Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.11 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Іван Міклош 0 368 167562 139487 2026-07-18T06:57:42Z Igor Kercsa 5504 Обновлена послѣдна справна верзия 167562 wikitext text/x-wiki [[Файл:Ivan Mikloš.jpg|thumb|Іван Міклош]] '''Іван Міклош''' (* [[2. юн|2. юна]] [[1960]], Свідник) є словеньскый економ і політік русиньского походжіня<ref>{{cite web |url=http://www.udol.sk/post/navrat-ku-korinom-ivan-miklos-79/ |title= Навернутя ку корїням - Іван Міклош |publisher=www.udol.sk |accessdate= [[22. марец]] [[2011]]}}</ref>, котрый од року 2010 до року 2012 занимал функцію міністра фінанцій і підпредседу влады в кабінетї Іветы Радічовой, тоты уряды уже выконовав в роках 2002-2006, в часї 1991-1992 быв міністер пріватізації. Женатый і має двох дїти. == Референції == <references/>. {{Lifetime|1960||Міклош, Іван}} [[Катеґорія:Словеньскы політіци русиньского походжіня]] p45h0ll2189pwwpue8qgt53g4ew35r0 Албрехт Дюрер 0 424 167563 139493 2026-07-18T07:35:55Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167563 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Албрехт Дюрер |Чинность=[[малярь]], рытець |Образчик=[[File:Dürer - Selbstbildnis im Pelzrock - Alte Pinakothek.jpg|200px]] |Уроджѣня={{birth date|1471|5|21}} |Упокоеня={{death date and age|1528|4|6|1471|5|21}} |Мѣсто_роджѣня= |Мѣсто_погребу= }} '''Албрехт Дюрер''' (Albrecht Dürer, *[[21. май|21. мая]] [[1471]] Норімберґ&nbsp;— † [[6. апріль|6. апріля]] [[1528]] Норімберґ) быв [[малярь]], рытець і теоретік уменя европского формату. == Биография == До ёго велич дїла належыть веце як 1100 кресб, 34 акварелів, 108 мідьёрытів, коло 246 деревяных пластік і 188 мальб. К тому россяглому дїлу ся іщі днесь придавають новообявены дїла: 8. юна 2005 увела преса, же великый облак з фаребного скла в костолї Святого Якуба в Штравбінзї, на котрім є зображеный Мойсей, выник на основі Дюреровой пропозіції. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1471|1528|Дюрер, Албрехт}} [[Катеґорія:Вытварници]] 03819fqx2igzjnsz0i31f8edip277bv 167564 167563 2026-07-18T07:38:53Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167564 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Албрехт Дюрер |Чинность=[[малярь]], рытець |Образчик=[[File:Dürer - Selbstbildnis im Pelzrock - Alte Pinakothek.jpg|200px]] |Категория_склада=Albrecht Dürer |Уроджѣня={{birth date|1471|5|21}} |Упокоеня={{death date and age|1528|4|6|1471|5|21}} |Мѣсто_роджѣня= |Мѣсто_погребу= }} '''Албрехт Дюрер''' (Albrecht Dürer, *[[21. май|21. мая]] [[1471]] Норімберґ&nbsp;— † [[6. апріль|6. апріля]] [[1528]] Норімберґ) быв [[малярь]], рытець і теоретік уменя европского формату. == Биография == До ёго велич дїла належыть веце як 1100 кресб, 34 акварелів, 108 мідьёрытів, коло 246 деревяных пластік і 188 мальб. К тому россяглому дїлу ся іщі днесь придавають новообявены дїла: 8. юна 2005 увела преса, же великый облак з фаребного скла в костолї Святого Якуба в Штравбінзї, на котрім є зображеный Мойсей, выник на основі Дюреровой пропозіції. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1471|1528|Дюрер, Албрехт}} [[Катеґорія:Вытварници]] 42u828ovjeo51i8rjp0yxxw9avmdqrp Собранцї 0 5173 167537 160744 2026-07-17T13:53:06Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167537 wikitext text/x-wiki '''Со́бранцї''' (по {{язык+sk|Sobrance}}) — [[Окрес Собранцї|окресне]] місто у [[Кошіцькый край|Кошіцькім краї]], [[Словеньско|Словеньску]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Екстерны одказы == * [http://www.sobrance.sk www.sobrance.sk] == Референції == <references/> {{Окрес Собранцї}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] lmceuw0ur2x15taea1ngzxmal8jllfz 167561 167537 2026-07-17T19:17:15Z Igor Kercsa 5504 нова шаблона 167561 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = місто<!--(Місто Словеньска / Город в России …)--> |руська назва =Собранцї <!-- обычайно як назва статьи --> |оригинална назва ={{ref-sk}} Sobrance <!-- словацка, мадярска и т.п. --> |застава = Sobrance-sobrance-flag.svg<!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб =Coat of Arms of Sobrance.svg <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 --> |вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации --> |крайна = Словакия <!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--> |lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =44 |lat_sec =43 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =10 |lon_sec =52 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --> |размер карты страны = 280 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Регион<!--3.гарадича администрации--> |регион = [[Земплин]] |вид района = [[Краї Словеньска|Край]]<!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = Кошицкый |вид общины = Окрес<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Собранцї |площа =10,68 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = <!-- в метрах --> |население = 5748<!-- лем само число --> |год переписи = 2025 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +421-56 |почтовый индекс = 0730 01 |вид идентификатора = ŠÚJ<!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор =523089 |категория в Commons = Sobrance |сайт = http://www.sobrance.sk/ |язык сайта = ''слов.'' }} '''Со́бранцї''' (по {{язык+sk|Sobrance}}) — [[Окрес Собранцї|окресне]] місто у [[Кошіцькый край|Кошіцькім краї]], [[Словеньско|Словеньску]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Екстерны одказы == * [http://www.sobrance.sk www.sobrance.sk] == Референції == <references/> {{Окрес Собранцї}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] tpny238fho1hdid4ad3ghsq3zy0w07t Авґустин Волошин 0 6311 167568 164391 2026-07-18T08:13:10Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167568 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Волошин}} {{Особа проста |Имя=Авґустин Волошин |Имя_оригиналне=Августин Іванович Волошин{{ref-uk}}<br/>Volosin Ágoston{{ref-hu}}<br/>Augustin Vološin{{ref-cs}} |Образчик= [[File:Волошин А.jpg|225px]] |Категория_склада=Avhustyn Voloshyn |Чинность=[[священик]], [[політік]], [[учитель|учітель]] |Уроджѣня={{birth date|1874|3|17}} |Мѣсто_роджѣня=[[Келечин]] |Упокоеня={{death date and age|1945|7|19|1874|3|17}} |Мѣсто_смерти=[[Москва]], в арештї |Мѣсто_погребу=не знати }} '''Авґусти́н Іва́нович Воло́шин''' ({{lang-uk|Августин Іванович Волошин}}; {{ДН|17.|03|1874}}, [[Австро-Угорьско]], [[Мадярске кральовство|Мадярьске кралёвство]], [[Келечин]] коло вароша [[Межгорье (Закарпатска область)|Воловое]] — {{ДС|19.|07|1945}}, [[СССР]], [[РСФСР]], [[Москва]]) — [[Українцї|україньскый]] [[Подкарпатя|підкарпатьскый]] [[священик]] [[ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькой церькви]], [[учитель|учітель]] і [[Чеськословеньско|чеськословеньскый]] [[політік]], премєр-міністер автономной влады [[Карпатьска Україна|Карпатьской Україны]] (октобер 1938), наконець презідент той державы (марец 1939). == Біоґрафія == Уж в роцї [[1920]] належав к переднїм політічным дїятелям на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]]. Брав участь на заснованю [[Русска аґрарна партія|Русской аґрарной партії]]. В 20. роках дїяв як посланець чеськословеньского парламенту, де ся дістав в парламентных вольбах в роцї 1925 за Хрістіаньску і демократічну унію - Чеськословеньску народну партію респектіве за з нёв здружену формацію [[Хрістіаньско-народна партія Підкарпатьской Руси]], яку Волошин вив. Єй сімпатізантами были передовшыткым ґрекокатолицькы хлїборобы і підпоры ся їй діставало ай од ґрекокатолицького клера. Мала (поступом часу) проукраїньску орьєнтацію. В 20. роках то была партія, лоялна к ЧСР, в 30. роках ся проглубовала єй орьєнтація на націстічне [[Нїмецько]]. Была то менша формація. В рамках Підкарпатьской Руси здобывала у вольбах лем 2-4 % голосів. Подля даных ку року [[1925]] быв Волошин діректором учітельского інштітуту в [[Ужгород]]ї. В октобрі [[1938]] быв выменованый председом автономной влады Підкарпатьской Руси. На єй челї пак выстояв три по собі ідучіх кабінеты, де окрем функції премєра став на челї і дакотрых далшых резортів (наприклад, в ёго першій владї быв ай міністром фінанцій, промыслу, торговлї і жывностей, освіты і сільского ґаздівства). Потім быв презідентом самобытной державы [[Карпатьска Україна]], яка тырвала лем дакілько годин 15.&nbsp;марца 1939. Разом вів владу самобытной Карпатьской Україны, в котрій під собов тримав і резорт міністра справедливости. Пак втїк до Прагы, де жыв в часах [[Друга світова война|другой світовой войны]] як пріватна особа. В&nbsp;роцї [[1945]] по ослободжіню Прагы быв воєньской спецслужбов [[СМЕРШ]] заволоченый до [[Москва|Москвы]], де вмер в басї на інфаркт. Авґустин Волошин быв [[15. марец|15.&nbsp;марца]] [[2002]] проголошеный за Героя Україны.<ref>http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=257%2F2002</ref> __NOTOC__ == Одказы == * {{cite web |author= Petr Čuka |editor= |date= 2008 |url= http://aplikace.mvcr.cz/archiv2008/policie/udv/securita/sbornik1/c3.html |title= AUGUSTIN VOLOŠIN (1874 - 1945) Tragický osud podkarpatského kněze a politika |publisher= Policie ČR |format= |quote= |accessdate= 2023-06-06 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20090715104805/http://aplikace.mvcr.cz/archiv2008/policie/udv/securita/sbornik1/c3.html |archivedate= Jul 15 2009 |urlstatus= dead}} Депортація Авґустина Волошина{{ref-cs}} == Референції == <references /> {{Переклад|cs|Augustin Vološin|8406797}} {{Lifetime|1874|1945|Волошин, Авґустин}} [[Катеґорія:Чеськословеньскы політіци русиньской народности]] [[Катеґорія:Презіденты]] [[Катеґорія:Ґрекокатолицькы священици]] hfrnjozfcfiq1nneskudd4iszbhxfos Серенчово 0 21614 167560 158884 2026-07-17T16:41:03Z Rue323 31002 167560 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{НП}} '''Сере́нчово''' авадь '''Сиринчýвцї'''<ref>Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Кроатика – Будапешт, 2021</ref> ({{lang-hu|Szerencsfalva}}, {{lang-uk|Щасливе}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районі]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 312 людий, из них:{{жрідло}} [[Українцї|Украйинці]] — 100% == Присілкы == '''Гіуз''' — первый раз ся споминать у [[1599]] році ге Hiúzfalva.{{жрідло}} == Туристичны міста == * 14 винных пӯвниць * цирьков [[XVII. стороча|XVII]] стороча * лічебноє жрідло == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B5_(%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Щасливе] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{stub}} {{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] 6cx3zhaux4drf2h4geg4cjyd1ber3go Хорольська яма 0 21705 167580 167119 2026-07-18T10:08:26Z Rue323 31002 167580 wikitext text/x-wiki [[Файл:Хорол_Табір_військовополонених_Dulag_160_(Хорольська_яма).png|міні|Хорол, Лаґер воєннопленных Dulag 160 (Хорольська яма)]] '''«Хоро́льська''' '''я́ма»''' ''(Дулаґ №160)'' — нацистськый [[Концентрачный лагер|лаґер]] на воєннопленных<ref>{{Cite book|title=Погляд через об'єктив фотокамер. Полтавщина в роки німецько-радянської війни 1941-1945 рр.|last=Ревегук, Безверхній|first=Віктор Якович, Олег Віленович|year=2019|publisher=Дивосвіт|location=[[Полтава]]|pages=112|language=украйинськы|isbn=978-617-633-249-7}}</ref> Челленої Армады у варошови [[Хорол (варош)|Хорол]], што екзістовав из [[20. септембер|20. септембра]] [[1941]] по [[15. септембер|15. септембра]] [[1943]]. == Історія == Лаґер про советськых воєннопленных одержавшый назву Хорольська яма быв сотвореный німицькыми окупаційными властями по захватови вароша Хорол, на Полтавщині у [[Септембер|септемброви]] [[1941]]. року. У німицькых офіціалных документах проходив пуд назвов "Дулаґ 160" ({{Lang-de|Durchgangslager 160}}), и быв предназначеный про дочасноє розміщіня воєннопленных и их далшоє розпереділіня. Лаґер розмістили на місті бывшого глиняного карьера, коло тиґлодяра, тому и дали люди назву Хорольська яма.<ref>https://travels.in.ua/ru-RU/object/3589?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://poltava.to/news/11353/?utm_source=chatgpt.com</ref> Ужек у перві місяці уд заложіня лаґер быв переповненый. Сюды звозили пленных воякӱв РСЧК из цілої [[Украинска ССР|Украйины]]. Узникы держали ся де-факто пуд удкрытым небом, без довжного числа воды, іды и медикаментӱв. Спозад голода, епідемій, спласліня, а зимов и студени и главно позад лютого обращіня из боку назиратильӱв лаґра смертнӱсть миже узникӱв была дуже высока. Єдным из узникӱв быв советськый малярь Євґеній Кобытєв, котрый тайно рисовав проходящоє у лаґрови. По войні быв опубліковав документалну повість "Хорольська яма", на основі свойых споминӱв, и учинив ґрафічні серії посячені траґедії лаґра. Ёго творьба є важными свідітильством преступлінь нацистӱв на території Полтавщины.<ref>https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_001483649/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обстояня удержаня == Територія лаґра была обгорожена дакӱлкома шорами колючого друта и сокотила ся вооружеными часовыми. Узникы фактично были лишені укрытя уд доща, жары и студени. Недостача продовольства, антисанітарні условія и одсутность медицинської помочи призводили ид масовым смиртям такой у перві місяці екзістованя лаґра.<ref>https://ridna.ua/2021/09/khorolska-iama-odyn-iz-naystrashnishykh-taboriv-smerti-natsystiv/?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://poltava.to/news/11353/?utm_source=chatgpt.com</ref> По споминам бывшых узникӱв и матеріалам повоєнных изслідовань, многі узникы умирали уд хворот, голода и небированя. Мертвых звозили ракашами и хоронили такой коло лаґра у масові могылникы. Немногі уживші пак лишили спомины, ставші важными історичными жрідлами за житя удну лаґра.<ref>https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_001483649/?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>Кобытев. Е. С</ref> == Памнять == У [[1991]]. році на місті бывшого лаґра быв удкрытый меморіалный комплекс "Хорольська яма". Овӱн посяченый памняти воєннопленных и другых жертв німицької окупації у [[1941]]-[[1943]] роках. Меморіал є містом проведіня памнятных міроприємств и каждорӱчных церемоній памняти. По даным изслідоватильӱв и глав самого меморіалного комплекса у окресови найдень пару братськых могылникӱв. Общоє число умерлых у лаґрови оцінює ся у ~90.000 чоловік, што чинить Хорольську яму єдным из майбӱлшых міст масової згыбели советськых воєннопленных на [[Украинска ССР|Украйині]].<ref>https://travels.in.ua/ru-RU/object/3589?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == {{референції}} [[Катеґорія:Концентрачны лагры]] n0ukh9f8v3n3786gldo7h7ox10s2yyd Герінґсдорф 0 21719 167543 158880 2026-07-17T14:33:31Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Ґерінґсдорф]] на [[Герінґсдорф]] 158880 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Ґерінґсдо́рф''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. Heringsdorf) — [[Мѣстечко|варощик]] на северо-выході [[Нїмецько|Німицька]], зимля [[Мекленбурьско-Передня Померанія|Мекленбурґ-Передня Померанія]]. == Обывательство == У [[Мѣстечко|варощикови]] на [[31. децембер|31 децембра]] [[2020]] року живе 8443 людий, из них векшына [[Німці]].{{жрідло}} == Знамі Родаци == * [[Еріх Муравскый|'''Еріх Муравскый''']] (1894—1970) — німицькый пропаґандист, новинарь и офіцер Вермахта у 1934-1945 роках. Твориць воєнного архіва Бундесвера. * '''[[Еґон Ріхтер]]''' (1932—2016) — журналіст и [[Писатель|писарь]]. * '''[[Йорґ Крон]]''' (*1963) — [[Нїмецько|німицькый]] [[Теніс|тенісист]] и шпортсмен. * '''[[Ґеста Шварк]]''' (1915—2012) — [[композитор]] и [[Подузятник|бізнесмен]]. *v'''[[Елза Ренш]]''' (1904—2015) — свого часу́ май стара [[Німці|німкиня]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [[:de:Heringsdorf|Heringsdorf]] на Німицькӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{stub}} o1y27z4vv9qca1dkmajw5s69932re5l 167545 167543 2026-07-17T14:34:44Z Rue323 31002 167545 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Герінґсдо́рф''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. Heringsdorf) — [[Мѣстечко|варощик]] на северо-выходови [[Нїмецько|Німещины]], зимля [[Мекленбурьско-Передня Померанія|Мекленбурґ-Перидня Померанія]]. == Обывательство == У [[Мѣстечко|варощикови]] на [[31. децембер|31. децембра]] [[2020]]. року живе 8443 людий, из них векшына [[Німці]].{{жрідло}} == Знамі Родаци == * [[Еріх Муравскый|'''Еріх Муравскый''']] (1894—1970) — німицькый пропаґандист, новинарь и офіцер Вермахта у 1934-1945 роках. Твориць воєнного архіва Бундесвера. * '''[[Еґон Ріхтер]]''' (1932—2016) — журналіст и [[Писатель|писарь]]. * '''[[Йорґ Крон]]''' (*1963) — [[Нїмецько|німицькый]] [[Теніс|тенісист]] и шпортсмен. * '''[[Ґеста Шварк]]''' (1915—2012) — [[композитор]] и [[Подузятник|бізнесмен]]. *'''[[Елза Ренш]]''' (1904—2015) — свого часу́ май стара [[Німці|німкиня]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [[:de:Heringsdorf|Heringsdorf]] на Німицькӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{stub}} 80etqcencqbxndoft75y3160fnsgmex Ёрґ Крон 0 21720 167539 155464 2026-07-17T14:13:09Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Йорґ Крон]] на [[Ёрґ Крон]] 155464 wikitext text/x-wiki {{Особа}}'''Йорґ Крон''' (* [[28. новембер]][[1963]], [[Ґерінґсдорф]], [[Германска демократична република|НДР]]) — бывшый німицькый тенісист и [[зубный]]. == Каръера == У [[1990]] році вӯн став послідньым чемпіоном [[Германска демократична република|НДР]] из [[Теніс|теніса]], по кӯнцю учобы у [[1989]] році професіонално робив зубным. У [[1991]] році удкрыв своє удділеня у [[Албек (район)|Албекови]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://de.m.wikipedia.org/wiki/J%C3%B6rg_Krohn Jörg Krohn] на Німицькӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Німицькі Тенісисты]] iwne5bcgyymv33y46s2y0fet40q45gu 167542 167539 2026-07-17T14:30:52Z Rue323 31002 167542 wikitext text/x-wiki {{Особа}}'''Ё́рґ Кро́н''' ({{Lang-de|Jörg Krohn}}) (* [[28. новембер|28. новембра]][[1963]], [[Герінґсдорф]], [[Германска демократична република|НДР]]) — бывшый [[Германска демократична република|німицькый]] [[Теніс|тенісіста]] и [[стоматолоґ]]. == Юнӱсть == Ёрґ Крон урӱс на островови [[Уездом (острӱв)|Уездом]], де учив ся игрі у теніс у клубови '''''BSG Aufbau Ahlbeck'''''.<ref>Deutscher Tennis Bund.</ref> == Спортивна карьера == У [[1990]]. році представлявучи BSG Aufbau Ahlbeck, Ёрґ Крон став шампіоном [[Германска демократична република|НДР]] из [[Теніс|теніса]] у єдиночному розрядови. Сись шампіонат став послідньым у [[Германска демократична република|НДР]] сперед зъединінём [[Нїмецько|Німещины]]. Позад того Ёрґ Крон став послідньым шампіоном [[Германска демократична република|НДР]] из [[Теніс|теніса]] у єдиночному розрядови.<ref>https://www.tennis.de/dtb.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Стоматолоґічна карьера == У [[1989]]. році Ёрґ Крон кӱнчив учобу за спеціалностёв стоматолоґія. У [[1991]]. році овӱн удкрыв свою приватну клініку у курортному варошови [[Албек]] (ныні район [[Герінґсдорф|Герінґсдорфа]]). Там робить и по ныні.<ref>https://www.zahnarzt-krohn.de/impressum.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Досягнутя == * шампіон [[Германска демократична република|НДР]] из [[Теніс|теніса]] (послідньый у історії [[Германска демократична република|НДР]]). * шампіон [[Германска демократична република|НДР]] из [[Теніс|теніса]] у єдиночному розрядови ([[1990]]). == Удкликованя == [[Катеґорія:Німицькі Тенісисты]] 9rdzveihjgaebn0v0ff1miclvmvl9ja Боркут 0 21774 167554 148630 2026-07-17T15:30:16Z Halajkovič 33393 /* */ +не є НП + unibox 167554 wikitext text/x-wiki {{unibox}} '''Бо́ркут'''&nbsp;— [[Ртуть|ртутноє]] родовище на териториї [[Україна|Украйины]] ([[Подкарпатя|Пудкарпатя]]). Удкрытоє у [[1950-ы|1950]]-ых рокӯв. [[Вулкан|Вулканоґенного]] типа, споєно из невеликым (до 1 км²) діоритовым куполом у глиняных удкладах міоцена. Главный рудный мінерал&nbsp;— щілныц кристалічный [[цінабаріт]], котрый часто асоціює ся из [[Метациннабарит|метацінабаритом]]. Розраблять ся пудземным способом. {{stub}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%82 Боркут] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Ртутны родникы]] se0mwzgcmaxxweas5k9w0fsmugyw8rf Ніжинськый район 0 22346 167576 152051 2026-07-18T10:06:03Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Ніжиньскый район]] на [[Ніжинськый район]] 152051 wikitext text/x-wiki '''Ні́жиньскый райо́н''' ([[Україньскый язык|укр]]. Ніжинський район) ([[Російскый язык|рус]]. Нежинский район) — [[район]] у [[Чернїгівска область|Чернігӯвськӯв области]], [[Україна|Украйины]]. Адміністративный центр — [[Нїжин|Ніжин]]. {{Універзалный інфобокс}} == Історія == [[Район]] сотворено [[19. юл|19 юла]] [[2020]] року. До того територія [[Район|района]] входила у состав ліквідованых у тот же час [[Ніжиньскый район (1923—2020)|Ніжиньского (1923—2020)]], [[Бахмацькый район|Бахмацького]], [[Бобровицькый район|Бобровицького]], [[Борзняньскый район|Борзняньского]], [[Носовськый район|Носовського]] [[Район|районӯв]] и [[Місто|вароша]] областного пудпорядкованя [[Нїжин|Ніжин]], из територіёв пудпорядкованыв вароськӯв раді, [[Чернїгівска область|Чернігӯвськой области]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD Ніжинський район] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} * [http://nizhyn-rayrada.cg.gov.ua/ Офіційний сайт Ніжинської районної ради] [[Катеґорія:Ніжиньскый район]] [[Катеґорія:Районы Чернігӯвськой области]] [[Катеґорія:Основаны 2020]] orual4uiq2za864aa91tcay76pc6e0e Чернігӱвськый район 0 22450 167574 152517 2026-07-18T10:05:50Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Чернігӯвськый район]] на [[Чернігӱвськый район]] 152517 wikitext text/x-wiki '''Черні́гӯвськый райо́н''' ([[Україньскый язык|укр]]. Чернігівський район) ([[Російскый язык|рус]]. Черниговский район) ([[Білоруськый язык|біл]]. Чарнігаўскі раён) — [[район]] у [[Чернїгівска область|Чернігӯвськӯв области]], [[Україна|Украйины]]. Адміністративный центр — [[Чернїгів|Чернігӯв]]. {{Універзалный інфобокс}} == Історія == [[Район]] сотворено [[17. юл|17 юла]] [[2020]] року. Давно територія района входила у состав ліквідованых у тот же час Чернігӯвського (1923—2020), Городняньского, Козелецького, Куликовського, Ріпкиньского районӯв тай [[Місто|вароша]] областного пудпорядкованя [[Чернїгів|Чернігӯв]], из територіёв пудпорядкованыв вароськӯв раді, [[Чернїгівска область|Чернігӯвськой области]]. == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://chern-rayrada.cg.gov.ua/ Офіційний сайт Чернігівської районної ради] [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] [[Катеґорія:Основаны 2020]] [[Катеґорія:Чернїгівска область]] [[Катеґорія:Районы Чернігӯвськой области]] kywihsk87q2yie6tgxwd8qzgv666m0y Ровненськый район 0 22638 167578 158753 2026-07-18T10:06:35Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Ровненьскый район]] на [[Ровненськый район]] 158753 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Ро́вненьскый райо́н''' ({{lang-uk|Рівненський район}}, [[Російскый язык|рус.]] ''Ровненский район'', {{lang-pl|Rejon rówieński}}, {{жрідло2|[[Поліщуцькый язык|пол.]] ''Ривнэньськыj раён''}}) — [[район]] у [[Рівненьска область|Ровненьскӯв области]], [[Україна|Украйины]]. Адміністративный центр — [[Рівне|Ровно]]. == Ґеоґрафія == Площадь — 7216,6 км². На [[Сѣвер|северови]] межить из [[Сарненьскый район|Сарненьскым районом]], на [[Югозапад|юго-западови]] — из [[Дубеньскый район|Дубеньскым районом]]. == Історія == [[Район]] сотвореный [[20. януар|20 януара]] [[1940]] року. [[21. януар|21 януара]] [[1959]] року ид Ровненьскому районови были припоєны части територій упраздненых [[Александрійськый район (Ровненьска область)|Александрійського]] и [[Тучиньскый район|Тучиньского]] районӯв. [[17. юл|17 юла]] [[2020]] року<ref>{{Cite web |language=uk |url=http://www.golos.com.ua/article/333466 |title=Про утворення та ліквідацію районів |work=www.golos.com.ua |access-date=2020-07-18 |archivedate=2021-07-09 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210709121303/http://www.golos.com.ua/article/333466 }}</ref> у резултатови адміністративно-територіалной реформы [[район]] был '''''укрупненый''''', у ёго состав войшли території: * Ровненьского района, * Березновського района, * Гощаньского района, * Здолбунӯвського района, * Корецького района, * Костопольского района, * Острозького района, * и иппен [[Місто|варошӯв]] областного значеня [[Рівне|Ровно]] и [[Острог (Украйина)|Острог]]. == Обывательство == У [[Район|районови]] на [[2022]] рӯк живе 625 543 людий.{{жрідло}} == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=12.08.2011&rf7571=28168 Учетная карточка района на сайте Верховной рады Украины]{{Ref-uk}} [[Катеґорія:Ровненьскый район]] [[Катеґорія:Рівненьска область]] [[Катеґорія:Рівне]] [[Катеґорія:Районы Ровненьской области]] [[Катеґорія:Волынь]] gs46mibqmfyxnvr0d7p7qnrgmjjlss8 Херсонськый район 0 22779 167572 154446 2026-07-18T10:05:37Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Херсоньскый район]] на [[Херсонськый район]] 154446 wikitext text/x-wiki '''Херсо́ньскый райо́н''' ([[Російскый язык|рус]]. Херсонский район) ([[Україньскый язык|укр]]. Херсонський район) — [[район]] у [[Херсоньска область|Херсоньскӯв области]], [[Україна|Украйины]]. [[Район]] є на [[Запад|западови]] [[Область|области]]. Адміністративный центр — [[Херсон]]. {{Універзалный інфобокс}} == Історія == [[Район]] сотвореный [[19. юл|19 юла]] [[2020]] року. У составови [[Район|района]] території по оба бокы [[Ріка|рікы]] [[Днїпр|Дніпро]]. [[30. септембер|30 септембра]] [[2022]] року [[Росія]], яка на тот час окуповала почти усю територію района, [[Псевдореферендумы на окупіроватых Росіёв територіях Украйины|заявила за анексію области через референдум за припоєня ид Росії]]. У ходови контрнаступательной операції што шла из [[29. авґуст|29 авґуста]] по [[11. новембер|11 новембра]], [[Вооружені силы Украйины|Вооружені Силы Украйины]] заняли правобережну [[Херсоньска область|Херсонщину]] уключно из [[Головне місто|столицёв]] — [[Херсон|Херсоном]] из пуд російськой окупації. [[Росія]] контролірує лівобережну часть и претендує на усю територію [[Херсоньска область|области]]. == Обывательство == У [[Район|районови]] на [[1. януар|1 януара]] [[2020]] року живе 464,4 тысячі людий.<ref>https://www.minregion.gov.ua/press/news/novi-rajony-karty-sklad/</ref> == Удкликованя == * Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» {{Reflist}} [[Катеґорія:Херсоньска область]] [[Катеґорія:Херсоньскый район]] [[Катеґорія:Основаны 2020]] [[Катеґорія:Районы Херсоньской области]] [[Катеґорія:Херсон]] 3kacvbcjto4y7rt343kve8rvs4q8g3w Скандербег 0 23704 167535 159685 2026-07-17T13:08:57Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167535 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Скандербег |Образчик=[[File:Gjergj Kastrioti.jpg|Gjergj Kastrioti.jpg]] |Чинность=князь, албанскый вождь |Уроджѣня=~1405 |Мѣсто_роджѣня= |Упокоеня= {{Death date and age|1468|1|17|1405|0|0}} |Мѣсто_погребу=мавзолей, Лежа, [[Албания]] }} Георг Кастриоти (Kastrioti) (*~1405<ref>Во векшинѣ класичных енциклопедий зазначеный лем рок уроджѣня, а то в границях 1403–1405. Конкретный датум подають лем историкы на основѣ окремых изглядовань.</ref><ref name="ЕВ">Encyclopaedia Britannicа</ref><ref name="OSN">Ottův slovník naučný</ref><ref name="ЭСБЕ">Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона</ref><ref name="СИЭ">Советская историческая энциклопедия</ref> — †[[17. януар]] [[1468]]), вожда ослободителного боя албанского народа против османскых завойовникох, националный герой [[Албанія|Албании]]. Походив из княжого роду Кастриоти. Дѣтваком быв одданый вкупѣ зо старшыма братами в заложникы турецкому султану Мураду&nbsp;II., по часѣ служив в його войску. За талант воеводы заслужив титулу бея и на честь Александра Македонского имя Искендер, одты його турецке имя Skënderbeu (Искендер-бей). Але тайно ладив ся ку бою против султана, мав контакты з його противниками. В битвѣ мадярскых войск под проводом Яноша Гуняди зо султанскыма при Нишу (3. новембер 1443) Скандербег зо своима 300 албанскыма конниками лишив турецкый табор и перейшов на сторону противника. Опираючи ся на [[Албанцѣ|Албанцьох]], поддержавшых його вызву ку ослободителному антиосманскому восстаню, и антиосманскых союзникох зачав бой, замѣреный на выгнаня Туркох из албанскых земель. Через недовгый час заяв свой родинный замок Крую и быв выголошеный головов княжества Кастриоти. Выгнав турецкы гарнизоны из цѣлого ряда замкох. Зъединив албанскых феодалох, перетворив народну домобрану на регуларне войско, складене переважно из селян. Под веденьом Скандербега албанскый народ понад 24 рокы отбивав пробы османскых завойовикох восстановити свою владу.<ref name="Календарь">Календарь Z</ref> Скандербег властнив нехотьякый талант державника, знав побороти великы внутро- и вонкашнополитичны тяжкоты, выкликаны сепаратизмом албанскых феодалох, корыстливов политиков Венеции и папского престола. == Жерела == * Skanderbeg //Encyclopaedia Britannicа (онлайн) [https://www.britannica.com/biography/Skanderbeg]] * Skanderbeg //Ottův slovník naučný. Том 23, сс. 252-253. [https://www.digitalniknihovna.cz/nkp/view/uuid:da4a7080-eb9a-11e4-a511-5ef3fc9ae867?page=uuid:9b4ad750-13c0-11e5-a599-5ef3fc9bb22f] * Календарь Z. ДНИ РОЖДЕНИЯ 6 МАЯ. Скандербег. [https://www.calendarz.com/ru/on-this-day/may/6/skanderbeg] * Кастриот, Георг //Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Кастриот,_Георг] * ПОВЕСТЬ О СКАНДЕРБЕГЕ. СРЕДНЕВЕКОВЫЕ ИСТОРИЧЕСКИЕ ИСТОЧНИКИ ВОСТОКА И ЗАПАДА [https://www.vostlit.info/Texts/rus5/Skanderbeg/framepred.htm] * Скандербег //Советская историческая энциклопедия [https://gufo.me/dict/history_encyclopedia/СКАНДЕРБЕГ] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Середновік]] pchei36dechm6u6stawi4784i4x10cy Гизелла Ципола 0 23741 167536 161453 2026-07-17T13:22:49Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167536 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Гизелла Ципола |Чинность=[[Спѣвак|спѣвачка]] |Образчик = {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top |link=https://vechirniy.kyiv.ua/uploads/2024/09/27/461200233_2540871566101121_8176654006987153103_n.jpg}} |Уроджѣня={{Birth date and age|1944|09|27}} |Мѣсто_роджѣня=[[Гать (Береговскый район)|Гать, Береговскый район]] |Упокоеня= |Мѣсто_погребу= }} '''Гизелла Ципола''' ({{ref-hu}} Cipola Gizella; *[[27. септембер|27. септембра]] [[1944]], [[Гать (Береговскый район)|Гать, Береговскый район]])&nbsp;— вызнамна [[Опера|оперна]] [[Спѣвак|спѣвачка]] [[XX. стороча|XX.&nbsp;ст.]] Властничка лирико-драматичного сопрана (spinto soprano) диапазоном понад три октавы, народна артистка Украины (1976), народна артистка СССР (1988), лавреатка Державной премии Грузии им.&nbsp;Захария Палиашвили (1973), лавреатка Всесоюзного конкурсу камерных выконавательох (1967). лавреатка Межинародного конкурсу им.&nbsp;М.&nbsp;И.&nbsp;Глинкы (1968), носителька официалных титул ''Лѣпша Баттерфлай свѣту'', ''Золотое кимоно'', бронзова, стрѣберна и золота призерка конкурсу ''Мадам Баттерфлай'' ([[Токіо|Токио]], 1976).<ref name="ЕЗВО20">Я. А. Ілницька</ref><ref name="ua-r">ua-reporter</ref> Зачаточну фахову выуку достала в Ужгородѣ, де закончила музичне училище (нынѣ имени Д.&nbsp;Задора) по класу А.&nbsp;Задора (1961–1963). В роках 1963–1969 выштудовала Харьковскый инштитут умѣнь имени И.&nbsp;Котляревского по класу вокала у проф. Т.&nbsp;Веске. Была солистков Киевского театру оперы и балету им.&nbsp;Т.&nbsp;Шевченка (1969–1994), професорков вокала Народной музичной академии им.&nbsp;П.&nbsp;Чайковского (1984–1986).<ref name="ЕЗВО20"/> Але спѣвачка мала проблемы з недовѣров влады: гадали, же хоче одыйти за границю слѣдом за своим дѣдом, што емигровав до Америкы. З театром на гастроли выпущали, але за индивидуальным контрактом не могла одыйти, хоть вельо разы славны свѣтовы оперны театры хотѣли были мати таку спѣвачку у себе. Тоты тай иншы проблемы привели еѣ до рѣшѣня лишити професийну карьеру в року 1994, хоть мала тогды лем 49 рокы.<ref name="ua-r"/> Неодовго за тым лишила [[Киев]] и вернула ся до свого родного села. Занимать ся бизнесом и садовництвом. == Творба == '''Головнѣйшы оперны партии Гизеллы Циполы:''' * Татьяна — «Евгений Онегин» П. И. Чайковского; * Лиза — «Пиковая дама» П. И. Чайковского; * Марфа — «Царска невѣста» Н. А. Римского-Корсакова; * Ксения — «Борис Годунов» М. П. Мусоргского; * Емма — «Хованщина» М. П. Мусоргского; * Чио-Чио-сан — «Мадам Баттерфлай» Дж. Пуччини; * Тоска — «Тоска» Дж. Пуччини; * Мими — «Богема» Дж. Пуччини; * Сантуцца — «Селска честь» П. Масканьи; * Недда — «Паяцы» Р. Леонкавалло; * Аида — «Аида» Дж. Верди; * Дездемона — «Отелло» Дж. Верди; * Леонора — «Трубадур» Дж. Верди; * Елизавета — «Дон Карлос» Дж. Верди; * Амалия — «Бал-маскарад» Дж. Верди; * Маргарита — «Фауст» Ш. Гуно; * Манон Леско — «Манон» Ж. Maссне; * Евридика — «Орфей и Евридика» К. Глюка; * Маженка — «Продана невѣста» Б. Сметаны; * Катерина — «Катерина Измайлова» Д. Д. Шостаковича; * Етери — «Абессалом и Етери» З. П. Палиашвили; * Оксана — «Запорожець за Дунайом» С. С. Гулака-Артемовского; * Марьяна — «Арсенал» Г. И. Майбороды; * Марильця — «Тарас Бульба» Н. В. Лысенко; * Наталя — «Тихий Дон» И. Дзержинского. == Жерела == * '''Я. А. Ілницька''': Ципола Гізела Альбертівна //{{ЕЗВО20|}} С.&nbsp;355 * {{cite web |author= |editor= |date='''24.09.2009''' |url=https://ua-reporter.com/news/znamenitaya-zakarpatka-gizella-cipola-otmetit-yubiley#google_vignette |title=Знаменитая закарпатка Гизелла Ципола отметит юбилей |publisher='''ua-reporter''' |format= |quote=Еще в самом начале карьеры голос молодой певицы критики назвали «подобным скрипке Страдивари». В Венгрии, Германии, Чехии ее сравнивали с божественной Марией Каллас. Партнер легендарной Каллас — тенор Джузеппе ди Стефано в конце 70-х годов, давая сольный концерт в Москве, сказал: «Если бы у меня была вторая жизнь, я бы хотел, чтобы моей партнершей была Гизелла Ципола». Восхождение было молниеносным. На IV курсе консерватории певица завоевала 1-ю премию на Всесоюзном конкурсе камерных исполнителей, на V — 1-ю премию на Всесоюзном конкурсе имени М.Глинки. В 1976 году в Японии стала единственной за историю этого соревнования обладательницей всех трех кубков — золотого, серебряного и бронзового; титула «Лучшая Баттерфляй мира» и «Золотого кимоно» — кимоно, расшитого специально для певицы нитками из натурального золота, аналогов которому в мире нет. Сейчас оно хранится в театральном музее на территории Киево-Печерской лавры. |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1944||Ципола Гизелла}} adchdtx684tj80vi6463e23sbny1ec9 Юлий Фелдеши 0 23791 167538 161253 2026-07-17T14:01:43Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167538 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Юлий Фелдеши |Чинность= [[политик]], выдаватель |Образчик=[[File:Földessy Július.jpg|230px]] |Категория_склада=Members of Hlinkova slovenská ľudová strana |Уроджѣня={{Birth date|1875|9|7}} |Мѣсто_роджѣня=[[Собранцї|Собранце]] |Упокоеня={{Death date and age|1947|0|0|1875|9|7}} ||Мѣсто_смерти=умер в арештѣ, [[Самбор]] |Мѣсто_погребу=не знати }} '''Юлий Фелдеши''', {{ref-cs}} Julius Földessy, {{ref-hu}} Földessy Gyula (*[[7. септембра]]<ref name="Матрика">{{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:S3HY-6GRS-DPH?i=111&cc=1554443&cat=710961 |title=Запис зоз собранецкой матричной книгы число 17/1875. |publisher= |format= |quote=Уродженый 07.09.1875; крещеный 08.09.1875 яко грекокатолик на имя Юлий Gyula; мати Юлианна Федоринька, служниця, неоддана |language= |accessdate=2025.09.08 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> [[1875]], [[Собранцї|Собранце]] – †[[1947]], [[Самбор]]) быв [[Чехословакія|чехословацкый]] и [[Мадярске кральовство|мадярскый]] [[политик]] [[Русины|русинской]] народности з [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] од партии [[Автономный земледѣлскый союз]] (АЗС). Уродив ся яко Юлий Федоринька,<ref name="Матрика"/> в року 1899 мадяризовав свое имя з официалного дозволу на Юлия Фелдеши (Földessy Gyula).<ref>A 75976/1899 sz. BM. rendelet szerint engedélyezve. Forrás: Névváltoztatási kimutatások 1899. év 8. oldal 34. sor</ref> == Школованя == Закончив [[ужгород]]ску [[Гимназия|гимназию]] и грекокатолицку учительску семинарию. Зачав ся выучовати типографску и выдавательску роботу в мѣстном выдавательствѣ Бартоломея Йегера (Bartolemy Jäger).<ref name="Поп">Іван Поп</ref> Сѣм рокы учив ся в розличных типографиях [[Мадярске кральовство|Мадярщины]] и за границьов, зокрема в [[Мюнхен]]ѣ.<ref name="МОА">Биография</ref> == Выдавательска робота == Од року 1899 став ся директором грекокатолицкого выдавательства Общества Св.&nbsp;Василия Великого, а од року 1902 — його наступника, выдавательства [[Уніо|UNIO]]. В року 1907 купив од Йегера його выдавательство и майже четыри десятьроча выдавав русинску литературу под властнов значков выдавательства Фелдешия.<ref name="Поп"/> В часѣ [[Перва свѣтова война|Первой свѣтовой войны]] служив на русском фронтѣ и уже в року 1914 быв раненый около [[Ужок|Ужка]]. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] редаговав и выдавав новинку ''Határszéli Újság'' (Новины Погранича), котра была органом Партии Кошута. По русинскы выдавав ''Русский Вѣстник'', орган партии [[Автономный земледѣлскый союз]] (АЗС).<ref name="МОА"/><ref>{{cite web |author= |editor= |date= |url=https://1939.in.ua/genereal/dovidka-na-lidera-avtonomnoho-zemlerobskoho-soiuzu-andriia-brodiia/ |title=Довідка на лідера Автономного землеробського союзу Андрія Бродія |publisher= |format= |quote=У друкарні сенатора Юлія Фелдеші в Ужгороді друкується часопис партії «Русский Весник» тиражем у кілька тисяч примірників (6 400–6 800). Передплата і загалом виручка з часопису становить, як порівняти з витратами на видання, малу частку. |language={{ref-uk}} |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }}</ref> Од самого зачатку выдавательство Фелдешия много зробило про русинску културу. Выдавали грекокатолицкы молитовникы, русинскы пьесы ай иншу литературу, и векша часть тых книг продавала ся в Америцѣ, де были три торговы филиалкы: в [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорку]], [[Питтсбург]]у и [[Кливленд, Огайо|Кливлендѣ]].<ref name="МОА"/> В року 1945 выдавательство было национализоване совѣтскым режимом, а його газда трафив до арешту, обвиненый з колаборации з фашистичным режимом. Умер в арештѣ в часѣ розслѣдованя, так и не доживши до остаточного засуду.<ref name="Поп"/> == Политична чинность == По [[Трианонскый мирный договор|Трианон]]ѣ быв подпредсѣдником партии [[Автономный земледѣлскый союз]] (АЗС). В роках 1935–1938 сенатор чехословацкого парламента<ref>Парламент мав двѣ палаты: палата посланцьох (300 особ) и сенат (150 особ).</ref> од АЗС.<ref name=Senat>{{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.senat.cz/informace/z_historie/tisky/4vo/rejstrik/jmenny/f.htm |title=Senát Parlamentu České republiky |publisher= |format= |quote= |language={{ref-cs}} |accessdate=2025-09-09 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> В парламентѣ домагав ся автономии Подкарпатской Руси, при тому границѣ русинского краю мали на западѣ сягати по [[Штрбске плесо]], а за главный город мали быти [[Кошицѣ]]; чешска влада на то пробовала спочатку финансово знищити його выдавательство, а пак подкупити го, понукнувши поземок на 300 [[голд]]ы поблизу мѣста [[Шатораяуйгей]].<ref name="МОА"/> По [[Вѣденьска арбитража|Вѣденьской арбитражи]] [[Ужгород]] быв прилученый ку [[Мадярске кральовство|Мадярскому кральовству]] (2.11.1938), а 20.1.1939 сенатор Фелдеши збавленый мандату наслѣдком розпущеня партий на Подкарпатской Руси.<ref name=Senat/> Наступно, в марцу 1939, коли цѣла [[Подкарпатска Русь]] была анексована, Фелдеши зостав менованый радником [[Миклош Козма|Миклоша Козмы]], регентского комисара краю, и кооптованый за посланця мадярского парламенту (1939–1944).<ref name="Поп"/> == Жерела == * [https://library.hungaricana.hu/hu/view/OGYK_Almanach_1939-1944/?pg=172&layout=s '''Биография'''] a Magyar Országgyűlési Almanach 1939-1944-ben. Hungaricana, hozzáférés: 2024. február 17. {{ref-hu}} * '''Іван Поп''': Фелдешій Юлій (Julius Földesi ; Földessy Gyula) {{ЕКР}} Сс.778–779 == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1875|1947|Фелдеши Юлий}} [[Категория:Русины]] [[Категория:Выдавателе]] [[Катеґорія:Чеськословеньскы політіци русиньской народности]] [[Катеґорія:Посланцьове парламента]] p5hia67nj4ysixv898zcc6br1n2nihe Герлуф Бидструп 0 23794 167541 161245 2026-07-17T14:18:58Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167541 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Бидструп (чеперушка)}} {{Особа проста |Имя=Герлуф Бидструп |Чинность=карикатуриста |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото |pos=top|align=center|width=90 |link=https://24smi.org/public/media/290x360/celebrity/2020/11/26/z6pdyh8oawy1-kherluf-bidstrup.jpg}} |Уроджѣня={{Birth date|1912|9|10}} |Мѣсто_роджѣня=[[Берлин]] |Упокоеня={{Death date and age|1988|12|26|1912|9|10}} |Мѣсто_смерти=Lillerød |Мѣсто_погребу=теметов Lillerød Kirkegård }} '''Кристиан Ганс Герлуф Бидструп''' ({{lang-da|Christian Hans Herluf Bidstrup}}; *[[10. септембер]] [[1912]], [[Берлін|Берлин]] — †[[26. децембер]] [[1988]], Аллерьод, [[Дания]]) — данскый карикатуриста и сполоченскый дѣятель, комуниста. Автор понад пяти тысяч рисункох.<ref> {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.wikiwand.com/ru/articles/Херлуф_Бидструп |title= Бидструп, Херлуф|publisher= |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }}</ref> == Творчость == Учив ся в Академии умѣнь в [[Копенгаген]]ѣ (1931—35). Автор серий гумористичных и сатиричных рисункох на темы каждоденного живота, публикованых в новинках (од 1936 — в «Сосиал-демократен»), а од року 1940 и политичных карикатур (од 1945 — в комунистичной «Ланд ог фолк»). Серийны рисунки Бидструпа вецеразово ся выдавали окремыма албомами в [[Дания|Дании]] и в заграничу, в тому числѣ в [[СССР]]. Бидструп створив тыж серии зарисовок з путованя по [[Чехословакія|Чехословакии]] (1948, 1952), [[СССР]] (1952) ай иншым державам. Лавреат Меджинародной Ленинской премии «За укрѣпленя мира меджи народами» (1964).<ref>Большая Советская Энциклопедия (онлайн) https://bse.sci-lib.com/article116381.html</ref> В року 1969 в [[СССР]] вышла книга Бидструпа «Рисункы» в четырех томах, доставша велику популарность. Але Бидструп не поселив ся в Совѣтском Союзѣ, хоть много раз му понукали: быв христианином, и в его творчости нигда не появили ся карикатуры на служительох култа. Умер [[26. децембра]] [[1988]] на хвороту сердця.<ref name="24СМИ">24СМИ</ref> == Награды и память == Жерело:<ref name="24СМИ"/> * 1964 — Меджинародна Ленинска премия «За укрѣпленя мира меджи народами» * 1972 — Орден Трудового Червеного Прапора, СССР * 1982 — Орден Дружбы народох, СССР * Честный горожанин города Габрово, Болгария Имя Бидструпа несуть * Астероид [[(3246) Bidstrup]] (1976 GQ3) * Российска погранична патрулна лодь[http://russianplanes.net/images/to66000/065667.jpg] == Жерела == * {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.facebook.com/bidstrup.herluf/ |title=Герлуф Бидструп на Фейсбуку |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= |editor= |date=2025.09.10 |url=https://www.yaplakal.com/forum2/topic2984782.html |title=Ко дню рождения Херлуфа Бидструпа |publisher=ЯПлакалъ |format= ФОТО |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://24smi.org/celebrity/131832-kherluf-bidstrup.html |title=Херлуф Бидструп |publisher='''24СМИ''' |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://cameralabs.org/12630-kherluf-bidstrup-genialnyj-master-risovannoj-istorii-i-odin-iz-samykh-blestyashchikh-karikaturistov-20-go-veka |title=Херлуф Бидструп – гениальный мастер рисованной истории и один из самых блестящих карикатуристов 20-го века |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= |editor= |date= |url= https://mudry-filin.com.ua/product/kherluf-bidstrup-risunki/|title=Херлуф Бидструп: Рисунки |publisher=Мудрый филин |format= |quote=Датский художник Херлуф Бидструп обладал талантом видеть смешное в обычных бытовых ситуациях. Его выразительные Рисунки всегда поднимают настроение, дают возможность от души посмеяться. |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1912|1988|Бидструп, Герлуф}} 3ce61n242mjiwkdysogg8gg9wovzl99 Михайло Грушевскый 0 23809 167546 161343 2026-07-17T14:40:07Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167546 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Михайло Грушевскый |Образчик=[[ File:Hrushevskyi Mykhailo XX.jpg |230px]] |Категория_склада=Mykhailo Hrushevsky |Чинность=[[историк]], [[политик]] |Уроджѣня={{Birth date|1866|9|29}} |Мѣсто_роджѣня=Холм, [[Царство Польске]], [[Российска империя]] |Упокоеня={{Death date and age|1934|11|24|1866|9|29}} |Мѣсто_смерти=Кисловодск, [[РСФСР]] |Мѣсто_погребу=теметов Байкове, [[Киев]] }} '''Михайло Сергѣйович Грушевскый''' ({{ref-uk}} ''Михайло Сергійович Грушевський''; *[[29. септембер]] [[1866]] – †[[24. новембер]]<ref name="Юркова">Юркова Оксана</ref> [[1934]]) быв [[Украинцѣ|украинскый]] [[историк]], [[политик]], сполоченскый дѣятель, една з найважнѣйшых постав украинской народной оброды в зачатку [[20. стороча]].<ref name="ЕСУ">Верба І. В.</ref><ref name="Жикаляк">Жикаляк Тетяна</ref> == Родина Михайла Грушевского == Отець Михайла, Сергѣй Федорович Грушевскый, сын православного священика, быв автором официйного росийского учебника церковнословянского языка, якый ся перевыдавав около тридцять раз. Хоть з часом сам Михайло Грушевскый добрѣ заробляв и без того, найвекшы доходы Грушевскы аж до року 1917 доставали од перевыданя сього учебника. Року 1908 Грушевскы купили в [[Киев]]ѣ штокову родинну виллу на улици Паньковской (теперь там музей Михайла Грушевского), а поблизь незадовго збудовали пятьштоковый дом.<ref name="Жикаляк"/> Року 1865 Сергѣя Федоровича загнали в польскый Холм ([[Царство Польске]] в роках 1814–1915 было автономнов частьов [[Российска империя|Российской империи]]<ref>{{cite web |author= Ісаєвич Я. Д.|editor= |date=2014 |url=https://esu.com.ua/article-5993 |title=Королівство польське // Енциклопедія Сучасної України|publisher=НАН України, НТШ |format= |quote= |language= |accessdate=2025.09.20 |archiveurl= |archivedate= }}</ref>) преподавати великорусчину мѣстным семинаристам. Там ся му наступного року и уродив сын Михайло. Михайлов дѣдо Федор Васильович быв заслуженый годнош, достав два ордены Святой Анны и Бронзовый крест, наслѣдственну немешску титулу, походив з козацкого роду на призвиско Груша.<ref name=loc>{{Cite web|title=Михайло Грушевський. Життя вченого у 9 світлинах|date=2013-10-07|url=https://localhistory.org.ua/texts/statti/mikhailo-grushevskii-zhittia-vchenogo-u-9-svitlina/|access-date=2025-09-20}}</ref><ref>{{Cite web|title=Грушевські.|date=2023-09-29|url=http://www.day.kiev.ua/uk/article/simeyniy-albom-ukrayini/grushevski|quote=Рід Грушевських відомий з XVIII ст. на Чигиринщині і був церковним. Кілька його поколінь складалося зі священиків, дияконів, дячків і паламарів. Перші відомі предки цього роду... писалися прізвищем Груша, якому згодом надали типової шляхетської форми. |access-date=2025-09-20}}</ref> == Межовы етапы биографии == * 29. септембер 1866 родив ся у Холмѣ, [[Царство Польске]]. * 1886–1890 учив ся на Императорской универзитѣ Св.&nbsp;Владимира в [[Киев]]ѣ. * 1897–1913 провадив [[Научне товаришство Шевченка]] у [[Львів|Львов]]ѣ и преподавав на универзитѣ. * 1914–1917 арештованый в [[Киев]]ѣ и высланый без права вертати ся на Украину до конця штатарии. * 1917–1918 Голова Централной Рады [[УЛР]]. * 23. юн 1917 выголошеня Первого универзалу Централной Рады [[Україньска людова републіка|УЛР]]; * 29. апрѣль 1918 по переворотѣ, при котром до влады прийшов Скоропадскый, Грушевскый перейшов до иллегалиты, под час котрой ся занимав науков. * 1919–1924 на емиграции в Австрии. * 1924 став ся академиком Всеукраинской АН. * 1929 академик АН [[СССР]]. * 1931 арештованый [[ОГПУ]] и репресованый. * 24. новембер 1934 умер од сепсы наслѣдком неудачной операции в Кисловодску, [[РСФСР]]. * 29. новембер 1934 похованый у [[Киев]]ѣ на Байковому теметовѣ. == Важнѣйшы роботы == * [http://litopys.org.ua/hrushukr/hrushe.htm Історія української літератури] * [http://litopys.org.ua/hrushrus/iur.htm Історія України-Руси] * [http://chtyvo.org.ua/authors/Hrushevskyi/ М.&nbsp;Грушевський в бібліотеці ЧТИВО] == Жерела == * {{cite web |author= '''Верба І. В.'''|editor= |date=2006 |url=https://esu.com.ua/article-32114 |title=Грушевський Михайло Сергійович // Енциклопедія Сучасної України |publisher=НАН України, НТШ |format= |quote= |language= |accessdate=18.09.2025 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= '''Жикаляк Тетяна'''|editor= |date=2018 |url=https://dyvys.info/2018/10/31/biografiya-myhajla-grushevskogo/ |title=Біографія Михайла Грушевського |publisher=Дивись.info |format= |quote= |language= |accessdate=18.09.2025 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author='''Юркова Оксана''' |editor= |date=2013 |url=https://www.istpravda.com.ua/research/2014/11/24/145966/ |title= Загадка дати смерті Михайла Грушевського |publisher=.istpravda.com |format= |quote=23/11 // Состояние тяжелое, резкая слабость, упадок аппетита, сонливость, бред […] // 24/11 // Сердечная слабость нарастает, температура ниже нормы. Пульс 120, едва прощупывается. Сознание помрачено. В 2 ч[аса] дня смерть при нарастании сердечной слабости". // Ввечері того дня Катерина Грушевська телеграфом повідомляє про смерть батька. Страшну у своїй лаконічності телеграму вона надсилає додому, до Києва, на вулицю Паньківську, 9 дядьку Олександру Грушевському: "Отец умер едем Киев". Розшифрування позначок телеграфістів чітко засвідчує, що у Києві у поштовому відділенні цю телеграму отримали 24 листопада о сьомій годині вечора, а доставили за зазначеною адресою та персонально вручили 24 листопада о дев'ятій вечора. Отже, і історія хвороби, і телеграма однозначно засвідчують, що Михайло Грушевський помер 24 листопада 1934 р. |language= |accessdate=18.09.2025 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161009014723/http://www.istpravda.com.ua/research/2014/11/24/145966/ |archivedate=09.10.2016 }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1866|1934|Грушевскый, Михайло }} 1xrlmjog8ib3n46vhzbincfbs1w0drs Людвиг Филип 0 23815 167547 163358 2026-07-17T14:47:31Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167547 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Людвиг Филип |Имя_оригиналне={{ref-hu}} Fülöp Ludvig |Категория_склада=Rusyn historians |Образчик=[[File:ФилипЛюдв.jpg|234px|Людвиг Филип]] |Чинность=историк |Уроджѣня={{Birth date|1943|12|11}} |Мѣсто_роджѣня=Ужгород |Упокоеня={{Death date and age|2023|09|21|1943|12|11}} |Мѣсто_смерти=Ужгород |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]] }} '''Лю́двиг Фи́лип''' ({{ref-uk}} ''Людвіг Іванович Філіп'', {{ref-hu}} ''Fülöp Ludvig''; *[[11. децембра]] [[1943]]&nbsp;– †[[21. септембра]] [[2023]]) быв [[историк]], краезнатель, музейник, [[педагог]], сполоченскый дѣятель.<ref name="ЗОКМ">Людвіг Філіп (11.12. 1943 – 21.09 2023)</ref> Такой по дипломованю на историчной факултѣ [[Ужгородска народна универзита|УжДУ]] в року 1967 прийшов працовати до Закарпатского краезнавчого музею, де в 24&nbsp;рокы став ся ведучым оддѣлу истории досовѣтского сполоченства, створив стало дѣючу експозицию з истории краю, организововав множество дочасных тематичных выставок, отворив даколько музейох в области на аматерскых принципах. Детално штудировав историю [[Ґрекокатолицька церьков|грекокатолицкой Церкви]] на Подкарпатю, публикуючи резултаты в научных и церковных выданях. Быв довголѣтным редактором (1990–2006) грекокатолицкой [[Новины (папірёвы)|новинкы]] „''Благовісник''“. Як голова културного общества А.&nbsp;Духновича, активно обгайовав [[Русины|русинство]]. Интересовав ся [[фолклор]]ом, народныма звычаями и обрядами, зокрема свальбяныма, многонародностного обывательства краю.<ref>{{cite web |author=Людвиг Філіп, историк и краєписець |editor= |date=2017-02-11 |url=https://www.facebook.com/100069652732177/posts/972725249496137/ |title=Михаил Парлаг – педагог, фолклорист |publisher=Народная Рада Русинов Закарпатья |format= |quote= |language={{ref-uk}} |accessdate=2025-09-23 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> Опубликовав историю Радванкы,<ref name="микро">Микрорайоны Ужгорода.</ref> одкы походив, Цеголнѣ<ref name="микро"/> тай иншы историчны материалы. Вдякы його усиловной зберательской роботѣ фонды краезнавчого музею ся поповнили вельома цѣнныма експонатами, зокрема з истории желѣзоливарства [[Подкарпатя]], печатництва, фотографованя, архивныма жерелами.<ref name="ЗОКМ"/> По одыйтю до пензии (2011) Людвиг Филип продовжовав штудованя истории и културы краю, часто навщѣвовав родный музей. В роках 2017–2018 историк став ся головным научным конзултантом при створеню новой модерной експозиции з истории Подкарпатя од [[VIII. стороча|VIII.&nbsp;cт]]. до року [[1920]]; приносив и даровав новы експонаты.<ref name="ЗОКМ"/> Важнов подѣйов в житю Людвига Филипа стало ся выданя його книгы по украинскы и русинскы „''Ужгород. Рідне місто моє''“, на презентацию котрой в року 2021 были позваны и научны сполупрацовникы музею.<ref name="ЗОКМ"/><ref>{{cite web |author= |editor= |date=2021 |url=https://www.youtube.com/watch?v=bhKBi8o68Zc |title=ДОКЛАДНО / Відомий краєзнавець Людвіг Філіп презентував книгу про історію Ужгорода |publisher=Tv21 Унгвар|format= |quote= Книга Людвіга Філіпа є найповнішим виданням про історію Ужгорода на даний момент, — зауважує історик Володимир Фенич. |language={{ref-uk}} |accessdate= 2025-09-23|archiveurl= |archivedate= }}</ref> Автор ещи иншых книг з локалной истории и векшого числа публикаций, в котрых ся силовав незавзято операти ся на историчны факты, а не на идеологичны або политичны потребы.<ref>{{cite web |author=Василь БЕДЗІР|editor=|date=18 сiчня 2022|url=https://ukurier.gov.ua/uk/articles/istorik-lyudvig-filip-duzhe-dobre-sho-za-riznih-ch/|title=Історик Людвиг Філіп: «Дуже добре, що за різних часів місцевому населенню вдалося зберегти свою ідентичність»|publisher=Урядовий кур’єр|format=|quote=— Маєте на думці, що тодішні історики не дружили із правдою? — Про всіх так не скажу. Але, послуговуючись ідеологемами, історики часто маніпулювали фактами, підтасовували їх. Підігруючи панівному режиму, замовчували про одне і возвеличували інше. Цього я ніколи не сприймав і завжди намагався дотримуватися істини і докопуватися до неї. А вона в першоджерелах, де нема суб’єктивізму, а лише факти. Якщо спиратися на них і не вигадувати нічого, то можна бачити минуле таким, яким воно було насправді. І відображати його правдиво. […] — Подеколи трапляються твердження, що Закарпаття входило до складу Галицько-Волинського князівства, а також Київської Русі. — Такі висловлювання нерідко доводиться чути від екскурсоводів, які не читають першоджерел або ігнорують їх. Достатньо звернутися до найпершого історика — Нестора Літописця. Він писав, що Володимир Великий жив у міцній дружбі з угорським королем Іштваном, а також із польськими, чеськими королями. Жив з ними в мирі. Карпати ж слугувати роздільним бар’єром, який відокремлював Київську Русь від Центральної Європи. Нині ці гори нас, українців, об’єднують. По обидва боки Карпат живуть наші люди, і це дуже добре, як і те, що місцевому населенню вдалося за різних чужоземних режимів зберегти свою ідентичність.|language=|accessdate=|archiveurl=|archivedate=}}</ref> На честь памяти историка його имя несе улиця Людвига Филипа на Радванцѣ<ref name="микро"/> в [[Ужгород]]ѣ.<ref>{{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.google.com/maps/place/%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F+%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B3%D0%B0+%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%B0,+%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4,+%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+88000/@48.6085476,22.318759,17z/data=!4m6!3m5!1s0x4739199cf0de1725:0x35b295cb9cc8e9e9!8m2!3d48.6069514!4d22.3211301!16s%2Fg%2F1tfsg4_z!5m1!1e4?entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDkxNy4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D |title=Вулиця Людвіга Філіпа |publisher=GoogleMap |format= |quote= |language= {{ref-uk}}|accessdate= 2025-09-23 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> == Жерела == *{{cite web |author= |editor= |date=2023/09 |url=https://www.zkmuseum.com/2023/09/1112-1943-2109-2023.html |title=Людвіг Філіп (11.12. 1943 – 21.09 2023) |publisher= Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім.&nbsp;Т.&nbsp;Легоцького|format= |quote= |language={{ref-uk}} |accessdate=2025-09-23 |archiveurl= |archivedate= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1943|2023|Филип, Людвиг}} [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Русиньскы новинаре]] fbhw5oxm9f26s6h7b5nkmy6whokps91 Йосиф Жупан 0 23818 167548 161420 2026-07-17T15:01:38Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167548 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Йосиф Жупан |Чинность=[[писатель]], [[педагог]] |Образчик=[[File:ЖупанЙВ_Painting.jpg|230px]] |Уроджѣня={{birth date|1904|06|22}} |Мѣсто_роджѣня=[[Барбово]] |Упокоеня= {{death date and age|1987|12|06|1904|06|22}} |Категория_склада=Rusyn writers |Мѣсто_смерти=[[Мукачово]] |Мѣсто_погребу=там же }} '''Йо́сиф Васи́льович Жу́пан'''<ref>Павло Чучка, с.227.</ref> (*[[22. юн]] [[1904]], [[Барбово]], [[Австро-Мадярщина]] — †[[6. децембер]] [[1987]], [[Мукачово]]) — украинскый [[писатель]], [[педагог]], [[автор]] учебникох про националны меншины. Член ''Сполку писательох УССР'' (1960).<ref name="Поп">Иван Поп</ref><ref name="Хланта"/> Походив з многодѣтной учительской родины.<ref name="Хланта">Хланта І. В.</ref> Закончив Ужгородску гимназию, пак Мукачовску учительску семинарию (1924). Учительовав в селах [[Куштановиця]], [[Пацканьово]], Подгоряны (теперь часть Мукачова, [[Росвигово]], [[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]].<ref name="Алмаший">Михайло Алмашій</ref><ref name="Хланта"/> За тот период його роботы добрѣ свѣдчить официалне возззваня селян [[Куштановиця|Куштановицѣ]] ку министру школства [[Чехословакія|Чехословацкой републикы]] з року 1933, в котром просять не перемѣщовати «народного учителя» и «будителя» Иосифа Жупана в инше село.<ref>{{cite web |author=Степан Сікора |editor= |date= |url= |title=Мова документу – це мова історії... |publisher=Фенікс Слово |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130609004857/http://www.fenixslovo.com/uk/analytics/articles/41 |archivedate=2013}}</ref> Быв [[русофил]]ом и писав по [[Русскый язык|русскы]]. Дебютовав патриотичным [[верш]]ом ''Карпаты'' (1922). Од зачатку 1930-х публиковав повѣданя з людового живота в мѣстной пресѣ.<ref name="Хланта"/> По войнѣ заочно закончив историчну факулту [[УжНУ|УжДУ]] (1956). Быв завучом и директором школы в [[Мукачово|Мукачовѣ]]. Школѣ оддав довъедна 26 рокы. Быв голова Ужгородской редакции выдавательства ''Радянська школа'', Закарпатской организации ''Сполку писательох Украины''. Одзначеный медалиями, Честным вызнаньом ''Президиума Найвысшой Рады УССР'', знаком ''Взоровый працовник народной просвѣты УССР''.<ref name="Хланта"/> Автор шора учебникох про мадярскоязычны школы.<ref name="Хланта"/><ref name="Поп"/><ref name="Алмаший"/> == Книгы == * Тёплый хлеб, 1958; * Багряное небо, 1961; * Кукла, 1964; * Падающие звёзды, 1968; * Ждём тебя, 1972; * Высокосный год, 1974; * Яблоня цветёт, 1980; * Родные берёзки, 1984; * Недопетая песня, 1986. == Жерела == * {{Cite book |author='''Михайло Алмашій''' |editor= |title=Русинська педагогічна енциклопедія |language={{ref-uk}} |edition= |volume= |chapter=Жупан Йосиф |quote= |location=Ужгород |publisher=Карпатська Вежа |date=2005 |series= |pages= |isbn=966-2674-43-Х |doi= |url= }} * {{Поп2001|статья=Жупан Иосиф|позиция=Стр.174}} * '''Хланта І. В.''' Жупан Йосип Васильович //{{ЕЗВО20|}} Стр.131 * {{Cite book |author='''Павло Чучка''' |editor= |title=Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник |language={{ref-uk}} |edition= |volume= |chapter=Жупан |quote= |location=Львів |publisher=Світ |date=2005 |series= |pages= 227 |isbn=966-603-279-1 |doi= |url= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1904|1987|Жупан, Йосиф}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:педаґоґы]] 8c51f86zc8xz0h9r12xsod02dzmbwc7 Василь Свида 0 23823 167552 161501 2026-07-17T15:23:56Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167552 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Василь Свида |Образчик=[[File:СвидаВИ.jpg|230px]] |Упокоеня={{Death date and age|1989|04|19|1913|10|22}} |Образчика_подпис=Василь Іванович Свида {{ref-uk|}} |Категория_склада=Vasyl Svida |Чинность=[[скулптор]] и [[педагог]] |Уроджѣня={{Birth date|1913|10|22}} |Мѣсто_роджѣня=[[Пацканьово|Потокош]], [[Жупа Берег|Берег]] |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]] }} [[File:Сімейне фото. З дружиною Уляною та дітьми Ярославом і Людмилою, кінець 1950.jpg|thumb|260px|{{center|З жонов Улянов ай дѣтми<br/> Ярославом и Людмилов, 1950}}]] '''Василь Свида''' (*[[22. октобер]] [[1913]], [[Пацканьово|Потокош]], [[Жупа Берег|Берег]], [[Мадярске кральовство]] – †[[19. апріль|19. апрѣль]] [[1989]], [[Ужгород]], [[УССР]]) — украинскый [[скулптор]] и [[педагог]].<ref name="Небесник">Небесник І. І.</ref> По законченю зачаточной народной школы пошов до фаховой умѣлецко-ремеселной школы в [[Ясѣня]]х, де в роках 1930–1934 од чешского педагога, живописця и рѣзбаря В.&nbsp;Фулика ся выучив видѣти и розумѣти найлѣпшы рѣзбены вытворы народных майстрох и умѣлецку вартость предметох ужиткового назначеня. У школной библиотецѣ читав книжкы з умѣлства, на практицѣ освоив азы професийной выукы — композицию, стиловы способы образотвореня, декоративны розписы. По законченю фаховой школы настали рокы гляданя достойной роботы, пона даколько мѣсяци находив роботу в приватных рѣзбарскых майстернях в Ужгородѣ, выробляючи там деревяны рѣзбы на заказку сельскых церков. Рѣзбив и подля ескизох [[Йосиф Бокшай|Й.&nbsp;Бокшая]], котрый на тот час быв ведучым авторитетом в области сакралного умѣлства. В року 1937 одходить за роботов на [[Чехия|Чехы]], де наконець доставать довгочасну роботу в [[Брно|Брнѣ]] в майстерни братох Котрбовых, котра ся шпециализовала на реставрации и церковной [[Скулптура|скулптурѣ]]. По законченю Другой свѣтовой войны В.&nbsp;Свида в юну 1945 ся вернув дому. Ту найшов прихылность од колективу закарпатскых умѣлцьох, найме [[Адалберт Ерделій|А.&nbsp;Ердели]], [[Йосиф Бокшай|Й.&nbsp;Бокшая]], [[Федор Манайло|Ф.&nbsp; Манайла]], [[Андрѣй Коцка|А.&nbsp;Коцки]]. Свида з ѣх схваленя взяв ся до створеня фигурных композиций. Умѣлство [[скулптор]]а сього периоду притягуе демократичностьов сюжетох, переимать поетичностьов, живов фолклорностьов, етнографичнов самобытностьов тай декоративностьов. В.&nbsp;Свида быв едным з первых закарпатцьох приятый за члена Союза умѣлцьох СССР (1946).<ref name="Бровдиарт">Свида Василь</ref><ref name="Небесник"/> У процесѣ еволуции авторского образного языка можеме видѣти исту корекцию пластичного выслову. Кедь в скоршых роботах (переважно едно- двофигурных) доминовала даяка статичность, фронтално-плошна композиция, плоске рѣзбленя, та з часом прийшла многофигурность, ритмико-пластична динамичность, компликованы композицийно-просторовы рѣшеня. Жаданя розширити зображалны можностѣ пластичного выслову привели до створеня оригиналного авторского способу образотвореня, в якому барельеф и горельеф органично ся складать зоз круглов скулптуров. В.&nbsp;Свида став ся самобытным вызнаным умѣлцьом, своеродность таланту котрого ся крые в гармонийном споеню стилистикы народного умѣня зоз штуками професийной пластикы. За творчы успѣхы заслужив титулу народного умѣлця Украины (1973), Державну премию {{nobr|им. Т. Шевченка}} (1983).<ref name="Бровдиарт"/> Попри умѣлецку чинность В.&nbsp;Свида за 30 рокы (1946–1976) быв [[педагог]]ом [[Закарпатська академія умінь|Ужгородского умѣлецко-промыслового училища]]. вецей разы быв выбраный посланцьом Найвысшой рады УССР, Закарпатской областной и Ужгородской мѣстской рад. За 10 рокы (1950–1960) быв головов Закарпатской организации Сполку малярьох УССР.<ref name="Небесник"/> == Укажкы з творбы == <gallery mode=packed heights=100> Гуцулка з конем.jpg|Гуцулка з конем. 1946. Дерево (дуб), кругла скульптура. НМНМГП.<ref name="НМНМГП">Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського</ref> Коломия. Гуцулка. (Вишивальниця).jpg|Гуцулка. (Вишивальниця). 1947. Таріль декоративна. Дерево, різьблення, барельєф. НМУНДМ.<ref name="НМУНДМ">Національний музей українського народного декоративного мистецтва</ref> Київ. Опришки.jpg|Опришки 1960. Гіпс тонований, горельєф. ПЗ.<ref name="ПЗ">Приватне зібрання</ref> Ужгород. Закарпатські художники в гостях у А. Ерделі.jpg|Закарпатські художники в гостях у А. Ерделі. 1976. Теракота, кругла скульптура. ПЗ.<ref name="ПЗ"/> Ужгород Й. Бокшай та Р. Кент на етюдах.jpg|Й. Бокшай та Р. Кент на етюдах. 1976. Теракота тонована, кругла скульптура. ПЗ.<ref name="ПЗ"/> Ужгород. Знову в рідній хаті (Автобіографічна композиція).jpg|Знову в рідній хаті (Автобіографічна композиція).jpg|Знову в рідній хаті (Автобіографічна композиція). 1977. Теракота, горельєф, кругла скульптура. ПЗ.<ref name="ПЗ"/> Ужгород. В сім’ї єдиній.jpg|В сім’ї єдиній. 1978-1982. Дерево, горельєф, кругла скульптура. ЗОХМ.<ref name="ЗОХМ">Закарпатський обласний художній музей</ref> Ужгород. </gallery> == Жерела и одказы == * '''Небесник І. І.''': Свида Василь Іванович //{{ЕЗВО20}} {{nowrap|Сс.297–298.}} {{ref-uk}} * {{cite web |title='''Свида Василь''' |publisher=//zakarpat.brovdi.art [веб-сайт] |date= |url= https://zakarpat.brovdi.art/khudozhnyky/klasyky-zakarpatskoi-shkoly/svida-vasil#parentHorizontalTab1|accessdate=11.10.2025}} {{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1913|1989|Свида Василь}} 8cy15vqoabvdckokmrewkhl7kcztq3v Гавриил Бескид 0 24001 167555 163197 2026-07-17T15:37:48Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167555 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Бескид}} {{Особа проста |Имя=Гавриил Бескид |Чинность=[[педагог]], [[Публицистика|публициста]] |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото |pos=top|align=center|width=120 |link=http://www.rv.ru/photos/2009-22/f01-cv.jpg}} |Образчика_подпис= Гавриил Бескид и Михаил Дронов, 2001 |Уроджѣня={{Birth date|1929|09|28}} |Мѣсто_роджѣня=[[Кошицѣ]] |Упокоеня={{death date and age|2022|9|22|1929|09|28}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшов]] |Мѣсто_погребу=<!-- не знати --> }} '''Гавриил Бескид''' (*[[28. септембра]] [[1929]], [[Кошицѣ]], [[Чехословакія|Чехословакия]] – †[[22. септембра]] [[2022]], [[Пряшов]], [[Словакия]]) — [[педагог]], [[Русины|русин]]скый [[Публицистика|публициста]], [[Сполоченство|сполоченскый]] дѣятель.<ref>Михаил Дронов</ref><ref name="ММАЗ">Мария Мальцовска, Александер Зозуляк</ref><ref name="ПМАК">Петро Медвідь, Анна Кузмякова</ref> == Животопис == Гавриил Бескид ся уродив [[28. септембра]] [[1929]] в [[Кошицѣ|Кошицях]] до родины Евгена Бескида и Марты, родж. Холошняйовой. Дѣтство перебыв у русинском селѣ [[Леґнава|Легнава]], [[Окрес Стара Любовня|Старолюбовнянского окресу]], де отець му быв за 35 рокы [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкым]] [[священик]]ом. В селѣ выходив основну школу, пак руську [[гимназия|гимназию]] в [[Пряшов]]ѣ и Высоку школу педагогичну в [[Братислава|Братиславѣ]]. Найперше учительовав в русинскых селах [[Леґнава|Легнава]], [[Малый Липник]], пак на школах в [[Пряшов]]ѣ, де в року 1991 одышов до пензии.<ref name="ПМАК"/> Окремо треба повѣсти о мимошколской чинности Г.&nbsp;Бескида в популаризации русского языка и литературьі, в якой за понад двадцятьрочный период лишив значный слѣд нелем в [[Пряшівскый край|Пряшовском краю]], але в рамках цѣлой [[Словакия|Словакии]]. Быв редактором двотомной публикации ''Декламаторам Пушкинового памятника'', за котру быв оцѣненый Одбором школства окресного народного выбору в [[Пряшів|Пряшов]]ѣ. На полѣ Меджинародной асоциации русистох быв оцѣненый честным узнаньом за заслугы о розвой словацкой русистикы (1986), достав подякованя од централного выбору Союзу чехословацко-совѣтского приятельства.за розвой мимошколской выукы русского языка, як и за роботу лектора в централных органах. Активно робив ай в иншых организациях в рамках тогдышнього мѣстского народного выбору в [[Пряшів|Пряшов]]ѣ и в Народном фронтѣ [[Словакия|Словакии]].<ref name="ММАЗ"/> По року 1989 року активно ся залучив до русинского руху, найперше як инициатор навернутя Русинам ''Руського дому'' в [[Пряшів|Пряшов]]ѣ, котрый быв року 1965 незаконно зоштатненый. Нажаль, хоть тому пожертвовав рокы запаленой роботы, реализации того плана ся не дожив.<ref>{{cite web |author=Петро Медвідь |editor= |date=09.09.2024 |url=https://www.lem.fm/odbyla-sya-chlenska-hromada-ruskoho-klubu-1923-od-ruskoho-domu-dalshe-ne-maye-klyuchi/ |title= Одбыла ся членьска громада Руського клубу 1923. Од Руського дому далше не має ключі|publisher=ЛЕМ.FM |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }}</ref> Зберав документы о русинскых вызначных особностях, о вызначных историчных подѣях и публиковав на сторонах ''Народных новинок'', часопису ''Русин'', в русинскых календарях, новинках ''Інфо Русин'' и литературных алманахах, ай в заграничных русинскых выданях, як, напримѣр в часописѣ ''Бесіда'', котрый выдавать ''Стоваришыня Лемків'' в [[Польско|Польщи]], в часописѣ ''Вседержавный русинськый вістник'' у [[Мадярьско|Мадярьску]], в новинках ''Podkarpatská Rus'', якы выходять на [[Чехия|Чехах]], и в далшых. Быв еден з 24 сполупрацовникох в ''Encyclopedia of Rusyn History and Culture'', котру выдав професор [[Павел Роберт Маґочій|Павел Роберт Магочий]] и професор [[Иван Поп]] {{nobr|(рр. 2003 и 2005)}}, як и в украинском выданю з назвов ''Енциклопедія історії та культури карпатських русинів'' (р.&nbsp;2010). Выдав двѣ свои книжкы: ''Николай Бескид на благо Русинів'', 2005, и ''Николай Бескид як субєкт і обєкт історіоґрафії'', 2009.<ref name="ПМАК"/> == Жерела == * {{cite web |author='''Михаил Дронов''' |editor= |date= |url= http://www.rv.ru/content.php3?id=8166|title=НА БЛАГО РУСИНОВ И РУСИ К 80-летию Гавриила Евгеньевича Бескида |publisher=//Руский Вестник 29-10-2009 |format= |quote=В начале 1990-х гг., когда появилась такая возможность, Бескид активнейшим образом включился в дело русинского возрождения. В частности, он принимает участие в деятельности Русского клуба-1923, Русинского культурно-просветительного общества имени А.В. Духновича, Общества русинских писателей Словакии и др. Сложно даже приблизительно подсчитать общее количество конференций, семинаров, творческих вечеров и других мероприятий, организатором которых он являлся. Известен юбиляр и как талантливый краевед и публицист. Его статьи, посвященные истории русинов, регулярно появляются на страницах русинских изданий Словакии, Венгрии, Чехии и Польши. |language= {{ref-ru}} |accessdate=4-01-2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{Cite book |author='''[[Мария Мальцовска]]''', '''[[Александер Зозуляк]]''' |editor= |title= //Русин, културно-хрістіаньскый часопис|chapter=Продовжує в културно-освітнїм діятельстві своїх предків (К 85-ым народенинам Мґр. Гавриіла Бескида) |language= |edition= |volume={{nobr|ч. 5, 2014}} |quote= |location= |publisher= |date=2014 |series= |pages= 1–3 |isbn= |doi= |url= http://www.rusynacademy.sk/image/rusyn%205_2014.pdf}} * {{cite web |author='''[[Петро Медвідь]]''', '''[[Анна Кузмякова]]''' |editor= |date= |url= https://www.lem.fm/vmer-havriyil-beskid-prodovzhytel-slavnoho-rusinskoho-rodu/|title=Вмер Гавриїл Бескид. Продовжытель славного русиньского роду |publisher= ЛЕМ.fm |format= |quote= |language= |accessdate=4-01-2026 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1887|1975|Бескид, Гавриил}} i3qr5w1pojxmpfhielz39rutxmy0x4d Степан Жупанин 0 24083 167557 163181 2026-07-17T15:46:44Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167557 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Степан Жупанин |Образчик=[[Файл:Zhupanyn Stepan I.jpg|230px ]] |Категория_склада=People of Irshava |Упокоеня={{Death date and age|2005|01|07|1936|01|18}} |Уроджѣня={{Birth date and age|1936|01|18}} |Мѣсто_роджѣня=[[Иршава]] |Чинность=[[поет]], [[педагог]] |Мѣсто_смерти=[[Ужгород]] |Мѣсто_погребу= теметов Доманинцѣ, [[Ужгород]] }} '''Жупанин Степан Илькович''' (*[[18. януар]] [[1936]], [[Иршава]], [[Подкарпатска Русь]] – †[[7. януар]] [[2005]], [[Ужгород]], [[Україна|Украина]]) — украинскый [[поет]], [[педагог]]. Абсолвент [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской универзиты]] (1959). Доктор педагогичных наук (1996). [[Учитель]]овав, быв на [[новинарь]]ской роботѣ. В роках 1963–1969 ай од року 1974 [[професор]] на [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской универзитѣ]], 1982–1987 — завкатедры гуманитарных дисциплин, 1987–1992 — завкатедры [[Педагогика|педагогикы]], [[Психология|психологии]] ай [[Методіка|методикы]] препода­ваня; од 1993 — в Закарпатском ин­штитутѣ подипломного педагогичного школованя (Ужгород): 1996–2005 — [[професор]] катедры [[Педагогика|педагогикы]], [[Психология|психологии]] и сполоченскых дисциплин. Член [[Народный сполок писательох Украины|НСПУ]] (1974). Лавреат литературной премии имени [[Леся Украинка|Лесѣ Украинкы]] (1994).<ref name="УЛЕ">Балега Ю. І.</ref><ref name="ЕСУ">Зимомря М. І.</ref> Написав вельо статей и начеркох о творчых людях [[Закарпаття|Закарпатя]] и близкого сосѣдства, рецензий на их литературну творбу: [[Юрий Гойда]], Михайло Томчаний, Параска Амбросий, Володимир Ладыжець, [[Марийка Подгорянка]], Барбара Салаи, [[Олга Ришави]].<ref name="ЕЗВО20"/> == Литературна творба == Автор поетичных дѣточых книжок «Бджілка» (1959), «Сестрички-смерічки» (1962), «Гірська стежинка» (1965), «Світле озерце» (1975), «Ватра» (1981), «Смерековий край» (1985), «Лісовий світанок» (1986), «Рассвет» (Москва, 1987), «Світлячок та бджілка» (1989), «На високій полонині» (1993), «Сто загадок» (1993), «Чому плакала зозуля?» (1994), «Моя абетка» (1997). Про творы Жупана характерный елемент казковости. На стихы Жупана писали музику А.&nbsp;Кос-Анатольськый, Д.&nbsp;Задор, А.&nbsp;Филипенко, Б.&nbsp;Фильц, Л.&nbsp;Дичко тай иншы [[композитор]]ы — опубликовано у пѣсенных зборниках «Пісні для дітей» (1974), «Сонечко», «Барвінок» (обѣ — 1983), «Журавлик» (1989). Выступав из статями з проблем [[Педагогика|педагогикы]] и [[Психология|психологии]], упорядковав ряд приучок про зачатковы класы: «Сонячний світ» (1972), «З чого починається Вітчизна» (1987), «Верховиночка» (Уж., 1998; К., 2003). Окремы творы Жупана перекладены на рус., бѣлорус., лит., молд., тадж., туркм., казах., болг., чеш., словац., мад. язык.<ref name="УЛЕ"/><ref name="ЕСУ"/> Вершы и казкы Степана Жупанина появляли ся в новинках, журналах «Барвінок», «Малятко», «Дошкільне виховання», «Прапор», «Україна», «Дукля», «Дружно вперед» тай иншых, многых украинскых читанках и приручках про зачаточны класы.<ref name="ЕЗВО20">Хланта І. В.</ref> == Головнѣйшы педагогичны выданя == Степан Жупанин — заслуженый працовник высшой школы Украины, одзначеный медалиов имени Антона Макаренка, автор понад стовкы научных робот на педагогичны темы.<ref name="ЕЗВО20"/> Головнѣйшы з них:<ref name="ЕСУ"/> * Виховання в учнів естетичного ставлення до природи. 1980; * Формування естетичного ставлення до мистецтва. 1991; * Педагогічні основи формування в молодших школярів художнього образу природи. 1995; * Розвиток учнівської образотворчості. 1997 (вшыткы — Ужгород). == Родина == Року 1961 побрав ся з Терезов Копинець, з котров мали трое дѣти: Павла, Юрка и [[Мирослава Копинець|Мирославу]].<ref>{{cite web |author=J. G. (Джей Джи) |editor= |date= |url=https://dovidka.biz.ua/stepan-zhupanin-biografiya-skorocheno/ |title=Степан Жупанин: біографія скорочено |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate=19.01.2026 |archiveurl= |archivedate= }} </ref> == Жерела == * {{cite web |author='''Балега Ю. І''' |editor= |date= |url=http://izbornyk.org.ua/ulencycl/ule52.htm |title=Жупанин Степан Ілліч |publisher=//УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ В П’ЯТИ ТОМАХ, т. 2. КИЇВ — 1990 |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} * {{Cite book |author='''Зимомря М. І''' |editor= |title= Енциклопедія Сучасної України|language= |edition= |volume=т. 9 |chapter= Жупанин Степан Ілліч|quote= |location=Київ |publisher=Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009 |date= |series= |pages= |isbn= |doi= |url= https://esu.com.ua/article-18423 }} * '''Хланта І. В.''' Жупанин Степан Ілліч //{{ЕЗВО20}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1936|2005|Жупан Степан}} lsa6bz5hfy96shodxc4nhne8sqf85ud Василь Скакандий 0 24351 167549 164259 2026-07-17T15:10:51Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167549 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Василь Скакандий |Чинность=малярь, [[педагог]] |Уроджѣня={{birth date|1941|03|04}} |Мѣсто_роджѣня=[[Середньое|Середньово]], [[Подкарпатя]] |Упокоеня={{Death date and age|2020|02|06|1941|03|04}} |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото |pos=top|align=center|width=90 |link=https://ostrohcastle.com.ua/wp-content/uploads/2026/03/1.jpg}} |Мѣсто_погребу= }} '''Василь Скакандий''', {{ref-uk}} Василь Юлійович Скакандій ([[4. марец]] [[1941]], [[Середньое|Середньово]], [[Подкарпатя]]&nbsp;— [[6. фебруар]] [[2020]], [[Ужгород]], [[Україна|Украина]])&nbsp;— народный умѣлець Украины (2007); член Народного сполку малярьох Украины (1968).<ref name="Семенюк">Анна Семенюк</ref> {{Вонкове медиум | title = Памяти В. Скакандия | topic = ДОКЛАДНО / Виставка пам'яті народного художника України Василя Скакандія | align = | width = 290px | image1 = | image2 = | image3 = | audio1 = | audio2 = | audio3 = | video1 =https://www.youtube.com/watch?v=AxF1CtXb9Bk | video2 = | video3 = | model1 = | model2 = | model3 = }} {{Цитат збоку | Заглавье = | Заглавье долов = | Содержанье =Творчость Василя Скакандия – се свѣт алегорий, сформованых жытьом, свѣт образох, што выросли з легенд ай казок, свѣт емоцийного пережываня колору, выявленый в аквареловых импровизациях. | Подпис = Михайло Приймич, умѣлствознатель <br/><small>(Василь Скакандій. 85 років від дня народження)</small> | Полога = right | Ширина = 260px | Высота = | Розмѣр букв = | Тло = | Без розрывов = }} == Животопис == Уродив ся [[4. марца]] [[1941]] в [[Середньое|Середньовѣ]]. Мав ещи два браты, Ивана тай Юлия, котры тыж стали ся малярями.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/news/250316-v-uzhgorodi-vidkryly-vystavku-narodnogo-hudozhnyka-ukrayiny-vasylya-skakandiya|title=В Ужгороді відкрили виставку народного художника України Василя Скакандія|last=Оксана ДУДАШ|date=25.03.2016|website=day.kyiv.ua|publisher=День|language=укр|accessdate=25.05.2021}}</ref> Основны межникы творчого жытя;<ref name="Федорук">Олександр ФЕДОРУК</ref> * 1951-1958 — учив ся в студии образописного умѣня в Ужгородѣ, ведучый Золтан Баконий * 1965 — закончив Кийовскый образописный инштитут (нынѣ НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури {{ref-uk}}) * 1965-1967 — умѣлецкый редактор републикового выдавательства «Карпаты» * 1968 — член Народного сполку малярьох Украины * 1985-1991 — голова Закарпатской организации Народного сполку малярьох Украины * 1990 — Заслуженый умѣлець Украины * 2000-2004 — професор [[Закарпатська академія умінь|Ужгородского коледжу умѣлств им. А.&nbsp;Ердели]] * 2004 — професор [[Закарпатська академія умінь|Закарпатского инштитуту умѣня]] * 2007 — Народный умѣлець Украины Лавреат многочисленых премий. Жанры: книжкова тай обща графика, мальба, акварел, монументалне умѣня, портрет. Творы были експонованы в [[Мадярщина|Мадярщинѣ]], [[Румыния|Румынии]], [[Словакия|Словакии]], [[Югославія|Югославии]], [[Франція|Франции]], [[Канада|Канадѣ]], [[США]].<ref name="Федорук"/><ref name="Семенюк"/> Ку двадцятьрочу независлости Украины Народный умѣлець Украины Василь Скакандий намалёвав 28 портреты проводникох краю з розличных историчных доб.<ref>{{cite web |author= |editor= |date=19.08.2011 |url=https://mukachevo.net/news/vidomyy-khudoznyk-namaliuvav-portrety-zakarpatskykh-kerivnykiv-kraiu-foto_44974.html |title= Відомий художник намалював портрети закарпатських керівників краю (ФОТО) |publisher= |format= |quote= |language= {{ref-uk}} |accessdate=06.03.2026 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> == Жерела == * {{Cite book |author= |editor= |title= Мистецтво України : Біографічний довідник |language= |edition= |volume= |chapter=Скакандій Василь Юлійович |quote= |location= |publisher=Київ: Українська енциклопедія |date=1997 |series= |pages=541 |isbn=5-88500-071-9 |doi= |url=https://dn720005.ca.archive.org/0/items/mystetstvo-ukrainy-1997/Mystetstvo_Ukrainy_1997.pdf }} * {{cite web |author=Людмила Козловська |editor= |date=04.03.2026 |url=https://ostrohcastle.com.ua/vasyl-skakandij-br-85-rokiv-vid-dnya-narodzhennya/ |title=Василь Скакандій. 85 років від дня народження |publisher= Державний історико-культурний заповідник міста Острога|format= |quote=В українському мистецтві Василь Юлійович вагома постать, він зберіг неповторну чистоту закарпатського мистецького соціуму, яким він був вихований. Про таких зазвичай пишуть: син своєї землі, свого народу. |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author=Олена Приходько |editor= |date=16.03.2020 |url=http://rionews.com.ua/news/all/now/n207594425 |title=Василь Скакандій. — талановита, світла, доброзичлива, толерантна людина |publisher=РІО Закарпатська Народна Газета |format= |quote=Свій великий мистецький досвід і знання Василь Скакандій з великою щедрістю і радістю передавав своїм вихованцям. Він був доброзичливим і щирим наставником студентства, викладаючи курс фахових дисциплін у Закарпатській академії мистецтв. Численні учні, колеги і друзі, а також численні поціновувачі творчості митця з великою повагою і вдячністю згадують добре ім’я талановитого майстра і пошани гідної людини. |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= Анна Семенюк |editor= |date=07.02.2020 |url=https://zaholovok.com.ua/pomer-vidomii-zakarpatskii-khudozhnik-vasil-skakandii |title=Помер відомий закарпатський художник Василь Скакандій |publisher= |format= |quote= |language={{ref-uk}} |accessdate=06.03.2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= Олександр ФЕДОРУК |editor= |date=04.09.2017 |url=https://uzhgorod.net.ua/news/114423 |title=Закарпатець Василь Скакандій — вагома постать у сучасному українському мистецтві |publisher=uzhgorod.net |format= |quote= |language= {{ref-uk}}|accessdate=06.03.2026 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1941|2020|Скакандий, Василь}} 6qvrdf64v3kzpkw96awlfaj6bj53vje Магдалина Белень 0 24356 167558 164341 2026-07-17T15:52:07Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167558 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Магдалина Бе́лень |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Магдалина Іванівна Беле́нь'' |Категория_склада=20th-century painters from Ukraine |Образчик=[[File:Puhlik-Belen Magdalina1.svg|thumb|Магдалина Пуглик-Белень, керамистка, малярька, майстриня гобелена, дизайнерка]] |Чинность=керамистка, малярька, майстриня гобелена, дизайнерка |Уроджѣня={{Birth date|1951|03|04}} |Мѣсто_роджѣня=[[Невицке]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1951|03|04}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Магдалина Бе́лень''', {{ref-uk}} ''Магдалина Іванівна Беле́нь'', в дѣвоцтвѣ ''Магдалина Пуглик'', *[[4. марец]] [[1951]], [[Невицке]] Ужгородского району [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[УССР]] — украинска керамистка, майстриня ручного ткацтва (гобелен), малярька, Заслужена умѣлкыня Украины (2012). Лавреатка областной премии {{nobr|им. Й. Бокшая}} тай {{nobr|А. Ерделия}} (2006). Членка Националного сполку умѣлцьох Украины (1977), Националного сполку майстрох народного умѣлства Украины (2001).<ref name=Vehes>Вегеш М. М.</ref> == Животопис == Уродила ся в [[Невицке|Невицкому]] [[Ужгородскый район|Ужгородского району]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]]. Мальовала ай лѣпила з раннього дѣтства, што себе памятать. В роках 1969–1973 учила ся в Ужгородском училищу ужиткового умѣлства, пак до року 1985 была там педагогом. Брала науку майстерности од класикох закарпатской школы живопису: [[Федор Манайло|Федора Манайла]], [[Гаврило Глюк|Гаврила Глюка]], Миколы Медвецкого. Року 1977 пройшла курс педагогикы при Львовской академии умѣлств. Працовала в Закарпатскому умѣлецко-выробному комбинатѣ в монументалному ай ужитковому цехах. В тых роках розробила немало ескизох оформленя про санатории, заводы, готелы, спорткомплексы на Закарпатю, Львовщинѣ, Тернопольщинѣ ай Киевщинѣ. Оформляла книгы про выдавательство «Карпаты» в [[Ужгород]]ѣ. 12 рокы оддала педагогичной роботѣ в Ужгородскому училищу ужиткового умѣлства, де преподавала основы композиции, графику, малюнок, скулптуру, керамику, лѣпку. Заклала школу керамикы на [[Закарпатска область|Закарпатю]]. З ей робот окреме ся видѣлять уникална серия керамичных творох з филозофскым осмысленьом первооснов людства: «Космогония людства». О Магдалинѣ Пуглик-Белень нафилмованы многы репортажы: «Диафильм СССР» (Москва, 1975), «Знамениті українці» (Киев, 2006), киножурналы «Україна – 21» ай «Мальовнича Україна» (киностудия {{nobr|им. О. Довженка}}, Киев, 1980), «Пізнати Всесвіт» (Ужгород, 2006). Участниця выставок: областных – од року 1972, всеукраинскых и заграничных – од року 1973, понад 25 персоналных выставок. В роках 2003 и 2005 представляла Украину на Межинародному бьенале керамикы в [[Буенос Аірес|Буенос-Айрес]]ѣ. Творы авторкы поповнили фонды музейох в Украинѣ, Аргентинѣ, Грузии, Канадѣ, США и Западной Европѣ, а тыж приватны колекции.<ref name="BROVDI">BROVDI ART</ref> При нагодѣ 75-роча уродин авторкы в Ужгородском сканзенѣ 4. марца 2026 отворили выставку ей робот, позыченых про експозицию з приватных колекций Киева, Чернигова, Львова, Ужгорода, Мукачова, Берегова тай Чопа: керамика, живопис, графика, гобелены, скулптура малых форм, рельефы, нецке.<ref>Uzhgorod.net.ua</ref> == Жерела == * {{Cite book |author=[[Микола Вегеш|Вегеш М. М.]] |editor= {{nowrap|І.М. Дзюба}}, {{nowrap|А.І. Жуковський}}, {{nowrap|М.Г. Железняк та ін.}} |title=Енциклопедія Сучасної України: електронна версія |language={{ref-uk}} |edition= |volume= |chapter=Белень Магдалина Іванівна |quote= |location=Київ |publisher=НАН України, Інститут енциклопедичних досліджень, НТШ. |date=2003. Оправлене: 2004. Одчитане: 11.03.2026 |series= |pages= |isbn= |doi= |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=39037 }} * {{cite web |title=ПУГЛИК-БЕЛЕНЬ МАГДАЛИНА, 1951. Художник декоративно-прикладного мистецтва, живописець, графік, педагог, дизайнер. |publisher=BROVDI ART |url=https://zakarpat.brovdi.art/khudozhnyky/myttsi-zakarpattia/puglik-belen-magdalina#parentHorizontalTab1}}{{ref-uk}} * {{cite web |title=Русинська родина. Михайло та Магдалина Белень |publisher=Суспільне Ужгород |url=https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=A9k085BLs88|quote=50 років разом живе подружжя Михайла та Магдалини Белень. Чоловік – скульптор, а дружина – пише картини та робить вироби з кераміки. Познайомилися вони в училищі, а згодом одружилися.}}{{ref-uk}} * {{cite web |author= |editor= |date=05 березня 2026р. |url=https://uzhgorod.net.ua/news/193030 |title=Виставку заслуженої художниці України Магдалини Пуглик-Белень відкрили в Ужгородському скансені |publisher=Uzhgorod.net.ua |format= |quote= |language= |accessdate=13.03.2026 |archiveurl= |archivedate= }}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1951||Белень, Магдалина}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] ldrtf4hcs210hdmwf47btyeal9vq8av Оксана Илницка 0 24381 167559 164607 2026-07-17T15:54:59Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167559 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Оксана Илницка |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька-Хархаліс'' |Категория_склада=1962 births |Образчик=[[File:Ilnicka-Kharkhalis Ox.svg|200px]] |Чинность=спѣвачка, педагогыня |Уроджѣня={{Birth date|1962|03|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1962|03|06}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Оксана Илницка''', {{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька'', в одданю ''Оксана Хархалис'', *[[6. марец]] [[1962]], [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Заслужена умѣлкыня Украины (1998).<ref name="СС">Світлана Стегней</ref><ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref> {{Цитат збоку | Заглавье = | Заглавье долов = | Содержанье = «Оксана Ільницька підкорила великі концертні зали не тільки східної Європи – вона виступає і в Швейцарії, і в Австрії. Її улюблені композитори – {{nobr|В. А. Моцарт}}, {{nobr|Й. С. Бах}}, {{nobr|Г. Малер}}, {{nobr|П. Чайковський}}… Безумовно, Пфальц надовго збереже про українську співачку найкращі спогади» | Подпис = Новинка «Rheinpfalz» 12.01.2002<ref name="ДГМ"/> | Полога = right | Ширина = 215px | Высота = | Розмѣр букв = | Тло = #eee9d9 | Без розрывов = }} == Животопис == Уродила ся [[6. марец|6. марца]] [[1962]] в [[Село|селѣ]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]]. По восямрочной школѣ в [[Село|селѣ]] выштудовала Мукачовске педучилище (1977–1981) и Ровненскый державный инштитут културы (1981–1985, фах културно-освѣтна робота). Была направлена в Закарпатске областне управлѣня културы, де достала роботу в Закарпатской областной филгармонии. В [[Авґуст|август]]ѣ 1985 прията за солистку музичного лекторию, едного з найстаршых колективох Закарпатской областной филгармонии, што быв основаный року 1947 як група солистох, по часѣ достав назву „Музичный лекторий", а од року 1998 — ансамбл солистох „Гармония". З часом стала ся умѣлецков ведучов ансамблу. Хоть уже мала мѣсто роботы за фахом, продовжила вокалне школованя, року 1986 поступивши заочно до Московского музично-педагогичного инштитуту им.&nbsp;Гнесиных<ref>Днесь Российска академия музикы им.&nbsp;Гнесиных</ref> в клас {{nobr|Н. М. Шильниковой}},<ref name="Шил">Заслужена артистка Российской Федерации, професорка Шильникова свого часу стажовала ся в Римской музичной академии «Санта-Чечилия» (1971–1972).</ref> де року 1990 закончила повный курс у фаху солного спѣву, достала квалификацию концертной спѣвачкы и учителькы.<ref name="ВТФ"/><ref name="ДГМ"/> Закончила курс майстер-класу стародавной музикы в клашторѣ Михаелштайн,<ref>[https://harzspots.com/ru/erkunden/ausflugsziele/spot/kloster-michaelstein/ Kloster Michaelstein bei Blankenburg]</ref> [[Германия]] року 1987 и каштелю Валтице,<ref>[https://kidpassage.com/activity/chehiya/brno/zamok-valtitse ЗАМОК ВАЛТИЦЕ]</ref> [[Чехия]] року 1993.<ref name="ВТФ"/> В Ужгородском державном музучилищу {{nobr|им. Д. С. Задора}} преподавать важный предмет „Поставеня голосу", од року 1986 педагогична робота в училищу — неодлучна часть ей творчого жытя.<ref name="СС"/> == Творчость == Оксана Илницка понад 10 рокы была ведучов „Музичного лекторию", з котрым выступовала и дома и в заграничу. Од своей професоркы Шильниковой<ref name="Шил"/> достала привязаность до лѣпшых взорох вокалной творчости домашных и заграничных композиторох.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=6qQkkEEJxzY Сім іспанських пісень]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?feature=share&v=10zG5Yukslw Stabat Mater ]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?v=TvAi98EpL6Q&feature=share Камерний концерт]</ref> Активна умѣлецка сполупраця звязала спѣвачку з ансамблом стародавной музикы «Castrum Hung» (ведучый – С.&nbsp;Тихоненко),<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=TdAsl-JmITU Концерт старовинної музики Оксана Ільницька]</ref> з камерным хором «Cantus» (Ужгород, ведучый – Народный артист Украины Емил Сокач), з вызнамнов закарпатсков спѣвачков Народнов артистков Украины Мариёв Зубанич:<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене (дует)]</ref><ref>https://www.youtube.com/watch?v=OLMAHTWJNvk З молитвою до Тебе</ref> в дуетѣ ѣх голосы красно поедновали ся у тембровому планѣ.<ref name="ДГМ"/> == Одзначеня, награды == Жерела:<ref>Сторінка викладача Хархаліс Оксана Петрівна</ref><ref>Портфоліо викладачки Хархаліс Оксани Петрівни</ref> * Заслужена артистка Украины (1998) * Лавреатка областной премии {{nobr|им. Д. Задора}} (1997, 2003); * Лавреатка меджинародного фестивалу «INTER LIRA» (Будапешт, 2000). == Жерела == * Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с.&nbsp;145 //{{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=Світлана Стегней |editor= |title=//КАЛЕНДАР КРАЄЗНАВЧИХ ПАМ'ЯТНИХ ДАТ НА 2012 РІК |language= |edition= |volume= |chapter=ОКСАНА ПЕТРІВНА ІЛЬНИЦЬКА. 50-річчя від дня народження заслуженої артистки України (нар. 1962) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво Валерія Падяка |date=2011 |series= |pages=112–115 |isbn=978-966-387-056-4 |doi= |url= }} {{ref-uk}} * {{cite web |author= |editor= |date=2026 |url=https://humanities.msu.edu.ua/dpmepa-2/1734-2/ |title= Сторінка викладача Хархаліс Оксана Петрівна |publisher=Гуманітарний факультет |format= |quote= |language= {{ref-uk}}|accessdate=2.04.2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= |editor= |date=2026 |url=https://www.umfkzador.uz.ua/uploads/files/_Harhalis.pdf |title=Портфоліо викладачки Хархаліс Оксани Петрівни |publisher=Ужгородський музичний фаховий коледж імені {{nobr|Д. Є. Задора}} |format= |quote= |language= {{ref-uk}}|accessdate=2.04.2026 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1962||Илницка, Оксана}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] l4kh16ou85632ax8lvts9odlndshv6j К (паровоз) 0 24721 167534 167088 2026-07-17T12:06:25Z Rue323 31002 167534 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Парово́з К''' ('''Коло́менськый''', назывка — '''Зазу́ля''') — [[Російска імперія|російськый]] пасажирськый [[паровоз]], упущавшый ся из [[1907]] по [[1914]] рокы. Заводськый тип 114. Быв розробленый инженірями Коломенського завода Е. Е. Нолтейном и К. Н. Сушкіным про заміну паровозӱв серій [[Ж (паровоз)|Ж]] и [[З (паровоз)|З]]. Є первым [[Російска імперія|російськым]] [[Паровоз|паровозом]] у котрого топка была унесена над рамов (айбо лишила ся миже ведущыми ґолесами).<ref>В. А. Раков. Паровозы серии К // Локомотивы отечественных железных дорог 1845-1955. — 2-е, переработанное и дополненное. — Москва: «Транспорт», 1995.</ref> У [[1911]]. році было зачато уробництво ёго усиленої верзії — [[Ку (паровоз)|Ку]]. Быв моцным и надійным локомотивом, котрый хосновав ся про ведіня курьерськых поїздӱв. У зъязи из появлінём май моцного и надійного паровоза серії С, паровозы К были переведені на перевезеня миже варошами. Розвивав скорӱсть до 105 км/год, службова вага 74 тон, порожня вага 65,5 тон. Довгота му складала 10,6 метрӱв.<ref>В. А. Раков. Паровозы серии К // Локомотивы отечественных железных дорог 1845-1955. — 2-е, переработанное и дополненное. — Москва: «Транспорт», 1995.</ref> == Література == [[Катеґорія:Паровозы подля алфавіта]] [[Катеґорія:Транспортны средства]] bh722fuvgkyp6dr8wlu5awgt3k7oubz Йорґ Крон 0 24736 167540 2026-07-17T14:13:09Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Йорґ Крон]] на [[Ёрґ Крон]] 167540 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ёрґ Крон]] mb0qk79qd604bhy31nr566k505s9toy Ґерінґсдорф 0 24737 167544 2026-07-17T14:33:32Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Ґерінґсдорф]] на [[Герінґсдорф]] 167544 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Герінґсдорф]] e4kkayox09g7lr7fd4v8n5tl0vefszp Буркут № 226 0 24738 167550 2026-07-17T15:17:32Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/43883317|Джерело № 226]]» 167550 wikitext text/x-wiki '''Бурку́т № 226''' ('''«Келе́чинськый ква́с»''' ци '''«Келе́чинськый бурку́т»''') — гідролоґічна памнятка природы, мінералноє жрідло (буркут). Є у пуднӱжёви горы Ділок, коло рікы Репинка. Миже селами Келечин и Репинноє. [[Файл:Kelechyn_Mizhgirskyi_Zakarpatska-spring_N226-2.jpg|міні|300x300пкс|Джерело № 226]] == Назва == Офіціална назва памняткы природы — Буркут № 226. Номер 226 є присвоєным числом при державному облікови. Покӱлку объект представлять собов жрідло мінералної углёквасної воды, то пудпадать пуд означіня «буркут».<ref>https://ecozakarpat.net.ua/parks/gidrologhichna-pam-iatka-prirodi-mistsievogho-znachiennia-dzhierielo-226?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://jazyk.rueportal.eu/</ref> [[Катеґорія:Буркуты Пудкарпатської Руси]] [[Катеґорія:Буркуты]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] b7p1wstr8i3yc64oste511yycv89zkj 167551 167550 2026-07-17T15:19:13Z Rue323 31002 167551 wikitext text/x-wiki '''Бурку́т № 226''' ('''«Келе́чинськый ква́с»''' ци '''«Келе́чинськый бурку́т»''') — гідролоґічна памнятка природы, мінералноє жрідло ([[Буркут (значеня)|буркут]]). Є у пуднӱжёви [[Гора|горы]] [[Ділок (гора)|Ділок]], коло рікы [[Репинка]]. Миже селами [[Келечин]] и [[Репинноє]]. [[Файл:Kelechyn_Mizhgirskyi_Zakarpatska-spring_N226-2.jpg|міні|300x300пкс|Буркут № 226]] == Назва == Офіціална назва памняткы природы — Буркут № 226. Номер 226 є присвоєным числом при державному облікови. Покӱлку объект представлять собов жрідло мінералної углёквасної воды, то пудпадать пуд означіня «буркут».<ref>https://ecozakarpat.net.ua/parks/gidrologhichna-pam-iatka-prirodi-mistsievogho-znachiennia-dzhierielo-226?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://jazyk.rueportal.eu/</ref> == Історія == == Опис == == Удкликованя == [[Катеґорія:Буркуты Пудкарпатської Руси]] [[Катеґорія:Буркуты]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] 77r1uychfrrneo8994qy14yrl396jd2 167553 167551 2026-07-17T15:27:27Z Rue323 31002 167553 wikitext text/x-wiki '''Бурку́т № 226''' ('''«Келе́чинськый ква́с»''' ци '''«Келе́чинськый бурку́т»''') — гідролоґічна памнятка природы, мінералноє жрідло ([[Буркут (значеня)|буркут]]). Є у пуднӱжёви [[Гора|горы]] [[Ділок (гора)|Ділок]], коло рікы [[Репинка]]. Миже селами [[Келечин]] и [[Репинноє]]. [[Файл:Kelechyn_Mizhgirskyi_Zakarpatska-spring_N226-2.jpg|міні|300x300пкс|Буркут № 226]] == Назва == Офіціална назва памняткы природы — Буркут № 226. Номер 226 є присвоєным числом при державному облікови. Покӱлку объект представлять собов жрідло мінералної углёквасної воды, то пудпадать пуд означіня «буркут».<ref>https://ecozakarpat.net.ua/parks/gidrologhichna-pam-iatka-prirodi-mistsievogho-znachiennia-dzhierielo-226?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://jazyk.rueportal.eu/</ref> == Історія == == Опис == Буркут № 226 удносить ся ид углёквасным гідрокарбонатно-калціёвым мінералным водам. Обща мінералізація воды изкладать 2,5 ґ/л. Интересный сись буркут и тым ож суть у нёму и [[Желїзо|желізо]] и даже [[кобалт]], се опереділять особности її хемічного состава.<ref>https://ecozakarpat.net.ua/parks/gidrologhichna-pam-iatka-prirodi-mistsievogho-znachiennia-dzhierielo-226?utm_source=chatgpt.com</ref>. По свойым даностям удносить ся ид лікарьськым мінералным водам и традиційно хоснує ся про лічіня и профілактику орґанӱв травліня.<ref>https://ecozakarpat.net.ua/parks/gidrologhichna-pam-iatka-prirodi-mistsievogho-znachiennia-dzhierielo-226?utm_source=chatgpt.com</ref> Дякувучи стабілному хемічному составови буркут представлять интерес не лиш ге природный объект, но и ге объект гідролоґічных изслідовань [[Подкарпатя|Пудкарпатської Руси]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Буркуты Пудкарпатської Руси]] [[Катеґорія:Буркуты]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] 6lidqyw4983ne420wiase819u3gnyiq 167556 167553 2026-07-17T15:40:39Z Rue323 31002 167556 wikitext text/x-wiki '''Бурку́т № 226''' ('''«Келе́чинськый ква́с»''' ци '''«Келе́чинськый бурку́т»''') — гідролоґічна памнятка природы, мінералноє жрідло ([[Буркут (значеня)|буркут]]). Є у пуднӱжёви [[Гора|горы]] [[Ділок (гора)|Ділок]], коло рікы [[Репинка]]. Миже селами [[Келечин]] и [[Репинноє]]. [[Файл:Kelechyn_Mizhgirskyi_Zakarpatska-spring_N226-2.jpg|міні|300x300пкс|Буркут № 226]] == Назва == Офіціална назва памняткы природы — Буркут № 226. Номер 226 є присвоєным числом при державному облікови. Покӱлку объект представлять собов жрідло мінералної углёквасної воды, то пудпадать пуд означіня «буркут».<ref>https://ecozakarpat.net.ua/parks/gidrologhichna-pam-iatka-prirodi-mistsievogho-znachiennia-dzhierielo-226?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://jazyk.rueportal.eu/</ref> == Історія == Буркут одержав статус гідролоґічної памняткы природы містного значіня рішінём Закарпатського областного изповнительного комітета уд [[23. октобер|23. октовбра]] [[1984]]. року № 226. Пуд охрану была узята кырничка лікарьської мінералної воды котра представляла природоохранну и гідролоґічну цінность. Площадь охранної території є 50 сотин (0,5 га).<ref>https://ecozakarpat.net.ua/parks/gidrologhichna-pam-iatka-prirodi-mistsievogho-znachiennia-dzhierielo-226?utm_source=chatgpt.com</ref> У наш час сам Буркут № 226 є у [[Изкӱвськоє лісництво|Изкӱвському лісництвови]] (філія [[Міжгірськоє хащовоє ґаздӱвство|Міжгірського хащового ґаздӱвства]]) коло села [[Келечин]] ([[урочище Келечин]]), и входить у природо-заповідный фонд [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. Державна охрана напрямлена на усокочіня природного режима и вида жрідла и ёго [[Мінеральна вода|мінералных вод]].<ref>https://ecozakarpat.net.ua/parks/gidrologhichna-pam-iatka-prirodi-mistsievogho-znachiennia-dzhierielo-226?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>Міжгірськоє хащовоє ґаздӱвство</ref> == Опис == Буркут № 226 удносить ся ид углёквасным гідрокарбонатно-калціёвым мінералным водам. Обща мінералізація воды изкладать 2,5 ґ/л. Интересный сись буркут и тым ож суть у нёму и [[Желїзо|желізо]] и даже [[кобалт]], се опереділять особности її хемічного состава.<ref>https://ecozakarpat.net.ua/parks/gidrologhichna-pam-iatka-prirodi-mistsievogho-znachiennia-dzhierielo-226?utm_source=chatgpt.com</ref> По свойым даностям удносить ся ид лікарьськым мінералным водам и традиційно хоснує ся про лічіня и профілактику орґанӱв травліня.<ref>https://ecozakarpat.net.ua/parks/gidrologhichna-pam-iatka-prirodi-mistsievogho-znachiennia-dzhierielo-226?utm_source=chatgpt.com</ref> Дякувучи стабілному хемічному составови буркут представлять интерес не лиш ге природный объект, но и ге объект гідролоґічных изслідовань [[Подкарпатя|Пудкарпатської Руси]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Буркуты Пудкарпатської Руси]] [[Катеґорія:Буркуты]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] 3gvni22c5qerhfibdvsug64jxuzthj8 Армат (футболный клуб) 0 24739 167565 2026-07-18T07:45:06Z Саша Крись 36478 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/48402584|Армат (футбольний клуб)]]» 167565 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс фотбаловый клуб}}'''«Армат» (Дніпро)''' — україньскый медіафутбольній клуб из вароша Дніпро, основаный у листопаді 2018 рока. Одін из найвеце знамых и популарных медіафутбольних колективӯв Україны. Клуб є сталым участником и віце-чемпіоном медіалігы ''UA Steel League''. sqlhn4ie8e2yc8uu6p5ld14uq7h8uc0 167566 167565 2026-07-18T07:52:55Z Саша Крись 36478 167566 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс фотбаловый клуб|image=Armat.png}}'''«Армат» (Дніпро)''' — україньскый медіафутбольній клуб из вароша Дніпро, основаный у листопаді 2018 рока. Одін из найвеце знамых и популарных медіафутбольних колективӯв Україны. Клуб є сталым участником и віце-чемпіоном медіалігы ''UA Steel League''.<ref>https://sport.ua/uk/news/844438-emotsii-seleznyova-ta-zabiti-buliti-yak-proyshov-match-armat-ruh-media-tim</ref> == Історія == Клуб быв створеный у 2018 році з ініціативы Артура Айріяна. На зачатку команда выступала на рэґіоналнӯм уровни, айбо з розвитком медіафутболу в Україні змінила вектор свого розвою. Клуб зачат активно запрошовати до свого складу популарных україньскых блоґерӯв, участникӯв шоу-бізнесу и бывшых професійных футболістӯв.<ref>https://ua.tribuna.com/uk/football/1000000304532-seleznov-stav-vitseprezydentom-mediafutbolnoho-klubu-arm/</ref> Головным успіхом команды на професійнуй медіасцені было завойованя срібных медалей у турнірах ''UA Steel Cup'' (лютый 2025 рока) и ''UA Steel League'' (сезон 2025 рока).<ref>https://setantasports.com/uk/football/setanta-sports-ofitsiinyi-transliator-ua-steel-cup/</ref> == Керӯвництво и тренерськый штаб == * '''Основатель и презідент:''' Артур Айріян * '''Віце-презідент:''' Євген Селезньов (призначеный у грудні 2025 рока)<ref>https://sportnews.24tv.ua/yevgen-seleznov-stav-gravtsem-mediakomandi-armat-dnipro_n2653592</ref> * '''Головний тренер:''' Максим Білик == Склад и медійность == Особливостьов «Армата» є споєня медійных персон и досвідченых футбольных професіоналӯв. У розлічні часы за клуб выступали такі знамі майстры, як уладальник Кубка УЄФА Микола Іщенко, екс-грач «Кривбаса» Максим Білик и бывшый півзащітник «Дніпра-1» Кирило Зайков. Одным из головных хедлайнерӯв команды став найкращій бомбардир в історії україньского футболу Євген Селезньов.<ref>https://dnipro.tv/news-dnipro/blohery-ta-sportsmeny-futbolna-komanda-z-dnipra-vziala-uchast-u-medializi/</ref> == Досягненя == * '''UA Steel League:''' Срібный призер (2025) * '''UA Steel Cup:''' Срібный призер (2025) {{Стыржень}} [[Категорія:Футбольні клуби, засновані 2018]] [[Категорія:Українські футбольні клуби]] 40vd3vrn9pp6i0rf3w26c2ly60zk0fd 167567 167566 2026-07-18T07:55:24Z Саша Крись 36478 167567 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс фотбаловый клуб|image=Armat.png}}'''«Армат» (Дніпро)''' — україньскый медіафутбольній клуб из вароша Дніпро, основаный у листопаді 2018 рока. Одін из найвеце знамых и популарных медіафутбольних колективӯв Україны. Клуб є сталым участником и віце-чемпіоном медіалігы ''UA Steel League''.<ref>https://sport.ua/uk/news/844438-emotsii-seleznyova-ta-zabiti-buliti-yak-proyshov-match-armat-ruh-media-tim</ref> == Історія == Клуб быв створеный у 2018 році з ініціативы Артура Айріяна. На зачатку команда выступала на рэґіоналнӯм уровни, айбо з розвитком медіафутболу в Україні змінила вектор свого розвою. Клуб зачат активно запрошовати до свого складу популарных україньскых блоґерӯв, участникӯв шоу-бізнесу и бывшых професійных футболістӯв.<ref>https://ua.tribuna.com/uk/football/1000000304532-seleznov-stav-vitseprezydentom-mediafutbolnoho-klubu-arm/</ref> Головным успіхом команды на професійнуй медіасцені было завойованя срібных медалей у турнірах ''UA Steel Cup'' (лютый 2025 рока) и ''UA Steel League'' (сезон 2025 рока).<ref>https://setantasports.com/uk/football/setanta-sports-ofitsiinyi-transliator-ua-steel-cup/</ref> == Керӯвництво и тренерськый штаб == * '''Основатель и презідент:''' Артур Айріян * '''Віце-презідент:''' Євген Селезньов (призначеный у грудні 2025 рока)<ref>https://sportnews.24tv.ua/yevgen-seleznov-stav-gravtsem-mediakomandi-armat-dnipro_n2653592</ref> * '''Головний тренер:''' Максим Білик == Склад и медійность == Особливостьов «Армата» є споєня медійных персон и досвідченых футбольных професіоналӯв. У розлічні часы за клуб выступали такі знамі майстры, як уладальник Кубка УЄФА Микола Іщенко, екс-грач «Кривбаса» Максим Білик и бывшый півзащітник «Дніпра-1» Кирило Зайков. Одным из головных хедлайнерӯв команды став найкращій бомбардир в історії україньского футболу Євген Селезньов.<ref>https://dnipro.tv/news-dnipro/blohery-ta-sportsmeny-futbolna-komanda-z-dnipra-vziala-uchast-u-medializi/</ref> == Досягненя == * '''UA Steel League:''' Срібный призер (2025) * '''UA Steel Cup:''' Срібный призер (2025) {{Стыржень}} t9i9njim6gdji9hil25580ts6gtn8pm 167569 167567 2026-07-18T10:03:14Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Армат (футбольний клуб)]] на [[Армат (футболный клуб)]] 167567 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс фотбаловый клуб|image=Armat.png}}'''«Армат» (Дніпро)''' — україньскый медіафутбольній клуб из вароша Дніпро, основаный у листопаді 2018 рока. Одін из найвеце знамых и популарных медіафутбольних колективӯв Україны. Клуб є сталым участником и віце-чемпіоном медіалігы ''UA Steel League''.<ref>https://sport.ua/uk/news/844438-emotsii-seleznyova-ta-zabiti-buliti-yak-proyshov-match-armat-ruh-media-tim</ref> == Історія == Клуб быв створеный у 2018 році з ініціативы Артура Айріяна. На зачатку команда выступала на рэґіоналнӯм уровни, айбо з розвитком медіафутболу в Україні змінила вектор свого розвою. Клуб зачат активно запрошовати до свого складу популарных україньскых блоґерӯв, участникӯв шоу-бізнесу и бывшых професійных футболістӯв.<ref>https://ua.tribuna.com/uk/football/1000000304532-seleznov-stav-vitseprezydentom-mediafutbolnoho-klubu-arm/</ref> Головным успіхом команды на професійнуй медіасцені было завойованя срібных медалей у турнірах ''UA Steel Cup'' (лютый 2025 рока) и ''UA Steel League'' (сезон 2025 рока).<ref>https://setantasports.com/uk/football/setanta-sports-ofitsiinyi-transliator-ua-steel-cup/</ref> == Керӯвництво и тренерськый штаб == * '''Основатель и презідент:''' Артур Айріян * '''Віце-презідент:''' Євген Селезньов (призначеный у грудні 2025 рока)<ref>https://sportnews.24tv.ua/yevgen-seleznov-stav-gravtsem-mediakomandi-armat-dnipro_n2653592</ref> * '''Головний тренер:''' Максим Білик == Склад и медійность == Особливостьов «Армата» є споєня медійных персон и досвідченых футбольных професіоналӯв. У розлічні часы за клуб выступали такі знамі майстры, як уладальник Кубка УЄФА Микола Іщенко, екс-грач «Кривбаса» Максим Білик и бывшый півзащітник «Дніпра-1» Кирило Зайков. Одным из головных хедлайнерӯв команды став найкращій бомбардир в історії україньского футболу Євген Селезньов.<ref>https://dnipro.tv/news-dnipro/blohery-ta-sportsmeny-futbolna-komanda-z-dnipra-vziala-uchast-u-medializi/</ref> == Досягненя == * '''UA Steel League:''' Срібный призер (2025) * '''UA Steel Cup:''' Срібный призер (2025) {{Стыржень}} t9i9njim6gdji9hil25580ts6gtn8pm 167571 167569 2026-07-18T10:04:47Z Rue323 31002 Русиньскый язык 167571 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс фотбаловый клуб|image=Armat.png}}'''«Армат» (Дніпро)''' — україньскый медіафутболный клуб із вароша [[Дніпро (варош)|Дніпро]], основаный у новембрї 2018. року. Єден вз найвеце знамых і популарных медіафутболных колективів Україны. Клуб є сталым участником і віце-чемпіоном медіаліґы ''UA Steel League''.<ref>https://sport.ua/uk/news/844438-emotsii-seleznyova-ta-zabiti-buliti-yak-proyshov-match-armat-ruh-media-tim</ref> == Історія == Клуб быв створеный у 2018 році з ініціативы Артура Айріяна. На зачатку команда выступала на рэґіоналнӯм уровни, айбо з розвитком медіафутболу в Україні змінила вектор свого розвою. Клуб зачат активно запрошовати до свого складу популарных україньскых блоґерӯв, участникӯв шоу-бізнесу и бывшых професійных футболістӯв.<ref>https://ua.tribuna.com/uk/football/1000000304532-seleznov-stav-vitseprezydentom-mediafutbolnoho-klubu-arm/</ref> Головным успіхом команды на професійнуй медіасцені было завойованя срібных медалей у турнірах ''UA Steel Cup'' (лютый 2025 рока) и ''UA Steel League'' (сезон 2025 рока).<ref>https://setantasports.com/uk/football/setanta-sports-ofitsiinyi-transliator-ua-steel-cup/</ref> == Керӯвництво и тренерськый штаб == * '''Основатель и презідент:''' Артур Айріян * '''Віце-презідент:''' Євген Селезньов (призначеный у грудні 2025 рока)<ref>https://sportnews.24tv.ua/yevgen-seleznov-stav-gravtsem-mediakomandi-armat-dnipro_n2653592</ref> * '''Головний тренер:''' Максим Білик == Склад и медійность == Особливостьов «Армата» є споєня медійных персон и досвідченых футбольных професіоналӯв. У розлічні часы за клуб выступали такі знамі майстры, як уладальник Кубка УЄФА Микола Іщенко, екс-грач «Кривбаса» Максим Білик и бывшый півзащітник «Дніпра-1» Кирило Зайков. Одным из головных хедлайнерӯв команды став найкращій бомбардир в історії україньского футболу Євген Селезньов.<ref>https://dnipro.tv/news-dnipro/blohery-ta-sportsmeny-futbolna-komanda-z-dnipra-vziala-uchast-u-medializi/</ref> == Досягненя == * '''UA Steel League:''' Срібный призер (2025) * '''UA Steel Cup:''' Срібный призер (2025) {{Стыржень}} nuwp48q8cd29at4ms85d3tds24p1eac Армат (футбольний клуб) 0 24740 167570 2026-07-18T10:03:14Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Армат (футбольний клуб)]] на [[Армат (футболный клуб)]] 167570 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Армат (футболный клуб)]] nr0nqdteequdgyl94f8bjbpiwqjgcti Херсоньскый район 0 24741 167573 2026-07-18T10:05:37Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Херсоньскый район]] на [[Херсонськый район]] 167573 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Херсонськый район]] pmhcgj796tlaljoy7v08nosy1fvoxwj Чернігӯвськый район 0 24742 167575 2026-07-18T10:05:50Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Чернігӯвськый район]] на [[Чернігӱвськый район]] 167575 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чернігӱвськый район]] bysj56mxde3yxx2ejaisg8aejfm78pw Ніжиньскый район 0 24743 167577 2026-07-18T10:06:03Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Ніжиньскый район]] на [[Ніжинськый район]] 167577 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ніжинськый район]] 9s4o0e8nin726npcbyx9cnvgh1pqzvp Ровненьскый район 0 24744 167579 2026-07-18T10:06:35Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Ровненьскый район]] на [[Ровненськый район]] 167579 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ровненськый район]] fwvf8og3x56tzlpxnzzsl2ocj5ng2ri