Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.5 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 358 165845 131395 2026-06-09T14:19:26Z Rue323 31002 165845 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''9. юн''' — 160. [[день]] рока (161. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|205}}. == Подѣи == * [[1945]] — под тиском [[СССР]] подписана догода о передачи [[Чехословакия|Чехословакиов]] [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] и територии около [[Чоп]]а [[СССР|Совѣтскому Союзови]]. == Уродили ся == * [[1508]] — [[Прімож Трубар]], удатный [[Словенія|словінськый]] реформатор, [[Перекладатель|товмач]] [[Біблія|Біблії]] на [[Словіньскый язык|Словінськый язык]]. * [[1672]] — [[Петро I Російскый]], російскый царь. * [[1984]] — [[Веслі Снейдер]], [[Нідерланды|нідерландьскый]] [[фотбал]]іста. == Умерли == * [[1870]] — [[Чарлз Діккенс]], анґліцькый писатель. * [[2018]] — [[Клара Балог]], хореографка и фолклористка на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] и [[Украина|Украинѣ]]. * [[2022]] — [[Мет Цимерман]], Канадски актер. {{Commons|June 9}} b82tzp5zju8vangnk5lvaecn2lr6obi 0 2293 165846 137630 2026-06-09T14:21:58Z Rue323 31002 165846 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''10. юн''' — 161. [[день]] рока (162. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|204}}. == Подїї == * [[1793]] — у [[Паріж|Парижови]] было сотворено первый у [[Свѣт|світі]] публічный [[зоопарк]]. == Народили ся == == Вмерли == * [[1984]] — [[Петро Сова]], [[Русины|русиньскый]] політік і публіціста. * [[2023]] — [[Теодор Качіньскый]], [[США|америцькый]] [[математика|математик]], [[терорізм|тероріста]], [[анархізм|анархіста]]. {{Commons|June 10}} 64lt35qrr9vb19g1cv8rm4ficvgrqjq 0 2294 165847 145348 2026-06-09T14:24:55Z Rue323 31002 165847 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''11. юн''' — 162. [[день]] рока (163. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|203}}. == Подѣи == * [[1901]] — [[островы Кука]] было объявлено частёв [[Новый Зеланд|Нової Зеландії]]. * [[1919]] — [[Гуцулска република]], утративши подпору од востока, одкы польске войско вытѣснило Украинску Галицку армию, добровольно поддала ся и дала румынскому войску окуповати свою територию. == Уродили ся == == Умерли == * [[1862]] — [[Николай Нодь]], [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкый]] [[священик]], [[педагог]], хоровый [[диригент]], [[поет]], збератель [[фолклор]]а. * [[2024]] — [[Володимир Бѣланин]], организатор [[промысел|промыслу]], русинскый активиста, [[меценаш]] русинской културы. {{Commons|June 11}} 2l0zp5u7281lwxcqx1l0qf468km8u92 0 2295 165848 137827 2026-06-09T14:28:21Z Rue323 31002 165848 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''12. юн''' — 163. [[день]] рока (164. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|202}}. == Подѣи == * [[1817]] — в [[Маннгайм]]у одбыла ся перва задокументована ѣзда [[Дрез, Карл|Карла Дреза]] на прототипѣ бицикля, "машинѣ на бѣганя" на дистанции 15 км, котра му взяла около едной годины. * [[1964]] — [[Нелсон Мандела]] быв осужденый на поживотноє заключіня. == Уродили ся == == Умерли == * [[1860]] — [[Виктор Добрянскый]], грекокатолицкый священик, педагог, културный и политичный дѣятель [[русинофил]]ской ориентации, публициста и организатор школства, старшый брат Адолфа Добрянского. * [[1909]] — [[Микола Губаш]], [[пѣвцоучитель]] и културный роботник меджи [[Руснаци у Войводини|войводянскыма Руснаками]] в [[Коцур]]ѣ. * [[1990]] — [[Адалберт Борецкый]], [[Русины|русинскый]] [[малярь]], [[педагог]]. {{Commons|June 12}} 0riv4zyvtvyqfc6nt2uvna8swjirlj8 0 5232 165853 160176 2026-06-10T07:44:48Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Подгорані (окрес Пряшів)]] на [[Подгораны (окрес Пряшів)]] 160176 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Podhorany 4.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 340 |Розлога = 7,12 |Чісло жытелїв = 695 |Статус ку = 31. 12. 2006 |Густота жытельства = 98 |Перша писемна змінка = 1283 |Код = 525022 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 12 (пошта [[Капушані]]) |Передвольба = 051 |Адреса = Obecný Úrad, Podhorany 106, 082 12 |Website = |Імейл = ocupodhorany@orangemail.sk |Телефон = 051/7941105 |Факс = 051/7481780 |Староста = ПаедДр. Ріхард Бехера<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|ПаедДр. Ріхард Бехера}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]] |}} '''Подгорані''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} qnc9ozxx170fwglympgz7y3d4du2ae0 165855 165853 2026-06-10T07:45:19Z Rue323 31002 165855 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Podhorany 4.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 340 |Розлога = 7,12 |Чісло жытелїв = 695 |Статус ку = 31. 12. 2006 |Густота жытельства = 98 |Перша писемна змінка = 1283 |Код = 525022 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 12 (пошта [[Капушані]]) |Передвольба = 051 |Адреса = Obecný Úrad, Podhorany 106, 082 12 |Website = |Імейл = ocupodhorany@orangemail.sk |Телефон = 051/7941105 |Факс = 051/7481780 |Староста = ПаедДр. Ріхард Бехера<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|ПаедДр. Ріхард Бехера}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]] |}} '''Подгора́ны''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]], в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} c30fkki49a7si8oqa4ob2dlx4gbx75e 10 11027 165842 153479 2026-06-09T12:50:35Z A.sav 11275 Act. 165842 wikitext text/x-wiki {{Navbox2 | имя = Презіденты США | заголовок = [[Презіденты США]] | state = <includeonly>{{{state|autocollapse}}}</includeonly> |стиль_основного_заголовка = <includeonly>background:{{цвет|{{PAGENAME}}}}</includeonly> | изображение = |listclass = hlist | вверху = | группа1 = [[XVIII. стороча]] (1 - 2) | список1 = [[Джордж Вашінґтон]] (1789-1797) · [[Джон Адамс]] (1797-1801) | группа2 = [[XIX. стороча]] (3 - 25) | список2 = [[Томас Джефферсон]] (1801-1809) · [[Абрагам Лінколн]] (1861-1865) · [[Вільям Мак-Кінлі]] (1897-1901) | группа3 = [[XX. стороча]] (26 - 42) | список3 =[[Теодор Рузвельт]] (1901-1909) · [[Вільям Говард Тафт]] (1909-1913) · [[Вудро Вилсон]] (1913-1921) · [[Франклін Рузвелт]] (1933-1945) · [[Гарри Трумен]] (1945-1953) · [[Дуайт Ейзенхауер]] (1953-1961) · [[Джордж Г. Буш]] (1989-1993) · [[Білл Клінтон]] (1993-2001) | группа4 = [[XXI. стороча]] (43 - 47) | список4 = [[Джордж Уокер Буш|Джордж У. Буш]] (2001-2009) · [[Барак Обама]] (2009-2017) · [[Доналд Трамп]] (2017-2021) · [[Джо Байден]] (2021-2025) · [[Доналд Трамп]] (2025-) | внизу = }}<noinclude> <!--{{Navbox/TemplateData}} --> [[Катеґорія:Навигачны шаблоны]] </noinclude> efgm1xb1cfq7k1pb6loh6pedzkoqoe3 0 12003 165849 158669 2026-06-09T23:54:51Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 6 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165849 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя оригиналне = {{Реф-инфо|рос.|по російскы}} Владислав Евгеньевич Бугера |уроджѣня = {{Birth date and age|1971|01|24}} |сферы наук = [[епістемолоґія]], [[економіка]], [[політолоґія]] }} '''Владисла́в Буге́ра''' ({{lang-ru|Владислав Евгеньевич Бугера}}; {{ДН|24.|01|1971}}, [[Уфа]], [[РСФСР]], [[СССР]])&nbsp;— російскый ученый, філозоф, україньскый і російскый лiвый політічный публіціста, дїятель і револуціонарь-антiнацiоналiста; {{iw|доктор філозофскых наук||d|Q17281084}}<ref>[https://web.archive.org/web/20181106171653/http://ufacity.info/history/day/129307.html Официальный сайт Администрации ГО г. Уфа РБ]</ref><ref>''Аюпов, Рашит'' Знаменитые уроженцы Уфы // газета «Вечерняя Уфа», №80 (13260), 05.10.2018, с. 6</ref> (2006). == Научны i публіцістічны роботы == === Монографiї === * ''Бугера В. Е.'' [http://www.nietzsche.ru/look/xxc/politik/bugera-fenomen/ Ницшеанство как общественный феномен: его социальная сущность и роль : Социально-философское исследование] : диссертация … кандидата философских наук : 09.00.11. — Уфа, 2000. — 156 с. * ''Бугера В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20160305130512/http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/213165.html Отношения собственности и управления как необходимые формы человеческой деятельности]: Дис. … д-ра филос. наук : специальность 09.00.11 <Соц. философия> / Бугера Владислав Евгеньевич; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. — М.: 2005. — 379 с. * ''Бугера В. Е.'' [http://eretik-samizdat.blogspot.ru/2014/01/blog-post_30.html Социальная сущность и роль философии Ницше.] — Уфа: Изд-во АН Республики Башкортостан «Гилем», 2004. — (тираж 400 экз., ISBN 5-7501-0465-6); — М.: КомКнига, 2005 (тираж 500 экз., ISBN 5-484-00120-X); — М.: КомКнига, 2010 (изд. стереотипное, тираж 500 экз., ISBN 978-5-484-01062-2). * ''Бугера В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20160304092844/http://www.ogbus.ru/authors/Bugera/Bugera_1.pdf Собственность и управление: философско-экономические очерки.] — М.: Наука, 2003. — 344 с. Тираж 500 экз., ISBN 5-02-032777-8 * ''Бугера В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20171202211506/http://www.dialog21.ru/biblio/essence1.htm Сущность человека.] — М.: Наука, 2005. — 300 с. (тираж 500 экз., ISBN 5-02-033820-6); — Saarbrücken: LAP Lambert Academic Publishing, 2011, ISBN 978-3-8465-0845-9 ([http://eretik-samizdat.blogspot.ru/2011/09/blog-post_8438.html копия]) * Исторический материализм в XXI веке: необходимость обновления: Сборник статей / Сост. и ред. В. Е. Бугера. — М.: Компания Спутник+, 2005. Тираж 100 экз., ISBN 5-93406-924-1 * ''Бугера В. Е.'' Гл. 1, п. 5: Компьютеризация производственной деятельности как одна из необходимых предпосылок перехода к бесклассовому обществу. // Философские и прикладные вопросы методологии искусственного интеллекта. — М.: Машиностроение, 2009. — С. 71-79. Тираж 500 экз. ISBN 978-5-217-03453-6. === Статї === * ''Бугера В.'' [https://web.archive.org/web/20160730175126/http://dialog21.ru/biblio/Bugera_rodstvennye_dushy.htm Родственные души] // «Истоки». — № 52 (560). — 26.12.2007. — С. 12. ([https://leftcom.wordpress.com/2011/08/29/родственные-души/ копия, озаглавленная «Достоевский и Дюма: родственные души»]) * ''Бугера В. Е.'' [http://bagsu.webservis.ru/Bugera.pdf Экономические причины войн XXI века] // Экономика и управление: научно-практический журнал. — 2008. — № 4. * ''Бугера В. Е.'' Введение в философский анализ отношений собственности и управления // Вестник Академии наук Республики Башкортостан. — Уфа: АН РБ. — 2004. — Т. 9. — № 3. * ''Бугера В. Е., Шакиров И. А.'' О ценности сомнения в познании: современные аспекты старого вопроса // Философские науки. — 2007. — № 9. — С. 129—140. * ''Галлямова А. Р., Бугера В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20160304191351/http://www.ogbus.ru/authors/Gallyamova/Gallyamova_1.pdf Развитие критического мышления студентов технических специальностей в процессе преподавания философии: социальное значение и методические аспекты] // [https://web.archive.org/web/20170701060638/http://ogbus.ru/article/razvitie-kriticheskogo-myshleniya-studentov-texnicheskix-specialnostej-v-processe-prepodavaniya-im-filosofii-socialnoe-znachenie-i-metodicheskie-aspekty/#more-1538 Электронный научный журнал «Нефтегазовое дело». — 2008. — № 1.] * ''Бугера В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20160304141825/http://www.ogbus.ru/authors/Bugera/Bugera_4.pdf Об одной актуальной проблеме оценки успеваемости студентов нефилософских специальностей в процессе преподавания им философии] // [https://web.archive.org/web/20170915005150/http://ogbus.ru/article/ob-odnoj-aktualnoj-probleme-ocenki-uspevaemosti-studentov-nefilosofskix-specialnostej-v-processe-prepodavaniya-im-filosofii/#more-1539 Электронный научный журнал «Нефтегазовое дело». — 2008. — № 1.] * ''Бугера В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20171130134027/http://www.dialog21.ru/biblio/Bugera_3rd_World_War.htm Экономические предпосылки третьего передела мира] // [https://web.archive.org/web/20170701035206/http://ogbus.ru/article/ekonomicheskie-predposylki-tretego-peredela-mira/#more-1551 Электронный научный журнал «Нефтегазовое дело». — 2008. — № 1.] ([https://web.archive.org/web/20091229095407/http://www.ogbus.ru/authors/Bugera/Bugera_3.pdf копия1], [https://web.archive.org/web/20211217121840/http://prognoz.eurasian-defence.ru/?q=ekonomicheskie-predposylki-tretego копия2], [https://web.archive.org/web/20170829070605/http://zerkalov.org.ua/node/6611 копия3]) * ''Бугера В. Е.'' Ошибка Норберта Винера, или как определить понятие «управления» // [http://www.reflexion.ru/Library/2009RPC.pdf Рефлексивные процессы и управление. Сборник материалов VII Международного симпозиума 15-16 октября 2009 г., Москва] / Под ред. В. Е. Лепского — М.: Когито-Центр, 2009. — С. 49-52. ISBN 978-5-89353-299-9 * ''Бугера В. Е., Гиндуллин Н. Ф., Кадырова Г. Ф.'' [https://web.archive.org/web/20140228045818/http://www.work.vegu.ru/vegu/vestnik/DocLib/%D0%91%D1%83%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0,%20%D0%93%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BB%D0%BB%D0%B8%D0%BD,%20%D0%9A%D0%B0%D0%B4%D1%8B%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_11-16.pdf Что такое отношение собственности и почему этот вопрос имеет существенное значение для развития методологии исследования общественных отношений?] // Вестник ВЭГУ. — № 4 (66). — 2013. — С. 11-16. * ''Бугера В. Е., Кадырова Г. Ф.'' Индивидуальная и коллективная типология личности: этико-философские и правовые вопросы // Евразийский юридический журнал. — № 1 (80). — 2015. — С. 220—222. * ''Бугера В. Е., Гиндуллин Н. Ф.'' Украинский фашизм и ницшеанство // Евразийский юридический журнал. — № 7 (86). — 2015. — С. 333—334. * ''Бугера В. Е.'' О коллективистском будущем человечества // Проблема обоснования знания: сб. науч. статей, посвящ. 25-летию методологического семинара при факультете философии и социологии / отв. ред. А. Ф. Кудряшев. - Уфа: РИЦ БашГУ, 2017. - С. 17-23. ISBN 978-5-7477-4370-0 * ''Бугера В.'' Порфирий Иванов и его последователи // Советский пограничник. (Впослед. переимен. в «Пограничник Украины».) — 20 сентября 1991. — № 74. * ''Бугера В.'' [http://eretik-samizdat.blogspot.ru/2014/01/blog-post_24.html Обыкновенный, заурядный фашизм] // Советский пограничник. — 1991. — № 85, 6 ноября. (Статья опубликована под псевдонимом «Герберт Эрнст»; за подписью автора переиздана в сборнике [https://web.archive.org/web/20190724221220/http://libelli.ru/modernpl/internal.htm#Бугера «В борьбе против буржуазного национализма»] наряду с несколькими другими, отображающими участие В. Бугеры в политической борьбе на Украине в начале 1990-х гг. Также опубликована ВКонтакте 24.01.2014 в Цитатнике Владислава Бугеры vk.com/vlad_bugera и в паблике журнала «Еретик» vk.com/eretiksamizdat .) * ''Бугера В.'' Наследники Штрассера // Интервзгляд-Inprecor. — 1993. — № 5. * ''Бугера В.'' [https://web.archive.org/web/20171108175719/http://marxistparty.ru/marxist/1.shtml Смысл жизни сегодня] // Марксист. — 1993. — № 1. — С. 55-59. * ''Бугера В.'' [https://web.archive.org/web/20180308023600/http://marxistparty.ru/marxist/2.shtml Социал-фашизм] // Марксист. — 1994. — № 2. — С. 27-54 (переиздана в сборнике [https://web.archive.org/web/20190724221220/http://libelli.ru/modernpl/internal.htm#Бугера «В борьбе против буржуазного национализма»]). * ''Бугера В.'' [http://eretik-samizdat.blogspot.ru/2014/02/blog-post_5769.html Будет ли война между Россией и Украиной?] // Рабочая демократия. — 1994. — № 2 (17). (Статья опубликована под псевдонимом «Дмитро Зализняк»; за подписью автора переиздана в сборниках [https://web.archive.org/web/20200930023030/http://sbiblio.com/biblio/archive/bugera_teorija/ «Теория и практика коллективизма»] и [https://web.archive.org/web/20190724221220/http://libelli.ru/modernpl/internal.htm#Бугера «В борьбе против буржуазного национализма»]. Также опубликована ВКонтакте 02.03.2014 в Цитатнике Владислава Бугеры vk.com/vlad_bugera и в паблике журнала «Еретик» vk.com/eretiksamizdat .) * ''Wladislaw Bugera.'' Der Antisemitismus der «echten Internationalisten» // Direkte Aktion. — September 1994. * ''Бугера В.'' [https://web.archive.org/web/20200813112701/https://www.alternativy.ru/old/magazine/htm/99_3/esse.htm Компьютеризация как предпосылка социалистической революции] // Альтернативы. — 1999. — № 3. * ''Бугера В.'' [https://web.archive.org/web/20171229100343/http://www.dialog21.ru/biblio/Bugera_Russia_ucraina.htm Завтра война?] // «Истоки». — № 37 (597). — 10.09.2008. — С. 9. * ''Бугера В.'' [http://levsd.ru/obrez/lsd-3.pdf Неужели всё-таки будет война между Россией и Украиной?] // ОБщественный РЕЗонанс. — 2009. — № 1(3). — С. 1, 3. * ''Бугера В.'' [http://antifa-union.ucoz.ru/_ld/0/1_af-5-f.pdf Экономические причины очередного империалистического передела мира и грядущих революций] // Антифашист. — 2009. — № 1 (5). — С. 3. * ''Vladislav Bugera.'' [http://eretik-samizdat.blogspot.ru/2013/02/vladislav-bugera-obituary-for-stanislav.html Obituary for Stanislav Markelov] ([http://justicefornorthcaucasus.info/?p=1232515200 копия]) * ''Vladislav Bugera, Vladimir Sirotin and Peter Khrustalev.'' [https://web.archive.org/web/20170826112556/https://www.solidarity-us.org/site/node/3124 Political Repression in Russia.] // Against The Current. — January-February 2011. — № 150. Публикацию статьи в переводе на испанский яз. см. [http://www.vientosur.info/spip.php?article5042 здесь]; источник, из которого статья была взята для перевода, см. [http://www.europe-solidaire.org/spip.php?article19674 здесь]. * ''Бугера В.'' [http://gubkin.info/interesting/122837-tezisy-o-sovremennoy-burzhuaznoy-demokratii.html Тезисы о современной буржуазной демократии] // Губкин-инфо, 06.11.2012. ([http://eretik-samizdat.blogspot.ru/2012/10/blog-post_19.html копия]) * ''Vladislav Bugera.'' [http://stephenshenfield.net/themes/war-and-disarmament/165-war-in-ukraine-and-ethnic-identities The War in Ukraine and the Human Right to Free Play with Ethnic Identities.] 27 October 2014 // [http://stephenshenfield.net Сайт Стивена Шенфилда] * ''Vladislav Bugera.'' [http://www.stephenshenfield.net/places/russia/current-politics/168-moscow-kiev-and-the-west-european-far-right Moscow, Kiev, and the West European Far Right.] 17 April 2015 // [http://stephenshenfield.net Сайт Стивена Шенфилда] ([https://web.archive.org/web/20200927230031/http://www.criticatac.ro/lefteast/moscow-kiev-and-the-w-e-far-right/ копия] в издании [https://web.archive.org/web/20191226090836/http://www.criticatac.ro/lefteast/ LeftEast] на сайте [https://web.archive.org/web/20150527015509/http://www.criticatac.ro/ CriticAtac]) * ''Бугера В.'' [http://bugerave.wordpress.com/2017/10/02/критика-бритвы-оккама/ Критика «бритвы Оккама»] == Интервью == * ''Байков Э. А.'' [https://web.archive.org/web/20160304054018/http://dialog21.ru/biblio/Bugera_veliky_blef_XX_veka.htm «Великий блеф XX века?»] // «Истоки». — № 32 (488). — 9.08.2006. — С. 11. ([http://eretik-samizdat.blogspot.ru/2013/02/xx.html копия]) ([https://web.archive.org/web/20131113073805/http://russialist.com/2008-204.php#4 на англ. яз., под заголовком ''THE GREAT BLUFF'']) * ''Моргунова, Елена'' [https://web.archive.org/web/20080218131255/http://www.poisknews.ru/2008/01/27/ljubov_po_vertikali.html «Любовь по вертикали» умеет ли коллективный разум поправить власть?] // «Поиск» — газета научного сообщества, № 4 (974), 25 января 2008 г. ([https://web.archive.org/web/20160304070349/http://dialog21.ru/biblio/Bugera_lubov_po_vertikaly.htm копия]) ([https://web.archive.org/web/20131113073805/http://russialist.com/2008-204.php#3 на англ. яз., под заголовком ''THE RARITY OF LOVE'']) * ''Фьюче, Дмитрий'' [http://www.nietzsche.ru/project/meeting/bugera/ Встреча с Владиславом Бугерой] // Nietzsche.ru, 22.02.2004 * ''Stephen Shenfield'' My inteview with Vladislav Bugera: from Stephen’s introduction // The Libertarian Communist. [http://www.stephenshenfield.net/pdf/lib_com/Lib_Com_23.pdf Issue 23, Summer 2013.] — P. 20-23. == Література == * ''Александров Д.'' [https://web.archive.org/web/20180310014918/http://marxistparty.ru/marxist/3-4.shtml Расставим точки над новым «измом»] // Марксист. — 1995-96. — № 3-4. — С. 90-119. * ''Антонов В., Афанасьев В., Годин В., Лялин А.'' [http://books.google.ru/books?id=tg4hTYWNjxkC&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false Теория менеджмента: Учебник для вузов.] — СПб: «Питер», 2009. — 464 с. * ''Байков Э.'' [https://web.archive.org/web/20150923234458/http://www.eifgaz.ru/baykov1-e-09.htm Новая философская школа] // «Экономическая и философская газета» * ''Байков Э.'' О Дракуле и не только // [http://rubuki.com/books/gorizonty-nauki-bashkortostana Байков Э. А. Горизонты науки Башкортостана: Статьи, очерки, эссе.] — 2-е изд. — Уфа: ООО «ХАН», 2008. — С. 35-36. — ISBN 978-5-457-48560-0 * ''Белоногов Г.'' [https://web.archive.org/web/20140712052142/http://scjournal.ru/articles/issn_1997-292X_2012_5-2_05.pdf Роль антропоцентрических элементов в философии русского космизма] // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. - 2012. - №5(19), ч. 2. - С. 22-24. * ''Борисов И.'' Идеологическая топика иррационалистической философии конца XIX – середины XX века // Социально-гуманитарные знания. - 2013. - №2 - C. 87-102. * ''Демидов А.'' [https://web.archive.org/web/20170218064700/http://lib.vsu.by/xmlui/bitstream/handle/123456789/5069/t11pub80.pdf?sequence=1&isAllowed=y Образ сверхчеловека в философии Ф. Ницше] // [http://elibrary.ru/item.asp?id=22266066 Ученые записки УО «ВГУ им. П. М. Машерова». - 2011. - Т. 11. - С. 80-89.] * ''Завалько Г.'' Проблема соотношения морали и религии в истории философии. — М., КомКнига, 2006. — С. 195—197. ISBN 5-484-00553-1 * ''Здоров А.'' Государственный капитализм и модернизация Советского Союза: Марксистский анализ советского общества. 3-е стер. изд. — М., КомКнига, 2007. — С. 11-12. ISBN 978-5-484-00822-3 * [https://web.archive.org/web/20191225134356/http://cprf.info/library/politolog/4209.shtml 5.3.7. «Независимые марксисты».] // ''Коргунюк Ю. , Заславский С.'' Российская многопартийность: становление, функционирование, развитие. — М.: Фонд ИНДЕМ, 1996. * ''Кулакова Т.'' [https://web.archive.org/web/20150622064853/http://www.vest-news.ru/article.php?id=6351 По примеру Ромео и Джульетты] // «Весть», 21.02.2008. * ''Лезгин Н.'' [https://web.archive.org/web/20180308023600/http://marxistparty.ru/marxist/2.shtml Является ли Зюганов фашистом] // Марксист. — 1994. — № 2. — С. 55-57. * ''Ломов О.'' [https://web.archive.org/web/20180310014918/http://marxistparty.ru/marxist/3-4.shtml К вопросу о социал-фашизме] // Марксист. — 1995-96. — № 3-4. — С. 80-89. * ''Овруцкий А.'' Производство и потребление: диалектика взаимодействия // Философия хозяйства. — 2010. — № 3. — С. 238—247. * ''Смирнова В.'' [http://psychology.snauka.ru/2013/10/2494 Изъяны профессиональной сегрегации: гендерный аспект выбора специальности «акушерство и гинекология»] // Психология, социология и педагогика. - 2013. — №10. * ''Суслов М.'' [https://web.archive.org/web/20161009173620/http://do.gendocs.ru/docs/index-153023.html?page=9 Об анархизме наших дней. (Критический анализ программных документов РКРП).] — Пермь: б.и., 2004. — 166 с. * ''Тулупов В.'' [http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=2400&level1=main&level2=articles Системный взгляд на российское образование] // RELGA — научно-культурологический журнал. — № 8 [188]. - 01.06.2009 * ''Умланд А.'' [https://web.archive.org/web/20160304093437/http://www.ipiend.gov.ua/img/scholarly/file/nz_33_37.pdf Новые идеологические образования в современном русском антидемократизме: западные концепции, антизападные политические доктрины и постсоветский партийный спектр] // НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАÏНИ. ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ім. І.Ф. Кураса. НАУКОВІ ЗАПИСКИ. ВИПУСК 33. — Київ, 2007. * ''Умланд А.'' [http://magazines.russ.ru/nz/2003/5/umland.html Современные концепции фашизма в России и на Западе.] // Неприкосновенный запас. — 2003. — № 5 (31). * [http://system-of-knowledge.wikia.com/wiki/The_information_revolution_continued The information revolution continued] * [https://web.archive.org/web/20160406033803/http://xn----7sbacsfsccnbdnzsqis3h5a6ivbm.xn--p1ai/index.php/2-statya/16459-marksistskaya-filosofiya Марксистская философия] // Башкирская энциклопедия. В 7 т. Т. 4. Л-О / гл. ред. М. Ильгамов. — Уфа: Башк. энцикл., 2008. ISBN 978-5-88185-068-5 * [https://web.archive.org/web/20160406031247/http://xn----7sbacsfsccnbdnzsqis3h5a6ivbm.xn--p1ai/index.php/2-statya/286-bugera-vladislav-evgenevich Бугера, Владислав Евгеньевич] // Башкирская энциклопедия. В 7 т. Т. 7. Ф-Я, с дополнениями / гл. ред. М. Ильгамов. — Уфа: Башк. энцикл., 2011. ISBN 978-5-88185-075-3 * [https://web.archive.org/web/20160405210213/http://xn--80ab4e.xn----7sbacsfsccnbdnzsqis3h5a6ivbm.xn--p1ai/index.php/component/content/article/8-statya/2631-bugera-vladislav-evgenevich Бугера Владислав Евгеньевич] // Башҡорт энциклопедияһы. 7 томда. 1-се т. А-Б / баш мөхәр. М. Илһамов. — Өфө: Башҡ. энцикл., 2014. ISBN 978-5-88185-153-8 * [https://web.archive.org/web/20160421092148/http://xn--80ab4e.xn----7sbacsfsccnbdnzsqis3h5a6ivbm.xn--p1ai/index.php/component/content/article/8-statya/9282-marksistik-filosofiya Марксистик философия] // Башҡорт энциклопедияһы. 7 томда. 4-се т. М-Ө / баш мөхәр. М. Илһамов. — Өфө: Башҡ. энцикл., 2016. ISBN 978-5-88185-286-3 * Бугера Владислав Евгеньевич // Ученые России: Энциклопедия. Т. 4. — М.: «Академия Естествознания», 2008. ISBN 978-5-91327-028-3 * Бугера Владислав Евгеньевич // Ученые России: Энциклопедия. Т. 6. — М.: «Академия Естествознания», 2010. ISBN 978-5-91327-106-8 * Бугера Владислав Евгеньевич // Философы современной России. Энциклопедический словарь. 3-е изд. — М.: Изд. дом «Максимум»; СПб: Изд. дом «Мiръ», 2015. ISBN 978-5-98846-117-3 == Жерела == * [http://bugerave.wordpress.com/ Официальный блог Владислава Бугеры] * ''В 1971 году в Уфе родился доктор философских наук, профессор кафедры философии гуманитарного факультета УГНТУ Владислав Евгеньевич Бугера.'' — Аюпов Р. [http://vechufa.ru/day/1135-24-yanvarya.html «День в истории»] // газета «Вечерняя Уфа», 24-01-2013 * [https://archive.li/20140225033316/http://philosophy.rusoil.net/default.aspx?link=96 Бугера Владислав Евгеньевич] // Официальный сайт кафедры философии УГНТУ * [https://web.archive.org/web/20191222032453/http://www.rusoil.net/faculty/33 Страница кафедры философии на сайте УГНТУ] * [https://web.archive.org/web/20180213115534/http://libelli.ru/ Работы В. Бугеры на интернет-портале «Материалистическая диалектика»] * [https://web.archive.org/web/20170908112430/http://theory.red/lib/ Работы В. Бугеры в библиотеке сайта "Красная теория"] * [http://www.rideo.tv/bugera/ Бугера В. — Видео] * [https://bugerave.wordpress.com/category/аудио/ Бугера В. — Аудио] * [http://eretik-samizdat.blogspot.com Работы В. Бугеры в интернет-журнале «Еретик»] * [https://web.archive.org/web/20200119102844/http://muss.su/lectors/bugera.htm О В. Бугере на сайте Молодежного университета современного социализма (МУСС)] * [http://avtonom.org/freenews/zachem-chelovechestvu-nuzhna-mirovaya-revolyuciya О политическом кредо В. Бугеры на сайте организации «Автономное действие»] * [http://www.left-dis.nl Работы В. Е. Бугеры на международном сайте «„Left Wing“ Communism — an infantile disorder?» (в разделе русскоязычных текстов)] * [https://web.archive.org/web/20200930023030/http://sbiblio.com/biblio/archive/bugera_teorija/ Теория и практика коллективизма] ''Сборник'' * [https://web.archive.org/web/20190724221220/http://libelli.ru/modernpl/internal.htm#Бугера «В борьбе против буржуазного национализма»] ''Сборник'' * Shenfield, S. [https://web.archive.org/web/20081112101246/http://www.cdi.org/russia/johnson/2008-204.cfm Vladislav Bugera: Portrait of a Post-Marxist Thinker] // Johnson's Russia List Research & Analytical Supplement, No. 44, November 2008 * Колоколова Л. [http://www.bashinform.ru/news/172794/ Статьи учёных и журналистов Башкортостана публикует информационный бюллетень Джонсона] * [https://web.archive.org/web/20100527154256/http://www.globalistika.ru/biblio/bajkov3.htm «Служить науке и обществу» Интервью Эдуарда Байкова] // «Истоки». — № 47. — 19.11.2008.) * [https://web.archive.org/web/20200929104648/https://gorobzor.ru/news/novosti-kultury/radiostanciya-sputnik-107-fm-podvodit-itogi-goda-26-12-2008 Радиостанция «Спутник 107 FM» подводит итоги года] // Горобзор.ру, 26.12.2008 * Новопольцев И. [http://samlib.ru/i/i/ba.shtml Анархiя (роман). Глава 14: Перекресток-2.] * [https://web.archive.org/web/20171220122848/http://livasprava.info/content/view/5265 О разоблачении аферы Олега Верника в воспоминаниях киевского полит. активиста Владимира Задираки] * [https://www.marxists.org/history/etol/newspape/atc/3124.html Marxists Internet Archive] * Schwartz S. [https://web.archive.org/web/20140301224911/http://www.weeklystandard.com/Content/Public/Articles/000/000/016/156vsrut.asp Murder in Moscow] // The Weekly Standard, 23 February 2009 == Референции == {{reflist|2}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політіци]] [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Уфа]] mbk50933jclzwr8hm7fswopms00w2aj 0 21387 165858 148867 2026-06-10T10:01:32Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Ґетен]] на [[Гетен]] 148867 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Ґетен''' ([[Україньскый язык|укр]]. Гетен) ([[Мадярскый язык|мад]]. Неtyen) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӯвськӯм районови]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1270]] році. У [[1556]] році у селі [[Татарьскы удары|Татары]] зничтожили цирьков. У [[XVII. стороча|XVII]]-[[XVIII. стороча|XVIII]] сторочу жытелі села перешли у [[Кальвінстска цирьков|Кальвінізм]]. У советьскый час село ся называло '''Липовоє''' (до [[1995]] року). == Туристичны Міста == • Реформаторська цирьков • дрывляна дзвӯнниця • бывша застава приграничникӯв 1920-1930-ых рокӯв. И другі. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD#p-lang Гетен] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 24vsr355rgeqg8vyz2zqqdqv5uqwulm 165860 165858 2026-06-10T10:03:00Z Rue323 31002 165860 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Гетен''' ([[Україньскый язык|укр]]. Гетен) ([[Мадярскый язык|мад]]. Неtyen) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1270]]. році. У [[1556]]. році у селі [[Татарьскы удары|Татары]] зничтожили цирьков. У [[XVII. стороча|XVII]]-[[XVIII. стороча|XVIII]] сторочу жытелі села перешли у [[Калвінстська цирьков|Калвінізм]]. У советськый час село ся называло '''Липовоє''' (до [[1995]]. року). == Туристичны Міста == • Реформаторська цирьков • деривляна дзвӱнниця • бывша застава приграничникӱв 1920-1930-ых рокӱв. И другі. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD#p-lang Гетен] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 823jaer06jjpavz260rz7gfrpmog60o 0 21986 165857 161398 2026-06-10T09:29:38Z Rue323 31002 165857 wikitext text/x-wiki '''Ру́ські Кома́ровци''' авадь '''Ру́ські Кома́ровці''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Oroszkomoróc) ([[Україньскый язык|укр]]. Руські Комарівці) ([[Польскый язык|пол]]. Ruśki Komariwci) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскому районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].{{НП|население=1983<ref>ПЛАН соціально-економічного розвитку Баранинської територіальної громади на період 2023 - 2024 роки [https://baranynci.com.ua/component/bdthemes_shortcodes/?view=download&id=qx-bdt_file_download-62187]</ref>|год переписи=2023}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1325]]. році. == Туристичны міста == • ґреко-католицькый храм ст. [[Микула Чудотвориць|Миколая Чудотворця]] ([[1820]] р.) • руїны узкоколійної [[Желѣзниця|желізниці]] "[[Ужгород]]-[[Анталōвці|Анталовці]]" == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1573 людий, из них подля языка: [[Україньскый язык|украйинськый]]— 83,06% [[Мадярскый язык|мадярськый]]— 16,18% [[Російскый язык|руськый]] — 0,51% [[Циганськый язык|циганськый]] — 0,13% [[Молдавськый язык|молдавськый]] — 0,06% [[Арменьскый язык|армянськый]] — 0,06% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [[:uk:Руські_Комарівці|Руські Комарівці]] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Ужгородскый район]] [[Катеґорія:Руські Комаровци]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] gfw9yosw4gxht7dbuowzm4d35bp04es 0 22268 165856 160708 2026-06-10T07:48:35Z Rue323 31002 165856 wikitext text/x-wiki '''Оградза́ны''' ([[Словеньскый язык|словен]]. Ohradzany, Ochránce) ([[Мадярскый язык|мад]]. Göröginye) ([[Польскый язык|пол]]. Ohradzany) — [[село]] у [[Окрес Гуменне|окресови Гуменне]], [[Пряшівскый край|Пряшовського края]], [[Словеньско|Словеньску]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1317]]. році. == Обывательство == {{SK|pop}} У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 652 людий, из них подля народности: * [[Словакы|Словены]] — 97,59% * [[Русины]] — 0,32% * Инні — 2,09% == Удкликованя == {{Reflist}} == Екстерны одказы == * [http://www.ohradzany.ocu.sk/ сайт села] * [https://web.archive.org/web/20100728234724/http://www.e-obce.sk/obec/ohradzany/ohradzany.html дані про село на сайті www.e-obce.sk] * [http://app.statistics.sk/mosmis/sk/scitanie.jsp?txtUroven=410106&lstObec=520560 дані про національний та конфесійний склад населення села на сайті Статистичного уряду Словаччини]{{Dead link|date=липень 2019}} [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Пословачены русиньскы села на Словеньску]] [[Катеґорія:Окрес Гуменне]] [[Катеґорія:Основаны 1317]] bmpll80ca67bra7bmgfykvx5wg7r44d 0 22427 165843 153417 2026-06-09T13:48:37Z Rue323 31002 165843 wikitext text/x-wiki  {{Othernames|Петров}}'''Петро́в Алексі́й Леоні́дович''' ({{Lang-ru|Петров Алексей Леонидович}}) (*[[16. марец|16. марца]] [[1859]]&nbsp;— †[[5. януар|5. януара]] [[1932]])&nbsp;— [[Російска імперія|російськый]] и [[Русины|русинськый]] [[Історік|історик]], [[Педагог|педаґоґ]] и [[Лінґвістіка|лінґвішта]]. {{Особа|Мѣсто_смерти=[[Прага]]}} == Біоґрафія == Родив ся Алексій Леонідович Петров [[16. марец|16. марца]] [[1859]]. року у [[Санкт-Петербурґ|Петербурґови]] у файті протоиєрея. Кӱнчив ґімназію у Санкт-Петербурґови ([[1876]]), історико-філолоґічный факултет Петербурзького універзитета ([[1880]]). Укладав історію у петербурзькых ґімназіях, а из [[1887]] професор славянознавства Вышшых жӱнськых курсӱв, а по тому&nbsp;— Петербурзького універзитета ([[1890]]–[[1922]]). У [[1922]]. році еміґровав у [[Чеськословеньско|Чехословенсько]], жив у [[Прага|Празі]]. Быв дійсным членом [[Научне товаришство Шевченка|«Научного общества им. Т. Шевченка»]] у [[Львів|Львовови]], почестным членом Общества им. А. Духновича. [[5. януар|5. януара]] [[1932]].&nbsp;року умер пӱсля тяжкої хвороты, захраненый вӱн быв на знаменитому Ольшанському тиметовови у [[Прага|Празі]]. == Творба == Вись ёго научный доробок присяченый изучіню [[Історія|історії]] [[Карпатська Русь|Пудкарпатя]] и [[Угорска Русь|«Угорської Руси»]]. Первый раз прибыв у «<nowiki/>[[Угорска Русь|Угорську Русь]]<nowiki/>» у 1885. році, потӱм у 1890, 1897 и 1911. Из 1922 каждого року приїзджав на [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатстку Русь]] и [[Пряшӯвська Русь|Пряшӱвську Русь]], изучав туй книжні зберькы и архівні матеріалы. У резултатови довгої роботы из-пуд рукы А.&nbsp;Л.&nbsp;Петрова уходять 9 выпускӱв «Матеріалы для історії Угорської Руси» (СПб., 1905–1914, т. І-VII; Прага, 1923–1932, т. VIII-ІХ). За перві шість томӱв сёго вызданя вӱн одержує у Петербурзькому універзитетови, де робив, ученый ступінь маґістра (1907), а потӱм доктора славянознавства (1911). === Книгы === * «Материалы для истории Угорской Руси» (СПб., 1905–1914, т. І-VII; Прага, 1923–1932, т. VIII-ІХ) * «К вопросу о словенско-русской этнографической границе»&nbsp;— Ужгород, 1923 * [[Грамота 1404. року|«Древнѣйшая церковнославянская грамота 1404 г. о карпаторусской территоріи к основанию Грушевского монастыря св. архангела Михаила в Марамороше»]]&nbsp;— Ужгород, 1927 * «Древнѣйшая на Карпатской Руси шолтысская грамота 1329 г.»&nbsp;— Ужгород, 1929 * «Древнѣйшие грамоты по истории карпаторусской церкви и иерархии 1391–1498 гг.» (Прага, 1930) * «Задачи карпаторусской историографии»&nbsp;— Прага, 1930 * [http://www.slovakeana.sk/index.php?option=com_slovakiana_display&c=form&view=form&Itemid=1&rowid=4552 "Národopisná mapa Uher podle úředního lexikonu osad z roku 1773" - Praha, 1924] == Удкликованя == * ''Віднянськый С. В''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Petrov_O Петров Алексій Леонідович] // Енциклопедія історії Украйины : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії Украйины НАН Украйины. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 193. — <nowiki>ISBN 978-966-00-1142-7</nowiki>. * Иван Поп. Енциклопедія Підкарпатської Руси. Видавництво В. Падяка.&nbsp;— Ужгород, 2001 * Петров Алексій Леонідович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я] / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.102-103 * [https://web.archive.org/web/20120330060622/http://mediacentr.info/The_newspaper_Europa_Center/patriarh-karpatorusskoj-istoriografii-aleksej-petrov-k-80-letiju-so-dnja-smerti__30463 Патриарх карпаторусской историографии Алексей Петров (к 80-летию со дня смерти)] <references /> [[Катеґорія:Уродили ся 1859]] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Умерли 1932]] [[Катеґорія:Умерли у Празі]] [[Катеґорія:Родакы Санкт-Петербурґа]] [[Катеґорія:Умерли 5. януара]] [[Катеґорія:Родили ся 16. марца]] [[Катеґорія:Історіци]] [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] 6ak8nn9icrlybm2a4m2ponpnurgqkor 0 22451 165850 160718 2026-06-10T06:42:28Z Rue323 31002 165850 wikitext text/x-wiki '''Пти́чье''' авадь '''Пти́чє''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Peticse) ([[Словеньскый язык|словен]]. Ptičie) ([[Україньскый язык|укр]]. Птичє) — [[село]] у [[Окрес Гуменне|окресови Гуменне]], [[Пряшівскый край|Пряшовського края]], [[Словеньско|Словеньску]]. == Історія == Село первый раз ся споминать у 1273. році, ним раз ґаздовала файта Чакы а пак Сапары. У 1901-1910 роках много жытельӱв пӱшло на заробӱткы у Арґентину и Америку, чому сприяла тяжка економічна ситуація у селі.<ref == Обывательство == {{SK|pop}} У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 636 людий, из них: * [[Словакы|словены]]&nbsp;— 96,24&nbsp;%, * [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 1,10&nbsp;%, * [[Циґане|цигани]]&nbsp;— 0,31&nbsp;%, * [[Русины в Словеньску|русины]]&nbsp;— 0,16&nbsp;%. == Референції == <references/> == Удкликованя == * [http://www.pticie.sk/ сайт села] * [https://web.archive.org/web/20080207070947/http://www.e-obce.sk/obec/pticie/pticie.html дані про село на сайті www.e-obce.sk] * [http://app.statistics.sk/mosmis/sk/scitanie.jsp?txtUroven=440702&lstObec=520683 дані про національний та конфесійний склад населення села на сайті Статистичного уряду Словаччини]{{Dead link|date=липень 2019}} [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Русиньскы села на Словеньску]] 3slb2q3zosqicmvh3s1kf40fq3fajnh 165851 165850 2026-06-10T06:44:00Z Rue323 31002 165851 wikitext text/x-wiki '''Пти́чье''' авадь '''Пти́чє''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Peticse) ([[Словеньскый язык|словен]]. Ptičie) ([[Україньскый язык|укр]]. Птичє) — [[село]] у [[Окрес Гуменне|окресови Гуменне]], [[Пряшівскый край|Пряшовського края]], [[Словеньско|Словеньску]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1273]]. році, ним раз ґаздовала файта Чакы а пак Сапары. У [[1900]]-[[1910]] роках много жытельӱв пӱшло на заробӱткы у [[Арґентина|Арґентину]] и [[Споєны Штаты Америцькы|Америку]], чому сприяла тяжка економічна ситуація у [[Село|селі]].<ref>https://www.dobrenoviny.sk/c/207566/pre-mamu-terezku-z-humenneho-bol-len-ozdobou-paul-newman-sa-nasiel-az-pri-zene-ktoru-miloval-50-rokov</ref> == Удкликованя == * [http://www.pticie.sk/ сайт села] * [https://web.archive.org/web/20080207070947/http://www.e-obce.sk/obec/pticie/pticie.html дані про село на сайті www.e-obce.sk] * [http://app.statistics.sk/mosmis/sk/scitanie.jsp?txtUroven=440702&lstObec=520683 дані про національний та конфесійний склад населення села на сайті Статистичного уряду Словаччини]{{Dead link|date=липень 2019}} [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Русиньскы села на Словеньску]] 2dbazh3n7h86sfsuy4hpuw8wy1zsvkp 165852 165851 2026-06-10T06:44:32Z Rue323 31002 165852 wikitext text/x-wiki '''Пти́чье''' авадь '''Пти́чє''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Peticse) ([[Словеньскый язык|словен]]. Ptičie) ([[Україньскый язык|укр]]. Птичє) — [[село]] у [[Окрес Гуменне|окресови Гуменне]], [[Пряшівскый край|Пряшовського края]], [[Словеньско|Словеньску]]. {{НП|этнохороним=Птичане}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1273]]. році, ним раз ґаздовала файта Чакы а пак Сапары. У [[1900]]-[[1910]] роках много жытельӱв пӱшло на заробӱткы у [[Арґентина|Арґентину]] и [[Споєны Штаты Америцькы|Америку]], чому сприяла тяжка економічна ситуація у [[Село|селі]].<ref>https://www.dobrenoviny.sk/c/207566/pre-mamu-terezku-z-humenneho-bol-len-ozdobou-paul-newman-sa-nasiel-az-pri-zene-ktoru-miloval-50-rokov</ref> == Удкликованя == * [http://www.pticie.sk/ сайт села] * [https://web.archive.org/web/20080207070947/http://www.e-obce.sk/obec/pticie/pticie.html дані про село на сайті www.e-obce.sk] * [http://app.statistics.sk/mosmis/sk/scitanie.jsp?txtUroven=440702&lstObec=520683 дані про національний та конфесійний склад населення села на сайті Статистичного уряду Словаччини]{{Dead link|date=липень 2019}} [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Русиньскы села на Словеньску]] 83svs0dmxau9zgsbmj75fg4t0f22mms 0 22637 165862 162918 2026-06-10T10:17:11Z Rue323 31002 165862 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Шом (значеня)}}'''Шо́м''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Beregsom) ([[Румуньскый язык|рум]]. Șom) ([[Україньскый язык|укр]]. Шом) ([[Чеськый язык|чис]]. Šom, Derenkovec) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Шомляне}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1251]]. році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1091 чилядник, из них подля языка: {| class="wikitable sortable" !Язык !Число !Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] |1039 |95.24% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] |48 |4.40% |- |[[Російскый язык|руськый]] |2 |0.18% |- |[[Циганськый язык|циганськый]] |1 |0.09% |- |инні |1 |0.09% |- class="sortbottom" !Усёго |1091 |100% |} == Знамі Родаци == • [[Шюто Калман|Шӱто Калман]] ([[1910]]-?) — [[Мадяре|мадярськый]] [[поет]] и [[Література|літератор]]. • [[Бийла Кечкеш]] ([[1941]]-?) — [[Мадяре|мадярськый]] и [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськый]] [[поет]]. == Туристичны міста == • Пиля пудножя Шомської горы є жрідло, якоє містным жытелям изнамоє из давньых часӱі. У 1960. році селяне на розведіня [[рыбы]] спорудили ставок 180 м² глубинов у пӱдрога метра, якый поповнять ся водов из жрідла. • памнятник учиненый у [[1927]]. році общинов села на честь єдносельчан, што згыбли у Первӱв світовӱв войні. • У [[XV. стороча|XV]]. сторочови у [[Село|селі]] была учинена перва [[Церьков (храм)|цирьков]], [[Римокатолицька церьков|римокатолицька]], у [[Готична архитектура|ґотичному]] штілови, а через сто рокӱв [[обывательство]] [[Село|села]] перейшло у реформаторьство. У період миже [[1795]] тай [[1800]] роками цирьков была перестроєна, у [[1863]]. році [[пожар]] силно понищив храм, пӱсля ремонта у [[1895]]. році она мать нынішньый вид. Цирьков занесена у «испис памняток містного значіня». == Удкликованя == * [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/msuzakarpattja/1/2/1.html СЕЛО ШОМ. Матеріали: Є.А. Горват]{{Dead link|date=травень 2019}} * [https://web.archive.org/web/20181117101453/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_291380 Шом – давнє село з ягідною назвою] * «[https://web.archive.org/web/20191228074805/https://pan-baklazhan.livejournal.com/101324.html Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини] {{Webarchive|date=28 грудня 2019}}» <references /> [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] 06xc6zfc82yge6xkv2cxz2w5dwfukri 0 22745 165861 154172 2026-06-10T10:13:45Z Rue323 31002 165861 wikitext text/x-wiki '''За́псонь''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Zápszony) ([[Україньскый язык|укр]]. Запсонь) ([[Чеськый язык|чис]]. Zapsoň) ([[Румуньскый язык|рум]]. Zapson) ''(до [[1995]] — Заставноє)'' — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Запсоняне}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1271]]. році. У [[1566]]. році [[село]] знищеноє [[Крымськоє ханство|Татарами]]. У [[1797]]. році у [[Село|селі]] заложена Реформаторська [[Церьков (храм)|цирьков]], достройили ї у [[1803]]. році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӱк живе 1799 людий, из них подля языка: [[Мадярскый язык|Мадярськый]] — 1696 [[Україньскый язык|Украйинськый]] — 94 [[Російскый язык|Руськый]] — 8 Инні — 1 == Знамі Родаци == • [[Брензович, Василь Иванович|Брензович Василь Иванович]] ([[1964]]) — [[Україна|украйинськый]] [[Политик|політик]], депутат Верховної Рады Украйины 8-зозыва, [[мадярон]]. == Туристичны міста == • памнятник єдносільчанам згыблым у [[Друга світова война|Другӱв світовӱв войні]] и жертвам Советського Терора. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком точны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%8C Запсонь] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). g8xnkgt8gsfg3wdj82spx023oeqasta 0 22776 165869 154447 2026-06-10T11:50:57Z Rue323 31002 /* Історія */ 165869 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Завадка}}{{Село Україны|||||назва=Завадка|область=[[Закарпатська область]]|район=[[Мукачівськый раён]]|код КОАТУУ=2121582002|mapx=|mapy=|водойма=ріка [[Бескид (ріка)|Бескид]]|адреса=89113, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Верб'яж,27|прапор=|ерб=Герб_села_Завадка.png|рада=Нижнёворітська сільська громада|жытелїв=1087 душ|розлога=1,928|густота жытельства=563,8|поштовы індексы=89113|телефон=+380 3136|ґеоґрафічны коордінаты=48°47′24″ пн. ш. 23°7′40″ сх. д.|надморьска вышка=528|перша писемна змінка=1630}} '''Зава́дка''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Rákócziszállás; [[Польскый язык|пол]]. Zawadka; [[Румуньскый язык|рум]]. Zavadka) — [[село]] в [[Україна|Украйинї]], у [[Мукачовськый район|Мукачівському раёнї]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. Входит до складу Нижнёворітської сільської громады.Назва села йде від [[Мадярскый язык|мадярьскої]] словозлукы (позыченої із словянскых языків) «на воді», «за ріков». Хотя, скорше всьёго, назва селовы была дана місцевыми [[Русины|русинами]]&nbsp;— Заводка (за водов), при засписї назвы мадярами показалася їхня хыба написаня букв «о» і «а»{{Жрідло}}. == Ґеоґрафія == [[Село|Селом]] тече ріка Бескид, лїва притока [[Латориця|Латорицї]]. Поблизь із селом розміщає ся село [[Вербяж]] та именитый [[Верецькый перевал]]. == Історія == Первый раз [[село]] під назвов «Завадка» споминат ся в лїтописах у [[1630]] роцї. У [[1630]] роцї&nbsp;— назва Zavodka, у [[1641]]&nbsp;— Zavatka, [[1773]]&nbsp;— Zavatka, Zawotka, [[1808]]&nbsp;— Zavádka, [[1913]]&nbsp;— Rákócziszállás, [[1889]]&nbsp;— Rákócziszállásk. У [[1641]] роцї назва мінят ся на «Заватка» ([[Мадярскый язык|мад]]. Zavatka). У [[1773]] роцї назва села мінят ся на «Завотка» (мадярь. Zawotka). Пак у [[1889]] роцї село дїстало нову мадярьську назву «Раковцісалаш» (мадарь. Rákócziszállás). Назву было поміняно на знак знатого гасла про востаня та слободы [[Мадяре|мадярьского народу]], якый было проголошено Ференцом Раковціём II іменно у Завадци, а не в [[Мадярьско|Мадярщинї]]. З [[1913]] року назва села має нынїшнёє звучаня «Завадка». На [[1910]] рік у селї жило 790 жителїв (646 русинів, 134 [[Німці|німців]], 10 мадярів). До [[Трианонскый мирный договор|трианонского договору]] Завадка належала до мадярьського графства [[Жупа Берег]], пак село перейшло під веденя [[Чеськословеньско|Чехословакії]]. У [[1938]]-[[1939|39]] роках восточный реґіон Чехословакії став невеликов самостойнов републіков [[Карпатьска Україна|Карпатська Украйина]]. У 1939 роцї [[Мадярьско|Мадярщина]] окуповала републіку. 17. марця 1939 на третый день окупації [[Карпатьска Україна|Карпатської Украйины]] мадярьскі жандарьмы гнали на перевал через села [[Нижні Ворота|Нижнї Ворота]], [[Вербяж]], '''Завадку''' колоны плїнных, переважно [[Галічане|галичан]]&nbsp;— вояків Карпатської Сїчі і передали їх [[Польско|польскій]] приграничній службі, яка розмістила плїнных у катушах свойых касарнь. Слїдуючого дня, 18. марца 1939 до піднятя сонця плїннї были роздїленї на колонны, припроваженї влїво і вправо від перевалу по лїнії границї приблизно на півтора-два кілометры і розстрілянї на підкарпатьскій сторонї над селами [[Вербяж|Нова Розтока]] і [[Вербяж|Вербляж]], тай миже селами [[Вербяж|Петрусовицёв]], Жупанами і [[Лазы (Мукачовскый район)|Лазами]]. Число розстріляных, за оцїнками свідків, составляло 500—600 плїнных.<ref>{{Статя|автор=[[Довгей Василь Васильович|Василь Довгей]]|назва=Від Бескидів до Катині}} </ref> З [[1945]] року послїдь припоєня [[Карпатська Русь|Карпатської Русї]] до [[Украинска ССР|УРСР]] Завадка як село была адміністративно припоєна тай закріплена у [[Воловецкый район|Воловецькому раёні УРСР]]. З конця [[1991]] року послїдь референдуму про самостойность Завадка входит до Воловецького раёну Закарпатської области [[Україна|Украйины]]. 27.8.2022 погыб на войнї добровольник, герой, воин Іван Довгінка, якый зобстав ся у серцях каждого жителя села Завадка. == Присілкы == '''Перешир''' Перешир - бывшоє село в Украйинї, в Закарпатьскій области. Споєноє з селом Завадка Споминкы:  1648: Peresziro, 1773: Peresirova, Pereszirova, 1808: Pereszirova, Peresyrowá, 1851: Pereszirova, 1873: Pereszirova, 1888: Pereszirova == Людность == По [[Перепис населення УРСР (1989)|списованю УРСР 1989 року]] чиселность присутного населеня села была 1058 душ, з якых 514 [[Чоловік|чоловікы]] тай 544 [[Жена|жоны]]. По списованю населеня Украйины 2001 року в селї жило 1082 душ. === Бесїда === Роздїлёваня населення за рідным языком за даным перепису [[2001]] року<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref>: {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |99,91&nbsp;% |- |[[Російскый язык|російськый]] | align="right" |0,09&nbsp;% |} == Церьков Покровы Пресятої Богородицї (1861) == Перва споминка про давню деревляну церьков записана в [[1692]]&nbsp;р. У [[1733]]&nbsp;р. в селї была деревляна церьков сятого духа з трёма дзвонами. Частинов села было оддїльноє поселеня Пересырова, де в [[1755]]&nbsp;р. быв свій сященик і деревляна церьков. Знатно, ош ставеня тепирішнёї мурованої базилїчної церквы перерывалося на 10 років, бо не хватило матеріалїв, які застачав граф Шенборн. Церьков посятили в [[1856]]&nbsp;р. Старый іконостас сокотив ся до середины 1890. років, затым поставили новый, а переважноє число старых образів передали в [[Абранка|Абранку]]. Міст(подамент) быв покладеный тесаными камняными плитами, з якых пак учинили огороженя, а міст залили бетоном. Другый раз церьков посятили [[1905]]&nbsp;р. Раз зданіє было вкрыто шинґлами, а в [[1910]]&nbsp;р. перекрыли бляхов. Чотыри давнї дзвоны зняли для воєных потреб у [[Перша світова война|Першу світову війну]]. У [[1921]]&nbsp;р. купили нові дзвоны. Недавно місцевый малярь Василь Шагур вымурував каплицю, учинив розпятя, а куратор Василь Риблян взяв ся за ставленя дзвіницї, нижня ґалерія якої бде вымурована, а верьхня&nbsp;— деревляна. == Зазначка == {{Reflist|refs=<ref name="населення 1989">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>}} == Одкликаня == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] seiyiir48hi91ix6pobe3735g2c8t4y 14 23716 165868 165175 2026-06-10T10:43:40Z ~2026-34046-86 36202 165868 wikitext text/x-wiki [[Катеґорія:Політіка]] [[Катеґорія:Мадярьско]] midoybb7n02so22sx6rmkx00sixcal6 0 24471 165864 165184 2026-06-10T10:27:17Z ~2026-34046-86 36202 165864 wikitext text/x-wiki В тій статі суть списаны і політічны партії в [[Мадярьско|Мадіарьску]]. Мадіарьско має многопартайну сістему од того, як здобыло незалежность од револуції [[1989]]-го року. Од [[2026]]-го року політічный пейзаж доміновали дві великы партії [[Партія Пошаны і Свободы|партія Тисова]], котра має в Національна асамблея надполовичну векшыну і [[Фідес – Мадярьскый Громадяньскый Союз|Фідес]]. == Головны партії == Політічны партії в Національна асамблею або [[Европскый парламент|Европскый парламенті]]. {| class="wikitable sortable" ! colspan="3" |'''Назва''' !'''Голова партії''' !Національна асамблея<ref>[https://vtr.valasztas.hu/ogy2026/orszaggyules-osszetetele Composition of the National Assembly]</ref> !Європарламент |- ! style="background-color: #02163a" | | colspan="2" |[[Партія Пошаны і Свободы]] <small>''Tisztelet és Szabadság Párt''</small> |[[Петер Мадяр]] |141 |7 |- ! rowspan="2" style="background-color: #FF6A00" | | rowspan="2" |[[Фідес–КДНП]] <small>''Fidesz–KDNP''</small> |[[Фідес – Мадярьскый Громадяньскый Союз]] <small>''Fidesz - Magyar Polgári Szövetség''</small> |[[Віктор Орбан]] |44 |10 |- |[[Хрістіаньскодемократічна народна партія]] <small>''Kereszténydemokrata Néppárt''</small> |[[Жолт Шемєн]] |8 |1 |- ! style="background-color: #698c1c" | | colspan="2" |[[Рух Наша Батьківщина|Рух Наша Отцюзнина]] <small>''Mi Hazánk Mozgalom''</small> |[[Ласло Тороцькаї]] |6 |1 |- ! style="background-color: #0067AA" | | colspan="2" |[[Демократічна коаліція]] <small>''Demokratikus Koalíció''</small> |[[Клара Добрєв]] |0 |2 |} == Референції == [[Катеґорія:Політіка Мадярщины]] kps5ik12jze03prgq1to8l1h15hhqv8 165867 165864 2026-06-10T10:41:15Z ~2026-34046-86 36202 165867 wikitext text/x-wiki В тій статі суть списаны і політічны партії в [[Мадярьско|Мадіарьску]]. Мадіарьско має многопартайну сістему од того, як здобыло незалежность од револуції [[1989]]-го року. Од [[2026]]-го року політічный пейзаж доміновали дві великы партії [[Партія Пошаны і Свободы|партія Тисова]], котра має в Національна асамблея надполовичну векшыну і [[Фідес – Мадярьскый Громадяньскый Союз|Фідес]]. == Головны партії == Політічны партії в Національна асамблею або [[Европскый парламент|Европскый парламенті]]. {| class="wikitable sortable" ! colspan="3" |'''Назва''' !'''Голова партії''' !Національна асамблея<ref>[https://vtr.valasztas.hu/ogy2026/orszaggyules-osszetetele Composition of the National Assembly]</ref> !Європарламент |- ! style="background-color: #02163a" | | colspan="2" |[[Партія Пошаны і Свободы]] <small>''Tisztelet és Szabadság Párt''</small> |[[Пийтер Мадяр]] |141 |7 |- ! rowspan="2" style="background-color: #FF6A00" | | rowspan="2" |[[Фідес–КДНП]] <small>''Fidesz–KDNP''</small> |[[Фідес – Мадярьскый Громадяньскый Союз]] <small>''Fidesz - Magyar Polgári Szövetség''</small> |[[Віктор Орбан]] |44 |10 |- |[[Хрістіаньскодемократічна народна партія]] <small>''Kereszténydemokrata Néppárt''</small> |[[Жолт Шемєн]] |8 |1 |- ! style="background-color: #698c1c" | | colspan="2" |[[Рух Наша Батьківщина|Рух Наша Отцюзнина]] <small>''Mi Hazánk Mozgalom''</small> |[[Ласло Тороцькаї]] |6 |1 |- ! style="background-color: #0067AA" | | colspan="2" |[[Демократічна коаліція]] <small>''Demokratikus Koalíció''</small> |[[Клара Добрєв]] |0 |2 |} == Референції == [[Катеґорія:Політіка Мадярщины]] itm57rurzjgsz5i2p8718t00gyycwbh 0 24472 165863 165183 2026-06-10T10:26:36Z ~2026-34046-86 36202 165863 wikitext text/x-wiki {{Партия|назва=Рух Наша Отцюзнина|назва иншоязычна=Mi Hazánk Mozgalom|образчик=[[File:Logo_of_Mi_Hazánk_(wordmark).svg|150px]]|датум основаня=[[23. юна]] [[2018]]|держава=[[Мадярьско]]|идеология=[[Патріотізм]]|категория склада=Mi Hazánk Mozgalom}} '''На́ша Отцю́знина''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Mi Hazánk Mozgalom'', куртанка — '''MHM''') — ултра-права [[політічна партія|політична партія]] у [[Мадярьско|Мадярщині]], основана у [[2020|2018]]. році. == Одказы == * [https://mihazank.hu/ mihazank.hu]{{Ref-hu}} [[Катеґорія:Політіка Мадярщины]] j0fqtd2i6spxtmxwjj52yxn1u0ynzaf 0 24504 165844 165335 2026-06-09T14:14:33Z Rue323 31002 165844 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Округлый стіл Русинів Словеньска''' ({{lang-sk|Okrúhly stôl Rusínov Slovenska}}, скорочено OSRS або ОСРС) є коордіначна обчаньско-політічна платформа, котра здружує русиньскы інштітуції, мімовладны орґанізації і незалежных актівістів в [[Словеньско|Словеньскій републіцї]]. Орґанізація выступлює як консолідованый заступуючій орґан [[Русины на Словеньску|русиньской народностной меншыны]] в діалоґу із орґанами штатной моци і містной самосправы Словеньска. == Цїль і ідеолоґічны основы == Подля офіціалных штатутів є главным цїлём ОСРС розвой народной ідентіты, охрана прав [[Русины|Русинів]] выпливаючіх з меджінародных документів і злїпшіня якости жывота русиньской меншыны.<ref name="RAD">[https://okruhly-stol.sk/округлый-стіл-okruhly-stol/rad-adolfa-dobrianskeho/statut-radu/ Štatút Radu Adolfa Dobrianskeho // Округлый стіл Русинів Словеньска]</ref> Платформа ідеолоґічно операть о дїдовизну русиньскых [[Народны будителї|народных будителїв]] 19.–20. стороча, головно [[Адолф Добряньскый|Адолфа Добряньского]], на почесть котрого ОСРС заложыло своє найвысше оцїнїня – „Орден Адолфа Добряньского“ ({{Lang-sk|Rad Adolfa Dobrianskeho}}).<ref name="RAD"/> == Історія консолідації == Вытворїня платформы было реакціёв на неодкладну потребу зъєднотїня розтрїщеного русиньского руху по демократічных змінах в роцї 1989. Важным кроком к посилнїню платформы ся стало офіціалне припоїня найстаршой і найвекшой пореволучной орґанізації – <nowiki>„</nowiki>[[Русиньска оброда|Русиньской оброды на Словеньску]]<nowiki>“</nowiki> ({{lang-sk|Rusínska obroda na Slovensku}}). Тот крок дав можность ОСРС выступати в менї абсолутной векшыны орґанізованых Русинів в країнї і обыйти ся внутрїшнёй конкуренції о штатне фінанцованя.<ref>[https://www.rusyn.sk/rusinska-obroda-sa-pripojila-k-okruhlemu-stolu/ Rusínska obroda sa pripojila k okrúhlemu stolu]</ref> == Главны области дїяня == === Освіта і Проґрам розвоя меншыны === ОСРС выпрацовала і реґуларно актіалізує публічно доступный документ „Проґрам розвоя русиньской народностной меншыны в Словеньскій републіцї“. Ключовыма условіями проґраму є ініціованя зряджованя матерьскых школ, основных і середнїх школ із русиньскым наученым языком (або паралелных клас) на етнічно змішаных теріторіях, як ай заведжіня механізмів фінанчного стімулованя такых освітовых інштітуцій зо стороны штату.<ref>[https://www.rusyn.sk/okruhly-stol-rusinov-slovenska-program-rozvoja-rusinskej-narodnostnej-mensiny-v-slovenskej-republike/ Program rozvoja rusínskej národnostnej menšiny v Slovenskej republike]</ref> === Списованя людей і меджінародна сполупраца === Платформа є главным ініціатором інформачных кампани перед цїлоштатныма списованями людей (наприклад розсягла меджінародна кампань „Сьме Русины“ / „Sme Rusíni“). В тій tejto činnosti ОСРС актівно сполупрацує із русиньскыма орґанізаціями сусїднїх країн: [[Чехія|Чеська]] (Rusíni.cz), [[Польско|Польска]] („Руська Бурса“ в [[Горлицѣ|Ґорліцях]]), [[Сербія|Сербії]] і [[Хорватія|Хорватії]].<ref>[https://www.rusyn.sk/rusini-v-roznych-krajinach-sa-spajaju-v-kampani-s-nazvom-sme-rusini/ Rusíni v rôznych krajinách sa spájajú v kampani s názvom Sme Rusíni]</ref> === Културны ініціатівы === Платформа ініціує тематічны концепчны акції на підпору културы. Наприклад ОСРС выголосила рік 2020 за „Рік русиньского села“ і зорґанізовала розсяглый конкурз заміряный на фотоґрафічны зниманя і популарізацію візуалной дїдовизны, природы і історічных памняток русиньскых поселїнь.<ref>[https://www.rusyn.sk/osrs-vyhlasil-sutaz-o-najkrajsiu-fotografiu-rusinskej-dediny/ OSRS vyhlásil súťaž o najkrajšiu fotografiu rusínskej dediny]</ref> === Реґіоналне заступлїня === Значным політічным успіхом ОСРС ся стала вузка сполупраца із Пряшівскым самосправным краём, де жыє найвекша русиньска комуніта на Словеньску. Вдяка ініціатівам платформы выменовав председа Пряшівского краю Мілан Маєрьскый, Яна Кочака за першого офіціалного „русиньского амбасадора“. Ёго задачов є коордінація вопросів тыкаючіх ся інфраштруктуры, културы і школства меджі крайской самосправы і русиньскыма селами/містами.<ref name="O">[https://sita.sk/rusinske-organizacie-si-zvolili-nove-vedenie-pilip-nahradil-doterajsieho-predsedu-petra-stefanaka/ Rusínske organizácie si zvolili nové vedenie, Pilip nahradil doterajšieho predsedu Petra Štefaňáka]</ref> === Веджіня === Веджіня платформы ся волить на тройрочный функчный термін. Почас дакількох волебных термінів став на челї орґанізації Петер Peter Штефняк. На осїнь 2025 быв за нового председу ОСРС зволеный Мілан Ян Піліп – скушеный обчаньскый актівіста, котрый став при самотных початках взнику платформы. Довгорочным офіціалным говорцём (пресовым секретарём) ОСРС є новинарь і актівіста [[Петро Медвідь]].<ref name="O"/> == Референції == {{референції}} bp0oguseyi3so6iaedr3euxizfmsrq6 0 24623 165854 2026-06-10T07:44:49Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Подгорані (окрес Пряшів)]] на [[Подгораны (окрес Пряшів)]] 165854 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Подгораны (окрес Пряшів)]] rs2m4dsynn9h6yfgyxgt8sjhbfgdrne 0 24624 165859 2026-06-10T10:01:32Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Ґетен]] на [[Гетен]] 165859 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Гетен]] emog450hatp5olum9dynh7ey72yumpf 0 24625 165865 2026-06-10T10:39:27Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/48052376|Жупани]]» 165865 wikitext text/x-wiki '''Жупаны́''' ({{Lang-pl|Żupanie, Zupanie}}) ({{Lang-ro|Jupanî}}) ({{Lang-uk|Жупани}}) (на містносу языкови — '''Жупа́ня''') — село у Стрыйському районови, Львӱвська область, Украйина. {{НП|этнохороним=Жупаняне}} == Ґеоґрафія == [[Файл:Polonina.JPG|ліворуч|міні|250x250пкс|г. Пікуй (Закарпатська обл.) Вид из Жупанськых полонин]] Ро у [[Украинскы Карпаты|Карпатах]] неподалік Середньоверецького перевалу на березі річки [[Стрый (ріка)|Стрий]]. Селом протікає потік Ростока, правий доплив [[Стрый (ріка)|Стрию]]. На північно-західній околиці потік Язестрів впадає у Стрий == Назва == Назва села Жупани з'явилася у 1939&nbsp;р. з приходом радянської влади і є прикладом російського покруча давнього слов'янського слова Жупаня (польськ. Zupanie). Громада і сільська рада розглядають питання відновлення історичної української назви села&nbsp;— '''Жупаня'''. == Історія == Село первый раз ся споминать у 1515. році. === Міжвоєнний період та Друга світова війна === У 1935 році в Жупанах виник підпільний осередок КПЗУ, членами якого були С. Луцький, О. Лозинський, В. Орявський. В цьому ж році страйкували робітники заводу. Керівників страйку заарештувала поліція. 17 березня 1939 на третій день окупації [[Карпатьска Україна|Карпатської України]] Мадярщиною мадярські жандарми гнали на перевал через села [[Нижні Ворота]], [[Вербяж|Верб'яж]], [[Завадка (Мукачівськый раён)|Завадка]] колони полонених, переважно галичан&nbsp;— вояків Карпатської Січі і передали їх польській прикордонній службі, яка розмістила полонених у підвалах своїх казарм. Наступного дня, 18 березня 1939 до сходу сонця полонені біли розділені на колони, відконвойовані вліво і вправо від перевалу по лінії кордону приблизно на півтора-два кілометри і розстріляні на закарпатській стороні над селами [[Вербяж|Нова Розтока]] і [[Вербяж|Верб'яж]], та між селами [[Вербяж|Петрусовицею]], '''Жупанами''' і [[Лазы (Мукачовскый район)|Лазами]]. Число розстріляних, за оцінками свідків, становило 500—600 полонених.<ref>{{Статя|автор=[[Довгей Василь Васильович|Василь Довгей]]|назва=Від Бескидів до Катині}} </ref>Поховання виявлено на місці розташування старого австрійського артилерійського капоніра періоду Першої світової війни. У 1990&nbsp;р. в пам'ять про ці події з ініціативи громади с. Жупани на хребті між Жупанами і Лазами було насипано символічну могилу і поставлено хрест із написом: «На цьому місці 18.03.1939&nbsp;р. польськими пограничниками було розстріляно і похоронено 21 стрільця Карпатської Січі, котрі відстоювали незалежність від Угорщини Карпатської України, очолюваної Августином Волошиним. Слава героям. с. Жупаня. 1990». У вересні 1939&nbsp;р. селяни хлібом-сіллю зустрічали воїнів Радянської Армії. На мітингу з подякою за визволення від панського гніту виступив Ф. Хом'як, якого під час Другої світової війни вбили українські націоналісти. == Обывательство == [[Файл:Zhupany_house.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Типова забудова села]] У селі на 2001. рӱк живе 986 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Мова !Відсоток |- |[[Україньскый язык|українська]] | align="right" |99,80&nbsp;% |- |молдовська | align="right" |0,10&nbsp;% |- |російська | align="right" |0,10&nbsp;% |} == Знамі родакы == Будай Йосиф (*1959) — священик-василіянин, місонер, писатиль. == Природа == * Бескид&nbsp;— заповідноє урочище (лісовоє) містного значіня; * Бузок мадярськый&nbsp;— ботанічна памнятка природы містного значіня. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села Україны]] j5zu76e8hbybushdq3t0eyfdixz4wzh 0 24626 165866 2026-06-10T10:39:42Z ~2026-34046-86 36202 Створена сторінка: {{Партия|назва=Демократічна коаліція|назва иншоязычна=Demokratikus Koalíció|датум основаня=[[22. октобер]] [[2011]]|держава=[[Мадярьско]]|категория склада=Democratic Coalition (Hungary)|образчик=[[File:2025_logo_of_the_Democratic_Coalition_(Hungary).svg|100px]]}} '''Демократічна коаліція''' ([[Мадярскый язык|мад.]... 165866 wikitext text/x-wiki {{Партия|назва=Демократічна коаліція|назва иншоязычна=Demokratikus Koalíció|датум основаня=[[22. октобер]] [[2011]]|держава=[[Мадярьско]]|категория склада=Democratic Coalition (Hungary)|образчик=[[File:2025_logo_of_the_Democratic_Coalition_(Hungary).svg|100px]]}} '''Демократічна коаліція''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Demokratikus Koalíció'' ''—'' '''DK''' ) — [[Мадярьско|Мадіарьску]] [[політічна партія]] соціално-демократічна і соціално-ліберална, основана у [[2011]]. році. == Одказы == * [https://dkp.hu/ dkp.hu] {{Ref-hu}} [[Катеґорія:Політіка Мадярщины]] gsqy8nizkpxtxa1ujzmikxrp25yi0ba