Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.3 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 1004 165591 163121 2026-05-21T19:52:14Z Halajkovič 33393 +доповнїня 165591 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава= Російска Федерація |Самоназва= {{ref-ru}} '''Российская Федерация'''<br/>'''Россия'''<ref>«Назвы ''Российская Федерация'' ай ''Россия'' рівнозначны» // Конституция Российской Федерации, ст. 1, часть 2</ref> |Образчик=[[File:Coat of Arms of the Russian Federation.svg|130px|alt=Штатный герб]] |Подпис=Штатный герб |Розлога=17 098 246 км² |Обывательство=144,6 млн. особ |Столиця=Москва |ГДП на особу= $49380<ref>[https://www.imf.org/external/datamapper/profile/RUS] IMF WORLD ECONOMIC OUTLOOK (APRIL 2025)</ref> |Интернет-домен= .ru, .su, .рф |Часовый пояс= од UTC+2 до UTC+12 |Телефонный код=+7 }} [[Файл:Russian Federation (orthographic projection) - 2014, 2022 Annexed Territories disputed.svg|thumb|262px|Світлозелена фарба означує теріторії меджінародны узнаны як часть Україны: Крым анектованый в роцї 2014, а штири области часточно обсаджены і анектованы в роцї 2022<ref name="Pifer-2020">{{cite web |last=Pifer |first=Steven |url=https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/ |title=Crimea: Six years after illegal annexation |publisher=[[Brookings Institution]] |date=17 March 2020 |access-date=30 November 2021 |archive-date=14 April 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220414045104/https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/ |url-status=live }}</ref>]] '''Ро́сія''' або '''Ру́сько''' ({{lang-ru|Россия}}), офіціална назва '''Росі́йска федера́ція''' ({{lang-ru|Российская Федерация}}, скорочено '''РФ''') є трансконтіненталный штат, котрый ся находить во [[Выходна Европа|выходній Европі]] і северній Азії. Є то розлогов найвекша країна світа, котрой теріторія заберать 17 098 246 км², што представлює веце як восьмину цїлковой обываной сушы Земли і приближно 11% цїлковой світовой сушы.<ref>[https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.TOTL.K2?locations=RU Land area (sq. km) - Russian Federation]. Група Світового банку (World Bank Open Data).</ref> Штат ся розпростерать через єденадцять часовых пасем, омывають го воды трёх океанів ([[Атлантічный океан|Атлантічного]], [[Северный ледовый океан|Северного ледового]] і [[Тихый океан|Тихого]]) і мать найдовшу штатну граніцю на світї, причім на суші гранічіть із штирнадцятёми країнами і мать морьскы граніцї із [[Японія|Японіёв]] і [[Споєны Штаты Америцькы|США]].<ref>[https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/russia/ Russia - The World Factbook]. Центральне розвідувальне управління США (CIA).</ref> На єй теріторії ся находять неєднакы природны зоны, од арктічных пустынь і тундры по тайґу і степы, як ай найглибше солодководне озеро світа – [[Байкал]].<ref>[https://whc.unesco.org/en/list/754/ Lake Baikal]. UNESCO World Heritage Centre.</ref> [[Головне місто|Главным і найвекшым містом]] є [[Москва]], котра належить меджі найвекшых метрополів Европы; далшым міморядно важным културным, научным і економічным центром є [[Санкт-Петербурґ]].<ref>[https://etu.ru/en/university/about/cultural-capital St. Petersburg as the Cultural Capital and major trade gateway]. Saint Petersburg Electrotechnical University.</ref> Подля даных Світовой банкы мать Росія приближно 143,5 міліона обывателїв (без дочасно окупованых теріторій Україны), што з нёго робить найлюднатїшу країну Европы і девяту найлюднатїшу країну світа, хоць через обровскы необываны теріторії Сібіру і Далекого выходу мать країна єден з найнизшых указовачів густоты обывательства на світї – приближно 8,5 особ на кілометер квадратный.<ref>[https://data.worldbank.org/country/russian-federation Russian Federation — World Bank Open Data]. Група Світового банку.</ref> Історія російской штатности ся вызначує сторочнов теріторіалнов експанзіёв. Сучасный російскый штат одводжує свою політічну традіцію од Великого московского князївства, котре ся в [[XVI. стороча|16. сторочу]] за влады Івана IV. Грозного переміновало перемінило на Російске царьство а в роцї [[1721]], в резултатї Северной войнї і реформ [[Петро I. Російскый|Петра I.]], было выголошено за [[Російска імперія|Російску імперію]].<ref>Riasanovsky, Nicholas V., Steinberg, Mark D. ''A History of Russia'' (8th ed.). Oxford University Press, 2010. ISBN 978-0195341973. С. 211-215.</ref> До конця 19. стороча ся імперія тягла од выходной Европы по Аляшку і обсяговала обровскы теріторії Евразії. По фебруаровой револуції і [[Октоброва револуція|октобровім переворотї]] в роцї [[1917]] взникла Російска совєтьска федератівна соціалістічна републіка, котра ся в роцї [[1922]] стала ядром і найвекшов републіков [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совєтьского союзу]] (СССР) – першого конштітучного соціалістічного і тоталітного штату на світї.<ref>[https://www.britannica.com/place/Russian-Soviet-Federated-Socialist-Republic Russian Soviet Federated Socialist Republic]. Encyclopædia Britannica.</ref> По [[Друга світова война|другій світовій войнї]] ся СССР упевнив як ґлобалный [[Наддержава|надштат]], котрый зограв ключову задачу в холодній войнї і досягла значны успіхы в козмічнім перебіганю, главно выпущінём першого умелого сателіту Земли і першого чоловіка до весміру.<ref>Siddiqi, Asif A. ''Challenge to Apollo: The Soviet Union and the Space Race, 1945–1974''. NASA, 2000. С. 1-4.</ref> По політічній і економічній крізї, котра вела к розпаду СССР в роцї 1991, ся Росія стала незалежным штатом і была офіціално узнана за ёго єдиного правного наступцю на меджінародній сценї, причім наслїдовало стабілну позіцію в Безпечностній радї ОСН, статус ядрового надштату із найвекшым арзеналом збрани громадного зніщіня на світї і значну часть совєтьского борґу.<ref>Zimmermann, Andreas. ''State Succession in Treaties''. Springer, 2012. ISBN 978-3642336302. С. 445.</ref><ref>[https://fas.org/initiative/status-of-world-nuclear-forces/ Status of World Nuclear Forces]. Federation of American Scientists (FAS).</ref> Подля платной конштітуції з року 1993 є Росія демократічнов федератівнов републіков, єднак в фактічности ся од року 2000 під веджінём Владіміра Путіна політічна сістема згіршыла і перемінила на твердый персоналістічный авторітарьскый режім, котрый дослїдници часто кваліфікують як діктатуру.<ref>Gessen, Masha. ''The Future Is History: How Totalitarianism Reclaimed Russia''. Riverhead Books, 2017. ISBN 978-1594634536.</ref> В Ґлобалнім Індексї демокрації (Democracy Index) за рік 2023, котрый зіставує Economist Intelligence Unit, мать Росія статус „авторітарьского режіму“ а з 167 країн ся умістило на 144. містї.<ref>[https://www.eiu.com/n/campaigns/democracy-index-2023/ Democracy Index 2023: Age of conflict]. The Economist Intelligence Unit (EIU).</ref> The Economist Intelligence Unit (EIU).</ref> Сучасный штат ся вызначує тоталнов централізаціёв моци, высокым уровнём сістемной корупції,<ref>[https://www.transparency.org/en/cpi/2023 Corruption Perceptions Index 2023]. Transparency International.</ref> свідомым зніщінём обчаньской сполочности, повнов ліквідаціёв незалежный медій і куртым перенаслїдованём, арештом або фізічным одстранёванём політічных опонентів.<ref>[https://www.hrw.org/world-report/2024/country-chapters/russia World Report 2024: Russia]. Human Rights Watch.</ref> Економіка Росії належить меджі найвекшых на світї з погляду [[Паритет накупной силы|паріты купной силы]], мать меджі іншым выразно жрїдлово орьєнтованый характер і є крітічно залежна од добываня і вывозу суровин, передовшыткым нафты, земного ґазу і металів.<ref>[https://www.iea.org/countries/russia Russia - Energy Sector Profile]. International Energy Agency (IEA).</ref> == Найвекшы мiста == {{main|Городы-миллионникы России}} * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Новосибирск]] * [[Нижнїй Новгород]] * [[Краснодар]] == Адміністратівне дїлїня == * [[Републіка Адигея|Адигея]] * [[Републіка Алтай]] * [[Башкортостан]] * [[Републіка Бурятія|Бурятія]] * [[Дагестан]] * [[Ингушитія]] * [[Кабардино-Балкарія]] * [[Калмикія]] * [[Карачаєво-Черкесія]] * [[Републіка Карелія|Карелія]] * [[Републіка Комі]] * [[Ставропольський край]] * [[Марій Ел]] * [[Мордовія]] * [[Републіка Саха|Якутія]] або [[Републіка Саха|Саха]] * [[Північна Осетія]] * [[Татарстан]] * [[Републіка Тива|Тива]] * [[Републіка Удмуртія|Удмуртія]] * [[Хакасія]] * [[Чечня]] * [[Чуваська Республіка]] * [[Алтайський край]] * [[Краснодарський край]] * [[Красноярський край]] * [[Приморський край]] * [[Хабаровський край]] * [[Амурська область]] * [[Астраханська область]] * [[Архангельська область]] * [[Бєлгородська область]] * [[Брянська область]], * [[Владимирська область]] * [[Волгоградська область]] * [[Вологодська область]] * [[Воронезька область]] * [[Івановська область]] * [[Іркутська область]] * [[Калінінградська область]] * [[Калузька область]] * [[Камчатський край]] * [[Кемеровська область]] * [[Кіровська область]] * [[Костромська область]] * [[Курганська область]] * [[Курська область]] * [[Ленінградська область]] * [[Липецька область]] * [[Магаданська область]] * [[Московська область]] * [[Мурманська область]] * [[Нижньогородська область]] * [[Новгородська область]] * [[Новосибірська область]] * [[Омська область]] * [[Оренбурзька область]] * [[Орловська область]], * [[Пензенська область]], * [[Пермськый край]] * [[Псковська область]] * [[Ростовська область]] * [[Рязанська область]] * [[Самарська область]] * [[Саратовська область]] * [[Сахалінська область]] * [[Свердловська область]] * [[Смоленська область]] * [[Тамбовська область]] * [[Тверська область]] * [[Томська область]] * [[Тульська область]] * [[Тюменська область]] * [[Ульяновська область]] * [[Челябінська область]] * [[Забайкальський край]] * [[Ярославська область]] * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Єврейська автономна область]] * [[Ненецький автономний округ]] * [[Ханти-Мансійський автономний округ — Югра]] * [[Чукотський автономний округ]] * [[Ямало-Ненецький автономний округ]] == Поз. тыж == * [[СССР]] * [[Російска імперія]] * [[Русске царство|Російске царьство]] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Росія| ]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] hxuhvjmyv35mujvh25vgxwwn65zosje 165592 165591 2026-05-21T19:55:08Z Halajkovič 33393 165592 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава= Російска Федерація |Самоназва= {{ref-ru}} '''Российская Федерация'''<br/>'''Россия'''<ref>«Назвы ''Российская Федерация'' ай ''Россия'' рівнозначны» // Конституция Российской Федерации, ст. 1, часть 2</ref> |Образчик=[[File:Coat of Arms of the Russian Federation.svg|130px|alt=Штатный герб]] |Подпис=Штатный герб |Розлога=17 098 246 км² |Обывательство=144,6 млн. особ |Столиця=[[Москва]] |ГДП на особу= $49380<ref>[https://www.imf.org/external/datamapper/profile/RUS] IMF WORLD ECONOMIC OUTLOOK (APRIL 2025)</ref> |Интернет-домен= .ru, .su, .рф |Часовый пояс= од UTC+2 до UTC+12 |Телефонный код=+7 }} [[Файл:Russian Federation (orthographic projection) - 2014, 2022 Annexed Territories disputed.svg|thumb|262px|Світлозелена фарба означує теріторії меджінародны узнаны як часть Україны: Крым анектованый в роцї 2014, а штири области часточно обсаджены і анектованы в роцї 2022<ref name="Pifer-2020">{{cite web |last=Pifer |first=Steven |url=https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/ |title=Crimea: Six years after illegal annexation |publisher=[[Brookings Institution]] |date=17 March 2020 |access-date=30 November 2021 |archive-date=14 April 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220414045104/https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/ |url-status=live }}</ref>]] '''Ро́сія''' або '''Ру́сько''' ({{lang-ru|Россия}}), офіціална назва '''Росі́йска федера́ція''' ({{lang-ru|Российская Федерация}}, скорочено '''РФ''') є трансконтіненталный штат, котрый ся находить во [[Выходна Европа|выходній Европі]] і северній Азії. Є то розлогов найвекша країна світа, котрой теріторія заберать 17 098 246 км², што представлює веце як восьмину цїлковой обываной сушы Земли і приближно 11% цїлковой світовой сушы.<ref>[https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.TOTL.K2?locations=RU Land area (sq. km) - Russian Federation]. Група Світового банку (World Bank Open Data).</ref> Штат ся розпростерать через єденадцять часовых пасем, омывають го воды трёх океанів ([[Атлантічный океан|Атлантічного]], [[Северный ледовый океан|Северного ледового]] і [[Тихый океан|Тихого]]) і мать найдовшу штатну граніцю на світї, причім на суші гранічіть із штирнадцятёми країнами і мать морьскы граніцї із [[Японія|Японіёв]] і [[Споєны Штаты Америцькы|США]].<ref>[https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/russia/ Russia - The World Factbook]. Центральне розвідувальне управління США (CIA).</ref> На єй теріторії ся находять неєднакы природны зоны, од арктічных пустынь і тундры по тайґу і степы, як ай найглибше солодководне озеро світа – [[Байкал]].<ref>[https://whc.unesco.org/en/list/754/ Lake Baikal]. UNESCO World Heritage Centre.</ref> [[Головне місто|Главным і найвекшым містом]] є [[Москва]], котра належить меджі найвекшых метрополів Европы; далшым міморядно важным културным, научным і економічным центром є [[Санкт-Петербурґ]].<ref>[https://etu.ru/en/university/about/cultural-capital St. Petersburg as the Cultural Capital and major trade gateway]. Saint Petersburg Electrotechnical University.</ref> Подля даных Світовой банкы мать Росія приближно 143,5 міліона обывателїв (без дочасно окупованых теріторій Україны), што з нёго робить найлюднатїшу країну Европы і девяту найлюднатїшу країну світа, хоць через обровскы необываны теріторії Сібіру і Далекого выходу мать країна єден з найнизшых указовачів густоты обывательства на світї – приближно 8,5 особ на кілометер квадратный.<ref>[https://data.worldbank.org/country/russian-federation Russian Federation — World Bank Open Data]. Група Світового банку.</ref> Історія російской штатности ся вызначує сторочнов теріторіалнов експанзіёв. Сучасный російскый штат одводжує свою політічну традіцію од Великого московского князївства, котре ся в [[XVI. стороча|16. сторочу]] за влады Івана IV. Грозного переміновало перемінило на Російске царьство а в роцї [[1721]], в резултатї Северной войнї і реформ [[Петро I. Російскый|Петра I.]], было выголошено за [[Російска імперія|Російску імперію]].<ref>Riasanovsky, Nicholas V., Steinberg, Mark D. ''A History of Russia'' (8th ed.). Oxford University Press, 2010. ISBN 978-0195341973. С. 211-215.</ref> До конця 19. стороча ся імперія тягла од выходной Европы по Аляшку і обсяговала обровскы теріторії Евразії. По фебруаровой револуції і [[Октоброва револуція|октобровім переворотї]] в роцї [[1917]] взникла Російска совєтьска федератівна соціалістічна републіка, котра ся в роцї [[1922]] стала ядром і найвекшов републіков [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совєтьского союзу]] (СССР) – першого конштітучного соціалістічного і тоталітного штату на світї.<ref>[https://www.britannica.com/place/Russian-Soviet-Federated-Socialist-Republic Russian Soviet Federated Socialist Republic]. Encyclopædia Britannica.</ref> По [[Друга світова война|другій світовій войнї]] ся СССР упевнив як ґлобалный [[Наддержава|надштат]], котрый зограв ключову задачу в холодній войнї і досягла значны успіхы в козмічнім перебіганю, главно выпущінём першого умелого сателіту Земли і першого чоловіка до весміру.<ref>Siddiqi, Asif A. ''Challenge to Apollo: The Soviet Union and the Space Race, 1945–1974''. NASA, 2000. С. 1-4.</ref> По політічній і економічній крізї, котра вела к розпаду СССР в роцї 1991, ся Росія стала незалежным штатом і была офіціално узнана за ёго єдиного правного наступцю на меджінародній сценї, причім наслїдовало стабілну позіцію в Безпечностній радї ОСН, статус ядрового надштату із найвекшым арзеналом збрани громадного зніщіня на світї і значну часть совєтьского борґу.<ref>Zimmermann, Andreas. ''State Succession in Treaties''. Springer, 2012. ISBN 978-3642336302. С. 445.</ref><ref>[https://fas.org/initiative/status-of-world-nuclear-forces/ Status of World Nuclear Forces]. Federation of American Scientists (FAS).</ref> Подля платной конштітуції з року 1993 є Росія демократічнов федератівнов републіков, єднак в фактічности ся од року 2000 під веджінём Владіміра Путіна політічна сістема згіршыла і перемінила на твердый персоналістічный авторітарьскый режім, котрый дослїдници часто кваліфікують як діктатуру.<ref>Gessen, Masha. ''The Future Is History: How Totalitarianism Reclaimed Russia''. Riverhead Books, 2017. ISBN 978-1594634536.</ref> В Ґлобалнім Індексї демокрації (Democracy Index) за рік 2023, котрый зіставує Economist Intelligence Unit, мать Росія статус „авторітарьского режіму“ а з 167 країн ся умістило на 144. містї.<ref>[https://www.eiu.com/n/campaigns/democracy-index-2023/ Democracy Index 2023: Age of conflict]. The Economist Intelligence Unit (EIU).</ref> Сучасный штат ся вызначує тоталнов централізаціёв моци, высокым уровнём сістемной корупції,<ref>[https://www.transparency.org/en/cpi/2023 Corruption Perceptions Index 2023]. Transparency International.</ref> свідомым зніщінём обчаньской сполочности, повнов ліквідаціёв незалежный медій і куртым перенаслїдованём, арештом або фізічным одстранёванём політічных опонентів.<ref>[https://www.hrw.org/world-report/2024/country-chapters/russia World Report 2024: Russia]. Human Rights Watch.</ref> Економіка Росії належить меджі найвекшых на світї з погляду [[Паритет накупной силы|паріты купной силы]], мать меджі іншым выразно жрїдлово орьєнтованый характер і є крітічно залежна од добываня і вывозу суровин, передовшыткым нафты, земного ґазу і металів.<ref>[https://www.iea.org/countries/russia Russia - Energy Sector Profile]. International Energy Agency (IEA).</ref> == Найвекшы мiста == {{main|Городы-миллионникы России}} * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Новосибирск]] * [[Нижнїй Новгород]] * [[Краснодар]] == Адміністратівне дїлїня == * [[Републіка Адигея|Адигея]] * [[Републіка Алтай]] * [[Башкортостан]] * [[Републіка Бурятія|Бурятія]] * [[Дагестан]] * [[Ингушитія]] * [[Кабардино-Балкарія]] * [[Калмикія]] * [[Карачаєво-Черкесія]] * [[Републіка Карелія|Карелія]] * [[Републіка Комі]] * [[Ставропольський край]] * [[Марій Ел]] * [[Мордовія]] * [[Републіка Саха|Якутія]] або [[Републіка Саха|Саха]] * [[Північна Осетія]] * [[Татарстан]] * [[Републіка Тива|Тива]] * [[Републіка Удмуртія|Удмуртія]] * [[Хакасія]] * [[Чечня]] * [[Чуваська Республіка]] * [[Алтайський край]] * [[Краснодарський край]] * [[Красноярський край]] * [[Приморський край]] * [[Хабаровський край]] * [[Амурська область]] * [[Астраханська область]] * [[Архангельська область]] * [[Бєлгородська область]] * [[Брянська область]], * [[Владимирська область]] * [[Волгоградська область]] * [[Вологодська область]] * [[Воронезька область]] * [[Івановська область]] * [[Іркутська область]] * [[Калінінградська область]] * [[Калузька область]] * [[Камчатський край]] * [[Кемеровська область]] * [[Кіровська область]] * [[Костромська область]] * [[Курганська область]] * [[Курська область]] * [[Ленінградська область]] * [[Липецька область]] * [[Магаданська область]] * [[Московська область]] * [[Мурманська область]] * [[Нижньогородська область]] * [[Новгородська область]] * [[Новосибірська область]] * [[Омська область]] * [[Оренбурзька область]] * [[Орловська область]], * [[Пензенська область]], * [[Пермськый край]] * [[Псковська область]] * [[Ростовська область]] * [[Рязанська область]] * [[Самарська область]] * [[Саратовська область]] * [[Сахалінська область]] * [[Свердловська область]] * [[Смоленська область]] * [[Тамбовська область]] * [[Тверська область]] * [[Томська область]] * [[Тульська область]] * [[Тюменська область]] * [[Ульяновська область]] * [[Челябінська область]] * [[Забайкальський край]] * [[Ярославська область]] * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Єврейська автономна область]] * [[Ненецький автономний округ]] * [[Ханти-Мансійський автономний округ — Югра]] * [[Чукотський автономний округ]] * [[Ямало-Ненецький автономний округ]] == Поз. тыж == * [[СССР]] * [[Російска імперія]] * [[Русске царство|Російске царьство]] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Росія| ]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] jjvnjo3schoxtrk7ti7dpdmrt8xp3lc 0 14941 165586 159445 2026-05-21T15:55:39Z Rue323 31002 165586 wikitext text/x-wiki {{Таксон |статус= Биологична домена |образчик= [[Файл:Eukaryota diversity 2.jpg|300px]] |образчика подпис= Примѣры еукариотох: инсекты, грибы, алгы, ссавцѣ, ростлины, протисты |назва= Еукариоты<!-- назва таксона --> |домена= <!-- Regio -->Еукариоты (Eukaryota) |царство= <!-- Regnum -->[[Протисты]] (Protoza), [[Грибы]] (Fungi), [[Ростлины]] (Plantae), [[Живина]] (Animalia), [[Хромисты]] (Chromista) |подцарство= <!-- Subregnum --> |надфиль= <!-- Superphylum --> |филь= <!-- Phylum --> |подфиль= <!-- Subphylum --> |инфрафиль= <!-- Infraphylum --> |надтип= <!-- Superdivisio --> |тип= <!-- Divisio --> |подтип= <!-- Subdivisio --> |надклас= <!-- Superclassis --> |клас= <!-- Classis --> |подклас= <!-- Subclassis --> |инфраклас= <!-- Infraclassis --> |магнус-ряд= <!-- Magnordo --> |надряд= <!-- Superordo --> |гранд-ряд= <!-- Grandordo --> |мирус-ряд= <!-- Mirordo --> |ряд= <!-- Ordo --> |подряд= <!-- Subordo --> |инфраряд= <!-- Infraordo --> |парвус-ряд= <!-- Parvordo --> |надродина= <!-- Superfamilia --> |родина= <!-- Familia --> |подродина= <!-- Subfamilia --> |надплемено= <!-- Supertribus --> |племено= <!-- Tribus --> |подплемено= <!-- Subtribus --> |надрод= <!-- Supergenus --> |род= <!-- Genus --> |подрод= <!-- Subgenus --> |вид= <!-- Species --> |подвид= <!-- Subspecies --> |научна назва= Eukaryota Whittaker & Margulis, 1978 <!-- латинска назва, автор, рок --> | категория склада= Eukaryota<!-- без префикса Category: --> }} '''Еукарио́ты''', {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} ''Eukaryota'' од {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''εὖ еу'' ‘добрый’ + ''κάρυον карион'' ‘ядро’, або '''ядро́вы''',<ref>[https://licey.net/free/6-biologiya/25-slovar_biologicheskih_terminov/stages/4202-eukariot.html Биологические термины. Значение слова «эукариот»]</ref>— [[Домена (биология)|домена]] живых [[организм]]ох, котры обсягують [[Бункове ядро|ядро]]. Ку еукариотам належать [[царство (биология)|царства]]: * [[Протисты]] (Protoza), * [[Грибы]] (Fungi), * [[Ростлины]] (Plantae), * [[Живина]] (Animalia), * [[Хромисты]] (Chromista). В сучасности научно описаный понад милион еукариотох, а число вшиткых еукариотичных видох ся одгадуе на понад 9 милионы.<ref>[https://web.archive.org/web/20190424022058/http://www.wwlife.ru/index.php/main/item/1050-eukariotyi-eucaryota Эукариоты (Eucaryota). //Мир дикой природы.]</ref> ;Штруктура бунок:На роздѣл од [[прокариоты|прокариотох]] [[Бунка (биология)|бункы]] еукариотох суть роздѣлены на [[цитоплазма|цитоплазму]] и одграничене [[кариолема|кариолемов]] [[Бункове ядро|ядро]]. Але ани [[цитоплазма]] еукариотох не е тотожна [[цитоплазма|цитоплазмѣ]] [[прокариоты|прокариотох]], але мать зложену штруктуру з мембранами, котры формують [[Органела|органоиды]] [[Бунка (биология)|бункы]].<ref name="Тимченко">Тимченко А. Д., с. 353.</ref> ;Функция ядра:[[Бункове ядро|Ядро]] [[Бунка (биология)|бункы]] обсягуе [[Генетика|генетичный]] материал, организованый в [[хромосом]]ы, котры ся можуть роздѣльовати путьом [[митоза|митозы]] и так розмѣстньовати [[Генетика|генетичный]] материал меджи дочерныма [[Бунка (биология)|бунками]]. По роздѣлѣню [[Бункове ядро|ядра]] роздѣляють ся и [[Бунка (биология)|бункы]]. [[Молекула]]рна основа [[хромосом]]ох представлена [[молекула]]ми [[DNA]], асоциованыма з [[гистон]]ами и другыма [[Білковина|бѣлковинами]]. Про векшину еукариотичных [[организм]]ох характерный половый процес росплодожаня.<ref name="Тимченко"/> ==Жерела и одказы== * Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}} * [https://web.archive.org/web/20190430075602/http://wwlife.ru/index.php/main/item/800-zhivyie-organizmyi-chto-takoe-zhizn Мир дикой природы (билогичный сайт)] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Еукариоты]] [[Катеґорія:Біолоґічна сістематіка]] fd5dum431lalue2wjovbsajz3pz5wv4 165590 165586 2026-05-21T17:30:12Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 165590 wikitext text/x-wiki {{Таксон |статус= Биологична домена |образчик= [[Файл:Eukaryota diversity 2.jpg|300px]] |образчика подпис= Примѣры еукариотох: инсекты, грибы, алгы, ссавцѣ, ростлины, протисты |назва= Еукариоты<!-- назва таксона --> |домена= <!-- Regio -->Еукариоты (Eukaryota) |царство= <!-- Regnum -->[[Протисты]] (Protoza), [[Грибы]] (Fungi), [[Ростлины]] (Plantae), [[Живина]] (Animalia), [[Хромисты]] (Chromista) |подцарство= <!-- Subregnum --> |надфиль= <!-- Superphylum --> |филь= <!-- Phylum --> |подфиль= <!-- Subphylum --> |инфрафиль= <!-- Infraphylum --> |надтип= <!-- Superdivisio --> |тип= <!-- Divisio --> |подтип= <!-- Subdivisio --> |надклас= <!-- Superclassis --> |клас= <!-- Classis --> |подклас= <!-- Subclassis --> |инфраклас= <!-- Infraclassis --> |магнус-ряд= <!-- Magnordo --> |надряд= <!-- Superordo --> |гранд-ряд= <!-- Grandordo --> |мирус-ряд= <!-- Mirordo --> |ряд= <!-- Ordo --> |подряд= <!-- Subordo --> |инфраряд= <!-- Infraordo --> |парвус-ряд= <!-- Parvordo --> |надродина= <!-- Superfamilia --> |родина= <!-- Familia --> |подродина= <!-- Subfamilia --> |надплемено= <!-- Supertribus --> |племено= <!-- Tribus --> |подплемено= <!-- Subtribus --> |надрод= <!-- Supergenus --> |род= <!-- Genus --> |подрод= <!-- Subgenus --> |вид= <!-- Species --> |подвид= <!-- Subspecies --> |научна назва= Eukaryota Whittaker & Margulis, 1978 <!-- латинска назва, автор, рок --> | категория склада= Eukaryota<!-- без префикса Category: --> }} '''Еукарио́ты''', {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} ''Eukaryota'' од {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''εὖ еу'' ‘добрый’ + ''κάρυον карион'' ‘ядро’, або '''ядро́вы''',<ref>[https://licey.net/free/6-biologiya/25-slovar_biologicheskih_terminov/stages/4202-eukariot.html Биологические термины. Значение слова «эукариот»]</ref>— [[Домена (биология)|домена]] живых [[организм]]ох, котрых бункы обсягують [[Бункове ядро|ядро]]. Ку еукариотам належать [[царство (биология)|царства]]: * [[Протисты]] (Protoza), * [[Грибы]] (Fungi), * [[Ростлины]] (Plantae), * [[Живина]] (Animalia), * [[Хромисты]] (Chromista). В сучасности научно описаный понад милион еукариотох, а число вшиткых еукариотичных видох ся одгадуе на понад 9 милионы.<ref>[https://web.archive.org/web/20190424022058/http://www.wwlife.ru/index.php/main/item/1050-eukariotyi-eucaryota Эукариоты (Eucaryota). //Мир дикой природы.]</ref> ;Штруктура бунок:На роздѣл од [[прокариоты|прокариотох]] [[Бунка (биология)|бункы]] еукариотох суть роздѣлены на [[цитоплазма|цитоплазму]] и одграничене [[кариолема|кариолемов]] [[Бункове ядро|ядро]]. Але ани [[цитоплазма]] еукариотох не е тотожна [[цитоплазма|цитоплазмѣ]] [[прокариоты|прокариотох]], але мать зложену штруктуру з мембранами, котры формують [[Органела|органоиды]] [[Бунка (биология)|бункы]].<ref name="Тимченко">Тимченко А. Д., с. 353.</ref> ;Функция ядра:[[Бункове ядро|Ядро]] [[Бунка (биология)|бункы]] обсягуе [[Генетика|генетичный]] материал, организованый в [[хромосом]]ы, котры ся можуть роздѣльовати путьом [[митоза|митозы]] и так розмѣстньовати [[Генетика|генетичный]] материал меджи дочерныма [[Бунка (биология)|бунками]]. По роздѣлѣню [[Бункове ядро|ядра]] роздѣляють ся и [[Бунка (биология)|бункы]]. [[Молекула]]рна основа [[хромосом]]ох представлена [[молекула]]ми [[DNA]], асоциованыма з [[гистон]]ами и другыма [[Білковина|бѣлковинами]]. Про векшину еукариотичных [[организм]]ох характерный половый процес росплоджаня.<ref name="Тимченко"/> ==Жерела и одказы== * Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}} * [https://web.archive.org/web/20190430075602/http://wwlife.ru/index.php/main/item/800-zhivyie-organizmyi-chto-takoe-zhizn Мир дикой природы (биологичный сайт)] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Еукариоты]] [[Катеґорія:Біолоґічна сістематіка]] 06ldz6e4ciriswsgfqls9yotanj09gj 0 22053 165574 154630 2026-05-21T14:00:07Z Rue323 31002 165574 wikitext text/x-wiki {{Кіріліця}}'''Ӱ, ӱ'''&nbsp;— [[Кіріліця|кирилична]] [[буква]]<ref name="Unicode" /> . Учинена из '''У'''. Хоснує ся у [[Русиньскый язык|русиньскому]]<ref>{{Cite web |author=Ecolinguist |date=March 16, 2020 |title=Carpatho Rusyn Language {{!}} Can Ukrainian speakers understand? {{!}} #1{{!}} feat. @myhal-k |url=https://www.youtube.com/watch?v=zOzQFN5GBjA |website=Youtube }}</ref>, [[Марійськый язык|марійському]], [[Алтайськый язык|алтайському]], [[Ґаґаузькый язык|ґаґаузькому]], [[Ханты язык|хантійському]] и [[Хакаськый язык|хакаському языкови]]. Позначать голосный звук {{IPA|[y]}}, похожый на тот, якый позначать німицька Ü<ref>{{Cite book|last=Носков|first=Сергей|url=https://books.google.com/books?id=SNd1DwAAQBAJ&dq=%D0%9A%D3%A7%D0%BB%D1%8C%D0%BD&pg=PA23|title=Самоучитель немецкого языка|date=2016-07-04|publisher=Litres|isbn=978-5-04-016539-1|language=ru}}</ref>. == Иппен позерайте == * [[У]] * [[Ӳ]] * [[Ü]] * [[Ӯ]] * [[Ў]] == Удкликаня == [[Катеґорія:Кірілічны буквы]] [[Катеґорія:Буквы из Умлаутом]] 191wdm4rkisoplvnflgq3be0sppuubk 165575 165574 2026-05-21T14:00:21Z Rue323 31002 /* Удкликаня */ 165575 wikitext text/x-wiki {{Кіріліця}}'''Ӱ, ӱ'''&nbsp;— [[Кіріліця|кирилична]] [[буква]]<ref name="Unicode" /> . Учинена из '''У'''. Хоснує ся у [[Русиньскый язык|русиньскому]]<ref>{{Cite web |author=Ecolinguist |date=March 16, 2020 |title=Carpatho Rusyn Language {{!}} Can Ukrainian speakers understand? {{!}} #1{{!}} feat. @myhal-k |url=https://www.youtube.com/watch?v=zOzQFN5GBjA |website=Youtube }}</ref>, [[Марійськый язык|марійському]], [[Алтайськый язык|алтайському]], [[Ґаґаузькый язык|ґаґаузькому]], [[Ханты язык|хантійському]] и [[Хакаськый язык|хакаському языкови]]. Позначать голосный звук {{IPA|[y]}}, похожый на тот, якый позначать німицька Ü<ref>{{Cite book|last=Носков|first=Сергей|url=https://books.google.com/books?id=SNd1DwAAQBAJ&dq=%D0%9A%D3%A7%D0%BB%D1%8C%D0%BD&pg=PA23|title=Самоучитель немецкого языка|date=2016-07-04|publisher=Litres|isbn=978-5-04-016539-1|language=ru}}</ref>. == Иппен позерайте == * [[У]] * [[Ӳ]] * [[Ü]] * [[Ӯ]] * [[Ў]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Кірілічны буквы]] [[Катеґорія:Буквы из Умлаутом]] kb1qwnhyrlkjixmsyrgotes5fa5jbx4 0 22120 165582 164398 2026-05-21T15:28:58Z Rue323 31002 165582 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|2026 (значеня)}} {{TOCright}} {{Навіґація про рокы|2026}} {{Рік ся зачінав|2026}} == Умерли == * [[28. фебруар]] — [[Алі Хаменеї]], аятолла [[Іран|Ирана]], [[Политик|політик]] а до того [[Шіїты|шиітськый]] имам. * [[6. марец]] — [[Александр Дуличенко]], [[Лингвистика|лингвиста]], [[Славистика|слависта]]. * [[17. марец]] — [[Михаил Завадяк]], [[дохтор]], кандидат наук. == Віщованя == • [[1. януар|1 януара]] — [[Кюрасао]] має поміняти обложеня про [[азартны игры|азартні игры]] у [[Інтернет|интернетови]], які до сёго часу будуть становити 2% уд чистого дохода и 0% на ставкы про [[онлайн-казино]]. • [[1. януар|1 януара]] — [[Ціпрус|Кіпр]] зачне предсідати у [[Рада ЕС|Раді ЕС]]. • [[1. януар|1 януара]] — [[Ірьско|Ирьско]] зачне предсідати у [[Рада ЕС|Раді ЕС]]. • [[4. юл|4 юла]] — [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] празднує 250. юбілей [[Независность|независности]]. • Непілотованый полёт на [[Марс (планета)|Марс]] по проґрамі Аврора. • [[12. авґуст|12 авґуста]] — Повноє сонячноє затемненя. • Удкрытя [[Храм «Сята Фамілія»|Храма «Сята Фамілія»]] у [[Барселона|Барселоні]]. == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Рокы]] [[Катеґорія:2026]] [[Катеґорія:2020-ы]] 868bvoi57c84uxrahhfbbtdhwnmajpw 0 22447 165571 152510 2026-05-21T13:55:04Z Rue323 31002 165571 wikitext text/x-wiki {{Кіріліця}}'''Ѓ, ѓ''' («ѓе», «ґє»)&nbsp;— [[Кіріліця|кирилична буква]], шеста буква македонського алфавіта, яку хоснувуть на позначіня звӱнкого твердопуднибленного прорывного звука (/ɟ/) авадь звӱнкого ясенно-пуднибленногр африката (/dʑ/). Слова из сим звуком часто изкладні из [[Серьбскый язык|сербськыми]] словами, де хосновано ђ. Наприклад, македонськоє слово «рождіня» мать такый вид ге ''раѓање'', а у сербському языкови оно мать вид ''рађање/rađanje''. Исю букву (ге и даякі другі) было уведено у македонськый алфавіт [[4. децембер|4. децембра]] [[1944]] року за резултатами голосованя членӱв «філолоґічної комісії из установліня македонського алфавіта тай македонського літературного языка» (9 голосӱв «за», 2 голосы «против»); алтернативов было хоснованя сербської буквы ђ, айбо ёго было удклонено, часточно через апелёваня ид принциповӱв разници миже македонськым тай сербськым уговором. Знак ѓ є видоизміненыв кириличныв буквов [[г]], яка происходить уд ґрецької гаммы. У алфавітови ѓ занимать місто не пиля г, а пӱсля [[д]], там, де стойить ђ у сербському алфавітови. У ґлаґолици была буква Ⰼ («гъерв»), чіёє фонетичноє значеня могло быти близкым ид македонськӱв '''ѓ'''. «Глухым удповідником» '''ѓ''' у македонськӱм алфавітови є буква '''ќ'''. == Удкликованя == * Иван Кочев, Иван Александров. Документы за съчиняването на «македонския книжовен език» // Македонски преглед (Macedonian review). Списание за наука, литература и обществен живот. Година XIV, книга 4 (София, 1991). Стр. 17. {{ISSN|0861-2277}}. [[Катеґорія:Кірілічны буквы]] [[Катеґорія:Буквы за алфавітом]] [[Катеґорія:Македоньскый алфавіт]] prnn3yd2j3u1edsdeb7a8d4owgitbxn 165572 165571 2026-05-21T13:56:36Z Rue323 31002 165572 wikitext text/x-wiki {{Кіріліця}}'''Ѓ, ѓ''' («ѓе», «ґє»)&nbsp;— [[Кіріліця|кирилична буква]], шеста буква македонського алфавіта, яку хоснувуть на позначіня звӱнкого твердопуднибленного прорывного звука (/ɟ/) авадь звӱнкого ясенно-пуднибленногр африката (/dʑ/). Слова из сим звуком часто изкладні из [[Серьбскый язык|сербськыми]] словами, де хосновано ђ. Наприклад, македонськоє слово «рождіня» мать такый вид ге ''раѓање'', а у сербському языкови оно мать вид ''рађање/rađanje''. Исю букву (ге и даякі другі) было уведено у македонськый алфавіт [[4. децембер|4. децембра]] [[1944]] року за резултатами голосованя членӱв «філолоґічної комісії из установліня македонського алфавіта тай македонського літературного языка» (9 голосӱв «за», 2 голосы «против»); алтернативов было хоснованя сербської буквы ђ, айбо ёго было удклонено, часточно через апелёваня ид принциповӱв разници миже македонськым тай сербськым уговором.<ref>https://scriptsource.org/cms/scripts/page.php?item_id=character_detail&key=U000403</ref> Знак ѓ є видоизміненыв кириличныв буквов [[г]], яка происходить уд ґрецької гаммы. У алфавітови ѓ занимать місто не пиля г, а пӱсля [[д]], там, де стойить ђ у сербському алфавітови. У ґлаґолици была буква Ⰼ («гъерв»), чіёє фонетичноє значеня могло быти близкым ид македонськӱв '''ѓ'''. «Глухым удповідником» '''ѓ''' у македонськӱм алфавітови є буква '''ќ'''. == Удкликованя == * Иван Кочев, Иван Александров. Документы за съчиняването на «македонския книжовен език» // Македонски преглед (Macedonian review). Списание за наука, литература и обществен живот. Година XIV, книга 4 (София, 1991). Стр. 17. {{ISSN|0861-2277}}. [[Катеґорія:Кірілічны буквы]] [[Катеґорія:Буквы за алфавітом]] [[Катеґорія:Македоньскый алфавіт]] sxzw3ylyw3eg06vzwio1naibbgme0vt 0 23513 165573 163200 2026-05-21T13:58:21Z Rue323 31002 165573 wikitext text/x-wiki {{Кіріліця}} '''З́''', '''з́''' (''З из акутом'') — [[буква]] розшыреної [[Кіріліця|кирилици]], двадцать тритя буква [[Чорногорьскый язык|чорногорського]] [[Кіріліця|кирилічного]] алфавіта.<ref><nowiki>https://www.montenet.org/language/letters.htm</nowiki></ref>. Буква была добавлена у проєкт Чорногорської кирилици у [[2009|2009.]] році миже буквами [[Ж]] и [[З]] про позначіня звука котрого не было у [[Серьбскый язык|Сербському языкови]].<ref><nowiki>https://www.montenet.org/language/letters.htm</nowiki></ref> == Иппен позерайте == Кирилична буква — [[Ж]] Кирилична буква — [[С́]] (хоснує ся у Чорногорському алфавітови. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на жрідлах [https://web.archive.org/web/20240222231443/https://www.montenet.org/language/letters.htm 1] и [https://omniglot.com/writing/montenegrin.htm 2]. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Буквы за алфавітом]] 5ef5we3td85jrfz0p003ah5zjmn67bo 2 23883 165593 162187 2026-05-22T06:18:09Z PK2 10743 add user pages for new Wikipedia editions 165593 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" style="font-size:85%" |- | [[User:PK2/sandbox|This]] is where my sandbox pages in different languages are |} ;<div class="center" style="width:auto; margin-left:auto; margin-right:auto; font-size:85%">My user pages in different languages by language code</div> {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ A |- | [[:ab:User:PK2|User page]] in [[:en:Abkhaz language|Abkhaz]]<br />(code: <code>ab</code>) | [[:ace:User:PK2|User page]] in [[:en:Acehnese language|Acehnese]]<br />(code: <code>ace</code>) | [[:ady:User:PK2|User page]] in [[:en:Adyghe language|Adyghe]]<br />(code: <code>ady</code>) | [[:af:User:PK2|User page]] in [[:en:Afrikaans|Afrikaans]]<br />(code: <code>af</code>) | [[:als:User:PK2|User page]] in [[:en:Alemannic German|Alemannic German]]<br />(code: <code>als</code>) | [[:alt:User:PK2|User page]] in [[:en:Southern Altai language|Southern Altai]]<br />(code: <code>alt</code>) | [[:am:User:PK2|User page]] in [[:en:Amharic|Amharic]]<br />(code: <code>am</code>) | [[:ami:User:PK2|User page]] in [[:en:Amis language|Amis]]<br />(code: <code>ami</code>) | [[:an:User:PK2|User page]] in [[:en:Aragonese language|Aragonese]]<br />(code: <code>an</code>) | [[:ang:User:PK2|User page]] in [[:en:Old English|Old English]]<br />(code: <code>ang</code>) |- | [[:ann:User:PK2|User page]] in [[:en:Obolo language|Obolo]]<br />(code: <code>ann</code>) | [[:anp:User:PK2|User page]] in [[:en:Angika|Angika]]<br />(code: <code>anp</code>) | [[:ar:User:PK2|User page]] in [[:en:Arabic|Arabic]]<br />(code: <code>ar</code>) | [[:arc:User:PK2|User page]] in [[:en:Aramaic|Aramaic]] ([[:en:Syriac language|Syriac]])<br />(code: <code>arc</code>) | [[:ary:User:PK2|User page]] in [[:en:Moroccan Arabic|Moroccan Arabic]]<br />(code: <code>ary</code>) | [[:arz:User:PK2|User page]] in [[:en:Egyptian Arabic|Egyptian Arabic]]<br />(code: <code>arz</code>) | [[:as:User:PK2|User page]] in [[:en:Assamese language|Assamese]]<br />(code: <code>as</code>) | [[:ast:User:PK2|User page]] in [[:en:Asturleonese language|Asturleonese]] ([[:en:Asturian language|Asturian]])<br />(code: <code>ast</code>) | [[:atj:User:PK2|User page]] in [[:en:Atikamekw language|Atikamekw]]<br />(code: <code>atj</code>) | [[:av:User:PK2|User page]] in [[:en:Avar language|Avar]]<br />(code: <code>av</code>) |- | [[:avk:User:PK2|User page]] in [[:en:Kotava|Kotava]]<br />(code: <code>avk</code>) | [[:awa:User:PK2|User page]] in [[:en:Awadhi language|Awadhi]]<br />(code: <code>awa</code>) | [[:ay:User:PK2|User page]] in [[:en:Aymara language|Aymara]]<br />(code: <code>ay</code>) | [[:az:User:PK2|User page]] in [[:en:Azerbaijani language|Azerbaijani]]<br />(code: <code>az</code>) | [[:azb:User:PK2|User page]] in [[:en:Azerbaijani language#South Azerbaijani|South Azerbaijani]]<br />(code: <code>azb</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ B |- | [[:ba:User:PK2|User page]] in [[:en:Bashkir language|Bashkir]]<br />(code: <code>ba</code>) | [[:ban:User:PK2|User page]] in [[:en:Balinese language|Balinese]]<br />(code: <code>ban</code>) | [[:bar:User:PK2|User page]] in [[:en:Bavarian language|Bavarian]]<br />(code: <code>bar</code>) | [[:bat-smg:User:PK2|User page]] in [[:en:Samogitian language|Samogitian]]<br />(code: <code>bat-smg</code>) | [[:bbc:User:PK2|User page]] in [[:en:Toba Batak language|Toba Batak]]<br />(code: <code>bbc</code>) | [[:bcl:User:PK2|User page]] in [[:en:Central Bikol|Central Bikol]]<br />(code: <code>bcl</code>) | [[:bdr:User:PK2|User page]] in [[:en:Sama–Bajaw languages|West Coast Bajau]]<br />(code: <code>bdr</code>) | [[:be:User:PK2|User page]] in [[:en:Belarusian language|Belarusian]]<br />(code: <code>be</code>) | [[:be-tarask:User:PK2|User page]] in [[:en:Belarusian language|Belarusian]] ([[:en:Taraškievica|Taraškievica]])<br />(code: <code>be-tarask</code>) | [[:bew:User:PK2|User page]] in [[:en:Betawi language|Betawi]]<br />(code: <code>bew</code>) |- | [[:bg:User:PK2|User page]] in [[:en:Bulgarian language|Bulgarian]]<br />(code: <code>bg</code>) | [[:bh:User:PK2|User page]] in [[:en:Bihari languages|Bihari]] ([[:en:Bhojpuri language|Bhojpuri]])<br />(code: <code>bh</code>) | [[:bi:User:PK2|User page]] in [[:en:Bislama|Bislama]]<br />(code: <code>bi</code>) | [[:bjn:User:PK2|User page]] in [[:en:Banjarese language|Banjarese]]<br />(code: <code>bjn</code>) | [[:blk:User:PK2|User page]] in [[:en:Pa'O language|Pa'O]]<br />(code: <code>blk</code>) | [[:bm:User:PK2|User page]] in [[:en:Bambara language|Bambara]]<br />(code: <code>bm</code>) | [[:bn:User:PK2|User page]] in [[:en:Bengali language|Bengali]]<br />(code: <code>bn</code>) | [[:bo:User:PK2|User page]] in [[:en:Central Tibetan|Central Tibetan]] ([[:en:Lhasa Tibetan|Lhasa Tibetan]])<br />(code: <code>bo</code>) | [[:bpy:User:PK2|User page]] in [[:en:Bishnupriya Manipuri|Bishnupriya Manipuri]]<br />(code: <code>bpy</code>) | [[:br:User:PK2|User page]] in [[:en:Breton language|Breton]]<br />(code: <code>br</code>) |- | [[:bs:User:PK2|User page]] in [[:en:Bosnian language|Bosnian]]<br />(code: <code>bs</code>) | [[:btm:User:PK2|User page]] in [[:en:Mandailing Batak language|Mandailing Batak]]<br />(code: <code>btm</code>) | [[:bug:User:PK2|User page]] in [[:en:Buginese language|Buginese]]<br />(code: <code>bug</code>) | [[:bxr:User:PK2|User page]] in [[:en:Buryat language|Buryat]] (Russia Buriat)<br />(code: <code>bxr</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ C |- | [[:ca:User:PK2|User page]] in [[:en:Catalan language|Catalan]]<br />(code: <code>ca</code>) | [[:cbk-zam:User:PK2|User page]] in [[:en:Chavacano|Chavacano]] (Zamboanga)<br />(code: <code>cbk-zam</code>) | [[:cdo:User:PK2|User page]] in [[:en:Eastern Min|Eastern Min]]<br />(code: <code>cdo</code>) | [[:ce:User:PK2|User page]] in [[:en:Chechen language|Chechen]]<br />(code: <code>ce</code>) | [[:ceb:User:PK2|User page]] in [[:en:Cebuano language|Cebuano]]<br />(code: <code>ceb</code>) | [[:ch:User:PK2|User page]] in [[:en:Chamorro language|Chamorro]]<br />(code: <code>ch</code>) | [[:chr:User:PK2|User page]] in [[:en:Cherokee language|Cherokee]]<br />(code: <code>chr</code>) | [[:chy:User:PK2|User page]] in [[:en:Cheyenne language|Cheyenne]]<br />(code: <code>chy</code>) |- | [[:ckb:User:PK2|User page]] in [[:en:Kurdish language|Kurdish]] ([[:en:Sorani|Sorani]])<br />(code: <code>ckb</code>) | [[:co:User:PK2|User page]] in [[:en:Corsican language|Corsican]]<br />(code: <code>co</code>) | [[:crh:User:PK2|User page]] in [[:en:Crimean Tatar language|Crimean Tatar]]<br />(code: <code>crh</code>) | [[:cs:User:PK2|User page]] in [[:en:Czech language|Czech]]<br />(code: <code>cs</code>) | [[:csb:User:PK2|User page]] in [[:en:Kashubian language|Kashubian]]<br />(code: <code>csb</code>) | [[:cu:User:PK2|User page]] in [[:en:Old Church Slavonic|Old Church Slavonic]]<br />(code: <code>cu</code>) | [[:cv:User:PK2|User page]] in [[:en:Chuvash language|Chuvash]]<br />(code: <code>cv</code>) | [[:cy:User:PK2|User page]] in [[:en:Welsh language|Welsh]]<br />(code: <code>cy</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ D |- | [[:da:User:PK2|User page]] in [[:en:Danish language|Danish]]<br />(code: <code>da</code>) | [[:dag:User:PK2|User page]] in [[:en:Dagbani language|Dagbani]]<br />(code: <code>dag</code>) | [[:de:User:PK2|User page]] in [[:en:German language|German]]<br />(code: <code>de</code>) | [[:dga:User:PK2|User page]] in [[:en:Dagaare language|Dagaare]]<br />(code: <code>dga</code>) | [[:din:User:PK2|User page]] in [[:en:Dinka language|Dinka]]<br />(code: <code>din</code>) | [[:diq:User:PK2|User page]] in [[:en:Zaza language|Zaza]]<br />(code: <code>diq</code>) | [[:dsb:User:PK2|User page]] in [[:en:Lower Sorbian language|Lower Sorbian]]<br />(code: <code>dsb</code>) | [[:dtp:User:PK2|User page]] in [[:en:Dusun language|Dusun]]<br />(code: <code>dtp</code>) | [[:dty:User:PK2|User page]] in [[:en:Doteli|Doteli]]<br />(code: <code>dty</code>) | [[:dv:User:PK2|User page]] in [[:en:Maldivian language|Maldivian]]<br />(code: <code>dv</code>) | [[:dz:User:PK2|User page]] in [[:en:Dzongkha|Dzongkha]]<br />(code: <code>dz</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ E |- | [[:ee:User:PK2|User page]] in [[:en:Ewe language|Ewe]]<br />(code: <code>ee</code>) | [[:el:User:PK2|User page]] in [[:en:Greek language|Greek]]<br />(code: <code>el</code>) | [[:eml:User:PK2|User page]] in [[:en:Emilian–Romagnol|Emilian–Romagnol]]<br />(code: <code>eml</code>) | [[:en:User:PK2|User page]] in [[:en:English language|English]]<br />(code: <code>en</code>) | [[:eo:User:PK2|User page]] in [[:en:Esperanto|Esperanto]]<br />(code: <code>eo</code>) | [[:es:User:PK2|User page]] in [[:en:Spanish language|Spanish]]<br />(code: <code>es</code>) | [[:et:User:PK2|User page]] in [[:en:Estonian language|Estonian]]<br />(code: <code>et</code>) | [[:eu:User:PK2|User page]] in [[:en:Basque language|Basque]]<br />(code: <code>eu</code>) | [[:ext:User:PK2|User page]] in [[:en:Extremaduran language|Extremaduran]]<br />(code: <code>ext</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ F |- | [[:fa:User:PK2|User page]] in [[:en:Persian language|Persian]]<br />(code: <code>fa</code>) | [[:fat:User:PK2|User page]] in [[:en:Akan language|Akan]] ([[:en:Fante dialect|Fante]])<br />(code: <code>fat</code>) | [[:ff:User:PK2|User page]] in [[:en:Fula language|Fula]]<br />(code: <code>ff</code>) | [[:fi:User:PK2|User page]] in [[:en:Finnish language|Finnish]]<br />(code: <code>fi</code>) | [[:fiu-vro:User:PK2|User page]] in [[:en:Võro language|Võro]]<br />(code: <code>fiu-vro</code>) | [[:fj:User:PK2|User page]] in [[:en:Fijian language|Fijian]]<br />(code: <code>fj</code>) | [[:fo:User:PK2|User page]] in [[:en:Faroese language|Faroese]]<br />(code: <code>fo</code>) | [[:fon:User:PK2|User page]] in [[:en:Fon language|Fon]]<br />(code: <code>fon</code>) | [[:fr:User:PK2|User page]] in [[:en:French language|French]]<br />(code: <code>fr</code>) | [[:frp:User:PK2|User page]] in [[:en:Franco-Provençal|Franco-Provençal]]<br />(code: <code>frp</code>) | [[:frr:User:PK2|User page]] in [[:en:North Frisian language|North Frisian]]<br />(code: <code>frr</code>) | [[:fur:User:PK2|User page]] in [[:en:Friulian language|Friulian]]<br />(code: <code>fur</code>) | [[:fy:User:PK2|User page]] in [[:en:West Frisian language|West Frisian]]<br />(code: <code>fy</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ G |- | [[:ga:User:PK2|User page]] in [[:en:Irish language|Irish]]<br />(code: <code>ga</code>) | [[:gag:User:PK2|User page]] in [[:en:Gagauz language|Gagauz]]<br />(code: <code>gag</code>) | [[:gan:User:PK2|User page]] in [[:en:Gan Chinese|Gan Chinese]]<br />(code: <code>gan</code>) | [[:gcr:User:PK2|User page]] in [[:en:French Guianese Creole|French Guianese Creole]]<br />(code: <code>gcr</code>) | [[:gd:User:PK2|User page]] in [[:en:Scottish Gaelic|Scottish Gaelic]]<br />(code: <code>gd</code>) | [[:gl:User:PK2|User page]] in [[:en:Galician language|Galician]]<br />(code: <code>gl</code>) | [[:glk:User:PK2|User page]] in [[:en:Gilaki language|Gilaki]]<br />(code: <code>glk</code>) | [[:gn:User:PK2|User page]] in [[:en:Guarani language|Guarani]]<br />(code: <code>gn</code>) | [[:gom:User:PK2|User page]] in [[:en:Konkani language|Konkani]] (Goan Konkani)<br />(code: <code>gom</code>) |- | [[:gor:User:PK2|User page]] in [[:en:Gorontalo language|Gorontalo]]<br />(code: <code>gor</code>) | [[:got:User:PK2|User page]] in [[:en:Gothic language|Gothic]]<br />(code: <code>got</code>) | [[:gpe:User:PK2|User page]] in [[:en:Ghanaian Pidgin English|Ghanaian Pidgin English]]<br />(code: <code>gpe</code>) | [[:gu:User:PK2|User page]] in [[:en:Gujarati language|Gujarati]]<br />(code: <code>gu</code>) | [[:guc:User:PK2|User page]] in [[:en:Wayuu language|Wayuu]]<br />(code: <code>guc</code>) | [[:gur:User:PK2|User page]] in [[:en:Farefare language|Farefare]]<br />(code: <code>gur</code>) | [[:guw:User:PK2|User page]] in [[:en:Gun language|Gun]]<br />(code: <code>guw</code>) | [[:gv:User:PK2|User page]] in [[:en:Manx language|Manx]]<br />(code: <code>gv</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ H |- | [[:ha:User:PK2|User page]] in [[:en:Hausa language|Hausa]]<br />(code: <code>ha</code>) | [[:hak:User:PK2|User page]] in [[:en:Hakka Chinese|Hakka Chinese]]<br />(code: <code>hak</code>) | [[:haw:User:PK2|User page]] in [[:en:Hawaiian language|Hawaiian]]<br />(code: <code>haw</code>) | [[:he:User:PK2|User page]] in [[:en:Hebrew language|Hebrew]]<br />(code: <code>he</code>) | [[:hi:User:PK2|User page]] in [[:en:Hindi|Hindi]]<br />(code: <code>hi</code>) | [[:hif:User:PK2|User page]] in [[:en:Fiji Hindi|Fiji Hindi]]<br />(code: <code>hif</code>) | [[:hr:User:PK2|User page]] in [[:en:Croatian language|Croatian]]<br />(code: <code>hr</code>) | [[:hsb:User:PK2|User page]] in [[:en:Upper Sorbian language|Upper Sorbian]]<br />(code: <code>hsb</code>) | [[:ht:User:PK2|User page]] in [[:en:Haitian Creole|Haitian Creole]]<br />(code: <code>ht</code>) | [[:hu:User:PK2|User page]] in [[:en:Hungarian language|Hungarian]]<br />(code: <code>hu</code>) | [[:hy:User:PK2|User page]] in [[:en:Armenian language|Armenian]] ([[:en:Eastern Armenian|Eastern Armenian]])<br />(code: <code>hy</code>) | [[:hyw:User:PK2|User page]] in [[:en:Western Armenian|Western Armenian]]<br />(code: <code>hyw</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ I |- | [[:ia:User:PK2|User page]] in [[:en:Interlingua|Interlingua]]<br />(code: <code>ia</code>) | [[:iba:User:PK2|User page]] in [[:en:Iban language|Iban]]<br />(code: <code>iba</code>) | [[:id:User:PK2|User page]] in [[:en:Indonesian language|Indonesian]]<br />(code: <code>id</code>) | [[:ie:User:PK2|User page]] in [[:en:Interlingue|Interlingue]]<br />(code: <code>ie</code>) | [[:ig:User:PK2|User page]] in [[:en:Igbo language|Igbo]]<br />(code: <code>ig</code>) | [[:igl:User:PK2|User page]] in [[:en:Igala language|Igala]]<br />(code: <code>igl</code>) | [[:ik:User:PK2|User page]] in [[:en:Iñupiaq language|Iñupiaq]]<br />(code: <code>ik</code>) | [[:ilo:User:PK2|User page]] in [[:en:Ilocano language|Ilocano]]<br />(code: <code>ilo</code>) | [[:inh:User:PK2|User page]] in [[:en:Ingush language|Ingush]]<br />(code: <code>inh</code>) | [[:io:User:PK2|User page]] in [[:en:Ido|Ido]]<br />(code: <code>io</code>) | [[:is:User:PK2|User page]] in [[:en:Icelandic language|Icelandic]]<br />(code: <code>is</code>) | [[:it:User:PK2|User page]] in [[:en:Italian language|Italian]]<br />(code: <code>it</code>) | [[:iu:User:PK2|User page]] in [[:en:Inuktitut|Inuktitut]]<br />(code: <code>iu</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ J |- | [[:ja:User:PK2|User page]] in [[:en:Japanese language|Japanese]]<br />(code: <code>ja</code>) | [[:jam:User:PK2|User page]] in [[:en:Jamaican Patois|Jamaican Patois]]<br />(code: <code>jam</code>) | [[:jbo:User:PK2|User page]] in [[:en:Lojban|Lojban]]<br />(code: <code>jbo</code>) | [[:jv:User:PK2|User page]] in [[:en:Javanese language|Javanese]]<br />(code: <code>jv</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ K |- | [[:ka:User:PK2|User page]] in [[:en:Georgian language|Georgian]]<br />(code: <code>ka</code>) | [[:kaa:User:PK2|User page]] in [[:en:Karakalpak language|Karakalpak]]<br />(code: <code>kaa</code>) | [[:kab:User:PK2|User page]] in [[:en:Kabyle language|Kabyle]]<br />(code: <code>kab</code>) | [[:kai:User:PK2|User page]] in [[:en:Karai-karai|Karai-karai]]<br />(code: <code>kai</code>) | [[:kaj:User:PK2|User page]] in [[:en:Jju language|Jju]]<br />(code: <code>kaj</code>) | [[:kbd:User:PK2|User page]] in [[:en:Kabardian language|Kabardian]]<br />(code: <code>kbd</code>) | [[:kbp:User:PK2|User page]] in [[:en:Kabiye language|Kabiye]]<br />(code: <code>kbp</code>) | [[:kcg:User:PK2|User page]] in [[:en:Tyap|Tyap]]<br />(code: <code>kcg</code>) | [[:kg:User:PK2|User page]] in [[:en:Kongo language|Kongo]]<br />(code: <code>kg</code>) | [[:kge:User:PK2|User page]] in [[:en:Komering language|Komering]]<br />(code: <code>kge</code>) | [[:ki:User:PK2|User page]] in [[:en:Kikuyu language|Kikuyu]]<br />(code: <code>ki</code>) | [[:kk:User:PK2|User page]] in [[:en:Kazakh language|Kazakh]]<br />(code: <code>kk</code>) | [[:km:User:PK2|User page]] in [[:en:Khmer language|Khmer]]<br />(code: <code>km</code>) |- | [[:kn:User:PK2|User page]] in [[:en:Kannada|Kannada]]<br />(code: <code>kn</code>) | [[:knc:User:PK2|User page]] in [[:en:Central Kanuri|Central Kanuri]]<br />(code: <code>knc</code>) | [[:ko:User:PK2|User page]] in [[:en:Korean language|Korean]]<br />(code: <code>ko</code>) | [[:koi:User:PK2|User page]] in [[:en:Komi-Permyak language|Komi-Permyak]]<br />(code: <code>koi</code>) | [[:krc:User:PK2|User page]] in [[:en:Karachay-Balkar|Karachay-Balkar]]<br />(code: <code>krc</code>) | [[:ks:User:PK2|User page]] in [[:en:Kashmiri language|Kashmiri]]<br />(code: <code>ks</code>) | [[:ksh:User:PK2|User page]] in [[:en:Ripuarian language|Ripuarian]]<br />(code: <code>ksh</code>) | [[:ku:User:PK2|User page]] in [[:en:Kurdish language|Kurdish]] ([[:en:Kurmanji|Kurmanji]])<br />(code: <code>ku</code>) | [[:kus:User:PK2|User page]] in [[:en:Kusaal language|Kusaal]]<br />(code: <code>kus</code>) | [[:kv:User:PK2|User page]] in [[:en:Komi language|Komi]]<br />(code: <code>kv</code>) | [[:kw:User:PK2|User page]] in [[:en:Cornish language|Cornish]]<br />(code: <code>kw</code>) | [[:ky:User:PK2|User page]] in [[:en:Kyrgyz language|Kyrgyz]]<br />(code: <code>ky</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ L |- | [[:la:User:PK2|User page]] in [[:en:Latin|Latin]]<br />(code: <code>la</code>) | [[:lad:User:PK2|User page]] in [[:en:Judaeo-Spanish|Judaeo-Spanish]]<br />(code: <code>lad</code>) | [[:lb:User:PK2|User page]] in [[:en:Luxembourgish|Luxembourgish]]<br />(code: <code>lb</code>) | [[:lbe:User:PK2|User page]] in [[:en:Lak language|Lak]]<br />(code: <code>lbe</code>) | [[:lez:User:PK2|User page]] in [[:en:Lezgian language|Lezgian]]<br />(code: <code>lez</code>) | [[:lfn:User:PK2|User page]] in [[:en:Lingua Franca Nova|Lingua Franca Nova]]<br />(code: <code>lfn</code>) | [[:lg:User:PK2|User page]] in [[:en:Luganda|Luganda]]<br />(code: <code>lg</code>) | [[:li:User:PK2|User page]] in [[:en:Limburgish|Limburgish]]<br />(code: <code>li</code>) |- | [[:lij:User:PK2|User page]] in [[:en:Ligurian language|Ligurian]]<br />(code: <code>lij</code>) | [[:lld:User:PK2|User page]] in [[:en:Ladin language|Ladin]]<br />(code: <code>lld</code>) | [[:lmo:User:PK2|User page]] in [[:en:Lombard language|Lombard]]<br />(code: <code>lmo</code>) | [[:ln:User:PK2|User page]] in [[:en:Lingala|Lingala]]<br />(code: <code>ln</code>) | [[:lo:User:PK2|User page]] in [[:en:Lao language|Lao]]<br />(code: <code>lo</code>) | [[:lt:User:PK2|User page]] in [[:en:Lithuanian language|Lithuanian]]<br />(code: <code>lt</code>) | [[:ltg:User:PK2|User page]] in [[:en:Latgalian language|Latgalian]]<br />(code: <code>ltg</code>) | [[:lv:User:PK2|User page]] in [[:en:Latvian language|Latvian]]<br />(code: <code>lv</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ M |- | [[:mad:User:PK2|User page]] in [[:en:Madurese language|Madurese]]<br />(code: <code>mad</code>) | [[:mai:User:PK2|User page]] in [[:en:Maithili language|Maithili]]<br />(code: <code>mai</code>) | [[:map-bms:User:PK2|User page]] in [[:en:Javanese language|Javanese]] ([[:en:Banyumasan dialect|Banyumasan]])<br />(code: <code>map-bms</code>) | [[:mdf:User:PK2|User page]] in [[:en:Moksha language|Moksha]]<br />(code: <code>mdf</code>) | [[:mg:User:PK2|User page]] in [[:en:Malagasy language|Malagasy]]<br />(code: <code>mg</code>) | [[:mhr:User:PK2|User page]] in [[:en:Meadow Mari language|Meadow Mari]]<br />(code: <code>mhr</code>) | [[:mi:User:PK2|User page]] in [[:en:Māori language|Māori]]<br />(code: <code>mi</code>) | [[:min:User:PK2|User page]] in [[:en:Minangkabau language|Minangkabau]]<br />(code: <code>min</code>) | [[:mk:User:PK2|User page]] in [[:en:Macedonian language|Macedonian]]<br />(code: <code>mk</code>) | [[:ml:User:PK2|User page]] in [[:en:Malayalam|Malayalam]]<br />(code: <code>ml</code>) | [[:mn:User:PK2|User page]] in [[:en:Mongolian language|Mongolian]]<br />(code: <code>mn</code>) |- | [[:mni:User:PK2|User page]] in [[:en:Meitei language|Meitei]]<br />(code: <code>mni</code>) | [[:mnw:User:PK2|User page]] in [[:en:Mon language|Mon]]<br />(code: <code>mnw</code>) | [[:m:mos:User:PK2|User page]] in [[:en:Mooré|Mooré]]<br />(code: <code>mos</code>) | [[:mr:User:PK2|User page]] in [[:en:Marathi language|Marathi]]<br />(code: <code>mr</code>) | [[:mrj:User:PK2|User page]] in [[:en:Hill Mari language|Hill Mari]]<br />(code: <code>mrj</code>) | [[:ms:User:PK2|User page]] in [[:en:Malay language|Malay]]<br />(code: <code>ms</code>) | [[:mt:User:PK2|User page]] in [[:en:Maltese language|Maltese]]<br />(code: <code>mt</code>) | [[:mwl:User:PK2|User page]] in [[:en:Mirandese language|Mirandese]]<br />(code: <code>mwl</code>) | [[:my:User:PK2|User page]] in [[:en:Burmese language|Burmese]]<br />(code: <code>my</code>) | [[:myv:User:PK2|User page]] in [[:en:Erzya language|Erzya]]<br />(code: <code>myv</code>) | [[:mzn:User:PK2|User page]] in [[:en:Mazanderani language|Mazanderani]]<br />(code: <code>mzn</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ N |- | [[:nah:User:PK2|User page]] in [[:en:Nahuatl|Nahuatl]]<br />(code: <code>nah</code>) | [[:nap:User:PK2|User page]] in [[:en:Neapolitan language|Neapolitan]]<br />(code: <code>nap</code>) | [[:nds:User:PK2|User page]] in [[:en:Low German|Low German]]<br />(code: <code>nds</code>) | [[:nds-nl:User:PK2|User page]] in [[:en:Dutch Low Saxon|Dutch Low Saxon]]<br />(code: <code>nds-nl</code>) | [[:ne:User:PK2|User page]] in [[:en:Nepali language|Nepali]]<br />(code: <code>ne</code>) | [[:new:User:PK2|User page]] in [[:en:Newar language|Newar]]<br />(code: <code>new</code>) | [[:nia:User:PK2|User page]] in [[:en:Nias language|Nias]]<br />(code: <code>nia</code>) | [[:nl:User:PK2|User page]] in [[:en:Dutch language|Dutch]]<br />(code: <code>nl</code>) | [[:nn:User:PK2|User page]] in [[:en:Norwegian language|Norwegian]] ([[:en:Nynorsk|Nynorsk]])<br />(code: <code>nn</code>) |- | [[:no:User:PK2|User page]] in [[:en:Norwegian language|Norwegian]] ([[:en:Bokmål|Bokmål]])<br />(code: <code>no</code>) | [[:nov:User:PK2|User page]] in [[:en:Novial|Novial]]<br />(code: <code>nov</code>) | [[:nqo:User:PK2|User page]] in [[:en:N'Ko language|N'Ko]]<br />(code: <code>nqo</code>) | [[:nr:User:PK2|User page]] in [[:en:Southern Ndebele language|Southern Ndebele]]<br />(code: <code>nr</code>) | [[:nrm:User:PK2|User page]] in [[:en:Norman language|Norman]]<br />(code: <code>nrm</code>) | [[:nso:User:PK2|User page]] in [[:en:Northern Sotho|Northern Sotho]]<br />(code: <code>nso</code>) | [[:nup:User:PK2|User page]] in [[:en:Nupe language|Nupe]]<br />(code: <code>nup</code>) | [[:nv:User:PK2|User page]] in [[:en:Navajo language|Navajo]]<br />(code: <code>nv</code>) | [[:ny:User:PK2|User page]] in [[:en:Chewa language|Chewa]]<br />(code: <code>ny</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ O |- | [[:oc:User:PK2|User page]] in [[:en:Occitan language|Occitan]]<br />(code: <code>oc</code>) | [[:olo:User:PK2|User page]] in [[:en:Livvi-Karelian language|Livvi-Karelian]]<br />(code: <code>olo</code>) | [[:om:User:PK2|User page]] in [[:en:Oromo language|Oromo]]<br />(code: <code>om</code>) | [[:or:User:PK2|User page]] in [[:en:Odia language|Odia]]<br />(code: <code>or</code>) | [[:os:User:PK2|User page]] in [[:en:Ossetian language|Ossetian]]<br />(code: <code>os</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ P |- | [[:pa:User:PK2|User page]] in [[:en:Punjabi language|Punjabi]]<br />(code: <code>pa</code>) | [[:pag:User:PK2|User page]] in [[:en:Pangasinan language|Pangasinan]]<br />(code: <code>pag</code>) | [[:pam:User:PK2|User page]] in [[:en:Kapampangan language|Kapampangan]]<br />(code: <code>pam</code>) | [[:pap:User:PK2|User page]] in [[:en:Papiamento|Papiamento]]<br />(code: <code>pap</code>) | [[:pcd:User:PK2|User page]] in [[:en:Picard language|Picard]]<br />(code: <code>pcd</code>) | [[:pcm:User:PK2|User page]] in [[:en:Nigerian Pidgin|Nigerian Pidgin]]<br />(code: <code>pcm</code>) | [[:pdc:User:PK2|User page]] in [[:en:Pennsylvania Dutch language|Pennsylvania Dutch]]<br />(code: <code>pdc</code>) | [[:pfl:User:PK2|User page]] in [[:en:Palatine German dialects|Palatine German]]<br />(code: <code>pfl</code>) | [[:pi:User:PK2|User page]] in [[:en:Pali|Pali]]<br />(code: <code>pi</code>) |- | [[:pl:User:PK2|User page]] in [[:en:Polish language|Polish]]<br />(code: <code>pl</code>) | [[:pms:User:PK2|User page]] in [[:en:Piedmontese language|Piedmontese]]<br />(code: <code>pms</code>) | [[:pnb:User:PK2|User page]] in [[:en:Punjabi language|Punjabi]] (Western Punjabi)<br />(code: <code>pnb</code>) | [[:pnt:User:PK2|User page]] in [[:en:Pontic Greek|Pontic Greek]]<br />(code: <code>pnt</code>) | [[:ppl:User:PK2|User page]] in [[:en:Nawat language|Nawat]]<br />(code: <code>ppl</code>) | [[:ps:User:PK2|User page]] in [[:en:Pashto|Pashto]]<br />(code: <code>ps</code>) | [[:pt:User:PK2|User page]] in [[:en:Portuguese language|Portuguese]]<br />(code: <code>pt</code>) | [[:pwn:User:PK2|User page]] in [[:en:Paiwan language|Paiwan]]<br />(code: <code>pwn</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ Q |- | [[:qu:User:PK2|User page]] in [[:en:Quechuan languages|Quechua]] ([[:en:Southern Quechua|Southern Quechua]])<br />(code: <code>qu</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ R |- | [[:rki:User:PK2|User page]] in [[:en:Rakhine language|Rakhine]]<br />(code: <code>rki</code>) | [[:rm:User:PK2|User page]] in [[:en:Romansh language|Romansh]]<br />(code: <code>rm</code>) | [[:rmy:User:PK2|User page]] in [[:en:Romani language|Romani]] ([[:en:Vlax Romani language|Vlax Romani]])<br />(code: <code>rmy</code>) | [[:rn:User:PK2|User page]] in [[:en:Kirundi|Kirundi]]<br />(code: <code>rn</code>) | [[:ro:User:PK2|User page]] in [[:en:Romanian language|Romanian]]<br />(code: <code>ro</code>) | [[:roa-rup:User:PK2|User page]] in [[:en:Aromanian language|Aromanian]]<br />(code: <code>roa-rup</code>) | [[:roa-tara:User:PK2|User page]] in [[:en:Neapolitan language|Neapolitan]] ([[:en:Tarantino dialect|Tarantino]])<br />(code: <code>roa-tara</code>) | [[:rsk:User:PK2|User page]] in [[:en:Pannonian Rusyn|Pannonian Rusyn]]<br />(code: <code>rsk</code>) | [[:ru:User:PK2|User page]] in [[:en:Russian language|Russian]]<br />(code: <code>ru</code>) | [[:rue:User:PK2|User page]] in [[:en:Rusyn language|Rusyn]]<br />(code: <code>rue</code>) | [[:rw:User:PK2|User page]] in [[:en:Kinyarwanda|Kinyarwanda]]<br />(code: <code>rw</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ S |- | [[:sa:User:PK2|User page]] in [[:en:Sanskrit|Sanskrit]]<br />(code: <code>sa</code>) | [[:sah:User:PK2|User page]] in [[:en:Yakut language|Yakut]]<br />(code: <code>sah</code>) | [[:sat:User:PK2|User page]] in [[:en:Santali language|Santali]]<br />(code: <code>sat</code>) | [[:sc:User:PK2|User page]] in [[:en:Sardinian language|Sardinian]]<br />(code: <code>sc</code>) | [[:scn:User:PK2|User page]] in [[:en:Sicilian language|Sicilian]]<br />(code: <code>scn</code>) | [[:sco:User:PK2|User page]] in [[:en:Scots language|Scots]]<br />(code: <code>sco</code>) | [[:sd:User:PK2|User page]] in [[:en:Sindhi language|Sindhi]]<br />(code: <code>sd</code>) | [[:se:User:PK2|User page]] in [[:en:Northern Sámi|Northern Sámi]]<br />(code: <code>se</code>) | [[:sg:User:PK2|User page]] in [[:en:Sango language|Sango]]<br />(code: <code>sg</code>) | [[:sh:User:PK2|User page]] in [[:en:Serbo-Croatian|Serbo-Croatian]]<br />(code: <code>sh</code>) | [[:shi:User:PK2|User page]] in [[:en:Shilha language|Shilha]]<br />(code: <code>shi</code>) |- | [[:shn:User:PK2|User page]] in [[:en:Shan language|Shan]]<br />(code: <code>shn</code>) | [[:si:User:PK2|User page]] in [[:en:Sinhala language|Sinhala]]<br />(code: <code>si</code>) | [[:simple:User:PK2|User page]] in [[:en:Basic English|Basic English]]<br />(code: <code>simple</code>) | [[:sk:User:PK2|User page]] in [[:en:Slovak language|Slovak]]<br />(code: <code>sk</code>) | [[:skr:User:PK2|User page]] in [[:en:Saraiki language|Saraiki]]<br />(code: <code>skr</code>) | [[:sl:User:PK2|User page]] in [[:en:Slovene language|Slovene]]<br />(code: <code>sl</code>) | [[:sm:User:PK2|User page]] in [[:en:Samoan language|Samoan]]<br />(code: <code>sm</code>) | [[:smn:User:PK2|User page]] in [[:en:Inari Sámi language|Inari Sámi]]<br />(code: <code>smn</code>) | [[:sn:User:PK2|User page]] in [[:en:Shona language|Shona]]<br />(code: <code>sn</code>) | [[:so:User:PK2|User page]] in [[:en:Somali language|Somali]]<br />(code: <code>so</code>) | [[:sq:User:PK2|User page]] in [[:en:Albanian language|Albanian]]<br />(code: <code>sq</code>) |- | [[:sr:User:PK2|User page]] in [[:en:Serbian language|Serbian]]<br />(code: <code>sr</code>) | [[:srn:User:PK2|User page]] in [[:en:Sranan Tongo|Sranan Tongo]]<br />(code: <code>srn</code>) | [[:ss:User:PK2|User page]] in [[:en:Swazi language|Swazi]]<br />(code: <code>ss</code>) | [[:st:User:PK2|User page]] in [[:en:Sotho language|Sotho]]<br />(code: <code>st</code>) | [[:stq:User:PK2|User page]] in [[:en:Saterland Frisian language|Saterland Frisian]]<br />(code: <code>stq</code>) | [[:su:User:PK2|User page]] in [[:en:Sundanese language|Sundanese]]<br />(code: <code>su</code>) | [[:sv:User:PK2|User page]] in [[:en:Swedish language|Swedish]]<br />(code: <code>sv</code>) | [[:sw:User:PK2|User page]] in [[:en:Swahili language|Swahili]]<br />(code: <code>sw</code>) | [[:syl:User:PK2|User page]] in [[:en:Sylheti language|Sylheti]]<br />(code: <code>syl</code>) | [[:szl:User:PK2|User page]] in [[:en:Silesian language|Silesian]]<br />(code: <code>szl</code>) | [[:szy:User:PK2|User page]] in [[:en:Sakizaya language|Sakizaya]]<br />(code: <code>szy</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ T |- | [[:ta:User:PK2|User page]] in [[:en:Tamil language|Tamil]]<br />(code: <code>ta</code>) | [[:tay:User:PK2|User page]] in [[:en:Atayal language|Atayal]]<br />(code: <code>tay</code>) | [[:tcy:User:PK2|User page]] in [[:en:Tulu language|Tulu]]<br />(code: <code>tcy</code>) | [[:tdd:User:PK2|User page]] in [[:en:Tai Nuea language|Tai Nuea]]<br />(code: <code>tdd</code>) | [[:te:User:PK2|User page]] in [[:en:Telugu language|Telugu]]<br />(code: <code>te</code>) | [[:tet:User:PK2|User page]] in [[:en:Tetum language|Tetum]]<br />(code: <code>tet</code>) | [[:tg:User:PK2|User page]] in [[:en:Tajik language|Tajik]]<br />(code: <code>tg</code>) | [[:th:User:PK2|User page]] in [[:en:Thai language|Thai]]<br />(code: <code>th</code>) | [[:ti:User:PK2|User page]] in [[:en:Tigrinya language|Tigrinya]]<br />(code: <code>ti</code>) | [[:tig:User:PK2|User page]] in [[:en:Tigre language|Tigre]]<br />(code: <code>tig</code>) | [[:tk:User:PK2|User page]] in [[:en:Turkmen language|Turkmen]]<br />(code: <code>tk</code>) | [[:tl:User:PK2|User page]] in [[:en:Tagalog language|Tagalog]]<br />(code: <code>tl</code>) | [[:tly:User:PK2|User page]] in [[:en:Talysh language|Talysh]]<br />(code: <code>tly</code>) |- | [[:tn:User:PK2|User page]] in [[:en:Tswana language|Tswana]]<br />(code: <code>tn</code>) | [[:to:User:PK2|User page]] in [[:en:Tongan language|Tongan]]<br />(code: <code>to</code>) | [[:tok:User:PK2|User page]] in [[:en:Toki Pona|Toki Pona]]<br />(code: <code>tok</code>) | [[:tpi:User:PK2|User page]] in [[:en:Tok Pisin|Tok Pisin]]<br />(code: <code>tpi</code>) | [[:tr:User:PK2|User page]] in [[:en:Turkish language|Turkish]]<br />(code: <code>tr</code>) | [[:trv:User:PK2|User page]] in [[:en:Seediq language|Seediq]]<br />(code: <code>trv</code>) | [[:ts:User:PK2|User page]] in [[:en:Tsonga language|Tsonga]]<br />(code: <code>ts</code>) | [[:tt:User:PK2|User page]] in [[:en:Tatar language|Tatar]]<br />(code: <code>tt</code>) | [[:tum:User:PK2|User page]] in [[:en:Tumbuka language|Tumbuka]]<br />(code: <code>tum</code>) | [[:tw:User:PK2|User page]] in [[:en:Akan language|Akan]] (Twi)<br />(code: <code>tw</code>) | [[:ty:User:PK2|User page]] in [[:en:Tahitian language|Tahitian]]<br />(code: <code>ty</code>) | [[:tyv:User:PK2|User page]] in [[:en:Tuvan language|Tuvan]]<br />(code: <code>tyv</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ U |- | [[:udm:User:PK2|User page]] in [[:en:Udmurt language|Udmurt]]<br />(code: <code>udm</code>) | [[:ug:User:PK2|User page]] in [[:en:Uyghur language|Uyghur]]<br />(code: <code>ug</code>) | [[:uk:User:PK2|User page]] in [[:en:Ukrainian language|Ukrainian]]<br />(code: <code>uk</code>) | [[:ur:User:PK2|User page]] in [[:en:Urdu|Urdu]]<br />(code: <code>ur</code>) | [[:uz:User:PK2|User page]] in [[:en:Uzbek language|Uzbek]]<br />(code: <code>uz</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ V |- | [[:ve:User:PK2|User page]] in [[:en:Venda language|Venda]]<br />(code: <code>ve</code>) | [[:vec:User:PK2|User page]] in [[:en:Venetian language|Venetian]]<br />(code: <code>vec</code>) | [[:vep:User:PK2|User page]] in [[:en:Veps language|Veps]]<br />(code: <code>vep</code>) | [[:vi:User:PK2|User page]] in [[:en:Vietnamese language|Vietnamese]]<br />(code: <code>vi</code>) | [[:vls:User:PK2|User page]] in [[:en:West Flemish|West Flemish]]<br />(code: <code>vls</code>) | [[:vo:User:PK2|User page]] in [[:en:Volapük|Volapük]]<br />(code: <code>vo</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ W |- | [[:wa:User:PK2|User page]] in [[:en:Walloon language|Walloon]]<br />(code: <code>wa</code>) | [[:war:User:PK2|User page]] in [[:en:Waray language|Waray]]<br />(code: <code>war</code>) | [[:wo:User:PK2|User page]] in [[:en:Wolof language|Wolof]]<br />(code: <code>wo</code>) | [[:wuu:User:PK2|User page]] in [[:en:Wu Chinese|Wu Chinese]]<br />(code: <code>wuu</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ X |- | [[:xal:User:PK2|User page]] in [[:en:Oirat language|Oirat]] ([[:en:Kalmyk Oirat|Kalmyk Oirat]])<br />(code: <code>xal</code>) | [[:xh:User:PK2|User page]] in [[:en:Xhosa language|Xhosa]]<br />(code: <code>xh</code>) | [[:xmf:User:PK2|User page]] in [[:en:Mingrelian language|Mingrelian]]<br />(code: <code>xmf</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ Y |- | [[:yi:User:PK2|User page]] in [[:en:Yiddish|Yiddish]]<br />(code: <code>yi</code>) | [[:yo:User:PK2|User page]] in [[:en:Yoruba language|Yoruba]]<br />(code: <code>yo</code>) |} {| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:85%" |+ Z |- | [[:za:User:PK2|User page]] in [[:en:Zhuang languages|Zhuang]] ([[:en:Standard Zhuang|Standard Zhuang]])<br />(code: <code>za</code>) | [[:zea:User:PK2|User page]] in [[:en:Zeelandic|Zeelandic]]<br />(code: <code>zea</code>) | [[:zgh:User:PK2|User page]] in [[:en:Standard Moroccan Amazigh|Standard Moroccan Amazigh]]<br />(code: <code>zgh</code>) | [[:zh:User:PK2|User page]] in [[:en:Chinese language|Chinese]] ([[:en:Mandarin Chinese|Mandarin Chinese]])<br />(code: <code>zh</code>) | [[:zh-classical:User:PK2|User page]] in [[:en:Classical Chinese|Classical Chinese]]<br />(code: <code>zh-classical</code>) | [[:zh-min-nan:User:PK2|User page]] in [[:en:Southern Min|Southern Min]]<br />(code: <code>zh-min-nan</code>) | [[:zh-yue:User:PK2|User page]] in [[:en:Cantonese|Cantonese]]<br />(code: <code>zh-yue</code>) | [[:zu:User:PK2|User page]] in [[:en:Zulu language|Zulu]]<br />(code: <code>zu</code>) |} dud3tixug1qffje4pl8q76cccmmhg8l 0 24586 165570 165564 2026-05-21T13:38:34Z Rue323 31002 165570 wikitext text/x-wiki {{Народ | group = Афріканеры | flag = | flag_caption = | pop = дас 2.8–3.5&nbsp;млн<ref name="unpo">''"Afrikaners constitute nearly three million out of approximately 53 million inhabitants of the Republic of South Africa, plus as many as half a million in diaspora."'' [http://www.unpo.org/members/8148 Afrikaner] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171128102230/http://unpo.org/members/8148 |date=28 November 2017 }} – Unrepresented Nations and Peoples Organization. Retrieved 24 August 2014.</ref> | region1 = {{Flag|ЮАР}} | pop1 = 2,710,461 <small>(2011)</small><ref name="Census 2011" /> | ref1 = | region2 = {{Flag|Намібія}} | pop2 = 92,400 <small>(2003)</small><ref>{{cite web|url=http://www.namibiagovernment.com/demographics.htm|title=Demographics|website=Namibiagovernment.com|access-date=18 March 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20141028054131/http://www.namibiagovernment.com/demographics.htm|archive-date=28 October 2014|url-status=dead}}</ref> | region3 = {{Flag|Замбія}} | pop3 = ≈41,000 <small>(2006)</small>{{Efn|name=ethnologue|Ethnologue нараховав 41,000&nbsp;хосновачув [[афріканса]] у [[Замбія|Замбії]] и 13,000 у [[Есватіні|Свазіленді]]. Число афріканерув у кажджуй крайині годно быти высшоє вадь низшоє.<ref>{{cite web |url=http://www.ethnologue.com/language/AFR/***EDITION*** |title=Afrikaans |work=Ethnologue |date=19 February 1999 |access-date=12 May 2014 |archive-date=24 December 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181224215223/https://www.ethnologue.com/language/AFR/***EDITION***%20 |url-status=live }}</ref>}} | ref3 = | region4 = {{Flag|Велика Брітанія}} | pop4 = ≈40,000 <small>(2006)</small>{{Efn|name=ethnologue}} | ref4 = | region5 = {{Flag|Ботсвана}} | pop5 = ≈20,000 <small>(2010)</small><ref name="Okavango">{{cite book| last = Chris McIntyre| title = Botswana: Okavango Delta - Chobe - Northern Kalahari| year = 2010| edition = 2010| page = [https://archive.org/details/isbn_9781841623085/page/37 37]| publisher = Bradt Travel Guides Ltd| isbn = 978-1-84162-308-5| url-access = registration| url = https://archive.org/details/isbn_9781841623085/page/37}}</ref> | region6 = {{Flag|Есватіні}} | pop6 = ≈13,000 <small>(2006)</small>{{Efn|name=ethnologue}} | ref6 = | region7 = {{Flag|Австралія}} | pop7 = 5,079 <small>(2011)</small>{{Efn|[[Австралія|Австралійськоє]] списованя 2011.&nbsp;року нараховало 5,079&nbsp;австралійцюв, котрі ся записали „афріканерами“ (т.&thinsp;є.&nbsp;не рахувучи тых, ко ся записав „африканцьом“ авадь „южноафриканцьом“); число нарахованых хосновачув [[афріканс]]а было 35,031&nbsp;чоловік.<ref>[https://web.archive.org/web/20140714131850/http://www.immi.gov.au/media/publications/statistics/immigration-update/people-australia-2013-statistics.pdf ''The People of Australia: Statistics from the 2011 Census''] – Department of Immigration and Border Protection. p. 29, p. 55. Retrieved 8 August 2014.</ref>}} | ref7 = | region8 = {{Flag|Новый Зеланд}} | pop8 = 1,197 <small>(2013)</small>{{Efn|[[Нова Зеландія|Новозеландськоє]] списованя 2013.&nbsp;року нараховало 1,197&nbsp;бывателюв, котрі ся записали „афріканерами“ (т.&thinsp;є.&nbsp;не рахувучи тых, ко ся записав „африканцьом“ авадь „южноафриканцьом“); число нарахованых хосновачув [[афріканс]]а было 27,387&nbsp;чоловік.<ref>[http://www.stats.govt.nz/~/media/Statistics/Census/2013%20Census/profile-and-summary-reports/quickstats-culture-identity/tables.xls 2013 Census QuickStats about culture and identity] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20150115195646/http://www.stats.govt.nz/~/media/Statistics/Census/2013%20Census/profile-and-summary-reports/quickstats-culture-identity/tables.xls |date=15 January 2015}} (Excel file) – Statistics New Zealand. Retrieved 8 August 2014.</ref>}} | ref8 = | region9 = {{Flag|Арґентіна}} | pop9 = 650 <small>(2019)</small><ref>{{cite web|title=Afrikaans is making a comeback in Argentina - along with koeksisters and milktart|url=https://www.businessinsider.co.za/afrikaans-is-making-a-comeback-in-argentina-2019-1|publisher=Business Insider South Africa|access-date=11 October 2019|archive-date=16 January 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190116003955/https://www.businessinsider.co.za/afrikaans-is-making-a-comeback-in-argentina-2019-1|url-status=live}}</ref> | ref9 = | languages = '''Першый язык'''<br />[[афріканс]]<br />'''Другі ци треті языкы''' {{hlist| [[Южноафриканськый анґліцькый язык|южноафриканськый анґліцькый]] | [[языкы банту]] | [[Нідерландськый язык|нідерландськый]] |[[Німецькый язык|німецькый]]}} | religions = головно [[реформатство]]<br />(ник. [[афріканерськый калвінізм]]; <small>specifically: [[Nederduitse Gereformeerde Kerk|Dutch Reformed]]{{•}}[[Nederduitsch Hervormde Kerk van Afrika|Dutch Reformed of Africa]]{{•}}[[Gereformeerde Kerke|Reformed]]{{•}}[[Afrikaanse Protestantse Kerk|Afrikaans Protestant]]</small>)<br />Minority<br />[[Irreligion]] ([[Atheism]], [[Agnosticism]]) and [[Римокатолицька церьков|Римокатолицтво]] | related = {{hlist| [[бастры]] | [[білі намібці]] | [[британська діаспора в Африці]] | [[гуґеноты]] | [[ґріка]] | [[індо]] | [[капські цвітні]] | [[нідерландці]] | [[німецькі намібці]] | [[оорламы]] | [[фламанды]] | [[фрізы]] }}<!-- includes groups with significant intermarriage, ordered alphabetically --> }} '''Афріка́неры''' ({{Lang-af|Afrikaners}} {{IPA|[afriˈkɑːnərs]}}) тото [[Южна Африка (реґіон)|южноафриканська]] [[етнічна ґрупа]], котра пушла головно уд [[Нідерландці|нідерландськых]] [[Поселенськый колоніалізм|поселенцюв]], што прибыли до [[Мыс Доброї Надії|мыса Доброї Надії]] у&nbsp;році&nbsp;1652.<ref name="Britannica1933">Entry: Cape Colony. ''Encyclopædia Britannica Volume 4 Part 2: Brain to Casting''. Encyclopædia Britannica, Inc. 1933. James Louis Garvin, editor.</ref> До 1994.&nbsp;року они доміновали в політиці, комерційнум и ґаздувськум секторах [[Южна Африка|Южної Африкы]].<ref name="zastudy">{{cite book|last=Kaplan|first=Irving|title=Area Handbook for the Republic of South Africa|pages=46–771|url=http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED056947.pdf|access-date=7 March 2015|archive-date=28 April 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150428004403/http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED056947.pdf|url-status=live}}</ref> Материнськым языком про афріканерув и бульшину [[Капські цвітні|капськых цвітных]] є [[афріканс]], котрый ся розвив из [[Голандськый діалект|голандського діалекта]] [[Нідерландськый язык|нідерландського языка]], котрым приказувут у [[Южна Голандія|Южнуй Голандії]].<ref name="zastudy" /> Подля южноафриканського націоналного списованя людности 2022.&nbsp;року 10.6% южноафриканцюв приказувут дома афрікансом ги першов бесідов, што ї чинит третьов майвеликов домашньов бесідов по [[Язык зулу|зулу]] и [[Язык ч’оса|ч’осі]].<ref>{{Cite web |date=10 October 2023 |title=Census 2022: Statistical Release |url=https://census.statssa.gov.za/assets/documents/2022/P03014_Census_2022_Statistical_Release.pdf |access-date=8 July 2024 |website=statssa.gov.za }}</ref> Прибытя портуґалського удкрывача Васка да Ґамы в Кожікоде, Індія, в&nbsp;1498.&nbsp;році удкрыло слобудный доступ у [[Азія|Азію]] из [[Западна Европа|западної Европы]] попри [[мыс Доброї Надії]]. Зад того ся появило жаданя на торгові пункты на африканськуй и азійськуй береговых линіях.<ref name="Britannica1933" /> Портуґалці ся усадили на [[Моселбай]] у&nbsp;1488.&nbsp;році, через два рокы розвідали [[Столова затока|Столову затоку]] и до&nbsp;року&nbsp;1510 уже зачали правити рейды удну континента.<ref name="Kaap">{{cite book|last=Alexander Wilmot & John Centlivres Chase|title=History of the Colony of the Cape of Good Hope: From Its Discovery to the Year 1819|date=February 2010|edition=2010|pages=1–548|publisher=Claremont: David Philip (Pty) Ltd|isbn=978-1144830159}}</ref> Мало май пак [[Республіка споєных Нідерландув|Споєна нідерландська республіка]] загнала купецькі шіфы до Індії и в&nbsp;1602 заклала [[Нідерландська восточноіндійська компанія|Споєну восточноіндійську компанію]] ({{Lang-nl|Vereenigde Oostindische Compagnie}}, ''VOC'').<ref name="VanGoor">{{cite book|last=Van Goor, Jurrien|title=Prelude to Colonialism: The Dutch in Asia|year=2004|edition=2005|pages=9–83|publisher=Verloren B.V., Uitgeverij|isbn=978-9065508065}}</ref> Позад збульшеня трафіка через мыс VOC у 1652 поклала у його природнуй гавани штацію про поповненя припасув у довгых вандрованьох до Восточної Азії.<ref name="Britannica1933" /> Керовництво VOC не одобрьовало [[Поселенськый колоніалізм|фурташньоє поселеня]] европейцюв на території їх торгової імперії, хоть бігом 140&nbsp;рокув нідерландського правліня многі робутникы компанії ишли в удставку вадь были удсторонені и лишали ся там ги приватні особы.<ref name="VanGoor" /> Окрем того, потреба забезпечовати місні ґарнізоны и проходячі мімо флоты силовала адміністрацію давати робутникам статус слобудных громадянув и тручати їх ставати незалежными фермерами.<ref name="Keegan">{{cite book|last=Keegan|first=Timothy|title=Colonial South Africa and the Origins of the Racial Order|year=1996|url=https://archive.org/details/colonialsouthafr0000keeg|url-access=registration|edition=1996|pages=[https://archive.org/details/colonialsouthafr0000keeg/page/15 15–37]|publisher=David Philip Publishers (Pty) Ltd|isbn=978-0813917351}}</ref> На габі успіху сього експеримента компанія розшырила слобудноє проходжіня про файты, што хотіли ся поселити коло мыса, у&nbsp;1685–1707.&nbsp;роках.<ref name="Keegan" /> У&nbsp;році&nbsp;1688 она профінанцовала поселеня 200&nbsp;[[Французы|французькых]] [[Гуґеноты|гуґенотськых]] утіканцюв, котрых укіряли были [[Едикт Фонтенбло|едиктом Фонтенбло]].<ref name="Greaves">{{cite book|last=Greaves|first=Adrian|title=The Tribe that Washed its Spears: The Zulus at War|date=2 September 2014|location=Barnsley|publisher=Pen & Sword Military|edition=2013|pages=36–55|isbn=978-1629145136}}</ref> Гуґеноты ся согласили іміґровати пуд тыми такой условіями, што ся давали и другым субєктам VOC, у тум числі слобудный проход и кредит на фермерську серсаму. Пруйшлі провбы култивовати винниці вадь брати плоды з оливковых ліскув не мали успіх, того ся надіяло, ож гуґеноты, присохтовавші ся на середземноморськоє ґаздувство, могли бы тото поміняти.<ref name="Theale">Theale, George McCall (4 May 1882). ''Chronicles of Cape Commanders, or, An abstract of original manuscripts in the Archives of the Cape Colony''. Cape Town: WA Richards & Sons 1882. pp 24—387.</ref> Їм помагали катуны VOC, котрі ся вертали з Азії, головно [[німці]], везені в Амстердам обшырнов рекрутнов сітков компанії.<ref name="Kaapstad">{{cite book|last=Nigel Worden, Elizabeth Van Heyningen & Vivian Bickford-Smith|title=Cape Town: The Making of a City|year=2004|edition=2012|pages=51–93|publisher=New Africa Books|isbn=978-0864866561}}</ref><ref name="Atlantic">{{cite book|last=Groenewald|first=Gerald|editor-last=D'Maris Coffman, Adrian Leonard & William O'Reilly|title=The Atlantic World|year=2015|edition=2015|pages=15–37|publisher=Routledge Books|isbn=978-0415467049}}</ref> Попри разні націоналності колонішты хосновали ворошный язык и зыйшли ся у похожых никаньох на політику.<ref name="Worden">{{cite book|last=Worden|first=Nigel|title=Slavery in Dutch South Africa|date=5 August 2010|edition=2010|pages=94–140|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0521152662}}</ref> Їхня ворошна атрибутика стала основов про розвуй афріканерської ідентичности и свідомости.<ref name="Tamarkin">{{cite book|last=Tamarkin|first=Mordechai|title=Cecil Rhodes and the Cape Afrikaners: The Imperial Colossus and the Colonial Parish Pump|year=1996|edition=1996|pages=24–92|publisher=Frank Cass & Co. Ltd|isbn=978-0714642673}}</ref> У 20.&nbsp;сторочу [[афріканерськый націоналізм]] ся проявляв у політичных партіях и закрытых обществах, такых ги „Братство афріканерув“ ({{Lang-af|Afrikaner Broederbond}}). У&nbsp;році&nbsp;1914 была закладена [[Націонална Партія (ЮАР)|Націонална Партія]], цільов котрої было тручаня афріканерськых інтересув.<ref name="Britannica1933" /> Она си добыла власть, уйгравши на южноафриканськых убиранках у парламент 1948.&nbsp;року.<ref name="NP">{{Cite web |title=National Party (NP) {{!}} South African History Online |url=https://www.sahistory.org.za/article/national-party-np |access-date=15 November 2023 |website=www.sahistory.org.za }}</ref> Партія увела жорстоку політику расової сеґреґації ([[апартеїд]]) и уголосила Южну Африку республіков у&nbsp;році&nbsp;1961.<ref name="Britannica1933" /> Далші десятьроча уднушньої напругы тай межинародных санкцій привели д два- и многосторонньым переговорам про завершеня апартеїда, а пак и першых нерасовых убиранках и общому праву голоса у&nbsp;році&nbsp;1994.<ref>{{Cite web |title=1994 Election – Apartheid Museum |url=https://www.apartheidmuseum.org/exhibitions/1994-election |access-date=18 November 2023 |website=www.apartheidmuseum.org |language=en }}</ref> Подля резултатув убиранок Націонална партія стратила власть и пак у 2005.&nbsp;році ся розпала.<ref name="NP" /> == Термінолоґія == == Обывательство == == Запяткы == <references group="lower-alpha" /> == Референції == {{Reflist|30em|refs= <ref name="Census 2011">{{cite book |title=Census 2011: Census in brief |url=http://www.statssa.gov.za/census/census_2011/census_products/Census_2011_Census_in_brief.pdf |publisher=Statistics South Africa |location=Pretoria |year=2012 |isbn=9780621413885 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150513171240/http://www.statssa.gov.za/census/census_2011/census_products/Census_2011_Census_in_brief.pdf |archive-date=13 May 2015 |url-status=live |page=26 }} The number of people who described themselves as white in terms of population group and specified their first language as Afrikaans in South Africa's 2011 Census was 2,710,461. The total white population with a first language specified was 4,461,409 and the total population was 51,770,560.</ref> }} cxwxc276bf3ljrxkbyyvwfarov2yxx3 0 24589 165576 2026-05-21T14:45:33Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/43282642|Драгиня]]» 165576 wikitext text/x-wiki '''Драги́ня'''&nbsp;— [[село]] у Мукачӱвськосу районови, Закарпатської области, Украйины. == Історія == В урочищі Старе Село&nbsp;— поселення римсько-провінційної культури. Обабіч берегів Старої від села Зняцеве до села Драгиня&nbsp;— давньослов'янська курганна група. Досліджувалася С.&nbsp;І.&nbsp;Пеняком в 1961, 1965 роках. Село было основано у 1924. році. До 1924&nbsp;р. територія тепершнього села була вкрита суспільними лісами, які раніше належали поміщикові Вірані Шандору. Першими жителями села були Лешко М. А., Бутела С, Лукач В., Мерцин Ю.,Криса М. З 1924&nbsp;р. на території теперішньої Драгині вирубують ліси. Почалося переселення. Переселенці ці були бідняками, які немали землі в Зняцеві. Проте і в Драгині небуло легко, багато земель заливалося водою. В 1924&nbsp;р.була заснована однокомплектна школа. == Реліґія == У селі є Цирьков Різдва пр. Богородиці. 1995. Мурована церква базилічної форми, збудована в центрі села з 1993 до 1995&nbsp;р. на місці старої школи, є першою церквою в селі. == Обывательство == У селови на 2001. рӱк живе 550 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Мова !Відсоток |- |[[Україньскый язык|українська]] | align="right" |97,64&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|угорська]] | align="right" |1,45&nbsp;% |- |білоруська | align="right" |0,18&nbsp;% |- |російська | align="right" |0,18&nbsp;% |- |інші | align="right" |0,55&nbsp;% |} == Туристичні міста == * У урочищови Староє Село — поселеня римсько-провінціалної културы. * древнёславянська курґанна ґрупа.   * ріка Мала Латориця == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] dxhu18m6s5etzk5yyqyldtb1y867lx6 165577 165576 2026-05-21T15:09:05Z Rue323 31002 165577 wikitext text/x-wiki '''Драги́ня'''&nbsp;— [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|дата основания=1924|первое упоминание=1924|прежние имена=Draginya, Drahyňa|официальный язык=[[україньскый язык|украйинськый]]|население=550|год переписи=2001|национальный состав=[[православна церьков|православні]]|этнохороним=Драгиняне}} == Історія == У урочищови Староє Село&nbsp;— поселеня римсько-провінціалної културы. По обадва берегы рікы Старої уд села Зняцёво до села Драгиня&nbsp;— древнёславянська курґанна ґрупа. Изслідовала ся С.&nbsp;И.&nbsp;Пеняком у [[1961]] и [[1965]]. роках. [[Село]] было основано у [[1924]]. році. До [[1924]].&nbsp;року територія типирішнёго села была покрыта сплошными лісами, які давно принадлежали поміщикови Віраній Шандорови. Первыми жытелями села были Лешко М. А., Бутела С, Лукач В., Мерцин Ю.,Крыса М. Из [[1924]].&nbsp;року на території типирішнёї Драгині рубавуть лісы. Зачало ся и переселеня. Переселенці исі были бідаками, які не мали земли у Зняцёвови. Айбо и у Драгини не было легко, много земиль заливало ся водов и чинив ся [[Мочар|мочарь]]. У тому же [[1924]].&nbsp;році была основана єднокомплектна школа. == Реліґія == У селі є Цирьков Різдва пр. Богородиці. 1995. Мурована церква базилічної форми, збудована в центрі села з 1993 до 1995&nbsp;р. на місці старої школи, є першою церквою в селі. == Обывательство == У [[Село|селови]] на [[2001]]. рӱк живе 550 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |97,64&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1,45&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |другі | align="right" |0,55&nbsp;% |} == Туристичні міста == * У урочищови Староє Село — поселеня римсько-провінціалної културы. * древнёславянська курґанна ґрупа.   * ріка Мала Латориця == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] geniood3ifaxjgydo7hynhaezyyh1zn 165578 165577 2026-05-21T15:10:21Z Rue323 31002 165578 wikitext text/x-wiki '''Драги́ня'''&nbsp;— [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|дата основания=1924|первое упоминание=1924|прежние имена=Draginya, Drahyňa|официальный язык=[[україньскый язык|украйинськый]]|население=550|год переписи=2001|национальный состав=[[православна церьков|православні]]|этнохороним=Драгиняне}} == Історія == У урочищови Староє Село&nbsp;— поселеня римсько-провінціалної културы. По обадва берегы рікы Старої уд села Зняцёво до села Драгиня&nbsp;— древнёславянська курґанна ґрупа. Изслідовала ся С.&nbsp;И.&nbsp;Пеняком у [[1961]] и [[1965]]. роках. [[Село]] было основано у [[1924]]. році. До [[1924]].&nbsp;року територія типирішнёго села была покрыта сплошными лісами, які давно принадлежали поміщикови Віраній Шандорови. Первыми жытелями села были Лешко М. А., Бутела С, Лукач В., Мерцин Ю.,Крыса М. Из [[1924]].&nbsp;року на території типирішнёї Драгині рубавуть лісы. Зачало ся и переселеня. Переселенці исі были бідаками, які не мали земли у Зняцёвови. Айбо и у Драгини не было легко, много земиль заливало ся водов и чинив ся [[Мочар|мочарь]]. У тому же [[1924]].&nbsp;році была основана єднокомплектна школа. == Реліґія == У селі є Цирьков Різдва пр. Богородиці. [[1995]]. То є мурована цирьков базилічної формы, построєна у центрови села из [[1993]] до [[1995]].&nbsp;року на місті старої школы, є первыв цирьковлёв у [[Село|селі]]. == Обывательство == У [[Село|селови]] на [[2001]]. рӱк живе 550 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |97,64&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1,45&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |другі | align="right" |0,55&nbsp;% |} == Туристичні міста == * У урочищови Староє Село — поселеня римсько-провінціалної културы. * древнёславянська курґанна ґрупа.   * ріка Мала Латориця == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] 8ckp5g3741s25itob5w2133me492pbm 165579 165578 2026-05-21T15:12:34Z Rue323 31002 165579 wikitext text/x-wiki '''Драги́ня'''&nbsp;— [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|дата основания=1924|первое упоминание=1924|прежние имена=Draginya, Drahyňa|официальный язык=[[україньскый язык|украйинськый]]|население=550|год переписи=2001|национальный состав=[[православна церьков|православні]]|этнохороним=Драгиняне}} == Історія == У урочищови Староє Село&nbsp;— поселеня римсько-провінціалної културы. По обадва берегы рікы Старої уд села Зняцёво до села Драгиня&nbsp;— древнёславянська курґанна ґрупа. Изслідовала ся С.&nbsp;И.&nbsp;Пеняком у [[1961]] и [[1965]]. роках. [[Село]] было основано у [[1924]]. році. До [[1924]].&nbsp;року територія типирішнёго села была покрыта сплошными лісами, які давно принадлежали поміщикови Віраній Шандорови. Первыми жытелями села были Лешко М. А., Бутела С, Лукач В., Мерцин Ю.,Крыса М. Из [[1924]].&nbsp;року на території типирішнёї Драгині рубавуть лісы. Зачало ся и переселеня. Переселенці исі были бідаками, які не мали земли у Зняцёвови. Айбо и у Драгини не было легко, много земиль заливало ся водов и чинив ся [[Мочар|мочарь]]. У тому же [[1924]].&nbsp;році была основана єднокомплектна школа. == Реліґія == У селі є Цирьков Різдва пр. Богородиці. [[1995]]. То є мурована цирьков базилічної формы, построєна у центрови села из [[1993]] до [[1995]].&nbsp;року на місті старої школы, є первыв цирьковлёв у [[Село|селі]]. == Обывательство == У [[Село|селови]] на [[2001]]. рӱк живе 550 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |97,64&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1,45&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |другі | align="right" |0,55&nbsp;% |} == Туристичні міста == * У урочищови Староє Село — поселеня римсько-провінціалної културы. * древнёславянська курґанна ґрупа.   * ріка Мала Латориця == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] t5txtuyk43gv02a95xcd4773p6uzepa 165580 165579 2026-05-21T15:14:25Z Rue323 31002 /* Реліґія */ 165580 wikitext text/x-wiki '''Драги́ня'''&nbsp;— [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|дата основания=1924|первое упоминание=1924|прежние имена=Draginya, Drahyňa|официальный язык=[[україньскый язык|украйинськый]]|население=550|год переписи=2001|национальный состав=[[православна церьков|православні]]|этнохороним=Драгиняне}} == Історія == У урочищови Староє Село&nbsp;— поселеня римсько-провінціалної културы. По обадва берегы рікы Старої уд села Зняцёво до села Драгиня&nbsp;— древнёславянська курґанна ґрупа. Изслідовала ся С.&nbsp;И.&nbsp;Пеняком у [[1961]] и [[1965]]. роках. [[Село]] было основано у [[1924]]. році. До [[1924]].&nbsp;року територія типирішнёго села была покрыта сплошными лісами, які давно принадлежали поміщикови Віраній Шандорови. Первыми жытелями села были Лешко М. А., Бутела С, Лукач В., Мерцин Ю.,Крыса М. Из [[1924]].&nbsp;року на території типирішнёї Драгині рубавуть лісы. Зачало ся и переселеня. Переселенці исі были бідаками, які не мали земли у Зняцёвови. Айбо и у Драгини не было легко, много земиль заливало ся водов и чинив ся [[Мочар|мочарь]]. У тому же [[1924]].&nbsp;році была основана єднокомплектна школа. == Реліґія == У [[Село|селі]] є Цирьков Рождества прст. Богородици. [[1995]].<ref>https://www.pslava.info/DragynjaS_CerkRizdvaBogorodyci,117337.html</ref> То є мурована цирьков базилічної формы, построєна у центрови села из [[1993]] до [[1995]].&nbsp;року на місті старої школы, є первыв цирьковлёв у [[Село|селі]]. == Обывательство == У [[Село|селови]] на [[2001]]. рӱк живе 550 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |97,64&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1,45&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |другі | align="right" |0,55&nbsp;% |} == Туристичні міста == * У урочищови Староє Село — поселеня римсько-провінціалної културы. * древнёславянська курґанна ґрупа.   * ріка Мала Латориця == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] 9tsyl27472nvidn2pvwmk71hwjd0pwv 165581 165580 2026-05-21T15:20:58Z Rue323 31002 /* Історія */ 165581 wikitext text/x-wiki '''Драги́ня'''&nbsp;— [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|дата основания=1924|первое упоминание=1924|прежние имена=Draginya, Drahyňa|официальный язык=[[україньскый язык|украйинськый]]|население=550|год переписи=2001|национальный состав=[[православна церьков|православні]]|этнохороним=Драгиняне}} == Історія == У урочищови Староє Село&nbsp;— поселеня римсько-провінціалної културы. По обадва берегы рікы Старої уд села Зняцёво до села Драгиня&nbsp;— древнёславянська курґанна ґрупа. Изслідовала ся С.&nbsp;И.&nbsp;Пеняком у [[1961]] и [[1965]]. роках. [[Село]] было основано у [[1924]]. році. До [[1924]].&nbsp;року територія типирішнёго села была покрыта сплошными лісами, які давно принадлежали поміщикови Віраній Шандорови. Первыми жытелями села были Лешко М. А., Бутела С, Лукач В., Мерцин Ю.,Крыса М. Из [[1924]].&nbsp;року на території типирішнёї Драгині рубавуть лісы. Зачало ся и переселеня. Переселенці исі были бідаками, які не мали земли у Зняцёвови. Айбо и у Драгини не было легко, много земиль заливало ся водов и чинив ся [[Мочар|мочарь]]. У тому же [[1924]].&nbsp;році была основана єднокомплектна школа. Хыжа про тоту школу была орендована у Федора Білия, а первый учитиль быв Андрій Король. На [[1937]]. рӱк учитилями были: Мешко. Г, Тарканій. И, Там. Ю, Булеца. Є, Качур. Ю, Батоній. М. <ref>https://nvkdragyna.zakosvita.com.ua/uk/site/istoriya.html</ref> У [[1934]]. році у селови сотворено удділ [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]]. У [[1988]]. році у селі удкрыто нову школу и дітськый садик. == Реліґія == У [[Село|селі]] є Цирьков Рождества прст. Богородици. [[1995]].<ref>https://www.pslava.info/DragynjaS_CerkRizdvaBogorodyci,117337.html</ref> То є мурована цирьков базилічної формы, построєна у центрови села из [[1993]] до [[1995]].&nbsp;року на місті старої школы, є первыв цирьковлёв у [[Село|селі]]. == Обывательство == У [[Село|селови]] на [[2001]]. рӱк живе 550 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |97,64&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1,45&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |другі | align="right" |0,55&nbsp;% |} == Туристичні міста == * У урочищови Староє Село — поселеня римсько-провінціалної културы. * древнёславянська курґанна ґрупа.   * ріка Мала Латориця == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] ckg0vt2os8b5gus0nv03rras1unmeff 165594 165581 2026-05-22T10:46:55Z Rue323 31002 165594 wikitext text/x-wiki '''Драги́ня'''&nbsp;авадь '''Драґы́ня''' — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|дата основания=1924|первое упоминание=1924|прежние имена=Draginya, Drahyňa|официальный язык=[[україньскый язык|украйинськый]]|население=550|год переписи=2001|национальный состав=[[православна церьков|православні]]|этнохороним=Драгиняне}} == Історія == У урочищови Староє Село&nbsp;— поселеня римсько-провінціалної културы. По обадва берегы рікы Старої уд села Зняцёво до села Драгиня&nbsp;— древнёславянська курґанна ґрупа. Изслідовала ся С.&nbsp;И.&nbsp;Пеняком у [[1961]] и [[1965]]. роках. [[Село]] было основано у [[1924]]. році. До [[1924]].&nbsp;року територія типирішнёго села была покрыта сплошными лісами, які давно принадлежали поміщикови Віраній Шандорови. Первыми жытелями села были Лешко М. А., Бутела С, Лукач В., Мерцин Ю.,Крыса М. Из [[1924]].&nbsp;року на території типирішнёї Драгині рубавуть лісы. Зачало ся и переселеня. Переселенці исі были бідаками, які не мали земли у Зняцёвови. Айбо и у Драгини не было легко, много земиль заливало ся водов и чинив ся [[Мочар|мочарь]]. У тому же [[1924]].&nbsp;році была основана єднокомплектна школа. Хыжа про тоту школу была орендована у Федора Білия, а первый учитиль быв Андрій Король. На [[1937]]. рӱк учитилями были: Мешко. Г, Тарканій. И, Там. Ю, Булеца. Є, Качур. Ю, Батоній. М. <ref>https://nvkdragyna.zakosvita.com.ua/uk/site/istoriya.html</ref> У [[1934]]. році у селови сотворено удділ [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]]. У [[1988]]. році у селі удкрыто нову школу и дітськый садик. == Реліґія == У [[Село|селі]] є Цирьков Рождества прст. Богородици. [[1995]].<ref>https://www.pslava.info/DragynjaS_CerkRizdvaBogorodyci,117337.html</ref> То є мурована цирьков базилічної формы, построєна у центрови села из [[1993]] до [[1995]].&nbsp;року на місті старої школы, є первыв цирьковлёв у [[Село|селі]]. == Обывательство == У [[Село|селови]] на [[2001]]. рӱк живе 550 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |97,64&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1,45&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |другі | align="right" |0,55&nbsp;% |} == Туристичні міста == * У урочищови Староє Село — поселеня римсько-провінціалної културы. * древнёславянська курґанна ґрупа.   * ріка Мала Латориця == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] fzq2w85uxliurrrd4z8vw7xx5icnu8k 165595 165594 2026-05-22T10:49:01Z Rue323 31002 165595 wikitext text/x-wiki '''Драги́ня'''&nbsp;авадь '''Драґы́ня''' ({{Lang-cs|Drahyňa}}) ({{Lang-ro|Drahînea}}) ({{Lang-uk|Драгиня}}) ({{Lang-hu|Draginya}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|дата основания=1924|первое упоминание=1924|прежние имена=Draginya, Drahyňa|официальный язык=[[україньскый язык|украйинськый]]|население=550|год переписи=2001|национальный состав=[[православна церьков|православні]]|этнохороним=Драгиняне}} == Історія == У урочищови Староє Село&nbsp;— поселеня римсько-провінціалної културы. По обадва берегы рікы Старої уд села Зняцёво до села Драгиня&nbsp;— древнёславянська курґанна ґрупа. Изслідовала ся С.&nbsp;И.&nbsp;Пеняком у [[1961]] и [[1965]]. роках. [[Село]] было основано у [[1924]]. році. До [[1924]].&nbsp;року територія типирішнёго села была покрыта сплошными лісами, які давно принадлежали поміщикови Віраній Шандорови. Первыми жытелями села были Лешко М. А., Бутела С, Лукач В., Мерцин Ю.,Крыса М. Из [[1924]].&nbsp;року на території типирішнёї Драгині рубавуть лісы. Зачало ся и переселеня. Переселенці исі были бідаками, які не мали земли у Зняцёвови. Айбо и у Драгини не было легко, много земиль заливало ся водов и чинив ся [[Мочар|мочарь]]. У тому же [[1924]].&nbsp;році была основана єднокомплектна школа. Хыжа про тоту школу была орендована у Федора Білия, а первый учитиль быв Андрій Король. На [[1937]]. рӱк учитилями были: Мешко. Г, Тарканій. И, Там. Ю, Булеца. Є, Качур. Ю, Батоній. М. <ref>https://nvkdragyna.zakosvita.com.ua/uk/site/istoriya.html</ref> У [[1934]]. році у селови сотворено удділ [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]]. У [[1988]]. році у селі удкрыто нову школу и дітськый садик. == Реліґія == У [[Село|селі]] є Цирьков Рождества прст. Богородици. [[1995]].<ref>https://www.pslava.info/DragynjaS_CerkRizdvaBogorodyci,117337.html</ref> То є мурована цирьков базилічної формы, построєна у центрови села из [[1993]] до [[1995]].&nbsp;року на місті старої школы, є первыв цирьковлёв у [[Село|селі]]. == Обывательство == У [[Село|селови]] на [[2001]]. рӱк живе 550 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |97,64&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1,45&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |другі | align="right" |0,55&nbsp;% |} == Туристичні міста == * У урочищови Староє Село — поселеня римсько-провінціалної културы. * древнёславянська курґанна ґрупа.   * ріка Мала Латориця == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] dtcfdyb4g45e4cowzi81shm299m35jj 165596 165595 2026-05-22T10:50:01Z Rue323 31002 165596 wikitext text/x-wiki '''Драги́ня'''&nbsp;авадь '''Драґы́ня''' ({{Lang-cs|Drahyňa}}) ({{Lang-ro|Drahînea}}) ({{Lang-uk|Драгиня}}) ({{Lang-hu|Draginya}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|дата основания=1924|первое упоминание=1924|прежние имена=Draginya, Drahyňa|официальный язык=[[україньскый язык|украйинськый]]|население=550|год переписи=2001|национальный состав=[[православна церьков|православні]]|этнохороним=Драгиняне, Драґыняне}} == Історія == У урочищови Староє Село&nbsp;— поселеня римсько-провінціалної културы. По обадва берегы рікы Старої уд села Зняцёво до села Драгиня&nbsp;— древнёславянська курґанна ґрупа. Изслідовала ся С.&nbsp;И.&nbsp;Пеняком у [[1961]] и [[1965]]. роках. [[Село]] было основано у [[1924]]. році. До [[1924]].&nbsp;року територія типирішнёго села была покрыта сплошными лісами, які давно принадлежали поміщикови Віраній Шандорови. Первыми жытелями села были Лешко М. А., Бутела С, Лукач В., Мерцин Ю.,Крыса М. Из [[1924]].&nbsp;року на території типирішнёї Драгині рубавуть лісы. Зачало ся и переселеня. Переселенці исі были бідаками, які не мали земли у Зняцёвови. Айбо и у Драгини не было легко, много земиль заливало ся водов и чинив ся [[Мочар|мочарь]]. У тому же [[1924]].&nbsp;році была основана єднокомплектна школа. Хыжа про тоту школу была орендована у Федора Білия, а первый учитиль быв Андрій Король. На [[1937]]. рӱк учитилями были: Мешко. Г, Тарканій. И, Там. Ю, Булеца. Є, Качур. Ю, Батоній. М. <ref>https://nvkdragyna.zakosvita.com.ua/uk/site/istoriya.html</ref> У [[1934]]. році у селови сотворено удділ [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]]. У [[1988]]. році у селі удкрыто нову школу и дітськый садик. == Реліґія == У [[Село|селі]] є Цирьков Рождества прст. Богородици. [[1995]].<ref>https://www.pslava.info/DragynjaS_CerkRizdvaBogorodyci,117337.html</ref> То є мурована цирьков базилічної формы, построєна у центрови села из [[1993]] до [[1995]].&nbsp;року на місті старої школы, є первыв цирьковлёв у [[Село|селі]]. == Обывательство == У [[Село|селови]] на [[2001]]. рӱк живе 550 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |97,64&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1,45&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |другі | align="right" |0,55&nbsp;% |} == Туристичні міста == * У урочищови Староє Село — поселеня римсько-провінціалної културы. * древнёславянська курґанна ґрупа.   * ріка Мала Латориця == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] 5h5qqexw6dsv6hc37uk2cmban75cyk4 165597 165596 2026-05-22T10:52:07Z Rue323 31002 165597 wikitext text/x-wiki '''Драґы́ня'''&nbsp;авадь '''Драги́ня''' ({{Lang-cs|Drahyňa}}) ({{Lang-ro|Drahînea}}) ({{Lang-uk|Драгиня}}) ({{Lang-hu|Draginya}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|дата основания=1924|первое упоминание=1924|прежние имена=Draginya, Drahyňa|официальный язык=[[україньскый язык|украйинськый]]|население=550|год переписи=2001|национальный состав=[[православна церьков|православні]]|этнохороним=Драгиняне, Драґыняне}} == Історія == У урочищови Староє Село&nbsp;— поселеня римсько-провінціалної културы. По обадва берегы рікы Старої уд села [[Зняцьово|Зняцёво]] до села Драґыня&nbsp;— древнёславянська курґанна ґрупа. Изслідовала ся С.&nbsp;И.&nbsp;Пеняком у [[1961]] и [[1965]]. роках. [[Село]] было основано у [[1924]]. році. До [[1924]].&nbsp;року територія типирішнёго села была покрыта сплошными лісами, які давно принадлежали поміщикови Віраній Шандорови. Первыми жытелями села были Лешко М. А., Бутела С, Лукач В., Мерцин Ю.,Крыса М. Из [[1924]].&nbsp;року на території типирішнёї Драгині рубавуть лісы. Зачало ся и переселеня. Переселенці исі были бідаками, які не мали земли у [[Зняцьово|Зняцёвови]]. Айбо и у Драґыни не было легко, много земиль заливало ся водов и чинив ся [[Мочар|мочарь]]. У тому же [[1924]].&nbsp;році была основана єднокомплектна школа. Хыжа про тоту школу была орендована у Федора Білия, а первый учитиль быв Андрій Король. На [[1937]]. рӱк учитилями были: Мешко. Г, Тарканій. И, Там. Ю, Булеца. Є, Качур. Ю, Батоній. М. <ref>https://nvkdragyna.zakosvita.com.ua/uk/site/istoriya.html</ref> У [[1934]]. році у селови сотворено удділ [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]]. У [[1988]]. році у селі удкрыто нову школу и дітськый садик. == Реліґія == У [[Село|селі]] є Цирьков Рождества прст. Богородици. [[1995]].<ref>https://www.pslava.info/DragynjaS_CerkRizdvaBogorodyci,117337.html</ref> То є мурована цирьков базилічної формы, построєна у центрови села из [[1993]] до [[1995]].&nbsp;року на місті старої школы, є первыв цирьковлёв у [[Село|селі]]. == Обывательство == У [[Село|селови]] на [[2001]]. рӱк живе 550 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |97,64&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1,45&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |другі | align="right" |0,55&nbsp;% |} == Туристичні міста == * У урочищови Староє Село — поселеня римсько-провінціалної културы. * древнёславянська курґанна ґрупа.   * ріка Мала Латориця == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] irdm52f4vaoinbjaf2x723qz8zcsc6j 165598 165597 2026-05-22T10:52:18Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Драгиня]] на [[Драґыня]] 165597 wikitext text/x-wiki '''Драґы́ня'''&nbsp;авадь '''Драги́ня''' ({{Lang-cs|Drahyňa}}) ({{Lang-ro|Drahînea}}) ({{Lang-uk|Драгиня}}) ({{Lang-hu|Draginya}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|дата основания=1924|первое упоминание=1924|прежние имена=Draginya, Drahyňa|официальный язык=[[україньскый язык|украйинськый]]|население=550|год переписи=2001|национальный состав=[[православна церьков|православні]]|этнохороним=Драгиняне, Драґыняне}} == Історія == У урочищови Староє Село&nbsp;— поселеня римсько-провінціалної културы. По обадва берегы рікы Старої уд села [[Зняцьово|Зняцёво]] до села Драґыня&nbsp;— древнёславянська курґанна ґрупа. Изслідовала ся С.&nbsp;И.&nbsp;Пеняком у [[1961]] и [[1965]]. роках. [[Село]] было основано у [[1924]]. році. До [[1924]].&nbsp;року територія типирішнёго села была покрыта сплошными лісами, які давно принадлежали поміщикови Віраній Шандорови. Первыми жытелями села были Лешко М. А., Бутела С, Лукач В., Мерцин Ю.,Крыса М. Из [[1924]].&nbsp;року на території типирішнёї Драгині рубавуть лісы. Зачало ся и переселеня. Переселенці исі были бідаками, які не мали земли у [[Зняцьово|Зняцёвови]]. Айбо и у Драґыни не было легко, много земиль заливало ся водов и чинив ся [[Мочар|мочарь]]. У тому же [[1924]].&nbsp;році была основана єднокомплектна школа. Хыжа про тоту школу была орендована у Федора Білия, а первый учитиль быв Андрій Король. На [[1937]]. рӱк учитилями были: Мешко. Г, Тарканій. И, Там. Ю, Булеца. Є, Качур. Ю, Батоній. М. <ref>https://nvkdragyna.zakosvita.com.ua/uk/site/istoriya.html</ref> У [[1934]]. році у селови сотворено удділ [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]]. У [[1988]]. році у селі удкрыто нову школу и дітськый садик. == Реліґія == У [[Село|селі]] є Цирьков Рождества прст. Богородици. [[1995]].<ref>https://www.pslava.info/DragynjaS_CerkRizdvaBogorodyci,117337.html</ref> То є мурована цирьков базилічної формы, построєна у центрови села из [[1993]] до [[1995]].&nbsp;року на місті старої школы, є первыв цирьковлёв у [[Село|селі]]. == Обывательство == У [[Село|селови]] на [[2001]]. рӱк живе 550 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |97,64&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1,45&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |другі | align="right" |0,55&nbsp;% |} == Туристичні міста == * У урочищови Староє Село — поселеня римсько-провінціалної културы. * древнёславянська курґанна ґрупа.   * ріка Мала Латориця == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] irdm52f4vaoinbjaf2x723qz8zcsc6j 0 24590 165583 2026-05-21T15:48:06Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/150076888|Архей]]» 165583 wikitext text/x-wiki {{Геологический период|название=Архейский эон{{ref+|В российской шкале — акрон.|К}}|сокращенно=архей|цвет=Архей|тёмный_фон=да|изображение=[[Файл:NASA-EarlyEarth-PaleOrangeDot-20190802.jpg|240px|без]] [[Файл:Archean.png|240px|без]]|подпись=Земля в архее в представлении художника:<br>Сверху — вид на Землю из космоса<br>Снизу — реконструкция ландшафта планеты|шкала={{Long fossil range|4031|2500}}|верхняя_дата=2500 млн лет назад|верхняя_год=1991<ref name=Plumb1991>{{cite journal |last=Plumb |first=K. A. |date=1991-06-01|title=New Precambrian time scale |journal=Episodes |doi=10.18814/epiiugs/1991/v14i2/005 |volume=14 |issue=2 |pages=139–140}}</ref>|верхняя_определяется=хронометрически|нижняя_дата=4031 ±3,0 млн лет назад|нижняя_год=2023<ref name=ISC_2023_09/>|нижняя_определяется=хронометрически|длительность=1500|суперэон=[[Докембрий]]|эр=4{{ref+|В международной шкале|К}}|состояние=Формальный|климат_источник=<ref>{{Cite web |url=https://www.britannica.com/science/Archean-Eon |title=Archean Eon - Britannica |access-date=2022-01-09 |archive-date=2022-01-09 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220109082828/https://www.britannica.com/science/Archean-Eon |url-status=live }}</ref>|кислород=0|температура=менее 100°C|подразделения={{сворачивающийся список|заголовок = Подразделения |выравнивание заголовка=center |[[Эоархей]] |[[Палеоархей]] |[[Мезоархей]] |[[Неоархей]] }} {{сворачивающийся список|заголовок = Российская шкала |выравнивание заголовка=center |Саамский эон |Лопийский эон }}|предыдущий=[[Катархей]]|следующий=[[Протерозой]]|комментарии={{примечания|group=К}}}}{{Геохронологическая шкала}}'''Архе́й''' (др.-греч. ἀρχαῖος — «древньый») — єден из чотырёх еонӱв історії Земли, осягавущый час уд 4,031 ±0,003 до 2,5 млрд рокӱв назад. Зачав ся по кӱнцёви Пӱзнёго тяжкого бомбардованя дас 3,8 млрд рокӱв назад и продовжав ся до Квасородного дійства коло 2,5 млрд рокӱв назад. Архей осягать період уд первых сохранившихся цельных горных пород, уже имевших следы развитой прокариотической жизни в форме полноценных бактериальных матов, до возникновения [[Еукариоты|эукариот]]. Термин «архей» предложил в 1872 году американский геолог Джеймс Дана. Архей разделён на четыре эры (от наиболее поздней до наиболее ранней): * неоархей (2,8—2,5 млрд лет назад), * мезоархей (3,2—2,8 млрд лет назад), * палеоархей (3,6—3,2 млрд лет назад), * эоархей (4,031±0,003—3,6 млрд лет назад). == Живот и атмосфера == Биота Земли в архейский эон представляла собой сообщества анаэробных прокариот. Геобиологические исследования осадочных пород архея свидетельствуют, что развитая прокариотическая жизнь на Земле существовала более 3,7-3,8 млрд лет назад<ref>{{Cite web |url=https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle |title=Найдены строматолиты возрастом 3,7 млрд лет — древнейшие следы жизни на Земле • Елена Наймарк • Новости науки на «Элементах» • Палеонтология, Геология |publisher=elementy.ru |language=ru |access-date=2018-07-31 |archivedate=2018-07-31 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180731123640/https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle }}</ref>, но вопрос о том, когда возник [[Фотосінтеза|оксигенный фотосинтез]], по-прежнему остаётся без чёткого ответа. Первые окаменелости, на которых, как полагают, отпечатались нитчатые фотосинтезирующие организмы, были датированы в 3,4 млрд лет. В этот же период активно формируются многие ныне существующие залежи серы, графита, железа и никеля. В раннем архее атмосфера и гидросфера, по-видимому, представляли смешанную парогазовую массу, которая мощным и плотным слоем окутывала всю планету. Проницаемость её для солнечных лучей была очень слабая, поэтому на поверхности Земли царил мрак. Парогазовая оболочка состояла из паров воды и некоторого количества кислых дымов. Ей присуща была высокая химическая активность, вследствие чего она активно воздействовала на базальтовую поверхность Земли. Горный ландшафт, равно как и глубокие впадины, на Земле отсутствовали. Считается, что плотность и давление атмосферы в позднем архее были значительно выше современных, однако по результатам некоторых новых исследований их значения уступали современным более чем в два раза<ref>{{Статя|lang=}}</ref>. В эпоху архея происходила дифференциация парогазовой оболочки на атмосферу и гидросферу. Архейский океан был мелким, а воды его представляли крепкий и очень кислый солевой раствор<ref>[http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html Докембрийский этап геологической истории] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140102194132/http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html}}.</ref>. Согласно исследованию Танаи Кардона (Tanai Cardona) и его коллег из Имперского колледжа Лондона оксигенный фотосинтез (фотосистема II) появился в раннем архее 3,5 млрд лет назад, задолго до появления первых цианобактерий и «кислородной катастрофы», произошедшей 2,45 млрд лет назад<ref>{{Cite web |url=http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ |title=Новая датировка отодвинула появление фотосинтеза на миллиард лет дальше в прошлое |access-date=2018-12-01 |archivedate=2018-12-02 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181202070630/http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ }}</ref>. == Удкликованя == [[Катеґорія:Архей]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] [[Катеґорія:Історія Земли]] qp21ez7hqyzps7bitcbaw87g9rlv15c 165584 165583 2026-05-21T15:48:24Z Rue323 31002 165584 wikitext text/x-wiki '''Архе́й''' (др.-греч. ἀρχαῖος — «древньый») — єден из чотырёх еонӱв історії Земли, осягавущый час уд 4,031 ±0,003 до 2,5 млрд рокӱв назад. Зачав ся по кӱнцёви Пӱзнёго тяжкого бомбардованя дас 3,8 млрд рокӱв назад и продовжав ся до Квасородного дійства коло 2,5 млрд рокӱв назад. Архей осягать період уд первых сохранившихся цельных горных пород, уже имевших следы развитой прокариотической жизни в форме полноценных бактериальных матов, до возникновения [[Еукариоты|эукариот]]. Термин «архей» предложил в 1872 году американский геолог Джеймс Дана. Архей разделён на четыре эры (от наиболее поздней до наиболее ранней): * неоархей (2,8—2,5 млрд лет назад), * мезоархей (3,2—2,8 млрд лет назад), * палеоархей (3,6—3,2 млрд лет назад), * эоархей (4,031±0,003—3,6 млрд лет назад). == Живот и атмосфера == Биота Земли в архейский эон представляла собой сообщества анаэробных прокариот. Геобиологические исследования осадочных пород архея свидетельствуют, что развитая прокариотическая жизнь на Земле существовала более 3,7-3,8 млрд лет назад<ref>{{Cite web |url=https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle |title=Найдены строматолиты возрастом 3,7 млрд лет — древнейшие следы жизни на Земле • Елена Наймарк • Новости науки на «Элементах» • Палеонтология, Геология |publisher=elementy.ru |language=ru |access-date=2018-07-31 |archivedate=2018-07-31 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180731123640/https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle }}</ref>, но вопрос о том, когда возник [[Фотосінтеза|оксигенный фотосинтез]], по-прежнему остаётся без чёткого ответа. Первые окаменелости, на которых, как полагают, отпечатались нитчатые фотосинтезирующие организмы, были датированы в 3,4 млрд лет. В этот же период активно формируются многие ныне существующие залежи серы, графита, железа и никеля. В раннем архее атмосфера и гидросфера, по-видимому, представляли смешанную парогазовую массу, которая мощным и плотным слоем окутывала всю планету. Проницаемость её для солнечных лучей была очень слабая, поэтому на поверхности Земли царил мрак. Парогазовая оболочка состояла из паров воды и некоторого количества кислых дымов. Ей присуща была высокая химическая активность, вследствие чего она активно воздействовала на базальтовую поверхность Земли. Горный ландшафт, равно как и глубокие впадины, на Земле отсутствовали. Считается, что плотность и давление атмосферы в позднем архее были значительно выше современных, однако по результатам некоторых новых исследований их значения уступали современным более чем в два раза<ref>{{Статя|lang=}}</ref>. В эпоху архея происходила дифференциация парогазовой оболочки на атмосферу и гидросферу. Архейский океан был мелким, а воды его представляли крепкий и очень кислый солевой раствор<ref>[http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html Докембрийский этап геологической истории] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140102194132/http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html}}.</ref>. Согласно исследованию Танаи Кардона (Tanai Cardona) и его коллег из Имперского колледжа Лондона оксигенный фотосинтез (фотосистема II) появился в раннем архее 3,5 млрд лет назад, задолго до появления первых цианобактерий и «кислородной катастрофы», произошедшей 2,45 млрд лет назад<ref>{{Cite web |url=http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ |title=Новая датировка отодвинула появление фотосинтеза на миллиард лет дальше в прошлое |access-date=2018-12-01 |archivedate=2018-12-02 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181202070630/http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ }}</ref>. == Удкликованя == [[Катеґорія:Архей]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] [[Катеґорія:Історія Земли]] 0zv9plhygmmcgw0tfogjsi66dcovtbv 165585 165584 2026-05-21T15:53:06Z Rue323 31002 165585 wikitext text/x-wiki '''Архе́й''' (др.-греч. ἀρχαῖος — «древньый») — єден из чотырёх еонӱв історії Земли, осягавущый час уд 4,031 ±0,003 до 2,5 млрд рокӱв назад. Зачав ся по кӱнцёви Пӱзнёго тяжкого бомбардованя дас 3,8 млрд рокӱв назад и продовжав ся до Квасородного дійства коло 2,5 млрд рокӱв назад. Архей осягать період уд первых усокотившых ся цільных горных пород, ужек мавшых сліды развитої прокаріотичного житя у формі повноцінных бактеріалных матӱв, до появліня [[Еукариоты|еукаріот]]. Термін «архей» предложив у [[1872]]. році америцькый ґеолоґ Джеймс Дана. Архей розділеный на чотыри еры (уд майбӱлш пӱзнёї до майбӱлш раннёї): * неоархей (2,8—2,5 млрд рокӱв назад), * мезоархей (3,2—2,8 млрд рокӱв назад), * палеоархей (3,6—3,2 млрд рокӱв назад), * еоархей (4,031±0,003—3,6 млрд рокӱв назад). == Живот и атмосфера == Біота Земли у архейськый эон представляла собов общины анаеробных прокаріот. Ґеобіолоґічні изслідованя осадковых пород архея кажуть, ож прокаріотичный живот на Земли екзістовав бӱлше 3,7-3,8 млрд рокӱв назад<ref>{{Cite web |url=https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle |title=Найдены строматолиты возрастом 3,7 млрд лет — древнейшие следы жизни на Земле • Елена Наймарк • Новости науки на «Элементах» • Палеонтология, Геология |publisher=elementy.ru |language=ru |access-date=2018-07-31 |archivedate=2018-07-31 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180731123640/https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle }}</ref>, но вопрос за тото, коли взник [[Фотосінтеза|оксиґенный фотосинтез]], по-прежнему остаётся без чёткого ответа. Первые окаменелости, на которых, как полагают, отпечатались нитчатые фотосинтезирующие организмы, были датированы в 3,4 млрд лет. В этот же период активно формируются многие ныне существующие залежи серы, графита, железа и никеля. В раннем архее атмосфера и гидросфера, по-видимому, представляли смешанную парогазовую массу, которая мощным и плотным слоем окутывала всю планету. Проницаемость её для солнечных лучей была очень слабая, поэтому на поверхности Земли царил мрак. Парогазовая оболочка состояла из паров воды и некоторого количества кислых дымов. Ей присуща была высокая химическая активность, вследствие чего она активно воздействовала на базальтовую поверхность Земли. Горный ландшафт, равно как и глубокие впадины, на Земле отсутствовали. Считается, что плотность и давление атмосферы в позднем архее были значительно выше современных, однако по результатам некоторых новых исследований их значения уступали современным более чем в два раза<ref>{{Статя|lang=}}</ref>. В эпоху архея происходила дифференциация парогазовой оболочки на атмосферу и гидросферу. Архейский океан был мелким, а воды его представляли крепкий и очень кислый солевой раствор<ref>[http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html Докембрийский этап геологической истории] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140102194132/http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html}}.</ref>. Согласно исследованию Танаи Кардона (Tanai Cardona) и его коллег из Имперского колледжа Лондона оксигенный фотосинтез (фотосистема II) появился в раннем архее 3,5 млрд лет назад, задолго до появления первых цианобактерий и «кислородной катастрофы», произошедшей 2,45 млрд лет назад<ref>{{Cite web |url=http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ |title=Новая датировка отодвинула появление фотосинтеза на миллиард лет дальше в прошлое |access-date=2018-12-01 |archivedate=2018-12-02 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181202070630/http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ }}</ref>. == Удкликованя == [[Катеґорія:Архей]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] [[Катеґорія:Історія Земли]] dkcbamew45eht7r53pk53nopijd2jqg 165587 165585 2026-05-21T16:06:16Z Rue323 31002 165587 wikitext text/x-wiki '''Архе́й''' (др.-греч. ἀρχαῖος — «древньый») — єден из чотырёх еонӱв історії Земли, осягавущый час уд 4,031 ±0,003 до 2,5 млрд рокӱв назад. Зачав ся по кӱнцёви Пӱзнёго тяжкого бомбардованя дас 3,8 млрд рокӱв назад и продовжав ся до Квасородного дійства коло 2,5 млрд рокӱв назад. Архей осягать період уд первых усокотившых ся цільных горных пород, ужек мавшых сліды развитої прокаріотичного житя у формі повноцінных бактеріалных матӱв, до появліня [[Еукариоты|еукаріот]]. Термін «архей» предложив у [[1872]]. році америцькый ґеолоґ Джеймс Дана. Архей розділеный на чотыри еры (уд майбӱлш пӱзнёї до майбӱлш раннёї): * неоархей (2,8—2,5 млрд рокӱв назад), * мезоархей (3,2—2,8 млрд рокӱв назад), * палеоархей (3,6—3,2 млрд рокӱв назад), * еоархей (4,031±0,003—3,6 млрд рокӱв назад). == Живот и атмосфера == Біота Земли у архейськый эон представляла собов общины анаеробных прокаріот. Ґеобіолоґічні изслідованя осадковых пород архея кажуть, ож прокаріотичный живот на Земли екзістовав бӱлше 3,7-3,8 млрд рокӱв назад<ref>{{Cite web |url=https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle |title=Найдены строматолиты возрастом 3,7 млрд лет — древнейшие следы жизни на Земле • Елена Наймарк • Новости науки на «Элементах» • Палеонтология, Геология |publisher=elementy.ru |language=ru |access-date=2018-07-31 |archivedate=2018-07-31 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180731123640/https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle }}</ref>, но вопрос за тото, коли взник [[Фотосінтеза|оксиґенный фотосинтез]], до типирь обстає ся без доброго удвіта. Перві окамінілости, на котрых, ге думать ся, удпечатали ся нитчаті фотосинтезувущі орґанізмы, были датовані у 3,4 млрд рокӱв. У тот же період активно формувуть ся многі ныні екзістувущі и розвідані залежі сіры, ґрафіта, желіза и нікеля. У ранньӱм архёви атмосфера и гідросфера, по-видкому, представляли змфшану парогазову масу, котра мӱцныв и плотныв плінов закутовала усю планету. Проникнӱсть її про сонячні лучі была дуже слаба, того и на повирьхови Земли цариі мрак. Парогазова пліна складала ся из парӱв воды и даякого числа квасных дымӱв. Йӱв присущна была высока хемічна активнӱсть, у наслідок чого она активно воздійствовала на базалтовый повирьх Земли. Горный ландшафт, руно ге и глубокі упадины, на Земли не екзістовали. Рахує ся, ож плотнӱсть и давліня атмосферы у пӱзнёму архёви были значно выше нынішньых, єднак по резултатам дакотрых новых изслідовань их значіня уступали современным май бӱлш ге у два разы<ref>{{Статя|lang=}}</ref>. У епоху архея проходила діфференціація парогазової пліны на атмосферу и гідросферу. Архейськый океан быв мілкым, а воды ёго представляли кріпкый и паскудно квасный солянчаный розтвор<ref>[http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html Докембрийский этап геологической истории] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140102194132/http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html}}.</ref>. Согласно изслідованёви Танаі Кардона (Tanai Cardona) и ёго колеґ из Имперського коледжа Лондона оксиґенный фотосинтез (фотосистема II) объявив ся у раннёму археёви 3,5 млрд рокӱв назад, задовго до появліня первых цианобактерій и «квасородної катастрофы», трафившої ся 2,45 млрд рокӱв назад<ref>{{Cite web |url=http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ |title=Новая датировка отодвинула появление фотосинтеза на миллиард лет дальше в прошлое |access-date=2018-12-01 |archivedate=2018-12-02 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181202070630/http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ }}</ref>. == Удкликованя == [[Катеґорія:Архей]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] [[Катеґорія:Історія Земли]] 5j26rdtzto9ookh98g3z3vdsl1gkbnp 165588 165587 2026-05-21T16:07:04Z Rue323 31002 165588 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Архе́й''' (др.-греч. ἀρχαῖος — «древньый») — єден из чотырёх еонӱв історії Земли, осягавущый час уд 4,031 ±0,003 до 2,5 млрд рокӱв назад. Зачав ся по кӱнцёви Пӱзнёго тяжкого бомбардованя дас 3,8 млрд рокӱв назад и продовжав ся до Квасородного дійства коло 2,5 млрд рокӱв назад. Архей осягать період уд первых усокотившых ся цільных горных пород, ужек мавшых сліды развитої прокаріотичного житя у формі повноцінных бактеріалных матӱв, до появліня [[Еукариоты|еукаріот]]. Термін «архей» предложив у [[1872]]. році америцькый ґеолоґ Джеймс Дана. Архей розділеный на чотыри еры (уд майбӱлш пӱзнёї до майбӱлш раннёї): * неоархей (2,8—2,5 млрд рокӱв назад), * мезоархей (3,2—2,8 млрд рокӱв назад), * палеоархей (3,6—3,2 млрд рокӱв назад), * еоархей (4,031±0,003—3,6 млрд рокӱв назад). == Живот и атмосфера == Біота Земли у архейськый эон представляла собов общины анаеробных прокаріот. Ґеобіолоґічні изслідованя осадковых пород архея кажуть, ож прокаріотичный живот на Земли екзістовав бӱлше 3,7-3,8 млрд рокӱв назад<ref>{{Cite web |url=https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle |title=Найдены строматолиты возрастом 3,7 млрд лет — древнейшие следы жизни на Земле • Елена Наймарк • Новости науки на «Элементах» • Палеонтология, Геология |publisher=elementy.ru |language=ru |access-date=2018-07-31 |archivedate=2018-07-31 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180731123640/https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle }}</ref>, но вопрос за тото, коли взник [[Фотосінтеза|оксиґенный фотосинтез]], до типирь обстає ся без доброго удвіта. Перві окамінілости, на котрых, ге думать ся, удпечатали ся нитчаті фотосинтезувущі орґанізмы, были датовані у 3,4 млрд рокӱв. У тот же період активно формувуть ся многі ныні екзістувущі и розвідані залежі сіры, ґрафіта, желіза и нікеля. У ранньӱм архёви атмосфера и гідросфера, по-видкому, представляли змфшану парогазову масу, котра мӱцныв и плотныв плінов закутовала усю планету. Проникнӱсть її про сонячні лучі была дуже слаба, того и на повирьхови Земли цариі мрак. Парогазова пліна складала ся из парӱв воды и даякого числа квасных дымӱв. Йӱв присущна была высока хемічна активнӱсть, у наслідок чого она активно воздійствовала на базалтовый повирьх Земли. Горный ландшафт, руно ге и глубокі упадины, на Земли не екзістовали. Рахує ся, ож плотнӱсть и давліня атмосферы у пӱзнёму архёви были значно выше нынішньых, єднак по резултатам дакотрых новых изслідовань их значіня уступали современным май бӱлш ге у два разы<ref>{{Статя|lang=}}</ref>. У епоху архея проходила діфференціація парогазової пліны на атмосферу и гідросферу. Архейськый океан быв мілкым, а воды ёго представляли кріпкый и паскудно квасный солянчаный розтвор<ref>[http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html Докембрийский этап геологической истории] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140102194132/http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html}}.</ref>. Согласно изслідованёви Танаі Кардона (Tanai Cardona) и ёго колеґ из Имперського коледжа Лондона оксиґенный фотосинтез (фотосистема II) объявив ся у раннёму археёви 3,5 млрд рокӱв назад, задовго до появліня первых цианобактерій и «квасородної катастрофы», трафившої ся 2,45 млрд рокӱв назад<ref>{{Cite web |url=http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ |title=Новая датировка отодвинула появление фотосинтеза на миллиард лет дальше в прошлое |access-date=2018-12-01 |archivedate=2018-12-02 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181202070630/http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ }}</ref>. == Удкликованя == [[Катеґорія:Архей]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] [[Катеґорія:Історія Земли]] lxn9qxjg260tu4jn7vre3oma74epd7f 165589 165588 2026-05-21T16:24:41Z Rue323 31002 165589 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Архе́й''' (др.-греч. ἀρχαῖος — «древньый») — єден из чотырёх еонӱв історії Земли, осягавущый час уд 4,031 ±0,003 до 2,5 млрд рокӱв назад. Зачав ся по кӱнцёви Пӱзнёго тяжкого бомбардованя дас 3,8 млрд рокӱв назад и продовжав ся до Квасородного дійства коло 2,5 млрд рокӱв назад. Архей осягать період уд первых усокотившых ся цільных горных пород, ужек мавшых сліды развитої прокаріотичного житя у формі повноцінных бактеріалных матӱв, до появліня [[Еукариоты|еукаріот]]. Термін «архей» предложив у [[1872]]. році америцькый ґеолоґ Джеймс Дана. Архей розділеный на чотыри еры (уд майбӱлш пӱзнёї до майбӱлш раннёї): * неоархей (2,8—2,5 млрд рокӱв назад), * мезоархей (3,2—2,8 млрд рокӱв назад), * палеоархей (3,6—3,2 млрд рокӱв назад), * еоархей (4,031±0,003—3,6 млрд рокӱв назад). == Живот и атмосфера == Біота Земли у архейськый еон представляла собов общины анаеробных прокаріот. Ґеобіолоґічні изслідованя осадковых пород архея кажуть, ож прокаріотичный живот на Земли екзістовав бӱлше 3,7-3,8 млрд рокӱв назад<ref>{{Cite web |url=https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle |title=Найдены строматолиты возрастом 3,7 млрд лет — древнейшие следы жизни на Земле • Елена Наймарк • Новости науки на «Элементах» • Палеонтология, Геология |publisher=elementy.ru |language=ru |access-date=2018-07-31 |archivedate=2018-07-31 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180731123640/https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle }}</ref>, но вопрос за тото, коли взник [[Фотосінтеза|оксиґенный фотосинтез]], до типирь обстає ся без доброго удвіта. Перві окамінілости, на котрых, ге думать ся, удпечатали ся нитчаті фотосинтезувущі орґанізмы, были датовані у 3,4 млрд рокӱв. У тот же період активно формувуть ся многі ныні екзістувущі и розвідані залежі сіры, ґрафіта, желіза и нікеля. У ранньӱм архёви атмосфера и гідросфера, по-видкому, представляли змфшану парогазову масу, котра мӱцныв и плотныв плінов закутовала усю планету. Проникнӱсть її про сонячні лучі была дуже слаба, того и на повирьхови Земли цариі мрак. Парогазова пліна складала ся из парӱв воды и даякого числа квасных дымӱв. Йӱв присущна была высока хемічна активнӱсть, у наслідок чого она активно воздійствовала на базалтовый повирьх Земли. Горный ландшафт, руно ге и глубокі упадины, на Земли не екзістовали. Рахує ся, ож плотнӱсть и давліня атмосферы у пӱзнёму архёви были значно выше нынішньых, єднак по резултатам дакотрых новых изслідовань их значіня уступали современным май бӱлш ге у два разы<ref>{{Статя|lang=}}</ref>. У епоху архея проходила діференціація парогазової пліны на атмосферу и гідросферу. Архейськый океан быв мілкым, а воды ёго представляли кріпкый и паскудно квасный солянчаный розтвор<ref>[http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html Докембрийский этап геологической истории] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140102194132/http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html}}.</ref>. Согласно изслідованёви Танаі Кардона (Tanai Cardona) и ёго колеґ из Имперського коледжа Лондона оксиґенный фотосинтез (фотосистема II) объявив ся у раннёму археёви 3,5 млрд рокӱв назад, задовго до появліня первых цианобактерій и «квасородної катастрофы», трафившої ся 2,45 млрд рокӱв назад<ref>{{Cite web |url=http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ |title=Новая датировка отодвинула появление фотосинтеза на миллиард лет дальше в прошлое |access-date=2018-12-01 |archivedate=2018-12-02 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181202070630/http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ }}</ref>. == Удкликованя == [[Катеґорія:Архей]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] [[Катеґорія:Історія Земли]] ia8ub55tn3ck3balom9c0pc8q6iq9uw 0 24591 165599 2026-05-22T10:52:18Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Драгиня]] на [[Драґыня]] 165599 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Драґыня]] 1ligb0tg5secu4k0wfvn3v65f3re94v