Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.5 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 2291 165812 135445 2026-06-05T08:18:34Z Rue323 31002 165812 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''5. юн''' — 156. [[день]] рока (157. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|209}}. == Подѣи == * [[1967]] — [[остров]] [[Суртсей]] на юг при [[Исландия|Исландии]], роснучый наслѣдком [[вулкан]]ичной ерупции од року 1963, перестав рости, набравши плоху 2,7 км². * [[1984]] — [[Індія|індіцька]] влада зачала [[Операція Синя звізда|Операцію Синя звізда]], у часї котрой быв захопленый [[Золотый храм]] у [[Амрітсар]]ї ([[Індія]]), святилище [[Сікгізм|сікгів]], померло од 450 до 2 тісяч людей. == Уродили ся == * [[2007]] — [[Влад A4|Влад Бумага]], [[Білорусь|білоруськый]] [[блоґер]]. == Умерли == * [[1910]] — [[О. Генри]], америцкый [[писатель]], великый майстер [[Новела (литература)|новелы]]. * [[2006]] — [[Владимир Бильня]], [[писатель]], [[историк]] меджи [[Руснаци у Сербиї|войводинскыма Руснаками]]. * [[2007]] — [[Гавриил Мирошай]], [[диригент]] и [[хормайстер]] Старославянского грекокатолицкого катедралного хору св.&nbsp;Йоанна Хрестителя в [[Пряшов]]ѣ. * [[2018]] — [[Теодор Гоч]], лемковскый културный и сполоченскый дѣятель, основатель и довгорочный дозорця [[Музей лемковской културы в Зиндрановой|Музея лемковской културы в Зиндрановой]] {{Commons|June 5}} a00wr363e7ho9oekja046p3iyhgvhr2 1 9500 165808 165807 2026-06-04T14:22:08Z Igor Kercsa 5504 /* Английска верзия */ Відповідь 165808 wikitext text/x-wiki Хотїв би єм попросити кідь дахто знать як дати тоту писню до строф, та прошу вас поможте. --[[Хоснователь:Sejanko|Sejanko]] ([[Діскузія з хоснователём:Sejanko|діскузія]]) 11:41, 29 авґуста 2014 (CEST) = Английска верзия = @Halajkovič<br/> На то, обы подати текст на иншых языках суть иншоязычны оддѣлы Википедии. Подля мене, правилнѣйше было бы в русинском оддѣлѣ спомянути, же английскый православный священик отець Ендрю Филипс переклав текст по английскы, дати цитат <br/>«I Rusin was and am and ever shall be,<br/> A faithful Rusin I was born,<br/> I’ll not forget the honour of my family,<br/> True son I’ll be from dawn to dawn;...»&nbsp;—<br/> и дати одказ.<ref>http://www.orthodoxengland.org.uk/pdf/yarusinbyl.pdf</ref> А найлѣпше бы ещи написати копию в английскый оддѣл Википедии.<br/> [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 13:11, 4 юнія 2026 (CEST) :Наприклад в статї [[Русинска гимна]] ся в секції „Текст“ окрем русиньского текста поужывать ай мадярьскый текст, так чом бы то не могло платити ай в тій статї? Тоту статю дораз перепишу, жебы обсяговала веце інформації. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 13:28, 4 юнія 2026 (CEST) ::То не зовсѣм коректне сопоставеня. Русины в цѣлой добѣ Духновича (1803–1865) были в Мадярском кралевствѣ под абсолутнов доминациов мадярской културы, и слова Духновича были свого рода протестом против той доминации. Духнович указовав, же Русины мають сокотити свое и розвивати свою културу, котра иншака. Зато в том припадѣ сопоставеня мать логику. Але английскый переклад ту не веце валушный як французскый або турецкый. Английскый доставать логику лем в просторѣ русинской емиграции до Америкы, де трафили в окружѣня английской културы. зато английскому пастырю пришла идея пояснити слово Духновича молодым, котры уже зачали ся асимиловати. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 16:22, 4 юнія 2026 (CEST) bwtgiagx98e320gydzwzr7tklpvxmu1 0 13900 165814 139911 2026-06-05T08:21:14Z Rue323 31002 165814 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя_оригиналне=''пол.'' Teodor Gocz |Образчик=[[File:Zn (10), Zyndranowa, 30 sierpnia 2015 r,Teodor Gocz.JPG|250px]] |Образчика_подпис=Теодор Гоч в року 2015 |Чинность=лемковскый сполоченскый и културный дѣятель |Уроджѣня={{Birth date|1929|06|28}} |Мѣсто_роджѣня=[[Зындранова|Зиндранова]], [[Подкарпатске воеводство]], [[Польща]] |Упокоеня={{Death date and age|2018|06|05|1929|06|28}} |Мѣсто_смерти=[[Зындранова|Зиндранова]], [[Подкарпатске воеводство]], [[Польща]] }} '''Теодор (Фецьо) Гоч''' ({{lang-pl|Teodor Gocz}}, *[[28. юн]] [[1929]], [[Зындранова|Зиндранова]], [[Подкарпатске воеводство]], [[Польща]]&nbsp;— †[[5. юн]] [[2018]], тамтыж)&nbsp;— [[Лемкы|лемковскый]] културный и сполоченскый дѣятель, основатель и довгорочный дозорця [[Музей лемковской културы в Зиндрановой|Музея лемковской културы в Зиндрановой]].<ref name="Магочи">Магочій П.Р., Поп І., сс. 168-169.</ref><ref>Иван Красовскый, капитола «Церква, культура»</ref> Кедь стискнути живот и дѣло Гоча до пару слов&nbsp;— быв он и зостав «живым памятником польской Лемковины, котрый указуе, же Лемкы жиють и будуть жити на своей земли».<ref>Мирон Жирош.</ref> ==Биография== В року 1930, коли Теодор мав 9 мѣсяци, его отець Николай Гоч одышов до [[Северна Америка|Америкы]] «за хлѣбом», лишивши сына и жену Анну, котра чекала далшу дѣтину. В его планах было забрати цѣлу родину до [[Канада|Канады]], але тоты планы поламала [[Друга світова война|война]]. В тяжкых повойновых роках [[Лемкы]] были депортованы частьов до [[СССР]], а частьов на новы польскы западны землѣ, на мѣсто депортованых одтам [[Нѣмцѣ|Нѣмцьох]]. Родину Гочох депортация обминула, понеже Анна Гочова указала документы, же она и двое дѣтей мають право одыйти до Канады, а 80-рочный Теодоров прадѣдо Теодор Кукела быв еще за [[Австрийска империя|Австрии]] урядна особа&nbsp;— писарь [[Зындранова|Зиндрановой]] и мав медалию од польской влады.<ref name="Гжебик">Katarzyna Grzebyk.</ref> Але тоты Лемкы, што зостали дома, были немилосердно преслѣдованы як народностна меншина. Комунистичны влады обох держав мали скоординовану политику асимилации подля котрой [[Лемкы]] ся поважовали за [[Українцї|Украинцьох]]. В року 1947 17-рочный Теодор на основѣ сфабрикованых «доказох», и свѣдчѣнь, котры го заставили подписати битьом, быв засудженый яко «бандеровець» на 8 рокы арешту, з котрых половку одсидѣв, а другу половку одслужив в карном баталионѣ, котрого вояци мали робити на тяжкых и небезпечных подземных роботах в банях. Мати и брат Ваньо выѣхали до Канады без нього, а его спасли лем потравиновы «пачкы», котры в арештѣ доставав одтам и од родины в краю, а еще то, же мав сценичный талант и быв выученый на ремесло сабова, а едно и друге потребовали и в арештѣ, и в карном баталионѣ. Тото вшитко описав во своих мемуарах ''Жытя Лемка'', а тото вызначило и его далшу животну дорогу. Од року 1954, коли одбыв свою кару, занимав ся организациов културного живота [[Лемкы|Лемкох]] в [[Зындранова|Зиндрановой]] и «на чужинѣ», в [[Любин]]ѣ. Коли в року 1955 умер Теодор Кукела и цѣле газдовство з трьома будинками и загородов, з головнов хыжов з року 1860, одказав на правнука, Гоч рѣшив з того зробити музей лемковской културы.<ref>Жытя Лемка, с. 28.</ref> Дознав еще нераз векзатуры од милиции и безпекы, покаль не дочекав ся паду комунистичной системы. В року [[1958]] быв зась сфабриковано засудженый до [[арешт]]у, тот раз на три рокы, формално за [[хулиганство]], але его адвокат быв пересвѣдченый, же з политичных мотивох.<ref>Ałła Matreńczyk.</ref> В року [[1963]] заложив родину з Мариев Буряк и мав з ньов два сыны: Богдана и Романа. В року [[1984]] пензионовав з невеликой платнѣ, котру мав з роботы в културѣ.<ref>Жытя Лемка, с. 156.</ref> Пробовав пару раз добити ся анулованя фалшованого судового выроку, але марно.<ref name="Гжебик"/> == Културно-сполоченска чинность == Главны факты, занотованы Гочом в его мемуарах ''Жытя Лемка'' (в скобках сторона). * 1954 — в [[Зындранова|Зиндрановой]] створив театралну групу, котра выступовала з фолклорнов представов ''Лемковске весѣля'' (117) * 1956, юн — комунистична влада дозволила створити УСКТ – Украинске Сполоченско-Културне Товаришство, котрого став ся активистом (121) * 1957 януар-фебруар — учив ся на курсах украинского актива организацию културной роботы (122) * 1957 влѣтѣ вернув ся на Лемковину и створьовав бункы УСКТ и артистичны колективы (122) * 1962 1. септембер — достав плачену роботу инструктора лемковскых колективох на цѣле тогдышне [[Подкарпатске воеводство|Ряшовске воеводство]] (128) * 1967 — закончив курс театралного школѣня в [[Ряшов]]ѣ (141) * [[1968]] [[18. авґуст|18. август]] — отворена ''Хыжа памяток лемковской културы'', прообраз днешного [[Музей лемковской културы в Зиндрановой|музея]]. (136) * 1969-1989 — сценична участь в ансамблу ''Лемковина'' (133) * 1974 — закончив техникум рольництва и зыскав матуру, 45-рочный (141) * 1975 — закончив школу веджѣня театралных колективох (141) * 1976 6. октобра — в загородѣ музея отвореный памятник воякам, упавшым в Дуклянской операции (29) * 1982 — инициовав будованя новой церкви в [[Зындранова|Зиндрановой]] (153) * [[1985]] [[28. юла]] — отворена и посвячена нова церковь (153) * 1996 1. фебруар — знятый з роботы инструктора лемковскых колективох без одкрытя причины (128) Од року 1989, коли уж и [[Лемкы|Лемкам]] было мож створити свое окреме [[Стоваришѣня Лемкох]], Гоч зачав сполупрацовати з ним, за што стратив прихыльность од радикалных украинскых организаций в [[Польща|Польщи]].<ref name="Магочи"/> == Публикации == Гоч е автором даколькох едноактовок, филмового сценария ''Лемківске весіля'' (1956), сатирично-гумористичной зберькы ''Куме Гнате'' (1997), автобиографии ''Жытя Лемка'' (1999), статей и репортажи.<ref name="Магочи"/> * Фецьо Гоч. Куме Гнате.<br> Teodor Gocz. Kume Hnate.<br> Без зазнач. выдавателя и року выданя. 32 стор.[http://lemko.org/pdf/gocz_kum_hnat.pdf] * Теодор - Фецьо Ґоч, ЖЫТЯ ЛЕМКА.<br> Teodor - Fedor Gocz. ŻYCIE ŁEMKA<br> Druk:„CHEMIGRAFІA" - M. Łuczaj, Зиндранова 1999. 164 стор.[http://lemko.org/pdf/gocz_zytia.pdf] == Жерела и одказы == * Теодор - Фецьо Ґоч, ЖЫТЯ ЛЕМКА. Зиндранова 1999. * Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}}. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * [http://lemko.org/history/krasovskiy/diyache/ Иван Красовскый: Діячі науки і культури Лемківщини] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * [http://lemko.org/zhiros/ziros.vodica.org/index_files/novinarstvo15.htm Мирон Жирош: Федор Ґоч&nbsp;— живи памятнїк польскей Лемковщини] * [http://wordpress.radio-lemko.pl/?p=4845 Одышли Федор Ґоч. //Radio-Lemko.pl] * [https://web.archive.org/web/20180620101721/http://www.przegladprawoslawny.pl/articles.php?id_n=1577&id=8 Ałła Matreńczyk: Pusto zrobiło się w Zyndranowej. //PRZEGLĄD PRAWOSŁAWNY] {{Реф-инфо|[[Польскый язык|поль.]]}} * [http://www.biznesistyl.pl/lifestyle/podroze/3991_lemkowie-z-zyndranowej.-smutna-historia-wysiedlen-i-muzeum-dajace-nadzieje.html Katarzyna Grzebyk: Łemkowie z Zyndranowej. Historia wysiedleń i muzeum dające nadzieję. //Podkarpacki portal opinii BIZNESiSTYL.pl] {{Реф-инфо|[[Польскый язык|поль.]]}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1929|2018|Гоч, Теодор}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Лемкы]] i0lt5bl241xgkgjmteovshk5aqlje6k 0 19611 165813 135487 2026-06-05T08:20:47Z Rue323 31002 /* Биография */ 165813 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя= Гавриил Мирошай |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= |Образчика_подпис= |Чинность= диригент, хормайстер |Уроджѣня= {{Birth date|1923|02|13}} |Мѣсто_роджѣня= [[Нягово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Упокоеня= {{Death date and age|2007|06|05|1923|02|13}} |Мѣсто_смерти= [[Пряшов]], [[Словакия]] |Причина_смерти= }} '''Гавриил Мирошай''', *[[13. фебруар]] [[1923]], [[Нягово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[5. юн]] [[2007]], [[Пряшов]], [[Словакия]] — [[диригент]] и [[хормайстер]] Старославянского грекокатолицкого катедралного хору св.&nbsp;Йоанна Хрестителя в [[Пряшов]]ѣ.<ref name="Krajniak">Др. Петро КРАЙНЯК</ref> == Биография == === Походжѣня и штудии === Уродив ся [[13. фебруар|13. фебруара]] [[1923]] в селѣ [[Нягово]] [[Тячовскый район|Тячовского округу]] на бывшой [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], в родинѣ [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкого]] [[священик]]а. По гимназиалных штудиях в [[Ужгород]]ѣ, в року 1942 наступив до ужгородской семинарии,<ref>Михаил Капраль.</ref> пак продовжив теологичны штудии в [[Пряшов]]ѣ и [[Оломовц]]у. Ещи в часѣ теологичных штудий приобрѣв любов до хорового [[Литургия|литургичного]] спѣву, котра зостала му в сердцю на цѣлый живот.<ref name="Krajniak"/> === Музична чинность === Авшак его животна туга стати ся [[священик]]ом ся му не сповнила про знамы смутны подѣи, звязаны з наступом тоталитного режиму зачатком {{nowrap|1950-ых}} рокох. Вступив до цивилного живота, спершу учительовав, пак робив в розличных господарскых функциях. В року 1968 в [[Пряшов]]ѣ основав Старославянскый грекокатолицкый катедралный хор св.&nbsp;Йоанна Хрестителя и быв на его челѣ скоро 30&nbsp;рокы. Своим дѣятельством достав ся меджи найвызнамнѣйшых диригентох в [[Пряшов]]ѣ и в истории пряшовскых катедралных хорох. Хоровый спѣв под его веджѣньом ся став неоддѣлнов частьов божественных литургий в катедралном храмѣ св.&nbsp;Йоанна Хрестителя, вшиткых вызнамных церковных подѣй Пряшовской грекокатолицкой епархии, многых успѣшных културно-сполоченскых акций в [[Пряшов]]ѣ, в [[Словакия|Словакии]] и за ей границями.<ref name="Krajniak"/> === Конець живота === Гавриил Мирошай быв скромный, роботный, жертовный чоловѣк, своей [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицкой Церкви]] одданый вѣруючый, в родинѣ старостливый и ласкавый отець. Не любив принимати слова хвалы при своих животных юбилеях. Умер [[5. юн|5. юна]] [[2007]]. Похованый в [[Пряшов]]ѣ 13. юна 2007. == Жерела и одказы == * {{Cite book |editor= '''Михаил Капраль''' |chapter= ''1942, 12. юлія'' |title= // Русинськый дайджест 1939–1944 |location= Нїредьгаза |publisher= Nyíregyházi Főiskola, Örökségünk Kiadó, 2011 |at= Cc.&nbsp;91–92}} * {{Cite web |author='''Др. Петро КРАЙНЯК''' я |title= Одышов у вічность Гавриїл Мірошай |publisher= rusynacademy |url= http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_cirkev.html#Одышов_у_вічность_Гавриїл_Мірошай |accessdate= 2023-01-30}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1923|2007|Мирошай Гавриил}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] 9gkn6wvku27rxrwpahhmccjx0v4pwge 0 22677 165809 154159 2026-06-05T08:08:50Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Чорнобыльска зона удчуджіня]] на [[Чорнобыльська зона удчуждіня]] 154159 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Чорнобыльска зона удчуджіня'''&nbsp; ([[Україньскый язык|укр]]. Чорнобильська Зона відчудження) ([[Білоруськый язык|біл]]. Зона адчужэння Чарнобыльскай АЭС) ([[Російскый язык|рус]]. Чернобыльская зона отчуждения) — заказана для слободного доступа територія, што зазнала интенсивного знехаріня довгоживущыми радіонуклідами у наслідя [[Чорнобыльська катастрофа|аварії на Чорнобыльскӯв АЕС]]. Зона установлена у [[1986]], пӯсля евакуації чиляди из 30-кілометрової зоны вокруг станції. Площадь території&nbsp;— 2576,9 км². У зоні удчужіня, и иппен зоні бизӯвного (обов'язкового) удселення проведено закрытя містных рад. == Класіфікація зоны == Чорнобыльска зона включать север Вышгородьского района [[Киёвська область|Киёвськой области]], де є: сама електростанція, вароші [[Чорнобыль]] тай [[Припять (мѣсто)|Припять]], север Вышгородьского района Киёвськой области (у тому числі варощик Поліськоє тай варощик Вільча), и иппен часть [[Жытомирьска область|Жытомирьской области]] аж до граници из [[Білорусь|Білорусёв]]. == Державноє управліня == Територіёв управлять Державноє агентство Украйины из управліня зонов удчуджіня, што входить к состав Міністерства еколоюії и природных ресурсӯв Украйины. {{Панорама|Chernobyl and Pripyat - June 2013.jpg|937px|Панорама нинішньої зони відчуження}} == Сотворіня спеціалного заказника == [[13. авґуст|13 авґуста]] [[2007]] року [[Президент Украйины]] [[Віктор Ющенко]] пудписав Указ за сотворіня на території площадёв у 48 870 гектарӯв у межох зоны удчуджіня и зони бизӯвного (мусайного) удселеня ([[Киёвська область]]) общезоолоюічного заказника общедержавного значеня&nbsp;— «Чорнобыльскый спеціалный»<ref>{{Cite web |url=http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=250 |title=Історико-культурні заповідники України. Довідник |access-date=27 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140306142203/http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=250 |archivedate=6 березня 2014 }}</ref>. == Воєнноє хоснованя == У авґустови 2019 року Націонална ґвардія Украйины пудтвердила, што періодично проводить у [[Припять (мѣсто)|Припяти]] воєнні учіня «бій у місті»<ref>{{Cite web |url=https://novynarnia.com/2019/08/01/chornobil-yak-poligon/ |title=Нацгвардія використовує Чорнобиль як полігон |author= |date=2019-08-01 |work=https://novynarnia.com/ |publisher=[[Новинарня]] |archiveurl= |archivedate= |access-date=1 серпня 2019 }}</ref>. 24 фебруара 2022 року у ходови Російського вторжіня на Украйину російські вӯйська зайшли на територію зоны удчуджіня, пересікши границю из Білорусёв. Чорнобыльска атомна електростанція была захвачена, а персонал станції обстав ся у пудвішеномц станови. == Ґалерея == {{Панорама|New Safe Confinement March 2016.jpg|937px|Панорама спорудження нового накриття над 4-м блоком}}{{Панорама|THE CHERNOBYL PLANT UKRAINE SEP 2013 (9916365725).jpg|937px|Панорама АЕС після катастрофи}} == Иппен позерайте == * Чорнобыльска атомна електростанція * [[Чорнобыльська катастрофа|Чорнобыльска катастрофа]] * [[Припять (мѣсто)|Припять]] * [[Чорнобыль]] * Новый чорнобыльскый саркофаг * Оформляндія * Чормет * Радіоактивноє знехаріня * S.T.A.L.K.E.R. (серія відеоигор) * Хащові пожары у Чорнобыльскӯв зоні 2020 == Удкликованя == * [https://dazv.gov.ua/ua Державне Агентство України з управління Зоною Відчуження] * [http://cyclop.com.ua/content/view/1100/58/1/15/#32518 Зона безумовного (обов'язкового) відселення] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — <nowiki>ISBN 966-7492-00-8</nowiki>. * [http://cyclop.com.ua/content/view/1100/58/1/16/#33944 Зона відчуження] // Юридична енциклопедія * [https://web.archive.org/web/20090903141112/http://www.chornobyl.in.ua/pollution_rn_ua.htm '''Характеристика зони відчуження ЧАЕС.'''] Детальна інформація про історію створення та сучасний стан покинутих, радіаційно-забрудених територій. * [http://markian.info/ '''Маркіян Камиш''']&nbsp;— український письменник, провідною темою творів якого є Чорнобильська Зона. * [http://lplaces.com/ua '''Репортажі з покинутих містечок та сіл чорнобильської зони відчуження.'''] * [http://glavred.info/print/articles/17684.prn ''Тетяна Катриченко''. Доступний Чорнобиль. На скільки влада планує відкрити зону відчуження? // Главред, 24.12.2010]{{Dead link|date=серпень 2019}} * [http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/380049 Юрій АНДРЕЄВ: Придатною для життя 10-кілометрова зона не стане ніколи // Країна, №&nbsp;68 за 22.04.2011] * [http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/379752 Чи може Чорнобильська зона бути ефективною&nbsp;— експерт про проблеми ЧАЕС // Країна, №&nbsp;68, 22.04.2011] * http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/700/2007. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про оголошення природної території загальнозоологічним заказником загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний». * [https://youtube/tjL0pVYvyGs https://youtu.be/tjL0pVYvyGs]{{Dead link|date=February 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Чорнобильська зона відчуження. Жовтень 2019 року. * [https://suspilne.media/683862-mindovkilla-predstavilo-strategiu-rozvitku-cornobilskoi-zoni-vidcuzenna/ Міндовкілля представило стратегію розвитку Чорнобильської зони відчуження] * [https://ips.ligazakon.net/document/KR240049 Про схвалення Стратегії розвитку територій у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення на 2024 - 2032 роки] [[Катеґорія:Кыёвска область]] [[Катеґорія:ЧЗУ]] [[Катеґорія:Чорнобыльська катастрофа]] jssvvsmt0kyt1bjihx92p080tfnjkjk 165811 165809 2026-06-05T08:13:42Z Rue323 31002 165811 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Чорно́быльська зо́на удчуждіня́'''&nbsp; ([[Україньскый язык|укр]]. Чорнобильська Зона відчудження) ([[Білоруськый язык|біл]]. Зона адчужэння Чарнобыльскай АЭС) ([[Російскый язык|рус]]. Чернобыльская зона отчуждения) — заказана про слободный доступ територія, што зазнала интенсивного знехаріня довгоживущыми радіонуклідами у наслідкови [[Чорнобыльська катастрофа|аварії на Чорнобыльськӱв АЕС]]. Зона установлена у [[1986]], пӱсля евакуації чиляди из 30-кілометрової зоны вокруг станції. Площадь території&nbsp;— 2576,9 км². У зоні удчуждіня, и иппен зоні бизӱвного (мусайного) удселеня проведено закрытя містных рад. == Класіфікація зоны == Чорнобыльська зона включать север Вышгородського района [[Киёвська область|Киёвської области]], де є: сама електростанція, вароші [[Чорнобыль]] тай [[Припять (мѣсто)|Припять]], север Вышгородського района Киёвської области (у тому числі варощик Поліськоє тай варощик Вільча), и иппен часть [[Жытомирьска область|Жытомирської области]] аж до граници из [[Білорусь|Білорусёв]]. == Державноє управліня == Територіёв управлять Державноє аґентство Украйины из управліня зонов удчуждіня, што входить у состав Міністерства еколоґії и природных ресурсӱв Украйины. {{Панорама|Chernobyl and Pripyat - June 2013.jpg|937px|Панорама нынішнёї зонз удчуждіня}} == Сотворіня спеціалного заказника == [[13. авґуст|13. авґуста]] [[2007]]. року [[Президент Украйины]] [[Віктор Ющенко]] пудписав Указ за сотворіня на території площадёв у 48 870 гектарӱв у межох зоны удчуждіня и зоны бизӱвного (мусайного) удселеня ([[Киёвська область]]) общозоолоґічного заказника общодержавного значіня&nbsp;— «Чорнобыльськый спеціалный»<ref>{{Cite web |url=http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=250 |title=Історико-культурні заповідники України. Довідник |access-date=27 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140306142203/http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=250 |archivedate=6 березня 2014 }}</ref>. == Воєнноє хоснованя == У авґустови 2019. року Націонална ґвардія Украйины пудтвердила, што періодично проводить у [[Припять (мѣсто)|Припяти]] воєнні учіня «бій у місті»<ref>{{Cite web |url=https://novynarnia.com/2019/08/01/chornobil-yak-poligon/ |title=Нацгвардія використовує Чорнобиль як полігон |author= |date=2019-08-01 |work=https://novynarnia.com/ |publisher=[[Новинарня]] |archiveurl= |archivedate= |access-date=1 серпня 2019 }}</ref>. 24. фебруара 2022. року у ходови Російського вторжіня на Украйину російські вӱйська зайшли на територію зоны удчуєдіня, пересікши границю из Білорусёв. Чорнобыльська атомна електростанція была захвачена, а персонал станції обстав ся у пудвішеному станови. == Ґалерея == {{Панорама|New Safe Confinement March 2016.jpg|937px|Панорама спорудження нового накриття над 4-м блоком}}{{Панорама|THE CHERNOBYL PLANT UKRAINE SEP 2013 (9916365725).jpg|937px|Панорама АЕС після катастрофи}} == Иппен позерайте == * Чорнобыльска атомна електростанція * [[Чорнобыльська катастрофа|Чорнобыльска катастрофа]] * [[Припять (мѣсто)|Припять]] * [[Чорнобыль]] * Новый чорнобыльскый саркофаг * Оформляндія * Чормет * Радіоактивноє знехаріня * [[S.T.A.L.K.E.R. (серія відеоигор)]] * Хащові пожары у Чорнобыльскӯв зоні 2020 == Удкликованя == * [https://dazv.gov.ua/ua Державне Агентство України з управління Зоною Відчуження] * [http://cyclop.com.ua/content/view/1100/58/1/15/#32518 Зона безумовного (обов'язкового) відселення] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — <nowiki>ISBN 966-7492-00-8</nowiki>. * [http://cyclop.com.ua/content/view/1100/58/1/16/#33944 Зона відчуження] // Юридична енциклопедія * [https://web.archive.org/web/20090903141112/http://www.chornobyl.in.ua/pollution_rn_ua.htm '''Характеристика зони відчуження ЧАЕС.'''] Детальна інформація про історію створення та сучасний стан покинутих, радіаційно-забрудених територій. * [http://markian.info/ '''Маркіян Камиш''']&nbsp;— український письменник, провідною темою творів якого є Чорнобильська Зона. * [http://lplaces.com/ua '''Репортажі з покинутих містечок та сіл чорнобильської зони відчуження.'''] * [http://glavred.info/print/articles/17684.prn ''Тетяна Катриченко''. Доступний Чорнобиль. На скільки влада планує відкрити зону відчуження? // Главред, 24.12.2010]{{Dead link|date=серпень 2019}} * [http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/380049 Юрій АНДРЕЄВ: Придатною для життя 10-кілометрова зона не стане ніколи // Країна, №&nbsp;68 за 22.04.2011] * [http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/379752 Чи може Чорнобильська зона бути ефективною&nbsp;— експерт про проблеми ЧАЕС // Країна, №&nbsp;68, 22.04.2011] * http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/700/2007. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про оголошення природної території загальнозоологічним заказником загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний». * [https://youtube/tjL0pVYvyGs https://youtu.be/tjL0pVYvyGs]{{Dead link|date=February 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Чорнобильська зона відчуження. Жовтень 2019 року. * [https://suspilne.media/683862-mindovkilla-predstavilo-strategiu-rozvitku-cornobilskoi-zoni-vidcuzenna/ Міндовкілля представило стратегію розвитку Чорнобильської зони відчуження] * [https://ips.ligazakon.net/document/KR240049 Про схвалення Стратегії розвитку територій у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення на 2024 - 2032 роки] [[Катеґорія:Кыёвска область]] [[Катеґорія:ЧЗУ]] [[Катеґорія:Чорнобыльська катастрофа]] c1b6fbgwwo2uq7s6o6ztwhi3mj7ddcc 0 24616 165810 2026-06-05T08:08:51Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Чорнобыльска зона удчуджіня]] на [[Чорнобыльська зона удчуждіня]] 165810 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чорнобыльська зона удчуждіня]] huk3rok980zivjooghqle8cxoisov7p