Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.12 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 1073 167722 162662 2026-07-23T17:25:52Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Споєны Штаты Америцькы]] на [[Споєны штаты америцькы]] з вычерянём напрямлїнь: Назва з помилкою 162662 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава= Споєны Штаты Америцькы |Самоназва= United States of America |Образчик=[[File:Flag_of_the_United_States.svg|130px|alt=Застава]] |Подпис=Штатна застава |Розлога=9 519 431 км² |Обывательство=331 449 281 |Столиця=[[Вашингтон (мѣсто)|Вашингтон]] |ГДП на особу=$65253 |Интернет-домен=.us |Часовый пояс=UTC-5 ... UTC-10 |Телефонный код=+1 }} [[Файл:United_States_(orthographic_projection).svg|250px|right]] '''Споєны Штаты Америцькы''' ці '''Споєны Штаты Американьскы''', скорочено '''США''' ({{lang-en|United States of America}}, скорочено ''USA'') — федератівна презідентьска републіка в [[Северна Америка|Северній Америцї]], лежача од [[Атлантічный океан|Атлантічного]] по [[Тихый океан]]. Вдяка енклаві Аляшкы достане земля США і на берегы Северного ледового океану і на дакотры тихоморьскы островы (головно [[Гавай (США)|Гавай]]). Споєны Штаты Америцькы ся складають з 50 штатів, федералной теріторії з головным містом і резіденціов влады і Конґресу ('''Округ Колумбія''', {{lang-en|District of Columbia}}), придруженых штатів з внутрїшнїм самосправованём (Порторіко, Северны Маріяны і далшы) і самосправованых земель Споєных Штатів (Ґуам, [[Америцкы Виргинскы островы|Вірґіньскы островы]], [[Америцька Самоа]] та далшы). По скінчіню холодной войны і колапсї [[СССР|Совєтского Союза]] США обстали головнов світовов великов державов з домінантным поставлїнём в [[Економіка|економіцї]], [[Політіка|політіцї]], [[Култура|културї]] і воєньскій силї. Столиця&nbsp;— місто [[Вашінґтон (місто)|Вашінґтон]]. Плоха країны 9 826 675 км², населїня&nbsp;— 331 449 281 особ (одшацованя [[2020]] року, 3-тє місце у світї). Офіціялный язык&nbsp;— [[анґліцькый язык|анґліцькый]] ([[де факто]]), юридично офіціялного языка не мать. Мінова єдиніця&nbsp;— [[долар США]]. Споєны Штаты&nbsp;— єдна з найбівше етнічно таркастых і мултікултуральных країн у світї, што обстало історічно в наслїдку великомасовой іміґрації з різных країн та контінентів<ref name="DD">Adams, J. Q., and Pearlie Strother-Adams (2001). ''Dealing with Diversity''. Chicago: Kendall/Hunt. {{ISBN| 0-7872-8145-X}}.</ref>. США мають найрозвинутїшу економіку світа з найвысшым [[ГДП]], што становило в [[2011]] роцї $15.1&nbsp;трильёны (22% [[Список країн за номінальным ГДП|номіналного світового ГДП]] і понад 19% глобалного парітету купчой спроможності)<ref name="IMF GDP">{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2011/02/weodata/weorept.aspx?sy=2009&ey=2011&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=111&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CPPPSH%2CLP&grp=0&a=&pr.x=35&pr.y=14|publisher=International Monetary Fund|title=World Economic Outlook Database|month=September|year=2011|accessdate=2011-09-11}}</ref> За [[Список країн за ГДП (ПНС) на душу населїня|прибытком на єдного обывателя]] Штаты мають 7-ме місце у світї<ref name="IMF GDP" />. США&nbsp;— [[Федерація|федеративна]] [[конштітучна републіка]], в якій владны правомоці ся роздїлюють міджі федеральный уряд і уряды 50 [[штат]]ів. Каждый з 50 штатів мать свою конштітуцію, сістему орґанів влады і управління. Выконавча, законодавча і судова влада представлены одповідно [[Презіденты США|Презідентом]], [[Конґрес США|Конґресом]] і [[Верховный Суд США|Верховным Судом]]. США суть засновниками [[ООН]] і мають стале місце в [[Рада Беспекы ООН|Радї Беспекы ООН]], засновниками [[НАТО|Североатлантічного альянсу]]. США панують найбівшов економіков у світї ($14,2&nbsp;трлн), могутныма [[збройны силы США|збройныма силами]], передовшыткым найвекшым [[Войсково-морьскы силы США|войсково-морскым флотом]], США тримуть першый ядерный потенціал на Земли.<ref name="Nuclear Weapons">[https://web.archive.org/web/20160605105655/http://fas.org/nuke/guide/summary.htm Status of Nuclear Weapons States and Their Nuclear Capabilities] {{ref-en}}</ref> == Назва країны == 1507 року нїмецькый картоґраф [[Мартін Вальдземюллер]] створив карту світу, на якій земли в Западній півкулї першыраз назвав «Америков» (''America''), на честь флорентійського першоодкрывача та картоґрафа [[Амеріґо Веспуччі]]<ref>{{cite web|url=http://www.usatoday.com/news/nation/2007-04-24-america-turns-500_N.htm?csp=34|title=Cartographer Put 'America' on the Map 500 years Ago|work=USA Today|date=2007-04-24|accessdate=2008-11-30}}</ref>. Колишнї брітаньскы колоністы перше хосновали сучасну назву країны в роцї 1776 в [[Декларація про незалежность Споєный Штатів Америкы|Декларації про незалежность]]&nbsp;— ''«unanimous Declaration of the thirteen united States of America»''<ref>Do not uppercase «united» here: it is unambiguously lowercased in the Declaration</ref><ref>{{cite web|url=http://www.archives.gov/exhibits/charters/charters.html|title=The Charters of Freedom|publisher=National Archives|accessdate=2007-06-20}}</ref>. Згодом назва ''United States of America''&nbsp;— Споєны Штаты Америкы&nbsp;— была офіціално затверджена II американьскый Контінентальный конґресом [[1776]] року (намісто назвы «Споєны колонії», приятой конґресом [[7. юна]] [[1775]] року)<ref>''Клара Гудзик.'' «Усі люди створені рівними…» 232 роки незалежності Сполучених Штатів Америки. // «День».&nbsp;— №&nbsp;115, п'ятниця, 4 липня 2008</ref>. У франко-американських договорах [[1778]] року використовується назва «Сполучені Штати Північної Америки» (''United States of North America'')<ref>{{cite web|author=McClure, James|url=http://www.ydr.com/ci_9569289|title=A Primer: The 'First Capital' Debate|publisher=YDR.com|date=2008-06-12|accessdate=2010-07-26}}</ref>. Пізнїше ся также зъявила скорочена форма назвы, нынї часто повжывана: ''United States''&nbsp;— «Споєны Штаты». Гевся назва, а тыж іщі коротша форма&nbsp;— «Штаты» ся хосновали протоколах Континентального конґресу. Абревіатура «U.S.» ся находить в папірёх [[Джордж Вашінґтон|Джорджа Вашінґтона]] [[1791]] року, а абревіатура «U.S.A.» ся першыраз зъявила [[1795]] року<ref>''Клара Гудзик.'' «Усі люди створені рівними…» 232 роки незалежності Сполучених Штатів Америки. // «День».&nbsp;— №&nbsp;115, п'ятниця, 4 липня 2008</ref>. === Языкы === [[Анґліцькый язык]] є вылучно материньскым языком про дас 82 % обывателїв, [[шпанєльскый язык]] про 10 % обывателїв. США не мають на федералній уровни законом кодіфікованый [[урядный язык]], але анґлічтїна їм в практіцї є і дакотры законы і предписы наказують в&nbsp;дакотрых областях єй познаня (посмоть напр. пожадавкы про [[натуралізація|натуралізацію]]). Дакотры штаты Унії урядны языкы кодіфікованы мають, або анґлічтїну або веце языків в тім чіслї і анґлічтїну. Вецеязычныма штатами суть [[Гавай (США)|Гавай]] (анґлічтїна і гавайчіна), [[Нове Мексіко]] (анґлічтїна і шпанєлчіна) і [[Луісяна]] (анґлічтїна і францущіна). В&nbsp;різных далшых завислых теріторіях є сітуація іщі веце таркастїша, часто є екстра предписами сокоченый язык оріґіналных жытелїв. {{Commonscat|United States}} == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Сполучені Штати Америки|11118210}} {{Переклад|cs|Spojené státy americké|10688144}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Споєны Штаты Америцькы| ]] [[Катеґорія:Країны|Споєны Штаты Америцькы]] nqvouk7wt48d1pb48irqsfltvy6zhrr 167725 167722 2026-07-23T17:33:55Z Halajkovič 33393 167725 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава= Споєны Штаты Америцькы |Самоназва= United States of America |Образчик=[[File:Flag_of_the_United_States.svg|130px|alt=Застава]] |Подпис=Штатна застава |Розлога=9 519 431 км² |Обывательство=331 449 281 |Столиця=[[Вашингтон (мѣсто)|Вашингтон]] |ГДП на особу=$65253 |Интернет-домен=.us |Часовый пояс=UTC-5 ... UTC-10 |Телефонный код=+1 }} [[Файл:United_States_(orthographic_projection).svg|250px|right]] '''Споєны штаты америцькы''', скорочено '''США''' ({{lang-en|United States of America}}, скорочено ''USA'') є федератівна презідентьска републіка в [[Северна Америка|Северній Америцї]], лежача од [[Атлантічный океан|Атлантічного]] по [[Тихый океан]]. Вдяка енклаві [[Аляска|Аляшкы]] достане земля США і на берегы [[Северный ледовый океан|Северного ледового океану]] і на дакотры тихоморьскы островы (головно [[Гавай (США)|Гавай]]). Споєны штаты америцькы ся складають з [[Штаты США|50 штатів]], федералной теріторії з головным містом і резіденціёв влады і Конґресу ('''Округ Колумбія''', {{lang-en|District of Columbia}}), придруженых штатів з внутрїшнїм самосправованём ([[Порторіко]], Северны Маріяны і далшы) і самосправованых земель Споєных штатів (Ґуам, [[Америцкы Виргинскы островы|Вірґіньскы островы]], [[Америцька Самоа]] та далшы). По скінчіню [[Холодна война|холодной войны]] і колапсї [[СССР|Совєтьского союза]] США обстали головнов світовов великов державов з домінантным поставлїнём в [[Економіка|економіцї]], [[Політіка|політіцї]], [[Култура|културї]] і воєньскій силї. Головне місто є [[Вашінґтон (місто)|Вашінґтон]]. Плоха країны 9 826 675 км², населїня&nbsp;— 331 449 281 особ (одшацованя [[2020]] року, 3. місто у світї). Офіціалный язык&nbsp;— [[анґліцькый язык|анґліцькый]] ([[де факто]]), юрідічно офіціалного языка не мать. Мінова єдиніця&nbsp;— [[долар США]]. Споєны штаты&nbsp;— єдна з найбівше етнічно таркастых і мултікултуральных країн у світї, што обстало історічно в наслїдку великомасовой іміґрації з розлічных країн та контінентів<ref name="DD">Adams, J. Q., and Pearlie Strother-Adams (2001). ''Dealing with Diversity''. Chicago: Kendall/Hunt. {{ISBN| 0-7872-8145-X}}.</ref>. США мають найрозвинутїшу економіку світа з найвысшым [[ГДП]], што становило в [[2011]] роцї $15.1&nbsp;трильёны (22% [[Список країн за номінальным ГДП|номіналного світового ГДП]] і понад 19% глобалного парітету купчой спроможності)<ref name="IMF GDP">{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2011/02/weodata/weorept.aspx?sy=2009&ey=2011&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=111&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CPPPSH%2CLP&grp=0&a=&pr.x=35&pr.y=14|publisher=International Monetary Fund|title=World Economic Outlook Database|month=September|year=2011|accessdate=2011-09-11}}</ref> За [[Список країн за ГДП (ПНС) на душу населїня|прибытком на єдного обывателя]] Штаты мають 7. місто у світї<ref name="IMF GDP" />. США&nbsp;— [[Федерація|федеративна]] [[конштітучна републіка]], в якій владны правомоці ся роздїлюють меджі федералный уряд і уряды 50 [[штат]]ів. Каждый з 50 штатів мать свою конштітуцію, сістему орґанів влады і управління. Выконавча, законодавча і судова влада представлены одповідно [[Презіденты США|Презідентом]], [[Конґрес США|Конґресом]] і [[Верховный Суд США|Верховным Судом]]. США суть засновниками [[ОСН]] і мають стале місто в [[Рада Беспекы ООН|Радї Беспекы ООН]], засновниками [[НАТО|Североатлантічного альянсу]]. США панують найбівшов економіков у світї ($14,2&nbsp;трлн), могутныма [[збройны силы США|збройныма силами]], передовшыткым найвекшым [[Войсково-морьскы силы США|войсково-морскым флотом]], США тримуть першый ядерный потенціал на Земли.<ref name="Nuclear Weapons">[https://web.archive.org/web/20160605105655/http://fas.org/nuke/guide/summary.htm Status of Nuclear Weapons States and Their Nuclear Capabilities] {{ref-en}}</ref> == Назва країны == 1507 року нїмецькый картоґраф [[Мартін Вальдземюллер]] створив карту світу, на якій земли в Западній півкулї першыраз назвав «Америков» (''America''), на честь флорентійського першоодкрывача та картоґрафа [[Амеріґо Веспуччі]]<ref>{{cite web|url=http://www.usatoday.com/news/nation/2007-04-24-america-turns-500_N.htm?csp=34|title=Cartographer Put 'America' on the Map 500 years Ago|work=USA Today|date=2007-04-24|accessdate=2008-11-30}}</ref>. Колишнї брітаньскы колоністы перше хосновали сучасну назву країны в роцї 1776 в [[Декларація про незалежность Споєный Штатів Америкы|Декларації про незалежность]]&nbsp;— ''«unanimous Declaration of the thirteen united States of America»''<ref>Do not uppercase «united» here: it is unambiguously lowercased in the Declaration</ref><ref>{{cite web|url=http://www.archives.gov/exhibits/charters/charters.html|title=The Charters of Freedom|publisher=National Archives|accessdate=2007-06-20}}</ref>. Згодом назва ''United States of America''&nbsp;— Споєны Штаты Америкы&nbsp;— была офіціално затверджена II американьскый Контінентальный конґресом [[1776]] року (намісто назвы «Споєны колонії», приятой конґресом [[7. юна]] [[1775]] року)<ref>''Клара Гудзик.'' «Усі люди створені рівними…» 232 роки незалежності Сполучених Штатів Америки. // «День».&nbsp;— №&nbsp;115, п'ятниця, 4 липня 2008</ref>. У франко-американських договорах [[1778]] року використовується назва «Сполучені Штати Північної Америки» (''United States of North America'')<ref>{{cite web|author=McClure, James|url=http://www.ydr.com/ci_9569289|title=A Primer: The 'First Capital' Debate|publisher=YDR.com|date=2008-06-12|accessdate=2010-07-26}}</ref>. Пізнїше ся также зъявила скорочена форма назвы, нынї часто повжывана: ''United States''&nbsp;— «Споєны Штаты». Гевся назва, а тыж іщі курта форма&nbsp;— «Штаты» ся хосновали протоколах Контіненталного конґресу. Абревіатура «U.S.» ся находить в папірёх [[Джордж Вашінґтон|Джорджа Вашінґтона]] [[1791]] року, а абревіатура «U.S.A.» ся першыраз зъявила [[1795]] року<ref>''Клара Гудзик.'' «Усі люди створені рівними…» 232 роки незалежності Сполучених Штатів Америки. // «День».&nbsp;— №&nbsp;115, п'ятниця, 4 липня 2008</ref>. === Языкы === [[Анґліцькый язык]] є вылучно материньскым языком про дас 82% обывателїв, [[шпанєльскый язык]] про 10% обывателїв. США не мають на федералній уровни законом кодіфікованый [[урядный язык]], але анґліцькый язык їм в практіцї є і дакотры законы і предписы наказують в&nbsp;дакотрых областях єй познаня (позерай напр. пожадавкы про [[натуралізація|натуралізацію]]). Дакотры штаты Унії урядны языкы кодіфікованы мають, або анґліцькый язык або веце языків в тім чіслї і анґліцькый язык. Вецеязычныма штатами суть [[Гавай (США)|Гавай]] (анґліцькый і гавайскый язык), [[Нове Мексіко]] (анґліцькый і шпанєльскый язык) і [[Луісяна]] (анґліцькый і французьскый язык). В&nbsp;розлічных далшых залежных теріторіях є сітуація іщі веце таркастїша, часто є екстра предписами сокоченый язык оріґіналных жытелїв. {{Commonscat|United States}} == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Сполучені Штати Америки|11118210}} {{Переклад|cs|Spojené státy americké|10688144}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Споєны Штаты Америцькы| ]] [[Катеґорія:Країны|Споєны Штаты Америцькы]] iyu84dd9qngg1z0ww4m2q43utzmu1nm 0 1258 167748 167056 2026-07-24T08:05:12Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167748 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел |Образчик=[[File:Jakob Schlesinger - Hegel 1831.jpg|250px]] |Категория_склада=The Philosopher Georg Friedrich Wilhelm Hegel (Schlesinger) |Чинность=[[Филозоф|філозоф]] |Уроджѣня={{birth date|1770|08|27}} |Мѣсто_роджѣня=[[Штутґарт]] |Упокоеня={{death date and age|1831|11|14|1770|08|27}} |Мѣсто_смерти= [[Берлін]] |Мѣсто_погребу=Dorotheenstädtischer Friedhof, [[Берлін]] }} '''Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел''' ([[27. авґуст]]а [[1770]], [[Штутґарт]]&nbsp;— [[14. новембер|14. новембра]] [[1831]], [[Берлін]]) быв вызначный [[Филозоф|філозоф]], представитель нїмецького [[ідеалізм]]у. Геґеловым головным приносом є обяв історічности: світ не є незмінне, стале розложіня, але єдно велике дїйство, в котрім [[дух]] глядать дорогу сам ку собі. Тому, што є, ся не дасть розуміти інакше, як процесу, змінї, евентуално і борьбі. Тоту думку перевзяла під час [[19. стороча]] нелем філозофія, але поступно і єднотливы наукы: языконаука, [[право]], соціолоґія і в подобі еволуції тыж наприклад [[біолоґія]], [[антрополоґія]] і {{iw|козмолоґія||uk|космологія}}. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{lifetime|1770|1831|Геґел, Ґеорґ Вілгелм Фрідріх}} [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] dtntdsox91sfu2rcq5wj0c0zxl2mcff 0 3702 167710 141673 2026-07-23T14:14:58Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167710 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Образчик=[[Файл:Ruslana.jpg|200px]] |Категория_склада=Ruslana in 2006 |Имя=Руслана Лижычко |Чинность=[[Співак|співачка]], піаністка, [[діріґент]]ка, танечниця, [[продуцент]]ка |Уроджѣня={{birth date and age|1973|5|24}} |Мѣсто_роджѣня= [[Львів|Львув]] |Мѣсто_погребу=<!-- --> }} '''Русла́на Лижычко''' ({{lang-uk|Руслана Степанівна Лижичко}}; *[[24. мая]] [[1973]], [[Львів|Львув]])&nbsp;— [[Україна|україньска]] [[Співак|співачка]], піаністка, [[діріґент]]ка, танечниця, [[продуцент]]ка, знама ги просто '''Руслана'''. В 2004. годï одержала званя Народной Aртисткы Украйины. Витязька конкурза спiванкы «[[Евровiзiя]]» в 2004. годï. Уєдно из мужом Александером Ксенофонтовым держит рекламно-продюсерьскоє аґентство «Luxen Studio». == Референції == <references /> {{Lifetime|1973||Лижычко, Руслана}} {{stub}} [[Катеґорія:Співаци]] [[Катеґорія:Персоналии:Україна]] [[Катеґорія:Евровiзiя]] 5nfytbnre718e7ywo0fjb7dg9mup9gn 0 3786 167749 163452 2026-07-24T08:17:49Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167749 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Ян Муха |Образчик=[[File:Jan_Mucha_2009.jpg|200px]] |Категория_склада=Ján Mucha |Чинность=[[фотбал]]іста |Уроджѣня={{birth date|1982|12|5}} |Мѣсто_роджѣня= [[Бела над Цірохов]] |Мѣсто_погребу= }} '''Ян Муха''' ({{lang-sk|Ján Mucha}}; * [[5. децембер|5. децембра]] [[1982]], [[Бела над Цірохов]])&nbsp;— [[фотбал]]іста, [[бранкарь]] [[анґліцько]]го клуба Евертон з міста [[Ліверпул]] і [[словеньско]]й народной репрезентації, участник Шампіонату світа [[2010]] в [[Южна Африка|Южній Африцї]]. {{Стыржень}} {{Lifetime|1982||Муха, Ян}} [[Катеґорія:Фотбалісти]] 612dix44d5fcwjbfbamd0e2rr9338vl 0 4939 167751 148943 2026-07-24T08:51:11Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167751 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Григорій зо Сянока |Образчик=[[File:Grzegorz z Sanoka 1.JPG|250px]] |Чинность=[[Филозоф|філозоф]], [[педаґоґ]] |Уроджѣня=~1406 |Мѣсто_роджѣня=[[Сянік]] |Упокоеня={{death date|1477|1|29}} |Мѣсто_смерти=[[Рoгатин]] |Категория_склада=Grzegorz z Sanoka |Мѣсто_погребу= }} '''Григорій зо Сянока''' (коло [[1406]], [[Сянік]] - [[29. януар]] [[1477]] [[Рoгатин]]) - [[Славяне|славяньскый]] [[Ученый|вченый]], [[Филозоф|філозоф]], дїятель і [[педаґоґ]] [[лемкы|лемківского]] походжіня. == Біоґрафія == Народив ся в [[Санок|Сяноку]] і в роцї [[1419]] одышов до [[Краков|Кракова]] і стамаль до [[Священна римска імперія|Нїмецька]]. Там ся жывив нагоднов роботов. На [[Лемковина|рідну землю]] ся вернув в роцї [[1428]] і штудовав на Краковскій універзітї. Родина Тарнавскых му помогла дістати ся за нотаря короля Владислава IV. Писав по [[Латиньскый язык|латиньскы]] по у тім часї не годен быв быти [[Русины|руськым]] [[Ученый|вченым]]. Занимав ся церьковным правом і доґматіков. ==Література== * {{книга |автор=[[Іван Красовскый]] |тітул=Діячі науки і культури Лемківщини |одказ= |місто=Торонто-[[Львів]] |выдавательство= |рік=2000 |том= |сторінкы=7 |сторінок=124 |выданя= |isbn=966-95740-0-5 |тіраж=}} == Референції == <references /> {{Біоґрафічный стыржень}} [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Лемкы]] [[Катеґорія:Персоналии 15. стороча]] 45cry6yjo7nkkwthji2loxzgszifm2q 0 6382 167735 167179 2026-07-23T18:29:17Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167735 wikitext text/x-wiki {{Особа проста|Имя=Ярослав Качмарчык |Уроджѣня={{ДН|29.|03|1884}}|Образчик=[[File:Karchmarchyk.jpg|250px]] |Категория_склада=Victims of political repression in the Soviet Union|Чинность= [[політік]]|Мѣсто_роджѣня= |[[Білцарева]]|Упокоеня=1944 (?)|Мѣсто_погребу=}} '''Ярослав Качмарчык''' (*{{ДН|29.|03|1884}}, [[Білцарева]], [[Австро-Угорьско]] — †приближно [[1944]]) был [[Лемкы|лемківскым]] [[політік]]ом і правником.<ref name=Magocsi-Pop2005>Encyclopedia of Rusyn History and Culture.</ref><ref>Богдан Горбаль: Ярослав Качмарчык лідер Руской Народной Республикы Лемків</ref> В 1920. році был выбраный за премєр-міністра [[Руська народна републіка Лемків|Руской Народной Републикы Лемків]]. == Вчасне жытя == Ярослав Качмарчык ся вродил в [[Білцарева|Білцареві]] в родині священника [[Теофіль Качмарчык|Теофіля Качмарчыка]] і Мариі Жеґєстовской, дівкы [[Крениця|креницкого]] пароха, мушыньского декана Віктора Жеґєстовского (1809—1888). Подібні як братя Любомір і Владимір, розпочал студиі правничы на [[Львівскій Університет|Львівскым Університеті]], але на шкільный рік 1904/1905 перенюс ся до Університету в [[Иннсбрук|Інсбруку]]. По двох семестрах вернул до Львова, де 1908. рока оборонил докторат. В 1908‑1909 працувал конціпієнтом (помічником) в Выжшым Краєвым Суді в [[Ґрац]]у. В тым самым часі пішол на єднорічну службу до арміі. Далі працувал в державных судах і приватных канцеляриях в [[Новый Санч|Новым Санчы]], [[Перемышль|Перемышли]] і [[Відень|Відни]]. Качмарчык іщы перед войном был єдным з найактывнійшых [[русофил|русофільскых]] діячів молодшого поколіня, остал директором Лемківской Касы в [[Горлицѣ|Горлицях]]. Початком [[Перша світова война|Першой Світовой Войны]], так як чысленны інчы Лемкы, был арештуваный і вязненый в Санчы. Просто з вязниці післано го до войска. Здає ся, же брал уділ в боях в Карпатах в часі зимовой кампаніі 1914/15 року, де хыбаль был раненый і одосланый до [[Ужгород]]а. == Політична діяльніст == По войні поміг зорґанізувати віче 5 грудня/децембра 1918 во [[Фльоринка|Фльоринці]], де проклямувана была [[Руська народна републіка Лемків|Руска Народна Республика]]. Был предсідательом Руской Рады в [[Білцарева|Білцареві]]. Качмарчык был тыж членом лемківской делеґациі до [[Пряшів|Пряшова]], де 21 грудня/децембра 1918 створено спільну Карпаторуску Раду. Дакус пізнійше выбраный был до триособовой лемківской делеґациі на [[Парыска Мирна Конференция|Парыску Мирну Конференцию]], котра одначе николи там не поіхала. В січни/януарі 1919 рока іздил до [[Краков]]а, жебы інформувати польску адміністрацию о лемківскій політычній діяльности. Разом з братом Владиміром брал активный уділ в лемківскых стрічах в марци, де было далі деклярувано жаданя прилучыня Лемковины до Чехословациі і дискутувано неплачыня податків польскій державі і не браня през ню лемківского рекрута. Здає ся што під конец мая 1919 повюл Качмарчык лемківску делеґацию до Прагы, а початком червця/юния стрітил ся в [[Крениця|Креници]] з капітаном американьской арміі, Мерияном С. Купером (1893—1973), жебы інформувати го о ситуациі в реґіоні. З огляду на то, што польска сторона брала рекрута на Лемковині, Качмарчык два раз іхал до Варшавы (на початку січня/януара, пак 20 лютого 1920). Конферувал з Міністерством Войсковых Справ, котре го упевняло в тым, што Лемкы не будут вербуваны. Єднак з огляду на передолжуючы ся проблемы з льокальном польском адміністрацийом Качмарчык і [[Захарий Копыстяньскій]] ініциювали остатню пробу запевніня лемківской незалежности. 12 марця 1920 р. в Креници мала місце стріча понад 50 лемківскых діячи, де Качмарчык передставлял історию лемківской адміністрациі і введіня польского уряду. Было покликано Начальну Раду Лемківской Руси з 26 членів, спосеред них пят выбрано до Выконавчого Комітету. Ярослав Качмарчык остал його премєром. Рада жадала вызначыня польско-лемківской границі, заборонила учытелям складати присягу на вірніст польскій державі і противставляла ся браню Лемків до польского войска. 6 січня/януара 1921 рока Качмарчык, разом зо свящ. [[Дмитро Хыляк|Димитрийом Хыляком]] і [[Микола Громосяк|Миколайом Громосяком]], был арештуваный през польскы власти. 10 червця/юния 1921 р. поставлено іх перед судом в [[Новый Санч|Новым Санчы]], де были оскаржены о розвиваня серед Лемків зрадливой діяльности. Качмарчык бесідувал о брутальности, з яком Полякы пацифікували реґіон. Повіл тыж медже інчыма: {{Цитат 2|За винного ся не уважам, напротив, мам навет повноту переконаня і свідоміст, же вшытко, што-м робил, было цілковито леґальне. Зато єм тыж поступувал отверто.| {{Цитат 3|Ориґінальный текст|Za winnego nie uważam się, a wręcz przeciwnie posiadam pełnię przekonania i świadomość, że wszystko co robiłem było całkowicie legalne. Dlatego też postępowałem otwarcie.|B. Horbal, Działalność polityczna Łemków na Łemkowszczyźnie 1918-1921, s. 107}}}} Вшыткых трьох підсудных звільнено підкрисляючы, же выполняли они жычыня свойого народу. == По Республиці == 18 жолтня/октобра 1922 рока отворил загальнолемківску стрічу в [[Крениця|Креници]], де был выбраний до окружного комітету Галицко-Русской Народной Організаціі. Мал канцелярию в [[Мушына|Мушыні]], пак од 1933 рока в Креници. На зачатку Другой Світовой Войны выіхал зо женом і сыном до Кракова. Далі выіхали до Варшавы, [[Білосток|Білогостоку]], на західню [[Білорусь]] і в кінци до [[Львів|Львова]]. 23 лютого/фебруара 1940 рока го арештувало [[НКВД]]. Качмарчыкову жену і сына депортувано до [[Казахстан]]у. По семох роках од часу арешту суд признал Ярослава Качмарчыка за гмершого. Вмер правдоподібно в 1944 р. в лаґрі в Росиі (за ріжныма інформациями під Москвом<ref>{{cite web |author= Севериян Косовскiй|date= 23. 3. 2020|url= https://www.lem.fm/stolitya-tomu-na-lemkovini-marets-1920-roka|title= Столітя тому на Лемковині: марец 1920 рока|publisher= лем.фм|accessdate= 11. 03. 2021}}</ref> або на Уралі<ref name=Magocsi-Pop2005/>). == Особисте жытя == Был женатый найперше з Александром Ціханьском, дівком лемківского діяча [[Александер Ціханьскій|Александра Ціханьского]]. В 1930 або 1931 оженил ся другій раз з Адельом Завадзком (1912—1989) з польско-словацкой родины, правдоподібні з [[Мушына|Мушыны]]. З причыны того, же Церков Греко-Католицка не хотіла йому дати розводу, поіхал до [[Вільно|Вільна]], де перешол на віру протестантску ([[еванґелицко-ауґсбурґска церков|еванґелицко-ауґсбурґску]]). Розвід, зміна віры і новый звязок выальєнувал го в лемківскім середовиску, так што в роках тридцетых не видно го в ниякій лемківскій суспільній діяльности. З першого звязку не мал діти. З Адельом Завадзком му ся вродил сын Александер (1932—2009). == Жерела и одказы == * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль]]|тітул =Ярослав Качмарчык лідер Руской Народной Республикы Лемків|одказ =http://www.lemko.org/scholar/horbal/Kachmarczyk02.pdf|автор выданя =|выданя =Лемківскій річник 2008|місто =[[Крениця]]-[[Ліґниця]]|выдавательство =[[Стоваришыня Лемків]]|рік =|сторінкы =66—83}} * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль]]|тітул =Лемківска Республика во Фльоринці|одказ =https://journals.akademicka.pl/rrb/article/view/705|автор выданя =|выданя =Річник Руской Бурсы|місто =|выдавательство =|рік =2018|выпуск =14|сторінкы =141—159|doi =10.12797/RRB.14.2018.14.05}} * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль|Bogdan Horbal]]|тітул =Kachmarchŷk, Iaroslav|одказ =|автор выданя =[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], [[Іван Поп|Ivan Pop]] (eds.)|выданя =Encyclopedia of Rusyn History and Culture|місто =Toronto Buffalo London|выдавательство =University of Toronto Press|рік =2005|сторінкы =224|isbn = }} {{ISBN|0-8020-3566-3}} == Референції == <references /> {{lifetime|1884|1944|Качмарчік, Ярослав}} [[Катеґорія:Русины]] [[Катеґорія:Русиньскы правници]] [[Катеґорія:Русиньскы політіци]] [[Катеґорія:Лемковска република Флоринкы]] qrlckwej35iklfencl7gf4aw3jc5tv6 0 6772 167752 162730 2026-07-24T09:15:57Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167752 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Гіппократ |Имя_оригиналне=''гр.'' ῾Ιπποκράτης |Образчик=[[File:Hippocrates rubens.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Гиппократ од Петра Павла Рубенса |Чинность=отець медицины |Уроджѣня=децения перед 460 до РХ |Мѣсто_роджѣня=[[Кос (остров)|Кос]] |Упокоеня=децения перед 370 до РХ |Мѣсто_смерти=[[Лариса]] в [[Фессалия|Фессалии]] |Мѣсто_погребу=<!-- ? --> |Категория_склада=Hippocrates }} [[File:Hippocrates, Opera Omnia in Greek, 1526 Wellcome M0011836.jpg|thumb|left|200px|Hippocrates, Титуловый лист повного зобраня робот, 1526]] '''Гіппокра́т''' з Коса (*460 п.н.е., [[Кос (остров)|Кос]] — †377 п.н.е., [[Лариса]] в [[Фессалия|Фессалии]]) [[Ґрецькый язык|ґрецькы]]: ´Iπποκράτης, [[Латиньскый язык|латиньскы]]: Hippocrates — был найславнїшым лїкарём [[старовік]]у і ''„отцём медицины“'', закладательом раціоналной медицины. Гиппократ быв автором многых [[афоризм]]ох, дохторскых правил и методик, котры суть живы доднесь. {{Цитат 2|Помагати — або хоть лем не шкодити.|''Epidemica'' I.11}} ==См. тыж== * [[Присяга Гиппократа]] == Жерела и одказы == * ''{{iw|Ottův slovník naučný||cs}}'', гасло Hippokratés. Том. 11, стор. 308. {{Реф-инфо|чеш.|по чешскы}} [http://kramerius4.nkp.cz/search/handle/uuid:6f8f6550-0a78-11e5-b309-005056825209 Доступно онлайн.] {{stub}} [[Катеґорія:Медици]] [[Катеґорія:5. стороча до н. е.]] q1zexdg80m6m7xlascdh60ijy180tue 10 9798 167720 133658 2026-07-23T17:25:31Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Шаблона:Country data Споєны Штаты Америцькы]] на [[Шаблона:Country data Споєны штаты америцькы]]: Назва з помилкою 133658 wikitext text/x-wiki {{{{{1<noinclude>|country showdata</noinclude>}}} | alias = Споєны Штаты Америцькы | flag alias = Flag of the United States.svg | flag alias-1776 = Grand Union Flag.svg | flag alias-1777 = US flag 13 stars – Betsy Ross.svg | flag alias-1795 = US flag 15 stars.svg | flag alias-1818 = US flag 20 stars.svg | flag alias-1819 = US flag 21 stars.svg | flag alias-1820 = US flag 23 stars.svg | flag alias-1822 = US flag 24 stars.svg | flag alias-1836 = US flag 25 stars.svg | flag alias-1837 = US flag 26 stars.svg | flag alias-1845 = US flag 27 stars.svg | flag alias-1846 = US flag 28 stars.svg | flag alias-1847 = US flag 29 stars.svg | flag alias-1848 = US flag 30 stars.svg | flag alias-1851 = US flag 31 stars.svg | flag alias-1858 = US flag 32 stars.svg | flag alias-1859 = US flag 33 stars.svg | flag alias-1861 = US flag 34 stars.svg | flag alias-1863 = US flag 35 stars.svg | flag alias-1865 = US flag 36 stars.svg | flag alias-1867 = US flag 37 stars.svg | flag alias-1877 = US flag 38 stars.svg | flag alias-1890 = US flag 43 stars.svg | flag alias-1891 = US flag 44 stars.svg | flag alias-1896 = US flag 45 stars.svg | flag alias-1908 = US flag 46 stars.svg | flag alias-1912 = US flag 48 stars.svg | flag alias-1959 = US flag 49 stars.svg | flag alias-air force = Flag of the United States Air Force.svg | flag alias-coast guard = Ensign of the United States Coast Guard.svg | link alias-naval = {{#ifeq:{{{variant|}}}|coast guard|United States Coast Guard|United States Navy}} | flag alias-army = Flag of the United States Army.svg | link alias-football = United States {{{mw|men's}}} national soccer team | name alias-basketball = USA | link alias-basketball = United States {{{mw|men's}}} national basketball team | name alias-field hockey = USA | link alias-field hockey = United States {{{mw|men's}}} national field hockey team | size = {{{size|}}} | name = {{{name|}}} | altlink = {{{altlink|}}} | altvar = {{{altvar|}}} | variant = {{{variant|}}} <noinclude> | var1 = 1912 | var2 = 1959 | var3 = coast guard | redir1 = USA | redir2 = US | redir3 = United States of America | redir4 = U.S. | redir5 = США </noinclude> }} bkmcv70gn9aj01uki7gpuohubp7wffp 10 9863 167716 109644 2026-07-23T17:19:14Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Шаблона:Country data Свазійско]] на [[Шаблона:Country data Есватіні]]: +стара назва 109644 wikitext text/x-wiki {{ {{{1<noinclude>|country showdata</noinclude>}}} | alias = Свазійско | flag alias = Flag of Eswatini.svg | size = {{{size|}}} | name = {{{name|}}} | altlink = {{{altlink|}}} <noinclude> | redir1 = SWZ | redir2 = | related1 = SZ Swaziland </noinclude> }} 7yn8g6wuxhf98w645ym89k0qtlm6bs9 167718 167716 2026-07-23T17:20:03Z Halajkovič 33393 167718 wikitext text/x-wiki {{ {{{1<noinclude>|country showdata</noinclude>}}} | alias = Есватіні | flag alias = Flag of Eswatini.svg | flag alias-1890 = Flag of Swaziland (c. 1890-1894).svg | flag alias-1894 = Flag of Swaziland (1894–1902).svg | flag alias-1968 = Flag of Swaziland (1968–2011).svg | link alias-military = Umbutfo Eswatini Defence Force | link alias-army = Umbutfo Eswatini Defence Force{{!}}Eswatini Army | link alias-air force = Umbutfo Eswatini Defence Force{{!}}Eswatini Air Force | size = {{{size|}}} | name = {{{name|}}} | altlink = {{{altlink|}}} | variant = {{{variant|}}} | shortname alias = {{{shortname alias|Eswatini}}} | altvar = {{{altvar|}}} <noinclude> | var1 = 1890 | var2 = 1894 | var3 = 1968 | redir1 = SWZ | related1 = Swaziland </noinclude> }} lotab6w9dahf120a2h2hw2o882keaig 10 9864 167727 91366 2026-07-23T17:40:37Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Шаблона:Country data Святый Вінсент і Ґренадіны]] на [[Шаблона:Country data Святый Вінцент і Ґренадіны]]: +Вінсент = Вінцент 91366 wikitext text/x-wiki {{ {{{1<noinclude>|country showdata</noinclude>}}} | alias = Святый Вінсент і Ґренадіны | flag alias = Flag_of_Saint_Vincent_and_the_Grenadines.svg | size = {{{size|}}} | name = {{{name|}}} | altlink = {{{altlink|}}} <noinclude> | redir1 = VCT | redir2 = | related1 = VC Saint Vincent and the Grenadines </noinclude> }} 723top9doc3u1khmjvkluvv1b0m67mx 10 9866 167729 91368 2026-07-23T17:43:27Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Шаблона:Country data Святый Кріштоф і Невіс]] на [[Шаблона:Country data Святый Крістофор і Невіс]]: +Кріштоф - Крістофор (поз. [[Крістофор Колумб]]) 91368 wikitext text/x-wiki {{ {{{1<noinclude>|country showdata</noinclude>}}} | alias = Святый Кріштоф і Невіс | flag alias = Flag_of_Saint_Kitts_and_Nevis.svg | size = {{{size|}}} | name = {{{name|}}} | altlink = {{{altlink|}}} <noinclude> | redir1 = KNA | redir2 = | related1 = KN Saint Kitts and Nevis </noinclude> }} 2ig8yxbp7izb2udlm2x3d5f515bnm8l 0 10263 167750 163460 2026-07-24T08:39:02Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167750 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Томаш Ґарріґ Масарик |Образчик=[[File:Tomáš Garrigue Masaryk 1925.PNG|200px]] |Категория_склада=Tomáš Garrigue Masaryk |Чинность=[[політік]], першый [[презідент]] [[Чеськословеньско|Чехословакії]] |Уроджѣня={{birth date|1850|3|7}} |Мѣсто_роджѣня=[[Годонїн]], [[Австрійска імперія]] |Упокоеня={{death date and age|1937|09|14|1850|3|7}} |Мѣсто_смерти= [[Ланы]], [[Чехословакія]] |Мѣсто_погребу=теметов [[Ланы]], родинный&nbsp;гроб }} '''Томаш Ґарріґ Масарик''' ({{lang-cs|Tomáš Garrigue Masaryk}}; {{ДН|7.|03|1850}}, [[Годонїн]], [[Австрійска імперія]] — {{ДС|14.|09|1937}}, [[Ланы]]), [[Чехословакія]]) — [[політік]], першый [[презідент]] [[Чеськословеньско|Чехословакії]] (у роках 1918-1935), [[філозоф]], [[соціолоґ]]. == Біоґрафія == У рокох 1872-1876 штудовав філозофію у [[Відень|Відню]] а потім у рокох 1876-1877 у [[Ліпско|Ліпску]]. == Дїяльнїсть == У рокох 1878-1882 працював як [[доцент]] у [[Відень|Відню]]. У роцї 1882 ся став наперед незвычайным професором а потім у роцї 1889 рядным професором у [[Прага|Празї]]. За [[Перша світова война|Першой світовой війны]] быв орґанізатором чеського і [[Чеськословеньскый одбой|чеськословеньского одбоя]].<ref>Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karvina, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, {{ISBN| 978-80-87173-47-3}}, pages 8 - 34, 36 - 39, 41 - 42, 106 - 107, 111-112, 124–125, 128, 129, 132, 140–148, 184–215.</ref> Быв сполузакладатель [[Чеськословеньско|Чеськословеньского штату]], якого быв першым [[презідент]]ом (1918-1935). == Референції == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Масарик, Томаш}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Чеськословеньскы політіци]] [[Катеґорія:Презіденты Ческословеньска]] eu20w1yfikqqsxuu7ewofqux7kw381n 0 15829 167707 164206 2026-07-23T13:37:29Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167707 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Валерій Падяк |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2017/10/13315521_1751800865079197_3110758691218587718_n-2-702x336-1.jpg }} |Образчика_подпис= |Чинность= дїятель културы, выдаватель, новинарь, языкознатель, универзитный учитель |Уроджѣня= {{Birth date and age|1959|06|13}} |Мѣсто_роджѣня=Ужгород |Мѣсто_погребу= }} '''Валерій Іванович Падяк''' ([[13. юна]] [[1959]], [[Ужгород]], [[Закарпатьска область]], [[Совєтьскый союз]] (днесь [[Україна]])) є кандідат філолоґічных наук, културный дїятель [[Підкарпатя]], выдаватель книг, новинарь, історік літературы.<ref>{{Cite web|url=https://|title=goloskarpat.info|last=Падяк|first=Валерий|date=2017|language=українською|accessdate=https://goloskarpat.info/analytics/59f84d801edb3/|publisher=|website=}}</ref>. == Біоґрафія == Народив ся [[13. юн]]а [[1959]] в [[Ужгород]]ї. В роках 1966–1976 В. Падяк ся учів в Ужгородьскій середнїй школї ч. 11, а пак в роках 1977–1982 на російскім оддїлїню Філолоґічной факулты Ужгородьской штатной універзіты. По скінчіню універзіты, в роках 1982–1986 быв учітелём [[Російскый язык|російского языка]] і літературы в Ужгородьскій середнїй школї ч. 7. В роках 1986–1992 ся став [[редактор]]ом школьскых [[учебник]]ів у Закарпатьскій філії Кієвского выдавательства „{{iw|Радянська школа||d|Q4337529}}“. В тім часї нелемже написав (у сполуавторстві) пару оріґіналных властных школьскых учебників про школы з [[мадярскый язык|мадярьскым языком]] навчаня. Ёго [[дізертація]] (1990) на тему „Русская классика в литературном процессе Закарпатской Украины (вторая пол. ХІХ – нач. ХХ веков)“ была написана під веджінём професора Василя Микитася, знамого совєтьского одборника на старшу літературу [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатськой Руси]]. В р. [[2000]] вырїшыв заложыти свою властну фірму „Видавництво Валерія Падяка“,<ref>http://www.padyak.com/about.aspx</ref> котра выдала скоро 300 книжок. Выдавательство ся стало знамым і за граніцями Підкарпатя. Є автором, сполуавтором а редактором веце як двох десяток моноґрафій, учебників, дїл карпаторусиньскых писателїв, в тім чіслї: „Нарис історії карпаторусинської літератури“ (Торонто, 2016), „Плаве кача по Тисині“ ([[Ужгород]], 2017), „Історія карпаторусинського національного театру та драматургії“ ([[Пряшів]], 2018), „А. Кралицький. Твори“ (Пряшів. 2019).<ref>{{Cite web|url=http:|title=/www.padyak.com|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=http://www.padyak.com/uploads/pdfs/302/302_1_637180034075141711.pdf}}</ref> == Публікації == * ''Падяк В. И.'' Проблеми, здобутки та перспективи видавничої справи на Закарпатті в контексті сучасного русинського національно-культурного Відродження. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Вип. 8, 2003. — С. 165—171. * ''Падяк В. И.'' Русинськомовні видання у дзеркалі української статистики (1991—2002). Руснацький світ. Науково-популярний збірник. Т. 3, 2003. — С. 30—33. * ''Падяк В. И.'' Закарпатье (Подкарпатская Русь): проблемы и особенности функционирования русинского литературного языка в контексте национального возрождения. В: А. Д. Дуличенко, С. Густавссон (ред.). Славянские литературные микроязыки и языковые контакты Материалы международной конференции, организованной в рамках Комиссии по языковым контактам при Международном Комитете славистов. Тарту: Издательство тартуского университета, 2006. — С. 265—284. * {{статя|автор=Падяк В. И.|тітул=Языкова сітуація на Підкарпатській Руси: проблемы и перспективы|выданя=Языкова култура і языкова норма в русиньскім языку — Jazyková kultúra a jazyková norma v rusínskom jazyku (Зборник рефератів із міджінародного научного семінаря Языкова култура і языкова норма в русиньскім языку, котрый ся одбыв 27. — 28. септембра 2007 на Пряшівскій універзітї в Пряшові.)|одказ=https://www.unipo.sk/public/media/files/docs/u/svk/dokument_12_14.pdf|ответственный=зост. [[Анна Плїшкова]]|місто=Пряшів|выдавательство=[[Пряшівска універзіта|Пряшівска універзіта в Пряшові]]. Інштітут реґіоналных і народностных штудій|год=2007|выпуск=|сторінкы=73—84|isbn=978-80-8068-710-6|ref=Падяк}} * ''Падяк В. И.'' Русинська школа: відродження народної освіти. Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2013. * ''Падяк В. И.'' Літературный кошичок: Читанка, 2013. * {{статя|автор=Падяк В. И.|тітул=Став карпаторусинського языка в Украинi у перiод межи двома конґресами (2007—2015)|выданя=Русиньскый лiтературный язык на Словакiї. 20 років кодіфікації — Rusínsky spisovný jazyk na Slovensku. 20 rokov kodifikácie (Зборник рефератів з IV. Міджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів, 23. — 25. 09. 2015)|ссылка=https://www.unipo.sk/public/media/26872/Zborn%C3%ADk_IV.%20kongres.pdf|ответственный=зост. i одп. ред. [[Кветослава Копорова]]|місто=Пряшів|выдавательство=[[Пряшівска універзіта|Пряшівска універзіта в Пряшові]]. Інштітут русиньского языка і културы|год=2015|выпуск=|сторінкы=139—156|isbn=978-80-555-1521-2|ref=Падяк}} * ''Paďak V.'' Odstúpenie Podkarpatskej Rusi Sovietskemu Zväzu v roku 1945 ako tragédia národnostnej menšiny podkarpatských Rusínov, ktorá trvá dodnes. Studium Carpato-Ruthenorum 2016: Študie z karpatorusinistiky 8, 2016. — S. 122—133. * {{статя|автор=Падяк В. И.|тітул=Повышение статуса карпаторусинского языка до уровня литературного (письменного) стандарта в Украине (2004—2014)|выдавательство=Славянская микрофилология (Slavica Tartuensia XI (Tartu Ülikool / Тартуский университет) — Slavic Eurasian Studies № 34)|одказ=http://src-h.slav.hokudai.ac.jp/coe21/publish/no34_ses/SES34.pdf|ответственный=Под редакцией [[Александр Дуліченко|Александра Д. Дуличенко]] и {{iw|Мотокі Номачі|Мотоки Номати|en|Motoki Nomachi}}|місто=Sapporo, Tartu|выдавательство= {{iw|Центр славянских исследований университета Хоккайдо|Slavic-Eurasian Research Center|en|Slavic-Eurasian Research Center}}, [[Гоккайдьска універзіта|Hokkaido University]]; Slaavi Filoloogia Osakond, [[Тарьтуска універзіта|Tartu Ülikool]]|год=2018|номер=|сторінкы=129—155|isbn=978-4-938637-94-1|ref=Падяк}} == Жрїдла і одказы == * [http://www.padyak.com/about.aspx Видавництво Валерія Падяка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191227060201/http://padyak.com/about.aspx |date=28. октобра 2025 }} * [https://web.archive.org/web/20191223164659/https://goloskarpat.info/analytics/59f84d801edb3/ Валерій Падяк: Живі русини&nbsp;— запорука демократичного та європейського майбутнього України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191223164659/https://goloskarpat.info/analytics/59f84d801edb3/ |date=28. октобра 2025 }} * Роман Губа. [https://zaborona.com/interactive/rusynske-pole/ Русинське поле експериментів. Хто такі закарпатські русини і чому їх звинувачують у сепаратизмі?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191224163209/https://zaborona.com/interactive/rusynske-pole/ |date=28. октобра 2025 }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1959||Падяк, Валерій}} [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы новинаре]] [[Катеґорія:Русиньскы выдавателе]] [[Катеґорія:Персоналии:Україна]] d3jk12lzytmij32ohv8bw5ovgn2u1pl 0 16268 167743 141996 2026-07-23T18:57:53Z CommonsDelinker 9283 Replacing Roma_San_Paolo_fuori_le_mura_BW_1.JPG with [[File:Roma_San_Paolo_fuori_le_mura_BW_2021-09-29_14-02-11_v2.jpg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]:). 167743 wikitext text/x-wiki [[File:COA basilica.svg|thumb|Гербовы знакы векшой базиликы]] '''Базилика векша''', {{ref-la}} ''basilica maior'', множина ''basilicae maiores'' — гоноровый статус, надаваный окремым [[костел]]ам в [[Католицка Церковь|Католицкой Церкви]]. Статус надавать [[Папа римскый]].<ref name=PEK>Podręczna Encyklopedia Kościelna, том 2, с. 175.</ref><ref name="ЭР">Мозговой С. А., сс. 137–138.</ref> Векшы базиликы суть четыри. Инша назва: '''папска базилика''' або исторична назва '''патриарша базилика'''. == История == ;Найдавнѣйша:Зачаточно в [[Рим]]ѣ были четыри патриаршы базиликы, кажда з котрых была собором найдавнѣйшых патриархатох:<ref name="ЭР"/> :* Латеранска св. Иоанна Крестителя (Archbasilica Papale di San Giovanni in Laterano {{ref-it}}) — Римского; :* св. Петра (Basilica Papale di San Pietro in Vaticano {{ref-it}}) — Константинопольского; :* св. Павла поза мурами<ref>Поставлена на мѣстѣ погребу Апостола Павла, тогды поза мурами Рима.</ref> (Basilica Papale di San Paolo fuori le mura {{ref-it}}) — Александрийского; :* св. Марии Великой (Basilica Papale di Santa Maria Maggiore {{ref-it}}) — Антиохийского. :Подля регулы [[Католицка Церковь|Католицкой Церкви]] од [[XIV. стороча]] тоты четыри базиликы требало навщивити в [[Юбилей (одпустовый)|юбилейном року]], жебы зыскати повный одпуст (индулгенцию).<ref name="ЭР"/> :В року 451 на Халкидонском соборѣ быв общецерковно вызнаный пятый найдавнѣйшый патриархат — Йерузалемскый и титул патриаршой базиликы достала базилика св. Ловренца (Basilica Papale di San Lorenzo fuori le Mura {{ref-it}}), прировнана в привилегиях зоз четырьма спомянутыма.<ref name="ЭР"/> Тота е але basilica minor. Находить ся в [[Рим]]ѣ. ;Далша: В [[XIII. стороча|XIII. сторочу]] достала статус папской базилика Святого Францишка Ассизского (Basilica di San Francesco d'Assis {{ref-it}}), а в [[XVII. стороча|XVII. сторочу]] достала статус папской базилика Святой Марии Ангелской (Basilica di Santa Maria degli Angeli {{ref-it}}). Их статус basilica minor. Находять ся в [[Ассизи]]. Понеже з четырьох векшых базилик лем базилика св.&nbsp;Петра находить ся во Ватиканѣ, року 1929 Латеранскый договор меджи [[Ватикан]]ом а [[Италия|Италиев]] надав статус екстериториалности иншым трьом векшым базиликам: они суть териториев Ватикана и суть охраняны ватикансков полициев. == Сучасность == В року 2006 [[Папа Бенедикт XVII.]] переменовав патриаршы базиликы на папскы.<ref>Basilicas in Italy, Vatican City State, San Marino.</ref> Найлѣпшый и бизовный повный одпуст гарантують и нынѣ лем четыри векшы базиликы, понеже лем они мають [[Свята брама|Святы брамы]], пройти крозь котры — традичне повинне условие повного одпуста. == См. тыж == * [[Basilica minor]] * [[Базилика]] == Жерела и одказы == * '''Podręczna Encyklopedia Kościelna''' (opracowana pod kierunkiem ks: ks Stan. Galla, Jana Niedzielskiego, Henr. Przczdzłeckiego, Ant. Szlagowskiego, Ant. Tauera i redaktora ks Zygm. Chelmlcklego). T. 2. Wydawnictwo biblioteki dzieł chrześcijańskich. Warszawa, 1904. * '''Мозговой С. А.''': Базилика //Энциклопедия религий / Под ред. А.П. Забияко, А.Н. Красникова, Е.С. Элбакян. — М.: Академический Проект, Гаудеамус, 2008. — 1520 с. ({{ISBN| 978-5-8291-1084-0}} Академический Проект) ({{ISBN| 978-5-98426-067-1}} Гаудеамус) * {{Cite web |url=http://www.gcatholic.org/churches/data/basITX.htm#aaa |title='''Basilicas in Italy, Vatican City State, San Marino''' |publisher=www.gcatholic.org |accessdate=2020-04-25}} {{Commonscat|Major basilicas}} == Референции == {{reflist}} <gallery mode=packed heights=120> File:Archbasilica of St. John Lateran HD.jpg|<small>Архибазилика. св. Иоанна<br />{{Coord|41|53|9.26|N|12|30|22|E|}}</small> File:Petersdom von Engelsburg gesehen.jpg|<small>Базилика св. Петра<br />{{Coord|41|54|8|N|12|27|12|E|}}</small> File:Roma San Paolo fuori le mura BW 2021-09-29 14-02-11 v2.jpg|<small>Базилика св. Павла<br />{{Coord|41|51|31|N|12|28|38|E|}}</small> File:Basilica di Santa Maria Maggiore - Roma.jpg|<small>Базилика св. Марии Великой<br />{{Coord|41|53|51|N|12|29|55|E|}}</small> </gallery> [[Категория:Базиликы]] [[Катеґорія:Латинскы слова и фразы]] f5hbnchjsvddt48gzy2h1d4skh7xvgq 0 16340 167753 119167 2026-07-24T09:28:34Z ~2026-41087-85 36521 167753 wikitext text/x-wiki [[Файл:God's bridge.jpg|міні]] Божый міст є скалне місто на севері [[Болгарія|Болґарії]] у [[Врачаньска область|Врачаньскій области]]. [[Катеґорія:Скалны міста]] [[Катеґорія:Скалны міста в Болгарії]] tayt13ms95pmdm3edngpjbds25kcx38 167754 167753 2026-07-24T11:13:51Z Halajkovič 33393 167754 wikitext text/x-wiki [[Файл:God's bridge.jpg|міні]] '''Божый міст''' ({{lang-bg|Божия мост}}) є скалне місто на северї [[Болгарія|Булґарії]] у [[Врачаньска область|Врачаньскій области]]. {{stub}} [[Катеґорія:Скалны міста]] [[Катеґорія:Скалны міста в Болгарії]] fu4voofz9dov241pwsm5g2iaum8fz0t 0 17169 167733 137642 2026-07-23T17:53:11Z ~2026-40987-38 36518 /* */ 167733 wikitext text/x-wiki [[Файл:Теофіль Качмарчык.png|thumb]] '''Теофіль Качмарчык''' (24 жолтня 1843, [[Чорне]] — 16 лютого 1922, [[Білцарева]]) был парохом Білцаревы (1879-1922) і лемківскым нацийональным активістом [[Русофил|русофільской]] орієнтациі. Його сын [[Ярослав Качмарчык]] был премєр-міністром [[Руська народна републіка Лемків|Руской Народной Республикы Лемків]]. Был рукоположений на [[Священик|священника]] в 1873 і розпочал душпастырску працу асистуючы в [[Парохия|парохіі]] [[Злоцкє]]. В роках 1875-79 адмініструвал парохію [[Рыхвалд]], а од 1879-го звязаний был з [[Білцарева|Білцаревом]], початково як єй адміністратор (до 1886), а пізнійше до смерти парох. Был тіж членом [[Новый Сонч|сандецкой]] повітовой рады, спілосновательом Руской Бурсы в Новым Санчі (1898) і кредитовой асоцияциі ''Надія'' в [[Крениця|Креници]]. Публикувал статі на [[Лемкы|лемківскы]] темы в [[Галич|галицкій]] [[Русофил|русофільскій]] ґазеті Червоная Русь. Теофіль Качмарчык разом з інчыма русофілами был підозреным о спілпрацу з росийскыма войсками, котры на початку [[Перша світова война|Першой Світовой Войны]] вкрочыли до [[Галич]]ыны. 10 вересня 1914 рока был арештуваний в Білцаревій, 23 вересня вывезений з [[Ґрибів (Польща)|Ґрибова]], і по трьох днях довезений до [[Новый Сонч|Нового Санча]]. Разом зо сыном Любомиром і свящ. [[Василь Курилло|Василийом Курилло]] был заведений до суду. Свящ. Теофілю Качмарчыкови зашмарено, што в часі мобілізациі подавал через телефон знакы перелітуючым над Білцаревом росийскым аероплянам; публичні в церкви принимал од селян присягу, што не будут стріляти до Росиян; писал листы до [[:ru:Бобринский, Владимир Алексеевич (политик)|В.&nbsp;А.&nbsp;Бобринского&nbsp;^[рос.]]] в Петербурґу і брал участ в таємных [[Русофил|русофільскых]] стрічах в [[Мушына|Мушыні]]. Вєдно з двома сынами был поневолений в концентрацийным лаґрі в [[Талергоф]]і. В квітні 1915 были вывезены на конфінацию до Фельдбах<ref>{{cite web |author= |editor=Демко Трохановскій |date=11.04.2016 |url=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2016/04/magazyn-no4-2016-rozkladiwky-do-pobrania.pdf |title=101 років тому в Талергофі… |publisher=ЛЕМ.фм+ |format=Т. Курилло, Дневник Лемка з Талергофу, перевюл П. Трохановскій |quote= |language= |accessdate=22.10.2020 |archiveurl= |archivedate= }}</ref>. До Білцаревы вернул в 1917 році. Вернувшы домів, Качмарчык ся неуспішні борол за маєток Руской Бурсы в Санчі. Вмер 16 лютого 1922 в Білцаревій і там єст похований. Мал штырьох сынів: [[Ярослав Качмарчык|Ярослава]], Любоміря, Владиміря і Теофіля, як тіж штырі дівкы. Потомкы Качмарчыка мешкают в [[Краков]]і. == Одказы == * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль]]|тітул =Теофіль Качмарчык (1843-1922)|одказ =http://www.lemko.org/scholar/horbal/Kachmarczyk71.pdf|автор выданя =|выданя =Лемківскій річник 2002|місто =[[Крениця]]-[[Ліґниця]]|выдавательство =[[Стоваришыня Лемків]]|рік =|сторінкы =96—99}} * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль|Bogdan Horbal]]|тітул =Kachmarchŷk, Teofiľ|одказ =|автор выданя =[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], [[Іван Поп|Ivan Pop]] (eds.)|выданя =Encyclopedia of Rusyn History and Culture|місто =Toronto Buffalo London|выдавательство =University of Toronto Press|рік =2005|сторінкы =224|isbn =0-8020-3566-3}} == Референції == <references /> {{lifetime|1843|1922|Качмарчык, Теофіль}} [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] qw418ac4vgynohdjwa35gmkwcjn1fwv 167734 167733 2026-07-23T17:54:57Z ~2026-40987-38 36518 /* */ 167734 wikitext text/x-wiki [[Файл:Теофіль Качмарчык.png|thumb]] '''Теофіль Качмарчык''' (24 жолтня 1843, [[Чорне]] — 16 лютого 1922, [[Білцарева]]) был парохом Білцаревы (1879-1922) і [[Лемкы|лемківскым]] нацийональным активістом [[Русофил|русофільской]] орієнтациі. Його сын [[Ярослав Качмарчык]] был премєр-міністром [[Руська народна републіка Лемків|Руской Народной Республикы Лемків]]. Был рукоположений на [[Священик|священника]] в 1873 і розпочал душпастырску працу асистуючы в [[Парохия|парохіі]] [[Злоцкє]]. В роках 1875-79 адмініструвал парохію [[Рыхвалд]], а од 1879-го звязаний был з [[Білцарева|Білцаревом]], початково як єй адміністратор (до 1886), а пізнійше до смерти парох. Был тіж членом [[Новый Сонч|сандецкой]] повітовой рады, спілосновательом Руской Бурсы в Новым Санчі (1898) і кредитовой асоцияциі ''Надія'' в [[Крениця|Креници]]. Публикувал статі на [[Лемкы|лемківскы]] темы в [[Галич|галицкій]] [[Русофил|русофільскій]] ґазеті Червоная Русь. Теофіль Качмарчык разом з інчыма русофілами был підозреным о спілпрацу з росийскыма войсками, котры на початку [[Перша світова война|Першой Світовой Войны]] вкрочыли до [[Галич]]ыны. 10 вересня 1914 рока был арештуваний в Білцаревій, 23 вересня вывезений з [[Ґрибів (Польща)|Ґрибова]], і по трьох днях довезений до [[Новый Сонч|Нового Санча]]. Разом зо сыном Любомиром і свящ. [[Василь Курилло|Василийом Курилло]] был заведений до суду. Свящ. Теофілю Качмарчыкови зашмарено, што в часі мобілізациі подавал через телефон знакы перелітуючым над Білцаревом росийскым аероплянам; публичні в церкви принимал од селян присягу, што не будут стріляти до Росиян; писал листы до [[:ru:Бобринский, Владимир Алексеевич (политик)|В.&nbsp;А.&nbsp;Бобринского&nbsp;^[рос.]]] в Петербурґу і брал участ в таємных [[Русофил|русофільскых]] стрічах в [[Мушына|Мушыні]]. Вєдно з двома сынами был поневолений в концентрацийным лаґрі в [[Талергоф]]і. В квітні 1915 были вывезены на конфінацию до Фельдбах<ref>{{cite web |author= |editor=Демко Трохановскій |date=11.04.2016 |url=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2016/04/magazyn-no4-2016-rozkladiwky-do-pobrania.pdf |title=101 років тому в Талергофі… |publisher=ЛЕМ.фм+ |format=Т. Курилло, Дневник Лемка з Талергофу, перевюл П. Трохановскій |quote= |language= |accessdate=22.10.2020 |archiveurl= |archivedate= }}</ref>. До Білцаревы вернул в 1917 році. Вернувшы домів, Качмарчык ся неуспішні борол за маєток Руской Бурсы в Санчі. Вмер 16 лютого 1922 в Білцаревій і там єст похований. Мал штырьох сынів: [[Ярослав Качмарчык|Ярослава]], Любоміря, Владиміря і Теофіля, як тіж штырі дівкы. Потомкы Качмарчыка мешкают в [[Краков]]і. == Одказы == * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль]]|тітул =Теофіль Качмарчык (1843-1922)|одказ =http://www.lemko.org/scholar/horbal/Kachmarczyk71.pdf|автор выданя =|выданя =Лемківскій річник 2002|місто =[[Крениця]]-[[Ліґниця]]|выдавательство =[[Стоваришыня Лемків]]|рік =|сторінкы =96—99}} * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль|Bogdan Horbal]]|тітул =Kachmarchŷk, Teofiľ|одказ =|автор выданя =[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], [[Іван Поп|Ivan Pop]] (eds.)|выданя =Encyclopedia of Rusyn History and Culture|місто =Toronto Buffalo London|выдавательство =University of Toronto Press|рік =2005|сторінкы =224|isbn =0-8020-3566-3}} == Референції == <references /> {{lifetime|1843|1922|Качмарчык, Теофіль}} [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] 69k1cy5af6xi1f2mvqf4fz1l90q3p30 167736 167734 2026-07-23T18:33:52Z ~2026-40987-38 36518 /* */ 167736 wikitext text/x-wiki [[Файл:Теофіль Качмарчык.png|thumb]] '''Теофіль Качмарчык''' (24 жолтня 1843, [[Чорне]] — 16 лютого 1922, [[Білцарева]]) был парохом [[Білцарева|Білцаревы]] (1879-1922) і [[Лемкы|лемківскым]] нацийональным активістом [[Русофил|русофільской]] орієнтациі. Його сын [[Ярослав Качмарчык]] был премєр-міністром [[Руська народна републіка Лемків|Руской Народной Республикы Лемків]]. Был рукоположений на [[Священик|священника]] в 1873 і розпочал душпастырску працу асистуючы в [[Парохия|парохіі]] [[Злоцкє]]. В роках 1875-79 адмініструвал парохію [[Рыхвалд]], а од 1879-го звязаний был з [[Білцарева|Білцаревом]], початково як єй адміністратор (до 1886), а пізнійше до смерти парох. Был тіж членом [[Новый Сонч|сандецкой]] повітовой рады, спілосновательом Руской Бурсы в [[Новый Санч|Новым Санчі]] (1898) і кредитовой асоцияциі ''Надія'' в [[Крениця|Креници]]. Публикувал статі на [[Лемкы|лемківскы]] темы в [[Галич|галицкій]] [[Русофил|русофільскій]] ґазеті Червоная Русь. Теофіль Качмарчык разом з інчыма русофілами был підозреным о спілпрацу з росийскыма войсками, котры на початку [[Перша світова война|Першой Світовой Войны]] вкрочыли до [[Галич]]ыны. 10 вересня 1914 рока был арештуваний в Білцаревій, 23 вересня вывезений з [[Ґрибів (Польща)|Ґрибова]], і по трьох днях довезений до [[Новый Сонч|Нового Санча]]. Разом зо сыном Любомиром і свящ. [[Василь Курилло|Василийом Курилло]] был заведений до суду. Свящ. Теофілю Качмарчыкови зашмарено, што в часі мобілізациі подавал через телефон знакы перелітуючым над Білцаревом росийскым аероплянам; публичні в церкви принимал од селян присягу, што не будут стріляти до Росиян; писал листы до [[:ru:Бобринский, Владимир Алексеевич (политик)|В.&nbsp;А.&nbsp;Бобринского&nbsp;^[рос.]]] в Петербурґу і брал участ в таємных [[Русофил|русофільскых]] стрічах в [[Мушына|Мушыні]]. Вєдно з двома сынами был поневолений в концентрацийным лаґрі в [[Талергоф]]і. В квітні 1915 были вывезены на конфінацию до Фельдбах<ref>{{cite web |author= |editor=Демко Трохановскій |date=11.04.2016 |url=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2016/04/magazyn-no4-2016-rozkladiwky-do-pobrania.pdf |title=101 років тому в Талергофі… |publisher=ЛЕМ.фм+ |format=Т. Курилло, Дневник Лемка з Талергофу, перевюл П. Трохановскій |quote= |language= |accessdate=22.10.2020 |archiveurl= |archivedate= }}</ref>. До Білцаревы вернул в 1917 році. Вернувшы домів, Качмарчык ся неуспішні борол за маєток Руской Бурсы в [[Новый Санч|Санчі]]. Вмер 16 лютого 1922 в Білцаревій і там єст похований. Мал штырьох сынів: [[Ярослав Качмарчык|Ярослава]], Любоміря, Владиміря і Теофіля, як тіж штырі дівкы. Потомкы Качмарчыка мешкают в [[Краков]]і. == Одказы == * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль]]|тітул =Теофіль Качмарчык (1843-1922)|одказ =http://www.lemko.org/scholar/horbal/Kachmarczyk71.pdf|автор выданя =|выданя =Лемківскій річник 2002|місто =[[Крениця]]-[[Ліґниця]]|выдавательство =[[Стоваришыня Лемків]]|рік =|сторінкы =96—99}} * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль|Bogdan Horbal]]|тітул =Kachmarchŷk, Teofiľ|одказ =|автор выданя =[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], [[Іван Поп|Ivan Pop]] (eds.)|выданя =Encyclopedia of Rusyn History and Culture|місто =Toronto Buffalo London|выдавательство =University of Toronto Press|рік =2005|сторінкы =224|isbn =0-8020-3566-3}} == Референції == <references /> {{lifetime|1843|1922|Качмарчык, Теофіль}} [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] kyd5ju4nvt285gzctdnlz85fwsuktij 167744 167736 2026-07-23T19:03:34Z Igor Kercsa 5504 шаблона проста 167744 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Теофіль Качмарчык |Образчик=[[Файл:Теофіль Качмарчык.png|200px]] |Чинность=[[Священик]] |Уроджѣня={{birth date|1843|10|24}} |Мѣсто_роджѣня=[[Чорне]] |Упокоеня={{death date and age|1922|2|16|1843|10|24}} |Мѣсто_смерти=[[Білцарева]] |Мѣсто_погребу= }} '''Теофіль Качмарчык''' (24 жолтня 1843, [[Чорне]] — 16 лютого 1922, [[Білцарева]]) был парохом [[Білцарева|Білцаревы]] (1879-1922) і [[Лемкы|лемківскым]] нацийональным активістом [[Русофил|русофільской]] орієнтациі. Його сын [[Ярослав Качмарчык]] был премєр-міністром [[Руська народна републіка Лемків|Руской Народной Республикы Лемків]]. Был рукоположений на [[Священик|священника]] в 1873 і розпочал душпастырску працу асистуючы в [[Парохия|парохіі]] [[Злоцкє]]. В роках 1875-79 адмініструвал парохію [[Рыхвалд]], а од 1879-го звязаний был з [[Білцарева|Білцаревом]], початково як єй адміністратор (до 1886), а пізнійше до смерти парох. Был тіж членом [[Новый Сонч|сандецкой]] повітовой рады, спілосновательом Руской Бурсы в [[Новый Санч|Новым Санчі]] (1898) і кредитовой асоцияциі ''Надія'' в [[Крениця|Креници]]. Публикувал статі на [[Лемкы|лемківскы]] темы в [[Галич|галицкій]] [[Русофил|русофільскій]] ґазеті Червоная Русь. Теофіль Качмарчык разом з інчыма русофілами был підозреным о спілпрацу з росийскыма войсками, котры на початку [[Перша світова война|Першой Світовой Войны]] вкрочыли до [[Галич]]ыны. 10 вересня 1914 рока был арештуваний в Білцаревій, 23 вересня вывезений з [[Ґрибів (Польща)|Ґрибова]], і по трьох днях довезений до [[Новый Сонч|Нового Санча]]. Разом зо сыном Любомиром і свящ. [[Василь Курилло|Василийом Курилло]] был заведений до суду. Свящ. Теофілю Качмарчыкови зашмарено, што в часі мобілізациі подавал через телефон знакы перелітуючым над Білцаревом росийскым аероплянам; публичні в церкви принимал од селян присягу, што не будут стріляти до Росиян; писал листы до [[:ru:Бобринский, Владимир Алексеевич (политик)|В.&nbsp;А.&nbsp;Бобринского&nbsp;^[рос.]]] в Петербурґу і брал участ в таємных [[Русофил|русофільскых]] стрічах в [[Мушына|Мушыні]]. Вєдно з двома сынами был поневолений в концентрацийным лаґрі в [[Талергоф]]і. В квітні 1915 были вывезены на конфінацию до Фельдбах<ref>{{cite web |author= |editor=Демко Трохановскій |date=11.04.2016 |url=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2016/04/magazyn-no4-2016-rozkladiwky-do-pobrania.pdf |title=101 років тому в Талергофі… |publisher=ЛЕМ.фм+ |format=Т. Курилло, Дневник Лемка з Талергофу, перевюл П. Трохановскій |quote= |language= |accessdate=22.10.2020 |archiveurl= |archivedate= }}</ref>. До Білцаревы вернул в 1917 році. Вернувшы домів, Качмарчык ся неуспішні борол за маєток Руской Бурсы в [[Новый Санч|Санчі]]. Вмер 16 лютого 1922 в Білцаревій і там єст похований. Мал штырьох сынів: [[Ярослав Качмарчык|Ярослава]], Любоміря, Владиміря і Теофіля, як тіж штырі дівкы. Потомкы Качмарчыка мешкают в [[Краков]]і. == Одказы == * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль]]|тітул =Теофіль Качмарчык (1843-1922)|одказ =http://www.lemko.org/scholar/horbal/Kachmarczyk71.pdf|автор выданя =|выданя =Лемківскій річник 2002|місто =[[Крениця]]-[[Ліґниця]]|выдавательство =[[Стоваришыня Лемків]]|рік =|сторінкы =96—99}} * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль|Bogdan Horbal]]|тітул =Kachmarchŷk, Teofiľ|одказ =|автор выданя =[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], [[Іван Поп|Ivan Pop]] (eds.)|выданя =Encyclopedia of Rusyn History and Culture|місто =Toronto Buffalo London|выдавательство =University of Toronto Press|рік =2005|сторінкы =224|isbn =0-8020-3566-3}} == Референції == <references /> {{lifetime|1843|1922|Качмарчык, Теофіль}} [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] rmqrty3dowqtygcsurbtylqt3g2ta3v 167745 167744 2026-07-23T19:08:05Z Igor Kercsa 5504 isbn 167745 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Теофіль Качмарчык |Образчик=[[Файл:Теофіль Качмарчык.png|200px]] |Чинность=[[Священик]] |Уроджѣня={{birth date|1843|10|24}} |Мѣсто_роджѣня=[[Чорне]] |Упокоеня={{death date and age|1922|2|16|1843|10|24}} |Мѣсто_смерти=[[Білцарева]] |Мѣсто_погребу= }} '''Теофіль Качмарчык''' (24 жолтня 1843, [[Чорне]] — 16 лютого 1922, [[Білцарева]]) был парохом [[Білцарева|Білцаревы]] (1879-1922) і [[Лемкы|лемківскым]] нацийональным активістом [[Русофил|русофільской]] орієнтациі. Його сын [[Ярослав Качмарчык]] был премєр-міністром [[Руська народна републіка Лемків|Руской Народной Республикы Лемків]]. Был рукоположений на [[Священик|священника]] в 1873 і розпочал душпастырску працу асистуючы в [[Парохия|парохіі]] [[Злоцкє]]. В роках 1875-79 адмініструвал парохію [[Рыхвалд]], а од 1879-го звязаний был з [[Білцарева|Білцаревом]], початково як єй адміністратор (до 1886), а пізнійше до смерти парох. Был тіж членом [[Новый Сонч|сандецкой]] повітовой рады, спілосновательом Руской Бурсы в [[Новый Санч|Новым Санчі]] (1898) і кредитовой асоцияциі ''Надія'' в [[Крениця|Креници]]. Публикувал статі на [[Лемкы|лемківскы]] темы в [[Галич|галицкій]] [[Русофил|русофільскій]] ґазеті Червоная Русь. Теофіль Качмарчык разом з інчыма русофілами был підозреным о спілпрацу з росийскыма войсками, котры на початку [[Перша світова война|Першой Світовой Войны]] вкрочыли до [[Галич]]ыны. 10 вересня 1914 рока был арештуваний в Білцаревій, 23 вересня вывезений з [[Ґрибів (Польща)|Ґрибова]], і по трьох днях довезений до [[Новый Сонч|Нового Санча]]. Разом зо сыном Любомиром і свящ. [[Василь Курилло|Василийом Курилло]] был заведений до суду. Свящ. Теофілю Качмарчыкови зашмарено, што в часі мобілізациі подавал через телефон знакы перелітуючым над Білцаревом росийскым аероплянам; публичні в церкви принимал од селян присягу, што не будут стріляти до Росиян; писал листы до [[:ru:Бобринский, Владимир Алексеевич (политик)|В.&nbsp;А.&nbsp;Бобринского&nbsp;^[рос.]]] в Петербурґу і брал участ в таємных [[Русофил|русофільскых]] стрічах в [[Мушына|Мушыні]]. Вєдно з двома сынами был поневолений в концентрацийным лаґрі в [[Талергоф]]і. В квітні 1915 были вывезены на конфінацию до Фельдбах<ref>{{cite web |author= |editor=Демко Трохановскій |date=11.04.2016 |url=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2016/04/magazyn-no4-2016-rozkladiwky-do-pobrania.pdf |title=101 років тому в Талергофі… |publisher=ЛЕМ.фм+ |format=Т. Курилло, Дневник Лемка з Талергофу, перевюл П. Трохановскій |quote= |language= |accessdate=22.10.2020 |archiveurl= |archivedate= }}</ref>. До Білцаревы вернул в 1917 році. Вернувшы домів, Качмарчык ся неуспішні борол за маєток Руской Бурсы в [[Новый Санч|Санчі]]. Вмер 16 лютого 1922 в Білцаревій і там єст похований. Мал штырьох сынів: [[Ярослав Качмарчык|Ярослава]], Любоміря, Владиміря і Теофіля, як тіж штырі дівкы. Потомкы Качмарчыка мешкают в [[Краков]]і. == Одказы == * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль]]|тітул =Теофіль Качмарчык (1843-1922)|одказ =http://www.lemko.org/scholar/horbal/Kachmarczyk71.pdf|автор выданя =|выданя =Лемківскій річник 2002|місто =[[Крениця]]-[[Ліґниця]]|выдавательство =[[Стоваришыня Лемків]]|рік =|сторінкы =96—99}} * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль|Bogdan Horbal]]|тітул =Kachmarchŷk, Teofiľ|одказ =|автор выданя =[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], [[Іван Поп|Ivan Pop]] (eds.)|выданя =Encyclopedia of Rusyn History and Culture|місто =Toronto Buffalo London|выдавательство =University of Toronto Press|рік =2005|сторінкы =224|{{isbn|0-8020-3566-3}}}} == Референції == <references /> {{lifetime|1843|1922|Качмарчык, Теофіль}} [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] g5392qqqsxjgmcify7bt4gpngadrsss 0 18931 167712 167705 2026-07-23T15:54:33Z Halajkovič 33393 167712 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:English language distribution.svg|thumb|upright=1.8|Розшырїня анґліцького языка {{legend|#346699|Переважный [[материньскый язык]]}} {{legend|#99ccff|Урядный або адміністратівный язык, котрый єднак не є переважным языком}}]] Наслїдує '''список країн і теріторій, де є [[анґліцькый язык]] [[Урядный язык|урядным языком]]''' поужываным при комунікації обчанів з владныма урядниками. К року 2026 є 58 суверенных штатів і 28 несуверенных субєктів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком. Многы адміністратівны єдиніцї выголосили анґліцькый язык за урядный язык на містній або реґіоналній уровни. Векшына штатів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком, суть колишнї теріторії [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]]. Вынятками суть [[Рванда]] і [[Бурунді]], котры были спочатку нїмецькыма і пізнїше белґіцькыма колоніями; Камерун, де была лем часть теріторії під брітаньскым мандатом; а [[Ліберія]], [[Філіпіны]], Федератівны штаты Мікронезії, [[Маршалловы островы]] і [[Палау]], котры были америцькыма теріторіями. Анґліцькый язык є єдиным урядным языком [[Сполоченство Народох|Сполоченства народів]] і [[Асоціація народів южновыходной Азії]] (ASEAN). Анґліцькый язык є єдным з урядных языків [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], [[Европска унія|Европской унії]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупраци, Карібского сполоченства, Унії южноамерицькых народів і многых далшых меджінародных орґанізацій. [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]], [[Австралія]], [[Новый Зеланд]], [[Антіґуа і Барбуда]] і [[Споєны штаты америцькы]] не мають анґліцькый язык як [[де юре]] урядный язык, але є то [[де факто]] робочій язык їх влад. == Суверенны штаты == === Анґліцькый язык є „де юре“ урядным языком === <!--Подля закона, на роздїл од реалной практіцї--> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;width:100%" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population|The population figures are based on the sources in [[List of countries by population]], with information {{as of|2009|01|23|lc=y}} (UN estimates, et al.), and refer to the population of the country and not necessarily to the number of inhabitants that speak English in the country in question.}} ! Материньскый язык? |- | style=text-align:left|{{Flag|The Bahamas}}<ref name="CIAofficial">Official language; {{cite web |title=Field Listing - Languages |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |url-status=dead |archive-date=June 13, 2007 |access-date=2009-01-11 |work=The World Factbook |publisher=[[Central Intelligence Agency]]}}</ref> | style=text-align:center|BHS | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 403,680 | {{Yes|Yes ([[Bahamian English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Барбадос}}<ref>{{cite web|url=http://www.barbados.gov.bb/society.htm |publisher=Government Information Service (Barbados) |access-date=2009-01-18 |title=Society |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090213230116/http://barbados.gov.bb/society.htm |archive-date=2009-02-13}}</ref> | style=text-align:center|BRB | Карібы | style="text-align:right;" | 282,682 | {{Yes|Yes ([[Bajan English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Беліз}}<ref name="CIAusage">English usage; {{cite web | url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | url-status=dead | archive-date=June 13, 2007 | publisher=[[Central Intelligence Agency]] | work=The World Factbook | access-date=2009-01-11 | title=Field Listing - Languages}}</ref> | style=text-align:center|BLZ | [[Central America]] | style="text-align:right;" | 288,000 | {{Yes|Yes ([[Belizean Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ботсвана}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|BWA | [[Африка]] | style="text-align:right;" | 2,549,207 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Бурунді}}<ref>{{cite news|url=http://www.iwacu-burundi.org/englishnews/english-is-now-official-language-of-burundi/ |title=English is now official language of Burundi |publisher=IWACU English News |date=17 July 2014 |access-date=17 December 2016}}</ref> | style=text-align:center|BDI | Африка | style="text-align:right;" | 10,114,505 | {{No|No ([[Kirundi]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Камерун}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|CMR | Африка | style="text-align:right;" | 22,534,532 | {{No|No (co-official with [[French language|French]], primary only in the [[Northwest Region (Cameroon)|Northwest Region]] and [[Southwest Region (Cameroon)|Southwest Region]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Канада}} | style=text-align:center|CAN | [[Северна Америка]] | style="text-align:right;" | 40,267,385 | {{Yes|Yes (co-official with [[French language|French]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Домініка}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|DMA | Карібы | style="text-align:right;" | 65,744 | {{No|No ([[Dominican Creole French|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Есватіні}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SWZ | Африка | style="text-align:right;" | 1,141,000 | {{No|No ([[Swazi language|Swazi]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Фіджі}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FJI | [[Океанія]] | style="text-align:right;" | 828,000 | {{Yes|Yes (used as lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґамбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GMB | Африка | style="text-align:right;" | 1,709,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґана}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GHA | Африка | style="text-align:right;" | 35,297,060 | {{Yes|Yes (used as [[lingua franca]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґренада}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GRD | Карібы | style="text-align:right;" | 111,000 | {{Yes|Yes ([[Grenadian Creole English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґваяна}}<ref>{{cite web | url=http://www.gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | publisher=Government Information Agency (Guyana) | access-date=2009-01-18 | title=National Profile |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20080820045506/http://gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | archive-date=2008-08-20}}</ref> | style=text-align:center|GUY | [[Южна Америка]] | style="text-align:right;" | 738,000 | {{Yes|Yes ([[Guyanese Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Індія}}<ref name="CIAusage" /><ref>{{cite book|author1=N. Krishnaswamy|author2=Lalitha Krishnaswamy|title=The story of English in India|url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC|date=6 January 2006|publisher=Foundation Books|isbn=978-81-7596-312-2|chapter=3.14 English Becomes a Second Language|chapter-url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC&pg=PA103}}</ref> | style=text-align:center|IND | [[Азія]] | style="text-align:right;" | 1,468,675,319 | {{No|No (designated as official working language. Used in government, education, and business) but often serves as a Lingua Franca}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ірьско}}<ref>[http://www.taoiseach.gov.ie/eng/Historical_Information/The_Constitution/Bunreacht_na_hEireann_SEP2015.pdf The Constitution]</ref><ref>{{cite web|url=http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |title=Archived copy |access-date=2013-01-02 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183351/http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |archive-date=2016-01-06}}</ref> | style=text-align:center|IRL | [[Европа]] | style="text-align:right;" | 5,327,721 | {{Yes|Yes ([[Irish language|Irish]] is co-official)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ямайка}}<ref>[http://pdba.georgetown.edu/Constitutions/Jamaica/jam62.html The Constitution of Jamaica] (section 20(6e) ? implicit)</ref> | style=text-align:center|JAM | Карібы | style="text-align:right;" | 2,714,000 | {{Yes|Yes ([[Jamaican Patois|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кеня}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KEN | Африка | style="text-align:right;" | 57,927,713 | {{Yes|Yes (used in business and education)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кірібаті}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KIR | Океанія | style="text-align:right;" | 95,000 | {{No|No ([[Gilbertese language|Gilbertese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Лесото}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LSO | Африка | style="text-align:right;" | 2,008,000 | {{No|No ([[Sotho language|Sesotho]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ліберія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LBR | Африка | style="text-align:right;" | 3,750,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малаві}}<ref>{{cite web | url=http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | title=Opportunities for investment and Trade in Malawi ? the Warm Heart of Африка | author=Malawi Investment Promotion Agency | publisher=Government of Malawi | access-date=2009-01-18 | date=August 2005 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090225085932/http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | archive-date=2009-02-25}}</ref> | style=text-align:center|MWI | Африка | style="text-align:right;" | 16,407,000 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малта}} | style=text-align:center|MLT | Европа | style="text-align:right;" | 537,000 | {{Yes|Yes (co-official with [[Maltese language|Maltese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Маршаловы острова}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|MHL | Океанія | style="text-align:right;" | 59,000 | {{No|No ([[Marshallese language|Marshallese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Мікронезія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FSM | Океанія | style="text-align:right;" | 110,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Намібія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|NAM | Африка | style="text-align:right;" | 2,074,000 | {{No|No (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Науру}}<ref>{{cite web | url=http://www.mfat.govt.nz/Countries/Pacific/Nauru.php | title=Nauru | publisher=New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade | access-date=2009-01-18 | date=2008-12-03}} English and Nauruan are official.</ref> | style=text-align:center|NRU | Океанія | style="text-align:right;" | 10,000 | {{No|No (but widely spoken)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ніґерія}}<ref name="CIAofficial" /><ref>{{cite news|title=Country profile: Nigeria|date=April 30, 2008|work=[[BBC News]]|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Африка-13949550|access-date=November 10, 2008}}</ref> | style=text-align:center|NGA | Африка | style="text-align:right;" | 182,202,000 | {{Yes|Yes (used as [[official language]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Пакістан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|PAK | Азія | style="text-align:right;" | 256,660,152 | {{No|No (but official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Палау}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|PLW | Океанія | style="text-align:right;" | 20,000 | {{No|No ([[Palauan language|Palauan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Папуа-Нова Ґвінея}}<ref>{{cite web|url=http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |title=General Information on Papua New Guinea |access-date=2009-01-18 |publisher=Papua New Guinea Tourism Promotion Authority |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090131205730/http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |archive-date=January 31, 2009}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Азія-pacific-15436981 | archive-url=https://web.archive.org/web/20021215160127/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/Азія-pacific/country_profiles/1246074.stm | url-status=live | archive-date=December 15, 2002 | work=[[BBC News]] | title=Country profile: Papua New Guinea | date=2008-11-28 }}</ref> | style=text-align:center|PNG | Океанія | style="text-align:right;" | 7,059,653 | {{Yes|Yes (official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Філіпіны}} | style=text-align:center|PHL | Азія | style="text-align:right;" | 110,864,327 | {{Yes|Yes (co-official with [[Filipino language|Filipino]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Рванда}}<ref>{{cite web|url=https://www.constituteproject.org/constitution/Rwanda_2015.pdf?lang=en|publisher=Comparative Constitutions Project|title=Rwanda's Constitution of 2003 with Amendments through 2015|website=constituteproject.org|pages=5–6 |quote= Article 8. National language and official languages The National language is Ikinyarwanda. The official languages are Ikinyarwanda, English and French |access-date=16 October 2022}}</ref><ref>{{cite web |title=Official Gazette no. Special of 20 October 2021 |url=https://archive.gazettes.Африка/archive/rw/2021/rw-government-gazette-dated-2021-10-20-no-Special.pdf |website=Gazettes.Африка |publisher=Government of Rwanda |date=20 October 2021 |access-date=21 September 2025}}</ref><ref name="MINEDUC2019">{{Cite web |title=All schools to use English as medium of instruction |url=https://www.mineduc.gov.rw/news-detail/communique1 |publisher=Ministry of Education (Rwanda) |date=2 December 2019 |access-date=5 November 2025}} </ref> | style=text-align:center|RWA | Африка | style="text-align:right;" | 13,240,439 | {{No|No (but used in business and education)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Saint Kitts and Nevis}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | access-date=2009-01-18 | title=Primary Schools | publisher=Government of St Christopher (St Kitts) and Nevis |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090103042228/http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | archive-date=2009-01-03}}</ref> | style=text-align:center|KNA | Карібы | style="text-align:right;" | 50,000 | {{Yes|Yes ([[Saint Kitts Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Saint Lucia}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LCA | Карібы | style="text-align:right;" | 165,000 | {{No|No ([[Saint Lucian Creole|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Saint Vincent and the Grenadines}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 | archive-url=https://web.archive.org/web/20101112181635/http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 |url-status=dead| archive-date=2010-11-12 | publisher=Agency for Public Information (Saint Vincent and the Grenadines) | title=St. Vincent and the Grenadines Profile | access-date=2011-06-18}}</ref> | style=text-align:center|VCT | Карібы | style="text-align:right;" | 120,000 | {{Yes|Yes ([[Vincentian Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Samoa}}<ref>{{cite web|url=http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |title=Legislations: List of Acts and Ordinances |access-date=2009-01-18 |publisher=The Parliament of Samoa |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20061001221522/http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |archive-date=October 1, 2006}} Languages for official legislation are Samoan and English.</ref> | style=text-align:center|WSM | Океанія | style="text-align:right;" | 188,000 | {{No|No ([[Samoan language|Samoan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Seychelles}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SYC | Африка / [[Indian Ocean]] | style="text-align:right;" | 87,000 | {{No|No ([[Seychellois Creole|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Sierra Leone}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLE | Африка | style="text-align:right;" | 6,190,280 | {{Yes|Yes ([[Krio language|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сінґапур}} | style=text-align:center|SGP | Азія | style="text-align:right;" | 5,469,700 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Шаламуновы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLB | Океанія | style="text-align:right;" | 507,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южна Африка}}<ref name="SouthАфрика">{{cite web | url=http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | publisher=Constitutional Court of South Африка | title=Constitution of the Republic of South Африка | access-date=2009-01-11 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090116012952/http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | archive-date=2009-01-16}}</ref> | style=text-align:center|ZAF | Африка | style="text-align:right;" | 65,019,298 | {{Yes|Yes (official, educational and [[lingua franca]] in [[formal economy]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южный Судан}}<ref name="SouthSudan">{{cite web | url=http://www.gurtong.net/LinkClick.aspx?fileticket=lOqRv9hqgv8%3D&tabid=345 | publisher=Southern Sudan Civil Society Initiative | title=The Constitution of Southern Sudan | access-date=2011-07-09}}</ref> | style=text-align:center|SSD | Африка | style="text-align:right;" | 12,340,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Судан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SDN | Африка | style="text-align:right;" | 40,235,000 | {{Yes|Yes (co-official with [[Arabic]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Танзанія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TZA | Африка | style="text-align:right;" | 51,820,000 | {{No|No ([[Swahili]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тонґа}}<ref>{{cite web|url=http://www.pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |title=The United Nations / Universal Periodic Review by the United Nations Human Rights Council |author=Kingdom of Tonga |date=March 2008 |access-date=2009-01-18 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090125103242/http://pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |archive-date=January 25, 2009}} English and Tongan are listed as official.</ref> | style=text-align:center|TON | Океанія | style="text-align:right;" | 100,000 | {{No|No ([[Tongan language|Tongan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Трінідад і Тобаґо}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TTO |Карібы | style="text-align:right;" | 1,333,000 | {{Yes|Yes ([[Trinidad and Tobago#Trinidad_and_Tobago_Creoles|English-based creoles]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тувалу}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|TUV | Океанія | style="text-align:right;" | 11,000 | {{No|No ([[Tuvaluan language|Tuvaluan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Уґанда}}<ref>{{cite web|url=https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/44038/90491/F206329993/UGA44038.pdf|publisher=[[International Labour Organization]]|title= Constitution of Uganda|website=ilo.org|page=6 |quote= Article 6. Official Language (1) The official language of Uganda is English |access-date=16 October 2022}}</ref> | style=text-align:center|UGA | Африка | style="text-align:right;" | 47,053,690 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Вануату}}<ref>{{cite web | url=http://www.vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | title=Constitution of the Republic of Vanuatu | access-date=2009-01-18 | publisher=Government of the Republic of Vanuatu | date=1980 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090124133359/http://vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | archive-date=2009-01-24}}</ref> | style=text-align:center|VUT | Океанія | style="text-align:right;" | 226,000 | {{Yes|Yes ([[Bislama|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Замбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZMB | Африка | style="text-align:right;" | 16,212,000 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Зімбабве}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZWE | Африка | style="text-align:right;" | 15,178,957 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |} === English is a predominant language without ''de jure'' designation as official === In these countries, English is conventionally spoken by both the government and main population, despite it having no ''de jure'' official status at national level. <!-- concerning the habitual actions of the people, not the law, in how English is used in official contexts --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство ! Материньскый язык? |- | style="text-align:left" |{{Flag|Антіґва і Барбуда}}<ref>{{Cite web |last=Knight|first=Elizabeth|date=2024-08-10|title=Official language of Antigua and Barbuda|url=https://www.axarplex.com/items/official-language-of-antigua-and-barbuda|access-date=2025-07-25|website=Axarplex|language=en}}</ref> | style="text-align:center" |ATG | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 85,000 | {{Yes|Yes ([[Antiguan and Barbudan Creole|English-based creole]])}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Австралія}} | style="text-align:center" |AUS | Океанія | style="text-align:right;" | 26,461,166 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|New Zealand}}<ref>{{cite report|author=New Zealand Government |title=International Covenant on Civil and Political Rights Fifth Periodic Report of the Government of New Zealand |date=21 December 2007 |url=http://www.mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |page=89 |quote=In addition to the Māori language, New Zealand Sign Language is also an official language of New Zealand. The New Zealand Sign Language Act 2006 permits the use of NZSL in legal proceedings, facilitates competency standards for its interpretation and guides government departments in its promotion and use. English, the medium for teaching and learning in most schools, is a de facto official language by virtue of its widespread use. For these reasons, these three languages have special mention in the New Zealand Curriculum. |access-date=21 April 2015 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150124193521/http://mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |archive-date=24 January 2015}}</ref> | style="text-align:center" |NZL | Океанія | style="text-align:right;" | 5,109,702 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєне кралёвство}} | style="text-align:center" |GBR | Европа | style="text-align:right;" | 68,138,484 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєны штаты америцькы}}{{efn|name=US|In the United States of America, English is the working language of the federal government, but there is no official language by law. [[Executive Order 14224]] of 2025, declaring English official, is recognized by federal agencies.<ref name="EOWP">{{cite news |url=https://www.washingtonpost.com/nation/2025/03/01/trump-english-official-language-explainer/ |title=A Trump order made English the official language of the U.S. What does that mean? |newspaper=[[The Washington Post]] |author1=Vivian Ho |author2=Rachel Pannett |date=March 1, 2025}}</ref> Thirty-two states recognize English as official by law.<ref>{{cite web |url=http://www.us-english.org/view/1034 |title=U.S. English Efforts Lead West Virginia to Become 32nd State to Recognize English as Official Language |publisher=us-english.org |url-status=dead |access-date=13 May 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160401151700/http://us-english.org/view/1034 |archive-date=1 April 2016 }}</ref>) See also [[Languages of the United States]].}} | style="text-align:center" |USA | Северна Америка | style="text-align:right;" | 339,665,118 | {{Yes}} |} === English is a ''de facto'' working language === While English is not recognised as ''de jure'' official in these countries, it is used as a working language in administration and many professional sectors, as well as being a primary language in the education system. <!-- concerning the habitual actions of the people, not the law, in how English is used in official contexts --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Банґладеш}}<ref>{{cite book|author=Rowshon Ara |title=The Future of English in Bangladesh - Language |url=https://www.researchgate.net/publication/340291972 |access-date=17 June 2025 }}</ref> | style=text-align:center|BAN | Азія | style="text-align:right;"| 169,828,911 |- | style=text-align:left|{{Flag|Бруней}}<ref>{{cite book|author=Mouton De Gruyter |title=Wei, Li: Applied Linguistics Review. 2011 2 |url=https://books.google.com/books?id=7DSFueDOhYgC&pg=PA100 |access-date=27 February 2013 |date=31 May 2011 |publisher=Walter de Gruyter |isbn=978-3-11-023933-1 |pages=100–}}</ref> | style=text-align:center|BRN | Азія | style="text-align:right;"| 440,715 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ерітрея}}<ref name="MOI Eritrea">{{cite web |url=https://shabait.com/2009/10/01/eritrea-at-a-glance/ |title=Eritrea at a Glance |date=1 October 2009 |publisher=Eritrea Ministry of Information |access-date=9 September 2020}}</ref> | style=text-align:center|ERI | Африка | style="text-align:right;"| 6,234,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ізраел}}<ref>{{cite book|last=Spolsky|first=Bernard|title=Round Table on Language and Linguistics |url=https://books.google.com/books?id=ljumbfV_7y0C&pg=PA169|year=1999|publisher=Georgetown University Press|location=Washington, D.C. |isbn=0-87840-132-6|pages=169–70|quote=In 1948, the newly independent state of Israel took over the old British regulations that had set English, Arabic, and Hebrew as official languages for Mandatory Palestine but, as mentioned, dropped English from the list. In spite of this, official language use has maintained a de facto role for English, after Hebrew but before Arabic.}}</ref><ref>{{cite book|first=Hava|last=Bat-Zeev Shyldkrot|editor2-first=Hava|editor2-last=Bat-Zeev Shyldkrot |editor1-first=Dorit|editor1-last=Diskin Ravid|editor1-link=Dorit Ravid|title=Perspectives on Language and Development: Essays in Honor of Ruth A. Berman|chapter-url=https://books.google.com/books?id=xMzx6xFB0IgC&pg=PA90|publisher=Kluwer Academic Publishers|date=2004|page=90|chapter=Part I: Language and Discourse |isbn=1-4020-7911-7|quote=English is not considered official but it plays a dominant role in the educational and public life of Israeli society. [...] It is the language most widely used in commerce, business, formal papers, academia, and public interactions, public signs, road directions, names of buildings, etc. English behaves 'as if' it were the second and official language in Israel.}}</ref><ref>{{cite book|first=Elana|last=Shohamy|title=Language Policy: Hidden Agendas and New Approaches|url=https://books.google.com/books?id=5mG09P64jzYC&pg=PA72|year=2006|publisher=Routledge|isbn=0-415-32864-0|pages=72?73|quote=In terms of English, there is no connection between the declared policies and statements and de facto practices. While English is not declared anywhere as an official language, the reality is that it has a very high and unique status in Israel. It is the main language of the academy, commerce, business, and the public space.}}</ref> | style=text-align:center|ISR | Азія / Middle East | style="text-align:right;"| 8,051,200 |- | style=text-align:left|{{Flag|Малайзія}}<ref>{{cite act|title=National Language Act 1963/67|url=http://lib.perdana.org.my/PLF/GOVERNMENT%20PUBLICATION/Publication%20Laws%20of%20Malaysia%20(L.O.M)/National%20Language%20Act%201963-67%20%5BAct%2032%5D.pdf|type=Act|legislature=[[Dewan Rakyat]]|index=32|year=1967}}</ref> | style=text-align:center|MYS | Азія | style="text-align:right;" |32,730,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Мавріціус}}<ref>{{cite web |url=https://mauritiusassembly.govmu.org/mauritiusassembly/index.php/the-constitution/ |title=The Constitution of the Republic of Mauritius}}</ref> | style=text-align:center|MUS | Африка / Indian Ocean | style="text-align:right;" | 1,262,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Срі Ланка}}<ref>English is a "De facto national working language, used in government." Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2013. "Sri Lanka." ''[[Ethnologue]]: Languages of the World, Seventeenth edition.'' Dallas, Texas: [[SIL International]]. Online edition: https://www.ethnologue.com/country/LK Accessed 30 March 2014.</ref><ref>Under the constitution of 1978, Sinhala and Tamil are the official languages of Sri Lanka, but English is "the link language." Any person is entitled "to receive communications from, and to communicate and transact business with, any official in his official capacity" in English, to receive an English translation of "any official register, record, publication or other document," and "to communicate and transact business in English." English translations must be made for "all laws and subordinate legislation," "all Orders, Proclamations, rules, by-laws, regulations and notifications." {{cite web |url=http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |title=THE CONSTITUTION OF THE DEMOCRATIC SOCIALIST REPUBLIC OF SRI LANKA: Chapter IV |date=1978 |access-date=30 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20030203101808/http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |archive-date=2003-02-03 |url-status=dead}}</ref> | style=text-align:center|LKA | Азія | style="text-align:right;" | 20,277,597 |- | style=text-align:left|{{Flag|Выходный Тімор}}<ref name="Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste">{{cite web | url=http://timor-leste.gov.tl/wp-content/uploads/2010/03/Constitution_RDTL_ENG.pdf | publisher=The Democratic Republic of Timor-Leste | title=Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste | access-date=2023-06-20}} Portuguese and Tetum are listed as official, English and Indonesian are listed as official working languages.</ref> | style=text-align:center|TLS | Азія | style="text-align:right;" | 1,340,513 |- | style=text-align:left|{{Flag|Споєны арабскы еміраты}}<ref>{{cite journal |last1=Siemund |first1=Peter |last2=Al-Issa |first2=Ahmad |last3=Leimgruber |first3=Jakob R. E. |title=Multilingualism and the role of English in the United Arab Emirates |journal=World Englishes |date=June 2021 |volume=40 |issue=2 |pages=191–204 |doi=10.1111/weng.12507 |s2cid=219903631 |language=en |issn=0883-2919|doi-access=free }}</ref> | style=text-align:center|ARE | Азія / Middle East | style="text-align:right;" | 9,809,000 |} cdcio40wty35nv9u8shinps4dwuzyx0 167732 167712 2026-07-23T17:47:08Z Halajkovič 33393 167732 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:English language distribution.svg|thumb|upright=1.8|Розшырїня анґліцького языка {{legend|#346699|Переважный [[материньскый язык]]}} {{legend|#99ccff|Урядный або адміністратівный язык, котрый єднак не є переважным языком}}]] Наслїдує '''список країн і теріторій, де є [[анґліцькый язык]] [[Урядный язык|урядным языком]]''' поужываным при комунікації обчанів з владныма урядниками. К року 2026 є 58 суверенных штатів і 28 несуверенных субєктів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком. Многы адміністратівны єдиніцї выголосили анґліцькый язык за урядный язык на містній або реґіоналній уровни. Векшына штатів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком, суть колишнї теріторії [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]]. Вынятками суть [[Рванда]] і [[Бурунді]], котры были спочатку нїмецькыма і пізнїше белґіцькыма колоніями; Камерун, де была лем часть теріторії під брітаньскым мандатом; а [[Ліберія]], [[Філіпіны]], Федератівны штаты Мікронезії, [[Маршаловы островы]] і [[Палау]], котры были америцькыма теріторіями. Анґліцькый язык є єдиным урядным языком [[Сполоченство Народох|Сполоченства народів]] і [[Асоціація народів южновыходной Азії]] (ASEAN). Анґліцькый язык є єдным з урядных языків [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], [[Европска унія|Европской унії]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупраци, Карібского сполоченства, Унії южноамерицькых народів і многых далшых меджінародных орґанізацій. [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]], [[Австралія]], [[Новый Зеланд]], [[Антіґуа і Барбуда|Антіґва і Барбуда]] і [[Споєны штаты америцькы]] не мають анґліцькый язык як [[де юре]] урядный язык, але є то [[де факто]] робочій язык їх влад. == Суверенны штаты == === Анґліцькый язык є „де юре“ урядным языком === <!--Подля закона, на роздїл од реалной практіцї--> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;width:100%" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population|The population figures are based on the sources in [[List of countries by population]], with information {{as of|2009|01|23|lc=y}} (UN estimates, et al.), and refer to the population of the country and not necessarily to the number of inhabitants that speak English in the country in question.}} ! Материньскый язык? |- | style=text-align:left|{{Flag|Багамы}}<ref name="CIAofficial">Official language; {{cite web |title=Field Listing - Languages |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |url-status=dead |archive-date=June 13, 2007 |access-date=2009-01-11 |work=The World Factbook |publisher=[[Central Intelligence Agency]]}}</ref> | style=text-align:center|BHS | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 403,680 | {{Yes|Yes ([[Bahamian English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Барбадос}}<ref>{{cite web|url=http://www.barbados.gov.bb/society.htm |publisher=Government Information Service (Barbados) |access-date=2009-01-18 |title=Society |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090213230116/http://barbados.gov.bb/society.htm |archive-date=2009-02-13}}</ref> | style=text-align:center|BRB | Карібы | style="text-align:right;" | 282,682 | {{Yes|Yes ([[Bajan English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Беліз}}<ref name="CIAusage">English usage; {{cite web | url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | url-status=dead | archive-date=June 13, 2007 | publisher=[[Central Intelligence Agency]] | work=The World Factbook | access-date=2009-01-11 | title=Field Listing - Languages}}</ref> | style=text-align:center|BLZ | [[Середня Америка]] | style="text-align:right;" | 288,000 | {{Yes|Yes ([[Belizean Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ботсвана}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|BWA | [[Африка]] | style="text-align:right;" | 2,549,207 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Бурунді}}<ref>{{cite news|url=http://www.iwacu-burundi.org/englishnews/english-is-now-official-language-of-burundi/ |title=English is now official language of Burundi |publisher=IWACU English News |date=17 July 2014 |access-date=17 December 2016}}</ref> | style=text-align:center|BDI | Африка | style="text-align:right;" | 10,114,505 | {{No|No ([[Kirundi]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Камерун}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|CMR | Африка | style="text-align:right;" | 22,534,532 | {{No|No (co-official with [[French language|French]], primary only in the [[Northwest Region (Cameroon)|Northwest Region]] and [[Southwest Region (Cameroon)|Southwest Region]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Канада}} | style=text-align:center|CAN | [[Северна Америка]] | style="text-align:right;" | 40,267,385 | {{Yes|Yes (co-official with [[French language|French]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Домініка}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|DMA | Карібы | style="text-align:right;" | 65,744 | {{No|No ([[Dominican Creole French|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Есватіні}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SWZ | Африка | style="text-align:right;" | 1,141,000 | {{No|No ([[Swazi language|Swazi]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Фіджі}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FJI | [[Океанія]] | style="text-align:right;" | 828,000 | {{Yes|Yes (used as lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґамбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GMB | Африка | style="text-align:right;" | 1,709,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґана}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GHA | Африка | style="text-align:right;" | 35,297,060 | {{Yes|Yes (used as [[lingua franca]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґренада}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GRD | Карібы | style="text-align:right;" | 111,000 | {{Yes|Yes ([[Grenadian Creole English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґваяна}}<ref>{{cite web | url=http://www.gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | publisher=Government Information Agency (Guyana) | access-date=2009-01-18 | title=National Profile |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20080820045506/http://gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | archive-date=2008-08-20}}</ref> | style=text-align:center|GUY | [[Южна Америка]] | style="text-align:right;" | 738,000 | {{Yes|Yes ([[Guyanese Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Індія}}<ref name="CIAusage" /><ref>{{cite book|author1=N. Krishnaswamy|author2=Lalitha Krishnaswamy|title=The story of English in India|url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC|date=6 January 2006|publisher=Foundation Books|isbn=978-81-7596-312-2|chapter=3.14 English Becomes a Second Language|chapter-url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC&pg=PA103}}</ref> | style=text-align:center|IND | [[Азія]] | style="text-align:right;" | 1,468,675,319 | {{No|No (designated as official working language. Used in government, education, and business) but often serves as a Lingua Franca}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ірьско}}<ref>[http://www.taoiseach.gov.ie/eng/Historical_Information/The_Constitution/Bunreacht_na_hEireann_SEP2015.pdf The Constitution]</ref><ref>{{cite web|url=http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |title=Archived copy |access-date=2013-01-02 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183351/http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |archive-date=2016-01-06}}</ref> | style=text-align:center|IRL | [[Европа]] | style="text-align:right;" | 5,327,721 | {{Yes|Yes ([[Irish language|Irish]] is co-official)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ямайка}}<ref>[http://pdba.georgetown.edu/Constitutions/Jamaica/jam62.html The Constitution of Jamaica] (section 20(6e) ? implicit)</ref> | style=text-align:center|JAM | Карібы | style="text-align:right;" | 2,714,000 | {{Yes|Yes ([[Jamaican Patois|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кенія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KEN | Африка | style="text-align:right;" | 57,927,713 | {{Yes|Yes (used in business and education)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кірібаті}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KIR | Океанія | style="text-align:right;" | 95,000 | {{No|No ([[Gilbertese language|Gilbertese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Лесото}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LSO | Африка | style="text-align:right;" | 2,008,000 | {{No|No ([[Sotho language|Sesotho]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ліберія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LBR | Африка | style="text-align:right;" | 3,750,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малаві}}<ref>{{cite web | url=http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | title=Opportunities for investment and Trade in Malawi ? the Warm Heart of Африка | author=Malawi Investment Promotion Agency | publisher=Government of Malawi | access-date=2009-01-18 | date=August 2005 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090225085932/http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | archive-date=2009-02-25}}</ref> | style=text-align:center|MWI | Африка | style="text-align:right;" | 16,407,000 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малта}} | style=text-align:center|MLT | Европа | style="text-align:right;" | 537,000 | {{Yes|Yes (co-official with [[Maltese language|Maltese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Маршаловы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|MHL | Океанія | style="text-align:right;" | 59,000 | {{No|No ([[Marshallese language|Marshallese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Мікронезія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FSM | Океанія | style="text-align:right;" | 110,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Намібія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|NAM | Африка | style="text-align:right;" | 2,074,000 | {{No|No (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Науру}}<ref>{{cite web | url=http://www.mfat.govt.nz/Countries/Pacific/Nauru.php | title=Nauru | publisher=New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade | access-date=2009-01-18 | date=2008-12-03}} English and Nauruan are official.</ref> | style=text-align:center|NRU | Океанія | style="text-align:right;" | 10,000 | {{No|No (but widely spoken)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ніґерія}}<ref name="CIAofficial" /><ref>{{cite news|title=Country profile: Nigeria|date=April 30, 2008|work=[[BBC News]]|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Африка-13949550|access-date=November 10, 2008}}</ref> | style=text-align:center|NGA | Африка | style="text-align:right;" | 182,202,000 | {{Yes|Yes (used as [[official language]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Пакістан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|PAK | Азія | style="text-align:right;" | 256,660,152 | {{No|No (but official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Палау}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|PLW | Океанія | style="text-align:right;" | 20,000 | {{No|No ([[Palauan language|Palauan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Папуа-Нова Ґвінея}}<ref>{{cite web|url=http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |title=General Information on Papua New Guinea |access-date=2009-01-18 |publisher=Papua New Guinea Tourism Promotion Authority |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090131205730/http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |archive-date=January 31, 2009}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Азія-pacific-15436981 | archive-url=https://web.archive.org/web/20021215160127/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/Азія-pacific/country_profiles/1246074.stm | url-status=live | archive-date=December 15, 2002 | work=[[BBC News]] | title=Country profile: Papua New Guinea | date=2008-11-28 }}</ref> | style=text-align:center|PNG | Океанія | style="text-align:right;" | 7,059,653 | {{Yes|Yes (official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Філіпіны}} | style=text-align:center|PHL | Азія | style="text-align:right;" | 110,864,327 | {{Yes|Yes (co-official with [[Filipino language|Filipino]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Рванда}}<ref>{{cite web|url=https://www.constituteproject.org/constitution/Rwanda_2015.pdf?lang=en|publisher=Comparative Constitutions Project|title=Rwanda's Constitution of 2003 with Amendments through 2015|website=constituteproject.org|pages=5–6 |quote= Article 8. National language and official languages The National language is Ikinyarwanda. The official languages are Ikinyarwanda, English and French |access-date=16 October 2022}}</ref><ref>{{cite web |title=Official Gazette no. Special of 20 October 2021 |url=https://archive.gazettes.Африка/archive/rw/2021/rw-government-gazette-dated-2021-10-20-no-Special.pdf |website=Gazettes.Африка |publisher=Government of Rwanda |date=20 October 2021 |access-date=21 September 2025}}</ref><ref name="MINEDUC2019">{{Cite web |title=All schools to use English as medium of instruction |url=https://www.mineduc.gov.rw/news-detail/communique1 |publisher=Ministry of Education (Rwanda) |date=2 December 2019 |access-date=5 November 2025}} </ref> | style=text-align:center|RWA | Африка | style="text-align:right;" | 13,240,439 | {{No|No (but used in business and education)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Крістофор і Невіс}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | access-date=2009-01-18 | title=Primary Schools | publisher=Government of St Christopher (St Kitts) and Nevis |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090103042228/http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | archive-date=2009-01-03}}</ref> | style=text-align:center|KNA | Карібы | style="text-align:right;" | 50,000 | {{Yes|Yes ([[Saint Kitts Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Свята Луція}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LCA | Карібы | style="text-align:right;" | 165,000 | {{No|No ([[Saint Lucian Creole|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Вінцент і Ґренадіны}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 | archive-url=https://web.archive.org/web/20101112181635/http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 |url-status=dead| archive-date=2010-11-12 | publisher=Agency for Public Information (Saint Vincent and the Grenadines) | title=St. Vincent and the Grenadines Profile | access-date=2011-06-18}}</ref> | style=text-align:center|VCT | Карібы | style="text-align:right;" | 120,000 | {{Yes|Yes ([[Vincentian Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Самоа}}<ref>{{cite web|url=http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |title=Legislations: List of Acts and Ordinances |access-date=2009-01-18 |publisher=The Parliament of Samoa |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20061001221522/http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |archive-date=October 1, 2006}} Languages for official legislation are Samoan and English.</ref> | style=text-align:center|WSM | Океанія | style="text-align:right;" | 188,000 | {{No|No ([[Samoan language|Samoan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сейшелы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SYC | Африка / [[Індійскый океан|Індіцькый океан]] | style="text-align:right;" | 87,000 | {{No|No ([[Seychellois Creole|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сіера Леоне}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLE | Африка | style="text-align:right;" | 6,190,280 | {{Yes|Yes ([[Krio language|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сінґапур}} | style=text-align:center|SGP | Азія | style="text-align:right;" | 5,469,700 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Шаламуновы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLB | Океанія | style="text-align:right;" | 507,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южна Африка}}<ref name="SouthАфрика">{{cite web | url=http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | publisher=Constitutional Court of South Африка | title=Constitution of the Republic of South Африка | access-date=2009-01-11 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090116012952/http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | archive-date=2009-01-16}}</ref> | style=text-align:center|ZAF | Африка | style="text-align:right;" | 65,019,298 | {{Yes|Yes (official, educational and [[lingua franca]] in [[formal economy]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южный Судан}}<ref name="SouthSudan">{{cite web | url=http://www.gurtong.net/LinkClick.aspx?fileticket=lOqRv9hqgv8%3D&tabid=345 | publisher=Southern Sudan Civil Society Initiative | title=The Constitution of Southern Sudan | access-date=2011-07-09}}</ref> | style=text-align:center|SSD | Африка | style="text-align:right;" | 12,340,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Судан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SDN | Африка | style="text-align:right;" | 40,235,000 | {{Yes|Yes (co-official with [[Arabic]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Танзанія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TZA | Африка | style="text-align:right;" | 51,820,000 | {{No|No ([[Swahili]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тонґа}}<ref>{{cite web|url=http://www.pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |title=The United Nations / Universal Periodic Review by the United Nations Human Rights Council |author=Kingdom of Tonga |date=March 2008 |access-date=2009-01-18 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090125103242/http://pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |archive-date=January 25, 2009}} English and Tongan are listed as official.</ref> | style=text-align:center|TON | Океанія | style="text-align:right;" | 100,000 | {{No|No ([[Tongan language|Tongan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Трінідад і Тобаґо}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TTO |Карібы | style="text-align:right;" | 1,333,000 | {{Yes|Yes ([[Trinidad and Tobago#Trinidad_and_Tobago_Creoles|English-based creoles]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тувалу}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|TUV | Океанія | style="text-align:right;" | 11,000 | {{No|No ([[Tuvaluan language|Tuvaluan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Уґанда}}<ref>{{cite web|url=https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/44038/90491/F206329993/UGA44038.pdf|publisher=[[International Labour Organization]]|title= Constitution of Uganda|website=ilo.org|page=6 |quote= Article 6. Official Language (1) The official language of Uganda is English |access-date=16 October 2022}}</ref> | style=text-align:center|UGA | Африка | style="text-align:right;" | 47,053,690 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Вануату}}<ref>{{cite web | url=http://www.vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | title=Constitution of the Republic of Vanuatu | access-date=2009-01-18 | publisher=Government of the Republic of Vanuatu | date=1980 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090124133359/http://vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | archive-date=2009-01-24}}</ref> | style=text-align:center|VUT | Океанія | style="text-align:right;" | 226,000 | {{Yes|Yes ([[Bislama|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Замбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZMB | Африка | style="text-align:right;" | 16,212,000 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Зімбабве}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZWE | Африка | style="text-align:right;" | 15,178,957 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |} === English is a predominant language without ''de jure'' designation as official === In these countries, English is conventionally spoken by both the government and main population, despite it having no ''de jure'' official status at national level. <!-- concerning the habitual actions of the people, not the law, in how English is used in official contexts --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство ! Материньскый язык? |- | style="text-align:left" |{{Flag|Антіґва і Барбуда}}<ref>{{Cite web |last=Knight|first=Elizabeth|date=2024-08-10|title=Official language of Antigua and Barbuda|url=https://www.axarplex.com/items/official-language-of-antigua-and-barbuda|access-date=2025-07-25|website=Axarplex|language=en}}</ref> | style="text-align:center" |ATG | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 85,000 | {{Yes|Yes ([[Antiguan and Barbudan Creole|English-based creole]])}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Австралія}} | style="text-align:center" |AUS | Океанія | style="text-align:right;" | 26,461,166 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Новый Зеланд}}<ref>{{cite report|author=New Zealand Government |title=International Covenant on Civil and Political Rights Fifth Periodic Report of the Government of New Zealand |date=21 December 2007 |url=http://www.mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |page=89 |quote=In addition to the Māori language, New Zealand Sign Language is also an official language of New Zealand. The New Zealand Sign Language Act 2006 permits the use of NZSL in legal proceedings, facilitates competency standards for its interpretation and guides government departments in its promotion and use. English, the medium for teaching and learning in most schools, is a de facto official language by virtue of its widespread use. For these reasons, these three languages have special mention in the New Zealand Curriculum. |access-date=21 April 2015 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150124193521/http://mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |archive-date=24 January 2015}}</ref> | style="text-align:center" |NZL | Океанія | style="text-align:right;" | 5,109,702 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєне кралёвство}} | style="text-align:center" |GBR | Европа | style="text-align:right;" | 68,138,484 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєны штаты америцькы}}{{efn|name=US|In the United States of America, English is the working language of the federal government, but there is no official language by law. [[Executive Order 14224]] of 2025, declaring English official, is recognized by federal agencies.<ref name="EOWP">{{cite news |url=https://www.washingtonpost.com/nation/2025/03/01/trump-english-official-language-explainer/ |title=A Trump order made English the official language of the U.S. What does that mean? |newspaper=[[The Washington Post]] |author1=Vivian Ho |author2=Rachel Pannett |date=March 1, 2025}}</ref> Thirty-two states recognize English as official by law.<ref>{{cite web |url=http://www.us-english.org/view/1034 |title=U.S. English Efforts Lead West Virginia to Become 32nd State to Recognize English as Official Language |publisher=us-english.org |url-status=dead |access-date=13 May 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160401151700/http://us-english.org/view/1034 |archive-date=1 April 2016 }}</ref>) See also [[Languages of the United States]].}} | style="text-align:center" |USA | Северна Америка | style="text-align:right;" | 339,665,118 | {{Yes}} |} === English is a ''de facto'' working languagez` === While English is not recognised as ''de jure'' official in these countries, it is used as a working language in administration and many professional sectors, as well as being a primary language in the education system. <!-- concerning the habitual actions of the people, not the law, in how English is used in official contexts --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Банґладеш}}<ref>{{cite book|author=Rowshon Ara |title=The Future of English in Bangladesh - Language |url=https://www.researchgate.net/publication/340291972 |access-date=17 June 2025 }}</ref> | style=text-align:center|BAN | Азія | style="text-align:right;"| 169,828,911 |- | style=text-align:left|{{Flag|Бруней}}<ref>{{cite book|author=Mouton De Gruyter |title=Wei, Li: Applied Linguistics Review. 2011 2 |url=https://books.google.com/books?id=7DSFueDOhYgC&pg=PA100 |access-date=27 February 2013 |date=31 May 2011 |publisher=Walter de Gruyter |isbn=978-3-11-023933-1 |pages=100–}}</ref> | style=text-align:center|BRN | Азія | style="text-align:right;"| 440,715 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ерітрея}}<ref name="MOI Eritrea">{{cite web |url=https://shabait.com/2009/10/01/eritrea-at-a-glance/ |title=Eritrea at a Glance |date=1 October 2009 |publisher=Eritrea Ministry of Information |access-date=9 September 2020}}</ref> | style=text-align:center|ERI | Африка | style="text-align:right;"| 6,234,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ізраел}}<ref>{{cite book|last=Spolsky|first=Bernard|title=Round Table on Language and Linguistics |url=https://books.google.com/books?id=ljumbfV_7y0C&pg=PA169|year=1999|publisher=Georgetown University Press|location=Washington, D.C. |isbn=0-87840-132-6|pages=169–70|quote=In 1948, the newly independent state of Israel took over the old British regulations that had set English, Arabic, and Hebrew as official languages for Mandatory Palestine but, as mentioned, dropped English from the list. In spite of this, official language use has maintained a de facto role for English, after Hebrew but before Arabic.}}</ref><ref>{{cite book|first=Hava|last=Bat-Zeev Shyldkrot|editor2-first=Hava|editor2-last=Bat-Zeev Shyldkrot |editor1-first=Dorit|editor1-last=Diskin Ravid|editor1-link=Dorit Ravid|title=Perspectives on Language and Development: Essays in Honor of Ruth A. Berman|chapter-url=https://books.google.com/books?id=xMzx6xFB0IgC&pg=PA90|publisher=Kluwer Academic Publishers|date=2004|page=90|chapter=Part I: Language and Discourse |isbn=1-4020-7911-7|quote=English is not considered official but it plays a dominant role in the educational and public life of Israeli society. [...] It is the language most widely used in commerce, business, formal papers, academia, and public interactions, public signs, road directions, names of buildings, etc. English behaves 'as if' it were the second and official language in Israel.}}</ref><ref>{{cite book|first=Elana|last=Shohamy|title=Language Policy: Hidden Agendas and New Approaches|url=https://books.google.com/books?id=5mG09P64jzYC&pg=PA72|year=2006|publisher=Routledge|isbn=0-415-32864-0|pages=72?73|quote=In terms of English, there is no connection between the declared policies and statements and de facto practices. While English is not declared anywhere as an official language, the reality is that it has a very high and unique status in Israel. It is the main language of the academy, commerce, business, and the public space.}}</ref> | style=text-align:center|ISR | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;"| 8,051,200 |- | style=text-align:left|{{Flag|Малайзія}}<ref>{{cite act|title=National Language Act 1963/67|url=http://lib.perdana.org.my/PLF/GOVERNMENT%20PUBLICATION/Publication%20Laws%20of%20Malaysia%20(L.O.M)/National%20Language%20Act%201963-67%20%5BAct%2032%5D.pdf|type=Act|legislature=[[Dewan Rakyat]]|index=32|year=1967}}</ref> | style=text-align:center|MYS | Азія | style="text-align:right;" |32,730,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Мавріціус}}<ref>{{cite web |url=https://mauritiusassembly.govmu.org/mauritiusassembly/index.php/the-constitution/ |title=The Constitution of the Republic of Mauritius}}</ref> | style=text-align:center|MUS | Африка / Індіцькый океан | style="text-align:right;" | 1,262,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Срі Ланка}}<ref>English is a "De facto national working language, used in government." Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2013. "Sri Lanka." ''[[Ethnologue]]: Languages of the World, Seventeenth edition.'' Dallas, Texas: [[SIL International]]. Online edition: https://www.ethnologue.com/country/LK Accessed 30 March 2014.</ref><ref>Under the constitution of 1978, Sinhala and Tamil are the official languages of Sri Lanka, but English is "the link language." Any person is entitled "to receive communications from, and to communicate and transact business with, any official in his official capacity" in English, to receive an English translation of "any official register, record, publication or other document," and "to communicate and transact business in English." English translations must be made for "all laws and subordinate legislation," "all Orders, Proclamations, rules, by-laws, regulations and notifications." {{cite web |url=http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |title=THE CONSTITUTION OF THE DEMOCRATIC SOCIALIST REPUBLIC OF SRI LANKA: Chapter IV |date=1978 |access-date=30 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20030203101808/http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |archive-date=2003-02-03 |url-status=dead}}</ref> | style=text-align:center|LKA | Азія | style="text-align:right;" | 20,277,597 |- | style=text-align:left|{{Flag|Выходный Тімор}}<ref name="Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste">{{cite web | url=http://timor-leste.gov.tl/wp-content/uploads/2010/03/Constitution_RDTL_ENG.pdf | publisher=The Democratic Republic of Timor-Leste | title=Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste | access-date=2023-06-20}} Portuguese and Tetum are listed as official, English and Indonesian are listed as official working languages.</ref> | style=text-align:center|TLS | Азія | style="text-align:right;" | 1,340,513 |- | style=text-align:left|{{Flag|Споєны арабскы еміраты}}<ref>{{cite journal |last1=Siemund |first1=Peter |last2=Al-Issa |first2=Ahmad |last3=Leimgruber |first3=Jakob R. E. |title=Multilingualism and the role of English in the United Arab Emirates |journal=World Englishes |date=June 2021 |volume=40 |issue=2 |pages=191–204 |doi=10.1111/weng.12507 |s2cid=219903631 |language=en |issn=0883-2919|doi-access=free }}</ref> | style=text-align:center|ARE | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;" | 9,809,000 |} == Референції == {{референції|30em}} bmxd15vxk76satqnm9c3jz8ci8rjjwx 167746 167732 2026-07-23T20:04:01Z Halajkovič 33393 /* Суверенны штаты */ 167746 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:English language distribution.svg|thumb|upright=1.8|Розшырїня анґліцького языка {{legend|#346699|Переважный [[материньскый язык]]}} {{legend|#99ccff|Урядный або адміністратівный язык, котрый єднак не є переважным языком}}]] Наслїдує '''список країн і теріторій, де є [[анґліцькый язык]] [[Урядный язык|урядным языком]]''' поужываным при комунікації обчанів з владныма урядниками. К року 2026 є 58 суверенных штатів і 28 несуверенных субєктів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком. Многы адміністратівны єдиніцї выголосили анґліцькый язык за урядный язык на містній або реґіоналній уровни. Векшына штатів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком, суть колишнї теріторії [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]]. Вынятками суть [[Рванда]] і [[Бурунді]], котры были спочатку нїмецькыма і пізнїше белґіцькыма колоніями; Камерун, де была лем часть теріторії під брітаньскым мандатом; а [[Ліберія]], [[Філіпіны]], Федератівны штаты Мікронезії, [[Маршаловы островы]] і [[Палау]], котры были америцькыма теріторіями. Анґліцькый язык є єдиным урядным языком [[Сполоченство Народох|Сполоченства народів]] і [[Асоціація народів южновыходной Азії]] (ASEAN). Анґліцькый язык є єдным з урядных языків [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], [[Европска унія|Европской унії]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупраци, Карібского сполоченства, Унії южноамерицькых народів і многых далшых меджінародных орґанізацій. [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]], [[Австралія]], [[Новый Зеланд]], [[Антіґуа і Барбуда|Антіґва і Барбуда]] і [[Споєны штаты америцькы]] не мають анґліцькый язык як [[де юре]] урядный язык, але є то [[де факто]] робочій язык їх влад. == Суверенны штаты == === Анґліцькый язык є „де юре“ урядным языком === <!--Подля закона, на роздїл од реалной практіцї--> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;width:100%" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population|The population figures are based on the sources in [[List of countries by population]], with information {{as of|2009|01|23|lc=y}} (UN estimates, et al.), and refer to the population of the country and not necessarily to the number of inhabitants that speak English in the country in question.}} ! Материньскый язык? |- | style=text-align:left|{{Flag|Багамы}}<ref name="CIAofficial">Official language; {{cite web |title=Field Listing - Languages |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |url-status=dead |archive-date=June 13, 2007 |access-date=2009-01-11 |work=The World Factbook |publisher=[[Central Intelligence Agency]]}}</ref> | style=text-align:center|BHS | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 403,680 | {{Yes|Yes ([[Bahamian English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Барбадос}}<ref>{{cite web|url=http://www.barbados.gov.bb/society.htm |publisher=Government Information Service (Barbados) |access-date=2009-01-18 |title=Society |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090213230116/http://barbados.gov.bb/society.htm |archive-date=2009-02-13}}</ref> | style=text-align:center|BRB | Карібы | style="text-align:right;" | 282,682 | {{Yes|Yes ([[Bajan English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Беліз}}<ref name="CIAusage">English usage; {{cite web | url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | url-status=dead | archive-date=June 13, 2007 | publisher=[[Central Intelligence Agency]] | work=The World Factbook | access-date=2009-01-11 | title=Field Listing - Languages}}</ref> | style=text-align:center|BLZ | [[Середня Америка]] | style="text-align:right;" | 288,000 | {{Yes|Yes ([[Belizean Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ботсвана}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|BWA | [[Африка]] | style="text-align:right;" | 2,549,207 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Бурунді}}<ref>{{cite news|url=http://www.iwacu-burundi.org/englishnews/english-is-now-official-language-of-burundi/ |title=English is now official language of Burundi |publisher=IWACU English News |date=17 July 2014 |access-date=17 December 2016}}</ref> | style=text-align:center|BDI | Африка | style="text-align:right;" | 10,114,505 | {{No|No ([[Kirundi]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Камерун}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|CMR | Африка | style="text-align:right;" | 22,534,532 | {{No|No (co-official with [[French language|French]], primary only in the [[Northwest Region (Cameroon)|Northwest Region]] and [[Southwest Region (Cameroon)|Southwest Region]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Канада}} | style=text-align:center|CAN | [[Северна Америка]] | style="text-align:right;" | 40,267,385 | {{Yes|Yes (co-official with [[French language|French]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Домініка}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|DMA | Карібы | style="text-align:right;" | 65,744 | {{No|No ([[Dominican Creole French|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Есватіні}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SWZ | Африка | style="text-align:right;" | 1,141,000 | {{No|No ([[Swazi language|Swazi]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Фіджі}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FJI | [[Океанія]] | style="text-align:right;" | 828,000 | {{Yes|Yes (used as lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґамбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GMB | Африка | style="text-align:right;" | 1,709,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґана}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GHA | Африка | style="text-align:right;" | 35,297,060 | {{Yes|Yes (used as [[lingua franca]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґренада}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GRD | Карібы | style="text-align:right;" | 111,000 | {{Yes|Yes ([[Grenadian Creole English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґваяна}}<ref>{{cite web | url=http://www.gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | publisher=Government Information Agency (Guyana) | access-date=2009-01-18 | title=National Profile |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20080820045506/http://gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | archive-date=2008-08-20}}</ref> | style=text-align:center|GUY | [[Южна Америка]] | style="text-align:right;" | 738,000 | {{Yes|Yes ([[Guyanese Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Індія}}<ref name="CIAusage" /><ref>{{cite book|author1=N. Krishnaswamy|author2=Lalitha Krishnaswamy|title=The story of English in India|url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC|date=6 January 2006|publisher=Foundation Books|isbn=978-81-7596-312-2|chapter=3.14 English Becomes a Second Language|chapter-url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC&pg=PA103}}</ref> | style=text-align:center|IND | [[Азія]] | style="text-align:right;" | 1,468,675,319 | {{No|No (designated as official working language. Used in government, education, and business) but often serves as a Lingua Franca}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ірьско}}<ref>[http://www.taoiseach.gov.ie/eng/Historical_Information/The_Constitution/Bunreacht_na_hEireann_SEP2015.pdf The Constitution]</ref><ref>{{cite web|url=http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |title=Archived copy |access-date=2013-01-02 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183351/http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |archive-date=2016-01-06}}</ref> | style=text-align:center|IRL | [[Европа]] | style="text-align:right;" | 5,327,721 | {{Yes|Yes ([[Irish language|Irish]] is co-official)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ямайка}}<ref>[http://pdba.georgetown.edu/Constitutions/Jamaica/jam62.html The Constitution of Jamaica] (section 20(6e) ? implicit)</ref> | style=text-align:center|JAM | Карібы | style="text-align:right;" | 2,714,000 | {{Yes|Yes ([[Jamaican Patois|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кенія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KEN | Африка | style="text-align:right;" | 57,927,713 | {{Yes|Yes (used in business and education)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кірібаті}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KIR | Океанія | style="text-align:right;" | 95,000 | {{No|No ([[Gilbertese language|Gilbertese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Лесото}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LSO | Африка | style="text-align:right;" | 2,008,000 | {{No|No ([[Sotho language|Sesotho]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ліберія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LBR | Африка | style="text-align:right;" | 3,750,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малаві}}<ref>{{cite web | url=http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | title=Opportunities for investment and Trade in Malawi ? the Warm Heart of Африка | author=Malawi Investment Promotion Agency | publisher=Government of Malawi | access-date=2009-01-18 | date=August 2005 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090225085932/http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | archive-date=2009-02-25}}</ref> | style=text-align:center|MWI | Африка | style="text-align:right;" | 16,407,000 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малта}} | style=text-align:center|MLT | Европа | style="text-align:right;" | 537,000 | {{Yes|Yes (co-official with [[Maltese language|Maltese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Маршаловы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|MHL | Океанія | style="text-align:right;" | 59,000 | {{No|No ([[Marshallese language|Marshallese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Мікронезія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FSM | Океанія | style="text-align:right;" | 110,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Намібія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|NAM | Африка | style="text-align:right;" | 2,074,000 | {{No|No (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Науру}}<ref>{{cite web | url=http://www.mfat.govt.nz/Countries/Pacific/Nauru.php | title=Nauru | publisher=New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade | access-date=2009-01-18 | date=2008-12-03}} English and Nauruan are official.</ref> | style=text-align:center|NRU | Океанія | style="text-align:right;" | 10,000 | {{No|No (but widely spoken)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ніґерія}}<ref name="CIAofficial" /><ref>{{cite news|title=Country profile: Nigeria|date=April 30, 2008|work=[[BBC News]]|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Африка-13949550|access-date=November 10, 2008}}</ref> | style=text-align:center|NGA | Африка | style="text-align:right;" | 182,202,000 | {{Yes|Yes (used as [[official language]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Пакістан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|PAK | Азія | style="text-align:right;" | 256,660,152 | {{No|No (but official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Палау}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|PLW | Океанія | style="text-align:right;" | 20,000 | {{No|No ([[Palauan language|Palauan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Папуа-Нова Ґвінея}}<ref>{{cite web|url=http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |title=General Information on Papua New Guinea |access-date=2009-01-18 |publisher=Papua New Guinea Tourism Promotion Authority |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090131205730/http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |archive-date=January 31, 2009}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Азія-pacific-15436981 | archive-url=https://web.archive.org/web/20021215160127/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/Азія-pacific/country_profiles/1246074.stm | url-status=live | archive-date=December 15, 2002 | work=[[BBC News]] | title=Country profile: Papua New Guinea | date=2008-11-28 }}</ref> | style=text-align:center|PNG | Океанія | style="text-align:right;" | 7,059,653 | {{Yes|Yes (official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Філіпіны}} | style=text-align:center|PHL | Азія | style="text-align:right;" | 110,864,327 | {{Yes|Yes (co-official with [[Filipino language|Filipino]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Рванда}}<ref>{{cite web|url=https://www.constituteproject.org/constitution/Rwanda_2015.pdf?lang=en|publisher=Comparative Constitutions Project|title=Rwanda's Constitution of 2003 with Amendments through 2015|website=constituteproject.org|pages=5–6 |quote= Article 8. National language and official languages The National language is Ikinyarwanda. The official languages are Ikinyarwanda, English and French |access-date=16 October 2022}}</ref><ref>{{cite web |title=Official Gazette no. Special of 20 October 2021 |url=https://archive.gazettes.Африка/archive/rw/2021/rw-government-gazette-dated-2021-10-20-no-Special.pdf |website=Gazettes.Африка |publisher=Government of Rwanda |date=20 October 2021 |access-date=21 September 2025}}</ref><ref name="MINEDUC2019">{{Cite web |title=All schools to use English as medium of instruction |url=https://www.mineduc.gov.rw/news-detail/communique1 |publisher=Ministry of Education (Rwanda) |date=2 December 2019 |access-date=5 November 2025}} </ref> | style=text-align:center|RWA | Африка | style="text-align:right;" | 13,240,439 | {{No|No (but used in business and education)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Крістофор і Невіс}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | access-date=2009-01-18 | title=Primary Schools | publisher=Government of St Christopher (St Kitts) and Nevis |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090103042228/http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | archive-date=2009-01-03}}</ref> | style=text-align:center|KNA | Карібы | style="text-align:right;" | 50,000 | {{Yes|Yes ([[Saint Kitts Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Свята Луція}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LCA | Карібы | style="text-align:right;" | 165,000 | {{No|No ([[Saint Lucian Creole|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Вінцент і Ґренадіны}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 | archive-url=https://web.archive.org/web/20101112181635/http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 |url-status=dead| archive-date=2010-11-12 | publisher=Agency for Public Information (Saint Vincent and the Grenadines) | title=St. Vincent and the Grenadines Profile | access-date=2011-06-18}}</ref> | style=text-align:center|VCT | Карібы | style="text-align:right;" | 120,000 | {{Yes|Yes ([[Vincentian Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Самоа}}<ref>{{cite web|url=http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |title=Legislations: List of Acts and Ordinances |access-date=2009-01-18 |publisher=The Parliament of Samoa |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20061001221522/http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |archive-date=October 1, 2006}} Languages for official legislation are Samoan and English.</ref> | style=text-align:center|WSM | Океанія | style="text-align:right;" | 188,000 | {{No|No ([[Samoan language|Samoan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сейшелы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SYC | Африка / [[Індійскый океан|Індіцькый океан]] | style="text-align:right;" | 87,000 | {{No|No ([[Seychellois Creole|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сіера Леоне}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLE | Африка | style="text-align:right;" | 6,190,280 | {{Yes|Yes ([[Krio language|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сінґапур}} | style=text-align:center|SGP | Азія | style="text-align:right;" | 5,469,700 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Шаламуновы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLB | Океанія | style="text-align:right;" | 507,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южна Африка}}<ref name="SouthАфрика">{{cite web | url=http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | publisher=Constitutional Court of South Африка | title=Constitution of the Republic of South Африка | access-date=2009-01-11 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090116012952/http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | archive-date=2009-01-16}}</ref> | style=text-align:center|ZAF | Африка | style="text-align:right;" | 65,019,298 | {{Yes|Yes (official, educational and [[lingua franca]] in [[formal economy]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южный Судан}}<ref name="SouthSudan">{{cite web | url=http://www.gurtong.net/LinkClick.aspx?fileticket=lOqRv9hqgv8%3D&tabid=345 | publisher=Southern Sudan Civil Society Initiative | title=The Constitution of Southern Sudan | access-date=2011-07-09}}</ref> | style=text-align:center|SSD | Африка | style="text-align:right;" | 12,340,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Судан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SDN | Африка | style="text-align:right;" | 40,235,000 | {{Yes|Yes (co-official with [[Arabic]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Танзанія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TZA | Африка | style="text-align:right;" | 51,820,000 | {{No|No ([[Swahili]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тонґа}}<ref>{{cite web|url=http://www.pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |title=The United Nations / Universal Periodic Review by the United Nations Human Rights Council |author=Kingdom of Tonga |date=March 2008 |access-date=2009-01-18 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090125103242/http://pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |archive-date=January 25, 2009}} English and Tongan are listed as official.</ref> | style=text-align:center|TON | Океанія | style="text-align:right;" | 100,000 | {{No|No ([[Tongan language|Tongan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Трінідад і Тобаґо}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TTO |Карібы | style="text-align:right;" | 1,333,000 | {{Yes|Yes ([[Trinidad and Tobago#Trinidad_and_Tobago_Creoles|English-based creoles]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тувалу}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|TUV | Океанія | style="text-align:right;" | 11,000 | {{No|No ([[Tuvaluan language|Tuvaluan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Уґанда}}<ref>{{cite web|url=https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/44038/90491/F206329993/UGA44038.pdf|publisher=[[International Labour Organization]]|title= Constitution of Uganda|website=ilo.org|page=6 |quote= Article 6. Official Language (1) The official language of Uganda is English |access-date=16 October 2022}}</ref> | style=text-align:center|UGA | Африка | style="text-align:right;" | 47,053,690 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Вануату}}<ref>{{cite web | url=http://www.vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | title=Constitution of the Republic of Vanuatu | access-date=2009-01-18 | publisher=Government of the Republic of Vanuatu | date=1980 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090124133359/http://vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | archive-date=2009-01-24}}</ref> | style=text-align:center|VUT | Океанія | style="text-align:right;" | 226,000 | {{Yes|Yes ([[Bislama|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Замбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZMB | Африка | style="text-align:right;" | 16,212,000 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Зімбабве}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZWE | Африка | style="text-align:right;" | 15,178,957 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |} === English is a predominant language without ''de jure'' designation as official === In these countries, English is conventionally spoken by both the government and main population, despite it having no ''de jure'' official status at national level. <!-- concerning the habitual actions of the people, not the law, in how English is used in official contexts --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство ! Материньскый язык? |- | style="text-align:left" |{{Flag|Антіґва і Барбуда}}<ref>{{Cite web |last=Knight|first=Elizabeth|date=2024-08-10|title=Official language of Antigua and Barbuda|url=https://www.axarplex.com/items/official-language-of-antigua-and-barbuda|access-date=2025-07-25|website=Axarplex|language=en}}</ref> | style="text-align:center" |ATG | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 85,000 | {{Yes|Yes ([[Antiguan and Barbudan Creole|English-based creole]])}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Австралія}} | style="text-align:center" |AUS | Океанія | style="text-align:right;" | 26,461,166 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Новый Зеланд}}<ref>{{cite report|author=New Zealand Government |title=International Covenant on Civil and Political Rights Fifth Periodic Report of the Government of New Zealand |date=21 December 2007 |url=http://www.mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |page=89 |quote=In addition to the Māori language, New Zealand Sign Language is also an official language of New Zealand. The New Zealand Sign Language Act 2006 permits the use of NZSL in legal proceedings, facilitates competency standards for its interpretation and guides government departments in its promotion and use. English, the medium for teaching and learning in most schools, is a de facto official language by virtue of its widespread use. For these reasons, these three languages have special mention in the New Zealand Curriculum. |access-date=21 April 2015 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150124193521/http://mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |archive-date=24 January 2015}}</ref> | style="text-align:center" |NZL | Океанія | style="text-align:right;" | 5,109,702 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєне кралёвство}} | style="text-align:center" |GBR | Европа | style="text-align:right;" | 68,138,484 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєны штаты америцькы}}{{efn|name=US|In the United States of America, English is the working language of the federal government, but there is no official language by law. [[Executive Order 14224]] of 2025, declaring English official, is recognized by federal agencies.<ref name="EOWP">{{cite news |url=https://www.washingtonpost.com/nation/2025/03/01/trump-english-official-language-explainer/ |title=A Trump order made English the official language of the U.S. What does that mean? |newspaper=[[The Washington Post]] |author1=Vivian Ho |author2=Rachel Pannett |date=March 1, 2025}}</ref> Thirty-two states recognize English as official by law.<ref>{{cite web |url=http://www.us-english.org/view/1034 |title=U.S. English Efforts Lead West Virginia to Become 32nd State to Recognize English as Official Language |publisher=us-english.org |url-status=dead |access-date=13 May 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160401151700/http://us-english.org/view/1034 |archive-date=1 April 2016 }}</ref>) See also [[Languages of the United States]].}} | style="text-align:center" |USA | Северна Америка | style="text-align:right;" | 339,665,118 | {{Yes}} |} === Анґліцькый язык є „де факто“ робочім языком === Хоць анґліцькый язык не є в тых країнах узнаный як „де юре“ урядный язык, поужывать ся як робочій язык в адміністрації і в многых одборных бранджах і єдночасно є главным языком в освітнїй сістемі. <!-- што ся тыкать звычаїв людей, а не закона, в звязаности з поужыванём анґліцького языка в уряднім стыку --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Банґладеш}}<ref>{{cite book|author=Rowshon Ara |title=The Future of English in Bangladesh - Language |url=https://www.researchgate.net/publication/340291972 |access-date=17 June 2025 }}</ref> | style=text-align:center|BAN | Азія | style="text-align:right;"| 169,828,911 |- | style=text-align:left|{{Flag|Бруней}}<ref>{{cite book|author=Mouton De Gruyter |title=Wei, Li: Applied Linguistics Review. 2011 2 |url=https://books.google.com/books?id=7DSFueDOhYgC&pg=PA100 |access-date=27 February 2013 |date=31 May 2011 |publisher=Walter de Gruyter |isbn=978-3-11-023933-1 |pages=100–}}</ref> | style=text-align:center|BRN | Азія | style="text-align:right;"| 440,715 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ерітрея}}<ref name="MOI Eritrea">{{cite web |url=https://shabait.com/2009/10/01/eritrea-at-a-glance/ |title=Eritrea at a Glance |date=1 October 2009 |publisher=Eritrea Ministry of Information |access-date=9 September 2020}}</ref> | style=text-align:center|ERI | Африка | style="text-align:right;"| 6,234,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ізраел}}<ref>{{cite book|last=Spolsky|first=Bernard|title=Round Table on Language and Linguistics |url=https://books.google.com/books?id=ljumbfV_7y0C&pg=PA169|year=1999|publisher=Georgetown University Press|location=Washington, D.C. |isbn=0-87840-132-6|pages=169–70|quote=В роцї 1948 нововзникнутый незалежный штат Ізраел перевзяв стары брітаньскы предписы, котры становлёвали анґліцькый, арабскый і гебрейскый язык за урядны языкы мандатной Палестины, єднак, як уж было спомянуто, анґліцькый язык зо списку выняли. Наперек тому сі анґліцькый язык в практіцї заховав задачу урядного языка, одразу за гебрейскім і перед арабскым языком.}}</ref><ref>{{cite book|first=Hava|last=Bat-Zeev Shyldkrot|editor2-first=Hava|editor2-last=Bat-Zeev Shyldkrot |editor1-first=Dorit|editor1-last=Diskin Ravid|editor1-link=Dorit Ravid|title=Perspectives on Language and Development: Essays in Honor of Ruth A. Berman|chapter-url=https://books.google.com/books?id=xMzx6xFB0IgC&pg=PA90|publisher=Kluwer Academic Publishers|date=2004|page=90|chapter=Part I: Language and Discourse |isbn=1-4020-7911-7|quote=English is not considered official but it plays a dominant role in the educational and public life of Israeli society. [...] It is the language most widely used in commerce, business, formal papers, academia, and public interactions, public signs, road directions, names of buildings, etc. English behaves 'as if' it were the second and official language in Israel.}}</ref><ref>{{cite book|first=Elana|last=Shohamy|title=Language Policy: Hidden Agendas and New Approaches|url=https://books.google.com/books?id=5mG09P64jzYC&pg=PA72|year=2006|publisher=Routledge|isbn=0-415-32864-0|pages=72?73|quote=In terms of English, there is no connection between the declared policies and statements and de facto practices. While English is not declared anywhere as an official language, the reality is that it has a very high and unique status in Israel. It is the main language of the academy, commerce, business, and the public space.}}</ref> | style=text-align:center|ISR | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;"| 8,051,200 |- | style=text-align:left|{{Flag|Малайзія}}<ref>{{cite act|title=National Language Act 1963/67|url=http://lib.perdana.org.my/PLF/GOVERNMENT%20PUBLICATION/Publication%20Laws%20of%20Malaysia%20(L.O.M)/National%20Language%20Act%201963-67%20%5BAct%2032%5D.pdf|type=Act|legislature=[[Dewan Rakyat]]|index=32|year=1967}}</ref> | style=text-align:center|MYS | Азія | style="text-align:right;" |32,730,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Мавріціус}}<ref>{{cite web |url=https://mauritiusassembly.govmu.org/mauritiusassembly/index.php/the-constitution/ |title=The Constitution of the Republic of Mauritius}}</ref> | style=text-align:center|MUS | Африка / Індіцькый океан | style="text-align:right;" | 1,262,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Срі Ланка}}<ref>English is a "De facto national working language, used in government." Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2013. "Sri Lanka." ''[[Ethnologue]]: Languages of the World, Seventeenth edition.'' Dallas, Texas: [[SIL International]]. Online edition: https://www.ethnologue.com/country/LK Accessed 30 March 2014.</ref><ref>Подля конштітуції з року 1978 суть сінгальскый і тамільскый урядныма языками Срі Ланкы, анґліцькый язык є єднак „споюючім языком“. Кажда особа мать право „приїмати ознамлїня од будьякого урядника в функції, комуніковати з ним і выбавлёвати з ним урядны вопросы“ в анґліцькім языку, мать к діспозіції анґліцькый переклад „будьякого урядного реґістра, списку, публікації або іншого документу“ і „комуніковати і выбавлёвати урядны вопросы в анґліцькім языку“. Анґліцькы переклады повинны быти выготовлены про „вшыткы законы і підзаконну леґіслатіву“, „вшыткы наряджіня, предписы a ознамлїня“. {{cite web |url=http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |title=THE CONSTITUTION OF THE DEMOCRATIC SOCIALIST REPUBLIC OF SRI LANKA: Chapter IV |date=1978 |access-date=30 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20030203101808/http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |archive-date=2003-02-03 |url-status=dead}}</ref> | style=text-align:center|LKA | Азія | style="text-align:right;" | 20,277,597 |- | style=text-align:left|{{Flag|Выходный Тімор}}<ref name="Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste">{{cite web | url=http://timor-leste.gov.tl/wp-content/uploads/2010/03/Constitution_RDTL_ENG.pdf | publisher=The Democratic Republic of Timor-Leste | title=Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste | access-date=2023-06-20}} Portuguese and Tetum are listed as official, English and Indonesian are listed as official working languages.</ref> | style=text-align:center|TLS | Азія | style="text-align:right;" | 1,340,513 |- | style=text-align:left|{{Flag|Споєны арабскы еміраты}}<ref>{{cite journal |last1=Siemund |first1=Peter |last2=Al-Issa |first2=Ahmad |last3=Leimgruber |first3=Jakob R. E. |title=Multilingualism and the role of English in the United Arab Emirates |journal=World Englishes |date=June 2021 |volume=40 |issue=2 |pages=191–204 |doi=10.1111/weng.12507 |s2cid=219903631 |language=en |issn=0883-2919|doi-access=free }}</ref> | style=text-align:center|ARE | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;" | 9,809,000 |} == Референції == {{референції|30em}} 62wbch61trlpmrwltmf25534v6v5ub4 167747 167746 2026-07-23T21:34:07Z Halajkovič 33393 167747 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:English language distribution.svg|thumb|upright=1.8|Розшырїня анґліцького языка {{legend|#346699|Переважный [[материньскый язык]]}} {{legend|#99ccff|Урядный або адміністратівный язык, котрый єднак не є переважным языком}}]] Наслїдує '''список країн і теріторій, де є [[анґліцькый язык]] [[Урядный язык|урядным языком]]''' поужываным при комунікації обчанів з владныма урядниками. К року 2026 є 58 суверенных штатів і 28 несуверенных субєктів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком. Многы адміністратівны єдиніцї выголосили анґліцькый язык за урядный язык на містній або реґіоналній уровни. Векшына штатів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком, суть колишнї теріторії [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]]. Вынятками суть [[Рванда]] і [[Бурунді]], котры были спочатку нїмецькыма і пізнїше белґіцькыма колоніями; Камерун, де была лем часть теріторії під брітаньскым мандатом; а [[Ліберія]], [[Філіпіны]], Федератівны штаты Мікронезії, [[Маршаловы островы]] і [[Палау]], котры были америцькыма теріторіями. Анґліцькый язык є єдиным урядным языком [[Сполоченство Народох|Сполоченства народів]] і [[Асоціація народів южновыходной Азії]] (ASEAN). Анґліцькый язык є єдным з урядных языків [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], [[Европска унія|Европской унії]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупраци, Карібского сполоченства, Унії южноамерицькых народів і многых далшых меджінародных орґанізацій. [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]], [[Австралія]], [[Новый Зеланд]], [[Антіґуа і Барбуда|Антіґва і Барбуда]] і [[Споєны штаты америцькы]] не мають анґліцькый язык як [[де юре]] урядный язык, але є то [[де факто]] робочій язык їх влад. == Суверенны штаты == === Анґліцькый язык є „де юре“ урядным языком === <!--Подля закона, на роздїл од реалной практіцї--> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;width:100%" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population|The population figures are based on the sources in [[List of countries by population]], with information {{as of|2009|01|23|lc=y}} (UN estimates, et al.), and refer to the population of the country and not necessarily to the number of inhabitants that speak English in the country in question.}} ! Материньскый язык? |- | style=text-align:left|{{Flag|Багамы}}<ref name="CIAofficial">Урядный язык; {{cite web |title=Field Listing - Languages |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |url-status=dead |archive-date=June 13, 2007 |access-date=2009-01-11 |work=The World Factbook |publisher=[[Central Intelligence Agency]]}}</ref> | style=text-align:center|BHS | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 403,680 | {{Yes|Yes ([[Bahamian English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Барбадос}}<ref>{{cite web|url=http://www.barbados.gov.bb/society.htm |publisher=Government Information Service (Barbados) |access-date=2009-01-18 |title=Society |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090213230116/http://barbados.gov.bb/society.htm |archive-date=2009-02-13}}</ref> | style=text-align:center|BRB | Карібы | style="text-align:right;" | 282,682 | {{Yes|Yes ([[Bajan English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Беліз}}<ref name="CIAusage">English usage; {{cite web | url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | url-status=dead | archive-date=June 13, 2007 | publisher=[[Central Intelligence Agency]] | work=The World Factbook | access-date=2009-01-11 | title=Field Listing - Languages}}</ref> | style=text-align:center|BLZ | [[Середня Америка]] | style="text-align:right;" | 288,000 | {{Yes|Yes ([[Belizean Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ботсвана}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|BWA | [[Африка]] | style="text-align:right;" | 2,549,207 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Бурунді}}<ref>{{cite news|url=http://www.iwacu-burundi.org/englishnews/english-is-now-official-language-of-burundi/ |title=English is now official language of Burundi |publisher=IWACU English News |date=17 July 2014 |access-date=17 December 2016}}</ref> | style=text-align:center|BDI | Африка | style="text-align:right;" | 10,114,505 | {{No|No ([[Kirundi]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Камерун}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|CMR | Африка | style="text-align:right;" | 22,534,532 | {{No|No (co-official with [[French language|French]], primary only in the [[Northwest Region (Cameroon)|Northwest Region]] and [[Southwest Region (Cameroon)|Southwest Region]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Канада}} | style=text-align:center|CAN | [[Северна Америка]] | style="text-align:right;" | 40,267,385 | {{Yes|Yes (co-official with [[French language|French]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Домініка}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|DMA | Карібы | style="text-align:right;" | 65,744 | {{No|No ([[Dominican Creole French|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Есватіні}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SWZ | Африка | style="text-align:right;" | 1,141,000 | {{No|No ([[Swazi language|Swazi]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Фіджі}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FJI | [[Океанія]] | style="text-align:right;" | 828,000 | {{Yes|Yes (used as lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґамбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GMB | Африка | style="text-align:right;" | 1,709,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґана}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GHA | Африка | style="text-align:right;" | 35,297,060 | {{Yes|Yes (used as [[lingua franca]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґренада}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GRD | Карібы | style="text-align:right;" | 111,000 | {{Yes|Yes ([[Grenadian Creole English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґваяна}}<ref>{{cite web | url=http://www.gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | publisher=Government Information Agency (Guyana) | access-date=2009-01-18 | title=National Profile |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20080820045506/http://gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | archive-date=2008-08-20}}</ref> | style=text-align:center|GUY | [[Южна Америка]] | style="text-align:right;" | 738,000 | {{Yes|Yes ([[Guyanese Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Індія}}<ref name="CIAusage" /><ref>{{cite book|author1=N. Krishnaswamy|author2=Lalitha Krishnaswamy|title=The story of English in India|url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC|date=6 January 2006|publisher=Foundation Books|isbn=978-81-7596-312-2|chapter=3.14 English Becomes a Second Language|chapter-url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC&pg=PA103}}</ref> | style=text-align:center|IND | [[Азія]] | style="text-align:right;" | 1,468,675,319 | {{No|No (designated as official working language. Used in government, education, and business) but often serves as a Lingua Franca}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ірьско}}<ref>[http://www.taoiseach.gov.ie/eng/Historical_Information/The_Constitution/Bunreacht_na_hEireann_SEP2015.pdf The Constitution]</ref><ref>{{cite web|url=http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |title=Archived copy |access-date=2013-01-02 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183351/http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |archive-date=2016-01-06}}</ref> | style=text-align:center|IRL | [[Европа]] | style="text-align:right;" | 5,327,721 | {{Yes|Yes ([[Irish language|Irish]] is co-official)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ямайка}}<ref>[http://pdba.georgetown.edu/Constitutions/Jamaica/jam62.html The Constitution of Jamaica] (section 20(6e) ? implicit)</ref> | style=text-align:center|JAM | Карібы | style="text-align:right;" | 2,714,000 | {{Yes|Yes ([[Jamaican Patois|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кенія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KEN | Африка | style="text-align:right;" | 57,927,713 | {{Yes|Yes (used in business and education)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кірібаті}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KIR | Океанія | style="text-align:right;" | 95,000 | {{No|No ([[Gilbertese language|Gilbertese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Лесото}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LSO | Африка | style="text-align:right;" | 2,008,000 | {{No|No ([[Sotho language|Sesotho]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ліберія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LBR | Африка | style="text-align:right;" | 3,750,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малаві}}<ref>{{cite web | url=http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | title=Opportunities for investment and Trade in Malawi ? the Warm Heart of Африка | author=Malawi Investment Promotion Agency | publisher=Government of Malawi | access-date=2009-01-18 | date=August 2005 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090225085932/http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | archive-date=2009-02-25}}</ref> | style=text-align:center|MWI | Африка | style="text-align:right;" | 16,407,000 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малта}} | style=text-align:center|MLT | Европа | style="text-align:right;" | 537,000 | {{Yes|Yes (co-official with [[Maltese language|Maltese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Маршаловы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|MHL | Океанія | style="text-align:right;" | 59,000 | {{No|No ([[Marshallese language|Marshallese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Мікронезія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FSM | Океанія | style="text-align:right;" | 110,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Намібія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|NAM | Африка | style="text-align:right;" | 2,074,000 | {{No|No (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Науру}}<ref>{{cite web | url=http://www.mfat.govt.nz/Countries/Pacific/Nauru.php | title=Nauru | publisher=New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade | access-date=2009-01-18 | date=2008-12-03}} English and Nauruan are official.</ref> | style=text-align:center|NRU | Океанія | style="text-align:right;" | 10,000 | {{No|No (but widely spoken)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ніґерія}}<ref name="CIAofficial" /><ref>{{cite news|title=Country profile: Nigeria|date=April 30, 2008|work=[[BBC News]]|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Африка-13949550|access-date=November 10, 2008}}</ref> | style=text-align:center|NGA | Африка | style="text-align:right;" | 182,202,000 | {{Yes|Yes (used as [[official language]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Пакістан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|PAK | Азія | style="text-align:right;" | 256,660,152 | {{No|No (but official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Палау}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|PLW | Океанія | style="text-align:right;" | 20,000 | {{No|No ([[Palauan language|Palauan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Папуа-Нова Ґвінея}}<ref>{{cite web|url=http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |title=General Information on Papua New Guinea |access-date=2009-01-18 |publisher=Papua New Guinea Tourism Promotion Authority |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090131205730/http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |archive-date=January 31, 2009}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Азія-pacific-15436981 | archive-url=https://web.archive.org/web/20021215160127/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/Азія-pacific/country_profiles/1246074.stm | url-status=live | archive-date=December 15, 2002 | work=[[BBC News]] | title=Country profile: Papua New Guinea | date=2008-11-28 }}</ref> | style=text-align:center|PNG | Океанія | style="text-align:right;" | 7,059,653 | {{Yes|Yes (official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Філіпіны}} | style=text-align:center|PHL | Азія | style="text-align:right;" | 110,864,327 | {{Yes|Yes (co-official with [[Filipino language|Filipino]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Рванда}}<ref>{{cite web|url=https://www.constituteproject.org/constitution/Rwanda_2015.pdf?lang=en|publisher=Comparative Constitutions Project|title=Rwanda's Constitution of 2003 with Amendments through 2015|website=constituteproject.org|pages=5–6 |quote= Статя 8. Народный язык і урядны языкы Народным языком є рвандьскый. Урядныма языками суть рвандьскый, анґліцькый і французьскый |access-date=16 October 2022}}</ref><ref>{{cite web |title=Official Gazette no. Special of 20 October 2021 |url=https://archive.gazettes.Африка/archive/rw/2021/rw-government-gazette-dated-2021-10-20-no-Special.pdf |website=Gazettes.Африка |publisher=Government of Rwanda |date=20 October 2021 |access-date=21 September 2025}}</ref><ref name="MINEDUC2019">{{Cite web |title=All schools to use English as medium of instruction |url=https://www.mineduc.gov.rw/news-detail/communique1 |publisher=Ministry of Education (Rwanda) |date=2 December 2019 |access-date=5 November 2025}} </ref> | style=text-align:center|RWA | Африка | style="text-align:right;" | 13,240,439 | {{No|No (but used in business and education)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Крістофор і Невіс}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | access-date=2009-01-18 | title=Primary Schools | publisher=Government of St Christopher (St Kitts) and Nevis |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090103042228/http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | archive-date=2009-01-03}}</ref> | style=text-align:center|KNA | Карібы | style="text-align:right;" | 50,000 | {{Yes|Yes ([[Saint Kitts Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Свята Луція}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LCA | Карібы | style="text-align:right;" | 165,000 | {{No|No ([[Saint Lucian Creole|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Вінцент і Ґренадіны}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 | archive-url=https://web.archive.org/web/20101112181635/http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 |url-status=dead| archive-date=2010-11-12 | publisher=Agency for Public Information (Saint Vincent and the Grenadines) | title=St. Vincent and the Grenadines Profile | access-date=2011-06-18}}</ref> | style=text-align:center|VCT | Карібы | style="text-align:right;" | 120,000 | {{Yes|Yes ([[Vincentian Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Самоа}}<ref>{{cite web|url=http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |title=Legislations: List of Acts and Ordinances |access-date=2009-01-18 |publisher=The Parliament of Samoa |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20061001221522/http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |archive-date=October 1, 2006}} Languages for official legislation are Samoan and English.</ref> | style=text-align:center|WSM | Океанія | style="text-align:right;" | 188,000 | {{No|No ([[Samoan language|Samoan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сейшелы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SYC | Африка / [[Індійскый океан|Індіцькый океан]] | style="text-align:right;" | 87,000 | {{No|No ([[Seychellois Creole|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сіера Леоне}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLE | Африка | style="text-align:right;" | 6,190,280 | {{Yes|Yes ([[Krio language|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сінґапур}} | style=text-align:center|SGP | Азія | style="text-align:right;" | 5,469,700 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Шаламуновы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLB | Океанія | style="text-align:right;" | 507,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южна Африка}}<ref name="SouthАфрика">{{cite web | url=http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | publisher=Constitutional Court of South Африка | title=Constitution of the Republic of South Африка | access-date=2009-01-11 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090116012952/http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | archive-date=2009-01-16}}</ref> | style=text-align:center|ZAF | Африка | style="text-align:right;" | 65,019,298 | {{Yes|Yes (official, educational and [[lingua franca]] in [[formal economy]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южный Судан}}<ref name="SouthSudan">{{cite web | url=http://www.gurtong.net/LinkClick.aspx?fileticket=lOqRv9hqgv8%3D&tabid=345 | publisher=Southern Sudan Civil Society Initiative | title=The Constitution of Southern Sudan | access-date=2011-07-09}}</ref> | style=text-align:center|SSD | Африка | style="text-align:right;" | 12,340,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Судан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SDN | Африка | style="text-align:right;" | 40,235,000 | {{Yes|Yes (co-official with [[Arabic]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Танзанія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TZA | Африка | style="text-align:right;" | 51,820,000 | {{No|No ([[Swahili]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тонґа}}<ref>{{cite web|url=http://www.pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |title=The United Nations / Universal Periodic Review by the United Nations Human Rights Council |author=Kingdom of Tonga |date=March 2008 |access-date=2009-01-18 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090125103242/http://pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |archive-date=January 25, 2009}} English and Tongan are listed as official.</ref> | style=text-align:center|TON | Океанія | style="text-align:right;" | 100,000 | {{No|No ([[Tongan language|Tongan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Трінідад і Тобаґо}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TTO |Карібы | style="text-align:right;" | 1,333,000 | {{Yes|Yes ([[Trinidad and Tobago#Trinidad_and_Tobago_Creoles|English-based creoles]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тувалу}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|TUV | Океанія | style="text-align:right;" | 11,000 | {{No|No ([[Tuvaluan language|Tuvaluan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Уґанда}}<ref>{{cite web|url=https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/44038/90491/F206329993/UGA44038.pdf|publisher=[[International Labour Organization]]|title= Constitution of Uganda|website=ilo.org|page=6 |quote= Статя 6. Урядный язык (1) Урядным языком Уґанды є анґліцькый |access-date=16 October 2022}}</ref> | style=text-align:center|UGA | Африка | style="text-align:right;" | 47,053,690 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Вануату}}<ref>{{cite web | url=http://www.vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | title=Constitution of the Republic of Vanuatu | access-date=2009-01-18 | publisher=Government of the Republic of Vanuatu | date=1980 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090124133359/http://vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | archive-date=2009-01-24}}</ref> | style=text-align:center|VUT | Океанія | style="text-align:right;" | 226,000 | {{Yes|Yes ([[Bislama|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Замбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZMB | Африка | style="text-align:right;" | 16,212,000 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Зімбабве}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZWE | Африка | style="text-align:right;" | 15,178,957 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |} === English is a predominant language without ''de jure'' designation as official === In these countries, English is conventionally spoken by both the government and main population, despite it having no ''de jure'' official status at national level. <!-- concerning the habitual actions of the people, not the law, in how English is used in official contexts --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство ! Материньскый язык? |- | style="text-align:left" |{{Flag|Антіґва і Барбуда}}<ref>{{Cite web |last=Knight|first=Elizabeth|date=2024-08-10|title=Official language of Antigua and Barbuda|url=https://www.axarplex.com/items/official-language-of-antigua-and-barbuda|access-date=2025-07-25|website=Axarplex|language=en}}</ref> | style="text-align:center" |ATG | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 85,000 | {{Yes|Yes ([[Antiguan and Barbudan Creole|English-based creole]])}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Австралія}} | style="text-align:center" |AUS | Океанія | style="text-align:right;" | 26,461,166 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Новый Зеланд}}<ref>{{cite report|author=New Zealand Government |title=International Covenant on Civil and Political Rights Fifth Periodic Report of the Government of New Zealand |date=21 December 2007 |url=http://www.mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |page=89 |quote=In addition to the Māori language, New Zealand Sign Language is also an official language of New Zealand. The New Zealand Sign Language Act 2006 permits the use of NZSL in legal proceedings, facilitates competency standards for its interpretation and guides government departments in its promotion and use. English, the medium for teaching and learning in most schools, is a de facto official language by virtue of its widespread use. For these reasons, these three languages have special mention in the New Zealand Curriculum. |access-date=21 April 2015 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150124193521/http://mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |archive-date=24 January 2015}}</ref> | style="text-align:center" |NZL | Океанія | style="text-align:right;" | 5,109,702 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєне кралёвство}} | style="text-align:center" |GBR | Европа | style="text-align:right;" | 68,138,484 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєны штаты америцькы}}{{efn|name=US|In the United States of America, English is the working language of the federal government, but there is no official language by law. [[Executive Order 14224]] of 2025, declaring English official, is recognized by federal agencies.<ref name="EOWP">{{cite news |url=https://www.washingtonpost.com/nation/2025/03/01/trump-english-official-language-explainer/ |title=A Trump order made English the official language of the U.S. What does that mean? |newspaper=[[The Washington Post]] |author1=Vivian Ho |author2=Rachel Pannett |date=March 1, 2025}}</ref> Thirty-two states recognize English as official by law.<ref>{{cite web |url=http://www.us-english.org/view/1034 |title=U.S. English Efforts Lead West Virginia to Become 32nd State to Recognize English as Official Language |publisher=us-english.org |url-status=dead |access-date=13 May 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160401151700/http://us-english.org/view/1034 |archive-date=1 April 2016 }}</ref>) See also [[Languages of the United States]].}} | style="text-align:center" |USA | Северна Америка | style="text-align:right;" | 339,665,118 | {{Yes}} |} === Анґліцькый язык є „де факто“ робочім языком === Хоць анґліцькый язык не є в тых країнах узнаный як „де юре“ урядный язык, поужывать ся як робочій язык в адміністрації і в многых одборных бранджах і єдночасно є главным языком в освітнїй сістемі. <!-- што ся тыкать звычаїв людей, а не закона, в звязаности з поужыванём анґліцького языка в уряднім стыку --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Банґладеш}}<ref>{{cite book|author=Rowshon Ara |title=The Future of English in Bangladesh - Language |url=https://www.researchgate.net/publication/340291972 |access-date=17 June 2025 }}</ref> | style=text-align:center|BAN | Азія | style="text-align:right;"| 169,828,911 |- | style=text-align:left|{{Flag|Бруней}}<ref>{{cite book|author=Mouton De Gruyter |title=Wei, Li: Applied Linguistics Review. 2011 2 |url=https://books.google.com/books?id=7DSFueDOhYgC&pg=PA100 |access-date=27 February 2013 |date=31 May 2011 |publisher=Walter de Gruyter |isbn=978-3-11-023933-1 |pages=100–}}</ref> | style=text-align:center|BRN | Азія | style="text-align:right;"| 440,715 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ерітрея}}<ref name="MOI Eritrea">{{cite web |url=https://shabait.com/2009/10/01/eritrea-at-a-glance/ |title=Eritrea at a Glance |date=1 October 2009 |publisher=Eritrea Ministry of Information |access-date=9 September 2020}}</ref> | style=text-align:center|ERI | Африка | style="text-align:right;"| 6,234,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ізраел}}<ref>{{cite book|last=Spolsky|first=Bernard|title=Round Table on Language and Linguistics |url=https://books.google.com/books?id=ljumbfV_7y0C&pg=PA169|year=1999|publisher=Georgetown University Press|location=Washington, D.C. |isbn=0-87840-132-6|pages=169–70|quote=В роцї 1948 нововзникнутый незалежный штат Ізраел перевзяв стары брітаньскы предписы, котры становлёвали анґліцькый, арабскый і гебрейскый язык за урядны языкы мандатной Палестины, єднак, як уж было спомянуто, анґліцькый язык зо списку выняли. Наперек тому сі анґліцькый язык в практіцї заховав задачу урядного языка, одразу за гебрейскім і перед арабскым языком.}}</ref><ref>{{cite book|first=Hava|last=Bat-Zeev Shyldkrot|editor2-first=Hava|editor2-last=Bat-Zeev Shyldkrot |editor1-first=Dorit|editor1-last=Diskin Ravid|editor1-link=Dorit Ravid|title=Perspectives on Language and Development: Essays in Honor of Ruth A. Berman|chapter-url=https://books.google.com/books?id=xMzx6xFB0IgC&pg=PA90|publisher=Kluwer Academic Publishers|date=2004|page=90|chapter=Part I: Language and Discourse |isbn=1-4020-7911-7|quote=Анґліцькый язык ся інакше не поважує за урядный, але зогравать домінантну задачу в освітнїм і публічнім жывотї ізраельской сполочности. [...] Є то язык, котрый ся найчастїше поужывать в обходї, подниками, урядных документах, академічнім окружіню, при публічных інтеракціях, на публічных написах, транспортных значках, назвах будов і т. д. Анґліцькый ся веде „якбы“ быв другым і урядным языком в Ізраелї.}}</ref><ref>{{cite book|first=Elana|last=Shohamy|title=Language Policy: Hidden Agendas and New Approaches|url=https://books.google.com/books?id=5mG09P64jzYC&pg=PA72|year=2006|publisher=Routledge|isbn=0-415-32864-0|pages=72?73|quote=Што ся тыкать анґліцького языка, не екзістує жадна звязаность меджі декларованыма політіками і выголошінями і реалнов практіков. Хоць анґліцькый язык не є нїґда выголошеный за урядный язык, в реалности мать в Ізраелї дуже высокы і унікатны поставіня. Є главным языком академічной сферы, обходу, бізнісу і публічного простору.}}</ref> | style=text-align:center|ISR | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;"| 8,051,200 |- | style=text-align:left|{{Flag|Малайзія}}<ref>{{cite act|title=National Language Act 1963/67|url=http://lib.perdana.org.my/PLF/GOVERNMENT%20PUBLICATION/Publication%20Laws%20of%20Malaysia%20(L.O.M)/National%20Language%20Act%201963-67%20%5BAct%2032%5D.pdf|type=Act|legislature=[[Dewan Rakyat]]|index=32|year=1967}}</ref> | style=text-align:center|MYS | Азія | style="text-align:right;" |32,730,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Мавріціус}}<ref>{{cite web |url=https://mauritiusassembly.govmu.org/mauritiusassembly/index.php/the-constitution/ |title=The Constitution of the Republic of Mauritius}}</ref> | style=text-align:center|MUS | Африка / Індіцькый океан | style="text-align:right;" | 1,262,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Срі Ланка}}<ref>Анґліцькый язык є „де факто народным робочім языком, котрый ся поужывать в орґанах штатной моци.“ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2013. "Sri Lanka." ''[[Ethnologue]]: Languages of the World, Seventeenth edition.'' Dallas, Texas: [[SIL International]]. Online edition: https://www.ethnologue.com/country/LK Accessed 30 March 2014.</ref><ref>Подля конштітуції з року 1978 суть сінгальскый і тамільскый урядныма языками Срі Ланкы, анґліцькый язык є єднак „споюючім языком“. Кажда особа мать право „приїмати ознамлїня од будьякого урядника в функції, комуніковати з ним і выбавлёвати з ним урядны вопросы“ в анґліцькім языку, мать к діспозіції анґліцькый переклад „будьякого урядного реґістра, списку, публікації або іншого документу“ і „комуніковати і выбавлёвати урядны вопросы в анґліцькім языку“. Анґліцькы переклады повинны быти выготовлены про „вшыткы законы і підзаконну леґіслатіву“, „вшыткы наряджіня, предписы a ознамлїня“. {{cite web |url=http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |title=THE CONSTITUTION OF THE DEMOCRATIC SOCIALIST REPUBLIC OF SRI LANKA: Chapter IV |date=1978 |access-date=30 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20030203101808/http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |archive-date=2003-02-03 |url-status=dead}}</ref> | style=text-align:center|LKA | Азія | style="text-align:right;" | 20,277,597 |- | style=text-align:left|{{Flag|Выходный Тімор}}<ref name="Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste">{{cite web | url=http://timor-leste.gov.tl/wp-content/uploads/2010/03/Constitution_RDTL_ENG.pdf | publisher=The Democratic Republic of Timor-Leste | title=Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste | access-date=2023-06-20}} Портуґальскый і тетум суть уведжены як урядны языкы, анґліцькый і індонезьскый суть уведжены як урядны робочі языкы.</ref> | style=text-align:center|TLS | Азія | style="text-align:right;" | 1,340,513 |- | style=text-align:left|{{Flag|Споєны арабскы еміраты}}<ref>{{cite journal |last1=Siemund |first1=Peter |last2=Al-Issa |first2=Ahmad |last3=Leimgruber |first3=Jakob R. E. |title=Multilingualism and the role of English in the United Arab Emirates |journal=World Englishes |date=June 2021 |volume=40 |issue=2 |pages=191–204 |doi=10.1111/weng.12507 |s2cid=219903631 |language=en |issn=0883-2919|doi-access=free }}</ref> | style=text-align:center|ARE | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;" | 9,809,000 |} == Референції == {{референції|30em}} gq0y7y70n8rut6yhto1qep5f7gw5xs4 0 20284 167724 167527 2026-07-23T17:26:09Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы 167724 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Василь Сарканич |Образчик=[[File:Сарканич В.В.jpg|210px]] |Категория_склада=Vasyl Vasylovych Sarkanych |Чинность=[[педагог]] |Уроджѣня={{Birth date|1923|08|30}} |Мѣсто_роджѣня=[[Шелестово]] |Упокоеня={{Death date and age|2008|3|5|1923|09|30|}} |Мѣсто_смерти=[[Свалява]] |Мѣсто_погребу= }} [[Файл:Sarkanych V.V.jpg|міні|Меморіална табла на фасаді Свалявської варошської рады (2013 р.)|260px]] '''Васи́ль Сарка́нич''' ({{ДН|30.|09|1923}}, [[Шелестово]], [[Підкарпатьска Русь]], [[Чеськословеньско]]&nbsp;– {{ДС|5.|03|2008}}, [[Свалява]], [[Мукачівскый район]] [[Закарпатьска область]], [[Україна]])&nbsp;— именитый [[Закарпатьска область|закарпатськый]] [[педаґоґ]], локалный [[політік|політик]] [[варош]]а [[Свалява|Свалявы]], общественный дїятель Третього карпаторусинського ренесанса. == Животопис == Василь Сарканич ся родив 10.&nbsp;авґуста 1923.&nbsp;рока в селови [[Шелестово]] на Мукачувщині у багатодітнув родині, де было шестеро діти. В 1929.&nbsp;році фамілія Сарканичув переїхала жити в Сваляву (хоть перші 1,5&nbsp;рокы багатодітна родина жила в селі Драчино), де отець Василя ся устроив на роботу старшого кочегара хімзаводу фірмы «Сольва». У Сваляві малый Василь Сарканич учив ся в народнув школі, а пак штудійовав у горожанці. В 1941.&nbsp;році Василь Сарканич поступив у школу з обробкы метала в Севлюши, де ся вчив 3&nbsp;рокы. У 1943.&nbsp;році Василь Сарканич пуйшов на роботу в Будапешт на ливарный завод Вайса Манфріда. Мавучи добру освіту, робив не простым робочым, а контрольором фунґованя станкув. Позад сього заробляв доста файно (750&nbsp;пенґывув на місяць) на вті часы. В Будапешті пережив бомбардованя вароша. На отцюзнину Василь Сарканич ся вернув такой по войні, в 1945.&nbsp;році. Вже восени того ж года продовжив свої наукы на 4.&nbsp;курсі Севлюської школы металообробкы, котра на тот час яла ся звати Виноградівськым технікумом. Послїдь штудованя в Селюши быв направленый на роботу в депо Чоп, де робив техніком при майстрови по ремонту паровозув. Туй доста добрі ся ознакомив из совецьков системов фунґованя желїзничного транспорта. Майпотум Василь Сарканич зачав робити началником механічного цеха на заводі им. С. Кірова у селі Кольчино, што на Мукачувщині. Из 1.&nbsp;септембра 1949.&nbsp;рока Василь Сарканич зачав свуй пятьдесятгудньый карьєрный путь у Свалявському профтехучилищи. Туйка проробив ипен до 1999.&nbsp;года. Спершу ги майстер выробничого ученя, пак&nbsp;– старшый майстер, майпотум&nbsp;– заступник директора, директор професійно-технічного училища № 9 (ныні&nbsp;– Свалявськый професійный будовничый ліцей). За час 30-рочного перебываня Василя Сарканича на посаді директора Свалявського професійно-технічного училища было збудовано учебный корпус (1970), інтернат, адмінкорпус, проведено реконструкцію майстерень выробничого ученя (1972). Ученикы училища&nbsp;– призеры областних спортивных олімпіад, конкурсув технічної и художньої творчости (1972–1982). Духовому оркестру училища присвоєно званя «Народный» (1986). Наладжені ипні межинародні партнерські контакты з аналогічными учебными установами [[Словакия|Словакії]] (1972), [[Литва|Литвы]] (1973) й [[Росія|Росії]] (1973). Василь Сарканич&nbsp;– отличник профтехничного образованя СРСР (1973) и УРСР (1982). Одзначеный орденом Трудового Черленого прапора (1981), многыма медаліями. == Общественно-културна робота == У 1990.&nbsp;роках Василь Сарканич активно зачав ся анґажовати у карпаторусинськоє общественноє двиганя. Майже 11&nbsp;рокув возглавляв Свалявськоє общество подкарпатськых русинув. Быв такой и заступником головы Свалявського районного Общества им. А. Духновича, членом Правліня Сойму подкарпатськых русинув. У 2003–2004.&nbsp;учебному році за пудпоры Карпато-русинського общества США, под веденьом головы Свалявського общаства подкарпатськых русинув Василя Сарканича и координатора Проґрамы русинськых неділных школ у Закарпаті [[Павел Роберт Маґочій|Павла Роберта Маґочія]] отворили ся перші пробні 9&nbsp;класув, де 200&nbsp;ученикув учили історію и културну дїдузнину своих предкув&nbsp;– карпатськых русинув. Василь Сарканич&nbsp;– делеґат чотырьох Світовых Конґресув Русинув. Василь Сарканич быв депутатом Свалявської варошської рады 5-ти скликань. Почесный горожанин Свалявы (2003). Василь Сарканич умер 5.&nbsp;марта 2008.&nbsp;года. У 2013.&nbsp;році, на день Свалявы (21.&nbsp;септембра, храмовоє сято Руздва Богородиці), на будові Свалявської варошської рады Василю Сарканичу была одкрыта памнятна табла.<ref>https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Sarkanych_V.V.jpg</ref> == Родина == Супруга, Терезія Василівна (15.05.1929), робила касірьом, нормовалницьов у Свалявському професійно-технічному училищі № 9. Сыны: Михаил (12.11.1957) – головный инженер ТОВ «Плосківський завод мінеральних вод», голова Свалявської районної орґанізації «Союз Чорнобиль України» (1997); удостоєный ордена «За заслуги» III-го ступеня; Александр (10.09.1959) – дохтор-терапевт, головный дохтор ТОВ «Сузір’я» (санаторій «Квітка полонини», с. Солочин). == Жерела == * Сарканич Василь Васильович. Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Закарпатській області. Персоналії. URL: http://zpto.ues.net.ua/index.php/about-us/personalities/item/993-personalii{{Dead link|date=March 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * Федикович Павло, Тидір Федір. Професія людяності Василя Сарканича. ''Свалявська формула успіху. Нариси'' / Упорядкування, вступна стаття Павла Федиковича. Ужгород: Карпати, 2008. С. 251–265. * Зан Михайло. Сторочный юбілей славного карпаторусина из Свалявы. Дата оновлення: 09.08.2023. ''Лем. FM.'' URL: https://www.lem.fm/storochnyj-yubilej-slavnoho-karpatorusina-iz-svalyavy/?fbclid=IwAR3jJ_Hc9YLcTeqMHM18ulmkITTfZw91l_tq0RTni6nOudgZucaQ16viL7o * Зан Михайло. Сарканич Василь Васильович. ''rueportal.'' Дата оновлення: 09.08.2023. URL: https://rueportal.eu/wiki/sarkanyc-vasyl-vasylovyc.html?fbclid=IwAR3nR4tBdbe_fEzgDwwc3HhhFOVro6ZS4_W34VQOaCnQ02NuObgUuKDbRoE * Рішко Микола. Від простого викладача - до директора. ''Новини Закарпаття.'' 2023. 12 серпня (№ 31 (5046). С. 8. URL: http://novzak.uz.ua/news/vid-prostogo-vykladacha-do-dyrektora-vasyl-sarkanych-kotromu-vypovnylosya-by-100-pratsyuvav-u-systemi-ptu-50-rokiv/?fbclid=IwAR1mCAI3TCcQGBYV6G1oQmYWLw4kF-HXG-2iF32Q24pWRbHTLrtomI54zd8{{Dead link|date=November 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1923|2008|Сарканич, Василь}} [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] kdlok0zhty4bei8wb3ty6va6qsmtss9 167726 167724 2026-07-23T17:35:03Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы 167726 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Василь Сарканич |Образчик=[[File:Сарканич В.В.jpg|210px]] |Категория_склада=Vasyl Vasylovych Sarkanych |Чинность=[[педагог]] |Уроджѣня={{Birth date|1923|08|30}} |Мѣсто_роджѣня=[[Шелестово]] |Упокоеня={{Death date and age|2008|3|5|1923|09|30|}} |Мѣсто_смерти=[[Свалява]] |Мѣсто_погребу= }} [[Файл:Sarkanych V.V.jpg|міні|Меморіална табла на фасаді Свалявської варошської рады (2013 р.)|260px]] '''Васи́ль Сарка́нич''' ({{ДН|30.|08|1923}}, [[Шелестово]], [[Підкарпатьска Русь]], [[Чеськословеньско]]&nbsp;– {{ДС|5.|03|2008}}, [[Свалява]], [[Мукачівскый район]] [[Закарпатьска область]], [[Україна]])&nbsp;— именитый [[Закарпатьска область|закарпатськый]] [[педаґоґ]], локалный [[політік|політик]] [[варош]]а [[Свалява|Свалявы]], общественный дїятель Третього карпаторусинського ренесанса. == Животопис == Василь Сарканич ся родив 10.&nbsp;авґуста 1923.&nbsp;рока в селови [[Шелестово]] на Мукачувщині у багатодітнув родині, де было шестеро діти. В 1929.&nbsp;році фамілія Сарканичув переїхала жити в Сваляву (хоть перші 1,5&nbsp;рокы багатодітна родина жила в селі Драчино), де отець Василя ся устроив на роботу старшого кочегара хімзаводу фірмы «Сольва». У Сваляві малый Василь Сарканич учив ся в народнув школі, а пак штудійовав у горожанці. В 1941.&nbsp;році Василь Сарканич поступив у школу з обробкы метала в Севлюши, де ся вчив 3&nbsp;рокы. У 1943.&nbsp;році Василь Сарканич пуйшов на роботу в Будапешт на ливарный завод Вайса Манфріда. Мавучи добру освіту, робив не простым робочым, а контрольором фунґованя станкув. Позад сього заробляв доста файно (750&nbsp;пенґывув на місяць) на вті часы. В Будапешті пережив бомбардованя вароша. На отцюзнину Василь Сарканич ся вернув такой по войні, в 1945.&nbsp;році. Вже восени того ж года продовжив свої наукы на 4.&nbsp;курсі Севлюської школы металообробкы, котра на тот час яла ся звати Виноградівськым технікумом. Послїдь штудованя в Селюши быв направленый на роботу в депо Чоп, де робив техніком при майстрови по ремонту паровозув. Туй доста добрі ся ознакомив из совецьков системов фунґованя желїзничного транспорта. Майпотум Василь Сарканич зачав робити началником механічного цеха на заводі им. С. Кірова у селі Кольчино, што на Мукачувщині. Из 1.&nbsp;септембра 1949.&nbsp;рока Василь Сарканич зачав свуй пятьдесятгудньый карьєрный путь у Свалявському профтехучилищи. Туйка проробив ипен до 1999.&nbsp;года. Спершу ги майстер выробничого ученя, пак&nbsp;– старшый майстер, майпотум&nbsp;– заступник директора, директор професійно-технічного училища № 9 (ныні&nbsp;– Свалявськый професійный будовничый ліцей). За час 30-рочного перебываня Василя Сарканича на посаді директора Свалявського професійно-технічного училища было збудовано учебный корпус (1970), інтернат, адмінкорпус, проведено реконструкцію майстерень выробничого ученя (1972). Ученикы училища&nbsp;– призеры областних спортивных олімпіад, конкурсув технічної и художньої творчости (1972–1982). Духовому оркестру училища присвоєно званя «Народный» (1986). Наладжені ипні межинародні партнерські контакты з аналогічными учебными установами [[Словакия|Словакії]] (1972), [[Литва|Литвы]] (1973) й [[Росія|Росії]] (1973). Василь Сарканич&nbsp;– отличник профтехничного образованя СРСР (1973) и УРСР (1982). Одзначеный орденом Трудового Черленого прапора (1981), многыма медаліями. == Общественно-културна робота == У 1990.&nbsp;роках Василь Сарканич активно зачав ся анґажовати у карпаторусинськоє общественноє двиганя. Майже 11&nbsp;рокув возглавляв Свалявськоє общество подкарпатськых русинув. Быв такой и заступником головы Свалявського районного Общества им. А. Духновича, членом Правліня Сойму подкарпатськых русинув. У 2003–2004.&nbsp;учебному році за пудпоры Карпато-русинського общества США, под веденьом головы Свалявського общаства подкарпатськых русинув Василя Сарканича и координатора Проґрамы русинськых неділных школ у Закарпаті [[Павел Роберт Маґочій|Павла Роберта Маґочія]] отворили ся перші пробні 9&nbsp;класув, де 200&nbsp;ученикув учили історію и културну дїдузнину своих предкув&nbsp;– карпатськых русинув. Василь Сарканич&nbsp;– делеґат чотырьох Світовых Конґресув Русинув. Василь Сарканич быв депутатом Свалявської варошської рады 5-ти скликань. Почесный горожанин Свалявы (2003). Василь Сарканич умер 5.&nbsp;марта 2008.&nbsp;года. У 2013.&nbsp;році, на день Свалявы (21.&nbsp;септембра, храмовоє сято Руздва Богородиці), на будові Свалявської варошської рады Василю Сарканичу была одкрыта памнятна табла.<ref>https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Sarkanych_V.V.jpg</ref> == Родина == Супруга, Терезія Василівна (15.05.1929), робила касірьом, нормовалницьов у Свалявському професійно-технічному училищі № 9. Сыны: Михаил (12.11.1957) – головный инженер ТОВ «Плосківський завод мінеральних вод», голова Свалявської районної орґанізації «Союз Чорнобиль України» (1997); удостоєный ордена «За заслуги» III-го ступеня; Александр (10.09.1959) – дохтор-терапевт, головный дохтор ТОВ «Сузір’я» (санаторій «Квітка полонини», с. Солочин). == Жерела == * Сарканич Василь Васильович. Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Закарпатській області. Персоналії. URL: http://zpto.ues.net.ua/index.php/about-us/personalities/item/993-personalii{{Dead link|date=March 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * Федикович Павло, Тидір Федір. Професія людяності Василя Сарканича. ''Свалявська формула успіху. Нариси'' / Упорядкування, вступна стаття Павла Федиковича. Ужгород: Карпати, 2008. С. 251–265. * Зан Михайло. Сторочный юбілей славного карпаторусина из Свалявы. Дата оновлення: 09.08.2023. ''Лем. FM.'' URL: https://www.lem.fm/storochnyj-yubilej-slavnoho-karpatorusina-iz-svalyavy/?fbclid=IwAR3jJ_Hc9YLcTeqMHM18ulmkITTfZw91l_tq0RTni6nOudgZucaQ16viL7o * Зан Михайло. Сарканич Василь Васильович. ''rueportal.'' Дата оновлення: 09.08.2023. URL: https://rueportal.eu/wiki/sarkanyc-vasyl-vasylovyc.html?fbclid=IwAR3nR4tBdbe_fEzgDwwc3HhhFOVro6ZS4_W34VQOaCnQ02NuObgUuKDbRoE * Рішко Микола. Від простого викладача - до директора. ''Новини Закарпаття.'' 2023. 12 серпня (№ 31 (5046). С. 8. URL: http://novzak.uz.ua/news/vid-prostogo-vykladacha-do-dyrektora-vasyl-sarkanych-kotromu-vypovnylosya-by-100-pratsyuvav-u-systemi-ptu-50-rokiv/?fbclid=IwAR1mCAI3TCcQGBYV6G1oQmYWLw4kF-HXG-2iF32Q24pWRbHTLrtomI54zd8{{Dead link|date=November 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1923|2008|Сарканич, Василь}} [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] fzw6o25d42k3irp55s3tywof2p58t1a 0 22044 167711 161588 2026-07-23T14:57:58Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167711 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя = Юрій Шипович |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://rusynsociety.com/wp-content/uploads/2024/07/shipovich1.jpg}} |Чинность = [[Педаґоґ|педаґоґ]], старшый учитель Плоскувської ошколы, голова научного общества Малої академії наук Полянської сілської рады<br>голова „Русинського културолоґічного клуба“ и бывшый головный редактор журнала „Отцюзнина“ тай „Алманаха днешньої русинської літературы“ |Мѣсто_роджѣня = [[Павлово (Мукачовскый район)|Павлово]] |Ошкола = [[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый державный університет]] (теперь Ужгородськый націоналный університет) |Уроджѣня=[[4. май|4.&nbsp;мая]] [[1971]] |Мѣсто_погребу=<!-- --> }} '''Ю́рій Шипо́вич''' ([[4. май|4.&nbsp;мая]] [[1971]], [[Павлово (Мукачовскый район)|Павлово]], [[Свалявскый район|Свалявськый район]], теперь [[Мукачовськый район|Мукачовськый]]) є [[Русины|русинськый]] [[Педагог|педаґоґ]], активіста, закладатель тай днешньый голова общественної орґанізації „<nowiki/>[[Русинськый културолоґічный клуб]]<nowiki/>“, спувзакладатель и головный редактор періодичных удань „Отцюзнина“ тай „Алманах днешньої русинської літературы“. Старшый учитель світової літературы у [[Плоское (Закарпатска область)|Плоскувськуй]] ошколі,<ref>{{Cite web |at=Плосківська ЗОШ I-III ступенів |url=https://ploskezosh.jimdofree.com/про-школу/педагогічний-колектив/ |language=украйинськы |title=Педагогічний колектив }}</ref> голова научного общества Малої академії наук [[Поляна (при Свалявѣ)|Полянської]] сілської рады. == Ранньый живот == Родив ся 4.&nbsp;мая 1971.&nbsp;року в [[Павлово (Мукачовскый район)|Павлові]] товды [[Свалявскый район|Свалявського]], а теперь [[Мукачовськый район|Мукачовського района]] [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] (теперь [[Україна|Украйина]]). Подля свойих слув, рус у русинському середовищі, бо у селови кромі [[Русины|русинув]] жили лиш [[Жиды|жидове]], котрых по Другуй світовуй войні там ся не остало. Из малых рокув ся інтересовав історійов тай не розумів, чом ипен за минувшость [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] так мало доступної інформації.<ref name=":0">{{Cite web |publication-date=3.&nbsp;юлія 2024 |title=Звідаєме інтеліґенцію — Юрій Шипович |at=Общество за русинськый розвуй |url=https://rusynsociety.com/2024/07/03/zvidaeme-inteligentsiyu-yuri-shipovich/ |language=русинськы }}</ref> У септемброви 1989.&nbsp;року познакомив ся из серійов стати „Як русини стали українцями“ Павла Чучкы старшого, котра ся публіковала у „Новинах Закарпаття“, што стало поворотным про никаня молодого Шиповича. Штудовав на філолоґічному факултетови [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського державного університета]]; учив старословянськый язык уд Любомира Белея, діалектолоґію уд [[Йосип Дзендзелѣвскый|Йосифа Дзендзелівського]], а історичну ґраматику му товды выкладав Василь Лавер. Активным участником русинського кываня став ужек у 2006, кой директор русинськых неділных ошкол Василь Сарканич предложив Шиповичу вытворити русинську класу у [[Плоское (Закарпатска область)|Плоскувськуй]] ошколі.<ref name=":0" /> == Общественна діятельность == === Русинськый културолоґічный клуб === {{Main|Русинськый културолоґічный клуб}} Юрій Шипович є закладатель и днешньый голова общественної орґанізації „Русинськый културолоґічный клуб“ („Русин-Клуб“).<ref>{{Cite web |language=украйинськы |url=https://opendatabot.ua/c/43196824 |at=Опендатабот |title=ГО „РУСИНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ КЛУБ“ }}</ref> Бігом габы „декомунізаційных“ змін топонімув в Украйині у майови&nbsp;2022 Юрій Шипович уєдно из другыма членами „Русинклуба“ подав в ужгородську комісію, зодповідну за перейменованя улиць, жменю пропозицій назвати улиці на честь знамых [[Подкарпатя|пудкарпатськых]] діятелюв тай [[Писатель|писателюв]], напр.&nbsp;[[Поет|поета]] [[Іван Петровцій|Ивана Петровція]], [[Михаил Алмашій|Михаила Алмашія]], [[Юрій Чорі|Юрія Чорія]], айбо на засіданьови комісії 6.&nbsp;мая 2022.&nbsp;рока всі тоты пропозиції были поудмітовані.<ref>{{Cite web |title=Юрій Шипович |at=Facebook |url=https://www.facebook.com/yrscyll/posts/pfbid0yqh8vXEjz4CA6aP689qz8UQewpyoeiMnZ7KJu5jDeKv8qG8sB2CvaTxCkN6zVKm2l |language=русинськы |quote=Вчорашньоє засіданя комісії по зміні улиць главного вариша днешнього Закарпатя щи раз подкреслило ставленя ужгородської сосполности до корінного народа края. Нами была зроблена пропозиція назвати именами русинськых културологічных діятелюв, жителюв Ужгорода, Михаила Алмашія, Ивана Петровція и Юрія Чорі дакотры з тих улиць, котрі перед тим носили имена русськых діятелюв и трафляли под дерусифікацію. Не єдна з поданых нами кандидатур так и не пройшла. При тому, што кажда з поданых постав мала за собов тирьх у дакулко сотень научных и художньых творув, за котрыма имена їх знавуть и честувуть всягды по світі...айбо не є їм чести на своюй земли. }}</ref> === Журнал „Отцюзнина“ === {{Main|Отцюзнина (журнал)}} У „Отцюзнині“ Юрій Шипович головный редактор, автор інтервюовых матеріалув тай вістий на рубрикы „Актуалноє інтервю“ тай „Новинкы жытя карпаторусинув“ респективно. === „Алманах днешньої русинської літературы“ === Юрій Шипович&nbsp;— головный редактор „Алманаха днешньої русинської літературы“. Кромі того, ун ся занимат гляданьом новых талантув про публікацію в „Алманахови“. === „Ґраматика русинського языка“ === Юрій Шипович&nbsp;— спувавтор „Ґраматикы русинського языка“ (2019) уєдно из [[Анна Меґела|Аннов Меґелов]]. == Личный живот == Має двох діти, обоє продовжавут няньовоє діло: старша дівка Юлія якыйись час вела телепередачу „Русинська родина“ тай часто брала інтервю уд пудкарпатськых русинськых діятелюв, а сын Богдан навщивлят русинську Літню ошколу в [[Пряшів|Пряшові]].<ref>Серія „Верьховинська свальба“ у журналі „Отцюзнина“.</ref> == Референції == <references /> {{Lifetime|1971||Шипович, Юрій}} 7f2ogl61p7g237z0oi9v7hsz4c6bm67 167714 167711 2026-07-23T17:17:24Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167714 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя = Юрій Шипович |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://rusynsociety.com/wp-content/uploads/2024/07/shipovich1.jpg}} |Чинность = [[Педаґоґ|педаґоґ]], старшый учитель Плоскувської ошколы, голова научного общества Малої академії наук Полянської сілської рады<br>голова „Русинського културолоґічного клуба“ и бывшый головный редактор журнала „Отцюзнина“ тай „Алманаха днешньої русинської літературы“ |Мѣсто_роджѣня = [[Павлово (Мукачовскый район)|Павлово]] |Ошкола = [[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый державный університет]] (теперь Ужгородськый націоналный університет) |Уроджѣня={{birth date and age|1971|5|4}} |Мѣсто_погребу=<!-- --> }} '''Ю́рій Шипо́вич''' ([[4. май|4.&nbsp;мая]] [[1971]], [[Павлово (Мукачовскый район)|Павлово]], [[Свалявскый район|Свалявськый район]], теперь [[Мукачовськый район|Мукачовськый]]) є [[Русины|русинськый]] [[Педагог|педаґоґ]], активіста, закладатель тай днешньый голова общественної орґанізації „<nowiki/>[[Русинськый културолоґічный клуб]]<nowiki/>“, спувзакладатель и головный редактор періодичных удань „Отцюзнина“ тай „Алманах днешньої русинської літературы“. Старшый учитель світової літературы у [[Плоское (Закарпатска область)|Плоскувськуй]] ошколі,<ref>{{Cite web |at=Плосківська ЗОШ I-III ступенів |url=https://ploskezosh.jimdofree.com/про-школу/педагогічний-колектив/ |language=украйинськы |title=Педагогічний колектив }}</ref> голова научного общества Малої академії наук [[Поляна (при Свалявѣ)|Полянської]] сілської рады. == Ранньый живот == Родив ся 4.&nbsp;мая 1971.&nbsp;року в [[Павлово (Мукачовскый район)|Павлові]] товды [[Свалявскый район|Свалявського]], а теперь [[Мукачовськый район|Мукачовського района]] [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] (теперь [[Україна|Украйина]]). Подля свойих слув, рус у русинському середовищі, бо у селови кромі [[Русины|русинув]] жили лиш [[Жиды|жидове]], котрых по Другуй світовуй войні там ся не остало. Из малых рокув ся інтересовав історійов тай не розумів, чом ипен за минувшость [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] так мало доступної інформації.<ref name=":0">{{Cite web |publication-date=3.&nbsp;юлія 2024 |title=Звідаєме інтеліґенцію — Юрій Шипович |at=Общество за русинськый розвуй |url=https://rusynsociety.com/2024/07/03/zvidaeme-inteligentsiyu-yuri-shipovich/ |language=русинськы }}</ref> У септемброви 1989.&nbsp;року познакомив ся из серійов стати „Як русини стали українцями“ Павла Чучкы старшого, котра ся публіковала у „Новинах Закарпаття“, што стало поворотным про никаня молодого Шиповича. Штудовав на філолоґічному факултетови [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського державного університета]]; учив старословянськый язык уд Любомира Белея, діалектолоґію уд [[Йосип Дзендзелѣвскый|Йосифа Дзендзелівського]], а історичну ґраматику му товды выкладав Василь Лавер. Активным участником русинського кываня став ужек у 2006, кой директор русинськых неділных ошкол Василь Сарканич предложив Шиповичу вытворити русинську класу у [[Плоское (Закарпатска область)|Плоскувськуй]] ошколі.<ref name=":0" /> == Общественна діятельность == === Русинськый културолоґічный клуб === {{Main|Русинськый културолоґічный клуб}} Юрій Шипович є закладатель и днешньый голова общественної орґанізації „Русинськый културолоґічный клуб“ („Русин-Клуб“).<ref>{{Cite web |language=украйинськы |url=https://opendatabot.ua/c/43196824 |at=Опендатабот |title=ГО „РУСИНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ КЛУБ“ }}</ref> Бігом габы „декомунізаційных“ змін топонімув в Украйині у майови&nbsp;2022 Юрій Шипович уєдно из другыма членами „Русинклуба“ подав в ужгородську комісію, зодповідну за перейменованя улиць, жменю пропозицій назвати улиці на честь знамых [[Подкарпатя|пудкарпатськых]] діятелюв тай [[Писатель|писателюв]], напр.&nbsp;[[Поет|поета]] [[Іван Петровцій|Ивана Петровція]], [[Михаил Алмашій|Михаила Алмашія]], [[Юрій Чорі|Юрія Чорія]], айбо на засіданьови комісії 6.&nbsp;мая 2022.&nbsp;рока всі тоты пропозиції были поудмітовані.<ref>{{Cite web |title=Юрій Шипович |at=Facebook |url=https://www.facebook.com/yrscyll/posts/pfbid0yqh8vXEjz4CA6aP689qz8UQewpyoeiMnZ7KJu5jDeKv8qG8sB2CvaTxCkN6zVKm2l |language=русинськы |quote=Вчорашньоє засіданя комісії по зміні улиць главного вариша днешнього Закарпатя щи раз подкреслило ставленя ужгородської сосполности до корінного народа края. Нами была зроблена пропозиція назвати именами русинськых културологічных діятелюв, жителюв Ужгорода, Михаила Алмашія, Ивана Петровція и Юрія Чорі дакотры з тих улиць, котрі перед тим носили имена русськых діятелюв и трафляли под дерусифікацію. Не єдна з поданых нами кандидатур так и не пройшла. При тому, што кажда з поданых постав мала за собов тирьх у дакулко сотень научных и художньых творув, за котрыма имена їх знавуть и честувуть всягды по світі...айбо не є їм чести на своюй земли. }}</ref> === Журнал „Отцюзнина“ === {{Main|Отцюзнина (журнал)}} У „Отцюзнині“ Юрій Шипович головный редактор, автор інтервюовых матеріалув тай вістий на рубрикы „Актуалноє інтервю“ тай „Новинкы жытя карпаторусинув“ респективно. === „Алманах днешньої русинської літературы“ === Юрій Шипович&nbsp;— головный редактор „Алманаха днешньої русинської літературы“. Кромі того, ун ся занимат гляданьом новых талантув про публікацію в „Алманахови“. === „Ґраматика русинського языка“ === Юрій Шипович&nbsp;— спувавтор „Ґраматикы русинського языка“ (2019) уєдно из [[Анна Меґела|Аннов Меґелов]]. == Личный живот == Має двох діти, обоє продовжавут няньовоє діло: старша дівка Юлія якыйись час вела телепередачу „Русинська родина“ тай часто брала інтервю уд пудкарпатськых русинськых діятелюв, а сын Богдан навщивлят русинську Літню ошколу в [[Пряшів|Пряшові]].<ref>Серія „Верьховинська свальба“ у журналі „Отцюзнина“.</ref> == Референції == <references /> {{Lifetime|1971||Шипович, Юрій}} fvr0y3akpfxa1wvospievhet2b5izqd 0 23935 167708 162438 2026-07-23T13:53:13Z Igor Kercsa 5504 Igor Kercsa переменовав сторінку [[Продюсер]] на [[Продуцент]]: Русиньска лексіка а основі змін у правилах русиньского языка про основиы і середні школы з навчалным усиньскым языком і з навчанём русиньского языка (Правописный і ґраматічньїй словник) Русин і Народны новинкы Пряшів 2007 162438 wikitext text/x-wiki '''Продюсер''' — довїрена особа кінокомпанії, што ведет розробку и выробу [[Філм|філма]]. Він контролює фінансы, ідею та орґанізацію: шукат спонсорів, наймат [[Актер|акторів]], [[Режисер|режисерів]] и [[Сценариста|сценаристів]], а щи затверджує монтаж и прокат. Головноє завдання продюсера — зорґанізовати вшиткы этапы выробы філма и зробити всьо, бы він успішно вышов на екраны. Даколи продюсер може быти заєдно и режисером ці актором. == Виды продюсерів == * '''Продюсер''' — створює условія для выробы філма. Він ініціює проєкт, наймать персонал, координує бюджет и догварять ся з дістрібюторами од зачатку розробкы аж до прокату. * '''Ісполнітельный продюсер''' — у великых проєктах то представитель студії ці великый інвестор. Він позерать за фінансами и творчістьов, но не мішать ся у техніку. У малых проєктах ним може быти сценарист ці спонсор, котрый дав гроші, но не має вплыву на процес. == Історія == Система продюсерів зародила ся в кінцї 1910-х років у Голлівудї, бы завести особну одповідность за творчі, орґанізаційні та фінансові вопросы. У довойновому америцькому кіні продюсер мав векшый вплыв, як режисер. Класичным взірцьом быв Ірвінґ Тальберґ, на честь котрого Американська кіноакадемія заложила награду для найліпшых продюсерів. t6ckp2u3vxez9mkc49p7cz0mhu22u0a 0 24756 167709 2026-07-23T13:53:13Z Igor Kercsa 5504 Igor Kercsa переменовав сторінку [[Продюсер]] на [[Продуцент]]: Русиньска лексіка а основі змін у правилах русиньского языка про основиы і середні школы з навчалным усиньскым языком і з навчанём русиньского языка (Правописный і ґраматічньїй словник) Русин і Народны новинкы Пряшів 2007 167709 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Продуцент]] 95n0tn2svgwuaskjqqgpat3sxdh4ljz 10 24757 167713 2026-07-23T17:10:26Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Маврікій]] 167713 wikitext text/x-wiki #redirect [[Маврікій]] oz494qj2co0sub5s14wjuythfz3l3au 10 24758 167715 2026-07-23T17:17:26Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Country data Споєны Арабскы Еміраты]] 167715 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Country data Споєны Арабскы Еміраты]] 05ir10hhk5vnp94ti2mclp0f8udii6j 10 24759 167717 2026-07-23T17:19:14Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Шаблона:Country data Свазійско]] на [[Шаблона:Country data Есватіні]]: +стара назва 167717 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:Country data Есватіні]] 9xk3mrdqmv75l9s0az9siv1zwz9wk4a 10 24760 167719 2026-07-23T17:23:55Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{ {{{1<noinclude>|country showdata</noinclude>}}} | alias = Споєне кралёвство | flag alias = Flag of the United Kingdom (1-2).svg | flag alias-1707 = Naval ensign of Great Britain (1707–1800).svg | flag alias-air force = Ensign of the Royal Air Force.svg | flag alias-army = Flag of the British Army.svg | flag alias-civil = Civil Ensign of the United Kingdom.svg | flag alias-civil-air = Civil Air Ensign of the United Kingdom.svg | flag al... 167719 wikitext text/x-wiki {{ {{{1<noinclude>|country showdata</noinclude>}}} | alias = Споєне кралёвство | flag alias = Flag of the United Kingdom (1-2).svg | flag alias-1707 = Naval ensign of Great Britain (1707–1800).svg | flag alias-air force = Ensign of the Royal Air Force.svg | flag alias-army = Flag of the British Army.svg | flag alias-civil = Civil Ensign of the United Kingdom.svg | flag alias-civil-air = Civil Air Ensign of the United Kingdom.svg | flag alias-coast guard = Flag of Her Majesty's Coastguard.svg | flag alias-consulate = UK-Consular.svg | flag alias-embassy = British Ambassador Flag.svg | flag alias-government = Government Ensign of the United Kingdom.svg | flag alias-marines = Flag of the Royal Marines.svg | flag alias-military = Flag of the United Kingdom (3-5).svg | flag alias-naval = Naval ensign of the United Kingdom.svg | flag alias-GS = Government Service Ensign.svg | flag alias-merchant = Civil Ensign of the United Kingdom.svg | flag alias-RFA = British-Royal-Fleet-Auxiliary-Ensign.svg | flag alias-RFA-1905 = Government Service Ensign.svg | flag alias-RMAS = British Royal Maritime Auxiliary Ensign.svg | flag alias-RNLI = Flag of the Royal National Lifeboat Institution.svg | flag alias-naval-1707 = Naval ensign of Great Britain (1707–1800).svg | flag alias-naval-GS = Government Service Ensign.svg | flag alias-naval-merchant = Civil Ensign of the United Kingdom.svg | flag alias-naval-RFA = British-Royal-Fleet-Auxiliary-Ensign.svg | flag alias-naval-RFA-1905 = Government Service Ensign.svg | flag alias-naval-RMAS = British Royal Maritime Auxiliary Ensign.svg | flag alias-naval-RNLI = Flag of the Royal National Lifeboat Institution.svg | flag alias-navy = Naval ensign of the United Kingdom.svg | link alias-air force = Royal Air Force | link alias-army = British Army | link alias-coast guard = His Majesty's Coastguard | link alias-marines = Royal Marines | link alias-military = British Armed Forces | link alias-navy = Royal Navy | link alias-naval = {{#switch:{{{variant|}}} | merchant = Merchant Navy (United Kingdom){{!}}Merchant Navy | reserve = Royal Naval Reserve | RFA = Royal Fleet Auxiliary | RFA-1905 = Royal Fleet Auxiliary | RMAS = Royal Maritime Auxiliary Service | RNLI = Royal National Lifeboat Institution | naval-merchant = Merchant Navy (United Kingdom){{!}}Merchant Navy | naval-reserve = Royal Naval Reserve | naval-RFA-1905 = Royal Fleet Auxiliary | naval-RFA = Royal Fleet Auxiliary | naval-RMAS = Royal Maritime Auxiliary Service | naval-RNLI = Royal National Lifeboat Institution | #default = Royal Navy }} | flag alias-MOD = Flag of the Ministry of Defence (United Kingdom).svg | link alias-MOD = Ministry of Defence (United Kingdom) | size = {{{size|}}} | name = {{#ifeq:{{{name|}}}|Britain|United Kingdom|{{{name|}}}}} | altlink = {{{altlink|}}} | variant = {{{variant|}}} <noinclude> | var1 = civil | var2 = government | var3 = 1707 | var4 = civil-air | var5 = embassy | var6 = consulate | var7 = GS | var8 = merchant | var9 = RFA | var10 = RFA-1905 | var11 = RMAS | var12 = RNLI | var13 = naval-1707 | var14 = naval-GS | var15 = naval-merchant | var16 = naval-RFA | var17 = naval-RFA-1905 | var18 = naval-RMAS | var19 = naval-RNLI | var20 = MOD | redir1 = UK | redir2 = United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland | redir3 = U.K. | related1 = Great Britain | related2 = London | related3 = Kingdom of Great Britain | related4 = British Empire | related5 = United Kingdom of Great Britain and Ireland | related6 = Kingdom of England | related7 = Kingdom of Scotland </noinclude> }} q09mutn3y0hqjn7jbpnmovz6v791fos 10 24761 167721 2026-07-23T17:25:31Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Шаблона:Country data Споєны Штаты Америцькы]] на [[Шаблона:Country data Споєны штаты америцькы]]: Назва з помилкою 167721 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:Country data Споєны штаты америцькы]] 1uh1ycdjoeh2pbnop5gqkmmrdrir9np 0 24762 167723 2026-07-23T17:25:52Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Споєны Штаты Америцькы]] на [[Споєны штаты америцькы]] з вычерянём напрямлїнь: Назва з помилкою 167723 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Споєны штаты америцькы]] 1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw 10 24763 167728 2026-07-23T17:40:37Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Шаблона:Country data Святый Вінсент і Ґренадіны]] на [[Шаблона:Country data Святый Вінцент і Ґренадіны]]: +Вінсент = Вінцент 167728 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:Country data Святый Вінцент і Ґренадіны]] 21ytwpbgkcbbw1s29cf4an0n02jp4jc 10 24764 167730 2026-07-23T17:43:28Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Шаблона:Country data Святый Кріштоф і Невіс]] на [[Шаблона:Country data Святый Крістофор і Невіс]]: +Кріштоф - Крістофор (поз. [[Крістофор Колумб]]) 167730 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:Country data Святый Крістофор і Невіс]] 7lsylkwydov7h1l02huv385zddk7afm 10 24765 167731 2026-07-23T17:44:20Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Country data Антіґуа і Барбуда]] 167731 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Country data Антіґуа і Барбуда]] e1e2r3b2v6lb58wb8o2kc7amrjs97y8 10 24766 167737 2026-07-23T18:34:40Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Гей]] 167737 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Гей]] ncb57jlljdm3aguihh3kycrk1xn01fe 10 24767 167738 2026-07-23T18:35:08Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: <noinclude> {| class="wikitable" |- |</noinclude>style="background:#9EFF9E;color:black;vertical-align:middle;text-align:{{{align|center}}};{{{style|}}}" class="table-yes"|{{{1|Гей}}}<noinclude> |} {{documentation}} </noinclude> 167738 wikitext text/x-wiki <noinclude> {| class="wikitable" |- |</noinclude>style="background:#9EFF9E;color:black;vertical-align:middle;text-align:{{{align|center}}};{{{style|}}}" class="table-yes"|{{{1|Гей}}}<noinclude> |} {{documentation}} </noinclude> jr7smm8oie4e3hb6c53cusnsrs9snk7 10 24768 167739 2026-07-23T18:36:45Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Нї]] 167739 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Нї]] jy7pvblyikrbvnqcsf75tpanbcd4m1a 10 24769 167740 2026-07-23T18:37:03Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: <noinclude>{| class="wikitable" |- |</noinclude>style="background:#FFC7C7;color:black;vertical-align:middle;text-align:{{{align|center}}};{{{style|}}}" class="table-no"|{{{1|Нї}}}<noinclude> |} {{documentation}} </noinclude> 167740 wikitext text/x-wiki <noinclude>{| class="wikitable" |- |</noinclude>style="background:#FFC7C7;color:black;vertical-align:middle;text-align:{{{align|center}}};{{{style|}}}" class="table-no"|{{{1|Нї}}}<noinclude> |} {{documentation}} </noinclude> 4nrw7txnl5x0hgk0qoz9wmp0jwncnp8 10 24770 167741 2026-07-23T18:39:07Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: <includeonly><templatestyles src="Template:Static row numbers/styles.css" /></includeonly><noinclude> {{Documentation}}</noinclude> 167741 wikitext text/x-wiki <includeonly><templatestyles src="Template:Static row numbers/styles.css" /></includeonly><noinclude> {{Documentation}}</noinclude> q0xwdijioswtnhvcljsjch7dj4rwool 10 24771 167742 2026-07-23T18:39:30Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: /* {{pp-template}} */ /** * Add a static (unsortable) column of numbers to the left of a table. * * Table classes: * - static-row-numbers: Display column of right-aligned numbers. * - static-row-numbers-center: Center align numbers. * - static-row-numbers-left: Left align numbers. * - static-row-header-text: Display "No." text column label. * - static-row-header-hash: Display hash ("#") symbol column label. * * Row classes: * - static-row-header... 167742 sanitized-css text/css /* {{pp-template}} */ /** * Add a static (unsortable) column of numbers to the left of a table. * * Table classes: * - static-row-numbers: Display column of right-aligned numbers. * - static-row-numbers-center: Center align numbers. * - static-row-numbers-left: Left align numbers. * - static-row-header-text: Display "No." text column label. * - static-row-header-hash: Display hash ("#") symbol column label. * * Row classes: * - static-row-header: Disable number and borders. * - static-row-numbers-norank: Disable number and keep borders. * * Table data attributes: * - data-srn-limit="#": (#=10) Remove numbers beyond row #. * * Tested: * - Windows 10: (all skins) Chrome, Firefox, Edge. * - Android Galaxy S21 (MinervaNeue): Chrome, Firefox. * - Wikipedia Android app. * - Print. * - No JavaScript. * - Sticky gadget in Windows browsers (default skin). * - Dark Reader browser extention in Windows browsers (default skin). * * Notes: * - Sortable moves to thead any header rows and (after sort) sorttop rows. * - Sticky gadget (.mw-sticky-header) moves to thead any wikitable header rows. */ .static-row-numbers { counter-reset: rowNumber; } .static-row-numbers tr::before { content: ""; display: table-cell; padding-right: 0.5em; padding-left: 0.5em; text-align: right; vertical-align: inherit; } .static-row-numbers.static-row-numbers-center tr::before { text-align: center; } .static-row-numbers.static-row-numbers-left tr::before { text-align: left; } .static-row-numbers.wikitable tr::before { background-color: var(--background-color-neutral, #eaecf0); } /** * Add count to all tbody rows without the "static-row-numbers-norank" or * "static-row-header" classes. If no thead, then skip the first tbody row. */ .static-row-numbers thead + tbody tr:first-child:not(.static-row-header):not(.static-row-numbers-norank)::before, .static-row-numbers tbody tr:not(:first-child):not(.static-row-header):not(.static-row-numbers-norank)::before { counter-increment: rowNumber; content: counter(rowNumber); } /** * Remove count on tbody rows beyond the limit. * Note, nth-child cannot be combined with not() to exclude headers and the * "static-row-header" and "static-row-numbers-norank" classes: * - Table must be sortable to move headers pre-sort to thead. * - No sorttop (static-row-header) above sortable data; moved post-sort. * - No static-row-numbers-norank in sortable data. */ .static-row-numbers.sortable[data-srn-limit="10"] tbody tr:nth-child(n+11)::before { content: ""; } /** * Add column label to first row in thead or, if no thead, in tbody. */ .static-row-header-text.static-row-numbers thead tr:first-child::before, .static-row-header-text.static-row-numbers caption + tbody tr:first-child::before, .static-row-header-text.static-row-numbers tbody:first-child tr:first-child::before { content: "No."; font-weight: bold; } .static-row-header-hash.static-row-numbers thead tr:first-child::before, .static-row-header-hash.static-row-numbers caption + tbody tr:first-child::before, .static-row-header-hash.static-row-numbers tbody:first-child tr:first-child::before { content: "#"; font-weight: bold; } /** * Add borders in numbers column. * * Windows Firefox tr::before doesn't inherit color, so hard set. * Plain table borders on Timeless {{row hover highlight}} mw-datatable. */ /* Wikitable. */ .static-row-numbers.wikitable tr::before { border: 0 solid var(--border-color-base, #a2a9b1); } .static-row-numbers.wikitable thead + tbody tr:first-child:not(.static-row-header)::before, .static-row-numbers.wikitable tbody tr:not(:first-child):not(.static-row-header)::before { border-width: 1px; } body.skin-monobook .static-row-numbers.wikitable tr::before { border-color: #aaa; } body.skin-timeless .static-row-numbers.wikitable tr::before { border-color: #c8ccd1; } /* Plain with border. */ table[border].static-row-numbers:not(.wikitable) tr::before { border: 0 inset var(--color-base, #202122); } table[border].static-row-numbers:not(.wikitable) thead + tbody tr:first-child:not(.static-row-header)::before, table[border].static-row-numbers:not(.wikitable) tbody tr:not(:first-child):not(.static-row-header)::before { border-width: 1px; } /* Dark mode border colors calc differ for table and tr::before, per engine. */ html.skin-theme-clientpref-night table[border].static-row-numbers:not(.wikitable), html.skin-theme-clientpref-night table[border].static-row-numbers:not(.wikitable) tr::before, html.skin-theme-clientpref-night table[border].static-row-numbers:not(.wikitable) th, html.skin-theme-clientpref-night table[border].static-row-numbers:not(.wikitable) td { /* Accessibility: Wikipedia dark mode. */ border-color: gray; } @media (prefers-color-scheme: dark) { html.skin-theme-clientpref-os table[border].static-row-numbers:not(.wikitable), html.skin-theme-clientpref-os table[border].static-row-numbers:not(.wikitable) tr::before, html.skin-theme-clientpref-os table[border].static-row-numbers:not(.wikitable) th, html.skin-theme-clientpref-os table[border].static-row-numbers:not(.wikitable) td { /* Accessibility: OS dark mode, Wikidedia automatic mode. */ border-color: gray; } } /* Plain with optional border + .mw-datatable. */ body.skin-timeless .static-row-numbers.mw-datatable:not(.wikitable) tr::before { border: 0 solid #c8ccd1; } body.skin-timeless .static-row-numbers.mw-datatable:not(.wikitable) thead + tbody tr:first-child:not(.static-row-header)::before, body.skin-timeless .static-row-numbers.mw-datatable:not(.wikitable) tbody tr:not(:first-child):not(.static-row-header)::before { border-width: 1px; } 2yq53w0zyt1ewdlwpjm45xmtukeuegv