Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.3 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 565 165699 159933 2026-05-26T15:22:24Z Rue323 31002 165699 wikitext text/x-wiki '''Віто́рок''' або '''Вуто́рок''', '''Вӱто́рок''' — єден із сїм [[День|днїв]] [[Тыждень|тыждня]]. Назва дня походить од [[Староруськый язык|староруського]] вторый, што значіть "другый" (спочатку в значіню "другый день по [[Недїля|недїлї]]"). {{Днї тыждня}} {{Commonscat|Tuesday}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Днї тыждня]] gh9fbzj75daze15e9t4wi21anlbauho 0 2287 165696 144567 2026-05-26T15:13:51Z Rue323 31002 165696 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''27. май''' — 147. [[день]] рока (148. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|218}}. == Подѣи == * [[1921]] — [[Афґаністан]] объявив свою независность уд [[Велика Брітанія|Британськох Имперії]]. * [[1994]] — [[Александр Солженицын]] триуфално вернув ся до [[Российска Федерация|России]] по другом выгнаню. == Уродили ся == * [[1924]] — [[Юрий Думнич]], [[Медик|дохтор]], организатор [[Медицина|медицины]], сполоченскый активиста, [[Публицистика|публициста]]. == Умерли == {{Commons|May 27}} pgrvpqqyhtbcm4mp9hiia0rtecypv18 165697 165696 2026-05-26T15:14:11Z Rue323 31002 165697 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''27. май''' — 147. [[день]] рока (148. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|218}}. == Подѣи == * [[1921]] — [[Афґаністан]] объявив свою независность уд [[Велика Брітанія|Британської Имперії]]. * [[1994]] — [[Александр Солженицын]] триуфално вернув ся до [[Российска Федерация|России]] по другом выгнаню. == Уродили ся == * [[1924]] — [[Юрий Думнич]], [[Медик|дохтор]], организатор [[Медицина|медицины]], сполоченскый активиста, [[Публицистика|публициста]]. == Умерли == {{Commons|May 27}} aitpqcliiudp8wxvmc7c42nrhcn3a1c 0 11677 165706 163803 2026-05-26T19:25:31Z Igor Kercsa 5504 доповненя 165706 wikitext text/x-wiki {{Водный ток |статус = Рѣка [[Україна|Украины]] и [[Словеньско|Словакии]] |назва = Уг |назва иншоязычна = {{ref-uk}} Уж, {{ref-sk}} Uh, {{ref-hu}} Ung |образчик = [[File:Uzh River (02).jpg|260px]] |образчика подпис = Уг в околици [[Ужгород]]а |довжка току = 133 км<ref name="Uzh">Uzh River.</ref><ref name="УСЭС">Уж в УСЭС.</ref><ref name="БСЭ">Уж в БСЭ</ref><ref name="Ш">Швець Г.І. и др.</ref> |плоха базену = 2750 км²<ref name="Uzh">Uzh River.</ref><ref name="УСЭС">Уж в УСЭС.</ref><ref name="БСЭ">Уж в БСЭ</ref> |проток середный = 32,9 м³/сек |проток максималный = 1420 м³/сек |выток = Вост. Карпаты, 6 км на восток од [[Ужок|Ужка]]<br/> Надморска вышка 850 м<ref>https://mapy.com/ru/turisticka?q=48.969738N%2C%2022.911301E&source=coor&id=22.911301%2C48.969738&ds=2&x=22.8936199&y=48.9746960&z=13</ref> |притокы = [[Люта]] ''лв.,'' [[Туря]] ''лв.,'' [[Черна Вода]] ''пр.'' |устя = [[Лаборець]] при [[Драгньов]]ѣ<br/> Надморска вышка 96 м<ref>{{cite web |author= |editor= |date= |url=https://mapy.dennikn.sk/?x=21.9907665&y=48.5986925&ref=permalink |title=Mapový portál HIKING.SK |publisher=Denník N |format= |quote= |language= |accessdate=11-02-2026 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> |путь до моря = [[Лаборець]]->[[Латориця]]->[[Бодрог]]-><br/>[[Тиса]]->[[Дунай]]->[[Чорне море]] |категория склада = Uzh River }} [[File:Uzh river small-hydro.jpg|thumb|270px|[[Камяниця]]. Перепустка сплавного канала и акумулачна гать]] '''Уг''' ({{ref-uk}} Уж, {{ref-sk}} Uh, {{ref-hu}} Ung) — [[ріка|рѣка]] в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]] и в [[Словеньско|Словакии]], лѣвый приток рѣкы [[Лаборець]]. Довжка току 133 км,<ref name="Uzh"/><ref name="УСЭС"/><ref name="БСЭ"/><ref name="Ш"/> з того 21 км в [[Словеньско|Словакии]]. ==Етимология назвы== О назвѣ рѣкы екзистуе велике число етимологичных теорий, як напр.: * походжѣня од [[праславянскый язык|славянского]] ''*Ugava'' як «рѣка, что тече з юга» (Г. Цирбус); * походжѣня од [[туркицкы языкы|туркицкого]] антропонима, принесеного Куманами або Печенѣгами (Я. Мелих); * звязаня з слав. ''угол'', ''уг'' (?), ''узкость'', [[Латиньскый язык|лат.]] ''angulus'' ([[Гиадор Стрипскый|Г. Стрипскый]]) и др. Екзистуючы етимологичны теории найповнѣйше опрацовав языкознатель [[Кирил Галас]], котрый выводить назву ''Ung'' од [[восточнороманскы языкы|восточнороманского]] апелатива (пор. [[румынскый язык|рум.]] ''unghiu'', ''unghi'' «угол», котре ся стрѣчать и в топонимох). Назвы ''Уг'', ''Уж'' поважуе за штучно створены (о чом говорив уже историк и изглядователь русинской топонимии [[Алексей Петров|А.&nbsp;Петров]]), правдоподобно [[Павел Йозеф Шафарик|П. Й. Шафариком]], котрый тыж вытворив назву ''Uhvar'' про город [[Ужгород]].<ref>СУТЗ</ref> Подля Петрова, народнов русинсков назвов Уга была ''Рѣка'' або ''Ужанска Рѣка'': {{Цитат 3|О назвѣ рѣкы|У Карпаторуссовъ очень часто называются рѣки и рѣчки, протекающія по ихъ поселеніямъ, просто »рѣками«, безъ дальнѣйшаго опредѣленія (ср. въ Мараморошѣ мад. »Nagy Ág«, у Карпаторуссовъ: »Рѣка«, рѣже »Велика рѣка« <…> Названіе Ужанской »рѣки« ''Ужъ'' — совершенно новое, искусственно созданное послѣ переворота на основаніи названія р. »Ужка« и города »Ужгорода«, и никогда не существовало въ устахъ народа. [К. Галас указуе на хыбность датованя, але принимать сам аргумент.]|Алексей Петров. Древнѣйшія грамоты…|50%}} Краезнатель [[Петро Сова]] поважовав, же назва Уга мать староболгарске походжѣня, зачим (в мадярской формѣ) мать в собѣ носовку. Мѣстнов славянсков назвов треба держати Уг, котра уже без носовкы. Уменшителным слова Уг е Ужок. Кедь од него творити назад первотну форму, легко ся замылити и прияти намѣсто Уг форму Уж, од котрой уменшителна не Ужок, але ужик... Резултатом сей хыбы е назва Уж, котра заступила в наш час первинну и филологично правилну назву Уг...<ref name="Сова">Петръ Сова. Прошлое Ужгорода.</ref> ==Выхоснованя рѣкы== Рѣка служить як жерело питной воды про [[Великый Березный]], [[Перечин]] и [[Ужгород]], а мать и рекреачне значѣня. В року 1830 в верхном току Уга объявлены нафтоносны найдища, а року 1870 проверчены пробны верты и в глубцѣ 40 м найдена нафта. Найдища были експлоатованы до року 1902 а найглубшый верт быв до 735 м.<ref>Dr. Jiří Král, cc.39-40.</ref> В зачатку 1870-х межи [[Камяниця|Камяницьов]] и [[Ужгород]]ом быв выбудованый простолинийный сплавный канал про сплав дерева, котрый быв тяжкый по кривулястой рѣцѣ. Але неодовга ся в долинѣ Уга выставила [[желѣзниця]], и сплав через канал став ся нерентабилный. В року 1923 чехословацкы енергетикы, скликаны до [[Ужгород]]а, рѣшили гидроенергию того канала выужити на выробу електрикы. На сплавном каналѣ выставили двѣ водны електрарнѣ, меншу ([[Оноковцѣ]]) и векшу ([[Ужгород]]); выставба коштовала подля проекту 27 млн. Кч.<ref>Ing. Jan Jirsa.</ref> ==Погранична рѣка== {{main|Генералный штатут про Подкарпатску Русь}} До року 1919 рѣка ся поважовала за природну границю межи [[Словеньско|Словакиев]] и [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатсков Русьов]]. По року 1919 политикы [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] домагали ся посунутя границѣ на запад. Дефинитивно границю посунув на запад [[СССР]] по прилучѣню [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]]. Днесь Уг е пограничнов рѣков лем куртом одсѣку около села [[Пинковцѣ]]. В той локалитѣ Уг в надморской вышцѣ 100 м перетинать границю и одходить на словацку територию.<ref>https://mapy.dennikn.sk/?q=Pinkovce&st[]=</ref> ==Жерела и одказы== * Ing. Jan Jirsa. Ukradený projekt aneb padesát let elektrárny Terebla-Rika. //Podkarpatská Rus, časopis Společnosti přátel Podkarpatské Rusi, 2/2006, s. 7. * Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924. * Ung. //Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Т. 18, с. 626. * [http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CU%5CZ%5CUzhRiver.htm Uzh River. Canadian Institute of Ukrainian Studies. Вычитано 11. септ. 2013.] * Проф. Д-ръ А. Петровъ. Древнѣйшія грамоты по исторіи карпаторусской церкви и іерархіи 1391-1498 г. V Praze, nákladem Sboru pro výzkum Slovenska a Podkarpat. Rusi, 1930. С. 79. * Словник українських топонімів Закарпаття (фрагменти). // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: збірник наукових праць. Випуск 6: Збірник пам’яті Кирила Галаса. — Ужгород, 2002. — С. 365-376. * Сова, Петро. Назва Ужгорода. //Утцюзнина. Читанка про недїльні школы. ПоліПрінт. Ужгород. 2002. Сс. 80–81. * {{Cite book |author=Сова, Петръ. |editor= |title= Прошлое Ужгорода |language={{ref-ru}} |edition= |volume= |chapter= |quote= Въ историческихъ документахъ городъ называется обыкновенно Unghvár или Ungvár. Это названіе было общеупотребительно въ теченіи цѣлаго тысячелѣтія за все время мадьярскаго владычества, до самаго развала Австро-Венгріи. Кромѣ вышеуказанныхъ извѣстны еще нѣсколько видоизмѣненій, какъ «Castrum Hungwar», «Hunguvár», «Castrum Ung». Не подлежитъ сомѣнию, что всѣ вышеуказанныя названія и ихъ орфографическія видоизмѣненія произошли отъ протекающей черезъ городъ рѣки Ужа, называемаго по-мадьярски Унгъ (Ung) или по мѣстному мадьярскому простонарѣчью Онгъ (Ong). Названіе рѣки Ужа имѣетъ тоже нѣсколько видоизмѣненій, изъ коихъ у лѣтописца Кезаи встречаются «Hung», «Vng», «Ung». Названія Унгъ или Онгъ, ввиду заключающейся въ нихъ носовки, не являются мадьярскаго происхождения, ни даже восточно-славянскаго (сѣверо-славянскаго), а староболгарскаго, руссифицированнымъ видоизмѣненіемъ котораго слѣдуетъ считать карпаторусское простонародное названіе рѣки Ужа — Угъ (Uh) или Вугъ (Vuh), лишенное носовки. Въ мадьярскомъ же языкѣ заимствованное первоначальное староболгарское названіе, не имѣвшее въ немъ никакого значенія, никакимъ измѣненіямъ не подвергалось, т. е. сохранило первоначальную носовку, какъ много иныхъ. заимствованныхъ у славянь словъ. Уменьшительнымъ слова Угъ является Ужокъ. Воспроизводя изъ слова Ужокъ какъ deminutivum'а, обратно его первоначальную исходную форму (какъ напр., лужокъ < лугъ: мужикъ < мужъ) можно легко ошибиться и за первоначальную форму уменьшительнаго Ужка принять вмѣсто формы Угъ (Uh) въ современномъ языкѣ не имѣющей никакого значенія, форму Ужъ, обозначающую видъ змѣи, уменьшительнымъ которой отнюдь не является Ужокъ, но ужикъ. Воспроизведши путемъ неправильной дедукціи самовольно изъ производнаго Ужка якобы его первоначальную форму Ужъ, немудрено было уподобить извилистую рѣку змѣѣ, называемой ужемъ, что якобы и оправдывало это по существу ошибочное названіе. Результатомъ сего неправильнаго обратнаго словопроизводнаго процесса явилось названіе Ужъ, замѣнившее въ наше время первоначальное и филологически правильное названіе Угъ, являющееся ничемъ инымъ. какъ русскимъ видоизмѣненіемъ староболгарскаго Унга (Онга), изъ котораго выпала чуждая русскому языку носовка. Названіе Ужъ, несмотря на свою этимологическую неправильность, окончательно привилось и стало ныне общепринятымъ и общеупотребительнымъ не только въ русскомъ, но отчасти и чешскомъ литературномъ языкѣ. Въ словацкомъ же языкѣ сохранилось и употребляется первоначальное мѣстное простонародное названіе Угъ (Uh) (напр. Павловцы надъ Угомъ — Pavlovce nad Uhom). |location=Ужгородъ |publisher= Типографія «Школьной Помощи» |date=1937 |series= |pages=10–12 |isbn= |doi= |url= https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0005298}} * [http://bse.sci-lib.com/article113662.html Уж (река в Закарпатской обл.) в Большой Советской Энциклопедии.] * Уж. //УСЭС:Украинский советский энциклопедичесий словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Т. 3, с. 438. * Швець Г.І., Дрозд Н.І., Левченко С.П. Каталог річок України. Видавництво АН УРСР. Київ, 1957. С. 22. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Рікы Україны]] [[Катеґорія:Рікы Словакии]] [[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]] [[Катеґорія:Рікы Европы]] ez7v3dveb0vf4yfvn88cwmmzoampmn1 165707 165706 2026-05-26T19:32:47Z Igor Kercsa 5504 /* Жерела и одказы */ мала оправа 165707 wikitext text/x-wiki {{Водный ток |статус = Рѣка [[Україна|Украины]] и [[Словеньско|Словакии]] |назва = Уг |назва иншоязычна = {{ref-uk}} Уж, {{ref-sk}} Uh, {{ref-hu}} Ung |образчик = [[File:Uzh River (02).jpg|260px]] |образчика подпис = Уг в околици [[Ужгород]]а |довжка току = 133 км<ref name="Uzh">Uzh River.</ref><ref name="УСЭС">Уж в УСЭС.</ref><ref name="БСЭ">Уж в БСЭ</ref><ref name="Ш">Швець Г.І. и др.</ref> |плоха базену = 2750 км²<ref name="Uzh">Uzh River.</ref><ref name="УСЭС">Уж в УСЭС.</ref><ref name="БСЭ">Уж в БСЭ</ref> |проток середный = 32,9 м³/сек |проток максималный = 1420 м³/сек |выток = Вост. Карпаты, 6 км на восток од [[Ужок|Ужка]]<br/> Надморска вышка 850 м<ref>https://mapy.com/ru/turisticka?q=48.969738N%2C%2022.911301E&source=coor&id=22.911301%2C48.969738&ds=2&x=22.8936199&y=48.9746960&z=13</ref> |притокы = [[Люта]] ''лв.,'' [[Туря]] ''лв.,'' [[Черна Вода]] ''пр.'' |устя = [[Лаборець]] при [[Драгньов]]ѣ<br/> Надморска вышка 96 м<ref>{{cite web |author= |editor= |date= |url=https://mapy.dennikn.sk/?x=21.9907665&y=48.5986925&ref=permalink |title=Mapový portál HIKING.SK |publisher=Denník N |format= |quote= |language= |accessdate=11-02-2026 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> |путь до моря = [[Лаборець]]->[[Латориця]]->[[Бодрог]]-><br/>[[Тиса]]->[[Дунай]]->[[Чорне море]] |категория склада = Uzh River }} [[File:Uzh river small-hydro.jpg|thumb|270px|[[Камяниця]]. Перепустка сплавного канала и акумулачна гать]] '''Уг''' ({{ref-uk}} Уж, {{ref-sk}} Uh, {{ref-hu}} Ung) — [[ріка|рѣка]] в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]] и в [[Словеньско|Словакии]], лѣвый приток рѣкы [[Лаборець]]. Довжка току 133 км,<ref name="Uzh"/><ref name="УСЭС"/><ref name="БСЭ"/><ref name="Ш"/> з того 21 км в [[Словеньско|Словакии]]. ==Етимология назвы== О назвѣ рѣкы екзистуе велике число етимологичных теорий, як напр.: * походжѣня од [[праславянскый язык|славянского]] ''*Ugava'' як «рѣка, что тече з юга» (Г. Цирбус); * походжѣня од [[туркицкы языкы|туркицкого]] антропонима, принесеного Куманами або Печенѣгами (Я. Мелих); * звязаня з слав. ''угол'', ''уг'' (?), ''узкость'', [[Латиньскый язык|лат.]] ''angulus'' ([[Гиадор Стрипскый|Г. Стрипскый]]) и др. Екзистуючы етимологичны теории найповнѣйше опрацовав языкознатель [[Кирил Галас]], котрый выводить назву ''Ung'' од [[восточнороманскы языкы|восточнороманского]] апелатива (пор. [[румынскый язык|рум.]] ''unghiu'', ''unghi'' «угол», котре ся стрѣчать и в топонимох). Назвы ''Уг'', ''Уж'' поважуе за штучно створены (о чом говорив уже историк и изглядователь русинской топонимии [[Алексей Петров|А.&nbsp;Петров]]), правдоподобно [[Павел Йозеф Шафарик|П. Й. Шафариком]], котрый тыж вытворив назву ''Uhvar'' про город [[Ужгород]].<ref>СУТЗ</ref> Подля Петрова, народнов русинсков назвов Уга была ''Рѣка'' або ''Ужанска Рѣка'': {{Цитат 3|О назвѣ рѣкы|У Карпаторуссовъ очень часто называются рѣки и рѣчки, протекающія по ихъ поселеніямъ, просто »рѣками«, безъ дальнѣйшаго опредѣленія (ср. въ Мараморошѣ мад. »Nagy Ág«, у Карпаторуссовъ: »Рѣка«, рѣже »Велика рѣка« <…> Названіе Ужанской »рѣки« ''Ужъ'' — совершенно новое, искусственно созданное послѣ переворота на основаніи названія р. »Ужка« и города »Ужгорода«, и никогда не существовало въ устахъ народа. [К. Галас указуе на хыбность датованя, але принимать сам аргумент.]|Алексей Петров. Древнѣйшія грамоты…|50%}} Краезнатель [[Петро Сова]] поважовав, же назва Уга мать староболгарске походжѣня, зачим (в мадярской формѣ) мать в собѣ носовку. Мѣстнов славянсков назвов треба держати Уг, котра уже без носовкы. Уменшителным слова Уг е Ужок. Кедь од него творити назад первотну форму, легко ся замылити и прияти намѣсто Уг форму Уж, од котрой уменшителна не Ужок, але ужик... Резултатом сей хыбы е назва Уж, котра заступила в наш час первинну и филологично правилну назву Уг...<ref name="Сова">Петръ Сова. Прошлое Ужгорода.</ref> ==Выхоснованя рѣкы== Рѣка служить як жерело питной воды про [[Великый Березный]], [[Перечин]] и [[Ужгород]], а мать и рекреачне значѣня. В року 1830 в верхном току Уга объявлены нафтоносны найдища, а року 1870 проверчены пробны верты и в глубцѣ 40 м найдена нафта. Найдища были експлоатованы до року 1902 а найглубшый верт быв до 735 м.<ref>Dr. Jiří Král, cc.39-40.</ref> В зачатку 1870-х межи [[Камяниця|Камяницьов]] и [[Ужгород]]ом быв выбудованый простолинийный сплавный канал про сплав дерева, котрый быв тяжкый по кривулястой рѣцѣ. Але неодовга ся в долинѣ Уга выставила [[желѣзниця]], и сплав через канал став ся нерентабилный. В року 1923 чехословацкы енергетикы, скликаны до [[Ужгород]]а, рѣшили гидроенергию того канала выужити на выробу електрикы. На сплавном каналѣ выставили двѣ водны електрарнѣ, меншу ([[Оноковцѣ]]) и векшу ([[Ужгород]]); выставба коштовала подля проекту 27 млн. Кч.<ref>Ing. Jan Jirsa.</ref> ==Погранична рѣка== {{main|Генералный штатут про Подкарпатску Русь}} До року 1919 рѣка ся поважовала за природну границю межи [[Словеньско|Словакиев]] и [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатсков Русьов]]. По року 1919 политикы [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] домагали ся посунутя границѣ на запад. Дефинитивно границю посунув на запад [[СССР]] по прилучѣню [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]]. Днесь Уг е пограничнов рѣков лем куртом одсѣку около села [[Пинковцѣ]]. В той локалитѣ Уг в надморской вышцѣ 100 м перетинать границю и одходить на словацку територию.<ref>https://mapy.dennikn.sk/?q=Pinkovce&st[]=</ref> ==Жерела и одказы== * Ing. Jan Jirsa. Ukradený projekt aneb padesát let elektrárny Terebla-Rika. //Podkarpatská Rus, časopis Společnosti přátel Podkarpatské Rusi, 2/2006, s. 7. * Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924. * Ung. //Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Т. 18, с. 626. * [http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CU%5CZ%5CUzhRiver.htm Uzh River. Canadian Institute of Ukrainian Studies. Вычитано 11. септ. 2013.] * Проф. Д-ръ А. Петровъ. Древнѣйшія грамоты по исторіи карпаторусской церкви и іерархіи 1391-1498 г. V Praze, nákladem Sboru pro výzkum Slovenska a Podkarpat. Rusi, 1930. С. 79. * Словник українських топонімів Закарпаття (фрагменти). // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: збірник наукових праць. Випуск 6: Збірник пам’яті Кирила Галаса. — Ужгород, 2002. — С. 365-376. * {{Cite book |author=Сова, Петръ. |editor= |title= Прошлое Ужгорода |language={{ref-ru}} |edition= |volume= |chapter= |quote= Въ историческихъ документахъ городъ называется обыкновенно Unghvár или Ungvár. Это названіе было общеупотребительно въ теченіи цѣлаго тысячелѣтія за все время мадьярскаго владычества, до самаго развала Австро-Венгріи. Кромѣ вышеуказанныхъ извѣстны еще нѣсколько видоизмѣненій, какъ «Castrum Hungwar», «Hunguvár», «Castrum Ung». Не подлежитъ сомѣнию, что всѣ вышеуказанныя названія и ихъ орфографическія видоизмѣненія произошли отъ протекающей черезъ городъ рѣки Ужа, называемаго по-мадьярски Унгъ (Ung) или по мѣстному мадьярскому простонарѣчью Онгъ (Ong). Названіе рѣки Ужа имѣетъ тоже нѣсколько видоизмѣненій, изъ коихъ у лѣтописца Кезаи встречаются «Hung», «Vng», «Ung». Названія Унгъ или Онгъ, ввиду заключающейся въ нихъ носовки, не являются мадьярскаго происхождения, ни даже восточно-славянскаго (сѣверо-славянскаго), а староболгарскаго, руссифицированнымъ видоизмѣненіемъ котораго слѣдуетъ считать карпаторусское простонародное названіе рѣки Ужа — Угъ (Uh) или Вугъ (Vuh), лишенное носовки. Въ мадьярскомъ же языкѣ заимствованное первоначальное староболгарское названіе, не имѣвшее въ немъ никакого значенія, никакимъ измѣненіямъ не подвергалось, т. е. сохранило первоначальную носовку, какъ много иныхъ. заимствованныхъ у славянь словъ. Уменьшительнымъ слова Угъ является Ужокъ. Воспроизводя изъ слова Ужокъ какъ deminutivum'а, обратно его первоначальную исходную форму (какъ напр., лужокъ < лугъ: мужикъ < мужъ) можно легко ошибиться и за первоначальную форму уменьшительнаго Ужка принять вмѣсто формы Угъ (Uh) въ современномъ языкѣ не имѣющей никакого значенія, форму Ужъ, обозначающую видъ змѣи, уменьшительнымъ которой отнюдь не является Ужокъ, но ужикъ. Воспроизведши путемъ неправильной дедукціи самовольно изъ производнаго Ужка якобы его первоначальную форму Ужъ, немудрено было уподобить извилистую рѣку змѣѣ, называемой ужемъ, что якобы и оправдывало это по существу ошибочное названіе. Результатомъ сего неправильнаго обратнаго словопроизводнаго процесса явилось названіе Ужъ, замѣнившее въ наше время первоначальное и филологически правильное названіе Угъ, являющееся ничемъ инымъ. какъ русскимъ видоизмѣненіемъ староболгарскаго Унга (Онга), изъ котораго выпала чуждая русскому языку носовка. Названіе Ужъ, несмотря на свою этимологическую неправильность, окончательно привилось и стало ныне общепринятымъ и общеупотребительнымъ не только въ русскомъ, но отчасти и чешскомъ литературномъ языкѣ. Въ словацкомъ же языкѣ сохранилось и употребляется первоначальное мѣстное простонародное названіе Угъ (Uh) (напр. Павловцы надъ Угомъ — Pavlovce nad Uhom). |location=Ужгородъ |publisher= Типографія «Школьной Помощи» |date=1937 |series= |pages=10–12 |isbn= |doi= |url= https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0005298}} * [http://bse.sci-lib.com/article113662.html Уж (река в Закарпатской обл.) в Большой Советской Энциклопедии.] * Уж. //УСЭС:Украинский советский энциклопедичесий словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Т. 3, с. 438. * Швець Г.І., Дрозд Н.І., Левченко С.П. Каталог річок України. Видавництво АН УРСР. Київ, 1957. С. 22. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Рікы Україны]] [[Катеґорія:Рікы Словакии]] [[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]] [[Катеґорія:Рікы Европы]] 1kocs6rt2xv37sx7fjcp0vxh24wpn3z 0 11852 165698 156913 2026-05-26T15:17:44Z Rue323 31002 165698 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Пьер Ларусс | image = Toucy-89-Larousse-H01.JPG | imagesize = 250px | alt = | caption = Pierre Athanase Larousse | pseudonym = | birthname = | birthdate = {{Birth date|1817|10|23}} | birthplace = [[Туси]], [[Франція|Франция]] | deathdate = {{Death date and age|1875|01|03|1817|10|23}} | deathplace = [[Паріж|Париж]] | resting_place = цинтерь Монпарнас | occupation = лингвиста, лексиколог, енциклопедиста | language = французскый | nationality = [[Французы|Француз]] | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = 1849–1875 | genre = <!-- or: | genres = --> | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = | notableworks = Grand dictionnaire universel du XIXe siècle<br/>ABC du style et de la composition<br/>Dictionnaire complet, illustré | spouse = Полин Сюзан Кобел<br/>(Pauline Suzanne Caubel) | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = Pierre Larousse }} '''Пьер Ларусс''', {{Реф-инфо|фр.|по французскы}} Pierre Athanase Larousse (*{{Birth date|1817|10|23}}, [[Туси]], департамент [[Йонна (департамент)|Йонна]], [[Франція|Франция]] — †{{Death date|1875|01|03}}, [[Паріж|Париж]]) — французскый филолог и [[педагог]], енциклопедиста, [[Лексикография|лексикограф]] и выдаватель. Основав властне [[Ларусс (выдавательство)|выдавательство]], котре з часом вывинуло ся на великый выдавательскый центер Европы, створив сѣмнадцатьтомный енциклопедичный словник Grand dictionnaire universel du XIXe siècle (Великый универзалный словник XIX. стороча). ==Биография== Родив ся в невеликом селѣ [[Туси]], около 150 км оддаленом од [[Паріж|Парижа]]. Отець му быв колесарь и ковач, а мати корчмарька. Пьер быв добрый ученик и достав штипендию, жебы продовжив науку в педучилищу в Версаю. В 20-рочном вѣку вернув ся до [[Туси]] и быв за три рокы учительом высшой народной школы, а пак одышов до [[Паріж|Парижу]].<ref>Lionello Sozzi. D'un siècle à l'autre : le tournant des lumières. Rosenberg & Sellier, 1998. С. 28.</ref> За восемь рокы слухав бесплатны курсы в [[Сорбонна|Сорбоннѣ]] и другых културных и образовных центрах метрополии, ходив по библиотеках и зробив тысячѣ записох по розличных предметах в области лингвистикы, литературы, истории, филозофии, механикы и астрономии. За свою жадность до наукы од коллег достав прозывку ''Библиотекарь''.<ref name="MCC">Monique Catherine Cormier. Les dictionnaires Larousse : genèse et évolution. PUM, 2005. С. 24.</ref> Од року 1848 за три рокы робив в приватной середной школѣ з интернатом (L'Institution Jauffret). Ту ся спознав з колегыньов, своев будучов женов, Полин Сюзан Кобел (Pauline Suzanne Caubel). В року 1849 за властный рахунок опубликовав перву книжку La Lexicologie des écoles primaires (Лексикология зачаточных школ), за котров послѣдовала цѣла серия учебникох. З оглядом на популарность учебникох въедно з Огюстеном Буае (Augustin Boyer), своим краяном, [[1. май|1. мая]] [[1852]] зарегистровав ''Книгарню Larousse et Boyer'' (выдавательство и книготорговля).<ref name="MCC"/><ref>В року 1869 сполувластникы роздѣлили ся.</ref> Успѣшна робота выдавательства приспѣла финансово до выданя найвекшого дѣла Ларуссового, 17-томной енциклопедии ''Grand dictionnaire universel du XIXe siècle'' (1863–1876), два послѣдны два томы котрого вышли уже посмертно (1878, 1890).<ref name="R">Révai nagy lexikona...</ref> ==Женитва, смерть и наступництво== По 25 роках живота на вѣру, по васкуларно-мозговом нападу, видячи недалекый конець, Пьер Ларусс [[13. януар|13. януара]] [[1872]] побрав ся з Полин Сюзан Кобел.<ref>Jean-Yves Mollier, Bruno Dubot. Histoire de la librairie Larousse. Fayard, 2012. С. 21.</ref> Пьер Ларусс умер [[3. януар|3. януара]] [[1875]] на [[инфаркт]] [[Мозоґ|мозка]] и погребеный, подля его волѣ, на цинтерю Монпарнас (14. округ [[Паріж|Парижа]]). Полин Ларусс достала половку маетка и побрала ся з малярьом Констаном Ноло (Constant Noleau).<ref>Jean-Yves Mollier et Bruno Dubot. Histoire de la librairie Larousse. Fayard, 2012. С. 50-53.</ref> Справовати выдавательство продовжив братранець умерлого Жульен Олье (Julien Hollier, 1842–1909),<ref>Сын его сестры Sophie Louise Larousse (1820-1879) и ей мужа Jules Alexandre Hollier (1818-1871).</ref> котрый декретом з дня [[19. януар|19. януара]] [[1885]] достав право додати собѣ [[призвиско]] матери, и одтогды писав ся Олье-Ларусс. Выдавательство Ларусс робить доднесь. Его книгы перекладены вецей як 40 языками.<ref>Pierre Larousse (francianyelv.hu).</ref> Популарне выданя ''Dictionnaire complet, illustré'' перевыдавало ся около 150 раз.<ref name="R"/> ==Жерела и одказы== * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Том 12, с. 506. {{Реф-инфо|мад.|по мадярскы}} *https://web.archive.org/web/20090819092748/http://francianyelv.hu/francia-kultura/hires-franciak/327-pierre-larousse.html == Референции == {{reflist}} {{Переклад|fr|Pierre Larousse|100781176}}<br/> {{Переклад|hu|Pierre Larousse|19258230}} {{Lifetime|1817|1875|Ларусс, Пьер}} [[Катеґорія:Лингвисты]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Выдавателе]] [[Катеґорія:Енциклопедисты]] 4mqvdpyax94ajonvq8a27157actt562 0 17251 165705 145819 2026-05-26T18:46:54Z Flipdot 23893 165705 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Мѣстечко]] [[Украина|Украины]] |руська назва = Королево |оригинална назва = {{ref-uk}} ''Королеве'' |застава = Korolevo polit ptaha.jpg |опис заставы = Аерофото Королева од сѣверовыходу: в позадю Чорна Гора, за котров лежить Виноградово |ширина заставы = 270 |вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации --> |крайна = Украина<!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--> |lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =09 |lat_sec =14 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =23 |lon_min =07 |lon_sec =59 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --> |размер карты страны = 250 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Еврорегион<!--3.гарадича администрации--> |регион = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] |вид района = [[Область]]<!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = [[Закарпатска область|Закарпатска]] |вид общины = Громада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Королевска |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 146<!-- в метрах --> <ref name=Fedaka/> |население = 8064<ref name="ВРУ">Облікова картка Королева.</ref><!-- лем само число --> |год переписи = 2001 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +380 3143 |почтовый индекс = 90332 |вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = 2121255600 |категория в Commons = Korolevo |сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com --> |язык сайта = }} '''Королево''' ({{Lang-uk|Королево}}, {{Lang-hu|Királyháza}})&nbsp;— [[мѣстечко]] (од року 1947) бывшого [[Виноградовскый район|Виноградовского района]]<ref>Од року 2020 инкорпорованый Береговскым районом.</ref> [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].<ref name="Тронько">Тронько П. Г., с. 231–241.</ref> == Административа == ;Орган администрации<ref name="ВРУ"/>{{ref-uk}}: : Королівська селищна рада <br> :90332, Закарпатська обл., <br> :Виноградівський р-н,<br> :смт. Королево, вул. Злагоди, 1 :тел. 03143 4-15-55 Од року 2020 створена Королевска громада, до котрой входять (окрем Королева) ещи 8 сел. == Полога == Лежить на лѣвом березѣ [[Тиса|Тисы]], о {{nowrap|10 [[Метер#Кілометер|км]]}} на [[выход]] од районного центра.<ref name="Тронько"/> == История == Перва документована исторична упоминка походить з року 1262,<ref name="Тронько"/> (яко ''Domus Regalis'', од року 1355 — ''Királyháza'', циже ''Корольова хыжа'').<ref name=Atörténelmi>A történelmi Magyarország</ref> В року 1872 через село прокладена [[желѣзниця]] [[Чоп]]–[[Сигет]].<ref name=Fedaka>Федака С., сс. 111–112.</ref> В року 1910 зоз 3167 обывательох были 2224 [[Мадяре]] и 932 [[Русины]]. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] Королево належало ку Затисянскому округу (Tiszántúli járás) [[Жупа Угоча|жупы Угоча]].<ref name=Atörténelmi/> По [[Трианонскый мирный договор|Трианонѣ]], в року 1930, Королево, {{ref-cs}} ''Královo nad Tisou'', мало 4608 обывательох, з того: 2570 [[Русины]], 967 [[Мадяре]], 485 [[Чехы]] и [[Словаци]], 429 [[Евреи]], 13 [[Нѣмцѣ]], 143 чужоземцѣ, еден неозначеный. Школы: горожанка мѣшана (2 класы русинскы, 1 кл. чешска); народна мѣшана (4 кл. русинскы, 3 кл. мадярскы); народна чешска (5 кл.); римокатолицка мадярска (1 кл.). Державны уряды: нотарскый, жандарскый, даньовый, цолный («финанцы»), пошта-телеграф-телефон. Транспорт: желѣзнична штация, найдовжый в [[Чехословакия|Чехословакии]] деревляный мост (через Тису, {{nowrap|485 [[Метер|м]]}}), бензинпумпа.<ref>Достал, Ярослав, с. 207.</ref> В часѣ [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] [[Евреи]] и [[Ромы|Цигане]] были депортованы, по войнѣ часть вернула ся. Теперь ромска громада числить 1600 особ (20% обывательства). В добѣ [[УССР]] в Королевѣ добывали буре угля (1949–1969), были отворены виноробне дружство, шутровый камѣнолом (од 1956), Затисянскый хемзавод (од 1962), филия Луганской дизеллокомотивной фабрикы (од 1968), выбудовали и реконштруовали 220 домы, нову середню школу (1978), двѣ дѣточы захоронкы, 20 торговых точок и 5 заряджѣнь масового стравованя.<ref name=Fedaka/> ==Жерела и одказы== * A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN|963 85683 3 X}} [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y <small>''Доступно онлайн''</small>] {{ref-hu}} * Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} {{ref-uk}} * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{ref-uk}} * Федака Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-617-596-158-2}} [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA111&lpg=PA111&dq=Сергій+Федака+Королево+Виноградівського+району&source=bl&ots=gEHzWvREX9&sig=ACfU3U1ktKskOhP745Kcc2gmqClb632eag&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjBgvP3jIrtAhUyCRAIHQ3eByw4ChDoATAFegQIBxAC#v=onepage&q=Сергій%20Федака%20Королево%20Виноградівського%20району&f=false <small>''Доступно онлайн''</small>] {{ref-uk}} * {{cite web |title=Облікова картка Королева |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=11078 |publisher=Верховна Рада України |accessdate=2020-11-17 }} {{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Виноградовскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Категория:Населены пункты Закарпатской области]] mjavwmwt8fbwfls0phz7lz6eox93cli 0 21645 165700 162964 2026-05-26T15:29:42Z Rue323 31002 165700 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Но́ва Ястря́бка''' авадь '''Но́ва Ястшо́мбка''' ({{lang-pl|Nowa Jastrząbka}}) — [[село]] у [[Ґмина|ґміні]] [[Лися Ґура (ґміна)|Лися Ґура]], [[Тарновськый повіт]], [[Малопольске воеводство|Малопольськоє воєводство]], [[Польско|Польша]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2011]]. рӱк живе 1177 людий, из них векшына [[Поляци|Полякы]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%AF%D1%81%D1%82%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%BA%D0%B0 Нова Ястшомбка] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} 8r4gmaff5ge6qj09y8t4kehzk90zrj7 165701 165700 2026-05-26T15:43:00Z Rue323 31002 165701 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Но́ва Ястря́бка''' авадь '''Но́ва Ястшо́мбка''' ({{lang-pl|Nowa Jastrząbka}}) (до [[1965]] — ''Jastrząbka Nowa'') — [[село]] у [[Ґмина|ґміні]] [[Лися Ґура (ґміна)|Лися Ґура]], [[Тарновськый повіт]], [[Малопольске воеводство|Малопольськоє воєводство]], [[Польско|Польша]]. == Присілкы == У [[Село|селі]] є такі офіціално указані присілкы: Яблонєц, Пнякі, Барткувка, Кракув, Козлувка, Подкосьцєле, Подлесє, Подсмикове, Подвеселе, Витромби, Домброва.<ref>https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20130000200</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2011]]. рӱк живе 1177 людий, из них векшына [[Поляци|Полякы]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%AF%D1%81%D1%82%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%BA%D0%B0 Нова Ястшомбка] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} 5uzoi5pakoe9b2e6ylmmzruyx2k9elw 165702 165701 2026-05-26T15:47:21Z Rue323 31002 165702 wikitext text/x-wiki {{НП|этнохороним=Новоястрябчане|национальный состав=[[Поляци|полякы]]|население=1232|год переписи=2022|высота центра НП=255|прежние имена=Jastrząbka Nowa|почтовый индекс=33-151}} '''Но́ва Ястря́бка''' авадь '''Но́ва Ястшо́мбка''' ({{lang-pl|Nowa Jastrząbka}}) (до [[1965]] — ''Jastrząbka Nowa'') — [[село]] у [[Ґмина|ґміні]] [[Лися Ґура (ґміна)|Лися Ґура]], [[Тарновськый повіт]], [[Малопольске воеводство|Малопольськоє воєводство]], [[Польско|Польша]]. == Присілкы == У [[Село|селі]] є такі офіціално указані [[Присілок|присілкы]]: Яблонєц, Пнякі, Барткувка, Кракув, Козлувка, Подкосьцєле, Подлесє, Подсмикове, Подвеселе, Витромби, Домброва.<ref>https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20130000200</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2022]]. рӱк живе 1232 людий.<ref>https://bdl.stat.gov.pl/bdl/metadane/cechy/4182</ref> == Удкликованя == Тоті дані суть часточно авадь цалком основані на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%AF%D1%81%D1%82%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%BA%D0%B0 Нова Ястшомбка] на Украйинськӱв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} gx1m0jaovzld895nigeicjpzoxxpxwo 165703 165702 2026-05-26T15:49:55Z Rue323 31002 165703 wikitext text/x-wiki {{НП|этнохороним=Новоястрябчане|национальный состав=[[Поляци|полякы]]|население=1232|год переписи=2022|высота центра НП=255|прежние имена=Jastrząbka Nowa|почтовый индекс=33-151}} '''Но́ва Ястря́бка''' авадь '''Но́ва Ястшо́мбка''' ({{lang-pl|Nowa Jastrząbka}}) (до [[1965]] — ''Jastrząbka Nowa'') — [[село]] у [[Ґмина|ґміні]] [[Лися Ґура (ґміна)|Лися Ґура]], [[Тарновськый повіт]], [[Малопольске воеводство|Малопольськоє воєводство]], [[Польско|Польша]]. == Присілкы == У [[Село|селі]] є такі офіціално указані [[Присілок|присілкы]]: Яблонєц, Пнякі, Барткувка, Кракув, Козлувка, Подкосьцєле, Подлесє, Подсмикове, Подвеселе, Витромби, Домброва, Подґуже, Глюпа Весь.<ref>https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20130000200</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2022]]. рӱк живе 1232 людий.<ref>https://bdl.stat.gov.pl/bdl/metadane/cechy/4182</ref> == Удкликованя == Тоті дані суть часточно авадь цалком основані на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%AF%D1%81%D1%82%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%BA%D0%B0 Нова Ястшомбка] на Украйинськӱв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} ft24wp2yrfzsrfp7ovxhalkz1npkn1m 165704 165703 2026-05-26T15:53:58Z Rue323 31002 165704 wikitext text/x-wiki {{НП|этнохороним=Новоястрябчане|национальный состав=[[Поляци|полякы]]|население=1232|год переписи=2022|высота центра НП=255|прежние имена=Jastrząbka Nowa|почтовый индекс=33-151}} '''Но́ва Ястря́бка''' авадь '''Но́ва Ястшо́мбка''' ({{lang-pl|Nowa Jastrząbka}}) (до [[1965]] — ''Jastrząbka Nowa'') — [[село]] у [[Ґмина|ґміні]] [[Лися Ґура (ґміна)|Лися Ґура]], [[Тарновськый повіт]], [[Малопольске воеводство|Малопольськоє воєводство]], [[Польско|Польша]]. == Присілкы == У [[Село|селі]] є такі офіціално указані [[Присілок|присілкы]]: Яблонєц, Пнякі, Барткувка, Кракув, Козлувка, Подкосьцєле, Подлесє, Подсмикове, Подвеселе, Витромби, Домброва, Подґуже, Глюпа Весь.<ref>https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20130000200</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2022]]. рӱк живе 1232 людий.<ref>https://bdl.stat.gov.pl/bdl/metadane/cechy/4182</ref>. == Реліґія == У [[Село|селі]] є [[костел]] Сятого Сердця Христа, вӱн внесеный у список сокоченых памняток [[Польско|Польської Републікы]].<ref>https://www.wuoz.malopolska.pl/wp-content/uploads/2023/07/Rejestr-zabytk%C3%B3w-powiaty-lipiec-2023.pdf</ref> == Удкликованя == Тоті дані суть часточно авадь цалком основані на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%AF%D1%81%D1%82%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%BA%D0%B0 Нова Ястшомбка] на Украйинськӱв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} m4zvlqusrb9w9uypk67mp86n7x8egtc 0 21829 165682 149006 2026-05-26T13:59:59Z Rue323 31002 165682 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Яблоновка}}'''Ябло́новка''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Jablonovka) ([[Україньскый язык|укр]]. Яблунівка) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1863]]. році. == Реліґія == У [[Село|селі]] до [[1961]]. року была деривляна цирьков, но її убалили. Уд товды у [[Село|селі]] не было [[Церьков (храм)|храма]]. У [[1989]]. році [[Православна церьков|православна]] община села у́ходила дозвӱл на стройку нової церкви, того же року зачали ї стройити. Ужек у януарови [[1991]]. року закрыли ї бляхов, осятив же храм єпископ Євфимій. Цирьков присячена Рождествови Пресятої Богородици, товды же у селі праздник, [[20. септембер|20. септембра]]. [[Іконостас|Иконостас]] и [[Икона|иконы]] помалёвав и учинив малярь Александр Коненко из [[Хуст|Хуста]].<ref>https://www.pslava.info/JablunivkaS_CerkRizdvaBogorodyci,119222.html</ref> == Туристичны міста == - мінерално-водноє жрідло - Вышковськый замок == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Яблунівка (Хустський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] oeklrk00w93o7487m9utaz8n31g0jy7 165683 165682 2026-05-26T14:01:17Z Rue323 31002 165683 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Яблоновка}}'''Ябло́новка''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Jablonovka) ([[Україньскый язык|укр]]. Яблунівка) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1863]]. році ге Fénes Patak (Фийнеш Поток).<ref>http://mek.oszk.hu/</ref> == Реліґія == У [[Село|селі]] до [[1961]]. року была деривляна цирьков, но її убалили. Уд товды у [[Село|селі]] не было [[Церьков (храм)|храма]]. У [[1989]]. році [[Православна церьков|православна]] община села у́ходила дозвӱл на стройку нової церкви, того же року зачали ї стройити. Ужек у януарови [[1991]]. року закрыли ї бляхов, осятив же храм єпископ Євфимій. Цирьков присячена Рождествови Пресятої Богородици, товды же у селі праздник, [[20. септембер|20. септембра]]. [[Іконостас|Иконостас]] и [[Икона|иконы]] помалёвав и учинив малярь Александр Коненко из [[Хуст|Хуста]].<ref>https://www.pslava.info/JablunivkaS_CerkRizdvaBogorodyci,119222.html</ref> == Туристичны міста == - мінерално-водноє жрідло - Вышковськый замок == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Яблунівка (Хустський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] mfmet8blyovnjm2dhg0wmgi0yl8v5ox 165684 165683 2026-05-26T14:04:51Z Rue323 31002 165684 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Яблоновка}}'''Ябло́новка''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Jablonovka) ([[Україньскый язык|укр]]. Яблунівка) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1863]]. році ге Fénes Patak (Фийнеш Поток).<ref>http://mek.oszk.hu/</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1451 чилядник, из них подля языка:<ref>http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 98,55% инні — 1,45% == Реліґія == У [[Село|селі]] до [[1961]]. року была деривляна цирьков, но її убалили. Уд товды у [[Село|селі]] не было [[Церьков (храм)|храма]]. У [[1989]]. році [[Православна церьков|православна]] община села у́ходила дозвӱл на стройку нової церкви, того же року зачали ї стройити. Ужек у януарови [[1991]]. року закрыли ї бляхов, осятив же храм єпископ Євфимій. Цирьков присячена Рождествови Пресятої Богородици, товды же у селі праздник, [[20. септембер|20. септембра]]. [[Іконостас|Иконостас]] и [[Икона|иконы]] помалёвав и учинив малярь Александр Коненко из [[Хуст|Хуста]].<ref>https://www.pslava.info/JablunivkaS_CerkRizdvaBogorodyci,119222.html</ref> == Туристичны міста == - мінерално-водноє жрідло - Вышковськый замок == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Яблунівка (Хустський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] opismpxp16t312ci8f36igpsvabp9va 165685 165684 2026-05-26T14:06:21Z Rue323 31002 165685 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Яблоновка}}'''Ябло́новка''' ({{Lang-hu|Jablonovka}}) ({{Lang-uk|Яблунівка}}) ({{Lang-ro|Iablunivka}}) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1863]]. році ге Fénes Patak (Фийнеш Поток).<ref>http://mek.oszk.hu/</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1451 чилядник, из них подля языка:<ref>http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 98,55% инні — 1,45% == Реліґія == У [[Село|селі]] до [[1961]]. року была деривляна цирьков, но її убалили. Уд товды у [[Село|селі]] не было [[Церьков (храм)|храма]]. У [[1989]]. році [[Православна церьков|православна]] община села у́ходила дозвӱл на стройку нової церкви, того же року зачали ї стройити. Ужек у януарови [[1991]]. року закрыли ї бляхов, осятив же храм єпископ Євфимій. Цирьков присячена Рождествови Пресятої Богородици, товды же у селі праздник, [[20. септембер|20. септембра]]. [[Іконостас|Иконостас]] и [[Икона|иконы]] помалёвав и учинив малярь Александр Коненко из [[Хуст|Хуста]].<ref>https://www.pslava.info/JablunivkaS_CerkRizdvaBogorodyci,119222.html</ref> == Туристичны міста == - мінерално-водноє жрідло - Вышковськый замок == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Яблунівка (Хустський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] 73lf66m19s0oj013quth8myrrs2yp2w 165686 165685 2026-05-26T14:15:46Z Rue323 31002 165686 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Яблоновка}}'''Ябло́новка''' ({{Lang-hu|Jablonovka}}) ({{Lang-uk|Яблунівка}}) ({{Lang-ro|Iablunivka}}) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].<ref>https://vyshkovo-rada.gov.ua/pro_selishche/naseleni_punkti_vishkova</ref> {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1863]]. році ге Fenes Patak (Фе́неш Поток).<ref>http://mek.oszk.hu/</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1451 чилядник, из них подля языка:<ref>http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 98,55% инні — 1,45% == Реліґія == У [[Село|селі]] до [[1961]]. року была деривляна цирьков, но її убалили. Уд товды у [[Село|селі]] не было [[Церьков (храм)|храма]]. У [[1989]]. році [[Православна церьков|православна]] община села у́ходила дозвӱл на стройку нової церкви, того же року зачали ї стройити. Ужек у [[Януар|януарови]] [[1991]]. року закрыли ї бляхов, осятив же храм єпископ Євфимій. Цирьков присячена Рождествови Пресятої Богородици, товды же у селі праздник, [[20. септембер|20. септембра]]. [[Іконостас|Иконостас]] и [[Икона|иконы]] помалёвав и учинив малярь Александр Коненко из [[Хуст|Хуста]].<ref>https://www.pslava.info/JablunivkaS_CerkRizdvaBogorodyci,119222.html</ref> == Туристичны міста == * мінерално-водноє жрідло == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] gzkfsioia6z2rlm97alniy8qgv8j481 165687 165686 2026-05-26T14:16:57Z Rue323 31002 165687 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Яблоновка}}'''Ябло́новка''' ({{Lang-hu|Jablonovka, Fenes}}) ({{Lang-uk|Яблунівка}}) ({{Lang-ro|Iablunivka}}) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].<ref>https://vyshkovo-rada.gov.ua/pro_selishche/naseleni_punkti_vishkova</ref> {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1863]]. році ге Fenes Patak (Фе́неш Поток).<ref>http://mek.oszk.hu/</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1451 чилядник, из них подля языка:<ref>http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 98,55% инні — 1,45% == Реліґія == У [[Село|селі]] до [[1961]]. року была деривляна цирьков, но її убалили. Уд товды у [[Село|селі]] не было [[Церьков (храм)|храма]]. У [[1989]]. році [[Православна церьков|православна]] община села у́ходила дозвӱл на стройку нової церкви, того же року зачали ї стройити. Ужек у [[Януар|януарови]] [[1991]]. року закрыли ї бляхов, осятив же храм єпископ Євфимій. Цирьков присячена Рождествови Пресятої Богородици, товды же у селі праздник, [[20. септембер|20. септембра]]. [[Іконостас|Иконостас]] и [[Икона|иконы]] помалёвав и учинив малярь Александр Коненко из [[Хуст|Хуста]].<ref>https://www.pslava.info/JablunivkaS_CerkRizdvaBogorodyci,119222.html</ref> == Туристичны міста == * мінерално-водноє жрідло == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] ddo3h8eowvzl7c0nt21j5hnv3mjocz2 165688 165687 2026-05-26T14:18:45Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Яблоновка (Хустськый район)]] на [[Яблонӱвка (Хустськый район)]] 165687 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Яблоновка}}'''Ябло́новка''' ({{Lang-hu|Jablonovka, Fenes}}) ({{Lang-uk|Яблунівка}}) ({{Lang-ro|Iablunivka}}) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].<ref>https://vyshkovo-rada.gov.ua/pro_selishche/naseleni_punkti_vishkova</ref> {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1863]]. році ге Fenes Patak (Фе́неш Поток).<ref>http://mek.oszk.hu/</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1451 чилядник, из них подля языка:<ref>http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 98,55% инні — 1,45% == Реліґія == У [[Село|селі]] до [[1961]]. року была деривляна цирьков, но її убалили. Уд товды у [[Село|селі]] не было [[Церьков (храм)|храма]]. У [[1989]]. році [[Православна церьков|православна]] община села у́ходила дозвӱл на стройку нової церкви, того же року зачали ї стройити. Ужек у [[Януар|януарови]] [[1991]]. року закрыли ї бляхов, осятив же храм єпископ Євфимій. Цирьков присячена Рождествови Пресятої Богородици, товды же у селі праздник, [[20. септембер|20. септембра]]. [[Іконостас|Иконостас]] и [[Икона|иконы]] помалёвав и учинив малярь Александр Коненко из [[Хуст|Хуста]].<ref>https://www.pslava.info/JablunivkaS_CerkRizdvaBogorodyci,119222.html</ref> == Туристичны міста == * мінерално-водноє жрідло == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] ddo3h8eowvzl7c0nt21j5hnv3mjocz2 165690 165688 2026-05-26T14:19:18Z Rue323 31002 165690 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Яблоновка}}'''Ябло́нӱвка''' вадь '''Ябло́новка''' ци '''Ябло́нувка''' ({{Lang-hu|Jablonovka, Fenes}}) ({{Lang-uk|Яблунівка}}) ({{Lang-ro|Iablunivka}}) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].<ref>https://vyshkovo-rada.gov.ua/pro_selishche/naseleni_punkti_vishkova</ref> {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1863]]. році ге Fenes Patak (Фе́неш Поток).<ref>http://mek.oszk.hu/</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1451 чилядник, из них подля языка:<ref>http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 98,55% инні — 1,45% == Реліґія == У [[Село|селі]] до [[1961]]. року была деривляна цирьков, но її убалили. Уд товды у [[Село|селі]] не было [[Церьков (храм)|храма]]. У [[1989]]. році [[Православна церьков|православна]] община села у́ходила дозвӱл на стройку нової церкви, того же року зачали ї стройити. Ужек у [[Януар|януарови]] [[1991]]. року закрыли ї бляхов, осятив же храм єпископ Євфимій. Цирьков присячена Рождествови Пресятої Богородици, товды же у селі праздник, [[20. септембер|20. септембра]]. [[Іконостас|Иконостас]] и [[Икона|иконы]] помалёвав и учинив малярь Александр Коненко из [[Хуст|Хуста]].<ref>https://www.pslava.info/JablunivkaS_CerkRizdvaBogorodyci,119222.html</ref> == Туристичны міста == * мінерално-водноє жрідло == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] 7592pe01lw4xrpwka5czccxvwci0qwi 0 21866 165695 154655 2026-05-26T14:59:16Z Rue323 31002 165695 wikitext text/x-wiki '''Васи́лёвка''' ([[Україньскый язык|укр]]. Василівка) ([[Російскый язык|рус]]. Васильевка) — [[Місто|варош]] у [[Василёвськый район|Василёвському районови]], [[Запорізька область|Запорӱзької области]], [[Україна|Украйины]]. [[Місто|Варош]] є из [[Ярь|яри]] [[2022]]. року окупіроватый [[Росія|Росіёв]]. {{Місто}} == Ґеоґрафія == [[Файл:Васильевка_въезд_-_panoramio.jpg|праворуч|міні|230x230пкс|Знак на вїздови]][[Місто|Варош]] є на северови [[Запорізька область|Запорозькой области]], при [[Ріка|ріці]] [[Днїпр|Дніпро]]. == Історія == У [[1775]] році по ліквідації [[Запорозька Січ|Запорозькой Січі]] зачав ся процес розділа [[Запорізька область|Запорозькых]] земель у ділы поміщикам. Єдным из первых у очереди на нові зимлі, изокреме на тоты, што были на бывшӯв [[Крымськоє Ханство|татарськӯв]] території ниже рікы Кӯнськой, быв Василь Попов&nbsp;— управитель канцеларії Ґриґорія Потёмкіна. [[27. юл|27 юла]] [[1783]] року Василь Попов одержав зимлі, які были розмежованы, были удані межова книга и план. Вшыткого Попов одержав 43000 тысяч сотин земли. За имням ґазды одержала назву слобода Василёвка, у ґаздӯвстві были и поселеня Янчекрак (из [[1945]] року&nbsp;— с. Камянськоє), Карачокрак, Скелькы, Маячка, у даль'шому Еристовка и инні<ref>{{Cite web |url=http://reporter-ua.com/2013/01/31/zaporozhskie-uchenye-opredelili-nastoyashchii-god-osnovaniya-vasilevki |title=Запорізькі вчені визначили рік заснування Василівки |date=2013-01-31 |access-date=2013-02-09 |archivedate=2013-05-15 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130515180135/http://reporter-ua.com/2013/01/31/zaporozhskie-uchenye-opredelili-nastoyashchii-god-osnovaniya-vasilevki }} {{Ref-ru}}</ref>. Поміщик переселив у Василёвку немало кріпакӯв из своїх опшарь на Катеринославщині, Чернігӯвщині, Полтавщині, и кпару кріпацькых файт, купленых у Курськӯв ґубернії. Єдночасно ишло поступовоє покріпаченя поселенцю̄в-старожылӯв. Поміщик казав им платити оброг якый скоро замінив удроботком. Селяни робили на нёго каждый тритьый, потӯм другый тыждинь, а дале&nbsp;— до 5 дню̄в на тыждинь. Василёвці мали невеликі земельны дарабы&nbsp;— до 3 сотины на ревізьку душу, які обробляли у ручну ци запрягавучи корӱв. Разниця миже переселеными кріпаками и покріпачеными селянами скоро пропадала. Василёвка была основана у [[1788]]. році.<ref>https://web.archive.org/web/20130515180135/http://reporter-ua.com/2013/01/31/zaporozhskie-uchenye-opredelili-nastoyashchii-god-osnovaniya-vasilevki</ref> Из [[1791]] року у слободі Василёвка зачала ся активна стройка. У [[1796]] році по смерти [[Катарина II. Велика|Катерины II]] и приходу на престол рішанина Павла I, Василь Попов направився у [[1799]] році у своє опшаря. При кӯнцю [[XVIII. стороча|XVIII стороча]] Василёвка зачинать розростати ся. У [[1837]] році у Василёвці, Янчокракови, Карачокракови и Скалках, шчо принадлежали Поповови, налічовало ся 3782 кріпакы. Руняно из сусідньыми селами Василёвка розростала ся скорше, бо была при переправі через ріку Карачокрак, на потёви у [[Крым]]. У [[1820-ы|1820]]—[[1830-ы|1830]] роках [[XIX. стороча|XIX]] стороча поміщик постройив туй прау заводӯв&nbsp;— [[Тиґла|тиґляный]], винокурний і по випалюванню вапна. У Василівці, яку [[1831]] року було переведено у катеґорію варощикӯв, містила ся главна контора управліня усьыми опшарями Попова. Економія помалы перечинёвала ся на великоє феодално-кріпосницькоє ґаздӯвство. Провідными отраслями были вӯчарьство и зерновоє ґаздӯвство. Уроблёвану продукцію увозили до [[Крым|Крыма]], а удтӯть&nbsp;— за границб. Леш у [[1847]] році вовны бшло продано 1850 пудӯв. [[Файл:Vasylivka_Sadyba_Pomischyka_prov.Druzhby_2_(YDS_8910).JPG|праворуч|міні|230x230пкс|Опшаря Поміщика]] [[Файл:Станція_Таврійськ.jpg|праворуч|міні|230x230пкс|Вокзал станції Таврійськ]] У [[1874]] році, из удкрытям Севастопольской желізници, яку пролодено через Василёвку, и поялінём станції Попово, товарнӯсть и прибыток вароша звекшыли ся. === Русо-украйиньска во̄йна (из 2022) === У нӯч на '''1 марца 2022''' року російські вӯйська обстріляли варош, пуд обстріл попав хірургічный и санітарный удділы містной болници интенсивного ліченя, иппен снаряды попали на територію школы, скоро варош став при окупації<ref>{{Cite web |url=http://iz.com.ua/zaporoje/v-vasilevke-rossiyskie-okkupantyi-obstrelivayut-mirnyih-zhiteley-foto-video |title=Російські окупанти обстрілюють мирних мешканців (фото, відео) |date=2021-03-01 |access-date=2022-03-21 |archivedate=2022-03-01 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220301095327/http://iz.com.ua/zaporoje/v-vasilevke-rossiyskie-okkupantyi-obstrelivayut-mirnyih-zhiteley-foto-video }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://akzent.zp.ua/dva-roki-okupatsiyi-zaporizkoyi-oblasti-yak-tochilisya-boyi-za-najbilshi-mista-foto-video/ |title=Два роки окупації Запорізької області: як точилися бої за найбільші міста (фото, відео) |date=2024-03-09 }}</ref>. '''14 марца''' при обстрілу вӯйськами РФ очистных стройок Експлуатаційного цеха вододачи и водоудведеня у селі Вирьхня Кырниця было зничтожено пару обєктӯв инфраструктуры, окрем адміністративной хыжи, зхыблено лінію електрожывліня и упала хыжа каналізаціонной насосной станції №&nbsp;1, што подає сточны воды вароша на очистны стройкы каналізації<ref>{{Cite web |url=https://news.liga.net/ua/politics/news/rossiyskie-voyska-razrushili-ochistnye-soorujeniyavasilevke-zaporojskoy-oblasti-foto |title=Неочищені води йдуть до Дніпра: війська РФ зруйнували очисні споруди під Запоріжжям (фото) |date=2022-03-14 }} {{Dead link}}</ref>. '''27 апріля Русы''' затвердили Романиченко Наталію Олександровну ге самопроглашеного вароського голову при временнӯв окупаціоннӯв адміністрації вароша. Скоро Русы обладили мордовню у варошови на давліня на горожан<ref>{{Cite web |title=Росіяни облаштували катівню у Василівці Запорізької області,&nbsp;— Генштаб |url=https://www.rbc.ua/rus/news/rosiyani-oblashtuvali-kativnyu-vasilivtsi-1677343739.html |access-date=2023-02-27 |language=uk }}</ref>. == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2001]] рӯк живе 15592 людий, из них: {| class="standard" !Націоналнӯсть !Процент |- |[[Українцї|украйинці]] | align="right" |82,30% |- |[[русы]] | align="right" |14,99% |- |[[армяне]] | align="right" |0,64% |- |[[білорусы]] | align="right" |0,55% |- |[[болгары]] | align="right" |0,46% |- |инні/не указали | align="right" |1,06% |} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Запорізька область]] [[Катеґорія:Василёвка]] [[Катеґорія:Міста]] <references /> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?oldid=43337371 Василівка (місто)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 4fe7905q0vfkqx57u41l7zn0r100zy6 0 21892 165691 149497 2026-05-26T14:30:25Z Rue323 31002 165691 wikitext text/x-wiki '''Шы́шловци''' ({{Lang-hu|Sislóc}}) ({{Lang-uk|Шишлівці}}) — [[село]] у [[Ужгородьскый район|Ужгородському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. Село є на ріці [[Уг (приток Лаборця)|Уг]]. {{НП|этнохороним=Шышловчане|первое упоминание=1323|прежние имена=Sislóc}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1323]]. році. У первӱв споминці за [[село]] каже ся ож оно принадлежало людём из [[Село|села]] [[Чічаровиць]]. У [[1413]]. ґазды продали [[село]] [[Монастырь|монастырёви]] из [[Село|села]] [[Лелес]]. У другӱв половині [[XVIII. стороча|XVIII]]. стороча Шышловци были [[Мадяре|Мадярськым]] [[Село|селом]] у жупі [[Жупа Унґ|Унґ]]. == Реліґія == == Туристичні місця == • Меморіална дощка Іштванови Добё, было ї торжественно удкрыто у [[Децембер|децемброви]] [[2009]]. року. • Храм Рождества пр. богородици. [[1872]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Ужгородскый район]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] 1k6qq7t311ei3rnjivr2idajzb5gn87 165692 165691 2026-05-26T14:41:10Z Rue323 31002 165692 wikitext text/x-wiki '''Шы́шловци''' ({{Lang-hu|Sislóc}}) ({{Lang-uk|Шишлівці}}) ({{Lang-ro|Șîșlivți}}) — [[село]] у [[Ужгородьскый район|Ужгородському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. Село є на ріці [[Уг (приток Лаборця)|Уг]]. {{НП|этнохороним=Шышловчане|первое упоминание=1323|прежние имена=Sislóc}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1323]]. році. У первӱв споминці за [[село]] каже ся ож оно принадлежало людём из [[Село|села]] [[Чічаровиць]]. У [[1413]]. ґазды продали [[село]] [[Монастырь|монастырёви]] из [[Село|села]] [[Лелес]]. У другӱв половині [[XVIII. стороча|XVIII]]. стороча Шышловци были [[Мадяре|Мадярськым]] [[Село|селом]] у жупі [[Жупа Унґ|Унґ]]. == Реліґія == У [[1872]]. році у [[Село|селови]] было простоєно камняну муровану [[Церьков (храм)|цирьков]] ([[Ґрекокатолицька церьков|унияцьку]]). До того из [[XVIII. стороча|XVIII]]. стороча у селі была май стара цирьков. У [[1940]]. році по даным списованя у селі были 173 [[Ґрекокатолицька церьков|униякы]], 139 [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]] и 5 реформатӱв.<ref>https://www.pslava.info/ShyshlivciS_CerkRizdvaBogorodyci,118815.html</ref> У [[1950]]. році, містный [[Священик|священослужитель]] [[Ґеорґій Чурґович]] быв осужденый и засланый у лаґры сроком на 25 рокӱв. У [[1964]]. році цирьков закрыли, турню розбили, а [[Іконостас|иконостас]], книгы и другі церковні пожиткы были запалені. [[Церьков (храм)|Цирьков]] была перечинена у спортивный зал. У 1990. роках зачала ся реставрація храма.<ref>https://www.pslava.info/ShyshlivciS_CerkRizdvaBogorodyci,118815.html</ref> == Туристичні місця == • Меморіална дощка Іштванови Добё, было ї торжественно удкрыто у [[Децембер|децемброви]] [[2009]]. року. • Храм Рождества пр. богородици. [[1872]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Ужгородскый район]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] hxtudvaie4g1pkzcdlgyesl663rpadr 165693 165692 2026-05-26T14:50:04Z Rue323 31002 165693 wikitext text/x-wiki '''Шы́шловци''' ({{Lang-hu|Sislóc}}) ({{Lang-uk|Шишлівці}}) ({{Lang-ro|Șîșlivți}}) — [[село]] у [[Ужгородьскый район|Ужгородському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. Село є на ріці [[Уг (приток Лаборця)|Уг]]. {{НП|этнохороним=Шышловчане|первое упоминание=1323|прежние имена=Sislóc, Sysloch, Zysluch}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1323]]. році. У первӱв споминці за [[село]] каже ся ож оно принадлежало землепанам из [[Село|села]] [[Чічаровиць]].<ref>https://pershij.com.ua/korotki-vidomosti-z-istorii-sil-uzhhorodskoho-raionu/</ref> У [[1413]]. ґазды продали [[село]] [[Монастырь|монастырёви]] из [[Село|села]] [[Лелес]]. У другӱв половині [[XVIII. стороча|XVIII]]. стороча Шышловци были етнічно [[Мадяре|мадярськым]] [[Село|селом]] у жупі [[Жупа Унґ|Унґ]]. == Реліґія == ==== Униякы ==== У [[1872]]. році у [[Село|селови]] было простоєно камняну муровану [[Церьков (храм)|цирьков]] ([[Ґрекокатолицька церьков|унияцьку]]). До того из [[XVIII. стороча|XVIII]]. стороча у селі была май стара цирьков. У [[1940]]. році по даным списованя у селі были 173 [[Ґрекокатолицька церьков|униякы]], 139 [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]] и 5 реформатӱв.<ref>https://www.pslava.info/ShyshlivciS_CerkRizdvaBogorodyci,118815.html</ref> У [[1950]]. році, містный [[Священик|священослужитель]] [[Ґеорґій Чурґович]] быв осужденый и засланый у лаґры сроком на 25 рокӱв. У [[1964]]. році цирьков закрыли, турню розбили, а [[Іконостас|иконостас]], книгы и другі церковні пожиткы были запалені. [[Церьков (храм)|Цирьков]] была перечинена у спортивный зал. У 1990. роках зачала ся реставрація храма.<ref>https://www.pslava.info/ShyshlivciS_CerkRizdvaBogorodyci,118815.html</ref>. ==== Римокатоликы ==== У [[1989]]. році у селі было основано [[Римокатолицька церьков|римокатолицьку]] общину, у [[1991]]. році зачали ї стройити. До сёго містні римокатоликы не мали свої церкви. [[30. октобер|30. октовбра]] [[1994]]. року храм быв осяченый и став фунґовати.<ref>https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkugsssm</ref> == Туристичні місця == • Меморіална дощка Іштванови Добё, было ї торжественно удкрыто у [[Децембер|децемброви]] [[2009]]. року. • Храм Рождества пр. богородици. [[1872]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Ужгородскый район]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] 4j6ia4cv22xevhcy6vnul6y3xij6s51 165694 165693 2026-05-26T14:54:33Z Rue323 31002 165694 wikitext text/x-wiki '''Шы́шловци''' ({{Lang-hu|Sislóc}}) ({{Lang-uk|Шишлівці}}) ({{Lang-ro|Șîșlivți}}) — [[село]] у [[Ужгородьскый район|Ужгородському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. Село є на ріці [[Уг (приток Лаборця)|Уг]]. {{НП|этнохороним=Шышловчане|первое упоминание=1323|прежние имена=Sislóc, Sysloch, Zysluch|год переписи=2001|население=339|национальный состав=мадяре, русины, украйинці|конфессиональный состав=униякы и римокатоликы|агломерация=Ужгородська}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1323]]. році. У первӱв споминці за [[село]] каже ся ож оно принадлежало землепанам из [[Село|села]] [[Чічаровиць]].<ref>https://pershij.com.ua/korotki-vidomosti-z-istorii-sil-uzhhorodskoho-raionu/</ref> У [[1413]]. ґазды продали [[село]] [[Монастырь|монастырёви]] из [[Село|села]] [[Лелес]]. У другӱв половині [[XVIII. стороча|XVIII]]. стороча Шышловци были етнічно [[Мадяре|мадярськым]] [[Село|селом]] у жупі [[Жупа Унґ|Унґ]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 339 людий, из них подля языка:<ref>http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&</ref> [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 59,59% [[Україньскый язык|украйинськый]] — 38,05% [[Російскый язык|руськый]] — 2,36% == Реліґія == ==== Униякы ==== У [[1872]]. році у [[Село|селови]] было простоєно камняну муровану [[Церьков (храм)|цирьков]] ([[Ґрекокатолицька церьков|унияцьку]]). До того из [[XVIII. стороча|XVIII]]. стороча у селі была май стара цирьков. У [[1940]]. році по даным списованя у селі были 173 [[Ґрекокатолицька церьков|униякы]], 139 [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]] и 5 реформатӱв.<ref>https://www.pslava.info/ShyshlivciS_CerkRizdvaBogorodyci,118815.html</ref> У [[1950]]. році, містный [[Священик|священослужитель]] [[Ґеорґій Чурґович]] быв осужденый и засланый у лаґры сроком на 25 рокӱв. У [[1964]]. році цирьков закрыли, турню розбили, а [[Іконостас|иконостас]], книгы и другі церковні пожиткы были запалені. [[Церьков (храм)|Цирьков]] была перечинена у спортивный зал. У 1990. роках зачала ся реставрація храма.<ref>https://www.pslava.info/ShyshlivciS_CerkRizdvaBogorodyci,118815.html</ref> ==== Римокатоликы ==== У [[1989]]. році у селі было основано [[Римокатолицька церьков|римокатолицьку]] общину, у [[1991]]. році зачали ї стройити. До сёго містні римокатоликы не мали свої церкви. [[30. октобер|30. октовбра]] [[1994]]. року храм быв осяченый и став фунґовати.<ref>https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkugsssm</ref> == Туристичні місця == • Меморіална дощка Іштванови Добё, было ї торжественно удкрыто у [[Децембер|децемброви]] [[2009]]. року. • Храм Рождества пр. богородици. [[1872]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Ужгородскый район]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] m3hgv1xomf0g1fyzzqspd53vcp2brge 0 24609 165689 2026-05-26T14:18:45Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Яблоновка (Хустськый район)]] на [[Яблонӱвка (Хустськый район)]] 165689 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Яблонӱвка (Хустськый район)]] qdd36gib9jk4nl52cdba5klevnerwzs