Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.3 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Чехія 0 10225 165556 165467 2026-05-20T12:44:06Z Flipdot 23893 165556 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна | native_name = {{lang-cs|Česká republika}} | conventional_long_name = Чеська републіка | common_name = Чесько | image_flag = Flag of the Czech Republic.svg | image_coat = Coat of arms of the Czech Republic.svg | image_map = EU-Czechia.svg | national_anthem = <br/><small>[[Kde domov můj?]] („Де муй дум?“)</small><br/>[[Файл:Czech_anthem.ogg|center]] | official_languages = [[Чеськый язык|чеськый]] | ethnic_groups = | ethnic_groups_year = | capital = [[Прага]] | largest_city = capital | government_type = [[Парламентьска републіка]] | leader_title1 = [[Презідент]] | leader_title2 = | leader_name1 = [[Петр Павел]] | leader_name2 = | area_rank = 115 | area_magnitude = | area_km2 = 78866 | area_sq_mi = | percent_water = 2 | population_census = 10701777 | population_census_year = 2021 | population_census_rank = 86 | population_density_km2 = 135.3 | population_density_rank = 87 | GDP_PPP = $282,34 міліард | GDP_PPP_per_capita = $18985 | GDP_PPP_rank = 45 | GDP_PPP_year = 2021 | GDP_PPP_per_capita_rank = 38 | GDP_nominal = $282,34 міліард | GDP_nominal_rank = 45 | GDP_nominal_year = 2021 | GDP_nominal_per_capita = $18985<ref>Межинародный валутный фонд.</ref> | GDP_nominal_per_capita_rank = 38 | sovereignty_type = | Gini = | Gini_rank = | Gini_year = | Gini_category = | HDI = {{increase}} 0,891 | HDI_rank = 35 | HDI_year = 2021 | HDI_category = <span style="color:#090;">дужый высокый</span> | currency = [[Чеська коруна|Коруна]] (kč) | currency_code = CZK | country_code = | time_zone = СЕТ | utc_offset = +1 | time_zone_DST = СЕЛЧ | utc_offset_DST = +2 | demonym = | drives_on = правый | cctld = [[.cz]] | calling_code = +420 | footnotes = }} '''Че́хія''',<ref>{{cite web |title=the Czech Republic |url=https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230616122308/https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |archive-date=16 June 2023 |access-date=28 November 2023 |publisher=The United Nations Terminology Database }}</ref> '''Че́сько''' ({{lang-cs|Česko}}), '''Че́хы''', офіціалнов назвов '''Че́ська республіка''' вадь курто '''ЧР''' ({{lang-cs|Česká republika}}, ''{{Lang|cs|ČR}}'', {{IPA2|ˈtʃɛskaː ˈrɛpublɪka}}),<ref>{{cite web |url=https://style-guide.europa.eu/en/content/-/isg/topic?identifier=7.1.1-designations-and-abbreviations |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230412222619/http://publications.europa.eu/code/en/en-370100.htm |archive-date=12 April 2023 |title=Publications Office — Interinstitutional style guide — 7.1. Countries — 7.1.1. Designations and abbreviations to use |publisher=Publications Office |access-date=8 October 2024 }}</ref> історично ай '''Боге́мія'''<ref>{{cite web |last1=Šitler |first1=Jiří |date=12 July 2016 |title=From Bohemia to Czechia |url=https://english.radio.cz/bohemia-czechia-8220362 |access-date=1 June 2021 |website=Czech Radio |author-link=Jiří Šitler }}</ref> вто [[держава]] без выхода до моря в централнуй [[Европа|Европі]], член [[Европска унія|Европської унії]] уд&nbsp;року&nbsp;2004, котра має гатары з [[Австрія|Австрійов]] на [[юг]]у, [[Німещина|Німещинов]] на [[запад]]і, [[Польща|Польщов]] на [[сѣверовосток|сіверовостоку]] тай [[Словакія|Словакійов]] на [[юговосток]]у.<ref>{{cite web |title=Information about the Czech Republic |url=http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |website=Czech Foreign Ministry |access-date=25 March 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160403192723/http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |archive-date=3 April 2016 |url-status=live }}</ref> У Чеськуй републіці офіціалнов валутов є [[чеська коруна]] ({{Code|CZK}}); головным варошом є [[Прага]]. Кроме неї сут великі вароші ги [[Бырно]], [[Острава]], [[Пылзень]] и [[Ліберець]]. Чехія має береговатый ландшафт и площу в 78,871&nbsp;км² из головно помірным контіненталным и океанічным [[Клімат|кліматом]]. Чеська републіка є унітарнов парламентарнов републіков из продвинутов, высокодоходнов соціалнов торговов економіков. Чехія ся держит европської соціалної моделі, має задарьну медіціну тай часточно понукат задарьноє університетськоє школованя. У Індексови людського розвою Чехія має 32.&nbsp;місто. Чеська републіка&nbsp;— член [[Орґанізація споєных націй|Орґанізації споєных націй]], [[НАТО|Орґанізації Сіверноатлантичного договора]], Европської унії, Орґанізації економічного спувробутництва и розвою, [[ОБСЕ]], [[Рада Европы|Рады Европы]] тай [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]]. На юлій 2025.&nbsp;року президентом Чехії є [[Петр Павел]], премєрміністром&nbsp;— [[Петр Фяла]]. Чеськоє княжество было закладеноє у кунци 9.&nbsp;стороча пуд [[Велика Моравія|Великов Моравійов]]. Оно было формално признаноє ги [[імперськый став]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] у 1002.&nbsp;рокови тай стало корольством у 1198.<ref name="The Path">{{cite web |url=http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |title=The Path of Czech Constitutionality |last1=Mlsna |first1=Petr |last2=Šlehofer |first2=F. |year=2010 |work=1st edition |publisher=Úřad Vlády České Republiky (The Office of the Government of the Czech Republic) |location=Praha |pages=10–11 |language=cs, en |archive-url=https://web.archive.org/web/20130116234802/http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |archive-date=16 January 2013 |url-status=live |access-date=31 October 2012 |last3=Urban |first3=D. }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |title=800 let Zlaté buly sicilské |last=Čumlivski |first=Denko |year=2012 |publisher=National Archives of the Czech Republic (Národní Archiv České Republiky) |language=cs |archive-url=https://web.archive.org/web/20121128035158/http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |archive-date=28 November 2012 |url-status=dead |access-date=31 October 2012 }}</ref> По битві Могача у 1526.&nbsp;році вшыткі землі Богемської короны были поступово інтеґровані до [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]]. Через почти стувку рокув протестантськоє повстаня стало причинов Тридцятьручної войны. Из розпадом Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році Коронні землі стали частьов [[Австрійска імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 19.&nbsp;стороча Чехія пруйшла індустріалізацію. По розпаді [[Австро-Мадярська імперія|Австро-Мадярської імперії]] по [[Перша світова война|Первуй світовуй войні]] бульша часть реґіона зайшла до [[Перша чехословацька републіка|Первої чехословацької републікы]] у 1918.&nbsp;році.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|title=Encyclopedia of the Cold War|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C&pg=PA76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Чехословакія была єдинов державов у централнуй и восточнуй Европі, котра ся обстала парламентарнов демократійов на вшыток меживоєнный період.<ref name="Ash0">Timothy Garton Ash ''[[iarchive:usesofadversitye0000gart h4f4|The Uses of Adversity]]'' Granta Books, 1991 {{ISBN|0-14-014038-7}} p. 60</ref> По Мінхенському договорі 1938.&nbsp;року [[Націштська Німещина]] окуповала чеські землі. У 1945.&nbsp;році Чехословакія ся удновила тай три рокы по тому стала комуністичнов державов Восточного блока по переворотови року&nbsp;1948. Провбы лібералізовати уряд и економіку ся гасили совєтськов інвазійов у крайину бігом [[Празька ярь|Празької яри]] 1968.&nbsp;року. У новемброви 1989, [[Боршоньова револуція]] поклала конець комуністичному правліньови тай удновила демократичный устрой. 31.&nbsp;децембра 1992.&nbsp;року Чехословакія ся мирно розпала, а єї державы-члены стали незалежными державами&nbsp;— Чеськов републіков и Словакійов. == Історія == === Правік === {{multiple image|align=right|total_width=320|direction=horizontal|image1=Vestonicka venuse edit.jpg|alt1=Керамічна скулптура|image2=The stone head of a Celt.jpg|alt2=Камінна скулптура|footer='''Зліва''': Венера з Долніх Вєстоніць, датована 29,000–25,000&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е., є майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>{{cite web |title=Oldest ceramic figurine |url=https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/682622-oldest-ceramic-figurine |publisher=Guinness World Records |access-date=20 May 2024}}</ref><br />'''Справа''': камінна голова келта из Мшецькых Жегровіць є майціннов келтськов скулптуров у Европі, датує ся 3.&nbsp;сторочом&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е.<ref>{{cite news |title=Hlava Kelta z Mšeckých Žehrovic – nejcennější keltská plastika v Evropě |url=https://www.kudyznudy.cz/ceska-nej/historicke/hlava-kelta-z-mseckych-zehrovic-nejcennejsi-keltsk |access-date=20 May 2024 |publisher=Kudyznudy.cz/}}</ref>|caption1=|caption2=}} Археолоґічні находкы указувут на вто, ож територія днешньої Чехії была заселена уд [[Палеоліт|палеоліта]]. У сьому реґіоні найшли были, наприклад, керамічну фіґурку, Венеру з Долніх Вєстоніць, датовану дас&nbsp;29,000–25,000.&nbsp;роками&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.,<ref>{{Cite journal|date=24 December 2013|title=Fingerprint on the venus of Dolní Vestonice I|journal=Anthropologie|volume=40|issue=2|url=https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|access-date=7 April 2025|archive-url=https://web.archive.org/web/20131224110818/https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|archive-date=24 December 2013}}</ref> котра ся держит майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>Pamela B. Vandiver, Olga Soffer, Bohuslav Klima and Jiři Svoboda, "The Origins of Ceramic Technology at Dolni Věstonice, Czechoslovakia", ''Science'', New Series, '''246''', No. 4933 (24 November 1989: pp. 1002–1008)</ref> У класичну епоху, позад [[Келты|келтськых]] міґрацій 3.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., Богемія ся стала асоційовати из племньом [[Бої (племня)|боюв]].<ref name="Rankin2002">{{cite book|first=David|last=Rankin|title=Celts and the Classical World|url=https://books.google.com/books?id=6oqFAgAAQBAJ&pg=PA16|date=2002|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-74722-1|page=16}}</ref> Бої заклали были [[опідум]] недалеко уд сучасної Прагы.<ref name="(Firm)1997">{{cite book|author=Kartografie Praha (Firm)|title=Praha, plán města|year=1997|publisher=Kartografie Praha|isbn=978-80-7011-468-1|page=17}}</ref> Май пак, у 1.&nbsp;сторочови, там ся заселили ґерманські племена [[Маркоманы|маркоманув]] и [[Квады|квадув]].<ref name="Salvia2007">{{cite book|author=Vasco La Salvia|title=Iron Making During the Migration Period: The Case of the Lombards|year=2007|publisher=Archaeopress|isbn=978-1-4073-0159-4|page=43}}</ref> [[Славяне|Словяне]] из реґіона [[Чорноє море|Чорного моря]] тай [[Карпаты|Карпат]] тоже ся селили у реґіонови, їхня міґрація ся мотивовала інвазійов народув из Сібіра тай [[Гуны|гунув]], [[Авары|аварув]], [[Булґары (племня)|булґарув]] и [[Мадяре (племня)|мадярув]].<ref name="Agnew2004">{{cite book|author=Hugh LeCaine Agnew|title=The Czechs and the Lands of the Bohemian Crown|url=https://books.google.com/books?id=Db76shTEM60C&pg=PT37|year=2004|publisher=Hoover Press|isbn=978-0-8179-4492-6|page=37}}</ref><ref name="HahnNadel2014">{{cite book|first1=Sylvia|last1=Hahn|first2=Stanley|last2=Nadel|title=Asian Migrants in Europe: Transcultural Connections|url=https://books.google.com/books?id=Zwq9BAAAQBAJ&pg=PA7|year=2014|publisher=V&R unipress GmbH|isbn=978-3-8471-0254-0|pages=7–8}}</ref> У 6.&nbsp;сторочу гуны ся сунули дале на запад у Богемію, Мораву и часті днешньых Австрії тай Німещины.<ref name="HahnNadel2014" /> Бігом 7.&nbsp;стороча франкськый торговець [[Само]], пудпорувучи словян у їхнюй борьбі против осілых недалеко аварув, став правительом першої задокументованої словянської державы у централнуй Европі&nbsp;— [[Імперія Сама|Імперії Сама]].<ref>''Lexikon des Mittelalters''. Verlag J.B. Metzler, Vol. 7, cols 1342-1343</ref> У 8.&nbsp;сторочі ся появила Велика Морава, контрольована династійов [[Мойміровці|Мойміровцюв]],<ref name="Champion2005">{{cite book|first=Tim|last=Champion|title=Centre and Periphery: Comparative Studies in Archaeology|url=https://books.google.com/books?id=mZ2IAgAAQBAJ&pg=PA233|year=2005|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-80679-9|page=233}}</ref> котра была у свому пікови у 9.&nbsp;сторочови бігом правліня [[Сятополк I. (Морава)|Сятополка&nbsp;I.&nbsp;Моравського]], удбивавучи ся уд влива франкув. Велика Морава была охрещена, у тум числі позад бізантійськых місій [[Кирил и Мефодій|Кирила и Мефодія]].<ref>{{Cite web |title=Svatopluk {{!}} prince of Moravia {{!}} Britannica |url=https://www.britannica.com/biography/Svatopluk |access-date=7 April 2025 |website=www.britannica.com |language=en }}</ref> === Богемія === {{ГоловнаСтатя|Богемія}} [[File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|ліворуч|міні|Корона Богемії удну [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] (1600). Чеські землі были частьов Імперії у 1002–1806.&nbsp;роках, а Прага была імперськов резиденційов у 1346–1437 и 1583–1611.]] [[Богемські племена]] ся представляли многыми герцоґами; централізованоє [[Богемськоє княжство]] ся появило у другуй половині 9.&nbsp;стороча вдяку [[Пржемысловці|дому Пржемысловцюв]]. Уд 1002. по&nbsp;1806.&nbsp;рук Богемія была [[Імперськый став|імперськым ставом]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]].<ref name="PánekTůma2019">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA76|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=76}}</ref> У 1212.&nbsp;рокови [[Пржемысл Отакар I.|Пржемысл Отакар&nbsp;I.]]&nbsp;утягнув уд імператора [[Золота сицилська була|Золоту сицилську булу]], пудтвержувучу корольськый статус Отакара и його наслідникув; Богемськоє княжство ся так пудняло у статусови до корольства.<ref name="PánekTůma2019b">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA111|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=111}}</ref> Німецькі іміґранты ся поселили у богемськуй периферії у 13.&nbsp;сторочови.<ref name="PánekTůma2019c">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA237|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=237}}</ref> [[Монґолська імперія|Монґолы]] бігом [[Монґолська інвазія до Европы|свої інвазії до Европы]] доходили до Моравы, айбо были розбиті пуд [[Оломовц|Оломовцом]].<ref>{{cite book|last1=Grousset|first1=René|title=The Empire of the Steppes|date=1970|publisher=Rutgers University Press|isbn=978-0-8135-1304-1|page=[https://archive.org/details/empireofsteppes00grou/page/266 266]|url=https://archive.org/details/empireofsteppes00grou|url-access=registration|access-date=26 August 2017}}</ref> По серії династійных воєн, богемськый престол добыв [[Луксембурґськый дум]].<ref>{{cite web |url=http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |title=Václav II. český král |work=panovnici.cz |access-date=31 October 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110907142314/http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |archive-date=7 September 2011 |url-status=live }}</ref> У другуй половині 14.&nbsp;столітя ся зачали [[Богемська реформація|провбы реформовати церьков у Богемії]]. Послідовникы [[Ян Гус|Яна Гуса]] ся удсторонили уд подаякых практик [[Католицька церьков|Католицької церьквы]] и бігом Гуситськых воєн 1419–1434.&nbsp;рокув побідили пять хрестовых походув, орґанізованых против них імператором Сященої римської імперії Сіґізмундом. Бігом слідувучых двох сторочув 90% населеня Богемії и Моравы ся держали за [[Гуситы|гуситув]]. Паціфішта Петр Хелчіцькый у середині 15.&nbsp;стороча вдухновив кываня Братерської єдноты, котра ся домак удкапчала уд римокатолицької церьквы.<ref>{{cite web |url=http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |title=Mentor and precursor of the Reformation |access-date=29 April 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160404211907/http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |archive-date=4 April 2016 |url-status=dead }}</ref> 21.&nbsp;децембра 1421.&nbsp;року [[Ян Жіжка]], успішный воєвода и найманець, повюг своє войсько у [[Битка пуд Кутнов Горов|Битку пуд Кутнов Горов]] (Кутенберґом), котра ся кунчила побідов гуситув. И доныні го честувут як націоналного героя. [[File:Husité_-_Jenský_kodex.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Husit%C3%A9_-_Jensk%C3%BD_kodex.jpg|альт=Painting of battle between mounted knights|міні|Битка межи [[Гуситы|гуситами]] тай [[Хрестові походы|хрестоносцями]] бігом [[Гуситські войны|Гуситськых воєн]]; Єнськый кодекс, 15.&nbsp;стороча]] Уд року 1526 власть над Богемійов чим май дале, тым май концентровали [[Габсбурґы]]. Межи 1583. и&nbsp;1611.&nbsp;роками Прага была офіційнов резиденційов імператора Сященої римської імперії Рудолфа&nbsp;II. и його двора. [[Празька дефенестрація]] 1618.&nbsp;року тай далшоє Богемськоє повстаня против Габсбурґув означили зачаток [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]]. У 1620.&nbsp;році повстаня у Богемії было задусеноє бігом [[Битка пуд Білов Горов|биткы пуд Білов Горов]]. Лідеры повстаня были [[Згуба на Старомнєстськуй площи|згублені у&nbsp;році&nbsp;1621]]. Шляхта и протестантськый середньый клас мусіли авадь перейти у [[католицизм]], авадь лишити крайину.<ref>{{cite web |title=Protestantism in Bohemia and Moravia (Czech Republic) |url=http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |website=Virtual Museum of Protestantism |access-date=25 May 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151015211407/http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |archive-date=15 October 2015 |url-status=live }}</ref> Період уд 1620.&nbsp;року по другу половину 18.&nbsp;стороча дустала назывку „Темных часув“. Бігом Тридцятьручної войны обывательство чеськых земель упало на третину позад кіряня протестантув тай войны, хворот и голоду.<ref>Oskar Krejčí, Martin C. Styan, Ústav politických vied SAV. (2005). ''[https://books.google.com/books?id=38ciAe4J4VMC Geopolitics of the Central European region: the view from Prague and Bratislava]''. p.293. {{ISBN|80-224-0852-2}}</ref> Габсбурґы заказовали вшыткі християнські деномінації кромі католицизма.<ref>{{cite web |url=http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |title=RP's History Online – Habsburgs |publisher=Archiv.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110717233917/http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |archive-date=17 July 2011 |url-status=dead }}</ref> Розквіт барокової културы указує двоякость сього історичного періода. [[Османська імперія]] и [[Крымськоє ханство]] напали на Мораву у 1663.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=j08L5xLOQKwC&pg=PA557 History of the Mongols from the 9th to the 19th Century. Part 2. The So-Called Tartars of Russia and Central Asia. Division 1]''". Henry Hoyle Howorth. p.557. {{ISBN|1-4021-7772-0}}</ref> У 1679–1680 чеськыми землями пруйшли [[Велика віденська чума]] и [[Кмѣть|кметськоє]] повстаня.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=FzQ9AAAAIAAJ&pg=PA494 The new Cambridge modern history: The ascendancy of France, 1648–88]''". Francis Ludwig Carsten (1979). p.494. {{ISBN|0-521-04544-4}}</ref> [[File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|ліворуч|міні|[[Празька дефенестрація|Празька дефенестрація 1618]] означила зачаток [[Богемськоє повстаня|Богемського повстаня]] против [[Габсбурґы|Габсбурґув]] и першый етап [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]].]] Позад голодув ся ставали селянські повстаня.<ref>"''The Cambridge economic history of Europe: The economic organization of early modern Europe''". E. E. Rich, C. H. Wilson, M. M. Postan (1977). p.614. {{ISBN|0-521-08710-4}}</ref> Кметьство было скасованоє помежи роками 1781 и 1848. Дакулько битв [[Наполеонувські войны|Наполеонувськых воєн]] ся стали на території днешньої Чехії. Падіня Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році привело д деґрадації політичного ставу Богемії, котра стратила свою позицію імперського [[Курфірт|курфірта]] и свою політичну репрезентацію у [[Імперськый сейм (Сящена римська імперія)|імперському сеймови]] (райхстаґови).<ref>{{cite journal|last1=Hlavačka|first1=Milan|title=Formování moderního českého národa 1815–1914|journal=Historický Obzor|date=2009|volume=20|issue=9/10|page=195|language=cs}}</ref> Богемські землі стали частьов [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 18. и&nbsp;19.&nbsp;стороч набирало обороты [[Чеськоє націоналноє удроджіня]] з цільов удродити [[чеськый язык]], културу и націоналну ідентичность. Револуція 1848.&nbsp;року в Празі, котра ся цілила на лібералні реформы тай автономію Богемської короны удну Австрійської імперії, была придусена.<ref name="auto">{{cite book|editor1-last=Cole|editor1-first=Laurence|editor2-last=Unowsky|editor2-first=David|title=The Limits of Loyalty: Imperial Symbolism, Popular Allegiances, and State Patriotism in the Late Habsburg Monarchy|publisher=Berghahn Books|location=New York, Oxford|url=http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|access-date=24 May 2015|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150525013421/http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|archive-date=25 May 2015}}</ref> Попри надії на поступкы про Богемію, імператор [[Франц Йозеф I.|Франц Йозеф&nbsp;I.]]&nbsp;пушов на компроміс лиш из Мадярщинов. Австро-Мадярськый компроміс 1867.&nbsp;року и нереалізована коронація Франца Йозефа корольом Богемії стали розчарованьом про дакотрых чеськых політикув.<ref name="auto" /> Богемські коронні землі стали частьов так названої [[Ціслейтанія|Ціслейтанії]]. Чеські соціал-демократы и проґресивні політикы зачали борьбу за [[общоє убиранковоє право]]. Перші убиранкы з правом голоса про вшыткых чоловікув ся справили у&nbsp;році&nbsp;1907.<ref>{{cite web |date=29 February 2020 |title=Františka Plamínková: the feminist suffragette who ensured Czechoslovakia's Constitution of 1920 lived up to the principle of equality |url=https://english.radio.cz/frantiska-plaminkova-feminist-suffragette-who-ensured-czechoslovakias-8106811 |access-date=5 January 2021 |website=Radio Prague International }}</ref> === Чехословакія === {{ГоловнаСтатя|Чехословакія}} [[File:Czechoslovakia_I.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Czechoslovakia_I.png|альт=|міні|[[Перша чехословацька республіка]] чинила 27% населеня даколишньої Австро-Мадярщины и почти 80% єї індустрії.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107.">Stephen J. Lee. ''Aspects of European History 1789–1980''. Page 107. Chapter "Austria-Hungary and the successor states". [[Рутледж|Routledge]]. 28 January 2008.</ref>]] ==== Перша чехословацька республіка ==== {{ГоловнаСтатя|Перша чехословацька республіка}} У 1918.&nbsp;році, бігом падіня [[Габсбурґська монархія|Габсбурґської монархії]] по [[Перша світова война|Першуй світовуй войні]] была вытворена незалежна [[Чехословацька республіка]] на чолі из [[Томаш Ґарріґ Масарик|Томашом Ґарріґом Масариком]], котра ся прикапчала ид Союзным силам.<ref>Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue – vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, {{ISBN|978-80-87173-47-3}}, pages 22–81, 85–86, 111–112, 124–125, 128, 129, 132, 140–148, 184–209.</ref> Ся нова держава інкорпоровала Богемську корону.<ref>{{cite web |title=Tab. 3 Národnost československých státních příslušníků podle žup a zemí k 15 February 1921 |url=http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/$File/tab3_21.pdf |publisher=Czech Statistical Office |language=cs |access-date=2 June 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070605105429/http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/%24File/tab3_21.pdf |archive-date=5 June 2007 |url-status=dead }}</ref> [[Перша чехословацька республіка]] чинила лиш 27% обывательства бывшої Австро-Мадярщины, айбо унаслідовала почти 80% єї індустрії, што позволило юй конкуровати з западными індустріалными державами.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107." /> У 1929.&nbsp;році, рувнявучи з 1913, [[грубый домашньый продукт]] (ГДП) державы ся увеличив на 52%, а індустріалноє выробництво&nbsp;— на 41%. У 1938 Чехословакія мала 10.&nbsp;місто у світовум індустріалнум выробництві.<ref>{{cite web |date=21 August 1968 |title=Ekonomika ČSSR v letech padesátých a šedesátých |trans-title=The economy of the Czechoslovak Socialist Republic in the 1950s and 1960s |url=http://www.blisty.cz/art/59458.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707063441/http://www.blisty.cz/art/59458.html |archive-date=7 July 2014 |access-date=14 May 2014 |publisher=Blisty.cz }}</ref> Чехословакія біла єдинов крайинов централної и восточної Европы, котра ся лишила лібералнов демократійов бігом цілого меживоєнного періода.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C|title=Encyclopedia of the Cold War|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Хоть Перша чехословацька республіка и была унітарнов державов, она давала подаякі права меншинам, спомежи котрых были майвеликі [[Німці|німецька]] (23.6% у 1921), [[Мадяре|мадярська]] (5.6%), [[Русины|русинська]], [[Росіяне|російська]] и [[Украйинці|украйинська]] (3.5%).<ref>{{cite book|last=Rothenbacher|first=Franz|date=2002|title=The European Population 1850–1945|publisher=Palgrave Macmillan, London.|page=145|isbn=978-1-349-65611-0}}</ref> ==== Пудкарпатська Русь ==== {{ГоловнаСтатя|Пудкарпатська Русь}} [[File:Zabiełło,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Zabie%C5%82%C5%82o,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|міні|Мапа русинської автономії у Чехословацькуй державі, постановленої статьов&nbsp;№81 [[Версайськый мирный договор|Версайського мирного договора]] и пудтвержена [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменськым мирным договором]] (Jan Zabiełło 1920). Видко [[Чоп]], [[Мункач]] (Мукачово), [[Береґсас]] (Берегово), [[Довгоє]], [[Тісоуйлок]] (Вилок), [[Кірайгазо]] (Корольово), [[Хуст]].]] Подля Статі&nbsp;№53 [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменського мирного договора]] 10.&nbsp;септембра 1919 русины мали дустати автономію,<ref>{{cite web|url=http://www.austlii.edu.au/au/other/dfat/treaties/1920/3.html|title=Treaty of Peace between the Allied and Associated Powers and Austria; Protocol, Declaration and Special Declaration [1920] ATS 3|website=www.austlii.edu.au}}</ref> што ся пак реалізовало у даякуй мірі в чехословацькуй конституції. Попри вто, подакотрі права не были реалізовані; чехословацька власть заявляла, ож процес наданя автономії мав быти поступовым. Так представленя русинув у націоналнуй сфері было май малым ги ся надіяло. [[Пудкарпатська Русь]] у складі Чехословакії обсяговала території даколишньых комітатув [[Жупа Унґ|Унґ]], [[Жупа Берег|Береґ]], [[Жупа Уґоча|Уґоча]] и [[Жупа Мараморош|Мараморош]] и зайшла до складу Чехословакії по [[Паризька мирна конференція|Паризькуй мирнуй конференції]]. Подля чехословацької конституції 1920.&nbsp;року реґіон быв офіційно названый Пудкарпатськов Русьов ({{Lang-cs|Podkarpatská Rus}}). Вопрос популарности прикапчаня Пудкарпатя ид Чехословакії дискусійный; знає ся май набізувно, ож місному бывательство май важно было не ид котруй державі ся капчати, а автономія у єї складі. По процесови [[Мадяризація|мадяризації]] русины не хотіли ся лишати пуд мадярськов властьов и тяжіли д самоврядности.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}}</ref> У 1920.&nbsp;році реґіон ся хосновав ги транспортный узол про переміщеня зброї тай амуніції про антисовєтськых полякув, котрі участвовали у Польсько-совєтськуй войні на сівері, а локалні комунішты саботовали поїзды тай пробовали помочи совєтськуй стороні.<ref>Illés, op.cit., refers to local Communists lighting fires on Carpathian peaks, which they hoped would show the way to Budyonny's Red Cavalry</ref> Бігом и по войні многі [[Украйинськый націоналізм|украйинські націоналішты]] з восточної [[Галичина|Галичины]], котрі ся опирали як польському, так и совєтському правліньови, утікнули у Пудкарпатську Русь.<ref>{{Cite book|last=Steiner|first=Zara|title=The lights that failed : European international history, 1919–1933|date=2005|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0191518812|location=Oxford|oclc=86068902}}</ref> 20.&nbsp;апріля 1920.&nbsp;року Масарик призначив быв [[Ґриґорій Жаткович|Ґриґорія Жатковича]] ґубернатором реґіона. Жаткович подав в удставку 17.&nbsp;апріля 1921, и вернув ся ид своюй юріштськуй практиці у [[Пітсбурґ|Пітсбурґови]], [[Пенсілванія]], у [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатах Америкы]]. Причинов про такоє рішеня было незадоволеня гатарами з Словакійов.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}} p. 223</ref> ==== Мінхенськый договор, Друга чехословацька республіка и німецька окупація ==== : ''Никайте ай: [[Друга світова война]], [[Мінхенськый договор]]'' [[File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|ліворуч|міні|Чехословацькі пілоты [[310. ескадра Корольськых воздушных сил|310.&nbsp;ескадры Корольськых воздушных сил]] бігом [[Битва за Британію|битвы за Британію]] в 1940]] Западна Чехословакія была окупована [[Націштська Німещина|Націштськов Німещинов]], котра поклала бульшу часть реґіона у [[Протекторат Богемія и Моравія]]. Протекторат быв уголошеный частьов Третього райха, а його президент и премєрміністер были пудпорядковані Націштськуй Німещині тай [[Райхспротектор|райхспротектору]]. У Терезіні, на сівер уд [[Прага|Прагы]], быв розміщеный [[Концентраційный лаґер Терезін|націштськый концентраційный лаґер Терезін]] (Терезієнштадт, {{Lang-de|Theresienstadt}}). Бульшина жыдув у Протектораті были забиті у [[Націштські концентраційні лаґры|націштськых концентраційных лаґрах]]. „<nowiki/>[[Ґенералплан Ост]]<nowiki/>“ ({{Lang-de|Generalplan Ost}}) постановляв выгубліня, укіряня, [[Ґерманізація|ґерманізацію]] вадь узятя у рабство бульшины вадь ушыткых чехув, обы услободити місто про німцюв.<ref>Chad Bryant (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), pp 104–178. [[Тімоті Снайдер|Snyder, Timothy]] (2010). ''[https://books.google.com/books?id=ks0WBQAAQBAJ&pg=PA160 Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin]''. Basic Books. p. 160. {{ISBN|0465002390}}</ref> За чехословацькый опур націштськуй окупації націшты чинили против них [[Німецькі воєнні злочины|воєнні злочины]]. Німецька окупація ся кунчила 9.&nbsp;мая 1945.&nbsp;року из приходом совєтської и америцької армій и [[Празькоє повстаня|Празькым повстаньом]].<ref>"''[https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409 A Companion to Russian History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150906054042/https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409|date=6 September 2015}}''". Abbott Gleason (2009). Wiley-Blackwell. p.409. {{ISBN|1-4051-3560-3}}</ref> Бульшина німецькоязычных бывателюв Чехословакії были [[Укіряня німцюв из Чехословакії|насилу укіряні]] из крайины, раз у резултаті місных актув насилства, а пак пуд еґідов „орґанізованої передачі“, пудтверженої Совєтськым союзом, США и Великов Британійов на Потсдамськуй конференції.<ref>Chad Bryant (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), 208–252.</ref> ==== Третя и четверта чехословацькі республікы ==== {{ГоловнаСтатя|Чехословакія}}[[File:Praga_11.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Praga_11.jpg|міні|Прага бігом [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазії Варшавського пакта]] 1968.&nbsp;року.]] На убиранках 1946.&nbsp;року Комуністична партія Чехословакії набрала 38% голосув<ref>F. Čapka: [http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html Dějiny zemí Koruny české v datech] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080620225613/http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html|date=20 June 2008}}. XII. Od lidově demokratického po socialistické Československo – pokračování. Libri.cz</ref> и стала майвеликов у чехословацькум парламенті, сформовала коаліцію з другыми партіями тай конзолідовала власть. У 1948 став ся [[Чехословацькый переворот 1948|переворот]], и быв исформованый єднопартійный уряд. На слідувучый 41&nbsp;рук (1948–1989) чехословацька комуніштська держава пудпорядкововала ся економічным и політичным рисам [[Восточный блок|Восточного блока]].<ref>{{cite news|title=Czech schools revisit communism|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|url-status=live|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140804202643/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|archive-date=4 August 2014}}</ref> Куртый період політичної лібералізації бігом [[Празька ярь|Празької яри]] быв спертый [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазійов Варшавського пакта до Чехословакії в 1968.&nbsp;році]], котра пуджывила неґативноє удношіня ид авторитарному комунізму у межинароднум комуністичнум кываню и стимуловала популарность [[Еврокомунізм|еврокомунізма]] на Западі; у Чехословакії ся зачав репресивный [[Нормалізація (Чехословакія)|період нормалізації]], котрый ся продержав до [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]] 1989.&nbsp;року.<ref>{{cite web |last1=Jones |first1=Gwen |title=“Do Friends Come to Visit with Tanks?” – Reactions to the 1968 Invasion of Czechoslovakia, 55 Years Later |url=https://www.archivum.org/entries/blog/do-friends-come-to-visit-with-tanks---reactions-to-the-1968-invasion-of-czechoslovakia-55-yea |website=Blinken OSA Archivum |access-date=4 April 2026 |language=en |date=18 August 2023 }}</ref> === Чеська республіка === [[File:Václav_Havel_cut_out.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:V%C3%A1clav_Havel_cut_out.jpg|міні|[[Вацлав Гавел]], єден из майважных челядникув у чеськуй історії 20.&nbsp;стороча&nbsp;— лідер [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]], послідньый президент Чехословакії и першый президент Чеської республікы.]] У новембрі 1989.&nbsp;року Чехословакія зась стала лібералнов демократійов через [[Боршоньова револуція|Боршоньову револуцію]]. Айбо словацькі націоналні настрої ся інтензифіковали, што у тум числі ся проявило в [[Дефісова война|Дефісовуй войні]], и 31.&nbsp;децембра 1992 держава ся мирно розділила на незалежні крайины: Чехію и [[Словакія|Словакію]]. Уд 1990.&nbsp;року обідві державы пруйшли економічні реформы тай [[Приватизація|приватизації]] з цільов вытворіня [[Торгова економіка|торгової економікы]]. Процес быв бульшинов успішный: у 2006.&nbsp;році [[Світовый банк]] узнав Чехію „розвинутов державов“,<ref name="worldbank06">{{cite web |url=http://www.radio.cz/en/article/76314 |title=World Bank Marks Czech Republic's Graduation to 'Developed' Status |last=Velinger |first=Jan |date=28 February 2006 |publisher=Radio Prague |archive-url=https://web.archive.org/web/20080112081601/http://www.radio.cz/en/article/76314 |archive-date=12 January 2008 |url-status=live |access-date=22 January 2007 }}</ref> а в 2009.&nbsp;році [[Індекс людського розвою]] призначив Чехії статус „дуже высокого людського розвою“.<ref name="hdi09">{{cite web |url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |title=Human Development Report 2009 |work=UNDP.org |date=January 2009 |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091122115116/http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |archive-date=22 November 2009 |url-status=live }}</ref> Уд 1991.&nbsp;року Чеська республіка, раз ги часть Чехословакії, а пак уд 1993 и як окрема держава, стала членом [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]], а уд 1995.&nbsp;року&nbsp;— [[Орґанізація про економічну спувпрацю и розвуй|Орґанізації про економічну спувпрацю и розвуй]]. Чехія ся прикапчала ид [[НАТО]] 12.&nbsp;марця 1999 и стала членом [[Европська унія|Европської унії]] 1.&nbsp;мая 2004. 21.&nbsp;децембра 2007.&nbsp;року Чехія ся закапчала у [[Шенґенська зона|Шенґенську зону]].<ref>{{Cite web |url=https://factsmaps.com/eu-nato-schengen-eurozone-member-states-in-europe/ |title=EU, NATO, Schengen and Eurozone member states in Europe |date=13 October 2018 }}</ref> До року 2017 уряд вела то центріштсько-ліва Чеська соціалнодемократична партія ({{Lang-cs|Sociální demokracie}}, ''{{Lang|cs|SOCDEM}}''), то центріштсько-права Громадянська демократична партія (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|ODS}}''). У октовбрі 2017 убиранкы уйграло популіштськоє кываня ''ANO&nbsp;2011'' пуд проводом другого майбогатого челядника в крайині, міліардера [[Андрей Бабіш|Андрея Бабіша]]; ANO узяли трираз май бульше голосув ги їхньый майблизкый конкурент, ODS.<ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-41708844|title=Czech election: Billionaire Babis wins by large margin|work=BBC News|date=21 October 2017}}</ref> У децембрі 2017 чеськый президент [[Мілош Земан]] призначив Андрея Бабіша новым премєрміністром.<ref>{{Cite web |url=https://www.dw.com/en/czech-billionaire-andrej-babis-named-new-prime-minister/a-41680019 |title=Czech billionaire Andrej Babis named new prime minister |date=6 December 2017 |website=[[Deutsche Welle]] }}</ref> На убиранках 2021.&nbsp;року ANO з малым удрывом пруйграли, премєрміністром став [[Петр Фяла]].<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Petr Fiala named new prime minister|date=28 November 2021|url=https://www.dw.com/en/czech-republic-petr-fiala-named-new-prime-minister/a-59960529|work=DW.COM}}</ref> Ун исклав урядову коаліцію аліанса SPOLU (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|Křesťanská a demokratická unie – Československá strana lidová (KDU-ČSL)}}'' тай ''{{Lang|cs|Tradice Odpovědnost Prosperita (TOP&nbsp;09)}}'') и аліанса Піратув и Старостув. У януарови 2023 ґенерал в удставці [[Петр Павел]] уйграв президентські убиранкы и став новым чеськым президентом на зміну Мілошу Земану.<ref>{{cite news|title=Retired general Petr Pavel wins election to become Czech president|url=https://www.euronews.com/2023/01/28/retired-general-petr-pavel-wins-election-to-become-czech-president|work=euronews|date=28 January 2023}}</ref> 24.&nbsp;фебруара 2022 Російська федерація зачала [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|повномасштабну войну против Украйины]]. Чехія дала притулок пув&nbsp;міліону украйинськых утіканцюв&nbsp;— майвеликоє число украйинськых утіканцюв на душу населеня у світі.<ref>{{cite web |title=Regional Refugee Response Plan for the Ukraine Situation – Inter-Agency Operational Update: Czech Republic, July – October 2022 |url=https://reliefweb.int/report/czechia/regional-refugee-response-plan-ukraine-situation-inter-agency-operational-update-czech-republic-july-october-2022 |website=reliefweb |date=17 November 2022 |publisher=UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs |access-date=25 February 2023 }}</ref><ref>{{cite web |last1=Field |first1=Matt |title=Ukraine is fighting on behalf of all democracies |url=https://www.gov.uk/government/news/ukraine-is-fighting-on-behalf-of-all-democracies |website=GOV.UK |publisher=Embassy of the United Kingdom, Prague |access-date=25 February 2023 }}</ref> У децембрі 2025.&nbsp;року Бабіш изась став премєрміністром,<ref>{{cite news|title=Czech billionaire Babis becomes PM with promise to cut ties to business empire|url=https://www.bbc.com/news/articles/c5yqvrewz45o|work=www.bbc.com|date=9 December 2025}}</ref> кой його популіштська партія ANO уйграла октовберські убиранкы у парламент.<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Billionaire populist Andrej Babis' party wins parliamentary election|url=https://www.bbc.com/news/articles/c62qezmr92lo|work=www.bbc.com|date=5 October 2025}}</ref> == Демоґрафія == Рождаємость у Чехії у 2020.&nbsp;році ся шацовала на 1.71&nbsp;дітины на жону, што є низше уд ґлобалного уровня удтворіня в&nbsp;2.1.<ref>{{cite web |url=https://www.czso.cz/csu/czso/ari/population-change-4-quarter-of-2015 |title=Population change – year 2015 |website=Population change – year 2015 }}</ref> Просіковый вік у Чехії є 43.3&nbsp;рокы.<ref>{{citation|url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/czechia/|title=Czechia|date=18 November 2021|work=The World Factbook}}</ref> Просікова довгота жывота у 2021 ся шацовала на 79.5&nbsp;рокув (76.55&nbsp;рокув про чоловікув, 82.61&nbsp;рокув про жун).<ref name="cia.gov">The World Factbook (CIA).</ref> Дас 77,000&nbsp;чоловік іміґрувут на Чехы кажджый рук.<ref>"[https://archive.today/20130217021757/http://groups.yahoo.com/group/scotch-irish/message/50884 Press: Number of foreigners in ČR up ten times since 1989]". Prague Monitor. 11 November 2009.</ref> [[Вєтнамці|Вєтнамські]] іміґранты яли ся селити у крайині бігом комуністичного періода, коли їх кликав ги робутникув чехословацькый уряд.<ref>{{Cite news|first=Coilin|last=O'Connor|url=http://www.radio.cz/en/article/91826|title=Is the Czech Republic's Vietnamese community finally starting to feel at home?|work=Czech Radio|date=29 May 2007|access-date=1 February 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080113225626/http://www.radio.cz/en/article/91826|archive-date=13 January 2008|url-status=live}}</ref> У 2009 на Чехах было дас 70,000&nbsp;вєтнамцюв.<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|title=Crisis Strands Vietnamese Workers in a Czech Limbo|work=The New York Times|date=6 June 2009|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140325032042/http://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|archive-date=25 March 2014|url-status=live|last1=Bilefsky|first1=Dan}}</ref> Многі из них рішили ся лишити у крайині навхтема.<ref>{{cite web |url=http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |title=Foreigners working in the Czech Republic |publisher=Ministry of Foreign Affairs |date=July 2006 |access-date=3 June 2009 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090603021134/http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |archive-date=3 June 2009 }}</ref> Подля резултатув списованя людности 2021.&nbsp;року бульшина населеня Чеської републікы сут [[чехы]] (57.3%), а за нима йдут: [[моравакы]] (3.4%), [[словакы]] (0.9%), [[украйинці]] (0.7%), [[вєтнамці]] (0.3%), [[полякы]] (0.3%), [[росіяне]] (0.2%), [[сілезці]] (0.1%) тай [[німці]] (0.1%). Ищи 4.0% вписали комбінацію из двох націоналностий (3.6% дали комбінацію из чеської и другої націоналности). Ґрафа „націоналность“ была у списованьови немусайна, того многі люде ї лишили незаповненов (31.6%). Подля шацовань, у Чехії жыют 250,000[[Ромове|&nbsp;ромув]] (циґан).<ref>{{cite web |url=http://romove.radio.cz/en/article/18158 |title=The History and Origin of the Roma |publisher=Romove.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100425230018/http://romove.radio.cz/en/article/18158 |archive-date=25 April 2010 |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite news|last=Green|first=Peter S.|url=https://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|title=British Immigration Aides Accused of Bias by Gypsies|work=The New York Times|date=5 August 2001|access-date=25 April 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20121111163549/http://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|archive-date=11 November 2012|url-status=live}}</ref> Польська меншина быват головно у реґіоні Транс-Олза.<ref>"[http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/ Jarosław Jot-Drużycki: Poles living in Zaolzie identify themselves better with Czechs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180426080011/http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/|date=26 April 2018}}". ''European Foundation of Human Rights.'' 3 September 2014.</ref> У Чехії у 2021.&nbsp;рокови жыли 658,564&nbsp;чужоземці<ref>{{cite news|title=R01 Cizinci v ČR v letech 2004 – 2021 (stav k 31. 12.)|url=https://www.czso.cz/documents/11292/27320905/c01R01_2021.pdf/3684c8ef-fc19-493e-8498-416697170c0a?version=1.0|access-date=21 March 2023|agency=Czech Statistical Office}}</ref> подля Чеської статистичної службы, майвеликі їх ґрупы тото украйинці (22%), словакы (22%), вєтнамці (12%), росіяне (7%) тай німці (4%). Бульшина чужоземного населеня быват у Празі (37.3%) тай Стржедочеськум крайови (13.2%).<ref>{{Cite book|title=Foreigners in the Czech Republic – 2017|publisher=Czech Statistical Office|year=2017|isbn=978-80-250-2781-3|location=Prague}}</ref> [[Жыде|Жыдувськоє]] обывательство Богемії и Моравії, котроє мало 118,000&nbsp;чоловік подля списованя 1930.&nbsp;року, было практично выгубленоє Націштськов Німещинов бігом [[Голокост|Голокоста]].<ref>{{cite web |url=http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |title=The Holocaust in Bohemia and Moravia |publisher=Ushmm.org |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090805153601/http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |archive-date=5 August 2009 |url-status=live }}</ref> У 2021.&nbsp;рокови у Чеськуй републіці жыло дас 3,900&nbsp;жыдув.<ref>{{cite web |url=https://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |title=The Virtual Jewish Library |access-date=13 September 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100621102211/http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |archive-date=21 June 2010 |url-status=live }}</ref> Експремєрміністер Чехії, Ян Фішер&nbsp;— юдаїшта.<ref>[https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537 PM Fischer visits Israel] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537|date=25 July 2009}}". Radio Prague. 22 July 2009.</ref> Націоналность бывателюв, котрі удповіли у списованьови 2021:<ref>{{cite web |title=První výsledky Sčítání 2021 |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-date=9 October 2022 |url-status=live |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref><ref>{{cite web |title=Všechny tabulky - sldb2021_pv_tabulky.xlsx |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176236044/sldb2021_pv_tabulky.xlsx |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref> {| class="wikitable" |+ !Націоналность !Частка |- |чехы |83.76% |- |моравакы |4.99% |- |чехы и моравакы |2.50% |- |словакы |1.33% |- |украйинці |1.08% |- |чехы и словакы |0.82% |- |вєтнамці |0.44% |- |полякы |0.37% |- |росіяне |0.35% |- |''другі'' |4.36% |} === Майвеликі вароші === {| class="wikitable" |+Майвеликі муніціпалітеты у Чеськуй републіці Чеська статистична служба&nbsp;– 1.&nbsp;януара 2025<ref>[https://csu.gov.cz/produkty/population-of-municipalities-t4l3n8d2iw „Population of Municipalities - as at 1 January 2025“]. Český statistický úřad. 16.&nbsp;мая 2025.</ref> !№ !Назывка !Край !Населеня !№ !Назывка !Край !Населеня |- |1 |[[Прага]] |[[Празькый край|Празькый]] |1,397,880 |11 |[[Злін]] |[[Злинскый край|Злінськый]] |74,684 |- |2 |[[Бырно]] |Югоморавськый |402,739 |12 |[[Кладно]] |Стржедочеськый |69,664 |- |3 |[[Острава]] | |283,187 |13 |Гавіржов | |68,674 |- |4 |[[Пылзень]] |Пылзенськый |187,928 |14 |Мост |Устецькый |63,474 |- |5 |[[Ліберець]] |Ліберецькый |108,090 |15 |Опава | |55,109 |- |6 |[[Оломовц]] |Оломовцькый |103,063 |16 |[[Їглава]] |Высочіна |54,624 |- |7 |[[Чеські Будейовіці]] |Югочеськый |97,231 |17 |Фридек-Містек | |53,590 |- |8 |[[Градець Кралове]] | |94,311 |18 |Тепліці |Устецькый |50,912 |- |9 |[[Пардубіці]] |Пардубіцькый |92,319 |19 |[[Карловы Вары]] | |49,073 |- |10 |[[Усті над Лабем]] |Устецькый |90,866 |20 |Карвіна | |48,937 |} == Референції == {{Reflist|30em}} == Вонкашні удкликованя == * [https://www.vlada.cz/ Урядовый вебсайт] * [https://www.hrad.cz/ Президентськый вебсайт] * [https://www.senat.cz/index-eng.php Сенат] * [https://portal.gov.cz/ Портал державної адміністрації] * [https://www.visitczechia.com/ #VisitCzechia] – офіційный туристичный портал Чехії {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Країны Европы|Чесько]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны|Чесько]] [[Катеґорія:Чесько]] e06egzr0ksawr2nmtjvki2v3ovo1txx Шаблона:Народ 10 12951 165562 105897 2026-05-20T16:01:37Z Flipdot 23893 165562 wikitext text/x-wiki <!-- From the English Infobox Ethnic group--> {| class="infobox vcard" style="float:right; font-size: 88%; text-align: left; width: 22em" |+ style="font-size: larger; font-weight: bold" | {{{group|<includeonly>{{PAGENAME}}</includeonly>}}} |- {{#if:{{{flag|}}}| {{!}} {{{flag|}}} {{!}}- {{!}} {{{flag_caption|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{image|}}}| {{!}} {{{image|}}} {{!}}- {{!}} {{{image_caption|{{{caption|}}} }}} {{!}}- }} {{#if:{{{population|}}}{{{pop|}}}{{{poptime|}}}| ! style="background-color: #b0c4de" {{!}} Популация {{!}}- {{!}} <center>{{{population|}}}{{{pop|}}}{{{poptime|}}} {{#if: {{{genealogy|}}}|{{{genealogy|}}} (including those of [[Genealogy|ancestral descent]])}}</center> {{!}}- }} {{#if: {{{popplace|}}}{{{regions|}}}{{{region1|}}}| ! style="background-color: #b0c4de" {{!}} Регионы зо значнов популациов {{!}}- }} {{#if: {{{popplace|}}}{{{regions|}}}| {{!}} {{{popplace|}}}{{{regions|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region1|}}}| {{!}} <!-- table begins --> {{{!}} align="center" style="width: 100%; background: transparent; line-height: 12pt; text-align: left; font-size: 95%;" {{#if: {{{tablehdr|}}}| {{!}} colspan=3 style="text-align: center; font-size: 105%" {{!}} {{{tablehdr}}} {{!}}- }} {{!}} {{{region1|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop1|}}} {{!}} {{{ref1|}}} {{!}}- {{#if: {{{region2|}}}| {{!}} {{{region2|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop2|}}} {{!}} {{{ref2|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region3|}}}| {{!}} {{{region3|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop3|}}} {{!}} {{{ref3|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region4|}}}| {{!}} {{{region4|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop4|}}} {{!}} {{{ref4|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region5|}}}| {{!}} {{{region5|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop5|}}} {{!}} {{{ref5|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region6|}}}| {{!}} {{{region6|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop6|}}} {{!}} {{{ref6|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region7|}}}| {{!}} {{{region7|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop7|}}} {{!}} {{{ref7|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region8|}}}| {{!}} {{{region8|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop8|}}} {{!}} {{{ref8|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region9|}}}| {{!}} {{{region9|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop9|}}} {{!}} {{{ref9|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region10|}}}| {{!}} {{{region10|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop10|}}} {{!}} {{{ref10|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region11|}}}| {{!}} {{{region11|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop11|}}} {{!}} {{{ref11|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region12|}}}| {{!}} {{{region12|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop12|}}} {{!}} {{{ref12|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region13|}}}| {{!}} {{{region13|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop13|}}} {{!}} {{{ref13|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region14|}}}| {{!}} {{{region14|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop14|}}} {{!}} {{{ref14|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region15|}}}| {{!}} {{{region15|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop15|}}} {{!}} {{{ref15|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region16|}}}| {{!}} {{{region16|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop16|}}} {{!}} {{{ref16|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region17|}}}| {{!}} {{{region17|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop17|}}} {{!}} {{{ref17|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region18|}}}| {{!}} {{{region18|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop18|}}} {{!}} {{{ref18|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region19|}}}| {{!}} {{{region19|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop19|}}} {{!}} {{{ref19|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region20|}}}| {{!}} {{{region20|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop20|}}} {{!}} {{{ref20|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region21|}}}| {{!}} {{{region21|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop21|}}} {{!}} {{{ref21|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region22|}}}| {{!}} {{{region22|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop22|}}} {{!}} {{{ref22|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region23|}}}| {{!}} {{{region23|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop23|}}} {{!}} {{{ref23|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region24|}}}| {{!}} {{{region24|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop24|}}} {{!}} {{{ref24|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region25|}}}| {{!}} {{{region25|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop25|}}} {{!}} {{{ref25|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region26|}}}| {{!}} {{{region26|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop26|}}} {{!}} {{{ref26|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region27|}}}| {{!}} {{{region27|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop27|}}} {{!}} {{{ref27|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region28|}}}| {{!}} {{{region28|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop28|}}} {{!}} {{{ref28|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region29|}}}| {{!}} {{{region29|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop29|}}} {{!}} {{{ref29|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region30|}}}| {{!}} {{{region30|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop30|}}} {{!}} {{{ref30|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region31|}}}| {{!}} {{{region31|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop31|}}} {{!}} {{{ref31|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region32|}}}| {{!}} {{{region32|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop32|}}} {{!}} {{{ref32|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region33|}}}| {{!}} {{{region33|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop33|}}} {{!}} {{{ref33|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region34|}}}| {{!}} {{{region34|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop34|}}} {{!}} {{{ref34|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{region35|}}}| {{!}} {{{region35|}}} {{!}} style="text-align: right" {{!}} {{{pop35|}}} {{!}} {{{ref35|}}} {{!}}- }} {{!}}} {{!}}- <!--end #if: region1 -->}} {{#if: {{{langs|}}}{{{languages|}}}| ! style="background-color: #b0c4de" {{!}} Языкы {{!}}- {{!}} {{{langs|}}}{{{languages|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{rels|}}}{{{religions|}}}| ! style="background-color: #b0c4de" {{!}} Религия {{!}}- {{!}} {{{rels|}}}{{{religions|}}} {{!}}- }} {{#if: {{{related|}}}{{{related-c|}}}| ! style="background-color: #b0c4de" {{!}} Близкы етничны групы {{!}}- {{!}} {{{related-c|}}}{{#if: {{{related|}}}|{{{related}}} }} {{!}}- }} {{#if: {{{footnotes|}}}| {{!}} Зазначкы {{!}}- {{!}} style="line-height: 11pt; text-align: left; font-size: 80%" {{!}} {{{footnotes}}} {{!}}- }} |}<noinclude>{{documentation}}<!-- place category and language links on the /doc page --><templatedata> { "params": { "group": {}, "flag": {}, "flag_caption": {}, "image": {}, "image_caption": {}, "caption": {}, "population": {}, "pop": {}, "poptime": {}, "genealogy": {}, "popplace": {}, "regions": {}, "region1": {}, "tablehdr": {}, "pop1": {}, "ref1": {}, "region2": {}, "pop2": {}, "ref2": {}, "region3": {}, "pop3": {}, "ref3": {}, "region4": {}, "pop4": {}, "ref4": {}, "region5": {}, "pop5": {}, "ref5": {}, "region6": {}, "pop6": {}, "ref6": {}, "region7": {}, "pop7": {}, "ref7": {}, "region8": {}, "pop8": {}, "ref8": {}, "region9": {}, "pop9": {}, "ref9": {}, "region10": {}, "pop10": {}, "ref10": {}, "region11": {}, "pop11": {}, "ref11": {}, "region12": {}, "pop12": {}, "ref12": {}, "region13": {}, "pop13": {}, "ref13": {}, "region14": {}, "pop14": {}, "ref14": {}, "region15": {}, "pop15": {}, "ref15": {}, "region16": {}, "pop16": {}, "ref16": {}, "region17": {}, "pop17": {}, "ref17": {}, "region18": {}, "pop18": {}, "ref18": {}, "region19": {}, "pop19": {}, "ref19": {}, "region20": {}, "pop20": {}, "ref20": {}, "region21": {}, "pop21": {}, "ref21": {}, "region22": {}, "pop22": {}, "ref22": {}, "region23": {}, "pop23": {}, "ref23": {}, "region24": {}, "pop24": {}, "ref24": {}, "region25": {}, "pop25": {}, "ref25": {}, "region26": {}, "pop26": {}, "ref26": {}, "region27": {}, "pop27": {}, "ref27": {}, "region28": {}, "pop28": {}, "ref28": {}, "region29": {}, "pop29": {}, "ref29": {}, "region30": {}, "pop30": {}, "ref30": {}, "region31": {}, "pop31": {}, "ref31": {}, "region32": {}, "pop32": {}, "ref32": {}, "region33": {}, "pop33": {}, "ref33": {}, "region34": {}, "pop34": {}, "ref34": {}, "region35": {}, "pop35": {}, "ref35": {}, "langs": {}, "languages": {}, "rels": {}, "religions": {}, "related": {}, "related-c": {}, "footnotes": {} }, "format": "block" } </templatedata></noinclude> 63xxzok2lo13xtnahm98wb6qd44gc1z Брно 0 15431 165560 136890 2026-05-20T12:48:59Z Flipdot 23893 165560 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Другый найвекшый город Чехии |руська назва = Брно |оригинална назва = Brno {{ref-cs}} |застава = Flag of Brno.svg |опис заставы = Застава |ширина заставы = 155 |герб = Brno (znak).svg |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 --> |вид крайны = [[Держава]] |крайна = Чехия |lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =12 |lat_sec = <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =16 |lon_min =37 |lon_sec = <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |карта страны = Relief Map of Czech Republic.png |размер карты страны = 300 <!-- NB: параметер ''крайна'' без одказа! --> |давны назвы = |вид региона =Край <!--3.гарадича администрации--> |регион = [[Югоморавскый край|Югоморавскый]] |вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = Брно-город |вид общины = Магистрат<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Magistrát města Brna<br>Dominikánské nám. 196/1<br>601 67 Brno |площа =230,18 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 190–497<!-- в метрах --> |население = 378 327<ref>[http://www.czso.cz/cz/obce_d/index.htm Databáze demografických údajů za obce ČR]</ref> |год переписи = 2012 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +420 5 |почтовый индекс = 600 00 – 644 00 |вид идентификатора = LAU<!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = CZ0642 582786 |категория в Commons = Brno |сайт = http://www.brno.cz/ |язык сайта ={{ref-cs}}{{ref-en}} }} [[File:Brno View from Spilberk 128.JPG|thumb|315px|{{center|Выгляд на Брно зо Шпилберку}}]] '''Брно''', {{ref-cs}} ''Brno'', {{ref-de}} ''Brünn'' — [[город]] в [[Чехия|Чехии]], в историчном регионѣ [[Морава (історічна країна)|Морава]]. Административный центер [[Югоморавскый край|Югоморавского края]]. Транспортный узел. Великый промысловый, торговый, научный и културный центер державы.<ref name="Треш">Трёшников А.Ф., с. 84.</ref> Брно — другый найвекшый город [[Чехия|Чехии]] по [[Прага|Празѣ]].<ref name=EB>Encyclopaedia Britannica.</ref> == История == Перва упоминка, датована роком [[1091]], найдена в чешской хроницѣ ''Chronica Boëmorum'' од Козмы Пражского.<ref>{{cite book |author=František Čapka |title=//Morava |series=Stručná historie států |date=2003 |publisher=Libri |location=Praha |language= |isbn=80-7277-186-8 |page=30 |chapter=Ota Olomoucký a Konrád Brněnský}}{{ref-cs}}</ref> Комунита зачала ся розвивати вдякы нѣмецкой колонизации од [[XIII. стороча]], права самосправного города мать од року 1243. До [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] в зложѣню обывательства переважали [[Нѣмцѣ]].<ref name=EB/> == Промысел == Машинарство (выроба турбин, тракторох и обробных стройох, хемичного обладунку и др.); вовняный, хемичный, потравиновый, мебльовый промысел, полиграфия, продукция ставебных материалох.<ref name="Треш"/> Брненска Збройовка прославила ся на свѣт зоз своим легкым машингвером ''ZB'', котрый позднѣйше зачали выробляти в Енфилду на околици [[Лондон]]а под значков ''Bren'', створенов од Брно – Енфилд.<ref name=EB/> == Наука == Филиалка Чешской Академии Наук. Универзита, основана в [[XI. стороча|XI. сторочу]],<ref name="Треш"/> нынѣ [[Масарикова Универзита]]. == Памяткы, атракции == Архитектурны памяткы [[XIII. стороча|XIII.]]–[[XVIII. стороча]]. Замок Шпилберк, [[XIII. стороча|XIII.]]; фонтаны [[XVIII. стороча]]. Каждорочны меджинародны промысловы торгы.<ref name="Треш"/> ==Жерела и одказы== * Трёшников А.Ф. Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — 2-е изд., доп. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— 592 с. {{ISBN| 5-85270-057-6}} {{ref-ru}} * {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.britannica.com/place/Brno |title=Brno |publisher=Encyclopaedia Britannica |format= |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2019-09-09 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Чехии]] [[Категория:Югоморавскый край]] qveb1v34ovkta9szljzio3mnamjow3j Острава 0 18108 165557 148096 2026-05-20T12:47:48Z Flipdot 23893 165557 wikitext text/x-wiki {{Локалита | статус = Третий найвекшый город Чехии | руська назва = Острава | оригинална назва = Ostrava {{ref-cs}} | застава = Flag of Ostrava.svg | опис заставы = | ширина заставы = 120 | герб = Ostrava CoA CZ.svg<!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> | опис герба = <!-- появить ся над фотков --> | ширина герба = 90 | вид крайны = [[Держава]] | крайна = Чехия | lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =50 |lat_sec =8 <!-- землеписна ширка--> | lon_dir = E |lon_deg =18 |lon_min =17 |lon_sec =33 <!-- землеписна довжка--> | CoordAddon = | CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> | карта страны = Relief Map of Czech Republic.png | размер карты страны = 300 <!-- NB: параметер ''крайна'' без одказа! --> | давны назвы = | вид региона =Край <!--3.гарадича администрации--> | регион = [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезскый]] | вид района = Исторична земля<!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> | район = [[Морава (історічна країна)|Морава]], [[Чешска Шлезия]] | вид общины = Магистрат<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> | община = Magistrát města Ostravy<br>Prokešovo náměstí 8<br>729 30 Ostrava | площа =214,23 <!-- в квадр. км --> | вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> | высота = 208–334<!-- в метрах --> | население = 284 982<ref>[https://www.czso.cz/csu/czso/pocet-obyvatel-v-obcich-k-112021 Český statistický úřad: Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021. Praha. 30. dubna 2021. Dostupné online]</ref> | год переписи = 2021 | часовый пояс = +1 | DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> | телефонный код = +420 59 | почтовый индекс = 702 00 – 730 00 | вид идентификатора = LAU<!-- локална система кодованя територии--> | цифровой идентификатор = CZ0806 554821 | категория в Commons = Ostrava | сайт = https://www.ostrava.cz/cs ostrava.cz | язык сайта = {{ref-cs}}{{ref-en}} }} '''Острава''' ({{ref-cs}} ''Ostrava'', {{ref-de}} ''Ostrau'')&nbsp;— третий найвекшый [[город]] в [[Чехия|Чехии]] по [[Прага|Празѣ]] и [[Брно| Брнѣ]]. Административный центер [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезского края]]. Великый промысловый, научный и културный центер державы.<ref name=BRE>Лобанов М. М., с. 597.</ref><ref name=EB>Encyclopaedia Britannica.</ref> == История == Перва исторична упоминка датована роком [[1267]], в року 1279 Острава достала статус города. Належала чешскому кральовскому дому Пржемысловичох, а од рока 1526 дому Габсбургох В року 1556 потерпѣла од пожара, а в року 1625 пережила епидемию чумы.<ref name=BRE/> Острава лежить в богатом камяноугольном ревирѣ, вдякы чому ся стала центром тяжкого промысла с давныма традициями, зачатыма в року 1830, коли на Витковицкой желѣзарни быв выставленый первый высокый пец. Дакотры зоз угляных долох ся простирають до границь города. В року 1847 отворило ся желѣзничне споѣня з [[Вѣдень|Вѣдньом]] и [[Краков]]ом (K.u.K. Privilegierte Kaiser-Ferdinands-Nordbahn). Обывательство региона было затруднене переважно в горництвѣ и в металлообробцѣ.<ref name=EB/> == Газдовство == Острава — центер Моравскошлезского индустриалного региона. Традичны конарѣ: желѣзне гутництво, машинарство, хемичный промысел и потравинарство. В сучасности долованя угля малѣе, а частка машинарства росте. Долованя угля ся переважно ограничуе на выробу ливарского кокса ''Ostravsko-karvinské doly'' теперь належать [[Нидерланды|нидерландской]] компании ''New World Resources'', NWR. Найвекшый чешскый гутницкый комбинат ''Kunčice'' и ряд иншых выробни того конаря належать [[Франция|французской]] ''ArcelorMittal''.<ref name=BRE/> == Наука и култура == Высшы школы:<ref name=BRE/> * Технична универзита (VŠB–TUO, основана 1849 яко Горнича академия Пршибрам; од 1945 в Остравѣ) * Остравска универзита (1991); * Бизнесова школа (2000); * Конзерватория Леоша Яначка (1953; сучасный статус од 1959). Театры: * Народный. Моравскошлезскый [[театер]], 1919, з оддѣлами ** Оперный театер Антонина Дворжака (бывшый Муниципалный театер, 1919) ** Театер Йиржи Мирона (1906) * Театер Петра Безруча (1945; [[драма]], музикал) * Бабковый театр (1953) * Коморна сцена «Арена» (1994). * Яначкова филгармония и др. == Галерия == <gallery mode=packed heights=120px> Masarykovo namesti.jpg|Историчный центер Krajský soud v Ostravě (2).jpg|Крайскый суд Radnice-kun.jpg|Радниця Divadlo Antonína Dvořáka.jpg|Театер Антонина Дворжака </gallery> == Жерела и одказы == * '''Лобанов М. М.''' ОСТРАВА // Большая российская энциклопедия. Том 24. Москва, 2014 [https://web.archive.org/web/20211104125157/https://bigenc.ru/geography/text/2682100 Online version (2016);одчитане: 09.11.2021][https://old.bigenc.ru/geography/text/2682100]{{ref-ru} * {{cite web |author= |editor= |date=30 Apr. 2013 |url=https://www.britannica.com/place/Ostrava |title=Ostrava |publisher= '''Encyclopaedia Britannica''' |format= |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2021-11-09 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Чехии]] [[Категория:Моравскошлезскый край]] 4lll3mfnun4qkkipvoo8xwhekz0zq4h 165558 165557 2026-05-20T12:48:18Z Flipdot 23893 165558 wikitext text/x-wiki {{Локалита | статус = Третий найвекшый город Чехии | руська назва = Острава | оригинална назва = Ostrava {{ref-cs}} | застава = Flag of Ostrava.svg | опис заставы = | ширина заставы = 120 | герб = Ostrava CoA CZ.svg<!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> | опис герба = <!-- появить ся над фотков --> | ширина герба = 90 | вид крайны = [[Держава]] | крайна = Чехия | lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =50 |lat_sec =8 <!-- землеписна ширка--> | lon_dir = E |lon_deg =18 |lon_min =17 |lon_sec =33 <!-- землеписна довжка--> | CoordAddon = | CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> | карта страны = Relief Map of Czech Republic.png | размер карты страны = 300 <!-- NB: параметер ''крайна'' без одказа! --> | давны назвы = | вид региона =Край <!--3.гарадича администрации--> | регион = [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезскый]] | вид района = Исторична земля<!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> | район = [[Морава (історічна країна)|Морава]], [[Чешска Шлезия]] | вид общины = Магистрат<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> | община = Magistrát města Ostravy<br>Prokešovo náměstí 8<br>729 30 Ostrava | площа =214,23 <!-- в квадр. км --> | вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> | высота = 208–334<!-- в метрах --> | население = 284 982<ref>[https://www.czso.cz/csu/czso/pocet-obyvatel-v-obcich-k-112021 Český statistický úřad: Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021. Praha. 30. dubna 2021. Dostupné online]</ref> | год переписи = 2021 | часовый пояс = +1 | DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> | телефонный код = +420 59 | почтовый индекс = 702 00 – 730 00 | вид идентификатора = LAU<!-- локална система кодованя територии--> | цифровой идентификатор = CZ0806 554821 | категория в Commons = Ostrava | сайт = https://www.ostrava.cz/cs ostrava.cz | язык сайта = {{ref-cs}}{{ref-en}} }} '''О́страва''' ({{ref-cs}} ''Ostrava'', {{ref-de}} ''Ostrau'')&nbsp;— третий найвекшый [[город]] в [[Чехия|Чехии]] по [[Прага|Празѣ]] и [[Брно|Брнѣ]]. Административный центер [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезского края]]. Великый промысловый, научный и културный центер державы.<ref name=BRE>Лобанов М. М., с. 597.</ref><ref name=EB>Encyclopaedia Britannica.</ref> == История == Перва исторична упоминка датована роком [[1267]], в року 1279 Острава достала статус города. Належала чешскому кральовскому дому Пржемысловичох, а од рока 1526 дому Габсбургох В року 1556 потерпѣла од пожара, а в року 1625 пережила епидемию чумы.<ref name=BRE/> Острава лежить в богатом камяноугольном ревирѣ, вдякы чому ся стала центром тяжкого промысла с давныма традициями, зачатыма в року 1830, коли на Витковицкой желѣзарни быв выставленый первый высокый пец. Дакотры зоз угляных долох ся простирають до границь города. В року 1847 отворило ся желѣзничне споѣня з [[Вѣдень|Вѣдньом]] и [[Краков]]ом (K.u.K. Privilegierte Kaiser-Ferdinands-Nordbahn). Обывательство региона было затруднене переважно в горництвѣ и в металлообробцѣ.<ref name=EB/> == Газдовство == Острава — центер Моравскошлезского индустриалного региона. Традичны конарѣ: желѣзне гутництво, машинарство, хемичный промысел и потравинарство. В сучасности долованя угля малѣе, а частка машинарства росте. Долованя угля ся переважно ограничуе на выробу ливарского кокса ''Ostravsko-karvinské doly'' теперь належать [[Нидерланды|нидерландской]] компании ''New World Resources'', NWR. Найвекшый чешскый гутницкый комбинат ''Kunčice'' и ряд иншых выробни того конаря належать [[Франция|французской]] ''ArcelorMittal''.<ref name=BRE/> == Наука и култура == Высшы школы:<ref name=BRE/> * Технична универзита (VŠB–TUO, основана 1849 яко Горнича академия Пршибрам; од 1945 в Остравѣ) * Остравска универзита (1991); * Бизнесова школа (2000); * Конзерватория Леоша Яначка (1953; сучасный статус од 1959). Театры: * Народный. Моравскошлезскый [[театер]], 1919, з оддѣлами ** Оперный театер Антонина Дворжака (бывшый Муниципалный театер, 1919) ** Театер Йиржи Мирона (1906) * Театер Петра Безруча (1945; [[драма]], музикал) * Бабковый театр (1953) * Коморна сцена «Арена» (1994). * Яначкова филгармония и др. == Галерия == <gallery mode=packed heights=120px> Masarykovo namesti.jpg|Историчный центер Krajský soud v Ostravě (2).jpg|Крайскый суд Radnice-kun.jpg|Радниця Divadlo Antonína Dvořáka.jpg|Театер Антонина Дворжака </gallery> == Жерела и одказы == * '''Лобанов М. М.''' ОСТРАВА // Большая российская энциклопедия. Том 24. Москва, 2014 [https://web.archive.org/web/20211104125157/https://bigenc.ru/geography/text/2682100 Online version (2016);одчитане: 09.11.2021][https://old.bigenc.ru/geography/text/2682100]{{ref-ru} * {{cite web |author= |editor= |date=30 Apr. 2013 |url=https://www.britannica.com/place/Ostrava |title=Ostrava |publisher= '''Encyclopaedia Britannica''' |format= |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2021-11-09 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Чехии]] [[Категория:Моравскошлезскый край]] 8zwjxrx4xynjr2pqrgfnf2dqc4jl4lg 165559 165558 2026-05-20T12:48:44Z Flipdot 23893 165559 wikitext text/x-wiki {{Локалита | статус = Третий найвекшый город Чехии | руська назва = Острава | оригинална назва = Ostrava {{ref-cs}} | застава = Flag of Ostrava.svg | опис заставы = | ширина заставы = 120 | герб = Ostrava CoA CZ.svg<!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> | опис герба = <!-- появить ся над фотков --> | ширина герба = 90 | вид крайны = [[Держава]] | крайна = Чехия | lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =50 |lat_sec =8 <!-- землеписна ширка--> | lon_dir = E |lon_deg =18 |lon_min =17 |lon_sec =33 <!-- землеписна довжка--> | CoordAddon = | CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> | карта страны = Relief Map of Czech Republic.png | размер карты страны = 300 <!-- NB: параметер ''крайна'' без одказа! --> | давны назвы = | вид региона =Край <!--3.гарадича администрации--> | регион = [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезскый]] | вид района = Исторична земля<!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> | район = [[Морава (історічна країна)|Морава]], [[Чешска Шлезия]] | вид общины = Магистрат<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> | община = Magistrát města Ostravy<br>Prokešovo náměstí 8<br>729 30 Ostrava | площа =214,23 <!-- в квадр. км --> | вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> | высота = 208–334<!-- в метрах --> | население = 284 982<ref>[https://www.czso.cz/csu/czso/pocet-obyvatel-v-obcich-k-112021 Český statistický úřad: Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021. Praha. 30. dubna 2021. Dostupné online]</ref> | год переписи = 2021 | часовый пояс = +1 | DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> | телефонный код = +420 59 | почтовый индекс = 702 00 – 730 00 | вид идентификатора = LAU<!-- локална система кодованя територии--> | цифровой идентификатор = CZ0806 554821 | категория в Commons = Ostrava | сайт = https://www.ostrava.cz/cs ostrava.cz | язык сайта = {{ref-cs}}{{ref-en}} }} '''О́страва''' ({{ref-cs}} ''Ostrava'', {{ref-de}} ''Ostrau'')&nbsp;— третий найвекшый [[город]] в [[Чехия|Чехии]] по [[Прага|Празѣ]] и [[Брно|Брнѣ]]. Административный центер [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезского края]]. Великый промысловый, научный и културный центер державы.<ref name=BRE>Лобанов М. М., с. 597.</ref><ref name=EB>Encyclopaedia Britannica.</ref> == История == Перва исторична упоминка датована роком [[1267]], в року 1279 Острава достала статус города. Належала чешскому кральовскому дому Пржемысловичох, а од рока 1526 дому Габсбургох В року 1556 потерпѣла од пожара, а в року 1625 пережила епидемию чумы.<ref name=BRE/> Острава лежить в богатом камяноугольном ревирѣ, вдякы чому ся стала центром тяжкого промысла с давныма традициями, зачатыма в року 1830, коли на Витковицкой желѣзарни быв выставленый первый высокый пец. Дакотры зоз угляных долох ся простирають до границь города. В року 1847 отворило ся желѣзничне споѣня з [[Вѣдень|Вѣдньом]] и [[Краков]]ом (K.u.K. Privilegierte Kaiser-Ferdinands-Nordbahn). Обывательство региона было затруднене переважно в горництвѣ и в металлообробцѣ.<ref name=EB/> == Газдовство == Острава — центер Моравскошлезского индустриалного региона. Традичны конарѣ: желѣзне гутництво, машинарство, хемичный промысел и потравинарство. В сучасности долованя угля малѣе, а частка машинарства росте. Долованя угля ся переважно ограничуе на выробу ливарского кокса ''Ostravsko-karvinské doly'' теперь належать [[Нидерланды|нидерландской]] компании ''New World Resources'', NWR. Найвекшый чешскый гутницкый комбинат ''Kunčice'' и ряд иншых выробни того конаря належать [[Франция|французской]] ''ArcelorMittal''.<ref name=BRE/> == Наука и култура == Высшы школы:<ref name=BRE/> * Технична универзита (VŠB–TUO, основана 1849 яко Горнича академия Пршибрам; од 1945 в Остравѣ) * Остравска универзита (1991); * Бизнесова школа (2000); * Конзерватория Леоша Яначка (1953; сучасный статус од 1959). Театры: * Народный. Моравскошлезскый [[театер]], 1919, з оддѣлами ** Оперный театер Антонина Дворжака (бывшый Муниципалный театер, 1919) ** Театер Йиржи Мирона (1906) * Театер Петра Безруча (1945; [[драма]], музикал) * Бабковый театр (1953) * Коморна сцена «Арена» (1994). * Яначкова филгармония и др. == Галерия == <gallery mode=packed heights=120px> Masarykovo namesti.jpg|Историчный центер Krajský soud v Ostravě (2).jpg|Крайскый суд Radnice-kun.jpg|Радниця Divadlo Antonína Dvořáka.jpg|Театер Антонина Дворжака </gallery> == Жерела и одказы == * Лобанов М. М. ОСТРАВА // Большая российская энциклопедия. Том 24. Москва, 2014 [https://web.archive.org/web/20211104125157/https://bigenc.ru/geography/text/2682100 Online version (2016);одчитане: 09.11.2021][https://old.bigenc.ru/geography/text/2682100]{{ref-ru} * {{cite web |author= |editor= |date=30 Apr. 2013 |url=https://www.britannica.com/place/Ostrava |title=Ostrava |publisher=Encyclopaedia Britannica |format= |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2021-11-09 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Чехии]] [[Категория:Моравскошлезскый край]] nswcam9h5jjiqgi1p1n9exedvqxcntu Брітаньска Індія 0 18766 165561 165553 2026-05-20T13:14:29Z Halajkovič 33393 165561 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 15:14, 20 мая 2026 (CEST)}} {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Заникла держава | názov = Індіцька імперія{{Переход|#Назва}} | originálny názov = <small>{{lang-en|Indian Empire}}</small> | rok vzniku = 1858 | rok zániku = 1949 | viac pred = áno | pred 1 = Муґальска імперія | pred 1 vlajka = Fictional flag of the Mughal Empire.svg | pred 2 = | pred 2 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Індіцька унія | po 1 vlajka = Flag of India.svg | po 2 = Пакістан | po 2 vlajka = Flag of Pakistan.svg | po 3 = Брітаньска Бірма | po 3 vlajka = Flag of Burma (1939–1941, 1945–1948).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = British Raj Red Ensign.svg | článok o vlajke = прапор | vlajka veľkosť = | znak = Star-of-India-gold-centre.svg | článok o znaku = ерб | znak veľkosť = 90px | rámček znak = | hymna = {{lang-en| God save the King/Queen}}<br>([[Гімна Великой Брітанії|Боже, хрань краля/кралёвну]])<br>[[Файл:United States Navy Band - God Save the Queen.ogg|center]] | článok o hymne = | motto = {{lang-fr|Dieu et mon droit}}<br>(Бог і моє право) | článok o motte = | mapa = British Indian Empire 1909 Imperial Gazetteer of India.jpg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = Політічне роздїлїня Брітаньской Індії (раджу) в 1909.&nbsp;роцї. Брітаньска Індія є зображена двома одтїнками ружовой фарбы; Сікім, Непал, [[Бгутан]] і князївскы штаты суть зображены жовтов фарбов<br>[[File:India-or-British-Raj-in-British-Empire-1909.jpg|270px|center]]Брітаньска Індія (радж) по одношіню до [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]] в 1909 роцї | hlavné mesto = [[Колката]]<ref name="igi-calcutta">{{Citation |title=The Imperial Gazetteer of India |url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_001.gif |volume=IX |page=260 |year=1908 |chapter=Calcutta (''Kalikata'') |chapter-url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_266.gif |publisher=Published under the Authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the Clarendon Press |quote=—Capital of the Indian Empire, situated in 22° 34' N and 88° 22' E, on the east or left bank of the Hooghly river, within the Twenty-four Parganas District, Bengal |access-date=24 May 2022 |archive-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220524220705/http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_001.gif |url-status=live }}</ref>{{efn|Шімла была лїтным головным містом влады Брітаньской Індії а не Брітаньской імперії, то значіть Брітаньской індіцькой імперії, до котрой входили князївскы штаты<ref name="simla-summer-capital">{{Citation |title=The Imperial Gazetteer of India |url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=22&objectid=DS405.1.I34_V22_001.gif |volume=XXII |page=260 |year=1908 |chapter=Simla Town |chapter-url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?objectid=DS405.1.I34_V09_266.gif |publisher=Published under the Authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the Clarendon Press |quote=—Head-quarters of Simla District, Punjab, and the summer capital of the Government of India, situated on a transverse spur of the Central Himālayan system system, in 31° 6' N and 77° 10' E, at a mean elevation above sea-level of 7,084 feet. |access-date=24 May 2022 |archive-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220524213047/http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=22&objectid=DS405.1.I34_V22_001.gif |url-status=live }}</ref>}} (1858–1911)<br>Новый Делі (1911/1931{{efn|Выголошіня Нового Делі за головне місто было выдане в 1911 роцї, але місто было славностне отворене як головне місто Брітаньской Індії в фебруарї 1931.&nbsp;року}}–1947) | rozloha = 4 903 312 <small>(1937)</small><br>4 226 734 <small>(1947)</small> | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka = | počet obyvateľov = 388 997 955 | počet obyvateľov poznámka = (1941) | jazyky = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | národnostné zloženie = | náboženstvo = гіндуізм, [[іслам]], сікгізм, будгізм і хрістіанство | štátne zriadenie = колонія | materský štát = {{flagicon|Велика Брітанія}} [[Брітаньска імперія]] | mena = індіцька рупія | predstaviteľ = [[Виктория (Споене кральовство)|Вікторія]] (1876–1901)<br>Едуард VII. (1901–1910)<br>Джордж V. (1910–1936)<br>Едуард VIII. (1936)<br>Джордж VI. (1936–1947) | titul predstavitelia = '''Імператор''' | predstaviteľ 2 = Чарлз Каннінґ (1852–1859; першый)<br>Луіс Маунтбаттен (1947; послїднїй)<br>'''Штатный секретарь''':<br>Едвард Стенлі (1858–1859; першый)<br>Вільям Гер (1947; послїднїй) | titul predstavitelia 2 = '''Ґенералный ґувернер''' | vznik = [[2. авґуст]]а [[1857]] | zánik = [[15. авґуст]]а [[1947]] }} '''Брітáньска Íндія''' ({{lang-en|British India}}), тыж '''Брітáньскый радж''' ({{lang-en|British Raj}}) была влада брітаньской коруны на індіцькім субконтінентї,<ref name="def-raj-stacked"> * {{Citation |last1=Hirst |first1=Jacqueline Suthren |title=Religious Traditions in Modern South Asia |url=https://books.google.com/books?id=voGoAgAAQBAJ&pg=PT27 |year=2011 |place=London and New York |publisher=Routledge |isbn=978-0-415-44787-4 |quote=As the (Mughal) empire began to decline in the mid-eighteenth century, some of these regional administrations assumed a greater degree of power. Amongst these ... was the East India Company, a British trading company established by Royal Charter of Elizabeth I of England in 1600. The Company gradually expanded its influence in South Asia, in the first instance through coastal trading posts at Surat, Madras and Calcutta. (The British) expanded their influence, winning political control of Bengal and Bihar after the Battle of Plassey in 1757. From here, the Company expanded its influence dramatically across the subcontinent. By 1857, it had direct control over much of the region. The great rebellion of that year, however, demonstrated the limitations of this commercial company's ability to administer these vast territories, and in 1858 the Company was effectively nationalized, with the British Crown assuming administrative control. Hence began the period known as the British Raj, which ended in 1947 with the partition of the subcontinent into the independent nation-states of India and Pakistan. |last2=Zavros |first2=John |access-date=24 May 2022 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145150/https://books.google.com/books?id=voGoAgAAQBAJ&pg=PT27 |url-status=live|ref=none}} * {{citation|last=Salomone|first=Rosemary|title=The Rise of English: Global Politics and the Power of Language|publisher=Oxford University Press|page=236|url=https://books.google.com/books?id=_gNREAAAQBAJ&pg=PA236|isbn=978-0-19-062561-0|year=2022|quote=Between 1858, when the British East India Company transferred power to British Crown rule (the "British Raj"), and 1947, when India gained independence, English gradually developed into the language of government and education. It allowed the Raj to maintain control by creating an elite gentry schooled in British mores, primed to participate in public life, and loyal to the Crown.|access-date=24 May 2022|archive-date=23 September 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145109/https://books.google.com/books?id=_gNREAAAQBAJ&pg=PA236|url-status=live|ref=none}}</ref> тырваюча меджі роками 1858–1947.<ref name="period-of-raj-stacked"> * {{citation |last=Vanderven |first=Elizabeth |title=The Oxford Handbook of the History of Education |pages=213–227, 222 |year=2019 |editor1-last=Rury |editor1-first=John L. |access-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923150112/https://books.google.com/books?id=Mc-aDwAAQBAJ&pg=PA222 |archive-date=23 September 2023 |url-status=live |chapter=National Education Systems: Asia |chapter-url=https://books.google.com/books?id=Mc-aDwAAQBAJ&pg=PA222 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0-19-934003-3 |quote=During the British East India Company's domination of the Indian subcontinent (1757–1858) and the subsequent British Raj (1858–1947), it was Western-style education that came to be promoted by many as the base upon which a national and uniform education system should be built. |editor2-last=Tamura |editor2-first=Eileen H.|ref=none}} * {{citation |last=Lapidus |first=Ira M. |title=A History of Islamic Societies |page=393 |year=2014 |url=https://books.google.com/books?id=ZkJpBAAAQBAJ&pg=PA393 |access-date=24 May 2022 |edition=3 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0-521-51430-9 |quote=Table 14. ''Muslim India: outline chronology''<br />Mughal Empire ... 1526–1858 <br />Akbar I ... 1556–1605 <br /> Aurengzeb ... 1658–1707 <br /> British victory at Plassey ... 1757 <br /> Britain becomes paramount power ... 1818<br />British Raj ... 1858–1947 |author-link=Ira M. Lapidus|ref=none}}</ref> Реґіон під брітаньскым контролём ся в сучаснім розуміню обычайно называв '''Індія''' ({{lang-en|India}}) і обсяговав теріторії прямо справоване [[Споене кральовство Великой Британии и Ирландии|Споєным кралёвством]], котры ся вєдно называли ''Брітаньска Індія'', і теріторії справованы домородыма владцями, але під брітаньсков надвладов, называны князївскы штаты. Як Індія была закладаючім членом [[Лига Народох|Ліґы народів]] і в 1945.&nbsp;роцї закладаючім членом [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|Орґанізації споєных народів]] в [[Сан Франціско|Сан Франціску]].<ref name="mansergh-UN-SanFrancisco2">{{Citation|last=Mansergh|first=Nicholas|title=Constitutional relations between Britain and India|page=xxx|year=1974|url=https://books.google.com/books?id=DJkOAQAAMAAJ|access-date=19 September 2013|place=London|publisher=His Majesty's Stationery Office|isbn=978-0-11-580016-0|author-link=Nicholas Mansergh}} Quote: "[[Viceroy's Executive Council|India Executive Council]]: Sir [[Arcot Ramasamy Mudaliar]], Sir [[Firoz Khan Noon]] and Sir [[V. T. Krishnamachari]] served as India's delegates to the London Commonwealth Meeting, April 1945, and the U.N. San Francisco Conference on International Organisation, April–June 1945."</ref> Індія была участницькым штатом лїтных олімпійскых гер в роках 1900, 1920, 1928, 1932 і 1936. Тота сістема справы была заведжена 28.&nbsp;юна 1858, кедь по індіцькім повстаню в 1857.&nbsp;роцї пришла влада Выходоіндіцькой сполочности на коруну в особі [[Виктория (Споене кральовство)|кралёвны Вікторії]]<ref>{{Cite web |last=Kaul |first=Chandrika |title=From Empire to Independence: The British Raj in India 1858–1947 |url=https://www.bbc.co.uk/history/british/modern/independence1947_01.shtml |access-date=3 March 2011 |archive-date=17 June 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160617125740/http://www.bbc.co.uk/history/british/modern/independence1947_01.shtml |url-status=live }}</ref> (котра была в 1876.&nbsp;роцї выголошена за імператріцю Індії). Тырвало до року 1947, кедь была Брітаньска Індія роздїлена на два суверенны домініоновы штаты: Індіцьку унію (пізнїше [[Індія|Індіцьку републіку]]) і Домініон Пакістан (пізнїше [[Пакістан|Пакістаньску ісламску републіку]] і [[Банґладеш|Банґладешску людову републіку]] при выголошіню незалежности Банґладеша в 1971 роцї). При взнику Брітаньской Індії (Брітаньского раджу) в 1858.&nbsp;роцї уж была Нижня Барма частёв Брітаньской Індії; Верьхня Барма была придана в 1886.&nbsp;роцї і взникнутый союз, Барма, быв справованый як автономна провінція до року 1937, кедь ся став самостатнов брітаньсков колоніёв і в 1948.&nbsp;роцї здобыв незалежность. В 1989.&nbsp;роцї была переменована на [[Мянма|Мянму]]. Провінція головного комісаря Аден была тыж частёв Брітаньской Індії при взнику Брітаньского раджу а в 1937.&nbsp;роцї ся тыж стала самостатнов колоніёв знамов як колонія Аден. == Назва == Брітаньска Індія од свого періоду мала веце розлічных назв: * '''коруна влада в Індії''' ({{lang-en|Crown rule in India}}).<ref name="british-raj-crown-rule-stacked"> * {{Citation |last=Steinback |first=Susie L. |title=Understanding the Victorians: Politics, Culture and Society in Nineteenth-Century Britain |url=https://books.google.com/books?id=5VdsBgAAQBAJ&pg=PA68 |page=68 |year=2012 |place=London and New York |publisher=Routledge |isbn=978-0-415-77408-6 |quote=The rebellion was put down by the end of 1858. The British government passed the Government of India Act, and began direct Crown rule. This era was referred to as the British Raj (though in practice much remained the same). |access-date=24 May 2022 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145610/https://books.google.com/books?id=5VdsBgAAQBAJ&pg=PA68 |url-status=live |ref=none}} * {{citation|last=Ahmed|first=Omar|title=Studying Indian Cinema|publisher=Auteur (now an imprint of Liverpool University Press)|year=2015|url=https://books.google.com/books?id=GHBvEAAAQBAJ&pg=PA221|page=221|isbn=978-1-80034-738-0|quote=The film opens with what is a lengthy prologue, contextualising the time and place through a detailed voice-over by Amitabh Bachchan. We are told that the year is 1893. This is significant as it was the height of the British Raj, a period of crown rule lasting from 1858 to 1947.|access-date=24 May 2022|archive-date=23 September 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145610/https://books.google.com/books?id=GHBvEAAAQBAJ&pg=PA221|url-status=live|ref=none}} * {{citation|last=Wright|first=Edmund|title=A Dictionary of World History|url=https://books.google.com/books?id=POAwBwAAQBAJ&pg=PA537|year=2015|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-968569-1|page=537|quote=More than 500 Indian kingdoms and principalities [...] existed during the 'British Raj' period (1858–1947) The rule is also called ''Crown rule in India''|ref=none}} * {{citation|last=Fair|first=C. Christine|title=Fighting to the End: The Pakistan Army's Way of War|url=https://books.google.com/books?id=jjaTAwAAQBAJ&pg=PA61|year=2014|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-989270-9|page=61|quote=[...] by 1909 the Government of India, reflecting on 50 years of Crown rule after the rebellion, could boast that [...]|ref=none}}</ref> * '''пряма влада в Індії''' ({{lang-en|Direct rule in India}}).<ref name="direct-rule-stacked"> * {{Citation |last=Glanville |first=Luke |title=Sovereignty and the Responsibility to Protect: A New History |url=https://books.google.com/books?id=nX3GAQAAQBAJ |page=120 |year=2013 |publisher=University of Chicago Press |isbn=978-0-226-07708-6 |access-date=23 August 2020 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145611/https://books.google.com/books?id=nX3GAQAAQBAJ |url-status=live |ref=none}} Quote: "Mill, who was himself employed by the British East India company from the age of seventeen until the British government assumed direct rule over India in 1858." * {{citation|last=Pykett|first=Lyn|title=Wilkie Collins|series = Oxford World's Classics: Authors in Context|publisher=Oxford University Press|year=2006|isbn=978-0-19-284034-9|page=160|quote=In part, the Mutiny was a reaction against this upheaval of traditional Indian society. The suppression of the Mutiny after a year of fighting was followed by the break-up of the East India Company, the exile of the deposed emperor and the establishment of the British Raj, and direct rule of the Indian subcontinent by the British.|ref=none}} * {{citation|last=Lowe|first=Lisa|title=The Intimacies of Four Continents|url=https://books.google.com/books?id=UMMECgAAQBAJ&pg=PT71|date=2015|publisher=Duke University Press|isbn=978-0-8223-7564-7|page=71|quote=Company rule in India lasted effectively from the Battle of Plassey in 1757 until 1858, when following the 1857 Indian Rebellion, the British Crown assumed direct colonial rule of India in the new British Raj.|ref=none}}</ref> * '''Індіцька імперія''' ({{lang-en|Indian Empire}}).{{efn|Даколи той реґіон ся так называв, хоць не офіціално}}<ref>{{Citation |last1=Bowen |first1=H. V. |title=Britain's Oceanic Empire: Atlantic and Indian Ocean Worlds, C. 1550–1850 |url=https://books.google.com/books?id=Oi9neJg39wcC&pg=PA106 |page=106 |year=2012 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-02014-6 |last2=Mancke |first2=Elizabeth |last3=Reid |first3=John G.}} Quote: "British India, meanwhile, was itself the powerful 'metropolis' of its own colonial empire, 'the Indian empire'."</ref> == Ґеоґрафічна полога == [[File:British Raj and surrounding countries 1909.jpg|thumb|right|Брітаньска Індія і сусїднї країны суть зображены в 1909 роцї]] Брітаньска Індія ся розпростерала майже на цїлій теріторії днешнёй Індії, Пакістану, Банґладеша і Мянмы, з вынятком малых маєтків іншых европскых країн, як наприклад Ґоа і Пудучері.<ref name="British India geography">{{Cite book |last=Smith |first=George |url=https://archive.org/details/geographybritis00smitgoog |title=The Geography of British India, Political & Physical |publisher=John Murray |year=1882 |location=London |access-date=2 August 2014}}</ref> Тота теріторія є дуже богатым, обсягує Гімалайскы горы, уроджайны заплавовы области, Індоґанґску рівнину, довге побережя, тропічны сухы лїсы, высохнути верьховины і пустыню Тгар.<ref>{{Cite book |last=Baten, Jörg |title=A History of the Global Economy. From 1500 to the Present |date=2016 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-50718-0 |page=247}}</ref> Окрем того в розлічных часовых обсяговала Аден (од 1858.&nbsp;року до 1937.&nbsp;року),<ref>Marshall (2001), p. 384</ref> Нижню Барму (од 1858.&nbsp;року до 1937.&nbsp;року), Верьхню Барму (од 1886.&nbsp;року до 1937.&nbsp;року), Британьске Сомалі (курто од 1884.&nbsp;року до 1898.&nbsp;року) і Проливову осаду (курто од 1858.&nbsp;року до 1867). Од 1937.&nbsp;року до здобываню незалежности в 1948.&nbsp;роцї была Барма окреме од Індії і прямо справована брітаньсков корунов. Світовы штаты [[Персийскый залив|Перзьского заливу]] і остатны штаты належачі під Резіденціёв Перзьского заливу были теоретічно князївскыма штатами, як ай председництвыма і провінціями Брітаньской Індії до 1947.&nbsp;року і як менову єдинку хосновали рупію.<ref>{{Cite book |last=Subodh Kapoor |url=https://books.google.com/books?id=q5ZM0nZXZEkC&pg=PA1599 |title=The Indian encyclopaedia: biographical, historical, religious ..., Volume 6 |date=January 2002 |publisher=Cosmo Publications |isbn=978-81-7755-257-7 |page=1599}}</ref> Окрем іншых країн в реґіонї был Цейлон (днесь [[Шрі Ланка|Срі Ланка]]), котрый ся в тім часї одношовав на прибережнї реґіоны і северну часть острова в 1802.&nbsp;роцї одступеный Великій Брітанії на основі Амєньской догоды. Тыма прибережныма реґіонами были в роках 1793–1798<ref name="codringtonch10">[[#Codrington|Codrington]], 1926, Chapter X:Transition to British administration</ref> дочасно під справов Мадраського председництва, але в нескоршых періодів ся брітаньскы ґувернеры одповідали Лондону і не были частёв Раджу. Кралёвства [[Непал]] і [[Бгутан]], котры вели войну з Брітами, з нима потім підписали догоду і Бріты їх узнали за незалежны штаты.<ref>{{Cite encyclopedia |title=Nepal: Cultural life |encyclopedia=Encyclopædia Britannica Online |url=https://www.britannica.com/place/Nepal/Cultural-life#toc23631 |date=2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151124082743/https://www.britannica.com/place/Nepal/Cultural-life |archive-date=24 November 2015}}</ref><ref>{{Cite encyclopedia |title=Bhutan |encyclopedia=Encyclopædia Britannica Online |url=https://www.britannica.com/place/Bhutan/Government-and-society#toc25008 |date=2008 |access-date=2 June 2022 |archive-date=2 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220602162041/https://www.britannica.com/place/Bhutan/Government-and-society#toc25008 |url-status=live }}</ref> Сікімске кралёвство было по анґло-сікімской догоды з року 1861 утворене як князївскый штат; вопрос суверенности ведь зістав недефінованым.<ref>{{Cite web |title=Sikkim {{!}} History, Map, Capital, & Population |url=https://www.britannica.com/place/Sikkim |access-date=2 December 2022 |website=Britannica |language=en |archive-date=1 August 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170801112303/https://www.britannica.com/place/Sikkim |url-status=live }}</ref> Малдівскы островы были в роках 1887–1965 брітаньскым протекторатом, але не были частёв Брітаньской Індії.<ref>{{Cite web |title=Maldives {{!}} History, Points of Interest, Location, & Tourism |url=https://www.britannica.com/place/Maldives |access-date=2 December 2022 |website=Britannica |language=en |archive-date=2 December 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221202175356/https://www.britannica.com/place/Maldives |url-status=live }}</ref> == Обывательство == [[File:Census of British India by religion, 1921.jpg|thumb|Списованя людей в Брітаньскій Індії з 1921 року уваджать 69 міліонів мусулманів і 217 міліонів гіндуістів з цїлкового чісла 316 міліонів обывателїв]] Чісло обывателїв теріторії, котра ся стала Брітаньсков Індіёв, было 100&nbsp;міліонів до року 1600 і до XIX.&nbsp;стороча ся майже не змінило. Подля першого списованю людей в Індії в 1881 роцї досягло чісло обывателїв Індії 255&nbsp;міліонів.<ref>{{cite journal | last1 = Romaniuk | first1 = Anatole | year = 2014 | title = Glimpses of Indian Historical Demography | url = https://ejournals.library.ualberta.ca/index.php/csp/article/download/21301/16105 | journal = Canadian Studies in Population | volume = 40 | issue = 3–4 | pages = 248–51 | doi = 10.25336/p6hw3r | doi-access = free | access-date = 25 January 2015 | archive-date = 2 April 2015 | archive-url = https://web.archive.org/web/20150402141919/https://ejournals.library.ualberta.ca/index.php/csp/article/download/21301/16105 | url-status = live }}</ref><ref>Parameswara Krishnan, ''Glimpses of Indian Historical Demography'' (Delhi: B.R. Publishing Corporation 2010) {{ISBN|978-8176466387}}</ref><ref>Kingsley Davis, ''The Population of India and Pakistan'' (Princeton University Press, 1951).</ref><ref>{{cite journal |author=Kingsley Davis |author-link=Kingsley Davis |date=19 April 1943 |title=The population of India |journal=Far Eastern Survey |volume=12 |issue=8 |pages=76–79 |doi=10.2307/3022159 |jstor=3022159}}</ref> Штудії о обывательстві Індії од року 1881 ся замірёвали на такы темы, як є цїлкове чісло обывателїв, міра породности і смертности, міра росту, ґеоґрафічне розложіня, ґрамотность, роздїлїня на сільскы і містьскы обывательство, міліоновы міста і три міста з чіслом обывателїв над вісем міліонів: [[Делі]], Великый [[Мумбаі|Бомбай]] і [[Колката]].<ref>{{cite journal | last1 = Khan | first1 = J.H. | year = 2004 | title = Population growth and demographic change in India | journal = Asian Profile | volume = 32 | issue = 5| pages = 441–60 }}</ref> Уровень смертности быв зниженый в роках 1920–1945 вдяка біолоґічній імунізації. Далшым фактором належали зростаючі приймы і лїпшы жывотны условії, поліпшіня выжыва, безпечнїше і чістїше жывотне околіця тыж лїпша офіціална здравотна політіка і лїкарьска старостливость.<ref>{{cite journal | last1 = Klein | first1 = Ira | year = 1990 | title = Population growth and mortality in British India: Part II: The demographic revolution | journal = Indian Economic and Social History Review | volume = 27 | issue = 1| pages = 33–63 | doi = 10.1177/001946469002700102 | s2cid = 144517813 }}</ref> == Школованя == [[File:Lucknowuniversity.jpg|thumb|left|Лакгнавска універзіта основана Брітами в 1867 роцї]] [[File:Calcuttamedicalcollege1.jpg|thumb|right|upright=1.2|Колкатьска універзіта основана в 1857 роцї, є єдным з трёх найстаршых днешнїх штатных універзіт в Індії]] Універзіты в Колкатї, Бомбаї і Мадрасї были основаны в 1857.&nbsp;роцї, прямо перед повстаням. До 1890.&nbsp;року ся на них приближно 60&nbsp;000&nbsp;Індів, головным в области слободных умень і права. Приближно третина з них наступила до верейной справы і далша третина ся стала правниками. Выслїдком была дуже добрї школована професіонална штатна бірокрація. До 1887.&nbsp;року з 21&nbsp;000&nbsp;міст в штатній справі середнёй уровни 45% творили гіндуісты, 7% [[Іслам|мусулмане]], 19% Евразійцї (европскый отець і індіцька мамка) і 29% Европанів. З 1&nbsp;000&nbsp;міст в найвысшых штатных службах майже вшыткы творили Бріты, звычайно з Оксбріджскым тітулом.<ref>{{Harvnb|Moore|2001a|p=431}}</ref> Влада, часто в сполупрацї з містныма філантропами, створила до 1911.&nbsp;року 186&nbsp;універзіт і высокых школ; штудовало на них 36&nbsp;000 штудентів (веце як 90%&nbsp;мужів). До 1939.&nbsp;року ся чісло інштітуцій здвоїв і чісло штудентів досягло 145&nbsp;000. Учебны основы ся слїдовали подля класічныма брітаньскыма штандартами, як завели Оксфорд і Кембрідж, і акцентовала на анґліцьку літературу і европску історію. Тым не менше ся в 20.&nbsp;роках ХХ.&nbsp;ст.&nbsp;стали штудентьскы орґанізації містами індіцького націоналізму.<ref>Zareer Masani (1988). ''Indian Tales of the Raj'' p. 89</ref> == Нотації == <references group="lower-alpha"/> == Референції == {{reflist}} == Література == {{refbegin|30em}} * {{Citation | last1=Bandyopadhyay| first1=Sekhar| year=2004| title=From Plassey to Partition: A History of Modern India| place= | publisher=Orient Longman |pages=548 | isbn=978-81-250-2596-2}}. * {{Citation| last1=Bayly| first1=C. A.| authorlink1=Christopher Alan Bayly| year=1990| title=Indian Society and the Making of the British Empire (The New Cambridge History of India) |place=Cambridge and London |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=248| isbn=978-0-521-38650-0}}. * {{Citation| last1=Brown| first1=Judith M.| authorlink=Judith M. Brown| year=1994| orig-year=First published 1984 | title=Modern India: The Origins of an Asian Democracy| place=| publisher=[[Oxford University Press]] |pages=474| isbn=978-0-19-873113-9}}. * {{Citation| last1=Bose |first1=Sugata |authorlink1=Sugata Bose |last2=Jalal |first2=Ayesha |authorlink2=Ayesha Jalal |year=2003 |title=Modern South Asia: History, Culture, Political Economy |publisher=[[Routledge]] |isbn=978-0-415-30787-1}} * {{Citation |last=Chhabra |first=G. S. |year=2005 |orig-year=First published 1971 |title=Advanced Study in the History of Modern India |url=https://books.google.com/books?id=e08-yhBFfpAC |volume=III (1920-1947) |edition=Revised |location=New Delhi |publisher=Lotus Press |page=2 |isbn=978-81-89093-08-2}} * {{Citation| last1=Copland| first1=Ian| year=2001| title=India 1885–1947: The Unmaking of an Empire (Seminar Studies in History Series)| place=Harlow and London |publisher=Pearson Longmans |pages=160 | isbn=978-0-582-38173-5}} * {{Citation| last1=Judd| first1=Denis| year=2004| title=The Lion and the Tiger: The Rise and Fall of the British Raj, 1600–1947| place=Oxford and New York |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=280 | isbn=978-0-19-280358-0}}. * {{citation |last=Low |first=D. A. |author-link=Anthony Low |year=1993 |title=Eclipse of Empire |url=https://books.google.com/books?id=QBaYddlnKBEC |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-45754-5}} * {{citation |last=Ludden |first=David E. |year=2002 |title=India And South Asia: A Short History |location=Oxford |publisher=Oneworld |isbn=978-1-85168-237-9}} * {{книга |автор=Majumdar, Ramesh Chandra; Raychaudhuri, Hemchandra; Datta, Kalikinkar |год=1950 |заглавие=An advanced history of India |ссылка=https://books.google.ru/books/about?id=MyIWMwEACAAJ |язык=en |издательство=[[Macmillan & Company]] |страниц-1122 |издание=Second Edition}} * {{Citation| last1=Marshall| first1=P. J.| authorlink1=P. J. Marshall| year=2001| title=The Cambridge Illustrated History of the British Empire, 400 pp. | place=Cambridge and London |publisher=[[Cambridge University Press]] | isbn=978-0-521-00254-7}}. * {{citation |last=Markovits |first=Claude |year=2004 |title=A History of Modern India, 1480–1950 |url=https://books.google.com/books?id=uzOmy2y0Zh4C |publisher=Anthem Press |isbn=978-1-84331-004-4}} * {{Citation| last1=Metcalf| first1=Barbara D.| author1-link=Barbara D. Metcalf| last2=Metcalf |first2=Thomas R. | author2-link=Thomas R. Metcalf |year=2006| title=A Concise History of Modern India (Cambridge Concise Histories) | place=Cambridge and New York | publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=372 | isbn=978-0-521-68225-1}} * {{Citation| last1=Peers| first1=Douglas M.| year=2006| title=India under Colonial Rule 1700–1885| place=| publisher=Harlow and London: Pearson Longmans. Pp. xvi, 163| isbn=978-0-582-31738-3}}. * {{Citation |last=Robb |first=Peter |year=2002 |title=A History of India |url=https://books.google.com/books?id=GQ-2VH1LO_EC |publisher=Palgrave Macmillan |isbn=978-0-230-34549-2}} * {{Citation| last1=Spear| first1=Percival| authorlink = Percival Spear| year=1990| orig-year=First published 1965 | title=A History of India |volume=2 | place=New Delhi and London | publisher=[[Penguin Books]] |pages=298 | isbn=978-0-14-013836-8| url=https://books.google.com/books?id=K2H_v0t5jTkC&pg=PA147}}. * {{Citation| last1=Stein| first1=Burton| authorlink=Burton Stein| year=2001| title=A History of India| place=New Delhi and Oxford | publisher=[[Oxford University Press]] |pages=432 | isbn=978-0-19-565446-2}} * {{Citation| last1=Wolpert| first1=Stanley| authorlink=Stanley Wolpert| year=2003| title=A New History of India| place=Oxford and New York | publisher=[[Oxford University Press]] |pages=544 | isbn=978-0-19-516678-1}} * {{Citation |last=Wolpert |first=Stanley A. |year=2006 |title=Shameful Flight: The Last Years of the British Empire in India |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-539394-1}} * {{Citation |last=Baker |first=David |date=1993 |title=Colonialism in an Indian Hinterland: The Central Provinces, 1820–1920 |location=Delhi |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=374 |isbn=978-0-19-563049-7}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |year=2000 |title=Empire and Information: Intelligence Gathering and Social Communication in India, 1780–1870 |series=Cambridge Studies in Indian History and Society |place= |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=426 |isbn=978-0-521-66360-1}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |last2=Harper |first2=Timothy |year=2005 |title=Forgotten Armies: The Fall of British Asia, 1941–1945 |url=https://books.google.com/books?id=qXH9xGCWjYUC |access-date=2013-09-22 |publisher=[[Harvard University Press]] |isbn=978-0-674-01748-1}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |last2=Harper |first2=Timothy |title=Forgotten Wars: Freedom and Revolution in Southeast Asia |url=https://books.google.com/books?id=0M4Pl_VCExgC |access-date=2013-09-21|year=2007 |publisher=Harvard University Press |isbn=978-0-674-02153-2}} * {{Citation |last=Bose |first=Sudhindra |author-link=Sudhindra Bose |year=1916 |title=Some Aspects of British Rule in India |url=https://books.google.com/books?id=5wmGAAAAIAAJ |series=Studies in the Social Sciences |volume=V |issue=1 |location=Iowa City |publisher=The University |pages=79–81}} * {{Citation |editor1-last=Brown, Judith M. |editor2-last=Louis |editor2-first=Wm. Roger |year=2001 |title=Oxford History of the British Empire: The Twentieth Century |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=800 |isbn=978-0-19-924679-3 }} * {{Citation |last=Carrington |first=Michael |date=May 2013 |title=Officers, Gentlemen, and Murderers: Lord Curzon's campaign against "collisions" between Indians and Europeans, 1899–1905 |journal=Modern Asian Studies |volume=47 |issue=3 |pages=780–819 |doi=10.1017/S0026749X12000686}} * {{Citation |last1=Chandavarkar |first1=Rajnarayan |author-link=Rajnarayan Chandavarkar |year=1998 |title=Imperial Power and Popular Politics: Class, Resistance and the State in India, 1850–1950 |series=Cambridge Studies in Indian History & Society |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages= 400 |isbn=978-0-521-59692-3}} * {{Citation |last1=Chatterji |first1=Joya |year=1993 |title=Bengal Divided: Hindu Communalism and Partition, 1932–1947 |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=323 |isbn=978-0-521-52328-8 |author1-link=Чаттерджи, Джойя }}. * {{Citation |last1=Copland |first1=Ian |year=2002 |title=Princes of India in the Endgame of Empire, 1917–1947 |series=Cambridge Studies in Indian History & Society |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=316 |isbn=978-0-521-89436-4}}. * {{книга |год=1964 |заглавие=India under Morley and Minto: politics behind revolution, repression and reforms |ссылка=https://books.google.com/books?id=V3geAAAAMAAJ |издательство=G. Allen and Unwin |ref=Das |язык=en |автор=Das, Manmath Nath}} * {{Citation |last=Davis |first=Mike |author-link=Mike Davis (scholar) |year=2001 |title=[[Late Victorian Holocausts]] |url= |publisher=Verso Books |isbn=978-1-85984-739-8}} * {{книга |автор=Fieldhouse, David |год=1996 |часть=For Richer, for Poorer? |ответственный=Marshall, P. J. (ed.) |заглавие=The Cambridge Illustrated History of the British Empire |язык=en |ссылка часть=https://books.google.com/?id=S2EXN8JTwAEC&pg=PA132&dq=famine+british+empire+india#PPA132,M1 |ссылка=https://books.google.com/?id=S2EXN8JTwAEC |место=Cambr. |издательство=[[Cambridge University Press]] |страниц=400 |страницы=108–146 |isbn=978-0-521-00254-7}} * {{Citation |last=Gopal |first=Sarvepalli |year=1976 |title=Jawaharlal Nehru: A Biography|url=https://books.google.com/books?id=Jj-4zmBLXq0C |access-date=2012-02-21 |publisher=[[Harvard University Press|Harvard U. Press]] |isbn=978-0-674-47310-2}} * {{Citation |last=Gopal |first=Sarvepalli |year=1953 |title=The Viceroyalty of Lord Ripon, 1880–1884 |url=https://books.google.com/books?id=eKE9AAAAIAAJ |access-date=2012-02-21 |publisher=[[Oxford Univ. Press|Oxford U. Press]]}} * {{Citation |last1=Gould |first1=William |year=2004 |title=Hindu Nationalism and the Language of Politics in Late Colonial India |publisher=[[Cambridge Univ. Press|Cambridge U. Press]] |page=320}}. * {{Citation |last=Grove |first=Richard H. |author-link=Richard Grove |year=2007 |title=The Great El Nino of 1789–93 and its Global Consequences: Reconstructing an Extreme Climate Even in World Environmental History |journal=The Medieval History Journal |volume=10 |issue=1&2 |pages=75–98 |doi=10.1177/097194580701000203|hdl=1885/51009 }} * {{Citation |last=Hall-Matthews |first=David |date=November 2008 |title=Inaccurate Conceptions: Disputed Measures of Nutritional Needs and Famine Deaths in Colonial India |journal=Modern Asian Studies |volume=42 |issue=6 |pages=1189–1212 |doi=10.1017/S0026749X07002892}} * {{Citation |last=Hyam |first=Ronald |year=2007 |title=Britain's Declining Empire: The Road to Decolonisation, 1918–1968 |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-86649-1}} * {{Citation |last=Imperial Gazetteer of India vol. III |year=1907 |title=The Indian Empire, Economic |chapter=X: Famine, pp. 475–502 |publisher=Published under the authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the [[Clarendon Press]] |page=552}} * {{Citation |last=Jalal |first=Ayesha |author-link=Ayesha Jalal |year=1993 |title=The Sole Spokesman: Jinnah, the Muslim League and the Demand for Pakistan |publisher=[[Cambridge Univ. Press|Cambridge U. Press]] |pages=334 }}. * Kaminsky, Arnold P. ''The India Office, 1880—1910'' (1986) [https://www.amazon.com/1880-1910-Contributions-Comparative-Colonial-Studies/dp/0313249091/ excerpt and text search], focus on officials in London * {{Citation |last=Khan |first=Yasmin |year=2007 |title=The Great Partition: The Making of India and Pakistan |publisher=[[Yale University Press|Yale U. Press]] |pages=250 |isbn=978-0-300-12078-3}} * {{Citation |last=Klein |first=Ira |date=July 2000 |title=Materialism, Mutiny and Modernization in British India |journal=Modern Asian Studies |volume=34 |issue=3 |pages=545–80 |doi=10.1017/S0026749X00003656 |jstor=313141}} * {{Citation |last=Koomar |first=Roy Basanta |year=2009 |title=The Labor Revolt in India |publisher=BiblioBazaar, LLC |pages=13–14 |isbn=978-1-113-34966-8}} * {{Citation |last1=Low |first1=D. A. |author-link=Anthony Low |year=2002 |title=Britain and Indian Nationalism: The Imprint of Ambiguity 1929–1942 |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=374 |isbn=978-0-521-89261-2}}. * {{Citation |last=Metcalf |first=Thomas R.|author-link=Thomas R. Metcalf |year=1991 |title=The Aftermath of Revolt: India, 1857–1870 |publisher=Riverdale Co. Pub. |pages=352 |isbn=978-81-85054-99-5}} * {{Citation |last=Metcalf |first=Thomas R. |author-link=Thomas R. Metcalf |year=1997 |title=Ideologies of the Raj |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=256 |isbn=978-0-521-58937-6|url=https://books.google.com/books?id=TRcMoGSkRtIC&pg=PR8}} * {{Citation |last=Moore |first=Robin J. |year=2001a |chapter=Imperial India, 1858–1914 |editor-last=Porter |editor-first=Andrew N. |title=Oxford History of the British Empire |volume=III: The Nineteenth Century |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=422–46 |isbn=978-0-19-924678-6}} * Moore, Robin J. «India in the 1940s», in Robin Winks, ed. ''Oxford History of the British Empire: Historiography'', (2001b), pp. 231–42 * {{Citation |last=Nehru |first=Jawaharlal |author-link=Jawaharlal Nehru |year=1946 |title=Discovery of India |url=https://archive.org/details/DiscoveryOfIndia |location=Delhi |publisher=[[Oxford University Press]]}} * {{Citation |editor-last=Porter |editor-first=Andrew |year=2001 |title=Oxford History of the British Empire: Nineteenth Century |publisher=[[Oxford University Press]] |page=800 |isbn=978-0-19-924678-6}} * {{Citation |last=Rai |first=Lajpat |year=2008 |title=England's Debt to India: A Historical Narrative of Britain's Fiscal Policy in India |publisher=BiblioBazaar, LLC |pages=263–281 |isbn=978-0-559-80001-6}} * {{Citation |last=Raja |first=Masood Ashraf |author-link=Masood Ashraf Raja |year=2010 |title=Constructing Pakistan: Foundational Texts and the Rise of Muslim National Identity, 1857–1947 |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-547811-2}} * {{Citation |last=Ramusack |first=Barbara |year=2004 |title=The Indian Princes and their States (The New Cambridge History of India) |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=324 |isbn=978-0-521-03989-5}} * {{Citation |last=Shaikh |first=Farzana |year=1989 |title=Community and Consensus in Islam: Muslim Representation in Colonial India, 1860—1947 |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=272 |isbn=978-0-521-36328-0}}. * {{Citation |editor1-last=Talbot |editor1-first=Ian |editor2-last=Singh |editor2-first=Gurharpal |year=1999|title=Region and Partition: Bengal, Punjab and the Partition of the Subcontinent |publisher=[[Oxford University Press]] |page=420 |isbn=978-0-19-579051-1}}. * {{Citation |last=Tinker |first=Hugh |date=October 1968 |title=India in the First World War and after |journal=Journal of Contemporary History |volume=3 |issue=4, 1918–19: From War to Peace |pages=89–107 |doi=10.1177/002200946800300407 |jstor=259853}} * {{Citation |last=Wainwright |first=A. Martin |year=1993 |title=Inheritance of Empire: Britain, India, and the Balance of Power in Asia, 1938–55 |publisher=Praeger Publishers |page=256 |isbn=978-0-275-94733-0}} * {{Citation |last1=Wolpert |first1=Stanley A. |chapter=India: British Imperial Power 1858–1947 (Indian nationalism and the British response, 1885–1920; Prelude to Independence, 1920–1947) |chapter-url=http://www.britannica.com/eb/article-47042/India |year=2007 |title=[[Encyclopædia Britannica]] |url= |isbn= }} * {{Citation | last = Derbyshire | first = I. D. | year = 1987 | title = Economic Change and the Railways in North India, 1860–1914 | journal = Population Studies | volume = 21 | issue = 3 | pages = 521–45 | doi=10.1017/s0026749x00009197 | jstor = 312641}} * {{Citation |last1=Kumar |first1=Dharma |editor1-link=Dharma Kumar |last2=Desai |first2=Meghnad |editor2-link=Meghnad Desai, Baron Desai |year=1983 |title=The Cambridge Economic History of India |url=https://books.google.com/books?id=9ew8AAAAIAAJ |volume=2: c. 1757-c. 1970 |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-22802-2}} * {{Citation | last = Roy | first = Tirthankar | date = Summer 2002 | title = Economic History and Modern India: Redefining the Link | journal = The Journal of Economic Perspectives | volume = 16 | issue = 3 | pages = 109–30 | doi=10.1257/089533002760278749 | jstor = 3216953}} * {{Citation | last = Simmons | first = Colin | year = 1985 | title = 'De-Industrialization', Industrialization and the Indian Economy, c. 1850–1947 | journal = Modern Asian Studies | volume = 19 | issue = 3 | pages = 593–622 | doi=10.1017/s0026749x00007745 | jstor= 312453}} * {{Citation |last=Tirthankar |first=Roy |date=2014 |title=Financing the Raj: the City of London and colonial India 1858–1940 |journal=Business History |volume=56 |issue=6 |pages=1024–1026 |doi=10.1080/00076791.2013.828424}} * {{Citation |last=Tomlinson |first=Brian Roger |year=1993 |title=The Economy of Modern India, 1860–1970 |series=New Cambridge history of India |volume=III |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=109 |isbn=978-0-521-36230-6}} * {{citation |last=Tomlinson |first=Brian Roger |date=October 1975 |title=India and the British Empire, 1880–1935 |journal=Indian Economic and Social History Review |volume=12 |issue=4 |pages=337–380 |doi=10.1177/001946467501200401}} * {{книга |заглавие=India and the Simon Report |ссылка=https://books.google.com/books?id=tMZRDQAAQBAJ&pg=PT11 |год=2017 |издательство=[[Routledge]] reprint of 1930 first edition |страницы=11 |isbn=9781315444987 |язык=en |автор=Andrews, C.F.}} * {{статья |заглавие=Education for All: Reassessing the Historiography of Education in Colonial India |издание={{Нп3|History Compass}} |том=7 |номер=2 |страницы=363—375 |doi=10.1111/j.1478-0542.2008.00564.x |язык=en |тип=journal |автор=Ellis, Catriona |год=2009}} * {{статья |заглавие=The Historiography of India's Partition: Between Civilization and Modernity |издание={{Нп3|The Journal of Asian Studies}} |том=74 |номер=1 |страницы=23—41 |doi=10.1017/s0021911814001685 |язык=en |тип=journal |автор=Gilmartin, David |год=2015}} * {{статья |заглавие=Tall tales and true: India, historiography and British imperial imaginings |издание=Contemporary South Asia |том=19 |номер=3 |страницы=331—332 |doi=10.1080/09584935.2011.594257 |язык=en |тип=journal |автор=Major, Andrea |год=2011}} * {{статья |заглавие=History and Historiography of the English East India Company: Past, Present, and Future |издание={{Нп3|History Compass}} |том=7 |номер=4 |страницы=1146—1180 |doi=10.1111/j.1478-0542.2009.00617.x |язык=en |тип=journal |автор=Stern, Philip J. |год=2009}} * {{статья |заглавие=The historiography of British imperial education policy, Part I: India |издание=History of Education |том=34 |номер=3 |страницы=315—329 |doi=10.1080/00467600500065340 |язык=en |тип=journal |автор=Whitehead, Clive |год=2005}} {{refend}} == Далшы чітаня == * Judd, Denis. ''The lion and the tiger: the rise and fall of the British Raj, 1600–1947'' (Oxford University Press, 2005). [https://archive.org/details/liontigerrisefal0000judd_h7u5 online] * Malone, David M., C. Raja Mohan, and Srinath Raghavan, eds. ''The Oxford handbook of Indian foreign policy (2015)'' [https://www.amazon.com/Oxford-Handbook-Indian-Foreign-Policy/dp/0198799063/ excerpt] pp 55–79. * [https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=mdp.39015027588329;view=1up;seq=5 Simon Report (1930) vol 1], wide-ranging survey of conditions * Editors, Charles Rivers (2016). The British Raj: The History and Legacy of Great Britain's Imperialism in India and the Indian subcontinent. * {{cite book|author=Keith, Arthur Berriedale|title=Responsible government in the dominions|url=https://archive.org/details/responsiblegove00keitgoog|year=1912|publisher=The Clarendon press}}, major primary source === Рочникы і штатістічны справы === * ''Indian Year-book for 1862: A review of social, intellectual, and religious progress in India and Ceylon'' (1863), ed. by John Murdoch online edition [https://books.google.com/books?id=uqAEAAAAQAAJ 1861 edition] * {{cite book |title=The Year-book of the Imperial Institute of the United Kingdom, the colonies and India: a statistical record of the resources and trade of the colonial and Indian possessions of the British Empire |edition=2nd |year=1893 |pages=375–462 |url=https://books.google.com/books?id=i25MAAAAYAAJ}} * ''The Imperial Gazetteer of India'' (26 vol, 1908–31), highly detailed description of all of India in 1901. [https://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/ online edition] * ''Statistical abstract relating to British India, from 1895 to 1896 to 1904–05'' (London, 1906) full text online, * [https://books.google.com/books?id=U9bkAAAAMAAJ ''The Cyclopedia of India: biographical, historical, administrative, commercial''] (1908) business history, biographies, illustrations * ''The Indian Year Book: 1914'' (1914) * ''The Indian Annual Register: A digest of public affairs of India regarding the nation's activities in the matters, political, economic, industrial, educational, etc. during the period 1919–1947'' [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.40427 online] ** [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.40427 1930 edition] ** [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.110101 1921 edition] ** [https://archive.org/search.php?query=title%3A%28%22+Indian+Annual+Register%22%29&sort=-date&page=4 1919–1947 editions] [[Катеґорія:Брітаньска Індія]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1858]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1947]] h0dqk49buzxehygx2ui1s2x3b5ixb28 Стів Дітко 0 21047 165567 165337 2026-05-20T18:05:24Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|1|0 */ 165567 wikitext text/x-wiki {{Особа}} '''Сті́вен Джон Ді́тко'''<ref name="moskal-reidfh">{{Cite web |url=https://www.moskal-reidfh.com/obituary/Stephen-Ditko |title=Obituary for Stephen John Ditko |date=April 25, 2014 |publisher=Moskal-Reid Funeral Home |access-date=September 13, 2022 }}</ref> (2.&nbsp;новембра 1927&nbsp;– 29.&nbsp;юнія 2018) быв америцькый [[Комікс|коміксовый]] [[Малярство|малярь]] тай [[писатель]], онук [[Русины|русинськых]] іміґрантув. Май ся знає ги спувтворець [[Супергерой|супергероя]] [[Чоловік-Паук|Чоловіка-Паука]] тай творець Доктора Стренджа. Дітко щи внюс важні правкы у Желізного Чоловіка, у тум числі подарив му його култовый червено-жовтый дизайн. Учив ся у [[Ню Йорк (місто)|нюйоркськуй]] Ошколі карикатуристув тай ілустраторув уд Джерія Робінсона&nbsp;— маляря, котрый робив над Бетменом. Зачав свою професійну карєру у 1953.&nbsp;рокови у студії Джо Саймона тай Джека Кірбія, роблячи інкером. Товды Дітко уйшов на контакт из „Чарлтон Комікс“, де пак робив у жанрови [[Научна фантастика|научної фантастикы]], горора тай [[Детектив|детектива]]. У 1960. році став спувтворцьом супергероя Капітана Атома. У 1950.&nbsp;роках Дітко робив и у „Атлас Комікс“&nbsp;— родичови „Марвел Комікс“. Много вчинив и про сам „Марвел“. Дітко намальовав перші 38 выпускув ''The Amazing Spider-Man'', уєдно из [[Стен Лі|Стеном Лі]] вытворив многых антаґоніштув тай другошоровых персонажув про Чоловіка-Паука. Зачинавучи з 25.&nbsp;выпуска, Дітко робив щи й плотером (сценаріштом). У 1966.&nbsp;рокови лишив „Марвел“ позад пары причин, у тум числі спозад творчых несогласув тай невыплаченых роялті. Дітко дале робив на „Чарлтон“, а у 1968.&nbsp;році припоив ся до DC Comics: там ун перезапустив Синього Боґара, учинив персонажа Звіданку (The Question), Кріпера, Шейда, Мінявучого ся чоловіка, Ястряба тай Голуба. Кромі того, ун зачав робити из малыма независимыма выдавателями — єдным из такых його проєктув став персонаж Містер А, уособленя [[Обєктивізм|обєктивістської]] [[Філозофія|філозофії]] [[Айн Ренд]]. Дітко головно ся удказовав давати [[інтервю]], заявлявучи, ож йому ся май любит говорити до авдиторії через свою творьбу. Дітка занесли у Зал славы Джека Кірбія у 1990, у Зал славы Віла Айзнера&nbsp;— у 1994. У 2024.&nbsp;році ун посмертно дустав титул „Леґенды Disney“. == Животопис == [[Файл:Steve_Ditko_HS_Yearbook.jpeg|міні|Дітко у старшых класах, 1945]] Стівен Джон Дітко<ref name="moskal-reidfh" /> ся родив 9.&nbsp;новембра 1927 у Джонставнови, [[Пенсилвания|штат Пенсілванія]].<ref name=":0">Bell, Blake (2008). [https://books.google.com/books?id=-XshDAAAQBAJ Strange and Stranger: The World of Steve Ditko.] Seattle, Washington: Fantagraphics. <nowiki>ISBN 978-1-56097-921-0</nowiki>.</ref> Родичі му были американцями другої ґенерації&nbsp;— дітьми карпаторусинськых<ref>{{Cite web |url=https://catholicherald.co.uk/the-beautiful-witness-of-the-eastern-catholic-churches/ |title=The beautiful witness of the Eastern Catholic Churches |author=Anderson |first=Jon |work=Catholic Herald |date=March 7, 2019 |access-date=January 3, 2022 }}</ref> [[Ґрекокатолицька церьков|грекокатолицькых]] міґрантув из бывшої [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярської імперії]] (теперькы [[Словеньско|Словакія]]). Отець му, Стефан, быв талановитый цімерман на металокомбінаті, а матерь, Анна (дівоча фамелия Балащак)<ref name="moskal-reidfh" /> ґаздовала на обыстю. Стівен мав старшу сестру Анну Марі<ref name="bbend1" /> тай молодшых сестру Елізабет и брата Патріка. Інтерес до коміксув у малого Стівена ся появив вдяку няньови, котрому ся любили коміксы у ґазетах, а май&nbsp;— „Принц Валіант“ Гела Фостера; кромі того на нього повплывали появліня Бетмена у 1939.&nbsp;рокови тай выход „The Spirit“ Віла Айзнера.<ref name="psu">{{Cite web |url=https://pabook.libraries.psu.edu/literary-cultural-heritage-map-pa/bios/Ditko__Steve |title=Pennsylvania Center for the Book }}</ref> Кунчивши ошколу у 1945.&nbsp;році, Дітко пушов у америцьку армію у октовбрі того такой року. Служив у взятов Союзниками Німещині, де мальовав коміксы про армійську ґазету.<ref name="bbend1" /> == Карєра == [[Файл:The_Thing_12.jpg|міні|Перша удана обкладка Стіва Дітка&nbsp;— ''The Thing'' #12 (фебруар 1954)]] По службі в армії, Дітко узнав, ож його кумир, Джері Робінсон, выкладає у Ошколі карикатуріштув тай ілустраторув у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йоркови]]. У 1950.&nbsp;році ун ся перетягнув туды жити тай подав свою кандидатуру на вступ у тоту ошколу, хоснувучи Закон за реінтеґрацію воєннослужачых рока 1944. Робінсон молодого учня назвав „старанным, направду сконцентрованым на мальованьови“, уповів, ож Дітко „файно робив из другыма над сужетами тай сам муг писати свої, а щи розрабляти властных персонажув“<ref name="AE39" /> тай помуг му дустати стипендію у слідуючому році. „Ун у ня ся учив два рокы по чотыри вадь пять днув на тыждень, по пять годин на нуч. Упорна была робота.“ Робінсон кликав малярюв тай редакторув на лекції про його штудентув, тай раз сяк прийшов из Стеном Лі, товды редактором „Атлас Комікс“: „Думаю, ож ипен товды Стен першый раз увидів роботы Стіва.“<ref name="student" /> === Обєктивізм === Дітко быв видным пудпоровачом [[Обєктивізм|обєктивізма]].<ref>{{Cite web |author=Wolk |first=Douglas |url=http://dir.salon.com/story/books/review/2005/06/03/ditko/ |title=The Amazing Steve Ditko |work=[[Salon (website)|Salon.com]] |date=June 3, 2005 |page=2 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101026044957/http://dir.salon.com/story/books/review/2005/06/03/ditko/ |archivedate=October 26, 2010 }}</ref> Філозофія [[Айн Ренд]] му „навхтема поміняла никаня на [[Моралность|мораль]], фінансы тай його місію ги автора коміксув“. Кой Дітко дустав май шырокый контроль над плотінґом у „Чоловікови-Паукови“, ун зачав уділяти май много позору позитивному образови поліцаюв у туй роботі. Раз Дітко вповів свому колеґови из „Чарлтона“ Пітови Морісі, котрый робив поліцайом тай пудробляв малярьом коміксув, ож ун завидовав його можности помагати арештововати злочинцюв. Філозофія Ренд вплынула на Дітка так, ож ун потребовав, обы го зазначали тай оплачовали не лиш ги маляря, а щи й ги плотера у „Чоловікови-Паукови“, зачинавучи из выпуска №25, што позволив Стен Лі, айбо из ним у Дітка удношеня начали помалы гуршати. Позад того такой вплыва Діткув Пітер Паркер зачав май стояти за себе, требовати май достойної платы за його фотоґрафії Чоловіка-Паука, презирати штудентув-протестовалникув. Выдаватель „Марвел“ Мартін Ґудмен переживав, ож такі „праві“ політичні никаня Паркера могли бы уддалити уд нього головно „ліву“, контркултурну авдиторію університетськых штудентув, тай свада ся кунчила выходом Дітка из „Марвел“. Дітко пак пушов дале у плані высловленя своих обєктивістськых никань у роботі над Звіданков, котрый критиковав масы за рувнодушность до доброго тай недоброго, тай у роботі над Містером А, котрый не спасав антаґоніштув уд смерти.<ref name=":0" /> Дітко щи называв себе [[Арістотеліанізм|арістотеліаніштом]].<ref name="Youtube.com">{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=y7rgYC0Ge6k |title=Celebrating Steve Ditko with Mark Ditko |date=June 13, 2021 |publisher=[[Youtube.com]] }}</ref> == Смерть == 29.&nbsp;юнія 2018.&nbsp;рока Стів Дітко быв найденый мертвым у свому квартільови у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорку]]. На тот момент мав 90&nbsp;рокув, причинов смерти обявили [[сердцьовый напад]].<ref name="throbit">{{Cite web |url=https://www.hollywoodreporter.com/heat-vision/steve-ditko-dead-spider-man-creator-was-90-1125489 |title=Steve Ditko, Spider-Man Co-Creator and Legendary Comics Artist, Dies at 90 |author=Lewis |first=Andy |date=July 6, 2018 |work=[[The Hollywood Reporter]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180817204220/https://www.hollywoodreporter.com/heat-vision/steve-ditko-dead-spider-man-creator-was-90-1125489 |archivedate=August 17, 2018 |access-date=July 6, 2018 |quote=The New York Police Department confirmed his death to ''The Hollywood Reporter''. No cause of death was announced. Ditko was found dead in his apartment on June 29 and it is believed he died about two days earlier. }}</ref> Фіналні слова посліднього Діткового есея, котрый быв посмертно опубликованый у ''Down Memory Lane'' у фебруарови 2019.&nbsp;рока, цитуют „давньый тост“: „За тых, ко ми вінчує добро; а ко ми хоче зла&nbsp;— того най бы фрас забрав“. == Дідузнина == У 2021.&nbsp;році Патрік, молодшый брат Стіва Дітка, ги його правонаступник пушов у суд, обы вернути авторські права на персонажув Стіва, удкликувучи ся на Акт за авторські права 1976.&nbsp;року, айбо „Марвел“ удповіли своим позовом, указувучи на тот такой закон тай на тот факт, ож персонажі были вытворені пуд контрактом за найману роботу, а значит права на них належат компанії. „Марвел“ выплатили неназвані сумы творцям, айбо лишили за собов права на персонажув. На ''D23 Expo'' у 2024.&nbsp;рокови Дітко дустав титул „Леґенды Disney“ за свуй внесок у „Марвел“ тай респективно The Walt Disney Company.<ref>{{Cite web |title=Meet the 2024 Class of Disney Legends |url=https://d23.com/disney-legends-2024/?fbclid=PAAaZno4whE7iluxSvOtOG6BMlx2awvycsPUAEQB4iAEWhLs87V2fAhN5DTB8_aem_ASBHyJ37BKZwY3gafpLfHaWAnovIp1feqjEDE7j1RnHSkDhFqXvGUiywBzQcFtdrHeA |date=March 19, 2024 |access-date=March 19, 2024 |work=[[D23 (Disney)|D23]] }}</ref> == Никайте щи == * [[Комікс]] * [[Стен Лі]] * [[Marvel Comics]] * [[The Walt Disney Company]] == Удкликаня == {{Reflist}} [[Катеґорія:Умерли 2018]] [[Катеґорія:Уродили ся 1927]] [[Катеґорія:Русиньскы Америчане]] 1ngx6xicg6yxxkmuhal94rm5mj02w2q 165568 165567 2026-05-20T18:13:54Z Flipdot 23893 165568 wikitext text/x-wiki {{Особа}} '''Сті́вен Джон Ді́тко'''<ref name="moskal-reidfh">{{Cite web |url=https://www.moskal-reidfh.com/obituary/Stephen-Ditko |title=Obituary for Stephen John Ditko |date=April 25, 2014 |publisher=Moskal-Reid Funeral Home |access-date=September 13, 2022 }}</ref> (2.&nbsp;новембра 1927&nbsp;– 29.&nbsp;юнія 2018) быв америцькый [[Комікс|коміксовый]] [[Малярство|малярь]] тай [[писатель]], онук [[Русины|русинськых]] іміґрантув. Май ся знає ги спувтворець [[Супергерой|супергероя]] [[Чоловік-Паук|Чоловіка-Паука]] тай творець Доктора Стренджа. Дітко щи внюс важні правкы у Желізного Чоловіка, у тум числі подарив му його култовый червено-жовтый дизайн. Учив ся у [[Ню Йорк (місто)|нюйоркськуй]] Ошколі карикатуристув тай ілустраторув уд Джерія Робінсона&nbsp;— маляря, котрый робив над Бетменом. Зачав свою професійну карєру у 1953.&nbsp;рокови у студії Джо Саймона тай Джека Кірбія, роблячи інкером. Товды Дітко уйшов на контакт из „Чарлтон Комікс“, де пак робив у жанрови [[Научна фантастика|научної фантастикы]], горора тай [[Детектив|детектива]]. У 1960. році став спувтворцьом супергероя Капітана Атома. У 1950.&nbsp;роках Дітко робив и у „Атлас Комікс“&nbsp;— родичови „Марвел Комікс“. Много вчинив и про сам „Марвел“. Дітко намальовав перші 38 выпускув ''The Amazing Spider-Man'', уєдно из [[Стен Лі|Стеном Лі]] вытворив многых антаґоніштув тай другошоровых персонажув про Чоловіка-Паука. Зачинавучи з 25.&nbsp;выпуска, Дітко робив щи й плотером (сценаріштом). У 1966.&nbsp;рокови лишив „Марвел“ позад пары причин, у тум числі спозад творчых несогласув тай невыплаченых роялті. Дітко дале робив на „Чарлтон“, а у 1968.&nbsp;році припоив ся до DC Comics: там ун перезапустив Синього Боґара, учинив персонажа Звіданку (The Question), Кріпера, Шейда, Мінявучого ся чоловіка, Ястряба тай Голуба. Кромі того, ун зачав робити из малыма независимыма выдавателями — єдным из такых його проєктув став персонаж Містер А, уособленя [[Обєктивізм|обєктивістської]] [[Філозофія|філозофії]] [[Айн Ренд]]. Дітко головно ся удказовав давати [[інтервю]], заявлявучи, ож йому ся май любит говорити до авдиторії через свою творьбу. Дітка занесли у Зал славы Джека Кірбія у 1990, у Зал славы Віла Айзнера&nbsp;— у 1994. У 2024.&nbsp;році ун посмертно дустав титул „Леґенды Disney“. == Животопис == [[Файл:Steve_Ditko_HS_Yearbook.jpeg|міні|Дітко у старшых класах, 1945]] Стівен Джон Дітко<ref name="moskal-reidfh" /> ся родив 9.&nbsp;новембра 1927 у Джонставнови, [[Пенсилвания|штат Пенсілванія]].<ref name=":0">Bell, Blake (2008). [https://books.google.com/books?id=-XshDAAAQBAJ Strange and Stranger: The World of Steve Ditko.] Seattle, Washington: Fantagraphics. <nowiki>ISBN 978-1-56097-921-0</nowiki>.</ref> Родичі му были американцями другої ґенерації&nbsp;— дітьми карпаторусинськых<ref>{{Cite web |url=https://catholicherald.co.uk/the-beautiful-witness-of-the-eastern-catholic-churches/ |title=The beautiful witness of the Eastern Catholic Churches |author=Anderson |first=Jon |work=Catholic Herald |date=March 7, 2019 |access-date=January 3, 2022 }}</ref> [[Ґрекокатолицька церьков|грекокатолицькых]] міґрантув из бывшої [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярської імперії]] (теперькы [[Словеньско|Словакія]]). Отець му, Стефан, быв талановитый цімерман на металокомбінаті, а матерь, Анна (дівоча фамелия Балащак)<ref name="moskal-reidfh" /> ґаздовала на обыстю. Стівен мав старшу сестру Анну Марі<ref name="bbend1">Про інформацію за походжіня Дітка и за його братув и сестер, ник.&nbsp;Bell, ''Strange and Stranger'', Endnotes, p.&nbsp;1, де ся цитувут податкы з списовань людности США за&nbsp;1920. и&nbsp;1930.&nbsp;рокы: „Дітковы дідик и бабка были австрійського походжіня (дідик по отцьови прийшов у 1900.&nbsp;році, бабка по отцьови у&nbsp;1901.), хоть Діткова старшина на списованю 1930.&nbsp;року записала свою старшину ‚чехословаками‘. Чехословакія ся появила у 1918.&nbsp;році по розпадови Австро-Мадярської імперії по Першуй світовуй войні (а рудным языком старшины быв словацькый).“ ("Ditko's grandparents were of Austrian descent (the paternal grandfather having landed in 1900, and paternal grandmother in 1901), even though Ditko's parents, on the 1930 Census, list their parents as 'Czechoslovakian'. Czechoslovakia coming into creation in 1918, owing to the dissolution of the Austro-Hungarian Empire after WWI (and the parents' mother tongue being Slovak).")</ref> тай молодшых сестру Елізабет и брата Патріка. Інтерес до коміксув у малого Стівена ся появив вдяку няньови, котрому ся любили коміксы у ґазетах, а май&nbsp;— „Принц Валіант“ Гела Фостера; кромі того на нього повплывали появліня Бетмена у 1939.&nbsp;рокови тай выход „The Spirit“ Віла Айзнера.<ref name="psu">{{Cite web |url=https://pabook.libraries.psu.edu/literary-cultural-heritage-map-pa/bios/Ditko__Steve |title=Pennsylvania Center for the Book }}</ref> Кунчивши ошколу у 1945.&nbsp;році, Дітко пушов у америцьку армію у октовбрі того такой року. Служив у взятов Союзниками Німещині, де мальовав коміксы про армійську ґазету.<ref name="bbend1" /> == Карєра == [[Файл:The_Thing_12.jpg|міні|Перша удана обкладка Стіва Дітка&nbsp;— ''The Thing'' #12 (фебруар 1954)]] По службі в армії, Дітко узнав, ож його кумир, Джері Робінсон, выкладає у Ошколі карикатуріштув тай ілустраторув у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йоркови]]. У 1950.&nbsp;році ун ся перетягнув туды жити тай подав свою кандидатуру на вступ у тоту ошколу, хоснувучи Закон за реінтеґрацію воєннослужачых рока 1944. Робінсон молодого учня назвав „старанным, направду сконцентрованым на мальованьови“, уповів, ож Дітко „файно робив из другыма над сужетами тай сам муг писати свої, а щи розрабляти властных персонажув“<ref name="AE39">Інтервю з Джерійом Робінсоном, журнал ''Alter Ego'' #38 (Aug.&nbsp;2004), p.&nbsp;9.</ref> тай помуг му дустати стипендію у слідуючому році. „Ун у ня ся учив два рокы по чотыри вадь пять днув на тыждень, по пять годин на нуч. Упорна была робота.“ Робінсон кликав малярюв тай редакторув на лекції про його штудентув, тай раз сяк прийшов из Стеном Лі, товды редактором „Атлас Комікс“: „Думаю, ож ипен товды Стен першый раз увидів роботы Стіва.“<ref name="student">Robinson, Jerry, "Student and Teacher", in Yoe, Craig, ed. ''The Art of Ditko'' (IDW Publishing, January 2010), {{ISBN|978-1-60010-542-5}}, p. 54</ref> === Обєктивізм === Дітко быв видным пудпоровачом [[Обєктивізм|обєктивізма]].<ref>{{Cite web |author=Wolk |first=Douglas |url=http://dir.salon.com/story/books/review/2005/06/03/ditko/ |title=The Amazing Steve Ditko |work=Salon.com |date=June 3, 2005 |page=2 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101026044957/http://dir.salon.com/story/books/review/2005/06/03/ditko/ |archivedate=October 26, 2010 }}</ref> Філозофія [[Айн Ренд]] му „навхтема поміняла никаня на [[Моралность|мораль]], фінансы тай його місію ги автора коміксув“. Кой Дітко дустав май шырокый контроль над плотінґом у „Чоловікови-Паукови“, ун зачав уділяти май много позору позитивному образови поліцаюв у туй роботі. Раз Дітко вповів свому колеґови из „Чарлтона“ Пітови Морісі, котрый робив поліцайом тай пудробляв малярьом коміксув, ож ун завидовав його можности помагати арештововати злочинцюв. Філозофія Ренд вплынула на Дітка так, ож ун потребовав, обы го зазначали тай оплачовали не лиш ги маляря, а щи й ги плотера у „Чоловікови-Паукови“, зачинавучи из выпуска №25, што позволив Стен Лі, айбо из ним у Дітка удношеня начали помалы гуршати. Позад того такой вплыва Діткув Пітер Паркер зачав май стояти за себе, требовати май достойної платы за його фотоґрафії Чоловіка-Паука, презирати штудентув-протестовалникув. Выдаватель „Марвел“ Мартін Ґудмен переживав, ож такі „праві“ політичні никаня Паркера могли бы уддалити уд нього головно „ліву“, контркултурну авдиторію університетськых штудентув, тай свада ся кунчила выходом Дітка из „Марвел“. Дітко пак пушов дале у плані высловленя своих обєктивістськых никань у роботі над Звіданков, котрый критиковав масы за рувнодушность до доброго тай недоброго, тай у роботі над Містером А, котрый не спасав антаґоніштув уд смерти.<ref name=":0" /> Дітко щи называв себе [[Арістотеліанізм|арістотеліаніштом]].<ref name="Youtube.com">{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=y7rgYC0Ge6k |title=Celebrating Steve Ditko with Mark Ditko |date=June 13, 2021 |publisher=[[Youtube.com]] }}</ref> == Смерть == 29.&nbsp;юнія 2018.&nbsp;рока Стів Дітко быв найденый мертвым у свому квартільови у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорку]]. На тот момент мав 90&nbsp;рокув, причинов смерти обявили [[сердцьовый напад]].<ref name="throbit">{{Cite web |url=https://www.hollywoodreporter.com/heat-vision/steve-ditko-dead-spider-man-creator-was-90-1125489 |title=Steve Ditko, Spider-Man Co-Creator and Legendary Comics Artist, Dies at 90 |author=Lewis |first=Andy |date=July 6, 2018 |work=[[The Hollywood Reporter]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180817204220/https://www.hollywoodreporter.com/heat-vision/steve-ditko-dead-spider-man-creator-was-90-1125489 |archivedate=August 17, 2018 |access-date=July 6, 2018 |quote=The New York Police Department confirmed his death to ''The Hollywood Reporter''. No cause of death was announced. Ditko was found dead in his apartment on June 29 and it is believed he died about two days earlier. }}</ref> Фіналні слова посліднього Діткового есея, котрый быв посмертно опубликованый у ''Down Memory Lane'' у фебруарови 2019.&nbsp;рока, цитуют „давньый тост“: „За тых, ко ми вінчує добро; а ко ми хоче зла&nbsp;— того най бы фрас забрав“. == Дідузнина == У 2021.&nbsp;році Патрік, молодшый брат Стіва Дітка, ги його правонаступник пушов у суд, обы вернути авторські права на персонажув Стіва, удкликувучи ся на Акт за авторські права 1976.&nbsp;року, айбо „Марвел“ удповіли своим позовом, указувучи на тот такой закон тай на тот факт, ож персонажі были вытворені пуд контрактом за найману роботу, а значит права на них належат компанії. „Марвел“ выплатили неназвані сумы творцям, айбо лишили за собов права на персонажув. На ''D23 Expo'' у 2024.&nbsp;рокови Дітко дустав титул „Леґенды Disney“ за свуй внесок у „Марвел“ тай респективно The Walt Disney Company.<ref>{{Cite web |title=Meet the 2024 Class of Disney Legends |url=https://d23.com/disney-legends-2024/?fbclid=PAAaZno4whE7iluxSvOtOG6BMlx2awvycsPUAEQB4iAEWhLs87V2fAhN5DTB8_aem_ASBHyJ37BKZwY3gafpLfHaWAnovIp1feqjEDE7j1RnHSkDhFqXvGUiywBzQcFtdrHeA |date=March 19, 2024 |access-date=March 19, 2024 |work=D23 (Disney) }}</ref> == Никайте щи == * [[Комікс]] * [[Стен Лі]] * [[Marvel Comics]] * [[The Walt Disney Company]] == Удкликаня == {{Reflist}} [[Катеґорія:Умерли 2018]] [[Катеґорія:Уродили ся 1927]] [[Катеґорія:Русиньскы Америчане]] 4f8o0zbmfifxvzhclvo40ajupz3dz2m 165569 165568 2026-05-20T18:58:28Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 165569 wikitext text/x-wiki {{Особа проста|Образчик=[[File:Steve Ditko 1959 (cropped).jpg|250px]]|Уроджѣня={{Birth date|1927|11|02}}|Упокоеня={{Death date and age|2018|06|29|1927|11|02}}|Категория_склада=Steve Ditko}} '''Сті́вен Джон Ді́тко'''<ref name="moskal-reidfh">{{Cite web |url=https://www.moskal-reidfh.com/obituary/Stephen-Ditko |title=Obituary for Stephen John Ditko |date=April 25, 2014 |publisher=Moskal-Reid Funeral Home |access-date=September 13, 2022 }}</ref> (2.&nbsp;новембра 1927&nbsp;– 29.&nbsp;юнія 2018) быв америцькый [[Комікс|коміксовый]] [[Малярство|малярь]] тай [[писатель]], онук [[Русины|русинськых]] іміґрантув. Май ся знає ги спувтворець [[Супергерой|супергероя]] [[Чоловік-Паук|Чоловіка-Паука]] тай творець Доктора Стренджа. Дітко щи внюс важні правкы у Желізного Чоловіка, у тум числі подарив му його култовый червено-жовтый дизайн. Учив ся у [[Ню Йорк (місто)|нюйоркськуй]] Ошколі карикатуристув тай ілустраторув уд Джерія Робінсона&nbsp;— маляря, котрый робив над Бетменом. Зачав свою професійну карєру у 1953.&nbsp;рокови у студії Джо Саймона тай Джека Кірбія, роблячи інкером. Товды Дітко уйшов на контакт из „Чарлтон Комікс“, де пак робив у жанрови [[Научна фантастика|научної фантастикы]], горора тай [[Детектив|детектива]]. У 1960. році став спувтворцьом супергероя Капітана Атома. У 1950.&nbsp;роках Дітко робив и у „Атлас Комікс“&nbsp;— родичови „Марвел Комікс“. Много вчинив и про сам „Марвел“. Дітко намальовав перші 38 выпускув ''The Amazing Spider-Man'', уєдно из [[Стен Лі|Стеном Лі]] вытворив многых антаґоніштув тай другошоровых персонажув про Чоловіка-Паука. Зачинавучи з 25.&nbsp;выпуска, Дітко робив щи й плотером (сценаріштом). У 1966.&nbsp;рокови лишив „Марвел“ позад пары причин, у тум числі спозад творчых несогласув тай невыплаченых роялті. Дітко дале робив на „Чарлтон“, а у 1968.&nbsp;році припоив ся до DC Comics: там ун перезапустив Синього Боґара, учинив персонажа Звіданку (The Question), Кріпера, Шейда, Мінявучого ся чоловіка, Ястряба тай Голуба. Кромі того, ун зачав робити из малыма независимыма выдавателями — єдным из такых його проєктув став персонаж Містер А, уособленя [[Обєктивізм|обєктивістської]] [[Філозофія|філозофії]] [[Айн Ренд]]. Дітко головно ся удказовав давати [[інтервю]], заявлявучи, ож йому ся май любит говорити до авдиторії через свою творьбу. Дітка занесли у Зал славы Джека Кірбія у 1990, у Зал славы Віла Айзнера&nbsp;— у 1994. У 2024.&nbsp;році ун посмертно дустав титул „Леґенды Disney“. == Животопис == [[Файл:Steve_Ditko_HS_Yearbook.jpeg|міні|Дітко у старшых класах, 1945]] Стівен Джон Дітко<ref name="moskal-reidfh" /> ся родив 9.&nbsp;новембра 1927 у Джонставнови, [[Пенсилвания|штат Пенсілванія]].<ref name=":0">Bell, Blake (2008). [https://books.google.com/books?id=-XshDAAAQBAJ Strange and Stranger: The World of Steve Ditko.] Seattle, Washington: Fantagraphics. <nowiki>ISBN 978-1-56097-921-0</nowiki>.</ref> Родичі му были американцями другої ґенерації&nbsp;— дітьми карпаторусинськых<ref>{{Cite web |url=https://catholicherald.co.uk/the-beautiful-witness-of-the-eastern-catholic-churches/ |title=The beautiful witness of the Eastern Catholic Churches |author=Anderson |first=Jon |work=Catholic Herald |date=March 7, 2019 |access-date=January 3, 2022 }}</ref> [[Ґрекокатолицька церьков|грекокатолицькых]] міґрантув из бывшої [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярської імперії]] (теперькы [[Словеньско|Словакія]]). Отець му, Стефан, быв талановитый цімерман на металокомбінаті, а матерь, Анна (дівоча фамелия Балащак)<ref name="moskal-reidfh" /> ґаздовала на обыстю. Стівен мав старшу сестру Анну Марі<ref name="bbend1">Про інформацію за походжіня Дітка и за його братув и сестер, ник.&nbsp;Bell, ''Strange and Stranger'', Endnotes, p.&nbsp;1, де ся цитувут податкы з списовань людности США за&nbsp;1920. и&nbsp;1930.&nbsp;рокы: „Дітковы дідик и бабка были австрійського походжіня (дідик по отцьови прийшов у 1900.&nbsp;році, бабка по отцьови у&nbsp;1901.), хоть Діткова старшина на списованю 1930.&nbsp;року записала свою старшину ‚чехословаками‘. Чехословакія ся появила у 1918.&nbsp;році по розпадови Австро-Мадярської імперії по Першуй світовуй войні (а рудным языком старшины быв словацькый).“ ("Ditko's grandparents were of Austrian descent (the paternal grandfather having landed in 1900, and paternal grandmother in 1901), even though Ditko's parents, on the 1930 Census, list their parents as 'Czechoslovakian'. Czechoslovakia coming into creation in 1918, owing to the dissolution of the Austro-Hungarian Empire after WWI (and the parents' mother tongue being Slovak).")</ref> тай молодшых сестру Елізабет и брата Патріка. Інтерес до коміксув у малого Стівена ся появив вдяку няньови, котрому ся любили коміксы у ґазетах, а май&nbsp;— „Принц Валіант“ Гела Фостера; кромі того на нього повплывали появліня Бетмена у 1939.&nbsp;рокови тай выход „The Spirit“ Віла Айзнера.<ref name="psu">{{Cite web |url=https://pabook.libraries.psu.edu/literary-cultural-heritage-map-pa/bios/Ditko__Steve |title=Pennsylvania Center for the Book }}</ref> Кунчивши ошколу у 1945.&nbsp;році, Дітко пушов у америцьку армію у октовбрі того такой року. Служив у взятов Союзниками Німещині, де мальовав коміксы про армійську ґазету.<ref name="bbend1" /> == Карєра == [[Файл:The_Thing_12.jpg|міні|Перша удана обкладка Стіва Дітка&nbsp;— ''The Thing'' #12 (фебруар 1954)]] По службі в армії, Дітко узнав, ож його кумир, Джері Робінсон, выкладає у Ошколі карикатуріштув тай ілустраторув у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йоркови]]. У 1950.&nbsp;році ун ся перетягнув туды жити тай подав свою кандидатуру на вступ у тоту ошколу, хоснувучи Закон за реінтеґрацію воєннослужачых рока 1944. Робінсон молодого учня назвав „старанным, направду сконцентрованым на мальованьови“, уповів, ож Дітко „файно робив из другыма над сужетами тай сам муг писати свої, а щи розрабляти властных персонажув“<ref name="AE39">Інтервю з Джерійом Робінсоном, журнал ''Alter Ego'' #38 (Aug.&nbsp;2004), p.&nbsp;9.</ref> тай помуг му дустати стипендію у слідуючому році. „Ун у ня ся учив два рокы по чотыри вадь пять днув на тыждень, по пять годин на нуч. Упорна была робота.“ Робінсон кликав малярюв тай редакторув на лекції про його штудентув, тай раз сяк прийшов из Стеном Лі, товды редактором „Атлас Комікс“: „Думаю, ож ипен товды Стен першый раз увидів роботы Стіва.“<ref name="student">Robinson, Jerry, "Student and Teacher", in Yoe, Craig, ed. ''The Art of Ditko'' (IDW Publishing, January 2010), {{ISBN|978-1-60010-542-5}}, p. 54</ref> === Обєктивізм === Дітко быв видным пудпоровачом [[Обєктивізм|обєктивізма]].<ref>{{Cite web |author=Wolk |first=Douglas |url=http://dir.salon.com/story/books/review/2005/06/03/ditko/ |title=The Amazing Steve Ditko |work=Salon.com |date=June 3, 2005 |page=2 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101026044957/http://dir.salon.com/story/books/review/2005/06/03/ditko/ |archivedate=October 26, 2010 }}</ref> Філозофія [[Айн Ренд]] му „навхтема поміняла никаня на [[Моралность|мораль]], фінансы тай його місію ги автора коміксув“. Кой Дітко дустав май шырокый контроль над плотінґом у „Чоловікови-Паукови“, ун зачав уділяти май много позору позитивному образови поліцаюв у туй роботі. Раз Дітко вповів свому колеґови из „Чарлтона“ Пітови Морісі, котрый робив поліцайом тай пудробляв малярьом коміксув, ож ун завидовав його можности помагати арештововати злочинцюв. Філозофія Ренд вплынула на Дітка так, ож ун потребовав, обы го зазначали тай оплачовали не лиш ги маляря, а щи й ги плотера у „Чоловікови-Паукови“, зачинавучи из выпуска №25, што позволив Стен Лі, айбо из ним у Дітка удношеня начали помалы гуршати. Позад того такой вплыва Діткув Пітер Паркер зачав май стояти за себе, требовати май достойної платы за його фотоґрафії Чоловіка-Паука, презирати штудентув-протестовалникув. Выдаватель „Марвел“ Мартін Ґудмен переживав, ож такі „праві“ політичні никаня Паркера могли бы уддалити уд нього головно „ліву“, контркултурну авдиторію університетськых штудентув, тай свада ся кунчила выходом Дітка из „Марвел“. Дітко пак пушов дале у плані высловленя своих обєктивістськых никань у роботі над Звіданков, котрый критиковав масы за рувнодушность до доброго тай недоброго, тай у роботі над Містером А, котрый не спасав антаґоніштув уд смерти.<ref name=":0" /> Дітко щи называв себе [[Арістотеліанізм|арістотеліаніштом]].<ref name="Youtube.com">{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=y7rgYC0Ge6k |title=Celebrating Steve Ditko with Mark Ditko |date=June 13, 2021 |publisher=[[Youtube.com]] }}</ref> == Смерть == 29.&nbsp;юнія 2018.&nbsp;рока Стів Дітко быв найденый мертвым у свому квартільови у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорку]]. На тот момент мав 90&nbsp;рокув, причинов смерти обявили [[сердцьовый напад]].<ref name="throbit">{{Cite web |url=https://www.hollywoodreporter.com/heat-vision/steve-ditko-dead-spider-man-creator-was-90-1125489 |title=Steve Ditko, Spider-Man Co-Creator and Legendary Comics Artist, Dies at 90 |author=Lewis |first=Andy |date=July 6, 2018 |work=[[The Hollywood Reporter]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180817204220/https://www.hollywoodreporter.com/heat-vision/steve-ditko-dead-spider-man-creator-was-90-1125489 |archivedate=August 17, 2018 |access-date=July 6, 2018 |quote=The New York Police Department confirmed his death to ''The Hollywood Reporter''. No cause of death was announced. Ditko was found dead in his apartment on June 29 and it is believed he died about two days earlier. }}</ref> Фіналні слова посліднього Діткового есея, котрый быв посмертно опубликованый у ''Down Memory Lane'' у фебруарови 2019.&nbsp;рока, цитуют „давньый тост“: „За тых, ко ми вінчує добро; а ко ми хоче зла&nbsp;— того най бы фрас забрав“. == Дідузнина == У 2021.&nbsp;році Патрік, молодшый брат Стіва Дітка, ги його правонаступник пушов у суд, обы вернути авторські права на персонажув Стіва, удкликувучи ся на Акт за авторські права 1976.&nbsp;року, айбо „Марвел“ удповіли своим позовом, указувучи на тот такой закон тай на тот факт, ож персонажі были вытворені пуд контрактом за найману роботу, а значит права на них належат компанії. „Марвел“ выплатили неназвані сумы творцям, айбо лишили за собов права на персонажув. На ''D23 Expo'' у 2024.&nbsp;рокови Дітко дустав титул „Леґенды Disney“ за свуй внесок у „Марвел“ тай респективно The Walt Disney Company.<ref>{{Cite web |title=Meet the 2024 Class of Disney Legends |url=https://d23.com/disney-legends-2024/?fbclid=PAAaZno4whE7iluxSvOtOG6BMlx2awvycsPUAEQB4iAEWhLs87V2fAhN5DTB8_aem_ASBHyJ37BKZwY3gafpLfHaWAnovIp1feqjEDE7j1RnHSkDhFqXvGUiywBzQcFtdrHeA |date=March 19, 2024 |access-date=March 19, 2024 |work=D23 (Disney) }}</ref> == Никайте щи == * [[Комікс]] * [[Стен Лі]] * [[Marvel Comics]] * [[The Walt Disney Company]] == Удкликаня == {{Reflist}} [[Катеґорія:Умерли 2018]] [[Катеґорія:Уродили ся 1927]] [[Катеґорія:Русиньскы Америчане]] 4byh359z21nbvkl0pti206lt2f2kgyv Афріканеры 0 24586 165563 2026-05-20T17:51:48Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{Народ | group = Афріканеры | flag = | flag_caption = | pop = дас 2.8–3.5&nbsp;млн<ref name="unpo">''"Afrikaners constitute nearly three million out of approximately 53 million inhabitants of the Republic of South Africa, plus as many as half a million in diaspora."'' [http://www.unpo.org/members/8148 Afrikaner] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171128102230/http://unpo.org/members/8148 |date=28 November 2017 }} – U... 165563 wikitext text/x-wiki {{Народ | group = Афріканеры | flag = | flag_caption = | pop = дас 2.8–3.5&nbsp;млн<ref name="unpo">''"Afrikaners constitute nearly three million out of approximately 53 million inhabitants of the Republic of South Africa, plus as many as half a million in diaspora."'' [http://www.unpo.org/members/8148 Afrikaner] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171128102230/http://unpo.org/members/8148 |date=28 November 2017 }} – Unrepresented Nations and Peoples Organization. Retrieved 24 August 2014.</ref> | region1 = {{Flag|ЮАР}} | pop1 = 2,710,461 <small>(2011)</small><ref name="Census 2011" /> | ref1 = | region2 = {{Flag|Намібія}} | pop2 = 92,400 <small>(2003)</small><ref>{{cite web|url=http://www.namibiagovernment.com/demographics.htm|title=Demographics|website=Namibiagovernment.com|access-date=18 March 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20141028054131/http://www.namibiagovernment.com/demographics.htm|archive-date=28 October 2014|url-status=dead}}</ref> | region3 = {{Flag|Замбія}} | pop3 = ≈41,000 <small>(2006)</small>{{Efn|name=ethnologue|[[Ethnologue]]|[[Ethnologue]] records 41,000 speakers of Afrikaans in Zambia and 13,000 speakers in Swaziland. The number of Afrikaners in each country may be higher or lower.<ref>{{cite web |url=http://www.ethnologue.com/language/AFR/***EDITION*** |title=Afrikaans |work=Ethnologue |date=19 February 1999 |access-date=12 May 2014 |archive-date=24 December 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181224215223/https://www.ethnologue.com/language/AFR/***EDITION***%20 |url-status=live }}</ref>}} | ref3 = | region4 = {{Flag|Велика Брітанія}} | pop4 = ≈40,000 <small>(2006)</small>{{Efn|name=ethnologue|[[Ethnologue]]|[[Ethnologue]] records 40,000 speakers of Afrikaans in Zambia and 13,000 speakers in Swaziland. The number of Afrikaners in each country may be higher or lower.<ref>{{cite journal|title=Language and Identity The Afrikaans Community in the UK|date=1 January 2004 |s2cid=24317773}}</ref>}} | ref4 = | region5 = {{Flag|Ботсвана}} | pop5 = ≈20,000 <small>(2010)</small><ref name="Okavango">{{cite book| last = Chris McIntyre| title = Botswana: Okavango Delta - Chobe - Northern Kalahari| year = 2010| edition = 2010| page = [https://archive.org/details/isbn_9781841623085/page/37 37]| publisher = Bradt Travel Guides Ltd| isbn = 978-1-84162-308-5| url-access = registration| url = https://archive.org/details/isbn_9781841623085/page/37}}</ref> | region6 = {{Flag|Есватіні}} | pop6 = ≈13,000 <small>(2006)</small>{{Efn|name=ethnologue}} | ref6 = | region7 = {{Flag|Австралія}} | pop7 = 5,079 <small>(2011)</small>{{Efn|The [[2011 Australian Census]] records 5,079 Australian residents who explicitly identify as Afrikaner (that is, excluding those who identified as "African" or "South African"), while 35,031 identified as Afrikaans speakers.<ref>[https://web.archive.org/web/20140714131850/http://www.immi.gov.au/media/publications/statistics/immigration-update/people-australia-2013-statistics.pdf ''The People of Australia: Statistics from the 2011 Census''] – Department of Immigration and Border Protection. p. 29, p. 55. Retrieved 8 August 2014.</ref>}} | ref7 = | region8 = {{Flag|Новый Зеланд}} | pop8 = 1,197 <small>(2013)</small>{{Efn|The [[2013 New Zealand census]] records 1,197 New Zealand residents who explicitly identify as Afrikaner (that is, excluding those who identified as "African" or "South African"), while 27,387 identified as [[Afrikaans]] speakers.<ref>[http://www.stats.govt.nz/~/media/Statistics/Census/2013%20Census/profile-and-summary-reports/quickstats-culture-identity/tables.xls 2013 Census QuickStats about culture and identity] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20150115195646/http://www.stats.govt.nz/~/media/Statistics/Census/2013%20Census/profile-and-summary-reports/quickstats-culture-identity/tables.xls |date=15 January 2015}} (Excel file) – Statistics New Zealand. Retrieved 8 August 2014.</ref>}} | ref8 = | region9 = {{Flag|Арґентіна}} | pop9 = 650 <small>(2019)</small><ref>{{cite web|title=Afrikaans is making a comeback in Argentina - along with koeksisters and milktart|url=https://www.businessinsider.co.za/afrikaans-is-making-a-comeback-in-argentina-2019-1|publisher=Business Insider South Africa|access-date=11 October 2019|archive-date=16 January 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190116003955/https://www.businessinsider.co.za/afrikaans-is-making-a-comeback-in-argentina-2019-1|url-status=live}}</ref> | ref9 = | languages = '''Першый язык'''<br />[[афріканс]]<br />'''Другі ци треті языкы''' {{hlist| [[Южноафриканськый анґліцькый язык|южноафриканськый анґліцькый]] | [[языкы банту]] | [[Нідерландськый язык|нідерландськый]] |[[Німецькый язык|німецькый]]}} | religions = головно [[реформатство]]<br />(ник. [[афріканерськый калвінізм]]; <small>specifically: [[Nederduitse Gereformeerde Kerk|Dutch Reformed]]{{•}}[[Nederduitsch Hervormde Kerk van Afrika|Dutch Reformed of Africa]]{{•}}[[Gereformeerde Kerke|Reformed]]{{•}}[[Afrikaanse Protestantse Kerk|Afrikaans Protestant]]</small>)<br />Minority<br />[[Irreligion]] ([[Atheism]], [[Agnosticism]]) and [[Catholic Church|Roman Catholicism]] | related = {{hlist| [[бастры]] | [[білі намібці]] | [[британська діаспора в Африці]] | [[гуґеноты]] | [[ґріка]] | [[індо]] | [[капські цвітні]] | [[нідерландці]] | [[німецькі намібці]] | [[оорламы]] | [[фламанды]] | [[фрізы]] }}<!-- includes groups with significant intermarriage, ordered alphabetically --> }} '''Афріка́неры''' ({{Lang-af|Afrikaners}} {{IPA|[afriˈkɑːnərs]}}) тото [[Южна Африка (реґіон)|южноафриканська]] [[етнічна ґрупа]], котра пушла головно уд [[Нідерландці|нідерландськых]] [[Поселенськый колоніалізм|поселенцюв]], што прибыли до [[Мыс Доброї Надії|мыса Доброї Надії]] у&nbsp;році&nbsp;1652.<ref name="Britannica1933">Entry: Cape Colony. ''Encyclopædia Britannica Volume 4 Part 2: Brain to Casting''. Encyclopædia Britannica, Inc. 1933. James Louis Garvin, editor.</ref> До 1994.&nbsp;року они доміновали в політиці, комерційнум и ґаздувськум секторах [[Южна Африка|Южної Африкы]].<ref name="zastudy">{{cite book|last=Kaplan|first=Irving|title=Area Handbook for the Republic of South Africa|pages=46–771|url=http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED056947.pdf|access-date=7 March 2015|archive-date=28 April 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150428004403/http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED056947.pdf|url-status=live}}</ref> Материнськым языком про афріканерув и бульшину [[Капські цвітні|капськых цвітных]] є [[афріканс]], котрый ся розвив из [[Голандськый діалект|голандського діалекта]] [[Нідерландськый язык|нідерландського языка]], котрым приказувут у [[Южна Голандія|Южнуй Голандії]].<ref name="zastudy" /> Подля южноафриканського націоналного списованя людности 2022.&nbsp;року 10.6% южноафриканцюв приказувут дома афрікансом ги першов бесідов, што ї чинит третьов майвеликов домашньов бесідов по [[Язык зулу|зулу]] и [[Язык ч’оса|ч’осі]].<ref>{{Cite web |date=10 October 2023 |title=Census 2022: Statistical Release |url=https://census.statssa.gov.za/assets/documents/2022/P03014_Census_2022_Statistical_Release.pdf |access-date=8 July 2024 |website=statssa.gov.za }}</ref> Прибытя портуґалського удкрывача Васка да Ґамы в Кожікоде, Індія, в&nbsp;1498.&nbsp;році удкрыло слобудный доступ у [[Азія|Азію]] из [[Западна Европа|западної Европы]] попри [[мыс Доброї Надії]]. Зад того ся появило жаданя на торгові пункты на африканськуй и азійськуй береговых линіях.<ref name="Britannica1933" /> Портуґалці ся усадили на [[Моселбай]] у&nbsp;1488.&nbsp;році, через два рокы розвідали [[Столова затока|Столову затоку]] и до&nbsp;року&nbsp;1510 уже зачали правити рейды удну континента.<ref name="Kaap">{{cite book|last=Alexander Wilmot & John Centlivres Chase|title=History of the Colony of the Cape of Good Hope: From Its Discovery to the Year 1819|date=February 2010|edition=2010|pages=1–548|publisher=Claremont: David Philip (Pty) Ltd|isbn=978-1144830159}}</ref> Мало май пак [[Республіка споєных Нідерландув|Споєна нідерландська республіка]] загнала купецькі шіфы до Індії и в&nbsp;1602 заклала [[Нідерландська восточноіндійська компанія|Споєну восточноіндійську компанію]] ({{Lang-nl|Vereenigde Oostindische Compagnie}}, ''VOC'').<ref name="VanGoor">{{cite book|last=Van Goor, Jurrien|title=Prelude to Colonialism: The Dutch in Asia|year=2004|edition=2005|pages=9–83|publisher=Verloren B.V., Uitgeverij|isbn=978-9065508065}}</ref> Позад збульшеня трафіка через мыс VOC у 1652 поклала у його природнуй гавани штацію про поповненя припасув у довгых вандрованьох до Восточної Азії.<ref name="Britannica1933" /> Керовництво VOC не одобрьовало [[Поселенськый колоніалізм|фурташньоє поселеня]] европейцюв на території їх торгової імперії, хоть бігом 140&nbsp;рокув нідерландського правліня многі робутникы компанії ишли в удставку вадь были удсторонені и лишали ся там ги приватні особы.<ref name="VanGoor" /> Окрем того, потреба забезпечовати місні ґарнізоны и проходячі мімо флоты силовала адміністрацію давати робутникам статус слобудных громадянув и тручати їх ставати незалежными фермерами.<ref name="Keegan">{{cite book|last=Keegan|first=Timothy|title=Colonial South Africa and the Origins of the Racial Order|year=1996|url=https://archive.org/details/colonialsouthafr0000keeg|url-access=registration|edition=1996|pages=[https://archive.org/details/colonialsouthafr0000keeg/page/15 15–37]|publisher=David Philip Publishers (Pty) Ltd|isbn=978-0813917351}}</ref> На габі успіху сього експеримента компанія розшырила слобудноє проходжіня про файты, што хотіли ся поселити коло мыса, у&nbsp;1685–1707.&nbsp;роках.<ref name="Keegan" /> У&nbsp;році&nbsp;1688 она профінанцовала поселеня 200&nbsp;[[Французы|французькых]] [[Гуґеноты|гуґенотськых]] утіканцюв, котрых укіряли были [[Едикт Фонтенбло|едиктом Фонтенбло]].<ref name="Greaves">{{cite book|last=Greaves|first=Adrian|title=The Tribe that Washed its Spears: The Zulus at War|date=2 September 2014|location=Barnsley|publisher=Pen & Sword Military|edition=2013|pages=36–55|isbn=978-1629145136}}</ref> Гуґеноты ся согласили іміґровати пуд тыми такой условіями, што ся давали и другым субєктам VOC, у тум числі слобудный проход и кредит на фермерську серсаму. Пруйшлі провбы култивовати винниці вадь брати плоды з оливковых ліскув не мали успіх, того ся надіяло, ож гуґеноты, присохтовавші ся на середземноморськоє ґаздувство, могли бы тото поміняти.<ref name="Theale">Theale, George McCall (4 May 1882). ''Chronicles of Cape Commanders, or, An abstract of original manuscripts in the Archives of the Cape Colony''. Cape Town: WA Richards & Sons 1882. pp 24—387.</ref> Їм помагали катуны VOC, котрі ся вертали з Азії, головно [[німці]], везені в Амстердам обшырнов рекрутнов сітков компанії.<ref name="Kaapstad">{{cite book|last=Nigel Worden, Elizabeth Van Heyningen & Vivian Bickford-Smith|title=Cape Town: The Making of a City|year=2004|edition=2012|pages=51–93|publisher=New Africa Books|isbn=978-0864866561}}</ref><ref name="Atlantic">{{cite book|last=Groenewald|first=Gerald|editor-last=D'Maris Coffman, Adrian Leonard & William O'Reilly|title=The Atlantic World|year=2015|edition=2015|pages=15–37|publisher=Routledge Books|isbn=978-0415467049}}</ref> Попри разні націоналності колонішты хосновали ворошный язык и зыйшли ся у похожых никаньох на політику.<ref name="Worden">{{cite book|last=Worden|first=Nigel|title=Slavery in Dutch South Africa|date=5 August 2010|edition=2010|pages=94–140|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0521152662}}</ref> Їхня ворошна атрибутика стала основов про розвуй афріканерської ідентичности и свідомости.<ref name="Tamarkin">{{cite book|last=Tamarkin|first=Mordechai|title=Cecil Rhodes and the Cape Afrikaners: The Imperial Colossus and the Colonial Parish Pump|year=1996|edition=1996|pages=24–92|publisher=Frank Cass & Co. Ltd|isbn=978-0714642673}}</ref> У 20.&nbsp;сторочу [[афріканерськый націоналізм]] ся проявляв у політичных партіях и закрытых обществах, такых ги „Братство афріканерув“ ({{Lang-af|Afrikaner Broederbond}}). У&nbsp;році&nbsp;1914 была закладена [[Націонална Партія (ЮАР)|Націонална Партія]], цільов котрої было тручаня афріканерськых інтересув.<ref name="Britannica1933" /> Она си добыла власть, уйгравши на южноафриканськых убиранках у парламент 1948.&nbsp;року.<ref name="NP">{{Cite web |title=National Party (NP) {{!}} South African History Online |url=https://www.sahistory.org.za/article/national-party-np |access-date=15 November 2023 |website=www.sahistory.org.za }}</ref> Партія увела жорстоку політику расової сеґреґації ([[апартеїд]]) и уголосила Южну Африку республіков у&nbsp;році&nbsp;1961.<ref name="Britannica1933" /> Далші десятьроча уднушньої напругы тай межинародных санкцій привели д два- и многосторонньым переговорам про завершеня апартеїда, а пак и першых нерасовых убиранках и общому праву голоса у&nbsp;році&nbsp;1994.<ref>{{Cite web |title=1994 Election – Apartheid Museum |url=https://www.apartheidmuseum.org/exhibitions/1994-election |access-date=18 November 2023 |website=www.apartheidmuseum.org |language=en }}</ref> Подля резултатув убиранок Націонална партія стратила власть и пак у 2005.&nbsp;році ся розпала.<ref name="NP" /> == Термінолоґія == == Обывательство == == Референції == {{Reflist}} nt68pd6wnbhze9xhqpadru3jv9cikn5 165564 165563 2026-05-20T18:02:13Z Flipdot 23893 165564 wikitext text/x-wiki {{Народ | group = Афріканеры | flag = | flag_caption = | pop = дас 2.8–3.5&nbsp;млн<ref name="unpo">''"Afrikaners constitute nearly three million out of approximately 53 million inhabitants of the Republic of South Africa, plus as many as half a million in diaspora."'' [http://www.unpo.org/members/8148 Afrikaner] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171128102230/http://unpo.org/members/8148 |date=28 November 2017 }} – Unrepresented Nations and Peoples Organization. Retrieved 24 August 2014.</ref> | region1 = {{Flag|ЮАР}} | pop1 = 2,710,461 <small>(2011)</small><ref name="Census 2011" /> | ref1 = | region2 = {{Flag|Намібія}} | pop2 = 92,400 <small>(2003)</small><ref>{{cite web|url=http://www.namibiagovernment.com/demographics.htm|title=Demographics|website=Namibiagovernment.com|access-date=18 March 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20141028054131/http://www.namibiagovernment.com/demographics.htm|archive-date=28 October 2014|url-status=dead}}</ref> | region3 = {{Flag|Замбія}} | pop3 = ≈41,000 <small>(2006)</small>{{Efn|name=ethnologue|Ethnologue нараховав 41,000&nbsp;хосновачув [[афріканса]] у [[Замбія|Замбії]] и 13,000 у [[Есватіні|Свазіленді]]. Число афріканерув у кажджуй крайині годно быти высшоє вадь низшоє.<ref>{{cite web |url=http://www.ethnologue.com/language/AFR/***EDITION*** |title=Afrikaans |work=Ethnologue |date=19 February 1999 |access-date=12 May 2014 |archive-date=24 December 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181224215223/https://www.ethnologue.com/language/AFR/***EDITION***%20 |url-status=live }}</ref>}} | ref3 = | region4 = {{Flag|Велика Брітанія}} | pop4 = ≈40,000 <small>(2006)</small>{{Efn|name=ethnologue}} | ref4 = | region5 = {{Flag|Ботсвана}} | pop5 = ≈20,000 <small>(2010)</small><ref name="Okavango">{{cite book| last = Chris McIntyre| title = Botswana: Okavango Delta - Chobe - Northern Kalahari| year = 2010| edition = 2010| page = [https://archive.org/details/isbn_9781841623085/page/37 37]| publisher = Bradt Travel Guides Ltd| isbn = 978-1-84162-308-5| url-access = registration| url = https://archive.org/details/isbn_9781841623085/page/37}}</ref> | region6 = {{Flag|Есватіні}} | pop6 = ≈13,000 <small>(2006)</small>{{Efn|name=ethnologue}} | ref6 = | region7 = {{Flag|Австралія}} | pop7 = 5,079 <small>(2011)</small>{{Efn|[[Австралія|Австралійськоє]] списованя 2011.&nbsp;року нараховало 5,079&nbsp;австралійцюв, котрі ся записали „афріканерами“ (т.&thinsp;є.&nbsp;не рахувучи тых, ко ся записав „африканцьом“ авадь „южноафриканцьом“); число нарахованых хосновачув [[афріканс]]а было 35,031&nbsp;чоловік.<ref>[https://web.archive.org/web/20140714131850/http://www.immi.gov.au/media/publications/statistics/immigration-update/people-australia-2013-statistics.pdf ''The People of Australia: Statistics from the 2011 Census''] – Department of Immigration and Border Protection. p. 29, p. 55. Retrieved 8 August 2014.</ref>}} | ref7 = | region8 = {{Flag|Новый Зеланд}} | pop8 = 1,197 <small>(2013)</small>{{Efn|[[Нова Зеландія|Новозеландськоє]] списованя 2013.&nbsp;року нараховало 1,197&nbsp;бывателюв, котрі ся записали „афріканерами“ (т.&thinsp;є.&nbsp;не рахувучи тых, ко ся записав „африканцьом“ авадь „южноафриканцьом“); число нарахованых хосновачув [[афріканс]]а было 27,387&nbsp;чоловік.<ref>[http://www.stats.govt.nz/~/media/Statistics/Census/2013%20Census/profile-and-summary-reports/quickstats-culture-identity/tables.xls 2013 Census QuickStats about culture and identity] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20150115195646/http://www.stats.govt.nz/~/media/Statistics/Census/2013%20Census/profile-and-summary-reports/quickstats-culture-identity/tables.xls |date=15 January 2015}} (Excel file) – Statistics New Zealand. Retrieved 8 August 2014.</ref>}} | ref8 = | region9 = {{Flag|Арґентіна}} | pop9 = 650 <small>(2019)</small><ref>{{cite web|title=Afrikaans is making a comeback in Argentina - along with koeksisters and milktart|url=https://www.businessinsider.co.za/afrikaans-is-making-a-comeback-in-argentina-2019-1|publisher=Business Insider South Africa|access-date=11 October 2019|archive-date=16 January 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190116003955/https://www.businessinsider.co.za/afrikaans-is-making-a-comeback-in-argentina-2019-1|url-status=live}}</ref> | ref9 = | languages = '''Першый язык'''<br />[[афріканс]]<br />'''Другі ци треті языкы''' {{hlist| [[Южноафриканськый анґліцькый язык|южноафриканськый анґліцькый]] | [[языкы банту]] | [[Нідерландськый язык|нідерландськый]] |[[Німецькый язык|німецькый]]}} | religions = головно [[реформатство]]<br />(ник. [[афріканерськый калвінізм]]; <small>specifically: [[Nederduitse Gereformeerde Kerk|Dutch Reformed]]{{•}}[[Nederduitsch Hervormde Kerk van Afrika|Dutch Reformed of Africa]]{{•}}[[Gereformeerde Kerke|Reformed]]{{•}}[[Afrikaanse Protestantse Kerk|Afrikaans Protestant]]</small>)<br />Minority<br />[[Irreligion]] ([[Atheism]], [[Agnosticism]]) and [[Catholic Church|Roman Catholicism]] | related = {{hlist| [[бастры]] | [[білі намібці]] | [[британська діаспора в Африці]] | [[гуґеноты]] | [[ґріка]] | [[індо]] | [[капські цвітні]] | [[нідерландці]] | [[німецькі намібці]] | [[оорламы]] | [[фламанды]] | [[фрізы]] }}<!-- includes groups with significant intermarriage, ordered alphabetically --> }} '''Афріка́неры''' ({{Lang-af|Afrikaners}} {{IPA|[afriˈkɑːnərs]}}) тото [[Южна Африка (реґіон)|южноафриканська]] [[етнічна ґрупа]], котра пушла головно уд [[Нідерландці|нідерландськых]] [[Поселенськый колоніалізм|поселенцюв]], што прибыли до [[Мыс Доброї Надії|мыса Доброї Надії]] у&nbsp;році&nbsp;1652.<ref name="Britannica1933">Entry: Cape Colony. ''Encyclopædia Britannica Volume 4 Part 2: Brain to Casting''. Encyclopædia Britannica, Inc. 1933. James Louis Garvin, editor.</ref> До 1994.&nbsp;року они доміновали в політиці, комерційнум и ґаздувськум секторах [[Южна Африка|Южної Африкы]].<ref name="zastudy">{{cite book|last=Kaplan|first=Irving|title=Area Handbook for the Republic of South Africa|pages=46–771|url=http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED056947.pdf|access-date=7 March 2015|archive-date=28 April 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150428004403/http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED056947.pdf|url-status=live}}</ref> Материнськым языком про афріканерув и бульшину [[Капські цвітні|капськых цвітных]] є [[афріканс]], котрый ся розвив из [[Голандськый діалект|голандського діалекта]] [[Нідерландськый язык|нідерландського языка]], котрым приказувут у [[Южна Голандія|Южнуй Голандії]].<ref name="zastudy" /> Подля южноафриканського націоналного списованя людности 2022.&nbsp;року 10.6% южноафриканцюв приказувут дома афрікансом ги першов бесідов, што ї чинит третьов майвеликов домашньов бесідов по [[Язык зулу|зулу]] и [[Язык ч’оса|ч’осі]].<ref>{{Cite web |date=10 October 2023 |title=Census 2022: Statistical Release |url=https://census.statssa.gov.za/assets/documents/2022/P03014_Census_2022_Statistical_Release.pdf |access-date=8 July 2024 |website=statssa.gov.za }}</ref> Прибытя портуґалського удкрывача Васка да Ґамы в Кожікоде, Індія, в&nbsp;1498.&nbsp;році удкрыло слобудный доступ у [[Азія|Азію]] из [[Западна Европа|западної Европы]] попри [[мыс Доброї Надії]]. Зад того ся появило жаданя на торгові пункты на африканськуй и азійськуй береговых линіях.<ref name="Britannica1933" /> Портуґалці ся усадили на [[Моселбай]] у&nbsp;1488.&nbsp;році, через два рокы розвідали [[Столова затока|Столову затоку]] и до&nbsp;року&nbsp;1510 уже зачали правити рейды удну континента.<ref name="Kaap">{{cite book|last=Alexander Wilmot & John Centlivres Chase|title=History of the Colony of the Cape of Good Hope: From Its Discovery to the Year 1819|date=February 2010|edition=2010|pages=1–548|publisher=Claremont: David Philip (Pty) Ltd|isbn=978-1144830159}}</ref> Мало май пак [[Республіка споєных Нідерландув|Споєна нідерландська республіка]] загнала купецькі шіфы до Індії и в&nbsp;1602 заклала [[Нідерландська восточноіндійська компанія|Споєну восточноіндійську компанію]] ({{Lang-nl|Vereenigde Oostindische Compagnie}}, ''VOC'').<ref name="VanGoor">{{cite book|last=Van Goor, Jurrien|title=Prelude to Colonialism: The Dutch in Asia|year=2004|edition=2005|pages=9–83|publisher=Verloren B.V., Uitgeverij|isbn=978-9065508065}}</ref> Позад збульшеня трафіка через мыс VOC у 1652 поклала у його природнуй гавани штацію про поповненя припасув у довгых вандрованьох до Восточної Азії.<ref name="Britannica1933" /> Керовництво VOC не одобрьовало [[Поселенськый колоніалізм|фурташньоє поселеня]] европейцюв на території їх торгової імперії, хоть бігом 140&nbsp;рокув нідерландського правліня многі робутникы компанії ишли в удставку вадь были удсторонені и лишали ся там ги приватні особы.<ref name="VanGoor" /> Окрем того, потреба забезпечовати місні ґарнізоны и проходячі мімо флоты силовала адміністрацію давати робутникам статус слобудных громадянув и тручати їх ставати незалежными фермерами.<ref name="Keegan">{{cite book|last=Keegan|first=Timothy|title=Colonial South Africa and the Origins of the Racial Order|year=1996|url=https://archive.org/details/colonialsouthafr0000keeg|url-access=registration|edition=1996|pages=[https://archive.org/details/colonialsouthafr0000keeg/page/15 15–37]|publisher=David Philip Publishers (Pty) Ltd|isbn=978-0813917351}}</ref> На габі успіху сього експеримента компанія розшырила слобудноє проходжіня про файты, што хотіли ся поселити коло мыса, у&nbsp;1685–1707.&nbsp;роках.<ref name="Keegan" /> У&nbsp;році&nbsp;1688 она профінанцовала поселеня 200&nbsp;[[Французы|французькых]] [[Гуґеноты|гуґенотськых]] утіканцюв, котрых укіряли были [[Едикт Фонтенбло|едиктом Фонтенбло]].<ref name="Greaves">{{cite book|last=Greaves|first=Adrian|title=The Tribe that Washed its Spears: The Zulus at War|date=2 September 2014|location=Barnsley|publisher=Pen & Sword Military|edition=2013|pages=36–55|isbn=978-1629145136}}</ref> Гуґеноты ся согласили іміґровати пуд тыми такой условіями, што ся давали и другым субєктам VOC, у тум числі слобудный проход и кредит на фермерську серсаму. Пруйшлі провбы култивовати винниці вадь брати плоды з оливковых ліскув не мали успіх, того ся надіяло, ож гуґеноты, присохтовавші ся на середземноморськоє ґаздувство, могли бы тото поміняти.<ref name="Theale">Theale, George McCall (4 May 1882). ''Chronicles of Cape Commanders, or, An abstract of original manuscripts in the Archives of the Cape Colony''. Cape Town: WA Richards & Sons 1882. pp 24—387.</ref> Їм помагали катуны VOC, котрі ся вертали з Азії, головно [[німці]], везені в Амстердам обшырнов рекрутнов сітков компанії.<ref name="Kaapstad">{{cite book|last=Nigel Worden, Elizabeth Van Heyningen & Vivian Bickford-Smith|title=Cape Town: The Making of a City|year=2004|edition=2012|pages=51–93|publisher=New Africa Books|isbn=978-0864866561}}</ref><ref name="Atlantic">{{cite book|last=Groenewald|first=Gerald|editor-last=D'Maris Coffman, Adrian Leonard & William O'Reilly|title=The Atlantic World|year=2015|edition=2015|pages=15–37|publisher=Routledge Books|isbn=978-0415467049}}</ref> Попри разні націоналності колонішты хосновали ворошный язык и зыйшли ся у похожых никаньох на політику.<ref name="Worden">{{cite book|last=Worden|first=Nigel|title=Slavery in Dutch South Africa|date=5 August 2010|edition=2010|pages=94–140|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0521152662}}</ref> Їхня ворошна атрибутика стала основов про розвуй афріканерської ідентичности и свідомости.<ref name="Tamarkin">{{cite book|last=Tamarkin|first=Mordechai|title=Cecil Rhodes and the Cape Afrikaners: The Imperial Colossus and the Colonial Parish Pump|year=1996|edition=1996|pages=24–92|publisher=Frank Cass & Co. Ltd|isbn=978-0714642673}}</ref> У 20.&nbsp;сторочу [[афріканерськый націоналізм]] ся проявляв у політичных партіях и закрытых обществах, такых ги „Братство афріканерув“ ({{Lang-af|Afrikaner Broederbond}}). У&nbsp;році&nbsp;1914 была закладена [[Націонална Партія (ЮАР)|Націонална Партія]], цільов котрої было тручаня афріканерськых інтересув.<ref name="Britannica1933" /> Она си добыла власть, уйгравши на южноафриканськых убиранках у парламент 1948.&nbsp;року.<ref name="NP">{{Cite web |title=National Party (NP) {{!}} South African History Online |url=https://www.sahistory.org.za/article/national-party-np |access-date=15 November 2023 |website=www.sahistory.org.za }}</ref> Партія увела жорстоку політику расової сеґреґації ([[апартеїд]]) и уголосила Южну Африку республіков у&nbsp;році&nbsp;1961.<ref name="Britannica1933" /> Далші десятьроча уднушньої напругы тай межинародных санкцій привели д два- и многосторонньым переговорам про завершеня апартеїда, а пак и першых нерасовых убиранках и общому праву голоса у&nbsp;році&nbsp;1994.<ref>{{Cite web |title=1994 Election – Apartheid Museum |url=https://www.apartheidmuseum.org/exhibitions/1994-election |access-date=18 November 2023 |website=www.apartheidmuseum.org |language=en }}</ref> Подля резултатув убиранок Націонална партія стратила власть и пак у 2005.&nbsp;році ся розпала.<ref name="NP" /> == Термінолоґія == == Обывательство == == Запяткы == <references group="lower-alpha" /> == Референції == {{Reflist|30em|refs= <ref name="Census 2011">{{cite book |title=Census 2011: Census in brief |url=http://www.statssa.gov.za/census/census_2011/census_products/Census_2011_Census_in_brief.pdf |publisher=Statistics South Africa |location=Pretoria |year=2012 |isbn=9780621413885 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150513171240/http://www.statssa.gov.za/census/census_2011/census_products/Census_2011_Census_in_brief.pdf |archive-date=13 May 2015 |url-status=live |page=26 }} The number of people who described themselves as white in terms of population group and specified their first language as Afrikaans in South Africa's 2011 Census was 2,710,461. The total white population with a first language specified was 4,461,409 and the total population was 51,770,560.</ref> }} 9gf1cxcoxjgauan8p3ctpdtl3c0xuoo Нова Зеландія 0 24587 165565 2026-05-20T18:02:27Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Новый Зеланд]] 165565 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Новый Зеланд]] jcme2n41m63qtvpwidp80rtzk31ed00 Нідерландськый язык 0 24588 165566 2026-05-20T18:02:40Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Нідерландьскый язык]] 165566 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Нідерландьскый язык]] d3lvcfepivsr1lv9a4s24ey0rliazum