Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.12 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Авіценна 0 409 167829 149683 2026-07-27T14:40:38Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167829 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Авіценна |Образчик=[[File:Avicenna Bust, left profile.jpg|200px]] |Категория_склада=Avicenna |Чинность=[[медик]], [[ученый]], [[филозоф|філозоф]] |Уроджѣня=около 980 |Мѣсто_роджѣня=при Бухарї, [[Іран]], днесь&nbsp;[[Узбекістан]] |Упокоеня=1037 |Мѣсто_смерти=Гамадан, [[Іран]] }} '''Авіценна''', або '''Ібн Сіна''', цілым меном '''Абу Алі ал-Гусайн ібн Абдуллаг ібн Сіна''' (дас 980–1037 перьскы: ''أبو علي الحسين بن عبد الله بن سينا'')&nbsp;— быв перьскый [[ученый]], [[филозоф|філозоф]], [[політік]], [[поет]] і [[Медик|дохтор]]. Є признаваный за "вітця модерной медицины" і за єдну з найвызначнїшых фіґур арабской філозофії середнёго віку.<ref name="Britannica">{{cite web |author=Michael Flannery |editor= |date=2026.06.19 |url= |title= Avicenna / Persian philosopher and scientist|publisher= Britannica online|format= |quote= |language=|accessdate=2026.07.27|archiveurl= |archivedate=}}</ref> == Референції == <references /> {{Lifetime|980|1037|Авіценна}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Медици]] [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Персоналии 11. стороча]] 8v51r9sypk7jjvhxgkct7xjlqvo4np7 Джордж Ґордон Байрон 0 484 167856 139211 2026-07-28T07:54:16Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167856 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Джордж Ґордон Байрон |Образчик=[[File:George Gordon Byron2.jpg|220px]] |Чинность=[[поет]] |Уроджѣня={{birth date|1788|1|22}} |Мѣсто_роджѣня= |Упокоеня= |Мѣсто_смерти={{death date and age|1824|4|19|1788|1|22}} |Категория_склада=Lord Byron }} '''Джордж Ґордон Ноел Байрон 6-тый Барон Байрон''' (''George Gordon Byron, 6th Baron Byron''; [[22. януар]]а [[1788]] – [[19. апріль|19. апріля]] [[1824]]) — шестый барон з Ройчдейл, анґліцькый поет, філгелен і переднїй представитель романтізму. Міджі ёго найзнамішы дїла належыть Чайлд Гаролдова путь і сатірічно стишкованый роман Дон Хуан, котрый зістав недокінченый. Є признаваный за єдного з найвекшых европскых поетів. {{Стыржень}} {{lifetime|1788|1824 |Байрон, Джордж Ґордон Ноел}} [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Лондонске кральовске общество]] 7z5lyvzcx83v1yr9wj56im5t28lo14l Сун Ятсен 0 1092 167857 139504 2026-07-28T08:22:31Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167857 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Сун Ятсен |Чинность=[[Презідент Кітайской републікы|презідент Кітайской републікы]] |Образчик=[[File:Dr. Sun in London.jpg|200px]] |Категория_склада=Sun Yat-sen |Уроджѣня={{birth date|1866|11|12}} |Мѣсто_роджѣня= |Упокоеня={{death date and age|1925|3|12|1866|3|12}} |Мѣсто_смерти= }} '''Сун Ятсен''' ({{Кітайскый|孫逸仙|孙逸仙|Sūn Yìxiān}}; {{ДН|12.|11|1866}} — {{ДС|12.|03|1925}}) — быв в роках 1912–1913 дочасным [[Презідент Кітайской републікы|презідентом Кітайской републікы]], в роках 1921–1925 рядным. Аж до своёй смерти быв головным представителём Куомінтанґу. == Референції == <references /> {{Lifetime|1866|1925|Сун Ятсен}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Презіденты]] f28nujnqgmjeezrwvpe0vw1ofuyszjm Деркач 0 5442 167852 145682 2026-07-28T02:26:15Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167852 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|regnum=[[Animal]]ia|phylum=[[Chordate|Chordata]]|name=Деркач|genus='' [[Crex]] ''|species='''''C. crex'''''|binomial=''Crex crex''|status=LC|status_system=iucn3.1|image=Corncrake2.jpg|image_caption=''C. crex crex''|classis=[[Bird|Aves]]|ordo=[[Gruiformes]]|familia=[[Rallidae]]|binomial_authority=[[Карл Лінней|Лінней]], 1758}} '''Деркач''' ([[Латиньскый алфавіт|лат]]. ''Crex crex'') — є середнї великый вид [[водяны курочкы|водяной курочкы]] з ряду [[журавлёподобны]]х. Ёго цїлкова фарба є сивасто жовтобура, із синёсивов очнов смужков і сівым боком груди (у саміцї менше выразнов). Гнїздить на вогкых луках, але тыж на луках з высокым поростом і пасовисках. == Референції == <references/> {{Переклад|cs|hřástal polní|7347221}} == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20080614231356/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8587/ Taxon Crex crex на BioLib.cz] {{Стыржень}} {{Sisterlinks|commons=Crex crex|species=Crex crex}} [[Катеґорія:Водяны курочкы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] [[Катеґорія:Найменше знепокоївый (LC)]] 34vi0a07n0nr75ztzcauq4dmvz9ljaf Гайворон 0 5517 167850 152711 2026-07-28T01:46:56Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167850 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|regnum=[[Animal]]ia|phylum=[[Chordate|Chordata]]|name=Гайворон|genus='' [[Corvus]] ''|species='''''C. frugilegus'''''|binomial=''Corvus frugilegus''|status=LC|status_system=iucn3.1|image=Dartmoorrook.JPG|classis=[[Bird|Aves]]|ordo=[[Passerine|Passeriformes]]|familia=[[Corvidae]]|binomial_authority=[[Карл Лінней|Лінней]], 1758}} '''Гайворон''', тыж '''грач''' ([[Латиньскый язык|лат]]. ''Corvus frugilegus'') — великый [[вороновы]]й [[птах]]. == Опис == Великый дас ги [[ворона]], росте до 45–47 цм, важыть 200–625 ґ і роспятя крыл мірять 81 - 94 цм<ref name="biolib">https://web.archive.org/web/20110828103510/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8984/</ref>. Тїло мать зароснуте тмавым пірём, яке мать в яснім сонячнім світлї характерістічный металовый надых, выразно суть на ёго тїлї тырчачі пірка на ногах і міцный, сивобурый дзыбак, котрого корїнь мають дорослы екземплары світлый і неопіреный, з чім го годен добрї одлишыти од далшых середоевропскых вороновых співаків. Молоды птахы але мають згруба аж до шестого місяця корїнь дзёбака опіреный. == Росшырїня і чісленость == [[Файл:Rook range map.PNG|left|thumb|Мапка з росшырїнём гайворона (червено).]] Гайворон мать дуже россяглый ареал росшырїня і належыть к найросшыренїшым і найчіселнїшым европскым вороновым птахам (лем европска популація рахує дас 20–35&nbsp;000&nbsp;000 екземпларів)<ref>https://web.archive.org/web/20090519043051/http://www.iucnredlist.org/details/146656</ref>. Практічно ся находить в цїлій [[Европа|Европі]] з вынятком северной части Шкандінавії і Ісланду і в шырокім пасї од западной Азії аж по выходне прибережа Японії. В роках [[1862]]-[[1874]] быв інтродукованый тыж на [[Новый Зеланд]], де ся але в сучасности находить уж лем рїдко<ref>Heather, B. a Robertson, H. (2005): ''The Field Guide to the Birds of New Zealand'', Viking.</ref>. Переважно є переселивый, в зимі звычайно міґрує лем на куртшы оддалености. [[Файл:RooksBackOfSavrasov.jpg|thumb|''Гайвороны ся вернули'' - образ од Алексія Саврасова з року 1871.|ліворуч]] == Еколоґія == [[Файл:Rook in flight.jpg|thumb|Гайворон летить]] Належыть міджі силно сполоченьскы птахы. В мімогнїзднїм часї ся находить в чісленых ґрупах, на сполочныйх становищах ся многораз згромаждюють і десять тісячі птахів<ref name="DH">Dungel J., Hudec, K. (2001): ''Atlas ptáků České a Slovenské republiky''; str. 218. Academia, Praha. {{ISBN| 978-80-200-0927-2}}</ref>. Є тіпічный вчыткопожераючій, выглядавать переважно глисты, хробакы і ларвы, одпадкы, в меншій мірї жере і овоцины і пташачі яйця, годен уловити і меншых [[ссавцї]]в.<ref>Mullarney, K., Svensson, L., Zetterstrom, D., & Grant, P.J. (1999): ''Collins Bird Guide''. HarperCollins Publishers Ltd, Londýn.</ref><ref name="Lack, P.">Lack, P. (1986): ''The Atlas of Wintering Birds in Britain and Ireland''. T. & A. D. Poyser Ltd, Calton.</ref> Многораз быв уж збаченый коло морьского прибережа, де їмать переважно водяны хробакы і слимакы. Через зиму любить навщівляти складкы одкаду і центры міст. Гайворон є релатівно голосный вид. Часто ся озывать глубокым „крааа-крааа“, „кро“ або куртым „ґаґ“<ref name="DH">Dungel J., Hudec, K. (2001): ''Atlas ptáků České a Slovenské republiky''; str. 218. Academia, Praha. {{ISBN| 978-80-200-0927-2}}</ref><ref name="biolib"/>. Гнїздить в колоніях<ref name="Lack, P.">Lack, P. (1986): ''The Atlas of Wintering Birds in Britain and Ireland''. T. & A. D. Poyser Ltd, Calton.</ref>. Величезне, неуправене гнїздо з конарїв будує справила на верьхах стромів і бігом апріля до нёго кладе 3-5 світло бурых, 39,1 × 27,9 мм<ref name="prirodainfo">https://web.archive.org/web/20090726032829/http://www.prirodainfo.cz/karta.php?cislo=394.00</ref> великых яєць з тмавыма фляками. На їх інкубації, яка тырвать дас 16-18 днїв, ся дїлять лем саміцї; самцї на яйцях не сидять, але по цїлый час зганяють про саміцї їджіня. Молодята суть опірены по 32-33 днях і поглавно доростатють уж коло 1. рока жывота. Середня довжка жывота гайворона у вольній природї є веце як 15 років, затля найстарпый вольно жыючій екземплар ся дожыв цїлых 22 років<ref>http://www.priroda.cz/lexikon.php?detail=853/</ref>. == Гайворон і чоловік == Тыж як кавка або ворона мать ай гайворон вызначне заступлїня в народнім фолклорї. уж од давных часїв выступує в добовій літературї і малярьстві і в давнинї быв обще браный як сімбол смолы, зказы, напастї, приходячой зимы і біды. == Підвиы == Гайворон ся находить цїлково в двох підвидах:<ref name="biolib"/> * ''C. f. frugilegus'' - Европа і западна Азія. * ''C. f. pastinator'' - решта Азії. == Жрідла і референції == {{sisterlinks | commons = Corvus frugilegus | species = Corvus frugilegus }} {{Переклад|cs|Havran polní|6820099}} <references/> * [https://web.archive.org/web/20160721170318/http://www.arkive.org/rook/corvus-frugilegus/ ARKive] [[Катеґорія:Найменше знепокоївый (LC)]] [[Катеґорія:Вороновы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] dfxase27b4vg6iixxu1oyvvqudfd8d7 Ворона 0 5519 167848 145368 2026-07-28T01:34:13Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167848 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|regnum=[[Animal]]ia|phylum=[[Chordate|Chordata]]|name=Ворона|genus='' [[Corvus]] ''|species='''''C. cornix'''''|binomial=''Corvus cornix''|status=LC|status_system=iucn3.1|status_ref=<ref name ="IUCN">{{IUCN2007|assessors=BirdLife International|year=2004|id=53103|title=Corvus cornix|downloaded=22 May 2007}}</ref>|image=Corvus cornix no.JPG|classis=[[Bird|Aves]]|ordo=[[Passerine|Passeriformes]]|familia=[[Corvidae]]|binomial_authority=[[Карл Лінней|Лінней]], 1758}} '''Ворона''' ([[Латиньскый алфавіт|лат]]. ''Corvus cornix'', [[Анґліцькый язык|анґл]]''. Hooded crow, hoodie'', ''grey crow'', [[Таліянськый язык|тал]]. ''Cornacchia grigia'', [[Французькый язык|фр]]. ''Corneille mantelée'') є середнї великый [[птах]] з [[родина (біолоґія)|родины]] [[вороновы]]х богато росшыреный у [[выходна Европа|выходній]] і [[северна Европа|северній Европі]]. Ворона є дас пів метра довга з роспятём крыл 95 цм. Важыть асі пів кіла. З найвекшой части є сива. лем голова є чорна, крыла хвіст і ногы. Обі поглавя мають тоты самы фарбы. Ворона є вшыткопожераюча, жывить ся насїным і плодами, і дрібныма безхырбетныма або здохлинами векшых звірят, але годна напасти і гнїзда другых птахів і пожерти яйця або пташенята. Добрї є звыкнута на чоловіка, часто жыє близко людьскых сел і жывить ся їх одкадками. Ворона знать добрї лїтати і є то релатівно інтеліґентный птах. Ёго голосовым проявом є тіпічне краканя. Гнїздить высоко в корунах стромів од мая до юла. Звычайно знесе три аж шість яєць. В северных частях ареалу свого росшырїня є часточно перелїтна, в южнїшых зіставать по цїлый рік. Жыє самотарьскы, лем на зиму творить ґрупы о десятках членів. == Одказы == * [https://web.archive.org/web/20110131092457/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id44406/ Ворона на BioLib.cz] * [https://web.archive.org/web/20090709215438/http://www.faunaeur.org/full_results.php?id=97144 Ворона на сторінцї Faunaeur.org] {{Sisterlinks | commons = Corvus cornix | species = Corvus cornix }} == Референції == <references /> {{Переклад|cs|Vrána šedá|6960892}} [[Катеґорія:Вороновы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] [[Катеґорія:Найменше знепокоївый]] gi5zsd5sofwnfipmoxx5iz8n8vcpxmn Жовтурка 0 5628 167854 126836 2026-07-28T02:57:47Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167854 wikitext text/x-wiki [[Файл:Emberiza citrinella -New Zealand -North Island-8.jpg|thumb|right|Жовтурка]] [[File:Zingende geelgors-4961611.webm| thumb|Emberiza citrinella]] [[File:Emberiza citrinella MHNT.ZOO.2010.11.216 Le Monetier05.jpg|thumb|'' Emberiza citrinella '']] '''Жовтурка''' (''Emberiza citrinella'') є [[вид (біолоґія)|вид]] [[Співакы|співака]] з [[родина (біолоґія)|родины]] [[овсянковы]]х. == Опис жовтуркы == Росте до 15 - 17 цм, важыть коло 30 ґрамів. Є мірно робустна із силным шпіцятым дзёбаком тіпічным про ушыткы насїняпожераючі птахы. Самець мать сыто жовте піря на голові, жовтый спід тїла і силне тмаве смужованя на інакше бурім хырбетї, саміця є на роздїл од самця веце зафарблена до бура і мать веце смужкованый бріх. Жовтурка ся озывать простым співом, котрого основов є парураз повторяне ''ціціціціціее''. == Росшырїня == Находить ся в одкрытых країнах з рїдкым поростом кряків і стромів, на господарьскім ґрунтї і краях лїсів на великій теріторії [[Европа|Европы]] і [[Азія|Азії]]. В роцї [[1862]] быв завлеченый ай на [[Новый Зеланд]], де ся богато находить доднесь. В Евразії є векшына популацій сталых, хоць дакотры на зиму міґрують і на довгы оддалености. == Етолоґія == Дорослы птахы ся зывлять [[насїня|насїнями]], у молодять суть наважнїшов частёв в страві хробакы. Гнїздить в меджах од апріля до авґуста 2× аж 3× за рік. Гнїздо будує на земли, в єдній зношцї є 3 - 6 світлых яєць з тмавыма вовнковыма смужками. Через зиму ся зґрупує. == Референції == {{Переклад|cs|Strnad obecný|7048138}} <references/> {{sisterlinks | commons = Emberiza citrinella | species = Emberiza citrinella}} * [https://web.archive.org/web/20100621092340/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id9031/ Жовтурка на BioLib-у] [[Катеґорія:Овсянковы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] pv5livu0wdoavifu0m03ew98vdpnbuw Воробель 0 5711 167847 152605 2026-07-28T01:32:32Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167847 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|phylum=[[Chordate|Chordata]]|name=Воробель|genus='' [[Passer]] ''|regnum=[[Animal]]ia|species='''''P. domesticus'''''|binomial=''Passer domesticus''|status=LC|status_system=iucn3.1|image=Passer domesticus male (15).jpg|image_caption=Самець|image2=House Sparrow, England - May 09.jpg|image2_caption=Саміця|classis=[[Bird|Aves]]|ordo=[[Passerine|Passeriformes]]|familia=[[Passeridae]]|binomial_authority=[[Карл Лінней|Лінней]], 1758}} '''Воробель,''' тыж '''воробець''' ([[Латиньскый язык|лат]]. ''Passer domesticus'') — малый представитель [[родина (біолоґія)|родины]] [[вороблёвы]]х ай найросшыренїшый жыючій [[птах]] на світї<ref name="oa">{{cite web |url=http://www.oa.svitavy.cz/pro/renata/priroda/priroda1/ptactvo/z8b29/vrabec.htm |title=Vrabec |website=oa.svitavy.cz |language=cs |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080325184525/http://www.oa.svitavy.cz/pro/renata/priroda/priroda1/ptactvo/z8b29/vrabec.htm}}</ref><ref>https://web.archive.org/web/20070928123557/http://www.nabluebirdsociety.org/sparrowcontrol.htm</ref>, находячій ся на великій теріторії [[Евразія|Евразії]] і умело высадженый в [[Америка|Америцї]], [[Субсагарьска Африка|субсагарьскій Африцї]], [[Австралія|Австралії]] і на [[Новый Зеланд|Новім Зеландї]]. Правдоподобно походить з [[Мала Азія|Малой Азії]] або [[Арабскый півостров|Арабского півострова]] а до [[Европа|Европы]] ся дістав уж перед тісяч роками<ref>Dariusz Graszka-Petrykowski: ''Ptaki'', KDC, Varšava 2005, s. 276</ref><ref name="oa" />. Тыж як [[кос]] ся ай воробель вынятково приспособив про жывот в містах і днесь то є тіпічный жытель областей обываных [[чоловік]]ом, котрый му забезпечує скрышы і страву. == Опис == Довжка тїла: 14-15 цм, Роспятя крыл: 21 цм. Воробель ся здалека явить як релатівно невыразный завалистый птах, але при близшім поглядї, окремо пак на самцїв, іде о пестро фаребного птаха. Мать куртый дзёбак, релатівно довгы крыла і куртый хвіст. Міджі обомі поглавями є очівісно вывинутый сексуалный діморфізм. Самець мать брудно сиву бріхову часть тїла, верьню часть буру в різных фаребных надыхах з чорныма фляками і єднов векшов білов в уровни горла. Од саміцї го розознаме тыж дякуючі чорному фляку на горлї і чорній змужцї на горлї. Саміцї суть менше выразны, сивобуры, зверьха тмавшы. Молоды птахы суть фарбов такы самы як саміця. В лїтї мають обі поглавя модрочорный дзёбак і буры ногы, в зимі пак дзёбак жовткасто бурый. Можеме сі го даколи сплести з меншым і щіглишым [[мазурик]]ом, якый але мать ґаштаново буру чапочку і чорный фляк на лицях. == Хованя == Воробель є сталый вид. Цїлорочно жыє в чісленых, велётаз і дакількосточленных ґрупах. Дорослы птахы ся жывлять передовшыткым рослиннов стравов, нагодно і кормлїнём про худобу або одпадками з домашности, молодята кормить дрібныма мушками ці хробачками. Озывать ся шыроков шкалов щебетавых звуків. Самець в часї токаня выдавать ряд довгых тонів як „чілп чеф чілп“, в часї гнїздїня ся часто озывають довгым „чурр“. Шторік мать 2 аж 4 зношкы. Гнїздо будує найчастїше під рыньвами, в пуклинах стїн або в скалах, в густых попинавых рослинах на хыжах, на даховых грядах, під даховов крытинов, в кряках, обчас і в конарях стромів. Гнїзда суть векшынов неуправены і збудованы з конариків і постелены травов або пірём. Выїмку творять лем гнїзда на стромах і кряках, котры вызерають кус красше. Часто є барз аґресівный і змоцнює ся гнїзд другых видів птахів. І свої гнїзда усиловно боронить. Од мая до авґуста кладе 5-6 чорно флякастых синёбілых або блядо зеленых яєць з розмірами 23×15 мм. На яйцях сидять обоми родічі по добу 13-14 днїв а молодята опущають гнїздо по 17 днях жывота. == Підвиды == У воробля розознаваме коло 12 підвидів<ref>https://web.archive.org/web/20110103100419/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8993/</ref>. * ''Passer domesticus bactrianus'' * ''Passer domesticus biblicus'' * [[Воробель евразійскый]] (''Passer domesticus domesticus'') * ''Passer domesticus hufufae'' * ''Passer domesticus hyrcanus'' * ''Passer domesticus indicus'' * [[Воробель таліаньскый]] (''Passer domesticus italiae'') * ''Passer domesticus niloticus'' * ''Passer domesticus parkini'' * ''Passer domesticus persicus'' * ''Passer domesticus rufidorsalis'' * ''Passer domesticus tingitanus'' == Ґалерія == <gallery> Файл:House Sparrow (M) I IMG 7881.jpg|Самець Файл:House sparrow I IMG 4529.jpg|Саміця Файл:House Sparrows mating I IMG 0066.jpg|Топтаючій ся пар Файл:House sparrow I IMG 7054.jpg|Саміця кормить молодята Файл:House Sparrow-Mindaugas Urbonas-7.jpg|Співаючій самець Файл:House sparrow (imm.) I IMG 6809.jpg|Молодый птах Файл:Gorrión.passer.domesticus.chick.jpg|Молодя </gallery> == Референції == {{commons|Passer domesticus}} <references/> [[Катеґорія:Найменше знепокоївый (LC)]] [[Катеґорія:Вороблёвы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] olwjpsq2az2hcfa5218ycy3paa75cii Вюрок 0 5802 167849 127562 2026-07-28T01:38:56Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167849 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fringilla montifringilla 1 (Marek Szczepanek).jpg|thumb|right|Вюрок]] [[File:Fringilla montifringilla - Kajaani Finlande 222.jpg|thumb| ''Fringilla montifringilla'']] '''Вюрок''' (''Fringilla montifringilla'') є малый [[співакы|співавый]] [[птахы|птах]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[вюрковы]]х. == Опис == * Довжка тїла: 14 - 17 цм * Роспятя крыл: 25 - 28 цм * Вага: 22 - 27 ґ Вюрок мать щігле тїло, релатівно довгый [[хвіст]] і куртый шпіцятый [[дзёбак]]. Самець в свадьбянім шатї мать сиву аж чорну голову, затылок, хырбет, хвіст і крыла з двома видительныма смугами. Грудь є помаранчова, бріх і удзіця білы, дзёбак і лабы жовткавы, на боках мать буры флякы. В простїм шатї є зафарбленый подобно як саміця, котра мать головы і хырбет помаранчовый з чорныма фляками. == Росшырїня == Гнїздить в меджах од Брітаньскых островів і Шкандінавского півострова по Естонію і [[Камчатка (півостров)|Камчатку]]. Зимує в [[середня Европа|середнїй]] і [[южна Европа|южній Европі]], [[северна Африка|северній Африцї]], [[Пакістан]]ї, [[Індія|Індії]], [[Кітай|Кітаї]] a в [[Японія|Японії]]. Сучасна европска популація рахує згруба 25 - 43 000 000 екземпларів.<ref>[https://web.archive.org/web/20080614215417/http://www.iucnredlist.org/search/details.php/53388/all Red list]{{ref-en}}</ref> Жыє передовшыткым в одкрытых [[шпильковый лїс|шпильковых]], березовых і буковых лїсах, на лїсных чістинах і буряновых локалітах. == Хованя == Вюрок жыє справила в ґрупах, часто в сполочности далшых видів вюрковых. Знать барз добрї лїтати. Озывать ся характерістічным носовым „теееп“ або „квек“. Жывить ся дрібныма хробачками а другыма безхырбетныма жывыма творами, через зиму выглядавать передовшыткым насїня вшелиякых рослин а стромів (окремо пак буквіцї). Гнїздо собі будує найчастїше на шпильковых стромах. Дякуючі ёго маскованю є векшынов добрї скрыте. Бігом мая аж юла до нёго кладе 3 - 8 білых яєць з чорныма фляками. На яйцях сидить лем саміця 11 - 12 днїв. == Жрідла == * Bezzel, E. (2007): ''Ptáci''. Rebo Productions. {{ISBN| 978-80-7234-292-1}} * [https://web.archive.org/web/20080120075512/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id9000/ Biolib] == Референції == <references/> {{Переклад|cs|Pěnkava jikavec|7596580}} {{commonscat|Fringilla montifringilla}} [[Катеґорія:Вюрковы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] o5h08r6e5t7f7qp5gyh19argammym2v Завирушка лїсова 0 5844 167855 126755 2026-07-28T03:01:35Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167855 wikitext text/x-wiki [[Файл:Prunella modularis-crop.jpg|thumb|right|Завирушка лїсова]] [[Файл:Dunnock nest, Mainz, Germany P7300003.jpg|thumb|Гнїздо завирушкы лїсовой з молодятами]] '''Завирушка лїсова''' (''Prunella modularis'') є росшыреный птах з [[Родина (біолоґія)|родины]] Prunellidae. Росте до великости [[воробель|воробля]] (19,5 - 14 цм), котрому ся дакус до істой міры подобать і взглядом. На векшынї тїла є зароснута бурым пірём, на хырбетї мать выразны тмавы смугы, дорослы мають і інакшы сивосинї фарбы на голові, котры молоды птахы не мають. Обі поглавя суть собі фарбов дуже подобны. Озывать ся звучным острым ''ціт ціт ціт'' або ''цііт''. {{слуханя|назва_файлу=Prunella modularis (06 03 06).ogg|тітулок=Завирушка лїсова|попис=Награвка із співом}} [[Файл:Dunnock eggs.jpg|left|thumb|Гнїздо з яйцём]] [[File:Cuculus canorus canorus MHNT.ZOO.2010.11.149.30.jpg|thumb|left| ''Cuculus canorus canorus'' + ''Prunella modularis'']] [[File:Zingende en poetsende heggenmus-4961739.webm |thumb |Prunella modularis]] Завирушка лїсова є найросшыренїшым представителём своёй родины. Гнїздить в мірных частях [[Европа|Европы]] і [[Азія|Азії]]. Часточо є перелїтна, зимує в южній і западній Европі. В роках [[1867]] аж [[1882]] была чоловіком приволочена тыж на [[Новый Зеланд]], де є днесь богато росшырена. Обывать густы лїсовы поросты, особливо шпильковы лїсы, крякы і загороды. Завирушка лїсова жере хробакы. Гнїздо з [[мох]]у постелен травов собі будує добрї скрыте в густых кряках або на шпильковых стромах. Саміцї до нёго потім кладуть 3 аж 5 малых, світло синїх яєць, на котрых сама сидить. Вид ся часто тыж стане жертвов [[гнїздовый паразітізм|гнїздового паразітізму]] із боку [[зозуля|зозулї]]. == Референції == <references /> {{Переклад|cs|Pěvuška modrá|7274324}} * [https://web.archive.org/web/20080305231132/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8859/ BioLib] {{commonscat|Prunella modularis}} [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 2pwwjutyg84hryr07hopb3gr94vk2i0 Жовна зелена 0 5866 167853 145226 2026-07-28T02:56:12Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167853 wikitext text/x-wiki {{Таксон|образчик=[[File:Grünspecht Picus viridis.jpg|thumb|left]]|образчика подпис=Жовна зелена|статус=LC|царство=Быдла|филь=Хордовы|назва=Жовна зелена (Picus viridis)|тип=Хордовы|клас=Птицы|ряд=Дятлёподобны|родина=Дятловы|племено=Picini|род=Зелены дятлы|вид=Жовна зелена|научна назва=Picus viridis|категория склада=Picus viridis}} '''Жовна зелена''' (''Picus viridis'') — є середнї великый [[дятлёобразны]]й [[птахы|птах]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] дятлёвых. Богато є росшыреный в западній Азії і цїлій [[Европа|Европі]] з выїмков Ірьска, векшыновой теріторії Шкандінавского півострова і дакілько середоземных островів, і то чінить єй єднов з найросшыренїшых европскых представителїв своёй родины. == Опис == * Довжка тїла: 32 цм * Роспятя крыл: 51 цм * Вага: 185 - 250 ґ [[Файл:Picus viridis juv(ThKraft).jpg|left|thumb|Молодый птах]] Жовна зелена є выразный птах з дакілько анатомічныма адаптаціями про жывот на стромах. Міджі найважнїшы належыть істотнї силный шпіцятый дзёбак, вгодный про россеканя дерева, міцны пазуры, як жовна хоснує про захоплїня ся на скорї стромів, небарз довгый але і так силный хвіст, котрый мать опорну функцію а в непослїднїм рядї і охранне зафарблїня. Мать оливово зеленый хырбет, білу спідню часть тїла із зеленым і жовтым надыхом на хвостї, сивы ногы, жовтозеленый дзёбак, червене тимя з выїмков підвиди ''P. v. sharpei'' і чорну лисёву маску. Поглавя ся од ся фарбов кус одрізняють, самець мать червены, саміця чісто чорны баюсы. Молоды птахы на лицях і бріху мають тмавы флякы в рядах. В [[середня Европа|середнїй Европі]] собі можеме жовну зелену легко поплести з дуже подобнов жовнов сивов, яка є дакус менша, мать зеленый бріх і чорны баюсы на лицях лем мягко назначены. == Хованя == Жовна зелена цїлорочно обывать [[листяный лїс|листяны]] і [[змішаный лїс|змішаны лїсы]], припадно і векшы [[парк]]ы і загороды з достаточным поростом старых і величезных стромів. [[Файл:Travies-Picus viridis.jpg|left|thumb|Ілустрація од Едоуарда Травіесе]] [[File:Picus viridis MHNT ZOO 2010 11 162 HdB Miramas.jpg|thumb|''Picus viridis '']] На розлуку од векшыны дятловых од нёй можеме чути бубнованя лем малоколи. Овелё частїшы суть голосовы проявы, окремо пак хехотаве „ґлик ґлик ґлик ґлик“, тверде „кяік“ або „клі клі“. Жовна травить подобно як дятлї і сорокопуды векшыни часу на стромах, за стравов але часто злїзать і на землю. Скоро вылучно до хворого і мягкого дерева собі глубить дутины з невеликов вступнов дїров, часо але обсяджує і опущены дутины другых дятловых птахів. В лїтї їй служать як гнїздовиска а в зимі їх хоснує передовшыткым як місце про переспаня. Головну часть стравы творять мурянкы, котрых із своїх скрыш добывать дякуючі свому лїпкачому, аж 10 цм довгому языку, часто жере і далшы інсекты. Гнїздить од [[апріль|апріля]] до [[юл]]а а шторік кладе 5 аж 7 білых яєць о розмірах 23 × 31 мм. Часто загнїздює і в достаточно великых пташачіх будьках. На яйцях сидить черяво [[саміця]] і [[самець]] 19 - 20 днїв. Молодята опущають гнїздо по 21 днях жывота. == Референції == {{commons|Picus viridis}} {{Переклад|cs|Žluna zelená|7668195}} * [http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8790/ Biolib]{{Dead link|date=July 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [http://www.priroda.cz/lexikon.php?detail=850 Priroda.cz] * Bezzel, E. (2007): ''Ptáci''. Rebo Productions. ISBN 978-80-7234-292-1 [[Катеґорія:Дятловы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 76l1jms00yfe1aarkq74efxts3j2jra Лаура Алонсо Падін 0 10813 167860 139582 2026-07-28T09:06:30Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167860 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Лаура Алонсо Падін |Имя_оригиналне={{ref-es}} Laura Alonso Padin |Образчик=[[File:Laura Alonso.jpg|200px]] |Категория_склада=Laura Alonso |Уроджѣня={{birth date and age|1976|1|2}} |Мѣсто_роджѣня= }} '''Лаура Алонсо Падін''' ({{lang-es|Laura Alonso Padin}}; * [[2. януар]] [[1976]] [[Іспанія]])&nbsp;— [[Іспанія|іспанська]] співачка ([[сопрано]]). {{Lifetime|1976||Алонсо Падін, Лаура}} [[Катеґорія:Співаци]] [[Катеґорія:Іспанія]] [[Катеґорія:Сопрано]] [[Катеґорія:Опера]] 2nl3qq0a4lv4q5v767wi9iay7vcbp9n Павол Пенкса 0 10838 167859 139892 2026-07-28T08:52:02Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167859 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Павол Пенкса |Чинность=фотбаловый бранкарь |Уроджѣня={{birth date and age|1985|11|7}} |Мѣсто_роджѣня= }} '''Павол Пенкса''' ({{lang-sk|Pavol Penksa}}; ур. [[7. новембер]] [[1985]], )&nbsp;— то словеньскый фотбаловый бранкарь. Започінав грати у ''ФК Спішска Нова Весь''. Од року 2016 выступать за клуб 1. Татран Прешов. == Одказы == * [http://int.soccerway.com/players/pavol-penksa/83566/ Павол Пенкса на Soccerway.com (анґл.)] * [http://www.transfermarkt.com/pavol-penksa/profil/spieler/80913 Павол Пенкса на transfermarkt.com (анґл.] {{stub}} {{lifetime|1985||Пенкса, Павол}} [[Катеґорія:Шпортовци]] t6svbfletg42fw73azp4sm2pbvkqcq4 Александр Вучич 0 18447 167858 157663 2026-07-28T08:38:06Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167858 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Александер Вучич |Имя_оригиналне={{ref-sr}} Александар Вучић |Образчик=[[File:Aleksandar Vučić 2024 (cropped).jpg|200px]] |Категория_склада=Aleksandar Vučić |Чинность=[[Презідент|президент]] [[Сербія|Сербии]] |Уроджѣня={{birth date and age|1970|3|5}} |Мѣсто_роджѣня=[[Белград]] }} '''Александер Вучич''' ([[Серьбскый язык|серб]]. ''Александар Вучић'') — теперішній (з 31. мая 2017. года) презідент [[Сербія|Сербиї]]. Быв выбраный в 2017. годі.<ref>[https://web.archive.org/web/20221208233850/https://rs.n1info.com/vesti/a252624-vucic-polaze-zakletvu-i-preuzima-duznost-predsednika/ Vučić položio zakletvu i preuzeo dužnost predsednika Srbije]</ref> == Референции == <references /> {{Lifetime|1970||Вучич, Александер}} {{стыржень}} [[Катеґорія:Сербія]] [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Уродили ся 1970]] 7p9dudg6viq9fvjx27l1dnh3mhl9dlf Забитый в бої 0 19151 167840 163169 2026-07-27T17:40:04Z Halajkovič 33393 167840 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[Файл:Omaha-beach-cemetery.jpg|міні|[[Нормандія|Нормандьско]]-[[США|америцькый]] [[Теметов|цінтерь]] і меморіал недалеко од комуны Колвіл-сюр-Мер в [[Франція|Франції]], присвяченый америцькым воякам, котры загынули в [[Европа|Европі]] почас [[Друга світова война|Другой світовой войны]].]] '''Заби́тый в бої''' ({{lang-en|Killed in action, KIA}}) є класіфікація жертев, котру в общім хоснують озброєны силы на опис смерти своїх прислушників в бої з неприятельскыма або неприятельскы наладженыма силами.<ref>{{cite web|title=U.S. Department of Defense Dictionary: killed in action|url=http://ww.dtc.mil/doctrine/jel/doddict/data/k/03003.html|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20120927022355/http://www.dtic.mil/doctrine/jel/doddict/data/k/03003.html|archive-date=2012-09-27|access-date=2007-02-04}}</ref><sup><nowiki>[</nowiki>[[Вікіпедія:Перевірителность#Жрідла з неяснов вірогодностёв|потребне лїпше жрїдло]]<nowiki>]</nowiki></sup> Міністерство обороны [[Споєны штаты америцькы|Споєных штатів америцькых]] наприклад уваджать, же особы выголошены за забити в бої не мусили выстрїлити зо своїх збрани, але выстачіло, жебы были забити в дослїдку неприятельской атакы. Меджі забитых в бої обсягують особы забити приятельскым вогнём почас боя, але не особы забити при карамболах, як суть трафунковы транспортны карамболы, вражды або іншы неприятельскы подїї ці [[терорізм]].<ref>{{cite web|title=Army Casualty and Mortuary Affairs Frequently Asked Questions|url=https://www.hrc.army.mil/content/Army%20Casualty%20and%20Mortuary%20Affairs%20Frequently%20Asked%20Questions#2|access-date=2024-11-06}}</ref> Забити в бої ся можуть тыкать на боёвых єдиніць на фронтї, так ай морьскых, вздушных і підпорных сил. == Вмер од зранїнь == Окрем того ся термін „'''вмер од зранїня'''“ ({{lang-en|died of wounds, DOW}}) хоснує на означіня прислушників, котры ся дістали до здравотницького заряджіня перед смертю.<ref>{{cite web|title=Understanding Combat Casualty Care Statistics|url=https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA480496.pdf|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20201020035329/https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA480496.pdf|archive-date=2020-10-20|publisher=[[Defense Technical Information Center]]}}</ref> Катеґорія „'''вмер од зранїнь, котры утерпів в бої'''“ ({{lang-en|died of wounds received in action, DWRIA}}) ся хоснує ай про боёвы жертвы, котры настали по здравотній евакуації.<ref>{{cite web|title=DoD Instruction Number 1300.18|url=https://www.esd.whs.mil/Portals/54/Documents/DD/issuances/dodi/130018p.pdf|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20190126213738/https://www.esd.whs.mil/Portals/54/Documents/DD/issuances/dodi/130018p.pdf|archive-date=2019-01-26|publisher=[[Defense POW/MIA Accounting Agency|DPAA]]}}</ref> == Страченый, правдоподобно мертвый == Тот термін „'''правдоподобно забитый в бої'''“ ({{lang-en|presumed killed in action, PKIA}}) ся хоснує в припадї, кедь ся прислушници страчають в бої, спочатку суть уведжены як „'''страчены в бої'''“ ({{lang-en|missing in action, MIA}}), але кедь ся не найдуть, пізнїше ся предпокладать, же не пережыли.<ref>{{cite web|url=http://www.public.navy.mil/surfor/ddg69/Pages/namesake.aspx|title=USS Milius — Named in honor of Navy pilot Captain Paul L. Milius|work=public.navy.mil|publisher=[[US Navy]]|access-date=10 January 2018|archive-date=12 January 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180112160258/http://www.public.navy.mil/surfor/ddg69/Pages/namesake.aspx|url-status=dead}}</ref> Є то тіпічне про морьскы биткы або бої в іншых неприятельскых середовисках, де є тяжко найти тїла. Велике множество вояків забитых в бої зістало в [[Перша світова война|першій світовій войнї]] неідентіфікованых, як наприклад Джон Кіплінґ, сын брітаньского поета [[Радьярд Кіплінґ|Радьярда Кіплінґа]], што привело к заложіню Комісії про войновы гробы Сполоченства народів.<ref name="John">{{cite news |last1=Brown |first1=Jonathan |title=The Great War and its aftermath: The son who haunted Kipling |url=https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/books/features/the-great-war-and-its-aftermath-the-son-who-haunted-kipling-413795.html |access-date=3 May 2018 |work=The Independent |date=28 August 2006 |archive-date=3 May 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180503182230/https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/books/features/the-great-war-and-its-aftermath-the-son-who-haunted-kipling-413795.html |url-status=live }}</ref> == Дефініція НАТО == [[НАТО]] дефінує забитого в бої або жертву боя як боёвника, котрый є забитый на містї або вмер в дослїдку зранїнь або іншых травм скорїше, як ся дістане до здравотницького заряджіня або му поможуть сполубоёвници.<ref>{{citation|url=http://nsa.nato.int/nsa/zPublic/ap/aap6/AAP-6.pdf#page=123 |title=AAP-06, NATO Glossary of terms and definitions |publisher=NATO |year=2013 |page=123 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20120303201526/http://nsa.nato.int/nsa/zPublic/ap/aap6/AAP-6.pdf |archive-date=2012-03-03}}</ref> == Поз. тыж == * [[Страченый в бої]] * [[Войновый заятець]] * [[Зраненый в бої]] == Референції == {{референції}} == Вонкашнї одказы == {{Commonscat}} {{Переклад|en|Killed in action|1332116576}} [[Катеґорія:Воєньскы прислушници забити в бої|*]] [[Катеґорія:Воєньска термінолоґія]] [[Катеґорія:Война]] [[Катеґорія:Жертвы войны]] 29kb6ws20sln75ipkj8yh8jdh5i136t Список країв на Словеньску 0 19647 167832 167043 2026-07-27T15:57:54Z Halajkovič 33393 167832 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[Файл:Kraje Slovenska-rue.png|thumb|right|{{center|8 країв Словеньска}}]] '''Краї Словеньска''' ({{lang-sk|Kraje Slovenska}}) суть адміністратівно-теріторіалны єдиніцї штатной адміністрації в [[Словеньско|Словеньскій републіцї]], котры были першыраз заложены в роцї. В днешнїм часї є на Словеньску є 8 країв, котры мають свої окресы (79). == Список [[край|країв]] == По періодї, почас котрого не екзістовали краї ани жадный їх еквівалент (1990–1996), были краї зась заведжены в роцї 1996. Што ся о адміністратівнім членїню, Словеньско є од 31. децембра 2025 роздїлене на 8 країв:<ref>{{cite web |url=https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7102rr/v_om7102rr_00_00_00_en |title=Population by age and sex - SR, regions, districts, municipalities (annual) |publisher=Štatistický úrad Slovenskej republiky |language=en |access-date=2026-07-07}}</ref><ref>{{cite web |url=https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7015rr/v_om7015rr_00_00_00_en |title=Population by sex - SR, regions, districts, municipalities (annual) |publisher=Štatistický úrad Slovenskej republiky |language=en |access-date=2026-07-07}}</ref> {| class="toccolours mw-datatable sortable" border=1 cellpadding=3 style=border-collapse:collapse |- ! Ерб !! Край !! Головне місто ! Обывательство <br>(2019) !! % од<br>обывательство!! Розлога<br>(км²) Край !! % од<br>країны !! Чісло окресів !! Чісло міст |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Banská Bystrica Region.svg|x42px]] || [[Банскобыстріцькый край]] || [[Банска Быстріця]] | align=center | 645 276 || align=center | 12,2 || align=center | 9454,4 || align=center | 19,3 || align=center | 13 || align=center | 24 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Bratislava Region.svg|x42px]] || [[Братїславскый край]] || [[Братїслава]] | align=center | 669 592 || align=center | 11,2 || align=center | 2052,7 || align=center | 4,2 || align=center | 8 || align=center | 7 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Žilina Region.svg|x42px]] || [[Жіліньскый край]] || [[Жіліна]] | align=center | 691 509 || align=center | 12,8 || align=center | 6808,7 || align=center | 13,9 || align=center | 11 || align=center | 18 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Košice Region.svg|x42px]] || [[Кошіцькый край]] || [[Кошіцї]] | align=center | 801 460 || align=center | 14,7 || align=center | 6754,5 || align=center | 13,8 || align=center | 11 || align=center | 17 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Nitra Region.svg|x42px]] || [[Нїтряньскый край]] || [[Нѣтра|Нїтра]] | align=center | 674 306 || align=center | 12,7 || align=center | 6343,8 || align=center | 12,9 || align=center | 7 || align=center | 15 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Prešov Region.svg|x42px]] || [[Пряшівскый край]] || [[Пряшів]] | align=center | 826 244 || align=center | 15,1 || align=center | 8973,6 || align=center | 18,3 || align=center | 13 || align=center | 23 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Trenčín Region.svg|x42px]] || [[Тренчіньскый край]] || [[Тренчін]] | align=center | 584 569 || align=center | 11,0 || align=center | 4502,0 || align=center | 9,2 || align=center | 9 || align=center | 18 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Trnava Region.svg|x42px]] || [[Трнавскый край]] || [[Трнава]] | align=center | 564 917 || align=center | 10,3 || align=center | 4146,6 || align=center | 8,4 || align=center | 7 || align=center | 16 |} == Референції == {{референції}} bnbeon9wt8gicdgtxflw4bjsfrtoepo 167833 167832 2026-07-27T16:08:32Z Halajkovič 33393 167833 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[Файл:Kraje Slovenska-rue.png|thumb|right|{{center|8 країв Словеньска}}]] '''Краї Словеньска''' ({{lang-sk|Kraje Slovenska}}) суть адміністратівно-теріторіалны єдиніцї штатной адміністрації в [[Словеньско|Словеньскій републіцї]], котры были першыраз заложены в роцї 1996. В днешнїм часї є на Словеньску є 8 країв, котры мають свої окресы (79). == Список [[край|країв]] == По періодї, почас котрого не екзістовали краї ани жадный їх еквівалент (1990–1996), были краї зась заведжены в роцї 1996. Што ся о адміністратівнім членїню, Словеньско є од 31. децембра 2025 роздїлене на 8 країв:<ref>{{cite web |url=https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7102rr/v_om7102rr_00_00_00_en |title=Population by age and sex - SR, regions, districts, municipalities (annual) |publisher=Štatistický úrad Slovenskej republiky |language=en |access-date=2026-07-07}}</ref><ref>{{cite web |url=https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7015rr/v_om7015rr_00_00_00_en |title=Population by sex - SR, regions, districts, municipalities (annual) |publisher=Štatistický úrad Slovenskej republiky |language=en |access-date=2026-07-07}}</ref> {| class="toccolours mw-datatable sortable" border=1 cellpadding=3 style=border-collapse:collapse |- ! Ерб !! Край !! Головне місто ! Обывательство <br>(2019) !! % од<br>обывательство!! Розлога<br>(км²) Край !! % од<br>країны !! Чісло окресів !! Чісло міст |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Banská Bystrica Region.svg|x42px]] || [[Банскобыстріцькый край]] || [[Банска Быстріця]] | align=center | 645 276 || align=center | 12,2 || align=center | 9454,4 || align=center | 19,3 || align=center | 13 || align=center | 24 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Bratislava Region.svg|x42px]] || [[Братїславскый край]] || [[Братїслава]] | align=center | 669 592 || align=center | 11,2 || align=center | 2052,7 || align=center | 4,2 || align=center | 8 || align=center | 7 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Žilina Region.svg|x42px]] || [[Жіліньскый край]] || [[Жіліна]] | align=center | 691 509 || align=center | 12,8 || align=center | 6808,7 || align=center | 13,9 || align=center | 11 || align=center | 18 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Košice Region.svg|x42px]] || [[Кошіцькый край]] || [[Кошіцї]] | align=center | 801 460 || align=center | 14,7 || align=center | 6754,5 || align=center | 13,8 || align=center | 11 || align=center | 17 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Nitra Region.svg|x42px]] || [[Нїтряньскый край]] || [[Нѣтра|Нїтра]] | align=center | 674 306 || align=center | 12,7 || align=center | 6343,8 || align=center | 12,9 || align=center | 7 || align=center | 15 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Prešov Region.svg|x42px]] || [[Пряшівскый край]] || [[Пряшів]] | align=center | 826 244 || align=center | 15,1 || align=center | 8973,6 || align=center | 18,3 || align=center | 13 || align=center | 23 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Trenčín Region.svg|x42px]] || [[Тренчіньскый край]] || [[Тренчін]] | align=center | 584 569 || align=center | 11,0 || align=center | 4502,0 || align=center | 9,2 || align=center | 9 || align=center | 18 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Trnava Region.svg|x42px]] || [[Трнавскый край]] || [[Трнава]] | align=center | 564 917 || align=center | 10,3 || align=center | 4146,6 || align=center | 8,4 || align=center | 7 || align=center | 16 |} == Референції == {{референції}} 0pa11m6r3e2pp172jsenx9gfucvvobd 167834 167833 2026-07-27T16:12:26Z Halajkovič 33393 /* Список країв */ 167834 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[Файл:Kraje Slovenska-rue.png|thumb|right|{{center|8 країв Словеньска}}]] '''Краї Словеньска''' ({{lang-sk|Kraje Slovenska}}) суть адміністратівно-теріторіалны єдиніцї штатной адміністрації в [[Словеньско|Словеньскій републіцї]], котры были першыраз заложены в роцї 1996. В днешнїм часї є на Словеньску є 8 країв, котры мають свої окресы (79). == Список [[край|країв]] == По періодї, почас котрого не екзістовали краї ани жадный їх еквівалент (1990–1996), были краї зась заведжены в роцї 1996. Што ся о адміністратівнім членїню, Словеньско є од 31. децембра 2025 роздїлене на 8 країв:<ref>{{cite web |url=https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7102rr/v_om7102rr_00_00_00_en |title=Population by age and sex - SR, regions, districts, municipalities (annual) |publisher=Štatistický úrad Slovenskej republiky |language=en |access-date=2026-07-07}}</ref><ref>{{cite web |url=https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7015rr/v_om7015rr_00_00_00_en |title=Population by sex - SR, regions, districts, municipalities (annual) |publisher=Štatistický úrad Slovenskej republiky |language=en |access-date=2026-07-07}}</ref> {| class="toccolours mw-datatable sortable" border=1 cellpadding=3 style=border-collapse:collapse |- ! Ерб !! Край !! Головне місто ! Обывательство <br>(2019) !! % од<br>обывательства!! Розлога<br>(км²) !! % од<br>країны !! Чісло окресів !! Чісло міст |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Banská Bystrica Region.svg|x42px]] || [[Банскобыстріцькый край]] || [[Банска Быстріця]] | align=center | 645 276 || align=center | 12,2 || align=center | 9454,4 || align=center | 19,3 || align=center | 13 || align=center | 24 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Bratislava Region.svg|x42px]] || [[Братїславскый край]] || [[Братїслава]] | align=center | 669 592 || align=center | 11,2 || align=center | 2052,7 || align=center | 4,2 || align=center | 8 || align=center | 7 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Žilina Region.svg|x42px]] || [[Жіліньскый край]] || [[Жіліна]] | align=center | 691 509 || align=center | 12,8 || align=center | 6808,7 || align=center | 13,9 || align=center | 11 || align=center | 18 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Košice Region.svg|x42px]] || [[Кошіцькый край]] || [[Кошіцї]] | align=center | 801 460 || align=center | 14,7 || align=center | 6754,5 || align=center | 13,8 || align=center | 11 || align=center | 17 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Nitra Region.svg|x42px]] || [[Нїтряньскый край]] || [[Нѣтра|Нїтра]] | align=center | 674 306 || align=center | 12,7 || align=center | 6343,8 || align=center | 12,9 || align=center | 7 || align=center | 15 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Prešov Region.svg|x42px]] || [[Пряшівскый край]] || [[Пряшів]] | align=center | 826 244 || align=center | 15,1 || align=center | 8973,6 || align=center | 18,3 || align=center | 13 || align=center | 23 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Trenčín Region.svg|x42px]] || [[Тренчіньскый край]] || [[Тренчін]] | align=center | 584 569 || align=center | 11,0 || align=center | 4502,0 || align=center | 9,2 || align=center | 9 || align=center | 18 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Trnava Region.svg|x42px]] || [[Трнавскый край]] || [[Трнава]] | align=center | 564 917 || align=center | 10,3 || align=center | 4146,6 || align=center | 8,4 || align=center | 7 || align=center | 16 |- ! [[File:Coat of arms of Slovakia.svg|x42px]] !! align=left | [[Словеньско]] !! align=left | [[Братїслава]] ! align=center | 5 457 873 !! align=center | 100 !! align=center | 49 036,3 !! align=center | 100 !! align=center | 79 !! align=center | 138 |} == Референції == {{референції}} af4hyu8jn69hckjnudci3609h1l16nd 167835 167834 2026-07-27T16:14:07Z Halajkovič 33393 167835 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[Файл:Kraje Slovenska-rue.png|thumb|right|{{center|8 країв Словеньска}}]] '''Краї Словеньска''' ({{lang-sk|Kraje Slovenska}}) суть адміністратівно-теріторіалны єдиніцї штатной адміністрації в [[Словеньско|Словеньскій републіцї]], котры были першыраз заложены в роцї 1996. В днешнїм часї є на Словеньску 8 країв, котры мають свої окресы (79). == Список [[край|країв]] == По періодї, почас котрого не екзістовали краї ани жадный їх еквівалент (1990–1996), были краї зась заведжены в роцї 1996. Што ся о адміністратівнім членїню, Словеньско є од 31. децембра 2025 роздїлене на 8 країв:<ref>{{cite web |url=https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7102rr/v_om7102rr_00_00_00_en |title=Population by age and sex - SR, regions, districts, municipalities (annual) |publisher=Štatistický úrad Slovenskej republiky |language=en |access-date=2026-07-07}}</ref><ref>{{cite web |url=https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7015rr/v_om7015rr_00_00_00_en |title=Population by sex - SR, regions, districts, municipalities (annual) |publisher=Štatistický úrad Slovenskej republiky |language=en |access-date=2026-07-07}}</ref> {| class="toccolours mw-datatable sortable" border=1 cellpadding=3 style=border-collapse:collapse |- ! Ерб !! Край !! Головне місто ! Обывательство <br>(2019) !! % од<br>обывательства!! Розлога<br>(км²) !! % од<br>країны !! Чісло окресів !! Чісло міст |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Banská Bystrica Region.svg|x42px]] || [[Банскобыстріцькый край]] || [[Банска Быстріця]] | align=center | 645 276 || align=center | 12,2 || align=center | 9454,4 || align=center | 19,3 || align=center | 13 || align=center | 24 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Bratislava Region.svg|x42px]] || [[Братїславскый край]] || [[Братїслава]] | align=center | 669 592 || align=center | 11,2 || align=center | 2052,7 || align=center | 4,2 || align=center | 8 || align=center | 7 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Žilina Region.svg|x42px]] || [[Жіліньскый край]] || [[Жіліна]] | align=center | 691 509 || align=center | 12,8 || align=center | 6808,7 || align=center | 13,9 || align=center | 11 || align=center | 18 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Košice Region.svg|x42px]] || [[Кошіцькый край]] || [[Кошіцї]] | align=center | 801 460 || align=center | 14,7 || align=center | 6754,5 || align=center | 13,8 || align=center | 11 || align=center | 17 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Nitra Region.svg|x42px]] || [[Нїтряньскый край]] || [[Нѣтра|Нїтра]] | align=center | 674 306 || align=center | 12,7 || align=center | 6343,8 || align=center | 12,9 || align=center | 7 || align=center | 15 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Prešov Region.svg|x42px]] || [[Пряшівскый край]] || [[Пряшів]] | align=center | 826 244 || align=center | 15,1 || align=center | 8973,6 || align=center | 18,3 || align=center | 13 || align=center | 23 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Trenčín Region.svg|x42px]] || [[Тренчіньскый край]] || [[Тренчін]] | align=center | 584 569 || align=center | 11,0 || align=center | 4502,0 || align=center | 9,2 || align=center | 9 || align=center | 18 |- | align=center | [[File:Coat of Arms of Trnava Region.svg|x42px]] || [[Трнавскый край]] || [[Трнава]] | align=center | 564 917 || align=center | 10,3 || align=center | 4146,6 || align=center | 8,4 || align=center | 7 || align=center | 16 |- ! [[File:Coat of arms of Slovakia.svg|x42px]] !! align=left | [[Словеньско]] !! align=left | [[Братїслава]] ! align=center | 5 457 873 !! align=center | 100 !! align=center | 49 036,3 !! align=center | 100 !! align=center | 79 !! align=center | 138 |} == Референції == {{референції}} qr28o19ik7elqresqqzyei62io1x7uk Список країв в Чеську 0 19654 167836 136051 2026-07-27T16:56:37Z Halajkovič 33393 167836 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[Файл:CoA CZ regions.png|thumb|{{center|14 країв Чеська (і головне місто Прага)}}]] '''Краї Чеська''' ({{lang-cs|Kraje v Česku}}) суть высшы теріторіалны самосправны єдиніцї, котры представлюють теріторіалны сполоченства обчанів з правом на самосправу. Были зряджены в роцї 2000 конштітучным законом о зряджіню высшых теріторіалных самосправных єдиніць, самосправны правомоци здобыли на основі закона о краях.<ref>{{Cite web |title=Ústavní zákon č. 347/1997 Sb., o vytvoření vyšších územních samosprávných celků |url=https://www.zakonyprolidi.cz/cs/1997-347 |publisher=Zákony pro lidi |access-date=2026-07-27 |language=cs}}</ref> Країв є цїлково 14, котры мають 76 окресів, причім [[Прага]] є подля закона о головнім містї Празї єдночасно краём і общінов.<ref>{{Cite web |title=Zákon č. 131/2000 Sb., o hlavním městě Praze |url=https://www.zakonyprolidi.cz/cs/2000-131 |publisher=Zákony pro lidi |access-date=2026-07-27 |language=cs}}</ref> Про потребы Евроштату і ЧШУ одповідають краї єдиніцям NUTS 3.<ref>{{Cite web |title=Klasifikace územních statistických jednotek (CZ-NUTS) |url=https://www.czso.cz/csu/czso/klasifikace_uzemnich_statistickych_jednotek_-cz_nuts- |publisher=Český statistický úřad (ČSÚ) |access-date=2026-07-27 |language=cs}}</ref> == Список [[край|країв]] == {| class="toccolours mw-datatable sortable" border=1 cellpadding=3 style=border-collapse:collapse |- ! Ерб !! Край !! Головне місто ! Обывательство <br>(2022) !! % од<br>обывательства !! Розлога<br>(км²) !! % од<br>країны !! Чісло окресів !! Чісло міст |- | align=center | [[File:Central Bohemian Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Середнёчеськый край]] || [[Прага]] | align=center | 1 386 824 || align=center | 13,8 || align=center | 10 928,44 || align=center | 13,9 || align=center | 12 || align=center | 85 |- | align=center | [[File:South Bohemian Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Южночеськый край]] || [[Чешске Будейовице|Чеськы Будеёвіцї]] | align=center | 637 047 || align=center | 6,6 || align=center | 10 057,98 || align=center | 12,8 || align=center | 7 || align=center | 56 |- | align=center | [[File:Plzen Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Пылзеньскый край]] || [[Пылзень]] | align=center | 578 707 || align=center | 6,7 || align=center | 7 648,96 || align=center | 9,7 || align=center | 7 || align=center | 57 |- | align=center | [[File:Karlovy Vary Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Карловарьскый край]] || [[Карловы Вары]] | align=center | 283 210 || align=center | 3,8 || align=center | 3 310,36 || align=center | 4,2 || align=center | 3 || align=center | 38 |- | align=center | [[File:Usti nad Labem Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Устецькый край]] || [[Устї над Лабом]] | align=center | 798 898 || align=center | 7,9 || align=center | 5 338,67 || align=center | 6,8 || align=center | 7 || align=center | 59 |- | align=center | [[File:Liberec Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Ліберецькый край]] || [[Ліберець]] | align=center | 437 570 || align=center | 5,3 || align=center | 3 163,40 || align=center | 4,1 || align=center | 4 || align=center | 39 |- | align=center | [[File:Hradec Kralove Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Краловоградецкый край|Краловоградецькый край]] || [[Градец Кралове|Градець Кралове]] | align=center | 542 583 || align=center | 6,4 || align=center | 4 759,06 || align=center | 6,1 || align=center | 5 || align=center | 48 |- | align=center | [[File:Pardubice Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Пардубіцькый край]] || [[Пардубіцї]] | align=center | 514 518 || align=center | 6,1 || align=center | 4 519,20 || align=center | 5,8 || align=center | 4 || align=center | 38 |- | align=center | [[File:Olomouc Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Оломоуцькый край]] || [[Оломоуць]] | align=center | 622 930 || align=center | 7,2 || align=center | 5 271,54 || align=center | 6,7 || align=center | 5 || align=center | 31 |- | align=center | [[File:Moravian-Silesian Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Моравскослезьскый край]] || [[Острава]] | align=center | 1 177 989 || align=center | 11,7 || align=center | 5 430,54 || align=center | 6,9 || align=center | 6 || align=center | 42 |- | align=center | [[File:South Moravian Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Южноморавскый край]] || [[Бырно]] | align=center | 1 184 568 || align=center | 11,8 || align=center | 7 187,83 || align=center | 9,2 || align=center | 7 || align=center | 50 |- | align=center | [[File:Zlin Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Злинскый край|Зліньскый край]] || [[Злінь]] | align=center | 572 432 || align=center | 6,7 || align=center | 3 963,06 || align=center | 5,1 || align=center | 4 || align=center | 30 |- | align=center | [[File:Vysocina Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Край Высочина]] || [[Їглава]] | align=center | 504 025 || align=center | 6,0 || align=center | 6 795,75 || align=center | 8,7 || align=center | 5 || align=center | 35 |- ! [[File:Coat of arms of the Czech Republic.svg|x42px]] !! align=left | [[Чесько]] !! align=left | [[Прага]] ! align=center | 9 241 301 !! align=center | 100 !! align=center | 78 870 !! align=center | 100 !! align=center | 76 !! align=center | 608 |} == Референції == {{референції}} 6ln7q7x63hc44emn5bax05xe6jo2sj3 167837 167836 2026-07-27T16:57:20Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Краї Чеська]] на [[Список країв в Чеську]] 167836 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[Файл:CoA CZ regions.png|thumb|{{center|14 країв Чеська (і головне місто Прага)}}]] '''Краї Чеська''' ({{lang-cs|Kraje v Česku}}) суть высшы теріторіалны самосправны єдиніцї, котры представлюють теріторіалны сполоченства обчанів з правом на самосправу. Были зряджены в роцї 2000 конштітучным законом о зряджіню высшых теріторіалных самосправных єдиніць, самосправны правомоци здобыли на основі закона о краях.<ref>{{Cite web |title=Ústavní zákon č. 347/1997 Sb., o vytvoření vyšších územních samosprávných celků |url=https://www.zakonyprolidi.cz/cs/1997-347 |publisher=Zákony pro lidi |access-date=2026-07-27 |language=cs}}</ref> Країв є цїлково 14, котры мають 76 окресів, причім [[Прага]] є подля закона о головнім містї Празї єдночасно краём і общінов.<ref>{{Cite web |title=Zákon č. 131/2000 Sb., o hlavním městě Praze |url=https://www.zakonyprolidi.cz/cs/2000-131 |publisher=Zákony pro lidi |access-date=2026-07-27 |language=cs}}</ref> Про потребы Евроштату і ЧШУ одповідають краї єдиніцям NUTS 3.<ref>{{Cite web |title=Klasifikace územních statistických jednotek (CZ-NUTS) |url=https://www.czso.cz/csu/czso/klasifikace_uzemnich_statistickych_jednotek_-cz_nuts- |publisher=Český statistický úřad (ČSÚ) |access-date=2026-07-27 |language=cs}}</ref> == Список [[край|країв]] == {| class="toccolours mw-datatable sortable" border=1 cellpadding=3 style=border-collapse:collapse |- ! Ерб !! Край !! Головне місто ! Обывательство <br>(2022) !! % од<br>обывательства !! Розлога<br>(км²) !! % од<br>країны !! Чісло окресів !! Чісло міст |- | align=center | [[File:Central Bohemian Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Середнёчеськый край]] || [[Прага]] | align=center | 1 386 824 || align=center | 13,8 || align=center | 10 928,44 || align=center | 13,9 || align=center | 12 || align=center | 85 |- | align=center | [[File:South Bohemian Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Южночеськый край]] || [[Чешске Будейовице|Чеськы Будеёвіцї]] | align=center | 637 047 || align=center | 6,6 || align=center | 10 057,98 || align=center | 12,8 || align=center | 7 || align=center | 56 |- | align=center | [[File:Plzen Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Пылзеньскый край]] || [[Пылзень]] | align=center | 578 707 || align=center | 6,7 || align=center | 7 648,96 || align=center | 9,7 || align=center | 7 || align=center | 57 |- | align=center | [[File:Karlovy Vary Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Карловарьскый край]] || [[Карловы Вары]] | align=center | 283 210 || align=center | 3,8 || align=center | 3 310,36 || align=center | 4,2 || align=center | 3 || align=center | 38 |- | align=center | [[File:Usti nad Labem Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Устецькый край]] || [[Устї над Лабом]] | align=center | 798 898 || align=center | 7,9 || align=center | 5 338,67 || align=center | 6,8 || align=center | 7 || align=center | 59 |- | align=center | [[File:Liberec Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Ліберецькый край]] || [[Ліберець]] | align=center | 437 570 || align=center | 5,3 || align=center | 3 163,40 || align=center | 4,1 || align=center | 4 || align=center | 39 |- | align=center | [[File:Hradec Kralove Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Краловоградецкый край|Краловоградецькый край]] || [[Градец Кралове|Градець Кралове]] | align=center | 542 583 || align=center | 6,4 || align=center | 4 759,06 || align=center | 6,1 || align=center | 5 || align=center | 48 |- | align=center | [[File:Pardubice Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Пардубіцькый край]] || [[Пардубіцї]] | align=center | 514 518 || align=center | 6,1 || align=center | 4 519,20 || align=center | 5,8 || align=center | 4 || align=center | 38 |- | align=center | [[File:Olomouc Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Оломоуцькый край]] || [[Оломоуць]] | align=center | 622 930 || align=center | 7,2 || align=center | 5 271,54 || align=center | 6,7 || align=center | 5 || align=center | 31 |- | align=center | [[File:Moravian-Silesian Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Моравскослезьскый край]] || [[Острава]] | align=center | 1 177 989 || align=center | 11,7 || align=center | 5 430,54 || align=center | 6,9 || align=center | 6 || align=center | 42 |- | align=center | [[File:South Moravian Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Южноморавскый край]] || [[Бырно]] | align=center | 1 184 568 || align=center | 11,8 || align=center | 7 187,83 || align=center | 9,2 || align=center | 7 || align=center | 50 |- | align=center | [[File:Zlin Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Злинскый край|Зліньскый край]] || [[Злінь]] | align=center | 572 432 || align=center | 6,7 || align=center | 3 963,06 || align=center | 5,1 || align=center | 4 || align=center | 30 |- | align=center | [[File:Vysocina Region CoA CZ.svg|x42px]] || [[Край Высочина]] || [[Їглава]] | align=center | 504 025 || align=center | 6,0 || align=center | 6 795,75 || align=center | 8,7 || align=center | 5 || align=center | 35 |- ! [[File:Coat of arms of the Czech Republic.svg|x42px]] !! align=left | [[Чесько]] !! align=left | [[Прага]] ! align=center | 9 241 301 !! align=center | 100 !! align=center | 78 870 !! align=center | 100 !! align=center | 76 !! align=center | 608 |} == Референції == {{референції}} 6ln7q7x63hc44emn5bax05xe6jo2sj3 Чреба 0 20668 167842 157359 2026-07-27T18:03:35Z Allonbagaty 32538 Allonbagaty переменовав сторінку [[Цхінвалі]] на [[Чреба]] з вычерянём напрямлїнь 152295 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Чреба''' авадь '''Чребы''' ци '''Цхінва́л''' ({{lang-ka|ცხინვალი}}; {{lang-os|Чъреба}}) — [[Місто|варош]] на южному кавказови, согласно адмінистративно-ареальному дїленёви частично признаной [[Южна Осетія|Южной Осетії]]. Столиця тай центр [[Чребанськый район|Чребанського района]], но ни входит у его злогу, составляє уддїльну адмінестративну єденицю, лагодно адміністративного-ареалного дїленя [[Ґрузія|Ґрузії]] входить у [[Ґорійськый варошськый уряд]] края Шіда-Картлі. == Референції == <references /> {{stub}} [[Катеґорія:Населены пункты Грузии]] [[Катеґорія:Шіда-Картлі]] 63xdi0yctviji9qhja21rwn6xbq92vt Сан Маріно (місто) 0 20998 167839 159990 2026-07-27T17:24:38Z Halajkovič 33393 +коректованя 167839 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Otheruses|Сан Маріно (чеперушка)}} {{Місто |місцёва назва = {{lang-it|Città di San Marino}} |країна = {{flag|Сан Маріно}} |братьскы міста = {{flagicon|Хорватія}} Раб, [[Хорватія]]<br>{{flagicon|Італія}} Сан Лео, [[Італія]]<br>{{flagicon|Кітай}} Нанкінґ, [[Кітай]] }} '''Сан Марíно''' ({{lang-it|Città di San Marino}}) є [[головне місто]] [[штат]]у [[Сан Маріно]] і єдно з ёго девятёх [[кастел]]ів. Має 4 118 обывателїв.<ref name=pop>{{cite web |url=https://www.statistica.sm/pub1/StatisticaSM/en/Dati-statistici/Popolazione/Struttura-Demografica.html |title=Demographic structure |access-date=20 July 2025 |website=Office of Informatics, Technology, Data and Statistics }}</ref> Находить ся на западных схылах найвысшого пункту Сан Маріна, горы [[Монте Тітано (гора)|Монте Тітано]]. Пяте найменше головне місто подля чісла обывателїв. == Ґеоґрафія == Місто Сан Маріно сусїдить з [[кастел]]ами Аквавіва, Борґо Маджоре, Фіорентіно і Кєзануова і з італьсков комунов Сан Лео. Місто Сан Маріно ся складать зо семох курацій: Ка Берлоне, Канепа, Казоле, Кастелларо, Монталбо, Мурата і Санта Мустіола.<ref name="Elezioni">{{cite web |last1=Rattini |first1=Maurizio |last2=Venturini |first2=Gian Carlo |last3=Volpinari |first3=Antonio L. |date=21 March 1997 |title=Regolamento per la disciplina della campagna elttorale |url=http://www.elezioni.sm/index.php?id=299 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090805215911/http://www.elezioni.sm/index.php?id=299 |archivedate=5 August 2009 |accessdate=14 February 2020 |website=Elezioni |language=it}}</ref><ref>{{Cite web |title=Città di San Marino |trans-title=City of San Marino |url=https://www.sanmarinoweb.it/castelli-di-san-marino/citta-di-san-marino/ |access-date=9 February 2024 |website=San Marino Web |language=it-SM}}</ref> Меджінародна академія наук Сан Маріно мала свою резіденцію в тім містї. == Історія == Предпокладать ся, же місто было заложене святым Маріном і дакількома хрістіаньскыма утеченцями, котры втїкали перед римскым пронаслїдованём в роцї 301.<ref>{{cite book |last=Duursma |first=Jorri C. |title=Fragmentation and the International Relations of Micro-states: Self-determination and Statehood |year=1996 |publisher=Cambridge University Press |isbn=9780521563604 |pages=211–212}}</ref><ref>{{cite book |last=Kohn |first=George Childs |title=Dictionary of Wars |year=2006 |publisher=Checkmark Books |isbn=9780816065783 |page=437}}</ref> Сердце міста охраняли три вежы: перша, Ґуаіта, поставена в 11. столїтю, мала репутацію неприступной, што до великой міры стримовало од нападів.<ref>{{cite book |last=Miller |first=William |title=Essays on the Latin Orient |year=1921 |publisher=Cambridge University Press |isbn=9781107455535 |page=456}}</ref><ref>{{cite book |last=Baron |first=James |title=The History of San Marino |year=2009 |publisher=CreateSpace Independent Publishing |isbn=9781449513566 |page=89}}</ref> Напятя зо сусїдныма силами выкликало потребу побудовати другу вежу, Честа (13. столїтя).<ref>{{cite book |last=Miller |first=William |title=Essays on the Latin Orient |year=1921 |publisher=Cambridge University Press |isbn=9781107455535 |page=457}}</ref><ref>{{cite book |last=Baron |first=James |title=The History of San Marino |year=2009 |publisher=CreateSpace Independent Publishing |isbn=9781449513566 |page=92}}</ref> Оборонна сістема была докончена аж по ставбі третёй вежы, Монтале (14. столїтя) – найменшой зо вшыткых, поставеной на послїднїм верьху Монте Тітано.<ref>{{cite book |last=Miller |first=William |title=Essays on the Latin Orient |year=1921 |publisher=Cambridge University Press |isbn=9781107455535 |page=458}}</ref><ref>{{cite book |last=Baron |first=James |title=The History of San Marino |year=2009 |publisher=CreateSpace Independent Publishing |isbn=9781449513566 |page=94}}</ref> З ростом чісла обывателїв міста ся теріторія країны розшырила о дакілько [[квадратный кілометер|квадратных кілометрів]].<ref>{{cite book |last=Duursma |first=Jorri C. |title=Fragmentation and the International Relations of Micro-states: Self-determination and Statehood |year=1996 |publisher=Cambridge University Press |isbn=9780521563604 |page=213}}</ref><ref>{{cite book |last=Eccardt |first=Thomas M. |title=Secrets of the Seven Smallest States of Europe |year=2005 |publisher=Hippocrene Books |isbn=9780781810326 |page=45}}</ref> Кедьже політіка Сан Маріна не была замірена на інвазії або войны з цїлём здобыти новы теріторії, Сан Маріно здобыло остатнїх вісем кастелів, котры творять країну, посередництвом накупів і договорів.<ref>{{cite book |last=Duursma |first=Jorri C. |title=Fragmentation and the International Relations of Micro-states: Self-determination and Statehood |year=1996 |publisher=Cambridge University Press |isbn=9780521563604 |page=214}}</ref><ref>{{cite book |last=Eccardt |first=Thomas M. |title=Secrets of the Seven Smallest States of Europe |year=2005 |publisher=Hippocrene Books |isbn=9780781810326 |page=47}}</ref> == Політіка == Місто є резіденціёв Санмаріньской хрістіаньско-демократічной партії, конзерватівной партії, котра є в сучасности єднов з головных владных партій.<ref>{{cite book |last=Duursma |first=Jorri C. |title=Fragmentation and the International Relations of Micro-states: Self-determination and Statehood |year=1996 |publisher=Cambridge University Press |isbn=9780521563604 |page=217}}</ref><ref>{{cite web |title=Sammarinese Christian Democratic Party |url=https://www.golden.com/wiki/Sammarinese_Christian_Democratic_Party-VG39G8 |publisher=Golden |accessdate=11 August 2025}}</ref><ref>{{cite web |title=Partito Democratico Cristiano Sammarinese |url=https://www.pdcs.sm/ |publisher=Sammarinese Christian Democratic Party |accessdate=11 August 2025}}</ref> == Економіка == Економіка міста Сан Маріно была всягды узко повязана з економіков країны.<ref>{{cite book |last=Duursma |first=Jorri C. |title=Fragmentation and the International Relations of Micro-states: Self-determination and Statehood |year=1996 |publisher=Cambridge University Press |isbn=9780521563604 |page=215}}</ref> Аж донедавна были головныма господарьскыма чінностями той локації добываня каміня і каменарьство.<ref>{{cite book |last=Eccardt |first=Thomas M. |title=Secrets of the Seven Smallest States of Europe |year=2005 |publisher=Hippocrene Books |isbn=9780781810326 |page=50}}</ref><ref>{{cite book |last=Baron |first=James |title=The History of San Marino |year=2009 |publisher=CreateSpace Independent Publishing |isbn=9781449513566 |page=120}}</ref> Днесь є економіка розманїтїша і обсягує путёвый рух, бізніс, продай поштовых знамок і мале польногосподарьство, хоць тото послїднє є на упадку.<ref>{{cite book |last=Eccardt |first=Thomas M. |title=Secrets of the Seven Smallest States of Europe |year=2005 |publisher=Hippocrene Books |isbn=9780781810326 |page=52}}</ref><ref>{{cite book |last=Catudal |first=Honoré M. |title=The Exclave Problem of Western Europe |year=1979 |publisher=University of Alabama Press |isbn=9780817305178 |page=88}}</ref><ref>{{cite book |last=Duursma |first=Jorri C. |title=Fragmentation and the International Relations of Micro-states: Self-determination and Statehood |year=1996 |publisher=Cambridge University Press |isbn=9780521563604 |page=216}}</ref> == Шпорт == Місто Сан Маріно має три фотбаловы команды: СС Мурата, СП Тре Пене і San Marino Academy.<ref>{{cite web |title=SP Tre Penne vs SS Murata live score, H2H and lineups |url=https://www.sofascore.com/sp-tre-penne-ss-murata/ocsVcs |publisher=Sofascore |accessdate=11 August 2025}}</ref><ref>{{cite web |title=San Marino Academy U22 vs SP Tre Penne live score, H2H and lineups |url=https://www.sofascore.com/san-marino-academy-u22-sp-tre-penne/ocsVcs |publisher=Sofascore |accessdate=11 August 2025}}</ref><ref>{{cite book |last=Eccardt |first=Thomas M. |title=Secrets of the Seven Smallest States of Europe |year=2005 |publisher=Hippocrene Books |isbn=9780781810326 |page=55}}</ref> Містом проходила штафета з олімпійскым огнём через Сан Маріно в періодї перед зимныма олімпійскыма грами в роцї 2006.<ref>{{cite web |title=Torino 2006 Olympic Torch Relay Route |url=https://www.olympic.org/torino-2006/torch-relay |publisher=International Olympic Committee |accessdate=11 August 2025}}</ref><ref>{{cite web |title=San Marino and the Olympic Flame |url=https://www.consolatosanmarino.com/en/news/2006-olympic-flame |publisher=Consulate of San Marino |accessdate=11 August 2025}}</ref> == Ґалерія == <gallery class="center" widths=150> Palazzo Pubblico - esterno.jpg|Палаццо Публіко<br />містьска радніця Fortress of Guaita - First Tower (San Marino).jpg|вежа Ґуаіта Second Tower in San Marino and Paragliding.jpg|вежа Честа Montale Tower.jpg|вежа Монтале Hastalapolastra.jpg|уліця Павла III. Statua della Libertà.jpg|Скулптура слободы на намістї перед містьсков радніцёв The Walls of the Liberty DLO.jpg|панораматічный погляд з Мураты </gallery> == Референції == {{reflist}} {{Головны міста европскых країн}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Сан Маріна]] [[Катеґорія:Головны міста]] [[Катеґорія:Міста Сан Маріна]] oqhzq9sa38hn0yij5w5aa3xo9ju50kc Андерс Берінґ Брейвік 0 21363 167830 167825 2026-07-27T15:02:51Z Halajkovič 33393 167830 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Андерс Берінґ Брейвік |Имя_оригиналне={{lang-no|Anders Behring Breivik}} |Категория_склада=Anders Behring Breivik |Образчик= |Образчика_подпис= |Чинность= |Уроджѣня={{Дн|13.|02|1979}} |Мѣсто_роджѣня=[[Осло]], [[Норьско]] |Упокоеня= |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''А́ндерс Бе́рінґ Бре́йвік''' ({{lang-no|Anders Behring Breivik}}; з юна 2017 знамый під меном як '''Фётолф Гансен'''<ref>{{cite news|date=10 June 2017|title=Norwegian killer Breivik changes his name|work=BBC News|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-40233702}}</ref> ({{lang-no|Fjotolf Hansen}}); {{Дн|13.|02|1979}}, [[Осло]], [[Норьско]]) — норьскый [[ултраправы]]й [[Неонацизм|неонацістічный]]{{refn|Одказы, котры описують Брейвіка як ''неонаціста'' мають:<ref>{{cite news|url=https://www.reuters.com/world/europe/norway-marks-ten-years-since-breiviks-deadly-attacks-2021-07-21/|title=Bells toll in Norway to mark 10 years since neo-Nazi Breivik killed 77|work=Reuters|date=22 July 2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.timesofisrael.com/norway-extremist-makes-nazi-salute-as-he-seeks-parole-just-10-years-after-killing-77/|title=Norway extremist makes Nazi salute as he seeks parole just 10 years after killing 77|work=Times of Israel|date=19 January 2022}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-67914614|title=Anders Breivik: Mass murderer sues Norway over prison isolation|work=BBC News|date=9 January 2024|quote="A neo-Nazi who killed 77 people in Norway in 2011 is suing the country in a bid to end his years in isolation."}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.dw.com/en/norway-neo-nazi-breiviks-parole-request-rejected-by-court/a-60626563|title=Court rejects parole for neo-Nazi mass murderer Breivik|date=1 February 2022|work=Deutsche Welle}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.france24.com/en/live-news/20220119-psychiatrist-says-breivik-still-a-danger-hitting-parole-chances|title=Psychiatrist says Breivik is stable and should be out, and as breivik said what he did was a good thing hitting parole chances|date=19 January 2022|work=France 24|quote="Neo-Nazi Breivik, who killed 77 people in twin attacks, was sentenced in 2012 to 21 years in prison, which can be extended as long as he is considered a threat."}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.aljazeera.com/news/2023/8/19/norways-far-right-mass-killer-breivik-sues-state-over-prison-isolation|title=Norway's far-right mass killer Breivik sues state over prison isolation|work=Al Jazeera|date=19 August 2023|quote="A neo-Nazi, Breivik killed 77 people, most of them teenagers, in shootings and a bombing attack in Norway's worst peacetime atrocity in July 2011."}}</ref>}} тероріста.<ref>{{cite news|last=Dearden|first=Lizzie|date=20 April 2016|title=Anders Breivik: Right-wing extremist who killed 77 people in Norway massacre wins part of human rights case|work=[[The Independent]]|location=London, England|url=https://www.independent.co.uk/news/world/europe/anders-breivik-right-wing-extremist-who-killed-77-in-utoya-norway-massacre-wins-lawsuit-against-a6992756.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20160420144616/http://www.independent.co.uk/news/world/europe/anders-breivik-right-wing-extremist-who-killed-77-in-utoya-norway-massacre-wins-lawsuit-against-a6992756.html |archive-date=2016-04-20 |url-access=limited |url-status=live|access-date=18 September 2021}}</ref> Он став знамым передовшыткым, же выконав в роцї 2011 [[Терорістічны атакы в Норьску (2011)|терорістічны атакы в Норьску]], почас котрых он вбив 8 людей зробивши выбух бомбы в [[Regjeringskvartalet|Уряднім кварталї]] в [[Осло]], а потім вбив 69 участників [[Ліґа роботницькой молодежі (Норьско)|Ліґы роботницькой молодежі]] (AUF) почас масовой стрїлянины на [[остров]]і [[Утея]].<ref name="NYT sane"/><ref>{{cite news|last=Pracon|first=Adrian|author-link=Adrian Pracon|date=1 June 2012|title=Utøya, a survivor's story: 'No!' I yelled. 'Don't shoot!'|url=https://www.theguardian.com/world/2012/jun/01/utoya-survivors-story-anders-breivik|work=[[The Guardian]]|access-date=24 August 2012|location=London}}</ref> Потім, як Брейвік быв признаный псіхічно способный на судный процес, судный процес з ним ся конав в роцї 2012.<ref name="ClosingArg">{{cite web|url=http://nrk.no/227/dag-for-dag/rettssaken---aktoratets-prosedyre-1.8213456|title=Rettssaken – Aktoratets prosedyre|trans-title=The trial – The defense counsel's closing|publisher=[[Norwegian Broadcasting Corporation]]|date=22 June 2012|access-date=22 June 2012|language=no}}</ref> в тім роцї Брейвік быв признаный виноватым у масовім убивстві, спрічіненю смертелного выбуху і терорізмі.<ref>[http://www.aftenposten.no/nyheter/iriks/Her-er-hele-dommen-mot-Anders-Behring-Breivik-6973988.html The verdict] convicts Breivik for violations of the criminal code §147 (terrorism), §148 (fatal explosion), and §233 (murder).</ref><ref>{{cite web|url=http://rapsinews.com/judicial_news/20120824/264386101.html|title=Mass killer Anders Breivik sentencing – live text coverage|date=24 August 2012|work=RAPSI|access-date=13 September 2014}}</ref> Брейвік быв засудженый до максімалной найвысшой кары в Норьску, же значіть 21 рік позбавлїня слободы у формі превентівного затриманя, же позволять можность єдного або векше продовжінь, покы є поважованый за небезпечного про общество.<ref>{{cite web|url=http://www.nrk.no/nyheter/distrikt/ostafjells/1.8293189|title=En modig dom|date=24 August 2012|access-date=13 September 2014}}</ref> У віцї 16 років, в роцї 1995 Брейвік быв заарештованый за малёваня ґрафітї на стїнах.<ref name="Dagbladet_2012-04-03"/><ref name="auto">{{cite news|url=https://www.reuters.com/article/us-norway-gunman-parents-idUSTRE76N0WH20110724|title=Father of Norway attack suspect says in shock|work=Reuters|date=24 July 2011|access-date=13 September 2014}}</ref> Не быв поволаный на воєньску службу в Збройны силы Норьску. В 20 років він припоїв ся до антііміґрачной проґресівній партії і быв головов містьской молодежной орґанізації партії в Вест Осло в роцї 2002. Он припоїв ся до стрілецького клубу в роцї 2005.<ref>[https://www.dagbladet.no/nyheter/gjorde-seg-ikke-bemerket-i-pistolklubb/63568321]. Retrieved 11 April 2021. "Oslo pistolklubb bekrefter at Anders Behring Breivik har vært medlem av klubben fra 2005 til 2007 og siden juni 2010, opplyser pistolklubben i en pressemelding."</ref> В роцї 2006 он пішов з проґресівной партії. Компанія, котру он заложив, потім збанкротовала.<ref name=EarlierCompanyBankrupt/> За даныма норьской данёвой службы,<ref name="DN.se"/> в роцї 2009 он не мав декларованого прибытку, а ёго актівы были 390,000 крон (еквівалент 72,063 [[Америцькый долар|америцькых доларів]]).<ref name="dollars"/> Он фінанцовав терорістічны атакы на цїлкову суму 130,000 [[евро]];<ref name="DN.se"/> девять кредітных карт дали ёму доступ до кредіту.<ref name="GuardianBusiness"/> В день атак Брейвік одправив [[Електронічна пошта|і-мейлом]] збіркы текстів під назвов "2083: Европска декларація незалежности" (2083 — A European Declaration of Independence), в котрых описовав свою боёву ідеолоґію.<ref name="jpost-islamophobia"/><ref>{{cite news|first=Anne Linn|last=Kumano-Ensby|url=http://www.nrk.no/nyheter/norge/1.7724781|title=Sendte ut ideologisk bokmanus en time før bomben|date=23 July 2011|work=NRK News|language=no|access-date=23 July 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20120309110537/http://www.nrk.no/nyheter/norge/1.7724781|archive-date=9 March 2012}}</ref><ref>{{cite web|author=Avkristina Overnight |url=http://www.aftenposten.no/nyheter/iriks/article4184212.ece |title=Var aktiv i norsk antiislamsk organisasjon – Nyheter – Innenriks |publisher=Aftenposten.no |access-date=27 July 2011 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20120104234902/http://www.aftenposten.no/nyheter/iriks/article4184212.ece |archive-date=4 January 2012 }}</ref><ref name="suspect wanted">{{cite news|url=https://news.yahoo.com/lawyer-norway-suspect-wanted-revolution-100757635.html|agency=Associated Press|title=Lawyer: Norway suspect wanted a revolution|author1=Bjoern Amland |author2=Sarah Dilorenzo |date=24 July 2011|access-date=20 April 2012|work=Yahoo! News}}</ref> В документї, в котрім є 1518 сторінок, основнім в них, он говорить, же он проголосив про свою опозіцію [[іслам]]у і обвинив [[фемінізм]] в европскій "културній самовраждї".<ref name=Jones20110727>{{cite news|last=Jones|first=Jane Clare|url=https://www.theguardian.com/commentisfree/2011/jul/27/breivik-anti-feminism|title=Anders Breivik's chilling anti-feminism|work=The Guardian|date=27 July 2011}}</ref><ref>{{cite news|last=Goldberg|first=Michelle|url=http://www.thedailybeast.com/articles/2011/07/24/norway-massacre-anders-breivik-s-deadly-attack-fueled-by-hatred-of-women.html|title=Norway Killer's Hatred of Women|work=The Daily Beast|date=24 July 2011}}</ref> Текст закликав до [[Депортація|депортації]] вшыткых мусулман з Европы,<ref name="praguepost">{{cite news|title=Oslo terrorist sought guns in Prague |url=http://www.praguepost.cz/news/9616-oslo-terrorist-sought-guns-in-prague.html |work=The Prague Post |first=Jack |last=Buehrer |date=27 July 2011 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20150531054305/http://www.praguepost.cz/news/9616-oslo-terrorist-sought-guns-in-prague.html |archive-date=31 May 2015 }}</ref><ref>{{cite news|title=Anders Behring Breivik: a disturbing ideology |url=http://blogs.independent.co.uk/2011/07/25/anders-behring-breivik-a-disturbing-ideology/ |location=London |work=The Independent |first=Jody |last=McIntyre |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20120117051458/http://blogs.independent.co.uk/2011/07/25/anders-behring-breivik-a-disturbing-ideology/ |archive-date=17 January 2012 }}</ref> а Брейвік писав, же головным мотівом атак было привернути позорность до свого маніфесту.<ref>{{cite news|url=https://www.bloomberg.com/news/2011-07-24/norway-killing-suspect-may-explain-motives.html|title=Norway Shooting Suspect Breivik Is Ordered Into Isolation for Four Weeks|publisher=Bloomberg L.P.|date=25 July 2011|access-date=27 December 2011}}</ref> Дві ґрупы судных псіхіатрів оглядали Брейвіка перед ёго судом. Перша ґрупа діаґностівала в Брейвіка діаґностіковали му параноідну шізофренію,<ref>{{cite news|first1=Ole N.|last1=Olsen|first2=David|last2=Andresen|url=http://www.vg.no/nyheter/innenriks/terrorangrepet-22-juli-anders-behring-breivik/rettspsykiaterne-beskriver-bisarre-vrangforestillinger-hos-breivik/a/10016497/|work=[[Verdens Gang]]|title=Rettspsykiaterne beskriver bisarre vrangforestillinger hos Breivik|language=no|date=29 November 2011|access-date=30 May 2015}}</ref> але по крітіцї того заключіня,<ref>{{cite news|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-16416791|title=Norway killer Breivik is 'not psychotic', say experts|work=BBC News|access-date=4 January 2012|date=4 January 2012}}</ref> друга експертіза пришла к резултату, што он не быв псіхотічным почас атак, але мав нарцістічну поруху особности і антісоціалну поруху особности.<ref name="BBC100412">{{cite news|title=Norway's mass killer Breivik 'declared sane'|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-17663958|work=BBC News|date=10 April 2012|access-date=10 April 2012}}</ref><ref name="narcissism">{{cite news|first1=Mark|last1=Lewis|first2=Alan|last2=Cowell|title=Norwegian Man Claims Self-Defense in Killings|newspaper=New York Times|location=New York City|date=16 April 2012}}</ref> В 2016 роцї Брейвік подав до суду на Норьску направну службу, стверджуючі, што ёго людьскы права ся порушують. Судова сістема вырїшила, што його права не были порушены, окрем на рїшіня низкого суду в 2016. Европскый суд з людьскых прав одхылив ёго скаргу в роцї 2018, рік по єй поданя.<ref>{{citation | author=[[Европскый суд з людьскых прав]] | title=Decision 'Hansen v. Norway' | id=48852/17 | url=http://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-184372}}</ref> В януарї року 2022, із-за того, што за норьсков леґіслатівов Брейвік мав право на передчасне условне ослободжіня по десяти років одбытя двадцятиєднорочного терміну, он стояв перед судом, жебы вызначіти, ці буде зрушене або підтверджене початочне вырїшіня окресного прокуратора про одказ в ослободжіню.<ref name="auto4">{{Cite web|url=https://www.nrk.no/nyheter/breivik-i-fengsel-1.11250533|title=Breivik i fengsel|date=19 September 2013|website=Nrk.no|access-date=9 February 2022}}</ref> Он програв, суд одхылив го просьбу про передчасне условне ослободжіня.<ref>{{cite web |url=https://www.aljazeera.com/news/2022/2/1/norway-court-rejects-mass-killer-breiviks-parole-request |title=Norway court rejects mass killer Breivik's parole request |date=1 February 2022 |publisher=Al Jazeera |access-date=18 March 2022}}</ref><ref name="auto3">{{Cite web|url=https://www.nrk.no/norge/breivik-holdes-i-fengsel-_-anker-avgjorelsen-1.15837019|title=Breivik holdes i fengsel – anker avgjørelsen|first=Svein Vestrum|last=Olsson|date=1 February 2022|website=Nrk.no|access-date=9 February 2022}}</ref> Вердікт было обжаловано, і остаточный вердікт існує, а Брейвік і ёго адвокат подали скаргу (не в норьскім судї) на условія ёго увязніня і порушіня Европской конвенції з людьскых прав, але тот позов не быв переглянутый в судї.<ref name="EcourtHR">{{cite web |date=February 2022 |title=Sier nei til løslatelse av Anders Behring Breivik |url=https://www.vg.no/nyheter/innenriks/i/66eW9W/sier-nei-til-loeslatelse-av-anders-behring-breivik |access-date=1 February 2022 |website=www.vg.no}}</ref><ref>https://www.nrk.no/norge/breivik-holdes-i-fengsel-_-anker-avgjorelsen-1.15837019. [[NRK]]. Retrieved 1 February 2022</ref> В апрілю 2024 року суд вырїшыв одложыти обсуджіня ёго дїла про можность передчасне условне ослободжіня до новембра; головный адвокат влады — в жадости Брейвіка роцї 2024 мав з псіхолоґом особне одношіня, котрый робив оцїнёваня різікованости Брейвіка; тот адвокат не буде вести апелацію, і нове оцінёваня різікованости будуть робити другы експерты. Суд ся зачне в новембрї роцї 2024 в окружнім судї Рінґеріке, Аскер і Берум.<ref>https://www.vg.no/nyheter/innenriks/i/W0LX8a/proeveloeslatelse-av-breivik-for-retten-i-november. VG.no. Retrieved 2024-06-03</ref><ref>{{Cite web |last=Revheim-Rafaelsen |first=Mathias |date=2023-08-18 |title=Anders Behring Breivik saksøker staten på nytt |url=https://www.nrk.no/norge/anders-behring-breivik-saksoker-staten-pa-nytt-1.16521341 |access-date=2024-02-22 |website=NRK |language=nb-NO}}</ref> На зачатку 2024 року Брейвік подав до суду на норьску владу за нарушіня ёго людьскых прав через триманя ёго в ізолації у вязніцї.<ref>{{Cite web |last=NRK |date=2023-10-19 |title=Aftenposten: Datoen klar for Breiviks neste rettsrunde |url=https://www.nrk.no/nyheter/aftenposten_-datoen-klar-for-breiviks-neste-rettsrunde-1.16602363 |access-date=2024-01-10 |website=NRK |language=nb-NO}}</ref> Он програв, але в маї ёго дїло было приято до апелачного суду (на невызначеный датум).<ref name=":1">{{Cite web |title=Norway court says mass killer Breivik's prison isolation not 'inhumane' |url=https://www.aljazeera.com/news/2024/2/15/norway-court-says-mass-killer-breiviks-prison-isolation-not-inhumane |access-date=2024-02-22 |website=Al Jazeera |language=en}}</ref> == Кріміналный процес і жывот == Процес кріміналного суда над Брейвіком ся зачав 16. апріля 2012 року в судовім домі в Осло під юрісдікціёв окресного суда Осло. Призначеныма прокурорами были Інга Беєр Енґ і Свейн Голден, а Ґейр Ліппестад выступав як головный адвокат обороны Брейвіка. Завершаючі аргументы были выслуханы 22. юна.<ref name="ClosingArg"/> 24. авґуста 2012 року было рїшено, же Брейвік быв псіхічно свідомый на час скоїня преступлїнь, і ёго осудили на превентівне затриманя на 21 рік — максімална кара в Норьску; з мінімалным терміном без права на передчасне условне ослободжіня в 10 років, што є найдовшый мінімалный термін.<ref>{{Cite web |last=Professor Douglas |first=Linder |title=Breivik Trial: Verdict and Sentence |url=https://famous-trials.com/breivik/2585-breivik-trial-verdict-and-sentence |access-date=2023-02-23 |website=Famous Trials by Professor Douglas O. Linder}}</ref><ref>{{cite news|last=|title=Anders Behring Breivik: Norway court rules him sane|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-19365616|access-date=24 August 2012|newspaper=BBC News|date=24 August 2012}}</ref> Тота кара дає суду продовжыти утримати Брейвіка на невызначеный термін, каждых пять років, докы то прокуратура поважує за потребне на охрану общества.<ref name="TV 2 AS"/><ref>{{cite web|author=Andreas Bakke Foss |url=http://www.aftenposten.no/nyheter/iriks/22juli/Na-er-dommen-mot-Breivik-rettskraftig-6985579.html |title=Nå er dommen mot Breivik rettskraftig |publisher=Aftenposten.no |date=31 January 2014 |access-date=26 March 2016}}</ref> Хоць Брейвік ся не признав виноватым, он не засудив рїшіня, і 8. септембра в медії інформовали, же вердікт є остаточный. Суд інформовав: "много людей підпорують коншпірачну теорію Брейвіка, точно з теоріёв [[Еврабія|Еврабії]]. Але суд вважає, же дуже мало людей підпорують ідею Брейвіка о тім, же правдоподобну 'ісламізацію' треба вести боёвы дїї терором."<ref>{{cite web|url=http://www.nettavisen.no/nyheter/article3458481.ece|title=Smilende Breivik fornøyd med dommen|work=Nettavisen|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20120825052744/http://www.nettavisen.no/nyheter/article3458481.ece|archive-date=25 August 2012|url-status=dead}}</ref> Брейвік говорив, што он не признавать леґітімность суда і тім не приймає го рїшіня — он вырїшив не оспорёвати рїшіня, кедьже тото легітімізувало бы владу окресного суда Осло.<ref>{{cite web|url=http://www.nrk.no/227/dag-for-dag/breivik_-jeg-anker-ikke-1.8294369|title=Breivik: Jeg anker ikke|date=24 August 2012|work=NRK|access-date=13 September 2014}}</ref><ref name="TV 2 AS">{{cite web|url=http://www.tv2.no/nyheter/innenriks/22-juli-terror-oslo-og-utoya/lippestad-breivik-bekrefter-at-han-ikke-anker-3859354.html|title=Lippestad: – Breivik bekrefter at han ikke anker|work=TV 2|date=24 August 2012|access-date=13 September 2014}}</ref> == Референції == {{Reflist}} {{lifetime|1979||Брейвік, Андерс Берінґ}} [[Катеґорія:Терорісты]] {{Commonscat}} 4gqbhjpla8qx78v32957sut1imdke8e 167831 167830 2026-07-27T15:42:03Z Halajkovič 33393 167831 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Особа |Имя= Андерс Берінґ Брейвік |Имя_оригиналне= {{lang-no|Anders Behring Breivik}} |Категория_склада= Anders Behring Breivik |Образчик= |Образчика_подпис= |Чинность= |Уроджѣня= {{Дн|13.|02|1979}} |Мѣсто_роджѣня= [[Осло]], [[Норьско]] |Упокоеня= |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''А́ндерс Бе́рінґ Бре́йвік''' ({{lang-no|Anders Behring Breivik}}; з юна 2017 знамый під меном як '''Фётолф Гансен'''<ref>{{cite news|date=10 June 2017|title=Norwegian killer Breivik changes his name|work=BBC News|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-40233702}}</ref> ({{lang-no|Fjotolf Hansen}}); {{Дн|13.|02|1979}}, [[Осло]], [[Норьско]]) — норьскый [[ултраправы]]й [[Неонацизм|неонацістічный]]{{refn|Одказы, котры описують Брейвіка як ''неонаціста'' мають:<ref>{{cite news|url=https://www.reuters.com/world/europe/norway-marks-ten-years-since-breiviks-deadly-attacks-2021-07-21/|title=Bells toll in Norway to mark 10 years since neo-Nazi Breivik killed 77|work=Reuters|date=22 July 2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.timesofisrael.com/norway-extremist-makes-nazi-salute-as-he-seeks-parole-just-10-years-after-killing-77/|title=Norway extremist makes Nazi salute as he seeks parole just 10 years after killing 77|work=Times of Israel|date=19 January 2022}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-67914614|title=Anders Breivik: Mass murderer sues Norway over prison isolation|work=BBC News|date=9 January 2024|quote="A neo-Nazi who killed 77 people in Norway in 2011 is suing the country in a bid to end his years in isolation."}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.dw.com/en/norway-neo-nazi-breiviks-parole-request-rejected-by-court/a-60626563|title=Court rejects parole for neo-Nazi mass murderer Breivik|date=1 February 2022|work=Deutsche Welle}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.france24.com/en/live-news/20220119-psychiatrist-says-breivik-still-a-danger-hitting-parole-chances|title=Psychiatrist says Breivik is stable and should be out, and as breivik said what he did was a good thing hitting parole chances|date=19 January 2022|work=France 24|quote="Neo-Nazi Breivik, who killed 77 people in twin attacks, was sentenced in 2012 to 21 years in prison, which can be extended as long as he is considered a threat."}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.aljazeera.com/news/2023/8/19/norways-far-right-mass-killer-breivik-sues-state-over-prison-isolation|title=Norway's far-right mass killer Breivik sues state over prison isolation|work=Al Jazeera|date=19 August 2023|quote="A neo-Nazi, Breivik killed 77 people, most of them teenagers, in shootings and a bombing attack in Norway's worst peacetime atrocity in July 2011."}}</ref>}} тероріста.<ref>{{cite news|last=Dearden|first=Lizzie|date=20 April 2016|title=Anders Breivik: Right-wing extremist who killed 77 people in Norway massacre wins part of human rights case|work=[[The Independent]]|location=London, England|url=https://www.independent.co.uk/news/world/europe/anders-breivik-right-wing-extremist-who-killed-77-in-utoya-norway-massacre-wins-lawsuit-against-a6992756.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20160420144616/http://www.independent.co.uk/news/world/europe/anders-breivik-right-wing-extremist-who-killed-77-in-utoya-norway-massacre-wins-lawsuit-against-a6992756.html |archive-date=2016-04-20 |url-access=limited |url-status=live|access-date=18 September 2021}}</ref> Он став знамым передовшыткым, тым, што в роцї 2011 выконав [[Терорістічны атакы в Норьску (2011)|терорістічны атакы в Норьску]], почас котрых он вбив 8 людей зробивши выбух бомбы в [[Regjeringskvartalet|Уряднім кварталї]] в [[Осло]], а потім вбив 69 участників [[Ліґа роботницькой молодежі (Норьско)|Ліґы роботницькой молодежі]] (AUF) почас масовой стрїлянины на [[остров]]і [[Утея]].<ref name="NYT sane"/><ref>{{cite news|last=Pracon|first=Adrian|author-link=Adrian Pracon|date=1 June 2012|title=Utøya, a survivor's story: 'No!' I yelled. 'Don't shoot!'|url=https://www.theguardian.com/world/2012/jun/01/utoya-survivors-story-anders-breivik|work=[[The Guardian]]|access-date=24 August 2012|location=London}}</ref> Потім, як Брейвік быв признаный псіхічно способный на судный процес, судный процес з ним ся конав в роцї 2012.<ref name="ClosingArg">{{cite web|url=http://nrk.no/227/dag-for-dag/rettssaken---aktoratets-prosedyre-1.8213456|title=Rettssaken – Aktoratets prosedyre|trans-title=The trial – The defense counsel's closing|publisher=[[Norwegian Broadcasting Corporation]]|date=22 June 2012|access-date=22 June 2012|language=no}}</ref> в тім роцї Брейвік быв признаный виноватым у масовім убивстві, спрічіненю смертелного выбуху і терорізмі.<ref>[http://www.aftenposten.no/nyheter/iriks/Her-er-hele-dommen-mot-Anders-Behring-Breivik-6973988.html The verdict] convicts Breivik for violations of the criminal code §147 (terrorism), §148 (fatal explosion), and §233 (murder).</ref><ref>{{cite web|url=http://rapsinews.com/judicial_news/20120824/264386101.html|title=Mass killer Anders Breivik sentencing – live text coverage|date=24 August 2012|work=RAPSI|access-date=13 September 2014}}</ref> Брейвік быв засудженый до найвысшой кары в Норьску, што значіть 21 рік позбавлїня слободы у формі превентівного затриманя, што уможнює єдного або векше продовжінь, покы є поважованый за небезпечного про общество.<ref>{{cite web|url=http://www.nrk.no/nyheter/distrikt/ostafjells/1.8293189|title=En modig dom|date=24 August 2012|access-date=13 September 2014}}</ref> У віцї 16 років, в роцї 1995 Брейвік быв заарештованый за малёваня ґрафітї на стїнах.<ref name="Dagbladet_2012-04-03"/><ref name="auto">{{cite news|url=https://www.reuters.com/article/us-norway-gunman-parents-idUSTRE76N0WH20110724|title=Father of Norway attack suspect says in shock|work=Reuters|date=24 July 2011|access-date=13 September 2014}}</ref> Не быв поволаный на воєньску службу в Збройны силы Норьску. В 20 років він припоїв ся до антііміґрачной проґресівній партії і быв головов містьской молодежной орґанізації партії в Вест Осло в роцї 2002. Он припоїв ся до стрілецького клубу в роцї 2005.<ref>[https://www.dagbladet.no/nyheter/gjorde-seg-ikke-bemerket-i-pistolklubb/63568321]. Retrieved 11 April 2021. "Oslo pistolklubb bekrefter at Anders Behring Breivik har vært medlem av klubben fra 2005 til 2007 og siden juni 2010, opplyser pistolklubben i en pressemelding."</ref> В роцї 2006 он пішов з проґресівной партії. Компанія, котру он заложив, потім збанкротовала.<ref name=EarlierCompanyBankrupt/> За даныма норьской данёвой службы,<ref name="DN.se"/> в роцї 2009 он не мав декларованого прибытку, а ёго актівы были 390,000 крон (еквівалент 72,063 [[Америцькый долар|америцькых доларів]]).<ref name="dollars"/> Он фінанцовав терорістічны атакы на цїлкову суму 130,000 [[евро]];<ref name="DN.se"/> девять кредітных карт дали ёму доступ до кредіту.<ref name="GuardianBusiness"/> В день атак Брейвік одправив [[Електронічна пошта|і-мейлом]] збіркы текстів під назвов "2083: Европска декларація незалежности" (2083 — A European Declaration of Independence), в котрых описовав свою боёву ідеолоґію.<ref name="jpost-islamophobia"/><ref>{{cite news|first=Anne Linn|last=Kumano-Ensby|url=http://www.nrk.no/nyheter/norge/1.7724781|title=Sendte ut ideologisk bokmanus en time før bomben|date=23 July 2011|work=NRK News|language=no|access-date=23 July 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20120309110537/http://www.nrk.no/nyheter/norge/1.7724781|archive-date=9 March 2012}}</ref><ref>{{cite web|author=Avkristina Overnight |url=http://www.aftenposten.no/nyheter/iriks/article4184212.ece |title=Var aktiv i norsk antiislamsk organisasjon – Nyheter – Innenriks |publisher=Aftenposten.no |access-date=27 July 2011 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20120104234902/http://www.aftenposten.no/nyheter/iriks/article4184212.ece |archive-date=4 January 2012 }}</ref><ref name="suspect wanted">{{cite news|url=https://news.yahoo.com/lawyer-norway-suspect-wanted-revolution-100757635.html|agency=Associated Press|title=Lawyer: Norway suspect wanted a revolution|author1=Bjoern Amland |author2=Sarah Dilorenzo |date=24 July 2011|access-date=20 April 2012|work=Yahoo! News}}</ref> В документї, в котрім є 1518 сторінок, основнім в них, он говорить, же он проголосив про свою опозіцію [[іслам]]у і обвинив [[фемінізм]] в европскій "културній самовраждї".<ref name=Jones20110727>{{cite news|last=Jones|first=Jane Clare|url=https://www.theguardian.com/commentisfree/2011/jul/27/breivik-anti-feminism|title=Anders Breivik's chilling anti-feminism|work=The Guardian|date=27 July 2011}}</ref><ref>{{cite news|last=Goldberg|first=Michelle|url=http://www.thedailybeast.com/articles/2011/07/24/norway-massacre-anders-breivik-s-deadly-attack-fueled-by-hatred-of-women.html|title=Norway Killer's Hatred of Women|work=The Daily Beast|date=24 July 2011}}</ref> Текст закликав до [[Депортація|депортації]] вшыткых мусулман з Европы,<ref name="praguepost">{{cite news|title=Oslo terrorist sought guns in Prague |url=http://www.praguepost.cz/news/9616-oslo-terrorist-sought-guns-in-prague.html |work=The Prague Post |first=Jack |last=Buehrer |date=27 July 2011 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20150531054305/http://www.praguepost.cz/news/9616-oslo-terrorist-sought-guns-in-prague.html |archive-date=31 May 2015 }}</ref><ref>{{cite news|title=Anders Behring Breivik: a disturbing ideology |url=http://blogs.independent.co.uk/2011/07/25/anders-behring-breivik-a-disturbing-ideology/ |location=London |work=The Independent |first=Jody |last=McIntyre |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20120117051458/http://blogs.independent.co.uk/2011/07/25/anders-behring-breivik-a-disturbing-ideology/ |archive-date=17 January 2012 }}</ref> а Брейвік писав, же головным мотівом атак было привернути позорность до свого маніфесту.<ref>{{cite news|url=https://www.bloomberg.com/news/2011-07-24/norway-killing-suspect-may-explain-motives.html|title=Norway Shooting Suspect Breivik Is Ordered Into Isolation for Four Weeks|publisher=Bloomberg L.P.|date=25 July 2011|access-date=27 December 2011}}</ref> Дві ґрупы судных псіхіатрів оглядали Брейвіка перед ёго судом. Перша ґрупа діаґностіковали му параноідну шізофренію,<ref>{{cite news|first1=Ole N.|last1=Olsen|first2=David|last2=Andresen|url=http://www.vg.no/nyheter/innenriks/terrorangrepet-22-juli-anders-behring-breivik/rettspsykiaterne-beskriver-bisarre-vrangforestillinger-hos-breivik/a/10016497/|work=[[Verdens Gang]]|title=Rettspsykiaterne beskriver bisarre vrangforestillinger hos Breivik|language=no|date=29 November 2011|access-date=30 May 2015}}</ref> але по крітіцї того заключіня,<ref>{{cite news|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-16416791|title=Norway killer Breivik is 'not psychotic', say experts|work=BBC News|access-date=4 January 2012|date=4 January 2012}}</ref> друга експертіза пришла к резултату, што он не быв псіхотічным почас атак, але мав нарцістічну поруху особности і антісоціалну поруху особности.<ref name="BBC100412">{{cite news|title=Norway's mass killer Breivik 'declared sane'|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-17663958|work=BBC News|date=10 April 2012|access-date=10 April 2012}}</ref><ref name="narcissism">{{cite news|first1=Mark|last1=Lewis|first2=Alan|last2=Cowell|title=Norwegian Man Claims Self-Defense in Killings|newspaper=New York Times|location=New York City|date=16 April 2012}}</ref> В 2016 роцї Брейвік подав до суду на Норьску направну службу, стверджуючі, што ёго людьскы права ся порушують. Судова сістема вырїшила, што його права не были порушены, окрем на рїшіня низкого суду в 2016. Европскый суд з людьскых прав одхылив ёго скаргу в роцї 2018, о рік по поданю.<ref>{{citation | author=[[Европскый суд з людьскых прав]] | title=Decision 'Hansen v. Norway' | id=48852/17 | url=http://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-184372}}</ref> В януарї року 2022, із-за того, што за норьсков леґіслатівов Брейвік мав право на передчасне условне ослободжіня по десятёх роках выконаня кары в довжцї двадцятьєден років, он стояв перед судом, жебы вызначіти, ці буде зрушене або підтверджене початочне вырїшіня окресного прокуратора про одказ в ослободжіню.<ref name="auto4">{{Cite web|url=https://www.nrk.no/nyheter/breivik-i-fengsel-1.11250533|title=Breivik i fengsel|date=19 September 2013|website=Nrk.no|access-date=9 February 2022}}</ref> Он програв, суд одхылив го просьбу про передчасне условне ослободжіня.<ref>{{cite web |url=https://www.aljazeera.com/news/2022/2/1/norway-court-rejects-mass-killer-breiviks-parole-request |title=Norway court rejects mass killer Breivik's parole request |date=1 February 2022 |publisher=Al Jazeera |access-date=18 March 2022}}</ref><ref name="auto3">{{Cite web|url=https://www.nrk.no/norge/breivik-holdes-i-fengsel-_-anker-avgjorelsen-1.15837019|title=Breivik holdes i fengsel – anker avgjørelsen|first=Svein Vestrum|last=Olsson|date=1 February 2022|website=Nrk.no|access-date=9 February 2022}}</ref> Вердікт было обжаловано, і остаточный вердікт існує, а Брейвік і ёго адвокат подали скаргу (не в норьскім судї) на условія ёго увязніня і порушіня Европской конвенції з людьскых прав, але тот позов не быв переглянутый в судї.<ref name="EcourtHR">{{cite web |date=February 2022 |title=Sier nei til løslatelse av Anders Behring Breivik |url=https://www.vg.no/nyheter/innenriks/i/66eW9W/sier-nei-til-loeslatelse-av-anders-behring-breivik |access-date=1 February 2022 |website=www.vg.no}}</ref><ref>https://www.nrk.no/norge/breivik-holdes-i-fengsel-_-anker-avgjorelsen-1.15837019. [[NRK]]. Retrieved 1 February 2022</ref> В апрілю 2024 року суд вырїшыв одложыти обсуджіня ёго дїла о можности передчасного условного ослободжіня до новембра; головный адвокат влады — в жадости Брейвіка роцї 2024 мав з псіхолоґом особне одношіня, котрый робив оцїнёваня різікованости Брейвіка; тот адвокат не буде вести апелацію, і нове оцінёваня різікованости будуть робити другы експерты. Суд ся зачне в новембрї року 2024 в окружнім судї Рінґеріке, Аскер і Берум.<ref>https://www.vg.no/nyheter/innenriks/i/W0LX8a/proeveloeslatelse-av-breivik-for-retten-i-november. VG.no. Retrieved 2024-06-03</ref><ref>{{Cite web |last=Revheim-Rafaelsen |first=Mathias |date=2023-08-18 |title=Anders Behring Breivik saksøker staten på nytt |url=https://www.nrk.no/norge/anders-behring-breivik-saksoker-staten-pa-nytt-1.16521341 |access-date=2024-02-22 |website=NRK |language=nb-NO}}</ref> На зачатку 2024 року Брейвік подав до суду на норьску владу за нарушіня ёго людьскых прав через триманя ёго в ізолації у вязніцї.<ref>{{Cite web |last=NRK |date=2023-10-19 |title=Aftenposten: Datoen klar for Breiviks neste rettsrunde |url=https://www.nrk.no/nyheter/aftenposten_-datoen-klar-for-breiviks-neste-rettsrunde-1.16602363 |access-date=2024-01-10 |website=NRK |language=nb-NO}}</ref> Он програв, але в маї ёго дїло было приято до апелачного суду (на невызначеный датум).<ref name=":1">{{Cite web |title=Norway court says mass killer Breivik's prison isolation not 'inhumane' |url=https://www.aljazeera.com/news/2024/2/15/norway-court-says-mass-killer-breiviks-prison-isolation-not-inhumane |access-date=2024-02-22 |website=Al Jazeera |language=en}}</ref> == Кріміналный процес і жывот == Процес кріміналного суда над Брейвіком ся зачав 16. апріля 2012 року в судовім домі в Осло під юрісдікціёв окресного суда Осло. Призначеныма прокурорами были Інга Беєр Енґ і Свейн Голден, а Ґейр Ліппестад выступав як головный адвокат обороны Брейвіка. Завершаючі аргументы были выслуханы 22. юна.<ref name="ClosingArg"/> 24. авґуста 2012 року было рїшено, же Брейвік быв псіхічно свідомый на час скоїня преступлїнь, і ёго осудили на превентівне затриманя на 21 рік — максімална кара в Норьску; з мінімалным терміном без права на передчасне условне ослободжіня в 10 років, што є найдовшый мінімалный термін.<ref>{{Cite web |last=Professor Douglas |first=Linder |title=Breivik Trial: Verdict and Sentence |url=https://famous-trials.com/breivik/2585-breivik-trial-verdict-and-sentence |access-date=2023-02-23 |website=Famous Trials by Professor Douglas O. Linder}}</ref><ref>{{cite news|last=|title=Anders Behring Breivik: Norway court rules him sane|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-19365616|access-date=24 August 2012|newspaper=BBC News|date=24 August 2012}}</ref> Тота кара дає суду продовжыти утримати Брейвіка на невызначеный термін, каждых пять років, докы то прокуратура поважує за потребне на охрану общества.<ref name="TV 2 AS"/><ref>{{cite web|author=Andreas Bakke Foss |url=http://www.aftenposten.no/nyheter/iriks/22juli/Na-er-dommen-mot-Breivik-rettskraftig-6985579.html |title=Nå er dommen mot Breivik rettskraftig |publisher=Aftenposten.no |date=31 January 2014 |access-date=26 March 2016}}</ref> Хоць Брейвік ся не признав винным, он не засудив рїшіня, і 8. септембра в медії інформовали, же вердікт є остаточный. Суд інформовав: "много людей підпорують Брейвікову коншпірачну теорію, точно так як з теорії о [[Еврабія|Еврабії]]. Але суд вважать, же дуже мало людей підпорують ідею Брейвіка о тім, же проти правдоподобной 'ісламізації' треба вести боёвы дїї терором."<ref>{{cite web|url=http://www.nettavisen.no/nyheter/article3458481.ece|title=Smilende Breivik fornøyd med dommen|work=Nettavisen|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20120825052744/http://www.nettavisen.no/nyheter/article3458481.ece|archive-date=25 August 2012|url-status=dead}}</ref> Брейвік говорив, што он не признавать леґітімность суда і тім не приймає го рїшіня — он вырїшив не оспорёвати рїшіня, кедьже тото легітімізувало бы владу юрісдікцію суда Осло.<ref>{{cite web|url=http://www.nrk.no/227/dag-for-dag/breivik_-jeg-anker-ikke-1.8294369|title=Breivik: Jeg anker ikke|date=24 August 2012|work=NRK|access-date=13 September 2014}}</ref><ref name="TV 2 AS">{{cite web|url=http://www.tv2.no/nyheter/innenriks/22-juli-terror-oslo-og-utoya/lippestad-breivik-bekrefter-at-han-ikke-anker-3859354.html|title=Lippestad: – Breivik bekrefter at han ikke anker|work=TV 2|date=24 August 2012|access-date=13 September 2014}}</ref> == Референції == {{Reflist}} {{lifetime|1979||Брейвік, Андерс Берінґ}} [[Катеґорія:Терорісты]] {{Commonscat}} jokl0enciwl7kdnfrxviqdgblrgugxm Гаёвоє (Кропивницькый район) 0 22295 167851 167590 2026-07-28T01:54:28Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167851 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Гайове}}'''Гаёво́є''' авадь '''Гаёве́''' ([[Україньскый язык|укр]]. Гайове) ([[Російскый язык|рус]]. Гаёвое, Гаевое) — [[село]] у [[Кропивиницькый район|Кропивиницькому районови]], [[Кіровоградьска область|Кіровоградської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Гаёвляне|агломерация=Александровська|год переписи=2001|население=259|язык сайта 2=}} == Назва == Назва села Гаёвоє происходить уд [[Славяньскы языкы|славянського]] слова «гай», означавущого невелику гущу авадь хащу. Такі назвы суть широко шырені по [[Лісостеп|лісостепнӱв]] части [[Україна|Украйины]], и приязані напряму ид містности.<ref>Академічный толмачный словник украйинського языка (СУМ-11)</ref><ref>https://web.archive.org/web/20260103142823/https://sum.in.ua/</ref> == Історія == [[Село]] на ныні є у [[Александровська ЗТО|Александровськӱв ЗТО]], [[Кропивницькый район|Кропивницького района]], [[Кіровоградьска область|Кіровоградської области.]] До [[2020]]. року быв у составови [[Александровськый район (Кіровоградська область)|Александровського района]].<ref>https://decentralization.gov.ua/en/newgromada/4126/composition?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 259 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://db.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 98,07% [[Російскый язык|руськый]] — 1,93% == Знамі родакы == * [[Швед, Євґеній Алексіёвич|Швед Євґеній Алексіёвич]] ([[1983]]—[[2024]]) — [[Україна|украйинськый]] вояк, солдат [[Вооружені силы Украйины|ВСУ]]. Родив ся [[4. апріль|4. апріля]] [[1983]]. року у селі Гаёвоє. У [[Децембер|децемброви]] [[2023]]. року быв мобілізованый у [[Вооружені силы Украйины|ВСУ]], служив ґранатометчиком. Убитый пиля села Водяноє, [[Донецька область|Донецької области]]. По пудтверждінёви особы через [[ДНК]] быв похороненый у рӱдному селі Гаёвоє.<ref>https://suspilne.media/kropyvnytskiy/1339838-zaginuv-na-doneccini-v-oleksandrivci-na-kirovogradsini-poprosalis-z-evgeniem-svedom/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B5_(%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Гайове (Кропивницький район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села Кіровоградьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Кіровоградьской области]] 3hpw8yyk0pj0mtgjbucveg3qc130a6x Сарвасов 0 22375 167844 164282 2026-07-27T22:14:23Z Halajkovič 33393 167844 wikitext text/x-wiki {{НП|первое упоминание=1345|прежние имена=Szarvaszó|население=2416|год переписи=2002|этнохороним=Сарвасовци|глава=[[Ион Ковач]]}} '''Сарва́сов''' ({{lang-ro|Sarasău}}, {{lang-hu|Szarvaszó}}, [[їдіш]] סאראסאו, {{lang-uk|Сарасеу}}) — [[село]] и комуна у [[Жудец|повітови]] [[Мараморош (повіт)|Мараморош]], [[Румуньско|Румыния]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1345]] році.{{жрідло}} [[Село]] ся споминать и у [[1404]] році ге Сарвасов у [[Грамота 1404. року|грамоті уд 1404 року]] за офірованя Грушовському монастырёви сел [[Грушово]], [[Тересва]] и [[Кривоє (Тячовскый район)|Кривоє]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2002]] рӯк живе 2416 людий, из них:{{жрідло}} {| class="standard" ! style="background-color:#FFBA80" |Націоналность ! style="background-color:#FFBA80" |Число особ ! style="background-color:#FFBA80" |Процент |- |[[румыны]] |2335 |96,6% |- |[[Циґане|цигани]] |52 |2,2% |- |[[Мадяре|мадяры]] |14 |0,6% |- |[[Українцї|украйинці]] |12 |0,5% |- |[[німці]] |2 |0,1% |- |[[Поляци|полякы]] |1 |<&nbsp;0,1% |} Состав [[Обывательство|обывательства]] подля [[Реліґія|реліґії]]: {| class="standard" ! style="background-color:#FFBA80" |Реліґія ! style="background-color:#FFBA80" |Число особ ! style="background-color:#FFBA80" |Процент |- |православні |1232 |51,0% |- |[[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикы]] |1031 |42,7% |- |[[баптисты]] |76 |3,1% |- |[[Римокатолицька церьков|римокатоликы]] |9 |0,4% |- |не реліґійні |9 |0,4% |- |адвентисты семого дне |6 |0,2% |- |лютераны |3 |0,1% |- |[[Атеізм|атеісты]] |2 |0,1% |- |не указали реліґію |2 |0,1% |} == Удкликованя == * [https://web.archive.org/web/20080324014757/http://www.ghidulprimariilor.ro/business.php/PRIMARIA-SARASAU/174332/ Дані про комуну Сарасеу на сайті Ghidul Primăriilor] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080324014757/http://www.ghidulprimariilor.ro/business.php/PRIMARIA-SARASAU/174332/|date=24 березня 2008}} {{Reflist}} {{stub}} [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Румынии]] [[Катеґорія:Мараморош]] [[Катеґорія:Сарвасов]] tjx0w5jdqn047jxxdhyq7uhyl3lb88i Богоявленка (Донецька область) 0 22463 167845 152578 2026-07-27T22:59:57Z Spokiyny 33037 /* */ 167845 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Богоявленка (значеня)}}'''Богоя́вленка''' ([[Російскый язык|рус]]. Богоявленка) ([[Україньскый язык|укр]]. Богоявленка) (до [[2004]] — Добровӯлля) — [[село]] у [[Волноваськый район|Волноваському районови]], [[Донецька область|Донецькой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|население=200<ref>[https://suspilne.media/amp/donbas/624851-700-ludej-z-23-tisac-ak-zivut-ludi-u-selah-vugledarskoi-gromadi-poblizu-linii-frontu/ Як живуть люди у селах Вугледарської громади поблизу лінії фронту]</ref>|год переписи=2023|этнохороним=Богоявленчане, Богоявленци|первое упоминание=1836|дата основания=1836}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1836]] році. [[28. октобер|28 окто̄вбра]] [[2024]] року ВС [[Росія|РФ]] узяли [[село]] пуд свӯй контроль. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 1490 людий, из них подля языка: [[Україньскый язык|Украйиньскый]] — 92,89% [[Російскый язык|Руськый]] — 6,58% [[Арменьскый язык|Армяньскый]] — 0,34% [[Білоруськый язык|Білоруськый]] — 0,07% [[Булгарьскый язык|Болгарьскый]] — 0,07% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0) Богоявленка (Україна)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Донецькой области]] [[Катеґорія:Населены пункты Донецькой области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Волноваськый район]] [[Катеґорія:Угледар]] ao91q0rh7rlwy8dch657b42fog233is Іґор Костенко 0 22751 167846 154221 2026-07-28T00:04:48Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167846 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Особа}} '''Íґор Íґоревіч Косте́нко'''<ref name="president">Указ Президента України № 660/2014 [http://president.gov.ua/documents/17995.html Про відзначення державними нагородами України] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150129074819/http://www.president.gov.ua/documents/17995.html |date=2015-01-29}}</ref> ({{lang-uk|І́гор І́горович Косте́нко}}; {{ДН|31.|12|1991}}, Зубрець, [[Україна]] — {{ДС|20.|02|2014}}, [[Кієв]], [[Україна]]) — україньскій [[новинарь]], штудент [[Ґеоґрафія|ґеоґраф]], актівіста [[Евромайдан]]а, едітор [[Україньска Вікіпедія|україньской Вікіпедії]]. Умер почас подїй [[Евромайдан]]а на Інстітутьскій уліцї. Герой Україны (2014, посмертно). == Біоґрафія == [[Файл:Ihor Kostenko 3.jpg|thumb|Іґор Костенко у Сарнах]] Народив ся в селї Зубрець, Бучачского раёну [[Тернопільска область|Тернопільской области]]. Ёго родина працовала в [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербурзї]], тім ся выховав з бабов і дїдов.<ref>[http://www.lvivpost.net/lvivnews/n/24240 Львів у жалобі: слава Героям і вічная їм пам’ять!] {{Wayback|url=http://www.lvivpost.net/lvivnews/n/24240 |date=20140228052026 }} // ''Львівська пошта'', 22.02.2014</ref> Штудовав в Зубрецькій середнїй школї І–ІІІ ступня, інтересовав ся [[Історія|історіёв]] і [[Ґеоґрафія|ґеоґрафіёв]].<ref>''Оксана Чорній''. Герої Небесної Сотні із Зубреця // Нова доба. — 2014. — № 9 (28 лют.). — С. 5.</ref> Штудовав в пятім курзї добору ґеоґрафії на Львівскій народной універзітї [[Іван Франко|Івана Франка]], шпеціалізація «Манажмент орґанізації».<ref>[https://web.archive.org/web/20140225214153/http://20minut.ua/Novyny-Ternopolya/euromaidan/vbili-zhurnalista-z-ternopilshini-igorya-kostenka-10316563.html-10316563.html Тисячі львівських студентів вшанували колегу, який загинув на Євромайдані (фото)] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20140225214153/http://20minut.ua/Novyny-Ternopolya/euromaidan/vbili-zhurnalista-z-ternopilshini-igorya-kostenka-10316563.html-10316563.html |date=2014-02-25}} // ''20 хвилин'', 20.02.2014</ref> Працовав як новинарь в інтернетовій публікації «Спортаналітика».<ref>{{Cite web |url=http://sportanalytic.com/novyny/150341igor-kostenko_-zhurnalist-sportanalitika-geroichno-zaginuv_-vichna-pamyat.html |title=Ігор Костенко. Журналіст «Спортаналітика» героїчно загинув. Вічна пам’ять |access-date=2014-11-22 |archive-date=2014-11-29 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141129083421/http://sportanalytic.com/novyny/150341igor-kostenko_-zhurnalist-sportanalitika-geroichno-zaginuv_-vichna-pamyat.html |deadlink=no }}</ref> Ініціонав вытвореня російскоязычной інтернетовой публікації allsport24.com, вебова сторінка была наконець запущена аж по ёго смерти.<ref>{{Cite web |url=http://allsport24.com/kostenko/ |title=Мрія здійснилася! — allsport24.com |access-date=2014-11-22 |archive-date=2014-08-27 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140827115852/http://allsport24.com/kostenko/ |deadlink=no }}</ref> Полюбляв шпорт, передовшыткым фотбал, быв фанушиком львівскых «Карпат». Колеґы сі го памятають як доброго приятеля, актівного веселого, раціоналного чоловіка.<ref>{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130515082255/http://www.lnu.edu.ua/faculty/geography/ |date=15. мая 2013 }}// ''Географічний факультет ЛНУ'' <small>([http://www.lnu.edu.ua/faculty/geography/ оригінал])</small></ref> Снив о родинї, хотїв сі вытворити властну електроштанцію.<ref>[http://vesti.ua/strana/38691-vse-pogibshie-na-majdane-stali-zhertvami-snajperov Игорь был одним из лучших студентов факультета, писал статьи об экономике и истории авиации, в том числе и для «Википедии»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201110183111/https://vesti.ua/strana/38691-vse-pogibshie-na-majdane-stali-zhertvami-snajperov |date=10. новембра 2020 }} // Вести.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 21. фебруара. {{ref-ru}}</ref> Іґор Костенко быв актівным едітором [[Україньска Вікіпедія|україньской Вікіпедії]] (хоснователь під меном [[:uk:Користувач:Ig2000|Ig2000]]).<ref>[http://www.wz.lviv.ua/ukraine/125908 На географічному факультеті був одним з найкращих] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180103021844/http://wz.lviv.ua/ukraine/125908 |date=3. януара 2018 }} // Високий замок.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 22. фебруара.</ref><ref>[http://tsn.ua/video/video-novini/zagibliy-vzimku-na-maydani-igor-kostenko-stav-vikipedistom-roku.html Загиблий взимку на Майдані Ігор Костенко став вікіпедистом року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140812070826/http://tsn.ua/video/video-novini/zagibliy-vzimku-na-maydani-igor-kostenko-stav-vikipedistom-roku.html |date=12. авґуста 2014 }} // ТСН.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 11. авґуста.</ref> За два і піврока участи вытворив веце 280 статей і зробив веце 1600 едітовань, єдна зо статей нескоро дістала статус «доброй». Актівно ся тыж брав актівну роль в пропаґації Вікіпедії на соціалных мережах, котрыма ся намагав залучіти новых хоснователїв.<ref>[https://blog.wikimedia.org/uk/2014/02/24/на-майдані-загинув-вікіпедист-ігор-к/ На Майдані загинув вікіпедист Ігор Костенко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191220073801/https://blog.wikimedia.org/uk/2014/02/24/на-майдані-загинув-вікіпедист-ігор-к/ |date=20. децембра 2019 }} // Блог Вікімедіа.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 24. фебруара.</ref> == Евромайдан == Од першых днїв брав актівно роль на подїях [[Евромайдан]]а і неєдноразово быв в [[Кієв]]і. Конкретно быв на Майданї вночі 30. новембра 2013, кедь Беркут розогнав штудентів. Напослїды быв на кієвскім Евромайданї во вечерї 18. фебруара 2014 і вєдно з далшыма обывателями [[Львів|Львова]] помагав будовати барікады. Рано 20. фебруара Іґор быв убитый почас протистояню в центрї Кієва. Ёго тїло ся нашло недалеко Октобрового палаца (МЦКМ ФПУ) на уліцї Інстітутьскій. Іґора попали дві кулї: єдна до головы і друга до грудей.<ref>[http://gazeta.ua/articles/regions/_dvoye-lvivyan-student-ta-vikladach-zaginuli-sogodni-v-kiyevi/543195 Двоє львів'ян&nbsp;— студент та викладач&nbsp;— загинули сьогодні в Києві] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140226150529/http://gazeta.ua/articles/regions/_dvoye-lvivyan-student-ta-vikladach-zaginuli-sogodni-v-kiyevi/543195 |date=26. фебруара 2014 }} // Gazeta.ua.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 20. фебруара.</ref> Окрем того мала жертва важкый перелом ніг.<ref name="imi">[https://web.archive.org/web/20141218190940/http://imi.org.ua/news/43170-sered-vbitih-sogodni-upiznali-lvivskogo-jurnalista-igorya-kostenka.html Серед вбитих сьогодні упізнали львівського журналіста Ігоря Костенка (оновлено)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141218190940/http://imi.org.ua/news/43170-sered-vbitih-sogodni-upiznali-lvivskogo-jurnalista-igorya-kostenka.html |date=18. децембра 2014 }} // Інститут масової інформації.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 20. фебруара.</ref> == Вікіпедіст року == 10. авґуста 2014 в [[Лондон]]ї почас закрытой церемонії каждорочной конференції «[[Вікіманія]]» сполузакладателя Вікіпедії Джіммі Вейлз выголосив Іґора Костенко [[Вікіпедісты|вікіпедістом]] року.<ref>[https://web.archive.org/web/20140816052537/http://osvita.mediasapiens.ua/material/33573 Загиблого на Майдані Ігоря Костенка назвали вікіпедистом року] {{Wayback|url=http://osvita.mediasapiens.ua/material/33573 |date=20140816052537 }} // ''[[Телекритика|MediaSapiens]]'', 11.08.2014.{{ref-uk}}</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20141129075656/http://www.afp.com/en/news/britons-trust-wikipedia-more-news Britons trust Wikipedia 'more than the news'] {{Wayback|url=http://www.afp.com/en/news/britons-trust-wikipedia-more-news |date=20141129075656 }} // ''AFP'', 10.08.2014{{ref-en}}</ref> == Референції == {{reflist|2}} == Одказы == * [https://web.archive.org/web/20180208004304/http://www.ukrgeroes.com.ua/KostenkoII.html Герой України&nbsp;— Костенко Ігор Ігорович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180208004304/http://www.ukrgeroes.com.ua/KostenkoII.html |date=8. фебруара 2018 }}. * [http://zhnyborody.te.ua/index.php?option=com_content&view=category&id=301&Itemid=547 Вірші-присвяти Ігореві Костенку] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140903172801/http://zhnyborody.te.ua/index.php?option=com_content&view=category&id=301&Itemid=547 |date=3. септембра 2014}}. * [http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=47768&poem=152489 Вірші-присвяти Ігореві Костенку російською мовою] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202101003/http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=47768&poem=152489 |date=2. фебруара 2017}}. * [https://web.archive.org/web/20170610163607/http://www.nebesnasotnya.in.ua/portfolio/%D1%96%D0%B3%D0%BE%D1%80-%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE/ Ігор Костенко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170610163607/http://www.nebesnasotnya.in.ua/portfolio/ігор-костенко/ |date=10. юнія 2017}} // Небесна Сотня. * [https://web.archive.org/web/20180103021844/http://wz.lviv.ua/ukraine/125908 На географічному факультеті був одним з найкращих] // [[Високий замок (газета)|Високий замок]].&nbsp;— 2014.&nbsp;— 22. фебруара. * [http://vesti.ua/strana/38691-vse-pogibshie-na-majdane-stali-zhertvami-snajperov «Если что-то случится, скажи, что я ее люблю»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201110183111/https://vesti.ua/strana/38691-vse-pogibshie-na-majdane-stali-zhertvami-snajperov |date=10. новембра 2020}} // [[Вести (газета)|Вести]].&nbsp;— 2014.&nbsp;— 21. фебруара. * [http://tsn.ua/video/video-novini/zagibliy-vzimku-na-maydani-igor-kostenko-stav-vikipedistom-roku.html Загиблий взимку на Майдані Ігор Костенко став вікіпедистом року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140812070826/http://tsn.ua/video/video-novini/zagibliy-vzimku-na-maydani-igor-kostenko-stav-vikipedistom-roku.html |date=12. авґуста 2014}} // ТСН.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 11. авґуста. * [http://hubs.ua/discussions/geroyi-ne-vmirayut-igor-kostenko-1223.html Герої не вмирають. Ігор Костенко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160604014037/http://hubs.ua/discussions/geroyi-ne-vmirayut-igor-kostenko-1223.html |date=4. юнія 2016}}. {{lifetime|1991|2014|Костенко, Іґор}} [[Катеґорія:Участникы Евромайдана]] hd5g4ixk0o6znn9173ogk0qezyzvzch Словеньско Словакам 0 23329 167841 167449 2026-07-27T17:55:04Z Halajkovič 33393 167841 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} Словеньскый слоґан „'''[[Словеньско]] [[Словаци|Словакам]]'''“ ({{lang-sk|Slovensko Slovákom}}; в перекладї „Словеньско належить Словакам“) хосновала [[Глінкова словеньска народна партія|Словеньска народна партія]] як етнонаціоналістічный слоґан гесло на підпору словеньской автономії у рамках [[Чехословакія|Чехословакії]],<ref>{{cite journal |last1=Jelinek |first1=Yeshayahu |title=The Holocaust of Slovakian Jewry |journal=East Central Europe |date=1 January 1983 |volume=10 |issue=1–2 |page=14 |doi=10.1163/187633083X00038 |language=en |issn=1876-3308}}</ref><ref>{{cite book |last1=Hegenscheidt-Nozdrovick |first1=Eliska |title="Die Slowakei den Slowaken!" Die separatistischen Str"mungen in der Slowakei zwischen 1918 und 1939 |date=2012 |publisher=Diplomica Verlag |isbn=978-3-8428-7210-3 |page=41 |url=https://books.google.com/books?id=Fly7n_ImytcC&q=Slovensko+Slov%C3%A1kom&pg=PA41 |language=de}}</ref> як прояв протичеськых поглядів в періодї Словеньского штату<ref>{{cite news |last1=Háka |first1=Antonín |title=Vyhánění Čechů ze Slovenska |url=https://haka.blog.idnes.cz/blog.aspx?c=338725 |access-date=3 February 2020 |work=[[iDNES.cz]] |date=13 May 2013 |language=cs|trans-title=Expulsion of Czechs from Slovakia}}</ref> і тыж як антісемітьске посолство ({{lang-sk|Slovensko Slovákom, Palestína Arabom}} — „Словеньско Словакам, Палестина [[Арабам|Арабам]]<nowiki>“</nowiki>).<ref>{{cite book |last1=Nižňanský |first1=Eduard|authorlink= Eduard Nižňanský |title=Židovská komunita na Slovensku medzi československou parlamentnou demokraciou a slovenským štátom v stredoeurópskom kontexte |date=1999 |publisher=Universum |isbn=978-80-967753-3-0 |page=30 |url=https://books.google.com/books?id=7domAAAAMAAJ&q=Slovensko+Slov%C3%A1kom |language=sk}}</ref> В [[21. стороча|21. сторочу]] ю все поужывають словеньскы націоналісты, котры суть проти [[Европска унія|ЕУ]], і [[Котлебовцї — Народна партія Наше Словеньско|Котлебовцькой партії]].<ref>{{cite news |title='Slovensko Slovákom!' V Bratislavě se demonstrovalo pro i proti EU |url=https://www.echo24.cz/a/ibAZx/slovensko-slovakom-v-bratislave-se-demonstrovalo-pro-i-proti-eu |access-date=4 February 2020 |work={{ill|Echo24|cs}} |date=25 June 2016 |language=cs}}</ref><ref>{{cite book |last1=Štefančík |first1=Radoslav |last2=Hvasta |first2=Miloslav |title=Jazyk pravicového extrémizmu |publisher=EKONÓM |isbn=978-80-225-4642-3 |page=175 |url=https://books.google.com/books?id=9cO3DwAAQBAJ&q=Slovensko+Slov%C3%A1kom&pg=PA175 |language=sk}}</ref> == Поз. тыж == * [[На вартї]] == Референції == {{референції}} 493xc7gf1o3w6qpinv0a845koz48924 Краї Чеська 0 24773 167838 2026-07-27T16:57:20Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Краї Чеська]] на [[Список країв в Чеську]] 167838 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Список країв в Чеську]] depkrff5gi1lr4u3ikdj09nbqyzxnmj Цхінвалі 0 24774 167843 2026-07-27T18:03:35Z Allonbagaty 32538 Allonbagaty переменовав сторінку [[Цхінвалі]] на [[Чреба]] з вычерянём напрямлїнь 167843 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чреба]] dugjwmds4imclgwlltdh5zyr4gg2f06