Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.5 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 1016 165794 141309 2026-06-03T16:10:25Z Halajkovič 33393 +мале доповнїня 165794 wikitext text/x-wiki '''Рік''' є релатівна єдиніця часу, котра описує період, почас котрый планета обігать коло своєй звізды. В звычайній речі є то час, за котрый Земля раз обыйде коло Сонця. В резултатї нахылу земной оси ся в роцї черяють штири рочны добы, котры суть характерізованы змінов погоды, довжкы денного світла, веґетації і уродности земли. В мірных і субарктічных областях ся звычайно розлишують штири рочны добы: [[ярь]], [[Літо|лїто]], [[Осінь|осїнь]] і [[зима]]. В тропічных і субтропічных областях не суть рочны добы ясно дефінованы; в тропах ся єднак даcть розлишыти меджі доджовов добов і сухов добов. Календарьный рік є веце або менше чісло днїв, котры тырвать період обігу Земли, як є уведжене в данім календарї. Подля ґреґоріаньского або модерного календаря мать рік 365 днїв. Кажды штири рокы ся придавать єден день, жебы ся компензовало то, же обіг Земли коло Сонця не тырвать конкретне чісло цїлых днїв. Такый рік ся называть переступным роком. Тото істе платить ай про юліаньскый календарь. Подля першого менованого календаря є довжка календарьного року (або середнёго року) почас цїлой 400-рочного переступного ціклу акурат 365,2425 дня. Штандарт ISO 80000-3, прилога C, хоснує сімбол „a“ (з {{lang-la|annus}}) про рік з 365 або 366 днями. В русиньскім языку ся найчастїше хоснує скорочіня „р.“. В астрономії є юліаньскый астрономічный рік єдиніцёв часу зо 365,25 днями, з котрых каждый мать акурат 86 400 секунд (єдиніця SI), што є цїлково акурат 31 557 600 секунд. Слово „рік“ ся хоснує ай про періоды, котры суть вольно споєны з роком або астрономічным роком, але не суть з ним ідентічны, як наприклад сезонный рік, господарьскый рік, академічный рік і т. д. Тот термін ся хоснує ай про період обігу хоцьякой планеты; наприклад марсаньскый і венушскый рік є час, за котрый тоты планеты докончіть цїлый свій обіг. Може ся хосновати ай в перенесенім змыслї про довгый часовый період, як в мітолоґії, поезії або в звычайній речі (наприклад: „Збогом. Не вертай ся аж до будучного року!“). * '''[[Переступный рік#Календарьный рік|Календарьный рік]]''' мать 365 днїв. * '''[[Переступный рік]]''' є рік, котрый мать 366 днїв, [[непереступный рік]] мать лем 365 днїв. Зато же єден тропічный рік є довгый 365,242 19 дня, выйде то дас на єден день за штири рокы, та зато ся штурить єден день навеце, котрый ся пак кличе [[Переступный день]]. * '''[[Сідерічный рік]]''' (тыж ''звіздяный рік'') є час, за котрый обігне Земля коло сонця односно ку далекым звіздам. Тырвать 365,256 363 051 дня (365 д 6 г 9 мин 9 с). * '''[[Тропічный рік]]''' є [[час]] міджі двома переходами Сонця [[Весняный пункт|весняным пунктом]]. Тырвать 365,242 192 129 дня (365 д 5 г 48 мин 45 с). Так само є то періода з котров ся черяють рочны сезоны та же ёго довжка є важна про творїня [[Календарь|календаря]]. * '''[[Аномалістічный рік]]''' є час, котрый перейде міджі двома переходами Земли [[Перигелий|перигелиом]]. Тырвать 365,259 635 864 дня (365 д 6 г 13 мин 52 с). * '''Середнїй юліяньскый рік''' є середня довжка рока подля [[Юліяньскый календарь|юліяньского календаря]]. Тырвать 365,25 дня (365 d 6 h). Хоснує ся передовшыткым в [[астрономія|астрономії]]. * '''Середнїй ґреґоріяньскый рік''' є середня довжка рока по [[Ґреґоріяньскый календарь|ґреґоріяньскым календарю]]. Тырвать 365,2425 дня (365 д 5 г 49 мин 12 с). == Етімолоґія == Слово „рік“ походить із праславяньского подмета *rokъ, котре є прямо одводжене од часослова *rekti (говорити).<ref>{{cite book |author=Ľubor Králik |title=Stručný etymologický slovník slovenčiny |location=Bratislava |publisher=Veda |year=2015 |page=502 |isbn=978-80-224-1493-7 |language=sk}}</ref> Оріґіналный вызнам того слова быв „становлена легота“, „устный договор“ або „термін“. Поступным семантічным вывоём ся в западославяньскых языках ({{lang3|sk|cs|pl|rok}}), а тыж в [[Русиньскый язык|русиньскім]] і [[Україньскый язык|україньскім языку]] тот вызнам звужыв на означіня фіксованого дванадцятьмісячного часового періоду — календарьного року. Наопак, в южнославяньскых языках (наприклад в [[Сербохорватьскый язык|сербохорватьскім]]) собі слово „''rok''“ заховало свій оріґіналный праславяньскый вызнам як становлена легота або термін.<ref>{{cite book |title=Етимологічний словник української мови |volume=5 (Р—Т) |location=Київ |publisher=Наукова думка |year=2006 |pages=92-93 |isbn=966-00-0785-X |language=uk}}</ref> == Святкы == * [[Навгӯд|Новый рік]] == Повязаны статї == * [[Ґалактічный рік]] == Референції == {{референції}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Календарь]] [[Катеґорія:Єдиніцї часу]] lny60dpka2lsv5ghg7gejpzlz2ntgb0 0 2453 165798 156118 2026-06-03T18:55:49Z Igor Kercsa 5504 доповненя 165798 wikitext text/x-wiki {{Ученый |noyat = yes! |имя = Микола Мушинка |имя оригиналне = {{ref-sk}} Mikuláš Mušinka |образчик = [[Файл:Мушинка.jpg|230px]] |образчика подпис = Микола Мушинка, 2011,<br>на Цілосвітовім форумі [[Українцї]]в, [[Київ]] |познатый як = |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date|1936|02|20|2024|09|12}} |мѣсто роджѣня = [[Курів]], [[Чеськословеньско]] |упокоеня = {{Death date and age|2024|09|12|1936|02|20}}<ref name="умер1">{{cite web |author= |editor= |date=17.09.2024 |url=https://www.youtube.com/watch?v=rnPIgc_Zdtw |title=Помер найвідоміший українець Словаччини, дослідник фольклору, україніст Микола Мушинка |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }}</ref><ref name="умер2">{{cite web |author= |editor= |date=13.09.2024 |url=https://www.aktuality.sk/clanok/fPrsysP/zomrel-profesor-mikulas-musinka/ |title=Zomrel profesor Mikuláš Mušinka |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }}</ref><ref name="умер3">{{cite web |author= |editor= |date= 13.09.2024|url=https://www.teraz.sk/regiony/vo-veku-88-rokov-zomrel-profesor-mikula/822163-clanok.html |title=Vo veku 88 rokov zomrel profesor Mikuláš Mušinka |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }}</ref> |мѣсто смерти = [[Пряшів]], [[Словеньско]] |причина смерти = |главны роботы = |категория склада = Ukrainians in Slovakia }} '''Микола Мушинка''' ({{lang-uk|Микола Іванович Мушинка}}, {{lang-sk|Mikuláš Mušinka}}; [[20. фебруар]] [[1936]], [[Курів]], [[Чеськословеньско]] — [[12. септембер]] [[2024]],<ref name="умер1"/><ref name="умер2"/><ref name="умер3"/> [[Пряшів]], [[Словеньско]])&nbsp;— [[Словеньско|словеньскый]] [[фолклоріста]] і українознавець карпато-русиньского походжіня, іншоземный член [[Націонална академія наук Україны|Україньской академії наук]]. Дослїджував [[лемкы|лемківскый]] фолклор в [[Югославія|Югославії]], [[Румунія|Румунії]], [[Польща|Польщі]], [[Україна|Українї]], в западных [[Чехія|Чехах]] і [[Морава|Мораві]]. Высшу освіту обтримав на [[Карлова універзіта|Карловій універзітї]] в [[Прага|Празї]], де під веджінём [[Іван Панькевич|{{s|І. Панькевича}}]] та {{s|Є. Врабцовой}} почав штудовати фолклор южных Лемків. Штудовав в ашпірантурї на Празькій та і Київській універзітї. За сполкованя з дісідентами быв вышмареный з науковой области в роцї [[1971]] і змушеный быв працовати як [[пастырь]] коров ці як [[котелник]] аж до року [[1990]] коли быв регабілітованый і ся вернув на [[Пряшівска універзіта|Пряшівску універзіту]]. В роцї [[1999]] здобыв тітул [[універзітный професор]]. == Бібліоґрафія == * «З глибини віків. Антологія усної народної творчості українців Східної Словаччини» ([[1967]]) * «Володимир Гнатюк — дослідник фольклору Закарпаття» (Париж, [[1975]]) * «Фольклор Пряшівщини в працях українських та російських вчених і сучасний стан його дослідження» ([[1968]]) * «Спільні і відмінні риси у фольклорі русинів Пряшівщини та Войводини» ([[1971]]) * «Фольклорні видання українців Пряшівщини» (Український календар на [[1979]] р., Варшава) * «[[Заплетал Флоріан|Флоріан Заплетал]] - маловідомий чеський дослідник сакральної архітектури Закарпаття», Народознавчі зошити 1-2, 2003, стор. 252-259 == Одказы == * [https://web.archive.org/web/20080105153350/http://www.studentske.sk/web.php?sk=Mikulas_Musinka.html&pred=osobnosti Біографія на сервері студентських рефератів] * [http://lemko.org/history/krasovskiy/diyache/1.html Біоґрафія на сайтї lemko.org] * [https://web.archive.org/web/20140106185845/http://www.ualogos.kiev.ua/text.html?id=289&category=2&skip=20 Микола Мушинка — видатний словак та великий українець] * [https://www.ua-reporter.com/uk/novosti/15621 Русин-українець Микола Мушинка (Словаччина) переконаний: дві гілки стародавнього народу зберегли свою культурну спадщину разом] * [https://www.youtube.com/watch?v=D9-JddVrAM8 Інтервю з Миколом Мушинком] * Датум смерти {{DEFAULTSORT:Мушинка, Микола}} {{lifetime|1936|2024|Мушинка, Микола}} [[Катеґорія:Русиньскы фолклорісты]] [[Катеґорія:Научне товаришство Шевченка]] ajd8q2jmcaq8jbkzorlh71z3pfopf7m 0 9499 165799 158994 2026-06-03T19:38:54Z Engelseziekte 2261 Едітованя хоснователя „[[Special:Contributions/Renamed user 83527e56d33462b70b000cfbfa005908|Renamed user 83527e56d33462b70b000cfbfa005908]]“ ([[User talk:Renamed user 83527e56d33462b70b000cfbfa005908|діскусія]]) вернуты до минулого ставу, котрого автором є „[[User:Engelseziekte|Engelseziekte]]“ 151476 wikitext text/x-wiki '''Вручаніє''' (позад першых слов: '''Я Русин был, єсмь, и буду''') є стих [[Александер Духнович|Александра Духновича]]. Першый раз выданый у [[алманах]]ови [[Пряшовскый литературный сполок|Поздравленіе Русиновъ на годъ 1851]]. У 1857. році перевыданый пуд назвов «Пѣснь народна русска». Стих ся скоро по выданю поклав на [[Музика|музику]] ([[композитор]] незнамый) и зачав співати на русинськых подіях. == Текст (1851) == <poem class="odsad"> Я Русинъ былъ, есмь, и буду, :Я родился Русиномъ, Честный мой родъ не забуду, :Останусь его сыномъ; Русинъ былъ мой отецъ, мати, :Русская вся родина, Русины сестры, и браты :И широка дружина; Великій мой родъ, и главный, :Міру есть современній, Духомъ и силою славный, :Всѣмъ народамъ пріемный. Я свѣтъ узрѣлъ подъ Бескидомъ, :Первый воздухъ русскій ссалъ, И кормился русскимъ хлѣбомъ, :Русинъ мене колысалъ. Коль первый разъ отворилъ ротъ, :Русское слово прорекъ, На азъ-буцѣ первый мой потъ :Зъ молодого чела текъ. Русскимъ потомъ я питанъ был, :Русскимъ ишолъ расходомъ Въ широкій свѣтъ; но не забылъ :Съ своимъ знатися родомъ. — И теперь, кто питаетъ мя? :Кто кормитъ, кто мя держитъ? Самое русское племя :Мою годность содержит! Прото тобѣ, роде мой, :Кленуся живымъ Богомъ, За печальный потъ и трудъ твой :Повинуюся долгомъ. — И отдамъ ти колько могу, :Прійми той щирый дарокъ, Прійми вотъ маленьку книгу, :И сей писменный рядокъ; Прочее же не забуду :Сердца моего скруху Пожертвити; — я твой буду, :Твоимъ другомъ и умру. </poem> == Жерела и одказы == * '''Magocsi, P. R.''' (2005). Anthems, Rusyn national. In Magocsi P. R., Pop I. (Eds.), ''Encyclopedia of Rusyn History and Culture'' (2nd ed., pp. 5-6). Toronto Buffalo London: University of Toronto Press. {{ISBN|0-8020-3566-3}} <br /> * [https://archive.org/details/pozdravlenierusy00unse/page/69/mode/1up Текст стиха в алманахови Поздравленіе Русиновъ на годъ 1851] <br /> * [https://www.youtube.com/watch?v=5ocuvuTGipg Запис из 1927. року (у першуй половці)] <br /> * [https://www.youtube.com/watch?v=KBh6BKgWugk У подачи хора Славяне (Піттсбурґ, США)] [[Катеґорія:Русиньска література]] 7729x5f063bg3gnn0x4kaqz5458wqkt 165804 165799 2026-06-04T08:29:29Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/165799|165799]] од хоснователя [[Special:Contributions/Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[User talk:Engelseziekte|діскусія]]) прічіна? 165804 wikitext text/x-wiki '''Вручаніє''' (позад першых слов: '''Я Русин был, єсмь, и буду''') є стих [[Александер Духнович|Александра Духновича]]. Першый раз выданый у [[алманах]]ови [[Пряшовскый литературный сполок|Поздравленіе Русиновъ на годъ 1851]]. У 1857. році перевыданый пуд назвов «Пѣснь народна русска». Стих ся скоро по выданю поклав на [[Музика|музику]] ([[композитор]] незнамый) и зачав співати на русинськых подіях. == Текст (1851) == {| |- |'''Русинськый язык''' |'''Анґлійськый язык'''<ref>http://www.orthodoxengland.org.uk/pdf/yarusinbyl.pdf YA RUSIN BYL by Fr Alexander Duchnovich (1803-1865) (Rendered into English verse by Fr Andrew Phillips)</ref> |- |Я Русинъ былъ, есмь, и буду,<br>Я родился Русиномъ,<br>Честный мой родъ не забуду,<br>Останусь его сыномъ; |I Rusin was and am and ever shall be,<br>A faithful Rusin I was born,<br>I’ll not forget the honour of my family,<br>True son I’ll be from dawn to dawn; |- |Русинъ былъ мой отецъ, мати,<br>Русская вся родина,<br>Русины сестры, и браты<br>И широка дружина; |Rusin were my father and my mother,<br>Rusin all my kin and near,<br>Rusin are my sister and my brother<br>And all who to me are dear; |- |Великій мой родъ, и главный,<br>Міру есть современній,<br>Духомъ и силою славный, <br>Всѣмъ народамъ пріемный. |My kinfolk have a great and mighty story,<br>To peace they give a fitting place,<br>Their spirit and their strength are full of glory,<br>They welcome guests of every race. |- |Я свѣтъ узрѣлъ подъ Бескидомъ,<br>Первый воздухъ русскій ссалъ,<br>И кормился русскимъ хлѣбомъ,<br>Русинъ мене колысалъ. |I saw my first light beneath the Beskid,<br>Rusin the air I breathed so free,<br>It was on Rusin bread that I was fed,<br>And Rusin arms did cradle me. |- |Коль первый разъ отворилъ ротъ,<br>Русское слово прорекъ,<br>На азъ-буцѣ первый мой потъ<br>Зъ молодого чела текъ. |It was a word in Rusin that I said,<br>When I opened first my lips,<br>And first the furrow on my young forehead<br>Came from words in Cyrillic's. |- |Русскимъ потомъ я питанъ был,<br>Русскимъ ишолъ расходомъ<br>Въ широкій свѣтъ; но не забылъ<br>Съ своимъ знатися родомъ. — |Then a Rusin true I was raised and set,<br>A Rusin forth I did go<br>In the world so wide; but I did not forget<br>My own kin and folk to know. |- |И теперь, кто питаетъ мя?<br>Кто кормитъ, кто мя держитъ?<br>Самое русское племя<br>Мою годность содержит! |And now who raises me and me does rear?<br>Who feeds me? Who holds me?<br>It is my Rusin kinfolk all so dear<br>Who all my worth do see. |- |Прото тобѣ, роде мой,<br>Кленуся живымъ Богомъ,<br>За печальный потъ и трудъ твой<br>Повинуюся долгомъ. — |Before the living God I now promise<br>To thee, O my kin and nation,<br>For all thy sweat, labour hard and sadness,<br>To pay back my obligation. |- |И отдамъ ти колько могу,<br>Прійми той щирый дарокъ,<br>Прійми вотъ маленьку книгу,<br>И сей писменный рядокъ; |And so to thee I'll give back all I can,<br>Accept this heartfelt gift,<br>Accept this little book and take and scan<br>These writer's lines and drift; |- |Прочее же не забуду<br>Сердца моего скруху<br>Пожертвити; — я твой буду,<br>Твоимъ другомъ и умру. |And more than this, I'll not forget<br>To offer the regret<br>Of my heart; thine I shall be for aye,<br>And Thy friend I'll die. |} == Жерела и одказы == * '''Magocsi, P. R.''' (2005). Anthems, Rusyn national. In Magocsi P. R., Pop I. (Eds.), ''Encyclopedia of Rusyn History and Culture'' (2nd ed., pp. 5-6). Toronto Buffalo London: University of Toronto Press. {{ISBN|0-8020-3566-3}} <br /> * [https://archive.org/details/pozdravlenierusy00unse/page/69/mode/1up Текст стиха в алманахови Поздравленіе Русиновъ на годъ 1851] <br /> * [https://www.youtube.com/watch?v=5ocuvuTGipg Запис из 1927. року (у першуй половці)] <br /> * [https://www.youtube.com/watch?v=KBh6BKgWugk У подачи хора Славяне (Піттсбурґ, США)] [[Катеґорія:Русиньска література]] afu65ohaylna6ny38wtr9h8t7jl6oqc 1 9500 165805 89930 2026-06-04T11:11:54Z Igor Kercsa 5504 нова статя 165805 wikitext text/x-wiki Хотїв би єм попросити кідь дахто знать як дати тоту писню до строф, та прошу вас поможте. --[[Хоснователь:Sejanko|Sejanko]] ([[Діскузія з хоснователём:Sejanko|діскузія]]) 11:41, 29 авґуста 2014 (CEST) = Английска верзия = @Halajkovič<br/> На то, обы подати текст на иншых языках суть иншоязычны оддѣлы Википедии. Подля мене, правилнѣйше было бы в русинском оддѣлѣ спомянути, же английскый православный священик отець Ендрю Филипс переклав текст по английскы, дати цитат <br/>«I Rusin was and am and ever shall be,<br/> A faithful Rusin I was born,<br/> I’ll not forget the honour of my family,<br/> True son I’ll be from dawn to dawn;...»&nbsp;—<br/> и дати одказ.<ref>http://www.orthodoxengland.org.uk/pdf/yarusinbyl.pdf</ref> А найлѣпше бы ещи написати копию в английскый оддѣл Википедии.<br/> [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 13:11, 4 юнія 2026 (CEST) tkmtjyy1uhvkdkv02bq6yyi8rcq0wl4 165807 165805 2026-06-04T11:28:18Z Halajkovič 33393 /* Английска верзия */ Відповідь 165807 wikitext text/x-wiki Хотїв би єм попросити кідь дахто знать як дати тоту писню до строф, та прошу вас поможте. --[[Хоснователь:Sejanko|Sejanko]] ([[Діскузія з хоснователём:Sejanko|діскузія]]) 11:41, 29 авґуста 2014 (CEST) = Английска верзия = @Halajkovič<br/> На то, обы подати текст на иншых языках суть иншоязычны оддѣлы Википедии. Подля мене, правилнѣйше было бы в русинском оддѣлѣ спомянути, же английскый православный священик отець Ендрю Филипс переклав текст по английскы, дати цитат <br/>«I Rusin was and am and ever shall be,<br/> A faithful Rusin I was born,<br/> I’ll not forget the honour of my family,<br/> True son I’ll be from dawn to dawn;...»&nbsp;—<br/> и дати одказ.<ref>http://www.orthodoxengland.org.uk/pdf/yarusinbyl.pdf</ref> А найлѣпше бы ещи написати копию в английскый оддѣл Википедии.<br/> [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 13:11, 4 юнія 2026 (CEST) :Наприклад в статї [[Русинска гимна]] ся в секції „Текст“ окрем русиньского текста поужывать ай мадярьскый текст, так чом бы то не могло платити ай в тій статї? Тоту статю дораз перепишу, жебы обсяговала веце інформації. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 13:28, 4 юнія 2026 (CEST) ljosacts8b7ury2bm3833km7f4lqvec 0 10163 165783 165766 2026-06-03T13:34:17Z Igor Kercsa 5504 Зрушена верзія [[Special:Diff/165766|165766]] од хоснователя [[Special:Contributions/~2026-32935-33|~2026-32935-33]] ([[User talk:~2026-32935-33|діскусія]]) 165783 wikitext text/x-wiki [[Файл:Location of Kyivan Rus.png|thumb|400px|right|{{center|Кієвска Русь по смерти Ярослава I., рік 1054}}]] '''Кі́євска Русь''' ({{lang-orv|Роусь, ро́усьскаѧ землѧ́}}) — назва давной славяньской штатной формации, котра екзістовала в середнім віку (9.—11. столїтю) у выходнїй [[Европа|Европі]].<ref>Диба Юрій [https://www.academia.edu/30994416/Диба_Юрій._Формування_території_Руської_землі_ІХ_-_Х_ст._у_контексті_функціонування_трансєвропейського_торговельного_шляху_Булгар-Київ-Реґенсбурґ Формування території “Руської землі” ІХ - Х ст. у контексті функціонування трансєвропейського торговельного шляху Булгар-Київ-Реґенсбурґ] {{ref-uk}}</ref><ref>Диба Юрій [https://www.academia.edu/31776586/Диба_Юрій._Географія_початкової_русі_за_східними_джерелами_Княжа_доба_історія_і_культура._Львів_Б._в._2016._Вип._10_Святий_Володимир_Великий_1015-2015._С._9_58 Географія початкової русі за східними джерелами]</ref>. Головным містом быв [[Кієв]]. Штат перестав екзістовати по [[Татарьскы удары|монґолотатарьскых ударах]] у роцї [[1240]]. ==Назва== В цїлой добі своёй екзістенції «Кі́євска Русь» была позната яко земля [[Русь|Русів (Русь)]] ([[Старославяньскый язык]]: {{lang|orv|Рѹ́сьскаѧ землѧ}}, [[середновік]]ый [[грецкый язык]]: {{lang|grc|Ῥῶς}}; [[Арабскый язык]]: الروس ''al-Rūs'', новый [[грецкый язык]] {{lang|grc-x-medieval|Ῥωσία}}, старый французскый {{lang|fro|Russie, Rossie}}, латинскый {{lang|la|Russia}}, а од [[XII. стороча]] тыж Ruthenia.<ref>Назаренко А. В.</ref><ref>Magocsi, Paul R. (2010). </ref> Термин «Кі́євска Русь» ({{lang|ru|Ки́евская Русь}}) быв сконштруованый в [[XIX. стороча|XIX. сторочу]] в російскій історіоґрафії, жебы указовати на тогдышный [[головне місто|главный город]].<ref>Толочко А.П.</ref> {{Clear}} {{Цитат 2|...держава, звана «Київска Русь» (ани ай «Давна Русь») ниґда не екзістовала! Нашы далекы предкы невысловно бы ся зачудовали, учувши таку назву своёй державы, бо называли ю «Руськов землёв», а себе, єй обывательство, зберным «Русь», або каждого поокреме «Русином»| {{Цитат 3|Оріґінал (русс.)|...государство под названием «Киевская Русь»(и даже «Древняя Русь») не существовало никогда! Наши далекие предки были бы несказанно удивлены, услышав такое наименование страны, в которой волей случая им довелось жить, поскольку называли ее «Руской землей»,«Русью», а себя, ее население, собирательным «русь» или каждый отдельно—«русином»|Толочко А.П.: Химера «Киевской Руси»}}}} == Звязаны статѣ == * [[Варягове]] * [[Викингове]] * [[Русь]] == Жрідла і одказы== * Magocsi, Paul R. (2010): A History of Ukraine: The Land and Its Peoples. Toronto: University of Toronto Press. {{ISBN| 978-1442610217}}, p. 73. [https://books.google.com.ua/books?id=BNUtdVrw6lIC&pg=PA73&redir_esc=y] * Назаренко А. В.: Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX—XII вв. — М.: Языки русской культуры, 2001. — 784 с. — {{ISBN| 5-7859-0085-8}}. Сc. 40, 42—45, 49—50. [http://www.bibliorossica.com/book.html?currBookId=3911][https://www.twirpx.com/file/1650563/] * Толочко А.П.: Химера Киевской Руси. //Родина, 1999, вып. 8, сс. 29–33.[https://scholar.google.com/citations?user=62rEKmUAAAAJ&hl=en&oi=sra#d=gs_md_cita-d&u=%2Fcitations%3Fview_op%3Dview_citation%26hl%3Den%26user%3D62rEKmUAAAAJ%26citation_for_view%3D62rEKmUAAAAJ%3AEUQCXRtRnyEC%26tzom%3D-180] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Бывшы штаты]] {{Переклад|en|Kievan Rus'|894843380}} oplofato0tmnfn5umhbhir15li7fvew 0 11942 165806 101600 2026-06-04T11:23:27Z Makenzis 16470 /* Успіхы */ 165806 wikitext text/x-wiki '''ФК Ружомберок''' - є професіоналный фотбаловый клуб з мїста [[Ружомберок]] на [[Словеньско|Словеньску]]. Быв заложеный року 1906. В сезонї 2005-06 клуб выграл [[Словеньскый погар]]. == Успіхы == *'''[[Словеньска Супер Ліґа]]''' ** '''Шампіоны (1)''': 2006 *'''[[Словеньскый погар]]''' **'''Шампіоны (1)''': 2006 == Одказы == *[http://www.mfkruzomberok.sk Домашна сторінка клуба] [[Катеґорія:Шпортовы клубы]] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы]] pnypbz5nt59i0wg3vihd72x3ni9v06w 0 12877 165802 164135 2026-06-04T01:03:07Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165802 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Кипр}} {{Остров |статус = Третий найвекшый остров [[Середоморя]] |назва = Кипр |назва мѣстна = {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} Κύπρος, {{Реф-инфо|[[Турецькый язык|тур.]]}} Kıbrıs, {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} Cyprus |образок = Cyprus lrg.jpg |великость образка= 300 |опис образка = Остров Кипр з космоса |найвысша точка = Олимп, {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} Όλυμπος, 1&nbsp;952 |довжка = |ширина = |розлога = 9&nbsp;251 |локализация = |координаты = {{coord|35|10||N|33|21||E}} |держава = |обывательство = |референция = |центер = |мапа = Cyprus districts named.png |опис мапы = Политичный подѣл острова Кипр |мапа2 = Cyprus in European Union.svg |опис мапы2 = [[Ціпрус|Кипр]] в [[Европска унія|Европской унии]] |категория склада = Cyprus }} '''Кипр''' ({{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} Κύπρος, {{Реф-инфо|[[Турецькый язык|тур.]]}} Kıbrıs, {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} Cyprus) — третий найвекшый плохов и обывательством [[остров]] в [[Середоземне море|Середоземном морю]] по [[Сицилия|Сицилии]] и [[Сардиния|Сардинии]].<ref name="CIA">The World Factbook/</ref> Географично належить [[Азия|Азии]].<ref>Трёшников А.Ф., с. 237.</ref><ref>Никитенко Ю.Н., с. 319.</ref> Геополитично може ся поважовати як належный тыж [[Европа|Европѣ]].<ref name="CIA"/> ==Землепис== Кипр положеный в восточной части [[Середоморя]], оддаленый 380 км од [[Египет|Египта]], 105 км од [[Сирия|Сирии]] и 71 км од [[Турция|Турции]].<ref name="ЕНЦ">Encyclopedia.com.</ref> Плоха 9251 км².<ref name="CIA"/> * Найблизшый континент — [[Азия]], одстояня 71 км ([[Турция]]). * Найвысша точка – 1952 м.н.м (Олимпос) * Берегова линия — 648 км<ref name="ЕНЦ"/> * Акватория — [[Середоземне море]] [[File:Cyprus Administrative Divisions.jpg|300px|thumb|Администативный подѣл Кипра]] ==Политичны ентиты== {| class="wikitable" |- ! Ентита !! Статус !! Обывательство !! Територия |- | [[Ціпрус|Република Кипр]] || член [[ОЗН]], [[Европска унія|ЕУ]], еврозона ||align="right"| 838&nbsp;897<ref>[http://www.mof.gov.cy/mof/cystat/statistics.nsf/All/732265957BAC953AC225798300406903?OpenDocument&sub=2&sel=1&e=&print Preliminary Results of the Census of Population, 2011]</ref> ||align="right"|57,6% |- | [[Сѣверный Кипр]] || непризнана република ||align="right"| 265&nbsp;100<ref>[http://nufussayimi.devplan.org/Census%202006.pdf TRNC GENERAL POPULATION AND HOUSING UNIT CENSUS]</ref>||align="right"|36,0% |- | [[Акротири и Декелия]] || военны базы [[Споене кральовство Великой Британии и Сѣверной Ирландии|Споеного кральовства]] ||align="right"| 18&nbsp;195<ref>Akrotiri.</ref>||align="right"|2,7% |- | [[Зелена линия (Кипр)|Зелена линия]] || зона, контролована [[ОЗН]]: [[United Nations Peacekeeping Force in Cyprus|UNFICYP]]<ref>The United Nations Peacekeeping Force in Cyprus.</ref> ||align="right"|10&nbsp;000<ref>UNFICYP Fact sheet.</ref>||align="right"|3,7% |} ==См. тыж== * [[Ціпрус|Киперска република]] ==Жерела и одказы== * Никитенко Ю.Н. (вед. ред.) и др. Энциклопедический географический словарь. — М.: РИПОЛ классик, 2011. — 800 с. — (Словари нового века). {{ISBN| 978-5-386-03063-6}} * Трёшников А.Ф. Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — 2-е изд., доп. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— 592 с. {{ISBN| 5-85270-057-6}} * [https://web.archive.org/web/20210109202203/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/cyprus/ Cyprus. //The World Factbook — CIA] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} * [https://web.archive.org/web/20210104184423/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/akrotiri/ Akrotiri. //The world factbook. CIA.] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} * [https://commons.wikimedia.org/wiki/Atlas_of_Cyprus Атлас Кипра] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} * [https://www.encyclopedia.com/places/spain-portugal-italy-greece-and-balkans/cyprus-political-geography/cyprus Cyprus facts, information, pictures. //Encyclopedia.com] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} * [https://web.archive.org/web/20180413201110/https://peacekeeping.un.org/en/mission/unficyp UNFICYP Fact sheet. Одчитане: 23 April 2018.] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} {{Commonscat|Cyprus}} == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Островы Атлантичного океану]] [[Катеґорія:Островы Середоморя]] [[Катеґорія:Островы Азии]] [[Катеґорія:Кипр]] 2f3nrn3hffos8bm8nu4555si860sckn 0 12893 165801 122077 2026-06-04T00:46:23Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165801 wikitext text/x-wiki [[File:GreenLine BufferZone Large.JPG|thumb|300px|Варовный знак на южном (грецком) боку Зеленой линии на переходѣ ''Ледра'' в Никозии на Кипру; на другом боку мура лежить окупована Турциев сѣверна часть острова]] [[File:Cyprus BufferZoneInBlue.png|thumb|300px|Демаркачна линия (синя фарба) перерывать ся во своей восточной части териториов бритской военской базы Декелия]] '''Зелена линия на Кипру''' — демаркачна линия, котра роздѣлять остров на двѣ части: южну (грецку) и сѣверну ([[де факто]] турецку). Линия охранять ся войсковым контингентом [[UNFICYP]]. ==История== В року 1960 Кипр, дотогды колония [[Споене кральовство Великой Британии и Сѣверной Ирландии|Великой Британии]], достав независимость, гарантами котрой были вызначены [[Споене кральовство Великой Британии и Сѣверной Ирландии|Велика Британия]], [[Греция]] и [[Турция]]. Назва ''Зелена линия'' появила ся в року 1964, коли по конфликту в [[Никозия|Никозии]] меджи мѣстныма Греками и Турками город быв роздѣленый на грецку и турецку части, а [[Споене кральовство Великой Британии и Сѣверной Ирландии|бритскы]] вояци означили границю меджи двома сторонами на мапѣ зеленов линиев. Жебы забранити повторѣню меджиетничного насилства меджи грецкыма и турецкыма Кипрянами, обновити порядок и напомочи нормалному животу од марца 1964 на островѣ фунгуе миротворна мисия [[ОЗН]]. Тота мисия вшак не забранила тому, жебы меджиетничный конфликт вырос на войну в року 1974, резултатом котрой стала ся турецка окупация сѣверной третины острова и была там установлена де факто [[Сѣверный Кипр|Турецка Република Сѣверного Кипра]],<ref name="NWE">Cyprus.</ref> котру не признавать ани една держава свѣта, окрем самой Турции. [[Ціпрус|Република Кипр]] и де факто [[Сѣверный Кипр|Турецка Република Сѣверного Кипра]] суть роздѣлены демаркачнов зонов, называнов ''Зелена линия'' котру контролуе меджинародна военска мисия [[UNFICYP]].<ref name="UNFICYP">UNFICYP</ref> ==Полога== ''Зелена линия'' е зонов, простертов на 180 км зо западного берега острова до восточного, и перетинать главный город [[Никозия]]. Ширина зоны од даколькох метрох в [[Никозия|Никозии]] до 7,4 км в околици села [[Атиену]]. В зонѣ суть еще три села: [[Пила (Кипр)|Пила]], [[Трулли]], [[Денѣя]], котры суть в юрисдикции [[Ціпрус|Републикы Кипр]]. Обывательство тых сел чинить над 10 тысяч особ, а [[Пила (Кипр)|Пила]] едине село, де жиють обѣ конфликтуючы стороны. Во восточной части ''Зелена линия'' перерывать ся териториов бритской военской базы Декелия.<ref name="ABZ">About the Buffer Zone.</ref> ==Персонал миротворной мисии== Персонал миротворцьох ся периодично вымѣнять. В марцу 2018 персонал числив 1013 особ, з того 764 — вояци, 150 — цивилисты, 65 — полицайты, 52 — офицеры.<ref name="UF">UNFICYP Fact sheet.</ref> ==См. тыж== * [[UNFICYP]] ==Жерела и одказы== * [https://unficyp.unmissions.org/about-buffer-zone About the Buffer Zone.] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} * [https://web.archive.org/web/20180413201110/https://peacekeeping.un.org/en/mission/unficyp UNFICYP Fact sheet. Одчитане: 23 April 2018.] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} * [http://www.newworldencyclopedia.org/entry/Cyprus Cyprus.//New World Encyclopedia.] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Кипр]] [[Катеґорія:ОЗН]] rtnil235nfefpzmqfyx8vxpse95cf6n 828 20727 165795 141749 2026-06-03T16:39:30Z Rue323 31002 165795 json application/json { "aa": [ "Афарська", "Афарська Вікіпедія" ], "ab": [ "Абхазька", "Абхазька Вікіпедія" ], "ace": [ "Ачехська", "Ачехська Вікіпедія" ], "ady": [ "Адыґейська", "Адыґейська Вікіпедія" ], "af": [ "Африкаанс", "Вікіпедія языком африкаанс" ], "ak": [ "Акан", "Вікіпедія языком акан" ], "als": [ "Алеманські діалекти німецької", "Алеманська Вікіпедія" ], "am": [ "Амхарська", "Амхарська Вікіпедія" ], "an": [ "Арагонська", "Арагонська Вікіпедія" ], "ang": [ "Давньоанглійська", "Давньоанглійська Вікіпедія" ], "ar": [ "Арабська", "Арабська Вікіпедія" ], "arc": [ "Арамейська" ], "arz": [ "Єгипетська арабська", "Вікіпедія єгипетською арабською мовою" ], "as": [ "Ассамська", "Ассамська Вікіпедія" ], "ast": [ "Астурійська", "Астурійська Вікіпедія" ], "atj": [ "Атикамек" ], "av": [ "Аварська", "Аварська Вікіпедія" ], "avk": [ "Котава", "Вікіпедія мовою котава" ], "ay": [ "Аймара", "Вікіпедія мовою аймара" ], "az": [ "Азербайджанська", "Азербайджанська Вікіпедія" ], "azb": [ "Південноазербайджанська", "Південноазербайджанська Вікіпедія" ], "ba": [ "Башкирська", "Башкирська Вікіпедія" ], "ban": [ "Балійська", "Балійська Вікіпедія" ], "bar": [ "Баварський діалект німецької", "Баварська Вікіпедія" ], "bat-smg": [ "Жмудська", "Жмудська Вікіпедія" ], "bcl": [ "Бікольська", "Бікольська Вікіпедія" ], "be": [ "Білоруська (академічна)", "Білоруська Вікіпедія (офіційним правописом)" ], "be-tarask": [ "Білоруська (класична)", "Білоруська Вікіпедія (класичним правописом)" ], "bg": [ "Болгарська", "Болгарська Вікіпедія" ], "bh": [ "Бходжпурі" ], "bi": [ "Біслама", "Вікіпедія мовою біслама" ], "bjn": [ "Банджарська", "Банджарська Вікіпедія" ], "bm": [ "Бамана" ], "bn": [ "Бенгальська", "Бенгальська Вікіпедія" ], "bo": [ "Тибетська", "Тибетська Вікіпедія" ], "bpy": [ "Бішнупрія-маніпурі", "Вікіпедія мовою бішнупрія-маніпурі" ], "br": [ "Бретонська", "Бретонська Вікіпедія" ], "bs": [ "Боснійська", "Боснійська Вікіпедія" ], "bug": [ "Бугійська", "Бугійська Вікіпедія" ], "bxr": [ "Бурятська", "Бурятська Вікіпедія" ], "ca": [ "Каталонська", "Каталонська Вікіпедія" ], "cbk-zam": [ "Чавакано", "Вікіпедія мовою чавакано" ], "cdo": [ "Східноміньська", "Східноміньська Вікіпедія" ], "ce": [ "Чеченська", "Чеченська Вікіпедія" ], "ceb": [ "Себуанська", "Себуанська Вікіпедія" ], "ch": [ "Чаморро", "Вікіпедія мовою чаморро" ], "cho": [ "Чоктавська" ], "chr": [ "Черокі", "Вікіпедія мовою черокі" ], "chy": [ "Шаєнська", "Шеєнська Вікіпедія" ], "ckb": [ "Сорані", "Вікіпедія мовою сорані" ], "co": [ "Корсиканська", "Корсиканська Вікіпедія" ], "cr": [ "Крі", "Вікіпедія мовою крі" ], "crh": [ "Кримськотатарська", "Кримськотатарська Вікіпедія" ], "cs": [ "Чеська", "Чеська Вікіпедія" ], "csb": [ "Кашубська", "Кашубська Вікіпедія" ], "cu": [ "Староцерковнослов\u0026#39;янська" ], "cv": [ "Чуваська", "Чуваська Вікіпедія" ], "cy": [ "Валлійська", "Валлійська Вікіпедія" ], "da": [ "Данська", "Данська Вікіпедія" ], "de": [ "Німецька", "Німецька Вікіпедія" ], "din": [ "Динка" ], "diq": [ "Зазакі", "Вікіпедія мовою зазакі" ], "dsb": [ "Нижньолужицька" ], "dty": [ "Дотиялі" ], "dv": [ "Мальдівська" ], "dz": [ "Дзонг-ке" ], "ee": [ "Еве" ], "el": [ "Грецька", "Грецька Вікіпедія" ], "eml": [ "Емільяно-романьйольська", "Емільяно-романьйольська Вікіпедія" ], "en": [ "Англійська", "Англійська Вікіпедія" ], "eo": [ "Есперанто", "Вікіпедія мовою есперанто" ], "es": [ "Іспанська", "Іспанська Вікіпедія" ], "et": [ "Естонська", "Естонська Вікіпедія" ], "eu": [ "Баскська", "Баскська Вікіпедія" ], "ext": [ "Естремадурська" ], "fa": [ "Перська", "Перська Вікіпедія" ], "ff": [ "Фульфульде" ], "fi": [ "Фінська", "Фінська Вікіпедія" ], "fiu-vro": [ "Вируська" ], "fj": [ "Фіджійська" ], "fo": [ "Фарерська", "Фарерська Вікіпедія" ], "fr": [ "Французька", "Французька Вікіпедія" ], "frp": [ "Франкопровансальська" ], "frr": [ "Північнофризька", "Північнофризька Вікіпедія" ], "fur": [ "Фриульська" ], "fy": [ "Західнофризька", "Західнофризька Вікіпедія" ], "ga": [ "Ірландська", "Ірландська Вікіпедія" ], "gag": [ "Гагаузька" ], "gan": [ "Гань" ], "gd": [ "Шотландська гельська", "Вікіпедія шотландською гельською мовою" ], "gl": [ "Галісійська", "Галісійська Вікіпедія" ], "glk": [ "Гілянська" ], "gn": [ "Гуарані" ], "gom": [ "Конкані" ], "gor": [ "Горонтало", "Вікіпедія мовою горонтало" ], "got": [ "Готська" ], "gu": [ "Гуджаратська", "Гуджаратська Вікіпедія" ], "gv": [ "Менська" ], "ha": [ "Хауса", "Вікіпедія мовою хауса" ], "hak": [ "Хакка" ], "haw": [ "Гавайська" ], "he": [ "Іврит", "Вікіпедія івритом" ], "hi": [ "Гінді", "Вікіпедія мовою гінді" ], "hif": [ "Фіджійска гінді" ], "ho": [ "Гірі-моту" ], "hr": [ "Хорватська", "Хорватська Вікіпедія" ], "hsb": [ "Верхньолужицька", "Верхньолужицька Вікіпедія" ], "ht": [ "Гаїтянська креольська", "Гаїтянська Вікіпедія" ], "hu": [ "Угорська", "Угорська Вікіпедія" ], "hy": [ "Вірменська", "Вірменська Вікіпедія" ], "hyw": [ "Західновірменська" ], "hz": [ "Гереро" ], "ia": [ "Інтерлінгва", "Вікіпедія мовою інтерлінгва" ], "id": [ "Індонезійська", "Індонезійська Вікіпедія" ], "ie": [ "Інтерлінгве" ], "ig": [ "Ігбо", "Вікіпедія мовою ігбо" ], "ii": [ "Носу" ], "ik": [ "Аляскинсько-інуїтська", "Аляскинсько-інуїтська Вікіпедія" ], "ilo": [ "Ілоко", "Вікіпедія мовою ілоко" ], "inh": [ "Інгушська" ], "io": [ "Ідо", "Вікіпедія мовою ідо" ], "is": [ "Ісландська", "Ісландська Вікіпедія" ], "it": [ "Італійська", "Італійська Вікіпедія" ], "iu": [ "Інуктитут" ], "ja": [ "Японська", "Японська Вікіпедія" ], "jam": [ "Ямайська креольська" ], "jbo": [ "Ложбан" ], "jv": [ "Яванська", "Яванська Вікіпедія" ], "ka": [ "Грузинська", "Грузинська Вікіпедія" ], "kaa": [ "Каракалпацька" ], "kab": [ "Кабільська" ], "kbd": [ "Кабардино-черкеська" ], "kbp": [ "Каб\u0026#39;є" ], "kg": [ "Конголезька" ], "khw": [ "Кховар" ], "ki": [ "Кикуйю" ], "kj": [ "Кваньяма" ], "kk": [ "Казахська", "Казахська Вікіпедія" ], "kl": [ "Гренландська" ], "km": [ "Кхмерська" ], "kn": [ "Каннада", "Вікіпедія мовою каннада" ], "ko": [ "Корейська", "Корейська Вікіпедія" ], "koi": [ "Комі-перм\u0026#39;яцька", "Комі-перм\u0026#39;яцька Вікіпедія" ], "kr": [ "Канурі" ], "krc": [ "Карачаєво-балкарська" ], "ks": [ "Кашмірська" ], "ksh": [ "Рипуарські діалекти німецької" ], "ku": [ "Курдська", "Курдська Вікіпедія" ], "kv": [ "Комі-зирянська", "Комі Вікіпедія" ], "kw": [ "Корнська" ], "ky": [ "Киргизька", "Киргизька Вікіпедія" ], "la": [ "Латинська", "Латинська Вікіпедія" ], "lad": [ "Ладіно", "Вікіпедія мовою ладіно" ], "lb": [ "Люксембурзька", "Люксембурзька Вікіпедія" ], "lbe": [ "Лакська" ], "lez": [ "Лезгинська", "Лезгинська Вікіпедія" ], "lfn": [ "Лінгва франка-нова" ], "lg": [ "Луганда" ], "li": [ "Лімбурзька", "Лімбурзька Вікіпедія" ], "lij": [ "Лігурійська" ], "lld": [ "Ладинська", "Ладинська Вікіпедія" ], "lmo": [ "Ломбардійська", "Ломбардійська Вікіпедія" ], "ln": [ "Лінґала" ], "lo": [ "Лаоська" ], "lrc": [ "Північнолурська" ], "lt": [ "Литовська", "Литовська Вікіпедія" ], "ltg": [ "Латгальська", "Латгальська Вікіпедія" ], "lv": [ "Латвійська", "Латвійська Вікіпедія" ], "mai": [ "Майтхілі", "Вікіпедія мовою майтхілі" ], "map-bms": [ "Банюмасанська", "Банюмасанська Вікіпедія" ], "mdf": [ "Мокшанська" ], "mg": [ "Малагасійська", "Малагасійська Вікіпедія" ], "mh": [ "Маршальська" ], "mhr": [ "Лукомарійська", "Лукомарійська Вікіпедія" ], "mi": [ "Маорі" ], "min": [ "Мінангкабау", "Вікіпедія мовою мінангкабау" ], "mk": [ "Македонська", "Македонська Вікіпедія" ], "ml": [ "Малаялам", "Вікіпедія мовою малаялам" ], "mn": [ "Монгольська", "Монгольська Вікіпедія" ], "mo": [ "Молдавський діалект румунської" ], "mr": [ "Маратхі", "Вікіпедія мовою маратхі" ], "mrj": [ "Гірськомарійська", "Гірськомарійська Вікіпедія" ], "ms": [ "Малайська", "Малайська Вікіпедія" ], "mt": [ "Мальтійська" ], "mus": [ "Крикська" ], "mwl": [ "Мірандська" ], "my": [ "Бірманська", "Бірманська Вікіпедія" ], "myv": [ "Ерзянська", "Ерзянська Вікіпедія" ], "mzn": [ "Мазандеранська", "Мазандеранська Вікіпедія" ], "na": [ "Науруанська" ], "nah": [ "Науатль" ], "nap": [ "Неаполітанська", "Неаполітанська Вікіпедія" ], "nds": [ "Нижньонімецька", "Нижньонімецька Вікіпедія" ], "nds-nl": [ "Нижньосаксонський діалект нідерландської" ], "ne": [ "Непальська", "Непальська Вікіпедія" ], "new": [ "Неварська", "Неварська Вікіпедія" ], "ng": [ "Ндонга" ], "nl": [ "Нідерландська", "Нідерландська Вікіпедія" ], "nn": [ "Норвезька (нюношк)", "Вікіпедія мовою нюношк" ], "no": [ "Норвезька (букмол)", "Вікіпедія мовою букмол" ], "nov": [ "Новіаль" ], "nqo": [ "Нко" ], "nrm": [ "Нормандська" ], "nso": [ "Північна сото" ], "nv": [ "Навахо", "Вікіпедія мовою навахо" ], "ny": [ "Ньянджа" ], "oc": [ "Окситанська", "Окситанська Вікіпедія" ], "olo": [ "Ліввіковський діалект карельської" ], "om": [ "Оромо" ], "or": [ "Орія", "Вікіпедія мовою орія" ], "os": [ "Осетинська", "Осетинська Вікіпедія" ], "pa": [ "Східнопенджабська", "Східнопенджабська Вікіпедія" ], "pag": [ "Пангасинанська" ], "pam": [ "Пампанґанська" ], "pap": [ "Пап\u0026#39;яменто" ], "pcd": [ "Пікардійська" ], "pdc": [ "Пенсильванський діалект німецької" ], "pfl": [ "Пфальцський діалект німецької" ], "pi": [ "Палі" ], "pih": [ "Норфолкська" ], "pl": [ "Польська", "Польська Вікіпедія" ], "pms": [ "П\u0026#39;ємонтська", "П\u0026#39;ємонтська Вікіпедія" ], "pnb": [ "Західнопенджабська", "Західнопенджабська Вікіпедія" ], "pnt": [ "Понтійська", "Понтійська Вікіпедія" ], "ps": [ "Пушту", "Вікіпедія мовою пушту" ], "pt": [ "Португальська", "Португальська Вікіпедія" ], "qu": [ "Кечуа", "Вікіпедія мовою кечуа" ], "rm": [ "Ретороманська" ], "rmy": [ "Влаські діалекти ромської" ], "rn": [ "Кірунді" ], "ro": [ "Румунська", "Румунська Вікіпедія" ], "roa-rup": [ "Арумунська", "Арумунська Вікіпедія" ], "roa-tara": [ "Тарантинська" ], "ru": [ "Російська", "Російська Вікіпедія" ], "rue": [ "Русинська", "Русинська Вікіпедія" ], "rw": [ "Руандійська" ], "sa": [ "Санскрит" ], "sah": [ "Якутська", "Якутська Вікіпедія" ], "sat": [ "Санталі" ], "sc": [ "Сардинська" ], "scn": [ "Сицилійська", "Сицилійська Вікіпедія" ], "sco": [ "Шотландська рівнинна", "Вікіпедія шотландською рівнинною мовою" ], "sd": [ "Синдхі", "Вікіпедія мовою синдхі" ], "se": [ "Північносаамська" ], "sg": [ "Санго" ], "sh": [ "Сербохорватська", "Сербохорватська Вікіпедія" ], "shn": [ "Шанська" ], "si": [ "Сингальська", "Сингальська Вікіпедія" ], "simple": [ "Англійська (спрощена)", "Вікіпедія спрощеною англійською мовою" ], "sk": [ "Словацька", "Словацька Вікіпедія" ], "sl": [ "Словенська", "Словенська Вікіпедія" ], "sm": [ "Самоанська" ], "sn": [ "Шона" ], "so": [ "Сомалійська" ], "sq": [ "Албанська", "Албанська Вікіпедія" ], "sr": [ "Сербська", "Сербська Вікіпедія" ], "srn": [ "Сранан-тонго" ], "ss": [ "Сваті" ], "st": [ "Сесото" ], "stq": [ "Східнофризька" ], "su": [ "Сунданська", "Сунданська Вікіпедія" ], "sv": [ "Шведська", "Шведська Вікіпедія" ], "sw": [ "Суахілі", "Вікіпедія мовою суахілі" ], "szl": [ "Сілезька", "Сілезька Вікіпедія" ], "ta": [ "Тамільська", "Тамільська Вікіпедія" ], "tcy": [ "Тулу" ], "te": [ "Телугу", "Вікіпедія мовою телугу" ], "tet": [ "Тетум" ], "tg": [ "Таджицька", "Таджицька Вікіпедія" ], "th": [ "Тайська", "Тайська Вікіпедія" ], "ti": [ "Тигринья" ], "tk": [ "Туркменська" ], "tl": [ "Тагальська", "Тагальська Вікіпедія" ], "tn": [ "Тсвана" ], "to": [ "Тонганська" ], "tpi": [ "Ток-пісін" ], "tr": [ "Турецька", "Турецька Вікіпедія" ], "ts": [ "Тсонга" ], "tt": [ "Татарська", "Татарська Вікіпедія" ], "tum": [ "Тумбука" ], "tw": [ "Чві" ], "ty": [ "Таїтянська" ], "tyv": [ "Тувинська", "Тувинська Вікіпедія" ], "udm": [ "Удмуртська", "Удмуртська Вікіпедія" ], "ug": [ "Уйгурська" ], "uk": [ "Українська", "Українська Вікіпедія" ], "ur": [ "Урду", "Вікіпедія мовою урду" ], "uz": [ "Узбецька", "Узбецька Вікіпедія" ], "ve": [ "Венда" ], "vec": [ "Венеційська", "Венеційська Вікіпедія" ], "vep": [ "Вепська", "Вепська Вікіпедія" ], "vi": [ "В\u0026#39;єтнамська", "В\u0026#39;єтнамська Вікіпедія" ], "vls": [ "Західнофламандський діалект нідерландської" ], "vo": [ "Волапюк", "Вікіпедія мовою волапюк" ], "wa": [ "Валлонська", "Валлонська Вікіпедія" ], "war": [ "Варайська", "Варайська Вікіпедія" ], "wo": [ "Волоф" ], "wuu": [ "Уська", "Уська Вікіпедія" ], "xal": [ "Калмицька", "Калмицька Вікіпедія" ], "xh": [ "Коса" ], "xmf": [ "Мегрельська", "Мегрельська Вікіпедія" ], "yi": [ "Їдиш", "Вікіпедія мовою їдиш" ], "yo": [ "Йоруба", "Вікіпедія мовою йоруба" ], "za": [ "Чжуанська" ], "zea": [ "Зеландський діалект нідерландської" ], "zh": [ "Китайська", "Китайська Вікіпедія" ], "zh-classical": [ "Китайська (веньянь)" ], "lzh": [ "Китайська (веньянь)" ], "zh-min-nan": [ "Південноміньська", "Південноміньська Вікіпедія" ], "zh-yue": [ "Кантонська", "Кантонська Вікіпедія" ], "zu": [ "Зулу" ] } aaryv7ijje0txf17fm3ssu4mzd1iicj 165796 165795 2026-06-03T16:48:09Z Rue323 31002 165796 json application/json { "aa": [ "Афарська", "Афарська Вікіпедія" ], "ab": [ "Абхазька", "Абхазька Вікіпедія" ], "ace": [ "Ачехська", "Ачехська Вікіпедія" ], "ady": [ "Адыґейська", "Адыґейська Вікіпедія" ], "af": [ "Африкаанс", "Вікіпедія языком африкаанс" ], "ak": [ "Акан", "Вікіпедія языком акан" ], "als": [ "Алеманські діалекты німицького языка", "Алеманська Вікіпедія" ], "am": [ "Амхарська", "Амхарська Вікіпедія" ], "an": [ "Араґонська", "Араґонська Вікіпедія" ], "ang": [ "Давньоанглійська", "Давньоанглійська Вікіпедія" ], "ar": [ "Арабська", "Арабська Вікіпедія" ], "arc": [ "Арамейська" ], "arz": [ "Єгипетська арабська", "Вікіпедія єгипетською арабською мовою" ], "as": [ "Ассамська", "Ассамська Вікіпедія" ], "ast": [ "Астурійська", "Астурійська Вікіпедія" ], "atj": [ "Атикамек" ], "av": [ "Аварська", "Аварська Вікіпедія" ], "avk": [ "Котава", "Вікіпедія мовою котава" ], "ay": [ "Аймара", "Вікіпедія мовою аймара" ], "az": [ "Азербайджанська", "Азербайджанська Вікіпедія" ], "azb": [ "Південноазербайджанська", "Південноазербайджанська Вікіпедія" ], "ba": [ "Башкирська", "Башкирська Вікіпедія" ], "ban": [ "Балійська", "Балійська Вікіпедія" ], "bar": [ "Баварський діалект німецької", "Баварська Вікіпедія" ], "bat-smg": [ "Жмудська", "Жмудська Вікіпедія" ], "bcl": [ "Бікольська", "Бікольська Вікіпедія" ], "be": [ "Білоруська (академічна)", "Білоруська Вікіпедія (офіційним правописом)" ], "be-tarask": [ "Білоруська (класична)", "Білоруська Вікіпедія (класичним правописом)" ], "bg": [ "Болгарська", "Болгарська Вікіпедія" ], "bh": [ "Бходжпурі" ], "bi": [ "Біслама", "Вікіпедія мовою біслама" ], "bjn": [ "Банджарська", "Банджарська Вікіпедія" ], "bm": [ "Бамана" ], "bn": [ "Бенгальська", "Бенгальська Вікіпедія" ], "bo": [ "Тибетська", "Тибетська Вікіпедія" ], "bpy": [ "Бішнупрія-маніпурі", "Вікіпедія мовою бішнупрія-маніпурі" ], "br": [ "Бретонська", "Бретонська Вікіпедія" ], "bs": [ "Боснійська", "Боснійська Вікіпедія" ], "bug": [ "Бугійська", "Бугійська Вікіпедія" ], "bxr": [ "Бурятська", "Бурятська Вікіпедія" ], "ca": [ "Каталонська", "Каталонська Вікіпедія" ], "cbk-zam": [ "Чавакано", "Вікіпедія мовою чавакано" ], "cdo": [ "Східноміньська", "Східноміньська Вікіпедія" ], "ce": [ "Чеченська", "Чеченська Вікіпедія" ], "ceb": [ "Себуанська", "Себуанська Вікіпедія" ], "ch": [ "Чаморро", "Вікіпедія мовою чаморро" ], "cho": [ "Чоктавська" ], "chr": [ "Черокі", "Вікіпедія мовою черокі" ], "chy": [ "Шаєнська", "Шеєнська Вікіпедія" ], "ckb": [ "Сорані", "Вікіпедія мовою сорані" ], "co": [ "Корсиканська", "Корсиканська Вікіпедія" ], "cr": [ "Крі", "Вікіпедія мовою крі" ], "crh": [ "Кримськотатарська", "Кримськотатарська Вікіпедія" ], "cs": [ "Чеська", "Чеська Вікіпедія" ], "csb": [ "Кашубська", "Кашубська Вікіпедія" ], "cu": [ "Староцерковнослов\u0026#39;янська" ], "cv": [ "Чуваська", "Чуваська Вікіпедія" ], "cy": [ "Валлійська", "Валлійська Вікіпедія" ], "da": [ "Данська", "Данська Вікіпедія" ], "de": [ "Німецька", "Німецька Вікіпедія" ], "din": [ "Динка" ], "diq": [ "Зазакі", "Вікіпедія мовою зазакі" ], "dsb": [ "Нижньолужицька" ], "dty": [ "Дотиялі" ], "dv": [ "Мальдівська" ], "dz": [ "Дзонг-ке" ], "ee": [ "Еве" ], "el": [ "Грецька", "Грецька Вікіпедія" ], "eml": [ "Емільяно-романьйольська", "Емільяно-романьйольська Вікіпедія" ], "en": [ "Англійська", "Англійська Вікіпедія" ], "eo": [ "Есперанто", "Вікіпедія мовою есперанто" ], "es": [ "Іспанська", "Іспанська Вікіпедія" ], "et": [ "Естонська", "Естонська Вікіпедія" ], "eu": [ "Баскська", "Баскська Вікіпедія" ], "ext": [ "Естремадурська" ], "fa": [ "Перська", "Перська Вікіпедія" ], "ff": [ "Фульфульде" ], "fi": [ "Фінська", "Фінська Вікіпедія" ], "fiu-vro": [ "Вируська" ], "fj": [ "Фіджійська" ], "fo": [ "Фарерська", "Фарерська Вікіпедія" ], "fr": [ "Французька", "Французька Вікіпедія" ], "frp": [ "Франкопровансальська" ], "frr": [ "Північнофризька", "Північнофризька Вікіпедія" ], "fur": [ "Фриульська" ], "fy": [ "Західнофризька", "Західнофризька Вікіпедія" ], "ga": [ "Ірландська", "Ірландська Вікіпедія" ], "gag": [ "Гагаузька" ], "gan": [ "Гань" ], "gd": [ "Шотландська гельська", "Вікіпедія шотландською гельською мовою" ], "gl": [ "Галісійська", "Галісійська Вікіпедія" ], "glk": [ "Гілянська" ], "gn": [ "Гуарані" ], "gom": [ "Конкані" ], "gor": [ "Горонтало", "Вікіпедія мовою горонтало" ], "got": [ "Готська" ], "gu": [ "Гуджаратська", "Гуджаратська Вікіпедія" ], "gv": [ "Менська" ], "ha": [ "Хауса", "Вікіпедія мовою хауса" ], "hak": [ "Хакка" ], "haw": [ "Гавайська" ], "he": [ "Іврит", "Вікіпедія івритом" ], "hi": [ "Гінді", "Вікіпедія мовою гінді" ], "hif": [ "Фіджійска гінді" ], "ho": [ "Гірі-моту" ], "hr": [ "Хорватська", "Хорватська Вікіпедія" ], "hsb": [ "Верхньолужицька", "Верхньолужицька Вікіпедія" ], "ht": [ "Гаїтянська креольська", "Гаїтянська Вікіпедія" ], "hu": [ "Угорська", "Угорська Вікіпедія" ], "hy": [ "Вірменська", "Вірменська Вікіпедія" ], "hyw": [ "Західновірменська" ], "hz": [ "Гереро" ], "ia": [ "Інтерлінгва", "Вікіпедія мовою інтерлінгва" ], "id": [ "Індонезійська", "Індонезійська Вікіпедія" ], "ie": [ "Інтерлінгве" ], "ig": [ "Ігбо", "Вікіпедія мовою ігбо" ], "ii": [ "Носу" ], "ik": [ "Аляскинсько-інуїтська", "Аляскинсько-інуїтська Вікіпедія" ], "ilo": [ "Ілоко", "Вікіпедія мовою ілоко" ], "inh": [ "Інгушська" ], "io": [ "Ідо", "Вікіпедія мовою ідо" ], "is": [ "Ісландська", "Ісландська Вікіпедія" ], "it": [ "Італійська", "Італійська Вікіпедія" ], "iu": [ "Інуктитут" ], "ja": [ "Японська", "Японська Вікіпедія" ], "jam": [ "Ямайська креольська" ], "jbo": [ "Ложбан" ], "jv": [ "Яванська", "Яванська Вікіпедія" ], "ka": [ "Грузинська", "Грузинська Вікіпедія" ], "kaa": [ "Каракалпацька" ], "kab": [ "Кабільська" ], "kbd": [ "Кабардино-черкеська" ], "kbp": [ "Каб\u0026#39;є" ], "kg": [ "Конголезька" ], "khw": [ "Кховар" ], "ki": [ "Кикуйю" ], "kj": [ "Кваньяма" ], "kk": [ "Казахська", "Казахська Вікіпедія" ], "kl": [ "Гренландська" ], "km": [ "Кхмерська" ], "kn": [ "Каннада", "Вікіпедія мовою каннада" ], "ko": [ "Корейська", "Корейська Вікіпедія" ], "koi": [ "Комі-перм\u0026#39;яцька", "Комі-перм\u0026#39;яцька Вікіпедія" ], "kr": [ "Канурі" ], "krc": [ "Карачаєво-балкарська" ], "ks": [ "Кашмірська" ], "ksh": [ "Рипуарські діалекти німецької" ], "ku": [ "Курдська", "Курдська Вікіпедія" ], "kv": [ "Комі-зирянська", "Комі Вікіпедія" ], "kw": [ "Корнська" ], "ky": [ "Киргизька", "Киргизька Вікіпедія" ], "la": [ "Латинська", "Латинська Вікіпедія" ], "lad": [ "Ладіно", "Вікіпедія мовою ладіно" ], "lb": [ "Люксембурзька", "Люксембурзька Вікіпедія" ], "lbe": [ "Лакська" ], "lez": [ "Лезгинська", "Лезгинська Вікіпедія" ], "lfn": [ "Лінгва франка-нова" ], "lg": [ "Луганда" ], "li": [ "Лімбурзька", "Лімбурзька Вікіпедія" ], "lij": [ "Лігурійська" ], "lld": [ "Ладинська", "Ладинська Вікіпедія" ], "lmo": [ "Ломбардійська", "Ломбардійська Вікіпедія" ], "ln": [ "Лінґала" ], "lo": [ "Лаоська" ], "lrc": [ "Північнолурська" ], "lt": [ "Литовська", "Литовська Вікіпедія" ], "ltg": [ "Латгальська", "Латгальська Вікіпедія" ], "lv": [ "Латвійська", "Латвійська Вікіпедія" ], "mai": [ "Майтхілі", "Вікіпедія мовою майтхілі" ], "map-bms": [ "Банюмасанська", "Банюмасанська Вікіпедія" ], "mdf": [ "Мокшанська" ], "mg": [ "Малагасійська", "Малагасійська Вікіпедія" ], "mh": [ "Маршальська" ], "mhr": [ "Лукомарійська", "Лукомарійська Вікіпедія" ], "mi": [ "Маорі" ], "min": [ "Мінангкабау", "Вікіпедія мовою мінангкабау" ], "mk": [ "Македонська", "Македонська Вікіпедія" ], "ml": [ "Малаялам", "Вікіпедія мовою малаялам" ], "mn": [ "Монгольська", "Монгольська Вікіпедія" ], "mo": [ "Молдавський діалект румунської" ], "mr": [ "Маратхі", "Вікіпедія мовою маратхі" ], "mrj": [ "Гірськомарійська", "Гірськомарійська Вікіпедія" ], "ms": [ "Малайська", "Малайська Вікіпедія" ], "mt": [ "Мальтійська" ], "mus": [ "Крикська" ], "mwl": [ "Мірандська" ], "my": [ "Бірманська", "Бірманська Вікіпедія" ], "myv": [ "Ерзянська", "Ерзянська Вікіпедія" ], "mzn": [ "Мазандеранська", "Мазандеранська Вікіпедія" ], "na": [ "Науруанська" ], "nah": [ "Науатль" ], "nap": [ "Неаполітанська", "Неаполітанська Вікіпедія" ], "nds": [ "Нижньонімецька", "Нижньонімецька Вікіпедія" ], "nds-nl": [ "Нижньосаксонський діалект нідерландської" ], "ne": [ "Непальська", "Непальська Вікіпедія" ], "new": [ "Неварська", "Неварська Вікіпедія" ], "ng": [ "Ндонга" ], "nl": [ "Нідерландська", "Нідерландська Вікіпедія" ], "nn": [ "Норвезька (нюношк)", "Вікіпедія мовою нюношк" ], "no": [ "Норвезька (букмол)", "Вікіпедія мовою букмол" ], "nov": [ "Новіаль" ], "nqo": [ "Нко" ], "nrm": [ "Нормандська" ], "nso": [ "Північна сото" ], "nv": [ "Навахо", "Вікіпедія мовою навахо" ], "ny": [ "Ньянджа" ], "oc": [ "Окситанська", "Окситанська Вікіпедія" ], "olo": [ "Ліввіковський діалект карельської" ], "om": [ "Оромо" ], "or": [ "Орія", "Вікіпедія мовою орія" ], "os": [ "Осетинська", "Осетинська Вікіпедія" ], "pa": [ "Східнопенджабська", "Східнопенджабська Вікіпедія" ], "pag": [ "Пангасинанська" ], "pam": [ "Пампанґанська" ], "pap": [ "Пап\u0026#39;яменто" ], "pcd": [ "Пікардійська" ], "pdc": [ "Пенсильванський діалект німецької" ], "pfl": [ "Пфальцський діалект німецької" ], "pi": [ "Палі" ], "pih": [ "Норфолкська" ], "pl": [ "Польська", "Польська Вікіпедія" ], "pms": [ "П\u0026#39;ємонтська", "П\u0026#39;ємонтська Вікіпедія" ], "pnb": [ "Західнопенджабська", "Західнопенджабська Вікіпедія" ], "pnt": [ "Понтійська", "Понтійська Вікіпедія" ], "ps": [ "Пушту", "Вікіпедія мовою пушту" ], "pt": [ "Португальська", "Португальська Вікіпедія" ], "qu": [ "Кечуа", "Вікіпедія мовою кечуа" ], "rm": [ "Ретороманська" ], "rmy": [ "Влаські діалекти ромської" ], "rn": [ "Кірунді" ], "ro": [ "Румунська", "Румунська Вікіпедія" ], "roa-rup": [ "Арумунська", "Арумунська Вікіпедія" ], "roa-tara": [ "Тарантинська" ], "ru": [ "Російська", "Російська Вікіпедія" ], "rue": [ "Русинська", "Русинська Вікіпедія" ], "rw": [ "Руандійська" ], "sa": [ "Санскрит" ], "sah": [ "Якутська", "Якутська Вікіпедія" ], "sat": [ "Санталі" ], "sc": [ "Сардинська" ], "scn": [ "Сицилійська", "Сицилійська Вікіпедія" ], "sco": [ "Шотландська рівнинна", "Вікіпедія шотландською рівнинною мовою" ], "sd": [ "Синдхі", "Вікіпедія мовою синдхі" ], "se": [ "Північносаамська" ], "sg": [ "Санго" ], "sh": [ "Сербохорватська", "Сербохорватська Вікіпедія" ], "shn": [ "Шанська" ], "si": [ "Сингальська", "Сингальська Вікіпедія" ], "simple": [ "Англійська (спрощена)", "Вікіпедія спрощеною англійською мовою" ], "sk": [ "Словацька", "Словацька Вікіпедія" ], "sl": [ "Словенська", "Словенська Вікіпедія" ], "sm": [ "Самоанська" ], "sn": [ "Шона" ], "so": [ "Сомалійська" ], "sq": [ "Албанська", "Албанська Вікіпедія" ], "sr": [ "Сербська", "Сербська Вікіпедія" ], "srn": [ "Сранан-тонго" ], "ss": [ "Сваті" ], "st": [ "Сесото" ], "stq": [ "Східнофризька" ], "su": [ "Сунданська", "Сунданська Вікіпедія" ], "sv": [ "Шведська", "Шведська Вікіпедія" ], "sw": [ "Суахілі", "Вікіпедія мовою суахілі" ], "szl": [ "Сілезька", "Сілезька Вікіпедія" ], "ta": [ "Тамільська", "Тамільська Вікіпедія" ], "tcy": [ "Тулу" ], "te": [ "Телугу", "Вікіпедія мовою телугу" ], "tet": [ "Тетум" ], "tg": [ "Таджицька", "Таджицька Вікіпедія" ], "th": [ "Тайська", "Тайська Вікіпедія" ], "ti": [ "Тигринья" ], "tk": [ "Туркменська" ], "tl": [ "Тагальська", "Тагальська Вікіпедія" ], "tn": [ "Тсвана" ], "to": [ "Тонганська" ], "tpi": [ "Ток-пісін" ], "tr": [ "Турецька", "Турецька Вікіпедія" ], "ts": [ "Тсонга" ], "tt": [ "Татарська", "Татарська Вікіпедія" ], "tum": [ "Тумбука" ], "tw": [ "Чві" ], "ty": [ "Таїтянська" ], "tyv": [ "Тувинська", "Тувинська Вікіпедія" ], "udm": [ "Удмуртська", "Удмуртська Вікіпедія" ], "ug": [ "Уйгурська" ], "uk": [ "Українська", "Українська Вікіпедія" ], "ur": [ "Урду", "Вікіпедія мовою урду" ], "uz": [ "Узбецька", "Узбецька Вікіпедія" ], "ve": [ "Венда" ], "vec": [ "Венеційська", "Венеційська Вікіпедія" ], "vep": [ "Вепська", "Вепська Вікіпедія" ], "vi": [ "В\u0026#39;єтнамська", "В\u0026#39;єтнамська Вікіпедія" ], "vls": [ "Західнофламандський діалект нідерландської" ], "vo": [ "Волапюк", "Вікіпедія мовою волапюк" ], "wa": [ "Валлонська", "Валлонська Вікіпедія" ], "war": [ "Варайська", "Варайська Вікіпедія" ], "wo": [ "Волоф" ], "wuu": [ "Уська", "Уська Вікіпедія" ], "xal": [ "Калмицька", "Калмицька Вікіпедія" ], "xh": [ "Коса" ], "xmf": [ "Мегрельська", "Мегрельська Вікіпедія" ], "yi": [ "Їдиш", "Вікіпедія мовою їдиш" ], "yo": [ "Йоруба", "Вікіпедія мовою йоруба" ], "za": [ "Чжуанська" ], "zea": [ "Зеландський діалект нідерландської" ], "zh": [ "Китайська", "Китайська Вікіпедія" ], "zh-classical": [ "Китайська (веньянь)" ], "lzh": [ "Китайська (веньянь)" ], "zh-min-nan": [ "Південноміньська", "Південноміньська Вікіпедія" ], "zh-yue": [ "Кантонська", "Кантонська Вікіпедія" ], "zu": [ "Зулу" ] } r1edw3fcfyp4ynk7adgwv703c5dd1z7 165797 165796 2026-06-03T17:32:29Z Rue323 31002 165797 json application/json { "aa": [ "Афарська", "Афарська Вікіпедія" ], "ab": [ "Абхазька", "Абхазька Вікіпедія" ], "ace": [ "Ачехська", "Ачехська Вікіпедія" ], "ady": [ "Адыґейська", "Адыґейська Вікіпедія" ], "af": [ "Африкаанс", "Вікіпедія языком африкаанс" ], "ak": [ "Акан", "Вікіпедія языком акан" ], "als": [ "Алеманські діалекты німицького языка", "Алеманська Вікіпедія" ], "am": [ "Амхарська", "Амхарська Вікіпедія" ], "an": [ "Араґонська", "Араґонська Вікіпедія" ], "ang": [ "Староанґліцькый", "Староанґліцька Вікіпедія" ], "ar": [ "Арабська", "Арабська Вікіпедія" ], "arc": [ "Арамейська" ], "arz": [ "Єгипетська арабська", "Вікіпедія єгипетською арабською мовою" ], "as": [ "Ассамська", "Ассамська Вікіпедія" ], "ast": [ "Астурійська", "Астурійська Вікіпедія" ], "atj": [ "Атикамек" ], "av": [ "Аварська", "Аварська Вікіпедія" ], "avk": [ "Котава", "Вікіпедія мовою котава" ], "ay": [ "Аймара", "Вікіпедія мовою аймара" ], "az": [ "Азербайджанська", "Азербайджанська Вікіпедія" ], "azb": [ "Південноазербайджанська", "Південноазербайджанська Вікіпедія" ], "ba": [ "Башкирська", "Башкирська Вікіпедія" ], "ban": [ "Балійська", "Балійська Вікіпедія" ], "bar": [ "Баварський діалект німецької", "Баварська Вікіпедія" ], "bat-smg": [ "Жмудська", "Жмудська Вікіпедія" ], "bcl": [ "Бікольська", "Бікольська Вікіпедія" ], "be": [ "Білоруська (академічна)", "Білоруська Вікіпедія (офіційним правописом)" ], "be-tarask": [ "Білоруська (класична)", "Білоруська Вікіпедія (класичним правописом)" ], "bg": [ "Болгарська", "Болгарська Вікіпедія" ], "bh": [ "Бходжпурі" ], "bi": [ "Біслама", "Вікіпедія мовою біслама" ], "bjn": [ "Банджарська", "Банджарська Вікіпедія" ], "bm": [ "Бамана" ], "bn": [ "Бенгальська", "Бенгальська Вікіпедія" ], "bo": [ "Тибетська", "Тибетська Вікіпедія" ], "bpy": [ "Бішнупрія-маніпурі", "Вікіпедія мовою бішнупрія-маніпурі" ], "br": [ "Бретонська", "Бретонська Вікіпедія" ], "bs": [ "Боснійська", "Боснійська Вікіпедія" ], "bug": [ "Бугійська", "Бугійська Вікіпедія" ], "bxr": [ "Бурятська", "Бурятська Вікіпедія" ], "ca": [ "Каталонська", "Каталонська Вікіпедія" ], "cbk-zam": [ "Чавакано", "Вікіпедія мовою чавакано" ], "cdo": [ "Східноміньська", "Східноміньська Вікіпедія" ], "ce": [ "Чеченська", "Чеченська Вікіпедія" ], "ceb": [ "Себуанська", "Себуанська Вікіпедія" ], "ch": [ "Чаморро", "Вікіпедія мовою чаморро" ], "cho": [ "Чоктавська" ], "chr": [ "Черокі", "Вікіпедія мовою черокі" ], "chy": [ "Шаєнська", "Шеєнська Вікіпедія" ], "ckb": [ "Сорані", "Вікіпедія мовою сорані" ], "co": [ "Корсиканська", "Корсиканська Вікіпедія" ], "cr": [ "Крі", "Вікіпедія мовою крі" ], "crh": [ "Кримськотатарська", "Кримськотатарська Вікіпедія" ], "cs": [ "Чеська", "Чеська Вікіпедія" ], "csb": [ "Кашубська", "Кашубська Вікіпедія" ], "cu": [ "Староцерковнослов\u0026#39;янська" ], "cv": [ "Чуваська", "Чуваська Вікіпедія" ], "cy": [ "Валлійська", "Валлійська Вікіпедія" ], "da": [ "Данська", "Данська Вікіпедія" ], "de": [ "Німецька", "Німецька Вікіпедія" ], "din": [ "Динка" ], "diq": [ "Зазакі", "Вікіпедія мовою зазакі" ], "dsb": [ "Нижньолужицька" ], "dty": [ "Дотиялі" ], "dv": [ "Мальдівська" ], "dz": [ "Дзонг-ке" ], "ee": [ "Еве" ], "el": [ "Грецька", "Грецька Вікіпедія" ], "eml": [ "Емільяно-романьйольська", "Емільяно-романьйольська Вікіпедія" ], "en": [ "Англійська", "Англійська Вікіпедія" ], "eo": [ "Есперанто", "Вікіпедія мовою есперанто" ], "es": [ "Іспанська", "Іспанська Вікіпедія" ], "et": [ "Естонська", "Естонська Вікіпедія" ], "eu": [ "Баскська", "Баскська Вікіпедія" ], "ext": [ "Естремадурська" ], "fa": [ "Перська", "Перська Вікіпедія" ], "ff": [ "Фульфульде" ], "fi": [ "Фінська", "Фінська Вікіпедія" ], "fiu-vro": [ "Вируська" ], "fj": [ "Фіджійська" ], "fo": [ "Фарерська", "Фарерська Вікіпедія" ], "fr": [ "Французька", "Французька Вікіпедія" ], "frp": [ "Франкопровансальська" ], "frr": [ "Північнофризька", "Північнофризька Вікіпедія" ], "fur": [ "Фриульська" ], "fy": [ "Західнофризька", "Західнофризька Вікіпедія" ], "ga": [ "Ірландська", "Ірландська Вікіпедія" ], "gag": [ "Гагаузька" ], "gan": [ "Гань" ], "gd": [ "Шотландська гельська", "Вікіпедія шотландською гельською мовою" ], "gl": [ "Галісійська", "Галісійська Вікіпедія" ], "glk": [ "Гілянська" ], "gn": [ "Гуарані" ], "gom": [ "Конкані" ], "gor": [ "Горонтало", "Вікіпедія мовою горонтало" ], "got": [ "Готська" ], "gu": [ "Гуджаратська", "Гуджаратська Вікіпедія" ], "gv": [ "Менська" ], "ha": [ "Хауса", "Вікіпедія мовою хауса" ], "hak": [ "Хакка" ], "haw": [ "Гавайська" ], "he": [ "Іврит", "Вікіпедія івритом" ], "hi": [ "Гінді", "Вікіпедія мовою гінді" ], "hif": [ "Фіджійска гінді" ], "ho": [ "Гірі-моту" ], "hr": [ "Хорватська", "Хорватська Вікіпедія" ], "hsb": [ "Верхньолужицька", "Верхньолужицька Вікіпедія" ], "ht": [ "Гаїтянська креольська", "Гаїтянська Вікіпедія" ], "hu": [ "Угорська", "Угорська Вікіпедія" ], "hy": [ "Вірменська", "Вірменська Вікіпедія" ], "hyw": [ "Західновірменська" ], "hz": [ "Гереро" ], "ia": [ "Інтерлінгва", "Вікіпедія мовою інтерлінгва" ], "id": [ "Індонезійська", "Індонезійська Вікіпедія" ], "ie": [ "Інтерлінгве" ], "ig": [ "Ігбо", "Вікіпедія мовою ігбо" ], "ii": [ "Носу" ], "ik": [ "Аляскинсько-інуїтська", "Аляскинсько-інуїтська Вікіпедія" ], "ilo": [ "Ілоко", "Вікіпедія мовою ілоко" ], "inh": [ "Інгушська" ], "io": [ "Ідо", "Вікіпедія мовою ідо" ], "is": [ "Ісландська", "Ісландська Вікіпедія" ], "it": [ "Італійська", "Італійська Вікіпедія" ], "iu": [ "Інуктитут" ], "ja": [ "Японська", "Японська Вікіпедія" ], "jam": [ "Ямайська креольська" ], "jbo": [ "Ложбан" ], "jv": [ "Яванська", "Яванська Вікіпедія" ], "ka": [ "Грузинська", "Грузинська Вікіпедія" ], "kaa": [ "Каракалпацька" ], "kab": [ "Кабільська" ], "kbd": [ "Кабардино-черкеська" ], "kbp": [ "Каб\u0026#39;є" ], "kg": [ "Конголезька" ], "khw": [ "Кховар" ], "ki": [ "Кикуйю" ], "kj": [ "Кваньяма" ], "kk": [ "Казахська", "Казахська Вікіпедія" ], "kl": [ "Гренландська" ], "km": [ "Кхмерська" ], "kn": [ "Каннада", "Вікіпедія мовою каннада" ], "ko": [ "Корейська", "Корейська Вікіпедія" ], "koi": [ "Комі-перм\u0026#39;яцька", "Комі-перм\u0026#39;яцька Вікіпедія" ], "kr": [ "Канурі" ], "krc": [ "Карачаєво-балкарська" ], "ks": [ "Кашмірська" ], "ksh": [ "Рипуарські діалекти німецької" ], "ku": [ "Курдська", "Курдська Вікіпедія" ], "kv": [ "Комі-зирянська", "Комі Вікіпедія" ], "kw": [ "Корнська" ], "ky": [ "Киргизька", "Киргизька Вікіпедія" ], "la": [ "Латинська", "Латинська Вікіпедія" ], "lad": [ "Ладіно", "Вікіпедія мовою ладіно" ], "lb": [ "Люксембурзька", "Люксембурзька Вікіпедія" ], "lbe": [ "Лакська" ], "lez": [ "Лезгинська", "Лезгинська Вікіпедія" ], "lfn": [ "Лінгва франка-нова" ], "lg": [ "Луганда" ], "li": [ "Лімбурзька", "Лімбурзька Вікіпедія" ], "lij": [ "Лігурійська" ], "lld": [ "Ладинська", "Ладинська Вікіпедія" ], "lmo": [ "Ломбардійська", "Ломбардійська Вікіпедія" ], "ln": [ "Лінґала" ], "lo": [ "Лаоська" ], "lrc": [ "Північнолурська" ], "lt": [ "Литовська", "Литовська Вікіпедія" ], "ltg": [ "Латгальська", "Латгальська Вікіпедія" ], "lv": [ "Латвійська", "Латвійська Вікіпедія" ], "mai": [ "Майтхілі", "Вікіпедія мовою майтхілі" ], "map-bms": [ "Банюмасанська", "Банюмасанська Вікіпедія" ], "mdf": [ "Мокшанська" ], "mg": [ "Малагасійська", "Малагасійська Вікіпедія" ], "mh": [ "Маршальська" ], "mhr": [ "Лукомарійська", "Лукомарійська Вікіпедія" ], "mi": [ "Маорі" ], "min": [ "Мінангкабау", "Вікіпедія мовою мінангкабау" ], "mk": [ "Македонська", "Македонська Вікіпедія" ], "ml": [ "Малаялам", "Вікіпедія мовою малаялам" ], "mn": [ "Монгольська", "Монгольська Вікіпедія" ], "mo": [ "Молдавський діалект румунської" ], "mr": [ "Маратхі", "Вікіпедія мовою маратхі" ], "mrj": [ "Гірськомарійська", "Гірськомарійська Вікіпедія" ], "ms": [ "Малайська", "Малайська Вікіпедія" ], "mt": [ "Мальтійська" ], "mus": [ "Крикська" ], "mwl": [ "Мірандська" ], "my": [ "Бірманська", "Бірманська Вікіпедія" ], "myv": [ "Ерзянська", "Ерзянська Вікіпедія" ], "mzn": [ "Мазандеранська", "Мазандеранська Вікіпедія" ], "na": [ "Науруанська" ], "nah": [ "Науатль" ], "nap": [ "Неаполітанська", "Неаполітанська Вікіпедія" ], "nds": [ "Нижньонімецька", "Нижньонімецька Вікіпедія" ], "nds-nl": [ "Нижньосаксонський діалект нідерландської" ], "ne": [ "Непальська", "Непальська Вікіпедія" ], "new": [ "Неварська", "Неварська Вікіпедія" ], "ng": [ "Ндонга" ], "nl": [ "Нідерландська", "Нідерландська Вікіпедія" ], "nn": [ "Норвезька (нюношк)", "Вікіпедія мовою нюношк" ], "no": [ "Норвезька (букмол)", "Вікіпедія мовою букмол" ], "nov": [ "Новіаль" ], "nqo": [ "Нко" ], "nrm": [ "Нормандська" ], "nso": [ "Північна сото" ], "nv": [ "Навахо", "Вікіпедія мовою навахо" ], "ny": [ "Ньянджа" ], "oc": [ "Окситанська", "Окситанська Вікіпедія" ], "olo": [ "Ліввіковський діалект карельської" ], "om": [ "Оромо" ], "or": [ "Орія", "Вікіпедія мовою орія" ], "os": [ "Осетинська", "Осетинська Вікіпедія" ], "pa": [ "Східнопенджабська", "Східнопенджабська Вікіпедія" ], "pag": [ "Пангасинанська" ], "pam": [ "Пампанґанська" ], "pap": [ "Пап\u0026#39;яменто" ], "pcd": [ "Пікардійська" ], "pdc": [ "Пенсильванський діалект німецької" ], "pfl": [ "Пфальцський діалект німецької" ], "pi": [ "Палі" ], "pih": [ "Норфолкська" ], "pl": [ "Польська", "Польська Вікіпедія" ], "pms": [ "П\u0026#39;ємонтська", "П\u0026#39;ємонтська Вікіпедія" ], "pnb": [ "Західнопенджабська", "Західнопенджабська Вікіпедія" ], "pnt": [ "Понтійська", "Понтійська Вікіпедія" ], "ps": [ "Пушту", "Вікіпедія мовою пушту" ], "pt": [ "Португальська", "Португальська Вікіпедія" ], "qu": [ "Кечуа", "Вікіпедія мовою кечуа" ], "rm": [ "Ретороманська" ], "rmy": [ "Влаські діалекти ромської" ], "rn": [ "Кірунді" ], "ro": [ "Румунська", "Румунська Вікіпедія" ], "roa-rup": [ "Арумунська", "Арумунська Вікіпедія" ], "roa-tara": [ "Тарантинська" ], "ru": [ "Російська", "Російська Вікіпедія" ], "rue": [ "Русинська", "Русинська Вікіпедія" ], "rw": [ "Руандійська" ], "sa": [ "Санскрит" ], "sah": [ "Якутська", "Якутська Вікіпедія" ], "sat": [ "Санталі" ], "sc": [ "Сардинська" ], "scn": [ "Сицилійська", "Сицилійська Вікіпедія" ], "sco": [ "Шотландська рівнинна", "Вікіпедія шотландською рівнинною мовою" ], "sd": [ "Синдхі", "Вікіпедія мовою синдхі" ], "se": [ "Північносаамська" ], "sg": [ "Санго" ], "sh": [ "Сербохорватська", "Сербохорватська Вікіпедія" ], "shn": [ "Шанська" ], "si": [ "Сингальська", "Сингальська Вікіпедія" ], "simple": [ "Англійська (спрощена)", "Вікіпедія спрощеною англійською мовою" ], "sk": [ "Словацька", "Словацька Вікіпедія" ], "sl": [ "Словенська", "Словенська Вікіпедія" ], "sm": [ "Самоанська" ], "sn": [ "Шона" ], "so": [ "Сомалійська" ], "sq": [ "Албанська", "Албанська Вікіпедія" ], "sr": [ "Сербська", "Сербська Вікіпедія" ], "srn": [ "Сранан-тонго" ], "ss": [ "Сваті" ], "st": [ "Сесото" ], "stq": [ "Східнофризька" ], "su": [ "Сунданська", "Сунданська Вікіпедія" ], "sv": [ "Шведська", "Шведська Вікіпедія" ], "sw": [ "Суахілі", "Вікіпедія мовою суахілі" ], "szl": [ "Сілезька", "Сілезька Вікіпедія" ], "ta": [ "Тамільська", "Тамільська Вікіпедія" ], "tcy": [ "Тулу" ], "te": [ "Телугу", "Вікіпедія мовою телугу" ], "tet": [ "Тетум" ], "tg": [ "Таджицька", "Таджицька Вікіпедія" ], "th": [ "Тайська", "Тайська Вікіпедія" ], "ti": [ "Тигринья" ], "tk": [ "Туркменська" ], "tl": [ "Тагальська", "Тагальська Вікіпедія" ], "tn": [ "Тсвана" ], "to": [ "Тонганська" ], "tpi": [ "Ток-пісін" ], "tr": [ "Турецька", "Турецька Вікіпедія" ], "ts": [ "Тсонга" ], "tt": [ "Татарська", "Татарська Вікіпедія" ], "tum": [ "Тумбука" ], "tw": [ "Чві" ], "ty": [ "Таїтянська" ], "tyv": [ "Тувинська", "Тувинська Вікіпедія" ], "udm": [ "Удмуртська", "Удмуртська Вікіпедія" ], "ug": [ "Уйгурська" ], "uk": [ "Українська", "Українська Вікіпедія" ], "ur": [ "Урду", "Вікіпедія мовою урду" ], "uz": [ "Узбецька", "Узбецька Вікіпедія" ], "ve": [ "Венда" ], "vec": [ "Венеційська", "Венеційська Вікіпедія" ], "vep": [ "Вепська", "Вепська Вікіпедія" ], "vi": [ "В\u0026#39;єтнамська", "В\u0026#39;єтнамська Вікіпедія" ], "vls": [ "Західнофламандський діалект нідерландської" ], "vo": [ "Волапюк", "Вікіпедія мовою волапюк" ], "wa": [ "Валлонська", "Валлонська Вікіпедія" ], "war": [ "Варайська", "Варайська Вікіпедія" ], "wo": [ "Волоф" ], "wuu": [ "Уська", "Уська Вікіпедія" ], "xal": [ "Калмицька", "Калмицька Вікіпедія" ], "xh": [ "Коса" ], "xmf": [ "Мегрельська", "Мегрельська Вікіпедія" ], "yi": [ "Їдиш", "Вікіпедія мовою їдиш" ], "yo": [ "Йоруба", "Вікіпедія мовою йоруба" ], "za": [ "Чжуанська" ], "zea": [ "Зеландський діалект нідерландської" ], "zh": [ "Китайська", "Китайська Вікіпедія" ], "zh-classical": [ "Китайська (веньянь)" ], "lzh": [ "Китайська (веньянь)" ], "zh-min-nan": [ "Південноміньська", "Південноміньська Вікіпедія" ], "zh-yue": [ "Кантонська", "Кантонська Вікіпедія" ], "zu": [ "Зулу" ] } jgicemwq5jgguzpgtxfzcdi0rrqjmim 0 22796 165784 164311 2026-06-03T14:27:50Z Obelick09 32400 165784 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Мілан (значення)}} {{Непотверджено}} {{Інфобокс фотбаловый клуб|clubname=Фотбаловый клуб Мілан|image=Logo of AC Milan.svg|image_size=150пкс|stadium=«Сан-Сіро»|dissolved={{flag|Італія}}|founded=1899 гуд|short name=Мілан|nickname=''Rossoneri'' («черлено-чорні»)|fullname=''Associazione Calcio Milan''|capacity=80 018|owner=RedBird Capital Partners (99.93%)<ref>{{cite web |title=RedBird Capital Partners completes acquisition of AC Milan |url=https://www.acmilan.com/en/news/articles/club/2022-08-31/redbird-capital-partners-completes-acquisition-of-ac-milan |website=acmilan.com |publisher={{Lang|it|Associazione Calcio Milan|italic=no}}}}</ref>|coach=Сержіу Консейсан|league=Серія A (Італія)|season=Таліанська Серія A 2023—2024|position=2. місто|website=https://www.acmilan.com/it|pattern_la1=_milan2425h|pattern_b1=_milan2425h|pattern_ra1=_milan2425h|pattern_sh1=_milan2425h|pattern_so2=_milan2425al|pattern_sh2=_milan2425a|pattern_b2=_milan2425a|rightarm1=000000|leftarm1=000000|pattern_la2=_milan2425a|body1=000000|shorts1=FFFFFF|socks1=FFFFFF|pattern_ra2=_milan2425a|leftarm2=FFFFFF|shorts2=FFFFFF|body2=FFFFFF|rightarm2=FFFFFF|socks3=4F4F4F|shorts3=4F4F4F|rightarm3=4F4F4F|body3=4F4F4F|leftarm3=4F4F4F|pattern_sh3=_milan2425t|pattern_ra3=_milan2425t|pattern_b3=_milan2425t|pattern_la3=_milan2425t|socks2=FFFFFF|current=Сезон ФК «Мілан» 2023—2024|chairman=Паоло Скароні}} '''Фотбаловый клуб «Мілан»''' ({{Lang-it|L’Associazione Calcio Milan}})&nbsp;— [[Італія|таліанськый]] [[фотбаловый клуб]] із вароша [[Милано|Мілан]]. Выступат у вышнуй таліанськуй лізі («Серія A») заєдно із другым міланскым клубом «Інтернаціонале», свойим довічным принциповым соперником у шампіонаті Італії<ref>[https://lowerblock.com/articles/the-biggest-rivalries-in-world-football/ The Biggest Rivalries in World Football] ''Lower Block''</ref>. Фотбалісты «Мілана» гравут у полосатуй черлено-чорнуй формі, уд котрої йде їхня таліанська прозывка «Россонері» ({{Lang-it|rossoneri}} від {{Lang|it|rosso}}&nbsp;— «черленый» і {{Lang|it|nero}}&nbsp;— «чорный»). Клуб [[16. децембер|16.]]&nbsp;[[16. децембер|децембра]] [[1899]].&nbsp;рока основав [[Англичане|анґлічанин]] [[Альфред Едвардс]], котрый тогды быв британськым віце-консулом у Мілані<ref>[https://www.magliarossonera.it/189900_storia.html La nascita di un mito]- ''magliarossonera.it''</ref>. У тямку про фундатора клуба сокотит ся анґлійскоє написаня назвы вароша: {{Lang-en|Milan}} вмісто {{Lang-it|Milano}}, хотя при Муссоліні назва клуба міняла ся за требованям [[Фашізм|фашістского]] панства [[Штат|державы]]. Айбо у написаньови й выговорі назвы вароша місным діалектом [[Таліянськый язык|таліанського языка]] кунцевого «o» тоже ниє<ref>[https://www.nytimes.com/athletic/4308623/2023/03/16/sporting-lisbon-athletic-bilbao-wrong-name/ From Sporting Lisbon to Athletic Bilbao — why do we get foreign clubs’ names wrong?] ''The Atlethic''</ref>. «Мілан»&nbsp;— єден із майименитых у світі таліанськых клубу і єден із майудостоєных. За числом побід [[Майстровска Ліґа УЕФА|Ліґы шампіону]] (7 трофею)<ref name=":0">[https://www.transfermarkt.com/ac-mailand/startseite/verein/5 AC Milan - Club profile]''Transfermarkt.com''</ref> «Мілан» далеко переджає прочі таліанські клубы: [[ФК Ювентус|«Ювентус»]]<ref>[https://www.transfermarkt.com/juventus-turin/startseite/verein/506 Juventus FC - Club profile]''Transfermarkt.com''</ref> (2 трофея) тай [[ФК Інтер|«Інтернаціонале»]]<ref>[https://web.archive.org/web/20250523214438/https://www.transfermarkt.us/inter-milan/startseite/verein/46 Inter Milan - Club profile]Transfermarkt.com</ref> (3 трофея). За общов кулькостьов удостоєнь на націоналному уровньови «Мілан» посідат лем третьоє місто, полівлявучи [[ФК Ювентус|«Ювентусу»]] тай [[ФК Інтер|«Інтернаціонале]]<nowiki/>»: за свою історію «Мілан» 19 раз быв шампіоном Італії, 5 раз брав Кубок Італії, і 7&nbsp;— Суперкубок Італії.<ref name=":0" /> Історично «Мілан» фурт раховав ся клубом варошського [[Пролетариат|пролетаріатного класа]] і члену профсоюзу, помежи якых было много трудовых міґранту з юга Італії<ref>[https://mediolan.pl/en/milan-derby-ac-milan-inter-milan mediolan.pl]</ref>. В послідні десяторочя симбол пудпоры испытав дакотрых перемін послідь того, як владітильом «Мілана» став конзервативный медіа-маґнат і бывшый міністер-предсідник Італії Сільвіо Берлусконі, а «Інтер» узяв нафтопромысловиць Массімо Моратті, знаємый свойими лівыми взорами. Айбо й до типирь миже уболівальниками «Мілана» переважавут представитилі лівої частины політичного спектеру, тогды як посеред фанату «Інтера» булше конзерватору і поклоннику правых взору<ref>[https://champion.com.ua/ukr/football/milan-inter-10-naytsikavishykh-faktiv-naperedodni-pivfinalu-lihy-chempioniv-928799/?utm_source=chatgpt.com Мілан – Інтер: 10 найцікавіших фактів]''Champion.com.ua''</ref>. За резултатами зглядованя, проведеного в [[2002]].&nbsp;році газетов «{{Lang|it|L’Espresso}}», «Мілан»&nbsp;— тритя команда в Італії за числом друкеру. За резултатами зглядованя таліанського Націоналного статистичного інститута, выданого в [[Апріль|апрілі]] [[2005]].&nbsp;рока, «Мілан» ознав ся другов командов державы, за яку друкерувут дас 7,5.&nbsp;млн. тіфозі<ref>[https://www.repubblica.it/auto/supplemento/2002/10/29/49pebios.html repubblica.it]</ref>. У [[2006]].&nbsp;році «Мілан» быв затягнутый до фотбалного скандала, пуд час котрого пять команд вышної таліанської ліґы («Серії А») были заскаржені в учиненьови договорных матчу тай пудкупі арбітру. «Мілан» было покарано знятям 15 очок у далшому розіграші ліґы; послідь апеляції штраф было уменшено до 8 очок. [[13. апріль|13.&nbsp;апріля]] [[2017]].&nbsp;рока клуб быв офіціално проданый [[Кітайска Народна Републіка|кітайському]] холдинґу «Rossoneri Sport Investment Lux»<ref>https://web.archive.org/web/20170414162731/https://www.ua-football.com/foreign/italy/1492088633-oficialno-berluskoni-prodal-milan.html</ref>. == Історія == === Основаня === [[Файл:Herbert_Kilpin.jpg|міні|Герберт Кілпін, єден із основателю клуба.]] «Крікетный і фотбаловый клуб Мілан» ({{Lang-en|Milan Cricket and Foot-Ball Club}}) быв основаный [[16. децембер|16.]]&nbsp;[[16. децембер|децембра]] [[1899]].&nbsp;рока в корчмі на улици Берке в Мілані. Його основатилями были анґлічани Альфред Едвардс і Герберт Кілпін. Про основаня клуба людность учула двома днями послідь, в [[Понедїлёк|понеділок]] [[18. децембер|18.]]&nbsp;[[18. децембер|децембра]] [[1899]] в ґазеті «Gazetta dello Sport». Едвардс, став первым президентом клуба. Початково клуб складовав ся із секції [[Крікет|крікета]], котру вюг Едвард Берра, і секції [[Фотбал|фотбала]], котру вюг Девід Елісон. У Кілпіна, первого воротаря і первого капітана команды, найшов ся спортивный костюм, в котрому ун бавив у фотбал дома в Анґлії; іменно уд сього костюма зачали ся традиційні колоры «Мілана»&nbsp;— черленый тай чорный ({{Lang-it|rosso}} і {{Lang|it|nero}}) і назва, яка лишила ся за його бавлячами&nbsp;— россонері ({{Lang|it|rossoneri}}&nbsp;— «черлено-чорні»)<ref name=":1">[https://www.acmilan.com/en/club/history HISTORY] ''acmilan.com''</ref>. В [[Януар|януари]] [[1900]].&nbsp;рока «Мілан» вступив до таліанської федерації фотбала. З сього момента команда зачала ставати популарнов і престижнов<ref>[https://books.google.it/books?id=639QDQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=it#v=onepage&q&f=false Il Milan dalla A alla Z]- Giuseppe Di Cera. Выдавництво Нютона Комптона , 3. новембер 2016 р.</ref>. «Черлено-чорні» быстро проґресовали і вже у [[1901]].&nbsp;році взяли свуй первый титул шампіону державы; у фіналови з рахунком 3:0 уни выйграли [[ФК Дженоа|«Дженоа»]]. Слідуючого рока міланська команда пуд веденьом леґендарного капітана Кілпіна у фіналі програла туй же [[ФК Дженоа|«Дженоа»]], і другый шампіонськый титул міланцям удало ся вийграти лем в [[1906]].&nbsp;році<ref name=":1" />. В [[1908]].&nbsp;році Талінаська федерація фотбала зачала проводити політику вытисканя иноземных бавлячу із состава таліанськых клубных команд. Довкола сьої політикы у веденьови клуба появила ся вадня; єдна фракція призывала до пудпоры політикы федерації, друга раховала правилным домагати недозвул ограничіня удносно иноземцю. Выслідком сьої вадні клуб росколов ся; частина його члену пуйшла з «Мілана» і [[9. марец|9.]]&nbsp;[[9. марец|марца]] основала новый клуб, котрый дустав назву «Межинародный фотбаловый клуб» ({{Lang-it|Internazionale Football Club}}), авадь просто [[ФК Інтер|«Інтернаціонале»]]<ref>[https://books.google.it/books?id=RlwdAgAAQBAJ&printsec=frontcover 1001 storie e curiosità sul grande Milan che dovresti conoscere] - Giuseppe Di Cera. Newton Compton Editori, 14. новембра. 2013 р.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20100130141713/http://www.inter.it/en/societa/storia.html Inter - history]</ref>. В [[1919]].&nbsp;році зачаткова назва клуба {{Lang|en|Milan Cricket and Foot-Ball Club}} была поміняна на {{Lang|en|Milan Football Club}}<ref>Almanacco illustrato del calcio 2015, [[ISBN]] 978-88-912-1454-6.</ref>. === Темні рокы === Послідь достаня первых трьох шампіонськых титулу в історії клуба зачав ся довгый період «упадка», коли «Мілан», хоть і лишав ся цілый час у вышнуй таліанськуй лізі (раз у Первуй лізі, пак&nbsp;— Серії А затым, як уна была учинена в 1929–1930 роках), айбо неперестанно находив ся коло середины турнірної таблиці, ниґда не пуднимавши ся выще третього міста. Но, в сись період, дякувучи [[Пєро Піреллі]], быв покладеный стадіон «Сан-Сіро»<ref>[https://web.archive.org/web/20180501172109/http://www.sansiro.net/?page_id=186 STORIA]</ref>. [[Файл:Gunnar_Gren.jpg|ліворуч|міні|190x190пкс|Ґуннар Ґрен в майці «Мілана», 1950.&nbsp;рокы.]] === «Казочні пятдесяті» === В повоєнні рокы «Мілан» стало находив ся в трійци майліпшых клубу державы. Пару раз міланці оказовали ся за крок уд шампіонства, і [[1951]]. накониць добыли його в четвертый раз у своюй історії, послідь 44-річної перервы. 1950.&nbsp;рокы&nbsp;— золотый період для «Мілана», в составі котрого зарьовали такі звізды, ги именитоє [[Швеція|шведськоє]] тріо Ґре-Но-Лі (Ґуннар Ґрен, Ґуннар Нордал і Нілс Лідголм), Лоренцо Буффон і Карло Анновацці. «Россонері» выйграли престижный Латиньскый Кубок в [[1951]].&nbsp;і [[1956]].&nbsp;роках тай тричі (в [[1955]]/[[1956|56]]., [[1956]]/[[1957|57]].&nbsp;і [[1958]]/[[1959|59]].&nbsp;роках) ставали шампіонами Італії дякувучи ґолам Ґуннара Нордаля, пятиразового майліпшого бомбардира сезона, тактичным схемам Нілса Лідголма, раз півзащитника, а пак ліберо, непущаючуй обороні, орґанізовануй Чезаре Малдіні. З [[1947]].&nbsp;по [[1957]].&nbsp;рокы, «Мілан» не понижовав ся в турнірнуй таблиці ниже третього міста.<ref name=":2">[https://web.archive.org/web/20101007114727/http://www.acmilan.com/en/club/palmares HONOURS] архів ''acmilan.com''</ref> === Ера Рокко === Послідь сьомого шампіонства, выдобутого пуд веденьом Джузеппе Віані, вже через три рокы&nbsp;— в сезоні [[1961]]/[[1962|62]]&nbsp;— новый тренер клуба Нерео Рокко привюг «Мілан» до восьмого титула, котрый став возможным дякувучи майстернуй грі молодого Джанні Рівера і ґолам Жозе Алтафіні. Ґолы сього бомбардира удиграли рішающу роль у выграші «Міланом» [[Майстровска Ліґа УЕФА|Кубка Шампіону]]; сесе трафило ся в [[1963]].&nbsp;році на леґендарному лондонському стадіонови «Вемблі», де Мілан выйграв [[Портуґалія|портуґалську]] [[ФК Бенфіка|«Бенфіку»]] з рахунком 3:1. «Мілан» став первым таліанськым клубом, якому вдало ся взяти сю награду<ref>[https://www.gazzetta.it/Calcio/SerieA/Squadre/Milan/Primo_Piano/2007/05_Maggio/SPECIALE%20ATENE/pop_tuttefinali.shtml Tutte le finali del Milan]''gazzetta.it''</ref>. === Юбілейноє шампіонство тай первый раз у Серії B === В сезоні [[1972]]/[[1973|73]] «Мілан» быв на крок уд цілі выйграти юбілейный титул, айбо в послідньому матчови шампіоната програли [[ФК Верона|«Вероні»]]<ref>[https://web.archive.org/web/20160129122051/http://www.milannews.it/rassegna-stampa/gazzetta-quando-vede-rossonero-verona-si-fa-fatal-157957 Gazzetta - Quando vede rossonero, Verona si fa "Fatal"] ''milannews.it''</ref>. В тот же час 1970. рокы удзначали ся возростаньом хаоса у вышному управліньови клуба. В сезоні [[1976]]/[[1977|77]] клуб уваров ся выльоту до нижної ліґы (Серії B) лем в послідньому колі шампіоната. В слідуючому сезоні главным тренером свого бывшого клуба став Нільс Лідхольм, якому вдало ся пудохотити команду, принажувучи ид нюй талановитых молодых бавлячу; сезон [[1977]]/[[1978|78]] «Мілан» окончив на четвертому місті, а в [[1978]]/[[1979|79]] накониць взяв десятый шампіонськый титул, через дисять року послідь передущого<ref>[https://web.archive.org/web/20170103094403/http://sport.sky.it/calcio/2014/04/12/amarcord_perugia_stagione_degli_imbattibili_1978_1979.html L'imbattibile Perugia del '78-'79, un record amaro] sport.sky.it</ref>. Не позеравучи на голосну выйгру, в слідуючому сезоні «Мілан» чекало майсерйозноє потрясіня в його історії. В кунци сезона выбухнув букмекерськый скандал, пуд час котрого высвітлило ся, ож дакотрі играчі тай фотбалні функціонеры Серії А дуставали гроші уд букмекеру за нагодні діля них резултаты ігор. Резолуція органу спортивної юстиіції передвиділо высланя «Мілана» (вєдно з [[ФК Лаціо|«Лаціо»]]) до нижної ліґы (Серії B) і доживотну дискваліфікацію президента «Мілана» [[Феліче Коломбо]]<ref>[https://web.archive.org/web/20070612212956/http://news.bbc.co.uk/sport1/hi/football/europe/5215260.stm The worst scandal of them all] ''news.bbc.co.uk''</ref>. В [[1981]].&nbsp;році клуб з новым президентом [[Гаетано Мораццоні]] у чолі выйграв шампіонат Серії B і вернув ся до вышного дивізіона<ref name=":2" />. В [[1982]].&nbsp;році президентом клуба став Джузеппе Фаріна, айбо се не спасло «Мілан» уд повторного вильоту до Серії B, сього раза&nbsp;— через не файну игру (сись сезон быв майпаскудным в історії клуба)<ref>[https://www.fussballdaten.de/italien/1982/ ABSCHLUSSTABELLE DER ITALIENISCHEN SERIE A 1981/1982] ''fussballdaten.de''</ref>. === Президентство Джузеппе Фаріны === В сезоні [[1982]]/[[1983|83]] клуб пуд веденьом нового тренера Іларіо Кастаньєра зась вернув ся у Серію А; Мілан окончив сись сезон на восьмому місті. Літом [[1985]].&nbsp;рока «Мілан» купив у [[ФК Ювентус|«Ювентуса»]] Паоло Россі, шампіона світа [[1982]].&nbsp;рока і владітиля Золотого мяча. Команда значно окріпла. На зачаткови нового рока появили ся фінансові проблемы. На помуч клубу прийшов міланськый [[подузятник]] і медіа-маґнат Сільвіо Берлусконі. [[20. фебруар|20.]]&nbsp;[[20. фебруар|фебруара]] [[1986]].&nbsp;рока ун купив клуб. Слідуючого літа в своюй бесіді з приводу удкрытя очередного сезону ун поклав нову задачу веденьови клуба: «Мы мусиме стати майсилнов командов у світі»<ref>[https://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/1986/02/13/silvio-berlusconi-presidente-del-milan.html SILVIO BERLUSCONI PRESIDENTE DEL MILAN] ''ricerca.repubblica.it''</ref>. === Сілвіо Берлусконі і «бессмертні» Саккі (1987–1991) === З приходом нового владітиля клуб пережив истиноє возрожіня. Айбо в первый сезон пуд веденьом Берлусконі «Міланови» тяжко йшла игра, не на команду, яка ставит си ціль дустаня «скудетто». Уднука сезона пуйшов у демісію тренер Нільс Лідхольм, і його замінив Фабіо Капелло. Молодому тренеру вдало ся привести клуб на шостоє місто в турнірнуй таблиці<ref>[https://www.fussballdaten.de/italien/1987/tabelle/ SERIE A 1986/1987] ''fussballdaten.de''</ref>. Літом [[1987]].&nbsp;рока Берлусконі установив головным тренером клуба Арріґо Саккі, котрый увів доцілком новый стиль игры, основаный на [[Зональна оборона|зоналнуй обороні]], перфектнуй тактиці созданя оффсайда, муцному уґрупуваньови в цинтрі поля і годнуй атаці<ref name=":1" />. Такуй в первый сезон Арріґо Саккі на посаді тренера «Мілан» выйграв шампіонат Італії, в єденадцятый раз у своюй історії<ref> [https://www.fussballdaten.de/italien/1988/tabelle/ SERIE A 1987/1988] fussballdaten.de</ref>. В слідуючому сезоні [[1988]]/[[1989|89]] в фіналови Кубка Шампіону на стадіонови «Камп Ноу» в [[Барцелона|Барцелоні]] «Мілан» перебировав [[Румуньско|румынську]] «<nowiki/>[[ФК Стяуа|Стяуа]]<nowiki/>» з рахунком 4:0, вийгравши свуй третый Кубок Шампіону. В Італії того сезона «Мілан» взяв свуй первый Суперкубок Італії, а в шампіонаті посів третьоє місто<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/plus/0?saison_id=1988 Transfermarkt]</ref>. Слідуючого рока «Мілан» наново выйграв Кубок Шампіону, сього раза перебировавши у фіналови [[ФК Бенфіка|«Бенфіку»]] з рахунком 1:0 (ґол забив Франк Рейкаард), Суперкубок Европы (выйгра за резултатами двох матчу над [[ФК Барцелона|«Барцелонов»]]&nbsp;— 1:1 і 1:0) і Межиконтиненталный кубок (выграє 1:0 в доповнителный час над [[Колумбия|колумбийськым]] «Насьональом» з Медельїна). у шампіонаті заняли другоє місто<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/plus/0?saison_id=1989 Transfermarkt]</ref>. В сезонови [[1990]]/[[1991|91]] «Мілан» в третый раз взяв Мижеконтиненталный кубок, а щи другый Суперкубок Европы. В шампіонаті Італії «Мілан» назад оказав ся на другому місті<ref name=":2" />. === «Непоборні» Капелло (1991–1996) === [[Файл:Russia-Aizer_(4).jpg|ліворуч|міні|169x169пкс|Фабіо Капелло]] В слідуючому сезоні головным тренером клуба став Фабіо Капелло. Пуд веденьом Капелло «Мілан» взяв дванадцятоє «скудетто» і удкрыв багатый на успіхы період в своюй історії, пуд час котрого команда дустала прозывку «Мілан непоборных» ({{Lang-it|Il Milan degli Invincibili}})<ref>[https://web.archive.org/web/20170614055608/http://www.uefa.com/memberassociations/news/newsid=1745954.html Longest unbeaten runs in European league football]</ref>. Слідуючого сезона [[1992]]/[[1993|93]] «Мілан» опять выборов шампіонськый титул, тринадцятый в історії. Но на европейському уровньови на заваді «Мілана» до Кубка Европы став марсельськый [[ФК Олімпік|«Олімпік»]], котрый выйграв у фіналному матчови з рахунком 1:0<ref>[https://www.transfermarkt.world/liga-cempionov-uefa/startseite/pokalwettbewerb/CL/saison_id/1992 Transfermarkt]</ref>. Айбо через тринадцять року, в януарі [[2006]].&nbsp;року, бывшый играч [[ФК Марсель|«Марселя»]] Жан-Жак Ейделі признав ся, ож побідитилі Ліґы Шампіону [[1993]].&nbsp;року перед фіналным матчом з «Міланом» спожили допінґ. Айбо ниякых наслідку сись скандал не мав. «Голландска ера» в історії «Мілана» довершила ся; головными героями слідуючого сезону [[1993]]/[[1994|94]].&nbsp;року стали [[Чорногорцѣ|чорногориць]] Деян Савічевич, [[Хорваты|хорват]] Звонімір Бобан та [[французы]] Жан-Пєр Папен і Марсель Десаї. «Мілан» взяли титул шампіона Европы у матчі у [[Атены|Атенах]] [[18. май|18.]]&nbsp;[[18. май|мая]] [[1994]].&nbsp;рока з [[ФК Барцелона|«Барцелонов»]] выйгравши з рахунком 4:0. В націоналному шампіонаті «Мілан» тоже добыв выйграш, доставши чотирнадцятый шампіонськый титул (третьоє скудетто пудряд)<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/saison_id/1993#IT1 Transfermarkt]</ref>. В сезоні [[1995]]/[[1996|96]], послідньому сезоні «еры Капелло», «Мілан» зась здобыват скудетто, вже шістнадцятоє у своюй історії і четвертоє за послідні пять року<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/plus/0?saison_id=1995 Transfermarkt]</ref>. === Алберто Дзаккероні === ==== 16.&nbsp;скудетто ==== [[1998]].&nbsp;рока головным тренером «Мілана» став Алберто Дзаккероні, перспективный тренер, котрый в переднішньому сезоні досяг значущого проґресу з [[ФК Удінезе|«Удінезе]]<nowiki/>», приятно счудовав друкеру і експерту свойов атакувалнов игров із модельов 3-4-3. Уже в первому свойому міланському сезоні [[1998]]/[[1999|99]] Дзаккероні заклав фундамент нового цикла возрожіня команды, выйгравши шістнадцятоє скудетто, котрым клуб удсятковав сторочну ручницю свойого основаня. Свуй переможный сезон «Мілан» удиграв за любенов модельов нового тренера 1-3-4-3: Абяті; Сала, Костакурта, Малдіні; Хелвег, Альбертіні, Амброзіні, Гульєлмінпєтро; Бобан (Леонардо), Бірхоф, Веа. ==== Андрій Шевченко ==== [[Файл:Andriy_Shevchenko_-_2004_-_AC_Milan_(2).jpg|міні|Андрій Шевченко]] [[1999]].&nbsp;рока до «Мілана» прийшов молодый [[Україна|украйинськый]] нападающый Андрій Шевченко, котрый на дальші шість року став єдным з ведучых играчів команды, а в [[2004]].&nbsp;році взяв «Золотый мяч» як майліпшый фотбаліста Европы. В шампіонаті Італії клуб фінішовав на третуй позиції. Шевченко з 24 забитыми ґолами став майліпшым бомбардиром шампіонату вже у свуй первый сезон в Серії А. === Карло Анчелотті === ==== Від Теріма до Анчелотті ==== 2001.&nbsp;рока новым тренером «Мілана» став [[Турція|турецькый]] знатиль Фатіх Терім. Ун привюг до команды звізд світового уровня Руя Кошту і Філіппо Індзаґі, а щи Хаві Морено і Косміна Контру. До «Мілана» прилучили ся Мартін Лаурсен і бывшый играч «Інтера» Андреа Пірло. Хотя «Мілан» зачав сезон удачно, вже в [[Новембер|новембрі]] ун оказав ся за преділом пяти майвышных ланок турнірної таблиці; послідь сього Фатіх Терім пуйшов у демісію полівивши містом Карло Анчелотті. Анчелотті вдало ся довести клуб до полуфінала Кубка УЕФА, де «Мілан» пройграв від Дортмундскої [[ФК Борусія|«Боруссії]]<nowiki/>». В націоналному шампіонаті, попиля неравну игру, клуб возмуг ся реалізовати основноє завданя сезона— кваліфікувати ся діля участи в Лізі Шампіону. ==== Вертаня на вирьх: шампіоны Европы 2003 ==== Сезон [[2002]]/[[2003|03]] року став для «Мілана» сезоном возрожіня. Як приказовали наблюдатилі, клуб грав у зрілищный фотбал, котрый базовав ся на владіньови мячом і технічнуй первектности играчу, і повнов міров розкрыв вшиткі ліпшины новаторської формації 4-3-1-2, заведеної Карлом Анчелотті шпеціално діля того, обы у нюй могли єдночасно грати і Мануел Руй Кошта, і Андреа Пірло. Фінал Ліґы Шампіону 2002–2003 удіяв ся в Манчестері. Основный і доповнителный час поєдинка завершили ся без ґолу, і доля шампіонського титулу рішала ся в послідьматчевых пеналті. Нелсон Діда удбив три удары, Джанлуїджі Буффон&nbsp;— 2, а Андрій Шевченко завдав рішающый удар, котрый принюс «россонері» титул. ==== Скудетто 2004 ==== [[Файл:Stadio_San_Siro.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Южна трібуна стадіона «Сан-Сіро», котрк традиційно пуднимавут друкеры «Мілана», [[16. май|16.]]&nbsp;[[16. май|мая]] [[2004]].&nbsp;рока послідь выйграша «Мілана» над «Брешійов» (4:2), котра принесла клубови 17.&nbsp;шампіонство.]] [[Файл:Milano_Scudetto_Milan_1.jpg|праворуч|міні|333x333пкс|Сяткованя 17.&nbsp;скудетто на Домскій площи в [[Милано|Мілані]].]] В сезонї 2003/04 удяяло ся вертаня «Мілана» на вирьх таліанського фотбала. Клуб выйграв сімнадцятый у своюй історії шампіонськый титул за два туры до кунця турніра. ==== 2005: другі в Італії тай в Европі ==== Сезон 2004/05 «Мілан» зась провів на дуже файному уровньови, айбо став за крок уд выйграшу. В націоналному шампіонаті цілый сезон «Мілан» йшов не відстаючи з «Ювентусом», айбо [[8. май|8.]]&nbsp;[[8. май|мая]] [[2005]] в очному противостані на «Сан-Сіро» туринці были ліпшыми; сись пройграш кощовав «россонері» шампіонства. ==== Темноє пятно: «Стамбулськоє чудо» ==== У фінальному матчі [[25. май|25.]]&nbsp;[[25. май|мая]] [[2005]] у [[Істанбул|Стамбулі]] против «Ліверпуля» первый тайм завершив ся з рахунком 3:0 на хосен «Мілана» дякувучи ґолу Паоло Мальдіні тай дубльови Ернана Креспо. Айбо в другому таймі «Мілан» неждано стратив сю грубу перевагу, пропустивши три ґолы лем за шість минут. Рахунок изсокотив ся ремізованым, і шампіон Европы мав познати ся в серії послідьматчовых пеналті, в котрій міланцям тричі не вдало ся попасти у ворота; при чому послідный третый промах допустив Шевченко. «Мілан» програв сись матч. ==== Шампіоны Европы 2007: реванш ==== У [[Май|маї]] [[2006]].&nbsp;рока з клуба пуйшли такі значущі играчі, як [[Мануел Руй Кошта]] (перейшов до [[ФК Бенфіка|«Бенфікы»]]), Яап Стам (вернув ся до [[Нідерланды|Голандії]]), і Андрій Шевченко (перейшов до лондонского [[ФК Челсі|«Челсі»]]). Пару днями пак, [[15. юн|15. юна]] [[2006]] рока, єдномысленым рішеньом акціонеру Сільвіо Берлусконі быв выбраный на посаду президента клуба. «Мілан» доста легко пройшов у фінал, де встрів ся з [[ФК Ліверпул|«Ліверпулом»]], добывши шанс взяти реванш за пройграш у фіналі Ліґы Шампіону [[2005]].&nbsp;рока. Сього разу удача была на боці «Мілана», котрый у фінальнуй игрі в [[Атены|Атенах]] выйграв з рахунком 2:1 послідь напнутого матча, в якому ниякый з соперників не мав перевагы, но міланці змогли ліпше схосновати шансы. На дубль Філіппо Індзаґі [[Анґлія|анґлійці]] удповіли ґолом Дірка Кейта, айбо «Мілану» вдало ся удержати рахунок і стати шампіонами Европы. === Успіхы Массіміліано Аллеґрі, відход леґенд та зачаток кризы (2009—2014) === [[Файл:Allegri_with_Milan_players_(cropped)_-_2.jpg|ліворуч|міні|239x239пкс|Массіміліано Аллеґрі]] Сезон [[2010]]–[[2011|11]] команда зачала із [[Массіміліано Аллегрі|Массіміліано Аллеґрі]], молодым таліанськым тренером. Літом команду лишили багаторочні ветераны [[Діда]] тай [[Каха Каладзе]], а ключовым усиленьом став [[Швеція|шведскый]] нападающый [[Златан ібраґімович|Златан Ібраґімович]], котрый до сього играв у шампіонаті Італії за принциповых сопернику&nbsp;— [[Ювентус|«Ювентус»]] тай [[Інтернаціонале|«Інтернаціонале»]]. «Мілан» сього сезонп выйграв Шампіонат італії первый раз від [[2004]]&nbsp;року. Затраченя опытных игравчу, і такуй продажа лідеру: Златана Ібраґімовича, Тіаґу Сілвы, Алешандре Пату, потягнули за собов кризу резултату. На зимну перерву команда пішла на сьомому місті у Серії А. Зимов клуб купив нападающого Маріо Балотеллі, котрый забивши 12 ґолів у 13 матчах, значущо поміг у другуй частині шампіоната. Послідь обновліня турніра «Мілан» у двадцятьох матчах пройграв лем раз тай побировав фінішовати на третьому місті. === Довершеня епохы Берлусконі та зміна владителю (2014—2019) === Перед зачатком сезона [[2014]]–[[2015|15]] поставити ся у чоло команды довірили щи єднуй леґенді клуба&nbsp;— Філіппо Індзаґі. Послідь зимової перервы їх постигла криза, яка опустила клуб на десятоє місто. Індзаґі было выповіжено. [[Файл:Vincenzo_Montella_ICC_2016_(edited).jpg|праворуч|міні|263x263пкс|Вінченцо Монтелла]] Сезон 2016–17 команда зачала з тренером Вінченцо Монтеллов. Сись сезон быв не онь значущым, но вдало ся выйграти [[ФК Ювентус|«Ювентус»]] у матчови за Суперкубок Італії. [[17. апріль|13.&nbsp;апріля]], новым владітильом став кітайскый бізнесмен Лі Юнхун. Сума угоды продажа составила €740&nbsp;млн, з котрых €220&nbsp;млн мали быти схосновані для гашеня довгу клуба<ref name="sell">{{Cite web |url=http://www.football-italia.net/101063/official-berlusconi-sells-milan |title=Official Berlusconi sells Milan |publisher=Football Italia |date=13 квітня 2017 |access-date=13 квітня 2017 |archivedate=13 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170413123532/http://www.football-italia.net/101063/official-berlusconi-sells-milan }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.football-italia.net/101067/li-%E2%80%98well-bring-milan-back%E2%80%99 |title=Li: 'We'll bring Milan back' |publisher=Football Italia |date=13 квітня 2017 |access-date=13 квітня 2017 |archivedate=17 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170417133747/http://www.football-italia.net/101067/li-%E2%80%98well-bring-milan-back%E2%80%99 }}</ref><ref name="pressreleaseApril2017">{{Cite web |url=http://www.fininvest.it/assets/press/it/CS%20CONGIUNTO_closing%20Milan_13.4.17.pdf |title=Comunicato congiunto Fininvest-Rossoneri Sport Inv.Lux - CLOSING AC MILAN |date=13 квітня 2017 |access-date=13 квітня 2017 |publisher=Fininvest |archivedate=13 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170413122523/http://www.fininvest.it/assets/press/it/CS }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.football-italia.net/101121/official-yonghong-li-new-milan-president |title=Official: Yonghong Li new Milan president |publisher=Football Italia |date=14 квітня 2017 |access-date=14 квітня 2017 |archivedate=15 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170415011913/http://www.football-italia.net/101121/official-yonghong-li-new-milan-president }}</ref>. [[10. юла|10.]]&nbsp;[[10. юла|юла]] [[2018]].&nbsp;рока Лі Юнхун не побировав исповнити свої кредитні довжності перед американськым хедж-фондом «Elliott Management Corporation», що знаменовало переход клуба пуд веденя сьої компанії.<ref>{{Cite web |url=https://www.calciomercato.com/en/news/the-final-countdown-yonghong-li-must-pay-e32-million-today-or-lo-44060 |title=The final countdown – Yonghong Li must pay €32 million today or lose Milan |work=CalcioMercato.com |date=6 липня 2018 |access-date=8 травня 2022 |archivedate=11 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180711094840/https://www.calciomercato.com/en/news/the-final-countdown-yonghong-li-must-pay-e32-million-today-or-lo-44060 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.businesswire.com/news/home/20180710006037/en/Elliott-Ushers-New-Chapter-AC-Milan |title=Elliott Ushers in New Chapter at AC Milan |publisher=[[Business Wire]] |date=10 липня 2018 |access-date=8 травня 2022 |archivedate=10 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180710230216/https://www.businesswire.com/news/home/20180710006037/en/Elliott-Ushers-New-Chapter-AC-Milan }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.milannews.it/rassegna-stampa/cda-milan-usciranno-i-quattro-membri-cinesi-yonghong-li-han-li-renshuo-xu-e-bo-lu-301032 |title=Cda Milan, usciranno i quattro membri cinesi: Yonghong Li, Han Li, Renshuo Xu e Bo Lu |work=MilanNews.it |date=11 липня 2018 |language=it |access-date=8 травня 2022 |archivedate=12 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180712123323/https://www.milannews.it/rassegna-stampa/cda-milan-usciranno-i-quattro-membri-cinesi-yonghong-li-han-li-renshuo-xu-e-bo-lu-301032 }}</ref> [[21. юла|21.]]&nbsp;[[21. юла|юла]] [[2018]].&nbsp;рока удіяла ся нарада на котруй офіціално было выповіжено бывшых діректору клубу Марко Фассоне тай Массіміліано Мірабеллі, а Паоло Скароні став новым президентом клуба. === Удрожіня команды за Стефано Піолі === Сезон [[2019]]–[[2020|20]] команда зачала з тренером Марко Джампаоло, котрого было выпровіжено вже через сім туру шампіоната. Його замінив Стефано Піолі, котрый мав узяти чоло команды лем до конца сезона. Проґреса резултату не было, а на зимну перерву команда пішла на єдинацятому місті. Зимов в команду вернув ся леґендарный Златан Ібраґімович. У [[Марец|марци]] сезон было застановено через пандемію [[Пандемія COVID-19|COVID-19]], а послідь обновіня перемагань «Мілан» выдав серію із дванадцяти матчу без пройграшу, фінішіровавши на шостому місті. [[Файл:AC_Milan_fans,_scudetto_2021–22.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Друкарі сяткують шампіонство на Пяцца-дель-Дуомо]] Слідуючый шампіонат команда зачала дуже файно. «Мілан» лідіровав до зачатка фебруара, но пак быв спад і «россонері» фінішировали на другому місті. [[Файл:AC_Milan_diagram.gif|праворуч|міні|400x400пкс|Діаґрама резултатів у чемпіонатї Італії, зачинаючи з основаня Серії A.]] [[Файл:Sala_Trofei_Casa_Milan.jpg|міні|350x350пкс|Кімната трофеїв «Мілана», розміщена уднука штаб-квартиры клуба.]] == Зазначкы == {{Reflist|2}} == Одкликаня == * [http://www.acmilan.com Офіціалный сайт клуба] {{Ref-it}}{{Ref-en}}{{Ref-es}}  {{Ref-ja}}{{Ref-ar}} * [https://web.archive.org/web/20250325212250/http://mondomilan.it/ Фан-сайт клуба] {{Ref-it}} {{Ref-en}} {{Ref-ja}} * [https://web.archive.org/web/20080226175654/http://www.soccerlandia.net/forum/ Milan Soccer Forum] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы]] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы Італії]] [[Катеґорія:Спорт]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] [[Катеґорія:Клубы-побідителї Майстровскої ліґы УЕФА]] 1afkl5xnoyil7rhlad6xteua47tfiyv 0 24589 165800 165598 2026-06-04T00:36:56Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165800 wikitext text/x-wiki '''Драґы́ня'''&nbsp;авадь '''Драги́ня''' ({{Lang-cs|Drahyňa}}) ({{Lang-ro|Drahînea}}) ({{Lang-uk|Драгиня}}) ({{Lang-hu|Draginya}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|дата основания=1924|первое упоминание=1924|прежние имена=Draginya, Drahyňa|официальный язык=[[україньскый язык|украйинськый]]|население=550|год переписи=2001|национальный состав=[[православна церьков|православні]]|этнохороним=Драгиняне, Драґыняне}} == Історія == У урочищови Староє Село&nbsp;— поселеня римсько-провінціалної културы. По обадва берегы рікы Старої уд села [[Зняцьово|Зняцёво]] до села Драґыня&nbsp;— древнёславянська курґанна ґрупа. Изслідовала ся С.&nbsp;И.&nbsp;Пеняком у [[1961]] и [[1965]]. роках. [[Село]] было основано у [[1924]]. році. До [[1924]].&nbsp;року територія типирішнёго села была покрыта сплошными лісами, які давно принадлежали поміщикови Віраній Шандорови. Первыми жытелями села были Лешко М. А., Бутела С, Лукач В., Мерцин Ю.,Крыса М. Из [[1924]].&nbsp;року на території типирішнёї Драгині рубавуть лісы. Зачало ся и переселеня. Переселенці исі были бідаками, які не мали земли у [[Зняцьово|Зняцёвови]]. Айбо и у Драґыни не было легко, много земиль заливало ся водов и чинив ся [[Мочар|мочарь]]. У тому же [[1924]].&nbsp;році была основана єднокомплектна школа. Хыжа про тоту школу была орендована у Федора Білия, а первый учитиль быв Андрій Король. На [[1937]]. рӱк учитилями были: Мешко. Г, Тарканій. И, Там. Ю, Булеца. Є, Качур. Ю, Батоній. М. <ref>https://web.archive.org/web/20220415111400/https://nvkdragyna.zakosvita.com.ua/uk/site/istoriya.html</ref> У [[1934]]. році у селови сотворено удділ [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]]. У [[1988]]. році у селі удкрыто нову школу и дітськый садик. == Реліґія == У [[Село|селі]] є Цирьков Рождества прст. Богородици. [[1995]].<ref>https://www.pslava.info/DragynjaS_CerkRizdvaBogorodyci,117337.html</ref> То є мурована цирьков базилічної формы, построєна у центрови села из [[1993]] до [[1995]].&nbsp;року на місті старої школы, є первыв цирьковлёв у [[Село|селі]]. == Обывательство == У [[Село|селови]] на [[2001]]. рӱк живе 550 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |97,64&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1,45&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |другі | align="right" |0,55&nbsp;% |} == Туристичні міста == * У урочищови Староє Село — поселеня римсько-провінціалної културы. * древнёславянська курґанна ґрупа.   * ріка Мала Латориця == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] jkawjjjznrce5gp9olfato6ct5jlz0m 0 24599 165782 165780 2026-06-03T13:34:04Z Halajkovič 33393 /* Жывотопис */ 165782 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Музиканты |name = Клем Толей |image = Clem Tholet.jpg |caption = Клем Толей (1978) |image_size = |Birth_name = |Alias = |birth_place = [[Гараре|Солзбері]], [[Южна Родезія]] (теперь Гараре, [[Зімбабве]]) |birth_date = 1948 |death_date = {{death date and age|df=yes|2004|10|6|1948|01|01}}<!-- exact dob unknown, age at death 56 --> |death_place = [[Капске Місто]], [[Западне Капско]], [[Южна Африка]] |Origin = |Instrument = ґітара |Genre = [[Фолкова музика|фолк]], [[рокенрол]] |Occupation = |Years_active = 1966–2004 |Label = RND Records |website = [https://web.archive.org/web/20071217084533/http://www.mazoe.com/clem.html Офіціална вебова сторінка] }} '''Клем То́лей''' ({{lang-en|Clem Tholet}} {{МФА|[klɛm ˈtoʊleɪ]}}; [[1948]], [[Гараре|Солзбері]], [[Южна Родезія]] – [[6. октобра]] [[2004]], [[Капске Місто]], [[Западне Капско]], [[Южна Африка]]) быв [[Южна Родезія|родезьскый]] фолковый співак, котрый ся в 70. роках прославив своїма родезьскыма патріотічныма піснями.<ref name=Kriel>{{cite news|last=Kriel|first=Margaret|title=Farewell Clem Tholet|url=http://www.morningmirror.africanherd.com/mirrors/mirror110.htm|newspaper=Morning Mirror|accessdate=27 July 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20160303204723/http://www.morningmirror.africanherd.com/mirrors/mirror110.htm|archive-date=3 March 2016|url-status=dead}}</ref> Найвекшой славы досяг почас родезьской бушовой войны. == Жывотопис == Клем Толей ся народив в роцї [[1948]] в [[Гараре|Солзбері]] в [[Южна Родезія|Южній Родезії]] і писати піснї зачав почас учіня малярьского уменя в южноафрицькім [[Дурбан]]у. Єдна з ёго першых пісень, „Vagabond Gun“, выграла свою катеґорію на Южноафрицькім музичнім фестівалї в роцї 1966. Толей ся пізнїше повернув до Родезії, де зачав працовати в рекламній аґентурї. Співати зачав в першім фолковім клубі в Родезії, The Troubadour на Angwa Street в Солзбері. При выступлїню там ся спознав із Сю Екклзовов і Енді Діллоном. Тройця заложыла ґрупу із назвов The Kinfolk, потім ся переселила до Южной Африкы і курто по переселїню до [[Йоганесбурґ|Йоганесбурґу]] Екклзова одышла з ґрупы. Толей і Діллон заложыли вєдно із Івонном Раффом нову ґрупу, котру назвали The Legend Trio. Тото нове тріо зачало выступати в оріґіналнім южноафрицькім клубі „Troubadour“ і брало участь ся ай многых народных фолковых фестівалів орґанізованых SAFMA. Толей ся в роцї 1967 оженив із Джін Смітовов (невластнов дївков родезьского [[Премєр-міністер|премєра]] Іена Сміта). Толей ся выдав на солову дорогу і з Артом Гітлі награв дакілько сінґлів во выдавательстві Trutone. В роцї 1970 ся к Толеёви на курто придали Мел Міллер, Пітер Леруа і Сілвія Стотт і заложыли ґрупу, но в роцї 1971 ся Толей повернув до Родезії. По навернутю сі Толей скоро выбудовав силну фанушиковску базу. Працовав в серії релацій в Rhodesian Television і модеровав розгласовый проґрам із назвов Folk on the Rocks, котрый мав дві серії. Назва походила з фолкового клубу, котрый Толей вів в The Beverley Rocks, де реґуларно грав перед выпроданым салам. Толей, облюбена звізда каждорочных концертів Bless 'Em All Troop Shows і барз жаданый на родезьскій розвеселюючій сценї, награв свій першый албум Songs of Love & War в штудіях Shed Studios. Албум сам написав і продуковав. Албум здобыв золоту платню. Написав саундтрек і піснї про філм C.I.S. What A Time it Was і тітулну пісню про філм присвяченый зраненым воякам з Родезії, Tsanga, Tsanga. В першій половинї выступив в театрї 7 Arts Theatre в Гараре, де спроваджав америцького коміка Шеллі Бермана вєдно із членами капелы Shed Studios – Мартіном Норрісом, Стівом Роскіллі, Ботвеллом Нямгондером, Тоні Лоґаном і Стівом Гюзом. Як умелецькый діректор рекламной аґентуры Matthewman Banks і Толей ся значной міров брав участь на творчости многых незабытных рекламных мелодій про своїх кліентів. В штудіях Shed Studios продуковав другый албум із назвов Two Sides to Every Story, потім ся повернув до Южной Африкы. По многых роках жывота і працї в рекламнім промыслї в Капскім Містї Толей умер [[6. октобер|6. октобра]] [[2004]] по тім, што дакілько років терпів наслїдками ослабуючой хворобы.<ref>[http://www.rhodiemusic.com/solos.htm Rhodesian Music Website – Solo Artists] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071116093156/http://www.rhodiemusic.com/solos.htm|date=16 November 2007}}</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20090314233132/http://www.mazoe.com/clembiography.html Clem Tholet's biography] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090314233132/http://www.mazoe.com/clembiography.html|date=14 March 2009}}</ref> Толеїв послїднїй албум Archives ся продавав (і все продавать) у рамках харітатівной акції на підпору надації Flame Lily Foundation. Цїлём того проєкту є забезпечіти фінанчны средства на покрытя жывотных накладів старшых колишнїх обывателїв [[Зімбабве]] і Родезії жыючіх в Южній Африцї, котрым зімбабвяньска влада одмітла выплачовати [[Пінзія|пензії]].<ref>[https://web.archive.org/web/20071103015735/http://www.mazoe.com/clemoldies.html Rhodie Oldies need your help] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071103015735/http://www.mazoe.com/clemoldies.html|date=3 November 2007}}</ref> == Діскоґрафія == === Албумы === {|class="wikitable" !Албум !! Рік !! Лейбел !! Позначкы |- | ''Songs of Love & War'' || 1979 || Teal || Gold Disc Award |- | ''Two Sides to Every Story'' || 1978 || Teal || |- | ''Archives'' || 2004 || RND || Продавать ся із цїлём вызберати фінанчны средства про родезьскых пензістів |- |} === Сінґлы === {| class="wikitable" !Сінґлы !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''Vagabond Gun'' |1966 |RCA Victor |Переможець в катеґорії South Africa Music Festival |- |''The Cold Side'' |1968 |Renown |- |''Mirror of My Mind'' |1968 |Renown | |- |''With Pen in Hand'' |1968 |Renown | |- |''True Love is a Tear'' |1968 |Renown | |- |''Vrystaat'' |1969 |Renown | |- |''[[Rhodesians Never Die]]'' |1973 |Blackberry | |- |''Hey, Hey Jerome'' |1973 |Blackberry | |- |''Peace Dream'' |1977 |Teal | |- |''The Last Farewell'' |1978 |Teal | |- |''Song for Johnny'' |1978 |Teal | |- |''What a Time it Was'' |1978 |Teal | |- |''Zambesi, Zimbabwe'' |1980 |Stanyan | |- |''Sunny Days and Rain'' |1980 |Stanyan | |- |''Used Car Dealer'' |1980 |Stanyan | |- |''Somebody Else's Song'' |1981 |Stanyan | |- |} === Філмовы трекы === {| class="wikitable" !Філмовы трекы !Рік !Лейбел !Позначкы |- |''What a Time it Was'' | | | |- |''What a Time it Was'' | | | |- |''Golden Days'' | | | |- |''With His Hands'' | | | |- |''Peace Dream'' | | | |- |''If the World Had Another Hitler'' | | | |- |''Tsanga, Tsanga'' | | | |- |} == Поз. тыж == * [[Джон Едмонд]] == Референції == {{референції}} == Далшы жрїдла == * {{Cite web |title=Clem Tholet RIP |url=http://www.3rdearmusic.com/forum/forumjul05/clemtholet.html |publisher=3rd Ear Music |access-date=27 July 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130518002307/http://www.3rdearmusic.com/forum/forumjul05/clemtholet.html |archivedate=18 May 2013 }} Includes Clem Tholet's self-penned obituary "Goodbye". {{lifetime|1948|2004|Толей, Клем}} sndw0na7j6mn8fgl8arut82own7g8i0 0 24612 165781 165779 2026-06-03T13:32:07Z Halajkovič 33393 /* Історія */ 165781 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Косо́нь'''<ref>{{cite book |author=Михаил Капраль |title=Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины |location=[[Будапешт]] |publisher=Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Русинськый научный інстітут имени Антонія Годинкы |year=2021 |page=64 |isbn=978-615-6014-32-0 |language=rue}}</ref> ({{lang-uk|Косонь}}, {{lang-hu|Mezőkaszony}}) є [[село]] в Косоньскій громадї [[Берегівскый район|Берегівского раёну]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] [[Україна|Україны]], адміністратівный центер громады. Оддаленость до раённого центра є дас 20 км і переходить по дорозї Т 0707. В близкости села ся находить гранічный контролный пункт Косино на граніцї з [[Мадярьско]]м. З мадярьской стороны ся находить гранічный переход „Барабаш“, жупа [[Сабольч-Сатмар-Береґ|Саболч-Сатмар-Береґ]], на дорозї містного вызнаму в напрямі на [[Нѣредьгаза|Нїредьгазу]].<ref>{{cite web |url=https://decentralization.gov.ua/newgromada/3867 |title=Косоньська територіальна громада |website=Децентралізація в Україні |language=uk}}</ref> == Обывательство == === Язык === Роздїлїня обывательства подля материньского языка за основі даных [[Cписованя людей на Українї (2001)|списованя з року 2001]]:{{UKR-socialdata-mova-2001}} {| class="wikitable sortable" !Язык !Чісло !Проценто |- |[[Мадярьскый язык|мадярьскый]] |2247 |96.11% |- |[[Україньскый язык|україньскый]] |68 |2.91% |- |[[Російскый язык|російскый]] |11 |0.47% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |2 |0.09% |- |[[Циґаньскый язык|циґаньскый]] |2 |0.09% |- |іншы/не уведжены |8 |0.33% |- class="sortbottom" !Вєдно |2338 |100% |} == Ерб == [[Файл:Герб села Косонь.png|150px|міні|вліворуч|Історічный ерб села з року 1904]] Село мало історічный ерб: В червенім щітї золота лаврова галузка. В роцї 2006 была схвалена нова верзія: Щіт є роздїленый лазуровов і червенов. В першій части на зеленій земли золота виноградна лоза із зеленыма листками і червеныма стрямбами, котру спроваджать в правім верьхнїм рогу золоте усміваве сонце, а в лївім верьхнїм рогу - стрїберный півмісяць доправа. В другій части є вісем зеленых дубовых листків і вісем золотых жолудїв, положеных перемінно звіздоподобно, і спроваджаных по обох сторонах двома зозбераныма золотыма класами. На лазуровій девізовій машлї — датум заложіня села, датум схвалїня ербу, а тыж назва в мадярьскім і україньскім языку.<ref>[https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=15660#verh Герб села 2006 року]</ref> == Історія == Область ся начала заселяти давно - археолоґы нашли на теріторії села артефакты з першых стороч н. е., аж до VII. стороча.<ref>{{cite web |url=http://www.carpathians.eu/karpaty/istarija/arkheologija-zakarpattja.html |title=Археологія Закарпаття (ранньозалізничний вік та перші століття нашої ери) |website=Карпати. Туризм. Відпочинок |language=uk}}</ref> В локалітї Марцеїв Лїс было на концї XIX. стороча обявлене ґотьске похованя, котре спроваджали стрїберны фібулы, скляняный погар і оздобы. Датує ся до V. стороча н. е. На теріторії Косона ся нашли тетрадрахмы Філіпа II. Македоньского, римскы мінцы цісаря Проба, Філіпа Авґуста і далшых цісарїв.<ref>{{cite web |url=https://prozahid.com/content-27823-html/ |title=Цікаве Закарпаття: Бронзові скарби Срібної Землі (археологічні знахідки Берегівщини) |website=Про Захід |date=2016-04-28 |language=uk}}</ref> Назва села (котра мала такы варіації як Козунь, Косино, Косины, в мадярьскім языку – Мезекосонь), є споєна з меном святой Каталіны. Подля леґенды в околіцї днешнёго села в роцї 1086 мадярьскый краль Святый Ласло поразив в битві Печенегів, і на місто перемогы на знак вдякы поставив церьков. Около церькви, на спіднїй части горы высадженой виноградом, занедовго выросло залюднене село. Назва села ся находить в розлічных варіаціях, наприклад в ґрамотї з року 1332 фіґурує Кассан, в роцї 1335 - Козун, в ґрамотї з року 1398 ся потверджовали ёго граніцї. В роцї 1496 ся в ґрамотї споминать уж як [[Мѣстечко|містечко]]. В тім часї осада змінила многых землепанів. Обывательство ся занимало пестованём винограду, зерновых култур, пасінём свиней в околічных дубовых лїсах, рыболовом в чісленых озерах і мочарях. В роцї 1566 містечко пережыло пустошивый набіг крымскых Татарів. В роцї 1595 ся обновлена осада ставать центром реформованой парафії, в роцї 1600 ся при церькви одкрывать перша школа.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Містны обывателї актівно брали участь на народно-ослободжуючім бою в роках 1703-1711. В роцї 1729 місто з повнов назвов Мезекосонь учінили центром єдного з окресів жупы Береґ, што дало імпулз к розвою містных ремесел. Cучасно ся розвивать містный обход, корчмарьство, лихварьство. Многы землепаны продають свої землї, і так ся концентрують у властництві дакількох маєтных родин. На концї XIX. стороча Косонь діставать нотарьскый уряд, в парламентных вольбах в роцї 1889 містечко было центром волебного обводу. В часах свого розквіту быв Мезекосонь центром окресу, до котрого належало 26 сел, в містї быв заложеный суд, трібунал, арешт, 37 склепів, 4 банкы, 2 друкарнї, фунґовали рештаврації і корчмы.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття (Історія містечка Мезекосонь) |website=Туристично-інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В XVIII. – XIX. сторочу село мало властну печать з ербом: в червенім щітї зеленый кряк винограду з двома лозами і штирьма стрямбами (в роцї 1904 быв тот ерб офіціално потвердженый Міністерством внутрїшнїх дїл [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]]).<ref>{{cite web |url=https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/br/koson/ |title=Косонь — Відпочинок в Карпатах (Історичні відомості та геральдика) |website=КАРПАТИ.INFO |language=uk}}</ref> В добі, кедь [[Підкарпатьска Русь]] была частёв Чехословакії (1919-1938), місто не дістало такый імпулз к розвою, як іншы села, а в совєтьскых часах ся поступно вырівнало в статусї з обычайныма/звычайныма селами.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) у ХХ столітті |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> Наперек тому „містьскый“ характер видно в Косони ай днесь. Свідчіть о тім забудова централной части села, подобна архітектонічным штілом на міста тіпу [[Берегово|Берегова]]. Централны уліцї суть ту повыкладаны коцками. == Архітектура == Найстаршов будовов села є реформована церьков. Збудованый в середнёвіку (XIII. – XIV. стороча) на горбку монастырь на почесть св. Ладіслава учінили реформованым в роцї 1552, кедь до той конфесії перешло цїле село. Церьков перебудовали в добі меджі роками 1642 і 1654, дістала знакы ренесанчного штілу, далшы оправы ся одбыли в роках 1766, 1822 і 1828. Стїны церькви суть высїчены з каменя, в основі храму ся находить кріпта, в котрім поховали дакілько маєтных людей і колишнїх пасторів. Реформовану церьков села Косонь записали до списку Памяток архітектуры містного вызнаму.<ref>{{cite web |url=https://uzhgorod.net.ua/news/148542 |title=Село Косонь на Берегівщині цікаве не лише термальними басейнами |website=Uzhgorod.net.ua |date=2020-05-14 |language=uk}}</ref> Католицька громада ся обновила в селї в роцї 1750, в роцї 1754 поставили невелику церьков. В роцї 1832 збудовали нову, векшу церьков з каміня. В роцї 1880 храм дістав вежу. Першу церьков знічіла повінь в роцї 1956.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Барз інтереснов будовов є палац Етвешовцїв, котрый лежыть під горбком з католицькым храмом. Є то найстарша світьска будова села і єден з найстаршых прикладів того архітектонічного виду нелем в Берегівскім раёнї, але ай на Підкарпатю. Єднопосходовый двір поставила в роцї 1703 родина Рацовцїв. На заднїй стїнї будовы ся заховав родинный ерб Рацовцїв з чіслами „1768“. По смерти землепанів ся наслїдниками стала родина Етвешовцїв. На зачатку XX. стороча од Етвешовцїв палац арендовав Меньгерт Клейн. На концї 20. років 20. стороча до резіденції з двох концїв прибудовали крыла в асіметрічнім порядку, чім додали будові незвычайну форму. В совєтьскых часах в дворї фунґовала матерьска школа, пізнїше амбуланція. В 60. роках 20. стороча ся стан будовы барз погіршыв і заперли ю. Будові грозила руйнація, но нащастя ю в сучасности передали до маєтку громады реформованой церькви, по чім палац оправили, і теперь ся находить в добрім станї.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття |website=Туристично інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В селї ся заховало много шумных хыж, котры належали маєтным жыдівскым родинам на концї XIX. - зачатку XX. стороча.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> == Термалны воды в Косони == Головнов шпеціфіков села є притомность дакількох вертів мінералных термалных жрїдлах в ёго околіцї. На основі тых ресурсів фунґує здравотно-турістічный комплекс „Косино“.<ref>{{cite web |url=https://kosino.ua/water/ |title=Термальні води |website=Офіційний сайт оздоровчо-рекреаційного комплексу «Косино» |language=uk}}</ref> Сама оддыхова зона з горячіма жрїдлами ся находить в дубовім гаю 1,5 км од закарпатьского села Косонь коло мадярьской граніцї. Термалну воду добывають з вертів з глубков 1200 метрів. Мінералізація воды є 24%. Теплотный режім воды на выступі є 42 ступнїв. Тота вода, вдяка абсорбції мікроелементів, котры ся в нїй находять, до кожы, лїчіть погынаючій апарат, ревматізм, хвороты ледвин, артрітіду, радікулітіду і доконця отучіня.<ref>{{cite web |url=https://zahidkurort.com.ua/uk/kosino/ |title=Відпочинок в Косино: термальні води, ціни |website=Каталог бальнеологічних курортів Zahid Kurort |language=uk}}</ref> А тыж - упокоює нервы, звышує імуніту і посилнює орґанізм. == Референції == {{референції}} == Одказы == * [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html Косонь - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130313133207/http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html |date=13 березня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.) * [http://kosino.com.ua/ Офіційний сайт термальних купалень ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130305191947/http://kosino.com.ua/ |date=5 березня 2013 }} * [http://www.facebook.com/Kosino1/ Офіційна сторінка в соціальній мережі Facebook ] * [https://web.archive.org/web/20140329181507/http://zakarpattyachko.com.ua/2011-07-23-12-54-20/2011-07-23-13-33-16/kosyno Про історію с. Косино ] * [http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 Косонь – колишній окружний «райцентр», цікавий не лише басейнами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190628043222/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 |date=28 червня 2019 }} * [http://zakarpattja.livejournal.com/62303.html «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»] * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ Готель «Еко Термал» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200220152647/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ |date=20 лютого 2020 }} * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ Готель «Іванчо Бірток» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001020258/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ |date=1 жовтня 2020 }} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] 58llh8ucfg24oxo0wvyod5b3x36tawx 165803 165781 2026-06-04T01:11:58Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165803 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Косо́нь'''<ref>{{cite book |author=Михаил Капраль |title=Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины |location=[[Будапешт]] |publisher=Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Русинськый научный інстітут имени Антонія Годинкы |year=2021 |page=64 |isbn=978-615-6014-32-0 |language=rue}}</ref> ({{lang-uk|Косонь}}, {{lang-hu|Mezőkaszony}}) є [[село]] в Косоньскій громадї [[Берегівскый район|Берегівского раёну]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] [[Україна|Україны]], адміністратівный центер громады. Оддаленость до раённого центра є дас 20 км і переходить по дорозї Т 0707. В близкости села ся находить гранічный контролный пункт Косино на граніцї з [[Мадярьско]]м. З мадярьской стороны ся находить гранічный переход „Барабаш“, жупа [[Сабольч-Сатмар-Береґ|Саболч-Сатмар-Береґ]], на дорозї містного вызнаму в напрямі на [[Нѣредьгаза|Нїредьгазу]].<ref>{{cite web |url=https://decentralization.gov.ua/newgromada/3867 |title=Косоньська територіальна громада |website=Децентралізація в Україні |language=uk}}</ref> == Обывательство == === Язык === Роздїлїня обывательства подля материньского языка за основі даных [[Cписованя людей на Українї (2001)|списованя з року 2001]]:{{UKR-socialdata-mova-2001}} {| class="wikitable sortable" !Язык !Чісло !Проценто |- |[[Мадярьскый язык|мадярьскый]] |2247 |96.11% |- |[[Україньскый язык|україньскый]] |68 |2.91% |- |[[Російскый язык|російскый]] |11 |0.47% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |2 |0.09% |- |[[Циґаньскый язык|циґаньскый]] |2 |0.09% |- |іншы/не уведжены |8 |0.33% |- class="sortbottom" !Вєдно |2338 |100% |} == Ерб == [[Файл:Герб села Косонь.png|150px|міні|вліворуч|Історічный ерб села з року 1904]] Село мало історічный ерб: В червенім щітї золота лаврова галузка. В роцї 2006 была схвалена нова верзія: Щіт є роздїленый лазуровов і червенов. В першій части на зеленій земли золота виноградна лоза із зеленыма листками і червеныма стрямбами, котру спроваджать в правім верьхнїм рогу золоте усміваве сонце, а в лївім верьхнїм рогу - стрїберный півмісяць доправа. В другій части є вісем зеленых дубовых листків і вісем золотых жолудїв, положеных перемінно звіздоподобно, і спроваджаных по обох сторонах двома зозбераныма золотыма класами. На лазуровій девізовій машлї — датум заложіня села, датум схвалїня ербу, а тыж назва в мадярьскім і україньскім языку.<ref>[https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=15660#verh Герб села 2006 року]</ref> == Історія == Область ся начала заселяти давно - археолоґы нашли на теріторії села артефакты з першых стороч н. е., аж до VII. стороча.<ref>{{cite web |url=http://www.carpathians.eu/karpaty/istarija/arkheologija-zakarpattja.html |title=Археологія Закарпаття (ранньозалізничний вік та перші століття нашої ери) |website=Карпати. Туризм. Відпочинок |language=uk}}</ref> В локалітї Марцеїв Лїс было на концї XIX. стороча обявлене ґотьске похованя, котре спроваджали стрїберны фібулы, скляняный погар і оздобы. Датує ся до V. стороча н. е. На теріторії Косона ся нашли тетрадрахмы Філіпа II. Македоньского, римскы мінцы цісаря Проба, Філіпа Авґуста і далшых цісарїв.<ref>{{cite web |url=https://prozahid.com/content-27823-html/ |title=Цікаве Закарпаття: Бронзові скарби Срібної Землі (археологічні знахідки Берегівщини) |website=Про Захід |date=2016-04-28 |language=uk}}</ref> Назва села (котра мала такы варіації як Козунь, Косино, Косины, в мадярьскім языку – Мезекосонь), є споєна з меном святой Каталіны. Подля леґенды в околіцї днешнёго села в роцї 1086 мадярьскый краль Святый Ласло поразив в битві Печенегів, і на місто перемогы на знак вдякы поставив церьков. Около церькви, на спіднїй части горы высадженой виноградом, занедовго выросло залюднене село. Назва села ся находить в розлічных варіаціях, наприклад в ґрамотї з року 1332 фіґурує Кассан, в роцї 1335 - Козун, в ґрамотї з року 1398 ся потверджовали ёго граніцї. В роцї 1496 ся в ґрамотї споминать уж як [[Мѣстечко|містечко]]. В тім часї осада змінила многых землепанів. Обывательство ся занимало пестованём винограду, зерновых култур, пасінём свиней в околічных дубовых лїсах, рыболовом в чісленых озерах і мочарях. В роцї 1566 містечко пережыло пустошивый набіг крымскых Татарів. В роцї 1595 ся обновлена осада ставать центром реформованой парафії, в роцї 1600 ся при церькви одкрывать перша школа.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Містны обывателї актівно брали участь на народно-ослободжуючім бою в роках 1703-1711. В роцї 1729 місто з повнов назвов Мезекосонь учінили центром єдного з окресів жупы Береґ, што дало імпулз к розвою містных ремесел. Cучасно ся розвивать містный обход, корчмарьство, лихварьство. Многы землепаны продають свої землї, і так ся концентрують у властництві дакількох маєтных родин. На концї XIX. стороча Косонь діставать нотарьскый уряд, в парламентных вольбах в роцї 1889 містечко было центром волебного обводу. В часах свого розквіту быв Мезекосонь центром окресу, до котрого належало 26 сел, в містї быв заложеный суд, трібунал, арешт, 37 склепів, 4 банкы, 2 друкарнї, фунґовали рештаврації і корчмы.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття (Історія містечка Мезекосонь) |website=Туристично-інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В XVIII. – XIX. сторочу село мало властну печать з ербом: в червенім щітї зеленый кряк винограду з двома лозами і штирьма стрямбами (в роцї 1904 быв тот ерб офіціално потвердженый Міністерством внутрїшнїх дїл [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]]).<ref>{{cite web |url=https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/br/koson/ |title=Косонь — Відпочинок в Карпатах (Історичні відомості та геральдика) |website=КАРПАТИ.INFO |language=uk}}</ref> В добі, кедь [[Підкарпатьска Русь]] была частёв Чехословакії (1919-1938), місто не дістало такый імпулз к розвою, як іншы села, а в совєтьскых часах ся поступно вырівнало в статусї з обычайныма/звычайныма селами.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) у ХХ столітті |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> Наперек тому „містьскый“ характер видно в Косони ай днесь. Свідчіть о тім забудова централной части села, подобна архітектонічным штілом на міста тіпу [[Берегово|Берегова]]. Централны уліцї суть ту повыкладаны коцками. == Архітектура == Найстаршов будовов села є реформована церьков. Збудованый в середнёвіку (XIII. – XIV. стороча) на горбку монастырь на почесть св. Ладіслава учінили реформованым в роцї 1552, кедь до той конфесії перешло цїле село. Церьков перебудовали в добі меджі роками 1642 і 1654, дістала знакы ренесанчного штілу, далшы оправы ся одбыли в роках 1766, 1822 і 1828. Стїны церькви суть высїчены з каменя, в основі храму ся находить кріпта, в котрім поховали дакілько маєтных людей і колишнїх пасторів. Реформовану церьков села Косонь записали до списку Памяток архітектуры містного вызнаму.<ref>{{cite web |url=https://uzhgorod.net.ua/news/148542 |title=Село Косонь на Берегівщині цікаве не лише термальними басейнами |website=Uzhgorod.net.ua |date=2020-05-14 |language=uk}}</ref> Католицька громада ся обновила в селї в роцї 1750, в роцї 1754 поставили невелику церьков. В роцї 1832 збудовали нову, векшу церьков з каміня. В роцї 1880 храм дістав вежу. Першу церьков знічіла повінь в роцї 1956.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Барз інтереснов будовов є палац Етвешовцїв, котрый лежыть під горбком з католицькым храмом. Є то найстарша світьска будова села і єден з найстаршых прикладів того архітектонічного виду нелем в Берегівскім раёнї, але ай на Підкарпатю. Єднопосходовый двір поставила в роцї 1703 родина Рацовцїв. На заднїй стїнї будовы ся заховав родинный ерб Рацовцїв з чіслами „1768“. По смерти землепанів ся наслїдниками стала родина Етвешовцїв. На зачатку XX. стороча од Етвешовцїв палац арендовав Меньгерт Клейн. На концї 20. років 20. стороча до резіденції з двох концїв прибудовали крыла в асіметрічнім порядку, чім додали будові незвычайну форму. В совєтьскых часах в дворї фунґовала матерьска школа, пізнїше амбуланція. В 60. роках 20. стороча ся стан будовы барз погіршыв і заперли ю. Будові грозила руйнація, но нащастя ю в сучасности передали до маєтку громады реформованой церькви, по чім палац оправили, і теперь ся находить в добрім станї.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття |website=Туристично інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В селї ся заховало много шумных хыж, котры належали маєтным жыдівскым родинам на концї XIX. - зачатку XX. стороча.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> == Термалны воды в Косони == Головнов шпеціфіков села є притомность дакількох вертів мінералных термалных жрїдлах в ёго околіцї. На основі тых ресурсів фунґує здравотно-турістічный комплекс „Косино“.<ref>{{cite web |url=https://kosino.ua/water/ |title=Термальні води |website=Офіційний сайт оздоровчо-рекреаційного комплексу «Косино» |language=uk}}</ref> Сама оддыхова зона з горячіма жрїдлами ся находить в дубовім гаю 1,5 км од закарпатьского села Косонь коло мадярьской граніцї. Термалну воду добывають з вертів з глубков 1200 метрів. Мінералізація воды є 24%. Теплотный режім воды на выступі є 42 ступнїв. Тота вода, вдяка абсорбції мікроелементів, котры ся в нїй находять, до кожы, лїчіть погынаючій апарат, ревматізм, хвороты ледвин, артрітіду, радікулітіду і доконця отучіня.<ref>{{cite web |url=https://zahidkurort.com.ua/uk/kosino/ |title=Відпочинок в Косино: термальні води, ціни |website=Каталог бальнеологічних курортів Zahid Kurort |language=uk}}</ref> А тыж - упокоює нервы, звышує імуніту і посилнює орґанізм. == Референції == {{референції}} == Одказы == * [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html Косонь - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130313133207/http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html |date=13 березня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.) * [https://web.archive.org/web/20130305191947/http://kosino.com.ua/ Офіційний сайт термальних купалень ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130305191947/http://kosino.com.ua/ |date=5 березня 2013 }} * [http://www.facebook.com/Kosino1/ Офіційна сторінка в соціальній мережі Facebook ] * [https://web.archive.org/web/20140329181507/http://zakarpattyachko.com.ua/2011-07-23-12-54-20/2011-07-23-13-33-16/kosyno Про історію с. Косино ] * [http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 Косонь – колишній окружний «райцентр», цікавий не лише басейнами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190628043222/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 |date=28 червня 2019 }} * [http://zakarpattja.livejournal.com/62303.html «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»] * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ Готель «Еко Термал» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200220152647/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ |date=20 лютого 2020 }} * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ Готель «Іванчо Бірток» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001020258/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ |date=1 жовтня 2020 }} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] 5tqh2ljpgrpveqj75lv2dj8vyw37wym 4 24615 165785 2026-06-03T15:06:17Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/151827965|Википедия:Список Википедий]]» 165785 wikitext text/x-wiki '''Кажду секунду у [[Вікіпедія|Віеіпедії]] и [[Фонд Вікімедія|сродных йӱв проєктах]]''' редакторами из всёго світа совершается в среднем 17 правок{{Efn|По статистике [https://www.wikimediastatus.net/ Wikimedia Status] // wikimediastatus.net}}. Сейчас в [[Російска Вікіпедія|русской Википедии]] 2 103 690 статей, и каждые сутки появляется приблизительно от 250 до 400 новых{{Efn|По статистике [https://tools.wmflabs.org/wmcharts/wmchart0002.php wmcharts] // tools.wmflabs.org}}. Всего во всех разделах Википедии сейчас написана {{NUMBEROF|ARTICLES|total|N}} статья. Русинська Вікіпедія занимать {{NUMBEROF|pos|ru}}-е место по числу статей из {{NUMBEROF|all|total}} языкового раздела Википедии. {{NUMBEROF|active|total}} языковых разделов Википедии активны, а 13 — закрыты и перемещены в [[incubator:|Инкубатор Викимедиа]]. Чтобы начать раздел Википедии на новом языке, [[incubator:Help:Manual/ru|прочтите руководство Инкубатора Викимедиа]]. == Все Википедии по числу статей == * В колонке '''«Язык»''' приводятся ссылки на статьи о языковых разделах Википедии. Закрытые разделы, доступные только для чтения, выделены зачёркиваниями. * Колонка '''«Страниц»''' включает в себя все страницы в разделе Википедии, включая как статьи, так и другие типы страниц (страницы обсуждения, перенаправления и т. д.). * Колонка '''«Глуб.»''' ('''«<nowiki/>[[Вікіпедія:Глубина|Глубина]]<nowiki/>»''') отображает грубый показатель совместного качества языкового раздела, показывающий развитость сообщества и обновляемость статей в разделе и вычисляемый по формуле <tt>(<code>Число правок</code> / <code>Число статей</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Статьи</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Все страницы</code>)</tt>. Формула не является показателем ''академического'' качества. Низкая глубина — один из признаков т. н. «ботопедии». * Колонка '''«(акт.)»''' ('''«Активных участников»''') показывает количество зарегистрированных участников, совершивших как минимум одну правку в последние 30 дней. * Колонка '''«(Адм.)»''' ('''«Администраторов»''') показывает количество участников, наделенных правами [[Вікіпедія:Адміністраторы|администратора]]. * Колонка '''«Файлов»''' показывает количество загруженных в раздел локально файлов.  == Коментарі == == Иппен позерайте == * [[m:incubator:Template:Tests/wp|Список разделов Википедии в «Инкубаторе Викимедиа»]] * Список всех проектов Викимедиа по языкам == Проєкты родакы == {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты}} [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Вікіпедія]] ggfxvu054hqtcbv2kx4uwf604dwgcy0 165786 165785 2026-06-03T15:06:40Z Rue323 31002 165786 wikitext text/x-wiki '''Кажду секунду у [[Вікіпедія|Вікіпедії]] и [[Фонд Вікімедія|сродных йӱв проєктах]]''' редакторами из всёго світа совершается в среднем 17 правок{{Efn|По статистике [https://www.wikimediastatus.net/ Wikimedia Status] // wikimediastatus.net}}. Сейчас в [[Російска Вікіпедія|русской Википедии]] 2 103 690 статей, и каждые сутки появляется приблизительно от 250 до 400 новых{{Efn|По статистике [https://tools.wmflabs.org/wmcharts/wmchart0002.php wmcharts] // tools.wmflabs.org}}. Всего во всех разделах Википедии сейчас написана {{NUMBEROF|ARTICLES|total|N}} статья. Русинська Вікіпедія занимать {{NUMBEROF|pos|ru}}-е место по числу статей из {{NUMBEROF|all|total}} языкового раздела Википедии. {{NUMBEROF|active|total}} языковых разделов Википедии активны, а 13 — закрыты и перемещены в [[incubator:|Инкубатор Викимедиа]]. Чтобы начать раздел Википедии на новом языке, [[incubator:Help:Manual/ru|прочтите руководство Инкубатора Викимедиа]]. == Все Википедии по числу статей == * В колонке '''«Язык»''' приводятся ссылки на статьи о языковых разделах Википедии. Закрытые разделы, доступные только для чтения, выделены зачёркиваниями. * Колонка '''«Страниц»''' включает в себя все страницы в разделе Википедии, включая как статьи, так и другие типы страниц (страницы обсуждения, перенаправления и т. д.). * Колонка '''«Глуб.»''' ('''«<nowiki/>[[Вікіпедія:Глубина|Глубина]]<nowiki/>»''') отображает грубый показатель совместного качества языкового раздела, показывающий развитость сообщества и обновляемость статей в разделе и вычисляемый по формуле <tt>(<code>Число правок</code> / <code>Число статей</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Статьи</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Все страницы</code>)</tt>. Формула не является показателем ''академического'' качества. Низкая глубина — один из признаков т. н. «ботопедии». * Колонка '''«(акт.)»''' ('''«Активных участников»''') показывает количество зарегистрированных участников, совершивших как минимум одну правку в последние 30 дней. * Колонка '''«(Адм.)»''' ('''«Администраторов»''') показывает количество участников, наделенных правами [[Вікіпедія:Адміністраторы|администратора]]. * Колонка '''«Файлов»''' показывает количество загруженных в раздел локально файлов.  == Коментарі == == Иппен позерайте == * [[m:incubator:Template:Tests/wp|Список разделов Википедии в «Инкубаторе Викимедиа»]] * Список всех проектов Викимедиа по языкам == Проєкты родакы == {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты}} [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Вікіпедія]] dn4vw3qp2n5e2pp7r1b1o3x0i0rgas9 165787 165786 2026-06-03T15:11:07Z Rue323 31002 165787 wikitext text/x-wiki '''Кажду секунду у [[Вікіпедія|Вікіпедії]] и [[Фонд Вікімедія|сродных йӱв проєктах]]''' редакторами из всёго світа робитб ся у серидньӱв 17 редаґовань{{Efn|По статистиці [https://www.wikimediastatus.net/ Wikimedia Status] // wikimediastatus.net}}. у [[Русиньска Вікіпедія|Русинськӱв Вікіпедії]] 10.261 статя, и почти реґуларно являвуть ся другі{{Efn|По статистиці [https://tools.wmflabs.org/wmcharts/wmchart0002.php wmcharts] // tools.wmflabs.org}}. Всёго у всьых розділах Вікіпедії ныні написана {{NUMBEROF|ARTICLES|total|N}} статья. Русинська Вікіпедія занимать {{NUMBEROF|pos|rue}}-е место по числу статей из {{NUMBEROF|all|total}} языкового раздела Википедии. {{NUMBEROF|active|total}} языковых разделов Википедии активны, а 13 — закрыты и перемещены в [[incubator:|Инкубатор Викимедиа]]. Чтобы начать раздел Википедии на новом языке, [[incubator:Help:Manual/ru|прочтите руководство Инкубатора Викимедиа]]. == Все Википедии по числу статей == * В колонке '''«Язык»''' приводятся ссылки на статьи о языковых разделах Википедии. Закрытые разделы, доступные только для чтения, выделены зачёркиваниями. * Колонка '''«Страниц»''' включает в себя все страницы в разделе Википедии, включая как статьи, так и другие типы страниц (страницы обсуждения, перенаправления и т. д.). * Колонка '''«Глуб.»''' ('''«<nowiki/>[[Вікіпедія:Глубина|Глубина]]<nowiki/>»''') отображает грубый показатель совместного качества языкового раздела, показывающий развитость сообщества и обновляемость статей в разделе и вычисляемый по формуле <tt>(<code>Число правок</code> / <code>Число статей</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Статьи</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Все страницы</code>)</tt>. Формула не является показателем ''академического'' качества. Низкая глубина — один из признаков т. н. «ботопедии». * Колонка '''«(акт.)»''' ('''«Активных участников»''') показывает количество зарегистрированных участников, совершивших как минимум одну правку в последние 30 дней. * Колонка '''«(Адм.)»''' ('''«Администраторов»''') показывает количество участников, наделенных правами [[Вікіпедія:Адміністраторы|администратора]]. * Колонка '''«Файлов»''' показывает количество загруженных в раздел локально файлов.  == Коментарі == == Иппен позерайте == * [[m:incubator:Template:Tests/wp|Список разделов Википедии в «Инкубаторе Викимедиа»]] * Список всех проектов Викимедиа по языкам == Проєкты родакы == {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты}} [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Вікіпедія]] kncu7cac8lw83h7ub1d4dsi15uetc0w 165788 165787 2026-06-03T15:13:34Z Rue323 31002 165788 wikitext text/x-wiki '''Кажду секунду у [[Вікіпедія|Вікіпедії]] и [[Фонд Вікімедія|сродных йӱв проєктах]]''' редакторами из всёго світа робитб ся у серидньӱв 17 редаґовань{{Efn|По статистиці [https://www.wikimediastatus.net/ Wikimedia Status] // wikimediastatus.net}}. у [[Русиньска Вікіпедія|Русинськӱв Вікіпедії]] 10.261 статя, и почти реґуларно являвуть ся другі{{Efn|По статистиці [https://tools.wmflabs.org/wmcharts/wmchart0002.php wmcharts] // tools.wmflabs.org}}. Всёго у всьых розділах Вікіпедії ныні написана {{NUMBEROF|ARTICLES|total|N}} статья. Русинська Вікіпедія занимать {{NUMBEROF|pos|rue}}. місто по числови статий из {{NUMBEROF|all|total}} языкового раздела Википедии. {{NUMBEROF|active|total}} языковых розділӱв Вікіпедії активні, а 13 — закрыті и перенесені у [[incubator:|Инкубатор Вікімедія]]. Обы зачати розділ Вікіпедії на новому языкови, [[incubator:Help:Manual/ru|прочтитайте руководство Инкубатора Вікімедія]]. == Всі Вікіпедії по числови статий == * У колонці '''«Язык»''' приводятся ссылки на статьи о языковых разделах Википедии. Закрытые разделы, доступные только для чтения, выделены зачёркиваниями. * Колонка '''«Страниц»''' включает в себя все страницы в разделе Википедии, включая как статьи, так и другие типы страниц (страницы обсуждения, перенаправления и т. д.). * Колонка '''«Глуб.»''' ('''«<nowiki/>[[Вікіпедія:Глубина|Глубина]]<nowiki/>»''') отображает грубый показатель совместного качества языкового раздела, показывающий развитость сообщества и обновляемость статей в разделе и вычисляемый по формуле <tt>(<code>Число правок</code> / <code>Число статей</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Статьи</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Все страницы</code>)</tt>. Формула не является показателем ''академического'' качества. Низкая глубина — один из признаков т. н. «ботопедии». * Колонка '''«(акт.)»''' ('''«Активных участников»''') показывает количество зарегистрированных участников, совершивших как минимум одну правку в последние 30 дней. * Колонка '''«(Адм.)»''' ('''«Администраторов»''') показывает количество участников, наделенных правами [[Вікіпедія:Адміністраторы|администратора]]. * Колонка '''«Файлов»''' показывает количество загруженных в раздел локально файлов.  == Коментарі == == Иппен позерайте == * [[m:incubator:Template:Tests/wp|Список разделов Википедии в «Инкубаторе Викимедиа»]] * Список всех проектов Викимедиа по языкам == Проєкты родакы == {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты}} [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Вікіпедія]] 9fblh6qhks76ygb5p79drxmhtq64loc 165789 165788 2026-06-03T15:22:02Z Halajkovič 33393 /* Всі Вікіпедії по числови статий */ 165789 wikitext text/x-wiki '''Кажду секунду у [[Вікіпедія|Вікіпедії]] и [[Фонд Вікімедія|сродных йӱв проєктах]]''' редакторами из всёго світа робитб ся у серидньӱв 17 редаґовань{{Efn|По статистиці [https://www.wikimediastatus.net/ Wikimedia Status] // wikimediastatus.net}}. у [[Русиньска Вікіпедія|Русинськӱв Вікіпедії]] 10.261 статя, и почти реґуларно являвуть ся другі{{Efn|По статистиці [https://tools.wmflabs.org/wmcharts/wmchart0002.php wmcharts] // tools.wmflabs.org}}. Всёго у всьых розділах Вікіпедії ныні написана {{NUMBEROF|ARTICLES|total|N}} статья. Русинська Вікіпедія занимать {{NUMBEROF|pos|rue}}. місто по числови статий из {{NUMBEROF|all|total}} языкового раздела Википедии. {{NUMBEROF|active|total}} языковых розділӱв Вікіпедії активні, а 13 — закрыті и перенесені у [[incubator:|Инкубатор Вікімедія]]. Обы зачати розділ Вікіпедії на новому языкови, [[incubator:Help:Manual/ru|прочтитайте руководство Инкубатора Вікімедія]]. == Всі Вікіпедії по числови статий == * У колонці '''«Язык»''' приводятся ссылки на статьи о языковых разделах Википедии. Закрытые разделы, доступные только для чтения, выделены зачёркиваниями. * Колонка '''«Страниц»''' включает в себя все страницы в разделе Википедии, включая как статьи, так и другие типы страниц (страницы обсуждения, перенаправления и т. д.). * Колонка '''«Глуб.»''' ('''«<nowiki/>[[Вікіпедія:Глубина|Глубина]]<nowiki/>»''') отображает грубый показатель совместного качества языкового раздела, показывающий развитость сообщества и обновляемость статей в разделе и вычисляемый по формуле <tt>(<code>Число правок</code> / <code>Число статей</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Статьи</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Все страницы</code>)</tt>. Формула не является показателем ''академического'' качества. Низкая глубина — один из признаков т. н. «ботопедии». * Колонка '''«(акт.)»''' ('''«Активных участников»''') показывает количество зарегистрированных участников, совершивших как минимум одну правку в последние 30 дней. * Колонка '''«(Адм.)»''' ('''«Администраторов»''') показывает количество участников, наделенных правами [[Вікіпедія:Адміністраторы|администратора]]. * Колонка '''«Файлов»''' показывает количество загруженных в раздел локально файлов.  {{#invoke:NumberOf|Editions|single=1}} == Коментарі == == Иппен позерайте == * [[m:incubator:Template:Tests/wp|Список разделов Википедии в «Инкубаторе Викимедиа»]] * Список всех проектов Викимедиа по языкам == Проєкты родакы == {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты}} [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Вікіпедія]] k3lvwygwyeqxjmdicyur38ih1q1s78s 165790 165789 2026-06-03T15:25:12Z Rue323 31002 165790 wikitext text/x-wiki '''Кажду секунду у [[Вікіпедія|Вікіпедії]] и [[Фонд Вікімедія|сродных йӱв проєктах]]''' редакторами из всёго світа робитб ся у серидньӱв 17 редаґовань{{Efn|По статистиці [https://www.wikimediastatus.net/ Wikimedia Status] // wikimediastatus.net}}. у [[Русиньска Вікіпедія|Русинськӱв Вікіпедії]] 10.261 статя, и почти реґуларно являвуть ся другі{{Efn|По статистиці [https://tools.wmflabs.org/wmcharts/wmchart0002.php wmcharts] // tools.wmflabs.org}}. Всёго у всьых розділах Вікіпедії ныні написана {{NUMBEROF|ARTICLES|total|N}} статья. Русинська Вікіпедія занимать {{NUMBEROF|pos|rue}}. місто по числови статий из {{NUMBEROF|all|total}} языкового раздела Википедии. {{NUMBEROF|active|total}} языковых розділӱв Вікіпедії активні, а 13 — закрыті и перенесені у [[incubator:|Инкубатор Вікімедія]]. Обы зачати розділ Вікіпедії на новому языкови, [[incubator:Help:Manual/ru|прочтитайте руководство Инкубатора Вікімедія]]. == Всі Вікіпедії по числови статий == * У колонці '''«Язык»''' приводяться удкликованя на статі за языкові розділы Вікіпедії. Закрытыі розділы, доступні сугубо про читаня, уділені и суть перекреслені. * Колонка '''«Сторінок»''' включать у ся учі сторінкы у розділови Вікіпедії, включая как статьи, так и другие типы страниц (страницы обсуждения, перенаправления и т. д.). * Колонка '''«Глуб.»''' ('''«<nowiki/>[[Вікіпедія:Глубина|Глубина]]<nowiki/>»''') отображает грубый показатель совместного качества языкового раздела, показывающий развитость сообщества и обновляемость статей в разделе и вычисляемый по формуле <tt>(<code>Число правок</code> / <code>Число статей</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Статьи</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Все страницы</code>)</tt>. Формула не является показателем ''академического'' качества. Низкая глубина — один из признаков т. н. «ботопедии». * Колонка '''«(акт.)»''' ('''«Активных участников»''') показывает количество зарегистрированных участников, совершивших как минимум одну правку в последние 30 дней. * Колонка '''«(Адм.)»''' ('''«Администраторов»''') показывает количество участников, наделенных правами [[Вікіпедія:Адміністраторы|администратора]]. * Колонка '''«Файлов»''' показывает количество загруженных в раздел локально файлов.  {{#invoke:NumberOf|Editions|single=1}} == Коментарі == == Иппен позерайте == * [[m:incubator:Template:Tests/wp|Список разделов Википедии в «Инкубаторе Викимедиа»]] * Список всех проектов Викимедиа по языкам == Проєкты родакы == {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты}} [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Вікіпедія]] gbd9451p2g7odwc13i4heaa36qxgpkb 165791 165790 2026-06-03T15:28:37Z Rue323 31002 165791 wikitext text/x-wiki '''Кажду секунду у [[Вікіпедія|Вікіпедії]] и [[Фонд Вікімедія|сродных йӱв проєктах]]''' редакторами из всёго світа робитб ся у серидньӱв 17 редаґовань{{Efn|По статистиці [https://www.wikimediastatus.net/ Wikimedia Status] // wikimediastatus.net}}. у [[Русиньска Вікіпедія|Русинськӱв Вікіпедії]] 10.261 статя, и почти реґуларно являвуть ся другі{{Efn|По статистиці [https://tools.wmflabs.org/wmcharts/wmchart0002.php wmcharts] // tools.wmflabs.org}}. Всёго у всьых розділах Вікіпедії ныні написана {{NUMBEROF|ARTICLES|total|N}} статья. Русинська Вікіпедія занимать {{NUMBEROF|pos|rue}}. місто по числови статий из {{NUMBEROF|all|total}} языкового розділа Вікіпедії. {{NUMBEROF|active|total}} языковых розділӱв Вікіпедії активні, а 13 — закрыті и перенесені у [[incubator:|Инкубатор Вікімедія]]. Обы зачати розділ Вікіпедії на новому языкови, [[incubator:Help:Manual/ru|прочтитайте руководство Инкубатора Вікімедія]]. == Всі Вікіпедії по числови статий == * У колонці '''«Язык»''' приводяться удкликованя на статі за языкові розділы Вікіпедії. Закрытыі розділы, доступні сугубо про читаня, уділені и суть перекреслені. * Колонка '''«Сторінок»''' включать у ся усі сторінкы у розділови Вікіпедії, включавучи ге статі, так и другі типы сторінок (страницы обсуждения, перенаправления и т. д.). * Колонка '''«Глуб.»''' ('''«<nowiki/>[[Вікіпедія:Глубина|Глубина]]<nowiki/>»''') отображает грубый показатель совместного качества языкового раздела, показывающий развитость сообщества и обновляемость статей в разделе и вычисляемый по формуле <tt>(<code>Число правок</code> / <code>Число статей</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Статьи</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Все страницы</code>)</tt>. Формула не является показателем ''академического'' качества. Низкая глубина — один из признаков т. н. «ботопедии». * Колонка '''«(акт.)»''' ('''«Активных участников»''') показывает количество зарегистрированных участников, совершивших как минимум одну правку в последние 30 дней. * Колонка '''«(Адм.)»''' ('''«Администраторов»''') показывает количество участников, наделенных правами [[Вікіпедія:Адміністраторы|администратора]]. * Колонка '''«Файлов»''' показывает количество загруженных в раздел локально файлов.  {{#invoke:NumberOf|Editions|single=1}} == Коментарі == == Иппен позерайте == * [[m:incubator:Template:Tests/wp|Список разделов Википедии в «Инкубаторе Викимедиа»]] * Список всех проектов Викимедиа по языкам == Проєкты родакы == {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты}} [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Вікіпедія]] 298hfhku3fhds30qb7ajdv24hikhlmr 165792 165791 2026-06-03T15:33:04Z Rue323 31002 165792 wikitext text/x-wiki '''Кажду секунду у [[Вікіпедія|Вікіпедії]] и [[Фонд Вікімедія|сродных йӱв проєктах]]''' редакторами из всёго світа робить ся у серидньӱм 17 редаґовань{{Efn|По статистиці [https://www.wikimediastatus.net/ Wikimedia Status] // wikimediastatus.net}}. у [[Русиньска Вікіпедія|Русинськӱв Вікіпедії]] 10.261 статя, и почти реґуларно являвуть ся другі{{Efn|По статистиці [https://tools.wmflabs.org/wmcharts/wmchart0002.php wmcharts] // tools.wmflabs.org}}. Всёго у всьых розділах Вікіпедії ныні написана {{NUMBEROF|ARTICLES|total|N}} статя. Русинська Вікіпедія занимать {{NUMBEROF|pos|rue}}. місто по числови статий из {{NUMBEROF|all|total}} языкового розділа Вікіпедії. {{NUMBEROF|active|total}} языковых розділӱв Вікіпедії активні, а 13 — закрыті и перенесені у [[incubator:|Инкубатор Вікімедія]]. Обы зачати розділ Вікіпедії на новому языкови, [[incubator:Help:Manual/ru|прочтитайте руководство Инкубатора Вікімедія]]. == Всі Вікіпедії по числови статий == * У колонці '''«Язык»''' приводяться удкликованя на статі за языкові розділы Вікіпедії. Закрыті розділы, доступні сугубо про читаня, уділені и суть перекреслені. * Колонка '''«Сторінок»''' включать у ся усі сторінкы у розділови Вікіпедії, включавучи ге статі, так и другі типы сторінок (сторінкы діскузії, перенапрямліня и т. д.). * Колонка '''«Глуб.»''' ('''«<nowiki/>[[Вікіпедія:Глубина|Глубина]]<nowiki/>»''') отображает грубый показатель совместного качества языкового раздела, показывающий развитость сообщества и обновляемость статей в разделе и вычисляемый по формуле <tt>(<code>Число правок</code> / <code>Число статей</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Статьи</code>) × (<code>«Нестатьи»</code> / <code>Все страницы</code>)</tt>. Формула не является показателем ''академического'' качества. Низкая глубина — один из признаков т. н. «ботопедии». * Колонка '''«(акт.)»''' ('''«Активных участников»''') показывает количество зарегистрированных участников, совершивших как минимум одну правку в последние 30 дней. * Колонка '''«(Адм.)»''' ('''«Администраторов»''') показывает количество участников, наделенных правами [[Вікіпедія:Адміністраторы|администратора]]. * Колонка '''«Файлов»''' показывает количество загруженных в раздел локально файлов.  {{#invoke:NumberOf|Editions|single=1}} == Коментарі == == Иппен позерайте == * [[m:incubator:Template:Tests/wp|Список разделов Википедии в «Инкубаторе Викимедиа»]] * Список всех проектов Викимедиа по языкам == Проєкты родакы == {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты}} [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Вікіпедія]] n90oa8r7fg1wzsbu1u30kpdyqmv3w3m 165793 165792 2026-06-03T15:49:33Z Rue323 31002 165793 wikitext text/x-wiki '''Кажду секунду у [[Вікіпедія|Вікіпедії]] и [[Фонд Вікімедія|сродных йӱв проєктах]]''' редакторами из всёго світа робить ся у серидньӱм 17 редаґовань{{Efn|По статистиці [https://www.wikimediastatus.net/ Wikimedia Status] // wikimediastatus.net}}. у [[Русиньска Вікіпедія|Русинськӱв Вікіпедії]] 10.261 статя, и почти реґуларно являвуть ся другі{{Efn|По статистиці [https://tools.wmflabs.org/wmcharts/wmchart0002.php wmcharts] // tools.wmflabs.org}}. Всёго у всьых розділах Вікіпедії ныні написана {{NUMBEROF|ARTICLES|total|N}} статя. Русинська Вікіпедія занимать {{NUMBEROF|pos|rue}}. місто по числови статий из {{NUMBEROF|all|total}} языкового розділа Вікіпедії. {{NUMBEROF|active|total}} языковых розділӱв Вікіпедії активні, а 13 — закрыті и перенесені у [[incubator:|Инкубатор Вікімедія]]. Обы зачати розділ Вікіпедії на новому языкови, [[incubator:Help:Manual/ru|прочтитайте руководство Инкубатора Вікімедія]]. == Всі Вікіпедії по числови статий == * У колонці '''«Язык»''' приводяться удкликованя на статі за языкові розділы Вікіпедії. Закрыті розділы, доступні сугубо про читаня, уділені и суть перекреслені. * Колонка '''«Сторінок»''' включать у ся усі сторінкы у розділови Вікіпедії, включавучи ге статі, так и другі типы сторінок (сторінкы діскузії, перенапрямліня и т. д.). * Колонка '''«Глуб.»''' ('''«<nowiki/>[[Вікіпедія:Глубина|Глубина]]<nowiki/>»''') указує грубый указник общої кваліты языкового розділа, указуваущый розвитя сполочности и обновлянӱсть статий у розділови и ураховованый по формулі <tt>(<code>Число редаґовань</code> / <code>Число статий</code>) × (<code>«Нестаті»</code> / <code>Статі</code>) × (<code>«Нестаті»</code> / <code>Всі сторінкы</code>)</tt>. Формула не є указателём ''академічної'' кваліты. Низка глубина — єден из признакӱв т. и. «ботопедії». * Колонка '''«(акт.)»''' ('''«Активных участникӱв»''') указує число зареґістрованых участникӱв, учинившых ге мінімум єдну правку за послідні 30 дньӱв. * Колонка '''«(Адм.)»''' ('''«Адміністраторӱв»''') указує кӱлко участникӱв, суть наділені правами [[Вікіпедія:Адміністраторы|адміністратора]]. * Колонка '''«Файлӱв»''' указує число затирьханых у розділ локално файлӱв.  {{#invoke:NumberOf|Editions|single=1}} == Коментарі == == Иппен позерайте == * [[m:incubator:Template:Tests/wp|Список розділӱв Вікіпедії у «Инкубаторови Вікімедіа»]] * Список усьых проєктӱв Вікімедія по языкам == Проєкты родакы == {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты}} [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Вікіпедія]] hvqi7o9200b5zrqtui6gpe4k2zmugkx