Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.4 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 13424 165718 157093 2026-05-29T01:03:21Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165718 wikitext text/x-wiki {{Бой |конфликт = Операция «Дунай» |часть = |образок = 10 Soviet Invasion of Czechoslovakia - Flickr - The Central Intelligence Agency.jpg |опис = Совѣтскы танкы на улицях [[Прага|Прагы]], 1968 |час = август 1968 |мѣсто = [[Чехословакия]] |casus = |територия= |резултат = Капитулация [[Чехословакия|Чехословакии]]<br>Конець реформ [[Пражска ярь|Пражской яри]]<br>Окупация [[Чехословакия|Чехословакии]] до р.1991<br>Выйтя [[Людова Социалистична Република Албания|Албании]] з [[Варшавскый пакт|Варшавского пакта]] |противник1= [[File:Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg|22px|border]] [[СССР]]<br>[[File:Flag of Bulgaria (1971–1990).svg|22px|border]] [[Людова Република Болгария|Болгария]]<br>[[File:Flag of East Germany.svg|22px|border]] [[ГДР]]<br>[[File:Civil Ensign of Hungary.svg|22px|border]] [[Мадярска Людова Република (1949-1989)|Мадярщина]]<br>[[File:Flag of Poland (1928-1980).svg|22px|border]] [[Польска Людова Република|Польща]] |противник2= [[File:Flag of the Czech Republic.svg|22px|border]] [[Чехословакия]]<br>''и ей прихылникы:''<br>[[File:Flag of Albania (1946–1992).svg|22px|border]] [[Людова Социалистична Република Албания|Албания]]<br>[[File:Flag of Romania (1965–1989).svg|22px|border]] [[Социалистична Република Румуньско|Румыния]]<br>[[File:Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg|22px|border]] [[Социалистична Федеративна Република Югославия|Югославия]] |велитель1= |велитель2= |сила1 = |сила2 = |страты1 = 112 мертвых, 87 раненых |страты2 = 139 мертвых цивилистох, 500 раненых |страты3 = |зазначкы = }} '''Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии''', {{ref-cs}} ''Invaze vojsk Varšavské smlouvy do Československa'', кодована як ''Операция «Дунай»'' – зачала ся в [[Ночь|ночи]] на [[21. авґуст|21. августа]] [[1968]]. Была то инвазия «братскых социалистичных» [[Людова Република Болгария|Болгарии]], [[Мадярска Людова Република (1949-1989)|Мадярщины]], [[Польска Людова Република|Польщи]] з найвекшов участьов [[СССР]], войско [[ГДР]] было одволане в послѣдну минуту, а [[Людова Социалистична Република Албания|Албания]] и [[Социалистична Република Румуньско|Румыния]] одрекли участь. ==Пражска ярь== {{main|Пражска ярь}} В януарѣ 1968, намѣсто одстраненого [[Антонин Новотный|Антонина Новотного]], наробившого копу незаконностей, Первым тайником [[Комунистична партия Чехословакии|Комунистичной партии Чехословакии]] став ся [[Александер Дубчек]], котрый выголосив нову политику ''«социализма з людсков тварьов»''. [[Антонин Новотный|Новотный]] але зоставав еще Президентом [[Чехословакия|Чехословакии]]. Кардинална либерализация и демократизация политичного и економичного живота, з погляду совѣтского веджѣня могла привести наконець до независимости, подобной югославскому варианту, о чом писали ай чешскы академикы.<ref name="Янчура">[https://zurnal.pravda.sk/neznama-historia/clanok/465335-zastavte-kontrarevoluciu-kym-je-cas/ Vladimír Jancura: Zastavte kontrarevolúciu, kým je čas!]</ref> Такы страхы мали и конзерваторы в чехословацком веджѣню. Народ приняв [[Александер Дубчек|Дубчека]] и реформы з небывалым ентузиазмом. В сосѣдных державах з великым интересом позирали на то, што ся дѣе в [[Чехословакия|Чехословакии]], в том числѣ и в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], куды доходив сигнал чехословацкой телевизии. Комунистичне веджѣня тых держав мусѣло штось робити, жебы зоперти роскладный вплыв [[Пражска ярь|Пражской яри]] на своих подданых. [[File:Okupace Svobodný-vysílač.JPG|thumb|300px|Антиокупачна летучка]] ==Натиск на Дубчека== В конци фебруара до [[Прага|Прагы]] прилетѣв сам [[Леонид Ильич Брежнев]]. Пробовав пересвѣдчити [[Александер Дубчек|Дубчека]], жебы зопер реформы, ай жебы захранив [[Антонин Новотный|Антонина Новотного]] хоть лем на посту Президента. Дубчек одповѣдав, же реформы были прияты одповѣдно до [[Конштитуция|конштитуции]], не протиречать социализму, а [[Чехословакия]] не ладить розорвати одношѣня з [[СССР]], ани не хоче выйти з [[Варшавскый пакт|Варшавского пакту]]. Але Совѣты му не вѣровали. Тото, што ся дѣяло, зоз совѣтского погляду была контрареволуция. Их страхы приумножали ся тым, же [[Чехословакия]] была едина меджи своима сосѣдами [[Штат|держава]], де не были жадны совѣтскы военны базы. Совѣтска пропаганда ширила информации, же на западных границях стоить 21 америцка и нѣмецка дивизия, готовы зарвати ся до [[Чехословакия|Чехословакии]].<ref name="Янчура"/> Од чехословацкого веджѣня на основѣ того много раз жадали дозвол на введжѣня совѣтского войска на охрану загроженого социализма, але не достали го. Намѣсто того достали дозвол на десятьденны военскы маневры [[Варшавскый пакт|Варшавского пакта]] 20.-30. юна. На маневры пришли 27 тысяч воякы, але по их концю зостали на територии [[Чехословакия|Чехословакии]] и надале на неозначеный час. Тымчасом уже в зачатку апрѣля в [[СССР]] было рѣшено о инвазии, а 12. апрѣля военскы велителѣ уже достали запечатаны подробны планы инвазии, котры лем требало отворити и реализовати, як прийде росказ.<ref name="Янчура"/> Хыбив лем достойный [[casus belli]]. ==Брежневова доктрина== {{main|Брежневова доктрина}} Были еще вецеры встрѣчи, але пересвѣдчити чехословацкых реформаторох не удало ся. Доконця, [[Александер Дубчек|Дубчек]], позваный на встрѣчу будучых инвадерох во [[Варшава|Варшавѣ]] 14.-15. юла 1968, там не пошов, а достав одты писмо пяткы «братскых держав», повное очевидных грозб. В наступных днях чехословацкы комунистичны лидеры одповѣли на тото писмо, же не вызнають право «братскых держав» мѣшати ся до внуторных дѣл [[Чехословакия|Чехословакии]]. [[Леонид Ильич Брежнев|Брежнев]] вшелияк стояв на том, жебы Дубчек стрѣтив ся з вождями пяткы и чув од них персонално, што думають о чехословацкых реформах. 29. юла — 1. августа одбыли ся безпрецедентны догваряня [[Леонид Ильич Брежнев|Брежнева]] з [[Александер Дубчек|Дубчеком]] в желѣзничном вагонѣ в [[Черна над Тисов|Черной над Тисов]], де первый приобѣцяв, же одтягне совѣтске «маневрове» войско 3. августа, а другый еще раз потвердив, же не хоче охабити [[Варшавскый пакт]] ани демонтовати [[социализм]].<ref name="Mikeš">[https://www.aktuality.sk/clanok/601268/kalendarium-nasi-vlastizradcovia-odovzdali-pozyvaci-list-rusom-v-bratislave/ Zolo Mikeš: Kalendárium: Naši vlastizradcovia odovzdali pozývací list Rusom v Bratislave. //aktuality.sk]</ref> 3. августа совѣтскы войска одышли зоз [[Чехословакия|Чехословакии]], а [[Александер Дубчек|Дубчек]] на встрѣчи з пятков «братскых держав» в [[Братислава|Братиславѣ]] выслухав нову давку критикы. Ту але быв уже вытвореный и жаданый [[casus belli]]. Была прията декларация, котру позднѣйше назвали [[Брежневова доктрина]]. Тото дало правну основу про военный засяг членох «социалистичного табора» на захрану социализма в хотькотрой членской державѣ. Група чехословацкых догматичных членох веджѣня комунистичной партии передала [[Леонид Ильич Брежнев|Брежневови]] и особне писмо з просьбов о захрану чехословацкого [[социализм]]а.<ref name="Mikeš"/><ref>[https://web.archive.org/web/20160304081131/http://www.68.usd.cas.cz/files/studie/Pribeh_zvaciho_dopisu.pdf František Janáček, Marie Michálková: Příběh zvacího dopisu]</ref> ==Инвазия== Еще 10. августа [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|совѣтскы]] офицеры под видом туристох на особных автах перейшли тыма дорогами, де ся плановав наступ войска, а офицеры парадесантных войск пришли на летиска до [[Прага|Прагы]] и [[Брно|Брна]] под видом совѣтскых цивилных пилотох и зобрали информации, потребны про высаджѣня десанта.<ref>[http://www.vremya.ru/2008/143/5/210079.html Гапоненко&nbsp;А.: «Мы готовились ударить во фланг войскам НАТО»]</ref> З [[Ночь|ночи]] 21. августа зачала ся скоординована инвазия зо вшиткых сухоземных границь и з [[воздух]]а, а за 36 годин были обсаджены вшиткы важны объекты в [[Чехословакия|Чехословакии]]. Генерал Русов, началник чехословацкого генштаба 26. августа в парламентѣ мелдовав, же интервенчны войска правдоподобно мають 6300 танкы, 2000 каноны, 550 бойовых и 250 транспортовых летадел, а сумарне число живой силы пересягуе 500 тысяч воякох.<ref name="Minařík">[http://armada.vojenstvi.cz/povalecna/sovet.vojska/3.htm Pplk. Dr. Pavel Minařík, CSc.: Bratská vojska...]</ref> На тот раз войска зостали аж до року 1991. Чехословацке войско на росказ велительства не засягло. Але обывательство цѣлый тыждень спонтанно протестовало. Чехословацке веджѣня было арештоване и интерноване. Реформам [[Пражска ярь|Пражской яри]] быв покладеный конець и зачала ся доба так званой «нормализации», циже навернутя ку социализму совѣтского взора. {{Commonscat|Warsaw Pact invasion in Prague}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|sk|Vpád vojsk Varšavskej zmluvy do Česko-Slovenska|0}} [[Катеґорія:История Чехословакии]] ljxwq5u238pmsxv3a28h4eo9w4ddwvk 0 13445 165720 121466 2026-05-29T02:23:57Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165720 wikitext text/x-wiki [[File:Eastern block flags.png|right|200px]] '''Социализм з людсков тварьов''', {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} ''Socialismus s lidskou tváří'' — неофициална назва програмы, з котров выступив [[Александер Дубчек]], коли в януарѣ 1968 зостав выбраный за предсѣдателя Централного комитета [[Комунистична партия Чехословакии|Комунистичной партии Чехословакии]]. Официално програма звала ся ''Акчна програма КПЧ'', {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} ''Akční program KSČ''.<ref>https://web.archive.org/web/20160305200017/http://www.68.usd.cas.cz/files/dokumenty/edice/405_1.pdf 1968, 5. duben, Praha. - Akční program KSČ.</ref> Програма была прията [[5. апріль|5. апрѣля]] [[1968]], хоть уже часточно зачала ся практично реализовати нараз по выголошѣню. Была зрушена цензура, значный розвой достала култура, были обновлены перед тым заказаны сполоченскы организации ''Сокол'' и ''Юнак'', люде легше могли путовати за границѣ. Поступно люде ся збавляли страха и зачинали слободно высловльовати свои погляды. З СССР ай иншых социалистичных держав зачала звучати критика, же тот обродный демократизачный процес може привести до контрареволуции.<ref>http://historie.lusa.cz/obnovene-ceskoslovensko/socialismus-s-lidskou-tvari/ Socialismus s lidskou tváří</ref> Конзервативны комунисты жадали од [[СССР]] и «братскых» социалистичных держав военску помочь, жебы тот процес зоперти. Наконець [[21. авґуст|21. августа]] [[1968]] Чехословакия была окупована войсками [[Варшавскый пакт|Варшавского пакта]], реформаторы были одстранены, и зачала ся т. зв. «нормализация», котра означала старый курс. Идея неофициалной назвы програмы могла походити од книгы ''Людска тварь влады'' («Power’s Human Face») америцкого [[политолог]]а Артура Гедли, котра вышла в року 1965.<ref>http://www.bibliotekar.ru/encSlov/17/156.htm Социализм с человеческим лицом.</ref> ==Жерела и одказы== * [http://historie.lusa.cz/obnovene-ceskoslovensko/socialismus-s-lidskou-tvari/ Socialismus s lidskou tváří] * [http://www.bibliotekar.ru/encSlov/17/156.htm Социализм с человеческим лицом. //Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений, Автор-составитель Вадим Серов] == Референции == {{reflist}} {{Переклад|cs|Socialismus s lidskou tváří|0}} [[Катеґорія:История Чехословакии]] [[Катеґорія:Комунизм]] 8nrv4y7fi6jm2clui54pwx2euory51i 0 21045 165715 164303 2026-05-28T19:41:09Z Rue323 31002 165715 wikitext text/x-wiki '''Лу́ково''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Lukova) ([[Україньскый язык|укр]]. Луково) — [[село]] у [[Білкӱвська територіална община|Білкӱвськӱв територіалнӱв общині]] [[Хустськый район|Хустського района]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] основаноє у [[1500]]. році, у селови у [[XIX. стороча|XIX]] сторочови быв учиненый водяный млин файтов Сенинцьӱв, у [[1748]]. році у [[Село|селі]] ужек была деривляна цирьков. У [[1918]]. році [[село]] войшло у состав [[Руська Крайна|Руськой Крайны]], а пак до [[1944]]. было у составови [[Чехословакія|Чехословенська]].<ref>https://www.digitalniknihovna.cz/nacr/view/uuid:4726c9d0-b7de-11dd-a769-000d606f5dc6?page=uuid:9c979a30-ba3f-11dd-964a-000d606f5dc6</ref> У [[1944]]. році, [[29. септембер|29. септембра]] [[село]] узято [[Робочо-Селянська Челлена Армада|РСЧК]] а у [[1946]]. войшло у состав [[УССР]].<ref>https://bilkigr.gov.ua/nashe-selo/?utm_source</ref> == Присілкы == '''Задо́н''' '''Задо́н''' — бывшоє [[село]], ныні у составови Лукова. зъединеноє из с. Луково Спомин: [[1530]]: Zadon == Обывательство == У [[1989]]. році у [[Село|селі]] жило 1493 людий а у [[2001]]: 1558 людий, из них подля языка:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 98,72% [[Російскый язык|руськый]] — 1,16% [[Білоруськый язык|білоруськый]] 0,06% == Туристичны Міста == • храм Великомученика Дмитрія. [[1796]].<ref>https://bilkigr.gov.ua/nashe-selo/?utm_source=chatgpt.com</ref> • Боржавська узкоколійна желізниця. • 200. рӱчный водяный млин. == Удкликованя == {{Переклад|uk|Луково (Україна)}} 846zo6ou974jktnh2os7m9z6v66k6xy 0 21103 165719 158052 2026-05-29T02:17:09Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165719 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Славяньскы назвы місяцїв''' — назва [[Місяць (календарьный)|місяцїв]] року в [[Славяньскы языкы|славяньскых]] языках. В многых [[Славяньскы языкы|славяньскых языках]] назва місяцїв має славяньске походжіня. Єднако меджі такыма назвами в розлічных языках не є взаємно-єднозначной одповідности; часом они ани зрушены на єден місяць в розлічных языках [[Славяне|Славян]]. [[Білоруськый язык|Білоруськый]], [[Польскый язык|польскый]], [[Україньскый язык|україньскый]], [[Чеськый язык|чеськый]] языкы і [[Хорватьскый язык|хорватьскый]] штандарт [[Серьбохорватьскый язык|сербохорватьского языка]] поужыває славяньскы назвы (причім в польскім языку про [[Марец|марца]] і [[Май|мая]] ся поужыває латиньскы назвы). Горнолужицькый язык має свою (другу од общеславяньской) сістему найменованя місяцїв, але пережыває поужываню латиньскых найменовань. Не поужыває ся офіціално славяньскы назвы місяцїв в [[Булгарьскый язык|булгарьскій]], [[Македоньскый язык|македоньскій]], [[Російскый язык|російскій]], [[Русиньскый язык|русиньскій]], [[Словеньскый язык|словацькій]] языках і в [[Сербскый язык|сербскім]] штандартї [[Серьбохорватьскый язык|сербохорватьского языка]] — у тых языках ся поужывають назвы місяцїв перевзяты з [[Латиньскый язык|латины]]. В [[Словіньскый язык|словіньскім языку]] є обидві сістемы, латиньска і славяньска, котры ся екзістує паралельно. В [[Літовскый язык|литовскім языку]] ся сохранили [[Балтіцькы языкы|балтіцькы]] назвы місяцїв, часточно одповідає з славяньскыма, же позволёває припустити, што часть тых назв походить іщі к часам балтіцько-славяньского єдинства. Некотры з литовскых назв, взяты, [[Калька|калькованы]] в VIII.—XV. сторочах з [[Руськый язык|руського языка]] (урядным языком в [[Велике князївство Литовске|Великім князївстві Литовскім]] і Польскім кралёвстві на землях Руси). == Місяцї весны == === Сушец/сухой === Малоснїговый місяць * [[Марец]]: {{lang-sl|sušec}}, {{lang-bg|сух}} * [[Януар]]: {{wt1|lt|sausis}} === Березень === Час напышнявіня пупка [[береза|берез]] * Марец: {{wt1|uk|березень}}, {{wt1|cs|březen}} * [[Апріль]]: {{lang-bg|брязок}} * [[Юн]]: {{wt1|lt|birželis}} === Цветень/кветень === Час [[цвітовиня|цвітя]] * Апріль: {{wt1|uk|квітень}}, {{wt1|pl|kwiecień}} * [[Май]]: {{wt1|cs|květen}} === Травень === Час росту [[травы]] * Май: {{lang-sl|veliki traven}}, {{wt1|uk|травень}}, {{wt1|be|травень}}, {{lang-bg|тръвен}} * Апріль: {{lang-sl|mali traven}}, {{wt1|hr|travanj}}, {{wt1|mk|тревен}} === Другы === * {{wt1|be|сакавік}} «марец» — час руху сока в [[дерево|деревах]] * {{wt1|be|красавік}} «апріль» — время цвітованя == Місяцї лїта == === Червень === За єднов з верзій, тот місяць одержав назву од черваків, з котрых робили червену фарбу; по другой верзії, суть ларвы пчол; по третїй верзії — із-за того, што в точас появлёвати ся червены ягоды и квіты. * Юн: {{wt1|cs|červen}}, {{lang-bg|червеник}}, {{wt1|uk|червень}}, {{wt1|be|чэрвень}}, {{wt1|pl|czerwiec}} * [[Юл]]: {{wt1|cs|červenec}}, {{lang-bg|чръвенъ}} === Липень === Час цвітованя [[липа|липы]] * Юл: {{wt1|uk|липень}}, {{wt1|be|ліпень}}, {{wt1|pl|lipiec}}, {{lang-lt|liepa}} * Юн: {{wt1|hr|lipanj}} === Назва, повязаны с жатвой === Серпень (также ''жнівень'', ''жнівец'', ''житар'') — час [[жатва|жатвы]]. * [[Авґуст]]: {{lang-sl|mali srpan}}, {{wt1|uk|серпень}}, {{wt1|pl|sierpień}}, {{wt1|cs|srpen}}, {{wt1|be|жнівень}}, {{wt1|hsb|žnjenc}}, {{lang-mk|жетвар}}?, {{wt1|lt|rugpjūtis}} (''rugis'' «рожь» + ''pjūtis'' «жатва») * Юл: {{lang-sl|veliki srpan}}, {{lang-bg|сърпен}}, {{wt1|hr|srpanj}} * Юн: {{wt1|mk|житар}} * ?: {{lang-bg|жетар}} === Зарев === * [[Септембер]]: {{wt1|cs|září}} * Авґуст: {{lang-bg|зарев}} === Другы === * {{lang-bg|изок}} «юн» — місяць [[Кобылка зелена|кобылок]] * {{lang-hr|kolovoz}} «авґуст» == Місяцї восени == === Вересень === Час цвітованя [[Врес обычайный|вреса]] * Септембер: {{wt1|uk|вересень}}, {{wt1|be|верасень}}, {{wt1|pl|wrzesień}} === Рюен === * [[Октобер]]: {{wt1|cs|říjen}}, {{lang-bg|руен, руй}} * Септембер: {{lang-ru|рюень}}, {{lang-sh|rujan}} === Листопад === Час [[Новембер|новембра]] * [[Новембер]]: {{wt1|uk|листопад}}, {{wt1|be|лістапад}}, {{wt1|pl|listopad}}, {{wt1|cs|listopad}}, {{lang-sl|listopad}}, {{wt1|lt|lapkritis}} (< ''lapas'' «лист» + ''kristi'' «падати») * Октобер: {{wt1|hr|listopad}}, {{lang-bg|листопад}}, {{lang-mk|листопад}} === Другы === Зберательство грозна * {{lang-mk|гроздобер}} «септембер», {{lang-sl|vinotok}} «октобер» Жовтый цвіт листів * {{wt1|uk|жовтень}} «октобер» Переробка вівса/лена/коноплї * {{wt1|be|кастрычнік}} «октобер» (од назвы [[Костріця|костріцї]] — продукта переробкы лена, коноплі и т. д.) * {{wt1|pl|październik}} «октобер» (од {{lang-pl|paździerze}} — тыж) * {{wt1|lt|spalis}} «октобер» (''spalis'' з тым самым значіням) == Місяцї зимы == === Грудень === * [[Децембер]]: {{wt1|uk|грудень}}, {{wt1|pl|grudzień}}, {{lang-sl|gruden}}, {{lang-lt|gruodis}} (''gruodas'' «застывша грудками земля») * Новембер: {{lang-bg|груден}} === Снежник === Місяць [[снїг]]у * Децембер: {{wt1|be|снежань}}, {{lang-mk|снежник}} === Просинец === * Децембер: {{wt1|cs|prosinec}}, {{wt1|hr|prosinac}} * Януар: {{lang-sl|prosinec}}, {{lang-bg|просинец}} === Сечень === Час [[Рубка лїсу|рубкы]] * Януар: {{wt1|uk|січень}}, {{wt1|pl|styczeń}}, {{lang-hr|sječanj}} * [[Фебруар]]: {{lang-sl|svečan}}, {{lang-bg|сечко}}, {{lang-mk|сечко}} === Лютень/лютый === * Фебруар: {{wt1|uk|лютий}}, {{wt1|be|люты}}, {{wt1|pl|luty}} === Студень === Тотожна назва не є общій сістемы розлогы * Януар: {{wt1|be|студзень}} * Новембер: {{wt1|hr|studeni}}, {{wt1|mk|студен}} == Праславяньска сістема == В. Шаур так обновляє праславяньскы назвы дванадцяты місяцїв, покладає, же іншы — підрядны: # *berzьnь (берзень) — марец # *květьnь (кветень) — апріль # *travьnь (травень) — май # *čьrvьnь (червень) — юн # *lipьnь (липень) — юл # *sьrpьnь (серпень) — авґуст # *versьnь (версень) — септембер # *ruјьnь (руень) — октобер # *listopadъ (листопад) — новембер # *grudьnь (грудень) — децембер # *prosinьcь (просинець) — януар # *sěčьnь (сечень) — фебруар == Табліця порівнаня назв == {{См. тыж|Славяньскый календарь#Назва_місяцїв}} {| class="wikitable sortable" |+ !# !Староруськый !Русиньскый !Російскый !Україньскый !Білоруськый !Булгарьскый !Сербскый !Македоньскый !Польскый !Хорватьскый !Словеньскый !Чеськый !Кашубскый !Слезьскый !# |- |1 |Просинец |{{wt1|rue|януар}} |{{wt1|ru|Январь}} |{{wt1|uk|січень}} |{{wt1|be|студзень}} |{{wt1|bg|просинец}} |{{wt1|sr|Јануар}} |{{wt1|mk|Коложег}} |{{wt1|pl|styczeń}} |{{wt1|hr|sječanj}} |{{wt1|sk|prosinec}} |{{wt1|cs|leden}} |{{wt1|csb|stëcznik}} |{{wt1|szl|styczyń}} |1 |- |2 |Сечень |{{wt1|rue|фебруар}} |{{wt1|ru|Февраль}} |{{wt1|uk|лютий}} |{{wt1|be|люты}} |{{wt1|bg|сечко}} |{{wt1|sr|Фебруар}} |{{wt1|mk|сечко}} |{{wt1|pl|luty}} |{{wt1|hr|veljača}} |{{wt1|sk|svečan}} |{{wt1|cs|únor}} |{{wt1|csb|gromicznik}}, {{wt1|csb|luti}} |{{wt1|szl|luty}} |2 |- |3 |Сухий |{{wt1|rue|марец}} |{{wt1|ru|Март}} |{{wt1|uk|березень}} |{{wt1|be|сакавік}} |{{wt1|bg|сух}} |{{wt1|sr|Март}} |{{wt1|mk|цутар}} |{{wt1|pl|marzec}} |{{wt1|hr|ozujak}} |{{wt1|sk|sušec}} |{{wt1|cs|březen}} |{{wt1|csb|strëmiannik}} |{{wt1|szl|marzec}} |3 |- |4 |Брезозол |{{wt1|rue|апріль}}, {{wt1|rue|април}} |{{wt1|ru|Апрель}} |{{wt1|uk|квітень}} |{{wt1|be|красавік}} |{{wt1|bg|брязок}} |{{wt1|sr|Април}} |{{wt1|mk|тревен}} |{{wt1|pl|kwiecień}} |{{wt1|hr|travanj}} |{{wt1|sk|mali traven}} |{{wt1|cs|duben}} |{{wt1|csb|łżëkwiat}}, {{wt1|csb|kwiecéń}} |{{wt1|szl|kwjećyń}} |4 |- |5 |Травень |{{wt1|rue|май}} |{{wt1|ru|Май}} |{{wt1|uk|травень}} |{{wt1|be|травень}} |{{wt1|bg|тръвен}} |{{wt1|sr|Мај}} |{{wt1|mk|косар}} |{{wt1|pl|maj}} |{{wt1|hr|svibanj}} |{{wt1|sk|veliki traven}} |{{wt1|cs|květen}} |{{wt1|csb|môj}} |{{wt1|szl|moj}} |5 |- |6 |Изок |{{wt1|rue|юн}} |{{wt1|ru|Июнь}} |{{wt1|uk|червень}} |{{wt1|be|чэрвень}} |{{wt1|bg|изок}}, {{wt1|bg|червеник}} |{{wt1|sr|Јун}} |{{wt1|mk|жетвар}} |{{wt1|pl|czerwiec}} |{{wt1|hr|lipanj}} |{{wt1|sk|rožnik}} |{{wt1|cs|červen}} |{{wt1|csb|czerwińc}} |{{wt1|szl|czyrwiyń}} |6 |- |7 |Червень |{{wt1|rue|юл}} |{{wt1|ru|Июль}} |{{wt1|uk|липень}} |{{wt1|be|ліпень}} |{{wt1|bg|жетар}}, {{wt1|bg|жътвар}}, {{wt1|bg|сърпен}}, {{wt1|bg|чръвенъ}} |{{wt1|sr|Јул}} |{{wt1|mk|златец}} |{{wt1|pl|lipiec}} |{{wt1|hr|srpanj}} |{{wt1|sk|veliki srpan}} |{{wt1|cs|červenec}} |{{wt1|csb|lëpińc}}, {{wt1|csb|miodownik}} |{{wt1|szl|lipjec}} |7 |- |8 |Зарев |{{wt1|rue|авґуст}} |{{wt1|ru|Август}} |{{wt1|uk|серпень}} |{{wt1|be|жнівень}} |{{wt1|bg|зарев}}, {{wt1|bg|орач}} |{{wt1|sr|Август}} |{{wt1|mk|житар}} |{{wt1|pl|sierpień}} |{{wt1|hr|kolovoz}} |{{wt1|sk|mali srpan}} |{{wt1|cs|srpen}} |{{wt1|csb|zélnik}}, {{wt1|csb|serzpiéń}} |{{wt1|szl|śyrpjyń}} |8 |- |9 |Рюен |{{wt1|rue|септембер}} |{{wt1|ru|Сентябрь}} |{{wt1|uk|вересень}} |{{wt1|be|верасень}} |{{wt1|bg|руен, руй}} |{{wt1|sr|Септембар}} |{{wt1|mk|гроздобер}} |{{wt1|pl|wrzesień}} |{{wt1|hr|rujan}} |{{wt1|sk|kimavec}} |{{wt1|cs|září}} |{{wt1|csb|séwnik}}, {{wt1|csb|wrzeseń}} |{{wt1|szl|wrześyń}} |9 |- |10 |Листопад |{{wt1|rue|октобер}} |{{wt1|ru|Октябрь}} |{{wt1|uk|жовтень}} |{{wt1|be|кастрычнік}} |{{wt1|bg|листопад}} |{{wt1|sr|Октобар}} |{{wt1|mk|листопад}} |{{wt1|pl|październik}} |{{wt1|hr|listopad}} |{{wt1|sk|vinotok}} |{{wt1|cs|říjen}} |{{wt1|csb|rujan}}, {{wt1|csb|pazdzérznik}} |{{wt1|szl|paźdźerńik}} |10 |- |11 |Грудень |{{wt1|rue|новембер}} |{{wt1|ru|Ноябрь}} |{{wt1|uk|листопад}} |{{wt1|be|лістапад}} |{{wt1|bg|груден}} |{{wt1|sr|Новембар}} |{{wt1|mk|студен}} |{{wt1|pl|listopad}} |{{wt1|hr|studeni}} |{{wt1|sk|listopad}} |{{wt1|cs|listopad}} |{{wt1|csb|lëstopadnik}}, {{wt1|csb|smùtan}}, {{wt1|csb|lëstopad}} |{{wt1|szl|listopad}} |11 |- |12 |Студень |{{wt1|rue|децембер}} |{{wt1|ru|Декабрь}} |{{wt1|uk|грудень}} |{{wt1|be|снежань}} |{{wt1|bg|студен}} |{{wt1|sr|Децембар}} |{{wt1|mk|снежник}} |{{wt1|pl|grudzień}} |{{wt1|hr|prosinac}} |{{wt1|sk|gruden}} |{{wt1|cs|prosinec}} |{{wt1|csb|gòdnik}}, {{wt1|csb|grëdzéń}} |{{wt1|szl|grudźyń}} |12 |} '''''Референції:''' В порівнаный табліцї выше є одказы на релевантны статї [[Вікісловник]]а. Староруськы назвы цітованы по «Остромирову Евангелию» 1056—1057 рр., «Синодальному Евангелию» 1143 г.<ref>{{Cite web |url=https://books.google.ru/books?id=uTRNAAAAcAAJ&hl=ru&pg=PA443#v=onepage&q&f=false |title=Буслаев Ф.И. О преподавании отечественного языка. 2-е изд. М., 1867 С. 443—444. |access-date=2020-12-29 |archive-date=2021-09-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210913190746/https://books.google.ru/books?id=uTRNAAAAcAAJ&hl=ru&pg=PA443#v=onepage&q&f=false |deadlink=no }}</ref>, даты XIII ст.<ref>[https://books.google.ru/books?id=Zsg_AAAAYAAJ&hl=ru&pg=PA1145#v=onepage&q&f=false Хрестоматия по русской истории для изучения древнерусской жизни, письменности и литературы... Варшава, 1870. Стб. 1146]</ref>, каноніка XV. ст.<ref>[https://books.google.ru/books?id=sNJAAAAAYAAJ&hl=ru&pg=RA1-PA33#v=onepage&q&f=false Описание славянских рукописей Свято-Троицкой Сергиевой Лавры. Ч. II. // Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. Октябрь—Декабрь. Кн. 4. М., 1878. С. 33 второй части.]</ref>, в котрых староруськы назвы всіх місяцїв ся збігають, кореловать ся меджі собов'' == Поз. тыж == * [[Славяньскый календарь]] == Референції == {{reflist}} == Література == * ''Вялкина Л. В.'' [http://www.slavatlas.org/files/publications/mi-1970/12-vjalkina-70.djvu Славянские названия месяцев] // Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования. 1970. — М.: [[Наука (издательство)|Наука]], 1972. — С. 265—279. * ''Гусев В. Е.'' Названия времен года и месяцев у славян // [http://artcenter.ru/wp-content/uploads/2013/10/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%B2-%D0%9E%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B8.pdf Очерки славянской культуры] * ''Гусев В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20150929020619/http://journal.iea.ras.ru/archive/1970s/1978/1978_6_Gusev.pdf?id=shaur1971&vol= О реконструкции праславянского календаря (к проблеме этногенеза славян)] // Советская этнография. — 1978. — № 6. — С. 132—143. * ''Кравців Б.'' Народний календар // Енциклопедія українознавства. — Париж, Нью-Йорк: 1966. — Т. 5. — 1697—1698. * ''Критенко А. П.'' Місяці року // Українська Радянська Енциклопедія. — К.: Академія наук УРСР, 1959. — Т. 9. — С. 246. (переиздание. — 1982. — Т. 7. — С. 39.) * ''Максимович М. А.'' Дни и месяцы украинского селянина // Собрание сочинений. — К.: Тип. М. П. Фрица, 1877. — Т. II. — С. 463—524. * ''Німчук В. В.'' Давньоруська спадщина в лексиці української мови. — К.: [[Наукова думка]], 1992. — 412 с. * ''Толстая С. М.'' Месяцы // Славянские древности. — М.: Международные отношения, 2004. — Т. 3. — С. 236—241. * {{статя|автор=Шаур В. |назва=К вопросу о реконструкции праславянских названий месяцев |одказ=http://etymolog.ruslang.ru/etymology.php?id=shaur1971&vol= |выдавательство=Этимология 1971 |ответственный= |місто=М. |выданя=[[Наука]] |рік=1973 |номер = |сторінкы=93—101 |сторінкы= |ref=Шаур}} * ''Hołyńska-Baranowa T.'' Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1969. — 129 s. == Одказы == * [https://web.archive.org/web/20150320081910/http://www.lingvisto.org/artikoloj/monatoj.html Перебивна табліця славяньскых назв місяцїв] [[Катеґорія:Славяньскы людовы календарї]] [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] 7n2khbwvsdiegdqnt7opako5gqucit6 0 21272 165713 147552 2026-05-28T17:37:34Z Rue323 31002 165713 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pocutia.png|міні|Покутя]] '''Покутя''' ([[Румуньскый язык|рум]]. Pocuția) ([[Російскый язык|рус]]. Покутье) ([[Україньскый язык|укр]]. Покуття) ([[Польскый язык|пол]]. Pokucie) — културно самобытный реґіон и історична область у Украйині, миже ріками [[Прут (ріка)|Прут]] и [[Черемош (ріка)|Черемош]]. У XIV сторочу южні мало обжиті зимлі бывшого Ґалицько-Волынського княжества. Были заселені выходными славянами ([[Русины]], и Ґаличане на северо-выходови). Културным центром реґіона быв варош [[Коломыя]]. Назва происходить уд вароша [[Куты]], Покутя є иппен и центром [[Гуцульщина|Гуцульщины]]. == Історія == У [[1498]]. році Покутя войшло у состав [[Молдавськоє княжество|Молдавського княжества]]. У [[1531]]. році Полякы вернули собі Покутя, иппен позирайте статю «<nowiki/>[[Битва при Обертыні]]<nowiki/>». У [[1772]]. році Покутя припоєно ид [[Австрійска імперія|Австрійськӱв Имперії]], у 1914-1917. роках было пуд окупаціёв [[Російска імперія|Російської Имперії]]. У 1918-1919. роках было пуд окупаціёв [[Западноукраинска людова република|ЗУЛР]] и [[УЛР]]. У [[1921]]. році Покутя войшло у состав [[Рѣчь Посполита II.|Польши]]. У 1939-41. было у составови [[СССР]], [[Украинска ССР|УССР]]. У 1941-1944. роках Покутя было у составови [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)|Ґенерал-Ґубернаторства]]. У 1945-91. роках опят у составови [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[Украинска ССР|УССР]]. Из [[1991]]<nowiki/>и до ныні у составі [[Івано-Франківска область|Ивано-Франкӱвської области]] [[Україна|Украйины]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%8C%D0%B5 Покутье] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). d71lovd0gogigcm45l964v8lpcd69y3 165714 165713 2026-05-28T19:38:41Z Rue323 31002 165714 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pocutia.png|міні|Покутя]] '''Поку́тя''' ([[Румуньскый язык|рум]]. Pocuția) ([[Російскый язык|рус]]. Покутье) ([[Україньскый язык|укр]]. Покуття) ([[Польскый язык|пол]]. Pokucie) — културно самобытный реґіон и історична область у Украйині, миже ріками [[Прут (ріка)|Прут]] и [[Черемош (ріка)|Черемош]]. У XIV сторочу южні мало обжиті зимлі бывшого Ґалицько-Волынського княжества. Были заселені выходными славянами ([[Русины]], и Ґаличане на северо-выходови). Културным центром реґіона быв варош [[Коломыя]]. Назва происходить уд вароша [[Куты]] вадь май вірогодно уд слова "кут"<ref>https://archive.org/details/etymol2014/page/n383/mode/1up?view=theater</ref>, Покутя є иппен и центром [[Гуцульщина|Гуцульщины]]. == Історія == У [[1498]]. році Покутя войшло у состав [[Молдавськоє княжество|Молдавського княжества]]. У [[1531]]. році Полякы вернули собі Покутя, иппен позирайте статю «<nowiki/>[[Битва при Обертыні]]<nowiki/>». У [[1772]]. році Покутя припоєно ид [[Австрійска імперія|Австрійськӱв Имперії]], у 1914-1917. роках было пуд окупаціёв [[Російска імперія|Російської Имперії]]. У 1918-1919. роках было пуд окупаціёв [[Западноукраинска людова република|ЗУЛР]] и [[УЛР]]. У [[1921]]. році Покутя войшло у состав [[Рѣчь Посполита II.|Польши]]. У 1939-41. было у составови [[СССР]], [[Украинска ССР|УССР]]. У 1941-1944. роках Покутя было у составови [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)|Ґенерал-Ґубернаторства]]. У 1945-91. роках опят у составови [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[Украинска ССР|УССР]]. Из [[1991]]<nowiki/>и до ныні у составі [[Івано-Франківска область|Ивано-Франкӱвської области]] [[Україна|Украйины]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%8C%D0%B5 Покутье] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). akinqfov2qi8xednjf33in0wpjlm518 0 24600 165716 165680 2026-05-28T19:46:28Z Rue323 31002 165716 wikitext text/x-wiki '''Фа́я-Ла́ржо''' авадь '''Фа́я'''<ref>http://www.britannica.com/eb/article-9033859/Faya</ref> ({{Lang-fr|Faya-Largeau}}, {{Lang-ar|فايا لارجو}}) — [[Місто|варош]] у [[Чад|Републіці Чад]]. Адміністративный центр департамента Борку. {{Місто|місцёва назва=араб. فايا لارجو франц. Faya-Largeau|official_name=Фая-Ларжо}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] ''Фая-Ларжо'' (или ''Фая'') є майвеликым населеным пунктом на северови [[Чад|Чада]]. Лежить у оазисови, на север уд вароша лежать три невеликых озера. Клімат здесь круглый рӱк пустынный, жаркый, засушливый. Из апріля по октовбер — слабо ураженый «влажный сезон», котрый формує ся пуд дійством літнёго мусона. Фая-Ларжо є иппен и адміністративным центром [[Чад|Чадського]] реґіона Борку, до [[2008|2008. року]] вӱн быв центром реґіона Борку-Еннеді-Тібесті. Число обывательства вароша складать 14&nbsp;123 людий (на [[2008|2008. рӱк]]). Поблизь [[Місто|вароша]] Фая-Ларжо суть аеропорт и електростанція. == Історія == Первооснована назва вароша была ''Фая''. Пӱсля покоріня території Борку французькым полковником Етьєном Ларжо у [[1913]]. році вӱн переименовує ся у ''Ларжо''. У 1970. рокы варошови было вернутоє ёго староє имня. Товды же там увӱг ся великомасштабный проект по сотворінёви обширных фініковых плантацій у оазисови Фая-Ларжо.<ref>https://archive.today/20130111115800/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=&men=gcis&lng=en&des=wg&geo=-205&srt=pnan&col=abcdefghinoq&msz=1500&va=&pt=a</ref> Пӱсля ескалації чадсько-лівійського конфлікта позад полосы Аузу, у [[1975|1975. році]] лівійські вӱйська захватувуть варош Фая-Ларжо.<ref>http://www.globalsecurity.org/military/world/war/chad.htm</ref> У [[1980|1980. році]] варош вернув ся пуд контроль чадського ґенерала [[Гіссен Габре|Гіссена Габре]], у [[1981]]—[[1982]]. роках ёго занимавуть части чадського президента Ґукуні Уеддея. У [[1983]]. році Фая-Ларжо наново переходить ид [[Лібія|Лівії]], ставши майгрубыв лівійськыв воєнныв (и авіаційныв) базов на северови [[Чад|Чада]] — аж до [[1987]]. року, кой лівійська армада лишила варош. == Економіка == Єдныв из главых частий економікы є сільськоє ґаздӱство, а иппен урощіня фінікӱв и == Удкликованя == [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Вароші Чада]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Чада]] msozm8hrrlc487o9lj4lvkwbutzmb9y 165717 165716 2026-05-28T19:50:28Z Rue323 31002 165717 wikitext text/x-wiki '''Фа́я-Ла́ржо''' авадь '''Фа́я'''<ref>http://www.britannica.com/eb/article-9033859/Faya</ref> ({{Lang-fr|Faya-Largeau}}, {{Lang-ar|فايا لارجو}}) — [[Місто|варош]] у [[Чад|Републіці Чад]]. Адміністративный центр департамента Борку. {{Місто|місцёва назва=араб. فايا لارجو франц. Faya-Largeau|official_name=Фая-Ларжо}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] ''Фая-Ларжо'' (или ''Фая'') є майвеликым населеным пунктом на северови [[Чад|Чада]]. Лежить у оазисови, на север уд вароша лежать три невеликых озера. Клімат здесь круглый рӱк пустынный, жаркый, засушливый. Из апріля по октовбер — слабо ураженый «влажный сезон», котрый формує ся пуд дійством літнёго мусона. Фая-Ларжо є иппен и адміністративным центром [[Чад|Чадського]] реґіона Борку, до [[2008|2008. року]] вӱн быв центром реґіона Борку-Еннеді-Тібесті. Число обывательства вароша складать 14&nbsp;123 людий (на [[2008|2008. рӱк]]). Поблизь [[Місто|вароша]] Фая-Ларжо суть аеропорт и електростанція. == Історія == Первооснована назва вароша была ''Фая''. Пӱсля покоріня території Борку французькым полковником Етьєном Ларжо у [[1913]]. році вӱн переименовує ся у ''Ларжо''. У 1970. рокы варошови было вернутоє ёго староє имня. Товды же там увӱг ся великомасштабный проект по сотворінёви обширных фініковых плантацій у оазисови Фая-Ларжо.<ref>https://archive.today/20130111115800/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=&men=gcis&lng=en&des=wg&geo=-205&srt=pnan&col=abcdefghinoq&msz=1500&va=&pt=a</ref> Пӱсля ескалації чадсько-лівійського конфлікта позад полосы Аузу, у [[1975|1975. році]] лівійські вӱйська захватувуть варош Фая-Ларжо.<ref>http://www.globalsecurity.org/military/world/war/chad.htm</ref> У [[1980|1980. році]] варош вернув ся пуд контроль чадського ґенерала [[Гіссен Габре|Гіссена Габре]], у [[1981]]—[[1982]]. роках ёго занимавуть части чадського президента Ґукуні Уеддея. У [[1983]]. році Фая-Ларжо наново переходить ид [[Лібія|Лівії]], ставши майгрубыв лівійськыв воєнныв (и авіаційныв) базов на северови [[Чад|Чада]] — аж до [[1987]]. року, кой лівійська армада лишила варош. == Економіка == Єдныв из главых частий [[Економика|економікы]] є сільськоє ґаздӱство, а иппен урощіня [[Фінікы|фінікӱв]] и добытя натрона.<ref>https://shs.cairn.info/revue-politique-africaine-2018-3-page-39?lang=fr</ref> У 1990.х роках была построєна [[Асфальт|асфалтована]] злётно-посадкова полоса и [[аеропорт]] Фая-Ларжо. [[22. фебруар|22. фебруара]] [[2012]]. року аеропорт прияв первых туристӱв. Так [[Місто|варош]] на руні из сосідньыми реґіонами став доста гостёприємным до туристӱв.<ref>https://journals.openedition.org/etudesafricaines/18029</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Вароші Чада]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Чада]] 1313ysyeqrfszbz2f8gv1g22q17z0ro