Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.11 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 405 167585 164510 2026-07-18T16:39:14Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167585 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Абрагам Лінколн |Образчик=[[File:Abraham Lincoln O-77 matte collodion print.jpg|200px]] |Категория_склада=Abraham Lincoln |Чинность= 16. [[презідент]] [[США]] |Уроджѣня={{birth date|1809|2|12}} |Мѣсто_роджѣня=Годженвилл, [[Кентукки]] |Упокоеня={{death date and age|1865|4|15|1809|2|12}} |Мѣсто_смерти=[[Вашингтон (мѣсто)|Вашингтон]] |Мѣсто_погребу=гробниця Линколна, теметов Оук Ридж, Спрингфилд, [[Иллинойс]] }} '''Абрагам Лінколн''' ([[12. фебруар]]а [[1809]] – [[15. апріль|15 апріля]] [[1865]])&nbsp;— быв 16. [[презідент]]ом [[США]] (в роках 1860-1865) і першым [[презідент]]ом з рядів Републіканьской партії. За [[Обчаньска война в США|обчанской войны в США]] вів северны штаты. [[14. апріль|14. апріля]] [[1865]] постріленый атентатником, на другый день умер. == Референції == <references /> {{Презіденты США}} {{Стыржень}} {{lifetime|1809|1865 |Лінколн, Абрагам}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Презіденты США]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] 1efuevb54gxetbffsf6o94di8wna3kh 0 462 167582 139481 2026-07-18T15:10:53Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167582 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Арсеній Коцак |Чинность= [[священик]], [[Языкознательство|языкознатель]] |Образчик= [[File:Arsenij Kocak.jpg|200px]] |Образчика_подпис= Добовый портрет Арсенія Коцака |Категория_склада=Basilian monks |Уроджѣня={{birth date|1737|3|14}} |Мѣсто_роджѣня=[[Буковець (окрес Стропков)]] |Упокоеня={{death date and age|1800|4|12|1737|3|14}} |Мѣсто_смерти=[[Мукачово]] |Мѣсто_погребу=монастырь [[ЧСВВ]], [[Мукачово]] }} '''Арсеній Коцак''' (світьске імя Олексій; [[14. марец|14. марца]] [[1737]], [[Буковець (окрес Стропков)|Буковець]] — [[12. апріль|12. апріля]] [[1800]], [[Мукачово]])&nbsp;— автор найстаршой ґраматікы про карпатьскых Русинів. Ґрекокатолицькый [[священик]], єромонах, [[Педагог|педаґоґ]], [[Филозоф|філозоф]], [[Теология|теолоґ]], [[Языкознавство|языкознавець]]. == Біоґрафія == Народив ся 14. марца 1737 в селї [[Буковець (окрес Стропков)|Великый Буковець]], в родинї священика Федора. Матїрь ся писала Анастазія. Першы знаня здобыв дома у сільского дяка, пак ся учів в ґімназіях в Пряшові і Шарошпотоцї. В року 1763 быв высвяченый за священика. В роцї 1767 закончів теолоґічну факулту [[Кошіцька універзіта|Кошіцькой універзіты]] зо ступнём доктора теолоґії. В монастырї в [[Красный Брід|Краснім Бродї]] штудовав філозофії і там і зо своїм братом Андріём вступив до чіну Василіан і прияв монаське імя Арсеній. Потім працовав як учітель в монастырьскых школах на [[Підкарпатя|Підкарпатю]] і Пряшівщінї, быв [[ігумен]]ом монастырїв. Зоставив «Грамматику русскую сирѣч правила извѣщателная и наставителная о словосложеніи слова языка славенского или русскаго» (три варіанта, 1768-88), операючі ся притім о ґраматікы [[Смотрицькый, Мелетій|Мелетія Смотрицького]], [[Лаврентий Зизанія|Лаврентия Зизанія]], латиньскы ґраматікы пізного середовіка Эммануіла Алвара і Філіппа Меланхтона, ґраматіку русского языка [[Ломоносов, Михаил Васильєвич|Михаила Ломоносова]]. Учебник ся складать з 4 частей ([[орфоґрафія]], [[просодія]], [[етімолоґія]] і [[сінтаксіс]]). Єромонах Арсеній тыж написав історічну працу «Описание обителей Мараморошских древнє бывших» — о історії монастырїв Підкарпатя і поетічне церьковнославяньске дїло «Правила и Наставления», котре было друковане року 1927. В рамках баданя о Коцаковій ґраматаіцї нашов [[Й. О. Дзендзелівськый]] три далшы незнамы дїла А. Коцака а то моралістічно-дідактічный твор «Похвала о премудрости троякой во вици самоявленой» і дві філозофічны дїла «Тропус» і «Лінґуа» писаны по латиньскы. Цалково ся заховало высше 30 рукописів книг в церьковнославяньскім і латиньскім языку. Векшына мать філозофічно-теолоґічный характер, дакотры з книг мають россяг 400-600 сторінок<ref>{{cite web |url=http://www.spojenaskolask.sk/projekty/Spisovatelia_prezentacia_Lapcakova.ppt|title= Spisovatelia môjho regiónu |publisher=www.spojenaskolask.sk |accessdate= [[28. авґуст]] [[2011]]}}</ref>. Находять ся в Мукачовскій монастырьскій книжніцї і в Ужгородьскій штатній універзітї. В 1798 тяжко захворїв і пришов до Мукачовского [[Монастырь|монастыря]], де пізнїше, 12. апріля 1800 помер. == Література == * ''Й. О. Дзендзелівський.'' Коцак Арсеній // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. {{ISBN| 966-7492-07-9}} * Дзендзелівський Й. О., Ганудель 3. Граматика Арсенія Коцака. // Науковий збірник Музею української культури у Свиднику, т. 15, ч. 2. Пряшів. 1990. * ''Йозафат В. Тімковіч.'' Letopis Bukovského monastyra (Bukovej Hory), 2004. {{ISBN| 80-968862-7-4}} == Одказы == * [https://web.archive.org/web/20120128160633/http://www.test.bazylianie.pl/?option=com_content&view=article&id=332 Ієромонах Арсеній Олексій Коцак] == Референції == <references/> {{Lifetime|1737|1800|Коцак, Арсеній}} [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] 4x7b6m743g80t02lse33yi5ytccvm12 0 612 167586 163431 2026-07-18T19:11:54Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167586 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Джон Локк |Имя_оригиналне={{ref-en}} John Locke |Чинность=[[филозоф]] |Образчик=[[File:JohnLocke.png|250px]] |Уроджѣня={{birth date|1632|8|29}} |Категория_склада=Portrait of John Locke (Godfrey Kneller - Hermitage Museum) |Мѣсто_роджѣня=Врінґтон, [[Сомерсет]] |Упокоеня={{death date and age|1704|10|28|1632|8|29}} |Мѣсто_смерти=[[Ессекс]] |Мѣсто_погребу=All Saints Church, {{nobr|High Laver}}, [[Ессекс]] }} '''Джон Локк''' (''John Locke''; [[29. авґуст]] [[1632]], Врінґтон, [[Сомерсет]] – [[28. октобер]] [[1704]], [[Ессекс]])&nbsp;— анґліцькый [[Филозоф|філозоф]]. Прославленый головно своёв емпірістічнов теоріёв познаня і своёв політічнов філозофіов, в котрій боронив натуралну слободу і рівность людей. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1932|1704|Локк, Джон}} {{DEFAULTSORT:Локк, Джон}} [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Персоналии 17. стороча]] ko98lgpqpqb5fhwe6lom62f5jy6i5wi 0 880 167601 139577 2026-07-19T09:13:34Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167601 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Нелсон Мандела |Образчик=[[File:Nelson Mandela.jpg|250px]] |Категория_склада=Nelson Mandela |Чинность=[[политик]] |Уроджѣня={{birth date|1918|7|18}} |Мѣсто_роджѣня= |Упокоеня={{death date and age|2013|12|5|1918|7|18}} |Мѣсто_погребу= }} '''Нелсон Мандела''' (* [[18. юла]] [[1918]] – † [[5. децембер]] [[2013]]) є бывшый [[презідент]] [[Южна Африка|Югоафрицькой републікы]], єден з головных боёвників проти {{iw|апартгеід|апартгеіду|uk|апартеїд}}. ] {{-|left}} == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{lifetime|1918 |2013 |Мандела, Нелсон}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Южна Африка]] [[Катеґорія:Презіденты]] ad0nacm2ehlvd4prt9kdvq09u2yq30x 167602 167601 2026-07-19T09:17:41Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167602 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Нелсон Мандела |Образчик=[[File:Nelson Mandela.jpg|250px]] |Категория_склада=Nelson Mandela |Чинность=[[политик]] |Уроджѣня={{birth date|1918|7|18}} |Мѣсто_роджѣня= |Упокоеня={{death date and age|2013|12|5|1918|7|18}} |Мѣсто_погребу= }} '''Нелсон Мандела''' (* [[18. юла]] [[1918]] – † [[5. децембер]] [[2013]]) є бывшый [[презідент]] [[Южна Африка|Югоафрицькой републікы]], єден з головных боёвників против [[апартеїд]]у. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{lifetime|1918 |2013 |Мандела, Нелсон}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Южна Африка]] [[Катеґорія:Презіденты]] psunrlg47thd8t4yqkypi5lwzhoah8k 0 935 167596 139169 2026-07-19T07:13:20Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167596 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Петер Паул Рубенс |Образчик=[[File:Sir Peter Paul Rubens - Portrait of the Artist - Google Art Project.jpg|250px]] |Категория_склада=Peter Paul Rubens |Чинность=[[малярь]] |Уроджѣня={{birth date|1577|06|28}} |Мѣсто_роджѣня=Зиген |Упокоеня={{death date and age|1640|5|30|1577|06|28}} |Мѣсто_смерти=Антверпен |Мѣсто_погребу=фамилна капелла {{nobr|Sint-Jacobskerk}} церкви Св.&nbsp;Иакова, Антверпен }} '''Петер Паул Рубенс''' ([[28. юн]] [[1577]] – [[30. май]] [[1640]]) быв фламскый малярь, многыма признаваный за єдного з найвекшых світовых малярїв в історії, майстра барокового штілу і найважливішого фламского маляря 17. стороча. {{Стыржень}} {{Lifetime|1577|1640|Рубенс, Петер Паул}} [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Бароковы маляре]] 6nhtxrxpqxw9161maw9ca94zbganckk 0 1147 167597 151890 2026-07-19T07:30:30Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167597 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Федор Віцо |Образчик=[[File:Fedor Vico (cropped).jpg|200px]] |Категория_склада=Caricaturists from Slovakia |Чинность=[[Карікатура|карікатуріста]] |Уроджѣня={{birth date|1944|11|9}} |Мѣсто_роджѣня= [[Округле]] |Мѣсто_погребу= }} '''Федор Віцо''' (* [[9. новембер]] [[1944]], [[Шапінець]], днесь часть [[Округле|Округлого]]) — [[Карікатура|карікатуріста]] [[Русины|русиньской]] народности. {{Lifetime|1944||Віцо, Федор}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] moe3yh5c6uxidm7rdz0j00ltlh5mdv5 0 1157 167583 164321 2026-07-18T15:39:18Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167583 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Франклін Рузвелт |Образчик=[[File:FDR1937.jpg|250px]] |Категория_склада=Franklin Delano Roosevelt |Чинность=[[політік]] |Уроджѣня={{birth date|1882|1|30}} |Мѣсто_роджѣня=Гайд Парк, [[Ню Йорк (штат)|Ню Йорк]] |Упокоеня={{death date and age|1945|4|12|1882|1|30}} |Мѣсто_смерти=Ворм Спрингс, [[Джорджия]] |Мѣсто_погребу=Дом Рузвелта (мемориал), Гайд Парк, [[Ню Йорк (штат)|Ню Йорк]] }} '''Франклін Делано Рузвелт''' ([[30. януар]]а [[1882]] – [[12. апріля]] [[1945]]) быв америцькый і 32. презідент [[США]] в роках 1933–1945. Свій уряд заставав найдовше зо вшыткых америцькый презідентів і быв єдиным, котрый быв зволеный до свого уряду веце як двараз (зволеный быв штири раз). Належыть міджі найважнїшы персоны історії 20. [[стороча]]. Він начав выводити Америку з великой крiзы. {{lifetime|1882|1945|Рузвелт, Франклін Делано }} {{Стыржень}} {{Презіденты США}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Презіденты США]] 9xt237otkagoa51p16pu97i2hix0pmy 0 1751 167584 166298 2026-07-18T15:57:36Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167584 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Алексей Ґеровскый |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://ua-reporter.com/sites/default/files/inline/images/251990517_968529984088986_2194375246616216195_n.jpg}} |Чинность=[[новинарь]], [[політік]] |Уроджѣня={{birth date|1883|10|6}} |Мѣсто_роджѣня=[[Львов]] |Упокоеня={{death date and age|1972|4|17|1883|10|6}} |Мѣсто_смерти=[[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]] |Мѣсто_погребу=не знати }} '''Алексей Ґеровскый''' ([[6. октобер]] [[1883]] [[Львів]] - [[17. апріль]] [[1972]] [[Ню-Ёрк]] [[США]])&nbsp;— [[новинарь]], політічный діятель [[Русофил|русофільской]] орьєнтації на Підкарпатьскій Руси і в США. Внук [[Адолф Добряньскый|А. Добряньского]], сын львівского [[Русофил|русофіла]], діректора Ставропігійского інштітуту в Львові, посланця австрійского парламенту Ю. Ґеровского і дівкы Добряньского Алексії. Быв выхованый вєдно з братами Ґеоргіём і Романом у діда А. Добряньского в [[Інсбрук|Інсбруку]]. Учів ся в ґімназії в [[Інсбрук|Інсбруку]] і [[Чернівцї|Чернівцях]], скінчів Чернівску універзіту. Вєдно з братом Ґеоргіём в [[1903]] році пришов на [[Закарпатьска область|Підкарпатьску Русь]] з наміром навщівити село Ізу, тогдышный центер православного руху в краю. Были заперты угорьскыма властями, дали їх до арешту в Мараморош-Сігеті і Будапешті, скады їх пустили на основі апелації посланця угорьского парла­менту, Словака Мілана Годжы, будучого премєра [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]]. Свое діятельство зачав на [[Буковина|Буковині]] выданём русофільскых новинок "Русская правда" (1910-1913). Про­вокатором угорьской поліції А. Дулішковічом Алексій быв втягнутый вєдно з братами до православно­го руху на Підкарпатьскій Руси. Добровольно пришов на [[Мараморош-Сігетьскый процес]] (1913-1914) протів православных Підкарпатьской Руси, быв запертый австро-угорьскыма властями за [[Русофил|русофільску]] агітацію, обвиненый із протіштатного діятельства. В 1914. р. втік до Руська, на зачатку войны зо вступом руськых войск до [[Ґаліція|Галичіны]] і на [[Буковина|Буковину]] А. Ґеровскый ся вернув до [[Чернівцї|Чернівців]] в ролі "стар­шего чиновника по особным пору­чениям" при руськім губернаторови. В 1915-1917 роках быв порадцём Міністерства загранічных діл [[Росія|Росії]] в проблематіці [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] і [[Балкан]]у. По большевіцькім перевороті в [[Российска империя|Руську]] А. Ґеровскый як монархіста брав участь у білім русі, в Катеринодарі выдавав новинкы "Единая Русь", быв притомный в поході Добровольной армады Денікіна. Роспад білого руху, окупація [[Ґаліція|Галичіны]] [[Польско|Польском]], [[Буковина|Буковины]] [[Румуньско|Румуньском]], зужує поле діятельства А. Ґеровского і застав­лять го сконцетровати ся на проблематіку [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]]. На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] в 20-ых роках снажыв ся зьєдинити силы [[Русофил|русофілів]] і православной церькви, вів русофільску аґітацію край­него заміряня. Обвинив владу [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]] з несповніня своїх обіцянь штодо [[Підкарпатьска Русь|Підкарпать­ской Руси]] і єй автономії на основі Сан-Жерменьского договору. Брав участь на конгресі народностных меншин в Женеві, выступав із протічеськословеньскыма высту­пами, острыма нападами на міністра загранічных діл [[Чеськосло­веньско|Чеськосло­веньска]] [[Едуард Бенеш|Е. Бенеша]]. В 1927. році быв выказаный із [[Чеськословеньско|ЧСР]], одышов до [[Югославія|Югославії]], де створив "Карпаторусский комитет" (1927-1929). 3 цілём здобываня фінанцій оды­шов до [[США]], де став на чело "Карпаторусского союзу" (1935-1938). За ёго пінязі підпоровав [[Русофил|русофільскы]] силы на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]]. 3 ініціатівы А. Ґеровского в 1936. року в [[Ню-Ёрк|Ню-Ёрку]] была створена пресаґентура КАРУС, задачов котрой было інформовати америцькых [[Русини|Русинів]] о сітуації на Підкар­патьскій Руси, подля інформацій Міністерства загранічных діл ЧСР тоту агентуру фінанцовали [[Нїмецько]] і [[Мадярьско]]. 12.-13.2.1937 року з ініціатівы А. Ґеровского в [[Ню-Ёрк|Ню-Ёрку]] быв Конгрес підкарпатьскых Русинів, котрый дав ултіматівну подмінку даня [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] [[автономія|автономії]] за два місяці. То было прічінов ускоріня в парламенті [[Чеськословеньско|ЧСР]] законодарного проекту про першу етапу автономії [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]]. В часі крізы [[1938]] року А. Ґе­ровскый актівно выступав з підпоров автономістічных сил в Чесько-словеньску. На челі делегації америцькых русиньскых орґанізацій пришов до Прагы. На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] снажыв ся обєдинити [[Русофил|русофілів]] і [[Украинофил|українофілів]] на антічеськословеньскій платформі. Зась быв выказаный із [[Чеськословеньско|Чесько­словеньска]]. В септембрі 1938. року вів переговоры про одрыв [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] од [[Чеськословеньско|Чесько­словеньска]] і підпорі мадярьской влады русофілам по припоїню [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] ку [[Мадярьско|Мадярьску]]. Ёго переговоры не мали належный выслідок, за то одышов до [[Югославія|Югославії]]. По окупації Підкарпатьской Руси (Карпатьской Україны) Мадярьском в марцю [[1939]] року вер­нув ся до [[США]]. За 2. світовой войны мав ілузію штодо трансформації Совєтьского союзу, остро выступив протів планів презідента ЧСР в еміграції о навернутю Під­карпатьской Руси по войні ку Чесьскословеньску. Обернув ся листом ку Сталінови з просьбов о припоїня Підкарпатькой Руси до Совєтьского союзу. Но і тот раз ілузії А. Ґеровского не были зреалізованы, бо Сталін, анектовавши Підкарпатьску Русь, выголосив Русинів за Українців. В послідніх роках А. Ґеровскый выступав на сторонках русофільского америцького часопису "Свободное слово Карпатской Руси" з остров крітіков політікы [[Украинизация|українізації]] влас­тями Совєтьского союзу на Під­карпатьскій Руси, але тыж із кріті­ков Ватікану і уніатьской церькви. == Література == * Ґеровскый А. Краткая автобиография. Свободне слово Карпатской Руси, XIV, 5-6, , с. 2-3. 3 ЕНЦІКЛОПЕДІІ ІСТОРІІ I КУЛТУРЫ РУСИНІВ, Проф. Іван ПОП, доктор історічных наук * {{cite web |author= |editor= |date= |url= https://zapadrus.su/bibli/zapadnorusski-kaledar/386-zapadnorusski-kaledar-aprel.html|title=Западнорусский календарь – АПРЕЛЬ |publisher=Западная Русь © 2010 |format= |quote= 17 апреля – день памяти Алексея Юлиановича Геровского (1883-1972)|language={{ref-ru}} |accessdate=20-06-2026 |archiveurl= |archivedate= }} {{lifetime|1883|1972|Ґеровскый, Алексей}} [[Катеґорія:Русины]] [[Катеґорія:Русофилы]] [[Катеґорія:Підкарпатьска Русь]] tm4hzxicy248z9cil9mvsu9049s8a2m 0 1947 167598 144389 2026-07-19T07:47:15Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167598 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя= Штефан Телеп |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2021/12/stefan_telep.jpeg}} |Чинность= наивный малярь |Уроджѣня= 1957 |Мѣсто_роджѣня= [[Перегримка]]<ref name=Kosowski2021/> |Упокоеня= 29. децембер 2021 (64 р.) |Мѣсто_смерти= [[Ждыня]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Штефан Телеп''' (1957–2021) был лемківскій малярь, од 1980-х жытель села [[Ждыня]] в повіті Горлицкым [[Малопольске воеводство|Малопольского воеводства]].<ref name=Kosowski2021>Севериян Косовскiй (2021)</ref> == Жытя == В 1970-тых роках занимал ся [[Фотоґрафія|фотоґрафійом]], обробком дровна і гляданьом формы в коренях (korzenioplastyka). Слідуючым етапом його творчости было олійне малярство, котре стало ся гардым середком до сполніня мрий і творчой вражливости. Розпознавальны і характерны образы артисты - аматора зберают што раз то векше узнаня зо стороны творчых середвиск ак і приватных колєкцйонери. Своі образы презентувал на чысленных індивідуальных ак і на збірных выставах в краю і за границьом. Учасник медженародных пленерив. Од 1992 рока был членом Клюбу Штукы ім. Альфреда Длуґоша при Ґалериі Двір Карвацянив в Горлицях. В 2001 році дістал артистычну нагороду ім. Альфреда Длуґоша уфундувану през Бурґомістера Міста Горлиці (Burmistrza Miasta Gorlice), а признану през юри краківскых плястыків под ведіньом проф. Лешка Дуткі, ведучого Секциі Краковского Округу – Звязок Польскых Артистив Плястыків. Того рока публикувал рівнож катальоґ Stefan Telep "Zapomniana ziemia - malarstwo”, до котрого вступне слово написал проф. Володимір Кунз – долгоричний ректор Академіі Красных Штук в Кракові. Позитывна рецензия працы Ш. Телепа єст єдином рецензийом проф. Кунза для непрофесйонального артисты. В 2006 році Ш. Телеп дистал вырижніня в Ґалериі Двір Карвацянив в Горлицах. Його образы находят ся в чысленных приватных колєкциях в Польщы, ЗША, Канаді, Словациі, Украіні і Голяндиі. В року 2011 пан Штефан Телеп сьваткувал 20-ту ричницю свойой творчой діяльности. Його робота была часто порівнувана до творчости інчого выдатного непрофесийного маляря – Епіфана Дровняка (Никыфора Креницкого). Умер в Ждыни 29. грудня/децембра 2021 р.<ref name=Kosowski2021/> В року 2022, в другій ден Лемківской Ватры на Чужыні, в суботу, 6. серпня/авґуста был посмертно оціненый престіжном нагородом ім. [[Никифор Дровняк|Никыфора Креницого]] (Епіфана Дровняка). Нагороду одобрала двоюрідна сестра маляря, Штефанія Шкурат.<ref name=Kosowski2022>Севериян Косовскiй (2022)</ref> == Збірны выставы == # Ліманова - 1993 – Реґіональний Музей Лімановской Земли – выстава пн.: „Stabat Mater Dolorosa”. # Горлиці – 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2006, 2007, 2008 – Ґалерия Штукы Двір Карвацянив – каждоричня выстава Горлицкого Плястычного Середовиска. # Горлиці – 1995 – Руска Бурса – Медженародне Лемківскє Малярство. # Зындранова – 1996 – Музей Лемківской Культуры при оказиі сьвата "Од Русаль до Яна". # Ясло – 1997 – Ясельскій Дом Культуры – выстава Горлицкого Плястычного Середовиска. # Кросно – Бюро Артистычных Выстав – выстава Горлицкого Плястычного Середовиска. # Зындранова – 1998, 1999 – I, II Медженародний Пленер „Na pograniczu kultur” – попленерова выстава. # Бардеів (Словация) – 1999, 2000 – Hornošarisskie odwetowe stredisko – выстава Горлицкого Плястычного Середовиска. # Реґетів – 2001, 2002 – VII, VIII Дны Гуцульскы. # Варшава – 2002 – Hotel Ґромада. # Крениця – 2002, 2004, 2006, 2008 – ІІ, ІІІ, ІV, V Медженародне Бєннале Лемківской/Русиньской Культуры. # [[Пряшів]] (Словация) – 2003 – Медженародне Бєннале Русиньской Творчости –Шаріска ґалерия в Прешові. # Пруднік – 2004 – выстава людовых творців погранича польско-ческого. # Крениця – 2005 – Музей Нікыфора. # Бардейовскы Купелі (Словация) – 2005 – Медженародний Пленер Народных і Етнічных Меншын. # Краків – 2006 – Ґалерия Францускій Готель. # Краків - 2007 – Ґалерия Польскій Дім. == Індивідуальны выставы == # 1992-1996, 2001, 2007, 2008 – Лемківска Ватра в Ждыні. # Высова – 1993, 1994 - Публична Бібльйотека. # Усьця Рускє (Uście Gorlickie) – 1996 – Старий ресторан. # Ґладишів – 1996, 2003 – Основна Школа ім. Александры Віслоцкой. # Михалів – 1996, 2002, 2008 – Лемківска Ватра на чужыні. # Ждыня – 1997 - 1999 – выстава в приватний ґалериі автора. # Краків – 1997 – Ґалерия Украіньского Малярства – нагорода. # Краків – 1997 – Фундация ім. Володиміра Великого. # Зындранова – 2000, 2001 – Музей Лемківской Культуры. # Горлиці – 2001 – Ґалерия Штукы Двір Карвацянів. # Варшава – 2002 – Дни Лемківской Культуры. # Варшава – 2003 – Народна Бібльйотека „Piękno Łemkowszczyzny”. # [[Хмелёва]] (Словация) – 2005 – Дім Культуры. # [[Міджілабірцї]] (Словация) – 2005 – Музей Анди Варголя. # Бардейовскы Купелі (Словация) – 2006 – Скансен Старого Будивництва. # [[Пряшів]] (Словация) – 2009. == Одказы == * {{Cite web |author= '''Севериян Косовскiй''' |title= Вмер Штефан Телеп (1957 – 2021), знаный лемківскій маляр |date= '''29.12.2021''' |publisher= Радийо Руской Бурсы (lem.fm) |url= https://www.lem.fm/vmer-shtefan-telep-1957-2021-znanyj-lemkivskij-malyar/ |accessdate= 2022-01-01}} * {{Cite web |author= '''Севериян Косовскiй''' |title= Штефан Телеп (1957 – 2021) посмертно оціненый нагородом ім.&nbsp;Никыфора |date= '''8.8.2022''' |publisher= Радийо Руской Бурсы (lem.fm) |url= https://www.lem.fm/shtefan-telep-otsinenyj-posmertno-nahorodom-im-nikyfora/ |accessdate= 2022-08-08}} * http://korzar.sme.sk/c/4862606/v-ruskom-dome-je-vystava-krajin.html == Референциі == {{reflist}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] {{Lifetime|1957|2021|Телеп, Штефан}} dh1nljkebxovnyyjfd8bqp3rn2ybkum 10 3374 167581 164993 2026-07-18T14:30:28Z Igor Kercsa 5504 Навернута робоча верзия з 28.03.2023 167581 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс |bodystyle = |title = |titlestyle = |above = {{{Назва|{{PAGENAME}}}}} |abovestyle = |image = {{#if:{{{Образок|}}}|[[Файл:{{{Образок}}}|300px|{{{Попис образка|}}}]]<br>{{{Попис образка|}}}|Не маме слободный образок з обцы.<br /> Поможте Вікіпедії і [http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:Upload?uselang=sk награйте го].}} |imagestyle = |caption = |captionstyle = |headerstyle = background:lavender |labelstyle = color:dimgray |datastyle = |header1 = {{#if:{{{URL заставы|}}}{{{URL заставы|}}}|Сімболы обцы}} |label1 = |data1 = |header2 = |label2 = |data2 = {{#if:{{{URL знаку|}}}|[[Файл:{{{URL знаку}}}|80px|Ерб]]}} {{#if:{{{URL заставы|}}}|[[Файл:{{{URL заставы}}}|100px|Застава]]}} |header4 = {{#if:{{{URL пологы|}}}|Полога}} |header5 = |label5 = |data5 = {{#if:{{{URL пологы|}}}|[[Файл:{{{URL пологы}}}|200px|Полога]]|}} |header14 = Основны інформації |label14 = |data14 = |header15 = |label15 = [[Край]] |data15 = {{{Край|}}} |header16 = |label16 = [[Окрес]] |data16 = {{{Окрес|}}} |header17 = |label17 = [[Реґіон]] |data17 = {{{Реґіон|}}} |header18 = |label18 = Полога |data18 = {{#if:{{{Северна шырка|}}}|{{{Северна шырка|}}} {{#if:{{{Выходна довжка|}}}|<br />{{{Выходна довжка|}}}}} }} |header19 = |label19 = Надморьска вышка |data19 = {{#if:{{{Надморьска вышка|}}}|{{{Надморьска вышка|}}} [[метрів над морём|м н. м.]]}} |header20 = |label20 = Розлога |data20 = {{#if:{{{Розлога|}}}|{{{Розлога|}}} км²}} |header21 = |label21 = Жытелїв |data21 = {{{Чісло жытелїв|}}}{{#if:{{{Статус ку|}}}|&nbsp;(ку&nbsp;{{{Статус ку}}})|}} |header22 = |label22 = Густота жытельства |data22 = {{#if:{{{Густота жытелїв|}}}|{{{Густота жытелїв|}}} жытелїв/км²}} |header23 = |label23 = Перша писемна змінка |data23 = {{{Перша писемна змінка|}}} |header24 = Націоналії |label24 = |data24 = |header25 = |label25 = [[Штатістічна теріторіална єдиніця|ШТЄ (NUTS)]] |data25 = {{{Код|}}} |header26 = |label26 = [[Евіденчне чісло возидла|ЕЧВ]] |data26 = {{{ЕЧВ|}}} |header27 = |label27 = ПСЧ |data27 = {{{ПСЧ|}}} |header28 = |label28 = Тел.&nbsp;передвольба |data28 = {{{Передвольба|}}} |header31 = Офіціалны адресы |header32 = |label32 = Вебова сторінка |data32 = {{#if:{{{Website|}}}|[http://{{{Website|}}} {{{Website|}}}]}} |header33 = |label33 = Адреса |data33 = {{{Адреса|}}} |header34 = |label34 = Імейл |data34 = {{{Імейл|}}} |header35 = |label35 = Телефон |data35 = {{{Телефон|}}} |header36 = |label36 = Факс |data36 = {{{Факс|}}} |header37 = {{#if:{{{Староста|}}}|Староста}} |label37 = |data37 = |header38 = |label38 = |data38 = {{{Староста|}}} {{#if:{{{Політічна партія|}}}|<br />({{{Політічна партія|}}})|}} |header40 = Жрідла інформацій |label40 = |data40 = |data41 = {{#if:{{{Код|}}}|{{MOŠ/MIS|{{{Код|}}}}}|[http://www.statistics.sk/mosmis/sk/run.html Містьска і обецна штатістіка (SŠÚ)]}}<br>[http://obce.info Інформачный портал о містах і селах Словеньска] |belowstyle = |below = }}<noinclude>{{Documentation}}</noinclude> a6o46o1fci1jgtnt1i4cuoz5re473v4 0 12853 167588 167252 2026-07-18T19:57:54Z IvanScrooge98 12480 /* */ Образчик 167588 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Клавдия Кардинале |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Италиянскый язык|ит.]]}} Claudia Cardinale |Чинность=филмова [[актер]]ка |Образчик=[[File:Claudia Cardinale (1960 hq).jpg|230px]] |Образчика_подпис=Портрет около р. 1960 |Уроджѣня={{Birth date|1938|04|15}} |Мѣсто_роджѣня=[[Халк-ел-Уед|Ла Гулетта]], [[Тунис]] |Упокоеня={{Death date and age|2025|09|23|1938|04|15}} |Мѣсто_смерти= Немур, [[Франція|Франция]] |Мѣсто_погребу=<!-- кремация, прах у родины<ref>https://radio.orpheus.ru/news/news/104492/v-parizhe-proschayutsya-s-klaudiey-kardinale</ref> --> }} '''Кла́вдия Кардина́ле''', {{Реф-инфо|[[Италиянскый язык|ит.]]}} ''Claudia Cardinale''; имя при роджѣню — '''Клод Жозефин Роз Кардинале''', {{Реф-инфо|[[Италиянскый язык|ит.]]}} Claude Joséphine Rose Cardinale; (*[[15. апріль|15. апрѣль]] [[1938]], [[Халк-ел-Уед|Ла Гулетта]], [[Тунис]] – †[[23. септембер]], [[2025]]) — [[Италия|италиянска]] филмова [[актер]]ка. == Биография == Родила ся в [[Тунис]]у, на тот час французском протекторату. Родина походила з [[Сицилия|Сицилии]], але уже три генерации жили в Тунису, говорило ся в родинѣ по французскы.<ref name="ГелЛанд">Helena Landovská</ref> {{Цитат збоку|Ширина=242px|Полога=right|Тло=#eee9d9|Содержанье=Я бых повѣла, же з походжѣня ем Италиянка, корѣнями Афричанка, а културов [[Французы|Французка]]. |Подпис=Клавдия Кардинале<ref name="ГелЛанд"/>}} В року [[1957]] была признана найкрасшов Италиянков [[Тунис]]а и зостала позвана на [[Венецийскый филмовый фестивал]]. Было ей понукнуто заграти во филмѣ, але не прияла и вернула ся дому, де ладила быти учительков. Але по шѣстьох мѣсяця продуцент пришов за ньов до [[Тунис]]у и понукнув такый контракт, котрый уж не мож было не прияти. З цѣлов родинов: родичами, зоз сестров и двома братами одышли до [[Италия|Италии]].<ref name="ИМДб">Claudia Cardinale: Biography</ref> Ей материнскым языком была французчина, так же еще в часѣ накручаня первого италианского филма (1958) Клаудия Кардинале мусѣла была научити ся свои репликы на память, не розумѣючи. Ей италиянчина была з моцным французскым акцентом, зато довго была дублована. Теперь говорить по французскы, италиянскы, английскы, испанскы и арабскы.<ref name=”IMDb”/> Грала во филмах славных италиянскых режисерох [[Лукино Висконти]] (Luchino Visconti) и [[Федерико Феллини]] (Federico Fellini). Заграла в около 150 филмах. Од конця 1980-х жие в [[Париж]]у. Найлѣпше ей любить ся прозывка СС.<ref name="ИМДб"/> Е носительков [[Орден Честной легии|ордена Честной легии]] вшиткых трьох ступни, французского найвысшого державного вызнаменаня и командантом и великодостойником ордена за заслугы про Италиянску републику. == Родина == * Франко Кристалди (муж 1966-1975, розведены) <ref name=”IMDb”>Датабаза ''International Movie''.</ref> * Патрик (неманжелскый сын, адоптованый Франком Кристалдим)<ref name=”NNDB”>Датабаза ''Notable Names''.</ref> * Пасквале Сквитьери (партнер 1975-2017†, подля контракта не могла ся оддати) <ref name=”IMDb”/> * Клавдия (дѣвка од Пасквале Сквитьери)<ref name=”NNDB”/> == Жерела и одказы == * [https://www.novinky.cz/koktejl/31878-claudia-cardinalova-se-s-vekem-netaji.html Helena Landovská. Claudia Cardinalová se s věkem netají. //Novinky.cz, 2004-05-13.] {{ref-cs}} * [https://www.csfd.cz/tvurce/2015-claudia-cardinale/ Claudia Cardinalová v Česko-Slovenské filmové databázi] {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} * [http://www.nndb.com/people/706/000110376/ Клавдия Кардинале в датабазѣ Notable Names] {{ref-en}} * [http://www.imdb.com/name/nm0001012/?ref_=nmbio_bio_nm Claudia Cardinale в датабазѣ IMDb] {{ref-en}} * [http://www.imdb.com/name/nm0001012/bio?ref_=nm_ov_bio_sm Claudia Cardinale: Biography] {{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|cs|Claudia Cardinalová|0}} {{Lifetime|1938|2025|Кардинале, Клавдия}} [[Катеґорія:Филмовы артисты]] g11kldb12d3rol5zsdrtfw4t5cry6if 0 21962 167599 157482 2026-07-19T08:06:15Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167599 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Євген Євгенович Жупан |Чинность=[[медик]] ||Уроджѣня=30. децембра 1950<ref name=":1" /><br>офіційно 1. януара 1951 |Мѣсто_роджѣня=[[Ракошино]] |Ошкола=[[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый націоналный університет]] |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://zakodl.com/wp-content/uploads/2022/02/zhupan-50-odl-zakarp.jpg}} |Мѣсто_погребу= }} '''Євге́н Євге́нович Жу́пан''' (30.&nbsp;децембра 1950;<ref name=":1" /> офіційно 1.&nbsp;януара 1951, [[Ракошино]], [[Мукачовськый район]]) є [[Русины|русинськый]] діточый [[Медик|дохтор]]-анестезіолоґ, Заслуженый дохтор Украины,<ref name=":0">{{Cite web |url=https://pmg.ua/dosie/31982-zhupan-yevgen-yevgenovych |language=украинськы |at=PMG.ua |title=Жупан Євген Євгенович — досьє }}</ref> завідовач удділеня анестезіолоґії тай інтенсивної терапії Закарпатської діточої болниці,<ref>{{Cite web |title="Це постійна напруга". Закарпатець Євген Жупан понад 50 років працює медиком |url=https://suspilne.media/uzhhorod/204854-zakarpatec-evgen-zupan-ponad-50-rokiv-pracue-medikom/ |at=Суспільне Ужгород |language=украинськы }}</ref> ексдепутат Мукачовської варошської рады (1990–1994) тай Закарпатської обласної рады (1994–2019), голова [[Народна рада русинув Закарпатя|Народної рады русинув Закарпатя]], репрезентант русинув у Федералнуй раді европськых націоналности ({{Lang-en|the Federal Union of European Nationalities}} авадь накурто ''FUEN''), общественный активіста.<ref name=":1" /> Єден из орґанізаторув [[Фестівал|фестивала]] „Червена&nbsp;ружа“. == Животопис == Євген Жупан ся родив 30.&nbsp;децембра 1950.&nbsp;рока у селови [[Ракошино]] [[Мукачовськый район|Мукачовського района]], в учительскуй родинї. Позад рішеня отця записали у документы датов рожденя 1.&nbsp;януара&nbsp;1951.<ref name=":1">{{Cite web |language=русинськы |at=Журнал „Отцюзнина“ |url=https://otcuznyna.com/jevhen-zhupan-za-karpatorusynskoje-dvyhanja-na-pudkarpatju-festival-chervena-ruzha-i-perspektyvy-kulturnoho-rozvoja/ |title=Євген Жупан за карпаторусинськоє двиганя на Пудкарпатю, фестиваль «Червена ружа» и перспективы културного розвоя }}</ref> У 1967.&nbsp;рокови кунчив школу из золотов медайлов.<ref name=":0" /> Штудовав на медичному факултеті [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського націоналного університета]], з котрого у рокови 1973 матуровав.<ref name=":0" /> Такой по завершеньови університета 4 рокы проробив хірурґом-анестезіолоґом у Дубровици [[Рівненьска область|Рівненської области]], де мав дві палаты інтенсивної терапії. Робив у Закарпатськуй областнуй діточуй болници у [[Мукачово|Мукачові]], де до 2014.&nbsp;рока керовав удділеньом анестезіолоґії тай інтенсивної терапії, а пак быв покладеный головным дохтором.<ref name=":0" /> == Активізм == Активізмом яв ся занимати перед розпадом [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совєтського союза]]. По закладеньови ужгородського Общества карпатськых русинув у році 1989 дустав уд [[Стефан Попович|Стефана Поповича]] предложеня вчинити аналоґ у Мукачові, ставши його помучником.<ref name=":1" /> На установчуй конференції Закарпатського областного културно-просвітительського общества им.&nbsp;Александра&nbsp;Духновича 12.&nbsp;апріля 1994 у Мукачові быв у президії, пудпоровав [[Михаил Алмашій|Михаила Алмашія]].<ref name=":1" /> У 2005.&nbsp;рокови заклав Народну раду русинув Закарпатя из цільов искапчати пудкарпатські русинські орґанізації у єдно кываня у діалоґови з [[Україна|Украинов]] без страты нима незалежности. Быв убраный головов нововытвореного рокаша.<ref name=":1" /> Из 1997.&nbsp;року репрезентує русинув, котрі жиют на території Украины, у Федералнуй раді европськых націоналности.<ref name=":1" /> == Політична карєра == Быв депутатом Мукачовської варошської рады у 1990–1994.&nbsp;роках, а уд 1994.&nbsp;по 2019.&nbsp;рук пробыв депутатом Закарпатської областної рады пять скликань за шором.<ref name=":0" /><ref name=":1" /> За час свого депутатства пуднимав звіданкы медицины тай вопросы русинської културы. Вдяку сьому єден том пятитомного „Словаря русинського языка“ Юрія Чорія быв уданый за державні гроші тай из бюджета ся часточно фінансовав фестивал „Червена ружа“.<ref name=":1" /> Позад предложеня Євгена Жупана 7.&nbsp;марця 2007 на сесії Закарпатської областної рады было приятоє рішеня признати націоналность „русин“ тай занести ї у испис націоналности Закарпатської области. „За“ проголосовав 71&nbsp;депутат, 2&nbsp;— „против“ тай 2&nbsp;— „удержали ся“.<ref name=":1" /> 22.&nbsp;децембра 2009 из його ініціативы голосовало ся за „Вручаніе“ („Подкарпатскіе русины, оставте глубокій сонъ…“) [[Александер Духновіч|Александра Духновича]] ги за гімн [[Закарпатска область|Закарпатської области]], айбо рішеня не пруйшло позад єдного удкликаного голоса.<ref name=":1" /> 4.&nbsp;новембра 2011 на сесії Закарпатської областної рады Євген Жупан передав зверненя „Всезакарпатського зїзда русинув“ из просьбов удкрыти кафедру русинського языка тай літературы в [[Ужгородска народна универзита|Ужгородському націоналному університетови]].<ref name=":1" /> == Фестивал „Червена ружа“ == Фестивал „Червена ружа“ ся проводит зачинавучи уд рока&nbsp;1998. На фестивалови выступавут як містні колективы, так и загатарні.<ref>{{Cite web |url=https://zakfolkcenter.info/publ/festyvali/chervena-ruzha/2018-08-12-1259 |at=Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради |title=Обласний фестиваль русинської культури «Червена ружа» |language=украинськы }}</ref> Ворохом была проведена 21 „Червена ружа“ — из них єден раз из назывков „Горы дорожі уд злата“. Єден рук быв пропущеный позад [[Пандемія COVID-19|пандемії COVID-19]]; по [[Російско-україньска война|повномасштабнуй інвазії Росії]] фестивал ся не проводив.<ref name=":1" /> == Личный живот == Отець му быв русинськым учительом при [[Чеськословеньско|Чехословакії]] тай [[Друга Мадярска Република|Другуй Мадярськуй республіці]] у [[Вилок|Вилокови]] (1920. рокы),<ref name=":1" /> у [[Кострина|Кострині]] (у 1933),<ref>{{Cite book|title=Seznam národních škol a jejich učitelstva v Československé republice podle stavu ze dne 31. října 1933|page=539|publication-place=Praha|publication-date=1934|publisher=Statní nakladatelství}}</ref> пак го мадяры поклали робити у [[Ракошино|Ракошині]] (у 1941).<ref>{{Cite book|newspaper=Hivatalos közlöny|title=Hivatalos közlöny|publication-date=1. марця 1941|pages=113–114|publisher=A magyar királyi vallás- és közoktatásügyi minisztérium|publication-place=Budapest|issue=5|volume=XLIX|language=мадярськы}}</ref> Сам Євген Жупан розказовав, ож отець сидів у [[Думен|Думені]]. == Одказы == * [https://otcuznyna.com/jevhen-zhupan-za-karpatorusynskoje-dvyhanja-na-pudkarpatju-festival-chervena-ruzha-i-perspektyvy-kulturnoho-rozvoja/ Інтервю: Євген Жупан за карпаторусинськоє двиганя на Пудкарпатю, фестиваль «Червена ружа» и перспективы културного розвоя. Журнал „Отцюзнина“] == Референції == <references /> {{Lifetime|1950||Жупан, Евген}} 8x85d7z0oerb9f0fz33an77eld1kt4g 0 21973 167593 167076 2026-07-19T00:14:22Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167593 wikitext text/x-wiki '''И́звор Гу́та''' ({{Lang-hu|Forráshuta}}) ({{Lang-sk|Izvor Huta}}) ({{Lang-uk|Родникова Гута}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]] (бывшый [[Свалявскый район|Свалявськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Извор-гутяне}} == Назва == Історична назва села '''И́зворська Гу́та''' вадь '''И́звор Гу́та'''. Слово "извор" у [[Славяньскы языкы|славянськых языках]] означать кырничку а "гута" завод вадь майстерню де чинять [[скло]]. На давньӱв печатці села была зображена склянчана фабрика "гута".<ref>https://www.heraldicum.ru/ukraine/towns/rodnikov1.htm?utm_</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1618]]. році. Первоосноватилями села (товды щи присілка села [[Родниковка (Закарпатска область)|Извор]]) были переселені у [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] ґрофом Шёнборном словакы, німці и мадяре, май много было словакӱв, тому они и складали бӱлшу часть обывательства аж до часӱв [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]].<ref>[https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/ https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/]</ref> У [[1907]]-[[1910]] роках до села была прокладена [[Желѣзниця|узкоколійна желізниця]] [[Свалява]]—[[Голубине|Голубина]]—[[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]]—Извор Гута. Узкоколійка хосновала ся главно про перевозку дерева из хащӱв, но на участкови [[Свалява]]—[[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]] фунґовали пасажирські перевозкы. Робӱтникӱв везли до лісосік и обратно на завод, туристӱв из [[Свалява|Свалявы]] на [[Поляна (при Свалявѣ)|Поляну]] и навспак, людий из села у село. Были даже екскурзії марштрутом [[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]]—[[Свалява]]—[[Нелѣпино|Неліпино]]—[[Ганьковиця]]—[[Пудполозя]].<ref>[https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/ https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/]</ref> [[25. юн|25. юна]] [[1946]]. року у рамкох акції по украйинізації топонімӱв [[Закарпатска область|Закарпатської области]], село Извор Гута «вернуло історичну назву» Родникова Гута. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 483 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://db.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 96,07% [[Словеньскый язык|словацькый]] — 3,73% инні — 0,20% == Реліґія == ==== Православні ==== До [[XX. стороча]] [[село]] не мало свою [[Церьков (храм)|цирьков]], тому церковно и адміністративно пудчиняло ся селови [[Родниковка (Закарпатска область)|Извор]]. У [[1924]]. році великыми усилями, изворгутяне и знамый на [[Верьховина (чеперушка)|Верховині]] майстер Василь Улиниць постройили перву, деривляну православну цирьков. ==== Нова цирьков ==== У [[Осінь|осени]] [[1944]]. року, у [[Село|селі]] шли бої миже [[РСЧК]] и мадярськым [[Гонвийд|Гонвийдом]]. Богужаль пуд час боя коло церкви упала міна и зорвала ся, цирьков имила ся горіти. Село мадяре устигли евакуёвати у долӱшні села и [[Свалява|Сваляву]], а кой люди ся повертали у село, уд церкви лишив ся лиш фундамент. На тому фундаментови містні майстры на фамілії Токарчик, Ключкович и майстер Петро Тріщула уставбили новый православный храм Знесіня Господнёго.<ref>https://www.pslava.info/RodnykovaGutaS_CerkVoznesinnja,118175.html</ref> ==== Салвішты ==== Из [[18. фебруар|18. фебруара]] [[1992]]. року у [[Село|селі]] є молитвенный дом [[Баптізм|Салвіштӱв]]. Пастор є Гнаткович Иван Йосипович.<ref>https://opendatabot.ua/c/25438766</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Родникова Гута]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Словеньскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Словакы]] f41op1j3kh1b9c10rvcefc04ru4lan1 0 22018 167600 150264 2026-07-19T08:33:07Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167600 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя = Юрко Капац |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2020/11/kapac1_front-768x367.jpg}} |Ошкола = Чеськый аґрарный університет у Празі |Чинность = блоґер, активіста, товмач, закладатель русинськых онлайн-проєктув, член Общества приятелюв Пудкарпатської Руси |Мѣсто_роджѣня = [[Новоє Давыдково]], [[Мукачовськый район]] |Уроджѣня = [[8. септембер|8.&nbsp;септембра]] [[1998]] |Мѣсто_погребу= }} '''Юрко Капац''' ([[8. септембер|8.&nbsp;септембра]] [[1998]], [[Новоє Давыдково]], [[Мукачовськый район]]) є [[Русины|русинськый]] блоґер, активіста, товмач, закладатель русинськых інтернетовых проєктув ги „RUE \\ Русинськый портал“ (тай вебсайта), „іҐазета“, „Рудні казкы“, перенесеня „Русько-русинського“ тай „Русинсько-руського“ [[Словник|словникув]] [[Іґорь Керча|Іґоря Керчі]] у [[Інтернет|вебовый формат]]. Член [[Чесько|чеської]] орґанізації „Общество приятелюв Пудкарпатської Руси“ ({{Lang-cs|Společnost přátel Podkarpatské Rusi}}). Булшу часть свого живота жиє в [[Міґрація|еміґрації]] на [[Чесько|Чехах.]]<ref name=":0">{{Cite web |author=Каріна Муляр |publication-date=18. новембра 2020|title=«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год. |at=Lem.fm |url=https://www.lem.fm/holosy-rusiniv-pidkarpatya-sereda-18-10-hod-22/ |language=русинськы }}</ref> == Ранньый живот == Родив ся [[8. септембер|8.&nbsp;септембра]] [[1998]] у [[Новоє Давыдково|Новому Давыдкові]], де удходив такой перші чотыри класы [[Школа|ошколы]]. Уд рожденя до 9&nbsp;рокув рус у воспитаньови бабкы; родакы му по роботі ходили за гатар, головно на [[Чесько|Чехы]]. У 2009.&nbsp;рокови го першый раз узяли д собі на літо у [[Прага|Прагу]], обы дітвак у тум числі ся помалы адаптовав до чеської ошколы, у котру го май пак у тому такой році дали. Пак ся учив у Середнюй промысловуй електротехнічнуй ошколі в Ужлабіні в Празі ({{Lang-cs|Střední průmyslová škola elektrotechnická a gymnázium v Úžlabině}}).<ref name=":0" /> Першыма приспівками Капаца до русинського кываня стало чиненя образчикув из русинськов лексиков про русинські рокаші у соціалнуй сітці „Вконтакте“. Тым Юрко ся занимав у свої 14&nbsp;рокув.<ref name=":0" /> == Творьба == === RUE \\ Русинськый портал тай Rueportal.eu === [[15. януар|15.&nbsp;януара]] [[2018|2018.]]&nbsp;рока вытворив інформаційну сторунку „RUE \\ Русинськый портал“ у соціалнуй сітці Facebook. У яри [[2018|2018.]]&nbsp;рока у проєкта ся появив и вебсайт [https://rueportal.eu/ Rueportal.eu], на основі котрого пак ся розміщовали и другі вебові ініціативы Капаца.<ref name=":0" /><ref>{{Cite web |title=Перидня хыжа {{!}} rueportal |at=Rueportal.eu |url=https://www.rueportal.eu/ |language=русинськы }}</ref> ==== [https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/ Книговниця] ==== Цифрова бібліотека, котра обсягує русинсько- и чужоязычну белетристичну, школовалну, періодичну, лінґвістичну тай історичну літературу. ==== [https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk Словник] ==== Проєкт ся начав из діґіталізованых „Русько-русинського“ тай „Русинсько-руського“ [[Словник|словникув]] [[Іґорь Керча|Іґоря Керчі]], адаптованых про вебовый формат из гляданьом межи словниковыма статями, айбо на днешньый день урус у аґреґатор дакулкох словникув, котрый ся потихы доповнят „розшыреным словником“, у котрый ся пишут слова, не найдені у другых уданых дотеперь словниках. ==== [https://jazyk.rueportal.eu/prykazky Приказкы тай пословиці] ==== Зобрата з разных жерел база містных тай не лиш приказок. ==== [https://www.rueportal.eu/maps/ Мапы] ==== Діґіталні верзії діалектолоґічных мап Пудкарпатя из „Лінґвістичного атласа украйинськых народных говорув Закарпатської области УРСР“ [[Йосип Дзендзелѣвскый|Й.&nbsp;О.&nbsp;Дзендзелівського]] тай коментарії ид ним. ==== [https://poezija.rueportal.eu/ Карпаторусинська поезія] ==== Пудсайт про публікацію поезії из розділом на авторув, зберькы тай тематику. ==== [https://www.rueportal.eu/gazeta/ іҐазета] ==== Архів публікацій новостного тай інформаційного характера тай інтервю из русинськыма персоналіями. ==== [https://www.rueportal.eu/kazky/ Рудні казкы] ==== Цільов пудпроєкта „Рудні казкы“ стало всокоченя локалных казок у русинськуй бесіді; основов про тото стала книга „Казкы Верьховины“, у котруй творы были напечатані у російському языкови — їх Капац потовмачив по русинськы.<ref name=":1">{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шиповіч, Петро Медвідь|publisher=Обчаньске здружіня Русин Медія, Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духновіча, Русиньскый културолоґічный клуб|page=84|year=2022|title=Aлманах днешньой підкарпатьской русиньской літературы|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-22/}}</ref> Поєдны творы дустали ай авдіо у начитці [[Мигаль Лыжечко|Мигаля Лыжечка]].<ref>{{Cite web |title=Рудні казкы |at=Rueportal.eu |url=https://www.rueportal.eu/kazky/ |language=русинськы }}</ref> === Товмацька діятелность === Занимат ся товмаченьом прозовых творув: из яри 2022.&nbsp;рока робит над тай періодично публікує русинськоє товмаченя „Переміны“ [[Франц Кафка|Франца Кафкы]] у „Алманахови днешньої русинської літературы“.<ref name=":1" /> Юрко Капац ся дуклав ид русинськым товмаченям месенджера Telegram, [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]] (локалізація была офіціално додана у бавку [[26. октобер|26.&nbsp;октовбра]] [[2022]]).<ref>{{Cite web |language=русинськы |at=Rueportal.eu |url=https://www.rueportal.eu/projekty/ |title=Проєкты }}</ref><ref>{{Cite web |title=Minecraft — перва компюторна бавка из руснацьков бисїдов |at=Rueportal.eu |url=https://www.rueportal.eu/blog/minecraft-po-rusnacky/ |language=русинськы }}</ref> Уд марця [[2024|2024.&nbsp;рока]] товмачит тітулкы д аніме „Наруто“; на септембер 2024 потовмачені сут перші 16&nbsp;епізодув.<ref>{{Cite web |title=Еденъ коногськый сирохманъ {{!}} Наруто по-русинськы |at=Telegram |url=https://t.me/narutorue |language=русинськы }}</ref> == Удкликованя == * [https://rueportal.eu/ Rueportal.eu] == Референції == <references /> {{DEFAULTSORT:Капац, Юрко Юрійович}} {{Lifetime|1998||Капац, Юрко}} [[Катеґорія:Родакы Нового Давыдкова]] nmo59aaokh3gxyjmggyuzsnm26og8c1 0 22295 167590 167508 2026-07-19T00:01:44Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167590 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Гайове}}'''Гаёво́є''' авадь '''Гаёве́''' ([[Україньскый язык|укр]]. Гайове) ([[Російскый язык|рус]]. Гаёвое, Гаевое) — [[село]] у [[Кропивиницькый район|Кропивиницькому районови]], [[Кіровоградьска область|Кіровоградської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Гаёвляне|агломерация=Александровська|год переписи=2001|население=259|язык сайта 2=}} == Назва == Назва села Гаёвоє происходить уд [[Славяньскы языкы|славянського]] слова «гай», означавущого невелику гущу авадь хащу. Такі назвы суть широко шырені по [[Лісостеп|лісостепнӱв]] части [[Україна|Украйины]], и приязані напряму ид містности.<ref>Академічный толмачный словник украйинського языка (СУМ-11)</ref><ref>https://sum.in.ua/</ref> == Історія == [[Село]] на ныні є у [[Александровська ЗТО|Александровськӱв ЗТО]], [[Кропивницькый район|Кропивницького района]], [[Кіровоградьска область|Кіровоградської области.]] До [[2020]]. року быв у составови [[Александровськый район (Кіровоградська область)|Александровського района]].<ref>https://decentralization.gov.ua/en/newgromada/4126/composition?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 259 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://db.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 98,07% [[Російскый язык|руськый]] — 1,93% == Знамі родакы == * [[Швед, Євґеній Алексіёвич|Швед Євґеній Алексіёвич]] ([[1983]]—[[2024]]) — [[Україна|украйинськый]] вояк, солдат [[Вооружені силы Украйины|ВСУ]]. Родив ся [[4. апріль|4. апріля]] [[1983]]. року у селі Гаёвоє. У [[Децембер|децемброви]] [[2023]]. року быв мобілізованый у [[Вооружені силы Украйины|ВСУ]], служив ґранатометчиком. Убитый пиля села Водяноє, [[Донецька область|Донецької области]]. По пудтверждінёви особы через [[ДНК]] быв похороненый у рӱдному селі Гаёвоє.<ref>https://suspilne.media/kropyvnytskiy/1339838-zaginuv-na-doneccini-v-oleksandrivci-na-kirovogradsini-poprosalis-z-evgeniem-svedom/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B5_(%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Гайове (Кропивницький район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села Кіровоградьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Кіровоградьской области]] 85ocp5rmp3gokezmgeyd3jss83roagf 0 22849 167594 165032 2026-07-19T00:59:12Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167594 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Верьховинськый діалект|верьховинськым діалектом|верьховинськый}} '''Списаня жительства Украйины [[2001|2001 року]]'''&nbsp;— первоє и доднесь послїдноє усеукрайинськоє [[Списованя жительства|списаня жительства]], що стало ся [[5. децембра]] [[2001]] року в независимій [[Україна|Украйинї]]. == Історія == У [[Октобер|октобрї]] [[2000]] року Верховна Рада Украйины принесла Закон Украйины «Про Всеукрайинськоє списаня»&nbsp;— головный нормативный документ, якый опредїлив правові, економичнї тай орґанїзаційнї основы проведеня списаня<ref>{{Cite web |title=Про Всеукраїнський перепис населення |url=https://zakon.rada.gov.ua/go/2058-14 |work=Офіційний вебпортал парламенту України |access-date=2022-04-28 |language=uk }}</ref>. Списаня жительства станом на [[5. децембер|5. децембра]] 2001 року быв первым списаням жительства Украйины як суверенної [[Штат|державы]]. Первый раз появила ся возмога хосновати не стандартнов проґрамов (єднаковов для всьых републік бывшых [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]), а опредїляти ся в потребах односно содержаня мусайної інформації, враховуючи нестандартну сітуацію в животі общества. Методика списаня мала відобразити резултаты споєнї із реформами перемін у обществі й, заєдно з тым, заосмотрити максималну порувнателність ёго вкупного значеня із даными пережных списань. Сёго вдало ся в основному досягти, опреж проґрама списаня была значно ширшов, чим проґрамы пережніх. Вна мала такі блокы інформації: состав тай родинні взаимины членів ґаздіства, [[Чоловік розумный|поло]]-вікова характерістика особы та місто її роженя, брако-родинный стан, включно з числом роженых дітей, етничный род, языкові признакы, громадянство, уровень образованя, занятость, жерела средств до єствованя, міґраційна активность, житлові обстояня, йманя земельных дїлянок полёгосподарського назначеня, їхня площа тай правова форма властностї. Повні резултаты спиваня опубликованї [[2002]]—[[2004]] роках у 14. тематичных зборниках (17. томах), 7 із них&nbsp;— на [[CD-диск|CD-дисках]] тай 10&nbsp;— у мрежі [[Інтернет]] (на вебсайтї [http://www.ukrstat.gov.ua/ Державної службы статистикы Украйины]). == Резултаты == === Числові выносы === Цїлковоє жительство Украйины у 2001 роцї было 48&nbsp;млн 457 тис. особ. Жительство за тіпом міста бываня: * [[Місто|варошского]] жительства&nbsp;— 32&nbsp;млн 574 тис. особ (67,2&nbsp;%) * [[Село|сільского]] жительства&nbsp;— 15&nbsp;млн 883 тис. особ (32,8&nbsp;%) Жительство за полом: * [[Чоловік|чоловіків]]&nbsp;— 22&nbsp;млн 441 тис. осіб (46,3&nbsp;%) * [[Жена|жон]]&nbsp;— 26&nbsp;млн 16 тис. особ (53,7&nbsp;%) === Націоналноє зложеня жительства === За даными Всеукрайинського списаня жительства, на теріторії країны бывали представитилї поверх 130 націоналностий і народностий. У націоналному зложенї жительства Украйины переважноє число [[Українцї|украйинців]], чиселный стан якых быв 37541,7 тыс. особ, авадь 77,8 % від цїлого числа жительства. Другоє місто за чиселностёв зазїдали [[Русы|руські]]. Их число на дату списаня было 8334,1 тыс. особ. === '''Языковый склад жительства''' === [[Україньскый язык|Украйинськый язык]] ставили рідным 67,5 % жительства Украйины. [[Російскый язык|Російськый язык]] вызначили як рідный 29,6 % жительства. Частка другых языків, які были указані як рідный зложовала 2,9 %.<ref>https://web.archive.org/web/20250516030327/https://uastrat.com/politicalanalysis/forecasts/vseukrayinskyj-perepys-naselennya-2001-movnyj-aspekt/</ref>[[Файл:Ukraine_census_2001_Ukrainians.svg|міні|250x250пкс|Украйинцї в Украйинї за списанём 2001 року.]] == Одкликаня == * [http://2001.ukrcensus.gov.ua/ Всеукраїнський перепис населення] * [http://www.ukrcensus.gov.ua/ Всеукраїнський перепис населення] * [http://www.ukrstat.gov.ua/ Державний комітет статистики України] * https://web.archive.org/web/20140731182036/http://db.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp * http://db.ukrcensus.gov.ua/Mult/dialog/statfile.asp?lang=1 * [https://dostup.org.ua/request/pieriepis_nasieliennia_2001_mist Перепис населення 2001: міста і смт]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Зазначкы == [[Катеґорія:2001]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] 4y8cgc795ces8b78lsbmc49gf03hjio 0 24444 167592 165624 2026-07-19T00:12:59Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167592 wikitext text/x-wiki '''Зеле́на''' ''({{Lang-uk|Зелена}}) ({{Lang-ro|Zelena, Elena}})'' ''([[Молдавськый язык|молд]]. Зелена)'' — [[село]] у [[Дністровськый район|Дністровському районови]], [[Чернівецька область|Чернівицької области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Зеленяне|прежние имена=Elena|год переписи=2001|население=1975}} == Ґеоґрафія == Через [[село]] тече [[ріка]] [[Зелена (ріка)|Зелена]], ліва притока [[Прут (ріка)|Прута]]. Далина до [[Кельменці|районного центра]] становить близко 22 км и проходить автопутём Т 2613, якый переходить у Р63. == Історія == [[Село]] основано [[2. апріль|2. апріля]] [[1605]]. року.<ref>https://ukrssr.com.ua/cherniv/kelmenets/zelena-kelmenetskiy?utm_source=chatgpt.com</ref> Пӱсля Російсько-Турицької войны 1806-1812 рокӱв за мирным договором у Букурештови, Княжество Молдова было розділено на 2 части и її выходна часть (Бессарабія) войшла у состав [[Російска імперія|Російської Имперії]]. За даными на [[1859]] .рӱк у панському селови Зелена, Хотинського уїзда Бессарабської ґубернії, жило 136 особ (71 чоловічого пола тай 65 — жӱнського), нарахововало ся 70 дворовых ґаздӱвств. Станом на [[1886]]. рӱк у селови Зелена, Липканської волости, жило 385 особ, было 195 дворовых ґаздӱвств, была православна цирьков. Пуд час Револуції у Росії на території Бессарабської ґубернії было провозглашено [[Молдавска демократічна републіка|Молдавську Демократичну Републіку]]. Про безопасность новообразоватої державы, Парламент републікы — Сфатул Церій обратив ся ид Управі Румыниї про помӱч. Пӱсля сёго румынські вӱйська были уведені на територію МДР на обезпечіня безопасности и порядка. Розумівучи приближіня большевикӱв, «про усокочіня слободы и безопасности обывательства Бессарабії», Сфатул Церій проголосовав за вхождіня републікы у состав Кралёвства Румыния ''на правах автономії''. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1975 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://db.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |98,99&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,66&nbsp;% |- |[[Молдавськый язык|молдавськый]] | align="right" |0,35&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Черновицкой области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]] 1pghrnu98zs1w3r7tsdd56rnxqiz37m 0 24625 167591 166892 2026-07-19T00:10:09Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167591 wikitext text/x-wiki '''Жупаны́''' ({{Lang-pl|Żupanie, Zupanie}}) ({{Lang-ro|Jupanî}}) ({{Lang-uk|Жупани}}) ''(на містному языкови — '''Жупа́ня''')'' — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӱвська область]], [[Україна|Украйина]].<ref>https://kozivska-gromada.gov.ua/structure/</ref> {{НП|этнохороним=Жупаняне}} == Ґеоґрафія == [[Файл:Polonina.JPG|ліворуч|міні|250x250пкс|г. [[Пікуй]] ([[Закарпатска область|Закарпатська обл]].) Вид из Жупанськых полонин]] Село є у [[Украинскы Карпаты|Карпатах]], неподалеко уд Сериднёверицького перевала на берегови рікы [[Стрый (ріка)|Стрый]]. Селом тече потӱк Ростока, правый приток [[Стрый (ріка)|Стрыя]]. На северо-западнӱв окрайині потӱк Язестрӱв паде у Стрый. == Назва == Назва села Жупаны появила ся у [[1939]].&nbsp;році кой из приходом советської власти назва была перемінена на '''Жупаны́'''. Община села и сільська рада розникововали вопрос вернутя історичної назвы села&nbsp;— '''Жупа́ня'''. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1515]]. році. === Міжвоєнний період та Друга світова війна === У [[1935]]. році у Жупанах быв взник покутный шор [[КПЗУ]], членами котрого были С. Луцькый, А. Лозинськый, В. Орявськый. У тому же році страйковали робӱтникы завода.<ref>https://ukrssr.com.ua/lvivska/skolivskiy/zhupani-skolivskiy-rayon-lvivska-oblast</ref> Передашӱв штрайка арештовала міліція. 17. марца 1939. року на четвертый динь вторжіня у [[Карпатьска Україна|Карпатську Украйину]] Мадярщинов мадярські жандаре гнали на перевал через села [[Нижні Ворота|Нижні Верицькы]], [[Вербяж]], [[Завадка (Мукачівськый раён)|Завадка]] колоны ятых, основно [[Галічане|ґаличан]]&nbsp;— вояк [[Карпатська Січ|Карпатської Січі]] и передали их польськӱв пограничнӱв службі, яка розмістила плінных у пӱвницях свойых казарм. На другый динь, 18. марца 1939 до білого дне плінні были розділені на колоны, упроваджані наліво и направо уд перевала по лінії границі приблизно на пӱдорога-два кілометры и розстріляні над селами [[Вербяж|Нова Розтока]] и [[Вербяж]], тай миже селами [[Вербяж|Петрусовиця]], '''Жупаня''' и [[Лазы (Мукачовскый район)|Лазы]]. Число розстріляных, за оцінками свідкӱв, становило 500—600 плінных.<ref>{{Статя|автор=[[Довгей, Василь Василёвич|Василь Довгей]]|назва=Від Бескидів до Катині}} </ref> Захраніня было уявлено на місті нахождіня старого австрійського артилерійського капоніра періода Первої світової войны. У 1990. році у памнять за тоті часы из иніціативы общины с. Жупаны на горному хребтови миже Жупанами и Лазами было насыпано символічну могылу и покладено крест из надписёв: «На сёму місті 18.03.1939.року польськыми пограничниками было розстріляно и захранено 21 вояка Карпатської Січі, котрі удстоёвали независнӱсть уд Мадярщины Карпатської Украйины, оглавленої Авґустином Волошином. Слава героям. с. Жупаня. 1990». Септембром [[1939]]. року селяне '''хлібом-сӱлёв''' стрічали воякӱв РСЧК. На мітинґови из благодарінём за ослобождіня уд панського гніта уступив Ф. Хомняк, якого пуд час Другої світової войны забили украйинські націоналісты. == Обывательство == [[Файл:Zhupany_house.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Типічна хыжня застройка села]] У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 986 людий, из них подля языка:<ref>https://ukrssr.com.ua/lvivska/skolivskiy/zhupani-skolivskiy-rayon-lvivska-oblast</ref><ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://db.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |99,80&nbsp;% |- |[[Молдавськый язык|молдавськый]] | align="right" |0,10&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,10&nbsp;% |} == Знамі родакы == [[Будай Йосиф]] (*[[1959]]) — [[священик]]-[[Василіяне|василіянин]], [[Мисионер|місонер]], [[Писатель|писатиль]]. == Природа == * Бескид&nbsp;— заповідноє урочище (лісовоє) містного значіня; * Бузок мадярськый&nbsp;— ботанічна памнятка природы містного значіня. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села Україны]] 7dqs6nz6hrvt5vq9xmpc1awz4ns596t 0 24685 167589 166835 2026-07-18T20:03:33Z Engelseziekte 2261 нова інформація 167589 wikitext text/x-wiki {{Филм | назва = Потопа | назва оригинала = Potopa | подпис = Рекламный постер (автор J. Poukar) | режисер = [[Мартін Ґонда]] | продуцент = Катарина Кырначова<br>Томаш Ґіч | сценариста = Мартін Шустер<br>Домініка Удворкова<br>Мартін Ґонда | в ролях = [[Сара Хрипакова]]<br>[[Осиф Пантликаш]]<br>[[Катарина Бабеёва]]<br>[[Владиміра Штефанікова]] | музикант = Теофіл Муссуні | камераман = Олівер Заглава ({{iw|Асоціація словацькых камераманів|ASK|sk|Asociácia slovenských kameramanov}}) | монтажер = Павел Ласковскый | штудио = Silverart<br>Cineart TV Prague<br>Harine Films<br>The Y-House<br>[[STVR]] | дистрибутор = Continental film | премьера = [[4. децембер]] [[2025]] ([[Словакія]])<br>[[5. фебруар]] [[2026]] ([[Чехія]]) | тырваня = 102 мин. | держава = {{flagicon|Словеньско}} Словакія<br>{{flagicon|Чесько}} Чехія<br>{{flagicon|Польско}} [[Польща]]<br>{{flagicon|Белґія}} [[Белґія]] | язык = [[русиньскый язык|русиньскый]]<br>[[словацькый язык|словацькый]]<br>[[чеськый язык|чеськый]] | буджет = €1&nbsp;342&nbsp;322 (приближнї)<ref name="FNE">{{Cite web |url=https://www.filmneweurope.com/news/slovakia-news/item/125217-production-martin-gonda-shoots-green-drama-flood-a-slovak-czech-polish-belgian-coproduction |author=Zuzana Točíková Vojteková |title=PRODUCTION: Martin Gonda Shoots Green Drama Flood, a Slovak/Czech/Polish/Belgian Coproduction |publisher=FilmNewEurope |date=05.10.2023 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2201-39/https://www.filmneweurope.com:443/news/slovakia-news/item/125217-production-martin-gonda-shoots-green-drama-flood-a-slovak-czech-polish-belgian-coproduction |archivedate=02.07.2026}}</ref> }} '''«Потопа»''' ({{lang-sk|Potopa}}) є філм дебутуючого [[Словакія|словацького]] режісера [[Мартін Ґонда|Мартіна Ґонды]] з року [[2025]]. Цїловечерный філм, накрученый в словацько-[[Чехія|чесько]]-[[Польща|польско]]-[[Белґія|белґіцькій]] копродукції, мав премєру в кінах [[4. децембер|4.&nbsp;децембра]] [[2025]].&nbsp;року. «Потопа» оповідать історію з [[Русины|русиньского]] села [[Руське]] на восточній Словакії, котре мать быти выстїговане про будованя [[Старина (водозбор)|водной гати Старина]]. Головна геройка — пятнадцятьрочне дївча Маря, котре хоче опустити село, але отець їй не доволить. Філм здобыв шість премій «[[Slnko v sieti (премія)|Slnko v sieti]]». == Сюжет == Подїї ся одбывають в соціалістічній [[Чехословакія|Чехословакії]] в [[1980]].&nbsp;роцї. Жытелї [[Руське|Руського]] слїдують выстїгованя сусїднїх сел, выкликане будованём [[Старина (водозбор)|водного резервоару на рїцї Ціроха]]. Коли село дістане статус храненой теріторії, Рущане ся траплять, же тыж будуть выселены. Пятнадцятьрочна Маря ся рихтує скінчіти основну школу і тужить ся стати пілотков. Єй нянько Саша одходить з роботы на фабрицї про здравотны проблемы і хоче, жебы Маря штудовала в близкім містї [[Снина|Снинї]] і дале зіставала на ґаздівстві. Саша не доволить дївцї приголосити ся на пілотну школу до [[Кошіцї|Кошіць]], але Маря сфалшує няньків підпис і піде на вступны екзамены. Коли Маря дістане позітівну одповідь, отець дале стоїть на своїм і заказує їй ся записати до школы. Меджітым Рущанів зберають, жебы їх поінформовати о зачатку выстїгованя села. Саша протестує, але Маря ся поставить проти вітцёви з тым, же не хоче промарнити жывот за обраблянём землї. Про нервову сітуацію Саша скінчіть на шпыталю. Коли ся дістане з [[Кома|комы]] і верне домів, потребує регабілітацію. Маря стримує выстїгованя до послїднёго моменту, жебы не травматізовати нянька. Наконець ся але мусять выселити, а їх родинна хыжа ся збурять. Нянько вєдно з далшыма Рущанами помалы звыкать на новый жывот в містьскім квартелю, а Маря іде штудовати на пілотну школу. == В ролях == * [[Сара Хрипакова]] — Марія (Маря) Ганякова * [[Осиф Пантликаш]] — Александер (Саша) Ганяк * [[Катарина Бабеёва]] — Катя (камаратка) * [[Владиміра Штефанікова]] — Ярміла (учітелька) * [[Міхал Шолтес]] — Владо (муж учітелькы) * [[Володимір Чема]] — Сельскый піп * [[Станїслав Пітоняк]] — Гудак (окресный урядник) * [[Євґеній Либезнюк]] — Лемпель (председа {{iw|Містный народный выбор|МНВ|cs|Místní národní výbor}}) * [[Іґор Латта]] — Карол (попів отець) В філмі попри скушеных акторів грають ай непрофесіоналы, а то дебутанткы Сара Хрипакова (в головній роли) і Катарина Бабеёва (в другорядній роли). Вызначне заступлїня мають теперїшнї і бывшы акторы пряшівского [[Театер Александра Духновича|Театру Александра Духновіча]] (єдиного професіоналного русиньского театру) в ролях жытелїв Руського — О.&nbsp;Пантликаш, В.&nbsp;Штефанікова, В.&nbsp;Чема, Є.&nbsp;Либезнюк, І.&nbsp;Латта (в епізодічных ролях тыж [[Зденка Кваскова|З.&nbsp;Кваскова]], [[Маріян Марко|М.&nbsp;Марко]], [[Любомір Міндош|Л.&nbsp;Міндош]], [[Володимір Рогач|В.&nbsp;Рогач]], [[Василь Русиняк|В.&nbsp;Русиняк]], [[Іван Стропковскый|І.&nbsp;Стропковскый]], [[Осиф Ткач|О.&nbsp;Ткач]], [[Яна Трущіньска-Сива|Я.&nbsp;Трущіньска-Сива]], [[Светлана Шковранова|С.&nbsp;Шковранова]]). == Продукція == Режісер і сценаріста «Потопы» Мартін Ґонда ся стрїтив з історіёв выселїнь при будованю [[Старина (водозбор)|Стариньского резервоару]] щі за дїтинства, коли навщівлёвав свою бабу в близкім [[Ковбасів|Ковбасові]].<ref name="DennikN">{{Cite web |url=https://dennikn.sk/5004266/natocil-film-o-dedine-zasiahnutej-vystavbou-nadrze-starina-ludia-tam-dodnes-citia-krivdu |author=Dávid Gabera |title=Natočil film o dedine zasiahnutej výstavbou nádrže Starina: Ľudia tam dodnes cítia krivdu |publisher=Denník N |date=03.12.2025 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2206-18/https://dennikn.sk:443/5004266/natocil-film-o-dedine-zasiahnutej-vystavbou-nadrze-starina-ludia-tam-dodnes-citia-krivdu |archivedate=02.07.2026}}</ref> Ідея створити філм о Старинї взникла почас роботы над Ґондовым штудентьскым [[Куртый філм|куртым філмом]] «Пура Віда» (''Pura Vida'', 2018), котрый ся крутив в околіцї Улічской долины.<ref name="DennikN /> Подобно як пізнїше і «Потопа», «Пура Віда» комбіновала професіоналных і непрофесіоналных акторів до драматічной історії на русиньскім фонї.<ref name="Devin">{{Cite web |url=https://devin.stvr.sk/clanky/kulturny-dennik/423666/novy-slovensky-celovecerny-film-potopa |title=Nový slovenský celovečerný film POTOPA |publisher=Rádio Devín, STVR |date=02.12.2025 |accessdate=02.07.2026}}</ref> Як приправу про будучій граный філм ся спершу плановало вытворити [[Документарный філм|документ]] за помочі фінанцованя од словацького {{iw|Авдіовізуалный фонд (Словакія)|Авдіовізуалного фонду|sk|Audiovizuálny fond}}.<ref>{{Cite web |url=https://kultura.pravda.sk/film-a-televizia/clanok/509920-pura-vida-z-vsmu-az-do-cannes |author=Martin Adam Pavlík |title=Pura Vida. Z VŠMU až do Cannes |publisher=Pravda |date=25.04.2019 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2208-34/https://kultura.pravda.sk:443/film-a-televizia/clanok/509920-pura-vida-z-vsmu-az-do-cannes |archivedate=02.07.2026}}</ref> Мартін Ґонда з камераманом Олівером Заглавом зачали крутити матеріал і глядати конзултантів.<ref name="DennikN /> Успіх «Пура Віды», выбраной на промітаня до [[Філмовый фестівал в Каннах|72.&nbsp;Меджінародного філмового фестівалу в Каннах (2019)]], дав можность нараз зреалізовати векшый драматічный проєкт.<ref name="Filmsk">{{Cite web |url=https://filmsk.sk/rozhovory/rozhovor-martin-gonda |author=Eva Andrejčáková |title=Starinská nádrž napája celý východ, len nie susednú dedinu |publisher=Film.sk |date=19.05.2026 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2209-43/https://filmsk.sk:443/rozhovory/rozhovor-martin-gonda |archivedate=02.07.2026}}</ref> Часть продукчного тіму «Пура Віды» ся тыж подїлила на приправі «Потопы» (продуцент Томаш Ґіч, сценарісты Домініка Удворкова, Мартін Шустер і&nbsp;др.). Фінанчну підпору філм дістав меджі іншыма од Авдіовізуалного фонду, чеського {{iw|Штатный фонд авдіовізії (Чехія)|Штатного фонду авдіовізії|cs|Státní fond audiovize}}, {{iw|Польскый інштітут філмового уменя|Польского інштітута філмового уменя|pl|Polski Instytut Sztuki Filmowej}}, проґраму Европской унії Creative Europe, Міністерства културы Словацькой републікы, [[Кошіцькый край|Кошіцького самосправного краю]] і словацького Фонду на підпору културы народностных меншын (KULT MINOR).<ref>{{Cite web |url=https://filmpotopa.sk |title=Potopa |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2210-49/https://filmpotopa.sk:443/ |archivedate=02.07.2026}}</ref> Бюджет філма ся приближнї оцїнює на 1&nbsp;342&nbsp;322&nbsp;евр.<ref name="FNE" /> Жебы ся лїпше спознати з історічным контекстом будучого філму, сценарісты «Потопы» выглядовали документарны матеріалы о будованю резервоару і стрїчали ся з членами выселеных родин.<ref name="DennikN /> З бесїд з выселенцями і їх потомками стало ясне, же ключовым про драматічный сюжет буде конфлікт меджі поколїнями — выстїгованя як траґедія про старшых і новы можности про молодых.<ref name="Devin" /> [[Кастінґ]] непрофесіоналных русиньскоязычных акторок ся зачав в 2020.&nbsp;роцї; про [[Пандемія COVID-19|пандемію коронавіруса]] перше коло проходило онлайн.<ref>{{Cite web |url=https://www.facebook.com/filmpotopa/posts/pfbid022PBpx42w9cZqvstMjvnNRc5DDRUeLEWsTUoKkq6JAXSq9fknF6BPdPKuUExhHfhkl |author=Film Potopa |title=Hľadáme rusínske dievčatá!.. |publisher=Facebook |date=18.12.2020 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2212-19/https://www.facebook.com:443/filmpotopa/posts/pfbid022PBpx42w9cZqvstMjvnNRc5DDRUeLEWsTUoKkq6JAXSq9fknF6BPdPKuUExhHfhkl |archivedate=02.07.2026}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.stvr.sk/novinky/filmy-a-serialy/423010/predstavitelka-hlavnej-postavy-filmu-potopa-splnila-som-si-svoj-herecky-sen |title=Predstaviteľka hlavnej postavy filmu Potopa: Splnila som si svoj herecký sen |publisher=STVR |date=27.11.2025 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2213-13/https://www.stvr.sk:443/novinky/filmy-a-serialy/423010/predstavitelka-hlavnej-postavy-filmu-potopa-splnila-som-si-svoj-herecky-sen |archivedate=02.07.2026}}</ref> На кастінґу до своїх ролей были выбраны Сара Хрипакова і Катарина Бабеёва. В юлію 2021.&nbsp;року быв накрученый матеріал про [[тізер]].<ref>{{Cite web |url=https://www.silverartfilm.sk/sk/news |title=Nakrúcanie teasra |publisher=Silverart |date=16.07.2021 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2214-40/https://www.silverartfilm.sk:443/sk/news |archivedate=02.07.2026}}</ref> Головна етапа накручаня проходила в септембрі–октобрі 2023.&nbsp;року.<ref>{{Cite web |url=https://filmpotopa.sk/blogpotopa/nakrucanie-zacalo |title=Nakrúcanie začalo |publisher=Film Potopa |date=12.09.2023 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2215-33/https://filmpotopa.sk:443/blogpotopa/nakrucanie-zacalo |archivedate=02.07.2026}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://filmpotopa.sk/blogpotopa/wrap |title=Wrap |publisher=Film Potopa |date=30.10.2023 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2216-14/https://filmpotopa.sk:443/blogpotopa/wrap |archivedate=02.07.2026}}</ref> Головна локація накручаня была в русиньскім селї [[Чертижне (окрес Меджилаборце)|Чертїжнім]], де была поміщена ай родинна хыжа Ганяковых.<ref name="DennikN /> Крутило ся тыж в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]], [[Нехваль Полянкы|Нехваль Полянках]], [[Светліцї|Светліцях]], [[Гуменне|Гуменнім]] (културный дім), [[Кошіцї|Кошіцях]], [[Снина|Снинї]] і [[Каменіця над Цірохов|Каменіцї над Цірохов]] (аероклуб).<ref>{{Cite web |url=https://kosicefilmregion.sk/sk/projects/potopa |title=Potopa |publisher=Košice Region Film Office |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2217-09/https://kosicefilmregion.sk:443/sk/projects/potopa |archivedate=02.07.2026}}</ref><ref name="NEV">{{Cite web |url=https://www.stvr.sk/radio/archiv/11259/2761539 |title=Beseda NEV |publisher=STVR |date=01.04.2026 |accessdate=02.07.2026}}</ref> «Потопа» была створена на прінціпах тзв. «зеленого накручаня» ({{lang-en|green filmmaking}}): способ хоснованя транспорту, їджіня і далшых ресурсів быв заміряный на знижіня [[Угликовый слїд|угликового слїду]] філмованя.<ref name="FNE" /><ref>{{Cite web |url=https://fr.euronews.com/my-europe/2023/11/06/reduire-l-empreinte-carbone-de-la-production-audiovisuelle-certains-le-font-deja-ue |author=Aurora Velez |title=Réduire l'empreinte carbone de la production audiovisuelle : certains le font déjà dans l'UE |publisher=Euronews |date=30.10.2023 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20260701122840/https://fr.euronews.com/my-europe/2023/11/06/reduire-l-empreinte-carbone-de-la-production-audiovisuelle-certains-le-font-deja-ue |archivedate=01.07.2026}}</ref> Філм быв докінченый в рамках бюджету.<ref name="Gic">{{Cite web |url=https://open.spotify.com/episode/79IV27qecv7HujOUAXunQ7 |author=Medzititulky |title=Tomáš Gič: Hľadám univerzálne príbehy |publisher=Spotify |date=01.05.2026 |accessdate=02.07.2026}}</ref> В своїй роботї з непрофесіоналныма акторками ся режісер Мартін Ґонда снажыв вытворити найлїпшы условія про автентічну і спонтанну гру. Сара Хрипакова і Катарина Бабеёва прото не дістали сценарь філму і мусили імпровізовати почас накручаня.<ref name="DennikN /> Зачатку накручаня передходила тримісячна акторьска приправа, в рамках котрой ся акторкы спознали з історіёв Стариньского резервоару, практиковали імпровізованы сценкы і звыкали на камеру.<ref name="DennikN /><ref name="Filmsk" /> Односины меджі акторами ся тыж рядили режісеровыма планами. Наприклад, Осиф Пантликаш (в роли строгого вітця головной геройкы) быв замірно холодный ку Сарї Хрипаковій, жебы у нёй выкликати автентічный решпект перед камеров.<ref name="NEV" /> Автентічность філму ся проявила тыж в добовых декораціях і облечіню (часто пожыченых од жытелїв міст накручаня).<ref>{{Cite web |url=https://korzar.sme.sk/zemplin/c/pojdy-pivnice-a-sopy-ukryvali-poklady-zahraju-si-v-pripravovanom-filme-o-rusinoch |author=Jana Otriová |title=Pôjdy, pivnice a šopy ukrývali poklady. Zahrajú si v pripravovanom filme o Rusínoch |publisher=Korzár (SME) |date=31.07.2023 |accessdate=02.07.2026}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.instagram.com/p/DPjrLl3jOb8 |author=filmpotopa |title=Nájsť vhodné filmové lokácie... |publisher=Instagram |date=08.10.2025 |accessdate=02.07.2026}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.instagram.com/p/DPtGcmfjGxQ |author=filmpotopa |title=Pri nakrúcaní POTOPY sme mysleli... |publisher=Instagram |date=12.10.2025 |accessdate=02.07.2026}}</ref> Містны жытелї были тыж репрезентованы в компарзї.<ref>{{Cite web |url=https://www.instagram.com/p/DPPAwpkDLHv |author=filmpotopa |title=Snahu poňať citlivú tému... |publisher=Instagram |date=30.09.2025 |accessdate=02.07.2026}}</ref> В дакотрых іншых аспектах творцї філму выхосновали [[Умелецька ліценція|умелецьку ліценцію]]. Драматічный епізод ексгумації гробів не одбыв ся в Руськім, але быв перевзятый з історії далшого водного резервоару, [[Велика Домаша|Великой Домашы]].<ref name="DennikN /> Саме выселїня не было цалком нечекане і тырвало довшый час.<ref name="DennikN /><ref name="NEV" /> Од заміру накрутити філм в автентічнім діалектї стариньской области ся поступом часу одступило на хосен спонтанности акторьской гры, головно в припадї Сары Хрипаковой (родом з [[Воліця|Воліцї]]) і Катарины Бабеёвой (з [[Крайня Быстра|Крайнёй Быстрой]]).<ref name="Devin" /> [[Шпеціалны ефекты]] про філм забезпечіла штудія PFX.<ref>{{Cite web |url=https://www.instagram.com/p/DSKUlFsjMFV |author=filmpotopa |title=Pozrite sa, ako vznikali... |publisher=Instagram |date=12.12.2025 |accessdate=02.07.2026}}</ref> Векшына сцен в філмі не хоснує фонову музику.<ref>{{Cite web |url=https://zenskyweb.sk/prestiz-z-vychodu-slovenska |author=Hana Šebanová |title=Prestíž z východu Slovenska |publisher=Ženskýweb.sk |date=07.02.2026 |accessdate=02.07.2026}}</ref> При кінцёвых тітулках ся указують архівны матеріалы з документарного філму Мірослава Смоляка «Під горов Ґаздорань» (''Pod horou Gazdoraň'').<ref name="NEV" /> Текст тітулной піснї «Осирїла земля» перевзятый зо стиха [[Марія Ґірова|Марії Ґіровой]], русиньской писателькы, народженой в Руськім.<ref name="NEV" /><ref>Стих «Родне село», выданый в зборнику М. Ґіровой «Родне гнїздо» (2008). {{Cite web |url=https://rusynlit.sk/index.php/2022/05/01/3182 |author=Michal Pavlič |title=Укажка з творчости – Марія Ґірова: Родне гнїздо |publisher=Spolok rusínskych spisovateľov Slovenska |date=01.05.2022 |accessdate=02.07.2026}}</ref> Музику зложыв белґіцькый композітор Теофіл Муссуні (''Théophile Moussouni''), співали акторкы «Потопы» Сара Хрипакова і Катарина Бабеёва.<ref name="NEV" /> == Премєра == Про пропаґацію філму на соціалных сїтях были створены сторінкы на платформах [[Facebook]] і [[Instagram]].<ref>{{Cite web |url=https://www.facebook.com/filmpotopa |title=Film Potopa |publisher=Facebook |accessdate=02.07.2026}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.instagram.com/filmpotopa |title=filmpotopa |publisher=Instagram |accessdate=02.07.2026}}</ref> Тізер філму быв опублікованый 22.&nbsp;октобра 2025,<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=RoX9maFalJs |author=CONTINENTAL FILM |title=POTOPA - OFICIÁLNY TEASER - V KINÁCH OD 4. DECEMBRA |publisher=YouTube |date=22.10.2025 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20260701224624/https://www.youtube.com/watch?v=RoX9maFalJs |archivedate=01.07.2026}}</ref> трейлер выйшов о три тыжднї пізнїше, 19.&nbsp;новембра 2025.<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=owbuJoOTGcY |author=CONTINENTAL FILM |title=POTOPA - OFICIÁLNY TRAILER - V KINÁCH OD 4. DECEMBRA |publisher=YouTube |date=19.11.2025 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20260701225207/https://www.youtube.com/watch?v=owbuJoOTGcY |archivedate=01.07.2026}}</ref> Світова премєра філму ся одбыла на [[Арґентина|арґентиньскім]] Меджінароднім філмовім фестівалї в Мар дел Плата 7.&nbsp;новембра 2025.<ref>{{Cite web |url=https://www.instagram.com/p/DQ7RU9wjCw- |author=filmpotopa |title=Film #POTOPA na svetovej premiére... |publisher=Instagram |date=11.11.2025 |accessdate=02.07.2026}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://mardelplatafilmfest.com/40/en/program/?film_id=109272 |title=Flood |publisher=Festival Internacional de Cine de Mar del Plata |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2231-25/https://mardelplatafilmfest.com:443/40/en/program/?film_id=109272 |archivedate=02.07.2026}}</ref> 23.&nbsp;новембра 2025 ся одбыла азійска премєра філму на Індіцькім меджінароднім філмовім фестівалї в Ґоа (IFFI Goa).<ref>{{Cite web |url=https://www.instagram.com/p/DQ_i1C4DOoD |author=filmpotopa |title=#POTOPA mieri na ďalší kontinent... |publisher=Instagram |date=13.11.2025 |accessdate=02.07.2026}}</ref><ref name="IFFI">{{Cite web |url=https://filmguide.iffigoa.org/detail/?id=6843 |title=Flood |publisher=International Film Festival of India |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2232-21/https://filmguide.iffigoa.org:443/detail/?id=6843 |archivedate=02.07.2026}}</ref> Кінцём новембра 2025.&nbsp;року ся одбыли передпремєры на выходї Словакії за участи акторів і творцїв «Потопы»: в [[Кошіцї|Кошіцях]], [[Снина|Снинї]], [[Гуменне|Гуменнім]], [[Нехваль Полянкы|Нехваль Полянках]], [[Свидник]]у і [[Пряшів|Пряшові]].<ref>{{Cite web |url=https://www.instagram.com/p/DRSIhTHjPsk |author=filmpotopa |title=SÚŤAŽ! Film POTOPA si budete... |publisher=Instagram |date=24.11.2025 |accessdate=02.07.2026}}</ref> Словацька кінопремєра ся одбыла 4.&nbsp;децембра 2025,<ref>{{Cite web |url=https://www.instagram.com/p/DR1sW4bjMcf |author=filmpotopa |title=Pozrite si s nami atmosféru... |publisher=Instagram |date=04.12.2025 |accessdate=02.07.2026}}</ref> чеська кінопремєра — 5.&nbsp;фебруара 2026.<ref>{{Cite web |url=https://www.instagram.com/p/DUV5rIFjDBZ |author=continentalfilm_cz |title=Včerejší pražská premiéra... |publisher=Instagram |date=04.02.2026 |accessdate=02.07.2026}}</ref> Подля продуцента Томаша Ґіча, філм мав веце як 25 тісяч позерачів на Словакії, причім векшына їх была на выходї країны.<ref name="Gic" /> Од 15. юла 2026 року філм є доступный на [[Стрімінґ|стрімінґовій платформі]] [[Netflix]] на Словакії і в Чехії.<ref>{{Cite web |url=https://www.instagram.com/p/Dau5B2UsME4 |author=filmpotopa |title=#POTOPA na Netflixe... |publisher=Instagram |date=13.07.2026 |accessdate=18.07.2026}}</ref> Скорше быв доступный на платформі DAFilms.<ref>{{Cite web |url=https://www.instagram.com/p/DXPeoY0grO6 |author=dafilms.sk |title=Máte už tip na víkendový film?.. |publisher=Instagram |date=17.04.2026 |accessdate=02.07.2026}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://dafilms.sk/film/18943-potopa |title=Potopa |publisher=DAFilms.sk |accessdate=02.07.2026}}</ref> == Реакція == «Потопа» нашла переважнї позітівный одзыв меджі чеськыма і словацькыма крітіками, котры оцїнили єй стриманость, автентічность і одмітаня надмірной політізації. Менша часть крітіків указала на нерівномірне темпо і окремы драматічны аспекты, котрым ся тяжше дало вірити. Рецензенты часто видїли «Потопу» знаком ожывлїня словацькой кінематоґрафії в контекстї філму [[Тереза Нвотова|Терезы Нвотовой]] «Отець» (2025) і далшых недавных дебутів. Веце крітіків зазначіли, же ся філм варує чорнобілого політічного віджіня. Мартін Свобода, котрый оцїнив «Потопу» на 4,3/5 про Totalfilm, пише о нїй як о «єднім із філмів, інтереснїшых вшыткым тым, чім не суть». Подля Свободы ся «Потопа» не піддає очівісному покушіню зобразити вымушене выселїня як алеґорію [[Тоталітарізм|тоталітарного режіму]]. Припоминать, же головный урядник «не є карікатуров зла», і же страта жытелїв є тым траґічнїша, же їх «нихто нїґда не назве жертвами».<ref name="Totalfilm">{{Cite web |url=https://www.totalfilm.cz/2026/05/recenze-potopa-slovensko-starina |author=Martin Svoboda |title=Recenze: Slovenská Potopa je sebevědomý film, který nedělá jednoduché volby |publisher=Totalfilm.cz |date=29.05.2026 |accessdate=02.07.2026}}</ref> Подобно ся высловив ай Томаш Стейскал про Seznam Zprávy, подля котрого режісер Мартін Ґонда не понукать антікомуністічне выголошіня, але універзалный образ, котрый може резоновати ай в сучасній словацькій політічній сітуації. Стейскал порівнує філм зо «Светлоноцов» (2022) Нвотовой як делікатнїше спрацованя словацького села і закінчує тым, же хоць «Потопа» жадать терпезливость, «тота терпезливость ся але выплатить».<ref name="Seznam">{{Cite web |url=https://www.seznamzpravy.cz/clanek/kultura-potopa-film-recenze-298476 |author=Tomáš Stejskal |title=Recenze: Komunisté vystěhovali ves kvůli přehradě. Vznikl o tom skvělý film |publisher=Seznam Zprávy |date=10.02.2026 |accessdate=02.07.2026}}</ref> В рецензіях ся повторяла тема автентічности філму, передушыткым русиньскый діалоґ, участь непрофесіоналных акторок, а тыж акторів пряшівского [[Театер Александра Духновича|Театру Александра Духновіча]]. В рецензії про денник SME Даніел Бернат зазначів скоро цїлкову абсенцію музикы і двоякый конфлікт — родинный меджі Марёв а єй вітцём і комунітный меджі жытелями села і урядниками — і окреме оцїнив непрофесійну акторку Сару Хрипакову в головній роли.<ref>{{Cite web |url=https://www.sme.sk/kultura/c/pre-vystavbu-vodnej-nadrze-pochovali-niekolko-obci-v-potope-sa-vsak-ludia-len-tak-nevzdavaju |author=Daniel Bernát |title=Potopa prináša celkom iný zážitok ako katastrofický film. Našťastie |publisher=SME |date=04.12.2025 |accessdate=02.07.2026}}</ref> Ай на Novinky.cz о Хрипаковій написали, же є «великым обявом», а рецензентка оцїнила філм як далшый доказ того, же словацькый кінематоґраф іде догоры.<ref name="Novinky">{{Cite web |url=https://www.novinky.cz/clanek/kultura-filmy-serialy-recenze-film-potopa-je-silnou-vypovedi-o-vztahu-ke-korenum-40560806 |author=Věra Míšková |title=RECENZE: Film Potopa je silnou výpovědí o vztahu ke kořenům |publisher=Novinky.cz |date=05.02.2026 |accessdate=02.07.2026}}</ref> Павел Кнапко зо словацького вебу ''Kinema'' придїлив «Потопі» 8,5/10, причім Ґондову роботу над темпом прирівнує скорше ку ветеранови, як ку дебутантови, а філм описує як лекцію з напівзабытой капітолы історії країны.<ref name="Kinema">{{Cite web |url=https://www.kinema.sk/filmova-recenzia/40346/potopa.htm |author=Pavel Knapko |title=Potopa – filmová recenzia |publisher=Kinema.sk |date=06.12.2025 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2238-25/https://www.kinema.sk:443/filmova-recenzia/40346/potopa.htm |archivedate=02.07.2026}}</ref> Не вшыткы одзывы были без крітікы. Рецензент вебу Чеськой телевізії ČT art «Потопу» похвалив, але высловив ай конкретны познамкы. Подля нёго, ручна камера і остры зостригы передають непокій протаґоністкы, але за цїну даякой понаглености, а прудкы зміны в справованю — передушыткым Марьина нагла покора по вітцёвім колапсї — «ослаблюють правдоподобность» філму. Тота сама рецензія зазначує, же Маря як Русинка і тінеджерка протистоїть двоякому вылучіню — не є почута ани дома, ани в сполочности.<ref>{{Cite web |url=https://art.ceskatelevize.cz/360/dospivani-na-okraji-zeme-i-dejin-potopa-je-dalsi-vyjimecny-film-ze-slovenska-8jm48 |author=Martin Šrajer |title=Dospívání na okraji země i dějin. Potopa je další výjimečný film ze Slovenska |publisher=ČT art (Česká televize) |date=12.02.2026 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2239-19/https://art.ceskatelevize.cz:443/360/dospivani-na-okraji-zeme-i-dejin-potopa-je-dalsi-vyjimecny-film-ze-slovenska-8jm48 |archivedate=02.07.2026}}</ref> Далшы рецензенты зазначіли, же замірна стриманость філму ся містами мінять на здеревянїлость,<ref name="Seznam" /> же ёго темпо може быти надміру помале,<ref name="Novinky" /> причім часть ёго сімболікы — головно повторяючій ся мотів лїтаня і слободы — пособила першопланово.<ref name="Kinema" /> === Оцїнїня === По світовій премєрї в Меджінароднім конкурзї на Меджінароднім філмовім фестівалї в Мар дел Плата 7.&nbsp;новембра 2025 «Потопа» дістала нагороду SIGNIS, присуджовану независлым жюрі Світовой католицькой асоціації про комунікацію (SIGNIS).<ref name="SIGNIS">{{Cite web |url=https://www.signis.world/top3/16-11-2025/signis-jury-honors-flood-and-grants-special-mention-to-la-gioia-at-the-40th-mar-del-plata-film-festival |author=SIGNIS Web Editor |title=SIGNIS Jury Honors Flood and Grants Special Mention to La Gioia at the 40th Mar del Plata Film Festival |publisher=SIGNIS World |date=16.11.2025 |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2240-53/https://www.signis.world:443/top3/16-11-2025/signis-jury-honors-flood-and-grants-special-mention-to-la-gioia-at-the-40th-mar-del-plata-film-festival |archivedate=02.07.2026}}</ref> Дале мала азійску премєру в Меджінароднім конкурзї на Індіцькім меджінароднім філмовім фестівалї в Ґоа (IFFI Goa).<ref name="IFFI" /> В роцї 2026 ся «Потопа» дістала до конкурзной секції цїловечерных філмів на Zlín Film Festival<ref>{{Cite web |url=https://program.zlinfest.cz/detail/?id=23803 |title=Kompletní program – Potopa |publisher=Zlín Film Festival |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2242-07/https://program.zlinfest.cz:443/detail/?id=23803 |archivedate=02.07.2026}}</ref> і была представлена ай на фестівалї «Кіно на граніцї», замірянім на середнёевропску кінематоґрафію.<ref>{{Cite web |url=https://www.instagram.com/p/DYEa8KFsm8N |author=filmpotopa |title=#POTOPA sa minulý týždeň... |publisher=Instagram |date=08.05.2026 |accessdate=02.07.2026}}</ref> В тім самім роцї «Потопа» дістала веце номінацій на народны філмовы премії «[[Slnko v sieti (премія)|Slnko v sieti]]», з котрых была оцїнена за найлїпшый філмовый сценарь, філмовый звук, сценоґрафію, найлїпшый женьскый акторьскый выкон в головній роли і найлїпшый мужскый акторьскый выкон в другорядній роли. Філм дістав ай позерательску премію, присуджовану на основі публічного голосованя.<ref name="SVS">{{Cite web |url=https://slnkovsieti.sk |title=Slnko v sieti – výsledky za rok 2025 |publisher=Slovenská filmová a televízna akadémia |accessdate=02.07.2026 |archiveurl=https://megalodon.jp/2026-0702-2244-27/https://slnkovsieti.sk:443/ |archivedate=02.07.2026}}</ref> {| class="wikitable sortable plainrowheaders" ! scope="col"| Нагорода ! scope="col"| Дата церемонії ! scope="col"| Катеґорія ! scope="col"| Номінант(ы) ! scope="col"| Выслїдок ! scope="col" class="unsortable"| {{Abbr|Реф.|Референція|0}} |- ! scope="row" | Меджінародный філмовый фестівал в Мар дел Плата (Арґентина) | 16. новембер 2025 | Премія SIGNIS | «Потопа» | style="background: #9EFF9E; color: black; vertical-align: middle; text-align: {{{align|center}}}; {{{style|}}}" class="no table-no2 notheme"|{{{1|Перемога}}} | style="text-align:center;"| <ref name="SIGNIS" /> |- ! scope="row" rowspan="10"| Народна філмова премія Slnko v sieti (Словакія) | rowspan="10"| 9. апріль 2026 | Найлїпшый граный філм | «Потопа» | style="background: #FFE3E3; color: black; vertical-align: middle; text-align: {{{align|center}}}; {{{style|}}}" class="no table-no2 notheme"|{{{1|Номінація}}} | style="text-align:center;" rowspan="10"| <ref name="SVS" /> |- | Найлїпша філмова режія | Мартін Ґонда | style="background: #FFE3E3; color: black; vertical-align: middle; text-align: {{{align|center}}}; {{{style|}}}" class="no table-no2 notheme"|{{{1|Номінація}}} |- | Найлїпшый філмовый сценарь | Домініка Удворкова, Мартін Ґонда, Мартін Шустер | style="background: #9EFF9E; color: black; vertical-align: middle; text-align: {{{align|center}}}; {{{style|}}}" class="no table-no2 notheme"|{{{1|Перемога}}} |- | Найлїпшый філмовый звук | Богуміл Мартінак, Іван Дюркех, Кантен Коллетт, Рено Ґійомен | style="background: #9EFF9E; color: black; vertical-align: middle; text-align: {{{align|center}}}; {{{style|}}}" class="no table-no2 notheme"|{{{1|Перемога}}} |- | Найлїпша сценоґрафія | Юрай Кухарек | style="background: #9EFF9E; color: black; vertical-align: middle; text-align: {{{align|center}}}; {{{style|}}}" class="no table-no2 notheme"|{{{1|Перемога}}} |- | Найлїпшы костімы | Татяна Фіґурова | style="background: #FFE3E3; color: black; vertical-align: middle; text-align: {{{align|center}}}; {{{style|}}}" class="no table-no2 notheme"|{{{1|Номінація}}} |- | Найлїпшы візуалны ефекты | Тібор Меліш, Томаш Сровнал | style="background: #FFE3E3; color: black; vertical-align: middle; text-align: {{{align|center}}}; {{{style|}}}" class="no table-no2 notheme"|{{{1|Номінація}}} |- | Найлїпшый женьскый акторскый выкон в головній роли | Сара Хрипакова | style="background: #9EFF9E; color: black; vertical-align: middle; text-align: {{{align|center}}}; {{{style|}}}" class="no table-no2 notheme"|{{{1|Перемога}}} |- | Найлїпшый мужскый акторскый выкон в другорядній роли | Володимір Чема | style="background: #9EFF9E; color: black; vertical-align: middle; text-align: {{{align|center}}}; {{{style|}}}" class="no table-no2 notheme"|{{{1|Перемога}}} |- | Позерательска премія | «Потопа» | style="background: #9EFF9E; color: black; vertical-align: middle; text-align: {{{align|center}}}; {{{style|}}}" class="no table-no2 notheme"|{{{1|Перемога}}} |} == Одказы == * [https://filmpotopa.sk Офіціалный вебсайт філму] * [https://www.facebook.com/filmpotopa Офіціална сторінка філму в Facebook] * [https://www.instagram.com/filmpotopa Офіціална сторінка філму в Instagram] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Філмы]] jlb4y57cgz27dpwz3cqnzijq3csfep1 11 24745 167587 2026-07-18T19:42:42Z Halajkovič 33393 /* Автоматізація */ нова секція 167587 wikitext text/x-wiki == Автоматізація == А чом было потребно (@[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]]) одмітнути вшыткы зміны до 28. марца 2023, кедь вшытко фунґовало в порядку? В чом спочівав проблем з автоматізаціёв? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 21:42, 18 юлія 2026 (CEST) 0xkwbjbekeuh6pv1zqealp4op9wnuma 167595 167587 2026-07-19T06:41:29Z Igor Kercsa 5504 /* Автоматізація */ Відповідь 167595 wikitext text/x-wiki == Автоматізація == А чом было потребно (@[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]]) одмітнути вшыткы зміны до 28. марца 2023, кедь вшытко фунґовало в порядку? В чом спочівав проблем з автоматізаціёв? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 21:42, 18 юлія 2026 (CEST) :Проблем в том, же шаблона роздула ся на вшиток екран, фактично были показены соткы статей. Такы експерименты мож робити на малохоснованых, або новых шаблонах. Я уже тыждень оправляю подобны забавы з шаблонов Особа, котра по "автоматизации" спочатку фунговала, а по далшых "вылѣпшенях" перестала. А то 400 статей. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 08:41, 19 юлія 2026 (CEST) cmjc4tstss9jddn9qv1xhgjrwxjqsdc