Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.12 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 390 167760 157234 2026-07-24T15:03:43Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167760 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Інґмар Берґман |Имя_оригиналне={{ref-sv}} Ernst Ingmar Bergman |Образчик=[[File:Ingmar Bergman Smultronstallet.jpg|230px]] |Образчика_подпис= |Чинность=филмовый [[режисер]] |Уроджѣня={{Birth date|1918|07|14}} |Мѣсто_роджѣня=[[Уппсала]], [[Швеция]] |Упокоеня={{Death date and age|2007|07|30|1918|07|14}} |Мѣсто_смерти=[[Форе]], [[Швеция]] |Мѣсто_погребу=[[Форе]], фарськый теметов |Категория_склада=Ingmar Bergman }} '''Ернст Інґмар Берґман''' ({{lang-sv|Ernst Ingmar Bergman}} {{Audio|sv-Ingmar_Bergman.ogg|[ˈɪnjmar ˈbærjman]}}; *[[14. юл]] [[1918]], [[Уппсала]] – †[[30. юл]] [[2007]], [[Форе]]) быв шведьскый [[Филм|філмовый]] і театровый [[Режисер|режісер]], [[писатель]] і [[Драматик|драматік]], єден з найвызначнїшых авторьскых філмарїв [[20. стороча]]. Учив ся во Высшой школї в [[Штокголм]]у (1937-1941). Филмы Берґмана кладуть остры вопросы, звязаны зоз ситуациов єдинця в буржоазном сполоченстві.<ref>Украинский советский энциклопедический словарь, том 1, с. 172.</ref> Берґман достав широке признаня в серединї 1950-х рокох. Ёго филмы указують чоловіка в условіях крізы, упадка духовных вартостей, [[режисер]] схылять ся ку неґативному, песимистичному погляду на світ, але у нёго звучить тема моралного одпору силам зла. В 1960-х роках ёго филмы достали окремо понурый колоріт зоз темов роспада людской особности и апокаліптичніма мотівами. Про штіл Берґмана суть характерны злучіня реалістичной достовірности зоз алеґоріями, сімболиков, поетиков природы, строгость и пластичне богатство творчых рішінь. Многы ёго филмы вызнаменаны наградами на меджинародных філмовых фестівалах.<ref>[http://bse.sci-lib.com/article110187.html Ингмар Бергман. //Большая Советская Энциклопедия.]</ref> == Дїло == === Філмы === * 1944 - Ворохоба (''Hets''), сценарь * 1946 – Кріза (''Kris'') * 1946 - Додж падать на нашу любов (''Det regnar på vår kärlek'') * 1947 - Лодь до Індії (''Skepp till India land'') * 1947 - Жена без твари (''Kvinna utan ansikte''), сценарь * 1948 - Ева (сценарь) * 1948 - Музика в темнотах (''Musik i mörker''), режія * 1948 - Приставне місто (''Hamnstad'') * 1949 – Вязніця (''Fängelse''), сценарь, режія * 1949 - Жада (''Törst'') * 1950 - За серенчов (''Till glädje'') * 1950 - У нас ся то стати не може (''Sånt händer inte här'') * 1950 - Кідь місто дримать (''Medan staden sover''), сценарь * 1951 - Лїтнїй сон (''Sommarlek'') * 1951 - Розлучены (''Frånskild'') * 1952 - Чекаючі жены (''Kvinnors väntan'') * 1953 - Лїто з Моніков (''Sommaren med Monika'') * 1953 - Вечур шашків (''Gycklarnas afton'') * 1954 - Легко в любові (''En lektion i kärlek'') * 1955 - Сны жен (''Kvinnodröm'') * 1955 - Усмішкы лїтнёй ночі (''Sommarnattens leende'') * 1956 - Послїдня пара з кола вон (''Sista paret ut'') * 1957 - Сема печать (''Det sjunde inseglet'') * 1957 - Лїсны ягоды (''Smultronstället'') * 1958 - Кым ся розвиднить (''Nära livet'') * 1958 - Тварь (''Ansiktet'') * 1960 - Дївоча криниця (''Jungfrukällan'') * 1960 - Дяблове око (''Djävulens öga'') * 1961 - Як в зеркалї (''Såsom i en spegel'') * 1961 - Загорода роскошы (''Lustgården''), scénář * 1963 - Гостї Вечерї Господа (''Nattvardsgästerna'') * 1963 - Молчаня (''Tystnaden'') * 1964 - А што вшыткы тоты жены (''För att inte tala om alla dessa kvinnor'') * 1966 - Персона * 1968 - Година вовків (''Vargtimmen'') * 1968 - Ганьба (''Skammen'') * 1969 - Завзятость (''En passion'') * 1971 - Дотулїня (''Beröringen'') * 1972 - Шепоты і выкрикы (''Viskningar och rop'') * 1975 - Ворожытельна флавта (''Trollflöjten'') * 1976 - Тварёв у тварь (''Ansikte mot ansikte'') * 1977 - Яйце гада (''Ormens ägg'') * 1978 - Соната осени (''Höstsonaten'') * 1980 - Із жывота бабок (''Ur marionetternas liv'') * 1982 - Фанні і Александер (''Fanny och Alexander'') * 1986 - Карініна тварь (''Karins ansikte''), куртый філм * 1992 - Недїльнятка (''Söndagsbarn''), сценарь * 2000 - Невіра (''Trolösa''), сценарь === Філмы про телевізію === * 1969 - Обряд (''Riten'') * 1973 - Сцены з манжелского жывота (''Scener ur ett äktenskap'') * 1984 - По скушцї (''Efter repetitionen'') * 1991 - Добра воля (''Den goda viljan''), scénář * 1993 – Бакхус (''Backanterna''), režie, scénář * 1997 - В близкости кловна, (''Larmar och gör sig till'') * 2003 - Сарабанда (''Saraband'') === Література === * 1987 - Laterna Magica, автобіоґрафія * 1990 - Образы (''Bilder''), філмоґрафія == Жерела и одказы == * Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 1. {{ISBN| 5-88500-001-8}}. * [http://bse.sci-lib.com/article110187.html Ингмар Бергман. //Большая Советская Энциклопедия.] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1918|2007|Бергман, Ингмар}} [[Катеґорія:Филмовы режиссеры]] abqbe5rzzcgj3d1dyxyka5i49f3c8ry 0 393 167762 155854 2026-07-24T15:31:54Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167762 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Ісаак Нютон |Образчик=[[File:GodfreyKneller-IsaacNewton-1689.jpg|230px]] |Категория_склада=Isaac Newton |Чинность=[[Фізіка|фізік]], [[математік]], [[Астрономия|астроном]], натуралный [[Филозоф|філозоф]] |Уроджѣня={{birth date|1643|1|4}} |Мѣсто_роджѣня=[[Вулсторп бай Колстерворт]], [[Лінколншір]], [[Англицке кральовство|Анґліцьке кралёвство]] |Упокоеня={{death date and age|1727|3|31|1643|1|4}} |Мѣсто_погребу=Вестмінстерска абація }} [[Сер]] '''Ісаа́к (А́йзек) Ню́тон''' ({{lang-en|Sir Isaac Newton}} {{Audio-IPA|Isaac Newton.ogg|[ˌaɪzək ˈnjuːtən]}}; {{ДН|4.|01|1643|25.|12|1642}}, [[Вулсторп бай Колстерворт]], [[Лінколншір]], [[Англицке кральовство|Анґліцьке кралёвство]] — {{ДС|31.|03|1727|20.}}, [[Лондон]], [[Великый Лондон]], [[Анґлія]], [[Кральовство Великой Британии|Кралёвство Великой Брітанії]]) — [[Анґлія|анґліцькый]] [[Фізіка|фізік]], [[математік]], [[Астрономия|астроном]], натуралный [[Филозоф|філозоф]], алхіміста і теолоґ, котрый бывать часто признаваный за єдну з найвпливнїшых персон в історії людства. Быв єдным з першых фізіків в днешнїм змыслї слова, котрый розумів [[світло]] як ток частиць в механічнім змыслї. [[Постулат|Постуловав]] законы [[Класічна механіка|класічной механікы]] ([[Ньютоновы законы рушаня|Нютоновы законы рушаня]]). Зато бывать класічна механіка часто означована як '''Нютонова механіка'''. {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Ньютон, Исаак}} [[Катеґорія:Физици]] [[Катеґорія:Філозофы]] dbquzbiveu13f4ufbix0zjvrrwz2uyo 167763 167762 2026-07-24T15:41:32Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167763 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Ісаак Нютон |Имя_оригиналне={{ref-en}} Sir Isaac Newton, FRC |Образчик=[[File:GodfreyKneller-IsaacNewton-1689.jpg|230px]] |Категория_склада=Isaac Newton |Чинность=[[Фізіка|фізік]], [[математік]], [[Астрономия|астроном]], натуралный [[Филозоф|філозоф]] |Уроджѣня={{birth date|1643|1|4}} |Мѣсто_роджѣня=[[Вулсторп бай Колстерворт]], [[Лінколншір]], [[Англицке кральовство|Анґліцьке кралёвство]] |Упокоеня={{death date and age|1727|3|31|1643|1|4}} |Мѣсто_погребу=Вестмінстерска абація }} [[Сер]] '''Ісаа́к (А́йзек) Ню́тон''' ({{lang-en|Sir Isaac Newton}} {{Audio-IPA|Isaac Newton.ogg|[ˌaɪzək ˈnjuːtən]}}; {{ДН|4.|01|1643|25.|12|1642}}, [[Вулсторп бай Колстерворт]], [[Лінколншір]], [[Англицке кральовство|Анґліцьке кралёвство]] — {{ДС|31.|03|1727|20.}}, [[Лондон]], [[Великый Лондон]], [[Анґлія]], [[Кральовство Великой Британии|Кралёвство Великой Брітанії]]) — [[Анґлія|анґліцькый]] [[Фізіка|фізік]], [[математік]], [[Астрономия|астроном]], натуралный [[Филозоф|філозоф]], алхіміста і теолоґ, котрый бывать часто признаваный за єдну з найвпливнїшых персон в історії людства. Быв єдным з першых фізіків в днешнїм змыслї слова, котрый розумів [[світло]] як ток частиць в механічнім змыслї. [[Постулат|Постуловав]] законы [[Класічна механіка|класічной механікы]] ([[Ньютоновы законы рушаня|Нютоновы законы рушаня]]). Зато бывать класічна механіка часто означована як '''Нютонова механіка'''. {{Стыржень}} {{Lifetime|1643|1727|Ньютон, Исаак}} {{DEFAULTSORT:Ньютон, Исаак}} [[Катеґорія:Физици]] [[Катеґорія:Філозофы]] hgtvj8uhg6yrdqfac9jsda4bw7uiiyy 0 449 167803 165351 2026-07-25T09:22:46Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167803 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Анрі Матісс |Образчик=[[File:Portrait of Henri Matisse 1933 May 20.jpg|200px]] |Категория_склада=Henri Matisse |Имя_оригиналне={{ref-fr}} Henri Émile Benoît Matisse |Чинность=[[малярь]], график, [[скулптор]] |Уроджѣня={{birth date|1869|12|31}} |Мѣсто_роджѣня= |Упокоеня={{death date and age|1954|11|3|1869|12|31}} |Мѣсто_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Анрі Матісс''' ([[31. децембер|31. децембра]] [[1869]]&nbsp;— [[3. новембер|3. новембра]] [[1954]]) быв [[Французы|французькый]] [[умелець]], прославленый своёв працов з [[фарба]]ми і своїм брілантным креслярскым уменём. Занимав ся креслїнём, творбов умелецькых прес і [[скулптура|скулптуров]], найвеце але малёвав. Матісс є єдным з найзнамішых умелцїв [[20. стороча]]. [[Файл:Odalisque à la culotte rouge d'Henri Matisse.jpg|центр|міні|Odalisque à la culotte rouge]] == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{lifetime|1869|1954|Матісс, Анрі}} [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] [[Катеґорія:Франція]] [[Катеґорія:Маляре]] [[Катеґорія:Скулпторы]] 7z4ynq9paiqwfc8itka4emt684n2uof 0 467 167764 163427 2026-07-24T16:11:06Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167764 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Арістотель |Образчик=[[File:Aristotle Altemps Inv8575.jpg|230px]] |Категория_склада=Aristotelēs |Чинность=[[філозоф]] |Уроджѣня=[[384 до н. е.]] |Мѣсто_роджѣня=Стаґеіра |Упокоеня=[[322 до н. е.]] |Мѣсто_смерти=Халкіда |Мѣсто_погребу= }} '''Арістотель''' зо Стаґеіры быв філозоф верховного часу ґрецькой філозофії, найвызначнїшый штудент [[Платон|Платона]] і выхователь [[Александер Великый|Александра Македонского]]. Ёго россягле енціклопедічне дїло положыло ґрунт много наук. Народив ся 384 п.н.е. в осадї на півострові Халкідіке в днешнїй части Македонії, дас 80 км выходнї од Солуну — Тгессалонікі (прото ся даколи зове Стаґіріта), вмер в року 322 п.н.е. в Халкідї, дас 60 км СВ од Атен. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|384 до н. е.|382 до н. е.|Арістотель}} [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:4. стороча до н. е.]] meni9z3b4t8vtemkhjm469inbiuh2iu 0 523 167765 139473 2026-07-24T16:40:42Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167765 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Васко да Ґама |Имя_оригиналне={{ref-pt}} Vasco da Gama |Образчик=[[File:Vasco da Gama por João Cardini.jpg|230px]] |Категория_склада=Vasco da Gama |Чинность=[[мореплавець]] |Уроджѣня=~1460 |Мѣсто_роджѣня=Сінес |Упокоеня=децембра 24., 1524 |Мѣсто_смерти=Кочін, Індія |Мѣсто_погребу=[[Лисабон]], [[клаштор]] {{ref-pt}} Mosteiro dos Jerónimos }} '''Васко да Ґама''', {{ref-pt}} ''Vasco da Gama'' ''Ва́шку да Га́ма'', быв єдным з найвызначнїшых портуґалскых [[Мореплавець|мореплавців]] і обявителів. Народженый міджі [[1460]] і [[1469]] (в Сінес, южно од [[Лисабон|Лісабона]]), умер [[24. децембра]] [[1524]] в Кочіну (Індія). Ґраф з Відіяуеіры од року 1519. Своїма трёма путями до Індії (1497-1499, 1502-1503, 1524) положыв базу про пізнїше упевнїня [[Португалия|Портуґалії]] як колоніалной державы. {{Lifetime|1469|1524|Гама, Васко да}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Вандровници]] [[Катеґорія:Портуґалія]] cw6zyrgqg5o3wrftj8vr0f4y6wu4wko 0 562 167805 163429 2026-07-25T10:09:49Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167805 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Вінсент ван Ґоґ |Имя_оригиналне={{Ref-nl}} Vincent Willem van Gogh |Образчик=[[File:Self-portrait - Vincent van Gogh.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Автопортрет |Категория_склада=Vincent van Gogh |Чинность=[[малярь]] |Уроджѣня={{birth date|1853|3|30}} |Мѣсто_роджѣня=Грот-Зюндерт |Упокоеня={{death date and age|1890|7|29|1853|3|30}} |Мѣсто_смерти=Овер-сюр-Уаз, [[Франція]] |Мѣсто_погребу= }} '''Вінсент Виллем ван Ґоґ''' (''Vincent Willem van Gogh''; [[30. марец|30. марца]] [[1853]], Грот-Зюндерт&nbsp;— [[29. юл]]а [[1890]], Овер-сюр-Уаз, [[Франція]])&nbsp;— [[Голандія|голандьскый]] малярь. Быв єднов з найвекшых особностей світового [[Образотворче уменя|образотворчого уменя]] і днесь є правдоподобно найзнамішов фіґуров голандьской [[Історія|історії]]. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{lifetime|1853|1890|Гог, Винсент}} {{DEFAULTSORT:Ґоґ, Вінсент ван}} [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] pgbisxcbwbravoxzeqevxpxlqo5iscp 0 635 167804 139569 2026-07-25T09:48:38Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167804 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Евклід |Имя_оригиналне={{ref-grc}} Εὐκλείδης |Образчик=[[File:Euclid statue, Oxford University Museum of Natural History, UK - 20080315.jpg|200px]] |Категория_склада=Euclid |Чинность=[[математік]] |Уроджѣня=~325 до н. е. |Мѣсто_роджѣня= |Упокоеня=~265 до н. е. |Мѣсто_погребу= }} [[File:Euklid-von-Alexandria 1 (bw).jpg|thumb|260px|{{center|'''Euklid'''}}]] '''Евклід''' ({{lang-el|Εὐκλείδης}}, жыв асі 325 п.н.е. – асі 265 п.н.е.) — быв [[Старовіке Ґрецько|староґрецькый]] [[математік]] і [[ґеометер]]. Векшыну свого жывота пережыв в [[Александрия|Александрії]] в [[Еґіпет|Еґіптї]]. == См. тыж == * [[Евклидовска геометрия]] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|325BC|265BC|Евклид}} {{Commonscat|Portraits of Euclid}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Математіци]] [[Катеґорія:Старовіка Греция]] 5hshszatewq7te0132vre9g3uv6g8wp 0 642 167766 165237 2026-07-24T17:08:45Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167766 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Елвіс Преслі |Образчик=[[Файл:Elvis Presley 1970.jpg|230px]] |Категория_склада=Elvis Presley |Чинность=[[співак]] |Уроджѣня={{birth date|1935|1|8}} |Мѣсто_роджѣня=[[Тупело]], Міссісіпі, [[Споєны штаты америцькы|США]] |Упокоеня={{death date and age|1977|8|15|1935|1|8}} |Мѣсто_смерти=[[Мемфіс]], Теннессі, [[Споєны штаты америцькы|США]] |Мѣсто_погребу=[[Грейсленд]], Теннессі }} '''Елвіс Аарон Преслі''' ({{Lang-en|Elvis Aaron Presley}}), знамый тыж як „Краль рокенролу“ або скорочено як „Краль (The King)“; ([[8. януар]]а [[1935]], [[Тупело]], Міссісіпі, США&nbsp;— [[16. авґуст]]а [[1977]], [[Мемфіс]], Теннессі, США)&nbsp;— америцькый співак і актор. Доказав неґвалтовно споїти іншпірацію з чорнюского шпірітуалу, [[блуз]], [[кантрі]] і став ся найвызначнїшов фіґуров америцького [[рокенрол]]у. Під час своёй веце як 20 років тырваючой карьєры здолав много рекордів продая платнєй і навщівности концертів. Веце як 100 ёго сінґлів ся дістало до ТОП 40 в США і 17 было на першым місцї. Доднесь было продано через єдну міліарду копій ёго награвок. == Референції == <references /> {{Lifetime|1935|1977|Преслі, Елвіс}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Співаци]] dijbqirk42gwxd9bhbp6aakk4ltbriv 0 688 167806 163433 2026-07-25T10:32:50Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167806 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Йоганн Ґутенберґ |Имя_оригиналне={{ref-de}} Johannes Gensfleisch zur Laden zum Gutenberg |Образчик=[[File:Johannes-Gutenberg.png|200px]] |Категория_склада=Johannes Gensfleisch zur Laden zum Gutenberg |Чинность=[[вынаходник]] [[Друкарство|друкарства]] |Уроджѣня=~1400 |Мѣсто_роджѣня= Майнц |Упокоеня=1468 (61-65 р.) |Мѣсто_смерти=Майнц |Мѣсто_погребу= }} '''Йоганн Ґутенберґ''' (1397/1400, [[Майнц]] – [[3. фебруара]] [[1468]], Майнц) быв [[вынаходник]]ом технолоґії механічного [[друкарство|друк]]у книжок помочов кладеных букв. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1400|1468|Гутенберг Йоганн}} [[Катеґорія:Вынаходници]] oc5tab0a4qwmz73y4v7vvj0einznxne 167807 167806 2026-07-25T10:37:44Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167807 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Йоганн Ґутенберґ |Имя_оригиналне={{ref-de}} Johannes Gensfleisch zur Laden zum Gutenberg |Образчик=[[File:Johannes-Gutenberg.png|200px]] |Категория_склада=Johannes Gutenberg |Чинность=[[вынаходник]] [[Друкарство|друкарства]] |Уроджѣня=~1400 |Мѣсто_роджѣня= Майнц |Упокоеня=1468 (61-65 р.) |Мѣсто_смерти=Майнц |Мѣсто_погребу= }} '''Йоганн Ґутенберґ''' (1397/1400, [[Майнц]] – [[3. фебруара]] [[1468]], Майнц) быв [[вынаходник]]ом технолоґії механічного [[друкарство|друк]]у книжок помочов кладеных букв. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1400|1468|Гутенберг Йоганн}} [[Катеґорія:Вынаходници]] tey7ke2gy0m1nozwgzpo99ay0a2bydx 0 749 167802 139662 2026-07-25T09:05:50Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167802 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Крістофор Колумб |Имя_оригиналне= {{ref-it}} Cristoforo Colombo |Образчик=[[File:Ridolfo del Ghirlandaio - Ritratto di Cristoforo Colombo (1520).jpg|200px]] |Категория_склада=Christopher Columbus |Чинность=[[мореплавець]] |Уроджѣня=~1451 |Мѣсто_роджѣня= [[Генуа]] |Упокоеня=мая 20., 1506 |Мѣсто_смерти=[[Вальядолід]] |Мѣсто_погребу= }} '''Крістофор Колумб''', по [[Таліаньскый язык|таліаньскы]] ''Cristoforo Colombo'', по [[Шпанєльскый язык|шпанєльскы]] ''Cristóbal Colón''; ([[1451]], [[Генуа]] – [[20. мая]] [[1506]], [[Вальядолід]]) быв таліаньскый [[мореплавець]], новодобый обявитель [[Америка|Америкы]]. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1451|1506|Колумб, Кристофор}} [[Катеґорія:Вандровници]] mde6cghfzx18vagubleym52o49u17dy 4 1701 167755 166797 2026-07-24T12:24:56Z MediaWiki message delivery 7850 /* Request for comment (the future of Abstract Wikipedia) */ нова секція 167755 wikitext text/x-wiki {{Шаблона:Вікіпедія:Меню}} {{Шаблона:Вікіпедія:Портал комуніты}} __NEWSECTIONLINK__ <!-- Please, put your message below. --> == Feminism and Folklore 2026 starts soon == <div style="border:8px maroon ridge;padding:6px;"> [[File:Feminism and Folklore 2026 logo.svg|centre|550px|frameless]] ::<div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> ;Invitation to Organize Feminism and Folklore 2026 Dear Wiki Community, We are pleased to invite Wikimedia communities, affiliates, and independent contributors to organize the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026]]''' writing competition on your local Wikipedia. The international campaign will run from '''1 February to 31 March 2026''' and aims to improve coverage of feminism, women’s histories, gender-related topics, and folk culture across Wikipedia projects. ;About the Campaign '''Feminism and Folklore''' is a global writing initiative that complements the '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2026|Wiki Loves Folklore]]''' photography competition. While Wiki Loves Folklore focuses on visual documentation, this writing campaign addresses the '''gender gap on Wikipedia''' by improving encyclopedic content related to folk culture and marginalized voices. ;What Can Participants Write About? Communities can contribute by creating, expanding, or translating articles related to: * Folk festivals, rituals, and celebrations * Folk dances, music, and traditional performances * Women and queer figures in folklore * Women in mythology and oral traditions * Women warriors, witches, and witch-hunting narratives * Fairy tales, folk stories, and legends * Folk games, sports, and cultural practices Participants may work from curated article lists or generate new article suggestions using campaign tools. ;How to Sign Up as an Organizer Organizers are requested to complete the following steps to register their community: # Create a local project page on your wiki [[:m:Feminism and Folklore/Sample|(see sample)]] # Set up the campaign using the '''CampWiz''' tool # Prepare a local article list and clearly mention: #* Campaign timeline #* Local and international prizes # Request a site notice from local administrators [[:mr:Template:SN-FNF|(see sample)]] # Add your local project page and CampWiz link to the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta project page]]''' ;Campaign Tools The Wiki Loves Folklore Tech Team has introduced tools to support organizers and participants: * '''Article List Generator by Topic''' – Helps identify articles available on English Wikipedia but missing in your local language Wikipedia. The tool allows customized filters and provides downloadable article lists in CSV and wikitable formats. * '''CampWiz''' – Enables communities to manage writing campaigns effectively, including jury-based evaluation. This will be the third year CampWiz is officially used for Feminism and Folklore. Both tools are now available for use in the campaign. '''[https://tools.wikilovesfolklore.org/ Click here to access the tools]''' ;Learn More & Get Support For detailed information about rules, timelines, and prizes, please visit the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 project page]]'''. If you have any questions or need assistance, feel free to reach out via: * '''[[:m:Talk:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta talk page]]''' * Email us using details on the contact page. ;Join Us We look forward to your collaboration and coordination in making Feminism and Folklore 2026 a meaningful and impactful campaign for closing gender gaps and enriching folk culture content on Wikipedia. Thank you and best wishes, '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 International Team]]''' ---- ''Stay connected:'' [[File:B&W Facebook icon.png|link=https://www.facebook.com/feminismandfolklore/|30x30px]]&nbsp; [[File:B&W Twitter icon.png|link=https://twitter.com/wikifolklore|30x30px]] </div></div> == Invitation to Host Wiki Loves Folklore 2026 in Your Country == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]] Hello everyone, We are delighted to invite Wikimedia affiliates, user groups, and community organizations worldwide to participate in '''Wiki Loves Folklore 2026''', an international initiative dedicated to documenting and celebrating folk culture across the globe. ;About Wiki Loves Folklore '''Wiki Loves Folklore''' is an annual international photography competition hosted on Wikimedia Commons. The campaign runs from '''1 February to 31 March 2026''' and encourages photographers, cultural enthusiasts, and community members to contribute photographs that highlight: * Folk traditions and rituals * Cultural festivals and celebrations * Traditional attire and crafts * Performing arts, music, and dance * Everyday practices rooted in folk heritage Through this campaign, we aim to preserve and promote diverse folk cultures and make them freely accessible to the world. [[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026|Project page on Wikimedia Commons]] ; Host a Local Edition As we celebrate the '''eight edition''' of Wiki Loves Folklore, we warmly invite communities to organize a local edition in their country or region. Hosting a local campaign is a great opportunity to: * Increase visibility of your region’s folk culture * Engage new contributors in your community * Enrich Wikimedia Commons with high-quality cultural content '''[[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026/Organize|Sign up to organize]]:''' If your team prefers to organize the competition in ''either February or March only'', please feel free to let us know. If you are unable to organize, we encourage you to share this opportunity with other interested groups or organizations in your region. ;Get in Touch If you have any questions, need support, or would like to explore collaboration opportunities, please feel free to contact us via: * The project Talk pages * Email: '''support@wikilovesfolklore.org''' We are also happy to connect via an online meeting if your team would like to discuss planning or coordination in more detail. Warm regards, '''The Wiki Loves Folklore International Team''' </div> [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 14:21, 18 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Tiven2240@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/Wikipedia&oldid=29228188 --> == <span lang="ru" dir="ltr">Ежегодный пересмотр Универсального кодекса поведения и Руководства по правоприменению</span> == <div lang="ru" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> Пишу вам, чтобы сообщить о начале ежегодного пересмотра Универсального кодекса поведения (Universal Code of Conduct) и Руководства по его применению. Вы можете вносить предложения по изменениям до 9 февраля 2026 года. Это первый из нескольких этапов ежегодного пересмотра. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Дополнительную информацию и возможность присоединиться к обсуждению можно найти на странице UCoC в Мета-вики]]. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координационный комитет по Универсальному кодексу поведения]] (U4C) — это глобальная группа, деятельность которой направлена на обеспечение справедливого и последовательного применения Универсального кодекса поведения. Эта процедура ежегодного пересмотра была спланирована и реализована U4C. Получить дополнительную информацию и узнать об обязанностях U4C можно, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|ознакомившись с Уставом U4C]]. Пожалуйста, поделитесь этой информацией с другими участниками вашего сообщества там, где это уместно. — В сотрудничестве с U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|Обсуждение]])<section end="announcement-content" /> </div> 22:01, 19 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=29905753 --> == Join the sixth Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia! == <div lang="en" dir="ltr"> [[File:Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia 2026.png|right|250px|thumb|link=https://meta.wikimedia.org/wiki/Ukraine%27s_Cultural_Diplomacy_Month_2026|Join our campaign!]] {{int:please-translate}} Dear Wikipedians! [[:m:Special:MyLanguage/Wikimedia Ukraine|Wikimedia Ukraine]], in cooperation with the [[:en:Ministry of Foreign Affairs of Ukraine|MFA of Ukraine]] and [[:en:Ukrainian Institute|Ukrainian Institute]], has launched the sixth edition of writing challenge "'''[[:m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Ukraine's Cultural Diplomacy Month]]'''", which lasts from '''1st April''' until '''30th April 2026'''. The initiative aims to promote knowledge about Ukrainian culture abroad by creating and improving Wikipedia articles in multiple languages. This year marks the sixth edition of the campaign, which will focus on contemporary culture, making today’s artistic voices and practices more visible to international audiences. 🧩'''How to participate?''' Choose an article from the suggested list → Write an article in your language, or improve an existing one according to the rules → Add your contribution to the contest page and calculate your points → Win prizes and receive a certificate of participation → Become a promoter of truthful knowledge about Ukraine. 🧩'''[[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Check our main page for more information]]'''. '''If you are interested in coordinating long-term community engagement for the campaign and becoming a local ambassador, we would love to hear from you! Please let us know your interest.''' If not, then we encourage you to translate the [[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|landing page of the contest]] and [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MessageGroupStats?group=Centralnotice-tgroup-UCDM2026banner&messages=&language=en&x=D banner] into your own language. Also, we set up a [[:m:CentralNotice/Request/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|banner]] to notify users of the possibility to participate in this challenge! [[:m:User:OlesiaLukaniuk (WMUA)|OlesiaLukaniuk (WMUA)]] ([[:m:User talk:OlesiaLukaniuk (WMUA)|talk]]) 04:35, 1 April 2026 (UTC) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем OlesiaLukaniuk (WMUA)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:OlesiaLukaniuk_(WMUA)/list_of_wikis&oldid=28552112 --> == Request for comment (global AI policy) == <bdi lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Apologies for writing in English. {{int:Please-translate}} A [[:m:Requests for comment/Artificial intelligence policy|request for comment]] is currently being held to decide on a global AI policy. {{int:Feedback-thanks-title}} [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 02:58, 26 апріля 2026 (CEST) </bdi> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30424282 --> == "Філтер знеужываня" == Інтересно мі, як "[[Хоснователь:Філтер знеужываня|Філтер знеужываня]]" (а праві якым способом) здобыв права [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Шпеціална:Список_хоснователїв&group=sysop адміністратора], і то іщі із нуловым чіслом управ. Якый мать змысел бот, кедь од року 2018 не робить в общім ніч? Є то може лем наоко, жебы ся здало, же тота Вікіпедія мать хоць бы даякых адміністраторів? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 22:29, 19 мая 2026 (CEST) :Тадь ото гибы системноє конто (на профільови так и пише) на автоматичну модерацію. Пуста сторунка внескув у нього видав зато, ож технічно бот не ревертит авадь редаґує дашто, а завертат редаґованя щи сперед тым, як они ся застосувут до даякої статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:00, 19 мая 2026 (CEST) ::гм, то єм не подумав, в тім припадї вопросы одпадають. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:12, 19 мая 2026 (CEST) == <span lang="uk" dir="ltr">Час проголосувати на виборах 2026 року до U4C</span> == <div lang="uk" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> Виборців з правом голосу запрошують проголосувати на виборах 2026 до [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]] (U4C). Більше інформації, зокрема про критерії права голосу, процес голосування, інформацію про кандидатів та посилання на голосування, можна знайти на Мета-вікі на [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026|інформаційній сторінці виборів 2026]]. Голосування завершується 2 червня 2026 о [https://zonestamp.toolforge.org/1780358400 00:00 UTC]. Якщо маєте право голосу, проголосуйте, будь ласка. Результати оголосять 14 червня 2026. -- У співпраці з U4C,<section end="announcement-content" /> </div> [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 19:14, 27 мая 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30513860 --> == Migration to Parsoid == Hello everyone! I am glad to inform you that as the next step in the [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification|Parser Unification]] project, Parsoid will soon be turned on as the default article renderer on your wiki. We are gradually increasing the number of wikis using Parsoid, with the intention of making it the default wikitext parser for MediaWiki's next long-term support release. This will make our wikis more reliable and consistent for editors, readers, and tools to use, as well as making the development of future wikitext features easier. If this disrupts your workflow, don’t worry! You can still opt out through a user preference or turn Parsoid off on the current page using the Tools submenu, as described in the [[mw:Special:MyLanguage/Help:Extension:ParserMigration|Extension:ParserMigration]] documentation. It's important to notice that we've already identified a known issue in your wiki related to mixing html and wikitext table tags. In case you notice this behaviour, please follow [[mw:Parsoid/Parser_Unification/Instructions_for_editors#T417705:_Parsoid_doesn't_close_a_table_row_when_syntax_transitions_from_HTML_to_wikitext_syntax|these instructions]] to fix it. There is [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification/Confidence_Framework|more information about our roll-out strategy]] available, including the testing done before we turn on Parsoid for a new wiki. To report bugs and issues, please look at our [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification/Known_Issues|known issues]] documentation and if you found a new bug please create a phab ticket and tag the [[phab:project/view/5846|Content Transform Team in Phabricator]]. [[Хоснователь:MSantos (WMF)|MSantos (WMF)]] ([[Діскузія з хоснователём:MSantos (WMF)|діскусія]]) 10:43, 11 юнія 2026 (CEST) == <span lang="uk" dir="ltr">Міграція на Parsoid</span> == <div lang="uk" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> <em>[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation/Product and Technology/Parsoid Read Views/Read View Announcement|Читати це іншою мовою]]</em> Привіт усім! Я радий повідомити вам, що наступним кроком у проекті [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification|Уніфікація парсеру]] буде увімкнення Parsoid як типового візуалізатора статей у вашій вікі. Ми поступово збільшуємо кількість вікі, що використовують Parsoid, з наміром зробити його парсером вікітексту за замовчуванням у наступному випуску MediaWiki з довгостроковою підтримкою. Це зробить наші вікі більш надійними та узгодженими для редакторів, читачів та інструментів, а також полегшить розробку майбутніх функцій вікітексту. Якщо це шкодить вашому ходу роботи, не переживайте: ви можете вимкнути Parsoid для себе, скориставшись пунктом у підменю «Інструменти» прямо на цій сторінці, як описано у документації [[mw:Special:MyLanguage/Help:Extension:ParserMigration|Extension:ParserMigration]]. Доступна [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification/Confidence Framework|детальніша інформація про нашу стратегію розгортання]], включно з тестуванням, яке ми проводимо перед увімкненням Parsoid у новій вікі. Не вагайтесь повідомляти про баги і проблеми: спершу погляньте у нашу документацію [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification/Known Issues|відомих проблем]], і якщо ви знайшли новий баг, створіть для нього нове завдання на Фабрикаторі і тегніть в ньому [[phab:project/view/5846|Content Transform Team]]. <section end="announcement-content" /> </div> <bdi lang="en" dir="ltr">[[mw:User:ABreault (WMF)|Content Transform Team]]</bdi> 00:30, 13 юнія 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем ABreault (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Wikimedia_Foundation/Product_and_Technology/Parsoid_Read_Views/2026-06-15_Wikipedias&oldid=30671393 --> :Добре [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:28, 21 юнія 2026 (CEST) == Новый Главный бук == Зачну з того, ож типирішньый главный бук є доста архаичным и прыжавучым про нову чилядь. Типирішньый бук за 15 году лем тай утратив актуалность, бо банално не приспособленый до темної темы тай телефону, має малу кваліту образку, тай вцілому, ун доста кривый, што прыжат людий и дає проєктови ищи гуршу репутацію. Тож ищи гуд типирь мы з Halajkovič'ом рішили зробити новый варіянт бока, котрый буде духовно наслідовати типирішньому інтерфийсу, айбо буде вызерати ліпше. Тогды же я зробив варіянт, котрый переосмысльовав старый дізайн, на основі того же дізайна, Halajkovič переробив дізайн з нулы, айбо проєкт ся лишив на гуд, онь до днись, кой мы убєденили сме обадві вирзії бока. [[Користувач:LYTMAN/Тест]] сись варіянт файно вырішив всі проблемы старого бока, став візуално ліпше, при тум не стратив юзабіліту. Ци не против вы, замінити типирішньый Главный бук на сись варіянт? [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 23:40, 21 юнія 2026 (CEST) ==== За ==== # [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:41, 21 юнія 2026 (CEST) # [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:46, 21 юнія 2026 (CEST) #[[Хоснователь:Obelick09|Obelick09]] ([[Діскузія з хоснователём:Obelick09|діскусія]]) 07:43, 22 юнія 2026 (CEST) #[[Хоснователь:Saphu rue|Saphu rue]] ([[Діскузія з хоснователём:Saphu rue|діскусія]]) 15:27, 23 юнія 2026 (CEST) ==== Против ==== 1. Аж головна сторінка постара технолоґічно, чом бы ю не адаптовати? Ваш варіант дуже далекый, не вижу, обы ун «духовно наслідовав». Наспак, усі елементы стали єднакі и дуже білі (а на моюм компютері чорні, бо штось ищи й не фунґує як бы мало быти). :: Туй маєте (подля мене) файні приклады — усі responsive: :: [https://en.wikipedia.org Анґлійська Вікіпедія] :: [https://he.wikipedia.org Іврітська Вікіпедія] :: [https://hr.wikipedia.org Горватська Вікіпедія] :: [https://jv.wikipedia.org Яванська Вікіпедія] :: --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:23, 23 юнія 2026 (CEST) :Проблема з темнов темов и даякі малі проблемы управлині. [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 13:33, 2 юлія 2026 (CEST) 2. Русины тыж суть «доста архаичны», зато они за тоты рокы створили 10000 статей и ''Головна сторона'' их нич не «прыжала». Не мали ниякый интерес до «темної темы» и не здогадовали ся, же тот «варіянт доста кривый». А «про нову чилядь» треба знати, же Википедия мать свои правила, котрых ся треба держати. А Русины мають кодификованый язык, словникы и граматикы, котры треба честовати, жебы не достати «ищи гуршу репутацію». --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 21:17, 24 юнія 2026 (CEST) :1. Як исе скапчано з главным боком? Туй ани обєктівної, ани субєктівної крітікы конкретно главного бока я не вчув им. Я лиш увидів, што вы просто не хочете міняти, "бо вно й так робит", хоть и бук обєктівно застарів, и хоть исе не майглавноє, што гія вчинити в нашуй вікі, айбо сяка зміна є лем плусом, тым булше, кой вже робота вчинена. :2. Про мене русины то не лем архаична чилядь, ай молоді люде, котрі в основнум ся хоснувут телефонами, котрі професіонално ся хоснувут компютерами, котрым важна не лем издобность, ай естетічна часть інтерфийса, тым булше, кой такой мало не вшиткі вікії за 15 году пушли вперед и "нова чилядь" привыкла видіти нормалный бук. :3. Русины то не лем діды з рузных орґанізацій, котрі ся розумівут в етимолоґії. Ай проста чилядь, котра не знає, што такоє ять, як фунґує твирьдый знак, и чого ниґде ниє буквы ґ. Аж ся орьєнтовати на основну авдіторію, то єсть, на булшость простых русину, та може бы добрі писати языком, котрого вни порозумівут? Не ґраматіков Гарайды, котра была булше 80 году типирь, не казковым нереалным койне, не пряшувськым стандартом, котрого наші за свову бисіду не гет біжат принимати, а простов бисідов. Якый хосен из літературного языка, котрый мертвый и не воскресне, доку руснацька бисіда ся не зачне вчити у вошколах. Тай не знаву, до чого се было, кой и так главный бук писаный по пряшувськы. :4. Якых 10 тисяч статий? Три з половинов тисячі пустых статий за даты, тисяча боку з шаблоном стрыжень, тай щи дакулько тисяч, котрым хыбит тот шаблон. А з нормалных статий, може, дай Бог, тисячі 3, тай то часть из них писана хоть як, а часть ґраматиков, котру не каждый порозуміє (тов же Гарайды, по пряшувськы, по лемкувськы й по бачванськы). :5. Я честуву тоту ґраматіку, котров пишу ([https://rusynsociety.com/універзалный-пудкарпатськый-русинсь/ УПРС]). Айно, вна не кодіфікована, айбо ю чилядь май принимат, бо вна показує, як годен вызерати народный варіянт літературного русинського писма, и ю годен читати каждый в пудкарпатьови, а за койне гія забыти. И я радый, ож така ґраматіка є, бо чилядь, котра хоче писати "по нашому", годна тото робити унормовано, а не хоть як, авадь ґраматиков, яка до зуправдного '''живого''' писма русину нич не має. Вы самі ся не додержуєте тої ґраматикы, котров пишете. Чого не кладите твирьді знакы, нашто записуєте рефликсію о*, чом записуєте кы гы хы, а не ки ги хи? [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 02:06, 27 юнія 2026 (CEST) ==== Здержу ся ==== == RFC about AI-generated content in Wikimedia Commons == <bdi lang="en" dir="ltr">Apologies for writing in English, please help translate this message to your language. You are invited to participate in a [[c:Commons:Requests for comment/Policy update for AI content|request for comment on Wikimedia Commons about a policy update for AI content]]. This may affect files that are uploaded to Wikimedia Commons for use on this project. Thank you. [[m:User:Codename Noreste|Codename Noreste]] ([[m:User talk:Codename Noreste|діскусія]])</bdi> 19:11, 23 юнія 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30513860 --> == <span lang="ru" dir="ltr">Размещение ссылок на контакты по вопросам права и безопасности в нижнем колонтитуле вашего вики-проекта</span> == <div lang="ru" dir="ltr"> <section begin="Message"/> '''Контакты по вопросам права и безопасности''' Дорогие участники сообщества, Фонд Викимедиа сформировал [[wmf:Special:MyLanguage/Legal:Wikimedia Foundation Legal and Safety Contact Information|единую страницу с контактами по вопросам права и безопасности]] для размещения в нижних колонтитулах ваших проектов соответствующих ссылок на нее, чтобы обеспечить доступ к достоверной юридической информации. Это нормативное требование. Мы уже разместили эти ссылки в английском, немецком, итальянском, испанском и других проектах Википедии, и мы также скоро добавим это и в ваш вики-проект. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_and_Safety_Contacts_FAQ|Пожалуйста, ознакомьтесь более подробно на странице проекта]] и оставляйте любые комментарии в этой ветке или на [[m:Special:MyLanguage/Talk:Wikimedia Foundation Legal and Safety Contacts FAQ|странице обсуждений]]. <section end="Message"/> </div> -- [[User:Sannita (WMF)|User:Sannita (WMF)]] ([[User talk:Sannita (WMF)|talk]]) 15:30, 25 юнія 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Sannita (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Sannita_(WMF)/Mass_sending_test&oldid=30731267 --> == Request for comment (the future of Abstract Wikipedia) == <bdi lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Apologies if this has not yet been translated into your wiki's language. {{int:Please-translate}} You are invited to voice your opinions in a [[:m:Requests for comment/The future of Abstract Wikipedia|request for comment about the future of Abstract Wikipedia]]. {{Int:Feedback-thanks-title}} [[:m:User:Kowal2701|Kowal2701]] ([[:m:User talk:Kowal2701|talk]]) 14:24, 24 юлія 2026 (CEST) </bdi> <!-- Повідомлення надіслано користувачем DreamRimmer@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30513860 --> h45qc505yj4406wshi8qzwgw73g9kkm 0 2545 167794 159173 2026-07-25T06:40:00Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167794 wikitext text/x-wiki {{Місто |місцёва назва = {{lang-uk|Суми}} |реґіон = [[Сумска область]] |заложене = [[1652]] |статус = [[1780]] |густота = 1855 |станція = Сумы |відстань = |желїзніця к = 350 |автошлях к = 338 |фізічна к = 303 |адреса = 40030, Сумська обл., м. Суми, пл. Незалежності, 2, 63-13-33 |веб-сторінка = http://www.meria.sumy.ua/ua/ |пріматор = Геннадій Михайлович Мінаєв |позначкы = }} '''Су́мы''' ({{lang-uk|Суми}}, {{Lang-ru|Сумы}}) сут [[город]]ом в сіверовосточнуй [[Україна|Украйині]], адміністративным центром [[Сумска область|Сумської области]]. Лежат на берегах рікы [[Псел (ріка)|Псел]] тай мают населеня {{Ua-pop-est2022|256,474|.|textafternum=чоловік}} Сумы сут 23.&nbsp;майлюдным варошом у крайині. Сумы были закладені козаками у 1650.&nbsp;роках у історичнум реґіоні Слобудської Украйины. == Історія == [[File:Coin_of_Ukraine_Sumy_R.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Coin_of_Ukraine_Sumy_R.jpg|міні|Меморіална монета 2005.&nbsp;року на честь 350-роча вароша Сумы]] Сумы были закладені на берегах рікы Псел козаком Герасимом Кондратьєвым из Ставища Білоцерківського полка. Неясно, ци датумом закладеня є 1652.&nbsp;рук, ци&nbsp;1655.<ref name="eohou">Bazhan, O.H., Vortman, D.Ya., Masliychuk, V.L. ''[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Sumy_mst Sumy, regional center (СУМИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР)]''. Encyclopedia of History of Ukraine.</ref> У 1656–1658.&nbsp;роках на місті раннього поселеня Сумин пуд керовництвом московитського воєводы К.&nbsp;Арсєньєва быв покладеный форт из варощиком.<ref name="eohou" /> У 1670.&nbsp;роках Сумы ся розросли укріпленым ''посадом'' (ремеселным варощиком), по чому стали майвеликов фортецьов у Слобудськуй Украйині.<ref name="eohou" /> Зачинавучи 1658.&nbsp;роком Сумы были центром Сумського козацького полка, воєнної тай адміністративно-територіалної єдиниці.<ref name="eohou" /> У 1680.&nbsp;роках довкола вароша яв ся розростати неукріпленый пригород.<ref name="eohou" /> Пуд конець 17.&nbsp;стороча, Сумы стали містом зборув московитськых войськ бігом Крымськых кампаній рокув&nbsp;1687 тай&nbsp;1689. У Велику сіверну войну уд децембра 1708 по януар 1709 варош быв ''ставков'' (штабом) Московитського головнокомандованя пуд проводом царя Петра&nbsp;I. У 1734–1743 пуд керовництвом принца Алєксєя Шаховського у Сумах діяла ''Комиссія учрежденія Слободскихъ полковъ''. Уд єї закладеня тай до ліквідації козацтва у Слобудськуй Украйині варош быв пуд читавым вливом офіцірської фамелиї Кондратьєвых.<ref name="eohou" /> [[File:Суми._Sumy._1897.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B8._Sumy._1897.png|ліворуч|міні|Центер Сум у 1897]] По ліквідації козацтва у 1765.&nbsp;році, Сумськый козацькый полк ги адміністративна єдиниця быв перечиненый у Сумську провінцію свіжовытвореної Слобудсько-украйинської ґубернії ({{Lang-ru|Слободско-украинская губернія}}), а Сумы стали єї центром. У році 1780 Сумы стали центром Сумського уїзда ({{Lang-ru|Сумскій уѣздъ Харьковскаго намѣстничества}}), а у 1786–1789.&nbsp;у городі забрали фортіфікаційні валы.<ref name="eohou" /> По періоду стаґнації у 1765–1860.&nbsp;роках, Сумы зачали ставати читавым індустріалным тай торговым центром, вдяку Павловському цукрово-рафінадному заводу, закладеному в 1869 И.&nbsp;Харитоненком) тай Сумські машиноробні майстерні (закладені в 1896 из цільов продуковати апаратуру про цукрові заводы). Из покладеньом штрекы Ворожба—Мерефа появила ся ай Сумська желізнична штація у януарови&nbsp;1877. Дакулко файтув філантропістськых індустріаліштув, спомежи котрых были майзнамі Харитоненкы, вчинили читавый внесок у розвуй Сум.<ref name="eohou" /> Бігом Револуції 1905–1907.&nbsp;рокув почти вшыткым Сумськым повітом керовала Сумська повітова орґанізація Всеросійського селянського союза, што у далшуй російськуй історіоґрафії ся означовало терміном „селянська республіка“. Тото была провба селянув убороти си ліпші робочі условія через выход у політичну сферу, забравши собі власть и розроблявучи власноє законодавство.<ref>{{Cite journal|title=Селянська революція|year=2017|ref=Herasymenko17|quote=Надалі поняття «селянська республіка» історики розглядали переважно для позначення Сумської повітової організації ВСС [Всеросійського селянського союзу], оскільки в період найбільшого піднесення революції 1905 – 1907 рр. керівництво майже всім повітом виконував Селянський союз.|last=Герасименко|first=О. В.|url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Ukrsel_2017_17_9|journal=Український селянин|issue=17|nopp=yes|pages=29–33|language=uk|at=УДК 94(477.54/62) «1905/1907»|publisher=Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького|place=Черкаси}}</ref><ref>Figes, Orlando: ''A People's Tragedy: The Russian Revolution 1891–1924''. The Bodley Head, London (2014). p. 183</ref> === Друга світова война === [[File:Братська_могила_Лучанське_кладовище_Суми.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%9B%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B8.jpg|ліворуч|міні|Колективный груб катун, умершых у Другуй світовуй войні]] Бігом [[Націстічне Нїмецько|німецької]] окупації Украйины у [[Друга світова война|Другуй світовуй войні]] (1941–1944) Сумы пережыли читаву уйму тай были окуповані уд 10.&nbsp;октовбра 1941 по 2.&nbsp;септембра 1943. У фебруарови 1942.&nbsp;року, дас 1,000 [[Жыде|жыдув]] были убиті у Сумах у двох великомасштабных операціях. У майови-юнійови того року, німці тай їх мадярські союзникы забили щи пару десяткув жыдув тай тридцять [[Циґане|циґанув]]. Дас 250&nbsp;мадярськых жыдув были убиті у Сумах за період окупації.<ref>{{Cite web |title=Sumy |url=https://collections.yadvashem.org/en/untold-stories/community/14622525 |website=@yadvashem |access-date=2025-05-13 |language=en }}</ref> Німці держали у вароши тюрьму<ref>{{cite web |url=https://www.bundesarchiv.de/zwangsarbeit/haftstaetten/index.php?action=2.2&tab=7&id=801 |title=Gefängnis Sumy |website=Bundesarchiv.de |access-date=26 February 2022 |language=de }}</ref> тай каторжный батальйон про жыдовув.<ref>{{cite web |url=https://www.bundesarchiv.de/zwangsarbeit/haftstaetten/index.php?action=2.2&tab=7&id=100002303 |title=Jüdisches Arbeitsbataillon Sumy |website=Bundesarchiv.de |access-date=26 February 2022 |language=de }}</ref> У януарі 1944, 1.&nbsp;Резервный піхотный полк 1.&nbsp;Корпуса Польськых збройных сил став у Сумах, и пак у городі было Головноє управліня Першої польської армії.<ref name="hs">{{cite book|last=Stańczyk|first=Henryk|year=2021|title=Gorzki smak zwycięstwa. Polski bilans II wojny światowej|language=pl|location=Warszawa|publisher=Muzeum Niepodległości, Muzeum Historii Polskiego Ruchu Ludowego|pages=105, 107|chapter=Wojsko Polskie na froncie wschodnim 1943–1945|isbn=978-83-66640-32-0}}</ref> Дас 30,000&nbsp;польськых катун перебывали тай проходили воєнські ученя у Сумах у 1944 перед тым як назад пуйти у буй против Нацистської Німещины.<ref name="hs" /> По войні розбиті часті вароша ся удновльовали. === Повномасштабна російська інвазія === [[File:Storage_building_in_Sumy_after_shelling_during_Russian_invasion,_18_March_2022_(01).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Storage_building_in_Sumy_after_shelling_during_Russian_invasion,_18_March_2022_(01).jpg|ліворуч|міні|Склад у Сумах по російському бомбардованю, 18.&nbsp;марця 2022]] 24.&nbsp;фебруара 2022, на першый день [[Російско-україньска война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|Повномасштабної російської інвазії в Украйину]], Сумы были атаковані Російськыма збройныма силами.<ref>{{Cite web |title=Battles against Russian occupiers ongoing near Shchastia, Sumy, Hostomel Airport |url=https://www.ukrinform.net/rubric-ato/3411711-battles-against-russian-occupiers-ongoing-near-shchastia-sumy-hostomel-airport.html |access-date=2022-02-25 |website=www.ukrinform.net |date=24 February 2022 |language=en }}</ref> 4.&nbsp;апріля 2022 голова Сумської обласної воєнної адміністрації (сперед інвазійов&nbsp;— ''Сумської обласної державної адміністрації'') Дмитро Живицькый заявив, ож російські войська булше не держали ниєден варощик авадь село у Сумськуй области тай булшинов удступили, тай ож украйинські воякы межи тым робили над тым, обы доукіряти лишивші ся войська.<ref>[https://nationalpost.com/pmn/news-pmn/russian-troops-no-longer-hold-any-settlements-in-ukraines-sumy-region-says-governor Russian troops no longer hold any settlements in Ukraine's Sumy region, says governor], National Post (4 April 2022)</ref> 8.&nbsp;апріля того року Живицькый заявив, ож ушыткі російські катуны лишили область, айбо додав, ож територія области ся и дале обставала небезпечнов позад міновань и другых муніцій, лишеных російськов армійов.<ref>{{Cite web |title=Sumy region liberated from Russian troops |url=https://www.pravda.com.ua/eng/news/2022/04/8/7338013/ |website=Ukrainska Pravda |access-date=2025-05-13 |language=en }}</ref> 13.&nbsp;апріля 2025.&nbsp;року Російська федерація обстріляла Сумы ракетами, убивши маймало 35&nbsp;чоловік, у тум числі 2&nbsp;дітий, тай ранивши 129&nbsp;чоловік, у тум числі 15&nbsp;дітий.<ref>{{Cite web |title=Война в Украине: хроника событий 1 апреля - 2 мая 2025 г., Page 28 из 45 |url=https://www.bbc.com/russian/live/cy7083mpzdkt?page=28&post=asset:eb0219ba-e525-40ea-8aba-615973bc31bd#asset:eb0219ba-e525-40ea-8aba-615973bc31bd |website=BBC News Русская служба |date=2025-04-14 |access-date=2025-05-13 |language=ru }}</ref><ref>{{Cite web |title=Death toll in Russian April 13 missile strike on Sumy rises to 35 |url=https://kyivindependent.com/death-toll-in-russian-april-13-missile-strike-on-sumy-rises-to-35/ |access-date=15 April 2025 |website=The Kyiv Independent |author=Kateryna Hodunova |date=14 April 2025 |language=en }}</ref><ref>{{Cite web |date=13 April 2025 |title=At least 34 people killed in Russian missile attack on Ukrainian city |url=https://www.bbc.com/news/articles/c4g4262x4x1o |access-date=13 April 2025 |website=BBC |language=en-GB }}</ref> Подля CNN, тото стало майсмертелным подобным нападом уд 2023.&nbsp;року, кой Росія ударила ракетами по селови Гроза тай забила 59&nbsp;чоловік.<ref name=":0">{{Cite web |last=Rahimi |first=Rosa |date=13 April 2025 |title=Russian strikes on northeastern Ukrainian city of Sumy kill 32, in deadliest attack this year |url=https://www.cnn.com/2025/04/13/europe/russian-strike-sumy-ukraine-intl/index.html |access-date=13 April 2025 |website=CNN |language=en }}</ref> == Ґеоґрафія == Сумы ся розміщувут у сіверовосточнуй части Украйины на Середньоруськуй высочині тай у історичному реґіоні Слободської Украйины. Варош стойит на берегах рікы Псел. == Урядованя == [[File:Майдан_Незалежності_Суми.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B8.JPG|міні|Будова Сумської обласної адміністрації]] Сумы&nbsp;— город обласного значіня, адміністративный центер Сумської области тай Сумського района. До 2006.&nbsp;року варош быв поділеный на два городські районы, ''Зарічний'' и ''Ковпаковський'', тай 13 мікрорайонув. Уд 2006 розділеня на городські районы стратив платность.<ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=08.12.2010&rf7571=42366 |title=РЕГІОНИ УКРАЇНИ ТА ЇХ СКЛАД |date=1 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110901211609/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=08.12.2010&rf7571=42366 |archive-date=2011-09-01 }}</ref> Варошськый муніципалітет обсягує дакулко сосідньых сіл: ''Верхнє Піщане'', ''Житейське'', ''Загірське'', ''Кирияківщина'', ''Піщане'' тай ''Трохименкове''. == Демоґрафія == {| class="wikitable sortable" style="text-align: right;" |+Населеня !Рук !Населеня ! |- |1660 |2,740 |<ref name=":1">{{cite web |title=ЭСБЕ/Сумы — Викитека |url=https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%8B |website=ru.wikisource.org |access-date=2019-09-03 }}</ref> |- |1732 |7,700 |<ref name=":1" /> |- |1773 |9,380 |<ref name=":1" /> |- |1850 |10,256 |<ref name=":1" /> |- |1897 |27,564 | |- |1898 |26,355 |<ref name=":1" /> |- |1926 |43,814 | |- |1939 |63,900 |<ref>{{cite book|last=гл. ред. Б. А. Введенский|title=Сумы // Большая Советская Энциклопедия.|publisher=Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия»|year=1956|pages=2-е изд. том 41. М., стр.285–286}}</ref> |- |1959 |98,015 |<ref>{{Cite web |url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/ussr59_reg2.php |title=Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. |website=www.demoscope.ru }}</ref> |- |1970 |159,168 | |- |1975 |194,000 |<ref>{{cite book|title=Сумы // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 25. М., "Советская энциклопедия"|year=1976|pages=стр.76}}</ref> |- |1979 |228,174 | |- |1989 |291,264 |<ref>{{Cite web |url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/sng89_reg2.php |title=Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. |website=www.demoscope.ru }}</ref> |- |1991 |303,300 |<ref>{{cite encyclopedia|title=Sumy, city|encyclopedia=The New Encyclopedia Britannica. 15th edition. Micropaedia. Vol.11. Chicago|year=1994|pages=387}}</ref> |- |2001 |293,141 |<ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=09.06.2009&rf7571=28527 |title=Verkhovna Rada of Ukraine }}</ref> |- ! colspan="3" |Оцінкы |- |2011 |271,016 | |- |2013 |269,177 |<ref>{{cite web |title=Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року. Державна служба статистики України. Київ, 2013. стор.92 |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2013/sb_nnas_2012.pdf |access-date=2019-09-03 |archive-date=2013-10-12 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131012013028/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2013/sb_nnas_2012.pdf |url-status=dead }}</ref> |- |2016 |267,633 |<ref>Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року. Державна служба статистики України. Київ, 2016. стор.65</ref> |- |2022 |256,474 |<ref name="ua2022estimate" /> |} === Язык === Рудный язык подля списованя людности 2001.&nbsp;року:<ref>{{cite web |lang=uk |url=https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/ |title=Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України }}</ref> {| class="wikitable sortable" |+ !Язык !Число !Процент |- |украйинськый |style="text-align: right;"|225,784 |style="text-align: right;"|77.29% |- |російськый |style="text-align: right;"|59,461 |style="text-align: right;"|20.35% |- |другый авадь невызначеный |style="text-align: right;"|6,894 |style="text-align: right;"|2.36% |- |'''Ворохом''' |style="text-align: right;"|'''292,139''' |style="text-align: right;"|'''100.00%''' |} Подля обзвідованя Межинародного републіканського інститута за апріль-май 2023.&nbsp;року, 64% обывательства города говорило дома по украйинськы, 27% говорило по російськы.<ref>{{Cite web |author=Center for Insights in Survey Research, A Project by International Republican Institute |year=2023 |title=Восьме всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2023) |publisher=Група «Рейтинг» |url=https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/municipal_survey_may_2023_ua_-_final.pdf }}</ref> == Вызначні родакы == * Олексій Алчевськый (1835–1901)&nbsp;— індустріалішта, філантроп, закладатель города Алчевськ. * Ганна Безлюдна (рожд.&nbsp;1972)&nbsp;— украйинська журналіштка и продюсерка. * Карл Бурман (1882–1965)&nbsp;— естонськый архітектор и малярь. * Микола Грунськый (зач.&nbsp;20.&nbsp;ст.)&nbsp;— старшый изглядовач, шпеціалішта з російського языка при Лінґвістичному інституті Націоналної академії наук Украйины. * Дмитро Кулеба (рожд.&nbsp;1981)&nbsp;— політик и діпломат; бывшый міністер загатарных діл Украйины (4.&nbsp;марця 2020&nbsp;– 5.&nbsp;септембра 2024). * Анатолій Мокренко (1933–2020)&nbsp;— оперный співак, барітон. * Катерина Пешкова (1887–1965)&nbsp;— совєтська активістка за людські права, перша жона Максіма Ґорького. * Петро Воєводін (1884–1964)&nbsp;— російськый револуціонер, совєтськый політик и кінопродюсер. === Шпортовці === * Казімєрж Ґзовськый (1901–1986)&nbsp;— польськый кавалерійськый офіцірь тай верьшник, сріберный медалішта у команднум кунськум бігови [[Олімпійскы гры|Літньых Олімпійськых бавищ]] 1928. * Євген Глива (рожд.&nbsp;1983)&nbsp;— бігун-ултрамаратонець. * Володимир Голубничий (1936–2021)&nbsp;— чотыриразовый олімпійськый медалішта у шпортовуй ходьбі. * Олег Гусєв (рожд.&nbsp;1983)&nbsp;— фотбалішта из 319&nbsp;клубныма мачами тай 98&nbsp;мачами за зборну Украйины. * Володимир Романенко (рожд.&nbsp;1985)&nbsp;— фотбалішта-пувзащитник из булш як 330&nbsp;клубными мачами. * Катерина Самсон (рожд.&nbsp;1988)&nbsp;— фотбаліштка-воротарька из 21&nbsp;мачами за жунську зборну Украйины. * Сергій Страшненко (рожд.&nbsp;1953)&nbsp;— даколишньый фотбалішта-ґолкіпер из булш ги 400&nbsp;клубныма мачами. == Братські вароші == [[File:Celle_Partnerstadt_Sumy.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Celle_Partnerstadt_Sumy.jpg|міні|Ерб Сум у братськум вароши Целле (Німещина) на ґранітнум образі пуд знаком.]] Сумы мавут за [[Братьскы міста|братські]] такі вароші:<ref>{{cite web |title=Міста-партнери |url=https://smr.gov.ua/uk/misto/mista-partneri.html |website=smr.gov.ua |publisher=Sumy |language=uk |access-date=2020-03-30 }}</ref> * {{flagicon|USA}} Сакраменто, [[США]] (2023) * {{flagicon|Нїмецько}} Целле, [[Німещина]] (1990) * {{flagicon|POL}} Ґорзув Велькопольськый, [[Польща]] (2006) * {{flagicon|GEO}} Кутаїсі, [[Ґрузія]] (2018) * {{flagicon|POL}} [[Люблін]], Польща (2002) * {{flagicon|Булгарія}} Враца, [[Булгарія]] (1966) * {{flagicon|CHN}} Шіншянь, [[Кітайска Народна Републіка|Китай]] (2019) * {{flagicon|CHN}} Чуджі, Китай (2019) === Другі формы сполупраці === * {{flagicon|SVK}} [[Банська Быстриця]], [[Словакія]] (2016) * {{flagicon|Швайц}} Волен, [[Швайц]] (2015) == Никайте щи == * [[Сумска область]] == Референції == <references /> == Вонкашні удкликованя == * {{Cite encyclopedia|title=Sumy|volume=26|edition=11th|page=85|publisher=Encyclopædia Britannica|url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Sumy}} * (по анґл., укр., рос.) [https://web.archive.org/web/20160109173330/http://sumytourism.com/ City of Sumy travel guide] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160109173330/http://sumytourism.com/|date=2016-01-09}} * (по укр. и рос.) [http://www.sumy.net.ua Місто Суми] * (по укр.) [https://web.archive.org/web/20120213051809/http://meria.sumy.ua/ Сумська адміністрація] * (по анґл.) [https://web.archive.org/web/20110716162732/http://sumyhotels.com/ Sumy travel guide] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110716162732/http://sumyhotels.com/|date=2011-07-16}} * [http://med.sumdu.edu.ua/index.php/en/ Медичний інститут СумДУ] * (по укр.) [https://web.archive.org/web/20100616074652/http://www.best.sumy.ua/ Regional Web-portal, open business-directory of the city] * [http://doska.sumy.ua/ Портал Суми] * (по укр.) [https://web.archive.org/web/20170606165959/http://www.0542.ua/p/web-cam Вебкамера] центра Сум {{50 найвекшых міст Україны}} {{Областны центры Україны}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Сумска область]] g2ayrwyz5ywbq64khkc3afhozusf538 0 4928 167785 157979 2026-07-25T04:39:58Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167785 wikitext text/x-wiki [[Файл:Whitepelican edit shadowlift.jpg|thumb|right|Пелікан]] [[Файл:Pelikan Walvis Bay.jpg|thumb|Пелікан летить]] [[Файл:Grus antigone with Pelecanus onocrotalus.JPG|thumb|Ґрупа пеліканів у сполочности журавлїв]] [[File:Pelecanus onocrotalus MHNT.ZOO.2010.11.44.1.jpg|thumb| ''Pelecanus onocrotalus'']] '''Пелікан''' (''Pelecanus onocrotalus'') є великый водный [[птах]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[пелікановы]]х. == Попис == Росте до великости лебидї, є дас 148 - 175цм великый з роспятём крыл 226 - 630цм і [[Вага|вагов]] міджі 5 - 15 kg.<ref name= "ARKive">[https://web.archive.org/web/20190104125721/https://www.arkive.org/great-white-pelican/pelecanus-onocrotalus/ Great white pelican (Pelecanus onocrotalus), archived]</ref> Мать робустне тїло з куртыма лабами, куртым хвостом, мицным дзёбаком о характерістічным карковым ваком. Є скоро цалый білый, лем кінцї летучых пер мать чорнобуры, вак жовтый і ружовы ногы. Так як і вшыткы [[веслоногы]] мать вшыткы палцї на ногах споєны плавачов бланов. Обидві поглавя ся фарбов видительно не одрізняють, [[саміця]] є кущок менша як самець а на роздїл од нёго мать куртшый і рівнїшый дзёбак. Молоды екземпларї легко розознаме дякуючі сивому пірю. == Росшырїня == Пелікан гнїздить в [[Африка|Африцї]] в меджах од югозападной [[Европа|Европы]] по [[Середня Азия|середню Азію]].<ref name= biolib>[https://web.archive.org/web/20100827023015/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8378/ BioLib]</ref> Часточно є перелїтный, на зиму одлїтать до северозападной Африкы, одrы ся зачінать вертати уж на граніцї фебруара і марца.<ref name= DH>Dungel J., Hudec, K. (2001)</ref> Ґлобална популація є все ціслена - рахує згруба 270 - 290 000 екземпларів, котры жыють на плосї великой 100 000 - 1 000 000 км².<ref>[https://web.archive.org/web/20080322211828/http://www.iucnredlist.org/search/details.php/49641/all IUCN Red List]</ref> В часї цалого лїта прилїтать і на теріторію [[середня Европа|середнёй Европы]]. Найвекшу грозбу про пеліканів представлює страта природного біотопу, захоплїня ся у рыбарьскых сїтях, отрова пестіцідами і пронаслїдованя од рыбарїв, котры пеліканам судять великый убыток [[Рыбы|рыб]] на рыбниках.<ref name= "ARKive"/><ref name = BirdLife>[http://www.birdlife.org/datazone/species/index.html?action=SpcHTMDetails.asp&sid=3809&m=0 BirdLife Species Factsheet]</ref> == Интересны факты == * В [[Мадярщина|Мадярщинї]] тот вид вымерлый.<ref name="GWP">[https://www.iucnredlist.org/species/22697590/177120498#assessment-information Great White Pelican: Pelecanus onocrotalus]</ref> * Найвысшый лет зафиксованый на 1372 метры.<ref name="GWP"/> == Жрідла == * {{Cite book |author= '''Dungel J., Hudec, K.''' |title= Atlas ptáků České a Slovenské republiky |at= str.&nbsp;22 |publisher= Academia, 2001 |location=Praha. |isbn= 978-80-200-0927-2}} {{commonscat|Pelecanus onocrotalus}} == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Пелікановы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] t5ftgac1d0rcohvvyv2n6dz62my3ftn 0 5042 167796 117979 2026-07-25T07:49:12Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167796 wikitext text/x-wiki [[Файл:Falco subbuteo NAUMANN.jpg|thumb|right|Чеглок]] [[File:Falco subbuteo MHNT.ZOO.2010.11.105.6.jpg|thumb| ''Falco subbuteo'']] '''Чеглок''' (''Falco subbuteo'') є малый [[хищі|хищ]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] соколовых. [[Файл:Falco subbuteo flying.jpg|left|thumb|Чеглок лїтать]] Росте до великости голуба (30 - 35 цм), роспятя крыл 75 - 85 цм і досягує вагы міджі 180 - 300 ґ. Зверьху є переважно чорносивый, спід тїла є світлый з густыма чорныма фляками. Як лїтать легко ёго годен розознати дякуючі узкым шпіцятым крылам і арджавобурій фарбі спіднёй части бріха (смоть образчік). Обидві поглавя суть фарбов дуже подобны, молоды птахы суть в цїлку веце буры. Озывать ся ясным ''кікікікі'', подобным як [[кобчік]]. Чеглок гнїздить на векшынї теріторії [[Европа|Европы]] і у [[Азія|Азії]]. На зиму одлїтать до [[Африка|Африкы]]. Гнїздить в лїсах і ловить в країнах з роскыданыма поростами молодых стромів, господарьскім ґрунтї, на [[савана]]х ці [[тайґа]]х. == Референції == {{Переклад|cs|Ostříž lesní|7287977}} * Dungel J., Hudec, K. (2001): ''Atlas ptáků České a Slovenské republiky''; str. 74. Academia, Praha. ISBN 978-80-200-0927-2 * Dierschke, V. (до чежтїны переложыв Ян Робовскі, 2009): ''Ptáci''; str. 151. Euromedia Group, Praha. ISBN 978-80-242-2193-9 * [https://web.archive.org/web/20090203190238/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8547/ BioLib] {{Стыржень}} {{commons|Falco subbuteo}} [[Катеґорія:Соколовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 9g2t3pdyov84y7s1l22wpb5wlw4je3w 0 5048 167784 157395 2026-07-25T04:26:50Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167784 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pernis apivorus2.jpg|thumb|right|Осоїд]] '''Осоїд''' (''Pernis apivorus'') є середнї великый [[хищі|хищ]] з [[родина (біолоґія)|родины]] [[ястрябовы]]х. [[Файл:Wespenbussard Pernis apivorus by A. Görtler edit2.jpg|left|thumb|Осоїд лїтать]] [[Файл:Pernis apivorus juv. 080718.jpg|left|thumb|Молоды пташкы у гнїздї]] [[Файл:Pernis apivorus MHNT.jpg|thumb|''Pernis apivorus'']] Росте до дакус векшой великости як [[каня лїсова]] (52 - 60 цм), в роспятю крыл мірять 135 - 150 цм і досягує вагы 580 - 950 ґ. Фарба піря у нёго варіабілна, общо але мать бурый хырбет, флякасту грудь і сиву голову, при лїтаню годен відїти і ёго білы смугы на сподї крыл. Осоїд гнїздить на векшынї теріторії [[Европа|Европы]] і у западній [[Азія|Азії]]. На зиму одлїтать до тропічной [[Африка|Африкы]]. Осоїд є хищ шпеціалізованый на пожераня [[оса|ос]] і [[шыршень|шыршнїв]] і їх ларв, хоць у малім множестві ловить і другых малых жывых творів. Гнїздить у лїсї і по векшыну рока є тяжко го у природї збачіти. Вынятком суть свадьбяны танцї, за котрых є при лїтаню выразный тляпканём крыл. Самцї суть в часї гнїздиня, котре тырвать од мая до авґуста, силно теріторіалны. [[Гнїздо]] собі будує высоко на стромах і шторік кладе 1 - 2 буры флякасты яйця. == Жрідла == {{Переклад|cs|Včelojed lesní|7463244}} * Dungel J., Hudec, K. (2001): ''Atlas ptáků České a Slovenské republiky''; str. 58. Academia, Praha. ISBN 978-80-200-0927-2 * Dierschke, V. (до чештїны переложыв Ян Робовскі, 2009): ''Ptáci''; str. 144. Euromedia Group, Praha. ISBN 978-80-242-2193-9 * [https://web.archive.org/web/20080501110428/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8500/ BioLib] {{commons|Pernis apivorus}} {{стыржень}} [[Катеґорія:Ястрябовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] o2k4b2p9tat03z5bggekls90s296nze 0 5049 167772 116103 2026-07-25T02:05:54Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167772 wikitext text/x-wiki [[Файл:Milvus milvus L(ThKraft).jpg|thumb|right|Коршун червеный]] [[File:Milvus milvus MHNT.ZOO.2010.11.80.15.jpg|thumb| ''Milvus milvus'']] '''Коршун червеный''' (''Milvus milvus'') є середнё великый [[хищі|хищ]] з [[родина (біолоґія)|родины]] [[ястрябовы]]х. Од другых видів нашыв хищів ся одрізнять довгым, глубоко выкроєным хвостом, котрый є зверьху арджаво зафарбленый. Гнїздить в лїсах близко водных плох, з вольным простором. == Референції == <references /> {{Переклад|cs|Luňák červený|6821258}} == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20080501132125/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8505/ Taxon Milvus milvus на BioLib.cz] {{Стыржень}} {{commons|Milvus milvus}} [[Катеґорія:Ястрябовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 2xyw1zztfgclzcqiw1ql3ellfz7z653 0 5059 167801 141107 2026-07-25T08:24:42Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167801 wikitext text/x-wiki {{unibox}} [[Файл:Accipiter gentilisAAP045CA.jpg|thumb|right|Ястряб голубятник]] '''Ястряб голубятник''' (''Accipiter gentilis''), є середнё великый [[хищі|хищ]] з [[родина (біолоґія)|родины]] [[ястрябовы]]х, росшыреный по цілій [[Европа|Европі]] аж на їй северну і северозападну часть, в [[Северна Азія|северній Азії]], [[Турція|Турції]], [[Іран]]ї, [[Тібет]]ї, [[Японія|Японії]] і у [[Северна Америка|Северній Америцї]]. == Попис == * Довжка тїла ([[самець]]): 49-57 цм * Довжка тїла ([[саміця]]): 58-64 цм * Роспятя крыл (самець): 93-105 цм * Роспятя крыл (саміця): 108-127 цм * Вага (самець): 570-950 ґ * Вага (саміця): 970-1750 ґ Ястряб голубятник є найвекшый представитель [[рід (біолоґія)|роду]] ''Accipiter''.<ref name= redp>https://web.archive.org/web/20120209023932/http://redpath-museum.mcgill.ca/Qbp/birds/Specpages/northerngoshawk.htm</ref> Мать курты шыроко закулятены крыла, довгый хвіст, вгодный про лїтаня поміджі стромы, силны пазуры, плоху голову, куртый шпіцятый дзёбак і буры аж помаранчовы очі. Самець мать сиву верьхню сторону тїла зо синїм надыхом, білы бровы і білый спід зо сивыма смугами. Саміця є выразно векша як самець і на роздїл од нёго мать верьхню часть тїла зо сивым надыхом. Молоды птахы суть зверьху буры і місто вовнок на грудї мають дакілько бурых фляків. == Хованя == [[Файл:Accipiter gentilis 1672.ogv|left|thumb|200px|Ястряб голубятник при атаку]]] Ястряб голубятник є на векшынї теріторії сталым птахом, і кідь у дакотрых локалітах, напр. у [[Канада|Канадї]] або северній Азії, [[міґрація|міґрує]] до южнїшых областей. Жыє скрытым способом жывота з богатшым поростом і збачіти го годен лем рідко, за стравов ся але даколи выдасть і до одкрытой країны. На уловок чекать зо своёй позоровательнї і потім выконує атак несподїванов швыдкостёв. Справила іде о опортуністічного хища, котрого стравов суть звычайно меншы виды птахів, окремо пак [[голуб]]ы, ластївкы, воровлї, хоць можуть напасти і векшы виды, наприклад бажанты або водны птахы, аж до великости дикой качкы. Ястраб голубятник ся аж на час гнїздиня скоро нияк не озывать, на гнїздї выдавать повторяны кейкавы шкрякы „кекекекекекекекеке“. [[Файл:Acc nest.jpg|thumb|250px|Молодята]] [[File:Accipiter gentilis MHNT.ZOO.2010.11.84.2.jpg|thumb| ''Accipiter gentilis'']] К своїм гнїздовым локалітам ся вертать міджі [[марец|марцом]] і [[апріль|апрілём]] і на яйцях сїдить од апріля до [[юн]]а. Гнїздовы плохы суть векшынов зароснуты великыма і силныма стромами, на котрых ястряб гнїздить. Кладе 2 аж 5 яєць о великости 59×45 мм і вагов коло 60 ґ. Свої яйця собі твердо хоронить і остро атакує і на векшы виды [[хищі]]в. Інкубачна доба тырвать 28 аж 38 днїв і на яйцях сидять обоми родічі. Молодята опущають гнїздо по 35 днях жывота і лїтати зачінають згруба о десять днїв пізнїше. Молоды птахы можуть зістати близко своїх родічів аж по добу єдного рока жывота. Ястряб голубятник не мать велё природных неприятелїв і час од часу є ловленый векшыма видами канї, або пугачами, хоць тоты хищі бывають самы жертвами самых ястрябів в часї гнїздиня, коли ся у них обявує несподївана аґресія.<ref name=redp /> == Жрідла і референції == {{commonscat}} <references/> * [https://web.archive.org/web/20110605053141/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8522/ Biolib] * [http://www.priroda.cz/lexikon.php?detail=918 Příroda.cz] {{Переклад|cs|Jestřáb lesní|7138661}} [[Катеґорія:Ястрябовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 31aiwt6grtakknqj1qpec3zo7agmv7b 0 5060 167775 126778 2026-07-25T02:15:16Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167775 wikitext text/x-wiki [[Файл:Sparrowhawk04.jpg|thumb|right|Крогулець воробятник]] '''Крогулець воробятник''' (''Accipiter nisus'') є малый [[хищі|хищ]] з [[родина (біолоґія)|родины]] [[ястрябовы]]х росшыреный в [[Европа|Европі]], [[середня Азія|середнёй]] і [[выходна Азія|выходной Азії]] і [[Северна Африка|северній Африцї]]. == Попис == * Довжка тїла: ** самець: 30 - 33 цм ** саміця: 35 - 39 цм * Роспятя крыл: ** самець: 60 - 63 cm ** саміця: 74 - 79 cm * Вага: ** самець: 150 ґ ** саміця: 280 ґ Крогулець воробятник є тонкый птах з куртыма і шырокыма крылами, цїлком довгыма жовтыма ногами, куртым сивым дзёбаком і довгым хвостом. [[Самець]] мать брылицёво сивый хырбет і крыла, білочервеный бріх з чорныма смугами, [[саміця]] выразно векша мать буросивый хырбет і крыла і білый бріх з чорныма смугами без червеной фарбы. Молоды птахы мають буро зафарбленый хырбет і буры смугы на брісї. == Хованя == Крогулець воробатник жыє скрытым способом жывота у лїсах, особливо у шпильковых але в зимі го годен збачіти і в парках або іншых стромовых поростах піля людьского обыстя. Векшына популації є стала, хоць птахы зо севернїшых европскых областей міґрують до северной Африкы, североазійскы популації переважно до северной [[Індія|Індії]]. Ёго стравов ся векшынов ставають дрібны пташкы і їх молодята, хоць вынятково ловить і меншы виды ссавцїв, невеликы хробаы або дакотры виды жаб. На свій уловок стерегне на позоровательнї на конарях [[стром]]ів, кідь мусить, тишко го наслїдує і потім несподївано атакує.<br /> Часто ся ухылює к актівнїшому способу ловлїня: Пролїтавать своїм ревіром без допереду становленого цїля і намагать ся шоковати ніч несподїваючу ся жертву атаком. Замірявать ся передовшыткым на непереглядны і горбковы части (крякы, густы лїсы, теріторії з будовами...). Лїтать скрыто (тїсно над землёв, поздовж земли, поздовж стїн, пролїтавать кряками і стромами...), абы быв збаченый што найпізнїше і міг ся зміцнити уловку скоре, як стигне належно реаґовати. Нияк часто ся не озывать. Обчас од нёго можеме послухати кейгаве „кее-кее-кее-кее“, на гнїздї ся векшынов озывать швыдкым „кюкюкюкюкю“. Своє [[гнїздо]] собі крогулець воробятник будує на стромах у невеликых вышках, векшынов у конаряк смереків або яліць. Гнїздить од [[апріля]] до [[юл]]а і шторік кладе давку 4 - 6 яєць. Саміця на яйцях сидить по добу 33 днїв. При гнїздиню є высоко зранительный і сподївать ся лем на тото, же го дякуючі замаскованю предатор не збачіть. Молодята опущають гнїздо згруба по 30 днях жывота. == Ґалерія == <gallery> Sparrowhawk-Male.JPG|Самець з поїманым вороблём Sperwer eet duifje.JPG|Саміця Sylwetka_krogulec.jpg|Ілустрачный накрес летячого крогулця AccipiterNisusFlightB.jpg| AccipiterNisusFlightA.jpg| AccipiterNisusDuelB.jpg|Крогулець боює з воронов AccipiterNisusDuelA.jpg| Zittende en badderende sperwer-4961919.webm| thumb |Accipiter nisus AccipiterNisusFlightC.jpg| Accipiter nisus MHNT.jpg| [[Файл:P1010767.jpg]] </gallery> == Жрідла і референції == {{commons|Accipiter nisus}} {{Переклад|cs|Krahujec obecný|7310718}} * [https://web.archive.org/web/20110412063051/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8523/ Biolib] * Černý W.: ''Ptáci''. Praha: Artia, 1980. [[Катеґорія:Ястрябовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 52lirwr7gqavg2ee0x3nwlih4lpbmak 0 5088 167786 151782 2026-07-25T04:52:39Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167786 wikitext text/x-wiki [[Файл:Podiceps griseigena 1 (Marek Szczepanek).jpg|thumb|right|Поганка]] [[File:Podiceps grisegena MHNT.ZOO.2010.11.39.10.jpg|thumb| ''Podiceps grisegena'']] '''Поганка''' (''Podiceps grisegena'') є середнї велика [[пірникозовы|пірникоза]] росшырена в [[Середня Европа|середнїй]] і [[Выходна Европа|выходній Европі]], на [[Сибирия|Сібірї]], Кавказї, берегу Аральского мора і северной части [[Японія|Японії]] і [[Северна Америка|Северной Америкы]] в области од [[Аляшка|Аляшкы]] по [[Лабрадор]]. == Попис == * Довжка тїла: 43 cm * Роспятя крыл: 70 cm * Вага: 0,5-0,9 kg Поганка є о дашто векша як [[Пірникоза чорношыйка|пірникоза чорношыйка]]. Мать релатівно довге і робустне тїло і довгый міцный дзёбак. В лїтї мать тмавый хырбет, арджавочервене горло, бріх і спідню часть крыл, той самой фарбы лице і решта головы є блищачо чорна. Североамерицькый і североазійскый підвид ''P. g. holbollii'' мать навеце од того европского (''P. g. grisegena'') дзёбак з векшой части чорный, закля што европскы екземпларї го мають чорный і жовтый лем коло корїня. В зимнім шатї є невыразно сивобіла з обчасныма тмавыма надыхами. [[Поглавя]] ся од себе не одрізняють. == Хованя == Поганка преферує достаточно зароснуты стоячі водны плохы. Є часточно перелїтна, часть популації на зиму [[міґрація|міґрує]] до [[западна Европа|западной Европы]]. В лїтї ся озывать натягнутым „ґа“ або „кек“. Їй головнов частёв стравы суть меншы [[рыбы]], але вызначну роль в їй їдалным списку грають і хробакы. == Жрідла і референції == {{commons|Podiceps grisegena}} * [https://web.archive.org/web/20150404141115/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8341/ Biolib] * Bezzel, E. (2007): Ptáci. Rebo Productions. ISBN 978-80-7234-292-1 {{Переклад|cs|Potápka rudokrká|7296025}} [[Катеґорія:Пірникозовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 5y5ziw3hvcf1pdfolxv6rltdeu04ibe 0 5105 167789 157213 2026-07-25T05:15:16Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167789 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс | image_caption = ''P. nigricollis'' в свадьбянім шатї | image = Black-necked Grebe Schwarzhalstaucher.jpg | image_alt = A bird, looking at the viewer, in water with a black cap, yellowish tufts of hair extending from the eye, an overall black body, and reddish flanks. | image2 = Podiceps nigricollis.JPG | image2_caption = ''P. nigricollis'' в простім шатї | image2_alt = A bird in water, facing to the left. The bird has a brownish head, a whitish chin and upper throat, whitish flanks, and an overall brownish look. | status = LC | status_system = IUCN3.1 | status_ref = <ref name="iucn status 19 November 2021">{{cite iucn |author=BirdLife International |date=2018 |title=''Podiceps nigricollis'' |volume=2018 |page=e.T22696610A132584321 |doi=10.2305/IUCN.UK.2018-2.RLTS.T22696610A132584321.en |access-date=19 November 2021}}</ref> | taxon = Podiceps nigricollis | authority = [[Christian Ludwig Brehm|Brehm]], 1831 | range_map = PodicepsNigricollisIUCNver2019-2.png | range_map_caption = Ареал росшырїня ''P. nigricollis''{{legend|#00FF00|Розмножіня|outline=gray}} {{legend|#008000|Бываня|outline=gray}} {{legend|#00FFFF|Перелїт|outline=gray}} {{legend|#007FFF|Нерозмножіня|outline=gray}} |genus=Podiceps|phylum=Chordata|regnum=Animalia|domain=Eukaryota|name=Пірникоза чорношыйка|ordo=Podicipediformes|classis=Aves|familia=Podicipedidae|species=P. nigricollis}} [[Файл:Podiceps nigricollis (Marek Szczepanek)2.jpg|thumb|right|Пірникоза чорношыйка]] '''Пірникоза чорношыйка''' (''Podiceps nigricollis'') мала [[пірникозы|пірникоза]] з россяглым ареалом росшырїня. Жыє в [[Западна Европа|западній]], [[Середня Европа|середнїй]], [[Южна Европа|южній]] і [[Выходна Европа|выходній Европі]], западній і [[Выходна Азія|выходній Азії]], [[Северна Африка|северній]] і [[Южна Африка|южній Африцї]] а і на западї [[Северна Америка|Северной Америкы]]. == Попис == * Довжка тїла: 28–34 цм * Роспятя крыл: 56 цм * Вага: 250-400 ґ Пірникоза чорношыйка є о дашто менша як [[поганка]]. Мать релатівно курте тїло, робустну голову з тонкым дзёбаком з выразно догоры огнутов спіднёв челюстёв. В лїтї є своїм пестрым зафарблїнём напросто незамінительна. Мать червенобуры бокы, гудзіцю і чорне горло і голову зо жовтыма пірками за очками. В зимнім шатї є сива з чорным тимём головы і може быти часто мылена з [[Пірникоза ушаста|пірникозов ушастов]]. Поглавя ся фарбов не одрізняють, свіжо вылягнуты молодята суть білы з чорныма смугами. == Хованя == [[Файл:Podiceps nigricollis 001.jpg|left|thumb|Пірникоза чорношыйка у простім шатї]] Пірникоза чорношыйка выглядавать достаточно зароснуты стоячі водны плохы. Є часточно перелїтна, на зиму векшына екземпларів [[Міґрація|міґрує]] до южной і западной [[Европа|Европы]]. Нияк окремо ся не озывать з вынятком токаня, коли у нёй, кідь маме серенчу, можеме послухати піскаве „пуііі (бібіб)“. Пірникоза чорношыйка ся ховать по цілый рік дуже посполито. Знать ся выборно потапляти і плавати, на суші ся рушать барз немоґаво. Свій уловок, котрый з векшыны творять водны жывы, находить так, же покійно смотрить до воды а як дашто збачіть, такой ся за тым потопить. Нагодно свій їдалный список спестрить і хробаками і ларвами. Кідь збачіть небезпеченство, дуже часто ся намісто одлечіня потопить під воду. Гнїздить од апріля до юна, часто в сполочности з [[Мева рехотуса|мевов рехотусов]]. Гнїздо, котре собі будує з конарїв і тростинкы плаве на уровни воды. Звычайно кладе 2 яйця, котры ся інкубують 20 аж 21 днїв. Першых дакілько тыжднїв по вылягнутю возять родічі свої молодята на хырбетї. [[File:Podiceps nigricollis MHNT.ZOO.2010.11.39.2.jpg|thumb| ''Podiceps nigricollis'']] == Жрідла і референції == {{commons|Podiceps nigricollis}}{{Переклад|cs|Potápka černokrká|7532407}} * [https://web.archive.org/web/20080924125340/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8343/ Biolib] * Bezzel, E. (2007): ''Ptáci''. Rebo Productions. ISBN 978-80-7234-292-1 [[Катеґорія:Пірникозовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] rntrh5j1qshgp16hylw1t2cules5yfm 0 5106 167788 126870 2026-07-25T05:14:11Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167788 wikitext text/x-wiki [[Файл:Tachybaptus ruficollis 1 (Marek Szczepanek).jpg|thumb|right|Дорослый птах на гнїздї у свадьбянім шатї]] [[Файл:Little Grebe.jpg|thumb|Дорослый птах у простім шатї]] [[File:Tachybaptus ruficollis MHNT.ZOO.2010.11.37.9.jpg|thumb| ''Tachybaptus ruficollis'']] [[File:Little grebe (Tachybaptus ruficollis) in Tokyo.webm|thumb |Tachybaptus ruficollis]] '''Пірникоза карликова''' (''Tachybaptus ruficollis'') є найменшым [[Вид (біолоґія)|видом]] [[пірникозовы|пірникозы]] в [[Европа|Европі]]. == Попис == Выразно менша як качка; росте до 25–29 цм, роспятя крыл мірять 40–45 цм і важыть 130–235 ґ. Мать курте робустне тїло з куртыма крылами і шыёв і малов кулятов головов без пірковых ух. Дорослы птахы суть у свадьбянім шатї переважно тмаво барнасточорны з ґаштаново буров фарбов на боках карку і головы. На корїню дзёбака мають выразный жовтый фляк. В простім шатї суть цїлково блядшы, зверьху тмавобуры, з лицями до біла і світло буров шыёв і грудёв. Молодята суть переважно чорны з білавым чолом і світлїшыма смужками на голові і хырбетї. Обидві поглавя суть фарбов такы самы. На гнїздищах жыє скрыто, часто ся потаплять. Під воду ся скрыє і в небеспецї, вылїтавать лем малоколи. Їх притомность прозраджує найчастїше голосне колысава „бібібібібібібі“, з котрым ся озывать в часї гнїздїня. Варує острым, металово звуковым „піт“. == Росшырїня == Ареал росшырїня пірникозы карликовой є од [[Западна Европа|западной]] і [[Середня Европа|середнёй Европы]] через [[Азія|Азію]] і [[Індія|Індію]] аж по [[Кітай]], [[Японія|Японію]] і [[Нова Ґуінеа|Нову Ґуінеу]]. Загорнює тыж векшыну [[Африка|Африкы]], враховано [[Мадаґаскар]]у. Звычайно гнїздить у низшых пологах. Є часточно перелїтный вид; в середнїй Европі є переважно перелїтный. Европска популація є брана як стабілна, знижує ся в часї твердых зим. == Біотоп == Гнїздить на плыткых, богато зароснутых водных плохах різной, часто і малой розлогы. На зиму міґрує на незамерзаючі рікы. == Страва == Жывить ся переважно хробаками, жабами і малыма рыбами. == Гнїздїня == Гнїздить од апріля до октобра 2x за рік. Плаваючі гнїзда з водный рослин будують обидвоми родічі векшынов добрї схованы в тростинцї в плыткій водї. В єдній покладцї бывать 4–6 (3–7) яєць з розмірами 37,1 x 25,9 мм. == Референції == {{Sisterlinks | commons = Tachybaptus ruficollis | species = Tachybaptus ruficollis}} {{Переклад|cs|Potápka malá|7103173}} <references/> * [https://web.archive.org/web/20100224231157/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8338/ Biolib] * Bezzel, E. (2007): ''Ptáci''. Rebo Productions. ISBN 978-80-7234-292-1 [[Катеґорія:Пірникозовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] p441sydndktq8h2wqn3lue23smeqxm6 0 5132 167792 164310 2026-07-25T05:53:09Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167792 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|regnum=[[Animal]]ia|phylum=[[Chordate|Chordata]]|name=Сапсан|genus='' [[Falco]] ''|species='''''F. peregrinus'''''|binomial=''Falco peregrinus''|status=LC|status_system=iucn3.1|image=Falco peregrinus - 01.jpg|classis=[[Bird|Aves]]|ordo=[[Falconiformes]]|familia=[[Falconidae]]|binomial_authority=(Tunstall, 1771)}} '''Сапсан''' ([[Латиньскый алфавіт|лат]]. ''Falco peregrinus'') — козмополітны росшыреный [[соколовы]]й [[хищі|хищ]]. [[Саміця]] є выразно векша як [[самець]] і може досяговати аж великости [[гайворон|гайворона]]. Мать довгы шпіцяты крыла і куртый хвіст, котрый ся на кінцї зближує. На фарбі є найвыразнїшый тмавый „баюс“ на білім лицї. Ёго жертвами суть переважно птахы до великости качкы. Вид мать множество пописаных підвидів, але не вшыткы суть узнаваны. Різны жрідла уводжають 15-17, даколи докінце і 19 підвидів. == Опис == Роспятя крыл сапсана є 85 - 115 цм, довжка тїла 35 - 50 цм. Самцї важать од 500 ґ до 700 ґ, саміцї суть выразно векшы і важать 910 аж 1500 ґ. Великость є варіабілна тыж як і фарба, подля того о якый підвид іде. Севернїшы виды суть векшы, южны суть дрібнїшы. Фарба сапсанів є дуже варіабілна. Чім севернїша популація, тым є цалкова фарба світлїша, а навспак в тропах може фарба головы і заду быти аж чорна. Слїдуючій опис платить головно про підвид (''F. p. peregrinus''), котрый ся находить в середнїй Европі. Дорослый птах мать тмаво сивый аж сивочорный хырбет і білый спід з капковыма фляками переходячіма до вовнок на бріху. Саміця може мати спід бурой фарбы. Ручны леткы суть чорнобуры, шпіцї крыл чорны, хвіст сивобурый з фляками. Конець хвоста є з білым лемом. На білаве лице засягує тмава сивочорна фарба з тимя і творить выразный, характерістічный баюс. Світлїшы северьскы популації мають і сесь баюс узшый і менше выразный. Молоды птахы мають хырбет скоре сивобурый з білавыма або жовткавыма лемами пірок. Хвіст мають тмавобурый з ясныма смугами, Спід тїла мають выразно поздовж флякастый. == Страва == Сапсаны лїтають швыдкым маханём крыл, плахтять лем на куртых драгах. Ловлять скоро вылучно птахы, котры летять. Ёго штіл ловлїня не є барз вгодный про поземне ловлїня, зато лов дрібных ссавцїв волить лем вынятково і птахы на земли пробує дістати до [[воздух]]у. Мече ся з великой вышкы на жертву під собов і атакує го острыма пазурами. Годен досягнути аж 300 км/г. Нараз в тій швыдкости быв бы небезпечный і про нёго і зато ся намагять трафіти найскорше крыло, не пряме тїло жертвы. З той самой прічіны не може атаковати на веце птахів нараз і дакотры виды дрібных птахів ся зато на охрану перед ним зґрупують. Жертва по атаку векшынов впаде на землю, де го сапсан забє клювнутём, покы впаджїня жертва пережыв. == Розмножованя == Сапсаны поглавно дозрїють двох аж трёх роках. Перед гнїздїнём вказують акробатічны приклады лїтаня. В природї гнїздить переважно на скалї, кідь не мать к діспозіції скалы, загнїздить і у старім гнїздї іншого виду. Сам гнїздо не будує, ани не справує, на скалї велё раз гнїздить і на голім підкладї. Были зазначены і гнїзда на земли. Облюбив собі і лудьскы будовы і часто гнїздить в розвалинах замків або на різных вежах. І наперек тому не гнїздить у великых містах. На свої гнїзда ся реґуларно вертать, або гнїздить холем близко старого місця. В [[Середня Европа|середнїй Европі]] зношать саміця найчастїше на кінцї [[Марец|марца]] ці початку [[Апріль|апріля]] 3-4 яйця. Сїдить на них коло 29-30 днїв саміця даколи єй черять самець. Саміця собі страву будь сама уловить, кідь єй самець черять на сиджіню, або їй самець носить страву на гнїздо. По вылягнутю ся о молодята старать дас 14 днїв лем саміця, самець носить страву, потім ся черяють, Молодята опущають гнїздо по 35 аж 42 днях, але родічі їх кормлять і надале холем два місяцї. == Росшырїня == [[Файл:PeregrineSubspeciesMap.png|250px|thumb|right|Мапа росшырїня підвидів сапсана, указуюча 19 підвидів]] Природно не жыє лем в [[Антарктіда|Антарктідї]], частях [[Южна Америка|Южной Америкы]], на [[Новый Зеланд|Новім Зеландї]] і [[Ісланд]]ї. В сучасности є ёго росшырїня менше, бо на много місцях, переважно в розвинутых індустріалізованых областях сапсан выгынув. == Література == * Hudec, K.; Šťastný, K. a kol. (2005): Fauna ČR Ptáci 2/I. Academia Praha, 572 str. (друге переробене і доповнене выданя) * Sauer, F. (1995): Průvodce přírodou: Ptáci lesů, luk a polí. Ikar Praha, spol. s r.o., 286 стр. * ŠŤASTNÝ, Karel; BEJČEK, Vladimír; HUDEC, Karel. Atlas hnízdního rozšíření ptáků v České republice. Прага: AVENTINUM s.r.o., 2006. {{ISBN| 80-86858-19-7}} S. 102-103. == Екстерны одказы == * [http://www.rozhlas.cz/hlas/dravci/_zprava/13553 приклад голосу з проєкту Чеського радія Голос на каждый день] * [https://web.archive.org/web/20120120201734/http://www.wildafrica.cz/cs/zvire/sokol-stehovavy/ wildafrica.cz] * http://www.priroda.cz/lexikon.php?detail=376 * [https://web.archive.org/web/20090203190254/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8552/ biolib] * [http://www.falcoperegrinus.net European Peregrine Falcon Working Group] * [http://www.beleefdelente.nl/slechtvalk Вебкамера у гнїздовій будцї] {{Commons|Falco peregrinus}} == Референції == {{Переклад|cs|Sokol stěhovavý|7355983}} [[Катеґорія:Найменше знепокоївый (LC)]] [[Катеґорія:Соколовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] sgtvkcsqkbzzcrbvbrdjb36xn430irf 0 5278 167782 121299 2026-07-25T03:07:21Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167782 wikitext text/x-wiki [[Файл:Black-legged-Kittiwake.jpg|thumb|right|Мева трипалцёва]] '''Мева трипалцёва''' (''Rissa tridactyla'') є середнё великый морьскый [[птах]] з [[родина (біолоґія)|родины]] [[мевовы]]х. Мева трипалцёва є кус векша як їй родина [[мева рехотуса]], росте до приближно 40 цм, важыть 300 - 525 ґ і в роспятю крыл мірять 90 - 100 цм. Є переважно білый із сивым хырбетом і крылами, котры мають выразно тмавы кінцї, тмавыма ногами і жовтым дзёбаком. През зиму ся у нїй обявує тмавосива смуга за оком. [[Файл:1stwinter.jpg|left|thumb|Молодый птах]] Обидві поглавя суть фарбов там само, молоды птахы мають тмавый шпіць хвоста, выразно чорне піря на крылах і на шыї, дві тмавы смугы на головї і тмавый дзёбак. Од другых мев єй можеме розознати за помочі тмавых ніг лем з трёма палцями. Мева трипалцёва барже чісленно гнїздить на европскых і америцькых берегах [[Атлантічный океан|Атлантічного океана]]. По выгнїздїню птахы опущають колонії і роскыдують ся по морях, де ся векшынов згромаждюють в областях контіненталного шелфу і морьскых лавок (анґліцькы ''banks''). Звычайно ся у тім часї стримують мімо побережа і лем вынятково прилїтають до внутроземных областей, векшынов наслїдком силных морьскых бурь. [[Файл:Black-legged Kittiwake and Chick.jpg|left|thumb|Мева трипалцёва з молодятом]] [[File:Rissa tridactyla MHNT.ZOO.2010.11.125.1.jpg|thumb|left| ''Rissa tridactyla'']] През лїто ся стримує справила піля морьского берега. Ловить передовшыткым малы виды [[рыбы|рыб]], слимаків, хробаків, часто притім спроваджать великы рыбарьскы шыфы, на котрых жере решты уловленых рыб, або окрадать меншы виды водных птахів о їх жертвы. Мімо гнїздїня ся озывать куртым носовым „кя“, як варовный сіґнал хоснує курте „кт кт“. Аналоґічно як і векшына іншых видів мев, гнїздить в чісленных колоніях. Нешумны гнїзда лемованы махом або морьскыма рясами собі ставлять звычайно на морьскых, часто і прудкых утесах. Середня зношка яєць є 1 - 2 білы яйця, на котрых сидять черяво обоми родічі 25-32 днїв. О молодята ся старають іщі слїдуючіх 33 - 54 днїв. у вольній природї ся може дожыти і веце як 15 років. == Референції == <references /> {{Переклад|cs|Racek tříprstý|6513949 }} == Жрідла == * [https://web.archive.org/web/20140910195449/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8704/ BioLib] * Dungel J., Hudec, K. (2001): ''Atlas ptáků České a Slovenské republiky''; str. 132. Academia, Praha. ISBN 978-80-200-0927-2 {{Стыржень}} {{commons|Rissa tridactyla}} [[Катеґорія:Мевовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] {{Link_FA|de}} 0fwz69atqskdv1vfgdcf9qxp4i4qbu5 0 5288 167780 127920 2026-07-25T03:03:38Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167780 wikitext text/x-wiki [[Файл:Larus brachyrhynchus, Alaska NBII.jpg|thumb|right|Мева голубонога]] [[File:Larus canus canus MHNT.ZOO.2010.11.125.9.jpg|thumb| ''Larus canus canus'']] '''Мева голубонога''' (''Larus canus'') є середнё велика [[мевовы|мева]] росшырена в [[Европа|Европі]], [[северна Азія|северній Азії]] і в [[Северна Америка|Северній Америцї]]. Найбогатше ся находить в Европі, де жыє веце як єдна половина з цїлой світовой популації, котра є в сучасности гадана на 1 000 000 парів.<ref>Hagemeijer, W. J. M., & Blair, M. J., eds. (1997). ''The EBCC Atlas of European Breeding Birds''. Poyser, London ISBN 0-85661-091-7.</ref> == Опис == * Довжка тїла: 40-56 цм * Роспятя крыл: 110-120 цм * Вага: 300-600 ґ Росте до великости [[ворона|вороны]] і дакус є менша як [[мева трипалцёва]], з котров бывать часто замінёвана. Піря на бріху, шыї і голові є чісто біле, ногы жовтозелены, крыла зверьха сивы з чорно-білыма шпіцями і узкый і жовтый [[дзёбак]]. През зиму мать сивы смужкы на голові, на дзёбаку ся векшынов обявить червеный фляк і на хвостї чорна смуга. Обидві поглавя суть так само зараблены. Молоды птахы суть на бріху, голові і горлї буро флякасты з чорнобурыма пірками лїтаня на крылах. До шату дорослых ся фарблять аж у третїм роцї жывота. == Хованя == Мева голубонога ся находить на морьскых берегах, близь мочарїв, рік і векшых озер. Часточно є перелїтный. Озывать ся глубокым голосом, якый припоминать сміх. Векшынов од нёго можеме чути гавкаве „кієє“, „кіяя“, або варовне „кіюю кіюю“. На морьскых берегах жыє справила в россяглых колоніях рахуючіх аж 320 екземпларів, у внутроземю ся векшынов стримує осамочено або в меншых колоніях. Тыж як другы виды мев і мева голубонога є вшыткопожераюча, жывить ся дрібныма рыбками, слимаками, хробакамі, водяныма рясами або різныма сухоземныма рослинами, нагодно зъїсть і здохлину. == Жрідла і референції == <references/> {{Переклад|cs|Racek bouřní|}} * [https://web.archive.org/web/20160305135647/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8696/ Biolib] * Bezzel, E. (2007): ''Ptáci''. Rebo Productions. ISBN 978-80-7234-292-1 {{Стыржень}} [[Катеґорія:Мевовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 71aezgk5mjwot7r3v9n3kxp1ba68q68 0 5297 167781 121207 2026-07-25T03:04:58Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167781 wikitext text/x-wiki [[Файл:Larus-fuscus-taxbox.jpg|thumb|right|Мева оселедцёва]] '''Мева оселедцёва''' (''Larus fuscus'') є великый, переважно морьскый [[птах]] з [[родина (біолоґія)|родины]] [[мевовы]]х. Належыть міджі великы виды мев, росте до 48 - 56 цм, важыть 550 - 1180 ґ і в роспятю крыл мать 117 - 134 цм. Мать силно будоване тїло, релатівно довгый хвіст і довгы узкы крыла. Зверьха є звычайно тмава, сива аж скоро чорна, часто із синявым надыхом, кінцї крыл суть тмавы, їх краї, хвіст, бріх, грудь і голову мать білы. Ногы суть тыж як міцный дзёбак жовты, на дзёбаку є навыше выразный великый червеный фляк. [[Файл:Lesser Black-backed Gull 3.jpg|left|thumb|Мева летить.]] [[Файл:Larus fuscus graellsii1.jpg|left|thumb|Пар мев оселедцёвый на морьскім берегу (впередї є молодый, піля нёго дорослый птах).]] Обидва поглавя ся фарбов не одрізняють, молоды птахы мають тыж як у векшыны другых видів мев буры крыла і хырбет, тмаве зафарблїня на хвостї, счасти сиве піря на голові і ружовы ногы. [[File:Larus fuscus graellsii MHNT.ZOO.2010.11.122.15.jpg|thumb|left|''Larus fuscus graellsii'']] Мева оселедцёва чісленно гнїздить при [[Европа|европскім]] побережу [[Атлантічный океан|Атлантічного океана]]. Зимуючій ареал росшырїня є значно россяглый і роспространять ся на россяглій теріторії в меджах од брітаньскых островів в [[северна Европа|северній Европі]] аж по [[западна Африка|запад африцького контінента]]. Через зиму є реґуларно зазначеный аж в [[Северна Америка|Северній Америцї]], де прилїтають правдоподобно екземпларї з [[Ісланд]]у. Через лїто ся стримує переважно на морьскых берегах, часто єй годен відїти і на шырім морю. В зимі во внутроземных областях преферує векшы водны плохы, особливо водоємы, озера або рікы. Векшыну ёго стравы творять малы аж середнї рыбы, вшелиякы морьскы і солодководны слимакы, хробакы ці глисты. Часто атакує і меншы водяны птахы і краде їм уловкы або слїдує рыбарьскы шыфы, на котрых жере решы поїманых рыб. Озывать ся подобно як [[срибляста мева]], мать але выразно глубшый голос. Гнїздить в чісленых колоніях. Брыдке гнїздо собі ставлять на земли або на скалах. великость звычайной зношкы чінить 3 яйця, на котрых черяво сидять обоми родічі дас 24 - 27 днїв. == Жрідла == {{Переклад|cs|Racek žlutonohý|7339502}} * [https://web.archive.org/web/20190807010749/https://www.biolib.cz/cz/taxon/id8697/ BioLib] * Dungel J., Hudec, K. (2001): ''Atlas ptáků České a Slovenské republiky''; str. 128. Academia, Praha. ISBN 978-80-200-0927-2 {{Стыржень}} [[Катеґорія:Мевовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 974ap1krqw8l7xemkgbmuo8j2qq83dt 0 5406 167798 91122 2026-07-25T08:03:17Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167798 wikitext text/x-wiki [[Файл:Recurvirostra avosetta(tennouji zoo).jpg|thumb|right|Шилоклювка]] '''Шилоклювка''' (''Recurvirostra avosetta'') є великый [[ржанкоподобны]]й [[птах]] з [[родина (біолоґія)|родины]] [[шилоклювковы]]х росшыреный в [[Европа|Европі]] і [[Азія|Азії]]. Є часточно перелїтна, векшынов [[міґрація|міґрує]] до [[Северна Африка|северной Африкы]], [[Южна Европа|южной Европы]] або [[Южна Азія|южной Азії]], в дакотрых країнах з приязнїшым кліматом єй годен відїти по цїлый рік. == Опис == * Довжка тїла: 43-48 цм * Роспятя крыл: 73 цм * Вага: 290-400 ґ Шилоклювка є тонкый птах роснучій до великости [[ворона|вороны]]. В зимнім шатї мать переважно чісто біле піря з чорным хырбетом, верьхнёв частёв горла і тимём. Характерістічным ознаком є довгый, тонкый догоры огнутый чорный дзёбак і довгы сїнявы аж чорны ногы. Обі [[поглавя]] суть фарбов такы самы, молоды птахы мають пісково зафарблене піря із сивыма кресбами. == Хованя == [[Файл:Recurvirostra avosetta 3.jpg|left|thumb|215px|Шилоклювка летить]] [[File:Recurvirostra avosetta MHNT.JPG|thumb|'' Recurvirostra avosetta'']] Шилоклювка є жытелём плыткых стоячіх вод, соленых [[озеро|озер]] або мочарїв з рїдкым веґетачным поростом. Під час гляданя стравы смотрить до воды і як збачіть жертву, рушать своїм кривым дзёбаком з єдного бока до другого. Їй стравов суть дрібны водяны быдла. Найчастїше ся озывать мелодічным „плуіт плуіт“. І мімо добы гнїздїня єй можеме часто збачіти в ґрупах другых прибережных птахів, в [[середня Европа|середнїй Европі]] ід найчастїше о [[мева рехотуса|мевы рехотусї]]. Мать высоко комплікованый свадьбяный церемоніал одбываючій ся у водї. Гнїздить в меншых колоніях, найчастїше в плытчінах од [[май|мая]] до [[юн]]а і шторік кладе 3-4 [[яйця]] до плыткой ямкы в земли, векшынов постеленов куртов рослиновов веґетаціов. На яйцях сидять обоми родічі по 23-35 днїв. Такой по вылягнутю суть молодята самостатны і ідуть на свої першы експедіції за стравов. Єден з родічів їх притім бере до воды і учіть плавати. Молодята ся научать лїтати уж у віку 35-42 днїв, але іші все зіставають близко коло своїх родічів. == Референції == {{Переклад|cs|Tenkozobec opačný|7534190}} <references/> * [https://web.archive.org/web/20160305003913/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8605/ Biolib] [[Катеґорія:Шилоклювковы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] k6ang003rdzopkhdg2nycekzmwsrixq 0 5470 167778 159659 2026-07-25T02:34:35Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167778 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|regnum=[[Animal]]ia|phylum=[[Chordate|Chordata]]|name=Лелит|genus='' [[Strix]] ''|species='''''S. aluco'''''|binomial=''Strix aluco''|status=LC|status_system=iucn3.1|image=Strix aluco 3 (Martin Mecnarowski).jpg|classis=[[Bird|Aves]]|ordo=[[Strigiformes]]|familia=[[Strigidae]]|binomial_authority=[[Карл Лінней|Лінней]], 1758|range_map=Strix aluco distribution map.png|range_map_caption=Ареал росшырїня}} '''Лелит''' ([[Латиньскый язык|лат]]. ''Strix aluco'') — ночный птах з родины [[сововы]]х. Є то найросшыренїша сова в Европі. == Росшырїня == Жыє в цїлій [[Европа|Европі]], аж на северны области, в северозападній части [[Африка|Африцї]] (северный [[Тунис]], [[Середоморя|середоморьскый]] [[Алжір]] і [[Марокко]]) а в дакотрых областях [[Азія|Азії]] (южна [[Росія]], [[Кавказ]], [[Чорне море|чорноморьскы]] і середоморьскы части [[Мала Азія|Малой Азії]]. == Становища == Ёго середовищом суть переважно листяны, але і змішаны і шпильковы лїсы, гаї, паркы, даколи лем сад і загороды. == Взгляд == [[Файл:Strix aluco 2 (Martin Mecnarowski).jpg|left|thumb|Лелит летить]] Невыразна сова великости 36-43 цм. Мать робустну куляту голову і кругову тварь із завоём і бурочорныма очами. Ногы курты і опірены аж по персты, крыла релатівно курты (роспятя 81-96 цм), шырокы, хвіст куртый. Фарбы суть барже варіабілны, основна фарба колыше од сивой през різны надыхы бурой аж по арджаву, з тмавым закалїнём. Саміцї суть (як у вшыткых сов) і дашто векшы. == Етолоґія == Актівны суть в ночі, жывлять ся переважно лїсовыма мышами, дале птахами до великости сойкы і земноводныма. Обчасно зъїсть і векшы хробакы і выїмково і рыбы. Голосовым проявом у обох поглавях є голосне гуканя (напр. „''гуу гу гугугугуу''“, але є то варіабілне, саміця часто выдавать і проникаве „''ківік''". Молодята выдавають шкрекы в подобі „''к-сіт''“. == Розмножованя == [[Гнїздо]] собі найчастїше будує в [[стром]]овых дїрах, рїдко і на гнїздах другых птахів (особливо хищів), вынятково і в будовах, або на земли. З облюбов населює великы пташы будкы. Саміця зношать 1-6 яєць (звычайно 2-5) бігом першой половины марца. Яїчка суть вілы з мягкыма бурыма фляками. [[Файл:Bosuil.jpg|left|thumb|Молодый птах]] Самічка зіставать векшынов в гнїздї, котре опущать лем спорадічно (головно збавити ся екскрементів), і сидить на яйцях а самець єй носить страву. По вылягнутю молодят (28-30 днїв) їх кормить і лыґать бруд, котрый продукують, першых 10 днїв практічно не опущають гнїздо. Пізнїше з гнїзда вылїтавать і іщі пізнїше в ночі тыж ловить. Не стане ся але, жебы было гнїздо довше без дозору, все ся коло нёго стримує єден з родічів. Лелит є подобно як і далшы члены того роду знамый упорностёв, з яков свої яйця і пізнїше молодята стережыть. == Хоснована література == * Jan Dungel, Karel Hudec: ''Atlas ptáků České a Slovenské republiky'', Academia, Прага 2001, стр. 150 * Jan Hanzák, Miroslav Bouchner, Karel Hudec: ''Světem zvířat'' II. дїл - 2. часть. Ptáci, стр. 66-69 == Референції== {{Переклад|cs|Puštík obecný|7428686}} == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20080329154913/http://www.biolib.cz/cz/taxonimage/id2062 Лелит на BioLib.cz] {{commons|Strix aluco}} [[Катеґорія:Найменше знепокоївый (LC)]] [[Катеґорія:Сововы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] hi0itdq08l61oiu7fb7gpgi2gunb3zq 0 5495 167793 165241 2026-07-25T06:20:06Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167793 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|regnum=[[Animal]]ia|phylum=[[Chordate|Chordata]]|name=Сойка|genus='' [[Garrulus]] ''|species='''''G. glandarius'''''|binomial=''Garrulus glandarius''|status=LC|status_system=iucn3.1|image=Garrulus glandarius 1 Luc Viatour.jpg|classis=[[Bird|Aves]]|familia=[[Corvidae]]|ordo=[[Passerine|Passeriformes]]|binomial_authority=[[Карл Лінней|Лінней]], 1758|range_map=Garrulus glandarius distribution.jpg|range_map_caption=Ареал росшырїня}} '''Сойка''', тыж '''кукша''' ([[Латиньскый язык|лат]]. ''Garrulus glandarius'') — птах великости голуба з родины [[вороновы]]х, росшыреный в цїлій [[Европа|Европі]], [[Азія|Азії]] і в северозападній [[Африка|Африцї]]. == Опис == * Довжка тїла: 32–35 цм * Роспятя крыл: 52–58 цм * Вага: 150–180 ґ Сойка є найфаребнїшый европскый представитель своёй [[Родина (біолоґія)|родины]]. Є помаранчовобура з чорным хвостом і дзёбаком, ружовопомаранчовыма ногами, бурыма очами і білов гудзіцёв, котра є особливо нападна почас лїтаня. На крылах мать синї пірка з чорныма перечныма смужками, під оком чорный поздовжный фляк. Лїтать тяжко, вовнково і трепаво, на земли підскакує. Поглавя мають тоты самы фарбы, молоды птахы суть тмавшы і мають менше выразны синї пірка на крылах. == Хованя == [[File: DM550GarrulusGlandariusCallSlovakia.ogg|thumb|{{center|Сойчин голос}}|ліворуч]] Сойка ся цїлорочно находить в змішаных лїсах, листяных і шпильковых лїсах, парках, загородах, садах і в остатнїм часї рїдкіше і в містах. Страчать свою природну полошавость і навщівлять містьскы паркы і загороды. Обычайно ся озывать храптивым „''кшрее''“, мнявкавым „''пієее''“, котре є про лаіка нерознательне од кликаня [[каня лїсова|канї лїсовой]] або жывым „''куіт''“. Знать наподобньовати голосы иншых звірят, але ай острый звук немащеного колеса фурика. === Страва === Страву глядать як на [[Дерево|стромах]] так і на земли. Жывить ся передовшыткым рослиновов стравов, окремо пак жолудями і буквіцями, котры собі скрывать в скрыші на зиму, але тыж і лїсковыма орїхами, зерном, різныма плодами і насїнём, чорніцями ці ярабинов ітд. Мясову страву творять передовшыткым молоды [[птахы]], [[Мышь|мышы]], слимакы, ящуркы ці малы гады. Сама ся ставать частов жертвов векшых [[Хищі|хищів]]. === Розмножованя === [[Файл:Garrulus glandarius rufitergum MHNT 232 Weymouth.jpg |thumb|120px|{{center|Яйця сойкы}}]] Гнїздить од кінце [[Май|мая]] до початку [[Юн|юна]]. В припадї страчіня першой зношкы гнїздить звычайно бігом юна іщі раз. Гнїздо з конариків і постелене мохом або травов собі будує на конарях стромів або высокых кряках обычайно 5 м над землёв. В єднотливых інтервалах кладе саміця 5-7 жовтосивых 40×33 мм великых яєць; друга зношка парів, котры пришли о першу, мать 3-4 яйця. [[Інкубачна доба]] тырвать згруба 16–17 днїв. На кормлїню молодять беруть участь обоми родічі. Молодята опущають гнїздо дас в 21–22 днях жывота, але іщі по добу 3 тыжднїв суть своїма родічамы прикормлёваны. В природї ся може сойка дожыти і веце як 15 років. == Підвиды == Розознаваме приближно 42 [[підвид]]ів сойкы, в [[середня Европа|середнїй Европі]] жыє підвид сойка середоевропска (''G. g. glandarius''). == Далшы фотоґрафії == <gallery> Файл:Garrulus glandarius B Luc Viatour.jpg Файл:075 Wild Eurasian jay in flight at the Parc naturel régional Jura vaudois Photo by Giles Laurent.jpg Файл:Koniec listopada 2006 r. 072.jpg Файл:Garrulus glandarius Ukraine.jpg </gallery> == Референції == <references/> {{Переклад|cs|Sojka obecná|7507573}} {{commons|Garrulus glandarius}} == Екстерны одказы == * [http://www.priroda.cz/lexikon.php?detail=351 www.priroda.cz] * [https://web.archive.org/web/20101014113408/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8975/ Biolib] == Література == * Bezzel, E. (2007): ''Ptáci''. Rebo Productions. {{ISBN | 978-80-7234-292-1}} [[Катеґорія:Найменше знепокоївый (LC)]] [[Катеґорія:Вороновы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] l6o8by0vzuw7xp1fqd2qkfzb6dj0o8d 0 5668 167774 157845 2026-07-25T02:13:30Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167774 wikitext text/x-wiki [[Файл:Red Crossbills (Male).jpg|thumb|right|Самцї]] '''Кривоніс''' або тыж '''шишкарь''' (''Loxia curvirostra'') є малый [[співакы|співавый]] [[птах]] з [[родина (біолоґія)|родины]] [[вюрковы]]х. == Опис == * Довжка тїла: 17 цм * Роспятя крыл: 28 цм * Вага: 94 ґ [[Файл:Red Crossbill (Female).jpg|left|thumb|саміця]] [[File:Loxia curvirostra poliogyna MHNT.ZOO.2010.11.220 Tébessa.jpg |thumb|''Loxia curvirostra'']] [[File:Drinkende en zittende kruisbekken-4961837.webm |thumb |Loxia curvirostra]] Кривоніс є выразный птах (лем дакус векшый як [[воробель]]) із силным тїлом, выразно куртым хвостом і характерістічно закривеным дзёбаком з перекриженыма шпіцями. Самець є цеглово червеный з бурыма крылами і хвостом, сивым дзёбаком і бурыма ногами. [[Саміця]] є менше выразна, найчастїше оливово жовтожелена з крылами ай хвостом той самой фарбы як [[самець]]. Молоды птахы ся подобають саміцям. В [[середня Европа|середнїй Европі]] бывать дуже часто поплетеный з рїдкіше росшыреныма [[Білопоясный кривоніс|білопоясныма кривоносами]] (''Loxia leucoptera''), котры мають білы смугы на крылах, а із [[сосновик]]ом (''Loxia pytyopsittacus''), котрый мать зясь векшу голову і робустнїшый дзёбак. == Росшырїня == Є то богато росшыреный співак жыючій в [[Европа|Европі]], [[Азія|Азії]] і [[Северна Америка|Северній Америцї]]. Сучасна популація є притім гадана на 15 000 000 екземпларів, якы жыють на цїлій плосї векшій як 10 000 000 км².<ref>https://web.archive.org/web/20080923182858/http://www.iucnredlist.org/search/details.php/53487/all</ref> Область гнїздїня, чісленость і доба росшырїня в середнїй Европі ся каждым роком мінить в завислости од уроджаю насїня. Нереґуларны переміщованя мають часто характер інвазій. Часто цїлы популації опущають область і на дакілько років населяють іншакы теріторії.<ref>Hudec, K. (1983):Fauna ČSSR - Díl III/2 Academia, Praha.</ref> == Еколоґія == Мімо гнїздїня жыє кривоніс звычайно в меншых, вольнїшых ґрупах. Є дуже шыковна, швыдко перескакує з конаря на конарь, часто вісить і горї ногами. Є тіпічным насїняпожераючім птахом, котрый жере лем насїня шпильковых стромів, передовшыткым смереків і сосен. Часто ся озывать твердым „кіп кіп“, спів творить змішанина трілкованя і верзґавых і праскавых звуків. Гнїздить цїлый рік, найчастїше в добі од децембра до мая, в завислости од множества стравы єден аж двараз за рік. Добрї схованы гнїзда собі будує переважно на смереках у вышцї 4 аж 5 м. В марцу до нёго кладе 3 -4 яйця великы 22 × 16 мм, білы з чорныма і бурыма фляками, котрый час інкубації тырвать 14 - 16 днїв. В зимнїшых місяцях самічка опущать гнїздо лем зрїдка і зохабить ся кормити самцём. Родічі молодята кормлять аж до такого часу, коли їм не стверднуть і не скривлять ся дзобачікы (14-20 днїв). == Підвиды == Кривоніс мать дас 21 [[підвид]]ів.<ref>https://web.archive.org/web/20080927022842/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id9014/</ref> == Жрідла і референції == <references/> * [http://www.priroda.cz/lexikon.php?detail=318 www.priroda.cz] * Bezzel, E. (2007): ''Ptáci''. Rebo Productions. ISBN 978-80-7234-292-1 {{Переклад|cs|Křivka obecná|7333231}} {{Sisterlinks|commons=Loxia curvirostra|species=Loxia curvirostra}} [[Катеґорія:Вюрковы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] f9nb429ffzfbbe34t0fd87pagh0kc2w 0 5698 167799 90992 2026-07-25T08:11:33Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167799 wikitext text/x-wiki [[Файл:European Goldfinch.jpg|thumb|right|Щіглик]] [[File:Carduelis carduelis carduelis MHNT 223 Lambézellec.jpg|thumb|''Carduelis carduelis carduelis '']] '''Щіглик''' (''Carduelis carduelis'') є малый [[співакы|співак]] з [[родина (біолоґія)|родины]] [[вюрковы]]х з россяглым ареалом росшырїня. == Опис == * Довжка тїла: 12 цм * Роспятя крыл: 23 цм * Вага: 16 ґ Щіглик мать щігле тїло, довгы крыла, міцный шпіцятый ружовкастый дзёбак і буры ногы. Є дуже пестро зафарбленый, зверьха слабо бежово, крыла мать счасти чорны з білыма фляками і яснов жовтов смугов, насподї є білый, голова мать характерістічно червену машкару, решта головы є чорнобіла. Обі поглавя суть фарбов такы самы і є часто тяжке їх розознати. Молоды птахы червену машкару не мають. == Росшырїня == Богато ся находить в цїлій [[Европа|Европі]] окрем векшой части Шкандінавского півострова, в [[Азія|Азії]] выходно аж по [[Байкальске озеро]] і южно по [[Гімалаї]] і в [[Северна Африка|северній]] і северовыходній Африцї. Екземплары, котры утекли з умелых ховів вытворили сталу популацію і в [[Австралія|Австралії]] і на [[Новый Зеланд|Новім Зеландї]]. Часточно є перелїтный, на зиму векшынов міґрує до [[южна Европа|южной]] і [[западна Европа|западной Европы]]. == Референції == <references /> {{commons|Carduelis carduelis}} * [https://web.archive.org/web/20080403180620/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id9006/ Biolib] * [http://www.priroda.cz/lexikon.php?detail=696 www.priroda.cz] * Bezzel, E. (2007): ''Ptáci''. Rebo Productions. ISBN 978-80-7234-292-1 {{Переклад|cs|Stehlík obecný|7067548}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Вюрковы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] j2njtyfnhhj1v2glkaf879ye85h0e8m 0 5702 167797 166265 2026-07-25T07:58:37Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167797 wikitext text/x-wiki [[Файл:Carduelis spinus male.jpg|thumb|right|Самець]] [[Файл:Carduelis spinus female.jpg|thumb|right|Саміця]] [[Файл:Erlenzeisig im Flug.jpg|thumb|Чіжик летить]] [[File:Carduelis spinus MHNT.ZOO.2010.11 Anvers.jpg|thumb|''Carduelis spinus'']] '''Чіжык''' або тыж '''чіж''' (''Carduelis spinus'') є малый вид [[співакы|співака]] з [[родина (біолоґія)|родины]] [[вюрковы]]х (Fringillidae). == Таксономія == Чіжык быв описаный [[Карл Лінней|Карлом Ліннейом]] в роцї [[1758]] під назвов ''Fringilla spinus''.</ref> Є то монотіпічный вид.<ref>McCarthy, Eugene M. (2006). ''Handbook of Avian Hybrids of the World''. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-518323-8.</ref> == Опис == Росте до 11-12,5 цм,<ref name=oup>''The Birds of the Western Palearctic''. [[OUP]]. 1997. ISBN 0-19-854099-X.</ref><ref name=mullarney>Mullarney, K.; Svensson, L.; Zetterström, D; y Grant, P.J. (2003). ''Guía de Campo de las Aves de España y de Europa''. Editorial Omega. ISBN 84-282-1218-X.</ref> роспятя крыл мірять 20-24 цм<ref name=oup/><ref name=schauenberg>Schauenberg, P. et al. (1979). ''Fichero Safari Club (Lúgano)''. Madrid: S.A.P.E.. ISBN 84-7461-167-9.</ref> і важыть 10-18 g.<ref name=oup/><ref name=hume>Hume, Rob (2002). ''Guía de Campo de las Aves de España y de Europa''. Editorial Omega. ISBN 84-282-1317-8.</ref> Є сексуално діморфный. Самцї мають зелено сивый хырбет, жовту гудзіцю, шырокы жовты смугы на інакше чорнім хвостї і крылах, чорный фляк під дзёбаком і чорна тимя. біле піря під дзёбаком і жовткасту грудь. смугованый спід тїла. Дзёбак мають обі поглавя сивый, ногы тмавобуры і очі чорны. Молоды птахы ся подобають саміцям, але суть зафарблены простїше.<ref name=mullarney/> === Голос === Вабить сычавым „діееее“. Спів є фрышный, щебетавый, прокладаный силнїшыма куртшыма звуками. Чіжык співать цїлый рік, часто в ґрупах.<ref name=mullarney/> == Росшырїня == Гнїздить на россяглій теріторії [[Европа|Европы]] (особливо пак в їй [[середня Европа|середнїй]] і [[северна Европа|северній части]]) і ізоловане тыж на теріторії [[выходна Азія|выходной Азії]].<ref name="senar">Senar, J.C. y Borrás, A.. "[http://www.mma.es/secciones/biodiversidad/inventarios/inb/atlas_aves_reproductoras/pdf/lugano.pdf. Lúgano en el Atlas de las Aves Reproductoras de España]{{Dead link|date=January 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}".</ref> Часточно є перелїтный, азійскы птахы зимують переважно в [[Японія|Японії]] і [[Кітай|Кітаї]], европскы пак в середнїй, южній і западній Европі і [[северна Африка|северній Африцї]]. Гнїздить в [[шпильковый лїс|шпильковых]] і менше чіслено і в [[змішаный лїс|змішаных лїсах]], окремо пак у высшых пологах. В зимі ся тыж часто находить в [[парк]]ах і [[загорода]]х. == Статус == Ґлобална популація виду є гадана на 30-70 міліонів екземпларів, европска популація пак на 2,7-15 міліонів парів.<ref>Tucker, G.M. y Heath, M.F. (1994). ''Birds in Europe: their conservation status (BirdLife Conservation Series nº 3)''. Cambridge: BirdLife International. ISBN 0-946888-29-9.</ref><ref>Cramp, S. y Perrins, C.M. (1994). ''Handbook of the Birds of Europe, the Middle East and North Africa. The Birds of the Western Palearctic. Vol. IX.''. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-857506-8.</ref> == Хованя == Чіжык є дуже енерґічный птах, шыковно ся рушать і як глядать страву часто вісить долов головов. Окремо пак в осени і в зимі ся часту стримує в малых ґрупах,<ref>Copete, J.L. (1990). O''bservación de un dormidero de Lúganos (Carduelis spinus)''. '''7'''. Butlletí del Grup Català d'Anellament.</ref> в котрых панує становлена єрархія.<ref name="senar2">Senar, J.C. (1984). "Allofeeding in Eurasian siskin (Carduelis spinus)". ''Condor'' (The Cooper Ornithological Society) '''86''': 213-214.</ref> В часї гнїздїня жыє барже скрыто. === Страва === Переважно є насїняпожераючій. В осени і в зимі жере особливо насїня листяных стромів, враховано березы або вільхы.<ref name=mullarney/><ref name=pajaricos>Pajaricos.es. "[http://www.pajaricos.es/mas/maslugano.htm Lúgano]".</ref> Лїтать тыж до културной країны, де ся придасть к другым видам вюрковых птахів і вєдно глядають насїня рослин як наприклад пупава.<ref name=schauenberg/><ref name=pajaricos/> В ярї і в лїтї ся в ёго страві обявує переважно насїня шпильковых дерев, окремо пак виду ''[[Abies]]'', ''[[Picea]]'' a ''[[Larix]]''.<ref name=pajaricos/><ref name=terra>"[https://web.archive.org/web/20121201144614/http://www.terra.es/personal/sobradil/lugano/home.htm Carduelis spinus]" na terra.es.</ref>. Бігом старостливости о молодята в ёго стравї ступать значіня хробаків.<ref name=terra/> === Гнїздїня === Чіжык гнїздить в середоевропскых условіях од марца до юла, а то раз або двараз за рік. Často přitom tvoří malá hejna až o 6 párech.<ref name="senar"/> Добрї скрыте горняткове гнїздо з малых конариків, травы, моху будує высоко в конарях шпильковых стромів. Саміця кладе 3-6 білы аж сивасто синїх, буро флякастых, 15,2 x 12,1 мм великых [[яйце|яєць]], на якых сама сидить 10-14 днїв. Молодята суть алтріціалны і гнїздо опущають по 15 днях.<ref name=terra/> == Одказы == {{Sisterlinks | commons = Carduelis spinus | species = Carduelis spinus }} === Референції === <references/> {{Переклад|cs|Čížek lesní|7524767}} === Екстерны одказы === * [https://web.archive.org/web/20080329154604/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id9007/ Biolib] [[Катеґорія:Вюрковы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 2owtuzi9xdbrgo9luqsilyqdbccf8py 0 5740 167777 157152 2026-07-25T02:30:14Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167777 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|regnum=[[Animal]]ia|phylum=[[Chordate|Chordata]]|name=Лазурівка|genus='' [[Cyanistes]] ''|species='''''C. caeruleus'''''|binomial=''Cyanistes caeruleus''|status=LC|status_system=iucn3.1|image=Parus caeruleus1.jpg|classis=[[Bird|Aves]]|ordo=[[Passerine|Passeriformes]]|familia=[[Paridae]]|binomial_authority=[[Карл Лінней|Лінней]], 1758|range_map=Cyanistes caeruleus only.png|range_map_caption=Ареал росшырїня}} '''Лазурівка''' ([[Латиньскый язык|лат]]. ''Cyanistes caeruleus'') — дрібный [[синицёвы]]й [[співакы|співак]] шыроко росшыреный в мірній і субарктічній [[Европа|Европі]] і [[Западна Азія|западній Азії]]. == Опис == * Довжка тїла: 11-13 cm * Роспятя крыл: 20 цм * Вага: 11 ґ Їй шпеціфічнов ознаков, котра єй одрїзнять од подобной [[звычайна синиця|звычайной синицї]], є синє тимя головы і тмава смуга через очі і спідню часть горла. Чоло і лиця мать білы, затылок, крыла і хвостовы пірка синї, хырбет жовткасто зеленый, бріхова часть тїла є сирово жовта з узков чорнов смужков, ногы синяво сивы і фарба оч тмаво бура. Молоды синицї суть наперед сивы із світло синєм надыхом на крижах, пізнїше здобывають выразне жовтїше зафарблїня як їх родічі. == Хованя == [[Файл:Sykora01.jpg|thumb|Гнїздо в будцї|202x202пкс]] Лазурівка є сталый вид. Жыє в [[листяный лїс|листяных]] і [[змішаный лїс|змішаных лїсах]], [[парк]]ах, [[алей]]ах, загородах, але і в сентрах векшых міст. На зиму творить змішаны ґрупы а тыж як другы виды синицї вынимать ся і тот вид незвычайнов чіперностёв і велёраз під час гляданя стравы вісить долов головов. Неприязны хвилї перебывать скрыта в невеликій ямцї в земли. Лазурівка ся найчастїше озывать выразным „''ті-ті-ті''“, як варовный звук хоснує выразне „''чіір''“. В природї ся звычайно дожывать 1,5 рока.<ref>http://www.garden-birds.co.uk/information/lifespan.htm</ref> [[Файл:Sykora02.jpg|thumb|left|Лягнутя|201x201пкс]] === Страва === Лазурівка належыть міджі цїнных пожерачів рослиновых шкодцїв, як суть наприклад гусеніцї мотыля, вшелиякы мушкы, хоць на ярь любить обжерати і молоды квітя листяных стромів або різне насїня, особливо пак сонячніцёвы. В зимушнім часї собі страву рада спестрить бурьскыма орїшками або шмальцём в сітьцї. === Розмножованя === Гнїздить в дуплах стромів або в деревяных будьках завішеных на стромах а до свого гнїзда ся вертать каждый рік. Як є їй гнїздо огрожене, зъїжыть хохолку на голові, зачне сычати і до предатора неогрожено клювати. [[Гнїздо]] собі будує звычайно з [[мох]]ів, [[піря]] або різной травы а єдну аж дві зношкы яєць кладе міджі апрілём і маём. Єдна зношка бывать в порївнаню з іншыма співаками дуже богата і обычайно рахує сїм аж дванадцять білых, червенкасто флякастых яєць. Саміця на яйцях сидить 12-14 днїв. Молодята опущають гнїздо по 17-18 днях жывота. == Таксономія == Лазурівку першыраз описав [[Карл Лінней]] в роцї [[1758]] в своїм дїлї ''Systema naturae'' (''Сістема природы'') під науковым іменом ''Parus caerulaus''.<ref><small>(Латиньскы)</small> Linné, C. (1758). ''Systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis''. Tomus I. Editio decima, reformata.. Holmiae. (Laurentii Salvii)., 190. “P. remigibus caerulescentibus : primoribus margine exteriore albis, fronte alba, vertice caeruleo.”</ref> Розознаваме у нёй дакілько [[підвид]]ів:<ref name=bio>https://web.archive.org/web/20090211161354/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8948/</ref> * ''Cyanistes caeruleus caeruleus'' - векшына ареалу виду в Европі. * ''C. caeruleus obscurus'' - брітаньскы островы. * ''C. caeruleus balearicus'' - [[Балеары]]. * ''C. caeruleus ogliastrae'' - [[Піренейскый півостров]], [[Корзіка]], [[Сардінія]], южна [[Ґреція]] і [[Крета]]. * ''C. caeruleus orientalis'' - область міджі [[Волґа|Волґов]] і [[Урал]]ом. * ''C. caeruleus satunini'' - [[Крім]], [[Кавказ]]. * ''C. caeruleus calamensis'' - Ґреція. * ''C. caeruleus raddei'' - [[Іран]]. * ''C. caeruleus persicus'' - Іран. * ''C. caeruleus teneriffae'' - остров [[Тенеріфе]] (Канарьскы островы). * ''C. caeruleus ultramarinus'' - северна Африка. * ''C. caeruleus cyrenaicae'' - [[Лібія]]. * ''C. caeruleus degener'' - [[Канарьскы островы]] - часто триманый як самостоячій вид. * ''C. caeruleus ombriosus'' - Канарьскы островы - часто триманый як самостоячій вид. * ''C. caeruleus palmensis'' - Канарьскы островы (остров [[Ла Палма]]) - часто триманый як самостоячій вид. == Референції == {{commons|Parus caeruleus}}{{Переклад|cs|Sýkora modřinka|7502626}}<references/> [[Катеґорія:Найменше знепокоївый (LC)]] [[Катеґорія:Синицёвы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] teibt8pw88abzfc5muxmgtvepxll21e 0 5791 167770 127462 2026-07-25T01:40:46Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167770 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fieldfare aka Turdus pilaris.jpg|thumb|right|Квіч]] '''Квіч''' або '''рябинник''' (''Turdus pilaris'') є малый [[співакы|співавый]] [[птахы|птах]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[дроздовы]]х. == Опис == * Довжка тїла: 24 - 27 цм * Роспятя крыл: 39 - 43 цм * Вага: 80 - 140 ґ Квіч є співакый великый дас як [[кос]], із щіглым тїлом, релатівно довгым хвостом і тонкым шпіцятым дзёбаком. Дорослый птах мать бурый хвіст, крыла бокы і горло з чорныма шіповыма фляками, білый бріх, сивый затылок а голову з білов смугов над оком. Дзёбак є жовтый, лабкы бурожовты. Самець і саміцї мають тоты самы фарбы. В [[середня Европа|середнїй Европі]] іде о міджі дроздами напросто незамінительный вид. == Росшырїня == Квіч жыє в [[северна Европа|северній]], [[середня Европа|середнїй]] а [[выходна Европа|выходній Европі]] а в [[Азія|Азії]] од [[Рін]]у аж по северну [[Сибирия|Сібірь]]. Бігом 2. половины [[20. стороча]] ся дістав тыж до [[западна Европа|западной Европы]] а на [[Велика Британия (остров)|Брітаньскы островы]]. Квіч є переважно перелїтный вид, на зиму міґрує до [[южна Европа|южной]] і западной Европы, [[Мала Азія|Малой Азії]] а до [[Індія|Індії]]. В Европі жыє в сучасности коло 28 - 48 000 000 екземпларів.<ref>https://web.archive.org/web/20070311140301/http://www.iucnredlist.org/search/details.php/51605/all</ref> Жыє в [[лїс]]ах, [[сад]]ах, парках і на луках. == Хованя == Квіч є сполоченьскый птах жыючій в чісленых ґрупах. В часї міґрацій ся зґрупує до величезных, дакілько сто членных ґруп. Часто ся озывать драпавым і голосным, в швыдкым слїдї ґрявчаным „ґаґ шак шак шак“. Спів є твореный із щебетавых, черкотавых і піскавых звуків. Через лїто выглядавать передовшыткым дрібных хробаків і глисты, в зимі, коли такого їджіня нїт, ся жывить бобулями. [[Файл:Fieldfare 2.jpg|thumb|250px|Пар дроздів на гнїздї]] Векшынов гнїздить в колоніях рахуючіх максімално 50 парів. Шторік мать єдну або дві зношкы по 5 - 6 жовткастых яєць о великости 29 × 21 мм. Першы яйця кладе в апрілю, другу на переломі мая а юна. В россосї конарїв строму собі будує у вышцї од 4 до 7 м од земли гнїздо з конаріків і трав постеленых частями рослин. На яйцях сидить по добу 12 - 14 днїв лем саміця. Самець ся запоює аж до выховованя молодять, котры опущають гнїздо дас по двох тыжднях жывота, але іщі пару днїв потім суть докормлёваны. == Референції == <references/> {{Переклад|cs|Drozd kvíčala|7038237}} {{commons|Turdus pilaris}} * Bezzel, E. (2007): ''Ptáci''. Rebo Productions. {{ISBN| 978-80-7234-292-1}} * [https://web.archive.org/web/20080418055835/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8887/ Biolib] [[Катеґорія:Дроздовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 2vj0bdiwdsn49z7k73mgwriikngbc69 0 5800 167795 135737 2026-07-25T07:42:12Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167795 wikitext text/x-wiki '''Хохлата синиця''' (''Lophophanes cristatus'', оперед ''Parus cristatus'') є малый [[Вид (біолоґія)|вид]] [[співакы|співака]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[синицёвы]]х (Paridae). ==Опис== Є о дашто меншый як [[воробель]], росте до 12-13 цм, роспятя крыл мірять 17-20 цм а важыть 10-13 ґ. Міджі европскыма синицями є цїлком незамінительна, а то особливо дякуючі выразной хохолцї на голові. Зверьхня часть тїла є бура, од чорнобілой головы ясно оддїлена тмавов смугов, котра продовжує аж під [[дзёбак]], де переходить до великого поздовжного фляку. Спід тїла є буробілый а ногы, дзёбак і очі тмавы. Обі поглавя суть притім дуже подобны. === Голос === Ваблїня звучіть найчастїше як „ціціґирррр“ або „ґирррр“. Спів є тихый, цверликавый. ==Росшырїня== [[File:Lophophanes cristatus MHNT.ZOO.2010.11.181.1.jpg|thumb|''Lophophanes cristatus'']] Хохлата синиця є росшырена на россяглій теріторії [[Европа|Европы]] а западной Азії. Єй ареал росшырїня сягать од Іспанії аж по Урал, причім ёго северны граніцї ся находять на северї [[Росія|Росії]] а южны пак в пасмі од южной Іспанії через юг Франції а Южны Алпы по Булгарьско а Ґрецько. Є стала а вязана передовшыткым на [[шпильковый лїс|шпильковы лїсы]], може ся але находити тыж в [[змішаный лїс|змішаных лїсах]] ці в [[парк]]ах а [[загорода|загородах]] з поростами шпильковых стромів. == Хованя == Є дуже чіперна а добрї лїзе по стромах. Бігом зимного часу ся обчас находить тыж в змішаных ґрупах з другыма видами синиць. В лїтї ся в єй в страві обявують переважно малы безхырбетны жывотны, хробаків, ларвы в зимі ся жывить насїнями. Гнїздить 1-2x за рік в меджах од марца до юла в дутинах стромів, котры сама будує в спорохнївитым дереві. Обчас тыж вывжывать тыж пташачі будькы. В єдній зношцї є 4-8 світлых, 16,4-12,6 мм великых, буро флякастых яєць, на їх 13-16 денній інкубації мать участь сама саміця, котру самець бігом того часу кормить. Молодята гнїздо опущать по 18-22 днях. == Підвиды == * ''L. c. abadiedi'' * ''L. c. baschikiricus'' * ''L. c. cristatus'' * ''L. c. mitratus'' * ''L. c. scoticus'' * ''L. c. weigoldi'' == Одказы == {{sisterlinks | commons = Parus cristatus | species = Parus cristatus}} === Референції === <references/> {{Переклад|cs|Sýkora parukářka|7681659}} === Екстерны одказы === * [https://web.archive.org/web/20080622153925/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8946/ Biolib] [[Катеґорія:Синицёвы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 3c0hoky2ux8s7q73kl8ov4tdjnxphc2 0 5812 167773 88946 2026-07-25T02:09:52Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167773 wikitext text/x-wiki [[Файл:Crested Lark I-Haryana IMG 9946.jpg|thumb|right|Кочубей]] [[File:Galerida cristata MHNT 232 Sbekia Algérie.jpg|thumb|'' Galerida cristata '']] '''Кочубей''' (''Galerida cristata'') є малый [[співакы|співак]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[жайворонковы]]х росшыреный в [[Евразія|Евразії]] од [[Портуґалія|Портуґалії]] по северовыходну [[Кітай]] а выходну [[Індія|Індію]] а в [[субсагарьска Африка|субсагарьскій Африцї]] аж по [[Ніґерія|Ніґерію]]. == Опис == * Довжка тїла: 17 цм * Роспятя крыл: 34 цм * Вага: 45 ґ Кочубей є о дашто векшый як подобный полёвый жайворонок. Мать завалисте тїло, дакус куртый хвіст і куляту голову з явнов хохолков і щіглым дзёбаком. Подобно як другы жайворонковы кочубей не є нияк выразно зафарбленый, зверьха є світло бурый з чорныма фляками і смугами, котры мать выразны і на груди, насподї є брудно білый. Дзёбак і ногы мать ружовы а на роздїл од жайворонка полёвого не мать білы пірка на хвостї. Поглавя ся фарбами нияк не одрїзняють. == Хованя == Кочубей ся цїлый рік находить в сухых одкрытых локалітах, найчастїше там де ся будує, ґаздівскых ґрунтах, луках, шпортовісках, на россяглых загородах або в садах. Найчастїше ся озывать пискавым „тъюї“. Головнов частёв ёго стравы є насїня і части різных видів [[рослины|рослин]], важну роль у нїй грають хробакы або інакшы дрібны безхырбетны жывотны. Гнїздить од [[апріль|апріля]] до [[авґуст]]а а шторік мать векшынов дві зношкы з 2 аж 3 яйцями, котры кладе до добрї скрытой ямкы в земли а молодята опущають гнїздо по 9 - 10 днях жывота. == Референції == <references/> {{Переклад|cs|Chocholouš obecný|7365664}} {{commons|Galerida cristata}} * [https://web.archive.org/web/20110527070814/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8820/ Biolib] * Bezzel, E. (2007): ''Ptáci''. Rebo Productions. ISBN 978-80-7234-292-1 [[Катеґорія:Жайворонковы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] kpdfbpsf4p66sjisisi6qs1zilo68ms 0 5819 167790 133949 2026-07-25T05:21:15Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167790 wikitext text/x-wiki [[Файл:Remiz pendulinus (Marek Szczepanek).jpg|thumb|right|Ремеза - саміця]] '''Ремеза''' (''Remiz pendulinus'') є малый [[співакы|співавый]] [[птах]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[ремезовы]]х. == Опис == * Довжка тїла: 11 цм * Роспятя крыл: 16 - 17,5 цм * Вага: 9 ґ Ремеза є выразный птах зо завалистым тїлом, кус куртым хвостом і тонкым шпіцятым дзёбаком. Мать арджавобурый хырбет, сивобілы пірка лїтаня, чорнобілый хвіст, чорно ногы, ружовобілый дзёбак, буробілый бріх, білу голову з выразнов чорнов лицёвов масков, котра бывать у самцїв одашто векша як у саміць. Молоды птахы чорну маску не мають а голову мають чісо сивобуру. == Росшырїня == [[File:Remiz pendulinus MHNT.ZOO.2010.11.179.10.jpg|thumb|''Remiz pendulinus '']] Цїлком богато є росшырена в западній Азії, в [[середня Европа|середнїй]], [[южна Европа|южній]] і [[выходна Европа|выходній Европі]], одкы ся в послїднїй добі помалы шырить напрямом на запад. В Европі займать цїлкову плоху 1 - 10 000 000 км², на котрій жыє в сучасности веце як 420 - 840 000 екземпларів. В послїднїх 10 роках але єйo чісленость упала о цїлый 30 %, што запрічінила передовшыткым страта природного [[біотоп]]у.<ref>http://www.iucnredlist.org/search/details.php/52066/all{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> Обывать рашелиниска і вогкы [[листяный лїс|листяны лїсы]] близко воды, бажин, рыбників і озер з достаточно зароснутыма берегами. == Хованя == Ремеза є скрыто жыючій птах. Найчастїше єй можеме зазначіти дякуючі голосу. Озывать ся тонкым і натягнутым, помалы падаючім „сіііг“. Подобно як синицї є дуже чіперный і неустало підскакує перелїтавать з єдного місця на другу. [[Файл:European Penduline Tit.jpg|thumb|Самець при будованю гнїзда]] Жывить ся передовшыткым дрібныма хробачками, павуками і даколи і насїнями різных видів тростинкы. [[Самець]] бігом мая збудує чудове [[гнїздо]], завішене на конарях строму або на тростинцї, котре є на верьху зужене і долов кулёве із вступом на єднім боку. Як матеріал на будованя служыть найчастїше решта з насїня листяных стромів. Бігом добы, коли самець токать, саміцї лїтають довкола і выберають собі гнїздо, до котрого накладуть яйця. Шторік мать єдну аж три зношкы по 1 - 8 яйцях о великости 14 × 10 мм. На яйцях сидить 13 аж 14 днїв векшынов лем саміця, были зазначены і припады, коли яйця зогрївав і самець. Молодята першыраз вылїтавають з гнїзда в 20. днї жывота, але іщі дакілько днїв в нім ночують. == Референції == <references/> {{Переклад|cs|Moudivláček lužní|7649427}} {{commons|Remiz pendulinus}} == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20071215154051/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8963/ Biolib] [[Катеґорія:Ремезовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] jsgp139roq3r34rzobzvtju9hd15odz 0 5828 167771 127463 2026-07-25T02:04:36Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167771 wikitext text/x-wiki [[Файл:Regulus_regulus_1.jpg|thumb|right|Королик]] [[Файл:Regulus_regulus_-Vendee,_France-8.jpg|thumb|Королик]] '''Королик''' (''Regulus regulus'') є малый [[співакы|співавый]] [[птахы|птах]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] Sylviidae. == Опис == * Довжка тїла: 9 цм * Роспятя крыл: 13-15 цм * Вага: 5 ґ Королик є найменшый [[Европа|европскый]] птах із завалистым тїлом, релатівно куртым хвостом і тонкым, шпіцятым дзёбаком. Дорослый екземплар мать світло зеленый хырбет, голову ай хвіст, чорнобілы крыла, білый або зеленкастый бріх, чорный дзёбак а великы очі і выразну смугу на тимю лемовану чорным пірём. [[Самець]] мать тоту смугу помаранчовожовту, [[саміця]] жовту і менше выразну. Молоды екземплары суть подобны дорослым, але мають чісто зелену голову без выразного зафарблїня тимя. == Росшырїня == Королик ся релатівно богато находить скоро в цїлій [[Европа|Европі]] і [[Мала Азія|Малій Азії]]. Ізолованы популації жыють тыж в [[северна Азія|северній Азії]] а [[Северна Америка|Северній Америцї]]. Сучасна европска популація є чіслена - рахує коло 37 - 70 000 000 екземпларів.<ref>https://web.archive.org/web/20080703224128/http://www.iucnredlist.org/search/details.php/52201/all</ref> В лїтї ся стримує в [[шпильковый лїс|шпильковых]], передовшыткым [[смерек]]овых лїсах, часто ся обявує і в загородах і містьскых парках з достаточным поростом шпильковых стромів. Передовшыткым в часї зимы го можеме рідко обявити і в [[змішаный лїс|змішаных лїсах]]. == Хованя == Королика можеме дякуючі ёго малым розмірам і охранным фарбам збачіти лем даколи. Овелё частїше го можеме чути. Найчастїше почутельным голосовым проявом бывать мягке „сіі сі сі“. Подобно як синицї, к якым ся часто през зиму припоює, ся рушать дуже шыковно і на тонкых конарях стромів. Жывить ся дрібныма хробаками, їх ларвами і насїнями шпильковых стромів. Гнїздить од [[апріль|апріля]] до [[юл]]а. Будує собі скоро цїлком заперте гнїздо з вступнов дїров на верьху. Шторік мать дві зношкы по 8 аж 10 білых яєць із світло бурыма фляками о розмірах 13 × 10 мм. Час інкубації є 14 - 17 днїв. Молодята опущають гнїздо в 14. аж 15. днї жывота. <gallery class="center"> Regulus regulus regulus MHNT.ZOO.2010.11.207.jpg|'' Regulus regulus regulus '' Regulus regulus azoricus MHNT.ZOO.2010.11.207.jpg|'' Regulus regulus azoricus '' Regulus regulus inermis MHNT.ZOO.2010.11.207.jpg|'' Regulus regulus inermis '' Regulus regulus teneriffae MHNT.ZOO.2010.11.jpg|'' Regulus regulus teneriffae '' </gallery> == Жрідла і референції == {{commons|Regulus regulus}} {{Переклад|cs|Králíček obecný|7588505}} <references/> * [http://www.priroda.cz/lexikon.php?detail=899 www.priroda.cz] * [https://web.archive.org/web/20080120072603/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8927/ Biolib] * Dungel J., Hudec, K. (2001): ''Atlas птахů České a Slovenské republiky''. Academia, Praha. ISBN 978-80-200-0927-2 [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 0cplkmkkxvr033rjma3bv8pv4a6k5xp 0 8729 167800 127130 2026-07-25T08:21:40Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 3 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167800 wikitext text/x-wiki [[Файл:Jan Vilímek - Mistr Jan Hus.jpg|thumb|[[Ян Вілімек]]: ''Майстер Ян Гус'']] [[Файл:Jan_Hus_2.jpg|thumb|Гусів „портрет“ од незнамого автора 16. стороча]] [[Файл:Jan Hus at the Stake.jpg|thumb|Jan Hus na hranici - iluminace [[Janíček Zmilelý|Janíčka Zmilelého z Písku]] v [[Jenský kodex|Jenském kodexu]]]] Майстер '''Ян Гус''' ({{lang-cs|Jan Hus}}; коло р. 1370 [[Гусінец (окрес Прахатіце)|Гусінец]] – [[6. юл|6. юла]] [[1415]] [[Костніце (місто)|Костніце]]) быв римокатолицькый [[священик]], чеськый середнёвікый реліґійный мыслїтель, реформатор і [[казатель]]. Гус быв, по [[Джон Вайклайф|Джонові Вайклайфові]], котрого думками та і арґументаціов быв іншпірованый, єден з першых реформаторів церькви, він майже єдно стороча передбіг своїх наступників - реформаторів [[Мартін Лутер|Лутера]], [[Ян Калвін|Калвіна]] і [[Улріх Цвінґлі|Цвінґліго]]. Од року 1398 учів на [[Універзіта Карлова|празькій універзітї]] а в роках 1409–1410 быв єй ректором. В своїх реліґійных роботах брав на зубы підупаджіня моралкы, в котрім ся находила католицька церьков. Католицька церьков ёго означіла за каціра, ёго учіня за [[єреза|єрезу]] та [[екскомунікованя|екскомуніковала]] го (1411). На [[Костніцькый конціл|костніцькім концілї]] быв одсудженый як [[кацір]], а наперек тому же цісарь [[Зікмунф Луцембурьскый]] заручів беспеку, быв даный світьской моці на [[упалїня на граніцї]], коли повив, же не одрече своє учіня. В роцї [[1999]] проголосив [[папа римьскый]] [[Ян Павло II.]], же му жаль окрутной смерти Ян Гуса та признав го як реформатора церькви.<ref>http://www.katolik.cz/texty/hus/HusReakce.asp#lidov2 Katolik.cz</ref><ref> ADDRESS OF THE HOLY FATHER TO AN INTERNATIONAL SYMPOSIUM ON JOHN HUS: [http://www.vatican.va/holy_father/john_paul_ii/speeches/1999/december/documents/hf_jp-ii_spe_17121999_jan-hus_en.html] (anglicky)</ref> Дакотры Гусовы мнїня (наприклад тото, же священик што мать грїх, не може давати святости) суть до днеска вниманы католицьков церьквов як теолоґічно планы.<ref>https://web.archive.org/web/20121214052941/http://www.kaplnka.sk/dogmatika/desacr1.html</ref><ref>https://web.archive.org/web/20080412155410/http://farnost.koberice.cz/view.php?nazevclanku=o-svatosti-smireni&cisloclanku=2007050007</ref> == В уменю == * [[Тарас Шевченко]]. ''Кацір'' ([[1845]]) == Інтересне == * В роцї [[2005]] быв Ян Гус проголошеный на семім місцї в анкетї ''[[Найвекшый Чех]]''. * [[České dráhy]] в сучасности (2009) мають влак R 352 ''Jan Hus'' на штрецї Прага - Плзень - Норімберк. === Повязаны статї === * [[Богемістіка]] * [[Помник майстра Яна Гуса]] в Празї == Референції == {{reflist}} {{Переклад|cs|Jan Hus|10136943}} === Вонкашнї лінкы === * [http://www.ceskatelevize.cz/ivysilani/208572232200011-72-jmen-ceske-historie/ Ян Гус - документ Чеськой телевізії] * [http://www.husitstvi.cz/jan-hus.php Ян Гус на na www.husitstvi.cz] * [http://www.husitstvi.cz/husovo-uceni.php Гусове учіня на www.husitstvi.cz] * [https://web.archive.org/web/20080221020530/http://www.cb.cz/praha2/husovy_listy.htm Гусовы писма-вшыткы] * [https://web.archive.org/web/20080213193148/http://www.cb.cz/praha2/husova_kazani.htm Гусовы казаня-Postilla чеськы-цїлы] * [https://web.archive.org/web/20080221020542/http://www.cb.cz/praha2/husuv_zivot.htm Гусове жытя на основі спрацованя Др. Вацллава Флайшганза з р. 1905] {{Стыржень}} {{Lifetime|1370|1415|Гус, Ян}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] 046jkzw8vq9giii2dffhgw9wzpqlvgb 0 18931 167756 167747 2026-07-24T13:56:40Z Halajkovič 33393 /* Суверенны штаты */ 167756 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:English language distribution.svg|thumb|upright=1.8|Розшырїня анґліцького языка {{legend|#346699|Переважный [[материньскый язык]]}} {{legend|#99ccff|Урядный або адміністратівный язык, котрый єднак не є переважным языком}}]] Наслїдує '''список країн і теріторій, де є [[анґліцькый язык]] [[Урядный язык|урядным языком]]''' поужываным при комунікації обчанів з владныма урядниками. К року 2026 є 58 суверенных штатів і 28 несуверенных субєктів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком. Многы адміністратівны єдиніцї выголосили анґліцькый язык за урядный язык на містній або реґіоналній уровни. Векшына штатів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком, суть колишнї теріторії [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]]. Вынятками суть [[Рванда]] і [[Бурунді]], котры были спочатку нїмецькыма і пізнїше белґіцькыма колоніями; Камерун, де была лем часть теріторії під брітаньскым мандатом; а [[Ліберія]], [[Філіпіны]], Федератівны штаты Мікронезії, [[Маршаловы островы]] і [[Палау]], котры были америцькыма теріторіями. Анґліцькый язык є єдиным урядным языком [[Сполоченство Народох|Сполоченства народів]] і [[Асоціація народів южновыходной Азії]] (ASEAN). Анґліцькый язык є єдным з урядных языків [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], [[Европска унія|Европской унії]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупраци, Карібского сполоченства, Унії южноамерицькых народів і многых далшых меджінародных орґанізацій. [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]], [[Австралія]], [[Новый Зеланд]], [[Антіґуа і Барбуда|Антіґва і Барбуда]] і [[Споєны штаты америцькы]] не мають анґліцькый язык як [[де юре]] урядный язык, але є то [[де факто]] робочій язык їх влад. == Суверенны штаты == === Анґліцькый язык є „де юре“ урядным языком === <!--Подля закона, на роздїл од реалной практіцї--> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;width:100%" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population|Даны о чіслї обывателїв выходять зо жрїдел уведженых в статї „[[Список країн подля чіслу обывателїв]]“, причім інформації суть платны к 23. януара 2009 (одгады ОСН і далшы жрїдла), і односять ся на цїлкове чісло обывателїв даной країны, не нутно на чісло обывателїв, котры в даній країнї говорять по анґліцькы.}} ! Материньскый язык? |- | style=text-align:left|{{Flag|Багамы}}<ref name="CIAofficial">Урядный язык; {{cite web |title=Field Listing - Languages |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |url-status=dead |archive-date=June 13, 2007 |access-date=2009-01-11 |work=The World Factbook |publisher=[[Central Intelligence Agency]]}}</ref> | style=text-align:center|BHS | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 403,680 | {{Гей|Гей ([[Багамскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Барбадос}}<ref>{{cite web|url=http://www.barbados.gov.bb/society.htm |publisher=Government Information Service (Barbados) |access-date=2009-01-18 |title=Society |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090213230116/http://barbados.gov.bb/society.htm |archive-date=2009-02-13}}</ref> | style=text-align:center|BRB | Карібы | style="text-align:right;" | 282,682 | {{Гей|Гей ([[Бейджаньскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Беліз}}<ref name="CIAusage">English usage; {{cite web | url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | url-status=dead | archive-date=June 13, 2007 | publisher=[[Central Intelligence Agency]] | work=The World Factbook | access-date=2009-01-11 | title=Field Listing - Languages}}</ref> | style=text-align:center|BLZ | [[Середня Америка]] | style="text-align:right;" | 288,000 | {{Гей|Гей ([[Белізьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ботсвана}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|BWA | [[Африка]] | style="text-align:right;" | 2,549,207 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Бурунді}}<ref>{{cite news|url=http://www.iwacu-burundi.org/englishnews/english-is-now-official-language-of-burundi/ |title=English is now official language of Burundi |publisher=IWACU English News |date=17 July 2014 |access-date=17 December 2016}}</ref> | style=text-align:center|BDI | Африка | style="text-align:right;" | 10,114,505 | {{Нї|Нї ([[кірунді]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Камерун}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|CMR | Африка | style="text-align:right;" | 22,534,532 | {{Нї|Нї (сполуурядный язык вєдно з [[французьскый язык|французьскым]], прімарно лем в [[Северозападный реґіон (Камерун)|Северозападнім реґіонї]] і [[Южновыходный реґіон (Камерун)|Южновыходнім реґіонї]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Канада}} | style=text-align:center|CAN | [[Северна Америка]] | style="text-align:right;" | 40,267,385 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[французьскый язык|французьскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Домініка}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|DMA | Карібы | style="text-align:right;" | 65,744 | {{No|No ([[Dominican Creole French|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Есватіні}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SWZ | Африка | style="text-align:right;" | 1,141,000 | {{Нї|Нї ([[Свазі]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Фіджі}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FJI | [[Океанія]] | style="text-align:right;" | 828,000 | {{Гей|Гей (поужывать ся як [[лінґва франка]]}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґамбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GMB | Африка | style="text-align:right;" | 1,709,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґана}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GHA | Африка | style="text-align:right;" | 35,297,060 | {{Гей|Гей (поужывать ся як лінґва франка}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґренада}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GRD | Карібы | style="text-align:right;" | 111,000 | {{Yes|Yes ([[ґренадьскый креольскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґваяна}}<ref>{{cite web | url=http://www.gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | publisher=Government Information Agency (Guyana) | access-date=2009-01-18 | title=National Profile |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20080820045506/http://gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | archive-date=2008-08-20}}</ref> | style=text-align:center|GUY | [[Южна Америка]] | style="text-align:right;" | 738,000 | {{Yes|Yes ([[ґваяньскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Індія}}<ref name="CIAusage" /><ref>{{cite book|author1=N. Krishnaswamy|author2=Lalitha Krishnaswamy|title=The story of English in India|url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC|date=6 January 2006|publisher=Foundation Books|isbn=978-81-7596-312-2|chapter=3.14 English Becomes a Second Language|chapter-url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC&pg=PA103}}</ref> | style=text-align:center|IND | [[Азія]] | style="text-align:right;" | 1,468,675,319 | {{Нї|Нї (становленый як урядный робочій язык. Поужывать ся в орґанах штатной моци, школстві і в обходній сферї), але часто служыть як лінґва франка}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ірьско}}<ref>[http://www.taoiseach.gov.ie/eng/Historical_Information/The_Constitution/Bunreacht_na_hEireann_SEP2015.pdf The Constitution]</ref><ref>{{cite web|url=http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |title=Archived copy |access-date=2013-01-02 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183351/http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |archive-date=2016-01-06}}</ref> | style=text-align:center|IRL | [[Европа]] | style="text-align:right;" | 5,327,721 | {{Гей|Гей ([[ірьскый язык]] є сполуурядным языком)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ямайка}}<ref>[http://pdba.georgetown.edu/Constitutions/Jamaica/jam62.html The Constitution of Jamaica] (section 20(6e) ? implicit)</ref> | style=text-align:center|JAM | Карібы | style="text-align:right;" | 2,714,000 | {{Yes|Yes ([[Ямайскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кенія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KEN | Африка | style="text-align:right;" | 57,927,713 | {{Гей|Гей (поужывать ся в бізнісї і в освітї)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кірібаті}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KIR | Океанія | style="text-align:right;" | 95,000 | {{Нї|Нї ([[кірібатьскый язык|кірібатьскый ]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Лесото}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LSO | Африка | style="text-align:right;" | 2,008,000 | {{Нї|Нї ([[сесото]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ліберія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LBR | Африка | style="text-align:right;" | 3,750,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малаві}}<ref>{{cite web | url=http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | title=Opportunities for investment and Trade in Malawi ? the Warm Heart of Африка | author=Malawi Investment Promotion Agency | publisher=Government of Malawi | access-date=2009-01-18 | date=August 2005 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090225085932/http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | archive-date=2009-02-25}}</ref> | style=text-align:center|MWI | Африка | style="text-align:right;" | 16,407,000 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малта}} | style=text-align:center|MLT | Европа | style="text-align:right;" | 537,000 | {{Гей|Гей (сполуурядный з [[Малтьскый язык|малтьскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Маршаловы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|MHL | Океанія | style="text-align:right;" | 59,000 | {{No|No ([[Маршальскый язык|маршальскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Мікронезія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FSM | Океанія | style="text-align:right;" | 110,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Намібія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|NAM | Африка | style="text-align:right;" | 2,074,000 | {{Нї|Нї (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Науру}}<ref>{{cite web | url=http://www.mfat.govt.nz/Countries/Pacific/Nauru.php | title=Nauru | publisher=New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade | access-date=2009-01-18 | date=2008-12-03}} English and Nauruan are official.</ref> | style=text-align:center|NRU | Океанія | style="text-align:right;" | 10,000 | {{No|No (but widely spoken)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ніґерія}}<ref name="CIAofficial" /><ref>{{cite news|title=Country profile: Nigeria|date=April 30, 2008|work=[[BBC News]]|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Африка-13949550|access-date=November 10, 2008}}</ref> | style=text-align:center|NGA | Африка | style="text-align:right;" | 182,202,000 | {{Yes|Yes (used as [[official language]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Пакістан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|PAK | Азія | style="text-align:right;" | 256,660,152 | {{No|No (but official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Палау}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|PLW | Океанія | style="text-align:right;" | 20,000 | {{No|No ([[Palauan language|Palauan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Папуа-Нова Ґвінея}}<ref>{{cite web|url=http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |title=General Information on Papua New Guinea |access-date=2009-01-18 |publisher=Papua New Guinea Tourism Promotion Authority |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090131205730/http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |archive-date=January 31, 2009}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Азія-pacific-15436981 | archive-url=https://web.archive.org/web/20021215160127/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/Азія-pacific/country_profiles/1246074.stm | url-status=live | archive-date=December 15, 2002 | work=[[BBC News]] | title=Country profile: Papua New Guinea | date=2008-11-28 }}</ref> | style=text-align:center|PNG | Океанія | style="text-align:right;" | 7,059,653 | {{Yes|Yes (official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Філіпіны}} | style=text-align:center|PHL | Азія | style="text-align:right;" | 110,864,327 | {{Yes|Yes (co-official with [[Filipino language|Filipino]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Рванда}}<ref>{{cite web|url=https://www.constituteproject.org/constitution/Rwanda_2015.pdf?lang=en|publisher=Comparative Constitutions Project|title=Rwanda's Constitution of 2003 with Amendments through 2015|website=constituteproject.org|pages=5–6 |quote= Статя 8. Народный язык і урядны языкы Народным языком є рвандьскый. Урядныма языками суть рвандьскый, анґліцькый і французьскый |access-date=16 October 2022}}</ref><ref>{{cite web |title=Official Gazette no. Special of 20 October 2021 |url=https://archive.gazettes.Африка/archive/rw/2021/rw-government-gazette-dated-2021-10-20-no-Special.pdf |website=Gazettes.Африка |publisher=Government of Rwanda |date=20 October 2021 |access-date=21 September 2025}}</ref><ref name="MINEDUC2019">{{Cite web |title=All schools to use English as medium of instruction |url=https://www.mineduc.gov.rw/news-detail/communique1 |publisher=Ministry of Education (Rwanda) |date=2 December 2019 |access-date=5 November 2025}} </ref> | style=text-align:center|RWA | Африка | style="text-align:right;" | 13,240,439 | {{No|No (but used in business and education)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Крістофор і Невіс}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | access-date=2009-01-18 | title=Primary Schools | publisher=Government of St Christopher (St Kitts) and Nevis |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090103042228/http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | archive-date=2009-01-03}}</ref> | style=text-align:center|KNA | Карібы | style="text-align:right;" | 50,000 | {{Yes|Yes ([[Saint Kitts Creole|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Свята Луція}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LCA | Карібы | style="text-align:right;" | 165,000 | {{No|No ([[Saint Lucian Creole|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Вінцент і Ґренадіны}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 | archive-url=https://web.archive.org/web/20101112181635/http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 |url-status=dead| archive-date=2010-11-12 | publisher=Agency for Public Information (Saint Vincent and the Grenadines) | title=St. Vincent and the Grenadines Profile | access-date=2011-06-18}}</ref> | style=text-align:center|VCT | Карібы | style="text-align:right;" | 120,000 | {{Yes|Yes ([[Vincentian Creole|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Самоа}}<ref>{{cite web|url=http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |title=Legislations: List of Acts and Ordinances |access-date=2009-01-18 |publisher=The Parliament of Samoa |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20061001221522/http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |archive-date=October 1, 2006}} Languages for official legislation are Samoan and English.</ref> | style=text-align:center|WSM | Океанія | style="text-align:right;" | 188,000 | {{No|No ([[Samoan language|Samoan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сейшелы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SYC | Африка / [[Індійскый океан|Індіцькый океан]] | style="text-align:right;" | 87,000 | {{No|No ([[Seychellois Creole|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сіера Леоне}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLE | Африка | style="text-align:right;" | 6,190,280 | {{Гей|Гей ([[Кріо (язык)|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сінґапур}} | style=text-align:center|SGP | Азія | style="text-align:right;" | 5,469,700 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Шаламуновы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLB | Океанія | style="text-align:right;" | 507,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южна Африка}}<ref name="SouthАфрика">{{cite web | url=http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | publisher=Constitutional Court of South Африка | title=Constitution of the Republic of South Африка | access-date=2009-01-11 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090116012952/http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | archive-date=2009-01-16}}</ref> | style=text-align:center|ZAF | Африка | style="text-align:right;" | 65,019,298 | {{Yes|Yes (official, educational and [[lingua franca]] in [[formal economy]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южный Судан}}<ref name="SouthSudan">{{cite web | url=http://www.gurtong.net/LinkClick.aspx?fileticket=lOqRv9hqgv8%3D&tabid=345 | publisher=Southern Sudan Civil Society Initiative | title=The Constitution of Southern Sudan | access-date=2011-07-09}}</ref> | style=text-align:center|SSD | Африка | style="text-align:right;" | 12,340,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Судан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SDN | Африка | style="text-align:right;" | 40,235,000 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[арабскый язык|арабскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Танзанія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TZA | Африка | style="text-align:right;" | 51,820,000 | {{Нї|Нї ([[Свагілі]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тонґа}}<ref>{{cite web|url=http://www.pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |title=The United Nations / Universal Periodic Review by the United Nations Human Rights Council |author=Kingdom of Tonga |date=March 2008 |access-date=2009-01-18 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090125103242/http://pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |archive-date=January 25, 2009}} English and Tongan are listed as official.</ref> | style=text-align:center|TON | Океанія | style="text-align:right;" | 100,000 | {{Нї|Нї([[Тонґскый язык|тонґскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Трінідад і Тобаґо}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TTO |Карібы | style="text-align:right;" | 1,333,000 | {{Yes|Yes ([[Трінідад і Тобаґо#Креольскы языкы Трінідаду і Тобаґа|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тувалу}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|TUV | Океанія | style="text-align:right;" | 11,000 | {{Нї|Нї ([[Тувальскый язык|тувальскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Уґанда}}<ref>{{cite web|url=https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/44038/90491/F206329993/UGA44038.pdf|publisher=[[International Labour Organization]]|title= Constitution of Uganda|website=ilo.org|page=6 |quote= Статя 6. Урядный язык (1) Урядным языком Уґанды є анґліцькый |access-date=16 October 2022}}</ref> | style=text-align:center|UGA | Африка | style="text-align:right;" | 47,053,690 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Вануату}}<ref>{{cite web | url=http://www.vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | title=Constitution of the Republic of Vanuatu | access-date=2009-01-18 | publisher=Government of the Republic of Vanuatu | date=1980 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090124133359/http://vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | archive-date=2009-01-24}}</ref> | style=text-align:center|VUT | Океанія | style="text-align:right;" | 226,000 | {{Гей|Гей([[Біслама|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Замбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZMB | Африка | style="text-align:right;" | 16,212,000 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Зімбабве}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZWE | Африка | style="text-align:right;" | 15,178,957 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |} === English is a predominant language without ''de jure'' designation as official === In these countries, English is conventionally spoken by both the government and main population, despite it having no ''de jure'' official status at national level. <!-- concerning the habitual actions of the people, not the law, in how English is used in official contexts --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство ! Материньскый язык? |- | style="text-align:left" |{{Flag|Антіґва і Барбуда}}<ref>{{Cite web |last=Knight|first=Elizabeth|date=2024-08-10|title=Official language of Antigua and Barbuda|url=https://www.axarplex.com/items/official-language-of-antigua-and-barbuda|access-date=2025-07-25|website=Axarplex|language=en}}</ref> | style="text-align:center" |ATG | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 85,000 | {{Гей|Гей ([[Антіґваньскый і барбуданьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Австралія}} | style="text-align:center" |AUS | Океанія | style="text-align:right;" | 26,461,166 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Новый Зеланд}}<ref>{{cite report|author=New Zealand Government |title=International Covenant on Civil and Political Rights Fifth Periodic Report of the Government of New Zealand |date=21 December 2007 |url=http://www.mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |page=89 |quote=In addition to the Māori language, New Zealand Sign Language is also an official language of New Zealand. The New Zealand Sign Language Act 2006 permits the use of NZSL in legal proceedings, facilitates competency standards for its interpretation and guides government departments in its promotion and use. English, the medium for teaching and learning in most schools, is a de facto official language by virtue of its widespread use. For these reasons, these three languages have special mention in the New Zealand Curriculum. |access-date=21 April 2015 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150124193521/http://mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |archive-date=24 January 2015}}</ref> | style="text-align:center" |NZL | Океанія | style="text-align:right;" | 5,109,702 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєне кралёвство}} | style="text-align:center" |GBR | Европа | style="text-align:right;" | 68,138,484 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєны штаты америцькы}}{{efn|name=US|In the United States of America, English is the working language of the federal government, but there is no official language by law. [[Executive Order 14224]] of 2025, declaring English official, is recognized by federal agencies.<ref name="EOWP">{{cite news |url=https://www.washingtonpost.com/nation/2025/03/01/trump-english-official-language-explainer/ |title=A Trump order made English the official language of the U.S. What does that mean? |newspaper=[[The Washington Post]] |author1=Vivian Ho |author2=Rachel Pannett |date=March 1, 2025}}</ref> Thirty-two states recognize English as official by law.<ref>{{cite web |url=http://www.us-english.org/view/1034 |title=U.S. English Efforts Lead West Virginia to Become 32nd State to Recognize English as Official Language |publisher=us-english.org |url-status=dead |access-date=13 May 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160401151700/http://us-english.org/view/1034 |archive-date=1 April 2016 }}</ref>) See also [[Languages of the United States]].}} | style="text-align:center" |USA | Северна Америка | style="text-align:right;" | 339,665,118 | {{Гей}} |} === Анґліцькый язык є „де факто“ робочім языком === Хоць анґліцькый язык не є в тых країнах узнаный як „де юре“ урядный язык, поужывать ся як робочій язык в адміністрації і в многых одборных бранджах і єдночасно є главным языком в освітнїй сістемі. <!-- што ся тыкать звычаїв людей, а не закона, в звязаности з поужыванём анґліцького языка в уряднім стыку --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Банґладеш}}<ref>{{cite book|author=Rowshon Ara |title=The Future of English in Bangladesh - Language |url=https://www.researchgate.net/publication/340291972 |access-date=17 June 2025 }}</ref> | style=text-align:center|BAN | Азія | style="text-align:right;"| 169,828,911 |- | style=text-align:left|{{Flag|Бруней}}<ref>{{cite book|author=Mouton De Gruyter |title=Wei, Li: Applied Linguistics Review. 2011 2 |url=https://books.google.com/books?id=7DSFueDOhYgC&pg=PA100 |access-date=27 February 2013 |date=31 May 2011 |publisher=Walter de Gruyter |isbn=978-3-11-023933-1 |pages=100–}}</ref> | style=text-align:center|BRN | Азія | style="text-align:right;"| 440,715 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ерітрея}}<ref name="MOI Eritrea">{{cite web |url=https://shabait.com/2009/10/01/eritrea-at-a-glance/ |title=Eritrea at a Glance |date=1 October 2009 |publisher=Eritrea Ministry of Information |access-date=9 September 2020}}</ref> | style=text-align:center|ERI | Африка | style="text-align:right;"| 6,234,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ізраел}}<ref>{{cite book|last=Spolsky|first=Bernard|title=Round Table on Language and Linguistics |url=https://books.google.com/books?id=ljumbfV_7y0C&pg=PA169|year=1999|publisher=Georgetown University Press|location=Washington, D.C. |isbn=0-87840-132-6|pages=169–70|quote=В роцї 1948 нововзникнутый незалежный штат Ізраел перевзяв стары брітаньскы предписы, котры становлёвали анґліцькый, арабскый і гебрейскый язык за урядны языкы мандатной Палестины, єднак, як уж было спомянуто, анґліцькый язык зо списку выняли. Наперек тому сі анґліцькый язык в практіцї заховав задачу урядного языка, одразу за гебрейскім і перед арабскым языком.}}</ref><ref>{{cite book|first=Hava|last=Bat-Zeev Shyldkrot|editor2-first=Hava|editor2-last=Bat-Zeev Shyldkrot |editor1-first=Dorit|editor1-last=Diskin Ravid|editor1-link=Dorit Ravid|title=Perspectives on Language and Development: Essays in Honor of Ruth A. Berman|chapter-url=https://books.google.com/books?id=xMzx6xFB0IgC&pg=PA90|publisher=Kluwer Academic Publishers|date=2004|page=90|chapter=Part I: Language and Discourse |isbn=1-4020-7911-7|quote=Анґліцькый язык ся інакше не поважує за урядный, але зогравать домінантну задачу в освітнїм і публічнім жывотї ізраельской сполочности. [...] Є то язык, котрый ся найчастїше поужывать в обходї, подниками, урядных документах, академічнім окружіню, при публічных інтеракціях, на публічных написах, транспортных значках, назвах будов і т. д. Анґліцькый ся веде „якбы“ быв другым і урядным языком в Ізраелї.}}</ref><ref>{{cite book|first=Elana|last=Shohamy|title=Language Policy: Hidden Agendas and New Approaches|url=https://books.google.com/books?id=5mG09P64jzYC&pg=PA72|year=2006|publisher=Routledge|isbn=0-415-32864-0|pages=72?73|quote=Што ся тыкать анґліцького языка, не екзістує жадна звязаность меджі декларованыма політіками і выголошінями і реалнов практіков. Хоць анґліцькый язык не є нїґда выголошеный за урядный язык, в реалности мать в Ізраелї дуже высокы і унікатны поставіня. Є главным языком академічной сферы, обходу, бізнісу і публічного простору.}}</ref> | style=text-align:center|ISR | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;"| 8,051,200 |- | style=text-align:left|{{Flag|Малайзія}}<ref>{{cite act|title=National Language Act 1963/67|url=http://lib.perdana.org.my/PLF/GOVERNMENT%20PUBLICATION/Publication%20Laws%20of%20Malaysia%20(L.O.M)/National%20Language%20Act%201963-67%20%5BAct%2032%5D.pdf|type=Act|legislature=[[Dewan Rakyat]]|index=32|year=1967}}</ref> | style=text-align:center|MYS | Азія | style="text-align:right;" |32,730,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Мавріціус}}<ref>{{cite web |url=https://mauritiusassembly.govmu.org/mauritiusassembly/index.php/the-constitution/ |title=The Constitution of the Republic of Mauritius}}</ref> | style=text-align:center|MUS | Африка / Індіцькый океан | style="text-align:right;" | 1,262,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Срі Ланка}}<ref>Анґліцькый язык є „де факто народным робочім языком, котрый ся поужывать в орґанах штатной моци.“ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2013. "Sri Lanka." ''[[Ethnologue]]: Languages of the World, Seventeenth edition.'' Dallas, Texas: [[SIL International]]. Online edition: https://www.ethnologue.com/country/LK Accessed 30 March 2014.</ref><ref>Подля конштітуції з року 1978 суть сінгальскый і тамільскый урядныма языками Срі Ланкы, анґліцькый язык є єднак „споюючім языком“. Кажда особа мать право „приїмати ознамлїня од будьякого урядника в функції, комуніковати з ним і выбавлёвати з ним урядны вопросы“ в анґліцькім языку, мать к діспозіції анґліцькый переклад „будьякого урядного реґістра, списку, публікації або іншого документу“ і „комуніковати і выбавлёвати урядны вопросы в анґліцькім языку“. Анґліцькы переклады повинны быти выготовлены про „вшыткы законы і підзаконну леґіслатіву“, „вшыткы наряджіня, предписы a ознамлїня“. {{cite web |url=http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |title=THE CONSTITUTION OF THE DEMOCRATIC SOCIALIST REPUBLIC OF SRI LANKA: Chapter IV |date=1978 |access-date=30 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20030203101808/http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |archive-date=2003-02-03 |url-status=dead}}</ref> | style=text-align:center|LKA | Азія | style="text-align:right;" | 20,277,597 |- | style=text-align:left|{{Flag|Выходный Тімор}}<ref name="Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste">{{cite web | url=http://timor-leste.gov.tl/wp-content/uploads/2010/03/Constitution_RDTL_ENG.pdf | publisher=The Democratic Republic of Timor-Leste | title=Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste | access-date=2023-06-20}} Портуґальскый і тетум суть уведжены як урядны языкы, анґліцькый і індонезьскый суть уведжены як урядны робочі языкы.</ref> | style=text-align:center|TLS | Азія | style="text-align:right;" | 1,340,513 |- | style=text-align:left|{{Flag|Споєны арабскы еміраты}}<ref>{{cite journal |last1=Siemund |first1=Peter |last2=Al-Issa |first2=Ahmad |last3=Leimgruber |first3=Jakob R. E. |title=Multilingualism and the role of English in the United Arab Emirates |journal=World Englishes |date=June 2021 |volume=40 |issue=2 |pages=191–204 |doi=10.1111/weng.12507 |s2cid=219903631 |language=en |issn=0883-2919|doi-access=free }}</ref> | style=text-align:center|ARE | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;" | 9,809,000 |} == Референції == {{референції|30em}} jjzvpwnda648en174ty04hw44j6mv31 167757 167756 2026-07-24T13:59:28Z Halajkovič 33393 167757 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:English language distribution.svg|thumb|upright=1.8|Розшырїня анґліцького языка {{legend|#346699|Переважный [[материньскый язык]]}} {{legend|#99ccff|Урядный або адміністратівный язык, котрый єднак не є переважным языком}}]] Наслїдує '''список країн і теріторій, де є [[анґліцькый язык]] [[Урядный язык|урядным языком]]''' поужываным при комунікації обчанів з владныма урядниками. К року 2026 є 58 суверенных штатів і 28 несуверенных субєктів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком. Многы адміністратівны єдиніцї выголосили анґліцькый язык за урядный язык на містній або реґіоналній уровни. Векшына штатів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком, суть колишнї теріторії [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]]. Вынятками суть [[Рванда]] і [[Бурунді]], котры были спочатку нїмецькыма і пізнїше белґіцькыма колоніями; Камерун, де была лем часть теріторії під брітаньскым мандатом; а [[Ліберія]], [[Філіпіны]], Федератівны штаты Мікронезії, [[Маршаловы островы]] і [[Палау]], котры были америцькыма теріторіями. Анґліцькый язык є єдиным урядным языком [[Сполоченство Народох|Сполоченства народів]] і [[Асоціація народів южновыходной Азії]] (ASEAN). Анґліцькый язык є єдным з урядных языків [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], [[Европска унія|Европской унії]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупраци, Карібского сполоченства, Унії южноамерицькых народів і многых далшых меджінародных орґанізацій. [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]], [[Австралія]], [[Новый Зеланд]], [[Антіґуа і Барбуда|Антіґва і Барбуда]] і [[Споєны штаты америцькы]] не мають анґліцькый язык як [[де юре]] урядный язык, але є то [[де факто]] робочій язык їх влад. == Суверенны штаты == === Анґліцькый язык є „де юре“ урядным языком === <!--Подля закона, на роздїл од реалной практіцї--> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;width:100%" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population|Даны о чіслї обывателїв выходять зо жрїдел уведженых в статї „[[Список країн подля чіслу обывателїв]]“, причім інформації суть платны к 23. януара 2009 (одгады ОСН і далшы жрїдла), і односять ся на цїлкове чісло обывателїв даной країны, не нутно на чісло обывателїв, котры в даній країнї говорять по анґліцькы.}} ! Материньскый язык? |- | style=text-align:left|{{Flag|Багамы}}<ref name="CIAofficial">Урядный язык; {{cite web |title=Field Listing - Languages |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |url-status=dead |archive-date=June 13, 2007 |access-date=2009-01-11 |work=The World Factbook |publisher=[[Central Intelligence Agency]]}}</ref> | style=text-align:center|BHS | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 403,680 | {{Гей|Гей ([[Багамскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Барбадос}}<ref>{{cite web|url=http://www.barbados.gov.bb/society.htm |publisher=Government Information Service (Barbados) |access-date=2009-01-18 |title=Society |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090213230116/http://barbados.gov.bb/society.htm |archive-date=2009-02-13}}</ref> | style=text-align:center|BRB | Карібы | style="text-align:right;" | 282,682 | {{Гей|Гей ([[Бейджаньскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Беліз}}<ref name="CIAusage">English usage; {{cite web | url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | url-status=dead | archive-date=June 13, 2007 | publisher=[[Central Intelligence Agency]] | work=The World Factbook | access-date=2009-01-11 | title=Field Listing - Languages}}</ref> | style=text-align:center|BLZ | [[Середня Америка]] | style="text-align:right;" | 288,000 | {{Гей|Гей ([[Белізьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ботсвана}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|BWA | [[Африка]] | style="text-align:right;" | 2,549,207 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Бурунді}}<ref>{{cite news|url=http://www.iwacu-burundi.org/englishnews/english-is-now-official-language-of-burundi/ |title=English is now official language of Burundi |publisher=IWACU English News |date=17 July 2014 |access-date=17 December 2016}}</ref> | style=text-align:center|BDI | Африка | style="text-align:right;" | 10,114,505 | {{Нї|Нї ([[кірунді]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Камерун}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|CMR | Африка | style="text-align:right;" | 22,534,532 | {{Нї|Нї (сполуурядный язык вєдно з [[французьскый язык|французьскым]], прімарно лем в [[Северозападный реґіон (Камерун)|Северозападнім реґіонї]] і [[Южновыходный реґіон (Камерун)|Южновыходнім реґіонї]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Канада}} | style=text-align:center|CAN | [[Северна Америка]] | style="text-align:right;" | 40,267,385 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[французьскый язык|французьскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Домініка}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|DMA | Карібы | style="text-align:right;" | 65,744 | {{No|No ([[Dominican Creole French|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Есватіні}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SWZ | Африка | style="text-align:right;" | 1,141,000 | {{Нї|Нї ([[Свазі]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Фіджі}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FJI | [[Океанія]] | style="text-align:right;" | 828,000 | {{Гей|Гей (поужывать ся як [[лінґва франка]]}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґамбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GMB | Африка | style="text-align:right;" | 1,709,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґана}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GHA | Африка | style="text-align:right;" | 35,297,060 | {{Гей|Гей (поужывать ся як лінґва франка}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґренада}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GRD | Карібы | style="text-align:right;" | 111,000 | {{| ([[ґренадьскый креольскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґваяна}}<ref>{{cite web | url=http://www.gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | publisher=Government Information Agency (Guyana) | access-date=2009-01-18 | title=National Profile |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20080820045506/http://gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | archive-date=2008-08-20}}</ref> | style=text-align:center|GUY | [[Южна Америка]] | style="text-align:right;" | 738,000 | {{| ([[ґваяньскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Індія}}<ref name="CIAusage" /><ref>{{cite book|author1=N. Krishnaswamy|author2=Lalitha Krishnaswamy|title=The story of English in India|url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC|date=6 January 2006|publisher=Foundation Books|isbn=978-81-7596-312-2|chapter=3.14 English Becomes a Second Language|chapter-url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC&pg=PA103}}</ref> | style=text-align:center|IND | [[Азія]] | style="text-align:right;" | 1,468,675,319 | {{Нї|Нї (становленый як урядный робочій язык. Поужывать ся в орґанах штатной моци, школстві і в обходній сферї), але часто служыть як лінґва франка}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ірьско}}<ref>[http://www.taoiseach.gov.ie/eng/Historical_Information/The_Constitution/Bunreacht_na_hEireann_SEP2015.pdf The Constitution]</ref><ref>{{cite web|url=http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |title=Archived copy |access-date=2013-01-02 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183351/http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |archive-date=2016-01-06}}</ref> | style=text-align:center|IRL | [[Европа]] | style="text-align:right;" | 5,327,721 | {{Гей|Гей ([[ірьскый язык]] є сполуурядным языком)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ямайка}}<ref>[http://pdba.georgetown.edu/Constitutions/Jamaica/jam62.html The Constitution of Jamaica] (section 20(6e) ? implicit)</ref> | style=text-align:center|JAM | Карібы | style="text-align:right;" | 2,714,000 | {{| ([[Ямайскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кенія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KEN | Африка | style="text-align:right;" | 57,927,713 | {{Гей|Гей (поужывать ся в бізнісї і в освітї)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кірібаті}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KIR | Океанія | style="text-align:right;" | 95,000 | {{Нї|Нї ([[кірібатьскый язык|кірібатьскый ]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Лесото}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LSO | Африка | style="text-align:right;" | 2,008,000 | {{Нї|Нї ([[сесото]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ліберія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LBR | Африка | style="text-align:right;" | 3,750,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малаві}}<ref>{{cite web | url=http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | title=Opportunities for investment and Trade in Malawi ? the Warm Heart of Африка | author=Malawi Investment Promotion Agency | publisher=Government of Malawi | access-date=2009-01-18 | date=August 2005 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090225085932/http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | archive-date=2009-02-25}}</ref> | style=text-align:center|MWI | Африка | style="text-align:right;" | 16,407,000 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малта}} | style=text-align:center|MLT | Европа | style="text-align:right;" | 537,000 | {{Гей|Гей (сполуурядный з [[Малтьскый язык|малтьскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Маршаловы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|MHL | Океанія | style="text-align:right;" | 59,000 | {{No|No ([[Маршальскый язык|маршальскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Мікронезія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FSM | Океанія | style="text-align:right;" | 110,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Намібія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|NAM | Африка | style="text-align:right;" | 2,074,000 | {{Нї|Нї (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Науру}}<ref>{{cite web | url=http://www.mfat.govt.nz/Countries/Pacific/Nauru.php | title=Nauru | publisher=New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade | access-date=2009-01-18 | date=2008-12-03}} English and Nauruan are official.</ref> | style=text-align:center|NRU | Океанія | style="text-align:right;" | 10,000 | {{No|No (but widely spoken)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ніґерія}}<ref name="CIAofficial" /><ref>{{cite news|title=Country profile: Nigeria|date=April 30, 2008|work=[[BBC News]]|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Африка-13949550|access-date=November 10, 2008}}</ref> | style=text-align:center|NGA | Африка | style="text-align:right;" | 182,202,000 | {{| (used as [[official language]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Пакістан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|PAK | Азія | style="text-align:right;" | 256,660,152 | {{No|No (but official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Палау}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|PLW | Океанія | style="text-align:right;" | 20,000 | {{No|No ([[Palauan language|Palauan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Папуа-Нова Ґвінея}}<ref>{{cite web|url=http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |title=General Information on Papua New Guinea |access-date=2009-01-18 |publisher=Papua New Guinea Tourism Promotion Authority |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090131205730/http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |archive-date=January 31, 2009}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Азія-pacific-15436981 | archive-url=https://web.archive.org/web/20021215160127/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/Азія-pacific/country_profiles/1246074.stm | url-status=live | archive-date=December 15, 2002 | work=[[BBC News]] | title=Country profile: Papua New Guinea | date=2008-11-28 }}</ref> | style=text-align:center|PNG | Океанія | style="text-align:right;" | 7,059,653 | {{| (official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Філіпіны}} | style=text-align:center|PHL | Азія | style="text-align:right;" | 110,864,327 | {{| (co-official with [[Filipino language|Filipino]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Рванда}}<ref>{{cite web|url=https://www.constituteproject.org/constitution/Rwanda_2015.pdf?lang=en|publisher=Comparative Constitutions Project|title=Rwanda's Constitution of 2003 with Amendments through 2015|website=constituteproject.org|pages=5–6 |quote= Статя 8. Народный язык і урядны языкы Народным языком є рвандьскый. Урядныма языками суть рвандьскый, анґліцькый і французьскый |access-date=16 October 2022}}</ref><ref>{{cite web |title=Official Gazette no. Special of 20 October 2021 |url=https://archive.gazettes.Африка/archive/rw/2021/rw-government-gazette-dated-2021-10-20-no-Special.pdf |website=Gazettes.Африка |publisher=Government of Rwanda |date=20 October 2021 |access-date=21 September 2025}}</ref><ref name="MINEDUC2019">{{Cite web |title=All schools to use English as medium of instruction |url=https://www.mineduc.gov.rw/news-detail/communique1 |publisher=Ministry of Education (Rwanda) |date=2 December 2019 |access-date=5 November 2025}} </ref> | style=text-align:center|RWA | Африка | style="text-align:right;" | 13,240,439 | {{No|No (but used in business and education)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Крістофор і Невіс}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | access-date=2009-01-18 | title=Primary Schools | publisher=Government of St Christopher (St Kitts) and Nevis |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090103042228/http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | archive-date=2009-01-03}}</ref> | style=text-align:center|KNA | Карібы | style="text-align:right;" | 50,000 | {{| ([[Saint Kitts Creole|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Свята Луція}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LCA | Карібы | style="text-align:right;" | 165,000 | {{No|No ([[Saint Lucian Creole|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Вінцент і Ґренадіны}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 | archive-url=https://web.archive.org/web/20101112181635/http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 |url-status=dead| archive-date=2010-11-12 | publisher=Agency for Public Information (Saint Vincent and the Grenadines) | title=St. Vincent and the Grenadines Profile | access-date=2011-06-18}}</ref> | style=text-align:center|VCT | Карібы | style="text-align:right;" | 120,000 | {{| ([[Vincentian Creole|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Самоа}}<ref>{{cite web|url=http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |title=Legislations: List of Acts and Ordinances |access-date=2009-01-18 |publisher=The Parliament of Samoa |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20061001221522/http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |archive-date=October 1, 2006}} Languages for official legislation are Samoan and English.</ref> | style=text-align:center|WSM | Океанія | style="text-align:right;" | 188,000 | {{No|No ([[Samoan language|Samoan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сейшелы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SYC | Африка / [[Індійскый океан|Індіцькый океан]] | style="text-align:right;" | 87,000 | {{No|No ([[Seychellois Creole|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сіера Леоне}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLE | Африка | style="text-align:right;" | 6,190,280 | {{Гей|Гей ([[Кріо (язык)|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сінґапур}} | style=text-align:center|SGP | Азія | style="text-align:right;" | 5,469,700 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Шаламуновы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLB | Океанія | style="text-align:right;" | 507,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южна Африка}}<ref name="SouthАфрика">{{cite web | url=http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | publisher=Constitutional Court of South Африка | title=Constitution of the Republic of South Африка | access-date=2009-01-11 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090116012952/http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | archive-date=2009-01-16}}</ref> | style=text-align:center|ZAF | Африка | style="text-align:right;" | 65,019,298 | {{| (official, educational and [[lingua franca]] in [[formal economy]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южный Судан}}<ref name="SouthSudan">{{cite web | url=http://www.gurtong.net/LinkClick.aspx?fileticket=lOqRv9hqgv8%3D&tabid=345 | publisher=Southern Sudan Civil Society Initiative | title=The Constitution of Southern Sudan | access-date=2011-07-09}}</ref> | style=text-align:center|SSD | Африка | style="text-align:right;" | 12,340,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Судан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SDN | Африка | style="text-align:right;" | 40,235,000 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[арабскый язык|арабскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Танзанія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TZA | Африка | style="text-align:right;" | 51,820,000 | {{Нї|Нї ([[Свагілі]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тонґа}}<ref>{{cite web|url=http://www.pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |title=The United Nations / Universal Periodic Review by the United Nations Human Rights Council |author=Kingdom of Tonga |date=March 2008 |access-date=2009-01-18 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090125103242/http://pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |archive-date=January 25, 2009}} English and Tongan are listed as official.</ref> | style=text-align:center|TON | Океанія | style="text-align:right;" | 100,000 | {{Нї|Нї([[Тонґскый язык|тонґскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Трінідад і Тобаґо}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TTO |Карібы | style="text-align:right;" | 1,333,000 | {{| ([[Трінідад і Тобаґо#Креольскы языкы Трінідаду і Тобаґа|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тувалу}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|TUV | Океанія | style="text-align:right;" | 11,000 | {{Нї|Нї ([[Тувальскый язык|тувальскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Уґанда}}<ref>{{cite web|url=https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/44038/90491/F206329993/UGA44038.pdf|publisher=[[International Labour Organization]]|title= Constitution of Uganda|website=ilo.org|page=6 |quote= Статя 6. Урядный язык (1) Урядным языком Уґанды є анґліцькый |access-date=16 October 2022}}</ref> | style=text-align:center|UGA | Африка | style="text-align:right;" | 47,053,690 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Вануату}}<ref>{{cite web | url=http://www.vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | title=Constitution of the Republic of Vanuatu | access-date=2009-01-18 | publisher=Government of the Republic of Vanuatu | date=1980 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090124133359/http://vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | archive-date=2009-01-24}}</ref> | style=text-align:center|VUT | Океанія | style="text-align:right;" | 226,000 | {{Гей|Гей([[Біслама|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Замбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZMB | Африка | style="text-align:right;" | 16,212,000 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Зімбабве}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZWE | Африка | style="text-align:right;" | 15,178,957 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |} === English is a predominant language without ''de jure'' designation as official === In these countries, English is conventionally spoken by both the government and main population, despite it having no ''de jure'' official status at national level. <!-- concerning the habitual actions of the people, not the law, in how English is used in official contexts --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство ! Материньскый язык? |- | style="text-align:left" |{{Flag|Антіґва і Барбуда}}<ref>{{Cite web |last=Knight|first=Elizabeth|date=2024-08-10|title=Official language of Antigua and Barbuda|url=https://www.axarplex.com/items/official-language-of-antigua-and-barbuda|access-date=2025-07-25|website=Axarplex|language=en}}</ref> | style="text-align:center" |ATG | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 85,000 | {{Гей|Гей ([[Антіґваньскый і барбуданьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Австралія}} | style="text-align:center" |AUS | Океанія | style="text-align:right;" | 26,461,166 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Новый Зеланд}}<ref>{{cite report|author=New Zealand Government |title=International Covenant on Civil and Political Rights Fifth Periodic Report of the Government of New Zealand |date=21 December 2007 |url=http://www.mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |page=89 |quote=In addition to the Māori language, New Zealand Sign Language is also an official language of New Zealand. The New Zealand Sign Language Act 2006 permits the use of NZSL in legal proceedings, facilitates competency standards for its interpretation and guides government departments in its promotion and use. English, the medium for teaching and learning in most schools, is a de facto official language by virtue of its widespread use. For these reasons, these three languages have special mention in the New Zealand Curriculum. |access-date=21 April 2015 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150124193521/http://mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |archive-date=24 January 2015}}</ref> | style="text-align:center" |NZL | Океанія | style="text-align:right;" | 5,109,702 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєне кралёвство}} | style="text-align:center" |GBR | Европа | style="text-align:right;" | 68,138,484 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєны штаты америцькы}}{{efn|name=US|In the United States of America, English is the working language of the federal government, but there is no official language by law. [[Executive Order 14224]] of 2025, declaring English official, is recognized by federal agencies.<ref name="EOWP">{{cite news |url=https://www.washingtonpost.com/nation/2025/03/01/trump-english-official-language-explainer/ |title=A Trump order made English the official language of the U.S. What does that mean? |newspaper=[[The Washington Post]] |author1=Vivian Ho |author2=Rachel Pannett |date=March 1, 2025}}</ref> Thirty-two states recognize English as official by law.<ref>{{cite web |url=http://www.us-english.org/view/1034 |title=U.S. English Efforts Lead West Virginia to Become 32nd State to Recognize English as Official Language |publisher=us-english.org |url-status=dead |access-date=13 May 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160401151700/http://us-english.org/view/1034 |archive-date=1 April 2016 }}</ref>) See also [[Languages of the United States]].}} | style="text-align:center" |USA | Северна Америка | style="text-align:right;" | 339,665,118 | {{Гей}} |} === Анґліцькый язык є „де факто“ робочім языком === Хоць анґліцькый язык не є в тых країнах узнаный як „де юре“ урядный язык, поужывать ся як робочій язык в адміністрації і в многых одборных бранджах і єдночасно є главным языком в освітнїй сістемі. <!-- што ся тыкать звычаїв людей, а не закона, в звязаности з поужыванём анґліцького языка в уряднім стыку --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Банґладеш}}<ref>{{cite book|author=Rowshon Ara |title=The Future of English in Bangladesh - Language |url=https://www.researchgate.net/publication/340291972 |access-date=17 June 2025 }}</ref> | style=text-align:center|BAN | Азія | style="text-align:right;"| 169,828,911 |- | style=text-align:left|{{Flag|Бруней}}<ref>{{cite book|author=Mouton De Gruyter |title=Wei, Li: Applied Linguistics Review. 2011 2 |url=https://books.google.com/books?id=7DSFueDOhYgC&pg=PA100 |access-date=27 February 2013 |date=31 May 2011 |publisher=Walter de Gruyter |isbn=978-3-11-023933-1 |pages=100–}}</ref> | style=text-align:center|BRN | Азія | style="text-align:right;"| 440,715 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ерітрея}}<ref name="MOI Eritrea">{{cite web |url=https://shabait.com/2009/10/01/eritrea-at-a-glance/ |title=Eritrea at a Glance |date=1 October 2009 |publisher=Eritrea Ministry of Information |access-date=9 September 2020}}</ref> | style=text-align:center|ERI | Африка | style="text-align:right;"| 6,234,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ізраел}}<ref>{{cite book|last=Spolsky|first=Bernard|title=Round Table on Language and Linguistics |url=https://books.google.com/books?id=ljumbfV_7y0C&pg=PA169|year=1999|publisher=Georgetown University Press|location=Washington, D.C. |isbn=0-87840-132-6|pages=169–70|quote=В роцї 1948 нововзникнутый незалежный штат Ізраел перевзяв стары брітаньскы предписы, котры становлёвали анґліцькый, арабскый і гебрейскый язык за урядны языкы мандатной Палестины, єднак, як уж было спомянуто, анґліцькый язык зо списку выняли. Наперек тому сі анґліцькый язык в практіцї заховав задачу урядного языка, одразу за гебрейскім і перед арабскым языком.}}</ref><ref>{{cite book|first=Hava|last=Bat-Zeev Shyldkrot|editor2-first=Hava|editor2-last=Bat-Zeev Shyldkrot |editor1-first=Dorit|editor1-last=Diskin Ravid|editor1-link=Dorit Ravid|title=Perspectives on Language and Development: Essays in Honor of Ruth A. Berman|chapter-url=https://books.google.com/books?id=xMzx6xFB0IgC&pg=PA90|publisher=Kluwer Academic Publishers|date=2004|page=90|chapter=Part I: Language and Discourse |isbn=1-4020-7911-7|quote=Анґліцькый язык ся інакше не поважує за урядный, але зогравать домінантну задачу в освітнїм і публічнім жывотї ізраельской сполочности. [...] Є то язык, котрый ся найчастїше поужывать в обходї, подниками, урядных документах, академічнім окружіню, при публічных інтеракціях, на публічных написах, транспортных значках, назвах будов і т. д. Анґліцькый ся веде „якбы“ быв другым і урядным языком в Ізраелї.}}</ref><ref>{{cite book|first=Elana|last=Shohamy|title=Language Policy: Hidden Agendas and New Approaches|url=https://books.google.com/books?id=5mG09P64jzYC&pg=PA72|year=2006|publisher=Routledge|isbn=0-415-32864-0|pages=72?73|quote=Што ся тыкать анґліцького языка, не екзістує жадна звязаность меджі декларованыма політіками і выголошінями і реалнов практіков. Хоць анґліцькый язык не є нїґда выголошеный за урядный язык, в реалности мать в Ізраелї дуже высокы і унікатны поставіня. Є главным языком академічной сферы, обходу, бізнісу і публічного простору.}}</ref> | style=text-align:center|ISR | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;"| 8,051,200 |- | style=text-align:left|{{Flag|Малайзія}}<ref>{{cite act|title=National Language Act 1963/67|url=http://lib.perdana.org.my/PLF/GOVERNMENT%20PUBLICATION/Publication%20Laws%20of%20Malaysia%20(L.O.M)/National%20Language%20Act%201963-67%20%5BAct%2032%5D.pdf|type=Act|legislature=[[Dewan Rakyat]]|index=32|year=1967}}</ref> | style=text-align:center|MYS | Азія | style="text-align:right;" |32,730,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Мавріціус}}<ref>{{cite web |url=https://mauritiusassembly.govmu.org/mauritiusassembly/index.php/the-constitution/ |title=The Constitution of the Republic of Mauritius}}</ref> | style=text-align:center|MUS | Африка / Індіцькый океан | style="text-align:right;" | 1,262,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Срі Ланка}}<ref>Анґліцькый язык є „де факто народным робочім языком, котрый ся поужывать в орґанах штатной моци.“ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2013. "Sri Lanka." ''[[Ethnologue]]: Languages of the World, Seventeenth edition.'' Dallas, Texas: [[SIL International]]. Online edition: https://www.ethnologue.com/country/LK Accessed 30 March 2014.</ref><ref>Подля конштітуції з року 1978 суть сінгальскый і тамільскый урядныма языками Срі Ланкы, анґліцькый язык є єднак „споюючім языком“. Кажда особа мать право „приїмати ознамлїня од будьякого урядника в функції, комуніковати з ним і выбавлёвати з ним урядны вопросы“ в анґліцькім языку, мать к діспозіції анґліцькый переклад „будьякого урядного реґістра, списку, публікації або іншого документу“ і „комуніковати і выбавлёвати урядны вопросы в анґліцькім языку“. Анґліцькы переклады повинны быти выготовлены про „вшыткы законы і підзаконну леґіслатіву“, „вшыткы наряджіня, предписы a ознамлїня“. {{cite web |url=http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |title=THE CONSTITUTION OF THE DEMOCRATIC SOCIALIST REPUBLIC OF SRI LANKA: Chapter IV |date=1978 |access-date=30 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20030203101808/http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |archive-date=2003-02-03 |url-status=dead}}</ref> | style=text-align:center|LKA | Азія | style="text-align:right;" | 20,277,597 |- | style=text-align:left|{{Flag|Выходный Тімор}}<ref name="Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste">{{cite web | url=http://timor-leste.gov.tl/wp-content/uploads/2010/03/Constitution_RDTL_ENG.pdf | publisher=The Democratic Republic of Timor-Leste | title=Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste | access-date=2023-06-20}} Портуґальскый і тетум суть уведжены як урядны языкы, анґліцькый і індонезьскый суть уведжены як урядны робочі языкы.</ref> | style=text-align:center|TLS | Азія | style="text-align:right;" | 1,340,513 |- | style=text-align:left|{{Flag|Споєны арабскы еміраты}}<ref>{{cite journal |last1=Siemund |first1=Peter |last2=Al-Issa |first2=Ahmad |last3=Leimgruber |first3=Jakob R. E. |title=Multilingualism and the role of English in the United Arab Emirates |journal=World Englishes |date=June 2021 |volume=40 |issue=2 |pages=191–204 |doi=10.1111/weng.12507 |s2cid=219903631 |language=en |issn=0883-2919|doi-access=free }}</ref> | style=text-align:center|ARE | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;" | 9,809,000 |} == Референції == {{референції|30em}} moh34riz1qmy5idn0s4jg1xtgpra17b 167758 167757 2026-07-24T14:00:18Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/167757|167757]] од хоснователя [[Special:Contributions/Halajkovič|Halajkovič]] ([[User talk:Halajkovič|діскусія]]) 167758 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:English language distribution.svg|thumb|upright=1.8|Розшырїня анґліцького языка {{legend|#346699|Переважный [[материньскый язык]]}} {{legend|#99ccff|Урядный або адміністратівный язык, котрый єднак не є переважным языком}}]] Наслїдує '''список країн і теріторій, де є [[анґліцькый язык]] [[Урядный язык|урядным языком]]''' поужываным при комунікації обчанів з владныма урядниками. К року 2026 є 58 суверенных штатів і 28 несуверенных субєктів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком. Многы адміністратівны єдиніцї выголосили анґліцькый язык за урядный язык на містній або реґіоналній уровни. Векшына штатів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком, суть колишнї теріторії [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]]. Вынятками суть [[Рванда]] і [[Бурунді]], котры были спочатку нїмецькыма і пізнїше белґіцькыма колоніями; Камерун, де была лем часть теріторії під брітаньскым мандатом; а [[Ліберія]], [[Філіпіны]], Федератівны штаты Мікронезії, [[Маршаловы островы]] і [[Палау]], котры были америцькыма теріторіями. Анґліцькый язык є єдиным урядным языком [[Сполоченство Народох|Сполоченства народів]] і [[Асоціація народів южновыходной Азії]] (ASEAN). Анґліцькый язык є єдным з урядных языків [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], [[Европска унія|Европской унії]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупраци, Карібского сполоченства, Унії южноамерицькых народів і многых далшых меджінародных орґанізацій. [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]], [[Австралія]], [[Новый Зеланд]], [[Антіґуа і Барбуда|Антіґва і Барбуда]] і [[Споєны штаты америцькы]] не мають анґліцькый язык як [[де юре]] урядный язык, але є то [[де факто]] робочій язык їх влад. == Суверенны штаты == === Анґліцькый язык є „де юре“ урядным языком === <!--Подля закона, на роздїл од реалной практіцї--> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;width:100%" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population|Даны о чіслї обывателїв выходять зо жрїдел уведженых в статї „[[Список країн подля чіслу обывателїв]]“, причім інформації суть платны к 23. януара 2009 (одгады ОСН і далшы жрїдла), і односять ся на цїлкове чісло обывателїв даной країны, не нутно на чісло обывателїв, котры в даній країнї говорять по анґліцькы.}} ! Материньскый язык? |- | style=text-align:left|{{Flag|Багамы}}<ref name="CIAofficial">Урядный язык; {{cite web |title=Field Listing - Languages |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |url-status=dead |archive-date=June 13, 2007 |access-date=2009-01-11 |work=The World Factbook |publisher=[[Central Intelligence Agency]]}}</ref> | style=text-align:center|BHS | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 403,680 | {{Гей|Гей ([[Багамскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Барбадос}}<ref>{{cite web|url=http://www.barbados.gov.bb/society.htm |publisher=Government Information Service (Barbados) |access-date=2009-01-18 |title=Society |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090213230116/http://barbados.gov.bb/society.htm |archive-date=2009-02-13}}</ref> | style=text-align:center|BRB | Карібы | style="text-align:right;" | 282,682 | {{Гей|Гей ([[Бейджаньскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Беліз}}<ref name="CIAusage">English usage; {{cite web | url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | url-status=dead | archive-date=June 13, 2007 | publisher=[[Central Intelligence Agency]] | work=The World Factbook | access-date=2009-01-11 | title=Field Listing - Languages}}</ref> | style=text-align:center|BLZ | [[Середня Америка]] | style="text-align:right;" | 288,000 | {{Гей|Гей ([[Белізьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ботсвана}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|BWA | [[Африка]] | style="text-align:right;" | 2,549,207 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Бурунді}}<ref>{{cite news|url=http://www.iwacu-burundi.org/englishnews/english-is-now-official-language-of-burundi/ |title=English is now official language of Burundi |publisher=IWACU English News |date=17 July 2014 |access-date=17 December 2016}}</ref> | style=text-align:center|BDI | Африка | style="text-align:right;" | 10,114,505 | {{Нї|Нї ([[кірунді]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Камерун}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|CMR | Африка | style="text-align:right;" | 22,534,532 | {{Нї|Нї (сполуурядный язык вєдно з [[французьскый язык|французьскым]], прімарно лем в [[Северозападный реґіон (Камерун)|Северозападнім реґіонї]] і [[Южновыходный реґіон (Камерун)|Южновыходнім реґіонї]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Канада}} | style=text-align:center|CAN | [[Северна Америка]] | style="text-align:right;" | 40,267,385 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[французьскый язык|французьскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Домініка}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|DMA | Карібы | style="text-align:right;" | 65,744 | {{No|No ([[Dominican Creole French|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Есватіні}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SWZ | Африка | style="text-align:right;" | 1,141,000 | {{Нї|Нї ([[Свазі]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Фіджі}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FJI | [[Океанія]] | style="text-align:right;" | 828,000 | {{Гей|Гей (поужывать ся як [[лінґва франка]]}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґамбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GMB | Африка | style="text-align:right;" | 1,709,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґана}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GHA | Африка | style="text-align:right;" | 35,297,060 | {{Гей|Гей (поужывать ся як лінґва франка}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґренада}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GRD | Карібы | style="text-align:right;" | 111,000 | {{Yes|Yes ([[ґренадьскый креольскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґваяна}}<ref>{{cite web | url=http://www.gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | publisher=Government Information Agency (Guyana) | access-date=2009-01-18 | title=National Profile |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20080820045506/http://gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | archive-date=2008-08-20}}</ref> | style=text-align:center|GUY | [[Южна Америка]] | style="text-align:right;" | 738,000 | {{Yes|Yes ([[ґваяньскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Індія}}<ref name="CIAusage" /><ref>{{cite book|author1=N. Krishnaswamy|author2=Lalitha Krishnaswamy|title=The story of English in India|url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC|date=6 January 2006|publisher=Foundation Books|isbn=978-81-7596-312-2|chapter=3.14 English Becomes a Second Language|chapter-url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC&pg=PA103}}</ref> | style=text-align:center|IND | [[Азія]] | style="text-align:right;" | 1,468,675,319 | {{Нї|Нї (становленый як урядный робочій язык. Поужывать ся в орґанах штатной моци, школстві і в обходній сферї), але часто служыть як лінґва франка}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ірьско}}<ref>[http://www.taoiseach.gov.ie/eng/Historical_Information/The_Constitution/Bunreacht_na_hEireann_SEP2015.pdf The Constitution]</ref><ref>{{cite web|url=http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |title=Archived copy |access-date=2013-01-02 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183351/http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |archive-date=2016-01-06}}</ref> | style=text-align:center|IRL | [[Европа]] | style="text-align:right;" | 5,327,721 | {{Гей|Гей ([[ірьскый язык]] є сполуурядным языком)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ямайка}}<ref>[http://pdba.georgetown.edu/Constitutions/Jamaica/jam62.html The Constitution of Jamaica] (section 20(6e) ? implicit)</ref> | style=text-align:center|JAM | Карібы | style="text-align:right;" | 2,714,000 | {{Yes|Yes ([[Ямайскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кенія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KEN | Африка | style="text-align:right;" | 57,927,713 | {{Гей|Гей (поужывать ся в бізнісї і в освітї)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кірібаті}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KIR | Океанія | style="text-align:right;" | 95,000 | {{Нї|Нї ([[кірібатьскый язык|кірібатьскый ]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Лесото}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LSO | Африка | style="text-align:right;" | 2,008,000 | {{Нї|Нї ([[сесото]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ліберія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LBR | Африка | style="text-align:right;" | 3,750,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малаві}}<ref>{{cite web | url=http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | title=Opportunities for investment and Trade in Malawi ? the Warm Heart of Африка | author=Malawi Investment Promotion Agency | publisher=Government of Malawi | access-date=2009-01-18 | date=August 2005 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090225085932/http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | archive-date=2009-02-25}}</ref> | style=text-align:center|MWI | Африка | style="text-align:right;" | 16,407,000 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малта}} | style=text-align:center|MLT | Европа | style="text-align:right;" | 537,000 | {{Гей|Гей (сполуурядный з [[Малтьскый язык|малтьскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Маршаловы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|MHL | Океанія | style="text-align:right;" | 59,000 | {{No|No ([[Маршальскый язык|маршальскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Мікронезія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FSM | Океанія | style="text-align:right;" | 110,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Намібія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|NAM | Африка | style="text-align:right;" | 2,074,000 | {{Нї|Нї (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Науру}}<ref>{{cite web | url=http://www.mfat.govt.nz/Countries/Pacific/Nauru.php | title=Nauru | publisher=New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade | access-date=2009-01-18 | date=2008-12-03}} English and Nauruan are official.</ref> | style=text-align:center|NRU | Океанія | style="text-align:right;" | 10,000 | {{No|No (but widely spoken)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ніґерія}}<ref name="CIAofficial" /><ref>{{cite news|title=Country profile: Nigeria|date=April 30, 2008|work=[[BBC News]]|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Африка-13949550|access-date=November 10, 2008}}</ref> | style=text-align:center|NGA | Африка | style="text-align:right;" | 182,202,000 | {{Yes|Yes (used as [[official language]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Пакістан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|PAK | Азія | style="text-align:right;" | 256,660,152 | {{No|No (but official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Палау}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|PLW | Океанія | style="text-align:right;" | 20,000 | {{No|No ([[Palauan language|Palauan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Папуа-Нова Ґвінея}}<ref>{{cite web|url=http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |title=General Information on Papua New Guinea |access-date=2009-01-18 |publisher=Papua New Guinea Tourism Promotion Authority |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090131205730/http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |archive-date=January 31, 2009}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Азія-pacific-15436981 | archive-url=https://web.archive.org/web/20021215160127/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/Азія-pacific/country_profiles/1246074.stm | url-status=live | archive-date=December 15, 2002 | work=[[BBC News]] | title=Country profile: Papua New Guinea | date=2008-11-28 }}</ref> | style=text-align:center|PNG | Океанія | style="text-align:right;" | 7,059,653 | {{Yes|Yes (official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Філіпіны}} | style=text-align:center|PHL | Азія | style="text-align:right;" | 110,864,327 | {{Yes|Yes (co-official with [[Filipino language|Filipino]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Рванда}}<ref>{{cite web|url=https://www.constituteproject.org/constitution/Rwanda_2015.pdf?lang=en|publisher=Comparative Constitutions Project|title=Rwanda's Constitution of 2003 with Amendments through 2015|website=constituteproject.org|pages=5–6 |quote= Статя 8. Народный язык і урядны языкы Народным языком є рвандьскый. Урядныма языками суть рвандьскый, анґліцькый і французьскый |access-date=16 October 2022}}</ref><ref>{{cite web |title=Official Gazette no. Special of 20 October 2021 |url=https://archive.gazettes.Африка/archive/rw/2021/rw-government-gazette-dated-2021-10-20-no-Special.pdf |website=Gazettes.Африка |publisher=Government of Rwanda |date=20 October 2021 |access-date=21 September 2025}}</ref><ref name="MINEDUC2019">{{Cite web |title=All schools to use English as medium of instruction |url=https://www.mineduc.gov.rw/news-detail/communique1 |publisher=Ministry of Education (Rwanda) |date=2 December 2019 |access-date=5 November 2025}} </ref> | style=text-align:center|RWA | Африка | style="text-align:right;" | 13,240,439 | {{No|No (but used in business and education)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Крістофор і Невіс}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | access-date=2009-01-18 | title=Primary Schools | publisher=Government of St Christopher (St Kitts) and Nevis |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090103042228/http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | archive-date=2009-01-03}}</ref> | style=text-align:center|KNA | Карібы | style="text-align:right;" | 50,000 | {{Yes|Yes ([[Saint Kitts Creole|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Свята Луція}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LCA | Карібы | style="text-align:right;" | 165,000 | {{No|No ([[Saint Lucian Creole|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Вінцент і Ґренадіны}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 | archive-url=https://web.archive.org/web/20101112181635/http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 |url-status=dead| archive-date=2010-11-12 | publisher=Agency for Public Information (Saint Vincent and the Grenadines) | title=St. Vincent and the Grenadines Profile | access-date=2011-06-18}}</ref> | style=text-align:center|VCT | Карібы | style="text-align:right;" | 120,000 | {{Yes|Yes ([[Vincentian Creole|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Самоа}}<ref>{{cite web|url=http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |title=Legislations: List of Acts and Ordinances |access-date=2009-01-18 |publisher=The Parliament of Samoa |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20061001221522/http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |archive-date=October 1, 2006}} Languages for official legislation are Samoan and English.</ref> | style=text-align:center|WSM | Океанія | style="text-align:right;" | 188,000 | {{No|No ([[Samoan language|Samoan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сейшелы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SYC | Африка / [[Індійскый океан|Індіцькый океан]] | style="text-align:right;" | 87,000 | {{No|No ([[Seychellois Creole|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сіера Леоне}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLE | Африка | style="text-align:right;" | 6,190,280 | {{Гей|Гей ([[Кріо (язык)|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сінґапур}} | style=text-align:center|SGP | Азія | style="text-align:right;" | 5,469,700 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Шаламуновы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLB | Океанія | style="text-align:right;" | 507,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южна Африка}}<ref name="SouthАфрика">{{cite web | url=http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | publisher=Constitutional Court of South Африка | title=Constitution of the Republic of South Африка | access-date=2009-01-11 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090116012952/http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | archive-date=2009-01-16}}</ref> | style=text-align:center|ZAF | Африка | style="text-align:right;" | 65,019,298 | {{Yes|Yes (official, educational and [[lingua franca]] in [[formal economy]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южный Судан}}<ref name="SouthSudan">{{cite web | url=http://www.gurtong.net/LinkClick.aspx?fileticket=lOqRv9hqgv8%3D&tabid=345 | publisher=Southern Sudan Civil Society Initiative | title=The Constitution of Southern Sudan | access-date=2011-07-09}}</ref> | style=text-align:center|SSD | Африка | style="text-align:right;" | 12,340,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Судан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SDN | Африка | style="text-align:right;" | 40,235,000 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[арабскый язык|арабскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Танзанія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TZA | Африка | style="text-align:right;" | 51,820,000 | {{Нї|Нї ([[Свагілі]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тонґа}}<ref>{{cite web|url=http://www.pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |title=The United Nations / Universal Periodic Review by the United Nations Human Rights Council |author=Kingdom of Tonga |date=March 2008 |access-date=2009-01-18 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090125103242/http://pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |archive-date=January 25, 2009}} English and Tongan are listed as official.</ref> | style=text-align:center|TON | Океанія | style="text-align:right;" | 100,000 | {{Нї|Нї([[Тонґскый язык|тонґскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Трінідад і Тобаґо}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TTO |Карібы | style="text-align:right;" | 1,333,000 | {{Yes|Yes ([[Трінідад і Тобаґо#Креольскы языкы Трінідаду і Тобаґа|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тувалу}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|TUV | Океанія | style="text-align:right;" | 11,000 | {{Нї|Нї ([[Тувальскый язык|тувальскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Уґанда}}<ref>{{cite web|url=https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/44038/90491/F206329993/UGA44038.pdf|publisher=[[International Labour Organization]]|title= Constitution of Uganda|website=ilo.org|page=6 |quote= Статя 6. Урядный язык (1) Урядным языком Уґанды є анґліцькый |access-date=16 October 2022}}</ref> | style=text-align:center|UGA | Африка | style="text-align:right;" | 47,053,690 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Вануату}}<ref>{{cite web | url=http://www.vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | title=Constitution of the Republic of Vanuatu | access-date=2009-01-18 | publisher=Government of the Republic of Vanuatu | date=1980 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090124133359/http://vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | archive-date=2009-01-24}}</ref> | style=text-align:center|VUT | Океанія | style="text-align:right;" | 226,000 | {{Гей|Гей([[Біслама|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Замбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZMB | Африка | style="text-align:right;" | 16,212,000 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Зімбабве}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZWE | Африка | style="text-align:right;" | 15,178,957 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |} === English is a predominant language without ''de jure'' designation as official === In these countries, English is conventionally spoken by both the government and main population, despite it having no ''de jure'' official status at national level. <!-- concerning the habitual actions of the people, not the law, in how English is used in official contexts --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство ! Материньскый язык? |- | style="text-align:left" |{{Flag|Антіґва і Барбуда}}<ref>{{Cite web |last=Knight|first=Elizabeth|date=2024-08-10|title=Official language of Antigua and Barbuda|url=https://www.axarplex.com/items/official-language-of-antigua-and-barbuda|access-date=2025-07-25|website=Axarplex|language=en}}</ref> | style="text-align:center" |ATG | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 85,000 | {{Гей|Гей ([[Антіґваньскый і барбуданьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Австралія}} | style="text-align:center" |AUS | Океанія | style="text-align:right;" | 26,461,166 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Новый Зеланд}}<ref>{{cite report|author=New Zealand Government |title=International Covenant on Civil and Political Rights Fifth Periodic Report of the Government of New Zealand |date=21 December 2007 |url=http://www.mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |page=89 |quote=In addition to the Māori language, New Zealand Sign Language is also an official language of New Zealand. The New Zealand Sign Language Act 2006 permits the use of NZSL in legal proceedings, facilitates competency standards for its interpretation and guides government departments in its promotion and use. English, the medium for teaching and learning in most schools, is a de facto official language by virtue of its widespread use. For these reasons, these three languages have special mention in the New Zealand Curriculum. |access-date=21 April 2015 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150124193521/http://mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |archive-date=24 January 2015}}</ref> | style="text-align:center" |NZL | Океанія | style="text-align:right;" | 5,109,702 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєне кралёвство}} | style="text-align:center" |GBR | Европа | style="text-align:right;" | 68,138,484 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєны штаты америцькы}}{{efn|name=US|In the United States of America, English is the working language of the federal government, but there is no official language by law. [[Executive Order 14224]] of 2025, declaring English official, is recognized by federal agencies.<ref name="EOWP">{{cite news |url=https://www.washingtonpost.com/nation/2025/03/01/trump-english-official-language-explainer/ |title=A Trump order made English the official language of the U.S. What does that mean? |newspaper=[[The Washington Post]] |author1=Vivian Ho |author2=Rachel Pannett |date=March 1, 2025}}</ref> Thirty-two states recognize English as official by law.<ref>{{cite web |url=http://www.us-english.org/view/1034 |title=U.S. English Efforts Lead West Virginia to Become 32nd State to Recognize English as Official Language |publisher=us-english.org |url-status=dead |access-date=13 May 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160401151700/http://us-english.org/view/1034 |archive-date=1 April 2016 }}</ref>) See also [[Languages of the United States]].}} | style="text-align:center" |USA | Северна Америка | style="text-align:right;" | 339,665,118 | {{Гей}} |} === Анґліцькый язык є „де факто“ робочім языком === Хоць анґліцькый язык не є в тых країнах узнаный як „де юре“ урядный язык, поужывать ся як робочій язык в адміністрації і в многых одборных бранджах і єдночасно є главным языком в освітнїй сістемі. <!-- што ся тыкать звычаїв людей, а не закона, в звязаности з поужыванём анґліцького языка в уряднім стыку --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Банґладеш}}<ref>{{cite book|author=Rowshon Ara |title=The Future of English in Bangladesh - Language |url=https://www.researchgate.net/publication/340291972 |access-date=17 June 2025 }}</ref> | style=text-align:center|BAN | Азія | style="text-align:right;"| 169,828,911 |- | style=text-align:left|{{Flag|Бруней}}<ref>{{cite book|author=Mouton De Gruyter |title=Wei, Li: Applied Linguistics Review. 2011 2 |url=https://books.google.com/books?id=7DSFueDOhYgC&pg=PA100 |access-date=27 February 2013 |date=31 May 2011 |publisher=Walter de Gruyter |isbn=978-3-11-023933-1 |pages=100–}}</ref> | style=text-align:center|BRN | Азія | style="text-align:right;"| 440,715 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ерітрея}}<ref name="MOI Eritrea">{{cite web |url=https://shabait.com/2009/10/01/eritrea-at-a-glance/ |title=Eritrea at a Glance |date=1 October 2009 |publisher=Eritrea Ministry of Information |access-date=9 September 2020}}</ref> | style=text-align:center|ERI | Африка | style="text-align:right;"| 6,234,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ізраел}}<ref>{{cite book|last=Spolsky|first=Bernard|title=Round Table on Language and Linguistics |url=https://books.google.com/books?id=ljumbfV_7y0C&pg=PA169|year=1999|publisher=Georgetown University Press|location=Washington, D.C. |isbn=0-87840-132-6|pages=169–70|quote=В роцї 1948 нововзникнутый незалежный штат Ізраел перевзяв стары брітаньскы предписы, котры становлёвали анґліцькый, арабскый і гебрейскый язык за урядны языкы мандатной Палестины, єднак, як уж было спомянуто, анґліцькый язык зо списку выняли. Наперек тому сі анґліцькый язык в практіцї заховав задачу урядного языка, одразу за гебрейскім і перед арабскым языком.}}</ref><ref>{{cite book|first=Hava|last=Bat-Zeev Shyldkrot|editor2-first=Hava|editor2-last=Bat-Zeev Shyldkrot |editor1-first=Dorit|editor1-last=Diskin Ravid|editor1-link=Dorit Ravid|title=Perspectives on Language and Development: Essays in Honor of Ruth A. Berman|chapter-url=https://books.google.com/books?id=xMzx6xFB0IgC&pg=PA90|publisher=Kluwer Academic Publishers|date=2004|page=90|chapter=Part I: Language and Discourse |isbn=1-4020-7911-7|quote=Анґліцькый язык ся інакше не поважує за урядный, але зогравать домінантну задачу в освітнїм і публічнім жывотї ізраельской сполочности. [...] Є то язык, котрый ся найчастїше поужывать в обходї, подниками, урядных документах, академічнім окружіню, при публічных інтеракціях, на публічных написах, транспортных значках, назвах будов і т. д. Анґліцькый ся веде „якбы“ быв другым і урядным языком в Ізраелї.}}</ref><ref>{{cite book|first=Elana|last=Shohamy|title=Language Policy: Hidden Agendas and New Approaches|url=https://books.google.com/books?id=5mG09P64jzYC&pg=PA72|year=2006|publisher=Routledge|isbn=0-415-32864-0|pages=72?73|quote=Што ся тыкать анґліцького языка, не екзістує жадна звязаность меджі декларованыма політіками і выголошінями і реалнов практіков. Хоць анґліцькый язык не є нїґда выголошеный за урядный язык, в реалности мать в Ізраелї дуже высокы і унікатны поставіня. Є главным языком академічной сферы, обходу, бізнісу і публічного простору.}}</ref> | style=text-align:center|ISR | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;"| 8,051,200 |- | style=text-align:left|{{Flag|Малайзія}}<ref>{{cite act|title=National Language Act 1963/67|url=http://lib.perdana.org.my/PLF/GOVERNMENT%20PUBLICATION/Publication%20Laws%20of%20Malaysia%20(L.O.M)/National%20Language%20Act%201963-67%20%5BAct%2032%5D.pdf|type=Act|legislature=[[Dewan Rakyat]]|index=32|year=1967}}</ref> | style=text-align:center|MYS | Азія | style="text-align:right;" |32,730,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Мавріціус}}<ref>{{cite web |url=https://mauritiusassembly.govmu.org/mauritiusassembly/index.php/the-constitution/ |title=The Constitution of the Republic of Mauritius}}</ref> | style=text-align:center|MUS | Африка / Індіцькый океан | style="text-align:right;" | 1,262,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Срі Ланка}}<ref>Анґліцькый язык є „де факто народным робочім языком, котрый ся поужывать в орґанах штатной моци.“ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2013. "Sri Lanka." ''[[Ethnologue]]: Languages of the World, Seventeenth edition.'' Dallas, Texas: [[SIL International]]. Online edition: https://www.ethnologue.com/country/LK Accessed 30 March 2014.</ref><ref>Подля конштітуції з року 1978 суть сінгальскый і тамільскый урядныма языками Срі Ланкы, анґліцькый язык є єднак „споюючім языком“. Кажда особа мать право „приїмати ознамлїня од будьякого урядника в функції, комуніковати з ним і выбавлёвати з ним урядны вопросы“ в анґліцькім языку, мать к діспозіції анґліцькый переклад „будьякого урядного реґістра, списку, публікації або іншого документу“ і „комуніковати і выбавлёвати урядны вопросы в анґліцькім языку“. Анґліцькы переклады повинны быти выготовлены про „вшыткы законы і підзаконну леґіслатіву“, „вшыткы наряджіня, предписы a ознамлїня“. {{cite web |url=http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |title=THE CONSTITUTION OF THE DEMOCRATIC SOCIALIST REPUBLIC OF SRI LANKA: Chapter IV |date=1978 |access-date=30 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20030203101808/http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |archive-date=2003-02-03 |url-status=dead}}</ref> | style=text-align:center|LKA | Азія | style="text-align:right;" | 20,277,597 |- | style=text-align:left|{{Flag|Выходный Тімор}}<ref name="Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste">{{cite web | url=http://timor-leste.gov.tl/wp-content/uploads/2010/03/Constitution_RDTL_ENG.pdf | publisher=The Democratic Republic of Timor-Leste | title=Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste | access-date=2023-06-20}} Портуґальскый і тетум суть уведжены як урядны языкы, анґліцькый і індонезьскый суть уведжены як урядны робочі языкы.</ref> | style=text-align:center|TLS | Азія | style="text-align:right;" | 1,340,513 |- | style=text-align:left|{{Flag|Споєны арабскы еміраты}}<ref>{{cite journal |last1=Siemund |first1=Peter |last2=Al-Issa |first2=Ahmad |last3=Leimgruber |first3=Jakob R. E. |title=Multilingualism and the role of English in the United Arab Emirates |journal=World Englishes |date=June 2021 |volume=40 |issue=2 |pages=191–204 |doi=10.1111/weng.12507 |s2cid=219903631 |language=en |issn=0883-2919|doi-access=free }}</ref> | style=text-align:center|ARE | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;" | 9,809,000 |} == Референції == {{референції|30em}} jjzvpwnda648en174ty04hw44j6mv31 167759 167758 2026-07-24T14:08:10Z Halajkovič 33393 167759 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:English language distribution.svg|thumb|upright=1.8|Розшырїня анґліцького языка {{legend|#346699|Переважный [[материньскый язык]]}} {{legend|#99ccff|Урядный або адміністратівный язык, котрый єднак не є переважным языком}}]] Наслїдує '''список країн і теріторій, де є [[анґліцькый язык]] [[Урядный язык|урядным языком]]''' поужываным при комунікації обчанів з владныма урядниками. К року 2026 є 58 суверенных штатів і 28 несуверенных субєктів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком. Многы адміністратівны єдиніцї выголосили анґліцькый язык за урядный язык на містній або реґіоналній уровни. Векшына штатів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком, суть колишнї теріторії [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]]. Вынятками суть [[Рванда]] і [[Бурунді]], котры были спочатку нїмецькыма і пізнїше белґіцькыма колоніями; Камерун, де была лем часть теріторії під брітаньскым мандатом; а [[Ліберія]], [[Філіпіны]], Федератівны штаты Мікронезії, [[Маршаловы островы]] і [[Палау]], котры были америцькыма теріторіями. Анґліцькый язык є єдиным урядным языком [[Сполоченство Народох|Сполоченства народів]] і [[Асоціація народів южновыходной Азії]] (ASEAN). Анґліцькый язык є єдным з урядных языків [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], [[Европска унія|Европской унії]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупраци, Карібского сполоченства, Унії южноамерицькых народів і многых далшых меджінародных орґанізацій. [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]], [[Австралія]], [[Новый Зеланд]], [[Антіґуа і Барбуда|Антіґва і Барбуда]] і [[Споєны штаты америцькы]] не мають анґліцькый язык як [[де юре]] урядный язык, але є то [[де факто]] робочій язык їх влад. == Суверенны штаты == === Анґліцькый язык є „де юре“ урядным языком === <!--Подля закона, на роздїл од реалной практіцї--> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;width:100%" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population|Даны о чіслї обывателїв выходять зо жрїдел уведженых в статї „[[Список країн подля чіслу обывателїв]]“, причім інформації суть платны к 23. януара 2009 (одгады ОСН і далшы жрїдла), і односять ся на цїлкове чісло обывателїв даной країны, не нутно на чісло обывателїв, котры в даній країнї говорять по анґліцькы.}} ! Материньскый язык? |- | style=text-align:left|{{Flag|Багамы}}<ref name="CIAofficial">Урядный язык; {{cite web |title=Field Listing - Languages |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |url-status=dead |archive-date=June 13, 2007 |access-date=2009-01-11 |work=The World Factbook |publisher=[[Central Intelligence Agency]]}}</ref> | style=text-align:center|BHS | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 403,680 | {{Гей|Гей ([[Багамскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Барбадос}}<ref>{{cite web|url=http://www.barbados.gov.bb/society.htm |publisher=Government Information Service (Barbados) |access-date=2009-01-18 |title=Society |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090213230116/http://barbados.gov.bb/society.htm |archive-date=2009-02-13}}</ref> | style=text-align:center|BRB | Карібы | style="text-align:right;" | 282,682 | {{Гей|Гей ([[Бейджаньскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Беліз}}<ref name="CIAusage">English usage; {{cite web | url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | url-status=dead | archive-date=June 13, 2007 | publisher=[[Central Intelligence Agency]] | work=The World Factbook | access-date=2009-01-11 | title=Field Listing - Languages}}</ref> | style=text-align:center|BLZ | [[Середня Америка]] | style="text-align:right;" | 288,000 | {{Гей|Гей ([[Белізьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ботсвана}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|BWA | [[Африка]] | style="text-align:right;" | 2,549,207 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Бурунді}}<ref>{{cite news|url=http://www.iwacu-burundi.org/englishnews/english-is-now-official-language-of-burundi/ |title=English is now official language of Burundi |publisher=IWACU English News |date=17 July 2014 |access-date=17 December 2016}}</ref> | style=text-align:center|BDI | Африка | style="text-align:right;" | 10,114,505 | {{Нї|Нї ([[кірунді]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Вануату}}<ref>{{cite web | url=http://www.vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | title=Constitution of the Republic of Vanuatu | access-date=2009-01-18 | publisher=Government of the Republic of Vanuatu | date=1980 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090124133359/http://vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | archive-date=2009-01-24}}</ref> | style=text-align:center|VUT | Океанія | style="text-align:right;" | 226,000 | {{Гей|Гей([[Біслама|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґамбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GMB | Африка | style="text-align:right;" | 1,709,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґана}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GHA | Африка | style="text-align:right;" | 35,297,060 | {{Гей|Гей (поужывать ся як лінґва франка}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґренада}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GRD | Карібы | style="text-align:right;" | 111,000 | {{Yes|Yes ([[ґренадьскый креольскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґваяна}}<ref>{{cite web | url=http://www.gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | publisher=Government Information Agency (Guyana) | access-date=2009-01-18 | title=National Profile |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20080820045506/http://gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | archive-date=2008-08-20}}</ref> | style=text-align:center|GUY | [[Южна Америка]] | style="text-align:right;" | 738,000 | {{Yes|Yes ([[ґваяньскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Домініка}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|DMA | Карібы | style="text-align:right;" | 65,744 | {{No|No ([[Dominican Creole French|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Есватіні}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SWZ | Африка | style="text-align:right;" | 1,141,000 | {{Нї|Нї ([[Свазі]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Замбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZMB | Африка | style="text-align:right;" | 16,212,000 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Зімбабве}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZWE | Африка | style="text-align:right;" | 15,178,957 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Індія}}<ref name="CIAusage" /><ref>{{cite book|author1=N. Krishnaswamy|author2=Lalitha Krishnaswamy|title=The story of English in India|url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC|date=6 January 2006|publisher=Foundation Books|isbn=978-81-7596-312-2|chapter=3.14 English Becomes a Second Language|chapter-url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC&pg=PA103}}</ref> | style=text-align:center|IND | [[Азія]] | style="text-align:right;" | 1,468,675,319 | {{Нї|Нї (становленый як урядный робочій язык. Поужывать ся в орґанах штатной моци, школстві і в обходній сферї), але часто служыть як лінґва франка}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ірьско}}<ref>[http://www.taoiseach.gov.ie/eng/Historical_Information/The_Constitution/Bunreacht_na_hEireann_SEP2015.pdf The Constitution]</ref><ref>{{cite web|url=http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |title=Archived copy |access-date=2013-01-02 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183351/http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |archive-date=2016-01-06}}</ref> | style=text-align:center|IRL | [[Европа]] | style="text-align:right;" | 5,327,721 | {{Гей|Гей ([[ірьскый язык]] є сполуурядным языком)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Камерун}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|CMR | Африка | style="text-align:right;" | 22,534,532 | {{Нї|Нї (сполуурядный язык вєдно з [[французьскый язык|французьскым]], прімарно лем в [[Северозападный реґіон (Камерун)|Северозападнім реґіонї]] і [[Южновыходный реґіон (Камерун)|Южновыходнім реґіонї]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Канада}} | style=text-align:center|CAN | [[Северна Америка]] | style="text-align:right;" | 40,267,385 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[французьскый язык|французьскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кенія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KEN | Африка | style="text-align:right;" | 57,927,713 | {{Гей|Гей (поужывать ся в бізнісї і в освітї)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кірібаті}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KIR | Океанія | style="text-align:right;" | 95,000 | {{Нї|Нї ([[кірібатьскый язык|кірібатьскый ]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Лесото}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LSO | Африка | style="text-align:right;" | 2,008,000 | {{Нї|Нї ([[сесото]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ліберія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LBR | Африка | style="text-align:right;" | 3,750,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малаві}}<ref>{{cite web | url=http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | title=Opportunities for investment and Trade in Malawi ? the Warm Heart of Африка | author=Malawi Investment Promotion Agency | publisher=Government of Malawi | access-date=2009-01-18 | date=August 2005 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090225085932/http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | archive-date=2009-02-25}}</ref> | style=text-align:center|MWI | Африка | style="text-align:right;" | 16,407,000 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малта}} | style=text-align:center|MLT | Европа | style="text-align:right;" | 537,000 | {{Гей|Гей (сполуурядный з [[Малтьскый язык|малтьскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Маршаловы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|MHL | Океанія | style="text-align:right;" | 59,000 | {{No|No ([[Маршальскый язык|маршальскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Мікронезія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FSM | Океанія | style="text-align:right;" | 110,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Намібія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|NAM | Африка | style="text-align:right;" | 2,074,000 | {{Нї|Нї (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Науру}}<ref>{{cite web | url=http://www.mfat.govt.nz/Countries/Pacific/Nauru.php | title=Nauru | publisher=New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade | access-date=2009-01-18 | date=2008-12-03}} English and Nauruan are official.</ref> | style=text-align:center|NRU | Океанія | style="text-align:right;" | 10,000 | {{No|No (but widely spoken)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ніґерія}}<ref name="CIAofficial" /><ref>{{cite news|title=Country profile: Nigeria|date=April 30, 2008|work=[[BBC News]]|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Африка-13949550|access-date=November 10, 2008}}</ref> | style=text-align:center|NGA | Африка | style="text-align:right;" | 182,202,000 | {{Yes|Yes (used as [[official language]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Пакістан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|PAK | Азія | style="text-align:right;" | 256,660,152 | {{No|No (but official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Палау}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|PLW | Океанія | style="text-align:right;" | 20,000 | {{No|No ([[Palauan language|Palauan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Папуа-Нова Ґвінея}}<ref>{{cite web|url=http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |title=General Information on Papua New Guinea |access-date=2009-01-18 |publisher=Papua New Guinea Tourism Promotion Authority |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090131205730/http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |archive-date=January 31, 2009}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Азія-pacific-15436981 | archive-url=https://web.archive.org/web/20021215160127/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/Азія-pacific/country_profiles/1246074.stm | url-status=live | archive-date=December 15, 2002 | work=[[BBC News]] | title=Country profile: Papua New Guinea | date=2008-11-28 }}</ref> | style=text-align:center|PNG | Океанія | style="text-align:right;" | 7,059,653 | {{Yes|Yes (official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Рванда}}<ref>{{cite web|url=https://www.constituteproject.org/constitution/Rwanda_2015.pdf?lang=en|publisher=Comparative Constitutions Project|title=Rwanda's Constitution of 2003 with Amendments through 2015|website=constituteproject.org|pages=5–6 |quote= Статя 8. Народный язык і урядны языкы Народным языком є рвандьскый. Урядныма языками суть рвандьскый, анґліцькый і французьскый |access-date=16 October 2022}}</ref><ref>{{cite web |title=Official Gazette no. Special of 20 October 2021 |url=https://archive.gazettes.Африка/archive/rw/2021/rw-government-gazette-dated-2021-10-20-no-Special.pdf |website=Gazettes.Африка |publisher=Government of Rwanda |date=20 October 2021 |access-date=21 September 2025}}</ref><ref name="MINEDUC2019">{{Cite web |title=All schools to use English as medium of instruction |url=https://www.mineduc.gov.rw/news-detail/communique1 |publisher=Ministry of Education (Rwanda) |date=2 December 2019 |access-date=5 November 2025}} </ref> | style=text-align:center|RWA | Африка | style="text-align:right;" | 13,240,439 | {{No|No (but used in business and education)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Самоа}}<ref>{{cite web|url=http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |title=Legislations: List of Acts and Ordinances |access-date=2009-01-18 |publisher=The Parliament of Samoa |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20061001221522/http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |archive-date=October 1, 2006}} Languages for official legislation are Samoan and English.</ref> | style=text-align:center|WSM | Океанія | style="text-align:right;" | 188,000 | {{No|No ([[Samoan language|Samoan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Свята Луція}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LCA | Карібы | style="text-align:right;" | 165,000 | {{No|No ([[Saint Lucian Creole|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Вінцент і Ґренадіны}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 | archive-url=https://web.archive.org/web/20101112181635/http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 |url-status=dead| archive-date=2010-11-12 | publisher=Agency for Public Information (Saint Vincent and the Grenadines) | title=St. Vincent and the Grenadines Profile | access-date=2011-06-18}}</ref> | style=text-align:center|VCT | Карібы | style="text-align:right;" | 120,000 | {{Yes|Yes ([[Vincentian Creole|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Крістофор і Невіс}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | access-date=2009-01-18 | title=Primary Schools | publisher=Government of St Christopher (St Kitts) and Nevis |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090103042228/http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | archive-date=2009-01-03}}</ref> | style=text-align:center|KNA | Карібы | style="text-align:right;" | 50,000 | {{Yes|Yes ([[Saint Kitts Creole|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сейшелы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SYC | Африка / [[Індійскый океан|Індіцькый океан]] | style="text-align:right;" | 87,000 | {{No|No ([[Seychellois Creole|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сіера Леоне}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLE | Африка | style="text-align:right;" | 6,190,280 | {{Гей|Гей ([[Кріо (язык)|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сінґапур}} | style=text-align:center|SGP | Азія | style="text-align:right;" | 5,469,700 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Судан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SDN | Африка | style="text-align:right;" | 40,235,000 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[арабскый язык|арабскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Танзанія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TZA | Африка | style="text-align:right;" | 51,820,000 | {{Нї|Нї ([[Свагілі]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тонґа}}<ref>{{cite web|url=http://www.pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |title=The United Nations / Universal Periodic Review by the United Nations Human Rights Council |author=Kingdom of Tonga |date=March 2008 |access-date=2009-01-18 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090125103242/http://pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |archive-date=January 25, 2009}} English and Tongan are listed as official.</ref> | style=text-align:center|TON | Океанія | style="text-align:right;" | 100,000 | {{Нї|Нї([[Тонґскый язык|тонґскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Трінідад і Тобаґо}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TTO |Карібы | style="text-align:right;" | 1,333,000 | {{Yes|Yes ([[Трінідад і Тобаґо#Креольскы языкы Трінідаду і Тобаґа|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тувалу}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|TUV | Океанія | style="text-align:right;" | 11,000 | {{Нї|Нї ([[Тувальскый язык|тувальскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Уґанда}}<ref>{{cite web|url=https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/44038/90491/F206329993/UGA44038.pdf|publisher=[[International Labour Organization]]|title= Constitution of Uganda|website=ilo.org|page=6 |quote= Статя 6. Урядный язык (1) Урядным языком Уґанды є анґліцькый |access-date=16 October 2022}}</ref> | style=text-align:center|UGA | Африка | style="text-align:right;" | 47,053,690 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Фіджі}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FJI | [[Океанія]] | style="text-align:right;" | 828,000 | {{Гей|Гей (поужывать ся як [[лінґва франка]]}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Філіпіны}} | style=text-align:center|PHL | Азія | style="text-align:right;" | 110,864,327 | {{Yes|Yes (co-official with [[Filipino language|Filipino]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Шаламуновы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLB | Океанія | style="text-align:right;" | 507,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южна Африка}}<ref name="SouthАфрика">{{cite web | url=http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | publisher=Constitutional Court of South Африка | title=Constitution of the Republic of South Африка | access-date=2009-01-11 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090116012952/http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | archive-date=2009-01-16}}</ref> | style=text-align:center|ZAF | Африка | style="text-align:right;" | 65,019,298 | {{Yes|Yes (official, educational and [[lingua franca]] in [[formal economy]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южный Судан}}<ref name="SouthSudan">{{cite web | url=http://www.gurtong.net/LinkClick.aspx?fileticket=lOqRv9hqgv8%3D&tabid=345 | publisher=Southern Sudan Civil Society Initiative | title=The Constitution of Southern Sudan | access-date=2011-07-09}}</ref> | style=text-align:center|SSD | Африка | style="text-align:right;" | 12,340,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ямайка}}<ref>[http://pdba.georgetown.edu/Constitutions/Jamaica/jam62.html The Constitution of Jamaica] (section 20(6e) ? implicit)</ref> | style=text-align:center|JAM | Карібы | style="text-align:right;" | 2,714,000 | {{Yes|Yes ([[Ямайскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |} === English is a predominant language without ''de jure'' designation as official === In these countries, English is conventionally spoken by both the government and main population, despite it having no ''de jure'' official status at national level. <!-- concerning the habitual actions of the people, not the law, in how English is used in official contexts --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство ! Материньскый язык? |- | style="text-align:left" |{{Flag|Австралія}} | style="text-align:center" |AUS | Океанія | style="text-align:right;" | 26,461,166 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Антіґва і Барбуда}}<ref>{{Cite web |last=Knight|first=Elizabeth|date=2024-08-10|title=Official language of Antigua and Barbuda|url=https://www.axarplex.com/items/official-language-of-antigua-and-barbuda|access-date=2025-07-25|website=Axarplex|language=en}}</ref> | style="text-align:center" |ATG | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 85,000 | {{Гей|Гей ([[Антіґваньскый і барбуданьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Новый Зеланд}}<ref>{{cite report|author=New Zealand Government |title=International Covenant on Civil and Political Rights Fifth Periodic Report of the Government of New Zealand |date=21 December 2007 |url=http://www.mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |page=89 |quote=In addition to the Māori language, New Zealand Sign Language is also an official language of New Zealand. The New Zealand Sign Language Act 2006 permits the use of NZSL in legal proceedings, facilitates competency standards for its interpretation and guides government departments in its promotion and use. English, the medium for teaching and learning in most schools, is a de facto official language by virtue of its widespread use. For these reasons, these three languages have special mention in the New Zealand Curriculum. |access-date=21 April 2015 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150124193521/http://mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |archive-date=24 January 2015}}</ref> | style="text-align:center" |NZL | Океанія | style="text-align:right;" | 5,109,702 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєне кралёвство}} | style="text-align:center" |GBR | Европа | style="text-align:right;" | 68,138,484 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєны штаты америцькы}}{{efn|name=US|In the United States of America, English is the working language of the federal government, but there is no official language by law. [[Executive Order 14224]] of 2025, declaring English official, is recognized by federal agencies.<ref name="EOWP">{{cite news |url=https://www.washingtonpost.com/nation/2025/03/01/trump-english-official-language-explainer/ |title=A Trump order made English the official language of the U.S. What does that mean? |newspaper=[[The Washington Post]] |author1=Vivian Ho |author2=Rachel Pannett |date=March 1, 2025}}</ref> Thirty-two states recognize English as official by law.<ref>{{cite web |url=http://www.us-english.org/view/1034 |title=U.S. English Efforts Lead West Virginia to Become 32nd State to Recognize English as Official Language |publisher=us-english.org |url-status=dead |access-date=13 May 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160401151700/http://us-english.org/view/1034 |archive-date=1 April 2016 }}</ref>) See also [[Languages of the United States]].}} | style="text-align:center" |USA | Северна Америка | style="text-align:right;" | 339,665,118 | {{Гей}} |} === Анґліцькый язык є „де факто“ робочім языком === Хоць анґліцькый язык не є в тых країнах узнаный як „де юре“ урядный язык, поужывать ся як робочій язык в адміністрації і в многых одборных бранджах і єдночасно є главным языком в освітнїй сістемі. <!-- што ся тыкать звычаїв людей, а не закона, в звязаности з поужыванём анґліцького языка в уряднім стыку --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Банґладеш}}<ref>{{cite book|author=Rowshon Ara |title=The Future of English in Bangladesh - Language |url=https://www.researchgate.net/publication/340291972 |access-date=17 June 2025 }}</ref> | style=text-align:center|BAN | Азія | style="text-align:right;"| 169,828,911 |- | style=text-align:left|{{Flag|Бруней}}<ref>{{cite book|author=Mouton De Gruyter |title=Wei, Li: Applied Linguistics Review. 2011 2 |url=https://books.google.com/books?id=7DSFueDOhYgC&pg=PA100 |access-date=27 February 2013 |date=31 May 2011 |publisher=Walter de Gruyter |isbn=978-3-11-023933-1 |pages=100–}}</ref> | style=text-align:center|BRN | Азія | style="text-align:right;"| 440,715 |- | style=text-align:left|{{Flag|Выходный Тімор}}<ref name="Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste">{{cite web | url=http://timor-leste.gov.tl/wp-content/uploads/2010/03/Constitution_RDTL_ENG.pdf | publisher=The Democratic Republic of Timor-Leste | title=Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste | access-date=2023-06-20}} Портуґальскый і тетум суть уведжены як урядны языкы, анґліцькый і індонезьскый суть уведжены як урядны робочі языкы.</ref> | style=text-align:center|TLS | Азія | style="text-align:right;" | 1,340,513 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ерітрея}}<ref name="MOI Eritrea">{{cite web |url=https://shabait.com/2009/10/01/eritrea-at-a-glance/ |title=Eritrea at a Glance |date=1 October 2009 |publisher=Eritrea Ministry of Information |access-date=9 September 2020}}</ref> | style=text-align:center|ERI | Африка | style="text-align:right;"| 6,234,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ізраел}}<ref>{{cite book|last=Spolsky|first=Bernard|title=Round Table on Language and Linguistics |url=https://books.google.com/books?id=ljumbfV_7y0C&pg=PA169|year=1999|publisher=Georgetown University Press|location=Washington, D.C. |isbn=0-87840-132-6|pages=169–70|quote=В роцї 1948 нововзникнутый незалежный штат Ізраел перевзяв стары брітаньскы предписы, котры становлёвали анґліцькый, арабскый і гебрейскый язык за урядны языкы мандатной Палестины, єднак, як уж было спомянуто, анґліцькый язык зо списку выняли. Наперек тому сі анґліцькый язык в практіцї заховав задачу урядного языка, одразу за гебрейскім і перед арабскым языком.}}</ref><ref>{{cite book|first=Hava|last=Bat-Zeev Shyldkrot|editor2-first=Hava|editor2-last=Bat-Zeev Shyldkrot |editor1-first=Dorit|editor1-last=Diskin Ravid|editor1-link=Dorit Ravid|title=Perspectives on Language and Development: Essays in Honor of Ruth A. Berman|chapter-url=https://books.google.com/books?id=xMzx6xFB0IgC&pg=PA90|publisher=Kluwer Academic Publishers|date=2004|page=90|chapter=Part I: Language and Discourse |isbn=1-4020-7911-7|quote=Анґліцькый язык ся інакше не поважує за урядный, але зогравать домінантну задачу в освітнїм і публічнім жывотї ізраельской сполочности. [...] Є то язык, котрый ся найчастїше поужывать в обходї, подниками, урядных документах, академічнім окружіню, при публічных інтеракціях, на публічных написах, транспортных значках, назвах будов і т. д. Анґліцькый ся веде „якбы“ быв другым і урядным языком в Ізраелї.}}</ref><ref>{{cite book|first=Elana|last=Shohamy|title=Language Policy: Hidden Agendas and New Approaches|url=https://books.google.com/books?id=5mG09P64jzYC&pg=PA72|year=2006|publisher=Routledge|isbn=0-415-32864-0|pages=72?73|quote=Што ся тыкать анґліцького языка, не екзістує жадна звязаность меджі декларованыма політіками і выголошінями і реалнов практіков. Хоць анґліцькый язык не є нїґда выголошеный за урядный язык, в реалности мать в Ізраелї дуже высокы і унікатны поставіня. Є главным языком академічной сферы, обходу, бізнісу і публічного простору.}}</ref> | style=text-align:center|ISR | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;"| 8,051,200 |- | style=text-align:left|{{Flag|Мавріціус}}<ref>{{cite web |url=https://mauritiusassembly.govmu.org/mauritiusassembly/index.php/the-constitution/ |title=The Constitution of the Republic of Mauritius}}</ref> | style=text-align:center|MUS | Африка / Індіцькый океан | style="text-align:right;" | 1,262,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Малайзія}}<ref>{{cite act|title=National Language Act 1963/67|url=http://lib.perdana.org.my/PLF/GOVERNMENT%20PUBLICATION/Publication%20Laws%20of%20Malaysia%20(L.O.M)/National%20Language%20Act%201963-67%20%5BAct%2032%5D.pdf|type=Act|legislature=[[Dewan Rakyat]]|index=32|year=1967}}</ref> | style=text-align:center|MYS | Азія | style="text-align:right;" |32,730,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Споєны арабскы еміраты}}<ref>{{cite journal |last1=Siemund |first1=Peter |last2=Al-Issa |first2=Ahmad |last3=Leimgruber |first3=Jakob R. E. |title=Multilingualism and the role of English in the United Arab Emirates |journal=World Englishes |date=June 2021 |volume=40 |issue=2 |pages=191–204 |doi=10.1111/weng.12507 |s2cid=219903631 |language=en |issn=0883-2919|doi-access=free }}</ref> | style=text-align:center|ARE | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;" | 9,809,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Срі Ланка}}<ref>Анґліцькый язык є „де факто народным робочім языком, котрый ся поужывать в орґанах штатной моци.“ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2013. "Sri Lanka." ''[[Ethnologue]]: Languages of the World, Seventeenth edition.'' Dallas, Texas: [[SIL International]]. Online edition: https://www.ethnologue.com/country/LK Accessed 30 March 2014.</ref><ref>Подля конштітуції з року 1978 суть сінгальскый і тамільскый урядныма языками Срі Ланкы, анґліцькый язык є єднак „споюючім языком“. Кажда особа мать право „приїмати ознамлїня од будьякого урядника в функції, комуніковати з ним і выбавлёвати з ним урядны вопросы“ в анґліцькім языку, мать к діспозіції анґліцькый переклад „будьякого урядного реґістра, списку, публікації або іншого документу“ і „комуніковати і выбавлёвати урядны вопросы в анґліцькім языку“. Анґліцькы переклады повинны быти выготовлены про „вшыткы законы і підзаконну леґіслатіву“, „вшыткы наряджіня, предписы a ознамлїня“. {{cite web |url=http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |title=THE CONSTITUTION OF THE DEMOCRATIC SOCIALIST REPUBLIC OF SRI LANKA: Chapter IV |date=1978 |access-date=30 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20030203101808/http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |archive-date=2003-02-03 |url-status=dead}}</ref> | style=text-align:center|LKA | Азія | style="text-align:right;" | 20,277,597 |} == Референції == {{референції|30em}} kag6gzamt9sdn4fet8u7qn22iq3kfcz 167761 167759 2026-07-24T15:07:43Z Halajkovič 33393 /* Анґліцькый язык є „де юре“ урядным языком */ 167761 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:English language distribution.svg|thumb|upright=1.8|Розшырїня анґліцького языка {{legend|#346699|Переважный [[материньскый язык]]}} {{legend|#99ccff|Урядный або адміністратівный язык, котрый єднак не є переважным языком}}]] Наслїдує '''список країн і теріторій, де є [[анґліцькый язык]] [[Урядный язык|урядным языком]]''' поужываным при комунікації обчанів з владныма урядниками. К року 2026 є 58 суверенных штатів і 28 несуверенных субєктів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком. Многы адміністратівны єдиніцї выголосили анґліцькый язык за урядный язык на містній або реґіоналній уровни. Векшына штатів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком, суть колишнї теріторії [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]]. Вынятками суть [[Рванда]] і [[Бурунді]], котры были спочатку нїмецькыма і пізнїше белґіцькыма колоніями; Камерун, де была лем часть теріторії під брітаньскым мандатом; а [[Ліберія]], [[Філіпіны]], Федератівны штаты Мікронезії, [[Маршаловы островы]] і [[Палау]], котры были америцькыма теріторіями. Анґліцькый язык є єдиным урядным языком [[Сполоченство Народох|Сполоченства народів]] і [[Асоціація народів южновыходной Азії]] (ASEAN). Анґліцькый язык є єдным з урядных языків [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], [[Европска унія|Европской унії]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупраци, Карібского сполоченства, Унії южноамерицькых народів і многых далшых меджінародных орґанізацій. [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]], [[Австралія]], [[Новый Зеланд]], [[Антіґуа і Барбуда|Антіґва і Барбуда]] і [[Споєны штаты америцькы]] не мають анґліцькый язык як [[де юре]] урядный язык, але є то [[де факто]] робочій язык їх влад. == Суверенны штаты == === Анґліцькый язык є „де юре“ урядным языком === <!--Подля закона, на роздїл од реалной практіцї--> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;width:100%" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population|Даны о чіслї обывателїв выходять зо жрїдел уведженых в статї „[[Список країн подля чіслу обывателїв]]“, причім інформації суть платны к 23. януара 2009 (одгады ОСН і далшы жрїдла), і односять ся на цїлкове чісло обывателїв даной країны, не нутно на чісло обывателїв, котры в даній країнї говорять по анґліцькы.}} ! Материньскый язык? |- | style=text-align:left|{{Flag|Багамы}}<ref name="CIAofficial">Урядный язык; {{cite web |title=Field Listing - Languages |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |url-status=dead |archive-date=June 13, 2007 |access-date=2009-01-11 |work=The World Factbook |publisher=[[Central Intelligence Agency]]}}</ref> | style=text-align:center|BHS | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 403,680 | {{Гей|Гей ([[Багамскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Барбадос}}<ref>{{cite web|url=http://www.barbados.gov.bb/society.htm |publisher=Government Information Service (Barbados) |access-date=2009-01-18 |title=Society |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090213230116/http://barbados.gov.bb/society.htm |archive-date=2009-02-13}}</ref> | style=text-align:center|BRB | Карібы | style="text-align:right;" | 282,682 | {{Гей|Гей ([[Бейджаньскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Беліз}}<ref name="CIAusage">English usage; {{cite web | url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | url-status=dead | archive-date=June 13, 2007 | publisher=[[Central Intelligence Agency]] | work=The World Factbook | access-date=2009-01-11 | title=Field Listing - Languages}}</ref> | style=text-align:center|BLZ | [[Середня Америка]] | style="text-align:right;" | 288,000 | {{Гей|Гей ([[Белізьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ботсвана}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|BWA | [[Африка]] | style="text-align:right;" | 2,549,207 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Бурунді}}<ref>{{cite news|url=http://www.iwacu-burundi.org/englishnews/english-is-now-official-language-of-burundi/ |title=English is now official language of Burundi |publisher=IWACU English News |date=17 July 2014 |access-date=17 December 2016}}</ref> | style=text-align:center|BDI | Африка | style="text-align:right;" | 10,114,505 | {{Нї|Нї ([[кірунді]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Вануату}}<ref>{{cite web | url=http://www.vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | title=Constitution of the Republic of Vanuatu | access-date=2009-01-18 | publisher=Government of the Republic of Vanuatu | date=1980 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090124133359/http://vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | archive-date=2009-01-24}}</ref> | style=text-align:center|VUT | Океанія | style="text-align:right;" | 226,000 | {{Гей|Гей ([[Біслама|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґамбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GMB | Африка | style="text-align:right;" | 1,709,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґана}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GHA | Африка | style="text-align:right;" | 35,297,060 | {{Гей|Гей (поужывать ся як лінґва франка}}) |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґренада}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GRD | Карібы | style="text-align:right;" | 111,000 | {{Гей|Гей ([[ґренадьскый креольскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґваяна}}<ref>{{cite web | url=http://www.gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | publisher=Government Information Agency (Guyana) | access-date=2009-01-18 | title=National Profile |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20080820045506/http://gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | archive-date=2008-08-20}}</ref> | style=text-align:center|GUY | [[Южна Америка]] | style="text-align:right;" | 738,000 | {{Гей|Гей ([[ґваяньскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Домініка}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|DMA | Карібы | style="text-align:right;" | 65,744 | {{Нї|Нї ([[домініканьскый креольскый французьскый язык|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Есватіні}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SWZ | Африка | style="text-align:right;" | 1,141,000 | {{Нї|Нї ([[свазі]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Замбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZMB | Африка | style="text-align:right;" | 16,212,000 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Зімбабве}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZWE | Африка | style="text-align:right;" | 15,178,957 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Індія}}<ref name="CIAusage" /><ref>{{cite book|author1=N. Krishnaswamy|author2=Lalitha Krishnaswamy|title=The story of English in India|url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC|date=6 January 2006|publisher=Foundation Books|isbn=978-81-7596-312-2|chapter=3.14 English Becomes a Second Language|chapter-url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC&pg=PA103}}</ref> | style=text-align:center|IND | [[Азія]] | style="text-align:right;" | 1,468,675,319 | {{Нї|Нї (становленый як урядный робочій язык. Поужывать ся в орґанах штатной моци, школстві і в обходній сферї), але часто служыть як лінґва франка}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ірьско}}<ref>[http://www.taoiseach.gov.ie/eng/Historical_Information/The_Constitution/Bunreacht_na_hEireann_SEP2015.pdf The Constitution]</ref><ref>{{cite web|url=http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |title=Archived copy |access-date=2013-01-02 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183351/http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |archive-date=2016-01-06}}</ref> | style=text-align:center|IRL | [[Европа]] | style="text-align:right;" | 5,327,721 | {{Гей|Гей ([[ірьскый язык]] є сполуурядным языком)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Камерун}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|CMR | Африка | style="text-align:right;" | 22,534,532 | {{Нї|Нї (сполуурядный язык вєдно з [[французьскый язык|французьскым]], прімарно лем в [[Северозападный реґіон (Камерун)|Северозападнім реґіонї]] і [[Южновыходный реґіон (Камерун)|Южновыходнім реґіонї]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Канада}} | style=text-align:center|CAN | [[Северна Америка]] | style="text-align:right;" | 40,267,385 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[французьскый язык|французьскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кенія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KEN | Африка | style="text-align:right;" | 57,927,713 | {{Гей|Гей (поужывать ся в бізнісї і в освітї)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кірібаті}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KIR | Океанія | style="text-align:right;" | 95,000 | {{Нї|Нї ([[кірібатьскый язык|кірібатьскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Лесото}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LSO | Африка | style="text-align:right;" | 2,008,000 | {{Нї|Нї ([[сесото]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ліберія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LBR | Африка | style="text-align:right;" | 3,750,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малаві}}<ref>{{cite web | url=http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | title=Opportunities for investment and Trade in Malawi ? the Warm Heart of Африка | author=Malawi Investment Promotion Agency | publisher=Government of Malawi | access-date=2009-01-18 | date=August 2005 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090225085932/http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | archive-date=2009-02-25}}</ref> | style=text-align:center|MWI | Африка | style="text-align:right;" | 16,407,000 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малта}} | style=text-align:center|MLT | Европа | style="text-align:right;" | 537,000 | {{Гей|Гей (сполуурядный з [[Малтьскый язык|малтьскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Маршаловы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|MHL | Океанія | style="text-align:right;" | 59,000 | {{Нї|Нї ([[Маршальскый язык|маршальскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Мікронезія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FSM | Океанія | style="text-align:right;" | 110,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Намібія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|NAM | Африка | style="text-align:right;" | 2,074,000 | {{Нї|Нї (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Науру}}<ref>{{cite web | url=http://www.mfat.govt.nz/Countries/Pacific/Nauru.php | title=Nauru | publisher=New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade | access-date=2009-01-18 | date=2008-12-03}} English and Nauruan are official.</ref> | style=text-align:center|NRU | Океанія | style="text-align:right;" | 10,000 | {{Нї|Нї (але обычайно ся поужывать)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ніґерія}}<ref name="CIAofficial" /><ref>{{cite news|title=Country profile: Nigeria|date=April 30, 2008|work=[[BBC News]]|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Африка-13949550|access-date=November 10, 2008}}</ref> | style=text-align:center|NGA | Африка | style="text-align:right;" | 182,202,000 | {{Гей|Гей (поужывать ся як [[урядный язык]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Пакістан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|PAK | Азія | style="text-align:right;" | 256,660,152 | {{Нї|Нї (але офіціалный і освітнїй)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Палау}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|PLW | Океанія | style="text-align:right;" | 20,000 | {{Нї|Нї ([[палаускый язык|палаускый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Папуа-Нова Ґвінея}}<ref>{{cite web|url=http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |title=General Information on Papua New Guinea |access-date=2009-01-18 |publisher=Papua New Guinea Tourism Promotion Authority |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090131205730/http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |archive-date=January 31, 2009}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Азія-pacific-15436981 | archive-url=https://web.archive.org/web/20021215160127/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/Азія-pacific/country_profiles/1246074.stm | url-status=live | archive-date=December 15, 2002 | work=[[BBC News]] | title=Country profile: Papua New Guinea | date=2008-11-28 }}</ref> | style=text-align:center|PNG | Океанія | style="text-align:right;" | 7,059,653 | {{Гей|Гей (офіціалный і освітнїй)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Рванда}}<ref>{{cite web|url=https://www.constituteproject.org/constitution/Rwanda_2015.pdf?lang=en|publisher=Comparative Constitutions Project|title=Rwanda's Constitution of 2003 with Amendments through 2015|website=constituteproject.org|pages=5–6 |quote= Статя 8. Народный язык і урядны языкы Народным языком є рвандьскый. Урядныма языками суть рвандьскый, анґліцькый і французьскый |access-date=16 October 2022}}</ref><ref>{{cite web |title=Official Gazette no. Special of 20 October 2021 |url=https://archive.gazettes.Африка/archive/rw/2021/rw-government-gazette-dated-2021-10-20-no-Special.pdf |website=Gazettes.Африка |publisher=Government of Rwanda |date=20 October 2021 |access-date=21 September 2025}}</ref><ref name="MINEDUC2019">{{Cite web |title=All schools to use English as medium of instruction |url=https://www.mineduc.gov.rw/news-detail/communique1 |publisher=Ministry of Education (Rwanda) |date=2 December 2019 |access-date=5 November 2025}} </ref> | style=text-align:center|RWA | Африка | style="text-align:right;" | 13,240,439 | {{Нї|Нї (поужывать ся єднак в обходній сферї і в освітї)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Самоа}}<ref>{{cite web|url=http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |title=Legislations: List of Acts and Ordinances |access-date=2009-01-18 |publisher=The Parliament of Samoa |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20061001221522/http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |archive-date=October 1, 2006}} Languages for official legislation are Samoan and English.</ref> | style=text-align:center|WSM | Океанія | style="text-align:right;" | 188,000 | {{Нї|Нї ([[Самойскый язык|самойскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Свята Луція}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LCA | Карібы | style="text-align:right;" | 165,000 | {{Нї|Нї ([[святолуційскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Вінцент і Ґренадіны}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 | archive-url=https://web.archive.org/web/20101112181635/http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 |url-status=dead| archive-date=2010-11-12 | publisher=Agency for Public Information (Saint Vincent and the Grenadines) | title=St. Vincent and the Grenadines Profile | access-date=2011-06-18}}</ref> | style=text-align:center|VCT | Карібы | style="text-align:right;" | 120,000 | {{Гей|Гей ([[вінцентьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Крістофор і Невіс}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | access-date=2009-01-18 | title=Primary Schools | publisher=Government of St Christopher (St Kitts) and Nevis |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090103042228/http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | archive-date=2009-01-03}}</ref> | style=text-align:center|KNA | Карібы | style="text-align:right;" | 50,000 | {{Гей|Гей ([[святокрістофорьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сейшелы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SYC | Африка / [[Індійскый океан|Індіцькый океан]] | style="text-align:right;" | 87,000 | {{Нї|Нї ([[сейшельскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сіера Леоне}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLE | Африка | style="text-align:right;" | 6,190,280 | {{Гей|Гей ([[Кріо (язык)|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сінґапур}} | style=text-align:center|SGP | Азія | style="text-align:right;" | 5,469,700 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Судан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SDN | Африка | style="text-align:right;" | 40,235,000 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[арабскый язык|арабскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Танзанія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TZA | Африка | style="text-align:right;" | 51,820,000 | {{Нї|Нї ([[свагілі]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тонґа}}<ref>{{cite web|url=http://www.pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |title=The United Nations / Universal Periodic Review by the United Nations Human Rights Council |author=Kingdom of Tonga |date=March 2008 |access-date=2009-01-18 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090125103242/http://pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |archive-date=January 25, 2009}} English and Tongan are listed as official.</ref> | style=text-align:center|TON | Океанія | style="text-align:right;" | 100,000 | {{Нї|Нї ([[Тонґскый язык|тонґскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Трінідад і Тобаґо}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TTO | Карібы | style="text-align:right;" | 1,333,000 | {{Гей|Гей ([[Трінідад і Тобаґо#Креольскы языкы Трінідаду і Тобаґа|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тувалу}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|TUV | Океанія | style="text-align:right;" | 11,000 | {{Нї|Нї ([[Тувальскый язык|тувальскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Уґанда}}<ref>{{cite web|url=https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/44038/90491/F206329993/UGA44038.pdf|publisher=[[International Labour Organization]]|title= Constitution of Uganda|website=ilo.org|page=6 |quote= Статя 6. Урядный язык (1) Урядным языком Уґанды є анґліцькый |access-date=16 October 2022}}</ref> | style=text-align:center|UGA | Африка | style="text-align:right;" | 47,053,690 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Фіджі}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FJI | [[Океанія]] | style="text-align:right;" | 828,000 | {{Гей|Гей (поужывать ся як [[лінґва франка]]}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Філіпіны}} | style=text-align:center|PHL | Азія | style="text-align:right;" | 110,864,327 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[філіпіньскый язык|філіпіньскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Шаламуновы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLB | Океанія | style="text-align:right;" | 507,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южна Африка}}<ref name="SouthАфрика">{{cite web | url=http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | publisher=Constitutional Court of South Африка | title=Constitution of the Republic of South Африка | access-date=2009-01-11 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090116012952/http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | archive-date=2009-01-16}}</ref> | style=text-align:center|ZAF | Африка | style="text-align:right;" | 65,019,298 | {{Гей|Гей (урядный язык, освітнїй язык і [[лінґва франка]] в формалній економіцї)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южный Судан}}<ref name="SouthSudan">{{cite web | url=http://www.gurtong.net/LinkClick.aspx?fileticket=lOqRv9hqgv8%3D&tabid=345 | publisher=Southern Sudan Civil Society Initiative | title=The Constitution of Southern Sudan | access-date=2011-07-09}}</ref> | style=text-align:center|SSD | Африка | style="text-align:right;" | 12,340,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ямайка}}<ref>[http://pdba.georgetown.edu/Constitutions/Jamaica/jam62.html The Constitution of Jamaica] (section 20(6e) ? implicit)</ref> | style=text-align:center|JAM | Карібы | style="text-align:right;" | 2,714,000 | {{Гей|Гей ([[Ямайскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |} === English is a predominant language without ''de jure'' designation as official === In these countries, English is conventionally spoken by both the government and main population, despite it having no ''de jure'' official status at national level. <!-- concerning the habitual actions of the people, not the law, in how English is used in official contexts --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство ! Материньскый язык? |- | style="text-align:left" |{{Flag|Австралія}} | style="text-align:center" |AUS | Океанія | style="text-align:right;" | 26,461,166 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Антіґва і Барбуда}}<ref>{{Cite web |last=Knight|first=Elizabeth|date=2024-08-10|title=Official language of Antigua and Barbuda|url=https://www.axarplex.com/items/official-language-of-antigua-and-barbuda|access-date=2025-07-25|website=Axarplex|language=en}}</ref> | style="text-align:center" |ATG | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 85,000 | {{Гей|Гей ([[Антіґваньскый і барбуданьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Новый Зеланд}}<ref>{{cite report|author=New Zealand Government |title=International Covenant on Civil and Political Rights Fifth Periodic Report of the Government of New Zealand |date=21 December 2007 |url=http://www.mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |page=89 |quote=In addition to the Māori language, New Zealand Sign Language is also an official language of New Zealand. The New Zealand Sign Language Act 2006 permits the use of NZSL in legal proceedings, facilitates competency standards for its interpretation and guides government departments in its promotion and use. English, the medium for teaching and learning in most schools, is a de facto official language by virtue of its widespread use. For these reasons, these three languages have special mention in the New Zealand Curriculum. |access-date=21 April 2015 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150124193521/http://mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |archive-date=24 January 2015}}</ref> | style="text-align:center" |NZL | Океанія | style="text-align:right;" | 5,109,702 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєне кралёвство}} | style="text-align:center" |GBR | Европа | style="text-align:right;" | 68,138,484 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєны штаты америцькы}}{{efn|name=US|In the United States of America, English is the working language of the federal government, but there is no official language by law. [[Executive Order 14224]] of 2025, declaring English official, is recognized by federal agencies.<ref name="EOWP">{{cite news |url=https://www.washingtonpost.com/nation/2025/03/01/trump-english-official-language-explainer/ |title=A Trump order made English the official language of the U.S. What does that mean? |newspaper=[[The Washington Post]] |author1=Vivian Ho |author2=Rachel Pannett |date=March 1, 2025}}</ref> Thirty-two states recognize English as official by law.<ref>{{cite web |url=http://www.us-english.org/view/1034 |title=U.S. English Efforts Lead West Virginia to Become 32nd State to Recognize English as Official Language |publisher=us-english.org |url-status=dead |access-date=13 May 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160401151700/http://us-english.org/view/1034 |archive-date=1 April 2016 }}</ref>) See also [[Languages of the United States]].}} | style="text-align:center" |USA | Северна Америка | style="text-align:right;" | 339,665,118 | {{Гей}} |} === Анґліцькый язык є „де факто“ робочім языком === Хоць анґліцькый язык не є в тых країнах узнаный як „де юре“ урядный язык, поужывать ся як робочій язык в адміністрації і в многых одборных бранджах і єдночасно є главным языком в освітнїй сістемі. <!-- што ся тыкать звычаїв людей, а не закона, в звязаности з поужыванём анґліцького языка в уряднім стыку --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Банґладеш}}<ref>{{cite book|author=Rowshon Ara |title=The Future of English in Bangladesh - Language |url=https://www.researchgate.net/publication/340291972 |access-date=17 June 2025 }}</ref> | style=text-align:center|BAN | Азія | style="text-align:right;"| 169,828,911 |- | style=text-align:left|{{Flag|Бруней}}<ref>{{cite book|author=Mouton De Gruyter |title=Wei, Li: Applied Linguistics Review. 2011 2 |url=https://books.google.com/books?id=7DSFueDOhYgC&pg=PA100 |access-date=27 February 2013 |date=31 May 2011 |publisher=Walter de Gruyter |isbn=978-3-11-023933-1 |pages=100–}}</ref> | style=text-align:center|BRN | Азія | style="text-align:right;"| 440,715 |- | style=text-align:left|{{Flag|Выходный Тімор}}<ref name="Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste">{{cite web | url=http://timor-leste.gov.tl/wp-content/uploads/2010/03/Constitution_RDTL_ENG.pdf | publisher=The Democratic Republic of Timor-Leste | title=Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste | access-date=2023-06-20}} Портуґальскый і тетум суть уведжены як урядны языкы, анґліцькый і індонезьскый суть уведжены як урядны робочі языкы.</ref> | style=text-align:center|TLS | Азія | style="text-align:right;" | 1,340,513 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ерітрея}}<ref name="MOI Eritrea">{{cite web |url=https://shabait.com/2009/10/01/eritrea-at-a-glance/ |title=Eritrea at a Glance |date=1 October 2009 |publisher=Eritrea Ministry of Information |access-date=9 September 2020}}</ref> | style=text-align:center|ERI | Африка | style="text-align:right;"| 6,234,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ізраел}}<ref>{{cite book|last=Spolsky|first=Bernard|title=Round Table on Language and Linguistics |url=https://books.google.com/books?id=ljumbfV_7y0C&pg=PA169|year=1999|publisher=Georgetown University Press|location=Washington, D.C. |isbn=0-87840-132-6|pages=169–70|quote=В роцї 1948 нововзникнутый незалежный штат Ізраел перевзяв стары брітаньскы предписы, котры становлёвали анґліцькый, арабскый і гебрейскый язык за урядны языкы мандатной Палестины, єднак, як уж было спомянуто, анґліцькый язык зо списку выняли. Наперек тому сі анґліцькый язык в практіцї заховав задачу урядного языка, одразу за гебрейскім і перед арабскым языком.}}</ref><ref>{{cite book|first=Hava|last=Bat-Zeev Shyldkrot|editor2-first=Hava|editor2-last=Bat-Zeev Shyldkrot |editor1-first=Dorit|editor1-last=Diskin Ravid|editor1-link=Dorit Ravid|title=Perspectives on Language and Development: Essays in Honor of Ruth A. Berman|chapter-url=https://books.google.com/books?id=xMzx6xFB0IgC&pg=PA90|publisher=Kluwer Academic Publishers|date=2004|page=90|chapter=Part I: Language and Discourse |isbn=1-4020-7911-7|quote=Анґліцькый язык ся інакше не поважує за урядный, але зогравать домінантну задачу в освітнїм і публічнім жывотї ізраельской сполочности. [...] Є то язык, котрый ся найчастїше поужывать в обходї, подниками, урядных документах, академічнім окружіню, при публічных інтеракціях, на публічных написах, транспортных значках, назвах будов і т. д. Анґліцькый ся веде „якбы“ быв другым і урядным языком в Ізраелї.}}</ref><ref>{{cite book|first=Elana|last=Shohamy|title=Language Policy: Hidden Agendas and New Approaches|url=https://books.google.com/books?id=5mG09P64jzYC&pg=PA72|year=2006|publisher=Routledge|isbn=0-415-32864-0|pages=72?73|quote=Што ся тыкать анґліцького языка, не екзістує жадна звязаность меджі декларованыма політіками і выголошінями і реалнов практіков. Хоць анґліцькый язык не є нїґда выголошеный за урядный язык, в реалности мать в Ізраелї дуже высокы і унікатны поставіня. Є главным языком академічной сферы, обходу, бізнісу і публічного простору.}}</ref> | style=text-align:center|ISR | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;"| 8,051,200 |- | style=text-align:left|{{Flag|Мавріціус}}<ref>{{cite web |url=https://mauritiusassembly.govmu.org/mauritiusassembly/index.php/the-constitution/ |title=The Constitution of the Republic of Mauritius}}</ref> | style=text-align:center|MUS | Африка / Індіцькый океан | style="text-align:right;" | 1,262,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Малайзія}}<ref>{{cite act|title=National Language Act 1963/67|url=http://lib.perdana.org.my/PLF/GOVERNMENT%20PUBLICATION/Publication%20Laws%20of%20Malaysia%20(L.O.M)/National%20Language%20Act%201963-67%20%5BAct%2032%5D.pdf|type=Act|legislature=[[Dewan Rakyat]]|index=32|year=1967}}</ref> | style=text-align:center|MYS | Азія | style="text-align:right;" |32,730,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Споєны арабскы еміраты}}<ref>{{cite journal |last1=Siemund |first1=Peter |last2=Al-Issa |first2=Ahmad |last3=Leimgruber |first3=Jakob R. E. |title=Multilingualism and the role of English in the United Arab Emirates |journal=World Englishes |date=June 2021 |volume=40 |issue=2 |pages=191–204 |doi=10.1111/weng.12507 |s2cid=219903631 |language=en |issn=0883-2919|doi-access=free }}</ref> | style=text-align:center|ARE | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;" | 9,809,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Срі Ланка}}<ref>Анґліцькый язык є „де факто народным робочім языком, котрый ся поужывать в орґанах штатной моци.“ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2013. "Sri Lanka." ''[[Ethnologue]]: Languages of the World, Seventeenth edition.'' Dallas, Texas: [[SIL International]]. Online edition: https://www.ethnologue.com/country/LK Accessed 30 March 2014.</ref><ref>Подля конштітуції з року 1978 суть сінгальскый і тамільскый урядныма языками Срі Ланкы, анґліцькый язык є єднак „споюючім языком“. Кажда особа мать право „приїмати ознамлїня од будьякого урядника в функції, комуніковати з ним і выбавлёвати з ним урядны вопросы“ в анґліцькім языку, мать к діспозіції анґліцькый переклад „будьякого урядного реґістра, списку, публікації або іншого документу“ і „комуніковати і выбавлёвати урядны вопросы в анґліцькім языку“. Анґліцькы переклады повинны быти выготовлены про „вшыткы законы і підзаконну леґіслатіву“, „вшыткы наряджіня, предписы a ознамлїня“. {{cite web |url=http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |title=THE CONSTITUTION OF THE DEMOCRATIC SOCIALIST REPUBLIC OF SRI LANKA: Chapter IV |date=1978 |access-date=30 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20030203101808/http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |archive-date=2003-02-03 |url-status=dead}}</ref> | style=text-align:center|LKA | Азія | style="text-align:right;" | 20,277,597 |} == Референції == {{референції|30em}} d3c6lwdnk9bx1lvd2pkbnx2pjvjwdhq 167768 167761 2026-07-24T19:50:57Z Halajkovič 33393 /* Анґліцькый язык є переважаючім языком без „де юре“ означіня за урядный язык */ 167768 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:English language distribution.svg|thumb|upright=1.8|Розшырїня анґліцького языка {{legend|#346699|Переважный [[материньскый язык]]}} {{legend|#99ccff|Урядный або адміністратівный язык, котрый єднак не є переважным языком}}]] Наслїдує '''список країн і теріторій, де є [[анґліцькый язык]] [[Урядный язык|урядным языком]]''' поужываным при комунікації обчанів з владныма урядниками. К року 2026 є 58 суверенных штатів і 28 несуверенных субєктів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком. Многы адміністратівны єдиніцї выголосили анґліцькый язык за урядный язык на містній або реґіоналній уровни. Векшына штатів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком, суть колишнї теріторії [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]]. Вынятками суть [[Рванда]] і [[Бурунді]], котры были спочатку нїмецькыма і пізнїше белґіцькыма колоніями; Камерун, де была лем часть теріторії під брітаньскым мандатом; а [[Ліберія]], [[Філіпіны]], Федератівны штаты Мікронезії, [[Маршаловы островы]] і [[Палау]], котры были америцькыма теріторіями. Анґліцькый язык є єдиным урядным языком [[Сполоченство Народох|Сполоченства народів]] і [[Асоціація народів южновыходной Азії]] (ASEAN). Анґліцькый язык є єдным з урядных языків [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], [[Европска унія|Европской унії]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупраци, Карібского сполоченства, Унії южноамерицькых народів і многых далшых меджінародных орґанізацій. [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]], [[Австралія]], [[Новый Зеланд]], [[Антіґуа і Барбуда|Антіґва і Барбуда]] і [[Споєны штаты америцькы]] не мають анґліцькый язык як [[де юре]] урядный язык, але є то [[де факто]] робочій язык їх влад. == Суверенны штаты == === Анґліцькый язык є „де юре“ урядным языком === <!--Подля закона, на роздїл од реалной практіцї--> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;width:100%" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population|Даны о чіслї обывателїв выходять зо жрїдел уведженых в статї „[[Список країн подля чіслу обывателїв]]“, причім інформації суть платны к 23. януара 2009 (одгады ОСН і далшы жрїдла), і односять ся на цїлкове чісло обывателїв даной країны, не нутно на чісло обывателїв, котры в даній країнї говорять по анґліцькы.}} ! Материньскый язык? |- | style=text-align:left|{{Flag|Багамы}}<ref name="CIAofficial">Урядный язык; {{cite web |title=Field Listing - Languages |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |url-status=dead |archive-date=June 13, 2007 |access-date=2009-01-11 |work=The World Factbook |publisher=[[Central Intelligence Agency]]}}</ref> | style=text-align:center|BHS | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 403,680 | {{Гей|Гей ([[Багамскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Барбадос}}<ref>{{cite web|url=http://www.barbados.gov.bb/society.htm |publisher=Government Information Service (Barbados) |access-date=2009-01-18 |title=Society |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090213230116/http://barbados.gov.bb/society.htm |archive-date=2009-02-13}}</ref> | style=text-align:center|BRB | Карібы | style="text-align:right;" | 282,682 | {{Гей|Гей ([[Бейджаньскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Беліз}}<ref name="CIAusage">English usage; {{cite web | url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | url-status=dead | archive-date=June 13, 2007 | publisher=[[Central Intelligence Agency]] | work=The World Factbook | access-date=2009-01-11 | title=Field Listing - Languages}}</ref> | style=text-align:center|BLZ | [[Середня Америка]] | style="text-align:right;" | 288,000 | {{Гей|Гей ([[Белізьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ботсвана}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|BWA | [[Африка]] | style="text-align:right;" | 2,549,207 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Бурунді}}<ref>{{cite news|url=http://www.iwacu-burundi.org/englishnews/english-is-now-official-language-of-burundi/ |title=English is now official language of Burundi |publisher=IWACU English News |date=17 July 2014 |access-date=17 December 2016}}</ref> | style=text-align:center|BDI | Африка | style="text-align:right;" | 10,114,505 | {{Нї|Нї ([[кірунді]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Вануату}}<ref>{{cite web | url=http://www.vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | title=Constitution of the Republic of Vanuatu | access-date=2009-01-18 | publisher=Government of the Republic of Vanuatu | date=1980 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090124133359/http://vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | archive-date=2009-01-24}}</ref> | style=text-align:center|VUT | Океанія | style="text-align:right;" | 226,000 | {{Гей|Гей ([[Біслама|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґамбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GMB | Африка | style="text-align:right;" | 1,709,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґана}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GHA | Африка | style="text-align:right;" | 35,297,060 | {{Гей|Гей (поужывать ся як лінґва франка}}) |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґренада}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GRD | Карібы | style="text-align:right;" | 111,000 | {{Гей|Гей ([[ґренадьскый креольскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґваяна}}<ref>{{cite web | url=http://www.gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | publisher=Government Information Agency (Guyana) | access-date=2009-01-18 | title=National Profile |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20080820045506/http://gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | archive-date=2008-08-20}}</ref> | style=text-align:center|GUY | [[Южна Америка]] | style="text-align:right;" | 738,000 | {{Гей|Гей ([[ґваяньскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Домініка}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|DMA | Карібы | style="text-align:right;" | 65,744 | {{Нї|Нї ([[домініканьскый креольскый французьскый язык|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Есватіні}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SWZ | Африка | style="text-align:right;" | 1,141,000 | {{Нї|Нї ([[свазі]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Замбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZMB | Африка | style="text-align:right;" | 16,212,000 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Зімбабве}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZWE | Африка | style="text-align:right;" | 15,178,957 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Індія}}<ref name="CIAusage" /><ref>{{cite book|author1=N. Krishnaswamy|author2=Lalitha Krishnaswamy|title=The story of English in India|url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC|date=6 January 2006|publisher=Foundation Books|isbn=978-81-7596-312-2|chapter=3.14 English Becomes a Second Language|chapter-url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC&pg=PA103}}</ref> | style=text-align:center|IND | [[Азія]] | style="text-align:right;" | 1,468,675,319 | {{Нї|Нї (становленый як урядный робочій язык. Поужывать ся в орґанах штатной моци, школстві і в обходній сферї), але часто служыть як лінґва франка}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ірьско}}<ref>[http://www.taoiseach.gov.ie/eng/Historical_Information/The_Constitution/Bunreacht_na_hEireann_SEP2015.pdf The Constitution]</ref><ref>{{cite web|url=http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |title=Archived copy |access-date=2013-01-02 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183351/http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |archive-date=2016-01-06}}</ref> | style=text-align:center|IRL | [[Европа]] | style="text-align:right;" | 5,327,721 | {{Гей|Гей ([[ірьскый язык]] є сполуурядным языком)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Камерун}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|CMR | Африка | style="text-align:right;" | 22,534,532 | {{Нї|Нї (сполуурядный язык вєдно з [[французьскый язык|французьскым]], прімарно лем в [[Северозападный реґіон (Камерун)|Северозападнім реґіонї]] і [[Южновыходный реґіон (Камерун)|Южновыходнім реґіонї]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Канада}} | style=text-align:center|CAN | [[Северна Америка]] | style="text-align:right;" | 40,267,385 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[французьскый язык|французьскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кенія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KEN | Африка | style="text-align:right;" | 57,927,713 | {{Гей|Гей (поужывать ся в бізнісї і в освітї)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кірібаті}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KIR | Океанія | style="text-align:right;" | 95,000 | {{Нї|Нї ([[кірібатьскый язык|кірібатьскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Лесото}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LSO | Африка | style="text-align:right;" | 2,008,000 | {{Нї|Нї ([[сесото]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ліберія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LBR | Африка | style="text-align:right;" | 3,750,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малаві}}<ref>{{cite web | url=http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | title=Opportunities for investment and Trade in Malawi ? the Warm Heart of Африка | author=Malawi Investment Promotion Agency | publisher=Government of Malawi | access-date=2009-01-18 | date=August 2005 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090225085932/http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | archive-date=2009-02-25}}</ref> | style=text-align:center|MWI | Африка | style="text-align:right;" | 16,407,000 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малта}} | style=text-align:center|MLT | Европа | style="text-align:right;" | 537,000 | {{Гей|Гей (сполуурядный з [[Малтьскый язык|малтьскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Маршаловы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|MHL | Океанія | style="text-align:right;" | 59,000 | {{Нї|Нї ([[Маршальскый язык|маршальскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Мікронезія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FSM | Океанія | style="text-align:right;" | 110,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Намібія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|NAM | Африка | style="text-align:right;" | 2,074,000 | {{Нї|Нї (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Науру}}<ref>{{cite web | url=http://www.mfat.govt.nz/Countries/Pacific/Nauru.php | title=Nauru | publisher=New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade | access-date=2009-01-18 | date=2008-12-03}} English and Nauruan are official.</ref> | style=text-align:center|NRU | Океанія | style="text-align:right;" | 10,000 | {{Нї|Нї (але обычайно ся поужывать)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ніґерія}}<ref name="CIAofficial" /><ref>{{cite news|title=Country profile: Nigeria|date=April 30, 2008|work=[[BBC News]]|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Африка-13949550|access-date=November 10, 2008}}</ref> | style=text-align:center|NGA | Африка | style="text-align:right;" | 182,202,000 | {{Гей|Гей (поужывать ся як [[урядный язык]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Пакістан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|PAK | Азія | style="text-align:right;" | 256,660,152 | {{Нї|Нї (але офіціалный і освітнїй)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Палау}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|PLW | Океанія | style="text-align:right;" | 20,000 | {{Нї|Нї ([[палаускый язык|палаускый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Папуа-Нова Ґвінея}}<ref>{{cite web|url=http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |title=General Information on Papua New Guinea |access-date=2009-01-18 |publisher=Papua New Guinea Tourism Promotion Authority |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090131205730/http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |archive-date=January 31, 2009}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Азія-pacific-15436981 | archive-url=https://web.archive.org/web/20021215160127/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/Азія-pacific/country_profiles/1246074.stm | url-status=live | archive-date=December 15, 2002 | work=[[BBC News]] | title=Country profile: Papua New Guinea | date=2008-11-28 }}</ref> | style=text-align:center|PNG | Океанія | style="text-align:right;" | 7,059,653 | {{Гей|Гей (офіціалный і освітнїй)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Рванда}}<ref>{{cite web|url=https://www.constituteproject.org/constitution/Rwanda_2015.pdf?lang=en|publisher=Comparative Constitutions Project|title=Rwanda's Constitution of 2003 with Amendments through 2015|website=constituteproject.org|pages=5–6 |quote= Статя 8. Народный язык і урядны языкы Народным языком є рвандьскый. Урядныма языками суть рвандьскый, анґліцькый і французьскый |access-date=16 October 2022}}</ref><ref>{{cite web |title=Official Gazette no. Special of 20 October 2021 |url=https://archive.gazettes.Африка/archive/rw/2021/rw-government-gazette-dated-2021-10-20-no-Special.pdf |website=Gazettes.Африка |publisher=Government of Rwanda |date=20 October 2021 |access-date=21 September 2025}}</ref><ref name="MINEDUC2019">{{Cite web |title=All schools to use English as medium of instruction |url=https://www.mineduc.gov.rw/news-detail/communique1 |publisher=Ministry of Education (Rwanda) |date=2 December 2019 |access-date=5 November 2025}} </ref> | style=text-align:center|RWA | Африка | style="text-align:right;" | 13,240,439 | {{Нї|Нї (поужывать ся єднак в обходній сферї і в освітї)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Самоа}}<ref>{{cite web|url=http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |title=Legislations: List of Acts and Ordinances |access-date=2009-01-18 |publisher=The Parliament of Samoa |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20061001221522/http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |archive-date=October 1, 2006}} Languages for official legislation are Samoan and English.</ref> | style=text-align:center|WSM | Океанія | style="text-align:right;" | 188,000 | {{Нї|Нї ([[Самойскый язык|самойскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Свята Луція}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LCA | Карібы | style="text-align:right;" | 165,000 | {{Нї|Нї ([[святолуційскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Вінцент і Ґренадіны}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 | archive-url=https://web.archive.org/web/20101112181635/http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 |url-status=dead| archive-date=2010-11-12 | publisher=Agency for Public Information (Saint Vincent and the Grenadines) | title=St. Vincent and the Grenadines Profile | access-date=2011-06-18}}</ref> | style=text-align:center|VCT | Карібы | style="text-align:right;" | 120,000 | {{Гей|Гей ([[вінцентьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Крістофор і Невіс}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | access-date=2009-01-18 | title=Primary Schools | publisher=Government of St Christopher (St Kitts) and Nevis |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090103042228/http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | archive-date=2009-01-03}}</ref> | style=text-align:center|KNA | Карібы | style="text-align:right;" | 50,000 | {{Гей|Гей ([[святокрістофорьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сейшелы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SYC | Африка / [[Індійскый океан|Індіцькый океан]] | style="text-align:right;" | 87,000 | {{Нї|Нї ([[сейшельскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сіера Леоне}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLE | Африка | style="text-align:right;" | 6,190,280 | {{Гей|Гей ([[Кріо (язык)|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сінґапур}} | style=text-align:center|SGP | Азія | style="text-align:right;" | 5,469,700 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Судан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SDN | Африка | style="text-align:right;" | 40,235,000 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[арабскый язык|арабскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Танзанія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TZA | Африка | style="text-align:right;" | 51,820,000 | {{Нї|Нї ([[свагілі]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тонґа}}<ref>{{cite web|url=http://www.pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |title=The United Nations / Universal Periodic Review by the United Nations Human Rights Council |author=Kingdom of Tonga |date=March 2008 |access-date=2009-01-18 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090125103242/http://pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |archive-date=January 25, 2009}} English and Tongan are listed as official.</ref> | style=text-align:center|TON | Океанія | style="text-align:right;" | 100,000 | {{Нї|Нї ([[Тонґскый язык|тонґскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Трінідад і Тобаґо}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TTO | Карібы | style="text-align:right;" | 1,333,000 | {{Гей|Гей ([[Трінідад і Тобаґо#Креольскы языкы Трінідаду і Тобаґа|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тувалу}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|TUV | Океанія | style="text-align:right;" | 11,000 | {{Нї|Нї ([[Тувальскый язык|тувальскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Уґанда}}<ref>{{cite web|url=https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/44038/90491/F206329993/UGA44038.pdf|publisher=[[International Labour Organization]]|title= Constitution of Uganda|website=ilo.org|page=6 |quote= Статя 6. Урядный язык (1) Урядным языком Уґанды є анґліцькый |access-date=16 October 2022}}</ref> | style=text-align:center|UGA | Африка | style="text-align:right;" | 47,053,690 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Фіджі}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FJI | [[Океанія]] | style="text-align:right;" | 828,000 | {{Гей|Гей (поужывать ся як [[лінґва франка]]}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Філіпіны}} | style=text-align:center|PHL | Азія | style="text-align:right;" | 110,864,327 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[філіпіньскый язык|філіпіньскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Шаламуновы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLB | Океанія | style="text-align:right;" | 507,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южна Африка}}<ref name="SouthАфрика">{{cite web | url=http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | publisher=Constitutional Court of South Африка | title=Constitution of the Republic of South Африка | access-date=2009-01-11 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090116012952/http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | archive-date=2009-01-16}}</ref> | style=text-align:center|ZAF | Африка | style="text-align:right;" | 65,019,298 | {{Гей|Гей (урядный язык, освітнїй язык і [[лінґва франка]] в формалній економіцї)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южный Судан}}<ref name="SouthSudan">{{cite web | url=http://www.gurtong.net/LinkClick.aspx?fileticket=lOqRv9hqgv8%3D&tabid=345 | publisher=Southern Sudan Civil Society Initiative | title=The Constitution of Southern Sudan | access-date=2011-07-09}}</ref> | style=text-align:center|SSD | Африка | style="text-align:right;" | 12,340,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ямайка}}<ref>[http://pdba.georgetown.edu/Constitutions/Jamaica/jam62.html The Constitution of Jamaica] (section 20(6e) ? implicit)</ref> | style=text-align:center|JAM | Карібы | style="text-align:right;" | 2,714,000 | {{Гей|Гей ([[Ямайскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |} === Анґліцькый язык є переважаючім языком без „де юре“ означіня за урядный язык === В тых країнах ся анґліцькый язык обычайно поужывать так на уровни влады, як ай меджі векшынов обывательства, хоць на народній уровни не має „де юре“ урядный статус. <!-- што ся тыкать звычаїв людей, а не закона, в звязаности з поужыванём анґліцького языка в уряднім стыку --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство ! Материньскый язык? |- | style="text-align:left" |{{Flag|Австралія}} | style="text-align:center" |AUS | Океанія | style="text-align:right;" | 26,461,166 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Антіґва і Барбуда}}<ref>{{Cite web |last=Knight|first=Elizabeth|date=2024-08-10|title=Official language of Antigua and Barbuda|url=https://www.axarplex.com/items/official-language-of-antigua-and-barbuda|access-date=2025-07-25|website=Axarplex|language=en}}</ref> | style="text-align:center" |ATG | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 85,000 | {{Гей|Гей ([[Антіґваньскый і барбуданьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Новый Зеланд}}<ref>{{cite report|author=New Zealand Government |title=International Covenant on Civil and Political Rights Fifth Periodic Report of the Government of New Zealand |date=21 December 2007 |url=http://www.mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |page=89 |quote=In addition to the Māori language, New Zealand Sign Language is also an official language of New Zealand. The New Zealand Sign Language Act 2006 permits the use of NZSL in legal proceedings, facilitates competency standards for its interpretation and guides government departments in its promotion and use. English, the medium for teaching and learning in most schools, is a de facto official language by virtue of its widespread use. For these reasons, these three languages have special mention in the New Zealand Curriculum. |access-date=21 April 2015 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150124193521/http://mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |archive-date=24 January 2015}}</ref> | style="text-align:center" |NZL | Океанія | style="text-align:right;" | 5,109,702 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєне кралёвство}} | style="text-align:center" |GBR | Европа | style="text-align:right;" | 68,138,484 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєны штаты америцькы}}{{efn|name=US|В Споєных штатах америцькых є анґліцькый язык робочім языком федералной влады, єднак закон не становлює жадный урядный язык. [[Выконуючій приказ ч. 14224]] з року 2025, котрым ся анґліцькый язык выголошує за урядный язык, узнавають федералны аґентуры.<ref name="EOWP">{{cite news |url=https://www.washingtonpost.com/nation/2025/03/01/trump-english-official-language-explainer/ |title=A Trump order made English the official language of the U.S. What does that mean? |newspaper=[[The Washington Post]] |author1=Vivian Ho |author2=Rachel Pannett |date=March 1, 2025}}</ref> Тридцять два штатів узнавать анґліцькый язык як урядный язык на основі закона.<ref>{{cite web |url=http://www.us-english.org/view/1034 |title=U.S. English Efforts Lead West Virginia to Become 32nd State to Recognize English as Official Language |publisher=us-english.org |url-status=dead |access-date=13 May 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160401151700/http://us-english.org/view/1034 |archive-date=1 April 2016 }}</ref>) Поз. тыж: [[Языкы Споєных штатів]].}} | style="text-align:center" |USA | Северна Америка | style="text-align:right;" | 339,665,118 | {{Гей}} |} === Анґліцькый язык є „де факто“ робочім языком === Хоць анґліцькый язык не є в тых країнах узнаный як „де юре“ урядный язык, поужывать ся як робочій язык в адміністрації і в многых одборных бранджах і єдночасно є главным языком в освітнїй сістемі. <!-- што ся тыкать звычаїв людей, а не закона, в звязаности з поужыванём анґліцького языка в уряднім стыку --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Банґладеш}}<ref>{{cite book|author=Rowshon Ara |title=The Future of English in Bangladesh - Language |url=https://www.researchgate.net/publication/340291972 |access-date=17 June 2025 }}</ref> | style=text-align:center|BAN | Азія | style="text-align:right;"| 169,828,911 |- | style=text-align:left|{{Flag|Бруней}}<ref>{{cite book|author=Mouton De Gruyter |title=Wei, Li: Applied Linguistics Review. 2011 2 |url=https://books.google.com/books?id=7DSFueDOhYgC&pg=PA100 |access-date=27 February 2013 |date=31 May 2011 |publisher=Walter de Gruyter |isbn=978-3-11-023933-1 |pages=100–}}</ref> | style=text-align:center|BRN | Азія | style="text-align:right;"| 440,715 |- | style=text-align:left|{{Flag|Выходный Тімор}}<ref name="Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste">{{cite web | url=http://timor-leste.gov.tl/wp-content/uploads/2010/03/Constitution_RDTL_ENG.pdf | publisher=The Democratic Republic of Timor-Leste | title=Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste | access-date=2023-06-20}} Портуґальскый і тетум суть уведжены як урядны языкы, анґліцькый і індонезьскый суть уведжены як урядны робочі языкы.</ref> | style=text-align:center|TLS | Азія | style="text-align:right;" | 1,340,513 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ерітрея}}<ref name="MOI Eritrea">{{cite web |url=https://shabait.com/2009/10/01/eritrea-at-a-glance/ |title=Eritrea at a Glance |date=1 October 2009 |publisher=Eritrea Ministry of Information |access-date=9 September 2020}}</ref> | style=text-align:center|ERI | Африка | style="text-align:right;"| 6,234,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ізраел}}<ref>{{cite book|last=Spolsky|first=Bernard|title=Round Table on Language and Linguistics |url=https://books.google.com/books?id=ljumbfV_7y0C&pg=PA169|year=1999|publisher=Georgetown University Press|location=Washington, D.C. |isbn=0-87840-132-6|pages=169–70|quote=В роцї 1948 нововзникнутый незалежный штат Ізраел перевзяв стары брітаньскы предписы, котры становлёвали анґліцькый, арабскый і гебрейскый язык за урядны языкы мандатной Палестины, єднак, як уж было спомянуто, анґліцькый язык зо списку выняли. Наперек тому сі анґліцькый язык в практіцї заховав задачу урядного языка, одразу за гебрейскім і перед арабскым языком.}}</ref><ref>{{cite book|first=Hava|last=Bat-Zeev Shyldkrot|editor2-first=Hava|editor2-last=Bat-Zeev Shyldkrot |editor1-first=Dorit|editor1-last=Diskin Ravid|editor1-link=Dorit Ravid|title=Perspectives on Language and Development: Essays in Honor of Ruth A. Berman|chapter-url=https://books.google.com/books?id=xMzx6xFB0IgC&pg=PA90|publisher=Kluwer Academic Publishers|date=2004|page=90|chapter=Part I: Language and Discourse |isbn=1-4020-7911-7|quote=Анґліцькый язык ся інакше не поважує за урядный, але зогравать домінантну задачу в освітнїм і публічнім жывотї ізраельской сполочности. [...] Є то язык, котрый ся найчастїше поужывать в обходї, подниками, урядных документах, академічнім окружіню, при публічных інтеракціях, на публічных написах, транспортных значках, назвах будов і т. д. Анґліцькый ся веде „якбы“ быв другым і урядным языком в Ізраелї.}}</ref><ref>{{cite book|first=Elana|last=Shohamy|title=Language Policy: Hidden Agendas and New Approaches|url=https://books.google.com/books?id=5mG09P64jzYC&pg=PA72|year=2006|publisher=Routledge|isbn=0-415-32864-0|pages=72?73|quote=Што ся тыкать анґліцького языка, не екзістує жадна звязаность меджі декларованыма політіками і выголошінями і реалнов практіков. Хоць анґліцькый язык не є нїґда выголошеный за урядный язык, в реалности мать в Ізраелї дуже высокы і унікатны поставіня. Є главным языком академічной сферы, обходу, бізнісу і публічного простору.}}</ref> | style=text-align:center|ISR | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;"| 8,051,200 |- | style=text-align:left|{{Flag|Мавріціус}}<ref>{{cite web |url=https://mauritiusassembly.govmu.org/mauritiusassembly/index.php/the-constitution/ |title=The Constitution of the Republic of Mauritius}}</ref> | style=text-align:center|MUS | Африка / Індіцькый океан | style="text-align:right;" | 1,262,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Малайзія}}<ref>{{cite act|title=National Language Act 1963/67|url=http://lib.perdana.org.my/PLF/GOVERNMENT%20PUBLICATION/Publication%20Laws%20of%20Malaysia%20(L.O.M)/National%20Language%20Act%201963-67%20%5BAct%2032%5D.pdf|type=Act|legislature=[[Dewan Rakyat]]|index=32|year=1967}}</ref> | style=text-align:center|MYS | Азія | style="text-align:right;" |32,730,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Споєны арабскы еміраты}}<ref>{{cite journal |last1=Siemund |first1=Peter |last2=Al-Issa |first2=Ahmad |last3=Leimgruber |first3=Jakob R. E. |title=Multilingualism and the role of English in the United Arab Emirates |journal=World Englishes |date=June 2021 |volume=40 |issue=2 |pages=191–204 |doi=10.1111/weng.12507 |s2cid=219903631 |language=en |issn=0883-2919|doi-access=free }}</ref> | style=text-align:center|ARE | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;" | 9,809,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Срі Ланка}}<ref>Анґліцькый язык є „де факто народным робочім языком, котрый ся поужывать в орґанах штатной моци.“ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2013. "Sri Lanka." ''[[Ethnologue]]: Languages of the World, Seventeenth edition.'' Dallas, Texas: [[SIL International]]. Online edition: https://www.ethnologue.com/country/LK Accessed 30 March 2014.</ref><ref>Подля конштітуції з року 1978 суть сінгальскый і тамільскый урядныма языками Срі Ланкы, анґліцькый язык є єднак „споюючім языком“. Кажда особа мать право „приїмати ознамлїня од будьякого урядника в функції, комуніковати з ним і выбавлёвати з ним урядны вопросы“ в анґліцькім языку, мать к діспозіції анґліцькый переклад „будьякого урядного реґістра, списку, публікації або іншого документу“ і „комуніковати і выбавлёвати урядны вопросы в анґліцькім языку“. Анґліцькы переклады повинны быти выготовлены про „вшыткы законы і підзаконну леґіслатіву“, „вшыткы наряджіня, предписы a ознамлїня“. {{cite web |url=http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |title=THE CONSTITUTION OF THE DEMOCRATIC SOCIALIST REPUBLIC OF SRI LANKA: Chapter IV |date=1978 |access-date=30 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20030203101808/http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |archive-date=2003-02-03 |url-status=dead}}</ref> | style=text-align:center|LKA | Азія | style="text-align:right;" | 20,277,597 |} == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції|30em}} k0sbyb3zw9ewzo0bflaght74le7tl6z 167769 167768 2026-07-24T19:53:26Z Halajkovič 33393 167769 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:English language distribution.svg|thumb|upright=1.8|Розшырїня анґліцького языка {{legend|#346699|Переважный [[материньскый язык]]}} {{legend|#99ccff|Урядный або адміністратівный язык, котрый єднак не є переважным языком}}]] Наслїдує '''список країн і теріторій, де є [[анґліцькый язык]] [[Урядный язык|урядным языком]]''' поужываным при комунікації обчанів з владныма урядниками. К року 2026 є 58 суверенных штатів і 28 несуверенных субєктів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком. Многы адміністратівны єдиніцї выголосили анґліцькый язык за урядный язык на містній або реґіоналній уровни. Векшына штатів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком, суть колишнї теріторії [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]]. Вынятками суть [[Рванда]] і [[Бурунді]], котры были спочатку нїмецькыма і пізнїше белґіцькыма колоніями; Камерун, де была лем часть теріторії під брітаньскым мандатом; а [[Ліберія]], [[Філіпіны]], Федератівны штаты Мікронезії, [[Маршаловы островы]] і [[Палау]], котры были америцькыма теріторіями. Анґліцькый язык є єдиным урядным языком [[Сполоченство Народох|Сполоченства народів]] і [[Асоціація народів южновыходной Азії]] (ASEAN). Анґліцькый язык є єдным з урядных языків [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], [[Европска унія|Европской унії]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупраци, Карібского сполоченства, Унії южноамерицькых народів і многых далшых меджінародных орґанізацій. [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]], [[Австралія]], [[Новый Зеланд]], [[Антіґуа і Барбуда|Антіґва і Барбуда]] і [[Споєны штаты америцькы]]{{efn|name=US}} не мають анґліцькый язык як [[де юре]] урядный язык, але є то [[де факто]] робочій язык їх влад. == Суверенны штаты == === Анґліцькый язык є „де юре“ урядным языком === <!--Подля закона, на роздїл од реалной практіцї--> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;width:100%" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population|Даны о чіслї обывателїв выходять зо жрїдел уведженых в статї „[[Список країн подля чіслу обывателїв]]“, причім інформації суть платны к 23. януара 2009 (одгады ОСН і далшы жрїдла), і односять ся на цїлкове чісло обывателїв даной країны, не нутно на чісло обывателїв, котры в даній країнї говорять по анґліцькы.}} ! Материньскый язык? |- | style=text-align:left|{{Flag|Багамы}}<ref name="CIAofficial">Урядный язык; {{cite web |title=Field Listing - Languages |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |url-status=dead |archive-date=June 13, 2007 |access-date=2009-01-11 |work=The World Factbook |publisher=[[Central Intelligence Agency]]}}</ref> | style=text-align:center|BHS | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 403,680 | {{Гей|Гей ([[Багамскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Барбадос}}<ref>{{cite web|url=http://www.barbados.gov.bb/society.htm |publisher=Government Information Service (Barbados) |access-date=2009-01-18 |title=Society |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090213230116/http://barbados.gov.bb/society.htm |archive-date=2009-02-13}}</ref> | style=text-align:center|BRB | Карібы | style="text-align:right;" | 282,682 | {{Гей|Гей ([[Бейджаньскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Беліз}}<ref name="CIAusage">English usage; {{cite web | url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | url-status=dead | archive-date=June 13, 2007 | publisher=[[Central Intelligence Agency]] | work=The World Factbook | access-date=2009-01-11 | title=Field Listing - Languages}}</ref> | style=text-align:center|BLZ | [[Середня Америка]] | style="text-align:right;" | 288,000 | {{Гей|Гей ([[Белізьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ботсвана}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|BWA | [[Африка]] | style="text-align:right;" | 2,549,207 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Бурунді}}<ref>{{cite news|url=http://www.iwacu-burundi.org/englishnews/english-is-now-official-language-of-burundi/ |title=English is now official language of Burundi |publisher=IWACU English News |date=17 July 2014 |access-date=17 December 2016}}</ref> | style=text-align:center|BDI | Африка | style="text-align:right;" | 10,114,505 | {{Нї|Нї ([[кірунді]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Вануату}}<ref>{{cite web | url=http://www.vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | title=Constitution of the Republic of Vanuatu | access-date=2009-01-18 | publisher=Government of the Republic of Vanuatu | date=1980 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090124133359/http://vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | archive-date=2009-01-24}}</ref> | style=text-align:center|VUT | Океанія | style="text-align:right;" | 226,000 | {{Гей|Гей ([[Біслама|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґамбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GMB | Африка | style="text-align:right;" | 1,709,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґана}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GHA | Африка | style="text-align:right;" | 35,297,060 | {{Гей|Гей (поужывать ся як лінґва франка}}) |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґренада}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GRD | Карібы | style="text-align:right;" | 111,000 | {{Гей|Гей ([[ґренадьскый креольскый анґліцькый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ґваяна}}<ref>{{cite web | url=http://www.gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | publisher=Government Information Agency (Guyana) | access-date=2009-01-18 | title=National Profile |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20080820045506/http://gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | archive-date=2008-08-20}}</ref> | style=text-align:center|GUY | [[Южна Америка]] | style="text-align:right;" | 738,000 | {{Гей|Гей ([[ґваяньскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Домініка}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|DMA | Карібы | style="text-align:right;" | 65,744 | {{Нї|Нї ([[домініканьскый креольскый французьскый язык|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Есватіні}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SWZ | Африка | style="text-align:right;" | 1,141,000 | {{Нї|Нї ([[свазі]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Замбія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZMB | Африка | style="text-align:right;" | 16,212,000 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Зімбабве}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZWE | Африка | style="text-align:right;" | 15,178,957 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Індія}}<ref name="CIAusage" /><ref>{{cite book|author1=N. Krishnaswamy|author2=Lalitha Krishnaswamy|title=The story of English in India|url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC|date=6 January 2006|publisher=Foundation Books|isbn=978-81-7596-312-2|chapter=3.14 English Becomes a Second Language|chapter-url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC&pg=PA103}}</ref> | style=text-align:center|IND | [[Азія]] | style="text-align:right;" | 1,468,675,319 | {{Нї|Нї (становленый як урядный робочій язык. Поужывать ся в орґанах штатной моци, школстві і в обходній сферї), але часто служыть як лінґва франка}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ірьско}}<ref>[http://www.taoiseach.gov.ie/eng/Historical_Information/The_Constitution/Bunreacht_na_hEireann_SEP2015.pdf The Constitution]</ref><ref>{{cite web|url=http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |title=Archived copy |access-date=2013-01-02 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183351/http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |archive-date=2016-01-06}}</ref> | style=text-align:center|IRL | [[Европа]] | style="text-align:right;" | 5,327,721 | {{Гей|Гей ([[ірьскый язык]] є сполуурядным языком)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Камерун}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|CMR | Африка | style="text-align:right;" | 22,534,532 | {{Нї|Нї (сполуурядный язык вєдно з [[французьскый язык|французьскым]], прімарно лем в [[Северозападный реґіон (Камерун)|Северозападнім реґіонї]] і [[Южновыходный реґіон (Камерун)|Южновыходнім реґіонї]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Канада}} | style=text-align:center|CAN | [[Северна Америка]] | style="text-align:right;" | 40,267,385 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[французьскый язык|французьскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кенія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KEN | Африка | style="text-align:right;" | 57,927,713 | {{Гей|Гей (поужывать ся в бізнісї і в освітї)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Кірібаті}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KIR | Океанія | style="text-align:right;" | 95,000 | {{Нї|Нї ([[кірібатьскый язык|кірібатьскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Лесото}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LSO | Африка | style="text-align:right;" | 2,008,000 | {{Нї|Нї ([[сесото]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ліберія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LBR | Африка | style="text-align:right;" | 3,750,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малаві}}<ref>{{cite web | url=http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | title=Opportunities for investment and Trade in Malawi ? the Warm Heart of Африка | author=Malawi Investment Promotion Agency | publisher=Government of Malawi | access-date=2009-01-18 | date=August 2005 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090225085932/http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | archive-date=2009-02-25}}</ref> | style=text-align:center|MWI | Африка | style="text-align:right;" | 16,407,000 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Малта}} | style=text-align:center|MLT | Европа | style="text-align:right;" | 537,000 | {{Гей|Гей (сполуурядный з [[Малтьскый язык|малтьскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Маршаловы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|MHL | Океанія | style="text-align:right;" | 59,000 | {{Нї|Нї ([[Маршальскый язык|маршальскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Мікронезія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FSM | Океанія | style="text-align:right;" | 110,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Намібія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|NAM | Африка | style="text-align:right;" | 2,074,000 | {{Нї|Нї (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Науру}}<ref>{{cite web | url=http://www.mfat.govt.nz/Countries/Pacific/Nauru.php | title=Nauru | publisher=New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade | access-date=2009-01-18 | date=2008-12-03}} English and Nauruan are official.</ref> | style=text-align:center|NRU | Океанія | style="text-align:right;" | 10,000 | {{Нї|Нї (але обычайно ся поужывать)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ніґерія}}<ref name="CIAofficial" /><ref>{{cite news|title=Country profile: Nigeria|date=April 30, 2008|work=[[BBC News]]|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Африка-13949550|access-date=November 10, 2008}}</ref> | style=text-align:center|NGA | Африка | style="text-align:right;" | 182,202,000 | {{Гей|Гей (поужывать ся як [[урядный язык]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Пакістан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|PAK | Азія | style="text-align:right;" | 256,660,152 | {{Нї|Нї (але офіціалный і освітнїй)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Палау}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|PLW | Океанія | style="text-align:right;" | 20,000 | {{Нї|Нї ([[палаускый язык|палаускый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Папуа-Нова Ґвінея}}<ref>{{cite web|url=http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |title=General Information on Papua New Guinea |access-date=2009-01-18 |publisher=Papua New Guinea Tourism Promotion Authority |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090131205730/http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |archive-date=January 31, 2009}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Азія-pacific-15436981 | archive-url=https://web.archive.org/web/20021215160127/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/Азія-pacific/country_profiles/1246074.stm | url-status=live | archive-date=December 15, 2002 | work=[[BBC News]] | title=Country profile: Papua New Guinea | date=2008-11-28 }}</ref> | style=text-align:center|PNG | Океанія | style="text-align:right;" | 7,059,653 | {{Гей|Гей (офіціалный і освітнїй)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Рванда}}<ref>{{cite web|url=https://www.constituteproject.org/constitution/Rwanda_2015.pdf?lang=en|publisher=Comparative Constitutions Project|title=Rwanda's Constitution of 2003 with Amendments through 2015|website=constituteproject.org|pages=5–6 |quote= Статя 8. Народный язык і урядны языкы Народным языком є рвандьскый. Урядныма языками суть рвандьскый, анґліцькый і французьскый |access-date=16 October 2022}}</ref><ref>{{cite web |title=Official Gazette no. Special of 20 October 2021 |url=https://archive.gazettes.Африка/archive/rw/2021/rw-government-gazette-dated-2021-10-20-no-Special.pdf |website=Gazettes.Африка |publisher=Government of Rwanda |date=20 October 2021 |access-date=21 September 2025}}</ref><ref name="MINEDUC2019">{{Cite web |title=All schools to use English as medium of instruction |url=https://www.mineduc.gov.rw/news-detail/communique1 |publisher=Ministry of Education (Rwanda) |date=2 December 2019 |access-date=5 November 2025}} </ref> | style=text-align:center|RWA | Африка | style="text-align:right;" | 13,240,439 | {{Нї|Нї (поужывать ся єднак в обходній сферї і в освітї)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Самоа}}<ref>{{cite web|url=http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |title=Legislations: List of Acts and Ordinances |access-date=2009-01-18 |publisher=The Parliament of Samoa |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20061001221522/http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |archive-date=October 1, 2006}} Languages for official legislation are Samoan and English.</ref> | style=text-align:center|WSM | Океанія | style="text-align:right;" | 188,000 | {{Нї|Нї ([[Самойскый язык|самойскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Свята Луція}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LCA | Карібы | style="text-align:right;" | 165,000 | {{Нї|Нї ([[святолуційскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Вінцент і Ґренадіны}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 | archive-url=https://web.archive.org/web/20101112181635/http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 |url-status=dead| archive-date=2010-11-12 | publisher=Agency for Public Information (Saint Vincent and the Grenadines) | title=St. Vincent and the Grenadines Profile | access-date=2011-06-18}}</ref> | style=text-align:center|VCT | Карібы | style="text-align:right;" | 120,000 | {{Гей|Гей ([[вінцентьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Святый Крістофор і Невіс}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | access-date=2009-01-18 | title=Primary Schools | publisher=Government of St Christopher (St Kitts) and Nevis |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090103042228/http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | archive-date=2009-01-03}}</ref> | style=text-align:center|KNA | Карібы | style="text-align:right;" | 50,000 | {{Гей|Гей ([[святокрістофорьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сейшелы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SYC | Африка / [[Індійскый океан|Індіцькый океан]] | style="text-align:right;" | 87,000 | {{Нї|Нї ([[сейшельскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на французьскім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сіера Леоне}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLE | Африка | style="text-align:right;" | 6,190,280 | {{Гей|Гей ([[Кріо (язык)|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Сінґапур}} | style=text-align:center|SGP | Азія | style="text-align:right;" | 5,469,700 | {{Гей|Гей (лінґва франка)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Судан}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SDN | Африка | style="text-align:right;" | 40,235,000 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[арабскый язык|арабскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Танзанія}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TZA | Африка | style="text-align:right;" | 51,820,000 | {{Нї|Нї ([[свагілі]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тонґа}}<ref>{{cite web|url=http://www.pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |title=The United Nations / Universal Periodic Review by the United Nations Human Rights Council |author=Kingdom of Tonga |date=March 2008 |access-date=2009-01-18 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090125103242/http://pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |archive-date=January 25, 2009}} English and Tongan are listed as official.</ref> | style=text-align:center|TON | Океанія | style="text-align:right;" | 100,000 | {{Нї|Нї ([[Тонґскый язык|тонґскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Трінідад і Тобаґо}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TTO | Карібы | style="text-align:right;" | 1,333,000 | {{Гей|Гей ([[Трінідад і Тобаґо#Креольскы языкы Трінідаду і Тобаґа|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Тувалу}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|TUV | Океанія | style="text-align:right;" | 11,000 | {{Нї|Нї ([[Тувальскый язык|тувальскый]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Уґанда}}<ref>{{cite web|url=https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/44038/90491/F206329993/UGA44038.pdf|publisher=[[International Labour Organization]]|title= Constitution of Uganda|website=ilo.org|page=6 |quote= Статя 6. Урядный язык (1) Урядным языком Уґанды є анґліцькый |access-date=16 October 2022}}</ref> | style=text-align:center|UGA | Африка | style="text-align:right;" | 47,053,690 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Фіджі}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FJI | [[Океанія]] | style="text-align:right;" | 828,000 | {{Гей|Гей (поужывать ся як [[лінґва франка]]}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Філіпіны}} | style=text-align:center|PHL | Азія | style="text-align:right;" | 110,864,327 | {{Гей|Гей (сполуурядный язык з [[філіпіньскый язык|філіпіньскым]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Шаламуновы островы}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLB | Океанія | style="text-align:right;" | 507,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южна Африка}}<ref name="SouthАфрика">{{cite web | url=http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | publisher=Constitutional Court of South Африка | title=Constitution of the Republic of South Африка | access-date=2009-01-11 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090116012952/http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | archive-date=2009-01-16}}</ref> | style=text-align:center|ZAF | Африка | style="text-align:right;" | 65,019,298 | {{Гей|Гей (урядный язык, освітнїй язык і [[лінґва франка]] в формалній економіцї)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Южный Судан}}<ref name="SouthSudan">{{cite web | url=http://www.gurtong.net/LinkClick.aspx?fileticket=lOqRv9hqgv8%3D&tabid=345 | publisher=Southern Sudan Civil Society Initiative | title=The Constitution of Southern Sudan | access-date=2011-07-09}}</ref> | style=text-align:center|SSD | Африка | style="text-align:right;" | 12,340,000 | {{Гей}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ямайка}}<ref>[http://pdba.georgetown.edu/Constitutions/Jamaica/jam62.html The Constitution of Jamaica] (section 20(6e) ? implicit)</ref> | style=text-align:center|JAM | Карібы | style="text-align:right;" | 2,714,000 | {{Гей|Гей ([[Ямайскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |} === Анґліцькый язык є переважаючім языком без „де юре“ означіня за урядный язык === В тых країнах ся анґліцькый язык обычайно поужывать так на уровни влады, як ай меджі векшынов обывательства, хоць на народній уровни не має „де юре“ урядный статус. <!-- што ся тыкать звычаїв людей, а не закона, в звязаности з поужыванём анґліцького языка в уряднім стыку --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство ! Материньскый язык? |- | style="text-align:left" |{{Flag|Австралія}} | style="text-align:center" |AUS | Океанія | style="text-align:right;" | 26,461,166 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Антіґва і Барбуда}}<ref>{{Cite web |last=Knight|first=Elizabeth|date=2024-08-10|title=Official language of Antigua and Barbuda|url=https://www.axarplex.com/items/official-language-of-antigua-and-barbuda|access-date=2025-07-25|website=Axarplex|language=en}}</ref> | style="text-align:center" |ATG | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 85,000 | {{Гей|Гей ([[Антіґваньскый і барбуданьскый креольскый язык|креольскый язык, заложеный на анґліцькім языку]])}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Новый Зеланд}}<ref>{{cite report|author=New Zealand Government |title=International Covenant on Civil and Political Rights Fifth Periodic Report of the Government of New Zealand |date=21 December 2007 |url=http://www.mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |page=89 |quote=In addition to the Māori language, New Zealand Sign Language is also an official language of New Zealand. The New Zealand Sign Language Act 2006 permits the use of NZSL in legal proceedings, facilitates competency standards for its interpretation and guides government departments in its promotion and use. English, the medium for teaching and learning in most schools, is a de facto official language by virtue of its widespread use. For these reasons, these three languages have special mention in the New Zealand Curriculum. |access-date=21 April 2015 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150124193521/http://mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |archive-date=24 January 2015}}</ref> | style="text-align:center" |NZL | Океанія | style="text-align:right;" | 5,109,702 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєне кралёвство}} | style="text-align:center" |GBR | Европа | style="text-align:right;" | 68,138,484 | {{Гей}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Споєны штаты америцькы}}{{efn|name=US|В Споєных штатах америцькых є анґліцькый язык робочім языком федералной влады, єднак закон не становлює жадный урядный язык. [[Выконуючій приказ ч. 14224]] з року 2025, котрым ся анґліцькый язык выголошує за урядный язык, узнавають федералны аґентуры.<ref name="EOWP">{{cite news |url=https://www.washingtonpost.com/nation/2025/03/01/trump-english-official-language-explainer/ |title=A Trump order made English the official language of the U.S. What does that mean? |newspaper=[[The Washington Post]] |author1=Vivian Ho |author2=Rachel Pannett |date=March 1, 2025}}</ref> Тридцять два штатів узнавать анґліцькый язык як урядный язык на основі закона.<ref>{{cite web |url=http://www.us-english.org/view/1034 |title=U.S. English Efforts Lead West Virginia to Become 32nd State to Recognize English as Official Language |publisher=us-english.org |url-status=dead |access-date=13 May 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160401151700/http://us-english.org/view/1034 |archive-date=1 April 2016 }}</ref>) Поз. тыж: [[Языкы Споєных штатів]].}} | style="text-align:center" |USA | Северна Америка | style="text-align:right;" | 339,665,118 | {{Гей}} |} === Анґліцькый язык є „де факто“ робочім языком === Хоць анґліцькый язык не є в тых країнах узнаный як „де юре“ урядный язык, поужывать ся як робочій язык в адміністрації і в многых одборных бранджах і єдночасно є главным языком в освітнїй сістемі. <!-- што ся тыкать звычаїв людей, а не закона, в звязаности з поужыванём анґліцького языка в уряднім стыку --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Банґладеш}}<ref>{{cite book|author=Rowshon Ara |title=The Future of English in Bangladesh - Language |url=https://www.researchgate.net/publication/340291972 |access-date=17 June 2025 }}</ref> | style=text-align:center|BAN | Азія | style="text-align:right;"| 169,828,911 |- | style=text-align:left|{{Flag|Бруней}}<ref>{{cite book|author=Mouton De Gruyter |title=Wei, Li: Applied Linguistics Review. 2011 2 |url=https://books.google.com/books?id=7DSFueDOhYgC&pg=PA100 |access-date=27 February 2013 |date=31 May 2011 |publisher=Walter de Gruyter |isbn=978-3-11-023933-1 |pages=100–}}</ref> | style=text-align:center|BRN | Азія | style="text-align:right;"| 440,715 |- | style=text-align:left|{{Flag|Выходный Тімор}}<ref name="Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste">{{cite web | url=http://timor-leste.gov.tl/wp-content/uploads/2010/03/Constitution_RDTL_ENG.pdf | publisher=The Democratic Republic of Timor-Leste | title=Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste | access-date=2023-06-20}} Портуґальскый і тетум суть уведжены як урядны языкы, анґліцькый і індонезьскый суть уведжены як урядны робочі языкы.</ref> | style=text-align:center|TLS | Азія | style="text-align:right;" | 1,340,513 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ерітрея}}<ref name="MOI Eritrea">{{cite web |url=https://shabait.com/2009/10/01/eritrea-at-a-glance/ |title=Eritrea at a Glance |date=1 October 2009 |publisher=Eritrea Ministry of Information |access-date=9 September 2020}}</ref> | style=text-align:center|ERI | Африка | style="text-align:right;"| 6,234,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Ізраел}}<ref>{{cite book|last=Spolsky|first=Bernard|title=Round Table on Language and Linguistics |url=https://books.google.com/books?id=ljumbfV_7y0C&pg=PA169|year=1999|publisher=Georgetown University Press|location=Washington, D.C. |isbn=0-87840-132-6|pages=169–70|quote=В роцї 1948 нововзникнутый незалежный штат Ізраел перевзяв стары брітаньскы предписы, котры становлёвали анґліцькый, арабскый і гебрейскый язык за урядны языкы мандатной Палестины, єднак, як уж было спомянуто, анґліцькый язык зо списку выняли. Наперек тому сі анґліцькый язык в практіцї заховав задачу урядного языка, одразу за гебрейскім і перед арабскым языком.}}</ref><ref>{{cite book|first=Hava|last=Bat-Zeev Shyldkrot|editor2-first=Hava|editor2-last=Bat-Zeev Shyldkrot |editor1-first=Dorit|editor1-last=Diskin Ravid|editor1-link=Dorit Ravid|title=Perspectives on Language and Development: Essays in Honor of Ruth A. Berman|chapter-url=https://books.google.com/books?id=xMzx6xFB0IgC&pg=PA90|publisher=Kluwer Academic Publishers|date=2004|page=90|chapter=Part I: Language and Discourse |isbn=1-4020-7911-7|quote=Анґліцькый язык ся інакше не поважує за урядный, але зогравать домінантну задачу в освітнїм і публічнім жывотї ізраельской сполочности. [...] Є то язык, котрый ся найчастїше поужывать в обходї, подниками, урядных документах, академічнім окружіню, при публічных інтеракціях, на публічных написах, транспортных значках, назвах будов і т. д. Анґліцькый ся веде „якбы“ быв другым і урядным языком в Ізраелї.}}</ref><ref>{{cite book|first=Elana|last=Shohamy|title=Language Policy: Hidden Agendas and New Approaches|url=https://books.google.com/books?id=5mG09P64jzYC&pg=PA72|year=2006|publisher=Routledge|isbn=0-415-32864-0|pages=72?73|quote=Што ся тыкать анґліцького языка, не екзістує жадна звязаность меджі декларованыма політіками і выголошінями і реалнов практіков. Хоць анґліцькый язык не є нїґда выголошеный за урядный язык, в реалности мать в Ізраелї дуже высокы і унікатны поставіня. Є главным языком академічной сферы, обходу, бізнісу і публічного простору.}}</ref> | style=text-align:center|ISR | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;"| 8,051,200 |- | style=text-align:left|{{Flag|Мавріціус}}<ref>{{cite web |url=https://mauritiusassembly.govmu.org/mauritiusassembly/index.php/the-constitution/ |title=The Constitution of the Republic of Mauritius}}</ref> | style=text-align:center|MUS | Африка / Індіцькый океан | style="text-align:right;" | 1,262,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Малайзія}}<ref>{{cite act|title=National Language Act 1963/67|url=http://lib.perdana.org.my/PLF/GOVERNMENT%20PUBLICATION/Publication%20Laws%20of%20Malaysia%20(L.O.M)/National%20Language%20Act%201963-67%20%5BAct%2032%5D.pdf|type=Act|legislature=[[Dewan Rakyat]]|index=32|year=1967}}</ref> | style=text-align:center|MYS | Азія | style="text-align:right;" |32,730,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Споєны арабскы еміраты}}<ref>{{cite journal |last1=Siemund |first1=Peter |last2=Al-Issa |first2=Ahmad |last3=Leimgruber |first3=Jakob R. E. |title=Multilingualism and the role of English in the United Arab Emirates |journal=World Englishes |date=June 2021 |volume=40 |issue=2 |pages=191–204 |doi=10.1111/weng.12507 |s2cid=219903631 |language=en |issn=0883-2919|doi-access=free }}</ref> | style=text-align:center|ARE | Азія / Близкый выход | style="text-align:right;" | 9,809,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Срі Ланка}}<ref>Анґліцькый язык є „де факто народным робочім языком, котрый ся поужывать в орґанах штатной моци.“ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2013. "Sri Lanka." ''[[Ethnologue]]: Languages of the World, Seventeenth edition.'' Dallas, Texas: [[SIL International]]. Online edition: https://www.ethnologue.com/country/LK Accessed 30 March 2014.</ref><ref>Подля конштітуції з року 1978 суть сінгальскый і тамільскый урядныма языками Срі Ланкы, анґліцькый язык є єднак „споюючім языком“. Кажда особа мать право „приїмати ознамлїня од будьякого урядника в функції, комуніковати з ним і выбавлёвати з ним урядны вопросы“ в анґліцькім языку, мать к діспозіції анґліцькый переклад „будьякого урядного реґістра, списку, публікації або іншого документу“ і „комуніковати і выбавлёвати урядны вопросы в анґліцькім языку“. Анґліцькы переклады повинны быти выготовлены про „вшыткы законы і підзаконну леґіслатіву“, „вшыткы наряджіня, предписы a ознамлїня“. {{cite web |url=http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |title=THE CONSTITUTION OF THE DEMOCRATIC SOCIALIST REPUBLIC OF SRI LANKA: Chapter IV |date=1978 |access-date=30 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20030203101808/http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |archive-date=2003-02-03 |url-status=dead}}</ref> | style=text-align:center|LKA | Азія | style="text-align:right;" | 20,277,597 |} == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції|30em}} bl71d5ynns9kwntq6ourz7j8hr6h102 0 20284 167767 167726 2026-07-24T19:38:24Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы 167767 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Василь Сарканич |Образчик=[[File:Сарканич В.В.jpg|210px]] |Категория_склада=Vasyl Vasylovych Sarkanych |Чинность=[[педагог]] |Уроджѣня={{Birth date|1923|08|10}} |Мѣсто_роджѣня=[[Шелестово]] |Упокоеня={{Death date and age|2008|3|5|1923|09|30|}} |Мѣсто_смерти=[[Свалява]] |Мѣсто_погребу= }} [[Файл:Sarkanych V.V.jpg|міні|Меморіална табла на фасаді Свалявської варошської рады (2013 р.)|260px]] '''Васи́ль Сарка́нич''' ({{ДН|10.|08|1923}}, [[Шелестово]], [[Підкарпатьска Русь]], [[Чеськословеньско]]&nbsp;– {{ДС|5.|03|2008}}, [[Свалява]], [[Мукачівскый район]] [[Закарпатьска область]], [[Україна]])&nbsp;— именитый [[Закарпатьска область|закарпатськый]] [[педаґоґ]], локалный [[політік|політик]] [[варош]]а [[Свалява|Свалявы]], общественный дїятель Третього карпаторусинського ренесанса. == Животопис == Василь Сарканич ся родив 10.&nbsp;авґуста 1923.&nbsp;рока в селови [[Шелестово]] на Мукачувщині у багатодітнув родині, де было шестеро діти. В 1929.&nbsp;році фамілія Сарканичув переїхала жити в Сваляву (хоть перші 1,5&nbsp;рокы багатодітна родина жила в селі Драчино), де отець Василя ся устроив на роботу старшого кочегара хімзаводу фірмы «Сольва». У Сваляві малый Василь Сарканич учив ся в народнув школі, а пак штудійовав у горожанці. В 1941.&nbsp;році Василь Сарканич поступив у школу з обробкы метала в Севлюши, де ся вчив 3&nbsp;рокы. У 1943.&nbsp;році Василь Сарканич пуйшов на роботу в Будапешт на ливарный завод Вайса Манфріда. Мавучи добру освіту, робив не простым робочым, а контрольором фунґованя станкув. Позад сього заробляв доста файно (750&nbsp;пенґывув на місяць) на вті часы. В Будапешті пережив бомбардованя вароша. На отцюзнину Василь Сарканич ся вернув такой по войні, в 1945.&nbsp;році. Вже восени того ж года продовжив свої наукы на 4.&nbsp;курсі Севлюської школы металообробкы, котра на тот час яла ся звати Виноградівськым технікумом. Послїдь штудованя в Селюши быв направленый на роботу в депо Чоп, де робив техніком при майстрови по ремонту паровозув. Туй доста добрі ся ознакомив из совецьков системов фунґованя желїзничного транспорта. Майпотум Василь Сарканич зачав робити началником механічного цеха на заводі им. С. Кірова у селі Кольчино, што на Мукачувщині. Из 1.&nbsp;септембра 1949.&nbsp;рока Василь Сарканич зачав свуй пятьдесятгудньый карьєрный путь у Свалявському профтехучилищи. Туйка проробив ипен до 1999.&nbsp;года. Спершу ги майстер выробничого ученя, пак&nbsp;– старшый майстер, майпотум&nbsp;– заступник директора, директор професійно-технічного училища № 9 (ныні&nbsp;– Свалявськый професійный будовничый ліцей). За час 30-рочного перебываня Василя Сарканича на посаді директора Свалявського професійно-технічного училища было збудовано учебный корпус (1970), інтернат, адмінкорпус, проведено реконструкцію майстерень выробничого ученя (1972). Ученикы училища&nbsp;– призеры областних спортивных олімпіад, конкурсув технічної и художньої творчости (1972–1982). Духовому оркестру училища присвоєно званя «Народный» (1986). Наладжені ипні межинародні партнерські контакты з аналогічными учебными установами [[Словакия|Словакії]] (1972), [[Литва|Литвы]] (1973) й [[Росія|Росії]] (1973). Василь Сарканич&nbsp;– отличник профтехничного образованя СРСР (1973) и УРСР (1982). Одзначеный орденом Трудового Черленого прапора (1981), многыма медаліями. == Общественно-културна робота == У 1990.&nbsp;роках Василь Сарканич активно зачав ся анґажовати у карпаторусинськоє общественноє двиганя. Майже 11&nbsp;рокув возглавляв Свалявськоє общество подкарпатськых русинув. Быв такой и заступником головы Свалявського районного Общества им. А. Духновича, членом Правліня Сойму подкарпатськых русинув. У 2003–2004.&nbsp;учебному році за пудпоры Карпато-русинського общества США, под веденьом головы Свалявського общаства подкарпатськых русинув Василя Сарканича и координатора Проґрамы русинськых неділных школ у Закарпаті [[Павел Роберт Маґочій|Павла Роберта Маґочія]] отворили ся перші пробні 9&nbsp;класув, де 200&nbsp;ученикув учили історію и културну дїдузнину своих предкув&nbsp;– карпатськых русинув. Василь Сарканич&nbsp;– делеґат чотырьох Світовых Конґресув Русинув. Василь Сарканич быв депутатом Свалявської варошської рады 5-ти скликань. Почесный горожанин Свалявы (2003). Василь Сарканич умер 5.&nbsp;марта 2008.&nbsp;года. У 2013.&nbsp;році, на день Свалявы (21.&nbsp;септембра, храмовоє сято Руздва Богородиці), на будові Свалявської варошської рады Василю Сарканичу была одкрыта памнятна табла.<ref>https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Sarkanych_V.V.jpg</ref> == Родина == Супруга, Терезія Василівна (15.05.1929), робила касірьом, нормовалницьов у Свалявському професійно-технічному училищі № 9. Сыны: Михаил (12.11.1957) – головный инженер ТОВ «Плосківський завод мінеральних вод», голова Свалявської районної орґанізації «Союз Чорнобиль України» (1997); удостоєный ордена «За заслуги» III-го ступеня; Александр (10.09.1959) – дохтор-терапевт, головный дохтор ТОВ «Сузір’я» (санаторій «Квітка полонини», с. Солочин). == Жерела == * Сарканич Василь Васильович. Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Закарпатській області. Персоналії. URL: http://zpto.ues.net.ua/index.php/about-us/personalities/item/993-personalii{{Dead link|date=March 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * Федикович Павло, Тидір Федір. Професія людяності Василя Сарканича. ''Свалявська формула успіху. Нариси'' / Упорядкування, вступна стаття Павла Федиковича. Ужгород: Карпати, 2008. С. 251–265. * Зан Михайло. Сторочный юбілей славного карпаторусина из Свалявы. Дата оновлення: 09.08.2023. ''Лем. FM.'' URL: https://www.lem.fm/storochnyj-yubilej-slavnoho-karpatorusina-iz-svalyavy/?fbclid=IwAR3jJ_Hc9YLcTeqMHM18ulmkITTfZw91l_tq0RTni6nOudgZucaQ16viL7o * Зан Михайло. Сарканич Василь Васильович. ''rueportal.'' Дата оновлення: 09.08.2023. URL: https://rueportal.eu/wiki/sarkanyc-vasyl-vasylovyc.html?fbclid=IwAR3nR4tBdbe_fEzgDwwc3HhhFOVro6ZS4_W34VQOaCnQ02NuObgUuKDbRoE * Рішко Микола. Від простого викладача - до директора. ''Новини Закарпаття.'' 2023. 12 серпня (№ 31 (5046). С. 8. URL: http://novzak.uz.ua/news/vid-prostogo-vykladacha-do-dyrektora-vasyl-sarkanych-kotromu-vypovnylosya-by-100-pratsyuvav-u-systemi-ptu-50-rokiv/?fbclid=IwAR1mCAI3TCcQGBYV6G1oQmYWLw4kF-HXG-2iF32Q24pWRbHTLrtomI54zd8{{Dead link|date=November 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.youtube.com/watch?v=FWJhWn45XDQ |title=Новины за Авґуст 2023 — Обзоры новин карпатськых русинів за місяць! |publisher= Карпаторусинська Нація |format= |quote=Сарканич Василь Васильович (10.08.1923, с.Шелестово – 05. 03. 2008, Свалява) — карпаторусинськый педаґоґ, політик, общественный діятель, директор Свалявського професійно-ткхнічного учипища. Делегат чотырьох Світовых конгресув Русинув. |language= |accessdate=24.07.2026 |archiveurl= |archivedate= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1923|2008|Сарканич, Василь}} [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] ek6z4uhl6pl0i38ndrf2esbiop85st6 0 22199 167787 162809 2026-07-25T05:11:11Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167787 wikitext text/x-wiki [[Файл:Бджола_в_медозборі.jpg|міні]] [[Файл:Бджола_в_астрі.jpg|міні]] &nbsp;'''Пчола́'''; Anthophila, або Apiformes)&nbsp;— рӯд у файті Apoidea літучых [[Хробач|хробачӯв]] шора перетинчастокрылых (часть сёї файты приналежить ку общественных хробачӯв), породнена из осами и [[Мурянкы|муряньками]]. Є близко 20 тысяч видӯв пчол. Их мож уявити на всьых континентах, окрем [[Антарктіда|Антарктиды]]. Пчолы привыкли істи нектар и порох, хоснувучи нектар главным образом ге жрідло [[Енерґія|енерґії]], а порох на одержаня [[Протеін|білкӯв]] и инных живилных сполок. == Опис == [[Файл:Schéma_abeille-tag.svg|ліворуч|міні|274x274пкс|Анатомія пчолы.]] Пчолы мавуть довгый хоботок, якым они хоснувуть ся про усасованя нектара ростлин. У них иппен є уста (авадь сяжкы), каждый из якых складать ся из 13 сеґментӯв у [[Самець|самцю̄в]] и 12 сеґментӯв у [[Саміця|самок]]. Вшыткі пчолы мавуть дві пары крыл, задня пара за розміром май мала уд переднёї; леш у пары видӯв у єдної касты крыла дуже короткі, што робить полёт пчолы тяжкыв авадь невозможныв роботов. На заднёму кӯнцёви тіла векшына пчол мать жало. Много видӯв пчол малоизучені. Розмір пчол хлипать ся уд 2,1&nbsp;мм у карликової пчолы (Trigona minima) до 39&nbsp;мм у вида ''Megachile pluto'', што жиє у [[Індонезія|Індонезії]]. === Пчолины «танці» === Методом комунікації общественных пчол є, так именовані, «танці». Повертавучи ся по розвідці у [[улик]], пчола робить дакотры кываня&nbsp;— «танцює». За сими кыванями инні пчолы дознавуть ся за ото, у якому напрямови и на якӯв приблизно далині уд улика є медоносноє місто. Сись язык «танцю̄в» удзначать ся высокыв професіоналностёв и условностёв кываня. === Продукты пчолярьства === Пчолы роблять много продуктӯв, миже них такі: мед, воск, отрава (пчолина), маточноє молоко, порох, перґа, пудмор, забрус и другі.{{Div col|cols=3}} * [[мед]] * [[прополіс]] * [[воск]] * [[маточноє молоко]] * [[пчолина отрава]] * [[порох]] * [[Перга (пилок)|перга]] * [[забрус]] * [[Пчолиный пудмор|пудмор]] {{Div col end}} == Интересны факты == [[1. юн|1 юна]] [[2023]] року, [[Велика Брітанія|британьскоє]] вызданя Sun оповістило, што у [[Споєны Арабскы Еміраты|ЗАЕ]] уведено ґенетично модифікованых пчолиных маток, котры годни удержовати высокі [[Температура|температуры]], які годни сягати 45-50&nbsp;°С, при якӯв пчолы не годни ужити. == Ґалерея == <gallery widths="160" heights="120" perrow="5"> Файл:AMI_-_Bienen_von_Malia.jpg|''Пчола-богиня из Маллії, [[Крета|Крит]]'' Файл:Bdgola_R.jpg|''Памнятна золота монета НБУ присячена пчолі'' Файл:Paul_de_Longpré_-_roses_and_bumblebee,_1898.jpg| ''Роза и пчола, Пол де Лонпре'' Файл:Echniacea-bee.jpg|''Пчола на косици [[Ехінацея|ехінацеї]]'' Файл:Бджола_за_роботою._Київ,_19.04.2016.2.jpg|''Пчола за роботов. Кийӯв, 19.04.2016'' Файл:Coat_of_arms_of_Brussels_(Napoleon).svg|''Герб [[Брусел|Брюсселя]] добы [[Наполеон Бонапарт|Наполеона]] из пчолов.'' Файл:Wietzendorf_Imker_01.JPG|''Памнятник пчолярёви у варощикови Вітцендорф, Нижнёє Сасько.'' Файл:Bee-balloons.JPG|''Воздушны шары у виді пчол, [[Гамилтон (Онтарио)|Гамілтон]], [[Канада]]'' Файл:Погруддя_Петра_Прокоповича_в_Івано-Франківську.jpg|''Погруддя бджоляра Петра Прокоповича, [[Івано-Франківск|Івано-Франківськ]]'' </gallery> == Референції == {{Reflist}} == Література == * ''Радченко В. Г., Песенко Ю. А.'' Биология пчел (Hymenoptera, Apoidea). СПб.: Зоол. ин-т РАН.&nbsp;— [[1994]].&nbsp;— 350 с. * ''Гринфельд Э. К.'' Происхождение и развитие антофилии у насекомых.&nbsp;— Л.: Изд-во ЛГУ, 1978&nbsp;— 203 с. * ''Определитель насекомых европейской части СССР.'' Т. III. Перепончатокрылые. Первая часть. // Подотряд Apocrita&nbsp;— Стебельчатобрюхие (Арнольди К. В. и др.) / под общ.ред. Г.&nbsp;С.&nbsp;Медведева.&nbsp;— Ленинград: «Наука», 1978.&nbsp;— С. 279—518.&nbsp;— 584 с.&nbsp;— (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР; вып.119.).&nbsp;— 3500 экз. * ''Danforth, B.N., J. Fang, S. Sipes, S.G. Brady & E. Almeida'' (2004). [http://www.entomology.cornell.edu/BeePhylogeny/ ''Phylogeny and molecular systematics of bees (Hymenoptera: Apoidea).''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100621012454/http://www2.entomology.cornell.edu/BeePhylogeny/|date=21 червня 2010}} Cornell University, Ithaca, NY.] * ''Donovan, B.J.'' Apoidea (Insecta: Hymenoptera). Fauna of New Zealand,&nbsp;— 2007, 57. * ''Engel, M.S.'' [http://digitallibrary.amnh.org/dspace/bitstream/2246/2786/1/N3476.pdf pdf Family-group names for bees (Hymenoptera: Apoidea)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070715232143/http://digitallibrary.amnh.org/dspace/bitstream/2246/2786/1/N3476.pdf|date=15 липня 2007}}. American Museum Novitates, 2005&nbsp;— 3476: 1-33. * ''Michener, C.D.'' The bees of the world, second edition.''Johns Hopkins University Press, Baltimore and London, 2007 −953 pp.'' * Буренин Н. Л., Котова Г.&nbsp;Н.&nbsp;Справочник по пчеловодству.-2-е изд., перераб. и доп.-М.: Колос, 1984.-286 с. * Полищук В. П., Пилипенко В.&nbsp;П.&nbsp;Пчеловодство: Справочное пособие.-К.: Выща шк., 1990.- 312с.: ил. * Родионов В. В., Шабаршов И.&nbsp;А.&nbsp;Если вы имеете пчел.&nbsp;— 5-е изд., перераб. и доп.&nbsp;— М.: Агропромиздат, 1988.&nbsp;— 367 с.: ил. == Удкликованя == * Бчєла, Бчола. Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 133-134. * [https://archive.org/stream/slovnyksymvoliv#page/n47/mode/2up Бджола] // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwAsc">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>П.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwAsg">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>Коцура, О.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwAso">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>І.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwAss">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>Потапенка, В.&nbsp;В.&nbsp;Куйбіди.&nbsp;— 5-е вид.&nbsp;— Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015.&nbsp;— С. 48–50.&nbsp;— 912 с. * [https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_01_А-Б#page/n77/mode/2up Бджола] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 77. — 1000 екз. * [http://biotechny.com/edulib/books/radchenko1994_biologija_apoidea.pdf В.&nbsp;Г.&nbsp;Радченко, Ю.&nbsp;А.&nbsp;Песенко Біологія бджіл (Hymenoptera, Apoidea) Під редакцієй Г.&nbsp;С.&nbsp;Мєдвєдєва) (рос.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211006041132/http://biotechny.com/edulib/books/radchenko1994_biologija_apoidea.pdf|date=6 жовтня 2021}} * [https://web.archive.org/web/20110404153423/http://antclub.ru/lib/brian-m-v/obshchestvennye-nasekomye Книга «Суспільні комахи» Майкл Брайен (рос.)] * [https://web.archive.org/web/20150203213314/http://podmor.com.ua/ukr/view_articles.php?id=15 Цікаві факти про бджіл] * [http://www.discoverlife.org/20/q?search=Apoidea All Living Things Визначення та зображення бджолиних Apoidea. (англ.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210501110646/https://www.discoverlife.org/20/q?search=Apoidea|date=1 травня 2021}} * [https://web.archive.org/web/20061002024313/http://www.earthlife.net/insects/solbees.html Solitary Bees Популярне введення в світ Apoidea. (англ.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061002024313/http://www.earthlife.net/insects/solbees.html|date=2 жовтня 2006}} * [http://www.bombus.it/pdf/fiori_e_api/fiori_e_api.pdf Бджоли на квітах Європи. (англ.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070929060623/http://www.bombus.it/pdf/fiori_e_api/fiori_e_api.pdf|date=29 вересня 2007}}. * [https://web.archive.org/web/20090618113113/http://research.calacademy.org/research/entomology/Entomology_Resources/Hymenoptera/sphecidae/Genera_and_species_PDF/introduction.htm Історія класифікації надродини (англ.)] * [https://subject.com.ua/agriculture/apiculture/370.html Корми бджіл] * [https://www.medyk-vedmedyk.ua/news/naytsikavishe-z-jittya-bdjil/ Найцікавіше з життя бджіл] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210127172754/https://www.medyk-vedmedyk.ua/news/naytsikavishe-z-jittya-bdjil/|date=27 січня 2021}} * [https://web.archive.org/web/20210205142644/https://laskovo.biz.ua/shho-idjat-bdzholi/ Що їдять бджоли] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210205142644/https://laskovo.biz.ua/shho-idjat-bdzholi/|date=5 лютого 2021}} * [https://dpss-ks.gov.ua/novini/yak-pravilno-organizuvati-zimivlyu-bdzhil Зимівля бджіл] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210131115033/https://dpss-ks.gov.ua/novini/yak-pravilno-organizuvati-zimivlyu-bdzhil|date=31 січня 2021}} * How Do Bee Stingers Work? Stated Clearly на YouTube&nbsp;— відео з докладним описом дії жала бджоли [[Катеґорія:Хробач]] [[Катеґорія:Пчолы]] [[Катеґорія:Быдла]] gxs7hzptoqfjzber70neldim1lpzbyb 0 22281 167791 166841 2026-07-25T05:50:30Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167791 wikitext text/x-wiki '''Са́лч''' авадь '''Са́льч''' ([[Чорногорьскый язык|чорн]]. Salč/Салч) ([[Албаньскый язык|алб]]. Salçi) — [[Албанцѣ|албанськоє]] [[село]] у [[Общины Чорной Горы|общині]] [[Ульцинь (община)|Ульцинь]], [[Чорна Гора]].<ref>https://web.archive.org/web/20250219142946/http://www.fallingrain.com/world/MJ/00/Salc.html</ref>{{НП}} == Реліґія == У [[Село|селі]] у [[1855]]. оці была построєна [[Римокатолицька церьков|Римокатолицька]] [[Церьков (храм)|цирьков]] ст. Петра и Павла, айбо тота [[Церьков (храм)|цирьков]] была зничтожена землетрясом у [[1979]]. році, товды же [[село]] зачали лишати люди. Ныні тота [[Церьков (храм)|цирьков]] а май точно її руїны є популарным туристичным містом у [[Общины Чорной Горы|общині]] [[Ульцинь (община)|Ульцинь]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2003]]. рӱк живе 4 людий, из них: [[Албанцѣ|Албанци]] — 100% У [[Село|селі]] на [[2011]]. рӱк живе 0 людий. == Туристичны міста == • руїны Римокатолицькой церкви ст. Петра и Павла. [[1855]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%87 Сальч] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} [[Катеґорія:Села Чорной Горы]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села общины Ульцинь]] [[Катеґорія:Албаньскі села у Чорнӯв Горі]] 65dm2j2d027vlqo82tgvnixqescr8wm 0 22429 167779 167432 2026-07-25T02:56:28Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167779 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Малі́ Ґе́ёвці''' авадь '''Малї́''' '''Ґéювцї'''<ref>Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Кроатика – Будапешт, 2021</ref> ({{Lang-hu|Kisgejőc}}) ({{Lang-uk|Малі Геївці}}) ({{Lang-pl|Mali Hejiwci}}) ({{Lang-ro|Mali Heiivți}})&nbsp;— [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Назва == Назва Малі Ґеёвці удносить ся ид ґрупі історичных населеных пунктӱв "Ґеёвці". Діліня на Руські, Малі и Великі пройшло май у наш час.<ref>https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/uzhgorodskyj-rajon/2011-11-26-21-26-26.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Запад|западови]] [[Подкарпатя|Пудкарпатя]], на [[Ужанщина|Ужанщині]], лежить на [[Северозапад|северо-запад]] уд [[Великі Ґеёвці|Великых Ґеёвцьӱв]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1338]]. році. У рамкох єдиного села Ґеёвці.<ref>https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/49/1/Nagygejoc._Egy_ungvideki_kozseg_tortenet.pdf?utm_source=chatgpt.com{{Dead link|date=July 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. [[Село]] розвило ся у [[XVI. стороча|XVI. сторочови]] за рахунок мытарні на ріці Латориця, бе было село Мытарёві Ґеёвці.<ref>https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/49/1/Nagygejoc._Egy_ungvideki_kozseg_tortenet.pdf?utm_source=chatgpt.com{{Dead link|date=July 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. У [[1890]]. році у Малых Ґеёвцях была удкрыта ливарня звонӱв, ґазда йӱв быв [[Еґрі Ференц]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 760 людий, из них подля языка:<ref>https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/</ref> [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 91,18% [[Україньскый язык|украйинськый]] — 7,78% [[Російскый язык|руськый]] — 0,52% инні — 0,52% == Присілкы == '''Ла́торицька Ремета́''' — [[присілок]] лежить на [[юг]] уд села Малі Ґеёвці. Присілок є на берегови [[Ріка|рікы]] [[Латориця]]. == Знамі Родакы == * [[Еґрі Ференц]] ([[1864]]—[[1945]]) — [[Подузятник|пудузятник]], [[Політіка|політик]], депутат парламента Мадярщины ([[1939]]). Ґазда знамої у [[Мадярске кральовство|Мадярщині]] и [[Карпаты|Карпатах]] ливарні звонӱв. == Удкликованя == <references /> {{Ужгородскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] q74crgvu75a6o79mzrvkcnk9bt5trw6 0 22491 167783 166026 2026-07-25T03:30:59Z CommonsDelinker 9283 Replacing Hengonal_dihedron.png with [[File:Henagonal_dihedron.png]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#FR4|Criterion 4]] (harmonizing names of file set) · per [[:file:Henagonal hosohedron.png| 167783 wikitext text/x-wiki [[Файл:Monogon.svg|міні|'''Єдноуголник''']] '''Єдноуголник''' (''ґенаґон'', ''моноґон'') — [[ґеометрічна фіґура]], многоуголник из єдным боком и єднов вирьшинов. Обозначає ся сімболом {1}. Має лем єден бук тай лем єден уднушньый угол У евклідовуй ґеомитрії єдноуголник выявляє ся выраженым - точков, Бо коничні точкы його єдного бока мусят ся зыйти (быти єднов вирьшинов). У булшости класічных курсу елементарної ґеомитрії ся лічит, же така фіґура є невозможна, а значіня многоуголниканика не припущат єдноуголник. При тум понятя єдноуголника в елементарнуй ґеомитрії ся уживавут у контекстови выпуклої оболонкы: выпукла оболонка єдної точкы творит нулмерный выпуклый єднокутник (выпукла оболонка двох точок — удрізок, єдномірный выпуклый двоуголник, у трафункови — n≥3 тримірный выпуклый многоуголник). У сферічнуй ґеомитрії єднокутник ся творит гий сферічна ламана, што має єдну вирьшину, то єсть, сферічна права з означенов точков. Такым способом сферічный єднокутник розділят сферу на дві пувсферы. Сферічный єдноуголник дає возможность зотворити моноедр — сферічный многогранник из єднов єдноуголнов площов из знаком Шлефлі {1,1}, а діедр — из двома єдноуголными площами, общым углом 360° и єднов вирьшинов из знаком Шлефлі {1,2}.<gallery> Файл:Spherical_henagonal_henahedron.png|посилання=https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Spherical_henagonal_henahedron.png|Моноедр{{Dead link|date=January 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} из єднов єдноуголнов повирьхностьов ({1,1}) Файл:Henagonal dihedron.png|посилання=https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Henagonal dihedron.png|Діедр{{Dead link|date=January 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} из двома єдноуголными повирьхностями ({1,2}) </gallery> a28095alm33h2ke2kyn6djmw9hvbfhv 0 22636 167776 166741 2026-07-25T02:25:53Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167776 wikitext text/x-wiki {{НП|статус=Місто|страна=Іран|русинське iмя=Кіш|оригинальное название={{lang-fa|کیش}}|вид региона=Остан|регион=Хормозган|вид района=Шахрестан|район=Бендер-Ленге|население=20 667|часовой пояс=+3:30|официальный язык=Перьскый язык|национальный состав=Персы, арабы|год переписи=2006|вид высоты=Высота над морьом|CoordAddon=26°33′19″N 53°59′06″E}} [[Файл:Kish map.png|міні|Карта міста]] '''Кіш''' ({{Lang-fa|كيش}}) є [[Курорт|курортный]] і [[Порт|портовый]] [[Місто|варош]] на [[Юг|югови]] [[Іран|Ірана]], [[остан]] [[Хормозган]]. Находить ся на северови [[Кіш (острів)|рівноменного острова]].<ref>[https://infoteach.ru/%D0%9A%D0%B8%D1%88_(%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%B0%D0%BD) Киш (Хормозган)]{{Dead link|date=February 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20250128134201/https://iranmag.ru/ostrov-kish/ Остров Киш - отдых]</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20241208222158/http://www.fallingrain.com/world/IR/11/Kish.html Ґеоґрафічні даны]</ref> == Джерела та одказки == {{Reflist}}''Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї [[:ru:Киш_(Хормозган)|Киш]] на Російській Вікіпедії.'' [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Міста Ірану]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] 4lfa12xass5iz6rctf7y1o1ixdkxbvg