Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.3 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Львів 0 1729 165629 162140 2026-05-24T06:02:02Z Spokiyny 33037 /* */ 165629 wikitext text/x-wiki {{Місто | тіп = [[Список міст в Українї|місто]] | назва = Львів | місцёва назва = {{lang-uk|Львів}} | образок = Lwów_-_Widok_z_wieży_ratuszowej_01.jpg | образок_розмір = | прапор = Lviv flag.svg | попис прапора = Прапор міста | ерб = Coat of arms of Lviv.svg | попис ерба = Ерб міста | образок_підпис = {{center|Погляд на старе місто Львова<br />(Центер міста)}} | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | marksize = | країна = {{UKR}} | край = [[Львівска область]] | окрес = [[Львівскый раён]] | реґіон = [[Галич|Галіч]] | заложене = | перша змінка = [[1256]]<ref>{{Cite web|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Lviv_mst|title=Архівована копія|accessdate=3. юнія 2022|archive-date=18. марца 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220318112450/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Lviv_mst}}</ref> | аґломерація = Львівска аґломерація | статус = [[1356]] | подїл = 6 раёнїв | жытелїв = 882 000 (2026) | розлога = ≈150 | ref-площа = | густота = 4816 | код = | коордінаты = {{Coord|49|49|N|24|00|W|scale:100000}} | elevation = | lat_d = | lat_s = | lat_NS = N | long_d = | long_m = | long_EW = E | coordinates_type = | highest = | highest_elevation = | highest_lat_d = | highest_long_d = | lowest = | lowest_elevation = | lowest_lat_d = | lowest_long_d = | надморьска вышка = 296 | водойма = р. Зубра, Полтва | етнікон = Львівян, Львівянка, Львівяне | станція = Львів | відстань = | желїзніця к = 575 | ref-залізниця к = | автошлях к = 537 | ref-автошлях к = | фізічна к = 469 | ref-фізична к = | желїзніця с = | фізічна с = | автошлях с = | братьскы міста = {{flagicon|Канада}} Вінніпеґ<br />{{flagicon|Боснія і Герцеґовина}} Баня Лука<br />{{flagicon|Чесько}} [[Брно]]<br />{{flagicon|Мадярьско}} [[Будапешт]]<br />{{flagicon|Литва}} [[Вільно|Вілнюс]]<br />{{flagicon|Польско}} [[Вроцлав]]<br />{{flagicon|Нїмецько}} Вюрцбурґ<br />{{flagicon|Франція}} Кан<br />{{flagicon|Польско}} Катовіцї<br />{{flagicon|Польско}} [[Краков|Краків]]<br />{{flagicon|Ґрузія}} Кутаісі<br />{{flagicon|Польско}} Лодзь<br />{{flagicon|Польско}} Люблін<br />{{flagicon|Нїмецько}} Мехелен<br />{{flagicon|Сербія}} [[Новый Сад]]<br />{{flagicon|Даньско}} [[Оргус]]<br />{{flagicon|Польско}} [[Перемышль]]<br />{{flagicon|Булгарія}} Пловдів<br />{{flagicon|Хорватія}} Пула<br />{{flagicon|Ісланд}} [[Рейкьявик|Рейкявік]]<br />{{flagicon|Ізраіль}} Рішон ле-Ціён<br />{{flagicon|Велика Брітанія}} Рочдейл<br />{{flagicon|Польско}} Ряшів<br />{{flagicon|Ґрузія}} [[Тбилиси|Тбілісі]]<br />{{flagicon|Нїмецько}} Фрайбурґ<br />{{flagicon|Нїмецько}} Франкфурт над Моганом<br />{{flagicon|Кітай}} Ченґду | день населеного пункту = 1. недїля мая | поштовы індексы = 79000-79490 | адреса = 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, +38 (032) 297-58-00 | веб-сторінка = http://www.city-adm.lviv.ua/ | пріматор = Андрій Садовий | позначкы = }} '''Львів''' ({{lang-uk|Львів}}{{переход|#Назвы}} {{Audio-IPA|Uk-Львів2.oga|[lʲʋʲiu̯]}}) — місто на западнїй Українї, адміністратівный центер [[Львівска область|Львівской области]], [[Львівскый раён|Львівского раёну]], Львівской містьской громады, народный, културный, школьскый і научный центер країны, великый промысловый центер і доправный вузел, поважоване за сучасне [[головне місто]] на [[Галич|Галічі]] і головне місто западной Україны. Творить Львівску аґломерацію. Подля чіслу обывателїв є пятым найвекшым містом в Українї (717 273 обывателїв ку 1. януару 2022)<ref>Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року [http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_%D0%A1huselnist.pdf PDF]</ref>. Львів заложив краль Данило приближно в роках 1231—1235 (перша споминка з року 1256). Около року 1272 місто ся стало головным містом Руського кралёвства (Галічско-волыньского князївства). По смерти князя Юрія II. ся Львів на веце четыри стороча під владов Польского кралёвства. В року 1356 місто дістало [[Магдебургске право|Маґдебурьске право]]; в [[середновік]]у быв Львів важным торговым центром. Почас [[Австрійска імперія|австрійской влады]] ся місто стало центром українського і польского народного повстаня. По розпаду [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] восени 1918 быв Львів декотрый час головным містом [[Западноукраинска людова република|Западоукраїньской людовой републікы]], але по україньско-польской битвы за місто в новембрї 1918 припадав [[Рѣчь Посполита II.|Польску]], котрый ёго вызнали на основі меджінародных пактів і договорів в роках 1922—1923. Почас [[Друга світова война|Другой світової войны]] місто обсадив [[Совєтьскый союз]] і нескоро [[Націстічне Нїмецько|Нїмецько]]. По войнї была правне узаконено [[Ялтска конференция|Ялтьска догола]] з року 1945, подля котрой Выходный Галіч і также Львів обстав частёв [[Украинска ССР|Україньской ССР]]. В року 1946 меджі Польском і Україньской ССР быв проведженый обмін обывательства, котрый сполочно з наслїдками войны значне вплинула на обывательство Львова. Од року 1991 Львів є частёв [[Україна|Україны]]. Історічный центер Львова занесеный до списка [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|Світовой дїдовизны ЮНЕСКО]]. Місто має найвекше чісло архітектурных памняток в Українї<ref name="пам'ятки архітектури">[https://web.archive.org/web/20100225032259/http://www.meest-tour.com/index.php?id=17 Історико-культурний потенціал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100225032259/http://www.meest-tour.com/index.php?id=17|date=25. фебруара 2010}} Посольство України в Фінляндській республіці</ref>. В року 2009 быв Львову наданый тітул [[Културне головне місто Україны|Културного головного міста Україны]]<ref> [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2009/04/090428_lviv_culture_oh.shtml BBC: Львову присвоєно статус культурної столиці України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090504174934/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2009/04/090428_lviv_culture_oh.shtml|date=4. мая 2009}} BBCUkrainian</ref>. Місто ся періодічно засїдає на ведучіх містах в рамцї турістічного годнотіня<ref name="підсумки 2009 року">[https://web.archive.org/web/20100103085130/http://www.city-adm.lviv.ua/news/lviv-zminujetsa/7375-text1 Події 2009 року, що змінили Львів.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100103085130/http://www.city-adm.lviv.ua/news/lviv-zminujetsa/7375-text1 |date=3. януара 2010}} Офіційний портал Львівської міської ради</ref><ref name="Таймс">[https://web.archive.org/web/20130628113243/http://kava.lviv.ua/page.php?name=news&ArticleID=519& ТОП-10 вікендових міст Європи. Львів&nbsp;— третій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130628113243/http://kava.lviv.ua/page.php?name=news&ArticleID=519&|date=28. юнія 2013}} KAVA.lviv.ua</ref><ref name="zaxid">[https://web.archive.org/web/20130801120135/http://www.zaxid.net/newsua/2010/2/22/124028/ Львів&nbsp;— третій у рейтингу стратегії залучення прямих іноземних інвестицій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130801120135/http://www.zaxid.net/newsua/2010/2/22/124028/|date=1. авґуста 2013}} zaxid.net</ref>. == Назвы == * '''Львӯв''' (на [[Подкарпатя|Підкарпатю]]) == Референції == {{reflist}} {{50 найвекшых міст Україны}} {{Областны центры Україны}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Львівска область]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] sp6m7ganwmeo1gz77g8yrrordvzga5f Хоснователь:Иван Романеску 2 20731 165627 164742 2026-05-23T19:08:19Z Rue323 31002 165627 wikitext text/x-wiki {{Babel|rue|ru-5|uk-4|en-2|hu-2|sk-2|de-2|bg-2}} '''Ива́н Романе́ску''' (''Романиць'') — хосновач Вікіпедії и її [[Русиньска Вікіпедія|Русинської верзії]], прикапчав ся [[4. януар|4. януара]] [[2024|2024. року]]. dxar07pq1nzibr8evlso73y9yxdxgwv Чесновка 0 21051 165626 155144 2026-05-23T18:58:27Z Rue323 31002 165626 wikitext text/x-wiki '''Чесновка''' авадь '''Чосну́вка''' — село у ґміні Біла Пудляська, [[Люблинске воеводство|Люблінськоє Воєводство]], [[Польско|Польска]]. {{НП}} == Історія == По данным етноґрафіческой експедіції Павла Чубиньского [[1869]]-[[1870]] р. У [[Село|селі]] жило у бӯльшости жили [[Волыняни (Народ)|Волыняни]] [[Ґрекокатолицька церьков|Униакы]]. У [[1975]][[98|-98]] роках [[село]] было у составі [[Польско|Білопудляського Воєводства]]. == Обывательство == на 31 марца [[2015]] року у селі жило 705 людий, 183 дітий, 461 взрослый і 61 пінзійонер. == Матеріалы == https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4%D1%8B_%D1%8D%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D1%8D%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%B2_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE-%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2{{Dead link|date=May 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Удкликованя == {{Переклад|uk|Чоснувка}} 3n73i7sfch1gboels1pbgogl5zmwi8p Мізоч 0 21809 165625 148833 2026-05-23T18:44:26Z Rue323 31002 165625 wikitext text/x-wiki '''Мі́зоч''' ([[Україньскый язык|укр]]. Мізоч) — [[Мѣстечко|варощик]] у [[Ровненьскый район|Ровненськӱм районови]], [[Рівненьска область|Ровненської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1322]] році. У [[1594]] році [[село]] купив [[Янош Острозькый]]. [[23. септембер|23 септембра]] [[1761]] року [[Село|селу]] ся дає [[Магдебургске право|Маґдебурзькоє право]]. Из [[1. януар|1 януара]] [[1940]] по [[21. януар|21 януара]] [[1959]] року [[Мѣстечко|варощик]] Мізоч быв центром [[Мізоцькый район|Мізоцького района]]. [[27. юн|27 юна]] [[1941]] року [[Націстічне Нїмецько|Німці]] захватили [[село]] и нараз же сотворили жидӯвськоє ґетто. У [[Октобер|окто̄вброви]] [[1942]] року у Мізочови (зад цукрового завода) у шансови было розстріляно 4000 [[Евреи|жидӯв]], из них 2300 были из Мізоча. [[3. новембер|3 новембра]] [[1943]] року воякы [[Украйиньска повстаньска армія|УПА]] [[Атака партизан УПА на Мізоч|атаковали]] [[село]] якоє товды было у составови [[Рейхскоміссаріат Украйина|Рейхскоміссаріата Украйина]], партизаны розоружили 190 міліціштӱв набратых из бывшых воєннопленных [[Робочо Селяньска Челлена Катуна|РСЧК]], было убито 10 [[Німці|німцьӱв]], [[Украйиньска повстаньска армія|партизаны]] зтратили 7 солдат. [[4. фебруар|4 фебруара]] [[1944]] року 24-ый мотострілковый полк [[Робочо Селяньска Челлена Катуна|РСЧК]] пуд командованём М. И. Кірюхіна узяв [[Місто|варош]] Мізоч, [[Мізоцькый район|Мізоцького района]], [[Рівненьска область|Ровненської области]], [[Украинска ССР|УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B7%D0%BE%D1%87 Мізоч] на Украйиньскӯв Вікіпедії чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Населены пункты Ровенской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] tw9s5p8bqzjr4ulmyiqncx2sjt08rbr Хоснователь:Obelick09 2 22802 165628 158161 2026-05-23T20:02:11Z Obelick09 32400 165628 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''За мене''' |- | {{Хоснователь з Підкарпатя}} |- | {{Міряч статей|51}} |-|-{{Babel|rue|uk-4|ru-3|en-2|cs-1|sk-1}} | style="text-align: center" | Жию в селови [[Тишів (Мукачівськый раён)|Тишів]]. Прилученый до [[Русиньска Вікіпедія|русиньскої Вікіпедії]] 15. фебруара. ===== Взаимодїяня: ===== Telegram: [https://t.me/Obelick09 @Obelick09] == Зазначкы == bamf0h8d5dj27mg81c1ehxnee6jrfq8 Комашня 0 23065 165622 156303 2026-05-23T18:26:29Z Rue323 31002 165622 wikitext text/x-wiki '''Кома́шня'''&nbsp;— колективна трапеза у памнять за умершым, учинена [[Фамилія|родичами]] у [[Хыжа|хыжи]] де жив покӱйник, у динь [[Похороны|похорон]], на [[Сорокова Псавтыря|сороковый динь по смерти]] и т.д{{Sfn|Толстая|2009}}. {{Універзалный інфобокс}} == Комашня у русинӱв == Комашня у русинӱв є традиційным обрядом колективної трапезы у чисть умершого, чинить ся у хыжи де жив покӱйник, часто на проведіня такых міроприємств убирать ся єдно приміщеня. По похоронах люди ся вертавуть из [[Теметов|тиметова]] у двӱр де жив покӱйник, там, май часто жоны из числа родичӱв и сосідӱв парувуть гостину, часто пӱстну, обычно на комашню ся чинять такі стравы ге булі топтані, рыба печена, левеш, кнедликы из пудливов, на столови часто є варена «на́сухо» пасуля «дзёбачка». Из [[Алкогол|алкогола]] на столови є [[палинка]], солодкі воды, зрідка вино. Не чинити комашню у [[Русины|русинӱв]] рахує ся великым [[Грѣх|гріхом]] сперед душов умершого, не чинять комашню хыба по смерти самоубийци авадь дітины, а кідь и роблять та кличуть лиш майблизкых родичӱв, ямашӱв и даколи сосідӱв.<ref>https://localhistory.org.ua/rubrics/word/komashnia/</ref> == Иппен позерайте == * [[Рокова Псавтыря|Роковины]] * [[Смертный лист]] * [[Смерть]] * [[Псалтырь]] * [[Псавтыря (ритуал)|Псавтыря]] == Удкликованя == {{Reflist|2}} * Поминки / Толстая С. М. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2009. — Т. 4: П (Переправа через воду) — С (Сито). — С. 162—169. — <nowiki>ISBN 5-7133-0703-4</nowiki>, 978-5-7133-1312-8. * {{Книга |автор=Епископ Афанасий (Сахаров) |год=1999 |isbn=5-7868-0054-7 |ref=Епископ Афанасий (Сахаров) }} * {{Книга |часть=Поминки |автор=[[Беловинский, Леонид Васильевич| Л. В. Беловинский]] |ответственный=под ред. {{nobr|Н. Ерёминой}} |год=2007 |isbn=978-5-699-24458-4 }} * ''Королёва С. Ю., Брюханова М. А.'' [https://www.academia.edu/36989472/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B4%D1%8B%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%82%D1%8C_%D0%B1%D1%8B%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2_%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D0%B0._%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%84%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F._2018._2._%D0%A1.16-29_%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BC%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%BE_%D1%81_%D0%9C.%D0%90._%D0%91%D1%80%D1%8E%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9_ Чердынская похоронно-поминальная причеть: бытование, обрядовая лексика, мотив вестки-грамотки] // Вестник Пермского университета. Российская и зарубежная филология. Т. 10, вып. 2. — Пермь, 2018. —С.16-29. * {{Статя|автор=Власкина Т. Ю.|год=2004}} [[Катеґорія:Траур]] [[Катеґорія:Псавтыря]] 86wi2utyd829817nenkf68liy252y0h Скопци 0 23103 165623 164412 2026-05-23T18:29:18Z Rue323 31002 165623 wikitext text/x-wiki '''Ско́пци''' (самоназва «''агнцы Божьи''» авадь «''белые голуби''»<ref name=":0">{{БРЭ|статя=Скопчество|одказ=https://old.bigenc.ru/world_history/text/3623987|том=30|сторінкы=361}}</ref>) — послідователі містичної секты «духовных християн», возводящої операцію оскопліня у степінь богоугодного діла<ref name=":0" /><ref name=":1">{{Книга |автор=Панченко А. А. |сторінкы=541 |тітул=Христовщина и скопчество: фольклор и традиционная культура русских мистических сект |выданя=2 |выдавательство=ОГИ |год=2004 |ответственный=предисл. [[Неклюдов, Сергей Юрьевич|С. Ю. Неклюдова]] |одказ=https://profilib.net/chtenie/103244/aleksandr-panchenko-khristovschina-i-skopchestvo-folklor-i-traditsionnaya-kultura.php }}</ref>. == Історія == [[Файл:Kondratii-Selivanov.jpg|праворуч|міні|твориць секты — Кондратій Селіванов]] По мировозріню скопци близкі ид [[Хлысты|хлыстам]] (христовірам), у части обрядности — ид [[Старообрядчество|старообрядцям]]. Ге секта у релиґіознавстві оформили ся у [[XVIII. стороча|XVIII сторочови]], основателём рахує ся біглый [[Подданство|кріпак]] [[Кондратій Селіванов]], лишившый секту хлыстӱв «богородици» Акуліны Ивановны, разочаровавши ся у свойых дотипирішньых убіждінях. Согласно исслідованям Федора Глинкы, секта скопцю̄в была из «незапамнятных часӯв», а у [[Російска імперія|Росії]] особенно шырила ся у часты [[Петро I. Російскый|Петра I]]<ref name=":1" />. Скопци думали, што єдинственным путём спасіня [[Душа|души]] є борьба из плотёв путём оскопліня. У [[Російска імперія|Російськӯв імперії]] секту скопцю̄в преслідовали так не и [[Бігуны|бігунӯв]], їх членӯв ссылали у [[Сибирия|Сибірь]]. Первый суд над сектов став ся у [[1772|1772 році]], кой судили цілу общину у 246 чоловік<ref name="novikov">{{Статя|автор=Новиков К.|номер=49 (655)|archivedate=2007-12-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20071223093924/http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=835989}}</ref>. Несмотря на это, секта была доста многочисленна: во второй половине [[XIX. стороча|XIX ]]<nowiki/>стороча скопцю̄в было около 6 тысяч, главным образом у Тамбовськӯв, Курськӯв, Орловскькӯв ґуберніях, у [[Сибирия|Сибірёви]], де богаті скопчеські общины зкупали зимлю и дарабы у містного люда. У 1971 році А. И. Клибанов обнаружив отдельных последователей у [[Тамбов|Тамбові]] и действующую общину скопцю̄в у [[Ростов над Доном|Ростовови над Доном]]. Її складали старикы, преимущественно родившиеся до реболуції, єднак скопци не облишали про то што бы вовлекти у «корабль» из числа молоджавы и людий сериднёго віка. Вовлечіня «новакӯв» проводило ся путём обіцяня матеріалного вознаграждіня авадь наслідства, по опреділенӯв схемі: * Изучіня родственных и общественных зъязю̄в, особенностий характера, матеріалного положіня потенціалного кандидата. * Заязованя знакомства из вербовщиком. * У току 2-3 рокӯв пуддержованя удношінь изъяточно на нерелґіознӯв почві, окружіня вербуємого увагов и благодіянями. * Навіщаня наміченнго ид вербовці лица на дому разными членами культа пуд разными предлогами про далшоє изучіня ритма жизни, быта и поведіня, знакомств и зъязю̄в. * Собесідованя из предлогов уступити у «корабль» и приняти «печати». * Утверждіня кандидата містным лідером секты. По [[Інформація|информації]], полученӯв ученым уд містных антиреліґіозных [[Активіст|активістӯв]], по крайню̄в мірі у трёх великых [[Місто|варошах]] [[Сѣверный Кавказ|Северного Кавказа]] у [[1970-ы|1970-ых]] роках были скопчеські общины, продовжала ся практика оскоплінь{{Sfn|Клибанов|1974}}. Діятельность культа вела ся из соблюдінём строгой конспирації. Клибанов приводить подробноє описаня ритуала посячіня «новакӯв», включавущого клятву «окрем братӯв и сестер, ни из кым за віру не говорити. Ни вӯтцёви из матірёв, ни родству, ни приятелю, ни явной власти, най мукы-напасти, не объявляти сію великую тайну»{{Sfn|Клибанов|1974}}. Причому за нарушіня зарікӯв лідеры секты удкрыто угражали послідователям [[Смерть|смиртёв]]{{Sfn|Клибанов|1974}}. У [[1990-ы|1990-ых]] появляли ся непудтверждены відіня остаткох невеликых общин у [[Латвія|Латвії]] и у Росії ([[Москва]]<ref name="Куликов" />, [[Ставрополь]]<ref name="Куликов" /> и [[Ставропольскый край]]<ref name="Куликов" />, [[Орел (город)|Орел]] и [[Орловська область]]<ref name="Куликов" />). == Обряды == === Оскопліня === [[Файл:Skoptsy_man_and_woman.jpg|міні|300x300пкс|Муж и жона из секты скопцю̄в из «печатями»]] О. А. Шлезінґер на статі у Енциклопедичному словарёви Брокгауза и Ефрона удмічало ся: {{Цитат 2|В первое время существования в России скопчества операция оскопления у скопцов состояла в отнятии (ампутации) одних только яичек («удесных близнят») с частью мошонки посредством отжигания раскалённым железом с целью дезинфекции. Отсюда мистическое название: «огненное крещение». Впоследствии скопцы для операции оскопления стали употреблять разного рода острые режущие орудия, а раскалённое железо — лишь для остановки кровотечения. При этом предварительно мошонка стягивалась выше захваченных яичек ниткой, тесьмой или верёвкой. Рана покрывалась тряпкой, смоченной в холодной воде или смазанной деревянным маслом, спуском и другими мазями или свежим салом; иногда для остановки кровотечения рана посыпалась порошками квасцов, медного купороса и др. Рана затягивалась недели через четыре — рубцом, большею частью подковообразной формы, шедшим поперёк остаточной части мошонки. Этот род оскопления, практиковавшийся в начале XX века, назывался «малая печать», «первая печать», «первое убеление», «сесть на пегого коня», «первая чистота».}} У первый час бытя у Росії скопчества операція [[кастрация|оскопліня]] у скопцю̄в состояла у тому обы притяти яйця («удесны близникы») въедно из частёв мошонкы посрідством обпаліня розкаоеным желізом из цілём дезінфекції. Удсю̄ть и містична назва: «огняноє крещіня». Впоследствии скопцы для операции оскопления стали употреблять разного рода острые режущие орудия, а раскалённое железо — лиш на остановку кровотока. При тому навпереда мошонка стяговала ся вышше захваченных яйиць нитков, тесьмов, ци мотузком. Рана покрывала ся ряндов, замоченӯв у студенӯв воді авадь змащеным деривляным маслом, спуском и другыми мазями авадь свіжыв [[Солонина|солонинов]]; даколи на остановку кровотока рана посыпала ся порошками квасцю̄в, медного купороса и др. Рана затяговада ся дас тыждня через чотыри — рубцём, бӯлшыв частёв пудковообразной формы, идущыв у пеперек обстанковой части мошонкы. Сись рӯд оскопліня, практиковавшый ся у началови XX стороча, называв ся «мала печать», «перва печать», «первоє убілениє», «сісти на рябого коня», «перва чистота». У Курьскӯв ґубернії, де скопчество было доста шыреноє неєднократно мали місто припадкы, кой принятя «первой печати» осуществляло ся самостоятельно. Наиболее ярким примером можно считать случай самооскопліня арестанта Курьского тюремного замка, котрый «удрізав си ядра [[Брытва|брытвов]] по научению» другого арестанта, обвинявшого ся у принадлежности ид секті скопцю̄в. [[Файл:Skoptsy-woman.JPG|міні|Оскоплена жона котрӯв у рамкох того обряда притяли груди]] Были иппен «тритя печать» — удаліня соскӯв, а у цілому шорикови припадкӯв «четверта» — вырезание на боку у скопца триуглоника (мотивація обряда неясна, но мож было бы предположити, знавучи май точно, у якому иппен містови чинили уріз, што ото знак пробитого [[Сулак|сулаком]] ребра [[Ісус Хрістос|Исуса Христа]], розпятого на крестови (триуголна форма близко ид формі наконечника сулака)). Ид особым способам оскопліня удносить ся искусственна гіпоспадія (путём искусственной переязкы [[Половый член|полового члена]]), примінявша ся ид лиґіням. У Тамбовськӯв ґубернії быв особый рӯд скопцю̄в — ''перевертыши'', — котры не лишавуть ся ниякых частий тіла, но, годно быти, ищи из дітинства переязувуть собі сімяны канатикы. В секте ''проколышей'', основанной Куткиным, употреблялось оскопление посредством прорезывания или прокалывания семенных канатиков. Зачасту «убілению» пудвергали ся и женщины, входящі у скопчеську общину. Были «печати» и про жӯн: им удаляли полові губы, а часто — ищи и клітор и груди. Єднак у тому припадкови жоны не губили годности ид діторождіню: советбскый исслідователь скопчества етноґраф [[Волков, Николай Николаевич (этнограф)|Н. Н. Волков]] свідітельствує за приклады, кой лишивші общину жоны даже уддавали ся и рожали дітий. == Иппен позерайте == * [[Хлысты]] == Удкликованя == {{Reflist|2}}<div class="references-small"> ; на руському языкови * ''Арсеньев&amp;nbsp;И.&amp;nbsp;А.'' Секта скопцов в России : Исторический очерк, сост. И. А. Арсеньевым. — Берлин: Stuhr’sche Buch- & Kunsthandl. (S. Gerstmann), 1874. — [2], 72 с. * Білкин А. И. Третий пол. — ISBN 5-8195-0038-5. Год издания: 2001. * ''Білоусова Т.'' Скопцы // Совершенно секретно. — 1997. — № 3. * ''Берман А. Г.'' [https://www.academia.edu/27866942/Алатырская_ересь_из_истории_скопчества_в_Среднем_Поволжье_Alatyrsky_heresy_the_history_of_eunuchs_in_the_Middle_Volga Алатырьска ересь.] [https://www.academia.edu/27866942/Алатырская_ересь_из_истории_скопчества_в_Среднем_Поволжье_Alatyrsky_heresy_the_history_of_eunuchs_in_the_Middle_Volga Из історії скопчества на Сериднёму Поволжёви] // Сны Богородицы: Исследования по антропологии религии. — СПб.: Изд-во Европейского университета, 2005. — С. 86 — 101. * Бирюков П. И. Песни, псалмы и гимны русских сектантов, рационалистов и мистиков // История русской литературы / под ред. Е. Аничкова, А. К. Бороздина, Д.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Овсяннико-Куликовского. — T. I. — М., 1908. * Бороздин. А. К. [http://relig-library.pstu.ru/modules.php?name=440 Очерки русского религиозного разномыслия.] — 2-е изд., доп. — СПб.: Прометей; Типо-литогр. «Энергия», 1907. — 236 с. * {{Книга |автор=[[Волков, Николай Николаевич (этнограф)|Волков Н. Н.]] |ответственный=под ред. [[Маторин, Николай Михайлович|Н. М. Маторина]] |год=1930 |ref=Волков }} * {{Книга |автор=Волков Н. Н. |год=1936 |ref=Волков }} * ''[[Высоцкий, Николай Гаврилович|Высоцкий Н. Г.]]'' [http://relig-library.pstu.ru/modules.php?name=1014 Первый скопческий процесс.] [http://relig-library.pstu.ru/modules.php?name=1014 Материалы, относящиеся к начальной истории скопческой секты.] — М.: Печатня А. И. Снегирёвой, 1915. — XIX, 347 с. — (Из записок Имп. Моск. археолог. ин-та. Т. XXXVII). * ''Высоцкий Н. Г.'' Первый опыт систематического изложения вероучения и культа «людей божиих». — М.: Синодальная типография, 1917. — 102 с. * {{Книга |автор=[[Гурьев, Николай Александрович|Гурьев Н. А.]] |год=1900 |ref=Гурьев }} * Дубровин. Н. Ф. Наши мистики-сектанты. Е. Ф. Татаринова и А. П. Дубовицкий // Русская старина. — 1895. — № 10, 11, 12; 1896. — № 1, 2. * Дело о скопце камергере Еленском. // [[Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских]]. — 1867, октябрь — декабрь. — Т. 63, кн. 4. * {{Статя|автор=[[Есипов, Григорий Васильевич|Есипов Г. В.]]|номер=5}} * {{Книга |автор=[[Иникова, Светлана Александровна|Иникова С. А.]] |часть=Христоверы („хлысты“) |ответственный=Ред-кол. [[Мчедлов, Миран Петрович|Мчедлов М. П.]] (отв. ред.), [[Аверьянов, Юрий Иванович|Аверьянов Ю. И.]], [[Басилов, Владимир Николаевич|Басилов В. Н.]] и др |год=2002 |isbn=5-250-01818-1 |ref=Иникова }} * {{Книга |автор=[[Клибанов, Александр Ильич|Клибанов А. И.]] |ответственный= |год=1974 |том= |isbn= |ref=Клибанов }} * ''Клибанов А. И.'' История религиозного сектантства в России (60-е г. XIX века — 1917 г.). — М.: Наука, 1965. — 348 с. * ''[[Коновалов, Дмитрий Григорьевич|Коновалов Д. Г.]]'' Хлыстовство и трезвенничество как религиозные явления: Речь, произнесённая на собрании в Александровской зале Петербургской городской Думы 14 мая 1913 г. — М.: Т-во тип. А. Н. Мамонтова, 1913. — 35 с. * {{Книга| |автор=[[Кулаков, Андрей Евгеньевич|Кулаков А. Е.]] |год=2003 |isbn=5-17-017645-7 }} * ''Майнов&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Н.'' Скопческий ересиарх Кондратий Селиванов (ссылка его в Спасо-Евфимьев монастырь). // Исторический вестник. — 1880, апрель. — Т. 1. * Материалы для истории хлыстовской и скопческой ересей. Отдел II. Свод сведений о скопческой ереси из следственных дел. // Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских. — 1872, апрель — июнь. — Т. 81, кн. 2. * {{Книга |автор=[[Маторин, Николай Михайлович|Маторин Н. М.]] |часть=К вопросу об идеологии скопчества |год=1974 }} * ''Надеждин&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;И.'' Исследование о скопческой ереси. — СПб., 1845. * ''Никольский&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;М.'' История русской церкви. — М., 1983. * {{Книга |автор=[[Панченко, Александр Александрович|Панченко А. А.]] |ответственный=предисл. [[Неклюдов, Сергей Юрьевич|С. Ю. Неклюдова]] |год=2002 |ref=Панченко }} ** [http://ec-dejavu.ru/s/Skopcy.html Антисексуальность в русской народной культуре: идеология и мифология скопчества]. — С. 365—388 * {{Книга |автор=Панченко А. А. |ответственный=предисл. [[Неклюдов, Сергей Юрьевич|С. Ю. Неклюдова]] |год=2004 |ref=Панченко }} * Поэзия и проза сибирских скопцов. — Томск: Г. П. Меньшенин, 1904. — 314 с. * ''[[Плотников, Константин Никанорович|Плотников К. Н.]]'' История и разбор учения рационалистических сект. — Пг., 1914. * ''Пругавин&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;С.'' «Братцы» и трезвенники. Из области религиозных исканий. — М.: Книгоизд-во «Златоцвет», 1912. — 119 с. * ''Пругавин А. С.'' [http://relig-library.pstu.ru/modules.php?name=1231 Раскол и сектантство в русской народной жизни.] [http://relig-library.pstu.ru/modules.php?name=1231 С критическими замечаниями духовного цензора.] — М. : Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1905. — 95 с. * ''Рождественский&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;В.'' [http://books.e-heritage.ru/book/10073912 Хлыстовщина и скопчество в России.] — М. : Имп. о-во ист. и древн. рос. при Моск. ун-те, 1882. — 242 с. * [http://elib.shpl.ru/nodes/8639#page/1/mode/grid/zoom/1 Песни русских сектантов мистиков : с 22 табл. рис. и 2 табл. нот] / ред., сост. Т.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Рождественский, [[Успенский, Михаил Иванович|М. И. Успенский]]. — СПб. : Тип. П. П. Сойкина, 1912. — (Записки Имп. Рус. геогр. об-ва по отделению этнографии. Т. XXXV). ([http://relig-library.pstu.ru/modules.php?name=593 копия]) * ''Розанов&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;В.'' [https://vk.com/doc264434162_424130948?hash=7f8fbab6ae0e393644&dl=a92e9d4bdf38526e36 Апокалипсическая секта (хлысты и скопцы).] — СПб.: Тип. Ф. Вайсберга и П. Гершунина, 1914. — 208 с. * ''[[Сахаров, Николай Ардалионович|Сахаров Н. А.]]'' Последнее движение в современном скопчестве // Христианское чтение. — 1877. — Т. VII—VIII. * Скопчество : [арх. 3 января 2023] // Сен-Жерменский мир 1679 — Социальное обеспечение. — М. : Большая российская энциклопедия, 2015. — С. 361. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 30). — <nowiki>ISBN 978-5-85270-367-5</nowiki>. * ''Терлецкий&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Н.'' Хилиастические течения в русском сектантстве. — СПб., 1912. * ''Третьяков И.'' [http://www.ng.ru/ng_exlibris/2002-10-17/4_golgofa.html Обрезание по-русски] // Независимая газета. — 17.10.2002. * ''[[Тульпе, Ирина Александровна|Тульпе И. А.]]'' Религиозное скопчество как русский карнавал // Смыслы культуры. Межд. науч. конф. 11—-13 июня 1996 г. Тезисы докладов и выступлений. — СПб., 1996. * ''Тульпе И. А.'' [https://web.archive.org/web/20240715160845/https://molokanin.ru/old/o/tulpe01.pdf Русское религиозное разномыслие.] [https://web.archive.org/web/20240715160845/https://molokanin.ru/old/o/tulpe01.pdf Христианское сектантство], 2001. (План сделан на основе курса «Христианское сектантство в России» для студентов-религиоведов кафедры философии религии и религиоведения СПбГУ.) * ''Тульпе И. А.'' Христианство и изображение: опыт русского сектантства // Вестник Русской христианской гуманитарной академии. — 2008. — Т. 9. № 2. — С. 87-100. * {{Книга |автор=[[Федоренко, Фёдор Илларионович|Федоренко Ф. И.]] |год=1965 |ref=Федоренко }} * ''Федотов&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;П.'' [https://web.archive.org/web/20211005105426/http://www.rodnovery.ru/attachments/article/825/Fedotov_Stikhi_dukhovnye.pdf Стихи духовные (Русская народная вера по духовным стихам)] / вступ. ст. Н.&amp;nbsp;И.&amp;nbsp;Толстого; послесл. С.&amp;nbsp;Е.&amp;nbsp;Никитиной; подгот. текста и комм. А.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Топоркова. — М.: Прогресс, Гнозис, 1991. — 192 с. (Традиционная духовная культура славян / Из истории изучения). * {{Книга |автор=[[Энгельштейн, Лора]] |ответственный=авториз. пер. с англ. [[Михайлин, Вадим Юрьевич|В. Ю. Михайлина]], при участии Е. Филипповой и Е. Левинтовой |год=2002 |isbn=5-86793-178-1 |ref=Энгельштейн }} ** [https://web.archive.org/web/20180209062942/http://www.upelsinka.com/Books/literat_an12.htm Предисловие]. — С. 7—12. ** [http://esxatos.com/engelshteyn-skopcy-i-carstvo-nebesnoe Введение: Архивы вечности]. — С. 13—25. * {{Книга |автор=[[Эткинд, Александр Маркович|Эткинд А. М.]] |ответственный=Каф. славистики [[Хельсинкский университет|Университета Хельсинки]] |год=1998 |ref=Эткинд }} ; на других языках * ''Grass K. K.'' [https://archive.org/stream/bub_gb_SgUEAAAAYAAJ#page/n3 Die geheime heilige Schrift der Skopzen]. — Leipzig, 1904. * ''Grass K. K.'' Die russischen Sekten. — Leipzig, 1907—1914. ([https://archive.org/details/dierussischense00grasgoog/page/n7/mode/2up?view=theater Том 1], [[iarchive:DieRussischenSektenBand2/page/n11/mode/2up|Том 2]]) * ''Frick K. R. H.[нем.]'' Licht und Finsternis. Gnostisch-theosophische und freimaurerisch-okkulte Geheimgesellschaften bis zur Wende des 20. Jahrhunderts. — Vol. 2. — Wiesbaden: Marix Verlag, 2005. — {{ISBN|3-86539-044-7}} * ''[[Лэйн, Кристел|Lane C.]]'' [https://books.google.ru/books?id=VSmdHtacha8C&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false Christian Religion in the Soviet Union: a Sociological Study.] — Albany: SUNY Press, 1978. — 256 p. — ISBN 0-87395-327-4. * ''Panchenko A. A.'' [http://www.ruthenia.ru/folklore/panchenko3.htm Strange Faith and the Blood Libel] // Staraya Ladoga Collection. — Vol. III. — Saint-Petersburg, Staraya Ladoga, 2000. * ''[[Тульпе, Ирина Александровна|Tulpe I. A.]], Torchinov E. A.'' [https://digitalcommons.ciis.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1301&context=ijts-transpersonalstudies The Castrati («Skoptsy») Sect in Russia History, Teaching, and Religious Practice] // International Journal of Transpersonal Studies[англ.]. — 2000. — Vol. 19. — № 1. — P. 77—87. </div> * [http://community.livejournal.com/ru_history/1284725.html Скопчество в России]. *   [[Катеґорія:Ереси]] [[Катеґорія:Скопци]] [[Катеґорія:Секты]] 6qgk77ecerudbmwf5522euuttmut902 Зелена (Дністровськый район) 0 24444 165624 165193 2026-05-23T18:42:27Z Rue323 31002 165624 wikitext text/x-wiki '''Зеле́на''' ''({{Lang-uk|Зелена}}) ({{Lang-ro|Zelena, Elena}})'' ''([[Молдавськый язык|молд]]. Зелена)'' — [[село]] у [[Дністровськый район|Дністровському районови]], [[Чернівецька область|Чернівицької области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Зеленяне|прежние имена=Elena|год переписи=2001|население=1975}} == Ґеоґрафія == Через [[село]] тече [[ріка]] [[Зелена (ріка)|Зелена]], ліва притока [[Прут (ріка)|Прута]]. Далина до [[Кельменці|районного центра]] становить близко 22 км и проходить автопутём Т 2613, якый переходить у Р63. == Історія == [[Село]] основано [[2. апріль|2. апріля]] [[1605]]. року.<ref>https://ukrssr.com.ua/cherniv/kelmenets/zelena-kelmenetskiy?utm_source=chatgpt.com</ref> Пӱсля Російсько-Турицької войны 1806-1812 рокӱв за мирным договором у Букурештови, Княжество Молдова было розділено на 2 части и її выходна часть (Бессарабія) войшла у состав [[Російска імперія|Російської Имперії]]. За даными на [[1859]] .рӱк у панському селови Зелена, Хотинського уїзда Бессарабської ґубернії, жило 136 особ (71 чоловічого пола тай 65 — жӱнського), нарахововало ся 70 дворовых ґаздӱвств. Станом на [[1886]]. рӱк у селови Зелена, Липканської волости, жило 385 особ, было 195 дворовых ґаздӱвств, была православна цирьков. Пуд час Револуції у Росії на території Бессарабської ґубернії было провозглашено [[Молдавска демократічна републіка|Молдавську Демократичну Републіку]]. Про безопасность новообразоватої державы, Парламент републікы — Сфатул Церій обратив ся ид Управі Румыниї про помӱч. Пӱсля сёго румынські вӱйська были уведені на територію МДР на обезпечіня безопасности и порядка. Розумівучи приближіня большевикӱв, «про усокочіня слободы и безопасности обывательства Бессарабії», Сфатул Церій проголосовав за вхождіня републікы у состав Кралёвства Румыния ''на правах автономії''. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1975 людий, из них подля языка:<ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |98,99&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,66&nbsp;% |- |[[Молдавськый язык|молдавськый]] | align="right" |0,35&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Черновицкой области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]] btc58ka3yqbzmh1kmooq1uzjxdaw2hp Клем Толей 0 24599 165630 2026-05-24T10:31:24Z Halajkovič 33393 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:en:Special:Redirect/revision/1337651113|Clem Tholet]]» 165630 wikitext text/x-wiki {{Музиканты |name = Клем Толей |image = |caption = |image_size = |Birth_name = |Alias = |birth_place = [[Гараре|Солзбері]], [[Южна Родезія]] (теперь Гараре, [[Зімбабве]]) |birth_date = 1948 |death_date = {{death date and age|df=yes|2004|10|6|1948|01|01}}<!-- exact dob unknown, age at death 56 --> |death_place = [[Капске Місто]], [[Западне Капско]], [[Южна Африка]] |Origin = |Instrument = Ґітара |Genre = [[Фолкова музика|Фолк]], [[рокенрол]] |Occupation = |Years_active = 1966–2004 |Label = RND Records |website = [https://web.archive.org/web/20071217084533/http://www.mazoe.com/clem.html Офіціална вебова сторінка] }} '''Клем То́лей''' ([[1948]] – [[6. октобра]] [[2004]]) быв родезьскый фолковый співак, котрый ся в 70. роках прославив своїма родезьскыма патріотічныма піснями. Найвекшой славы досяг почас родезьской бушовой войны. == Жывотопис == Клем Толей ся народив в роцї 1948 в [[Гараре|Солзбері]] в [[Южна Родезія|Южній Родезії]] і писати піснї зачав почас учіня малярьского уменя в южноафрицькім [[Дурбан|Дурбану]]. Єдна з ёго першых пісень, „Vagabond Gun“, выграла свою катеґорію на Южноафрицькім музичнім фестівалї в роцї 1966. Толей ся пізнїше повернув до Родезії, де зачав працовати в рекламній аґентурї. Співати зачав в першім фолковім клубі в Родезії, The Troubadour на Angwa Street в Солзбері. При выступлїню там ся спознав із Сю Екклзовов і Енді Діллоном. Тройця заложыла ґрупу із назвов The Kinfolk, потім ся переселила до Южной Африкы і курто по переселїню до [[Йоганесбурґ|Йоганесбурґу]] Екклзова одышла з ґрупы. Толей і Діллон заложыли вєдно із Івонном Раффом нову ґрупу, котру назвали The Legend Trio. Тото нове тріо зачало выступати в оріґіналнім южноафрицькім клубі „Troubadour“ і брало участь ся ай многых народных фолковых фестівалів орґанізованых SAFMA. Толей ся в роцї 1967 оженив із Джін Смітовов (невластнов дївков родезьского премєра Іена Сміта). Толей ся выдав на солову dráhu і з Artom Heatliem nahral дакілько сінґлів во выдавательстві Trutone. В роцї 1970 ся к Толеёви на курто придали Мел Міллер, Пітер Леруа і Сілвія Стотт і заложыли ґрупу, но в роцї 1971 ся Толей повернув до Родезії. По навернутю сі Толей скоро выбудовав силну фанушиковску базу. Працовав в серії релацій в Rhodesian Television і модеровав розгласовый проґрам із назвов Folk on the Rocks, котрый мав дві серії. Назва походила з фолкового клубу, котрый Толей вів в The Beverley Rocks, де реґуларно грав перед выпроданым салам. Толей, облюбена звізда каждорочных концертів Bless 'Em All Troop Shows і барз жаданый на родезьскій розвеселюючій сценї, награв свій першый албум Songs of Love & War в штудіях Shed Studios. Албум сам написав і продуковав. Албум здобыв золоту платню. Написав саундтрек і піснї про філм C.I.S. What A Time it Was і тітулну пісню про філм присвяченый зраненым воякам з Родезії, Tsanga, Tsanga. В першій половинї выступив в театрї 7 Arts Theatre в Гараре, де спроваджав америцького коміка Шеллі Бермана вєдно із членами капелы Shed Studios – Мартіном Норрісом, Стівом Роскіллі, Ботвеллом Нямгондером, Тоні Лоґаном і Стівом Гюзом. Як умелецькый діректор рекламной аґентуры Matthewman Banks і Толей ся значной міров брав участь на творчости многых незабытных рекламных мелодій про своїх кліентів. В штудіях Shed Studios продуковав другый албум із назвов Two Sides to Every Story, потім ся повернув до Южной Африкы. По многых роках жывота і працї в рекламнім промыслї в Капскім Містї Толей умер 6. октобра 2004 по тім, што дакілько років терпів наслїдками ослабуючой хворобы.<ref>[http://www.rhodiemusic.com/solos.htm Rhodesian Music Website – Solo Artists] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071116093156/http://www.rhodiemusic.com/solos.htm|date=16 November 2007}}</ref><ref>[http://www.mazoe.com/clembiography.html Clem Tholet's biography] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090314233132/http://www.mazoe.com/clembiography.html|date=14 March 2009}}</ref> Толеїв послїднїй албум Archives ся продавав (і все продавать) у рамках харітатівной акції на підпору надації Flame Lily Foundation. Цїлём того проєкту є забезпечіти фінанчны средства на покрытя жывотных накладів старшых колишнїй обывателїв Зімбабве і Родезії жыючіх в Южній Африцї, котрым зімбабвяньска влада одмітла выплачовати пензії.<ref>[http://www.mazoe.com/clemoldies.html Rhodie Oldies need your help] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071103015735/http://www.mazoe.com/clemoldies.html|date=3 November 2007}}</ref> == Діскоґрафія == === Албумы === {| class="wikitable" !Албум !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''Songs of Love & War'' |1979 |Teal |Gold Disc Award |- |''Two Sides to Every Story'' |1978 |Teal | |- |''Archives'' |2004 |RND |Продавать ся із цїлём вызберати фінанчны средства про родезьскых пензістів |- |} === Сінґлы === {| class="wikitable" !Сінґлы !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''Vagabond Gun'' |1966 |RCA Victor |Переможець в катеґорії South Africa Music Festival |- |''The Cold Side'' |1968 |Renown |- |''Mirror of My Mind'' |1968 |Renown | |- |''With Pen in Hand'' |1968 |Renown | |- |''True Love is a Tear'' |1968 |Renown | |- |''Vrystaat'' |1969 |Renown | |- |''Rhodesians Never Die'' |1973 |Blackberry | |- |''Hey, Hey Jerome'' |1973 |Blackberry | |- |''Peace Dream'' |1977 |Teal | |- |''The Last Farewell'' |1978 |Teal | |- |''Song for Johnny'' |1978 |Teal | |- |''What a Time it Was'' |1978 |Teal | |- |''Zambesi, Zimbabwe'' |1980 |Stanyan | |- |''Sunny Days and Rain'' |1980 |Stanyan | |- |''Used Car Dealer'' |1980 |Stanyan | |- |''Somebody Else's Song'' |1981 |Stanyan | |- |} === Філмовы трекы === {| class="wikitable" !Філмовы трекы !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''What a Time it Was'' | | | |- |''What a Time it Was'' | | | |- |''Golden Days'' | | | |- |''With His Hands'' | | | |- |''Peace Dream'' | | | |- |''If the World Had Another Hitler'' | | | |- |''Tsanga, Tsanga'' | | | |- |} == Поз. тыж == * John Edmond == Референції == <templatestyles src="Reflist/styles.css" />{{Reflist}} == Далшы жрїдла == * {{Cite web |title=Clem Tholet RIP |url=http://www.3rdearmusic.com/forum/forumjul05/clemtholet.html |publisher=3rd Ear Music |access-date=27 July 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130518002307/http://www.3rdearmusic.com/forum/forumjul05/clemtholet.html |archivedate=18 May 2013 }} Includes Clem Tholet's self-penned obituary "Goodbye". [[Катеґорія:Умерли 2004]] [[Катеґорія:Уродили ся 1948]] epww63w835b9hgizt3w7t2iehg1hdv5 165631 165630 2026-05-24T10:40:34Z Rue323 31002 /* Поз. тыж */ 165631 wikitext text/x-wiki {{Музиканты |name = Клем Толей |image = |caption = |image_size = |Birth_name = |Alias = |birth_place = [[Гараре|Солзбері]], [[Южна Родезія]] (теперь Гараре, [[Зімбабве]]) |birth_date = 1948 |death_date = {{death date and age|df=yes|2004|10|6|1948|01|01}}<!-- exact dob unknown, age at death 56 --> |death_place = [[Капске Місто]], [[Западне Капско]], [[Южна Африка]] |Origin = |Instrument = Ґітара |Genre = [[Фолкова музика|Фолк]], [[рокенрол]] |Occupation = |Years_active = 1966–2004 |Label = RND Records |website = [https://web.archive.org/web/20071217084533/http://www.mazoe.com/clem.html Офіціална вебова сторінка] }} '''Клем То́лей''' ([[1948]] – [[6. октобра]] [[2004]]) быв родезьскый фолковый співак, котрый ся в 70. роках прославив своїма родезьскыма патріотічныма піснями. Найвекшой славы досяг почас родезьской бушовой войны. == Жывотопис == Клем Толей ся народив в роцї 1948 в [[Гараре|Солзбері]] в [[Южна Родезія|Южній Родезії]] і писати піснї зачав почас учіня малярьского уменя в южноафрицькім [[Дурбан|Дурбану]]. Єдна з ёго першых пісень, „Vagabond Gun“, выграла свою катеґорію на Южноафрицькім музичнім фестівалї в роцї 1966. Толей ся пізнїше повернув до Родезії, де зачав працовати в рекламній аґентурї. Співати зачав в першім фолковім клубі в Родезії, The Troubadour на Angwa Street в Солзбері. При выступлїню там ся спознав із Сю Екклзовов і Енді Діллоном. Тройця заложыла ґрупу із назвов The Kinfolk, потім ся переселила до Южной Африкы і курто по переселїню до [[Йоганесбурґ|Йоганесбурґу]] Екклзова одышла з ґрупы. Толей і Діллон заложыли вєдно із Івонном Раффом нову ґрупу, котру назвали The Legend Trio. Тото нове тріо зачало выступати в оріґіналнім южноафрицькім клубі „Troubadour“ і брало участь ся ай многых народных фолковых фестівалів орґанізованых SAFMA. Толей ся в роцї 1967 оженив із Джін Смітовов (невластнов дївков родезьского премєра Іена Сміта). Толей ся выдав на солову dráhu і з Artom Heatliem nahral дакілько сінґлів во выдавательстві Trutone. В роцї 1970 ся к Толеёви на курто придали Мел Міллер, Пітер Леруа і Сілвія Стотт і заложыли ґрупу, но в роцї 1971 ся Толей повернув до Родезії. По навернутю сі Толей скоро выбудовав силну фанушиковску базу. Працовав в серії релацій в Rhodesian Television і модеровав розгласовый проґрам із назвов Folk on the Rocks, котрый мав дві серії. Назва походила з фолкового клубу, котрый Толей вів в The Beverley Rocks, де реґуларно грав перед выпроданым салам. Толей, облюбена звізда каждорочных концертів Bless 'Em All Troop Shows і барз жаданый на родезьскій розвеселюючій сценї, награв свій першый албум Songs of Love & War в штудіях Shed Studios. Албум сам написав і продуковав. Албум здобыв золоту платню. Написав саундтрек і піснї про філм C.I.S. What A Time it Was і тітулну пісню про філм присвяченый зраненым воякам з Родезії, Tsanga, Tsanga. В першій половинї выступив в театрї 7 Arts Theatre в Гараре, де спроваджав америцького коміка Шеллі Бермана вєдно із членами капелы Shed Studios – Мартіном Норрісом, Стівом Роскіллі, Ботвеллом Нямгондером, Тоні Лоґаном і Стівом Гюзом. Як умелецькый діректор рекламной аґентуры Matthewman Banks і Толей ся значной міров брав участь на творчости многых незабытных рекламных мелодій про своїх кліентів. В штудіях Shed Studios продуковав другый албум із назвов Two Sides to Every Story, потім ся повернув до Южной Африкы. По многых роках жывота і працї в рекламнім промыслї в Капскім Містї Толей умер 6. октобра 2004 по тім, што дакілько років терпів наслїдками ослабуючой хворобы.<ref>[http://www.rhodiemusic.com/solos.htm Rhodesian Music Website – Solo Artists] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071116093156/http://www.rhodiemusic.com/solos.htm|date=16 November 2007}}</ref><ref>[http://www.mazoe.com/clembiography.html Clem Tholet's biography] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090314233132/http://www.mazoe.com/clembiography.html|date=14 March 2009}}</ref> Толеїв послїднїй албум Archives ся продавав (і все продавать) у рамках харітатівной акції на підпору надації Flame Lily Foundation. Цїлём того проєкту є забезпечіти фінанчны средства на покрытя жывотных накладів старшых колишнїй обывателїв Зімбабве і Родезії жыючіх в Южній Африцї, котрым зімбабвяньска влада одмітла выплачовати пензії.<ref>[http://www.mazoe.com/clemoldies.html Rhodie Oldies need your help] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071103015735/http://www.mazoe.com/clemoldies.html|date=3 November 2007}}</ref> == Діскоґрафія == === Албумы === {| class="wikitable" !Албум !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''Songs of Love & War'' |1979 |Teal |Gold Disc Award |- |''Two Sides to Every Story'' |1978 |Teal | |- |''Archives'' |2004 |RND |Продавать ся із цїлём вызберати фінанчны средства про родезьскых пензістів |- |} === Сінґлы === {| class="wikitable" !Сінґлы !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''Vagabond Gun'' |1966 |RCA Victor |Переможець в катеґорії South Africa Music Festival |- |''The Cold Side'' |1968 |Renown |- |''Mirror of My Mind'' |1968 |Renown | |- |''With Pen in Hand'' |1968 |Renown | |- |''True Love is a Tear'' |1968 |Renown | |- |''Vrystaat'' |1969 |Renown | |- |''Rhodesians Never Die'' |1973 |Blackberry | |- |''Hey, Hey Jerome'' |1973 |Blackberry | |- |''Peace Dream'' |1977 |Teal | |- |''The Last Farewell'' |1978 |Teal | |- |''Song for Johnny'' |1978 |Teal | |- |''What a Time it Was'' |1978 |Teal | |- |''Zambesi, Zimbabwe'' |1980 |Stanyan | |- |''Sunny Days and Rain'' |1980 |Stanyan | |- |''Used Car Dealer'' |1980 |Stanyan | |- |''Somebody Else's Song'' |1981 |Stanyan | |- |} === Філмовы трекы === {| class="wikitable" !Філмовы трекы !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''What a Time it Was'' | | | |- |''What a Time it Was'' | | | |- |''Golden Days'' | | | |- |''With His Hands'' | | | |- |''Peace Dream'' | | | |- |''If the World Had Another Hitler'' | | | |- |''Tsanga, Tsanga'' | | | |- |} == Поз. тыж == * [[Джон Едмонд]] == Референції == <templatestyles src="Reflist/styles.css" />{{Reflist}} == Далшы жрїдла == * {{Cite web |title=Clem Tholet RIP |url=http://www.3rdearmusic.com/forum/forumjul05/clemtholet.html |publisher=3rd Ear Music |access-date=27 July 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130518002307/http://www.3rdearmusic.com/forum/forumjul05/clemtholet.html |archivedate=18 May 2013 }} Includes Clem Tholet's self-penned obituary "Goodbye". [[Катеґорія:Умерли 2004]] [[Катеґорія:Уродили ся 1948]] 4c4foh2re11nb3jrk4iw2b274zbt5hw 165632 165631 2026-05-24T10:41:52Z Halajkovič 33393 165632 wikitext text/x-wiki {{Музиканты |name = Клем Толей |image = |caption = |image_size = |Birth_name = |Alias = |birth_place = [[Гараре|Солзбері]], [[Южна Родезія]] (теперь Гараре, [[Зімбабве]]) |birth_date = 1948 |death_date = {{death date and age|df=yes|2004|10|6|1948|01|01}}<!-- exact dob unknown, age at death 56 --> |death_place = [[Капске Місто]], [[Западне Капско]], [[Южна Африка]] |Origin = |Instrument = ґітара |Genre = [[фолкова музика|Фолк]], [[рокенрол]] |Occupation = |Years_active = 1966–2004 |Label = RND Records |website = [https://web.archive.org/web/20071217084533/http://www.mazoe.com/clem.html Офіціална вебова сторінка] }} '''Клем То́лей''' ({{lang-en|Clem Tholet}} {{МФА|[klɛm ˈtoʊleɪ]}}; [[1948]] – [[6. октобра]] [[2004]]) быв родезьскый фолковый співак, котрый ся в 70. роках прославив своїма родезьскыма патріотічныма піснями.<ref name=Kriel>{{cite news|last=Kriel|first=Margaret|title=Farewell Clem Tholet|url=http://www.morningmirror.africanherd.com/mirrors/mirror110.htm|newspaper=Morning Mirror|accessdate=27 July 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20160303204723/http://www.morningmirror.africanherd.com/mirrors/mirror110.htm|archive-date=3 March 2016|url-status=dead}}</ref> Найвекшой славы досяг почас родезьской бушовой войны. == Жывотопис == Клем Толей ся народив в роцї 1948 в [[Гараре|Солзбері]] в [[Южна Родезія|Южній Родезії]] і писати піснї зачав почас учіня малярьского уменя в южноафрицькім [[Дурбан|Дурбану]]. Єдна з ёго першых пісень, „Vagabond Gun“, выграла свою катеґорію на Южноафрицькім музичнім фестівалї в роцї 1966. Толей ся пізнїше повернув до Родезії, де зачав працовати в рекламній аґентурї. Співати зачав в першім фолковім клубі в Родезії, The Troubadour на Angwa Street в Солзбері. При выступлїню там ся спознав із Сю Екклзовов і Енді Діллоном. Тройця заложыла ґрупу із назвов The Kinfolk, потім ся переселила до Южной Африкы і курто по переселїню до [[Йоганесбурґ|Йоганесбурґу]] Екклзова одышла з ґрупы. Толей і Діллон заложыли вєдно із Івонном Раффом нову ґрупу, котру назвали The Legend Trio. Тото нове тріо зачало выступати в оріґіналнім южноафрицькім клубі „Troubadour“ і брало участь ся ай многых народных фолковых фестівалів орґанізованых SAFMA. Толей ся в роцї 1967 оженив із Джін Смітовов (невластнов дївков родезьского премєра Іена Сміта). Толей ся выдав на солову dráhu і з Artom Heatliem nahral дакілько сінґлів во выдавательстві Trutone. В роцї 1970 ся к Толеёви на курто придали Мел Міллер, Пітер Леруа і Сілвія Стотт і заложыли ґрупу, но в роцї 1971 ся Толей повернув до Родезії. По навернутю сі Толей скоро выбудовав силну фанушиковску базу. Працовав в серії релацій в Rhodesian Television і модеровав розгласовый проґрам із назвов Folk on the Rocks, котрый мав дві серії. Назва походила з фолкового клубу, котрый Толей вів в The Beverley Rocks, де реґуларно грав перед выпроданым салам. Толей, облюбена звізда каждорочных концертів Bless 'Em All Troop Shows і барз жаданый на родезьскій розвеселюючій сценї, награв свій першый албум Songs of Love & War в штудіях Shed Studios. Албум сам написав і продуковав. Албум здобыв золоту платню. Написав саундтрек і піснї про філм C.I.S. What A Time it Was і тітулну пісню про філм присвяченый зраненым воякам з Родезії, Tsanga, Tsanga. В першій половинї выступив в театрї 7 Arts Theatre в Гараре, де спроваджав америцького коміка Шеллі Бермана вєдно із членами капелы Shed Studios – Мартіном Норрісом, Стівом Роскіллі, Ботвеллом Нямгондером, Тоні Лоґаном і Стівом Гюзом. Як умелецькый діректор рекламной аґентуры Matthewman Banks і Толей ся значной міров брав участь на творчости многых незабытных рекламных мелодій про своїх кліентів. В штудіях Shed Studios продуковав другый албум із назвов Two Sides to Every Story, потім ся повернув до Южной Африкы. По многых роках жывота і працї в рекламнім промыслї в Капскім Містї Толей умер 6. октобра 2004 по тім, што дакілько років терпів наслїдками ослабуючой хворобы.<ref>[http://www.rhodiemusic.com/solos.htm Rhodesian Music Website – Solo Artists] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071116093156/http://www.rhodiemusic.com/solos.htm|date=16 November 2007}}</ref><ref>[http://www.mazoe.com/clembiography.html Clem Tholet's biography] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090314233132/http://www.mazoe.com/clembiography.html|date=14 March 2009}}</ref> Толеїв послїднїй албум Archives ся продавав (і все продавать) у рамках харітатівной акції на підпору надації Flame Lily Foundation. Цїлём того проєкту є забезпечіти фінанчны средства на покрытя жывотных накладів старшых колишнїй обывателїв Зімбабве і Родезії жыючіх в Южній Африцї, котрым зімбабвяньска влада одмітла выплачовати пензії.<ref>[http://www.mazoe.com/clemoldies.html Rhodie Oldies need your help] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071103015735/http://www.mazoe.com/clemoldies.html|date=3 November 2007}}</ref> == Діскоґрафія == === Албумы === {|class="wikitable" !Албум !! Рік !! Лейбел !! Позначкы |- | ''Songs of Love & War'' || 1979 || Teal || Gold Disc Award |- | ''Two Sides to Every Story'' || 1978 || Teal || |- | ''Archives'' || 2004 || RND || Продавать ся із цїлём вызберати фінанчны средства про родезьскых пензістів |- |} === Сінґлы === {| class="wikitable" !Сінґлы !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''Vagabond Gun'' |1966 |RCA Victor |Переможець в катеґорії South Africa Music Festival |- |''The Cold Side'' |1968 |Renown |- |''Mirror of My Mind'' |1968 |Renown | |- |''With Pen in Hand'' |1968 |Renown | |- |''True Love is a Tear'' |1968 |Renown | |- |''Vrystaat'' |1969 |Renown | |- |''Rhodesians Never Die'' |1973 |Blackberry | |- |''Hey, Hey Jerome'' |1973 |Blackberry | |- |''Peace Dream'' |1977 |Teal | |- |''The Last Farewell'' |1978 |Teal | |- |''Song for Johnny'' |1978 |Teal | |- |''What a Time it Was'' |1978 |Teal | |- |''Zambesi, Zimbabwe'' |1980 |Stanyan | |- |''Sunny Days and Rain'' |1980 |Stanyan | |- |''Used Car Dealer'' |1980 |Stanyan | |- |''Somebody Else's Song'' |1981 |Stanyan | |- |} === Філмовы трекы === {| class="wikitable" !Філмовы трекы !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''What a Time it Was'' | | | |- |''What a Time it Was'' | | | |- |''Golden Days'' | | | |- |''With His Hands'' | | | |- |''Peace Dream'' | | | |- |''If the World Had Another Hitler'' | | | |- |''Tsanga, Tsanga'' | | | |- |} == Поз. тыж == * [[Джон Едмонд]] == Референції == {{референції}} == Далшы жрїдла == ^ {{Cite web |title=Clem Tholet RIP |url=http://www.3rdearmusic.com/forum/forumjul05/clemtholet.html |publisher=3rd Ear Music |access-date=27 July 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130518002307/http://www.3rdearmusic.com/forum/forumjul05/clemtholet.html |archivedate=18 May 2013 }} Includes Clem Tholet's self-penned obituary "Goodbye". {{lifetime|1948|2004|Толей, Клем}} ck6ra8is43z6usm8rb977ht08rfi2cg 165633 165632 2026-05-24T10:43:51Z Halajkovič 33393 165633 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Музиканты |name = Клем Толей |image = |caption = |image_size = |Birth_name = |Alias = |birth_place = [[Гараре|Солзбері]], [[Южна Родезія]] (теперь Гараре, [[Зімбабве]]) |birth_date = 1948 |death_date = {{death date and age|df=yes|2004|10|6|1948|01|01}}<!-- exact dob unknown, age at death 56 --> |death_place = [[Капске Місто]], [[Западне Капско]], [[Южна Африка]] |Origin = |Instrument = ґітара |Genre = [[фолкова музика|Фолк]], [[рокенрол]] |Occupation = |Years_active = 1966–2004 |Label = RND Records |website = [https://web.archive.org/web/20071217084533/http://www.mazoe.com/clem.html Офіціална вебова сторінка] }} '''Клем То́лей''' ({{lang-en|Clem Tholet}} {{МФА|[klɛm ˈtoʊleɪ]}}; [[1948]] – [[6. октобра]] [[2004]]) быв родезьскый фолковый співак, котрый ся в 70. роках прославив своїма родезьскыма патріотічныма піснями.<ref name=Kriel>{{cite news|last=Kriel|first=Margaret|title=Farewell Clem Tholet|url=http://www.morningmirror.africanherd.com/mirrors/mirror110.htm|newspaper=Morning Mirror|accessdate=27 July 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20160303204723/http://www.morningmirror.africanherd.com/mirrors/mirror110.htm|archive-date=3 March 2016|url-status=dead}}</ref> Найвекшой славы досяг почас родезьской бушовой войны. == Жывотопис == Клем Толей ся народив в роцї [[1948]] в [[Гараре|Солзбері]] в [[Южна Родезія|Южній Родезії]] і писати піснї зачав почас учіня малярьского уменя в южноафрицькім [[Дурбан]]у. Єдна з ёго першых пісень, „Vagabond Gun“, выграла свою катеґорію на Южноафрицькім музичнім фестівалї в роцї 1966. Толей ся пізнїше повернув до Родезії, де зачав працовати в рекламній аґентурї. Співати зачав в першім фолковім клубі в Родезії, The Troubadour на Angwa Street в Солзбері. При выступлїню там ся спознав із Сю Екклзовов і Енді Діллоном. Тройця заложыла ґрупу із назвов The Kinfolk, потім ся переселила до Южной Африкы і курто по переселїню до [[Йоганесбурґ|Йоганесбурґу]] Екклзова одышла з ґрупы. Толей і Діллон заложыли вєдно із Івонном Раффом нову ґрупу, котру назвали The Legend Trio. Тото нове тріо зачало выступати в оріґіналнім южноафрицькім клубі „Troubadour“ і брало участь ся ай многых народных фолковых фестівалів орґанізованых SAFMA. Толей ся в роцї 1967 оженив із Джін Смітовов (невластнов дївков родезьского [[Премєр-міністер|премєра]] Іена Сміта). Толей ся выдав на солову dráhu і з Artom Heatliem nahral дакілько сінґлів во выдавательстві Trutone. В роцї 1970 ся к Толеёви на курто придали Мел Міллер, Пітер Леруа і Сілвія Стотт і заложыли ґрупу, но в роцї 1971 ся Толей повернув до Родезії. По навернутю сі Толей скоро выбудовав силну фанушиковску базу. Працовав в серії релацій в Rhodesian Television і модеровав розгласовый проґрам із назвов Folk on the Rocks, котрый мав дві серії. Назва походила з фолкового клубу, котрый Толей вів в The Beverley Rocks, де реґуларно грав перед выпроданым салам. Толей, облюбена звізда каждорочных концертів Bless 'Em All Troop Shows і барз жаданый на родезьскій розвеселюючій сценї, награв свій першый албум Songs of Love & War в штудіях Shed Studios. Албум сам написав і продуковав. Албум здобыв золоту платню. Написав саундтрек і піснї про філм C.I.S. What A Time it Was і тітулну пісню про філм присвяченый зраненым воякам з Родезії, Tsanga, Tsanga. В першій половинї выступив в театрї 7 Arts Theatre в Гараре, де спроваджав америцького коміка Шеллі Бермана вєдно із членами капелы Shed Studios – Мартіном Норрісом, Стівом Роскіллі, Ботвеллом Нямгондером, Тоні Лоґаном і Стівом Гюзом. Як умелецькый діректор рекламной аґентуры Matthewman Banks і Толей ся значной міров брав участь на творчости многых незабытных рекламных мелодій про своїх кліентів. В штудіях Shed Studios продуковав другый албум із назвов Two Sides to Every Story, потім ся повернув до Южной Африкы. По многых роках жывота і працї в рекламнім промыслї в Капскім Містї Толей умер 6. октобра 2004 по тім, што дакілько років терпів наслїдками ослабуючой хворобы.<ref>[http://www.rhodiemusic.com/solos.htm Rhodesian Music Website – Solo Artists] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071116093156/http://www.rhodiemusic.com/solos.htm|date=16 November 2007}}</ref><ref>[http://www.mazoe.com/clembiography.html Clem Tholet's biography] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090314233132/http://www.mazoe.com/clembiography.html|date=14 March 2009}}</ref> Толеїв послїднїй албум Archives ся продавав (і все продавать) у рамках харітатівной акції на підпору надації Flame Lily Foundation. Цїлём того проєкту є забезпечіти фінанчны средства на покрытя жывотных накладів старшых колишнїй обывателїв Зімбабве і Родезії жыючіх в Южній Африцї, котрым зімбабвяньска влада одмітла выплачовати пензії.<ref>[http://www.mazoe.com/clemoldies.html Rhodie Oldies need your help] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071103015735/http://www.mazoe.com/clemoldies.html|date=3 November 2007}}</ref> == Діскоґрафія == === Албумы === {|class="wikitable" !Албум !! Рік !! Лейбел !! Позначкы |- | ''Songs of Love & War'' || 1979 || Teal || Gold Disc Award |- | ''Two Sides to Every Story'' || 1978 || Teal || |- | ''Archives'' || 2004 || RND || Продавать ся із цїлём вызберати фінанчны средства про родезьскых пензістів |- |} === Сінґлы === {| class="wikitable" !Сінґлы !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''Vagabond Gun'' |1966 |RCA Victor |Переможець в катеґорії South Africa Music Festival |- |''The Cold Side'' |1968 |Renown |- |''Mirror of My Mind'' |1968 |Renown | |- |''With Pen in Hand'' |1968 |Renown | |- |''True Love is a Tear'' |1968 |Renown | |- |''Vrystaat'' |1969 |Renown | |- |''Rhodesians Never Die'' |1973 |Blackberry | |- |''Hey, Hey Jerome'' |1973 |Blackberry | |- |''Peace Dream'' |1977 |Teal | |- |''The Last Farewell'' |1978 |Teal | |- |''Song for Johnny'' |1978 |Teal | |- |''What a Time it Was'' |1978 |Teal | |- |''Zambesi, Zimbabwe'' |1980 |Stanyan | |- |''Sunny Days and Rain'' |1980 |Stanyan | |- |''Used Car Dealer'' |1980 |Stanyan | |- |''Somebody Else's Song'' |1981 |Stanyan | |- |} === Філмовы трекы === {| class="wikitable" !Філмовы трекы !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''What a Time it Was'' | | | |- |''What a Time it Was'' | | | |- |''Golden Days'' | | | |- |''With His Hands'' | | | |- |''Peace Dream'' | | | |- |''If the World Had Another Hitler'' | | | |- |''Tsanga, Tsanga'' | | | |- |} == Поз. тыж == * [[Джон Едмонд]] == Референції == {{референції}} == Далшы жрїдла == ^ {{Cite web |title=Clem Tholet RIP |url=http://www.3rdearmusic.com/forum/forumjul05/clemtholet.html |publisher=3rd Ear Music |access-date=27 July 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130518002307/http://www.3rdearmusic.com/forum/forumjul05/clemtholet.html |archivedate=18 May 2013 }} Includes Clem Tholet's self-penned obituary "Goodbye". {{lifetime|1948|2004|Толей, Клем}} ok7szsvy54j9gnegq8g0trvxmxu5ead 165635 165633 2026-05-24T10:49:01Z Halajkovič 33393 /* Далшы жрїдла */ 165635 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Музиканты |name = Клем Толей |image = |caption = |image_size = |Birth_name = |Alias = |birth_place = [[Гараре|Солзбері]], [[Южна Родезія]] (теперь Гараре, [[Зімбабве]]) |birth_date = 1948 |death_date = {{death date and age|df=yes|2004|10|6|1948|01|01}}<!-- exact dob unknown, age at death 56 --> |death_place = [[Капске Місто]], [[Западне Капско]], [[Южна Африка]] |Origin = |Instrument = ґітара |Genre = [[фолкова музика|Фолк]], [[рокенрол]] |Occupation = |Years_active = 1966–2004 |Label = RND Records |website = [https://web.archive.org/web/20071217084533/http://www.mazoe.com/clem.html Офіціална вебова сторінка] }} '''Клем То́лей''' ({{lang-en|Clem Tholet}} {{МФА|[klɛm ˈtoʊleɪ]}}; [[1948]] – [[6. октобра]] [[2004]]) быв родезьскый фолковый співак, котрый ся в 70. роках прославив своїма родезьскыма патріотічныма піснями.<ref name=Kriel>{{cite news|last=Kriel|first=Margaret|title=Farewell Clem Tholet|url=http://www.morningmirror.africanherd.com/mirrors/mirror110.htm|newspaper=Morning Mirror|accessdate=27 July 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20160303204723/http://www.morningmirror.africanherd.com/mirrors/mirror110.htm|archive-date=3 March 2016|url-status=dead}}</ref> Найвекшой славы досяг почас родезьской бушовой войны. == Жывотопис == Клем Толей ся народив в роцї [[1948]] в [[Гараре|Солзбері]] в [[Южна Родезія|Южній Родезії]] і писати піснї зачав почас учіня малярьского уменя в южноафрицькім [[Дурбан]]у. Єдна з ёго першых пісень, „Vagabond Gun“, выграла свою катеґорію на Южноафрицькім музичнім фестівалї в роцї 1966. Толей ся пізнїше повернув до Родезії, де зачав працовати в рекламній аґентурї. Співати зачав в першім фолковім клубі в Родезії, The Troubadour на Angwa Street в Солзбері. При выступлїню там ся спознав із Сю Екклзовов і Енді Діллоном. Тройця заложыла ґрупу із назвов The Kinfolk, потім ся переселила до Южной Африкы і курто по переселїню до [[Йоганесбурґ|Йоганесбурґу]] Екклзова одышла з ґрупы. Толей і Діллон заложыли вєдно із Івонном Раффом нову ґрупу, котру назвали The Legend Trio. Тото нове тріо зачало выступати в оріґіналнім южноафрицькім клубі „Troubadour“ і брало участь ся ай многых народных фолковых фестівалів орґанізованых SAFMA. Толей ся в роцї 1967 оженив із Джін Смітовов (невластнов дївков родезьского [[Премєр-міністер|премєра]] Іена Сміта). Толей ся выдав на солову dráhu і з Artom Heatliem nahral дакілько сінґлів во выдавательстві Trutone. В роцї 1970 ся к Толеёви на курто придали Мел Міллер, Пітер Леруа і Сілвія Стотт і заложыли ґрупу, но в роцї 1971 ся Толей повернув до Родезії. По навернутю сі Толей скоро выбудовав силну фанушиковску базу. Працовав в серії релацій в Rhodesian Television і модеровав розгласовый проґрам із назвов Folk on the Rocks, котрый мав дві серії. Назва походила з фолкового клубу, котрый Толей вів в The Beverley Rocks, де реґуларно грав перед выпроданым салам. Толей, облюбена звізда каждорочных концертів Bless 'Em All Troop Shows і барз жаданый на родезьскій розвеселюючій сценї, награв свій першый албум Songs of Love & War в штудіях Shed Studios. Албум сам написав і продуковав. Албум здобыв золоту платню. Написав саундтрек і піснї про філм C.I.S. What A Time it Was і тітулну пісню про філм присвяченый зраненым воякам з Родезії, Tsanga, Tsanga. В першій половинї выступив в театрї 7 Arts Theatre в Гараре, де спроваджав америцького коміка Шеллі Бермана вєдно із членами капелы Shed Studios – Мартіном Норрісом, Стівом Роскіллі, Ботвеллом Нямгондером, Тоні Лоґаном і Стівом Гюзом. Як умелецькый діректор рекламной аґентуры Matthewman Banks і Толей ся значной міров брав участь на творчости многых незабытных рекламных мелодій про своїх кліентів. В штудіях Shed Studios продуковав другый албум із назвов Two Sides to Every Story, потім ся повернув до Южной Африкы. По многых роках жывота і працї в рекламнім промыслї в Капскім Містї Толей умер 6. октобра 2004 по тім, што дакілько років терпів наслїдками ослабуючой хворобы.<ref>[http://www.rhodiemusic.com/solos.htm Rhodesian Music Website – Solo Artists] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071116093156/http://www.rhodiemusic.com/solos.htm|date=16 November 2007}}</ref><ref>[http://www.mazoe.com/clembiography.html Clem Tholet's biography] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090314233132/http://www.mazoe.com/clembiography.html|date=14 March 2009}}</ref> Толеїв послїднїй албум Archives ся продавав (і все продавать) у рамках харітатівной акції на підпору надації Flame Lily Foundation. Цїлём того проєкту є забезпечіти фінанчны средства на покрытя жывотных накладів старшых колишнїй обывателїв Зімбабве і Родезії жыючіх в Южній Африцї, котрым зімбабвяньска влада одмітла выплачовати пензії.<ref>[http://www.mazoe.com/clemoldies.html Rhodie Oldies need your help] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071103015735/http://www.mazoe.com/clemoldies.html|date=3 November 2007}}</ref> == Діскоґрафія == === Албумы === {|class="wikitable" !Албум !! Рік !! Лейбел !! Позначкы |- | ''Songs of Love & War'' || 1979 || Teal || Gold Disc Award |- | ''Two Sides to Every Story'' || 1978 || Teal || |- | ''Archives'' || 2004 || RND || Продавать ся із цїлём вызберати фінанчны средства про родезьскых пензістів |- |} === Сінґлы === {| class="wikitable" !Сінґлы !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''Vagabond Gun'' |1966 |RCA Victor |Переможець в катеґорії South Africa Music Festival |- |''The Cold Side'' |1968 |Renown |- |''Mirror of My Mind'' |1968 |Renown | |- |''With Pen in Hand'' |1968 |Renown | |- |''True Love is a Tear'' |1968 |Renown | |- |''Vrystaat'' |1969 |Renown | |- |''Rhodesians Never Die'' |1973 |Blackberry | |- |''Hey, Hey Jerome'' |1973 |Blackberry | |- |''Peace Dream'' |1977 |Teal | |- |''The Last Farewell'' |1978 |Teal | |- |''Song for Johnny'' |1978 |Teal | |- |''What a Time it Was'' |1978 |Teal | |- |''Zambesi, Zimbabwe'' |1980 |Stanyan | |- |''Sunny Days and Rain'' |1980 |Stanyan | |- |''Used Car Dealer'' |1980 |Stanyan | |- |''Somebody Else's Song'' |1981 |Stanyan | |- |} === Філмовы трекы === {| class="wikitable" !Філмовы трекы !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''What a Time it Was'' | | | |- |''What a Time it Was'' | | | |- |''Golden Days'' | | | |- |''With His Hands'' | | | |- |''Peace Dream'' | | | |- |''If the World Had Another Hitler'' | | | |- |''Tsanga, Tsanga'' | | | |- |} == Поз. тыж == * [[Джон Едмонд]] == Референції == {{референції}} == Далшы жрїдла == * {{Cite web |title=Clem Tholet RIP |url=http://www.3rdearmusic.com/forum/forumjul05/clemtholet.html |publisher=3rd Ear Music |access-date=27 July 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130518002307/http://www.3rdearmusic.com/forum/forumjul05/clemtholet.html |archivedate=18 May 2013 }} Includes Clem Tholet's self-penned obituary "Goodbye". {{lifetime|1948|2004|Толей, Клем}} 6eb8hkq5w81goadb2jsxd2y6xsk2b3h Фая-Ларжо 0 24600 165634 2026-05-24T10:47:00Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/149267106|Фая-Ларжо]]» 165634 wikitext text/x-wiki '''Фа́я-Ла́ржо''' ({{Lang-fr|Faya-Largeau}}, {{Lang-ar|فايا لارجو}}) — варош у [[Чад|Републіці Чад]]. == Ґеоґрафія == Варош ''Фая-Ларжо'' (или ''Фая'') является крупнейшим населённым пунктом на севере Чада. Находится в оазисе, севернее города лежат три небольших озера. Климат здесь круглый год пустынный, жаркий, засушливый. С апреля по октябрь — слабо выраженный «влажный сезон», котрый формує ся пуд дійством літнёго мусона. Фая-Ларжо является административным центром чадского региона Борку, до 2008 года он был центром региона Борку-Эннеди-Тибести. Численность населения города составляет 14&nbsp;123 человека (на 2008 год). Близ города Фая-Ларжо расположены аэропорт и электростанция. == Історія == Первоначальное название города было ''Фая''. После покорения территории Борку французским полковником Этьеном Ларжо в 1913 году он переименовывается в ''Ларжо''. В 1970-е годы городу было возвращено его старое имя. Тогда же здесь внедрялся крупномасштабный проект по созданию финиковых плантаций в оазисе Фая-Ларжо. После эскалации чадско-ливийского конфликта из-за полосы Аузу, в [[1975|1975 году]] ливийские войска оккупируют Фая-Ларжо. В [[1980|1980 году]] город переходит под контроль чадского генерала Хиссена Хабре, в 1981—1982 его занимают части чадского президента Гукуни Уэддея. В 1983 Фая-Ларжо вновь переходит к Ливии, став крупнейшей ливийской военной (и военно-воздушной) базой на севере Чада — вплоть до 1987 года, когда ливийская армия оставила город. == Удкликованя == [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Вароші Чада]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Чада]] rlcamud59v88p041eduhtzd18ekxybv 165636 165634 2026-05-24T10:55:52Z Rue323 31002 165636 wikitext text/x-wiki '''Фа́я-Ла́ржо''' ({{Lang-fr|Faya-Largeau}}, {{Lang-ar|فايا لارجو}}) — [[Місто|варош]] у [[Чад|Републіці Чад]]. Адміністративный центр департамента Борку. {{Місто|місцёва назва=араб. فايا لارجو франц. Faya-Largeau|official_name=Фая-Ларжо}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] ''Фая-Ларжо'' (или ''Фая'') є майвеликым населеным пунктом на северови [[Чад|Чада]]. Лежить у оазисови, на север уд вароша лежать три невеликых озера. Клімат здесь круглый рӱк пустынный, жаркый, засушливый. Из апріля по октовбер — слабо ураженый «влажный сезон», котрый формує ся пуд дійством літнёго мусона. Фая-Ларжо є иппен и адміністративным центром [[Чад|Чадського]] реґіона Борку, до [[2008|2008. року]] вӱн быв центром реґіона Борку-Еннеді-Тібесті. Число обывательства вароша складать 14&nbsp;123 людий (на [[2008|2008. рӱк]]). Близ города Фая-Ларжо расположены аэропорт и электростанция. == Історія == Первооснована назва вароша была ''Фая''. Пӱсля покоріня території Борку французькыс полковником Етьєном Ларжо у 1913. році вӱн переименовує ся у ''Ларжо''. У 1970. рокы варошови было вернутоє ёго староє имня. Товды же там увӱг ся великомасштабный проект по сотворінёви обширных фініковых плантацій у оазисови Фая-Ларжо. Пӱсля ескалації чадсько-лівійського конфлікта из-за полосы Аузу, в [[1975|1975 году]] ливийские войска оккупируют Фая-Ларжо. В [[1980|1980 году]] город переходит под контроль чадского генерала Хиссена Хабре, в 1981—1982 его занимают части чадского президента Гукуни Уэддея. В 1983 Фая-Ларжо вновь переходит к Ливии, став крупнейшей ливийской военной (и военно-воздушной) базой на севере Чада — вплоть до 1987 года, когда ливийская армия оставила город. == Удкликованя == [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Вароші Чада]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Чада]] b4tnvtig2gpk9gegto7fbkkd3sr43q7 165637 165636 2026-05-24T11:03:28Z Rue323 31002 165637 wikitext text/x-wiki '''Фа́я-Ла́ржо''' авадь '''Фа́я'''<ref>http://www.britannica.com/eb/article-9033859/Faya</ref> ({{Lang-fr|Faya-Largeau}}, {{Lang-ar|فايا لارجو}}) — [[Місто|варош]] у [[Чад|Републіці Чад]]. Адміністративный центр департамента Борку. {{Місто|місцёва назва=араб. فايا لارجو франц. Faya-Largeau|official_name=Фая-Ларжо}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] ''Фая-Ларжо'' (или ''Фая'') є майвеликым населеным пунктом на северови [[Чад|Чада]]. Лежить у оазисови, на север уд вароша лежать три невеликых озера. Клімат здесь круглый рӱк пустынный, жаркый, засушливый. Из апріля по октовбер — слабо ураженый «влажный сезон», котрый формує ся пуд дійством літнёго мусона. Фая-Ларжо є иппен и адміністративным центром [[Чад|Чадського]] реґіона Борку, до [[2008|2008. року]] вӱн быв центром реґіона Борку-Еннеді-Тібесті. Число обывательства вароша складать 14&nbsp;123 людий (на [[2008|2008. рӱк]]). Близ города Фая-Ларжо расположены аэропорт и электростанция. == Історія == Первооснована назва вароша была ''Фая''. Пӱсля покоріня території Борку французькыс полковником Етьєном Ларжо у [[1913]]. році вӱн переименовує ся у ''Ларжо''. У 1970. рокы варошови было вернутоє ёго староє имня. Товды же там увӱг ся великомасштабный проект по сотворінёви обширных фініковых плантацій у оазисови Фая-Ларжо.<ref>http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=&men=gcis&lng=en&des=wg&geo=-205&srt=pnan&col=abcdefghinoq&msz=1500&va=&pt=a</ref> Пӱсля ескалації чадсько-лівійського конфлікта позад полосы Аузу, у [[1975|1975. році]] лівійські вӱйська захватувуть варош Фая-Ларжо.<ref>http://www.globalsecurity.org/military/world/war/chad.htm</ref> У [[1980|1980. році]] варош вернув ся пуд контроль чадського ґенерала Гіссена Габре, у 1981—1982. роках ёго занимавуть части чадського президента Ґукуні Уеддея. У [[1983]]. році Фая-Ларжо наново переходитт ид Лівії, ставши майгрубыв лівійськыв воєнныв (и авіаційныв) базов на северови Чада — аж до [[1987]]. року, кой лівійська армада лишила варош. == Удкликованя == [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Вароші Чада]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Чада]] f4a5r3s8ygexa9yw9yq8y67stbzjy6v Шаблона:Infobox song 10 24601 165638 2026-05-24T11:22:07Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Інфобокс пісня]] 165638 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Інфобокс пісня]] 7c2emcp1nq4pok5okuyipglbj3yjxew Rhodesians Never Die 0 24602 165639 2026-05-24T11:23:06Z Halajkovič 33393 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:en:Special:Redirect/revision/1353818982|Rhodesians Never Die]]» 165639 wikitext text/x-wiki {{Infobox song | name = Rhodesians Never Die | cover = | alt = | type = single | artist = [[Clem Tholet]] | album = Songs of Love and War | B-side = Hey, Hey, Jerome | released = 1973 | recorded = | studio = | venue = | genre = [[Folk music|Folk]] | length = 2:24 | label = Teal | writer = | producer = | prev_title = Vrystaat | prev_year = 1969 | next_title = Peace Dream | next_year = 1977 }} <templatestyles src="Hlist/styles.css"></templatestyles><templatestyles src="Plainlist/styles.css"></templatestyles><templatestyles src="Module:Infobox/styles.css"></templatestyles> {| class="infobox vevent" ! colspan="2" class="infobox-above summary" style="color: #202122;background-color: khaki; font-size: 125%;" |"Rhodesians Never Die" |- class="description" ! colspan="2" class="infobox-header description" style="color: #202122;background-color: khaki;" |[[Single (music)|Single]] by [[Clem Tholet]] |- class="description" ! colspan="2" class="infobox-header description" style="color: #202122;background-color: khaki;" |from the album '' Songs of Love and War '' |- ! class="infobox-label" scope="row" |<span class="nowrap">[[A-side and B-side|B-side]]</span> | class="infobox-data plainlist" |"Hey, Hey, Jerome" |- ! class="infobox-label" scope="row" |Released | class="infobox-data plainlist" |1973 |- ! class="infobox-label" scope="row" |[[Music genre|Genre]] | class="infobox-data category hlist" |[[Folk music|Folk]] |- ! class="infobox-label" scope="row" |Length | class="infobox-data plainlist" |<span class="duration"><span class="min">2</span>:<span class="s">24</span></span> |- ! class="infobox-label" scope="row" |[[Record label|Label]] | class="infobox-data hlist" |Teal |- ! colspan="2" class="infobox-header description" style="color: #202122;background-color: khaki;" |[[Clem Tholet]] singles chronology |- | colspan="2" class="infobox-full-data" | {| style="background: transparent; color: inherit; width: 100%; min-width: 100%; border-collapse: collapse; display: inline-table;" |- style="line-height: 1.4em;" | style="width: 33%; text-align: center; vertical-align: top; padding: .2em .1em .2em 0;" |"Vrystaat" <br /><br />(1969) | style="width: 33%; text-align: center; vertical-align: top; padding:.2em .1em;" |"'''Rhodesians Never Die'''" <br /><br />(1973) | style="width: 33%; text-align: center; vertical-align: top; padding: .2em 0 .2em .1em;" |"Peace Dream" <br /><br />(1977) |} |} '''„Rhodesians Never Die“''' ({{Lang-rue|Родезане нїґда не умерають}}) є родезьска патріотічна пісня, котру в роцї 1973 написав і по першыраз награв родезьскый співак і складатель [[Клем Толей]]. Хоць была спочатку выдана як попова пісня, вдяка свому тексту сі здобыла меджі Родезанами култовый статус почас родезьской бушовой войны в 70. роках. Вдяка нёй ся фраза „Rhodesians Never Die“ стала популарным патріотічным геслом меджі Родезанами, головно почас бушовой войны. Тота фраза ся стала ай слоґаном меджі прихылниками перевагы білой расы. == Позначкы і референції == <templatestyles src="Reflist/styles.css" />{{Reflist}} == Екстерны одказы == * "Rhodesians Never Die" on YouTube biot8bw4m2qnr6u8ta1xuceytvb9pof 165640 165639 2026-05-24T11:28:26Z Halajkovič 33393 165640 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 13:28, 24 мая 2026 (CEST)}} {{Infobox song | name = Rhodesians Never Die | cover = | alt = | type = single | artist = [[Клем Толей]] | album = Songs of Love and War | B-side = Hey, Hey, Jerome | released = 1973 | recorded = | studio = | venue = | genre = [[Фолкова музика|фолк]] | length = 2:24 | label = Teal | writer = | producer = | prev_title = Vrystaat | prev_year = 1969 | next_title = Peace Dream | next_year = 1977 }} '''„Rhodesians Never Die“''' ({{Lang-rue|Родезане нїґда не умерають}}) є родезьска патріотічна пісня, котру в роцї 1973 написав і по першыраз награв родезьскый співак і складатель [[Клем Толей]]. Хоць была спочатку выдана як попова пісня, вдяка свому тексту сі здобыла меджі Родезанами култовый статус почас родезьской бушовой войны в 70. роках. Вдяка нёй ся фраза „Rhodesians Never Die“ стала популарным патріотічным геслом меджі Родезанами, головно почас бушовой войны. Тота фраза ся стала ай слоґаном меджі прихылниками перевагы білой расы. == Позначкы і референції == {{референції}} == Екстерны одказы == * {{YouTube|id=2EJwcedP9eM|title="Rhodesians Never Die"}} a9fzmaszcoonumw0kyxvrco07nuedn2