Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.4 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 45 165748 163917 2026-06-02T21:26:01Z Rue323 31002 165748 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''1. юн''' — 152. [[день]] рока (153. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|213}}. == Подѣи == * [[1792]] — [[Кентукки]] прилучив ся до [[США]] яко пятнадцятый [[Штаты США|штат]]. * [[1913]] — зачали высылати радиосигналы точного [[час#История мѣряня часу|час]]у GMT в свѣтовом масштабѣ. * [[1930]] — гимназиста Ужгородской гимназии Федор Тацинець, наученый своев професорков Штефаниев Новаковсков, стрѣляв з политичных мотивох до [[Євменій Сабов|Евмения Сабова]], автора граматикы тай иншых "москвофилскых" книг. == Уродили ся == * [[1926]] — [[Мерілін Монро]], америцька філмова акторка. * [[1936]] — [[Мирон Жирош]], поет, новинарь, публиціста з Руського Керестура, автор научно-популарных и хроникарскых книг о Русинах. * [[1938]] — [[Свен Густавссон]], шведскый [[Славистика|слависта]]. == Умерли == * [[1912]] — [[Юлий Фирцак]], [[епископ]] [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачовской грекокатолицкой епархии]] (1891–1912). * [[1938]] — [[Еден фон Горват]] — [[Австро-Мадярщина|австромадярскый]] [[Проза|прозаик]] и [[драматик]], што майстерно хосновав у своих творах языкы и гвары народох габсбургской монархии. * [[1942]] — [[Владислав Ванчура]], писатель лѣвой ориентации, чия творба звязана з [[Подкарпатска Русь|Подкарпатсков Русьов]] (росстрѣляный за антифашистичну чинность). * 1946 — Ґеорґе Алексяну, румынськый адміністратор, ґубернатор Трансністрії у 1941-44 рокы. Осужденый воєнный преступник * [[2025]] — [[Василь Ябур]] — высокошколскый [[педагог]], еден зоз кодификаторох руснацкого литературного языка [[Словакия|Словакии]] {{Commons|June 1}} s9igvovlk1jzolbzm8za2er79op620d 165749 165748 2026-06-02T21:31:17Z Rue323 31002 165749 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''1. юн''' — 152. [[день]] рока (153. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|213}}. == Подѣи == * [[1792]] — [[Кентукки]] прилучив ся до [[США]] яко пятнадцятый [[Штаты США|штат]]. * [[1913]] — зачали высылати радиосигналы точного [[час#История мѣряня часу|час]]у GMT в свѣтовом масштабѣ. * [[1930]] — гимназиста Ужгородской гимназии Федор Тацинець, наученый своев професорков Штефаниев Новаковсков, стрѣляв з политичных мотивох до [[Євменій Сабов|Евмения Сабова]], автора граматикы тай иншых "москвофилскых" книг. == Уродили ся == * [[1926]] — [[Мерілін Монро]], америцька філмова акторка. * [[1936]] — [[Мирон Жирош]], поет, новинарь, публиціста з Руського Керестура, автор научно-популарных и хроникарскых книг о Русинах. * [[1938]] — [[Свен Густавссон]], шведскый [[Славистика|слависта]]. == Умерли == * [[1912]] — [[Юлий Фирцак]], [[епископ]] [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачовской грекокатолицкой епархии]] (1891–1912). * [[1938]] — [[Еден фон Горват]] — [[Австро-Мадярщина|австромадярскый]] [[Проза|прозаик]] и [[драматик]], што майстерно хосновав у своих творах языкы и гвары народох габсбургской монархии. * [[1942]] — [[Владислав Ванчура]], писатель лѣвой ориентации, чия творба звязана з [[Подкарпатска Русь|Подкарпатсков Русьов]] (росстрѣляный за антифашистичну чинность). * [[1946]] — [[Ґеорґе Алексяну]], [[Румынськоє кралёвство|румынськый]] адміністратор, [[ґубернатор]] [[Трансністрія|Трансністрії]] у [[1941]]-[[1944]] рокы. Осужденый [[воєнный преступник]], автор депортації сотен тысяч [[Евреи|жидӱв]] и тысяч [[Славяне|славян]] из [[Трансністрія|Трансністрії]], розстріляный рішінём воєнного трибунала. * [[2025]] — [[Василь Ябур]] — высокошколскый [[педагог]], еден зоз кодификаторох руснацкого литературного языка [[Словакия|Словакии]] {{Commons|June 1}} km9nkpr2n2maw3oplug6xa25ty2rzba 0 382 165777 157497 2026-06-03T11:11:38Z Rue323 31002 165777 wikitext text/x-wiki '''Інджінїрінґ''' — є технічна дісціпліна, котра аплікує технічны і науковы познаня, хоснує законы природы і природных і людьскых середків на творїня матеріалів, будов, строїв, апаратів, сістем і процесів, котры сповнюють беспечностны і функчны крітерії з оглядом на економіку, громаду і жывотну околіцю. [[Чоловік розумный|Чоловік]] выконуючій інджінїрінґ ся зове інжінїр, причім ся по нїм выжадує цертіфікат способности к тїй дісціплінї, наприклад інжінїрскый діплом. Інжінїры помочов імаґінації, одшацованя і мыслїня хоснують [[математіка|математіку]], техніку і практічны скусености при дізайнї, выробі і роботї хосновных річей і процесів. Інджінїрінґ загорнює много шпеціалізацій, котры ся занимають проблемами звязаныма з вывоём істой сорты выробку або і з хоснованём даякой [[технолоґія|технолоґії]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Технолоґія]] db4b5bm8av1ma14fphm5a1vywk0ikp8 0 1730 165764 160826 2026-06-03T09:08:40Z ~2026-32935-33 36148 /* */ 165764 wikitext text/x-wiki {{Місто | тіп = | назва = Кієв | місцёва назва = {{lang-uk|Київ}} | образок = Kyiv montage.png | образок_розмір = | мапа = Kiev map english.png | мапа_розмір = | прапор = Flag of Kyiv Kurovskyi.svg | попис прапора = Флаґ вароша | ерб = COA of Kyiv Kurovskyi.svg | попис ерба = Ерб вароша | образок_підпис = | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | marksize = | країна = {{UKR}} | окрес = | реґіон = | заложене = V сторочча | перша змінка = 482 | аґломерація = ~3 700 000 (2025)<ref>https://life.kyiv.ua/news/kiv-2025-bilshe-nizh-do-viyni-skilki-lyudey-realno-zhive-v-stolici#google_vignette</ref> | статус = 1494 | подїл = 10 раёнїв | жытелїв = 2 952 301 (2022 р.) | розлога = 835.58 | ref-площа = | густота = 3343 | код = | коордінаты = {{Coord|50|27|N|30|31|E|scale:100000}} | elevation = | lat_d = | lat_s = | lat_NS = N | long_d = | long_m = | long_EW = E | coordinates_type = | highest = | highest_elevation = | highest_lat_d = | highest_long_d = | lowest = | lowest_elevation = | lowest_lat_d = | lowest_long_d = | надморьска вышка = 179 | водойма = [[Днїпр]] | етнікон = | станція = Кієв | відстань = | желїзніця к = | ref-залізниця к = | автошлях к = | ref-автошлях к = | фізічна к = | ref-фізична к = | желїзніця с = | фізічна с = | автошлях с = | братьскы міста =[[Гамбурґ]], [[Марсел]], [[Ліон]], [[Осло]], [[Мадрід]], [[Рим|Рім]], [[Варшава]], [[Мексіко]], [[Паріж]] тай иншы | день населеного пункту = послідня недїля мая | поштовы індексы = | адреса = {{ref-uk}} 01044, м.Кієв, вул. Хрещатик, 36 | веб-сторінка = https://kyivcity.gov.ua | пріматор = {{ref-uk}} Кличко Віталій Володимирович | позначкы = }} '''Кíєв'''<ref>{{Русиньскый правопис|Кíєв|194}}</ref> авадь '''Кыёв''' ({{lang-uk|Київ}}) є [[головне місто]] [[Україна|Україны]] і [[Кієвска Русь|Кієвской Русі]]. Кієв ся находить на ріцї [[Днїпр]], в севернїй части Україны. Має 2 952 301 жытелїв. Перше ся споминать у [[482]] роцї. В Кієві ся находить Софіївскый собор. == Історія == Кієв закладеный у 5. віцї нашой еры. По леґенді його заклали сімя Кія, Щека, Хорива і сестры Либідь. У 862 роцї став головним варошом на [[Кієвска Русь|Руси]] і лишив ним д 14. вікови. В 1917 і 1919-21 став столицёв [[Україньска Людова Републіка|УЛР]] а в 1918 — Україньской державы. Із 1934 стала столицёв [[УССР|Совєтьской Україны]]. Із 1991 року быв центром Оранжовой револуції і Євромайдана. В 2022 была Битва за Кієв, окончена розгромом російской армії. == Екстерны удкликаня == * [https://kyivcity.gov.ua/ Офіційний портал міста Київ] * [[:uk:Історія_Києва|Історія міста Київ]] {{Ref-ua}} * [[:uk:Київ|Київ]] {{Ref-ua}} * [[:uk:Київська_Русь|Київська Русь | Русь | Русь-Україна]] {{Ref-ua}} == Удкликаня == {{reflist}} ==Ґалерея== <gallery mode="packed" heights="100"> File:Bohdan Chmelnický.jpg|Памнятник [[Богдан Хмелницькый|Богдана Хмелницкого]] File:Saint Sophia Cathedral in Kyiv bell tower P1030751-1.jpg|Храм Св. Софії File:Chrám svatého Ondřeje (Kyjev).jpg|Храм Св. Андрія File:St. Volodymyr's Cathedral in Kiev.jpg|Катедрала Св. Владимира File:St. Michael's Cathedral from belltower.JPG|Храм Св. Михаила File:St. Nicholas Roman Catholic Cathedral, Kyiv 8.jpg|Катедрала Св. Николая File:80-382-9007 Видубицький монастир.jpg|Выдубицкый монастырь File:Golden Gate Kiev 2018 G1.jpg|Золота брама File:Universität Kiew.jpg|Шевченкова универзита File:Будинок із химерами 4.jpg|Дом з химерами File:2017-05-17 Kiev Opera House.jpg|Штатна опера File:Ukraina-Kiev-National-art-museum-of-Ukraine.jpg|Народный музей уменя File:Andrijivskiy uzviz 13a-01.JPG|Музей М. Булгакова File:Maidan Nezalezhnosti view.jpg|Плац Независлости File:Національний банк України панорама.jpg|Народный банк File:Маріїнський палац в Києві.jpg|Президентскый палац </gallery> {{Головні міста країн Европы}} {{50 найвекшых міст Україны}} {{Областны центры Україны}} {{Україна}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Міста Европы]] [[Катеґорія:Головны міста]] s3a0h48ca23dfx2ka7cs77qkz9trt9z 165765 165764 2026-06-03T09:09:09Z ~2026-32935-33 36148 /* */ 165765 wikitext text/x-wiki {{Місто | тіп = | назва = Кієв | місцёва назва = {{lang-uk|Київ}} | образок = Kyiv montage.png | образок_розмір = | мапа = Kiev map english.png | мапа_розмір = | прапор = Flag of Kyiv Kurovskyi.svg | попис прапора = Флаґ вароша | ерб = COA of Kyiv Kurovskyi.svg | попис ерба = Ерб вароша | образок_підпис = | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | marksize = | країна = {{UKR}} | окрес = | реґіон = | заложене = V сторочча | перша змінка = 482 | аґломерація = ~3 700 000 (2025)<ref>https://life.kyiv.ua/news/kiv-2025-bilshe-nizh-do-viyni-skilki-lyudey-realno-zhive-v-stolici#google_vignette</ref> | статус = 1494 | подїл = 10 раёнїв | жытелїв = 2 952 301 (2022 р.) | розлога = 835.58 | ref-площа = | густота = 3343 | код = | коордінаты = {{Coord|50|27|N|30|31|E|scale:100000}} | elevation = | lat_d = | lat_s = | lat_NS = N | long_d = | long_m = | long_EW = E | coordinates_type = | highest = | highest_elevation = | highest_lat_d = | highest_long_d = | lowest = | lowest_elevation = | lowest_lat_d = | lowest_long_d = | надморьска вышка = 179 | водойма = [[Днїпр]] | етнікон = | станція = Кієв | відстань = | желїзніця к = | ref-залізниця к = | автошлях к = | ref-автошлях к = | фізічна к = | ref-фізична к = | желїзніця с = | фізічна с = | автошлях с = | братьскы міста =[[Гамбурґ]], [[Марсел]], [[Ліон]], [[Осло]], [[Мадрід]], [[Рим|Рім]], [[Варшава]], [[Мексіко]], [[Паріж]] тай иншы | день населеного пункту = послідня недїля мая | поштовы індексы = | адреса = {{ref-uk}} 01044, м.Кієв, вул. Хрещатик, 36 | веб-сторінка = https://kyivcity.gov.ua | пріматор = {{ref-uk}} Кличко Віталій Володимирович | позначкы = }} '''Кíєв'''<ref>{{Русиньскый правопис|Кíєв|194}}</ref> авадь '''Кыёв''' ({{lang-uk|Київ}}) є [[головне місто]] [[Україна|Україны]] і Старої, Святої, [[Кієвска Русь|Кієвскої Русі]]. Кієв ся находить на ріцї [[Днїпр]], в севернїй части Україны. Має 2 952 301 жытелїв. Перше ся споминать у [[482]] роцї. В Кієві ся находить Софіївскый собор. == Історія == Кієв закладеный у 5. віцї нашой еры. По леґенді його заклали сімя Кія, Щека, Хорива і сестры Либідь. У 862 роцї став головним варошом на [[Кієвска Русь|Руси]] і лишив ним д 14. вікови. В 1917 і 1919-21 став столицёв [[Україньска Людова Републіка|УЛР]] а в 1918 — Україньской державы. Із 1934 стала столицёв [[УССР|Совєтьской Україны]]. Із 1991 року быв центром Оранжовой револуції і Євромайдана. В 2022 была Битва за Кієв, окончена розгромом російской армії. == Екстерны удкликаня == * [https://kyivcity.gov.ua/ Офіційний портал міста Київ] * [[:uk:Історія_Києва|Історія міста Київ]] {{Ref-ua}} * [[:uk:Київ|Київ]] {{Ref-ua}} * [[:uk:Київська_Русь|Київська Русь | Русь | Русь-Україна]] {{Ref-ua}} == Удкликаня == {{reflist}} ==Ґалерея== <gallery mode="packed" heights="100"> File:Bohdan Chmelnický.jpg|Памнятник [[Богдан Хмелницькый|Богдана Хмелницкого]] File:Saint Sophia Cathedral in Kyiv bell tower P1030751-1.jpg|Храм Св. Софії File:Chrám svatého Ondřeje (Kyjev).jpg|Храм Св. Андрія File:St. Volodymyr's Cathedral in Kiev.jpg|Катедрала Св. Владимира File:St. Michael's Cathedral from belltower.JPG|Храм Св. Михаила File:St. Nicholas Roman Catholic Cathedral, Kyiv 8.jpg|Катедрала Св. Николая File:80-382-9007 Видубицький монастир.jpg|Выдубицкый монастырь File:Golden Gate Kiev 2018 G1.jpg|Золота брама File:Universität Kiew.jpg|Шевченкова универзита File:Будинок із химерами 4.jpg|Дом з химерами File:2017-05-17 Kiev Opera House.jpg|Штатна опера File:Ukraina-Kiev-National-art-museum-of-Ukraine.jpg|Народный музей уменя File:Andrijivskiy uzviz 13a-01.JPG|Музей М. Булгакова File:Maidan Nezalezhnosti view.jpg|Плац Независлости File:Національний банк України панорама.jpg|Народный банк File:Маріїнський палац в Києві.jpg|Президентскый палац </gallery> {{Головні міста країн Европы}} {{50 найвекшых міст Україны}} {{Областны центры Україны}} {{Україна}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Міста Европы]] [[Катеґорія:Головны міста]] f8cnj41bq737plq7dg6uhfdp1xgx7e6 0 4173 165763 151378 2026-06-03T09:06:22Z ~2026-32935-33 36148 /* Одказы */ 165763 wikitext text/x-wiki {{Регион |статус=[[Закарпатска область]], [[Украина]] |регион=Виноградовскый район |регион оригинал=Виноградівський район {{ref-uk}} |образчик=[[File:Vynogradivskiy rayon gerb.png|70px]] |подпис=Герб района |розлога=697 км² |обывательство=118 000 особ (2001) |центер=[[Виноградово]]<br/>{{Coord|48.15|N|23.03|E}} |зложѣня=1 город, 2 мѣстечка, 47 сел |язык=украинскый, мадярскый<ref name="HL">[http://www.pravda.com.ua/rus/news/2012/12/18/6979993/ Венгерский стал региональным ещё в одном уголке Закарпатья]. — Украинская правда, 18 декабря 2012 года.</ref> |пост ведучого=Голова район. администрации |имя ведучого=[[Русанюк Михайло Михайлович]] |интернет-сайт=[http://www.vynogradiv-rda.gov.ua/ РДА {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}]<br> [http://www.vynrayrada.gov.ua/ Рада {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] |категория склада= Vynohradiv Raion }} [[File:OkruhVinohradovo-1200px.png|thumb|260px|Локачна мапа Виноградовского района|ліворуч]] [[File:Панорама-на-Чорну-Гору.jpg|thumb|260px|Рѣка Тиса и резервация Чорна Гора — двѣ географичны доминанты района]] [[File:Замок Канків.jpg|thumb|260px|Руины Канкова]] '''Виноградовскый район'''{{ref-uk}} ''Виноградівський район'' — бывшый найменшый [[район]] в [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]].<ref>В року 2020 инкорпорованый Береговскым.</ref> Мать розлогу 697 км² и 117 957 обывательох. Исторично походить з найменшой жупы [[Мадярске кралевство|Мадярского кралевства]], [[Жупа Угоча|Угочѣ]], котра была вшакже майже два раз така велика (1213 км²)<ref>Révai nagy lexikona, т. 18, с. 591</ref> и записала ся до истории своим самовольством<ref>Дюла Крудий. Нашы добры Русины. Сс. 71–73.</ref><ref>Угоча была найменшов жупов, але ачей од чутя меншевартости, на державных соймах все мала свою окрему позицию. Року 1722, коли на Державном Соймѣ голосовали на потверджѣня [[Прагматична санкция (1713)|Прагматичной санкции]] (же може быти корунована наслѣдниця, кедь краль не мать наслѣдника), угочанскый посланець быв сам еден, што голосовав против: Ugocsa non coronat. Тот выраз став ся пословицьов. Ugocsa non coronat.//Révai nagy lexikona, т. 18, с. 592.</ref>. ==Землеписна полога и характеристика района== Виноградовскый район найюжнѣйшый, найтеплѣйшый и про земледѣлство найвецей вгодный район области. Одты походять найскоршы и найлѣпшы ярины и садовина. Граничить з [[Мадярьско|Мадярщинов]] и [[Румуньско|Румыниев]], и в рамках догод тыж держав з Украинов обывателе района перетинають границѣ подля правил малого пограничного стыка. Территория мать переважно ровнинный характер. Лем над районным центром [[Виноградово]]м поднимать ся Чорна гора (568 м), природный флористичный резерват. Найвысша точка — гора Фрасин (826 м) — находить ся на межи з [[Хустськый район|Хустскым районом]]. Через район тече найвекша рѣка области — [[Тиса]], яка дѣлить го на двѣ части. Пяту часть территории района занимають [[лѣс]]ы. Звѣринскый свѣт представляють зайцѣ, вовци, косулѣ, оленѣ, дикы свинѣ. З опѣреных: фазаны, крупкы, качкы.<ref name="T">Тронько П., с. 218.</ref> ==История района== [[Жупа Угоча|Угочанска жупа]] взникла в 13. ст., коли по татаро-монголском впадѣ (1241-1242) исторична [[Боржавска жупа]] была роздѣлена на [[Берег (жупа)|Бережску]], [[Жупа Угоча|Угочанску]] и [[Жупа Мараморош|Мараморошску]].<ref>Magocsi, P.R., c. 83.</ref> Виноградовскый район створеный в року 1953,<ref name="T"/> (в [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] и [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украинѣ]] называв ся: Севлюшскый округ). В року 1946 з ликвидациов [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] быв переименованый окружный центер Севлюш на Виноградово: «стару назву замінено на нову — Виноградів, яка найбільш підходить місту. Адже виноробством тут почали займатися з давніх часів.»<ref>Тронько П., с. 212.</ref> В роках 1946–1953 называв ся: Виноградовскый округ. На Чорной горѣ над [[Виноградово]]м находять ся руины замка Канков.<ref>Kankóvár.//Révai nagy lexikona, т. 11, с. 200.</ref> ==Административа== В районѣ суть мѣстска, двѣ мѣстечковы и 26 сельскы рады, якым подряджены 50 населены пункты. В децембрѣ 2012 Виноградовска районна рада выголосила мадярскый язык регионалным на территории района.<ref name="HL"/> ==Жерела== * Paul Robert Magocsi. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. {{ISBN| 978-80-89046-97-3}} * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. ==Одказы== * [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ Про кількість та склад населення Закарпатської області (2001) {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] * [https://web.archive.org/web/20110128191214/http://rajrada.sevlush.net/ Официалный сайт Виноградовской районной рады] * [https://web.archive.org/web/20170615165017/http://vynogradiv-rda.gov.ua/index.php/Geografiya/Geografiya-Vinogradivskogo-rayonu Официалный сайт Виноградовской районной держадминистрации] * [https://www.mediafire.com/file/q6l36l71c89tkch/%25D0%2594%25D1%258E%25D0%25BB%25D0%25B0_%25D0%259A%25D1%2580%25D1%2583%25D0%25B4%25D0%25B8%25D0%25B9.pdf/file Дюла Крудий. Нашы добры Русины] == Див.також == * [[Тарнай Михайло Михайлович]] == Референции == {{reflist}} {{Виноградовскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Районы Закарпатской области]] 5imcp91z7is6r0fikthb7n79bxyq71u 165771 165763 2026-06-03T10:25:11Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/165763|165763]] од хоснователя [[Special:Contributions/~2026-32935-33|~2026-32935-33]] ([[User talk:~2026-32935-33|діскусія]]) 165771 wikitext text/x-wiki {{Регион |статус=[[Закарпатска область]], [[Украина]] |регион=Виноградовскый район |регион оригинал=Виноградівський район {{ref-uk}} |образчик=[[File:Vynogradivskiy rayon gerb.png|70px]] |подпис=Герб района |розлога=697 км² |обывательство=118 000 особ (2001) |центер=[[Виноградово]]<br/>{{Coord|48.15|N|23.03|E}} |зложѣня=1 город, 2 мѣстечка, 47 сел |язык=украинскый, мадярскый<ref name="HL">[http://www.pravda.com.ua/rus/news/2012/12/18/6979993/ Венгерский стал региональным ещё в одном уголке Закарпатья]. — Украинская правда, 18 декабря 2012 года.</ref> |пост ведучого=Голова район. администрации |имя ведучого=[[Русанюк Михайло Михайлович]] |интернет-сайт=[http://www.vynogradiv-rda.gov.ua/ РДА {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}]<br> [http://www.vynrayrada.gov.ua/ Рада {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] |категория склада= Vynohradiv Raion }} [[File:OkruhVinohradovo-1200px.png|thumb|260px|Локачна мапа Виноградовского района|ліворуч]] [[File:Панорама-на-Чорну-Гору.jpg|thumb|260px|Рѣка Тиса и резервация Чорна Гора — двѣ географичны доминанты района]] [[File:Замок Канків.jpg|thumb|260px|Руины Канкова]] '''Виноградовскый район'''{{ref-uk}} ''Виноградівський район'' — бывшый найменшый [[район]] в [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]].<ref>В року 2020 инкорпорованый Береговскым.</ref> Мать розлогу 697 км² и 117 957 обывательох. Исторично походить з найменшой жупы [[Мадярске кралевство|Мадярского кралевства]], [[Жупа Угоча|Угочѣ]], котра была вшакже майже два раз така велика (1213 км²)<ref>Révai nagy lexikona, т. 18, с. 591</ref> и записала ся до истории своим самовольством<ref>Дюла Крудий. Нашы добры Русины. Сс. 71–73.</ref><ref>Угоча была найменшов жупов, але ачей од чутя меншевартости, на державных соймах все мала свою окрему позицию. Року 1722, коли на Державном Соймѣ голосовали на потверджѣня [[Прагматична санкция (1713)|Прагматичной санкции]] (же може быти корунована наслѣдниця, кедь краль не мать наслѣдника), угочанскый посланець быв сам еден, што голосовав против: Ugocsa non coronat. Тот выраз став ся пословицьов. Ugocsa non coronat.//Révai nagy lexikona, т. 18, с. 592.</ref>. ==Землеписна полога и характеристика района== Виноградовскый район найюжнѣйшый, найтеплѣйшый и про земледѣлство найвецей вгодный район области. Одты походять найскоршы и найлѣпшы ярины и садовина. Граничить з [[Мадярьско|Мадярщинов]] и [[Румуньско|Румыниев]], и в рамках догод тыж держав з Украинов обывателе района перетинають границѣ подля правил малого пограничного стыка. Территория мать переважно ровнинный характер. Лем над районным центром [[Виноградово]]м поднимать ся Чорна гора (568 м), природный флористичный резерват. Найвысша точка — гора Фрасин (826 м) — находить ся на межи з [[Хустськый район|Хустскым районом]]. Через район тече найвекша рѣка области — [[Тиса]], яка дѣлить го на двѣ части. Пяту часть территории района занимають [[лѣс]]ы. Звѣринскый свѣт представляють зайцѣ, вовци, косулѣ, оленѣ, дикы свинѣ. З опѣреных: фазаны, крупкы, качкы.<ref name="T">Тронько П., с. 218.</ref> ==История района== [[Жупа Угоча|Угочанска жупа]] взникла в 13. ст., коли по татаро-монголском впадѣ (1241-1242) исторична [[Боржавска жупа]] была роздѣлена на [[Берег (жупа)|Бережску]], [[Жупа Угоча|Угочанску]] и [[Жупа Мараморош|Мараморошску]].<ref>Magocsi, P.R., c. 83.</ref> Виноградовскый район створеный в року 1953,<ref name="T"/> (в [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] и [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украинѣ]] называв ся: Севлюшскый округ). В року 1946 з ликвидациов [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] быв переименованый окружный центер Севлюш на Виноградово: «стару назву замінено на нову — Виноградів, яка найбільш підходить місту. Адже виноробством тут почали займатися з давніх часів.»<ref>Тронько П., с. 212.</ref> В роках 1946–1953 называв ся: Виноградовскый округ. На Чорной горѣ над [[Виноградово]]м находять ся руины замка Канков.<ref>Kankóvár.//Révai nagy lexikona, т. 11, с. 200.</ref> ==Административа== В районѣ суть мѣстска, двѣ мѣстечковы и 26 сельскы рады, якым подряджены 50 населены пункты. В децембрѣ 2012 Виноградовска районна рада выголосила мадярскый язык регионалным на территории района.<ref name="HL"/> ==Жерела== * Paul Robert Magocsi. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. {{ISBN| 978-80-89046-97-3}} * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. ==Одказы== * [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ Про кількість та склад населення Закарпатської області (2001) {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] * [https://web.archive.org/web/20110128191214/http://rajrada.sevlush.net/ Официалный сайт Виноградовской районной рады] * [https://web.archive.org/web/20170615165017/http://vynogradiv-rda.gov.ua/index.php/Geografiya/Geografiya-Vinogradivskogo-rayonu Официалный сайт Виноградовской районной держадминистрации] * [https://www.mediafire.com/file/q6l36l71c89tkch/%25D0%2594%25D1%258E%25D0%25BB%25D0%25B0_%25D0%259A%25D1%2580%25D1%2583%25D0%25B4%25D0%25B8%25D0%25B9.pdf/file Дюла Крудий. Нашы добры Русины] == Референции == {{reflist}} {{Виноградовскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Районы Закарпатской области]] 2qa63t5w7zmmlcmn71g5ng5k8qq0mlq 0 10163 165766 164493 2026-06-03T09:27:21Z ~2026-32935-33 36148 /* */ 165766 wikitext text/x-wiki [[Файл:Location of Kyivan Rus.png|thumb|400px|right|{{center|Кієвска Русь по смерти Ярослава I., рік 1054}}]] '''Кі́євска Русь''' або просто '''Русь''' ({{lang-orv|Роусь, ро́усьскаѧ землѧ́}}) — назва давной славяньской штатной формации, котра екзістовала в середнім віку (9.—11. столїтю) у выходнїй [[Европа|Европі]].<ref>Диба Юрій [https://www.academia.edu/30994416/Диба_Юрій._Формування_території_Руської_землі_ІХ_-_Х_ст._у_контексті_функціонування_трансєвропейського_торговельного_шляху_Булгар-Київ-Реґенсбурґ Формування території “Руської землі” ІХ - Х ст. у контексті функціонування трансєвропейського торговельного шляху Булгар-Київ-Реґенсбурґ] {{ref-uk}}</ref><ref>Диба Юрій [https://www.academia.edu/31776586/Диба_Юрій._Географія_початкової_русі_за_східними_джерелами_Княжа_доба_історія_і_культура._Львів_Б._в._2016._Вип._10_Святий_Володимир_Великий_1015-2015._С._9_58 Географія початкової русі за східними джерелами]</ref>. Головным містом быв [[Кієв]]. Штат перестав екзістовати по [[Татарьскы удары|монґолотатарьскых ударах]] у роцї [[1240]]. ==Назва== В цїлой добі своёй екзістенції «Кі́євска Русь» была позната яко земля [[Русь|Русів (Русь)]] ([[Старославяньскый язык]]: {{lang|orv|Рѹ́сьскаѧ землѧ}}, [[середновік]]ый [[грецкый язык]]: {{lang|grc|Ῥῶς}}; [[Арабскый язык]]: الروس ''al-Rūs'', новый [[грецкый язык]] {{lang|grc-x-medieval|Ῥωσία}}, старый французскый {{lang|fro|Russie, Rossie}}, латинскый {{lang|la|Russia}}, а од [[XII. стороча]] тыж Ruthenia.<ref>Назаренко А. В.</ref><ref>Magocsi, Paul R. (2010). </ref> Термин «Кі́євска Русь» ({{lang|ru|Ки́евская Русь}}) быв сконштруованый в [[XIX. стороча|XIX. сторочу]] в російскій історіоґрафії, жебы указовати на тогдышный [[головне місто|главный город]].<ref>Толочко А.П.</ref> {{Clear}} {{Цитат 2|...держава, звана «Київска Русь» (ани ай «Давна Русь») ниґда не екзістовала! Нашы далекы предкы невысловно бы ся зачудовали, учувши таку назву своёй державы, бо называли ю «Руськов землёв», а себе, єй обывательство, зберным «Русь», або каждого поокреме «Русином»| {{Цитат 3|Оріґінал (русс.)|...государство под названием «Киевская Русь»(и даже «Древняя Русь») не существовало никогда! Наши далекие предки были бы несказанно удивлены, услышав такое наименование страны, в которой волей случая им довелось жить, поскольку называли ее «Руской землей»,«Русью», а себя, ее население, собирательным «русь» или каждый отдельно—«русином»|Толочко А.П.: Химера «Киевской Руси»}}}} == Звязаны статѣ == * [[Варягове]] * [[Викингове]] * [[Русь]] == Жрідла і одказы== * Magocsi, Paul R. (2010): A History of Ukraine: The Land and Its Peoples. Toronto: University of Toronto Press. {{ISBN| 978-1442610217}}, p. 73. [https://books.google.com.ua/books?id=BNUtdVrw6lIC&pg=PA73&redir_esc=y] * Назаренко А. В.: Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX—XII вв. — М.: Языки русской культуры, 2001. — 784 с. — {{ISBN| 5-7859-0085-8}}. Сc. 40, 42—45, 49—50. [http://www.bibliorossica.com/book.html?currBookId=3911][https://www.twirpx.com/file/1650563/] * Толочко А.П.: Химера Киевской Руси. //Родина, 1999, вып. 8, сс. 29–33.[https://scholar.google.com/citations?user=62rEKmUAAAAJ&hl=en&oi=sra#d=gs_md_cita-d&u=%2Fcitations%3Fview_op%3Dview_citation%26hl%3Den%26user%3D62rEKmUAAAAJ%26citation_for_view%3D62rEKmUAAAAJ%3AEUQCXRtRnyEC%26tzom%3D-180] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Бывшы штаты]] {{Переклад|en|Kievan Rus'|894843380}} t5yp3cpcgmb68yvekw0hxmpmbqu8l81 0 14197 165750 110124 2026-06-03T08:40:44Z ~2026-32935-33 36148 /* малярства */ 165750 wikitext text/x-wiki [[Файл:Leighton The Painter-s Honeymoon 1864.jpg|thumb|220px|Фредерик Лейтон: Медовый мѣсяць маляря (1864)]] '''Малярство''' — конарь [[Вытварництво|вытварного]] умѣня, котрый створюе образы з помочов фарб, наношованых на полотно, або даякый иншый поверх.<ref name="Прохоров">Прохоров А. М., с. 436.</ref> ==Малярскы средства== Малярство — важне средство умѣлецкого зображованя и толкованя реалности, оддѣйованя на думкы и чувства реципиента, несе в собѣ вызнамный социалный обсяг и рознородны идеологичны функции. Идейный задум малярского дѣла конкретизуе ся в темѣ и сюжетѣ и втѣлять ся з помочов [[композиция (вытварництво)|композиции]], рисунка и колорита. Монохромне малярство (едным фарбовым тоном або одтѣнками едного тона) и система взаимозвязаных фарбовых тонох (фарбова гама), немѣнна локална фарба и перемѣны тона (полутоны, переходы, одтѣнкы), указуючы роздѣлы в освѣтленю предметох и в их полозѣ в просторѣ, рефлексы, указуючы взаимодѣю различно офарбеных предметох; общый фаребный тон дозвалять зображовати предметы в едности зоз окружѣньом, валоры створюють найтоншы градации тона; на прямом штудированю натуры основане адекватне зображѣня природного свѣтла и доятя окружѣня (пленер).<ref name="Прохоров"/> ==Жанры малярства== Жанры малярства: историчне, бытове, баталне, портрет, пейзаж, натюрморт и др. Розличують монументально- декоративне малярство (настѣнны мальбы, плафоны), диорам и панорама, декорацийне малярство(театралны и кинодекорации), декор, ужиткове малярство, малярство икон, малярство миниатюр (илустрованя рукописей, портрет).<ref name="Прохоров"/><ref name=Révai>Révai nagy lexikona, том 7, сс. 454-455.</ref> ==Техникы малярства== Традичны техникы: олеомальба, фреска (суха и мокра), темпера, клейова мальба, воскова мальба, смалт, мальба керамича, силикатныма, синтетичныма фарбами, мозаика, витраж; акварел, гуашова мальба, пастел, туш.<ref name="Прохоров"/><ref name=Révai/> == Маляры == * [[Тетянич Теодозий]] ==Жерела== * Révai nagy lexikona. Budapest: Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság (1911–1935). * Прохоров А. М. (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. {{ISBN|5-85270-015-0}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Малярство]] rm4sxcxo8404olqrt4vtxrpsib193nz 165769 165750 2026-06-03T10:22:31Z Rue323 31002 /* Маляры */ 165769 wikitext text/x-wiki [[Файл:Leighton The Painter-s Honeymoon 1864.jpg|thumb|220px|Фредерик Лейтон: Медовый мѣсяць маляря (1864)]] '''Малярство''' — конарь [[Вытварництво|вытварного]] умѣня, котрый створюе образы з помочов фарб, наношованых на полотно, або даякый иншый поверх.<ref name="Прохоров">Прохоров А. М., с. 436.</ref> ==Малярскы средства== Малярство — важне средство умѣлецкого зображованя и толкованя реалности, оддѣйованя на думкы и чувства реципиента, несе в собѣ вызнамный социалный обсяг и рознородны идеологичны функции. Идейный задум малярского дѣла конкретизуе ся в темѣ и сюжетѣ и втѣлять ся з помочов [[композиция (вытварництво)|композиции]], рисунка и колорита. Монохромне малярство (едным фарбовым тоном або одтѣнками едного тона) и система взаимозвязаных фарбовых тонох (фарбова гама), немѣнна локална фарба и перемѣны тона (полутоны, переходы, одтѣнкы), указуючы роздѣлы в освѣтленю предметох и в их полозѣ в просторѣ, рефлексы, указуючы взаимодѣю различно офарбеных предметох; общый фаребный тон дозвалять зображовати предметы в едности зоз окружѣньом, валоры створюють найтоншы градации тона; на прямом штудированю натуры основане адекватне зображѣня природного свѣтла и доятя окружѣня (пленер).<ref name="Прохоров"/> ==Жанры малярства== Жанры малярства: историчне, бытове, баталне, портрет, пейзаж, натюрморт и др. Розличують монументально- декоративне малярство (настѣнны мальбы, плафоны), диорам и панорама, декорацийне малярство(театралны и кинодекорации), декор, ужиткове малярство, малярство икон, малярство миниатюр (илустрованя рукописей, портрет).<ref name="Прохоров"/><ref name=Révai>Révai nagy lexikona, том 7, сс. 454-455.</ref> ==Техникы малярства== Традичны техникы: олеомальба, фреска (суха и мокра), темпера, клейова мальба, воскова мальба, смалт, мальба керамича, силикатныма, синтетичныма фарбами, мозаика, витраж; акварел, гуашова мальба, пастел, туш.<ref name="Прохоров"/><ref name=Révai/> * ==Жерела== * Révai nagy lexikona. Budapest: Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság (1911–1935). * Прохоров А. М. (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. {{ISBN|5-85270-015-0}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Малярство]] iiiviy8uvbzc3a0nniusr4wc5n226ud 0 21404 165772 163374 2026-06-03T10:25:13Z Rue323 31002 165772 wikitext text/x-wiki [[Файл:RO_MM_Viseu_valley_1.jpg|міні]] '''Бы́стрый''' авадь '''Бі́стра''' ({{lang-ro|Bistra}}) — комуна у [[Мараморош (жудец)|жудецови Мараморош]], [[Румуньско|Румыния]], у комуну входять такі села: * [[Быстрый]] (1316 людий) — адміністративный центр комуны. * [[Вышавська Долина]] (1646 людий). * [[Вышавська Красна]] (1461 людий). == Обывательство == На [[2002]]. рӱк у комуні жило 4423 людий, из них:{{жрідло}} * {{Жрідло2|[[Русины]] — 4019 (90,9%)}} * [[Румыны]] — 400 (9%) * [[Мадяре|Мадяры]] — 3 (0,1%) * [[Німці]] — 1 (<0,1%) == Удкликованя == {{stub}} Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0,_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%88) Бістра (комуна, Марамуреш)] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 9w5ras8pupikuxa0jsqc1lr0kkot96q 0 21780 165744 155491 2026-06-02T18:52:05Z Rue323 31002 165744 wikitext text/x-wiki '''Чі́кош Ґоро́нда''' ([[Україньскый язык|укр]]. ''Чикош-Горонда'' ([[Мадярскый язык|мад]]. ''Csikósgorond'') — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 80 людий, из них подля языка: [[Україньскый язык|украйинськый]] — 71, 25% [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 25,50% [[Білоруськый язык|білоруськый]] — 1,25% == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Поток|потокови]] [[Кідёш-Чаторна|«Кідёш-Чаторна»]] основано на [[Мочар|болотови]] [[Серноє (болото)|Серноє]].{{Берегівскый район}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [[:hu:Csikósgorond|Csikósgorond]] на Мадярьскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [https://promin.cv.ua/2024/09/11/zhyvut-bez-blah-tsyvilizatsii-na-zakarpatti-zakhovalosia-naimenshe-selo-ukrainy.html Новинкы] [[Катеґорія:Населены пункты Берегівского району]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] qjzldhw5kz7psvkqbqjaovx5y37ucju 0 24599 165780 165678 2026-06-03T11:26:22Z Rue323 31002 165780 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Музиканты |name = Клем Толей |image = Clem Tholet.jpg |caption = Клем Толей (1978) |image_size = |Birth_name = |Alias = |birth_place = [[Гараре|Солзбері]], [[Южна Родезія]] (теперь Гараре, [[Зімбабве]]) |birth_date = 1948 |death_date = {{death date and age|df=yes|2004|10|6|1948|01|01}}<!-- exact dob unknown, age at death 56 --> |death_place = [[Капске Місто]], [[Западне Капско]], [[Южна Африка]] |Origin = |Instrument = ґітара |Genre = [[Фолкова музика|фолк]], [[рокенрол]] |Occupation = |Years_active = 1966–2004 |Label = RND Records |website = [https://web.archive.org/web/20071217084533/http://www.mazoe.com/clem.html Офіціална вебова сторінка] }} '''Клем То́лей''' ({{lang-en|Clem Tholet}} {{МФА|[klɛm ˈtoʊleɪ]}}; [[1948]], [[Гараре|Солзбері]], [[Южна Родезія]] – [[6. октобра]] [[2004]], [[Капске Місто]], [[Западне Капско]], [[Южна Африка]]) быв [[Южна Родезія|родезьскый]] фолковый співак, котрый ся в 70. роках прославив своїма родезьскыма патріотічныма піснями.<ref name=Kriel>{{cite news|last=Kriel|first=Margaret|title=Farewell Clem Tholet|url=http://www.morningmirror.africanherd.com/mirrors/mirror110.htm|newspaper=Morning Mirror|accessdate=27 July 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20160303204723/http://www.morningmirror.africanherd.com/mirrors/mirror110.htm|archive-date=3 March 2016|url-status=dead}}</ref> Найвекшой славы досяг почас родезьской бушовой войны. == Жывотопис == Клем Толей ся народив в роцї [[1948]] в [[Гараре|Солзбері]] в [[Южна Родезія|Южній Родезії]] і писати піснї зачав почас учіня малярьского уменя в южноафрицькім [[Дурбан]]у. Єдна з ёго першых пісень, „Vagabond Gun“, выграла свою катеґорію на Южноафрицькім музичнім фестівалї в роцї 1966. Толей ся пізнїше повернув до Родезії, де зачав працовати в рекламній аґентурї. Співати зачав в першім фолковім клубі в Родезії, The Troubadour на Angwa Street в Солзбері. При выступлїню там ся спознав із Сю Екклзовов і Енді Діллоном. Тройця заложыла ґрупу із назвов The Kinfolk, потім ся переселила до Южной Африкы і курто по переселїню до [[Йоганесбурґ|Йоганесбурґу]] Екклзова одышла з ґрупы. Толей і Діллон заложыли вєдно із Івонном Раффом нову ґрупу, котру назвали The Legend Trio. Тото нове тріо зачало выступати в оріґіналнім южноафрицькім клубі „Troubadour“ і брало участь ся ай многых народных фолковых фестівалів орґанізованых SAFMA. Толей ся в роцї 1967 оженив із Джін Смітовов (невластнов дївков родезьского [[Премєр-міністер|премєра]] Іена Сміта). Толей ся выдав на солову dráhu і з Artom Heatliem nahral дакілько сінґлів во выдавательстві Trutone. В роцї 1970 ся к Толеёви на курто придали Мел Міллер, Пітер Леруа і Сілвія Стотт і заложыли ґрупу, но в роцї 1971 ся Толей повернув до Родезії. По навернутю сі Толей скоро выбудовав силну фанушиковску базу. Працовав в серії релацій в Rhodesian Television і модеровав розгласовый проґрам із назвов Folk on the Rocks, котрый мав дві серії. Назва походила з фолкового клубу, котрый Толей вів в The Beverley Rocks, де реґуларно грав перед выпроданым салам. Толей, облюбена звізда каждорочных концертів Bless 'Em All Troop Shows і барз жаданый на родезьскій розвеселюючій сценї, награв свій першый албум Songs of Love & War в штудіях Shed Studios. Албум сам написав і продуковав. Албум здобыв золоту платню. Написав саундтрек і піснї про філм C.I.S. What A Time it Was і тітулну пісню про філм присвяченый зраненым воякам з Родезії, Tsanga, Tsanga. В першій половинї выступив в театрї 7 Arts Theatre в Гараре, де спроваджав америцького коміка Шеллі Бермана вєдно із членами капелы Shed Studios – Мартіном Норрісом, Стівом Роскіллі, Ботвеллом Нямгондером, Тоні Лоґаном і Стівом Гюзом. Як умелецькый діректор рекламной аґентуры Matthewman Banks і Толей ся значной міров брав участь на творчости многых незабытных рекламных мелодій про своїх кліентів. В штудіях Shed Studios продуковав другый албум із назвов Two Sides to Every Story, потім ся повернув до Южной Африкы. По многых роках жывота і працї в рекламнім промыслї в Капскім Містї Толей умер [[6. октобер|6. октобра]] [[2004]] по тім, што дакілько років терпів наслїдками ослабуючой хворобы.<ref>[http://www.rhodiemusic.com/solos.htm Rhodesian Music Website – Solo Artists] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071116093156/http://www.rhodiemusic.com/solos.htm|date=16 November 2007}}</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20090314233132/http://www.mazoe.com/clembiography.html Clem Tholet's biography] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090314233132/http://www.mazoe.com/clembiography.html|date=14 March 2009}}</ref> Толеїв послїднїй албум Archives ся продавав (і все продавать) у рамках харітатівной акції на підпору надації Flame Lily Foundation. Цїлём того проєкту є забезпечіти фінанчны средства на покрытя жывотных накладів старшых бывшх обывателїв [[Зімбабве]] і Родезії жыючіх в Южній Африцї, котрым зімбабвяньска влада одмітла выплачовати [[Пінзія|пензії]].<ref>[https://web.archive.org/web/20071103015735/http://www.mazoe.com/clemoldies.html Rhodie Oldies need your help] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071103015735/http://www.mazoe.com/clemoldies.html|date=3 November 2007}}</ref> == Діскоґрафія == === Албумы === {|class="wikitable" !Албум !! Рік !! Лейбел !! Позначкы |- | ''Songs of Love & War'' || 1979 || Teal || Gold Disc Award |- | ''Two Sides to Every Story'' || 1978 || Teal || |- | ''Archives'' || 2004 || RND || Продавать ся із цїлём вызберати фінанчны средства про родезьскых пензістів |- |} === Сінґлы === {| class="wikitable" !Сінґлы !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''Vagabond Gun'' |1966 |RCA Victor |Переможець в катеґорії South Africa Music Festival |- |''The Cold Side'' |1968 |Renown |- |''Mirror of My Mind'' |1968 |Renown | |- |''With Pen in Hand'' |1968 |Renown | |- |''True Love is a Tear'' |1968 |Renown | |- |''Vrystaat'' |1969 |Renown | |- |''[[Rhodesians Never Die]]'' |1973 |Blackberry | |- |''Hey, Hey Jerome'' |1973 |Blackberry | |- |''Peace Dream'' |1977 |Teal | |- |''The Last Farewell'' |1978 |Teal | |- |''Song for Johnny'' |1978 |Teal | |- |''What a Time it Was'' |1978 |Teal | |- |''Zambesi, Zimbabwe'' |1980 |Stanyan | |- |''Sunny Days and Rain'' |1980 |Stanyan | |- |''Used Car Dealer'' |1980 |Stanyan | |- |''Somebody Else's Song'' |1981 |Stanyan | |- |} === Філмовы трекы === {| class="wikitable" !Філмовы трекы !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''What a Time it Was'' | | | |- |''What a Time it Was'' | | | |- |''Golden Days'' | | | |- |''With His Hands'' | | | |- |''Peace Dream'' | | | |- |''If the World Had Another Hitler'' | | | |- |''Tsanga, Tsanga'' | | | |- |} == Поз. тыж == * [[Джон Едмонд]] == Референції == {{референції}} == Далшы жрїдла == * {{Cite web |title=Clem Tholet RIP |url=http://www.3rdearmusic.com/forum/forumjul05/clemtholet.html |publisher=3rd Ear Music |access-date=27 July 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130518002307/http://www.3rdearmusic.com/forum/forumjul05/clemtholet.html |archivedate=18 May 2013 }} Includes Clem Tholet's self-penned obituary "Goodbye". {{lifetime|1948|2004|Толей, Клем}} 4p626ye0qh3vgw49jgb58ebl6h3vlji 0 24610 165741 165735 2026-06-02T14:59:55Z Rue323 31002 165741 wikitext text/x-wiki '''Ґу́т''' (у [[1960]]-[[1991]] роках — '''''Гара́здӱвка''''')<ref>http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2</ref> ({{Lang-hu|Gút}}) ({{Lang-uk|Гут}}) (до [[1960]] тото два села — ''Мала Гараздӱвка'' и ''Велика Гараздӱвка'') — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Ґутяне|национальный состав=[[мадяре]]|год переписи=2001|население=1353|прежние имена=Гараздӱвка|первое упоминание=1312/1323|внутреннее деление=Великоє Ґутово, Малоє Ґутово}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5|}} == Назва == Из [[1960]] до [[1995]]. року назва населеного пункта была&nbsp;— «''Гараздӱвка''».<ref>http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=02.09.2014&rf7571=10973</ref>. У 1946. році село Малоє Ґутово и Великоє Ґутово вернули си “історичні” назвы — Мала Гараздӱвка и Велика Гараздӱвка.<ref>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB</ref> == Символіка == ==== Ґерб ==== На щитови, розтятому и перитятому лазурным и челленым, узкый штріберный вписаный крест. У первӱв части три штрібері вовчі икла, вокруг якых золотый гыд из чорными кӱгтёма, што прӱмкнув свӱй хвӱст. У другӱв части штріберна голова вола прямо, из золотыми рогома и чорными очами. У тритьӱв части золотый дуб из урватым корінём, зеленым листём и золотыми жолудями из зелеными шапочками. У четвертӱв части золота бочка, коло ниї звирьху штріберный заступ у балку. На лазурнӱі девізнӱі ленті — дата основаня села, дата утверждіня ґерба, и назва по-мадярськы тай по-украйинськы.<ref>https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=15617#verh</ref> == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Сѣвер|северови]] [[Берегівскый район|Берегӱвського района]], у 9,7 кілометрах уд [[Берегово|районного центра]]. Фізична далина до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 604,5 км. == Присілкы == ==== Вели́коє Ґу́тово (Но́дь Ґу́т) ==== Великоє Ґутово (Нодь Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Малоє Ґутово при образованёви нового села Ґут рішінём облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 уд 13.05.1960 Ґут основали два молоді браты Ґутманы, які занимал ися [[Рыбоимля|рыбоимлёв]] тай [[Полёваня|охотов]]. 1533: Nagÿ Gwutth, 1541: Nagy gwth, 1550: Nagy Gwth, 1553: Nagy-Gwtth, 1570: Nagÿ Gutth, 1773: Nagy Guth, 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-), 1851: Gúth (Nagy), 1864/65: Nagy Guth, 1877: Gút (Kis-, Nagy-), 1913: Nagy Gut, 1925: Vel'ky Gút, 1930: Gutovo Malé, Gutovo Veliké, 1944: Kétgút, 1983: Гараздівка, Гараздовка, 1995: Гут. У селі є реформатський храм який збудований у 1752 році. Долиною села протікає канал Мерце. У народі кажуть що у селі побував великий угорський композитор Барток Бейла, і місцевий житель Довка Кароль співав йому. ==== Мала Гараздівка (Кіш Гут) ==== Мала Гараздівка (Кіш Гут)&nbsp;— колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Обєднане з селом Гут рішенням облвиконкому Закарпатської області №&nbsp;264 від 13.05.1960 Перша згадка 1312: Guth (ZichyOkm. 1: 136), 1398: Kys Guth (uo. 5: 94), 1530: Gwth (Conscr. Port.), 1541: Kÿſ gwth (uo.), 1550: Cÿſgwth (uo.), 1553: Kys-Gwtth (N. KISS 165), 1570: Kis Gutth (Conscr. Port.), 1773: Kis Guth (LexLoc. 49), 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-) (LIPSZKY: Rep. 220), 1851: Gúth (Kis) (FÉNYES 2: 60), 1864/65: Kis Guth (PESTY 414), 1877: Gút (Kis-, Nagy-) (Hnt.), 1913: Kis Gut (Hnt.), 1925: Malý Gút, 1930: Gutovo Malé (ComBer. 56-7), 1944: Kétgút (Hnt.), 1983: Гараздівка, Гараздовка (ZO), 1995: Гут. У 1466. році у письменных жрідлах споминать ся земляноє укріпліня родины Ґутій, на высочині, огражденоє водов помиже собов Кіш Ґут (Малинькый Ґут) тай Нодь Ґут (Великый Ґут). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1312]]. році. [[Файл:ГУТ_-_ЦЕРКВА..jpg|альт=Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р. |міні|Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р.]] == Архітектура == На території оборонного укріпліня ныні розмістили ся реформаторська цирьков, дитячий садок, школа та інші будівлі. Кам'яна  реформатська церква була зведена в селі в 1830 році на місті невеликої дерев'яної. У дворі біля реформатської церкви розташований пам'ятний знак на честь односельчан, загиблих в першій світовій війні. Це один з небагатьох пам'ятників такого роду на Закарпатті та в Україні в цілому. В сквері навпроти реформатської церкви з 2001 року стоїть  пам'ятник угорському королю Іштвану, на честь прийняття угорцями християнства. Споруда короля Іштвана (Stephanus Rex) зроблена з металу та заліза. Поруч із цією скульптурою знаходиться пам'ятний знак на честь місцевих селян, загиблих під час Другої світової війни та в ході сталінських репресій. [[Файл:ГУТ_-_1_СВІТОВА.jpg|міні|Пам'ятний знак на честь односельчан, загиблих в першій світовій війні.]] [[Файл:ГУТ_-_СТЕФАН.jpg|міні|Пам'ятник угорському королю Іштвану, 2001&nbsp;р.]] === Археолоґія === У [[1957]] році в східній частині села знайдено скарб срібних імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського та кельтські монети. Скарб вміщував більше сотні монет. За археологічними дослідженнями, на території мочара Сернє біля нинішнього села жили кельти. В південній частині в околицях села, на сільськогосподарських землях, розміщена пам'ятка археології&nbsp;— {{Не перекладено|Могильник (Гут)|«куштановицький могильник»|d|Q135955810}}. На території села розташовані оборонні укріплення, які фігурують в археологічних джерелах як «Гутівар» (замок Гут). Сліди валів та ровів засвідчено і при злитті річок Серни та Чорна вода. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1353 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20160305023607/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%C1%C5%D0%C5%C3I%C2%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=</ref> {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Число людий ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1296 | align="right" |95,79&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |51 | align="right" |3,77&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |6 | align="right" |0,44&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] o1u8vsnzfpsttfktlbdrv20zqs3ui01 165742 165741 2026-06-02T15:00:20Z Rue323 31002 /* Символіка */ 165742 wikitext text/x-wiki '''Ґу́т''' (у [[1960]]-[[1991]] роках — '''''Гара́здӱвка''''')<ref>http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2</ref> ({{Lang-hu|Gút}}) ({{Lang-uk|Гут}}) (до [[1960]] тото два села — ''Мала Гараздӱвка'' и ''Велика Гараздӱвка'') — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Ґутяне|национальный состав=[[мадяре]]|год переписи=2001|население=1353|прежние имена=Гараздӱвка|первое упоминание=1312/1323|внутреннее деление=Великоє Ґутово, Малоє Ґутово}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5|}} == Назва == Из [[1960]] до [[1995]]. року назва населеного пункта была&nbsp;— «''Гараздӱвка''».<ref>http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=02.09.2014&rf7571=10973</ref>. У 1946. році село Малоє Ґутово и Великоє Ґутово вернули си “історичні” назвы — Мала Гараздӱвка и Велика Гараздӱвка.<ref>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB</ref> == Символіка == ==== Ґерб ==== На щитови, розтятому и перитятому лазурным и челленым, узкый штріберный вписаный крест. У первӱв части три штрібері вовчі икла, вокруг якых золотый гыд из чорными кӱгтёма, што прӱмкнув свӱй хвӱст. У другӱв части штріберна голова вола прямо, из золотыми рогома и чорными очами. У тритьӱв части золотый дуб из урватым корінём, зеленым листём и золотыми жолудями из зелеными шапочками. У четвертӱв части золота бочка, коло ниї звирьху штріберный заступ у балку. На лазурнӱв девізнӱв ленті — дата основаня села, дата утверждіня ґерба, и назва по-мадярськы тай по-украйинськы.<ref>https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=15617#verh</ref> == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Сѣвер|северови]] [[Берегівскый район|Берегӱвського района]], у 9,7 кілометрах уд [[Берегово|районного центра]]. Фізична далина до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 604,5 км. == Присілкы == ==== Вели́коє Ґу́тово (Но́дь Ґу́т) ==== Великоє Ґутово (Нодь Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Малоє Ґутово при образованёви нового села Ґут рішінём облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 уд 13.05.1960 Ґут основали два молоді браты Ґутманы, які занимал ися [[Рыбоимля|рыбоимлёв]] тай [[Полёваня|охотов]]. 1533: Nagÿ Gwutth, 1541: Nagy gwth, 1550: Nagy Gwth, 1553: Nagy-Gwtth, 1570: Nagÿ Gutth, 1773: Nagy Guth, 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-), 1851: Gúth (Nagy), 1864/65: Nagy Guth, 1877: Gút (Kis-, Nagy-), 1913: Nagy Gut, 1925: Vel'ky Gút, 1930: Gutovo Malé, Gutovo Veliké, 1944: Kétgút, 1983: Гараздівка, Гараздовка, 1995: Гут. У селі є реформатський храм який збудований у 1752 році. Долиною села протікає канал Мерце. У народі кажуть що у селі побував великий угорський композитор Барток Бейла, і місцевий житель Довка Кароль співав йому. ==== Мала Гараздівка (Кіш Гут) ==== Мала Гараздівка (Кіш Гут)&nbsp;— колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Обєднане з селом Гут рішенням облвиконкому Закарпатської області №&nbsp;264 від 13.05.1960 Перша згадка 1312: Guth (ZichyOkm. 1: 136), 1398: Kys Guth (uo. 5: 94), 1530: Gwth (Conscr. Port.), 1541: Kÿſ gwth (uo.), 1550: Cÿſgwth (uo.), 1553: Kys-Gwtth (N. KISS 165), 1570: Kis Gutth (Conscr. Port.), 1773: Kis Guth (LexLoc. 49), 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-) (LIPSZKY: Rep. 220), 1851: Gúth (Kis) (FÉNYES 2: 60), 1864/65: Kis Guth (PESTY 414), 1877: Gút (Kis-, Nagy-) (Hnt.), 1913: Kis Gut (Hnt.), 1925: Malý Gút, 1930: Gutovo Malé (ComBer. 56-7), 1944: Kétgút (Hnt.), 1983: Гараздівка, Гараздовка (ZO), 1995: Гут. У 1466. році у письменных жрідлах споминать ся земляноє укріпліня родины Ґутій, на высочині, огражденоє водов помиже собов Кіш Ґут (Малинькый Ґут) тай Нодь Ґут (Великый Ґут). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1312]]. році. [[Файл:ГУТ_-_ЦЕРКВА..jpg|альт=Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р. |міні|Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р.]] == Архітектура == На території оборонного укріпліня ныні розмістили ся реформаторська цирьков, дитячий садок, школа та інші будівлі. Кам'яна  реформатська церква була зведена в селі в 1830 році на місті невеликої дерев'яної. У дворі біля реформатської церкви розташований пам'ятний знак на честь односельчан, загиблих в першій світовій війні. Це один з небагатьох пам'ятників такого роду на Закарпатті та в Україні в цілому. В сквері навпроти реформатської церкви з 2001 року стоїть  пам'ятник угорському королю Іштвану, на честь прийняття угорцями християнства. Споруда короля Іштвана (Stephanus Rex) зроблена з металу та заліза. Поруч із цією скульптурою знаходиться пам'ятний знак на честь місцевих селян, загиблих під час Другої світової війни та в ході сталінських репресій. [[Файл:ГУТ_-_1_СВІТОВА.jpg|міні|Пам'ятний знак на честь односельчан, загиблих в першій світовій війні.]] [[Файл:ГУТ_-_СТЕФАН.jpg|міні|Пам'ятник угорському королю Іштвану, 2001&nbsp;р.]] === Археолоґія === У [[1957]] році в східній частині села знайдено скарб срібних імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського та кельтські монети. Скарб вміщував більше сотні монет. За археологічними дослідженнями, на території мочара Сернє біля нинішнього села жили кельти. В південній частині в околицях села, на сільськогосподарських землях, розміщена пам'ятка археології&nbsp;— {{Не перекладено|Могильник (Гут)|«куштановицький могильник»|d|Q135955810}}. На території села розташовані оборонні укріплення, які фігурують в археологічних джерелах як «Гутівар» (замок Гут). Сліди валів та ровів засвідчено і при злитті річок Серни та Чорна вода. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1353 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20160305023607/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%C1%C5%D0%C5%C3I%C2%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=</ref> {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Число людий ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1296 | align="right" |95,79&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |51 | align="right" |3,77&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |6 | align="right" |0,44&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 3978r1vjtbivb99hpf6fbu1g191z703 165743 165742 2026-06-02T16:00:06Z Rue323 31002 165743 wikitext text/x-wiki '''Ґу́т''' (у [[1960]]-[[1991]] роках — '''''Гара́здӱвка''''')<ref>http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2</ref> ({{Lang-hu|Gút}}) ({{Lang-uk|Гут}}) (до [[1960]] тото два села — ''Мала Гараздӱвка'' и ''Велика Гараздӱвка'') — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Ґутяне|национальный состав=[[мадяре]]|год переписи=2001|население=1353|прежние имена=Гараздӱвка|первое упоминание=1312/1323|внутреннее деление=Великоє Ґутово, Малоє Ґутово}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5|}} == Назва == Из [[1960]] до [[1995]]. року назва населеного пункта была&nbsp;— «''Гараздӱвка''».<ref>http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=02.09.2014&rf7571=10973</ref>. У 1946. році село Малоє Ґутово и Великоє Ґутово вернули си “історичні” назвы — Мала Гараздӱвка и Велика Гараздӱвка.<ref>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB</ref> == Символіка == ==== Ґерб ==== На щитови, розтятому и перитятому лазурным и челленым, узкый штріберный вписаный крест. У первӱв части три штрібері вовчі икла, вокруг якых золотый гыд из чорными кӱгтёма, што прӱмкнув свӱй хвӱст. У другӱв части штріберна голова вола прямо, из золотыми рогома и чорными очами. У тритьӱв части золотый дуб из урватым корінём, зеленым листём и золотыми жолудями из зелеными шапочками. У четвертӱв части золота бочка, коло ниї звирьху штріберный заступ у балку. На лазурнӱв девізнӱв ленті — дата основаня села, дата утверждіня ґерба, и назва по-мадярськы тай по-украйинськы.<ref>https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=15617#verh</ref> == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Сѣвер|северови]] [[Берегівскый район|Берегӱвського района]], у 9,7 кілометрах уд [[Берегово|районного центра]]. Фізична далина до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 604,5 км. == Присілкы == ==== Вели́коє Ґу́тово (Но́дь Ґу́т) ==== Великоє Ґутово (Нодь Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Малоє Ґутово при образованёви нового села Ґут рішінём облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 уд 13.05.1960 Ґут основали два молоді браты Ґутманы, які занимал ися [[Рыбоимля|рыбоимлёв]] тай [[Полёваня|охотов]]. 1533: Nagÿ Gwutth, 1541: Nagy gwth, 1550: Nagy Gwth, 1553: Nagy-Gwtth, 1570: Nagÿ Gutth, 1773: Nagy Guth, 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-), 1851: Gúth (Nagy), 1864/65: Nagy Guth, 1877: Gút (Kis-, Nagy-), 1913: Nagy Gut, 1925: Vel'ky Gút, 1930: Gutovo Malé, Gutovo Veliké, 1944: Kétgút, 1983: Гараздівка, Гараздовка, 1995: Гут. У селі є реформаторськый храм якый построєный у [[1752]]. році. Долинов села тече канал Мерце. У народови кажуть ож у селі побывав быв великый мадярськый композитор Барток Бийла, и містный жытель Довка Кароль спӱвав му. ==== Мало́є Ґу́тово (Кі́ш Ґу́т) ==== Малоє Ґутово (Кіш Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Великоє Ґутово у новоє село Ґут облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 від 13.05.1960 Первый спомин 1312: Guth (ZichyOkm. 1: 136), 1398: Kys Guth (uo. 5: 94), 1530: Gwth (Conscr. Port.), 1541: Kÿſ gwth (uo.), 1550: Cÿſgwth (uo.), 1553: Kys-Gwtth (N. KISS 165), 1570: Kis Gutth (Conscr. Port.), 1773: Kis Guth (LexLoc. 49), 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-) (LIPSZKY: Rep. 220), 1851: Gúth (Kis) (FÉNYES 2: 60), 1864/65: Kis Guth (PESTY 414), 1877: Gút (Kis-, Nagy-) (Hnt.), 1913: Kis Gut (Hnt.), 1925: Malý Gút, 1930: Gutovo Malé (ComBer. 56-7), 1944: Kétgút (Hnt.), 1983: Гараздівка, Гараздовка (ZO), 1995: Гут. У [[1466]]. році у письменных жрідлах споминать ся замок родины Ґуті, на высочині, огражденоє водов помиже собов Кіш Ґут (Малинькый Ґут) тай Нодь Ґут (Великый Ґут). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1312]]. році.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> [[Файл:ГУТ_-_ЦЕРКВА..jpg|альт=Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р. |міні|Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р.]] ===Ґутівар=== [[24. октобер|24. октовбра]] [[1466]]. року первый раз достовірно ся споминать [[замок]] '''Ґу́тівар''' ({{Lang-hu|Guti vár}}). Товды Иржібет, вдова Гуняді Яноша, даровала замок Ґутівар воякови Удварій Антолови на вічноє хоснованя, за вірну службу.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> У 1566. році Татары спалили село Ґут, и скорше всёго, знищили и Ґутівар, бо у май пӱзньых жрідлах, укріпліня ужек не споминать ся. На тот час замок а за ним и село одержали народну назву '''Кі́ш Му́нкач''' ({{Lang-hu|Kismunkács}}) то є '''Мало́є Мука́чово''' вадь '''Малы́й Му́нкач'''.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref>. Ищи изнамо ож на місті села Ґут, мадярськый дворянин на имня Ласлов мав туй своє опшаря.<ref>''Zubánics László. Guti körkép (Falumonográfia) – Ungvár-Budapest: Intermix Kiadó, 2000 – 93 p.''</ref> == Архітектура == На території оборонного укріпліня ныні розмістили ся реформаторська цирьков, дитячий садок, школа та інші будівлі. Кам'яна  реформатська церква була зведена в селі в 1830 році на місті невеликої дерев'яної. У дворі біля реформатської церкви розташований пам'ятний знак на честь односельчан, загиблих в першій світовій війні. Це один з небагатьох пам'ятників такого роду на Закарпатті та в Україні в цілому. В сквері навпроти реформатської церкви з 2001 року стоїть  пам'ятник угорському королю Іштвану, на честь прийняття угорцями християнства. Споруда короля Іштвана (Stephanus Rex) зроблена з металу та заліза. Поруч із цією скульптурою знаходиться пам'ятний знак на честь місцевих селян, загиблих під час Другої світової війни та в ході сталінських репресій. [[Файл:ГУТ_-_1_СВІТОВА.jpg|міні|Пам'ятний знак на честь односельчан, загиблих в першій світовій війні.]] [[Файл:ГУТ_-_СТЕФАН.jpg|міні|Пам'ятник угорському королю Іштвану, 2001&nbsp;р.]] === Археолоґія === У [[1957]] році в східній частині села знайдено скарб срібних імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського та кельтські монети. Скарб вміщував більше сотні монет. За археологічними дослідженнями, на території мочара Сернє біля нинішнього села жили кельти. В південній частині в околицях села, на сільськогосподарських землях, розміщена пам'ятка археології&nbsp;— {{Не перекладено|Могильник (Гут)|«куштановицький могильник»|d|Q135955810}}. На території села розташовані оборонні укріплення, які фігурують в археологічних джерелах як «Гутівар» (замок Гут). Сліди валів та ровів засвідчено і при злитті річок Серни та Чорна вода. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1353 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20160305023607/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%C1%C5%D0%C5%C3I%C2%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=</ref> {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Число людий ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1296 | align="right" |95,79&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |51 | align="right" |3,77&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |6 | align="right" |0,44&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 3disa44gwys3kx0sjh0rom0oov5sv89 165745 165743 2026-06-02T19:00:29Z Rue323 31002 165745 wikitext text/x-wiki '''Ґу́т''' (у [[1960]]-[[1991]] роках — '''''Гара́здӱвка''''')<ref>http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2</ref> ({{Lang-hu|Gút}}) ({{Lang-uk|Гут}}) (до [[1960]] тото два села — ''Мала Гараздӱвка'' и ''Велика Гараздӱвка'') — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Ґутяне|национальный состав=[[мадяре]]|год переписи=2001|население=1353|прежние имена=Гараздӱвка|первое упоминание=1312/1323|внутреннее деление=Великоє Ґутово, Малоє Ґутово}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5|}} == Назва == Из [[1960]] до [[1995]]. року назва населеного пункта была&nbsp;— «''Гараздӱвка''».<ref>http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=02.09.2014&rf7571=10973</ref>. У 1946. році село Малоє Ґутово и Великоє Ґутово вернули си “історичні” назвы — Мала Гараздӱвка и Велика Гараздӱвка.<ref>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB</ref> == Символіка == ==== Ґерб ==== На щитови, розтятому и перитятому лазурным и челленым, узкый штріберный вписаный крест. У первӱв части три штрібері вовчі икла, вокруг якых золотый гыд из чорными кӱгтёма, што прӱмкнув свӱй хвӱст. У другӱв части штріберна голова вола прямо, из золотыми рогома и чорными очами. У тритьӱв части золотый дуб из урватым корінём, зеленым листём и золотыми жолудями из зелеными шапочками. У четвертӱв части золота бочка, коло ниї звирьху штріберный заступ у балку. На лазурнӱв девізнӱв ленті — дата основаня села, дата утверждіня ґерба, и назва по-мадярськы тай по-украйинськы.<ref>https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=15617#verh</ref> == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Сѣвер|северови]] [[Берегівскый район|Берегӱвського района]], у 9,7 кілометрах уд [[Берегово|районного центра]]. Фізична далина до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 604,5 км. == Присілкы == ==== Вели́коє Ґу́тово (Но́дь Ґу́т) ==== Великоє Ґутово (Нодь Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Малоє Ґутово при образованёви нового села Ґут рішінём облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 уд 13.05.1960 Ґут основали два молоді браты Ґутманы, які занимал ися [[Рыбоимля|рыбоимлёв]] тай [[Полёваня|охотов]]. 1533: Nagÿ Gwutth, 1541: Nagy gwth, 1550: Nagy Gwth, 1553: Nagy-Gwtth, 1570: Nagÿ Gutth, 1773: Nagy Guth, 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-), 1851: Gúth (Nagy), 1864/65: Nagy Guth, 1877: Gút (Kis-, Nagy-), 1913: Nagy Gut, 1925: Vel'ky Gút, 1930: Gutovo Malé, Gutovo Veliké, 1944: Kétgút, 1983: Гараздівка, Гараздовка, 1995: Гут. У селі є реформаторськый храм якый построєный у [[1752]]. році. Долинов села тече канал Мерце. У народови кажуть ож у селі побывав быв великый мадярськый композитор Барток Бийла, и містный жытель Довка Кароль спӱвав му. ==== Мало́є Ґу́тово (Кі́ш Ґу́т) ==== Малоє Ґутово (Кіш Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Великоє Ґутово у новоє село Ґут облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 від 13.05.1960 Первый спомин 1312: Guth (ZichyOkm. 1: 136), 1398: Kys Guth (uo. 5: 94), 1530: Gwth (Conscr. Port.), 1541: Kÿſ gwth (uo.), 1550: Cÿſgwth (uo.), 1553: Kys-Gwtth (N. KISS 165), 1570: Kis Gutth (Conscr. Port.), 1773: Kis Guth (LexLoc. 49), 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-) (LIPSZKY: Rep. 220), 1851: Gúth (Kis) (FÉNYES 2: 60), 1864/65: Kis Guth (PESTY 414), 1877: Gút (Kis-, Nagy-) (Hnt.), 1913: Kis Gut (Hnt.), 1925: Malý Gút, 1930: Gutovo Malé (ComBer. 56-7), 1944: Kétgút (Hnt.), 1983: Гараздівка, Гараздовка (ZO), 1995: Гут. У [[1466]]. році у письменных жрідлах споминать ся замок родины Ґуті, на высочині, огражденоє водов помиже собов Кіш Ґут (Малинькый Ґут) тай Нодь Ґут (Великый Ґут). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1312]]. році.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> [[Файл:ГУТ_-_ЦЕРКВА..jpg|альт=Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р. |міні|Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р.]] ===Ґутівар=== [[24. октобер|24. октовбра]] [[1466]]. року первый раз достовірно ся споминать [[замок]] '''Ґу́тівар''' ({{Lang-hu|Guti vár}}). Товды Иржібет, вдова Гуняді Яноша, даровала замок Ґутівар воякови Удварій Антолови на вічноє хоснованя, за вірну службу.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> У 1566. році Татары спалили село Ґут, и скорше всёго, знищили и Ґутівар, бо у май пӱзньых жрідлах, укріпліня ужек не споминать ся. На тот час замок а за ним и село одержали народну назву '''Кі́ш Му́нкач''' ({{Lang-hu|Kismunkács}}) то є '''Мало́є Мука́чово''' вадь '''Малы́й Му́нкач'''.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref>. Ищи изнамо ож на місті села Ґут, мадярськый дворянин на имня Ласлов мав туй своє опшаря.<ref>''Zubánics László. Guti körkép (Falumonográfia) – Ungvár-Budapest: Intermix Kiadó, 2000 – 93 p.''</ref> == Архітектура == На території оборонного укріпліня ныні розмістили ся реформаторська цирьков, дітськый садик, школа, фотьбалноє поле и жилі хыжі. Камняна  реформаторська цеирьков была учинена у селі у 1830. році на місті невеликої деривляної. У дворови пиля реформатської церкви розташований пам'ятний знак на честь односельчан, загиблих в першій світовій війні. Це один з небагатьох пам'ятників такого роду на Закарпатті та в Україні в цілому. В сквері навпроти реформатської церкви з 2001 року стоїть  пам'ятник угорському королю Іштвану, на честь прийняття угорцями християнства. Споруда короля Іштвана (Stephanus Rex) зроблена з металу та заліза. Поруч із цією скульптурою знаходиться пам'ятний знак на честь місцевих селян, загиблих під час Другої світової війни та в ході сталінських репресій. [[Файл:ГУТ_-_1_СВІТОВА.jpg|міні|Пам'ятний знак на честь односельчан, загиблих в першій світовій війні.]] [[Файл:ГУТ_-_СТЕФАН.jpg|міні|Пам'ятник угорському королю Іштвану, 2001&nbsp;р.]] === Археолоґія === У [[1957]] році в східній частині села знайдено скарб срібних імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського та кельтські монети. Скарб вміщував більше сотні монет. За археологічними дослідженнями, на території мочара Сернє біля нинішнього села жили кельти. В південній частині в околицях села, на сільськогосподарських землях, розміщена пам'ятка археології&nbsp;— {{Не перекладено|Могильник (Гут)|«куштановицький могильник»|d|Q135955810}}. На території села розташовані оборонні укріплення, які фігурують в археологічних джерелах як «Гутівар» (замок Гут). Сліди валів та ровів засвідчено і при злитті річок Серни та Чорна вода. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1353 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20160305023607/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%C1%C5%D0%C5%C3I%C2%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=</ref> {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Число людий ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1296 | align="right" |95,79&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |51 | align="right" |3,77&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |6 | align="right" |0,44&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] mdvzjee5n2eoio73klz3rv7g5cokmqg 165746 165745 2026-06-02T19:04:28Z Rue323 31002 165746 wikitext text/x-wiki '''Ґу́т''' (у [[1960]]-[[1991]] роках — '''''Гара́здӱвка''''')<ref>http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2</ref> ({{Lang-hu|Gút}}) ({{Lang-uk|Гут}}) (до [[1960]] тото два села — ''Мала Гараздӱвка'' и ''Велика Гараздӱвка'') — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Ґутяне|национальный состав=[[мадяре]]|год переписи=2001|население=1353|прежние имена=Гараздӱвка|первое упоминание=1312/1323|внутреннее деление=Великоє Ґутово, Малоє Ґутово}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5|}} == Назва == Из [[1960]] до [[1995]]. року назва населеного пункта была&nbsp;— «''Гараздӱвка''».<ref>http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=02.09.2014&rf7571=10973</ref>. У 1946. році село Малоє Ґутово и Великоє Ґутово вернули си “історичні” назвы — Мала Гараздӱвка и Велика Гараздӱвка.<ref>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB</ref> == Символіка == ==== Ґерб ==== На щитови, розтятому и перитятому лазурным и челленым, узкый штріберный вписаный крест. У первӱв части три штрібері вовчі икла, вокруг якых золотый гыд из чорными кӱгтёма, што прӱмкнув свӱй хвӱст. У другӱв части штріберна голова вола прямо, из золотыми рогома и чорными очами. У тритьӱв части золотый дуб из урватым корінём, зеленым листём и золотыми жолудями из зелеными шапочками. У четвертӱв части золота бочка, коло ниї звирьху штріберный заступ у балку. На лазурнӱв девізнӱв ленті — дата основаня села, дата утверждіня ґерба, и назва по-мадярськы тай по-украйинськы.<ref>https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=15617#verh</ref> == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Сѣвер|северови]] [[Берегівскый район|Берегӱвського района]], у 9,7 кілометрах уд [[Берегово|районного центра]]. Фізична далина до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 604,5 км. == Присілкы == ==== Вели́коє Ґу́тово (Но́дь Ґу́т) ==== Великоє Ґутово (Нодь Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Малоє Ґутово при образованёви нового села Ґут рішінём облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 уд 13.05.1960 Ґут основали два молоді браты Ґутманы, які занимал ися [[Рыбоимля|рыбоимлёв]] тай [[Полёваня|охотов]]. 1533: Nagÿ Gwutth, 1541: Nagy gwth, 1550: Nagy Gwth, 1553: Nagy-Gwtth, 1570: Nagÿ Gutth, 1773: Nagy Guth, 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-), 1851: Gúth (Nagy), 1864/65: Nagy Guth, 1877: Gút (Kis-, Nagy-), 1913: Nagy Gut, 1925: Vel'ky Gút, 1930: Gutovo Malé, Gutovo Veliké, 1944: Kétgút, 1983: Гараздівка, Гараздовка, 1995: Гут. У селі є реформаторськый храм якый построєный у [[1752]]. році. Долинов села тече канал Мерце. У народови кажуть ож у селі побывав быв великый мадярськый композитор Барток Бийла, и містный жытель Довка Кароль спӱвав му. ==== Мало́є Ґу́тово (Кі́ш Ґу́т) ==== Малоє Ґутово (Кіш Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Великоє Ґутово у новоє село Ґут облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 від 13.05.1960 Первый спомин 1312: Guth (ZichyOkm. 1: 136), 1398: Kys Guth (uo. 5: 94), 1530: Gwth (Conscr. Port.), 1541: Kÿſ gwth (uo.), 1550: Cÿſgwth (uo.), 1553: Kys-Gwtth (N. KISS 165), 1570: Kis Gutth (Conscr. Port.), 1773: Kis Guth (LexLoc. 49), 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-) (LIPSZKY: Rep. 220), 1851: Gúth (Kis) (FÉNYES 2: 60), 1864/65: Kis Guth (PESTY 414), 1877: Gút (Kis-, Nagy-) (Hnt.), 1913: Kis Gut (Hnt.), 1925: Malý Gút, 1930: Gutovo Malé (ComBer. 56-7), 1944: Kétgút (Hnt.), 1983: Гараздівка, Гараздовка (ZO), 1995: Гут. У [[1466]]. році у письменных жрідлах споминать ся замок родины Ґуті, на высочині, огражденоє водов помиже собов Кіш Ґут (Малинькый Ґут) тай Нодь Ґут (Великый Ґут). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1312]]. році.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> [[Файл:ГУТ_-_ЦЕРКВА..jpg|альт=Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р. |міні|Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р.]] ===Ґутівар=== [[24. октобер|24. октовбра]] [[1466]]. року первый раз достовірно ся споминать [[замок]] '''Ґу́тівар''' ({{Lang-hu|Guti vár}}). Товды Иржібет, вдова Гуняді Яноша, даровала замок Ґутівар воякови Удварій Антолови на вічноє хоснованя, за вірну службу.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> У 1566. році Татары спалили село Ґут, и скорше всёго, знищили и Ґутівар, бо у май пӱзньых жрідлах, укріпліня ужек не споминать ся. На тот час замок а за ним и село одержали народну назву '''Кі́ш Му́нкач''' ({{Lang-hu|Kismunkács}}) то є '''Мало́є Мука́чово''' вадь '''Малы́й Му́нкач'''.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref>. Ищи изнамо ож на місті села Ґут, мадярськый дворянин на имня Ласлов мав туй своє опшаря.<ref>''Zubánics László. Guti körkép (Falumonográfia) – Ungvár-Budapest: Intermix Kiadó, 2000 – 93 p.''</ref> == Архітектура == На території оборонного укріпліня ныні розмістили ся реформаторська цирьков, дітськый садик, школа, фотьбалноє поле и жилі хыжі. Камняна  реформаторська цеирьков была учинена у селі у 1830. році на місті невеликої деривляної. У дворови пиля реформатської церкви розташований пам'ятний знак на честь односельчан, загиблих в першій світовій війні. Це один з небагатьох пам'ятників такого роду на Закарпатті та в Україні в цілому. В сквері навпроти реформатської церкви з 2001 року стоїть  пам'ятник угорському королю Іштвану, на честь прийняття угорцями християнства. Споруда короля Іштвана (Stephanus Rex) зроблена з металу та заліза. Поруч із цією скульптурою знаходиться пам'ятний знак на честь місцевих селян, загиблих під час Другої світової війни та в ході сталінських репресій. [[Файл:ГУТ_-_1_СВІТОВА.jpg|міні|Пам'ятний знак на честь односельчан, загиблих в першій світовій війні.]] [[Файл:ГУТ_-_СТЕФАН.jpg|міні|Пам'ятник угорському королю Іштвану, 2001&nbsp;р.]] === Археолоґія === У [[1957]]. році у східній частині села найдено скарб штріберных імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського тай келтські монеты. Скарб вміщував більше сотні монет. За археологічними дослідженнями, на території мочара Сернє біля нинішнього села жили кельти. В південній частині в околицях села, на сільськогосподарських землях, розміщена пам'ятка археології&nbsp;— могылник ([[Куштановицка култура|куштановицька култура]]). На території села суть бывші оборонні укріпіня, які фіґурувуть у археолоґічных жрідлах ге «Ґутівар». Сліды валӱв и шансӱв суть при зтокови річк Серня и Чорна вода. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1353 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20160305023607/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%C1%C5%D0%C5%C3I%C2%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=</ref> {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Число людий ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1296 | align="right" |95,79&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |51 | align="right" |3,77&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |6 | align="right" |0,44&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] gcdv2osnq37zvi9m5uvbshyr6cj8sw1 165773 165746 2026-06-03T10:35:51Z Rue323 31002 165773 wikitext text/x-wiki '''Ґу́т''' (у [[1960]]-[[1991]] роках — '''''Гара́здӱвка''''')<ref>http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2</ref> ({{Lang-hu|Gút}}) ({{Lang-uk|Гут}}) (до [[1960]] тото два села — ''Мала Гараздӱвка'' и ''Велика Гараздӱвка'') — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Ґутяне|национальный состав=[[мадяре]]|год переписи=2001|население=1353|прежние имена=Гараздӱвка|первое упоминание=1312/1323|внутреннее деление=Великоє Ґутово, Малоє Ґутово}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5|}} == Назва == Из [[1960]] до [[1995]]. року назва населеного пункта была&nbsp;— «''Гараздӱвка''».<ref>http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=02.09.2014&rf7571=10973</ref>. У 1946. році село Малоє Ґутово и Великоє Ґутово вернули си “історичні” назвы — Мала Гараздӱвка и Велика Гараздӱвка.<ref>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB</ref> == Символіка == ==== Ґерб ==== На щитови, розтятому и перитятому лазурным и челленым, узкый штріберный вписаный крест. У первӱв части три штрібері вовчі икла, вокруг якых золотый гыд из чорными кӱгтёма, што прӱмкнув свӱй хвӱст. У другӱв части штріберна голова вола прямо, из золотыми рогома и чорными очами. У тритьӱв части золотый дуб из урватым корінём, зеленым листём и золотыми жолудями из зелеными шапочками. У четвертӱв части золота бочка, коло ниї звирьху штріберный заступ у балку. На лазурнӱв девізнӱв ленті — дата основаня села, дата утверждіня ґерба, и назва по-мадярськы тай по-украйинськы.<ref>https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=15617#verh</ref> == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Сѣвер|северови]] [[Берегівскый район|Берегӱвського района]], у 9,7 кілометрах уд [[Берегово|районного центра]]. Фізична далина до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 604,5 км. == Присілкы == ==== Вели́коє Ґу́тово (Но́дь Ґу́т) ==== Великоє Ґутово (Нодь Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Малоє Ґутово при образованёви нового села Ґут рішінём облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 уд 13.05.1960 Ґут основали два молоді браты Ґутманы, які занимал ися [[Рыбоимля|рыбоимлёв]] тай [[Полёваня|охотов]]. 1533: Nagÿ Gwutth, 1541: Nagy gwth, 1550: Nagy Gwth, 1553: Nagy-Gwtth, 1570: Nagÿ Gutth, 1773: Nagy Guth, 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-), 1851: Gúth (Nagy), 1864/65: Nagy Guth, 1877: Gút (Kis-, Nagy-), 1913: Nagy Gut, 1925: Vel'ky Gút, 1930: Gutovo Malé, Gutovo Veliké, 1944: Kétgút, 1983: Гараздівка, Гараздовка, 1995: Гут. У селі є реформаторськый храм якый построєный у [[1752]]. році. Долинов села тече канал Мерце. У народови кажуть ож у селі побывав быв великый мадярськый композитор Барток Бийла, и містный жытель Довка Кароль спӱвав му. ==== Мало́є Ґу́тово (Кі́ш Ґу́т) ==== Малоє Ґутово (Кіш Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Великоє Ґутово у новоє село Ґут облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 від 13.05.1960 Первый спомин 1312: Guth (ZichyOkm. 1: 136), 1398: Kys Guth (uo. 5: 94), 1530: Gwth (Conscr. Port.), 1541: Kÿſ gwth (uo.), 1550: Cÿſgwth (uo.), 1553: Kys-Gwtth (N. KISS 165), 1570: Kis Gutth (Conscr. Port.), 1773: Kis Guth (LexLoc. 49), 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-) (LIPSZKY: Rep. 220), 1851: Gúth (Kis) (FÉNYES 2: 60), 1864/65: Kis Guth (PESTY 414), 1877: Gút (Kis-, Nagy-) (Hnt.), 1913: Kis Gut (Hnt.), 1925: Malý Gút, 1930: Gutovo Malé (ComBer. 56-7), 1944: Kétgút (Hnt.), 1983: Гараздівка, Гараздовка (ZO), 1995: Гут. У [[1466]]. році у письменных жрідлах споминать ся замок родины Ґуті, на высочині, огражденоє водов помиже собов Кіш Ґут (Малинькый Ґут) тай Нодь Ґут (Великый Ґут). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1312]]. році.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> [[Файл:ГУТ_-_ЦЕРКВА..jpg|альт=Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р. |міні|Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р.]] ===Ґутівар=== [[24. октобер|24. октовбра]] [[1466]]. року первый раз достовірно ся споминать [[замок]] '''Ґу́тівар''' ({{Lang-hu|Guti vár}}). Товды Иржібет, вдова Гуняді Яноша, даровала замок Ґутівар воякови Удварій Антолови на вічноє хоснованя, за вірну службу.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> У 1566. році Татары спалили село Ґут, и скорше всёго, знищили и Ґутівар, бо у май пӱзньых жрідлах, укріпліня ужек не споминать ся. На тот час замок а за ним и село одержали народну назву '''Кі́ш Му́нкач''' ({{Lang-hu|Kismunkács}}) то є '''Мало́є Мука́чово''' вадь '''Малы́й Му́нкач'''.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref>. Ищи изнамо ож на місті села Ґут, мадярськый дворянин на имня Ласлов мав туй своє опшаря.<ref>''Zubánics László. Guti körkép (Falumonográfia) – Ungvár-Budapest: Intermix Kiadó, 2000 – 93 p.''</ref> == Архітектура == На території оборонного укріпліня ныні розмістили ся реформаторська цирьков, дітськый садик, школа, фотьбалноє поле и жилі хыжі. Камняна реформаторська цирьков была учинена у селі у [[1830]]. році на місті невеликої деривляної. У дворови пиля реформаторської церкви є памнятный знак єдносельчанам, убитых у [[Перша світова война|Перву світову войну]]. Такый памнятник є типічный, и даже традиційный про [[Берегівскый район|Берегӱвщину]]. В паркови напротив реформаторської церкви из [[2001]]. року стойить памнятник мадярському королёви Іштванови, у чисть приятя [[Мадяре|мадярами]] [[Хрістіанство|християнства]]. Скулптура короля Іштвана (Stephanus Rex) учинена из метала тай желіза. Поблизь из сив скулптуров находить ся памнятный знак у чисть містных селян, убитых пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]] и у ході сталінськых репресій. [[Файл:ГУТ_-_1_СВІТОВА.jpg|міні|Памнятный знак построєный у чисть єдносельчан, убитых у Перву світову войну.]] [[Файл:ГУТ_-_СТЕФАН.jpg|міні|Памнятник мадярському королёви Іштванови, 2001.&nbsp;року ]] === Археолоґія === У [[1957]]. році у выходнӱв части села найдено скарб [[Стрібро|штріберных]] імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського тай келтські монеты. Скарб уіщав бӱлше сотни монет. За археолоґічными изслідованями, на території мочаря Серня пиля нынішнёго села жили [[келты]]. У южнӱв части и на окрайинах села, на сільськоґаздӱвськых зимлях, розміщена памнятка археолоґії&nbsp;— могылник ([[Куштановицка култура|куштановицька култура]]). На території села суть бывші оборонні укріпіня, які фіґурувуть у археолоґічных жрідлах ге «Ґутівар». Сліды валӱв и шансӱв суть при зтокови річк Серня и Чорна вода. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1353 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20160305023607/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%C1%C5%D0%C5%C3I%C2%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=</ref> {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Число людий ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1296 | align="right" |95,79&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |51 | align="right" |3,77&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |6 | align="right" |0,44&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 2u9u8y35pg8iwav7z0wbdsjjb2ibzjb 165774 165773 2026-06-03T10:40:25Z Rue323 31002 165774 wikitext text/x-wiki '''Ґу́т''' (у [[1960]]-[[1991]] роках — '''''Гара́здӱвка''''')<ref>http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2</ref> ({{Lang-hu|Gút}}) ({{Lang-uk|Гут}}) (до [[1960]] тото два села — ''Мала Гараздӱвка'' и ''Велика Гараздӱвка'') — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Ґутяне|национальный состав=[[мадяре]]|год переписи=2001|население=1353|прежние имена=Гараздівка, Гараздовка, Kisgút, Nagygút, Kétgút|первое упоминание=1312/1323|внутреннее деление=Великоє Ґутово, Малоє Ґутово}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5|}} == Назва == Из [[1960]] до [[1995]]. року назва населеного пункта была&nbsp;— «''Гараздӱвка''».<ref>http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=02.09.2014&rf7571=10973</ref>. У 1946. році село Малоє Ґутово и Великоє Ґутово вернули си “історичні” назвы — Мала Гараздӱвка и Велика Гараздӱвка.<ref>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB</ref> == Символіка == ==== Ґерб ==== На щитови, розтятому и перитятому лазурным и челленым, узкый штріберный вписаный крест. У первӱв части три штрібері вовчі икла, вокруг якых золотый гыд из чорными кӱгтёма, што прӱмкнув свӱй хвӱст. У другӱв части штріберна голова вола прямо, из золотыми рогома и чорными очами. У тритьӱв части золотый дуб из урватым корінём, зеленым листём и золотыми жолудями из зелеными шапочками. У четвертӱв части золота бочка, коло ниї звирьху штріберный заступ у балку. На лазурнӱв девізнӱв ленті — дата основаня села, дата утверждіня ґерба, и назва по-мадярськы тай по-украйинськы.<ref>https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=15617#verh</ref> == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Сѣвер|северови]] [[Берегівскый район|Берегӱвського района]], у 9,7 кілометрах уд [[Берегово|районного центра]]. Фізична далина до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 604,5 км. == Присілкы == ==== Вели́коє Ґу́тово (Но́дь Ґу́т) ==== Великоє Ґутово (Нодь Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Малоє Ґутово при образованёви нового села Ґут рішінём облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 уд 13.05.1960 Ґут основали два молоді браты Ґутманы, які занимал ися [[Рыбоимля|рыбоимлёв]] тай [[Полёваня|охотов]]. 1533: Nagÿ Gwutth, 1541: Nagy gwth, 1550: Nagy Gwth, 1553: Nagy-Gwtth, 1570: Nagÿ Gutth, 1773: Nagy Guth, 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-), 1851: Gúth (Nagy), 1864/65: Nagy Guth, 1877: Gút (Kis-, Nagy-), 1913: Nagy Gut, 1925: Vel'ky Gút, 1930: Gutovo Malé, Gutovo Veliké, 1944: Kétgút, 1983: Гараздівка, Гараздовка, 1995: Гут. У селі є реформаторськый храм якый построєный у [[1752]]. році. Долинов села тече канал Мерце. У народови кажуть ож у селі побывав быв великый мадярськый композитор Барток Бийла, и містный жытель Довка Кароль спӱвав му. ==== Мало́є Ґу́тово (Кі́ш Ґу́т) ==== Малоє Ґутово (Кіш Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Великоє Ґутово у новоє село Ґут облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 від 13.05.1960 Первый спомин 1312: Guth (ZichyOkm. 1: 136), 1398: Kys Guth (uo. 5: 94), 1530: Gwth (Conscr. Port.), 1541: Kÿſ gwth (uo.), 1550: Cÿſgwth (uo.), 1553: Kys-Gwtth (N. KISS 165), 1570: Kis Gutth (Conscr. Port.), 1773: Kis Guth (LexLoc. 49), 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-) (LIPSZKY: Rep. 220), 1851: Gúth (Kis) (FÉNYES 2: 60), 1864/65: Kis Guth (PESTY 414), 1877: Gút (Kis-, Nagy-) (Hnt.), 1913: Kis Gut (Hnt.), 1925: Malý Gút, 1930: Gutovo Malé (ComBer. 56-7), 1944: Kétgút (Hnt.), 1983: Гараздівка, Гараздовка (ZO), 1995: Гут. У [[1466]]. році у письменных жрідлах споминать ся замок родины Ґуті, на высочині, огражденоє водов помиже собов Кіш Ґут (Малинькый Ґут) тай Нодь Ґут (Великый Ґут). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1312]]. році.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> [[Файл:ГУТ_-_ЦЕРКВА..jpg|альт=Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р. |міні|Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р.]] ===Ґутівар=== [[24. октобер|24. октовбра]] [[1466]]. року первый раз достовірно ся споминать [[замок]] '''Ґу́тівар''' ({{Lang-hu|Guti vár}}). Товды Иржібет, вдова Гуняді Яноша, даровала замок Ґутівар воякови Удварій Антолови на вічноє хоснованя, за вірну службу.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> У 1566. році Татары спалили село Ґут, и скорше всёго, знищили и Ґутівар, бо у май пӱзньых жрідлах, укріпліня ужек не споминать ся. На тот час замок а за ним и село одержали народну назву '''Кі́ш Му́нкач''' ({{Lang-hu|Kismunkács}}) то є '''Мало́є Мука́чово''' вадь '''Малы́й Му́нкач'''.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref>. Ищи изнамо ож на місті села Ґут, мадярськый дворянин на имня Ласлов мав туй своє опшаря.<ref>''Zubánics László. Guti körkép (Falumonográfia) – Ungvár-Budapest: Intermix Kiadó, 2000 – 93 p.''</ref> == Архітектура == На території оборонного укріпліня ныні розмістили ся реформаторська цирьков, дітськый садик, школа, фотьбалноє поле и жилі хыжі. Камняна реформаторська цирьков была учинена у селі у [[1830]]. році на місті невеликої деривляної. У дворови пиля реформаторської церкви є памнятный знак єдносельчанам, убитых у [[Перша світова война|Перву світову войну]]. Такый памнятник є типічный, и даже традиційный про [[Берегівскый район|Берегӱвщину]]. В паркови напротив реформаторської церкви из [[2001]]. року стойить памнятник мадярському королёви Іштванови, у чисть приятя [[Мадяре|мадярами]] [[Хрістіанство|християнства]]. Скулптура короля Іштвана (Stephanus Rex) учинена из метала тай желіза. Поблизь из сив скулптуров находить ся памнятный знак у чисть містных селян, убитых пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]] и у ході сталінськых репресій. [[Файл:ГУТ_-_1_СВІТОВА.jpg|міні|Памнятный знак построєный у чисть єдносельчан, убитых у Перву світову войну.]] [[Файл:ГУТ_-_СТЕФАН.jpg|міні|Памнятник мадярському королёви Іштванови, 2001.&nbsp;року ]] === Археолоґія === У [[1957]]. році у выходнӱв части села найдено скарб [[Стрібро|штріберных]] імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського тай келтські монеты. Скарб уіщав бӱлше сотни монет. За археолоґічными изслідованями, на території мочаря Серня пиля нынішнёго села жили [[келты]]. У южнӱв части и на окрайинах села, на сільськоґаздӱвськых зимлях, розміщена памнятка археолоґії&nbsp;— могылник ([[Куштановицка култура|куштановицька култура]]). На території села суть бывші оборонні укріпіня, які фіґурувуть у археолоґічных жрідлах ге «Ґутівар». Сліды валӱв и шансӱв суть при зтокови річк Серня и Чорна вода. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1353 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20160305023607/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%C1%C5%D0%C5%C3I%C2%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=</ref> {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Число людий ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1296 | align="right" |95,79&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |51 | align="right" |3,77&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |6 | align="right" |0,44&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] d10z4dc0rlg9lyucat2m0z1r70hgzit 165775 165774 2026-06-03T11:06:49Z Rue323 31002 165775 wikitext text/x-wiki '''Ґу́т''' (у [[1960]]-[[1991]] роках — '''''Гара́здӱвка''''')<ref>http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2</ref> ({{Lang-hu|Gút}}) ({{Lang-uk|Гут}}) (до [[1960]] тото два села — ''Мала Гараздӱвка'' и ''Велика Гараздӱвка'') — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Ґутяне|национальный состав=[[мадяре]]|год переписи=2001|население=1353|прежние имена=Гараздівка, Гараздовка, Kisgút, Nagygút, Kétgút|первое упоминание=1312/1323|внутреннее деление=Великоє Ґутово, Малоє Ґутово}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5|}} == Назва == Из [[1960]] до [[1995]]. року назва населеного пункта была&nbsp;— «''Гараздӱвка''».<ref>http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=02.09.2014&rf7571=10973</ref>. У 1946. році село Малоє Ґутово и Великоє Ґутово вернули си “історичні” назвы — Мала Гараздӱвка и Велика Гараздӱвка.<ref>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB</ref> == Символіка == ==== Ґерб ==== На щитови, розтятому и перитятому лазурным и челленым, узкый штріберный вписаный крест. У первӱв части три штрібері вовчі икла, вокруг якых золотый гыд из чорными кӱгтёма, што прӱмкнув свӱй хвӱст. У другӱв части штріберна голова вола прямо, из золотыми рогома и чорными очами. У тритьӱв части золотый дуб из урватым корінём, зеленым листём и золотыми жолудями из зелеными шапочками. У четвертӱв части золота бочка, коло ниї звирьху штріберный заступ у балку. На лазурнӱв девізнӱв ленті — дата основаня села, дата утверждіня ґерба, и назва по-мадярськы тай по-украйинськы.<ref>https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=15617#verh</ref> == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Сѣвер|северови]] [[Берегівскый район|Берегӱвського района]], у 9,7 кілометрах уд [[Берегово|районного центра]]. Фізична далина до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 604,5 км. == Присілкы == ==== Вели́коє Ґу́тово (Но́дь Ґу́т) ==== Великоє Ґутово (Нодь Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Малоє Ґутово при образованёви нового села Ґут рішінём облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 уд 13.05.1960 Ґут основали два молоді браты Ґутманы, які занимал ися [[Рыбоимля|рыбоимлёв]] тай [[Полёваня|охотов]]. 1533: Nagÿ Gwutth, 1541: Nagy gwth, 1550: Nagy Gwth, 1553: Nagy-Gwtth, 1570: Nagÿ Gutth, 1773: Nagy Guth, 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-), 1851: Gúth (Nagy), 1864/65: Nagy Guth, 1877: Gút (Kis-, Nagy-), 1913: Nagy Gut, 1925: Vel'ky Gút, 1930: Gutovo Malé, Gutovo Veliké, 1944: Kétgút, 1983: Гараздівка, Гараздовка, 1995: Гут. У селі є реформаторськый храм якый построєный у [[1752]]. році. Долинов села тече канал Мерце. У народови кажуть ож у селі побывав быв великый мадярськый композитор Барток Бийла, и містный жытель Довка Кароль спӱвав му. ==== Мало́є Ґу́тово (Кі́ш Ґу́т) ==== Малоє Ґутово (Кіш Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Великоє Ґутово у новоє село Ґут облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 від 13.05.1960 Первый спомин 1312: Guth (ZichyOkm. 1: 136), 1398: Kys Guth (uo. 5: 94), 1530: Gwth (Conscr. Port.), 1541: Kÿſ gwth (uo.), 1550: Cÿſgwth (uo.), 1553: Kys-Gwtth (N. KISS 165), 1570: Kis Gutth (Conscr. Port.), 1773: Kis Guth (LexLoc. 49), 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-) (LIPSZKY: Rep. 220), 1851: Gúth (Kis) (FÉNYES 2: 60), 1864/65: Kis Guth (PESTY 414), 1877: Gút (Kis-, Nagy-) (Hnt.), 1913: Kis Gut (Hnt.), 1925: Malý Gút, 1930: Gutovo Malé (ComBer. 56-7), 1944: Kétgút (Hnt.), 1983: Гараздівка, Гараздовка (ZO), 1995: Гут. У [[1466]]. році у письменных жрідлах споминать ся замок родины Ґуті, на высочині, огражденоє водов помиже собов Кіш Ґут (Малинькый Ґут) тай Нодь Ґут (Великый Ґут). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1312]]. році.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> [[Файл:ГУТ_-_ЦЕРКВА..jpg|альт=Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р. |міні|Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р.]] ===Ґутівар=== [[24. октобер|24. октовбра]] [[1466]]. року первый раз достовірно ся споминать [[замок]] '''Ґу́тівар''' ({{Lang-hu|Guti vár}}). Товды Иржібет, вдова Гуняді Яноша, даровала замок Ґутівар воякови Удварій Антолови на вічноє хоснованя, за вірну службу.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> У 1566. році Татары спалили село Ґут, и скорше всёго, знищили и Ґутівар, бо у май пӱзньых жрідлах, укріпліня ужек не споминать ся. На тот час замок а за ним и село одержали народну назву '''Кі́ш Му́нкач''' ({{Lang-hu|Kismunkács}}) то є '''Мало́є Мука́чово''' вадь '''Малы́й Му́нкач'''.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref>. Ищи изнамо ож на місті села Ґут, мадярськый дворянин на имня Ласлов мав туй своє опшаря.<ref>''Zubánics László. Guti körkép (Falumonográfia) – Ungvár-Budapest: Intermix Kiadó, 2000 – 93 p.''</ref>. У XVIII. сторочови Андраш Валі пише ож и Малоє Ґутово, и Великоє Ґутово суть села де живуть [[мадяре]]-калвіністы, у селах росте зерно, а жытелі села годни продавати свою продукцію у переділах 3 миль уд Мукачова. Май популарні фамілії: Гуняді, == Архітектура == На території оборонного укріпліня ныні розмістили ся реформаторська цирьков, дітськый садик, школа, фотьбалноє поле и жилі хыжі. Камняна реформаторська цирьков была учинена у селі у [[1830]]. році на місті невеликої деривляної. У дворови пиля реформаторської церкви є памнятный знак єдносельчанам, убитых у [[Перша світова война|Перву світову войну]]. Такый памнятник є типічный, и даже традиційный про [[Берегівскый район|Берегӱвщину]]. В паркови напротив реформаторської церкви из [[2001]]. року стойить памнятник мадярському королёви Іштванови, у чисть приятя [[Мадяре|мадярами]] [[Хрістіанство|християнства]]. Скулптура короля Іштвана (Stephanus Rex) учинена из метала тай желіза. Поблизь из сив скулптуров находить ся памнятный знак у чисть містных селян, убитых пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]] и у ході сталінськых репресій. [[Файл:ГУТ_-_1_СВІТОВА.jpg|міні|Памнятный знак построєный у чисть єдносельчан, убитых у Перву світову войну.]] [[Файл:ГУТ_-_СТЕФАН.jpg|міні|Памнятник мадярському королёви Іштванови, 2001.&nbsp;року ]] === Археолоґія === У [[1957]]. році у выходнӱв части села найдено скарб [[Стрібро|штріберных]] імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського тай келтські монеты. Скарб уіщав бӱлше сотни монет. За археолоґічными изслідованями, на території мочаря Серня пиля нынішнёго села жили [[келты]]. У южнӱв части и на окрайинах села, на сільськоґаздӱвськых зимлях, розміщена памнятка археолоґії&nbsp;— могылник ([[Куштановицка култура|куштановицька култура]]). На території села суть бывші оборонні укріпіня, які фіґурувуть у археолоґічных жрідлах ге «Ґутівар». Сліды валӱв и шансӱв суть при зтокови річк Серня и Чорна вода. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1353 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20160305023607/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%C1%C5%D0%C5%C3I%C2%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=</ref> {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Число людий ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1296 | align="right" |95,79&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |51 | align="right" |3,77&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |6 | align="right" |0,44&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] nnp9d4opz49e2wcpw1w1gzmuldu8ton 165776 165775 2026-06-03T11:09:14Z Rue323 31002 165776 wikitext text/x-wiki '''Ґу́т''' (у [[1960]]-[[1991]] роках — '''''Гара́здӱвка''''')<ref>http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2</ref> ({{Lang-hu|Gút}}) ({{Lang-uk|Гут}}) (до [[1960]] тото два села — ''Мала Гараздӱвка'' и ''Велика Гараздӱвка'') — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Ґутяне|национальный состав=[[мадяре]]|год переписи=2001|население=1353|прежние имена=Гараздівка, Гараздовка, Kisgút, Nagygút, Kétgút|первое упоминание=1312/1323|внутреннее деление=Великоє Ґутово, Малоє Ґутово}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5|}} == Назва == Из [[1960]] до [[1995]]. року назва населеного пункта была&nbsp;— «''Гараздӱвка''».<ref>http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=02.09.2014&rf7571=10973</ref>. У 1946. році село Малоє Ґутово и Великоє Ґутово вернули си “історичні” назвы — Мала Гараздӱвка и Велика Гараздӱвка.<ref>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB</ref> == Символіка == ==== Ґерб ==== На щитови, розтятому и перитятому лазурным и челленым, узкый штріберный вписаный крест. У первӱв части три штрібері вовчі икла, вокруг якых золотый гыд из чорными кӱгтёма, што прӱмкнув свӱй хвӱст. У другӱв части штріберна голова вола прямо, из золотыми рогома и чорными очами. У тритьӱв части золотый дуб из урватым корінём, зеленым листём и золотыми жолудями из зелеными шапочками. У четвертӱв части золота бочка, коло ниї звирьху штріберный заступ у балку. На лазурнӱв девізнӱв ленті — дата основаня села, дата утверждіня ґерба, и назва по-мадярськы тай по-украйинськы.<ref>https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=15617#verh</ref> == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Сѣвер|северови]] [[Берегівскый район|Берегӱвського района]], у 9,7 кілометрах уд [[Берегово|районного центра]]. Фізична далина до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 604,5 км. == Присілкы == ==== Вели́коє Ґу́тово (Но́дь Ґу́т) ==== Великоє Ґутово (Нодь Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Малоє Ґутово при образованёви нового села Ґут рішінём облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 уд 13.05.1960 Ґут основали два молоді браты Ґутманы, які занимал ися [[Рыбоимля|рыбоимлёв]] тай [[Полёваня|охотов]]. 1533: Nagÿ Gwutth, 1541: Nagy gwth, 1550: Nagy Gwth, 1553: Nagy-Gwtth, 1570: Nagÿ Gutth, 1773: Nagy Guth, 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-), 1851: Gúth (Nagy), 1864/65: Nagy Guth, 1877: Gút (Kis-, Nagy-), 1913: Nagy Gut, 1925: Vel'ky Gút, 1930: Gutovo Malé, Gutovo Veliké, 1944: Kétgút, 1983: Гараздівка, Гараздовка, 1995: Гут. У селі є реформаторськый храм якый построєный у [[1752]]. році. Долинов села тече канал Мерце. У народови кажуть ож у селі побывав быв великый мадярськый композитор Барток Бийла, и містный жытель Довка Кароль спӱвав му. ==== Мало́є Ґу́тово (Кі́ш Ґу́т) ==== Малоє Ґутово (Кіш Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Великоє Ґутово у новоє село Ґут облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 від 13.05.1960 Первый спомин 1312: Guth (ZichyOkm. 1: 136), 1398: Kys Guth (uo. 5: 94), 1530: Gwth (Conscr. Port.), 1541: Kÿſ gwth (uo.), 1550: Cÿſgwth (uo.), 1553: Kys-Gwtth (N. KISS 165), 1570: Kis Gutth (Conscr. Port.), 1773: Kis Guth (LexLoc. 49), 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-) (LIPSZKY: Rep. 220), 1851: Gúth (Kis) (FÉNYES 2: 60), 1864/65: Kis Guth (PESTY 414), 1877: Gút (Kis-, Nagy-) (Hnt.), 1913: Kis Gut (Hnt.), 1925: Malý Gút, 1930: Gutovo Malé (ComBer. 56-7), 1944: Kétgút (Hnt.), 1983: Гараздівка, Гараздовка (ZO), 1995: Гут. У [[1466]]. році у письменных жрідлах споминать ся замок родины Ґуті, на высочині, огражденоє водов помиже собов Кіш Ґут (Малинькый Ґут) тай Нодь Ґут (Великый Ґут). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1312]]. році.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> [[Файл:ГУТ_-_ЦЕРКВА..jpg|альт=Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р. |міні|Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р.]] ===Ґутівар=== [[24. октобер|24. октовбра]] [[1466]]. року первый раз достовірно ся споминать [[замок]] '''Ґу́тівар''' ({{Lang-hu|Guti vár}}). Товды Иржібет, вдова Гуняді Яноша, даровала замок Ґутівар воякови Удварій Антолови на вічноє хоснованя, за вірну службу.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> У [[1566]]. році [[Крымськоє ханство|Татары]] спалили село Ґут, и скорше всёго, знищили и Ґутівар, бо у май пӱзньых жрідлах, укріпліня ужек не споминать ся. На тот час замок а за ним и село одержали народну назву '''Кі́ш Му́нкач''' ({{Lang-hu|Kismunkács}}) то є '''Мало́є Мука́чово''' вадь '''Малы́й Му́нкач'''.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref>. Ищи изнамо ож на місті села Ґут, мадярськый дворянин на имня Ласлов мав туй своє опшаря.<ref>''Zubánics László. Guti körkép (Falumonográfia) – Ungvár-Budapest: Intermix Kiadó, 2000 – 93 p.''</ref>. У [[XVIII. стороча|XVIII]]. сторочови Андраш Валі пише ож и Малоє Ґутово, и Великоє Ґутово суть [[Село|села]] де живуть [[мадяре]]-калвіністы, у селах росте [[Пшеніця|зерно]], а жытелі села годни продавати свою продукцію у переділах 3 миль уд [[Мукачово|Мукачова]]. Май популарні фамілії: Гуняді, Берценьї, Бернеміса.<ref>http://www.arcanum.com/hu/online-kiadvanyok/ValyiFenyes-orszagleirasok-81A15/valyi-andras-magyar-orszagnak-leirasa-87F85/,%20https://www.arcanum.com/hu/online-kiadvanyok/ValyiFenyes-orszagleirasok-81A15/valyi-andras-magyar-orszagnak-leirasa-87F85/,%20http://www.arcanum.hu/hu/online-kiadvanyok/ValyiFenyes-orszagleirasok-81A15/valyi-andras-magyar-orszagnak-leirasa-87F85/,%20https://www.arcanum.hu/hu/online-kiadvanyok/ValyiFenyes-orszagleirasok-81A15/valyi-andras-magyar-orszagnak-leirasa-87F85/</ref> == Архітектура == На території оборонного укріпліня ныні розмістили ся реформаторська цирьков, дітськый садик, школа, фотьбалноє поле и жилі хыжі. Камняна реформаторська цирьков была учинена у селі у [[1830]]. році на місті невеликої деривляної. У дворови пиля реформаторської церкви є памнятный знак єдносельчанам, убитых у [[Перша світова война|Перву світову войну]]. Такый памнятник є типічный, и даже традиційный про [[Берегівскый район|Берегӱвщину]]. В паркови напротив реформаторської церкви из [[2001]]. року стойить памнятник мадярському королёви Іштванови, у чисть приятя [[Мадяре|мадярами]] [[Хрістіанство|християнства]]. Скулптура короля Іштвана (Stephanus Rex) учинена из метала тай желіза. Поблизь из сив скулптуров находить ся памнятный знак у чисть містных селян, убитых пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]] и у ході сталінськых репресій. [[Файл:ГУТ_-_1_СВІТОВА.jpg|міні|Памнятный знак построєный у чисть єдносельчан, убитых у Перву світову войну.]] [[Файл:ГУТ_-_СТЕФАН.jpg|міні|Памнятник мадярському королёви Іштванови, 2001.&nbsp;року ]] === Археолоґія === У [[1957]]. році у выходнӱв части села найдено скарб [[Стрібро|штріберных]] імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського тай келтські монеты. Скарб уіщав бӱлше сотни монет. За археолоґічными изслідованями, на території мочаря Серня пиля нынішнёго села жили [[келты]]. У южнӱв части и на окрайинах села, на сільськоґаздӱвськых зимлях, розміщена памнятка археолоґії&nbsp;— могылник ([[Куштановицка култура|куштановицька култура]]). На території села суть бывші оборонні укріпіня, які фіґурувуть у археолоґічных жрідлах ге «Ґутівар». Сліды валӱв и шансӱв суть при зтокови річк Серня и Чорна вода. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1353 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20160305023607/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%C1%C5%D0%C5%C3I%C2%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=</ref> {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Число людий ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1296 | align="right" |95,79&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |51 | align="right" |3,77&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |6 | align="right" |0,44&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 7vl1kic8ra2cld6iu9e8tqndgt3m6jd 165778 165776 2026-06-03T11:16:27Z Rue323 31002 165778 wikitext text/x-wiki '''Ґу́т''' (''у [[1960]]-[[1991]] роках'' — '''''Гара́здӱвка''''')<ref>http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2</ref> ({{Lang-hu|Gút}}) ({{Lang-uk|Гут}}) (до [[1960]] тото два села — ''Мала Гараздӱвка'' и ''Велика Гараздӱвка'') — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Ґутяне|национальный состав=[[мадяре]]|год переписи=2001|население=1353|прежние имена=Гараздівка, Гараздовка, Kisgút, Nagygút, Kétgút|первое упоминание=1312/1323|внутреннее деление=Великоє Ґутово, Малоє Ґутово}} == Назва == Из [[1960]] до [[1995]]. року назва [[Населеный пункт|населеного пункта]] была&nbsp;— «''Гараздӱвка''».<ref>http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=02.09.2014&rf7571=10973</ref>. У [[1946]]. році село Малоє Ґутово и Великоє Ґутово вернули си “історичні” назвы — Мала Гараздӱвка и Велика Гараздӱвка.<ref>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB</ref> == Символіка == ==== Ґерб ==== На щитови, розтятому и перитятому лазурным и челленым, узкый штріберный вписаный крест. У первӱв части три штрібері вовчі икла, вокруг якых золотый гыд из чорными кӱгтёма, што прӱмкнув свӱй хвӱст. У другӱв части штріберна голова вола прямо, из золотыми рогома и чорными очами. У тритьӱв части золотый [[дуб]] из урватым корінём, зеленым листём и золотыми жолудями из зелеными шапочками. У четвертӱв части золота бочка, коло ниї звирьху штріберный заступ у балку. На лазурнӱв девізнӱв ленті — дата основаня села, дата утверждіня ґерба, и назва [[Мадярскый язык|по-мадярськы]] тай [[Україньскый язык|по-украйинськы]].<ref>https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=15617#verh</ref> == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Сѣвер|северови]] [[Берегівскый район|Берегӱвського района]], у 9,7 кілометрах уд [[Берегово|районного центра]]. Фізична далина до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 604,5 км. == Присілкы == ==== Вели́коє Ґу́тово (Но́дь Ґу́т) ==== Великоє Ґутово (Нодь Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Малоє Ґутово при образованёви нового села Ґут рішінём облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 уд 13.05.1960 Ґут основали два браты из рода Ґуті, які занимал ися [[Рыбоимля|рыбоимлёв]] тай [[Полёваня|охотов]]. 1533: Nagÿ Gwutth, 1541: Nagy gwth, 1550: Nagy Gwth, 1553: Nagy-Gwtth, 1570: Nagÿ Gutth, 1773: Nagy Guth, 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-), 1851: Gúth (Nagy), 1864/65: Nagy Guth, 1877: Gút (Kis-, Nagy-), 1913: Nagy Gut, 1925: Vel'ky Gút, 1930: Gutovo Malé, Gutovo Veliké, 1944: Kétgút, 1983: Гараздівка, Гараздовка, 1995: Гут. У [[Село|селі]] є реформаторськый храм якый построєный у [[1752]]. році. Долинов села тече канал Мерце. У народови кажуть ож у селі побывав быв великый мадярськый композитор Барток Бийла, и містный жытель Довка Кароль спӱвав му. ==== Мало́є Ґу́тово (Кі́ш Ґу́т) ==== Малоє Ґутово (Кіш Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Великоє Ґутово у новоє село Ґут облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 від 13.05.1960 Первый спомин 1312: Guth (ZichyOkm. 1: 136), 1398: Kys Guth (uo. 5: 94), 1530: Gwth (Conscr. Port.), 1541: Kÿſ gwth (uo.), 1550: Cÿſgwth (uo.), 1553: Kys-Gwtth (N. KISS 165), 1570: Kis Gutth (Conscr. Port.), 1773: Kis Guth (LexLoc. 49), 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-) (LIPSZKY: Rep. 220), 1851: Gúth (Kis) (FÉNYES 2: 60), 1864/65: Kis Guth (PESTY 414), 1877: Gút (Kis-, Nagy-) (Hnt.), 1913: Kis Gut (Hnt.), 1925: Malý Gút, 1930: Gutovo Malé (ComBer. 56-7), 1944: Kétgút (Hnt.), 1983: Гараздівка, Гараздовка (ZO), 1995: Гут. У [[1466]]. році у письменных жрідлах споминать ся замок родины Ґуті, на высочині, огражденоє водов помиже собов Кіш Ґут (Малинькый Ґут) тай Нодь Ґут (Великый Ґут). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1312]]. році.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> [[Файл:ГУТ_-_ЦЕРКВА..jpg|альт=Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р. |міні|Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р.]] ===Ґутівар=== [[24. октобер|24. октовбра]] [[1466]]. року первый раз достовірно ся споминать [[замок]] '''Ґу́тівар''' ({{Lang-hu|Guti vár}}). Товды Иржібет, вдова Гуняді Яноша, даровала замок Ґутівар воякови Удварій Антолови на вічноє хоснованя, за вірну службу.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> У [[1566]]. році [[Крымськоє ханство|Татары]] спалили село Ґут, и скорше всёго, знищили и Ґутівар, бо у май пӱзньых жрідлах, укріпліня ужек не споминать ся. На тот час замок а за ним и село одержали народну назву '''Кі́ш Му́нкач''' ({{Lang-hu|Kismunkács}}) то є '''Мало́є Мука́чово''' вадь '''Малы́й Му́нкач'''.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref>. Ищи изнамо ож на місті села Ґут, мадярськый дворянин на имня Ласлов котрый принимав участь у Крестовому походови мав туй своє опшаря.<ref>''Zubánics László. Guti körkép (Falumonográfia) – Ungvár-Budapest: Intermix Kiadó, 2000 – 93 p.''</ref>. У [[XVIII. стороча|XVIII]]. сторочови Андраш Валі пише ож и Малоє Ґутово, и Великоє Ґутово суть [[Село|села]] де живуть [[мадяре]]-калвіністы, у селах росте [[Пшеніця|зерно]], а жытелі села годни продавати свою продукцію у переділах 3 миль уд [[Мукачово|Мукачова]]. Май популарні фамілії: Гуняді, Берценьї, Бернеміса.<ref>http://www.arcanum.com/hu/online-kiadvanyok/ValyiFenyes-orszagleirasok-81A15/valyi-andras-magyar-orszagnak-leirasa-87F85/,%20https://www.arcanum.com/hu/online-kiadvanyok/ValyiFenyes-orszagleirasok-81A15/valyi-andras-magyar-orszagnak-leirasa-87F85/,%20http://www.arcanum.hu/hu/online-kiadvanyok/ValyiFenyes-orszagleirasok-81A15/valyi-andras-magyar-orszagnak-leirasa-87F85/,%20https://www.arcanum.hu/hu/online-kiadvanyok/ValyiFenyes-orszagleirasok-81A15/valyi-andras-magyar-orszagnak-leirasa-87F85/</ref> == Архітектура == На території оборонного укріпліня ныні розмістили ся реформаторська цирьков, дітськый садик, школа, фотьбалноє поле и жилі хыжі. Камняна реформаторська цирьков была учинена у селі у [[1830]]. році на місті невеликої деривляної. У дворови пиля реформаторської церкви є памнятный знак єдносельчанам, убитых у [[Перша світова война|Перву світову войну]]. Такый памнятник є типічный, и даже традиційный про [[Берегівскый район|Берегӱвщину]]. В паркови напротив реформаторської церкви из [[2001]]. року стойить памнятник мадярському королёви Іштванови, у чисть приятя [[Мадяре|мадярами]] [[Хрістіанство|християнства]]. Скулптура короля Іштвана (Stephanus Rex) учинена из метала тай желіза. Поблизь из сив скулптуров находить ся памнятный знак у чисть містных селян, убитых пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]] и у ході сталінськых репресій. [[Файл:ГУТ_-_1_СВІТОВА.jpg|міні|Памнятный знак построєный у чисть єдносельчан, убитых у Перву світову войну.]] [[Файл:ГУТ_-_СТЕФАН.jpg|міні|Памнятник мадярському королёви Іштванови, 2001.&nbsp;року ]] === Археолоґія === У [[1957]]. році у выходнӱв части села найдено скарб [[Стрібро|штріберных]] імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського тай келтські монеты. Скарб уіщав бӱлше сотни монет. За археолоґічными изслідованями, на території мочаря Серня пиля нынішнёго села жили [[келты]]. У южнӱв части и на окрайинах села, на сільськоґаздӱвськых зимлях, розміщена памнятка археолоґії&nbsp;— могылник ([[Куштановицка култура|куштановицька култура]]). На території села суть бывші оборонні укріпіня, які фіґурувуть у археолоґічных жрідлах ге «Ґутівар». Сліды валӱв и шансӱв суть при зтокови річк Серня и Чорна вода. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1353 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20160305023607/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%C1%C5%D0%C5%C3I%C2%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=</ref> {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Число людий ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1296 | align="right" |95,79&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |51 | align="right" |3,77&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |6 | align="right" |0,44&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 57to65b0skkylo1ol4nh0ctde6e1d5u 0 24612 165747 2026-06-02T21:01:13Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{НП}} '''Косо́нь'''<ref>{{cite book |author=Михаил Капраль |title=Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины |location=[[Будапешт]] |publisher=Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Русинськый научны... 165747 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Косо́нь'''<ref>{{cite book |author=Михаил Капраль |title=Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины |location=[[Будапешт]] |publisher=Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Русинськый научный інстітут имени Антонія Годинкы |year=2021 |page=64 |isbn=978-615-6014-32-0 |language=rue}}</ref> ({{lang-uk|Косонь}}, {{lang-hu|Mezőkaszony}}) є [[село]] в Косоньскій громадї [[Берегівскый район|Берегівского раёну]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] [[Україна|Україны]], адміністратівный центер громады. Оддаленость до раённого центра є дас 20 км і переходить по дорозї Т 0707. В близкости села ся находить гранічный контролный пункт Косино на граніцї з [[Мадярьско]]м. З мадярьской стороны ся находить гранічный переход „Барабаш“, жупа [[Сабольч-Сатмар-Береґ|Саболч-Сатмар-Береґ]], на дорозї містного вызнаму в напрямі на [[Нѣредьгаза|Нїредьгазу]].<ref>{{cite web |url=https://decentralization.gov.ua/newgromada/3867 |title=Косоньська територіальна громада |website=Децентралізація в Україні |language=uk}}</ref> == Обывательство == === Язык === Роздїлїня обывательства подля материньского языка за основі даных [[Cписованя людей на Українї (2001)|списованя з року 2001]]:{{UKR-socialdata-mova-2001}} {| class="wikitable sortable" !Язык !Чісло !Проценто |- |[[Мадярьскый язык|мадярьскый]] |2247 |96.11% |- |[[Україньскый язык|україньскый]] |68 |2.91% |- |[[Російскый язык|російскый]] |11 |0.47% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |2 |0.09% |- |[[Циґаньскый язык|циґаньскый]] |2 |0.09% |- |іншы/не уведжены |8 |0.33% |- class="sortbottom" !Вєдно |2338 |100% |} == Ерб == [[Файл:Герб села Косонь.png|150px|міні|вліворуч|Історічный ерб села з року 1904]] Село мало історічный ерб: В червенім щітї золота лаврова галузка. В роцї 2006 была схвалена нова верзія: Щіт є роздїленый лазуровов і червенов. В першій части на зеленій земли золота виноградна лоза із зеленыма листками і червеныма стрямбами, котру спроваджать в правім верьхнїм рогу золоте усміваве сонце, а в лївім верьхнїм рогу - стрїберный півмісяць доправа. В другій части є вісем зеленых дубовых листків і вісем золотых жолудїв, положеных перемінно звіздоподобно, і спроваджаных по обох сторонах двома зозбераныма золотыма класами. На лазуровій девізовій машлї — датум заложіня села, датум схвалїня ербу, а тыж назва в мадярьскім і україньскім языку.<ref>[https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=15660#verh Герб села 2006 року]</ref> == Історія == Область ся начала заселяти давно - археолоґы нашли на теріторії села артефакты з першых стороч н. е., аж до VII. стороча.<ref>{{cite web |url=http://www.carpathians.eu/karpaty/istarija/arkheologija-zakarpattja.html |title=Археологія Закарпаття (ранньозалізничний вік та перші століття нашої ери) |website=Карпати. Туризм. Відпочинок |language=uk}}</ref> В локалітї Марцеїв Лїс было на концї XIX. стороча обявлене ґотьске похованя, котре спроваджали стрїберны фібулы, скляняный погар і оздобы. Датує ся до V. стороча н. е. На теріторії Косона ся нашли тетрадрахмы Філіпа II. Македоньского, римскы мінцы цісаря Проба, Філіпа Авґуста і далшых цісарїв.<ref>{{cite web |url=https://prozahid.com/content-27823-html/ |title=Цікаве Закарпаття: Бронзові скарби Срібної Землі (археологічні знахідки Берегівщини) |website=Про Захід |date=2016-04-28 |language=uk}}</ref> Назва села (котра мала такы варіації як Козунь, Косино, Косины, в мадярьскім языку – Мезекосонь), є споєна з меном святой Каталіны. Подля леґенды в околіцї днешнёго села в роцї 1086 мадярьскый краль Святый Ласло поразив в битві Печенегів, і на місто перемогы на знак вдякы поставив церьков. Около церькви, на спіднїй части горы высадженой виноградом, занедовго выросло залюднене село. Назва села ся находить в розлічных варіаціях, наприклад в ґрамотї з року 1332 фіґурує Кассан, в роцї 1335 - Козун, в ґрамотї з року 1398 ся потверджовали ёго граніцї. В роцї 1496 ся в ґрамотї споминать уж як [[Мѣстечко|містечко]]. В тім часї осада змінила многых землепанів. Обывательство ся занимало пестованём винограду, зерновых култур, пасінём свиней в околічных дубовых лїсах, рыболовом в чісленых озерах і мочарях. В роцї 1566 містечко пережыло пустошивый набіг крымскых Татарів. В роцї 1595 ся обновлена осада ставать центром реформованой парафії, в роцї 1600 ся при церькви одкрывать перша школа.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Містны обывателї актівно брали участь на народно-ослободжуючім бою в роках 1703-1711. В роцї 1729 місто з повнов назвов Мезекосонь учінили центром єдного з окресів жупы Береґ, што дало імпулз к розвою містных ремесел. Cучасно ся розвивать містный обход, корчмарьство, лихварьство. Многы землепаны продають свої землї, і так ся концентрують у властництві дакількох маєтных родин. На концї XIX. стороча Косонь діставать нотарьскый уряд, в парламентных вольбах в роцї 1889 містечко было центром волебного обводу. В часах свого розквіту быв Мезекосонь центром окресу, до котрого належало 26 сел, в містї быв заложеный суд, трібунал, арешт, 37 склепів, 4 банкы, 2 друкарнї, фунґовали рештаврації і корчмы.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття (Історія містечка Мезекосонь) |website=Туристично-інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В XVIII. – XIX. сторочу село мало властну печать з ербом: в червенім щітї зеленый кряк винограду з двома лозами і штирьма стрямбами (в роцї 1904 быв тот ерб офіціално потвердженый Міністерством внутрїшнїх дїл [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]]).<ref>{{cite web |url=https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/br/koson/ |title=Косонь — Відпочинок в Карпатах (Історичні відомості та геральдика) |website=КАРПАТИ.INFO |language=uk}}</ref> В добі, кедь [[Підкарпатьска Русь]] была частёв Чехословакії (1919-1938), місто не дістало такый імпулз к розвою, як іншы села, а в совєтьскых часах ся поступно вырівнало в статусї з обычайныма/звычайныма селами.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) у ХХ столітті |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> Наперек тому „містьскый“ характер видно в Косони ай днесь. Свідчіть о тім забудова централной части села, подобна архітектонічным штілом на міста тіпу Берегова. Централны уліцї суть ту выкладаны камінём. == Архітектура == Найстаршов будовов села є реформована церьков. Збудованый в середнёвіку (XIII. – XIV. стороча) на горбку монастырь на почесть св. Ладіслава учінили реформованым в роцї 1552, кедь до той конфесії перешло цїле село. Церьков перебудовали в добі меджі роками 1642 і 1654, дістала знакы ренесанчного штілу, далшы оправы ся одбыли в роках 1766, 1822 і 1828. Стїны церькви суть высїчены з каменя, в основі храму ся находить кріпта, в котрім поховали дакілько маєтных людей і колишнїх пасторів. Реформовану церьков села Косонь записали до списку Памяток архітектуры містного вызнаму.<ref>{{cite web |url=https://uzhgorod.net.ua/news/148542 |title=Село Косонь на Берегівщині цікаве не лише термальними басейнами |website=Uzhgorod.net.ua |date=2020-05-14 |language=uk}}</ref> Католицька громада ся обновила в селї в роцї 1750, в роцї 1754 поставили невелику церьков. В роцї 1832 збудовали нову, векшу церьков з каміня. В роцї 1880 храм дістав вежу. Першу церьков знічіла повінь в роцї 1956.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Барз інтереснов будовов є палац Етвешовцїв, котрый лежыть під горбком з католицькым храмом. Є то найстарша світьска будова села і єден з найстаршых прикладів того архітектонічного виду нелем в Берегівскім раёнї, але ай на Підкарпатю. Єднопосходовый двір поставила в роцї 1703 родина Рацовцїв. На заднїй стїнї будовы ся заховав родинный ерб Рацовцїв з чіслами „1768“. По смерти землепанів ся наслїдниками стала родина Етвешовцїв. На зачатку XX. стороча од Етвешовцїв палац арендовав Меньгерт Клейн. На концї 20. років 20. стороча до резіденції з двох концїв прибудовали крыла в асіметрічнім порядку, чім додали будові незвычайну форму. В совєтьскых часах в дворї фунґовала матерьска школа, пізнїше амбуланція. В 60. роках 20. стороча ся стан будовы барз погіршыв і заперли ю. Будові грозила руйнація, но нащастя ю в сучасности передали до маєтку громады реформованой церькви, по чім палац оправили, і теперь ся находить в добрім станї.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття |website=Туристично інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В селї ся заховало много шумных хыж, котры належали маєтным жыдівскым родинам на концї XIX. - зачатку XX. стороча.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> == Термалны воды в Косини == Головнов шпеціфіков села є притомность дакількох вертів мінералных термалных жрїдлах в ёго околіцї. На основі тых ресурсів фунґує здравотно-турістічный комплекс „Косино“.<ref>{{cite web |url=https://kosino.ua/water/ |title=Термальні води |website=Офіційний сайт оздоровчо-рекреаційного комплексу «Косино» |language=uk}}</ref> Сама оддыхова зона з горячіма жрїдлами ся находить в дубовім гаю 1,5 км од закарпатьского села Косонь (Косино) коло мадярьской граніцї. Термалну воду добывають з вертів з глубков 1200 метрів. Мінералізація воды є 24%. Теплотный режім воды на выступі є 42 ступнїв. Тота вода, вдяка абсорбції мікроелементів, котры ся в нїй находять, до кожы, лїчіть погынаючій апарат, ревматізм, хвороты ледвин, артрітіду, радікулітіду і доконця отучіня.<ref>{{cite web |url=https://zahidkurort.com.ua/uk/kosino/ |title=Відпочинок в Косино: термальні води, ціни |website=Каталог бальнеологічних курортів Zahid Kurort |language=uk}}</ref> А тыж - упокоює нервы, звышує імуніту і посилнює орґанізм. == Референції == {{референції}} == Одказы == * [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html Косонь - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130313133207/http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html |date=13 березня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.) * [http://kosino.com.ua/ Офіційний сайт термальних купалень ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130305191947/http://kosino.com.ua/ |date=5 березня 2013 }} * [http://www.facebook.com/Kosino1/ Офіційна сторінка в соціальній мережі Facebook ] * [https://web.archive.org/web/20140329181507/http://zakarpattyachko.com.ua/2011-07-23-12-54-20/2011-07-23-13-33-16/kosyno Про історію с. Косино ] * [http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 Косонь – колишній окружний «райцентр», цікавий не лише басейнами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190628043222/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 |date=28 червня 2019 }} * [http://zakarpattja.livejournal.com/62303.html «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»] * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ Готель «Еко Термал» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200220152647/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ |date=20 лютого 2020 }} * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ Готель «Іванчо Бірток» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001020258/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ |date=1 жовтня 2020 }} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] 11oq30w4tu9qadp3z42eynqpthmvtmi 165770 165747 2026-06-03T10:23:11Z Halajkovič 33393 /* Термалны воды в Косони */ 165770 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Косо́нь'''<ref>{{cite book |author=Михаил Капраль |title=Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины |location=[[Будапешт]] |publisher=Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Русинськый научный інстітут имени Антонія Годинкы |year=2021 |page=64 |isbn=978-615-6014-32-0 |language=rue}}</ref> ({{lang-uk|Косонь}}, {{lang-hu|Mezőkaszony}}) є [[село]] в Косоньскій громадї [[Берегівскый район|Берегівского раёну]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] [[Україна|Україны]], адміністратівный центер громады. Оддаленость до раённого центра є дас 20 км і переходить по дорозї Т 0707. В близкости села ся находить гранічный контролный пункт Косино на граніцї з [[Мадярьско]]м. З мадярьской стороны ся находить гранічный переход „Барабаш“, жупа [[Сабольч-Сатмар-Береґ|Саболч-Сатмар-Береґ]], на дорозї містного вызнаму в напрямі на [[Нѣредьгаза|Нїредьгазу]].<ref>{{cite web |url=https://decentralization.gov.ua/newgromada/3867 |title=Косоньська територіальна громада |website=Децентралізація в Україні |language=uk}}</ref> == Обывательство == === Язык === Роздїлїня обывательства подля материньского языка за основі даных [[Cписованя людей на Українї (2001)|списованя з року 2001]]:{{UKR-socialdata-mova-2001}} {| class="wikitable sortable" !Язык !Чісло !Проценто |- |[[Мадярьскый язык|мадярьскый]] |2247 |96.11% |- |[[Україньскый язык|україньскый]] |68 |2.91% |- |[[Російскый язык|російскый]] |11 |0.47% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |2 |0.09% |- |[[Циґаньскый язык|циґаньскый]] |2 |0.09% |- |іншы/не уведжены |8 |0.33% |- class="sortbottom" !Вєдно |2338 |100% |} == Ерб == [[Файл:Герб села Косонь.png|150px|міні|вліворуч|Історічный ерб села з року 1904]] Село мало історічный ерб: В червенім щітї золота лаврова галузка. В роцї 2006 была схвалена нова верзія: Щіт є роздїленый лазуровов і червенов. В першій части на зеленій земли золота виноградна лоза із зеленыма листками і червеныма стрямбами, котру спроваджать в правім верьхнїм рогу золоте усміваве сонце, а в лївім верьхнїм рогу - стрїберный півмісяць доправа. В другій части є вісем зеленых дубовых листків і вісем золотых жолудїв, положеных перемінно звіздоподобно, і спроваджаных по обох сторонах двома зозбераныма золотыма класами. На лазуровій девізовій машлї — датум заложіня села, датум схвалїня ербу, а тыж назва в мадярьскім і україньскім языку.<ref>[https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=15660#verh Герб села 2006 року]</ref> == Історія == Область ся начала заселяти давно - археолоґы нашли на теріторії села артефакты з першых стороч н. е., аж до VII. стороча.<ref>{{cite web |url=http://www.carpathians.eu/karpaty/istarija/arkheologija-zakarpattja.html |title=Археологія Закарпаття (ранньозалізничний вік та перші століття нашої ери) |website=Карпати. Туризм. Відпочинок |language=uk}}</ref> В локалітї Марцеїв Лїс было на концї XIX. стороча обявлене ґотьске похованя, котре спроваджали стрїберны фібулы, скляняный погар і оздобы. Датує ся до V. стороча н. е. На теріторії Косона ся нашли тетрадрахмы Філіпа II. Македоньского, римскы мінцы цісаря Проба, Філіпа Авґуста і далшых цісарїв.<ref>{{cite web |url=https://prozahid.com/content-27823-html/ |title=Цікаве Закарпаття: Бронзові скарби Срібної Землі (археологічні знахідки Берегівщини) |website=Про Захід |date=2016-04-28 |language=uk}}</ref> Назва села (котра мала такы варіації як Козунь, Косино, Косины, в мадярьскім языку – Мезекосонь), є споєна з меном святой Каталіны. Подля леґенды в околіцї днешнёго села в роцї 1086 мадярьскый краль Святый Ласло поразив в битві Печенегів, і на місто перемогы на знак вдякы поставив церьков. Около церькви, на спіднїй части горы высадженой виноградом, занедовго выросло залюднене село. Назва села ся находить в розлічных варіаціях, наприклад в ґрамотї з року 1332 фіґурує Кассан, в роцї 1335 - Козун, в ґрамотї з року 1398 ся потверджовали ёго граніцї. В роцї 1496 ся в ґрамотї споминать уж як [[Мѣстечко|містечко]]. В тім часї осада змінила многых землепанів. Обывательство ся занимало пестованём винограду, зерновых култур, пасінём свиней в околічных дубовых лїсах, рыболовом в чісленых озерах і мочарях. В роцї 1566 містечко пережыло пустошивый набіг крымскых Татарів. В роцї 1595 ся обновлена осада ставать центром реформованой парафії, в роцї 1600 ся при церькви одкрывать перша школа.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Містны обывателї актівно брали участь на народно-ослободжуючім бою в роках 1703-1711. В роцї 1729 місто з повнов назвов Мезекосонь учінили центром єдного з окресів жупы Береґ, што дало імпулз к розвою містных ремесел. Cучасно ся розвивать містный обход, корчмарьство, лихварьство. Многы землепаны продають свої землї, і так ся концентрують у властництві дакількох маєтных родин. На концї XIX. стороча Косонь діставать нотарьскый уряд, в парламентных вольбах в роцї 1889 містечко было центром волебного обводу. В часах свого розквіту быв Мезекосонь центром окресу, до котрого належало 26 сел, в містї быв заложеный суд, трібунал, арешт, 37 склепів, 4 банкы, 2 друкарнї, фунґовали рештаврації і корчмы.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття (Історія містечка Мезекосонь) |website=Туристично-інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В XVIII. – XIX. сторочу село мало властну печать з ербом: в червенім щітї зеленый кряк винограду з двома лозами і штирьма стрямбами (в роцї 1904 быв тот ерб офіціално потвердженый Міністерством внутрїшнїх дїл [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]]).<ref>{{cite web |url=https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/br/koson/ |title=Косонь — Відпочинок в Карпатах (Історичні відомості та геральдика) |website=КАРПАТИ.INFO |language=uk}}</ref> В добі, кедь [[Підкарпатьска Русь]] была частёв Чехословакії (1919-1938), місто не дістало такый імпулз к розвою, як іншы села, а в совєтьскых часах ся поступно вырівнало в статусї з обычайныма/звычайныма селами.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) у ХХ столітті |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> Наперек тому „містьскый“ характер видно в Косони ай днесь. Свідчіть о тім забудова централной части села, подобна архітектонічным штілом на міста тіпу Берегова. Централны уліцї суть ту выкладаны камінём. == Архітектура == Найстаршов будовов села є реформована церьков. Збудованый в середнёвіку (XIII. – XIV. стороча) на горбку монастырь на почесть св. Ладіслава учінили реформованым в роцї 1552, кедь до той конфесії перешло цїле село. Церьков перебудовали в добі меджі роками 1642 і 1654, дістала знакы ренесанчного штілу, далшы оправы ся одбыли в роках 1766, 1822 і 1828. Стїны церькви суть высїчены з каменя, в основі храму ся находить кріпта, в котрім поховали дакілько маєтных людей і колишнїх пасторів. Реформовану церьков села Косонь записали до списку Памяток архітектуры містного вызнаму.<ref>{{cite web |url=https://uzhgorod.net.ua/news/148542 |title=Село Косонь на Берегівщині цікаве не лише термальними басейнами |website=Uzhgorod.net.ua |date=2020-05-14 |language=uk}}</ref> Католицька громада ся обновила в селї в роцї 1750, в роцї 1754 поставили невелику церьков. В роцї 1832 збудовали нову, векшу церьков з каміня. В роцї 1880 храм дістав вежу. Першу церьков знічіла повінь в роцї 1956.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Барз інтереснов будовов є палац Етвешовцїв, котрый лежыть під горбком з католицькым храмом. Є то найстарша світьска будова села і єден з найстаршых прикладів того архітектонічного виду нелем в Берегівскім раёнї, але ай на Підкарпатю. Єднопосходовый двір поставила в роцї 1703 родина Рацовцїв. На заднїй стїнї будовы ся заховав родинный ерб Рацовцїв з чіслами „1768“. По смерти землепанів ся наслїдниками стала родина Етвешовцїв. На зачатку XX. стороча од Етвешовцїв палац арендовав Меньгерт Клейн. На концї 20. років 20. стороча до резіденції з двох концїв прибудовали крыла в асіметрічнім порядку, чім додали будові незвычайну форму. В совєтьскых часах в дворї фунґовала матерьска школа, пізнїше амбуланція. В 60. роках 20. стороча ся стан будовы барз погіршыв і заперли ю. Будові грозила руйнація, но нащастя ю в сучасности передали до маєтку громады реформованой церькви, по чім палац оправили, і теперь ся находить в добрім станї.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття |website=Туристично інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В селї ся заховало много шумных хыж, котры належали маєтным жыдівскым родинам на концї XIX. - зачатку XX. стороча.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> == Термалны воды в Косони == Головнов шпеціфіков села є притомность дакількох вертів мінералных термалных жрїдлах в ёго околіцї. На основі тых ресурсів фунґує здравотно-турістічный комплекс „Косино“.<ref>{{cite web |url=https://kosino.ua/water/ |title=Термальні води |website=Офіційний сайт оздоровчо-рекреаційного комплексу «Косино» |language=uk}}</ref> Сама оддыхова зона з горячіма жрїдлами ся находить в дубовім гаю 1,5 км од закарпатьского села Косонь коло мадярьской граніцї. Термалну воду добывають з вертів з глубков 1200 метрів. Мінералізація воды є 24%. Теплотный режім воды на выступі є 42 ступнїв. Тота вода, вдяка абсорбції мікроелементів, котры ся в нїй находять, до кожы, лїчіть погынаючій апарат, ревматізм, хвороты ледвин, артрітіду, радікулітіду і доконця отучіня.<ref>{{cite web |url=https://zahidkurort.com.ua/uk/kosino/ |title=Відпочинок в Косино: термальні води, ціни |website=Каталог бальнеологічних курортів Zahid Kurort |language=uk}}</ref> А тыж - упокоює нервы, звышує імуніту і посилнює орґанізм. == Референції == {{референції}} == Одказы == * [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html Косонь - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130313133207/http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html |date=13 березня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.) * [http://kosino.com.ua/ Офіційний сайт термальних купалень ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130305191947/http://kosino.com.ua/ |date=5 березня 2013 }} * [http://www.facebook.com/Kosino1/ Офіційна сторінка в соціальній мережі Facebook ] * [https://web.archive.org/web/20140329181507/http://zakarpattyachko.com.ua/2011-07-23-12-54-20/2011-07-23-13-33-16/kosyno Про історію с. Косино ] * [http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 Косонь – колишній окружний «райцентр», цікавий не лише басейнами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190628043222/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 |date=28 червня 2019 }} * [http://zakarpattja.livejournal.com/62303.html «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»] * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ Готель «Еко Термал» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200220152647/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ |date=20 лютого 2020 }} * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ Готель «Іванчо Бірток» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001020258/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ |date=1 жовтня 2020 }} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] dy7xbcczw2m71i777di1f21zk3d6jfo 165779 165770 2026-06-03T11:18:49Z Rue323 31002 /* Історія */ 165779 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Косо́нь'''<ref>{{cite book |author=Михаил Капраль |title=Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины |location=[[Будапешт]] |publisher=Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Русинськый научный інстітут имени Антонія Годинкы |year=2021 |page=64 |isbn=978-615-6014-32-0 |language=rue}}</ref> ({{lang-uk|Косонь}}, {{lang-hu|Mezőkaszony}}) є [[село]] в Косоньскій громадї [[Берегівскый район|Берегівского раёну]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] [[Україна|Україны]], адміністратівный центер громады. Оддаленость до раённого центра є дас 20 км і переходить по дорозї Т 0707. В близкости села ся находить гранічный контролный пункт Косино на граніцї з [[Мадярьско]]м. З мадярьской стороны ся находить гранічный переход „Барабаш“, жупа [[Сабольч-Сатмар-Береґ|Саболч-Сатмар-Береґ]], на дорозї містного вызнаму в напрямі на [[Нѣредьгаза|Нїредьгазу]].<ref>{{cite web |url=https://decentralization.gov.ua/newgromada/3867 |title=Косоньська територіальна громада |website=Децентралізація в Україні |language=uk}}</ref> == Обывательство == === Язык === Роздїлїня обывательства подля материньского языка за основі даных [[Cписованя людей на Українї (2001)|списованя з року 2001]]:{{UKR-socialdata-mova-2001}} {| class="wikitable sortable" !Язык !Чісло !Проценто |- |[[Мадярьскый язык|мадярьскый]] |2247 |96.11% |- |[[Україньскый язык|україньскый]] |68 |2.91% |- |[[Російскый язык|російскый]] |11 |0.47% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |2 |0.09% |- |[[Циґаньскый язык|циґаньскый]] |2 |0.09% |- |іншы/не уведжены |8 |0.33% |- class="sortbottom" !Вєдно |2338 |100% |} == Ерб == [[Файл:Герб села Косонь.png|150px|міні|вліворуч|Історічный ерб села з року 1904]] Село мало історічный ерб: В червенім щітї золота лаврова галузка. В роцї 2006 была схвалена нова верзія: Щіт є роздїленый лазуровов і червенов. В першій части на зеленій земли золота виноградна лоза із зеленыма листками і червеныма стрямбами, котру спроваджать в правім верьхнїм рогу золоте усміваве сонце, а в лївім верьхнїм рогу - стрїберный півмісяць доправа. В другій части є вісем зеленых дубовых листків і вісем золотых жолудїв, положеных перемінно звіздоподобно, і спроваджаных по обох сторонах двома зозбераныма золотыма класами. На лазуровій девізовій машлї — датум заложіня села, датум схвалїня ербу, а тыж назва в мадярьскім і україньскім языку.<ref>[https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=15660#verh Герб села 2006 року]</ref> == Історія == Область ся начала заселяти давно - археолоґы нашли на теріторії села артефакты з першых стороч н. е., аж до VII. стороча.<ref>{{cite web |url=http://www.carpathians.eu/karpaty/istarija/arkheologija-zakarpattja.html |title=Археологія Закарпаття (ранньозалізничний вік та перші століття нашої ери) |website=Карпати. Туризм. Відпочинок |language=uk}}</ref> В локалітї Марцеїв Лїс было на концї XIX. стороча обявлене ґотьске похованя, котре спроваджали стрїберны фібулы, скляняный погар і оздобы. Датує ся до V. стороча н. е. На теріторії Косона ся нашли тетрадрахмы Філіпа II. Македоньского, римскы мінцы цісаря Проба, Філіпа Авґуста і далшых цісарїв.<ref>{{cite web |url=https://prozahid.com/content-27823-html/ |title=Цікаве Закарпаття: Бронзові скарби Срібної Землі (археологічні знахідки Берегівщини) |website=Про Захід |date=2016-04-28 |language=uk}}</ref> Назва села (котра мала такы варіації як Козунь, Косино, Косины, в мадярьскім языку – Мезекосонь), є споєна з меном святой Каталіны. Подля леґенды в околіцї днешнёго села в роцї 1086 мадярьскый краль Святый Ласло поразив в битві Печенегів, і на місто перемогы на знак вдякы поставив церьков. Около церькви, на спіднїй части горы высадженой виноградом, занедовго выросло залюднене село. Назва села ся находить в розлічных варіаціях, наприклад в ґрамотї з року 1332 фіґурує Кассан, в роцї 1335 - Козун, в ґрамотї з року 1398 ся потверджовали ёго граніцї. В роцї 1496 ся в ґрамотї споминать уж як [[Мѣстечко|містечко]]. В тім часї осада змінила многых землепанів. Обывательство ся занимало пестованём винограду, зерновых култур, пасінём свиней в околічных дубовых лїсах, рыболовом в чісленых озерах і мочарях. В роцї 1566 містечко пережыло пустошивый набіг крымскых Татарів. В роцї 1595 ся обновлена осада ставать центром реформованой парафії, в роцї 1600 ся при церькви одкрывать перша школа.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Містны обывателї актівно брали участь на народно-ослободжуючім бою в роках 1703-1711. В роцї 1729 місто з повнов назвов Мезекосонь учінили центром єдного з окресів жупы Береґ, што дало імпулз к розвою містных ремесел. Cучасно ся розвивать містный обход, корчмарьство, лихварьство. Многы землепаны продають свої землї, і так ся концентрують у властництві дакількох маєтных родин. На концї XIX. стороча Косонь діставать нотарьскый уряд, в парламентных вольбах в роцї 1889 містечко было центром волебного обводу. В часах свого розквіту быв Мезекосонь центром окресу, до котрого належало 26 сел, в містї быв заложеный суд, трібунал, арешт, 37 склепів, 4 банкы, 2 друкарнї, фунґовали рештаврації і корчмы.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття (Історія містечка Мезекосонь) |website=Туристично-інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В XVIII. – XIX. сторочу село мало властну печать з ербом: в червенім щітї зеленый кряк винограду з двома лозами і штирьма стрямбами (в роцї 1904 быв тот ерб офіціално потвердженый Міністерством внутрїшнїх дїл [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]]).<ref>{{cite web |url=https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/br/koson/ |title=Косонь — Відпочинок в Карпатах (Історичні відомості та геральдика) |website=КАРПАТИ.INFO |language=uk}}</ref> В добі, кедь [[Підкарпатьска Русь]] была частёв Чехословакії (1919-1938), місто не дістало такый імпулз к розвою, як іншы села, а в совєтьскых часах ся поступно вырівнало в статусї з обычайныма/звычайныма селами.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) у ХХ столітті |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> Наперек тому „містьскый“ характер видно в Косони ай днесь. Свідчіть о тім забудова централной части села, подобна архітектонічным штілом на міста тіпу [[Берегово|Берегова]]. Централны уліцї суть ту выкладаны коцков. == Архітектура == Найстаршов будовов села є реформована церьков. Збудованый в середнёвіку (XIII. – XIV. стороча) на горбку монастырь на почесть св. Ладіслава учінили реформованым в роцї 1552, кедь до той конфесії перешло цїле село. Церьков перебудовали в добі меджі роками 1642 і 1654, дістала знакы ренесанчного штілу, далшы оправы ся одбыли в роках 1766, 1822 і 1828. Стїны церькви суть высїчены з каменя, в основі храму ся находить кріпта, в котрім поховали дакілько маєтных людей і колишнїх пасторів. Реформовану церьков села Косонь записали до списку Памяток архітектуры містного вызнаму.<ref>{{cite web |url=https://uzhgorod.net.ua/news/148542 |title=Село Косонь на Берегівщині цікаве не лише термальними басейнами |website=Uzhgorod.net.ua |date=2020-05-14 |language=uk}}</ref> Католицька громада ся обновила в селї в роцї 1750, в роцї 1754 поставили невелику церьков. В роцї 1832 збудовали нову, векшу церьков з каміня. В роцї 1880 храм дістав вежу. Першу церьков знічіла повінь в роцї 1956.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Барз інтереснов будовов є палац Етвешовцїв, котрый лежыть під горбком з католицькым храмом. Є то найстарша світьска будова села і єден з найстаршых прикладів того архітектонічного виду нелем в Берегівскім раёнї, але ай на Підкарпатю. Єднопосходовый двір поставила в роцї 1703 родина Рацовцїв. На заднїй стїнї будовы ся заховав родинный ерб Рацовцїв з чіслами „1768“. По смерти землепанів ся наслїдниками стала родина Етвешовцїв. На зачатку XX. стороча од Етвешовцїв палац арендовав Меньгерт Клейн. На концї 20. років 20. стороча до резіденції з двох концїв прибудовали крыла в асіметрічнім порядку, чім додали будові незвычайну форму. В совєтьскых часах в дворї фунґовала матерьска школа, пізнїше амбуланція. В 60. роках 20. стороча ся стан будовы барз погіршыв і заперли ю. Будові грозила руйнація, но нащастя ю в сучасности передали до маєтку громады реформованой церькви, по чім палац оправили, і теперь ся находить в добрім станї.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття |website=Туристично інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В селї ся заховало много шумных хыж, котры належали маєтным жыдівскым родинам на концї XIX. - зачатку XX. стороча.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> == Термалны воды в Косони == Головнов шпеціфіков села є притомность дакількох вертів мінералных термалных жрїдлах в ёго околіцї. На основі тых ресурсів фунґує здравотно-турістічный комплекс „Косино“.<ref>{{cite web |url=https://kosino.ua/water/ |title=Термальні води |website=Офіційний сайт оздоровчо-рекреаційного комплексу «Косино» |language=uk}}</ref> Сама оддыхова зона з горячіма жрїдлами ся находить в дубовім гаю 1,5 км од закарпатьского села Косонь коло мадярьской граніцї. Термалну воду добывають з вертів з глубков 1200 метрів. Мінералізація воды є 24%. Теплотный режім воды на выступі є 42 ступнїв. Тота вода, вдяка абсорбції мікроелементів, котры ся в нїй находять, до кожы, лїчіть погынаючій апарат, ревматізм, хвороты ледвин, артрітіду, радікулітіду і доконця отучіня.<ref>{{cite web |url=https://zahidkurort.com.ua/uk/kosino/ |title=Відпочинок в Косино: термальні води, ціни |website=Каталог бальнеологічних курортів Zahid Kurort |language=uk}}</ref> А тыж - упокоює нервы, звышує імуніту і посилнює орґанізм. == Референції == {{референції}} == Одказы == * [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html Косонь - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130313133207/http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html |date=13 березня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.) * [http://kosino.com.ua/ Офіційний сайт термальних купалень ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130305191947/http://kosino.com.ua/ |date=5 березня 2013 }} * [http://www.facebook.com/Kosino1/ Офіційна сторінка в соціальній мережі Facebook ] * [https://web.archive.org/web/20140329181507/http://zakarpattyachko.com.ua/2011-07-23-12-54-20/2011-07-23-13-33-16/kosyno Про історію с. Косино ] * [http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 Косонь – колишній окружний «райцентр», цікавий не лише басейнами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190628043222/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 |date=28 червня 2019 }} * [http://zakarpattja.livejournal.com/62303.html «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»] * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ Готель «Еко Термал» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200220152647/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ |date=20 лютого 2020 }} * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ Готель «Іванчо Бірток» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001020258/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ |date=1 жовтня 2020 }} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] nie701dknfm5dine1i96kyxne4h2pah 0 24613 165751 2026-06-03T08:43:30Z ~2026-32935-33 36148 Створена сторінка: Тетянич Теодозий або ''Федір Костянтинович Тетянич''' або '''Фрипулья''' ([[17 лютого]] [[1942]], селище [[Княжичі]]&nbsp;— [[18 лютого]] [[2007]], [[Київ]])&nbsp;— україньский художник ([[монументаліст]], [[живописець]], [[графік]], [[скульптор]], перформер), [[поет]] і [[філософ]], Конц... 165751 wikitext text/x-wiki Тетянич Теодозий або ''Федір Костянтинович Тетянич''' або '''Фрипулья''' ([[17 лютого]] [[1942]], селище [[Княжичі]]&nbsp;— [[18 лютого]] [[2007]], [[Київ]])&nbsp;— україньский художник ([[монументаліст]], [[живописець]], [[графік]], [[скульптор]], перформер), [[поет]] і [[філософ]], [[Концептуальне мистецтво|концептуаліст]] русинського походження. Член [[Спілка художників СРСР|Спілки художників СРСР]] і [[Спілка художників України|Спілки художників України]] (з 1973). Був одним із піонерів [[перформанс]]у та гепенінгу на теренах радянського простору, які він влаштовував під екзотичною маскою [[фрик]]а, яскравим представником [[Андерґраунд (мистецтво)|андеграунду]], а згодом і учасником [[Нова українська хвиля|нової української хвилі]]. 0ggtsp1tjj5tinp6sjgww2r6nh6rzq8 165752 165751 2026-06-03T08:45:37Z ~2026-32935-33 36148 /* */ 165752 wikitext text/x-wiki Тетянич Теодозий або ''Федор Константинович Тетянич''' або '''Фрипулья''' ([[17 лютого]] [[1942]], селище [[Княжичи]] — [[18 лютого]] [[2007]], [[Київ]])&nbsp;— україньскый маляр ([[монументаліст]], [[живописець]], [[графік]], [[скульптор]], перформер), [[поет]] і [[філософ]], [[Концептуальне мистецтво|концептуаліст]] русинського походження. Член [[Спілка художників СРСР|Спілки художників СРСР]] і [[Спілка художників України|Спілки малярів України]] (з 1973). Був одним із піонерів [[перформанс]]у та гепенінгу на теренах радянського простору, які він влаштовував під екзотичною маскою [[фрик]]а, яскравим представником [[Андерґраунд (мистецтво)|андеграунду]], а згодом і учасником [[Нова українська хвиля|нової україньскои волны]]. 6d1dn54tbmls6uqabn2i4ohlra4yl1h 165753 165752 2026-06-03T08:46:03Z ~2026-32935-33 36148 /* */ 165753 wikitext text/x-wiki Тетянич Теодозий або '''Федор Константинович Тетянич''' або '''Фрипулья''' ([[17 лютого]] [[1942]], селище [[Княжичи]] — [[18 лютого]] [[2007]], [[Київ]])&nbsp;— україньскый маляр ([[монументаліст]], [[живописець]], [[графік]], [[скульптор]], перформер), [[поет]] і [[філософ]], [[Концептуальне мистецтво|концептуаліст]] русинського походження. Член [[Спілка художників СРСР|Спілки художників СРСР]] і [[Спілка художників України|Спілки малярів України]] (з 1973). Був одним із піонерів [[перформанс]]у та гепенінгу на теренах радянського простору, які він влаштовував під екзотичною маскою [[фрик]]а, яскравим представником [[Андерґраунд (мистецтво)|андеграунду]], а згодом і учасником [[Нова українська хвиля|нової україньскои волны]]. ezdwk5cavxhn67a52av9qvd3f8egx63 165754 165753 2026-06-03T08:46:45Z ~2026-32935-33 36148 /* */ 165754 wikitext text/x-wiki '''Тетянич Теодозий''' або '''Федор Константинович Тетянич''' або '''Фрипулья''' ([[17 лютого]] [[1942]], селище [[Княжичи]] — [[18 лютого]] [[2007]], [[Київ]])&nbsp;— україньскый маляр ([[монументаліст]], [[живописець]], [[графік]], [[скульптор]], перформер), [[поет]] і [[філософ]], [[Концептуальне мистецтво|концептуаліст]] русинського походження. Член [[Спілка художників СРСР|Спілки художників СРСР]] і [[Спілка художників України|Спілки малярів України]] (з 1973). Був одним із піонерів [[перформанс]]у та гепенінгу на теренах радянського простору, які він влаштовував під екзотичною маскою [[фрик]]а, яскравим представником [[Андерґраунд (мистецтво)|андеграунду]], а згодом і учасником [[Нова українська хвиля|нової україньскои волны]]. hxjjknw8efdf4vc5es1719t9zfgie1p 165755 165754 2026-06-03T08:54:57Z ~2026-32935-33 36148 /* */ 165755 wikitext text/x-wiki '''Тетянич Теодозий''' або '''Федор Константинович Тетянич''' або '''Фрипулья''' ([[17 лютого]] [[1942]], селище [[Княжичи]] — [[18 лютого]] [[2007]], [[Київ]])&nbsp;— україньскый маляр ([[монументаліст]], [[живописець]], [[графік]], [[скульптор]], перформер), [[поет]] і [[філософ]], [[Концептуальне мистецтво|концептуаліст]] русинського походження. Член [[Спілка художників СРСР|Спілки художників СРСР]] і [[Спілка художників України|Спілки малярів України]] (з 1973). Був одним із піонерів [[перформанс]]у та гепенінгу на теренах радянського простору, які він влаштовував під екзотичною маскою [[фрик]]а, яскравим представником [[Андерґраунд (мистецтво)|андеграунду]], а згодом і учасником [[Нова українська хвиля|нової україньскои волны]]. == Див.також == * [[Тячовскый район]] * [[Закарпатска область]] ej52j3ah5gkxygq26lr127wbi9pc6mr 165756 165755 2026-06-03T08:55:45Z ~2026-32935-33 36148 /* */ 165756 wikitext text/x-wiki '''Тетянич Теодозий''' або '''Федор Константинович Тетянич''' або '''Фрипулья''' ([[17 лютого]] [[1942]], селище [[Княжичі]] — [[18 лютого]] [[2007]], [[Київ]])&nbsp;— україньскый маляр ([[монументаліст]], [[живописець]], [[графік]], [[скульптор]], перформер), [[поет]] і [[філософ]], [[Концептуальне мистецтво|концептуаліст]] русинського походження. Член [[Спілка художників СРСР|Спілки художників СРСР]] і [[Спілка художників України|Спілки малярів України]] (з 1973). Був одним із піонерів [[перформанс]]у та гепенінгу на теренах радянського простору, які він влаштовував під екзотичною маскою [[фрик]]а, яскравим представником [[Андерґраунд (мистецтво)|андеграунду]], а згодом і учасником [[Нова українська хвиля|нової україньскои волны]]. == Див.також == * [[Тячовскый район]] * [[Закарпатска область]] de3l2jdl0zzzjsfrcjr7oij634913kg 165757 165756 2026-06-03T08:56:36Z ~2026-32935-33 36148 /* */ 165757 wikitext text/x-wiki '''Тетянич Теодозий''' або '''Федор Константинович Тетянич''' або '''Фрипулья''' ([[17 лютого]] [[1942]], селище [[Княжичі]] — [[18 лютого]] [[2007]], [[Кíєв]])&nbsp;— україньскый маляр ([[монументаліст]], [[живописець]], [[графік]], [[скульптор]], перформер), [[поет]] і [[філософ]], [[Концептуальне мистецтво|концептуаліст]] русинського походження. Член [[Спілка художників СРСР|Спілки художників СРСР]] і [[Спілка художників України|Спілки малярів України]] (з 1973). Був одним із піонерів [[перформанс]]у та гепенінгу на теренах радянського простору, які він влаштовував під екзотичною маскою [[фрик]]а, яскравим представником [[Андерґраунд (мистецтво)|андеграунду]], а згодом і учасником [[Нова українська хвиля|нової україньскои волны]]. == Див.також == * [[Тячовскый район]] * [[Закарпатска область]] cjn3ekegyn3ykbyw535nxi1k5w8nz0i 165758 165757 2026-06-03T08:56:59Z ~2026-32935-33 36148 /* */ 165758 wikitext text/x-wiki '''Тетянич Теодозий''' або '''Федор Константинович Тетянич''' або '''Фрипулья''' ([[17 лютого]] [[1942]], селище [[Княжичі]] — [[18 лютого]] [[2007]], [[Кієв]])&nbsp;— україньскый маляр ([[монументаліст]], [[живописець]], [[графік]], [[скульптор]], перформер), [[поет]] і [[філософ]], [[Концептуальне мистецтво|концептуаліст]] русинського походження. Член [[Спілка художників СРСР|Спілки художників СРСР]] і [[Спілка художників України|Спілки малярів України]] (з 1973). Був одним із піонерів [[перформанс]]у та гепенінгу на теренах радянського простору, які він влаштовував під екзотичною маскою [[фрик]]а, яскравим представником [[Андерґраунд (мистецтво)|андеграунду]], а згодом і учасником [[Нова українська хвиля|нової україньскои волны]]. == Див.також == * [[Тячовскый район]] * [[Закарпатска область]] enqlk0qgs00tuajsiiyxv15ea1i5hjr 165768 165758 2026-06-03T10:16:46Z Rue323 31002 Обсяг сторінкы нагородженый текстом „* {{Delete}}“ 165768 wikitext text/x-wiki * {{Delete}} lsszer0pm6aghfwmt77uil19awn0lao 0 24614 165759 2026-06-03T08:59:56Z ~2026-32935-33 36148 Створена сторінка: '''Княжичі''' ({{lang-uk|Княжичі}}) — [[село]] в Українї, [[Київська область|Кієвьскій области]], [[Броварьскый район|Броварьскім районї]]. Жытелїв — 3000 (2001). [[uk:Княжичі]] 165759 wikitext text/x-wiki '''Княжичі''' ({{lang-uk|Княжичі}}) — [[село]] в Українї, [[Київська область|Кієвьскій области]], [[Броварьскый район|Броварьскім районї]]. Жытелїв — 3000 (2001). [[uk:Княжичі]] hrkxx2ewox0n6lz4fdmur6ahsl4tgwg 165760 165759 2026-06-03T09:01:09Z ~2026-32935-33 36148 /* */ 165760 wikitext text/x-wiki '''Кня́жичі'''&nbsp;— [[село]] у [[Броварський район|Броварському районі]] [[Київська область|Київської області]]. Населення села налічує 4476 жителів. Входить до складу [[Броварська міська громада|Броварської міської громади]]. Загальна площа землі в адміністративних межах Княжицького старостинського округу&nbsp;— 3669,3 га. [[uk:Княжичі]] bhhr6u7im4ns8xw5l6eu916ev18eftb 165761 165760 2026-06-03T09:03:12Z ~2026-32935-33 36148 /* */ 165761 wikitext text/x-wiki '''Кня́жичі'''&nbsp;— [[село]] у [[Бровары|Броварському районі]] [[Киёвська область| Киёвської області]]. Населення села налічує 4476 жителів. Входить до складу [[Броварська міська громада|Броварської міської громади]]. Загальна площа землі в адміністративних межах Княжицького старостинського округу&nbsp;— 3669,3 га. [[uk:Княжичі]] 9yr9ldrwrs8fm3fz4p53orn8yxvufcq 165762 165761 2026-06-03T09:04:22Z ~2026-32935-33 36148 /* */ 165762 wikitext text/x-wiki '''Кня́жичі'''&nbsp;— [[село]] у [[Бровары|Броварському районі]] [[Киёвська область| Киёвської області]]. Населення села налічує 4476 жителів. Входить до складу [[Броварська міська громада|Броварської міської громади]]. Загальна площа землі в адміністративних межах Княжицького старостинського округу&nbsp;— 3669,3 га. == Див.також == * [[Тетянич Теодозий]] [[uk:Княжичі]] 5jc73hn3nl14zopqf7svsnpt0cu8j5a 165767 165762 2026-06-03T10:15:57Z Rue323 31002 Обсяг сторінкы нагородженый текстом „{{Delete}} [[uk:Княжичі]]“ 165767 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[uk:Княжичі]] rb6xrj1skgjlef4kbyjvw4z595gzf5f