Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.5 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Шаблона:НП 10 1571 165839 150953 2026-06-08T08:31:07Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы 165839 wikitext text/x-wiki {| class="infobox vcard" style="padding:0; background:#fafafa; border:1px solid #bbb; width:300px; text-align:left; font-size:11px; line-height:1.2;" | style="text-align: center;" |{{ucfirst:{{ifempty|{{{статус|}}}|{{{2|}}}|{{#statements:P31}}|населеный пункт}} }} <div style="border:solid #bbb; border-width:1px 0; width:100%; background:{{цвет|{{{страна|}}}}}; font-weight:800;"><span class="fn org" style="font-size:120%;">{{ifempty |{{{русское название|}}}|{{{русинське iмя|}}}|{{{1|}}}|{{PAGENAMEBASE}} }}</span><br /><span class="nickname">{{ifempty|{{{оригинальное название|}}}|{{{3|}}}|{{#statements:P1705}} }}</span> </div> |- | <!-- ерб і застава --> {| style="background:inherit; width:100%; text-align: center;" {{#if:{{{застава|}}}{{#property:P41}}|{{!}}style="background:#f0f0f0;font-weight:bold"{{!}}{{#if:{{{опис заставы|}}}|[[{{{опис заставы|}}}|Застава]]|Застава}}}} {{#if:{{{ерб|}}}{{#property:P94}}|{{!}}style="background:#f0f0f0;font-weight:bold"{{!}}{{#if:{{{опис ерба|}}}|[[{{{опис ерба|}}}|Ерб]]|Ерб}}}} {{!}}- {{#if:{{{застава|}}}{{#property:P41}}|{{!}}style="vertical-align:middle"{{!}}[[File:{{ifempty|{{{застава|}}}|{{#property:P41}} }}|{{#if:{{{шырина заставы|}}}|{{{шырина заставы|}}}|160}}px|Застава]]}} {{#if:{{{ерб|}}}{{#property:P94}}|{{!}}style="vertical-align:middle"{{!}}[[File:{{ifempty|{{{ерб|}}}|{{#property:P94}} }}|{{#if:{{{шырина ерба|}}}|{{{шырина ерба|}}}|90}}px|Ерб]]}} |} <!-- информационная часть --> {|style="background:inherit; width:100%;" cellspacing="1" {{інфобокс/rows|| ||{{#if:{{#property:P18}}|{{#invoke:String|replace |source={{#statements:P18}} |pattern={{!}}frameless |replace={{!}}300x300px}} }} ||{{#ifexpr:{{#if:{{{lat_deg|}}}|0|1}} or {{#if:{{{lon_deg|}}}|0|1}} |{{if1|{{#invoke:wd|property|linked|coord}} |else={{#if:{{NAMESPACE}}||[[Категория:Википедия:Населены пункты без указаных географичных координат]]}} }} |{{coord-ru|1={{{lat_deg|0}}}|2={{{lat_min|0}}}|3={{{lat_sec|0}}}|4={{#if:{{{lat_dir|}}}|{{{lat_dir}}}|N}}|5={{{lon_deg|0}}}|6={{{lon_min|0}}}|7={{{lon_sec|0}}}|8={{#if:{{{lon_dir|}}}|{{{lon_dir}}}|E}}|9={{{CoordAddon|}}}|scale={{#if:{{{CoordScale|}}}|{{{CoordScale}}}|100000}}|format=dms|display=title,inline|yandex=1|br=1}} }} |[[{{#if:{{{вид территории|}}}|{{{вид территории}}}|Держава}}]]|{{#if:{{{страна|}}} |[[{{#if:{{{территория в таблице|}}}|{{{территория в таблице}}}|{{{страна}}}}}]]<span class="adr" style="display:none"><span class="country-name">{{{страна}}}</span></span> |{{if1|0={{if1|0={{!((}}File: |{{#property:P41|from={{ #invoke:Wd|property|raw|P17}} }}|{{ !}}16px]]&#32;}} |{{#statements:P17}}|}} }} |Админединка|{{#if: {{{регион|}}}{{{район|}}}{{{община|}}}|| {{if1|0={{!((}}File: |{{#property:P94|from={{ #invoke:Wd|property|raw|P131}} }}|{{ !}}14px]]&#32;}}{{#statements:P131}}{{if1 |0=<br/>•&nbsp;|{{#statements:P131|from={{#invoke:Wd|property|raw|P131}} }}|}} }} |Часть од|{{#statements:P361}} |Админцентр для|{{#statements:P1376}} |Статус|{{{подчинение|}}} |{{#if:{{{вид региона|}}}|[[{{#ifexist:{{{вид региона}}} ({{{страна}}})|{{{вид региона}}} ({{{страна}}}){{!}}{{ucfirst:{{{вид региона}}}}}|{{ucfirst:{{{вид региона}}}}}}}]]|Регион}} |{{#if:{{{регион|}}}|[[{{#if:{{#if:{{{регион в таблице|}}}|{{{регион в таблице|}}}|{{{регион|}}}}}|{{#if:{{{регион в таблице|}}}|{{{регион в таблице|}}}|{{{регион|}}}}}}}]]<span class="adr" style="display:none"><span class="region">{{{регион}}}</span></span>}} |{{#if:{{{вид района|}}}|[[{{#ifexist:{{{вид района}}} ({{{страна}}})|{{{вид района}}} ({{{страна}}}){{!}}{{ucfirst:{{{вид района}}}}}|{{ucfirst:{{{вид района}}}}}}}]]|[[Район]]}} |{{#if:{{{район|}}}|[[{{#if:{{#if:{{{район в таблице|}}}|{{{район в таблице|}}}|{{{район|}}}}}|{{#if:{{{район в таблице|}}}|{{{район в таблице|}}}|{{{район|}}}}}}}]] }} |{{#if:{{{вид общины|}}}|[[{{#ifexist:{{{вид общины}}} ({{{страна}}})|{{{вид общины}}} ({{{страна}}}){{!}}{{ucfirst:{{{вид общины}}}}}|{{ucfirst:{{{вид общины}}}}}}}]]|[[Община (административно-территориальная единица)|Община]]}} |{{#if:{{{община|}}}|[[{{#if:{{#if:{{{община в таблице|}}}|{{{община в таблице|}}}|{{{община|}}}}}|{{#if:{{{община в таблице|}}}|{{{община в таблице|}}}|{{{община|}}}}}}}]] }} |Кордон з|{{#statements:P47}} |Внутреннее деление|{{ifempty |{{{внутреннее деление|}}} |{{if1|{{#statements:P150}}|<br/>}}{{#statements:P1383}} }} |{{#if:{{{вид главы|}}}|[[{{ucfirst:{{{вид главы}}}}}]]|Глава}}|{{ifempty |{{{глава|}}}|{{#statements:P6}} }} |Основан|{{if1|0={{!((}}|{{{дата основания|}}}|]] |else={{#statements:P571}} }} |Первое упоминание|{{ifempty |{{{первое упоминание|}}}|{{#statements:P1249}} }} |Прежние названия|{{{прежние имена|}}} |{{#switch:{{ucfirst:{{{статус|{{{2|Населеный пункт}}}}}} }} |Посёлок городского типа|Поселок городского типа=[[Посёлок городского типа|ПГТ]]&nbsp;с |{{ucfirst:{{{статус|{{{2|Населеный пункт}}}}}} }}&nbsp;с}} |{{if1|0={{!((}}|{{{статус с|}}}|]]}} |{{#if:{{{вид высоты|}}} |[[{{ucfirst:{{{вид высоты}}}}}]] |[[Высота над уровнем моря|Высота центра]]}} |{{ifempty|{{if1|{{{высота центра НП|}}}|&nbsp;[[метр|м]]}} |{{#statements:P2044}} }} |[[климат|Тип климата]]|{{ifempty |{{{климат|}}}|{{#statements:P2564}} }} |Географично|{{#statements:P706}} |Охоронна територія|{{#statements:P3018}} |Водный обєкт|{{#statements:P206}} |Официальный язык|{{#if:{{{официальный язык|}}} |{{#ifexist:{{{официальный язык}}} язык |[[{{{официальный язык}}} язык{{!}}{{{официальный язык}}}]] |[[{{{официальный язык}}}]]}} }} |[[:ru:Площадь{{!}}Площадь]]|{{ifempty|{{if1 |{{{площадь|}}}|&nbsp;[[квадратный километр|км²]]}} |{{#statements:P2046}} }} |Население|{{#if:{{{население|}}} |{{nobr|1={{{население}}}&nbsp;{{#ifeq:{{#expr:{{{население}}}*0}}|0|{{plural:{{{население}}}|человек|человека|человек}}|человек}} {{ #if:{{{год переписи|}}} |([[{{{год переписи|}}}]])}} }} |{{#invoke:Wd|properties |qualifiers|qualifiers|references |P1082|P585|P459}} }} |Плотность|{{if1|{{{плотность|}}}|&nbsp;чел/км²}} <!-- Стоит ли автоматически вычислить плотность? #if население AND площадь {{НП/|{{{плотность|}}}|Плотность|{{#expr:{{{население}}}/{{{площадь}}}}}&nbsp;чел./км²|{{{страна|}}}}}--> |Агломерация|{{{агломерация|}}} |История|{{#statements:P2184}} |Події|{{#statements:P793}} |Значиме место|{{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|linked|P7153|P3831|sep=<br/>}} |Национальный состав|{{{национальный состав|}}} |Конфессиональный состав|{{{конфессиональный состав|}}} |[[Этнохороним]]|{{ifempty|{{{этнохороним|}}} |{{#property:P1549}} }} |[[Часова зона]]|{{#if:{{{часовой пояс|}}} |[[UTC{{{часовой пояс}}}]]{{#if:{{{DST|}}}|, [[летнее время|летом]] [[UTC{{#ifexpr:{{{часовой пояс}}}+1>=0|+}}{{#expr:{{{часовой пояс}}}+1}}]]}} |{{#statements:P421}} }} |[[:ru:Автомобильные номера|Автомобильный код]] |{{ifempty|{{{автомобильный код|}}} |{{#statements:P395}} }} |[[{{ucfirst:{{{вид идентификатора}}}}}]] |{{{цифровой идентификатор|}}} |[[:ru:Телефонный план нумерации|Телефонный код]] |{{Телефонный код |{{{телефонный код|}}}|{{{страна}}} }} |[[:ru:Почтовый индекс|Почтовый индекс]] |{{ifempty|{{{почтовый индекс|}}}|{{{почтовые индексы|}}}|{{#property:P281}} }} |Адрес|{{ifempty|{{{адрес|}}} |{{#statements:P6375}} }} |Официальный сайт|{{ifempty|{{{сайт|}}} |{{#property:P856}} }} {{ #if:{{{язык сайта|}}}|{{#if:{{{язык сайта 2|}}} |<br />|&nbsp;}}{{ref-{{{язык сайта}}}}}|}}{{#if:{{{язык сайта 2|}}}|&nbsp;{{ref-{{{язык сайта 2}}}}}|}}{{#if:{{{язык сайта 3|}}}|&nbsp;{{ref-{{{язык сайта 3}}}}}|}}{{#if:{{{язык сайта 4|}}}|&nbsp;{{ref-{{{язык сайта 4}}}}}|}}{{#if:{{{язык сайта 5|}}}|&nbsp;{{ref-{{{язык сайта 5}}}}} |}} |{{{add1n|}}}|{{{add1|}}} |{{{add2n|}}}|{{{add2|}}} |{{{add3n|}}}|{{{add3|}}} }} |}<!-- карты --> {{#if:{{{lat_deg|}}}|{{#ifeq:{{{размер карты страны|}}}|0|| {{{!}}align="center" style="background-color:inherit;width:{{#if:{{{размер карты страны|}}}|{{{размер карты страны|}}}|250}}px" {{!}}{{ПозКарта |{{#ifexist:Шаблона:ПозКарта_{{#if:{{{страна|}}}|{{{страна}}}|ħ1Ъ}}|{{{страна|}}}|Земля}} |border=none|label= |width={{#if:{{{размер карты страны|}}}|{{{размер карты страны|}}}|250}} |lat_deg={{#if:{{{lat_deg|}}}|{{{lat_deg}}}|0}}|lat_min={{#if:{{{lat_min|}}}|{{{lat_min}}}|0}}|lat_sec={{#if:{{{lat_sec|}}}|{{{lat_sec}}}|0}}|lat_dir={{#if:{{{lat_dir|}}}|{{{lat_dir}}}|N}} |lon_deg={{#if:{{{lon_deg|}}}|{{{lon_deg}}}|0}}|lon_min={{#if:{{{lon_min|}}}|{{{lon_min}}}|0}}|lon_sec={{#if:{{{lon_sec|}}}|{{{lon_sec}}}|0}}|lon_dir={{#if:{{{lon_dir|}}}|{{{lon_dir}}}|0}} |float=center |caption= |alt = {{#if:{{{карта страны|}}}|{{{карта страны}}}}} }} {{!}}} }}}}{{#ifeq:{{{размер карты региона|}}}|0||{{#ifexist:Шаблона:ПозКарта_{{#if:{{{страна|}}}|{{{страна}}}|ħ1Ъ}}_{{#if:{{{регион|}}}|{{{регион}}}|ħ1Ъ}}|{{#if:{{{lat_deg|}}}|{{#if:{{{страна|}}}{{{регион|}}}| {{{!}}align="center" style="background-color:inherit; width:{{#if:{{{размер карты региона|}}}|{{{размер карты региона|}}}|250}}px" {{!}}{{ПозКарта |{{{страна}}}_{{{регион}}} |border=none|label= |width={{#if:{{{размер карты региона|}}}|{{{размер карты региона|}}}|250}} |lat_deg={{#if:{{{lat_deg|}}}|{{{lat_deg}}}|0}}|lat_min={{#if:{{{lat_min|}}}|{{{lat_min}}}|0}}|lat_sec={{#if:{{{lat_sec|}}}|{{{lat_sec}}}|0}}|lat_dir={{#if:{{{lat_dir|}}}|{{{lat_dir}}}|N}} |lon_deg={{#if:{{{lon_deg|}}}|{{{lon_deg}}}|0}}|lon_min={{#if:{{{lon_min|}}}|{{{lon_min}}}|0}}|lon_sec={{#if:{{{lon_sec|}}}|{{{lon_sec}}}|0}}|lon_dir={{#if:{{{lon_dir|}}}|{{{lon_dir}}}|0}} |float=center |caption= |alt = {{#if:{{{карта региона|}}}|{{{карта региона}}}}} }} {{!}}} }}}}}}}}{{#ifeq:{{{размер карты района|}}}|0||{{#ifexist:Шаблона:ПозКарта_{{#if:{{{страна|}}}|{{{страна}}}|ħ1Ъ}}_{{#if:{{{регион|}}}|{{{регион}}}|ħ1Ъ}}_{{#if:{{{район|}}}|{{{район}}}|ħ1Ъ}}|{{#if:{{{lat_deg|}}}|{{#if:{{{страна|}}}{{{регион|}}}{{{район|}}}| {{{!}}align="center" style="background-color:inherit;width:{{#if:{{{размер карты района|}}}|{{{размер карты района|}}}|250}}px" {{!}}{{ПозКарта |{{{страна}}}_{{{регион}}}_{{{район}}} |border=none|label= |width={{#if:{{{размер карты района|}}}|{{{размер карты района|}}}|250}} |lat_deg={{#if:{{{lat_deg|}}}|{{{lat_deg}}}|0}}|lat_min={{#if:{{{lat_min|}}}|{{{lat_min}}}|0}}|lat_sec={{#if:{{{lat_sec|}}}|{{{lat_sec}}}|0}}|lat_dir={{#if:{{{lat_dir|}}}|{{{lat_dir}}}|N}} |lon_deg={{#if:{{{lon_deg|}}}|{{{lon_deg}}}|0}}|lon_min={{#if:{{{lon_min|}}}|{{{lon_min}}}|0}}|lon_sec={{#if:{{{lon_sec|}}}|{{{lon_sec}}}|0}}|lon_dir={{#if:{{{lon_dir|}}}|{{{lon_dir}}}|0}} |float=center |caption= |alt = {{#if:{{{карта района|}}}|{{{карта района}}}}} }} {{!}}} }}}}}}}}{{ #if:{{{категория в Commons|}}}{{#property:P373}} |<div class="plainlinks metadata" style="text-align: center; border:solid #ddd; border-width:1px 0px 0px 0px; width:100%; background:#F0F0F0;">[[File:Commons-logo.svg|12px|link=]]&nbsp;'''[{{localurl:commons:Category:{{if1|{{{категория в Commons|}}}|else={{#property:P373}} }}}} {{ifempty |{{{русское название|}}}|{{{русинське iмя|}}} |{{{1|}}}|{{PAGENAMEBASE}} }}]''' на [[Вікісклад|Вікіскладови]]</div>}} {{if1|0=<div class="plainlinks" style="text-align: center; border:solid #ddd; border-width:1px 0px 0px 0px; width:100%; background:#F0F0F0;">{{if1 |0=VIAF:|{{#statements:P214}}|;}} {{if1 |0=GND:|{{#statements:P227}}|;}} {{if1 |0=GeoNames:|{{#statements:P1566}}|;}} {{if1 |0=OSM:|{{#statements:P402}}|;}}{{if1 |0=<br/><span class=test style="display:none;>|{{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|qualifiers|linked |qualifiers|qualifiers|qualifiers |P1343|P958|P805|P1810|P478|P304 |format=[%q1 // ][%q2 // ][%q3 // ]%p[ — vol. %q4.][, p. %q5.]|sep=<br/>}}|</span>}}|</div>}} |}{{#if:{{NAMESPACE}}|| [[Category:Населены пункты подля алфавиту]]{{ #if:{{{дата основания|}}}|{{ #iferror: [[Category:Населены пункты, основаны в {{ #expr:{{ссылку в число |{{{дата основания}}} }} }} году]] }} }}{{ #if:{{{почтовый индекс|}}}{{{почтовые индексы|}}} {{#property:P281}}|| [[Category:Населены пункты без поштового индекса]] }}{{ #if:{{{страна|}}}{{#property:P17}}|| [[Category:Населены пункты без указаня краины]] }}{{ #if:{{{население|}}}{{#property:P1082}}|| [[Category:Населены пункты без указаня населеня]] }}{{ #if:{{{категория в Commons|}}}{{#property:P373}}|| [[Category:Статьи о населеных пунктах без категории на Викискладе]] }} }}<noinclude> {{doc}} </noinclude> k376c281lf84pthochw6bz6uvf5vhjx Волова (Верховинськый район) 0 21755 165832 165200 2026-06-07T21:22:06Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Волова (Верховиньскый район)]] на [[Волова (Верховинськый район)]] 165200 wikitext text/x-wiki '''Воло́ва'''&nbsp; ([[Україньскый язык|укр]]. Волова) ([[Польскый язык|пол]]. Wołowa) ([[Румуньскый язык|рум]]. Volova) — [[село]] у [[Верховиньскый район|Верховиньскӯм районови,]] [[Івано-Франківска область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == На северо-западі уд села бере зачаток ріка [[Суха Росич]], ліва притока [[Пиха (ріка)|Пихы]]. У [[Село|селі]] потӯк [[Воловый (потӯк)|Воловый]] впадать у ріку [[Ильця (ріка)|Ильцю]]. На юго-выходный окрес села, потӯк [[Камлянистый (потӯк)|Камлянистый]] впадать у ріку [[Ильця (ріка)|Ильцю]]. == Історія == &nbsp;<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-ivano-frankivskoyi-oblasti-714-120620 |title=Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області |author= |language=ua |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211112203842/https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-ivano-frankivskoyi-oblasti-714-120620 |archivedate=12 листопада 2021 |access-date=2021-11-12 }}</ref>[[Село]] первый раз ся споминать у [[1849]] році ге [[Русины|Русиньскоє]] село у [[Гуцульщина|Гуцульщині]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 227 людий, из них: [[Українцї|Украйинці]] — 100% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Волова (Верховинський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{stub}} ekp2dd7qr5p0zwswfprd9jaeqgv8yzc Косонь 0 24612 165836 165803 2026-06-08T07:42:51Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы 165836 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Ко́сонь'''<ref>{{cite book |author=Михаил Капраль |title=Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины |location=[[Будапешт]] |publisher=Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Русинськый научный інстітут имени Антонія Годинкы |year=2021 |page=64 |isbn=978-615-6014-32-0 |language=rue}}</ref> ({{lang-uk|Косонь}}, {{lang-hu|Mezőkaszony}}) є [[село]] в Косоньскій громадї [[Берегівскый район|Берегівского раёну]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] [[Україна|Україны]], адміністратівный центер громады. Оддаленость до раённого центра є дас 20 км і переходить по дорозї Т 0707. В близкости села ся находить гранічный контролный пункт Косино на граніцї з [[Мадярьско]]м. З мадярьской стороны ся находить гранічный переход „Барабаш“, жупа [[Сабольч-Сатмар-Береґ|Саболч-Сатмар-Береґ]], на дорозї містного вызнаму в напрямі на [[Нѣредьгаза|Нїредьгазу]].<ref>{{cite web |url=https://decentralization.gov.ua/newgromada/3869 |title=Косоньська територіальна громада |website=Децентралізація в Україні |language=uk}}</ref> == Обывательство == === Язык === Роздїлїня обывательства подля материньского языка за основі даных [[Cписованя людей на Українї (2001)|списованя з року 2001]]:{{UKR-socialdata-mova-2001}} {| class="wikitable sortable" !Язык !Чісло !Проценто |- |[[Мадярьскый язык|мадярьскый]] |2247 |96.11% |- |[[Україньскый язык|україньскый]] |68 |2.91% |- |[[Російскый язык|російскый]] |11 |0.47% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |2 |0.09% |- |[[Циґаньскый язык|циґаньскый]] |2 |0.09% |- |іншы/не уведжены |8 |0.33% |- class="sortbottom" !Вєдно |2338 |100% |} == Ерб == [[Файл:Герб села Косонь.png|150px|міні|вліворуч|Історічный ерб села з року 1904]] Село мало історічный ерб: В червенім щітї золота лаврова галузка. В роцї 2006 была схвалена нова верзія: Щіт є роздїленый лазуровов і червенов. В першій части на зеленій земли золота виноградна лоза із зеленыма листками і червеныма стрямбами, котру спроваджать в правім верьхнїм рогу золоте усміваве сонце, а в лївім верьхнїм рогу - стрїберный півмісяць доправа. В другій части є вісем зеленых дубовых листків і вісем золотых жолудїв, положеных перемінно звіздоподобно, і спроваджаных по обох сторонах двома зозбераныма золотыма класами. На лазуровій девізовій машлї — датум заложіня села, датум схвалїня ербу, а тыж назва в мадярьскім і україньскім языку.<ref>[https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=15660#verh Герб села 2006 року]</ref> == Історія == Область ся начала заселяти давно - археолоґы нашли на теріторії села артефакты з першых стороч н. е., аж до VII. стороча.<ref>{{cite web |url=http://www.carpathians.eu/karpaty/istarija/arkheologija-zakarpattja.html |title=Археологія Закарпаття (ранньозалізничний вік та перші століття нашої ери) |website=Карпати. Туризм. Відпочинок |language=uk}}</ref> В локалітї Марцеїв Лїс было на концї XIX. стороча обявлене ґотьске похованя, котре спроваджали стрїберны фібулы, скляняный погар і оздобы. Датує ся до V. стороча н. е. На теріторії Косона ся нашли тетрадрахмы Філіпа II. Македоньского, римскы мінцы цісаря Проба, Філіпа Авґуста і далшых цісарїв.<ref>{{cite web |url=https://prozahid.com/content-27823-html/ |title=Цікаве Закарпаття: Бронзові скарби Срібної Землі (археологічні знахідки Берегівщини) |website=Про Захід |date=2016-04-28 |language=uk}}</ref> Назва села (котра мала такы варіації як Козунь, Косино, Косины, в мадярьскім языку – Мезекосонь), є споєна з меном святой Каталіны. Подля леґенды в околіцї днешнёго села в роцї 1086 мадярьскый краль Святый Ласло поразив в битві Печенегів, і на місто перемогы на знак вдякы поставив церьков. Около церькви, на спіднїй части горы высадженой виноградом, занедовго выросло залюднене село. Назва села ся находить в розлічных варіаціях, наприклад в ґрамотї з року 1332 фіґурує Кассан, в роцї 1335 - Козун, в ґрамотї з року 1398 ся потверджовали ёго граніцї. В роцї 1496 ся в ґрамотї споминать уж як [[Мѣстечко|містечко]]. В тім часї осада змінила многых землепанів. Обывательство ся занимало пестованём винограду, зерновых култур, пасінём свиней в околічных дубовых лїсах, рыболовом в чісленых озерах і мочарях. В роцї 1566 містечко пережыло пустошивый набіг крымскых Татарів. В роцї 1595 ся обновлена осада ставать центром реформованой парафії, в роцї 1600 ся при церькви одкрывать перша школа.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Містны обывателї актівно брали участь на народно-ослободжуючім бою в роках 1703-1711. В роцї 1729 місто з повнов назвов Мезекосонь учінили центром єдного з окресів жупы Береґ, што дало імпулз к розвою містных ремесел. Cучасно ся розвивать містный обход, корчмарьство, лихварьство. Многы землепаны продають свої землї, і так ся концентрують у властництві дакількох маєтных родин. На концї XIX. стороча Косонь діставать нотарьскый уряд, в парламентных вольбах в роцї 1889 містечко было центром волебного обводу. В часах свого розквіту быв Мезекосонь центром окресу, до котрого належало 26 сел, в містї быв заложеный суд, трібунал, арешт, 37 склепів, 4 банкы, 2 друкарнї, фунґовали рештаврації і корчмы.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття (Історія містечка Мезекосонь) |website=Туристично-інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В XVIII. – XIX. сторочу село мало властну печать з ербом: в червенім щітї зеленый кряк винограду з двома лозами і штирьма стрямбами (в роцї 1904 быв тот ерб офіціално потвердженый Міністерством внутрїшнїх дїл [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]]).<ref>{{cite web |url=https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/br/koson/ |title=Косонь — Відпочинок в Карпатах (Історичні відомості та геральдика) |website=КАРПАТИ.INFO |language=uk}}</ref> В добі, кедь [[Підкарпатьска Русь]] была частёв Чехословакії (1919-1938), місто не дістало такый імпулз к розвою, як іншы села, а в совєтьскых часах ся поступно вырівнало в статусї з обычайныма/звычайныма селами.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) у ХХ столітті |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> Наперек тому „містьскый“ характер видно в Косони ай днесь. Свідчіть о тім забудова централной части села, подобна архітектонічным штілом на міста тіпу [[Берегово|Берегова]]. Централны уліцї суть ту повыкладаны коцками. == Архітектура == Найстаршов будовов села є реформована церьков. Збудованый в середнёвіку (XIII. – XIV. стороча) на горбку монастырь на почесть св. Ладіслава учінили реформованым в роцї 1552, кедь до той конфесії перешло цїле село. Церьков перебудовали в добі меджі роками 1642 і 1654, дістала знакы ренесанчного штілу, далшы оправы ся одбыли в роках 1766, 1822 і 1828. Стїны церькви суть высїчены з каменя, в основі храму ся находить кріпта, в котрім поховали дакілько маєтных людей і колишнїх пасторів. Реформовану церьков села Косонь записали до списку Памяток архітектуры містного вызнаму.<ref>{{cite web |url=https://uzhgorod.net.ua/news/148542 |title=Село Косонь на Берегівщині цікаве не лише термальними басейнами |website=Uzhgorod.net.ua |date=2020-05-14 |language=uk}}</ref> Католицька громада ся обновила в селї в роцї 1750, в роцї 1754 поставили невелику церьков. В роцї 1832 збудовали нову, векшу церьков з каміня. В роцї 1880 храм дістав вежу. Першу церьков знічіла повінь в роцї 1956.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Барз інтереснов будовов є палац Етвешовцїв, котрый лежыть під горбком з католицькым храмом. Є то найстарша світьска будова села і єден з найстаршых прикладів того архітектонічного виду нелем в Берегівскім раёнї, але ай на Підкарпатю. Єднопосходовый двір поставила в роцї 1703 родина Рацовцїв. На заднїй стїнї будовы ся заховав родинный ерб Рацовцїв з чіслами „1768“. По смерти землепанів ся наслїдниками стала родина Етвешовцїв. На зачатку XX. стороча од Етвешовцїв палац арендовав Меньгерт Клейн. На концї 20. років 20. стороча до резіденції з двох концїв прибудовали крыла в асіметрічнім порядку, чім додали будові незвычайну форму. В совєтьскых часах в дворї фунґовала матерьска школа, пізнїше амбуланція. В 60. роках 20. стороча ся стан будовы барз погіршыв і заперли ю. Будові грозила руйнація, но нащастя ю в сучасности передали до маєтку громады реформованой церькви, по чім палац оправили, і теперь ся находить в добрім станї.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття |website=Туристично інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В селї ся заховало много шумных хыж, котры належали маєтным жыдівскым родинам на концї XIX. - зачатку XX. стороча.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> == Термалны воды в Косони == Головнов шпеціфіков села є притомность дакількох вертів мінералных термалных жрїдлах в ёго околіцї. На основі тых ресурсів фунґує здравотно-турістічный комплекс „Косино“.<ref>{{cite web |url=https://kosino.ua/water/ |title=Термальні води |website=Офіційний сайт оздоровчо-рекреаційного комплексу «Косино» |language=uk}}</ref> Сама оддыхова зона з горячіма жрїдлами ся находить в дубовім гаю 1,5 км од закарпатьского села Косонь коло мадярьской граніцї. Термалну воду добывають з вертів з глубков 1200 метрів. Мінералізація воды є 24%. Теплотный режім воды на выступі є 42 ступнїв. Тота вода, вдяка абсорбції мікроелементів, котры ся в нїй находять, до кожы, лїчіть погынаючій апарат, ревматізм, хвороты ледвин, артрітіду, радікулітіду і доконця отучіня.<ref>{{cite web |url=https://zahidkurort.com.ua/uk/kosino/ |title=Відпочинок в Косино: термальні води, ціни |website=Каталог бальнеологічних курортів Zahid Kurort |language=uk}}</ref> А тыж - упокоює нервы, звышує імуніту і посилнює орґанізм. == Референції == {{референції}} == Одказы == * [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html Косонь - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130313133207/http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html |date=13 березня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.) * [https://web.archive.org/web/20130305191947/http://kosino.com.ua/ Офіційний сайт термальних купалень ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130305191947/http://kosino.com.ua/ |date=5 березня 2013 }} * [http://www.facebook.com/Kosino1/ Офіційна сторінка в соціальній мережі Facebook ] * [https://web.archive.org/web/20140329181507/http://zakarpattyachko.com.ua/2011-07-23-12-54-20/2011-07-23-13-33-16/kosyno Про історію с. Косино ] * [http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 Косонь – колишній окружний «райцентр», цікавий не лише басейнами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190628043222/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 |date=28 червня 2019 }} * [http://zakarpattja.livejournal.com/62303.html «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»] * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ Готель «Еко Термал» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200220152647/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ |date=20 лютого 2020 }} * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ Готель «Іванчо Бірток» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001020258/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ |date=1 жовтня 2020 }} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] ljtzyz12l5aiyx2ukzc94waagu8zaxh 165837 165836 2026-06-08T07:45:19Z Halajkovič 33393 /* */ 165837 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Ко́сонь'''<ref>{{cite book |author=Михаил Капраль |title=Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины |location=[[Будапешт]] |publisher=Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Русинськый научный інстітут имени Антонія Годинкы |year=2021 |page=64 |isbn=978-615-6014-32-0 |language=rue}}</ref> або '''Косо́нь''' ({{lang-uk|Косонь}}, {{lang-hu|Mezőkaszony}}) є [[село]] в Косоньскій громадї [[Берегівскый район|Берегівского раёну]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] [[Україна|Україны]], адміністратівный центер громады. Оддаленость до раённого центра є дас 20 км і переходить по дорозї Т 0707. В близкости села ся находить гранічный контролный пункт Косино на граніцї з [[Мадярьско]]м. З мадярьской стороны ся находить гранічный переход „Барабаш“, жупа [[Сабольч-Сатмар-Береґ|Саболч-Сатмар-Береґ]], на дорозї містного вызнаму в напрямі на [[Нѣредьгаза|Нїредьгазу]].<ref>{{cite web |url=https://decentralization.gov.ua/newgromada/3869 |title=Косоньська територіальна громада |website=Децентралізація в Україні |language=uk}}</ref> == Обывательство == === Язык === Роздїлїня обывательства подля материньского языка за основі даных [[Cписованя людей на Українї (2001)|списованя з року 2001]]:{{UKR-socialdata-mova-2001}} {| class="wikitable sortable" !Язык !Чісло !Проценто |- |[[Мадярьскый язык|мадярьскый]] |2247 |96.11% |- |[[Україньскый язык|україньскый]] |68 |2.91% |- |[[Російскый язык|російскый]] |11 |0.47% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |2 |0.09% |- |[[Циґаньскый язык|циґаньскый]] |2 |0.09% |- |іншы/не уведжены |8 |0.33% |- class="sortbottom" !Вєдно |2338 |100% |} == Ерб == [[Файл:Герб села Косонь.png|150px|міні|вліворуч|Історічный ерб села з року 1904]] Село мало історічный ерб: В червенім щітї золота лаврова галузка. В роцї 2006 была схвалена нова верзія: Щіт є роздїленый лазуровов і червенов. В першій части на зеленій земли золота виноградна лоза із зеленыма листками і червеныма стрямбами, котру спроваджать в правім верьхнїм рогу золоте усміваве сонце, а в лївім верьхнїм рогу - стрїберный півмісяць доправа. В другій части є вісем зеленых дубовых листків і вісем золотых жолудїв, положеных перемінно звіздоподобно, і спроваджаных по обох сторонах двома зозбераныма золотыма класами. На лазуровій девізовій машлї — датум заложіня села, датум схвалїня ербу, а тыж назва в мадярьскім і україньскім языку.<ref>[https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=15660#verh Герб села 2006 року]</ref> == Історія == Область ся начала заселяти давно - археолоґы нашли на теріторії села артефакты з першых стороч н. е., аж до VII. стороча.<ref>{{cite web |url=http://www.carpathians.eu/karpaty/istarija/arkheologija-zakarpattja.html |title=Археологія Закарпаття (ранньозалізничний вік та перші століття нашої ери) |website=Карпати. Туризм. Відпочинок |language=uk}}</ref> В локалітї Марцеїв Лїс было на концї XIX. стороча обявлене ґотьске похованя, котре спроваджали стрїберны фібулы, скляняный погар і оздобы. Датує ся до V. стороча н. е. На теріторії Косона ся нашли тетрадрахмы Філіпа II. Македоньского, римскы мінцы цісаря Проба, Філіпа Авґуста і далшых цісарїв.<ref>{{cite web |url=https://prozahid.com/content-27823-html/ |title=Цікаве Закарпаття: Бронзові скарби Срібної Землі (археологічні знахідки Берегівщини) |website=Про Захід |date=2016-04-28 |language=uk}}</ref> Назва села (котра мала такы варіації як Козунь, Косино, Косины, в мадярьскім языку – Мезекосонь), є споєна з меном святой Каталіны. Подля леґенды в околіцї днешнёго села в роцї 1086 мадярьскый краль Святый Ласло поразив в битві Печенегів, і на місто перемогы на знак вдякы поставив церьков. Около церькви, на спіднїй части горы высадженой виноградом, занедовго выросло залюднене село. Назва села ся находить в розлічных варіаціях, наприклад в ґрамотї з року 1332 фіґурує Кассан, в роцї 1335 - Козун, в ґрамотї з року 1398 ся потверджовали ёго граніцї. В роцї 1496 ся в ґрамотї споминать уж як [[Мѣстечко|містечко]]. В тім часї осада змінила многых землепанів. Обывательство ся занимало пестованём винограду, зерновых култур, пасінём свиней в околічных дубовых лїсах, рыболовом в чісленых озерах і мочарях. В роцї 1566 містечко пережыло пустошивый набіг крымскых Татарів. В роцї 1595 ся обновлена осада ставать центром реформованой парафії, в роцї 1600 ся при церькви одкрывать перша школа.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Містны обывателї актівно брали участь на народно-ослободжуючім бою в роках 1703-1711. В роцї 1729 місто з повнов назвов Мезекосонь учінили центром єдного з окресів жупы Береґ, што дало імпулз к розвою містных ремесел. Cучасно ся розвивать містный обход, корчмарьство, лихварьство. Многы землепаны продають свої землї, і так ся концентрують у властництві дакількох маєтных родин. На концї XIX. стороча Косонь діставать нотарьскый уряд, в парламентных вольбах в роцї 1889 містечко было центром волебного обводу. В часах свого розквіту быв Мезекосонь центром окресу, до котрого належало 26 сел, в містї быв заложеный суд, трібунал, арешт, 37 склепів, 4 банкы, 2 друкарнї, фунґовали рештаврації і корчмы.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття (Історія містечка Мезекосонь) |website=Туристично-інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В XVIII. – XIX. сторочу село мало властну печать з ербом: в червенім щітї зеленый кряк винограду з двома лозами і штирьма стрямбами (в роцї 1904 быв тот ерб офіціално потвердженый Міністерством внутрїшнїх дїл [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]]).<ref>{{cite web |url=https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/br/koson/ |title=Косонь — Відпочинок в Карпатах (Історичні відомості та геральдика) |website=КАРПАТИ.INFO |language=uk}}</ref> В добі, кедь [[Підкарпатьска Русь]] была частёв Чехословакії (1919-1938), місто не дістало такый імпулз к розвою, як іншы села, а в совєтьскых часах ся поступно вырівнало в статусї з обычайныма/звычайныма селами.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) у ХХ столітті |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> Наперек тому „містьскый“ характер видно в Косони ай днесь. Свідчіть о тім забудова централной части села, подобна архітектонічным штілом на міста тіпу [[Берегово|Берегова]]. Централны уліцї суть ту повыкладаны коцками. == Архітектура == Найстаршов будовов села є реформована церьков. Збудованый в середнёвіку (XIII. – XIV. стороча) на горбку монастырь на почесть св. Ладіслава учінили реформованым в роцї 1552, кедь до той конфесії перешло цїле село. Церьков перебудовали в добі меджі роками 1642 і 1654, дістала знакы ренесанчного штілу, далшы оправы ся одбыли в роках 1766, 1822 і 1828. Стїны церькви суть высїчены з каменя, в основі храму ся находить кріпта, в котрім поховали дакілько маєтных людей і колишнїх пасторів. Реформовану церьков села Косонь записали до списку Памяток архітектуры містного вызнаму.<ref>{{cite web |url=https://uzhgorod.net.ua/news/148542 |title=Село Косонь на Берегівщині цікаве не лише термальними басейнами |website=Uzhgorod.net.ua |date=2020-05-14 |language=uk}}</ref> Католицька громада ся обновила в селї в роцї 1750, в роцї 1754 поставили невелику церьков. В роцї 1832 збудовали нову, векшу церьков з каміня. В роцї 1880 храм дістав вежу. Першу церьков знічіла повінь в роцї 1956.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Барз інтереснов будовов є палац Етвешовцїв, котрый лежыть під горбком з католицькым храмом. Є то найстарша світьска будова села і єден з найстаршых прикладів того архітектонічного виду нелем в Берегівскім раёнї, але ай на Підкарпатю. Єднопосходовый двір поставила в роцї 1703 родина Рацовцїв. На заднїй стїнї будовы ся заховав родинный ерб Рацовцїв з чіслами „1768“. По смерти землепанів ся наслїдниками стала родина Етвешовцїв. На зачатку XX. стороча од Етвешовцїв палац арендовав Меньгерт Клейн. На концї 20. років 20. стороча до резіденції з двох концїв прибудовали крыла в асіметрічнім порядку, чім додали будові незвычайну форму. В совєтьскых часах в дворї фунґовала матерьска школа, пізнїше амбуланція. В 60. роках 20. стороча ся стан будовы барз погіршыв і заперли ю. Будові грозила руйнація, но нащастя ю в сучасности передали до маєтку громады реформованой церькви, по чім палац оправили, і теперь ся находить в добрім станї.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття |website=Туристично інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В селї ся заховало много шумных хыж, котры належали маєтным жыдівскым родинам на концї XIX. - зачатку XX. стороча.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> == Термалны воды в Косони == Головнов шпеціфіков села є притомность дакількох вертів мінералных термалных жрїдлах в ёго околіцї. На основі тых ресурсів фунґує здравотно-турістічный комплекс „Косино“.<ref>{{cite web |url=https://kosino.ua/water/ |title=Термальні води |website=Офіційний сайт оздоровчо-рекреаційного комплексу «Косино» |language=uk}}</ref> Сама оддыхова зона з горячіма жрїдлами ся находить в дубовім гаю 1,5 км од закарпатьского села Косонь коло мадярьской граніцї. Термалну воду добывають з вертів з глубков 1200 метрів. Мінералізація воды є 24%. Теплотный режім воды на выступі є 42 ступнїв. Тота вода, вдяка абсорбції мікроелементів, котры ся в нїй находять, до кожы, лїчіть погынаючій апарат, ревматізм, хвороты ледвин, артрітіду, радікулітіду і доконця отучіня.<ref>{{cite web |url=https://zahidkurort.com.ua/uk/kosino/ |title=Відпочинок в Косино: термальні води, ціни |website=Каталог бальнеологічних курортів Zahid Kurort |language=uk}}</ref> А тыж - упокоює нервы, звышує імуніту і посилнює орґанізм. == Референції == {{референції}} == Одказы == * [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html Косонь - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130313133207/http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html |date=13 березня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.) * [https://web.archive.org/web/20130305191947/http://kosino.com.ua/ Офіційний сайт термальних купалень ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130305191947/http://kosino.com.ua/ |date=5 березня 2013 }} * [http://www.facebook.com/Kosino1/ Офіційна сторінка в соціальній мережі Facebook ] * [https://web.archive.org/web/20140329181507/http://zakarpattyachko.com.ua/2011-07-23-12-54-20/2011-07-23-13-33-16/kosyno Про історію с. Косино ] * [http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 Косонь – колишній окружний «райцентр», цікавий не лише басейнами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190628043222/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 |date=28 червня 2019 }} * [http://zakarpattja.livejournal.com/62303.html «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»] * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ Готель «Еко Термал» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200220152647/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ |date=20 лютого 2020 }} * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ Готель «Іванчо Бірток» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001020258/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ |date=1 жовтня 2020 }} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] p5vyqs018yvio9ux76zuk8a403h3yya 165838 165837 2026-06-08T08:24:39Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 165838 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Ко́сонь'''<ref>{{cite book |author=Михаил Капраль |title=Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины |location=[[Будапешт]] |publisher=Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Русинськый научный інстітут имени Антонія Годинкы |year=2021 |page=64 |isbn=978-615-6014-32-0 |language=rue}}</ref> або '''Косо́нь'''<ref>З притиском на другый склад говорять лем нетутешны обывателе, турісты, купельны гостї.</ref> ({{lang-uk|Косонь}}, {{lang-hu|Mezőkaszony}}) є [[село]] в Косоньскій громадї [[Берегівскый район|Берегівского раёну]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] [[Україна|Україны]], адміністратівный центер громады. Оддаленость до раённого центра є дас 20 км і переходить по дорозї Т 0707. В близкости села ся находить гранічный контролный пункт Косино на граніцї з [[Мадярьско]]м. З мадярьской стороны ся находить гранічный переход „Барабаш“, жупа [[Сабольч-Сатмар-Береґ|Саболч-Сатмар-Береґ]], на дорозї містного вызнаму в напрямі на [[Нѣредьгаза|Нїредьгазу]].<ref>{{cite web |url=https://decentralization.gov.ua/newgromada/3869 |title=Косоньська територіальна громада |website=Децентралізація в Україні |language=uk}}</ref> == Обывательство == === Язык === Роздїлїня обывательства подля материньского языка за основі даных [[Cписованя людей на Українї (2001)|списованя з року 2001]]:{{UKR-socialdata-mova-2001}} {| class="wikitable sortable" !Язык !Чісло !Проценто |- |[[Мадярьскый язык|мадярьскый]] |2247 |96.11% |- |[[Україньскый язык|україньскый]] |68 |2.91% |- |[[Російскый язык|російскый]] |11 |0.47% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |2 |0.09% |- |[[Циґаньскый язык|циґаньскый]] |2 |0.09% |- |іншы/не уведжены |8 |0.33% |- class="sortbottom" !Вєдно |2338 |100% |} == Ерб == [[Файл:Герб села Косонь.png|150px|міні|вліворуч|Історічный ерб села з року 1904]] Село мало історічный ерб: В червенім щітї золота лаврова галузка. В роцї 2006 была схвалена нова верзія: Щіт є роздїленый лазуровов і червенов. В першій части на зеленій земли золота виноградна лоза із зеленыма листками і червеныма стрямбами, котру спроваджать в правім верьхнїм рогу золоте усміваве сонце, а в лївім верьхнїм рогу - стрїберный півмісяць доправа. В другій части є вісем зеленых дубовых листків і вісем золотых жолудїв, положеных перемінно звіздоподобно, і спроваджаных по обох сторонах двома зозбераныма золотыма класами. На лазуровій девізовій машлї — датум заложіня села, датум схвалїня ербу, а тыж назва в мадярьскім і україньскім языку.<ref>[https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=15660#verh Герб села 2006 року]</ref> == Історія == Область ся начала заселяти давно - археолоґы нашли на теріторії села артефакты з першых стороч н. е., аж до VII. стороча.<ref>{{cite web |url=http://www.carpathians.eu/karpaty/istarija/arkheologija-zakarpattja.html |title=Археологія Закарпаття (ранньозалізничний вік та перші століття нашої ери) |website=Карпати. Туризм. Відпочинок |language=uk}}</ref> В локалітї Марцеїв Лїс было на концї XIX. стороча обявлене ґотьске похованя, котре спроваджали стрїберны фібулы, скляняный погар і оздобы. Датує ся до V. стороча н. е. На теріторії Косона ся нашли тетрадрахмы Філіпа II. Македоньского, римскы мінцы цісаря Проба, Філіпа Авґуста і далшых цісарїв.<ref>{{cite web |url=https://prozahid.com/content-27823-html/ |title=Цікаве Закарпаття: Бронзові скарби Срібної Землі (археологічні знахідки Берегівщини) |website=Про Захід |date=2016-04-28 |language=uk}}</ref> Назва села (котра мала такы варіації як Козунь, Косино, Косины, в мадярьскім языку – Мезекосонь), є споєна з меном святой Каталіны. Подля леґенды в околіцї днешнёго села в роцї 1086 мадярьскый краль Святый Ласло поразив в битві Печенегів, і на місто перемогы на знак вдякы поставив церьков. Около церькви, на спіднїй части горы высадженой виноградом, занедовго выросло залюднене село. Назва села ся находить в розлічных варіаціях, наприклад в ґрамотї з року 1332 фіґурує Кассан, в роцї 1335 - Козун, в ґрамотї з року 1398 ся потверджовали ёго граніцї. В роцї 1496 ся в ґрамотї споминать уж як [[Мѣстечко|містечко]]. В тім часї осада змінила многых землепанів. Обывательство ся занимало пестованём винограду, зерновых култур, пасінём свиней в околічных дубовых лїсах, рыболовом в чісленых озерах і мочарях. В роцї 1566 містечко пережыло пустошивый набіг крымскых Татарів. В роцї 1595 ся обновлена осада ставать центром реформованой парафії, в роцї 1600 ся при церькви одкрывать перша школа.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Містны обывателї актівно брали участь на народно-ослободжуючім бою в роках 1703-1711. В роцї 1729 місто з повнов назвов Мезекосонь учінили центром єдного з окресів жупы Береґ, што дало імпулз к розвою містных ремесел. Cучасно ся розвивать містный обход, корчмарьство, лихварьство. Многы землепаны продають свої землї, і так ся концентрують у властництві дакількох маєтных родин. На концї XIX. стороча Косонь діставать нотарьскый уряд, в парламентных вольбах в роцї 1889 містечко было центром волебного обводу. В часах свого розквіту быв Мезекосонь центром окресу, до котрого належало 26 сел, в містї быв заложеный суд, трібунал, арешт, 37 склепів, 4 банкы, 2 друкарнї, фунґовали рештаврації і корчмы.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття (Історія містечка Мезекосонь) |website=Туристично-інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В XVIII. – XIX. сторочу село мало властну печать з ербом: в червенім щітї зеленый кряк винограду з двома лозами і штирьма стрямбами (в роцї 1904 быв тот ерб офіціално потвердженый Міністерством внутрїшнїх дїл [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]]).<ref>{{cite web |url=https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/br/koson/ |title=Косонь — Відпочинок в Карпатах (Історичні відомості та геральдика) |website=КАРПАТИ.INFO |language=uk}}</ref> В добі, кедь [[Підкарпатьска Русь]] была частёв Чехословакії (1919-1938), місто не дістало такый імпулз к розвою, як іншы села, а в совєтьскых часах ся поступно вырівнало в статусї з обычайныма/звычайныма селами.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) у ХХ столітті |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> Наперек тому „містьскый“ характер видно в Косони ай днесь. Свідчіть о тім забудова централной части села, подобна архітектонічным штілом на міста тіпу [[Берегово|Берегова]]. Централны уліцї суть ту повыкладаны коцками. == Архітектура == Найстаршов будовов села є реформована церьков. Збудованый в середнёвіку (XIII. – XIV. стороча) на горбку монастырь на почесть св. Ладіслава учінили реформованым в роцї 1552, кедь до той конфесії перешло цїле село. Церьков перебудовали в добі меджі роками 1642 і 1654, дістала знакы ренесанчного штілу, далшы оправы ся одбыли в роках 1766, 1822 і 1828. Стїны церькви суть высїчены з каменя, в основі храму ся находить кріпта, в котрім поховали дакілько маєтных людей і колишнїх пасторів. Реформовану церьков села Косонь записали до списку Памяток архітектуры містного вызнаму.<ref>{{cite web |url=https://uzhgorod.net.ua/news/148542 |title=Село Косонь на Берегівщині цікаве не лише термальними басейнами |website=Uzhgorod.net.ua |date=2020-05-14 |language=uk}}</ref> Католицька громада ся обновила в селї в роцї 1750, в роцї 1754 поставили невелику церьков. В роцї 1832 збудовали нову, векшу церьков з каміня. В роцї 1880 храм дістав вежу. Першу церьков знічіла повінь в роцї 1956.<ref>{{cite web |url=https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=zkbekost |title=КОСОНЬ (Кодунь, Мезекосонь, Косино). Костел св. Стефана, короля (1832) |website=Костели і каплиці України |date=2025-04-28 |language=uk}}</ref> Барз інтереснов будовов є палац Етвешовцїв, котрый лежыть під горбком з католицькым храмом. Є то найстарша світьска будова села і єден з найстаршых прикладів того архітектонічного виду нелем в Берегівскім раёнї, але ай на Підкарпатю. Єднопосходовый двір поставила в роцї 1703 родина Рацовцїв. На заднїй стїнї будовы ся заховав родинный ерб Рацовцїв з чіслами „1768“. По смерти землепанів ся наслїдниками стала родина Етвешовцїв. На зачатку XX. стороча од Етвешовцїв палац арендовав Меньгерт Клейн. На концї 20. років 20. стороча до резіденції з двох концїв прибудовали крыла в асіметрічнім порядку, чім додали будові незвычайну форму. В совєтьскых часах в дворї фунґовала матерьска школа, пізнїше амбуланція. В 60. роках 20. стороча ся стан будовы барз погіршыв і заперли ю. Будові грозила руйнація, но нащастя ю в сучасности передали до маєтку громады реформованой церькви, по чім палац оправили, і теперь ся находить в добрім станї.<ref>{{cite web |url=https://tourinform.org.ua/turystychnyj-marshrut-sribnyj-trykutnyk-zakarpattya/ |title=Туристичний маршрут: Срібний трикутник Закарпаття |website=Туристично інформаційний центр Закарпаття |date=2020-04-29 |language=uk}}</ref> В селї ся заховало много шумных хыж, котры належали маєтным жыдівскым родинам на концї XIX. - зачатку XX. стороча.<ref>{{cite web |url=https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kosyno.html |title=Косино (Косонь) |website=Краєзнавчий портал „Закарпаттячко“ |language=uk}}</ref> == Термалны воды в Косони == Головнов шпеціфіков села є притомность дакількох вертів мінералных термалных жрїдлах в ёго околіцї. На основі тых ресурсів фунґує здравотно-турістічный комплекс „Косино“.<ref>{{cite web |url=https://kosino.ua/water/ |title=Термальні води |website=Офіційний сайт оздоровчо-рекреаційного комплексу «Косино» |language=uk}}</ref> Сама оддыхова зона з горячіма жрїдлами ся находить в дубовім гаю 1,5 км од закарпатьского села Косонь коло мадярьской граніцї. Термалну воду добывають з вертів з глубков 1200 метрів. Мінералізація воды є 24%. Теплотный режім воды на выступі є 42 ступнїв. Тота вода, вдяка абсорбції мікроелементів, котры ся в нїй находять, до кожы, лїчіть погынаючій апарат, ревматізм, хвороты ледвин, артрітіду, радікулітіду і доконця отучіня.<ref>{{cite web |url=https://zahidkurort.com.ua/uk/kosino/ |title=Відпочинок в Косино: термальні води, ціни |website=Каталог бальнеологічних курортів Zahid Kurort |language=uk}}</ref> А тыж - упокоює нервы, звышує імуніту і посилнює орґанізм. == Референції == {{референції}} == Одказы == * [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html Косонь - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130313133207/http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/beregvskij-rajon/kosini.html |date=13 березня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.) * [https://web.archive.org/web/20130305191947/http://kosino.com.ua/ Офіційний сайт термальних купалень ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130305191947/http://kosino.com.ua/ |date=5 березня 2013 }} * [http://www.facebook.com/Kosino1/ Офіційна сторінка в соціальній мережі Facebook ] * [https://web.archive.org/web/20140329181507/http://zakarpattyachko.com.ua/2011-07-23-12-54-20/2011-07-23-13-33-16/kosyno Про історію с. Косино ] * [http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 Косонь – колишній окружний «райцентр», цікавий не лише басейнами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190628043222/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60872 |date=28 червня 2019 }} * [http://zakarpattja.livejournal.com/62303.html «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»] * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ Готель «Еко Термал» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200220152647/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-eco-termal-kosino/ |date=20 лютого 2020 }} * [https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ Готель «Іванчо Бірток» в Косоні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001020258/https://sanatorii-karpat.com/ua/hotel-ivancso-birtok-kosino-zakarpattia/ |date=1 жовтня 2020 }} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] a84w0anel19iket5jerm7kv9hhf6326 Вікіпедія:Інтересне/2026/33 4 24617 165829 2026-06-07T17:54:20Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: * найвысшый водопад на світї є Анхелів водопад во [[Венеcуела|Венезуелї]], ёго вышка є 979 метрів? * анґліцькый язык мать найвеце слов зо вшыткых языків на світї — веце як міліон? * панды великы перебывать їджінём бамбусу аж 14 годин денно? * перша SMS повідомлї... 165829 wikitext text/x-wiki * найвысшый водопад на світї є Анхелів водопад во [[Венеcуела|Венезуелї]], ёго вышка є 979 метрів? * анґліцькый язык мать найвеце слов зо вшыткых языків на світї — веце як міліон? * панды великы перебывать їджінём бамбусу аж 14 годин денно? * перша SMS повідомлїня на світї обсяговала куртый текст „Merry Christmas“? * найхолоднїше знаме місто во [[весмір]]ї мать теплоту -272 °C? 75wmo18ei6jo9h7vzmri4geq6icggxj Вікіпедія:Інтересне/2026/23 4 24618 165830 2026-06-07T18:22:59Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: * в [[Кієвска Русь|Кієвскій Руси]] ся міць часто наслїдовала зо старшого брата на молодшого, і не з отця на сына? * першу верзію популарной гры „[[Minecraft]]“ вывинули лем за шість днїв? * трускавкы одроды „Брілла“ можуть приносити стабілный уроджай ай в холо... 165830 wikitext text/x-wiki * в [[Кієвска Русь|Кієвскій Руси]] ся міць часто наслїдовала зо старшого брата на молодшого, і не з отця на сына? * першу верзію популарной гры „[[Minecraft]]“ вывинули лем за шість днїв? * трускавкы одроды „Брілла“ можуть приносити стабілный уроджай ай в холодну і доджову погоду? * першый переносный компютер на світї важив майже 11 кілоґрам? * [[Карпатьска Русь]] історічно загортать теріторії многых сучасных европскых штатів? 16z1unc76j8pvmhljer8kzyhlpf5v7o Вікіпедія:Інтересне/2026/24 4 24619 165831 2026-06-07T21:08:32Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: * середнёвічны рыцарї мали на своїх тяжкых бырнїнях шпеціално гакы на підпераня копії? * цїлу музику к знамій грї „Undertale“ зложыв єй вывоярь Тобі Фокс сам? * на каждім класї кендеріцї росте всягды вылучно парне чісло рядів зерн? * першы компютеровы мышы м... 165831 wikitext text/x-wiki * середнёвічны рыцарї мали на своїх тяжкых бырнїнях шпеціално гакы на підпераня копії? * цїлу музику к знамій грї „Undertale“ зложыв єй вывоярь Тобі Фокс сам? * на каждім класї кендеріцї росте всягды вылучно парне чісло рядів зерн? * першы компютеровы мышы мали декель выробеный з обычайного дерева? * фестівал културы Русинів-Українцїв у [[Свідник]]у пише свою історію од року 1972? q4guhiqf8qv1ulwllaotkovfj7h9dm6 Волова (Верховиньскый район) 0 24620 165833 2026-06-07T21:22:06Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Волова (Верховиньскый район)]] на [[Волова (Верховинськый район)]] 165833 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Волова (Верховинськый район)]] mr4cmcalsd36zrtsj5b8iwgpwimxez8 Вікіпедія:Інтересне/2026/25 4 24621 165834 2026-06-07T21:40:43Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: * перша змінка о [[Русь|Руси]] в старых лїтописах походить з року 862? * в грї „[[Minecraft]]“ знамы монштры кріперы взникли трафунково, через хыбу в кодї моделу паця? * обычайный деревяный попіль є вынятковым природным гноївом про трускавкы? * значка компютерів... 165834 wikitext text/x-wiki * перша змінка о [[Русь|Руси]] в старых лїтописах походить з року 862? * в грї „[[Minecraft]]“ знамы монштры кріперы взникли трафунково, через хыбу в кодї моделу паця? * обычайный деревяный попіль є вынятковым природным гноївом про трускавкы? * значка компютерів „VAIO“ є скорочінём про Video Audio Integrated Operation? * [[кіріліця]] мала спочатку 43 буквы, што є в значній мірї веце як сучасны славяньскы алфавіты? j69xgz2ormo06lsop0v2m1u9rc1o8l1 Вікіпедія:Інтересне/2026/26 4 24622 165835 2026-06-07T22:09:32Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: * в середнёвікій Европі найцїннїшы рукописны книгы часто приковали к поліцям ланцами через охрану перед крадежов? * постава [[Торіел]] з гры „Undertale“ была створена як пародія на дуже старостливых помічных ґероїв з відеогер? * про добрый уроджай трускавк... 165835 wikitext text/x-wiki * в середнёвікій Европі найцїннїшы рукописны книгы часто приковали к поліцям ланцами через охрану перед крадежов? * постава [[Торіел]] з гры „Undertale“ была створена як пародія на дуже старостливых помічных ґероїв з відеогер? * про добрый уроджай трускавкы одроды „Сенґа Сенґана“ є потребно окреме інтензівно заводнёваня? * першы бездротовы компютерны слухатка ся обявили на рынку уж в роцї [[2000]]? * пряшівска норма [[Русиньскый язык|русиньского языка]] є єднов з многых офіціално кодіфікованых норм того языка? aaz6xrn8gfr16pehc3onmj6csud2oeg