Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.12 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 561 167817 139320 2026-07-26T16:06:52Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167817 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Вільям Шекспір |Образчик=[[File:First Folio.jpg|200px]] |Категория_склада=William Shakespeare |Чинность=[[драматик]], [[поет]] |Уроджѣня={{birth date|1564|4|23}}<ref name="Ик=Britannica online">William Shakespeare.</ref><ref>Точный лем датум крещеня: 26. апріля.</ref> |Мѣсто_роджѣня=Стретфорд-на-Ейвонї |Упокоеня={{death date and age|1616|4|23|1564|4|23}} |Мѣсто_смерти=Стретфорд-на-Ейвонї |Мѣсто_погребу=церква Св. Тройцї, Стретфорд-на-Ейвонї }} '''Вільям Шекспір''' ([[1564]] – [[1616]]) быв вызначный анґліцькый [[поет]] і драматік, ключова постава модерного европского драмату. == Жрідла == * {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.britannica.com/biography/William-Shakespeare |title=<big>William Shakespeare. </big>English author|publisher= |format= |quote= |language= |accessdate=2026-7-26 |archiveurl= |archivedate= }} == Референції == {{reflist}} {{lifetime|1564|1616 |Шекспір, Вільям}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Англоязычны писателе]] [[Катеґорія:Драматици]] ojzphubpx4cd6hmx0hzqsigh4q7fpcv 0 736 167828 139837 2026-07-27T08:39:28Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167828 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Конфуцій |Имя_оригиналне={{ref-zh}} 孔夫子 |Образчик=[[Файл:Confucius - Project Gutenberg eText 15250.jpg|250px]] |Образчика_подпис=Образок Конфуція, з дїла ''Myths & Legends of China'', 1922, од Е.Т.Ц. Вернер |Категория_склада=Confucius |Чинность=[[Филозоф|філозоф]]<ref name="Britannica">{{cite web |author=Annping Chin |editor= |date= |url=https://www.britannica.com/biography/Confucius |title=Confucius / Chinese philosopher |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate= 2026.7.27 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> |Уроджѣня=552 / [[551 до н. е.]] |Мѣсто_роджѣня=Квуфу в кітайскім штатї Лу, днесь на землї провінції Шан-тунґ |Упокоеня=[[479 до н. е.]] |Мѣсто_смерти=там же }} '''Конфуцій''' (кітайскы 孔夫子) ({{s|552 / [[551 до н. е.]]}}, Квуфу в кітайскім штатї Лу, днесь на землї провінції Шан-тунґ&nbsp;— {{s|[[479 до н. е.]]}}, тыж там) быв [[кітай]]скый [[Филозоф|філозоф]], соціалный [[політік]] і штатник. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|551 BC|479 BC|Конфуций}} [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Кітай]] 04zczg3q2zvlhd0ef73450b1jglkacp 0 806 167827 163434 2026-07-27T07:58:37Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167827 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Мартін Лутер |Образчик=[[File:Lucas Cranach d.Ä. - Martin Luther, 1528 (Veste Coburg).jpg|200px]] |Категория_склада=Martin Luther |Чинность= [[Теология|теолоґ]], закладатель [[Протестантство|протестантства]]<ref name="Britannica">{{cite web |author=Hans J. Hillerbrand |editor= |date=2026.7.21 |url=https://www.britannica.com/biography/Martin-Luther |title=Martin Luther / German religious leader |publisher=Britannica online |format= |quote= |language= |accessdate=2026.7.27 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> |Уроджѣня={{birth date|1483|11|10}} |Мѣсто_роджѣня=[[Айслебен]] |Упокоеня={{death date and age|1546|2|18|1483|11|10}} |Мѣсто_смерти=[[Айслебен]] }} '''Мартін Лутер''' ([[10. новембра]] [[1483]], [[Айслебен]] – [[18. фебруара]] [[1546]], [[Айслебен]]) быв [[Нїмецько|нїмецькый]] [[Теология|теолоґ]], казатель і реформатор, закладатель [[Протестантство|протестантства]], автор ряду духовных, політічных, педаґоґічных списів, церьковных пісней і перекладів. Ёго найвызначнїшым дїлом є переклад [[Біблія|Біблії]] до нїмецького языка. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1483|1546|Лутер, Мартін}} [[Катеґорія:Реформация]] [[Катеґорія:Перекладателе Библии]] 6dogwahqb6b8sm6nhnz2xckfahb3wzu 0 1126 167823 139506 2026-07-26T19:03:20Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167823 wikitext text/x-wiki {{Святый |имя = Томаш Аквіньскый<br/> {{ref-la}} ''Thomas Aquinos'' |образчик = Saint Thomas Aquinas.jpg |розмѣр образчика = |опис образчика = |наставка = ый <!-- а/ый --> |честован/а в = [[Католицька церьков|Католицька Церьков]] |датум роджѣня = 1225 |мѣсто роджѣня = |датум смерти = 7. марца 1274<ref name="">Chenu M. St. Thomas Aquinas https://www.britannica.com/biography/Saint-Thomas-Aquinas</ref> |мѣсто смерти = |титул = |датум беатификации = |мѣсто беатификации = |беатификован/а од = |датум канонизации = |мѣсто канонизации = |канонизован/а од = |главне святилище = |праздник = |атрибуты = |покровительство = |Commons = Thomas Aquinas }} Святый '''Томаш Аквіньскый'''([[1225]] – [[7. марец]] [[1274]]), латиньскы Thomas Aquinas, быв католицькый [[филозоф|філозоф]] і теолоґ схоластічной традіції. Ёго робота значіла верьх схоластікы. == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Lifetime|1225|1274|Томаш Аквиньскый}} [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Христианскы святы]] 8ra4k7u0xbcb53z5sdrz1vb62rb20bq 0 19747 167818 152008 2026-07-26T17:16:39Z Halajkovič 33393 +доповнїня 167818 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Премєр Казахстану''' ({{lang-kk|Қазақстан Республикасының Премьер-Министрі}}, {{lang-ru|Премьер-Министр Республики Казахстан}}) є головов [[Влада Казахстану|влады]] і выконуючой моци в [[Казахстан]]ї. Премєр стоїть на челї кабінету міністрів, орґанізує ёго роботу і несе одповідность за чінность влады перед [[Презідент Казахстану|презідентом Казахстану]] і [[Парламент Казахстану|парламентом]]. Актуалным премєром є од 6. фебруара 2024 Олжас Бектенов. == Поставіня і правомоци == Подля новой [[Конштітуція Казахстану|Конштітуції Казахстану]], котра вступила до платности 1. юлія 2026, є премєр назначеный до функції презідентом републікы зо згодов єднокоморового парламенту – [[Курултай|Курултаю]] (до 1. юлія 2026 ся жадала згода нижнёй коморы колишнёго двойкоморового парламенту – [[Мажіліс]]у). Політічна сістема Казахстану є сістемов зо силнов презідентьсков моцов, зато є головнов задачов премєра і ёго кабінету рїшіня господарьскых, соціалных і адміністратівных вопросів і стратеґій, покы ключовы політічны рїшіня суть в руках презідента. К головным правомоцям і функціям премєра належить: * Орґанізованя і ряджіня роботы [[Влада Казахстану|влады]], роздїлёваня функцій і задач меджі своїх заступцїв (віцепремєрів). * Предкладаня пропозіцій презідентови тыкаючіх ся штруктуры і персоналного зложіня влады (окрем міністрів загранічных дїл, обороны і внутрїшнїх дїл, котрых назначує прямо презідент). * Підписованя норматівных актів, наряджінь і узнесїнь влады. * Заступованя влады в меджінародных одношінях і підписованя меджінародных договорів у рамках своїх правоміць. * Поданя демісії влады в припадї высловлїня недовіры парламентом або по зволїню нового презідента. == Історія == Функція премєра Казахстану была офіціално зряджена в роцї 1991 по розпадї [[Совєтьскый союз|Совєтьского союзу]] і выголошіню незалежности Казахстану. Передходцём той функції в періодї [[Казашска совєтьска соціалістічна републіка|Казашской ССР]] быв председа Рады міністрів (до року 1946 – председа Рады народных комісарів). == Список премєрів од року 1991 == {{Static row numbers}} {| class="wikitable" width=100% style="text-align:center; margin: 1em auto 1em auto" ! Мено і призвіско ! Фотоґрафія ! Наступ до функції ! Опущіня функції ! Політічна партія ! Презідент |- | [[Серґей Терещенко]] || [[Файл:Sergey Tereshchenko (2016-04-01).jpg|80px]] || 16. децембра 1991 || 12. октобра 1994 || Незалежный || rowspan="10" | [[Нурсултан Назарбаєв]] |- | [[Акежан Кажыгелдін]] || [[Файл:Akezhan Kazhegeldin.jpg|80px]] || 12. октобра 1994 || 10. октобра 1997 || [[Партія народной єдности Казахстану|ПНЄК]] |- | [[Нурлан Балгымбаєв]] || [[Файл:Silver - replace this image male.svg|80px]] || 10. октобра 1997 || 1. октобра 1999 || [[Партія народной єдности Казахстану|ПНЄК]] |- | [[Касым-Жомарт Токаєв]] || [[Файл:Kassym-Jomart Tokayev, 2005 (cropped).jpg|80px]] || 1. октобра 1999 || 28. януара 2002 || [[Нур Отан]] |- | [[Імангалі Тасмагамбетов]] || [[Файл:Imangali Tasmagambetov (2015-04-16) (cropped).jpg|80px]] || 28. януара 2002 || 11. юнія 2003 || [[Нур Отан]] |- | [[Даніал Ахметов]] || [[Файл:Daniyal Akhmetov (2018-10-12).jpg|80px]] || 11. юнія 2003 || 10. януара 2007 || [[Нур Отан]] |- | [[Карім Масімов]]<br>''(1. функчный період)'' || [[Файл:Karim Massimov (2011-04-01) (cropped).jpg|80px]] || 10. януара 2007 || 24. септембра 2012 || [[Нур Отан]] |- | [[Серік Ахметов]] || [[Файл:Serik Ahmetov.jpg|80px]] || 24. септембра 2012 || 2. апріля 2014 || [[Нур Отан]] |- | [[Карім Масімов]]<br>''(2. функчный період)'' || [[Файл:Karim Massimov February 2015.jpg|80px]] || 2. апріля 2014 || 8. септембра 2016 || [[Нур Отан]] |- | [[Бакытжан Сагынтаєв]] || [[Файл:Bakytzhan Sagintayev (2018-11-01).jpg|80px]] || 8. септембра 2016 || 21. фебруара 2019 || [[Нур Отан]] |- | [[Аскар Мамін]] || [[Файл:Askar Mamin (2020-01-31).jpg|80px]] || 21. фебруара 2019 || 5. януара 2022 || [[Нур Отан]] || [[Нурсултан Назарбаєв]]<br>[[Касым-Жомарт Токаєв]] |- | [[Аліхан Смаїлов]] || [[Файл:Älihan Smaiylov (2022-01-24) (cropped).jpg|80px]] || 11. януара 2022 || 5. фебруара 2024 || [[Аманат]] || rowspan="2" | [[Касым-Жомарт Токаєв]] |- | [[Олжас Бектенов]] || [[Файл:Oljas Bektenov (2024-02-06, cropped).jpg|80px]] || 6. фебруара 2024 || ''в функції'' || [[Аманат]] |} == Поз. тыж == * [[Презідент Казахстану]] * [[Влада Казахстану]] * [[Політічна сістема Казахстану]] == Жрїдла == * {{cite web |url=https://primeminister.kz/en |title=Official site of the Prime Minister of Kazakhstan |access-date=2026-07-24 |language=en}} * {{cite web |url=https://www.akorda.kz/en/constitution-of-the-republic-of-kazakhstan-50912 |title=Constitution of the Republic of Kazakhstan |publisher=Official site of the President of Kazakhstan |access-date=2026-07-24 |language=en}} [[Катеґорія:Політіка Казахстану]] [[Катеґорія:Премєры Казахстану|*]] [[Катеґорія:Влада і право Казахстану]] fomjk494hdqnojjkp3xuomtajz7hici 167819 167818 2026-07-26T17:17:45Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Премєр-міністер Казахстана]] на [[Премєр Казахстану]]: Назва з помилкою 167818 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Премєр Казахстану''' ({{lang-kk|Қазақстан Республикасының Премьер-Министрі}}, {{lang-ru|Премьер-Министр Республики Казахстан}}) є головов [[Влада Казахстану|влады]] і выконуючой моци в [[Казахстан]]ї. Премєр стоїть на челї кабінету міністрів, орґанізує ёго роботу і несе одповідность за чінность влады перед [[Презідент Казахстану|презідентом Казахстану]] і [[Парламент Казахстану|парламентом]]. Актуалным премєром є од 6. фебруара 2024 Олжас Бектенов. == Поставіня і правомоци == Подля новой [[Конштітуція Казахстану|Конштітуції Казахстану]], котра вступила до платности 1. юлія 2026, є премєр назначеный до функції презідентом републікы зо згодов єднокоморового парламенту – [[Курултай|Курултаю]] (до 1. юлія 2026 ся жадала згода нижнёй коморы колишнёго двойкоморового парламенту – [[Мажіліс]]у). Політічна сістема Казахстану є сістемов зо силнов презідентьсков моцов, зато є головнов задачов премєра і ёго кабінету рїшіня господарьскых, соціалных і адміністратівных вопросів і стратеґій, покы ключовы політічны рїшіня суть в руках презідента. К головным правомоцям і функціям премєра належить: * Орґанізованя і ряджіня роботы [[Влада Казахстану|влады]], роздїлёваня функцій і задач меджі своїх заступцїв (віцепремєрів). * Предкладаня пропозіцій презідентови тыкаючіх ся штруктуры і персоналного зложіня влады (окрем міністрів загранічных дїл, обороны і внутрїшнїх дїл, котрых назначує прямо презідент). * Підписованя норматівных актів, наряджінь і узнесїнь влады. * Заступованя влады в меджінародных одношінях і підписованя меджінародных договорів у рамках своїх правоміць. * Поданя демісії влады в припадї высловлїня недовіры парламентом або по зволїню нового презідента. == Історія == Функція премєра Казахстану была офіціално зряджена в роцї 1991 по розпадї [[Совєтьскый союз|Совєтьского союзу]] і выголошіню незалежности Казахстану. Передходцём той функції в періодї [[Казашска совєтьска соціалістічна републіка|Казашской ССР]] быв председа Рады міністрів (до року 1946 – председа Рады народных комісарів). == Список премєрів од року 1991 == {{Static row numbers}} {| class="wikitable" width=100% style="text-align:center; margin: 1em auto 1em auto" ! Мено і призвіско ! Фотоґрафія ! Наступ до функції ! Опущіня функції ! Політічна партія ! Презідент |- | [[Серґей Терещенко]] || [[Файл:Sergey Tereshchenko (2016-04-01).jpg|80px]] || 16. децембра 1991 || 12. октобра 1994 || Незалежный || rowspan="10" | [[Нурсултан Назарбаєв]] |- | [[Акежан Кажыгелдін]] || [[Файл:Akezhan Kazhegeldin.jpg|80px]] || 12. октобра 1994 || 10. октобра 1997 || [[Партія народной єдности Казахстану|ПНЄК]] |- | [[Нурлан Балгымбаєв]] || [[Файл:Silver - replace this image male.svg|80px]] || 10. октобра 1997 || 1. октобра 1999 || [[Партія народной єдности Казахстану|ПНЄК]] |- | [[Касым-Жомарт Токаєв]] || [[Файл:Kassym-Jomart Tokayev, 2005 (cropped).jpg|80px]] || 1. октобра 1999 || 28. януара 2002 || [[Нур Отан]] |- | [[Імангалі Тасмагамбетов]] || [[Файл:Imangali Tasmagambetov (2015-04-16) (cropped).jpg|80px]] || 28. януара 2002 || 11. юнія 2003 || [[Нур Отан]] |- | [[Даніал Ахметов]] || [[Файл:Daniyal Akhmetov (2018-10-12).jpg|80px]] || 11. юнія 2003 || 10. януара 2007 || [[Нур Отан]] |- | [[Карім Масімов]]<br>''(1. функчный період)'' || [[Файл:Karim Massimov (2011-04-01) (cropped).jpg|80px]] || 10. януара 2007 || 24. септембра 2012 || [[Нур Отан]] |- | [[Серік Ахметов]] || [[Файл:Serik Ahmetov.jpg|80px]] || 24. септембра 2012 || 2. апріля 2014 || [[Нур Отан]] |- | [[Карім Масімов]]<br>''(2. функчный період)'' || [[Файл:Karim Massimov February 2015.jpg|80px]] || 2. апріля 2014 || 8. септембра 2016 || [[Нур Отан]] |- | [[Бакытжан Сагынтаєв]] || [[Файл:Bakytzhan Sagintayev (2018-11-01).jpg|80px]] || 8. септембра 2016 || 21. фебруара 2019 || [[Нур Отан]] |- | [[Аскар Мамін]] || [[Файл:Askar Mamin (2020-01-31).jpg|80px]] || 21. фебруара 2019 || 5. януара 2022 || [[Нур Отан]] || [[Нурсултан Назарбаєв]]<br>[[Касым-Жомарт Токаєв]] |- | [[Аліхан Смаїлов]] || [[Файл:Älihan Smaiylov (2022-01-24) (cropped).jpg|80px]] || 11. януара 2022 || 5. фебруара 2024 || [[Аманат]] || rowspan="2" | [[Касым-Жомарт Токаєв]] |- | [[Олжас Бектенов]] || [[Файл:Oljas Bektenov (2024-02-06, cropped).jpg|80px]] || 6. фебруара 2024 || ''в функції'' || [[Аманат]] |} == Поз. тыж == * [[Презідент Казахстану]] * [[Влада Казахстану]] * [[Політічна сістема Казахстану]] == Жрїдла == * {{cite web |url=https://primeminister.kz/en |title=Official site of the Prime Minister of Kazakhstan |access-date=2026-07-24 |language=en}} * {{cite web |url=https://www.akorda.kz/en/constitution-of-the-republic-of-kazakhstan-50912 |title=Constitution of the Republic of Kazakhstan |publisher=Official site of the President of Kazakhstan |access-date=2026-07-24 |language=en}} [[Катеґорія:Політіка Казахстану]] [[Катеґорія:Премєры Казахстану|*]] [[Катеґорія:Влада і право Казахстану]] fomjk494hdqnojjkp3xuomtajz7hici 0 21103 167821 167425 2026-07-26T18:07:12Z Halajkovič 33393 167821 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:07, 26 юлія 2026 (CEST)}} {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Славяньскы назвы місяцїв''' суть назвы [[Місяць (календарьный)|місяцїв]] в рочнім ціклї в [[Славяньскы языкы|славяньскых языках]]. В многых [[Славяньскы языкы|славяньскых языках]] мають назвы місяцїв славяньске походжіня. Меджі тыма назвами в розлічных языках єднак не екзістує єднозначна згода; даколи ся в розлічных языках [[Славяне|славяньскых народів]] одрізняють ай о єден місяць. [[Білоруськый язык|Білоруськый]], [[Польскый язык|польскый]], [[Україньскый язык|україньскый]], [[Чеськый язык|чеськый]] і [[Хорватьскый язык|хорватьскый]] штандарт [[Сербохорватьскый язык|сербохорватьского языка]] поужывать назвы (причім в польскім языку ся про [[марець]] і [[май]] поужывають латиньскы назвы). [[Вышнёлужіцькый язык]] має свою властну (одлишну од цїлославяньской) сістему назв місяцїв, але переважать в нём поужываня латиньскых назв. Офіціално ся славяньскы нахвы місяцїв не поужывають в булгарьскім, македоньскім, російскім, словеньскім а в сербскім штандартї сербохорватьского языка — в тых языках ся поужывають назвы місяцїв перевзяты з латиньского языка. В [[Словіньскый язык|словіньскім языку]] екзістують обидві сістемы, латиньска і славяньска, котры екзістують паралелно. В [[Литовскый язык|литовскім языку]] ся заховали [[Балтіцькы языкы|балтіцькы]] назвы місяцїв, котры часточно одповідають славяньскым, што уможнює предпокладати, же часть тых назв походить іщі з часів балтіцько-славяньского зъєдинїня. Дакотры з литовскых назв были перевзяты, [[Калька|калькованы]] в 8.–15. сторочах з [[Руськый язык|руського языка]] (урядного языка у [[Велике литовске князївство|Великім литовскім князївстві]] і Польскім кралёвстві на землях Руси). == Місяцї яри == === Сушец/сухой === Малоснїжный місяць * [[Марец]]: {{lang-sl|sušec}}, {{lang-bg|сух}} * [[Януар]]: {{wt1|lt|sausis}} === Березень === Час напышнявіня пупка [[береза|берез]] * Марец: {{wt1|uk|березень}}, {{wt1|cs|březen}} * [[Апріль]]: {{lang-bg|брязок}} * [[Юн]]: {{wt1|lt|birželis}} === Цветень/кветень === Час [[цвітовиня|цвітя]] * Апріль: {{wt1|uk|квітень}}, {{wt1|pl|kwiecień}} * [[Май]]: {{wt1|cs|květen}} === Травень === Час росту [[травы]] * Май: {{lang-sl|veliki traven}}, {{wt1|uk|травень}}, {{wt1|be|травень}}, {{lang-bg|тръвен}} * Апріль: {{lang-sl|mali traven}}, {{wt1|hr|travanj}}, {{wt1|mk|тревен}} === Другы === * {{wt1|be|сакавік}} «марец» — час руху сока в [[дерево|деревах]] * {{wt1|be|красавік}} «апріль» — время цвітованя == Місяцї лїта == === Червень === За єднов з верзій, тот місяць одержав назву од черваків, з котрых робили червену фарбу; по другой верзії, суть ларвы пчол; по третїй верзії — із-за того, што в точас появлёвати ся червены ягоды и квіты. * Юн: {{wt1|cs|červen}}, {{lang-bg|червеник}}, {{wt1|uk|червень}}, {{wt1|be|чэрвень}}, {{wt1|pl|czerwiec}} * [[Юл]]: {{wt1|cs|červenec}}, {{lang-bg|чръвенъ}} === Липень === Час цвітованя [[липа|липы]] * Юл: {{wt1|uk|липень}}, {{wt1|be|ліпень}}, {{wt1|pl|lipiec}}, {{lang-lt|liepa}} * Юн: {{wt1|hr|lipanj}} === Назва, повязаны с жатвой === Серпень (также ''жнівень'', ''жнівец'', ''житар'') — час [[жатва|жатвы]]. * [[Авґуст]]: {{lang-sl|mali srpan}}, {{wt1|uk|серпень}}, {{wt1|pl|sierpień}}, {{wt1|cs|srpen}}, {{wt1|be|жнівень}}, {{wt1|hsb|žnjenc}}, {{lang-mk|жетвар}}?, {{wt1|lt|rugpjūtis}} (''rugis'' «рожь» + ''pjūtis'' «жатва») * Юл: {{lang-sl|veliki srpan}}, {{lang-bg|сърпен}}, {{wt1|hr|srpanj}} * Юн: {{wt1|mk|житар}} * ?: {{lang-bg|жетар}} === Зарев === * [[Септембер]]: {{wt1|cs|září}} * Авґуст: {{lang-bg|зарев}} === Другы === * {{lang-bg|изок}} «юн» — місяць [[Кобылка зелена|кобылок]] * {{lang-hr|kolovoz}} «авґуст» == Місяцї восени == === Вересень === Час цвітованя [[Врес обычайный|вреса]] * Септембер: {{wt1|uk|вересень}}, {{wt1|be|верасень}}, {{wt1|pl|wrzesień}} === Рюен === * [[Октобер]]: {{wt1|cs|říjen}}, {{lang-bg|руен, руй}} * Септембер: {{lang-ru|рюень}}, {{lang-sh|rujan}} === Листопад === Час [[Новембер|новембра]] * [[Новембер]]: {{wt1|uk|листопад}}, {{wt1|be|лістапад}}, {{wt1|pl|listopad}}, {{wt1|cs|listopad}}, {{lang-sl|listopad}}, {{wt1|lt|lapkritis}} (< ''lapas'' «лист» + ''kristi'' «падати») * Октобер: {{wt1|hr|listopad}}, {{lang-bg|листопад}}, {{lang-mk|листопад}} === Другы === Зберательство грозна * {{lang-mk|гроздобер}} «септембер», {{lang-sl|vinotok}} «октобер» Жовтый цвіт листів * {{wt1|uk|жовтень}} «октобер» Переробка вівса/лена/коноплї * {{wt1|be|кастрычнік}} «октобер» (од назвы [[Костріця|костріцї]] — продукта переробкы лена, коноплі и т. д.) * {{wt1|pl|październik}} «октобер» (од {{lang-pl|paździerze}} — тыж) * {{wt1|lt|spalis}} «октобер» (''spalis'' з тым самым значіням) == Місяцї зимы == === Грудень === * [[Децембер]]: {{wt1|uk|грудень}}, {{wt1|pl|grudzień}}, {{lang-sl|gruden}}, {{lang-lt|gruodis}} (''gruodas'' «застывша грудками земля») * Новембер: {{lang-bg|груден}} === Снежник === Місяць [[снїг]]у * Децембер: {{wt1|be|снежань}}, {{lang-mk|снежник}} === Просинец === * Децембер: {{wt1|cs|prosinec}}, {{wt1|hr|prosinac}} * Януар: {{lang-sl|prosinec}}, {{lang-bg|просинец}} === Сечень === Час [[Рубка лїсу|рубкы]] * Януар: {{wt1|uk|січень}}, {{wt1|pl|styczeń}}, {{lang-hr|sječanj}} * [[Фебруар]]: {{lang-sl|svečan}}, {{lang-bg|сечко}}, {{lang-mk|сечко}} === Лютень/лютый === * Фебруар: {{wt1|uk|лютий}}, {{wt1|be|люты}}, {{wt1|pl|luty}} === Студень === Тотожна назва не є общій сістемы розлогы * Януар: {{wt1|be|студзень}} * Новембер: {{wt1|hr|studeni}}, {{wt1|mk|студен}} == Праславяньска сістема == В. Шаур так обновляє праславяньскы назвы дванадцяты місяцїв, покладає, же іншы — підрядны: # *berzьnь (берзень) — марец # *květьnь (кветень) — апріль # *travьnь (травень) — май # *čьrvьnь (червень) — юн # *lipьnь (липень) — юл # *sьrpьnь (серпень) — авґуст # *versьnь (версень) — септембер # *ruјьnь (руень) — октобер # *listopadъ (листопад) — новембер # *grudьnь (грудень) — децембер # *prosinьcь (просинець) — януар # *sěčьnь (сечень) — фебруар == Табліця порівнаня назв == {{Поз. тыж|Славяньскый календарь#Назва_місяцїв}} {| class="wikitable sortable" |+ !# !Староруськый !Русиньскый !Російскый !Україньскый !Білоруськый !Булгарьскый !Сербскый !Македоньскый !Польскый !Хорватьскый !Словеньскый !Чеськый !Кашубскый !Слезьскый !# |- |1 |Просинец |{{wt1|rue|януар}} |{{wt1|ru|Январь}} |{{wt1|uk|січень}} |{{wt1|be|студзень}} |{{wt1|bg|просинец}} |{{wt1|sr|Јануар}} |{{wt1|mk|Коложег}} |{{wt1|pl|styczeń}} |{{wt1|hr|sječanj}} |{{wt1|sk|prosinec}} |{{wt1|cs|leden}} |{{wt1|csb|stëcznik}} |{{wt1|szl|styczyń}} |1 |- |2 |Сечень |{{wt1|rue|фебруар}} |{{wt1|ru|Февраль}} |{{wt1|uk|лютий}} |{{wt1|be|люты}} |{{wt1|bg|сечко}} |{{wt1|sr|Фебруар}} |{{wt1|mk|сечко}} |{{wt1|pl|luty}} |{{wt1|hr|veljača}} |{{wt1|sk|svečan}} |{{wt1|cs|únor}} |{{wt1|csb|gromicznik}}, {{wt1|csb|luti}} |{{wt1|szl|luty}} |2 |- |3 |Сухий |{{wt1|rue|марец}} |{{wt1|ru|Март}} |{{wt1|uk|березень}} |{{wt1|be|сакавік}} |{{wt1|bg|сух}} |{{wt1|sr|Март}} |{{wt1|mk|цутар}} |{{wt1|pl|marzec}} |{{wt1|hr|ozujak}} |{{wt1|sk|sušec}} |{{wt1|cs|březen}} |{{wt1|csb|strëmiannik}} |{{wt1|szl|marzec}} |3 |- |4 |Брезозол |{{wt1|rue|апріль}}, {{wt1|rue|април}} |{{wt1|ru|Апрель}} |{{wt1|uk|квітень}} |{{wt1|be|красавік}} |{{wt1|bg|брязок}} |{{wt1|sr|Април}} |{{wt1|mk|тревен}} |{{wt1|pl|kwiecień}} |{{wt1|hr|travanj}} |{{wt1|sk|mali traven}} |{{wt1|cs|duben}} |{{wt1|csb|łżëkwiat}}, {{wt1|csb|kwiecéń}} |{{wt1|szl|kwjećyń}} |4 |- |5 |Травень |{{wt1|rue|май}} |{{wt1|ru|Май}} |{{wt1|uk|травень}} |{{wt1|be|травень}} |{{wt1|bg|тръвен}} |{{wt1|sr|Мај}} |{{wt1|mk|косар}} |{{wt1|pl|maj}} |{{wt1|hr|svibanj}} |{{wt1|sk|veliki traven}} |{{wt1|cs|květen}} |{{wt1|csb|môj}} |{{wt1|szl|moj}} |5 |- |6 |Изок |{{wt1|rue|юн}} |{{wt1|ru|Июнь}} |{{wt1|uk|червень}} |{{wt1|be|чэрвень}} |{{wt1|bg|изок}}, {{wt1|bg|червеник}} |{{wt1|sr|Јун}} |{{wt1|mk|жетвар}} |{{wt1|pl|czerwiec}} |{{wt1|hr|lipanj}} |{{wt1|sk|rožnik}} |{{wt1|cs|červen}} |{{wt1|csb|czerwińc}} |{{wt1|szl|czyrwiyń}} |6 |- |7 |Червень |{{wt1|rue|юл}} |{{wt1|ru|Июль}} |{{wt1|uk|липень}} |{{wt1|be|ліпень}} |{{wt1|bg|жетар}}, {{wt1|bg|жътвар}}, {{wt1|bg|сърпен}}, {{wt1|bg|чръвенъ}} |{{wt1|sr|Јул}} |{{wt1|mk|златец}} |{{wt1|pl|lipiec}} |{{wt1|hr|srpanj}} |{{wt1|sk|veliki srpan}} |{{wt1|cs|červenec}} |{{wt1|csb|lëpińc}}, {{wt1|csb|miodownik}} |{{wt1|szl|lipjec}} |7 |- |8 |Зарев |{{wt1|rue|авґуст}} |{{wt1|ru|Август}} |{{wt1|uk|серпень}} |{{wt1|be|жнівень}} |{{wt1|bg|зарев}}, {{wt1|bg|орач}} |{{wt1|sr|Август}} |{{wt1|mk|житар}} |{{wt1|pl|sierpień}} |{{wt1|hr|kolovoz}} |{{wt1|sk|mali srpan}} |{{wt1|cs|srpen}} |{{wt1|csb|zélnik}}, {{wt1|csb|serzpiéń}} |{{wt1|szl|śyrpjyń}} |8 |- |9 |Рюен |{{wt1|rue|септембер}} |{{wt1|ru|Сентябрь}} |{{wt1|uk|вересень}} |{{wt1|be|верасень}} |{{wt1|bg|руен, руй}} |{{wt1|sr|Септембар}} |{{wt1|mk|гроздобер}} |{{wt1|pl|wrzesień}} |{{wt1|hr|rujan}} |{{wt1|sk|kimavec}} |{{wt1|cs|září}} |{{wt1|csb|séwnik}}, {{wt1|csb|wrzeseń}} |{{wt1|szl|wrześyń}} |9 |- |10 |Листопад |{{wt1|rue|октобер}} |{{wt1|ru|Октябрь}} |{{wt1|uk|жовтень}} |{{wt1|be|кастрычнік}} |{{wt1|bg|листопад}} |{{wt1|sr|Октобар}} |{{wt1|mk|листопад}} |{{wt1|pl|październik}} |{{wt1|hr|listopad}} |{{wt1|sk|vinotok}} |{{wt1|cs|říjen}} |{{wt1|csb|rujan}}, {{wt1|csb|pazdzérznik}} |{{wt1|szl|paźdźerńik}} |10 |- |11 |Грудень |{{wt1|rue|новембер}} |{{wt1|ru|Ноябрь}} |{{wt1|uk|листопад}} |{{wt1|be|лістапад}} |{{wt1|bg|груден}} |{{wt1|sr|Новембар}} |{{wt1|mk|студен}} |{{wt1|pl|listopad}} |{{wt1|hr|studeni}} |{{wt1|sk|listopad}} |{{wt1|cs|listopad}} |{{wt1|csb|lëstopadnik}}, {{wt1|csb|smùtan}}, {{wt1|csb|lëstopad}} |{{wt1|szl|listopad}} |11 |- |12 |Студень |{{wt1|rue|децембер}} |{{wt1|ru|Декабрь}} |{{wt1|uk|грудень}} |{{wt1|be|снежань}} |{{wt1|bg|студен}} |{{wt1|sr|Децембар}} |{{wt1|mk|снежник}} |{{wt1|pl|grudzień}} |{{wt1|hr|prosinac}} |{{wt1|sk|gruden}} |{{wt1|cs|prosinec}} |{{wt1|csb|gòdnik}}, {{wt1|csb|grëdzéń}} |{{wt1|szl|grudźyń}} |12 |} '''''Референції:''' В порівнаный табліцї выше є одказы на релевантны статї [[Вікісловник]]а. Староруськы назвы цітованы по «Остромирову Евангелию» 1056—1057 рр., «Синодальному Евангелию» 1143 г.<ref>{{Cite web |url=https://books.google.ru/books?id=uTRNAAAAcAAJ&hl=ru&pg=PA443#v=onepage&q&f=false |title=Буслаев Ф.И. О преподавании отечественного языка. 2-е изд. М., 1867 С. 443—444. |access-date=2020-12-29 |archive-date=2021-09-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210913190746/https://books.google.ru/books?id=uTRNAAAAcAAJ&hl=ru&pg=PA443#v=onepage&q&f=false |deadlink=no }}</ref>, даты XIII ст.<ref>[https://books.google.ru/books?id=Zsg_AAAAYAAJ&hl=ru&pg=PA1145#v=onepage&q&f=false Хрестоматия по русской истории для изучения древнерусской жизни, письменности и литературы... Варшава, 1870. Стб. 1146]</ref>, каноніка XV. ст.<ref>[https://books.google.ru/books?id=sNJAAAAAYAAJ&hl=ru&pg=RA1-PA33#v=onepage&q&f=false Описание славянских рукописей Свято-Троицкой Сергиевой Лавры. Ч. II. // Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. Октябрь—Декабрь. Кн. 4. М., 1878. С. 33 второй части.]</ref>, в котрых староруськы назвы всіх місяцїв ся збігають, кореловать ся меджі собов'' == Поз. тыж == * [[Славяньскый календарь]] == Референції == {{reflist}} == Література == * ''Вялкина Л. В.'' [http://www.slavatlas.org/files/publications/mi-1970/12-vjalkina-70.djvu Славянские названия месяцев] // Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования. 1970. — М.: [[Наука (издательство)|Наука]], 1972. — С. 265—279. * ''Гусев В. Е.'' Названия времен года и месяцев у славян // [http://artcenter.ru/wp-content/uploads/2013/10/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%B2-%D0%9E%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B8.pdf Очерки славянской культуры] * ''Гусев В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20150929020619/http://journal.iea.ras.ru/archive/1970s/1978/1978_6_Gusev.pdf?id=shaur1971&vol= О реконструкции праславянского календаря (к проблеме этногенеза славян)] // Советская этнография. — 1978. — № 6. — С. 132—143. * ''Кравців Б.'' Народний календар // Енциклопедія українознавства. — Париж, Нью-Йорк: 1966. — Т. 5. — 1697—1698. * ''Критенко А. П.'' Місяці року // Українська Радянська Енциклопедія. — К.: Академія наук УРСР, 1959. — Т. 9. — С. 246. (переиздание. — 1982. — Т. 7. — С. 39.) * ''Максимович М. А.'' Дни и месяцы украинского селянина // Собрание сочинений. — К.: Тип. М. П. Фрица, 1877. — Т. II. — С. 463—524. * ''Німчук В. В.'' Давньоруська спадщина в лексиці української мови. — К.: [[Наукова думка]], 1992. — 412 с. * ''Толстая С. М.'' Месяцы // Славянские древности. — М.: Международные отношения, 2004. — Т. 3. — С. 236—241. * {{статя|автор=Шаур В. |назва=К вопросу о реконструкции праславянских названий месяцев |одказ=http://etymolog.ruslang.ru/etymology.php?id=shaur1971&vol= |выдавательство=Этимология 1971 |ответственный= |місто=М. |выданя=[[Наука]] |рік=1973 |номер = |сторінкы=93—101 |сторінкы= |ref=Шаур}} * ''Hołyńska-Baranowa T.'' Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1969. — 129 s. == Одказы == * [https://web.archive.org/web/20150320081910/http://www.lingvisto.org/artikoloj/monatoj.html Перебивна табліця славяньскых назв місяцїв] [[Катеґорія:Славяньскы людовы календарї]] [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] 704mh4yhkhxrv4b6fofps21a2lhtbfr 167822 167821 2026-07-26T18:07:45Z Halajkovič 33393 167822 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:07, 26 юлія 2026 (CEST)}} {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Славяньскы назвы місяцїв''' суть назвы [[Місяць (календарьный)|місяцїв]] в рочнім ціклї в [[Славяньскы языкы|славяньскых языках]]. В многых [[Славяньскы языкы|славяньскых языках]] мають назвы місяцїв славяньске походжіня. Меджі тыма назвами в розлічных языках єднак не екзістує єднозначна згода; даколи ся в розлічных языках [[Славяне|славяньскых народів]] одрізняють ай о єден місяць. [[Білоруськый язык|Білоруськый]], [[Польскый язык|польскый]], [[Україньскый язык|україньскый]], [[Чеськый язык|чеськый]] і [[Хорватьскый язык|хорватьскый]] штандарт [[Сербохорватьскый язык|сербохорватьского языка]] поужывать назвы (причім в польскім языку ся про [[марец]] і [[май]] поужывають латиньскы назвы). [[Вышнёлужіцькый язык]] має свою властну (одлишну од цїлославяньской) сістему назв місяцїв, але переважать в нём поужываня латиньскых назв. Офіціално ся славяньскы нахвы місяцїв не поужывають в булгарьскім, македоньскім, російскім, словеньскім а в сербскім штандартї сербохорватьского языка — в тых языках ся поужывають назвы місяцїв перевзяты з латиньского языка. В [[Словіньскый язык|словіньскім языку]] екзістують обидві сістемы, латиньска і славяньска, котры екзістують паралелно. В [[Литовскый язык|литовскім языку]] ся заховали [[Балтіцькы языкы|балтіцькы]] назвы місяцїв, котры часточно одповідають славяньскым, што уможнює предпокладати, же часть тых назв походить іщі з часів балтіцько-славяньского зъєдинїня. Дакотры з литовскых назв были перевзяты, [[Калька|калькованы]] в 8.–15. сторочах з [[Руськый язык|руського языка]] (урядного языка у [[Велике литовске князївство|Великім литовскім князївстві]] і Польскім кралёвстві на землях Руси). == Місяцї яри == === Сушец/сухой === Малоснїжный місяць * [[Марец]]: {{lang-sl|sušec}}, {{lang-bg|сух}} * [[Януар]]: {{wt1|lt|sausis}} === Березень === Час напышнявіня пупка [[береза|берез]] * Марец: {{wt1|uk|березень}}, {{wt1|cs|březen}} * [[Апріль]]: {{lang-bg|брязок}} * [[Юн]]: {{wt1|lt|birželis}} === Цветень/кветень === Час [[цвітовиня|цвітя]] * Апріль: {{wt1|uk|квітень}}, {{wt1|pl|kwiecień}} * [[Май]]: {{wt1|cs|květen}} === Травень === Час росту [[травы]] * Май: {{lang-sl|veliki traven}}, {{wt1|uk|травень}}, {{wt1|be|травень}}, {{lang-bg|тръвен}} * Апріль: {{lang-sl|mali traven}}, {{wt1|hr|travanj}}, {{wt1|mk|тревен}} === Другы === * {{wt1|be|сакавік}} «марец» — час руху сока в [[дерево|деревах]] * {{wt1|be|красавік}} «апріль» — время цвітованя == Місяцї лїта == === Червень === За єднов з верзій, тот місяць одержав назву од черваків, з котрых робили червену фарбу; по другой верзії, суть ларвы пчол; по третїй верзії — із-за того, што в точас появлёвати ся червены ягоды и квіты. * Юн: {{wt1|cs|červen}}, {{lang-bg|червеник}}, {{wt1|uk|червень}}, {{wt1|be|чэрвень}}, {{wt1|pl|czerwiec}} * [[Юл]]: {{wt1|cs|červenec}}, {{lang-bg|чръвенъ}} === Липень === Час цвітованя [[липа|липы]] * Юл: {{wt1|uk|липень}}, {{wt1|be|ліпень}}, {{wt1|pl|lipiec}}, {{lang-lt|liepa}} * Юн: {{wt1|hr|lipanj}} === Назва, повязаны с жатвой === Серпень (также ''жнівень'', ''жнівец'', ''житар'') — час [[жатва|жатвы]]. * [[Авґуст]]: {{lang-sl|mali srpan}}, {{wt1|uk|серпень}}, {{wt1|pl|sierpień}}, {{wt1|cs|srpen}}, {{wt1|be|жнівень}}, {{wt1|hsb|žnjenc}}, {{lang-mk|жетвар}}?, {{wt1|lt|rugpjūtis}} (''rugis'' «рожь» + ''pjūtis'' «жатва») * Юл: {{lang-sl|veliki srpan}}, {{lang-bg|сърпен}}, {{wt1|hr|srpanj}} * Юн: {{wt1|mk|житар}} * ?: {{lang-bg|жетар}} === Зарев === * [[Септембер]]: {{wt1|cs|září}} * Авґуст: {{lang-bg|зарев}} === Другы === * {{lang-bg|изок}} «юн» — місяць [[Кобылка зелена|кобылок]] * {{lang-hr|kolovoz}} «авґуст» == Місяцї восени == === Вересень === Час цвітованя [[Врес обычайный|вреса]] * Септембер: {{wt1|uk|вересень}}, {{wt1|be|верасень}}, {{wt1|pl|wrzesień}} === Рюен === * [[Октобер]]: {{wt1|cs|říjen}}, {{lang-bg|руен, руй}} * Септембер: {{lang-ru|рюень}}, {{lang-sh|rujan}} === Листопад === Час [[Новембер|новембра]] * [[Новембер]]: {{wt1|uk|листопад}}, {{wt1|be|лістапад}}, {{wt1|pl|listopad}}, {{wt1|cs|listopad}}, {{lang-sl|listopad}}, {{wt1|lt|lapkritis}} (< ''lapas'' «лист» + ''kristi'' «падати») * Октобер: {{wt1|hr|listopad}}, {{lang-bg|листопад}}, {{lang-mk|листопад}} === Другы === Зберательство грозна * {{lang-mk|гроздобер}} «септембер», {{lang-sl|vinotok}} «октобер» Жовтый цвіт листів * {{wt1|uk|жовтень}} «октобер» Переробка вівса/лена/коноплї * {{wt1|be|кастрычнік}} «октобер» (од назвы [[Костріця|костріцї]] — продукта переробкы лена, коноплі и т. д.) * {{wt1|pl|październik}} «октобер» (од {{lang-pl|paździerze}} — тыж) * {{wt1|lt|spalis}} «октобер» (''spalis'' з тым самым значіням) == Місяцї зимы == === Грудень === * [[Децембер]]: {{wt1|uk|грудень}}, {{wt1|pl|grudzień}}, {{lang-sl|gruden}}, {{lang-lt|gruodis}} (''gruodas'' «застывша грудками земля») * Новембер: {{lang-bg|груден}} === Снежник === Місяць [[снїг]]у * Децембер: {{wt1|be|снежань}}, {{lang-mk|снежник}} === Просинец === * Децембер: {{wt1|cs|prosinec}}, {{wt1|hr|prosinac}} * Януар: {{lang-sl|prosinec}}, {{lang-bg|просинец}} === Сечень === Час [[Рубка лїсу|рубкы]] * Януар: {{wt1|uk|січень}}, {{wt1|pl|styczeń}}, {{lang-hr|sječanj}} * [[Фебруар]]: {{lang-sl|svečan}}, {{lang-bg|сечко}}, {{lang-mk|сечко}} === Лютень/лютый === * Фебруар: {{wt1|uk|лютий}}, {{wt1|be|люты}}, {{wt1|pl|luty}} === Студень === Тотожна назва не є общій сістемы розлогы * Януар: {{wt1|be|студзень}} * Новембер: {{wt1|hr|studeni}}, {{wt1|mk|студен}} == Праславяньска сістема == В. Шаур так обновляє праславяньскы назвы дванадцяты місяцїв, покладає, же іншы — підрядны: # *berzьnь (берзень) — марец # *květьnь (кветень) — апріль # *travьnь (травень) — май # *čьrvьnь (червень) — юн # *lipьnь (липень) — юл # *sьrpьnь (серпень) — авґуст # *versьnь (версень) — септембер # *ruјьnь (руень) — октобер # *listopadъ (листопад) — новембер # *grudьnь (грудень) — децембер # *prosinьcь (просинець) — януар # *sěčьnь (сечень) — фебруар == Табліця порівнаня назв == {{Поз. тыж|Славяньскый календарь#Назва_місяцїв}} {| class="wikitable sortable" |+ !# !Староруськый !Русиньскый !Російскый !Україньскый !Білоруськый !Булгарьскый !Сербскый !Македоньскый !Польскый !Хорватьскый !Словеньскый !Чеськый !Кашубскый !Слезьскый !# |- |1 |Просинец |{{wt1|rue|януар}} |{{wt1|ru|Январь}} |{{wt1|uk|січень}} |{{wt1|be|студзень}} |{{wt1|bg|просинец}} |{{wt1|sr|Јануар}} |{{wt1|mk|Коложег}} |{{wt1|pl|styczeń}} |{{wt1|hr|sječanj}} |{{wt1|sk|prosinec}} |{{wt1|cs|leden}} |{{wt1|csb|stëcznik}} |{{wt1|szl|styczyń}} |1 |- |2 |Сечень |{{wt1|rue|фебруар}} |{{wt1|ru|Февраль}} |{{wt1|uk|лютий}} |{{wt1|be|люты}} |{{wt1|bg|сечко}} |{{wt1|sr|Фебруар}} |{{wt1|mk|сечко}} |{{wt1|pl|luty}} |{{wt1|hr|veljača}} |{{wt1|sk|svečan}} |{{wt1|cs|únor}} |{{wt1|csb|gromicznik}}, {{wt1|csb|luti}} |{{wt1|szl|luty}} |2 |- |3 |Сухий |{{wt1|rue|марец}} |{{wt1|ru|Март}} |{{wt1|uk|березень}} |{{wt1|be|сакавік}} |{{wt1|bg|сух}} |{{wt1|sr|Март}} |{{wt1|mk|цутар}} |{{wt1|pl|marzec}} |{{wt1|hr|ozujak}} |{{wt1|sk|sušec}} |{{wt1|cs|březen}} |{{wt1|csb|strëmiannik}} |{{wt1|szl|marzec}} |3 |- |4 |Брезозол |{{wt1|rue|апріль}}, {{wt1|rue|април}} |{{wt1|ru|Апрель}} |{{wt1|uk|квітень}} |{{wt1|be|красавік}} |{{wt1|bg|брязок}} |{{wt1|sr|Април}} |{{wt1|mk|тревен}} |{{wt1|pl|kwiecień}} |{{wt1|hr|travanj}} |{{wt1|sk|mali traven}} |{{wt1|cs|duben}} |{{wt1|csb|łżëkwiat}}, {{wt1|csb|kwiecéń}} |{{wt1|szl|kwjećyń}} |4 |- |5 |Травень |{{wt1|rue|май}} |{{wt1|ru|Май}} |{{wt1|uk|травень}} |{{wt1|be|травень}} |{{wt1|bg|тръвен}} |{{wt1|sr|Мај}} |{{wt1|mk|косар}} |{{wt1|pl|maj}} |{{wt1|hr|svibanj}} |{{wt1|sk|veliki traven}} |{{wt1|cs|květen}} |{{wt1|csb|môj}} |{{wt1|szl|moj}} |5 |- |6 |Изок |{{wt1|rue|юн}} |{{wt1|ru|Июнь}} |{{wt1|uk|червень}} |{{wt1|be|чэрвень}} |{{wt1|bg|изок}}, {{wt1|bg|червеник}} |{{wt1|sr|Јун}} |{{wt1|mk|жетвар}} |{{wt1|pl|czerwiec}} |{{wt1|hr|lipanj}} |{{wt1|sk|rožnik}} |{{wt1|cs|červen}} |{{wt1|csb|czerwińc}} |{{wt1|szl|czyrwiyń}} |6 |- |7 |Червень |{{wt1|rue|юл}} |{{wt1|ru|Июль}} |{{wt1|uk|липень}} |{{wt1|be|ліпень}} |{{wt1|bg|жетар}}, {{wt1|bg|жътвар}}, {{wt1|bg|сърпен}}, {{wt1|bg|чръвенъ}} |{{wt1|sr|Јул}} |{{wt1|mk|златец}} |{{wt1|pl|lipiec}} |{{wt1|hr|srpanj}} |{{wt1|sk|veliki srpan}} |{{wt1|cs|červenec}} |{{wt1|csb|lëpińc}}, {{wt1|csb|miodownik}} |{{wt1|szl|lipjec}} |7 |- |8 |Зарев |{{wt1|rue|авґуст}} |{{wt1|ru|Август}} |{{wt1|uk|серпень}} |{{wt1|be|жнівень}} |{{wt1|bg|зарев}}, {{wt1|bg|орач}} |{{wt1|sr|Август}} |{{wt1|mk|житар}} |{{wt1|pl|sierpień}} |{{wt1|hr|kolovoz}} |{{wt1|sk|mali srpan}} |{{wt1|cs|srpen}} |{{wt1|csb|zélnik}}, {{wt1|csb|serzpiéń}} |{{wt1|szl|śyrpjyń}} |8 |- |9 |Рюен |{{wt1|rue|септембер}} |{{wt1|ru|Сентябрь}} |{{wt1|uk|вересень}} |{{wt1|be|верасень}} |{{wt1|bg|руен, руй}} |{{wt1|sr|Септембар}} |{{wt1|mk|гроздобер}} |{{wt1|pl|wrzesień}} |{{wt1|hr|rujan}} |{{wt1|sk|kimavec}} |{{wt1|cs|září}} |{{wt1|csb|séwnik}}, {{wt1|csb|wrzeseń}} |{{wt1|szl|wrześyń}} |9 |- |10 |Листопад |{{wt1|rue|октобер}} |{{wt1|ru|Октябрь}} |{{wt1|uk|жовтень}} |{{wt1|be|кастрычнік}} |{{wt1|bg|листопад}} |{{wt1|sr|Октобар}} |{{wt1|mk|листопад}} |{{wt1|pl|październik}} |{{wt1|hr|listopad}} |{{wt1|sk|vinotok}} |{{wt1|cs|říjen}} |{{wt1|csb|rujan}}, {{wt1|csb|pazdzérznik}} |{{wt1|szl|paźdźerńik}} |10 |- |11 |Грудень |{{wt1|rue|новембер}} |{{wt1|ru|Ноябрь}} |{{wt1|uk|листопад}} |{{wt1|be|лістапад}} |{{wt1|bg|груден}} |{{wt1|sr|Новембар}} |{{wt1|mk|студен}} |{{wt1|pl|listopad}} |{{wt1|hr|studeni}} |{{wt1|sk|listopad}} |{{wt1|cs|listopad}} |{{wt1|csb|lëstopadnik}}, {{wt1|csb|smùtan}}, {{wt1|csb|lëstopad}} |{{wt1|szl|listopad}} |11 |- |12 |Студень |{{wt1|rue|децембер}} |{{wt1|ru|Декабрь}} |{{wt1|uk|грудень}} |{{wt1|be|снежань}} |{{wt1|bg|студен}} |{{wt1|sr|Децембар}} |{{wt1|mk|снежник}} |{{wt1|pl|grudzień}} |{{wt1|hr|prosinac}} |{{wt1|sk|gruden}} |{{wt1|cs|prosinec}} |{{wt1|csb|gòdnik}}, {{wt1|csb|grëdzéń}} |{{wt1|szl|grudźyń}} |12 |} '''''Референції:''' В порівнаный табліцї выше є одказы на релевантны статї [[Вікісловник]]а. Староруськы назвы цітованы по «Остромирову Евангелию» 1056—1057 рр., «Синодальному Евангелию» 1143 г.<ref>{{Cite web |url=https://books.google.ru/books?id=uTRNAAAAcAAJ&hl=ru&pg=PA443#v=onepage&q&f=false |title=Буслаев Ф.И. О преподавании отечественного языка. 2-е изд. М., 1867 С. 443—444. |access-date=2020-12-29 |archive-date=2021-09-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210913190746/https://books.google.ru/books?id=uTRNAAAAcAAJ&hl=ru&pg=PA443#v=onepage&q&f=false |deadlink=no }}</ref>, даты XIII ст.<ref>[https://books.google.ru/books?id=Zsg_AAAAYAAJ&hl=ru&pg=PA1145#v=onepage&q&f=false Хрестоматия по русской истории для изучения древнерусской жизни, письменности и литературы... Варшава, 1870. Стб. 1146]</ref>, каноніка XV. ст.<ref>[https://books.google.ru/books?id=sNJAAAAAYAAJ&hl=ru&pg=RA1-PA33#v=onepage&q&f=false Описание славянских рукописей Свято-Троицкой Сергиевой Лавры. Ч. II. // Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. Октябрь—Декабрь. Кн. 4. М., 1878. С. 33 второй части.]</ref>, в котрых староруськы назвы всіх місяцїв ся збігають, кореловать ся меджі собов'' == Поз. тыж == * [[Славяньскый календарь]] == Референції == {{reflist}} == Література == * ''Вялкина Л. В.'' [http://www.slavatlas.org/files/publications/mi-1970/12-vjalkina-70.djvu Славянские названия месяцев] // Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования. 1970. — М.: [[Наука (издательство)|Наука]], 1972. — С. 265—279. * ''Гусев В. Е.'' Названия времен года и месяцев у славян // [http://artcenter.ru/wp-content/uploads/2013/10/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%B2-%D0%9E%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B8.pdf Очерки славянской культуры] * ''Гусев В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20150929020619/http://journal.iea.ras.ru/archive/1970s/1978/1978_6_Gusev.pdf?id=shaur1971&vol= О реконструкции праславянского календаря (к проблеме этногенеза славян)] // Советская этнография. — 1978. — № 6. — С. 132—143. * ''Кравців Б.'' Народний календар // Енциклопедія українознавства. — Париж, Нью-Йорк: 1966. — Т. 5. — 1697—1698. * ''Критенко А. П.'' Місяці року // Українська Радянська Енциклопедія. — К.: Академія наук УРСР, 1959. — Т. 9. — С. 246. (переиздание. — 1982. — Т. 7. — С. 39.) * ''Максимович М. А.'' Дни и месяцы украинского селянина // Собрание сочинений. — К.: Тип. М. П. Фрица, 1877. — Т. II. — С. 463—524. * ''Німчук В. В.'' Давньоруська спадщина в лексиці української мови. — К.: [[Наукова думка]], 1992. — 412 с. * ''Толстая С. М.'' Месяцы // Славянские древности. — М.: Международные отношения, 2004. — Т. 3. — С. 236—241. * {{статя|автор=Шаур В. |назва=К вопросу о реконструкции праславянских названий месяцев |одказ=http://etymolog.ruslang.ru/etymology.php?id=shaur1971&vol= |выдавательство=Этимология 1971 |ответственный= |місто=М. |выданя=[[Наука]] |рік=1973 |номер = |сторінкы=93—101 |сторінкы= |ref=Шаур}} * ''Hołyńska-Baranowa T.'' Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1969. — 129 s. == Одказы == * [https://web.archive.org/web/20150320081910/http://www.lingvisto.org/artikoloj/monatoj.html Перебивна табліця славяньскых назв місяцїв] [[Катеґорія:Славяньскы людовы календарї]] [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] rokc9i23j1lc0q1rem50wxtmmbdf8pn 167824 167822 2026-07-26T22:57:49Z Halajkovič 33393 +коректованя 167824 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Славяньскы назвы місяцїв''' суть назвы [[Місяць (календарьный)|місяцїв]] в рочнім ціклї в [[Славяньскы языкы|славяньскых языках]]. В многых [[Славяньскы языкы|славяньскых языках]] мають назвы місяцїв славяньске походжіня. Меджі тыма назвами в розлічных языках єднак не екзістує єднозначна згода; даколи ся в розлічных языках [[Славяне|славяньскых народів]] одрізняють ай о єден місяць. [[Білоруськый язык|Білоруськый]], [[Польскый язык|польскый]], [[Україньскый язык|україньскый]], [[Чеськый язык|чеськый]] і [[Хорватьскый язык|хорватьскый]] штандарт [[Сербохорватьскый язык|сербохорватьского языка]] поужывать назвы (причім в польскім языку ся про [[марец]] і [[май]] поужывають латиньскы назвы). [[Вышнёлужіцькый язык]] має свою властну (одлишну од цїлославяньской) сістему назв місяцїв, але переважать в нём поужываня латиньскых назв. Офіціално ся славяньскы нахвы місяцїв не поужывають в [[Булгарьскый язык|булгарьскім]], [[Македоньскый язык|македоньскім]], [[Російскый язык|російскім]], [[Словеньскый язык|словеньскім]] а в [[Серьбскый язык|сербскім]] штандартї сербохорватьского языка — в тых языках ся поужывають назвы місяцїв перевзяты з латиньского языка. В [[Словіньскый язык|словіньскім языку]] екзістують обидві сістемы, латиньска і славяньска, котры екзістують паралелно. В [[Литовскый язык|литовскім языку]] ся заховали [[Балтіцькы языкы|балтіцькы]] назвы місяцїв, котры часточно одповідають славяньскым, што уможнює предпокладати, же часть тых назв походить іщі з часів балтіцько-славяньского зъєдинїня. Дакотры з литовскых назв были перевзяты, [[Калька|калькованы]] в 8.–15. сторочах з [[Руськый язык|руського языка]] (урядного языка у [[Велике литовске князївство|Великім литовскім князївстві]] і Польскім кралёвстві на землях Руси). == Місяцї яри == === Сушец/сухой === Малоснїжный місяць * [[Марец]]: {{lang-sl|sušec}}, {{lang-bg|сух}} * [[Януар]]: {{wt1|lt|sausis}} === Березень === Час напышнявіня пучків на [[береза]]х * Марец: {{wt1|uk|березень}}, {{wt1|cs|březen}} * [[Апріль]]: {{lang-bg|брязок}} * [[Юн]]: {{wt1|lt|birželis}} === Цветень/кветень === Час [[квітнутя]] * Апріль: {{wt1|uk|квітень}}, {{wt1|pl|kwiecień}} * [[Май]]: {{wt1|cs|květen}} === Травень === Час росту [[травы]] * Май: {{lang-sl|veliki traven}}, {{wt1|uk|травень}}, {{wt1|be|травень}}, {{lang-bg|тръвен}} * Апріль: {{lang-sl|mali traven}}, {{wt1|hr|travanj}}, {{wt1|mk|тревен}} === Остатнї === * {{wt1|be|сакавік}} „марец“ — час, кедь ся в стромах ціркулує мязь * {{wt1|be|красавік}} „апріль“ — час квітнутя == Місяцї лїта == === Червень === Подля єдной з верзій тот місяць дістав назву подля черваків (кошеніла, котрой ларвы ся в тім часї обявують, од чого походить рос. слово „червонный“ – „красный“), з котрых ся вырабляла червена фарба; подля іншой верзії іде о ларвы пчол; подля третёй верзії – прото, же в тім часї ся обявують червены бобулї і квіты. За єднов з верзій, тот місяць одержав назву од черваків, з котрых робили червену фарбу; по другой верзії, суть ларвы пчол; по третїй верзії — із-за того, што в точас появлёвати ся червены ягоды и квіты. * Юн: {{wt1|cs|červen}}, {{lang-bg|червеник}}, {{wt1|uk|червень}}, {{wt1|be|чэрвень}}, {{wt1|pl|czerwiec}} * [[Юл]]: {{wt1|cs|červenec}}, {{lang-bg|чръвенъ}} === Липень === Час квітнутя [[липа|липы]] * Юл: {{wt1|uk|липень}}, {{wt1|be|ліпень}}, {{wt1|pl|lipiec}}, {{lang-lt|liepa}} * Юн: {{wt1|hr|lipanj}} === Назва, повязаны с жатвой === Серпень (тыж ''жнівень'', ''жнівец'', ''житар'') — час [[жатва|жатвы]]. * [[Авґуст]]: {{lang-sl|mali srpan}}, {{wt1|uk|серпень}}, {{wt1|pl|sierpień}}, {{wt1|cs|srpen}}, {{wt1|be|жнівень}}, {{wt1|hsb|žnjenc}}, {{lang-mk|жетвар}}?, {{wt1|lt|rugpjūtis}} (''rugis'' „жыто“ + ''pjūtis'' „жатва“) * Юл: {{lang-sl|veliki srpan}}, {{lang-bg|сърпен}}, {{wt1|hr|srpanj}} * Юн: {{wt1|mk|житар}} * ?: {{lang-bg|жетар}} === Зарев === * [[Септембер]]: {{wt1|cs|září}} * Авґуст: {{lang-bg|зарев}} === Остатнї === * {{lang-bg|изок}} „юн“ — місяць [[Кобылка зелена|кобылок]] * {{lang-hr|kolovoz}} „авґуст“ == Місяцї восени == === Вересень === Час квітнутя [[верес]]у * Септембер: {{wt1|uk|вересень}}, {{wt1|be|верасень}}, {{wt1|pl|wrzesień}} === Рюен === * [[Октобер]]: {{wt1|cs|říjen}}, {{lang-bg|руен, руй}} * Септембер: {{lang-ru|рюень}}, {{lang-sh|rujan}} === Листопад === Час [[опаданя листя|листопада]]: * [[Новембер]]: {{wt1|uk|листопад}}, {{wt1|be|лістапад}}, {{wt1|pl|listopad}}, {{wt1|cs|listopad}}, {{lang-sl|listopad}}, {{wt1|lt|lapkritis}} (< ''lapas'' „лист“ + ''kristi'' „падати“) * Октобер: {{wt1|hr|listopad}}, {{lang-bg|листопад}}, {{lang-mk|листопад}} === Остатнї === Збераня грозна * {{lang-mk|гроздобер}} „септембер“, {{lang-sl|vinotok}} „октобер“ Жовта фарба листів * {{wt1|uk|жовтень}} „октобер“ Оброблїня овса/лену/коноплї * {{wt1|be|кастрычнік}} „октобер“ (од назвы [[паздїря]]<ref>{{Русиньскый правопис|Паздїря|298}}</ref> ({{lang-be|кастра}}) — продукту оброблїня лену, коноплї і под.) * {{wt1|pl|październik}} „октобер“ (од {{lang-pl|paździerze}} — тыж) * {{wt1|lt|spalis}} „октобер“ (''spalis'' з тым істым значінём) == Місяцї зимы == === Грудень === * [[Децембер]]: {{wt1|uk|грудень}}, {{wt1|pl|grudzień}}, {{lang-sl|gruden}}, {{lang-lt|gruodis}} (''gruodas'' „земля, стугнута до грудок“) * Новембер: {{lang-bg|груден}} === Снежник === Місяць [[снїг]]у * Децембер: {{wt1|be|снежань}}, {{lang-mk|снежник}} === Просинец === * Децембер: {{wt1|cs|prosinec}}, {{wt1|hr|prosinac}} * Януар: {{lang-sl|prosinec}}, {{lang-bg|просинец}} === Сечень === Час [[рубаня лїсу|рубаня]] * Януар: {{wt1|uk|січень}}, {{wt1|pl|styczeń}}, {{lang-hr|sječanj}} * [[Фебруар]]: {{lang-sl|svečan}}, {{lang-bg|сечко}}, {{lang-mk|сечко}} === Лютень/лютый === * Фебруар: {{wt1|uk|лютий}}, {{wt1|be|люты}}, {{wt1|pl|luty}} === Студень === Тота назва ся находить мімо цїлковой сістемы упорядкованя * Януар: {{wt1|be|студзень}} * Новембер: {{wt1|hr|studeni}}, {{wt1|mk|студен}} == Праславяньска сістема == В. Шаур так реконштруує праславяньскы назвы дванадцятёх місяцїв, причім ся предпокладать, же остатнї суть одводжены: # *berzьnь (берзень) — марец # *květьnь (кветень) — апріль # *travьnь (травень) — май # *čьrvьnь (червень) — юн # *lipьnь (липень) — юл # *sьrpьnь (серпень) — авґуст # *versьnь (версень) — септембер # *ruјьnь (руень) — октобер # *listopadъ (листопад) — новембер # *grudьnь (грудень) — децембер # *prosinьcь (просинець) — януар # *sěčьnь (сечень) — фебруар == Табліця порівнаня назв == {{Поз. тыж|Славяньскый календарь#Назва_місяцїв}} {| class="wikitable sortable" |+ !# !Староруськый !Русиньскый !Російскый !Україньскый !Білоруськый !Булгарьскый !Сербскый !Македоньскый !Польскый !Хорватьскый !Словеньскый !Чеськый !Кашубскый !Слезьскый !# |- |1 |Просинец |{{wt1|rue|януар}} |{{wt1|ru|Январь}} |{{wt1|uk|січень}} |{{wt1|be|студзень}} |{{wt1|bg|просинец}} |{{wt1|sr|Јануар}} |{{wt1|mk|Коложег}} |{{wt1|pl|styczeń}} |{{wt1|hr|sječanj}} |{{wt1|sk|prosinec}} |{{wt1|cs|leden}} |{{wt1|csb|stëcznik}} |{{wt1|szl|styczyń}} |1 |- |2 |Сечень |{{wt1|rue|фебруар}} |{{wt1|ru|Февраль}} |{{wt1|uk|лютий}} |{{wt1|be|люты}} |{{wt1|bg|сечко}} |{{wt1|sr|Фебруар}} |{{wt1|mk|сечко}} |{{wt1|pl|luty}} |{{wt1|hr|veljača}} |{{wt1|sk|svečan}} |{{wt1|cs|únor}} |{{wt1|csb|gromicznik}}, {{wt1|csb|luti}} |{{wt1|szl|luty}} |2 |- |3 |Сухий |{{wt1|rue|марец}} |{{wt1|ru|Март}} |{{wt1|uk|березень}} |{{wt1|be|сакавік}} |{{wt1|bg|сух}} |{{wt1|sr|Март}} |{{wt1|mk|цутар}} |{{wt1|pl|marzec}} |{{wt1|hr|ozujak}} |{{wt1|sk|sušec}} |{{wt1|cs|březen}} |{{wt1|csb|strëmiannik}} |{{wt1|szl|marzec}} |3 |- |4 |Брезозол |{{wt1|rue|апріль}}, {{wt1|rue|април}} |{{wt1|ru|Апрель}} |{{wt1|uk|квітень}} |{{wt1|be|красавік}} |{{wt1|bg|брязок}} |{{wt1|sr|Април}} |{{wt1|mk|тревен}} |{{wt1|pl|kwiecień}} |{{wt1|hr|travanj}} |{{wt1|sk|mali traven}} |{{wt1|cs|duben}} |{{wt1|csb|łżëkwiat}}, {{wt1|csb|kwiecéń}} |{{wt1|szl|kwjećyń}} |4 |- |5 |Травень |{{wt1|rue|май}} |{{wt1|ru|Май}} |{{wt1|uk|травень}} |{{wt1|be|травень}} |{{wt1|bg|тръвен}} |{{wt1|sr|Мај}} |{{wt1|mk|косар}} |{{wt1|pl|maj}} |{{wt1|hr|svibanj}} |{{wt1|sk|veliki traven}} |{{wt1|cs|květen}} |{{wt1|csb|môj}} |{{wt1|szl|moj}} |5 |- |6 |Изок |{{wt1|rue|юн}} |{{wt1|ru|Июнь}} |{{wt1|uk|червень}} |{{wt1|be|чэрвень}} |{{wt1|bg|изок}}, {{wt1|bg|червеник}} |{{wt1|sr|Јун}} |{{wt1|mk|жетвар}} |{{wt1|pl|czerwiec}} |{{wt1|hr|lipanj}} |{{wt1|sk|rožnik}} |{{wt1|cs|červen}} |{{wt1|csb|czerwińc}} |{{wt1|szl|czyrwiyń}} |6 |- |7 |Червень |{{wt1|rue|юл}} |{{wt1|ru|Июль}} |{{wt1|uk|липень}} |{{wt1|be|ліпень}} |{{wt1|bg|жетар}}, {{wt1|bg|жътвар}}, {{wt1|bg|сърпен}}, {{wt1|bg|чръвенъ}} |{{wt1|sr|Јул}} |{{wt1|mk|златец}} |{{wt1|pl|lipiec}} |{{wt1|hr|srpanj}} |{{wt1|sk|veliki srpan}} |{{wt1|cs|červenec}} |{{wt1|csb|lëpińc}}, {{wt1|csb|miodownik}} |{{wt1|szl|lipjec}} |7 |- |8 |Зарев |{{wt1|rue|авґуст}} |{{wt1|ru|Август}} |{{wt1|uk|серпень}} |{{wt1|be|жнівень}} |{{wt1|bg|зарев}}, {{wt1|bg|орач}} |{{wt1|sr|Август}} |{{wt1|mk|житар}} |{{wt1|pl|sierpień}} |{{wt1|hr|kolovoz}} |{{wt1|sk|mali srpan}} |{{wt1|cs|srpen}} |{{wt1|csb|zélnik}}, {{wt1|csb|serzpiéń}} |{{wt1|szl|śyrpjyń}} |8 |- |9 |Рюен |{{wt1|rue|септембер}} |{{wt1|ru|Сентябрь}} |{{wt1|uk|вересень}} |{{wt1|be|верасень}} |{{wt1|bg|руен, руй}} |{{wt1|sr|Септембар}} |{{wt1|mk|гроздобер}} |{{wt1|pl|wrzesień}} |{{wt1|hr|rujan}} |{{wt1|sk|kimavec}} |{{wt1|cs|září}} |{{wt1|csb|séwnik}}, {{wt1|csb|wrzeseń}} |{{wt1|szl|wrześyń}} |9 |- |10 |Листопад |{{wt1|rue|октобер}} |{{wt1|ru|Октябрь}} |{{wt1|uk|жовтень}} |{{wt1|be|кастрычнік}} |{{wt1|bg|листопад}} |{{wt1|sr|Октобар}} |{{wt1|mk|листопад}} |{{wt1|pl|październik}} |{{wt1|hr|listopad}} |{{wt1|sk|vinotok}} |{{wt1|cs|říjen}} |{{wt1|csb|rujan}}, {{wt1|csb|pazdzérznik}} |{{wt1|szl|paźdźerńik}} |10 |- |11 |Грудень |{{wt1|rue|новембер}} |{{wt1|ru|Ноябрь}} |{{wt1|uk|листопад}} |{{wt1|be|лістапад}} |{{wt1|bg|груден}} |{{wt1|sr|Новембар}} |{{wt1|mk|студен}} |{{wt1|pl|listopad}} |{{wt1|hr|studeni}} |{{wt1|sk|listopad}} |{{wt1|cs|listopad}} |{{wt1|csb|lëstopadnik}}, {{wt1|csb|smùtan}}, {{wt1|csb|lëstopad}} |{{wt1|szl|listopad}} |11 |- |12 |Студень |{{wt1|rue|децембер}} |{{wt1|ru|Декабрь}} |{{wt1|uk|грудень}} |{{wt1|be|снежань}} |{{wt1|bg|студен}} |{{wt1|sr|Децембар}} |{{wt1|mk|снежник}} |{{wt1|pl|grudzień}} |{{wt1|hr|prosinac}} |{{wt1|sk|gruden}} |{{wt1|cs|prosinec}} |{{wt1|csb|gòdnik}}, {{wt1|csb|grëdzéń}} |{{wt1|szl|grudźyń}} |12 |} '''''Позначка:''' в порівнюючій табліцї высше суть уведжены одказы на приналежны статї у Вікісловнику. Староруськы назвы суть перевзяты з „Остромірового євангелія“ з років 1056–1057, „Сінодалного євангелія“ з року 1143<ref>{{Cite web |url=https://books.google.ru/books?id=uTRNAAAAcAAJ&hl=ru&pg=PA443#v=onepage&q&f=false |title=Буслаев Ф.И. О преподавании отечественного языка. 2-е изд. М., 1867 С. 443—444. |access-date=2020-12-29 |archive-date=2021-09-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210913190746/https://books.google.ru/books?id=uTRNAAAAcAAJ&hl=ru&pg=PA443#v=onepage&q&f=false |url-status=live }}</ref> і з обрядника з 13. стороча,<ref>[https://books.google.ru/books?id=Zsg_AAAAYAAJ&hl=ru&pg=PA1145#v=onepage&q&f=false Хрестоматия по русской истории для изучения древнерусской жизни, письменности и литературы… Варшава, 1870. Стб. 1146]</ref> з каноника з 15. стороча,<ref>[https://books.google.ru/books?id=sNJAAAAAYAAJ&hl=ru&pg=RA1-PA33#v=onepage&q&f=false Описание славянских рукописей Свято-Троицкой Сергиевой Лавры. Ч. II. // Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. Октябрь—Декабрь. Кн. 4. М., 1878. С. 33 второй части.]</ref> в котрых ся староруськы назвы вшыткых місяцїв згодують і взаємно сі одповідають.'' == Поз. тыж == * [[Славяньскый календарь]] == Референції == {{reflist}} == Література == * ''Вялкина Л. В.'' [http://www.slavatlas.org/files/publications/mi-1970/12-vjalkina-70.djvu Славянские названия месяцев] // Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования. 1970. — М.: [[Наука (издательство)|Наука]], 1972. — С. 265—279. * ''Гусев В. Е.'' Названия времен года и месяцев у славян // [http://artcenter.ru/wp-content/uploads/2013/10/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%B2-%D0%9E%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B8.pdf Очерки славянской культуры] * ''Гусев В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20150929020619/http://journal.iea.ras.ru/archive/1970s/1978/1978_6_Gusev.pdf?id=shaur1971&vol= О реконструкции праславянского календаря (к проблеме этногенеза славян)] // Советская этнография. — 1978. — № 6. — С. 132—143. * ''Кравців Б.'' Народний календар // Енциклопедія українознавства. — Париж, Нью-Йорк: 1966. — Т. 5. — 1697—1698. * ''Критенко А. П.'' Місяці року // Українська Радянська Енциклопедія. — К.: Академія наук УРСР, 1959. — Т. 9. — С. 246. (переиздание. — 1982. — Т. 7. — С. 39.) * ''Максимович М. А.'' Дни и месяцы украинского селянина // Собрание сочинений. — К.: Тип. М. П. Фрица, 1877. — Т. II. — С. 463—524. * ''Німчук В. В.'' Давньоруська спадщина в лексиці української мови. — К.: [[Наукова думка]], 1992. — 412 с. * ''Толстая С. М.'' Месяцы // Славянские древности. — М.: Международные отношения, 2004. — Т. 3. — С. 236—241. * {{статя|автор=Шаур В. |назва=К вопросу о реконструкции праславянских названий месяцев |одказ=http://etymolog.ruslang.ru/etymology.php?id=shaur1971&vol= |выдавательство=Этимология 1971 |ответственный= |місто=М. |выданя=[[Наука]] |рік=1973 |номер = |сторінкы=93—101 |сторінкы= |ref=Шаур}} * ''Hołyńska-Baranowa T.'' Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1969. — 129 s. == Одказы == * [https://web.archive.org/web/20150320081910/http://www.lingvisto.org/artikoloj/monatoj.html Інформачна табліця славяньскых назв місяцїв] [[Катеґорія:Славяньскы народны календарї]] [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] o5fjtadu66wqt1dwikpleg6o9xsqgag 0 21363 167825 154871 2026-07-27T00:34:28Z Halajkovič 33393 167825 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Андерс Берінґ Брейвік |Имя_оригиналне={{lang-no|Anders Behring Breivik}} |Категория_склада=Anders Behring Breivik |Образчик= |Образчика_подпис= |Чинность= |Уроджѣня={{Дн|13.|02|1979}} |Мѣсто_роджѣня=[[Осло]], [[Норьско]] |Упокоеня= |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''А́ндерс Бе́рінґ Бре́йвік''' ({{lang-no|Anders Behring Breivik}}; з юна 2017 знамый під меном як '''Фётолф Гансен'''<ref>{{cite news|date=10 June 2017|title=Norwegian killer Breivik changes his name|work=BBC News|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-40233702}}</ref> ({{lang-no|Fjotolf Hansen}}); {{Дн|13.|02|1979}}, [[Осло]], [[Норьско]]) — норьскый [[ултраправы]]й [[Неонацизм|неонацістічный]]{{refn|Одказы, котры описують Брейвіка як ''неонаціста'' мають:<ref>{{cite news|url=https://www.reuters.com/world/europe/norway-marks-ten-years-since-breiviks-deadly-attacks-2021-07-21/|title=Bells toll in Norway to mark 10 years since neo-Nazi Breivik killed 77|work=Reuters|date=22 July 2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.timesofisrael.com/norway-extremist-makes-nazi-salute-as-he-seeks-parole-just-10-years-after-killing-77/|title=Norway extremist makes Nazi salute as he seeks parole just 10 years after killing 77|work=Times of Israel|date=19 January 2022}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-67914614|title=Anders Breivik: Mass murderer sues Norway over prison isolation|work=BBC News|date=9 January 2024|quote="A neo-Nazi who killed 77 people in Norway in 2011 is suing the country in a bid to end his years in isolation."}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.dw.com/en/norway-neo-nazi-breiviks-parole-request-rejected-by-court/a-60626563|title=Court rejects parole for neo-Nazi mass murderer Breivik|date=1 February 2022|work=Deutsche Welle}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.france24.com/en/live-news/20220119-psychiatrist-says-breivik-still-a-danger-hitting-parole-chances|title=Psychiatrist says Breivik is stable and should be out, and as breivik said what he did was a good thing hitting parole chances|date=19 January 2022|work=France 24|quote="Neo-Nazi Breivik, who killed 77 people in twin attacks, was sentenced in 2012 to 21 years in prison, which can be extended as long as he is considered a threat."}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.aljazeera.com/news/2023/8/19/norways-far-right-mass-killer-breivik-sues-state-over-prison-isolation|title=Norway's far-right mass killer Breivik sues state over prison isolation|work=Al Jazeera|date=19 August 2023|quote="A neo-Nazi, Breivik killed 77 people, most of them teenagers, in shootings and a bombing attack in Norway's worst peacetime atrocity in July 2011."}}</ref>}} тероріста.<ref>{{cite news|last=Dearden|first=Lizzie|date=20 April 2016|title=Anders Breivik: Right-wing extremist who killed 77 people in Norway massacre wins part of human rights case|work=[[The Independent]]|location=London, England|url=https://www.independent.co.uk/news/world/europe/anders-breivik-right-wing-extremist-who-killed-77-in-utoya-norway-massacre-wins-lawsuit-against-a6992756.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20160420144616/http://www.independent.co.uk/news/world/europe/anders-breivik-right-wing-extremist-who-killed-77-in-utoya-norway-massacre-wins-lawsuit-against-a6992756.html |archive-date=2016-04-20 |url-access=limited |url-status=live|access-date=18 September 2021}}</ref> Он став знамым передовшыткым, же выконав в роцї 2011 [[Терорістічны атакы в Норьску (2011)|терорістічны атакы в Норьску]], почас котрых он вбив 8 людей зробивши выбух бомбы в [[Regjeringskvartalet|Уряднім кварталї]] в [[Осло]], а потім вбив 69 участників [[Ліґа роботницькой молодежі (Норьско)|Ліґы роботницькой молодежі]] (AUF) почас масовой стрїлянины на [[остров]]і [[Утея]].<ref name="NYT sane"/><ref>{{cite news|last=Pracon|first=Adrian|author-link=Adrian Pracon|date=1 June 2012|title=Utøya, a survivor's story: 'No!' I yelled. 'Don't shoot!'|url=https://www.theguardian.com/world/2012/jun/01/utoya-survivors-story-anders-breivik|work=[[The Guardian]]|access-date=24 August 2012|location=London}}</ref> Потім, як Брейвік быв признаный псіхічно способный на судный процес, судный процес з ним ся конав в роцї 2012.<ref name="ClosingArg">{{cite web|url=http://nrk.no/227/dag-for-dag/rettssaken---aktoratets-prosedyre-1.8213456|title=Rettssaken – Aktoratets prosedyre|trans-title=The trial – The defense counsel's closing|publisher=[[Norwegian Broadcasting Corporation]]|date=22 June 2012|access-date=22 June 2012|language=no}}</ref> в тім роцї Брейвік быв признаный виноватым у масовім убивстві, спрічіненю смертелного выбуху і терорізмі.<ref>[http://www.aftenposten.no/nyheter/iriks/Her-er-hele-dommen-mot-Anders-Behring-Breivik-6973988.html The verdict] convicts Breivik for violations of the criminal code §147 (terrorism), §148 (fatal explosion), and §233 (murder).</ref><ref>{{cite web|url=http://rapsinews.com/judicial_news/20120824/264386101.html|title=Mass killer Anders Breivik sentencing – live text coverage|date=24 August 2012|work=RAPSI|access-date=13 September 2014}}</ref> Брейвік быв засудженый до максімалной найвысшой кары в Норьску, же значіть 21 рік позбавлїня слободы у формі превентівного затриманя, же позволять можность єдного або векше продовжінь, покы є поважованый за небезпечного про общество.<ref>{{cite web|url=http://www.nrk.no/nyheter/distrikt/ostafjells/1.8293189|title=En modig dom|date=24 August 2012|access-date=13 September 2014}}</ref> У віцї 16 років, в роцї 1995 Брейвік быв заарештованый за малёваня ґрафітї на стїнах.<ref name="Dagbladet_2012-04-03"/><ref name="auto">{{cite news|url=https://www.reuters.com/article/us-norway-gunman-parents-idUSTRE76N0WH20110724|title=Father of Norway attack suspect says in shock|work=Reuters|date=24 July 2011|access-date=13 September 2014}}</ref> Не быв поволаный на воєньску службу в Збройны силы Норьску. В 20 років він припоїв ся до антііміґрачной проґресівній партії і быв головов містьской молодежной орґанізації партії в Вест Осло в роцї 2002. Он припоїв ся до стрілецького клубу в роцї 2005.<ref>[https://www.dagbladet.no/nyheter/gjorde-seg-ikke-bemerket-i-pistolklubb/63568321]. Retrieved 11 April 2021. "Oslo pistolklubb bekrefter at Anders Behring Breivik har vært medlem av klubben fra 2005 til 2007 og siden juni 2010, opplyser pistolklubben i en pressemelding."</ref> В роцї 2006 он пішов з проґресівной партії. Компанія, котру он заложив, потім збанкротовала.<ref name=EarlierCompanyBankrupt/> За даныма норьской данёвой службы,<ref name="DN.se"/> в роцї 2009 он не мав декларованого прибытку, а ёго актівы были 390,000 крон (еквівалент 72,063 [[Америцькый долар|америцькых доларів]]).<ref name="dollars"/> Он фінанцовав терорістічны атакы на цїлкову суму 130,000 [[евро]];<ref name="DN.se"/> девять кредітных карт дали ёму доступ до кредіту.<ref name="GuardianBusiness"/> В день атак Брейвік одправив [[Електронічна пошта|і-мейлом]] збіркы текстів під назвов "2083: Европска декларація незалежности" (2083 — A European Declaration of Independence), в котрых описовав свою боёву ідеолоґію.<ref name="jpost-islamophobia"/><ref>{{cite news|first=Anne Linn|last=Kumano-Ensby|url=http://www.nrk.no/nyheter/norge/1.7724781|title=Sendte ut ideologisk bokmanus en time før bomben|date=23 July 2011|work=NRK News|language=no|access-date=23 July 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20120309110537/http://www.nrk.no/nyheter/norge/1.7724781|archive-date=9 March 2012}}</ref><ref>{{cite web|author=Avkristina Overnight |url=http://www.aftenposten.no/nyheter/iriks/article4184212.ece |title=Var aktiv i norsk antiislamsk organisasjon – Nyheter – Innenriks |publisher=Aftenposten.no |access-date=27 July 2011 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20120104234902/http://www.aftenposten.no/nyheter/iriks/article4184212.ece |archive-date=4 January 2012 }}</ref><ref name="suspect wanted">{{cite news|url=https://news.yahoo.com/lawyer-norway-suspect-wanted-revolution-100757635.html|agency=Associated Press|title=Lawyer: Norway suspect wanted a revolution|author1=Bjoern Amland |author2=Sarah Dilorenzo |date=24 July 2011|access-date=20 April 2012|work=Yahoo! News}}</ref> В документї, в котрім є 1518 сторінок, основнім в них, он говорить, же он проголосив про свою опозіцію [[іслам]]у і обвинив [[фемінізм]] в европскій "културній самовраждї".<ref name=Jones20110727>{{cite news|last=Jones|first=Jane Clare|url=https://www.theguardian.com/commentisfree/2011/jul/27/breivik-anti-feminism|title=Anders Breivik's chilling anti-feminism|work=The Guardian|date=27 July 2011}}</ref><ref>{{cite news|last=Goldberg|first=Michelle|url=http://www.thedailybeast.com/articles/2011/07/24/norway-massacre-anders-breivik-s-deadly-attack-fueled-by-hatred-of-women.html|title=Norway Killer's Hatred of Women|work=The Daily Beast|date=24 July 2011}}</ref> Текст закликав до [[Депортація|депортації]] вшыткых мусулман з Европы,<ref name="praguepost">{{cite news|title=Oslo terrorist sought guns in Prague |url=http://www.praguepost.cz/news/9616-oslo-terrorist-sought-guns-in-prague.html |work=The Prague Post |first=Jack |last=Buehrer |date=27 July 2011 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20150531054305/http://www.praguepost.cz/news/9616-oslo-terrorist-sought-guns-in-prague.html |archive-date=31 May 2015 }}</ref><ref>{{cite news|title=Anders Behring Breivik: a disturbing ideology |url=http://blogs.independent.co.uk/2011/07/25/anders-behring-breivik-a-disturbing-ideology/ |location=London |work=The Independent |first=Jody |last=McIntyre |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20120117051458/http://blogs.independent.co.uk/2011/07/25/anders-behring-breivik-a-disturbing-ideology/ |archive-date=17 January 2012 }}</ref> а Брейвік писав, же головным мотівом атак было привернути позорность до свого маніфесту.<ref>{{cite news|url=https://www.bloomberg.com/news/2011-07-24/norway-killing-suspect-may-explain-motives.html|title=Norway Shooting Suspect Breivik Is Ordered Into Isolation for Four Weeks|publisher=Bloomberg L.P.|date=25 July 2011|access-date=27 December 2011}}</ref> Дві ґрупы судных псіхіатрів оглядали Брейвіка перед ёго судом. Перша ґрупа діаґностівала в Брейвіка діаґностіковали му параноідну шізофренію,<ref>{{cite news|first1=Ole N.|last1=Olsen|first2=David|last2=Andresen|url=http://www.vg.no/nyheter/innenriks/terrorangrepet-22-juli-anders-behring-breivik/rettspsykiaterne-beskriver-bisarre-vrangforestillinger-hos-breivik/a/10016497/|work=[[Verdens Gang]]|title=Rettspsykiaterne beskriver bisarre vrangforestillinger hos Breivik|language=no|date=29 November 2011|access-date=30 May 2015}}</ref> але по крітіцї того заключіня,<ref>{{cite news|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-16416791|title=Norway killer Breivik is 'not psychotic', say experts|work=BBC News|access-date=4 January 2012|date=4 January 2012}}</ref> друга експертіза пришла к резултату, што он не быв псіхотічным почас атак, але мав нарцістічну поруху особности і антісоціалну поруху особности.<ref name="BBC100412">{{cite news|title=Norway's mass killer Breivik 'declared sane'|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-17663958|work=BBC News|date=10 April 2012|access-date=10 April 2012}}</ref><ref name="narcissism">{{cite news|first1=Mark|last1=Lewis|first2=Alan|last2=Cowell|title=Norwegian Man Claims Self-Defense in Killings|newspaper=New York Times|location=New York City|date=16 April 2012}}</ref> В 2016 роцї Брейвік подав до суду на Норьску направну службу, стверджуючі, што ёго людьскы права ся порушують. Судова сістема вырїшила, што його права не были порушены, окрем на рїшіня низкого суду в 2016. Европскый суд з людьскых прав одхылив ёго скаргу в роцї 2018, рік по єй поданя.<ref>{{citation | author=[[Европскый суд з людьскых прав]] | title=Decision 'Hansen v. Norway' | id=48852/17 | url=http://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-184372}}</ref> В януарї року 2022, із-за того, што за норьсков леґіслатівов Брейвік мав право на передчасне условне ослободжіня по десяти років одбытя двадцятиєднорочного терміну, он стояв перед судом, жебы вызначіти, ці буде зрушене або підтверджене початочне вырїшіня окресного прокуратора про одказ в ослободжіню.<ref name="auto4">{{Cite web|url=https://www.nrk.no/nyheter/breivik-i-fengsel-1.11250533|title=Breivik i fengsel|date=19 September 2013|website=Nrk.no|access-date=9 February 2022}}</ref> Он програв, суд одхылив го просьбу про передчасне условне ослободжіня.<ref>{{cite web |url=https://www.aljazeera.com/news/2022/2/1/norway-court-rejects-mass-killer-breiviks-parole-request |title=Norway court rejects mass killer Breivik's parole request |date=1 February 2022 |publisher=Al Jazeera |access-date=18 March 2022}}</ref><ref name="auto3">{{Cite web|url=https://www.nrk.no/norge/breivik-holdes-i-fengsel-_-anker-avgjorelsen-1.15837019|title=Breivik holdes i fengsel – anker avgjørelsen|first=Svein Vestrum|last=Olsson|date=1 February 2022|website=Nrk.no|access-date=9 February 2022}}</ref> Вердікт было обжаловано, і остаточный вердікт існує, а Брейвік і ёго адвокат подали скаргу (не в норьскім судї) на условія ёго увязніня і порушіня Европской конвенції з людьскых прав, але тот позов не быв переглянутый в судї.<ref name="EcourtHR">{{cite web |date=February 2022 |title=Sier nei til løslatelse av Anders Behring Breivik |url=https://www.vg.no/nyheter/innenriks/i/66eW9W/sier-nei-til-loeslatelse-av-anders-behring-breivik |access-date=1 February 2022 |website=www.vg.no}}</ref><ref>https://www.nrk.no/norge/breivik-holdes-i-fengsel-_-anker-avgjorelsen-1.15837019. [[NRK]]. Retrieved 1 February 2022</ref> В апрілю 2024 року суд вырїшыв одложыти обсуджіня ёго дїл про можность передчасне условне ослободжіня до новембра; головный адвокат влады — в жадости Брейвіка роцї 2024 мав з псіхолоґом особне одношіня, котрый робив оцїнёваня різікованости Брейвіка; тот адвокат не буде вести апелацію, і нове оцінёваня різікованости будуть робити другы експерты. Суд ся зачне в новембрї роцї 2024 в окружнім судї Рінґеріке, Аскер і Берум.<ref>https://www.vg.no/nyheter/innenriks/i/W0LX8a/proeveloeslatelse-av-breivik-for-retten-i-november. VG.no. Retrieved 2024-06-03</ref><ref>{{Cite web |last=Revheim-Rafaelsen |first=Mathias |date=2023-08-18 |title=Anders Behring Breivik saksøker staten på nytt |url=https://www.nrk.no/norge/anders-behring-breivik-saksoker-staten-pa-nytt-1.16521341 |access-date=2024-02-22 |website=NRK |language=nb-NO}}</ref> На зачатку 2024 року Брейвік подав до суду на норьску владу за нарушіня ёго людьскых прав через триманя ёго в ізолації у вязніцї.<ref>{{Cite web |last=NRK |date=2023-10-19 |title=Aftenposten: Datoen klar for Breiviks neste rettsrunde |url=https://www.nrk.no/nyheter/aftenposten_-datoen-klar-for-breiviks-neste-rettsrunde-1.16602363 |access-date=2024-01-10 |website=NRK |language=nb-NO}}</ref> Он програв, але в маї ёго дїло было приято до апелачного суду (на невызначеный датум).<ref name=":1">{{Cite web |title=Norway court says mass killer Breivik's prison isolation not 'inhumane' |url=https://www.aljazeera.com/news/2024/2/15/norway-court-says-mass-killer-breiviks-prison-isolation-not-inhumane |access-date=2024-02-22 |website=Al Jazeera |language=en}}</ref> == Кріміналный процес і жывот == Процес кріміналного суда над Брейвіком ся зачав 16. апріля 2012 року в судовім домі в Осло під юрісдікціёв окресного суда Осло. Призначеныма прокурорами были Інга Беєр Енґ і Свейн Голден, а Ґейр Ліппестад выступав як головный адвокат обороны Брейвіка. Завершаючі аргументы были выслуханы 22. юна.<ref name="ClosingArg"/> 24. авґуста 2012 року было рїшено, же Брейвік быв псіхічно свідомый на час скоїня преступлїнь, і ёго осудили на превентівне затриманя на 21 рік — максімална кара в Норьску; з мінімалным терміном без права на передчасне условне ослободжіня в 10 років, што є найдовшый мінімалный термін.<ref>{{Cite web |last=Professor Douglas |first=Linder |title=Breivik Trial: Verdict and Sentence |url=https://famous-trials.com/breivik/2585-breivik-trial-verdict-and-sentence |access-date=2023-02-23 |website=Famous Trials by Professor Douglas O. Linder}}</ref><ref>{{cite news|last=|title=Anders Behring Breivik: Norway court rules him sane|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-19365616|access-date=24 August 2012|newspaper=BBC News|date=24 August 2012}}</ref> Тота кара дає суду продовжыти утримати Брейвіка на невызначеный термін, каждых пять років, докы то прокуратура поважує за потребне на охрану общества.<ref name="TV 2 AS"/><ref>{{cite web|author=Andreas Bakke Foss |url=http://www.aftenposten.no/nyheter/iriks/22juli/Na-er-dommen-mot-Breivik-rettskraftig-6985579.html |title=Nå er dommen mot Breivik rettskraftig |publisher=Aftenposten.no |date=31 January 2014 |access-date=26 March 2016}}</ref> Хоць Брейвік ся не признав виноватым, он не засудив рїшіня, і 8. септембра в медії інформовали, же вердікт є остаточный. Суд інформовав: "много людей підпорують коншпірачну теорію Брейвіка, точно з теоріёв [[Еврабія|Еврабії]]. Але суд вважає, же дуже мало людей підпорують ідею Брейвіка о тім, же правдоподобну 'ісламізацію' треба вести боёвы дїї терором."<ref>{{cite web|url=http://www.nettavisen.no/nyheter/article3458481.ece|title=Smilende Breivik fornøyd med dommen|work=Nettavisen|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20120825052744/http://www.nettavisen.no/nyheter/article3458481.ece|archive-date=25 August 2012|url-status=dead}}</ref> Брейвік говорив, што он не признавать леґітімность суда і тім не приймає го рїшіня — он вырїшив не оспорёвати рїшіня, кедьже тото легітімізувало бы владу окресного суда Осло.<ref>{{cite web|url=http://www.nrk.no/227/dag-for-dag/breivik_-jeg-anker-ikke-1.8294369|title=Breivik: Jeg anker ikke|date=24 August 2012|work=NRK|access-date=13 September 2014}}</ref><ref name="TV 2 AS">{{cite web|url=http://www.tv2.no/nyheter/innenriks/22-juli-terror-oslo-og-utoya/lippestad-breivik-bekrefter-at-han-ikke-anker-3859354.html|title=Lippestad: – Breivik bekrefter at han ikke anker|work=TV 2|date=24 August 2012|access-date=13 September 2014}}</ref> == Референції == {{Reflist}} {{lifetime|1979||Брейвік, Андерс Берінґ}} [[Катеґорія:Терорісты]] {{Commonscat}} fg3go2v67c79i3q8nnxi1e8f1yyvrss 0 23282 167826 157311 2026-07-27T02:52:00Z CommonsDelinker 9283 Replacing Comparative_evolution_of_Cuneiform,_Egyptian_and_Chinese_characters.svg with [[File:Comparative_evolution_of_Cuneiform,_Egyptian,_and_Chinese_characters.svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [ 167826 wikitext text/x-wiki [[Файл:WritingSystemsOfTheWorld_de.svg|посилання=https://cs.wikipedia.org/wiki/Soubor:WritingSystemsOfTheWorld_de.svg|міні|300x300пкс|Письмові системы у світі]] [[Файл:Writing_directions_of_the_world.svg|посилання=https://cs.wikipedia.org/wiki/Soubor:Writing_directions_of_the_world.svg|міні|300x300пкс|Письмові системы подля напряму писаня]] '''Письмо́ва систе́ма''' є спосуб записа языка з помочов стандартизованых ґрафічных знакув. Майдавньоє письмо ся появило у другуй половині 4.&nbsp;тысячроча до&nbsp;н.&nbsp;е. Письмові системы ся типово класифікувут подля того, як їх знакы ([[Ґрафема|ґрафемы]]) удносят ся ид єдиницям языка. Фонетичні письмові системы&nbsp;— наприклад [[Алфавіт|алфавіты]] тай [[Силабарій|силабарії]]&nbsp;— хоснувут ґрафемы, котрі удповідавут звукам у респективнуй говоренуй бесіді. Алфавіты хоснувут ґрафемы, котрі ся называвут [[Буква|буквы]], и обычно удповідавут говореным [[Фонема|фонемам]]. З правила алфавіты ся ділят на три филі: чисті алфавіты хоснувут буквы и на согласні (консонанты), и на гласні звукы; абжады хоснувут лиш буквы, котрі репрезентувут согласні звукы; а абуґіды хоснувут буквы на представленя пар согласных–гласных. Силабарії хоснувут ґрафемы, котрі ся кличут силабоґрамы&nbsp;— они репрезентувут цілі [[Склад (лінґвістика)|склады]] авадь [[Мора (языкознавство)|моры]]. Лоґоґрафічні (вадь морфоґрафічні) письмові системы мавут ґрафемы на репрезентацію єдиниць значіня у языкови, наприклад [[Слово|слув]] авадь [[Морфема (языкознавство)|морфем]]. Алфавіты типово хоснувут менше ги 100&nbsp;разных знакув, а силабарії тай лоґоґрафії годні респективно хосновати стувкы тай тысячі знакув. == Історія == Письмові системы ся появляли з протописьма, айбо історично булшина протописьмовых систем не розвила ся у письмові системы. Протописьмові системы часто хосновали мнемонічні знакы вадь мали ідеоґрафічну основу, т.&nbsp;є.&nbsp;хосновали знакы, котрі прямо репрезентовали даяку ідею вадь понятя. Їм хыбіла можность повнустю передавати языкы. Наприклад: * знакы з Чаху (дас 7.&nbsp;тысячроча до&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;), урізані на панцырьох корытниць, найдені у 24&nbsp;неолітичных гробах у Чаху, Сіверный Китай.<ref>Houston (2004), pp.&nbsp;245–246.</ref> * знакы з Вінчі (дас 6–5.&nbsp;тысячроча до&nbsp;н.&nbsp;е.), найдені на артефактах културы Вінча у централнуй и юговосточнуй Европі.<ref>Condorelli (2022), pp.&nbsp;20–21; Daniels (2018), p.&nbsp;148.</ref> * гарапськоє письмо (вадь письмо долины Інд; дас 2600–2000 до&nbsp;н.&nbsp;е.), найденоє на вшылиякых артефактах, выробленых індськов цивілізаційов на Індійському субконтіненті.<ref>Sproat (2010), p.&nbsp;110.</ref> * [[Кіпу]] (15.&nbsp;стороча н.&nbsp;е.), система сплетеных в узлы мотузув, котрі ся хосновали ги мнемонічна серсама у Інкськуй імперії у Южнуй Америці.<ref>Coulmas (2002), p.&nbsp;20.</ref> [[Файл:Comparative evolution of Cuneiform, Egyptian, and Chinese characters.svg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Comparative evolution of Cuneiform, Egyptian, and Chinese characters.svg|міні|Діаґрама порувняня абстракції у піктоґрафії межиріцького клинописа, еґіпетськых гієроґліфув тай китайськых знакув.&nbsp;— из публікації 1870.&nbsp;рока авторства французького еґіптолоґа Ґастона Маспера.<ref>{{Cite book|last=Maspero|first=Gaston|url=http://archive.org/details/recueildetravaux27masp/page/244/mode/2up|title=Recueil de travaux relatifs à la philologie et à l'archéologie égyptiennes et assyriennes|publisher=Librairie Honoré Champion|year=1870|page=243|language=fr}}</ref>]]Письмо ся незалежно унаходило много раз бігом людської історії, першый раз появлявучи ся межи 3400.&nbsp;тай 3200.&nbsp;роками до&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;у виді [[Клинопис|клинописа]], системы, котров ся на зачаткови записовав [[шумерськый язык]] у южнуй [[Мезопотамія|Мезопотамії]] (Межирічови); пак його адаптовали пуд запис акадської бесіды, кой єї носителі ся розселили по реґіонови.<ref>Krispijn (2012), p.&nbsp;184.</ref> За унайденьом клинописа хронолоґічно йшли еґіпетські гієроґліфы; вцілови є научный консенсус, ож сі дві письмові системы ся появили незалежно єдна уд другої&nbsp;— обідві они ся розвили з протописьмовых систем, майстарі послідовні тексты котрых ся датувут дас 2600.&nbsp;роками до&nbsp;н.&nbsp;е. Китайські знакы ся появили самостуйно у долині [[Хуанхе]] (Жовтої рікы) дас у 1200.&nbsp;роках до&nbsp;н.&nbsp;е. Не є доказув контакта межи Китайом тай ґрамотныма народами Близкого Востока, а межиріцькый и китайськый пудходы д репрезентації звукув и значінь ся дуже читаво розличавут.<ref>Bagley (2004), p.&nbsp;190.</ref><ref>Boltz (1999), p.&nbsp;108.</ref><ref>Keightley (1983), pp.&nbsp;415–416.</ref> Мезоамерицькі письмові системы, у тум числі олмецькоє письмо и письмо мая тоже ся розвивали незалежно.<ref>Gnanadesikan (2023), p.&nbsp;36. </ref> Из розвойом письма май сучасні верзії письмовых систем ся удкапчовали уд того прямого зязка межи ґрафемами тай ідеями. Тото ся ставало через [[Ребус|ребусовый]] принцип: знак ся брав и на означованя даякого другого слова, котроє в уговорі звучало похожо на слово, ідею котрого знак зачатково репрезентовав. Сесе позволило словам без конкретных візуалізацій першый раз быти поданыма у виді сімболув; поступовоє удходжіня уд ідеоґрафії ид системам письма, валовшным повноцінно передавати язык, ишло цілі стороча и потребовало свідомої аналізы даякого языка тыма, ко пробовав го записовати.<ref>Robertson (2004), pp.&nbsp;21–24.</ref> Алфавітноє письмо походит уд май ранньых морфоґрафічных письмен, и першый раз ся появило до 2000.&nbsp;року до&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;про писаня семітського языка, говореного на Сінайськум пувострові. Булшина світовых алфавітув авадь прямо походят уд сього протосінайського письма, вадь были ним напряму іншпіровані. Межи його потомками сут фінікійськый алфавіт (1050 до&nbsp;н.&nbsp;е.) тай його дериватив, грецькый алфавіт (800 до&nbsp;н.&nbsp;е.).<ref>Fischer (2001), p.&nbsp;84–86.</ref><ref>Millard (1986), p.&nbsp;396.</ref> [[Латиньскый алфавіт|Латинськый алфавіт]] (латиниця), котрый пушов уд грецького, є майчастым письмом, хоснованым письмовыма системами. == Русинськый язык == Днешньый [[Русиньскый язык|русинськый язык]] хоснує два письма: [[кириличный алфавіт]] (кирилицю) и [[Латиньскый алфавіт|латинськый]] (латиницю). Усі варіації русинського языка мавут кириличні варіанты запису; поєдні варіації мавут офіціалні латинські еквіваленты, як наприклад [[Пряшів|пряшовські]] русины у [[Словеньско|Словакії]]. Латиниця ся головно хоснує русинами, жыючыми у тых крайинах, де офіціалный язык пише ся латинков, т.&nbsp;є.&nbsp;на [[Словеньско|Словаках]], на [[Чеська републіка|Чехах]] и у [[Польско|Польщи]]&nbsp;— и удповідно латинськый запис язык варіює ся подля ортоґрафії офіціалного языка респективної державы; наприклад, русины у Чехії и Словакії хоснувут похожый на словацькый алфавіт на латиничный запис русинського, а [[лемкы]], жыючі у Польщи&nbsp;— полськый алфавіт. Окрем того, латиницю пораз сохтувут хосновати [[Руснаци у Сербиї|паннонські (бачванські)]] руснакы, и она є головно закладена на сербськогорватськуй латиничнуй ортоґрафії. {{Clear}} == Референції == <references /> == Жерела == {{Refbegin|30em}} * {{Cite book |last=Boltz |first=William G. |title=The Cambridge History of Ancient China: From the Origins of Civilization to 221 BC |publisher=Cambridge University Press |year=1999 |isbn=978-0-521-47030-8 |editor-last=Loewe |editor-first=Michael |editor-link=Michael Loewe |chapter=Language and writing |editor-last2=Shaughnessy |editor-first2=Edward L. |editor-link2=Edward L. Shaughnessy |chapter-url=https://books.google.com/books?id=cHA7Ey0-pbEC&q=The+Origin+and+Early+Development+of+the+Chinese+Writing+System.&pg=PA108}} * {{Cite book |last=Bußmann |first=Hadumod |title=Routledge Dictionary of Language and Linguistics |publisher=Routledge |year=1998 |isbn=978-0-203-98005-7}} * {{Cite book |title=The First Writing: Script Invention as History and Process |publisher=Cambridge University Press |year=2004 |isbn=978-0-521-83861-0 |editor-last=Houston |editor-first=Stephen }} ** Bagley, Robert. "Anyang writing and the origin of the Chinese writing system". In Houston (2004), pp. 190–249. ** Robertson, John S. "The possibility and actuality of writing". In Houston (2004), pp. 16–38. * {{Cite book |last=Condorelli |first=Marco |title=Introducing Historical Orthography |publisher=Cambridge University Press |year=2022 |isbn=978-1-00-910073-1}} * {{Cite book |title=The Cambridge Handbook of Historical Orthography |publisher=Cambridge University Press |year=2023 |isbn=978-1-108-48731-3 |editor-last=Condorelli |editor-first=Marco |editor-mask=3 |series=Cambridge Handbooks in Language and Linguistics |editor-last2=Rutkowska |editor-first2=Hanna}} ** Barbarić, Vuk-Tadija. "Grapholinguistics". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 118–137. ** Gnanadesikan, Amalia E. "Classifying and comparing early writing systems". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 29–49. |in1=Condorelli |in2=Rutkowska |c= |pages=29–49}} ** Hartmann, Stefan; Szczepaniak, Renata. "Elements of writing systems". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 50–72. ** Joyce, Terry. "Typologies of writing systems". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 138–160. ** Rutkowska, Hanna. "Theoretical approaches to understanding writing systems". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 95–117. ** Tamošiūnaitė, Aurelija. "Orthographic conventionality". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 74–94. * {{Cite encyclopedia |year=2002 |title=Language and Writing Systems |encyclopedia=An Encyclopedia of Language |publisher=Routledge |url=https://books.google.com/books?id=1PbO7NveuRgC&pg=RA7-PT21 |last=Collinge |first=N. E. |isbn=978-1-134-97716-1}} * {{Cite book |last=Coulmas |first=Florian |title=The Writing Systems of the World |publisher=Blackwell |year=1991 |isbn=978-0-631-18028-9 |orig-date=1989}} * {{Cite book |last=Coulmas |first=Florian |title=The Blackwell Encyclopedia of Writing Systems |publisher=Blackwell |year=2002 |isbn=978-0-631-19446-0 |edition=Repr. |ref={{sfnref|Coulmas|1996}} |author-mask=3 |orig-date=1996}} * {{Cite book |last=Coulmas |first=Florian |title=Writing Systems: An Introduction to Their Linguistic Analysis |publisher=Cambridge University Press |year=2002 |isbn=978-0-521-78217-3 |series=Cambridge Textbooks in Linguistics |author-mask=3}} * {{Cite book |last=Crystal |first=David |title=A Dictionary of Linguistics and Phonetics |publisher=Blackwell |year=2008 |isbn=978-1-4051-5296-9 |edition=6th |series=The Language Library}} * {{Cite book |title=The World's Writing Systems |publisher=Oxford University Press |year=1996 |isbn=978-0-19-507993-7 |editor-last=Daniels |editor-first=Peter T. |editor-last2=Bright |editor-first2=William }} * {{Cite book |last=Daniels |first=Peter T. |title=The Oxford Handbook of the History of Linguistics |publisher=Oxford University Press |year=2013 |isbn=978-0-19-958584-7 |editor-last=Allan |editor-first=Keith |pages=53–70 |chapter=The history of writing as a history of linguistics |author-mask=3}} * {{Cite book |last=Daniels |first=Peter T. |title=An Exploration of Writing |publisher=Equinox |year=2018 |isbn=978-1-78179-528-6 |author-mask=3}} * {{Cite journal |last=de Kovel |first=Carolien G. F. |last2=Carrión-Castillo |first2=Amaia |last3=Francks |first3=Clyde |year=2019 |title=A large-scale population study of early life factors influencing left-handedness |journal=Scientific Reports |volume=9 |issue=1 |page=584 |bibcode=2019NatSR...9..584D |doi=10.1038/s41598-018-37423-8 |issn=2045-2322 |pmc=6345846 |pmid=30679750}} * {{Cite book |last=DeFrancis |first=John |title=Visible Speech: The Diverse Oneness of Writing Systems |publisher=University of Hawaiʻi Press |year=1989 |isbn=978-0-8248-1207-2}} * {{Cite book |last=DeFrancis |first=John |title=The Chinese Language: Fact and Fantasy |publisher=University of Hawaiʻi Press |year=1990 |isbn=978-0-8248-1068-9 |author-mask=3 |orig-year=1986}} * {{Cite book |last=Diringer |first=David |title=Writing: Ancient Peoples And Places |publisher=Frederick A. Praeger |year=1962 |oclc=2824973}} * {{Cite journal |last=Dobbs-Allsopp |first=F. W. |year=2023 |title=On Hieratic and the Direction of Alphabetic Writing |url=https://janes.scholasticahq.com/article/75247-on-hieratic-and-the-direction-of-alphabetic-writing/attachment/159076.pdf |journal=Journal of the Ancient Near Eastern Society |volume=36 |issue=1 |pages=28–47}} * {{Cite book |last=Fischer |first=Steven Roger |title=A History of Writing |publisher=Reaktion |year=2001 |isbn=978-1-86189-101-3 |series=Globalities}} * {{Cite book |last=Gnanadesikan |first=Amalia E. |title=The Writing Revolution: Cuneiform to the Internet |publisher=John Wiley & Sons |year=2009 |isbn=978-1-4051-5406-2 |series=The Language Library}} * {{Cite journal |last=Gnanadesikan |first=Amalia E. |year=2017 |title=Towards a typology of phonemic scripts |journal=Writing Systems Research |volume=9 |issue=1 |pages=14–35 |doi=10.1080/17586801.2017.1308239 |issn=1758-6801 |author-mask=3}} * {{Cite book |last=Haarmann |first=Harald |title=Geschichte der Schrift |publisher=C. H. Beck |year=2004 |isbn=978-3-406-47998-4 |edition=2nd |orig-date=2002 |language=de |trans-title=History of Writing}} * {{Cite book |last=Hannas |first=William C. |title=Asia's Orthographic Dilemma |publisher=University of Hawaiʻi Press |year=1997 |isbn=978-0-8248-1842-5}} * {{Cite book |last=Harris |first=Roy |title=Signs of Writing |publisher=Routledge |year=1995 |isbn=0-415-10088-7}} * {{Cite book |last=Keightley |first=David N. |title=The Origins of Chinese Civilization |publisher=University of California Press |year=1983 |isbn=978-0-520-04229-2}} * {{Cite book |title=Analyses of Script: Properties of Characters and Writing Systems |publisher=Mouton de Gruyter |year=2008 |isbn=978-3-11-019641-2 |editor-last=Köhler |editor-first=Reinhard |series=Quantitative Linguistics |volume=63 |editor-last2=Altmann |editor-first2=Gabriel |editor-last3=Fan |editor-first3=Fengxiang}} * {{Cite book |last=Meletis |first=Dimitrios |title=The Nature of Writing: A Theory of Grapholinguistics |publisher=Fluxus |year=2020 |isbn=978-2-9570549-2-3 |series=Grapholinguistics and Its Applications |volume=3 |doi=10.36824/2020-meletis |issn=2681-8566 |doi-access=free}} * {{Cite book |last=Meletis |first=Dimitrios |title=Writing Systems and Their Use: An Overview of Grapholinguistics |last2=Dürscheid |first2=Christa |publisher=De Gruyter Mouton |year=2022 |isbn=978-3-11-075777-4 |series=Trends in Linguistics |volume=369 |author-mask=3}} * {{Cite journal |last=Millard |first=A. R. |year=1986 |title=The Infancy of the Alphabet |journal=World Archaeology |volume=17 |issue=3 |pages=390–398 |doi=10.1080/00438243.1986.9979978}} * {{Cite journal |last=Morford |first=Jill P. |last2=Wilkinson |first2=Erin |last3=Villwock |first3=Agnes |last4=Piñar |first4=Pilar |last5=Kroll |first5=Judith F. |year=2011 |title=When deaf signers read English: Do written words activate their sign translations? |journal=Cognition |volume=118 |issue=2 |pages=286–292 |doi=10.1016/j.cognition.2010.11.006 |pmc=3034361 |pmid=21145047 |doi-access=free}} * {{Cite book |last=Ottenheimer |first=Harriet Joseph |title=The Anthropology of Language: An Introduction to Linguistic Anthropology |publisher=Cengage |year=2012 |isbn=978-1-133-70909-1}} * {{Cite journal |last=Papadatou-Pastou |first=Marietta |last2=Ntolka |first2=Eleni |last3=Schmitz |first3=Judith |last4=Martin |first4=Maryanne |last5=Munafò |first5=Marcus R. |last6=Ocklenburg |first6=Sebastian |last7=Paracchini |first7=Silvia |year=2020 |title=Human handedness: A meta-analysis |journal=Psychological Bulletin |volume=146 |issue=6 |pages=481–524 |doi=10.1037/bul0000229 |issn=1939-1455 |pmid=32237881 |s2cid=214768754 |hdl-access=free |hdl=10023/19889}} * {{Cite book |last=Powell |first=Barry B. |title=Writing: Theory and History of the Technology of Civilization |publisher=Wiley-Blackwell |year=2012 |isbn=978-1-118-25532-2 |ref={{sfnref|Powell|2009}} |orig-date=2009}} * {{Cite journal |last=Primus |first=Beatrice |year=2003 |title=Zum Silbenbegriff in der Schrift-, Laut- und Gebärdensprache—Versuch einer mediumübergreifenden Fundierung |trans-title=On the concept of syllables in written, spoken and sign language—an attempt to provide a cross-medium foundation |journal=Zeitschrift für Sprachwissenschaft |language=de |volume=22 |issue=1 |pages=3–55 |doi=10.1515/zfsw.2003.22.1.3 |issn=1613-3706}} * {{Cite journal |last=Primus |first=Beatrice |author-mask=3 |year=2004 |title=A featural analysis of the Modern Roman Alphabet |url=http://idsl1.phil-fak.uni-koeln.de/fileadmin/IDSLI/dozentenseiten/artikel_primus/Primus_Featural_Analysis_2004.pdf |url-status=dead |journal=Written Language and Literacy |publisher=John Benjamins |volume=7 |issue=2 |pages=235–274 |doi=10.1075/wll.7.2.06pri |issn=1387-6732 |eissn=1570-6001 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171010183819/http://idsl1.phil-fak.uni-koeln.de/fileadmin/IDSLI/dozentenseiten/artikel_primus/Primus_Featural_Analysis_2004.pdf |archive-date=10 October 2017}} * {{Cite book |last=Rogers |first=Henry |title=Writing Systems: A Linguistic Approach |publisher=Blackwell |year=2005 |isbn=978-0-631-23463-0 |series=Blackwell Textbooks in Linguistics}} * {{Cite book |last=Sampson |first=Geoffrey |title=Writing Systems: A Linguistic Introduction |publisher=Stanford University Press |year=1985 |isbn=978-0-8047-1254-5}} * {{Cite book |last=Sampson |first=Geoffrey |title=The Routledge Handbook of Linguistics |publisher=Routledge |year=2016 |isbn=978-0-415-83257-1 |editor-last=Allan |editor-first=Keith |pages=47–61 |chapter=Writing systems: methods for recording language |author-mask=3}} * {{Cite book |last=Schmandt-Besserat |first=Denise |title=How Writing Came About |publisher=University of Texas Press |year=1996 |isbn=978-0-292-77704-0 |ref={{sfnref|Schmandt-Besserat|1992}} |orig-year=1992}} * {{Cite book |last=Sproat |first=Richard |title=Language, Technology, and Society |publisher=Oxford University Press |year=2010 |isbn=978-0-19-954938-2}} * {{Cite book |editor-last=Steele |editor-first=Philippa M. |title=Understanding Relations Between Scripts: The Aegean Writing Systems |volume=I |publisher=Oxbow |year=2017 |isbn=978-1-78570-644-8}} * {{Cite book |title=Writing Around the Ancient Mediterranean: Practices and Adaptations |publisher=Oxbow |year=2022 |isbn=978-1-78925-850-9 |editor-last=Steele |editor-first=Philippa M. |editor-mask=3 |series=Contexts Of and Relations Between Early Writing Systems |volume=6 |page=232 |editor-last2=Boyes |editor-first2=Philip J.}} * {{Cite book |title=Vernacular Literacy: A Re-Evaluation |publisher=Oxford University Press |year=1997 |isbn=978-0-19-823635-1 |editor-last=Tabouret-Keller |editor-first=Andrée |series=Oxford Studies in Anthropological Linguistics |volume=13 |editor-last2=Le Page |editor-first2=Robert B. |editor-last3=Gardner-Chloros |editor-first3=Penelope |editor-last4=Varro |editor-first4=Gabrielle}} ** Baker, Philip. "Developing ways of writing vernaculars: problems and solutions in a historical perspective". In Tabouret-Keller et al. (1997), pp.&nbsp;93–141. * {{Cite book |title=Scripts and Literacy: Reading and Learning to Read Alphabets, Syllabaries and Characters |publisher=Springer |year=1995 |isbn=978-94-010-4506-3 |editor-last=Taylor |editor-first=Insup |series=Neuropsychology and Cognition |volume=7 |editor-last2=Olson |editor-first2=David R.}} ** Scholes, Robert J. "Orthography, vision, and phonemic awareness". In Taylor, Olson (1995), pp. 359–374. * {{Cite book |title=The Idea of Writing: Writing Across Borders |publisher=Brill |year=2012 |isbn=978-90-04-21545-0 |editor-last=Voogt |editor-first=Alexander J. de |editor-last2=Quack |editor-first2=Joachim Friedrich}} ** Krispijn, Theo J. H. "Writing Semitic with cuneiform script. The interaction of Sumerian and Akkadian orthography in the second half of the third millennium BC". In Voogt, Quack (2012), pp. 181–218. * {{Cite book |last=Woods |first=Christopher |title=Visible Language: Inventions of Writing in the Ancient Middle East and Beyond |last2=Emberling |first2=Geoff |last3=Teeter |first3=Emily |publisher=Oriental Institute, University of Chicago |year=2010 |isbn=978-1-885923-76-9 |series=Oriental Institute Museum Publications}} {{Refend}} f15vwr6z7tec3kofk6glpkksrqj02ng 0 24772 167820 2026-07-26T17:17:45Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Премєр-міністер Казахстана]] на [[Премєр Казахстану]]: Назва з помилкою 167820 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Премєр Казахстану]] 7i4vgvhm57vpc1p4kqu0mldf5j7orem