Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.3 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Росія 0 1004 165620 165592 2026-05-23T02:08:08Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165620 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава= Російска Федерація |Самоназва= {{ref-ru}} '''Российская Федерация'''<br/>'''Россия'''<ref>«Назвы ''Российская Федерация'' ай ''Россия'' рівнозначны» // Конституция Российской Федерации, ст. 1, часть 2</ref> |Образчик=[[File:Coat of Arms of the Russian Federation.svg|130px|alt=Штатный герб]] |Подпис=Штатный герб |Розлога=17 098 246 км<sup>2</sup> |Обывательство=144,6 млн. особ |Столиця=[[Москва]] |ГДП на особу= $49380<ref>[https://www.imf.org/external/datamapper/profile/RUS] IMF WORLD ECONOMIC OUTLOOK (APRIL 2025)</ref> |Интернет-домен= .ru, .su, .рф |Часовый пояс= од UTC+2 до UTC+12 |Телефонный код=+7 }} [[Файл:Russian Federation (orthographic projection) - 2014, 2022 Annexed Territories disputed.svg|thumb|262px|Світлозелена фарба означує теріторії меджінародны узнаны як часть Україны: Крым анектованый в роцї 2014, а штири области часточно обсаджены і анектованы в роцї 2022<ref name="Pifer-2020">{{cite web |last=Pifer |first=Steven |url=https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/ |title=Crimea: Six years after illegal annexation |publisher=[[Brookings Institution]] |date=17 March 2020 |access-date=30 November 2021 |archive-date=14 April 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220414045104/https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/ |url-status=live }}</ref>]] '''Ро́сія''' або '''Ру́сько''' ({{lang-ru|Россия}}), офіціална назва '''Росі́йска федера́ція''' ({{lang-ru|Российская Федерация}}, скорочено '''РФ''') є трансконтіненталный штат, котрый ся находить во [[Выходна Европа|выходній Европі]] і северній Азії. Є то розлогов найвекша країна світа, котрой теріторія заберать 17 098 246 км<sup>2</sup>, што представлює веце як восьмину цїлковой обываной сушы Земли і приближно 11% цїлковой світовой сушы.<ref>[https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.TOTL.K2?locations=RU Land area (sq. km) - Russian Federation]. Група Світового банку (World Bank Open Data).</ref> Штат ся розпростерать через єденадцять часовых пасем, омывають го воды трёх океанів ([[Атлантічный океан|Атлантічного]], [[Северный ледовый океан|Северного ледового]] і [[Тихый океан|Тихого]]) і мать найдовшу штатну граніцю на світї, причім на суші гранічіть із штирнадцятёми країнами і мать морьскы граніцї із [[Японія|Японіёв]] і [[Споєны Штаты Америцькы|США]].<ref>[https://web.archive.org/web/20210109173026/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/russia/ Russia - The World Factbook]. Центральне розвідувальне управління США (CIA).</ref> На єй теріторії ся находять неєднакы природны зоны, од арктічных пустынь і тундры по тайґу і степы, як ай найглибше солодководне озеро світа – [[Байкал]].<ref>[https://whc.unesco.org/en/list/754/ Lake Baikal]. UNESCO World Heritage Centre.</ref> [[Головне місто|Главным і найвекшым містом]] є [[Москва]], котра належить меджі найвекшых метрополів Европы; далшым міморядно важным културным, научным і економічным центром є [[Санкт-Петербурґ]].<ref>[https://etu.ru/en/university/about/cultural-capital St. Petersburg as the Cultural Capital and major trade gateway]. Saint Petersburg Electrotechnical University.</ref> Подля даных Світовой банкы мать Росія приближно 143,5 міліона обывателїв (без дочасно окупованых теріторій Україны), што з нёго робить найлюднатїшу країну Европы і девяту найлюднатїшу країну світа, хоць через обровскы необываны теріторії Сібіру і Далекого выходу мать країна єден з найнизшых указовачів густоты обывательства на світї – приближно 8,5 особ на кілометер квадратный.<ref>[https://data.worldbank.org/country/russian-federation Russian Federation — World Bank Open Data]. Група Світового банку.</ref> Історія російской штатности ся вызначує сторочнов теріторіалнов експанзіёв. Сучасный російскый штат одводжує свою політічну традіцію од Великого московского князївства, котре ся в [[XVI. стороча|16. сторочу]] за влады Івана IV. Грозного переміновало перемінило на Російске царьство а в роцї [[1721]], в резултатї Северной войнї і реформ [[Петро I. Російскый|Петра I.]], было выголошено за [[Російска імперія|Російску імперію]].<ref>Riasanovsky, Nicholas V., Steinberg, Mark D. ''A History of Russia'' (8th ed.). Oxford University Press, 2010. ISBN 978-0195341973. С. 211-215.</ref> До конця 19. стороча ся імперія тягла од выходной Европы по Аляшку і обсяговала обровскы теріторії Евразії. По фебруаровой револуції і [[Октоброва револуція|октобровім переворотї]] в роцї [[1917]] взникла Російска совєтьска федератівна соціалістічна републіка, котра ся в роцї [[1922]] стала ядром і найвекшов републіков [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совєтьского союзу]] (СССР) – першого конштітучного соціалістічного і тоталітного штату на світї.<ref>[https://www.britannica.com/place/Russian-Soviet-Federated-Socialist-Republic Russian Soviet Federated Socialist Republic]. Encyclopædia Britannica.</ref> По [[Друга світова война|другій світовій войнї]] ся СССР упевнив як ґлобалный [[Наддержава|надштат]], котрый зограв ключову задачу в холодній войнї і досягла значны успіхы в козмічнім перебіганю, главно выпущінём першого умелого сателіту Земли і першого чоловіка до весміру.<ref>Siddiqi, Asif A. ''Challenge to Apollo: The Soviet Union and the Space Race, 1945–1974''. NASA, 2000. С. 1-4.</ref> По політічній і економічній крізї, котра вела к розпаду СССР в роцї 1991, ся Росія стала незалежным штатом і была офіціално узнана за ёго єдиного правного наступцю на меджінародній сценї, причім наслїдовало стабілну позіцію в Безпечностній радї ОСН, статус ядрового надштату із найвекшым арзеналом збрани громадного зніщіня на світї і значну часть совєтьского борґу.<ref>Zimmermann, Andreas. ''State Succession in Treaties''. Springer, 2012. ISBN 978-3642336302. С. 445.</ref><ref>[https://fas.org/initiative/status-of-world-nuclear-forces/ Status of World Nuclear Forces]. Federation of American Scientists (FAS).</ref> Подля платной конштітуції з року 1993 є Росія демократічнов федератівнов републіков, єднак в фактічности ся од року 2000 під веджінём Владіміра Путіна політічна сістема згіршыла і перемінила на твердый персоналістічный авторітарьскый режім, котрый дослїдници часто кваліфікують як діктатуру.<ref>Gessen, Masha. ''The Future Is History: How Totalitarianism Reclaimed Russia''. Riverhead Books, 2017. ISBN 978-1594634536.</ref> В Ґлобалнім Індексї демокрації (Democracy Index) за рік 2023, котрый зіставує Economist Intelligence Unit, мать Росія статус „авторітарьского режіму“ а з 167 країн ся умістило на 144. містї.<ref>[https://www.eiu.com/n/campaigns/democracy-index-2023/ Democracy Index 2023: Age of conflict]. The Economist Intelligence Unit (EIU).</ref> Сучасный штат ся вызначує тоталнов централізаціёв моци, высокым уровнём сістемной корупції,<ref>[https://www.transparency.org/en/cpi/2023 Corruption Perceptions Index 2023]. Transparency International.</ref> свідомым зніщінём обчаньской сполочности, повнов ліквідаціёв незалежный медій і куртым перенаслїдованём, арештом або фізічным одстранёванём політічных опонентів.<ref>[https://www.hrw.org/world-report/2024/country-chapters/russia World Report 2024: Russia]. Human Rights Watch.</ref> Економіка Росії належить меджі найвекшых на світї з погляду [[Паритет накупной силы|паріты купной силы]], мать меджі іншым выразно жрїдлово орьєнтованый характер і є крітічно залежна од добываня і вывозу суровин, передовшыткым нафты, земного ґазу і металів.<ref>[https://www.iea.org/countries/russia Russia - Energy Sector Profile]. International Energy Agency (IEA).</ref> == Найвекшы мiста == {{main|Городы-миллионникы России}} * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Новосибирск]] * [[Нижнїй Новгород]] * [[Краснодар]] == Адміністратівне дїлїня == * [[Републіка Адигея|Адигея]] * [[Републіка Алтай]] * [[Башкортостан]] * [[Републіка Бурятія|Бурятія]] * [[Дагестан]] * [[Ингушитія]] * [[Кабардино-Балкарія]] * [[Калмикія]] * [[Карачаєво-Черкесія]] * [[Републіка Карелія|Карелія]] * [[Републіка Комі]] * [[Ставропольський край]] * [[Марій Ел]] * [[Мордовія]] * [[Републіка Саха|Якутія]] або [[Републіка Саха|Саха]] * [[Північна Осетія]] * [[Татарстан]] * [[Републіка Тива|Тива]] * [[Републіка Удмуртія|Удмуртія]] * [[Хакасія]] * [[Чечня]] * [[Чуваська Республіка]] * [[Алтайський край]] * [[Краснодарський край]] * [[Красноярський край]] * [[Приморський край]] * [[Хабаровський край]] * [[Амурська область]] * [[Астраханська область]] * [[Архангельська область]] * [[Бєлгородська область]] * [[Брянська область]], * [[Владимирська область]] * [[Волгоградська область]] * [[Вологодська область]] * [[Воронезька область]] * [[Івановська область]] * [[Іркутська область]] * [[Калінінградська область]] * [[Калузька область]] * [[Камчатський край]] * [[Кемеровська область]] * [[Кіровська область]] * [[Костромська область]] * [[Курганська область]] * [[Курська область]] * [[Ленінградська область]] * [[Липецька область]] * [[Магаданська область]] * [[Московська область]] * [[Мурманська область]] * [[Нижньогородська область]] * [[Новгородська область]] * [[Новосибірська область]] * [[Омська область]] * [[Оренбурзька область]] * [[Орловська область]], * [[Пензенська область]], * [[Пермськый край]] * [[Псковська область]] * [[Ростовська область]] * [[Рязанська область]] * [[Самарська область]] * [[Саратовська область]] * [[Сахалінська область]] * [[Свердловська область]] * [[Смоленська область]] * [[Тамбовська область]] * [[Тверська область]] * [[Томська область]] * [[Тульська область]] * [[Тюменська область]] * [[Ульяновська область]] * [[Челябінська область]] * [[Забайкальський край]] * [[Ярославська область]] * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Єврейська автономна область]] * [[Ненецький автономний округ]] * [[Ханти-Мансійський автономний округ — Югра]] * [[Чукотський автономний округ]] * [[Ямало-Ненецький автономний округ]] == Поз. тыж == * [[СССР]] * [[Російска імперія]] * [[Русске царство|Російске царьство]] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Росія| ]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] lrys8ba1vyrcba62dmuzduxxd7baum7 Білоруськый язык 0 2172 165619 165272 2026-05-23T00:18:19Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165619 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Білоруськый язык |nativename = ''беларуская мова, biełaruskaja mova'' | region = [[Білорусь]], [[Польско]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]], [[Україна]], [[Чесько]] | speakers = ~ 4 000 000 | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропскы языкы|Індоевропска]] | fam2 = [[Балтіцько-славяньска языкы|Балтіцько-славяньска]] | fam3 = [[Славяньскы языкы|Славяньска]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы|Выходославяньска]] | nation = {{flag|Білорусь}} | agency = Націонална академія наук Білоруси | iso1 = be | iso2 = bel | iso3 = bel | map = [[Файл:Idioma bielorruso.png|frameless|center]] Пошырёваня Білоруського языка:<br/>{{Legend|#0080FF|реґіоны, де він є языком векшын}} {{Legend|#88C4FF|реґіоны, де він є языком меншын}} }} '''Білору́ськый язы́к''' ({{lang-be|беларуская мова}}) є [[Выходославяньскы языкы|выходославяньскый язык]], котрым говорять головно [[Білорусы]] і іншы народы [[Выходна Европа|Выходной Европы]]. Білоруськый язык входить в [[Індоевропскы языкы|Індоевропску]] [[Языкова родина|языкову родину]], приналежной до [[Славяньскы языкы|Славяньской языковой ґрупы]]. [[File:WIKITONGUES- Uladzislau speaking Belarusian.webm|thumb|right|250px|Білоруськый язык]] == Діалекты == [[File:Dialects of Belarusian language be-tarask.png | thumb | left | {{center|Головны діалекты}}]] Має четыри головны [[Діалект|діалекты]]. Окрем того суть два штандарты: офіціалный (академічный) і тарашкевіця («класічный»). У Білоруси є білоруськый язык од року 1990 штатным языком і од референда в роцї 1995, респ. од року 1998, коли была подля резултатів референда змінена конштітуція, здїлять тот статус з [[Російскый язык|російскым языком]]. == Хоснованя == Резултатом є домінантне хоснованя [[Російскый язык|російского языка]] у вшыткых сферах сполоченьского жывота з вынятком народной [[Література|літературы]], часточно [[музика|музикы]] і народной културы вобще; обмежено го хоснують і штатны орґаны і повинно ся учіть на школах, у меншынї школ є ужываный як язык выучованя, переважує але російскый язык. Но білоруськый язык є дуже росшыреный меджі білоруськов політічнов опозіціёв і на [[інтернет]]ї. == Екстерны одказы == * [http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=RUW Ethnologue report for Belarusian] * [https://web.archive.org/web/20200924220713/http://kamunikat.org/Kalita_Ina.html Калита И. В. Современная Беларусь: языки и национальная идентичность. Ústí nad Labem, ISBN 978-80-7414-324-3, 2010, 300 s. s. 112-190.] {{InterWiki|be-x-old|Галоўная старонка|класічным штандартом|}} {{InterWiki|be|Галоўная старонка|офіціалным штандартом|}} {{Славяньскы языкы}} {{stub}} [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] m5mwxswb5kxlsjahrk0xxs7hzf1aocp Шаркадь 0 21835 165617 157785 2026-05-22T19:29:22Z Rue323 31002 165617 wikitext text/x-wiki '''Ша́ркадь''' авадь '''Горбо́к''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Kissarkad) ([[Україньскый язык|укр]]. Горбок) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|население=778|год переписи=2001|этнохороним=Шаркандяне, Горбочане|прежние имена=Kissarkad}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1398]] році. У [[Село|селі]] у [[XIV. стороча|XIV]] сторочу споминать ся [[Православна церьков|Православна]] [[Церьков (храм)|Цирьков]], у [[1418]] році у [[Село|селі]] згоріла [[каплиця]]. [[15. марец|15 марца]] [[1939]] року, [[Мадярске кральовство|Мадярьскі]] Ґонведы зтратили туй у бою из «<nowiki/>[[Карпатьска Україна|Карпатьскыми Січовиками]]<nowiki/>» 30 чоловік, из них 7 пленных. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 778 людий, из них подля языка:<ref><nowiki>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</nowiki></ref> [[Україньскый язык|Украйиньскый]] — 99,87% [[Російскый язык|Руськый]] — 0,13% == Туристичны міста == • на [[юг]] уд [[Село|села]] Шаркадь, пиля фермы — поселеня раннёй [[Желїзна доба|желізной добы]]. •  у урочищови [[Мочар]], пиля [[Село|села]] — поселеня первых стороч [[нашой еры]]. • миже [[Село|селом]] и селом [[Дунковиця]] є [[озеро]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%BA#p-lang Горбок] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] tccc7y3qyot0ev95wic1fmg5voo8igo Сакз 0 24503 165621 165324 2026-05-23T07:37:13Z Rue323 31002 165621 wikitext text/x-wiki {{Особа |Мѣсто_роджѣня=[[Дашт-і-Кыпчак]] |Чинность=Хан |Уроджѣня=XI. стороча |Мѣсто_смерти=[[Русь]] |Упокоеня=По 1082. році }} '''Са́кз''' авадь '''Са́кзь''' (умер пӱсля [[1082]]. року*) — [[Половці|половицькый]] [[хан]], брат [[Багубарс|Багубарса]] (вадь Бегубарса) (согласно [[Лаврентьевская летопись|Лаврентьйӱвськӱв літописи]]) и [[Ясінь (хан)|хана Ясіня]], стрый хана [[Боняк (хан)|Боняка]] и дакӱлкых изнамых [[Хан|ханӱв]]. == Етимолоґія имени == Ге мінімум дакӱлко исслідоватильӱв (Федоров-Давыдов и Баскаков) возводять имня Сакз ид [[Тӱркы|тӱрцькому]] sägiz/sekiz — [[Чісловникы|числовникови]] «вӱсьӱм», «восьмый»<ref>{{Статя|одказ=https://sefer.ru/Хазарский%20альманах%2014.pdf|автор=Я. В. Пилипчук|тітул=Імена кипчаків у європейських джерелах|год=2016|язык=uk|издание=|тип=|месяц=|число=|том=|номер=|сторінкы=188|issn=|archive-date=2020-11-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20201129040558/https://www.sefer.ru/%D0%A5%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85%2014.pdf}}</ref><ref>{{Статя|одказ=https://www.academia.edu/35690594/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B5_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B8%D0%B7%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B8_%D1%81%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A1%D0%B1_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9_2_%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%90%D0%BB%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%8B_2017|автор=Arman Beisenov|тітул=Археологическое наследие Центрального Казахстана: изучение и сохранение. Сб. статей. 2 том. Алматы. 2017.|язык=en|archive-date=2022-05-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20220517122413/https://www.academia.edu/35690594/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B5_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B8%D0%B7%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B8_%D1%81%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A1%D0%B1_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9_2_%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%90%D0%BB%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%8B_2017|url-status=live}}</ref>. == Біоґрафія == Изнамо, ож у нёго были два браты Ясінь и Бегубарс. Участник русько-половицькых войн. Миже [[1080]] и [[1082]]. <ref>{{Статя|одказ=https://cyberleninka.ru/article/n/letopisnaya-statya-6590-1082-g-v-povesti-vremennyh-let|автор=Досаев А. С.|тітул=Летописная статья 6590 (1082) г. В «Повести временных лет»|год=2007|выдавательство=Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского|выпуск=2|issn=1993-1778|archive-date=2020-03-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20200326054539/https://cyberleninka.ru/article/n/letopisnaya-statya-6590-1082-g-v-povesti-vremennyh-let}}</ref><ref>{{ref-ru}} Сам Мономах относил это событие к 1080 году, но его поучение было написано более чем через 30 лет после описываемых событий, и в него могли закрасться ошибки.</ref> роками половці напали на дружину [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], воякы удослали обозы из оружиём у [[Місто|варош]] [[Прилукы]], но прӱйшовши у варош и вооруживши ся руські воякы атаковали врагӱв и побідили. На слідувущый динь руські дружины напали на половцьӱв и розгромили их. У битці умерло 900 половцьӱв, а у плен попав Ясінь и ёго брат Сакз<ref>{{Cite web |url=http://old-ru.ru/02-1.html |title=Поучение Владимира Мономаха |access-date=2020-11-02 |archive-date=2020-07-24 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200724002556/http://old-ru.ru/02-1.html |url-status=live }}</ref><ref>{{cite news|title=Битва под Прилуками и Белой Вежей в 1084 г.|url=http://ruhistor.ru/history_rur_vsevolod_war03.html|access-date=2020-11-02|archive-date=2020-10-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20201026075748/https://ruhistor.ru/history_rur_vsevolod_war03.html}}</ref>. Далша судьба хана неизнама. == Удкликованя == {{референції}} [[Катеґорія:Родили ся XI. стороча]] [[Катеґорія:Половці]] [[Катеґорія:Половицькі ханы]] ntgh1pm7318yerxehdlftih0ajybhoh Архей 0 24590 165618 165589 2026-05-23T00:06:30Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165618 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Архе́й''' (др.-греч. ἀρχαῖος — «древньый») — єден из чотырёх еонӱв історії Земли, осягавущый час уд 4,031 ±0,003 до 2,5 млрд рокӱв назад. Зачав ся по кӱнцёви Пӱзнёго тяжкого бомбардованя дас 3,8 млрд рокӱв назад и продовжав ся до Квасородного дійства коло 2,5 млрд рокӱв назад. Архей осягать період уд первых усокотившых ся цільных горных пород, ужек мавшых сліды развитої прокаріотичного житя у формі повноцінных бактеріалных матӱв, до появліня [[Еукариоты|еукаріот]]. Термін «архей» предложив у [[1872]]. році америцькый ґеолоґ Джеймс Дана. Архей розділеный на чотыри еры (уд майбӱлш пӱзнёї до майбӱлш раннёї): * неоархей (2,8—2,5 млрд рокӱв назад), * мезоархей (3,2—2,8 млрд рокӱв назад), * палеоархей (3,6—3,2 млрд рокӱв назад), * еоархей (4,031±0,003—3,6 млрд рокӱв назад). == Живот и атмосфера == Біота Земли у архейськый еон представляла собов общины анаеробных прокаріот. Ґеобіолоґічні изслідованя осадковых пород архея кажуть, ож прокаріотичный живот на Земли екзістовав бӱлше 3,7-3,8 млрд рокӱв назад<ref>{{Cite web |url=https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle |title=Найдены строматолиты возрастом 3,7 млрд лет — древнейшие следы жизни на Земле • Елена Наймарк • Новости науки на «Элементах» • Палеонтология, Геология |publisher=elementy.ru |language=ru |access-date=2018-07-31 |archivedate=2018-07-31 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180731123640/https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle }}</ref>, но вопрос за тото, коли взник [[Фотосінтеза|оксиґенный фотосинтез]], до типирь обстає ся без доброго удвіта. Перві окамінілости, на котрых, ге думать ся, удпечатали ся нитчаті фотосинтезувущі орґанізмы, были датовані у 3,4 млрд рокӱв. У тот же період активно формувуть ся многі ныні екзістувущі и розвідані залежі сіры, ґрафіта, желіза и нікеля. У ранньӱм архёви атмосфера и гідросфера, по-видкому, представляли змфшану парогазову масу, котра мӱцныв и плотныв плінов закутовала усю планету. Проникнӱсть її про сонячні лучі была дуже слаба, того и на повирьхови Земли цариі мрак. Парогазова пліна складала ся из парӱв воды и даякого числа квасных дымӱв. Йӱв присущна была высока хемічна активнӱсть, у наслідок чого она активно воздійствовала на базалтовый повирьх Земли. Горный ландшафт, руно ге и глубокі упадины, на Земли не екзістовали. Рахує ся, ож плотнӱсть и давліня атмосферы у пӱзнёму архёви были значно выше нынішньых, єднак по резултатам дакотрых новых изслідовань их значіня уступали современным май бӱлш ге у два разы<ref>{{Статя|lang=}}</ref>. У епоху архея проходила діференціація парогазової пліны на атмосферу и гідросферу. Архейськый океан быв мілкым, а воды ёго представляли кріпкый и паскудно квасный солянчаный розтвор<ref>[https://web.archive.org/web/20140102194132/http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html Докембрийский этап геологической истории] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140102194132/http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html}}.</ref>. Согласно изслідованёви Танаі Кардона (Tanai Cardona) и ёго колеґ из Имперського коледжа Лондона оксиґенный фотосинтез (фотосистема II) объявив ся у раннёму археёви 3,5 млрд рокӱв назад, задовго до появліня первых цианобактерій и «квасородної катастрофы», трафившої ся 2,45 млрд рокӱв назад<ref>{{Cite web |url=http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ |title=Новая датировка отодвинула появление фотосинтеза на миллиард лет дальше в прошлое |access-date=2018-12-01 |archivedate=2018-12-02 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181202070630/http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ }}</ref>. == Удкликованя == [[Катеґорія:Архей]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] [[Катеґорія:Історія Земли]] hz6m5soa624s8ouzp45opctd8chzire Шаблона:Visible anchor 10 24592 165600 2026-05-22T16:37:42Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: <templatestyles src="Template:Visible anchor/styles.css" /><span class="vanchor"><!-- -->{{#if:{{{1|}}}|<span id="{{plain text|{{{1}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{2|}}}|<span id="{{plain text|{{{2}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{3|}}}|<span id="{{plain text|{{{3}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{4|}}}|<span id="{{plain text|{{{4}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{5|}}}|<span id="{{plain text|{{{5}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{6|}}}|<span id="{{plain text|{{... 165600 wikitext text/x-wiki <templatestyles src="Template:Visible anchor/styles.css" /><span class="vanchor"><!-- -->{{#if:{{{1|}}}|<span id="{{plain text|{{{1}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{2|}}}|<span id="{{plain text|{{{2}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{3|}}}|<span id="{{plain text|{{{3}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{4|}}}|<span id="{{plain text|{{{4}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{5|}}}|<span id="{{plain text|{{{5}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{6|}}}|<span id="{{plain text|{{{6}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{7|}}}|<span id="{{plain text|{{{7}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{8|}}}|<span id="{{plain text|{{{8}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{9|}}}|<span id="{{plain text|{{{9}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{10|}}}|<span id="{{plain text|{{{10}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{11|}}}|<span id="{{plain text|{{{11}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{12|}}}|<span id="{{plain text|{{{12}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{13|}}}|<span id="{{plain text|{{{13}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{14|}}}|<span id="{{plain text|{{{14}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{15|}}}|<span id="{{plain text|{{{15}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{16|}}}|<span id="{{plain text|{{{16}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{17|}}}|<span id="{{plain text|{{{17}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{18|}}}|<span id="{{plain text|{{{18}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{19|}}}|<span id="{{plain text|{{{19}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{20|}}}|<span id="{{plain text|{{{20}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{21|}}}|<span id="{{plain text|{{{21}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{22|}}}|<span id="{{plain text|{{{22}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{23|}}}|<span id="{{plain text|{{{23}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{24|}}}|<span id="{{plain text|{{{24}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{25|}}}|<span id="{{plain text|{{{25}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{26|}}}|<span id="{{plain text|{{{26}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{27|}}}|<span id="{{plain text|{{{27}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{28|}}}|<span id="{{plain text|{{{28}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{29|}}}|<span id="{{plain text|{{{29}}}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{30|}}}|<span id="{{plain text|{{{30}}}}}"></span>}}<!-- --><span class="vanchor-text">{{{text|{{{1}}}}}}</span><!-- -->{{#if:{{{31|}}}|<span class="error">{{Tl|Visible anchor}}: too many anchors, maximum is 30.</span>}}<!-- --></span><noinclude> {{Documentation}} <!-- PLEASE ADD CATEGORIES TO THE /doc SUBPAGE; INTERWIKIS GO TO WIKIDATA, THANK YOU! --> </noinclude> 58aqwrtkzmllytfdj3hsoehrnukolpr Шаблона:Visible anchor/styles.css 10 24593 165601 2026-05-22T16:38:02Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: /* {{pp-template}} */ .vanchor > :target ~ .vanchor-text { background-color: #ebf4ff; } @media screen { html.skin-theme-clientpref-night .vanchor > :target ~ .vanchor-text { background-color: #0f4dc9; } } @media screen and (prefers-color-scheme: dark) { html.skin-theme-clientpref-os .vanchor > :target ~ .vanchor-text { background-color: #0f4dc9; } } 165601 sanitized-css text/css /* {{pp-template}} */ .vanchor > :target ~ .vanchor-text { background-color: #ebf4ff; } @media screen { html.skin-theme-clientpref-night .vanchor > :target ~ .vanchor-text { background-color: #0f4dc9; } } @media screen and (prefers-color-scheme: dark) { html.skin-theme-clientpref-os .vanchor > :target ~ .vanchor-text { background-color: #0f4dc9; } } juuzxupy5l70okszqohfudkmnjxa092 Шаблона:Vanchor 10 24594 165602 2026-05-22T16:39:35Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Visible anchor]] 165602 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Visible anchor]] qjexzjpatrovvz7q90v5fa0sfsbgnvd Шаблона:TOC limit 10 24595 165603 2026-05-22T16:51:52Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: <templatestyles src="Template:TOC limit/styles.css" /><div class="toclimit-{{{1|{{{limit|3}}}}}}">__TOC__</div><noinclude> {{documentation}} </noinclude> 165603 wikitext text/x-wiki <templatestyles src="Template:TOC limit/styles.css" /><div class="toclimit-{{{1|{{{limit|3}}}}}}">__TOC__</div><noinclude> {{documentation}} </noinclude> dwdn99dxyfhkqqw4i3lmafbzsxd31mr Шаблона:TOC limit/styles.css 10 24596 165604 2026-05-22T16:52:09Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: /* {{pp-template}} Allow limiting of which header levels are shown in a TOC; <div class="toclimit-3">, for instance, will limit to showing ==headings== and ===headings=== but no further (as long as there are no =headings= on the page, which there shouldn't be according to the MoS). */ .toclimit-2 .toclevel-1 ul, .toclimit-3 .toclevel-2 ul, .toclimit-4 .toclevel-3 ul, .toclimit-5 .toclevel-4 ul, .toclimit-6 .toclevel-5 ul, .toclimit-7 .tocle... 165604 sanitized-css text/css /* {{pp-template}} Allow limiting of which header levels are shown in a TOC; <div class="toclimit-3">, for instance, will limit to showing ==headings== and ===headings=== but no further (as long as there are no =headings= on the page, which there shouldn't be according to the MoS). */ .toclimit-2 .toclevel-1 ul, .toclimit-3 .toclevel-2 ul, .toclimit-4 .toclevel-3 ul, .toclimit-5 .toclevel-4 ul, .toclimit-6 .toclevel-5 ul, .toclimit-7 .toclevel-6 ul { display: none; } clkz25e6xu067l6ec31e9unokrhkflm Протерозой 0 24597 165605 2026-05-22T17:17:49Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/151664300|Протерозой]]» 165605 wikitext text/x-wiki '''Протерозо́й''' (др.-греч. πρότερος «первый, старшый» + ζωή «живот») — ґеолоґічный еон, осягувущый період уд 2500 до 538,8 ±0,6 млн рокӱв назад. Прийшов на заміну [[Архей|археёви]] и замінив ся фанерозоём. Майдовгый еон у історії Земли, ишовшый 1961 млн рокӱв. У другых енциклопедіях XX. стороча даколи пише ся ге '''протерозойська ера''', '''езозойська ера''' авадь '''езозойська ґрупа періодӱв''' Протерозой характеризує ся колоссальными изменениями в биосфере, атмосфере и [[Литосфера|литосфере]] Земли. Если в предыдущем архее атмосфера практически не содержала свободный кислород, то уже в начале протерозоя (2460 млн лет назад) происходит Великое кислородное событие, в результате которого процент кислорода в атмосфере увеличился до 2% (то есть 10% от нынешнего уровня). За этим увеличением последовало первое в истории Земли массовое вымирание — Кислородная катастрофа, поскольку вся жизнь тогда была ещё анаэробной (то есть бескислородной). Ещё одним последствием этой катастрофы стало Гуронское оледенение, продлившееся около 300 млн лет и ставшее самым долгим в истории планеты. Около 2,1 млрд лет назад появились первые эукариоты, в том числе многоклеточные (Франсвильская биота). Около 2100—1800 млн лет назад насыщение атмосферы кислородом закончилось, а сама планета находилась в относительной тектонической и климатической стабильности в течение около миллиарда лет. Этот период (1800—~800 млн лет назад) известен как Скучный миллиард. Именно в это время появились первые водоросли (например, красные), а также возникли мейоз и половое размножение. Около 1 миллиарда лет назад возникли первые [[грибы]]<ref name="Ars Technica 2019">{{Cite web |last=Timmer |first=John |title=Billion-year-old fossils may be early fungus |work=[[Ars Technica]] |date=2019-05-22 |url=https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |access-date=2019-05-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190523003551/https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |archivedate=2019-05-23 }}</ref>, а чуть позже (около 665 млн лет назад) и первые [[Быдла|животные]]. 850 млн лет назад началось {{Не перекладено|Неопротерозойское кислородное событие|неопротерозойское кислородное событие|en|Neoproterozoic oxygenation event}}, за которым 717 млн лет назад последовало Стертское, а затем и Мариноанское оледенение. Считается, что льды достигали экватора, поэтому эти оледенения известны как «Земля-снежок». В последний период протерозоя, эдиакарский, появилась первая достоверно известная фауна многоклеточных животных — эдиакарская биота. == Періодизація == Протерозой ділиться на 3 еры: * палеопротерозой; * мезопротерозой; * неопротерозой. == Ка май значні збытя == * Кислородная катастрофа в палеопротерозое, {{Жрідло2|появление [[Озоновый слой|озонового слоя]]|16|11|2013}} планеты. {{Жрідло2|Ранее существовало предположение, что через 600 млн лет после начала протерозоя, около 2 млрд лет назад, содержание кислорода достигло так называемой «точки Пастера»|16|11|2013}}<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">Ранее существовало предположение, что через 600 млн лет после начала протерозоя, около 2 млрд лет назад, содержание кислорода достигло так называемой «точки Пастера»</span><sup class="ts-fix-template noprint">&#x5B;''<nowiki><span title="не указан источник на утверждение (16 ноября 2013)">источник не указан 4570 дней</span></nowiki>''&#x5D;</sup> [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]]  — около 1 % от его содержания в современной нам атмосфере. Ученые считают, что такая концентрация кислорода достаточна для того, чтобы обеспечить устойчивую жизнедеятельность одноклеточных аэробных организмов. {{Жрідло2|Сейчас, однако, доказано, что не позднее 2,4 млрд лет назад содержание кислорода в атмосфере уже достигло примерно 10 % от современного — произошла [[кислородная катастрофа]]|16|11|2013}}<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">Сейчас, однако, доказано, что не позднее 2,4 млрд лет назад содержание кислорода в атмосфере уже достигло примерно 10 % от современного — произошла кислородная катастрофа</span><sup class="ts-fix-template noprint">&#x5B;''<nowiki><span title="не указан источник на утверждение (16 ноября 2013)">источник не указан 4570 дней</span></nowiki>''&#x5D;</sup> [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] [http://www.evolbiol.ru/rozanov.gif]{{Небізувноє жерело|16|11|2013}}<ref>{{Статя|автор={{nobr|Федонкин М. А.}}|тип=сборник|год=2006|isbn=5-98491-018-7}}</ref> . * Формирование современного объёма мирового океана<ref>{{Cite web |url=http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html |title=История атмосферы и гидросферы |access-date=2010-10-29 |archivedate=2011-02-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110208013827/http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html }}</ref>. * Наиболее длительное в истории Земли гуронское оледенение (2,4—2,1 млрд лет назад); несколько эпох глобального оледенения в позднем неопротерозое. * Появление многоклеточных организмов: губки, [[грибы]]. * Результатом жизнедеятельности прокариот (бактерий и одноклеточных водорослей, живших, по-видимому, и на суше, в плёнках воды между минеральными частицами в зонах частичного затопления вблизи водоёмов) стало образование почвы. === Земля-снежок === В результате естественной эволюции Солнце давало все больше света в архее и протерозое, светимость Солнца повышается на 6 % каждый миллиард лет[23]:165. В результате Земля стала получать больше тепла от Солнца в протерозое. Тем не менее Земля не нагревается. Вместо этого геологическая летопись показывает, что в начале протерозоя Земля значительно охлаждается. Ледниковые отложения, найденные в Южной Африке, датируются 2,2 млрд лет, а данные палеомагнитных измерений указывают на их положение в районе [[Екватор|экватора]]. Таким образом, оледенение, известное как Гуронское, возможно, было глобальным. Некоторые учёные предполагают, что это и последующие протерозойские ледниковые периоды были настолько серьёзными, что планета была полностью заморожена от полюсов до экватора. Эта гипотеза называется Земля-снежок. Ледниковый период около 2,3 млрд лет назад мог быть непосредственно вызван увеличением концентрации [[Оксиген|кислорода]] в атмосфере, что привело к уменьшению содержания метана (CH<sub>4</sub>). Метан является сильным парниковым газом, но с кислородом реагирует с образованием CO<nowiki><sub id="mw0A">2</sub></nowiki> — менее эффективного парникового газа:172. Когда свободный кислород появился в атмосфере, концентрация метана могла резко снизиться, что привело к уменьшению парникового эффекта и похолоданию. === Скучный миллиард === Промежуток от 1,8 до 0,72 млрд лет назад примечателен тектонической и климатической стабильностью, низким уровнем кислорода в атмосфере и очень медленной эволюцией живых организмов, откуда и название. Скучный миллиард охватывает статерийский период палеопротерозоя, весь мезопротерозой и тонийский период неопротерозоя. == Удкликованя == [[Катеґорія:Протерозой]] [[Катеґорія:Історія Земли]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] 95dund0ehctx136p1iaiga07rukrhna 165607 165605 2026-05-22T18:19:14Z Rue323 31002 165607 wikitext text/x-wiki '''Протерозо́й''' (др.-греч. πρότερος «первый, старшый» + ζωή «живот») — ґеолоґічный еон, осягувущый період уд 2500 до 538,8 ±0,6 млн рокӱв назад. Прийшов на заміну [[Архей|археёви]] и замінив ся фанерозоём. Майдовгый еон у історії Земли, ишовшый 1 .961.000 рокӱв. У многых енциклопедіях [[XX. стороча]] даколи пише ся ге '''протерозойська ера''', '''езозойська ера''' авадь '''езозойська ґрупа періодӱв''' Протерозой характеризує ся колосалными перемінами у біосфері, атмосфері и [[Литосфера|літосфері]] Земли. Кідь у спередошнёму археёви атмосфера практично не зодержала слободный квасород, та ужек у зачаткови протерозоя (2.460 млрд рокӱв назад) проходить Великый квасородный збыток, у резултатови котрого процент квасорода у атмосфері став май великым на 2% (циже 10% уд нынішнёго уровня). За сим избӱлшінём послідовало первоє у історії Земли масовоє удумираня — Квасородна катастрофа, покӱлку вся живнӱсть товды была ищи анаеробныв (циже бездыхалныв). Щи єдным наслідком сёї катастрофы стало Ґуронськоє оледініня, пробывшоє дас 300 млн рокӱв и ставшоє майдовгым у історії планеты. Пиля 2,1 млрд рокӱв назад появили ся перві [[Еукариоты|еукаріоты]], у тӱм числі многоклітні (Франсвілська біота). Пиля 2.100—1.800 млрд рокӱв назад насочіня атмосферы воздухом зперло ся, а сама планета была у удноснӱв кліматичнӱв и тектонічнӱв стабілности, у течение около миллиарда лет. Даный період (1.800 млрд—~800 млн рокӱв назад) знамый ге ''Лудный міліард''. Иппен у сись час появили ся перві водорослі! (у тому числі челлені), и так само взникли меёз и половоє розмножіня. Приблизно 1 міліард рокӱв типирь взникли перві [[грибы]]<ref name="Ars Technica 2019">{{Cite web |last=Timmer |first=John |title=Billion-year-old fossils may be early fungus |work=[[Ars Technica]] |date=2019-05-22 |url=https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |access-date=2019-05-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190523003551/https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |archivedate=2019-05-23 }}</ref>, а мало потӱм (близко 665 млн рокӱв назад) и перві [[быдла]]. 850 млн рокӱв назад зачало ся Неопротерозойськоє квасородноє збытя, за котрым 717 млн рокӱв назад послідовало Стертськоє, а за тым и Маріноанськоє оледініня. Думать ся, ож лёды сягали [[Екватор|екватора]], того исі оледініня изнамі ге «Зимля-сніжок». У послідньый період протерозоя, едіакарськый, объявила ся перва бизӱвно изнама фауна многоклітных быдел — едіакарська біота. == Періодизація == Протерозой ділиться на 3 еры: * [[палеопротерозой]]; * [[мезопротерозой]]; * [[неопротерозой]]. == Ка май значні збытя == * [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] Квасородна катастрофа у палеопротерозоёви, и объявліня [[Озонова пліна|озонової пліны]] [[Земля (планета)|планеты]]. Давно была думка<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">, ож через 600 млн рокӱв по зачаткови протерозоя, коло 2 млрд рокӱв назад, зодержаня квасоррода сягло так именоватої «точкы Пастера»</span> [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]]  — удоёго обсяга удныніншньӱв рнной наі атмосфере. Ученые считают, что такая концентрация кислорода достаточна для того, чтобы обеспечить устойчивую жизнедеятельность одноклеточных аэробных организмов. {{Жрідло2|Сейчас, однако, доказано, что не позднее 2,4 млрд лет назад содержание кислорода в атмосфере уже достигло примерно 10 % от современного — произошла [[кислородная катастрофа]]|16|11|2013}}<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">Сейчас, однако, доказано, что не позднее 2,4 млрд лет назад содержание кислорода в атмосфере уже достигло примерно 10 % от современного — произошла кислородная катастрофа</span><sup class="ts-fix-template noprint">&#x5B;''<nowiki><span title="не указан источник на утверждение (16 ноября 2013)">источник не указан 4570 дней</span></nowiki>''&#x5D;</sup> [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] [http://www.evolbiol.ru/rozanov.gif]{{Небізувноє жерело|16|11|2013}}<ref>{{Статя|автор={{nobr|Федонкин М. А.}}|тип=сборник|год=2006|isbn=5-98491-018-7}}</ref> . * Формирование современного объёма мирового океана<ref>{{Cite web |url=http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html |title=История атмосферы и гидросферы |access-date=2010-10-29 |archivedate=2011-02-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110208013827/http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html }}</ref>. * Наиболее длительное в истории Земли гуронское оледенение (2,4—2,1 млрд лет назад); несколько эпох глобального оледенения в позднем неопротерозое. * Появление многоклеточных организмов: губки, [[грибы]]. * Результатом жизнедеятельности прокариот (бактерий и одноклеточных водорослей, живших, по-видимому, и на суше, в плёнках воды между минеральными частицами в зонах частичного затопления вблизи водоёмов) стало образование почвы. === Земля-снежок === В результате естественной эволюции Солнце давало все больше света в архее и протерозое, светимость Солнца повышается на 6 % каждый миллиард лет[23]:165. В результате Земля стала получать больше тепла от Солнца в протерозое. Тем не менее Земля не нагревается. Вместо этого геологическая летопись показывает, что в начале протерозоя Земля значительно охлаждается. Ледниковые отложения, найденные в Южной Африке, датируются 2,2 млрд лет, а данные палеомагнитных измерений указывают на их положение в районе [[Екватор|экватора]]. Таким образом, оледенение, известное как Гуронское, возможно, было глобальным. Некоторые учёные предполагают, что это и последующие протерозойские ледниковые периоды были настолько серьёзными, что планета была полностью заморожена от полюсов до экватора. Эта гипотеза называется Земля-снежок. Ледниковый период около 2,3 млрд лет назад мог быть непосредственно вызван увеличением концентрации [[Оксиген|кислорода]] в атмосфере, что привело к уменьшению содержания метана (CH<sub>4</sub>). Метан является сильным парниковым газом, но с кислородом реагирует с образованием CO<nowiki><sub id="mw0A">2</sub></nowiki> — менее эффективного парникового газа:172. Когда свободный кислород появился в атмосфере, концентрация метана могла резко снизиться, что привело к уменьшению парникового эффекта и похолоданию. === Скучный миллиард === Промежуток от 1,8 до 0,72 млрд лет назад примечателен тектонической и климатической стабильностью, низким уровнем кислорода в атмосфере и очень медленной эволюцией живых организмов, откуда и название. Скучный миллиард охватывает статерийский период палеопротерозоя, весь мезопротерозой и тонийский період неопротерозоя. == Удкликованя == [[Катеґорія:Протерозой]] [[Катеґорія:Історія Земли]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] aw2ssbd3u0hpqb8gxpxt5ka0fcyez5u 165608 165607 2026-05-22T18:21:52Z Rue323 31002 165608 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Протерозо́й''' (др.-греч. πρότερος «первый, старшый» + ζωή «живот») — ґеолоґічный еон, осягувущый період уд 2500 до 538,8 ±0,6 млн рокӱв назад. Прийшов на заміну [[Архей|археёви]] и замінив ся фанерозоём. Майдовгый еон у історії Земли, ишовшый 1 .961.000 рокӱв. У многых енциклопедіях [[XX. стороча]] даколи пише ся ге '''протерозойська ера''', '''езозойська ера''' авадь '''езозойська ґрупа періодӱв''' Протерозой характеризує ся колосалными перемінами у біосфері, атмосфері и [[Литосфера|літосфері]] Земли. Кідь у спередошнёму археёви атмосфера практично не зодержала слободный квасород, та ужек у зачаткови протерозоя (2.460 млрд рокӱв назад) проходить Великый квасородный збыток, у резултатови котрого процент квасорода у атмосфері став май великым на 2% (циже 10% уд нынішнёго уровня). За сим избӱлшінём послідовало первоє у історії Земли масовоє удумираня — Квасородна катастрофа, покӱлку вся живнӱсть товды была ищи анаеробныв (циже бездыхалныв). Щи єдным наслідком сёї катастрофы стало Ґуронськоє оледініня, пробывшоє дас 300 млн рокӱв и ставшоє майдовгым у історії планеты. Пиля 2,1 млрд рокӱв назад появили ся перві [[Еукариоты|еукаріоты]], у тӱм числі многоклітні (Франсвілська біота). Пиля 2.100—1.800 млрд рокӱв назад насочіня атмосферы воздухом зперло ся, а сама планета была у удноснӱв кліматичнӱв и тектонічнӱв стабілности, у течение около миллиарда лет. Даный період (1.800 млрд—~800 млн рокӱв назад) знамый ге ''Лудный міліард''. Иппен у сись час появили ся перві водорослі! (у тому числі челлені), и так само взникли меёз и половоє розмножіня. Приблизно 1 міліард рокӱв типирь взникли перві [[грибы]]<ref name="Ars Technica 2019">{{Cite web |last=Timmer |first=John |title=Billion-year-old fossils may be early fungus |work=[[Ars Technica]] |date=2019-05-22 |url=https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |access-date=2019-05-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190523003551/https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |archivedate=2019-05-23 }}</ref>, а мало потӱм (близко 665 млн рокӱв назад) и перві [[быдла]]. 850 млн рокӱв назад зачало ся Неопротерозойськоє квасородноє збытя, за котрым 717 млн рокӱв назад послідовало Стертськоє, а за тым и Маріноанськоє оледініня. Думать ся, ож лёды сягали [[Екватор|екватора]], того исі оледініня изнамі ге «Зимля-сніжок». У послідньый період протерозоя, едіакарськый, объявила ся перва бизӱвно изнама фауна многоклітных быдел — едіакарська біота. == Періодизація == Протерозой ділиться на 3 еры: * [[палеопротерозой]]; * [[мезопротерозой]]; * [[неопротерозой]]. == Ка май значні збытя == * [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] Квасородна катастрофа у палеопротерозоёви, и объявліня [[Озонова пліна|озонової пліны]] [[Земля (планета)|планеты]]. Давно была думка<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">, ож через 600 млн рокӱв по зачаткови протерозоя, коло 2 млрд рокӱв назад, зодержаня квасоррода сягло так именоватої «точкы Пастера»</span> [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]]  — удоёго обсяга удныніншньӱв рнной наі атмосфере. Ученые считают, что такая концентрация кислорода достаточна для того, чтобы обеспечить устойчивую жизнедеятельность одноклеточных аэробных организмов. {{Жрідло2|Сейчас, однако, доказано, что не позднее 2,4 млрд лет назад содержание кислорода в атмосфере уже достигло примерно 10 % от современного — произошла [[кислородная катастрофа]]|16|11|2013}}<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">Сейчас, однако, доказано, что не позднее 2,4 млрд лет назад содержание кислорода в атмосфере уже достигло примерно 10 % от современного — произошла кислородная катастрофа</span><sup class="ts-fix-template noprint">&#x5B;''<nowiki><span title="не указан источник на утверждение (16 ноября 2013)">источник не указан 4570 дней</span></nowiki>''&#x5D;</sup> [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] [http://www.evolbiol.ru/rozanov.gif]{{Небізувноє жерело|16|11|2013}}<ref>{{Статя|автор={{nobr|Федонкин М. А.}}|тип=сборник|год=2006|isbn=5-98491-018-7}}</ref> . * Формирование современного объёма мирового океана<ref>{{Cite web |url=http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html |title=История атмосферы и гидросферы |access-date=2010-10-29 |archivedate=2011-02-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110208013827/http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html }}</ref>. * Наиболее длительное в истории Земли гуронское оледенение (2,4—2,1 млрд лет назад); несколько эпох глобального оледенения в позднем неопротерозое. * Появление многоклеточных организмов: губки, [[грибы]]. * Результатом жизнедеятельности прокариот (бактерий и одноклеточных водорослей, живших, по-видимому, и на суше, в плёнках воды между минеральными частицами в зонах частичного затопления вблизи водоёмов) стало образование почвы. === Земля-снежок === В результате естественной эволюции Солнце давало все больше света в архее и протерозое, светимость Солнца повышается на 6 % каждый миллиард лет[23]:165. В результате Земля стала получать больше тепла от Солнца в протерозое. Тем не менее Земля не нагревается. Вместо этого геологическая летопись показывает, что в начале протерозоя Земля значительно охлаждается. Ледниковые отложения, найденные в Южной Африке, датируются 2,2 млрд лет, а данные палеомагнитных измерений указывают на их положение в районе [[Екватор|экватора]]. Таким образом, оледенение, известное как Гуронское, возможно, было глобальным. Некоторые учёные предполагают, что это и последующие протерозойские ледниковые периоды были настолько серьёзными, что планета была полностью заморожена от полюсов до экватора. Эта гипотеза называется Земля-снежок. Ледниковый период около 2,3 млрд лет назад мог быть непосредственно вызван увеличением концентрации [[Оксиген|кислорода]] в атмосфере, что привело к уменьшению содержания метана (CH<sub>4</sub>). Метан является сильным парниковым газом, но с кислородом реагирует с образованием CO<nowiki><sub id="mw0A">2</sub></nowiki> — менее эффективного парникового газа:172. Когда свободный кислород появился в атмосфере, концентрация метана могла резко снизиться, что привело к уменьшению парникового эффекта и похолоданию. === Скучный миллиард === Промежуток от 1,8 до 0,72 млрд лет назад примечателен тектонической и климатической стабильностью, низким уровнем кислорода в атмосфере и очень медленной эволюцией живых организмов, откуда и название. Скучный миллиард охватывает статерийский период палеопротерозоя, весь мезопротерозой и тонийский період неопротерозоя. == Удкликованя == [[Катеґорія:Протерозой]] [[Катеґорія:Історія Земли]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] c5yfy688ifvzqyz6gbrupbdvzanetd2 165609 165608 2026-05-22T18:27:49Z Rue323 31002 165609 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Протерозо́й''' (др.-греч. πρότερος «первый, старшый» + ζωή «живот») — ґеолоґічный еон, осягувущый період уд 2500 до 538,8 ±0,6 млн рокӱв назад. Прийшов на заміну [[Архей|археёви]] и замінив ся фанерозоём. Майдовгый еон у історії Земли, ишовшый 1 .961.000 рокӱв. У многых енциклопедіях [[XX. стороча]] даколи пише ся ге '''протерозойська ера''', '''езозойська ера''' авадь '''езозойська ґрупа періодӱв''' Протерозой характеризує ся колосалными перемінами у біосфері, атмосфері и [[Литосфера|літосфері]] Земли. Кідь у спередошнёму археёви атмосфера практично не зодержала слободный квасород, та ужек у зачаткови протерозоя (2.460 млрд рокӱв назад) проходить Великый квасородный збыток, у резултатови котрого процент квасорода у атмосфері став май великым на 2% (циже 10% уд нынішнёго уровня). За сим избӱлшінём послідовало первоє у історії Земли масовоє удумираня — Квасородна катастрофа, покӱлку вся живнӱсть товды была ищи анаеробныв (циже бездыхалныв). Щи єдным наслідком сёї катастрофы стало Ґуронськоє оледініня, пробывшоє дас 300 млн рокӱв и ставшоє майдовгым у історії планеты. Пиля 2,1 млрд рокӱв назад появили ся перві [[Еукариоты|еукаріоты]], у тӱм числі многоклітні (Франсвілська біота). Пиля 2.100—1.800 млрд рокӱв назад насочіня атмосферы воздухом зперло ся, а сама планета была у удноснӱв кліматичнӱв и тектонічнӱв стабілности, у течение около миллиарда лет. Даный період (1.800 млрд—~800 млн рокӱв назад) знамый ге ''Лудный міліард''. Иппен у сись час появили ся перві водорослі! (у тому числі челлені), и так само взникли меёз и половоє розмножіня. Приблизно 1 міліард рокӱв типирь взникли перві [[грибы]]<ref name="Ars Technica 2019">{{Cite web |last=Timmer |first=John |title=Billion-year-old fossils may be early fungus |work=[[Ars Technica]] |date=2019-05-22 |url=https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |access-date=2019-05-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190523003551/https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |archivedate=2019-05-23 }}</ref>, а мало потӱм (близко 665 млн рокӱв назад) и перві [[быдла]]. 850 млн рокӱв назад зачало ся Неопротерозойськоє квасородноє збытя, за котрым 717 млн рокӱв назад послідовало Стертськоє, а за тым и Маріноанськоє оледініня. Думать ся, ож лёды сягали [[Екватор|екватора]], того исі оледініня изнамі ге «Зимля-сніжок». У послідньый період протерозоя, едіакарськый, объявила ся перва бизӱвно изнама фауна многоклітных быдел — едіакарська біота. == Періодизація == Протерозой ділиться на 3 еры: * [[палеопротерозой]]; * [[мезопротерозой]]; * [[неопротерозой]]. == Ка май значні збытя == * [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] Квасородна катастрофа у палеопротерозоёви, и объявліня [[Озонова пліна|озонової пліны]] [[Земля (планета)|планеты]]. Давно была думка<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">, ож через 600 млн рокӱв по зачаткови протерозоя, коло 2 млрд рокӱв назад, зодержаня квасоррода сягло так именоватої «точкы Пастера»</span> — 1% уд усёго обсяга у нынішньӱв атмосфері [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] аі атмосфере. Ученые считают, что такая концентрация кислорода достаточна для того, чтобы обеспечить устойчивую жизнедеятельность одноклеточных аэробных организмов. {{Жрідло2|Сейчас, однако, доказано, что не позднее 2,4 млрд лет назад содержание кислорода в атмосфере уже достигло примерно 10 % от современного — произошла [[кислородная катастрофа]]|16|11|2013}}<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">Сейчас, однако, доказано, что не позднее 2,4 млрд лет назад содержание кислорода в атмосфере уже достигло примерно 10 % от современного — произошла кислородная катастрофа</span><sup class="ts-fix-template noprint">&#x5B;''<nowiki><span title="не указан источник на утверждение (16 ноября 2013)">источник не указан 4570 дней</span></nowiki>''&#x5D;</sup> [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] [http://www.evolbiol.ru/rozanov.gif]{{Небізувноє жерело|16|11|2013}}<ref>{{Статя|автор={{nobr|Федонкин М. А.}}|тип=сборник|год=2006|isbn=5-98491-018-7}}</ref> . * Формирование современного объёма мирового океана<ref>{{Cite web |url=http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html |title=История атмосферы и гидросферы |access-date=2010-10-29 |archivedate=2011-02-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110208013827/http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html }}</ref>. * Наиболее длительное в истории Земли гуронское оледенение (2,4—2,1 млрд лет назад); несколько эпох глобального оледенения в позднем неопротерозое. * Появление многоклеточных организмов: губки, [[грибы]]. * Результатом жизнедеятельности прокариот (бактерий и одноклеточных водорослей, живших, по-видимому, и на суше, в плёнках воды между минеральными частицами в зонах частичного затопления вблизи водоёмов) стало образование почвы. === Земля-снежок === В результате естественной эволюции Солнце давало все больше света в архее и протерозое, светимость Солнца повышается на 6 % каждый миллиард лет[23]:165. В результате Земля стала получать больше тепла от Солнца в протерозое. Тем не менее Земля не нагревается. Вместо этого геологическая летопись показывает, что в начале протерозоя Земля значительно охлаждается. Ледниковые отложения, найденные в Южной Африке, датируются 2,2 млрд лет, а данные палеомагнитных измерений указывают на их положение в районе [[Екватор|экватора]]. Таким образом, оледенение, известное как Гуронское, возможно, было глобальным. Некоторые учёные предполагают, что это и последующие протерозойские ледниковые периоды были настолько серьёзными, что планета была полностью заморожена от полюсов до экватора. Эта гипотеза называется Земля-снежок. Ледниковый период около 2,3 млрд лет назад мог быть непосредственно вызван увеличением концентрации [[Оксиген|кислорода]] в атмосфере, что привело к уменьшению содержания метана (CH<sub>4</sub>). Метан является сильным парниковым газом, но с кислородом реагирует с образованием CO<nowiki><sub id="mw0A">2</sub></nowiki> — менее эффективного парникового газа:172. Когда свободный кислород появился в атмосфере, концентрация метана могла резко снизиться, что привело к уменьшению парникового эффекта и похолоданию. === Скучный миллиард === Промежуток от 1,8 до 0,72 млрд лет назад примечателен тектонической и климатической стабильностью, низким уровнем кислорода в атмосфере и очень медленной эволюцией живых организмов, откуда и название. Скучный миллиард охватывает статерийский период палеопротерозоя, весь мезопротерозой и тонийский період неопротерозоя. == Удкликованя == [[Катеґорія:Протерозой]] [[Катеґорія:Історія Земли]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] 2k3mbb27a0glf8t9fdstco2w748e1ku 165610 165609 2026-05-22T18:30:07Z Rue323 31002 165610 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Протерозо́й''' (др.-греч. πρότερος «первый, старшый» + ζωή «живот») — ґеолоґічный еон, осягувущый період уд 2500 до 538,8 ±0,6 млн рокӱв назад. Прийшов на заміну [[Архей|археёви]] и замінив ся фанерозоём. Майдовгый еон у історії Земли, ишовшый 1 .961.000 рокӱв. У многых енциклопедіях [[XX. стороча]] даколи пише ся ге '''протерозойська ера''', '''езозойська ера''' авадь '''езозойська ґрупа періодӱв''' Протерозой характеризує ся колосалными перемінами у біосфері, атмосфері и [[Литосфера|літосфері]] Земли. Кідь у спередошнёму археёви атмосфера практично не зодержала слободный квасород, та ужек у зачаткови протерозоя (2.460 млрд рокӱв назад) проходить Великый квасородный збыток, у резултатови котрого процент квасорода у атмосфері став май великым на 2% (циже 10% уд нынішнёго уровня). За сим избӱлшінём послідовало первоє у історії Земли масовоє удумираня — Квасородна катастрофа, покӱлку вся живнӱсть товды была ищи анаеробныв (циже бездыхалныв). Щи єдным наслідком сёї катастрофы стало Ґуронськоє оледініня, пробывшоє дас 300 млн рокӱв и ставшоє майдовгым у історії планеты. Пиля 2,1 млрд рокӱв назад появили ся перві [[Еукариоты|еукаріоты]], у тӱм числі многоклітні (Франсвілська біота). Пиля 2.100—1.800 млрд рокӱв назад насочіня атмосферы воздухом зперло ся, а сама планета была у удноснӱв кліматичнӱв и тектонічнӱв стабілности, у течение около миллиарда лет. Даный період (1.800 млрд—~800 млн рокӱв назад) знамый ге ''Лудный міліард''. Иппен у сись час появили ся перві водорослі! (у тому числі челлені), и так само взникли меёз и половоє розмножіня. Приблизно 1 міліард рокӱв типирь взникли перві [[грибы]]<ref name="Ars Technica 2019">{{Cite web |last=Timmer |first=John |title=Billion-year-old fossils may be early fungus |work=[[Ars Technica]] |date=2019-05-22 |url=https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |access-date=2019-05-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190523003551/https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |archivedate=2019-05-23 }}</ref>, а мало потӱм (близко 665 млн рокӱв назад) и перві [[быдла]]. 850 млн рокӱв назад зачало ся Неопротерозойськоє квасородноє збытя, за котрым 717 млн рокӱв назад послідовало Стертськоє, а за тым и Маріноанськоє оледініня. Думать ся, ож лёды сягали [[Екватор|екватора]], того исі оледініня изнамі ге «Зимля-сніжок». У послідньый період протерозоя, едіакарськый, объявила ся перва бизӱвно изнама фауна многоклітных быдел — едіакарська біота. == Періодизація == Протерозой ділиться на 3 еры: * [[палеопротерозой]]; * [[мезопротерозой]]; * [[неопротерозой]]. == Ка май значні збытя == * [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] Квасородна катастрофа у палеопротерозоёви, и объявліня [[Озонова пліна|озонової пліны]] [[Земля (планета)|планеты]]. Давно была думка<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">, ож через 600 млн рокӱв по зачаткови протерозоя, коло 2 млрд рокӱв назад, зодержаня квасоррода сягло так именоватої «точкы Пастера»</span> — 1% уд усёго обсяга у нынішньӱв атмосфері [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] атмосфере. Ученые считают, что такая концентрация кислорода достаточна для того, чтобы обеспечить устойчивую жизнедеятельность одноклеточных аэробных организмов. {{Жрідло2|Сейчас, однако, доказано, что не позднее 2,4 млрд лет назад содержание кислорода в атмосфере уже достигло примерно 10 % от современного — произошла [[кислородная катастрофа]]|16|11|2013}}<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">Сейчас, однако, доказано, что не позднее 2,4 млрд лет назад содержание кислорода в атмосфере уже достигло примерно 10 % от современного — произошла кислородная катастрофа</span><sup class="ts-fix-template noprint">&#x5B;''<nowiki><span title="не указан источник на утверждение (16 ноября 2013)">источник не указан 4570 дней</span></nowiki>''&#x5D;</sup> [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] [http://www.evolbiol.ru/rozanov.gif]{{Небізувноє жерело|16|11|2013}}<ref>{{Статя|автор={{nobr|Федонкин М. А.}}|тип=сборник|год=2006|isbn=5-98491-018-7}}</ref> . * Формирование современного объёма мирового океана<ref>{{Cite web |url=http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html |title=История атмосферы и гидросферы |access-date=2010-10-29 |archivedate=2011-02-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110208013827/http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html }}</ref>. * Наиболее длительное в истории Земли гуронское оледенение (2,4—2,1 млрд лет назад); несколько эпох глобального оледенения в позднем неопротерозое. * Появление многоклеточных организмов: губки, [[грибы]]. * Результатом жизнедеятельности прокариот (бактерий и одноклеточных водорослей, живших, по-видимому, и на суше, в плёнках воды между минеральными частицами в зонах частичного затопления вблизи водоёмов) стало образование почвы. === Земля-снежок === В результате естественной эволюции Солнце давало все больше света в архее и протерозое, светимость Солнца повышается на 6 % каждый миллиард лет[23]:165. В результате Земля стала получать больше тепла от Солнца в протерозое. Тем не менее Земля не нагревается. Вместо этого геологическая летопись показывает, что в начале протерозоя Земля значительно охлаждается. Ледниковые отложения, найденные в Южной Африке, датируются 2,2 млрд лет, а данные палеомагнитных измерений указывают на их положение в районе [[Екватор|экватора]]. Таким образом, оледенение, известное как Гуронское, возможно, было глобальным. Некоторые учёные предполагают, что это и последующие протерозойские ледниковые периоды были настолько серьёзными, что планета была полностью заморожена от полюсов до экватора. Эта гипотеза называется Земля-снежок. Ледниковый период около 2,3 млрд лет назад мог быть непосредственно вызван увеличением концентрации [[Оксиген|кислорода]] в атмосфере, что привело к уменьшению содержания метана (CH<sub>4</sub>). Метан является сильным парниковым газом, но с кислородом реагирует с образованием CO<nowiki><sub id="mw0A">2</sub></nowiki> — менее эффективного парникового газа:172. Когда свободный кислород появился в атмосфере, концентрация метана могла резко снизиться, что привело к уменьшению парникового эффекта и похолоданию. === Скучный миллиард === Промежуток от 1,8 до 0,72 млрд лет назад примечателен тектонической и климатической стабильностью, низким уровнем кислорода в атмосфере и очень медленной эволюцией живых организмов, откуда и название. Скучный миллиард охватывает статерийский период палеопротерозоя, весь мезопротерозой и тонийский період неопротерозоя. == Удкликованя == [[Катеґорія:Протерозой]] [[Катеґорія:Історія Земли]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] 9ha8g923kktw93drh5e32tyvpjf7zps 165611 165610 2026-05-22T18:30:36Z Rue323 31002 165611 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Протерозо́й''' (др.-греч. πρότερος «первый, старшый» + ζωή «живот») — ґеолоґічный еон, осягувущый період уд 2500 до 538,8 ±0,6 млн рокӱв назад. Прийшов на заміну [[Архей|археёви]] и замінив ся фанерозоём. Майдовгый еон у історії Земли, ишовшый 1 .961.000 рокӱв. У многых енциклопедіях [[XX. стороча]] даколи пише ся ге '''протерозойська ера''', '''езозойська ера''' авадь '''езозойська ґрупа періодӱв''' Протерозой характеризує ся колосалными перемінами у біосфері, атмосфері и [[Литосфера|літосфері]] Земли. Кідь у спередошнёму археёви атмосфера практично не зодержала слободный квасород, та ужек у зачаткови протерозоя (2.460 млрд рокӱв назад) проходить Великый квасородный збыток, у резултатови котрого процент квасорода у атмосфері став май великым на 2% (циже 10% уд нынішнёго уровня). За сим избӱлшінём послідовало первоє у історії Земли масовоє удумираня — Квасородна катастрофа, покӱлку вся живнӱсть товды была ищи анаеробныв (циже бездыхалныв). Щи єдным наслідком сёї катастрофы стало Ґуронськоє оледініня, пробывшоє дас 300 млн рокӱв и ставшоє майдовгым у історії планеты. Пиля 2,1 млрд рокӱв назад появили ся перві [[Еукариоты|еукаріоты]], у тӱм числі многоклітні (Франсвілська біота). Пиля 2.100—1.800 млрд рокӱв назад насочіня атмосферы воздухом зперло ся, а сама планета была у удноснӱв кліматичнӱв и тектонічнӱв стабілности, у течение около миллиарда лет. Даный період (1.800 млрд—~800 млн рокӱв назад) знамый ге ''Лудный міліард''. Иппен у сись час появили ся перві водорослі! (у тому числі челлені), и так само взникли меёз и половоє розмножіня. Приблизно 1 міліард рокӱв типирь взникли перві [[грибы]]<ref name="Ars Technica 2019">{{Cite web |last=Timmer |first=John |title=Billion-year-old fossils may be early fungus |work=[[Ars Technica]] |date=2019-05-22 |url=https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |access-date=2019-05-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190523003551/https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |archivedate=2019-05-23 }}</ref>, а мало потӱм (близко 665 млн рокӱв назад) и перві [[быдла]]. 850 млн рокӱв назад зачало ся Неопротерозойськоє квасородноє збытя, за котрым 717 млн рокӱв назад послідовало Стертськоє, а за тым и Маріноанськоє оледініня. Думать ся, ож лёды сягали [[Екватор|екватора]], того исі оледініня изнамі ге «Зимля-сніжок». У послідньый період протерозоя, едіакарськый, объявила ся перва бизӱвно изнама фауна многоклітных быдел — едіакарська біота. == Періодизація == Протерозой ділиться на 3 еры: * [[палеопротерозой]]; * [[мезопротерозой]]; * [[неопротерозой]]. == Ка май значні збытя == * [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] Квасородна катастрофа у палеопротерозоёви, и объявліня [[Озонова пліна|озонової пліны]] [[Земля (планета)|планеты]]. Давно была думка<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">, ож через 600 млн рокӱв по зачаткови протерозоя, коло 2 млрд рокӱв назад, зодержаня квасоррода сягло так именоватої «точкы Пастера»</span> — 1% уд усёго обсяга у нынішньӱв атмосфері. Ученые считают, что такая концентрация кислорода достаточна для того, чтобы обеспечить устойчивую жизнедеятельность одноклеточных аэробных организмов. {{Жрідло2|Сейчас, однако, доказано, что не позднее 2,4 млрд лет назад содержание кислорода в атмосфере уже достигло примерно 10 % от современного — произошла [[кислородная катастрофа]]|16|11|2013}}<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">Сейчас, однако, доказано, что не позднее 2,4 млрд лет назад содержание кислорода в атмосфере уже достигло примерно 10 % от современного — произошла кислородная катастрофа</span><sup class="ts-fix-template noprint">&#x5B;''<nowiki><span title="не указан источник на утверждение (16 ноября 2013)">источник не указан 4570 дней</span></nowiki>''&#x5D;</sup> [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] [http://www.evolbiol.ru/rozanov.gif]{{Небізувноє жерело|16|11|2013}}<ref>{{Статя|автор={{nobr|Федонкин М. А.}}|тип=сборник|год=2006|isbn=5-98491-018-7}}</ref> . * Формирование современного объёма мирового океана<ref>{{Cite web |url=http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html |title=История атмосферы и гидросферы |access-date=2010-10-29 |archivedate=2011-02-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110208013827/http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html }}</ref>. * Наиболее длительное в истории Земли гуронское оледенение (2,4—2,1 млрд лет назад); несколько эпох глобального оледенения в позднем неопротерозое. * Появление многоклеточных организмов: губки, [[грибы]]. * Результатом жизнедеятельности прокариот (бактерий и одноклеточных водорослей, живших, по-видимому, и на суше, в плёнках воды между минеральными частицами в зонах частичного затопления вблизи водоёмов) стало образование почвы. === Земля-снежок === В результате естественной эволюции Солнце давало все больше света в архее и протерозое, светимость Солнца повышается на 6 % каждый миллиард лет[23]:165. В результате Земля стала получать больше тепла от Солнца в протерозое. Тем не менее Земля не нагревается. Вместо этого геологическая летопись показывает, что в начале протерозоя Земля значительно охлаждается. Ледниковые отложения, найденные в Южной Африке, датируются 2,2 млрд лет, а данные палеомагнитных измерений указывают на их положение в районе [[Екватор|экватора]]. Таким образом, оледенение, известное как Гуронское, возможно, было глобальным. Некоторые учёные предполагают, что это и последующие протерозойские ледниковые периоды были настолько серьёзными, что планета была полностью заморожена от полюсов до экватора. Эта гипотеза называется Земля-снежок. Ледниковый период около 2,3 млрд лет назад мог быть непосредственно вызван увеличением концентрации [[Оксиген|кислорода]] в атмосфере, что привело к уменьшению содержания метана (CH<sub>4</sub>). Метан является сильным парниковым газом, но с кислородом реагирует с образованием CO<nowiki><sub id="mw0A">2</sub></nowiki> — менее эффективного парникового газа:172. Когда свободный кислород появился в атмосфере, концентрация метана могла резко снизиться, что привело к уменьшению парникового эффекта и похолоданию. === Скучный миллиард === Промежуток от 1,8 до 0,72 млрд лет назад примечателен тектонической и климатической стабильностью, низким уровнем кислорода в атмосфере и очень медленной эволюцией живых организмов, откуда и название. Скучный миллиард охватывает статерийский период палеопротерозоя, весь мезопротерозой и тонийский період неопротерозоя. == Удкликованя == [[Катеґорія:Протерозой]] [[Катеґорія:Історія Земли]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] ol5yffb85wo8r24dqvvpsce8ynxflf6 165612 165611 2026-05-22T18:42:10Z Rue323 31002 165612 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Протерозо́й''' (др.-греч. πρότερος «первый, старшый» + ζωή «живот») — ґеолоґічный еон, осягувущый період уд 2500 до 538,8 ±0,6 млн рокӱв назад. Прийшов на заміну [[Архей|археёви]] и замінив ся фанерозоём. Майдовгый еон у історії Земли, ишовшый 1 .961.000 рокӱв. У многых енциклопедіях [[XX. стороча]] даколи пише ся ге '''протерозойська ера''', '''езозойська ера''' авадь '''езозойська ґрупа періодӱв''' Протерозой характеризує ся колосалными перемінами у біосфері, атмосфері и [[Литосфера|літосфері]] Земли. Кідь у спередошнёму археёви атмосфера практично не зодержала слободный квасород, та ужек у зачаткови протерозоя (2.460 млрд рокӱв назад) проходить Великый квасородный збыток, у резултатови котрого процент квасорода у атмосфері став май великым на 2% (циже 10% уд нынішнёго уровня). За сим избӱлшінём послідовало первоє у історії Земли масовоє удумираня — Квасородна катастрофа, покӱлку вся живнӱсть товды была ищи анаеробныв (циже бездыхалныв). Щи єдным наслідком сёї катастрофы стало Ґуронськоє оледініня, пробывшоє дас 300 млн рокӱв и ставшоє майдовгым у історії планеты. Пиля 2,1 млрд рокӱв назад появили ся перві [[Еукариоты|еукаріоты]], у тӱм числі многоклітні (Франсвілська біота). Пиля 2.100—1.800 млрд рокӱв назад насочіня атмосферы воздухом зперло ся, а сама планета была у удноснӱв кліматичнӱв и тектонічнӱв стабілности, у течение около миллиарда лет. Даный період (1.800 млрд—~800 млн рокӱв назад) знамый ге ''Лудный міліард''. Иппен у сись час появили ся перві водорослі! (у тому числі челлені), и так само взникли меёз и половоє розмножіня. Приблизно 1 міліард рокӱв типирь взникли перві [[грибы]]<ref name="Ars Technica 2019">{{Cite web |last=Timmer |first=John |title=Billion-year-old fossils may be early fungus |work=[[Ars Technica]] |date=2019-05-22 |url=https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |access-date=2019-05-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190523003551/https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |archivedate=2019-05-23 }}</ref>, а мало потӱм (близко 665 млн рокӱв назад) и перві [[быдла]]. 850 млн рокӱв назад зачало ся Неопротерозойськоє квасородноє збытя, за котрым 717 млн рокӱв назад послідовало Стертськоє, а за тым и Маріноанськоє оледініня. Думать ся, ож лёды сягали [[Екватор|екватора]], того исі оледініня изнамі ге «Зимля-сніжок». У послідньый період протерозоя, едіакарськый, объявила ся перва бизӱвно изнама фауна многоклітных быдел — едіакарська біота. == Періодизація == Протерозой ділиться на 3 еры: * [[палеопротерозой]]; * [[мезопротерозой]]; * [[неопротерозой]]. == Ка май значні збытя == * [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] Квасородна катастрофа у палеопротерозоёви, и объявліня [[Озонова пліна|озонової пліны]] [[Земля (планета)|планеты]]. Давно была думка<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">, ож через 600 млн рокӱв по зачаткови протерозоя, коло 2 млрд рокӱв назад, зодержаня квасоррода сягло так именоватої «точкы Пастера»</span> — 1% уд усёго обсяга у нынішньӱв атмосфері. [[Ученый|Учені]] мнять, ож такої концентрації квасорода доста было про тото, обы забезпечити устойчиву животодійность єдноклітоньых аеробных орґанізмӱв. Ныні <span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">же, доказано, ож не май пӱзно 2,4 млрд рокӱв назад обсяг квасорода у атмосфері уже досяг приблизно 10 % уд типирішнёго — стала ся квасородна катастрофа.</span> * <span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">Формованя бӱлш-менш типирішнёго</span> объёма світового океана<ref>{{Cite web |url=http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html |title=История атмосферы и гидросферы |access-date=2010-10-29 |archivedate=2011-02-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110208013827/http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html }}</ref>. * Майдовгоє у історії Земли [[ґуронськоє оледініня]] (2,4—2,1 млрд рокӱв назад); дакӱлко апох ґлобалного оледініня у пӱзнёму [[Неопротерозой|неопротерозоёви]]. * Появліня многоклітньых орґанізмӱв: губкы, [[грибы]]. * Резултатом животодійности прокаріот (бактерій и єдноклетных водоросльӱв, жившых, видко, и на суши, у плінках воды миже мінералными частицями у зонох часточного затопліня поблизь водозборӱв) стало образованя [[Ґрунт|ґрунта]]. === Зимля-сніжок === В результате естественной эволюции Солнце давало все больше света в архее и протерозое, светимость Солнца повышается на 6 % каждый миллиард лет. В результате Земля стала получать больше тепла от Солнца в протерозое. Тем не менее Земля не нагревается. Вместо этого геологическая летопись показывает, что в начале протерозоя Земля значительно охлаждается. Ледниковые отложения, найденные в Южной Африке, датируются 2,2 млрд лет, а данные палеомагнитных измерений указывают на их положение в районе [[Екватор|экватора]]. Таким образом, оледенение, известное как Гуронское, возможно, было глобальным. Некоторые учёные предполагают, что это и последующие протерозойские ледниковые периоды были настолько серьёзными, что планета была полностью заморожена от полюсов до экватора. Эта гипотеза называется Земля-снежок. Ледниковый период около 2,3 млрд лет назад мог быть непосредственно вызван увеличением концентрации [[Оксиген|кислорода]] в атмосфере, что привело к уменьшению содержания метана (CH<sub>4</sub>). Метан является сильным парниковым газом, но с кислородом реагирует с образованием CO<nowiki><sub id="mw0A">2</sub></nowiki> — менее эффективного парникового газа:172. Когда свободный кислород появился в атмосфере, концентрация метана могла резко снизиться, что привело к уменьшению парникового эффекта и похолоданию. === Скучный миллиард === Промежуток от 1,8 до 0,72 млрд лет назад примечателен тектонической и климатической стабильностью, низким уровнем кислорода в атмосфере и очень медленной эволюцией живых организмов, откуда и название. Скучный миллиард охватывает статерийский период палеопротерозоя, весь мезопротерозой и тонийский період неопротерозоя. == Удкликованя == [[Катеґорія:Протерозой]] [[Катеґорія:Історія Земли]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] 9oux7l100wbr8vqoihrrywtpfr15ib4 165613 165612 2026-05-22T18:44:36Z Rue323 31002 165613 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Протерозо́й''' (др.-греч. πρότερος «первый, старшый» + ζωή «живот») — ґеолоґічный еон, осягувущый період уд 2500 до 538,8 ±0,6 млн рокӱв назад. Прийшов на заміну [[Архей|археёви]] и замінив ся фанерозоём. Майдовгый еон у історії Земли, ишовшый 1 .961.000 рокӱв. У многых енциклопедіях [[XX. стороча]] даколи пише ся ге '''протерозойська ера''', '''езозойська ера''' авадь '''езозойська ґрупа періодӱв''' Протерозой характеризує ся колосалными перемінами у біосфері, атмосфері и [[Литосфера|літосфері]] Земли. Кідь у спередошнёму археёви атмосфера практично не зодержала слободный квасород, та ужек у зачаткови протерозоя (2.460 млрд рокӱв назад) проходить Великый квасородный збыток, у резултатови котрого процент квасорода у атмосфері став май великым на 2% (циже 10% уд нынішнёго уровня). За сим избӱлшінём послідовало первоє у історії Земли масовоє удумираня — Квасородна катастрофа, покӱлку вся живнӱсть товды была ищи анаеробныв (циже бездыхалныв). Щи єдным наслідком сёї катастрофы стало Ґуронськоє оледініня, пробывшоє дас 300 млн рокӱв и ставшоє майдовгым у історії планеты. Пиля 2,1 млрд рокӱв назад появили ся перві [[Еукариоты|еукаріоты]], у тӱм числі многоклітні (Франсвілська біота). Пиля 2.100—1.800 млрд рокӱв назад насочіня атмосферы воздухом зперло ся, а сама планета была у удноснӱв кліматичнӱв и тектонічнӱв стабілности, у течение около миллиарда лет. Даный період (1.800 млрд—~800 млн рокӱв назад) знамый ге ''Лудный міліард''. Иппен у сись час появили ся перві водорослі! (у тому числі челлені), и так само взникли меёз и половоє розмножіня. Приблизно 1 міліард рокӱв типирь взникли перві [[грибы]]<ref name="Ars Technica 2019">{{Cite web |last=Timmer |first=John |title=Billion-year-old fossils may be early fungus |work=[[Ars Technica]] |date=2019-05-22 |url=https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |access-date=2019-05-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190523003551/https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |archivedate=2019-05-23 }}</ref>, а мало потӱм (близко 665 млн рокӱв назад) и перві [[быдла]]. 850 млн рокӱв назад зачало ся Неопротерозойськоє квасородноє збытя, за котрым 717 млн рокӱв назад послідовало Стертськоє, а за тым и Маріноанськоє оледініня. Думать ся, ож лёды сягали [[Екватор|екватора]], того исі оледініня изнамі ге «Зимля-сніжок». У послідньый період протерозоя, едіакарськый, объявила ся перва бизӱвно изнама фауна многоклітных быдел — едіакарська біота. == Періодизація == Протерозой ділиться на 3 еры:<ref>https://www.britannica.com/science/Precambrian/Precambrian-geology?utm_source=chatgpt.com</ref> * [[палеопротерозой]]; * [[мезопротерозой]]; * [[неопротерозой]]. == Ка май значні збытя == * [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] Квасородна катастрофа у палеопротерозоёви, и объявліня [[Озонова пліна|озонової пліны]] [[Земля (планета)|планеты]]. Давно была думка<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">, ож через 600 млн рокӱв по зачаткови протерозоя, коло 2 млрд рокӱв назад, зодержаня квасоррода сягло так именоватої «точкы Пастера»</span> — 1% уд усёго обсяга у нынішньӱв атмосфері. [[Ученый|Учені]] мнять, ож такої концентрації квасорода доста было про тото, обы забезпечити устойчиву животодійность єдноклітоньых аеробных орґанізмӱв. Ныні <span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">же, доказано, ож не май пӱзно 2,4 млрд рокӱв назад обсяг квасорода у атмосфері уже досяг приблизно 10 % уд типирішнёго — стала ся квасородна катастрофа.</span> * <span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">Формованя бӱлш-менш типирішнёго</span> объёма світового океана<ref>{{Cite web |url=http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html |title=История атмосферы и гидросферы |access-date=2010-10-29 |archivedate=2011-02-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110208013827/http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html }}</ref>. * Майдовгоє у історії Земли [[ґуронськоє оледініня]] (2,4—2,1 млрд рокӱв назад); дакӱлко апох ґлобалного оледініня у пӱзнёму [[Неопротерозой|неопротерозоёви]]. * Появліня многоклітньых орґанізмӱв: губкы, [[грибы]]. * Резултатом животодійности прокаріот (бактерій и єдноклетных водоросльӱв, жившых, видко, и на суши, у плінках воды миже мінералными частицями у зонох часточного затопліня поблизь водозборӱв) стало образованя [[Ґрунт|ґрунта]]. === Зимля-сніжок === В результате естественной эволюции Солнце давало все больше света в архее и протерозое, светимость Солнца повышается на 6 % каждый миллиард лет. В результате Земля стала получать больше тепла от Солнца в протерозое. Тем не менее Земля не нагревается. Вместо этого геологическая летопись показывает, что в начале протерозоя Земля значительно охлаждается. Ледниковые отложения, найденные в Южной Африке, датируются 2,2 млрд лет, а данные палеомагнитных измерений указывают на их положение в районе [[Екватор|экватора]]. Таким образом, оледенение, известное как Гуронское, возможно, было глобальным. Некоторые учёные предполагают, что это и последующие протерозойские ледниковые периоды были настолько серьёзными, что планета была полностью заморожена от полюсов до экватора. Эта гипотеза называется Земля-снежок. Ледниковый период около 2,3 млрд лет назад мог быть непосредственно вызван увеличением концентрации [[Оксиген|кислорода]] в атмосфере, что привело к уменьшению содержания метана (CH<sub>4</sub>). Метан является сильным парниковым газом, но с кислородом реагирует с образованием CO<nowiki><sub id="mw0A">2</sub></nowiki> — менее эффективного парникового газа:172. Когда свободный кислород появился в атмосфере, концентрация метана могла резко снизиться, что привело к уменьшению парникового эффекта и похолоданию. === Скучный миллиард === Промежуток от 1,8 до 0,72 млрд лет назад примечателен тектонической и климатической стабильностью, низким уровнем кислорода в атмосфере и очень медленной эволюцией живых организмов, откуда и название. Скучный миллиард охватывает статерийский период палеопротерозоя, весь мезопротерозой и тонийский період неопротерозоя. == Удкликованя == [[Катеґорія:Протерозой]] [[Катеґорія:Історія Земли]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] pynlds0g1vf7qxubsm00s6ltzeks8yr 165614 165613 2026-05-22T19:02:33Z Rue323 31002 165614 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Протерозо́й''' (др.-греч. πρότερος «первый, старшый» + ζωή «живот») — ґеолоґічный еон, осягувущый період уд 2500 до 538,8 ±0,6 млн рокӱв назад. Прийшов на заміну [[Архей|археёви]] и замінив ся фанерозоём. Майдовгый еон у історії Земли, ишовшый 1 .961.000 рокӱв. У многых енциклопедіях [[XX. стороча]] даколи пише ся ге '''протерозойська ера''', '''езозойська ера''' авадь '''езозойська ґрупа періодӱв''' Протерозой характеризує ся колосалными перемінами у біосфері, атмосфері и [[Литосфера|літосфері]] Земли. Кідь у спередошнёму археёви атмосфера практично не зодержала слободный квасород, та ужек у зачаткови протерозоя (2.460 млрд рокӱв назад) проходить Великый квасородный збыток, у резултатови котрого процент квасорода у атмосфері став май великым на 2% (циже 10% уд нынішнёго уровня). За сим избӱлшінём послідовало первоє у історії Земли масовоє удумираня — Квасородна катастрофа, покӱлку вся живнӱсть товды была ищи анаеробныв (циже бездыхалныв). Щи єдным наслідком сёї катастрофы стало Ґуронськоє оледініня, пробывшоє дас 300 млн рокӱв и ставшоє майдовгым у історії планеты. Пиля 2,1 млрд рокӱв назад появили ся перві [[Еукариоты|еукаріоты]], у тӱм числі многоклітні (Франсвілська біота). Пиля 2.100—1.800 млрд рокӱв назад насочіня атмосферы воздухом зперло ся, а сама планета была у удноснӱв кліматичнӱв и тектонічнӱв стабілности, у течение около миллиарда лет. Даный період (1.800 млрд—~800 млн рокӱв назад) знамый ге ''Лудный міліард''. Иппен у сись час появили ся перві водорослі! (у тому числі челлені), и так само взникли меёз и половоє розмножіня. Приблизно 1 міліард рокӱв типирь взникли перві [[грибы]]<ref name="Ars Technica 2019">{{Cite web |last=Timmer |first=John |title=Billion-year-old fossils may be early fungus |work=[[Ars Technica]] |date=2019-05-22 |url=https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |access-date=2019-05-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190523003551/https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |archivedate=2019-05-23 }}</ref>, а мало потӱм (близко 665 млн рокӱв назад) и перві [[быдла]]. 850 млн рокӱв назад зачало ся Неопротерозойськоє квасородноє збытя, за котрым 717 млн рокӱв назад послідовало Стертськоє, а за тым и Маріноанськоє оледініня. Думать ся, ож лёды сягали [[Екватор|екватора]], того исі оледініня изнамі ге «Зимля-сніжок». У послідньый період протерозоя, едіакарськый, объявила ся перва бизӱвно изнама фауна многоклітных быдел — едіакарська біота. == Періодизація == Протерозой ділиться на 3 еры:<ref>https://www.britannica.com/science/Precambrian/Precambrian-geology?utm_source=chatgpt.com</ref> * [[палеопротерозой]]; * [[мезопротерозой]]; * [[неопротерозой]]. == Ка май значні збытя == * [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] Квасородна катастрофа у палеопротерозоёви, и объявліня [[Озонова пліна|озонової пліны]] [[Земля (планета)|планеты]]. Давно была думка<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">, ож через 600 млн рокӱв по зачаткови протерозоя, коло 2 млрд рокӱв назад, зодержаня квасоррода сягло так именоватої «точкы Пастера»</span> — 1% уд усёго обсяга у нынішньӱв атмосфері. [[Ученый|Учені]] мнять, ож такої концентрації квасорода доста было про тото, обы забезпечити устойчиву животодійность єдноклітоньых аеробных орґанізмӱв. Ныні <span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">же, доказано, ож не май пӱзно 2,4 млрд рокӱв назад обсяг квасорода у атмосфері уже досяг приблизно 10 % уд типирішнёго — стала ся квасородна катастрофа.</span> * <span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">Формованя бӱлш-менш типирішнёго</span> объёма світового океана<ref>{{Cite web |url=http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html |title=История атмосферы и гидросферы |access-date=2010-10-29 |archivedate=2011-02-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110208013827/http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html }}</ref>. * Майдовгоє у історії Земли [[ґуронськоє оледініня]] (2,4—2,1 млрд рокӱв назад); дакӱлко апох ґлобалного оледініня у пӱзнёму [[Неопротерозой|неопротерозоёви]]. * Появліня многоклітньых орґанізмӱв: губкы, [[грибы]]. * Резултатом животодійности прокаріот (бактерій и єдноклетных водоросльӱв, жившых, видко, и на суши, у плінках воды миже мінералными частицями у зонох часточного затопліня поблизь водозборӱв) стало образованя [[Ґрунт|ґрунта]]. === Зимля-сніжок === В резултатови природної еволуції [[Сонце]] давало все май много світа, у архёви и протерозоёви, світимость Сонця повышать ся на 6 % каждый міліард рокӱв. У резултатови Зимля стала одержовати бӱлше тепла уд Сонця у протерозоёви. Тым не менш Зимля не нагрівать ся. Замісто того ''ґеолоґічна літопись'' указує, што у зачаткови протерозоя Зимля значно студенить ся. Леднякові удложіня, найдені у Южнӱв Африці, датувуть ся дас у 2,2 млрд рокӱв, а дані палеомаґнітных умірёвань указувуть на их положіня у районови[[Екватор|екватора]]. Такым образом, оледініня, изнамоє ге Ґуронськоє, видав, было ґлобалным. Дакотрі учені предполагавуть, ож исе, и послідувущі протерозойські ледові періоды были натӱлко серьёзными, што планета была повнӱстю заморожена уд полӱв до екватора. Ота гіпотеза называть ся Зимля-сніжок. Ледовый період коло 2,3 млрд рокӱв назад мӱг быти прясо узваный увеличінём концентрації [[Оксиген|квасорода]] у атмосфері, што привело ид уменшінёви зодержаня [[Метан|метана]] (CH<sub>4</sub>). [[Метан]] є силныи парниковым газом, но из оксиґеном реаґує из образованём — менш ефективного парникового газа. Кой слободный квасород появив ся у атмосфері, концентрація метана годна была різко знизити ся, што и привело ид уменшінёви парникового ефекта и устужінёви. === Лудный міліард === Промижка уд 1,8 до 0,72 млрд рокӱв назад примечателен тектонической и климатической стабильностью, низким уровнем кислорода в атмосфере и очень медленной эволюцией живых организмов, откуда и название. Скучный миллиард охватывает статерийский период палеопротерозоя, весь мезопротерозой и тонийский період неопротерозоя. == Удкликованя == [[Катеґорія:Протерозой]] [[Катеґорія:Історія Земли]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] pnws13iibnbom1jyfgxa293vtqwoefa 165615 165614 2026-05-22T19:06:40Z Rue323 31002 165615 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Протерозо́й''' (др.-греч. πρότερος «первый, старшый» + ζωή «живот») — ґеолоґічный еон, осягувущый період уд 2500 до 538,8 ±0,6 млн рокӱв назад. Прийшов на заміну [[Архей|археёви]] и замінив ся фанерозоём. Майдовгый еон у історії Земли, ишовшый 1 .961.000 рокӱв. У многых енциклопедіях [[XX. стороча]] даколи пише ся ге '''протерозойська ера''', '''езозойська ера''' авадь '''езозойська ґрупа періодӱв''' Протерозой характеризує ся колосалными перемінами у біосфері, атмосфері и [[Литосфера|літосфері]] Земли. Кідь у спередошнёму археёви атмосфера практично не зодержала слободный квасород, та ужек у зачаткови протерозоя (2.460 млрд рокӱв назад) проходить Великый квасородный збыток, у резултатови котрого процент квасорода у атмосфері став май великым на 2% (циже 10% уд нынішнёго уровня). За сим избӱлшінём послідовало первоє у історії Земли масовоє удумираня — Квасородна катастрофа, покӱлку вся живнӱсть товды была ищи анаеробныв (циже бездыхалныв). Щи єдным наслідком сёї катастрофы стало Ґуронськоє оледініня, пробывшоє дас 300 млн рокӱв и ставшоє майдовгым у історії планеты. Пиля 2,1 млрд рокӱв назад появили ся перві [[Еукариоты|еукаріоты]], у тӱм числі многоклітні (Франсвілська біота). Пиля 2.100—1.800 млрд рокӱв назад насочіня атмосферы воздухом зперло ся, а сама планета была у удноснӱв кліматичнӱв и тектонічнӱв стабілности, у течение около миллиарда лет. Даный період (1.800 млрд—~800 млн рокӱв назад) знамый ге ''Лудный міліард''. Иппен у сись час появили ся перві водорослі! (у тому числі челлені), и так само взникли меёз и половоє розмножіня. Приблизно 1 міліард рокӱв типирь взникли перві [[грибы]]<ref name="Ars Technica 2019">{{Cite web |last=Timmer |first=John |title=Billion-year-old fossils may be early fungus |work=[[Ars Technica]] |date=2019-05-22 |url=https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |access-date=2019-05-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190523003551/https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |archivedate=2019-05-23 }}</ref>, а мало потӱм (близко 665 млн рокӱв назад) и перві [[быдла]]. 850 млн рокӱв назад зачало ся Неопротерозойськоє квасородноє збытя, за котрым 717 млн рокӱв назад послідовало Стертськоє, а за тым и Маріноанськоє оледініня. Думать ся, ож лёды сягали [[Екватор|екватора]], того исі оледініня изнамі ге «Зимля-сніжок». У послідньый період протерозоя, едіакарськый, объявила ся перва бизӱвно изнама фауна многоклітных быдел — едіакарська біота. == Періодизація == Протерозой ділиться на 3 еры:<ref>https://www.britannica.com/science/Precambrian/Precambrian-geology?utm_source=chatgpt.com</ref> * [[палеопротерозой]]; * [[мезопротерозой]]; * [[неопротерозой]]. == Ка май значні збытя == * [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] Квасородна катастрофа у палеопротерозоёви, и объявліня [[Озонова пліна|озонової пліны]] [[Земля (планета)|планеты]]. Давно была думка<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">, ож через 600 млн рокӱв по зачаткови протерозоя, коло 2 млрд рокӱв назад, зодержаня квасоррода сягло так именоватої «точкы Пастера»</span> — 1% уд усёго обсяга у нынішньӱв атмосфері. [[Ученый|Учені]] мнять, ож такої концентрації квасорода доста было про тото, обы забезпечити устойчиву животодійность єдноклітоньых аеробных орґанізмӱв. Ныні <span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">же, доказано, ож не май пӱзно 2,4 млрд рокӱв назад обсяг квасорода у атмосфері уже досяг приблизно 10 % уд типирішнёго — стала ся квасородна катастрофа.</span> * <span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">Формованя бӱлш-менш типирішнёго</span> объёма світового океана<ref>{{Cite web |url=http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html |title=История атмосферы и гидросферы |access-date=2010-10-29 |archivedate=2011-02-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110208013827/http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html }}</ref>. * Майдовгоє у історії Земли [[ґуронськоє оледініня]] (2,4—2,1 млрд рокӱв назад); дакӱлко апох ґлобалного оледініня у пӱзнёму [[Неопротерозой|неопротерозоёви]]. * Появліня многоклітньых орґанізмӱв: губкы, [[грибы]]. * Резултатом животодійности прокаріот (бактерій и єдноклетных водоросльӱв, жившых, видко, и на суши, у плінках воды миже мінералными частицями у зонох часточного затопліня поблизь водозборӱв) стало образованя [[Ґрунт|ґрунта]]. === Зимля-сніжок === В резултатови природної еволуції [[Сонце]] давало все май много світа, у архёви и протерозоёви, світимость Сонця повышать ся на 6 % каждый міліард рокӱв. У резултатови Зимля стала одержовати бӱлше тепла уд Сонця у протерозоёви. Тым не менш Зимля не нагрівать ся. Замісто того ''ґеолоґічна літопись'' указує, што у зачаткови протерозоя Зимля значно студенить ся. Леднякові удложіня, найдені у Южнӱв Африці, датувуть ся дас у 2,2 млрд рокӱв, а дані палеомаґнітных умірёвань указувуть на их положіня у районови[[Екватор|екватора]]. Такым образом, оледініня, изнамоє ге Ґуронськоє, видав, было ґлобалным. Дакотрі учені предполагавуть, ож исе, и послідувущі протерозойські ледові періоды были натӱлко серьёзными, што планета была повнӱстю заморожена уд полӱв до екватора. Ота гіпотеза называть ся Зимля-сніжок. Ледовый період коло 2,3 млрд рокӱв назад мӱг быти прясо узваный увеличінём концентрації [[Оксиген|квасорода]] у атмосфері, што привело ид уменшінёви зодержаня [[Метан|метана]] (CH<sub>4</sub>). [[Метан]] є силныи парниковым газом, но из оксиґеном реаґує из образованём — менш ефективного парникового газа. Кой слободный квасород появив ся у атмосфері, концентрація метана годна была різко знизити ся, што и привело ид уменшінёви парникового ефекта и устужінёви. === Лудный міліард === Промижка уд 1,8 до 0,72 млрд рокӱв назад примітный тектонічныв и кліматичныв стабілностёв, низкым уровнём квасорода у атмосфері и дуже помалыв еволуціёв живых орґанізмӱв, удкӱть и назва. Лудный міліард осягує статерійськый період [[Палеопротерозой|палеопротерозоя]], всьый [[мезопротерозой]] и тонійськый період [[Неопротерозой|неопротерозоя]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Протерозой]] [[Катеґорія:Історія Земли]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] g653dzossufj84vxenkblv5n6lb0r37 165616 165615 2026-05-22T19:13:42Z Rue323 31002 165616 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Протерозо́й''' (др.-греч. πρότερος «первый, старшый» + ζωή «живот») — ґеолоґічный еон, осягувущый період уд 2500 до 538,8 ±0,6 млн рокӱв назад. Прийшов на заміну [[Архей|археёви]] и замінив ся фанерозоём. Майдовгый еон у історії Земли, ишовшый 1 .961.000 рокӱв. У многых енциклопедіях [[XX. стороча]] даколи пише ся ге '''протерозойська ера''', '''езозойська ера''' авадь '''езозойська ґрупа періодӱв''' Протерозой характеризує ся колосалными перемінами у біосфері, атмосфері и [[Литосфера|літосфері]] Земли. Кідь у спередошнёму археёви атмосфера практично не зодержала слободный квасород, та ужек у зачаткови протерозоя (2.460 млрд рокӱв назад) проходить Великый квасородный збыток<ref>https://arxiv.org/abs/1907.13567?utm_</ref>, у резултатови котрого процент квасорода у атмосфері став май великым на 2% (циже 10% уд нынішнёго уровня). За сим избӱлшінём послідовало первоє у історії Земли масовоє удумираня — Квасородна катастрофа, покӱлку вся живнӱсть товды была ищи анаеробныв (циже бездыхалныв). Щи єдным наслідком сёї катастрофы стало Ґуронськоє оледініня, пробывшоє дас 300 млн рокӱв и ставшоє майдовгым у історії планеты. Пиля 2,1 млрд рокӱв назад появили ся перві [[Еукариоты|еукаріоты]], у тӱм числі многоклітні (Франсвілська біота). Пиля 2.100—1.800 млрд рокӱв назад насочіня атмосферы воздухом зперло ся, а сама планета была у удноснӱв кліматичнӱв и тектонічнӱв стабілности, у течение около миллиарда лет. Даный період (1.800 млрд—~800 млн рокӱв назад) знамый ге ''Лудный міліард''. Иппен у сись час появили ся перві водорослі! (у тому числі челлені), и так само взникли меёз и половоє розмножіня. Приблизно 1 міліард рокӱв типирь взникли перві [[грибы]]<ref name="Ars Technica 2019">{{Cite web |last=Timmer |first=John |title=Billion-year-old fossils may be early fungus |work=[[Ars Technica]] |date=2019-05-22 |url=https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |access-date=2019-05-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190523003551/https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |archivedate=2019-05-23 }}</ref>, а мало потӱм (близко 665 млн рокӱв назад) и перві [[быдла]]. 850 млн рокӱв назад зачало ся Неопротерозойськоє квасородноє збытя, за котрым 717 млн рокӱв назад послідовало Стертськоє, а за тым и Маріноанськоє оледініня. Думать ся, ож лёды сягали [[Екватор|екватора]], того исі оледініня изнамі ге «Зимля-сніжок». У послідньый період протерозоя, едіакарськый, объявила ся перва бизӱвно изнама фауна многоклітных быдел — едіакарська біота. == Періодизація == Протерозой ділиться на 3 еры:<ref>https://www.britannica.com/science/Precambrian/Precambrian-geology?utm_source=chatgpt.com</ref> * [[палеопротерозой]]; * [[мезопротерозой]]; * [[неопротерозой]]. == Ка май значні збытя == * [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эон)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: эонотема)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с ноября 2013]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] Квасородна катастрофа у палеопротерозоёви, и объявліня [[Озонова пліна|озонової пліны]] [[Земля (планета)|планеты]]. Давно была думка<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">, ож через 600 млн рокӱв по зачаткови протерозоя, коло 2 млрд рокӱв назад, зодержаня квасоррода сягло так именоватої «точкы Пастера»</span> — 1% уд усёго обсяга у нынішньӱв атмосфері. [[Ученый|Учені]] мнять, ож такої концентрації квасорода доста было про тото, обы забезпечити устойчиву животодійность єдноклітоньых аеробных орґанізмӱв. Ныні <span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">же, доказано, ож не май пӱзно 2,4 млрд рокӱв назад обсяг квасорода у атмосфері уже досяг приблизно 10 % уд типирішнёго — стала ся квасородна катастрофа.</span> * <span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">Формованя бӱлш-менш типирішнёго</span> объёма світового океана<ref>{{Cite web |url=http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html |title=История атмосферы и гидросферы |access-date=2010-10-29 |archivedate=2011-02-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110208013827/http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html }}</ref>. * Майдовгоє у історії Земли [[ґуронськоє оледініня]] (2,4—2,1 млрд рокӱв назад); дакӱлко апох ґлобалного оледініня у пӱзнёму [[Неопротерозой|неопротерозоёви]]. * Появліня многоклітньых орґанізмӱв: губкы, [[грибы]]. * Резултатом животодійности прокаріот (бактерій и єдноклетных водоросльӱв, жившых, видко, и на суши, у плінках воды миже мінералными частицями у зонох часточного затопліня поблизь водозборӱв) стало образованя [[Ґрунт|ґрунта]]. === Зимля-сніжок === В резултатови природної еволуції [[Сонце]] давало все май много світа, у архёви и протерозоёви, світимость Сонця повышать ся на 6 % каждый міліард рокӱв. У резултатови Зимля стала одержовати бӱлше тепла уд Сонця у протерозоёви. Тым не менш Зимля не нагрівать ся. Замісто того ''ґеолоґічна літопись'' указує, што у зачаткови протерозоя Зимля значно студенить ся. Леднякові удложіня, найдені у Южнӱв Африці, датувуть ся дас у 2,2 млрд рокӱв, а дані палеомаґнітных умірёвань указувуть на их положіня у районови[[Екватор|екватора]]. Такым образом, оледініня, изнамоє ге Ґуронськоє, видав, было ґлобалным. Дакотрі учені предполагавуть, ож исе, и послідувущі протерозойські ледові періоды были натӱлко серьёзными, што планета была повнӱстю заморожена уд полӱв до екватора. Ота гіпотеза называть ся Зимля-сніжок. Ледовый період коло 2,3 млрд рокӱв назад мӱг быти прясо узваный увеличінём концентрації [[Оксиген|квасорода]] у атмосфері, што привело ид уменшінёви зодержаня [[Метан|метана]] (CH<sub>4</sub>). [[Метан]] є силныи парниковым газом, но из оксиґеном реаґує из образованём — менш ефективного парникового газа. Кой слободный квасород появив ся у атмосфері, концентрація метана годна была різко знизити ся, што и привело ид уменшінёви парникового ефекта и устужінёви. === Лудный міліард === Промижка уд 1,8 до 0,72 млрд рокӱв назад примітный тектонічныв и кліматичныв стабілностёв, низкым уровнём квасорода у атмосфері и дуже помалыв еволуціёв живых орґанізмӱв, удкӱть и назва. Лудный міліард осягує статерійськый період [[Палеопротерозой|палеопротерозоя]], всьый [[мезопротерозой]] и тонійськый період [[Неопротерозой|неопротерозоя]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Протерозой]] [[Катеґорія:Історія Земли]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] 8clgfw0jit2ksymt83zgmugufet1fg4 Шаблона:Va 10 24598 165606 2026-05-22T17:30:14Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Visible anchor]] 165606 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Visible anchor]] qjexzjpatrovvz7q90v5fa0sfsbgnvd