.4%), [[словакы]] (0.9%), [[украйинці]] (0.7%), [[вєтнамці]] (0.3%), [[полякы]] (0.3%), [[росіяне]] (0.2%), [[сілезці]] (0.1%) тай [[німці]] (0.1%). Ищи 4.0% вписали комбінацію из двох націоналностий (3.6% дали комбінацію из чеської и другої націоналности). Ґрафа „націоналность“ была у списованьови немусайна, того многі люде ї лишили незаповненов (31.6%). Подля шацовань, у Чехії жыют 250,000[[Ромове|&nbsp;ромув]] (циґан).<ref>{{cite web |url=http://romove.radio.cz/en/article/18158 |title=The History and Origin of the Roma |publisher=Romove.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100425230018/http://romove.radio.cz/en/article/18158 |archive-date=25 April 2010 |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite news|last=Green|first=Peter S.|url=https://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|title=British Immigration Aides Accused of Bias by Gypsies|work=The New York Times|date=5 August 2001|access-date=25 April 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20121111163549/http://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|archive-date=11 November 2012|url-status=live}}</ref> Польська меншина быват головно у реґіоні Транс-Олза.<ref>"[http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/ Jarosław Jot-Drużycki: Poles living in Zaolzie identify themselves better with Czechs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180426080011/http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/|date=26 April 2018}}". ''European Foundation of Human Rights.'' 3 September 2014.</ref> У Чехії у 2021.&nbsp;рокови жыли 658,564&nbsp;чужоземці<ref>{{cite news|title=R01 Cizinci v ČR v letech 2004 – 2021 (stav k 31. 12.)|url=https://www.czso.cz/documents/11292/27320905/c01R01_2021.pdf/3684c8ef-fc19-493e-8498-416697170c0a?version=1.0|access-date=21 March 2023|agency=Czech Statistical Office}}</ref> подля Чеської статистичної службы, майвеликі їх ґрупы тото украйинці (22%), словакы (22%), вєтнамці (12%), росіяне (7%) тай німці (4%). Бульшина чужоземного населеня быват у Празі (37.3%) тай Стржедочеськум крайови (13.2%).<ref>{{Cite book|title=Foreigners in the Czech Republic – 2017|publisher=Czech Statistical Office|year=2017|isbn=978-80-250-2781-3|location=Prague}}</ref> [[Жыде|Жыдувськоє]] обывательство Богемії и Моравії, котроє мало 118,000&nbsp;чоловік подля списованя 1930.&nbsp;року, было практично выгубленоє Націштськов Німещинов бігом [[Голокост|Голокоста]].<ref>{{cite web |url=http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |title=The Holocaust in Bohemia and Moravia |publisher=Ushmm.org |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090805153601/http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |archive-date=5 August 2009 |url-status=live }}</ref> У 2021.&nbsp;рокови у Чеськуй републіці жыло дас 3,900&nbsp;жыдув.<ref>{{cite web |url=https://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |title=The Virtual Jewish Library |access-date=13 September 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100621102211/http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |archive-date=21 June 2010 |url-status=live }}</ref> Експремєрміністер Чехії, Ян Фішер&nbsp;— юдаїшта.<ref>[https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537 PM Fischer visits Israel] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537|date=25 July 2009}}". Radio Prague. 22 July 2009.</ref> Націоналность бывателюв, котрі удповіли у списованьови 2021:<ref>{{cite web |title=První výsledky Sčítání 2021 |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-date=9 October 2022 |url-status=live |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref><ref>{{cite web |title=Všechny tabulky - sldb2021_pv_tabulky.xlsx |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176236044/sldb2021_pv_tabulky.xlsx |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref> {| class="wikitable" |+ !Націоналность !Частка |- |чехы |83.76% |- |моравакы |4.99% |- |чехы и моравакы |2.50% |- |словакы |1.33% |- |украйинці |1.08% |- |чехы и словакы |0.82% |- |вєтнамці |0.44% |- |полякы |0.37% |- |росіяне |0.35% |- |''другі'' |4.36% |} === Майвеликі вароші === {| class="wikitable" |+Майвеликі муніціпалітеты у Чеськуй републіці Чеська статистична служба&nbsp;– 1.&nbsp;януара 2025<ref>[https://csu.gov.cz/produkty/population-of-municipalities-t4l3n8d2iw „Population of Municipalities - as at 1 January 2025“]. Český statistický úřad. 16.&nbsp;мая 2025.</ref> !№ !Назывка !Край !Населеня !№ !Назывка !Край !Населеня |- |1 |[[Прага]] |[[Празькый край|Празькый]] |1,397,880 |11 |[[Злін]] |[[Злинскый край|Злінськый]] |74,684 |- |2 |[[Бырно]] |Югоморавськый |402,739 |12 |[[Кладно]] |Стржедочеськый |69,664 |- |3 |[[Острава]] | |283,187 |13 |Гавіржов | |68,674 |- |4 |[[Пылзень]] |Пылзенськый |187,928 |14 |Мост |Устецькый |63,474 |- |5 |[[Ліберець]] |Ліберецькый |108,090 |15 |Опава | |55,109 |- |6 |[[Оломовц]] |Оломовцькый |103,063 |16 |[[Їглава]] |Высочіна |54,624 |- |7 |[[Чеські Будейовіці]] |Югочеськый |97,231 |17 |Фридек-Містек | |53,590 |- |8 |[[Градець Кралове]] | |94,311 |18 |Тепліці |Устецькый |50,912 |- |9 |[[Пардубіці]] |Пардубіцькый |92,319 |19 |[[Карловы Вары]] | |49,073 |- |10 |[[Усті над Лабем]] |Устецькый |90,866 |20 |Карвіна | |48,937 |} {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} == Референції == [[Катеґорія:Країны Европы|Чесько]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны|Чесько]] [[Катеґорія:Чесько]] psov3ry2dgkfssnv1o1pjwah1ycqo77 165438 165411 2026-05-19T15:02:27Z Flipdot 23893 165438 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна | native_name = {{lang-cs|Česká republika}} | conventional_long_name = Чеська републіка | common_name = Чесько | image_flag = Flag of the Czech Republic.svg | image_coat = Coat of arms of the Czech Republic.svg | image_map = EU-Czechia.svg | national_anthem = <br/><small>[[Kde domov můj?]]</small><br/>[[Файл:Paraguayan National Anthem.oga|center]] | official_languages = [[Чеськый язык|чеськый]] | ethnic_groups = | ethnic_groups_year = | capital = [[Прага]] | largest_city = capital | government_type = [[Парламентьска републіка]] | leader_title1 = [[Презідент]] | leader_title2 = | leader_name1 = [[Петр Павел]] | leader_name2 = | area_rank = 115 | area_magnitude = | area_km2 = 78866 | area_sq_mi = | percent_water = 2 | population_census = 10701777 | population_census_year = 2021 | population_census_rank = 86 | population_density_km2 = 135,3 | population_density_rank = 87 | GDP_PPP = $282,34 міліард | GDP_PPP_per_capita = $18985 | GDP_PPP_rank = 45 | GDP_PPP_year = 2021 | GDP_PPP_per_capita_rank = 38 | GDP_nominal = $282,34 міліард | GDP_nominal_rank = 45 | GDP_nominal_year = 2021 | GDP_nominal_per_capita = $18985<ref>Межинародный валутный фонд.</ref> | GDP_nominal_per_capita_rank = 38 | sovereignty_type = | Gini = | Gini_rank = | Gini_year = | Gini_category = | HDI = {{increase}} 0,891 | HDI_rank = 35 | HDI_year = 2021 | HDI_category = <span style="color:#090;">дужый высокый</span> | currency = [[Чеська коруна|Коруна]] (kč) | currency_code = CZK | country_code = | time_zone = СЕТ | utc_offset = +1 | time_zone_DST = СЕЛЧ | utc_offset_DST = +2 | demonym = | drives_on = правый | cctld = [[.cz]] | calling_code = +420 | footnotes = }} '''Че́хія''',<ref>{{cite web |title=the Czech Republic |url=https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230616122308/https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |archive-date=16 June 2023 |access-date=28 November 2023 |publisher=The United Nations Terminology Database }}</ref> '''Че́сько''' ({{lang-cs|Česko}}), '''Че́хы''', офіціалнов назвов '''Че́ська республіка''' вадь курто '''ЧР''' ({{lang-cs|Česká republika}}, ''{{Lang|cs|ČR}}'', {{IPA2|ˈtʃɛskaː ˈrɛpublɪka}}),<ref>{{cite web |url=https://style-guide.europa.eu/en/content/-/isg/topic?identifier=7.1.1-designations-and-abbreviations |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230412222619/http://publications.europa.eu/code/en/en-370100.htm |archive-date=12 April 2023 |title=Publications Office — Interinstitutional style guide — 7.1. Countries — 7.1.1. Designations and abbreviations to use |publisher=Publications Office |access-date=8 October 2024 }}</ref> історично ай '''Боге́мія'''<ref>{{cite web |last1=Šitler |first1=Jiří |date=12 July 2016 |title=From Bohemia to Czechia |url=https://english.radio.cz/bohemia-czechia-8220362 |access-date=1 June 2021 |website=Czech Radio |author-link=Jiří Šitler }}</ref> вто [[держава]] без выхода до моря в централнуй [[Европа|Европі]], член [[Европска унія|Европської унії]] уд&nbsp;року&nbsp;2004, котра має гатары з [[Австрія|Австрійов]] на [[юг]]у, [[Німещина|Німещинов]] на [[запад]]і, [[Польща|Польщов]] на [[сѣверовосток|сіверовостоку]] тай [[Словакія|Словакійов]] на [[юговосток]]у.<ref>{{cite web |title=Information about the Czech Republic |url=http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |website=Czech Foreign Ministry |access-date=25 March 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160403192723/http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |archive-date=3 April 2016 |url-status=live }}</ref> У Чеськуй републіці офіціалнов валутов є [[чеська коруна]]; головным варошом є [[Прага]]. Кроме неї сут великі вароші ги [[Бырно]], [[Острава]], [[Пылзень]] и [[Ліберець]]. Чехія має береговатый ландшафт и площу в 78,871&nbsp;км² из головно помірным контіненталным и океанічным [[Клімат|кліматом]]. Чеська републіка є унітарнов парламентарнов републіков из продвинутов, высокодоходнов соціалнов торговов економіков. Чехія ся держит европської соціалної моделі, має задарьну медіціну тай часточно понукат задарьноє університетськоє школованя. У Індексови людського розвою Чехія має 32.&nbsp;місто. Чеська републіка&nbsp;— член [[Орґанізація споєных націй|Орґанізації споєных націй]], [[НАТО|Орґанізації Сіверноатлантичного договора]], Европської унії, Орґанізації економічного спувробутництва и розвою, [[ОБСЕ]], [[Рада Европы|Рады Европы]] тай [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]]. На юлій 2025.&nbsp;року президентом Чехії є [[Петр Павел]], премєрміністром&nbsp;— [[Петр Фяла]]. Чеськоє княжество было закладеноє у кунци 9.&nbsp;стороча пуд [[Велика Моравія|Великов Моравійов]]. Оно было формално признаноє ги [[імперськый став]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] у 1002.&nbsp;рокови тай стало корольством у 1198.<ref name="The Path">{{cite web |url=http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |title=The Path of Czech Constitutionality |last1=Mlsna |first1=Petr |last2=Šlehofer |first2=F. |year=2010 |work=1st edition |publisher=Úřad Vlády České Republiky (The Office of the Government of the Czech Republic) |location=Praha |pages=10–11 |language=cs, en |archive-url=https://web.archive.org/web/20130116234802/http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |archive-date=16 January 2013 |url-status=live |access-date=31 October 2012 |last3=Urban |first3=D. }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |title=800 let Zlaté buly sicilské |last=Čumlivski |first=Denko |year=2012 |publisher=National Archives of the Czech Republic (Národní Archiv České Republiky) |language=cs |archive-url=https://web.archive.org/web/20121128035158/http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |archive-date=28 November 2012 |url-status=dead |access-date=31 October 2012 }}</ref> По битві Могача у 1526.&nbsp;році вшыткі землі Богемської короны были поступово інтеґровані до [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]]. Через почти стувку рокув протестантськоє повстаня стало причинов Тридцятьручної войны. Из розпадом Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році Коронні землі стали частьов [[Австрійска імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 19.&nbsp;стороча Чехія пруйшла індустріалізацію. По розпаді [[Австро-Мадярська імперія|Австро-Мадярської імперії]] по [[Перша світова война|Первуй світовуй войні]] бульша часть реґіона зайшла до [[Перша чехословацька републіка|Первої чехословацької републікы]] у 1918.&nbsp;році.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|title=Encyclopedia of the Cold War|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C&pg=PA76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Чехословакія была єдинов державов у централнуй и восточнуй Европі, котра ся обстала парламентарнов демократійов на вшыток меживоєнный період.<ref name="Ash0">Timothy Garton Ash ''[[iarchive:usesofadversitye0000gart h4f4|The Uses of Adversity]]'' Granta Books, 1991 {{ISBN|0-14-014038-7}} p. 60</ref> По Мінхенському договорі 1938.&nbsp;року [[Націштська Німещина]] окуповала чеські землі. У 1945.&nbsp;році Чехословакія ся удновила тай три рокы по тому стала комуністичнов державов Восточного блока по переворотови року&nbsp;1948. Провбы лібералізовати уряд и економіку ся гасили совєтськов інвазійов у крайину бігом [[Празька ярь|Празької яри]] 1968.&nbsp;року. У новемброви 1989, [[Боршоньова револуція]] поклала конець комуністичному правліньови тай удновила демократичный устрой. 31.&nbsp;децембра 1992.&nbsp;року Чехословакія ся мирно розпала, а єї державы-члены стали незалежными державами&nbsp;— Чеськов републіков и Словакійов. == Історія == === Правік === {{multiple image|align=right|total_width=320|direction=horizontal|image1=Vestonicka venuse edit.jpg|alt1=Керамічна скулптура|image2=The stone head of a Celt.jpg|alt2=Камінна скулптура|footer='''Зліва''': Венера з Долніх Вєстоніць, датована 29,000–25,000&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е., є майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>{{cite web |title=Oldest ceramic figurine |url=https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/682622-oldest-ceramic-figurine |publisher=Guinness World Records |access-date=20 May 2024}}</ref><br />'''Справа''': камінна голова келта из Мшецькых Жегровіць є майціннов келтськов скулптуров у Европі, датує ся 3.&nbsp;сторочом&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е.<ref>{{cite news |title=Hlava Kelta z Mšeckých Žehrovic – nejcennější keltská plastika v Evropě |url=https://www.kudyznudy.cz/ceska-nej/historicke/hlava-kelta-z-mseckych-zehrovic-nejcennejsi-keltsk |access-date=20 May 2024 |publisher=Kudyznudy.cz/}}</ref>|caption1=|caption2=}} Археолоґічні находкы указувут на вто, ож територія днешньої Чехії была заселена уд [[Палеоліт|палеоліта]]. У сьому реґіоні найшли были, наприклад, керамічну фіґурку, Венеру з Долніх Вєстоніць, датовану дас&nbsp;29,000–25,000.&nbsp;роками&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.,<ref>{{Cite journal|date=24 December 2013|title=Fingerprint on the venus of Dolní Vestonice I|journal=Anthropologie|volume=40|issue=2|url=https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|access-date=7 April 2025|archive-url=https://web.archive.org/web/20131224110818/https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|archive-date=24 December 2013}}</ref> котра ся держит майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>Pamela B. Vandiver, Olga Soffer, Bohuslav Klima and Jiři Svoboda, "The Origins of Ceramic Technology at Dolni Věstonice, Czechoslovakia", ''Science'', New Series, '''246''', No. 4933 (24 November 1989: pp. 1002–1008)</ref> У класичну епоху, позад [[Келты|келтськых]] міґрацій 3.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., Богемія ся стала асоційовати из племньом [[Бої (племня)|боюв]].<ref name="Rankin2002">{{cite book|first=David|last=Rankin|title=Celts and the Classical World|url=https://books.google.com/books?id=6oqFAgAAQBAJ&pg=PA16|date=2002|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-74722-1|page=16}}</ref> Бої заклали были [[опідум]] недалеко уд сучасної Прагы.<ref name="(Firm)1997">{{cite book|author=Kartografie Praha (Firm)|title=Praha, plán města|year=1997|publisher=Kartografie Praha|isbn=978-80-7011-468-1|page=17}}</ref> Май пак, у 1.&nbsp;сторочови, там ся заселили ґерманські племена [[Маркоманы|маркоманув]] и [[Квады|квадув]].<ref name="Salvia2007">{{cite book|author=Vasco La Salvia|title=Iron Making During the Migration Period: The Case of the Lombards|year=2007|publisher=Archaeopress|isbn=978-1-4073-0159-4|page=43}}</ref> [[Славяне|Словяне]] из реґіона [[Чорноє море|Чорного моря]] тай [[Карпаты|Карпат]] тоже ся селили у реґіонови, їхня міґрація ся мотивовала інвазійов народув из Сібіра тай [[Гуны|гунув]], [[Авары|аварув]], [[Булґары (племня)|булґарув]] и [[Мадяре (племня)|мадярув]].<ref name="Agnew2004">{{cite book|author=Hugh LeCaine Agnew|title=The Czechs and the Lands of the Bohemian Crown|url=https://books.google.com/books?id=Db76shTEM60C&pg=PT37|year=2004|publisher=Hoover Press|isbn=978-0-8179-4492-6|page=37}}</ref><ref name="HahnNadel2014">{{cite book|first1=Sylvia|last1=Hahn|first2=Stanley|last2=Nadel|title=Asian Migrants in Europe: Transcultural Connections|url=https://books.google.com/books?id=Zwq9BAAAQBAJ&pg=PA7|year=2014|publisher=V&R unipress GmbH|isbn=978-3-8471-0254-0|pages=7–8}}</ref> У 6.&nbsp;сторочу гуны ся сунули дале на запад у Богемію, Мораву и часті днешньых Австрії тай Німещины.<ref name="HahnNadel2014" /> Бігом 7.&nbsp;стороча франкськый торговець [[Само]], пудпорувучи словян у їхнюй борьбі против осілых недалеко аварув, став правительом першої задокументованої словянської державы у централнуй Европі&nbsp;— [[Імперія Сама|Імперії Сама]].<ref>''Lexikon des Mittelalters''. Verlag J.B. Metzler, Vol. 7, cols 1342-1343</ref> У 8.&nbsp;сторочі ся появила Велика Морава, контрольована династійов [[Мойміровці|Мойміровцюв]],<ref name="Champion2005">{{cite book|first=Tim|last=Champion|title=Centre and Periphery: Comparative Studies in Archaeology|url=https://books.google.com/books?id=mZ2IAgAAQBAJ&pg=PA233|year=2005|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-80679-9|page=233}}</ref> котра была у свому пікови у 9.&nbsp;сторочови бігом правліня [[Сятополк I. (Морава)|Сятополка&nbsp;I.&nbsp;Моравського]], удбивавучи ся уд влива франкув. Велика Морава была охрещена, у тум числі позад бізантійськых місій [[Кирил и Мефодій|Кирила и Мефодія]].<ref>{{Cite web |title=Svatopluk {{!}} prince of Moravia {{!}} Britannica |url=https://www.britannica.com/biography/Svatopluk |access-date=7 April 2025 |website=www.britannica.com |language=en }}</ref> === Богемія === {{Main|Богемія}} [[File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|ліворуч|міні|Корона Богемії удну [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] (1600). Чеські землі были частьов Імперії у 1002–1806.&nbsp;роках, а Прага была імперськов резиденційов у 1346–1437 и 1583–1611.]] [[Богемські племена]] ся представляли многыми герцоґами; централізованоє [[Богемськоє княжство]] ся появило у другуй половині 9.&nbsp;стороча вдяку [[Пржемысловці|дому Пржемысловцюв]]. Уд 1002. по&nbsp;1806.&nbsp;рук Богемія была [[Імперськый став|імперськым ставом]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]].<ref name="PánekTůma2019">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA76|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=76}}</ref> У 1212.&nbsp;рокови [[Пржемысл Отакар I.|Пржемысл Отакар&nbsp;I.]]&nbsp;утягнув уд імператора [[Золота сицилська була|Золоту сицилську булу]], пудтвержувучу корольськый статус Отакара и його наслідникув; Богемськоє княжство ся так пудняло у статусови до корольства.<ref name="PánekTůma2019b">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA111|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=111}}</ref> Німецькі іміґранты ся поселили у богемськуй периферії у 13.&nbsp;сторочови.<ref name="PánekTůma2019c">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA237|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=237}}</ref> [[Монґолська імперія|Монґолы]] бігом [[Монґолська інвазія до Европы|свої інвазії до Европы]] доходили до Моравы, айбо были розбиті пуд [[Оломовц|Оломовцом]].<ref>{{cite book|last1=Grousset|first1=René|title=The Empire of the Steppes|date=1970|publisher=Rutgers University Press|isbn=978-0-8135-1304-1|page=[https://archive.org/details/empireofsteppes00grou/page/266 266]|url=https://archive.org/details/empireofsteppes00grou|url-access=registration|access-date=26 August 2017}}</ref> По серії династійных воєн, богемськый престол добыв [[Луксембурґськый дум]].<ref>{{cite web |url=http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |title=Václav II. český král |work=panovnici.cz |access-date=31 October 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110907142314/http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |archive-date=7 September 2011 |url-status=live }}</ref> У другуй половині 14.&nbsp;столітя ся зачали [[Богемська реформація|провбы реформовати церьков у Богемії]]. Послідовникы [[Ян Гус|Яна Гуса]] ся удсторонили уд подаякых практик [[Католицька церьков|Католицької церьквы]] и бігом Гуситськых воєн 1419–1434.&nbsp;рокув побідили пять хрестовых походув, орґанізованых против них імператором Сященої римської імперії Сіґізмундом. Бігом слідувучых двох сторочув 90% населеня Богемії и Моравы ся держали за [[Гуситы|гуситув]]. Паціфішта Петр Хелчіцькый у середині 15.&nbsp;стороча вдухновив кываня Братерської єдноты, котра ся домак удкапчала уд римокатолицької церьквы.<ref>{{cite web |url=http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |title=Mentor and precursor of the Reformation |access-date=29 April 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160404211907/http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |archive-date=4 April 2016 |url-status=dead }}</ref> 21.&nbsp;децембра 1421.&nbsp;року [[Ян Жіжка]], успішный воєвода и найманець, повюг своє войсько у [[Битка пуд Кутнов Горов|Битку пуд Кутнов Горов]] (Кутенберґом), котра ся кунчила побідов гуситув. И доныні го честувут як націоналного героя. [[File:Husité_-_Jenský_kodex.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Husit%C3%A9_-_Jensk%C3%BD_kodex.jpg|альт=Painting of battle between mounted knights|міні|Битка межи [[Гуситы|гуситами]] тай [[Хрестові походы|хрестоносцями]] бігом [[Гуситські войны|Гуситськых воєн]]; Єнськый кодекс, 15.&nbsp;стороча]] Уд року 1526 власть над Богемійов чим май дале, тым май концентровали [[Габсбурґы]]. Межи 1583. и&nbsp;1611.&nbsp;роками Прага была офіційнов резиденційов імператора Сященої римської імперії Рудолфа&nbsp;II. и його двора. [[Празька дефенестрація]] 1618.&nbsp;року тай далшоє Богемськоє повстаня против Габсбурґув означили зачаток [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]]. У 1620.&nbsp;році повстаня у Богемії было задусеноє бігом [[Битка пуд Білов Горов|биткы пуд Білов Горов]]. Лідеры повстаня были [[Згуба на Старомнєстськуй площи|згублені у&nbsp;році&nbsp;1621]]. Шляхта и протестантськый середньый клас мусіли авадь перейти у [[католицизм]], авадь лишити крайину.<ref>{{cite web |title=Protestantism in Bohemia and Moravia (Czech Republic) |url=http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |website=Virtual Museum of Protestantism |access-date=25 May 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151015211407/http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |archive-date=15 October 2015 |url-status=live }}</ref> Період уд 1620.&nbsp;року по другу половину 18.&nbsp;стороча дустала назывку „Темных часув“. Бігом Тридцятьручної войны обывательство чеськых земель упало на третину позад кіряня протестантув тай войны, хворот и голоду.<ref>Oskar Krejčí, Martin C. Styan, Ústav politických vied SAV. (2005). ''[https://books.google.com/books?id=38ciAe4J4VMC Geopolitics of the Central European region: the view from Prague and Bratislava]''. p.293. {{ISBN|80-224-0852-2}}</ref> Габсбурґы заказовали вшыткі християнські деномінації кромі католицизма.<ref>{{cite web |url=http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |title=RP's History Online – Habsburgs |publisher=Archiv.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110717233917/http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |archive-date=17 July 2011 |url-status=dead }}</ref> Розквіт барокової културы указує двоякость сього історичного періода. [[Османська імперія]] и [[Крымськоє ханство]] напали на Мораву у 1663.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=j08L5xLOQKwC&pg=PA557 History of the Mongols from the 9th to the 19th Century. Part 2. The So-Called Tartars of Russia and Central Asia. Division 1]''". Henry Hoyle Howorth. p.557. {{ISBN|1-4021-7772-0}}</ref> У 1679–1680 чеськыми землями пруйшли [[Велика віденська чума]] и [[Кмѣть|кметськоє]] повстаня.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=FzQ9AAAAIAAJ&pg=PA494 The new Cambridge modern history: The ascendancy of France, 1648–88]''". Francis Ludwig Carsten (1979). p.494. {{ISBN|0-521-04544-4}}</ref> [[File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|ліворуч|міні|[[Празька дефенестрація|Празька дефенестрація 1618]] означила зачаток [[Богемськоє повстаня|Богемського повстаня]] против [[Габсбурґы|Габсбурґув]] и першый етап [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]].]] Позад голодув ся ставали селянські повстаня.<ref>"''The Cambridge economic history of Europe: The economic organization of early modern Europe''". E. E. Rich, C. H. Wilson, M. M. Postan (1977). p.614. {{ISBN|0-521-08710-4}}</ref> Кметьство было скасованоє помежи роками 1781 и 1848. Дакулько битв [[Наполеонувські войны|Наполеонувськых воєн]] ся стали на території днешньої Чехії. Падіня Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році привело д деґрадації політичного ставу Богемії, котра стратила свою позицію імперського [[Курфірт|курфірта]] и свою політичну репрезентацію у [[Імперськый сейм (Сящена римська імперія)|імперському сеймови]] (райхстаґови).<ref>{{cite journal|last1=Hlavačka|first1=Milan|title=Formování moderního českého národa 1815–1914|journal=Historický Obzor|date=2009|volume=20|issue=9/10|page=195|language=cs}}</ref> Богемські землі стали частьов [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 18. и&nbsp;19.&nbsp;стороч набирало обороты [[Чеськоє націоналноє удроджіня]] з цільов удродити [[чеськый язык]], културу и націоналну ідентичность. Револуція 1848.&nbsp;року в Празі, котра ся цілила на лібералні реформы тай автономію Богемської короны удну Австрійської імперії, была придусена.<ref name="auto">{{cite book|editor1-last=Cole|editor1-first=Laurence|editor2-last=Unowsky|editor2-first=David|title=The Limits of Loyalty: Imperial Symbolism, Popular Allegiances, and State Patriotism in the Late Habsburg Monarchy|publisher=Berghahn Books|location=New York, Oxford|url=http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|access-date=24 May 2015|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150525013421/http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|archive-date=25 May 2015}}</ref> Попри надії на поступкы про Богемію, імператор [[Франц Йозеф I.|Франц Йозеф&nbsp;I.]]&nbsp;пушов на компроміс лиш из Мадярщинов. Австро-Мадярськый компроміс 1867.&nbsp;року и нереалізована коронація Франца Йозефа корольом Богемії стали розчарованьом про дакотрых чеськых політикув.<ref name="auto" /> Богемські коронні землі стали частьов так названої [[Ціслейтанія|Ціслейтанії]]. Чеські соціал-демократы и проґресивні політикы зачали борьбу за [[общоє убиранковоє право]]. Перші убиранкы з правом голоса про вшыткых чоловікув ся справили у&nbsp;році&nbsp;1907.<ref>{{cite web |date=29 February 2020 |title=Františka Plamínková: the feminist suffragette who ensured Czechoslovakia's Constitution of 1920 lived up to the principle of equality |url=https://english.radio.cz/frantiska-plaminkova-feminist-suffragette-who-ensured-czechoslovakias-8106811 |access-date=5 January 2021 |website=Radio Prague International }}</ref> === Чехословакія === [[File:Czechoslovakia_I.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Czechoslovakia_I.png|альт=|міні|[[Перша чехословацька республіка]] чинила 27% населеня даколишньої Австро-Мадярщины и почти 80% єї індустрії.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107.">Stephen J. Lee. ''Aspects of European History 1789–1980''. Page 107. Chapter "Austria-Hungary and the successor states". [[Routledge]]. 28 January 2008.</ref>]] ==== Перша чехословацька республіка ==== {{ГоловнаСтатя|Перша чехословацька республіка}} У 1918.&nbsp;році, бігом падіня [[Габсбурґська монархія|Габсбурґської монархії]] по [[Перша світова война|Першуй світовуй войні]] была вытворена незалежна [[Чехословацька республіка]] на чолі из [[Томаш Ґарріґ Масарик|Томашом Ґарріґом Масариком]], котра ся прикапчала ид Союзным силам.<ref>Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue – vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, {{ISBN|978-80-87173-47-3}}, pages 22–81, 85–86, 111–112, 124–125, 128, 129, 132, 140–148, 184–209.</ref> Ся нова держава інкорпоровала Богемську корону.<ref>{{cite web |title=Tab. 3 Národnost československých státních příslušníků podle žup a zemí k 15 February 1921 |url=http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/$File/tab3_21.pdf |publisher=[[Czech Statistical Office]] |language=cs |access-date=2 June 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070605105429/http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/%24File/tab3_21.pdf |archive-date=5 June 2007 |url-status=dead }}</ref> [[Перша чехословацька республіка]] чинила лиш 27% обывательства бывшої Австро-Мадярщины, айбо унаслідовала почти 80% єї індустрії, што позволило юй конкуровати з западными індустріалными державами.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107." /> У 1929.&nbsp;році, рувнявучи з 1913, [[грубый домашньый продукт]] (ГДП) державы ся увеличив на 52%, а індустріалноє выробництво&nbsp;— на 41%. У 1938 Чехословакія мала 10.&nbsp;місто у світовум індустріалнум выробництві.<ref>{{cite web |date=21 August 1968 |title=Ekonomika ČSSR v letech padesátých a šedesátých |trans-title=The economy of the Czechoslovak Socialist Republic in the 1950s and 1960s |url=http://www.blisty.cz/art/59458.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707063441/http://www.blisty.cz/art/59458.html |archive-date=7 July 2014 |access-date=14 May 2014 |publisher=Blisty.cz }}</ref> Чехословакія біла єдинов крайинов централної и восточної Европы, котра ся лишила лібералнов демократійов бігом цілого меживоєнного періода.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C|title=Encyclopedia of the Cold War|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Хоть Перша чехословацька республіка и была унітарнов державов, она давала подаякі права меншинам, спомежи котрых были майвеликі [[Німці|німецька]] (23.6% у 1921), [[Мадяре|мадярська]] (5.6%), [[Русины|русинська]], [[Росіяне|російська]] и [[Украйинці|украйинська]] (3.5%).<ref>{{cite book|last=Rothenbacher|first=Franz|date=2002|title=The European Population 1850–1945|publisher=Palgrave Macmillan, London.|page=145|isbn=978-1-349-65611-0}}</ref> ==== Пудкарпатська Русь ==== {{ГоловнаСтатя|Пудкарпатська Русь}} [[File:Zabiełło,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Zabie%C5%82%C5%82o,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|міні|Мапа русинської автономії у Чехословацькуй державі, постановленої статьов&nbsp;№81 [[Версайськый мирный договор|Версайського мирного договора]] и пудтвержена [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменськым мирным договором]] (Jan Zabiełło 1920). Видко [[Чоп]], [[Мункач]] (Мукачово), [[Береґсас]] (Берегово), [[Довгоє]], [[Тісоуйлок]] (Вилок), [[Кірайгазо]] (Корольово), [[Хуст]].]] Подля Статі&nbsp;№53 [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменського мирного договора]] 10.&nbsp;септембра 1919 русины мали дустати автономію,<ref>{{cite web|url=http://www.austlii.edu.au/au/other/dfat/treaties/1920/3.html|title=Treaty of Peace between the Allied and Associated Powers and Austria; Protocol, Declaration and Special Declaration [1920] ATS 3|website=www.austlii.edu.au}}</ref> што ся пак реалізовало у даякуй мірі в чехословацькуй конституції. Попри вто, подакотрі права не были реалізовані; чехословацька власть заявляла, ож процес наданя автономії мав быти поступовым. Так представленя русинув у націоналнуй сфері было май малым ги ся надіяло. [[Пудкарпатська Русь]] у складі Чехословакії обсяговала території даколишньых комітатув [[Жупа Унґ|Унґ]], [[Жупа Берег|Береґ]], [[Жупа Уґоча|Уґоча]] и [[Жупа Мараморош|Мараморош]] и зайшла до складу Чехословакії по [[Паризька мирна конференція|Паризькуй мирнуй конференції]]. Подля чехословацької конституції 1920.&nbsp;року реґіон быв офіційно названый Пудкарпатськов Русьов ({{Lang-cs|Podkarpatská Rus}}). Вопрос популарности прикапчаня Пудкарпатя ид Чехословакії дискусійный; знає ся май набізувно, ож місному бывательство май важно было не ид котруй державі ся капчати, а автономія у єї складі. По процесови [[Мадяризація|мадяризації]] русины не хотіли ся лишати пуд мадярськов властьов и тяжіли д самоврядности.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}}</ref> У 1920.&nbsp;році реґіон ся хосновав ги транспортный узол про переміщеня зброї тай амуніції про антисовєтськых полякув, котрі участвовали у Польсько-совєтськуй войні на сівері, а локалні комунішты саботовали поїзды тай пробовали помочи совєтськуй стороні.<ref>Illés, op.cit., refers to local Communists lighting fires on Carpathian peaks, which they hoped would show the way to [[Budyonny]]'s Red Cavalry</ref> Бігом и по войні многі [[Украйинськый націоналізм|украйинські націоналішты]] з восточної [[Галичина|Галичины]], котрі ся опирали як польському, так и совєтському правліньови, утікнули у Пудкарпатську Русь.<ref>{{Cite book|last=Steiner|first=Zara|title=The lights that failed : European international history, 1919–1933|date=2005|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0191518812|location=Oxford|oclc=86068902}}</ref> 20.&nbsp;апріля 1920.&nbsp;року Масарик призначив быв [[Ґриґорій Жаткович|Ґриґорія Жатковича]] ґубернатором реґіона. Жаткович подав в удставку 17.&nbsp;апріля 1921, и вернув ся ид своюй юріштськуй практиці у [[Пітсбурґ|Пітсбурґови]], [[Пенсілванія]], у [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатах Америкы]]. Причинов про такоє рішеня было незадоволеня гатарами з Словакійов.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}} p. 223</ref> ==== Мініхськоє соглашеня, Друга чехословацька республіка и німецька окупація ==== [[File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|ліворуч|міні|Чехословацькі пілоты [[310. ескадра Корольськых воздушных сил|310.&nbsp;ескадры Корольськых воздушных сил]] бігом [[Битва за Британію|битвы за Британію]] в 1940]] Западна Чехословакія была окупована [[Націштська Німещина|Націштськов Німещинов]], котра поклала бульшу часть реґіона у [[Протекторат Богемія и Моравія]]. Протекторат быв уголошеный частьов Третього райха, а його президент и премєрміністер были пудпорядковані Націштськуй Німещині тай [[Райхспротектор|райхспротектору]]. У Терезіні, на сівер уд [[Прага|Прагы]], быв розміщеный [[Концентраційный лаґер Терезін|націштськый концентраційный лаґер Терезін]] (Терезієнштадт, {{Lang-de|Theresienstadt}}). Бульшина жыдув у Протектораті были забиті у [[Націштські концентраційні лаґры|націштськых концентраційных лаґрах]]. „<nowiki/>[[Ґенералплан Ост]]<nowiki/>“ ({{Lang-de|Generalplan Ost}}) постановляв выгубліня, укіряня, [[Ґерманізація|ґерманізацію]] вадь узятя у рабство бульшины вадь ушыткых чехув, обы услободити місто про німцюв.<ref>[[Chad Bryant]] (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), pp 104–178. [[Timothy Snyder|Snyder, Timothy]] (2010). ''[https://books.google.com/books?id=ks0WBQAAQBAJ&pg=PA160 Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin]''. Basic Books. p. 160. {{ISBN|0465002390}}</ref> За чехословацькый опур націштськуй окупації націшты чинили против них [[Німецькі воєнні злочины|воєнні злочины]]. Німецька окупація ся кунчила 9.&nbsp;мая 1945.&nbsp;року из приходом совєтської и америцької армій и [[Празькоє повстаня|Празькым повстаньом]].<ref>"''[https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409 A Companion to Russian History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150906054042/https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409|date=6 September 2015}}''". Abbott Gleason (2009). Wiley-Blackwell. p.409. {{ISBN|1-4051-3560-3}}</ref> Бульшина німецькоязычных бывателюв Чехословакії были [[Укіряня німцюв из Чехословакії|насилу укіряні]] из крайины, раз у резултаті місных актув насилства, а пак пуд еґідов „орґанізованої передачі“, пудтверженої Совєтськым союзом, США и Великов Британійов на Потсдамськуй конференції.<ref>[[Chad Bryant]] (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), 208–252.</ref> ==== Третя и четверта чехословацькі республікы ==== [[File:Praga_11.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Praga_11.jpg|міні|Прага бігом [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазії Варшавського пакта]] 1968.&nbsp;року.]] На убиранках 1946.&nbsp;року Комуністична партія Чехословакії набрала 38% голосув<ref>F. Čapka: [http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html Dějiny zemí Koruny české v datech] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080620225613/http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html|date=20 June 2008}}. XII. Od lidově demokratického po socialistické Československo – pokračování. Libri.cz {{in lang|cs}}</ref> и стала майвеликов у чехословацькум парламенті, сформовала коаліцію з другыми партіями тай конзолідовала власть. У 1948 став ся [[Чехословацькый переворот 1948|переворот]], и быв исформованый єднопартійный уряд. На слідувучый 41&nbsp;рук (1948–1989) чехословацька комуніштська держава пудпорядкововала ся економічным и політичным рисам [[Восточный блок|Восточного блока]].<ref>{{cite news|title=Czech schools revisit communism|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|url-status=live|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140804202643/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|archive-date=4 August 2014}}</ref> Куртый період політичної лібералізації бігом [[Празька ярь|Празької яри]] быв спертый [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазійов Варшавського пакта до Чехословакії в 1968.&nbsp;році]], котра пуджывила неґативноє удношіня ид авторитарному комунізму у межинароднум комуністичнум кываню и стимуловала популарность [[Еврокомунізм|еврокомунізма]] на Западі; у Чехословакії ся зачав репресивный [[Нормалізація (Чехословакія)|період нормалізації]], котрый ся продержав до [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]] 1989.&nbsp;року.<ref>{{cite web |last1=Jones |first1=Gwen |title=“Do Friends Come to Visit with Tanks?” – Reactions to the 1968 Invasion of Czechoslovakia, 55 Years Later |url=https://www.archivum.org/entries/blog/do-friends-come-to-visit-with-tanks---reactions-to-the-1968-invasion-of-czechoslovakia-55-yea |website=Blinken OSA Archivum |access-date=4 April 2026 |language=en |date=18 August 2023 }}</ref> === Чеська республіка === [[File:Václav_Havel_cut_out.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:V%C3%A1clav_Havel_cut_out.jpg|міні|[[Вацлав Гавел]], єден из майважных челядникув у чеськуй історії 20.&nbsp;стороча&nbsp;— лідер [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]], послідньый президент Чехословакії и першый президент Чеської республікы.]] У новембрі 1989.&nbsp;року Чехословакія зась стала лібералнов демократійов через [[Боршоньова револуція|Боршоньову револуцію]]. Айбо словацькі націоналні настрої ся інтензифіковали, што у тум числі ся проявило в [[Дефісова война|Дефісовуй войні]], и 31.&nbsp;децембра 1992 держава ся мирно розділила на незалежні крайины: Чехію и [[Словакія|Словакію]]. Уд 1990.&nbsp;року обідві державы пруйшли економічні реформы тай [[Приватизація|приватизації]] з цільов вытворіня [[Торгова економіка|торгової економікы]]. Процес быв бульшинов успішный: у 2006.&nbsp;році [[Світовый банк]] узнав Чехію „розвинутов державов“,<ref name="worldbank06">{{cite web |url=http://www.radio.cz/en/article/76314 |title=World Bank Marks Czech Republic's Graduation to 'Developed' Status |last=Velinger |first=Jan |date=28 February 2006 |publisher=Radio Prague |archive-url=https://web.archive.org/web/20080112081601/http://www.radio.cz/en/article/76314 |archive-date=12 January 2008 |url-status=live |access-date=22 January 2007 }}</ref> а в 2009.&nbsp;році [[Індекс людського розвою]] призначив Чехії статус „дуже высокого людського розвою“.<ref name="hdi09">{{cite web |url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |title=Human Development Report 2009 |work=UNDP.org |date=January 2009 |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091122115116/http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |archive-date=22 November 2009 |url-status=live }}</ref> Уд 1991.&nbsp;року Чеська республіка, раз ги часть Чехословакії, а пак уд 1993 и як окрема держава, стала членом [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]], а уд 1995.&nbsp;року&nbsp;— [[Орґанізація про економічну спувпрацю и розвуй|Орґанізації про економічну спувпрацю и розвуй]]. Чехія ся прикапчала ид [[НАТО]] 12.&nbsp;марця 1999 и стала членом [[Европська унія|Европської унії]] 1.&nbsp;мая 2004. 21.&nbsp;децембра 2007.&nbsp;року Чехія ся закапчала у [[Шенґенська зона|Шенґенську зону]].<ref>{{Cite web |url=https://factsmaps.com/eu-nato-schengen-eurozone-member-states-in-europe/ |title=EU, NATO, Schengen and Eurozone member states in Europe |date=13 October 2018 }}</ref> До року 2017 уряд вела то центріштсько-ліва Чеська соціалнодемократична партія ({{Lang-cs|Sociální demokracie}}, ''{{Lang|cs|SOCDEM}}''), то центріштсько-права Громадянська демократична партія (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|ODS}}''). У октовбрі 2017 убиранкы уйграло популіштськоє кываня ''ANO&nbsp;2011'' пуд проводом другого майбогатого челядника в крайині, міліардера [[Андрей Бабіш|Андрея Бабіша]]; ANO узяли трираз май бульше голосув ги їхньый майблизкый конкурент, ODS.<ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-41708844|title=Czech election: Billionaire Babis wins by large margin|work=BBC News|date=21 October 2017}}</ref> У децембрі 2017 чеськый президент [[Мілош Земан]] призначив Андрея Бабіша новым премєрміністром.<ref>{{Cite web |url=https://www.dw.com/en/czech-billionaire-andrej-babis-named-new-prime-minister/a-41680019 |title=Czech billionaire Andrej Babis named new prime minister |date=6 December 2017 |website=[[Deutsche Welle]] }}</ref> На убиранках 2021.&nbsp;року ANO з малым удрывом пруйграли, премєрміністром став [[Петр Фяла]].<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Petr Fiala named new prime minister|date=28 November 2021|url=https://www.dw.com/en/czech-republic-petr-fiala-named-new-prime-minister/a-59960529|work=DW.COM}}</ref> Ун исклав урядову коаліцію аліанса SPOLU (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|Křesťanská a demokratická unie – Československá strana lidová (KDU-ČSL)}}'' тай ''{{Lang|cs|Tradice Odpovědnost Prosperita (TOP&nbsp;09)}}'') и аліанса Піратув и Старостув. У януарови 2023 ґенерал в удставці [[Петр Павел]] уйграв президентські убиранкы и став новым чеськым президентом на зміну Мілошу Земану.<ref>{{cite news|title=Retired general Petr Pavel wins election to become Czech president|url=https://www.euronews.com/2023/01/28/retired-general-petr-pavel-wins-election-to-become-czech-president|work=euronews|date=28 January 2023}}</ref> 24.&nbsp;фебруара 2022 Російська федерація зачала [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|повномасштабну войну против Украйины]]. Чехія дала притулок пув&nbsp;міліону украйинськых утіканцюв&nbsp;— майвеликоє число украйинськых утіканцюв на душу населеня у світі.<ref>{{cite web |title=Regional Refugee Response Plan for the Ukraine Situation – Inter-Agency Operational Update: Czech Republic, July – October 2022 |url=https://reliefweb.int/report/czechia/regional-refugee-response-plan-ukraine-situation-inter-agency-operational-update-czech-republic-july-october-2022 |website=reliefweb |date=17 November 2022 |publisher=UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs |access-date=25 February 2023 }}</ref><ref>{{cite web |last1=Field |first1=Matt |title=Ukraine is fighting on behalf of all democracies |url=https://www.gov.uk/government/news/ukraine-is-fighting-on-behalf-of-all-democracies |website=GOV.UK |publisher=[[Embassy of the United Kingdom, Prague|British Embassy Prague]] |access-date=25 February 2023 }}</ref> У децембрі 2025.&nbsp;року Бабіш изась став премєрміністром,<ref>{{cite news|title=Czech billionaire Babis becomes PM with promise to cut ties to business empire|url=https://www.bbc.com/news/articles/c5yqvrewz45o|work=www.bbc.com|date=9 December 2025}}</ref> кой його популіштська партія ANO уйграла октовберські убиранкы у парламент.<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Billionaire populist Andrej Babis' party wins parliamentary election|url=https://www.bbc.com/news/articles/c62qezmr92lo|work=www.bbc.com|date=5 October 2025}}</ref> == Демоґрафія == Рождаємость у Чехії у 2020.&nbsp;році ся шацовала на 1.71&nbsp;дітины на жону, што є низше уд ґлобалного уровня удтворіня в&nbsp;2.1.<ref>{{cite web |url=https://www.czso.cz/csu/czso/ari/population-change-4-quarter-of-2015 |title=Population change – year 2015 |website=Population change – year 2015 }}</ref> Просіковый вік у Чехії є 43.3&nbsp;рокы.<ref>{{citation|url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/czechia/|title=Czechia|date=18 November 2021|work=The World Factbook}}</ref> Просікова довгота жывота у 2021 ся шацовала на 79.5&nbsp;рокув (76.55&nbsp;рокув про чоловікув, 82.61&nbsp;рокув про жун).<ref name="cia.gov">The World Factbook (CIA).</ref> Дас 77,000&nbsp;чоловік іміґрувут на Чехы кажджый рук.<ref>"[https://archive.today/20130217021757/http://groups.yahoo.com/group/scotch-irish/message/50884 Press: Number of foreigners in ČR up ten times since 1989]". Prague Monitor. 11 November 2009.</ref> [[Вєтнамці|Вєтнамські]] іміґранты яли ся селити у крайині бігом комуністичного періода, коли їх кликав ги робутникув чехословацькый уряд.<ref>{{Cite news|first=Coilin|last=O'Connor|url=http://www.radio.cz/en/article/91826|title=Is the Czech Republic's Vietnamese community finally starting to feel at home?|work=Czech Radio|date=29 May 2007|access-date=1 February 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080113225626/http://www.radio.cz/en/article/91826|archive-date=13 January 2008|url-status=live}}</ref> У 2009 на Чехах было дас 70,000&nbsp;вєтнамцюв.<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|title=Crisis Strands Vietnamese Workers in a Czech Limbo|work=The New York Times|date=6 June 2009|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140325032042/http://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|archive-date=25 March 2014|url-status=live|last1=Bilefsky|first1=Dan}}</ref> Многі из них рішили ся лишити у крайині навхтема.<ref>{{cite web |url=http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |title=Foreigners working in the Czech Republic |publisher=Ministry of Foreign Affairs |date=July 2006 |access-date=3 June 2009 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090603021134/http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |archive-date=3 June 2009 }}</ref> Подля резултатув списованя людности 2021.&nbsp;року бульшина населеня Чеської републікы сут [[чехы]] (57.3%), а за нима йдут: [[моравакы]] (3.4%), [[словакы]] (0.9%), [[украйинці]] (0.7%), [[вєтнамці]] (0.3%), [[полякы]] (0.3%), [[росіяне]] (0.2%), [[сілезці]] (0.1%) тай [[німці]] (0.1%). Ищи 4.0% вписали комбінацію из двох націоналностий (3.6% дали комбінацію из чеської и другої націоналности). Ґрафа „націоналность“ была у списованьови немусайна, того многі люде ї лишили незаповненов (31.6%). Подля шацовань, у Чехії жыют 250,000[[Ромове|&nbsp;ромув]] (циґан).<ref>{{cite web |url=http://romove.radio.cz/en/article/18158 |title=The History and Origin of the Roma |publisher=Romove.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100425230018/http://romove.radio.cz/en/article/18158 |archive-date=25 April 2010 |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite news|last=Green|first=Peter S.|url=https://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|title=British Immigration Aides Accused of Bias by Gypsies|work=The New York Times|date=5 August 2001|access-date=25 April 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20121111163549/http://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|archive-date=11 November 2012|url-status=live}}</ref> Польська меншина быват головно у реґіоні Транс-Олза.<ref>"[http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/ Jarosław Jot-Drużycki: Poles living in Zaolzie identify themselves better with Czechs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180426080011/http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/|date=26 April 2018}}". ''European Foundation of Human Rights.'' 3 September 2014.</ref> У Чехії у 2021.&nbsp;рокови жыли 658,564&nbsp;чужоземці<ref>{{cite news|title=R01 Cizinci v ČR v letech 2004 – 2021 (stav k 31. 12.)|url=https://www.czso.cz/documents/11292/27320905/c01R01_2021.pdf/3684c8ef-fc19-493e-8498-416697170c0a?version=1.0|access-date=21 March 2023|agency=Czech Statistical Office}}</ref> подля Чеської статистичної службы, майвеликі їх ґрупы тото украйинці (22%), словакы (22%), вєтнамці (12%), росіяне (7%) тай німці (4%). Бульшина чужоземного населеня быват у Празі (37.3%) тай Стржедочеськум крайови (13.2%).<ref>{{Cite book|title=Foreigners in the Czech Republic – 2017|publisher=Czech Statistical Office|year=2017|isbn=978-80-250-2781-3|location=Prague}}</ref> [[Жыде|Жыдувськоє]] обывательство Богемії и Моравії, котроє мало 118,000&nbsp;чоловік подля списованя 1930.&nbsp;року, было практично выгубленоє Націштськов Німещинов бігом [[Голокост|Голокоста]].<ref>{{cite web |url=http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |title=The Holocaust in Bohemia and Moravia |publisher=Ushmm.org |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090805153601/http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |archive-date=5 August 2009 |url-status=live }}</ref> У 2021.&nbsp;рокови у Чеськуй републіці жыло дас 3,900&nbsp;жыдув.<ref>{{cite web |url=https://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |title=The Virtual Jewish Library |access-date=13 September 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100621102211/http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |archive-date=21 June 2010 |url-status=live }}</ref> Експремєрміністер Чехії, Ян Фішер&nbsp;— юдаїшта.<ref>[https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537 PM Fischer visits Israel] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537|date=25 July 2009}}". Radio Prague. 22 July 2009.</ref> Націоналность бывателюв, котрі удповіли у списованьови 2021:<ref>{{cite web |title=První výsledky Sčítání 2021 |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-date=9 October 2022 |url-status=live |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref><ref>{{cite web |title=Všechny tabulky - sldb2021_pv_tabulky.xlsx |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176236044/sldb2021_pv_tabulky.xlsx |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref> {| class="wikitable" |+ !Націоналность !Частка |- |чехы |83.76% |- |моравакы |4.99% |- |чехы и моравакы |2.50% |- |словакы |1.33% |- |украйинці |1.08% |- |чехы и словакы |0.82% |- |вєтнамці |0.44% |- |полякы |0.37% |- |росіяне |0.35% |- |''другі'' |4.36% |} === Майвеликі вароші === {| class="wikitable" |+Майвеликі муніціпалітеты у Чеськуй републіці Чеська статистична служба&nbsp;– 1.&nbsp;януара 2025<ref>[https://csu.gov.cz/produkty/population-of-municipalities-t4l3n8d2iw „Population of Municipalities - as at 1 January 2025“]. Český statistický úřad. 16.&nbsp;мая 2025.</ref> !№ !Назывка !Край !Населеня !№ !Назывка !Край !Населеня |- |1 |[[Прага]] |[[Празькый край|Празькый]] |1,397,880 |11 |[[Злін]] |[[Злинскый край|Злінськый]] |74,684 |- |2 |[[Бырно]] |Югоморавськый |402,739 |12 |[[Кладно]] |Стржедочеськый |69,664 |- |3 |[[Острава]] | |283,187 |13 |Гавіржов | |68,674 |- |4 |[[Пылзень]] |Пылзенськый |187,928 |14 |Мост |Устецькый |63,474 |- |5 |[[Ліберець]] |Ліберецькый |108,090 |15 |Опава | |55,109 |- |6 |[[Оломовц]] |Оломовцькый |103,063 |16 |[[Їглава]] |Высочіна |54,624 |- |7 |[[Чеські Будейовіці]] |Югочеськый |97,231 |17 |Фридек-Містек | |53,590 |- |8 |[[Градець Кралове]] | |94,311 |18 |Тепліці |Устецькый |50,912 |- |9 |[[Пардубіці]] |Пардубіцькый |92,319 |19 |[[Карловы Вары]] | |49,073 |- |10 |[[Усті над Лабем]] |Устецькый |90,866 |20 |Карвіна | |48,937 |} {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} == Референції == [[Катеґорія:Країны Европы|Чесько]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны|Чесько]] [[Катеґорія:Чесько]] 3trgf8hmtb2fx8r6jr4f4vtprbcjp88 165442 165438 2026-05-19T15:41:08Z Flipdot 23893 165442 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна | native_name = {{lang-cs|Česká republika}} | conventional_long_name = Чеська републіка | common_name = Чесько | image_flag = Flag of the Czech Republic.svg | image_coat = Coat of arms of the Czech Republic.svg | image_map = EU-Czechia.svg | national_anthem = <br/><small>[[Kde domov můj?]] („Де муй дум?“)</small><br/>[[Файл:Czech_anthem.ogg|center]] | official_languages = [[Чеськый язык|чеськый]] | ethnic_groups = | ethnic_groups_year = | capital = [[Прага]] | largest_city = capital | government_type = [[Парламентьска републіка]] | leader_title1 = [[Презідент]] | leader_title2 = | leader_name1 = [[Петр Павел]] | leader_name2 = | area_rank = 115 | area_magnitude = | area_km2 = 78866 | area_sq_mi = | percent_water = 2 | population_census = 10701777 | population_census_year = 2021 | population_census_rank = 86 | population_density_km2 = 135,3 | population_density_rank = 87 | GDP_PPP = $282,34 міліард | GDP_PPP_per_capita = $18985 | GDP_PPP_rank = 45 | GDP_PPP_year = 2021 | GDP_PPP_per_capita_rank = 38 | GDP_nominal = $282,34 міліард | GDP_nominal_rank = 45 | GDP_nominal_year = 2021 | GDP_nominal_per_capita = $18985<ref>Межинародный валутный фонд.</ref> | GDP_nominal_per_capita_rank = 38 | sovereignty_type = | Gini = | Gini_rank = | Gini_year = | Gini_category = | HDI = {{increase}} 0,891 | HDI_rank = 35 | HDI_year = 2021 | HDI_category = <span style="color:#090;">дужый высокый</span> | currency = [[Чеська коруна|Коруна]] (kč) | currency_code = CZK | country_code = | time_zone = СЕТ | utc_offset = +1 | time_zone_DST = СЕЛЧ | utc_offset_DST = +2 | demonym = | drives_on = правый | cctld = [[.cz]] | calling_code = +420 | footnotes = }} '''Че́хія''',<ref>{{cite web |title=the Czech Republic |url=https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230616122308/https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |archive-date=16 June 2023 |access-date=28 November 2023 |publisher=The United Nations Terminology Database }}</ref> '''Че́сько''' ({{lang-cs|Česko}}), '''Че́хы''', офіціалнов назвов '''Че́ська республіка''' вадь курто '''ЧР''' ({{lang-cs|Česká republika}}, ''{{Lang|cs|ČR}}'', {{IPA2|ˈtʃɛskaː ˈrɛpublɪka}}),<ref>{{cite web |url=https://style-guide.europa.eu/en/content/-/isg/topic?identifier=7.1.1-designations-and-abbreviations |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230412222619/http://publications.europa.eu/code/en/en-370100.htm |archive-date=12 April 2023 |title=Publications Office — Interinstitutional style guide — 7.1. Countries — 7.1.1. Designations and abbreviations to use |publisher=Publications Office |access-date=8 October 2024 }}</ref> історично ай '''Боге́мія'''<ref>{{cite web |last1=Šitler |first1=Jiří |date=12 July 2016 |title=From Bohemia to Czechia |url=https://english.radio.cz/bohemia-czechia-8220362 |access-date=1 June 2021 |website=Czech Radio |author-link=Jiří Šitler }}</ref> вто [[держава]] без выхода до моря в централнуй [[Европа|Европі]], член [[Европска унія|Европської унії]] уд&nbsp;року&nbsp;2004, котра має гатары з [[Австрія|Австрійов]] на [[юг]]у, [[Німещина|Німещинов]] на [[запад]]і, [[Польща|Польщов]] на [[сѣверовосток|сіверовостоку]] тай [[Словакія|Словакійов]] на [[юговосток]]у.<ref>{{cite web |title=Information about the Czech Republic |url=http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |website=Czech Foreign Ministry |access-date=25 March 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160403192723/http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |archive-date=3 April 2016 |url-status=live }}</ref> У Чеськуй републіці офіціалнов валутов є [[чеська коруна]]; головным варошом є [[Прага]]. Кроме неї сут великі вароші ги [[Бырно]], [[Острава]], [[Пылзень]] и [[Ліберець]]. Чехія має береговатый ландшафт и площу в 78,871&nbsp;км² из головно помірным контіненталным и океанічным [[Клімат|кліматом]]. Чеська републіка є унітарнов парламентарнов републіков из продвинутов, высокодоходнов соціалнов торговов економіков. Чехія ся держит европської соціалної моделі, має задарьну медіціну тай часточно понукат задарьноє університетськоє школованя. У Індексови людського розвою Чехія має 32.&nbsp;місто. Чеська републіка&nbsp;— член [[Орґанізація споєных націй|Орґанізації споєных націй]], [[НАТО|Орґанізації Сіверноатлантичного договора]], Европської унії, Орґанізації економічного спувробутництва и розвою, [[ОБСЕ]], [[Рада Европы|Рады Европы]] тай [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]]. На юлій 2025.&nbsp;року президентом Чехії є [[Петр Павел]], премєрміністром&nbsp;— [[Петр Фяла]]. Чеськоє княжество было закладеноє у кунци 9.&nbsp;стороча пуд [[Велика Моравія|Великов Моравійов]]. Оно было формално признаноє ги [[імперськый став]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] у 1002.&nbsp;рокови тай стало корольством у 1198.<ref name="The Path">{{cite web |url=http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |title=The Path of Czech Constitutionality |last1=Mlsna |first1=Petr |last2=Šlehofer |first2=F. |year=2010 |work=1st edition |publisher=Úřad Vlády České Republiky (The Office of the Government of the Czech Republic) |location=Praha |pages=10–11 |language=cs, en |archive-url=https://web.archive.org/web/20130116234802/http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |archive-date=16 January 2013 |url-status=live |access-date=31 October 2012 |last3=Urban |first3=D. }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |title=800 let Zlaté buly sicilské |last=Čumlivski |first=Denko |year=2012 |publisher=National Archives of the Czech Republic (Národní Archiv České Republiky) |language=cs |archive-url=https://web.archive.org/web/20121128035158/http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |archive-date=28 November 2012 |url-status=dead |access-date=31 October 2012 }}</ref> По битві Могача у 1526.&nbsp;році вшыткі землі Богемської короны были поступово інтеґровані до [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]]. Через почти стувку рокув протестантськоє повстаня стало причинов Тридцятьручної войны. Из розпадом Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році Коронні землі стали частьов [[Австрійска імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 19.&nbsp;стороча Чехія пруйшла індустріалізацію. По розпаді [[Австро-Мадярська імперія|Австро-Мадярської імперії]] по [[Перша світова война|Первуй світовуй войні]] бульша часть реґіона зайшла до [[Перша чехословацька републіка|Первої чехословацької републікы]] у 1918.&nbsp;році.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|title=Encyclopedia of the Cold War|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C&pg=PA76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Чехословакія была єдинов державов у централнуй и восточнуй Европі, котра ся обстала парламентарнов демократійов на вшыток меживоєнный період.<ref name="Ash0">Timothy Garton Ash ''[[iarchive:usesofadversitye0000gart h4f4|The Uses of Adversity]]'' Granta Books, 1991 {{ISBN|0-14-014038-7}} p. 60</ref> По Мінхенському договорі 1938.&nbsp;року [[Націштська Німещина]] окуповала чеські землі. У 1945.&nbsp;році Чехословакія ся удновила тай три рокы по тому стала комуністичнов державов Восточного блока по переворотови року&nbsp;1948. Провбы лібералізовати уряд и економіку ся гасили совєтськов інвазійов у крайину бігом [[Празька ярь|Празької яри]] 1968.&nbsp;року. У новемброви 1989, [[Боршоньова револуція]] поклала конець комуністичному правліньови тай удновила демократичный устрой. 31.&nbsp;децембра 1992.&nbsp;року Чехословакія ся мирно розпала, а єї державы-члены стали незалежными державами&nbsp;— Чеськов републіков и Словакійов. == Історія == === Правік === {{multiple image|align=right|total_width=320|direction=horizontal|image1=Vestonicka venuse edit.jpg|alt1=Керамічна скулптура|image2=The stone head of a Celt.jpg|alt2=Камінна скулптура|footer='''Зліва''': Венера з Долніх Вєстоніць, датована 29,000–25,000&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е., є майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>{{cite web |title=Oldest ceramic figurine |url=https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/682622-oldest-ceramic-figurine |publisher=Guinness World Records |access-date=20 May 2024}}</ref><br />'''Справа''': камінна голова келта из Мшецькых Жегровіць є майціннов келтськов скулптуров у Европі, датує ся 3.&nbsp;сторочом&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е.<ref>{{cite news |title=Hlava Kelta z Mšeckých Žehrovic – nejcennější keltská plastika v Evropě |url=https://www.kudyznudy.cz/ceska-nej/historicke/hlava-kelta-z-mseckych-zehrovic-nejcennejsi-keltsk |access-date=20 May 2024 |publisher=Kudyznudy.cz/}}</ref>|caption1=|caption2=}} Археолоґічні находкы указувут на вто, ож територія днешньої Чехії была заселена уд [[Палеоліт|палеоліта]]. У сьому реґіоні найшли были, наприклад, керамічну фіґурку, Венеру з Долніх Вєстоніць, датовану дас&nbsp;29,000–25,000.&nbsp;роками&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.,<ref>{{Cite journal|date=24 December 2013|title=Fingerprint on the venus of Dolní Vestonice I|journal=Anthropologie|volume=40|issue=2|url=https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|access-date=7 April 2025|archive-url=https://web.archive.org/web/20131224110818/https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|archive-date=24 December 2013}}</ref> котра ся держит майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>Pamela B. Vandiver, Olga Soffer, Bohuslav Klima and Jiři Svoboda, "The Origins of Ceramic Technology at Dolni Věstonice, Czechoslovakia", ''Science'', New Series, '''246''', No. 4933 (24 November 1989: pp. 1002–1008)</ref> У класичну епоху, позад [[Келты|келтськых]] міґрацій 3.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., Богемія ся стала асоційовати из племньом [[Бої (племня)|боюв]].<ref name="Rankin2002">{{cite book|first=David|last=Rankin|title=Celts and the Classical World|url=https://books.google.com/books?id=6oqFAgAAQBAJ&pg=PA16|date=2002|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-74722-1|page=16}}</ref> Бої заклали были [[опідум]] недалеко уд сучасної Прагы.<ref name="(Firm)1997">{{cite book|author=Kartografie Praha (Firm)|title=Praha, plán města|year=1997|publisher=Kartografie Praha|isbn=978-80-7011-468-1|page=17}}</ref> Май пак, у 1.&nbsp;сторочови, там ся заселили ґерманські племена [[Маркоманы|маркоманув]] и [[Квады|квадув]].<ref name="Salvia2007">{{cite book|author=Vasco La Salvia|title=Iron Making During the Migration Period: The Case of the Lombards|year=2007|publisher=Archaeopress|isbn=978-1-4073-0159-4|page=43}}</ref> [[Славяне|Словяне]] из реґіона [[Чорноє море|Чорного моря]] тай [[Карпаты|Карпат]] тоже ся селили у реґіонови, їхня міґрація ся мотивовала інвазійов народув из Сібіра тай [[Гуны|гунув]], [[Авары|аварув]], [[Булґары (племня)|булґарув]] и [[Мадяре (племня)|мадярув]].<ref name="Agnew2004">{{cite book|author=Hugh LeCaine Agnew|title=The Czechs and the Lands of the Bohemian Crown|url=https://books.google.com/books?id=Db76shTEM60C&pg=PT37|year=2004|publisher=Hoover Press|isbn=978-0-8179-4492-6|page=37}}</ref><ref name="HahnNadel2014">{{cite book|first1=Sylvia|last1=Hahn|first2=Stanley|last2=Nadel|title=Asian Migrants in Europe: Transcultural Connections|url=https://books.google.com/books?id=Zwq9BAAAQBAJ&pg=PA7|year=2014|publisher=V&R unipress GmbH|isbn=978-3-8471-0254-0|pages=7–8}}</ref> У 6.&nbsp;сторочу гуны ся сунули дале на запад у Богемію, Мораву и часті днешньых Австрії тай Німещины.<ref name="HahnNadel2014" /> Бігом 7.&nbsp;стороча франкськый торговець [[Само]], пудпорувучи словян у їхнюй борьбі против осілых недалеко аварув, став правительом першої задокументованої словянської державы у централнуй Европі&nbsp;— [[Імперія Сама|Імперії Сама]].<ref>''Lexikon des Mittelalters''. Verlag J.B. Metzler, Vol. 7, cols 1342-1343</ref> У 8.&nbsp;сторочі ся появила Велика Морава, контрольована династійов [[Мойміровці|Мойміровцюв]],<ref name="Champion2005">{{cite book|first=Tim|last=Champion|title=Centre and Periphery: Comparative Studies in Archaeology|url=https://books.google.com/books?id=mZ2IAgAAQBAJ&pg=PA233|year=2005|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-80679-9|page=233}}</ref> котра была у свому пікови у 9.&nbsp;сторочови бігом правліня [[Сятополк I. (Морава)|Сятополка&nbsp;I.&nbsp;Моравського]], удбивавучи ся уд влива франкув. Велика Морава была охрещена, у тум числі позад бізантійськых місій [[Кирил и Мефодій|Кирила и Мефодія]].<ref>{{Cite web |title=Svatopluk {{!}} prince of Moravia {{!}} Britannica |url=https://www.britannica.com/biography/Svatopluk |access-date=7 April 2025 |website=www.britannica.com |language=en }}</ref> === Богемія === {{Main|Богемія}} [[File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|ліворуч|міні|Корона Богемії удну [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] (1600). Чеські землі были частьов Імперії у 1002–1806.&nbsp;роках, а Прага была імперськов резиденційов у 1346–1437 и 1583–1611.]] [[Богемські племена]] ся представляли многыми герцоґами; централізованоє [[Богемськоє княжство]] ся появило у другуй половині 9.&nbsp;стороча вдяку [[Пржемысловці|дому Пржемысловцюв]]. Уд 1002. по&nbsp;1806.&nbsp;рук Богемія была [[Імперськый став|імперськым ставом]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]].<ref name="PánekTůma2019">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA76|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=76}}</ref> У 1212.&nbsp;рокови [[Пржемысл Отакар I.|Пржемысл Отакар&nbsp;I.]]&nbsp;утягнув уд імператора [[Золота сицилська була|Золоту сицилську булу]], пудтвержувучу корольськый статус Отакара и його наслідникув; Богемськоє княжство ся так пудняло у статусови до корольства.<ref name="PánekTůma2019b">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA111|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=111}}</ref> Німецькі іміґранты ся поселили у богемськуй периферії у 13.&nbsp;сторочови.<ref name="PánekTůma2019c">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA237|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=237}}</ref> [[Монґолська імперія|Монґолы]] бігом [[Монґолська інвазія до Европы|свої інвазії до Европы]] доходили до Моравы, айбо были розбиті пуд [[Оломовц|Оломовцом]].<ref>{{cite book|last1=Grousset|first1=René|title=The Empire of the Steppes|date=1970|publisher=Rutgers University Press|isbn=978-0-8135-1304-1|page=[https://archive.org/details/empireofsteppes00grou/page/266 266]|url=https://archive.org/details/empireofsteppes00grou|url-access=registration|access-date=26 August 2017}}</ref> По серії династійных воєн, богемськый престол добыв [[Луксембурґськый дум]].<ref>{{cite web |url=http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |title=Václav II. český král |work=panovnici.cz |access-date=31 October 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110907142314/http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |archive-date=7 September 2011 |url-status=live }}</ref> У другуй половині 14.&nbsp;столітя ся зачали [[Богемська реформація|провбы реформовати церьков у Богемії]]. Послідовникы [[Ян Гус|Яна Гуса]] ся удсторонили уд подаякых практик [[Католицька церьков|Католицької церьквы]] и бігом Гуситськых воєн 1419–1434.&nbsp;рокув побідили пять хрестовых походув, орґанізованых против них імператором Сященої римської імперії Сіґізмундом. Бігом слідувучых двох сторочув 90% населеня Богемії и Моравы ся держали за [[Гуситы|гуситув]]. Паціфішта Петр Хелчіцькый у середині 15.&nbsp;стороча вдухновив кываня Братерської єдноты, котра ся домак удкапчала уд римокатолицької церьквы.<ref>{{cite web |url=http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |title=Mentor and precursor of the Reformation |access-date=29 April 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160404211907/http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |archive-date=4 April 2016 |url-status=dead }}</ref> 21.&nbsp;децембра 1421.&nbsp;року [[Ян Жіжка]], успішный воєвода и найманець, повюг своє войсько у [[Битка пуд Кутнов Горов|Битку пуд Кутнов Горов]] (Кутенберґом), котра ся кунчила побідов гуситув. И доныні го честувут як націоналного героя. [[File:Husité_-_Jenský_kodex.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Husit%C3%A9_-_Jensk%C3%BD_kodex.jpg|альт=Painting of battle between mounted knights|міні|Битка межи [[Гуситы|гуситами]] тай [[Хрестові походы|хрестоносцями]] бігом [[Гуситські войны|Гуситськых воєн]]; Єнськый кодекс, 15.&nbsp;стороча]] Уд року 1526 власть над Богемійов чим май дале, тым май концентровали [[Габсбурґы]]. Межи 1583. и&nbsp;1611.&nbsp;роками Прага была офіційнов резиденційов імператора Сященої римської імперії Рудолфа&nbsp;II. и його двора. [[Празька дефенестрація]] 1618.&nbsp;року тай далшоє Богемськоє повстаня против Габсбурґув означили зачаток [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]]. У 1620.&nbsp;році повстаня у Богемії было задусеноє бігом [[Битка пуд Білов Горов|биткы пуд Білов Горов]]. Лідеры повстаня были [[Згуба на Старомнєстськуй площи|згублені у&nbsp;році&nbsp;1621]]. Шляхта и протестантськый середньый клас мусіли авадь перейти у [[католицизм]], авадь лишити крайину.<ref>{{cite web |title=Protestantism in Bohemia and Moravia (Czech Republic) |url=http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |website=Virtual Museum of Protestantism |access-date=25 May 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151015211407/http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |archive-date=15 October 2015 |url-status=live }}</ref> Період уд 1620.&nbsp;року по другу половину 18.&nbsp;стороча дустала назывку „Темных часув“. Бігом Тридцятьручної войны обывательство чеськых земель упало на третину позад кіряня протестантув тай войны, хворот и голоду.<ref>Oskar Krejčí, Martin C. Styan, Ústav politických vied SAV. (2005). ''[https://books.google.com/books?id=38ciAe4J4VMC Geopolitics of the Central European region: the view from Prague and Bratislava]''. p.293. {{ISBN|80-224-0852-2}}</ref> Габсбурґы заказовали вшыткі християнські деномінації кромі католицизма.<ref>{{cite web |url=http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |title=RP's History Online – Habsburgs |publisher=Archiv.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110717233917/http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |archive-date=17 July 2011 |url-status=dead }}</ref> Розквіт барокової културы указує двоякость сього історичного періода. [[Османська імперія]] и [[Крымськоє ханство]] напали на Мораву у 1663.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=j08L5xLOQKwC&pg=PA557 History of the Mongols from the 9th to the 19th Century. Part 2. The So-Called Tartars of Russia and Central Asia. Division 1]''". Henry Hoyle Howorth. p.557. {{ISBN|1-4021-7772-0}}</ref> У 1679–1680 чеськыми землями пруйшли [[Велика віденська чума]] и [[Кмѣть|кметськоє]] повстаня.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=FzQ9AAAAIAAJ&pg=PA494 The new Cambridge modern history: The ascendancy of France, 1648–88]''". Francis Ludwig Carsten (1979). p.494. {{ISBN|0-521-04544-4}}</ref> [[File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|ліворуч|міні|[[Празька дефенестрація|Празька дефенестрація 1618]] означила зачаток [[Богемськоє повстаня|Богемського повстаня]] против [[Габсбурґы|Габсбурґув]] и першый етап [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]].]] Позад голодув ся ставали селянські повстаня.<ref>"''The Cambridge economic history of Europe: The economic organization of early modern Europe''". E. E. Rich, C. H. Wilson, M. M. Postan (1977). p.614. {{ISBN|0-521-08710-4}}</ref> Кметьство было скасованоє помежи роками 1781 и 1848. Дакулько битв [[Наполеонувські войны|Наполеонувськых воєн]] ся стали на території днешньої Чехії. Падіня Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році привело д деґрадації політичного ставу Богемії, котра стратила свою позицію імперського [[Курфірт|курфірта]] и свою політичну репрезентацію у [[Імперськый сейм (Сящена римська імперія)|імперському сеймови]] (райхстаґови).<ref>{{cite journal|last1=Hlavačka|first1=Milan|title=Formování moderního českého národa 1815–1914|journal=Historický Obzor|date=2009|volume=20|issue=9/10|page=195|language=cs}}</ref> Богемські землі стали частьов [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 18. и&nbsp;19.&nbsp;стороч набирало обороты [[Чеськоє націоналноє удроджіня]] з цільов удродити [[чеськый язык]], културу и націоналну ідентичность. Револуція 1848.&nbsp;року в Празі, котра ся цілила на лібералні реформы тай автономію Богемської короны удну Австрійської імперії, была придусена.<ref name="auto">{{cite book|editor1-last=Cole|editor1-first=Laurence|editor2-last=Unowsky|editor2-first=David|title=The Limits of Loyalty: Imperial Symbolism, Popular Allegiances, and State Patriotism in the Late Habsburg Monarchy|publisher=Berghahn Books|location=New York, Oxford|url=http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|access-date=24 May 2015|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150525013421/http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|archive-date=25 May 2015}}</ref> Попри надії на поступкы про Богемію, імператор [[Франц Йозеф I.|Франц Йозеф&nbsp;I.]]&nbsp;пушов на компроміс лиш из Мадярщинов. Австро-Мадярськый компроміс 1867.&nbsp;року и нереалізована коронація Франца Йозефа корольом Богемії стали розчарованьом про дакотрых чеськых політикув.<ref name="auto" /> Богемські коронні землі стали частьов так названої [[Ціслейтанія|Ціслейтанії]]. Чеські соціал-демократы и проґресивні політикы зачали борьбу за [[общоє убиранковоє право]]. Перші убиранкы з правом голоса про вшыткых чоловікув ся справили у&nbsp;році&nbsp;1907.<ref>{{cite web |date=29 February 2020 |title=Františka Plamínková: the feminist suffragette who ensured Czechoslovakia's Constitution of 1920 lived up to the principle of equality |url=https://english.radio.cz/frantiska-plaminkova-feminist-suffragette-who-ensured-czechoslovakias-8106811 |access-date=5 January 2021 |website=Radio Prague International }}</ref> === Чехословакія === [[File:Czechoslovakia_I.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Czechoslovakia_I.png|альт=|міні|[[Перша чехословацька республіка]] чинила 27% населеня даколишньої Австро-Мадярщины и почти 80% єї індустрії.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107.">Stephen J. Lee. ''Aspects of European History 1789–1980''. Page 107. Chapter "Austria-Hungary and the successor states". [[Routledge]]. 28 January 2008.</ref>]] ==== Перша чехословацька республіка ==== {{ГоловнаСтатя|Перша чехословацька республіка}} У 1918.&nbsp;році, бігом падіня [[Габсбурґська монархія|Габсбурґської монархії]] по [[Перша світова война|Першуй світовуй войні]] была вытворена незалежна [[Чехословацька республіка]] на чолі из [[Томаш Ґарріґ Масарик|Томашом Ґарріґом Масариком]], котра ся прикапчала ид Союзным силам.<ref>Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue – vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, {{ISBN|978-80-87173-47-3}}, pages 22–81, 85–86, 111–112, 124–125, 128, 129, 132, 140–148, 184–209.</ref> Ся нова держава інкорпоровала Богемську корону.<ref>{{cite web |title=Tab. 3 Národnost československých státních příslušníků podle žup a zemí k 15 February 1921 |url=http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/$File/tab3_21.pdf |publisher=[[Czech Statistical Office]] |language=cs |access-date=2 June 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070605105429/http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/%24File/tab3_21.pdf |archive-date=5 June 2007 |url-status=dead }}</ref> [[Перша чехословацька республіка]] чинила лиш 27% обывательства бывшої Австро-Мадярщины, айбо унаслідовала почти 80% єї індустрії, што позволило юй конкуровати з западными індустріалными державами.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107." /> У 1929.&nbsp;році, рувнявучи з 1913, [[грубый домашньый продукт]] (ГДП) державы ся увеличив на 52%, а індустріалноє выробництво&nbsp;— на 41%. У 1938 Чехословакія мала 10.&nbsp;місто у світовум індустріалнум выробництві.<ref>{{cite web |date=21 August 1968 |title=Ekonomika ČSSR v letech padesátých a šedesátých |trans-title=The economy of the Czechoslovak Socialist Republic in the 1950s and 1960s |url=http://www.blisty.cz/art/59458.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707063441/http://www.blisty.cz/art/59458.html |archive-date=7 July 2014 |access-date=14 May 2014 |publisher=Blisty.cz }}</ref> Чехословакія біла єдинов крайинов централної и восточної Европы, котра ся лишила лібералнов демократійов бігом цілого меживоєнного періода.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C|title=Encyclopedia of the Cold War|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Хоть Перша чехословацька республіка и была унітарнов державов, она давала подаякі права меншинам, спомежи котрых были майвеликі [[Німці|німецька]] (23.6% у 1921), [[Мадяре|мадярська]] (5.6%), [[Русины|русинська]], [[Росіяне|російська]] и [[Украйинці|украйинська]] (3.5%).<ref>{{cite book|last=Rothenbacher|first=Franz|date=2002|title=The European Population 1850–1945|publisher=Palgrave Macmillan, London.|page=145|isbn=978-1-349-65611-0}}</ref> ==== Пудкарпатська Русь ==== {{ГоловнаСтатя|Пудкарпатська Русь}} [[File:Zabiełło,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Zabie%C5%82%C5%82o,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|міні|Мапа русинської автономії у Чехословацькуй державі, постановленої статьов&nbsp;№81 [[Версайськый мирный договор|Версайського мирного договора]] и пудтвержена [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменськым мирным договором]] (Jan Zabiełło 1920). Видко [[Чоп]], [[Мункач]] (Мукачово), [[Береґсас]] (Берегово), [[Довгоє]], [[Тісоуйлок]] (Вилок), [[Кірайгазо]] (Корольово), [[Хуст]].]] Подля Статі&nbsp;№53 [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменського мирного договора]] 10.&nbsp;септембра 1919 русины мали дустати автономію,<ref>{{cite web|url=http://www.austlii.edu.au/au/other/dfat/treaties/1920/3.html|title=Treaty of Peace between the Allied and Associated Powers and Austria; Protocol, Declaration and Special Declaration [1920] ATS 3|website=www.austlii.edu.au}}</ref> што ся пак реалізовало у даякуй мірі в чехословацькуй конституції. Попри вто, подакотрі права не были реалізовані; чехословацька власть заявляла, ож процес наданя автономії мав быти поступовым. Так представленя русинув у націоналнуй сфері было май малым ги ся надіяло. [[Пудкарпатська Русь]] у складі Чехословакії обсяговала території даколишньых комітатув [[Жупа Унґ|Унґ]], [[Жупа Берег|Береґ]], [[Жупа Уґоча|Уґоча]] и [[Жупа Мараморош|Мараморош]] и зайшла до складу Чехословакії по [[Паризька мирна конференція|Паризькуй мирнуй конференції]]. Подля чехословацької конституції 1920.&nbsp;року реґіон быв офіційно названый Пудкарпатськов Русьов ({{Lang-cs|Podkarpatská Rus}}). Вопрос популарности прикапчаня Пудкарпатя ид Чехословакії дискусійный; знає ся май набізувно, ож місному бывательство май важно было не ид котруй державі ся капчати, а автономія у єї складі. По процесови [[Мадяризація|мадяризації]] русины не хотіли ся лишати пуд мадярськов властьов и тяжіли д самоврядности.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}}</ref> У 1920.&nbsp;році реґіон ся хосновав ги транспортный узол про переміщеня зброї тай амуніції про антисовєтськых полякув, котрі участвовали у Польсько-совєтськуй войні на сівері, а локалні комунішты саботовали поїзды тай пробовали помочи совєтськуй стороні.<ref>Illés, op.cit., refers to local Communists lighting fires on Carpathian peaks, which they hoped would show the way to [[Budyonny]]'s Red Cavalry</ref> Бігом и по войні многі [[Украйинськый націоналізм|украйинські націоналішты]] з восточної [[Галичина|Галичины]], котрі ся опирали як польському, так и совєтському правліньови, утікнули у Пудкарпатську Русь.<ref>{{Cite book|last=Steiner|first=Zara|title=The lights that failed : European international history, 1919–1933|date=2005|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0191518812|location=Oxford|oclc=86068902}}</ref> 20.&nbsp;апріля 1920.&nbsp;року Масарик призначив быв [[Ґриґорій Жаткович|Ґриґорія Жатковича]] ґубернатором реґіона. Жаткович подав в удставку 17.&nbsp;апріля 1921, и вернув ся ид своюй юріштськуй практиці у [[Пітсбурґ|Пітсбурґови]], [[Пенсілванія]], у [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатах Америкы]]. Причинов про такоє рішеня было незадоволеня гатарами з Словакійов.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}} p. 223</ref> ==== Мініхськоє соглашеня, Друга чехословацька республіка и німецька окупація ==== [[File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|ліворуч|міні|Чехословацькі пілоты [[310. ескадра Корольськых воздушных сил|310.&nbsp;ескадры Корольськых воздушных сил]] бігом [[Битва за Британію|битвы за Британію]] в 1940]] Западна Чехословакія была окупована [[Націштська Німещина|Націштськов Німещинов]], котра поклала бульшу часть реґіона у [[Протекторат Богемія и Моравія]]. Протекторат быв уголошеный частьов Третього райха, а його президент и премєрміністер были пудпорядковані Націштськуй Німещині тай [[Райхспротектор|райхспротектору]]. У Терезіні, на сівер уд [[Прага|Прагы]], быв розміщеный [[Концентраційный лаґер Терезін|націштськый концентраційный лаґер Терезін]] (Терезієнштадт, {{Lang-de|Theresienstadt}}). Бульшина жыдув у Протектораті были забиті у [[Націштські концентраційні лаґры|націштськых концентраційных лаґрах]]. „<nowiki/>[[Ґенералплан Ост]]<nowiki/>“ ({{Lang-de|Generalplan Ost}}) постановляв выгубліня, укіряня, [[Ґерманізація|ґерманізацію]] вадь узятя у рабство бульшины вадь ушыткых чехув, обы услободити місто про німцюв.<ref>[[Chad Bryant]] (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), pp 104–178. [[Timothy Snyder|Snyder, Timothy]] (2010). ''[https://books.google.com/books?id=ks0WBQAAQBAJ&pg=PA160 Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin]''. Basic Books. p. 160. {{ISBN|0465002390}}</ref> За чехословацькый опур націштськуй окупації націшты чинили против них [[Німецькі воєнні злочины|воєнні злочины]]. Німецька окупація ся кунчила 9.&nbsp;мая 1945.&nbsp;року из приходом совєтської и америцької армій и [[Празькоє повстаня|Празькым повстаньом]].<ref>"''[https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409 A Companion to Russian History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150906054042/https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409|date=6 September 2015}}''". Abbott Gleason (2009). Wiley-Blackwell. p.409. {{ISBN|1-4051-3560-3}}</ref> Бульшина німецькоязычных бывателюв Чехословакії были [[Укіряня німцюв из Чехословакії|насилу укіряні]] из крайины, раз у резултаті місных актув насилства, а пак пуд еґідов „орґанізованої передачі“, пудтверженої Совєтськым союзом, США и Великов Британійов на Потсдамськуй конференції.<ref>[[Chad Bryant]] (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), 208–252.</ref> ==== Третя и четверта чехословацькі республікы ==== [[File:Praga_11.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Praga_11.jpg|міні|Прага бігом [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазії Варшавського пакта]] 1968.&nbsp;року.]] На убиранках 1946.&nbsp;року Комуністична партія Чехословакії набрала 38% голосув<ref>F. Čapka: [http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html Dějiny zemí Koruny české v datech] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080620225613/http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html|date=20 June 2008}}. XII. Od lidově demokratického po socialistické Československo – pokračování. Libri.cz {{in lang|cs}}</ref> и стала майвеликов у чехословацькум парламенті, сформовала коаліцію з другыми партіями тай конзолідовала власть. У 1948 став ся [[Чехословацькый переворот 1948|переворот]], и быв исформованый єднопартійный уряд. На слідувучый 41&nbsp;рук (1948–1989) чехословацька комуніштська держава пудпорядкововала ся економічным и політичным рисам [[Восточный блок|Восточного блока]].<ref>{{cite news|title=Czech schools revisit communism|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|url-status=live|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140804202643/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|archive-date=4 August 2014}}</ref> Куртый період політичної лібералізації бігом [[Празька ярь|Празької яри]] быв спертый [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазійов Варшавського пакта до Чехословакії в 1968.&nbsp;році]], котра пуджывила неґативноє удношіня ид авторитарному комунізму у межинароднум комуністичнум кываню и стимуловала популарность [[Еврокомунізм|еврокомунізма]] на Западі; у Чехословакії ся зачав репресивный [[Нормалізація (Чехословакія)|період нормалізації]], котрый ся продержав до [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]] 1989.&nbsp;року.<ref>{{cite web |last1=Jones |first1=Gwen |title=“Do Friends Come to Visit with Tanks?” – Reactions to the 1968 Invasion of Czechoslovakia, 55 Years Later |url=https://www.archivum.org/entries/blog/do-friends-come-to-visit-with-tanks---reactions-to-the-1968-invasion-of-czechoslovakia-55-yea |website=Blinken OSA Archivum |access-date=4 April 2026 |language=en |date=18 August 2023 }}</ref> === Чеська республіка === [[File:Václav_Havel_cut_out.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:V%C3%A1clav_Havel_cut_out.jpg|міні|[[Вацлав Гавел]], єден из майважных челядникув у чеськуй історії 20.&nbsp;стороча&nbsp;— лідер [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]], послідньый президент Чехословакії и першый президент Чеської республікы.]] У новембрі 1989.&nbsp;року Чехословакія зась стала лібералнов демократійов через [[Боршоньова револуція|Боршоньову револуцію]]. Айбо словацькі націоналні настрої ся інтензифіковали, што у тум числі ся проявило в [[Дефісова война|Дефісовуй войні]], и 31.&nbsp;децембра 1992 держава ся мирно розділила на незалежні крайины: Чехію и [[Словакія|Словакію]]. Уд 1990.&nbsp;року обідві державы пруйшли економічні реформы тай [[Приватизація|приватизації]] з цільов вытворіня [[Торгова економіка|торгової економікы]]. Процес быв бульшинов успішный: у 2006.&nbsp;році [[Світовый банк]] узнав Чехію „розвинутов державов“,<ref name="worldbank06">{{cite web |url=http://www.radio.cz/en/article/76314 |title=World Bank Marks Czech Republic's Graduation to 'Developed' Status |last=Velinger |first=Jan |date=28 February 2006 |publisher=Radio Prague |archive-url=https://web.archive.org/web/20080112081601/http://www.radio.cz/en/article/76314 |archive-date=12 January 2008 |url-status=live |access-date=22 January 2007 }}</ref> а в 2009.&nbsp;році [[Індекс людського розвою]] призначив Чехії статус „дуже высокого людського розвою“.<ref name="hdi09">{{cite web |url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |title=Human Development Report 2009 |work=UNDP.org |date=January 2009 |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091122115116/http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |archive-date=22 November 2009 |url-status=live }}</ref> Уд 1991.&nbsp;року Чеська республіка, раз ги часть Чехословакії, а пак уд 1993 и як окрема держава, стала членом [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]], а уд 1995.&nbsp;року&nbsp;— [[Орґанізація про економічну спувпрацю и розвуй|Орґанізації про економічну спувпрацю и розвуй]]. Чехія ся прикапчала ид [[НАТО]] 12.&nbsp;марця 1999 и стала членом [[Европська унія|Европської унії]] 1.&nbsp;мая 2004. 21.&nbsp;децембра 2007.&nbsp;року Чехія ся закапчала у [[Шенґенська зона|Шенґенську зону]].<ref>{{Cite web |url=https://factsmaps.com/eu-nato-schengen-eurozone-member-states-in-europe/ |title=EU, NATO, Schengen and Eurozone member states in Europe |date=13 October 2018 }}</ref> До року 2017 уряд вела то центріштсько-ліва Чеська соціалнодемократична партія ({{Lang-cs|Sociální demokracie}}, ''{{Lang|cs|SOCDEM}}''), то центріштсько-права Громадянська демократична партія (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|ODS}}''). У октовбрі 2017 убиранкы уйграло популіштськоє кываня ''ANO&nbsp;2011'' пуд проводом другого майбогатого челядника в крайині, міліардера [[Андрей Бабіш|Андрея Бабіша]]; ANO узяли трираз май бульше голосув ги їхньый майблизкый конкурент, ODS.<ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-41708844|title=Czech election: Billionaire Babis wins by large margin|work=BBC News|date=21 October 2017}}</ref> У децембрі 2017 чеськый президент [[Мілош Земан]] призначив Андрея Бабіша новым премєрміністром.<ref>{{Cite web |url=https://www.dw.com/en/czech-billionaire-andrej-babis-named-new-prime-minister/a-41680019 |title=Czech billionaire Andrej Babis named new prime minister |date=6 December 2017 |website=[[Deutsche Welle]] }}</ref> На убиранках 2021.&nbsp;року ANO з малым удрывом пруйграли, премєрміністром став [[Петр Фяла]].<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Petr Fiala named new prime minister|date=28 November 2021|url=https://www.dw.com/en/czech-republic-petr-fiala-named-new-prime-minister/a-59960529|work=DW.COM}}</ref> Ун исклав урядову коаліцію аліанса SPOLU (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|Křesťanská a demokratická unie – Československá strana lidová (KDU-ČSL)}}'' тай ''{{Lang|cs|Tradice Odpovědnost Prosperita (TOP&nbsp;09)}}'') и аліанса Піратув и Старостув. У януарови 2023 ґенерал в удставці [[Петр Павел]] уйграв президентські убиранкы и став новым чеськым президентом на зміну Мілошу Земану.<ref>{{cite news|title=Retired general Petr Pavel wins election to become Czech president|url=https://www.euronews.com/2023/01/28/retired-general-petr-pavel-wins-election-to-become-czech-president|work=euronews|date=28 January 2023}}</ref> 24.&nbsp;фебруара 2022 Російська федерація зачала [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|повномасштабну войну против Украйины]]. Чехія дала притулок пув&nbsp;міліону украйинськых утіканцюв&nbsp;— майвеликоє число украйинськых утіканцюв на душу населеня у світі.<ref>{{cite web |title=Regional Refugee Response Plan for the Ukraine Situation – Inter-Agency Operational Update: Czech Republic, July – October 2022 |url=https://reliefweb.int/report/czechia/regional-refugee-response-plan-ukraine-situation-inter-agency-operational-update-czech-republic-july-october-2022 |website=reliefweb |date=17 November 2022 |publisher=UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs |access-date=25 February 2023 }}</ref><ref>{{cite web |last1=Field |first1=Matt |title=Ukraine is fighting on behalf of all democracies |url=https://www.gov.uk/government/news/ukraine-is-fighting-on-behalf-of-all-democracies |website=GOV.UK |publisher=[[Embassy of the United Kingdom, Prague|British Embassy Prague]] |access-date=25 February 2023 }}</ref> У децембрі 2025.&nbsp;року Бабіш изась став премєрміністром,<ref>{{cite news|title=Czech billionaire Babis becomes PM with promise to cut ties to business empire|url=https://www.bbc.com/news/articles/c5yqvrewz45o|work=www.bbc.com|date=9 December 2025}}</ref> кой його популіштська партія ANO уйграла октовберські убиранкы у парламент.<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Billionaire populist Andrej Babis' party wins parliamentary election|url=https://www.bbc.com/news/articles/c62qezmr92lo|work=www.bbc.com|date=5 October 2025}}</ref> == Демоґрафія == Рождаємость у Чехії у 2020.&nbsp;році ся шацовала на 1.71&nbsp;дітины на жону, што є низше уд ґлобалного уровня удтворіня в&nbsp;2.1.<ref>{{cite web |url=https://www.czso.cz/csu/czso/ari/population-change-4-quarter-of-2015 |title=Population change – year 2015 |website=Population change – year 2015 }}</ref> Просіковый вік у Чехії є 43.3&nbsp;рокы.<ref>{{citation|url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/czechia/|title=Czechia|date=18 November 2021|work=The World Factbook}}</ref> Просікова довгота жывота у 2021 ся шацовала на 79.5&nbsp;рокув (76.55&nbsp;рокув про чоловікув, 82.61&nbsp;рокув про жун).<ref name="cia.gov">The World Factbook (CIA).</ref> Дас 77,000&nbsp;чоловік іміґрувут на Чехы кажджый рук.<ref>"[https://archive.today/20130217021757/http://groups.yahoo.com/group/scotch-irish/message/50884 Press: Number of foreigners in ČR up ten times since 1989]". Prague Monitor. 11 November 2009.</ref> [[Вєтнамці|Вєтнамські]] іміґранты яли ся селити у крайині бігом комуністичного періода, коли їх кликав ги робутникув чехословацькый уряд.<ref>{{Cite news|first=Coilin|last=O'Connor|url=http://www.radio.cz/en/article/91826|title=Is the Czech Republic's Vietnamese community finally starting to feel at home?|work=Czech Radio|date=29 May 2007|access-date=1 February 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080113225626/http://www.radio.cz/en/article/91826|archive-date=13 January 2008|url-status=live}}</ref> У 2009 на Чехах было дас 70,000&nbsp;вєтнамцюв.<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|title=Crisis Strands Vietnamese Workers in a Czech Limbo|work=The New York Times|date=6 June 2009|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140325032042/http://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|archive-date=25 March 2014|url-status=live|last1=Bilefsky|first1=Dan}}</ref> Многі из них рішили ся лишити у крайині навхтема.<ref>{{cite web |url=http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |title=Foreigners working in the Czech Republic |publisher=Ministry of Foreign Affairs |date=July 2006 |access-date=3 June 2009 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090603021134/http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |archive-date=3 June 2009 }}</ref> Подля резултатув списованя людности 2021.&nbsp;року бульшина населеня Чеської републікы сут [[чехы]] (57.3%), а за нима йдут: [[моравакы]] (3.4%), [[словакы]] (0.9%), [[украйинці]] (0.7%), [[вєтнамці]] (0.3%), [[полякы]] (0.3%), [[росіяне]] (0.2%), [[сілезці]] (0.1%) тай [[німці]] (0.1%). Ищи 4.0% вписали комбінацію из двох націоналностий (3.6% дали комбінацію из чеської и другої націоналности). Ґрафа „націоналность“ была у списованьови немусайна, того многі люде ї лишили незаповненов (31.6%). Подля шацовань, у Чехії жыют 250,000[[Ромове|&nbsp;ромув]] (циґан).<ref>{{cite web |url=http://romove.radio.cz/en/article/18158 |title=The History and Origin of the Roma |publisher=Romove.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100425230018/http://romove.radio.cz/en/article/18158 |archive-date=25 April 2010 |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite news|last=Green|first=Peter S.|url=https://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|title=British Immigration Aides Accused of Bias by Gypsies|work=The New York Times|date=5 August 2001|access-date=25 April 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20121111163549/http://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|archive-date=11 November 2012|url-status=live}}</ref> Польська меншина быват головно у реґіоні Транс-Олза.<ref>"[http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/ Jarosław Jot-Drużycki: Poles living in Zaolzie identify themselves better with Czechs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180426080011/http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/|date=26 April 2018}}". ''European Foundation of Human Rights.'' 3 September 2014.</ref> У Чехії у 2021.&nbsp;рокови жыли 658,564&nbsp;чужоземці<ref>{{cite news|title=R01 Cizinci v ČR v letech 2004 – 2021 (stav k 31. 12.)|url=https://www.czso.cz/documents/11292/27320905/c01R01_2021.pdf/3684c8ef-fc19-493e-8498-416697170c0a?version=1.0|access-date=21 March 2023|agency=Czech Statistical Office}}</ref> подля Чеської статистичної службы, майвеликі їх ґрупы тото украйинці (22%), словакы (22%), вєтнамці (12%), росіяне (7%) тай німці (4%). Бульшина чужоземного населеня быват у Празі (37.3%) тай Стржедочеськум крайови (13.2%).<ref>{{Cite book|title=Foreigners in the Czech Republic – 2017|publisher=Czech Statistical Office|year=2017|isbn=978-80-250-2781-3|location=Prague}}</ref> [[Жыде|Жыдувськоє]] обывательство Богемії и Моравії, котроє мало 118,000&nbsp;чоловік подля списованя 1930.&nbsp;року, было практично выгубленоє Націштськов Німещинов бігом [[Голокост|Голокоста]].<ref>{{cite web |url=http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |title=The Holocaust in Bohemia and Moravia |publisher=Ushmm.org |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090805153601/http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |archive-date=5 August 2009 |url-status=live }}</ref> У 2021.&nbsp;рокови у Чеськуй републіці жыло дас 3,900&nbsp;жыдув.<ref>{{cite web |url=https://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |title=The Virtual Jewish Library |access-date=13 September 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100621102211/http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |archive-date=21 June 2010 |url-status=live }}</ref> Експремєрміністер Чехії, Ян Фішер&nbsp;— юдаїшта.<ref>[https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537 PM Fischer visits Israel] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537|date=25 July 2009}}". Radio Prague. 22 July 2009.</ref> Націоналность бывателюв, котрі удповіли у списованьови 2021:<ref>{{cite web |title=První výsledky Sčítání 2021 |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-date=9 October 2022 |url-status=live |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref><ref>{{cite web |title=Všechny tabulky - sldb2021_pv_tabulky.xlsx |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176236044/sldb2021_pv_tabulky.xlsx |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref> {| class="wikitable" |+ !Націоналность !Частка |- |чехы |83.76% |- |моравакы |4.99% |- |чехы и моравакы |2.50% |- |словакы |1.33% |- |украйинці |1.08% |- |чехы и словакы |0.82% |- |вєтнамці |0.44% |- |полякы |0.37% |- |росіяне |0.35% |- |''другі'' |4.36% |} === Майвеликі вароші === {| class="wikitable" |+Майвеликі муніціпалітеты у Чеськуй републіці Чеська статистична служба&nbsp;– 1.&nbsp;януара 2025<ref>[https://csu.gov.cz/produkty/population-of-municipalities-t4l3n8d2iw „Population of Municipalities - as at 1 January 2025“]. Český statistický úřad. 16.&nbsp;мая 2025.</ref> !№ !Назывка !Край !Населеня !№ !Назывка !Край !Населеня |- |1 |[[Прага]] |[[Празькый край|Празькый]] |1,397,880 |11 |[[Злін]] |[[Злинскый край|Злінськый]] |74,684 |- |2 |[[Бырно]] |Югоморавськый |402,739 |12 |[[Кладно]] |Стржедочеськый |69,664 |- |3 |[[Острава]] | |283,187 |13 |Гавіржов | |68,674 |- |4 |[[Пылзень]] |Пылзенськый |187,928 |14 |Мост |Устецькый |63,474 |- |5 |[[Ліберець]] |Ліберецькый |108,090 |15 |Опава | |55,109 |- |6 |[[Оломовц]] |Оломовцькый |103,063 |16 |[[Їглава]] |Высочіна |54,624 |- |7 |[[Чеські Будейовіці]] |Югочеськый |97,231 |17 |Фридек-Містек | |53,590 |- |8 |[[Градець Кралове]] | |94,311 |18 |Тепліці |Устецькый |50,912 |- |9 |[[Пардубіці]] |Пардубіцькый |92,319 |19 |[[Карловы Вары]] | |49,073 |- |10 |[[Усті над Лабем]] |Устецькый |90,866 |20 |Карвіна | |48,937 |} {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} == Референції == [[Катеґорія:Країны Европы|Чесько]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны|Чесько]] [[Катеґорія:Чесько]] 3ak3t9etucripl9rzxygxlil197o6sf 165445 165442 2026-05-19T15:52:55Z Flipdot 23893 165445 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна | native_name = {{lang-cs|Česká republika}} | conventional_long_name = Чеська републіка | common_name = Чесько | image_flag = Flag of the Czech Republic.svg | image_coat = Coat of arms of the Czech Republic.svg | image_map = EU-Czechia.svg | national_anthem = <br/><small>[[Kde domov můj?]] („Де муй дум?“)</small><br/>[[Файл:Czech_anthem.ogg|center]] | official_languages = [[Чеськый язык|чеськый]] | ethnic_groups = | ethnic_groups_year = | capital = [[Прага]] | largest_city = capital | government_type = [[Парламентьска републіка]] | leader_title1 = [[Презідент]] | leader_title2 = | leader_name1 = [[Петр Павел]] | leader_name2 = | area_rank = 115 | area_magnitude = | area_km2 = 78866 | area_sq_mi = | percent_water = 2 | population_census = 10701777 | population_census_year = 2021 | population_census_rank = 86 | population_density_km2 = 135,3 | population_density_rank = 87 | GDP_PPP = $282,34 міліард | GDP_PPP_per_capita = $18985 | GDP_PPP_rank = 45 | GDP_PPP_year = 2021 | GDP_PPP_per_capita_rank = 38 | GDP_nominal = $282,34 міліард | GDP_nominal_rank = 45 | GDP_nominal_year = 2021 | GDP_nominal_per_capita = $18985<ref>Межинародный валутный фонд.</ref> | GDP_nominal_per_capita_rank = 38 | sovereignty_type = | Gini = | Gini_rank = | Gini_year = | Gini_category = | HDI = {{increase}} 0,891 | HDI_rank = 35 | HDI_year = 2021 | HDI_category = <span style="color:#090;">дужый высокый</span> | currency = [[Чеська коруна|Коруна]] (kč) | currency_code = CZK | country_code = | time_zone = СЕТ | utc_offset = +1 | time_zone_DST = СЕЛЧ | utc_offset_DST = +2 | demonym = | drives_on = правый | cctld = [[.cz]] | calling_code = +420 | footnotes = }} '''Че́хія''',<ref>{{cite web |title=the Czech Republic |url=https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230616122308/https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |archive-date=16 June 2023 |access-date=28 November 2023 |publisher=The United Nations Terminology Database }}</ref> '''Че́сько''' ({{lang-cs|Česko}}), '''Че́хы''', офіціалнов назвов '''Че́ська республіка''' вадь курто '''ЧР''' ({{lang-cs|Česká republika}}, ''{{Lang|cs|ČR}}'', {{IPA2|ˈtʃɛskaː ˈrɛpublɪka}}),<ref>{{cite web |url=https://style-guide.europa.eu/en/content/-/isg/topic?identifier=7.1.1-designations-and-abbreviations |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230412222619/http://publications.europa.eu/code/en/en-370100.htm |archive-date=12 April 2023 |title=Publications Office — Interinstitutional style guide — 7.1. Countries — 7.1.1. Designations and abbreviations to use |publisher=Publications Office |access-date=8 October 2024 }}</ref> історично ай '''Боге́мія'''<ref>{{cite web |last1=Šitler |first1=Jiří |date=12 July 2016 |title=From Bohemia to Czechia |url=https://english.radio.cz/bohemia-czechia-8220362 |access-date=1 June 2021 |website=Czech Radio |author-link=Jiří Šitler }}</ref> вто [[держава]] без выхода до моря в централнуй [[Европа|Европі]], член [[Европска унія|Европської унії]] уд&nbsp;року&nbsp;2004, котра має гатары з [[Австрія|Австрійов]] на [[юг]]у, [[Німещина|Німещинов]] на [[запад]]і, [[Польща|Польщов]] на [[сѣверовосток|сіверовостоку]] тай [[Словакія|Словакійов]] на [[юговосток]]у.<ref>{{cite web |title=Information about the Czech Republic |url=http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |website=Czech Foreign Ministry |access-date=25 March 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160403192723/http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |archive-date=3 April 2016 |url-status=live }}</ref> У Чеськуй републіці офіціалнов валутов є [[чеська коруна]]; головным варошом є [[Прага]]. Кроме неї сут великі вароші ги [[Бырно]], [[Острава]], [[Пылзень]] и [[Ліберець]]. Чехія має береговатый ландшафт и площу в 78,871&nbsp;км² из головно помірным контіненталным и океанічным [[Клімат|кліматом]]. Чеська републіка є унітарнов парламентарнов републіков из продвинутов, высокодоходнов соціалнов торговов економіков. Чехія ся держит европської соціалної моделі, має задарьну медіціну тай часточно понукат задарьноє університетськоє школованя. У Індексови людського розвою Чехія має 32.&nbsp;місто. Чеська републіка&nbsp;— член [[Орґанізація споєных націй|Орґанізації споєных націй]], [[НАТО|Орґанізації Сіверноатлантичного договора]], Европської унії, Орґанізації економічного спувробутництва и розвою, [[ОБСЕ]], [[Рада Европы|Рады Европы]] тай [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]]. На юлій 2025.&nbsp;року президентом Чехії є [[Петр Павел]], премєрміністром&nbsp;— [[Петр Фяла]]. Чеськоє княжество было закладеноє у кунци 9.&nbsp;стороча пуд [[Велика Моравія|Великов Моравійов]]. Оно было формално признаноє ги [[імперськый став]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] у 1002.&nbsp;рокови тай стало корольством у 1198.<ref name="The Path">{{cite web |url=http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |title=The Path of Czech Constitutionality |last1=Mlsna |first1=Petr |last2=Šlehofer |first2=F. |year=2010 |work=1st edition |publisher=Úřad Vlády České Republiky (The Office of the Government of the Czech Republic) |location=Praha |pages=10–11 |language=cs, en |archive-url=https://web.archive.org/web/20130116234802/http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |archive-date=16 January 2013 |url-status=live |access-date=31 October 2012 |last3=Urban |first3=D. }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |title=800 let Zlaté buly sicilské |last=Čumlivski |first=Denko |year=2012 |publisher=National Archives of the Czech Republic (Národní Archiv České Republiky) |language=cs |archive-url=https://web.archive.org/web/20121128035158/http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |archive-date=28 November 2012 |url-status=dead |access-date=31 October 2012 }}</ref> По битві Могача у 1526.&nbsp;році вшыткі землі Богемської короны были поступово інтеґровані до [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]]. Через почти стувку рокув протестантськоє повстаня стало причинов Тридцятьручної войны. Из розпадом Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році Коронні землі стали частьов [[Австрійска імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 19.&nbsp;стороча Чехія пруйшла індустріалізацію. По розпаді [[Австро-Мадярська імперія|Австро-Мадярської імперії]] по [[Перша світова война|Первуй світовуй войні]] бульша часть реґіона зайшла до [[Перша чехословацька републіка|Первої чехословацької републікы]] у 1918.&nbsp;році.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|title=Encyclopedia of the Cold War|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C&pg=PA76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Чехословакія была єдинов державов у централнуй и восточнуй Европі, котра ся обстала парламентарнов демократійов на вшыток меживоєнный період.<ref name="Ash0">Timothy Garton Ash ''[[iarchive:usesofadversitye0000gart h4f4|The Uses of Adversity]]'' Granta Books, 1991 {{ISBN|0-14-014038-7}} p. 60</ref> По Мінхенському договорі 1938.&nbsp;року [[Націштська Німещина]] окуповала чеські землі. У 1945.&nbsp;році Чехословакія ся удновила тай три рокы по тому стала комуністичнов державов Восточного блока по переворотови року&nbsp;1948. Провбы лібералізовати уряд и економіку ся гасили совєтськов інвазійов у крайину бігом [[Празька ярь|Празької яри]] 1968.&nbsp;року. У новемброви 1989, [[Боршоньова револуція]] поклала конець комуністичному правліньови тай удновила демократичный устрой. 31.&nbsp;децембра 1992.&nbsp;року Чехословакія ся мирно розпала, а єї державы-члены стали незалежными державами&nbsp;— Чеськов републіков и Словакійов. == Історія == === Правік === {{multiple image|align=right|total_width=320|direction=horizontal|image1=Vestonicka venuse edit.jpg|alt1=Керамічна скулптура|image2=The stone head of a Celt.jpg|alt2=Камінна скулптура|footer='''Зліва''': Венера з Долніх Вєстоніць, датована 29,000–25,000&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е., є майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>{{cite web |title=Oldest ceramic figurine |url=https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/682622-oldest-ceramic-figurine |publisher=Guinness World Records |access-date=20 May 2024}}</ref><br />'''Справа''': камінна голова келта из Мшецькых Жегровіць є майціннов келтськов скулптуров у Европі, датує ся 3.&nbsp;сторочом&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е.<ref>{{cite news |title=Hlava Kelta z Mšeckých Žehrovic – nejcennější keltská plastika v Evropě |url=https://www.kudyznudy.cz/ceska-nej/historicke/hlava-kelta-z-mseckych-zehrovic-nejcennejsi-keltsk |access-date=20 May 2024 |publisher=Kudyznudy.cz/}}</ref>|caption1=|caption2=}} Археолоґічні находкы указувут на вто, ож територія днешньої Чехії была заселена уд [[Палеоліт|палеоліта]]. У сьому реґіоні найшли были, наприклад, керамічну фіґурку, Венеру з Долніх Вєстоніць, датовану дас&nbsp;29,000–25,000.&nbsp;роками&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.,<ref>{{Cite journal|date=24 December 2013|title=Fingerprint on the venus of Dolní Vestonice I|journal=Anthropologie|volume=40|issue=2|url=https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|access-date=7 April 2025|archive-url=https://web.archive.org/web/20131224110818/https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|archive-date=24 December 2013}}</ref> котра ся держит майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>Pamela B. Vandiver, Olga Soffer, Bohuslav Klima and Jiři Svoboda, "The Origins of Ceramic Technology at Dolni Věstonice, Czechoslovakia", ''Science'', New Series, '''246''', No. 4933 (24 November 1989: pp. 1002–1008)</ref> У класичну епоху, позад [[Келты|келтськых]] міґрацій 3.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., Богемія ся стала асоційовати из племньом [[Бої (племня)|боюв]].<ref name="Rankin2002">{{cite book|first=David|last=Rankin|title=Celts and the Classical World|url=https://books.google.com/books?id=6oqFAgAAQBAJ&pg=PA16|date=2002|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-74722-1|page=16}}</ref> Бої заклали были [[опідум]] недалеко уд сучасної Прагы.<ref name="(Firm)1997">{{cite book|author=Kartografie Praha (Firm)|title=Praha, plán města|year=1997|publisher=Kartografie Praha|isbn=978-80-7011-468-1|page=17}}</ref> Май пак, у 1.&nbsp;сторочови, там ся заселили ґерманські племена [[Маркоманы|маркоманув]] и [[Квады|квадув]].<ref name="Salvia2007">{{cite book|author=Vasco La Salvia|title=Iron Making During the Migration Period: The Case of the Lombards|year=2007|publisher=Archaeopress|isbn=978-1-4073-0159-4|page=43}}</ref> [[Славяне|Словяне]] из реґіона [[Чорноє море|Чорного моря]] тай [[Карпаты|Карпат]] тоже ся селили у реґіонови, їхня міґрація ся мотивовала інвазійов народув из Сібіра тай [[Гуны|гунув]], [[Авары|аварув]], [[Булґары (племня)|булґарув]] и [[Мадяре (племня)|мадярув]].<ref name="Agnew2004">{{cite book|author=Hugh LeCaine Agnew|title=The Czechs and the Lands of the Bohemian Crown|url=https://books.google.com/books?id=Db76shTEM60C&pg=PT37|year=2004|publisher=Hoover Press|isbn=978-0-8179-4492-6|page=37}}</ref><ref name="HahnNadel2014">{{cite book|first1=Sylvia|last1=Hahn|first2=Stanley|last2=Nadel|title=Asian Migrants in Europe: Transcultural Connections|url=https://books.google.com/books?id=Zwq9BAAAQBAJ&pg=PA7|year=2014|publisher=V&R unipress GmbH|isbn=978-3-8471-0254-0|pages=7–8}}</ref> У 6.&nbsp;сторочу гуны ся сунули дале на запад у Богемію, Мораву и часті днешньых Австрії тай Німещины.<ref name="HahnNadel2014" /> Бігом 7.&nbsp;стороча франкськый торговець [[Само]], пудпорувучи словян у їхнюй борьбі против осілых недалеко аварув, став правительом першої задокументованої словянської державы у централнуй Европі&nbsp;— [[Імперія Сама|Імперії Сама]].<ref>''Lexikon des Mittelalters''. Verlag J.B. Metzler, Vol. 7, cols 1342-1343</ref> У 8.&nbsp;сторочі ся появила Велика Морава, контрольована династійов [[Мойміровці|Мойміровцюв]],<ref name="Champion2005">{{cite book|first=Tim|last=Champion|title=Centre and Periphery: Comparative Studies in Archaeology|url=https://books.google.com/books?id=mZ2IAgAAQBAJ&pg=PA233|year=2005|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-80679-9|page=233}}</ref> котра была у свому пікови у 9.&nbsp;сторочови бігом правліня [[Сятополк I. (Морава)|Сятополка&nbsp;I.&nbsp;Моравського]], удбивавучи ся уд влива франкув. Велика Морава была охрещена, у тум числі позад бізантійськых місій [[Кирил и Мефодій|Кирила и Мефодія]].<ref>{{Cite web |title=Svatopluk {{!}} prince of Moravia {{!}} Britannica |url=https://www.britannica.com/biography/Svatopluk |access-date=7 April 2025 |website=www.britannica.com |language=en }}</ref> === Богемія === {{Main|Богемія}} [[File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|ліворуч|міні|Корона Богемії удну [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] (1600). Чеські землі были частьов Імперії у 1002–1806.&nbsp;роках, а Прага была імперськов резиденційов у 1346–1437 и 1583–1611.]] [[Богемські племена]] ся представляли многыми герцоґами; централізованоє [[Богемськоє княжство]] ся появило у другуй половині 9.&nbsp;стороча вдяку [[Пржемысловці|дому Пржемысловцюв]]. Уд 1002. по&nbsp;1806.&nbsp;рук Богемія была [[Імперськый став|імперськым ставом]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]].<ref name="PánekTůma2019">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA76|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=76}}</ref> У 1212.&nbsp;рокови [[Пржемысл Отакар I.|Пржемысл Отакар&nbsp;I.]]&nbsp;утягнув уд імператора [[Золота сицилська була|Золоту сицилську булу]], пудтвержувучу корольськый статус Отакара и його наслідникув; Богемськоє княжство ся так пудняло у статусови до корольства.<ref name="PánekTůma2019b">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA111|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=111}}</ref> Німецькі іміґранты ся поселили у богемськуй периферії у 13.&nbsp;сторочови.<ref name="PánekTůma2019c">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA237|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=237}}</ref> [[Монґолська імперія|Монґолы]] бігом [[Монґолська інвазія до Европы|свої інвазії до Европы]] доходили до Моравы, айбо были розбиті пуд [[Оломовц|Оломовцом]].<ref>{{cite book|last1=Grousset|first1=René|title=The Empire of the Steppes|date=1970|publisher=Rutgers University Press|isbn=978-0-8135-1304-1|page=[https://archive.org/details/empireofsteppes00grou/page/266 266]|url=https://archive.org/details/empireofsteppes00grou|url-access=registration|access-date=26 August 2017}}</ref> По серії династійных воєн, богемськый престол добыв [[Луксембурґськый дум]].<ref>{{cite web |url=http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |title=Václav II. český král |work=panovnici.cz |access-date=31 October 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110907142314/http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |archive-date=7 September 2011 |url-status=live }}</ref> У другуй половині 14.&nbsp;столітя ся зачали [[Богемська реформація|провбы реформовати церьков у Богемії]]. Послідовникы [[Ян Гус|Яна Гуса]] ся удсторонили уд подаякых практик [[Католицька церьков|Католицької церьквы]] и бігом Гуситськых воєн 1419–1434.&nbsp;рокув побідили пять хрестовых походув, орґанізованых против них імператором Сященої римської імперії Сіґізмундом. Бігом слідувучых двох сторочув 90% населеня Богемії и Моравы ся держали за [[Гуситы|гуситув]]. Паціфішта Петр Хелчіцькый у середині 15.&nbsp;стороча вдухновив кываня Братерської єдноты, котра ся домак удкапчала уд римокатолицької церьквы.<ref>{{cite web |url=http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |title=Mentor and precursor of the Reformation |access-date=29 April 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160404211907/http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |archive-date=4 April 2016 |url-status=dead }}</ref> 21.&nbsp;децембра 1421.&nbsp;року [[Ян Жіжка]], успішный воєвода и найманець, повюг своє войсько у [[Битка пуд Кутнов Горов|Битку пуд Кутнов Горов]] (Кутенберґом), котра ся кунчила побідов гуситув. И доныні го честувут як націоналного героя. [[File:Husité_-_Jenský_kodex.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Husit%C3%A9_-_Jensk%C3%BD_kodex.jpg|альт=Painting of battle between mounted knights|міні|Битка межи [[Гуситы|гуситами]] тай [[Хрестові походы|хрестоносцями]] бігом [[Гуситські войны|Гуситськых воєн]]; Єнськый кодекс, 15.&nbsp;стороча]] Уд року 1526 власть над Богемійов чим май дале, тым май концентровали [[Габсбурґы]]. Межи 1583. и&nbsp;1611.&nbsp;роками Прага была офіційнов резиденційов імператора Сященої римської імперії Рудолфа&nbsp;II. и його двора. [[Празька дефенестрація]] 1618.&nbsp;року тай далшоє Богемськоє повстаня против Габсбурґув означили зачаток [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]]. У 1620.&nbsp;році повстаня у Богемії было задусеноє бігом [[Битка пуд Білов Горов|биткы пуд Білов Горов]]. Лідеры повстаня были [[Згуба на Старомнєстськуй площи|згублені у&nbsp;році&nbsp;1621]]. Шляхта и протестантськый середньый клас мусіли авадь перейти у [[католицизм]], авадь лишити крайину.<ref>{{cite web |title=Protestantism in Bohemia and Moravia (Czech Republic) |url=http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |website=Virtual Museum of Protestantism |access-date=25 May 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151015211407/http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |archive-date=15 October 2015 |url-status=live }}</ref> Період уд 1620.&nbsp;року по другу половину 18.&nbsp;стороча дустала назывку „Темных часув“. Бігом Тридцятьручної войны обывательство чеськых земель упало на третину позад кіряня протестантув тай войны, хворот и голоду.<ref>Oskar Krejčí, Martin C. Styan, Ústav politických vied SAV. (2005). ''[https://books.google.com/books?id=38ciAe4J4VMC Geopolitics of the Central European region: the view from Prague and Bratislava]''. p.293. {{ISBN|80-224-0852-2}}</ref> Габсбурґы заказовали вшыткі християнські деномінації кромі католицизма.<ref>{{cite web |url=http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |title=RP's History Online – Habsburgs |publisher=Archiv.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110717233917/http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |archive-date=17 July 2011 |url-status=dead }}</ref> Розквіт барокової културы указує двоякость сього історичного періода. [[Османська імперія]] и [[Крымськоє ханство]] напали на Мораву у 1663.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=j08L5xLOQKwC&pg=PA557 History of the Mongols from the 9th to the 19th Century. Part 2. The So-Called Tartars of Russia and Central Asia. Division 1]''". Henry Hoyle Howorth. p.557. {{ISBN|1-4021-7772-0}}</ref> У 1679–1680 чеськыми землями пруйшли [[Велика віденська чума]] и [[Кмѣть|кметськоє]] повстаня.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=FzQ9AAAAIAAJ&pg=PA494 The new Cambridge modern history: The ascendancy of France, 1648–88]''". Francis Ludwig Carsten (1979). p.494. {{ISBN|0-521-04544-4}}</ref> [[File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|ліворуч|міні|[[Празька дефенестрація|Празька дефенестрація 1618]] означила зачаток [[Богемськоє повстаня|Богемського повстаня]] против [[Габсбурґы|Габсбурґув]] и першый етап [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]].]] Позад голодув ся ставали селянські повстаня.<ref>"''The Cambridge economic history of Europe: The economic organization of early modern Europe''". E. E. Rich, C. H. Wilson, M. M. Postan (1977). p.614. {{ISBN|0-521-08710-4}}</ref> Кметьство было скасованоє помежи роками 1781 и 1848. Дакулько битв [[Наполеонувські войны|Наполеонувськых воєн]] ся стали на території днешньої Чехії. Падіня Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році привело д деґрадації політичного ставу Богемії, котра стратила свою позицію імперського [[Курфірт|курфірта]] и свою політичну репрезентацію у [[Імперськый сейм (Сящена римська імперія)|імперському сеймови]] (райхстаґови).<ref>{{cite journal|last1=Hlavačka|first1=Milan|title=Formování moderního českého národa 1815–1914|journal=Historický Obzor|date=2009|volume=20|issue=9/10|page=195|language=cs}}</ref> Богемські землі стали частьов [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 18. и&nbsp;19.&nbsp;стороч набирало обороты [[Чеськоє націоналноє удроджіня]] з цільов удродити [[чеськый язык]], културу и націоналну ідентичность. Револуція 1848.&nbsp;року в Празі, котра ся цілила на лібералні реформы тай автономію Богемської короны удну Австрійської імперії, была придусена.<ref name="auto">{{cite book|editor1-last=Cole|editor1-first=Laurence|editor2-last=Unowsky|editor2-first=David|title=The Limits of Loyalty: Imperial Symbolism, Popular Allegiances, and State Patriotism in the Late Habsburg Monarchy|publisher=Berghahn Books|location=New York, Oxford|url=http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|access-date=24 May 2015|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150525013421/http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|archive-date=25 May 2015}}</ref> Попри надії на поступкы про Богемію, імператор [[Франц Йозеф I.|Франц Йозеф&nbsp;I.]]&nbsp;пушов на компроміс лиш из Мадярщинов. Австро-Мадярськый компроміс 1867.&nbsp;року и нереалізована коронація Франца Йозефа корольом Богемії стали розчарованьом про дакотрых чеськых політикув.<ref name="auto" /> Богемські коронні землі стали частьов так названої [[Ціслейтанія|Ціслейтанії]]. Чеські соціал-демократы и проґресивні політикы зачали борьбу за [[общоє убиранковоє право]]. Перші убиранкы з правом голоса про вшыткых чоловікув ся справили у&nbsp;році&nbsp;1907.<ref>{{cite web |date=29 February 2020 |title=Františka Plamínková: the feminist suffragette who ensured Czechoslovakia's Constitution of 1920 lived up to the principle of equality |url=https://english.radio.cz/frantiska-plaminkova-feminist-suffragette-who-ensured-czechoslovakias-8106811 |access-date=5 January 2021 |website=Radio Prague International }}</ref> === Чехословакія === [[File:Czechoslovakia_I.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Czechoslovakia_I.png|альт=|міні|[[Перша чехословацька республіка]] чинила 27% населеня даколишньої Австро-Мадярщины и почти 80% єї індустрії.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107.">Stephen J. Lee. ''Aspects of European History 1789–1980''. Page 107. Chapter "Austria-Hungary and the successor states". [[Рутледж|Routledge]]. 28 January 2008.</ref>]] ==== Перша чехословацька республіка ==== {{ГоловнаСтатя|Перша чехословацька республіка}} У 1918.&nbsp;році, бігом падіня [[Габсбурґська монархія|Габсбурґської монархії]] по [[Перша світова война|Першуй світовуй войні]] была вытворена незалежна [[Чехословацька республіка]] на чолі из [[Томаш Ґарріґ Масарик|Томашом Ґарріґом Масариком]], котра ся прикапчала ид Союзным силам.<ref>Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue – vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, {{ISBN|978-80-87173-47-3}}, pages 22–81, 85–86, 111–112, 124–125, 128, 129, 132, 140–148, 184–209.</ref> Ся нова держава інкорпоровала Богемську корону.<ref>{{cite web |title=Tab. 3 Národnost československých státních příslušníků podle žup a zemí k 15 February 1921 |url=http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/$File/tab3_21.pdf |publisher=Czech Statistical Office |language=cs |access-date=2 June 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070605105429/http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/%24File/tab3_21.pdf |archive-date=5 June 2007 |url-status=dead }}</ref> [[Перша чехословацька республіка]] чинила лиш 27% обывательства бывшої Австро-Мадярщины, айбо унаслідовала почти 80% єї індустрії, што позволило юй конкуровати з западными індустріалными державами.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107." /> У 1929.&nbsp;році, рувнявучи з 1913, [[грубый домашньый продукт]] (ГДП) державы ся увеличив на 52%, а індустріалноє выробництво&nbsp;— на 41%. У 1938 Чехословакія мала 10.&nbsp;місто у світовум індустріалнум выробництві.<ref>{{cite web |date=21 August 1968 |title=Ekonomika ČSSR v letech padesátých a šedesátých |trans-title=The economy of the Czechoslovak Socialist Republic in the 1950s and 1960s |url=http://www.blisty.cz/art/59458.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707063441/http://www.blisty.cz/art/59458.html |archive-date=7 July 2014 |access-date=14 May 2014 |publisher=Blisty.cz }}</ref> Чехословакія біла єдинов крайинов централної и восточної Европы, котра ся лишила лібералнов демократійов бігом цілого меживоєнного періода.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C|title=Encyclopedia of the Cold War|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Хоть Перша чехословацька республіка и была унітарнов державов, она давала подаякі права меншинам, спомежи котрых были майвеликі [[Німці|німецька]] (23.6% у 1921), [[Мадяре|мадярська]] (5.6%), [[Русины|русинська]], [[Росіяне|російська]] и [[Украйинці|украйинська]] (3.5%).<ref>{{cite book|last=Rothenbacher|first=Franz|date=2002|title=The European Population 1850–1945|publisher=Palgrave Macmillan, London.|page=145|isbn=978-1-349-65611-0}}</ref> ==== Пудкарпатська Русь ==== {{ГоловнаСтатя|Пудкарпатська Русь}} [[File:Zabiełło,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Zabie%C5%82%C5%82o,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|міні|Мапа русинської автономії у Чехословацькуй державі, постановленої статьов&nbsp;№81 [[Версайськый мирный договор|Версайського мирного договора]] и пудтвержена [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменськым мирным договором]] (Jan Zabiełło 1920). Видко [[Чоп]], [[Мункач]] (Мукачово), [[Береґсас]] (Берегово), [[Довгоє]], [[Тісоуйлок]] (Вилок), [[Кірайгазо]] (Корольово), [[Хуст]].]] Подля Статі&nbsp;№53 [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменського мирного договора]] 10.&nbsp;септембра 1919 русины мали дустати автономію,<ref>{{cite web|url=http://www.austlii.edu.au/au/other/dfat/treaties/1920/3.html|title=Treaty of Peace between the Allied and Associated Powers and Austria; Protocol, Declaration and Special Declaration [1920] ATS 3|website=www.austlii.edu.au}}</ref> што ся пак реалізовало у даякуй мірі в чехословацькуй конституції. Попри вто, подакотрі права не были реалізовані; чехословацька власть заявляла, ож процес наданя автономії мав быти поступовым. Так представленя русинув у націоналнуй сфері было май малым ги ся надіяло. [[Пудкарпатська Русь]] у складі Чехословакії обсяговала території даколишньых комітатув [[Жупа Унґ|Унґ]], [[Жупа Берег|Береґ]], [[Жупа Уґоча|Уґоча]] и [[Жупа Мараморош|Мараморош]] и зайшла до складу Чехословакії по [[Паризька мирна конференція|Паризькуй мирнуй конференції]]. Подля чехословацької конституції 1920.&nbsp;року реґіон быв офіційно названый Пудкарпатськов Русьов ({{Lang-cs|Podkarpatská Rus}}). Вопрос популарности прикапчаня Пудкарпатя ид Чехословакії дискусійный; знає ся май набізувно, ож місному бывательство май важно было не ид котруй державі ся капчати, а автономія у єї складі. По процесови [[Мадяризація|мадяризації]] русины не хотіли ся лишати пуд мадярськов властьов и тяжіли д самоврядности.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}}</ref> У 1920.&nbsp;році реґіон ся хосновав ги транспортный узол про переміщеня зброї тай амуніції про антисовєтськых полякув, котрі участвовали у Польсько-совєтськуй войні на сівері, а локалні комунішты саботовали поїзды тай пробовали помочи совєтськуй стороні.<ref>Illés, op.cit., refers to local Communists lighting fires on Carpathian peaks, which they hoped would show the way to Budyonny's Red Cavalry</ref> Бігом и по войні многі [[Украйинськый націоналізм|украйинські націоналішты]] з восточної [[Галичина|Галичины]], котрі ся опирали як польському, так и совєтському правліньови, утікнули у Пудкарпатську Русь.<ref>{{Cite book|last=Steiner|first=Zara|title=The lights that failed : European international history, 1919–1933|date=2005|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0191518812|location=Oxford|oclc=86068902}}</ref> 20.&nbsp;апріля 1920.&nbsp;року Масарик призначив быв [[Ґриґорій Жаткович|Ґриґорія Жатковича]] ґубернатором реґіона. Жаткович подав в удставку 17.&nbsp;апріля 1921, и вернув ся ид своюй юріштськуй практиці у [[Пітсбурґ|Пітсбурґови]], [[Пенсілванія]], у [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатах Америкы]]. Причинов про такоє рішеня было незадоволеня гатарами з Словакійов.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}} p. 223</ref> ==== Мінхенськый договор, Друга чехословацька республіка и німецька окупація ==== : ''Никайте ай: [[Друга світова война]], [[Мінхенськый договор]]'' [[File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|ліворуч|міні|Чехословацькі пілоты [[310. ескадра Корольськых воздушных сил|310.&nbsp;ескадры Корольськых воздушных сил]] бігом [[Битва за Британію|битвы за Британію]] в 1940]] Западна Чехословакія была окупована [[Націштська Німещина|Націштськов Німещинов]], котра поклала бульшу часть реґіона у [[Протекторат Богемія и Моравія]]. Протекторат быв уголошеный частьов Третього райха, а його президент и премєрміністер были пудпорядковані Націштськуй Німещині тай [[Райхспротектор|райхспротектору]]. У Терезіні, на сівер уд [[Прага|Прагы]], быв розміщеный [[Концентраційный лаґер Терезін|націштськый концентраційный лаґер Терезін]] (Терезієнштадт, {{Lang-de|Theresienstadt}}). Бульшина жыдув у Протектораті были забиті у [[Націштські концентраційні лаґры|націштськых концентраційных лаґрах]]. „<nowiki/>[[Ґенералплан Ост]]<nowiki/>“ ({{Lang-de|Generalplan Ost}}) постановляв выгубліня, укіряня, [[Ґерманізація|ґерманізацію]] вадь узятя у рабство бульшины вадь ушыткых чехув, обы услободити місто про німцюв.<ref>Chad Bryant (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), pp 104–178. [[Тімоті Снайдер|Snyder, Timothy]] (2010). ''[https://books.google.com/books?id=ks0WBQAAQBAJ&pg=PA160 Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin]''. Basic Books. p. 160. {{ISBN|0465002390}}</ref> За чехословацькый опур націштськуй окупації націшты чинили против них [[Німецькі воєнні злочины|воєнні злочины]]. Німецька окупація ся кунчила 9.&nbsp;мая 1945.&nbsp;року из приходом совєтської и америцької армій и [[Празькоє повстаня|Празькым повстаньом]].<ref>"''[https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409 A Companion to Russian History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150906054042/https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409|date=6 September 2015}}''". Abbott Gleason (2009). Wiley-Blackwell. p.409. {{ISBN|1-4051-3560-3}}</ref> Бульшина німецькоязычных бывателюв Чехословакії были [[Укіряня німцюв из Чехословакії|насилу укіряні]] из крайины, раз у резултаті місных актув насилства, а пак пуд еґідов „орґанізованої передачі“, пудтверженої Совєтськым союзом, США и Великов Британійов на Потсдамськуй конференції.<ref>Chad Bryant (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), 208–252.</ref> ==== Третя и четверта чехословацькі республікы ==== {{ГоловнаСтатя|Чехословакія}}[[File:Praga_11.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Praga_11.jpg|міні|Прага бігом [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазії Варшавського пакта]] 1968.&nbsp;року.]] На убиранках 1946.&nbsp;року Комуністична партія Чехословакії набрала 38% голосув<ref>F. Čapka: [http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html Dějiny zemí Koruny české v datech] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080620225613/http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html|date=20 June 2008}}. XII. Od lidově demokratického po socialistické Československo – pokračování. Libri.cz</ref> и стала майвеликов у чехословацькум парламенті, сформовала коаліцію з другыми партіями тай конзолідовала власть. У 1948 став ся [[Чехословацькый переворот 1948|переворот]], и быв исформованый єднопартійный уряд. На слідувучый 41&nbsp;рук (1948–1989) чехословацька комуніштська держава пудпорядкововала ся економічным и політичным рисам [[Восточный блок|Восточного блока]].<ref>{{cite news|title=Czech schools revisit communism|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|url-status=live|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140804202643/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|archive-date=4 August 2014}}</ref> Куртый період політичної лібералізації бігом [[Празька ярь|Празької яри]] быв спертый [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазійов Варшавського пакта до Чехословакії в 1968.&nbsp;році]], котра пуджывила неґативноє удношіня ид авторитарному комунізму у межинароднум комуністичнум кываню и стимуловала популарность [[Еврокомунізм|еврокомунізма]] на Западі; у Чехословакії ся зачав репресивный [[Нормалізація (Чехословакія)|період нормалізації]], котрый ся продержав до [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]] 1989.&nbsp;року.<ref>{{cite web |last1=Jones |first1=Gwen |title=“Do Friends Come to Visit with Tanks?” – Reactions to the 1968 Invasion of Czechoslovakia, 55 Years Later |url=https://www.archivum.org/entries/blog/do-friends-come-to-visit-with-tanks---reactions-to-the-1968-invasion-of-czechoslovakia-55-yea |website=Blinken OSA Archivum |access-date=4 April 2026 |language=en |date=18 August 2023 }}</ref> === Чеська республіка === [[File:Václav_Havel_cut_out.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:V%C3%A1clav_Havel_cut_out.jpg|міні|[[Вацлав Гавел]], єден из майважных челядникув у чеськуй історії 20.&nbsp;стороча&nbsp;— лідер [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]], послідньый президент Чехословакії и першый президент Чеської республікы.]] У новембрі 1989.&nbsp;року Чехословакія зась стала лібералнов демократійов через [[Боршоньова револуція|Боршоньову револуцію]]. Айбо словацькі націоналні настрої ся інтензифіковали, што у тум числі ся проявило в [[Дефісова война|Дефісовуй войні]], и 31.&nbsp;децембра 1992 держава ся мирно розділила на незалежні крайины: Чехію и [[Словакія|Словакію]]. Уд 1990.&nbsp;року обідві державы пруйшли економічні реформы тай [[Приватизація|приватизації]] з цільов вытворіня [[Торгова економіка|торгової економікы]]. Процес быв бульшинов успішный: у 2006.&nbsp;році [[Світовый банк]] узнав Чехію „розвинутов державов“,<ref name="worldbank06">{{cite web |url=http://www.radio.cz/en/article/76314 |title=World Bank Marks Czech Republic's Graduation to 'Developed' Status |last=Velinger |first=Jan |date=28 February 2006 |publisher=Radio Prague |archive-url=https://web.archive.org/web/20080112081601/http://www.radio.cz/en/article/76314 |archive-date=12 January 2008 |url-status=live |access-date=22 January 2007 }}</ref> а в 2009.&nbsp;році [[Індекс людського розвою]] призначив Чехії статус „дуже высокого людського розвою“.<ref name="hdi09">{{cite web |url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |title=Human Development Report 2009 |work=UNDP.org |date=January 2009 |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091122115116/http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |archive-date=22 November 2009 |url-status=live }}</ref> Уд 1991.&nbsp;року Чеська республіка, раз ги часть Чехословакії, а пак уд 1993 и як окрема держава, стала членом [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]], а уд 1995.&nbsp;року&nbsp;— [[Орґанізація про економічну спувпрацю и розвуй|Орґанізації про економічну спувпрацю и розвуй]]. Чехія ся прикапчала ид [[НАТО]] 12.&nbsp;марця 1999 и стала членом [[Европська унія|Европської унії]] 1.&nbsp;мая 2004. 21.&nbsp;децембра 2007.&nbsp;року Чехія ся закапчала у [[Шенґенська зона|Шенґенську зону]].<ref>{{Cite web |url=https://factsmaps.com/eu-nato-schengen-eurozone-member-states-in-europe/ |title=EU, NATO, Schengen and Eurozone member states in Europe |date=13 October 2018 }}</ref> До року 2017 уряд вела то центріштсько-ліва Чеська соціалнодемократична партія ({{Lang-cs|Sociální demokracie}}, ''{{Lang|cs|SOCDEM}}''), то центріштсько-права Громадянська демократична партія (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|ODS}}''). У октовбрі 2017 убиранкы уйграло популіштськоє кываня ''ANO&nbsp;2011'' пуд проводом другого майбогатого челядника в крайині, міліардера [[Андрей Бабіш|Андрея Бабіша]]; ANO узяли трираз май бульше голосув ги їхньый майблизкый конкурент, ODS.<ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-41708844|title=Czech election: Billionaire Babis wins by large margin|work=BBC News|date=21 October 2017}}</ref> У децембрі 2017 чеськый президент [[Мілош Земан]] призначив Андрея Бабіша новым премєрміністром.<ref>{{Cite web |url=https://www.dw.com/en/czech-billionaire-andrej-babis-named-new-prime-minister/a-41680019 |title=Czech billionaire Andrej Babis named new prime minister |date=6 December 2017 |website=[[Deutsche Welle]] }}</ref> На убиранках 2021.&nbsp;року ANO з малым удрывом пруйграли, премєрміністром став [[Петр Фяла]].<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Petr Fiala named new prime minister|date=28 November 2021|url=https://www.dw.com/en/czech-republic-petr-fiala-named-new-prime-minister/a-59960529|work=DW.COM}}</ref> Ун исклав урядову коаліцію аліанса SPOLU (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|Křesťanská a demokratická unie – Československá strana lidová (KDU-ČSL)}}'' тай ''{{Lang|cs|Tradice Odpovědnost Prosperita (TOP&nbsp;09)}}'') и аліанса Піратув и Старостув. У януарови 2023 ґенерал в удставці [[Петр Павел]] уйграв президентські убиранкы и став новым чеськым президентом на зміну Мілошу Земану.<ref>{{cite news|title=Retired general Petr Pavel wins election to become Czech president|url=https://www.euronews.com/2023/01/28/retired-general-petr-pavel-wins-election-to-become-czech-president|work=euronews|date=28 January 2023}}</ref> 24.&nbsp;фебруара 2022 Російська федерація зачала [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|повномасштабну войну против Украйины]]. Чехія дала притулок пув&nbsp;міліону украйинськых утіканцюв&nbsp;— майвеликоє число украйинськых утіканцюв на душу населеня у світі.<ref>{{cite web |title=Regional Refugee Response Plan for the Ukraine Situation – Inter-Agency Operational Update: Czech Republic, July – October 2022 |url=https://reliefweb.int/report/czechia/regional-refugee-response-plan-ukraine-situation-inter-agency-operational-update-czech-republic-july-october-2022 |website=reliefweb |date=17 November 2022 |publisher=UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs |access-date=25 February 2023 }}</ref><ref>{{cite web |last1=Field |first1=Matt |title=Ukraine is fighting on behalf of all democracies |url=https://www.gov.uk/government/news/ukraine-is-fighting-on-behalf-of-all-democracies |website=GOV.UK |publisher=Embassy of the United Kingdom, Prague |access-date=25 February 2023 }}</ref> У децембрі 2025.&nbsp;року Бабіш изась став премєрміністром,<ref>{{cite news|title=Czech billionaire Babis becomes PM with promise to cut ties to business empire|url=https://www.bbc.com/news/articles/c5yqvrewz45o|work=www.bbc.com|date=9 December 2025}}</ref> кой його популіштська партія ANO уйграла октовберські убиранкы у парламент.<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Billionaire populist Andrej Babis' party wins parliamentary election|url=https://www.bbc.com/news/articles/c62qezmr92lo|work=www.bbc.com|date=5 October 2025}}</ref> == Демоґрафія == Рождаємость у Чехії у 2020.&nbsp;році ся шацовала на 1.71&nbsp;дітины на жону, што є низше уд ґлобалного уровня удтворіня в&nbsp;2.1.<ref>{{cite web |url=https://www.czso.cz/csu/czso/ari/population-change-4-quarter-of-2015 |title=Population change – year 2015 |website=Population change – year 2015 }}</ref> Просіковый вік у Чехії є 43.3&nbsp;рокы.<ref>{{citation|url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/czechia/|title=Czechia|date=18 November 2021|work=The World Factbook}}</ref> Просікова довгота жывота у 2021 ся шацовала на 79.5&nbsp;рокув (76.55&nbsp;рокув про чоловікув, 82.61&nbsp;рокув про жун).<ref name="cia.gov">The World Factbook (CIA).</ref> Дас 77,000&nbsp;чоловік іміґрувут на Чехы кажджый рук.<ref>"[https://archive.today/20130217021757/http://groups.yahoo.com/group/scotch-irish/message/50884 Press: Number of foreigners in ČR up ten times since 1989]". Prague Monitor. 11 November 2009.</ref> [[Вєтнамці|Вєтнамські]] іміґранты яли ся селити у крайині бігом комуністичного періода, коли їх кликав ги робутникув чехословацькый уряд.<ref>{{Cite news|first=Coilin|last=O'Connor|url=http://www.radio.cz/en/article/91826|title=Is the Czech Republic's Vietnamese community finally starting to feel at home?|work=Czech Radio|date=29 May 2007|access-date=1 February 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080113225626/http://www.radio.cz/en/article/91826|archive-date=13 January 2008|url-status=live}}</ref> У 2009 на Чехах было дас 70,000&nbsp;вєтнамцюв.<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|title=Crisis Strands Vietnamese Workers in a Czech Limbo|work=The New York Times|date=6 June 2009|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140325032042/http://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|archive-date=25 March 2014|url-status=live|last1=Bilefsky|first1=Dan}}</ref> Многі из них рішили ся лишити у крайині навхтема.<ref>{{cite web |url=http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |title=Foreigners working in the Czech Republic |publisher=Ministry of Foreign Affairs |date=July 2006 |access-date=3 June 2009 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090603021134/http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |archive-date=3 June 2009 }}</ref> Подля резултатув списованя людности 2021.&nbsp;року бульшина населеня Чеської републікы сут [[чехы]] (57.3%), а за нима йдут: [[моравакы]] (3.4%), [[словакы]] (0.9%), [[украйинці]] (0.7%), [[вєтнамці]] (0.3%), [[полякы]] (0.3%), [[росіяне]] (0.2%), [[сілезці]] (0.1%) тай [[німці]] (0.1%). Ищи 4.0% вписали комбінацію из двох націоналностий (3.6% дали комбінацію из чеської и другої націоналности). Ґрафа „націоналность“ была у списованьови немусайна, того многі люде ї лишили незаповненов (31.6%). Подля шацовань, у Чехії жыют 250,000[[Ромове|&nbsp;ромув]] (циґан).<ref>{{cite web |url=http://romove.radio.cz/en/article/18158 |title=The History and Origin of the Roma |publisher=Romove.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100425230018/http://romove.radio.cz/en/article/18158 |archive-date=25 April 2010 |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite news|last=Green|first=Peter S.|url=https://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|title=British Immigration Aides Accused of Bias by Gypsies|work=The New York Times|date=5 August 2001|access-date=25 April 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20121111163549/http://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|archive-date=11 November 2012|url-status=live}}</ref> Польська меншина быват головно у реґіоні Транс-Олза.<ref>"[http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/ Jarosław Jot-Drużycki: Poles living in Zaolzie identify themselves better with Czechs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180426080011/http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/|date=26 April 2018}}". ''European Foundation of Human Rights.'' 3 September 2014.</ref> У Чехії у 2021.&nbsp;рокови жыли 658,564&nbsp;чужоземці<ref>{{cite news|title=R01 Cizinci v ČR v letech 2004 – 2021 (stav k 31. 12.)|url=https://www.czso.cz/documents/11292/27320905/c01R01_2021.pdf/3684c8ef-fc19-493e-8498-416697170c0a?version=1.0|access-date=21 March 2023|agency=Czech Statistical Office}}</ref> подля Чеської статистичної службы, майвеликі їх ґрупы тото украйинці (22%), словакы (22%), вєтнамці (12%), росіяне (7%) тай німці (4%). Бульшина чужоземного населеня быват у Празі (37.3%) тай Стржедочеськум крайови (13.2%).<ref>{{Cite book|title=Foreigners in the Czech Republic – 2017|publisher=Czech Statistical Office|year=2017|isbn=978-80-250-2781-3|location=Prague}}</ref> [[Жыде|Жыдувськоє]] обывательство Богемії и Моравії, котроє мало 118,000&nbsp;чоловік подля списованя 1930.&nbsp;року, было практично выгубленоє Націштськов Німещинов бігом [[Голокост|Голокоста]].<ref>{{cite web |url=http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |title=The Holocaust in Bohemia and Moravia |publisher=Ushmm.org |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090805153601/http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |archive-date=5 August 2009 |url-status=live }}</ref> У 2021.&nbsp;рокови у Чеськуй републіці жыло дас 3,900&nbsp;жыдув.<ref>{{cite web |url=https://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |title=The Virtual Jewish Library |access-date=13 September 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100621102211/http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |archive-date=21 June 2010 |url-status=live }}</ref> Експремєрміністер Чехії, Ян Фішер&nbsp;— юдаїшта.<ref>[https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537 PM Fischer visits Israel] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537|date=25 July 2009}}". Radio Prague. 22 July 2009.</ref> Націоналность бывателюв, котрі удповіли у списованьови 2021:<ref>{{cite web |title=První výsledky Sčítání 2021 |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-date=9 October 2022 |url-status=live |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref><ref>{{cite web |title=Všechny tabulky - sldb2021_pv_tabulky.xlsx |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176236044/sldb2021_pv_tabulky.xlsx |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref> {| class="wikitable" |+ !Націоналность !Частка |- |чехы |83.76% |- |моравакы |4.99% |- |чехы и моравакы |2.50% |- |словакы |1.33% |- |украйинці |1.08% |- |чехы и словакы |0.82% |- |вєтнамці |0.44% |- |полякы |0.37% |- |росіяне |0.35% |- |''другі'' |4.36% |} === Майвеликі вароші === {| class="wikitable" |+Майвеликі муніціпалітеты у Чеськуй републіці Чеська статистична служба&nbsp;– 1.&nbsp;януара 2025<ref>[https://csu.gov.cz/produkty/population-of-municipalities-t4l3n8d2iw „Population of Municipalities - as at 1 January 2025“]. Český statistický úřad. 16.&nbsp;мая 2025.</ref> !№ !Назывка !Край !Населеня !№ !Назывка !Край !Населеня |- |1 |[[Прага]] |[[Празькый край|Празькый]] |1,397,880 |11 |[[Злін]] |[[Злинскый край|Злінськый]] |74,684 |- |2 |[[Бырно]] |Югоморавськый |402,739 |12 |[[Кладно]] |Стржедочеськый |69,664 |- |3 |[[Острава]] | |283,187 |13 |Гавіржов | |68,674 |- |4 |[[Пылзень]] |Пылзенськый |187,928 |14 |Мост |Устецькый |63,474 |- |5 |[[Ліберець]] |Ліберецькый |108,090 |15 |Опава | |55,109 |- |6 |[[Оломовц]] |Оломовцькый |103,063 |16 |[[Їглава]] |Высочіна |54,624 |- |7 |[[Чеські Будейовіці]] |Югочеськый |97,231 |17 |Фридек-Містек | |53,590 |- |8 |[[Градець Кралове]] | |94,311 |18 |Тепліці |Устецькый |50,912 |- |9 |[[Пардубіці]] |Пардубіцькый |92,319 |19 |[[Карловы Вары]] | |49,073 |- |10 |[[Усті над Лабем]] |Устецькый |90,866 |20 |Карвіна | |48,937 |} == Референції == {{Reflist|30em}} == Вонкашні удкликованя == * [https://www.vlada.cz/ Урядовый вебсайт] * [https://www.hrad.cz/ Президентськый вебсайт] * [https://www.senat.cz/index-eng.php Сенат] * [https://portal.gov.cz/ Портал державної адміністрації] * [https://www.visitczechia.com/ #VisitCzechia] – офіційный туристичный портал Чехії {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Країны Европы|Чесько]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны|Чесько]] [[Катеґорія:Чесько]] 1avvdwc8xaayx8g7nqgznou1s79ydz8 165447 165445 2026-05-19T15:55:17Z Flipdot 23893 /* Богемія */ 165447 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна | native_name = {{lang-cs|Česká republika}} | conventional_long_name = Чеська републіка | common_name = Чесько | image_flag = Flag of the Czech Republic.svg | image_coat = Coat of arms of the Czech Republic.svg | image_map = EU-Czechia.svg | national_anthem = <br/><small>[[Kde domov můj?]] („Де муй дум?“)</small><br/>[[Файл:Czech_anthem.ogg|center]] | official_languages = [[Чеськый язык|чеськый]] | ethnic_groups = | ethnic_groups_year = | capital = [[Прага]] | largest_city = capital | government_type = [[Парламентьска републіка]] | leader_title1 = [[Презідент]] | leader_title2 = | leader_name1 = [[Петр Павел]] | leader_name2 = | area_rank = 115 | area_magnitude = | area_km2 = 78866 | area_sq_mi = | percent_water = 2 | population_census = 10701777 | population_census_year = 2021 | population_census_rank = 86 | population_density_km2 = 135,3 | population_density_rank = 87 | GDP_PPP = $282,34 міліард | GDP_PPP_per_capita = $18985 | GDP_PPP_rank = 45 | GDP_PPP_year = 2021 | GDP_PPP_per_capita_rank = 38 | GDP_nominal = $282,34 міліард | GDP_nominal_rank = 45 | GDP_nominal_year = 2021 | GDP_nominal_per_capita = $18985<ref>Межинародный валутный фонд.</ref> | GDP_nominal_per_capita_rank = 38 | sovereignty_type = | Gini = | Gini_rank = | Gini_year = | Gini_category = | HDI = {{increase}} 0,891 | HDI_rank = 35 | HDI_year = 2021 | HDI_category = <span style="color:#090;">дужый высокый</span> | currency = [[Чеська коруна|Коруна]] (kč) | currency_code = CZK | country_code = | time_zone = СЕТ | utc_offset = +1 | time_zone_DST = СЕЛЧ | utc_offset_DST = +2 | demonym = | drives_on = правый | cctld = [[.cz]] | calling_code = +420 | footnotes = }} '''Че́хія''',<ref>{{cite web |title=the Czech Republic |url=https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230616122308/https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |archive-date=16 June 2023 |access-date=28 November 2023 |publisher=The United Nations Terminology Database }}</ref> '''Че́сько''' ({{lang-cs|Česko}}), '''Че́хы''', офіціалнов назвов '''Че́ська республіка''' вадь курто '''ЧР''' ({{lang-cs|Česká republika}}, ''{{Lang|cs|ČR}}'', {{IPA2|ˈtʃɛskaː ˈrɛpublɪka}}),<ref>{{cite web |url=https://style-guide.europa.eu/en/content/-/isg/topic?identifier=7.1.1-designations-and-abbreviations |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230412222619/http://publications.europa.eu/code/en/en-370100.htm |archive-date=12 April 2023 |title=Publications Office — Interinstitutional style guide — 7.1. Countries — 7.1.1. Designations and abbreviations to use |publisher=Publications Office |access-date=8 October 2024 }}</ref> історично ай '''Боге́мія'''<ref>{{cite web |last1=Šitler |first1=Jiří |date=12 July 2016 |title=From Bohemia to Czechia |url=https://english.radio.cz/bohemia-czechia-8220362 |access-date=1 June 2021 |website=Czech Radio |author-link=Jiří Šitler }}</ref> вто [[держава]] без выхода до моря в централнуй [[Европа|Европі]], член [[Европска унія|Европської унії]] уд&nbsp;року&nbsp;2004, котра має гатары з [[Австрія|Австрійов]] на [[юг]]у, [[Німещина|Німещинов]] на [[запад]]і, [[Польща|Польщов]] на [[сѣверовосток|сіверовостоку]] тай [[Словакія|Словакійов]] на [[юговосток]]у.<ref>{{cite web |title=Information about the Czech Republic |url=http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |website=Czech Foreign Ministry |access-date=25 March 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160403192723/http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |archive-date=3 April 2016 |url-status=live }}</ref> У Чеськуй републіці офіціалнов валутов є [[чеська коруна]]; головным варошом є [[Прага]]. Кроме неї сут великі вароші ги [[Бырно]], [[Острава]], [[Пылзень]] и [[Ліберець]]. Чехія має береговатый ландшафт и площу в 78,871&nbsp;км² из головно помірным контіненталным и океанічным [[Клімат|кліматом]]. Чеська републіка є унітарнов парламентарнов републіков из продвинутов, высокодоходнов соціалнов торговов економіков. Чехія ся держит европської соціалної моделі, має задарьну медіціну тай часточно понукат задарьноє університетськоє школованя. У Індексови людського розвою Чехія має 32.&nbsp;місто. Чеська републіка&nbsp;— член [[Орґанізація споєных націй|Орґанізації споєных націй]], [[НАТО|Орґанізації Сіверноатлантичного договора]], Европської унії, Орґанізації економічного спувробутництва и розвою, [[ОБСЕ]], [[Рада Европы|Рады Европы]] тай [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]]. На юлій 2025.&nbsp;року президентом Чехії є [[Петр Павел]], премєрміністром&nbsp;— [[Петр Фяла]]. Чеськоє княжество было закладеноє у кунци 9.&nbsp;стороча пуд [[Велика Моравія|Великов Моравійов]]. Оно было формално признаноє ги [[імперськый став]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] у 1002.&nbsp;рокови тай стало корольством у 1198.<ref name="The Path">{{cite web |url=http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |title=The Path of Czech Constitutionality |last1=Mlsna |first1=Petr |last2=Šlehofer |first2=F. |year=2010 |work=1st edition |publisher=Úřad Vlády České Republiky (The Office of the Government of the Czech Republic) |location=Praha |pages=10–11 |language=cs, en |archive-url=https://web.archive.org/web/20130116234802/http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |archive-date=16 January 2013 |url-status=live |access-date=31 October 2012 |last3=Urban |first3=D. }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |title=800 let Zlaté buly sicilské |last=Čumlivski |first=Denko |year=2012 |publisher=National Archives of the Czech Republic (Národní Archiv České Republiky) |language=cs |archive-url=https://web.archive.org/web/20121128035158/http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |archive-date=28 November 2012 |url-status=dead |access-date=31 October 2012 }}</ref> По битві Могача у 1526.&nbsp;році вшыткі землі Богемської короны были поступово інтеґровані до [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]]. Через почти стувку рокув протестантськоє повстаня стало причинов Тридцятьручної войны. Из розпадом Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році Коронні землі стали частьов [[Австрійска імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 19.&nbsp;стороча Чехія пруйшла індустріалізацію. По розпаді [[Австро-Мадярська імперія|Австро-Мадярської імперії]] по [[Перша світова война|Первуй світовуй войні]] бульша часть реґіона зайшла до [[Перша чехословацька републіка|Первої чехословацької републікы]] у 1918.&nbsp;році.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|title=Encyclopedia of the Cold War|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C&pg=PA76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Чехословакія была єдинов державов у централнуй и восточнуй Европі, котра ся обстала парламентарнов демократійов на вшыток меживоєнный період.<ref name="Ash0">Timothy Garton Ash ''[[iarchive:usesofadversitye0000gart h4f4|The Uses of Adversity]]'' Granta Books, 1991 {{ISBN|0-14-014038-7}} p. 60</ref> По Мінхенському договорі 1938.&nbsp;року [[Націштська Німещина]] окуповала чеські землі. У 1945.&nbsp;році Чехословакія ся удновила тай три рокы по тому стала комуністичнов державов Восточного блока по переворотови року&nbsp;1948. Провбы лібералізовати уряд и економіку ся гасили совєтськов інвазійов у крайину бігом [[Празька ярь|Празької яри]] 1968.&nbsp;року. У новемброви 1989, [[Боршоньова револуція]] поклала конець комуністичному правліньови тай удновила демократичный устрой. 31.&nbsp;децембра 1992.&nbsp;року Чехословакія ся мирно розпала, а єї державы-члены стали незалежными державами&nbsp;— Чеськов републіков и Словакійов. == Історія == === Правік === {{multiple image|align=right|total_width=320|direction=horizontal|image1=Vestonicka venuse edit.jpg|alt1=Керамічна скулптура|image2=The stone head of a Celt.jpg|alt2=Камінна скулптура|footer='''Зліва''': Венера з Долніх Вєстоніць, датована 29,000–25,000&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е., є майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>{{cite web |title=Oldest ceramic figurine |url=https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/682622-oldest-ceramic-figurine |publisher=Guinness World Records |access-date=20 May 2024}}</ref><br />'''Справа''': камінна голова келта из Мшецькых Жегровіць є майціннов келтськов скулптуров у Европі, датує ся 3.&nbsp;сторочом&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е.<ref>{{cite news |title=Hlava Kelta z Mšeckých Žehrovic – nejcennější keltská plastika v Evropě |url=https://www.kudyznudy.cz/ceska-nej/historicke/hlava-kelta-z-mseckych-zehrovic-nejcennejsi-keltsk |access-date=20 May 2024 |publisher=Kudyznudy.cz/}}</ref>|caption1=|caption2=}} Археолоґічні находкы указувут на вто, ож територія днешньої Чехії была заселена уд [[Палеоліт|палеоліта]]. У сьому реґіоні найшли были, наприклад, керамічну фіґурку, Венеру з Долніх Вєстоніць, датовану дас&nbsp;29,000–25,000.&nbsp;роками&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.,<ref>{{Cite journal|date=24 December 2013|title=Fingerprint on the venus of Dolní Vestonice I|journal=Anthropologie|volume=40|issue=2|url=https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|access-date=7 April 2025|archive-url=https://web.archive.org/web/20131224110818/https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|archive-date=24 December 2013}}</ref> котра ся держит майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>Pamela B. Vandiver, Olga Soffer, Bohuslav Klima and Jiři Svoboda, "The Origins of Ceramic Technology at Dolni Věstonice, Czechoslovakia", ''Science'', New Series, '''246''', No. 4933 (24 November 1989: pp. 1002–1008)</ref> У класичну епоху, позад [[Келты|келтськых]] міґрацій 3.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., Богемія ся стала асоційовати из племньом [[Бої (племня)|боюв]].<ref name="Rankin2002">{{cite book|first=David|last=Rankin|title=Celts and the Classical World|url=https://books.google.com/books?id=6oqFAgAAQBAJ&pg=PA16|date=2002|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-74722-1|page=16}}</ref> Бої заклали были [[опідум]] недалеко уд сучасної Прагы.<ref name="(Firm)1997">{{cite book|author=Kartografie Praha (Firm)|title=Praha, plán města|year=1997|publisher=Kartografie Praha|isbn=978-80-7011-468-1|page=17}}</ref> Май пак, у 1.&nbsp;сторочови, там ся заселили ґерманські племена [[Маркоманы|маркоманув]] и [[Квады|квадув]].<ref name="Salvia2007">{{cite book|author=Vasco La Salvia|title=Iron Making During the Migration Period: The Case of the Lombards|year=2007|publisher=Archaeopress|isbn=978-1-4073-0159-4|page=43}}</ref> [[Славяне|Словяне]] из реґіона [[Чорноє море|Чорного моря]] тай [[Карпаты|Карпат]] тоже ся селили у реґіонови, їхня міґрація ся мотивовала інвазійов народув из Сібіра тай [[Гуны|гунув]], [[Авары|аварув]], [[Булґары (племня)|булґарув]] и [[Мадяре (племня)|мадярув]].<ref name="Agnew2004">{{cite book|author=Hugh LeCaine Agnew|title=The Czechs and the Lands of the Bohemian Crown|url=https://books.google.com/books?id=Db76shTEM60C&pg=PT37|year=2004|publisher=Hoover Press|isbn=978-0-8179-4492-6|page=37}}</ref><ref name="HahnNadel2014">{{cite book|first1=Sylvia|last1=Hahn|first2=Stanley|last2=Nadel|title=Asian Migrants in Europe: Transcultural Connections|url=https://books.google.com/books?id=Zwq9BAAAQBAJ&pg=PA7|year=2014|publisher=V&R unipress GmbH|isbn=978-3-8471-0254-0|pages=7–8}}</ref> У 6.&nbsp;сторочу гуны ся сунули дале на запад у Богемію, Мораву и часті днешньых Австрії тай Німещины.<ref name="HahnNadel2014" /> Бігом 7.&nbsp;стороча франкськый торговець [[Само]], пудпорувучи словян у їхнюй борьбі против осілых недалеко аварув, став правительом першої задокументованої словянської державы у централнуй Европі&nbsp;— [[Імперія Сама|Імперії Сама]].<ref>''Lexikon des Mittelalters''. Verlag J.B. Metzler, Vol. 7, cols 1342-1343</ref> У 8.&nbsp;сторочі ся появила Велика Морава, контрольована династійов [[Мойміровці|Мойміровцюв]],<ref name="Champion2005">{{cite book|first=Tim|last=Champion|title=Centre and Periphery: Comparative Studies in Archaeology|url=https://books.google.com/books?id=mZ2IAgAAQBAJ&pg=PA233|year=2005|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-80679-9|page=233}}</ref> котра была у свому пікови у 9.&nbsp;сторочови бігом правліня [[Сятополк I. (Морава)|Сятополка&nbsp;I.&nbsp;Моравського]], удбивавучи ся уд влива франкув. Велика Морава была охрещена, у тум числі позад бізантійськых місій [[Кирил и Мефодій|Кирила и Мефодія]].<ref>{{Cite web |title=Svatopluk {{!}} prince of Moravia {{!}} Britannica |url=https://www.britannica.com/biography/Svatopluk |access-date=7 April 2025 |website=www.britannica.com |language=en }}</ref> === Богемія === {{ГоловнаСтатя|Богемія}} [[File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|ліворуч|міні|Корона Богемії удну [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] (1600). Чеські землі были частьов Імперії у 1002–1806.&nbsp;роках, а Прага была імперськов резиденційов у 1346–1437 и 1583–1611.]] [[Богемські племена]] ся представляли многыми герцоґами; централізованоє [[Богемськоє княжство]] ся появило у другуй половині 9.&nbsp;стороча вдяку [[Пржемысловці|дому Пржемысловцюв]]. Уд 1002. по&nbsp;1806.&nbsp;рук Богемія была [[Імперськый став|імперськым ставом]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]].<ref name="PánekTůma2019">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA76|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=76}}</ref> У 1212.&nbsp;рокови [[Пржемысл Отакар I.|Пржемысл Отакар&nbsp;I.]]&nbsp;утягнув уд імператора [[Золота сицилська була|Золоту сицилську булу]], пудтвержувучу корольськый статус Отакара и його наслідникув; Богемськоє княжство ся так пудняло у статусови до корольства.<ref name="PánekTůma2019b">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA111|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=111}}</ref> Німецькі іміґранты ся поселили у богемськуй периферії у 13.&nbsp;сторочови.<ref name="PánekTůma2019c">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA237|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=237}}</ref> [[Монґолська імперія|Монґолы]] бігом [[Монґолська інвазія до Европы|свої інвазії до Европы]] доходили до Моравы, айбо были розбиті пуд [[Оломовц|Оломовцом]].<ref>{{cite book|last1=Grousset|first1=René|title=The Empire of the Steppes|date=1970|publisher=Rutgers University Press|isbn=978-0-8135-1304-1|page=[https://archive.org/details/empireofsteppes00grou/page/266 266]|url=https://archive.org/details/empireofsteppes00grou|url-access=registration|access-date=26 August 2017}}</ref> По серії династійных воєн, богемськый престол добыв [[Луксембурґськый дум]].<ref>{{cite web |url=http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |title=Václav II. český král |work=panovnici.cz |access-date=31 October 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110907142314/http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |archive-date=7 September 2011 |url-status=live }}</ref> У другуй половині 14.&nbsp;столітя ся зачали [[Богемська реформація|провбы реформовати церьков у Богемії]]. Послідовникы [[Ян Гус|Яна Гуса]] ся удсторонили уд подаякых практик [[Католицька церьков|Католицької церьквы]] и бігом Гуситськых воєн 1419–1434.&nbsp;рокув побідили пять хрестовых походув, орґанізованых против них імператором Сященої римської імперії Сіґізмундом. Бігом слідувучых двох сторочув 90% населеня Богемії и Моравы ся держали за [[Гуситы|гуситув]]. Паціфішта Петр Хелчіцькый у середині 15.&nbsp;стороча вдухновив кываня Братерської єдноты, котра ся домак удкапчала уд римокатолицької церьквы.<ref>{{cite web |url=http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |title=Mentor and precursor of the Reformation |access-date=29 April 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160404211907/http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |archive-date=4 April 2016 |url-status=dead }}</ref> 21.&nbsp;децембра 1421.&nbsp;року [[Ян Жіжка]], успішный воєвода и найманець, повюг своє войсько у [[Битка пуд Кутнов Горов|Битку пуд Кутнов Горов]] (Кутенберґом), котра ся кунчила побідов гуситув. И доныні го честувут як націоналного героя. [[File:Husité_-_Jenský_kodex.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Husit%C3%A9_-_Jensk%C3%BD_kodex.jpg|альт=Painting of battle between mounted knights|міні|Битка межи [[Гуситы|гуситами]] тай [[Хрестові походы|хрестоносцями]] бігом [[Гуситські войны|Гуситськых воєн]]; Єнськый кодекс, 15.&nbsp;стороча]] Уд року 1526 власть над Богемійов чим май дале, тым май концентровали [[Габсбурґы]]. Межи 1583. и&nbsp;1611.&nbsp;роками Прага была офіційнов резиденційов імператора Сященої римської імперії Рудолфа&nbsp;II. и його двора. [[Празька дефенестрація]] 1618.&nbsp;року тай далшоє Богемськоє повстаня против Габсбурґув означили зачаток [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]]. У 1620.&nbsp;році повстаня у Богемії было задусеноє бігом [[Битка пуд Білов Горов|биткы пуд Білов Горов]]. Лідеры повстаня были [[Згуба на Старомнєстськуй площи|згублені у&nbsp;році&nbsp;1621]]. Шляхта и протестантськый середньый клас мусіли авадь перейти у [[католицизм]], авадь лишити крайину.<ref>{{cite web |title=Protestantism in Bohemia and Moravia (Czech Republic) |url=http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |website=Virtual Museum of Protestantism |access-date=25 May 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151015211407/http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |archive-date=15 October 2015 |url-status=live }}</ref> Період уд 1620.&nbsp;року по другу половину 18.&nbsp;стороча дустала назывку „Темных часув“. Бігом Тридцятьручної войны обывательство чеськых земель упало на третину позад кіряня протестантув тай войны, хворот и голоду.<ref>Oskar Krejčí, Martin C. Styan, Ústav politických vied SAV. (2005). ''[https://books.google.com/books?id=38ciAe4J4VMC Geopolitics of the Central European region: the view from Prague and Bratislava]''. p.293. {{ISBN|80-224-0852-2}}</ref> Габсбурґы заказовали вшыткі християнські деномінації кромі католицизма.<ref>{{cite web |url=http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |title=RP's History Online – Habsburgs |publisher=Archiv.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110717233917/http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |archive-date=17 July 2011 |url-status=dead }}</ref> Розквіт барокової културы указує двоякость сього історичного періода. [[Османська імперія]] и [[Крымськоє ханство]] напали на Мораву у 1663.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=j08L5xLOQKwC&pg=PA557 History of the Mongols from the 9th to the 19th Century. Part 2. The So-Called Tartars of Russia and Central Asia. Division 1]''". Henry Hoyle Howorth. p.557. {{ISBN|1-4021-7772-0}}</ref> У 1679–1680 чеськыми землями пруйшли [[Велика віденська чума]] и [[Кмѣть|кметськоє]] повстаня.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=FzQ9AAAAIAAJ&pg=PA494 The new Cambridge modern history: The ascendancy of France, 1648–88]''". Francis Ludwig Carsten (1979). p.494. {{ISBN|0-521-04544-4}}</ref> [[File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|ліворуч|міні|[[Празька дефенестрація|Празька дефенестрація 1618]] означила зачаток [[Богемськоє повстаня|Богемського повстаня]] против [[Габсбурґы|Габсбурґув]] и першый етап [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]].]] Позад голодув ся ставали селянські повстаня.<ref>"''The Cambridge economic history of Europe: The economic organization of early modern Europe''". E. E. Rich, C. H. Wilson, M. M. Postan (1977). p.614. {{ISBN|0-521-08710-4}}</ref> Кметьство было скасованоє помежи роками 1781 и 1848. Дакулько битв [[Наполеонувські войны|Наполеонувськых воєн]] ся стали на території днешньої Чехії. Падіня Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році привело д деґрадації політичного ставу Богемії, котра стратила свою позицію імперського [[Курфірт|курфірта]] и свою політичну репрезентацію у [[Імперськый сейм (Сящена римська імперія)|імперському сеймови]] (райхстаґови).<ref>{{cite journal|last1=Hlavačka|first1=Milan|title=Formování moderního českého národa 1815–1914|journal=Historický Obzor|date=2009|volume=20|issue=9/10|page=195|language=cs}}</ref> Богемські землі стали частьов [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 18. и&nbsp;19.&nbsp;стороч набирало обороты [[Чеськоє націоналноє удроджіня]] з цільов удродити [[чеськый язык]], културу и націоналну ідентичность. Револуція 1848.&nbsp;року в Празі, котра ся цілила на лібералні реформы тай автономію Богемської короны удну Австрійської імперії, была придусена.<ref name="auto">{{cite book|editor1-last=Cole|editor1-first=Laurence|editor2-last=Unowsky|editor2-first=David|title=The Limits of Loyalty: Imperial Symbolism, Popular Allegiances, and State Patriotism in the Late Habsburg Monarchy|publisher=Berghahn Books|location=New York, Oxford|url=http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|access-date=24 May 2015|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150525013421/http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|archive-date=25 May 2015}}</ref> Попри надії на поступкы про Богемію, імператор [[Франц Йозеф I.|Франц Йозеф&nbsp;I.]]&nbsp;пушов на компроміс лиш из Мадярщинов. Австро-Мадярськый компроміс 1867.&nbsp;року и нереалізована коронація Франца Йозефа корольом Богемії стали розчарованьом про дакотрых чеськых політикув.<ref name="auto" /> Богемські коронні землі стали частьов так названої [[Ціслейтанія|Ціслейтанії]]. Чеські соціал-демократы и проґресивні політикы зачали борьбу за [[общоє убиранковоє право]]. Перші убиранкы з правом голоса про вшыткых чоловікув ся справили у&nbsp;році&nbsp;1907.<ref>{{cite web |date=29 February 2020 |title=Františka Plamínková: the feminist suffragette who ensured Czechoslovakia's Constitution of 1920 lived up to the principle of equality |url=https://english.radio.cz/frantiska-plaminkova-feminist-suffragette-who-ensured-czechoslovakias-8106811 |access-date=5 January 2021 |website=Radio Prague International }}</ref> === Чехословакія === [[File:Czechoslovakia_I.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Czechoslovakia_I.png|альт=|міні|[[Перша чехословацька республіка]] чинила 27% населеня даколишньої Австро-Мадярщины и почти 80% єї індустрії.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107.">Stephen J. Lee. ''Aspects of European History 1789–1980''. Page 107. Chapter "Austria-Hungary and the successor states". [[Рутледж|Routledge]]. 28 January 2008.</ref>]] ==== Перша чехословацька республіка ==== {{ГоловнаСтатя|Перша чехословацька республіка}} У 1918.&nbsp;році, бігом падіня [[Габсбурґська монархія|Габсбурґської монархії]] по [[Перша світова война|Першуй світовуй войні]] была вытворена незалежна [[Чехословацька республіка]] на чолі из [[Томаш Ґарріґ Масарик|Томашом Ґарріґом Масариком]], котра ся прикапчала ид Союзным силам.<ref>Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue – vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, {{ISBN|978-80-87173-47-3}}, pages 22–81, 85–86, 111–112, 124–125, 128, 129, 132, 140–148, 184–209.</ref> Ся нова держава інкорпоровала Богемську корону.<ref>{{cite web |title=Tab. 3 Národnost československých státních příslušníků podle žup a zemí k 15 February 1921 |url=http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/$File/tab3_21.pdf |publisher=Czech Statistical Office |language=cs |access-date=2 June 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070605105429/http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/%24File/tab3_21.pdf |archive-date=5 June 2007 |url-status=dead }}</ref> [[Перша чехословацька республіка]] чинила лиш 27% обывательства бывшої Австро-Мадярщины, айбо унаслідовала почти 80% єї індустрії, што позволило юй конкуровати з западными індустріалными державами.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107." /> У 1929.&nbsp;році, рувнявучи з 1913, [[грубый домашньый продукт]] (ГДП) державы ся увеличив на 52%, а індустріалноє выробництво&nbsp;— на 41%. У 1938 Чехословакія мала 10.&nbsp;місто у світовум індустріалнум выробництві.<ref>{{cite web |date=21 August 1968 |title=Ekonomika ČSSR v letech padesátých a šedesátých |trans-title=The economy of the Czechoslovak Socialist Republic in the 1950s and 1960s |url=http://www.blisty.cz/art/59458.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707063441/http://www.blisty.cz/art/59458.html |archive-date=7 July 2014 |access-date=14 May 2014 |publisher=Blisty.cz }}</ref> Чехословакія біла єдинов крайинов централної и восточної Европы, котра ся лишила лібералнов демократійов бігом цілого меживоєнного періода.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C|title=Encyclopedia of the Cold War|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Хоть Перша чехословацька республіка и была унітарнов державов, она давала подаякі права меншинам, спомежи котрых были майвеликі [[Німці|німецька]] (23.6% у 1921), [[Мадяре|мадярська]] (5.6%), [[Русины|русинська]], [[Росіяне|російська]] и [[Украйинці|украйинська]] (3.5%).<ref>{{cite book|last=Rothenbacher|first=Franz|date=2002|title=The European Population 1850–1945|publisher=Palgrave Macmillan, London.|page=145|isbn=978-1-349-65611-0}}</ref> ==== Пудкарпатська Русь ==== {{ГоловнаСтатя|Пудкарпатська Русь}} [[File:Zabiełło,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Zabie%C5%82%C5%82o,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|міні|Мапа русинської автономії у Чехословацькуй державі, постановленої статьов&nbsp;№81 [[Версайськый мирный договор|Версайського мирного договора]] и пудтвержена [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменськым мирным договором]] (Jan Zabiełło 1920). Видко [[Чоп]], [[Мункач]] (Мукачово), [[Береґсас]] (Берегово), [[Довгоє]], [[Тісоуйлок]] (Вилок), [[Кірайгазо]] (Корольово), [[Хуст]].]] Подля Статі&nbsp;№53 [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменського мирного договора]] 10.&nbsp;септембра 1919 русины мали дустати автономію,<ref>{{cite web|url=http://www.austlii.edu.au/au/other/dfat/treaties/1920/3.html|title=Treaty of Peace between the Allied and Associated Powers and Austria; Protocol, Declaration and Special Declaration [1920] ATS 3|website=www.austlii.edu.au}}</ref> што ся пак реалізовало у даякуй мірі в чехословацькуй конституції. Попри вто, подакотрі права не были реалізовані; чехословацька власть заявляла, ож процес наданя автономії мав быти поступовым. Так представленя русинув у націоналнуй сфері было май малым ги ся надіяло. [[Пудкарпатська Русь]] у складі Чехословакії обсяговала території даколишньых комітатув [[Жупа Унґ|Унґ]], [[Жупа Берег|Береґ]], [[Жупа Уґоча|Уґоча]] и [[Жупа Мараморош|Мараморош]] и зайшла до складу Чехословакії по [[Паризька мирна конференція|Паризькуй мирнуй конференції]]. Подля чехословацької конституції 1920.&nbsp;року реґіон быв офіційно названый Пудкарпатськов Русьов ({{Lang-cs|Podkarpatská Rus}}). Вопрос популарности прикапчаня Пудкарпатя ид Чехословакії дискусійный; знає ся май набізувно, ож місному бывательство май важно было не ид котруй державі ся капчати, а автономія у єї складі. По процесови [[Мадяризація|мадяризації]] русины не хотіли ся лишати пуд мадярськов властьов и тяжіли д самоврядности.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}}</ref> У 1920.&nbsp;році реґіон ся хосновав ги транспортный узол про переміщеня зброї тай амуніції про антисовєтськых полякув, котрі участвовали у Польсько-совєтськуй войні на сівері, а локалні комунішты саботовали поїзды тай пробовали помочи совєтськуй стороні.<ref>Illés, op.cit., refers to local Communists lighting fires on Carpathian peaks, which they hoped would show the way to Budyonny's Red Cavalry</ref> Бігом и по войні многі [[Украйинськый націоналізм|украйинські націоналішты]] з восточної [[Галичина|Галичины]], котрі ся опирали як польському, так и совєтському правліньови, утікнули у Пудкарпатську Русь.<ref>{{Cite book|last=Steiner|first=Zara|title=The lights that failed : European international history, 1919–1933|date=2005|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0191518812|location=Oxford|oclc=86068902}}</ref> 20.&nbsp;апріля 1920.&nbsp;року Масарик призначив быв [[Ґриґорій Жаткович|Ґриґорія Жатковича]] ґубернатором реґіона. Жаткович подав в удставку 17.&nbsp;апріля 1921, и вернув ся ид своюй юріштськуй практиці у [[Пітсбурґ|Пітсбурґови]], [[Пенсілванія]], у [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатах Америкы]]. Причинов про такоє рішеня было незадоволеня гатарами з Словакійов.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}} p. 223</ref> ==== Мінхенськый договор, Друга чехословацька республіка и німецька окупація ==== : ''Никайте ай: [[Друга світова война]], [[Мінхенськый договор]]'' [[File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|ліворуч|міні|Чехословацькі пілоты [[310. ескадра Корольськых воздушных сил|310.&nbsp;ескадры Корольськых воздушных сил]] бігом [[Битва за Британію|битвы за Британію]] в 1940]] Западна Чехословакія была окупована [[Націштська Німещина|Націштськов Німещинов]], котра поклала бульшу часть реґіона у [[Протекторат Богемія и Моравія]]. Протекторат быв уголошеный частьов Третього райха, а його президент и премєрміністер были пудпорядковані Націштськуй Німещині тай [[Райхспротектор|райхспротектору]]. У Терезіні, на сівер уд [[Прага|Прагы]], быв розміщеный [[Концентраційный лаґер Терезін|націштськый концентраційный лаґер Терезін]] (Терезієнштадт, {{Lang-de|Theresienstadt}}). Бульшина жыдув у Протектораті были забиті у [[Націштські концентраційні лаґры|націштськых концентраційных лаґрах]]. „<nowiki/>[[Ґенералплан Ост]]<nowiki/>“ ({{Lang-de|Generalplan Ost}}) постановляв выгубліня, укіряня, [[Ґерманізація|ґерманізацію]] вадь узятя у рабство бульшины вадь ушыткых чехув, обы услободити місто про німцюв.<ref>Chad Bryant (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), pp 104–178. [[Тімоті Снайдер|Snyder, Timothy]] (2010). ''[https://books.google.com/books?id=ks0WBQAAQBAJ&pg=PA160 Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin]''. Basic Books. p. 160. {{ISBN|0465002390}}</ref> За чехословацькый опур націштськуй окупації націшты чинили против них [[Німецькі воєнні злочины|воєнні злочины]]. Німецька окупація ся кунчила 9.&nbsp;мая 1945.&nbsp;року из приходом совєтської и америцької армій и [[Празькоє повстаня|Празькым повстаньом]].<ref>"''[https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409 A Companion to Russian History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150906054042/https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409|date=6 September 2015}}''". Abbott Gleason (2009). Wiley-Blackwell. p.409. {{ISBN|1-4051-3560-3}}</ref> Бульшина німецькоязычных бывателюв Чехословакії были [[Укіряня німцюв из Чехословакії|насилу укіряні]] из крайины, раз у резултаті місных актув насилства, а пак пуд еґідов „орґанізованої передачі“, пудтверженої Совєтськым союзом, США и Великов Британійов на Потсдамськуй конференції.<ref>Chad Bryant (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), 208–252.</ref> ==== Третя и четверта чехословацькі республікы ==== {{ГоловнаСтатя|Чехословакія}}[[File:Praga_11.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Praga_11.jpg|міні|Прага бігом [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазії Варшавського пакта]] 1968.&nbsp;року.]] На убиранках 1946.&nbsp;року Комуністична партія Чехословакії набрала 38% голосув<ref>F. Čapka: [http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html Dějiny zemí Koruny české v datech] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080620225613/http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html|date=20 June 2008}}. XII. Od lidově demokratického po socialistické Československo – pokračování. Libri.cz</ref> и стала майвеликов у чехословацькум парламенті, сформовала коаліцію з другыми партіями тай конзолідовала власть. У 1948 став ся [[Чехословацькый переворот 1948|переворот]], и быв исформованый єднопартійный уряд. На слідувучый 41&nbsp;рук (1948–1989) чехословацька комуніштська держава пудпорядкововала ся економічным и політичным рисам [[Восточный блок|Восточного блока]].<ref>{{cite news|title=Czech schools revisit communism|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|url-status=live|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140804202643/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|archive-date=4 August 2014}}</ref> Куртый період політичної лібералізації бігом [[Празька ярь|Празької яри]] быв спертый [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазійов Варшавського пакта до Чехословакії в 1968.&nbsp;році]], котра пуджывила неґативноє удношіня ид авторитарному комунізму у межинароднум комуністичнум кываню и стимуловала популарность [[Еврокомунізм|еврокомунізма]] на Западі; у Чехословакії ся зачав репресивный [[Нормалізація (Чехословакія)|період нормалізації]], котрый ся продержав до [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]] 1989.&nbsp;року.<ref>{{cite web |last1=Jones |first1=Gwen |title=“Do Friends Come to Visit with Tanks?” – Reactions to the 1968 Invasion of Czechoslovakia, 55 Years Later |url=https://www.archivum.org/entries/blog/do-friends-come-to-visit-with-tanks---reactions-to-the-1968-invasion-of-czechoslovakia-55-yea |website=Blinken OSA Archivum |access-date=4 April 2026 |language=en |date=18 August 2023 }}</ref> === Чеська республіка === [[File:Václav_Havel_cut_out.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:V%C3%A1clav_Havel_cut_out.jpg|міні|[[Вацлав Гавел]], єден из майважных челядникув у чеськуй історії 20.&nbsp;стороча&nbsp;— лідер [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]], послідньый президент Чехословакії и першый президент Чеської республікы.]] У новембрі 1989.&nbsp;року Чехословакія зась стала лібералнов демократійов через [[Боршоньова револуція|Боршоньову револуцію]]. Айбо словацькі націоналні настрої ся інтензифіковали, што у тум числі ся проявило в [[Дефісова война|Дефісовуй войні]], и 31.&nbsp;децембра 1992 держава ся мирно розділила на незалежні крайины: Чехію и [[Словакія|Словакію]]. Уд 1990.&nbsp;року обідві державы пруйшли економічні реформы тай [[Приватизація|приватизації]] з цільов вытворіня [[Торгова економіка|торгової економікы]]. Процес быв бульшинов успішный: у 2006.&nbsp;році [[Світовый банк]] узнав Чехію „розвинутов державов“,<ref name="worldbank06">{{cite web |url=http://www.radio.cz/en/article/76314 |title=World Bank Marks Czech Republic's Graduation to 'Developed' Status |last=Velinger |first=Jan |date=28 February 2006 |publisher=Radio Prague |archive-url=https://web.archive.org/web/20080112081601/http://www.radio.cz/en/article/76314 |archive-date=12 January 2008 |url-status=live |access-date=22 January 2007 }}</ref> а в 2009.&nbsp;році [[Індекс людського розвою]] призначив Чехії статус „дуже высокого людського розвою“.<ref name="hdi09">{{cite web |url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |title=Human Development Report 2009 |work=UNDP.org |date=January 2009 |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091122115116/http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |archive-date=22 November 2009 |url-status=live }}</ref> Уд 1991.&nbsp;року Чеська республіка, раз ги часть Чехословакії, а пак уд 1993 и як окрема держава, стала членом [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]], а уд 1995.&nbsp;року&nbsp;— [[Орґанізація про економічну спувпрацю и розвуй|Орґанізації про економічну спувпрацю и розвуй]]. Чехія ся прикапчала ид [[НАТО]] 12.&nbsp;марця 1999 и стала членом [[Европська унія|Европської унії]] 1.&nbsp;мая 2004. 21.&nbsp;децембра 2007.&nbsp;року Чехія ся закапчала у [[Шенґенська зона|Шенґенську зону]].<ref>{{Cite web |url=https://factsmaps.com/eu-nato-schengen-eurozone-member-states-in-europe/ |title=EU, NATO, Schengen and Eurozone member states in Europe |date=13 October 2018 }}</ref> До року 2017 уряд вела то центріштсько-ліва Чеська соціалнодемократична партія ({{Lang-cs|Sociální demokracie}}, ''{{Lang|cs|SOCDEM}}''), то центріштсько-права Громадянська демократична партія (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|ODS}}''). У октовбрі 2017 убиранкы уйграло популіштськоє кываня ''ANO&nbsp;2011'' пуд проводом другого майбогатого челядника в крайині, міліардера [[Андрей Бабіш|Андрея Бабіша]]; ANO узяли трираз май бульше голосув ги їхньый майблизкый конкурент, ODS.<ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-41708844|title=Czech election: Billionaire Babis wins by large margin|work=BBC News|date=21 October 2017}}</ref> У децембрі 2017 чеськый президент [[Мілош Земан]] призначив Андрея Бабіша новым премєрміністром.<ref>{{Cite web |url=https://www.dw.com/en/czech-billionaire-andrej-babis-named-new-prime-minister/a-41680019 |title=Czech billionaire Andrej Babis named new prime minister |date=6 December 2017 |website=[[Deutsche Welle]] }}</ref> На убиранках 2021.&nbsp;року ANO з малым удрывом пруйграли, премєрміністром став [[Петр Фяла]].<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Petr Fiala named new prime minister|date=28 November 2021|url=https://www.dw.com/en/czech-republic-petr-fiala-named-new-prime-minister/a-59960529|work=DW.COM}}</ref> Ун исклав урядову коаліцію аліанса SPOLU (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|Křesťanská a demokratická unie – Československá strana lidová (KDU-ČSL)}}'' тай ''{{Lang|cs|Tradice Odpovědnost Prosperita (TOP&nbsp;09)}}'') и аліанса Піратув и Старостув. У януарови 2023 ґенерал в удставці [[Петр Павел]] уйграв президентські убиранкы и став новым чеськым президентом на зміну Мілошу Земану.<ref>{{cite news|title=Retired general Petr Pavel wins election to become Czech president|url=https://www.euronews.com/2023/01/28/retired-general-petr-pavel-wins-election-to-become-czech-president|work=euronews|date=28 January 2023}}</ref> 24.&nbsp;фебруара 2022 Російська федерація зачала [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|повномасштабну войну против Украйины]]. Чехія дала притулок пув&nbsp;міліону украйинськых утіканцюв&nbsp;— майвеликоє число украйинськых утіканцюв на душу населеня у світі.<ref>{{cite web |title=Regional Refugee Response Plan for the Ukraine Situation – Inter-Agency Operational Update: Czech Republic, July – October 2022 |url=https://reliefweb.int/report/czechia/regional-refugee-response-plan-ukraine-situation-inter-agency-operational-update-czech-republic-july-october-2022 |website=reliefweb |date=17 November 2022 |publisher=UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs |access-date=25 February 2023 }}</ref><ref>{{cite web |last1=Field |first1=Matt |title=Ukraine is fighting on behalf of all democracies |url=https://www.gov.uk/government/news/ukraine-is-fighting-on-behalf-of-all-democracies |website=GOV.UK |publisher=Embassy of the United Kingdom, Prague |access-date=25 February 2023 }}</ref> У децембрі 2025.&nbsp;року Бабіш изась став премєрміністром,<ref>{{cite news|title=Czech billionaire Babis becomes PM with promise to cut ties to business empire|url=https://www.bbc.com/news/articles/c5yqvrewz45o|work=www.bbc.com|date=9 December 2025}}</ref> кой його популіштська партія ANO уйграла октовберські убиранкы у парламент.<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Billionaire populist Andrej Babis' party wins parliamentary election|url=https://www.bbc.com/news/articles/c62qezmr92lo|work=www.bbc.com|date=5 October 2025}}</ref> == Демоґрафія == Рождаємость у Чехії у 2020.&nbsp;році ся шацовала на 1.71&nbsp;дітины на жону, што є низше уд ґлобалного уровня удтворіня в&nbsp;2.1.<ref>{{cite web |url=https://www.czso.cz/csu/czso/ari/population-change-4-quarter-of-2015 |title=Population change – year 2015 |website=Population change – year 2015 }}</ref> Просіковый вік у Чехії є 43.3&nbsp;рокы.<ref>{{citation|url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/czechia/|title=Czechia|date=18 November 2021|work=The World Factbook}}</ref> Просікова довгота жывота у 2021 ся шацовала на 79.5&nbsp;рокув (76.55&nbsp;рокув про чоловікув, 82.61&nbsp;рокув про жун).<ref name="cia.gov">The World Factbook (CIA).</ref> Дас 77,000&nbsp;чоловік іміґрувут на Чехы кажджый рук.<ref>"[https://archive.today/20130217021757/http://groups.yahoo.com/group/scotch-irish/message/50884 Press: Number of foreigners in ČR up ten times since 1989]". Prague Monitor. 11 November 2009.</ref> [[Вєтнамці|Вєтнамські]] іміґранты яли ся селити у крайині бігом комуністичного періода, коли їх кликав ги робутникув чехословацькый уряд.<ref>{{Cite news|first=Coilin|last=O'Connor|url=http://www.radio.cz/en/article/91826|title=Is the Czech Republic's Vietnamese community finally starting to feel at home?|work=Czech Radio|date=29 May 2007|access-date=1 February 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080113225626/http://www.radio.cz/en/article/91826|archive-date=13 January 2008|url-status=live}}</ref> У 2009 на Чехах было дас 70,000&nbsp;вєтнамцюв.<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|title=Crisis Strands Vietnamese Workers in a Czech Limbo|work=The New York Times|date=6 June 2009|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140325032042/http://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|archive-date=25 March 2014|url-status=live|last1=Bilefsky|first1=Dan}}</ref> Многі из них рішили ся лишити у крайині навхтема.<ref>{{cite web |url=http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |title=Foreigners working in the Czech Republic |publisher=Ministry of Foreign Affairs |date=July 2006 |access-date=3 June 2009 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090603021134/http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |archive-date=3 June 2009 }}</ref> Подля резултатув списованя людности 2021.&nbsp;року бульшина населеня Чеської републікы сут [[чехы]] (57.3%), а за нима йдут: [[моравакы]] (3.4%), [[словакы]] (0.9%), [[украйинці]] (0.7%), [[вєтнамці]] (0.3%), [[полякы]] (0.3%), [[росіяне]] (0.2%), [[сілезці]] (0.1%) тай [[німці]] (0.1%). Ищи 4.0% вписали комбінацію из двох націоналностий (3.6% дали комбінацію из чеської и другої націоналности). Ґрафа „націоналность“ была у списованьови немусайна, того многі люде ї лишили незаповненов (31.6%). Подля шацовань, у Чехії жыют 250,000[[Ромове|&nbsp;ромув]] (циґан).<ref>{{cite web |url=http://romove.radio.cz/en/article/18158 |title=The History and Origin of the Roma |publisher=Romove.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100425230018/http://romove.radio.cz/en/article/18158 |archive-date=25 April 2010 |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite news|last=Green|first=Peter S.|url=https://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|title=British Immigration Aides Accused of Bias by Gypsies|work=The New York Times|date=5 August 2001|access-date=25 April 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20121111163549/http://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|archive-date=11 November 2012|url-status=live}}</ref> Польська меншина быват головно у реґіоні Транс-Олза.<ref>"[http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/ Jarosław Jot-Drużycki: Poles living in Zaolzie identify themselves better with Czechs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180426080011/http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/|date=26 April 2018}}". ''European Foundation of Human Rights.'' 3 September 2014.</ref> У Чехії у 2021.&nbsp;рокови жыли 658,564&nbsp;чужоземці<ref>{{cite news|title=R01 Cizinci v ČR v letech 2004 – 2021 (stav k 31. 12.)|url=https://www.czso.cz/documents/11292/27320905/c01R01_2021.pdf/3684c8ef-fc19-493e-8498-416697170c0a?version=1.0|access-date=21 March 2023|agency=Czech Statistical Office}}</ref> подля Чеської статистичної службы, майвеликі їх ґрупы тото украйинці (22%), словакы (22%), вєтнамці (12%), росіяне (7%) тай німці (4%). Бульшина чужоземного населеня быват у Празі (37.3%) тай Стржедочеськум крайови (13.2%).<ref>{{Cite book|title=Foreigners in the Czech Republic – 2017|publisher=Czech Statistical Office|year=2017|isbn=978-80-250-2781-3|location=Prague}}</ref> [[Жыде|Жыдувськоє]] обывательство Богемії и Моравії, котроє мало 118,000&nbsp;чоловік подля списованя 1930.&nbsp;року, было практично выгубленоє Націштськов Німещинов бігом [[Голокост|Голокоста]].<ref>{{cite web |url=http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |title=The Holocaust in Bohemia and Moravia |publisher=Ushmm.org |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090805153601/http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |archive-date=5 August 2009 |url-status=live }}</ref> У 2021.&nbsp;рокови у Чеськуй републіці жыло дас 3,900&nbsp;жыдув.<ref>{{cite web |url=https://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |title=The Virtual Jewish Library |access-date=13 September 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100621102211/http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |archive-date=21 June 2010 |url-status=live }}</ref> Експремєрміністер Чехії, Ян Фішер&nbsp;— юдаїшта.<ref>[https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537 PM Fischer visits Israel] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537|date=25 July 2009}}". Radio Prague. 22 July 2009.</ref> Націоналность бывателюв, котрі удповіли у списованьови 2021:<ref>{{cite web |title=První výsledky Sčítání 2021 |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-date=9 October 2022 |url-status=live |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref><ref>{{cite web |title=Všechny tabulky - sldb2021_pv_tabulky.xlsx |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176236044/sldb2021_pv_tabulky.xlsx |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref> {| class="wikitable" |+ !Націоналность !Частка |- |чехы |83.76% |- |моравакы |4.99% |- |чехы и моравакы |2.50% |- |словакы |1.33% |- |украйинці |1.08% |- |чехы и словакы |0.82% |- |вєтнамці |0.44% |- |полякы |0.37% |- |росіяне |0.35% |- |''другі'' |4.36% |} === Майвеликі вароші === {| class="wikitable" |+Майвеликі муніціпалітеты у Чеськуй републіці Чеська статистична служба&nbsp;– 1.&nbsp;януара 2025<ref>[https://csu.gov.cz/produkty/population-of-municipalities-t4l3n8d2iw „Population of Municipalities - as at 1 January 2025“]. Český statistický úřad. 16.&nbsp;мая 2025.</ref> !№ !Назывка !Край !Населеня !№ !Назывка !Край !Населеня |- |1 |[[Прага]] |[[Празькый край|Празькый]] |1,397,880 |11 |[[Злін]] |[[Злинскый край|Злінськый]] |74,684 |- |2 |[[Бырно]] |Югоморавськый |402,739 |12 |[[Кладно]] |Стржедочеськый |69,664 |- |3 |[[Острава]] | |283,187 |13 |Гавіржов | |68,674 |- |4 |[[Пылзень]] |Пылзенськый |187,928 |14 |Мост |Устецькый |63,474 |- |5 |[[Ліберець]] |Ліберецькый |108,090 |15 |Опава | |55,109 |- |6 |[[Оломовц]] |Оломовцькый |103,063 |16 |[[Їглава]] |Высочіна |54,624 |- |7 |[[Чеські Будейовіці]] |Югочеськый |97,231 |17 |Фридек-Містек | |53,590 |- |8 |[[Градець Кралове]] | |94,311 |18 |Тепліці |Устецькый |50,912 |- |9 |[[Пардубіці]] |Пардубіцькый |92,319 |19 |[[Карловы Вары]] | |49,073 |- |10 |[[Усті над Лабем]] |Устецькый |90,866 |20 |Карвіна | |48,937 |} == Референції == {{Reflist|30em}} == Вонкашні удкликованя == * [https://www.vlada.cz/ Урядовый вебсайт] * [https://www.hrad.cz/ Президентськый вебсайт] * [https://www.senat.cz/index-eng.php Сенат] * [https://portal.gov.cz/ Портал державної адміністрації] * [https://www.visitczechia.com/ #VisitCzechia] – офіційный туристичный портал Чехії {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Країны Европы|Чесько]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны|Чесько]] [[Катеґорія:Чесько]] 3hexjdzasq73o67pjn4ebc0nu43fqbl 165448 165447 2026-05-19T15:56:09Z Flipdot 23893 /* Чехословакія */ 165448 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна | native_name = {{lang-cs|Česká republika}} | conventional_long_name = Чеська републіка | common_name = Чесько | image_flag = Flag of the Czech Republic.svg | image_coat = Coat of arms of the Czech Republic.svg | image_map = EU-Czechia.svg | national_anthem = <br/><small>[[Kde domov můj?]] („Де муй дум?“)</small><br/>[[Файл:Czech_anthem.ogg|center]] | official_languages = [[Чеськый язык|чеськый]] | ethnic_groups = | ethnic_groups_year = | capital = [[Прага]] | largest_city = capital | government_type = [[Парламентьска републіка]] | leader_title1 = [[Презідент]] | leader_title2 = | leader_name1 = [[Петр Павел]] | leader_name2 = | area_rank = 115 | area_magnitude = | area_km2 = 78866 | area_sq_mi = | percent_water = 2 | population_census = 10701777 | population_census_year = 2021 | population_census_rank = 86 | population_density_km2 = 135,3 | population_density_rank = 87 | GDP_PPP = $282,34 міліард | GDP_PPP_per_capita = $18985 | GDP_PPP_rank = 45 | GDP_PPP_year = 2021 | GDP_PPP_per_capita_rank = 38 | GDP_nominal = $282,34 міліард | GDP_nominal_rank = 45 | GDP_nominal_year = 2021 | GDP_nominal_per_capita = $18985<ref>Межинародный валутный фонд.</ref> | GDP_nominal_per_capita_rank = 38 | sovereignty_type = | Gini = | Gini_rank = | Gini_year = | Gini_category = | HDI = {{increase}} 0,891 | HDI_rank = 35 | HDI_year = 2021 | HDI_category = <span style="color:#090;">дужый высокый</span> | currency = [[Чеська коруна|Коруна]] (kč) | currency_code = CZK | country_code = | time_zone = СЕТ | utc_offset = +1 | time_zone_DST = СЕЛЧ | utc_offset_DST = +2 | demonym = | drives_on = правый | cctld = [[.cz]] | calling_code = +420 | footnotes = }} '''Че́хія''',<ref>{{cite web |title=the Czech Republic |url=https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230616122308/https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |archive-date=16 June 2023 |access-date=28 November 2023 |publisher=The United Nations Terminology Database }}</ref> '''Че́сько''' ({{lang-cs|Česko}}), '''Че́хы''', офіціалнов назвов '''Че́ська республіка''' вадь курто '''ЧР''' ({{lang-cs|Česká republika}}, ''{{Lang|cs|ČR}}'', {{IPA2|ˈtʃɛskaː ˈrɛpublɪka}}),<ref>{{cite web |url=https://style-guide.europa.eu/en/content/-/isg/topic?identifier=7.1.1-designations-and-abbreviations |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230412222619/http://publications.europa.eu/code/en/en-370100.htm |archive-date=12 April 2023 |title=Publications Office — Interinstitutional style guide — 7.1. Countries — 7.1.1. Designations and abbreviations to use |publisher=Publications Office |access-date=8 October 2024 }}</ref> історично ай '''Боге́мія'''<ref>{{cite web |last1=Šitler |first1=Jiří |date=12 July 2016 |title=From Bohemia to Czechia |url=https://english.radio.cz/bohemia-czechia-8220362 |access-date=1 June 2021 |website=Czech Radio |author-link=Jiří Šitler }}</ref> вто [[держава]] без выхода до моря в централнуй [[Европа|Европі]], член [[Европска унія|Европської унії]] уд&nbsp;року&nbsp;2004, котра має гатары з [[Австрія|Австрійов]] на [[юг]]у, [[Німещина|Німещинов]] на [[запад]]і, [[Польща|Польщов]] на [[сѣверовосток|сіверовостоку]] тай [[Словакія|Словакійов]] на [[юговосток]]у.<ref>{{cite web |title=Information about the Czech Republic |url=http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |website=Czech Foreign Ministry |access-date=25 March 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160403192723/http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |archive-date=3 April 2016 |url-status=live }}</ref> У Чеськуй републіці офіціалнов валутов є [[чеська коруна]]; головным варошом є [[Прага]]. Кроме неї сут великі вароші ги [[Бырно]], [[Острава]], [[Пылзень]] и [[Ліберець]]. Чехія має береговатый ландшафт и площу в 78,871&nbsp;км² из головно помірным контіненталным и океанічным [[Клімат|кліматом]]. Чеська републіка є унітарнов парламентарнов републіков из продвинутов, высокодоходнов соціалнов торговов економіков. Чехія ся держит европської соціалної моделі, має задарьну медіціну тай часточно понукат задарьноє університетськоє школованя. У Індексови людського розвою Чехія має 32.&nbsp;місто. Чеська републіка&nbsp;— член [[Орґанізація споєных націй|Орґанізації споєных націй]], [[НАТО|Орґанізації Сіверноатлантичного договора]], Европської унії, Орґанізації економічного спувробутництва и розвою, [[ОБСЕ]], [[Рада Европы|Рады Европы]] тай [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]]. На юлій 2025.&nbsp;року президентом Чехії є [[Петр Павел]], премєрміністром&nbsp;— [[Петр Фяла]]. Чеськоє княжество было закладеноє у кунци 9.&nbsp;стороча пуд [[Велика Моравія|Великов Моравійов]]. Оно было формално признаноє ги [[імперськый став]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] у 1002.&nbsp;рокови тай стало корольством у 1198.<ref name="The Path">{{cite web |url=http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |title=The Path of Czech Constitutionality |last1=Mlsna |first1=Petr |last2=Šlehofer |first2=F. |year=2010 |work=1st edition |publisher=Úřad Vlády České Republiky (The Office of the Government of the Czech Republic) |location=Praha |pages=10–11 |language=cs, en |archive-url=https://web.archive.org/web/20130116234802/http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |archive-date=16 January 2013 |url-status=live |access-date=31 October 2012 |last3=Urban |first3=D. }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |title=800 let Zlaté buly sicilské |last=Čumlivski |first=Denko |year=2012 |publisher=National Archives of the Czech Republic (Národní Archiv České Republiky) |language=cs |archive-url=https://web.archive.org/web/20121128035158/http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |archive-date=28 November 2012 |url-status=dead |access-date=31 October 2012 }}</ref> По битві Могача у 1526.&nbsp;році вшыткі землі Богемської короны были поступово інтеґровані до [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]]. Через почти стувку рокув протестантськоє повстаня стало причинов Тридцятьручної войны. Из розпадом Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році Коронні землі стали частьов [[Австрійска імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 19.&nbsp;стороча Чехія пруйшла індустріалізацію. По розпаді [[Австро-Мадярська імперія|Австро-Мадярської імперії]] по [[Перша світова война|Первуй світовуй войні]] бульша часть реґіона зайшла до [[Перша чехословацька републіка|Первої чехословацької републікы]] у 1918.&nbsp;році.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|title=Encyclopedia of the Cold War|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C&pg=PA76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Чехословакія была єдинов державов у централнуй и восточнуй Европі, котра ся обстала парламентарнов демократійов на вшыток меживоєнный період.<ref name="Ash0">Timothy Garton Ash ''[[iarchive:usesofadversitye0000gart h4f4|The Uses of Adversity]]'' Granta Books, 1991 {{ISBN|0-14-014038-7}} p. 60</ref> По Мінхенському договорі 1938.&nbsp;року [[Націштська Німещина]] окуповала чеські землі. У 1945.&nbsp;році Чехословакія ся удновила тай три рокы по тому стала комуністичнов державов Восточного блока по переворотови року&nbsp;1948. Провбы лібералізовати уряд и економіку ся гасили совєтськов інвазійов у крайину бігом [[Празька ярь|Празької яри]] 1968.&nbsp;року. У новемброви 1989, [[Боршоньова револуція]] поклала конець комуністичному правліньови тай удновила демократичный устрой. 31.&nbsp;децембра 1992.&nbsp;року Чехословакія ся мирно розпала, а єї державы-члены стали незалежными державами&nbsp;— Чеськов републіков и Словакійов. == Історія == === Правік === {{multiple image|align=right|total_width=320|direction=horizontal|image1=Vestonicka venuse edit.jpg|alt1=Керамічна скулптура|image2=The stone head of a Celt.jpg|alt2=Камінна скулптура|footer='''Зліва''': Венера з Долніх Вєстоніць, датована 29,000–25,000&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е., є майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>{{cite web |title=Oldest ceramic figurine |url=https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/682622-oldest-ceramic-figurine |publisher=Guinness World Records |access-date=20 May 2024}}</ref><br />'''Справа''': камінна голова келта из Мшецькых Жегровіць є майціннов келтськов скулптуров у Европі, датує ся 3.&nbsp;сторочом&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е.<ref>{{cite news |title=Hlava Kelta z Mšeckých Žehrovic – nejcennější keltská plastika v Evropě |url=https://www.kudyznudy.cz/ceska-nej/historicke/hlava-kelta-z-mseckych-zehrovic-nejcennejsi-keltsk |access-date=20 May 2024 |publisher=Kudyznudy.cz/}}</ref>|caption1=|caption2=}} Археолоґічні находкы указувут на вто, ож територія днешньої Чехії была заселена уд [[Палеоліт|палеоліта]]. У сьому реґіоні найшли были, наприклад, керамічну фіґурку, Венеру з Долніх Вєстоніць, датовану дас&nbsp;29,000–25,000.&nbsp;роками&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.,<ref>{{Cite journal|date=24 December 2013|title=Fingerprint on the venus of Dolní Vestonice I|journal=Anthropologie|volume=40|issue=2|url=https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|access-date=7 April 2025|archive-url=https://web.archive.org/web/20131224110818/https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|archive-date=24 December 2013}}</ref> котра ся держит майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>Pamela B. Vandiver, Olga Soffer, Bohuslav Klima and Jiři Svoboda, "The Origins of Ceramic Technology at Dolni Věstonice, Czechoslovakia", ''Science'', New Series, '''246''', No. 4933 (24 November 1989: pp. 1002–1008)</ref> У класичну епоху, позад [[Келты|келтськых]] міґрацій 3.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., Богемія ся стала асоційовати из племньом [[Бої (племня)|боюв]].<ref name="Rankin2002">{{cite book|first=David|last=Rankin|title=Celts and the Classical World|url=https://books.google.com/books?id=6oqFAgAAQBAJ&pg=PA16|date=2002|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-74722-1|page=16}}</ref> Бої заклали были [[опідум]] недалеко уд сучасної Прагы.<ref name="(Firm)1997">{{cite book|author=Kartografie Praha (Firm)|title=Praha, plán města|year=1997|publisher=Kartografie Praha|isbn=978-80-7011-468-1|page=17}}</ref> Май пак, у 1.&nbsp;сторочови, там ся заселили ґерманські племена [[Маркоманы|маркоманув]] и [[Квады|квадув]].<ref name="Salvia2007">{{cite book|author=Vasco La Salvia|title=Iron Making During the Migration Period: The Case of the Lombards|year=2007|publisher=Archaeopress|isbn=978-1-4073-0159-4|page=43}}</ref> [[Славяне|Словяне]] из реґіона [[Чорноє море|Чорного моря]] тай [[Карпаты|Карпат]] тоже ся селили у реґіонови, їхня міґрація ся мотивовала інвазійов народув из Сібіра тай [[Гуны|гунув]], [[Авары|аварув]], [[Булґары (племня)|булґарув]] и [[Мадяре (племня)|мадярув]].<ref name="Agnew2004">{{cite book|author=Hugh LeCaine Agnew|title=The Czechs and the Lands of the Bohemian Crown|url=https://books.google.com/books?id=Db76shTEM60C&pg=PT37|year=2004|publisher=Hoover Press|isbn=978-0-8179-4492-6|page=37}}</ref><ref name="HahnNadel2014">{{cite book|first1=Sylvia|last1=Hahn|first2=Stanley|last2=Nadel|title=Asian Migrants in Europe: Transcultural Connections|url=https://books.google.com/books?id=Zwq9BAAAQBAJ&pg=PA7|year=2014|publisher=V&R unipress GmbH|isbn=978-3-8471-0254-0|pages=7–8}}</ref> У 6.&nbsp;сторочу гуны ся сунули дале на запад у Богемію, Мораву и часті днешньых Австрії тай Німещины.<ref name="HahnNadel2014" /> Бігом 7.&nbsp;стороча франкськый торговець [[Само]], пудпорувучи словян у їхнюй борьбі против осілых недалеко аварув, став правительом першої задокументованої словянської державы у централнуй Европі&nbsp;— [[Імперія Сама|Імперії Сама]].<ref>''Lexikon des Mittelalters''. Verlag J.B. Metzler, Vol. 7, cols 1342-1343</ref> У 8.&nbsp;сторочі ся появила Велика Морава, контрольована династійов [[Мойміровці|Мойміровцюв]],<ref name="Champion2005">{{cite book|first=Tim|last=Champion|title=Centre and Periphery: Comparative Studies in Archaeology|url=https://books.google.com/books?id=mZ2IAgAAQBAJ&pg=PA233|year=2005|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-80679-9|page=233}}</ref> котра была у свому пікови у 9.&nbsp;сторочови бігом правліня [[Сятополк I. (Морава)|Сятополка&nbsp;I.&nbsp;Моравського]], удбивавучи ся уд влива франкув. Велика Морава была охрещена, у тум числі позад бізантійськых місій [[Кирил и Мефодій|Кирила и Мефодія]].<ref>{{Cite web |title=Svatopluk {{!}} prince of Moravia {{!}} Britannica |url=https://www.britannica.com/biography/Svatopluk |access-date=7 April 2025 |website=www.britannica.com |language=en }}</ref> === Богемія === {{ГоловнаСтатя|Богемія}} [[File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|ліворуч|міні|Корона Богемії удну [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] (1600). Чеські землі были частьов Імперії у 1002–1806.&nbsp;роках, а Прага была імперськов резиденційов у 1346–1437 и 1583–1611.]] [[Богемські племена]] ся представляли многыми герцоґами; централізованоє [[Богемськоє княжство]] ся появило у другуй половині 9.&nbsp;стороча вдяку [[Пржемысловці|дому Пржемысловцюв]]. Уд 1002. по&nbsp;1806.&nbsp;рук Богемія была [[Імперськый став|імперськым ставом]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]].<ref name="PánekTůma2019">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA76|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=76}}</ref> У 1212.&nbsp;рокови [[Пржемысл Отакар I.|Пржемысл Отакар&nbsp;I.]]&nbsp;утягнув уд імператора [[Золота сицилська була|Золоту сицилську булу]], пудтвержувучу корольськый статус Отакара и його наслідникув; Богемськоє княжство ся так пудняло у статусови до корольства.<ref name="PánekTůma2019b">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA111|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=111}}</ref> Німецькі іміґранты ся поселили у богемськуй периферії у 13.&nbsp;сторочови.<ref name="PánekTůma2019c">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA237|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=237}}</ref> [[Монґолська імперія|Монґолы]] бігом [[Монґолська інвазія до Европы|свої інвазії до Европы]] доходили до Моравы, айбо были розбиті пуд [[Оломовц|Оломовцом]].<ref>{{cite book|last1=Grousset|first1=René|title=The Empire of the Steppes|date=1970|publisher=Rutgers University Press|isbn=978-0-8135-1304-1|page=[https://archive.org/details/empireofsteppes00grou/page/266 266]|url=https://archive.org/details/empireofsteppes00grou|url-access=registration|access-date=26 August 2017}}</ref> По серії династійных воєн, богемськый престол добыв [[Луксембурґськый дум]].<ref>{{cite web |url=http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |title=Václav II. český král |work=panovnici.cz |access-date=31 October 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110907142314/http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |archive-date=7 September 2011 |url-status=live }}</ref> У другуй половині 14.&nbsp;столітя ся зачали [[Богемська реформація|провбы реформовати церьков у Богемії]]. Послідовникы [[Ян Гус|Яна Гуса]] ся удсторонили уд подаякых практик [[Католицька церьков|Католицької церьквы]] и бігом Гуситськых воєн 1419–1434.&nbsp;рокув побідили пять хрестовых походув, орґанізованых против них імператором Сященої римської імперії Сіґізмундом. Бігом слідувучых двох сторочув 90% населеня Богемії и Моравы ся держали за [[Гуситы|гуситув]]. Паціфішта Петр Хелчіцькый у середині 15.&nbsp;стороча вдухновив кываня Братерської єдноты, котра ся домак удкапчала уд римокатолицької церьквы.<ref>{{cite web |url=http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |title=Mentor and precursor of the Reformation |access-date=29 April 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160404211907/http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |archive-date=4 April 2016 |url-status=dead }}</ref> 21.&nbsp;децембра 1421.&nbsp;року [[Ян Жіжка]], успішный воєвода и найманець, повюг своє войсько у [[Битка пуд Кутнов Горов|Битку пуд Кутнов Горов]] (Кутенберґом), котра ся кунчила побідов гуситув. И доныні го честувут як націоналного героя. [[File:Husité_-_Jenský_kodex.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Husit%C3%A9_-_Jensk%C3%BD_kodex.jpg|альт=Painting of battle between mounted knights|міні|Битка межи [[Гуситы|гуситами]] тай [[Хрестові походы|хрестоносцями]] бігом [[Гуситські войны|Гуситськых воєн]]; Єнськый кодекс, 15.&nbsp;стороча]] Уд року 1526 власть над Богемійов чим май дале, тым май концентровали [[Габсбурґы]]. Межи 1583. и&nbsp;1611.&nbsp;роками Прага была офіційнов резиденційов імператора Сященої римської імперії Рудолфа&nbsp;II. и його двора. [[Празька дефенестрація]] 1618.&nbsp;року тай далшоє Богемськоє повстаня против Габсбурґув означили зачаток [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]]. У 1620.&nbsp;році повстаня у Богемії было задусеноє бігом [[Битка пуд Білов Горов|биткы пуд Білов Горов]]. Лідеры повстаня были [[Згуба на Старомнєстськуй площи|згублені у&nbsp;році&nbsp;1621]]. Шляхта и протестантськый середньый клас мусіли авадь перейти у [[католицизм]], авадь лишити крайину.<ref>{{cite web |title=Protestantism in Bohemia and Moravia (Czech Republic) |url=http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |website=Virtual Museum of Protestantism |access-date=25 May 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151015211407/http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |archive-date=15 October 2015 |url-status=live }}</ref> Період уд 1620.&nbsp;року по другу половину 18.&nbsp;стороча дустала назывку „Темных часув“. Бігом Тридцятьручної войны обывательство чеськых земель упало на третину позад кіряня протестантув тай войны, хворот и голоду.<ref>Oskar Krejčí, Martin C. Styan, Ústav politických vied SAV. (2005). ''[https://books.google.com/books?id=38ciAe4J4VMC Geopolitics of the Central European region: the view from Prague and Bratislava]''. p.293. {{ISBN|80-224-0852-2}}</ref> Габсбурґы заказовали вшыткі християнські деномінації кромі католицизма.<ref>{{cite web |url=http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |title=RP's History Online – Habsburgs |publisher=Archiv.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110717233917/http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |archive-date=17 July 2011 |url-status=dead }}</ref> Розквіт барокової културы указує двоякость сього історичного періода. [[Османська імперія]] и [[Крымськоє ханство]] напали на Мораву у 1663.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=j08L5xLOQKwC&pg=PA557 History of the Mongols from the 9th to the 19th Century. Part 2. The So-Called Tartars of Russia and Central Asia. Division 1]''". Henry Hoyle Howorth. p.557. {{ISBN|1-4021-7772-0}}</ref> У 1679–1680 чеськыми землями пруйшли [[Велика віденська чума]] и [[Кмѣть|кметськоє]] повстаня.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=FzQ9AAAAIAAJ&pg=PA494 The new Cambridge modern history: The ascendancy of France, 1648–88]''". Francis Ludwig Carsten (1979). p.494. {{ISBN|0-521-04544-4}}</ref> [[File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|ліворуч|міні|[[Празька дефенестрація|Празька дефенестрація 1618]] означила зачаток [[Богемськоє повстаня|Богемського повстаня]] против [[Габсбурґы|Габсбурґув]] и першый етап [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]].]] Позад голодув ся ставали селянські повстаня.<ref>"''The Cambridge economic history of Europe: The economic organization of early modern Europe''". E. E. Rich, C. H. Wilson, M. M. Postan (1977). p.614. {{ISBN|0-521-08710-4}}</ref> Кметьство было скасованоє помежи роками 1781 и 1848. Дакулько битв [[Наполеонувські войны|Наполеонувськых воєн]] ся стали на території днешньої Чехії. Падіня Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році привело д деґрадації політичного ставу Богемії, котра стратила свою позицію імперського [[Курфірт|курфірта]] и свою політичну репрезентацію у [[Імперськый сейм (Сящена римська імперія)|імперському сеймови]] (райхстаґови).<ref>{{cite journal|last1=Hlavačka|first1=Milan|title=Formování moderního českého národa 1815–1914|journal=Historický Obzor|date=2009|volume=20|issue=9/10|page=195|language=cs}}</ref> Богемські землі стали частьов [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 18. и&nbsp;19.&nbsp;стороч набирало обороты [[Чеськоє націоналноє удроджіня]] з цільов удродити [[чеськый язык]], културу и націоналну ідентичность. Револуція 1848.&nbsp;року в Празі, котра ся цілила на лібералні реформы тай автономію Богемської короны удну Австрійської імперії, была придусена.<ref name="auto">{{cite book|editor1-last=Cole|editor1-first=Laurence|editor2-last=Unowsky|editor2-first=David|title=The Limits of Loyalty: Imperial Symbolism, Popular Allegiances, and State Patriotism in the Late Habsburg Monarchy|publisher=Berghahn Books|location=New York, Oxford|url=http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|access-date=24 May 2015|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150525013421/http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|archive-date=25 May 2015}}</ref> Попри надії на поступкы про Богемію, імператор [[Франц Йозеф I.|Франц Йозеф&nbsp;I.]]&nbsp;пушов на компроміс лиш из Мадярщинов. Австро-Мадярськый компроміс 1867.&nbsp;року и нереалізована коронація Франца Йозефа корольом Богемії стали розчарованьом про дакотрых чеськых політикув.<ref name="auto" /> Богемські коронні землі стали частьов так названої [[Ціслейтанія|Ціслейтанії]]. Чеські соціал-демократы и проґресивні політикы зачали борьбу за [[общоє убиранковоє право]]. Перші убиранкы з правом голоса про вшыткых чоловікув ся справили у&nbsp;році&nbsp;1907.<ref>{{cite web |date=29 February 2020 |title=Františka Plamínková: the feminist suffragette who ensured Czechoslovakia's Constitution of 1920 lived up to the principle of equality |url=https://english.radio.cz/frantiska-plaminkova-feminist-suffragette-who-ensured-czechoslovakias-8106811 |access-date=5 January 2021 |website=Radio Prague International }}</ref> === Чехословакія === {{ГоловнаСтатя|Чехословакія}} [[File:Czechoslovakia_I.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Czechoslovakia_I.png|альт=|міні|[[Перша чехословацька республіка]] чинила 27% населеня даколишньої Австро-Мадярщины и почти 80% єї індустрії.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107.">Stephen J. Lee. ''Aspects of European History 1789–1980''. Page 107. Chapter "Austria-Hungary and the successor states". [[Рутледж|Routledge]]. 28 January 2008.</ref>]] ==== Перша чехословацька республіка ==== {{ГоловнаСтатя|Перша чехословацька республіка}} У 1918.&nbsp;році, бігом падіня [[Габсбурґська монархія|Габсбурґської монархії]] по [[Перша світова война|Першуй світовуй войні]] была вытворена незалежна [[Чехословацька республіка]] на чолі из [[Томаш Ґарріґ Масарик|Томашом Ґарріґом Масариком]], котра ся прикапчала ид Союзным силам.<ref>Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue – vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, {{ISBN|978-80-87173-47-3}}, pages 22–81, 85–86, 111–112, 124–125, 128, 129, 132, 140–148, 184–209.</ref> Ся нова держава інкорпоровала Богемську корону.<ref>{{cite web |title=Tab. 3 Národnost československých státních příslušníků podle žup a zemí k 15 February 1921 |url=http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/$File/tab3_21.pdf |publisher=Czech Statistical Office |language=cs |access-date=2 June 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070605105429/http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/%24File/tab3_21.pdf |archive-date=5 June 2007 |url-status=dead }}</ref> [[Перша чехословацька республіка]] чинила лиш 27% обывательства бывшої Австро-Мадярщины, айбо унаслідовала почти 80% єї індустрії, што позволило юй конкуровати з западными індустріалными державами.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107." /> У 1929.&nbsp;році, рувнявучи з 1913, [[грубый домашньый продукт]] (ГДП) державы ся увеличив на 52%, а індустріалноє выробництво&nbsp;— на 41%. У 1938 Чехословакія мала 10.&nbsp;місто у світовум індустріалнум выробництві.<ref>{{cite web |date=21 August 1968 |title=Ekonomika ČSSR v letech padesátých a šedesátých |trans-title=The economy of the Czechoslovak Socialist Republic in the 1950s and 1960s |url=http://www.blisty.cz/art/59458.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707063441/http://www.blisty.cz/art/59458.html |archive-date=7 July 2014 |access-date=14 May 2014 |publisher=Blisty.cz }}</ref> Чехословакія біла єдинов крайинов централної и восточної Европы, котра ся лишила лібералнов демократійов бігом цілого меживоєнного періода.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C|title=Encyclopedia of the Cold War|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Хоть Перша чехословацька республіка и была унітарнов державов, она давала подаякі права меншинам, спомежи котрых были майвеликі [[Німці|німецька]] (23.6% у 1921), [[Мадяре|мадярська]] (5.6%), [[Русины|русинська]], [[Росіяне|російська]] и [[Украйинці|украйинська]] (3.5%).<ref>{{cite book|last=Rothenbacher|first=Franz|date=2002|title=The European Population 1850–1945|publisher=Palgrave Macmillan, London.|page=145|isbn=978-1-349-65611-0}}</ref> ==== Пудкарпатська Русь ==== {{ГоловнаСтатя|Пудкарпатська Русь}} [[File:Zabiełło,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Zabie%C5%82%C5%82o,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|міні|Мапа русинської автономії у Чехословацькуй державі, постановленої статьов&nbsp;№81 [[Версайськый мирный договор|Версайського мирного договора]] и пудтвержена [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменськым мирным договором]] (Jan Zabiełło 1920). Видко [[Чоп]], [[Мункач]] (Мукачово), [[Береґсас]] (Берегово), [[Довгоє]], [[Тісоуйлок]] (Вилок), [[Кірайгазо]] (Корольово), [[Хуст]].]] Подля Статі&nbsp;№53 [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменського мирного договора]] 10.&nbsp;септембра 1919 русины мали дустати автономію,<ref>{{cite web|url=http://www.austlii.edu.au/au/other/dfat/treaties/1920/3.html|title=Treaty of Peace between the Allied and Associated Powers and Austria; Protocol, Declaration and Special Declaration [1920] ATS 3|website=www.austlii.edu.au}}</ref> што ся пак реалізовало у даякуй мірі в чехословацькуй конституції. Попри вто, подакотрі права не были реалізовані; чехословацька власть заявляла, ож процес наданя автономії мав быти поступовым. Так представленя русинув у націоналнуй сфері было май малым ги ся надіяло. [[Пудкарпатська Русь]] у складі Чехословакії обсяговала території даколишньых комітатув [[Жупа Унґ|Унґ]], [[Жупа Берег|Береґ]], [[Жупа Уґоча|Уґоча]] и [[Жупа Мараморош|Мараморош]] и зайшла до складу Чехословакії по [[Паризька мирна конференція|Паризькуй мирнуй конференції]]. Подля чехословацької конституції 1920.&nbsp;року реґіон быв офіційно названый Пудкарпатськов Русьов ({{Lang-cs|Podkarpatská Rus}}). Вопрос популарности прикапчаня Пудкарпатя ид Чехословакії дискусійный; знає ся май набізувно, ож місному бывательство май важно было не ид котруй державі ся капчати, а автономія у єї складі. По процесови [[Мадяризація|мадяризації]] русины не хотіли ся лишати пуд мадярськов властьов и тяжіли д самоврядности.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}}</ref> У 1920.&nbsp;році реґіон ся хосновав ги транспортный узол про переміщеня зброї тай амуніції про антисовєтськых полякув, котрі участвовали у Польсько-совєтськуй войні на сівері, а локалні комунішты саботовали поїзды тай пробовали помочи совєтськуй стороні.<ref>Illés, op.cit., refers to local Communists lighting fires on Carpathian peaks, which they hoped would show the way to Budyonny's Red Cavalry</ref> Бігом и по войні многі [[Украйинськый націоналізм|украйинські націоналішты]] з восточної [[Галичина|Галичины]], котрі ся опирали як польському, так и совєтському правліньови, утікнули у Пудкарпатську Русь.<ref>{{Cite book|last=Steiner|first=Zara|title=The lights that failed : European international history, 1919–1933|date=2005|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0191518812|location=Oxford|oclc=86068902}}</ref> 20.&nbsp;апріля 1920.&nbsp;року Масарик призначив быв [[Ґриґорій Жаткович|Ґриґорія Жатковича]] ґубернатором реґіона. Жаткович подав в удставку 17.&nbsp;апріля 1921, и вернув ся ид своюй юріштськуй практиці у [[Пітсбурґ|Пітсбурґови]], [[Пенсілванія]], у [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатах Америкы]]. Причинов про такоє рішеня было незадоволеня гатарами з Словакійов.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}} p. 223</ref> ==== Мінхенськый договор, Друга чехословацька республіка и німецька окупація ==== : ''Никайте ай: [[Друга світова война]], [[Мінхенськый договор]]'' [[File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|ліворуч|міні|Чехословацькі пілоты [[310. ескадра Корольськых воздушных сил|310.&nbsp;ескадры Корольськых воздушных сил]] бігом [[Битва за Британію|битвы за Британію]] в 1940]] Западна Чехословакія была окупована [[Націштська Німещина|Націштськов Німещинов]], котра поклала бульшу часть реґіона у [[Протекторат Богемія и Моравія]]. Протекторат быв уголошеный частьов Третього райха, а його президент и премєрміністер были пудпорядковані Націштськуй Німещині тай [[Райхспротектор|райхспротектору]]. У Терезіні, на сівер уд [[Прага|Прагы]], быв розміщеный [[Концентраційный лаґер Терезін|націштськый концентраційный лаґер Терезін]] (Терезієнштадт, {{Lang-de|Theresienstadt}}). Бульшина жыдув у Протектораті были забиті у [[Націштські концентраційні лаґры|націштськых концентраційных лаґрах]]. „<nowiki/>[[Ґенералплан Ост]]<nowiki/>“ ({{Lang-de|Generalplan Ost}}) постановляв выгубліня, укіряня, [[Ґерманізація|ґерманізацію]] вадь узятя у рабство бульшины вадь ушыткых чехув, обы услободити місто про німцюв.<ref>Chad Bryant (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), pp 104–178. [[Тімоті Снайдер|Snyder, Timothy]] (2010). ''[https://books.google.com/books?id=ks0WBQAAQBAJ&pg=PA160 Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin]''. Basic Books. p. 160. {{ISBN|0465002390}}</ref> За чехословацькый опур націштськуй окупації націшты чинили против них [[Німецькі воєнні злочины|воєнні злочины]]. Німецька окупація ся кунчила 9.&nbsp;мая 1945.&nbsp;року из приходом совєтської и америцької армій и [[Празькоє повстаня|Празькым повстаньом]].<ref>"''[https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409 A Companion to Russian History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150906054042/https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409|date=6 September 2015}}''". Abbott Gleason (2009). Wiley-Blackwell. p.409. {{ISBN|1-4051-3560-3}}</ref> Бульшина німецькоязычных бывателюв Чехословакії были [[Укіряня німцюв из Чехословакії|насилу укіряні]] из крайины, раз у резултаті місных актув насилства, а пак пуд еґідов „орґанізованої передачі“, пудтверженої Совєтськым союзом, США и Великов Британійов на Потсдамськуй конференції.<ref>Chad Bryant (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), 208–252.</ref> ==== Третя и четверта чехословацькі республікы ==== {{ГоловнаСтатя|Чехословакія}}[[File:Praga_11.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Praga_11.jpg|міні|Прага бігом [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазії Варшавського пакта]] 1968.&nbsp;року.]] На убиранках 1946.&nbsp;року Комуністична партія Чехословакії набрала 38% голосув<ref>F. Čapka: [http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html Dějiny zemí Koruny české v datech] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080620225613/http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html|date=20 June 2008}}. XII. Od lidově demokratického po socialistické Československo – pokračování. Libri.cz</ref> и стала майвеликов у чехословацькум парламенті, сформовала коаліцію з другыми партіями тай конзолідовала власть. У 1948 став ся [[Чехословацькый переворот 1948|переворот]], и быв исформованый єднопартійный уряд. На слідувучый 41&nbsp;рук (1948–1989) чехословацька комуніштська держава пудпорядкововала ся економічным и політичным рисам [[Восточный блок|Восточного блока]].<ref>{{cite news|title=Czech schools revisit communism|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|url-status=live|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140804202643/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|archive-date=4 August 2014}}</ref> Куртый період політичної лібералізації бігом [[Празька ярь|Празької яри]] быв спертый [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазійов Варшавського пакта до Чехословакії в 1968.&nbsp;році]], котра пуджывила неґативноє удношіня ид авторитарному комунізму у межинароднум комуністичнум кываню и стимуловала популарность [[Еврокомунізм|еврокомунізма]] на Западі; у Чехословакії ся зачав репресивный [[Нормалізація (Чехословакія)|період нормалізації]], котрый ся продержав до [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]] 1989.&nbsp;року.<ref>{{cite web |last1=Jones |first1=Gwen |title=“Do Friends Come to Visit with Tanks?” – Reactions to the 1968 Invasion of Czechoslovakia, 55 Years Later |url=https://www.archivum.org/entries/blog/do-friends-come-to-visit-with-tanks---reactions-to-the-1968-invasion-of-czechoslovakia-55-yea |website=Blinken OSA Archivum |access-date=4 April 2026 |language=en |date=18 August 2023 }}</ref> === Чеська республіка === [[File:Václav_Havel_cut_out.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:V%C3%A1clav_Havel_cut_out.jpg|міні|[[Вацлав Гавел]], єден из майважных челядникув у чеськуй історії 20.&nbsp;стороча&nbsp;— лідер [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]], послідньый президент Чехословакії и першый президент Чеської республікы.]] У новембрі 1989.&nbsp;року Чехословакія зась стала лібералнов демократійов через [[Боршоньова револуція|Боршоньову револуцію]]. Айбо словацькі націоналні настрої ся інтензифіковали, што у тум числі ся проявило в [[Дефісова война|Дефісовуй войні]], и 31.&nbsp;децембра 1992 держава ся мирно розділила на незалежні крайины: Чехію и [[Словакія|Словакію]]. Уд 1990.&nbsp;року обідві державы пруйшли економічні реформы тай [[Приватизація|приватизації]] з цільов вытворіня [[Торгова економіка|торгової економікы]]. Процес быв бульшинов успішный: у 2006.&nbsp;році [[Світовый банк]] узнав Чехію „розвинутов державов“,<ref name="worldbank06">{{cite web |url=http://www.radio.cz/en/article/76314 |title=World Bank Marks Czech Republic's Graduation to 'Developed' Status |last=Velinger |first=Jan |date=28 February 2006 |publisher=Radio Prague |archive-url=https://web.archive.org/web/20080112081601/http://www.radio.cz/en/article/76314 |archive-date=12 January 2008 |url-status=live |access-date=22 January 2007 }}</ref> а в 2009.&nbsp;році [[Індекс людського розвою]] призначив Чехії статус „дуже высокого людського розвою“.<ref name="hdi09">{{cite web |url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |title=Human Development Report 2009 |work=UNDP.org |date=January 2009 |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091122115116/http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |archive-date=22 November 2009 |url-status=live }}</ref> Уд 1991.&nbsp;року Чеська республіка, раз ги часть Чехословакії, а пак уд 1993 и як окрема держава, стала членом [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]], а уд 1995.&nbsp;року&nbsp;— [[Орґанізація про економічну спувпрацю и розвуй|Орґанізації про економічну спувпрацю и розвуй]]. Чехія ся прикапчала ид [[НАТО]] 12.&nbsp;марця 1999 и стала членом [[Европська унія|Европської унії]] 1.&nbsp;мая 2004. 21.&nbsp;децембра 2007.&nbsp;року Чехія ся закапчала у [[Шенґенська зона|Шенґенську зону]].<ref>{{Cite web |url=https://factsmaps.com/eu-nato-schengen-eurozone-member-states-in-europe/ |title=EU, NATO, Schengen and Eurozone member states in Europe |date=13 October 2018 }}</ref> До року 2017 уряд вела то центріштсько-ліва Чеська соціалнодемократична партія ({{Lang-cs|Sociální demokracie}}, ''{{Lang|cs|SOCDEM}}''), то центріштсько-права Громадянська демократична партія (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|ODS}}''). У октовбрі 2017 убиранкы уйграло популіштськоє кываня ''ANO&nbsp;2011'' пуд проводом другого майбогатого челядника в крайині, міліардера [[Андрей Бабіш|Андрея Бабіша]]; ANO узяли трираз май бульше голосув ги їхньый майблизкый конкурент, ODS.<ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-41708844|title=Czech election: Billionaire Babis wins by large margin|work=BBC News|date=21 October 2017}}</ref> У децембрі 2017 чеськый президент [[Мілош Земан]] призначив Андрея Бабіша новым премєрміністром.<ref>{{Cite web |url=https://www.dw.com/en/czech-billionaire-andrej-babis-named-new-prime-minister/a-41680019 |title=Czech billionaire Andrej Babis named new prime minister |date=6 December 2017 |website=[[Deutsche Welle]] }}</ref> На убиранках 2021.&nbsp;року ANO з малым удрывом пруйграли, премєрміністром став [[Петр Фяла]].<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Petr Fiala named new prime minister|date=28 November 2021|url=https://www.dw.com/en/czech-republic-petr-fiala-named-new-prime-minister/a-59960529|work=DW.COM}}</ref> Ун исклав урядову коаліцію аліанса SPOLU (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|Křesťanská a demokratická unie – Československá strana lidová (KDU-ČSL)}}'' тай ''{{Lang|cs|Tradice Odpovědnost Prosperita (TOP&nbsp;09)}}'') и аліанса Піратув и Старостув. У януарови 2023 ґенерал в удставці [[Петр Павел]] уйграв президентські убиранкы и став новым чеськым президентом на зміну Мілошу Земану.<ref>{{cite news|title=Retired general Petr Pavel wins election to become Czech president|url=https://www.euronews.com/2023/01/28/retired-general-petr-pavel-wins-election-to-become-czech-president|work=euronews|date=28 January 2023}}</ref> 24.&nbsp;фебруара 2022 Російська федерація зачала [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|повномасштабну войну против Украйины]]. Чехія дала притулок пув&nbsp;міліону украйинськых утіканцюв&nbsp;— майвеликоє число украйинськых утіканцюв на душу населеня у світі.<ref>{{cite web |title=Regional Refugee Response Plan for the Ukraine Situation – Inter-Agency Operational Update: Czech Republic, July – October 2022 |url=https://reliefweb.int/report/czechia/regional-refugee-response-plan-ukraine-situation-inter-agency-operational-update-czech-republic-july-october-2022 |website=reliefweb |date=17 November 2022 |publisher=UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs |access-date=25 February 2023 }}</ref><ref>{{cite web |last1=Field |first1=Matt |title=Ukraine is fighting on behalf of all democracies |url=https://www.gov.uk/government/news/ukraine-is-fighting-on-behalf-of-all-democracies |website=GOV.UK |publisher=Embassy of the United Kingdom, Prague |access-date=25 February 2023 }}</ref> У децембрі 2025.&nbsp;року Бабіш изась став премєрміністром,<ref>{{cite news|title=Czech billionaire Babis becomes PM with promise to cut ties to business empire|url=https://www.bbc.com/news/articles/c5yqvrewz45o|work=www.bbc.com|date=9 December 2025}}</ref> кой його популіштська партія ANO уйграла октовберські убиранкы у парламент.<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Billionaire populist Andrej Babis' party wins parliamentary election|url=https://www.bbc.com/news/articles/c62qezmr92lo|work=www.bbc.com|date=5 October 2025}}</ref> == Демоґрафія == Рождаємость у Чехії у 2020.&nbsp;році ся шацовала на 1.71&nbsp;дітины на жону, што є низше уд ґлобалного уровня удтворіня в&nbsp;2.1.<ref>{{cite web |url=https://www.czso.cz/csu/czso/ari/population-change-4-quarter-of-2015 |title=Population change – year 2015 |website=Population change – year 2015 }}</ref> Просіковый вік у Чехії є 43.3&nbsp;рокы.<ref>{{citation|url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/czechia/|title=Czechia|date=18 November 2021|work=The World Factbook}}</ref> Просікова довгота жывота у 2021 ся шацовала на 79.5&nbsp;рокув (76.55&nbsp;рокув про чоловікув, 82.61&nbsp;рокув про жун).<ref name="cia.gov">The World Factbook (CIA).</ref> Дас 77,000&nbsp;чоловік іміґрувут на Чехы кажджый рук.<ref>"[https://archive.today/20130217021757/http://groups.yahoo.com/group/scotch-irish/message/50884 Press: Number of foreigners in ČR up ten times since 1989]". Prague Monitor. 11 November 2009.</ref> [[Вєтнамці|Вєтнамські]] іміґранты яли ся селити у крайині бігом комуністичного періода, коли їх кликав ги робутникув чехословацькый уряд.<ref>{{Cite news|first=Coilin|last=O'Connor|url=http://www.radio.cz/en/article/91826|title=Is the Czech Republic's Vietnamese community finally starting to feel at home?|work=Czech Radio|date=29 May 2007|access-date=1 February 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080113225626/http://www.radio.cz/en/article/91826|archive-date=13 January 2008|url-status=live}}</ref> У 2009 на Чехах было дас 70,000&nbsp;вєтнамцюв.<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|title=Crisis Strands Vietnamese Workers in a Czech Limbo|work=The New York Times|date=6 June 2009|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140325032042/http://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|archive-date=25 March 2014|url-status=live|last1=Bilefsky|first1=Dan}}</ref> Многі из них рішили ся лишити у крайині навхтема.<ref>{{cite web |url=http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |title=Foreigners working in the Czech Republic |publisher=Ministry of Foreign Affairs |date=July 2006 |access-date=3 June 2009 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090603021134/http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |archive-date=3 June 2009 }}</ref> Подля резултатув списованя людности 2021.&nbsp;року бульшина населеня Чеської републікы сут [[чехы]] (57.3%), а за нима йдут: [[моравакы]] (3.4%), [[словакы]] (0.9%), [[украйинці]] (0.7%), [[вєтнамці]] (0.3%), [[полякы]] (0.3%), [[росіяне]] (0.2%), [[сілезці]] (0.1%) тай [[німці]] (0.1%). Ищи 4.0% вписали комбінацію из двох націоналностий (3.6% дали комбінацію из чеської и другої націоналности). Ґрафа „націоналность“ была у списованьови немусайна, того многі люде ї лишили незаповненов (31.6%). Подля шацовань, у Чехії жыют 250,000[[Ромове|&nbsp;ромув]] (циґан).<ref>{{cite web |url=http://romove.radio.cz/en/article/18158 |title=The History and Origin of the Roma |publisher=Romove.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100425230018/http://romove.radio.cz/en/article/18158 |archive-date=25 April 2010 |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite news|last=Green|first=Peter S.|url=https://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|title=British Immigration Aides Accused of Bias by Gypsies|work=The New York Times|date=5 August 2001|access-date=25 April 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20121111163549/http://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|archive-date=11 November 2012|url-status=live}}</ref> Польська меншина быват головно у реґіоні Транс-Олза.<ref>"[http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/ Jarosław Jot-Drużycki: Poles living in Zaolzie identify themselves better with Czechs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180426080011/http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/|date=26 April 2018}}". ''European Foundation of Human Rights.'' 3 September 2014.</ref> У Чехії у 2021.&nbsp;рокови жыли 658,564&nbsp;чужоземці<ref>{{cite news|title=R01 Cizinci v ČR v letech 2004 – 2021 (stav k 31. 12.)|url=https://www.czso.cz/documents/11292/27320905/c01R01_2021.pdf/3684c8ef-fc19-493e-8498-416697170c0a?version=1.0|access-date=21 March 2023|agency=Czech Statistical Office}}</ref> подля Чеської статистичної службы, майвеликі їх ґрупы тото украйинці (22%), словакы (22%), вєтнамці (12%), росіяне (7%) тай німці (4%). Бульшина чужоземного населеня быват у Празі (37.3%) тай Стржедочеськум крайови (13.2%).<ref>{{Cite book|title=Foreigners in the Czech Republic – 2017|publisher=Czech Statistical Office|year=2017|isbn=978-80-250-2781-3|location=Prague}}</ref> [[Жыде|Жыдувськоє]] обывательство Богемії и Моравії, котроє мало 118,000&nbsp;чоловік подля списованя 1930.&nbsp;року, было практично выгубленоє Націштськов Німещинов бігом [[Голокост|Голокоста]].<ref>{{cite web |url=http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |title=The Holocaust in Bohemia and Moravia |publisher=Ushmm.org |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090805153601/http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |archive-date=5 August 2009 |url-status=live }}</ref> У 2021.&nbsp;рокови у Чеськуй републіці жыло дас 3,900&nbsp;жыдув.<ref>{{cite web |url=https://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |title=The Virtual Jewish Library |access-date=13 September 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100621102211/http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |archive-date=21 June 2010 |url-status=live }}</ref> Експремєрміністер Чехії, Ян Фішер&nbsp;— юдаїшта.<ref>[https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537 PM Fischer visits Israel] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537|date=25 July 2009}}". Radio Prague. 22 July 2009.</ref> Націоналность бывателюв, котрі удповіли у списованьови 2021:<ref>{{cite web |title=První výsledky Sčítání 2021 |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-date=9 October 2022 |url-status=live |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref><ref>{{cite web |title=Všechny tabulky - sldb2021_pv_tabulky.xlsx |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176236044/sldb2021_pv_tabulky.xlsx |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref> {| class="wikitable" |+ !Націоналность !Частка |- |чехы |83.76% |- |моравакы |4.99% |- |чехы и моравакы |2.50% |- |словакы |1.33% |- |украйинці |1.08% |- |чехы и словакы |0.82% |- |вєтнамці |0.44% |- |полякы |0.37% |- |росіяне |0.35% |- |''другі'' |4.36% |} === Майвеликі вароші === {| class="wikitable" |+Майвеликі муніціпалітеты у Чеськуй републіці Чеська статистична служба&nbsp;– 1.&nbsp;януара 2025<ref>[https://csu.gov.cz/produkty/population-of-municipalities-t4l3n8d2iw „Population of Municipalities - as at 1 January 2025“]. Český statistický úřad. 16.&nbsp;мая 2025.</ref> !№ !Назывка !Край !Населеня !№ !Назывка !Край !Населеня |- |1 |[[Прага]] |[[Празькый край|Празькый]] |1,397,880 |11 |[[Злін]] |[[Злинскый край|Злінськый]] |74,684 |- |2 |[[Бырно]] |Югоморавськый |402,739 |12 |[[Кладно]] |Стржедочеськый |69,664 |- |3 |[[Острава]] | |283,187 |13 |Гавіржов | |68,674 |- |4 |[[Пылзень]] |Пылзенськый |187,928 |14 |Мост |Устецькый |63,474 |- |5 |[[Ліберець]] |Ліберецькый |108,090 |15 |Опава | |55,109 |- |6 |[[Оломовц]] |Оломовцькый |103,063 |16 |[[Їглава]] |Высочіна |54,624 |- |7 |[[Чеські Будейовіці]] |Югочеськый |97,231 |17 |Фридек-Містек | |53,590 |- |8 |[[Градець Кралове]] | |94,311 |18 |Тепліці |Устецькый |50,912 |- |9 |[[Пардубіці]] |Пардубіцькый |92,319 |19 |[[Карловы Вары]] | |49,073 |- |10 |[[Усті над Лабем]] |Устецькый |90,866 |20 |Карвіна | |48,937 |} == Референції == {{Reflist|30em}} == Вонкашні удкликованя == * [https://www.vlada.cz/ Урядовый вебсайт] * [https://www.hrad.cz/ Президентськый вебсайт] * [https://www.senat.cz/index-eng.php Сенат] * [https://portal.gov.cz/ Портал державної адміністрації] * [https://www.visitczechia.com/ #VisitCzechia] – офіційный туристичный портал Чехії {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Країны Европы|Чесько]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны|Чесько]] [[Катеґорія:Чесько]] p0gq7dwp2nnl5s5tiykxidjez1n5rqe 165466 165448 2026-05-19T16:49:26Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Чехія]] 165466 wikitext text/x-wiki #redirect [[Чехія]] nppny81ohinohu9phct14cjk4viss85 Вікіпедія:Портал комуніты 4 1701 165492 164849 2026-05-19T20:29:25Z Halajkovič 33393 /* "Філтер знеужываня" */ нова секція 165492 wikitext text/x-wiki {{Шаблона:Вікіпедія:Меню}} {{Шаблона:Вікіпедія:Портал комуніты}} __NEWSECTIONLINK__ <!-- Please, put your message below. --> == Feminism and Folklore 2026 starts soon == <div style="border:8px maroon ridge;padding:6px;"> [[File:Feminism and Folklore 2026 logo.svg|centre|550px|frameless]] ::<div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> ;Invitation to Organize Feminism and Folklore 2026 Dear Wiki Community, We are pleased to invite Wikimedia communities, affiliates, and independent contributors to organize the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026]]''' writing competition on your local Wikipedia. The international campaign will run from '''1 February to 31 March 2026''' and aims to improve coverage of feminism, women’s histories, gender-related topics, and folk culture across Wikipedia projects. ;About the Campaign '''Feminism and Folklore''' is a global writing initiative that complements the '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2026|Wiki Loves Folklore]]''' photography competition. While Wiki Loves Folklore focuses on visual documentation, this writing campaign addresses the '''gender gap on Wikipedia''' by improving encyclopedic content related to folk culture and marginalized voices. ;What Can Participants Write About? Communities can contribute by creating, expanding, or translating articles related to: * Folk festivals, rituals, and celebrations * Folk dances, music, and traditional performances * Women and queer figures in folklore * Women in mythology and oral traditions * Women warriors, witches, and witch-hunting narratives * Fairy tales, folk stories, and legends * Folk games, sports, and cultural practices Participants may work from curated article lists or generate new article suggestions using campaign tools. ;How to Sign Up as an Organizer Organizers are requested to complete the following steps to register their community: # Create a local project page on your wiki [[:m:Feminism and Folklore/Sample|(see sample)]] # Set up the campaign using the '''CampWiz''' tool # Prepare a local article list and clearly mention: #* Campaign timeline #* Local and international prizes # Request a site notice from local administrators [[:mr:Template:SN-FNF|(see sample)]] # Add your local project page and CampWiz link to the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta project page]]''' ;Campaign Tools The Wiki Loves Folklore Tech Team has introduced tools to support organizers and participants: * '''Article List Generator by Topic''' – Helps identify articles available on English Wikipedia but missing in your local language Wikipedia. The tool allows customized filters and provides downloadable article lists in CSV and wikitable formats. * '''CampWiz''' – Enables communities to manage writing campaigns effectively, including jury-based evaluation. This will be the third year CampWiz is officially used for Feminism and Folklore. Both tools are now available for use in the campaign. '''[https://tools.wikilovesfolklore.org/ Click here to access the tools]''' ;Learn More & Get Support For detailed information about rules, timelines, and prizes, please visit the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 project page]]'''. If you have any questions or need assistance, feel free to reach out via: * '''[[:m:Talk:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta talk page]]''' * Email us using details on the contact page. ;Join Us We look forward to your collaboration and coordination in making Feminism and Folklore 2026 a meaningful and impactful campaign for closing gender gaps and enriching folk culture content on Wikipedia. Thank you and best wishes, '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 International Team]]''' ---- ''Stay connected:'' [[File:B&W Facebook icon.png|link=https://www.facebook.com/feminismandfolklore/|30x30px]]&nbsp; [[File:B&W Twitter icon.png|link=https://twitter.com/wikifolklore|30x30px]] </div></div> == Invitation to Host Wiki Loves Folklore 2026 in Your Country == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]] Hello everyone, We are delighted to invite Wikimedia affiliates, user groups, and community organizations worldwide to participate in '''Wiki Loves Folklore 2026''', an international initiative dedicated to documenting and celebrating folk culture across the globe. ;About Wiki Loves Folklore '''Wiki Loves Folklore''' is an annual international photography competition hosted on Wikimedia Commons. The campaign runs from '''1 February to 31 March 2026''' and encourages photographers, cultural enthusiasts, and community members to contribute photographs that highlight: * Folk traditions and rituals * Cultural festivals and celebrations * Traditional attire and crafts * Performing arts, music, and dance * Everyday practices rooted in folk heritage Through this campaign, we aim to preserve and promote diverse folk cultures and make them freely accessible to the world. [[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026|Project page on Wikimedia Commons]] ; Host a Local Edition As we celebrate the '''eight edition''' of Wiki Loves Folklore, we warmly invite communities to organize a local edition in their country or region. Hosting a local campaign is a great opportunity to: * Increase visibility of your region’s folk culture * Engage new contributors in your community * Enrich Wikimedia Commons with high-quality cultural content '''[[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026/Organize|Sign up to organize]]:''' If your team prefers to organize the competition in ''either February or March only'', please feel free to let us know. If you are unable to organize, we encourage you to share this opportunity with other interested groups or organizations in your region. ;Get in Touch If you have any questions, need support, or would like to explore collaboration opportunities, please feel free to contact us via: * The project Talk pages * Email: '''support@wikilovesfolklore.org''' We are also happy to connect via an online meeting if your team would like to discuss planning or coordination in more detail. Warm regards, '''The Wiki Loves Folklore International Team''' </div> [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 14:21, 18 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Tiven2240@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/Wikipedia&oldid=29228188 --> == <span lang="ru" dir="ltr">Ежегодный пересмотр Универсального кодекса поведения и Руководства по правоприменению</span> == <div lang="ru" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> Пишу вам, чтобы сообщить о начале ежегодного пересмотра Универсального кодекса поведения (Universal Code of Conduct) и Руководства по его применению. Вы можете вносить предложения по изменениям до 9 февраля 2026 года. Это первый из нескольких этапов ежегодного пересмотра. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Дополнительную информацию и возможность присоединиться к обсуждению можно найти на странице UCoC в Мета-вики]]. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координационный комитет по Универсальному кодексу поведения]] (U4C) — это глобальная группа, деятельность которой направлена на обеспечение справедливого и последовательного применения Универсального кодекса поведения. Эта процедура ежегодного пересмотра была спланирована и реализована U4C. Получить дополнительную информацию и узнать об обязанностях U4C можно, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|ознакомившись с Уставом U4C]]. Пожалуйста, поделитесь этой информацией с другими участниками вашего сообщества там, где это уместно. — В сотрудничестве с U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|Обсуждение]])<section end="announcement-content" /> </div> 22:01, 19 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=29905753 --> == Join the sixth Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia! == <div lang="en" dir="ltr"> [[File:Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia 2026.png|right|250px|thumb|link=https://meta.wikimedia.org/wiki/Ukraine%27s_Cultural_Diplomacy_Month_2026|Join our campaign!]] {{int:please-translate}} Dear Wikipedians! [[:m:Special:MyLanguage/Wikimedia Ukraine|Wikimedia Ukraine]], in cooperation with the [[:en:Ministry of Foreign Affairs of Ukraine|MFA of Ukraine]] and [[:en:Ukrainian Institute|Ukrainian Institute]], has launched the sixth edition of writing challenge "'''[[:m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Ukraine's Cultural Diplomacy Month]]'''", which lasts from '''1st April''' until '''30th April 2026'''. The initiative aims to promote knowledge about Ukrainian culture abroad by creating and improving Wikipedia articles in multiple languages. This year marks the sixth edition of the campaign, which will focus on contemporary culture, making today’s artistic voices and practices more visible to international audiences. 🧩'''How to participate?''' Choose an article from the suggested list → Write an article in your language, or improve an existing one according to the rules → Add your contribution to the contest page and calculate your points → Win prizes and receive a certificate of participation → Become a promoter of truthful knowledge about Ukraine. 🧩'''[[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Check our main page for more information]]'''. '''If you are interested in coordinating long-term community engagement for the campaign and becoming a local ambassador, we would love to hear from you! Please let us know your interest.''' If not, then we encourage you to translate the [[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|landing page of the contest]] and [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MessageGroupStats?group=Centralnotice-tgroup-UCDM2026banner&messages=&language=en&x=D banner] into your own language. Also, we set up a [[:m:CentralNotice/Request/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|banner]] to notify users of the possibility to participate in this challenge! [[:m:User:OlesiaLukaniuk (WMUA)|OlesiaLukaniuk (WMUA)]] ([[:m:User talk:OlesiaLukaniuk (WMUA)|talk]]) 04:35, 1 April 2026 (UTC) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем OlesiaLukaniuk (WMUA)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:OlesiaLukaniuk_(WMUA)/list_of_wikis&oldid=28552112 --> == Request for comment (global AI policy) == <bdi lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Apologies for writing in English. {{int:Please-translate}} A [[:m:Requests for comment/Artificial intelligence policy|request for comment]] is currently being held to decide on a global AI policy. {{int:Feedback-thanks-title}} [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 02:58, 26 апріля 2026 (CEST) </bdi> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30424282 --> == "Філтер знеужываня" == Інтересно мі, як "[[Хоснователь:Філтер знеужываня|Філтер знеужываня]]" (а праві якым способом) здобыв права [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Шпеціална:Список_хоснователїв&group=sysop адміністратора], і то іщі із нуловым чіслом управ. Якый мать змысел бот, кедь од року 2018 не робить в общім ніч? Є то може лем наоко, жебы ся здало, же тота Вікіпедія мать хоць бы даякых адміністраторів? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 22:29, 19 мая 2026 (CEST) kdnmh4uyx2pegehclx1jp7d6oddgqy6 165493 165492 2026-05-19T21:00:31Z Flipdot 23893 /* "Філтер знеужываня" */ Відповідь 165493 wikitext text/x-wiki {{Шаблона:Вікіпедія:Меню}} {{Шаблона:Вікіпедія:Портал комуніты}} __NEWSECTIONLINK__ <!-- Please, put your message below. --> == Feminism and Folklore 2026 starts soon == <div style="border:8px maroon ridge;padding:6px;"> [[File:Feminism and Folklore 2026 logo.svg|centre|550px|frameless]] ::<div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> ;Invitation to Organize Feminism and Folklore 2026 Dear Wiki Community, We are pleased to invite Wikimedia communities, affiliates, and independent contributors to organize the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026]]''' writing competition on your local Wikipedia. The international campaign will run from '''1 February to 31 March 2026''' and aims to improve coverage of feminism, women’s histories, gender-related topics, and folk culture across Wikipedia projects. ;About the Campaign '''Feminism and Folklore''' is a global writing initiative that complements the '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2026|Wiki Loves Folklore]]''' photography competition. While Wiki Loves Folklore focuses on visual documentation, this writing campaign addresses the '''gender gap on Wikipedia''' by improving encyclopedic content related to folk culture and marginalized voices. ;What Can Participants Write About? Communities can contribute by creating, expanding, or translating articles related to: * Folk festivals, rituals, and celebrations * Folk dances, music, and traditional performances * Women and queer figures in folklore * Women in mythology and oral traditions * Women warriors, witches, and witch-hunting narratives * Fairy tales, folk stories, and legends * Folk games, sports, and cultural practices Participants may work from curated article lists or generate new article suggestions using campaign tools. ;How to Sign Up as an Organizer Organizers are requested to complete the following steps to register their community: # Create a local project page on your wiki [[:m:Feminism and Folklore/Sample|(see sample)]] # Set up the campaign using the '''CampWiz''' tool # Prepare a local article list and clearly mention: #* Campaign timeline #* Local and international prizes # Request a site notice from local administrators [[:mr:Template:SN-FNF|(see sample)]] # Add your local project page and CampWiz link to the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta project page]]''' ;Campaign Tools The Wiki Loves Folklore Tech Team has introduced tools to support organizers and participants: * '''Article List Generator by Topic''' – Helps identify articles available on English Wikipedia but missing in your local language Wikipedia. The tool allows customized filters and provides downloadable article lists in CSV and wikitable formats. * '''CampWiz''' – Enables communities to manage writing campaigns effectively, including jury-based evaluation. This will be the third year CampWiz is officially used for Feminism and Folklore. Both tools are now available for use in the campaign. '''[https://tools.wikilovesfolklore.org/ Click here to access the tools]''' ;Learn More & Get Support For detailed information about rules, timelines, and prizes, please visit the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 project page]]'''. If you have any questions or need assistance, feel free to reach out via: * '''[[:m:Talk:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta talk page]]''' * Email us using details on the contact page. ;Join Us We look forward to your collaboration and coordination in making Feminism and Folklore 2026 a meaningful and impactful campaign for closing gender gaps and enriching folk culture content on Wikipedia. Thank you and best wishes, '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 International Team]]''' ---- ''Stay connected:'' [[File:B&W Facebook icon.png|link=https://www.facebook.com/feminismandfolklore/|30x30px]]&nbsp; [[File:B&W Twitter icon.png|link=https://twitter.com/wikifolklore|30x30px]] </div></div> == Invitation to Host Wiki Loves Folklore 2026 in Your Country == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]] Hello everyone, We are delighted to invite Wikimedia affiliates, user groups, and community organizations worldwide to participate in '''Wiki Loves Folklore 2026''', an international initiative dedicated to documenting and celebrating folk culture across the globe. ;About Wiki Loves Folklore '''Wiki Loves Folklore''' is an annual international photography competition hosted on Wikimedia Commons. The campaign runs from '''1 February to 31 March 2026''' and encourages photographers, cultural enthusiasts, and community members to contribute photographs that highlight: * Folk traditions and rituals * Cultural festivals and celebrations * Traditional attire and crafts * Performing arts, music, and dance * Everyday practices rooted in folk heritage Through this campaign, we aim to preserve and promote diverse folk cultures and make them freely accessible to the world. [[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026|Project page on Wikimedia Commons]] ; Host a Local Edition As we celebrate the '''eight edition''' of Wiki Loves Folklore, we warmly invite communities to organize a local edition in their country or region. Hosting a local campaign is a great opportunity to: * Increase visibility of your region’s folk culture * Engage new contributors in your community * Enrich Wikimedia Commons with high-quality cultural content '''[[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026/Organize|Sign up to organize]]:''' If your team prefers to organize the competition in ''either February or March only'', please feel free to let us know. If you are unable to organize, we encourage you to share this opportunity with other interested groups or organizations in your region. ;Get in Touch If you have any questions, need support, or would like to explore collaboration opportunities, please feel free to contact us via: * The project Talk pages * Email: '''support@wikilovesfolklore.org''' We are also happy to connect via an online meeting if your team would like to discuss planning or coordination in more detail. Warm regards, '''The Wiki Loves Folklore International Team''' </div> [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 14:21, 18 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Tiven2240@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/Wikipedia&oldid=29228188 --> == <span lang="ru" dir="ltr">Ежегодный пересмотр Универсального кодекса поведения и Руководства по правоприменению</span> == <div lang="ru" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> Пишу вам, чтобы сообщить о начале ежегодного пересмотра Универсального кодекса поведения (Universal Code of Conduct) и Руководства по его применению. Вы можете вносить предложения по изменениям до 9 февраля 2026 года. Это первый из нескольких этапов ежегодного пересмотра. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Дополнительную информацию и возможность присоединиться к обсуждению можно найти на странице UCoC в Мета-вики]]. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координационный комитет по Универсальному кодексу поведения]] (U4C) — это глобальная группа, деятельность которой направлена на обеспечение справедливого и последовательного применения Универсального кодекса поведения. Эта процедура ежегодного пересмотра была спланирована и реализована U4C. Получить дополнительную информацию и узнать об обязанностях U4C можно, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|ознакомившись с Уставом U4C]]. Пожалуйста, поделитесь этой информацией с другими участниками вашего сообщества там, где это уместно. — В сотрудничестве с U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|Обсуждение]])<section end="announcement-content" /> </div> 22:01, 19 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=29905753 --> == Join the sixth Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia! == <div lang="en" dir="ltr"> [[File:Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia 2026.png|right|250px|thumb|link=https://meta.wikimedia.org/wiki/Ukraine%27s_Cultural_Diplomacy_Month_2026|Join our campaign!]] {{int:please-translate}} Dear Wikipedians! [[:m:Special:MyLanguage/Wikimedia Ukraine|Wikimedia Ukraine]], in cooperation with the [[:en:Ministry of Foreign Affairs of Ukraine|MFA of Ukraine]] and [[:en:Ukrainian Institute|Ukrainian Institute]], has launched the sixth edition of writing challenge "'''[[:m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Ukraine's Cultural Diplomacy Month]]'''", which lasts from '''1st April''' until '''30th April 2026'''. The initiative aims to promote knowledge about Ukrainian culture abroad by creating and improving Wikipedia articles in multiple languages. This year marks the sixth edition of the campaign, which will focus on contemporary culture, making today’s artistic voices and practices more visible to international audiences. 🧩'''How to participate?''' Choose an article from the suggested list → Write an article in your language, or improve an existing one according to the rules → Add your contribution to the contest page and calculate your points → Win prizes and receive a certificate of participation → Become a promoter of truthful knowledge about Ukraine. 🧩'''[[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Check our main page for more information]]'''. '''If you are interested in coordinating long-term community engagement for the campaign and becoming a local ambassador, we would love to hear from you! Please let us know your interest.''' If not, then we encourage you to translate the [[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|landing page of the contest]] and [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MessageGroupStats?group=Centralnotice-tgroup-UCDM2026banner&messages=&language=en&x=D banner] into your own language. Also, we set up a [[:m:CentralNotice/Request/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|banner]] to notify users of the possibility to participate in this challenge! [[:m:User:OlesiaLukaniuk (WMUA)|OlesiaLukaniuk (WMUA)]] ([[:m:User talk:OlesiaLukaniuk (WMUA)|talk]]) 04:35, 1 April 2026 (UTC) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем OlesiaLukaniuk (WMUA)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:OlesiaLukaniuk_(WMUA)/list_of_wikis&oldid=28552112 --> == Request for comment (global AI policy) == <bdi lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Apologies for writing in English. {{int:Please-translate}} A [[:m:Requests for comment/Artificial intelligence policy|request for comment]] is currently being held to decide on a global AI policy. {{int:Feedback-thanks-title}} [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 02:58, 26 апріля 2026 (CEST) </bdi> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30424282 --> == "Філтер знеужываня" == Інтересно мі, як "[[Хоснователь:Філтер знеужываня|Філтер знеужываня]]" (а праві якым способом) здобыв права [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Шпеціална:Список_хоснователїв&group=sysop адміністратора], і то іщі із нуловым чіслом управ. Якый мать змысел бот, кедь од року 2018 не робить в общім ніч? Є то може лем наоко, жебы ся здало, же тота Вікіпедія мать хоць бы даякых адміністраторів? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 22:29, 19 мая 2026 (CEST) :Тадь ото гибы системноє конто (на профільови так и пише) на автоматичну модерацію. Пуста сторунка внескув у нього видав зато, ож технічно бот не ревертит авадь редаґує дашто, а завертат редаґованя щи сперед тым, як они ся застосувут до даякої статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:00, 19 мая 2026 (CEST) b48ibeepieebij917631pfkklq6hmlm 165496 165493 2026-05-19T21:12:48Z Halajkovič 33393 /* "Філтер знеужываня" */ Відповідь 165496 wikitext text/x-wiki {{Шаблона:Вікіпедія:Меню}} {{Шаблона:Вікіпедія:Портал комуніты}} __NEWSECTIONLINK__ <!-- Please, put your message below. --> == Feminism and Folklore 2026 starts soon == <div style="border:8px maroon ridge;padding:6px;"> [[File:Feminism and Folklore 2026 logo.svg|centre|550px|frameless]] ::<div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> ;Invitation to Organize Feminism and Folklore 2026 Dear Wiki Community, We are pleased to invite Wikimedia communities, affiliates, and independent contributors to organize the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026]]''' writing competition on your local Wikipedia. The international campaign will run from '''1 February to 31 March 2026''' and aims to improve coverage of feminism, women’s histories, gender-related topics, and folk culture across Wikipedia projects. ;About the Campaign '''Feminism and Folklore''' is a global writing initiative that complements the '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2026|Wiki Loves Folklore]]''' photography competition. While Wiki Loves Folklore focuses on visual documentation, this writing campaign addresses the '''gender gap on Wikipedia''' by improving encyclopedic content related to folk culture and marginalized voices. ;What Can Participants Write About? Communities can contribute by creating, expanding, or translating articles related to: * Folk festivals, rituals, and celebrations * Folk dances, music, and traditional performances * Women and queer figures in folklore * Women in mythology and oral traditions * Women warriors, witches, and witch-hunting narratives * Fairy tales, folk stories, and legends * Folk games, sports, and cultural practices Participants may work from curated article lists or generate new article suggestions using campaign tools. ;How to Sign Up as an Organizer Organizers are requested to complete the following steps to register their community: # Create a local project page on your wiki [[:m:Feminism and Folklore/Sample|(see sample)]] # Set up the campaign using the '''CampWiz''' tool # Prepare a local article list and clearly mention: #* Campaign timeline #* Local and international prizes # Request a site notice from local administrators [[:mr:Template:SN-FNF|(see sample)]] # Add your local project page and CampWiz link to the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta project page]]''' ;Campaign Tools The Wiki Loves Folklore Tech Team has introduced tools to support organizers and participants: * '''Article List Generator by Topic''' – Helps identify articles available on English Wikipedia but missing in your local language Wikipedia. The tool allows customized filters and provides downloadable article lists in CSV and wikitable formats. * '''CampWiz''' – Enables communities to manage writing campaigns effectively, including jury-based evaluation. This will be the third year CampWiz is officially used for Feminism and Folklore. Both tools are now available for use in the campaign. '''[https://tools.wikilovesfolklore.org/ Click here to access the tools]''' ;Learn More & Get Support For detailed information about rules, timelines, and prizes, please visit the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 project page]]'''. If you have any questions or need assistance, feel free to reach out via: * '''[[:m:Talk:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta talk page]]''' * Email us using details on the contact page. ;Join Us We look forward to your collaboration and coordination in making Feminism and Folklore 2026 a meaningful and impactful campaign for closing gender gaps and enriching folk culture content on Wikipedia. Thank you and best wishes, '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 International Team]]''' ---- ''Stay connected:'' [[File:B&W Facebook icon.png|link=https://www.facebook.com/feminismandfolklore/|30x30px]]&nbsp; [[File:B&W Twitter icon.png|link=https://twitter.com/wikifolklore|30x30px]] </div></div> == Invitation to Host Wiki Loves Folklore 2026 in Your Country == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]] Hello everyone, We are delighted to invite Wikimedia affiliates, user groups, and community organizations worldwide to participate in '''Wiki Loves Folklore 2026''', an international initiative dedicated to documenting and celebrating folk culture across the globe. ;About Wiki Loves Folklore '''Wiki Loves Folklore''' is an annual international photography competition hosted on Wikimedia Commons. The campaign runs from '''1 February to 31 March 2026''' and encourages photographers, cultural enthusiasts, and community members to contribute photographs that highlight: * Folk traditions and rituals * Cultural festivals and celebrations * Traditional attire and crafts * Performing arts, music, and dance * Everyday practices rooted in folk heritage Through this campaign, we aim to preserve and promote diverse folk cultures and make them freely accessible to the world. [[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026|Project page on Wikimedia Commons]] ; Host a Local Edition As we celebrate the '''eight edition''' of Wiki Loves Folklore, we warmly invite communities to organize a local edition in their country or region. Hosting a local campaign is a great opportunity to: * Increase visibility of your region’s folk culture * Engage new contributors in your community * Enrich Wikimedia Commons with high-quality cultural content '''[[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026/Organize|Sign up to organize]]:''' If your team prefers to organize the competition in ''either February or March only'', please feel free to let us know. If you are unable to organize, we encourage you to share this opportunity with other interested groups or organizations in your region. ;Get in Touch If you have any questions, need support, or would like to explore collaboration opportunities, please feel free to contact us via: * The project Talk pages * Email: '''support@wikilovesfolklore.org''' We are also happy to connect via an online meeting if your team would like to discuss planning or coordination in more detail. Warm regards, '''The Wiki Loves Folklore International Team''' </div> [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 14:21, 18 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Tiven2240@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/Wikipedia&oldid=29228188 --> == <span lang="ru" dir="ltr">Ежегодный пересмотр Универсального кодекса поведения и Руководства по правоприменению</span> == <div lang="ru" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> Пишу вам, чтобы сообщить о начале ежегодного пересмотра Универсального кодекса поведения (Universal Code of Conduct) и Руководства по его применению. Вы можете вносить предложения по изменениям до 9 февраля 2026 года. Это первый из нескольких этапов ежегодного пересмотра. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Дополнительную информацию и возможность присоединиться к обсуждению можно найти на странице UCoC в Мета-вики]]. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координационный комитет по Универсальному кодексу поведения]] (U4C) — это глобальная группа, деятельность которой направлена на обеспечение справедливого и последовательного применения Универсального кодекса поведения. Эта процедура ежегодного пересмотра была спланирована и реализована U4C. Получить дополнительную информацию и узнать об обязанностях U4C можно, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|ознакомившись с Уставом U4C]]. Пожалуйста, поделитесь этой информацией с другими участниками вашего сообщества там, где это уместно. — В сотрудничестве с U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|Обсуждение]])<section end="announcement-content" /> </div> 22:01, 19 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=29905753 --> == Join the sixth Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia! == <div lang="en" dir="ltr"> [[File:Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia 2026.png|right|250px|thumb|link=https://meta.wikimedia.org/wiki/Ukraine%27s_Cultural_Diplomacy_Month_2026|Join our campaign!]] {{int:please-translate}} Dear Wikipedians! [[:m:Special:MyLanguage/Wikimedia Ukraine|Wikimedia Ukraine]], in cooperation with the [[:en:Ministry of Foreign Affairs of Ukraine|MFA of Ukraine]] and [[:en:Ukrainian Institute|Ukrainian Institute]], has launched the sixth edition of writing challenge "'''[[:m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Ukraine's Cultural Diplomacy Month]]'''", which lasts from '''1st April''' until '''30th April 2026'''. The initiative aims to promote knowledge about Ukrainian culture abroad by creating and improving Wikipedia articles in multiple languages. This year marks the sixth edition of the campaign, which will focus on contemporary culture, making today’s artistic voices and practices more visible to international audiences. 🧩'''How to participate?''' Choose an article from the suggested list → Write an article in your language, or improve an existing one according to the rules → Add your contribution to the contest page and calculate your points → Win prizes and receive a certificate of participation → Become a promoter of truthful knowledge about Ukraine. 🧩'''[[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Check our main page for more information]]'''. '''If you are interested in coordinating long-term community engagement for the campaign and becoming a local ambassador, we would love to hear from you! Please let us know your interest.''' If not, then we encourage you to translate the [[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|landing page of the contest]] and [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MessageGroupStats?group=Centralnotice-tgroup-UCDM2026banner&messages=&language=en&x=D banner] into your own language. Also, we set up a [[:m:CentralNotice/Request/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|banner]] to notify users of the possibility to participate in this challenge! [[:m:User:OlesiaLukaniuk (WMUA)|OlesiaLukaniuk (WMUA)]] ([[:m:User talk:OlesiaLukaniuk (WMUA)|talk]]) 04:35, 1 April 2026 (UTC) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем OlesiaLukaniuk (WMUA)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:OlesiaLukaniuk_(WMUA)/list_of_wikis&oldid=28552112 --> == Request for comment (global AI policy) == <bdi lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Apologies for writing in English. {{int:Please-translate}} A [[:m:Requests for comment/Artificial intelligence policy|request for comment]] is currently being held to decide on a global AI policy. {{int:Feedback-thanks-title}} [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 02:58, 26 апріля 2026 (CEST) </bdi> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30424282 --> == "Філтер знеужываня" == Інтересно мі, як "[[Хоснователь:Філтер знеужываня|Філтер знеужываня]]" (а праві якым способом) здобыв права [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Шпеціална:Список_хоснователїв&group=sysop адміністратора], і то іщі із нуловым чіслом управ. Якый мать змысел бот, кедь од року 2018 не робить в общім ніч? Є то може лем наоко, жебы ся здало, же тота Вікіпедія мать хоць бы даякых адміністраторів? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 22:29, 19 мая 2026 (CEST) :Тадь ото гибы системноє конто (на профільови так и пише) на автоматичну модерацію. Пуста сторунка внескув у нього видав зато, ож технічно бот не ревертит авадь редаґує дашто, а завертат редаґованя щи сперед тым, як они ся застосувут до даякої статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:00, 19 мая 2026 (CEST) ::гм, то єм не подумав, в тім припадї вопросы одпадають. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:12, 19 мая 2026 (CEST) gq8k9zedhsqh5hkg318uj9zn27ovekl Шаблона:ГоловнаСтатя 10 1714 165443 106301 2026-05-19T15:49:54Z Flipdot 23893 165443 wikitext text/x-wiki : ''Головна статя: [[{{#if: {{{2|}}} | {{{1}}}{{!}}{{{2}}} | {{{1<includeonly>|{{PAGENAME}}</includeonly><noinclude><nowiki>|{{PAGENAME}}</nowiki></noinclude>}}}}}]]''<!-- --><noinclude> {{doc-inline}} Тота шаблона е про хоснованя '''в категориях''' и мать ся умѣстити в зачатку сторонкы категории.<br> Она сформуе переход на титулну статью в данной категории.<br/> '''[[Синтакс]]:''' * <code><nowiki>{{ГоловнаСтатя}}</nowiki></code> → назва титулной статьи буде еднака з назвов категории.<br/> * <code><nowiki>{{ГоловнаСтатя|Назва}}</nowiki></code> → назва титулной статьи буде ''Назва''.<br/> * <code><nowiki>{{ГоловнаСтатя|РеалнаНазва|Назва}}</nowiki></code> → укаже, же титулна статья ''Назва'', але перенаправить на ''РеалнаНазва''. {{doc-end}} [[Катеґорія:Навигация|ГоловнаСтатя]] == См. тыж == * {{tl|Catmore}} </noinclude> 6d67zdq94wr8pse88iztmwjyu297ulm Вікіпедія:Правопис 4 3843 165547 154575 2026-05-20T11:15:15Z Halajkovič 33393 +Словацько-русиньскый словник (перша і друга часть) 165547 wikitext text/x-wiki Ниже мож найти і схосновати одказы на літературу занимаючу ся русиньскым языком. === Русиньска лексіка і новы правила (Пряшівскый варіант) === : [http://www.unipo.sk/public/media/11523/Rusinsky_jazyk_v_zrkadle.pdf Ябур, В. – Плїшкова, A.: Русиньскый язык в зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка.] [[Пряшів]]: Русин і Народны новинкы, 2005. 128 с. Выданя друге. : [http://www.unipo.sk/public/media/11526/Rusinska_lexika.pdf Русиньска лексіка, 2007] : [https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником, 2019] === Русиньскый словничок (тестовый режім) === : https://slovnicok.rusyny.org/index.php === Словацько-русиньскый словник === : [https://archive.org/details/Panko-2012-2015/Panko-2012-2015-1 Юрій Панько. Словацько-русиньскый словник (А - О). Перша часть. Пряшів, 2012.] : [https://archive.org/details/Panko-2012-2015/Panko-2012-2015-2/mode/1up Юрій Панько. Словацько-русиньскый словник (П - Ж). Друга часть. Пряшів, 2015.] === Русиньска конверзація (Мадярьскый варіант) === : http://kapraly.files.wordpress.com/2010/09/ruszinkonverzacia1.pdf === Лекції лемківского языка === : http://www.lemkowyna.net/index.php?option=content&task=category&sectionid=13&id=188&Itemid=65 === ЛемСловник – Перши інтернетови спис словництва лемківского === : http://www.lemslownyk.ugu.pl/ === Словник лемківських говірок (короткый) === : https://shron1.chtyvo.org.ua/Pyrtei_Petro/Slovnyk_lemkivskykh_hovirok.pdf?PHPSESSID=8ott4sb6igvppq48bvk6uv23a6 === Лекції русиньского языка (Підкарпатьскый варіант) === : http://lingvoforum.net/index.php/board,487.0.html === І. Керча, Словник русинсько-руськый, Ужгород, 2007; том 1. А-Н; том 2. О-Я === :https://rusin8.webnode.ru/products/slovnik-rusinsko-ruskyj-2007/ === І. Керча, Словник русько-русинськый, Ужгород, 2012; том 1. А-Н; том 2. О-Я === :https://rusin8.webnode.ru/products/a2012-slovnik-rusko-rusinskyj/ === Онлайн верзії русько-русинського а русинсько-руського словникув І. Керчі === :https://slovnyk.rueportal.eu/ – русько-русинськый :https://slovnyk.rueportal.eu/rusynsko-rusky/ – русинсько-руськый === Грамматика руського языка. Составивъ Дръ Иванъ Гарайда. Подкарпатское общество наукъ. Унгваръ. 1941. === :https://rusin8.webnode.ru/news/a1941-grammatika-ruskogo-jazyka/ [[Катеґорія:Вікіпедія]] hijyvsdw1igtyl0b0l2x2d5gidfoq7z 165552 165547 2026-05-20T11:18:12Z Halajkovič 33393 /* Словацько-русиньскый словник */ 165552 wikitext text/x-wiki Ниже мож найти і схосновати одказы на літературу занимаючу ся русиньскым языком. === Русиньска лексіка і новы правила (Пряшівскый варіант) === : [http://www.unipo.sk/public/media/11523/Rusinsky_jazyk_v_zrkadle.pdf Ябур, В. – Плїшкова, A.: Русиньскый язык в зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка.] [[Пряшів]]: Русин і Народны новинкы, 2005. 128 с. Выданя друге. : [http://www.unipo.sk/public/media/11526/Rusinska_lexika.pdf Русиньска лексіка, 2007] : [https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником, 2019] === Русиньскый словничок (тестовый режім) === : https://slovnicok.rusyny.org/index.php === Словацько-русиньскый словник === : [https://archive.org/details/Panko-2012-2015/ Юрій Панько. Словацько-русиньскый словник (А - О). Перша часть. Пряшів, 2012.] : [https://archive.org/details/Panko-2012-2015/Panko-2012-2015-2/mode/1up Юрій Панько. Словацько-русиньскый словник (П - Ж). Друга часть. Пряшів, 2015.] === Русиньска конверзація (Мадярьскый варіант) === : http://kapraly.files.wordpress.com/2010/09/ruszinkonverzacia1.pdf === Лекції лемківского языка === : http://www.lemkowyna.net/index.php?option=content&task=category&sectionid=13&id=188&Itemid=65 === ЛемСловник – Перши інтернетови спис словництва лемківского === : http://www.lemslownyk.ugu.pl/ === Словник лемківських говірок (короткый) === : https://shron1.chtyvo.org.ua/Pyrtei_Petro/Slovnyk_lemkivskykh_hovirok.pdf?PHPSESSID=8ott4sb6igvppq48bvk6uv23a6 === Лекції русиньского языка (Підкарпатьскый варіант) === : http://lingvoforum.net/index.php/board,487.0.html === І. Керча, Словник русинсько-руськый, Ужгород, 2007; том 1. А-Н; том 2. О-Я === :https://rusin8.webnode.ru/products/slovnik-rusinsko-ruskyj-2007/ === І. Керча, Словник русько-русинськый, Ужгород, 2012; том 1. А-Н; том 2. О-Я === :https://rusin8.webnode.ru/products/a2012-slovnik-rusko-rusinskyj/ === Онлайн верзії русько-русинського а русинсько-руського словникув І. Керчі === :https://slovnyk.rueportal.eu/ – русько-русинськый :https://slovnyk.rueportal.eu/rusynsko-rusky/ – русинсько-руськый === Грамматика руського языка. Составивъ Дръ Иванъ Гарайда. Подкарпатское общество наукъ. Унгваръ. 1941. === :https://rusin8.webnode.ru/news/a1941-grammatika-ruskogo-jazyka/ [[Катеґорія:Вікіпедія]] lvr4o6c2hfmshqh3wjbzzodke1tj024 Голокауст 0 4228 165521 145857 2026-05-19T23:42:06Z Flipdot 23893 165521 wikitext text/x-wiki [[Файл:Some of the bodies being removed by German civilians for decent burial at Gusen Concentration Camp, Muhlhausen, near Linz, Austria.jpg|thumb|Мертвы тїла в [[Концентрачный лаґер Mauthausen-Gusen|концентрачнім лагерї]] в часї II. світовой войны]] '''Голокауст''' (з [[ґрецькый язык|ґрецького]] ὁλόκαυστον ''голокаустон''; ὅλος ''голос'' цїлый + καυστός ''каустос'' спаленый), означованый тыж як '''шоа''' ([[гебрейскый язык|гебрейскы]] שואה напасть, зничіня, нещастя), '''хурбен''' ([[їдіш]] חורבן зничіня), є означіня про сістематічне і штатом выконоване пронаслїдованя і масове выгублїня особ означованых як [[Жыде]] выконоване [[Націстічне Нїмецько|націстічным Нїмецьком]] і ёго споєнцями в часї [[друга світова война|другой світовой войны]]. Під час той [[ґеноціда|ґеноціды]] было загубеный коло 6 міліонів Жыдів <ref>Обще хосноване чісло 6 міліонів жыдівскых жертв выходить з выповідї Адолфа Еіхманна почас ёго процесу в Ізраілї - комплетне зазначіня цілого процесу годен найти онлайн [https://web.archive.org/web/20081208094644/http://www.nizkor.org/hweb/people/e/eichmann-adolf/transcripts/Sessions/index-01.html]. Історіци, котры ся данов проблематіков занимають уваджають чісла в меджах 5.1 ([[Raul Hilberg]]: ''The Destruction of the European Jews'',1961) - 6.2 міліонів (Wolfgang Benz: ''Dimension des Völkermords. Die Zahl der jüdischen Opfer des Nationalsozialismus.'', 1996, {{ISBN| 3-423-04690-2}}.)</ref><ref>https://web.archive.org/web/20081201235228/http://www.holocaust.cz/cz2/history/jew/general/general13</ref> Термін голокауст быв пізнїше росшыреный і на сістематічне забиваня далшых етнічных, реліґійных і політічных ґруп. Їднать ся о [[Циґане|Циґанів]],<ref>[[Dieter Pohl]]: ''Verfolgung und Massenmord in der NS-Zeit 1933–1945'', Darmstadt 2003, {{ISBN| 3-534-15158-5}}, S. 64 und 111</ref> [[Поляци|Поляків]], [[Русины|Русинів]], <ref>http://www.carpatho-rusyn.org/kr/taler.htm</ref> громадянів [[Совєтьскый союз|Совєтьского союза]], [[Акція Т4|тїлесно ці ментално постигнутых]], політічных одпорцїв (особісто [[комунізм|комуністів]] і [[Sozialdemokratische Partei Deutschlands|соціалных демократів]]), [[гомосексуліта|гомосексуалів]] і [[Салвіше|Свідків Єгововых]]. Подля той дефініції є чісло жертц міджі 11 аж 17 міліонів.<ref>Donald Niewyk suggests that the broadest definition, including Soviet civilian deaths, would produce a death toll of 17 million. [http://books.google.ca/books?id=lpDTIUklB2MC&pg=PP1&dq=Niewyk,+Donald+L.+The+Columbia+Guide+to+the+Holocaust&sig=4igufxQHRCNrkjwRuMt1if_mf5M#PPA45,M1 Google Books] Estimates of the death toll of non-Jewish victims vary by millions, partly because the boundary between death by persecution and death by starvation and other means in a context of [[total war]] is unclear. Overall, about 5.7 million (78 percent) of the 7.3 million Jews in occupied Europe perished ([[Martin Gilbert|Gilbert, Martin]]. ''Atlas of the Holocaust'' 1988, pp. 242-244). Compared to five to 11 million (1.4 percent to 3.0 percent) of the 360 million non-Jews in German-dominated Europe. Small, Melvin and J. David Singer. ''Resort to Arms: International and civil Wars 1816-1980'' and [[Michael Berenbaum|Berenbaum, Michael.]] ''A Mosaic of Victims: Non-Jews Persecuted and Murdered by the Nazis. New York: New York University Press, 1990''</ref> == Етімолоґія і термінолоґія == Термін голокауст є одводженый з ґрецького ''голокаустон'', што є означіня про реліґійну жертву, котра ся цїла спалить. Автором терміну є носитель [[Нобелівска премія за мір|Нобелівской премії за мір]] [[Еліе Віесел]] (* [[1928]]), котрый го першыраз хосновав у своїм романї ''Ніч'' (''La Nuit'', [[1958]]) у змыслї „нічіня огнём“.<ref>https://web.archive.org/web/20060701055006/http://www.zmizeli-sousede.cz/prace/cznovemesto.htm#1</ref> [[Жыде]] преферують біблічный выраз '''шоа''' ([[гебрейскый язык|гебрейскы]] השואה, ''знічіня'', ''загуба''), котрый є але обмедженый на [[Друга світова война|другу світову войну]]. Вывраждёваня Циґанів ся зове '''Пораймос'''. Не екзістує общій консенз над ограніченём терміну голокауст. [[Яд Вашем]] і ряд історіків односить тот термін лем ку забиваню Жыдів або другых ґруп означованых як расов меншецїнны (Циґане) в часї другой світовой войны. Термін ''голокауст'' є часто ужываный про хоцьяку [[ґеноціда|ґеноціду]] ці масакер, наприклад про [[етнічны чіщіня]] у [[Рванда|Рвандї]] ці ґеноціду Арменів [[Турція|Турції]] по [[Перша світова война|1. світовій войнї]].<ref>Так напр. [https://web.archive.org/web/20090202032644/http://groong.usc.edu/fisk.html]</ref> [[Фідел Кастро]] означів за расовый голокауст выганяня Циґанів без поволїня ку бываню з [[Франція|Франції]].<ref>[http://www.lidovky.cz/vyhosteni-romove-jsou-obeti-rasoveho-holokaustu-rekl-castro-pum-/ln_zahranici.asp?c=A100911_105946_ln_zahranici_tsh Выгнаны Циґане суть жертвами расового голокауст, Повів Кастро]</ref> == Жыде == [[File:Холокост в Европе.png|thumb|236px|Голокауст в Европі]] Головнов жертвов голокаусту были [[Жыде]]. Голокауст є практічнов аплікаціёв „конечного рїшіня жыдівского вопроса“ ''(Endlösung der Judenfrage)'', котрым мало быти цілком выгубити жыдівску популацію. == Жертвы == <!-- Comment added for future reference Do not remove: [[image:Fichier:WWII-HolocaustDeaths-Pie-All.png|thumb]] --> {|class="wikitable" border="1" style="float:right; margin-left:1em;font-size:80%;" |- !Жертвы!!Чісла мертвых!!Жрідла |- |[[Жыде]] |align="right"|5,9 міліонів||style="text-align: center"|<ref name="autogenerated2">[[Lucy Dawidowicz|Dawidowicz, Lucy]]. ''The War Against the Jews'', Bantam, 1986.p. 403</ref> |- |[[Совєтьскый союз|Совєтьскы]] [[войновый заятець|войновы заятцї]] |align="right"|2–3 міліонів||style="text-align: center"|<ref name=Berenbaum125>Berenbaum, Michael. ''The World Must Know'', United States Holocaust Memorial Museum, 2006, p. 125.</ref> |- |[[Поляци]] |align="right"|1,8 – 2 міліонів||style="text-align: center"|<ref name=autogenerated1>1.8–1.9 million non-Jewish Polish citizens are estimated to have died as a result of the Nazi occupation and the war. Estimates are from Polish scholar, Franciszek Piper, the chief historian at Auschwitz. [https://web.archive.org/web/20121212030033/http://www.ushmm.org/education/resource/poles/poles.php?menu=%2Fexport%2Fhome%2Fwww%2Fdoc_root%2Feducation%2Fforeducators%2Finclude%2Fmenu.txt&bgcolor=#CD9544 Poles: Victims of the Nazi Era] at the United States Holocaust Memorial Museum.</ref> |- |[[Циґане]] |align="right"|220,000–1,500,000||style="text-align: center"|<ref>[http://www.holocaust-trc.org/sinti.htm "Sinti and Roma"], United States Holocaust Memorial Museum (USHMM). The USHMM places the scholarly estimates at 220,000–500,000. Michael Berenbaum in ''The World Must Know'', also published by the USHMM, writes that "serious scholars estimate that between 90,000 and 220,000 were killed under German rule." (Berenbaum, Michael. ''The World Must Know," United States Holocaust Memorial Museum, 2006, p. 126.</ref><ref name="Milton estimates">[https://web.archive.org/web/20160305105001/http://www.radoc.net/radoc.php?doc=art_e_holocaust_porrajmos&lang=en&articles=true Romanies and the Holocaust: a Reevaluation and Overview]</ref> |- |Люде зо зниженов схопностёв |align="right"|200,000–250,000||style="text-align: center"|<ref> Donna F. Ryan, John S. Schuchman, [http://books.google.com/books?id=8d56MtJWQ7sC&pg=PA62&dq=Action+T4+250,000&ie=ISO-8859-1&sig=YnkS6udw8SIoYZGMX2nLsEUjdrI ''Deaf People in Hitler's Europe''], Gallaudet University Press 2002, 62</ref> |- |[[Слободны мулярї]] |align="right"|80,000–200,000||style="text-align: center"| |- |[[Гомосексуаліта|Гомосексуалы]] |align="right"|5,000–15,000||style="text-align: center"|<ref name=Chronicle108>''The Holocaust Chronicle'', Publications International Ltd., p. 108.</ref> |- |[[Салвішы]] |align="right"|2,500–5,000||style="text-align: center"|<ref name=Shulman>Shulman, William L. ''A State of Terror: Germany 1933–1939''. Bayside, New York: Holocaust Resource Center and Archives.</ref> |} == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Історія]] [[Катеґорія:Голокауст]] s5ygr1f3qismzgm4ux60b0fjk4245hs Часослово 0 5110 165435 162046 2026-05-19T14:59:06Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|1|0 */ 165435 wikitext text/x-wiki '''Часослово''' (лат. ''verbum'') є змінна [[Части речі|часть речі]], яка выражать дїяня (''іти''), статус (''лежати'') або зміну статусу (''зачервенїти''). == Ґраматічны катеґорії часослов == Часослова годен часовати, у векшынї языків своёв формов выражають: * особу, * чісло, * час, * способ, * рід, * вид, === Особа === Тіпічно екзістують три катеґорії особы, котры означають одношіня дїяня к субєктови: * перша особа * друга особа * третя особа === Чісло === '''Чісло''' (''numerus'') є ґраматічна катеґорія, котра выражать чісло субєктів дїяня. === Час === '''Час''' (''tempus'') в [[лінґвістіка|лінґвістіцї]] значіть часослово выражаюче часовый момент, у котрім дїя ся учінила/чінить/буде чінити. В різных языках ся можуть часы дїлити на актуалны (минулый, теперішнїй, будучій) і релатівны (напр. передминулый, передтерперішнїй, передбудучій), котры служать на выражаня передчасности ці наслїдности дїй. === Способ === '''Способ''' (''modus'') є катеґоріов часослова, котре пописує одношіня часослова і реалности ці умыслу. Русинчіна розлишує лем способ ознамовый, условный і росказовый, дакотры языкы мають сістему часословных способів зложытїшу. === Рід === '''Часословный рід''' (''genus verbi'') є катеґорія часослова. Звычайно є в різных языках двоїтый, а то актів і пасів. === Вид === '''Вид''' (''aspekt'') є катеґоріов часослова, котра выражать, же часословне дїяня ся усвідомлює: * огранічене, цілостне * протїкаюче, неогранічене ==Література== * {{книга|автор =[[Василь Ябур]], [[Анна Плїшкова]]|тітул =Русиньскый язык про 1. - 4. класу середнїх школ із навчалным русиньскым языком і з навчанём русиньского языка|одказ = http://www.unipo.sk/public/media/11523/Rusinsky_jazyk_v_zrkadle.pdf|місто =[[Пряшів]] |выдавательство =Русин і Народны новинкы|рік =2007 |том = |сторінкы =76-83|сторінок = 288|выданя =1 |isbn =978-80-88769-77-4 |тіраж = }} ==Референції== {{Переклад|cs|Sloveso|7525840}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Части речі]] sxfdkinjzwkvwifohk1hpy3lprjao8x 165436 165435 2026-05-19T15:01:15Z Flipdot 23893 165436 wikitext text/x-wiki '''Часослово''' (лат. ''verbum'') є змінна [[Части речі|часть речі]], яка выражать дїяня (напр.''&nbsp;іти''), статус (напр.&nbsp;''лежати'') або зміну статусу (напр.&nbsp;''зачервенїти''). == Ґраматічны катеґорії часослов == Часослова годен часовати, у векшынї языків своёв формов выражають: * особу, * чісло, * час, * способ, * рід, * вид, === Особа === Тіпічно екзістують три катеґорії особы, котры означають одношіня дїяня к субєктови: * перша особа * друга особа * третя особа === Чісло === '''Чісло''' (''numerus'') є ґраматічна катеґорія, котра выражать чісло субєктів дїяня. === Час === '''Час''' (''tempus'') в [[лінґвістіка|лінґвістіцї]] значіть часослово выражаюче часовый момент, у котрім дїя ся учінила/чінить/буде чінити. В різных языках ся можуть часы дїлити на актуалны (минулый, теперішнїй, будучій) і релатівны (напр. передминулый, передтерперішнїй, передбудучій), котры служать на выражаня передчасности ці наслїдности дїй. === Способ === '''Способ''' (''modus'') є катеґоріов часослова, котре пописує одношіня часослова і реалности ці умыслу. Русинчіна розлишує лем способ ознамовый, условный і росказовый, дакотры языкы мають сістему часословных способів зложытїшу. === Рід === '''Часословный рід''' (''genus verbi'') є катеґорія часослова. Звычайно є в різных языках двоїтый, а то актів і пасів. === Вид === '''Вид''' (''aspekt'') є катеґоріов часослова, котра выражать, же часословне дїяня ся усвідомлює: * огранічене, цілостне * протїкаюче, неогранічене ==Література== * {{книга|автор =[[Василь Ябур]], [[Анна Плїшкова]]|тітул =Русиньскый язык про 1. - 4. класу середнїх школ із навчалным русиньскым языком і з навчанём русиньского языка|одказ = http://www.unipo.sk/public/media/11523/Rusinsky_jazyk_v_zrkadle.pdf|місто =[[Пряшів]] |выдавательство =Русин і Народны новинкы|рік =2007 |том = |сторінкы =76-83|сторінок = 288|выданя =1 |isbn =978-80-88769-77-4 |тіраж = }} ==Референції== {{Переклад|cs|Sloveso|7525840}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Части речі]] 0drglb8vxzqbmn913u8ccs4r47k0al7 Ґриґорій Жаткович 0 6309 165497 159782 2026-05-19T21:15:10Z Flipdot 23893 Форматованя 165497 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс урядник |имня = Ґриґорій Іґнатій Жаткович |образчик = [[Файл:Žatkovič 1920.png|250px]] |пудпис образчика = |ряд = 1-й |довжность = [[ґубернатор Пудкарпатської Руси]] |каденція = май 1920 — май 1921 |віцеґубернатор = [[Петр Еренфелд]] |наступник = [[Антоній Бескид]] |дата уроженя = 2. децембра 1886 |місто уроженя = [[Голубинноє]] |дата смерти = 26. марта 1967 |місто смерти = [[Піттсбурґ]] |супруга = Леона Котаймер |діти = Тед (Ґреґ) Жаткович<br>Джоан Ірма Жаткович<br>Констанс Луіза Аш<br>''(щи четверо діти)'' |образованя = [[Університет Дюкейн]]<br>[[Пенсілванськый університет]] |пудпис = [[Файл:Zhatkovych signature DCA.png|150px]] |награды = [[Орден Томаша Ґарриґа Масарика]] [[Файл:TCH Rad T-G-Masaryka 4tr (1990) BAR.svg|50px]] IV. ступеня (1992) |мотузок до Commons = [[commons:Category:Gregory Zhatkovich|Ґриґорій Жаткович]] }} '''Ґриґорій Іґнатій Жаткович''' ([[Анґліцькый язык|анґл.]] ''Gregory Ignatius Zhatkovych''; 2.&nbsp;децембра [[1886]], [[Голубинноє]]&nbsp;— 26.&nbsp;марта [[1967]], [[Піттсбурґ]]) быв політик и правник, першый [[ґубернатор Пудкарпатської Руси]]. == Ранный живут == Родив ся в селі [[Голубинноє]] в родині [[нотарь|нотаря]] [[Павел Жаткович|Павла Жатковича]] (1852–1916) и Ірмы Злоцької, дівкы сященника и културного діятеля [[Феодосій Злоцькый|Феодосія Злоцького]]. В 1890 р. Павел Жаткович еміґровав до [[США|Споєных Штатув Америкы]], а за рук упровадив там ай жону из дітьми. Бывали раз у [[Ню Йорк (місто)|нюйоркському]] [[Іст Сайд]]і, дас у 1904 р. ся перенесли в [[Гомстед, Пенсилвания|Гомстед]] попиля [[Піттсбурґ]]а.<ref name="magocsi">Маґочій, Чловек, што остал президентом…</ref> [[Файл:Zhatkovych_1910.png|thumb|right|Молодый Жаткович коло р. 1910.]] В основну школу и середню школу (анґл. DeWitt Clinton High School) Ґриґорій ходив у Іст Сайді. Пак ся вчив у вступнуй школі римокатолицького коледжа Св. Вінсента (Saint Vincent College) у вароші [[Латроб|Латроб, Пенсілванія]]. Дале продовжив школованя на університеті, што діля тогочасного Русина-еміґранта было доста нетіпово. У 1907 р. кунчив [[Університет Дюкейн]] (Duquesne University) у Піттсбурґу из тітулов [[Bachelor of Arts|бакаларя]] [[політолоґія|політичных наук]]. У 1919 р. кунчив щи юрідичный факултет [[Пенсілванськый університет|Пенсілванського університета]], престіжної высокої школы [[Блющова лига|Блющової ліґы]]. Подля дакотрых інформацій, дустав ай тітулу маґістра права на [[Джорджтаунськый університет|Джорджтаунськум університеті]] у [[Вашінґтон (місто)|Вашінґтоні]]. Поширенов є хыбна думка, же мав докторат. Як споминать сам Жаткович, «[у Європі] ня вшиткі кличуть доктор Жаткович, што є належна тітула діля юрісты». Такой у 1919 р. удкрыв пріватну юрідичну практику в Піттсбурґови. У якыйись час за [[Перша світова война|Першої світової войны]] робив правным радником у піттсбурґському удділеню компанії [[General Motors|Дженерал Моторс]].<ref name="magocsi" /> == Політична карьєра == === Робота з АНРУР === Скоро по еміґрації Ґриґоріюв отець Павел Жаткович завзяв передньоє місто в русинському житю Америкы. Быв змежи основателюв вплывного [[Соєдиненіє|Соєдиненія ґрекокатолических русских братств]], пак став главным редактором новинкы Соєдиненія, [[АРВ|«Американского русского вѣстника»]]. Ґриґорій Жаткович ся сам нияк не анґажовав у діла русинськых іміґрантув.<ref name="magocsi" /> [[Файл:Zhatkovych-Declaration-of-Common-Aims.jpg|thumb|right|Жаткович пудписує Декларацію общых цілюв [[Централноевропска Уния|Централно-європейської Унії]]]] У юлію 1918 р. была основана [[АНРУР|Америцька народна рада Угро-Русинув]]. Пуд конець септембра, Народна Рада сконтактовала Ґриґорія Жатковича, котрый ся согласив на роль правного радника и офіційного представителя. Жаткович пак участвовав у составленю меморандума діля презідента США [[Вудро Вилсон|Вудрова Вілсона]] и вєдно з [[Михаил Ганчин|Михаилом Ганчином]] приладив анґліцькый переклад.<ref>Протоколъ-Записница, с. 29</ref> Из помочов пенсілванського конґресмена [[Ґай Едґар Кемпбелл|Ґая Е. Кемпбелла]] делеґація Народної рады в чолі з Жатковичом была закликана на аудієнцію в презідента, котра ся удбыла 21. октовбра 1918. Змежи політичных лідерув іміґрантув лем Жаткович и [[Томаш Ґарік Масарік|Томаш Масарик]] мали личный контакт из презідентом США. Делеґація представила Вілсонови свуй меморандум из трьома варіантами будучности Угорської Руси, были то независимусть, изъєдиненя («сполочна Управа»<ref>Протоколъ-Записница, с. 34</ref>) из Русинами [[Галич]]і и [[Буковина|Буковины]], або автономія в границях Угорщины. Намісто сих опцій Вілсон рекомендовав изъєдинити ся у федерацію из даяков братськов словянськов державов на правах автономії.<ref name="magocsi" /> Такой 23–25. октовбра 1918 удбыла ся стріча [[Централноевропска Уния|Централноєвропейської демократичної унії]] в [[Филаделфия|Філаделфії]], де Жаткович зась вюг делеґацію Угро-Русинув. Вєдно з представителями 20 далшых народув пудписав Декларацію общых цілюв.<ref>[http://www.carpatho-rusyn.org/fame/proc.htm Декларація из пудписом Жатковича] (carpatho-rusyn.org).</ref> 25. октовбра америцькі Русины ся стрітили з Масариком, жебы продіскутовати злученя з Чехословакійов, включно из будучым статусом Русинув и границями їх автономії.<ref>Žatkovič, Expose, с. 5</ref> На засіданю 12. новембра 1918 Народна рада прияла тзв. Скрентонську резолуцію за злученя з [[Чехословакія|Чехословакійов]] на правах автономії и становила теріторію будучої русинської адміністрації. Приятоє было ай Жатковичово внесеня провести плебісціт межи америцькыма Русинами, де бы ся могли высловити за будучнусть Русинув у Європі.<ref>{{статя|назва =Протоколъ Изъ Засѣданія Америк. Народной Рады Угро-Русиновъ, подержаного дня 12-го Ноябрья, 1918., въ Скрентонъ, Па., въ "Casey Hotel."|выданя =Американскій Русскій Вѣстникъ (21.11.1918)|сторінкы =2}}</ref> Плебісціт быв проведеный у децембрі 1918 непрямым голосованьом. За злученя з Чехословакійов проголосовали 66,4% (732 из 1102) делеґатув.<ref>{{статя|автор =Joseph Danko|назва =Plebiscite of Carpatho-Ruthenians in the United States Recommending Union of Carpatho-Ruthenia with the Czechoslovak Republic|выданя =The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States|выпуск =XI/1-2|рік =1964-1968|одказ =https://uvan.org/wp-content/uploads/2014/05/Annals-of-UVAN-1964-1968-1-2.pdf|сторінкы =184–207}}</ref> === Твореня Пудкарпатської Руси === [[Файл:Uhro-Rusinia map.jpg|thumb|right|340px|Мапа Угро-Русинії, прилажена Жатковичом діля мирової конференції]] Узброєні резултатами плебісціта, Жаткович и голова Америцької народної рады [[Юлій Ґардош]] рушили на [[Паріжська мирова конференція|мирову конференцію]] до Паріжу, де прибыли 14. фебруара 1919. Вєдно з [[Антоній Бескид|Антонійом Бескидом]] утворили Руську комісію, котра мала репрезентовати вшиткых Карпато-Русинув.<ref name="magocsi" /> Як член Руської комісії, Жаткович представив Скрентонську резолуцію и резултаты плебісціта америцькому дипломатови [[Едвард Гавс|Едварду Гавсу]], премєрови Чехословакії [[Карел Крамарж|Карлови Крамаржови]] и міністрови загранича [[Едвард Бенеш|Едвардови Бенешови]].<ref>Žatkovič, Expose, с. 8–9</ref> 12. марта 1919 Жаткович и Ґардош прийшли до [[Ужгород]]а, де мали поінформовати містных політикув за Скрентонську резолуцію и наговорити їх на чехословацьку опцію. Докы булша часть Пудкарпатя была пуд контролов Мадярщины (раз [[Перва мадярска република|демократичної]], пак [[Мадярска Совѣтска Република|совітської]]), могли ся стрічати лем из ведучыма [[Ужгородська народна рада|Ужгородської народної рады]]. Пуд конець апріля Жаткович пушов назад до Прагы и Паріжу просити дозвул чехословацькому войськови поступити дале на восток хоть лем до [[Мукачово|Мукачова]]. Тото ся пак стало на зачатку мая 1919.<ref name="magocsi" /> 8. мая 1919 представителі пережых русинськых рад искликали [[Централна Руська Народна Рада|Централну руську народну раду]] в [[Ужгород]]і. Жаткович быв убраный за єї почестного ведучого.<ref name="protocols">{{книга|назва =Протоколы общаго собранія подкарпатскихъ русскихъ радъ и первыхъ 5-ти засѣданій Центральной Русской Народной Рады|одказ =https://archive.org/details/crnr-protokoly|місто =Ужгородъ|выдавательство =Уніо|рік=1919}}</ref> Почасти на його наліганя Рада ся удступила уд вопроса прилученя [[Лемковина|Лемковины]] до Чехословакії (за слабі удносины Жатковича з [[Лемкы|Лемками]]-[[Русофил|русофілами]] пак споминав [[Димитрій Вислоцькый]]).<ref>{{книга|автор =[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]]|назва =With Their Backs to the Mountains. A History of Carpathian Rus' and Carpatho-Rusyns|выдавательство =Central European University Press|місто =Budapest-New York|рік =2015|сторінкы =189}}</ref><ref>{{статя|автор =[[Богдан Горбаль|Bohdan Horbal]]|тітул =Łemkowie na terenie Pierwszej Republiki Czechosłowackiej|одказ =https://www.academia.edu/5263387/_%C5%81emkowie_na_terenie_Pierwszej_Republiki_Czechosłowackiej_in_Річник_Руской_Бурсы_Rocznik_Ruskiej_Bursy2011_Gorlice_2011_69_84|автор выданя =|выданя =Річник Руской Бурсы|місто =|выдавательство =|рік =2011|сторінкы =72–76}}</ref> 16. мая Рада одобрила Жатковичову проґраму из 14 пунктув тай именовала го «первымъ министромъ», уповномоченым єднати з Чехословакійов в имню Рады.<ref name="protocols" /> Жаткович судив, же русинська держава («Угро-русскій штатъ») буде федералнов автономійов. Наперек тому, Чехословакія пушла путьом централізації, што мусіло спровоковати конфлікт.<ref name="magocsi" /> [[Файл:Zhatkovych ARV 1919.png|thumb|right|190px|Фраґмент статі ''Жатковичъ Президентомъ Русиніи!'' ([[АРВ]], авґуст 1919)]] У кунцьови юлія Масарик и міністер внутрішных діл [[Антонін Швегла]] попросили Жатковича стати в чоло дочасної влады, пятичленної [[Діректорія|Діректорії]]. 18. новембра 1919 уголосив ся так званый [[Генералный штатут про Подкарпатску Русь|Ґенералный штатут]], котрый становив адміністрацію [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатської Руси]] (нова офіціална назва теріторії). Штатут брав Діректорію лем як консултативный орґан, місто неї край мав адміністровати чеськый урядник ([[Ян Брейха]]). Наперек чеканю русинськых політикув дочасна границя из Словакійов была проведена [[Уг (приток Лаборця)|ріков Уж]].<ref name="magocsi" /> У януарови 1920 Жаткович пушов до Прагы, де ся перебігом шести місяцюв стрічав из урядниками тай президентом Масариком, провбуючи розрішити політичні непорозуміня. 19. фебруара подав демісію из свойої довжности в Діректорії (пак у марті демісію подали остатні єї члены).<ref>{{книга|автор =[[Петер Шворц|Peter Švorc]]|назва =Krajinská hranica medzi Slovenskom a Podkarpatskou Rusou v medzivojnovom období (1919-1939)|выдавательство =Universum|місто =Prešov|рік =2003|сторінкы =179}}</ref> Незадовго ся зась договорив из централнов властьов — 26. апріля Діректорію замістила Ґубернаторська Рада, а два тыждні по тум Жаткович быв именованый «дочасным ґубернатором».<ref name="magocsi" /> === Ґубернаторство === Жаткович зачав роботу вопросом выберанок до сойму Пудкарпатської Руси. У кунци року пушов до Прагы, жебы подати проєкты електоралного права и пудкарпаторуської констітуції. Выберанкы, наплановані на януар 1921, мали нараз рішити проблему автономії и границь — по неуспішных переговорах у януарови 1920 граничный вопрос быв лишеный на будучый сойм. Выберанкы ся наконець не удбыли у становленый час.<ref>Žatkovič, Expose, с. 33–34</ref> Кріза в удносинах из Прагов остаточно надыйшла при списаню жительства Словакії 1921. року. Жатковичово жаданя, жебы в роботі списаня на спорных теріторіях брали участь и Русины, не было зваженоє, а діяня словацькых урядникув Жаткович назвав «терорістичнов політиков». 16. марта 1921 р., «стративши віру в щирусть и добрі наміры влады», Жаткович подав демісію з довжности ґубернатора, котра была прията 13. мая.<ref>Žatkovič, Expose, с. 34–37</ref> Из свого боку, чехословацькі урядникы были розчаровані, же Жаткович не змуг угамовати реліґійні и націоналні конфлікты в Пудкарпатськуй Руси.<ref name="magocsi" /> Конфлікт из Жатковичом побудив неспокуй у владных кругах. Нараз по його вертаню в Америку Масарик приладив план противодіяня вплыву Жатковича на Пудкарпатю.<ref>{{книга|автор =К. В. Шевченко|назва =Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX—первой половине XX вв.|выдавательство =Regnum|місто =Москва|рік =2010|сторінкы =159–160}}</ref> [[Антоній Бескид|Слідуючый ґубернатор]] Пудкарпатської Руси быв именованый лем у кунци 1923. року. Пуд час свого ґубернаторства Жаткович ся змагав додержовати невтралнусть у конфліктах межи [[Русофил|русофілами]] и [[Украинофил|українофілами]], православныма и грекокатоликами. Тоту саму позіцію тримала [[Русинъ|новинка «Русинъ»]] из Жатковичовым братом [[Теофіл Жаткович|Теофілом]] у функції шефредактора. Тота політика ся провказала як неефективна — [[Русофил|русофілська]] фракція стала в опозіцію ґубернаторови, замітуючи му преференції [[Украинофил|українофілум]]. Маючи доступ до єдного з мала моторув у реґіоні, Жаткович ся старав нащивити штомай булше сіл на Пудкарпатю, жебы ліпше порозуміти потребы русинського населеня.<ref name="magocsi" /> === По вертаню в Америку === [[Файл:Bemidji-Ruthenia 1919 crop.jpg|thumb|right|Образок в америцькуй новинці:<br>''— Ото є ґубернатор Угро-Русинії<br>— Ба де ото?'']] Жаткович из родинов ся вернув до Америкы в авґусті 1921. У тум самум році опубліковав справозданя-спомины (''Expose''), провюг дакулько публічных лекцій за свою політичну діятельнусть у Європі. Потум у 1920. и 1930. роках лишив активну роль у русинськуй політиці. У 1926–1932 рр. быв правным радником [[Соєдиненіє|Соєдиненія]] и єпископа [[Піттсбурґська архієпархія|Русинського грекокатолицького екзархату]].<ref name="magocsi" /> У америцькуй політиці раз быв членом [[Републиканська партія (США)|Републиканської партії]], пак у 1934. році, за влады демократа [[Франклін Рузвелт|Рузвелта]], перейшов ид [[Демократична партія (США)|Демократичнуй партії]]. Быв именованый судьом у справах компензацій робутникам штату Пенсілванія (1934—1936), пару місяцюв у 1936 р. быв личным секретарьом мера [[Питтсбург|Піттсбурґа]] и главным правным урядником вароша. Скоро ся вернув до републикан, за котрых аґітовав межи піттсбурґськыма робутниками-іміґрантами з Середньої, Южної и Восточної Європы. Годно быти, же Жатковичово справованя в америцькуй політиці верже світло на його тактичноє зближеня з українофілами в Пудкарпатськуй Руси, и з русофілами май пак у Америці.<ref name="magocsi" /> Як ся видит, Жаткович нияк не коментовав розпад Чехословакії и [[Перва вѣденьска арбитража|мадярську анексію Пудкарпатя]] в 1938–1939 рр. У русинську політичну діятельнусть вернув ся в септемброви 1941. Того місяця основав місячну новинку [[The Carpathian]], котра давала інформацію за судьбу Русинув у Європі. Загнав удкрытоє письмо «америцькым Карпаторосам [''Carpathian Russians'']» и письма презідентам США ([[Франклін Рузвелт]]) и Чехословакії ([[Едвард Бенеш]], у екзилі), прикликуючи ид обновленю Чехословакії включно з Пудкарпатськов Русьов.<ref name="magocsi" /> 14. децембра 1941 Жаткович основав Америцьку карпаторусску раду (''American Carpatho-Russian Council''), што ся збулша складала з общественных лідерув, споєных из [[Соєдиненіє|Соєдиненієм ґрекокатолических русских братств]]. Рада ся пак обєдинила з Карпаторусскым єдинством (''Carpathian-Russian Unity''), орґанізаційов пуд веденьом православного сященика [[Иван Ладижинськый|Ивана Ладижинського]]. 22. марта 1942 тоты дві орґанізації утворили [[Америцька карпаторусска централна конференція|Америцьку карпаторусску централну конференцію]] при присутстві дакулькох лідерув [[Конґрес США|америцького Конґреса]], судцюв и чехословацькых урядникув у екзилі (включно з віцепремьєром [[Ян Масарик|Яном Масариком]] и уповномоченым міністром [[Ян Папанек|Яном Папанком]]). На туй самуй стрічі была прията Обща декларація, што ясно проголошовала єден из главных цілюв Централної конференції: «Услобоженя Карпаторосії уд бруталної окупації Мадярами, и єї возъєдиненя з Чехословакійов як автономної самоуправної державы подля требовань [[Сен-Жерменскый договор (1919, малый)|Сен-Жерменського договора]]».<ref name="magocsi" /> Жаткович ся в функції сопредсідника Централної конференції стрічав из Едвардом Бенешом, коли тот офіційно нащивив США в марті 1943 р. Бенеш устно пристав на Жатковичово воззваня за русинську автономію в обновленуй Чехословакії, хоть у письмовому звіті ся условив май имглаво. У тайнум звітови [[Уряд стратеґічных служб]] США ознамовав, же «до чехословацького табору мож причислити лем малу часть заінтересованых політиков америцькых Карпаторосув». Централна конференція сперла діятельнусть уже в кунци 1943. року. Жаткович, зась удступивши уд європейської політикы, не участвовав у протестах америцькых Русинув против [[Закарпатска Украина#Ликвидация Закарпатской Украины|анексії Пудкарпатя Совітськым Союзом]]. Из другого бока, на зачатку [[Студена война|Студеної войны]] вєдно з републиканами глядав сімпатізантув комунізма на [[Міністерство загранича США|Міністерстві загранича США]] (Державнум департаменті).<ref name="magocsi" /> Послідні дві десятьруча живота занимав ся юрідичнов практиков. Умер у Піттсбурґу 27. марта 1967.<ref name="magocsi" /> == Личный живут == [[Файл:Gregory Zatkovich grave.jpg|thumb|right|Родинный груб Жатковичув на католицькум теметові Калварія в [[Питтсбург|Піттсбурґу]]]] У 1915 р. ся взяв из Леонов Котаймер (Kotheimer, 1888—1974), дівков дохтора-еміґранта из Німеччины. Мали сім діти, межи котрыма были Ґриґорій мл. («Тед», 1916—2003) и Йоанна (Joan) Ірма (1917—1921).<ref name="magocsi" /><ref>{{статя|автор =Тетяна Літераті|назва =Історія в кущах: на Кальварії є закинута секція із похованням доньки губернатора Григорія Жатковича (Фото)|выданя =Про Захід (22.03.2019)|одказ =https://prozahid.com/content-72005-html/}}</ref> Родичі го кликали ''Gerő'' (уд мадярського ''Gergely – Ґриґорій''), пак ся тото в Америці перемінило на ''Джеррі''. В утцьовых документах ся родина писала ''Zsatkovics''. Ґриґорій ся раз писав як ''Zsatkovich'', дале в Європі тото перемінив на ''Zatkovich''. У тогочасных русинськых и чеськых публікаціях мож ищи стрітити форму ''Žatkovič''. Днешні анґлоязычні публікації майчасто хоснують варіант ''Zhatkovych''.<ref name="magocsi" /> У 1960. році Жаткович припутав увагу пресы, даруючи [[Рыцарь|рыцарські званя]] «цімборам краины [Пудкарпатської Руси]».<ref name="magocsi" /><ref>[https://img9.newspapers.com/clip/22415556/1960-czech-bell-zatkovich/ Oakland 'Czar' Dubs Knights // ''Pittsburgh Press,'' 04.12.1960]</ref> == Памнять == У 1992 р. Ґриґорій Жаткович быв посмертно удостоєный [[Орден Томаша Ґарриґа Масарика|Ордена Томаша Ґарриґа Масарика]] IV. ступеня.<ref name="magocsi" /> У [[Націоналный памнятник на Віткові|Націоналному памнятнику на Віткові]] в Празі хранит ся Жатковичув бюст 1936 р. авторства [[Йолана Мондичова|Йоланы Мондич]]. Меморіалні дощкы в споминку Жатковича были уміщені на фасады сільської рады в [[Голубинноє|Голубиннум]] и варошської рады у [[Свалява|Сваляві]] в 1990. роках.<ref name="magocsi" /> В ошколнум краєписнум музею Голубинного мож найти дакулько експозіцій за Жатковича.<ref>{{статя|автор =Ростислав Буняк, Іванна Дюлай|назва =Закарпаття: Мешканці с.Голубине вшанували пам’ять першого губернатора Підкарпатської Русі|выданя =Закарпаття онлайн (05.12.2006)|одказ =https://zakarpattya.net.ua/News/4277-Zakarpattia-Meshkantsi-s.Holubyne-vshanuvaly-pam%E2%80%99iat-pershoho-hubernatora-Pidkarpatskoi-Rusi}}</ref> Мініатурный памнятник Жатковичови в [[Ужгород]]і стоит перед даколишньов будовов [[Жупа Унґ|ужанського жупанату]], котра служила ґубернаторовов резіденційов.<ref>{{статя|автор =Катерина Ірха|назва =В Ужгороді встановили дві нові міні-скульптури|выданя =UNN (02.12.2017)|одказ =https://www.unn.com.ua/uk/news/1702093-v-uzhgorodi-vstanovili-dvi-novi-mini-skulpturi}}</ref> == Референції == <references /> == Одказы == * {{статя|автор =[[Павел Роберт Маґочій]]|назва =Чловек, што остал президентом європской республикы|выданя =Річник Руской Бурсы|рік =2020|doi =10.12797/RRB.16.2020.16.06|одказ =https://journals.akademicka.pl/rrb/article/view/2356}} * {{книга|назва =Протоколъ-Записница засѣданія Народного Конгресса Американскихъ Русиновъ <nowiki>[...]</nowiki> въ Гомстедъ, Па., дня 15., 16. сент. 1919-го рока|одказ =https://archive.org/details/protokolzapysnyt00unse|місто =[[Гомстед, Пенсилвания|Homestead, Pa.]]|рік=1919}} * {{книга|автор =Dr. G. J. Žatkovič|назва =Expose Dr. G. I. Žatkoviča, byvšego gubernatora Podkarpatskoj Rusi, o Podkarpatskoj Rusi|выданя =Rusin Information Bureau|одказ= https://archive.org/details/exposedrgiatkovi00zatk|місто =[[Гомстед, Пенсилвания|Homestead, Pa.]]|рік=1921}} {{Lifetime|1886|1967|Жатковіч, Ґриґорій}} [[Катеґорія:Чеськословеньскы політіци русиньской народности]] [[Катеґорія:Русиньскы Америчане]] [[Катеґорія:Носителї Нагороды Томаша Ґаріка Масаріка]] a9v849ozttwytyrnhr50qnslvyn3580 Чехія 0 10225 165440 156395 2026-05-19T15:04:50Z Flipdot 23893 Сторінка очіщена 165440 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 165441 165440 2026-05-19T15:05:22Z Flipdot 23893 Зрушена верзія [[Special:Diff/165440|165440]] од хоснователя [[Special:Contributions/Flipdot|Flipdot]] ([[User talk:Flipdot|діскусія]]) 165441 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чеська републіка]] oaxny2trpkppgv5a84mpvjeh51cb6m5 165465 165441 2026-05-19T16:48:10Z Halajkovič 33393 Вилучено перенаправлення на [[Чеська републіка]] 165465 wikitext text/x-wiki <test></test> g1c68cq2yefch2wgz6vm4zdy8zaiqpj 165467 165465 2026-05-19T16:49:55Z Halajkovič 33393 +поз. [[Діскузія:Чеська републіка]] 165467 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна | native_name = {{lang-cs|Česká republika}} | conventional_long_name = Чеська републіка | common_name = Чесько | image_flag = Flag of the Czech Republic.svg | image_coat = Coat of arms of the Czech Republic.svg | image_map = EU-Czechia.svg | national_anthem = <br/><small>[[Kde domov můj?]] („Де муй дум?“)</small><br/>[[Файл:Czech_anthem.ogg|center]] | official_languages = [[Чеськый язык|чеськый]] | ethnic_groups = | ethnic_groups_year = | capital = [[Прага]] | largest_city = capital | government_type = [[Парламентьска републіка]] | leader_title1 = [[Презідент]] | leader_title2 = | leader_name1 = [[Петр Павел]] | leader_name2 = | area_rank = 115 | area_magnitude = | area_km2 = 78866 | area_sq_mi = | percent_water = 2 | population_census = 10701777 | population_census_year = 2021 | population_census_rank = 86 | population_density_km2 = 135,3 | population_density_rank = 87 | GDP_PPP = $282,34 міліард | GDP_PPP_per_capita = $18985 | GDP_PPP_rank = 45 | GDP_PPP_year = 2021 | GDP_PPP_per_capita_rank = 38 | GDP_nominal = $282,34 міліард | GDP_nominal_rank = 45 | GDP_nominal_year = 2021 | GDP_nominal_per_capita = $18985<ref>Межинародный валутный фонд.</ref> | GDP_nominal_per_capita_rank = 38 | sovereignty_type = | Gini = | Gini_rank = | Gini_year = | Gini_category = | HDI = {{increase}} 0,891 | HDI_rank = 35 | HDI_year = 2021 | HDI_category = <span style="color:#090;">дужый высокый</span> | currency = [[Чеська коруна|Коруна]] (kč) | currency_code = CZK | country_code = | time_zone = СЕТ | utc_offset = +1 | time_zone_DST = СЕЛЧ | utc_offset_DST = +2 | demonym = | drives_on = правый | cctld = [[.cz]] | calling_code = +420 | footnotes = }} '''Че́хія''',<ref>{{cite web |title=the Czech Republic |url=https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230616122308/https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |archive-date=16 June 2023 |access-date=28 November 2023 |publisher=The United Nations Terminology Database }}</ref> '''Че́сько''' ({{lang-cs|Česko}}), '''Че́хы''', офіціалнов назвов '''Че́ська республіка''' вадь курто '''ЧР''' ({{lang-cs|Česká republika}}, ''{{Lang|cs|ČR}}'', {{IPA2|ˈtʃɛskaː ˈrɛpublɪka}}),<ref>{{cite web |url=https://style-guide.europa.eu/en/content/-/isg/topic?identifier=7.1.1-designations-and-abbreviations |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230412222619/http://publications.europa.eu/code/en/en-370100.htm |archive-date=12 April 2023 |title=Publications Office — Interinstitutional style guide — 7.1. Countries — 7.1.1. Designations and abbreviations to use |publisher=Publications Office |access-date=8 October 2024 }}</ref> історично ай '''Боге́мія'''<ref>{{cite web |last1=Šitler |first1=Jiří |date=12 July 2016 |title=From Bohemia to Czechia |url=https://english.radio.cz/bohemia-czechia-8220362 |access-date=1 June 2021 |website=Czech Radio |author-link=Jiří Šitler }}</ref> вто [[держава]] без выхода до моря в централнуй [[Европа|Европі]], член [[Европска унія|Европської унії]] уд&nbsp;року&nbsp;2004, котра має гатары з [[Австрія|Австрійов]] на [[юг]]у, [[Німещина|Німещинов]] на [[запад]]і, [[Польща|Польщов]] на [[сѣверовосток|сіверовостоку]] тай [[Словакія|Словакійов]] на [[юговосток]]у.<ref>{{cite web |title=Information about the Czech Republic |url=http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |website=Czech Foreign Ministry |access-date=25 March 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160403192723/http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |archive-date=3 April 2016 |url-status=live }}</ref> У Чеськуй републіці офіціалнов валутов є [[чеська коруна]]; головным варошом є [[Прага]]. Кроме неї сут великі вароші ги [[Бырно]], [[Острава]], [[Пылзень]] и [[Ліберець]]. Чехія має береговатый ландшафт и площу в 78,871&nbsp;км² из головно помірным контіненталным и океанічным [[Клімат|кліматом]]. Чеська републіка є унітарнов парламентарнов републіков из продвинутов, высокодоходнов соціалнов торговов економіков. Чехія ся держит европської соціалної моделі, має задарьну медіціну тай часточно понукат задарьноє університетськоє школованя. У Індексови людського розвою Чехія має 32.&nbsp;місто. Чеська републіка&nbsp;— член [[Орґанізація споєных націй|Орґанізації споєных націй]], [[НАТО|Орґанізації Сіверноатлантичного договора]], Европської унії, Орґанізації економічного спувробутництва и розвою, [[ОБСЕ]], [[Рада Европы|Рады Европы]] тай [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]]. На юлій 2025.&nbsp;року президентом Чехії є [[Петр Павел]], премєрміністром&nbsp;— [[Петр Фяла]]. Чеськоє княжество было закладеноє у кунци 9.&nbsp;стороча пуд [[Велика Моравія|Великов Моравійов]]. Оно было формално признаноє ги [[імперськый став]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] у 1002.&nbsp;рокови тай стало корольством у 1198.<ref name="The Path">{{cite web |url=http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |title=The Path of Czech Constitutionality |last1=Mlsna |first1=Petr |last2=Šlehofer |first2=F. |year=2010 |work=1st edition |publisher=Úřad Vlády České Republiky (The Office of the Government of the Czech Republic) |location=Praha |pages=10–11 |language=cs, en |archive-url=https://web.archive.org/web/20130116234802/http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |archive-date=16 January 2013 |url-status=live |access-date=31 October 2012 |last3=Urban |first3=D. }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |title=800 let Zlaté buly sicilské |last=Čumlivski |first=Denko |year=2012 |publisher=National Archives of the Czech Republic (Národní Archiv České Republiky) |language=cs |archive-url=https://web.archive.org/web/20121128035158/http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |archive-date=28 November 2012 |url-status=dead |access-date=31 October 2012 }}</ref> По битві Могача у 1526.&nbsp;році вшыткі землі Богемської короны были поступово інтеґровані до [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]]. Через почти стувку рокув протестантськоє повстаня стало причинов Тридцятьручної войны. Из розпадом Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році Коронні землі стали частьов [[Австрійска імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 19.&nbsp;стороча Чехія пруйшла індустріалізацію. По розпаді [[Австро-Мадярська імперія|Австро-Мадярської імперії]] по [[Перша світова война|Первуй світовуй войні]] бульша часть реґіона зайшла до [[Перша чехословацька републіка|Первої чехословацької републікы]] у 1918.&nbsp;році.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|title=Encyclopedia of the Cold War|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C&pg=PA76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Чехословакія была єдинов державов у централнуй и восточнуй Европі, котра ся обстала парламентарнов демократійов на вшыток меживоєнный період.<ref name="Ash0">Timothy Garton Ash ''[[iarchive:usesofadversitye0000gart h4f4|The Uses of Adversity]]'' Granta Books, 1991 {{ISBN|0-14-014038-7}} p. 60</ref> По Мінхенському договорі 1938.&nbsp;року [[Націштська Німещина]] окуповала чеські землі. У 1945.&nbsp;році Чехословакія ся удновила тай три рокы по тому стала комуністичнов державов Восточного блока по переворотови року&nbsp;1948. Провбы лібералізовати уряд и економіку ся гасили совєтськов інвазійов у крайину бігом [[Празька ярь|Празької яри]] 1968.&nbsp;року. У новемброви 1989, [[Боршоньова револуція]] поклала конець комуністичному правліньови тай удновила демократичный устрой. 31.&nbsp;децембра 1992.&nbsp;року Чехословакія ся мирно розпала, а єї державы-члены стали незалежными державами&nbsp;— Чеськов републіков и Словакійов. == Історія == === Правік === {{multiple image|align=right|total_width=320|direction=horizontal|image1=Vestonicka venuse edit.jpg|alt1=Керамічна скулптура|image2=The stone head of a Celt.jpg|alt2=Камінна скулптура|footer='''Зліва''': Венера з Долніх Вєстоніць, датована 29,000–25,000&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е., є майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>{{cite web |title=Oldest ceramic figurine |url=https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/682622-oldest-ceramic-figurine |publisher=Guinness World Records |access-date=20 May 2024}}</ref><br />'''Справа''': камінна голова келта из Мшецькых Жегровіць є майціннов келтськов скулптуров у Европі, датує ся 3.&nbsp;сторочом&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е.<ref>{{cite news |title=Hlava Kelta z Mšeckých Žehrovic – nejcennější keltská plastika v Evropě |url=https://www.kudyznudy.cz/ceska-nej/historicke/hlava-kelta-z-mseckych-zehrovic-nejcennejsi-keltsk |access-date=20 May 2024 |publisher=Kudyznudy.cz/}}</ref>|caption1=|caption2=}} Археолоґічні находкы указувут на вто, ож територія днешньої Чехії была заселена уд [[Палеоліт|палеоліта]]. У сьому реґіоні найшли были, наприклад, керамічну фіґурку, Венеру з Долніх Вєстоніць, датовану дас&nbsp;29,000–25,000.&nbsp;роками&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.,<ref>{{Cite journal|date=24 December 2013|title=Fingerprint on the venus of Dolní Vestonice I|journal=Anthropologie|volume=40|issue=2|url=https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|access-date=7 April 2025|archive-url=https://web.archive.org/web/20131224110818/https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|archive-date=24 December 2013}}</ref> котра ся держит майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>Pamela B. Vandiver, Olga Soffer, Bohuslav Klima and Jiři Svoboda, "The Origins of Ceramic Technology at Dolni Věstonice, Czechoslovakia", ''Science'', New Series, '''246''', No. 4933 (24 November 1989: pp. 1002–1008)</ref> У класичну епоху, позад [[Келты|келтськых]] міґрацій 3.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., Богемія ся стала асоційовати из племньом [[Бої (племня)|боюв]].<ref name="Rankin2002">{{cite book|first=David|last=Rankin|title=Celts and the Classical World|url=https://books.google.com/books?id=6oqFAgAAQBAJ&pg=PA16|date=2002|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-74722-1|page=16}}</ref> Бої заклали были [[опідум]] недалеко уд сучасної Прагы.<ref name="(Firm)1997">{{cite book|author=Kartografie Praha (Firm)|title=Praha, plán města|year=1997|publisher=Kartografie Praha|isbn=978-80-7011-468-1|page=17}}</ref> Май пак, у 1.&nbsp;сторочови, там ся заселили ґерманські племена [[Маркоманы|маркоманув]] и [[Квады|квадув]].<ref name="Salvia2007">{{cite book|author=Vasco La Salvia|title=Iron Making During the Migration Period: The Case of the Lombards|year=2007|publisher=Archaeopress|isbn=978-1-4073-0159-4|page=43}}</ref> [[Славяне|Словяне]] из реґіона [[Чорноє море|Чорного моря]] тай [[Карпаты|Карпат]] тоже ся селили у реґіонови, їхня міґрація ся мотивовала інвазійов народув из Сібіра тай [[Гуны|гунув]], [[Авары|аварув]], [[Булґары (племня)|булґарув]] и [[Мадяре (племня)|мадярув]].<ref name="Agnew2004">{{cite book|author=Hugh LeCaine Agnew|title=The Czechs and the Lands of the Bohemian Crown|url=https://books.google.com/books?id=Db76shTEM60C&pg=PT37|year=2004|publisher=Hoover Press|isbn=978-0-8179-4492-6|page=37}}</ref><ref name="HahnNadel2014">{{cite book|first1=Sylvia|last1=Hahn|first2=Stanley|last2=Nadel|title=Asian Migrants in Europe: Transcultural Connections|url=https://books.google.com/books?id=Zwq9BAAAQBAJ&pg=PA7|year=2014|publisher=V&R unipress GmbH|isbn=978-3-8471-0254-0|pages=7–8}}</ref> У 6.&nbsp;сторочу гуны ся сунули дале на запад у Богемію, Мораву и часті днешньых Австрії тай Німещины.<ref name="HahnNadel2014" /> Бігом 7.&nbsp;стороча франкськый торговець [[Само]], пудпорувучи словян у їхнюй борьбі против осілых недалеко аварув, став правительом першої задокументованої словянської державы у централнуй Европі&nbsp;— [[Імперія Сама|Імперії Сама]].<ref>''Lexikon des Mittelalters''. Verlag J.B. Metzler, Vol. 7, cols 1342-1343</ref> У 8.&nbsp;сторочі ся появила Велика Морава, контрольована династійов [[Мойміровці|Мойміровцюв]],<ref name="Champion2005">{{cite book|first=Tim|last=Champion|title=Centre and Periphery: Comparative Studies in Archaeology|url=https://books.google.com/books?id=mZ2IAgAAQBAJ&pg=PA233|year=2005|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-80679-9|page=233}}</ref> котра была у свому пікови у 9.&nbsp;сторочови бігом правліня [[Сятополк I. (Морава)|Сятополка&nbsp;I.&nbsp;Моравського]], удбивавучи ся уд влива франкув. Велика Морава была охрещена, у тум числі позад бізантійськых місій [[Кирил и Мефодій|Кирила и Мефодія]].<ref>{{Cite web |title=Svatopluk {{!}} prince of Moravia {{!}} Britannica |url=https://www.britannica.com/biography/Svatopluk |access-date=7 April 2025 |website=www.britannica.com |language=en }}</ref> === Богемія === {{ГоловнаСтатя|Богемія}} [[File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|ліворуч|міні|Корона Богемії удну [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] (1600). Чеські землі были частьов Імперії у 1002–1806.&nbsp;роках, а Прага была імперськов резиденційов у 1346–1437 и 1583–1611.]] [[Богемські племена]] ся представляли многыми герцоґами; централізованоє [[Богемськоє княжство]] ся появило у другуй половині 9.&nbsp;стороча вдяку [[Пржемысловці|дому Пржемысловцюв]]. Уд 1002. по&nbsp;1806.&nbsp;рук Богемія была [[Імперськый став|імперськым ставом]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]].<ref name="PánekTůma2019">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA76|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=76}}</ref> У 1212.&nbsp;рокови [[Пржемысл Отакар I.|Пржемысл Отакар&nbsp;I.]]&nbsp;утягнув уд імператора [[Золота сицилська була|Золоту сицилську булу]], пудтвержувучу корольськый статус Отакара и його наслідникув; Богемськоє княжство ся так пудняло у статусови до корольства.<ref name="PánekTůma2019b">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA111|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=111}}</ref> Німецькі іміґранты ся поселили у богемськуй периферії у 13.&nbsp;сторочови.<ref name="PánekTůma2019c">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA237|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=237}}</ref> [[Монґолська імперія|Монґолы]] бігом [[Монґолська інвазія до Европы|свої інвазії до Европы]] доходили до Моравы, айбо были розбиті пуд [[Оломовц|Оломовцом]].<ref>{{cite book|last1=Grousset|first1=René|title=The Empire of the Steppes|date=1970|publisher=Rutgers University Press|isbn=978-0-8135-1304-1|page=[https://archive.org/details/empireofsteppes00grou/page/266 266]|url=https://archive.org/details/empireofsteppes00grou|url-access=registration|access-date=26 August 2017}}</ref> По серії династійных воєн, богемськый престол добыв [[Луксембурґськый дум]].<ref>{{cite web |url=http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |title=Václav II. český král |work=panovnici.cz |access-date=31 October 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110907142314/http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |archive-date=7 September 2011 |url-status=live }}</ref> У другуй половині 14.&nbsp;столітя ся зачали [[Богемська реформація|провбы реформовати церьков у Богемії]]. Послідовникы [[Ян Гус|Яна Гуса]] ся удсторонили уд подаякых практик [[Католицька церьков|Католицької церьквы]] и бігом Гуситськых воєн 1419–1434.&nbsp;рокув побідили пять хрестовых походув, орґанізованых против них імператором Сященої римської імперії Сіґізмундом. Бігом слідувучых двох сторочув 90% населеня Богемії и Моравы ся держали за [[Гуситы|гуситув]]. Паціфішта Петр Хелчіцькый у середині 15.&nbsp;стороча вдухновив кываня Братерської єдноты, котра ся домак удкапчала уд римокатолицької церьквы.<ref>{{cite web |url=http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |title=Mentor and precursor of the Reformation |access-date=29 April 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160404211907/http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |archive-date=4 April 2016 |url-status=dead }}</ref> 21.&nbsp;децембра 1421.&nbsp;року [[Ян Жіжка]], успішный воєвода и найманець, повюг своє войсько у [[Битка пуд Кутнов Горов|Битку пуд Кутнов Горов]] (Кутенберґом), котра ся кунчила побідов гуситув. И доныні го честувут як націоналного героя. [[File:Husité_-_Jenský_kodex.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Husit%C3%A9_-_Jensk%C3%BD_kodex.jpg|альт=Painting of battle between mounted knights|міні|Битка межи [[Гуситы|гуситами]] тай [[Хрестові походы|хрестоносцями]] бігом [[Гуситські войны|Гуситськых воєн]]; Єнськый кодекс, 15.&nbsp;стороча]] Уд року 1526 власть над Богемійов чим май дале, тым май концентровали [[Габсбурґы]]. Межи 1583. и&nbsp;1611.&nbsp;роками Прага была офіційнов резиденційов імператора Сященої римської імперії Рудолфа&nbsp;II. и його двора. [[Празька дефенестрація]] 1618.&nbsp;року тай далшоє Богемськоє повстаня против Габсбурґув означили зачаток [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]]. У 1620.&nbsp;році повстаня у Богемії было задусеноє бігом [[Битка пуд Білов Горов|биткы пуд Білов Горов]]. Лідеры повстаня были [[Згуба на Старомнєстськуй площи|згублені у&nbsp;році&nbsp;1621]]. Шляхта и протестантськый середньый клас мусіли авадь перейти у [[католицизм]], авадь лишити крайину.<ref>{{cite web |title=Protestantism in Bohemia and Moravia (Czech Republic) |url=http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |website=Virtual Museum of Protestantism |access-date=25 May 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151015211407/http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |archive-date=15 October 2015 |url-status=live }}</ref> Період уд 1620.&nbsp;року по другу половину 18.&nbsp;стороча дустала назывку „Темных часув“. Бігом Тридцятьручної войны обывательство чеськых земель упало на третину позад кіряня протестантув тай войны, хворот и голоду.<ref>Oskar Krejčí, Martin C. Styan, Ústav politických vied SAV. (2005). ''[https://books.google.com/books?id=38ciAe4J4VMC Geopolitics of the Central European region: the view from Prague and Bratislava]''. p.293. {{ISBN|80-224-0852-2}}</ref> Габсбурґы заказовали вшыткі християнські деномінації кромі католицизма.<ref>{{cite web |url=http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |title=RP's History Online – Habsburgs |publisher=Archiv.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110717233917/http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |archive-date=17 July 2011 |url-status=dead }}</ref> Розквіт барокової културы указує двоякость сього історичного періода. [[Османська імперія]] и [[Крымськоє ханство]] напали на Мораву у 1663.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=j08L5xLOQKwC&pg=PA557 History of the Mongols from the 9th to the 19th Century. Part 2. The So-Called Tartars of Russia and Central Asia. Division 1]''". Henry Hoyle Howorth. p.557. {{ISBN|1-4021-7772-0}}</ref> У 1679–1680 чеськыми землями пруйшли [[Велика віденська чума]] и [[Кмѣть|кметськоє]] повстаня.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=FzQ9AAAAIAAJ&pg=PA494 The new Cambridge modern history: The ascendancy of France, 1648–88]''". Francis Ludwig Carsten (1979). p.494. {{ISBN|0-521-04544-4}}</ref> [[File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|ліворуч|міні|[[Празька дефенестрація|Празька дефенестрація 1618]] означила зачаток [[Богемськоє повстаня|Богемського повстаня]] против [[Габсбурґы|Габсбурґув]] и першый етап [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]].]] Позад голодув ся ставали селянські повстаня.<ref>"''The Cambridge economic history of Europe: The economic organization of early modern Europe''". E. E. Rich, C. H. Wilson, M. M. Postan (1977). p.614. {{ISBN|0-521-08710-4}}</ref> Кметьство было скасованоє помежи роками 1781 и 1848. Дакулько битв [[Наполеонувські войны|Наполеонувськых воєн]] ся стали на території днешньої Чехії. Падіня Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році привело д деґрадації політичного ставу Богемії, котра стратила свою позицію імперського [[Курфірт|курфірта]] и свою політичну репрезентацію у [[Імперськый сейм (Сящена римська імперія)|імперському сеймови]] (райхстаґови).<ref>{{cite journal|last1=Hlavačka|first1=Milan|title=Formování moderního českého národa 1815–1914|journal=Historický Obzor|date=2009|volume=20|issue=9/10|page=195|language=cs}}</ref> Богемські землі стали частьов [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 18. и&nbsp;19.&nbsp;стороч набирало обороты [[Чеськоє націоналноє удроджіня]] з цільов удродити [[чеськый язык]], културу и націоналну ідентичность. Револуція 1848.&nbsp;року в Празі, котра ся цілила на лібералні реформы тай автономію Богемської короны удну Австрійської імперії, была придусена.<ref name="auto">{{cite book|editor1-last=Cole|editor1-first=Laurence|editor2-last=Unowsky|editor2-first=David|title=The Limits of Loyalty: Imperial Symbolism, Popular Allegiances, and State Patriotism in the Late Habsburg Monarchy|publisher=Berghahn Books|location=New York, Oxford|url=http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|access-date=24 May 2015|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150525013421/http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|archive-date=25 May 2015}}</ref> Попри надії на поступкы про Богемію, імператор [[Франц Йозеф I.|Франц Йозеф&nbsp;I.]]&nbsp;пушов на компроміс лиш из Мадярщинов. Австро-Мадярськый компроміс 1867.&nbsp;року и нереалізована коронація Франца Йозефа корольом Богемії стали розчарованьом про дакотрых чеськых політикув.<ref name="auto" /> Богемські коронні землі стали частьов так названої [[Ціслейтанія|Ціслейтанії]]. Чеські соціал-демократы и проґресивні політикы зачали борьбу за [[общоє убиранковоє право]]. Перші убиранкы з правом голоса про вшыткых чоловікув ся справили у&nbsp;році&nbsp;1907.<ref>{{cite web |date=29 February 2020 |title=Františka Plamínková: the feminist suffragette who ensured Czechoslovakia's Constitution of 1920 lived up to the principle of equality |url=https://english.radio.cz/frantiska-plaminkova-feminist-suffragette-who-ensured-czechoslovakias-8106811 |access-date=5 January 2021 |website=Radio Prague International }}</ref> === Чехословакія === {{ГоловнаСтатя|Чехословакія}} [[File:Czechoslovakia_I.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Czechoslovakia_I.png|альт=|міні|[[Перша чехословацька республіка]] чинила 27% населеня даколишньої Австро-Мадярщины и почти 80% єї індустрії.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107.">Stephen J. Lee. ''Aspects of European History 1789–1980''. Page 107. Chapter "Austria-Hungary and the successor states". [[Рутледж|Routledge]]. 28 January 2008.</ref>]] ==== Перша чехословацька республіка ==== {{ГоловнаСтатя|Перша чехословацька республіка}} У 1918.&nbsp;році, бігом падіня [[Габсбурґська монархія|Габсбурґської монархії]] по [[Перша світова война|Першуй світовуй войні]] была вытворена незалежна [[Чехословацька республіка]] на чолі из [[Томаш Ґарріґ Масарик|Томашом Ґарріґом Масариком]], котра ся прикапчала ид Союзным силам.<ref>Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue – vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, {{ISBN|978-80-87173-47-3}}, pages 22–81, 85–86, 111–112, 124–125, 128, 129, 132, 140–148, 184–209.</ref> Ся нова держава інкорпоровала Богемську корону.<ref>{{cite web |title=Tab. 3 Národnost československých státních příslušníků podle žup a zemí k 15 February 1921 |url=http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/$File/tab3_21.pdf |publisher=Czech Statistical Office |language=cs |access-date=2 June 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070605105429/http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/%24File/tab3_21.pdf |archive-date=5 June 2007 |url-status=dead }}</ref> [[Перша чехословацька республіка]] чинила лиш 27% обывательства бывшої Австро-Мадярщины, айбо унаслідовала почти 80% єї індустрії, што позволило юй конкуровати з западными індустріалными державами.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107." /> У 1929.&nbsp;році, рувнявучи з 1913, [[грубый домашньый продукт]] (ГДП) державы ся увеличив на 52%, а індустріалноє выробництво&nbsp;— на 41%. У 1938 Чехословакія мала 10.&nbsp;місто у світовум індустріалнум выробництві.<ref>{{cite web |date=21 August 1968 |title=Ekonomika ČSSR v letech padesátých a šedesátých |trans-title=The economy of the Czechoslovak Socialist Republic in the 1950s and 1960s |url=http://www.blisty.cz/art/59458.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707063441/http://www.blisty.cz/art/59458.html |archive-date=7 July 2014 |access-date=14 May 2014 |publisher=Blisty.cz }}</ref> Чехословакія біла єдинов крайинов централної и восточної Европы, котра ся лишила лібералнов демократійов бігом цілого меживоєнного періода.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C|title=Encyclopedia of the Cold War|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Хоть Перша чехословацька республіка и была унітарнов державов, она давала подаякі права меншинам, спомежи котрых были майвеликі [[Німці|німецька]] (23.6% у 1921), [[Мадяре|мадярська]] (5.6%), [[Русины|русинська]], [[Росіяне|російська]] и [[Украйинці|украйинська]] (3.5%).<ref>{{cite book|last=Rothenbacher|first=Franz|date=2002|title=The European Population 1850–1945|publisher=Palgrave Macmillan, London.|page=145|isbn=978-1-349-65611-0}}</ref> ==== Пудкарпатська Русь ==== {{ГоловнаСтатя|Пудкарпатська Русь}} [[File:Zabiełło,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Zabie%C5%82%C5%82o,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|міні|Мапа русинської автономії у Чехословацькуй державі, постановленої статьов&nbsp;№81 [[Версайськый мирный договор|Версайського мирного договора]] и пудтвержена [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменськым мирным договором]] (Jan Zabiełło 1920). Видко [[Чоп]], [[Мункач]] (Мукачово), [[Береґсас]] (Берегово), [[Довгоє]], [[Тісоуйлок]] (Вилок), [[Кірайгазо]] (Корольово), [[Хуст]].]] Подля Статі&nbsp;№53 [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменського мирного договора]] 10.&nbsp;септембра 1919 русины мали дустати автономію,<ref>{{cite web|url=http://www.austlii.edu.au/au/other/dfat/treaties/1920/3.html|title=Treaty of Peace between the Allied and Associated Powers and Austria; Protocol, Declaration and Special Declaration [1920] ATS 3|website=www.austlii.edu.au}}</ref> што ся пак реалізовало у даякуй мірі в чехословацькуй конституції. Попри вто, подакотрі права не были реалізовані; чехословацька власть заявляла, ож процес наданя автономії мав быти поступовым. Так представленя русинув у націоналнуй сфері было май малым ги ся надіяло. [[Пудкарпатська Русь]] у складі Чехословакії обсяговала території даколишньых комітатув [[Жупа Унґ|Унґ]], [[Жупа Берег|Береґ]], [[Жупа Уґоча|Уґоча]] и [[Жупа Мараморош|Мараморош]] и зайшла до складу Чехословакії по [[Паризька мирна конференція|Паризькуй мирнуй конференції]]. Подля чехословацької конституції 1920.&nbsp;року реґіон быв офіційно названый Пудкарпатськов Русьов ({{Lang-cs|Podkarpatská Rus}}). Вопрос популарности прикапчаня Пудкарпатя ид Чехословакії дискусійный; знає ся май набізувно, ож місному бывательство май важно было не ид котруй державі ся капчати, а автономія у єї складі. По процесови [[Мадяризація|мадяризації]] русины не хотіли ся лишати пуд мадярськов властьов и тяжіли д самоврядности.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}}</ref> У 1920.&nbsp;році реґіон ся хосновав ги транспортный узол про переміщеня зброї тай амуніції про антисовєтськых полякув, котрі участвовали у Польсько-совєтськуй войні на сівері, а локалні комунішты саботовали поїзды тай пробовали помочи совєтськуй стороні.<ref>Illés, op.cit., refers to local Communists lighting fires on Carpathian peaks, which they hoped would show the way to Budyonny's Red Cavalry</ref> Бігом и по войні многі [[Украйинськый націоналізм|украйинські націоналішты]] з восточної [[Галичина|Галичины]], котрі ся опирали як польському, так и совєтському правліньови, утікнули у Пудкарпатську Русь.<ref>{{Cite book|last=Steiner|first=Zara|title=The lights that failed : European international history, 1919–1933|date=2005|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0191518812|location=Oxford|oclc=86068902}}</ref> 20.&nbsp;апріля 1920.&nbsp;року Масарик призначив быв [[Ґриґорій Жаткович|Ґриґорія Жатковича]] ґубернатором реґіона. Жаткович подав в удставку 17.&nbsp;апріля 1921, и вернув ся ид своюй юріштськуй практиці у [[Пітсбурґ|Пітсбурґови]], [[Пенсілванія]], у [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатах Америкы]]. Причинов про такоє рішеня было незадоволеня гатарами з Словакійов.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}} p. 223</ref> ==== Мінхенськый договор, Друга чехословацька республіка и німецька окупація ==== : ''Никайте ай: [[Друга світова война]], [[Мінхенськый договор]]'' [[File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|ліворуч|міні|Чехословацькі пілоты [[310. ескадра Корольськых воздушных сил|310.&nbsp;ескадры Корольськых воздушных сил]] бігом [[Битва за Британію|битвы за Британію]] в 1940]] Западна Чехословакія была окупована [[Націштська Німещина|Націштськов Німещинов]], котра поклала бульшу часть реґіона у [[Протекторат Богемія и Моравія]]. Протекторат быв уголошеный частьов Третього райха, а його президент и премєрміністер были пудпорядковані Націштськуй Німещині тай [[Райхспротектор|райхспротектору]]. У Терезіні, на сівер уд [[Прага|Прагы]], быв розміщеный [[Концентраційный лаґер Терезін|націштськый концентраційный лаґер Терезін]] (Терезієнштадт, {{Lang-de|Theresienstadt}}). Бульшина жыдув у Протектораті были забиті у [[Націштські концентраційні лаґры|націштськых концентраційных лаґрах]]. „<nowiki/>[[Ґенералплан Ост]]<nowiki/>“ ({{Lang-de|Generalplan Ost}}) постановляв выгубліня, укіряня, [[Ґерманізація|ґерманізацію]] вадь узятя у рабство бульшины вадь ушыткых чехув, обы услободити місто про німцюв.<ref>Chad Bryant (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), pp 104–178. [[Тімоті Снайдер|Snyder, Timothy]] (2010). ''[https://books.google.com/books?id=ks0WBQAAQBAJ&pg=PA160 Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin]''. Basic Books. p. 160. {{ISBN|0465002390}}</ref> За чехословацькый опур націштськуй окупації націшты чинили против них [[Німецькі воєнні злочины|воєнні злочины]]. Німецька окупація ся кунчила 9.&nbsp;мая 1945.&nbsp;року из приходом совєтської и америцької армій и [[Празькоє повстаня|Празькым повстаньом]].<ref>"''[https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409 A Companion to Russian History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150906054042/https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409|date=6 September 2015}}''". Abbott Gleason (2009). Wiley-Blackwell. p.409. {{ISBN|1-4051-3560-3}}</ref> Бульшина німецькоязычных бывателюв Чехословакії были [[Укіряня німцюв из Чехословакії|насилу укіряні]] из крайины, раз у резултаті місных актув насилства, а пак пуд еґідов „орґанізованої передачі“, пудтверженої Совєтськым союзом, США и Великов Британійов на Потсдамськуй конференції.<ref>Chad Bryant (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), 208–252.</ref> ==== Третя и четверта чехословацькі республікы ==== {{ГоловнаСтатя|Чехословакія}}[[File:Praga_11.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Praga_11.jpg|міні|Прага бігом [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазії Варшавського пакта]] 1968.&nbsp;року.]] На убиранках 1946.&nbsp;року Комуністична партія Чехословакії набрала 38% голосув<ref>F. Čapka: [http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html Dějiny zemí Koruny české v datech] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080620225613/http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html|date=20 June 2008}}. XII. Od lidově demokratického po socialistické Československo – pokračování. Libri.cz</ref> и стала майвеликов у чехословацькум парламенті, сформовала коаліцію з другыми партіями тай конзолідовала власть. У 1948 став ся [[Чехословацькый переворот 1948|переворот]], и быв исформованый єднопартійный уряд. На слідувучый 41&nbsp;рук (1948–1989) чехословацька комуніштська держава пудпорядкововала ся економічным и політичным рисам [[Восточный блок|Восточного блока]].<ref>{{cite news|title=Czech schools revisit communism|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|url-status=live|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140804202643/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|archive-date=4 August 2014}}</ref> Куртый період політичної лібералізації бігом [[Празька ярь|Празької яри]] быв спертый [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазійов Варшавського пакта до Чехословакії в 1968.&nbsp;році]], котра пуджывила неґативноє удношіня ид авторитарному комунізму у межинароднум комуністичнум кываню и стимуловала популарность [[Еврокомунізм|еврокомунізма]] на Западі; у Чехословакії ся зачав репресивный [[Нормалізація (Чехословакія)|період нормалізації]], котрый ся продержав до [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]] 1989.&nbsp;року.<ref>{{cite web |last1=Jones |first1=Gwen |title=“Do Friends Come to Visit with Tanks?” – Reactions to the 1968 Invasion of Czechoslovakia, 55 Years Later |url=https://www.archivum.org/entries/blog/do-friends-come-to-visit-with-tanks---reactions-to-the-1968-invasion-of-czechoslovakia-55-yea |website=Blinken OSA Archivum |access-date=4 April 2026 |language=en |date=18 August 2023 }}</ref> === Чеська республіка === [[File:Václav_Havel_cut_out.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:V%C3%A1clav_Havel_cut_out.jpg|міні|[[Вацлав Гавел]], єден из майважных челядникув у чеськуй історії 20.&nbsp;стороча&nbsp;— лідер [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]], послідньый президент Чехословакії и першый президент Чеської республікы.]] У новембрі 1989.&nbsp;року Чехословакія зась стала лібералнов демократійов через [[Боршоньова револуція|Боршоньову револуцію]]. Айбо словацькі націоналні настрої ся інтензифіковали, што у тум числі ся проявило в [[Дефісова война|Дефісовуй войні]], и 31.&nbsp;децембра 1992 держава ся мирно розділила на незалежні крайины: Чехію и [[Словакія|Словакію]]. Уд 1990.&nbsp;року обідві державы пруйшли економічні реформы тай [[Приватизація|приватизації]] з цільов вытворіня [[Торгова економіка|торгової економікы]]. Процес быв бульшинов успішный: у 2006.&nbsp;році [[Світовый банк]] узнав Чехію „розвинутов державов“,<ref name="worldbank06">{{cite web |url=http://www.radio.cz/en/article/76314 |title=World Bank Marks Czech Republic's Graduation to 'Developed' Status |last=Velinger |first=Jan |date=28 February 2006 |publisher=Radio Prague |archive-url=https://web.archive.org/web/20080112081601/http://www.radio.cz/en/article/76314 |archive-date=12 January 2008 |url-status=live |access-date=22 January 2007 }}</ref> а в 2009.&nbsp;році [[Індекс людського розвою]] призначив Чехії статус „дуже высокого людського розвою“.<ref name="hdi09">{{cite web |url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |title=Human Development Report 2009 |work=UNDP.org |date=January 2009 |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091122115116/http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |archive-date=22 November 2009 |url-status=live }}</ref> Уд 1991.&nbsp;року Чеська республіка, раз ги часть Чехословакії, а пак уд 1993 и як окрема держава, стала членом [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]], а уд 1995.&nbsp;року&nbsp;— [[Орґанізація про економічну спувпрацю и розвуй|Орґанізації про економічну спувпрацю и розвуй]]. Чехія ся прикапчала ид [[НАТО]] 12.&nbsp;марця 1999 и стала членом [[Европська унія|Европської унії]] 1.&nbsp;мая 2004. 21.&nbsp;децембра 2007.&nbsp;року Чехія ся закапчала у [[Шенґенська зона|Шенґенську зону]].<ref>{{Cite web |url=https://factsmaps.com/eu-nato-schengen-eurozone-member-states-in-europe/ |title=EU, NATO, Schengen and Eurozone member states in Europe |date=13 October 2018 }}</ref> До року 2017 уряд вела то центріштсько-ліва Чеська соціалнодемократична партія ({{Lang-cs|Sociální demokracie}}, ''{{Lang|cs|SOCDEM}}''), то центріштсько-права Громадянська демократична партія (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|ODS}}''). У октовбрі 2017 убиранкы уйграло популіштськоє кываня ''ANO&nbsp;2011'' пуд проводом другого майбогатого челядника в крайині, міліардера [[Андрей Бабіш|Андрея Бабіша]]; ANO узяли трираз май бульше голосув ги їхньый майблизкый конкурент, ODS.<ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-41708844|title=Czech election: Billionaire Babis wins by large margin|work=BBC News|date=21 October 2017}}</ref> У децембрі 2017 чеськый президент [[Мілош Земан]] призначив Андрея Бабіша новым премєрміністром.<ref>{{Cite web |url=https://www.dw.com/en/czech-billionaire-andrej-babis-named-new-prime-minister/a-41680019 |title=Czech billionaire Andrej Babis named new prime minister |date=6 December 2017 |website=[[Deutsche Welle]] }}</ref> На убиранках 2021.&nbsp;року ANO з малым удрывом пруйграли, премєрміністром став [[Петр Фяла]].<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Petr Fiala named new prime minister|date=28 November 2021|url=https://www.dw.com/en/czech-republic-petr-fiala-named-new-prime-minister/a-59960529|work=DW.COM}}</ref> Ун исклав урядову коаліцію аліанса SPOLU (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|Křesťanská a demokratická unie – Československá strana lidová (KDU-ČSL)}}'' тай ''{{Lang|cs|Tradice Odpovědnost Prosperita (TOP&nbsp;09)}}'') и аліанса Піратув и Старостув. У януарови 2023 ґенерал в удставці [[Петр Павел]] уйграв президентські убиранкы и став новым чеськым президентом на зміну Мілошу Земану.<ref>{{cite news|title=Retired general Petr Pavel wins election to become Czech president|url=https://www.euronews.com/2023/01/28/retired-general-petr-pavel-wins-election-to-become-czech-president|work=euronews|date=28 January 2023}}</ref> 24.&nbsp;фебруара 2022 Російська федерація зачала [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|повномасштабну войну против Украйины]]. Чехія дала притулок пув&nbsp;міліону украйинськых утіканцюв&nbsp;— майвеликоє число украйинськых утіканцюв на душу населеня у світі.<ref>{{cite web |title=Regional Refugee Response Plan for the Ukraine Situation – Inter-Agency Operational Update: Czech Republic, July – October 2022 |url=https://reliefweb.int/report/czechia/regional-refugee-response-plan-ukraine-situation-inter-agency-operational-update-czech-republic-july-october-2022 |website=reliefweb |date=17 November 2022 |publisher=UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs |access-date=25 February 2023 }}</ref><ref>{{cite web |last1=Field |first1=Matt |title=Ukraine is fighting on behalf of all democracies |url=https://www.gov.uk/government/news/ukraine-is-fighting-on-behalf-of-all-democracies |website=GOV.UK |publisher=Embassy of the United Kingdom, Prague |access-date=25 February 2023 }}</ref> У децембрі 2025.&nbsp;року Бабіш изась став премєрміністром,<ref>{{cite news|title=Czech billionaire Babis becomes PM with promise to cut ties to business empire|url=https://www.bbc.com/news/articles/c5yqvrewz45o|work=www.bbc.com|date=9 December 2025}}</ref> кой його популіштська партія ANO уйграла октовберські убиранкы у парламент.<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Billionaire populist Andrej Babis' party wins parliamentary election|url=https://www.bbc.com/news/articles/c62qezmr92lo|work=www.bbc.com|date=5 October 2025}}</ref> == Демоґрафія == Рождаємость у Чехії у 2020.&nbsp;році ся шацовала на 1.71&nbsp;дітины на жону, што є низше уд ґлобалного уровня удтворіня в&nbsp;2.1.<ref>{{cite web |url=https://www.czso.cz/csu/czso/ari/population-change-4-quarter-of-2015 |title=Population change – year 2015 |website=Population change – year 2015 }}</ref> Просіковый вік у Чехії є 43.3&nbsp;рокы.<ref>{{citation|url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/czechia/|title=Czechia|date=18 November 2021|work=The World Factbook}}</ref> Просікова довгота жывота у 2021 ся шацовала на 79.5&nbsp;рокув (76.55&nbsp;рокув про чоловікув, 82.61&nbsp;рокув про жун).<ref name="cia.gov">The World Factbook (CIA).</ref> Дас 77,000&nbsp;чоловік іміґрувут на Чехы кажджый рук.<ref>"[https://archive.today/20130217021757/http://groups.yahoo.com/group/scotch-irish/message/50884 Press: Number of foreigners in ČR up ten times since 1989]". Prague Monitor. 11 November 2009.</ref> [[Вєтнамці|Вєтнамські]] іміґранты яли ся селити у крайині бігом комуністичного періода, коли їх кликав ги робутникув чехословацькый уряд.<ref>{{Cite news|first=Coilin|last=O'Connor|url=http://www.radio.cz/en/article/91826|title=Is the Czech Republic's Vietnamese community finally starting to feel at home?|work=Czech Radio|date=29 May 2007|access-date=1 February 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080113225626/http://www.radio.cz/en/article/91826|archive-date=13 January 2008|url-status=live}}</ref> У 2009 на Чехах было дас 70,000&nbsp;вєтнамцюв.<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|title=Crisis Strands Vietnamese Workers in a Czech Limbo|work=The New York Times|date=6 June 2009|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140325032042/http://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|archive-date=25 March 2014|url-status=live|last1=Bilefsky|first1=Dan}}</ref> Многі из них рішили ся лишити у крайині навхтема.<ref>{{cite web |url=http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |title=Foreigners working in the Czech Republic |publisher=Ministry of Foreign Affairs |date=July 2006 |access-date=3 June 2009 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090603021134/http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |archive-date=3 June 2009 }}</ref> Подля резултатув списованя людности 2021.&nbsp;року бульшина населеня Чеської републікы сут [[чехы]] (57.3%), а за нима йдут: [[моравакы]] (3.4%), [[словакы]] (0.9%), [[украйинці]] (0.7%), [[вєтнамці]] (0.3%), [[полякы]] (0.3%), [[росіяне]] (0.2%), [[сілезці]] (0.1%) тай [[німці]] (0.1%). Ищи 4.0% вписали комбінацію из двох націоналностий (3.6% дали комбінацію из чеської и другої націоналности). Ґрафа „націоналность“ была у списованьови немусайна, того многі люде ї лишили незаповненов (31.6%). Подля шацовань, у Чехії жыют 250,000[[Ромове|&nbsp;ромув]] (циґан).<ref>{{cite web |url=http://romove.radio.cz/en/article/18158 |title=The History and Origin of the Roma |publisher=Romove.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100425230018/http://romove.radio.cz/en/article/18158 |archive-date=25 April 2010 |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite news|last=Green|first=Peter S.|url=https://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|title=British Immigration Aides Accused of Bias by Gypsies|work=The New York Times|date=5 August 2001|access-date=25 April 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20121111163549/http://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|archive-date=11 November 2012|url-status=live}}</ref> Польська меншина быват головно у реґіоні Транс-Олза.<ref>"[http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/ Jarosław Jot-Drużycki: Poles living in Zaolzie identify themselves better with Czechs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180426080011/http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/|date=26 April 2018}}". ''European Foundation of Human Rights.'' 3 September 2014.</ref> У Чехії у 2021.&nbsp;рокови жыли 658,564&nbsp;чужоземці<ref>{{cite news|title=R01 Cizinci v ČR v letech 2004 – 2021 (stav k 31. 12.)|url=https://www.czso.cz/documents/11292/27320905/c01R01_2021.pdf/3684c8ef-fc19-493e-8498-416697170c0a?version=1.0|access-date=21 March 2023|agency=Czech Statistical Office}}</ref> подля Чеської статистичної службы, майвеликі їх ґрупы тото украйинці (22%), словакы (22%), вєтнамці (12%), росіяне (7%) тай німці (4%). Бульшина чужоземного населеня быват у Празі (37.3%) тай Стржедочеськум крайови (13.2%).<ref>{{Cite book|title=Foreigners in the Czech Republic – 2017|publisher=Czech Statistical Office|year=2017|isbn=978-80-250-2781-3|location=Prague}}</ref> [[Жыде|Жыдувськоє]] обывательство Богемії и Моравії, котроє мало 118,000&nbsp;чоловік подля списованя 1930.&nbsp;року, было практично выгубленоє Націштськов Німещинов бігом [[Голокост|Голокоста]].<ref>{{cite web |url=http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |title=The Holocaust in Bohemia and Moravia |publisher=Ushmm.org |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090805153601/http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |archive-date=5 August 2009 |url-status=live }}</ref> У 2021.&nbsp;рокови у Чеськуй републіці жыло дас 3,900&nbsp;жыдув.<ref>{{cite web |url=https://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |title=The Virtual Jewish Library |access-date=13 September 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100621102211/http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |archive-date=21 June 2010 |url-status=live }}</ref> Експремєрміністер Чехії, Ян Фішер&nbsp;— юдаїшта.<ref>[https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537 PM Fischer visits Israel] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537|date=25 July 2009}}". Radio Prague. 22 July 2009.</ref> Націоналность бывателюв, котрі удповіли у списованьови 2021:<ref>{{cite web |title=První výsledky Sčítání 2021 |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-date=9 October 2022 |url-status=live |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref><ref>{{cite web |title=Všechny tabulky - sldb2021_pv_tabulky.xlsx |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176236044/sldb2021_pv_tabulky.xlsx |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref> {| class="wikitable" |+ !Націоналность !Частка |- |чехы |83.76% |- |моравакы |4.99% |- |чехы и моравакы |2.50% |- |словакы |1.33% |- |украйинці |1.08% |- |чехы и словакы |0.82% |- |вєтнамці |0.44% |- |полякы |0.37% |- |росіяне |0.35% |- |''другі'' |4.36% |} === Майвеликі вароші === {| class="wikitable" |+Майвеликі муніціпалітеты у Чеськуй републіці Чеська статистична служба&nbsp;– 1.&nbsp;януара 2025<ref>[https://csu.gov.cz/produkty/population-of-municipalities-t4l3n8d2iw „Population of Municipalities - as at 1 January 2025“]. Český statistický úřad. 16.&nbsp;мая 2025.</ref> !№ !Назывка !Край !Населеня !№ !Назывка !Край !Населеня |- |1 |[[Прага]] |[[Празькый край|Празькый]] |1,397,880 |11 |[[Злін]] |[[Злинскый край|Злінськый]] |74,684 |- |2 |[[Бырно]] |Югоморавськый |402,739 |12 |[[Кладно]] |Стржедочеськый |69,664 |- |3 |[[Острава]] | |283,187 |13 |Гавіржов | |68,674 |- |4 |[[Пылзень]] |Пылзенськый |187,928 |14 |Мост |Устецькый |63,474 |- |5 |[[Ліберець]] |Ліберецькый |108,090 |15 |Опава | |55,109 |- |6 |[[Оломовц]] |Оломовцькый |103,063 |16 |[[Їглава]] |Высочіна |54,624 |- |7 |[[Чеські Будейовіці]] |Югочеськый |97,231 |17 |Фридек-Містек | |53,590 |- |8 |[[Градець Кралове]] | |94,311 |18 |Тепліці |Устецькый |50,912 |- |9 |[[Пардубіці]] |Пардубіцькый |92,319 |19 |[[Карловы Вары]] | |49,073 |- |10 |[[Усті над Лабем]] |Устецькый |90,866 |20 |Карвіна | |48,937 |} == Референції == {{Reflist|30em}} == Вонкашні удкликованя == * [https://www.vlada.cz/ Урядовый вебсайт] * [https://www.hrad.cz/ Президентськый вебсайт] * [https://www.senat.cz/index-eng.php Сенат] * [https://portal.gov.cz/ Портал державної адміністрації] * [https://www.visitczechia.com/ #VisitCzechia] – офіційный туристичный портал Чехії {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Країны Европы|Чесько]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны|Чесько]] [[Катеґорія:Чесько]] p0gq7dwp2nnl5s5tiykxidjez1n5rqe Шаблона:Особа 10 11642 165495 165105 2026-05-19T21:11:53Z Flipdot 23893 165495 wikitext text/x-wiki {{infobox<!--|name=Особа--> |bodystyle = line-height: 1.1; font-size: 80%; border-spacing: 0; padding: 1px; |abovestyle = background:#ddb; |subheaderstyle = background:#fff; |headerstyle = background:#eee; |labelstyle = background:#eee; |datastyle = |above = {{#if:{{{Имя|}}}|{{{Имя|}}} |{{PAGENAMEBASE}}}}{{if1 |0=<br/><div class="test" style="display:none;"> |{{#statements:P735}} {{if1 |0=•&nbsp;|{{#statements:P734}} }} |</div>}} |subheader ={{ifempty|{{{Имя_оригиналне|}}} |{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|qualifiers |P1559|P2440|P898}}|{{#statements:P1559}} }}{{if1 |0=</td></tr> <tr><td colspan=2 style="text-align: center;"> |{{#statements:P443}}|}}{{if1 |0=</td></tr> <tr><th>Псевдоним</th><td> |{{#statements:P742}}|}}{{if1 |0=</td></tr> <tr><th><!--Назывка-->Прозывка</th><td> |{{#statements:P1449}}|}} {{if1|0=<br/>|{{#invoke:Check for unknown parameters|check |preview=[[Шаблона:Особа]]: не розумею _VALUE_ |unknown=[[Category:Шаблона:Особа:Службова|_VALUE_]] |ignoreblank= |Имя|Имя_оригиналне |Образчик|Образчика_подпис|Чинность |Уроджѣня|Мѣсто_роджѣня |Упокоеня|Мѣсто_смерти|Причина_смерти |Ошкола|{{#if:{{#property:P373}} |Имя|Категория_склада}} }}|}} |image = {{ifempty |{{{Образчик|}}}|{{#statements:P18}} }} |caption = {{{Образчика_подпис|}}} |label3 = Чинность |data3 = {{ifempty|{{{Чинность|}}} |{{#statements:P106}} }} <!-- Евсевий Кесарийскый |data4 = {{if1|0= <ul style="background:#eee; text-align:left; line-height: 1.0; font-size: 88%;"> <li>|{{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|qualifiers|references|linked |P39|P580|P582|sep=</li><li>}}|</li></ul></div>}} --> |label5 = Сфера |data5 = {{#statements:P101}} |label6 = Жанр |data6 = {{#statements:P136}} |label10= Горожанство |data10 = {{#statements:P27}} <!--|label11= Етнос |data11 = {{#invoke:Wd|properties|linked |references|linked|P172}}--> |label12 = Походжѣня |data12 = {{#statements:P3716}} |label15=Уроджѣня |data15={{ifempty|{{{Уроджѣня|}}} |{{#statements:P569}} }}{{ #if:{{{Мѣсто_роджѣня|}}}{{#property:P19}} |{{#ifexpr:32 > {{#invoke:String|len |s={{ifempty|{{{Мѣсто_роджѣня|}}} |{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|qualifiers |P19|P131|P17}} }} }} |<br/> |</td></tr><tr><td colspan=2 style="text-align:right;"> }}{{ifempty|{{{Мѣсто_роджѣня|}}}|{{#invoke:Wd |properties|linked |qualifiers|linked|qualifiers|linked |references|linked |P19|P131|P17}}<!--|sep=<br/>}}-->}} |}} |label16=Упокоеня |data16={{ifempty|{{{Упокоеня|}}} |{{#statements:P570}} }}{{ #if:{{{Мѣсто_смерти|}}}{{#property:P20}} |{{#ifexpr:32 > {{#invoke:String|len |s={{ifempty|{{{Мѣсто_смерти|}}} |{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|qualifiers |P20|P131|P17}} }} }} |<br/> |</td></tr><tr><td colspan=2 style="text-align:right;"> }}{{ifempty|{{{Мѣсто_смерти|}}} |{{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|linked|qualifiers|linked |references|linked |P20|P131|P17}}<!--|sep=<br/>}}-->}} |}} |label18=Причина смерти |data18={{ifempty|{{{Причина_смерти|}}} |{{#statements:P509}} }} |label23 = Учительове |data23 = {{#statements:P1066}} |label24 = Учні |data24 = {{#statements:P802}} |label25 = Значима особа |data25 = {{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|linked|qualifiers|linked |P3342|P3831|P805}} |label26 = Influenced by |data26 = {{#statements:P737}} |label31 = Праца |data31 = {{#statements:P108}} |label32 = Участь |data32 = {{if1 |{{#statements:P607}}|<br/>}}{{if1 |{{#statements:P1344}}|<br/>}} {{#statements:P3602}} <!--|label35 = Членство |data35 = {{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|qualifiers|references|linked |P463|P580|P582|sep=<br/>}}--> <!-- Матяш Ракоші |label36 = [[Політічна партія|Партия]] |data36 = {{if1 |0=</td></tr><tr><td colspan=2><ul><li> |{{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|qualifiers|references|linked |P102|P580|P582|sep=</li><li>}}|</li></ul>}} --> |label37 = Активность |data37 = {{if1 |{{#statements:P2031}}|—{{#statements:P2032}} |else={{if1 |0=—|{{#statements:P2032}}|<br/>}}|<br/>}} {{#statements:P2348}} |label40 = Родина |data40 = {{#statements:P53}} |label41 = Отець |data41 = {{#statements:P22}} |label42 = Мати |data42 = {{#statements:P25}} |label43 = Брат, сестра |data43 = {{#statements:P3373}} |label44 = Родич |data44 = {{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|linked|qualifiers |references|linked |P1038|P1039|P4500|sep=<br/>}} |label45 = Манжелство |data45 = {{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|qualifiers |references|linked |P26|P580|P582|sep=<br/>}} |label46 = Дѣти |data46 = {{if1|0=(|{{#statements:P1971}}|)}} {{#if:{{#statements:P1971}}|<nowiki/>}}{{#statements:P40|sep=•}} <!-- см. Ян Пловайко |header60 = {{#if:{{#property:P166}} |Награды}} |data61 = {{ifempty|{{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|references|linked |P166|P585|sep=<br/>}} |{{#statements:P166}} }} --> |label67 = Язык творов |data67 = {{#if:{{#property:P6886}} |{{#invoke:String|replace |source={{#statements:P6886}} |pattern=язык]]|replace=]]}} }} |header68 = {{#if:{{#property:P800}} |Magnum Opus</th></tr><tr><td colspan="2"> <!--{{#ifexpr:200 > {{#invoke:String|len |s={{#properties:P800}} }} |<div class="mw-collapsible mw-collapsed"> |}}--> {{#statements:P800}} }} |data76 = {{#statements:P94}} |data78 = {{#statements:P109}} |data79 = {{#statements:P856}} |belowstyle = background:#ddb; |below = {{#if: {{{Категория_склада|}}}{{#property:P373}} |[[File:Commons-logo.svg|16px|link=]]&nbsp;[[commons:Category:{{ifempty |{{{Категория_склада|}}}|{{#property:P373}} }}|{{#if:{{{Имя|}}}|{{{Имя|}}}|{{PAGENAMEBASE}} }}]] на [[Вікісклад|Викискладѣ]]<br/> |}}{{if1 |0=VIAF:|{{#statements:P214}}|;}} {{if1 |0=GND:|{{#statements:P227}}|;}} {{if1 |0=LCCN:|{{#statements:P244}}|;}} {{if1 |0=FAST:|{{#statements:P2163}}|;}} {{if1 |0=BNF:|{{#statements:P268}}|;}} {{if1 |0=BHS:|{{#statements:P8238}}|;}} {{if1 |0=NLKR/NLC:|{{#statements:P691}}|;}} {{if1 |0=OL:|{{#statements:P648}}|;}} {{if1 |0=GKG:|{{#statements:P2671}}|;}} {{if1 |0=ЕСУ:|{{#statements:P4613}}|;}} {{if1 |0=ЕІУ:|{{#statements:P8935}}|;}} {{if1 |0=<br/><div class="test" style="display:none;> |{{#statements:P1343}}|</div>}} </span> <br/><span class=plainlinks>''Ту можуть быти податкы з Wikidata,<br/> не контролованы авторами статѣ''</span> </span>{{#if:{{{nocat|}}}||{{#if:{{NAMESPACE}}||[[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]]}} }} }}<noinclude> [[:Category:Шаблона:Особа:Службова]]: {{PAGESINCAT:Шаблона:Особа:Службова}} {{documentation}} <templatedata> { "params": {}, "format": "block" } </templatedata></noinclude> gfvjoqhixljx4ffbrbp1a8oiw3ysc1e 165525 165495 2026-05-20T00:03:45Z Flipdot 23893 165525 wikitext text/x-wiki {{infobox<!--|name=Особа--> |bodystyle = line-height: 1.1; font-size: 80%; border-spacing: 0; padding: 1px; |abovestyle = background:#ddb; |subheaderstyle = background:#fff; |headerstyle = background:#eee; |labelstyle = background:#eee; |datastyle = |above = {{#if:{{{Имя|}}}|{{{Имя|}}} |{{PAGENAMEBASE}}}}{{if1 |0=<br/><div class="test" style="display:none;"> |{{#statements:P735}} {{if1 |0=•&nbsp;|{{#statements:P734}} }} |</div>}} |subheader ={{ifempty|{{{Имя_оригиналне|}}} |{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|qualifiers |P1559|P2440|P898}}|{{#statements:P1559}} }}{{if1 |0=</td></tr> <tr><td colspan=2 style="text-align: center;"> |{{#statements:P443}}|}}{{if1 |0=</td></tr> <tr><th>Псевдоним</th><td> |{{#statements:P742}}|}}{{if1 |0=</td></tr> <tr><th><!--Назывка-->Прозывка</th><td> |{{#statements:P1449}}|}} {{if1|0=<br/>|{{#invoke:Check for unknown parameters|check |preview=[[Шаблона:Особа]]: не розумею _VALUE_ |unknown=[[Category:Шаблона:Особа:Службова|_VALUE_]] |ignoreblank= |Имя|Имя_оригиналне |Образчик|Образчика_подпис|Чинность |Уроджѣня|Мѣсто_роджѣня |Упокоеня|Мѣсто_смерти|Причина_смерти |Ошкола|{{#if:{{#property:P373}} |Имя|Категория_склада}} }}|}} |image = {{ifempty |{{{Образчик|}}}|{{#statements:P18}} }} |caption = {{{Образчика_подпис|}}} |label3 = Чинность |data3 = {{ifempty|{{{Чинность|}}} |{{#statements:P106}} }} <!-- Евсевий Кесарийскый |data4 = {{if1|0= <ul style="background:#eee; text-align:left; line-height: 1.0; font-size: 88%;"> <li>|{{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|qualifiers|references|linked |P39|P580|P582|sep=</li><li>}}|</li></ul></div>}} --> |label5 = Сфера |data5 = {{#statements:P101}} |label6 = Жанр |data6 = {{#statements:P136}} |label10= Горожанство |data10 = {{#statements:P27}} <!--|label11= Етнос |data11 = {{#invoke:Wd|properties|linked |references|linked|P172}}--> |label12 = Походжѣня |data12 = {{#statements:P3716}} |label15=Уроджѣня |data15={{ifempty|{{{Уроджѣня|}}} |{{#statements:P569}} }}{{ #if:{{{Мѣсто_роджѣня|}}}{{#property:P19}} |{{#ifexpr:32 > {{#invoke:String|len |s={{ifempty|{{{Мѣсто_роджѣня|}}} |{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|qualifiers |P19|P131|P17}} }} }} |<br/> |</td></tr><tr><td colspan=2 style="text-align:right;"> }}{{ifempty|{{{Мѣсто_роджѣня|}}}|{{#invoke:Wd |properties|linked |qualifiers|linked|qualifiers|linked |references|linked |P19|P131|P17}}<!--|sep=<br/>}}-->}} |}} |label16=Упокоеня |data16={{ifempty|{{{Упокоеня|}}} |{{#statements:P570}} }}{{ #if:{{{Мѣсто_смерти|}}}{{#property:P20}} |{{#ifexpr:32 > {{#invoke:String|len |s={{ifempty|{{{Мѣсто_смерти|}}} |{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|qualifiers |P20|P131|P17}} }} }} |<br/> |</td></tr><tr><td colspan=2 style="text-align:right;"> }}{{ifempty|{{{Мѣсто_смерти|}}} |{{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|linked|qualifiers|linked |references|linked |P20|P131|P17}}<!--|sep=<br/>}}-->}} |}} |label18=Причина смерти |data18={{ifempty|{{{Причина_смерти|}}} |{{#statements:P509}} }} |label23 = Учительове |data23 = {{#statements:P1066}} |label24 = Учні |data24 = {{#statements:P802}} |label25 = Значима особа |data25 = {{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|linked|qualifiers|linked |P3342|P3831|P805}} |label26 = Influenced by |data26 = {{#statements:P737}} |label31 = Праца |data31 = {{#statements:P108}} |label32 = Участь |data32 = {{if1 |{{#statements:P607}}|<br/>}}{{if1 |{{#statements:P1344}}|<br/>}} {{#statements:P3602}} <!--|label35 = Членство |data35 = {{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|qualifiers|references|linked |P463|P580|P582|sep=<br/>}}--> <!-- Матяш Ракоші |label36 = [[Політічна партія|Партия]] |data36 = {{if1 |0=</td></tr><tr><td colspan=2><ul><li> |{{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|qualifiers|references|linked |P102|P580|P582|sep=</li><li>}}|</li></ul>}} --> |label37 = Активность |data37 = {{if1 |{{#statements:P2031}}|—{{#statements:P2032}} |else={{if1 |0=—|{{#statements:P2032}}|<br/>}}|<br/>}} {{#statements:P2348}} |label40 = Родина |data40 = {{#statements:P53}} |label41 = Отець |data41 = {{#statements:P22}} |label42 = Мати |data42 = {{#statements:P25}} |label43 = Брат, сестра |data43 = {{#statements:P3373}} |label44 = Родич |data44 = {{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|linked|qualifiers |references|linked |P1038|P1039|P4500|sep=<br/>}} |label45 = Манжелство |data45 = {{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|qualifiers |references|linked |P26|P580|P582|sep=<br/>}} |label46 = Дѣти |data46 = {{if1|0=(|{{#statements:P1971}}|)}} {{#if:{{#statements:P1971}}|<nowiki/>}}{{#statements:P40|sep=•}} <!-- см. Ян Пловайко |header60 = {{#if:{{#property:P166}} |Награды}} |data61 = {{ifempty|{{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|references|linked |P166|P585|sep=<br/>}} |{{#statements:P166}} }} --> |label67 = Язык творов |data67 = {{#if:{{#property:P6886}} |{{#invoke:String|replace |source={{#statements:P6886}} |pattern=язык]]|replace=]]}} }} |header68 = {{#if:{{#property:P800}} |Magnum Opus</th></tr><tr><td colspan="2"> <!--{{#ifexpr:200 > {{#invoke:String|len |s={{#properties:P800}} }} |<div class="mw-collapsible mw-collapsed"> |}}--> {{#statements:P800}} }} |data76 = {{#statements:P94}} |data78 = {{#statements:P109}} |data79 = {{#statements:P856}} |belowstyle = background:#ddb; |below = {{#if: {{{Категория_склада|}}}{{#property:P373}} |[[File:Commons-logo.svg|16px|link=]]&nbsp;[[commons:Category:{{ifempty |{{{Категория_склада|}}}|{{#property:P373}} }}|{{#if:{{{Имя|}}}|{{{Имя|}}}|{{PAGENAMEBASE}} }}]] на [[Вікісклад|Викискладѣ]]<br/> |}}{{if1 |0=VIAF:|{{#statements:P214}}|;}} {{if1 |0=GND:|{{#statements:P227}}|;}} {{if1 |0=LCCN:|{{#statements:P244}}|;}} {{if1 |0=FAST:|{{#statements:P2163}}|;}} {{if1 |0=BNF:|{{#statements:P268}}|;}} {{if1 |0=BHS:|{{#statements:P8238}}|;}} {{if1 |0=NLKR/NLC:|{{#statements:P691}}|;}} {{if1 |0=OL:|{{#statements:P648}}|;}} {{if1 |0=GKG:|{{#statements:P2671}}|;}} {{if1 |0=ЕСУ:|{{#statements:P4613}}|;}} {{if1 |0=ЕІУ:|{{#statements:P8935}}|;}} {{if1 |0=<br/><div class="test" style="display:none;> |{{#statements:P1343}}|</div>}} </span> <br/><span class=plainlinks>''Ту можуть быти податкы з Wikidata,<br/> не контролованы авторами статѣ''</span> </span>{{#if:{{{nocat|}}}||{{#if:{{NAMESPACE}}||[[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]]}} }} }}<noinclude> [[:Category:Шаблона:Особа:Службова]]: {{PAGESINCAT:Шаблона:Особа:Службова}} {{documentation}} <templatedata> { "params": { "Имя": {}, "Имя_оригиналне": {}, "Образчик": {}, "Образчика_подпис": {}, "Чинность": {}, "Уроджѣня": {}, "Мѣсто_роджѣня": {}, "Упокоеня": {}, "Мѣсто_смерти": {}, "Причина_смерти": {}, "Категория_склада": {}, "nocat": {} }, "format": "block" } </templatedata></noinclude> okgyt4edbd2eeg9poa8rl2sx1k2l7a6 Антоним 0 12031 165554 120698 2026-05-20T11:18:32Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:2|1|0 */ 165554 wikitext text/x-wiki [[Файл:Yin yang.svg|thumb|140px|<center>Восточный симбол<br>протикладных сил<br>ин — ян</center>]] '''Антоним''' од {{Реф-инфо|гр.|по грецкы}} ''αντί'' anti: ''проти'' и ''ὄνομα'' onoma: ''имя'' — слово з протикладным лексичным вызнамом. '''Антонимия''' — одношѣня двох слов або выразох з протикладным вызнамом.<ref name="Ж">Жеребило Т. В., c. 35.</ref> ==Сфера прояву антонимии== * Антонимия ся проявлять при словах зоз вызнамом # якостно-шацовным (дурный — розумный, добрый — злый); # кельостным (вельо — мало, нич — вшитко); # часовым (скоро — нескоро, фурт — никда, день — [[ночь]]); # просторовым ([[сѣвер]] — [[юг]], близкый — далекый, од — ку). * Не наставать антонимия при # назывниках з ''конкретным'' вызнамом (хыжа, стром), о то вецей назвах, именах (Иван, Ян, Арктика, Антарктида); # якостных приложниках з вызнамом зафарбѣня (червеный, синий);<ref>Але чорнобѣлый — фаребный, чорный — бѣлый будеме поважовати за антонимы, бо ту не иде о ''конкретну'' фарбу, але о наявность або абсенцию хотьякой фарбы або свѣтлоты и темноты.</ref> # мѣстоназывниках, числовниках и чутясловах; # односных приложниках (бронзовый, пластовый). ==Автоантонимы== Суть слова, котры самы в собѣ обсягують протикладны вызнамы. Напримѣр слово ''санкция'' означать и дозвол и заказ, а што з того буде в конкретном припадѣ, то можеме знати лем из контекста. ''На Россию накладены санкции'' — иде о заказ (експорта, импорта, въѣзда, выѣзда). ''N зостав арештованый зоз санкции прокурора'' — иде о дозвол арешту. Про автоантонимию еще в року 1883 чешско-российскый лингвиста [[Винцент Шерцл]] понукнув термин [[енантиосемия]].<ref>[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine34-12.pdf Плющ Н. Н. Слово у мові і мовленні (явище мовленнєвої енантіосемії).]</ref> ==Жерела и одказы== * Жеребило Т. В. Словарь лингвистических терминов. Издание 5-е, исправленное и дополненное. Издательство «Пилигрим». Назрань, 2010. 486 с. <nowiki>ISBN 978-5-98993-133-0</nowiki> * Панько, Юрій. Русиньско-русько-україньско-словеньско-польскый словник лінґвістічных термінів. Русиньска оброда. Пряшов, 1994. <nowiki>ISBN 80-88769-08-6</nowiki> == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Семантика]] [[Катеґорія:Лексикология]] airn1t90ky58ped4jpfd69esg39w3jn Чешска република 0 12532 165539 156396 2026-05-20T03:13:22Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Чехія]] 165539 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чехія]] l98jleht6g1mwevnerda0i68gu95smw Чехия 0 12724 165538 156394 2026-05-20T03:13:12Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Чехія]] 165538 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чехія]] l98jleht6g1mwevnerda0i68gu95smw Кмѣть 0 14712 165407 135214 2026-05-19T12:49:00Z Flipdot 23893 165407 wikitext text/x-wiki [[File:Garádos tetejű, rutén parasztház. Fortepan 86858.jpg|thumb|Русинска сельска хыжа, Скотарске, 1907. Fortepan 86858]] '''Кмѣть''' або '''кметь''' — в розличных державах и розличном часѣ означав переважно селянина або воина на службѣ у землепана. Были тыж иншы вызнамы. == История и вызнамы == Упоминать ся в в памятках [[Юг|южных]] и [[запад]]ных [[Славяне|славян]], одты в [[XI. стороча|XI.]] – [[XII. стороча]]х было позычене в [[давноруськый язык]], напримѣр стрѣчать ся в ''Словѣ о полку Игоревѣ''.<ref name="Вілкул ">Вілкул Т.Л.: Кмет.</ref> В давной Руси были то дружинникы князя; на [[запад]]ных украинскых землях и в Бѣлой Руси были то вольны селяне, што платили дань державѣ; В Болгарии, Боснии, Сербии и Чехии были то бировы, што стояли в чолѣ сельской громады и мали судцьовскы права; в Польщи и Хорватии были то зависимы селяне.<ref>[http://leksika.com.ua/15900906/ure/kmeti Кмети // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — {{ISBN| 966-7492-03-6}}] </ref> На украинскых землях под Польщов од [[XIV. стороча]] селяне зачали трафляти в зависимость од пана и называти ся кметями.<ref name="Кубійович">Кубійович В.; Кметь, том 3, с. 1049.</ref> === Подкарпатя === У Подкарпатю мѣтѣ — селяне, што жиють на панскых землях на правѣ многорочной аренды, мають хыжу, по звычаю, земля и хыжа переходять потомкам. Инша категория — жилярѣ — таксамо роблять на земли пана, але не мають свою хыжу, ани контракт их паном.<ref>Дэжё, Ласло. Деловая письменность русинов..., с. 70.</ref> В [[Угорска Русь|Угорской Руси]] еще до [[XX. стороча]] кмѣтями называли худобных бараб, котрых приимали до хыжы за повинность обробляти землю.<ref name="Кубійович"/> == Жерела и одказы == * Вілкул Т.Л.: Кмет. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. {{ISBN|966-00-0632-2}}; 2007 т. 4 {{ISBN| 978-966-00-0692-8}} С. 358. * Дэжё, Ласло. Деловая письменность русинов в XVII–XVIII веках. Словарь, анализ, тексты. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 4. — Nyíregyháza: Bessenyei György Tanárképző Főiskola,1996 — 336&nbsp;с. {{ISBN| 963-7170-7}} * Кубійович В.; Кметь. //Енциклопедія українознавства. Гол. ред. В. Кубійович. Париж - Ню Йорк: Молоде життя, 1959. Том 3, с. 1049. * [https://web.archive.org/web/20130316051156/http://history.franko.lviv.ua/IIk_3.htm Кмети (Кметі). //Довідник з історії України''. За ред. І. Підкови та Р. Шуста.&nbsp;— К.: «Генеза», 1993.] * [http://leksika.com.ua/15900906/ure/kmeti Кмети // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — {{ISBN| 966-7492-03-6}}] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Середновік]] [[Катеґорія:Титулы]] 1p6v2tplbl0vtbs46tqowauvxorl43v 165408 165407 2026-05-19T13:42:47Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 165408 wikitext text/x-wiki [[File:Garádos tetejű, rutén parasztház. Fortepan 86858.jpg|thumb|Русинска сельска хыжа, Скотарске, 1907. Fortepan 86858]] '''Кмѣть''' або '''кметь''' — в розличных державах и розличном часѣ означав переважно селянина або воина на службѣ у землепана. Были тыж иншы вызнамы. == История и вызнамы == Упоминать ся в в памятках [[Юг|южных]] и [[запад]]ных [[Славяне|славян]], одты в [[XI. стороча|XI.]] – [[XII. стороча]]х было позычене в [[давноруськый язык]], напримѣр стрѣчать ся в ''Словѣ о полку Игоревѣ''.<ref name="Вілкул ">Вілкул Т.Л.: Кмет.</ref> В давной Руси были то дружинникы князя; на [[запад]]ных украинскых землях и в Бѣлой Руси были то вольны селяне, што платили дань державѣ; В Болгарии, Боснии, Сербии и Чехии были то бировы, што стояли в чолѣ сельской громады и мали судцьовскы права; в Польщи и Хорватии были то зависимы селяне.<ref>[http://leksika.com.ua/15900906/ure/kmeti Кмети // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — {{ISBN| 966-7492-03-6}}] </ref> На украинскых землях под Польщов од [[XIV. стороча]] селяне зачали трафляти в зависимость од пана и называти ся кметями.<ref name="Кубійович">Кубійович В.; Кметь, том 3, с. 1049.</ref> === Подкарпатя === У Подкарпатю кмѣтѣ — селяне, што жиють на панскых землях на правѣ многорочной аренды, мають хыжу, по звычаю, земля и хыжа переходять потомкам. Инша категория — жилярѣ — таксамо роблять на земли пана, але не мають свою хыжу, ани контракт их паном.<ref>Дэжё, Ласло. Деловая письменность русинов..., с. 70.</ref> В [[Угорска Русь|Угорской Руси]] еще до [[XX. стороча]] кмѣтями называли худобных бараб, котрых приимали до хыжы за повинность обробляти землю.<ref name="Кубійович"/> == Жерела и одказы == * Вілкул Т.Л.: Кмет. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. {{ISBN|966-00-0632-2}}; 2007 т. 4 {{ISBN| 978-966-00-0692-8}} С. 358. * Дэжё, Ласло. Деловая письменность русинов в XVII–XVIII веках. Словарь, анализ, тексты. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 4. — Nyíregyháza: Bessenyei György Tanárképző Főiskola,1996 — 336&nbsp;с. {{ISBN| 963-7170-7}} * Кубійович В.; Кметь. //Енциклопедія українознавства. Гол. ред. В. Кубійович. Париж - Ню Йорк: Молоде життя, 1959. Том 3, с. 1049. * [https://web.archive.org/web/20130316051156/http://history.franko.lviv.ua/IIk_3.htm Кмети (Кметі). //Довідник з історії України''. За ред. І. Підкови та Р. Шуста.&nbsp;— К.: «Генеза», 1993.] * [http://leksika.com.ua/15900906/ure/kmeti Кмети // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — {{ISBN| 966-7492-03-6}}] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Середновік]] [[Катеґорія:Титулы]] qqqxtmdq97um9x5j53atsctozi5j2i2 Ярослав Гашек 0 15124 165469 163698 2026-05-19T16:56:36Z Flipdot 23893 Форматованя, минулый час 165469 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Ярослав Гашек | image = Ярослав Гашек.jpg | imagesize = | alt = | caption = Jaroslav Hašek | pseudonym = | birthname = Jaroslav Matěj František Hašek<ref name=Menger>Václav Menger</ref> | birthdate = {{Birth date|1883|04|30}} | birthplace = [[Прага]], [[Австро-Мадярщина]] | deathdate = {{Death date and age|1923|01|03|1883|04|30}} | deathplace = [[Липнице над Сазавов]], [[Чехословакия]] | resting_place = | occupation = [[писатель]], [[новинарь]] | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = | genre = [[сатира]] | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = | notableworks = [[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны]] | spouse = <!-- or: | spouses = --> | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = | signature = Jaroslav Hašek - podpis.svg | signature_alt = | website = | Commons =Jaroslav Hašek }} '''Ярослав Га́шек''' ({{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} ''Jaroslav Hašek''; *&nbsp;[[30. апріль|30.апрѣль]] [[1883]], [[Прага]], [[Австро-Мадярщина]]&nbsp;– †&nbsp;[[3. януар]] [[1923]], [[Липнице над Сазавов]], [[Чехословакия]])&nbsp;— [[Чехословакия|чешскый]] [[писатель]], [[гумор]]иста, [[Публицистика|публициста]] и [[новинарь]]. Найлѣпше познатый своим романом ''[[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны]]''. {{Цитат 2|Але не прожив ани 40 рокы, та и якы то были рокы! Повны худобности, невызнаня, нечестованя, тѣлесных и душевных мук, котры годен быв выдержати лем такый, як он, чоловѣк небывалой душевной силы, стопроцентный оптимиста, з котрого аж переливав ся надбыток здорового гумора и якась надприродна легкомыселность, з яков быв способный газардовати не лем своим духом, але и здравльом и вшиткым благобытом.| {{Цитат 3|Оригиналный текст|Nedožil se však ani čtyřiceti let, ale jakých let! Plných bídy, zneuznání, opovržení, fysického i duševního utrpení, přes která se dovedl přenésti jen on, člověk tak neobvyklé duševní síly, stoprocentní optimista překypující zdravým humorem a skoro nepřirozenou lehkomyslností, se kterou dovedl hazardovati nejen svým duchem, ale i zdravím a vším materiálním.|Václav Menger "Lidský profil Jaroslava Haška" 1947}}}} == Биография и творба == === Школы и зачаток писательства === Отець му быв [[учитель]] [[Реалка|реалкы]] и в родинѣ держав строгый порядок. Первы двѣ класы [[Гимназия|гимназии]] Ярда закончив з одзначѣньом. Але по смерти отця ся вшитко перемѣнило: в третьой класѣ мав екзамен з [[математика|математикы]] складовати повторно, а в четвертой провалив уже два: [[Грецкый язык|грецкый]] и [[Латинскый язык|латину]] и мусѣв четверту класу учити ся повторно. Ку тому, дознало ся, же участнив ся протинѣмецкых выступох, и мати го мусѣла „з властной волѣ“ забрати з [[Гимназия|гимназии]]. Стрый му найшов роботу складача в печатни, але там ся не обыв, бо не знав [[нѣмецкый язык]], пробовав роботу в дрогерии, але одты вылетѣв, коли не здержав ся и учинив свое наступне битангство. По тых неуспѣхах мати домогла ся, жебы ишов ся доучовати на торговелну академию и зыскав матуру, а так бы мав можность достати лѣпшу роботу.<ref name=Menger/> Литературну творчость зачав еще в академии яко 18-рочный в новинках и гумористичных часописах куртыма повѣданками [[Антон Чехов|чеховского]] типа.<ref name="Скачков">Скачков М., сс. 413–415.</ref> === Урядник vs богем === [[23. юла]] [[1902]] зо слушным успѣхом зматуровав и в октобрѣ быв приятый урядником до банка ''Славия'', де перед тым працовав, подробляючи, его небогый отець.<ref name=životopis>Osudy dobrého člověka Jaroslava Haška - životopis.</ref> Спочатку там ишло му добрѣ, але з приходом яри не удержав ся и никому нич не кажучи лишив роботу и одышов до [[Словакия|Словакии]]. В [[Словакия|Словакии]], коли минули ся му грошѣ, мусѣв заробляти физичнов роботов, але веце му ся любило збывати час в корчмах. По шѣстьох тыжднях быв доправленый полициев до Прагы и переданый в рукы матери. Вернув ся до банка и з милости ай з памяти о его отцьови быв взятый на роботу назад, ку великой радости матери.<ref name=Menger/> Але [[30. мая]] [[1903]] 20-рочный Гашек лишив урядницку роботу навсе и зачав туляти ся свѣтом. [[28. юла]] [[1903]] задержаный полициев в [[Краков]]ѣ, [[6. авґуст|6. августа]] во [[Фридек-Містек|Фридку-Мѣстку]], не знати де еще, але до [[Прага|Прагы]] зась вернув ся [[6. октобра]] [[1903]], за што свѣдчить полицайный протокол о задержаню. В року 1904 сходив ся з [[анархизм|анархистами]], працовав в редакции их новинкы ''Omladina'', але неодовго лишив редакцию (не любила ся му тамошна атмосфера) и одыйшов на далше туляня, тот раз до [[Германия|Германии]] и [[Швайц]]у. В его вандровках допроваджав го брат Богуслав, а розличны пригоды, увиджене и пережите стали ся обсягом смѣшных историй и фельетонох, котры публиковав переважно в ''Народных листах''. В року 1906 Гашек повадив ся ся з матѣрьов, котра не хотѣла прияти такый способ его живота, и перешов жити в наяте бываня. Неодовго в тых самых ''Народных листах'' появила ся курта информация з дня [[18. децембра]] [[1906]], же Ярослав Гашек „напав в ночи на чашничку Анну Рейгову а без причины ю ударив даколько разы до твари и вырвав юй з головы множество волосох“. На тот раз уже з полиции не быв лем так одпущеный, але одвели го на асентирку, де быв вызнаный „tauglich“<ref>Валушный ку войсковой службѣ.</ref> и придѣленый ку войску. Там набрав ся первых скушености, котры пак описав во своем романѣ о [[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны|Швейку]].<ref name=životopis/> [[File:Jarmila Hasek.jpg|thumb|Ярмила Гашкова]] === Основаня властной родины === В року 1907 первый раз ся стрѣтив з Ярмилов Маеровов, своев будучов женов, и з [[Йозеф Лада|Йозефом Ладом]], будучым илустратором [[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны|''Швейка'']]. В том же року редаговав [[анархизм|анархистичный]] [[часопис]] ''Komuna'', а за нарушеный при том закон быв на куртый час посадженый до арешту. Родичѣ Ярмилы не хотѣли такого зятя и забрали Ярмилу з [[Прага|Прагы]] до села, надѣючи ся, же ся их односины розорвуть. Гашек на то зареаговав тым, же розорвав з [[Политикa|политиков]] и перейшов до редакции пристойнѣйшого [[часопис]]а ''Ženský obzor'' (1908). В року 1908 достав стале мѣсто в редакции новинкы ''České Slovo'', а выдержав там понад три рокы: час од часу на него „приходило“ и пропадав з редакции на даколько днѣ, але там му то одпустили про его новинарску здатность. В року 1909 уже мав опубликованы 64 повѣданя, а в року 1910 достав пост редактора [[часопис]]а ''Svět zvířat''. Але ту мав галибу: легкомыселно пустив ся до далшой мистификации, коли написав статью о выгаданыхых звѣрятах. Статья выволала велике незадовольство в фаховых кругах и быв з редакции вышмареный. Наперек вшиткому милостны чутя были силнѣйшы од родичовской недякы и [[23. мая]] [[1910]] молоды побрали ся. По еще едной вадѣ зо свекром, [[9. фебруара]] [[1911]] в глубокой ночи, подля полицайного протокола, Ярослав Гашек быв затриманый при пробѣ „скочити з Карлова мосту з намѣром самогубства“. При том симуловав ненормалного и быв доправленый до психиатричной болницѣ на 6 тыжднѣ. Але уж о два тыжднѣ роскрыло ся, же е симулант и [[27. фебруара]] [[1911]] быв переданый в руки женѣ Ярмилѣ. Правдоподобно, же то была глубока психична криза, котру масковав симулациев. Але уже перед юнскыма выберанками до парламенту пустив ся до далшой мистификации: створив „Партию умѣреного поступу в рамках закона“, выступав на митингах и в новинках. По неуспѣху на выберанках Гашек наговорив свекра, обы му позычив грошѣ, и [[5. децембра]] [[1911]] отворив фирму ''Кинологичный инштитут'', яка продавала файтовы псы, а была записана на Ярмилу. Але тоты псы и их педигрей были фалшованы, а меджи клиентами найшли ся такы, што ся з тым не хотѣли змирити, и неодовго супругы Гашковы трафили перед суд, а фирма была зликвидована. Ярмила одышла на село ку родичам. В януарѣ 1912 умерла Гашекова мати, а [[7. фебруара]] [[1912]] Гашека вышмарили з редакции ''Českého slova''. [[2. мая]] [[1912]] Ярмила родила сына, Ричарда, але з ним дефинитивно одышла ку родичам, бо Гашек при его богемской натурѣ не быв способным утримовати родину.<ref name=životopis/><ref name=Menger/> [[File:Hasek jaroslav1915.jpg|thumb|Гашек вояком цѣсарского и кральовского войска, 1915]] === Гашек на войнѣ === По зачатку [[Перва свѣтова война|Первой свѣтовой войны]] Гашеков рочник мав быти мобилизованый [[15. фебруара]] [[1915]]. Гашек доставив ся [[17. фебруара]] и быв посланый до школы ''еднорочных добровольникох''<ref>В днешной добѣ аналогом суть офицерскы курзы про тых што мають высокошколску освѣту; называли такых воякох ''еднорочниками'', бо в мирный час служили еден рок.</ref> По куртой выуцѣ, [[30. юна]] [[1915]] посланый на русскый фронт. [[1. септембра]] [[1915]] достав шаржу ''гауптман'' (капитан). [[24. септембра]] [[1915]] под [[Хорупань]]ов трафив до русского заятя. В юну зоз чешскых заятцьох зачали формовати [[Чехословацка легия|Чехословацку легию]], котра мала войовати на русском боку против [[Австрийска империя|Австрии]] — Гашек од [[29. юна]] [[1916]] быв в резервной ротѣ 1. полку, але яко неспособный ку шоровой службѣ. Од [[10. юла]] [[1916]] пише в [[часопис]]ѣ ''Čechoslovan'' в [[Киев]]ѣ, австрийска юстиция обвинила го з державной зрады и уражкы цѣсаря<ref name=životopis/> и [[5. октобра]] [[1916]] выдала на него розказ арешту.<ref name=Napsali>Napsali o Haškovi</ref> Часопис ''Čechoslovan'' належав легионарскому руху и выступав в духу [[Томаш Гарриг Масарик|Масариковых]] идей. Гашек писав там под псевдом ''Dr Vladimír Stanko'', але тоты, што го знали, были задоволены: „Наконець то наш Гашек, теперь го спознаеме“. Спознавали го и тоты, што го знали як найвекшого пияка, биткаря и мистификатора. Але тыж не вылѣчив ся Гашек зо своей необъснимой легкомыселности: в опозичном [[часопис]]ѣ ''Revoluce'' написав памфлет против веджѣня легионарского руха.<ref name=Ludvík>Břetislav Ludvík</ref> [[23. апріль|23. апрѣля]] [[1917]] одкликаный з редакции ''Čechoslovan''-а, деградованый до шорового стрѣлця и посланый на фронт ку 7. ротѣ 1. полку, де быв участником [[Битва при Зборовѣ (1917)|битвы при Зборовѣ]] и достав за то медалию Св.&nbsp;Йиржия IV.&nbsp;ступня. Але уже [[15. новембра]] [[1917]] быв узятый назад в ''Čechoslovan''.<ref name=životopis/> [[Файл:Hasek jaroslav1920.jpg|thumb|Гашек политкомисаром<br>Червеной армады, 1920]] По приходѣ ку владѣ в [[Российска империя|России]] болшевикох [[Томаш Гарриг Масарик|Масарик]] розказав вывести [[Чехословацка легия|Чехословацку легию]] до [[Франция|Франции]] через [[Владивосток]]. Гашек з тым не быв согласный, дезертовав з легии, перейшов на сторону большевикох, де активно ся участнив в [[Револуция|револуции]], вступив до комунистичной партии и занимав ся политичнов агитациев, вербованьом чешскых заятцьох до Червеной Армады и редигованьом комунистичных новинок. В найтяжшы рокы домовой войны выступав в [[Сибирия|Сибирии]] яко працовник политичного оддѣлѣня 5-й армады [[Восток|восточного]] фронта. [[25. юла]] [[1918]] полный суд чехословацкого войска в Омску выдав розказ на арешт Ярослава Гашка, обвиненого з державной зрады против чехословацкого народа.<ref name=Napsali/> В [[Сибирия|Сибирии]] Гашек оженив ся еще раз, скрывши, же не е розведеный. По закончѣню домовой войны вернув ся до [[Прага|Прагы]], де го стрѣтили многы стары знакомы неприятельскы. Полицайный рапорт голосив о нем, же „е часто опилый, чоловѣк безхарактерный, котрый пристане все до такой партии, котра веце заплатить“.<ref name=Napsali/> Гашек одыйшов до [[Липнице над Сазавов|Липнице]] и одтогды цѣлком ся оддав литературной творбѣ, резултатом котрой став ся роман ''[[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны]]''.<ref name="Скачков"/> == Интересны факты и неясности == В чешском и словацком сполоченствѣ Гашек зафиксованый яко [[богем]]. Напротив, в [[Российска Федерация|России]] такой представы не е, акцентуе ся, же Гашек быв бойовник против буржуазного сполоченства и войны.{{Жрідло}} Многы факты и пригоды властного живота стали ся обсягом его повѣдань и романа, в котрых, природно можуть быти перемѣнены даты, назвы, имена. Нераз е неможне розознати, што е факт биографии, а што выдумка. Зато в биографичных выгледованях и литературѣ о Гашекови трафляють ся спорны податкы, описы и заключѣня. В Чехословакии роман о Швейкови быв заказаный, подля комунистичного жерела стало ся так, бо то остра сатира на буржуазне сполоченство.<ref name="Скачков"/> Гашек написав около 1200&nbsp;повѣдань. Хосновав около 100&nbsp;псевдонимох. Понеже его робота в редакциях часто закончовала ся шкандалом, по котром была му можность публикации закрыта, по куртом часѣ просто зачинав писати в том самом выданю под иншым псевдонимом. Литературознателѣ зафиксовали припад коли меджи двома выданями была остра полемика, а в обох выданях автором быв Гашек, котрый писав под псевдонимами. Литературознатель Ф.&nbsp;Солдан называть Гашека найвекшым мистификатором.<ref>Fedor Soldan.</ref> == Жерела и одказы == * Скачков М.: Гашек // Литературная энциклопедия: В 11 т. — Том 2. — Москва: Изд-во Ком. Акад., 1929. :{{cite web | author =Скачков М. | date =| url = http://www.feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/ | title =ГАШЕК |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate = 2019-06-10 }} * {{cite web |author=Břetislav Ludvík |url=http://www.svejkmuseum.cz/ludvik.htm |title=Kdo je Jaroslav Hašek |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |publisher=Virtuální muzeum Jaroslava Haška & Josefa Švejka |accessdate=2019-06-13 }} * {{cite web |author=Václav Menger |url=http://www.svejkmuseum.cz/menger.htm |title=Lidský profil Jaroslava Haška |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |publisher=Virtuální muzeum Jaroslava Haška & Josefa Švejka |accessdate=2019-06-11 }} * {{cite web |url=http://www.svejkmuseum.cz/o_haskovi.htm |title=Napsali o Haškovi |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |publisher=Virtuální muzeum Jaroslava Haška & Josefa Švejka |accessdate=2019-06-13 }} * {{cite web |url=http://www.svejkmuseum.cz/hasek.htm |title=Osudy dobrého člověka Jaroslava Haška - životopis |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |publisher=Virtuální muzeum Jaroslava Haška & Josefa Švejka |accessdate=2019-06-11 }} * {{Cite web |author=Fedor Soldan |title=Jaroslav Hašek, velký mystifikátor |publisher=Rozpravy Aventina |publication-date=1934 , č.&nbsp;14 |page=122 |url=http://archiv.ucl.cas.cz/index.php?path=RozAvn/9.1933-1934/14/122.png |accessdate=2019-06-13 }} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|cs|Jaroslav Hašek|17098471}} {{Lifetime|1883|1923|Гашек, Ярослав}} [[Катеґорія:Чешскы писателе]] h8lev37jbm7r2z030ojkkcks1dnr2ka 165470 165469 2026-05-19T16:57:13Z Flipdot 23893 /* Интересны факты и неясности */ 165470 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Ярослав Гашек | image = Ярослав Гашек.jpg | imagesize = | alt = | caption = Jaroslav Hašek | pseudonym = | birthname = Jaroslav Matěj František Hašek<ref name=Menger>Václav Menger</ref> | birthdate = {{Birth date|1883|04|30}} | birthplace = [[Прага]], [[Австро-Мадярщина]] | deathdate = {{Death date and age|1923|01|03|1883|04|30}} | deathplace = [[Липнице над Сазавов]], [[Чехословакия]] | resting_place = | occupation = [[писатель]], [[новинарь]] | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = | genre = [[сатира]] | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = | notableworks = [[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны]] | spouse = <!-- or: | spouses = --> | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = | signature = Jaroslav Hašek - podpis.svg | signature_alt = | website = | Commons =Jaroslav Hašek }} '''Ярослав Га́шек''' ({{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} ''Jaroslav Hašek''; *&nbsp;[[30. апріль|30.апрѣль]] [[1883]], [[Прага]], [[Австро-Мадярщина]]&nbsp;– †&nbsp;[[3. януар]] [[1923]], [[Липнице над Сазавов]], [[Чехословакия]])&nbsp;— [[Чехословакия|чешскый]] [[писатель]], [[гумор]]иста, [[Публицистика|публициста]] и [[новинарь]]. Найлѣпше познатый своим романом ''[[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны]]''. {{Цитат 2|Але не прожив ани 40 рокы, та и якы то были рокы! Повны худобности, невызнаня, нечестованя, тѣлесных и душевных мук, котры годен быв выдержати лем такый, як он, чоловѣк небывалой душевной силы, стопроцентный оптимиста, з котрого аж переливав ся надбыток здорового гумора и якась надприродна легкомыселность, з яков быв способный газардовати не лем своим духом, але и здравльом и вшиткым благобытом.| {{Цитат 3|Оригиналный текст|Nedožil se však ani čtyřiceti let, ale jakých let! Plných bídy, zneuznání, opovržení, fysického i duševního utrpení, přes která se dovedl přenésti jen on, člověk tak neobvyklé duševní síly, stoprocentní optimista překypující zdravým humorem a skoro nepřirozenou lehkomyslností, se kterou dovedl hazardovati nejen svým duchem, ale i zdravím a vším materiálním.|Václav Menger "Lidský profil Jaroslava Haška" 1947}}}} == Биография и творба == === Школы и зачаток писательства === Отець му быв [[учитель]] [[Реалка|реалкы]] и в родинѣ держав строгый порядок. Первы двѣ класы [[Гимназия|гимназии]] Ярда закончив з одзначѣньом. Але по смерти отця ся вшитко перемѣнило: в третьой класѣ мав екзамен з [[математика|математикы]] складовати повторно, а в четвертой провалив уже два: [[Грецкый язык|грецкый]] и [[Латинскый язык|латину]] и мусѣв четверту класу учити ся повторно. Ку тому, дознало ся, же участнив ся протинѣмецкых выступох, и мати го мусѣла „з властной волѣ“ забрати з [[Гимназия|гимназии]]. Стрый му найшов роботу складача в печатни, але там ся не обыв, бо не знав [[нѣмецкый язык]], пробовав роботу в дрогерии, але одты вылетѣв, коли не здержав ся и учинив свое наступне битангство. По тых неуспѣхах мати домогла ся, жебы ишов ся доучовати на торговелну академию и зыскав матуру, а так бы мав можность достати лѣпшу роботу.<ref name=Menger/> Литературну творчость зачав еще в академии яко 18-рочный в новинках и гумористичных часописах куртыма повѣданками [[Антон Чехов|чеховского]] типа.<ref name="Скачков">Скачков М., сс. 413–415.</ref> === Урядник vs богем === [[23. юла]] [[1902]] зо слушным успѣхом зматуровав и в октобрѣ быв приятый урядником до банка ''Славия'', де перед тым працовав, подробляючи, его небогый отець.<ref name=životopis>Osudy dobrého člověka Jaroslava Haška - životopis.</ref> Спочатку там ишло му добрѣ, але з приходом яри не удержав ся и никому нич не кажучи лишив роботу и одышов до [[Словакия|Словакии]]. В [[Словакия|Словакии]], коли минули ся му грошѣ, мусѣв заробляти физичнов роботов, але веце му ся любило збывати час в корчмах. По шѣстьох тыжднях быв доправленый полициев до Прагы и переданый в рукы матери. Вернув ся до банка и з милости ай з памяти о его отцьови быв взятый на роботу назад, ку великой радости матери.<ref name=Menger/> Але [[30. мая]] [[1903]] 20-рочный Гашек лишив урядницку роботу навсе и зачав туляти ся свѣтом. [[28. юла]] [[1903]] задержаный полициев в [[Краков]]ѣ, [[6. авґуст|6. августа]] во [[Фридек-Містек|Фридку-Мѣстку]], не знати де еще, але до [[Прага|Прагы]] зась вернув ся [[6. октобра]] [[1903]], за што свѣдчить полицайный протокол о задержаню. В року 1904 сходив ся з [[анархизм|анархистами]], працовав в редакции их новинкы ''Omladina'', але неодовго лишив редакцию (не любила ся му тамошна атмосфера) и одыйшов на далше туляня, тот раз до [[Германия|Германии]] и [[Швайц]]у. В его вандровках допроваджав го брат Богуслав, а розличны пригоды, увиджене и пережите стали ся обсягом смѣшных историй и фельетонох, котры публиковав переважно в ''Народных листах''. В року 1906 Гашек повадив ся ся з матѣрьов, котра не хотѣла прияти такый способ его живота, и перешов жити в наяте бываня. Неодовго в тых самых ''Народных листах'' появила ся курта информация з дня [[18. децембра]] [[1906]], же Ярослав Гашек „напав в ночи на чашничку Анну Рейгову а без причины ю ударив даколько разы до твари и вырвав юй з головы множество волосох“. На тот раз уже з полиции не быв лем так одпущеный, але одвели го на асентирку, де быв вызнаный „tauglich“<ref>Валушный ку войсковой службѣ.</ref> и придѣленый ку войску. Там набрав ся первых скушености, котры пак описав во своем романѣ о [[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны|Швейку]].<ref name=životopis/> [[File:Jarmila Hasek.jpg|thumb|Ярмила Гашкова]] === Основаня властной родины === В року 1907 первый раз ся стрѣтив з Ярмилов Маеровов, своев будучов женов, и з [[Йозеф Лада|Йозефом Ладом]], будучым илустратором [[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны|''Швейка'']]. В том же року редаговав [[анархизм|анархистичный]] [[часопис]] ''Komuna'', а за нарушеный при том закон быв на куртый час посадженый до арешту. Родичѣ Ярмилы не хотѣли такого зятя и забрали Ярмилу з [[Прага|Прагы]] до села, надѣючи ся, же ся их односины розорвуть. Гашек на то зареаговав тым, же розорвав з [[Политикa|политиков]] и перейшов до редакции пристойнѣйшого [[часопис]]а ''Ženský obzor'' (1908). В року 1908 достав стале мѣсто в редакции новинкы ''České Slovo'', а выдержав там понад три рокы: час од часу на него „приходило“ и пропадав з редакции на даколько днѣ, але там му то одпустили про его новинарску здатность. В року 1909 уже мав опубликованы 64 повѣданя, а в року 1910 достав пост редактора [[часопис]]а ''Svět zvířat''. Але ту мав галибу: легкомыселно пустив ся до далшой мистификации, коли написав статью о выгаданыхых звѣрятах. Статья выволала велике незадовольство в фаховых кругах и быв з редакции вышмареный. Наперек вшиткому милостны чутя были силнѣйшы од родичовской недякы и [[23. мая]] [[1910]] молоды побрали ся. По еще едной вадѣ зо свекром, [[9. фебруара]] [[1911]] в глубокой ночи, подля полицайного протокола, Ярослав Гашек быв затриманый при пробѣ „скочити з Карлова мосту з намѣром самогубства“. При том симуловав ненормалного и быв доправленый до психиатричной болницѣ на 6 тыжднѣ. Але уж о два тыжднѣ роскрыло ся, же е симулант и [[27. фебруара]] [[1911]] быв переданый в руки женѣ Ярмилѣ. Правдоподобно, же то была глубока психична криза, котру масковав симулациев. Але уже перед юнскыма выберанками до парламенту пустив ся до далшой мистификации: створив „Партию умѣреного поступу в рамках закона“, выступав на митингах и в новинках. По неуспѣху на выберанках Гашек наговорив свекра, обы му позычив грошѣ, и [[5. децембра]] [[1911]] отворив фирму ''Кинологичный инштитут'', яка продавала файтовы псы, а была записана на Ярмилу. Але тоты псы и их педигрей были фалшованы, а меджи клиентами найшли ся такы, што ся з тым не хотѣли змирити, и неодовго супругы Гашковы трафили перед суд, а фирма была зликвидована. Ярмила одышла на село ку родичам. В януарѣ 1912 умерла Гашекова мати, а [[7. фебруара]] [[1912]] Гашека вышмарили з редакции ''Českého slova''. [[2. мая]] [[1912]] Ярмила родила сына, Ричарда, але з ним дефинитивно одышла ку родичам, бо Гашек при его богемской натурѣ не быв способным утримовати родину.<ref name=životopis/><ref name=Menger/> [[File:Hasek jaroslav1915.jpg|thumb|Гашек вояком цѣсарского и кральовского войска, 1915]] === Гашек на войнѣ === По зачатку [[Перва свѣтова война|Первой свѣтовой войны]] Гашеков рочник мав быти мобилизованый [[15. фебруара]] [[1915]]. Гашек доставив ся [[17. фебруара]] и быв посланый до школы ''еднорочных добровольникох''<ref>В днешной добѣ аналогом суть офицерскы курзы про тых што мають высокошколску освѣту; называли такых воякох ''еднорочниками'', бо в мирный час служили еден рок.</ref> По куртой выуцѣ, [[30. юна]] [[1915]] посланый на русскый фронт. [[1. септембра]] [[1915]] достав шаржу ''гауптман'' (капитан). [[24. септембра]] [[1915]] под [[Хорупань]]ов трафив до русского заятя. В юну зоз чешскых заятцьох зачали формовати [[Чехословацка легия|Чехословацку легию]], котра мала войовати на русском боку против [[Австрийска империя|Австрии]] — Гашек од [[29. юна]] [[1916]] быв в резервной ротѣ 1. полку, але яко неспособный ку шоровой службѣ. Од [[10. юла]] [[1916]] пише в [[часопис]]ѣ ''Čechoslovan'' в [[Киев]]ѣ, австрийска юстиция обвинила го з державной зрады и уражкы цѣсаря<ref name=životopis/> и [[5. октобра]] [[1916]] выдала на него розказ арешту.<ref name=Napsali>Napsali o Haškovi</ref> Часопис ''Čechoslovan'' належав легионарскому руху и выступав в духу [[Томаш Гарриг Масарик|Масариковых]] идей. Гашек писав там под псевдом ''Dr Vladimír Stanko'', але тоты, што го знали, были задоволены: „Наконець то наш Гашек, теперь го спознаеме“. Спознавали го и тоты, што го знали як найвекшого пияка, биткаря и мистификатора. Але тыж не вылѣчив ся Гашек зо своей необъснимой легкомыселности: в опозичном [[часопис]]ѣ ''Revoluce'' написав памфлет против веджѣня легионарского руха.<ref name=Ludvík>Břetislav Ludvík</ref> [[23. апріль|23. апрѣля]] [[1917]] одкликаный з редакции ''Čechoslovan''-а, деградованый до шорового стрѣлця и посланый на фронт ку 7. ротѣ 1. полку, де быв участником [[Битва при Зборовѣ (1917)|битвы при Зборовѣ]] и достав за то медалию Св.&nbsp;Йиржия IV.&nbsp;ступня. Але уже [[15. новембра]] [[1917]] быв узятый назад в ''Čechoslovan''.<ref name=životopis/> [[Файл:Hasek jaroslav1920.jpg|thumb|Гашек политкомисаром<br>Червеной армады, 1920]] По приходѣ ку владѣ в [[Российска империя|России]] болшевикох [[Томаш Гарриг Масарик|Масарик]] розказав вывести [[Чехословацка легия|Чехословацку легию]] до [[Франция|Франции]] через [[Владивосток]]. Гашек з тым не быв согласный, дезертовав з легии, перейшов на сторону большевикох, де активно ся участнив в [[Револуция|револуции]], вступив до комунистичной партии и занимав ся политичнов агитациев, вербованьом чешскых заятцьох до Червеной Армады и редигованьом комунистичных новинок. В найтяжшы рокы домовой войны выступав в [[Сибирия|Сибирии]] яко працовник политичного оддѣлѣня 5-й армады [[Восток|восточного]] фронта. [[25. юла]] [[1918]] полный суд чехословацкого войска в Омску выдав розказ на арешт Ярослава Гашка, обвиненого з державной зрады против чехословацкого народа.<ref name=Napsali/> В [[Сибирия|Сибирии]] Гашек оженив ся еще раз, скрывши, же не е розведеный. По закончѣню домовой войны вернув ся до [[Прага|Прагы]], де го стрѣтили многы стары знакомы неприятельскы. Полицайный рапорт голосив о нем, же „е часто опилый, чоловѣк безхарактерный, котрый пристане все до такой партии, котра веце заплатить“.<ref name=Napsali/> Гашек одыйшов до [[Липнице над Сазавов|Липнице]] и одтогды цѣлком ся оддав литературной творбѣ, резултатом котрой став ся роман ''[[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны]]''.<ref name="Скачков"/> == Интересны факты и неясности == В чешском и словацком сполоченствѣ Гашек зафиксованый яко [[богем]]. Напротив, в [[Российска Федерация|России]] такой представы не е, акцентуе ся, же Гашек быв бойовник против буржуазного сполоченства и войны.{{Жрідло}} Многы факты и пригоды властного живота стали ся обсягом его повѣдань и романа, в котрых, природно можуть быти перемѣнены даты, назвы, имена. Нераз е неможне розознати, што е факт биографии, а што выдумка. Зато в биографичных выгледованях и литературѣ о Гашекови трафляють ся спорны податкы, описы и заключѣня. В Чехословакии роман о Швейкови быв заказаный, подля комунистичного жерела стало ся так, бо то остра сатира на буржуазне сполоченство.<ref name="Скачков"/> Гашек написав около 1200&nbsp;повѣдань. Хосновав около 100&nbsp;псевдонимох. Понеже его робота в редакциях часто закончовала ся шкандалом, по котром была му можность публикации закрыта, по куртом часѣ просто зачинав писати в том самом выданю под иншым псевдонимом. Литературознателѣ зафиксовали припад коли меджи двома выданями была остра полемика, а в обох выданях автором быв Гашек, котрый писав под псевдонимами. Литературознатель Ф.&nbsp;Солдан назвав Гашека найвекшым мистификатором.<ref>Fedor Soldan.</ref> == Жерела и одказы == * Скачков М.: Гашек // Литературная энциклопедия: В 11 т. — Том 2. — Москва: Изд-во Ком. Акад., 1929. :{{cite web | author =Скачков М. | date =| url = http://www.feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/ | title =ГАШЕК |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate = 2019-06-10 }} * {{cite web |author=Břetislav Ludvík |url=http://www.svejkmuseum.cz/ludvik.htm |title=Kdo je Jaroslav Hašek |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |publisher=Virtuální muzeum Jaroslava Haška & Josefa Švejka |accessdate=2019-06-13 }} * {{cite web |author=Václav Menger |url=http://www.svejkmuseum.cz/menger.htm |title=Lidský profil Jaroslava Haška |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |publisher=Virtuální muzeum Jaroslava Haška & Josefa Švejka |accessdate=2019-06-11 }} * {{cite web |url=http://www.svejkmuseum.cz/o_haskovi.htm |title=Napsali o Haškovi |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |publisher=Virtuální muzeum Jaroslava Haška & Josefa Švejka |accessdate=2019-06-13 }} * {{cite web |url=http://www.svejkmuseum.cz/hasek.htm |title=Osudy dobrého člověka Jaroslava Haška - životopis |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |publisher=Virtuální muzeum Jaroslava Haška & Josefa Švejka |accessdate=2019-06-11 }} * {{Cite web |author=Fedor Soldan |title=Jaroslav Hašek, velký mystifikátor |publisher=Rozpravy Aventina |publication-date=1934, č.&nbsp;14 |page=122 |url=http://archiv.ucl.cas.cz/index.php?path=RozAvn/9.1933-1934/14/122.png |accessdate=2019-06-13 }} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|cs|Jaroslav Hašek|17098471}} {{Lifetime|1883|1923|Гашек, Ярослав}} [[Катеґорія:Чешскы писателе]] kbxxfojwcn45r3t94dug9fn4yf2gc5i 165540 165470 2026-05-20T08:26:01Z Igor Kercsa 5504 /* Интересны факты и неясности */ Одказ 165540 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Ярослав Гашек | image = Ярослав Гашек.jpg | imagesize = | alt = | caption = Jaroslav Hašek | pseudonym = | birthname = Jaroslav Matěj František Hašek<ref name=Menger>Václav Menger</ref> | birthdate = {{Birth date|1883|04|30}} | birthplace = [[Прага]], [[Австро-Мадярщина]] | deathdate = {{Death date and age|1923|01|03|1883|04|30}} | deathplace = [[Липнице над Сазавов]], [[Чехословакия]] | resting_place = | occupation = [[писатель]], [[новинарь]] | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = | genre = [[сатира]] | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = | notableworks = [[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны]] | spouse = <!-- or: | spouses = --> | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = | signature = Jaroslav Hašek - podpis.svg | signature_alt = | website = | Commons =Jaroslav Hašek }} '''Ярослав Га́шек''' ({{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} ''Jaroslav Hašek''; *&nbsp;[[30. апріль|30.апрѣль]] [[1883]], [[Прага]], [[Австро-Мадярщина]]&nbsp;– †&nbsp;[[3. януар]] [[1923]], [[Липнице над Сазавов]], [[Чехословакия]])&nbsp;— [[Чехословакия|чешскый]] [[писатель]], [[гумор]]иста, [[Публицистика|публициста]] и [[новинарь]]. Найлѣпше познатый своим романом ''[[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны]]''. {{Цитат 2|Але не прожив ани 40 рокы, та и якы то были рокы! Повны худобности, невызнаня, нечестованя, тѣлесных и душевных мук, котры годен быв выдержати лем такый, як он, чоловѣк небывалой душевной силы, стопроцентный оптимиста, з котрого аж переливав ся надбыток здорового гумора и якась надприродна легкомыселность, з яков быв способный газардовати не лем своим духом, але и здравльом и вшиткым благобытом.| {{Цитат 3|Оригиналный текст|Nedožil se však ani čtyřiceti let, ale jakých let! Plných bídy, zneuznání, opovržení, fysického i duševního utrpení, přes která se dovedl přenésti jen on, člověk tak neobvyklé duševní síly, stoprocentní optimista překypující zdravým humorem a skoro nepřirozenou lehkomyslností, se kterou dovedl hazardovati nejen svým duchem, ale i zdravím a vším materiálním.|Václav Menger "Lidský profil Jaroslava Haška" 1947}}}} == Биография и творба == === Школы и зачаток писательства === Отець му быв [[учитель]] [[Реалка|реалкы]] и в родинѣ держав строгый порядок. Первы двѣ класы [[Гимназия|гимназии]] Ярда закончив з одзначѣньом. Але по смерти отця ся вшитко перемѣнило: в третьой класѣ мав екзамен з [[математика|математикы]] складовати повторно, а в четвертой провалив уже два: [[Грецкый язык|грецкый]] и [[Латинскый язык|латину]] и мусѣв четверту класу учити ся повторно. Ку тому, дознало ся, же участнив ся протинѣмецкых выступох, и мати го мусѣла „з властной волѣ“ забрати з [[Гимназия|гимназии]]. Стрый му найшов роботу складача в печатни, але там ся не обыв, бо не знав [[нѣмецкый язык]], пробовав роботу в дрогерии, але одты вылетѣв, коли не здержав ся и учинив свое наступне битангство. По тых неуспѣхах мати домогла ся, жебы ишов ся доучовати на торговелну академию и зыскав матуру, а так бы мав можность достати лѣпшу роботу.<ref name=Menger/> Литературну творчость зачав еще в академии яко 18-рочный в новинках и гумористичных часописах куртыма повѣданками [[Антон Чехов|чеховского]] типа.<ref name="Скачков">Скачков М., сс. 413–415.</ref> === Урядник vs богем === [[23. юла]] [[1902]] зо слушным успѣхом зматуровав и в октобрѣ быв приятый урядником до банка ''Славия'', де перед тым працовав, подробляючи, его небогый отець.<ref name=životopis>Osudy dobrého člověka Jaroslava Haška - životopis.</ref> Спочатку там ишло му добрѣ, але з приходом яри не удержав ся и никому нич не кажучи лишив роботу и одышов до [[Словакия|Словакии]]. В [[Словакия|Словакии]], коли минули ся му грошѣ, мусѣв заробляти физичнов роботов, але веце му ся любило збывати час в корчмах. По шѣстьох тыжднях быв доправленый полициев до Прагы и переданый в рукы матери. Вернув ся до банка и з милости ай з памяти о его отцьови быв взятый на роботу назад, ку великой радости матери.<ref name=Menger/> Але [[30. мая]] [[1903]] 20-рочный Гашек лишив урядницку роботу навсе и зачав туляти ся свѣтом. [[28. юла]] [[1903]] задержаный полициев в [[Краков]]ѣ, [[6. авґуст|6. августа]] во [[Фридек-Містек|Фридку-Мѣстку]], не знати де еще, але до [[Прага|Прагы]] зась вернув ся [[6. октобра]] [[1903]], за што свѣдчить полицайный протокол о задержаню. В року 1904 сходив ся з [[анархизм|анархистами]], працовав в редакции их новинкы ''Omladina'', але неодовго лишив редакцию (не любила ся му тамошна атмосфера) и одыйшов на далше туляня, тот раз до [[Германия|Германии]] и [[Швайц]]у. В его вандровках допроваджав го брат Богуслав, а розличны пригоды, увиджене и пережите стали ся обсягом смѣшных историй и фельетонох, котры публиковав переважно в ''Народных листах''. В року 1906 Гашек повадив ся ся з матѣрьов, котра не хотѣла прияти такый способ его живота, и перешов жити в наяте бываня. Неодовго в тых самых ''Народных листах'' появила ся курта информация з дня [[18. децембра]] [[1906]], же Ярослав Гашек „напав в ночи на чашничку Анну Рейгову а без причины ю ударив даколько разы до твари и вырвав юй з головы множество волосох“. На тот раз уже з полиции не быв лем так одпущеный, але одвели го на асентирку, де быв вызнаный „tauglich“<ref>Валушный ку войсковой службѣ.</ref> и придѣленый ку войску. Там набрав ся первых скушености, котры пак описав во своем романѣ о [[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны|Швейку]].<ref name=životopis/> [[File:Jarmila Hasek.jpg|thumb|Ярмила Гашкова]] === Основаня властной родины === В року 1907 первый раз ся стрѣтив з Ярмилов Маеровов, своев будучов женов, и з [[Йозеф Лада|Йозефом Ладом]], будучым илустратором [[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны|''Швейка'']]. В том же року редаговав [[анархизм|анархистичный]] [[часопис]] ''Komuna'', а за нарушеный при том закон быв на куртый час посадженый до арешту. Родичѣ Ярмилы не хотѣли такого зятя и забрали Ярмилу з [[Прага|Прагы]] до села, надѣючи ся, же ся их односины розорвуть. Гашек на то зареаговав тым, же розорвав з [[Политикa|политиков]] и перейшов до редакции пристойнѣйшого [[часопис]]а ''Ženský obzor'' (1908). В року 1908 достав стале мѣсто в редакции новинкы ''České Slovo'', а выдержав там понад три рокы: час од часу на него „приходило“ и пропадав з редакции на даколько днѣ, але там му то одпустили про его новинарску здатность. В року 1909 уже мав опубликованы 64 повѣданя, а в року 1910 достав пост редактора [[часопис]]а ''Svět zvířat''. Але ту мав галибу: легкомыселно пустив ся до далшой мистификации, коли написав статью о выгаданыхых звѣрятах. Статья выволала велике незадовольство в фаховых кругах и быв з редакции вышмареный. Наперек вшиткому милостны чутя были силнѣйшы од родичовской недякы и [[23. мая]] [[1910]] молоды побрали ся. По еще едной вадѣ зо свекром, [[9. фебруара]] [[1911]] в глубокой ночи, подля полицайного протокола, Ярослав Гашек быв затриманый при пробѣ „скочити з Карлова мосту з намѣром самогубства“. При том симуловав ненормалного и быв доправленый до психиатричной болницѣ на 6 тыжднѣ. Але уж о два тыжднѣ роскрыло ся, же е симулант и [[27. фебруара]] [[1911]] быв переданый в руки женѣ Ярмилѣ. Правдоподобно, же то была глубока психична криза, котру масковав симулациев. Але уже перед юнскыма выберанками до парламенту пустив ся до далшой мистификации: створив „Партию умѣреного поступу в рамках закона“, выступав на митингах и в новинках. По неуспѣху на выберанках Гашек наговорив свекра, обы му позычив грошѣ, и [[5. децембра]] [[1911]] отворив фирму ''Кинологичный инштитут'', яка продавала файтовы псы, а была записана на Ярмилу. Але тоты псы и их педигрей были фалшованы, а меджи клиентами найшли ся такы, што ся з тым не хотѣли змирити, и неодовго супругы Гашковы трафили перед суд, а фирма была зликвидована. Ярмила одышла на село ку родичам. В януарѣ 1912 умерла Гашекова мати, а [[7. фебруара]] [[1912]] Гашека вышмарили з редакции ''Českého slova''. [[2. мая]] [[1912]] Ярмила родила сына, Ричарда, але з ним дефинитивно одышла ку родичам, бо Гашек при его богемской натурѣ не быв способным утримовати родину.<ref name=životopis/><ref name=Menger/> [[File:Hasek jaroslav1915.jpg|thumb|Гашек вояком цѣсарского и кральовского войска, 1915]] === Гашек на войнѣ === По зачатку [[Перва свѣтова война|Первой свѣтовой войны]] Гашеков рочник мав быти мобилизованый [[15. фебруара]] [[1915]]. Гашек доставив ся [[17. фебруара]] и быв посланый до школы ''еднорочных добровольникох''<ref>В днешной добѣ аналогом суть офицерскы курзы про тых што мають высокошколску освѣту; называли такых воякох ''еднорочниками'', бо в мирный час служили еден рок.</ref> По куртой выуцѣ, [[30. юна]] [[1915]] посланый на русскый фронт. [[1. септембра]] [[1915]] достав шаржу ''гауптман'' (капитан). [[24. септембра]] [[1915]] под [[Хорупань]]ов трафив до русского заятя. В юну зоз чешскых заятцьох зачали формовати [[Чехословацка легия|Чехословацку легию]], котра мала войовати на русском боку против [[Австрийска империя|Австрии]] — Гашек од [[29. юна]] [[1916]] быв в резервной ротѣ 1. полку, але яко неспособный ку шоровой службѣ. Од [[10. юла]] [[1916]] пише в [[часопис]]ѣ ''Čechoslovan'' в [[Киев]]ѣ, австрийска юстиция обвинила го з державной зрады и уражкы цѣсаря<ref name=životopis/> и [[5. октобра]] [[1916]] выдала на него розказ арешту.<ref name=Napsali>Napsali o Haškovi</ref> Часопис ''Čechoslovan'' належав легионарскому руху и выступав в духу [[Томаш Гарриг Масарик|Масариковых]] идей. Гашек писав там под псевдом ''Dr Vladimír Stanko'', але тоты, што го знали, были задоволены: „Наконець то наш Гашек, теперь го спознаеме“. Спознавали го и тоты, што го знали як найвекшого пияка, биткаря и мистификатора. Але тыж не вылѣчив ся Гашек зо своей необъснимой легкомыселности: в опозичном [[часопис]]ѣ ''Revoluce'' написав памфлет против веджѣня легионарского руха.<ref name=Ludvík>Břetislav Ludvík</ref> [[23. апріль|23. апрѣля]] [[1917]] одкликаный з редакции ''Čechoslovan''-а, деградованый до шорового стрѣлця и посланый на фронт ку 7. ротѣ 1. полку, де быв участником [[Битва при Зборовѣ (1917)|битвы при Зборовѣ]] и достав за то медалию Св.&nbsp;Йиржия IV.&nbsp;ступня. Але уже [[15. новембра]] [[1917]] быв узятый назад в ''Čechoslovan''.<ref name=životopis/> [[Файл:Hasek jaroslav1920.jpg|thumb|Гашек политкомисаром<br>Червеной армады, 1920]] По приходѣ ку владѣ в [[Российска империя|России]] болшевикох [[Томаш Гарриг Масарик|Масарик]] розказав вывести [[Чехословацка легия|Чехословацку легию]] до [[Франция|Франции]] через [[Владивосток]]. Гашек з тым не быв согласный, дезертовав з легии, перейшов на сторону большевикох, де активно ся участнив в [[Револуция|револуции]], вступив до комунистичной партии и занимав ся политичнов агитациев, вербованьом чешскых заятцьох до Червеной Армады и редигованьом комунистичных новинок. В найтяжшы рокы домовой войны выступав в [[Сибирия|Сибирии]] яко працовник политичного оддѣлѣня 5-й армады [[Восток|восточного]] фронта. [[25. юла]] [[1918]] полный суд чехословацкого войска в Омску выдав розказ на арешт Ярослава Гашка, обвиненого з державной зрады против чехословацкого народа.<ref name=Napsali/> В [[Сибирия|Сибирии]] Гашек оженив ся еще раз, скрывши, же не е розведеный. По закончѣню домовой войны вернув ся до [[Прага|Прагы]], де го стрѣтили многы стары знакомы неприятельскы. Полицайный рапорт голосив о нем, же „е часто опилый, чоловѣк безхарактерный, котрый пристане все до такой партии, котра веце заплатить“.<ref name=Napsali/> Гашек одыйшов до [[Липнице над Сазавов|Липнице]] и одтогды цѣлком ся оддав литературной творбѣ, резултатом котрой став ся роман ''[[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны]]''.<ref name="Скачков"/> == Интересны факты и неясности == В чешском и словацком сполоченствѣ Гашек зафиксованый яко [[богем]]. Напротив, в [[Российска Федерация|России]] такой представы не е, акцентуе ся, же Гашек быв бойовник против буржуазного сполоченства и войны, цѣлком позитивный чоловѣк.<ref>{{cite web |author=И. С. Егурная |editor= |date= |url=https://web.archive.org/web/20120322093617/http://book-chel.ru/ind.php?what=card&id=5179 |title= ГАШЕК Ярослав|publisher=Энциклопедия '''Челябинск''' |format= |quote= |language={{ref-ru}} |accessdate=20-05-2026 |archiveurl=http://book-chel.ru/ind.php?what=card&id=5179 |archivedate=22-03-2012 }}</ref> Многы факты и пригоды властного живота стали ся обсягом его повѣдань и романа, в котрых, природно можуть быти перемѣнены даты, назвы, имена. Нераз е неможне розознати, што е факт биографии, а што выдумка. Зато в биографичных выгледованях и литературѣ о Гашекови трафляють ся спорны податкы, описы и заключѣня. В Чехословакии роман о Швейкови быв заказаный, подля комунистичного жерела стало ся так, бо то остра сатира на буржуазне сполоченство.<ref name="Скачков"/> Гашек написав около 1200&nbsp;повѣдань. Хосновав около 100&nbsp;псевдонимох. Понеже его робота в редакциях часто закончовала ся шкандалом, по котром была му можность публикации закрыта, по куртом часѣ просто зачинав писати в том самом выданю под иншым псевдонимом. Литературознателѣ зафиксовали припад коли меджи двома выданями была остра полемика, а в обох выданях автором быв Гашек, котрый писав под псевдонимами. Литературознатель Ф.&nbsp;Солдан назвав Гашека найвекшым мистификатором.<ref>Fedor Soldan.</ref> == Жерела и одказы == * Скачков М.: Гашек // Литературная энциклопедия: В 11 т. — Том 2. — Москва: Изд-во Ком. Акад., 1929. :{{cite web | author =Скачков М. | date =| url = http://www.feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/ | title =ГАШЕК |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate = 2019-06-10 }} * {{cite web |author=Břetislav Ludvík |url=http://www.svejkmuseum.cz/ludvik.htm |title=Kdo je Jaroslav Hašek |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |publisher=Virtuální muzeum Jaroslava Haška & Josefa Švejka |accessdate=2019-06-13 }} * {{cite web |author=Václav Menger |url=http://www.svejkmuseum.cz/menger.htm |title=Lidský profil Jaroslava Haška |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |publisher=Virtuální muzeum Jaroslava Haška & Josefa Švejka |accessdate=2019-06-11 }} * {{cite web |url=http://www.svejkmuseum.cz/o_haskovi.htm |title=Napsali o Haškovi |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |publisher=Virtuální muzeum Jaroslava Haška & Josefa Švejka |accessdate=2019-06-13 }} * {{cite web |url=http://www.svejkmuseum.cz/hasek.htm |title=Osudy dobrého člověka Jaroslava Haška - životopis |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |publisher=Virtuální muzeum Jaroslava Haška & Josefa Švejka |accessdate=2019-06-11 }} * {{Cite web |author=Fedor Soldan |title=Jaroslav Hašek, velký mystifikátor |publisher=Rozpravy Aventina |publication-date=1934, č.&nbsp;14 |page=122 |url=http://archiv.ucl.cas.cz/index.php?path=RozAvn/9.1933-1934/14/122.png |accessdate=2019-06-13 }} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|cs|Jaroslav Hašek|17098471}} {{Lifetime|1883|1923|Гашек, Ярослав}} [[Катеґорія:Чешскы писателе]] 5xc01chkh3ic0ojvaf01ni0lqhm9hwf Варшавскый пакт 0 16197 165403 133208 2026-05-19T12:09:27Z Flipdot 23893 165403 wikitext text/x-wiki [[File:Warsaw Pact Logo.svg|right|170px]] '''Варшавскый пакт''', уряднов назвов '''Договор приятельства, кооперации и взаемной помочи''', ({{ref-en}} ''Warsaw Treaty Organization'')&nbsp;— была военска организация [[Середня Европа|середньоевропскых]] и [[Восточна Европа|восточноевропскых]] комунистичных держав, створена в року 1955 в [[Варшава|Варшавѣ]] под доминациев [[СССР]] яко одповѣдь на вступ [[ФРГ|Западной Германии]] до [[НАТО]].<ref name="БЭС">Большой энциклопедический словарь, с. 194.</ref> == Обсяг договора == Договор подписали [[14. мая]] [[1955]] в [[Варшава|Варшавѣ]] [[Людова Социалистична Република Албания|Албания]], [[Людова Република Болгария|Болгария]], [[ГДР]], [[Мадярска Людова Република (1949-1989)|Мадярщина]], [[Польска Людова Република|Польща]], [[Социалистична Република Румуньско|Румыния]], [[СССР]] и [[Чехословакия]]. Мотивациев было гарантованя беспекы держав участниць и утриманя миру в [[Европа|Европѣ]] перед грозбов, котру представляла чинность [[НАТО]]. В припадѣ нападу на едну из держав участниць, иншы повиновали ся подати жертвѣ нападу вшитку потребну неодкладну помочь включно зо збройныма силами. Штаб-квартира и Военна рада Варшавского пакту были улокованы в [[Москва|Москвѣ]], [[СССР]]. Договор мав платность на 30 рокы, але [[26. апріль|26. апрѣля]] [[1985]] быв пролонгованый на 20 рокы. В року 1987 была прията военна доктрина пакта, котра мала оборонный характер.<ref name="БЭС"/> == Роспад пакта == В договорѣ было упомянуто, же буде он роспущеный, начим буде досягнута згода меджи западным и восточным блоками о колективной беспецѣ. Совѣтскы гарнизоны, розмѣщены в [[Польска Людова Република|Польщи]] и [[Мадярска Людова Република (1949-1989)|Мадярщинѣ]] были объектом ненависти в протестах обывательства тых держав в року 1956.<ref name=EB>Encyclopaedia Britannica (online)</ref> В року 1956 [[СССР]] выхосновав договор при збройном засягу в Мадярщинѣ.<ref name="БРЭ">Гордиенко Д. В.</ref> Наслѣдком идеологичных незгод [[Людова Социалистична Република Албания|Албания]] од року 1962 не участнила ся в чинности пакта.<ref name="БЭС"/> [[Пражска ярь]] (1968) была далшым припадом военского засягу держав участниць до внуторных подѣй в членской державѣ; [[Людова Социалистична Република Албания|Албания]] и [[Социалистична Република Румуньско|Румыния]] одрекли участь в операции, наступно Албания денонсовала договор. По падѣ комунистичных режимох в державах членках (1989) Варшавскый пакт став ся мертвым, [[1. юла]] [[1991]] в Празѣ лидеры членскых держав декларовали його роспуск.<ref name="БРЭ"/><ref name=EB/> == Жерела и одказы == * ''Большой энциклопедический словарь.'' Главный редактор А. М. Прохоров — Москва: Советская энциклопедия, 1993. — 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}} {{ref-ru}} * {{Cite web |url=https://www.britannica.com/event/Warsaw-Pact#ref241260 |publisher=Encyclopaedia Britannica (online) |title=Warsaw Pact, EUROPE (1955–1991) |accessdate=2020-04-07}}{{ref-en}} * {{Cite web | author=Гордиенко Д. В. |url=2683231 |publisher=Большая российская энциклопедия (2016, online) |title=ОРГАНИЗАЦИЯ ВАРШАВСКОГО ДОГОВОРА |accessdate=2020-04-07}}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Военны блокы]] 7f7stlq5h9r55s9ok7i1vp6o2outvy5 Парфенон 0 16927 165523 153921 2026-05-19T23:52:45Z Flipdot 23893 165523 wikitext text/x-wiki [[Файл:The Parthenon in Athens.jpg|thumb|right|Парфенон у році 1978]] '''Парфено́н''' авадь '''Партено́н''' ([[Староґрецькый язык|давн. гр.]] Παρθενών ''Parthenón'') є давный грецькый храм на [[Афінськый Акрополь|афінськум Акрополю]] в [[Ґреція|Греції]] в честь [[Грецька міфолоґія|богыні]] [[Афіна|Афіны]], покровителькы сього вароша. Будованя ся зачало в році 447&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е., на вершині моци [[Афінська держава|Афінської державы]], а кончило ся в 438&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е. (декорація ся продовжала до 432&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е.). Держит ся за майважну всокочену будову [[Класична Греція|класичної Греції]] и єдну з майважных будов світа, символ [[афінська демократія|афінської демократії]] и [[западна цивілізація|западної цивілізації]]. Для тодышньых афінян Парфенон быв на самый перед символ побіды над персами и удвдяков богам за сесю побіду. Парфенон замінив май давный храм Афіны, розваленый перськов навалов 480.&nbsp;року&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е. Як инші грецькі храмы, служив ай як кінчтарь. На кунцьови VI.&nbsp;сторуча Парфенон ся став християнськов церьковльов [[Дїва Марія|Дівы Марії]]. Май пак у [[Османьска імперія|османську добу]], в [[XV. стороча|XV.&nbsp;сторучу]], став ся з нього [[мечет]]. 26.&nbsp;септембра 1687 османська муніція в храмі ся запалила в часі убсады Акрополя [[Венеційська република|венеціянами]]. Сесь выбух силно порушив будову и єї скулптуры. [[Елґіновы мраморы|Дакотрі парфенонські скулптуры]] ся теперь находят в [[Брітанськый музей|Брітанському музею]] в [[Лондон]]і. В році 1975 ся зачала масштабна реставрація Парфенона. {{Переклад|en|Parthenon|977343413}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Старовіка Греция]] [[Катеґорія:Грецька архітектура]] ol8qsopmy1np5o5cj4vviwxgja2js6w Брітаньска Індія 0 18766 165551 158240 2026-05-20T11:18:03Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|1|0 */ 165551 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Заникла держава | názov = Індіцька імперія{{Переход|#Назва}} | originálny názov = <small>{{lang-en|Indian Empire}}</small> | rok vzniku = 1858 | rok zániku = 1949 | viac pred = áno | pred 1 = Муґальска імперія | pred 1 vlajka = Fictional flag of the Mughal Empire.svg | pred 2 = | pred 2 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Індіцька унія | po 1 vlajka = Flag of India.svg | po 2 = Пакістан | po 2 vlajka = Flag of Pakistan.svg | po 3 = Брітаньска Бірма | po 3 vlajka = Flag of Burma (1939–1941, 1945–1948).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = British Raj Red Ensign.svg | článok o vlajke = прапор | vlajka veľkosť = | znak = Star-of-India-gold-centre.svg | článok o znaku = ерб | znak veľkosť = 90px | rámček znak = | hymna = {{lang-en| God save the King/Queen}}<br>([[Гімна Великой Брітанії|Боже, хрань краля/кралёвну]])<br>[[Файл:United States Navy Band - God Save the Queen.ogg|center]] | článok o hymne = | motto = {{lang-fr|Dieu et mon droit}}<br>(Бог і моє право) | článok o motte = | mapa = British Indian Empire 1909 Imperial Gazetteer of India.jpg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = Політічне роздїлїня Брітаньской Індії (раджу) в 1909.&nbsp;роцї. Брітаньска Індія є зображена двома одтїнками ружовой фарбы; Сікім, Непал, [[Бгутан]] і князївскы штаты суть зображены жовтов фарбов<br>[[File:India-or-British-Raj-in-British-Empire-1909.jpg|270px|center]]Брітаньска Індія (радж) по одношіню до [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]] в 1909 роцї | hlavné mesto = [[Колката]]<ref name="igi-calcutta">{{Citation |title=The Imperial Gazetteer of India |url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_001.gif |volume=IX |page=260 |year=1908 |chapter=Calcutta (''Kalikata'') |chapter-url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_266.gif |publisher=Published under the Authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the Clarendon Press |quote=—Capital of the Indian Empire, situated in 22° 34' N and 88° 22' E, on the east or left bank of the Hooghly river, within the Twenty-four Parganas District, Bengal |access-date=24 May 2022 |archive-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220524220705/http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_001.gif |url-status=live }}</ref>{{efn|Шімла была лїтным головным містом влады Брітаньской Індії а не Брітаньской імперії, то значіть Брітаньской індіцькой імперії, до котрой входили князївскы штаты<ref name="simla-summer-capital">{{Citation |title=The Imperial Gazetteer of India |url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=22&objectid=DS405.1.I34_V22_001.gif |volume=XXII |page=260 |year=1908 |chapter=Simla Town |chapter-url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?objectid=DS405.1.I34_V09_266.gif |publisher=Published under the Authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the Clarendon Press |quote=—Head-quarters of Simla District, Punjab, and the summer capital of the Government of India, situated on a transverse spur of the Central Himālayan system system, in 31° 6' N and 77° 10' E, at a mean elevation above sea-level of 7,084 feet. |access-date=24 May 2022 |archive-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220524213047/http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=22&objectid=DS405.1.I34_V22_001.gif |url-status=live }}</ref>}} (1858–1911)<br>Новый Делі (1911/1931{{efn|Выголошіня Нового Делі за головне місто было выдане в 1911 роцї, але місто было славностне отворене як головне місто Брітаньской Індії в фебруарї 1931.&nbsp;року}}–1947) | rozloha = 4 903 312 <small>(1937)</small><br>4 226 734 <small>(1947)</small> | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka = | počet obyvateľov = 388 997 955 | počet obyvateľov poznámka = (1941) | jazyky = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | národnostné zloženie = | náboženstvo = індуізм, іслам, сікгізм, будгізм і хрістіанство | štátne zriadenie = колонія | materský štát = {{flagicon|Велика Брітанія}} [[Брітаньска імперія]] | mena = індіцька рупія | predstaviteľ = [[Виктория (Споене кральовство)|Вікторія]] (1876–1901)<br>Едуард VII. (1901–1910)<br>Джордж V. (1910–1936)<br>Едуард VIII. (1936)<br>Джордж VI. (1936–1947) | titul predstavitelia = '''Імператор''' | predstaviteľ 2 = Чарлз Каннінґ (1852–1859; першый)<br>Луіс Маунтбаттен (1947; послїднїй)<br>'''Штатный секретарь''':<br>Едвард Стенлі (1858–1859; першый)<br>Вільям Гер (1947; послїднїй) | titul predstavitelia 2 = '''Ґенералный ґувернер''' | vznik = [[2. авґуст]]а [[1857]] | zánik = [[15. авґуст]]а [[1947]] }} '''Брітáньска Íндія''' ({{lang-en|British India}}), тыж '''Брітáньскый радж''' ({{lang-en|British Raj}})&nbsp;— была влада брітаньской коруны на індіцькім субконтінентї,<ref name="def-raj-stacked"> * {{Citation |last1=Hirst |first1=Jacqueline Suthren |title=Religious Traditions in Modern South Asia |url=https://books.google.com/books?id=voGoAgAAQBAJ&pg=PT27 |year=2011 |place=London and New York |publisher=Routledge |isbn=978-0-415-44787-4 |quote=As the (Mughal) empire began to decline in the mid-eighteenth century, some of these regional administrations assumed a greater degree of power. Amongst these ... was the East India Company, a British trading company established by Royal Charter of Elizabeth I of England in 1600. The Company gradually expanded its influence in South Asia, in the first instance through coastal trading posts at Surat, Madras and Calcutta. (The British) expanded their influence, winning political control of Bengal and Bihar after the Battle of Plassey in 1757. From here, the Company expanded its influence dramatically across the subcontinent. By 1857, it had direct control over much of the region. The great rebellion of that year, however, demonstrated the limitations of this commercial company's ability to administer these vast territories, and in 1858 the Company was effectively nationalized, with the British Crown assuming administrative control. Hence began the period known as the British Raj, which ended in 1947 with the partition of the subcontinent into the independent nation-states of India and Pakistan. |last2=Zavros |first2=John |access-date=24 May 2022 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145150/https://books.google.com/books?id=voGoAgAAQBAJ&pg=PT27 |url-status=live|ref=none}} * {{citation|last=Salomone|first=Rosemary|title=The Rise of English: Global Politics and the Power of Language|publisher=Oxford University Press|page=236|url=https://books.google.com/books?id=_gNREAAAQBAJ&pg=PA236|isbn=978-0-19-062561-0|year=2022|quote=Between 1858, when the British East India Company transferred power to British Crown rule (the "British Raj"), and 1947, when India gained independence, English gradually developed into the language of government and education. It allowed the Raj to maintain control by creating an elite gentry schooled in British mores, primed to participate in public life, and loyal to the Crown.|access-date=24 May 2022|archive-date=23 September 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145109/https://books.google.com/books?id=_gNREAAAQBAJ&pg=PA236|url-status=live|ref=none}}</ref> тырваюча меджі роками 1858–1947.<ref name="period-of-raj-stacked"> * {{citation |last=Vanderven |first=Elizabeth |title=The Oxford Handbook of the History of Education |pages=213–227, 222 |year=2019 |editor1-last=Rury |editor1-first=John L. |access-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923150112/https://books.google.com/books?id=Mc-aDwAAQBAJ&pg=PA222 |archive-date=23 September 2023 |url-status=live |chapter=National Education Systems: Asia |chapter-url=https://books.google.com/books?id=Mc-aDwAAQBAJ&pg=PA222 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0-19-934003-3 |quote=During the British East India Company's domination of the Indian subcontinent (1757–1858) and the subsequent British Raj (1858–1947), it was Western-style education that came to be promoted by many as the base upon which a national and uniform education system should be built. |editor2-last=Tamura |editor2-first=Eileen H.|ref=none}} * {{citation |last=Lapidus |first=Ira M. |title=A History of Islamic Societies |page=393 |year=2014 |url=https://books.google.com/books?id=ZkJpBAAAQBAJ&pg=PA393 |access-date=24 May 2022 |edition=3 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0-521-51430-9 |quote=Table 14. ''Muslim India: outline chronology''<br />Mughal Empire ... 1526–1858 <br />Akbar I ... 1556–1605 <br /> Aurengzeb ... 1658–1707 <br /> British victory at Plassey ... 1757 <br /> Britain becomes paramount power ... 1818<br />British Raj ... 1858–1947 |author-link=Ira M. Lapidus|ref=none}}</ref> Реґіон під брітаньскым контролём ся в сучаснім розуміню обычайно называв '''Індія''' ({{lang-en|India}}) і обсяговав теріторії прямо справоване [[Споене кральовство Великой Британии и Ирландии|Споєным кралёвством]], котры ся вєдно называли ''Брітаньска Індія'', і теріторії справованы домородыма владцями, але під брітаньсков надвладов, называны князївскы штаты. Як Індія была закладаючім членом [[Лига Народох|Ліґы народів]] і в 1945.&nbsp;роцї закладаючім членом [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|Орґанізації споєных народів]] в Сан Франціску.<ref name="mansergh-UN-SanFrancisco2">{{Citation|last=Mansergh|first=Nicholas|title=Constitutional relations between Britain and India|page=xxx|year=1974|url=https://books.google.com/books?id=DJkOAQAAMAAJ|access-date=19 September 2013|place=London|publisher=His Majesty's Stationery Office|isbn=978-0-11-580016-0|author-link=Nicholas Mansergh}} Quote: "[[Viceroy's Executive Council|India Executive Council]]: Sir [[Arcot Ramasamy Mudaliar]], Sir [[Firoz Khan Noon]] and Sir [[V. T. Krishnamachari]] served as India's delegates to the London Commonwealth Meeting, April 1945, and the U.N. San Francisco Conference on International Organisation, April–June 1945."</ref> Індія была участницькым штатом лїтных олімпійскых гер в роках 1900, 1920, 1928, 1932 і 1936. Тота сістема справы была заведжена 28.&nbsp;юна 1858, кедь по індіцькім повстаню в 1857.&nbsp;роцї пришла влада Выходоіндіцькой сполочности на коруну в особі [[Виктория (Споене кральовство)|кралёвны Вікторії]]<ref>{{Cite web |last=Kaul |first=Chandrika |title=From Empire to Independence: The British Raj in India 1858–1947 |url=https://www.bbc.co.uk/history/british/modern/independence1947_01.shtml |access-date=3 March 2011 |archive-date=17 June 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160617125740/http://www.bbc.co.uk/history/british/modern/independence1947_01.shtml |url-status=live }}</ref> (котра была в 1876.&nbsp;роцї выголошена за імператріцю Індії). Тырвало до року 1947, кедь была Брітаньска Індія роздїлена на два суверенны домініоновы штаты: Індіцьку унію (пізнїше [[Індія|Індіцьку републіку]]) і Домініон Пакістан (пізнїше [[Пакістан|Пакістаньску ісламску републіку]] і [[Банґладеш|Банґладешску людову републіку]] при выголошіню незалежности Банґладеша в 1971 роцї). При взнику Брітаньской Індії (Брітаньского раджу) в 1858.&nbsp;роцї уж была Нижня Барма частёв Брітаньской Індії; Верьхня Барма была придана в 1886.&nbsp;роцї і взникнутый союз, Барма, быв справованый як автономна провінція до року 1937, кедь ся став самостатнов брітаньсков колоніёв і в 1948.&nbsp;роцї здобыв незалежность. В 1989.&nbsp;роцї была переменована на [[Мянма|Мянму]]. Провінція головного комісаря Аден была тыж частёв Брітаньской Індії при взнику Брітаньского раджу а в 1937.&nbsp;роцї ся тыж стала самостатнов колоніёв знамов як колонія Аден. == Назва == Брітаньска Індія од свого періоду мала веце розлічных назв: * '''коруна влада в Індії''' ({{lang-en|Crown rule in India}}).<ref name="british-raj-crown-rule-stacked"> * {{Citation |last=Steinback |first=Susie L. |title=Understanding the Victorians: Politics, Culture and Society in Nineteenth-Century Britain |url=https://books.google.com/books?id=5VdsBgAAQBAJ&pg=PA68 |page=68 |year=2012 |place=London and New York |publisher=Routledge |isbn=978-0-415-77408-6 |quote=The rebellion was put down by the end of 1858. The British government passed the Government of India Act, and began direct Crown rule. This era was referred to as the British Raj (though in practice much remained the same). |access-date=24 May 2022 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145610/https://books.google.com/books?id=5VdsBgAAQBAJ&pg=PA68 |url-status=live |ref=none}} * {{citation|last=Ahmed|first=Omar|title=Studying Indian Cinema|publisher=Auteur (now an imprint of Liverpool University Press)|year=2015|url=https://books.google.com/books?id=GHBvEAAAQBAJ&pg=PA221|page=221|isbn=978-1-80034-738-0|quote=The film opens with what is a lengthy prologue, contextualising the time and place through a detailed voice-over by Amitabh Bachchan. We are told that the year is 1893. This is significant as it was the height of the British Raj, a period of crown rule lasting from 1858 to 1947.|access-date=24 May 2022|archive-date=23 September 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145610/https://books.google.com/books?id=GHBvEAAAQBAJ&pg=PA221|url-status=live|ref=none}} * {{citation|last=Wright|first=Edmund|title=A Dictionary of World History|url=https://books.google.com/books?id=POAwBwAAQBAJ&pg=PA537|year=2015|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-968569-1|page=537|quote=More than 500 Indian kingdoms and principalities [...] existed during the 'British Raj' period (1858–1947) The rule is also called ''Crown rule in India''|ref=none}} * {{citation|last=Fair|first=C. Christine|title=Fighting to the End: The Pakistan Army's Way of War|url=https://books.google.com/books?id=jjaTAwAAQBAJ&pg=PA61|year=2014|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-989270-9|page=61|quote=[...] by 1909 the Government of India, reflecting on 50 years of Crown rule after the rebellion, could boast that [...]|ref=none}}</ref> * '''пряма влада в Індії''' ({{lang-en|Direct rule in India}}).<ref name="direct-rule-stacked"> * {{Citation |last=Glanville |first=Luke |title=Sovereignty and the Responsibility to Protect: A New History |url=https://books.google.com/books?id=nX3GAQAAQBAJ |page=120 |year=2013 |publisher=University of Chicago Press |isbn=978-0-226-07708-6 |access-date=23 August 2020 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145611/https://books.google.com/books?id=nX3GAQAAQBAJ |url-status=live |ref=none}} Quote: "Mill, who was himself employed by the British East India company from the age of seventeen until the British government assumed direct rule over India in 1858." * {{citation|last=Pykett|first=Lyn|title=Wilkie Collins|series = Oxford World's Classics: Authors in Context|publisher=Oxford University Press|year=2006|isbn=978-0-19-284034-9|page=160|quote=In part, the Mutiny was a reaction against this upheaval of traditional Indian society. The suppression of the Mutiny after a year of fighting was followed by the break-up of the East India Company, the exile of the deposed emperor and the establishment of the British Raj, and direct rule of the Indian subcontinent by the British.|ref=none}} * {{citation|last=Lowe|first=Lisa|title=The Intimacies of Four Continents|url=https://books.google.com/books?id=UMMECgAAQBAJ&pg=PT71|date=2015|publisher=Duke University Press|isbn=978-0-8223-7564-7|page=71|quote=Company rule in India lasted effectively from the Battle of Plassey in 1757 until 1858, when following the 1857 Indian Rebellion, the British Crown assumed direct colonial rule of India in the new British Raj.|ref=none}}</ref> * '''Індіцька імперія''' ({{lang-en|Indian Empire}}).{{efn|Даколи той реґіон ся так называв, хоць не офіціално}}<ref>{{Citation |last1=Bowen |first1=H. V. |title=Britain's Oceanic Empire: Atlantic and Indian Ocean Worlds, C. 1550–1850 |url=https://books.google.com/books?id=Oi9neJg39wcC&pg=PA106 |page=106 |year=2012 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-02014-6 |last2=Mancke |first2=Elizabeth |last3=Reid |first3=John G.}} Quote: "British India, meanwhile, was itself the powerful 'metropolis' of its own colonial empire, 'the Indian empire'."</ref> == Ґеоґрафічна полога == [[File:British Raj and surrounding countries 1909.jpg|thumb|right|Брітаньска Індія і сусїднї країны суть зображены в 1909 роцї]] Брітаньска Індія ся розпростерала майже на цїлій теріторії днешнёй Індії, Пакістану, Банґладеша і Мянмы, з вынятком малых маєтків іншых европскых країн, як наприклад Ґоа і Пудучері.<ref name="British India geography">{{Cite book |last=Smith |first=George |url=https://archive.org/details/geographybritis00smitgoog |title=The Geography of British India, Political & Physical |publisher=John Murray |year=1882 |location=London |access-date=2 August 2014}}</ref> Тота теріторія є дуже богатым, обсягує Гімалайскы горы, уроджайны заплавовы области, Індоґанґску рівнину, довге побережя, тропічны сухы лїсы, высохнути верьховины і пустыню Тгар.<ref>{{Cite book |last=Baten, Jörg |title=A History of the Global Economy. From 1500 to the Present |date=2016 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-50718-0 |page=247}}</ref> Окрем того в розлічных часовых обсяговала Аден (од 1858.&nbsp;року до 1937.&nbsp;року),<ref>Marshall (2001), p. 384</ref> Нижню Барму (од 1858.&nbsp;року до 1937.&nbsp;року), Верьхню Барму (од 1886.&nbsp;року до 1937.&nbsp;року), Британьске Сомалі (курто од 1884.&nbsp;року до 1898.&nbsp;року) і Проливову осаду (курто од 1858.&nbsp;року до 1867). Од 1937.&nbsp;року до здобываню незалежности в 1948.&nbsp;роцї была Барма окреме од Індії і прямо справована брітаньсков корунов. Світовы штаты [[Персийскый залив|Перзьского заливу]] і остатны штаты належачі під Резіденціёв Перзьского заливу были теоретічно князївскыма штатами, як ай председництвыма і провінціями Брітаньской Індії до 1947.&nbsp;року і як менову єдинку хосновали рупію.<ref>{{Cite book |last=Subodh Kapoor |url=https://books.google.com/books?id=q5ZM0nZXZEkC&pg=PA1599 |title=The Indian encyclopaedia: biographical, historical, religious ..., Volume 6 |date=January 2002 |publisher=Cosmo Publications |isbn=978-81-7755-257-7 |page=1599}}</ref> Окрем іншых країн в реґіонї был Цейлон (днесь [[Шрі Ланка|Срі Ланка]]), котрый ся в тім часї одношовав на прибережнї реґіоны і северну часть острова в 1802.&nbsp;роцї одступеный Великій Брітанії на основі Амєньской догоды. Тыма прибережныма реґіонами были в роках 1793–1798<ref name="codringtonch10">[[#Codrington|Codrington]], 1926, Chapter X:Transition to British administration</ref> дочасно під справов Мадраського председництва, але в нескоршых періодів ся брітаньскы ґувернеры одповідали Лондону і не были частёв Раджу. Кралёвства [[Непал]] і [[Бгутан]], котры вели войну з Брітами, з нима потім підписали догоду і Бріты їх узнали за незалежны штаты.<ref>{{Cite encyclopedia |title=Nepal: Cultural life |encyclopedia=Encyclopædia Britannica Online |url=https://www.britannica.com/place/Nepal/Cultural-life#toc23631 |date=2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151124082743/https://www.britannica.com/place/Nepal/Cultural-life |archive-date=24 November 2015}}</ref><ref>{{Cite encyclopedia |title=Bhutan |encyclopedia=Encyclopædia Britannica Online |url=https://www.britannica.com/place/Bhutan/Government-and-society#toc25008 |date=2008 |access-date=2 June 2022 |archive-date=2 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220602162041/https://www.britannica.com/place/Bhutan/Government-and-society#toc25008 |url-status=live }}</ref> Сікімске кралёвство было по анґло-сікімской догоды з року 1861 утворене як князївскый штат; вопрос суверенности ведь зістав недефінованым.<ref>{{Cite web |title=Sikkim {{!}} History, Map, Capital, & Population |url=https://www.britannica.com/place/Sikkim |access-date=2 December 2022 |website=Britannica |language=en |archive-date=1 August 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170801112303/https://www.britannica.com/place/Sikkim |url-status=live }}</ref> Малдівскы островы были в роках 1887–1965 брітаньскым протекторатом, але не были частёв Брітаньской Індії.<ref>{{Cite web |title=Maldives {{!}} History, Points of Interest, Location, & Tourism |url=https://www.britannica.com/place/Maldives |access-date=2 December 2022 |website=Britannica |language=en |archive-date=2 December 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221202175356/https://www.britannica.com/place/Maldives |url-status=live }}</ref> == Обывательство == [[File:Census of British India by religion, 1921.jpg|thumb|Списованя людей в Брітаньскій Індії з 1921 року уваджать 69 міліонів мусулманів і 217 міліонів гіндуістів з цїлкового чісла 316 міліонів обывателїв]] Чісло обывателїв теріторії, котра ся стала Брітаньсков Індіёв, было 100&nbsp;міліонів до року 1600 і до XIX.&nbsp;стороча ся майже не змінило. Подля першого списованю людей в Індії в 1881 роцї досягло чісло обывателїв Індії 255&nbsp;міліонів.<ref>{{cite journal | last1 = Romaniuk | first1 = Anatole | year = 2014 | title = Glimpses of Indian Historical Demography | url = https://ejournals.library.ualberta.ca/index.php/csp/article/download/21301/16105 | journal = Canadian Studies in Population | volume = 40 | issue = 3–4 | pages = 248–51 | doi = 10.25336/p6hw3r | doi-access = free | access-date = 25 January 2015 | archive-date = 2 April 2015 | archive-url = https://web.archive.org/web/20150402141919/https://ejournals.library.ualberta.ca/index.php/csp/article/download/21301/16105 | url-status = live }}</ref><ref>Parameswara Krishnan, ''Glimpses of Indian Historical Demography'' (Delhi: B.R. Publishing Corporation 2010) {{ISBN|978-8176466387}}</ref><ref>Kingsley Davis, ''The Population of India and Pakistan'' (Princeton University Press, 1951).</ref><ref>{{cite journal |author=Kingsley Davis |author-link=Kingsley Davis |date=19 April 1943 |title=The population of India |journal=Far Eastern Survey |volume=12 |issue=8 |pages=76–79 |doi=10.2307/3022159 |jstor=3022159}}</ref> Штудії о обывательстві Індії од року 1881 ся замірёвали на такы темы, як є цїлкове чісло обывателїв, міра породности і смертности, міра росту, ґеоґрафічне розложіня, ґрамотность, роздїлїня на сільскы і містьскы обывательство, міліоновы міста і три міста з чіслом обывателїв над вісем міліонів: [[Делі]], Великый [[Мумбаі|Бомбай]] і [[Колката]].<ref>{{cite journal | last1 = Khan | first1 = J.H. | year = 2004 | title = Population growth and demographic change in India | journal = Asian Profile | volume = 32 | issue = 5| pages = 441–60 }}</ref> Уровень смертности быв зниженый в роках 1920–1945 вдяка біолоґічній імунізації. Далшым фактором належали зростаючі приймы і лїпшы жывотны условії, поліпшіня выжыва, безпечнїше і чістїше жывотне околіця тыж лїпша офіціална здравотна політіка і лїкарьска старостливость.<ref>{{cite journal | last1 = Klein | first1 = Ira | year = 1990 | title = Population growth and mortality in British India: Part II: The demographic revolution | journal = Indian Economic and Social History Review | volume = 27 | issue = 1| pages = 33–63 | doi = 10.1177/001946469002700102 | s2cid = 144517813 }}</ref> == Школованя == [[File:Lucknowuniversity.jpg|thumb|left|Лакгнавска універзіта основана Брітами в 1867 роцї]] [[File:Calcuttamedicalcollege1.jpg|thumb|right|upright=1.2|Колкатьска універзіта основана в 1857 роцї, є єдным з трёх найстаршых днешнїх штатных універзіт в Індії]] Універзіты в Колкатї, Бомбаї і Мадрасї были основаны в 1857.&nbsp;роцї, прямо перед повстаням. До 1890.&nbsp;року ся на них приближно 60&nbsp;000&nbsp;Індів, головным в области слободных умень і права. Приближно третина з них наступила до верейной справы і далша третина ся стала правниками. Выслїдком была дуже добрї школована професіонална штатна бірокрація. До 1887.&nbsp;року з 21&nbsp;000&nbsp;міст в штатній справі середнёй уровни 45% творили гіндуісты, 7% [[Іслам|мусулмане]], 19% Евразійцї (европскый отець і індіцька мамка) і 29% Европанів. З 1&nbsp;000&nbsp;міст в найвысшых штатных службах майже вшыткы творили Бріты, звычайно з Оксбріджскым тітулом.<ref>{{Harvnb|Moore|2001a|p=431}}</ref> Влада, часто в сполупрацї з містныма філантропами, створила до 1911.&nbsp;року 186&nbsp;універзіт і высокых школ; штудовало на них 36&nbsp;000 штудентів (веце як 90%&nbsp;мужів). До 1939.&nbsp;року ся чісло інштітуцій здвоїв і чісло штудентів досягло 145&nbsp;000. Учебны основы ся слїдовали подля класічныма брітаньскыма штандартами, як завели Оксфорд і Кембрідж, і акцентовала на анґліцьку літературу і европску історію. Тым не менше ся в 20.&nbsp;роках ХХ.&nbsp;ст.&nbsp;стали штудентьскы орґанізації містами індіцького націоналізму.<ref>Zareer Masani (1988). ''Indian Tales of the Raj'' p. 89</ref> == Нотації == <references group="lower-alpha"/> == Референції == {{reflist}} == Література == {{refbegin|30em}} * {{Citation | last1=Bandyopadhyay| first1=Sekhar| year=2004| title=From Plassey to Partition: A History of Modern India| place= | publisher=Orient Longman |pages=548 | isbn=978-81-250-2596-2}}. * {{Citation| last1=Bayly| first1=C. A.| authorlink1=Christopher Alan Bayly| year=1990| title=Indian Society and the Making of the British Empire (The New Cambridge History of India) |place=Cambridge and London |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=248| isbn=978-0-521-38650-0}}. * {{Citation| last1=Brown| first1=Judith M.| authorlink=Judith M. Brown| year=1994| orig-year=First published 1984 | title=Modern India: The Origins of an Asian Democracy| place=| publisher=[[Oxford University Press]] |pages=474| isbn=978-0-19-873113-9}}. * {{Citation| last1=Bose |first1=Sugata |authorlink1=Sugata Bose |last2=Jalal |first2=Ayesha |authorlink2=Ayesha Jalal |year=2003 |title=Modern South Asia: History, Culture, Political Economy |publisher=[[Routledge]] |isbn=978-0-415-30787-1}} * {{Citation |last=Chhabra |first=G. S. |year=2005 |orig-year=First published 1971 |title=Advanced Study in the History of Modern India |url=https://books.google.com/books?id=e08-yhBFfpAC |volume=III (1920-1947) |edition=Revised |location=New Delhi |publisher=Lotus Press |page=2 |isbn=978-81-89093-08-2}} * {{Citation| last1=Copland| first1=Ian| year=2001| title=India 1885–1947: The Unmaking of an Empire (Seminar Studies in History Series)| place=Harlow and London |publisher=Pearson Longmans |pages=160 | isbn=978-0-582-38173-5}} * {{Citation| last1=Judd| first1=Denis| year=2004| title=The Lion and the Tiger: The Rise and Fall of the British Raj, 1600–1947| place=Oxford and New York |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=280 | isbn=978-0-19-280358-0}}. * {{citation |last=Low |first=D. A. |author-link=Anthony Low |year=1993 |title=Eclipse of Empire |url=https://books.google.com/books?id=QBaYddlnKBEC |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-45754-5}} * {{citation |last=Ludden |first=David E. |year=2002 |title=India And South Asia: A Short History |location=Oxford |publisher=Oneworld |isbn=978-1-85168-237-9}} * {{книга |автор=Majumdar, Ramesh Chandra; Raychaudhuri, Hemchandra; Datta, Kalikinkar |год=1950 |заглавие=An advanced history of India |ссылка=https://books.google.ru/books/about?id=MyIWMwEACAAJ |язык=en |издательство=[[Macmillan & Company]] |страниц-1122 |издание=Second Edition}} * {{Citation| last1=Marshall| first1=P. J.| authorlink1=P. J. Marshall| year=2001| title=The Cambridge Illustrated History of the British Empire, 400 pp. | place=Cambridge and London |publisher=[[Cambridge University Press]] | isbn=978-0-521-00254-7}}. * {{citation |last=Markovits |first=Claude |year=2004 |title=A History of Modern India, 1480–1950 |url=https://books.google.com/books?id=uzOmy2y0Zh4C |publisher=Anthem Press |isbn=978-1-84331-004-4}} * {{Citation| last1=Metcalf| first1=Barbara D.| author1-link=Barbara D. Metcalf| last2=Metcalf |first2=Thomas R. | author2-link=Thomas R. Metcalf |year=2006| title=A Concise History of Modern India (Cambridge Concise Histories) | place=Cambridge and New York | publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=372 | isbn=978-0-521-68225-1}} * {{Citation| last1=Peers| first1=Douglas M.| year=2006| title=India under Colonial Rule 1700–1885| place=| publisher=Harlow and London: Pearson Longmans. Pp. xvi, 163| isbn=978-0-582-31738-3}}. * {{Citation |last=Robb |first=Peter |year=2002 |title=A History of India |url=https://books.google.com/books?id=GQ-2VH1LO_EC |publisher=Palgrave Macmillan |isbn=978-0-230-34549-2}} * {{Citation| last1=Spear| first1=Percival| authorlink = Percival Spear| year=1990| orig-year=First published 1965 | title=A History of India |volume=2 | place=New Delhi and London | publisher=[[Penguin Books]] |pages=298 | isbn=978-0-14-013836-8| url=https://books.google.com/books?id=K2H_v0t5jTkC&pg=PA147}}. * {{Citation| last1=Stein| first1=Burton| authorlink=Burton Stein| year=2001| title=A History of India| place=New Delhi and Oxford | publisher=[[Oxford University Press]] |pages=432 | isbn=978-0-19-565446-2}} * {{Citation| last1=Wolpert| first1=Stanley| authorlink=Stanley Wolpert| year=2003| title=A New History of India| place=Oxford and New York | publisher=[[Oxford University Press]] |pages=544 | isbn=978-0-19-516678-1}} * {{Citation |last=Wolpert |first=Stanley A. |year=2006 |title=Shameful Flight: The Last Years of the British Empire in India |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-539394-1}} * {{Citation |last=Baker |first=David |date=1993 |title=Colonialism in an Indian Hinterland: The Central Provinces, 1820–1920 |location=Delhi |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=374 |isbn=978-0-19-563049-7}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |year=2000 |title=Empire and Information: Intelligence Gathering and Social Communication in India, 1780–1870 |series=Cambridge Studies in Indian History and Society |place= |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=426 |isbn=978-0-521-66360-1}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |last2=Harper |first2=Timothy |year=2005 |title=Forgotten Armies: The Fall of British Asia, 1941–1945 |url=https://books.google.com/books?id=qXH9xGCWjYUC |access-date=2013-09-22 |publisher=[[Harvard University Press]] |isbn=978-0-674-01748-1}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |last2=Harper |first2=Timothy |title=Forgotten Wars: Freedom and Revolution in Southeast Asia |url=https://books.google.com/books?id=0M4Pl_VCExgC |access-date=2013-09-21|year=2007 |publisher=Harvard University Press |isbn=978-0-674-02153-2}} * {{Citation |last=Bose |first=Sudhindra |author-link=Sudhindra Bose |year=1916 |title=Some Aspects of British Rule in India |url=https://books.google.com/books?id=5wmGAAAAIAAJ |series=Studies in the Social Sciences |volume=V |issue=1 |location=Iowa City |publisher=The University |pages=79–81}} * {{Citation |editor1-last=Brown, Judith M. |editor2-last=Louis |editor2-first=Wm. Roger |year=2001 |title=Oxford History of the British Empire: The Twentieth Century |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=800 |isbn=978-0-19-924679-3 }} * {{Citation |last=Carrington |first=Michael |date=May 2013 |title=Officers, Gentlemen, and Murderers: Lord Curzon's campaign against "collisions" between Indians and Europeans, 1899–1905 |journal=Modern Asian Studies |volume=47 |issue=3 |pages=780–819 |doi=10.1017/S0026749X12000686}} * {{Citation |last1=Chandavarkar |first1=Rajnarayan |author-link=Rajnarayan Chandavarkar |year=1998 |title=Imperial Power and Popular Politics: Class, Resistance and the State in India, 1850–1950 |series=Cambridge Studies in Indian History & Society |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages= 400 |isbn=978-0-521-59692-3}} * {{Citation |last1=Chatterji |first1=Joya |year=1993 |title=Bengal Divided: Hindu Communalism and Partition, 1932–1947 |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=323 |isbn=978-0-521-52328-8 |author1-link=Чаттерджи, Джойя }}. * {{Citation |last1=Copland |first1=Ian |year=2002 |title=Princes of India in the Endgame of Empire, 1917–1947 |series=Cambridge Studies in Indian History & Society |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=316 |isbn=978-0-521-89436-4}}. * {{книга |год=1964 |заглавие=India under Morley and Minto: politics behind revolution, repression and reforms |ссылка=https://books.google.com/books?id=V3geAAAAMAAJ |издательство=G. Allen and Unwin |ref=Das |язык=en |автор=Das, Manmath Nath}} * {{Citation |last=Davis |first=Mike |author-link=Mike Davis (scholar) |year=2001 |title=[[Late Victorian Holocausts]] |url= |publisher=Verso Books |isbn=978-1-85984-739-8}} * {{книга |автор=Fieldhouse, David |год=1996 |часть=For Richer, for Poorer? |ответственный=Marshall, P. J. (ed.) |заглавие=The Cambridge Illustrated History of the British Empire |язык=en |ссылка часть=https://books.google.com/?id=S2EXN8JTwAEC&pg=PA132&dq=famine+british+empire+india#PPA132,M1 |ссылка=https://books.google.com/?id=S2EXN8JTwAEC |место=Cambr. |издательство=[[Cambridge University Press]] |страниц=400 |страницы=108–146 |isbn=978-0-521-00254-7}} * {{Citation |last=Gopal |first=Sarvepalli |year=1976 |title=Jawaharlal Nehru: A Biography|url=https://books.google.com/books?id=Jj-4zmBLXq0C |access-date=2012-02-21 |publisher=[[Harvard University Press|Harvard U. Press]] |isbn=978-0-674-47310-2}} * {{Citation |last=Gopal |first=Sarvepalli |year=1953 |title=The Viceroyalty of Lord Ripon, 1880–1884 |url=https://books.google.com/books?id=eKE9AAAAIAAJ |access-date=2012-02-21 |publisher=[[Oxford Univ. Press|Oxford U. Press]]}} * {{Citation |last1=Gould |first1=William |year=2004 |title=Hindu Nationalism and the Language of Politics in Late Colonial India |publisher=[[Cambridge Univ. Press|Cambridge U. Press]] |page=320}}. * {{Citation |last=Grove |first=Richard H. |author-link=Richard Grove |year=2007 |title=The Great El Nino of 1789–93 and its Global Consequences: Reconstructing an Extreme Climate Even in World Environmental History |journal=The Medieval History Journal |volume=10 |issue=1&2 |pages=75–98 |doi=10.1177/097194580701000203|hdl=1885/51009 }} * {{Citation |last=Hall-Matthews |first=David |date=November 2008 |title=Inaccurate Conceptions: Disputed Measures of Nutritional Needs and Famine Deaths in Colonial India |journal=Modern Asian Studies |volume=42 |issue=6 |pages=1189–1212 |doi=10.1017/S0026749X07002892}} * {{Citation |last=Hyam |first=Ronald |year=2007 |title=Britain's Declining Empire: The Road to Decolonisation, 1918–1968 |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-86649-1}} * {{Citation |last=Imperial Gazetteer of India vol. III |year=1907 |title=The Indian Empire, Economic |chapter=X: Famine, pp. 475–502 |publisher=Published under the authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the [[Clarendon Press]] |page=552}} * {{Citation |last=Jalal |first=Ayesha |author-link=Ayesha Jalal |year=1993 |title=The Sole Spokesman: Jinnah, the Muslim League and the Demand for Pakistan |publisher=[[Cambridge Univ. Press|Cambridge U. Press]] |pages=334 }}. * Kaminsky, Arnold P. ''The India Office, 1880—1910'' (1986) [https://www.amazon.com/1880-1910-Contributions-Comparative-Colonial-Studies/dp/0313249091/ excerpt and text search], focus on officials in London * {{Citation |last=Khan |first=Yasmin |year=2007 |title=The Great Partition: The Making of India and Pakistan |publisher=[[Yale University Press|Yale U. Press]] |pages=250 |isbn=978-0-300-12078-3}} * {{Citation |last=Klein |first=Ira |date=July 2000 |title=Materialism, Mutiny and Modernization in British India |journal=Modern Asian Studies |volume=34 |issue=3 |pages=545–80 |doi=10.1017/S0026749X00003656 |jstor=313141}} * {{Citation |last=Koomar |first=Roy Basanta |year=2009 |title=The Labor Revolt in India |publisher=BiblioBazaar, LLC |pages=13–14 |isbn=978-1-113-34966-8}} * {{Citation |last1=Low |first1=D. A. |author-link=Anthony Low |year=2002 |title=Britain and Indian Nationalism: The Imprint of Ambiguity 1929–1942 |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=374 |isbn=978-0-521-89261-2}}. * {{Citation |last=Metcalf |first=Thomas R.|author-link=Thomas R. Metcalf |year=1991 |title=The Aftermath of Revolt: India, 1857–1870 |publisher=Riverdale Co. Pub. |pages=352 |isbn=978-81-85054-99-5}} * {{Citation |last=Metcalf |first=Thomas R. |author-link=Thomas R. Metcalf |year=1997 |title=Ideologies of the Raj |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=256 |isbn=978-0-521-58937-6|url=https://books.google.com/books?id=TRcMoGSkRtIC&pg=PR8}} * {{Citation |last=Moore |first=Robin J. |year=2001a |chapter=Imperial India, 1858–1914 |editor-last=Porter |editor-first=Andrew N. |title=Oxford History of the British Empire |volume=III: The Nineteenth Century |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=422–46 |isbn=978-0-19-924678-6}} * Moore, Robin J. «India in the 1940s», in Robin Winks, ed. ''Oxford History of the British Empire: Historiography'', (2001b), pp. 231–42 * {{Citation |last=Nehru |first=Jawaharlal |author-link=Jawaharlal Nehru |year=1946 |title=Discovery of India |url=https://archive.org/details/DiscoveryOfIndia |location=Delhi |publisher=[[Oxford University Press]]}} * {{Citation |editor-last=Porter |editor-first=Andrew |year=2001 |title=Oxford History of the British Empire: Nineteenth Century |publisher=[[Oxford University Press]] |page=800 |isbn=978-0-19-924678-6}} * {{Citation |last=Rai |first=Lajpat |year=2008 |title=England's Debt to India: A Historical Narrative of Britain's Fiscal Policy in India |publisher=BiblioBazaar, LLC |pages=263–281 |isbn=978-0-559-80001-6}} * {{Citation |last=Raja |first=Masood Ashraf |author-link=Masood Ashraf Raja |year=2010 |title=Constructing Pakistan: Foundational Texts and the Rise of Muslim National Identity, 1857–1947 |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-547811-2}} * {{Citation |last=Ramusack |first=Barbara |year=2004 |title=The Indian Princes and their States (The New Cambridge History of India) |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=324 |isbn=978-0-521-03989-5}} * {{Citation |last=Shaikh |first=Farzana |year=1989 |title=Community and Consensus in Islam: Muslim Representation in Colonial India, 1860—1947 |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=272 |isbn=978-0-521-36328-0}}. * {{Citation |editor1-last=Talbot |editor1-first=Ian |editor2-last=Singh |editor2-first=Gurharpal |year=1999|title=Region and Partition: Bengal, Punjab and the Partition of the Subcontinent |publisher=[[Oxford University Press]] |page=420 |isbn=978-0-19-579051-1}}. * {{Citation |last=Tinker |first=Hugh |date=October 1968 |title=India in the First World War and after |journal=Journal of Contemporary History |volume=3 |issue=4, 1918–19: From War to Peace |pages=89–107 |doi=10.1177/002200946800300407 |jstor=259853}} * {{Citation |last=Wainwright |first=A. Martin |year=1993 |title=Inheritance of Empire: Britain, India, and the Balance of Power in Asia, 1938–55 |publisher=Praeger Publishers |page=256 |isbn=978-0-275-94733-0}} * {{Citation |last1=Wolpert |first1=Stanley A. |chapter=India: British Imperial Power 1858–1947 (Indian nationalism and the British response, 1885–1920; Prelude to Independence, 1920–1947) |chapter-url=http://www.britannica.com/eb/article-47042/India |year=2007 |title=[[Encyclopædia Britannica]] |url= |isbn= }} * {{Citation | last = Derbyshire | first = I. D. | year = 1987 | title = Economic Change and the Railways in North India, 1860–1914 | journal = Population Studies | volume = 21 | issue = 3 | pages = 521–45 | doi=10.1017/s0026749x00009197 | jstor = 312641}} * {{Citation |last1=Kumar |first1=Dharma |editor1-link=Dharma Kumar |last2=Desai |first2=Meghnad |editor2-link=Meghnad Desai, Baron Desai |year=1983 |title=The Cambridge Economic History of India |url=https://books.google.com/books?id=9ew8AAAAIAAJ |volume=2: c. 1757-c. 1970 |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-22802-2}} * {{Citation | last = Roy | first = Tirthankar | date = Summer 2002 | title = Economic History and Modern India: Redefining the Link | journal = The Journal of Economic Perspectives | volume = 16 | issue = 3 | pages = 109–30 | doi=10.1257/089533002760278749 | jstor = 3216953}} * {{Citation | last = Simmons | first = Colin | year = 1985 | title = 'De-Industrialization', Industrialization and the Indian Economy, c. 1850–1947 | journal = Modern Asian Studies | volume = 19 | issue = 3 | pages = 593–622 | doi=10.1017/s0026749x00007745 | jstor= 312453}} * {{Citation |last=Tirthankar |first=Roy |date=2014 |title=Financing the Raj: the City of London and colonial India 1858–1940 |journal=Business History |volume=56 |issue=6 |pages=1024–1026 |doi=10.1080/00076791.2013.828424}} * {{Citation |last=Tomlinson |first=Brian Roger |year=1993 |title=The Economy of Modern India, 1860–1970 |series=New Cambridge history of India |volume=III |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=109 |isbn=978-0-521-36230-6}} * {{citation |last=Tomlinson |first=Brian Roger |date=October 1975 |title=India and the British Empire, 1880–1935 |journal=Indian Economic and Social History Review |volume=12 |issue=4 |pages=337–380 |doi=10.1177/001946467501200401}} * {{книга |заглавие=India and the Simon Report |ссылка=https://books.google.com/books?id=tMZRDQAAQBAJ&pg=PT11 |год=2017 |издательство=[[Routledge]] reprint of 1930 first edition |страницы=11 |isbn=9781315444987 |язык=en |автор=Andrews, C.F.}} * {{статья |заглавие=Education for All: Reassessing the Historiography of Education in Colonial India |издание={{Нп3|History Compass}} |том=7 |номер=2 |страницы=363—375 |doi=10.1111/j.1478-0542.2008.00564.x |язык=en |тип=journal |автор=Ellis, Catriona |год=2009}} * {{статья |заглавие=The Historiography of India's Partition: Between Civilization and Modernity |издание={{Нп3|The Journal of Asian Studies}} |том=74 |номер=1 |страницы=23—41 |doi=10.1017/s0021911814001685 |язык=en |тип=journal |автор=Gilmartin, David |год=2015}} * {{статья |заглавие=Tall tales and true: India, historiography and British imperial imaginings |издание=Contemporary South Asia |том=19 |номер=3 |страницы=331—332 |doi=10.1080/09584935.2011.594257 |язык=en |тип=journal |автор=Major, Andrea |год=2011}} * {{статья |заглавие=History and Historiography of the English East India Company: Past, Present, and Future |издание={{Нп3|History Compass}} |том=7 |номер=4 |страницы=1146—1180 |doi=10.1111/j.1478-0542.2009.00617.x |язык=en |тип=journal |автор=Stern, Philip J. |год=2009}} * {{статья |заглавие=The historiography of British imperial education policy, Part I: India |издание=History of Education |том=34 |номер=3 |страницы=315—329 |doi=10.1080/00467600500065340 |язык=en |тип=journal |автор=Whitehead, Clive |год=2005}} {{refend}} == Далшы чітаня == * Judd, Denis. ''The lion and the tiger: the rise and fall of the British Raj, 1600–1947'' (Oxford University Press, 2005). [https://archive.org/details/liontigerrisefal0000judd_h7u5 online] * Malone, David M., C. Raja Mohan, and Srinath Raghavan, eds. ''The Oxford handbook of Indian foreign policy (2015)'' [https://www.amazon.com/Oxford-Handbook-Indian-Foreign-Policy/dp/0198799063/ excerpt] pp 55–79. * [https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=mdp.39015027588329;view=1up;seq=5 Simon Report (1930) vol 1], wide-ranging survey of conditions * Editors, Charles Rivers (2016). The British Raj: The History and Legacy of Great Britain's Imperialism in India and the Indian subcontinent. * {{cite book|author=Keith, Arthur Berriedale|title=Responsible government in the dominions|url=https://archive.org/details/responsiblegove00keitgoog|year=1912|publisher=The Clarendon press}}, major primary source === Рочникы і штатістічны справы === * ''Indian Year-book for 1862: A review of social, intellectual, and religious progress in India and Ceylon'' (1863), ed. by John Murdoch online edition [https://books.google.com/books?id=uqAEAAAAQAAJ 1861 edition] * {{cite book |title=The Year-book of the Imperial Institute of the United Kingdom, the colonies and India: a statistical record of the resources and trade of the colonial and Indian possessions of the British Empire |edition=2nd |year=1893 |pages=375–462 |url=https://books.google.com/books?id=i25MAAAAYAAJ}} * ''The Imperial Gazetteer of India'' (26 vol, 1908–31), highly detailed description of all of India in 1901. [https://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/ online edition] * ''Statistical abstract relating to British India, from 1895 to 1896 to 1904–05'' (London, 1906) full text online, * [https://books.google.com/books?id=U9bkAAAAMAAJ ''The Cyclopedia of India: biographical, historical, administrative, commercial''] (1908) business history, biographies, illustrations * ''The Indian Year Book: 1914'' (1914) * ''The Indian Annual Register: A digest of public affairs of India regarding the nation's activities in the matters, political, economic, industrial, educational, etc. during the period 1919–1947'' [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.40427 online] ** [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.40427 1930 edition] ** [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.110101 1921 edition] ** [https://archive.org/search.php?query=title%3A%28%22+Indian+Annual+Register%22%29&sort=-date&page=4 1919–1947 editions] [[Катеґорія:Брітаньска Індія]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1858]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1947]] kxfq0jug8rhrbgdsj8jlen22tczwv6d 165553 165551 2026-05-20T11:18:17Z Flipdot 23893 165553 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Заникла держава | názov = Індіцька імперія{{Переход|#Назва}} | originálny názov = <small>{{lang-en|Indian Empire}}</small> | rok vzniku = 1858 | rok zániku = 1949 | viac pred = áno | pred 1 = Муґальска імперія | pred 1 vlajka = Fictional flag of the Mughal Empire.svg | pred 2 = | pred 2 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Індіцька унія | po 1 vlajka = Flag of India.svg | po 2 = Пакістан | po 2 vlajka = Flag of Pakistan.svg | po 3 = Брітаньска Бірма | po 3 vlajka = Flag of Burma (1939–1941, 1945–1948).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = British Raj Red Ensign.svg | článok o vlajke = прапор | vlajka veľkosť = | znak = Star-of-India-gold-centre.svg | článok o znaku = ерб | znak veľkosť = 90px | rámček znak = | hymna = {{lang-en| God save the King/Queen}}<br>([[Гімна Великой Брітанії|Боже, хрань краля/кралёвну]])<br>[[Файл:United States Navy Band - God Save the Queen.ogg|center]] | článok o hymne = | motto = {{lang-fr|Dieu et mon droit}}<br>(Бог і моє право) | článok o motte = | mapa = British Indian Empire 1909 Imperial Gazetteer of India.jpg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = Політічне роздїлїня Брітаньской Індії (раджу) в 1909.&nbsp;роцї. Брітаньска Індія є зображена двома одтїнками ружовой фарбы; Сікім, Непал, [[Бгутан]] і князївскы штаты суть зображены жовтов фарбов<br>[[File:India-or-British-Raj-in-British-Empire-1909.jpg|270px|center]]Брітаньска Індія (радж) по одношіню до [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]] в 1909 роцї | hlavné mesto = [[Колката]]<ref name="igi-calcutta">{{Citation |title=The Imperial Gazetteer of India |url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_001.gif |volume=IX |page=260 |year=1908 |chapter=Calcutta (''Kalikata'') |chapter-url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_266.gif |publisher=Published under the Authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the Clarendon Press |quote=—Capital of the Indian Empire, situated in 22° 34' N and 88° 22' E, on the east or left bank of the Hooghly river, within the Twenty-four Parganas District, Bengal |access-date=24 May 2022 |archive-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220524220705/http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_001.gif |url-status=live }}</ref>{{efn|Шімла была лїтным головным містом влады Брітаньской Індії а не Брітаньской імперії, то значіть Брітаньской індіцькой імперії, до котрой входили князївскы штаты<ref name="simla-summer-capital">{{Citation |title=The Imperial Gazetteer of India |url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=22&objectid=DS405.1.I34_V22_001.gif |volume=XXII |page=260 |year=1908 |chapter=Simla Town |chapter-url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?objectid=DS405.1.I34_V09_266.gif |publisher=Published under the Authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the Clarendon Press |quote=—Head-quarters of Simla District, Punjab, and the summer capital of the Government of India, situated on a transverse spur of the Central Himālayan system system, in 31° 6' N and 77° 10' E, at a mean elevation above sea-level of 7,084 feet. |access-date=24 May 2022 |archive-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220524213047/http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=22&objectid=DS405.1.I34_V22_001.gif |url-status=live }}</ref>}} (1858–1911)<br>Новый Делі (1911/1931{{efn|Выголошіня Нового Делі за головне місто было выдане в 1911 роцї, але місто было славностне отворене як головне місто Брітаньской Індії в фебруарї 1931.&nbsp;року}}–1947) | rozloha = 4 903 312 <small>(1937)</small><br>4 226 734 <small>(1947)</small> | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka = | počet obyvateľov = 388 997 955 | počet obyvateľov poznámka = (1941) | jazyky = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | národnostné zloženie = | náboženstvo = індуізм, іслам, сікгізм, будгізм і хрістіанство | štátne zriadenie = колонія | materský štát = {{flagicon|Велика Брітанія}} [[Брітаньска імперія]] | mena = індіцька рупія | predstaviteľ = [[Виктория (Споене кральовство)|Вікторія]] (1876–1901)<br>Едуард VII. (1901–1910)<br>Джордж V. (1910–1936)<br>Едуард VIII. (1936)<br>Джордж VI. (1936–1947) | titul predstavitelia = '''Імператор''' | predstaviteľ 2 = Чарлз Каннінґ (1852–1859; першый)<br>Луіс Маунтбаттен (1947; послїднїй)<br>'''Штатный секретарь''':<br>Едвард Стенлі (1858–1859; першый)<br>Вільям Гер (1947; послїднїй) | titul predstavitelia 2 = '''Ґенералный ґувернер''' | vznik = [[2. авґуст]]а [[1857]] | zánik = [[15. авґуст]]а [[1947]] }} '''Брітáньска Íндія''' ({{lang-en|British India}}), тыж '''Брітáньскый радж''' ({{lang-en|British Raj}})&nbsp;— была влада брітаньской коруны на індіцькім субконтінентї,<ref name="def-raj-stacked"> * {{Citation |last1=Hirst |first1=Jacqueline Suthren |title=Religious Traditions in Modern South Asia |url=https://books.google.com/books?id=voGoAgAAQBAJ&pg=PT27 |year=2011 |place=London and New York |publisher=Routledge |isbn=978-0-415-44787-4 |quote=As the (Mughal) empire began to decline in the mid-eighteenth century, some of these regional administrations assumed a greater degree of power. Amongst these ... was the East India Company, a British trading company established by Royal Charter of Elizabeth I of England in 1600. The Company gradually expanded its influence in South Asia, in the first instance through coastal trading posts at Surat, Madras and Calcutta. (The British) expanded their influence, winning political control of Bengal and Bihar after the Battle of Plassey in 1757. From here, the Company expanded its influence dramatically across the subcontinent. By 1857, it had direct control over much of the region. The great rebellion of that year, however, demonstrated the limitations of this commercial company's ability to administer these vast territories, and in 1858 the Company was effectively nationalized, with the British Crown assuming administrative control. Hence began the period known as the British Raj, which ended in 1947 with the partition of the subcontinent into the independent nation-states of India and Pakistan. |last2=Zavros |first2=John |access-date=24 May 2022 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145150/https://books.google.com/books?id=voGoAgAAQBAJ&pg=PT27 |url-status=live|ref=none}} * {{citation|last=Salomone|first=Rosemary|title=The Rise of English: Global Politics and the Power of Language|publisher=Oxford University Press|page=236|url=https://books.google.com/books?id=_gNREAAAQBAJ&pg=PA236|isbn=978-0-19-062561-0|year=2022|quote=Between 1858, when the British East India Company transferred power to British Crown rule (the "British Raj"), and 1947, when India gained independence, English gradually developed into the language of government and education. It allowed the Raj to maintain control by creating an elite gentry schooled in British mores, primed to participate in public life, and loyal to the Crown.|access-date=24 May 2022|archive-date=23 September 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145109/https://books.google.com/books?id=_gNREAAAQBAJ&pg=PA236|url-status=live|ref=none}}</ref> тырваюча меджі роками 1858–1947.<ref name="period-of-raj-stacked"> * {{citation |last=Vanderven |first=Elizabeth |title=The Oxford Handbook of the History of Education |pages=213–227, 222 |year=2019 |editor1-last=Rury |editor1-first=John L. |access-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923150112/https://books.google.com/books?id=Mc-aDwAAQBAJ&pg=PA222 |archive-date=23 September 2023 |url-status=live |chapter=National Education Systems: Asia |chapter-url=https://books.google.com/books?id=Mc-aDwAAQBAJ&pg=PA222 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0-19-934003-3 |quote=During the British East India Company's domination of the Indian subcontinent (1757–1858) and the subsequent British Raj (1858–1947), it was Western-style education that came to be promoted by many as the base upon which a national and uniform education system should be built. |editor2-last=Tamura |editor2-first=Eileen H.|ref=none}} * {{citation |last=Lapidus |first=Ira M. |title=A History of Islamic Societies |page=393 |year=2014 |url=https://books.google.com/books?id=ZkJpBAAAQBAJ&pg=PA393 |access-date=24 May 2022 |edition=3 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0-521-51430-9 |quote=Table 14. ''Muslim India: outline chronology''<br />Mughal Empire ... 1526–1858 <br />Akbar I ... 1556–1605 <br /> Aurengzeb ... 1658–1707 <br /> British victory at Plassey ... 1757 <br /> Britain becomes paramount power ... 1818<br />British Raj ... 1858–1947 |author-link=Ira M. Lapidus|ref=none}}</ref> Реґіон під брітаньскым контролём ся в сучаснім розуміню обычайно называв '''Індія''' ({{lang-en|India}}) і обсяговав теріторії прямо справоване [[Споене кральовство Великой Британии и Ирландии|Споєным кралёвством]], котры ся вєдно называли ''Брітаньска Індія'', і теріторії справованы домородыма владцями, але під брітаньсков надвладов, называны князївскы штаты. Як Індія была закладаючім членом [[Лига Народох|Ліґы народів]] і в 1945.&nbsp;роцї закладаючім членом [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|Орґанізації споєных народів]] в [[Сан Франціско|Сан Франціску]].<ref name="mansergh-UN-SanFrancisco2">{{Citation|last=Mansergh|first=Nicholas|title=Constitutional relations between Britain and India|page=xxx|year=1974|url=https://books.google.com/books?id=DJkOAQAAMAAJ|access-date=19 September 2013|place=London|publisher=His Majesty's Stationery Office|isbn=978-0-11-580016-0|author-link=Nicholas Mansergh}} Quote: "[[Viceroy's Executive Council|India Executive Council]]: Sir [[Arcot Ramasamy Mudaliar]], Sir [[Firoz Khan Noon]] and Sir [[V. T. Krishnamachari]] served as India's delegates to the London Commonwealth Meeting, April 1945, and the U.N. San Francisco Conference on International Organisation, April–June 1945."</ref> Індія была участницькым штатом лїтных олімпійскых гер в роках 1900, 1920, 1928, 1932 і 1936. Тота сістема справы была заведжена 28.&nbsp;юна 1858, кедь по індіцькім повстаню в 1857.&nbsp;роцї пришла влада Выходоіндіцькой сполочности на коруну в особі [[Виктория (Споене кральовство)|кралёвны Вікторії]]<ref>{{Cite web |last=Kaul |first=Chandrika |title=From Empire to Independence: The British Raj in India 1858–1947 |url=https://www.bbc.co.uk/history/british/modern/independence1947_01.shtml |access-date=3 March 2011 |archive-date=17 June 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160617125740/http://www.bbc.co.uk/history/british/modern/independence1947_01.shtml |url-status=live }}</ref> (котра была в 1876.&nbsp;роцї выголошена за імператріцю Індії). Тырвало до року 1947, кедь была Брітаньска Індія роздїлена на два суверенны домініоновы штаты: Індіцьку унію (пізнїше [[Індія|Індіцьку републіку]]) і Домініон Пакістан (пізнїше [[Пакістан|Пакістаньску ісламску републіку]] і [[Банґладеш|Банґладешску людову републіку]] при выголошіню незалежности Банґладеша в 1971 роцї). При взнику Брітаньской Індії (Брітаньского раджу) в 1858.&nbsp;роцї уж была Нижня Барма частёв Брітаньской Індії; Верьхня Барма была придана в 1886.&nbsp;роцї і взникнутый союз, Барма, быв справованый як автономна провінція до року 1937, кедь ся став самостатнов брітаньсков колоніёв і в 1948.&nbsp;роцї здобыв незалежность. В 1989.&nbsp;роцї была переменована на [[Мянма|Мянму]]. Провінція головного комісаря Аден была тыж частёв Брітаньской Індії при взнику Брітаньского раджу а в 1937.&nbsp;роцї ся тыж стала самостатнов колоніёв знамов як колонія Аден. == Назва == Брітаньска Індія од свого періоду мала веце розлічных назв: * '''коруна влада в Індії''' ({{lang-en|Crown rule in India}}).<ref name="british-raj-crown-rule-stacked"> * {{Citation |last=Steinback |first=Susie L. |title=Understanding the Victorians: Politics, Culture and Society in Nineteenth-Century Britain |url=https://books.google.com/books?id=5VdsBgAAQBAJ&pg=PA68 |page=68 |year=2012 |place=London and New York |publisher=Routledge |isbn=978-0-415-77408-6 |quote=The rebellion was put down by the end of 1858. The British government passed the Government of India Act, and began direct Crown rule. This era was referred to as the British Raj (though in practice much remained the same). |access-date=24 May 2022 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145610/https://books.google.com/books?id=5VdsBgAAQBAJ&pg=PA68 |url-status=live |ref=none}} * {{citation|last=Ahmed|first=Omar|title=Studying Indian Cinema|publisher=Auteur (now an imprint of Liverpool University Press)|year=2015|url=https://books.google.com/books?id=GHBvEAAAQBAJ&pg=PA221|page=221|isbn=978-1-80034-738-0|quote=The film opens with what is a lengthy prologue, contextualising the time and place through a detailed voice-over by Amitabh Bachchan. We are told that the year is 1893. This is significant as it was the height of the British Raj, a period of crown rule lasting from 1858 to 1947.|access-date=24 May 2022|archive-date=23 September 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145610/https://books.google.com/books?id=GHBvEAAAQBAJ&pg=PA221|url-status=live|ref=none}} * {{citation|last=Wright|first=Edmund|title=A Dictionary of World History|url=https://books.google.com/books?id=POAwBwAAQBAJ&pg=PA537|year=2015|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-968569-1|page=537|quote=More than 500 Indian kingdoms and principalities [...] existed during the 'British Raj' period (1858–1947) The rule is also called ''Crown rule in India''|ref=none}} * {{citation|last=Fair|first=C. Christine|title=Fighting to the End: The Pakistan Army's Way of War|url=https://books.google.com/books?id=jjaTAwAAQBAJ&pg=PA61|year=2014|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-989270-9|page=61|quote=[...] by 1909 the Government of India, reflecting on 50 years of Crown rule after the rebellion, could boast that [...]|ref=none}}</ref> * '''пряма влада в Індії''' ({{lang-en|Direct rule in India}}).<ref name="direct-rule-stacked"> * {{Citation |last=Glanville |first=Luke |title=Sovereignty and the Responsibility to Protect: A New History |url=https://books.google.com/books?id=nX3GAQAAQBAJ |page=120 |year=2013 |publisher=University of Chicago Press |isbn=978-0-226-07708-6 |access-date=23 August 2020 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145611/https://books.google.com/books?id=nX3GAQAAQBAJ |url-status=live |ref=none}} Quote: "Mill, who was himself employed by the British East India company from the age of seventeen until the British government assumed direct rule over India in 1858." * {{citation|last=Pykett|first=Lyn|title=Wilkie Collins|series = Oxford World's Classics: Authors in Context|publisher=Oxford University Press|year=2006|isbn=978-0-19-284034-9|page=160|quote=In part, the Mutiny was a reaction against this upheaval of traditional Indian society. The suppression of the Mutiny after a year of fighting was followed by the break-up of the East India Company, the exile of the deposed emperor and the establishment of the British Raj, and direct rule of the Indian subcontinent by the British.|ref=none}} * {{citation|last=Lowe|first=Lisa|title=The Intimacies of Four Continents|url=https://books.google.com/books?id=UMMECgAAQBAJ&pg=PT71|date=2015|publisher=Duke University Press|isbn=978-0-8223-7564-7|page=71|quote=Company rule in India lasted effectively from the Battle of Plassey in 1757 until 1858, when following the 1857 Indian Rebellion, the British Crown assumed direct colonial rule of India in the new British Raj.|ref=none}}</ref> * '''Індіцька імперія''' ({{lang-en|Indian Empire}}).{{efn|Даколи той реґіон ся так называв, хоць не офіціално}}<ref>{{Citation |last1=Bowen |first1=H. V. |title=Britain's Oceanic Empire: Atlantic and Indian Ocean Worlds, C. 1550–1850 |url=https://books.google.com/books?id=Oi9neJg39wcC&pg=PA106 |page=106 |year=2012 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-02014-6 |last2=Mancke |first2=Elizabeth |last3=Reid |first3=John G.}} Quote: "British India, meanwhile, was itself the powerful 'metropolis' of its own colonial empire, 'the Indian empire'."</ref> == Ґеоґрафічна полога == [[File:British Raj and surrounding countries 1909.jpg|thumb|right|Брітаньска Індія і сусїднї країны суть зображены в 1909 роцї]] Брітаньска Індія ся розпростерала майже на цїлій теріторії днешнёй Індії, Пакістану, Банґладеша і Мянмы, з вынятком малых маєтків іншых европскых країн, як наприклад Ґоа і Пудучері.<ref name="British India geography">{{Cite book |last=Smith |first=George |url=https://archive.org/details/geographybritis00smitgoog |title=The Geography of British India, Political & Physical |publisher=John Murray |year=1882 |location=London |access-date=2 August 2014}}</ref> Тота теріторія є дуже богатым, обсягує Гімалайскы горы, уроджайны заплавовы области, Індоґанґску рівнину, довге побережя, тропічны сухы лїсы, высохнути верьховины і пустыню Тгар.<ref>{{Cite book |last=Baten, Jörg |title=A History of the Global Economy. From 1500 to the Present |date=2016 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-50718-0 |page=247}}</ref> Окрем того в розлічных часовых обсяговала Аден (од 1858.&nbsp;року до 1937.&nbsp;року),<ref>Marshall (2001), p. 384</ref> Нижню Барму (од 1858.&nbsp;року до 1937.&nbsp;року), Верьхню Барму (од 1886.&nbsp;року до 1937.&nbsp;року), Британьске Сомалі (курто од 1884.&nbsp;року до 1898.&nbsp;року) і Проливову осаду (курто од 1858.&nbsp;року до 1867). Од 1937.&nbsp;року до здобываню незалежности в 1948.&nbsp;роцї была Барма окреме од Індії і прямо справована брітаньсков корунов. Світовы штаты [[Персийскый залив|Перзьского заливу]] і остатны штаты належачі під Резіденціёв Перзьского заливу были теоретічно князївскыма штатами, як ай председництвыма і провінціями Брітаньской Індії до 1947.&nbsp;року і як менову єдинку хосновали рупію.<ref>{{Cite book |last=Subodh Kapoor |url=https://books.google.com/books?id=q5ZM0nZXZEkC&pg=PA1599 |title=The Indian encyclopaedia: biographical, historical, religious ..., Volume 6 |date=January 2002 |publisher=Cosmo Publications |isbn=978-81-7755-257-7 |page=1599}}</ref> Окрем іншых країн в реґіонї был Цейлон (днесь [[Шрі Ланка|Срі Ланка]]), котрый ся в тім часї одношовав на прибережнї реґіоны і северну часть острова в 1802.&nbsp;роцї одступеный Великій Брітанії на основі Амєньской догоды. Тыма прибережныма реґіонами были в роках 1793–1798<ref name="codringtonch10">[[#Codrington|Codrington]], 1926, Chapter X:Transition to British administration</ref> дочасно під справов Мадраського председництва, але в нескоршых періодів ся брітаньскы ґувернеры одповідали Лондону і не были частёв Раджу. Кралёвства [[Непал]] і [[Бгутан]], котры вели войну з Брітами, з нима потім підписали догоду і Бріты їх узнали за незалежны штаты.<ref>{{Cite encyclopedia |title=Nepal: Cultural life |encyclopedia=Encyclopædia Britannica Online |url=https://www.britannica.com/place/Nepal/Cultural-life#toc23631 |date=2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151124082743/https://www.britannica.com/place/Nepal/Cultural-life |archive-date=24 November 2015}}</ref><ref>{{Cite encyclopedia |title=Bhutan |encyclopedia=Encyclopædia Britannica Online |url=https://www.britannica.com/place/Bhutan/Government-and-society#toc25008 |date=2008 |access-date=2 June 2022 |archive-date=2 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220602162041/https://www.britannica.com/place/Bhutan/Government-and-society#toc25008 |url-status=live }}</ref> Сікімске кралёвство было по анґло-сікімской догоды з року 1861 утворене як князївскый штат; вопрос суверенности ведь зістав недефінованым.<ref>{{Cite web |title=Sikkim {{!}} History, Map, Capital, & Population |url=https://www.britannica.com/place/Sikkim |access-date=2 December 2022 |website=Britannica |language=en |archive-date=1 August 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170801112303/https://www.britannica.com/place/Sikkim |url-status=live }}</ref> Малдівскы островы были в роках 1887–1965 брітаньскым протекторатом, але не были частёв Брітаньской Індії.<ref>{{Cite web |title=Maldives {{!}} History, Points of Interest, Location, & Tourism |url=https://www.britannica.com/place/Maldives |access-date=2 December 2022 |website=Britannica |language=en |archive-date=2 December 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221202175356/https://www.britannica.com/place/Maldives |url-status=live }}</ref> == Обывательство == [[File:Census of British India by religion, 1921.jpg|thumb|Списованя людей в Брітаньскій Індії з 1921 року уваджать 69 міліонів мусулманів і 217 міліонів гіндуістів з цїлкового чісла 316 міліонів обывателїв]] Чісло обывателїв теріторії, котра ся стала Брітаньсков Індіёв, было 100&nbsp;міліонів до року 1600 і до XIX.&nbsp;стороча ся майже не змінило. Подля першого списованю людей в Індії в 1881 роцї досягло чісло обывателїв Індії 255&nbsp;міліонів.<ref>{{cite journal | last1 = Romaniuk | first1 = Anatole | year = 2014 | title = Glimpses of Indian Historical Demography | url = https://ejournals.library.ualberta.ca/index.php/csp/article/download/21301/16105 | journal = Canadian Studies in Population | volume = 40 | issue = 3–4 | pages = 248–51 | doi = 10.25336/p6hw3r | doi-access = free | access-date = 25 January 2015 | archive-date = 2 April 2015 | archive-url = https://web.archive.org/web/20150402141919/https://ejournals.library.ualberta.ca/index.php/csp/article/download/21301/16105 | url-status = live }}</ref><ref>Parameswara Krishnan, ''Glimpses of Indian Historical Demography'' (Delhi: B.R. Publishing Corporation 2010) {{ISBN|978-8176466387}}</ref><ref>Kingsley Davis, ''The Population of India and Pakistan'' (Princeton University Press, 1951).</ref><ref>{{cite journal |author=Kingsley Davis |author-link=Kingsley Davis |date=19 April 1943 |title=The population of India |journal=Far Eastern Survey |volume=12 |issue=8 |pages=76–79 |doi=10.2307/3022159 |jstor=3022159}}</ref> Штудії о обывательстві Індії од року 1881 ся замірёвали на такы темы, як є цїлкове чісло обывателїв, міра породности і смертности, міра росту, ґеоґрафічне розложіня, ґрамотность, роздїлїня на сільскы і містьскы обывательство, міліоновы міста і три міста з чіслом обывателїв над вісем міліонів: [[Делі]], Великый [[Мумбаі|Бомбай]] і [[Колката]].<ref>{{cite journal | last1 = Khan | first1 = J.H. | year = 2004 | title = Population growth and demographic change in India | journal = Asian Profile | volume = 32 | issue = 5| pages = 441–60 }}</ref> Уровень смертности быв зниженый в роках 1920–1945 вдяка біолоґічній імунізації. Далшым фактором належали зростаючі приймы і лїпшы жывотны условії, поліпшіня выжыва, безпечнїше і чістїше жывотне околіця тыж лїпша офіціална здравотна політіка і лїкарьска старостливость.<ref>{{cite journal | last1 = Klein | first1 = Ira | year = 1990 | title = Population growth and mortality in British India: Part II: The demographic revolution | journal = Indian Economic and Social History Review | volume = 27 | issue = 1| pages = 33–63 | doi = 10.1177/001946469002700102 | s2cid = 144517813 }}</ref> == Школованя == [[File:Lucknowuniversity.jpg|thumb|left|Лакгнавска універзіта основана Брітами в 1867 роцї]] [[File:Calcuttamedicalcollege1.jpg|thumb|right|upright=1.2|Колкатьска універзіта основана в 1857 роцї, є єдным з трёх найстаршых днешнїх штатных універзіт в Індії]] Універзіты в Колкатї, Бомбаї і Мадрасї были основаны в 1857.&nbsp;роцї, прямо перед повстаням. До 1890.&nbsp;року ся на них приближно 60&nbsp;000&nbsp;Індів, головным в области слободных умень і права. Приближно третина з них наступила до верейной справы і далша третина ся стала правниками. Выслїдком была дуже добрї школована професіонална штатна бірокрація. До 1887.&nbsp;року з 21&nbsp;000&nbsp;міст в штатній справі середнёй уровни 45% творили гіндуісты, 7% [[Іслам|мусулмане]], 19% Евразійцї (европскый отець і індіцька мамка) і 29% Европанів. З 1&nbsp;000&nbsp;міст в найвысшых штатных службах майже вшыткы творили Бріты, звычайно з Оксбріджскым тітулом.<ref>{{Harvnb|Moore|2001a|p=431}}</ref> Влада, часто в сполупрацї з містныма філантропами, створила до 1911.&nbsp;року 186&nbsp;універзіт і высокых школ; штудовало на них 36&nbsp;000 штудентів (веце як 90%&nbsp;мужів). До 1939.&nbsp;року ся чісло інштітуцій здвоїв і чісло штудентів досягло 145&nbsp;000. Учебны основы ся слїдовали подля класічныма брітаньскыма штандартами, як завели Оксфорд і Кембрідж, і акцентовала на анґліцьку літературу і европску історію. Тым не менше ся в 20.&nbsp;роках ХХ.&nbsp;ст.&nbsp;стали штудентьскы орґанізації містами індіцького націоналізму.<ref>Zareer Masani (1988). ''Indian Tales of the Raj'' p. 89</ref> == Нотації == <references group="lower-alpha"/> == Референції == {{reflist}} == Література == {{refbegin|30em}} * {{Citation | last1=Bandyopadhyay| first1=Sekhar| year=2004| title=From Plassey to Partition: A History of Modern India| place= | publisher=Orient Longman |pages=548 | isbn=978-81-250-2596-2}}. * {{Citation| last1=Bayly| first1=C. A.| authorlink1=Christopher Alan Bayly| year=1990| title=Indian Society and the Making of the British Empire (The New Cambridge History of India) |place=Cambridge and London |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=248| isbn=978-0-521-38650-0}}. * {{Citation| last1=Brown| first1=Judith M.| authorlink=Judith M. Brown| year=1994| orig-year=First published 1984 | title=Modern India: The Origins of an Asian Democracy| place=| publisher=[[Oxford University Press]] |pages=474| isbn=978-0-19-873113-9}}. * {{Citation| last1=Bose |first1=Sugata |authorlink1=Sugata Bose |last2=Jalal |first2=Ayesha |authorlink2=Ayesha Jalal |year=2003 |title=Modern South Asia: History, Culture, Political Economy |publisher=[[Routledge]] |isbn=978-0-415-30787-1}} * {{Citation |last=Chhabra |first=G. S. |year=2005 |orig-year=First published 1971 |title=Advanced Study in the History of Modern India |url=https://books.google.com/books?id=e08-yhBFfpAC |volume=III (1920-1947) |edition=Revised |location=New Delhi |publisher=Lotus Press |page=2 |isbn=978-81-89093-08-2}} * {{Citation| last1=Copland| first1=Ian| year=2001| title=India 1885–1947: The Unmaking of an Empire (Seminar Studies in History Series)| place=Harlow and London |publisher=Pearson Longmans |pages=160 | isbn=978-0-582-38173-5}} * {{Citation| last1=Judd| first1=Denis| year=2004| title=The Lion and the Tiger: The Rise and Fall of the British Raj, 1600–1947| place=Oxford and New York |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=280 | isbn=978-0-19-280358-0}}. * {{citation |last=Low |first=D. A. |author-link=Anthony Low |year=1993 |title=Eclipse of Empire |url=https://books.google.com/books?id=QBaYddlnKBEC |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-45754-5}} * {{citation |last=Ludden |first=David E. |year=2002 |title=India And South Asia: A Short History |location=Oxford |publisher=Oneworld |isbn=978-1-85168-237-9}} * {{книга |автор=Majumdar, Ramesh Chandra; Raychaudhuri, Hemchandra; Datta, Kalikinkar |год=1950 |заглавие=An advanced history of India |ссылка=https://books.google.ru/books/about?id=MyIWMwEACAAJ |язык=en |издательство=[[Macmillan & Company]] |страниц-1122 |издание=Second Edition}} * {{Citation| last1=Marshall| first1=P. J.| authorlink1=P. J. Marshall| year=2001| title=The Cambridge Illustrated History of the British Empire, 400 pp. | place=Cambridge and London |publisher=[[Cambridge University Press]] | isbn=978-0-521-00254-7}}. * {{citation |last=Markovits |first=Claude |year=2004 |title=A History of Modern India, 1480–1950 |url=https://books.google.com/books?id=uzOmy2y0Zh4C |publisher=Anthem Press |isbn=978-1-84331-004-4}} * {{Citation| last1=Metcalf| first1=Barbara D.| author1-link=Barbara D. Metcalf| last2=Metcalf |first2=Thomas R. | author2-link=Thomas R. Metcalf |year=2006| title=A Concise History of Modern India (Cambridge Concise Histories) | place=Cambridge and New York | publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=372 | isbn=978-0-521-68225-1}} * {{Citation| last1=Peers| first1=Douglas M.| year=2006| title=India under Colonial Rule 1700–1885| place=| publisher=Harlow and London: Pearson Longmans. Pp. xvi, 163| isbn=978-0-582-31738-3}}. * {{Citation |last=Robb |first=Peter |year=2002 |title=A History of India |url=https://books.google.com/books?id=GQ-2VH1LO_EC |publisher=Palgrave Macmillan |isbn=978-0-230-34549-2}} * {{Citation| last1=Spear| first1=Percival| authorlink = Percival Spear| year=1990| orig-year=First published 1965 | title=A History of India |volume=2 | place=New Delhi and London | publisher=[[Penguin Books]] |pages=298 | isbn=978-0-14-013836-8| url=https://books.google.com/books?id=K2H_v0t5jTkC&pg=PA147}}. * {{Citation| last1=Stein| first1=Burton| authorlink=Burton Stein| year=2001| title=A History of India| place=New Delhi and Oxford | publisher=[[Oxford University Press]] |pages=432 | isbn=978-0-19-565446-2}} * {{Citation| last1=Wolpert| first1=Stanley| authorlink=Stanley Wolpert| year=2003| title=A New History of India| place=Oxford and New York | publisher=[[Oxford University Press]] |pages=544 | isbn=978-0-19-516678-1}} * {{Citation |last=Wolpert |first=Stanley A. |year=2006 |title=Shameful Flight: The Last Years of the British Empire in India |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-539394-1}} * {{Citation |last=Baker |first=David |date=1993 |title=Colonialism in an Indian Hinterland: The Central Provinces, 1820–1920 |location=Delhi |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=374 |isbn=978-0-19-563049-7}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |year=2000 |title=Empire and Information: Intelligence Gathering and Social Communication in India, 1780–1870 |series=Cambridge Studies in Indian History and Society |place= |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=426 |isbn=978-0-521-66360-1}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |last2=Harper |first2=Timothy |year=2005 |title=Forgotten Armies: The Fall of British Asia, 1941–1945 |url=https://books.google.com/books?id=qXH9xGCWjYUC |access-date=2013-09-22 |publisher=[[Harvard University Press]] |isbn=978-0-674-01748-1}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |last2=Harper |first2=Timothy |title=Forgotten Wars: Freedom and Revolution in Southeast Asia |url=https://books.google.com/books?id=0M4Pl_VCExgC |access-date=2013-09-21|year=2007 |publisher=Harvard University Press |isbn=978-0-674-02153-2}} * {{Citation |last=Bose |first=Sudhindra |author-link=Sudhindra Bose |year=1916 |title=Some Aspects of British Rule in India |url=https://books.google.com/books?id=5wmGAAAAIAAJ |series=Studies in the Social Sciences |volume=V |issue=1 |location=Iowa City |publisher=The University |pages=79–81}} * {{Citation |editor1-last=Brown, Judith M. |editor2-last=Louis |editor2-first=Wm. Roger |year=2001 |title=Oxford History of the British Empire: The Twentieth Century |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=800 |isbn=978-0-19-924679-3 }} * {{Citation |last=Carrington |first=Michael |date=May 2013 |title=Officers, Gentlemen, and Murderers: Lord Curzon's campaign against "collisions" between Indians and Europeans, 1899–1905 |journal=Modern Asian Studies |volume=47 |issue=3 |pages=780–819 |doi=10.1017/S0026749X12000686}} * {{Citation |last1=Chandavarkar |first1=Rajnarayan |author-link=Rajnarayan Chandavarkar |year=1998 |title=Imperial Power and Popular Politics: Class, Resistance and the State in India, 1850–1950 |series=Cambridge Studies in Indian History & Society |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages= 400 |isbn=978-0-521-59692-3}} * {{Citation |last1=Chatterji |first1=Joya |year=1993 |title=Bengal Divided: Hindu Communalism and Partition, 1932–1947 |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=323 |isbn=978-0-521-52328-8 |author1-link=Чаттерджи, Джойя }}. * {{Citation |last1=Copland |first1=Ian |year=2002 |title=Princes of India in the Endgame of Empire, 1917–1947 |series=Cambridge Studies in Indian History & Society |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=316 |isbn=978-0-521-89436-4}}. * {{книга |год=1964 |заглавие=India under Morley and Minto: politics behind revolution, repression and reforms |ссылка=https://books.google.com/books?id=V3geAAAAMAAJ |издательство=G. Allen and Unwin |ref=Das |язык=en |автор=Das, Manmath Nath}} * {{Citation |last=Davis |first=Mike |author-link=Mike Davis (scholar) |year=2001 |title=[[Late Victorian Holocausts]] |url= |publisher=Verso Books |isbn=978-1-85984-739-8}} * {{книга |автор=Fieldhouse, David |год=1996 |часть=For Richer, for Poorer? |ответственный=Marshall, P. J. (ed.) |заглавие=The Cambridge Illustrated History of the British Empire |язык=en |ссылка часть=https://books.google.com/?id=S2EXN8JTwAEC&pg=PA132&dq=famine+british+empire+india#PPA132,M1 |ссылка=https://books.google.com/?id=S2EXN8JTwAEC |место=Cambr. |издательство=[[Cambridge University Press]] |страниц=400 |страницы=108–146 |isbn=978-0-521-00254-7}} * {{Citation |last=Gopal |first=Sarvepalli |year=1976 |title=Jawaharlal Nehru: A Biography|url=https://books.google.com/books?id=Jj-4zmBLXq0C |access-date=2012-02-21 |publisher=[[Harvard University Press|Harvard U. Press]] |isbn=978-0-674-47310-2}} * {{Citation |last=Gopal |first=Sarvepalli |year=1953 |title=The Viceroyalty of Lord Ripon, 1880–1884 |url=https://books.google.com/books?id=eKE9AAAAIAAJ |access-date=2012-02-21 |publisher=[[Oxford Univ. Press|Oxford U. Press]]}} * {{Citation |last1=Gould |first1=William |year=2004 |title=Hindu Nationalism and the Language of Politics in Late Colonial India |publisher=[[Cambridge Univ. Press|Cambridge U. Press]] |page=320}}. * {{Citation |last=Grove |first=Richard H. |author-link=Richard Grove |year=2007 |title=The Great El Nino of 1789–93 and its Global Consequences: Reconstructing an Extreme Climate Even in World Environmental History |journal=The Medieval History Journal |volume=10 |issue=1&2 |pages=75–98 |doi=10.1177/097194580701000203|hdl=1885/51009 }} * {{Citation |last=Hall-Matthews |first=David |date=November 2008 |title=Inaccurate Conceptions: Disputed Measures of Nutritional Needs and Famine Deaths in Colonial India |journal=Modern Asian Studies |volume=42 |issue=6 |pages=1189–1212 |doi=10.1017/S0026749X07002892}} * {{Citation |last=Hyam |first=Ronald |year=2007 |title=Britain's Declining Empire: The Road to Decolonisation, 1918–1968 |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-86649-1}} * {{Citation |last=Imperial Gazetteer of India vol. III |year=1907 |title=The Indian Empire, Economic |chapter=X: Famine, pp. 475–502 |publisher=Published under the authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the [[Clarendon Press]] |page=552}} * {{Citation |last=Jalal |first=Ayesha |author-link=Ayesha Jalal |year=1993 |title=The Sole Spokesman: Jinnah, the Muslim League and the Demand for Pakistan |publisher=[[Cambridge Univ. Press|Cambridge U. Press]] |pages=334 }}. * Kaminsky, Arnold P. ''The India Office, 1880—1910'' (1986) [https://www.amazon.com/1880-1910-Contributions-Comparative-Colonial-Studies/dp/0313249091/ excerpt and text search], focus on officials in London * {{Citation |last=Khan |first=Yasmin |year=2007 |title=The Great Partition: The Making of India and Pakistan |publisher=[[Yale University Press|Yale U. Press]] |pages=250 |isbn=978-0-300-12078-3}} * {{Citation |last=Klein |first=Ira |date=July 2000 |title=Materialism, Mutiny and Modernization in British India |journal=Modern Asian Studies |volume=34 |issue=3 |pages=545–80 |doi=10.1017/S0026749X00003656 |jstor=313141}} * {{Citation |last=Koomar |first=Roy Basanta |year=2009 |title=The Labor Revolt in India |publisher=BiblioBazaar, LLC |pages=13–14 |isbn=978-1-113-34966-8}} * {{Citation |last1=Low |first1=D. A. |author-link=Anthony Low |year=2002 |title=Britain and Indian Nationalism: The Imprint of Ambiguity 1929–1942 |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=374 |isbn=978-0-521-89261-2}}. * {{Citation |last=Metcalf |first=Thomas R.|author-link=Thomas R. Metcalf |year=1991 |title=The Aftermath of Revolt: India, 1857–1870 |publisher=Riverdale Co. Pub. |pages=352 |isbn=978-81-85054-99-5}} * {{Citation |last=Metcalf |first=Thomas R. |author-link=Thomas R. Metcalf |year=1997 |title=Ideologies of the Raj |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=256 |isbn=978-0-521-58937-6|url=https://books.google.com/books?id=TRcMoGSkRtIC&pg=PR8}} * {{Citation |last=Moore |first=Robin J. |year=2001a |chapter=Imperial India, 1858–1914 |editor-last=Porter |editor-first=Andrew N. |title=Oxford History of the British Empire |volume=III: The Nineteenth Century |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=422–46 |isbn=978-0-19-924678-6}} * Moore, Robin J. «India in the 1940s», in Robin Winks, ed. ''Oxford History of the British Empire: Historiography'', (2001b), pp. 231–42 * {{Citation |last=Nehru |first=Jawaharlal |author-link=Jawaharlal Nehru |year=1946 |title=Discovery of India |url=https://archive.org/details/DiscoveryOfIndia |location=Delhi |publisher=[[Oxford University Press]]}} * {{Citation |editor-last=Porter |editor-first=Andrew |year=2001 |title=Oxford History of the British Empire: Nineteenth Century |publisher=[[Oxford University Press]] |page=800 |isbn=978-0-19-924678-6}} * {{Citation |last=Rai |first=Lajpat |year=2008 |title=England's Debt to India: A Historical Narrative of Britain's Fiscal Policy in India |publisher=BiblioBazaar, LLC |pages=263–281 |isbn=978-0-559-80001-6}} * {{Citation |last=Raja |first=Masood Ashraf |author-link=Masood Ashraf Raja |year=2010 |title=Constructing Pakistan: Foundational Texts and the Rise of Muslim National Identity, 1857–1947 |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-547811-2}} * {{Citation |last=Ramusack |first=Barbara |year=2004 |title=The Indian Princes and their States (The New Cambridge History of India) |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=324 |isbn=978-0-521-03989-5}} * {{Citation |last=Shaikh |first=Farzana |year=1989 |title=Community and Consensus in Islam: Muslim Representation in Colonial India, 1860—1947 |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=272 |isbn=978-0-521-36328-0}}. * {{Citation |editor1-last=Talbot |editor1-first=Ian |editor2-last=Singh |editor2-first=Gurharpal |year=1999|title=Region and Partition: Bengal, Punjab and the Partition of the Subcontinent |publisher=[[Oxford University Press]] |page=420 |isbn=978-0-19-579051-1}}. * {{Citation |last=Tinker |first=Hugh |date=October 1968 |title=India in the First World War and after |journal=Journal of Contemporary History |volume=3 |issue=4, 1918–19: From War to Peace |pages=89–107 |doi=10.1177/002200946800300407 |jstor=259853}} * {{Citation |last=Wainwright |first=A. Martin |year=1993 |title=Inheritance of Empire: Britain, India, and the Balance of Power in Asia, 1938–55 |publisher=Praeger Publishers |page=256 |isbn=978-0-275-94733-0}} * {{Citation |last1=Wolpert |first1=Stanley A. |chapter=India: British Imperial Power 1858–1947 (Indian nationalism and the British response, 1885–1920; Prelude to Independence, 1920–1947) |chapter-url=http://www.britannica.com/eb/article-47042/India |year=2007 |title=[[Encyclopædia Britannica]] |url= |isbn= }} * {{Citation | last = Derbyshire | first = I. D. | year = 1987 | title = Economic Change and the Railways in North India, 1860–1914 | journal = Population Studies | volume = 21 | issue = 3 | pages = 521–45 | doi=10.1017/s0026749x00009197 | jstor = 312641}} * {{Citation |last1=Kumar |first1=Dharma |editor1-link=Dharma Kumar |last2=Desai |first2=Meghnad |editor2-link=Meghnad Desai, Baron Desai |year=1983 |title=The Cambridge Economic History of India |url=https://books.google.com/books?id=9ew8AAAAIAAJ |volume=2: c. 1757-c. 1970 |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-22802-2}} * {{Citation | last = Roy | first = Tirthankar | date = Summer 2002 | title = Economic History and Modern India: Redefining the Link | journal = The Journal of Economic Perspectives | volume = 16 | issue = 3 | pages = 109–30 | doi=10.1257/089533002760278749 | jstor = 3216953}} * {{Citation | last = Simmons | first = Colin | year = 1985 | title = 'De-Industrialization', Industrialization and the Indian Economy, c. 1850–1947 | journal = Modern Asian Studies | volume = 19 | issue = 3 | pages = 593–622 | doi=10.1017/s0026749x00007745 | jstor= 312453}} * {{Citation |last=Tirthankar |first=Roy |date=2014 |title=Financing the Raj: the City of London and colonial India 1858–1940 |journal=Business History |volume=56 |issue=6 |pages=1024–1026 |doi=10.1080/00076791.2013.828424}} * {{Citation |last=Tomlinson |first=Brian Roger |year=1993 |title=The Economy of Modern India, 1860–1970 |series=New Cambridge history of India |volume=III |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=109 |isbn=978-0-521-36230-6}} * {{citation |last=Tomlinson |first=Brian Roger |date=October 1975 |title=India and the British Empire, 1880–1935 |journal=Indian Economic and Social History Review |volume=12 |issue=4 |pages=337–380 |doi=10.1177/001946467501200401}} * {{книга |заглавие=India and the Simon Report |ссылка=https://books.google.com/books?id=tMZRDQAAQBAJ&pg=PT11 |год=2017 |издательство=[[Routledge]] reprint of 1930 first edition |страницы=11 |isbn=9781315444987 |язык=en |автор=Andrews, C.F.}} * {{статья |заглавие=Education for All: Reassessing the Historiography of Education in Colonial India |издание={{Нп3|History Compass}} |том=7 |номер=2 |страницы=363—375 |doi=10.1111/j.1478-0542.2008.00564.x |язык=en |тип=journal |автор=Ellis, Catriona |год=2009}} * {{статья |заглавие=The Historiography of India's Partition: Between Civilization and Modernity |издание={{Нп3|The Journal of Asian Studies}} |том=74 |номер=1 |страницы=23—41 |doi=10.1017/s0021911814001685 |язык=en |тип=journal |автор=Gilmartin, David |год=2015}} * {{статья |заглавие=Tall tales and true: India, historiography and British imperial imaginings |издание=Contemporary South Asia |том=19 |номер=3 |страницы=331—332 |doi=10.1080/09584935.2011.594257 |язык=en |тип=journal |автор=Major, Andrea |год=2011}} * {{статья |заглавие=History and Historiography of the English East India Company: Past, Present, and Future |издание={{Нп3|History Compass}} |том=7 |номер=4 |страницы=1146—1180 |doi=10.1111/j.1478-0542.2009.00617.x |язык=en |тип=journal |автор=Stern, Philip J. |год=2009}} * {{статья |заглавие=The historiography of British imperial education policy, Part I: India |издание=History of Education |том=34 |номер=3 |страницы=315—329 |doi=10.1080/00467600500065340 |язык=en |тип=journal |автор=Whitehead, Clive |год=2005}} {{refend}} == Далшы чітаня == * Judd, Denis. ''The lion and the tiger: the rise and fall of the British Raj, 1600–1947'' (Oxford University Press, 2005). [https://archive.org/details/liontigerrisefal0000judd_h7u5 online] * Malone, David M., C. Raja Mohan, and Srinath Raghavan, eds. ''The Oxford handbook of Indian foreign policy (2015)'' [https://www.amazon.com/Oxford-Handbook-Indian-Foreign-Policy/dp/0198799063/ excerpt] pp 55–79. * [https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=mdp.39015027588329;view=1up;seq=5 Simon Report (1930) vol 1], wide-ranging survey of conditions * Editors, Charles Rivers (2016). The British Raj: The History and Legacy of Great Britain's Imperialism in India and the Indian subcontinent. * {{cite book|author=Keith, Arthur Berriedale|title=Responsible government in the dominions|url=https://archive.org/details/responsiblegove00keitgoog|year=1912|publisher=The Clarendon press}}, major primary source === Рочникы і штатістічны справы === * ''Indian Year-book for 1862: A review of social, intellectual, and religious progress in India and Ceylon'' (1863), ed. by John Murdoch online edition [https://books.google.com/books?id=uqAEAAAAQAAJ 1861 edition] * {{cite book |title=The Year-book of the Imperial Institute of the United Kingdom, the colonies and India: a statistical record of the resources and trade of the colonial and Indian possessions of the British Empire |edition=2nd |year=1893 |pages=375–462 |url=https://books.google.com/books?id=i25MAAAAYAAJ}} * ''The Imperial Gazetteer of India'' (26 vol, 1908–31), highly detailed description of all of India in 1901. [https://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/ online edition] * ''Statistical abstract relating to British India, from 1895 to 1896 to 1904–05'' (London, 1906) full text online, * [https://books.google.com/books?id=U9bkAAAAMAAJ ''The Cyclopedia of India: biographical, historical, administrative, commercial''] (1908) business history, biographies, illustrations * ''The Indian Year Book: 1914'' (1914) * ''The Indian Annual Register: A digest of public affairs of India regarding the nation's activities in the matters, political, economic, industrial, educational, etc. during the period 1919–1947'' [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.40427 online] ** [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.40427 1930 edition] ** [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.110101 1921 edition] ** [https://archive.org/search.php?query=title%3A%28%22+Indian+Annual+Register%22%29&sort=-date&page=4 1919–1947 editions] [[Катеґорія:Брітаньска Індія]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1858]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1947]] q2ygagdw4bn7od24pfetnnnjaugf5g1 Російско-україньска война 0 18811 165410 162500 2026-05-19T14:34:00Z Flipdot 23893 /* Выбухы на муніційных складах у Врбєтіцях (2014) */ 165410 wikitext text/x-wiki {{Поточный воєньскый конфлікт}} {{Infobox military conflict | conflict = Російско-україньска война | image = 2022 Russian invasion of Ukraine.svg | date = [[20. фебруар]] [[2014]] – донынї<br />({{Age in years, months, weeks and days|month1=2|day1=20|year1=2014}}) | place = {{flag|Україна}}<br>{{flag|Росія}} | territory = Дочасна окупація [[Крым|Крымского полоострова]], части [[Харківска область|Харьковской]], [[Запорізька область|Запорізькой]], [[Херсоньска область|Херсоньской]], [[Миколаївска область|Миколаївской]], [[Донецька область|Донецькой]] і [[Луганьска область|Луганьской областей]] | result = конфлікт ся продовжує | combatant1 = {{plainlist|{{flag|Україна}} }} ---- {{Collapsible list |title = за підпоров |Членскы штаты {{flag|НАТО}} і {{flagicon|Европска унія}} [[Европска унія|Европской унії]]<br>{{flag|Тайван}}<br>{{flag|Японія}}<br>{{flag|Австралія}}<br>{{flag|Южна Корея}} }} | combatant2 = {{plainlist|{{flag|Росія}} }} ---- {{Collapsible list |title = за підпоров |[[File:Flag of Donetsk People's Republic.svg|22px|border]] [[Донецка Людова Република|Донецька людова републіка]]<br>[[File:Flag of the Luhansk People's Republic.svg|22px|border]] [[Луганьска людова републіка]]<br>{{flag|Білорусь}} (од 2022)<br>{{flag|Северна Корея}} (од 2024)<br>{{flag|Іран}} }} | commander1 = [[Файл:Flag of the President of Ukraine.svg|20px|border]] <small>[[Володимир Зеленський|Володимир Зеленьскый]] (2019—нынї)</small><br/>[[Файл:Flag of the President of Ukraine.svg|20px|border]] <small>[[Петро Порошенко]] (2014—2019)</small><br>{{nobr|[[Файл:Flag of the President of Ukraine.svg|20px|border]] <small>[[Олександр Турчінов]] (2014) (в.о.)</small>}} | commander2 = [[Файл:Standard of the President of the Russian Federation.svg|20px|border]] <small>[[Путін Володимир Володимирович|Владімір Путін]]</small> | casualties1 = | casualties2 = }} '''Російсько-украйинська война''' ({{lang-uk|Російсько-українська війна}}, {{lang-ru|Российско-украинская война}}) межи [[Росія|Російов]] (сполочно з проросійскыма силами) и [[Україна|Украйинов]] зачала ся у фебруарі року 2014 по Револуції достойности в Украйині тай иде дотеперь. За перші вусям рокув войны ся стала російська анексія [[Крым]]а (2014) тай война на Донбасі (2014–2022) межи Украйинов тай квазідержавныма проксіями Росії, Донецьков и Луганськов народныма республіками. Тота война до 2022.&nbsp;року помалы перейшла у май „заморожену“ форму. 24.&nbsp;фебруара 2022.&nbsp;року Росія зачала повномасштабну інвазію пуд видом „спеціалної воєнної операції“ („СВО“), формално не оголошувучи войну, што стало читавов ескалаційов конфлікта тай переходом у де факто удкрыту войну. Російсько-украйинська война є майвеликым збройным конфліктом у [[Европа|Европі]] по [[Друга світова война|Другуй світовуй войні]] тай характеризує ся сучасным стильом веденя войны, из шырокым хоснованьом безпілотных літалных апаратув (дронув), кібератак тай психолоґічных аспектув, ги пошыреня дезінформації тай рекрутинґа диверсантув через соціалні сіті тай месенджеры. == Історія == === Евромайдан, Револуція достойности (2014) === [[Файл:Euromaidan 01.JPG|ліворуч|міні|Евромайдан, 27. новембер 2013|237x237пкс]] На зачаткови 2014.&nbsp;року демонстрації тай протесты на Майдані Незалежности у [[Кієв|Кийові]] привели до Револуції достойности, орієнтації на потенційный вступ у [[Европска унія|Европську унію]] тай імпічментови товдышнього проросійського президента Украйины [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]]. Такой по сьому ся зачали пудпоровані Російськов Федераційов проросійські протесты у восточных реґіонах Украйины, а немарковані російські солдаты (пошырена назывка&nbsp;— „зелені чоловічкы“ позад їхньої немаркованої зеленої уніформы) окуповали [[Крым|Крымськый пувострув]], де быв проведеный спорный референдум за прикапчаня д РФ, по чому Росія Крым [[Анексия|анексовала]]. === Война на Донбасі (2014–2022) === У апрільови 2014.&nbsp;року пудпоровані Російов воєнні заняли вароші у [[Донецька область|Донецькуй]] и [[Луганьска область|Луганськуй]] областях Украйины тай уголосили незалежность двох квазідержавных формовань: Донецьку народну республіку („ДНР“) тай Луганську народну республіку („ЛНР“), што стало зачатком про войну на Донбасі. Тоты формованя дустали признаня єдна уд другої тай уд Южної Осетії у 2014 (у 2022.&nbsp;рокови їх признали щи РФ, Абхазія, уже не екзістувуча Ба’аситська Сирія тай Сіверна Корея).<ref>Южна Осетія тай Абхазія статусом похожі на „ДНР“ тай „ЛНР“&nbsp;— они тоже сут непризнані булшинов крайин-членув [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|Орґанізації Зєдиненых Націй]], а їхні території ся рахувут сувереннов територійов [[Ґрузія|Ґрузії]]; они тоже были уголошені за похожым сценарійом, из уведеньом російськых войськ тай зачатком войны межи РФ и Ґрузійов.</ref> Усьый сесь час Росія офіціално не признавала свої участи у подіях, айбо продовжовала поставляти амуніцію, солдатув и воєнну техніку. У фебруарови 2015.&nbsp;року Росія и Украйина пудписали другі мирні Мінські договореності, котрі ся так и не реалізовали. Война на Донбасі перейшла у замороженый окопный конфлікт из многыми куртыми перемирями, айбо без приближеня миру вадь читавых перемін у контрольови над територіями. === Повномасштабна інвазія (2022–днесь) === [[Файл:Робоча поїздка Президента на Харківщину 29.jpg|міні|267x267пкс|[[Харьков]], 29. май 2022]] Из 2021.&nbsp;рока Росія збирала армію коло границі з Украйинов, у тум числі на території [[Білорусь|Білоруси]], айбо офіціално заперечовала планы удкрыто атаковати нив Украйину. Російськый президент [[Путін Володимир Володимирович|Владімір Путін]] условльовав іредентистські заявы тай заперечив, ож Украйина має право екзістовати ги держава. Ун жадав, обы Украйині навхтема заказали вступати у [[НАТО|Сіверноатлантичный аліянс (НАТО)]]. На зачаткови 2022.&nbsp;рока Росія офіціално признала ДНР тай ЛНР незалежными державами. 24.&nbsp;фебруара 2022 Путін уголосив „спеціалну воєнну операцію“ („СВО“) из цільов „демілітаризації и денацифікації“ Украйины. За сим послідовала атака на Украйину, што дустало межинародноє засудженя: многі державы наклали санкції на РФ тай заганяли гуманітарну и воєнну помуч Украйині. [[Файл:Тривають авіаудари по Маріуполю, ворог здійснює штурмові дії в районі морського порту та заводу «Азовсталь».jpg|ліворуч|міні|289x289пкс|[[Маріуполь]], 20. апріль 2022]] Стрітивши ся из силным опором, Росія не поберовала сповнити свуй план из заятя Кийова тай на зачаткови апріля 2022.&nbsp;року удказала ся уд такої ціли. У авґустови украйинські збройні силы зачали контернаступ, бігом котрого удвойововали території на сіверному востоці тай юзі. У септемброви того року Росія проголосила анексію чотырьох часточно окупованых области Украйины: Донецької, Херсонської, Луганської тай Запорізької&nbsp;— а Донецька тай Луганська народні республікы были анексовані тай формално продовжили екзістовати ги республікы у Російськуй Федерації. Уд октовбра 2024.&nbsp;року засобы масової інформації голосили за появленя сівернокорейськых войськ межи російської армії.<ref>{{Cite web |title=North Koreans deployed alongside Russian troops in Ukraine, sources say |url=https://www.theguardian.com/world/2024/oct/10/north-korea-engineers-deployed-russia-ukraine |last1=Graham-Harrison |last2=McCurry |first1=Emma |first2=Justin |date=10.&nbsp;октовбра 2024 |trans_title=Сівернокорейці межи російськых солдатув в Украйині |at=The Guardian |language=анґліцькы }}</ref> == Скапчані події == === Сопутня шкода на території другых держав === ==== Выбухы на муніційных складах у Вырбєтіцях (2014) ==== У 2014.&nbsp;рокови у чеському селови Вырбєтіце (Влаховіце, окрес Злін) стали ся два выбухы на муніційных складах, удповідно 16.&nbsp;октовбра тай 3.&nbsp;децембра. Дває люди были убиті першым убухом. 13.&nbsp;октовбра 2020.&nbsp;року зона убухув была наконець очищена уд незорвавшых ся набоюв.<ref>{{Cite web |last=Kramář |first=Rudolf |date=14.&nbsp;октовбра 2020 |title=Zásah ve Vrběticích je po dlouhých letech ukončen |at=hzscr.cz |url=https://www.hzscr.cz/clanek/zasah-ve-vrbeticich-je-po-dlouhych-letech-ukoncen.aspx |trans_title=Інтервенція у Врбєтіцях по довгых роках наконець ліквідована |language=чеськы }}</ref> Подля податкув Безпекової інформаційної службы тай поліції ЧР, до выбухув были причасні два аґенты воєнної части №29155 (161.&nbsp;центер напарованя спеціалістув) ГРУ из цільов саботовати постачаня зброї Украйині.<ref>{{Cite web |title=Czechia expels Russian diplomats over 2014 ammunition depot blast |at=Al Jazeera English |url=https://www.aljazeera.com/news/2021/4/17/czech-expels-russian-diplomats-over-2014-ammunition-depot-blast |language=анґліцькы |date=17.&nbsp;апріля 2021 |trans_title=Чехія укіряла російськых дипломатув позад выбухув муніційных складув у 2014 }}</ref><ref>{{Cite web |last1=Eckel |last2=Bedrov |last3=Komarova |first1=Mike |first2=Ivan |first3=Olha |date=18.&nbsp;апріля 201 |title=A Czech Explosion, Russian Agents, A Bulgarian Arms Dealer: The Recipe For A Major Spy Scandal In Central Europe" |trans_title=Чеськый выбух, російські аґенты, болґарськый торговець збройов: рецепт читавого шпіонського шкандала у Централнуй Европі |at=Radio Free Europe/Radio Liberty |url=https://www.rferl.org/a/czech-expulsions-bulgaria-gebrev-russia-gru-intelligence-explosion-spy-scandal/31209960.html |language=анґліцькы }}</ref> 29.&nbsp;апріля 2024.&nbsp;року чеськый президент Петр Павел пудтвердив резултаты пруйшлых слідств тай уголосив, ож подія была російськов атаков на території Чеської республікы.<ref>{{Cite web |author=Petr Pavel |title=K dnešní zprávě o odložení vyšetřování výbuchu skladu ve Vrběticích musím dodat, že považuji za správné, že policie jasně označila viníka. Šlo o připravenou akci provedenou vojáky Ruské federace. Zavraždili při ní dva české občany a způsobili miliardové škody, které budeme řešit ještě desítky let. Suverenitu České republiky tím Rusko napadlo nejbrutálnějším způsobem od invaze roku 1968. |trans_title=До днешьної уповісткы за удкладеня слідства у ділі выбуху склада у Врбєтіцях, мушу додасти, ож рахуву правилным то, як поліція ясно означила виноватця. Ишло за акцію, проведену солдатами Російської федерації. Они убили двох чеськых громадян тай нанесли міліарды уймы, з котрыма мусай буде ся розбирати щи десяткы рокув. Росія сяк нарушила суверенітет Чеської республікы майбруталным способом уд інвазії рока&nbsp;1968. |at=Twitter |url=https://twitter.com/prezidentpavel/status/1784902822221246468 |language=чеськы }}</ref> ==== Выбух ракеты у Пжеводові (2022) ==== 15.&nbsp;новембра 2022.&nbsp;року ракета упала на території села Пжеводув (Przewodów) у [[Польско|Польщи]] коло польсько-украйинської границі, резултатом чого стали смерті двох чоловік.<ref>{{Cite web |date=15.&nbsp;новембра 2022 |title=Wybuch w miejscowości Przewodów. Nie żyją dwie osoby |trans_title=Убух у Пжеводові. Дває чоловік мертві |at=Radio Lublin |url=https://radio.lublin.pl/2022/11/wybuch-ciagnika-w-miejscowosci-przewodow-nie-zyja-dwie-osoby/ |language=польськы }}</ref> Атака ся стала бігом російськых нападув на украйинську цивілну інфраструктуру.<ref>{{Cite web |last=Leicester |first=John |date=15.&nbsp;новембра 2022 |title=US official: Russian missiles crossed into Poland, killing 2 |trans_title=Представитель США: Російські ракеты трафили у Польщу, убили двох |url=https://apnews.com/article/russia-ukraine-war-zelenskyy-kherson-9202c032cf3a5c22761ee71b52ff9d52 |language=анґліцькы |at=AP News }}</ref> Сесе першый інцидент трафляня чужої ракеты по території НАТО бігом Російської інвазії в Украйині. На зачаткови представителі Украйины обвиняли Росію у пущаньови ракеты по Польщі, а [[Споєны Штаты Америцькы|США]] заявляли, ож майскорі набуй быв выпущеный из установкы противовоздушної обороны Збройных сил Украйины по вражеськуй російськуй ракеті. Тото пак пудтвердили ай польські власті, ож причинов выбуха стала неконтрольована ракета ПВО „С-300“. ==== Операція против Сил скорого реаґованя у Судані (2023) ==== 19.&nbsp;септембра 2023.&nbsp;року америцькый ЗМІ CNN указав, ож „віроятно“ за дроновыми ударами тай наземнов операційов против пудпорованых російськов ПВК „Ваґнер“ Сил скоро реаґованя коло Хартума, Судан 8.&nbsp;септембра того року стояли Силы спеціалных операцій ЗСУ. Кирило Буданов, голова Головного управліня розвідкы Міністерства обороны Украйины, у [[інтервю]] 22.&nbsp;септембра заявив, ож не годен ни пудтвердити, ани заперечити участь Украйины у конфлікті у Суданови, айбо вповів, ож Украйина буде вадасити на російськых воєнных злочинцюв хотьде у світі.<ref>{{Cite web |last=Altman |first=Howard |date=22.&nbsp;септембра 2023 |title=Exclusive Interview With Ukraine's Spy Boss From His D.C. Hotel Room |trans_title=Ексклузивноє інтервю из украйинськым шпіонськым босом из його готельної комнаты |at=The War Zone |url=https://www.thedrive.com/the-war-zone/exclusive-interview-with-ukraines-spy-boss-from-his-dc-hotel-room |language=анґліцькы |quote=TWZ: (…) Were you guys involved with the attack on a Wagner-backed militia in Sudan? CNN reported that Ukrainians were likely involved in the attack on the Rapid Support Forces (RSF) forces with FPV drones. KB: I will only say the following: About two to three months ago I was giving an interview to one of the media, I don't remember which specific one. I answered them back then that anywhere across the world we will be seeking and hunting down Russian military criminals, and sooner or later that time will come whenever they are. That is why we shouldn't be surprised when in any territory, something happens to Russian military criminals. Then speaking about your specific question about Sudan, regretfully I cannot confirm or deny." "TWZ: (…) Ци маєте дашто до атакы по ополченцьох у Судані, котрых пуддержує „Ваґнер“? CNN писали, ож Украйина віроятно стояла за атаков на Силы скорого реаґованя из помучов FPV-дронув. Буданов: Лиш такоє уповім: дас два-три місяці теперь давав єм інтервю даякому медіа, не тямлю точно котрому. Я їм товды удповів, ож хотьде у світі будеме вадасити на російськых воєнных злочинцюв, тай рано ци пузно найдеме їх, де бы они не были. Того не мусай ся чудовати, ож даґде у світі штось ся стало из російськыма воєнныма злочинцями. А што ся кыват вашого конкретного звіданя за Судан, на бану, не годен єм нич ни пудтвердити, ни заперечити. |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230924010645/https://www.thedrive.com/the-war-zone/exclusive-interview-with-ukraines-spy-boss-from-his-dc-hotel-room |archivedate=24.&nbsp;септембра 2023 }}</ref><ref>{{Cite web |last=Fenert |first=Abbey |title=Budanov responds to CNN reports about Ukrainian drone strikes in Sudan |at=The Kyiv Independent |url=https://kyivindependent.com/budanov-responds-to-cnn-reports-about-ukrainian-drone-strikes-in-sudan/ |trans_title=Буданов удповів на заявы CNN за украйинські атакы дронами у Судані |date=24.&nbsp;септембра 2023 |language=анґліцькы }}</ref> ==== Деталі російського дрона у Румынії (2023) ==== У септемброви тай октовброви 2023.&nbsp;року у Румынії, крайині-членови НАТО, найшли деталі російського дрона, котрый атаковав украйинську територію.<ref>{{Cite web |title=Ukraine war: Romania reveals Russian drone parts hit its territory |trans_title=Война в Украйині: Румынія заявила, ож деталі російського дрона трафили на їхню територію |url=https://www.bbc.com/news/world-europe-66727788 |at=BBC News |language=анґліцькы |date=6.&nbsp;септембра 2023 }}</ref> == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Войны 21. стороча]] [[Катеґорія:Російско-україньска война]] mvj1lm6vzh7hscn52h4oqfnrt3l42bz Наоми Джеймс 0 20040 165550 144495 2026-05-20T11:17:44Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|2|0 */ 165550 wikitext text/x-wiki {{Писатель |name= Наоми Джеймс |birthname= Dame Naomi Christine James, DBE |Категория_склада= |portrait= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top |link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSETQycY8ZYtlz4i4Au10_xVsVv5i8BVsrQRms2dShUBIMaaKwZ2MvUhEym-MapmMYLbx4&usqp=CAU}} |occupation= яхтсменка, писателька |birthdate= {{Birth date and age|1949|03|02}} |birthplace= Гисборн, [[Новый Зеланд]] |deathdate= <!--{{Death date and age|20yy|mm|dd|1949|03|02}}--> |deathplace= |period= 1979 — |awards=[[File:Order of the British Empire (Civil) Ribbon.png|90px|]]<br/>Дама Командор Ордена Британской Империи (DBE, 1978) }} '''Наоми Джеймс''', {{ref-en}} ''Dame Naomi Christine James, DBE'' (в дѣвоцтвѣ ''Naomi Christine Power''), роджена {{nowrap|[[2. марца]] [[1949]]}}, Гисборн, [[Новый Зеланд]] — яхтсменка и [[писатель]]ка мемуарох, перва жена, котра обплавала довкола свѣта в соло плавбѣ на малой плахтарцѣ рутов клиперох через кончик Горн.<ref name="Encyclopedia">Encyclopedia.com</ref> Родила ся в [[Новый Зеланд|Новом Зеландѣ]] на далекой од [[Море|моря]] овечой фармѣ, де не было потребы и можности научити ся плавати и так не знала плавати до свого 21-рочного вѣку. Працовала яко фризерка, покля не наважила ся сѣсти на пасажерску шифу и одплыти до [[Европа|Европы]]. В року 1975 спознала ся зоз своим будучым мужом, Робом Джеймсом, любительом яхтового шпорту, котрому в часѣ медовой плавбы ся признала, же любила бы обплавати в соло плавбѣ доокола свѣта. Ей фантазия ся могла реализовати в року 1977, коли достала спонзорску помочь од лондонской новинкы ''Daily Express'', позычену яхту ''Express Crusader'' и суму про подорожны кельтункы.<ref name=hinds>Michael deCourcy Hinds</ref> По 9-мѣсячной плавбѣ морями стала ся она первов женов, котра самотно обплавала довкола свѣта через кончик Горн по трасѣ, познатой як ''Клиперова Рута'' (9. септембер 1977 – 8. юн 1978), а при тому вылѣпшила попередный рекорд на той трасѣ од Френсиса Чичестера о два днѣ. Тота плавба принесла ей славу. Достала немешску титулу ''Дама Командор Ордена Британской Империи'' (DBE, 1978), котрый удѣлять британска кральова, а в [[Новый Зеланд|Новом Зеланду]] оцѣнена титулов ''Моряк року'' (1978), введена до ''Галы Славы'' (1990). В року 1979 вылѣпшила женскый рекорд ''Трансатлантичных перегонох''. В року 1982 лишила яхтовый шпорт через морску хвороту. О рок ей муж, Роб Джеймс утопив ся в часѣ плавбы (1983), а 10 днѣ на то им ся родила дѣвочка. Наоми ся выдала другый раз в року 1990 и оселили ся во [[Вашингтон (мѣсто)|Вашингтонѣ]]. О своих пригодах написала мемуары ''At One with the Sea'' (1979) и ''At Sea on Land'' (1981).<ref name="Encyclopedia"/> Подля правил ''World Sailing Speed Record Council (WSSRC)'', организации, котра региструе рекорды яхтинга, плавба мать быти ''non-stop''. Наоми мусѣла два раз ставати. Раз в Кейптаунѣ, жебы ремонтовати радио, бо без контакту з родинов уже плавала 8000&nbsp;мил. Другый раз на Фолклендскых островах, де потребовала ремонтовати потрепану в плавбѣ стареньку яхту, по тому, як перейшла страшный кончик Горн, жебы ся могла могла вернути до [[Велика Британия|Британии]]. Тото од ней забрало можность регистровати и вызнати рекорд у WSSRC.<ref name= "Redman">Chris Redman</ref> В року 2005 Еллен Макартур (Dame Ellen MacArthur DBE) обплавала довкола свѣта ''non-stop'' за 71&nbsp;день.<ref>BBC on this day</ref> Ей рекорд быв вызнаный и зарегистрованый. Тот великый роздѣл — 272 днѣ и 71 день — видить ся тяжко порозумѣти. Але Еллен Макартур мала GPS навигацию и швыдкый тримаран, нароком сконштруованый про ню, а ей плавба была каждоденно указована на телевизии. В том часѣ, коли плавала Наоми, Еллен мала лем два рокы, и Наоми не любить пакостны порувнаня их двох. «Моя плавба была абсолутно иншака», — наголошуе она. «Еллен професионална шпортовкыня, а я была авантуристка».<ref name= "Redman"/> == Жерела и одказы == * {{Cite web |date= 8 June 1978 |title= 1978: Woman takes world sailing record |publisher= '''BBC on this day''' |url= http://news.bbc.co.uk/onthisday/hi/dates/stories/june/8/newsid_2500000/2500541.stm |accessdate= 2023-05-31}}{{ref-en}} * {{Cite web |title= James, Naomi (1949–) // Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages |publisher= '''Encyclopedia.com''' |date= 26 May. 2023 |url= https://www.encyclopedia.com/women/dictionaries-thesauruses-pictures-and-press-releases/james-naomi-1949 |accessdate= 2023-05-31}}{{ref-en}} * {{cite web |url= https://www.nytimes.com/1979/09/23/archives/unlikely-roundtheworld-sailor-learned-how-on-the-way.html |title= Unlikely Round-the-World Sailor Learned How on the Way |author= '''Michael deCourcy Hinds''' |publisher= The New York Times, page 60 |date= 23 September 1979 |accessdate= 2023-05-31}}{{ref-en}} * {{Cite web |author= '''Chris Redman''' |date= 12 February 2005 |publisher= The Independent |title= The forgotten Dame who sailed round the world |url= https://www.independent.co.uk/news/the-forgotten-dame-who-sailed-round-the-world-1530210.html |accessdate= 2023-06-01}}{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1949||Джеймс, Наоми}} [[Катеґорія:Вандровници]] poqmmtnync3bnedc7qu576je93fgjkc Адміністративноє діленя Украйины 0 21038 165430 164814 2026-05-19T14:47:01Z Flipdot 23893 165430 wikitext text/x-wiki [[Украйина]] є унітарна держава, котра ся адміністративно чинит 27&nbsp;реґіонами: сюды входят 24&nbsp;області, 1&nbsp;автономна республіка ([[Автономна републіка Крым|АР Крым]]) тай 2&nbsp;вароші из шпеціалным статусом: [[Кієв|Кийов]] тай [[Севастополь]]. == Структура == Подля статі №133 Конституції Украйины систему адміністративно-територіалного устроя Украйины чинят: [[Автономна републіка Крым|Автономна республіка Крым]], області, районы, [[Варош|вароші]], районы у варошах, селища тай [[Село|села]].<ref>{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page3 |title=Конституція України |accessdate=27 листопада 2021 |archive-date=2 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190402062117/https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page3 }}</ref> Сесі територіалні єдиниці ся класифікуют за трьома факторами:<ref>[http://apelyacia.org.ua/content/1-ponyattya-teritorialnogo-ustroyu-ukrayini-sistema-administrativno-teritorialnogo-ustroyu 1. Поняття територіального устрою України. Система адміністративно-територіального устрою України]{{Dead link|date=May 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> 1) ''ґеоґрафічно'' они ся ділят на реґіоны (АР Крым, області, районы, вароші-реґіоны [[Кієв|Кийов]] тай [[Севастополь]]) тай населені пункты (вароші, селища, села); 2) ''подля статуса''&nbsp;— на: адміністративно-територіалні єдиниці (області, районы), самоврядні територіалні єдиниці&nbsp;— територіалні громады (варошські, селищні, сілські). АР Крым має шпеціалный статус територіалної автономії, а районы у варошах ся характеризуют рисами як адміністративно-територіалных, так и самоврядных єдиниць; 3) ''подля міста у системі адміністративно-територіалного устроя Украйины''&nbsp;— на '''територіалні єдиниці первинного уровня''' (варошські, селищні тай сілські територіалні громады), '''середнього уровня''' (районы) тай '''выщого уровня''' (Автономна Республіка Крым, області, вароші [[Кієв|Кийов]] тай [[Севастополь]]). Де факто адміністративно-територіалныма єдиницями сут и території територіалных громад, хоть на леґіслативнум уровньови они раз такый статус не дустали. Подля платного ''Положеня за порядок рішеня вопросув адміністративно-територіального устроя Украйинської РСР'' (1981) (против Конституції) є такый тип населеного пункта ги „селище міського типу“ (смт). Населеня смт ся тримле варошськым. == Територіалні єдиниці выщого уровня == {| class="wikitable sortable" style="text-align:center;" " |- style="background-color:#bbbbbb;" ! Флаґ ! Герб ! № ! Реґіон ! Площа<br/>(км²) ! Населеня <sup>(01.01.2021)</sup> ! Густота населеня<br />(чоловік/км²) ! Адм. центер ! Районув ! Громад |- | [[Файл:Flag of Crimea.svg|50px|border]] | [[Файл:Emblem of Crimea.svg|50px|]] | 1 | [[Автономна републіка Крым|Автономна Республіка Крим]] | {{Formatnum:26081}} | {{Nts|1967259}}** | 75,43 | [[Сімферополь]] | 10 (14)* | — |- | [[Файл:Prapor Vinnytskoyi oblasti.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Vinnytsa Oblast.svg|50px]] | 2 | [[Вінницька область|Вінницька область]] | {{Formatnum:26513}} | {{Nts|1529123}} | 57,67 | [[Вінниця]] | 6 | 63 |- | [[Файл:Volyn flag.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Volyn Oblast.svg|50px]] | 3 | [[Волиньска область|Волинська область]] | {{Formatnum:20144}} | {{Nts|1027397}} | 51,0 | [[Луцьк]] | 4 | 54 |- | [[Файл:Flag of Dnipropetrovsk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Smaller Coat of arms of Dnipropetrovsk Oblast.svg|50px]] | 4 | [[Днїпропетровска область|Дніпропетровська область]] | {{Formatnum:31974}} | {{Nts|3142035}} | 98,27 | [[Днїпро (місто)|Дніпро]] | 7 | 86 |- | [[Файл:Flag of Donetsk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Donetsk Oblast 1999.svg|50px]] | 5 | [[Донецька область]] | {{Formatnum:26517}} | {{Nts|4100280}} | 154,63 | [[Донецьк]] | 8 | 66 |- | [[Файл:Flag of Zhytomyr Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Zhytomyr Oblast.svg|50px]] | 6 | [[Жытомирьска область|Житомирська область]] | {{Formatnum:29832}} | {{Nts|1195495}} | 40,07 | [[Житомир]] | 4 | 65 |- | [[Файл:Flag of Transcarpathian Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Karpatska Ukraina-2 COA.svg|50px]] | 7 | [[Закарпатська область]] | {{Formatnum:12777}} | {{Nts|1250129}} | 97,84 | [[Ужгород]] | 6 | 64 |- | [[Файл:Flag of Zaporizhia Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of arms of Zaporizhia Oblast.svg|50px]] | 8 | [[Запорізька область]] | {{Formatnum:27180}} | {{Nts|1666515}} | 61,31 | [[Запоріжжя]] | 5 | 67 |- | [[Файл:Flag of Ivano-Frankivsk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Ivano-Frankivsk Oblast.svg|50px]] | 9 | [[Івано-Франківська область]] | {{Formatnum:13928}} | {{Nts|1361109}} | 97,72 | [[Івано-Франківськ]] | 6 | 62 |- | [[Файл:Flag of Kiev Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Kyiv Oblast.svg|50px]] | 10 | [[Кієвска область|Київська область]] | {{Formatnum:28131}} | {{Nts|1788530}} | 63,58 | [[Київ]] | 7 | 69 |- | [[Файл:Flag of Kirovohrad Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Kirovohrad Oblast.svg|50px]] | 11 | [[Кіровоградьска область|Кіровоградська область]] | {{Formatnum:24588}} | {{Nts|920128}} | 37,42 | [[Кропивницькый|Кропивницький]] | 4 | 49 |- | [[Файл:Flag of Luhansk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms Luhansk Oblast.svg|50px]] | 12 | [[Луганьска область|Луганська область]] | {{Formatnum:26684}} | {{Nts|2121322}} | 79,5 | [[Луганьск|Луганськ]] | 8 | 37 |- | [[Файл:Flag of Lviv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Lviv Oblast SVG.svg|50px]] | 13 | [[Львівска область|Львівська область]] | {{Formatnum:21833}} | {{Nts|2497750}} | 114,4 | [[Львів]] | 7 | 73 |- | [[Файл:Flag of Mykolaiv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Mykolaiv Oblast.svg|50px]] | 14 | [[Миколаївска область|Миколаївська область]] | {{Formatnum:24598}} | {{Nts|1108394}} | 45,06 | [[Миколаїв]] | 4 | 52 |- | [[Файл:Flag of Odesa Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Odesa Oblast.svg|50px]] | 15 | [[Одеска область|Одеська область]] | {{Formatnum:33310}} | {{Nts|2368107}} | 71,09 | [[Одеса]] | 7 | 91 |- | [[Файл:Flag of Poltava Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Poltava Oblast.svg|50px]] | 16 | [[Полтавска область|Полтавська область]] | {{Formatnum:28748}} | {{Nts|1371529}} | 47,71 | [[Полтава]] | 4 | 61 |- | [[Файл:Flag of Rivne Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Rivne Oblast.svg|50px]] | 17 | [[Рівненьска область|Рівненська область]] | {{Formatnum:20047}} | {{Nts|1148456}} | 57,29 | [[Рівне]] | 4 | 64 |- | [[Файл:Flag of Sumy Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Sumy Oblast.svg|50px]] | 18 | [[Сумска область|Сумська область]] | {{Formatnum:23834}} | {{Nts|1053452}} | 44,2 | [[Сумы|Суми]] | 5 | 51 |- | [[Файл:Flag of Ternopil Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Ternopil Oblast.svg|50px]] | 19 | [[Тернопільска область|Тернопільська область]] | {{Formatnum:13823}} | {{Nts|1030562}} | 74,55 | [[Тернопіль]] | 3 | 55 |- | [[Файл:Flag of Kharkiv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Kharkiv Oblast.svg|50px]] | 20 | [[Харьковска область|Харківська область]] | {{Formatnum:31415}} | {{Nts|2633834}} | 83,84 | [[Харків]] | 7 | 56 |- | [[Файл:Flag of Kherson Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Kherson Oblast.svg|50px]] | 21 | [[Херсоньска область|Херсонська область]] | {{Formatnum:28461}} | {{Nts|1016707}} | 35,72 | [[Херсон]] | 5 | 49 |- | [[Файл:Flag of Khmelnytskyi Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Khmelnytskyi Oblast.svg|50px]] | 22 | [[Хмельницька область]] | {{Formatnum:20645}} | {{Nts|1243787}} | 60,25 | [[Хмельницький]] | 3 | 60 |- | [[Файл:Flag of Cherkasy Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Cherkasy Oblast.svg|50px]] | 23 | [[Черкаска область|Черкаська область]] | {{Formatnum:20900}} | {{Nts|1178266}} | 56,38 | [[Черкасы|Черкаси]] | 4 | 66 |- | [[Файл:Flag of Chernivtsi Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Chernivtsi Oblast.svg|50px]] | 24 | [[Чернівецька область]] | {{Formatnum:8097}} | {{Nts|896566}} | 110,73 | [[Чернівці]] | 3 | 52 |- | [[Файл:Flag of Chernihiv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Chernihiv Oblast.svg|50px]] | 25 | [[Чернїгівска область|Чернігівська область]] | {{Formatnum:31865}} | {{Nts|976701}} | 30,65 | [[Чернігів]] | 5 | 57 |- | [[Файл:Flag of Kyiv Kurovskyi.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Kyiv Kurovskyi.svg|50px]] | 26 | [[Київ]] | {{Formatnum:839}} | {{Nts|2962180}} | 3530,61 | [[Київ]] | 10 | — |- | [[Файл:Flag of Sevastopol.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Sevastopol.svg|50px]] | 27 | [[Севастополь]] | {{Formatnum:864}} | {{Nts|385870}}** | 446,61 | [[Севастополь]] | 4 | — |- style="background-color:#cccccc;" class="sortbottom" | [[Файл:Flag of Ukraine.svg|50px|border]] | [[Файл:Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg|50px]] | UA | [[Україна]] | {{Formatnum:603628}} | {{Nts|43941483}} | 72,8 | [[Київ]] | 136 (140)* | 1469 |} <sup>*Моментално в окуповануй АР Крым 14 районув, котрі бдут ліквідовані по деокупації, а вмісто них ся учинит 10 новых районув. Ворохом новых районув в Украйині 136, уєдно из неліквідованыма днешньыма районами АР Крым&nbsp;— 140.</sup> <sup><nowiki>**</nowiki>Населеня Севастополської варошської рады тай АР Крым подані на 1.</sup>&nbsp;<sup>януара 2014.</sup> == Деталный адміністративный устрій (на 01.01.2022) == {| class="wikitable" !Ворохом населеных пунктув |29711 !Представницькый орґан Автономної Республікы Крым — Верьховна Рада Автономної Республікы Крым | 1 |- !Варошськых поселень |1342 !Ворохом місных рад: |1902 |- !Сілськых поселень |28369 !у тум числі: обласных рад | 22 |- ! | !варошські варошув из шпеціалным статусом | 2 |} {| class="wikitable sortable mw-collapsible mw-collapsible mw-datatable" ! rowspan="4" |<small>№</small> <small>п.п.</small> ! rowspan="4" |<small>Автономна Республіка Крым,</small> <small>область,</small> <small>варош из</small> <small>шпеціалным статусом</small> ! rowspan="4" |<small>Районы</small> ! rowspan="4" |<small>Районы</small> <small>у варошах</small> ! rowspan="4" |<small>Тер.</small> <small>громады</small> ! colspan="8" |<small>Населені пункты</small> ! colspan="7" rowspan="2" |<small>Рады</small> |- ! rowspan="3" |<small>Ворохом</small> <small>нас.</small> <small>пунктув</small> ! colspan="4" |<small>Варошські населені пункты</small> ! colspan="3" |<small>Сілські населені пункты</small> |- ! rowspan="2" |<small>Ворохом</small> ! rowspan="2" |<small>вароші</small> ! rowspan="2" |<small>у т.ч. з</small> <small>рай.</small> <small>діленьом</small> ! rowspan="2" |<small>смт</small> ! rowspan="2" |<small>Ворохом</small> ! rowspan="2" |<small>с-ща</small> ! rowspan="2" |<small>села</small> ! rowspan="2" |<small>Ворохом</small> ! rowspan="2" |<small>Районні</small> ! rowspan="2" |<small>Районні</small> <small>у варошах</small> ! colspan="4" |<small>Територіалных громад</small> |- !<small>ворохом</small> !<small>варошські</small> !<small>селищні</small> !<small>сілські</small> |- |'''1''' |'''АР&nbsp;Крым *''' |10 |3 |— |1019 |72 |16 |1 |56 |947 |30 |917 |314 |10 |3 |297 |16 |38 |243 |- |'''2''' |'''Вінницька''' |6 | |63 |1503 |47 |18 | |29 |1456 |127 |1329 |69 |6 | |63 |18 |22 |23 |- |'''3''' |'''Волинська''' |4 | |54 |1087 |33 |11 | |22 |1054 | |1054 |58 |4 | |54 |11 |18 |25 |- |'''4''' |'''Дніпропетровська''' |7 |18 |86 |1500 |65 |20 |3 |45 |1435 |60 |1375 |100 |7 |7 |86 |20 |25 |41 |- |'''5''' |'''Донецька *''' |8 |21 |66 |1298 |183 |52 |4 |131 |1115 |196 |919 |41 |5 | |36 |19 |8 |9 |- |'''6''' |'''Житомирська''' |4 |2 |66 |1668 |55 |12 |1 |43 |1613 |20 |1593 |70 |4 | |66 |12 |22 |32 |- |'''7''' |'''Закарпатська''' |6 | |64 |608 |30 |11 | |19 |578 | |578 |70 |6 | |64 |11 |18 |35 |- |'''8''' |'''Запорізька''' |5 |7 |67 |950 |36 |14 |1 |22 |914 |44 |870 |72 |5 | |67 |14 |17 |36 |- |'''9''' |'''Івано-Франківська''' |6 | |62 |805 |39 |15 | |24 |766 |20 |746 |68 |6 | |62 |15 |23 |24 |- |'''10''' |'''Київська''' |7 | |69 |1182 |56 |26 | |30 |1126 |5 |1121 |76 |7 | |69 |24 |23 |22 |- |'''11''' |'''Кіровоградська''' |4 |2 |49 |1029 |39 |12 |1 |27 |990 |16 |974 |55 |4 |2 |49 |12 |16 |21 |- |'''12''' |'''Луганська *''' |8 |4 |37 |926 |146 |37 |1 |109 |780 |102 |678 |22 |4 | |18 |4 |11 |3 |- |'''13''' |'''Львівська''' |7 |6 |73 |1928 |78 |44 |1 |34 |1850 |1 |1849 |80 |7 | |73 |39 |16 |18 |- |'''14''' |'''Миколаївська''' |4 |4 |52 |911 |26 |9 |1 |17 |885 |71 |814 |56 |4 | |52 |9 |14 |29 |- |'''15''' |'''Одеська''' |7 |4 |91 |1174 |52 |19 |1 |33 |1122 |22 |1100 |98 |7 | |91 |19 |25 |47 |- |'''16''' |'''Полтавська''' |4 |5 |60 |1839 |36 |16 |2 |20 |1803 |15 |1788 |67 |4 |3 |60 |16 |20 |24 |- |'''17''' |'''Рівненська''' |4 | |64 |1026 |27 |11 | |16 |999 |3 |996 |68 |4 | |64 |11 |13 |40 |- |'''18''' |'''Сумська''' |5 |2 |51 |1489 |35 |15 |1 |20 |1454 |52 |1402 |56 |5 | |51 |15 |15 |21 |- |'''19''' |'''Тернопільська''' |3 | |55 |1058 |35 |18 | |17 |1023 |1 |1022 |58 |3 | |55 |18 |16 |21 |- |'''20''' |'''Харківська''' |7 |9 |56 |1751 |77 |17 |1 |60 |1674 |138 |1536 |63 |7 | |56 |17 |26 |13 |- |'''21''' |'''Херсонська''' |5 |3 |49 |696 |40 |9 |1 |31 |656 |79 |577 |57 |5 |3 |49 |9 |17 |23 |- |'''22''' |'''Хмельницька''' |3 | |60 |1451 |37 |13 | |24 |1414 |5 |1409 |63 |3 | |60 |13 |22 |25 |- |'''23''' |'''Черкаська''' |4 |2 |66 |854 |30 |16 |1 |14 |824 |101 |723 |70 |4 | |66 |16 |10 |40 |- |'''24''' |'''Чернівецька''' |3 | |52 |417 |19 |11 | |8 |398 | |398 |55 |3 | |52 |11 |7 |34 |- |'''25''' |'''Чернігівська''' |5 |2 |57 |1509 |45 |16 |1 |29 |1464 |57 |1407 |62 |5 | |57 |16 |24 |17 |- |'''26''' |'''м.&nbsp;Київ''' | |10 | |1 |1 | |1 | | | | |1 | | |1 | | | |- |'''27''' |'''м.&nbsp;Севастополь*''' | |4 | |32 |3 |2 |1 |1 |29 |1 |28 |11 | |4 |2 |1 |1 |4 |- class="sortbottom" ! colspan="2" |Всього !140 !108 !1469 !29711 !1342 !''460'' !24 !881 !28369 !1166 !27203 !1880 !133 !22 !1720 !386 !467 !870 |} ''<sup>Подля податкув офіціалного портала Верьховної Рады Украйины.</sup>''<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmist.html Адміністративно-територіальний устрій України (електронний довідник)]. [https://web.archive.org/web/20210605084454/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmist.html 5.&nbsp;юнія 2021] на сайті Верьховної Рады Украины</ref> Вароші, не пораховані у таблиці у ґрафі „вароші“, бо у них варошські рады не вчинені тай они не сут у територіалных громадах: [[Припять (мѣсто)|Припять]] та [[Чорнобыль]]. Ворохом варошув в Украйині є 461. {| class="wikitable sortable mw-collapsible" |+Вароші из районным діленьом, у котрых районні рады у вароши не сут учинені !Назывка области !Назывка вароша !Районув у вароши !Районных рад у вароши |- |Дніпропетровська |Дніпро |8 |0 |- |Дніпропетровська |Кам'янське |3 |0 |- |Донецька |Горлівка |3 |0 |- |Донецька |Донецьк |9 |0 |- |Донецька |Макіївка |5 |0 |- |Донецька |Маріуполь |4 |0 |- |Житомирська |Житомир |2 |0 |- |Запорізька |Запоріжжя |7 |0 |- |Луганська |Луганськ |4 |0 |- |Львівська |Львів |6 |0 |- |Миколаївська |Миколаїв |4 |0 |- |— |Київ |10 |0 |- |Одеська |Одеса |4 |0 |- |Полтавська |Кременчук |2 |0 |- |Сумська |Суми |2 |0 |- |Харківська |Харків |9 |0 |- |Черкаська |Черкаси |2 |0 |- |Чернігівська |Чернігів |2 |0 |} == Зміны за 1991–2020. рокы == {| class="wikitable sortable mw-collapsible" |+Число адміністративно-територіалных єдиниць у 1924–2020. роках<ref>{{Cite web |title=Кількість адміністративно-територіальних одиниць |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/view.asp?ma=000_0101&ti=%25CA%25B3%25EB%25FC%25EA%25B3%25F1%25F2%25FC+%25E0%25E4%25EC%25B3%25ED%25B3%25F1%25F2%25F0%25E0%25F2%25E8%25E2%25ED%25EE%252D%25F2%25E5%25F0%25E8%25F2%25EE%25F0%25B3%25E0%25EB%25FC%25ED%25E8%25F5+%25EE%25E4%25E8%25ED%25E8%25F6%25FC&path=../Quicktables/POPULATION/01/&lang=1&multilang=uk |website=database.ukrcensus.gov.ua |accessdate=2020-08-03 |last= |first= |date= |publisher= |language= |archive-date=2020-07-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200722060304/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/view.asp?ma=000_0101&ti=%CA%B3%EB%FC%EA%B3%F1%F2%FC+%E0%E4%EC%B3%ED%B3%F1%F2%F0%E0%F2%E8%E2%ED%EE-%F2%E5%F0%E8%F2%EE%F0%B3%E0%EB%FC%ED%E8%F5+%EE%E4%E8%ED%E8%F6%FC&path=..%2FQuicktables%2FPOPULATION%2F01%2F&lang=1&multilang=uk }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2018/zb_dy_2017.pdf |title=Кількість адміністративно-територіальних одиниць у 1992–2018 роках |last= |first= |date= |website= |publisher=Демографічний щорічник "Населення України за 2017 рік" Державна служба статистики України |language= |accessdate= |archive-date=13 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201213191722/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2018/zb_dy_2017.pdf }}</ref> <sup>(на 1.</sup>&nbsp;<sup>януара)</sup> ! rowspan="2" |Рокы ! rowspan="2" |Районы ! rowspan="2" |Території тер. громад<!-- https://decentralization.gov.ua/gromada --> ! colspan="2" |Вароші ! rowspan="2" |Районы у варошах ! rowspan="2" |Селища варошського типа ! rowspan="2" |Сілські населені пункты |- !ворохом !у тум числі шпец. статуса, республ. тай областного значіня |- |1924<ref>{{АТД СССР-1924}}</ref> |706 | | | | | | |- |1926<ref>{{АТД СССР-1926}}</ref> |636 | |78 |— |— |— |9307* |- |1931<ref>{{АТД СССР-1931}}</ref> |374 | |81 |21 |— |94 |54999 |- |1932<ref>{{АТД СССР-1932}}</ref> |358 | |88 |29 |— |94 |54999 |- |1934<ref>{{АТД СССР-1934}}</ref> |362 | |89 |31 |— |93 |11028* |- |1938<ref>{{АТД СССР-1938}}</ref> |502 | |95 |39 |14 |87 |11050* |- |1941<ref>{{АТД СССР-1941}}</ref> |746 | |255 |79 |69 |459 |16289* |- |1965<ref>{{АТД СССР-1965|8}}</ref> |394 | |365 |113 |83 |846 |8539* |- |1980<ref>{{АТД СССР-1980|701}}</ref> |479 | |412 |138 |120 |899 |8522* |- |1987<ref>{{АТД СССР-1987|14}}</ref> |480 | |429 |141 |121 |916 |8675* |- |1989 |479 | |434 |144 |120 |927 |28 768 |- |1990 |479 | |436 |145 |120 |927 |28 804 |- |1991 |481 | |436 |149 |120 |925 |28 845 |- |1992 |485 | |437 |153 |120 |923 |28 828 |- |1993 |486 | |441 |158 |120 |915 |28 858 |- |1994 |489 | |445 |164 |120 |911 |28 863 |- |1995 |489 | |445 |165 |120 |909 |28 864 |- |1996 |490 | |446 |167 |121 |907 |28 838 |- |1997 |490 | |447 |167 |121 |904 |28 834 |- |1998 |490 | |448 |168 |121 |896 |28 794 |- |1999 |490 | |448 |169 |121 |897 |28 775 |- |2000 |490 | |448 |170 |121 |894 |28 739 |- |2001 |490 | |451 |173 |122 |893 |28 651 |- |2002 |490 | |454 |174 |118 |889 |28 619 |- |2003 |490 | |453 |176 |118 |887 |28 612 |- |2004 |490 | |455 |178 |118 |886 |28 597 |- |2005 |490 | |456 |178 |118 |886 |28 585 |- |2006 |490 | |457 |178 |118 |885 |28 562 |- |2007 |490 | |458 |179 |118 |886 |28 540 |- |2008 |490 | |458 |179 |118 |886 |28 504 |- |2009 |490 | |459 |179 |118 |886 |28 490 |- |2010 |490 | |459 |179 |118 |885 |28 471 |- |2011 |490 | |459 |180 |118 |885 |28 457 |- |2012 |490 | |459 |180 |114 |885 |28 450 |- |2013 |490 | |460 |180 |111 |885 |28 441 |- |2014 |490 | |460 |182 |111 |885 |28 397 |- |2015 |490 | |460 |184 |111 |885 |28 388 |- |2016 |490 |93 |460 |187 |111 |885 |28 385 |- |2017 |490 |216 |460 |189 |111 |885 |28 377 |- |2018 |490 |458 |461 |189 |108 |883 |28 378 |- |2019 |490 |686 |461 |189 |108 |883 |28 376 |- |2020 |490 |841 |461 |189 |108 |882 |28 376 |- |2021 |136 (140) |1469 |461 |189 |108 |882 |28 372 |} <nowiki>*</nowiki>звіздочков указаноє число сілськых рад. == Удкликаня == [[Катеґорія:Адміністратівне дїлїня Україны| ]] flq1tkz90xr7pngtue53dm6md6mezqf 165431 165430 2026-05-19T14:47:33Z Flipdot 23893 165431 wikitext text/x-wiki [[Украйина]] є унітарна держава, котра ся адміністративно чинит 27&nbsp;реґіонами: сюды входят 24&nbsp;області, 1&nbsp;автономна республіка ([[Автономна републіка Крым|АР Крым]]) тай 2&nbsp;вароші из шпеціалным статусом: [[Кієв|Кийов]] тай [[Севастополь]]. == Структура == Подля статі №133 Конституції Украйины систему адміністративно-територіалного устроя Украйины чинят: [[Автономна републіка Крым|Автономна республіка Крым]], області, районы, [[Варош|вароші]], районы у варошах, селища тай [[Село|села]].<ref>{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page3 |title=Конституція України |accessdate=27 листопада 2021 |archive-date=2 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190402062117/https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page3 }}</ref> Сесі територіалні єдиниці ся класифікуют за трьома факторами:<ref>[http://apelyacia.org.ua/content/1-ponyattya-teritorialnogo-ustroyu-ukrayini-sistema-administrativno-teritorialnogo-ustroyu 1. Поняття територіального устрою України. Система адміністративно-територіального устрою України]{{Dead link|date=May 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> 1) ''ґеоґрафічно'' они ся ділят на реґіоны (АР Крым, області, районы, вароші-реґіоны [[Кієв|Кийов]] тай [[Севастополь]]) тай населені пункты (вароші, селища, села); 2) ''подля статуса''&nbsp;— на: адміністративно-територіалні єдиниці (області, районы), самоврядні територіалні єдиниці&nbsp;— територіалні громады (варошські, селищні, сілські). АР Крым має шпеціалный статус територіалної автономії, а районы у варошах ся характеризуют рисами як адміністративно-територіалных, так и самоврядных єдиниць; 3) ''подля міста у системі адміністративно-територіалного устроя Украйины''&nbsp;— на ''територіалні єдиниці первинного уровня'' (варошські, селищні тай сілські територіалні громады), ''середнього уровня'' (районы) тай ''выщого уровня'' (Автономна Республіка Крым, області, вароші [[Кієв|Кийов]] тай [[Севастополь]]). Де факто адміністративно-територіалныма єдиницями сут и території територіалных громад, хоть на леґіслативнум уровньови они раз такый статус не дустали. Подля платного ''Положеня за порядок рішеня вопросув адміністративно-територіального устроя Украйинської РСР'' (1981) (против Конституції) є такый тип населеного пункта ги „селище міського типу“ (смт). Населеня смт ся тримле варошськым. == Територіалні єдиниці выщого уровня == {| class="wikitable sortable" style="text-align:center;" " |- style="background-color:#bbbbbb;" ! Флаґ ! Герб ! № ! Реґіон ! Площа<br/>(км²) ! Населеня <sup>(01.01.2021)</sup> ! Густота населеня<br />(чоловік/км²) ! Адм. центер ! Районув ! Громад |- | [[Файл:Flag of Crimea.svg|50px|border]] | [[Файл:Emblem of Crimea.svg|50px|]] | 1 | [[Автономна републіка Крым|Автономна Республіка Крим]] | {{Formatnum:26081}} | {{Nts|1967259}}** | 75,43 | [[Сімферополь]] | 10 (14)* | — |- | [[Файл:Prapor Vinnytskoyi oblasti.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Vinnytsa Oblast.svg|50px]] | 2 | [[Вінницька область|Вінницька область]] | {{Formatnum:26513}} | {{Nts|1529123}} | 57,67 | [[Вінниця]] | 6 | 63 |- | [[Файл:Volyn flag.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Volyn Oblast.svg|50px]] | 3 | [[Волиньска область|Волинська область]] | {{Formatnum:20144}} | {{Nts|1027397}} | 51,0 | [[Луцьк]] | 4 | 54 |- | [[Файл:Flag of Dnipropetrovsk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Smaller Coat of arms of Dnipropetrovsk Oblast.svg|50px]] | 4 | [[Днїпропетровска область|Дніпропетровська область]] | {{Formatnum:31974}} | {{Nts|3142035}} | 98,27 | [[Днїпро (місто)|Дніпро]] | 7 | 86 |- | [[Файл:Flag of Donetsk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Donetsk Oblast 1999.svg|50px]] | 5 | [[Донецька область]] | {{Formatnum:26517}} | {{Nts|4100280}} | 154,63 | [[Донецьк]] | 8 | 66 |- | [[Файл:Flag of Zhytomyr Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Zhytomyr Oblast.svg|50px]] | 6 | [[Жытомирьска область|Житомирська область]] | {{Formatnum:29832}} | {{Nts|1195495}} | 40,07 | [[Житомир]] | 4 | 65 |- | [[Файл:Flag of Transcarpathian Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Karpatska Ukraina-2 COA.svg|50px]] | 7 | [[Закарпатська область]] | {{Formatnum:12777}} | {{Nts|1250129}} | 97,84 | [[Ужгород]] | 6 | 64 |- | [[Файл:Flag of Zaporizhia Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of arms of Zaporizhia Oblast.svg|50px]] | 8 | [[Запорізька область]] | {{Formatnum:27180}} | {{Nts|1666515}} | 61,31 | [[Запоріжжя]] | 5 | 67 |- | [[Файл:Flag of Ivano-Frankivsk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Ivano-Frankivsk Oblast.svg|50px]] | 9 | [[Івано-Франківська область]] | {{Formatnum:13928}} | {{Nts|1361109}} | 97,72 | [[Івано-Франківськ]] | 6 | 62 |- | [[Файл:Flag of Kiev Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Kyiv Oblast.svg|50px]] | 10 | [[Кієвска область|Київська область]] | {{Formatnum:28131}} | {{Nts|1788530}} | 63,58 | [[Київ]] | 7 | 69 |- | [[Файл:Flag of Kirovohrad Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Kirovohrad Oblast.svg|50px]] | 11 | [[Кіровоградьска область|Кіровоградська область]] | {{Formatnum:24588}} | {{Nts|920128}} | 37,42 | [[Кропивницькый|Кропивницький]] | 4 | 49 |- | [[Файл:Flag of Luhansk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms Luhansk Oblast.svg|50px]] | 12 | [[Луганьска область|Луганська область]] | {{Formatnum:26684}} | {{Nts|2121322}} | 79,5 | [[Луганьск|Луганськ]] | 8 | 37 |- | [[Файл:Flag of Lviv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Lviv Oblast SVG.svg|50px]] | 13 | [[Львівска область|Львівська область]] | {{Formatnum:21833}} | {{Nts|2497750}} | 114,4 | [[Львів]] | 7 | 73 |- | [[Файл:Flag of Mykolaiv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Mykolaiv Oblast.svg|50px]] | 14 | [[Миколаївска область|Миколаївська область]] | {{Formatnum:24598}} | {{Nts|1108394}} | 45,06 | [[Миколаїв]] | 4 | 52 |- | [[Файл:Flag of Odesa Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Odesa Oblast.svg|50px]] | 15 | [[Одеска область|Одеська область]] | {{Formatnum:33310}} | {{Nts|2368107}} | 71,09 | [[Одеса]] | 7 | 91 |- | [[Файл:Flag of Poltava Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Poltava Oblast.svg|50px]] | 16 | [[Полтавска область|Полтавська область]] | {{Formatnum:28748}} | {{Nts|1371529}} | 47,71 | [[Полтава]] | 4 | 61 |- | [[Файл:Flag of Rivne Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Rivne Oblast.svg|50px]] | 17 | [[Рівненьска область|Рівненська область]] | {{Formatnum:20047}} | {{Nts|1148456}} | 57,29 | [[Рівне]] | 4 | 64 |- | [[Файл:Flag of Sumy Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Sumy Oblast.svg|50px]] | 18 | [[Сумска область|Сумська область]] | {{Formatnum:23834}} | {{Nts|1053452}} | 44,2 | [[Сумы|Суми]] | 5 | 51 |- | [[Файл:Flag of Ternopil Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Ternopil Oblast.svg|50px]] | 19 | [[Тернопільска область|Тернопільська область]] | {{Formatnum:13823}} | {{Nts|1030562}} | 74,55 | [[Тернопіль]] | 3 | 55 |- | [[Файл:Flag of Kharkiv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Kharkiv Oblast.svg|50px]] | 20 | [[Харьковска область|Харківська область]] | {{Formatnum:31415}} | {{Nts|2633834}} | 83,84 | [[Харків]] | 7 | 56 |- | [[Файл:Flag of Kherson Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Kherson Oblast.svg|50px]] | 21 | [[Херсоньска область|Херсонська область]] | {{Formatnum:28461}} | {{Nts|1016707}} | 35,72 | [[Херсон]] | 5 | 49 |- | [[Файл:Flag of Khmelnytskyi Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Khmelnytskyi Oblast.svg|50px]] | 22 | [[Хмельницька область]] | {{Formatnum:20645}} | {{Nts|1243787}} | 60,25 | [[Хмельницький]] | 3 | 60 |- | [[Файл:Flag of Cherkasy Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Cherkasy Oblast.svg|50px]] | 23 | [[Черкаска область|Черкаська область]] | {{Formatnum:20900}} | {{Nts|1178266}} | 56,38 | [[Черкасы|Черкаси]] | 4 | 66 |- | [[Файл:Flag of Chernivtsi Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Chernivtsi Oblast.svg|50px]] | 24 | [[Чернівецька область]] | {{Formatnum:8097}} | {{Nts|896566}} | 110,73 | [[Чернівці]] | 3 | 52 |- | [[Файл:Flag of Chernihiv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Chernihiv Oblast.svg|50px]] | 25 | [[Чернїгівска область|Чернігівська область]] | {{Formatnum:31865}} | {{Nts|976701}} | 30,65 | [[Чернігів]] | 5 | 57 |- | [[Файл:Flag of Kyiv Kurovskyi.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Kyiv Kurovskyi.svg|50px]] | 26 | [[Київ]] | {{Formatnum:839}} | {{Nts|2962180}} | 3530,61 | [[Київ]] | 10 | — |- | [[Файл:Flag of Sevastopol.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Sevastopol.svg|50px]] | 27 | [[Севастополь]] | {{Formatnum:864}} | {{Nts|385870}}** | 446,61 | [[Севастополь]] | 4 | — |- style="background-color:#cccccc;" class="sortbottom" | [[Файл:Flag of Ukraine.svg|50px|border]] | [[Файл:Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg|50px]] | UA | [[Україна]] | {{Formatnum:603628}} | {{Nts|43941483}} | 72,8 | [[Київ]] | 136 (140)* | 1469 |} <sup>*Моментално в окуповануй АР Крым 14 районув, котрі бдут ліквідовані по деокупації, а вмісто них ся учинит 10 новых районув. Ворохом новых районув в Украйині 136, уєдно из неліквідованыма днешньыма районами АР Крым&nbsp;— 140.</sup> <sup><nowiki>**</nowiki>Населеня Севастополської варошської рады тай АР Крым подані на 1.</sup>&nbsp;<sup>януара 2014.</sup> == Деталный адміністративный устрій (на 01.01.2022) == {| class="wikitable" !Ворохом населеных пунктув |29711 !Представницькый орґан Автономної Республікы Крым — Верьховна Рада Автономної Республікы Крым | 1 |- !Варошськых поселень |1342 !Ворохом місных рад: |1902 |- !Сілськых поселень |28369 !у тум числі: обласных рад | 22 |- ! | !варошські варошув из шпеціалным статусом | 2 |} {| class="wikitable sortable mw-collapsible mw-collapsible mw-datatable" ! rowspan="4" |<small>№</small> <small>п.п.</small> ! rowspan="4" |<small>Автономна Республіка Крым,</small> <small>область,</small> <small>варош из</small> <small>шпеціалным статусом</small> ! rowspan="4" |<small>Районы</small> ! rowspan="4" |<small>Районы</small> <small>у варошах</small> ! rowspan="4" |<small>Тер.</small> <small>громады</small> ! colspan="8" |<small>Населені пункты</small> ! colspan="7" rowspan="2" |<small>Рады</small> |- ! rowspan="3" |<small>Ворохом</small> <small>нас.</small> <small>пунктув</small> ! colspan="4" |<small>Варошські населені пункты</small> ! colspan="3" |<small>Сілські населені пункты</small> |- ! rowspan="2" |<small>Ворохом</small> ! rowspan="2" |<small>вароші</small> ! rowspan="2" |<small>у т.ч. з</small> <small>рай.</small> <small>діленьом</small> ! rowspan="2" |<small>смт</small> ! rowspan="2" |<small>Ворохом</small> ! rowspan="2" |<small>с-ща</small> ! rowspan="2" |<small>села</small> ! rowspan="2" |<small>Ворохом</small> ! rowspan="2" |<small>Районні</small> ! rowspan="2" |<small>Районні</small> <small>у варошах</small> ! colspan="4" |<small>Територіалных громад</small> |- !<small>ворохом</small> !<small>варошські</small> !<small>селищні</small> !<small>сілські</small> |- |'''1''' |'''АР&nbsp;Крым *''' |10 |3 |— |1019 |72 |16 |1 |56 |947 |30 |917 |314 |10 |3 |297 |16 |38 |243 |- |'''2''' |'''Вінницька''' |6 | |63 |1503 |47 |18 | |29 |1456 |127 |1329 |69 |6 | |63 |18 |22 |23 |- |'''3''' |'''Волинська''' |4 | |54 |1087 |33 |11 | |22 |1054 | |1054 |58 |4 | |54 |11 |18 |25 |- |'''4''' |'''Дніпропетровська''' |7 |18 |86 |1500 |65 |20 |3 |45 |1435 |60 |1375 |100 |7 |7 |86 |20 |25 |41 |- |'''5''' |'''Донецька *''' |8 |21 |66 |1298 |183 |52 |4 |131 |1115 |196 |919 |41 |5 | |36 |19 |8 |9 |- |'''6''' |'''Житомирська''' |4 |2 |66 |1668 |55 |12 |1 |43 |1613 |20 |1593 |70 |4 | |66 |12 |22 |32 |- |'''7''' |'''Закарпатська''' |6 | |64 |608 |30 |11 | |19 |578 | |578 |70 |6 | |64 |11 |18 |35 |- |'''8''' |'''Запорізька''' |5 |7 |67 |950 |36 |14 |1 |22 |914 |44 |870 |72 |5 | |67 |14 |17 |36 |- |'''9''' |'''Івано-Франківська''' |6 | |62 |805 |39 |15 | |24 |766 |20 |746 |68 |6 | |62 |15 |23 |24 |- |'''10''' |'''Київська''' |7 | |69 |1182 |56 |26 | |30 |1126 |5 |1121 |76 |7 | |69 |24 |23 |22 |- |'''11''' |'''Кіровоградська''' |4 |2 |49 |1029 |39 |12 |1 |27 |990 |16 |974 |55 |4 |2 |49 |12 |16 |21 |- |'''12''' |'''Луганська *''' |8 |4 |37 |926 |146 |37 |1 |109 |780 |102 |678 |22 |4 | |18 |4 |11 |3 |- |'''13''' |'''Львівська''' |7 |6 |73 |1928 |78 |44 |1 |34 |1850 |1 |1849 |80 |7 | |73 |39 |16 |18 |- |'''14''' |'''Миколаївська''' |4 |4 |52 |911 |26 |9 |1 |17 |885 |71 |814 |56 |4 | |52 |9 |14 |29 |- |'''15''' |'''Одеська''' |7 |4 |91 |1174 |52 |19 |1 |33 |1122 |22 |1100 |98 |7 | |91 |19 |25 |47 |- |'''16''' |'''Полтавська''' |4 |5 |60 |1839 |36 |16 |2 |20 |1803 |15 |1788 |67 |4 |3 |60 |16 |20 |24 |- |'''17''' |'''Рівненська''' |4 | |64 |1026 |27 |11 | |16 |999 |3 |996 |68 |4 | |64 |11 |13 |40 |- |'''18''' |'''Сумська''' |5 |2 |51 |1489 |35 |15 |1 |20 |1454 |52 |1402 |56 |5 | |51 |15 |15 |21 |- |'''19''' |'''Тернопільська''' |3 | |55 |1058 |35 |18 | |17 |1023 |1 |1022 |58 |3 | |55 |18 |16 |21 |- |'''20''' |'''Харківська''' |7 |9 |56 |1751 |77 |17 |1 |60 |1674 |138 |1536 |63 |7 | |56 |17 |26 |13 |- |'''21''' |'''Херсонська''' |5 |3 |49 |696 |40 |9 |1 |31 |656 |79 |577 |57 |5 |3 |49 |9 |17 |23 |- |'''22''' |'''Хмельницька''' |3 | |60 |1451 |37 |13 | |24 |1414 |5 |1409 |63 |3 | |60 |13 |22 |25 |- |'''23''' |'''Черкаська''' |4 |2 |66 |854 |30 |16 |1 |14 |824 |101 |723 |70 |4 | |66 |16 |10 |40 |- |'''24''' |'''Чернівецька''' |3 | |52 |417 |19 |11 | |8 |398 | |398 |55 |3 | |52 |11 |7 |34 |- |'''25''' |'''Чернігівська''' |5 |2 |57 |1509 |45 |16 |1 |29 |1464 |57 |1407 |62 |5 | |57 |16 |24 |17 |- |'''26''' |'''м.&nbsp;Київ''' | |10 | |1 |1 | |1 | | | | |1 | | |1 | | | |- |'''27''' |'''м.&nbsp;Севастополь*''' | |4 | |32 |3 |2 |1 |1 |29 |1 |28 |11 | |4 |2 |1 |1 |4 |- class="sortbottom" ! colspan="2" |Всього !140 !108 !1469 !29711 !1342 !''460'' !24 !881 !28369 !1166 !27203 !1880 !133 !22 !1720 !386 !467 !870 |} ''<sup>Подля податкув офіціалного портала Верьховної Рады Украйины.</sup>''<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmist.html Адміністративно-територіальний устрій України (електронний довідник)]. [https://web.archive.org/web/20210605084454/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmist.html 5.&nbsp;юнія 2021] на сайті Верьховної Рады Украины</ref> Вароші, не пораховані у таблиці у ґрафі „вароші“, бо у них варошські рады не вчинені тай они не сут у територіалных громадах: [[Припять (мѣсто)|Припять]] та [[Чорнобыль]]. Ворохом варошув в Украйині є 461. {| class="wikitable sortable mw-collapsible" |+Вароші из районным діленьом, у котрых районні рады у вароши не сут учинені !Назывка области !Назывка вароша !Районув у вароши !Районных рад у вароши |- |Дніпропетровська |Дніпро |8 |0 |- |Дніпропетровська |Кам'янське |3 |0 |- |Донецька |Горлівка |3 |0 |- |Донецька |Донецьк |9 |0 |- |Донецька |Макіївка |5 |0 |- |Донецька |Маріуполь |4 |0 |- |Житомирська |Житомир |2 |0 |- |Запорізька |Запоріжжя |7 |0 |- |Луганська |Луганськ |4 |0 |- |Львівська |Львів |6 |0 |- |Миколаївська |Миколаїв |4 |0 |- |— |Київ |10 |0 |- |Одеська |Одеса |4 |0 |- |Полтавська |Кременчук |2 |0 |- |Сумська |Суми |2 |0 |- |Харківська |Харків |9 |0 |- |Черкаська |Черкаси |2 |0 |- |Чернігівська |Чернігів |2 |0 |} == Зміны за 1991–2020. рокы == {| class="wikitable sortable mw-collapsible" |+Число адміністративно-територіалных єдиниць у 1924–2020. роках<ref>{{Cite web |title=Кількість адміністративно-територіальних одиниць |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/view.asp?ma=000_0101&ti=%25CA%25B3%25EB%25FC%25EA%25B3%25F1%25F2%25FC+%25E0%25E4%25EC%25B3%25ED%25B3%25F1%25F2%25F0%25E0%25F2%25E8%25E2%25ED%25EE%252D%25F2%25E5%25F0%25E8%25F2%25EE%25F0%25B3%25E0%25EB%25FC%25ED%25E8%25F5+%25EE%25E4%25E8%25ED%25E8%25F6%25FC&path=../Quicktables/POPULATION/01/&lang=1&multilang=uk |website=database.ukrcensus.gov.ua |accessdate=2020-08-03 |last= |first= |date= |publisher= |language= |archive-date=2020-07-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200722060304/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/view.asp?ma=000_0101&ti=%CA%B3%EB%FC%EA%B3%F1%F2%FC+%E0%E4%EC%B3%ED%B3%F1%F2%F0%E0%F2%E8%E2%ED%EE-%F2%E5%F0%E8%F2%EE%F0%B3%E0%EB%FC%ED%E8%F5+%EE%E4%E8%ED%E8%F6%FC&path=..%2FQuicktables%2FPOPULATION%2F01%2F&lang=1&multilang=uk }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2018/zb_dy_2017.pdf |title=Кількість адміністративно-територіальних одиниць у 1992–2018 роках |last= |first= |date= |website= |publisher=Демографічний щорічник "Населення України за 2017 рік" Державна служба статистики України |language= |accessdate= |archive-date=13 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201213191722/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2018/zb_dy_2017.pdf }}</ref> <sup>(на 1.</sup>&nbsp;<sup>януара)</sup> ! rowspan="2" |Рокы ! rowspan="2" |Районы ! rowspan="2" |Території тер. громад<!-- https://decentralization.gov.ua/gromada --> ! colspan="2" |Вароші ! rowspan="2" |Районы у варошах ! rowspan="2" |Селища варошського типа ! rowspan="2" |Сілські населені пункты |- !ворохом !у тум числі шпец. статуса, республ. тай областного значіня |- |1924<ref>{{АТД СССР-1924}}</ref> |706 | | | | | | |- |1926<ref>{{АТД СССР-1926}}</ref> |636 | |78 |— |— |— |9307* |- |1931<ref>{{АТД СССР-1931}}</ref> |374 | |81 |21 |— |94 |54999 |- |1932<ref>{{АТД СССР-1932}}</ref> |358 | |88 |29 |— |94 |54999 |- |1934<ref>{{АТД СССР-1934}}</ref> |362 | |89 |31 |— |93 |11028* |- |1938<ref>{{АТД СССР-1938}}</ref> |502 | |95 |39 |14 |87 |11050* |- |1941<ref>{{АТД СССР-1941}}</ref> |746 | |255 |79 |69 |459 |16289* |- |1965<ref>{{АТД СССР-1965|8}}</ref> |394 | |365 |113 |83 |846 |8539* |- |1980<ref>{{АТД СССР-1980|701}}</ref> |479 | |412 |138 |120 |899 |8522* |- |1987<ref>{{АТД СССР-1987|14}}</ref> |480 | |429 |141 |121 |916 |8675* |- |1989 |479 | |434 |144 |120 |927 |28 768 |- |1990 |479 | |436 |145 |120 |927 |28 804 |- |1991 |481 | |436 |149 |120 |925 |28 845 |- |1992 |485 | |437 |153 |120 |923 |28 828 |- |1993 |486 | |441 |158 |120 |915 |28 858 |- |1994 |489 | |445 |164 |120 |911 |28 863 |- |1995 |489 | |445 |165 |120 |909 |28 864 |- |1996 |490 | |446 |167 |121 |907 |28 838 |- |1997 |490 | |447 |167 |121 |904 |28 834 |- |1998 |490 | |448 |168 |121 |896 |28 794 |- |1999 |490 | |448 |169 |121 |897 |28 775 |- |2000 |490 | |448 |170 |121 |894 |28 739 |- |2001 |490 | |451 |173 |122 |893 |28 651 |- |2002 |490 | |454 |174 |118 |889 |28 619 |- |2003 |490 | |453 |176 |118 |887 |28 612 |- |2004 |490 | |455 |178 |118 |886 |28 597 |- |2005 |490 | |456 |178 |118 |886 |28 585 |- |2006 |490 | |457 |178 |118 |885 |28 562 |- |2007 |490 | |458 |179 |118 |886 |28 540 |- |2008 |490 | |458 |179 |118 |886 |28 504 |- |2009 |490 | |459 |179 |118 |886 |28 490 |- |2010 |490 | |459 |179 |118 |885 |28 471 |- |2011 |490 | |459 |180 |118 |885 |28 457 |- |2012 |490 | |459 |180 |114 |885 |28 450 |- |2013 |490 | |460 |180 |111 |885 |28 441 |- |2014 |490 | |460 |182 |111 |885 |28 397 |- |2015 |490 | |460 |184 |111 |885 |28 388 |- |2016 |490 |93 |460 |187 |111 |885 |28 385 |- |2017 |490 |216 |460 |189 |111 |885 |28 377 |- |2018 |490 |458 |461 |189 |108 |883 |28 378 |- |2019 |490 |686 |461 |189 |108 |883 |28 376 |- |2020 |490 |841 |461 |189 |108 |882 |28 376 |- |2021 |136 (140) |1469 |461 |189 |108 |882 |28 372 |} <nowiki>*</nowiki>звіздочков указаноє число сілськых рад. == Удкликаня == [[Катеґорія:Адміністратівне дїлїня Україны| ]] 5iq0tnduqm88i48fut8ofppseftwa05 Хоснователь:Flipdot 2 21040 165437 165385 2026-05-19T15:01:53Z Flipdot 23893 165437 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''За мене''' |- | {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}} |- | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User rsk-1}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} == Діялность на русинськуй Вікіпедії == Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&nbsp;мая&nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&nbsp;— уд 4.&nbsp;фебруара&nbsp;2021. Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, уліпшовати типоґрафічно екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный консенсус. Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''. Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]]. Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&nbsp;Меґелы]]&nbsp;(2019). == Треба ми помуч == Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі: {{div col|colwidth=12em}} * [[Вилок]] * [[Пол (біолоґія)]] * [[Оломовц]] {{div col end}} == Статі == Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше). === Серія „Русинські писателі“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Петро Береш]] * [[Михаил Град]] ** [[Премія Михаила Града|Премія им.&nbsp;Михаила Града]] * [[Иван Завадяк]] * [[Володимир Рошко]] * [[Иван Ситар]] * [[Леся Адамова-Стецович]] * [[Михаил Чухран]] {{div col end}} === Серія „Русинські діячі (и діячі русинського коріня)“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Євґеній Медєші Генц]] * [[Стів Дітко]] * [[Євген Жупан]] * [[Михаил Завадяк]] * [[Юрко Капац]] * [[Мигаль Лыжечко]] * [[Димитрій Сидор]] * [[Маріан Токар]] * [[Юрій Шипович]] * [[Русинськый културолоґічный клуб]] {{div col end}} === Серія „Місні гудакы“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Ґоша Ґашан]] * [[hackedface]] * [[Obšar]] {{div col end}} === Серія [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|''„Статі, котрі мусят быти у кажджуй Вікіпедії!“'']] === {{div col|colwidth=12em}} * [[Апартеїд]] * [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]] * [[Біблія]] * [[Годинка]] * [[Гомер]] * [[Джеймс Джойс]] * [[Еффельова турня]] * [[Інвалідность]] * [[Йоґа]] * [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]]) * [[Письмова система]] * [[Худоба]] {{div col end}} === Другоє === {{div col|colwidth=12em}} * [[Адміністративноє діленя Украйины]] * [[Аперітіф]] * [[Баклава]] * [[Баптізм]] * [[Біблія]] * [[Ласлов Біров]] * [[Вінниця]] * [[Выкричник]] * [[Вылтава]] * [[Вацлав Гавел]] * [[Гвузд]] / [[Клинець]] * [[Гомеричный сміх]] * [[Горянська ротунда]] * [[Ґеноцід у Ґазі]] * [[Ґрісіні]] * [[Діжестіф]] * [[Надія Дьолог]] * [[Еколоґія]] * [[Емпірізмус]] * [[Емпіричный доказ]] * [[Ефект Даннінґа–Круґера]] * [[Закарпатська академія умінь]] * [[Лудвік Лазарь Заменгоф]] * [[Звідалник]] * [[Інтелектуална інвалідность]] * [[Кваґа]] * [[Кийзликы]] * [[Радьярд Кіплінґ]] * [[Коледж умінь им. А. Ерделія|Коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія]] * [[Латвія]] * [[Лінґва франка]] * [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] * [[Алберто Мєлґо]] * [[Мовда]] * [[Мукачово]] * [[Муцность алкоголя]] * [[Одоакер]] * [[Оладі]] * [[Опровуд]] * [[Палачінта]] * [[Паленка]] * [[Пандемія COVID-19]] * [[Паралімпійські бавища]] * [[Пешітта]] * [[Пылзень]] * [[Карл Поппер]] * [[Псавтыря (ритуал)]] * [[Псавтыря]] * [[Псалтырь]] * [[Ракія]] * [[Михайло Рошко]] * [[Септуаґінта]] * [[Сумы]] * [[Сята Моніка]] * [[Талергоф]] * [[Убивство Ірины Фаріон]] * [[Фавн]] * [[Фавна (божество)]] * [[ФК Русин|ФК „Русин“]] * [[Фрыч]] * [[Чеська республіка]] * [[Банді Шолтес]] / [[Bandy Sholtes]] * [[AfrikaBurn]] * [[Burning Man]] * [[Editio princeps]] * [[Pfeilstorch]] {{div col end}} == Хосенні шаблоны == {{div col|colwidth=12em}} * [[Шаблона:Небізувноє жерело]] * [[Шаблона:В розробку]] * [[Шаблона:Рожд]] * [[Шаблона:Букв]] * [[Шаблона:Досл]] * [[Шаблона:Пор]] * [[Шаблона:Trim]] * [[Шаблона:Em]] {{div col end}} == Файлы == {{div col|colwidth=12em}} * [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]] {{div col end}} == Другі квалітні статі == Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії. {{div col|colwidth=12em}} * [[Пруссия]] * [[Ярослав Гашек]] * [[Кіріліця]] * [[Латиньскый алфавіт]] * [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]] * [[Ґриґорій Жаткович]] * [[Словенія]] {{div col end}} == За мене == Я штудент. Маву каналы на [https://www.youtube.com/@krumplitv YouTube] тай [https://t.me/krumplitv Telegram.] Участвовав єм у русинськых товмаченьох: * месенджера Telegram; * [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]]; * вебового ґрафічного редактора Photopea. {{Userpage}} 6bec7c60vdom22twze3iqyzotheehpw 165463 165437 2026-05-19T16:46:22Z Flipdot 23893 165463 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''За мене''' |- | {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}} |- | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User rsk-1}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} == Діялность на русинськуй Вікіпедії == Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&nbsp;мая&nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&nbsp;— уд 4.&nbsp;фебруара&nbsp;2021. Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, уліпшовати типоґрафічно екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный консенсус. Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''. Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]]. Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&nbsp;Меґелы]]&nbsp;(2019). == Треба ми помуч == Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі: {{div col|colwidth=12em}} * [[Вилок]] * [[Пол (біолоґія)]] * [[Оломовц]] {{div col end}} == Статі == Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше). === Серія „Русинські писателі“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Петро Береш]] * [[Михаил Град]] ** [[Премія Михаила Града|Премія им.&nbsp;Михаила Града]] * [[Иван Завадяк]] * [[Володимир Рошко]] * [[Иван Ситар]] * [[Леся Адамова-Стецович]] * [[Михаил Чухран]] {{div col end}} === Серія „Русинські діячі (и діячі русинського коріня)“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Євґеній Медєші Генц]] * [[Стів Дітко]] * [[Євген Жупан]] * [[Михаил Завадяк]] * [[Юрко Капац]] * [[Мигаль Лыжечко]] * [[Димитрій Сидор]] * [[Маріан Токар]] * [[Юрій Шипович]] * [[Русинськый културолоґічный клуб]] {{div col end}} === Серія „Місні гудакы“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Ґоша Ґашан]] * [[hackedface]] * [[Obšar]] {{div col end}} === Серія [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|''„Статі, котрі мусят быти у кажджуй Вікіпедії!“'']] === {{div col|colwidth=12em}} * [[Апартеїд]] * [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]] * [[Біблія]] * [[Годинка]] * [[Гомер]] * [[Джеймс Джойс]] * [[Еффельова турня]] * [[Інвалідность]] * [[Йоґа]] * [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]]) * [[Письмова система]] * [[Худоба]] {{div col end}} === Другоє === {{div col|colwidth=12em}} * [[Адміністративноє діленя Украйины]] * [[Аперітіф]] * [[Баклава]] * [[Баптізм]] * [[Біблія]] * [[Ласлов Біров]] * [[Вінниця]] * [[Выкричник]] * [[Вылтава]] * [[Вацлав Гавел]] * [[Гвузд]] / [[Клинець]] * [[Гомеричный сміх]] * [[Горянська ротунда]] * [[Ґеноцід у Ґазі]] * [[Ґрісіні]] * [[Діжестіф]] * [[Надія Дьолог]] * [[Еколоґія]] * [[Емпірізмус]] * [[Емпіричный доказ]] * [[Ефект Даннінґа–Круґера]] * [[Закарпатська академія умінь]] * [[Лудвік Лазарь Заменгоф]] * [[Звідалник]] * [[Інтелектуална інвалідность]] * [[Кваґа]] * [[Кийзликы]] * [[Радьярд Кіплінґ]] * [[Коледж умінь им. А. Ерделія|Коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія]] * [[Латвія]] * [[Лінґва франка]] * [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] * [[Алберто Мєлґо]] * [[Мовда]] * [[Мукачово]] * [[Муцность алкоголя]] * [[Одоакер]] * [[Оладі]] * [[Опровуд]] * [[Палачінта]] * [[Паленка]] * [[Пандемія COVID-19]] * [[Паралімпійські бавища]] * [[Пешітта]] * [[Пылзень]] * [[Карл Поппер]] * [[Псавтыря (ритуал)]] * [[Псавтыря]] * [[Псалтырь]] * [[Ракія]] * [[Михайло Рошко]] * [[Само]] * [[Септуаґінта]] * [[Сумы]] * [[Сята Моніка]] * [[Талергоф]] * [[Убивство Ірины Фаріон]] * [[Фавн]] * [[Фавна (божество)]] * [[ФК Русин|ФК „Русин“]] * [[Фрыч]] * [[Чеська республіка]] * [[Банді Шолтес]] / [[Bandy Sholtes]] * [[AfrikaBurn]] * [[Burning Man]] * [[Editio princeps]] * [[Pfeilstorch]] {{div col end}} == Хосенні шаблоны == {{div col|colwidth=12em}} * [[Шаблона:Небізувноє жерело]] * [[Шаблона:В розробку]] * [[Шаблона:Рожд]] * [[Шаблона:Букв]] * [[Шаблона:Досл]] * [[Шаблона:Пор]] * [[Шаблона:Trim]] * [[Шаблона:Em]] {{div col end}} == Файлы == {{div col|colwidth=12em}} * [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]] {{div col end}} == Другі квалітні статі == Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії. {{div col|colwidth=12em}} * [[Пруссия]] * [[Ярослав Гашек]] * [[Кіріліця]] * [[Латиньскый алфавіт]] * [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]] * [[Ґриґорій Жаткович]] * [[Словенія]] {{div col end}} == За мене == Я штудент. Маву каналы на [https://www.youtube.com/@krumplitv YouTube] тай [https://t.me/krumplitv Telegram.] Участвовав єм у русинськых товмаченьох: * месенджера Telegram; * [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]]; * вебового ґрафічного редактора Photopea. {{Userpage}} qxts8c921o7pncwhdlgsopda0y0y2z0 165472 165463 2026-05-19T17:01:45Z Flipdot 23893 165472 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''За мене''' |- | {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}} |- | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User rsk-1}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} == Діялность на русинськуй Вікіпедії == Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&nbsp;мая&nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&nbsp;— уд 4.&nbsp;фебруара&nbsp;2021. Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, уліпшовати типоґрафічно екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный консенсус. Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''. Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]]. Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&nbsp;Меґелы]]&nbsp;(2019). == Треба ми помуч == Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі: {{div col|colwidth=12em}} * [[Вилок]] * [[Пол (біолоґія)]] * [[Оломовц]] {{div col end}} == Статі == Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше). === Серія „Русинські писателі“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Петро Береш]] * [[Михаил Град]] ** [[Премія Михаила Града|Премія им.&nbsp;Михаила Града]] * [[Иван Завадяк]] * [[Володимир Рошко]] * [[Иван Ситар]] * [[Леся Адамова-Стецович]] * [[Михаил Чухран]] {{div col end}} === Серія „Русинські діячі (и діячі русинського коріня)“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Євґеній Медєші Генц]] * [[Стів Дітко]] * [[Євген Жупан]] * [[Михаил Завадяк]] * [[Юрко Капац]] * [[Мигаль Лыжечко]] * [[Димитрій Сидор]] * [[Маріан Токар]] * [[Юрій Шипович]] * [[Русинськый културолоґічный клуб]] {{div col end}} === Серія „Місні гудакы“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Ґоша Ґашан]] * [[hackedface]] * [[Obšar]] {{div col end}} === Серія [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|''„Статі, котрі мусят быти у кажджуй Вікіпедії!“'']] === {{div col|colwidth=12em}} * [[Апартеїд]] * [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]] * [[Біблія]] * [[Годинка]] * [[Гомер]] * [[Джеймс Джойс]] * [[Еффельова турня]] * [[Інвалідность]] * [[Йоґа]] * [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]]) * [[Письмова система]] * [[Худоба]] {{div col end}} === Другоє === {{div col|colwidth=12em}} * [[Адміністративноє діленя Украйины]] * [[Аперітіф]] * [[Баклава]] * [[Баптізм]] * [[Біблія]] * [[Ласлов Біров]] * [[Вінниця]] * [[Выкричник]] * [[Вылтава]] * [[Вацлав Гавел]] * [[Гвузд]] / [[Клинець]] * [[Гомеричный сміх]] * [[Горянська ротунда]] * [[Ґеноцід у Ґазі]] * [[Ґрісіні]] * [[Діжестіф]] * [[Надія Дьолог]] * [[Еколоґія]] * [[Емпірізмус]] * [[Емпіричный доказ]] * [[Ефект Даннінґа–Круґера]] * [[Закарпатська академія умінь]] * [[Лудвік Лазарь Заменгоф]] * [[Звідалник]] * [[Інтелектуална інвалідность]] * [[Кваґа]] * [[Кийзликы]] * [[Радьярд Кіплінґ]] * [[Коледж умінь им. А. Ерделія|Коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія]] * [[Латвія]] * [[Лінґва франка]] * [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] * [[Алберто Мєлґо]] * [[Мовда]] * [[Мукачово]] * [[Муцность алкоголя]] * [[Одоакер]] * [[Оладі]] * [[Опровуд]] * [[Палачінта]] * [[Паленка]] * [[Пандемія COVID-19]] * [[Паралімпійські бавища]] * [[Пешітта]] * [[Пылзень]] * [[Карл Поппер]] * [[Псавтыря (ритуал)]] * [[Псавтыря]] * [[Псалтырь]] * [[Ракія]] * [[Михайло Рошко]] * [[Само]] * [[Септуаґінта]] * [[Сумы]] * [[Сята Моніка]] * [[Талергоф]] * [[Убивство Ірины Фаріон]] * [[Фавн]] * [[Фавна (божество)]] * [[ФК Русин|ФК „Русин“]] * [[Фрыч]] * [[Чехія]] * [[Банді Шолтес]] / [[Bandy Sholtes]] * [[AfrikaBurn]] * [[Burning Man]] * [[Editio princeps]] * [[Pfeilstorch]] {{div col end}} == Хосенні шаблоны == {{div col|colwidth=12em}} * [[Шаблона:Небізувноє жерело]] * [[Шаблона:В розробку]] * [[Шаблона:Рожд]] * [[Шаблона:Букв]] * [[Шаблона:Досл]] * [[Шаблона:Пор]] * [[Шаблона:Trim]] * [[Шаблона:Em]] {{div col end}} == Файлы == {{div col|colwidth=12em}} * [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]] {{div col end}} == Другі квалітні статі == Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії. {{div col|colwidth=12em}} * [[Пруссия]] * [[Ярослав Гашек]] * [[Кіріліця]] * [[Латиньскый алфавіт]] * [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]] * [[Ґриґорій Жаткович]] * [[Словенія]] {{div col end}} == За мене == Я штудент. Маву каналы на [https://www.youtube.com/@krumplitv YouTube] тай [https://t.me/krumplitv Telegram.] Участвовав єм у русинськых товмаченьох: * месенджера Telegram; * [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]]; * вебового ґрафічного редактора Photopea. {{Userpage}} 6wzw92incl5zpn809x00cbp0v9ri7v0 165522 165472 2026-05-19T23:48:27Z Flipdot 23893 165522 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''За мене''' |- | {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}} |- | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User rsk-1}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} == Діялность на русинськуй Вікіпедії == Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&nbsp;мая&nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&nbsp;— уд 4.&nbsp;фебруара&nbsp;2021. Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, уліпшовати типоґрафічно екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный консенсус. Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''. Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]]. Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&nbsp;Меґелы]]&nbsp;(2019). == Треба ми помуч == Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі: {{div col|colwidth=12em}} * [[Вилок]] * [[Пол (біолоґія)]] * [[Оломовц]] {{div col end}} == Статі == Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше). === Серія „Русинські писателі“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Петро Береш]] * [[Михаил Град]] ** [[Премія Михаила Града|Премія им.&nbsp;Михаила Града]] * [[Иван Завадяк]] * [[Володимир Рошко]] * [[Иван Ситар]] * [[Леся Адамова-Стецович]] * [[Михаил Чухран]] {{div col end}} === Серія „Русинські діячі (и діячі русинського коріня)“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Євґеній Медєші Генц]] * [[Стів Дітко]] * [[Євген Жупан]] * [[Михаил Завадяк]] * [[Юрко Капац]] * [[Мигаль Лыжечко]] * [[Димитрій Сидор]] * [[Маріан Токар]] * [[Юрій Шипович]] * [[Русинськый културолоґічный клуб]] {{div col end}} === Серія „Місні гудакы“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Ґоша Ґашан]] * [[hackedface]] * [[Obšar]] {{div col end}} === Серія [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|''„Статі, котрі мусят быти у кажджуй Вікіпедії!“'']] === {{div col|colwidth=12em}} * [[Апартеїд]] * [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]] * [[Біблія]] * [[Годинка]] * [[Гомер]] * [[Джеймс Джойс]] * [[Еффельова турня]] * [[Інвалідность]] * [[Йоґа]] * [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]]) * [[Письмова система]] * [[Худоба]] {{div col end}} === Другоє === {{div col|colwidth=12em}} * [[Адміністративноє діленя Украйины]] * [[Аперітіф]] * [[Баклава]] * [[Баптізм]] * [[Біблія]] * [[Ласлов Біров]] * [[Вінниця]] * [[Выкричник]] * [[Вылтава]] * [[Вацлав Гавел]] * [[Гвузд]] / [[Клинець]] * [[Гомеричный сміх]] * [[Горянська ротунда]] * [[Ґеноцід у Ґазі]] * [[Ґрісіні]] * [[Діжестіф]] * [[Надія Дьолог]] * [[Еколоґія]] * [[Емпірізмус]] * [[Емпіричный доказ]] * [[Ефект Даннінґа–Круґера]] * [[Закарпатська академія умінь]] * [[Лудвік Лазарь Заменгоф]] * [[Звідалник]] * [[Інтелектуална інвалідность]] * [[Кваґа]] * [[Кийзликы]] * [[Радьярд Кіплінґ]] * [[Коледж умінь им. А. Ерделія|Коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія]] * [[Латвія]] * [[Лінґва франка]] * [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] * [[Алберто Мєлґо]] * [[Мовда]] * [[Мукачово]] * [[Муцность алкоголя]] * [[Одоакер]] * [[Оладі]] * [[Опровуд]] * [[Палачінта]] * [[Паленка]] * [[Пандемія COVID-19]] * [[Паралімпійські бавища]] * [[Пешітта]] * [[Пылзень]] * [[Карл Поппер]] * [[Псавтыря (ритуал)]] * [[Псавтыря]] * [[Псалтырь]] * [[Ракія]] * [[Михайло Рошко]] * [[Само]] * [[Септуаґінта]] * [[Тімоті Снайдер]] * [[Сумы]] * [[Сята Моніка]] * [[Талергоф]] * [[Убивство Ірины Фаріон]] * [[Фавн]] * [[Фавна (божество)]] * [[ФК Русин|ФК „Русин“]] * [[Фрыч]] * [[Чехія]] * [[Банді Шолтес]] / [[Bandy Sholtes]] * [[AfrikaBurn]] * [[Burning Man]] * [[Editio princeps]] * [[Pfeilstorch]] {{div col end}} == Хосенні шаблоны == {{div col|colwidth=12em}} * [[Шаблона:Небізувноє жерело]] * [[Шаблона:В розробку]] * [[Шаблона:Рожд]] * [[Шаблона:Букв]] * [[Шаблона:Досл]] * [[Шаблона:Пор]] * [[Шаблона:Trim]] * [[Шаблона:Em]] {{div col end}} == Файлы == {{div col|colwidth=12em}} * [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]] {{div col end}} == Другі квалітні статі == Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії. {{div col|colwidth=12em}} * [[Пруссия]] * [[Ярослав Гашек]] * [[Кіріліця]] * [[Латиньскый алфавіт]] * [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]] * [[Ґриґорій Жаткович]] * [[Словенія]] {{div col end}} == За мене == Я штудент. Маву каналы на [https://www.youtube.com/@krumplitv YouTube] тай [https://t.me/krumplitv Telegram.] Участвовав єм у русинськых товмаченьох: * месенджера Telegram; * [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]]; * вебового ґрафічного редактора Photopea. {{Userpage}} oqd2e9acxfhy3q0b40168do17tuew1f Тіхвін 0 21498 165555 146513 2026-05-20T11:32:33Z Halajkovič 33393 165555 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Ті́хвін''' ({{lang-ru|2|Тихвин}}) — варош у [[Ленінґрадьска Область|Ленінґрадьскӯв области]], [[Росія|Росії]]. == Обывательство == У варошови на [[2007]] рӯк живе 61,2 тысяч людий, из них векшына [[Русы|Руські]] и [[Вепсы]]. == Знамі Родаци == * [[Микула Римскый-Корсаков]] (1844-1908) — композитор часӯв [[Російска імперія|Російской Рішы]]. == Удкликованя == {{референції}} {{стыржень}} kregusidonu6qkbhkqm7boj01lzjkqn Коцєвякы 0 21823 165508 163144 2026-05-19T22:04:53Z Rue323 31002 165508 wikitext text/x-wiki '''Коче́вци''' ([[Польскый язык|пол]]. Kociewiacy) — [[народ]], корінноє обывательство [[Поморьскоє воєводство|Поморського]] и [[Куявско-Поморськоє воєводство|Куявсько-Поморського]] воєводств [[Польско|Польщи]]. Говорять [[Кочевскый язык|Кочевськым языком]], много ко рахує Кочевцьӱв дарабом [[Поляци|Полякӱ]].{{Народ|group=Кочевци|image=[[File:POL Kociewie flag.svg]]|image_caption=|genealogy=|regions=[[Польско]] ([[Кочевиє]])|languages=[[Кочевськый язык]] ([[Польскый язык|Польскый]])|religions=[[Римокатолицька церьков| Римокатоликы]]|footnotes=}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://en.m.wikipedia.org/wiki/Kocievians Kocievians] на Анґліцькӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Народность]] [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Кочевци]] hk713bfw6saxxahz5offtkm7flpgqyi 165509 165508 2026-05-19T22:09:47Z Rue323 31002 165509 wikitext text/x-wiki '''Коче́вци''' ([[Польскый язык|пол]]. Kociewiacy) — [[народ]], корінноє обывательство [[Поморьскоє воєводство|Поморського]] и [[Куявско-Поморськоє воєводство|Куявсько-Поморського]] воєводств [[Польско|Польши]]. Говорять [[Кочевскый язык|Кочевськым языком]], много ко рахує Кочевцьӱв дарабом [[Поляци|Полякӱв]].{{Народ|group=Кочевци|image=[[File:POL Kociewie flag.svg]]|image_caption=|genealogy=|regions=[[Польско]] ([[Кочевиє]])|languages=[[Кочевськый язык]] ([[Польскый язык|Польскый]])|religions=[[Римокатолицька церьков| Римокатоликы]]|footnotes=|population=3065 чол. 2011}} ===== По даным списованя 2011. року у Польши, ид Кочевцям ся уднесло 3065 людий.<ref>http://web.archive.org/web/20140426005820/http://stat.gov.pl/obszary-tematyczne/ludnosc/narodowy-spis-powszechny-ludnosci-i-mieszkan-2011/ludnosc-stan-i-struktura-demograficzno-spoleczna-nsp-2011,14,1.html</ref> ===== == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://en.m.wikipedia.org/wiki/Kocievians Kocievians] на Анґліцькӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Народность]] [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Кочевци]] qfdmtzcgoxp9sthsty38lqjwi3oj1iq 165510 165509 2026-05-19T22:10:07Z Rue323 31002 165510 wikitext text/x-wiki '''Коче́вци''' ([[Польскый язык|пол]]. Kociewiacy) — [[народ]], корінноє обывательство [[Поморьскоє воєводство|Поморського]] и [[Куявско-Поморськоє воєводство|Куявсько-Поморського]] воєводств [[Польско|Польши]]. Говорять [[Кочевскый язык|Кочевськым языком]], много ко рахує Кочевцьӱв дарабом [[Поляци|Полякӱв]].{{Народ|group=Кочевци|image=[[File:POL Kociewie flag.svg]]|image_caption=|genealogy=|regions=[[Польско]] ([[Кочевиє]])|languages=[[Кочевськый язык]] ([[Польскый язык|Польскый]])|religions=[[Римокатолицька церьков| Римокатоликы]]|footnotes=|population=3065 чол. 2011}} ===== По даным списованя [[2011]]. року у [[Польско|Польши]], ид Кочевцям ся уднесло 3065 людий.<ref>http://web.archive.org/web/20140426005820/http://stat.gov.pl/obszary-tematyczne/ludnosc/narodowy-spis-powszechny-ludnosci-i-mieszkan-2011/ludnosc-stan-i-struktura-demograficzno-spoleczna-nsp-2011,14,1.html</ref> ===== == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://en.m.wikipedia.org/wiki/Kocievians Kocievians] на Анґліцькӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Народность]] [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Кочевци]] aefw3yvwvywcf3dp465sqdeeb68u5x3 165528 165510 2026-05-20T00:28:58Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165528 wikitext text/x-wiki '''Коче́вци''' ([[Польскый язык|пол]]. Kociewiacy) — [[народ]], корінноє обывательство [[Поморьскоє воєводство|Поморського]] и [[Куявско-Поморськоє воєводство|Куявсько-Поморського]] воєводств [[Польско|Польши]]. Говорять [[Кочевскый язык|Кочевськым языком]], много ко рахує Кочевцьӱв дарабом [[Поляци|Полякӱв]].{{Народ|group=Кочевци|image=[[File:POL Kociewie flag.svg]]|image_caption=|genealogy=|regions=[[Польско]] ([[Кочевиє]])|languages=[[Кочевськый язык]] ([[Польскый язык|Польскый]])|religions=[[Римокатолицька церьков| Римокатоликы]]|footnotes=|population=3065 чол. 2011}} ===== По даным списованя [[2011]]. року у [[Польско|Польши]], ид Кочевцям ся уднесло 3065 людий.<ref>https://web.archive.org/web/20140426005820/http://stat.gov.pl/obszary-tematyczne/ludnosc/narodowy-spis-powszechny-ludnosci-i-mieszkan-2011/ludnosc-stan-i-struktura-demograficzno-spoleczna-nsp-2011,14,1.html</ref> ===== == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://en.m.wikipedia.org/wiki/Kocievians Kocievians] на Анґліцькӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Народность]] [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Кочевци]] l8yompsbqax1tvczkgz2yhq5h8nhssw 165544 165528 2026-05-20T11:13:12Z Flipdot 23893 165544 wikitext text/x-wiki {{Народ | group = Коцєвякы | image = [[Файл:POL Kociewie flag.svg|300пкс]] | image_caption = | genealogy = | regions = [[Коцєвє]], [[Польща]] | languages = коцєвськый, [[Польськый язык|польськый]] | population = 0 (списованя 2002)<br>3065 (списованя 2011)<ref name="gudaszewski" /> }} '''Коцєвя́кы''' ({{Lang-pl|Kociewiacy}}) сут етноґрафічнов ґрупов [[Полякы|полякув]], котра быват у ентокултурнум реґіоні [[Коцєвє]] у сівернуй [[Польща|Польщи]], адміністративно поділенум межи поморськым и куявсько-поморськым воєводствами. Приказувут коцєвякы коцєвяцьков бесідов, котра ся держит за діалект [[Польськый язык|польської]]. == Ідентичность == Коцєвякы тото реґіонална<ref name="Ludność. Stan i struktura demograficzno-społeczna">{{cite book|author=Główny Urząd Statystyczny|date=January 2013|title=Ludność. Stan i struktura demograficzno-społeczna|trans-title=Narodowy Spis Powszechny Ludności i Mieszkań 2011|url=http://stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/LUD_ludnosc_stan_str_dem_spo_NSP2011.pdf|language=pl|publisher=Główny Urząd Statystyczny|accessdate=12 December 2014}}</ref> етноґрафічна ґрупа. У списованьови 2011.&nbsp;року 3,065&nbsp;чоловік ся приголосило коцєвяками (3,053&nbsp;из них приголосили ся ай ид поляками&nbsp;— заявили, ож сут поляками, айбо наголосили на коцєвському реґіонови), а на списованю 2002.&nbsp;року нико так ся не ідентифіковав.<ref name="gudaszewski">{{Cite book|url=https://stat.gov.pl/files/gfx/portalinformacyjny/pl/defaultaktualnosci/5670/22/1/1/struktura_narodowo-etniczna.pdf|title=Struktura narodowo-etniczna, językowa i wyznaniowa ludności Polski. Narodowy Spis Powszechny Ludności i Mieszkań 2011.|last=Gudaszewski|first=Grzegorz|publisher=Główny Urząd Statystyczny|date=November 2015|isbn=978-83-7027-597-6|location=Warsaw|pages=132–137}}</ref> == Бесіда == Коцєвяцька бесіда на удлику уд сосідньої [[Кашубськый язык|кашубської]] май близка ид літературнуй польськуй, и дуже подабат на куявську, натулько, ож подакотрі польські научникы їх класифікувут варіантами єдного діалекта.<ref>{{cite book|last=Fischer|first=Adam|title=Lud polski – podręcznik etnografji Polski|publisher=Wydawnictwo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich|location=Lwów, Warszawa, Kraków|year=1926|language=polish}}</ref> Коцєвяцька бесіда має языковый IETF-теґ {{code|pl-kociewie}}.<ref name="IETF">{{cite web |title=IETF language subtag registry |url=https://www.iana.org/assignments/language-subtag-registry/language-subtag-registry |publisher=IANA |access-date=10 September 2021 |language=en |date=2021-08-06 }}</ref> === Коцєвяцька гімна === [[File:Kociewie.ogg|міні|Коцєвська гімна, співана моложавськым фолк клубом из Пелпліна]] 7.&nbsp;марця 2003.&nbsp;року Коцєвськым конґресом была прията гімна, написана Бернардом Сихтов:<ref>{{cite journal|last1=Gillmeister|first1=Kamila|last2=Jędrysiak|first2=Tadeusz|last3=Zdrojewski|first3=Lech J.|title=Kociewie - Mała Ojczyzna: Kociewie na mapie Polski – jego położenie, herb i hymn|journal=Dziedzictwo kulturowe kociewia a turystyka|date=2020|page=32|url=https://issuu.com/fundacja_oko-lice_kultury/docs/dziedzictwo_kulturowe_kociewia_a_turystyka_2020_eb|publisher=Dziedzictwo Kulturowe|language=Polish|isbn=978-83-65365-53-8}}</ref><ref>{{cite journal|last1=Kilian|first1=Przemysɫaw|title=Czy są nam potrzebne kongresy?|journal=Kociewski Magazyn Regionalny: Kwartalnik spoɫeczno-kulturalny|date=2015|volume=4|issue=91|pages=11–13|url=https://skarbnica.tczew.pl/8737/kociewski-magazyn-regionalny-nr-91/|language=Polish|issn=0860-1917}}</ref> <poem lang="pl-kociewie"> '''Hymn Kociewski''' Pytasz sia dzie Kociewiaki majó swoje dómy. Swe pachnónce chlybam pola, swoje sochy, bruny. Dzie Wierzyca, Wda przy śrebrnym fal śpsiywie, Niesó woda w dal, tam nasze Kociewie.<ref>{{cite book |last1=Sychta |first1=Bernard |author-link1=Bernard Sychta |chapter=Hymn kociewski |editor1-last=Möller |editor1-first=Mirosława |editor2-last=Oller |editor2-first=Grzegorz |title=Elementarz Gwary Kociewskiej: Gadómy po naszamó |date=2008 |publisher=Ognisko |location=Starogard Gdański |isbn=978-83-928733-0-3 |page=74 |language=pl-kociewie}}</ref> </poem> <poem lang="pl-kociewie"> '''Гімна коцєвська''' Звідаш ся де Коцєвякы мавут свої домы. Свої пахнучі хлібом поля, свої плугы, бороны. Де Вєжыця, Вда сріберными габами скоро, Несе воду в далину, там нашоє Коцєвє. </poem> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Народность]] [[Катеґорія:Народы і етніка]] 3kpth10cfbxx1c75mdt1ojms3i6pf8p 165545 165544 2026-05-20T11:13:23Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Кочевци]] на [[Коцєвякы]]: Назва з помилкою 165544 wikitext text/x-wiki {{Народ | group = Коцєвякы | image = [[Файл:POL Kociewie flag.svg|300пкс]] | image_caption = | genealogy = | regions = [[Коцєвє]], [[Польща]] | languages = коцєвськый, [[Польськый язык|польськый]] | population = 0 (списованя 2002)<br>3065 (списованя 2011)<ref name="gudaszewski" /> }} '''Коцєвя́кы''' ({{Lang-pl|Kociewiacy}}) сут етноґрафічнов ґрупов [[Полякы|полякув]], котра быват у ентокултурнум реґіоні [[Коцєвє]] у сівернуй [[Польща|Польщи]], адміністративно поділенум межи поморськым и куявсько-поморськым воєводствами. Приказувут коцєвякы коцєвяцьков бесідов, котра ся держит за діалект [[Польськый язык|польської]]. == Ідентичность == Коцєвякы тото реґіонална<ref name="Ludność. Stan i struktura demograficzno-społeczna">{{cite book|author=Główny Urząd Statystyczny|date=January 2013|title=Ludność. Stan i struktura demograficzno-społeczna|trans-title=Narodowy Spis Powszechny Ludności i Mieszkań 2011|url=http://stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/LUD_ludnosc_stan_str_dem_spo_NSP2011.pdf|language=pl|publisher=Główny Urząd Statystyczny|accessdate=12 December 2014}}</ref> етноґрафічна ґрупа. У списованьови 2011.&nbsp;року 3,065&nbsp;чоловік ся приголосило коцєвяками (3,053&nbsp;из них приголосили ся ай ид поляками&nbsp;— заявили, ож сут поляками, айбо наголосили на коцєвському реґіонови), а на списованю 2002.&nbsp;року нико так ся не ідентифіковав.<ref name="gudaszewski">{{Cite book|url=https://stat.gov.pl/files/gfx/portalinformacyjny/pl/defaultaktualnosci/5670/22/1/1/struktura_narodowo-etniczna.pdf|title=Struktura narodowo-etniczna, językowa i wyznaniowa ludności Polski. Narodowy Spis Powszechny Ludności i Mieszkań 2011.|last=Gudaszewski|first=Grzegorz|publisher=Główny Urząd Statystyczny|date=November 2015|isbn=978-83-7027-597-6|location=Warsaw|pages=132–137}}</ref> == Бесіда == Коцєвяцька бесіда на удлику уд сосідньої [[Кашубськый язык|кашубської]] май близка ид літературнуй польськуй, и дуже подабат на куявську, натулько, ож подакотрі польські научникы їх класифікувут варіантами єдного діалекта.<ref>{{cite book|last=Fischer|first=Adam|title=Lud polski – podręcznik etnografji Polski|publisher=Wydawnictwo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich|location=Lwów, Warszawa, Kraków|year=1926|language=polish}}</ref> Коцєвяцька бесіда має языковый IETF-теґ {{code|pl-kociewie}}.<ref name="IETF">{{cite web |title=IETF language subtag registry |url=https://www.iana.org/assignments/language-subtag-registry/language-subtag-registry |publisher=IANA |access-date=10 September 2021 |language=en |date=2021-08-06 }}</ref> === Коцєвяцька гімна === [[File:Kociewie.ogg|міні|Коцєвська гімна, співана моложавськым фолк клубом из Пелпліна]] 7.&nbsp;марця 2003.&nbsp;року Коцєвськым конґресом была прията гімна, написана Бернардом Сихтов:<ref>{{cite journal|last1=Gillmeister|first1=Kamila|last2=Jędrysiak|first2=Tadeusz|last3=Zdrojewski|first3=Lech J.|title=Kociewie - Mała Ojczyzna: Kociewie na mapie Polski – jego położenie, herb i hymn|journal=Dziedzictwo kulturowe kociewia a turystyka|date=2020|page=32|url=https://issuu.com/fundacja_oko-lice_kultury/docs/dziedzictwo_kulturowe_kociewia_a_turystyka_2020_eb|publisher=Dziedzictwo Kulturowe|language=Polish|isbn=978-83-65365-53-8}}</ref><ref>{{cite journal|last1=Kilian|first1=Przemysɫaw|title=Czy są nam potrzebne kongresy?|journal=Kociewski Magazyn Regionalny: Kwartalnik spoɫeczno-kulturalny|date=2015|volume=4|issue=91|pages=11–13|url=https://skarbnica.tczew.pl/8737/kociewski-magazyn-regionalny-nr-91/|language=Polish|issn=0860-1917}}</ref> <poem lang="pl-kociewie"> '''Hymn Kociewski''' Pytasz sia dzie Kociewiaki majó swoje dómy. Swe pachnónce chlybam pola, swoje sochy, bruny. Dzie Wierzyca, Wda przy śrebrnym fal śpsiywie, Niesó woda w dal, tam nasze Kociewie.<ref>{{cite book |last1=Sychta |first1=Bernard |author-link1=Bernard Sychta |chapter=Hymn kociewski |editor1-last=Möller |editor1-first=Mirosława |editor2-last=Oller |editor2-first=Grzegorz |title=Elementarz Gwary Kociewskiej: Gadómy po naszamó |date=2008 |publisher=Ognisko |location=Starogard Gdański |isbn=978-83-928733-0-3 |page=74 |language=pl-kociewie}}</ref> </poem> <poem lang="pl-kociewie"> '''Гімна коцєвська''' Звідаш ся де Коцєвякы мавут свої домы. Свої пахнучі хлібом поля, свої плугы, бороны. Де Вєжыця, Вда сріберными габами скоро, Несе воду в далину, там нашоє Коцєвє. </poem> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Народность]] [[Катеґорія:Народы і етніка]] 3kpth10cfbxx1c75mdt1ojms3i6pf8p Діскузія з хоснователём:Rue323 3 21882 165494 163688 2026-05-19T21:08:03Z Halajkovič 33393 /* Статї із хыбами */ Відповідь 165494 wikitext text/x-wiki == Поміч == Добрый день/ночі! В порівняню з остатныма за послїднїй час хоснователями вы єдина хоснователька в русиньскій Вікіпедії, котра пише в середнім 1-2 статї в день. Можуть быти хыбы, але головне їх оправити. Вы уж мате велику практіку ку написаню статей, і іщі до їх перекладу. Єднім сі, же буде тяжко вшыток змінити, векшына часть статей (приближно ≈90%) во Вікіпедії стоїть на містї, вандалізм, вытвореня пустых статей, даколи мате почутя, же тота Вікіпедія є якымсь анархістьскым містом, подля іншых експеріментів, актіва не є практічно, потребно штось міняти. Ці хотїли бы вы зі мнов сполупрацовати і полїпшыти сітуацію в русиньскій Вікіпедії? Кедь хочете помочі, напиште свою соціалну мрежу (discord, telegram, gmail), жебы могти з вами контактовати. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 21:10, 16 септембра 2024 (CEST) :Telegram: @Ruszinok_Orosz (Анґеліна Палаташъ) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 10:28, 17 септембра 2024 (CEST) == Правопис == Найновшы правила правопису 2019 (Плїшкова, Копорова, Ябур) https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf на с. 229 подають правилны формы: Молдаване, молдавскый. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 19:53, 14 септембра 2024 (CEST) :Я бы м сама не против перемінити тоту назву (ге и автор статі @[[Хоснователь:Іван Романеску|Іван Романеску]] айбо кідь ї переменовати та обнулять ся елемент Вікіданы.) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 20:08, 14 септембра 2024 (CEST) == Бронька == Добрый вечур. Маю до вас пару просьб у дотычности до статі [[Бронька]]. 1. Не нападайте на новых учасникув. Опытні учасникы мают помагати новачкам из оформленьом, а не наказовати їм лишити Вікіпедію. Хыбы роблять ушыткі, так само и вы. Кедь маєте што вповісти конструктивного, хоснуйте сторунку дискусії. 2. На Русинськуй Вікіпедії є неформалноє правило етикета — языковый варіант ся мінят лем при значному доповненю статі. Добре, што додали сьте вікі-форматованя, айбо язык статі варта было не кывати. Не кажу вже за тото, што додали сьте у статю языкові хыбы, котрі так само кось мусить правити. 3. Інформацію на Вікіпедії мусай пудтвержовати жерелами. На переписі населеня Украйины 2001. року русины ся не раховали (тым булше верховинці и долиняне). Из головы, на «хлопськый розум» сяк писати не слобудно, тото нарушат основні правила Вікіпедії. Кедь хочете написати за хыбы украйинського переписа, тото ся має робити в статі за сам перепис (из жерелами). Тоту саму проблему виджу у многых статях из вашов участьов. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 00:57, 15 октобра 2024 (CEST) :За нападаня праві сь те, кідь ись те годні та за языкові хыбы ми кажіть, бо ге ся каже Вік живи — Вік учи ся. (Надіву ся вы не будете раховати хоснованя Ӯ, Ю̄ за хыбу)). [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 13:56, 15 октобра 2024 (CEST) == Непудтверджені народности у селах == Доброго здоровля! Вижу ож маєте тенденцію у многі населені пункты в Пудкарпатьови додавати в інформацію за населеня (спиравучи ся на перепис 2001. рока) удмітку за Русинув Долинян / Верьховинцюв и так дале. У переписови за 2001. гуд я таку інформацію не найшов. Долинян авадь Верьховинцюв у исписови ниє, руно у тому переписови не пише, ож там живут русины. Є інформація за метеринськый язык, но не за народность. Будьте добрі, дайте жерело на таку інформацію, бо инчак тото треба буде поутирати гет. Вікіпедія має быти містом про фактичну інформацію. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:51, 18 октобра 2024 (CEST) :Графа иппен за Русинӯв и етнос котрый там жиє не спирать ся на перепис 2001 року, не мож раховати усьых містных Русинами авадь Украйинцями, тому така доста теоретична графа бо многі люде там годни ся раховати Русинами но не быти записаными, так записано же докӯть не буде ясность ситуації из Русинами и Украйинцями у Пудкарпатёви. И при тому тяжко розділити по розділам по языкови и нації бо у переписови окрем варошӯв и подакотрых сел звідано леш язык, а у дакотрых даже такых даных ниє. :[[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 08:11, 19 октобра 2024 (CEST) ::D [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:52, 19 октобра 2024 (CEST) ::Проблематика переписа 2001. рока нам ясна, на сюв Вікі нитко не чинит ся, ож там была подана сугубо правдива інформація. Руно так знаєме, ож наша чилядь має проблемы из репрезентаційов тай самовызначіньом. ::Айбо у статях пишете ож "ставом на 2001. гӯд там жиє ..." тай подаєте ціфры из того переписа, но дописуєте д тым ціфрам свою інформацію, котрої в тому жерелови ниє. На Вікіпедії сяк чинити не мож, сесе є маніпулація інформаційов. А маніпулація інформаційов тото не добрі, даже кидь ся чинит на благо русинського народа. Гаткуйте за тым, обы писати у статях фактічну інформацію, а не свої придумкы, бодай сут и дуже благі. ::Буде май продуктівно, кидь напишете може окрему публикацію за проблематику переписа 2001. рока, тай чом ся на подані там податкы не мож повностю сполїгати. А вжек у ґрафі за населеня у сих селах мож ся удкликати на тоту публикацію. Помирькуйте над такым варіантом. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:56, 19 октобра 2024 (CEST) ::На Вікіпедії має місто лем пудтвержена інформація, а не теоретична. Вижу, ож раз дале робите тоту саму хыбу в новых статях. Не іґноруйте правила Вікіпедії. За нарушеня правил Вас будуть годні заблоковати. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:07, 19 октобра 2024 (CEST) :::Добрі, прислухаву ся, у контекстови Пудкарпатя. [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 22:58, 19 октобра 2024 (CEST) ::::Уважайте, будьте добрі, як товмачите, бо сохтуєте некоректно товмачити з украйинської вікіпедії статі за села. На украйинськуй вікіпедії, у розділох за быватилюв села ся давут податкы з списованя 2001. рока, айбо за '''материнськый язык''', што не є ідентично '''націоналному составови''', ги тото подаєте вы. ::::'''Напримір:''' ::::укр. [[:uk:Іванівці_(Дністровський_район)|Іваніцві (Дністровський район)]]: ''Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: '''исписок языкув''''' - исе коректна інформація. ::::вашоє [[Ивановци (Дністровськый район)]]:'' У селі на 2001 рӯк живе 3237 людий, из них: '''исписок націоналностий''''' - исе '''укривлена''' інформація. ::::Сякі неточности сут дораз у доґдеєднуй вашуй статі. Волієте написати єдну читаву статю за три дны, ги вусям адсякых за єден динь. Щи раз вас прошу уважати на коректну подачу інформації, биріт исе ги послідньоє варованя. ::::P.S. у нормах русинського языка ся назывкы сякого филя кунчавут на -ці (авадь -цї, кидь хоснуєте ї на мнягчиня). Поз. [https://www.academia.edu/73965907/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8F_%D0%9B%D1%96%D1%88%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BB_%D0%B8_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%B2_%D1%83_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D1%83%D0%B9_%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96_%D0%B4%D0%B5_%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C_%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8B_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%A1%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C_Budapest_2021_96_c| Карпаторусинські поселеня. Михаил Капраль]. Т.є. назывка бы мала быти Иванувці. [[Хоснователь:Gramo Džukić|Gramo Džukić]] ([[Діскузія з хоснователём:Gramo Džukić|діскусія]]) 11:02, 21 октобра 2024 (CEST) :::::Добрі, я уж адде поняла ож воліву за сутку айбо велику статю затовмачити [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 16:35, 21 октобра 2024 (CEST) == Проблемні статі == Добрый день. Маєте специфічный стиль роботы, котрый часто не йде проєктови на хосен. Мусай май гадковати на кваліту. Тяжко найти хоть єдну вашу статю, котра бы удповідала стандартам Вікіпедії. Долу подаю хыбашні приміры '''лем за послідньый час'''. Треба, обы сьте їх направили. На жаль, из вашыми темпами тото нико другый не встигне захарити. Аж дале будете лишати статі в такому стані, дуйде до санкцій а(вадь) стераня низкоквалітных статей. Аж будете мати даякі вопросы, можете їх писати туй. * Статі, де хыблять референції: [[Сято]], [[Концово]], [[Ліхтенштейні]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Круче]], [[Северный Опасный Риф]], [[Парасельскі островы]], [[Керкена]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Велика Бийгань]], [[Варіхівці]], [[Лендєл, Золтан Золтанович]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Плужіне]], [[Ульцинь (община)]], [[Бар (Чорна Гора)]], [[Салч]], [[Ряпідь]], [[Вая (варош)]], [[Туймазы]], [[Тісаашвань]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Плоскый Потӯк]], [[Оградзаны]], [[Череёвци]], [[Балатонфӯред]], [[Ульцинь]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Сукобін]], [[Вареш]], [[Само]], [[По̄ляна (Хустськый район)]], [[По̄ляна]], [[Німшин]], [[Ґастроентеролоґія]], [[Щербовець]], [[Главный град Подґориця]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Доболц]], [[Фертешолмаш]], [[Метех]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Гусине (община)]], [[Гусине]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Шкуратовци]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Фонтан]], [[Пчолы]], [[Мерешор]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Дніпро (варош)]], [[Гуняді]], [[Вала]], [[Плав (община)]], [[Общины Чорной Горы]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Черна (Украйина)]], [[Їржі Драгош]], [[УПА-Запад]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Словеньска Волова]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Малый Раковиць]], [[Торкы]], [[Голубінка]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Яблонкы]], [[Сімеркы]], [[Нижня Солотвина]], [[Музей археолоґії Батурина]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Брчко]], [[Бискӯв]], [[Telegram]], [[Згары]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Бенедековци]], Свалявка, Біласовиця, Меммінґен, Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Медьє, Камерун, Велика Украйина, Намюр, Жудец, Герцовци, Ӱ (кирилиця), Збойник, Букӯвцёво, Ракош, Пудгорб, Добош Торта, Кузьмино (Украйина), Завосіно, По̄ляна (Самбӯрськый район), Лімна, Хотиньскый район, Учіха Саске * Статі з покажеными референціями: [[Адміністративноє діленя Сербиї]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Улиця Гулака-Артемовського (Львӯв)]], [[Колекторна улиця]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Оріховиця]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Само]], [[Німшин]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Фертешолмаш]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Фонтан]], [[Мерешор]], [[Дніпро (варош)]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Білгородьска область]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Велика Украйина]], [[Пудгорб]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]] * Недотовмачені статі: [[Боснякы у Сербиї]], [[Общины Чорной Горы]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Колач]] * Стыржні без хосенного змісту: [[С́]], [[Турі]], [[2026 (значеня)]], [[Міліція Южной Осетії]], [[С (кирилиця)]], [[Кал]], [[Парціум]], [[Боб (значеня)]], [[Дрисляк]], [[Балта]], [[Р (буква)]], [[Ӥ]], [[3 (число)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Гвӯзд]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 10:45, 4 новембра 2024 (CET) :добре [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 11:05, 4 новембра 2024 (CET) :Но наприклад [[Сято]] што у тӯв статі є не добрі? [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:36, 4 новембра 2024 (CET) :Тай чим не добрі суть референції из статі [[Ліхтенштейні]] [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:53, 4 новембра 2024 (CET) ::У статі [[Сято]] уся інформація без референцій. Маєте там лем довгый список жерел, котрый сьте скопіровали з другої Вікіпедії. Котрі з тых жерел мают потвержовати тоту інформацію? ::У статі [[Ліхтенштейні]] не є референцій за число и етнічный склад населеня, першу споминку. Уся специфічна інформація має мати пуд собов якісь жерела. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:40, 9 новембра 2024 (CET) :Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ба ци плануєте захарьовати йсі статі? Булшина (аж не вшыткі) так ся и лишат у такому стані, як ото было у новембрі 2024, айбо попри вто чогось доста активно ся занимаєте створіньом новых. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:35, 14 мая 2025 (CEST) ::буде учинено [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:53, 14 мая 2025 (CEST) :::Добрый день, якый там проґрес по управленю сих статий? Вижу, ож уже чините нові, из такыма ипен проблемами, хоть из исписа горі дотеперь такоє гибы булша часть не похарена. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 13:59, 26 мая 2025 (CEST) ::::Добрый день. Та коли тото буде учинено? Видко, ож умісто захарьованя свойих екзістувучых статий, чините нові. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:23, 18 юнія 2025 (CEST) :::::Перебачте, но, я вам не будилник оповіщати коли буде учинено, по мірі часу проблемны статі койых богужаль направду много, преобразовуву главным образом через добавліня Удкликовань и управлінь хыб, што вы видко не видите, и чим вам хыбить ож я написав АЖ 2 нові статі за місяць? Они пусті? Без Удкликованя? ци што из ними не так, што вам у них хыбить? Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико, я не єден туй участник котрый мать проблемны статі койых я у свӯй час не знавучи так ге днись што є Вікіпедія начинив много, я не подобно хосновачови @[[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] , я го не виню у чомусь, можек у нёго штось ся стало та не годен управити и привести у порядок без приуменшіня бӯлше дас двох тысяч свойых статий, абсолутно пустых, неквалітных и напросто безхосенных, котрых вӯн судя по числови и датам «штампа» наштамповав ге на ботофермі, давайте не чинити из сёго конфлікт, из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:19, 18 юнія 2025 (CEST) ::::::Ото вы чините из сього конфлікт. Я ид вам ся звертаву супокуйно, без силных емоцій, тай вы можете так само удповідати. ::::::Gazeb мусів учинити повно куртых стыржнюв позад того, ож на його плечі упало заданя дасти русинськуй Вікіпедії старт. Ун мусів&nbsp;— и, так розуміву, чинив тото практично сам&nbsp;— написати зачаткові статі, обы проєкт уйшов из інкубатора. Ун по тому щи довгый час старав ся як муг держати порядок на сюй Вікіпедії тай по можности уліпшовати свої статі. Не мусите рувняти себе из ним. ::::::Айно, ваші нові статі таги булшина вашых старых часто не обсягувут референції и, пудозріваву, копірувут ся из другых Вікіпедій типа украйинської, на котрых тоже учасникы знавут іґноровати правила за жерела. Ник.&nbsp;ищи [[Вікіпедія:Портал комуніты#c-Flipdot-20250607101400-Сліпоє копірованя статий из украйинської В|сю голузку у Порталі комуніты]]. ::::::Сяк вы не лиш шкодите другым вікіпедіштам, котрі бдут мусіти за вами харити, айбо и обычным хосновачам, котрі узьмут на віру непровірену інформацію, скопіровану хотьде. ::::::<blockquote>''Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико […]''</blockquote> ::::::Айно, я уліпшуву статі тай не все пилуву чинити нові. Тото видко з мої історії редаґовань. Вас я цырмаву за ваші неквалітні статі, бо вы їх пообіцяли поуправляти, айбо вмісто того продовжуєте таку поведінку, за котру вас уже поваровали. ::::::Ваші проблемні статі не управляє „булш практично нико“ зато, бо їх є дуже повно, обы їх довести до нормалного виду, треба вчинити повно змін авадь такой переписати; и за тот час, докідь кось побирує єдну управити, вы щи такі пять такых сотворите. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:14, 18 юнія 2025 (CEST) Привіт! Можно б ви помоглі створити статтю про пісню "[[:tt:Пермь_—_город_на_Каме|Перм' - місто на Камі]]"? В цієї пісні є джерела, але я дуже погано розумію ваш язик. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:16, 4 януара 2025 (CET) :Мож, на якому языкови вам май удобно говорити? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:57, 4 януара 2025 (CET) ::Рускый [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:59, 4 януара 2025 (CET) :::Хорошо, какова ценность данная статья представляет для Русинской Википедии и Википедии в целом? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 09:12, 5 януара 2025 (CET) ::::Статья «Пермь — город на Каме» представляет значительную ценность для Русинской Википедии и Википедии в целом, так как она освещает культурный и географический аспекты Перми через призму музыкального произведения. Песня, созданная NITron, не только отражает уникальные черты города, такие как его расположение на реке Каме, транспортный узел, природные богатства Урала и Пермского края, но и способствует популяризации локальной культуры в глобальном контексте. Для Русинской Википедии это возможность расширить контент, связанный с русскоязычной культурой, а для Википедии в целом — обогатить знания о региональных особенностях России. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 09:51, 5 януара 2025 (CET) :::::Предоставьте файл или ссылку на данную «песню» [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 11:32, 5 януара 2025 (CET) ::::::https://audiodevil.ru/tracks/NITron+%E2%80%93+%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%8C+-+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4+%D0%BD%D0%B0+%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5/ Название "NITron – Пермь - город на Каме" [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 12:36, 5 януара 2025 (CET) :::::::Фу, [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:26, 23 януара 2025 (CET) == Thank you for being a medical contributors! == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {| style="background-color: #fdffe7; border: 1px solid #fceb92;" |rowspan="2" style="vertical-align: middle; padding: 5px;" | [[File:Wiki Project Med Foundation logo.svg|130px]] |style="font-size: x-large; padding: 3px 3px 0 3px; height: 1.5em;" |'''The 2024 Cure Award''' |- | style="vertical-align: middle; padding: 3px;" |In 2024 you '''[[mdwiki:WikiProjectMed:WikiProject_Medicine/Stats/Top_medical_editors_2024_(all)|were one of the top medical editors in your language]]'''. Thank you from [[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med]] for helping bring free, complete, accurate, up-to-date health information to the public. We really appreciate you and the vital work you do! Wiki Project Med Foundation is a [[meta:Wikimedia_thematic_organizations|thematic organization]] whose mission is to improve our health content. '''[[meta:Wiki_Project_Med#People_interested|Consider joining for 2025]]''', there are no associated costs. Additionally one of our primary efforts revolves around translating health content. We invite you to '''[https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/index.php try our new workflow]''' if you have not already. Our dashboard automatically [https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/leaderboard.php collects statistics] of your efforts and we are working on [https://mdwiki.toolforge.org/fixwikirefs.php tools to automatically improve formating]. |} Thanks again :-) -- [[mdwiki:User:Doc_James|<span style="color:#0000f1">'''Doc James'''</span>]] along with the rest of the team at '''[[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med Foundation]]''' 07:24, 26 януара 2025 (CET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Doc James@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/Top_Other_Language_Editors_2024&oldid=28172893 --> == Статї із хыбами == Майже всї ваші статї требуют доробкы, практічно у всьых не є удкликань, даякых проблемы із шаблонами, даякі ґраматічнї хыбы, будьте добре перевірте свої статї, дайте удкликаня і повысталяйте шаблны. А ще рекомендовано не хосновати сімбол "ю̄". Придержуйтеся у свойых статях аполітічности тай правил вікі. Се лиш уд хоснователя @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]](туй практічно всї ваші статї). А сут іще статї уд @Іван Романеску, котрі не є у симу списку: * Недотомачинї статї: [[Гвӯзд]], [[Кумыс]], [[87 (число)]], [[УПА-Запад]], [[Руски новини]] * Не є шаблону(БД Держстату Украйины, Переклад, Стыржень, Село Україны, языковый шаблон) авадь проблема із шаблнами: [[Р (буква)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Н]], [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Дрисляк]], [[Парціум]], [[Шпация]], [[Протоиєрей]], [[Меммінґен]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Ропчиці]], [[Думен (гора)]], [[Ваґаш]], [[Баня]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[Лазы (Украйина)]], [[1 (число)]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[Монґолы]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Штрібро]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Неум (община)]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Кілва (острӯв)]], [[Боркут]], [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Кочевци]], [[Прошовиці]], [[Біловарци]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Фонтинясы]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Ідліб (провінція)]],[[Болгары у Росії]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Роверета]], [[Сібінь]], [[Намюр]], [[Хустиць (село)]], [[Керкена]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Ґерінґсдорф]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Вулканешты (варош)]],(туй дале будут іти лиш тоты де із референціями бульш-менш нормално) [[Емірат]], [[Гавіржов]], [[Уйрек]], [[Кстово]], [[Бурятьскый язык]], [[Гыд (компютерный червак)]] * Покаженї статї: [[Кочевци]] * Гія референцій(проблема із референціями є у всьых статях, не лиш із сего пункта): [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Ваґаш]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[190 до н. е.]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[100000 (число)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Ярь]], [[Неум (община)]], [[Мер]], [[Дрельє]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Малацкы]], [[Бішево (Коміжа)]], [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Мінет]], [[Міліція Южной Осетії]], [[Кілва (острӯв)]], [[По̄ляна]], [[Ӥ]], [[Сукобін]], [[Шатер]], [[Боркут]], [[Гусине]], [[Голубінка]], [[Літо]], [[Прошовиці]],[[Коштіуй]], [[Magyar Jogpárt]], [[Анкоридж]], [[Біловарци]], [[Бискӯв]], [[Вінковоє]], [[Хеб]], [[Грынява]], [[Яловоє]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Ростовятиця]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Ракош]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Керестур]], [[4 (число)]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Перекрестный]], [[Земплінські Гамры]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Пудпӯльноє]], [[Колут]], [[Ясінь (село)]], [[Курьска область]], [[Пригӯдь]], [[Яблоновка (Хустськый район)]], [[Згары]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Палинка]], [[Сібінь]], [[Добош Торта]], [[Кутлаш]], [[Домбокы]], [[Бенедековци]], [[Хустиць (село)]],[[2026]], [[Ардово]], [[Ялова (Турція)]], [[Керкена]], [[Словеньска Волова]],[[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Круче]], [[Максимець]], [[Яблонов (Мукачовськый район)]],[[Плужіне]], [[Жупа Ґемер]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Главный град Подґориця]], [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Вая (варош)]], [[Пудгорб]], [[Герцовци]], [[Труська]], [[Свалявка]], [[Туймазы]], [[Вӯльхӯвка (Хустськый район)]], [[Їржі Драгош]], [[Птичье]], [[Лікіцары]], [[Жетысуська область]], [[Колекторна улиця]], [[Оградзаны]], [[Плав (община)]], [[Дунковиця]], [[Туря По̄ляна]], [[Череёвци]], [[Турійськ]], [[Лімна]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Ряпідь]], [[Мыта]], [[Туричкы]], [[Суха (Украйина)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Демичі]], [[Вала]], [[Валаликы]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]],[[Ульцинь]], [[Смерть|Сімер]], [[Перевалы]], [[Ліхтенштейні]], [[Хотиньскый район]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Зубриця]], [[Жудец]], [[Волосянка (Закарпатьска область)]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]],[[Велика Паладь]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Петровка (Закарпатьска область)]], [[Запсонь]], [[Мідяниця]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Учіха Саске]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Надькапош]], [[Поточок]], [[Руськоє (Закарпатьска область)]], [[Руська]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Руські Комаровци]], [[Кузьмино (Украйина)]],[[Ґаничі]], [[Котор (община)]], [[Московська ґубернія]], [[Стужиця]], [[Рекіты]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Концово]], [[Буркут (Украйина)]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Келімане]], [[Ватра Дорней]], [[Салч]], [[Серноє]], [[Соленоє (Тячовськый район)]], [[Заднёє]], [[Забродь (Ужгородьскый район)]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Нижня Солотвина]], [[Орява]],[[Новобарово]], [[Переможноє (Львӯвська область)]], [[Щербовець]], [[Шаркадь]], [[Плоскый Потӯк]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Велика Розтока]], [[Баранинці]], [[Херсоньскый район]], [[Хмільник (Закарпатьска область)]], [[Кальник (Мукачовскый район)]], [[Вареш]], [[Сільце (Закарпатьска область)]], [[Медьє]], [[Збины]], [[Исаї]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Леово]], [[Богоявленка (Донецька область)]], [[Недзиця]], [[Сімеркы]],[[Родникова Гута]], [[Волова (Верховиньскый район)]], [[Кідёш]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[По̄ляна (Хустськый район)]],[[Верхо̄винці]], [[Глубокоє (Ужгородьскый район)]], [[Осінь]], [[Копач]], [[Страмтура]], [[Ѓ]], [[Ольшаны (Закарпатьска область)]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Верхо̄вина Быстра]], [[Ольховци-Лазы]], [[Кошмак]], [[Малый Раковиць]], [[Шкуратовци]], [[Дубрӯвка (Ужгородьскый район)]], [[Овцебык]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Горяны (Ужгород)]], [[Само]], [[Дрокія]], [[Сутоморе]], [[Ровненьскый район]], [[Очеретино]], [[Мала Розтока]], [[Велика Бакта]], [[Клехӯвка]], [[Есень]], [[Сарвасов]], [[Малоє Попово]], [[Мочола]], [[Мізоч]], [[Шышловци]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Будва (община)], Галабор, [[Косӯвськый аеродром]], Соловка, Малі Ґеёвці, [[Асфальт]], Гуняді, [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], Костанайська область, [[Инстасамка]], Руська Кучава, Вирьхні Реметы, Діомід (Аляска), Колач, Гомок, Адміністративноє діленя Сербиї, Парасельскі островы, Компас, Кишинёв (муніципій), Лужкы (Калуськый район), Світлогорьск (Гомельска область), Литовська Републіка (1918—1940), Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Батёво, Тісаашвань, Гомельска область, Актюбіньска область, Мокра (Украйина), Костёва, Ряба Орда, Орда, Яблонкы, Посада Рыботицька, Telegram, Липа (Калуськый район), Верховина (варощик),Козаковка (Болеховська вароська рада), Туранци, Берліньска конференція (1884), Соледар, Ділок (Мукачовськый район), Северный Опасный Риф, Завосіно, Кагул (варош), Кухче, Павшино (Украйина), Шымкент, Шом (Украйина), Минай, Травы, Балигород (ґміна), Німшин, Липовиць (Ужгородьскый район), Восстаня Маджі-Маджі, Ульцинь (община), Злынка (Росія), Вітебьска область, Ландскруна, Бряньск, Оріховиця, Торкы, Сойм подкарпатьскых русинов, Великый Ходак, Балатонфӯред, Мінск Світ, Ганё (острӯв), Брестьска область, Кривоє (Тячӯвськый район), Чома, Сент-Пол (Аляска), Жденёво, Знаменьскоє (Чечня), Фертешолмаш, Пасіка (Закарпатьска область), Гребля (Закарпатьска область), Султанат Кілва, Чорногорци у Републіці Серьбскӯв, Алеппо (провінція), Фантастика, Костёва Пастіль, Соломоново, Населеный пункт, Воловиця (Берегӯвськый район), Украйинці у Туркменістанови, Крымськоє ханство, Ключарькы, Телеханы, Клей, Старомлиновка, Вӯрцбурґ, Баркасово, Мерешор, Меноніты, Нюфаундленд и Лабрадор, Суботӯв, Кучава, Бар (Чорна Гора), Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ, Зволен, Верба (Дубеньскый район), Мужіёво, Неґровець, Костопӯль, Жнятино, Лемкӯвськоє письмо, Крайня Мартинка, Беґендяцька Пастіль, Кобакы, Проблема, Шейх Хасіна, Гута (Ужгородьскый район), Заболотноє (Закарпатьска область), Смига, Тур, Зимно, Удділеня, Копачі, Кобалевиця, Петров, Алексій Леонідович, Вышково, Літл Рок, Ґеча, Дешковиця, Жупа Мараморош (Чехословеньско), Летичӯв, Гродненьска область, Неветленфолу, Здолбунӯв, Санремо, Мангыстауська область, Мессіна, Велика Украйина, Тверьска ґубернія, Кызылорда, Авдіёвка, Еґипетьскі піраміды, Венеція, Сято, Загатя, Подобовець, Ґалісія, Річка (Хустськый район), Климовиця,Смологовиця, Ґёдёллё, Западноказахстаньска область, Чорный Потӯк (Хустськый район), Вараш, Локӯть (село), Чорнобыльска зона удчуджіня, Выходнофризькый язык, Выходнофризькый язык, Карагандыньска область, Сухый (Хустськый район), Брчко, Кольчино, Черна (Украйина), Жамбыльска область, Боснякы у Сербиї, Скотарьскоє, Общины Чорной Горы, Богаревиця, Сіґма Бой (в статї не хоснуются бульшость удкликань), Василёвка (варош), Дістрикт Люблін, Аляска, Ґастроентеролоґія, Концентракы Кременчука, Давыд-Городок, УПА-Запад, Пчолы, Поліся, Лодзькоє воєводство, Сарны, GPS, Бетлегем, Ґрунт, Брест, Кертовина, Нижньый Студеный, Уйгурьскый язык, Кетьскый язык, Руски новини, Кобрин, Тропарь Пасхы, Гуляйполе. * неправильна назва:[[2026 (значеня)]], [[Боб (значеня)]], [[Турі]], [[Шаш (значеня)]], [[Ліхтенштейн (значеня)]], [[Торкы (значеня)]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Руські Геёвци]], [[Руські Комаровци]], [[Асфальт]], Вітебьска область, Украйина (значеня), Руда (значеня). * Вызир статї авадь недописана статя:[[Малацкы]], [[Курьска область]], [[Кайла (Румыния)]], [[Порноґрафія]], [[Грабово (Томпоєвци)]],[[Слобожане]], [[Косӯвськый аеродром]], [[Колач]], Мангыстауська область. * Ґраматічні хыбы авадь порушіня правил Вікі: [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Анкоридж]], [[Ґрамота 1404. року]]. [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 22:33, 25 марца 2025 (CET) :Є цїлком інтересно, ці ся тот проблем із хыбныма статями вырїшыть в найблизшій добі, або бы сьме мали дати хоснователёви (@[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]) веце часу на ёго вырїшыня? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:08, 19 мая 2026 (CEST) == Пруйшлі нікнеймы тай алтернативный акаунт == Про архівні цілі тай обы не было путанины, сесь хосновач (Rue323) быв май давно знамый пуд нікнеймом Бойкыня Босорканя и має алтернативный акаунт [[Хоснователь:Иван Романеску|Иван Романеску]]. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:34, 6 фебруара 2026 (CET) et59g5gd0m0shj8umnwdy6af7dlo4sq Анкоридж 0 21895 165500 158082 2026-05-19T21:53:20Z Rue323 31002 165500 wikitext text/x-wiki '''Анко́ридж''' ([[Анґліцькый язык|анґл]]. Anchorage) — майвеликый [[Місто|варош]] у [[Штаты США|Америцькӱм шатови]] [[Аляска]], и ёго адміністративный центр, [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]. {{Місто}} == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2010]] рӱк живе 291,826 людий, из них: [[Біла расса|Білі]] — 62,64% [[Индиане|Индіане]] — 24,096% [[Испанцѣ|Испанці]] — 7,56% [[Афроамериканці]] — 5,56% == Братські вароші == * [[Чітос]], [[Японія]] * [[Дарвін (Австралія)|Дарвін]], [[Австралія]] * [[Інчон]], [[Южна Корея]] * [[Магадан]], [[Росія]] * [[Тромсе]], [[Норьско|Норвеґія]] * [[Витби (Јоркшир)|Витби]], [[Велика Брітанія|Велика Британія]] * [[Харбін]], [[Кітайска Народна Републіка|Китай]] == Удкликованя == https://www.city-data.com/city/Anchorage-Alaska.html [[Катеґорія:Вароші Аляскы]] [[Катеґорія:Міста США]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты США]] [[Катеґорія:Аляска]] [[Катеґорія:Анкоридж]] 83y5l1tnpjbhaqvt5wdpg9jhgjh3kx8 165501 165500 2026-05-19T21:54:17Z Rue323 31002 165501 wikitext text/x-wiki '''Анко́ридж''' ([[Анґліцькый язык|анґл]]. Anchorage) — майвеликый [[Місто|варош]] у [[Штаты США|Америцькӱм шатови]] [[Аляска]], и ёго адміністративный центр, [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]. {{Місто}} == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2010]] рӱк живе 291,826 людий, из них:<ref>https://archive.today/20200212183218/https://factfinder.census.gov/faces/tableservices/jsf/pages/productview.xhtml?src=bkmk</ref> [[Біла расса|Білі]] — 62,64% [[Индиане|Индіане]] — 24,096% [[Испанцѣ|Испанці]] — 7,56% [[Афроамериканці]] — 5,56% == Братські вароші == * [[Чітос]], [[Японія]] * [[Дарвін (Австралія)|Дарвін]], [[Австралія]] * [[Інчон]], [[Южна Корея]] * [[Магадан]], [[Росія]] * [[Тромсе]], [[Норьско|Норвеґія]] * [[Витби (Јоркшир)|Витби]], [[Велика Брітанія|Велика Британія]] * [[Харбін]], [[Кітайска Народна Републіка|Китай]] == Удкликованя == https://www.city-data.com/city/Anchorage-Alaska.html [[Катеґорія:Вароші Аляскы]] [[Катеґорія:Міста США]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты США]] [[Катеґорія:Аляска]] [[Катеґорія:Анкоридж]] f99oxxqpqa4o7kvkzy9gymj1vot7c8n Менлі Гот Спрінґс (Аляска) 0 21896 165499 158079 2026-05-19T21:50:19Z Rue323 31002 165499 wikitext text/x-wiki '''Ме́нлі Го́т Спрі́нґс''' ([[Анґліцькый язык|анґл]]. Manley Hot Springs) — [[село]] у округови [[Юкон-Коюкук]], штат [[Аляска]], [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]. {{НП}} == Обывательство == У [[Село|селі]] по списованёви [[2010]]. року, у переписнӱв містности жило 89 людий у 41 хыжах у составови 23 файтӱв. Густота обывательства становила 1&nbsp;чилядник/км². Было 116 опшарь (1/км²). Из них: {| style="margin-top:-.7em; margin-bottom: -0.4em;" | * 70,8 %&nbsp;— [[Біла расса|білых]] * 13,5 %&nbsp;— [[Индиане|индіанські народы]] |} До двох ци бӱлше рас принадлежало 15,7 %. Дараб [[Испанцѣ|испанцьӱв]] становив 6,7 % уд усьых жытельӱв.<ref>https://web.archive.org/web/20180404140728/https://www.census.gov/prod/www/decennial.html</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты США]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Аляскы]] br1j2b40skjjjruekoq2ljfho4m9b76 Добош торта 0 22036 165502 150315 2026-05-19T21:56:57Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Добош Торта]] на [[Добош торта]] 150315 wikitext text/x-wiki   '''До́бош То́рта''' ({{Lang-hu|dobostorta}})&nbsp;— традичный [[Мадярьско|мадярьскый]] [[колач]], што складать ся из шести шарӯв [[Бісквіт|бісквіта]] из [[Чоколада|човколадным]] кремом и карамелныв ґлазурёв. {{Універзалный інфобокс}} Колач названый на имня свого автора, малярьского кондитера Йожефа Добоша. У [[1885]] році Мадярьску націоналну выставку вӯн придумав свӯй шедевр&nbsp;— торту, яка ся не прогрекне! Грекне хыба кроз 10 дню̄в. На современный на тот час розвиток холодильной технікы ото было дуже важно. Свӯй рецепт Добош опубліковав у [[1906]] році, и у нынішню̄в [[Мадярьско|Мадярщині]] Добош Торту роблять по ориґіналному рецептови. Добош Торта быв любимым колачом рішанинкы [[Австро-Угорьско|Ракусько-Мадярщины]] Елизаветы, жоны Франца Ёвшкы. Добош Торта експортовався у сусідні [[Країна|крайны]] у спеціално уробленых деривляных коробкох. [[Катеґорія:Їдла]] [[Катеґорія:Колачі]] [[Катеґорія:Мадярьска кухня]] sz5cdsd87rm215cwkulfylzn7p9c3b0 165504 165502 2026-05-19T22:00:22Z Rue323 31002 165504 wikitext text/x-wiki   '''До́бош то́рта''' ({{Lang-hu|dobostorta}})&nbsp;— традиційный [[Мадярьско|мадярськый]] [[колач]], што складать ся из шістёх шарӱв [[Бісквіт|бісквіта]] из [[Чоколада|човколадным]] кремом и карамелныв ґлазурёв. {{Універзалный інфобокс}} Колач названый на имня свого автора, мадярського кондитера Йовжефа Добоша. У [[1885]]. році про Мадярську націоналну выставку вӱн придумав свӱй шедевр&nbsp;— торту, яка не прогрекне! Грекне хыба через 10 дньӱв. На новӱтньый на тот час розвиток холодилної технікы ото было дуже важно. Свӱй рецепт Добош опубліковав у [[1906]]. році, и у нынішньӱв [[Мадярьско|Мадярщині]] Добош Торту роблять по ориґіналному рецептови.<ref>http://www.europeancuisines.com/Hungary-Dobos-Dobosh-Torte-Torta-Chocolate-Buttercream-Layer-Cake</ref> Добош Торта быв любимым колачом императриці [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщины]] Елизаветы, жоны Франца Йосипа. Добош торта експортовала ся у сосідні [[Країна|крайны]] у спеціално уробленых деривляных коробкох. == Удкликованя == [[Катеґорія:Їдла]] [[Катеґорія:Колачі]] [[Катеґорія:Мадярьска кухня]] 65d2mg5p53jh0lh36ht2dt8qxgmc9cb Петро Береш 0 22040 165473 150330 2026-05-19T17:03:26Z Flipdot 23893 165473 wikitext text/x-wiki {{Писатель |name=Петро Береш |birthplace=[[Ужгород]] |birthdate=[[13. май|13.&nbsp;мая]] [[1972]] |birthname=Петро Береш |alma_mater=[[Універзіта Павла Йозефа Шафаріка|Кошицькый університет им.&nbsp;П.&nbsp;Й.&nbsp;Шафарика]] |penname=Петьо Береш }} '''Петро́ Бе́реш''', пудписує ся '''Петьо Береш''' ({{Рожд}} 13.&nbsp;мая [[1972]], [[Ужгород]]) є [[Русины|русинськый]] [[писатель]], [[товмач]]. == Ранньый живот == Родив ся 13.&nbsp;мая 1972 в [[Ужгород|Ужгороді]], де урус тай уходив раз ошколы №7 тай №6, а пак хорову секцію Коледжа културы тай умінь. Уд 1991.&nbsp;по 1996.&nbsp;рук быв студентом богословського факултета [[Універзіта Павла Йозефа Шафаріка|Кошицького університета им.&nbsp;Павла Йозефа Шафарика]]; уд 1996.&nbsp;по 2001.&nbsp;рук добывав докторат у Папському восточному інституті ({{Lang-it|Pontifico Instituto Orientale}}) в [[Рим|Римі]]. Уд 2003.&nbsp;рока робит у [[Ватікан|Ватиканськых]] музейох на удділеньови [[Візантьска ріша|бізантського]] тай [[Середновік|середньовічного]] [[Уменя|уміня]].<ref name=":0">{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шиповіч, Петро Медвідь|publisher=Обчаньске здружіня Русин Медія, Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духновіча, Русиньскый културолоґічный клуб|page=64|year=2022|title=Aлманах днешньой підкарпатьской русиньской літературы|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-22/}}</ref> == Творьба == Пише бережськым діалектом [[Русиньскый язык|русинської бесіды]] позад свого коріня из села [[Бѣлкы (Закарпатска область)|Білкы]]. Публікує ся в „Алманахови днешньої русинської літературы“. == Удкликованя == * [https://rusynsociety.com/author/petroberesh/ Петьо Береш — Общество про русинськый розвуй] == Референції == <references />{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Береш, Петро}} 3fk4w61s85bcygsf37m7pgpflba2v5h Иван Завадяк 0 22041 165477 164046 2026-05-19T17:05:20Z Flipdot 23893 165477 wikitext text/x-wiki {{Писатель |name=Иван (Иванув) Завадяк |birthdate=[[24. септембер|24.&nbsp;септембра]] [[1939]] |birthplace=[[Новоселиця (Межгорскый район)|Новоселиця]], [[Межгорскый район|Воловськый район]] |deathdate=18.&nbsp;фебруара 2026|relatives=брат [[Михаил Завадяк]]|alma_mater=[[Ужгородськый державный університет]]|occupation=[[писатель]], [[проза]]їк}} '''Ива́н Завадя́к''' (24.&nbsp;септембра 1939, [[Новоселиця (Межгорскый район)|Новоселиця]]&nbsp;– 18.&nbsp;фебруара 2026) быв [[Русины|русинськый]] [[писатель]], [[Проза|прозаїк]]. == Ранньый жывут == Pодив ся 24.&nbsp;септембра 1939 у [[Новоселиця (Межгорскый район)|Новоселици]] [[Хустськый район|Хустського]] (товды Воловського, а пак [[Межгорскый район|Міжгірського]]) района у многодітнуй селянськуй файті. Фаховоє ошколованя дуставав уд 1954.&nbsp;по 1957.&nbsp;рук у Хустському културно-школовалному технікумови тай [[Ужгородска народна универзита|Ужгородському державному університеті]]. Уд 1958.&nbsp;по 1961.&nbsp;рук служив у Збройных Силах [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]].<ref name=":0">{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шиповіч, Петро Медвідь|publisher=Обчаньске здружіня Русин Медія, Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духновіча, Русиньскый културолоґічный клуб|page=72|year=2022|title=Aлманах днешньой підкарпатьской русиньской літературы|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-22/}}</ref> 55&nbsp;рокув робив на разных роботах у [[Култура|културнуй]], [[Ошколованя|ошколовалнуй]], общественно-політичнуй, правоохороннуй тай выробничуй сферах.<ref name=":1">{{Cite web |author=Юрій Шипович |date=24.&nbsp;септембра 2024 |title=Іван Завадяк — „Голосы Русинів Підкарпатя“ |at=Lem.fm |url=https://www.lem.fm/holosy-rusiniv-pidkarpatya-sereda-18-10-hod-90/ |language=русинськы }}</ref> == Творьба == Писати краснописемні творы зачав ужек у пінзійові рокы — из слув самого Завадяка, стало ся тото так, ож му ся у нуч на Руздво 2017.&nbsp;рока наснила покуйна мамка тай попросила написати книжку.<ref name=":1" /> Быв єдным из упорядникув тай авторув книгы історично-културолоґічных нарисув „Верховина: Волівщина&nbsp;‒ Міжгірщина“ (2017). Оповіді у русинському языку зачав публіковати у журналови „Отцюзнина“ зачинавучи тым такой 2017.&nbsp;роком, а пак ся публіковав ай у „Алманахах днешньої русинської літературы“. Автор романа у новелах „Брызґы споминÿв из дітвацтва“ (2019) тай трьох повісти из ворошнов назывков „Выпровбалованя любовльôв“ (2021).<ref name=":0" /> 22.&nbsp;фебруара 2025 презентовав фіналну часть автобіоґрафічної трилоґії, книгу „Налице та й нарубы“ за характерні тай тайні стороны совітського часу.<ref name=":1" /><ref>{{Cite web |at=Отцюзнина |url=https://otcuznyna.com/tvorchyj-vechur-ivana-zavadjaka/ |language=русинськы |title=«Налице тай нарубы»: юбілейный творчый вечур Ивана Завадяка |date=22.&nbsp;фебруара 2025 }}</ref> Михаил Зан написав про неї спередслово тай рецензію.<ref>{{Citation|first=Михаил|last=Зан|url=https://otcuznyna.com/karpatorusynska-ironija-ivana-zavadjaka/|work=[[Отцюзнина (журнал)|Отцюзнина]]|issue=№4 (16) 2024|year=2024|title=Карпаторусинська іронія Ивана Завадяка}}</ref> == Смерть == Иван Завадяк умер 18.&nbsp;фебруара 2026.&nbsp;року; опровуд быв справленый 20.&nbsp;фебруара.<ref>{{Cite web |last=Медвідь |first=Петро |date=18-02-2026 |title=Вмер русиньскый писатель Іван Завадяк |url=https://www.lem.fm/vmer-rusinskyj-pisatel-ivan-zavadyak/ |language=rue |publisher=[[Лем.FM]] |authorlink=Петро Медвідь }}</ref> == Референції == <references /> {{Lifetime|1939|2026|Завадяк, Иван}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Завадяк, Иван}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] fb8jr8mi7k7q3ykjfkr22slehyork0l Володимир Рошко 0 22042 165475 159089 2026-05-19T17:04:12Z Flipdot 23893 165475 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Володимир Рошко |уроджѣня = [[26. юл|26.&nbsp;юлія]] [[1957]] |мѣсто роджѣня = [[Кальник (Мукачовскый район)|Калник]] |alma mater = [[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый державный університет]] |одзнакы = Орден „За заслугы“ III.&nbsp;ступеня<br>Удмінник ошколованя Украйины |noyat = 1 |сферы наук = [[Зоология|зоолоґія]], ентомолоґія, [[Еколоґія|еколоґія]] |ученый ступень = [[Кандидат наук|кандидат біолоґічных наук]] }} {{Писатель |name=Володимир Рошко |image=[[Файл:roshko-volodymyr-2006-zag-edit.jpg]] |birthdate=[[26. юл|26.&nbsp;юлія]] [[1957]] |occupation=[[Поет|поет]] |citizenship=[[СССР]], [[Україна|Украйина]] |awards=Премія им.&nbsp;Ивана Петровція |birthplace=[[Кальник (Мукачовскый район)|Калник]]}} '''Володи́мир Рошко́''' ([[26. юл|26.&nbsp;юлія]] [[1957]], [[Кальник (Мукачовскый район)|Калник]]) є [[Русины|русинськый]] [[Зоология|зоолоґ]], ентомолоґ, [[Еколоґія|еколоґ]], [[Поет|поет]]. [[Кандидат наук|Кандидат біолоґічных наук]], доцент, выкладач катедры ентомолоґії тай усокоченя біорузноты біолоґічного факултета [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського націоналного університета]]. Лавреат премії им.[[Іван Петровцій|&nbsp;Ивана Петровція]].<ref name=":0">{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шиповіч, Петро Медвідь|publisher=Обчаньске здружіня Русин Медія, Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духновіча, Русиньскый културолоґічный клуб|page=138|year=2022|title=Aлманах днешньой підкарпатьской русиньской літературы|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-22/}}</ref> Знає [[Русиньскый язык|русинськый]], [[Україньскый язык|украйинськый]], [[Російскый язык|російськый]], [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] тай [[Словеньскый язык|словацькый]] языкы.<ref name=":1" /> == Ранньый живот == Родив ся 26.&nbsp;юлія 1957 в [[Кальник (Мукачовскый район)|Калнику]]. Кунчив спеціалізовану ошколу&nbsp;№1 в Ужгороді у році&nbsp;1974. == Научна карєра == У 1979.&nbsp;рокови матуровав біолоґічный факултет Ужгородського державного університета тай дустав диплом спеціаліста из удзнаков за спеціалностьов „Біолоґія“, кваліфікаційов „Біолоґ. Выкладач [[Біолоґія|біолоґії]] тай [[Хемія|хемії]]<nowiki/>“.<ref name=":1">{{Cite web |url=https://drive.google.com/file/d/11U5pouX1L6CNgmQtPIF_u299pESRsOeq/view?pli=1 |title=Володимир Рошко |language=украйинськы }}</ref> У 1991.&nbsp;рокови защитив [[Кандидат наук|кандидатську]] [[Дисертация|дисертацію]] на тему „Фавна тай еколоґія пластинчастовусых боґарув (Coleoptera, Scarabaeidae) Пудкарпатя“ за спеціалностьов 03.00.09 „Ентомолоґія“ у Інститутови зоолоґії им.&nbsp;И.&nbsp;И.&nbsp;Шмальгаузена АН [[Украинска ССР|УРСР]]. У 1997.&nbsp;рокови дустав ученоє званя доцента катедры ентомолоґії. Завідовач катедры ентомолоґії тай усокоченя біорузноты уд 1992.&nbsp;по 2021.&nbsp;рук.<ref name=":0" /> Уд 2011.&nbsp;по 2013.&nbsp;рук{{Жрідло}}&nbsp;— декан біолоґічного факултета. На днешньый день, Володимир Рошко має булше ги 150&nbsp;научных публікацій тай ошколовално-методичных робут, межи котрыма дві моноґрафії. Ун спувавтор двох учебникув из ґрифом Міністерства школованя тай наукы Украйины, двох ошколовалных руководств из ґрифом Міністерства школованя тай наукы Украйины тай чотырьох ошколовалных руководств из ґрифом Міністерства аґрарної політикы Украйины.<ref name=":1" /> Рошко поучаствовав у булше ги 50&nbsp;научных конференційох.<ref name=":1" /> Приладив шість кандидатув наук: А.&nbsp;В.&nbsp;Грабовського (2002), А.&nbsp;А.&nbsp;Сікуру (2005), А.&nbsp;М.&nbsp;Бокотея (2005), Е.&nbsp;В.&nbsp;Туриса (2010), В.&nbsp;В.&nbsp;Мірутенка (2010), Я.&nbsp;Варгу (громадянина [[Мадярьско|Мадярщины]], 2011).<ref name=":1" /> === Нагороды === У маї 2013.&nbsp;рока указом [[Презідент|президента]] [[Україна|Украйины]] Володимир Рошко быв нагороженый орденом „За заслугы“ III.&nbsp;ступеня „За читавый личный внесок у розвуй украйинської наукы, змоцненя научно-технолоґічного потенціала Украйины, многоручну совістну роботу, высокый професіоналізм тай на честь Дне наукы“.<ref>{{Cite web |language=украйинськы |url=https://zaholovok.com.ua/yanukovich-vidznachiv-derzhavnim-ordenom-uzhgorodskogo-naukovtsya |at=Zaholovok.com.ua |title=Янукович відзначив державним орденом ужгородського науковця }}</ref> Нагороженый знаком „Удмінника ошколованя Украйины“.<ref name=":0" /> == Краснописемство == Кромі научных творув Володимир Рошко щи ся занимат красным писемством&nbsp;— пише [[Верш|стихы]] [[Русиньскый язык|по русинськы]], головно [[Коміка|комічні]]. Має премію им.&nbsp;Ивана Петровція.<ref name=":0" /> Печатав ся у журналови „Отцюзнина“ тай „Алманахах днешньої русинської літературы“.<ref name=":0" /> Його стихы, наприклад „Чорный кавіль“, мавут читаву популарность тай розходят ся [[Інтернет|інтернетом]] у виді відей, де сам Рошко начитує свою поезію. === Зберькы === * Рошко В. Г. Я дуркаву у ваші двері: Збірка русинської поезії. — Ужгород: Вид-во ФОП Бреза А. Е., 2015.-190 с. * Рошко В. Н. Вірши Руснаків. — Румынія, 2020.<ref name=":0" /> == Научні роботы == === Моноґрафії тай учебникы === <small>(Тоту секцію мож листати — вчинено про компактный вызир сторінкы.)</small> <div class="reflist4" style="height: 400px; overflow: auto; padding: 3px" > * Сергиенко М. И., Загайкевич И. К., Рошко В. Г. и др. Почвенные членистоногие Украинских Карпат. — Киев: Наукова думка, 1988. — 244 с. * Примак І. Д., Вахній С. П., Бомба М. Я., Тимощук О. С., Гудзь В. П., Рошко В. Г. та інші Ерозія і дефляція ґрунтів та заходи боротьби з ними (навч. посібник). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2001. — 392 с. * Примак І. Д., Рошко В. Г., Гудзь В. П., Демидась Д. І., Танчик С. П., Мартинюк І. В., Бомба М. Я. та ін. Механічний обробіток ґрунту в землеробстві (навч. посібник). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2002. — 320 с. * Примак І. Д., Рошко В. Г., Демидась Г. І., Гудзь В. П., Каленська С. М., Мартинюк І. В., Вергунова І. М. та ін. Раціональні сівозміни в сучасному землеробстві (навч. посібник). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2003. — 384 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Рошко В. Г., Мудрук О. С. та ін. Системи землеробства: історія їх розвитку і наукові основи (підручник МОНУ). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2004. — 528 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Рошко В. Г., Купчик В. І., Демидась Г. І., Печенюк В. І., Козяр О. М. Наукові основи землеробства (підручник МОНУ). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2005. — 408 с. * Рошко В. Г., Різак В. М. Повінь — явище природне (що кожен повинен знати про повені). — Ужгород: Мистецька лінія, 2005. — 60 с. * Rosko V.H., Rizak V.M. Az arviz — termeszeti jelenseg (amit az arvizrol mindenkinek tudnia kell). — Ужгород: Мистецька лінія, 2005. — 59 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Ковбасюк П. У., Андрієнко В. В., Іваніна В. В., Лі М., Метьюз Г., Ткачук В. М., Рошко В. Г., Гамалій І. П., Примак О. І. Несприятливі метеорологічні умови в землеробстві: захист від них культурних рослин (навчальний посібник МОНУ). — К.: Кондор, 2006. — 314 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Рошко В. Г., Гамалій І. П., Польовий А. М., Гудзь В. П. Тлумачний словник із сільськогосподарської метеорології (навчальний посібник МОНУ). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2007. — 308 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Основи цитології. — Ужгород: Говерла, 2007. — 193 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Генетика людини і онтогенез. — Ужгород: Говерла, 2007. — 252 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Паразитологія з основами антропогенезу та екології людини. — Ужгород: Говерла, 2007. — 237 с. * Примак І. Д., Косолап М. П., Рошко В. Г., Мазуркевич І. В. Визначник сходів і насіння бур'янів (навчальний посібник МАПУ) — К: КВІЦ, 2008. — 150 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Мірутенко В. В. Медична біологія з основами генетики. Частина 1. — Ужгород: Говерла, 2009. — 276 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Мірутенко В. В. Медична біологія з основами генетики. Частина 2. — Ужгород: Говерла, 2009. — 200 с. </div> === Научні статі === <small>(Тоту секцію мож листати — вчинено про компактный вызир сторінкы.)</small> <div class="reflist4" style="height: 400px; overflow: auto; padding: 3px" > * Рошко В. Г. До вивчення екологічних особливостей личинок-фітофагів пластинчатовусих жуків Закарпаття // Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів Закарпатської обл. — Ужгород, 1980. — С. 130—131. * Рошко В. Г. Экология западного майского хруща в условиях Закарпатья и меры борьбы с ним // Рекомендации по охране природы Карпат. — Ужгород, 1982. — С. 143—144. * Рошко В. Г. Хрущик садовый — вредитель плодовых культур Закарпатья // Рекомендации по выполнению Продовольственной программы СССР в Закарпатской области. — Ужгород, 1984. — С. 166—167. * Рошко В. Г. Навозник Aphodius alpinus Scop. (Col., Scarabaeidae) характерный вид высокогорья Карпат // Тезисы IX Международного съезда энтомологов. — Киев, 1984. — Т. 2. С. 129. * Рошко В. Г. Влияние антропических факторов на пластинчатоусых жуков фауны Закарпатья // Тезисы III съезда Украинского энтомологического общества. — Киев, 1987. — С. 168—169. * Рошко В. Г. Распределение пластинчатоусых жуков в вертикально-растительных поясах Закарпатья и некоторые особенности влияния на них антропогенного фактора // Вопросы охраны и рационального использования, растительного и животного мира Украинских Карпат. — Ужгород, 1988. — С. 99-106. * Рошко В. Г. Некоторые аспекты биологии пластинчастоусых жуков /Coleoptera, Scarabaeidae/ Украинских Карпат // Экология и таксономия насекомых Украины. Сборник научных трудов. — Киев, 1988. — С. 70-73. * Рошко В. Г. К вопросу о трофике пластинчастоусых жуков: Тезисы докладов IV конференции молодых ученых. — Ужгород, 1989. — С. 135. * Загайкевич И. К., Харамбура И., Рошко В. Г. Пластинчастоусые подсемейства Ризотрогины, Афодиины (Coleoptera, Scarabaeidae, Rhizotroginae, Aphoidiinae) // Биосистематическая структура музейных фондов. — Львовский государственный природоведческий музей АН УССР. — Москва, 1989. — С. 83-98. — Деп. в ВИНИТИ, № 1634. * Рошко В. Г. Зоогеографический анализ пластинчастоусых жуков (Coleoptera, Scarabaeidae) Закарпаття // Материалы Х международного съезда энтомологов. — Ленинград, 1990. — С. 122—123. * Рошко В. Г., Сагарда В. В. Концепція екологічної освіти майбутнього вчителя біології в умовах університету. // Концепція підготовки педагога в умовах університету та її методичне забезпечення. — Ужгород, 1991. — С. 26-28. * Понін І. Я., Рошко В. Г. Питання екологічної освіти і виховання студентів університету // Концепція підготовки педагога в умовах університету та її методичне забезпечення. — Ужгород, 1991. — С. 47-49. * Рошко В. Г., Сагарда В. В. До питання самостійної роботи студентів-біологів у змісті їх педагогічної практики // Самостійна робота студентів: організація, форми і методи контролю. — Ужгород, 1992. — С. 56-58. * Бокотей І. І., Рошко В. Г. Кафедра ентомології у дослідженні ентомофауни Українських Карпат // Тези доповідей 49 наукової конференції УжДУ. — Ужгород, 1995. — С. 15-18. * Ніколайчук В. І., Рошко В. Г., Куруц Н. В. Концепція екологічного виховання в загальноосвітній школі і вузі // Тези доповідей 49 наукової конференції УжДУ. — Ужгород, 1995. — С. 64-65. * Рошко В. Г., Куруц Н. В. Загальнопедагогічні основи екологічної освіти і виховання // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 2. — Ужгород, 1995. — С. 12-15. * Рошко В. Г., Роман В. В. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач на покритонасінні рослини. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 4. — Ужгород, 1997. — С. 122—128. * Рошко В. Г. Вплив антропогенізації природних екосистем на фауну пластинчастовусих жуків Закарпаття // Матеріали міжнародного регіонального семінару «Охорона довкілля». — Ужгород, 1997. — С. 211—212. * Рошко В. Г., Роман В. В. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач на деякі живі організми // Матеріали міжнародного регіонального семінару «охорона довкілля». — Ужгород, 1997. — С. 267—271. * Грабовський О, Рошко В. До питання про вплив солей свинцю на рослинні організми // Матеріали міжнародного регіонального семінару «Охорона довкілля». — Ужгород, 1997. — С. 170—172. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. До питання про забруднення оточуючого середовища іонами металів // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 5. — Ужгород, 1998. — С. 144—145. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Оцінка забруднення важкими металами агроценозів, межуючих з автомагістралями // Матеріали науково-практичної конференції «Збереження флористичного різноманіття Карпатського регіону». — Синевир, 1998. — С. 130—132. * Рошко В. Г., Деяк І. І., Ількова Н. П. Аналіз схожості скарабеїдофауни Закарпаття та суміжних регіонів. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 6 . — Ужгород, 1999. — С. 153—157. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Оцінка забруднення важкими металами агроценозів, межуючих з автомагістралями. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 6. — Ужгород, 1999. — С. 259—262. * Роман В. В., Рошко В. Г. До проблеми біологічного впливу електромагнітного поля на живі організми. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 6. — Ужгород, 1999. — С. 262—265. * Деяк І. І., Любушко В. В., Рошко В. Г. Стан забруднення урболандшафту міста Ужгород (Україна) важкими металами // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 7. — Ужгород, 2000. — С. 144—146. * Грабовський О. В., Рошко В. Г., Ніколайчук В. І. Акумуляція важких металів ґрунтом та рослинністю в умовах значного автотранспортного навантаження // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 8. — Ужгород, 2000. — С. 158—160. * Рошко В. Г., Вагерич О. О. Комплекс комах — шкідників виноградної лози в умовах низовини Закарпаття. // Материалы международного семинара по биологическому методу защиты плодовоягодных насаждений. — Ужгород: Патент, 2000, — С. 87-90. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Ентомофауна як біоіндикатор важких металів на примагістральних територіях // Тези міжнародної конференції «Проблеми сучасної екології». — Запоріжжя, 2000. — С. 12. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. До проблеми забруднення агроценозів важкими металами в умовах Закарпаття // Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій (матер. Міжнародн. Нук.-практ. Конф. — Ніжин, 2001. — С. 102—104. * Ніколайчук В. І., Рошко В. Г., Грабовський О. В. Важкі метали та їх вплив на екологічну ситуацію в Закарпатській області // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 9. — Ужгород, 2001. — С. 30-32. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Важкі метали та їх вплив на екологічний стан Закарпатської області // Матеріали міжнародної конференції «Гори і люди», т. ІІ. — Рахів, 2002. — С. 142—147. * Рошко В. Г., Крочко В. Ю., Чумак В. О., Ребрей В. В., Вагерич О. О. Підсумки дослідження шкідливої ентомофауни Закарпаття // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 12. — Ужгород, 2003. — С. 110—126. * Торохтін М. О., Рошко В. Г. Стан забруднення важкими металами ґрунтів, рослинних і тваринних компонентів заплавних екосистем ділянки р. Тиса в умовах Хустського району Закарпатської області // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 13. — Ужгород, 2003. — С. 96-98. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Реакція безхребетних придорожних біоценозів на підвищений вміст важких металів // VI з'їзд Українського ентомологічного товариства. — Ніжин, 2003. — С. 107. * Roshko V.H. Hemiptera-complex of beech forests in Transcarpathia // Natural Forests in the Temperate Zone of Europe — Values and Utilisation (International Conference in Mukachevo). — Birmensdorf — Rakhiv, 2003. — P. 240—241. * Рошко В. Г. Ентомокомплекси напівтвердокрилих комах (Hemiptera) основних лучних рослинних асоціацій субальпіки Українських Карпат //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 14. — Ужгород, 2004. — С. 165—168. * Крон А. А., Рошко В. Г. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на живі організми в умовах урболандшафту //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 17. — Ужгород, 2005. — С. 64-66. * Волошин О. І., Крон А. А., Рошко В. Г. Загальний характер впливу електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на членистоногих тварин //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 19. — Ужгород, 2006. — С. 207—210. * Мателешко О. Ю., Рошко В. Г. Твердокрилі (Insecta, Coleoptera) м. Ужгорода //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 19. — Ужгород, 2006. — С. 231—242. * Рошко В. Г., Сымочко Л. Ю., Волошин О. И., Крон А. А. Влияние электромагнитного поля на функционирование разных эколого-трофических групп почвенных микроорганизмов //Экотоксикология: Современные биоаналитические системы, методы и технологии. — Тула-Пущино, 2006. — С. 127. * Arpad A. Kron, Olesja I. Voloshyn, Volodimir H. Roshko Response of some groups of Arthropoda to electromagnetic field effect of high-voltage power transmission lines //Landscape Architecture and Spatial Planning as the Basic Element in the Protection of Native Species. — Tuczno (Poland), 2007. — p. 108-113. * Симочко Л. Ю., Крон А. А., Рошко В. Г. Вплив електромагнітного поля на біологічну активність ґрунту //Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — К: Науковий світ, 2007. — с. 63-64. * Symochko L., Roshko V. Influence of Electromagnetic Field on the Functioning of Microbial Soil Cenosis //Modern Problems of Microbiology and Biotechnology: Book of abstracts. — Odesa: Astroprint, 2007. — p. 25. * Волошин О. І., Крон А. А., Рошко В. Г. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на окремі морфологічні показники покритонасінних рослин //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 22. — Ужгород, 2008. — С. 118—121. * Крон А. А., Волошин О. І., Меламуд В. В., Рошко В. Г. Загальний характер впливу електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на ґрунтових кліщів (Arachnida, Acarina) //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 23. — Ужгород, 2008. — С. 174—179. * Волошин О. І., Маргітай Л. Г., Рошко В. Г., Крон А. А. Динаміка накопичення фотосинтезуючих пігментів покритонасінними рослинами в умовах хронічного електромагнітного стресу //Охорона та раціональне використання природних ресурсів Українських Карпат: тези доповідей регіональної науково-практичної конференції, Колочава Закарпатської області. — Ужгород, 2008. — С. 22-23. * Крон А. А., Рошко В. Г., Волошин О. І. Оцінка чисельності дрібних ссавців (Micromammalia) в зоні дії електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги // Охорона та раціональне використання природних ресурсів Українських Карпат: тези доповідей регіональної науково-практичної конференції, Колочава Закарпатської області. — Ужгород, 2008. — С. 68-69. * Крон А. А., Рошко В. Г. Влияние электромагнитного поля линий электропередач высокого напряжения на пространственное распределение насекомых //Труды Ставропольского отделения Русского энтомологического общества. Вып. 4: материалы Международной научно-практической конференции. — Ставрополь: АГРУС, 2008. — С. 208—211. * Крон А. А., Рошко В. Г. Реакції угруповань дрібних ссавців (Micromammalia) на вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. — Вип. 416: Біологія. — Чернівці: Рута, 2008. — С. 94-99. * Маргітай Л., Волошин О., Рошко В., Крон А. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на кількісні показники фотосинтезуючих пігментів покритонасінних рослин //Вісник Львівського університету, Серія біологічна. Вип. 47. — Львів, 2008. — С. 153—159. * Varga J., Naar Z., Roshko V. Influence of microhabitat on the selection of Collembolan species Tomocerus longicornis (Mull.) among fungi available in moss cushion //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 25. — Ужгород, 2009. — С. 164—166. * Рошко В. Г. Ужгородські ентомологічні читання //Матеріали міжнародної конференції присвяченої 20-ти річчю створення НПП «Синевир» (1-3 жовтня 2009 р., Синевир, Україна). — Синевир, 2009. — С. 94-95. * Крон А. А., Рошко В. Г., Капрусь І. Я. Реакція угруповань колембол (Collembola) на хронічний електромагнітний стрес //Матеріали міжнародної конференції присвяченої 20-ти річчю створення НПП «Синевир» (1-3 жовтня 2009 р., Синевир, Україна). — Синевир, 2009. — С. 120—121. </div> === Роботы за університет тай його робутникув === * Рошко В. Г. Історія біологічного факультету Ужгородського національного університету. — Ужгород: Мистецька лінія, 2004. — 140 с. * Колесник О. Б., Рошко В. Г. Ужгородський національний університет. Біологічний факультет. — Ужгород: Мистецька лінія, 2004. — 12 с. * Рошко В. Г. Гаврило Михайлович Рошко: 80-річчя з дня народження науковця, фауніста, еколога (1925—1979) //Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2005 рік: Рекомендаційний бібліографічний посібник. — Ужгород: вид-во В.Падяка, 2004. — С. 140—142. * Рошко В. Г. Пам'яті ужгородського ентомолога І. І. Бокотея //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 23. — Ужгород, 2008. — С. 268—269. * Рошко В. Г. Пам'яті ужгородського ентомолога В. О. Добея //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 26. — Ужгород, 2009. — С. 245—246. === Методична література === <small>(Тоту секцію мож листати — вчинено про компактный вызир сторінкы.)</small> <div class="reflist4" style="height: 400px; overflow: auto; padding: 3px" > * Понін І. Я., Рошко В. Г. Основи наукових досліджень (Методичні вказівки для студентів ІІІ-го курсу біологічного факультету). — Ужгород, 1992. — 29 с. * Рошко В. Г., Куруц Н. В. Еволюційне вчення. (Методичні вказівки до практичних занять з біології для слухачів підготовчого відділення). — Ужгород, 1994. — 22 с. * Рошко В. Г., Добей В. О. Ряд Лускокрилі — Lepidoptera (Методичний посібник з великого практикуму для студентів 4 курсу біологічного факультету). — Ужгород, 1995. — 17 с. * Куруц Н. В., Рошко В. Г. Основи екології (основні поняття). Для студентів природничих і гуманітарних факультетів. — Ужгород, 1995. — 39 с. * Куруц Н. В., Рошко В. Г. Основи екології (основні поняття). Довідник для студентів природничих і гуманітарних факультетів. — Ужгород, 1995. — 39 с. * Рошко В. Г., Сагарда В. В. Стратегія екологічної освіти школярів // Проблеми післядипломної освіти // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Ужгород, 1996. — С. 140—143. * Сагарда В., Рошко В. Стратегія екологічної освіти юнацтва // Культура і екологія юнацтва. — Хмельницький, 1996 — С. 137—139. * Ніколайчук В. І., Рошко В. Г., Куруц Н. В. Концепція екологічної освіти та виховання в загальноосвітній та вищій школах // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 4. — Ужгород, 1997. — С. 3-8. * Крочко В. Ю., Рошко В. Г. Лабораторний практикум з ентомології (для студентів біологічного факультету УжДУ). — Ужгород, 1999. — 56 с. * Понін І. Я., Рошко В. Г., Крочко В. Ю. Методичні вказівки з курсу «Основи наукових досліджень». — Ужгород: УжНУ, 1999. — 30 с. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Тлумачний словник екологічної та природоохоронної тематики (термінології). — Ужгород, 2000. — 42 с. * Рошко В. Г. Методичні вказівки до семінарських занять і завдань самостійної роботи студентів з дисципліни «Теоретичні основи охорони і раціонального використання тваринного світу». — Ужгород: УжНУ, 2002. — 25 с. * Рошко В. Г., Чумак В. О. Методичні вказівки до написання і оформлення курсових та дипломних робіт для студентів біологічного факультету, спеціалізації «Ентомологія». — Ужгород: УжНУ, 2002. — 35 с. * Корчинський О. В., Петрусь Ю. Ю., Рошко В. Г., Фаринець С. І. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Патент, 2002. — 127 с. * Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Рошко В. Г. Конкурсні тестові тестові завдання для вступників: Біологія. — Ужгород: ІВА, 2004. — 164 с. * Рошко В. Г., Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Фекета В. П. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Ужгородський національний університет, 2006. — 256 с. * Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Рошко В. Г. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. . Ужгород, 2005. — 194 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Паразитологія з основами антропогенезу та екології людини (тестові завдання). — Ужгород: Говерла, 2007. — 99 с. * Рошко В. Г., Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Фекета В. П. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Говерла, 2007. — 256 с. * Рошко В. Г., Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Фекета В. П. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Говерла, 2008. — 256 с. </div> == Удкликованя == * [https://orcid.org/0000-0001-9080-3664 ORCID ID: 0000-0001-9080-3664] * [https://scholar.google.com/citations?user=kqP2N3gAAAAJ Володимир Рошко на Google Scholar] * [https://www.researchgate.net/scientific-contributions/V-H-Roshko-2120958012 Володимир Рошко на ResearchGate] == Референції == <references />{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Рошко, Володимир}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] l35l603e268g58wp677xcwrwynm74we Михаил Завадяк 0 22235 165478 164357 2026-05-19T17:05:46Z Flipdot 23893 165478 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Михаил Завадяк |образчик =[[Файл:ZavadiakM.svg|300px]] |уроджѣня = {{birth date|1936|10|18}} |мѣсто роджѣня = [[Новоселиця (Межгорскый район)|Новоселиця (Міжгірськый район)]] |упокоеня ={{Death date and age|2026|03|17|1936|10|18}} |сферы наук = медицина, ґастроентеролоґія, балнеолоґія, ревматолоґія |alma mater = [[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый націоналный університет]] |ученый ступень = кандидат медичных наук |noyat = айно }} '''Михаи́л Завадя́к''' ([[Новоселиця (Межгорскый район)|Новоселиця, Міжгірськый район]], [[Україна|Украйина]], *18.&nbsp;октовбра 1936&nbsp;– †17.&nbsp;марця 2026) быв [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-ґастроентеролоґ высшої катеґорії, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]]. Автор тай спувавтор пиля 50&nbsp;научных робут, пиля 20&nbsp;рацпропозицій тай 6&nbsp;книжок.<ref name=":1" /> Уєдно из Михаилом Лазориком дустав патент [https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/25783/1/Спосіб&#x20;лікування&#x20;виразкової&#x20;хвороби&#x20;дванадцятипалої&#x20;кишки&#x20;та&#x20;хронічного&#x20;гастродуоденіту.pdf UA-42500-A]{{Dead link|date=November 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} на ''„спосуб ліченя язвы дванадцятипалої кышкы тай хронічного ґастродуоденіта анатоксином стафілококового адсорбованого“''.<ref name=":2">{{Cite web |title=Михайло ЗАВАДЯК: Кожна методика спершу незвична |at=Мукачево.нет |url=https://mukachevo.net/post/mykhaylo-zavadiak-kozna-metodyka-spershu-nezvychna_18703.html |language=украйинськы |date=5.&nbsp;децембра 2008 }}</ref><ref>''Михаил Завадяк, Михаил Лазорик''. [https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/25783/1/Спосіб&#x20;лікування&#x20;виразкової&#x20;хвороби&#x20;дванадцятипалої&#x20;кишки&#x20;та&#x20;хронічного&#x20;гастродуоденіту.pdf Опис до деклараційного патенту на винахід UA-42500-A: „Спосіб лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та хронічного гастродуоденіту“]{{Dead link|date=November 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> == Ранньый жывут == Родив ся Михаил Иванув Завадяк у [[Новоселиця (Межгорскый район)|Новоселици]] [[Хустськый район|Хустського]] (товды Воловського, а пак [[Межгорскый район|Міжгірського]]) района 18.&nbsp;октовбра 1936. Отець му быв ветераном [[Друга світова война|Другої світової войны]], служив у Чехословацькому корпусови, быв раненый у штурмі Дуклянського перевала, а по войні пруйшов лаґер у Колымі тай быв приятый до „Чеської леґії“.<ref name=":0" /> Має три старші сестры тай молодшого брата. Дома мав типові про сілськых діти активності: скотарив, носив у верьх їсти скотарям, збирав грибы, горіхы и ягоды, тьогав из хащі сухі смерекові сукы и рубав на дрыва, перевертав скошену траву, обы сохла, збирав у пластувниці уже сухоє сіно.<ref name=":0" /> У юні рокы учив ся у світського учителя тай студовав по суботах Закон Божый пуд сілськым намісником. Застав приход совєтськых катун у село. Далшый період [[ошколованя]] малого Завадяка трафив на повоєнну [[Анексия|анексію]] [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] [[Совєтьскый союз|Совєтськым союзом]]: у 1944–1945 уся його друга класа ся учила два рокы, учительовав товды дяк тай розказовав ошколашам за конституцію СССР; а у 1945–1946 у ошколу ужек загнали [[Українцї|украйинську]] учительку. У четвертуй класі здавав екзамены, и в тот період пережыв укус [[Гады|гыда]] у праву ступню; лічив ся у шпитални в [[Хуст|Хусті]]. Из слув Завадяка, на села на границі Дрогобицької (теперь [[Львівска область|Львувської]]) тай Станіславської (теперь [[Ивано-Франкӯвська область|Ивано-Франкувської]]) области, нерідко ночами набігали „бандеровці“; отця му товды были убрали першым головов колгоза. Хоть май пак ся вказало, ож його отця „бандеровці“ не збирали ся кывати, файта Завадяка, боячи ся за нянька, переселила ся у [[:uk:Теплиця_(село)|Теплицю]] Арцизького района, Измаилської (теперь [[Одеська область|Одеської]]) области — бывшу [[Націстічне Нїмецько|німецьку]] колонію, у котру по войні заселяли „<nowiki/>[[Верховина|верьховинцюв]], ґаґаузув, [[Молдаване|молдаван]], [[Болгары|болгарув]], [[Русы|руськых]] тай [[Українцї|украйинцюв]] из [[Волыньска область|Волынської области]]<nowiki/>“ — там фамелия бывала уд осени &nbsp;1949 до яри&nbsp;1951. У Теплици Завадяк доходив шесту тай сему класы школы, де школованя ся правило ужек на [[Російскый язык|російському языкови]]. Розказувучи за тот період свого жывота у [[інтервю]], Михаил Завадяк споминат, як „выучив руськый язык, научив ся робити ‚дрыва-кізякы‘ из гною, збирати перекотиполе вмісто дров, колоскы пшениці за комбайном, садити барацквы и акац про будучі лісопасма, обы ся бороти из суховіями по плану [[Йосиф Сталин|Й.&nbsp;Сталіна]]; научив ся имати [[Карась|карасюв]] відром без дна у болотцях, котрі ся оставали у пересыхавучуй ріці Когільник, почуствовав землетрясеня, увидів катастрофу пікірувучого бомбовоза ‚Петляков-2‘“.<ref name=":0" /> Жывут на чужуй земли файті ся давав тяжко: у Теплици быв сухый клімат, уд чого зеленым ся лишав лиш полын, а коровы, котрі го пасли, давали гурькоє молоко. У Новоселицю Завадякы ся вернули, кой їм написали, ож „бандеровці“ ужек не ходят&nbsp;— дома Завадяк здав екзамены за сему класу, дустав „похвалну грамоту“ тай без екзаменув вступив у фелдшерсько-акушерську ошколу у [[Береґсас|Береґсасі]]. Фелдшером быти не хотів, айбо так го наговорила старшина.<ref name=":0" /> == Медицинська карєра == У 1953.&nbsp;рокови Михаил Завадяк пушов робити фелдшером у [[Верьхньый Студеный]].<ref name=":0" /> У кунци 1950.&nbsp;рокув быв завідувучым Вучкувського фелдшерського медпункта Міжгірського лісопромыслового ґаздувства. Там, подля свойих слув, порозумів, ож ґастриты, язва годни быти спричинені інфекціями&nbsp;— сесь епізод Завадяк называт причинов свого далшого інтереса до ґастроентеролоґії.<ref name=":2" /> Из 1961.&nbsp;по 1967.&nbsp;ухожовав медичный факултет [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського університета]]. Паралелно у 1964–1967.&nbsp;роках робив у обласному кожно-венеричному диспансерови, а кой дустав диплом, пушов на роботу у балнеолоґічный санаторій „Синяк“ (25&nbsp;км уд [[Мукачово|Мукачова]]), де проробив терапевтом-ревматолоґом до рока&nbsp;1974. Уд 1974.&nbsp;по 1996.&nbsp;рук робив заступником головного дохтора по лічебнуй части у базовому ґастроентеролоґічному санаторійови „Сонячне Закарпаття“. До пінзії робив дохтором-ґастроентеролоґом у санаторійови „Поляна“.<ref name=":2" /> У рокови 1980 защитив кандидатську [[Дисертация|дисертацію]].<ref name=":1">{{Cite web |title=Михайло Завадяк: «Шкода, що медицина іноді надто консервативна» |at=Час Закарпаття |url=https://chas-z.com.ua/news/42704 |language=украйинськы |date=13.&nbsp;новембра 2016 |author=Маряна Нейметі }}</ref> Уєдно из свойим выкладачом, доцентом УжНУ Андрійом Сочков, написав статю ''„О связи язвенной болезни и гастродуоденита с хроническим тонзиллитом“'', котра ся публіковала у журналови „Врачебное дело“ (1985).<ref name=":2" /> == Методика промываня Завадяка == Михаил Завадяк є розробником методикы ортоґрадного („згорі долув“) пероралного (через рот) промываня травного канала, суть котрої уклав у своюй книжці, удануй у рокови&nbsp;2005.<ref>{{Книга |автор=Михаил Завадяк, санаторій „Сонячне Закарпаття“ |тітул=Очищение организма промыванием всего пищеварительного канала |місто=Ужгород |выдавательство=Ліра |сторінок=71 |рік=2005 |выданя=2.&nbsp;уданя, перероб. тай доп. }}</ref> Методика удтовды мала неєднозначноє приятя у медичных кругах.<ref name=":2" /> Подля свойих слув, розробив ї у 1978.&nbsp;рокови, кой имив серйозный бетег, „промыв ся двараз тай увидів, ож процедура ефективна“. Протестовав методику на молодшому братови, на цімборови брата, а пак на медичному персоналови санаторія „Сонячне Закарпаття“. Удтовды правит сякоє промываня маймало раз на три місяці, рекомендує міністерству охороны здоровля прияти го тай загнати методичні матеріалы у оздоровні заклады Украйины.<ref name=":2" /> Його методика промываня довгый час ся хоснує у санаторійови „Поляна“.<ref name=":2" /> == Общественный активізм == Сторонник автономії. Сперед [[Референдум|референдумом]] 1.&nbsp;децембра 1991 за наданя автономного статуса Пудкарпатьови Завадяк опубліковав ся у „Закарпатськуй правді“ из статьов на защиту автономії русинув „Най бы жыв русинськый ґен“.<ref name=":0" /> Из 1996.&nbsp;року М.&nbsp;Завадяк&nbsp;— член [[Свалява|свалявського]] Общества пудкарпатськых русинув. Зачинавучи 1997.&nbsp;роком, из [[Світовый конґрес Русинів|IV.&nbsp;Світового Конґреса Русинув]] у [[Будапешт|Будапешті]], быв учасником шістьох такых конґресув за шором.<ref name=":0">{{Cite web |url=https://www.rueportal.eu/gazeta/article/mychajlo-zavadjak-interiew.html |language=русинськы |title=Михайло Иванович Завадяк — великоє інтервю |at=Наша ґазета&nbsp;— Rueportal.eu |date=18.&nbsp;октовбра 2021 |author=Михаил Зан, Юрій Шипович }}</ref> Михаил Завадяк, подля свойих слув, ниґда не быв ни у єднуй політичнуй партії.<ref name=":0" /> Активізм Завадяка ся провказовав у тум числі у многых удкрытых письмах за статус русинув до представителюв власти: голув обласных державных адміністрацій, Конституційного суду Украйины, товдышнього премєрміністра Украйины Володимира Ґройсмана и другых. Старав ся Завадяк и за [[Еколоґія|еколоґію]] Пудкарпатя, за што писав у своюй книзі ''„Русини карпатські випростуються“'', де описовав возможну борьбу из незаконнов вырубков пудкарпатськых хащ через автономію краю, обвинявучи централізовану власть у неефективнуй борьбі из явищом авадь такой колаборації из бізнісами, котрым вырубка иде на хосен.<ref name=":0" /><ref>{{Книга |автор=Михаил Завадяк |тітул=Русини карпатські випростуються |рік=2012 |місто=Ужгород |сторінок=250 |тіраж=1000 |isbn=978-617-501-048-8 |выдавательство=ІВА }}</ref> == Літературні роботы == === Етноґрафія === * {{Книга |автор=Михаил Завадяк, Димитрій Поп |isbn=978-966-7231-86-6 |тітул=Русинські співанкы з Вирьховины и Гуцульщины |рік=2007 |сторінок=400 |місто=Ужгород |выдавательство=ІВА }} (Зберька співанок, удана у сполупраци з Димитрійом Попом. Подля слув Завадяка, новты не были ушорені позад пилованя, а дале ся стратили авдіозаписы.)<ref name=":0" /> * {{Книга |автор=Михаил Завадяк |тітул=Русини карпатські випростуються |рік=2012 |місто=Ужгород |сторінок=250 |тіраж=1000 |isbn=978-617-501-048-8 |выдавательство=ІВА }} * {{Книга |автор=Михаил Кемінь, Михаил Завадяк |isbn=978-617-501-095-2 |тіраж=1000 |рік=2015 |тітул=Фолклор подкарпатськых русинов Мараморощины: пословицы, загадки, шарады, песни-коломыйки, баллады |місто=Ужгород |выдавательство=ІВА |сторінок=189 }} === Медицина === * {{Книга |автор=Михаил Завадяк, санаторій „Сонячне Закарпаття“ |тітул=Очищение организма промыванием всего пищеварительного канала |місто=Ужгород |выдавательство=Ліра |сторінок=71 |рік=2005 |выданя=2., перероб. тай доп. }} * {{Книга |автор=Михаил Завадяк и др., санаторії „Сонячне Закарпаття“ тай „Поляна“ |isbn=966-7838-64-1 |сторінок=122 |рік=2004 |выдавательство=Видавництво В.&nbsp;Падяка |місто=Ужгород |тітул=Курорт Поляна — оазис здоров'я }} * {{Книга |автор=Михаил Завадяк, Ірина Мадрыга, Марина Попович |isbn=978-617-596-085-1 |рік=2012 |сторінок=256 |выдавательство=Ліра |місто=Ужгород |тітул=Бальнеологические курорты Закарпатской области |тіраж=1000 }} == Личный жывут == Подля свойих слув, Михаил Завадяк сохтовав пораз израна бігати у горы тай из 1951.&nbsp;рока фурт робит ранішню зарядку, што радит и другым. Каже, ож почти не пє [[Кава|кавіль]] авадь [[чай]].<ref name=":1" /> Подля слув Александра Гавроша,<ref>{{Cite web |author=Александер Гаврош |date=4.&nbsp;фебруара 2010 |title=Письменниця Ірина Мадрига виховує шістьох дітей, пише романи і виграє конкурси |at=Закарпаття.нет |url=https://zakarpattya.net.ua/News/56494-Pysmennytsia-Iryna-Madryha-vykhovuie-shistokh-ditei-pyshe-romany-i-vyhraie-konkursy |language=украйинськы }}</ref> по своюй войськовуй службі у Ставропольови сперед вступом в Ужгородськый університет, Михаил Завадяк ся вернув домув из жонов из Росії; у період його школованя в університеті в них ся родила дівка, Ірина (котра ся пак уддала у Мадрыгы). Перші пять рокув Ірина жыла з дідиком и бабков у Ставрополю. Ірина з отцьом удала книжку за балнеолоґічні курорты области.<ref>{{Книга |автор=Михаил Завадяк, Ірина Мадрыга, Марина Попович |isbn=978-617-596-085-1 |рік=2012 |сторінок=256 |выдавательство=Ліра |місто=Ужгород |тітул=Бальнеологические курорты Закарпатской области |тіраж=1000 }}</ref> == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1936|2026|Завадяк Михаил}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Завадяк, Михаил}} gz6cb25d52om3xywwo9lhrgxtw9y4po 165541 165478 2026-05-20T08:48:24Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 165541 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Михаил Завадяк |образчик =[[Файл:ZavadiakM.svg|300px]] |уроджѣня = {{birth date|1936|10|18}} |мѣсто роджѣня = [[Новоселиця (Межгорскый район)|Новоселиця (Міжгірськый район)]] |упокоеня ={{Death date and age|2026|03|17|1936|10|18}} |сферы наук = медицина, ґастроентеролоґія, балнеолоґія, ревматолоґія |alma mater = [[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый націоналный університет]] |ученый ступень = кандидат медичных наук |noyat = айно }} '''Михаи́л Завадя́к''' ([[Новоселиця (Межгорскый район)|Новоселиця, Міжгірськый район]], [[Україна|Украйина]], *18.&nbsp;октовбра 1936&nbsp;– †17.&nbsp;марця 2026) быв [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-ґастроентеролоґ высшої катеґорії, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]]. Автор тай спувавтор пиля 50&nbsp;научных робут, пиля 20&nbsp;рацпропозицій тай 6&nbsp;книжок.<ref name=":1" /> Уєдно из Михаилом Лазориком дустав патент [https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/25783/1/Спосіб&#x20;лікування&#x20;виразкової&#x20;хвороби&#x20;дванадцятипалої&#x20;кишки&#x20;та&#x20;хронічного&#x20;гастродуоденіту.pdf UA-42500-A]{{Dead link|date=November 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} на ''„спосуб ліченя язвы дванадцятипалої кышкы тай хронічного ґастродуоденіта анатоксином стафілококового адсорбованого“''.<ref name=":2">{{Cite web |title=Михайло ЗАВАДЯК: Кожна методика спершу незвична |at=Мукачево.нет |url=https://mukachevo.net/post/mykhaylo-zavadiak-kozna-metodyka-spershu-nezvychna_18703.html |language=украйинськы |date=5.&nbsp;децембра 2008 }}</ref><ref>''Михаил Завадяк, Михаил Лазорик''. [https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/25783/1/Спосіб&#x20;лікування&#x20;виразкової&#x20;хвороби&#x20;дванадцятипалої&#x20;кишки&#x20;та&#x20;хронічного&#x20;гастродуоденіту.pdf Опис до деклараційного патенту на винахід UA-42500-A: „Спосіб лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та хронічного гастродуоденіту“]{{Dead link|date=November 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> == Ранньый жывут == Родив ся Михаил Иванув Завадяк у [[Новоселиця (Межгорскый район)|Новоселици]] [[Хустськый район|Хустського]] (товды Воловського, а пак [[Межгорскый район|Міжгірського]]) района 18.&nbsp;октовбра 1936. Отець му быв ветераном [[Друга світова война|Другої світової войны]], служив у Чехословацькому корпусови, быв раненый у штурмі Дуклянського перевала, а по войні пруйшов лаґер у Колымі тай быв приятый до „Чеської леґії“.<ref name=":0" /> Має три старші сестры тай молодшого брата. Дома мав типові про сілськых діти активності: скотарив, носив у верьх їсти скотарям, збирав грибы, горіхы и ягоды, тьогав из хащі сухі смерекові сукы и рубав на дрыва, перевертав скошену траву, обы сохла, збирав у пластувниці уже сухоє сіно.<ref name=":0" /> У юні рокы учив ся у світського учителя тай студовав по суботах Закон Божый пуд сілськым намісником. Застав приход совєтськых катун у село. Далшый період [[ошколованя]] малого Завадяка трафив на повоєнну [[Анексия|анексію]] [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] [[Совєтьскый союз|Совєтськым союзом]]: у 1944–1945 уся його друга класа ся учила два рокы, учительовав товды дяк тай розказовав ошколашам за конституцію СССР; а у 1945–1946 у ошколу ужек загнали [[Українцї|украйинську]] учительку. У четвертуй класі здавав екзамены, и в тот період пережыв укус [[Гады|гыда]] у праву ступню; лічив ся у шпитални в [[Хуст|Хусті]]. Из слув Завадяка, на села на границі Дрогобицької (теперь [[Львівска область|Львувської]]) тай Станіславської (теперь [[Ивано-Франкӯвська область|Ивано-Франкувської]]) области, нерідко ночами набігали „бандеровці“; отця му товды были убрали першым головов колгоза. Хоть май пак ся вказало, ож його отця „бандеровці“ не збирали ся кывати, файта Завадяка, боячи ся за нянька, переселила ся у [[:uk:Теплиця_(село)|Теплицю]] Арцизького района, Измаилської (теперь [[Одеська область|Одеської]]) области — бывшу [[Націстічне Нїмецько|німецьку]] колонію, у котру по войні заселяли „<nowiki/>[[Верховина|верьховинцюв]], ґаґаузув, [[Молдаване|молдаван]], [[Болгары|болгарув]], [[Русы|руськых]] тай [[Українцї|украйинцюв]] из [[Волыньска область|Волынської области]]<nowiki/>“ — там фамелия бывала уд осени &nbsp;1949 до яри&nbsp;1951. У Теплици Завадяк доходив шесту тай сему класы школы, де школованя ся правило ужек на [[Російскый язык|російському языкови]]. Розказувучи за тот період свого жывота у [[інтервю]], Михаил Завадяк споминат, як „выучив руськый язык, научив ся робити ‚дрыва-кізякы‘ из гною, збирати перекотиполе вмісто дров, колоскы пшениці за комбайном, садити барацквы и акац про будучі лісопасма, обы ся бороти из суховіями по плану [[Йосиф Сталин|Й.&nbsp;Сталіна]]; научив ся имати [[Карась|карасюв]] відром без дна у болотцях, котрі ся оставали у пересыхавучуй ріці Когільник, почуствовав землетрясеня, увидів катастрофу пікірувучого бомбовоза ‚Петляков-2‘“.<ref name=":0" /> Жывут на чужуй земли файті ся давав тяжко: у Теплици быв сухый клімат, уд чого зеленым ся лишав лиш полын, а коровы, котрі го пасли, давали гурькоє молоко. У Новоселицю Завадякы ся вернули, кой їм написали, ож „бандеровці“ ужек не ходят&nbsp;— дома Завадяк здав екзамены за сему класу, дустав „похвалну грамоту“ тай без екзаменув вступив у фелдшерсько-акушерську ошколу у [[Береґсас|Береґсасі]]. Фелдшером быти не хотів, айбо так го наговорила старшина.<ref name=":0" /> == Медицинська карєра == У 1953.&nbsp;рокови Михаил Завадяк пушов робити фелдшером у [[Верьхньый Студеный]].<ref name=":0" /> У кунци 1950.&nbsp;рокув быв завідувучым Вучкувського фелдшерського медпункта Міжгірського лісопромыслового ґаздувства. Там, подля свойих слув, порозумів, ож ґастриты, язва годни быти спричинені інфекціями&nbsp;— сесь епізод Завадяк называт причинов свого далшого інтереса до ґастроентеролоґії.<ref name=":2" /> Из 1961.&nbsp;по 1967.&nbsp;ухожовав медичный факултет [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського університета]]. Паралелно у 1964–1967.&nbsp;роках робив у обласному кожно-венеричному диспансерови, а кой дустав диплом, пушов на роботу у балнеолоґічный санаторій „Синяк“ (25&nbsp;км уд [[Мукачово|Мукачова]]), де проробив терапевтом-ревматолоґом до рока&nbsp;1974. Уд 1974.&nbsp;по 1996.&nbsp;рук робив заступником головного дохтора по лічебнуй части у базовому ґастроентеролоґічному санаторійови „Сонячне Закарпаття“. До пінзії робив дохтором-ґастроентеролоґом у санаторійови „Поляна“.<ref name=":2" /> У рокови 1980 защитив кандидатську [[Дисертация|дисертацію]].<ref name=":1">{{Cite web |title=Михайло Завадяк: «Шкода, що медицина іноді надто консервативна» |at=Час Закарпаття |url=https://chas-z.com.ua/news/42704 |language=украйинськы |date=13.&nbsp;новембра 2016 |author=Маряна Нейметі }}</ref> Уєдно из свойим выкладачом, доцентом УжНУ Андрійом Сочков, написав статю ''„О связи язвенной болезни и гастродуоденита с хроническим тонзиллитом“'', котра ся публіковала у журналови „Врачебное дело“ (1985).<ref name=":2" /> == Методика промываня Завадяка == Михаил Завадяк є розробником методикы ортоґрадного („згорі долув“) пероралного (через рот) промываня травного канала, суть котрої уклав у своюй книжці, удануй у рокови&nbsp;2005.<ref>{{Книга |автор=Михаил Завадяк, санаторій „Сонячне Закарпаття“ |тітул=Очищение организма промыванием всего пищеварительного канала |місто=Ужгород |выдавательство=Ліра |сторінок=71 |рік=2005 |выданя=2.&nbsp;уданя, перероб. тай доп. }}</ref> Методика удтовды мала неєднозначноє приятя у медичных кругах.<ref name=":2" /> Подля свойих слув, розробив ї у 1978.&nbsp;рокови, кой имив серйозный бетег, „промыв ся двараз тай увидів, ож процедура ефективна“. Протестовав методику на молодшому братови, на цімборови брата, а пак на медичному персоналови санаторія „Сонячне Закарпаття“. Удтовды правит сякоє промываня маймало раз на три місяці, рекомендує міністерству охороны здоровля прияти го тай загнати методичні матеріалы у оздоровні заклады Украйины.<ref name=":2" /> Його методика промываня довгый час ся хоснує у санаторійови „Поляна“.<ref name=":2" /> == Общественный активізм == Сторонник автономії. Сперед [[Референдум|референдумом]] 1.&nbsp;децембра 1991 за наданя автономного статуса Пудкарпатьови Завадяк опубліковав ся у „Закарпатськуй правді“ из статьов на защиту автономії русинув „Най бы жыв русинськый ґен“.<ref name=":0" /> Из 1996.&nbsp;року М.&nbsp;Завадяк&nbsp;— член [[Свалява|свалявського]] Общества пудкарпатськых русинув. Зачинавучи 1997.&nbsp;роком, из [[Світовый конґрес Русинів|IV.&nbsp;Світового Конґреса Русинув]] у [[Будапешт|Будапешті]], быв учасником шістьох такых конґресув за шором.<ref name=":0">{{Cite web |url=https://www.rueportal.eu/gazeta/article/mychajlo-zavadjak-interiew.html |language=русинськы |title=Михайло Иванович Завадяк — великоє інтервю |at=Наша ґазета&nbsp;— Rueportal.eu |date=18.&nbsp;октовбра 2021 |author=Михаил Зан, Юрій Шипович }}</ref> Михаил Завадяк, подля свойих слув, ниґда не быв ни у єднуй політичнуй партії.<ref name=":0" /> Активізм Завадяка ся провказовав у тум числі у многых удкрытых письмах за статус русинув до представителюв власти: голув обласных державных адміністрацій, Конституційного суду Украйины, товдышнього премєрміністра Украйины Володимира Ґройсмана и другых. Старав ся Завадяк и за [[Еколоґія|еколоґію]] Пудкарпатя, за што писав у своюй книзі ''„Русини карпатські випростуються“'', де описовав возможну борьбу из незаконнов вырубков пудкарпатськых хащ через автономію краю, обвинявучи централізовану власть у неефективнуй борьбі из явищом авадь такой колаборації из бізнісами, котрым вырубка иде на хосен.<ref name=":0" /><ref>{{Книга |автор=Михаил Завадяк |тітул=Русини карпатські випростуються |рік=2012 |місто=Ужгород |сторінок=250 |тіраж=1000 |isbn=978-617-501-048-8 |выдавательство=ІВА }}</ref> == Літературні роботы == === Етноґрафія === * {{Книга |автор=Михаил Завадяк, Димитрій Поп |isbn=978-966-7231-86-6 |тітул=Русинські співанкы з Вирьховины и Гуцульщины |рік=2007 |сторінок=400 |місто=Ужгород |выдавательство=ІВА }} (Зберька співанок, удана у сполупраци з Димитрійом Попом. Подля слув Завадяка, новты не были ушорені позад пилованя, а дале ся стратили авдіозаписы.)<ref name=":0" /> * {{Книга |автор=Михаил Завадяк |тітул=Русини карпатські випростуються |рік=2012 |місто=Ужгород |сторінок=250 |тіраж=1000 |isbn=978-617-501-048-8 |выдавательство=ІВА }} * {{Книга |автор=Михаил Кемінь, Михаил Завадяк |isbn=978-617-501-095-2 |тіраж=1000 |рік=2015 |тітул=Фолклор подкарпатськых русинов Мараморощины: пословицы, загадки, шарады, песни-коломыйки, баллады |місто=Ужгород |выдавательство=ІВА |сторінок=189 }} === Медицина === * {{Книга |автор=Михаил Завадяк, санаторій „Сонячне Закарпаття“ |тітул=Очищение организма промыванием всего пищеварительного канала |місто=Ужгород |выдавательство=Ліра |сторінок=71 |рік=2005 |выданя=2., перероб. тай доп. }} * {{Книга |автор=Михаил Завадяк и др., санаторії „Сонячне Закарпаття“ тай „Поляна“ |isbn=966-7838-64-1 |сторінок=122 |рік=2004 |выдавательство=Видавництво В.&nbsp;Падяка |місто=Ужгород |тітул=Курорт Поляна — оазис здоров'я }} * {{Книга |автор=Михаил Завадяк, Ірина Мадрыга, Марина Попович |isbn=978-617-596-085-1 |рік=2012 |сторінок=256 |выдавательство=Ліра |місто=Ужгород |тітул=Бальнеологические курорты Закарпатской области |тіраж=1000 }} == Личный жывут == Подля свойих слув, Михаил Завадяк сохтовав пораз израна бігати у горы тай из 1951.&nbsp;рока фурт робит ранішню зарядку, што радит и другым. Каже, ож почти не пє [[Кава|кавіль]] авадь [[чай]].<ref name=":1" /> Подля слув Александра Гавроша,<ref>{{Cite web |author=Александер Гаврош |date=4.&nbsp;фебруара 2010 |title=Письменниця Ірина Мадрига виховує шістьох дітей, пише романи і виграє конкурси |at=Закарпаття.нет |url=https://zakarpattya.net.ua/News/56494-Pysmennytsia-Iryna-Madryha-vykhovuie-shistokh-ditei-pyshe-romany-i-vyhraie-konkursy |language=украйинськы }}</ref> по своюй войськовуй службі у Ставропольови сперед вступом в Ужгородськый університет, Михаил Завадяк ся вернув домув из жонов из Росії; у період його школованя в університеті в них ся родила дівка, Ірина (котра ся пак уддала у Мадрыгы). Перші пять рокув Ірина жыла з дідиком и бабков у Ставрополю. Ірина з отцьом удала книжку за балнеолоґічні курорты области.<ref>{{Книга |автор=Михаил Завадяк, Ірина Мадрыга, Марина Попович |isbn=978-617-596-085-1 |рік=2012 |сторінок=256 |выдавательство=Ліра |місто=Ужгород |тітул=Бальнеологические курорты Закарпатской области |тіраж=1000 }}</ref> == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1936|2026|Завадяк, Михаил}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Завадяк, Михаил}} 1gzgreh6wnj7aqtffgdqvn5frjes6lg Само 0 22249 165458 158441 2026-05-19T16:39:53Z Flipdot 23893 165458 wikitext text/x-wiki {{Особа | Имя = Само | Уроджѣня = дас 600 | Упокоеня = дас 658 | Мѣсто_роджѣня = „Сенонійськый край“ (годно быти, сучасный [[Сваньї]] вадь [[Санс (Йонна)|Санс]]) | Чинность = торговець, вожда<br>Rex Sclavorum („Царь словян“) }} [[Файл:Náklo_(vrch),_Sámo.jpg|міні|Памнятник Самови у Дубнянах, [[Чехія]]]] '''Са́мо''' (дас&nbsp;600&nbsp;– дас&nbsp;658) быв закладатель и єдиный правитель першої задокументованої племінної державы [[Словяне|словян]], котра пак стала знама ги ''княжство Сама'' вадь ''корольство Сама''. Вун правив уд 623.&nbsp;року по свою смерть у&nbsp;році&nbsp;658. Подля [[Хроніка Фредеґара|хронікы Фредеґара]]&nbsp;— майстарого жерела за Сама, на котрум ся базовали вшыткі далші жерела<ref name=":2">{{cite book|last=Geary|first=Patrick J.|title=Franks, Northmen, and Slavs: Identities and State Formation in Early Medieval Europe|publisher=Brepols Publishers|year=2008|isbn=978-2-503-52615-7|editor-last1=Garipzanov|editor-first1=Ildar H.|series=Cursor Mundi|volume=5|location=Turnhout|page=249|chapter=Slovenian Gentile Identity: From Samo to the Fürstenstein|quote=The next text that speaks of the kingdom of Samo, the Gesta Dagoberti, written in the ninth century, is wholly dependent for its narrative on Fredegar…|editor-last2=Geary|editor-first2=Patrick J.|editor-last3=Urbańczyk|editor-first3=Przemysław}}</ref><ref>{{Cite book|title=Manufacturing Middle Ages: entangled history of medievalism in nineteenth-century Europe|date=2013|publisher=Brill|isbn=978-90-04-24486-3|editor-last=Geary|editor-first=Patrick J.|series=National cultivation of culture|location=Leiden : Boston|pages=39|quote=As a rare contribution to a lively debate, the MIÖG also printed a three-page ‘Kleine Mitteilung’ about Samo by the prestigious Czech historian Jaroslav Goll in which he correctly showed that the passage in the Conversio about Samo as prince of the Carantanians was ultimately derived from Fredegar and therefore contained no independent information.|editor-last2=Klaniczay|editor-first2=Gábor}}</ref>&nbsp;— Само быв [[Франкы|франкськым]] торговцьом из [[Санс (Йонна)|Санса]].<ref>''Lexikon des Mittelalters''. Verlag J.B. Metzler, Vol. 7, cols 1342-1343</ref> Само зачатково установив свою власть, скапчавши дакулько [[Словянські племена|словянськых племен]] против рейдерув из сосідньої [[Паннонські авары|аварської]] державы, тай пуднявши повстаня против аварського правліня. Май пак, подля переписа Gesta Dagoberti<ref group="замітка">И далшых жерел, котрі ся тоже на тото спирали.</ref> з хронікы Фредеґара ун дустав титул „Царя словян“ ({{Lang-la|Rex Sclavorum}}).<ref name=":2" /> У 631.&nbsp;році Само успішно удбив напад [[Франкськоє корольство|Франкського корольства]] на свою державу бігом тридньової [[Битва пуд Воґастісбурґом|битвы пуд Воґастісбурґом]]. [[Сорбы (племня)|Сорбськый]] правитель [[Дерван (князь)|Дерван]] поміняв своє франкськоє пудданство на пудпорядкованя Самовуй державі.<ref name="Curta331n39">Curta, 331 n39.</ref> Само часто служит централным наративом про вшылиякі формы словянського націоналізма, наприклад про чеськый авадь словацькый націоналізм, котрі заперечувут слова єдиного незалежного жерела за його жывут, у котрому йому ся приписує франкськоє коріня,<ref group="замітка">Наприклад, така тенденція є у роботах [[Франтішек Палацькый|Франтішка Палацького]] и [[Павел Йозеф Шафарік|Павла Йозефа Шафаріка]].</ref> на хосен жерел, написаных на основі переказа слув Фредеґара у трактаті „За вберненя баворув и корутанув“ ({{Lang-la|Conversio Bagoariorum et Carantanorum}}), де ся пише, ож Само мав словянськоє коріня.<ref>{{Cite book|title=Manufacturing Middle Ages: entangled history of medievalism in nineteenth-century Europe|date=2013|publisher=Brill|isbn=978-90-04-24486-3|editor-last=Geary|editor-first=Patrick J.|series=National cultivation of culture|location=Leiden : Boston|pages=20, 27, 28, 35, 39|editor-last2=Klaniczay|editor-first2=Gábor}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Vernadsky|first=George|year=1944|title=The Beginnings of the Czech State|url=https://www.jstor.org/stable/44168596|journal=Byzantion|volume=17|page=323|jstor=44168596}}</ref> Корольськый титул, першый раз зафіксованый у переказі Фредеґара у Gesta Dagoberti у 9.&nbsp;сторочу, його сыны не хосновали.<ref name="Curta331n39" /> == Корольство == Корольство Сама екзістовало межи 623/631. тай&nbsp;658.&nbsp;роками&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;у [[Централна Европа|централнуй Европі]].<ref>{{cite book|last1=Schmauder|first1=Michael|url=https://books.google.com/books?id=cWULEAAAQBAJ|title=The Migration Period between the Oder and the Vistula|last2=Schuster|first2=Jan|date=2020|publisher=BRILL|isbn=9789004422421|volume=1|page=801|chapter=Between the Rhine, the Danube and the Oder from the 5th to the End of the 7th century: a Sketch}}</ref><ref>{{cite book|last=Balcárek|first=Petr|url=https://books.google.com/books?id=K6qgEAAAQBAJ|title=Byzantium in the Czech Lands (4th–16th centuries): Historical and Art Historical Perspectives|date=2022|publisher=BRILL|isbn=9789004527799|page=79}}</ref> Розсяг Самової власти до тай по 631.&nbsp;році тото предмет дискусії.<ref>{{Cite book|last=Pohl|first=Walter|url=https://books.google.com/books?id=ZoR1DwAAQBAJ|title=The Avars: A Steppe Empire in Central Europe, 567–822|publisher=Cornell University Press|year=2018|isbn=978-1-5017-2940-9|location=Ithaca and London|pages=306–310}}</ref> Центер державы майскорі быв у [[Морава (історічна країна)|Мораві]] тай [[Нітранськоє княжство|Нітравії]] (Нітрі); унія ся сформовала из [[Богемські племена|богемськых]], прасловацькых племен, [[Сорбы (племня)|сорбув]] (пуд проводом [[Дерван (князь)|Дервана]]) и другых западнословянськых племен на берегах [[Дунай|Дуная]] (ныні [[Нижня Австрія]] и [[Мадярщина]]). Державу Сама называвут першов словянськов державов.<ref name=":0">{{cite book|author=Maddalena Betti|url=https://books.google.com/books?id=MdLYAQAAQBAJ&pg=PA18|title=The Making of Christian Moravia (858-882): Papal Power and Political Reality|date=24 October 2013|publisher=BRILL|isbn=978-90-04-26008-5|pages=18–}}</ref><ref name=":1">{{cite book|author=Zdeněk Váňa|url=https://books.google.com/books?id=rSomAQAAMAAJ|title=The World of the Ancient Slavs|publisher=Wayne State University Press|year=1983|isbn=9780814317488|page=67}}</ref> Держит ся, ож племінна унія занимала територію в [[Морава (історічна країна)|Мораві]], [[Нітранськоє княжство|Нітравії]] (Нітрі), [[Сілезія|Сілезії]], [[Богемія|Богемії]] и [[Лужіця|Лусатії]] (Лужіці). Подля Юлія Бартла, центер державы быв „даґде у окрузі южної Моравы, Нижньої Австрії и западної Словакії (Нітравії)“.<ref name="Bartl2002">{{cite book|author=Július Bartl|url=https://books.google.com/books?id=3orG2yZ9mBkC&pg=PA18|title=Slovak History: Chronology & Lexicon|date=January 2002|publisher=Bolchazy-Carducci Publishers|isbn=978-0-86516-444-4|pages=18–}}</ref> Подля Джона Беґнела Бюрія „припущеня, ож його корольство обсяговало Корутанію, крайину алпійськых словян, закладена сугубо на Anonymus de conversione Bagariorum et Carantanorum“.<ref name="Bury">{{cite book|author=J.B. Bury|url=https://books.google.com/books?id=9lHeh36S8ooC&pg=PT712|title=The Cambridge Medieval History Series volumes 1-5|publisher=Plantagenet Publishing|pages=712–|id=GGKEY:G636GD76LW7}}</ref> Археолоґічні находкы указувут, ож держава была розміщена у днешнюй Мораві, Нижнюй Австрії и [[Словакія|Словакії]]. Подля словацького історика Ріхарда Марсіны, навряд центер Самової племінної унії быв на вшыткуй території днешньої Словакії.<ref name="Marsina18">{{Harvnb|Marsina|1997|p=18}}</ref> Поселеня май пузньых [[Велика Морава|Великої Моравы]] и [[Нітранськоє княжство|Нітранського княжства]] часто ідентичні з тыма, што были у часы Самової державы. Ядро державы Сама было на сівер уд Дуная тай у реґіоні верьхнього [[Майн (ріка)|Майна]].<ref>Kunstmann H. Wo lag das Zentrum von Samos Reich? // Die Welt des Slawen. Halbjahresschrift fűr Slavistik. Bd. XXVI. H. 1 (N. F. V, 1). Műnchen, 1981. S. 67–101; Jakob H. Frűhslavische Keramikfunde in Ostfranken // Ibid. S. 154–169</ref> У подакотрых історичных жерелах першої половины 9.&nbsp;стороча сесь реґіон ся описує ги „regio Sclavorum“ авадь „terra Slavorum“ („земля словян“). У нюм найдено много ранньосередновічных словянськых керамічных выробкув; у нюм є ай много словянськых топонімув, наприклад „Winideheim“ („<nowiki/>[[Венды|Вендськый]] [[Берег (мала гора)|берег]]<nowiki/>“)<ref>(German) [http://www.frankenwinheim.de/geschichte/dorfgeschichte.htm Geschichte Frankenwinheims] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210419015925/http://www.frankenwinheim.de/geschichte/dorfgeschichte.htm|date=2021-04-19}} frankenwinheim.de</ref> тай „Knetzburg“ („Князькый замок“).<ref>(Russian) Валентин Васильевич Седов, [http://historylib.org/historybooks/V--V--Sedov_Slavyane--Istoriko-arkheologicheskoe-issledovanie/18 СЛАВЯНЕ: Историко-археологическое исследование. М. 2002] // V.V. Sedov, The Slavs, Moscow, 2002</ref><ref>Wolf-Armin Freiherr von Reitzenstein, [https://books.google.com/books?id=3e2yAAAAQBAJ&pg=PA122 Lexikon fränkischer Ortsnamen], C.H.Beck, 2013; ''Knetzgau'' (altsorbisch) p.122</ref> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:История Чехии]] [[Катеґорія:Історія Европы]] [[Катеґорія:Славяне]] 2band0rs5a2ky7egin9vfre0rzthnp5 165459 165458 2026-05-19T16:41:46Z Flipdot 23893 165459 wikitext text/x-wiki {{Особа | Имя = Само | Уроджѣня = дас 600 | Упокоеня = дас 658 | Мѣсто_роджѣня = „Сенонійськый край“ (годно быти, сучасный [[Сваньї]] вадь [[Санс (Йонна)|Санс]]) | Чинность = торговець, вожда<br>Rex Sclavorum („Царь словян“) }} [[Файл:Náklo_(vrch),_Sámo.jpg|міні|Памнятник Самови у Дубнянах, [[Чехія]]]] '''Са́мо''' (дас&nbsp;600&nbsp;– дас&nbsp;658) быв закладатель и єдиный правитель першої задокументованої племінної державы [[Словяне|словян]], котра пак стала знама ги ''княжство Сама'' вадь ''корольство Сама''. Вун правив уд 623.&nbsp;року по свою смерть у&nbsp;році&nbsp;658. Подля [[Хроніка Фредеґара|хронікы Фредеґара]]&nbsp;— майстарого жерела за Сама, на котрум ся базовали вшыткі далші жерела<ref name=":2">{{cite book|last=Geary|first=Patrick J.|title=Franks, Northmen, and Slavs: Identities and State Formation in Early Medieval Europe|publisher=Brepols Publishers|year=2008|isbn=978-2-503-52615-7|editor-last1=Garipzanov|editor-first1=Ildar H.|series=Cursor Mundi|volume=5|location=Turnhout|page=249|chapter=Slovenian Gentile Identity: From Samo to the Fürstenstein|quote=The next text that speaks of the kingdom of Samo, the Gesta Dagoberti, written in the ninth century, is wholly dependent for its narrative on Fredegar…|editor-last2=Geary|editor-first2=Patrick J.|editor-last3=Urbańczyk|editor-first3=Przemysław}}</ref><ref>{{Cite book|title=Manufacturing Middle Ages: entangled history of medievalism in nineteenth-century Europe|date=2013|publisher=Brill|isbn=978-90-04-24486-3|editor-last=Geary|editor-first=Patrick J.|series=National cultivation of culture|location=Leiden : Boston|pages=39|quote=As a rare contribution to a lively debate, the MIÖG also printed a three-page ‘Kleine Mitteilung’ about Samo by the prestigious Czech historian Jaroslav Goll in which he correctly showed that the passage in the Conversio about Samo as prince of the Carantanians was ultimately derived from Fredegar and therefore contained no independent information.|editor-last2=Klaniczay|editor-first2=Gábor}}</ref>&nbsp;— Само быв [[Франкы|франкськым]] торговцьом из [[Санс (Йонна)|Санса]].<ref>''Lexikon des Mittelalters''. Verlag J.B. Metzler, Vol. 7, cols 1342-1343</ref> Само зачатково установив свою власть, скапчавши дакулько [[Словянські племена|словянськых племен]] против рейдерув из сосідньої [[Паннонські авары|аварської]] державы, тай пуднявши повстаня против аварського правліня. Май пак, подля переписа Gesta Dagoberti<ref group="запятка">И далшых жерел, котрі ся тоже на тото спирали.</ref> з хронікы Фредеґара ун дустав титул „Царя словян“ ({{Lang-la|Rex Sclavorum}}).<ref name=":2" /> У 631.&nbsp;році Само успішно удбив напад [[Франкськоє корольство|Франкського корольства]] на свою державу бігом тридньової [[Битва пуд Воґастісбурґом|битвы пуд Воґастісбурґом]]. [[Сорбы (племня)|Сорбськый]] правитель [[Дерван (князь)|Дерван]] поміняв своє франкськоє пудданство на пудпорядкованя Самовуй державі.<ref name="Curta331n39">Curta, 331 n39.</ref> Само часто служит централным наративом про вшылиякі формы словянського націоналізма, наприклад про чеськый авадь словацькый націоналізм, котрі заперечувут слова єдиного незалежного жерела за його жывут, у котрому йому ся приписує франкськоє коріня,<ref group="запятка">Наприклад, така тенденція є у роботах [[Франтішек Палацькый|Франтішка Палацького]] и [[Павел Йозеф Шафарік|Павла Йозефа Шафаріка]].</ref> на хосен жерел, написаных на основі переказа слув Фредеґара у трактаті „За вберненя баворув и корутанув“ ({{Lang-la|Conversio Bagoariorum et Carantanorum}}), де ся пише, ож Само мав словянськоє коріня.<ref>{{Cite book|title=Manufacturing Middle Ages: entangled history of medievalism in nineteenth-century Europe|date=2013|publisher=Brill|isbn=978-90-04-24486-3|editor-last=Geary|editor-first=Patrick J.|series=National cultivation of culture|location=Leiden : Boston|pages=20, 27, 28, 35, 39|editor-last2=Klaniczay|editor-first2=Gábor}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Vernadsky|first=George|year=1944|title=The Beginnings of the Czech State|url=https://www.jstor.org/stable/44168596|journal=Byzantion|volume=17|page=323|jstor=44168596}}</ref> Корольськый титул, першый раз зафіксованый у переказі Фредеґара у Gesta Dagoberti у 9.&nbsp;сторочу, його сыны не хосновали.<ref name="Curta331n39" /> == Корольство == Корольство Сама екзістовало межи 623/631. тай&nbsp;658.&nbsp;роками&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;у [[Централна Европа|централнуй Европі]].<ref>{{cite book|last1=Schmauder|first1=Michael|url=https://books.google.com/books?id=cWULEAAAQBAJ|title=The Migration Period between the Oder and the Vistula|last2=Schuster|first2=Jan|date=2020|publisher=BRILL|isbn=9789004422421|volume=1|page=801|chapter=Between the Rhine, the Danube and the Oder from the 5th to the End of the 7th century: a Sketch}}</ref><ref>{{cite book|last=Balcárek|first=Petr|url=https://books.google.com/books?id=K6qgEAAAQBAJ|title=Byzantium in the Czech Lands (4th–16th centuries): Historical and Art Historical Perspectives|date=2022|publisher=BRILL|isbn=9789004527799|page=79}}</ref> Розсяг Самової власти до тай по 631.&nbsp;році тото предмет дискусії.<ref>{{Cite book|last=Pohl|first=Walter|url=https://books.google.com/books?id=ZoR1DwAAQBAJ|title=The Avars: A Steppe Empire in Central Europe, 567–822|publisher=Cornell University Press|year=2018|isbn=978-1-5017-2940-9|location=Ithaca and London|pages=306–310}}</ref> Центер державы майскорі быв у [[Морава (історічна країна)|Мораві]] тай [[Нітранськоє княжство|Нітравії]] (Нітрі); унія ся сформовала из [[Богемські племена|богемськых]], прасловацькых племен, [[Сорбы (племня)|сорбув]] (пуд проводом [[Дерван (князь)|Дервана]]) и другых западнословянськых племен на берегах [[Дунай|Дуная]] (ныні [[Нижня Австрія]] и [[Мадярщина]]). Державу Сама называвут першов словянськов державов.<ref name=":0">{{cite book|author=Maddalena Betti|url=https://books.google.com/books?id=MdLYAQAAQBAJ&pg=PA18|title=The Making of Christian Moravia (858-882): Papal Power and Political Reality|date=24 October 2013|publisher=BRILL|isbn=978-90-04-26008-5|pages=18–}}</ref><ref name=":1">{{cite book|author=Zdeněk Váňa|url=https://books.google.com/books?id=rSomAQAAMAAJ|title=The World of the Ancient Slavs|publisher=Wayne State University Press|year=1983|isbn=9780814317488|page=67}}</ref> Держит ся, ож племінна унія занимала територію в [[Морава (історічна країна)|Мораві]], [[Нітранськоє княжство|Нітравії]] (Нітрі), [[Сілезія|Сілезії]], [[Богемія|Богемії]] и [[Лужіця|Лусатії]] (Лужіці). Подля Юлія Бартла, центер державы быв „даґде у окрузі южної Моравы, Нижньої Австрії и западної Словакії (Нітравії)“.<ref name="Bartl2002">{{cite book|author=Július Bartl|url=https://books.google.com/books?id=3orG2yZ9mBkC&pg=PA18|title=Slovak History: Chronology & Lexicon|date=January 2002|publisher=Bolchazy-Carducci Publishers|isbn=978-0-86516-444-4|pages=18–}}</ref> Подля Джона Беґнела Бюрія „припущеня, ож його корольство обсяговало Корутанію, крайину алпійськых словян, закладена сугубо на Anonymus de conversione Bagariorum et Carantanorum“.<ref name="Bury">{{cite book|author=J.B. Bury|url=https://books.google.com/books?id=9lHeh36S8ooC&pg=PT712|title=The Cambridge Medieval History Series volumes 1-5|publisher=Plantagenet Publishing|pages=712–|id=GGKEY:G636GD76LW7}}</ref> Археолоґічні находкы указувут, ож держава была розміщена у днешнюй Мораві, Нижнюй Австрії и [[Словакія|Словакії]]. Подля словацького історика Ріхарда Марсіны, навряд центер Самової племінної унії быв на вшыткуй території днешньої Словакії.<ref name="Marsina18">{{Harvnb|Marsina|1997|p=18}}</ref> Поселеня май пузньых [[Велика Морава|Великої Моравы]] и [[Нітранськоє княжство|Нітранського княжства]] часто ідентичні з тыма, што были у часы Самової державы. Ядро державы Сама было на сівер уд Дуная тай у реґіоні верьхнього [[Майн (ріка)|Майна]].<ref>Kunstmann H. Wo lag das Zentrum von Samos Reich? // Die Welt des Slawen. Halbjahresschrift fűr Slavistik. Bd. XXVI. H. 1 (N. F. V, 1). Műnchen, 1981. S. 67–101; Jakob H. Frűhslavische Keramikfunde in Ostfranken // Ibid. S. 154–169</ref> У подакотрых історичных жерелах першої половины 9.&nbsp;стороча сесь реґіон ся описує ги „regio Sclavorum“ авадь „terra Slavorum“ („земля словян“). У нюм найдено много ранньосередновічных словянськых керамічных выробкув; у нюм є ай много словянськых топонімув, наприклад „Winideheim“ („<nowiki/>[[Венды|Вендськый]] [[Берег (мала гора)|берег]]<nowiki/>“)<ref>(German) [http://www.frankenwinheim.de/geschichte/dorfgeschichte.htm Geschichte Frankenwinheims] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210419015925/http://www.frankenwinheim.de/geschichte/dorfgeschichte.htm|date=2021-04-19}} frankenwinheim.de</ref> тай „Knetzburg“ („Князькый замок“).<ref>(Russian) Валентин Васильевич Седов, [http://historylib.org/historybooks/V--V--Sedov_Slavyane--Istoriko-arkheologicheskoe-issledovanie/18 СЛАВЯНЕ: Историко-археологическое исследование. М. 2002] // V.V. Sedov, The Slavs, Moscow, 2002</ref><ref>Wolf-Armin Freiherr von Reitzenstein, [https://books.google.com/books?id=3e2yAAAAQBAJ&pg=PA122 Lexikon fränkischer Ortsnamen], C.H.Beck, 2013; ''Knetzgau'' (altsorbisch) p.122</ref> == Запяткы == <references group="запятка" /> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:История Чехии]] [[Катеґорія:Історія Европы]] [[Катеґорія:Славяне]] jldybob6vb2pvt1nrk8yq88fiokwv40 165533 165459 2026-05-20T00:42:23Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165533 wikitext text/x-wiki {{Особа | Имя = Само | Уроджѣня = дас 600 | Упокоеня = дас 658 | Мѣсто_роджѣня = „Сенонійськый край“ (годно быти, сучасный [[Сваньї]] вадь [[Санс (Йонна)|Санс]]) | Чинность = торговець, вожда<br>Rex Sclavorum („Царь словян“) }} [[Файл:Náklo_(vrch),_Sámo.jpg|міні|Памнятник Самови у Дубнянах, [[Чехія]]]] '''Са́мо''' (дас&nbsp;600&nbsp;– дас&nbsp;658) быв закладатель и єдиный правитель першої задокументованої племінної державы [[Словяне|словян]], котра пак стала знама ги ''княжство Сама'' вадь ''корольство Сама''. Вун правив уд 623.&nbsp;року по свою смерть у&nbsp;році&nbsp;658. Подля [[Хроніка Фредеґара|хронікы Фредеґара]]&nbsp;— майстарого жерела за Сама, на котрум ся базовали вшыткі далші жерела<ref name=":2">{{cite book|last=Geary|first=Patrick J.|title=Franks, Northmen, and Slavs: Identities and State Formation in Early Medieval Europe|publisher=Brepols Publishers|year=2008|isbn=978-2-503-52615-7|editor-last1=Garipzanov|editor-first1=Ildar H.|series=Cursor Mundi|volume=5|location=Turnhout|page=249|chapter=Slovenian Gentile Identity: From Samo to the Fürstenstein|quote=The next text that speaks of the kingdom of Samo, the Gesta Dagoberti, written in the ninth century, is wholly dependent for its narrative on Fredegar…|editor-last2=Geary|editor-first2=Patrick J.|editor-last3=Urbańczyk|editor-first3=Przemysław}}</ref><ref>{{Cite book|title=Manufacturing Middle Ages: entangled history of medievalism in nineteenth-century Europe|date=2013|publisher=Brill|isbn=978-90-04-24486-3|editor-last=Geary|editor-first=Patrick J.|series=National cultivation of culture|location=Leiden : Boston|pages=39|quote=As a rare contribution to a lively debate, the MIÖG also printed a three-page ‘Kleine Mitteilung’ about Samo by the prestigious Czech historian Jaroslav Goll in which he correctly showed that the passage in the Conversio about Samo as prince of the Carantanians was ultimately derived from Fredegar and therefore contained no independent information.|editor-last2=Klaniczay|editor-first2=Gábor}}</ref>&nbsp;— Само быв [[Франкы|франкськым]] торговцьом из [[Санс (Йонна)|Санса]].<ref>''Lexikon des Mittelalters''. Verlag J.B. Metzler, Vol. 7, cols 1342-1343</ref> Само зачатково установив свою власть, скапчавши дакулько [[Словянські племена|словянськых племен]] против рейдерув из сосідньої [[Паннонські авары|аварської]] державы, тай пуднявши повстаня против аварського правліня. Май пак, подля переписа Gesta Dagoberti<ref group="запятка">И далшых жерел, котрі ся тоже на тото спирали.</ref> з хронікы Фредеґара ун дустав титул „Царя словян“ ({{Lang-la|Rex Sclavorum}}).<ref name=":2" /> У 631.&nbsp;році Само успішно удбив напад [[Франкськоє корольство|Франкського корольства]] на свою державу бігом тридньової [[Битва пуд Воґастісбурґом|битвы пуд Воґастісбурґом]]. [[Сорбы (племня)|Сорбськый]] правитель [[Дерван (князь)|Дерван]] поміняв своє франкськоє пудданство на пудпорядкованя Самовуй державі.<ref name="Curta331n39">Curta, 331 n39.</ref> Само часто служит централным наративом про вшылиякі формы словянського націоналізма, наприклад про чеськый авадь словацькый націоналізм, котрі заперечувут слова єдиного незалежного жерела за його жывут, у котрому йому ся приписує франкськоє коріня,<ref group="запятка">Наприклад, така тенденція є у роботах [[Франтішек Палацькый|Франтішка Палацького]] и [[Павел Йозеф Шафарік|Павла Йозефа Шафаріка]].</ref> на хосен жерел, написаных на основі переказа слув Фредеґара у трактаті „За вберненя баворув и корутанув“ ({{Lang-la|Conversio Bagoariorum et Carantanorum}}), де ся пише, ож Само мав словянськоє коріня.<ref>{{Cite book|title=Manufacturing Middle Ages: entangled history of medievalism in nineteenth-century Europe|date=2013|publisher=Brill|isbn=978-90-04-24486-3|editor-last=Geary|editor-first=Patrick J.|series=National cultivation of culture|location=Leiden : Boston|pages=20, 27, 28, 35, 39|editor-last2=Klaniczay|editor-first2=Gábor}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Vernadsky|first=George|year=1944|title=The Beginnings of the Czech State|url=https://www.jstor.org/stable/44168596|journal=Byzantion|volume=17|page=323|jstor=44168596}}</ref> Корольськый титул, першый раз зафіксованый у переказі Фредеґара у Gesta Dagoberti у 9.&nbsp;сторочу, його сыны не хосновали.<ref name="Curta331n39" /> == Корольство == Корольство Сама екзістовало межи 623/631. тай&nbsp;658.&nbsp;роками&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;у [[Централна Европа|централнуй Европі]].<ref>{{cite book|last1=Schmauder|first1=Michael|url=https://books.google.com/books?id=cWULEAAAQBAJ|title=The Migration Period between the Oder and the Vistula|last2=Schuster|first2=Jan|date=2020|publisher=BRILL|isbn=9789004422421|volume=1|page=801|chapter=Between the Rhine, the Danube and the Oder from the 5th to the End of the 7th century: a Sketch}}</ref><ref>{{cite book|last=Balcárek|first=Petr|url=https://books.google.com/books?id=K6qgEAAAQBAJ|title=Byzantium in the Czech Lands (4th–16th centuries): Historical and Art Historical Perspectives|date=2022|publisher=BRILL|isbn=9789004527799|page=79}}</ref> Розсяг Самової власти до тай по 631.&nbsp;році тото предмет дискусії.<ref>{{Cite book|last=Pohl|first=Walter|url=https://books.google.com/books?id=ZoR1DwAAQBAJ|title=The Avars: A Steppe Empire in Central Europe, 567–822|publisher=Cornell University Press|year=2018|isbn=978-1-5017-2940-9|location=Ithaca and London|pages=306–310}}</ref> Центер державы майскорі быв у [[Морава (історічна країна)|Мораві]] тай [[Нітранськоє княжство|Нітравії]] (Нітрі); унія ся сформовала из [[Богемські племена|богемськых]], прасловацькых племен, [[Сорбы (племня)|сорбув]] (пуд проводом [[Дерван (князь)|Дервана]]) и другых западнословянськых племен на берегах [[Дунай|Дуная]] (ныні [[Нижня Австрія]] и [[Мадярщина]]). Державу Сама называвут першов словянськов державов.<ref name=":0">{{cite book|author=Maddalena Betti|url=https://books.google.com/books?id=MdLYAQAAQBAJ&pg=PA18|title=The Making of Christian Moravia (858-882): Papal Power and Political Reality|date=24 October 2013|publisher=BRILL|isbn=978-90-04-26008-5|pages=18–}}</ref><ref name=":1">{{cite book|author=Zdeněk Váňa|url=https://books.google.com/books?id=rSomAQAAMAAJ|title=The World of the Ancient Slavs|publisher=Wayne State University Press|year=1983|isbn=9780814317488|page=67}}</ref> Держит ся, ож племінна унія занимала територію в [[Морава (історічна країна)|Мораві]], [[Нітранськоє княжство|Нітравії]] (Нітрі), [[Сілезія|Сілезії]], [[Богемія|Богемії]] и [[Лужіця|Лусатії]] (Лужіці). Подля Юлія Бартла, центер державы быв „даґде у окрузі южної Моравы, Нижньої Австрії и западної Словакії (Нітравії)“.<ref name="Bartl2002">{{cite book|author=Július Bartl|url=https://books.google.com/books?id=3orG2yZ9mBkC&pg=PA18|title=Slovak History: Chronology & Lexicon|date=January 2002|publisher=Bolchazy-Carducci Publishers|isbn=978-0-86516-444-4|pages=18–}}</ref> Подля Джона Беґнела Бюрія „припущеня, ож його корольство обсяговало Корутанію, крайину алпійськых словян, закладена сугубо на Anonymus de conversione Bagariorum et Carantanorum“.<ref name="Bury">{{cite book|author=J.B. Bury|url=https://books.google.com/books?id=9lHeh36S8ooC&pg=PT712|title=The Cambridge Medieval History Series volumes 1-5|publisher=Plantagenet Publishing|pages=712–|id=GGKEY:G636GD76LW7}}</ref> Археолоґічні находкы указувут, ож держава была розміщена у днешнюй Мораві, Нижнюй Австрії и [[Словакія|Словакії]]. Подля словацького історика Ріхарда Марсіны, навряд центер Самової племінної унії быв на вшыткуй території днешньої Словакії.<ref name="Marsina18">{{Harvnb|Marsina|1997|p=18}}</ref> Поселеня май пузньых [[Велика Морава|Великої Моравы]] и [[Нітранськоє княжство|Нітранського княжства]] часто ідентичні з тыма, што были у часы Самової державы. Ядро державы Сама было на сівер уд Дуная тай у реґіоні верьхнього [[Майн (ріка)|Майна]].<ref>Kunstmann H. Wo lag das Zentrum von Samos Reich? // Die Welt des Slawen. Halbjahresschrift fűr Slavistik. Bd. XXVI. H. 1 (N. F. V, 1). Műnchen, 1981. S. 67–101; Jakob H. Frűhslavische Keramikfunde in Ostfranken // Ibid. S. 154–169</ref> У подакотрых історичных жерелах першої половины 9.&nbsp;стороча сесь реґіон ся описує ги „regio Sclavorum“ авадь „terra Slavorum“ („земля словян“). У нюм найдено много ранньосередновічных словянськых керамічных выробкув; у нюм є ай много словянськых топонімув, наприклад „Winideheim“ („<nowiki/>[[Венды|Вендськый]] [[Берег (мала гора)|берег]]<nowiki/>“)<ref>(German) [https://web.archive.org/web/20210419015925/http://www.frankenwinheim.de/geschichte/dorfgeschichte.htm Geschichte Frankenwinheims] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210419015925/http://www.frankenwinheim.de/geschichte/dorfgeschichte.htm|date=2021-04-19}} frankenwinheim.de</ref> тай „Knetzburg“ („Князькый замок“).<ref>(Russian) Валентин Васильевич Седов, [http://historylib.org/historybooks/V--V--Sedov_Slavyane--Istoriko-arkheologicheskoe-issledovanie/18 СЛАВЯНЕ: Историко-археологическое исследование. М. 2002] // V.V. Sedov, The Slavs, Moscow, 2002</ref><ref>Wolf-Armin Freiherr von Reitzenstein, [https://books.google.com/books?id=3e2yAAAAQBAJ&pg=PA122 Lexikon fränkischer Ortsnamen], C.H.Beck, 2013; ''Knetzgau'' (altsorbisch) p.122</ref> == Запяткы == <references group="запятка" /> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:История Чехии]] [[Катеґорія:Історія Европы]] [[Катеґорія:Славяне]] fp0ea6lz4hfgbktv4ptf91alvp23ixx Ліхтенштайн (значіня) 0 22311 165505 151763 2026-05-19T22:00:59Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Ліхтенштейн (значеня)]] на [[Ліхтенштайн (значіня)]] 151763 wikitext text/x-wiki '''Ліхтенште́йн''' авадь '''Ліхтеншта́йн''' ({{Lang-de|Liechtenstein, Lichtenstein}}): * [[Лихтенштайн|Ліхтенштейн]] — княжество, штат у Централнӯв Европі, носящый имня княжеського рода Ліхтенштейнӯв. * Ліхтенштайн <small>({{Lang-de|Gemeinde}})</small> — варощик у Німицьку у федералнӯв земли Баден-Вӯртемберґ. * Ліхтенштайн — варош у Німицьку, у федералнӯв земли Саксония. * Ліхтенштейн — пещера, археолоґіческый памнятник пӯзднёго бронзового віка. * [[Ліхтенштейні|Ліхтенштейн]] — село у уїздови Пылвамаа, Естьску. == Другі значеня == * [[Лихтенштейн (персонаж)|Ліхтенштейн]] — персонаж аніме «Хеталия и страны Оси». * «Ліхтенштейн»[анґл.] — серія німицькых [[Авиаціонны РЛС|авіаціонных РЛС]] періода Другої світовой во̄йны. {{Чеперушка|НПы|фамилии|замки|другое}} [[Катеґорія:Чеперушкы]] [[Катеґорія:Лихтенштайн]] 2wrqjscao0h2ejtnopvxzomfg73ymim 165507 165505 2026-05-19T22:03:17Z Rue323 31002 165507 wikitext text/x-wiki '''Ліхтеншта́йн''' ({{Lang-de|Liechtenstein, Lichtenstein}}): * [[Лихтенштайн|Ліхтенштайн]] — княжество, штат у Централнӱв Европі, носящый имня княжеського рода Ліхтенштайнӱв. * Ліхтенштайн <small>({{Lang-de|Gemeinde}})</small> — [[Мѣстечко|варощик]] у [[Нїмецько|Німещині]] у федералнӱв земли [[Баден-Вӱртемберґ]]. * Ліхтенштайн — варош у Німещині, у федералнӱі земли Саксонія. * Ліхтенштайн — пещера, археолоґічный памнятник пӱзднёго бронзового віка. * [[Ліхтенштейні|Ліхтенштайні]] — село у уїздови Пылвамаа, Естонія. == Другі значіня == * [[Лихтенштейн (персонаж)|Ліхтенштайн]] — персонаж аніме «Хеталія и державы Оси». * «Ліхтенштейн»[анґл.] — серія німицькых [[Авиаціонны РЛС|авіаціонных РЛС]] періода Другої світовой во̄йны. {{Чеперушка|НПы|фамилии|замки|другое}} [[Катеґорія:Чеперушкы]] [[Катеґорія:Лихтенштайн]] 8zfmkmw60owwktykv1rdag9m5sf1f7j Сіґма Бой 0 22515 165543 164378 2026-05-20T10:02:16Z Halajkovič 33393 +курта статя 165543 wikitext text/x-wiki {| class="infobox infobox-8391ff3c30770210 " data-name="Песня" style="" ! colspan="2" class="infobox-above " scope="colgroup" style="" |Сіґма Бой |- | colspan="2" class="" style="text-align:center; " |<span class="wikidata-claim" data-wikidata-claim-id="Q131522970$18bf108a-49be-0d83-5a0a-cbb2f161ba07" data-wikidata-property-id="P1476[LANGUAGE!:RU]"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak">[[Російскый язык|рус]]. Сигма Бой</span></span> [[Анґліцькый язык|анґл]]. Sigma boy |- ! colspan="2" class="infobox-header " scope="colgroup" style="" |<span class="no-wikidata" data-wikidata-property-id="P7937">[[Пісня]]</span> |- ! class=" plainlist" scope="row" |Исполнитель | class=" plainlist" | <span class="wikidata-claim" data-wikidata-claim-id="Q131522970$0e9477f7-40a7-4103-edd5-ba9ee6ad5a47" data-wikidata-property-id="P175"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak">[[Betsy]]</span></span> |- ! class=" plainlist" scope="row" |Дата выпуска | class=" plainlist" | <span class="wikidata-claim" data-wikidata-claim-id="Q131522970$947bb7e2-4db0-174c-db5c-16c70182cd9c" data-wikidata-property-id="P577"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak"><span class="nowrap">[[4. октобер|4 окто̄вбра]] [[2024]]</span></span><ref name="_2c0d86eb7138b651">https://web.archive.org/web/20241225203732/https://music.apple.com/us/album/%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%BC%D0%B0-%D0%B1%D0%BE%D0%B9-single/1769211908</ref></span> |- ! class=" plainlist" scope="row" | [[Музыкалный жанр|Жанр]] | class=" plainlist" | <span class="wikidata-claim" data-wikidata-claim-id="Q131522970$6a15c00a-4896-4229-0fb0-666a3f360cf6" data-wikidata-property-id="P136"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak">[[Поп-музыка|поп]]</span></span> |- ! class=" plainlist" scope="row" |Язык | class=" plainlist" | <span class="wikidata-claim" data-wikidata-claim-id="Q131522970$8deccb98-4c21-7d8f-faa8-a5ed23c2b297" data-wikidata-property-id="P407"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak">[[Російскый язык|руськый]]</span></span> |- ! class=" plainlist" scope="row" |[[Лейбл звукозаписи| Лейбл]] | class=" plainlist" | <span class="wikidata-claim" data-wikidata-claim-id="Q131522970$78b82e82-49c3-8a88-b75c-f735e169c87b" data-wikidata-property-id="P264"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak">[[Rhymes Music]]</span></span> |} «'''Сі́ґма Бо́й'''» — [[пісня]] [[Росія|російськых]] [[Блоґер|блоґерӱв]] [[Betsy]] и [[Марія Янковська|Марії Янковської]]. Уйшла [[4. октобер|4 окто̄вбра]] [[2024]] року на лейблови [[Rhymes Music]]<ref>{{Cite web |url=https://music.apple.com/us/album/сигма-бой-single/1769211908 |title=Сигма Бой - Single - Album by Betsy & Мария Янковская - Apple Music |access-date=2024-12-21 }}</ref>. Стала изнамыв во вшыткӱм [[Свѣт|світі]] дякувучи віруснӱв [[Популярность|популярности]] у «<nowiki/>[[TikTok|Тіктокови]]<nowiki/>», попавши у [[чарты]] стрімінґовых сервісӱв [[Spotify]] и [[YouTube]]{{Refn|<ref name="rbth20241217">{{cite web|url=https://www.rbth.com/arts/338092-sigma-boy-russian-song|title='Sigma Boy': How a song by Russian teenagers went viral with foreigners|website=[[Russia Beyond]]|date=2024-12-17|accessdate=2024-12-21}}</ref><ref>{{cite web|url=https://timesofindia.indiatimes.com/etimes/trending/sigma-sigma-boy-trend-why-is-it-taking-over-the-internet/articleshow/116149912.cms|title=‘Sigma Sigma boy’ trend: Why is it taking over the internet?|date=December 13, 2024|publisher=The Economic Times - The Times of India}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.soapcentral.com/humor/what-s-story-behind-sigms-sigma-boy-tiktok-trend-viral-song-fuels-wave-memes|title=What’s the story behind the ‘Sigma Sigma Boy’ tiktok trend? Viral song fuels a wave of memes|first=Jatin|last=Arora|date=December 3, 2024|website=www.soapcentral.com}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.dexerto.com/tiktok/what-is-the-sigma-sigma-boy-tiktok-trend-viral-song-inspires-memes-2995662/|title=What is the ‘Sigma Sigma Boy’ TikTok trend? Viral song inspires memes|date=December 2, 2024|website=Dexerto}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.dailydot.com/memes/sigma-sigma-boy-tiktok/|title='Sigma Sigma Boy' goes TikTok viral|first=Anna|last=Good|date=December 6, 2024}}</ref><ref>{{cite web|url=https://blog.voicy.network/memes/sounds/whats-the-sigma-sigma-boy-meme-sound-thats-going-on-tiktok/|title=What’s the Sigma Sigma Boy Meme Sound that’s going on TikTok? - Voicy Blog|date=December 12, 2024}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.freitag.de/autoren/jonathan-guggenberger/sigma-boy-auf-tiktok-russische-propaganda-fuers-kinderzimmer|title=Sigma Boy auf TikTok: Russische Propaganda fürs Kinderzimmer|first=Jonathan|last=Guggenberger|publisher=Der Freitag}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.comingsoon.net/guides/news/1888413-sigma-sigma-boy-song-trend-on-tiktok-explained|title=What Is 'Sigma Sigma Boy' Viral Song Trend on TikTok?|first=Ritika|last=Singh|date=December 4, 2024}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.msn.com/en-in/lifestyle/style/sigma-sigma-boy-trend-why-is-it-taking-over-the-internet/ar-AA1vylJM|title=‘Sigma Sigma boy’ trend: Why is it taking over the internet?|website=MSN.com|author=Entertainment Times}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.timesnownews.com/world/us/us-buzz/what-is-sigma-sigma-boy-viral-tiktok-trend-explained-article-116057088|title=What Is 'Sigma Sigma Boy'? Viral TikTok Trend Explained|date=December 7, 2024|website=Times Now}}</ref><ref>{{cite web | url=https://journal.tinkoff.ru/sigma-boy/ | title=«Сигма-бой» — хит соцсетей. Откуда взялась вирусная песня и почему ее так полюбили за рубежом |publisher=[[Т-Банк]]|date=2024-12-11|accessdate=2024-12-22}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.nn.ru/text/entertainment/2024/12/12/74874548/ | title=Вирусная песня девочек из России попала в топы зарубежных чартов — текст для нее написал нижегородский музыкант |website=[[NN.ru]]|date=2024-12-12|accessdate=2024-12-22}}</ref><ref>{{cite web | url=https://media.halvacard.ru/entertainment/sigma-boi-chto-eto-za-pesnya-kto-poet-i-pochemu-ona-stala-populyarnoi | title=Песня «Сигма-бой» возглавила чарт Spotify |website=Halvacard.ru ([[Совкомбанк]])|date=2024-12-17|accessdate=2024-12-22}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.parents.ru/article/kto-takoi-sigma-boi-iz-populyarnoi-pesni-na-youtube-i-chto-izvestno-o-devochkakh-podrostkakh-ispolnyayushikh-trek/ | title=Кто такой «сигма бой» из популярной песни на YouTube, и что известно о девочках-подростках, исполняющих трек|website=Parents.ru (Счастливые родители)|date=2024-12-11|accessdate=2024-12-22}}</ref><ref>{{cite web|url=https://kworb.net/itunes/artist/betsy.html|title=Betsy Chart Positions on Spotify, Apple Music and Other Streaming Services|accessdate=2024-12-21}}</ref><ref>{{cite web|url=https://aif.ru/society/web/pesnya-dvuh-yunyh-rossiyanok-zavirusilas-v-tiktok-i-stala-mirovym-hitom|title=Песня двух юных россиянок завирусилась в TikTok и стала мировым хитом|website=[[Аргументы и факты]]|date=2024-12-16|accessdate=2024-12-21}}</ref><ref>{{cite web|url=https://rg.ru/2024/12/17/avtor-muzyki-k-luntiku-napisal-pesniu-vzorvavshuiu-spotify.html|title=Автор музыки к "Лунтику" написал песню, ставшую хитом на Spotify|website=[[Российская газета]]|date=2024-12-17|accessdate=2024-12-21}}</ref>}}. На сервісови [[Spotify]] якый ись час главила всесвітньый чарт Viral 50 Global{{Refn|<ref>{{cite web|url=https://news.ru/music/pesnya-dvuh-yunyh-rossiyanok-zavirusilas-v-tiktok-i-stala-mirovym-hitom/|title=Песня двух юных россиянок завирусилась в TikTok и стала мировым хитом|website=[[News.ru]]|date=2024-12-16|accessdate=2024-12-21}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.gazetametro.ru/articles/chto-takoe-sigma-boj-kto-poet-etu-pesnju-i-chto-voobsche-znachit-sigma-12-12-2024 | title=Что такое сигма бой? Кто поёт песню сигма бой? Что такое сигма? |website=[[Metro Москва]]|date=2024-12-12|accessdate=2024-12-22}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/7380776|title=Лидеры чартов цифровых площадок в 2024 году|date=2024-12-16|website=[[Коммерсант]]|accessdate=2024-12-21}}</ref>}}. [[Пісня|Пісню]] написав [[Отець|отиць]] [[Betsy]] (справжнёє имня: [[Betsy|Світлана Чертищева]]) композитор [[Михаил Чертищев]] у соавторстві из рок-спӱваком [[Мукка|Мукков]]<ref>{{Cite web |url=https://78.ru/news/2024-12-15/pesnya-dvuh-devochek-iz-rossii-stala-mirovim-hitom-zavirusivshis-v-tiktok |title=Песня двух девочек из России стала мировым хитом, завирусившись в TikTok |work=[[78 (телеканал)|78.ru]] |date=2024-12-15 |access-date=2024-12-21 }}</ref>. == Удкликованя == {{Reflist}} {{стыржень}} * [https://www.youtube.com/watch?v=frAhxXbLetk «Sigma Boy» (официальное аудио)] на «Ютюбе» [[Катеґорія:Пісні]] [[Катеґорія:Пісні 2024 року]] [[Катеґорія:Пісні Росії]] 98eucw5w7k4qanp1ikfd8d8dxgruv6a Михаил Чухран 0 22596 165476 157880 2026-05-19T17:04:56Z Flipdot 23893 165476 wikitext text/x-wiki {{Писатель |name=Михаил Михаилович Чухран |birthdate=23.&nbsp;новембра 1954 |birthplace=[[Королево]] |deathdate=13.&nbsp;юлія 2023 |alma_mater=[[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый державный університет]] |awards=Удзнакы Закарпатської обласної державної адміністрації тай обласної рады |occupation=писатель, поет, хемік, телеведучый}} '''Михаи́л Чухра́н''' (23.&nbsp;новембра 1954, [[Королево]]&nbsp;– 13.&nbsp;юлія 2023) быв [[Русины|русинськый]] [[писатель]] и [[поет]], громадськый діяч, автор тай ведучый телепроґрам за місну културу реґіоналної телевізії „Виноградів-ТВ“. Быв головов виноградувського Общества им.&nbsp;Александра Духновича, реґуларным дописовачом [[Русинськый културолоґічный клуб|„Алманаха днешньої русинської літературы“]] тай власником [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]]. == Жывотопис == Родив ся Чухран 23.&nbsp;новембра 1954.&nbsp;року в селищі [[Королево]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]], товды [[Украинска ССР|УССР]], у файті штрекаря тай бібліотекарькы. Ошколу уходив у Королеві, а пак у 1976.&nbsp;році кунчив хемічный факултет [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського державного (теперь націоналного) університета]].<ref name=":1" /> По університетськых штудіях нарабляв из напувпроводниками раз у [[Львів|Львові]], а пак шість рокув робив началником дробилного цеха на карєрі у [[Хуст|Хусті]], де дустав квартіль. У Хусті ся вженив. Из 1996.&nbsp;по 2007.&nbsp;рокы занимав разні посады в „Укртелекомі“. Прослужив два рокы у совітськуй армії.<ref name=":0">{{Cite book|title=Алманах днешньої русинської літературы (2024)|url=https://otcuznyna.com/almanach-dneshnjoji-rusynskoji-literatury-2024/|page=80|editor=Юрій Шипович|language=русинськы}}</ref> Пак перетягнув ся назад у Королево, де робив на реґіоналному телеканалі „Виноградів-ТВ“, чинив технічну роботу тай быв автором и ведучым проґрам, у тому числі [[Русиньскый язык|по русинськы]], ги „Фіґлі тыжня“, „Наша бесіда“, „Сріберні струны“. По роботі на телевізії уйшов на пінзію.<ref name=":0" /> == Творьба == Михаил Чухран є головно знамый як поет, котрый написав много комічных стихув по русинськы. Чухран ся занимав и історичными тай етноґрафічными нарисами. Його творы ся печатали у обласнуй періодиці: „Ріо“, „Старий Замок“, „Спорт-тайм“, „Пудкарпатськый русин“; у чесько-украйинському журналови „Пороги“; у зберьках „Карпатський блудослов“, „Русинська пажить. Антологія русинськых поетӱв Закарпатя“. Уєдно из Павлом Чучков Чухран накрутив авдіокнигу „Из Центра Европи“.<ref name=":1" /> Часто свою поезію, історичні тай етноґрафічні заміткы публіковав на личному профілови у Facebook. У майови 2015.&nbsp;року [[Ґоша Ґашан]] тай one chan выпустили реп-співанку ''„чистота языка“'' пуд акустичну ґітару на слова єдноименного стиха Михаила Чухрана. == Бібліоґрафія == === Зберькы === * Міські мотиви (2010) * Про мене, про тебе, про нас (2010) * Сім тайстринок (2014) * Фейсбук-фіґлі (2018) * Читанка по нашому (2019) === Діточа література === * Пітятко (2010) * Потятко (2014) === Історичні нарисы === * Королево. Історія у фрагментах (2021) == Смерть тай дідузнина == 13.&nbsp;юлія 2023.&nbsp;року на профілови Королевської територіалної громады у Facebook заголосили за смерть Михаила Чухрана.<ref>{{Cite web |at=Korolivska Gromada @ Facebook |url=https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0VLgqupaG6bjhJr6tKyU38qMN3KrHfzefFtVjFWpZF4wkzsz5LRRrhL22N1xjnSaol&id=100057104081029 |language=украйинськы |title=Смерть уродженця селища Королево Михайла Чухрана |date=13.&nbsp;юлія 2023 }}</ref> Памняти Михаила Чухрана присяченый уданый уже по його смерти „Алманах днешньої русинської літературы“ за рук&nbsp;2024.<ref name=":0" /> 24.&nbsp;апріля 2024.&nbsp;року, на 221.&nbsp;роковины уд рожденя [[Александер Духновіч|Александра Духновича]], у Виноградувському варошському домі културы было представленоє документалноє кіно „Приреченый на вічность“, накрученоє из ініціативы Закарпатського обласного научно-културолоґічного общества им.&nbsp;А.&nbsp;Духновича Васильом Кішом (режисура, сценарій, дикторськый текст) тай Иваном Буркалом (операторська робота, монтаж); два дны по тому кіно стало публічно доступноє на YouTube. Робота над кіном ишла почти девять місяцюв; сам [[Филм|філм]] поданый у форматі [[інтервю]] из булше ги 20 людьми, котрі знали М.&nbsp;Чухрана.<ref>{{Cite book|title=Отцюзнина №3 (14) 2024|url=https://otcuznyna.com/otcuznyna-2-14-2024/|issue=14|magazine=Отцюзнина|pages=25–26|editor=Юрій Шипович|language=русинськы}}</ref><ref>{{Cite web |date=26.&nbsp;апріля 2024 |title=„Приреченый на вічность“ |at=YouTube |url=https://www.youtube.com/watch?v=biQ2XDV8JV4 }}</ref> 15.&nbsp;новембра 2024.&nbsp;року за ініціативов Общества им.&nbsp;А.&nbsp;Духновича тай из пудпоров Королевської селищної громады на фасадови <abbr title="Комуналный заклад">КЗ</abbr> „Королевська публічна бібліотека“ была сяточно удкрыта меморіална табла памняти Михаила Чухрана.<ref name=":1">{{Cite web |url=https://vin-library.org/2024/11/70-річчя-карпаторусинського-письменни/ |language=украйинськы |at=КЗ „Виноградівська публічна бібліотека“ |title=70-річчя карпаторусинського письменника, гумориста, краєзнавця та громадського діяча Чухран Михайла Михайловича |date=22.&nbsp;новембра 2024 }}</ref> == Референції == <references />{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Чухран, Михаил}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] onmrfdfukfhzqzxirxjgj68idsnrh6c Иван Ситар 0 22620 165474 158300 2026-05-19T17:03:53Z Flipdot 23893 165474 wikitext text/x-wiki {{Писатель |name=Иван Ситар |birthdate=30.&nbsp;юнія 1940 |birthplace=[[Кайданово]], [[Мадярске кральовство|Мадярськоє корольство]] |alma_mater=[[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый державный університет]] |awards=Заслуженый учитель Украйины |occupation=[[Поет|поет]], [[Перекладатель|товмач]], [[Педагог|педаґоґ]]|period=1991–днесь|ethnicity=[[Русины|русин]]}} '''Ива́н Си́тар''' (30.&nbsp;юнія 1940, [[Кайданово]], [[Мадярске кральовство|Мадярськоє корольство]]) є [[Русины|русинськый]] [[поет]], [[товмач]], [[педаґоґ]], общественный діяч. Заслуженый учитель Украйины (2011), бывшый школськый директор, методик Ужгородського варошського тай Закарпатського обласного управліня школованя, автор методичных книг про учителюв. == Жывотопис == Родив ся Иван Ситар 30.&nbsp;юнія 1940.&nbsp;року у файті чехословацького урядовника Митра Ситара у селі Кайданово коло [[Мукачово|Мункача]] при [[Мадярске кральовство|Мадярському корольстві]]. Хрестили го у греко-католицькуй церькві. Уд 1947.&nbsp;до 1957.&nbsp;рока ся учив у ошколі у [[Ракошино|Ракошині]]. У 1962.&nbsp;рокови кунчив фізико-математичный факултет [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського державного (теперь націоналного) університета]] тай раз 4&nbsp;рокы робив асистентом на кафедрі в університеті, пак учительом фізикы уєдно из жонов (котра тоже выкладала фізику), а у 1965.&nbsp;рокови зачав выкладати [[Математіка|математику]].<ref name=":1">{{Cite web |author=Юрій Шипович |title=Іван Ситар {{!}} Голосы Русинів Підкарпатя |at=tv.lem.fm @ YouTube |url=https://www.youtube.com/watch?v=3WbiN_-P4zo |language=русинськы |date=24.&nbsp;октовбра 2024 }}</ref><ref name=":0" /> Быв єдиным делеґатом уд [[Ужгород|Ужгорода]] на послідньому вчительському зїздови у Совєтському союзі у Москві.<ref name=":1" /> Быв директором у дакулкох ужгородськых ошколах, членом робочої ґрупы Міністерства ошколованя Украйины.<ref name=":0">{{Cite web |author=Каріна Муляр |language=русинськы |url=https://www.lem.fm/ivan-sitar-ya-hluboko-peresvidchenyj-zhe-pisati-po-rusinsky-treba-khots-dobri-znayu-i-ukrayinskyj-i-ruskyj-yazyk/ |at=lem.fm |title=Іван Ситар: Я глубоко пересвідченый, же писати по русиньскы треба, хоць добрі знаю і україньскый і руськый язык |date=3.&nbsp;апріля 2020 }}</ref> У 2011.&nbsp;рокови быв нагороженый указом [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]], товдышнього президента Украйины, титулом ''„Заслужений вчитель України“''.<ref name=":0" /> == Творьба == Иван Ситар&nbsp;— автор учительськых методичных учебникув, академічных публікацій у журналах на математичну тематику, а щи фіґлярної [[Поезія|поезії]] по русинськы тай товмачень знамых заграничных тай украйинськых поетув. Активно участвовати у русинському кываню тай писати творы [[Русиньскый язык|по русинськы]] зачав по розпаду [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]; подля слув самого Ситара, „пуднимати вопрос русинства“ у совєтськый час было „опасно про [[жывот]]<nowiki/>“.<ref name=":0" /> Ищи єдным фактором, котрый Ситар называт іншпіраційов на писаня у русинському языкови, став його цімбор, русинськый поет [[Иван Петровцій]], котрый му пораз помагав у поетичному ділі.<ref name=":1" /> У 2010.&nbsp;рокови удав зберьку-триптих ''„Товмацтва. Руданки. Стихи“'', у котру зайшли як потовмачені Ситаром по русинськы гумористичні творы Степана Руданського, так и його власні творы у стилі Руданського. Ситар щи до 2010.&nbsp;року публіковав свої товмаченя творув російського поета [[Сергей Есенин|Сєрґея Єсєніна]], айбо лиш у 2015.&nbsp;році удав їх у зберьці ''„Русинська Єсения“''. У 2017.&nbsp;році на просьбу [[Михаил Алмашій|Михаила Алмашія]] потовмачив по русинськы ліричну драму Василя Густія ''„Зоря Біловежі“''; нараз по выпускови Петро Мікула, бывшый бірув села [[Біловежа]] Бардейовського окреса на [[Словеньско|Словаках]], купив половину тиража тай закликав Ситара на місный фестиваль [[Александер Духновіч|Духновича]] и [[Александер Павловіч|Павловича]].<ref name=":1" /> У 2019.&nbsp;рокови выпустив зберьку русинськых товмачень творув украйинського поета [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], котрого называт свойим облюбленым писательом.<ref name=":1" /> == Бібліоґрафія == <!-- Туй переличені лиш тоты уданя, на котрі мож было найти доста інформації. У інтервю Ю. Шипович, наприклад, споминат „Старі стихи про рудний край“ за 1992. рук, айбо найти бізувну інформацію за тото уданя у інтернетови раз нереално. --> === Ориґіналні творы === * {{Книга |автор=Иван Ситар |рік=2010 |сторінок=218 |выдавательство=Інвазор |місто=Ужгород |назва=Товмацтва. Руданки. Стихи }} * {{Книга |автор=Иван Ситар |сторінок=306 |рік=2012 |назва=Смійтеся, смійте з того, Русины!.. }} * {{Книга |автор=Иван Ситар |isbn=978-966-8269-66-0 |місто=Мукачево |назва=Єврофіґлі, Авадь сміхотерапія дїла русинӱв: Смійтеся и думайте (мож и наоборот!) |рік=2021 |выдавательство=Карпатська Вежа |сторінок=272 }} === Товмаченя === * {{Книга |автор=Иван Ситар |рік=2010 |сторінок=218 |выдавательство=Інвазор |місто=Ужгород |назва=Товмацтва. Руданки. Стихи }} * {{Книга |автор=Иван Ситар |isbn=978-617-531-136-3 |сторінок=335 |назва=Русинская Есения / Русинська Єсения |місто=Ужгород |выдавательство=Видавництво О. Гаркуші |рік=2015 |тіраж=500 }} * {{Книга |автор=Василь Густі, пер. русин. Ивана Ситара |isbn=978-617-531-159-2 |назва=Зоря Біловежі |місто=Ужгород |рік=2017 |сторінок=86 |тіраж=100 |выдавательство=Видавництво Олександри Гаркуші }} * {{Книга |автор=Иван Ситар |isbn=978-966-8269-46-2 |сторінок=270 |рік=2019 |выдавательство=Карпатська Вежа |місто=Мукачево |назва=Русинська Шевченкіана }} === Методичні матеріалы === * {{Книга |автор=Іван Ситар |isbn=5-87116-067-0 |сторінок=113 |місто=Ужгород |выдавательство=Закарпатський інститут методики навчання і виховання, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів |рік=1998 |назва=Лекційно-практична система навчання математики в школі : навч.-метод. посібник для вчителів та керівників загальноосвіт. шкіл, ліцеїв, гімназій, проф.-техн. училищ, серед. спец. навч. закл. }} == Личный жывот == Иван Ситар має из жонов Ізабелов доньку.<ref>(Спередслово Ивана Петровція) {{Книга |автор=Иван Ситар |рік=2010 |сторінок=218 |выдавательство=Інвазор |місто=Ужгород |назва=Товмацтва. Руданки. Стихи }}</ref> За свого утця Митра споминав, ож тот быв „твердый русин“ тай зато трафляв у біды з [[Мадяре|мадярами]], быв пуд мадярськым арештом уд 1939.&nbsp;до 1944.&nbsp;року из заказом ходити до церькви, слухати [[радіо]] вадь збирати у себе у хыжи булше ги 3&nbsp;люди (хоть у рокови&nbsp;1938, такой подля слув И.&nbsp;Ситара, мадярська власть учинила утця му біровом Кайданова); при Совєтському союзі быв переслідованый [[НКВД]].<ref name=":0" /> == Референції == <references />{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Ситар, Иван}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] p1lyewtkcplbqjzcro5q3ibvgbpc26t Betsy 0 22656 165542 164379 2026-05-20T08:48:30Z Rue323 31002 165542 wikitext text/x-wiki {{Особа}}'''Світла́на Черті́щева''' ({{Lang-ru|Светлана Чертищева}}, знама пуд псевдонімами '''Betsy''', '''Betsy Girl''' ([[27. януар|27 януара]] [[2013]], [[Санкт-Петербурґ]], [[Росія]]) — [[Росія|російська]] [[Співак|спӱвачка]] и [[блоґер|блоґерка]].<ref name="vokrugtv-BetsyGirlprofile">{{Cite web |url=https://www.vokrug.tv/person/show/17347684701/ |title=Светлана Чертищева (Бетси Girl) |work=[[Вокруг ТВ]] |access-date=2023-12-21 }}</ref> Betsy записує пісні ужек пару рокӱв.<ref name="vokrugtv-BetsyGirlprofile">{{Cite web |url=https://www.vokrug.tv/person/show/17347684701/ |title=Светлана Чертищева (Бетси Girl) |work=[[Вокруг ТВ]] |access-date=2023-12-21 }}</ref> Так, її сінґл «Сімпл Дімпл Поп Іт Сквіш» (2021), быв препопуларный у TikTok и YouTube.<ref name""msk1.ru-20241214"="">{{Cite web |url=https://msk1.ru/text/entertainment/2024/12/14/74880110/ |title=Русская песня «Сигма-бой» завирусилась в интернете: что это такое, что значит сигма-бой и мейл, тренд в ТикТоке, кто поет этот трек |work=МСК1.ру ([[Городские порталы]]) |date=2024-12-14 |access-date=2024-12-22 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.gistvic.com/viral/simple-dimple-pop-it/ |title=Tiktok: What is the ‘Simple Dimple Pop it’ trend? |language=en-US |first=Victor |last=Olawuyi |work=Gistvic Blog |date=2021-07-05 |access-date=2024-12-24 }}</ref> У [[Октобер|окто̄вброви]] [[2024]] року она въедно из Маріёв Янковськыв упустила сінґл «<nowiki/>[[Сіґма Бой]]<nowiki/>», ставшый вірусным у соціалнӱв сіти TikTok а за тым трафившым у чарты стрімінґовых сервісӱв [[Spotify]] и [[YouTube]].{{Refn|<ref name="rbth20241217">{{cite web|url=https://www.rbth.com/arts/338092-sigma-boy-russian-song|title='Sigma Boy': How a song by Russian teenagers went viral with foreigners|website=[[Russia Beyond]]|date=2024-12-17|accessdate=2024-12-21}}</ref><ref>{{cite web | url=https://journal.tinkoff.ru/sigma-boy/ | title=«Сигма-бой» — хит соцсетей. Откуда взялась вирусная песня и почему ее так полюбили за рубежом |publisher=[[Т-Банк]]|date=2024-12-11|accessdate=2024-12-22}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.nn.ru/text/entertainment/2024/12/12/74874548/ | title=Вирусная песня девочек из России попала в топы зарубежных чартов — текст для нее написал нижегородский музыкант |website=[[NN.ru]]|date=2024-12-12|accessdate=2024-12-22}}</ref><ref>{{cite web | url=https://media.halvacard.ru/entertainment/sigma-boi-chto-eto-za-pesnya-kto-poet-i-pochemu-ona-stala-populyarnoi | title=Песня «Сигма-бой» возглавила чарт Spotify |website=Halvacard.ru ([[Совкомбанк]])|date=2024-12-17|accessdate=2024-12-22}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.parents.ru/article/kto-takoi-sigma-boi-iz-populyarnoi-pesni-na-youtube-i-chto-izvestno-o-devochkakh-podrostkakh-ispolnyayushikh-trek/ | title=Кто такой «сигма бой» из популярной песни на YouTube, и что известно о девочках-подростках, исполняющих трек|website=Parents.ru (Счастливые родители)|date=2024-12-11|accessdate=2024-12-22}}</ref><ref>{{cite web|url=https://kworb.net/itunes/artist/betsy.html|title=Betsy Chart Positions on Spotify, Apple Music and Other Streaming Services|accessdate=2024-12-21}}</ref><ref>{{cite web|url=https://aif.ru/society/web/pesnya-dvuh-yunyh-rossiyanok-zavirusilas-v-tiktok-i-stala-mirovym-hitom|title=Песня двух юных россиянок завирусилась в TikTok и стала мировым хитом|website=[[Аргументы и факты]]|date=2024-12-16|accessdate=2024-12-21}}</ref><ref>{{cite web|url=https://rg.ru/2024/12/17/avtor-muzyki-k-luntiku-napisal-pesniu-vzorvavshuiu-spotify.html|title=Автор музыки к "Лунтику" написал песню, ставшую хитом на Spotify|website=[[Российская газета]]|date=2024-12-17|accessdate=2024-12-21}}</ref><ref>{{cite web|url=https://news.ru/music/pesnya-dvuh-yunyh-rossiyanok-zavirusilas-v-tiktok-i-stala-mirovym-hitom/|title=Песня двух юных россиянок завирусилась в TikTok и стала мировым хитом|website=[[News.ru]]|date=2024-12-16|accessdate=2024-12-21}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.gazetametro.ru/articles/chto-takoe-sigma-boj-kto-poet-etu-pesnju-i-chto-voobsche-znachit-sigma-12-12-2024 | title=Что такое сигма бой? Кто поёт песню сигма бой? Что такое сигма? |website=[[Metro Москва]]|date=2024-12-12|accessdate=2024-12-22}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/7380776|title=Лидеры чартов цифровых площадок в 2024 году|date=2024-12-16|website=[[Коммерсант]]|accessdate=2024-12-21}}</ref>}} == Діскоґрафія == === Сінґлы === {| class="wikitable plainrowheaders" style="text-align:center;" ! rowspan="1" scope="col" style="width:21em;" |Назва ! rowspan="1" scope="col" style="width:1em;" |Рӱк |- ! scope="row" |«Первоклашка» | rowspan="3" |2020 |- ! scope="row" |«Я тебе поставлю лайк» |- ! scope="row" |«Жабий бас» |- ! scope="row" |«Я тебе поставлю лайк» (Remix) | rowspan="5" |2021 |- ! scope="row" |«Simple Dimple Pop It Squish» |- ! scope="row" |«Gold Apple» |- ! scope="row" |«Фрэнк» |- ! scope="row" |«Pump It Up» |- ! scope="row" |«Электрощиток» | rowspan="2" |2022 |- ! scope="row" |«Capybara» |- ! scope="row" |«Bandit» авадь «А-я-я» | rowspan="5" |2023 |- ! scope="row" |«Ла-ла» |- ! scope="row" |«1 сентября (это трэш)» |- ! scope="row" |«Котики» |- ! scope="row" |«Я подпишусь» |- ! scope="row" |«Я тебя тюптю» | rowspan="5" |2024 |- ! scope="row" |«Я не пон» |- ! scope="row" |«Это мама моя» |- ! scope="row" |«<nowiki/>[[Сіґма Бой|Сигма Бой]]<nowiki/>»<br /><br />(въедно из Маріёв Янковськыв) |- ! scope="row" |«Sigma Boy» (Remix) |} == Удкликованя == {{Reflist}} {{stub}} * [https://rhymesmusic.ru/artist/betsi Профиль] на сайте музыкального лейбла Rhymes Music [[Катеґорія:Жыючі люде]] [[Катеґорія:Співаци]] [[Катеґорія:Спӯвакы Росії]] [[Катеґорія:Родили ся у 2013]] [[Катеґорія:Родили ся 27. януара]] [[Катеґорія:Блоґеры Росії]] 1hqqrzo3nsy3v44gtcb8tc93qvxt8o3 Худоба 0 22716 165482 164956 2026-05-19T17:16:06Z Flipdot 23893 Форматованя 165482 wikitext text/x-wiki {{Multiple image|perrow=2|total_width=350|image1=Homeless man in Toronto across from old City Hall.jpg|width2=1750|height2=1000|image2=Bettler peking1.jpg|width3=1532|height3=1024|image3=Oxfam East Africa - Luli looks after her severely malnourished child Aden.jpg|width1=2048|height1=1365|image4=LucknowTrashPickers.jpg|width4=300|height4=400|footer=За годиннов стрілков уд верьхнього лівого кута: бідняк у Торонті, [[Канада]]; чоловік из [[Інвалідность|інвалідностьов]] у ковдах на улицях [[Пекінґ|Пекіна]], [[Кітай|Китай]]; збирачі смітя у Лакхнау, [[Індія]]; матірь из голодувучов дітинов у клініці коло Дадааба, [[Кенія]]}} '''Худоба''' ци '''бі́дность''' є стан удсутности фінанчных ресурсув на задоволеня мінімалных потреб челядника, наприклад: їдіня, бываня, цуря. Конкретні дефініції худобы ся рузнят межи світовыми орґанізаціями, [[Держава|державами]] тай [[Култура|културами]]. Сохтує ся розділяти ''абсолутну худобу'' (котра ся дефінує май універзалнов границьов, єднаков про разні часы и державы) тай ''удносну'' (котра залежит на соціалный контекст, условія жывота в удділно взятуй крайині ци сообществі, доходы и другі факторы). == Дефініції == [[Орґанізація споєных націй]]: : Фундаментално худоба тото удказ у выборах и можностьох, нарушеня людської достойности. Ото невозмога ефективно участвовати у жывоті общества. Недостаток ресурсув, обы прогодовати тай удіти родину; ошколы ци клінікы, у котрі мож пуйти; землі, на котруй мож уростити си їдіня тай заробити на жывот; доступа до фінанчных услуг. Ото страх, безсиля, неприятя люди, файт и сообществ. Ото вразливость ид насилствови, часто єствованя у марґіналізованых ци вразливых середовищах, без доступа д чистуй воді ци медицині.<ref>{{Cite web |url=https://www.un.org/esa/socdev/unyin/documents/ydiDavidGordon_poverty.pdf |title=Indicators of Poverty & Hunger |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110628230622/http://www.un.org/esa/socdev/unyin/documents/ydiDavidGordon_poverty.pdf |archivedate=28.&nbsp;юнія 2011 |format=PDF |language=анґліцькы |at=United Nations }}</ref> [[Світовый банк]]: : Худоба ся декларує як недоступность добробыта тай має повно вымірув. Она включат низкі доходы тай невозмогу дустати базові товары тай услугы, мусайні про выжываня из достойностьов. Худоба включат ай низку кваліту жывота и школованя, тяжкый доступ ид чистуй воді тай медицині, недостаточну фізичну безпеку, невозмогу быти вчутым тай недостаток ресурсув и можности уліпшити свуй жывот.<ref>{{Cite web |title=Poverty and Inequality Analysis |at=worldbank.org |url=http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/TOPICS/EXTPOVERTY/0,,contentMDK:22569747~pagePK:148956~piPK:216618~theSitePK:336992,00.html |language=анґліцькы |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110603165721/http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/TOPICS/EXTPOVERTY/0,,contentMDK:22569747~pagePK:148956~piPK:216618~theSitePK:336992,00.html |archivedate=3.&nbsp;юнія 2011 }}</ref> [[Европска унія|Европська унія]] (ЕУ): : Дефініція худобы у Европськуй унії читаво ся удличат уд дефініцій у другых реґіонах світу, зато ай леґіслативні міры, націлені на борьбу из худобов у державах ЕУ тоже ся удличавут уд еквівалентув у другых крайинах. Худоба ся рахує удносно розподіленя доходув у кажджуй крайині-членови унії из помучов удносных границь бідности.<ref name=":0">{{Cite book|last=Dvorak|first=Jaroslav|date=новембер 2015|title=The SAGE Encyclopedia of World Poverty|chapter=European Union Definition of Poverty|doi=10.4135/9781483345727.n270|isbn=978-1-4833-4570-3|language=анґліцькы|url=https://www.researchgate.net/publication/328718886}}</ref> Статистика за худобу ся збират Евростатом, котрый хоснує обзвідованя за доходы тай условія жывота, {{Lang-en|European Union Survey of Income and Living Conditions (EU-SILC)}}.<ref name=":0" /> == Худоба у реґіонах розселеня русинув == У складі [[Чеськословеньско|Чехословакії]], особенно при Першуй республіці, [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатська Русь]] была майбідным реґіоном.<ref>Unger 1982, б.&nbsp;80.</ref> === Ромы (циґане) === У [[Подкарпатя|Пудкарпатьови]], на [[Словеньско|Словаках]], на [[Чесько|Чехах]], на [[Мадярьско|Мадярах]], у [[Румуньско|Румынії]] тай [[Сербія|Сербії]] часто ся асоціювут из худобов тай безроботицьов [[Циґане|ромале (циґане)]]&nbsp;— марґіналізована ґрупа, котра ся пуддават дискримінації, ворожому удношіньови, утискам. Худоба є єднов из причин дискримінації ромського населеня. [[Европска унія|Европська унія]] чинит крокы д реалізації плана из інтеґрації ромув тай борьбы з дискримінаційов ромського обывательства.<ref>{{Cite web |date=21.&nbsp;мая 2012 |title=National Roma Integration Strategies: a first step in the implementation of the EU Framework |url=http://ec.europa.eu/justice/discrimination/files/com2012_226_en.pdf |publisher=European Commission |language=анґліцькы |format=PDF }}</ref> Маніфестаціями худобы тай дискримінації против ромув сут спеціалні ромські ошколы у крайинах [[Выходна Европа|Восточної Европы]], котрі як правило мавут гуршу кваліту школованя&nbsp;— у дефініціях худобы якраз часто ся споминат доступ ид адекватному школованю, удсутность котрого ся держит невозмогов задоволнити базову потребу.<ref>{{Cite book|last1=Ringold|last2=Orenstein|last3=Wilkens|first2=Mitchell Alexander|first1=Dena|first3=Erika|url=https://books.google.com/books?id=Usd7XU6a29oC|title=Roma in an Expanding Europe – Breaking the Poverty Cycle|at=World Bank|language=анґліцькы|isbn=0-8213-5457-4|year=2005|page=83}}</ref> В Украйині ромські файты знавут жыти на державну фінанчну помуч, котра ся уплачує за рожденя діти. Худоба місных циґанськых сообществ у поєдных трафунках приводит до того, ож рожденя діти стає бізнісом; сесе контроверзна тема, котра тоже уливат ся у антиромськый сентимент.<ref>{{Cite web |url=https://zakarpattya.net.ua/News/93287-Zakarpatski-tsyhany-robliat-biznes-na-ditiakh-VIDEO |title=Закарпатські цигани роблять бізнес на дітях |author=Максим Урлапов |date=22.&nbsp;новембра 2012 |at=Закарпаття Онлайн |language=украйинськы }}</ref> Повномасштабна інвазія 24.&nbsp;фебруара 2022.&nbsp;року тай удповідно ескалація [[Російско-україньска война|Російсько-украйинської войны]] привели до погуршеня фінанчного стана населеня Украйины, його уднушнього переміщеня тай утіканя за границю. Подля слув представителя громадської орґанізації ''„Правозахисний ромський центр“'' Володимира Кондура, утіканцями за границю стали ай 100,000&nbsp;ромув<ref>{{Cite web |date=30.&nbsp;марця 2023 |title=Поширення мови ворожнечі – один з інструментів гібридної агресії Росії: Представник Уповноваженого Михайло Спасов виступив на конференції у Варшаві |url=https://www.ombudsman.gov.ua/news_details/poshirennya-movi-vorozhnechi-odin-z-instrumentiv-gibridnoyi-agresiyi-rosiyi-predstavnik-upovnovazhenogo-mihajlo-spasov-vistupiv-na-konferenciyi-u-varshavi |at=Омбудсман України |language=украйинськы }}</ref> из разных реґіонув Украйины,<ref>При приблизному числови в 400,000&nbsp;чоловік ромського населеня в Украйині перед повтомасштабнов інвазійов. Кромі того, приблизно 100,000&nbsp;ромув стали уднушньо переміщеными особами.</ref> часть котрых стала жертвами антиромського сентимента у другых [[Европа|европськых]] державах тай были розміщені у непридатных про бываня условіях авадь лишені без выплат попри продовженя выплат украйинськым біженцям другых [[Етнос|етнічности]].<ref>{{Cite web |title=«В очах Бога ми всі – люди». Як біженців-ромів приймали у країнах Європи? |url=https://www.radiosvoboda.org/a/ukraine-roma-war-refugees-discrimination/32685891.html |date=17.&nbsp;децембра 2023 |at=Радіо Свобода |language=украйинськы |author=Сашко Шевченко }}</ref> == Жерела == * {{Cite web |url=https://www.un.org/esa/socdev/unyin/documents/ydiDavidGordon_poverty.pdf |title=Indicators of Poverty & Hunger |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110628230622/http://www.un.org/esa/socdev/unyin/documents/ydiDavidGordon_poverty.pdf |archivedate=28.&nbsp;юнія 2011 |format=PDF |language=анґліцькы |at=United Nations }} * {{Cite book|last=Unger|first=Rosalyn|year=1982|title=Czechoslovakia, a Country Study|url=https://books.googleusercontent.com/books/content?req=AKW5QadiNtgW1Wlywu5gPab8uXzNj8CO-pVEMSnLJGvSvutSClCcBQQ4_i3StFf6mjG5giQJlKPDW2l03p_-LtU6iHU3GGZll5616vOiX6QrqLa43o9ye2PWBCANR-aXG9pKvMY8LL9wZ1l7RWsrFGYuPOwN98Und2x4anTWHpw8bs-U_iwHzZPESyTh3IYJqCK8vZjNh6Wi--9i7rLhrDBo-jofGJZlXhuQ-8xyBzWaYWMWeyXqXxg1HzgTIhbVvXq8FmEPIgSNQE7skCzLWEqB9uB4edG5PQ|language=анґліцькы|format=PDF|archivedate=24.&януара 2024|archiveurl=https://web.archive.org/web/20240124101653/https://books.googleusercontent.com/books/content?req=AKW5QadiNtgW1Wlywu5gPab8uXzNj8CO-pVEMSnLJGvSvutSClCcBQQ4_i3StFf6mjG5giQJlKPDW2l03p_-LtU6iHU3GGZll5616vOiX6QrqLa43o9ye2PWBCANR-aXG9pKvMY8LL9wZ1l7RWsrFGYuPOwN98Und2x4anTWHpw8bs-U_iwHzZPESyTh3IYJqCK8vZjNh6Wi--9i7rLhrDBo-jofGJZlXhuQ-8xyBzWaYWMWeyXqXxg1HzgTIhbVvXq8FmEPIgSNQE7skCzLWEqB9uB4edG5PQ}} == Референції == <references /> [[Катеґорія:Економія]] [[Катеґорія:Социология]] [[Катеґорія:Социалны проблемы]] hv61x5x1vg8xczyoqszahz52kv7m036 Іду на вы! 0 23049 165453 165364 2026-05-19T16:21:35Z Halajkovič 33393 165453 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:Sviatoslav I the Brave.jpg|200px|міні|[[Список великых князїв кієвскых|Князь]] [[Святослав I. Іґоревіч|Святослав Іґоревіч]]]] '''Іду на вы''' ({{lang-uk|Іду на ви}}) є леґендарный выраз [[Кієвска Русь|руського]] [[Князь|князя]] [[Святослав I. Іґоревіч|Святослава Іґоревіча]], котрый значів выголошіня войны своїм противником — ултіматум на выголошіня войны. Перша писомна споминка подля Повісти давных лїт походить з року 964 подля славяньского календаря. == Історія == Непозераючі на выголошіня великым князём в роцї 945 досправды [[Кієвска Русь|Руси]] пановала княгыня Ольґа, Святославова мати і штатна [[Регент|реґентка]]. В роцї 964 «кедь князь Святослав выростав і доростав»,<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/pvlyar/yar02.htm |title=Повість врем’яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка.— К.: Рад. письменник, 1990.—558 с. |accessdate=16 травня 2017 |archive-date=25 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160325195020/http://litopys.org.ua/pvlyar/yar02.htm }}</ref> зачав воєньскы выправы, з котрых першов была выправа проти Хазарів, тыж знама як «выходный поход»:<ref>{{Cite book |url=https://books.google.com.ua/books?id=AdnGCQAAQBAJ&pg=PA112&dq=І,+на+жару+запікаючи,+їв.&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiTz9a3qfLqAhWDrIsKHZhRC0EQ6AEwAHoECAQQAg#v=onepage&q=І,%20на%20жару%20запікаючи,%20їв.&f=false |title=Історія України: Посібник |last=Палій |first=Олександр |date=2015-06-04 |publisher=Yuri Marchenko |language=uk |isbn=978-617-684-099-2 }}</ref> {{Multicol}} Україньскый: :І, на жару запікаючи, їв. :І шатра не мав, а пітник стелив, :А сідло в головах. :І всі вої його такими були. :І посилав у інші землі, кажучи: «Хочу на ви іти». :І пішов на Оку-ріку, і на Волгу. :І натрапив на в’ятичів, і питає їх: :«Кому дань даєте?» :Вони ж відповіли: «Козарам — по шелягу від рала даємо». :В літо 6473 [965]. Пішов Святослав на козар. :Прочувши про те, козари виступили супроти з князем своїм, каганом, :І зійшлися у битві. :І була битва між ними, переміг Святослав козарів, :І город їхній Білу Вежу взяв. :І ясів переміг, і касогів, :І до Києва повернувся. {{Multicol-break}} [[Староруськый язык|Староруськый]]: :на угълехь испекъ, ядяше; :ни шатра имяше, но подъкладъ постилаше, :а сЂдло въ головахъ; :такоже и прочии вои его вси бяху. :И посылаше къ странамъ глаголя: «хочю на вы ити». :И иде на Оку рЂку и на Волгу, :и налЂзе [на] Вятичи, и рече имъ: :«кому дань даете»? :Они же ркоша: «Козаромъ по щелягу отъ рала даемъ». :В лЂто 6473. Иде Святославъ на Козары. :Слышавше же Козаре, изыдоша протіву съ княземъ своимъ каганомъ, :и съ [с]тупишася бити; :и бывши брани межи ими, одолЂ Святославъ Козаромъ :и городъ ихъ БЂлувежю взя. :И Ясы побЂди и Касогы, :и приде къ [[Кієв|Киеву]]. {{Multicol-end}} [[Файл:Emblem of the Ukrainian Special Operations Forces.svg|міні|200x200пкс|[[Емблема]] [[Силы шпеціалных операцій Озброєных сил Україны|СШО ОСУ]].]] == В сучасній културї == * Од здобытя [[Выголошіня незалежности Україны|незалежности]] ту ся одбывать рівноменный турнай в контактных боёвых уменях. * Выраз є темов піснї ґрупы «Чур» з албуму «Лихо», єдноменный албум Dub Buk і мініалбум Aparthate. * «Іду на вы!» є геслом СШО ОС Україны.<ref>{{Cite web|title=9 фактів про Сили спеціальних операцій України|url=https://www.radiosvoboda.org/a/syly-specoperacij-ukrajiny/30748078.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2020-07-29|language=uk|archive-date=30 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200730180543/https://www.radiosvoboda.org/a/syly-specoperacij-ukrajiny/30748078.html}}</ref> * «Іду на Ви!» — пісня музичной ґрупы «Кому Вниз». == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Окрылены выразы]] 9pzm74rs5sz4synjwij58f7cbfxte14 165454 165453 2026-05-19T16:22:26Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Ідем на вас!]] на [[Іду на вы!]] з вычерянём напрямлїнь: Назва з помилкою 165453 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:Sviatoslav I the Brave.jpg|200px|міні|[[Список великых князїв кієвскых|Князь]] [[Святослав I. Іґоревіч|Святослав Іґоревіч]]]] '''Іду на вы''' ({{lang-uk|Іду на ви}}) є леґендарный выраз [[Кієвска Русь|руського]] [[Князь|князя]] [[Святослав I. Іґоревіч|Святослава Іґоревіча]], котрый значів выголошіня войны своїм противником — ултіматум на выголошіня войны. Перша писомна споминка подля Повісти давных лїт походить з року 964 подля славяньского календаря. == Історія == Непозераючі на выголошіня великым князём в роцї 945 досправды [[Кієвска Русь|Руси]] пановала княгыня Ольґа, Святославова мати і штатна [[Регент|реґентка]]. В роцї 964 «кедь князь Святослав выростав і доростав»,<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/pvlyar/yar02.htm |title=Повість врем’яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка.— К.: Рад. письменник, 1990.—558 с. |accessdate=16 травня 2017 |archive-date=25 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160325195020/http://litopys.org.ua/pvlyar/yar02.htm }}</ref> зачав воєньскы выправы, з котрых першов была выправа проти Хазарів, тыж знама як «выходный поход»:<ref>{{Cite book |url=https://books.google.com.ua/books?id=AdnGCQAAQBAJ&pg=PA112&dq=І,+на+жару+запікаючи,+їв.&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiTz9a3qfLqAhWDrIsKHZhRC0EQ6AEwAHoECAQQAg#v=onepage&q=І,%20на%20жару%20запікаючи,%20їв.&f=false |title=Історія України: Посібник |last=Палій |first=Олександр |date=2015-06-04 |publisher=Yuri Marchenko |language=uk |isbn=978-617-684-099-2 }}</ref> {{Multicol}} Україньскый: :І, на жару запікаючи, їв. :І шатра не мав, а пітник стелив, :А сідло в головах. :І всі вої його такими були. :І посилав у інші землі, кажучи: «Хочу на ви іти». :І пішов на Оку-ріку, і на Волгу. :І натрапив на в’ятичів, і питає їх: :«Кому дань даєте?» :Вони ж відповіли: «Козарам — по шелягу від рала даємо». :В літо 6473 [965]. Пішов Святослав на козар. :Прочувши про те, козари виступили супроти з князем своїм, каганом, :І зійшлися у битві. :І була битва між ними, переміг Святослав козарів, :І город їхній Білу Вежу взяв. :І ясів переміг, і касогів, :І до Києва повернувся. {{Multicol-break}} [[Староруськый язык|Староруськый]]: :на угълехь испекъ, ядяше; :ни шатра имяше, но подъкладъ постилаше, :а сЂдло въ головахъ; :такоже и прочии вои его вси бяху. :И посылаше къ странамъ глаголя: «хочю на вы ити». :И иде на Оку рЂку и на Волгу, :и налЂзе [на] Вятичи, и рече имъ: :«кому дань даете»? :Они же ркоша: «Козаромъ по щелягу отъ рала даемъ». :В лЂто 6473. Иде Святославъ на Козары. :Слышавше же Козаре, изыдоша протіву съ княземъ своимъ каганомъ, :и съ [с]тупишася бити; :и бывши брани межи ими, одолЂ Святославъ Козаромъ :и городъ ихъ БЂлувежю взя. :И Ясы побЂди и Касогы, :и приде къ [[Кієв|Киеву]]. {{Multicol-end}} [[Файл:Emblem of the Ukrainian Special Operations Forces.svg|міні|200x200пкс|[[Емблема]] [[Силы шпеціалных операцій Озброєных сил Україны|СШО ОСУ]].]] == В сучасній културї == * Од здобытя [[Выголошіня незалежности Україны|незалежности]] ту ся одбывать рівноменный турнай в контактных боёвых уменях. * Выраз є темов піснї ґрупы «Чур» з албуму «Лихо», єдноменный албум Dub Buk і мініалбум Aparthate. * «Іду на вы!» є геслом СШО ОС Україны.<ref>{{Cite web|title=9 фактів про Сили спеціальних операцій України|url=https://www.radiosvoboda.org/a/syly-specoperacij-ukrajiny/30748078.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2020-07-29|language=uk|archive-date=30 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200730180543/https://www.radiosvoboda.org/a/syly-specoperacij-ukrajiny/30748078.html}}</ref> * «Іду на Ви!» — пісня музичной ґрупы «Кому Вниз». == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Окрылены выразы]] 9pzm74rs5sz4synjwij58f7cbfxte14 165487 165454 2026-05-19T17:40:15Z Flipdot 23893 165487 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:Sviatoslav I the Brave.jpg|200px|міні|[[Список великых князїв кієвскых|Князь]] [[Святослав I. Іґоревіч|Святослав Іґоревіч]]]] '''Іду на вы''' ({{lang-uk|Іду на ви}}) є леґендарный выраз [[Кієвска Русь|руського]] [[Князь|князя]] [[Святослав I. Іґоревіч|Святослава Іґоревіча]], котрый значів выголошіня войны своїм противником&nbsp;— ултіматум на выголошіня войны. Перша писомна споминка подля [[Повість давных лїт|Повісти давных лїт]] походить з року 964 подля славяньского календаря. == Історія == Непозераючі на выголошіня великым князём в роцї 945 досправды [[Кієвска Русь|Руси]] пановала княгыня Ольґа, Святославова мати і штатна [[Регент|реґентка]]. В роцї 964 „кедь князь Святослав выростав і доростав“,<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/pvlyar/yar02.htm |title=Повість врем’яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка.— К.: Рад. письменник, 1990.—558 с. |accessdate=16 травня 2017 |archive-date=25 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160325195020/http://litopys.org.ua/pvlyar/yar02.htm }}</ref> зачав воєньскы выправы, з котрых першов была выправа проти Хазарів, тыж знама як „выходный поход“:<ref>{{Cite book |url=https://books.google.com.ua/books?id=AdnGCQAAQBAJ&pg=PA112&dq=І,+на+жару+запікаючи,+їв.&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiTz9a3qfLqAhWDrIsKHZhRC0EQ6AEwAHoECAQQAg#v=onepage&q=І,%20на%20жару%20запікаючи,%20їв.&f=false |title=Історія України: Посібник |last=Палій |first=Олександр |date=2015-06-04 |publisher=Yuri Marchenko |language=uk |isbn=978-617-684-099-2 }}</ref> {{Multicol}} [[Україньскый язык|Україньскый]]: :І, на жару запікаючи, їв. :І шатра не мав, а пітник стелив, :А сідло в головах. :І всі вої його такими були. :І посилав у інші землі, кажучи: «Хочу на ви іти». :І пішов на Оку-ріку, і на Волгу. :І натрапив на в’ятичів, і питає їх: :«Кому дань даєте?» :Вони ж відповіли: «Козарам — по шелягу від рала даємо». :В літо 6473 [965]. Пішов Святослав на козар. :Прочувши про те, козари виступили супроти з князем своїм, каганом, :І зійшлися у битві. :І була битва між ними, переміг Святослав козарів, :І город їхній Білу Вежу взяв. :І ясів переміг, і касогів, :І до Києва повернувся. {{Multicol-break}} [[Староруськый язык|Староруськый]]: :на угълехь испекъ, ядяше; :ни шатра имяше, но подъкладъ постилаше, :а сѣдло въ головахъ; :такоже и прочии вои его вси бяху. :И посылаше къ странамъ глаголя: «хочю на вы ити». :И иде на Оку рѣку и на Волгу, :и налѣзе [на] Вятичи, и рече имъ: :«кому дань даете»? :Они же ркоша: «Козаромъ по щелягу отъ рала даемъ». :В лѣто 6473. Иде Святославъ на Козары. :Слышавше же Козаре, изыдоша протіву съ княземъ своимъ каганомъ, :и съ [с]тупишася бити; :и бывши брани межи ими, одолѣ Святославъ Козаромъ :и городъ ихъ Бѣлувежю взя. :И Ясы побѣди и Касогы, :и приде къ [[Кієв|Киеву]]. {{Multicol-end}} [[Файл:Emblem of the Ukrainian Special Operations Forces.svg|міні|200x200пкс|[[Емблема]] [[Силы шпеціалных операцій Озброєных сил Україны|СШО ОСУ]].]] == В сучасній културї == * Од здобытя [[Выголошіня незалежности Україны|незалежности]] ту ся одбывать рівноменный турнай в контактных боёвых уменях. * Выраз є темов піснї ґрупы „''Чур''“ з албуму „''Лихо''“, єдноменный албум Dub Buk і мініалбум Aparthate. * „''Іду на ви''“ є геслом СШО ОС Україны.<ref>{{Cite web|title=9 фактів про Сили спеціальних операцій України|url=https://www.radiosvoboda.org/a/syly-specoperacij-ukrajiny/30748078.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2020-07-29|language=uk|archive-date=30 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200730180543/https://www.radiosvoboda.org/a/syly-specoperacij-ukrajiny/30748078.html}}</ref> * „''Іду на Ви!''“ — пісня музичной ґрупы «''Кому Вниз''». == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Окрылены выразы]] sq50yx3vhcev6tc0lx1nqlvwf5xogc3 Чесько 0 23090 165537 156347 2026-05-20T03:13:02Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Чехія]] 165537 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чехія]] l98jleht6g1mwevnerda0i68gu95smw Діскузія:Чеська републіка 1 23157 165439 156640 2026-05-19T15:04:10Z Flipdot 23893 /* Чесько → Чеська републіка */ Відповідь 165439 wikitext text/x-wiki == Чесько → Чеська републіка == @[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]], добрый день, мі дуже інтересно, якый быв довод переменовати статю? Тым веце, же тота назва (Чеська републіка) не є ани припоєна до вікіданых. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 16:27, 25 апріля 2025 (CEST) :Добрый день, тото офіційна назывка державы; наприклад, на анґліцькуй Вікіпедії так само основнов статьов є ''Czech Republic'', а не ''Czechia''. У Вікіподатках межиязыкові зязкы ся мінявут, тото мож поправити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:30, 25 апріля 2025 (CEST) ::Вікіподаткы м ужек обновив. Межиязыкові зязкы ся поладили. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:42, 25 апріля 2025 (CEST) :Убачаву ся, такы може ліпше лишити „Чехія“, бо уже м провюг рісырч, ож туй варта мати май часто хосновану назывку. Плус, Чехія сама правила кампанії, закликавучи хосновати назывку Czechia поза дуже офіційными контекстами ай в анґліцькому. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:04, 19 мая 2026 (CEST) 96wxw7hzgb7l2i0nu3zgv5crx9s75xn 165444 165439 2026-05-19T15:52:26Z Halajkovič 33393 /* Чесько → Чеська републіка */ Відповідь 165444 wikitext text/x-wiki == Чесько → Чеська републіка == @[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]], добрый день, мі дуже інтересно, якый быв довод переменовати статю? Тым веце, же тота назва (Чеська републіка) не є ани припоєна до вікіданых. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 16:27, 25 апріля 2025 (CEST) :Добрый день, тото офіційна назывка державы; наприклад, на анґліцькуй Вікіпедії так само основнов статьов є ''Czech Republic'', а не ''Czechia''. У Вікіподатках межиязыкові зязкы ся мінявут, тото мож поправити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:30, 25 апріля 2025 (CEST) ::Вікіподаткы м ужек обновив. Межиязыкові зязкы ся поладили. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:42, 25 апріля 2025 (CEST) :Убачаву ся, такы може ліпше лишити „Чехія“, бо уже м провюг рісырч, ож туй варта мати май часто хосновану назывку. Плус, Чехія сама правила кампанії, закликавучи хосновати назывку Czechia поза дуже офіційными контекстами ай в анґліцькому. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:04, 19 мая 2026 (CEST) ::Добрї, зроблю то. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:52, 19 мая 2026 (CEST) j1ynyu2jrmqak4unmbi66iaoww3aziv 165449 165444 2026-05-19T15:57:53Z Halajkovič 33393 /* Чесько → Чеська републіка */ Відповідь 165449 wikitext text/x-wiki == Чесько → Чеська републіка == @[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]], добрый день, мі дуже інтересно, якый быв довод переменовати статю? Тым веце, же тота назва (Чеська републіка) не є ани припоєна до вікіданых. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 16:27, 25 апріля 2025 (CEST) :Добрый день, тото офіційна назывка державы; наприклад, на анґліцькуй Вікіпедії так само основнов статьов є ''Czech Republic'', а не ''Czechia''. У Вікіподатках межиязыкові зязкы ся мінявут, тото мож поправити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:30, 25 апріля 2025 (CEST) ::Вікіподаткы м ужек обновив. Межиязыкові зязкы ся поладили. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:42, 25 апріля 2025 (CEST) :Убачаву ся, такы може ліпше лишити „Чехія“, бо уже м провюг рісырч, ож туй варта мати май часто хосновану назывку. Плус, Чехія сама правила кампанії, закликавучи хосновати назывку Czechia поза дуже офіційными контекстами ай в анґліцькому. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:04, 19 мая 2026 (CEST) ::Добрї, зроблю то. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:52, 19 мая 2026 (CEST) :::Не фунґує то, зображує ся наслїдуюче: :::"Не маєте дозволїня на Переменовати тоту сторінку з такой прічіны: :::Сторінка з таков назвов уж екзістує або назва вамі выбрата не є платна. Просиме, выберте іншу назву." [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:57, 19 мая 2026 (CEST) 2rmo2yte1o1w7u5ro3mc2zz6rp85ru7 165450 165449 2026-05-19T15:59:58Z Halajkovič 33393 /* Чесько → Чеська републіка */ 165450 wikitext text/x-wiki == Чесько → Чеська републіка == @[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]], добрый день, мі дуже інтересно, якый быв довод переменовати статю? Тым веце, же тота назва (Чеська републіка) не є ани припоєна до вікіданых. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 16:27, 25 апріля 2025 (CEST) :Добрый день, тото офіційна назывка державы; наприклад, на анґліцькуй Вікіпедії так само основнов статьов є ''Czech Republic'', а не ''Czechia''. У Вікіподатках межиязыкові зязкы ся мінявут, тото мож поправити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:30, 25 апріля 2025 (CEST) ::Вікіподаткы м ужек обновив. Межиязыкові зязкы ся поладили. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:42, 25 апріля 2025 (CEST) :Убачаву ся, такы може ліпше лишити „Чехія“, бо уже м провюг рісырч, ож туй варта мати май часто хосновану назывку. Плус, Чехія сама правила кампанії, закликавучи хосновати назывку Czechia поза дуже офіційными контекстами ай в анґліцькому. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:04, 19 мая 2026 (CEST) ::Добрї, зроблю то. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:52, 19 мая 2026 (CEST) :::Не фунґує то, зображує ся наслїдуюче: :::"Не маєте дозволїня на Переменовати тоту сторінку з такой прічіны: :::Сторінка з таков назвов уж екзістує або назва вамі выбрата не є платна. Просиме, выберте іншу назву." Спробую тот проблем вырїшыти пізнїше. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:57, 19 мая 2026 (CEST) 7za5ywtz6ean3nlacb6fu1dailgbme4 165462 165450 2026-05-19T16:43:25Z Flipdot 23893 /* Чесько → Чеська републіка */ Відповідь 165462 wikitext text/x-wiki == Чесько → Чеська републіка == @[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]], добрый день, мі дуже інтересно, якый быв довод переменовати статю? Тым веце, же тота назва (Чеська републіка) не є ани припоєна до вікіданых. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 16:27, 25 апріля 2025 (CEST) :Добрый день, тото офіційна назывка державы; наприклад, на анґліцькуй Вікіпедії так само основнов статьов є ''Czech Republic'', а не ''Czechia''. У Вікіподатках межиязыкові зязкы ся мінявут, тото мож поправити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:30, 25 апріля 2025 (CEST) ::Вікіподаткы м ужек обновив. Межиязыкові зязкы ся поладили. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:42, 25 апріля 2025 (CEST) :Убачаву ся, такы може ліпше лишити „Чехія“, бо уже м провюг рісырч, ож туй варта мати май часто хосновану назывку. Плус, Чехія сама правила кампанії, закликавучи хосновати назывку Czechia поза дуже офіційными контекстами ай в анґліцькому. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:04, 19 мая 2026 (CEST) ::Добрї, зроблю то. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:52, 19 мая 2026 (CEST) :::Не фунґує то, зображує ся наслїдуюче: :::"Не маєте дозволїня на Переменовати тоту сторінку з такой прічіны: :::Сторінка з таков назвов уж екзістує або назва вамі выбрата не є платна. Просиме, выберте іншу назву." Спробую тот проблем вырїшыти пізнїше. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:57, 19 мая 2026 (CEST) ::::Айно, знаву, пробовав єм. Не бай, даяк май пак мож буде тото рішити, не горит. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:43, 19 мая 2026 (CEST) bkslj432l8ptpfcljd499r6cncxdbh8 165468 165462 2026-05-19T16:51:41Z Halajkovič 33393 /* Чесько → Чеська републіка */ Відповідь 165468 wikitext text/x-wiki == Чесько → Чеська републіка == @[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]], добрый день, мі дуже інтересно, якый быв довод переменовати статю? Тым веце, же тота назва (Чеська републіка) не є ани припоєна до вікіданых. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 16:27, 25 апріля 2025 (CEST) :Добрый день, тото офіційна назывка державы; наприклад, на анґліцькуй Вікіпедії так само основнов статьов є ''Czech Republic'', а не ''Czechia''. У Вікіподатках межиязыкові зязкы ся мінявут, тото мож поправити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:30, 25 апріля 2025 (CEST) ::Вікіподаткы м ужек обновив. Межиязыкові зязкы ся поладили. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:42, 25 апріля 2025 (CEST) :Убачаву ся, такы може ліпше лишити „Чехія“, бо уже м провюг рісырч, ож туй варта мати май часто хосновану назывку. Плус, Чехія сама правила кампанії, закликавучи хосновати назывку Czechia поза дуже офіційными контекстами ай в анґліцькому. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:04, 19 мая 2026 (CEST) ::Добрї, зроблю то. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:52, 19 мая 2026 (CEST) :::Не фунґує то, зображує ся наслїдуюче: :::"Не маєте дозволїня на Переменовати тоту сторінку з такой прічіны: :::Сторінка з таков назвов уж екзістує або назва вамі выбрата не є платна. Просиме, выберте іншу назву." Спробую тот проблем вырїшыти пізнїше. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:57, 19 мая 2026 (CEST) ::::Айно, знаву, пробовав єм. Не бай, даяк май пак мож буде тото рішити, не горит. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:43, 19 мая 2026 (CEST) :::::Готово, вшытко є зроблено. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 18:51, 19 мая 2026 (CEST) kqw2c18djdnxbuynp8fongrebx3xmk5 165471 165468 2026-05-19T17:00:13Z Flipdot 23893 /* Чесько → Чеська републіка */ Відповідь 165471 wikitext text/x-wiki == Чесько → Чеська републіка == @[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]], добрый день, мі дуже інтересно, якый быв довод переменовати статю? Тым веце, же тота назва (Чеська републіка) не є ани припоєна до вікіданых. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 16:27, 25 апріля 2025 (CEST) :Добрый день, тото офіційна назывка державы; наприклад, на анґліцькуй Вікіпедії так само основнов статьов є ''Czech Republic'', а не ''Czechia''. У Вікіподатках межиязыкові зязкы ся мінявут, тото мож поправити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:30, 25 апріля 2025 (CEST) ::Вікіподаткы м ужек обновив. Межиязыкові зязкы ся поладили. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:42, 25 апріля 2025 (CEST) :Убачаву ся, такы може ліпше лишити „Чехія“, бо уже м провюг рісырч, ож туй варта мати май часто хосновану назывку. Плус, Чехія сама правила кампанії, закликавучи хосновати назывку Czechia поза дуже офіційными контекстами ай в анґліцькому. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:04, 19 мая 2026 (CEST) ::Добрї, зроблю то. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:52, 19 мая 2026 (CEST) :::Не фунґує то, зображує ся наслїдуюче: :::"Не маєте дозволїня на Переменовати тоту сторінку з такой прічіны: :::Сторінка з таков назвов уж екзістує або назва вамі выбрата не є платна. Просиме, выберте іншу назву." Спробую тот проблем вырїшыти пізнїше. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:57, 19 мая 2026 (CEST) ::::Айно, знаву, пробовав єм. Не бай, даяк май пак мож буде тото рішити, не горит. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:43, 19 мая 2026 (CEST) :::::Готово, вшытко є зроблено. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 18:51, 19 мая 2026 (CEST) ::::::Не натулько тото горіло, обы ради того варта было показити історію ревізій, айбо уже най буде. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:00, 19 мая 2026 (CEST) cfisj3qpps767omm6mtqwzxhpvuo3u7 Евровiзiя 0 23934 165489 164728 2026-05-19T17:53:33Z Rue323 31002 165489 wikitext text/x-wiki [[Файл:Benjamin Ingrosso Semi Final 1 Eurovision 2024.jpg|міні|Конкурз Евровізія]] '''Еврові́зія''' — то співнёвый конкурз країн-членів Европской высїлачой унії, котрый ся проводить каждый рік од 1956. року. Од державы выступать єден соліста ці ґрупа до шістёх людей з піснёв до трёх мінут, а побідителя выберають позерачі і жюрі. Сю подїю позерают до 600 млн людей по цілім світї, а світову славу ту достали такы звізды як ABBA и Селін Діон і много іншых. == Правила конкурза == Конкурз мать два полуфіналы і фінал з участёв до 26 країн. Побідника выберають позерачі і журі (1–12 балів), но за свою державу голосовати не мож. Пісня мусить быти нова (2–3 мін.), а на сценї — до шістёх людей. Співати треба лем наживо, без політікы, неслушных слов ці жывых звірів. Участникам має быти мінімум 18 років, а каналы мусять трансловати ціле шоу в прямім ефірі<ref>https://eurovision.tv/about/rules</ref>. == Місто проведіня == Звычайно конкурз проходить у столицї або іншім місті країны-побідницї, а гроші дає ЕВУ, спонсоры і участникы. Майвеликым гостітелём быв [[Кодань|Копенгаґен]] (38 тысяч людей), а майменшым — ірьскый Мілстріт. Велика Брітанія принимала шоу рекордных 9 раз, а Ірьско єдине проводило го три рокы позад себе. == Голосованя == З 2016. рока журі і позерачі дають балы (1–8, 10, 12) окремо. У полуфіналах з 2023 рока вырішують лем позерачі. Кедь є поровно балів, выграє тот, за кого дало голос майвеце країн ці хто мав майвеце «дванадцяток». Часто люде голосують за сосідів (наприклад, [[Ціпрус]] за [[Ґреція|Ґрецько]]), тому з 2009. рока вернули журі, жебы судити професійно, а не по-сосідьскы. Хоть журі часто критикують за то, што їх думка не така, як у народа. == Історія == У середині 1950. років Марсел Безансон запропоновав створити шоу для культурного з’єдиненя Европы. За взірець взяли фестівал у Сан-Ремо. Першый конкурс «Гран-прі» пройшов у 1956 році в Луґано (Швейцарія), де сім краін мали по дві пісні. Выграла Лїз Ассія. З часом участників стало так много, што ввели полуфіналы. Майуспішніші краіны — Ірландія та Швеція (по 7 побід). Назва пішла од телемережі «Евровізія», а гімном стала мелодія «Te Deum» Шарпантьє. === Лоґотип === Першый єдиный лоґотип появив ся у 2004 гоцї: слово «Eurovision» з рукописным штілём и сердцьом замість буквы «v», де вписаный флаґ державы-гостітя. До 60-річя конкурсу лоґо мало поправили — буквы стали акуратнїші, шріфт змінили на Gotham, а флаґ у сердцї нахылили. Кождый рік краіна-орґанізатор додає свою візуалну тему и слоґан. === Одміна конкурсу === За всю історію конкурс одмінили лем єден раз — у 2020 році через пандемію COVID-19. Замісто змаганя 16 мая провели спеціальне шоу «Eurovision: Europe Shine a Light», бы підтримати людей. === СССР и Евровізія === У 1987 році міністерство просвіты СССР думало про участь у конкурсови. Побудователь Георгій Веселов хотів послати Валерія Леонтьєва, но Комуністична партія и сам Горбачов ідею не підтримали. Тогды признали, што Советськый Союз ище не быв готовый до такого кроку<ref>https://web.archive.org/web/20131220215124/http://www.politforums.ru/historypages/1243352592.html</ref>. == Язык == Офіційні языкы конкурсу — анґліцькый и французькый, но співак може собі выбрати любый язык для піснї. == Референції == <references /> a85euv1jfg783j1tp5f8lyffqz7l7o0 165490 165489 2026-05-19T17:54:27Z Rue323 31002 165490 wikitext text/x-wiki [[Файл:Benjamin Ingrosso Semi Final 1 Eurovision 2024.jpg|міні|Конкурз Евровізія]] '''Еврові́зія''' — то співнёвый конкурз країн-членів Европской высїлачой унії, котрый ся проводить каждый рік од 1956. року. Од державы выступать єден соліста ці ґрупа до шістёх людей з піснёв до трёх мінут, а побідителя выберають позерачі і жюрі. Сю подїю позерают до 600 млн людей по цілім світї, а світову славу ту достали такы звізды як ABBA и Селін Діон і много іншых. == Правила конкурза == Конкурз мать два полуфіналы і фінал з участёв до 26 країн. Побідника выберають позерачі і журі (1–12 балів), но за свою державу голосовати не мож. Пісня мусить быти нова (2–3 мин.), а на сценї — до шістёх людей. Співати треба лем наживо, без політікы, неслушных слов ці жывых звірів. Участникам має быти мінімум 18 років, а каналы мусять трансловати ціле шоу в прямім етері<ref>https://eurovision.tv/about/rules</ref>. == Місто проведіня == Звычайно конкурз проходить у столицї або іншім місті країны-побідницї, а гроші дає ЕВУ, спонсоры і участникы. Майвеликым гостітелём быв [[Кодань|Копенгаґен]] (38 тысяч людей), а майменшым — ірьскый Мілстріт. Велика Брітанія принимала шоу рекордных 9 раз, а Ірьско єдине проводило го три рокы позад себе. == Голосованя == З 2016. рока журі і позерачі дають балы (1–8, 10, 12) окремо. У полуфіналах з 2023 рока вырішують лем позерачі. Кедь є поровно балів, выграє тот, за кого дало голос майвеце країн ці хто мав майвеце «дванадцяток». Часто люде голосують за сосідів (наприклад, [[Ціпрус]] за [[Ґреція|Ґрецько]]), тому з 2009. рока вернули журі, жебы судити професійно, а не по-сосідьскы. Хоть журі часто критикують за то, што їх думка не така, як у народа. == Історія == У середині 1950. років Марсел Безансон запропоновав створити шоу для культурного з’єдиненя Европы. За взірець взяли фестівал у Сан-Ремо. Першый конкурс «Гран-прі» пройшов у 1956. роцї в Луґано (Швейцарія), де сім краін мали по дві пісні. Выграла Лїз Ассія. З часом участників стало так много, што ввели полуфіналы. Майуспішніші краіны — Ірландія та Швеція (по 7 побід). Назва пішла од телемережі «Евровізія», а гімном стала мелодія «Te Deum» Шарпантьє. === Лоґотип === Першый єдиный лоґотип появив ся у 2004 гоцї: слово «Eurovision» з рукописным штілём и сердцьом замість буквы «v», де вписаный флаґ державы-гостітя. До 60-річя конкурсу лоґо мало поправили — буквы стали акуратнїші, шріфт змінили на Gotham, а флаґ у сердцї нахылили. Кождый рік краіна-орґанізатор додає свою візуалну тему и слоґан. === Одміна конкурсу === За всю історію конкурс одмінили лем єден раз — у 2020 році через пандемію COVID-19. Замісто змаганя 16 мая провели спеціальне шоу «Eurovision: Europe Shine a Light», бы підтримати людей. === СССР и Евровізія === У 1987 році міністерство просвіты СССР думало про участь у конкурсови. Побудователь Георгій Веселов хотів послати Валерія Леонтьєва, но Комуністична партія и сам Горбачов ідею не підтримали. Тогды признали, што Советськый Союз ище не быв готовый до такого кроку<ref>https://web.archive.org/web/20131220215124/http://www.politforums.ru/historypages/1243352592.html</ref>. == Язык == Офіційні языкы конкурсу — анґліцькый и французькый, но співак може собі выбрати любый язык для піснї. == Референції == <references /> nlks310bnwxll2bi2phv8lsx4uf1grx 165491 165490 2026-05-19T17:54:37Z Rue323 31002 165491 wikitext text/x-wiki [[Файл:Benjamin Ingrosso Semi Final 1 Eurovision 2024.jpg|міні|Конкурз Евровізія]] '''Еврові́зія''' — то співнёвый конкурз країн-членів Европской высїлачой унії, котрый ся проводить каждый рік од 1956. року. Од державы выступать єден соліста ці ґрупа до шістёх людей з піснёв до трёх минут, а побідителя выберають позерачі і жюрі. Сю подїю позерают до 600 млн людей по цілім світї, а світову славу ту достали такы звізды як ABBA и Селін Діон і много іншых. == Правила конкурза == Конкурз мать два полуфіналы і фінал з участёв до 26 країн. Побідника выберають позерачі і журі (1–12 балів), но за свою державу голосовати не мож. Пісня мусить быти нова (2–3 мин.), а на сценї — до шістёх людей. Співати треба лем наживо, без політікы, неслушных слов ці жывых звірів. Участникам має быти мінімум 18 років, а каналы мусять трансловати ціле шоу в прямім етері<ref>https://eurovision.tv/about/rules</ref>. == Місто проведіня == Звычайно конкурз проходить у столицї або іншім місті країны-побідницї, а гроші дає ЕВУ, спонсоры і участникы. Майвеликым гостітелём быв [[Кодань|Копенгаґен]] (38 тысяч людей), а майменшым — ірьскый Мілстріт. Велика Брітанія принимала шоу рекордных 9 раз, а Ірьско єдине проводило го три рокы позад себе. == Голосованя == З 2016. рока журі і позерачі дають балы (1–8, 10, 12) окремо. У полуфіналах з 2023 рока вырішують лем позерачі. Кедь є поровно балів, выграє тот, за кого дало голос майвеце країн ці хто мав майвеце «дванадцяток». Часто люде голосують за сосідів (наприклад, [[Ціпрус]] за [[Ґреція|Ґрецько]]), тому з 2009. рока вернули журі, жебы судити професійно, а не по-сосідьскы. Хоть журі часто критикують за то, што їх думка не така, як у народа. == Історія == У середині 1950. років Марсел Безансон запропоновав створити шоу для культурного з’єдиненя Европы. За взірець взяли фестівал у Сан-Ремо. Першый конкурс «Гран-прі» пройшов у 1956. роцї в Луґано (Швейцарія), де сім краін мали по дві пісні. Выграла Лїз Ассія. З часом участників стало так много, што ввели полуфіналы. Майуспішніші краіны — Ірландія та Швеція (по 7 побід). Назва пішла од телемережі «Евровізія», а гімном стала мелодія «Te Deum» Шарпантьє. === Лоґотип === Першый єдиный лоґотип появив ся у 2004 гоцї: слово «Eurovision» з рукописным штілём и сердцьом замість буквы «v», де вписаный флаґ державы-гостітя. До 60-річя конкурсу лоґо мало поправили — буквы стали акуратнїші, шріфт змінили на Gotham, а флаґ у сердцї нахылили. Кождый рік краіна-орґанізатор додає свою візуалну тему и слоґан. === Одміна конкурсу === За всю історію конкурс одмінили лем єден раз — у 2020 році через пандемію COVID-19. Замісто змаганя 16 мая провели спеціальне шоу «Eurovision: Europe Shine a Light», бы підтримати людей. === СССР и Евровізія === У 1987 році міністерство просвіты СССР думало про участь у конкурсови. Побудователь Георгій Веселов хотів послати Валерія Леонтьєва, но Комуністична партія и сам Горбачов ідею не підтримали. Тогды признали, што Советськый Союз ище не быв готовый до такого кроку<ref>https://web.archive.org/web/20131220215124/http://www.politforums.ru/historypages/1243352592.html</ref>. == Язык == Офіційні языкы конкурсу — анґліцькый и французькый, но співак може собі выбрати любый язык для піснї. == Референції == <references /> nz2prm1jeegdail5pg5i6k05kj7fh1e Чеська республіка 0 24178 165536 163501 2026-05-20T03:12:52Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Чехія]] 165536 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чехія]] l98jleht6g1mwevnerda0i68gu95smw Банді Шолтес 0 24497 165464 165382 2026-05-19T16:47:10Z Flipdot 23893 165464 wikitext text/x-wiki {{Писатель | name = Банди Шолтес |birthdate=1974|penname=Банді Шолтес (Bandy Sholtes)|language=[[Украйинськый язык|украйинськый]], [[суржик]], [[Мадярськый язык|мадярськый]], [[Російськый язык|російськый]]|notableworks=„''T-Shirtология: Общая теория футболки''“ (2015)|alma_mater=[[Ужгородськый націоналный університет]]|birthname={{Lang-uk|Андрій Петрович Шолтес}}}} '''Андрі́й (О́ндраш) Шолтес''', знамый ги '''Ба́нди (Ба́нді) Шолтес''' вадь, стилізовано, '''Bandy Sholtes''' ({{Рожд}}&nbsp;1974)<ref name=":0">{{Cite web |url=https://folio.com.ua/authors/(bandy%20sholtes)-bandi%20sholtes |language=uk |publisher=Folio |title=Банді Шолтес (Bandy Sholtes) }}</ref> є [[Пудкарпатя|пудкарпатськый]] [[писатель]], [[Журналістіка|журналішта]], [[товмач]] [[Мадяре|мадярського]] походжіня. Пише [[Украйинськый язык|по украйинськы]], [[Суржик|суржиком]], [[Мадярськый язык|по мадярськы]] и [[Російськый язык|по російськы]]. Товмачит мадярську прозу и поезію, історію [[Мадярщина|Мадярщины]] по украйинськы.<ref name=":0" /> == Жывотопис == Родив ся у 1974.&nbsp;році у файті [[Уменя|умільцюв]] мадярського коріня. Кунчив філолоґічный факултет [[Ужгородськый націоналный університет|Ужгородського націоналного університета]], робив у дакулькох ужгородськых ґазетах; выкладав украйинськый язык и літературу в педаґоґічнум інституті в [[Ніредьгаза|Ніредьгазі]].<ref>{{Cite web |url=https://goloskarpat.info/culture/5a05cd54d26fb/ |title=Ужгородський письменник Bandy Sholtes розповів про місто, літературу та класних чуваків |date=10.11.2017 |language=uk }}</ref> == Творьба == === Романы === * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|title=T-Shirtология: Общая теория футболки|language=ru|year=2015}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Folio|year=2016|title=Фрики Европы, или Экспедиция за вином|isbn=978-966-03-7408-9|language=ru|pages=207}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Люта справа|year=2016|title=Остров Sziget, или Труселя Iggy Попа|isbn=978-617-7420-07-0|language=ru|pages=344}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Люта справа|year=2019|title=Меня нет дома|isbn=978-617-7420-48-3|language=ru|pages=288}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|pages=288|publisher=Люта справа|isbn=9786177420551|title=Невдячна свиня, або Мене немає вдома|year=2019}} (товмачіня Олександры Гонтар) * {{Cite book|author-link=Банді Шолтес|pages=368|publisher=Фабула|title=Ужгородські історії|author=Bandy Sholtes|year=2026|isbn=9786175224755}} === Спувавторство у зберьках === * [[Повѣданя|Повіданя]] „''Back to the 31 грудня''“&nbsp;— {{Cite book|authors=Слава Світова, [[Банді Шолтес|Bandy Sholtes]], Юлія Мак, Наталія Довгопол, Дмитро Безверхній, Марина Єщенко, Олексій Декань, Ярослава Литвин, Максим Беспалов, Оксана Вєліт, Федір Рудий, Василь Карп'юк|publisher=Фабула|isbn=9786175223192|title=Не чіпай, то на свята!|year=2025|pages=336}} == Референції == <references /> {{Lifetime|1974}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Шолтес, Банді}} [[Катеґорія:Писателї]] [[Катеґорія:Перекладателе]] 2c0onqw41ssn40amx4cve9qscbx96vt Суржик 0 24532 165481 165397 2026-05-19T17:13:11Z Rue323 31002 165481 wikitext text/x-wiki '''Су́ржик''' ([[Украйинськый язык|укр.]] и [[Російськый язык|рос.]]&nbsp;''{{lang|zle|суржик}}'', укр. уговор: {{IPA|[ˈsurʒek]|}}, рос.&nbsp;уговор: {{IPA|[ˈsurʐɨk]|}}) є бесіда на основі суміші [[Украйинськый язык|украйинського]] и [[Російськый язык|російського]] языкув, котров приказувут в [[Украйина|Украйині]], подакотрых реґіонах [[Росія|Росії]] тай [[Молдова|Молдовы]]. Статус суржика, як и критерії його дефінованя, закладні принципы до кунця не вызначені;<ref name="Hull-Koscharsky">{{Cite journal|last1=Hull|first1=Geoffrey|last2=Koscharsky|first2=Halyna|date=2006|title=Contours and Consequences of the Lexical Divide in Ukrainian|url=https://miskinhill.com.au/journals/asees/20:1-2/lexical-divide-ukrainian.pdf|journal=ASEES|volume=20|issue=1–2|pages=164-165}}</ref><ref>Bilaniuk (2005), pp.&nbsp;126, 134.</ref> термін „суржик“ ся пораз хоснує и май нашыроко, вбы означити змішованя бесід вцілови, а не лиш конкретно украйинської и російської. Хоснованя суржика и процентноє спувудношіня языкув у суміши читаво ся варіювут ґеоґрафічно, и даже межи окреме взятыми бесідниками. В основному ся просліжує тенденція ид увеличеньови процента лексикы тай фонетичного влива російського языка чим май дале на юг и восток позад історичної домінації російського языка ги [[Престиж (соціолінґвістика)|престижного]] у реґіонах ближе ид востокови тай югови Украйины. При тому влив російської бесіды ся указує и у западных украйинськых діалектах тай русинському языкови.<ref>Bilaniuk, Laada (2004-12-01). "A Typology of Surzhyk: Mixed Ukrainian-Russian Language Forms". International Journal of Bilingualism 8 (4): 409–425. doi:10.1177/13670069040080040301.</ref> == Етимолоґія и термінолоґія == Термін „суржик“ походит уд прасловянського *sǫrъžica „мішанка пшениці тай жыта“, из пнюв *sǫ- „из“, „урокаши“ тай *rъžь „жыто“.<ref>{{Cite book|title=Етимологічний словник української мови|publisher=Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України}}</ref><ref>Мельничук, Олександр С. (2006-01-01). ''Суржик''. Етимологічний словник української мови (5): 453–454. <nowiki>ISBN 966-00-0785-X</nowiki>.</ref> Подля Лаады Біланюк: „Хотьяка мішанка разных языкув годна дустати цидолу [суржика], и сприятя ся варіює залежно уд лінґвістичного профіля челядника. Термін годен ся хосновати на означіня высокого ступіня [[міняня кодув]] у білінґвув вадь на означіня лінґвістичного кода, у котрому елементы двох бесід ся дуже силно сплавлювут уєдно. Того дефініція ‚суржика‘ вцілови ся лишат головно ідеолоґічнов, хоть мы можеме перераховати вливы тай формы, котрі пудпадавут пуд сесь общый термін“.<ref>Bilaniuk (2005), p.&nbsp;105.</ref> Она уділяє пять катеґорій суржика: # урбанізовано-селянськый суржик; # сілсько-діалектный суржик; # суржик совєтизованого украйинського языка; # суржик вароськых білінґвув; # суржик часув незалежности.<ref>Bilaniuk (2005), p.&nbsp;125.</ref> Перші три формы ся репрезентувут уводом російськых елементув в украйинську основу (перші два ориґінално ся головно дотыкали селянув 19.&nbsp;стороча у гатарах Російської імперії), а дві послідні формы&nbsp;— мішаня языкув у обадва бокы; суржик часув незалежности (вадь ищи „зворотный суржик“) головно представляє бывателюв варошув, про котрых є російська руднов и котрі пробувут уліпшити свуй украйинськый у часы незалежної Украйины.<ref>Bilaniuk (2005), pp.&nbsp;126, 134.</ref> Суржик ся признає проміжнов лінґвістичнов комбінаційов украйинськых діалектув и стандартизованої російської, т.&nbsp;є.&nbsp;стабілізованый [[мезолект]] (середню точку в [[Креолськый контінуум|креолському контінуумі]]). Суржик контрастує свойов спонтанностьов из унормованов системов літературных украйинського и російського. Многі жытелі централної тай южної Украйины уроставут, приказувучи суржиком.<ref>{{cite journal|last1=Hentschel|first1=Gerd|last2=Palinska|first2=Olesya|title=Restructuring in a Mesolect: A Case Study on the Basis of the Formal Variation of the Infinitive in Ukrainian–Russian Surzhyk|journal=Cognitive Studies {{!}} Études cognitives|date=2022-12-28|issue=22|pages=1-21|doi=10.11649/cs.2770}}</ref> У май шырокум контексті термін „суржик“ пораз ся хоснує, обы означити иншакі межиязыкові контакты, особено у постсовєтськум просторі, наприклад суміш російського и [[Румынськый язык|румынського]], хосновану в [[Молдова|Молдові]]. В Украйині ся часто хоснує сесь термін на ґеоґрафічні варіації украйинського, наприклад діалекты [[Галичина|Галичины]] знавут колоквіално кликати „''польсько-українським суржиком''“ позад польського влива; украйинські лінґвішты ся схылявут ид розграниченьови „діалекта“ (ги вцілови ґеоґрафічної варіації языка) тай „суржика“ (ги конкретно наслідка русифікації украйинської бесіды).<ref>Del Gaudio, Salvatore (2010). "On the Nature of Suržyk: A Matter of Terminology". The Ukrainian Suržyk: An Analytical and Comparative Perspective: 13–35. <nowiki>ISBN 978-3-631-59356-1</nowiki>.</ref> Часто термін „суржик“ годен выражати май неґативноє удношіня ид языковуй варіації ги „діалект“ ци „''говір''“. == Ґеоґрафічноє пошыреня == [[File:SurzhykUse_en.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:SurzhykUse_en.png|міні|350x350пкс|Ґеоґрафічноє пошыріня суржика. Податкы Кийовського межинародного інститута соціолоґії за 2003.&nbsp;рук.<ref name="Kyiv institute">[http://kiis.com.ua/materials/articles_HVE/16_linguaethnical.pdf Київський міжнародний інститут соціології]</ref>]] Подля податкув Кийовського межинародного інститута соціолоґії за 2003.&nbsp;рук, 11–18% населеня Украйины были записані говорити суржиком. У западнуй Украйині тото число было 2.5%, на югови бульш&nbsp;як&nbsp;12.4%, на востокови 9.6%, а в централнуй Украйині&nbsp;— 14.6%.<ref name="Kyiv institute" /> Проблемов про выраховованя такої статистикы є тенденція населеня ідентифіковати себе російськоязычным авадь украйинськоязычным попри сохташ даяков міров мішати тоты два языкы. Не вшыткі респонденты могли усвідомити нестандартну природу свойого хоснованя языкув вадь домак присутность измішованя російського и украйинського у їхнюй бесіді.{{sfn|Podolyan|2005|pp=2–4}} == Історія == Не є конзенса за датованя появліня суржика.<ref name=":0">Maxwell, Kudriavtseva, Skubii (2024).</ref> Меншиновый назур держит, ож суржик мож уднести онь до 17.&nbsp;стороча, айбо май велика ґрупа научникув ся держит думкы, ож індустріалізація тай урбанізація Украйины в 19.&nbsp;сторочови была поворотнов точков про появленя суржика.<ref name=":0" /> Третя опінія тримле, ож суржик ся появив у 18.&nbsp;сторочови, кой украйинські селяне зачали мати май тісный контакт из російськым языком уєдно из модернізаційов украйинського общества.<ref>Moser, Michael (2014). "Language Contact: Ukrainian and Russian". Language and Society in Post-Soviet Europe: 121–134. <nowiki>ISBN 978-1137021649</nowiki>.</ref> == Політичні нюансы == [[Націоналізм|Націоналістично]] настроєні языкові активішты неґативно ся удносят ид хоснованьови суржика вмісто украйинського вадь російського. Екзістує сентимент за суржик ги за угрозу унікалности украйинської културы.<ref name="Surzhyk and National Identity">{{Cite web |url=http://www.oei.fu-berlin.de/media/publikationen/boi/boi_17/11_bernsand.pdf |title=Surzhyk and national identity in Ukrainian nationalist language ideology (Niklas Bernsand in ''Berliner Osteuropa-Info, Vol. 17'' page 41, Freie Universität, Berlin) }}</ref> Часть населеня спринимат приказованя суржиком ліпше ги російськым языком позад неґативного удношіня ид російськуй бесіді внаслідок заостреня настроюв против Росії и [[Російсько-украйинська война|Російсько-украйинської войны]]. == У літературі == [[Ніколай Ґоґоль]] хосновав суржик у своюй зберьці повідок „Вечоры на хуторі коло Диканькы“. У „Енеїді“ [[Иван Котляревськый|Ивана Котляревського]] персонаж „Філозоп“ приказує суржиком, стоячи над трупом Паланта.<ref name="Mova i yazyk">Масенко, Лариса. Суржик: між Мовою і Язиком. Києво-Могилянська Академія, 2011.</ref> == У популарнуй културі == Панкроковый рокаш Браты Гадюкіны мавут повно пісний у суржикови. Суржик ся часто хоснує в уміньови про комічный ефект. Наприклад, такоє хоснованя ся стрічат у пєсах [[Лесь Подервянськый|Леся Подервянського]], репертуарі [[Вєрка Сердючка|Вєркы Сердючкы]]. == Никайте ай == * [[Азірівка]], феномен ламаного украйинського языка, хоснованого російськоязычными украйинськыми політиками (головно [[Микола Азаров|М.&nbsp;Азаровым]], уд покаженого варіанта фамілії (Азіров) котрого пушла назывка) * [[Балачка]], діалекты [[Кубанські козакы|кубанськых козакув]] * [[Одеськый російськый язык]], варіація російського языка у Одеськуй области, Украйины * [[Русифікація]], процес уведеня [[Російськый язык|російського языка]] у неросійські комуніты ** [[Русифікація на Украйині|Русифікація Украйины]] * [[Трасянка]], проміжна бесіда межи [[Білоруськый язык|білоруськов]] и [[Російськый язык|російськов]], котров приказувут у [[Білорусь|Білоруси]] * [[Западнополіськый язык|Западнополіська бесіда]], котра є проміжнов помежи [[Украйинськый язык|украйинськым]] и [[Білоруськый язык|білоруськым]] == Референції == <references /> == Література == * {{Cite Q|Q107103120}} * {{cite book|last=Bilaniuk|first=L.|title=Contested Tongues: Language Politics and Cultural Correction in Ukraine|publisher=Cornell University Press|series=Cornell Paperbacks|year=2005|pages=230|isbn=978-0-8014-7279-4|url=https://books.google.com/books?id=gncrr5KrFvIC|access-date=4 January 2025}} * Del Gaudio S. On the Nature of Suržyk: a Double Perspective. Wiener Slawistischer Almanach, Sonderband 75. München – Berlin – Wien 2010. * {{cite web |last1=Maxwell |first1=Olga |last2=Kudriavtseva |first2=Natalia |last3=Skubii |first3=Iryna |title=Reclaiming Surzhyk: Ukraine's Linguistic Decolonisation |website=E-International Relations |date=18 March 2024 |url=https://www.e-ir.info/2024/03/18/reclaiming-surzhyk-ukraines-linguistic-decolonisation/ |access-date=4 January 2025 }} * {{cite journal|last=Podolyan|first=Ilona E.|title=How Do Ukrainians Communicate? (Observations Based upon Youth Population of Kyiv)|journal=Journal of Intercultural Communication|volume=5|issue=2|date=20 July 2005|issn=1404-1634|doi=10.36923/jicc.v5i2.410|pages=1–14|url=https://immi.se/index.php/intercultural/article/view/Podolyan-2005-2|access-date=4 April 2026|doi-access=free}} m53er3304pvayyidhm7zovu89dn9h1z 165484 165481 2026-05-19T17:16:39Z Flipdot 23893 Зрушена верзія [[Special:Diff/165481|165481]] од хоснователя [[Special:Contributions/Rue323|Rue323]] ([[User talk:Rue323|діскусія]]) 165484 wikitext text/x-wiki '''Су́ржик''' ([[Украйинськый язык|укр.]] и [[Російськый язык|рос.]]&nbsp;''{{lang|zle|суржик}}'', укр. уговор: {{IPA|[ˈsurʒek]|}}, рос.&nbsp;уговор: {{IPA|[ˈsurʐɨk]|}}) є бесіда на основі суміші [[Украйинськый язык|украйинського]] и [[Російськый язык|російського]] языкув, котров приказувут в [[Украйина|Украйині]], подакотрых реґіонах [[Росія|Росії]] тай [[Молдова|Молдовы]]. Статус суржика, як и критерії його дефінованя, закладні принципы до кунця не вызначені;<ref name="Hull-Koscharsky">{{Cite journal|last1=Hull|first1=Geoffrey|last2=Koscharsky|first2=Halyna|date=2006|title=Contours and Consequences of the Lexical Divide in Ukrainian|url=https://miskinhill.com.au/journals/asees/20:1-2/lexical-divide-ukrainian.pdf|journal=ASEES|volume=20|issue=1–2|pages=164-165}}</ref><ref>Bilaniuk (2005), pp.&nbsp;126, 134.</ref> термін „суржик“ ся пораз хоснує и май нашыроко, вбы означити змішованя бесід вцілови, а не лиш конкретно украйинської и російської. Хоснованя суржика и процентноє спувудношіня языкув у суміши читаво ся варіювут ґеоґрафічно, и даже межи окреме взятыми бесідниками. В основному ся просліжує тенденція ид увеличеньови процента лексикы тай фонетичного влива російського языка чим май дале на юг и восток позад історичної домінації російського языка ги [[Престиж (соціолінґвістика)|престижного]] у реґіонах ближе ид востокови тай югови Украйины. При тому влив російської бесіды ся указує и у западных украйинськых діалектах тай русинському языкови.<ref>Bilaniuk, Laada (2004-12-01). "A Typology of Surzhyk: Mixed Ukrainian-Russian Language Forms". International Journal of Bilingualism 8 (4): 409–425. doi:10.1177/13670069040080040301.</ref> == Етимолоґія и термінолоґія == Термін „суржик“ походит уд прасловянського *sǫrъžica „мішанка пшениці тай жыта“, из пнюв *sǫ- „из“, „урокаши“ тай *rъžь „жыто“.<ref>{{Cite book|title=Етимологічний словник української мови|publisher=Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України}}</ref><ref>Мельничук, Олександр С. (2006-01-01). ''Суржик''. Етимологічний словник української мови (5): 453–454. <nowiki>ISBN 966-00-0785-X</nowiki>.</ref> Подля Лаады Біланюк: „Хотьяка мішанка разных языкув годна дустати цидолу [суржика], и сприятя ся варіює залежно уд лінґвістичного профіля челядника. Термін годен ся хосновати на означіня высокого ступіня [[міняня кодув]] у білінґвув вадь на означіня лінґвістичного кода, у котрому елементы двох бесід ся дуже силно сплавлювут уєдно. Того дефініція ‚суржика‘ вцілови ся лишат головно ідеолоґічнов, хоть мы можеме перераховати вливы тай формы, котрі пудпадавут пуд сесь общый термін“.<ref>Bilaniuk (2005), p.&nbsp;105.</ref> Она уділяє пять катеґорій суржика: # урбанізовано-селянськый суржик; # сілсько-діалектный суржик; # суржик совєтизованого украйинського языка; # суржик вароськых білінґвув; # суржик часув незалежности.<ref>Bilaniuk (2005), p.&nbsp;125.</ref> Перші три формы ся репрезентувут уводом російськых елементув в украйинську основу (перші два ориґінално ся головно дотыкали селянув 19.&nbsp;стороча у гатарах Російської імперії), а дві послідні формы&nbsp;— мішаня языкув у обадва бокы; суржик часув незалежности (вадь ищи „зворотный суржик“) головно представляє бывателюв варошув, про котрых є російська руднов и котрі пробувут уліпшити свуй украйинськый у часы незалежної Украйины.<ref>Bilaniuk (2005), pp.&nbsp;126, 134.</ref> Суржик ся признає проміжнов лінґвістичнов комбінаційов украйинськых діалектув и стандартизованої російської, т.&nbsp;є.&nbsp;стабілізованый [[мезолект]] (середню точку в [[Креолськый контінуум|креолському контінуумі]]). Суржик контрастує свойов спонтанностьов из унормованов системов літературных украйинського и російського. Многі жытелі централної тай южної Украйины уроставут, приказувучи суржиком.<ref>{{cite journal|last1=Hentschel|first1=Gerd|last2=Palinska|first2=Olesya|title=Restructuring in a Mesolect: A Case Study on the Basis of the Formal Variation of the Infinitive in Ukrainian–Russian Surzhyk|journal=Cognitive Studies {{!}} Études cognitives|date=2022-12-28|issue=22|pages=1-21|doi=10.11649/cs.2770}}</ref> У май шырокум контексті термін „суржик“ пораз ся хоснує, обы означити иншакі межиязыкові контакты, особено у постсовєтськум просторі, наприклад суміш російського и [[Румынськый язык|румынського]], хосновану в [[Молдова|Молдові]]. В Украйині ся часто хоснує сесь термін на ґеоґрафічні варіації украйинського, наприклад діалекты [[Галичина|Галичины]] знавут колоквіално кликати „''польсько-українським суржиком''“ позад польського влива; украйинські лінґвішты ся схылявут ид розграниченьови „діалекта“ (ги вцілови ґеоґрафічної варіації языка) тай „суржика“ (ги конкретно наслідка русифікації украйинської бесіды).<ref>Del Gaudio, Salvatore (2010). "On the Nature of Suržyk: A Matter of Terminology". The Ukrainian Suržyk: An Analytical and Comparative Perspective: 13–35. <nowiki>ISBN 978-3-631-59356-1</nowiki>.</ref> Часто термін „суржик“ годен выражати май неґативноє удношіня ид языковуй варіації ги „діалект“ ци „''говір''“. == Ґеоґрафічноє пошыреня == [[File:SurzhykUse_en.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:SurzhykUse_en.png|міні|350x350пкс|Ґеоґрафічноє пошыріня суржика. Податкы Кийовського межинародного інститута соціолоґії за 2003.&nbsp;рук.<ref name="Kyiv institute">[http://kiis.com.ua/materials/articles_HVE/16_linguaethnical.pdf Київський міжнародний інститут соціології]</ref>]] Подля податкув Кийовського межинародного інститута соціолоґії за 2003.&nbsp;рук, 11–18% населеня Украйины были записані говорити суржиком. У западнуй Украйині тото число было 2.5%, на югови бульш&nbsp;як&nbsp;12.4%, на востокови 9.6%, а в централнуй Украйині&nbsp;— 14.6%.<ref name="Kyiv institute" /> Проблемов про выраховованя такої статистикы є тенденція населеня ідентифіковати себе російськоязычным авадь украйинськоязычным попри сохташ даяков міров мішати тоты два языкы. Не вшыткі респонденты могли усвідомити нестандартну природу свойого хоснованя языкув вадь домак присутность измішованя російського и украйинського у їхнюй бесіді.{{sfn|Podolyan|2005|pp=2–4}} == Історія == Не є конзенса за датованя появліня суржика.<ref name=":0">Maxwell, Kudriavtseva, Skubii (2024).</ref> Меншиновый назур держит, ож суржик мож уднести онь до 17.&nbsp;стороча, айбо май велика ґрупа научникув ся держит думкы, ож індустріалізація тай урбанізація Украйины в 19.&nbsp;сторочови была поворотнов точков про появленя суржика.<ref name=":0" /> Третя опінія тримле, ож суржик ся появив у 18.&nbsp;сторочови, кой украйинські селяне зачали мати май тісный контакт из російськым языком уєдно из модернізаційов украйинського общества.<ref>Moser, Michael (2014). "Language Contact: Ukrainian and Russian". Language and Society in Post-Soviet Europe: 121–134. <nowiki>ISBN 978-1137021649</nowiki>.</ref> == Політичні нюансы == [[Націоналізм|Націоналістично]] настроєні языкові активішты неґативно ся удносят ид хоснованьови суржика вмісто украйинського вадь російського. Екзістує сентимент за суржик ги за угрозу унікалности украйинської културы.<ref name="Surzhyk and National Identity">{{Cite web |url=http://www.oei.fu-berlin.de/media/publikationen/boi/boi_17/11_bernsand.pdf |title=Surzhyk and national identity in Ukrainian nationalist language ideology (Niklas Bernsand in ''Berliner Osteuropa-Info, Vol. 17'' page 41, Freie Universität, Berlin) }}</ref> Часть населеня спринимат приказованя суржиком ліпше ги російськым языком позад неґативного удношіня ид російськуй бесіді внаслідок заостреня настроюв против Росії и [[Російсько-украйинська война|Російсько-украйинської войны]]. == У літературі == [[Ніколай Ґоґоль]] хосновав суржик у своюй зберьці повідок „Вечоры на хуторі коло Диканькы“. У „Енеїді“ [[Иван Котляревськый|Ивана Котляревського]] персонаж „Філозоп“ приказує суржиком, стоячи над трупом Паланта.<ref name="Mova i yazyk">Масенко, Лариса. Суржик: між Мовою і Язиком. Києво-Могилянська Академія, 2011.</ref> == У популарнуй културі == Панкроковый рокаш Браты Гадюкіны мавут повно пісний у суржикови. Суржик ся часто хоснує в уміньови про комічный ефект. Наприклад, такоє хоснованя ся стрічат у пєсах [[Лесь Подервянськый|Леся Подервянського]], репертуарі [[Вєрка Сердючка|Вєркы Сердючкы]]. == Никайте ай == * [[Азірівка]], феномен ламаного украйинського языка, хоснованого російськоязычными украйинськыми політиками (головно [[Микола Азаров|М.&nbsp;Азаровым]], уд покаженого варіанта фамілії котрого пушла назывка) * [[Балачка]], діалекты [[Кубанські козакы|кубанськых козакув]] * [[Одеськый російськый язык]], варіація російського языка на території Украйины * [[Русифікація]], процес уведеня [[Російськый язык|російського языка]] у неросійські комуніты ** [[Русифікація Украйины]] * [[Трасянка]], проміжна бесіда межи [[Білоруськый язык|білоруськов]] и [[Російськый язык|російськов]], котров приказувут у [[Білорусь|Білоруси]] * [[Западнополіськый язык|Западнополіська бесіда]], котра є проміжнов помежи [[Украйинськый язык|украйинськым]] и [[Білоруськый язык|білоруськым]] == Референції == <references /> == Література == * {{Cite Q|Q107103120}} * {{cite book|last=Bilaniuk|first=L.|title=Contested Tongues: Language Politics and Cultural Correction in Ukraine|publisher=Cornell University Press|series=Cornell Paperbacks|year=2005|pages=230|isbn=978-0-8014-7279-4|url=https://books.google.com/books?id=gncrr5KrFvIC|access-date=4 January 2025}} * Del Gaudio S. On the Nature of Suržyk: a Double Perspective. Wiener Slawistischer Almanach, Sonderband 75. München – Berlin – Wien 2010. * {{cite web |last1=Maxwell |first1=Olga |last2=Kudriavtseva |first2=Natalia |last3=Skubii |first3=Iryna |title=Reclaiming Surzhyk: Ukraine's Linguistic Decolonisation |website=E-International Relations |date=18 March 2024 |url=https://www.e-ir.info/2024/03/18/reclaiming-surzhyk-ukraines-linguistic-decolonisation/ |access-date=4 January 2025 }} * {{cite journal|last=Podolyan|first=Ilona E.|title=How Do Ukrainians Communicate? (Observations Based upon Youth Population of Kyiv)|journal=Journal of Intercultural Communication|volume=5|issue=2|date=20 July 2005|issn=1404-1634|doi=10.36923/jicc.v5i2.410|pages=1–14|url=https://immi.se/index.php/intercultural/article/view/Podolyan-2005-2|access-date=4 April 2026|doi-access=free}} j1fsi4t47jhmms5o26qylqqrs92hwdc 165488 165484 2026-05-19T17:44:18Z Flipdot 23893 165488 wikitext text/x-wiki '''Су́ржик''' ([[суржик]], [[Украйинськый язык|укр.]], [[Російськый язык|рос.]]&nbsp;''{{lang|zle|суржик}}'', укр. уговор: {{IPA|[ˈsurʒek]|}}, рос.&nbsp;уговор: {{IPA|[ˈsurʐɨk]|}}) є бесіда на основі суміші [[Украйинськый язык|украйинського]] и [[Російськый язык|російського]] языкув, котров приказувут в [[Украйина|Украйині]], подакотрых реґіонах [[Росія|Росії]] тай [[Молдова|Молдовы]]. Статус суржика, як и критерії його дефінованя, закладні принципы до кунця не вызначені;<ref name="Hull-Koscharsky">{{Cite journal|last1=Hull|first1=Geoffrey|last2=Koscharsky|first2=Halyna|date=2006|title=Contours and Consequences of the Lexical Divide in Ukrainian|url=https://miskinhill.com.au/journals/asees/20:1-2/lexical-divide-ukrainian.pdf|journal=ASEES|volume=20|issue=1–2|pages=164-165}}</ref><ref>Bilaniuk (2005), pp.&nbsp;126, 134.</ref> термін „суржик“ ся пораз хоснує и май нашыроко, вбы означити змішованя бесід вцілови, а не лиш конкретно украйинської и російської. Хоснованя суржика и процентноє спувудношіня языкув у суміши читаво ся варіювут ґеоґрафічно, и даже межи окреме взятыми бесідниками. В основному ся просліжує тенденція ид увеличеньови процента лексикы тай фонетичного влива російського языка чим май дале на юг и восток позад історичної домінації російського языка ги [[Престиж (соціолінґвістика)|престижного]] у реґіонах ближе ид востокови тай югови Украйины. При тому влив російської бесіды ся указує и у западных украйинськых діалектах тай русинському языкови.<ref>Bilaniuk, Laada (2004-12-01). "A Typology of Surzhyk: Mixed Ukrainian-Russian Language Forms". International Journal of Bilingualism 8 (4): 409–425. doi:10.1177/13670069040080040301.</ref> == Етимолоґія и термінолоґія == Термін „суржик“ походит уд прасловянського *sǫrъžica „мішанка пшениці тай жыта“, из пнюв *sǫ- „из“, „урокаши“ тай *rъžь „жыто“.<ref>{{Cite book|title=Етимологічний словник української мови|publisher=Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України}}</ref><ref>Мельничук, Олександр С. (2006-01-01). ''Суржик''. Етимологічний словник української мови (5): 453–454. <nowiki>ISBN 966-00-0785-X</nowiki>.</ref> Подля Лаады Біланюк: „Хотьяка мішанка разных языкув годна дустати цидолу [суржика], и сприятя ся варіює залежно уд лінґвістичного профіля челядника. Термін годен ся хосновати на означіня высокого ступіня [[міняня кодув]] у білінґвув вадь на означіня лінґвістичного кода, у котрому елементы двох бесід ся дуже силно сплавлювут уєдно. Того дефініція ‚суржика‘ вцілови ся лишат головно ідеолоґічнов, хоть мы можеме перераховати вливы тай формы, котрі пудпадавут пуд сесь общый термін“.<ref>Bilaniuk (2005), p.&nbsp;105.</ref> Она уділяє пять катеґорій суржика: # урбанізовано-селянськый суржик; # сілсько-діалектный суржик; # суржик совєтизованого украйинського языка; # суржик вароськых білінґвув; # суржик часув незалежности.<ref>Bilaniuk (2005), p.&nbsp;125.</ref> Перші три формы ся репрезентувут уводом російськых елементув в украйинську основу (перші два ориґінално ся головно дотыкали селянув 19.&nbsp;стороча у гатарах Російської імперії), а дві послідні формы&nbsp;— мішаня языкув у обадва бокы; суржик часув незалежности (вадь ищи „зворотный суржик“) головно представляє бывателюв варошув, про котрых є російська руднов и котрі пробувут уліпшити свуй украйинськый у часы незалежної Украйины.<ref>Bilaniuk (2005), pp.&nbsp;126, 134.</ref> Суржик ся признає проміжнов лінґвістичнов комбінаційов украйинськых діалектув и стандартизованої російської, т.&nbsp;є.&nbsp;стабілізованый [[мезолект]] (середню точку в [[Креолськый контінуум|креолському контінуумі]]). Суржик контрастує свойов спонтанностьов из унормованов системов літературных украйинського и російського. Многі жытелі централної тай южної Украйины уроставут, приказувучи суржиком.<ref>{{cite journal|last1=Hentschel|first1=Gerd|last2=Palinska|first2=Olesya|title=Restructuring in a Mesolect: A Case Study on the Basis of the Formal Variation of the Infinitive in Ukrainian–Russian Surzhyk|journal=Cognitive Studies {{!}} Études cognitives|date=2022-12-28|issue=22|pages=1-21|doi=10.11649/cs.2770}}</ref> У май шырокум контексті термін „суржик“ пораз ся хоснує, обы означити иншакі межиязыкові контакты, особено у постсовєтськум просторі, наприклад суміш російського и [[Румынськый язык|румынського]], хосновану в [[Молдова|Молдові]]. В Украйині ся часто хоснує сесь термін на ґеоґрафічні варіації украйинського, наприклад діалекты [[Галичина|Галичины]] знавут колоквіално кликати „''польсько-українським суржиком''“ позад польського влива; украйинські лінґвішты ся схылявут ид розграниченьови „діалекта“ (ги вцілови ґеоґрафічної варіації языка) тай „суржика“ (ги конкретно наслідка русифікації украйинської бесіды).<ref>Del Gaudio, Salvatore (2010). "On the Nature of Suržyk: A Matter of Terminology". The Ukrainian Suržyk: An Analytical and Comparative Perspective: 13–35. <nowiki>ISBN 978-3-631-59356-1</nowiki>.</ref> Часто термін „суржик“ годен выражати май неґативноє удношіня ид языковуй варіації ги „діалект“ ци „''говір''“. == Ґеоґрафічноє пошыреня == [[File:SurzhykUse_en.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:SurzhykUse_en.png|міні|350x350пкс|Ґеоґрафічноє пошыріня суржика. Податкы Кийовського межинародного інститута соціолоґії за 2003.&nbsp;рук.<ref name="Kyiv institute">[http://kiis.com.ua/materials/articles_HVE/16_linguaethnical.pdf Київський міжнародний інститут соціології]</ref>]] Подля податкув Кийовського межинародного інститута соціолоґії за 2003.&nbsp;рук, 11–18% населеня Украйины были записані говорити суржиком. У западнуй Украйині тото число было 2.5%, на югови бульш&nbsp;як&nbsp;12.4%, на востокови 9.6%, а в централнуй Украйині&nbsp;— 14.6%.<ref name="Kyiv institute" /> Проблемов про выраховованя такої статистикы є тенденція населеня ідентифіковати себе російськоязычным авадь украйинськоязычным попри сохташ даяков міров мішати тоты два языкы. Не вшыткі респонденты могли усвідомити нестандартну природу свойого хоснованя языкув вадь домак присутность измішованя російського и украйинського у їхнюй бесіді.{{sfn|Podolyan|2005|pp=2–4}} == Історія == Не є конзенса за датованя появліня суржика.<ref name=":0">Maxwell, Kudriavtseva, Skubii (2024).</ref> Меншиновый назур держит, ож суржик мож уднести онь до 17.&nbsp;стороча, айбо май велика ґрупа научникув ся держит думкы, ож індустріалізація тай урбанізація Украйины в 19.&nbsp;сторочови была поворотнов точков про появленя суржика.<ref name=":0" /> Третя опінія тримле, ож суржик ся появив у 18.&nbsp;сторочови, кой украйинські селяне зачали мати май тісный контакт из російськым языком уєдно из модернізаційов украйинського общества.<ref>Moser, Michael (2014). "Language Contact: Ukrainian and Russian". Language and Society in Post-Soviet Europe: 121–134. <nowiki>ISBN 978-1137021649</nowiki>.</ref> == Політичні нюансы == [[Націоналізм|Націоналістично]] настроєні языкові активішты неґативно ся удносят ид хоснованьови суржика вмісто украйинського вадь російського. Екзістує сентимент за суржик ги за угрозу унікалности украйинської културы.<ref name="Surzhyk and National Identity">{{Cite web |url=http://www.oei.fu-berlin.de/media/publikationen/boi/boi_17/11_bernsand.pdf |title=Surzhyk and national identity in Ukrainian nationalist language ideology (Niklas Bernsand in ''Berliner Osteuropa-Info, Vol. 17'' page 41, Freie Universität, Berlin) }}</ref> Часть населеня спринимат приказованя суржиком ліпше ги російськым языком позад неґативного удношіня ид російськуй бесіді внаслідок заостреня настроюв против Росії и [[Російсько-украйинська война|Російсько-украйинської войны]]. == У літературі == [[Ніколай Ґоґоль]] хосновав суржик у своюй зберьці повідок „Вечоры на хуторі коло Диканькы“. У „Енеїді“ [[Иван Котляревськый|Ивана Котляревського]] персонаж „Філозоп“ приказує суржиком, стоячи над трупом Паланта.<ref name="Mova i yazyk">Масенко, Лариса. Суржик: між Мовою і Язиком. Києво-Могилянська Академія, 2011.</ref> == У популарнуй културі == Панкроковый рокаш Браты Гадюкіны мавут повно пісний у суржикови. Суржик ся часто хоснує в уміньови про комічный ефект. Наприклад, такоє хоснованя ся стрічат у пєсах [[Лесь Подервянськый|Леся Подервянського]], репертуарі [[Вєрка Сердючка|Вєркы Сердючкы]]. == Никайте ай == * [[Азірівка]], феномен ламаного украйинського языка, хоснованого російськоязычными украйинськыми політиками (головно [[Микола Азаров|М.&nbsp;Азаровым]], уд покаженого варіанта фамілії котрого пушла назывка) * [[Балачка]], діалекты [[Кубанські козакы|кубанськых козакув]] * [[Одеськый російськый язык]], варіація російського языка на території Украйины * [[Русифікація]], процес уведеня [[Російськый язык|російського языка]] у неросійські комуніты ** [[Русифікація Украйины]] * [[Трасянка]], проміжна бесіда межи [[Білоруськый язык|білоруськов]] и [[Російськый язык|російськов]], котров приказувут у [[Білорусь|Білоруси]] * [[Западнополіськый язык|Западнополіська бесіда]], котра є проміжнов помежи [[Украйинськый язык|украйинськым]] и [[Білоруськый язык|білоруськым]] == Референції == <references /> == Література == * {{Cite Q|Q107103120}} * {{cite book|last=Bilaniuk|first=L.|title=Contested Tongues: Language Politics and Cultural Correction in Ukraine|publisher=Cornell University Press|series=Cornell Paperbacks|year=2005|pages=230|isbn=978-0-8014-7279-4|url=https://books.google.com/books?id=gncrr5KrFvIC|access-date=4 January 2025}} * Del Gaudio S. On the Nature of Suržyk: a Double Perspective. Wiener Slawistischer Almanach, Sonderband 75. München – Berlin – Wien 2010. * {{cite web |last1=Maxwell |first1=Olga |last2=Kudriavtseva |first2=Natalia |last3=Skubii |first3=Iryna |title=Reclaiming Surzhyk: Ukraine's Linguistic Decolonisation |website=E-International Relations |date=18 March 2024 |url=https://www.e-ir.info/2024/03/18/reclaiming-surzhyk-ukraines-linguistic-decolonisation/ |access-date=4 January 2025 }} * {{cite journal|last=Podolyan|first=Ilona E.|title=How Do Ukrainians Communicate? (Observations Based upon Youth Population of Kyiv)|journal=Journal of Intercultural Communication|volume=5|issue=2|date=20 July 2005|issn=1404-1634|doi=10.36923/jicc.v5i2.410|pages=1–14|url=https://immi.se/index.php/intercultural/article/view/Podolyan-2005-2|access-date=4 April 2026|doi-access=free}} j2o77qcrxrxrloz6mccyo5fus98jsty Діскузія:Іду на вы! 1 24533 165452 165399 2026-05-19T16:19:59Z Halajkovič 33393 /* Така форма не екзістує */ Відповідь 165452 wikitext text/x-wiki == Така форма не екзістує == "Пряшівскый діалект" не мать форму "ідем" од часослова ''іти, йти.''<ref>Анна Плїшкова - Кветослава Копорова - Василь Ябур і кол. ПРАВИЛА РУСИНЬСКОГО ПРАВОПИСУ з ортоґрафічным і ґраматічньїм словником. 2019. С.186, 187.</ref><ref>Василь ЯБУР, Анна ПЛЇШКОВА, Кветослава КОПОРОВА. ҐРАМАТІКА РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА.Пряшів, 2015. Сс. 123-142</ref> [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 09:12, 19 мая 2026 (CEST) :Гей, думам признати свою хыбу, початкова назва статї была предсі лем справна; доконця ай в моноґрафії „Русиньскый язык: Комплексный опис :языковой сістемы в контекстї кодіфікації“ ся на сторінцї 272 пише „Іду на вы“. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 18:19, 19 мая 2026 (CEST) 89vuk8x7sc7zdrxjhvuh40svze7uke4 165456 165452 2026-05-19T16:22:27Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Діскузія:Ідем на вас!]] на [[Діскузія:Іду на вы!]]: Назва з помилкою 165452 wikitext text/x-wiki == Така форма не екзістує == "Пряшівскый діалект" не мать форму "ідем" од часослова ''іти, йти.''<ref>Анна Плїшкова - Кветослава Копорова - Василь Ябур і кол. ПРАВИЛА РУСИНЬСКОГО ПРАВОПИСУ з ортоґрафічным і ґраматічньїм словником. 2019. С.186, 187.</ref><ref>Василь ЯБУР, Анна ПЛЇШКОВА, Кветослава КОПОРОВА. ҐРАМАТІКА РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА.Пряшів, 2015. Сс. 123-142</ref> [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 09:12, 19 мая 2026 (CEST) :Гей, думам признати свою хыбу, початкова назва статї была предсі лем справна; доконця ай в моноґрафії „Русиньскый язык: Комплексный опис :языковой сістемы в контекстї кодіфікації“ ся на сторінцї 272 пише „Іду на вы“. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 18:19, 19 мая 2026 (CEST) 89vuk8x7sc7zdrxjhvuh40svze7uke4 Хрестові походы 0 24536 165404 2026-05-19T12:13:34Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Хрестовы походы]] 165404 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Хрестовы походы]] k09orfj2np1gcbxdy2uwgmg17tkz8yi Перша чехословацька республіка 0 24537 165405 2026-05-19T12:14:24Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Чехословакія#1918–1939]] 165405 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Чехословакія#1918–1939]] 35b2orr5z5ibttep2fog9q4f17t3p90 Монґолська імперія 0 24538 165406 2026-05-19T12:29:28Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Монґольска ріша]] 165406 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Монґольска ріша]] js9e34ka0uks9e2w6k9p9agtvrzhpok Світовый банк 0 24539 165412 2026-05-19T14:37:28Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Світова банка]] 165412 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Світова банка]] sugp1ej7cdkb37i7n0yqm4z7iomhppv Празька ярь 0 24540 165413 2026-05-19T14:37:40Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Пражска ярь]] 165413 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Пражска ярь]] 6om8aegn73zbp9224fm2zj2g7kxvpmb Празька дефенестрація 0 24541 165414 2026-05-19T14:38:02Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Пражска дефенестрация (1618)]] 165414 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Пражска дефенестрация (1618)]] hyww05b19ynox4yy297zn1fra7brtya Пітсбурґ 0 24542 165415 2026-05-19T14:38:13Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Питтсбург]] 165415 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Питтсбург]] 1d775rk7m1sobtyck85zk0wclapk9tp Протекторат Богемія и Моравія 0 24543 165416 2026-05-19T14:38:22Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Протекторат Богемия и Моравия]] 165416 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Протекторат Богемия и Моравия]] fl1o9ohm3xtmmjm6zcqm3gdz0guyxz1 Версайськый мирный договор 0 24544 165417 2026-05-19T14:38:56Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Версайскый договор]] 165417 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Версайскый договор]] 6t3vrotygll2btc6ss7u4ydszqkqth1 Мункач 0 24545 165418 2026-05-19T14:39:07Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Мукачово]] 165418 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Мукачово]] jvr02bfq2y7sij47j6ab8me0ni79xwx Довгоє 0 24546 165419 2026-05-19T14:39:16Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Довгое (Закарпатска область)]] 165419 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Довгое (Закарпатска область)]] ta43h2ekyupv6onrbbhbf4ul9dz97w7 Тісоуйлок 0 24547 165420 2026-05-19T14:39:54Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Вилок]] 165420 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Вилок]] hs2v5jfjl92upzgjkp7gtsk6sk36sxl Кірайгазо 0 24548 165421 2026-05-19T14:40:08Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Королево]] 165421 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Королево]] jyehomrbfwg5ve4mz3915fslejcfl40 Сенжерменськый мирный договор 0 24549 165422 2026-05-19T14:40:20Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Сен-Жерменскый мирный договор]] 165422 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Сен-Жерменскый мирный договор]] ijvd13iwjvkg4jeo8qy6y6cz5r1w7v1 Чехословацька республіка 0 24550 165423 2026-05-19T14:40:31Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Чехословакія]] 165423 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Чехословакія]] 5104dt1zhqxcietfiwfrmo1evy77yh7 Габсбурґська монархія 0 24551 165424 2026-05-19T14:40:42Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Габсбурьска монархія]] 165424 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Габсбурьска монархія]] 8sx5vi9pw2fjyklpouqm4tnuv0vcdb9 Грубый домашньый продукт 0 24552 165425 2026-05-19T14:40:53Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Грубый домашный продукт]] 165425 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Грубый домашный продукт]] 3e9tx6f1x2ryatbceivejpta4q6yzsc Австрійська імперія 0 24553 165426 2026-05-19T14:41:04Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Австрійска імперія]] 165426 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Австрійска імперія]] cnzsawuf6d0t3kotb25ek124fbta4rj Католицизм 0 24554 165427 2026-05-19T14:41:18Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Католицізм]] 165427 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Католицізм]] o2f34h4cajs6vaz1qcw430o5owqgmth 165535 165427 2026-05-20T03:12:42Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Римокатолицька церьков]] 165535 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Римокатолицька церьков]] 3wupx1ub1hf0nrqu7nkp1jeo8djiaew Османська імперія 0 24555 165428 2026-05-19T14:41:29Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Османьска імперія]] 165428 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Османьска імперія]] 3dho673g3nqyecv8dsi6w6hq2fzza7a Береговськый район 0 24556 165429 2026-05-19T14:46:41Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Берегівскый район]] 165429 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Берегівскый район]] npu0tlmr17qnm2tilgeey7w608yumno Вилок 0 24557 165432 2026-05-19T14:57:22Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{Стыржень}} {{Місто | name = Vylok | native_name = Вилок | native_name_lang = uk | settlement_type = [[Rural settlement (Ukraine)|Rural settlement]] | image_skyline = Turul-Tiszaujlak.jpg | image_alt = | image_caption = | image_flag = | flag_alt = | image_shield = Vilok gerb.gif | shield_alt = | pu... 165432 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} {{Місто | name = Vylok | native_name = Вилок | native_name_lang = uk | settlement_type = [[Rural settlement (Ukraine)|Rural settlement]] | image_skyline = Turul-Tiszaujlak.jpg | image_alt = | image_caption = | image_flag = | flag_alt = | image_shield = Vilok gerb.gif | shield_alt = | pushpin_map = Ukraine Zakarpattia Oblast#Ukraine | pushpin_label_position = | pushpin_map_alt = | pushpin_map_caption = Location of Vylok in [[Zakarpattia Oblast]]##Location of Vylok in [[ukraine]] | coordinates = {{coord|48|06|53|N|22|49|55|E|display=inline,title}} | subdivision_type = [[Country]] | subdivision_name = {{UKR}} | subdivision_type1 = [[Oblasts of Ukraine|Oblast]] | subdivision_name1 = [[Zakarpattia Oblast]] | subdivision_type2 = [[Raions of Ukraine|Raion]] | subdivision_name2 = [[File:Flag of Berehove Raion.svg|25px]] [[Berehove Raion]] | established_title = Established | established_date = 1200 | established_title1 = Town status | established_date1 = 1959 | leader_party = | leader_title = Town Head | leader_name = Yosyp Kilb (József Kilb) | unit_pref = Metric<!-- or US or UK --> | area_footnotes = | area_total_km2 = | area_land_km2 = | area_water_km2 = | area_water_percent = | area_note = | elevation_footnotes = <ref>{{cite web|title=Vylok (Zakarpattia Oblast, Vynohradiv Raion)|url=http://weather.in.ua/en/zakarpatskaja/3572|work=weather.in.ua|access-date=2 January 2013}}</ref> | elevation_m = 118 | population_footnotes = | population_total = {{decrease}} 3,117 | population_as_of = 2022 | population_density_km2 = auto | population_note = | timezone = EET | utc_offset = +2 | timezone_DST = EEST | utc_offset_DST = +3 | postal_code_type = [[Postal code]] | postal_code = 90351 | area_code_type = [[Telephone numbering plan|Area code]] | area_code = +380 3143 | website = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=29.06.2008&rf7571=11076 http://rada.gov.ua/] | footnotes = }} '''Ви́лок''', май давно '''У́йлок''' ({{Lang-uk|Вилок}}; {{Lang-hu|Tiszaújlak}}) тото [[Адміністративноє діленя Украйины#Структура|селище]] в [[Береговськый район|Береговському районі]] [[Закарпатська область|Закарпатської области]] в [[Украйина|Украйині]].<ref name="rada">{{cite web|title= Вилок, Закарпатська область, Виноградівський район|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=29.06.2008&rf7571=11076|work=Райони України і їх структура|publisher=[[Верьховна рада Украйины]]|access-date=2013-01-02|language=uk}}</ref> Має {{Ua-pop-est2022|3,117|textafternum=обывателюв|punct=.}} Розміщеноє дас за 15 (желізницьов) вадь 16 (моторовым путьом)&nbsp;кілометрув<ref name="rada" /> уд [[Виноградово|Виноградова]] и дас за 22&nbsp;км уд [[Берегово|Берегова]] на правум березі [[Тиса|Тисы]]. == Історія == Селище вароського типа уд 1959.&nbsp;року. У 1968 населеня было 3.5&nbsp;тысячі&nbsp;людий. У Вилоку была пилорама и шустерська фабрика.<ref>Вилок // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 5. М., «Советская энциклопедия», 1971.</ref> На списованьови людности 2001.&nbsp;року в Украйині у Вилоку нараховали 3,422&nbsp;обывателюв.<ref name=rada/> 80% из них были [[мадяры]], а [[Бірув|біровом]] быв Йовжеф Кілб. 26.&nbsp;януара 2024 быв приятый закон, котрый ліквідовав статус „селища вароського типа“, и Вилок став селищом.<ref name="glavnoe">{{cite news |title=Что изменится в Украине с 1 января |url=https://glavnoe.in.ua/ru/novosti/chto-yzmenytsya-v-ukrayne-s-1-yanvarya |work=glavnoe.in.ua |language=ru| date=1 January 2024}}</ref> ==Ґалерія== <gallery> File:Vilok (Tiszaujlak) synagogue.jpg|[[Синаґоґа]] File:Tiszaújlaki gazdasági bank épülete 1911-ben.jpg|Будова Тісоуйлоцького бізнісового банка в&nbsp;році&nbsp;1911 File:A Rákóczi Ferenc vezette 1703-1711-es szabadságharc tiszaújlaki hőseinek állított emléktábla az egykori sóház falán.JPG|Меморіална табла героям Войны за незалежность 1703–1711.&nbsp;рокув пуд проводом [[Ференц Раковцій|Ференца Раковція]] на стіні бывшої солярни </gallery> ==References== {{Commons category|Vylok}} {{Reflist}} po7uncsolc8n4czhq6danf3itgjmqba 165433 165432 2026-05-19T14:58:07Z Flipdot 23893 165433 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} {{Місто | name = Vylok | native_name = Вилок | native_name_lang = uk | settlement_type = [[Rural settlement (Ukraine)|Rural settlement]] | image_skyline = Turul-Tiszaujlak.jpg | image_alt = | image_caption = | image_flag = | flag_alt = | image_shield = Vilok gerb.gif | shield_alt = | pushpin_map = Ukraine Zakarpattia Oblast#Ukraine | pushpin_label_position = | pushpin_map_alt = | pushpin_map_caption = Location of Vylok in [[Zakarpattia Oblast]]##Location of Vylok in [[ukraine]] | coordinates = {{coord|48|06|53|N|22|49|55|E|display=inline,title}} | subdivision_type = [[Country]] | subdivision_name = {{UKR}} | subdivision_type1 = [[Oblasts of Ukraine|Oblast]] | subdivision_name1 = [[Zakarpattia Oblast]] | subdivision_type2 = [[Raions of Ukraine|Raion]] | subdivision_name2 = [[File:Flag of Berehove Raion.svg|25px]] [[Berehove Raion]] | established_title = Established | established_date = 1200 | established_title1 = Town status | established_date1 = 1959 | leader_party = | leader_title = Town Head | leader_name = Yosyp Kilb (József Kilb) | unit_pref = Metric<!-- or US or UK --> | area_footnotes = | area_total_km2 = | area_land_km2 = | area_water_km2 = | area_water_percent = | area_note = | elevation_footnotes = <ref>{{cite web|title=Vylok (Zakarpattia Oblast, Vynohradiv Raion)|url=http://weather.in.ua/en/zakarpatskaja/3572|work=weather.in.ua|access-date=2 January 2013}}</ref> | elevation_m = 118 | population_footnotes = | population_total = {{decrease}} 3,117 | population_as_of = 2022 | population_density_km2 = auto | population_note = | timezone = EET | utc_offset = +2 | timezone_DST = EEST | utc_offset_DST = +3 | postal_code_type = [[Postal code]] | postal_code = 90351 | area_code_type = [[Telephone numbering plan|Area code]] | area_code = +380 3143 | website = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=29.06.2008&rf7571=11076 http://rada.gov.ua/] | footnotes = }} '''Ви́лок''', май давно '''У́йлок''', '''Ті́соуйлок''' ({{Lang-uk|Вилок}}; {{Lang-hu|Tiszaújlak}}) тото [[Адміністративноє діленя Украйины#Структура|селище]] в [[Береговськый район|Береговському районі]] [[Закарпатська область|Закарпатської области]] в [[Украйина|Украйині]].<ref name="rada">{{cite web|title= Вилок, Закарпатська область, Виноградівський район|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=29.06.2008&rf7571=11076|work=Райони України і їх структура|publisher=[[Верьховна рада Украйины]]|access-date=2013-01-02|language=uk}}</ref> Має {{Ua-pop-est2022|3,117|textafternum=обывателюв|punct=.}} Розміщеноє дас за 15 (желізницьов) вадь 16 (моторовым путьом)&nbsp;кілометрув<ref name="rada" /> уд [[Виноградово|Виноградова]] и дас за 22&nbsp;км уд [[Берегово|Берегова]] на правум березі [[Тиса|Тисы]]. == Історія == Селище вароського типа уд 1959.&nbsp;року. У 1968 населеня было 3.5&nbsp;тысячі&nbsp;людий. У Вилоку была пилорама и шустерська фабрика.<ref>Вилок // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 5. М., «Советская энциклопедия», 1971.</ref> На списованьови людности 2001.&nbsp;року в Украйині у Вилоку нараховали 3,422&nbsp;обывателюв.<ref name=rada/> 80% из них были [[мадяры]], а [[Бірув|біровом]] быв Йовжеф Кілб. 26.&nbsp;януара 2024 быв приятый закон, котрый ліквідовав статус „селища вароського типа“, и Вилок став селищом.<ref name="glavnoe">{{cite news |title=Что изменится в Украине с 1 января |url=https://glavnoe.in.ua/ru/novosti/chto-yzmenytsya-v-ukrayne-s-1-yanvarya |work=glavnoe.in.ua |language=ru| date=1 January 2024}}</ref> ==Ґалерія== <gallery> File:Vilok (Tiszaujlak) synagogue.jpg|[[Синаґоґа]] File:Tiszaújlaki gazdasági bank épülete 1911-ben.jpg|Будова Тісоуйлоцького бізнісового банка в&nbsp;році&nbsp;1911 File:A Rákóczi Ferenc vezette 1703-1711-es szabadságharc tiszaújlaki hőseinek állított emléktábla az egykori sóház falán.JPG|Меморіална табла героям Войны за незалежность 1703–1711.&nbsp;рокув пуд проводом [[Ференц Раковцій|Ференца Раковція]] на стіні бывшої солярни </gallery> ==References== {{Commons category|Vylok}} {{Reflist}} 166xiu8xwzartagn4oxeukfppidntpn 165446 165433 2026-05-19T15:53:06Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 165446 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} {{НП|население=3117<ref>http://web.archive.org/web/20220704164521/https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf</ref> |год переписи=2022}} '''Ви́лок''', май давно '''У́йлок''', '''Ті́соуйлок''' ({{Lang-uk|Вилок}}; {{Lang-hu|Tiszaújlak}}) тото [[Адміністративноє діленя Украйины#Структура|селище]] в [[Береговськый район|Береговському районі]] [[Закарпатська область|Закарпатської области]] в [[Украйина|Украйині]].<ref name="rada">{{cite web|title= Вилок, Закарпатська область, Виноградівський район|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=29.06.2008&rf7571=11076|work=Райони України і їх структура|publisher=[[Верьховна рада Украйины]]|access-date=2013-01-02|language=uk}}</ref> Має&nbsp;{{Ua-pop-est2022|3,117|textafternum=обывателюв|punct=.}} Розміщеноє дас за 15 (желізницьов) вадь 16 (моторовым путьом)&nbsp;кілометрув<ref name="rada" /> уд [[Виноградово|Виноградова]] и дас за 22&nbsp;км уд [[Берегово|Берегова]] на правум березі [[Тиса|Тисы]]. == Історія == Селище вароського типа уд 1959.&nbsp;року. У 1968 населеня было 3.5&nbsp;тысячі&nbsp;людий. У Вилоку была пилорама и шустерська фабрика.<ref>Вилок // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 5. М., «Советская энциклопедия», 1971.</ref> На списованьови людности 2001.&nbsp;року в Украйині у Вилоку нараховали 3,422&nbsp;обывателюв.<ref name=rada/> 80% из них были [[мадяры]], а [[Бірув|біровом]] быв Йовжеф Кілб. 26.&nbsp;януара 2024 быв приятый закон, котрый ліквідовав статус „селища вароського типа“, и Вилок став селищом.<ref name="glavnoe">{{cite news |title=Что изменится в Украине с 1 января |url=https://glavnoe.in.ua/ru/novosti/chto-yzmenytsya-v-ukrayne-s-1-yanvarya |work=glavnoe.in.ua |language=ru| date=1 January 2024}}</ref> ==Ґалерія== <gallery> File:Vilok (Tiszaujlak) synagogue.jpg|[[Синаґоґа]] File:Tiszaújlaki gazdasági bank épülete 1911-ben.jpg|Будова Тісоуйлоцького бізнісового банка в&nbsp;році&nbsp;1911 File:A Rákóczi Ferenc vezette 1703-1711-es szabadságharc tiszaújlaki hőseinek állított emléktábla az egykori sóház falán.JPG|Меморіална табла героям Войны за незалежность 1703–1711.&nbsp;рокув пуд проводом [[Ференц Раковцій|Ференца Раковція]] на стіні бывшої солярни </gallery> ==References== {{Commons category|Vylok}} {{Reflist}} 5o8p29zfqvb7xotrqghkux7kp5g259u 165451 165446 2026-05-19T16:11:02Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 165451 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} {{НП|население=3117<ref>http://web.archive.org/web/20220704164521/https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf</ref> |год переписи=2022}} '''Ви́лок''', май давно '''У́йлок''', '''Ті́соуйлок''' ({{Lang-uk|Вилок}}; {{Lang-hu|Tiszaújlak}}) тото [[Адміністративноє діленя Украйины#Структура|селище]] в [[Береговськый район|Береговському районі]] [[Закарпатська область|Закарпатської области]] в [[Украйина|Украйині]].<ref name="rada">{{cite web|title= Вилок, Закарпатська область, Виноградівський район|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=29.06.2008&rf7571=11076|work=Райони України і їх структура|publisher=[[Верьховна рада Украйины]]|access-date=2013-01-02|language=uk}}</ref> Має&nbsp;{{Ua-pop-est2022|3,117|textafternum=обывателюв|punct=.}} Розміщеноє дас за 15 (желізницьов) вадь 16 (моторовым путьом)&nbsp;кілометрув<ref name="rada" /> уд [[Виноградово|Виноградова]] и дас за 22&nbsp;км уд [[Берегово|Берегова]] на правум березі [[Тиса|Тисы]]. == Історія == Селище вароського типа уд 1959.&nbsp;року. У 1968 населеня было 3.5&nbsp;тысячі&nbsp;людий. У Вилоку была пилорама и обувна фабрика.<ref>Вилок // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 5. М., «Советская энциклопедия», 1971.</ref> На списованьови людности 2001.&nbsp;року в Украйині у Вилоку нараховали 3,422&nbsp;обывателюв.<ref name=rada/> 80% из них были [[мадяры]], а [[мер]]ом быв Йовжеф Кілб. 26.&nbsp;януара 2024 быв приятый закон, котрый ліквідовав статус „селища вароського типа“, и Вилок став селищом.<ref name="glavnoe">{{cite news |title=Что изменится в Украине с 1 января |url=https://glavnoe.in.ua/ru/novosti/chto-yzmenytsya-v-ukrayne-s-1-yanvarya |work=glavnoe.in.ua |language=ru| date=1 January 2024}}</ref> ==Ґалерія== <gallery> File:Vilok (Tiszaujlak) synagogue.jpg|[[Синаґоґа]] File:Tiszaújlaki gazdasági bank épülete 1911-ben.jpg|Будова Тісоуйлоцького бізнісового банка в&nbsp;році&nbsp;1911 File:A Rákóczi Ferenc vezette 1703-1711-es szabadságharc tiszaújlaki hőseinek állított emléktábla az egykori sóház falán.JPG|Меморіална табла героям Войны за незалежность 1703–1711.&nbsp;рокув пуд проводом [[Ференц Раковцій|Ференца Раковція]] на стіні бывшої солярни </gallery> ==References== {{Commons category|Vylok}} {{Reflist}} 2d9h4z9gy7dfhloxbxenmdrs7nb9wvp Уйлок 0 24558 165434 2026-05-19T14:58:31Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Вилок]] 165434 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Вилок]] hs2v5jfjl92upzgjkp7gtsk6sk36sxl Ідем на вас! 0 24559 165455 2026-05-19T16:22:27Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Ідем на вас!]] на [[Іду на вы!]] з вычерянём напрямлїнь: Назва з помилкою 165455 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Іду на вы!]] r5ou1n4shtgzxupebon8soyys0isk68 Діскузія:Ідем на вас! 1 24560 165457 2026-05-19T16:22:27Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Діскузія:Ідем на вас!]] на [[Діскузія:Іду на вы!]]: Назва з помилкою 165457 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Діскузія:Іду на вы!]] bdpdltzbj2bxqwz6igee1odxni0y2ay Словяне 0 24561 165460 2026-05-19T16:42:27Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Славяне]] 165460 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Славяне]] ah5iuuhdlg86yyfx1hoo6t6sl2quqgv Словяны 0 24562 165461 2026-05-19T16:42:46Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Славяне]] 165461 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Славяне]] ah5iuuhdlg86yyfx1hoo6t6sl2quqgv Діскузія з хоснователём:RueNasti231 3 24563 165480 2026-05-19T17:11:55Z Flipdot 23893 /* Щи єден акаунт Rue323? */ нова секція 165480 wikitext text/x-wiki == Щи єден акаунт Rue323? == Ци йсе щи єден акаунт Rue323/Бойкыня Босорканя/Иван Романеску? [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:11, 19 мая 2026 (CEST) g9uoxxry015hstsl4u0d37nt930lo12 165486 165480 2026-05-19T17:36:29Z Flipdot 23893 165486 wikitext text/x-wiki == Щи єден акаунт Rue323? == Ци йсе щи єден акаунт [[Хоснователь:Rue323|Rue323 a.k.a. Бойкыня Босорканя]] / [[Хоснователь:Иван Романеску|Иван Романеску]] авадь [[Хоснователь:Ananasta 231|Ananasta 231]]? -- [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:11, 19 мая 2026 (CEST) n7rydsbopveu5e58pi60yhpwml30ihg Діскузія з хоснователём:Ananasta 231 3 24564 165485 2026-05-19T17:32:58Z Flipdot 23893 /* Потенційный sock puppet */ нова секція 165485 wikitext text/x-wiki == Потенційный sock puppet == Потенційный sock puppet [[Хоснователь:RueNasti231|RueNasti231]]? [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:32, 19 мая 2026 (CEST) 1c4h42b5exxzcy9hsc3vzm2yr67guzq Домініканська республіка 0 24565 165498 2026-05-19T21:46:37Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Доминиканска република]] 165498 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Доминиканска република]] l6f69ezxtykyq1kqf8ol3ey1lpkantq Добош Торта 0 24566 165503 2026-05-19T21:56:57Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Добош Торта]] на [[Добош торта]] 165503 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Добош торта]] 2wvoyxjq7y963bx2jgjz6hk516wl2rl Ліхтенштейн (значеня) 0 24567 165506 2026-05-19T22:00:59Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Ліхтенштейн (значеня)]] на [[Ліхтенштайн (значіня)]] 165506 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ліхтенштайн (значіня)]] mt41zdcymspynumtol2eyl51oodic2z Тімоті Снайдер 0 24568 165511 2026-05-19T23:37:08Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{Особа | Имя = Тімоті Снайдер | Имя_оригиналне = Timothy David Snyder | Образчик = [[Файл:Timothy Snyder, 2016 (cropped).jpg|безрамки|280пкс]] | Образчика_подпис = Снайдер в 2016.&nbsp;році | Чинность = [[академік]] | Уроджѣня = 18. авґуста 1969 ({{Age|1969|8|18}}&nbsp;рокув) | Мѣсто_роджѣня = Дейтон, [[Огайо]], ... 165511 wikitext text/x-wiki {{Особа | Имя = Тімоті Снайдер | Имя_оригиналне = Timothy David Snyder | Образчик = [[Файл:Timothy Snyder, 2016 (cropped).jpg|безрамки|280пкс]] | Образчика_подпис = Снайдер в 2016.&nbsp;році | Чинность = [[академік]] | Уроджѣня = 18. авґуста 1969 ({{Age|1969|8|18}}&nbsp;рокув) | Мѣсто_роджѣня = Дейтон, [[Огайо]], [[США]] }} '''Ті́моті Де́від Сна́йдер''' ({{Lang-en|Timothy David Snyder}}; {{Рожд}}&nbsp;18.&nbsp;авґуста, 1969, Дейтон, [[Огайо]], [[США]])<ref>{{Cite web |url=https://lithub.com/timothy-snyder-on-how-the-collapse-of-the-soviet-union-took-america-by-surprise/ |title=Timothy Snyder on How the Collapse of the Soviet Union Took America By Surprise |first=Timothy |last=Snyder |date=September 17, 2024 }}</ref> є [[Америчане|америцькый]] [[історик]], котрый ся спеціалізує на історії [[Централна Европа|централної]] и [[Восточна Европа|восточної Европы]], [[Совєтськый союз|Совєтського союза]] тай [[Голокауст|Голокауста]]. Вун першый голова кафедры сучасної европської історії (пудпорованої [[Ендавмент|ендавментом]] Фонда Темертія про украйиністику) у Ошколі ґлобалных удношінь и державної політикы Мунка при [[Торонтськый університет|Торонтськум університеті]]. Уд 2017. по&nbsp;2025.&nbsp;рук ун быв професором історії у Єлськум університеті при Річардови Левінови.<ref name="snyder-on-leaving-yale">{{Cite web |last=Snyder |first=Timothy |date=2025-04-04 |title=SNYDER: On leaving Yale |url=https://yaledailynews.com/blog/2025/04/04/snyder-on-leaving-yale/ |access-date=2025-05-14 |website=Yale Daily News |language=en }}</ref><ref>{{Cite web |title=Timothy Snyder |url=https://munkschool.utoronto.ca/person/timothy-snyder |access-date=2025-03-01 |website=munkschool.utoronto.ca {{!}} The Munk School |language=en }}</ref> Вун навхтемашньый научный робутник [[Інститут наук за чоловіка|Інститута наук за чоловіка]] у [[Відень|Відньови]].<ref>{{cite web |title=Timothy Snyder |url=https://history.yale.edu/people/timothy-snyder |website=history.yale.edu {{!}} Department of History |access-date=May 24, 2022 |language=en }}</ref><ref>[http://www.leipzig.de/int/en/newsarchiv/2012/Ian-Kershaw-and-Timothy-Snyder-to-be-honoured-with-Leipzig-Book-Prize-for-European-Understanding-2012-21955.shtml Ian Kershaw and Timothy Snyder to be honoured with Leipzig Book Prize for European Understanding 2012] Leipzig.de, January 16, 2012 {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120305133627/http://www.leipzig.de/int/en/newsarchiv/2012/Ian-Kershaw-and-Timothy-Snyder-to-be-honoured-with-Leipzig-Book-Prize-for-European-Understanding-2012-21955.shtml|date=March 5, 2012}}</ref> Снайдер робит у Комісії совісти [[Меморіалный музей Голокауста (США)|Меморіалного музея Голокауста]] у США тай є членом [[Рада межинародных удношінь|Рады межинародных удношінь]]. Снайдер&nbsp;— автор многых книг, у тум числі: „Крываві землі: Европа межи Гітлером и Сталіном“ (2010), „За тиранію: Двадцять урокув двадцятого стороча“ (2017), „Путь ид неслободі: Росія, Европа, Америка“ (2018) и „Наш бетег: Урокы слободы з болничного дньовника“ (2020). Подакотрі з його робут называвут [[Бестселер|бестселерами]].<ref>{{cite news|last=Gonzales|first=Susan|date=October 21, 2017|title=One Yale historian, two NYT bestsellers|work=Yale News|url=https://news.yale.edu/2019/10/21/one-yale-historian-two-nyt-bestsellers|access-date=February 18, 2021}}</ref><ref>{{cite web |title=Timothy Snyder Books |url=https://timothysnyder.org/books |website=timothysnyder.org |access-date=April 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221222003424/https://www.timothysnyder.org/books |archive-date=December 22, 2022 }}</ref> == Ранньый жывут и школованя == Тімоті Снайдер ся родив у&nbsp;1969.&nbsp;році<ref>{{cite web |url=http://authorities.loc.gov/ |title=Library of Congress Authorities |work=LCNAF Cataloging in Publication data – LC Control Number: no 98080445 |publisher=Library of Congress |access-date=January 22, 2010 |archive-date=June 19, 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120619001403/http://authorities.loc.gov/ |url-status=live }}</ref> коло Дейтона, [[Огайо]]; вун&nbsp;— сын Крістін Гедлі Снайдер, учителькы, бухгалтеркы тай ґаздыні, и Естела Юджіна Снайдера, ветеринара.<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=rnDWBQAAQBAJ&q=%22Estel+Eugene+Snyder+and+Christine+Hadley+Snyder%22&pg=PA349|title=Estel Eugene Snyder and Christine Hadley Snyder|author=<!--Not stated-->|date=September 8, 2015|via=[[Google Books]]|publisher=Crown|isbn=978-1-101-90346-9|access-date=April 16, 2017|archive-date=January 9, 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202541/https://books.google.com/books?id=rnDWBQAAQBAJ&q=%22Estel+Eugene+Snyder+and+Christine+Hadley+Snyder%22&pg=PA349|url-status=live}}</ref> Снайдерова старшина ся побрала на [[Квакеры|квакерськуй]] церемонії у Огайови в 1963.&nbsp;році, його мати активно ся старала за всокочіня єї файтового ґаздувства ги квакерської історичної памняткы. Сперед тым, як зачати файту в передвароши Дейтона, они служили в Корпусі миру в [[Домініканська республіка|Домінікані]] тай [[Салвадор|Салвадорі]]. Кой Тімоті ся учив у девятуй класі ошколы, ун ходив из нима на вакації у квакерську [[Ґаздувська комуна|молочарську комуну]] в [[Коста Ріка|Коста Ріці]].<ref name="Guardian">{{Cite news|title=Putin, Trump, Ukraine: how Timothy Snyder became the leading interpreter of our dark times|last=Baird|first=Robert P|url=https://www.theguardian.com/world/2023/mar/30/how-timothy-snyder-became-the-leading-interpreter-of-our-dark-times-putin-trump-ukraine|date=March 30, 2023|work=The Guardian|access-date=April 4, 2023}}</ref> Ун каже, ож дуставав квакерськоє школованя.<ref>{{cite news|last=Ehri|first=Gabriel|title=The Advantage of History: An Interview with Timothy Snyder|work=Friends Journal|date=October 1, 2017|url=https://www.friendsjournal.org/timothy-snyder/|archive-url=https://web.archive.org/web/20200518204453/https://www.friendsjournal.org/timothy-snyder/|archive-date=May 18, 2020|url-status=live}}</ref> Снайдер ходив до Кентервілської высшої школы у Кентервілови, Огайо. Ун дустав ступінь балакаря з історії и політолоґії в Бравновому університеті в 1991.&nbsp;році,<ref>{{cite news|title=Brown to confer honorary degrees on seven distinguished leaders at Commencement 2025|publisher=[[Бравновый університет|Brown University]]|date=May 7, 2025|url=https://www.brown.edu/news/2025-05-07/honorary-degrees|archive-url=https://web.archive.org/web/20250507164903/https://www.brown.edu/news/2025-05-07/honorary-degrees|archive-date=May 7, 2025|url-status=live}}</ref> а Мері Ґлак и Томас&nbsp;В.&nbsp;Сіммонс молодшый (котрый скоро по тому став консулом США у [[Польща|Польщи]]) пудговорили го заяти ся европськов історійов.<ref name="Guardian" /> Ун дустав [[Ph.D.|докторську ступінь]] из сучасної історії у 1995 в [[Оксфордськый університет|Оксфордськум університеті]], защитивши дисертацію за польського [[Марксізм|марксішту]] Казімєжа Келлеса-Кравца пуд керовництвом Тімотія Ґартона Еша тай Єжыя Єдліцького из Польської академії наук. Уд 1991. по&nbsp;1994.&nbsp;рокы вун дуставав стипендію Маршалла у [[Бейліоловый коледж|Бейліоловому коледжі]] в [[Оксфорд|Оксфорді]].<ref>[http://www.pbk.org/home/newsview.aspx?id=829 "Timothy Snyder Receives 2011 Ralph Waldo Emerson Award"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121204035610/http://www.pbk.org/home/newsview.aspx?id=829|date=December 4, 2012}}, The Phi Beta Kappa Society, December 5, 2011</ref><ref>{{cite web |last=Baird |first=Robert P |title=Putin, Trump, Ukraine: how Timothy Snyder became the leading interpreter of our dark times |website=The Guardian |date=2023-03-30 |url=https://www.theguardian.com/world/2023/mar/30/how-timothy-snyder-became-the-leading-interpreter-of-our-dark-times-putin-trump-ukraine |archive-url=https://web.archive.org/web/20240927114553/https://www.theguardian.com/world/2023/mar/30/how-timothy-snyder-became-the-leading-interpreter-of-our-dark-times-putin-trump-ukraine |archive-date=2024-09-27 |url-status=live |access-date=2024-10-08 }}</ref><ref>{{cite web |title=Timothy David Snyder |website=Academic Board V. N. Karazin Kharkiv National University |date=2022-11-02 |url=http://rada.karazin.ua/en/personalia/15070 |archive-url=https://web.archive.org/web/20241008080935/http://rada.karazin.ua/en/personalia/15070 |archive-date=2024-10-08 |url-status=live |access-date=2024-10-08 }}</ref> == Роботы == Тімоті Снайдер написав 16&nbsp;книг и є спувредактором двох. Ун годен читати в десяти европськых языках и приказує пятьма.<ref>{{Cite web |title=Timothy Snyder |url=https://history.yale.edu/people/timothy-snyder |website=Yale University }}</ref> Снайдер наголошує, ож знаня другых языкув є критично важным у його сфері, кажучи: „Кідь не знає [[Російськый язык|російськый]], не знаєш даже, што пропущаєш“.<ref>[https://www.economist.com/blogs/prospero/2011/06/hitler-and-stalin "Timothy Snyder, interviewed by 'Prospero'] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210109202609/https://www.economist.com/prospero/2011/06/03/the-q-and-a-timothy-snyder-historian|date=January 9, 2021}}, ''The Economist'' (Books), June 2011</ref> === Ранні роботы === === ''Крываві землі'' === === Май пузні роботы === == Никаня == === Никаня на путінську Росію === {{external media|width=210px|headerimage=[[File:Timothy Snyder Toronto3.jpg|210px]]|video1=[https://www.youtube.com/watch?v=eKFObB6_naw Ukraine: From Propaganda to Reality], Chicago Humanities Festival, 57:35, November 14, 2014}} Уд зачатку [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|повномасштабної інвазії Росії в Украйині]] 2022.&nbsp;року тай по бомбардованю Російов енерґетичної інфраструктуры Украйины, Тімоті Снайдер много говорив и писав за суміжні темы: історію Украйины тай єї ґлобалну важность про демократію; згубні ґеополітичні наслідкы інвазії; потребу помочі у защиті украйинської території з боку другых держав и людий. Снайдер зазначовав, ож „тот факт, ож мы домак маєме демократії, доста необычный“; варовав, ож демократія значит, ож „челядь має правити, и вна має хотіти правити“, выступавучи против розраховованя на май великі історичні силы у реалізації демократії.<ref>{{cite web |author1=Sean Illing |title=Ukraine and the problem of "futurelessness". Historian Timothy Snyder on the war in Ukraine and the future of democracy |url=https://www.vox.com/2022/6/21/23165718/vox-conversations-ukraine-russia-timothy-snyder-democracy |archive-url=https://web.archive.org/web/20221128054943/https://www.vox.com/2022/6/21/23165718/vox-conversations-ukraine-russia-timothy-snyder-democracy |archive-date=November 28, 2022 |access-date=April 9, 2023 |website=Vox Conversations |date=June 21, 2022 }}</ref> [[File:Timothy_David_Snyder_Lviv_Publishers'_Forum-2014(YDS_9922).JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Timothy_David_Snyder_Lviv_Publishers'_Forum-2014(YDS_9922).JPG|міні|244x244пкс|Снайдер у [[Львув|Львові]], Украйина, септембер 2014]] Снайдер вєдно запустив быв кравдфандінґову ініціативу, зобравши 1.25&nbsp;міліона америцькых доларув на уліпшеня противовоздушної обороны Украйины у рамках свого амбасадорства про украйинську платформу [[UNITED24]].<ref>{{Cite web |title=A fundraiser that will make history |url=https://u24.gov.ua/shahedhunter |access-date=November 28, 2022 |website=u24.gov.ua }}</ref><ref>{{cite web |title=American historian Timothy Snyder becomes an ambassador for the UNITED24 platform, launching the 'Shahed Hunter' fundraiser |url=https://www.president.gov.ua/en/news/amerikanskij-istorik-timoti-snajder-stav-ambasadorom-platfor-78885 |website=President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy Official Website |access-date=April 9, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230401170948/https://www.president.gov.ua/en/news/amerikanskij-istorik-timoti-snajder-stav-ambasadorom-platfor-78885 |archive-date=April 1, 2023 }}</ref> Подля Тімотія Снайдера, єдиный спосуб завершити войну тото вбы путінська Росія „пруйгравши выйграла“: лиш кідь Украйина побідит у войні, диктатор зможе лишити свою посаду, а крайина зможе зачати демократичный процес, котрый пуйде на хосен и самуй Росії. Снайдер є у исписови з 200&nbsp;америчанув, котрым заказано заходити на російську територію, санкції на нього наклав російськый уряд у новемброви&nbsp;2022.<ref>{{Cite news|last=Rankin|first=Jennifer|date=November 28, 2022|title='Russia wins by losing': Timothy Snyder on raising funds for Ukrainian drone defence|journal=The Guardian|url=https://www.theguardian.com/world/2022/nov/28/russia-wins-by-losing-timothy-snyder-on-raising-funds-for-ukrainian-drone-defence|access-date=November 28, 2022}}</ref> У 2015.&nbsp;році Снайдер исправив серію удкрытых лекцій по&nbsp;[[Украйинськый язык|украйинськы]] у [[Кийов|Кийові]], [[Дніпро (варош)|Дніпрі]] тай [[Харькув|Харькові]]. Лекції ся фокусовали на Снайдеровых історичных изглядованьох и сучаснуй політичнуй ситуації в Украйині.<ref>{{cite web |last1=Котвіцька (Kotvitska) |first1=Катерина (Katerina) |title=Історія для майбутнього |trans-title=History for the future |url=https://www.umoloda.kiev.ua/number/2672/164/93783/ |website=Україна Молода (Ukraine Young) |access-date=December 22, 2021 |language=uk }}</ref> У „Пути д неслободі“ Снайдер арґументує, ож російськый уряд [[Владімір Путін|Владіміра Путіна]] є авторитарный и хоснує фашістські ідеї у своюй реториці.<ref>{{Cite web |url=https://www.penguinrandomhouse.com/books/570367/the-road-to-unfreedom-by-timothy-snyder/9780525574460 |title=The Road to Unfreedom by Timothy Snyder {{!}} PenguinRandomHouse.com: Books |website=PenguinRandomhouse.com |language=en-US |access-date=January 14, 2019 |archive-date=January 9, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202627/https://www.penguinrandomhouse.com/books/570367/the-road-to-unfreedom-by-timothy-snyder/9780525574460 |url-status=live }}</ref> У децембрі 2018.&nbsp;року бігом дискусії из другым істориком-изглядовачом восточної Европы, Джоном Коннеллійом, Снайдер назвав тото „шізофашізмом“:<ref>{{cite news|title=Public Thinker: Timothy Snyder on Russia and "Dark Globalization"|url=https://www.publicbooks.org/public-thinker-timothy-snyder-on-russia-and-dark-globalization/|work=[[Public Books]]|date=December 7, 2018|access-date=January 14, 2019|archive-date=January 9, 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202621/https://www.publicbooks.org/public-thinker-timothy-snyder-on-russia-and-dark-globalization/|url-status=live}}</ref> {{blockquote|[…] фашістські ідеї прийшли в Росію у історичнум моменті, через три поколіня по Другуй світовуй войні, кой росіяне уже не годні за ся подумати ги за фашістув. Смысел войны у совєтськум ошколованю быв у борьбі против фашізма, де росіяне были на боці добра, а фашісты были врагами. Того туй є чудный момент, котрый я у книзі кличу „шізофашізмом“, кой челядь, котра сама є недвояко фашістами, называт фашістами другых.}} [[File:Timothy_Snyder_(35313950321).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Timothy_Snyder_(35313950321).jpg|міні|256x256пкс|20.&nbsp;юнія 2017 у німецькум парламенті ся удбыла дискусія на тему історичної удповідалности Німещины перед Украйинов]] Снайдер проводив паралелі межи раціоналізаціями територіалного розшыріня [[Адолф Гітлер|Адолфа Гітлера]] и Путіна. Снайдер передгадав російську інвазію до Крыму, уокремивши конкретні угрозы у свому [[op-ed]] матеріалі „Не дайте Путіну взяти Украйину“ (Don’t Let Putin Grab Ukraine), опублікованому 3.&nbsp;фебруара 2014.&nbsp;року. Снайдер писав, ож Путінова реторика подабат на Гітлерову мало не до плаґіата: и єден, и другый заявили, ож сосідня демократія є даяк тиранічна; обає апеловали д уявным нарушеням меншиновых прав и тым арґументовали інвазію; обадвоє заявляли, ож сосідньый народ посправді не екзістує и ож його держава не є леґітимна.<ref>{{cite news|author1=Timothy Snyder|title=Ukraine holds the future – the war between democracy and nihilism|url=https://www.foreignaffairs.com/ukraine/ukraine-war-democracy-nihilism-timothy-snyder|access-date=April 9, 2023|issue=September/October 2022|publisher=Foreign Affairs|date=September 6, 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20230330055601/https://www.foreignaffairs.com/ukraine/ukraine-war-democracy-nihilism-timothy-snyder|archive-date=March 30, 2023}}</ref> Французька історичка и соціоложка Марлен Ларвел коментовала:<ref name=":0">{{Cite web |url=https://www.chronicle.com/interactives/20190412snyder |title=The Bleak Prophecy of Timothy Snyder |date=April 12, 2019 |website=The Chronicle of Higher Education |access-date=April 16, 2019 |archive-date=January 9, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202551/https://www.chronicle.com/article/the-bleak-prophecy-of-timothy-snyder/ |url-status=live }}</ref> „На удлику уд [Снайдеровых] заяв, Кремель жыє в ідеолоґічнум світі, вдуховленум не [[Націштська Німещина|Націштськов Німещинов]], а в такому, де десятьроча Ялты, рокы [[Міхаіл Ґорбачов|Ґорбачова]]-[[Боріс Єльцин|Єльцина]] и [[розвал Совєтського союза]] дотеперь сут головными історичными референтами тай травмами.“<ref>{{cite web |title=Is Russia Really "Fascist"? A Comment on Timothy Snyder |url=http://www.ponarseurasia.org/memo/russia-really-fascist-reply-timothy-snyder |publisher=PONARS Eurasia |access-date=January 14, 2019 |archive-date=January 9, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202627/http://www.ponarseurasia.org/memo/russia-really-fascist-reply-timothy-snyder |url-status=live }}</ref> 14.&nbsp;марця 2023.&nbsp;року Тімоті Снайдер выступав перед [[Рада безпекы Орґанізації споєных націй|Радов безпекы Орґанізації споєных націй]] на стрічи, скликануй Російов на тему [[Антиросійськый сентімент|русофобії]]. Снайдер уповів, ож термін „русофобія“ ся хоснує Російов на управданя єї [[Воєнні злочины в Російськуй інвазії в Украйину|воєнных злочинув в Украйині]]. Вун заявив, ож хотьяка шкода росіянам ци російськуй културі ся стала головно позад політикы тай дій самої Москвы; позад них ся стала [[Еміґрація росіян по Російськуй інвазії в Украйину|еміґрація росіян по інвазії]], придусеня незалежных медій, напады на културні памняткы, масові убивства російськоязычных и російськых громадян. По тому, як представник Росії [[Васілій Нєбензя]] зазвідав за жерела, Снайдер ся удкликав на заявы Путіна, напрямлені на запереченя єствованя Украйины.<ref>{{cite web |url=https://press.un.org/en/2023/sc15226.doc.htm |title='Russophobia' Term Used to Justify Moscow's War Crimes in Ukraine, Historian Tells Security Council |website=United Nations |date=March 14, 2023 |access-date=April 7, 2023 }}</ref> === Никаня на Украйину === Снайдер написав шість книг за [[Украйина|Украйину]].<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=My books about Ukraine |url=https://snyder.substack.com/p/my-books-about-ukraine |archive-url=https://web.archive.org/web/20220701162750/https://snyder.substack.com/p/my-books-about-ukraine |archive-date=July 1, 2022 |access-date=April 8, 2023 |website=Thinking about... |date=March 5, 2022 }}</ref> У 2022.&nbsp;році ун учинив доступнов шырокуй публіці серію свойих лекцій „The Making of Modern Ukraine“ у Єлському університеті за причины тай біг [[Російсько-украйинська война|Російсько-украйинської войны]], у тум числі на YouTube<ref>{{cite web |title=Timothy Snyder: The Making of Modern Ukraine Yale Courses on Youtube |url=https://www.youtube.com/playlist?list=PLh9mgdi4rNewfxO7LhBoz_1Mx1MaO6sw_ |archive-url=https://web.archive.org/web/20230403181918/https://www.youtube.com/playlist?list=PLh9mgdi4rNewfxO7LhBoz_1Mx1MaO6sw_ |archive-date=April 3, 2023 |access-date=April 8, 2023 |website=YouTube }}</ref> тай у формі подкаста,<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=The Making of Modern Ukraine |url=https://podcasts.apple.com/us/podcast/the-making-of-modern-ukraine/id1653131950 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230319184650/https://podcasts.apple.com/us/podcast/the-making-of-modern-ukraine/id1653131950 |archive-date=March 19, 2023 |access-date=April 9, 2023 |website=Apple Podcasts |date=November 7, 2022 }}</ref> уєдно из планом курса и списом на читаня.<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=Syllabus of my Ukraine lecture class |url=https://snyder.substack.com/p/syllabus-of-my-ukraine-lecture-class |archive-url=https://web.archive.org/web/20230319121657/https://snyder.substack.com/p/syllabus-of-my-ukraine-lecture-class |archive-date=March 19, 2023 |access-date=April 9, 2023 |website=Thinking about... |date=September 6, 2022 |publisher=Substack }}</ref> Снайдер говорив<ref>{{cite news|last1=On Point|first1=WBUR|title=Historian Timothy Snyder on how war ends in Ukraine|url=https://www.wbur.org/onpoint/2022/10/25/historian-timothy-snyder-on-how-the-russia-ukraine-war-will-end|access-date=April 9, 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20221130130028/https://www.wbur.org/onpoint/2022/10/25/historian-timothy-snyder-on-how-the-russia-ukraine-war-will-end|archive-date=November 30, 2022}}</ref> и писав за войну в пресі и публікує історичні и коментарні матеріалы у онлайн розсылці „Thinking About…“<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=Thinking about... |url=https://snyder.substack.com/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20230319183425/https://snyder.substack.com/ |archive-date=March 19, 2023 |access-date=April 9, 2023 |website=Substack }}</ref> == Убрані роботы == * ''Nationalism, Marxism, and Modern Central Europe: A Biography of Kazimierz Kelles-Krauz.'' Harvard University Press, 1998. {{ISBN|978-0-19-084608-4}} * ''Wall Around the West: State Power and Immigration Controls in Europe and North America.'' Rowman and Littlefield, 2000. Co-edited with [[:en:Peter_Andreas|Peter Andreas]]. {{ISBN|978-0-7425-0178-2}} * ''The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569–1999.'' Yale University Press, 2003. {{ISBN|978-0-300-09569-2}} * ''Sketches from a Secret War: A Polish Artist's Mission to Liberate Soviet Ukraine.'' Yale University Press, 2005. {{ISBN|978-0-300-12599-3}} * ''The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke.'' Basic Books, 2008. {{ISBN|978-0-465-01897-0}} * ''Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin''. New York: Basic Books, 2010. {{ISBN|978-0-465-03147-4}} * ''Thinking the Twentieth Century'' with Tony Judt. Penguin, 2012. {{ISBN|978-0-14-312304-0}} * ''Stalin and Europe: Imitation and Domination, 1928–1953.'' Oxford University Press, 2014. Co-edited with Ray Brandon. {{ISBN|978-0199945580}} * ''Black Earth: The Holocaust as History and Warning.'' Penguin, 2015. {{ISBN|978-1-101-90347-6}} * ''On Tyranny: Twenty Lessons from the Twentieth Century.'' Penguin, 2017. {{ISBN|978-0-8041-9011-4}} ** ''On Tyranny Graphic Edition: Twenty Lessons from the Twentieth Century.'' Ten Speed Press. {{ISBN|978-1-9848-5915-0}} * ''The Road to Unfreedom: Russia, Europe, America.'' Penguin, 2018. {{ISBN|978-0-525-57447-7}} * ''Our Malady: Lessons in Liberty from a Hospital Diary.'' Penguin, 2020. {{ISBN|978-0-593-23889-9|}} * ''On Freedom.'' Crown, 2024. {{ISBN|978-0-593-72872-7|}} == Референції == {{Reflist}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Снайдер, Тімоті}} [[Катеґорія:Історіци]] [[Катеґорія:Америчане]] [[Катеґорія:Изглядачі історії Украйины]] [[Катеґорія:Изглядачі історії націзма]] [[Катеґорія:Изглядачі історії фашізм]] [[Катеґорія:Изглядачі історії восточної Европы]] 3gje8fgbq5tiy1oo26oq2zxgtd36u8n 165512 165511 2026-05-19T23:37:45Z Flipdot 23893 /* Референції */ 165512 wikitext text/x-wiki {{Особа | Имя = Тімоті Снайдер | Имя_оригиналне = Timothy David Snyder | Образчик = [[Файл:Timothy Snyder, 2016 (cropped).jpg|безрамки|280пкс]] | Образчика_подпис = Снайдер в 2016.&nbsp;році | Чинность = [[академік]] | Уроджѣня = 18. авґуста 1969 ({{Age|1969|8|18}}&nbsp;рокув) | Мѣсто_роджѣня = Дейтон, [[Огайо]], [[США]] }} '''Ті́моті Де́від Сна́йдер''' ({{Lang-en|Timothy David Snyder}}; {{Рожд}}&nbsp;18.&nbsp;авґуста, 1969, Дейтон, [[Огайо]], [[США]])<ref>{{Cite web |url=https://lithub.com/timothy-snyder-on-how-the-collapse-of-the-soviet-union-took-america-by-surprise/ |title=Timothy Snyder on How the Collapse of the Soviet Union Took America By Surprise |first=Timothy |last=Snyder |date=September 17, 2024 }}</ref> є [[Америчане|америцькый]] [[історик]], котрый ся спеціалізує на історії [[Централна Европа|централної]] и [[Восточна Европа|восточної Европы]], [[Совєтськый союз|Совєтського союза]] тай [[Голокауст|Голокауста]]. Вун першый голова кафедры сучасної европської історії (пудпорованої [[Ендавмент|ендавментом]] Фонда Темертія про украйиністику) у Ошколі ґлобалных удношінь и державної політикы Мунка при [[Торонтськый університет|Торонтськум університеті]]. Уд 2017. по&nbsp;2025.&nbsp;рук ун быв професором історії у Єлськум університеті при Річардови Левінови.<ref name="snyder-on-leaving-yale">{{Cite web |last=Snyder |first=Timothy |date=2025-04-04 |title=SNYDER: On leaving Yale |url=https://yaledailynews.com/blog/2025/04/04/snyder-on-leaving-yale/ |access-date=2025-05-14 |website=Yale Daily News |language=en }}</ref><ref>{{Cite web |title=Timothy Snyder |url=https://munkschool.utoronto.ca/person/timothy-snyder |access-date=2025-03-01 |website=munkschool.utoronto.ca {{!}} The Munk School |language=en }}</ref> Вун навхтемашньый научный робутник [[Інститут наук за чоловіка|Інститута наук за чоловіка]] у [[Відень|Відньови]].<ref>{{cite web |title=Timothy Snyder |url=https://history.yale.edu/people/timothy-snyder |website=history.yale.edu {{!}} Department of History |access-date=May 24, 2022 |language=en }}</ref><ref>[http://www.leipzig.de/int/en/newsarchiv/2012/Ian-Kershaw-and-Timothy-Snyder-to-be-honoured-with-Leipzig-Book-Prize-for-European-Understanding-2012-21955.shtml Ian Kershaw and Timothy Snyder to be honoured with Leipzig Book Prize for European Understanding 2012] Leipzig.de, January 16, 2012 {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120305133627/http://www.leipzig.de/int/en/newsarchiv/2012/Ian-Kershaw-and-Timothy-Snyder-to-be-honoured-with-Leipzig-Book-Prize-for-European-Understanding-2012-21955.shtml|date=March 5, 2012}}</ref> Снайдер робит у Комісії совісти [[Меморіалный музей Голокауста (США)|Меморіалного музея Голокауста]] у США тай є членом [[Рада межинародных удношінь|Рады межинародных удношінь]]. Снайдер&nbsp;— автор многых книг, у тум числі: „Крываві землі: Европа межи Гітлером и Сталіном“ (2010), „За тиранію: Двадцять урокув двадцятого стороча“ (2017), „Путь ид неслободі: Росія, Европа, Америка“ (2018) и „Наш бетег: Урокы слободы з болничного дньовника“ (2020). Подакотрі з його робут называвут [[Бестселер|бестселерами]].<ref>{{cite news|last=Gonzales|first=Susan|date=October 21, 2017|title=One Yale historian, two NYT bestsellers|work=Yale News|url=https://news.yale.edu/2019/10/21/one-yale-historian-two-nyt-bestsellers|access-date=February 18, 2021}}</ref><ref>{{cite web |title=Timothy Snyder Books |url=https://timothysnyder.org/books |website=timothysnyder.org |access-date=April 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221222003424/https://www.timothysnyder.org/books |archive-date=December 22, 2022 }}</ref> == Ранньый жывут и школованя == Тімоті Снайдер ся родив у&nbsp;1969.&nbsp;році<ref>{{cite web |url=http://authorities.loc.gov/ |title=Library of Congress Authorities |work=LCNAF Cataloging in Publication data – LC Control Number: no 98080445 |publisher=Library of Congress |access-date=January 22, 2010 |archive-date=June 19, 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120619001403/http://authorities.loc.gov/ |url-status=live }}</ref> коло Дейтона, [[Огайо]]; вун&nbsp;— сын Крістін Гедлі Снайдер, учителькы, бухгалтеркы тай ґаздыні, и Естела Юджіна Снайдера, ветеринара.<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=rnDWBQAAQBAJ&q=%22Estel+Eugene+Snyder+and+Christine+Hadley+Snyder%22&pg=PA349|title=Estel Eugene Snyder and Christine Hadley Snyder|author=<!--Not stated-->|date=September 8, 2015|via=[[Google Books]]|publisher=Crown|isbn=978-1-101-90346-9|access-date=April 16, 2017|archive-date=January 9, 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202541/https://books.google.com/books?id=rnDWBQAAQBAJ&q=%22Estel+Eugene+Snyder+and+Christine+Hadley+Snyder%22&pg=PA349|url-status=live}}</ref> Снайдерова старшина ся побрала на [[Квакеры|квакерськуй]] церемонії у Огайови в 1963.&nbsp;році, його мати активно ся старала за всокочіня єї файтового ґаздувства ги квакерської історичної памняткы. Сперед тым, як зачати файту в передвароши Дейтона, они служили в Корпусі миру в [[Домініканська республіка|Домінікані]] тай [[Салвадор|Салвадорі]]. Кой Тімоті ся учив у девятуй класі ошколы, ун ходив из нима на вакації у квакерську [[Ґаздувська комуна|молочарську комуну]] в [[Коста Ріка|Коста Ріці]].<ref name="Guardian">{{Cite news|title=Putin, Trump, Ukraine: how Timothy Snyder became the leading interpreter of our dark times|last=Baird|first=Robert P|url=https://www.theguardian.com/world/2023/mar/30/how-timothy-snyder-became-the-leading-interpreter-of-our-dark-times-putin-trump-ukraine|date=March 30, 2023|work=The Guardian|access-date=April 4, 2023}}</ref> Ун каже, ож дуставав квакерськоє школованя.<ref>{{cite news|last=Ehri|first=Gabriel|title=The Advantage of History: An Interview with Timothy Snyder|work=Friends Journal|date=October 1, 2017|url=https://www.friendsjournal.org/timothy-snyder/|archive-url=https://web.archive.org/web/20200518204453/https://www.friendsjournal.org/timothy-snyder/|archive-date=May 18, 2020|url-status=live}}</ref> Снайдер ходив до Кентервілської высшої школы у Кентервілови, Огайо. Ун дустав ступінь балакаря з історії и політолоґії в Бравновому університеті в 1991.&nbsp;році,<ref>{{cite news|title=Brown to confer honorary degrees on seven distinguished leaders at Commencement 2025|publisher=[[Бравновый університет|Brown University]]|date=May 7, 2025|url=https://www.brown.edu/news/2025-05-07/honorary-degrees|archive-url=https://web.archive.org/web/20250507164903/https://www.brown.edu/news/2025-05-07/honorary-degrees|archive-date=May 7, 2025|url-status=live}}</ref> а Мері Ґлак и Томас&nbsp;В.&nbsp;Сіммонс молодшый (котрый скоро по тому став консулом США у [[Польща|Польщи]]) пудговорили го заяти ся европськов історійов.<ref name="Guardian" /> Ун дустав [[Ph.D.|докторську ступінь]] из сучасної історії у 1995 в [[Оксфордськый університет|Оксфордськум університеті]], защитивши дисертацію за польського [[Марксізм|марксішту]] Казімєжа Келлеса-Кравца пуд керовництвом Тімотія Ґартона Еша тай Єжыя Єдліцького из Польської академії наук. Уд 1991. по&nbsp;1994.&nbsp;рокы вун дуставав стипендію Маршалла у [[Бейліоловый коледж|Бейліоловому коледжі]] в [[Оксфорд|Оксфорді]].<ref>[http://www.pbk.org/home/newsview.aspx?id=829 "Timothy Snyder Receives 2011 Ralph Waldo Emerson Award"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121204035610/http://www.pbk.org/home/newsview.aspx?id=829|date=December 4, 2012}}, The Phi Beta Kappa Society, December 5, 2011</ref><ref>{{cite web |last=Baird |first=Robert P |title=Putin, Trump, Ukraine: how Timothy Snyder became the leading interpreter of our dark times |website=The Guardian |date=2023-03-30 |url=https://www.theguardian.com/world/2023/mar/30/how-timothy-snyder-became-the-leading-interpreter-of-our-dark-times-putin-trump-ukraine |archive-url=https://web.archive.org/web/20240927114553/https://www.theguardian.com/world/2023/mar/30/how-timothy-snyder-became-the-leading-interpreter-of-our-dark-times-putin-trump-ukraine |archive-date=2024-09-27 |url-status=live |access-date=2024-10-08 }}</ref><ref>{{cite web |title=Timothy David Snyder |website=Academic Board V. N. Karazin Kharkiv National University |date=2022-11-02 |url=http://rada.karazin.ua/en/personalia/15070 |archive-url=https://web.archive.org/web/20241008080935/http://rada.karazin.ua/en/personalia/15070 |archive-date=2024-10-08 |url-status=live |access-date=2024-10-08 }}</ref> == Роботы == Тімоті Снайдер написав 16&nbsp;книг и є спувредактором двох. Ун годен читати в десяти европськых языках и приказує пятьма.<ref>{{Cite web |title=Timothy Snyder |url=https://history.yale.edu/people/timothy-snyder |website=Yale University }}</ref> Снайдер наголошує, ож знаня другых языкув є критично важным у його сфері, кажучи: „Кідь не знає [[Російськый язык|російськый]], не знаєш даже, што пропущаєш“.<ref>[https://www.economist.com/blogs/prospero/2011/06/hitler-and-stalin "Timothy Snyder, interviewed by 'Prospero'] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210109202609/https://www.economist.com/prospero/2011/06/03/the-q-and-a-timothy-snyder-historian|date=January 9, 2021}}, ''The Economist'' (Books), June 2011</ref> === Ранні роботы === === ''Крываві землі'' === === Май пузні роботы === == Никаня == === Никаня на путінську Росію === {{external media|width=210px|headerimage=[[File:Timothy Snyder Toronto3.jpg|210px]]|video1=[https://www.youtube.com/watch?v=eKFObB6_naw Ukraine: From Propaganda to Reality], Chicago Humanities Festival, 57:35, November 14, 2014}} Уд зачатку [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|повномасштабної інвазії Росії в Украйині]] 2022.&nbsp;року тай по бомбардованю Російов енерґетичної інфраструктуры Украйины, Тімоті Снайдер много говорив и писав за суміжні темы: історію Украйины тай єї ґлобалну важность про демократію; згубні ґеополітичні наслідкы інвазії; потребу помочі у защиті украйинської території з боку другых держав и людий. Снайдер зазначовав, ож „тот факт, ож мы домак маєме демократії, доста необычный“; варовав, ож демократія значит, ож „челядь має правити, и вна має хотіти правити“, выступавучи против розраховованя на май великі історичні силы у реалізації демократії.<ref>{{cite web |author1=Sean Illing |title=Ukraine and the problem of "futurelessness". Historian Timothy Snyder on the war in Ukraine and the future of democracy |url=https://www.vox.com/2022/6/21/23165718/vox-conversations-ukraine-russia-timothy-snyder-democracy |archive-url=https://web.archive.org/web/20221128054943/https://www.vox.com/2022/6/21/23165718/vox-conversations-ukraine-russia-timothy-snyder-democracy |archive-date=November 28, 2022 |access-date=April 9, 2023 |website=Vox Conversations |date=June 21, 2022 }}</ref> [[File:Timothy_David_Snyder_Lviv_Publishers'_Forum-2014(YDS_9922).JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Timothy_David_Snyder_Lviv_Publishers'_Forum-2014(YDS_9922).JPG|міні|244x244пкс|Снайдер у [[Львув|Львові]], Украйина, септембер 2014]] Снайдер вєдно запустив быв кравдфандінґову ініціативу, зобравши 1.25&nbsp;міліона америцькых доларув на уліпшеня противовоздушної обороны Украйины у рамках свого амбасадорства про украйинську платформу [[UNITED24]].<ref>{{Cite web |title=A fundraiser that will make history |url=https://u24.gov.ua/shahedhunter |access-date=November 28, 2022 |website=u24.gov.ua }}</ref><ref>{{cite web |title=American historian Timothy Snyder becomes an ambassador for the UNITED24 platform, launching the 'Shahed Hunter' fundraiser |url=https://www.president.gov.ua/en/news/amerikanskij-istorik-timoti-snajder-stav-ambasadorom-platfor-78885 |website=President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy Official Website |access-date=April 9, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230401170948/https://www.president.gov.ua/en/news/amerikanskij-istorik-timoti-snajder-stav-ambasadorom-platfor-78885 |archive-date=April 1, 2023 }}</ref> Подля Тімотія Снайдера, єдиный спосуб завершити войну тото вбы путінська Росія „пруйгравши выйграла“: лиш кідь Украйина побідит у войні, диктатор зможе лишити свою посаду, а крайина зможе зачати демократичный процес, котрый пуйде на хосен и самуй Росії. Снайдер є у исписови з 200&nbsp;америчанув, котрым заказано заходити на російську територію, санкції на нього наклав російськый уряд у новемброви&nbsp;2022.<ref>{{Cite news|last=Rankin|first=Jennifer|date=November 28, 2022|title='Russia wins by losing': Timothy Snyder on raising funds for Ukrainian drone defence|journal=The Guardian|url=https://www.theguardian.com/world/2022/nov/28/russia-wins-by-losing-timothy-snyder-on-raising-funds-for-ukrainian-drone-defence|access-date=November 28, 2022}}</ref> У 2015.&nbsp;році Снайдер исправив серію удкрытых лекцій по&nbsp;[[Украйинськый язык|украйинськы]] у [[Кийов|Кийові]], [[Дніпро (варош)|Дніпрі]] тай [[Харькув|Харькові]]. Лекції ся фокусовали на Снайдеровых історичных изглядованьох и сучаснуй політичнуй ситуації в Украйині.<ref>{{cite web |last1=Котвіцька (Kotvitska) |first1=Катерина (Katerina) |title=Історія для майбутнього |trans-title=History for the future |url=https://www.umoloda.kiev.ua/number/2672/164/93783/ |website=Україна Молода (Ukraine Young) |access-date=December 22, 2021 |language=uk }}</ref> У „Пути д неслободі“ Снайдер арґументує, ож російськый уряд [[Владімір Путін|Владіміра Путіна]] є авторитарный и хоснує фашістські ідеї у своюй реториці.<ref>{{Cite web |url=https://www.penguinrandomhouse.com/books/570367/the-road-to-unfreedom-by-timothy-snyder/9780525574460 |title=The Road to Unfreedom by Timothy Snyder {{!}} PenguinRandomHouse.com: Books |website=PenguinRandomhouse.com |language=en-US |access-date=January 14, 2019 |archive-date=January 9, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202627/https://www.penguinrandomhouse.com/books/570367/the-road-to-unfreedom-by-timothy-snyder/9780525574460 |url-status=live }}</ref> У децембрі 2018.&nbsp;року бігом дискусії из другым істориком-изглядовачом восточної Европы, Джоном Коннеллійом, Снайдер назвав тото „шізофашізмом“:<ref>{{cite news|title=Public Thinker: Timothy Snyder on Russia and "Dark Globalization"|url=https://www.publicbooks.org/public-thinker-timothy-snyder-on-russia-and-dark-globalization/|work=Public Books|date=December 7, 2018|access-date=January 14, 2019|archive-date=January 9, 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202621/https://www.publicbooks.org/public-thinker-timothy-snyder-on-russia-and-dark-globalization/|url-status=live}}</ref> {{blockquote|[…] фашістські ідеї прийшли в Росію у історичнум моменті, через три поколіня по Другуй світовуй войні, кой росіяне уже не годні за ся подумати ги за фашістув. Смысел войны у совєтськум ошколованю быв у борьбі против фашізма, де росіяне были на боці добра, а фашісты были врагами. Того туй є чудный момент, котрый я у книзі кличу „шізофашізмом“, кой челядь, котра сама є недвояко фашістами, называт фашістами другых.}} [[File:Timothy_Snyder_(35313950321).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Timothy_Snyder_(35313950321).jpg|міні|256x256пкс|20.&nbsp;юнія 2017 у німецькум парламенті ся удбыла дискусія на тему історичної удповідалности Німещины перед Украйинов]] Снайдер проводив паралелі межи раціоналізаціями територіалного розшыріня [[Адолф Гітлер|Адолфа Гітлера]] и Путіна. Снайдер передгадав російську інвазію до Крыму, уокремивши конкретні угрозы у свому [[op-ed]] матеріалі „Не дайте Путіну взяти Украйину“ (Don’t Let Putin Grab Ukraine), опублікованому 3.&nbsp;фебруара 2014.&nbsp;року. Снайдер писав, ож Путінова реторика подабат на Гітлерову мало не до плаґіата: и єден, и другый заявили, ож сосідня демократія є даяк тиранічна; обає апеловали д уявным нарушеням меншиновых прав и тым арґументовали інвазію; обадвоє заявляли, ож сосідньый народ посправді не екзістує и ож його держава не є леґітимна.<ref>{{cite news|author1=Timothy Snyder|title=Ukraine holds the future – the war between democracy and nihilism|url=https://www.foreignaffairs.com/ukraine/ukraine-war-democracy-nihilism-timothy-snyder|access-date=April 9, 2023|issue=September/October 2022|publisher=Foreign Affairs|date=September 6, 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20230330055601/https://www.foreignaffairs.com/ukraine/ukraine-war-democracy-nihilism-timothy-snyder|archive-date=March 30, 2023}}</ref> Французька історичка и соціоложка Марлен Ларвел коментовала:<ref name=":0">{{Cite web |url=https://www.chronicle.com/interactives/20190412snyder |title=The Bleak Prophecy of Timothy Snyder |date=April 12, 2019 |website=The Chronicle of Higher Education |access-date=April 16, 2019 |archive-date=January 9, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202551/https://www.chronicle.com/article/the-bleak-prophecy-of-timothy-snyder/ |url-status=live }}</ref> „На удлику уд [Снайдеровых] заяв, Кремель жыє в ідеолоґічнум світі, вдуховленум не [[Націштська Німещина|Націштськов Німещинов]], а в такому, де десятьроча Ялты, рокы [[Міхаіл Ґорбачов|Ґорбачова]]-[[Боріс Єльцин|Єльцина]] и [[розвал Совєтського союза]] дотеперь сут головными історичными референтами тай травмами.“<ref>{{cite web |title=Is Russia Really "Fascist"? A Comment on Timothy Snyder |url=http://www.ponarseurasia.org/memo/russia-really-fascist-reply-timothy-snyder |publisher=PONARS Eurasia |access-date=January 14, 2019 |archive-date=January 9, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202627/http://www.ponarseurasia.org/memo/russia-really-fascist-reply-timothy-snyder |url-status=live }}</ref> 14.&nbsp;марця 2023.&nbsp;року Тімоті Снайдер выступав перед [[Рада безпекы Орґанізації споєных націй|Радов безпекы Орґанізації споєных націй]] на стрічи, скликануй Російов на тему [[Антиросійськый сентімент|русофобії]]. Снайдер уповів, ож термін „русофобія“ ся хоснує Російов на управданя єї [[Воєнні злочины в Російськуй інвазії в Украйину|воєнных злочинув в Украйині]]. Вун заявив, ож хотьяка шкода росіянам ци російськуй културі ся стала головно позад політикы тай дій самої Москвы; позад них ся стала [[Еміґрація росіян по Російськуй інвазії в Украйину|еміґрація росіян по інвазії]], придусеня незалежных медій, напады на културні памняткы, масові убивства російськоязычных и російськых громадян. По тому, як представник Росії [[Васілій Нєбензя]] зазвідав за жерела, Снайдер ся удкликав на заявы Путіна, напрямлені на запереченя єствованя Украйины.<ref>{{cite web |url=https://press.un.org/en/2023/sc15226.doc.htm |title='Russophobia' Term Used to Justify Moscow's War Crimes in Ukraine, Historian Tells Security Council |website=United Nations |date=March 14, 2023 |access-date=April 7, 2023 }}</ref> === Никаня на Украйину === Снайдер написав шість книг за [[Украйина|Украйину]].<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=My books about Ukraine |url=https://snyder.substack.com/p/my-books-about-ukraine |archive-url=https://web.archive.org/web/20220701162750/https://snyder.substack.com/p/my-books-about-ukraine |archive-date=July 1, 2022 |access-date=April 8, 2023 |website=Thinking about... |date=March 5, 2022 }}</ref> У 2022.&nbsp;році ун учинив доступнов шырокуй публіці серію свойих лекцій „The Making of Modern Ukraine“ у Єлському університеті за причины тай біг [[Російсько-украйинська война|Російсько-украйинської войны]], у тум числі на YouTube<ref>{{cite web |title=Timothy Snyder: The Making of Modern Ukraine Yale Courses on Youtube |url=https://www.youtube.com/playlist?list=PLh9mgdi4rNewfxO7LhBoz_1Mx1MaO6sw_ |archive-url=https://web.archive.org/web/20230403181918/https://www.youtube.com/playlist?list=PLh9mgdi4rNewfxO7LhBoz_1Mx1MaO6sw_ |archive-date=April 3, 2023 |access-date=April 8, 2023 |website=YouTube }}</ref> тай у формі подкаста,<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=The Making of Modern Ukraine |url=https://podcasts.apple.com/us/podcast/the-making-of-modern-ukraine/id1653131950 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230319184650/https://podcasts.apple.com/us/podcast/the-making-of-modern-ukraine/id1653131950 |archive-date=March 19, 2023 |access-date=April 9, 2023 |website=Apple Podcasts |date=November 7, 2022 }}</ref> уєдно из планом курса и списом на читаня.<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=Syllabus of my Ukraine lecture class |url=https://snyder.substack.com/p/syllabus-of-my-ukraine-lecture-class |archive-url=https://web.archive.org/web/20230319121657/https://snyder.substack.com/p/syllabus-of-my-ukraine-lecture-class |archive-date=March 19, 2023 |access-date=April 9, 2023 |website=Thinking about... |date=September 6, 2022 |publisher=Substack }}</ref> Снайдер говорив<ref>{{cite news|last1=On Point|first1=WBUR|title=Historian Timothy Snyder on how war ends in Ukraine|url=https://www.wbur.org/onpoint/2022/10/25/historian-timothy-snyder-on-how-the-russia-ukraine-war-will-end|access-date=April 9, 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20221130130028/https://www.wbur.org/onpoint/2022/10/25/historian-timothy-snyder-on-how-the-russia-ukraine-war-will-end|archive-date=November 30, 2022}}</ref> и писав за войну в пресі и публікує історичні и коментарні матеріалы у онлайн розсылці „Thinking About…“<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=Thinking about... |url=https://snyder.substack.com/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20230319183425/https://snyder.substack.com/ |archive-date=March 19, 2023 |access-date=April 9, 2023 |website=Substack }}</ref> == Убрані роботы == * ''Nationalism, Marxism, and Modern Central Europe: A Biography of Kazimierz Kelles-Krauz.'' Harvard University Press, 1998. {{ISBN|978-0-19-084608-4}} * ''Wall Around the West: State Power and Immigration Controls in Europe and North America.'' Rowman and Littlefield, 2000. Co-edited with [[:en:Peter_Andreas|Peter Andreas]]. {{ISBN|978-0-7425-0178-2}} * ''The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569–1999.'' Yale University Press, 2003. {{ISBN|978-0-300-09569-2}} * ''Sketches from a Secret War: A Polish Artist's Mission to Liberate Soviet Ukraine.'' Yale University Press, 2005. {{ISBN|978-0-300-12599-3}} * ''The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke.'' Basic Books, 2008. {{ISBN|978-0-465-01897-0}} * ''Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin''. New York: Basic Books, 2010. {{ISBN|978-0-465-03147-4}} * ''Thinking the Twentieth Century'' with Tony Judt. Penguin, 2012. {{ISBN|978-0-14-312304-0}} * ''Stalin and Europe: Imitation and Domination, 1928–1953.'' Oxford University Press, 2014. Co-edited with Ray Brandon. {{ISBN|978-0199945580}} * ''Black Earth: The Holocaust as History and Warning.'' Penguin, 2015. {{ISBN|978-1-101-90347-6}} * ''On Tyranny: Twenty Lessons from the Twentieth Century.'' Penguin, 2017. {{ISBN|978-0-8041-9011-4}} ** ''On Tyranny Graphic Edition: Twenty Lessons from the Twentieth Century.'' Ten Speed Press. {{ISBN|978-1-9848-5915-0}} * ''The Road to Unfreedom: Russia, Europe, America.'' Penguin, 2018. {{ISBN|978-0-525-57447-7}} * ''Our Malady: Lessons in Liberty from a Hospital Diary.'' Penguin, 2020. {{ISBN|978-0-593-23889-9|}} * ''On Freedom.'' Crown, 2024. {{ISBN|978-0-593-72872-7|}} == Референції == {{Reflist}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Снайдер, Тімоті}} [[Катеґорія:Історіци]] [[Катеґорія:Америчане]] [[Катеґорія:Изглядачі історії Украйины]] [[Катеґорія:Изглядачі історії націзма]] [[Катеґорія:Изглядачі історії фашізм]] [[Катеґорія:Изглядачі історії восточної Европы]] ohjeyj9qkbin6tz0n4cnhnp0b9a26kq 165534 165512 2026-05-20T00:49:37Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165534 wikitext text/x-wiki {{Особа | Имя = Тімоті Снайдер | Имя_оригиналне = Timothy David Snyder | Образчик = [[Файл:Timothy Snyder, 2016 (cropped).jpg|безрамки|280пкс]] | Образчика_подпис = Снайдер в 2016.&nbsp;році | Чинность = [[академік]] | Уроджѣня = 18. авґуста 1969 ({{Age|1969|8|18}}&nbsp;рокув) | Мѣсто_роджѣня = Дейтон, [[Огайо]], [[США]] }} '''Ті́моті Де́від Сна́йдер''' ({{Lang-en|Timothy David Snyder}}; {{Рожд}}&nbsp;18.&nbsp;авґуста, 1969, Дейтон, [[Огайо]], [[США]])<ref>{{Cite web |url=https://lithub.com/timothy-snyder-on-how-the-collapse-of-the-soviet-union-took-america-by-surprise/ |title=Timothy Snyder on How the Collapse of the Soviet Union Took America By Surprise |first=Timothy |last=Snyder |date=September 17, 2024 }}</ref> є [[Америчане|америцькый]] [[історик]], котрый ся спеціалізує на історії [[Централна Европа|централної]] и [[Восточна Европа|восточної Европы]], [[Совєтськый союз|Совєтського союза]] тай [[Голокауст|Голокауста]]. Вун першый голова кафедры сучасної европської історії (пудпорованої [[Ендавмент|ендавментом]] Фонда Темертія про украйиністику) у Ошколі ґлобалных удношінь и державної політикы Мунка при [[Торонтськый університет|Торонтськум університеті]]. Уд 2017. по&nbsp;2025.&nbsp;рук ун быв професором історії у Єлськум університеті при Річардови Левінови.<ref name="snyder-on-leaving-yale">{{Cite web |last=Snyder |first=Timothy |date=2025-04-04 |title=SNYDER: On leaving Yale |url=https://yaledailynews.com/blog/2025/04/04/snyder-on-leaving-yale/ |access-date=2025-05-14 |website=Yale Daily News |language=en }}</ref><ref>{{Cite web |title=Timothy Snyder |url=https://munkschool.utoronto.ca/person/timothy-snyder |access-date=2025-03-01 |website=munkschool.utoronto.ca {{!}} The Munk School |language=en }}</ref> Вун навхтемашньый научный робутник [[Інститут наук за чоловіка|Інститута наук за чоловіка]] у [[Відень|Відньови]].<ref>{{cite web |title=Timothy Snyder |url=https://history.yale.edu/people/timothy-snyder |website=history.yale.edu {{!}} Department of History |access-date=May 24, 2022 |language=en }}</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20120305133627/http://www.leipzig.de/int/en/newsarchiv/2012/Ian-Kershaw-and-Timothy-Snyder-to-be-honoured-with-Leipzig-Book-Prize-for-European-Understanding-2012-21955.shtml Ian Kershaw and Timothy Snyder to be honoured with Leipzig Book Prize for European Understanding 2012] Leipzig.de, January 16, 2012 {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120305133627/http://www.leipzig.de/int/en/newsarchiv/2012/Ian-Kershaw-and-Timothy-Snyder-to-be-honoured-with-Leipzig-Book-Prize-for-European-Understanding-2012-21955.shtml|date=March 5, 2012}}</ref> Снайдер робит у Комісії совісти [[Меморіалный музей Голокауста (США)|Меморіалного музея Голокауста]] у США тай є членом [[Рада межинародных удношінь|Рады межинародных удношінь]]. Снайдер&nbsp;— автор многых книг, у тум числі: „Крываві землі: Европа межи Гітлером и Сталіном“ (2010), „За тиранію: Двадцять урокув двадцятого стороча“ (2017), „Путь ид неслободі: Росія, Европа, Америка“ (2018) и „Наш бетег: Урокы слободы з болничного дньовника“ (2020). Подакотрі з його робут называвут [[Бестселер|бестселерами]].<ref>{{cite news|last=Gonzales|first=Susan|date=October 21, 2017|title=One Yale historian, two NYT bestsellers|work=Yale News|url=https://news.yale.edu/2019/10/21/one-yale-historian-two-nyt-bestsellers|access-date=February 18, 2021}}</ref><ref>{{cite web |title=Timothy Snyder Books |url=https://timothysnyder.org/books |website=timothysnyder.org |access-date=April 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221222003424/https://www.timothysnyder.org/books |archive-date=December 22, 2022 }}</ref> == Ранньый жывут и школованя == Тімоті Снайдер ся родив у&nbsp;1969.&nbsp;році<ref>{{cite web |url=http://authorities.loc.gov/ |title=Library of Congress Authorities |work=LCNAF Cataloging in Publication data – LC Control Number: no 98080445 |publisher=Library of Congress |access-date=January 22, 2010 |archive-date=June 19, 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120619001403/http://authorities.loc.gov/ |url-status=live }}</ref> коло Дейтона, [[Огайо]]; вун&nbsp;— сын Крістін Гедлі Снайдер, учителькы, бухгалтеркы тай ґаздыні, и Естела Юджіна Снайдера, ветеринара.<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=rnDWBQAAQBAJ&q=%22Estel+Eugene+Snyder+and+Christine+Hadley+Snyder%22&pg=PA349|title=Estel Eugene Snyder and Christine Hadley Snyder|author=<!--Not stated-->|date=September 8, 2015|via=[[Google Books]]|publisher=Crown|isbn=978-1-101-90346-9|access-date=April 16, 2017|archive-date=January 9, 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202541/https://books.google.com/books?id=rnDWBQAAQBAJ&q=%22Estel+Eugene+Snyder+and+Christine+Hadley+Snyder%22&pg=PA349|url-status=live}}</ref> Снайдерова старшина ся побрала на [[Квакеры|квакерськуй]] церемонії у Огайови в 1963.&nbsp;році, його мати активно ся старала за всокочіня єї файтового ґаздувства ги квакерської історичної памняткы. Сперед тым, як зачати файту в передвароши Дейтона, они служили в Корпусі миру в [[Домініканська республіка|Домінікані]] тай [[Салвадор|Салвадорі]]. Кой Тімоті ся учив у девятуй класі ошколы, ун ходив из нима на вакації у квакерську [[Ґаздувська комуна|молочарську комуну]] в [[Коста Ріка|Коста Ріці]].<ref name="Guardian">{{Cite news|title=Putin, Trump, Ukraine: how Timothy Snyder became the leading interpreter of our dark times|last=Baird|first=Robert P|url=https://www.theguardian.com/world/2023/mar/30/how-timothy-snyder-became-the-leading-interpreter-of-our-dark-times-putin-trump-ukraine|date=March 30, 2023|work=The Guardian|access-date=April 4, 2023}}</ref> Ун каже, ож дуставав квакерськоє школованя.<ref>{{cite news|last=Ehri|first=Gabriel|title=The Advantage of History: An Interview with Timothy Snyder|work=Friends Journal|date=October 1, 2017|url=https://www.friendsjournal.org/timothy-snyder/|archive-url=https://web.archive.org/web/20200518204453/https://www.friendsjournal.org/timothy-snyder/|archive-date=May 18, 2020|url-status=live}}</ref> Снайдер ходив до Кентервілської высшої школы у Кентервілови, Огайо. Ун дустав ступінь балакаря з історії и політолоґії в Бравновому університеті в 1991.&nbsp;році,<ref>{{cite news|title=Brown to confer honorary degrees on seven distinguished leaders at Commencement 2025|publisher=[[Бравновый університет|Brown University]]|date=May 7, 2025|url=https://www.brown.edu/news/2025-05-07/honorary-degrees|archive-url=https://web.archive.org/web/20250507164903/https://www.brown.edu/news/2025-05-07/honorary-degrees|archive-date=May 7, 2025|url-status=live}}</ref> а Мері Ґлак и Томас&nbsp;В.&nbsp;Сіммонс молодшый (котрый скоро по тому став консулом США у [[Польща|Польщи]]) пудговорили го заяти ся европськов історійов.<ref name="Guardian" /> Ун дустав [[Ph.D.|докторську ступінь]] из сучасної історії у 1995 в [[Оксфордськый університет|Оксфордськум університеті]], защитивши дисертацію за польського [[Марксізм|марксішту]] Казімєжа Келлеса-Кравца пуд керовництвом Тімотія Ґартона Еша тай Єжыя Єдліцького из Польської академії наук. Уд 1991. по&nbsp;1994.&nbsp;рокы вун дуставав стипендію Маршалла у [[Бейліоловый коледж|Бейліоловому коледжі]] в [[Оксфорд|Оксфорді]].<ref>[https://web.archive.org/web/20121204035610/http://www.pbk.org/home/newsview.aspx?id=829 "Timothy Snyder Receives 2011 Ralph Waldo Emerson Award"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121204035610/http://www.pbk.org/home/newsview.aspx?id=829|date=December 4, 2012}}, The Phi Beta Kappa Society, December 5, 2011</ref><ref>{{cite web |last=Baird |first=Robert P |title=Putin, Trump, Ukraine: how Timothy Snyder became the leading interpreter of our dark times |website=The Guardian |date=2023-03-30 |url=https://www.theguardian.com/world/2023/mar/30/how-timothy-snyder-became-the-leading-interpreter-of-our-dark-times-putin-trump-ukraine |archive-url=https://web.archive.org/web/20240927114553/https://www.theguardian.com/world/2023/mar/30/how-timothy-snyder-became-the-leading-interpreter-of-our-dark-times-putin-trump-ukraine |archive-date=2024-09-27 |url-status=live |access-date=2024-10-08 }}</ref><ref>{{cite web |title=Timothy David Snyder |website=Academic Board V. N. Karazin Kharkiv National University |date=2022-11-02 |url=http://rada.karazin.ua/en/personalia/15070 |archive-url=https://web.archive.org/web/20241008080935/http://rada.karazin.ua/en/personalia/15070 |archive-date=2024-10-08 |url-status=live |access-date=2024-10-08 }}</ref> == Роботы == Тімоті Снайдер написав 16&nbsp;книг и є спувредактором двох. Ун годен читати в десяти европськых языках и приказує пятьма.<ref>{{Cite web |title=Timothy Snyder |url=https://history.yale.edu/people/timothy-snyder |website=Yale University }}</ref> Снайдер наголошує, ож знаня другых языкув є критично важным у його сфері, кажучи: „Кідь не знає [[Російськый язык|російськый]], не знаєш даже, што пропущаєш“.<ref>[https://www.economist.com/blogs/prospero/2011/06/hitler-and-stalin "Timothy Snyder, interviewed by 'Prospero'] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210109202609/https://www.economist.com/prospero/2011/06/03/the-q-and-a-timothy-snyder-historian|date=January 9, 2021}}, ''The Economist'' (Books), June 2011</ref> === Ранні роботы === === ''Крываві землі'' === === Май пузні роботы === == Никаня == === Никаня на путінську Росію === {{external media|width=210px|headerimage=[[File:Timothy Snyder Toronto3.jpg|210px]]|video1=[https://www.youtube.com/watch?v=eKFObB6_naw Ukraine: From Propaganda to Reality], Chicago Humanities Festival, 57:35, November 14, 2014}} Уд зачатку [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|повномасштабної інвазії Росії в Украйині]] 2022.&nbsp;року тай по бомбардованю Російов енерґетичної інфраструктуры Украйины, Тімоті Снайдер много говорив и писав за суміжні темы: історію Украйины тай єї ґлобалну важность про демократію; згубні ґеополітичні наслідкы інвазії; потребу помочі у защиті украйинської території з боку другых держав и людий. Снайдер зазначовав, ож „тот факт, ож мы домак маєме демократії, доста необычный“; варовав, ож демократія значит, ож „челядь має правити, и вна має хотіти правити“, выступавучи против розраховованя на май великі історичні силы у реалізації демократії.<ref>{{cite web |author1=Sean Illing |title=Ukraine and the problem of "futurelessness". Historian Timothy Snyder on the war in Ukraine and the future of democracy |url=https://www.vox.com/2022/6/21/23165718/vox-conversations-ukraine-russia-timothy-snyder-democracy |archive-url=https://web.archive.org/web/20221128054943/https://www.vox.com/2022/6/21/23165718/vox-conversations-ukraine-russia-timothy-snyder-democracy |archive-date=November 28, 2022 |access-date=April 9, 2023 |website=Vox Conversations |date=June 21, 2022 }}</ref> [[File:Timothy_David_Snyder_Lviv_Publishers'_Forum-2014(YDS_9922).JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Timothy_David_Snyder_Lviv_Publishers'_Forum-2014(YDS_9922).JPG|міні|244x244пкс|Снайдер у [[Львув|Львові]], Украйина, септембер 2014]] Снайдер вєдно запустив быв кравдфандінґову ініціативу, зобравши 1.25&nbsp;міліона америцькых доларув на уліпшеня противовоздушної обороны Украйины у рамках свого амбасадорства про украйинську платформу [[UNITED24]].<ref>{{Cite web |title=A fundraiser that will make history |url=https://u24.gov.ua/shahedhunter |access-date=November 28, 2022 |website=u24.gov.ua }}</ref><ref>{{cite web |title=American historian Timothy Snyder becomes an ambassador for the UNITED24 platform, launching the 'Shahed Hunter' fundraiser |url=https://www.president.gov.ua/en/news/amerikanskij-istorik-timoti-snajder-stav-ambasadorom-platfor-78885 |website=President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy Official Website |access-date=April 9, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230401170948/https://www.president.gov.ua/en/news/amerikanskij-istorik-timoti-snajder-stav-ambasadorom-platfor-78885 |archive-date=April 1, 2023 }}</ref> Подля Тімотія Снайдера, єдиный спосуб завершити войну тото вбы путінська Росія „пруйгравши выйграла“: лиш кідь Украйина побідит у войні, диктатор зможе лишити свою посаду, а крайина зможе зачати демократичный процес, котрый пуйде на хосен и самуй Росії. Снайдер є у исписови з 200&nbsp;америчанув, котрым заказано заходити на російську територію, санкції на нього наклав російськый уряд у новемброви&nbsp;2022.<ref>{{Cite news|last=Rankin|first=Jennifer|date=November 28, 2022|title='Russia wins by losing': Timothy Snyder on raising funds for Ukrainian drone defence|journal=The Guardian|url=https://www.theguardian.com/world/2022/nov/28/russia-wins-by-losing-timothy-snyder-on-raising-funds-for-ukrainian-drone-defence|access-date=November 28, 2022}}</ref> У 2015.&nbsp;році Снайдер исправив серію удкрытых лекцій по&nbsp;[[Украйинськый язык|украйинськы]] у [[Кийов|Кийові]], [[Дніпро (варош)|Дніпрі]] тай [[Харькув|Харькові]]. Лекції ся фокусовали на Снайдеровых історичных изглядованьох и сучаснуй політичнуй ситуації в Украйині.<ref>{{cite web |last1=Котвіцька (Kotvitska) |first1=Катерина (Katerina) |title=Історія для майбутнього |trans-title=History for the future |url=https://www.umoloda.kiev.ua/number/2672/164/93783/ |website=Україна Молода (Ukraine Young) |access-date=December 22, 2021 |language=uk }}</ref> У „Пути д неслободі“ Снайдер арґументує, ож російськый уряд [[Владімір Путін|Владіміра Путіна]] є авторитарный и хоснує фашістські ідеї у своюй реториці.<ref>{{Cite web |url=https://www.penguinrandomhouse.com/books/570367/the-road-to-unfreedom-by-timothy-snyder/9780525574460 |title=The Road to Unfreedom by Timothy Snyder {{!}} PenguinRandomHouse.com: Books |website=PenguinRandomhouse.com |language=en-US |access-date=January 14, 2019 |archive-date=January 9, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202627/https://www.penguinrandomhouse.com/books/570367/the-road-to-unfreedom-by-timothy-snyder/9780525574460 |url-status=live }}</ref> У децембрі 2018.&nbsp;року бігом дискусії из другым істориком-изглядовачом восточної Европы, Джоном Коннеллійом, Снайдер назвав тото „шізофашізмом“:<ref>{{cite news|title=Public Thinker: Timothy Snyder on Russia and "Dark Globalization"|url=https://www.publicbooks.org/public-thinker-timothy-snyder-on-russia-and-dark-globalization/|work=Public Books|date=December 7, 2018|access-date=January 14, 2019|archive-date=January 9, 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202621/https://www.publicbooks.org/public-thinker-timothy-snyder-on-russia-and-dark-globalization/|url-status=live}}</ref> {{blockquote|[…] фашістські ідеї прийшли в Росію у історичнум моменті, через три поколіня по Другуй світовуй войні, кой росіяне уже не годні за ся подумати ги за фашістув. Смысел войны у совєтськум ошколованю быв у борьбі против фашізма, де росіяне были на боці добра, а фашісты были врагами. Того туй є чудный момент, котрый я у книзі кличу „шізофашізмом“, кой челядь, котра сама є недвояко фашістами, называт фашістами другых.}} [[File:Timothy_Snyder_(35313950321).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Timothy_Snyder_(35313950321).jpg|міні|256x256пкс|20.&nbsp;юнія 2017 у німецькум парламенті ся удбыла дискусія на тему історичної удповідалности Німещины перед Украйинов]] Снайдер проводив паралелі межи раціоналізаціями територіалного розшыріня [[Адолф Гітлер|Адолфа Гітлера]] и Путіна. Снайдер передгадав російську інвазію до Крыму, уокремивши конкретні угрозы у свому [[op-ed]] матеріалі „Не дайте Путіну взяти Украйину“ (Don’t Let Putin Grab Ukraine), опублікованому 3.&nbsp;фебруара 2014.&nbsp;року. Снайдер писав, ож Путінова реторика подабат на Гітлерову мало не до плаґіата: и єден, и другый заявили, ож сосідня демократія є даяк тиранічна; обає апеловали д уявным нарушеням меншиновых прав и тым арґументовали інвазію; обадвоє заявляли, ож сосідньый народ посправді не екзістує и ож його держава не є леґітимна.<ref>{{cite news|author1=Timothy Snyder|title=Ukraine holds the future – the war between democracy and nihilism|url=https://www.foreignaffairs.com/ukraine/ukraine-war-democracy-nihilism-timothy-snyder|access-date=April 9, 2023|issue=September/October 2022|publisher=Foreign Affairs|date=September 6, 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20230330055601/https://www.foreignaffairs.com/ukraine/ukraine-war-democracy-nihilism-timothy-snyder|archive-date=March 30, 2023}}</ref> Французька історичка и соціоложка Марлен Ларвел коментовала:<ref name=":0">{{Cite web |url=https://www.chronicle.com/interactives/20190412snyder |title=The Bleak Prophecy of Timothy Snyder |date=April 12, 2019 |website=The Chronicle of Higher Education |access-date=April 16, 2019 |archive-date=January 9, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202551/https://www.chronicle.com/article/the-bleak-prophecy-of-timothy-snyder/ |url-status=live }}</ref> „На удлику уд [Снайдеровых] заяв, Кремель жыє в ідеолоґічнум світі, вдуховленум не [[Націштська Німещина|Націштськов Німещинов]], а в такому, де десятьроча Ялты, рокы [[Міхаіл Ґорбачов|Ґорбачова]]-[[Боріс Єльцин|Єльцина]] и [[розвал Совєтського союза]] дотеперь сут головными історичными референтами тай травмами.“<ref>{{cite web |title=Is Russia Really "Fascist"? A Comment on Timothy Snyder |url=http://www.ponarseurasia.org/memo/russia-really-fascist-reply-timothy-snyder |publisher=PONARS Eurasia |access-date=January 14, 2019 |archive-date=January 9, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202627/http://www.ponarseurasia.org/memo/russia-really-fascist-reply-timothy-snyder |url-status=live }}</ref> 14.&nbsp;марця 2023.&nbsp;року Тімоті Снайдер выступав перед [[Рада безпекы Орґанізації споєных націй|Радов безпекы Орґанізації споєных націй]] на стрічи, скликануй Російов на тему [[Антиросійськый сентімент|русофобії]]. Снайдер уповів, ож термін „русофобія“ ся хоснує Російов на управданя єї [[Воєнні злочины в Російськуй інвазії в Украйину|воєнных злочинув в Украйині]]. Вун заявив, ож хотьяка шкода росіянам ци російськуй културі ся стала головно позад політикы тай дій самої Москвы; позад них ся стала [[Еміґрація росіян по Російськуй інвазії в Украйину|еміґрація росіян по інвазії]], придусеня незалежных медій, напады на културні памняткы, масові убивства російськоязычных и російськых громадян. По тому, як представник Росії [[Васілій Нєбензя]] зазвідав за жерела, Снайдер ся удкликав на заявы Путіна, напрямлені на запереченя єствованя Украйины.<ref>{{cite web |url=https://press.un.org/en/2023/sc15226.doc.htm |title='Russophobia' Term Used to Justify Moscow's War Crimes in Ukraine, Historian Tells Security Council |website=United Nations |date=March 14, 2023 |access-date=April 7, 2023 }}</ref> === Никаня на Украйину === Снайдер написав шість книг за [[Украйина|Украйину]].<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=My books about Ukraine |url=https://snyder.substack.com/p/my-books-about-ukraine |archive-url=https://web.archive.org/web/20220701162750/https://snyder.substack.com/p/my-books-about-ukraine |archive-date=July 1, 2022 |access-date=April 8, 2023 |website=Thinking about... |date=March 5, 2022 }}</ref> У 2022.&nbsp;році ун учинив доступнов шырокуй публіці серію свойих лекцій „The Making of Modern Ukraine“ у Єлському університеті за причины тай біг [[Російсько-украйинська война|Російсько-украйинської войны]], у тум числі на YouTube<ref>{{cite web |title=Timothy Snyder: The Making of Modern Ukraine Yale Courses on Youtube |url=https://www.youtube.com/playlist?list=PLh9mgdi4rNewfxO7LhBoz_1Mx1MaO6sw_ |archive-url=https://web.archive.org/web/20230403181918/https://www.youtube.com/playlist?list=PLh9mgdi4rNewfxO7LhBoz_1Mx1MaO6sw_ |archive-date=April 3, 2023 |access-date=April 8, 2023 |website=YouTube }}</ref> тай у формі подкаста,<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=The Making of Modern Ukraine |url=https://podcasts.apple.com/us/podcast/the-making-of-modern-ukraine/id1653131950 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230319184650/https://podcasts.apple.com/us/podcast/the-making-of-modern-ukraine/id1653131950 |archive-date=March 19, 2023 |access-date=April 9, 2023 |website=Apple Podcasts |date=November 7, 2022 }}</ref> уєдно из планом курса и списом на читаня.<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=Syllabus of my Ukraine lecture class |url=https://snyder.substack.com/p/syllabus-of-my-ukraine-lecture-class |archive-url=https://web.archive.org/web/20230319121657/https://snyder.substack.com/p/syllabus-of-my-ukraine-lecture-class |archive-date=March 19, 2023 |access-date=April 9, 2023 |website=Thinking about... |date=September 6, 2022 |publisher=Substack }}</ref> Снайдер говорив<ref>{{cite news|last1=On Point|first1=WBUR|title=Historian Timothy Snyder on how war ends in Ukraine|url=https://www.wbur.org/onpoint/2022/10/25/historian-timothy-snyder-on-how-the-russia-ukraine-war-will-end|access-date=April 9, 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20221130130028/https://www.wbur.org/onpoint/2022/10/25/historian-timothy-snyder-on-how-the-russia-ukraine-war-will-end|archive-date=November 30, 2022}}</ref> и писав за войну в пресі и публікує історичні и коментарні матеріалы у онлайн розсылці „Thinking About…“<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=Thinking about... |url=https://snyder.substack.com/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20230319183425/https://snyder.substack.com/ |archive-date=March 19, 2023 |access-date=April 9, 2023 |website=Substack }}</ref> == Убрані роботы == * ''Nationalism, Marxism, and Modern Central Europe: A Biography of Kazimierz Kelles-Krauz.'' Harvard University Press, 1998. {{ISBN|978-0-19-084608-4}} * ''Wall Around the West: State Power and Immigration Controls in Europe and North America.'' Rowman and Littlefield, 2000. Co-edited with [[:en:Peter_Andreas|Peter Andreas]]. {{ISBN|978-0-7425-0178-2}} * ''The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569–1999.'' Yale University Press, 2003. {{ISBN|978-0-300-09569-2}} * ''Sketches from a Secret War: A Polish Artist's Mission to Liberate Soviet Ukraine.'' Yale University Press, 2005. {{ISBN|978-0-300-12599-3}} * ''The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke.'' Basic Books, 2008. {{ISBN|978-0-465-01897-0}} * ''Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin''. New York: Basic Books, 2010. {{ISBN|978-0-465-03147-4}} * ''Thinking the Twentieth Century'' with Tony Judt. Penguin, 2012. {{ISBN|978-0-14-312304-0}} * ''Stalin and Europe: Imitation and Domination, 1928–1953.'' Oxford University Press, 2014. Co-edited with Ray Brandon. {{ISBN|978-0199945580}} * ''Black Earth: The Holocaust as History and Warning.'' Penguin, 2015. {{ISBN|978-1-101-90347-6}} * ''On Tyranny: Twenty Lessons from the Twentieth Century.'' Penguin, 2017. {{ISBN|978-0-8041-9011-4}} ** ''On Tyranny Graphic Edition: Twenty Lessons from the Twentieth Century.'' Ten Speed Press. {{ISBN|978-1-9848-5915-0}} * ''The Road to Unfreedom: Russia, Europe, America.'' Penguin, 2018. {{ISBN|978-0-525-57447-7}} * ''Our Malady: Lessons in Liberty from a Hospital Diary.'' Penguin, 2020. {{ISBN|978-0-593-23889-9|}} * ''On Freedom.'' Crown, 2024. {{ISBN|978-0-593-72872-7|}} == Референції == {{Reflist}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Снайдер, Тімоті}} [[Катеґорія:Історіци]] [[Катеґорія:Америчане]] [[Катеґорія:Изглядачі історії Украйины]] [[Катеґорія:Изглядачі історії націзма]] [[Катеґорія:Изглядачі історії фашізм]] [[Катеґорія:Изглядачі історії восточної Европы]] 32i3fdhu04479g70ui6fj89vwstsf7y Рада безпекы Орґанізації споєных націй 0 24569 165513 2026-05-19T23:38:41Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Рада безпечности ОЗН]] 165513 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Рада безпечности ОЗН]] 742t1bjgloxe4ioi3ar7e7gdew62goy Міхаіл Ґорбачов 0 24570 165514 2026-05-19T23:38:53Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Михаил Горбачов]] 165514 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Михаил Горбачов]] krps4klbp2ak4ez92689us111jwuhj8 Боріс Єльцин 0 24571 165515 2026-05-19T23:39:03Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Борис Николаевич Ельцин]] 165515 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Борис Николаевич Ельцин]] ttvh017qjc2tmqvuhha0dqifyvgo5tq Владімір Путін 0 24572 165516 2026-05-19T23:39:28Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Путін Володимир Володимирович]] 165516 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Путін Володимир Володимирович]] 79ptkhyg5473w777lofp13tjdl0z4f7 Харькув 0 24573 165517 2026-05-19T23:40:42Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Харьков]] 165517 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Харьков]] agdayqrczwcr4r8hswcbgy4razh88vj Кийов 0 24574 165518 2026-05-19T23:40:58Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Кієв]] 165518 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Кієв]] au669czpr7e5t8e3zgk2m3sz1i7w54u Львув 0 24575 165519 2026-05-19T23:41:07Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Львів]] 165519 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Львів]] 5xk0q1z3zzp79ahuqywgah04ecuqa4x Історик 0 24576 165520 2026-05-19T23:41:18Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Історік]] 165520 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Історік]] q84usk3gmvir22cmnj5ktkuvzlvglv4 Партенон 0 24577 165524 2026-05-19T23:53:08Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Парфенон]] 165524 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Парфенон]] hox7jqwvtte0nx6xj43alwrbf54b1cz Лінус Торвалдс 0 24578 165526 2026-05-20T00:26:17Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{Особа | Имя = Лінус Торвалдс | Имя_оригиналне = Linus Benedict Torvalds | Образчик = [[Файл:Lc3 2018 (263682303) (cropped).jpeg|безрамки|280пкс]] | Образчика_подпис = Торвалдс у 2018 | Уроджѣня = {{Birth date and age|df=yes|1969|12|28}} | Мѣсто_роджѣня = [[Гелсінкы]], [[Фінландія]] | Чинность = Софтверовый інджі... 165526 wikitext text/x-wiki {{Особа | Имя = Лінус Торвалдс | Имя_оригиналне = Linus Benedict Torvalds | Образчик = [[Файл:Lc3 2018 (263682303) (cropped).jpeg|безрамки|280пкс]] | Образчика_подпис = Торвалдс у 2018 | Уроджѣня = {{Birth date and age|df=yes|1969|12|28}} | Мѣсто_роджѣня = [[Гелсінкы]], [[Фінландія]] | Чинность = [[Софтверовый інджінірінґ|софтверовый інджінірь]] }} '''Лі́нус Бе́недікт То́рвалдс''' авадь '''Ту́рвалдс''' ({{Lang-fi|Linus Benedict Torvalds}} {{Audio-IPA|Sv-Linus_Torvalds.ogg|[ˈliːnʉs ˈtuːrvɑlds]}}; 28.&nbsp;децембра 1969, [[Гелсінкы]], [[Фінландія]]) є [[Фінландія|фінськый]] и [[Споєны Штаты Америцькы|америцькый]] [[Софтверовый інджінірінґ|софтверовый інджінірь]], творець и головный розробник ядра [[Ядро Linux|Linux]]. Вун вытворив систему контроля верзій [[Git]]. == Жывут и карєра == === Ранньый жывут === Лінус Торвалдс ся родив 28.&nbsp;децембра 1969.&nbsp;року в [[Гелсінкы|Гелсінках]], [[Фінландія]], у файті журналіштув Анны тай Нілса Торвалдсув.<ref>Torvalds.</ref> Ун внук статистика Лео Тырнквіста тай поета Оле Торвалдса и правнук журналішты и солдата Тойво Каранко. Його старшина были [[Кампусный радикал|кампусні радикалы]] в [[Гелсінськый університет|Гелсінськум університеті]] в 1960.&nbsp;роках. Файта му належит ид шведськоязычнуй меншині в Фінландії. Його назвали в честь [[Лайнус Полінґ|Лайнуса Полінґа]], америцького хеміка и нобелового лавреата, хоть у книзі „Rebel Code: Linux and the Open Source Revolution“ Торвалдса цитувут казати: „Думаву, я быв у рувнуй мірі названый на честь Лайнуса из мултіка Peanuts“, зазначувучи, ож исе го вчинило „наполовину нобеловым хеміком и наполовину мултяшным персонажом, котрый за собов тягне поплон“.<ref name="moody">{{Cite book|last=Moody|first=Glyn|title=Rebel Code: Linux and the Open Source Revolution|publisher=Perseus Books Group|year=2002|page=[https://archive.org/details/rebelcodeinside000mood/page/n351 336]|url=https://archive.org/details/rebelcodeinside000mood|url-access=registration|isbn=0-7382-0670-9}}</ref> Його інтерес ид компютерам ся зачав у 11&nbsp;рокув (1981) из Commodore VIC-20.<ref>[[#Torvalds|Torvalds]], pp. 6–7</ref> Ун зачав проґрамовати на нюм у BASIC, пак через прямый доступ ид процесорови 6502 напряму в [[Машинный код|машиннум коді]] (а не [[Асемблеровый язык|асемблеровум языку]]).<ref>{{cite web|people=Linus Torvalds, David Rusling|date=30 September 2016|title=LAS16-500K3: Fireside Chat with David Rusling and Linus Torvalds|url=https://www.youtube.com/watch?v=fuAebQvFnRI|access-date=8 October 2016|location=Las Vegas|publisher=Linaro|archive-date=14 October 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161014091828/https://www.youtube.com/watch?v=fuAebQvFnRI|url-status=live}}</ref> Ун пак купив быв Sinclair QL, читаво модифіковав (а май&nbsp;— його операційну систему). „Позад того, ож было дуже тяжко найти на нього софтвер у Фінландії“ Лінус написав на нього свуй асемблер и пару бавок „(на додачу д ґрафічным бібліотекам Pac-Man)“.<ref>{{cite web |url=https://opensource.googleblog.com/2010/09/geek-time-with-linus-torvalds.html |title=Geek Time with Linus Torvalds |first=Ellen |last=Ko |date=27 September 2010 |access-date=8 November 2015 }}</ref><ref>[[#Torvalds|Torvalds]], pp. 41–46</ref><ref>Torvalds, Linus: ''GMOVE''. Program listing. In ''MikroBitti'' 11/1986, p. 63.</ref> Ун написав клон [[Pac-Man]] пуд назвов „Cool Man“. == Література == * {{Cite book|ref=Torvalds|last1=Torvalds|first1=Linus|last2=Diamond|first2=David|title=Just for Fun: The Story of an Accidental Revolutionary|publisher=HarperCollins|year=2001|location=New York City, United States|isbn=0-06-662072-4|url=https://archive.org/details/justforfun00linu}}<ref>* {{Cite web |last1=Loney |first1=Matt |title=Exclusive: Linus Torvalds tells his story |publisher=ZDNet |date=10 April 2001 |url=https://www.zdnet.com/article/exclusive-linus-torvalds-tells-his-story/ |access-date=9 August 2017 |archive-date=3 January 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180103222012/http://www.zdnet.com/article/exclusive-linus-torvalds-tells-his-story/ |url-status=live }} * {{cite web |url=https://www.timeshighereducation.com/books/red-hats-off-to-a-low-maintenance-son/174579.article |last=Valsamidis |first=Tony |title=Red Hats off to a low maintenance son. |work=Times Higher Education Supplement |number=1575 |date=7 February 2003 |page=28 }} * {{Cite web|last1=Wayner|first1=Peter|title=Just for Fun, by Linus Torvalds and David Diamond; Rebel Code, by Glyn Moody|magazine=Wired|date=1 May 2001|url=https://www.wired.com/2001/05/just-for-fun-by-linus-torvalds-and-david-diamond-rebel-code-by-glyn-moody/|access-date=9 August 2017|archive-date=9 August 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170809131208/https://www.wired.com/2001/05/just-for-fun-by-linus-torvalds-and-david-diamond-rebel-code-by-glyn-moody/|url-status=live}}</ref> * {{cite book|last=Himanen|first=Pekka|title=The Hacker Ethic and the Spirit of the Information Age.|quote=Prologue: Linus Torvalds; Epilogue: Manuel Castells|publisher=Random House|year=2001|url=https://archive.org/details/hackerethic00pekk|url-access=registration|isbn=951-0-25417-7}} * Moody, Glyn: Rebel Code. Engl. the beginning of work: Rebel Code. Eng. Riikka Toivanen and Heikki Karjalainen. In January 2001. {{ISBN|951-31-2003-1}}. * Nikkanen, Tuula: The Linux story. Satku, 2000. {{ISBN|951-762-990-7}}. == Референції == {{Reflist}} {{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Торвалдс, Лінус}} 2aisi3cl63c0fsndb80ziug492app2y 165527 165526 2026-05-20T00:28:55Z Flipdot 23893 165527 wikitext text/x-wiki {{Особа | Имя = Лінус Торвалдс | Имя_оригиналне = Linus Benedict Torvalds | Образчик = [[Файл:Lc3 2018 (263682303) (cropped).jpeg|безрамки|280пкс]] | Образчика_подпис = Торвалдс у 2018 | Уроджѣня = {{Birth date and age|df=yes|1969|12|28}} | Мѣсто_роджѣня = [[Гелсінкы]], [[Фінландія]] | Чинность = [[Софтверовый інджінірінґ|софтверовый інджінірь]] }} '''Лі́нус Бе́недікт То́рвалдс''' авадь '''Ту́рвалдс''' ([[Шведськый язык у Фінландії|фін. швед.]] ''{{Lang|sv-FI|Linus Benedict Torvalds}}'' {{Audio-IPA|Sv-Linus_Torvalds.ogg|[ˈliːnʉs ˈtuːrvɑlds]}}; 28.&nbsp;децембра 1969, [[Гелсінкы]], [[Фінландія]]) є [[Фінландія|фінськый]] и [[Споєны Штаты Америцькы|америцькый]] [[Софтверовый інджінірінґ|софтверовый інджінірь]], творець и головный розробник ядра [[Ядро Linux|Linux]]. Вун вытворив систему контроля верзій [[Git]]. == Жывут и карєра == === Ранньый жывут === Лінус Торвалдс ся родив 28.&nbsp;децембра 1969.&nbsp;року в [[Гелсінкы|Гелсінках]], [[Фінландія]], у файті журналіштув Анны тай Нілса Торвалдсув.<ref>Torvalds.</ref> Ун внук статистика Лео Тырнквіста тай поета Оле Торвалдса и правнук журналішты и солдата Тойво Каранко. Його старшина были [[Кампусный радикал|кампусні радикалы]] в [[Гелсінськый університет|Гелсінськум університеті]] в 1960.&nbsp;роках. Файта му належит ид шведськоязычнуй меншині в Фінландії. Його назвали в честь [[Лайнус Полінґ|Лайнуса Полінґа]], америцького хеміка и нобелового лавреата, хоть у книзі „Rebel Code: Linux and the Open Source Revolution“ Торвалдса цитувут казати: „Думаву, я быв у рувнуй мірі названый на честь Лайнуса из мултіка Peanuts“, зазначувучи, ож исе го вчинило „наполовину нобеловым хеміком и наполовину мултяшным персонажом, котрый за собов тягне поплон“.<ref name="moody">{{Cite book|last=Moody|first=Glyn|title=Rebel Code: Linux and the Open Source Revolution|publisher=Perseus Books Group|year=2002|page=[https://archive.org/details/rebelcodeinside000mood/page/n351 336]|url=https://archive.org/details/rebelcodeinside000mood|url-access=registration|isbn=0-7382-0670-9}}</ref> Його інтерес ид компютерам ся зачав у 11&nbsp;рокув (1981) из Commodore VIC-20.<ref>[[#Torvalds|Torvalds]], pp. 6–7</ref> Ун зачав проґрамовати на нюм у BASIC, пак через прямый доступ ид процесорови 6502 напряму в [[Машинный код|машиннум коді]] (а не [[Асемблеровый язык|асемблеровум языку]]).<ref>{{cite web|people=Linus Torvalds, David Rusling|date=30 September 2016|title=LAS16-500K3: Fireside Chat with David Rusling and Linus Torvalds|url=https://www.youtube.com/watch?v=fuAebQvFnRI|access-date=8 October 2016|location=Las Vegas|publisher=Linaro|archive-date=14 October 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161014091828/https://www.youtube.com/watch?v=fuAebQvFnRI|url-status=live}}</ref> Ун пак купив быв Sinclair QL, читаво модифіковав (а май&nbsp;— його операційну систему). „Позад того, ож было дуже тяжко найти на нього софтвер у Фінландії“ Лінус написав на нього свуй асемблер и пару бавок „(на додачу д ґрафічным бібліотекам Pac-Man)“.<ref>{{cite web |url=https://opensource.googleblog.com/2010/09/geek-time-with-linus-torvalds.html |title=Geek Time with Linus Torvalds |first=Ellen |last=Ko |date=27 September 2010 |access-date=8 November 2015 }}</ref><ref>[[#Torvalds|Torvalds]], pp. 41–46</ref><ref>Torvalds, Linus: ''GMOVE''. Program listing. In ''MikroBitti'' 11/1986, p. 63.</ref> Ун написав клон [[Pac-Man]] пуд назвов „Cool Man“. == Література == * {{Cite book|ref=Torvalds|last1=Torvalds|first1=Linus|last2=Diamond|first2=David|title=Just for Fun: The Story of an Accidental Revolutionary|publisher=HarperCollins|year=2001|location=New York City, United States|isbn=0-06-662072-4|url=https://archive.org/details/justforfun00linu}}<ref>* {{Cite web |last1=Loney |first1=Matt |title=Exclusive: Linus Torvalds tells his story |publisher=ZDNet |date=10 April 2001 |url=https://www.zdnet.com/article/exclusive-linus-torvalds-tells-his-story/ |access-date=9 August 2017 |archive-date=3 January 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180103222012/http://www.zdnet.com/article/exclusive-linus-torvalds-tells-his-story/ |url-status=live }} * {{cite web |url=https://www.timeshighereducation.com/books/red-hats-off-to-a-low-maintenance-son/174579.article |last=Valsamidis |first=Tony |title=Red Hats off to a low maintenance son. |work=Times Higher Education Supplement |number=1575 |date=7 February 2003 |page=28 }} * {{Cite web|last1=Wayner|first1=Peter|title=Just for Fun, by Linus Torvalds and David Diamond; Rebel Code, by Glyn Moody|magazine=Wired|date=1 May 2001|url=https://www.wired.com/2001/05/just-for-fun-by-linus-torvalds-and-david-diamond-rebel-code-by-glyn-moody/|access-date=9 August 2017|archive-date=9 August 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170809131208/https://www.wired.com/2001/05/just-for-fun-by-linus-torvalds-and-david-diamond-rebel-code-by-glyn-moody/|url-status=live}}</ref> * {{cite book|last=Himanen|first=Pekka|title=The Hacker Ethic and the Spirit of the Information Age.|quote=Prologue: Linus Torvalds; Epilogue: Manuel Castells|publisher=Random House|year=2001|url=https://archive.org/details/hackerethic00pekk|url-access=registration|isbn=951-0-25417-7}} * Moody, Glyn: Rebel Code. Engl. the beginning of work: Rebel Code. Eng. Riikka Toivanen and Heikki Karjalainen. In January 2001. {{ISBN|951-31-2003-1}}. * Nikkanen, Tuula: The Linux story. Satku, 2000. {{ISBN|951-762-990-7}}. == Референції == {{Reflist}} {{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Торвалдс, Лінус}} 2794szj9uzl4jgdrw6xcszehki3yw0q Торвалдс, Лінус 0 24579 165529 2026-05-20T00:31:01Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Лінус Торвалдс]] 165529 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Лінус Торвалдс]] jwnnrjhjrbe8zmh33nazg4hzp0ymhr5 Шолтес, Банді 0 24580 165530 2026-05-20T00:31:44Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Банді Шолтес]] 165530 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Банді Шолтес]] czinyy9zavxdti271ekafpi3dd085fg Джойс, Джеймс 0 24581 165531 2026-05-20T00:32:08Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Джеймс Джойс]] 165531 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Джеймс Джойс]] 02vny57dod9bvv3pu02etqi32on8ros Снайдер, Тімоті 0 24582 165532 2026-05-20T00:33:34Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Тімоті Снайдер]] 165532 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Тімоті Снайдер]] pyqlk4sj6nhoc0o50bvyiap843jphle Кочевци 0 24583 165546 2026-05-20T11:13:23Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Кочевци]] на [[Коцєвякы]]: Назва з помилкою 165546 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Коцєвякы]] tsy4vfn9vwb5r0v2n5scxdb6gow96is Полякы 0 24584 165548 2026-05-20T11:15:27Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Поляци]] 165548 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Поляци]] e8rfmofb7c7xd3yvzycgz97l6jnwmly Польськый язык 0 24585 165549 2026-05-20T11:15:56Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Польскый язык]] 165549 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Польскый язык]] i7util7jtnvui27hoxgfis13rhtcmj6