Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.4 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Смертна кара 0 1129 165724 164220 2026-05-31T04:45:37Z 브릴란떼 36121 Изменение графика (зелено-фиолетовая цветовая схема) 165724 wikitext text/x-wiki [[Файл: Capital punishment in the world purple-green.svg|thumb|right|380px|Хоснованя смертной кары (за станом на юл 2025&nbsp;року): <div style='text-align: left; direction: ltr; margin-left: 1em;'> {{legend|#1b7939|Зрушена на вшыткы злочіны (110)}} {{legend|#add4a0|Зрушена на вшыткы злочіны з выїмков особливых условій (9)}} {{legend|#c3a4cf|Всокочена законодавчо, але не хоснує ся бівше 10 років (23)}} {{legend|#742881|Всокочена законодавчо і на практіцї (53)}} </div>]] [[File:Beccaria - Dei delitti e delle pene - 6043967 A.jpg|thumb|[[Cesare Beccaria]], ''Dei delitti e delle pene'']] '''Сме́ртна ка́ра''' або '''найвысша кара'''<ref>ці тыж '''абсолутна кара'''</ref> — є кара, котра предпокладать забитя одсудженого чоловіка за карный чін, за котрый є з платного карного права можливе таку кару зволити. Майже вшыткы громады людства в дакотрій штадії свого розвитку хосновали смертну кару про кріміналных і політічных злочінцїв. "[[Руська Правда]]", як і "[[варварьскы правды]]", не предпокладала смертну кару. Спробы їй заведжіня в [[Кієвскій Русь|Кієвск Руси]] ся робили, але не подарили ся. Найвысшов, вынятковов міров покараня было [[выгнаня]] ("поток і розграбленіє"), яке не выключовало загыбелї одсудженого, бо на выгнанця ся не пошырёвала защіта закону. Сістематічне хоснованя смертной кары в Українї ся почало у [[Велике князївство Літовске|Літовскый період]] їй історії ("Судя" [[Казимир IV. Яґеллончік|Казимира IV. Ягеллончика]] 1468 р. тай "[[Літовскы Штатуты|Штатут Літовскый]]" 1529 р.). В богатёх сучасных громадах была смертна кара зрушена, в тім чіслї ай в [[Україна|Українї]]. Смертна кара ся бере яй недопустна на теріторії [[Рада Европы|Рады Европы]]. Дакотры країны зрушыли смертну кару з выїмков екстра условій, такых як наприклад, зрады під час войсковых дїй. В другых країнах была смертна кара зрушена на практіцї, але законодавство іщі все зохабило найвысшу кару. Такы державы, як [[Кітай]], [[США]] і далшы всокотили смертну кару за злочіны, окремо вызначены законодавством. В країнах, якы практікують смертну кару, метода загыбеля ся становлюе законом. Традічно найпошыренїшы виды смертной кары: повішіня, застрїлїня, одсїчіня головы. В [[США]] з 20-го стороча ся притрафіли шыроко хоснованыма тыж електрічный столець і смертна інъєкція. Одношіня до смертной кары не суть зъєдинены в много громадах&nbsp;— там, де ся она практікує, ся шырить рух за їй зрушіня; в країнах, де ся зрушыла, існує певна кількость приверженцїв їй обновлїня. Всягды зрушыли смертну кару выходячі з гуманістічных прінціпів, а не внаслїдку народного выявлїня волї. В жадній країнї [[Европа|Европы]], де была зрушена смертна кара, з того выводу не было учінене [[референдум]], та у вшыткых тых країнах на момент зрушіня згодно з звідованём, векшына населїня підпорує всокочіня такой сорты покараня. == Жрідла == {{commonscat|Death penalty}} * [https://web.archive.org/web/20121117054931/http://www.viche.info/journal/726/ Смертна кара: морально-правові аспекти застосування] * [https://web.archive.org/web/20120616103907/http://tools-of-death.ru/mazo/ma02/ma0024.html http://tools-of-death.ru]{{ref-ru}} {{Переклад|uk|Смертна кара|10217241}} == Вонкашнї лінкы == * [http://hr-cherkasy.blogspot.com/2011/08/blog-post_16.html Сучасность: смертна кара в Японії] [[Катеґорія:Кара смерти|*]] [[Катеґорія:Виды забивства]] n8iunioklz9ixc3sehgxqr0ingu0ftn Вікіпедія:Вікіпедісты 4 3630 165721 151465 2026-05-30T16:16:29Z Rue323 31002 165721 wikitext text/x-wiki '''Вікіпед́істы''' — люде, котры пишуть і едітують статї до [[Вікіпедія|Вікіпедії]]. На одміну од чітателїв, якы лем чітають статї. == См. тыж == * Автоматічно ґенерованый [{{fullurl:Special:Allpages|namespace=2}} список вшыткых хосновательскых сторінок]. * Автоматічно ґенерованый [http://stats.wikimedia.org/EN/TablesWikipediaRUE.htm#wikipedians Список актівных хоснователїв Wikipedia Statistics Rusyn] * Автоматічно ґенерованый [https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B0:%D0%90%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8B_%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%97 Список актівных хоснователїв] [[Катеґорія:Вікіпедія:Вікіпедісты]] [[ml:വിക്കിപീഡിയ:വിക്കിപീഡിയര്‍]] iut5zzc3z7fth4t79vj9c4cujtjll9b 165723 165721 2026-05-30T21:35:06Z Halajkovič 33393 +мале доповнїня 165723 wikitext text/x-wiki {{Information page|ВП:Хоснователї}} {{nutshell|Вікіпедію може управовати будькотрый і стати ся вікіпедістом. В сучасности екзістує {{NUMBEROFUSERS}} конт на Вікіпедії, з котрых {{NUMBEROFACTIVEUSERS}} выконало за послїднїй місяць хоць лем єдну управу.}} [[File:10 sharing book cover background.jpg|300px|thumb|right|Вікіпедія ся находить в долони вашой рукы – выстачіть лем управити статю]] '''Вікіпедісты''' суть добровольници, котры приспівають до [[Вікіпедія|Вікіпедії]] [[Поміч:Як едітовати сторінку?|управов]] єй сторінок, на роздїл од чітателїв, котры статї лем чітають. Будькотрый – включно вас – ся може стати вікіпедістом тым, же одважно выконать зміны, кедь найде дашто, што бы ся дало доповнити або вылїпшыти. Кедь ся хочете дізнати веце о тім, як на то, можете сі прочітати основный навод на управы або подробнїшый мануал. Вікіпедісты выконують шыроку шкалу задач, од оправлёваня переклепів і одстранёваня вандалізму аж по рїшіню sporov і писаня і здоконалёваня обсягу, і споює їх желаня зробити доступныма людьскы знаня каждому чоловікови на тій планетї. == Особность == Дослїдници зачали ідентіфіковати ключовы особностны черты вікіпедістів. Подля дослїджованя опублікованого в роцї 2008 мають члены Вікіпедії векшу тенденцію як не члены находять своє „реалне я“ онлайн – то значіть, же ся чітать комфортнїше при выражіню свого „реалного“ я на інтернетї як в реалнім світї.<ref name=Amichai2008a>{{cite journal |last1=Amichai-Hamburger |first1=Y. |first2=Naama |last2=Lamdan |first3=Rinat |last3=Madiel |first4=Tsahi |last4=Hayat |date=November 2008 |title=Personality Characteristics of Wikipedia Members |journal=CyberPsychology & Behavior |volume=11 |number=6 |pages=679–81 |pmid=18954273 |doi=10.1089/cpb.2007.0225}}</ref> То корешпондує із общіма найджінями, же інтернетовы комуніты мають тенденцію притяговати хоснователїв, котры суть в реалнім світї інтровертны, але на сітї ся способны веце одкрыти і чітать ся там увіренїше.<ref>{{cite journal |last1=Amichai-Hamburger |first1=Y. |last2=Wainapel |first2=G. |last3=Fox |first3=S. |date=May 2002 |url=https://www.researchgate.net/publication/11346051 |title=On the Internet no one knows I'm an introvert: extroversion, neuroticism and Internet interaction |journal=CyberPsychology & Behavior |volume=5 |issue=2 |pages=125–128 |doi=10.1089/109493102753770507 |pmid=12025878}}</ref><ref>{{cite journal |last1=Amichai-Hamburger |first1=Y. |last2=McKenna |first2=K. |last3=Tal |first3=S. |date=September 2008 |url=https://www.researchgate.net/publication/222367002 |title=E-empowerment: Empowerment by the Internet |journal=Computers in Human Behavior |volume=24 |issue=5 |pages=1776–1789 |doi=10.1016/j.chb.2008.02.002}}</ref> В области екстроверзії быв найдженый роздїл меджі поглавями: затля як женьскы членкы Вікіпедії были в середнїм інтровертнїшы як жены, котры не суть членками, мужскы члены были таксамо екстровертны як мужы в контролній ґрупі. == Поз. тыж == * [[Русиньска Вікіпедія]] * [[Комуніта Вікіпедії]] * [[Вікіпедія:Хто пише Вікіпедію?]] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Вікіпедія:Вікіпедісты]] b3w96eksfo23qsnp772m8e1p318tilb Добрянске (Закарпатска область) 0 19616 165725 144490 2026-05-31T07:33:13Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы 165725 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Село]] [[Украина|Украины]] |руська назва = Добрянске<!-- обычайно як назва статьи --> |оригинална назва = Добрянське {{ref-uk}}<!-- словацка, мадярска и т.п. --> |застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 --> |вид крайны = <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Украина <!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--> |lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =04 |lat_sec =03 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =23 |lon_min =42 |lon_sec =35 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Область<!--3.гарадича администрации--> |регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]] |вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = [[Тячовскый район|Тячовскый]] |вид общины = Громада<!--5.гарадича администрации ПО––ВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Вульховецка териториална |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 272<ref>[http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/7003 Інформер: Добрянське (Закарпатська область)]</ref><!-- в метрах --> |население = 2714<!-- лем само число --> |год переписи = 2001 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +380 3134 |почтовый индекс = 90560 |вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = 2124482501 |категория в Commons = |сайт = |язык сайта = }} '''Добрянске''' (до року 1946 '''Нягово'''),<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946</ref> {{ref-uk}} ''Добрянське'' — [[село]] в [[Тячовскый район|Тячовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]]. Административно належить ку Вульховецкой териториалной громадѣ (од року 2020, перед тым в роках 1946–1977 — ку Вульховецкой сельской радѣ, од року 1977 достало властну сельску раду).<ref>Тронько П.Т.</ref><ref name="Fedaka">Сергій Федака</ref> == Полога == Лежить на правом березѣ [[Тересва (рѣка)|Тересвы]] о 14&nbsp;[[км]] од [[Тячово|Тячова]] и 8&nbsp;[[км]] од желѣзничной штации Тересва. Через село тече рѣка Млиновиця, в нижньом току котрой справлены рыбникы, вода ку ним тече водопадами.<ref name="Fedaka"/> == История == Перва исторична споминка задокументована под роком 1415 (Negova).<ref name="Sebestyén">Sebestyén Zsolt</ref><ref name="Fedaka"/> Од року 1751 ся споминать деревяна Михайловска, а в року 1902 высвячена мурована грекокатолицка Воздвиженска церква.<ref name="Fedaka"/> В року 1910 в селѣ были 1162 обывателе, з них 1012 [[Русины]], 139 [[Нѣмцѣ]], 11 [[Мадяре]]; подля вѣры 1023 грекокатолици, 138 израелиты. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] Нягово належало ку Тересвянскому округу, {{ref-hu}} ''Taracvizi járás'', жупы [[Жупа Мараморош|Мараморош]].<ref>A történelmi Magyarország</ref> В року 1924 в селѣ створили православну громаду, а 1928 — тутешны майстры выставили з дуба Вознесенску церкву.<ref name="Fedaka"/> В року 1930 село мало 1279 обывательох, з них 1164 [[Русины]], 110 [[Евреи]], 5 [[Чехы]] и [[Словаци]], подля вѣры 811 грекокатолици, 345 православны. В селѣ была русинска школа (5 клас).<ref name="Dostal">Достал, Ярослав</ref> В року 1989 завершена выставба восямрочной школы, 1992 — отворили дѣтску школку, 2008 — учинили протиповодьову гать, 2011 — капитално одремонтовали двѣ найвекшы улицѣ, Садову и Борканюкову.<ref name="Fedaka"/> == Вызнамны родаци == * [[Юрий Думнич]] (1924–2017), [[Медик|дохтор]], организатор [[Медицина|медицины]], сполоченскый активиста, [[Публицистика|публициста]] * [[Гавриил Мирошай]] (1923–2007), [[диригент]] и [[хормайстер]] Старославянского грекокатолицкого катедралного хору св.&nbsp;Йоанна Хрестителя в [[Пряшов]]ѣ. == Жерела и одказы == * {{Cite book |title= '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 |isbn= 963 85683 3 X |url= https://books.google.com.ua/books/about/A_történelmi_Magyarország_atlasza_és.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y}}{{ref-hu}} * {{Cite book |author= '''Sebestyén Zsolt''' |title= //Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára |location= Nyíregyháza |publisher= Bessenyei könyvkiadó, 2012 |isbn= 978-615-5097-53-9 |at= Old.&nbsp;101 |url= http://mek.oszk.hu/13200/13208/index.phtml }}{{ref-hu}} * {{Cite book |author= '''Достал, Ярослав''' |chapter= Ňagovo (Nyágova) |title= //Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938) |location= Ужгород |publisher= Карпати, 2014 |isbn= 978-966-671-374-5 |at= С.&nbsp;234 }}{{ref-uk}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Доступне онлайн] * {{Cite book |chapter= Вільхівці |editor= '''Тронько П.Т.''' и др. |title= //Історія міст і сіл України. Закарпатська область |location= Київ, 1969 |at= С.&nbsp;644 |url= http://ukrssr.com.ua/zakarp/tyachivskiy/vilhivtsi-tyachivskiy-rayon-zakarpatska-oblast }}{{ref-uk}} * [https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB '''Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946''' «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела uk.wikisource.org] {{ref-uk}} * {{Cite book |author='''Сергій Федака''' |title=Населені пункти і райони Закарпаття |language= |edition= |volume= |chapter= Добрянське |quote= |location=Ужгород |publisher=Поліграфцентр «Ліра», 2014 |series= |at=cc.&nbsp;74–75 |isbn=978-617-596-158-2}} {{ref-uk}} [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA74&lpg=PA74&dq=Добрянське+Тячівського+району+Федака&source=bl&ots=gEOzSzUGW2&sig=ACfU3U0ZHWImGbFwGMp4XeIxlc9KaSOgLQ&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjZguaB_vT8AhWN6CoKHSOYCz84ChDoAXoECAcQAw#v=onepage&q=Добрянське%20Тячівського%20району%20Федака&f=false Доступне онлайн] == Референции == {{reflist}} {{Тячовскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] 98t7odb2sgu69i75xe2jobcabxnx4gn 165726 165725 2026-05-31T07:49:32Z Igor Kercsa 5504 доповненя 165726 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Село]] [[Украина|Украины]] |руська назва = Добрянске<!-- обычайно як назва статьи --> |оригинална назва = Добрянське {{ref-uk}}<!-- словацка, мадярска и т.п. --> |застава = Dobrianske.jpg<!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = Выгляд од выходу, од [[Тересва (рѣка)|Тересвы]]<!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = 300<!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 --> |вид крайны = <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Украина <!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--> |lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =04 |lat_sec =03 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =23 |lon_min =42 |lon_sec =35 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Область<!--3.гарадича администрации--> |регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]] |вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = [[Тячовскый район|Тячовскый]] |вид общины = Громада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Вульховецка териториална |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 272<ref>[http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/7003 Інформер: Добрянське (Закарпатська область)]</ref><!-- в метрах --> |население = 2714<!-- лем само число --> |год переписи = 2001 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +380 3134 |почтовый индекс = 90560 |вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = 2124482501 |категория в Commons = Villages in Zakarpattia Oblast |сайт = |язык сайта = }} '''Добрянске''' (до року 1946 '''Нягово'''),<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946</ref> {{ref-uk}} ''Добрянське'' — [[село]] в [[Тячовскый район|Тячовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]]. Административно належить ку Вульховецкой териториалной громадѣ (од року 2020, перед тым в роках 1946–1977 — ку Вульховецкой сельской радѣ, од року 1977 достало властну сельску раду).<ref>Тронько П.Т.</ref><ref name="Fedaka">Сергій Федака</ref> == Полога == Лежить на правом березѣ [[Тересва (рѣка)|Тересвы]] о 14&nbsp;[[км]] од [[Тячово|Тячова]] и 8&nbsp;[[км]] од желѣзничной штации Тересва. Через село тече рѣка Млиновиця, в нижньом току котрой справлены рыбникы, вода ку ним тече водопадами.<ref name="Fedaka"/> == История == Перва исторична споминка задокументована под роком 1415 (Negova).<ref name="Sebestyén">Sebestyén Zsolt</ref><ref name="Fedaka"/> Од року 1751 ся споминать деревяна Михайловска, а в року 1902 высвячена мурована грекокатолицка Воздвиженска церква.<ref name="Fedaka"/> В року 1910 в селѣ были 1162 обывателе, з них 1012 [[Русины]], 139 [[Нѣмцѣ]], 11 [[Мадяре]]; подля вѣры 1023 грекокатолици, 138 израелиты. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] Нягово належало ку Тересвянскому округу, {{ref-hu}} ''Taracvizi járás'', жупы [[Жупа Мараморош|Мараморош]].<ref>A történelmi Magyarország</ref> В року 1924 в селѣ створили православну громаду, а 1928 — тутешны майстры выставили з дуба Вознесенску церкву.<ref name="Fedaka"/> В року 1930 село мало 1279 обывательох, з них 1164 [[Русины]], 110 [[Евреи]], 5 [[Чехы]] и [[Словаци]], подля вѣры 811 грекокатолици, 345 православны. В селѣ была русинска школа (5 клас).<ref name="Dostal">Достал, Ярослав</ref> В року 1989 завершена выставба восямрочной школы, 1992 — отворили дѣтску школку, 2008 — учинили протиповодьову гать, 2011 — капитално одремонтовали двѣ найвекшы улицѣ, Садову и Борканюкову.<ref name="Fedaka"/> == Вызнамны родаци == * [[Юрий Думнич]] (1924–2017), [[Медик|дохтор]], организатор [[Медицина|медицины]], сполоченскый активиста, [[Публицистика|публициста]] * [[Гавриил Мирошай]] (1923–2007), [[диригент]] и [[хормайстер]] Старославянского грекокатолицкого катедралного хору св.&nbsp;Йоанна Хрестителя в [[Пряшов]]ѣ. == Жерела и одказы == * {{Cite book |title= '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 |isbn= 963 85683 3 X |url= https://books.google.com.ua/books/about/A_történelmi_Magyarország_atlasza_és.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y}}{{ref-hu}} * {{Cite book |author= '''Sebestyén Zsolt''' |title= //Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára |location= Nyíregyháza |publisher= Bessenyei könyvkiadó, 2012 |isbn= 978-615-5097-53-9 |at= Old.&nbsp;101 |url= http://mek.oszk.hu/13200/13208/index.phtml }}{{ref-hu}} * {{Cite book |author= '''Достал, Ярослав''' |chapter= Ňagovo (Nyágova) |title= //Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938) |location= Ужгород |publisher= Карпати, 2014 |isbn= 978-966-671-374-5 |at= С.&nbsp;234 }}{{ref-uk}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Доступне онлайн] * {{Cite book |chapter= Вільхівці |editor= '''Тронько П.Т.''' и др. |title= //Історія міст і сіл України. Закарпатська область |location= Київ, 1969 |at= С.&nbsp;644 |url= http://ukrssr.com.ua/zakarp/tyachivskiy/vilhivtsi-tyachivskiy-rayon-zakarpatska-oblast }}{{ref-uk}} * [https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB '''Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946''' «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела uk.wikisource.org] {{ref-uk}} * {{Cite book |author='''Сергій Федака''' |title=Населені пункти і райони Закарпаття |language= |edition= |volume= |chapter= Добрянське |quote= |location=Ужгород |publisher=Поліграфцентр «Ліра», 2014 |series= |at=cc.&nbsp;74–75 |isbn=978-617-596-158-2}} {{ref-uk}} [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA74&lpg=PA74&dq=Добрянське+Тячівського+району+Федака&source=bl&ots=gEOzSzUGW2&sig=ACfU3U0ZHWImGbFwGMp4XeIxlc9KaSOgLQ&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjZguaB_vT8AhWN6CoKHSOYCz84ChDoAXoECAcQAw#v=onepage&q=Добрянське%20Тячівського%20району%20Федака&f=false Доступне онлайн] == Референции == {{reflist}} {{Тячовскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] gj5g2uwd0o7p5w9wydbz1g08697wci7 Вікіпедія:Хто пише Вікіпедію? 4 24486 165722 165242 2026-05-30T21:28:51Z Halajkovič 33393 165722 wikitext text/x-wiki {{nutshell|Каждый – в тім чіслї вас – може приспіти к вылїпшіню [[Вікіпедія|Вікіпедії, слободній енціклопедії]].}} [[File:Edit Button.ogv|thumb|thumbtime=0:42|upright|Курте відео о ґомбічцї „Едітовати“ і о тім, што вшытко докаже, '''кедь ся одважите!''' <small>(1:06 мин)</small>]] '''Гей, можете'''. Каждый може cміло управовати екзістуючі статї або вытваряти новы і добровольници не потребують жадне формалне научаня. Люде, котры вытваряють і управлюють статї на Вікіпедії, походять з многых країн і каждый з них приносить дашто інше, але передовшыткым охоту помагати при будованю слободной енціклопедії овіреных інформацій. Каждый приспіватель до той енціклопедії, ці уж реґістрованый або нереґістрованый, ся называть „вікіпедіста“ або, формалнїше, „редактор“ енціклопедії. Практічно вшыткы вікіпедісты суть добровольници. Обявили ся ай іншы катеґорії вікіпедістів. Вікіпедія є людьскым намаганём, вытворена, управована і адміністрована із мінімалнов помочов штучной інтеліґенції. == Хто приспівать до Вікіпедії? == {{See|Комуніта Вікіпедії|Вікіпедія:Вікіпедісты}} === Актівіта === [[Русиньска Вікіпедія]] мать в сучасности {{NUMBEROFUSERS}} реґістрованых хоснователїв. За послїднїй рік лем мала часть реґістрованых редакторів учінила даяку управу а векшына з них зробила лем дакілько управ за цїлый час. Лем меншына хоснователїв приспівать реґуларно ({{NUMBEROFACTIVEUSERS}} хоснователїв учінило хоць лем єдну управу за послїднїх 30 днїв; менше як 10% з них мать в середнїм хоць лем єдну управу денно). Лем меншына з тых приспівателїв ся запоёвать до комунітных діскусій. Незнаме, але односно велике чісло нереґістрованых вікіпедістів таксамо приспівать до проєкту. 1zus6iy0p7u3pbjt8jp7nejwtnzlfuj