Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.13 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 10 3454 167899 166680 2026-07-29T17:37:06Z Halajkovič 33393 167899 wikitext text/x-wiki {| class="infobox vcard" style="font-size: 80%; background-color: #F9F9F9; width:300px; text-align:left; line-height: 1.1;" |+ style="font-size: 70%;"|{{#if:{{{тіп|}}} | {{{тіп}}} | {{#invoke:Wd|properties|linked|P31|sep=<br/>}} }} |- ! colspan="5" style="font-size: 120%; text-align: center;" |{{#if:{{{official_name|{{{назва|}}}}}} | {{{official_name|{{{назва|}}}}}} | {{PAGENAMEBASE}} }} |- | colspan="5" style="font-size: 80%; text-align: center;"|{{#if:{{{native_name|{{{місцёва назва|}}}}}} | {{{native_name|{{{місцёва назва|}}}}}} | {{#statements:P1705}} }} {{#invoke:Check for unknown parameters|check |unknown=<span class="test" style="display: none;">_VALUE_ </span>[[Катеґорія:Шаблона:Місто:Службова|_VALUE_]] |preview=_VALUE_ |ignoreblank= |тіп|official_name|назва |native_name|місцёва назва |ерб|прапор|герб_підпис|прапор_підпис |image_skyline|образок |imagesize|образок_розмір |image_caption|образок_підпис |map|уміщіня |mapsize|уміщіня_розмір|уміщіня_підпис |mapx|mapy|країна|коордінаты |країна прапор|країна карта |реґіон|край|окрес|реґіон прапор |історічный реґіон прапор|історічный реґіон |край прапор|окрес прапор |заложене|засноване|перша змінка |магдебурзьке право|статус |жытелїв|аґломерація|розлога|густота |вид ідентіфікатора|цифровий ідентифікатор |поштовы індексы |код міста|код країны |часова зона |надморьска вышка|водойма |подїл|катойконім|етнікон |братьскы міста|день міста |станція |мапа|мапа_розмір|мапа_підпис |адреса|веб-сторінка |пріматор|староста|позначкы|ruev |відстань|желїзніця к|ref-залізниця к |автошлях к|ref-автошлях к|фізічна к|ref-фізична к |желїзніця с|фізічна с|автошлях с }} |- {{інфобокс/rows|| ||{{#statements:P443}} |На честь|{{#statements:P138}} |[[Призвіско]]|{{#statements:P1449}} }} |- | class="maptable" colspan="2" style="text-align: center; background-color: #F9F9F9; padding: 0.4em 0.8em 0.4em 0.8em;"| {| width="100%" style="background-color: #F9F9F9;" |-style="text-align: center; background-color: #F9F9F9; vertical-align: middle;" {{#if:{{{ерб|}}}{{#property:P94}} | {{!}} width="50%" style="text-align: center; vertical-align:middle;"{{!}} [[File:{{#if:{{{ерб|}}}|{{{ерб}}}|{{#property:P94}}}}{{!}}100px{{!}}Ерб]] }} {{#if:{{{прапор|}}}{{#property:P41}} | {{!}} width="50%" style="text-align: center; vertical-align:middle;"{{!}} [[File:{{#if:{{{прапор|}}}|{{{прапор}}}|{{#property:P41}}}}{{!}}110px{{!}}border{{!}}Прапор]] }} |-class="mergedrow" {{#if:{{{ерб|}}}{{#property:P94}}| {{!}} width="50%" style="text-align: center; border:0; vertical-align:middle;"{{!}}<small>{{#if:{{{герб_підпис|}}}|[[{{{герб_підпис|}}}]]|{{#statements:P237}} }}</small> }} {{#if:{{{прапор|}}}{{#property:P41}}| {{!}} width="50%" style="border:0; text-align:center; vertical-align:middle;"{{!}}<small>{{#if:{{{прапор_підпис|}}}|[[{{{прапор_підпис|}}}]]|{{#statements:P163}} }}</small> }} |} |- | colspan="2" style="text-align: center;" | {{#if:{{{image_skyline|{{{образок|}}}}}} |[[File:{{{image_skyline|{{{образок|}}}}}}|{{#if:{{{imagesize|{{{образок_розмір|}}}}}}|{{{imagesize|{{{образок_розмір|}}}}}}|300px}}|center|none|{{#if:{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}} | {{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}} | {{#if:{{{official_name|{{{назва|}}}}}} | {{{official_name|{{{назва|}}}}}} | {{PAGENAMEBASE}} }} }}]]{{#if:{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}|<br/><small>{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}</small>}} |{{#if:{{#property:P18}}|{{#invoke:String|replace|source={{#statements:P18}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}300x300px}} }} }} |- | style="text-align: center;" colspan="5" | {{#if:{{{map|}}}{{{уміщіня|}}} |{{Superimpose| base = {{{уміщіня|{{{map|}}}}}} | base_width ={{#if:{{{mapsize|}}}|{{{mapsize}}}|{{#if:{{{уміщіня_розмір|}}}|{{{уміщіня_розмір}}}|280px}}}} | base_caption = <small>{{{уміщіня_підпис|Уміщіня міста {{{назва|}}} }}}</small> | float = Red_pog.svg | float_width = 7px | float_caption = {{{назва|}}} | x = {{{mapx|<noinclude>150</noinclude>}}} | y = {{{mapy|<noinclude>100</noinclude>}}} }} {{#if:{{{уміщіня_підпис|}}}| {{!}}- {{!}} colspan="2" style="text-align:center" {{!}} {{{уміщіня_підпис|}}} }} |{{#if:{{#property:P242}}|{{#invoke:String|replace|source={{#statements:P242}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}300x300px}} }} }} |- ! colspan="2" style="background: {{Фарба|{{{країна}}}}};text-align: center;" | '''Основны інформації''' |- {{Інфобокс/rows|| ||{{#if:{{{коордінаты|}}} | {{{коордінаты}}} | {{#invoke:Wd|property|linked|P625|edit@end}} }} |[[Країна]]|{{#if:{{{країна|}}} | {{#if:{{{країна прапор|}}}|&nbsp;}}{{{країна}}} | {{#if:{{{країна карта|}}} | [[{{{країна карта|}}}]] | {{#statements:P17}} }} }} |Админединка|{{#if:{{{реґіон|}}}{{{край|}}}{{{окрес|}}}||{{#if:{{#statements:P131}} | {{#if:{{#property:P41|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}} | {{#invoke:String|replace|source={{#statements:P41|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}16px}}&nbsp; }}{{#statements:P131}}&#32;<small>({{#statements:P31|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}})</small> }} }} |Реґіон|{{#if:{{{реґіон|}}} | {{#if:{{{реґіон прапор|}}}|&nbsp;}}{{{реґіон}}} }} |Історічный реґіон|{{#if:{{{історічный реґіон|}}} | {{#if:{{{історічный реґіон прапор|}}}|&nbsp;}}{{{історічный реґіон}}} }} |Край|{{#if:{{{край|}}} | {{#if:{{{край прапор|}}}|&nbsp;}}{{{край}}} }} |Окрес|{{#if:{{{окрес|}}} | {{#if:{{{окрес прапор|}}}|&nbsp;}}{{{окрес}}} }} |Часть од|{{#statements:P361}} |Админцентр для|{{#statements:P1376}} |Засноване|{{#if:{{{заложене|}}}{{{засноване|}}} | {{{заложене|{{{засноване|}}}}}} | {{#statements:P571}} }} |Засновник|{{#statements:P112}} |Перша змінка|{{#if:{{{перша змінка|}}} | {{{перша змінка}}} | {{#statements:P1249}} }} |[[Магдебурзьке право]]|{{{магдебурзьке право|}}} |Статус міста|{{#if:{{{статус|}}} | з&nbsp;{{{статус}}}&nbsp;року }} |[[Аґломерація містьска|Аґломерація]]|{{{аґломерація|}}} |[[Жытелї|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Жителюв|Жытелїв}}]]|{{#if:{{{жытелїв|}}} | {{{жытелїв}}} | {{#invoke:wd|properties|qualifiers|qualifiers|references|linked|P1082|P585|P459}} }} |[[Розлога|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Площа|Розлога}}]]|{{#if:{{{розлога|}}} | {{{розлога}}}&nbsp;[[Квадратный кілометер|км²]] | {{#invoke:Wd|properties|references|P2046}} }} |{{iw|Густота населїня||d|Q22856}}|{{#if:{{{густота|}}} | {{{густота}}}&nbsp;особ/км² }} |{{#if:{{{вид ідентіфікатора|}}}|{{{вид ідентіфікатора|}}}|Чіселный ідентіфікатор}}|{{{цифровий ідентифікатор|}}} |[[Поштовый індекс|Поштов{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=і|ы}} індексы]]|{{#if:{{{поштовы індексы|}}} | {{{поштовы індексы}}} | {{#statements:P281}} }} |[[Телефонный код]]|{{#if:{{{код міста|}}}|{{{код країны|ХХХ}}}-{{{код міста|XXX}}}|{{#statements:P473}} }} |[[Часова зона]]|{{#if:{{{часова зона|}}} | {{{часова зона}}} | {{#statements:P421}} }} |[[Клімат]]|{{#statements:P2564}} |[[Надморьска вышка|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Высота над морём|Надморьска вышка}}]]|{{#if:{{{надморьска вышка|}}} | {{{надморьска вышка}}}&nbsp;м | {{#statements:P2044}} }} |Географично|{{#statements:P706}} |Водный обєкт|{{#if:{{{водойма|}}} | {{{водойма}}} | {{#statements:P206}} }} |Под{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=і|ї}}л|{{#if:{{{подїл|}}} | {{{подїл}}} | {{#statements:P150}} }} |[[Катойконім|Назва жытелїв]]|{{#if:{{{катойконім|{{{етнікон|}}}}}} | {{{катойконім|{{{етнікон|}}}}}} | {{#statements:P1549}} }} |[[Братьскы міста]]|{{#if:{{{братьскы міста|}}}{{#statements:P190}} | <small>{{#if:{{{братьскы міста|}}} | {{{братьскы міста}}} | {{#statements:P190}} }}</small> }} |Покровитель|{{#statements:P417}} |Свято|{{#invoke:Wd|properties|linked|P832|sep=<br/>}} |День міста|{{#if:{{{день міста|}}} | <small>{{{день міста}}}</small> }} |Історія|{{#statements:P2184}} |Події|{{#invoke:wd|properties|linked|qualifiers|P793|P585|sep=<br/>}} |Награды|{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|P166|P585|sep=<br/>}} |Станція|{{{станція|}}} ||{{#if:{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|linked|P7153|P3831|sep=<br/>}} | <hr/>{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|linked|P7153|P3831|sep=<br/>}} }} ||{{#if:{{{мапа|}}}| [[File:{{{мапа|}}}|{{#if:{{{мапа_розмір|}}}|{{{мапа_розмір|}}}|300px}}|none|{{#if:{{{мапа_підпис|}}}|{{{мапа_підпис}}}|{{#if:{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{PAGENAMEBASE}}}}}}]] {{#if:{{{мапа_підпис|}}}|<br/><small>{{{мапа_підпис}}}</small>}} }} {{#if:{{{no_mapframe|}}}|| {{!}} colspan="2"{{!}} {{Інфобокс для Mapframe |широкость={{{mapframe_широкость|}}}|довгость={{{mapframe_довгость|}}}|маштаб={{{mapframe_маштаб|}}}|ширина={{{mapframe_ширина|}}}|высота={{{mapframe_высота|}}} |елемент={{{mapframe_елемент|}}}|рамка={{{mapframe_рамка|}}}|выєдначеня={{{mapframe_выєдначеня|}}}|текст={{{mapframe_текст|}}}|контур={{{mapframe_контур|}}} |перелік={{{mapframe_перелік|}}}|geo={{{mapframe_geo|}}} }} }} }} ! colspan="5" style="background: {{Фарба|{{{країна}}}}};text-align: center;" | '''Містьскый уряд''' {{Інфобокс/rows|| |Адрес{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=|а}}|{{{адреса|}}} |{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Веб-страниця|Вебова сторінка}}|{{#if:{{{веб-сторінка|}}} | {{{веб-сторінка}}} | {{#statements:P856}} }} |{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Мер|Пріматор}}|{{#if:{{{пріматор|}}} | {{{пріматор}}} | {{#if:{{#statements:p1313}}|{{#statements:p1313}}|{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|qualifiers|P6|P580|P582|sep=<br/>}} }} }} |Староста/старостка|{{{староста|}}} ||{{#if:{{#property:P373}} |<div style="background: #EEE;">[[File:Commons-logo.svg|14px|link=]]&nbsp;[[commons:Category:{{#property:P373}}|Медіа у Вікіскладї]]</div>}} <span class="plainlinks"><hr/>{{#if:{{#statements:P214}}|VIAF:{{#statements:P214}};}}{{#if:{{#statements:P227}}|GND:{{#statements:P227}};}}{{#if:{{#statements:P402}}|OSM:{{#statements:P402}};}}</span> <span class="test" style="display:none;"><hr/>{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|P1343|P805|sep=<br/>}}</span> ||{{{позначкы|<noinclude>позначкы</noinclude>}}} }} |}{{#if:{{NAMESPACE}}|| [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] {{#if:{{{магдебурзьке право|}}}|[[Катеґорія:Міста магдебурзького права]]}} {{#if:{{{край|}}}{{{країна карта|}}}{{#property:P17}}||[[Катеґорія:Населены пункты без вказаня країны]]}} {{#if:{{{жытелїв|}}}{{#property:P1082}}||[[Катеґорія:Населены пункты без вказаня населїня]]}} {{#if:{{{коордінаты|}}}{{#property:P625}}||[[Катеґорія:Міста без зазначіня коордінат]]}} }}<noinclude> {{Documentation}} <!-- Катеґорії і інтервікі, просиме, придавайте до /doc підсторінкы. Дякуєме --> </noinclude> myws6eq1lyzzkw5g2omb2tlsuo5e9nx 167901 167899 2026-07-29T18:41:11Z Halajkovič 33393 167901 wikitext text/x-wiki {| class="infobox vcard" style="font-size: 80%; background-color: #F9F9F9; width:300px; text-align:left; line-height: 1.1;" |+ style="font-size: 70%;"|{{#if:{{{тіп|}}} | {{{тіп}}} | {{#invoke:Wd|properties|linked|P31|sep=<br/>}} }} |- ! colspan="2" style="font-size: 120%; text-align: center; background-color: #e6e6e6;" | {{#if:{{{official_name|{{{назва|}}}}}} | {{{official_name|{{{назва|}}}}}} | {{PAGENAMEBASE}} }} |- {{#if:{{{native_name|{{{місцёва назва|}}}}}}{{#statements:P1705}}| {{!}} colspan="2" style="font-size: 90%; text-align: center;" {{!}} {{#if:{{{native_name|{{{місцёва назва|}}}}}} | {{{native_name|{{{місцёва назва|}}}}}} | {{#statements:P1705}} }} }} {{#invoke:Check for unknown parameters|check |unknown=<span class="test" style="display: none;">_VALUE_ </span>[[Катеґорія:Шаблона:Місто:Службова|_VALUE_]] |preview=_VALUE_ |ignoreblank= |тіп|official_name|назва|native_name|місцёва назва|ерб|прапор|герб_підпис|прапор_підпис |image_skyline|образок|imagesize|образок_розмір|image_caption|образок_підпис|map|уміщіня |mapsize|уміщіня_розмір|уміщіня_підпис|mapx|mapy|країна|коордінаты|країна прапор|країна карта |реґіон|край|окрес|реґіон прапор|історічный реґіон прапор|історічный реґіон|край прапор|окрес прапор |заложене|засноване|перша змінка|магдебурзьке право|статус|жытелїв|аґломерація|розлога|густота |вид ідентіфікатора|цифровий ідентифікатор|поштовы індексы|код міста|код країны|часова зона |надморьска вышка|водойма|подїл|катойконім|етнікон|братьскы міста|день міста|станція |мапа|мапа_розмір|мапа_підпис|адреса|веб-сторінка|пріматор|староста|позначкы|ruev |відстань|желїзніця к|ref-залізниця к|автошлях к|ref-автошлях к|фізічна к|ref-фізична к|желїзніця с|фізічна с|автошлях с }} |- | colspan="2" style="text-align: center;" | {{#if:{{{image_skyline|{{{образок|}}}}}} |[[File:{{{image_skyline|{{{образок|}}}}}}|{{#if:{{{imagesize|{{{образок_розмір|}}}}}}|{{{imagesize|{{{образок_розмір|}}}}}}|300px}}|center|none|{{#if:{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}} | {{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}} | {{#if:{{{official_name|{{{назва|}}}}}} | {{{official_name|{{{назва|}}}}}} | {{PAGENAMEBASE}} }} }}]]{{#if:{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}|<br/><small>{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}</small>}} |{{#if:{{#property:P18}}|{{#invoke:String|replace|source={{#statements:P18}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}300x300px}} }} }} |- | class="maptable" colspan="2" style="text-align: center; background-color: #F9F9F9; padding: 0.4em 0.8em 0.4em 0.8em;"| {| width="100%" style="background-color: #F9F9F9;" |-style="text-align: center; background-color: #F9F9F9; vertical-align: middle;" {{#if:{{{ерб|}}}{{#property:P94}} | {{!}} width="50%" style="text-align: center; vertical-align:middle;"{{!}} [[File:{{#if:{{{ерб|}}}|{{{ерб}}}|{{#property:P94}}}}{{!}}100px{{!}}Ерб]] }} {{#if:{{{прапор|}}}{{#property:P41}} | {{!}} width="50%" style="text-align: center; vertical-align:middle;"{{!}} [[File:{{#if:{{{прапор|}}}|{{{прапор}}}|{{#property:P41}}}}{{!}}110px{{!}}border{{!}}Прапор]] }} |-class="mergedrow" {{#if:{{{ерб|}}}{{#property:P94}}| {{!}} width="50%" style="text-align: center; border:0; vertical-align:middle;"{{!}}<small>{{#if:{{{герб_підпис|}}}|[[{{{герб_підпис|}}}]]|{{#statements:P237}} }}</small> }} {{#if:{{{прапор|}}}{{#property:P41}}| {{!}} width="50%" style="border:0; text-align:center; vertical-align:middle;"{{!}}<small>{{#if:{{{прапор_підпис|}}}|[[{{{прапор_підпис|}}}]]|{{#statements:P163}} }}</small> }} |} |- | style="text-align: center;" colspan="2" | {{#if:{{{map|}}}{{{уміщіня|}}} |{{Superimpose| base = {{{уміщіня|{{{map|}}}}}} | base_width ={{#if:{{{mapsize|}}}|{{{mapsize}}}|{{#if:{{{уміщіня_розмір|}}}|{{{уміщіня_розмір}}}|280px}}}} | base_caption = <small>{{{уміщіня_підпис|Уміщіня міста {{{назва|}}} }}}</small> | float = Red_pog.svg | float_width = 7px | float_caption = {{{назва|}}} | x = {{{mapx|<noinclude>150</noinclude>}}} | y = {{{mapy|<noinclude>100</noinclude>}}} }} {{#if:{{{уміщіня_підпис|}}}| {{!}}- {{!}} colspan="2" style="text-align:center" {{!}} {{{уміщіня_підпис|}}} }} |{{#if:{{#property:P242}}|{{#invoke:String|replace|source={{#statements:P242}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}300x300px}} }} }} |- ! colspan="2" style="background: {{Фарба|{{{країна}}}}};text-align: center;" | '''Основны інформації''' |- {{Інфобокс/rows|| |На честь|{{#statements:P138}} |[[Призвіско]]|{{#statements:P1449}} |[[Аудіо]]|{{#statements:P443}} }} |- {{Інфобокс/rows|| ||{{#if:{{{коордінаты|}}} | {{{коордінаты}}} | {{#invoke:Wd|property|linked|P625|edit@end}} }} |[[Країна]]|{{#if:{{{країна|}}} | {{#if:{{{країна прапор|}}}|&nbsp;}}{{{країна}}} | {{#if:{{{країна карта|}}} | [[{{{країна карта|}}}]] | {{#statements:P17}} }} }} |Админединка|{{#if:{{{реґіон|}}}{{{край|}}}{{{окрес|}}}||{{#if:{{#statements:P131}} | {{#if:{{#property:P41|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}} | {{#invoke:String|replace|source={{#statements:P41|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}16px}}&nbsp; }}{{#statements:P131}}&#32;<small>({{#statements:P31|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}})</small> }} }} |Реґіон|{{#if:{{{реґіон|}}} | {{#if:{{{реґіон прапор|}}}|&nbsp;}}{{{реґіон}}} }} |Історічный реґіон|{{#if:{{{історічный реґіон|}}} | {{#if:{{{історічный реґіон прапор|}}}|&nbsp;}}{{{історічный реґіон}}} }} |Край|{{#if:{{{край|}}} | {{#if:{{{край прапор|}}}|&nbsp;}}{{{край}}} }} |Окрес|{{#if:{{{окрес|}}} | {{#if:{{{окрес прапор|}}}|&nbsp;}}{{{окрес}}} }} |Часть од|{{#statements:P361}} |Админцентр для|{{#statements:P1376}} |Засноване|{{#if:{{{заложене|}}}{{{засноване|}}} | {{{заложене|{{{засноване|}}}}}} | {{#statements:P571}} }} |Засновник|{{#statements:P112}} |Перша змінка|{{#if:{{{перша змінка|}}} | {{{перша змінка}}} | {{#statements:P1249}} }} |[[Магдебурзьке право]]|{{{магдебурзьке право|}}} |Статус міста|{{#if:{{{статус|}}} | з&nbsp;{{{статус}}}&nbsp;року }} |[[Аґломерація містьска|Аґломерація]]|{{{аґломерація|}}} |[[Жытелї|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Жителюв|Жытелїв}}]]|{{#if:{{{жытелїв|}}} | {{{жытелїв}}} | {{#statements:P1082}} }} |[[Розлога|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Площа|Розлога}}]]|{{#if:{{{розлога|}}} | {{{розлога}}}&nbsp;[[Квадратный кілометер|км²]] | {{#statements:P2046}} }} |{{iw|Густота населїня||d|Q22856}}|{{#if:{{{густота|}}} | {{{густота}}}&nbsp;особ/км² }} |{{#if:{{{вид ідентіфікатора|}}}|{{{вид ідентіфікатора|}}}|Чіселный ідентіфікатор}}|{{{цифровий ідентифікатор|}}} |[[Поштовый індекс|Поштов{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=і|ы}} індексы]]|{{#if:{{{поштовы індексы|}}} | {{{поштовы індексы}}} | {{#statements:P281}} }} |[[Телефонный код]]|{{#if:{{{код міста|}}}|{{{код країны|ХХХ}}}-{{{код міста|XXX}}}|{{#statements:P473}} }} |[[Часова зона]]|{{#if:{{{часова зона|}}} | {{{часова зона}}} | {{#statements:P421}} }} |[[Клімат]]|{{#statements:P2564}} |[[Надморьска вышка|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Высота над морём|Надморьска вышка}}]]|{{#if:{{{надморьска вышка|}}} | {{{надморьска вышка}}}&nbsp;м | {{#statements:P2044}} }} |Географично|{{#statements:P706}} |Водный обєкт|{{#if:{{{водойма|}}} | {{{водойма}}} | {{#statements:P206}} }} |Под{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=і|ї}}л|{{#if:{{{подїл|}}} | {{{подїл}}} | {{#statements:P150}} }} |[[Катойконім|Назва жытелїв]]|{{#if:{{{катойконім|{{{етнікон|}}}}}} | {{{катойконім|{{{етнікон|}}}}}} | {{#statements:P1549}} }} |[[Братьскы міста]]|{{#if:{{{братьскы міста|}}}{{#statements:P190}} | <small>{{#if:{{{братьскы міста|}}} | {{{братьскы міста}}} | {{#statements:P190}} }}</small> }} |Покровитель|{{#statements:P417}} |Свято|{{#invoke:Wd|properties|linked|P832|sep=<br/>}} |День міста|{{#if:{{{день міста|}}} | <small>{{{день міста}}}</small> }} |Історія|{{#statements:P2184}} |Події|{{#invoke:wd|properties|linked|qualifiers|P793|P585|sep=<br/>}} |Награды|{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|P166|P585|sep=<br/>}} |Станція|{{{станція|}}} ||{{#if:{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|linked|P7153|P3831|sep=<br/>}} | <hr/>{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|linked|P7153|P3831|sep=<br/>}} }} ||{{#if:{{{мапа|}}}| [[File:{{{мапа|}}}|{{#if:{{{мапа_розмір|}}}|{{{мапа_розмір|}}}|300px}}|none|{{#if:{{{мапа_підпис|}}}|{{{мапа_підпис}}}|{{#if:{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{PAGENAMEBASE}}}}}}]] {{#if:{{{мапа_підпис|}}}|<br/><small>{{{мапа_підпис}}}</small>}} }} }} |- {{#if:{{{no_mapframe|}}}|| {{!}} colspan="2" {{!}} {{Інфобокс для Mapframe |широкость={{{mapframe_широкость|}}}|довгость={{{mapframe_довгость|}}}|маштаб={{{mapframe_маштаб|}}}|ширина={{{mapframe_ширина|}}}|высота={{{mapframe_высота|}}} |елемент={{{mapframe_елемент|}}}|рамка={{{mapframe_рамка|}}}|выєдначеня={{{mapframe_выєдначеня|}}}|текст={{{mapframe_текст|}}}|контур={{{mapframe_контур|}}} |перелік={{{mapframe_перелік|}}}|geo={{{mapframe_geo|}}} }} }} |- ! colspan="2" style="background: {{Фарба|{{{країна}}}}};text-align: center;" | '''Містьскый уряд''' |- {{Інфобокс/rows|| |Адрес{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=|а}}|{{{адреса|}}} |{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Веб-страниця|Вебова сторінка}}|{{#if:{{{веб-сторінка|}}} | {{{веб-сторінка}}} | {{#statements:P856}} }} |{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Мер|Пріматор}}|{{#if:{{{пріматор|}}} | {{{пріматор}}} | {{#if:{{#statements:p1313}}|{{#statements:p1313}}|{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|qualifiers|P6|P580|P582|sep=<br/>}} }} }} |Староста/старостка|{{{староста|}}} ||{{#if:{{#property:P373}} |<div style="background: #EEE;">[[File:Commons-logo.svg|14px|link=]]&nbsp;[[commons:Category:{{#property:P373}}|Медіа у Вікіскладї]]</div>}} <span class="plainlinks"><hr/>{{#if:{{#statements:P214}}|VIAF:{{#statements:P214}};}}{{#if:{{#statements:P227}}|GND:{{#statements:P227}};}}{{#if:{{#statements:P402}}|OSM:{{#statements:P402}};}}</span> <span class="test" style="display:none;"><hr/>{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|P1343|P805|sep=<br/>}}</span> ||{{{позначкы|<noinclude>позначкы</noinclude>}}} }} |}{{#if:{{NAMESPACE}}|| [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] {{#if:{{{магдебурзьке право|}}}|[[Катеґорія:Міста магдебурзького права]]}} {{#if:{{{край|}}}{{{країна карта|}}}{{#property:P17}}||[[Катеґорія:Населены пункты без вказаня країны]]}} {{#if:{{{жытелїв|}}}{{#property:P1082}}||[[Катеґорія:Населены пункты без вказаня населїня]]}} {{#if:{{{коордінаты|}}}{{#property:P625}}||[[Катеґорія:Міста без зазначіня коордінат]]}} }}<noinclude> {{Documentation}} </noinclude> h2e4rcjl08mrw7rak9lpchz0ho075im 0 6563 167911 165033 2026-07-30T09:57:53Z ~2026-42326-99 36572 /* Управлено пару граматичных помилок */ 167911 wikitext text/x-wiki [[Файл:Iraq-m1 abrams.jpg|thumb|250px|Танк США [[Абрамс (танк)|М1 Абрамс]] на улицях містечка Біаж, [[Ірак]].]] '''Танк'''&nbsp;— [[броня|броньована]] боёва машына на [[гусеніця|гусенічнім]] [[шасі]], звычайно з [[канон]]овым основным [[озброїня|озброїнём]]. В ранных етапах розвитку танкобудованя ся вырабляли танкы з выключно [[кулёмет|кулёметовым]] озброїнём, а по [[Друга світова война|Другій світовій войнї]] експеріментовали з конштруованём танків [[ракета|ракетовым]] озброїнём. Знаны суть варіанты танків з огнёметом. Основнов розлуков танку од другых гусенічных боёвых машын з каноновым озброїнём є можливость танку швыдко стрїляти в шырокых меджах [[Кут піднесїня|кутів піднесїня]] тай горізонталных кутах. В переважній векшынї припадків таку можливость реалізовали встановлїнём канона на [[Башта (озброїня)|баштї]], котра ся обертать в горізонталній площінї, хоць суть нечісленны выняткы. == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Танк|10168563}} == Вонкашнї лінкы == {{Commonscat|Tanks}} * [http://www.battlefield.ru The Russian Battlefield] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20110720235851/http://www.kubinka.ru/ Воєнний музей Бронетанкового озброєння та техніки. росія, Кубінка] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20110212041131/http://armor.kiev.ua/ Бронетанкова бібліотека Василя Чобітка] {{ref-ru}} * [http://wio.ru/tank/ww1tanru.htm Танки 1-ї світової війни] {{ref-ru}} * [http://wio.ru/tank/ww2aceru.htm Радянські танкові аси] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20120805052110/http://armor.kiev.ua/ptur/ Танку ПТКР не страшний. Захист бронетанкової зброї та техніки від високоточної зброї] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20090611002219/http://www.achtungtiger.boom.ru/ Невелика сторінка про німецьких танкових асів Другої світової війни] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20090221131854/http://armoured.vif2.ru/main.htm Вітчизняна бронетанкова техніка] {{ref-ru}} * [http://www.btvt.narod.ru/ Сталь та вогонь: танки у війнах] {{ref-ru}} * [http://redtanks.bos.ru/ Сталева лавина] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20061009000540/http://www.ipclub.ru/arsenal/angar/WWII/army/germany/gertanks/panzerwaffe.htm Танки та самохідні установки Німеччини. 1933—1945] {{ref-ru}} * [http://ru-front.h1.ru/ Сайт присвячений історії розвитку та застосування бронетанкової техніки, а також піхотного озброєння, які використовувалися в битвах на Східному фронті] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20080924125820/http://wwi.sbn.bz/tank2/tank2.htm Танки та броньовики першої світової війни] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20110504083113/http://liveguns.ru/tanki Каталог танків] {{ref-ru}} * Передача «Воєнна справа». [https://web.archive.org/web/20100112012835/http://rutube.ru/tracks/483352.html?v=de0b97b1ba32c3b3df0f86edad87d1ff Серія про танки] на [http://rutube.ru RuTube] {{ref-ru}} * [http://www.achtungpanzer.com/panzer.htm ACHTUNG PANZER! Сайт присвячений бронетанковій техніці Німеччини періоду Другої світової війни] {{ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20090211132241/http://armorinaction.com/ Armour in action. Сайт містить величезну кількість фотографій сучасних танків в реальних умовах (не на виставках)] {{ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20141110230956/http://www.onwar.com/tanks/index.htm OnWar's Tanks of World War II] Порівняльні характеристики та діаграми танків Другої світової війни {{ref-en}} [[Катеґорія:Танкы|*]] [[Катеґорія:Бронетехніка]] [[Катеґорія:Зброя]] 148phwbzdjpqq0kzzn1atv775efkjmn 167914 167911 2026-07-30T11:10:05Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/167911|167911]] од хоснователя [[Special:Contributions/~2026-42326-99|~2026-42326-99]] ([[User talk:~2026-42326-99|діскусія]]) 167914 wikitext text/x-wiki [[Файл:Iraq-m1 abrams.jpg|thumb|250px|Танк США [[Абрамс (танк)|М1 Абрамс]] на уліцях містечка Біаж, [[Ірак]].]] '''Танк'''&nbsp;— [[броня|бронёвана]] боёва машына на [[гусеніця|гусенічнім]] [[шасі]], звычайно з [[канон]]овым основным [[озброїня|озброїнём]]. В ранных етапах розвитку танкобудованя ся вырабляли танкы з выключно [[кулёмет|кулёметовым]] озброїнём, а по [[Друга світова война|Другій світовій войнї]] експеріментовали з конштруованём танків [[ракета|ракетовым]] озброїнём. Знаны суть варіанты танків з огнёметом. Основнов розлуков танку од другых гусенічных боёвых машын з каноновым озброїнём є можливость танку швыдко стрїляти в шырокых меджах [[Кут піднесїня|кутів піднесїня]] тай горізонталных кутах. В переважній векшынї припадків таку можливость реалізовали встановлїнём канона на [[Башта (озброїня)|баштї]], котра ся обертать в горізонталній площінї, хоць суть нечісленны выняткы. == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Танк|10168563}} == Вонкашнї лінкы == {{Commonscat|Tanks}} * [http://www.battlefield.ru The Russian Battlefield] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20110720235851/http://www.kubinka.ru/ Воєнний музей Бронетанкового озброєння та техніки. Росія, Кубінка] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20110212041131/http://armor.kiev.ua/ Бронетанкова бібліотека Василя Чобітка] {{ref-ru}} * [http://wio.ru/tank/ww1tanru.htm Танки 1-ї світової війни] {{ref-ru}} * [http://wio.ru/tank/ww2aceru.htm Радянські танкові аси] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20120805052110/http://armor.kiev.ua/ptur/ Танку ПТКР не страшний. Захист бронетанкової зброї та техніки від високоточної зброї] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20090611002219/http://www.achtungtiger.boom.ru/ Невелика сторінка про німецьких танкових асів Другої світової війни] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20090221131854/http://armoured.vif2.ru/main.htm Вітчизняна бронетанкова техніка] {{ref-ru}} * [http://www.btvt.narod.ru/ Сталь та вогонь: танки у війнах] {{ref-ru}} * [http://redtanks.bos.ru/ Сталева лавина] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20061009000540/http://www.ipclub.ru/arsenal/angar/WWII/army/germany/gertanks/panzerwaffe.htm Танки та самохідні установки Німеччини. 1933—1945] {{ref-ru}} * [http://ru-front.h1.ru/ Сайт присвячений історії розвитку та застосування бронетанкової техніки, а також піхотного озброєння, які використовувалися в битвах на Східному фронті] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20080924125820/http://wwi.sbn.bz/tank2/tank2.htm Танки та броньовики першої світової війни] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20110504083113/http://liveguns.ru/tanki Каталог танків] {{ref-ru}} * Передача «Воєнна справа». [https://web.archive.org/web/20100112012835/http://rutube.ru/tracks/483352.html?v=de0b97b1ba32c3b3df0f86edad87d1ff Серія про танки] на [http://rutube.ru RuTube] {{ref-ru}} * [http://www.achtungpanzer.com/panzer.htm ACHTUNG PANZER! Сайт присвячений бронетанковій техніці Німеччини періоду Другої світової війни] {{ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20090211132241/http://armorinaction.com/ Armour in action. Сайт містить величезну кількість фотографій сучасних танків в реальних умовах (не на виставках)] {{ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20141110230956/http://www.onwar.com/tanks/index.htm OnWar's Tanks of World War II] Порівняльні характеристики та діаграми танків Другої світової війни {{ref-en}} [[Катеґорія:Танкы|*]] [[Катеґорія:Бронетехніка]] [[Катеґорія:Зброя]] kctdlxu3wnp9dw32fgb95w6xmo1mfi0 10 11760 167896 143778 2026-07-29T13:12:43Z Igor Kercsa 5504 Навернута робоча верзия 2017 рока 167896 wikitext text/x-wiki <!-- Шаблона:Регион --> {{Infobox |abovestyle = background:#ddf; |headerstyle = background:#ccf; |titlestyle=font-size:90%; font-weight:normal |subheaderstyle=background:#fff |labelstyle = background:#eee; |datastyle = |belowstyle = background:#ddf; |below= {{#if:{{{категория склада}}}|[[commons:Category:{{{категория склада}}}|{{{регион}}} на Викискладѣ]]|***}} |title={{{статус}}} |above = {{{регион}}} |subheader ={{{регион оригинал}}} |image = {{{образчик}}} |caption = {{{подпис}}} | label1 = Розлога | data1 = {{{розлога}}} | label2 = Обывательство | data2 = {{{обывательство}}} | label3 = Центер | data3 = {{{центер}}} | label4 = Зложѣня | data4 = {{{зложѣня}}} | label5 = Язык | data5 = {{{язык}}} | label6 = {{{пост ведучого}}} | data6 = {{{имя ведучого}}} | label7 = Интернет-сайт | data7 = {{{интернет-сайт}}} }} <noinclude> {{documentation}} </noinclude> joirq8jbpwsopsz701cdl2clca5f52n 0 12596 167897 141724 2026-07-29T14:15:08Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167897 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Едґар Aллен Поу |Чинность=[[писатель]] |Образчик=[[Файл:Poe.jpg|250px]] |Категория_склада=Edgar Allan Poe |Уроджѣня={{birth date|1809|1|19}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бостон (Массачузетс)|Бостон]], [[Массачузетс]] |Упокоеня={{death date and age|1849|10|7|1809|1|19}} |Мѣсто_смерти=[[Балтімор (Мериленд)|Балтімор]], [[Мериленд]] }} '''Едґар Aллен Поу ''' ({{lang-en|Edgar Allan Poe}}; * [[19. януар]] [[1809]], [[Бостон (Массачузетс)|Бостон]], [[Массачузетс]], [[США]]&nbsp;— † [[7. октобер]] [[1849]], [[Балтімор (Мериленд)|Балтімор]], [[Мериленд]], [[США]]) быв вызначный америцкый [[поет]], [[проза]]їк, [[есеїста]] і литературный теоретик.<ref name="ЗП">Н. Михальська, Б Щавурський</ref> Быв закладательом світового [[детектів]]ного жанра – [[детектівна повідка|детектівной повідкы]]. Міджі найвызначнійшы діла односять стих [[Гавран (стих Едґар Aллен Поуа)|Гавран]] (1845) і [[Повість о пригодах Артура Ґордона Пима]] (1838).<ref name="ЗП"/> == Жерела == * {{Cite book |author= |editor=Н. Михальська, Б Щавурський |title=Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник у двох томах |language= |edition= |volume=Том другий Л-Я |chapter=По, Едгар Аллан |quote= |location=Тернополь |publisher=Навчальна книга – Богдан |date=2006 |series= |pages=354–361 |isbn=966-692-744-6 |doi= |url= }} == Референції == <references /> {{stub}} {{Lifetime|1809|1849|По, Едгар Аллан}} [[Катеґорія:Англоязычны писателе]] [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Писателе США]] [[Катеґорія:Писателе 19. стороча]] qxtd1uake48a6gu1e4xx2dpgjxcmtk6 0 18495 167902 164074 2026-07-29T18:53:42Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167902 wikitext text/x-wiki {{Везирь | имя = Йосип Броз Тито | жена = <!-- Хотьяке значѣня, кедь жена --> | образок = Josip Broz Tito uniform portrait.jpg | величина_образка = 200px | подпис_под_образком = | пост = Президент Социалистичной Федеративной Републикы Югославии | монарх = | президент = | вице-президент = | премьер = | предходник = Иван Рибар | наступник = Лазарь Колишевски | меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --> | зачаток_термина = [[14. януар]] [[1953]] | конець_термина = [[4. май]] [[1980]] | герб = | подпис_герба = | пост2 = Премьер Социалистичной Федеративной Републикы Югославии | монарх2 = | президент2 = | премьер2 = | зачаток_термина2 = [[29. новембер]] [[1945]] | конець_термина2 = [[14. януар]] [[1953]] | предходник2 = | наступник2 = Петар Стамболич | пост3 = Предсѣдатель Союза комунистох Югославии | монарх3 = | президент3 = | премьер3 = | зачаток_термина3 = [[марец]] [[1939]] | конець_термина3 = [[4. май]] [[1980]] | предходник3 = Милан Горкич | наступник3 = Бранко Микулич | пост4 = Генералный секретарь Неблокового руха | монарх4 = | президент4 = | премьер4 = | зачаток_термина4 = [[1. септембер]] [[1961]] | конець_термина4 = [[5. октобер]] [[1964]] | предходник4 = новый пост | наступник4 = Гамал Абдел Насер <!-- Дале так само з номерами 5-9 --> | датум_уроджѣня = {{Birth date|1892|05|07}} | мѣсто_уроджѣня = {{flagicon|Австро-Мадярщина}} [[Кумровец]], [[Хорватія|Хорватия]], [[Австро-Мадярщина]] | датум_смерти = {{Death date and age|1980|05|04|1892|05|07}} | мѣсто_смерти = {{flagicon|СФРЮ}} [[Любляна]], [[Социалистична Федеративна Република Югославия|Югославия]] | назывка = Тито<br>Валтер | alma_mater = | едукация = | горожанство = | народность = {{flagicon|СФРЮ}} [[Югославяне|Югославян]] | партия = Комунистична партия Югославии | династия = | род = <!-- алтернатива параметру «династия» --> | мати = Мария Броз | отець = Франьо Броз | супруга = Йованка Будисавлевич (од 1952) | супруг = | дѣти = Златица Броз<br>Гинко Броз<br>Жарко Броз<br>Александер Броз | своина = | профессия = | шаржа = маршал <!-- про военных --> | вѣра = [[атеизм]] | награды = 98 меджинародных<br>21 югославскых | премии = | честна титула = | сайт = | категория в Commons = Josip Broz Tito<!-- Назва категории на Викискладѣ --> }} '''Йосип Броз Тито''' ({{ref-sh}} ''Јосип Броз Тито'', ''Josip Broz Tito''), родж. ''Йосип Броз'' ({{ref-sh}} ''Јосип Броз'', ''Josip Broz''), *[[7. май]] [[1892]], [[Кумровец]], [[Хорватія|Хорватия]], [[Австро-Мадярщина]] – †[[4. май]] [[1980]], [[Любляна]], [[Социалистична Федеративна Република Югославия|Югославия]]) — [[Социалистична Федеративна Република Югославия|югославскый]] [[политик]], [[Премєр-міністр|премьер]] (1945–1953) и [[президент]] (1953–1980).<ref name="Banac">Banac, Ivo</ref><ref name="EBsummary">Josip Broz Tito summary</ref><ref name="Podobedov">Подобедов Е. В</ref> Походив зоз селянской родины. В [[Перва свѣтова война|Первой свѣтовой войнѣ]] яко вояк австро-мадярского войска трафив до русского заятя (1915). В [[Российска империя|России]] в року [[1917]] быв участником [[Октоброва револуция|револучных акций]] и прилучив ся ку болшевиком. В року [[1920]] вернув ся до Хорватии и став ся там локалным лидром Комунистичной партии Югославии. Поступовав регуларно по гарадичох партийной ерархии, окрем рокох 1928–1934, коли сидѣв в арештѣ, и наконець, в року [[1939]] став ся генералным секретарьом партии. Около року [[1935]] взяв собѣ псевдоним: Тито. В часѣ [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] Тито указав ся ефективным лидром югославскых партизанох. Яко маршал од року [[1943]] змоцньовав комунистичну контролу над [[Социалистична Федеративна Република Югославия|Югославиов]]. Яко премьер и президент вывинув независиму од [[СССР]] форму [[социализм]]а, держав ся неблоковой политикы и утримовав добры односины зоз западныма державами. В [[Социалистична Федеративна Република Югославия|Югославии]] уставив систем «симетричного федерализма» (1974), котрый вытворив ровноправность меджи шѣстьма републиками и автономныма областями Сербии (в их числѣ Косовом), захранивши при том тверду контролу на предбѣгнутя сепаратистичных рухох. По его смерти федеративный систем не удало ся утримати.<ref name="Banac"/><ref name="EBsummary"/><ref name="Podobedov"/> Титова независима политика в значной мѣрѣ приспѣла ку тому, же [[Русины]] в Югославии не были репресованы, достали омного векшу слободу и можность културного и просвѣтного народностного вывоя. В [[Руски Керестур|Руском Керестурѣ]] главна улица — маршала Тита, а в селѣ му поставленый памятник з надписом [[Паноньско-русиньскый язык|по русинскы]]: [[File:Ruski Krstur - 64.jpg|left|200px]] {{Цитат|<poem> Друже ТИТО ми ци пришагаме же на твоєй драги оставаме </poem>}} == Интересны факты == [[File:Josip Broz Tito poternica.jpg|thumb|left| 250px|{{center|Лапачка на Йосипа Броза Тита}}]] В року 1943 нѣмецка окупачна влада выголосила лапачку на Йосипа Броза Тита и награду 100 тысяч райхсмарок золотом за пристачѣня «комунистичного вождя Тита, живого або мертвого». Подля злобного текста выголошкы Тито «злочинець, болшевицкый агент, осквернитель Церкви, крадош и збойник з дорогы, опасный бандит, котрый быв вышколеный в испанской домовой войнѣ и в [[СССР|Совѣтской Унии]], де собѣ освоив вшиткы терористичны методы [[ОГПУ|ГПУ]]<nowiki>»</nowiki>. == Жерела и одказы == * {{Cite web |author= '''Banac, Ivo''' |title= Josip Broz Tito |publisher= Encyclopedia Britannica (online) |date= 3 May. 2020 |url= https://www.britannica.com/biography/Josip-Broz-Tito |accessdate= 3 May 2022}}{{ref-en}} * {{Cite web |title= '''Josip Broz Tito summary''' |publisher= Encyclopedia Britannica (online) |date= 2 May. 2020 |url= https://www.britannica.com/summary/Josip-Broz-Tito |accessdate= 3 May 2022}}{{ref-en}} * {{Cite book |author= '''Подобедов Е. В.''' |chapter= ТИТО |title= // Большая российская энциклопедия |at= Том&nbsp;32, стр.&nbsp;171 |location= Москва, 2016 |url= https://old.bigenc.ru/world_history/text/4193359 |accessdate= 2022-05-04}}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1892|1980|Тито, Йосип Броз}} [[Катеґорія:Політічны лідеры|Т]] 6gcjb5z3d47ltc21bzjbsmvc3kt4500 0 18846 167905 145868 2026-07-29T22:16:42Z Halajkovič 33393 167905 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Естоньскый язык |nativename=''eesti keel'' | status = [[Северна Европа]] | region = [[Естонія]], [[Фіньско]], [[Росія]], [[США]] | speakers = 1,2 млн (2022) | familycolor = Uralic | fam1=[[Уралскы языкы|Уральска]] | fam2=[[Уґро-фіньскы языкы|Уґро-фіньска]] | fam3=[[Балтіцько-фіньскы языкы|Балтіцько-фіньска]] | script = [[Латиньскый алфавіт|латиньске писмо]] (естоньскый алфавіт) | nation = {{flag|Естонія}}<br />{{flag|Европска унія}} | agency = Інштітута естоньского языка | iso1 = et | iso2 = est | iso3 = est | code wikipedia = est | image = [[Файл:Idioma estonio.PNG|thumb|325px]] }} '''Естоньскый язык''' ({{lang-et|eesti keel}} {{Audio-IPA|et-eesti keel.ogg|[ˈeːsʲti ˈkeːl]}}) є [[Балтіцько-фіньскы языкы|балтіцько-фіньскый язык]], котрый входить до [[Уралскы языкы|уральской языковой родины]], приналежный до [[Уґро-фіньскы языкы|уґро-фіньской языковой ґрупы]]. Естоньскый язьк урядный язык [[Естонія|Естоньской републікы]] і [[Европска унія|Европской унії]]. Поужывать ся латиньскый алфавіт і є родным языком векшыны обывателїв штату. Тым язык говорять приближно 1,1 міліона людей: 922,000 обывателїв в Естонії в 160,000 в другых штатів.<ref>{{cite web |title=Estonian in a World Context |url=http://www.estonica.org/en/Society/The_Estonian_Language/Estonian_in_a_world_context/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20180927005518/http://www.estonica.org/en/Society/The_Estonian_Language/Estonian_in_a_world_context/ |archive-date=27 September 2018 |access-date=26 September 2018 |website=Estonica}}</ref><ref>{{cite web |title=The Estonian Language |url=http://www.estonica.org/en/Society/The_Estonian_Language/ |website=Estonica.org |access-date=15 October 2022}}</ref> == Референції == {{reflist}} {{stub}} [[Катеґорія:Языкы]] 0oc0wbc9u8mhsmtvma6vmo4knfgpid4 0 19511 167904 152631 2026-07-29T22:15:17Z Halajkovič 33393 167904 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Індонезьскый язык | nativename=''Bahasa Indonesia'' | status = [[Южновыходна Азія]] | region = [[Індонезія]], [[Малайзія]], [[Бруней]], [[Выходный Тімор]], [[Нідерланды]] | speakers = ~ 200 млн | familycolor = Austroasiatic | fam1 = [[Австронезійскы языкы|Австронезійскы]] | fam2 = [[Малайско-полінезійскы языкы|Малайско-полінезійскы]] | fam3 = [[Малайско-сумбавскы языкы|Малайско-сумбавскы]] | fam4 = [[Малайскы языкы|Малайскы]] | fam5 = [[Малайскый язык|Малайскый]] | script = [[Латиньскый алфавіт|латиньске писмо]] | nation = {{flag|Індонезія}} ---- {{flag|ASEAN}} | minority = {{flag|Выходный Тімор}} | agency = Badan Pengembangan dan Pembinaan Bahasa<br/>(Інштітут розвиваня тай будованя языка) | iso1 = id | iso2 = ind | iso3 = [[iso639-3:ind|ind]] | map = [[Файл:Indonesian Language Map.svg|thumb|right|350px]] |Website Sport388=https://kcrealtynet.com/}} '''Індонезьскый язык''' ({{lang-id|Bahasa Indonesia}}) є єден з [[Австронезійскы языкы|австронезійскых языків]]. Урядный язык (з року [[1945]]), і язык меджінародной бісїды в [[Індонезія|Індонезії]]. Веце як 20 міліон людей хоснують ёго в своїм жывотї. Обще чісло тых хто бісїдує на нём приближно 200 міліонів людей. [[Катеґорія:Языкы]] {{Стыржень}} giulpa5hbkb8mithmyaadk7ua775x43 0 20996 167903 167891 2026-07-29T22:05:56Z Halajkovič 33393 167903 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Букуре́шть''' ({{lang-ro|București}} {{Audio-IPA|LL-Q1860 (eng)-Vealhurl-Bucharest.wav|[bukuˈreʃtʲ]}}) є [[Головне місто|головне і найвекше місто]] [[Румуньско|Румуньска]], главный політічный, економічный, фінанчный, научный і културный центер штату.<ref>{{cite web |title=Bucharest |publisher=Encyclopedia Britannica |url=https://www.britannica.com/place/Bucharest |access-date=2026-07-28}}</ref> Місто мать особливый адміністратівный статус і не належить до жадного з жудцїв країны, чім творить самостатну адміністратівно-теріторіалну єдиніцю першого ступня. Подля чісла обывателїв є Букурешть єдным з найвекшых міст [[Выходна Европа|выходной]] і [[Середня Европа|середнёй Европы]] меджі [[Европска унія|Европской унії]] занимать шесте місто подля чісла обывателїв у рамках міста (по [[Паріж]]і, [[Мадрід]]ї, [[Рим]]і, [[Берлін]]ї і [[Відень|Відню]]).<ref>{{cite web |title=Bucharest — Population & Demographics |publisher=Encyclopedia Britannica |url=https://www.britannica.com/place/Bucharest/People |access-date=2026-07-28}}</ref> == Етімолоґія == О етімолоґії назвы „Букурешть“ екзістує дакілько верзій. Подля найпопуларнїшой народной леґенды місто заложыв пастырь (або боярин) меном „Букук“ (''Bucur''). В румуньскім языку слово „bucurie“ значіть „радость“ а „bucuros“ – „радостный“ або „щастливый“. Прото языкознателї часто перекладають назву міста як „Місто радости“.<ref>{{cite book |author=Жукевич О. М. |title=Топографія та топоніміка |place=Київ |publisher=Вища школа |year=2009 |pages=112–114}}</ref> Іншы дослїдници споюють тоту назву зо старовікыма фракійскыма або славяньскыма корїнями, де закінчіня „-esti“ є тіпічна на означіня роду або осады. == Референції == {{референції}} {{Головны міста европскых країн}} [[Катеґорія:Букурешт|*]] [[Катеґорія:Головны міста|Букурешть]] [[Катеґорія:Міста в Румуньску]] rv42cddfz9m872aek35kxlwzuxbzmbg 0 24568 167909 165534 2026-07-30T07:55:38Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167909 wikitext text/x-wiki {{Особа проста | Имя = Тімоті Снайдер | Имя_оригиналне = Timothy David Snyder | Образчик = [[Файл:Timothy Snyder, 2016 (cropped).jpg|безрамки|280пкс]] | Образчика_подпис = Снайдер в 2016.&nbsp;році | Чинность = [[академік]] | Уроджѣня = 18. авґуста 1969 ({{Age|1969|8|18}}&nbsp;рокув) | Мѣсто_роджѣня = Дейтон, [[Огайо]], [[США]] }} '''Ті́моті Де́від Сна́йдер''' ({{Lang-en|Timothy David Snyder}}; {{Рожд}}&nbsp;18.&nbsp;авґуста, 1969, Дейтон, [[Огайо]], [[США]])<ref>{{Cite web |url=https://lithub.com/timothy-snyder-on-how-the-collapse-of-the-soviet-union-took-america-by-surprise/ |title=Timothy Snyder on How the Collapse of the Soviet Union Took America By Surprise |first=Timothy |last=Snyder |date=September 17, 2024 }}</ref> є [[Америчане|америцькый]] [[історик]], котрый ся спеціалізує на історії [[Централна Европа|централної]] и [[Восточна Европа|восточної Европы]], [[Совєтськый союз|Совєтського союза]] тай [[Голокауст|Голокауста]]. Вун першый голова кафедры сучасної европської історії (пудпорованої [[Ендавмент|ендавментом]] Фонда Темертія про украйиністику) у Ошколі ґлобалных удношінь и державної політикы Мунка при [[Торонтськый університет|Торонтськум університеті]]. Уд 2017. по&nbsp;2025.&nbsp;рук ун быв професором історії у Єлськум університеті при Річардови Левінови.<ref name="snyder-on-leaving-yale">{{Cite web |last=Snyder |first=Timothy |date=2025-04-04 |title=SNYDER: On leaving Yale |url=https://yaledailynews.com/blog/2025/04/04/snyder-on-leaving-yale/ |access-date=2025-05-14 |website=Yale Daily News |language=en }}</ref><ref>{{Cite web |title=Timothy Snyder |url=https://munkschool.utoronto.ca/person/timothy-snyder |access-date=2025-03-01 |website=munkschool.utoronto.ca {{!}} The Munk School |language=en }}</ref> Вун навхтемашньый научный робутник [[Інститут наук за чоловіка|Інститута наук за чоловіка]] у [[Відень|Відньови]].<ref>{{cite web |title=Timothy Snyder |url=https://history.yale.edu/people/timothy-snyder |website=history.yale.edu {{!}} Department of History |access-date=May 24, 2022 |language=en }}</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20120305133627/http://www.leipzig.de/int/en/newsarchiv/2012/Ian-Kershaw-and-Timothy-Snyder-to-be-honoured-with-Leipzig-Book-Prize-for-European-Understanding-2012-21955.shtml Ian Kershaw and Timothy Snyder to be honoured with Leipzig Book Prize for European Understanding 2012] Leipzig.de, January 16, 2012 {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120305133627/http://www.leipzig.de/int/en/newsarchiv/2012/Ian-Kershaw-and-Timothy-Snyder-to-be-honoured-with-Leipzig-Book-Prize-for-European-Understanding-2012-21955.shtml|date=March 5, 2012}}</ref> Снайдер робит у Комісії совісти [[Меморіалный музей Голокауста (США)|Меморіалного музея Голокауста]] у США тай є членом [[Рада межинародных удношінь|Рады межинародных удношінь]]. Снайдер&nbsp;— автор многых книг, у тум числі: „Крываві землі: Европа межи Гітлером и Сталіном“ (2010), „За тиранію: Двадцять урокув двадцятого стороча“ (2017), „Путь ид неслободі: Росія, Европа, Америка“ (2018) и „Наш бетег: Урокы слободы з болничного дньовника“ (2020). Подакотрі з його робут называвут [[Бестселер|бестселерами]].<ref>{{cite news|last=Gonzales|first=Susan|date=October 21, 2017|title=One Yale historian, two NYT bestsellers|work=Yale News|url=https://news.yale.edu/2019/10/21/one-yale-historian-two-nyt-bestsellers|access-date=February 18, 2021}}</ref><ref>{{cite web |title=Timothy Snyder Books |url=https://timothysnyder.org/books |website=timothysnyder.org |access-date=April 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221222003424/https://www.timothysnyder.org/books |archive-date=December 22, 2022 }}</ref> == Ранньый жывут и школованя == Тімоті Снайдер ся родив у&nbsp;1969.&nbsp;році<ref>{{cite web |url=http://authorities.loc.gov/ |title=Library of Congress Authorities |work=LCNAF Cataloging in Publication data – LC Control Number: no 98080445 |publisher=Library of Congress |access-date=January 22, 2010 |archive-date=June 19, 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120619001403/http://authorities.loc.gov/ |url-status=live }}</ref> коло Дейтона, [[Огайо]]; вун&nbsp;— сын Крістін Гедлі Снайдер, учителькы, бухгалтеркы тай ґаздыні, и Естела Юджіна Снайдера, ветеринара.<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=rnDWBQAAQBAJ&q=%22Estel+Eugene+Snyder+and+Christine+Hadley+Snyder%22&pg=PA349|title=Estel Eugene Snyder and Christine Hadley Snyder|author=<!--Not stated-->|date=September 8, 2015|via=[[Google Books]]|publisher=Crown|isbn=978-1-101-90346-9|access-date=April 16, 2017|archive-date=January 9, 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202541/https://books.google.com/books?id=rnDWBQAAQBAJ&q=%22Estel+Eugene+Snyder+and+Christine+Hadley+Snyder%22&pg=PA349|url-status=live}}</ref> Снайдерова старшина ся побрала на [[Квакеры|квакерськуй]] церемонії у Огайови в 1963.&nbsp;році, його мати активно ся старала за всокочіня єї файтового ґаздувства ги квакерської історичної памняткы. Сперед тым, як зачати файту в передвароши Дейтона, они служили в Корпусі миру в [[Домініканська республіка|Домінікані]] тай [[Салвадор|Салвадорі]]. Кой Тімоті ся учив у девятуй класі ошколы, ун ходив из нима на вакації у квакерську [[Ґаздувська комуна|молочарську комуну]] в [[Коста Ріка|Коста Ріці]].<ref name="Guardian">{{Cite news|title=Putin, Trump, Ukraine: how Timothy Snyder became the leading interpreter of our dark times|last=Baird|first=Robert P|url=https://www.theguardian.com/world/2023/mar/30/how-timothy-snyder-became-the-leading-interpreter-of-our-dark-times-putin-trump-ukraine|date=March 30, 2023|work=The Guardian|access-date=April 4, 2023}}</ref> Ун каже, ож дуставав квакерськоє школованя.<ref>{{cite news|last=Ehri|first=Gabriel|title=The Advantage of History: An Interview with Timothy Snyder|work=Friends Journal|date=October 1, 2017|url=https://www.friendsjournal.org/timothy-snyder/|archive-url=https://web.archive.org/web/20200518204453/https://www.friendsjournal.org/timothy-snyder/|archive-date=May 18, 2020|url-status=live}}</ref> Снайдер ходив до Кентервілської высшої школы у Кентервілови, Огайо. Ун дустав ступінь балакаря з історії и політолоґії в Бравновому університеті в 1991.&nbsp;році,<ref>{{cite news|title=Brown to confer honorary degrees on seven distinguished leaders at Commencement 2025|publisher=[[Бравновый університет|Brown University]]|date=May 7, 2025|url=https://www.brown.edu/news/2025-05-07/honorary-degrees|archive-url=https://web.archive.org/web/20250507164903/https://www.brown.edu/news/2025-05-07/honorary-degrees|archive-date=May 7, 2025|url-status=live}}</ref> а Мері Ґлак и Томас&nbsp;В.&nbsp;Сіммонс молодшый (котрый скоро по тому став консулом США у [[Польща|Польщи]]) пудговорили го заяти ся европськов історійов.<ref name="Guardian" /> Ун дустав [[Ph.D.|докторську ступінь]] из сучасної історії у 1995 в [[Оксфордськый університет|Оксфордськум університеті]], защитивши дисертацію за польського [[Марксізм|марксішту]] Казімєжа Келлеса-Кравца пуд керовництвом Тімотія Ґартона Еша тай Єжыя Єдліцького из Польської академії наук. Уд 1991. по&nbsp;1994.&nbsp;рокы вун дуставав стипендію Маршалла у [[Бейліоловый коледж|Бейліоловому коледжі]] в [[Оксфорд|Оксфорді]].<ref>[https://web.archive.org/web/20121204035610/http://www.pbk.org/home/newsview.aspx?id=829 "Timothy Snyder Receives 2011 Ralph Waldo Emerson Award"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121204035610/http://www.pbk.org/home/newsview.aspx?id=829|date=December 4, 2012}}, The Phi Beta Kappa Society, December 5, 2011</ref><ref>{{cite web |last=Baird |first=Robert P |title=Putin, Trump, Ukraine: how Timothy Snyder became the leading interpreter of our dark times |website=The Guardian |date=2023-03-30 |url=https://www.theguardian.com/world/2023/mar/30/how-timothy-snyder-became-the-leading-interpreter-of-our-dark-times-putin-trump-ukraine |archive-url=https://web.archive.org/web/20240927114553/https://www.theguardian.com/world/2023/mar/30/how-timothy-snyder-became-the-leading-interpreter-of-our-dark-times-putin-trump-ukraine |archive-date=2024-09-27 |url-status=live |access-date=2024-10-08 }}</ref><ref>{{cite web |title=Timothy David Snyder |website=Academic Board V. N. Karazin Kharkiv National University |date=2022-11-02 |url=http://rada.karazin.ua/en/personalia/15070 |archive-url=https://web.archive.org/web/20241008080935/http://rada.karazin.ua/en/personalia/15070 |archive-date=2024-10-08 |url-status=live |access-date=2024-10-08 }}</ref> == Роботы == Тімоті Снайдер написав 16&nbsp;книг и є спувредактором двох. Ун годен читати в десяти европськых языках и приказує пятьма.<ref>{{Cite web |title=Timothy Snyder |url=https://history.yale.edu/people/timothy-snyder |website=Yale University }}</ref> Снайдер наголошує, ож знаня другых языкув є критично важным у його сфері, кажучи: „Кідь не знає [[Російськый язык|російськый]], не знаєш даже, што пропущаєш“.<ref>[https://www.economist.com/blogs/prospero/2011/06/hitler-and-stalin "Timothy Snyder, interviewed by 'Prospero'] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210109202609/https://www.economist.com/prospero/2011/06/03/the-q-and-a-timothy-snyder-historian|date=January 9, 2021}}, ''The Economist'' (Books), June 2011</ref> === Ранні роботы === === ''Крываві землі'' === === Май пузні роботы === == Никаня == === Никаня на путінську Росію === {{external media|width=210px|headerimage=[[File:Timothy Snyder Toronto3.jpg|210px]]|video1=[https://www.youtube.com/watch?v=eKFObB6_naw Ukraine: From Propaganda to Reality], Chicago Humanities Festival, 57:35, November 14, 2014}} Уд зачатку [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|повномасштабної інвазії Росії в Украйині]] 2022.&nbsp;року тай по бомбардованю Російов енерґетичної інфраструктуры Украйины, Тімоті Снайдер много говорив и писав за суміжні темы: історію Украйины тай єї ґлобалну важность про демократію; згубні ґеополітичні наслідкы інвазії; потребу помочі у защиті украйинської території з боку другых держав и людий. Снайдер зазначовав, ож „тот факт, ож мы домак маєме демократії, доста необычный“; варовав, ож демократія значит, ож „челядь має правити, и вна має хотіти правити“, выступавучи против розраховованя на май великі історичні силы у реалізації демократії.<ref>{{cite web |author1=Sean Illing |title=Ukraine and the problem of "futurelessness". Historian Timothy Snyder on the war in Ukraine and the future of democracy |url=https://www.vox.com/2022/6/21/23165718/vox-conversations-ukraine-russia-timothy-snyder-democracy |archive-url=https://web.archive.org/web/20221128054943/https://www.vox.com/2022/6/21/23165718/vox-conversations-ukraine-russia-timothy-snyder-democracy |archive-date=November 28, 2022 |access-date=April 9, 2023 |website=Vox Conversations |date=June 21, 2022 }}</ref> [[File:Timothy_David_Snyder_Lviv_Publishers'_Forum-2014(YDS_9922).JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Timothy_David_Snyder_Lviv_Publishers'_Forum-2014(YDS_9922).JPG|міні|244x244пкс|Снайдер у [[Львув|Львові]], Украйина, септембер 2014]] Снайдер вєдно запустив быв кравдфандінґову ініціативу, зобравши 1.25&nbsp;міліона америцькых доларув на уліпшеня противовоздушної обороны Украйины у рамках свого амбасадорства про украйинську платформу [[UNITED24]].<ref>{{Cite web |title=A fundraiser that will make history |url=https://u24.gov.ua/shahedhunter |access-date=November 28, 2022 |website=u24.gov.ua }}</ref><ref>{{cite web |title=American historian Timothy Snyder becomes an ambassador for the UNITED24 platform, launching the 'Shahed Hunter' fundraiser |url=https://www.president.gov.ua/en/news/amerikanskij-istorik-timoti-snajder-stav-ambasadorom-platfor-78885 |website=President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy Official Website |access-date=April 9, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230401170948/https://www.president.gov.ua/en/news/amerikanskij-istorik-timoti-snajder-stav-ambasadorom-platfor-78885 |archive-date=April 1, 2023 }}</ref> Подля Тімотія Снайдера, єдиный спосуб завершити войну тото вбы путінська Росія „пруйгравши выйграла“: лиш кідь Украйина побідит у войні, диктатор зможе лишити свою посаду, а крайина зможе зачати демократичный процес, котрый пуйде на хосен и самуй Росії. Снайдер є у исписови з 200&nbsp;америчанув, котрым заказано заходити на російську територію, санкції на нього наклав російськый уряд у новемброви&nbsp;2022.<ref>{{Cite news|last=Rankin|first=Jennifer|date=November 28, 2022|title='Russia wins by losing': Timothy Snyder on raising funds for Ukrainian drone defence|journal=The Guardian|url=https://www.theguardian.com/world/2022/nov/28/russia-wins-by-losing-timothy-snyder-on-raising-funds-for-ukrainian-drone-defence|access-date=November 28, 2022}}</ref> У 2015.&nbsp;році Снайдер исправив серію удкрытых лекцій по&nbsp;[[Украйинськый язык|украйинськы]] у [[Кийов|Кийові]], [[Дніпро (варош)|Дніпрі]] тай [[Харькув|Харькові]]. Лекції ся фокусовали на Снайдеровых історичных изглядованьох и сучаснуй політичнуй ситуації в Украйині.<ref>{{cite web |last1=Котвіцька (Kotvitska) |first1=Катерина (Katerina) |title=Історія для майбутнього |trans-title=History for the future |url=https://www.umoloda.kiev.ua/number/2672/164/93783/ |website=Україна Молода (Ukraine Young) |access-date=December 22, 2021 |language=uk }}</ref> У „Пути д неслободі“ Снайдер арґументує, ож російськый уряд [[Владімір Путін|Владіміра Путіна]] є авторитарный и хоснує фашістські ідеї у своюй реториці.<ref>{{Cite web |url=https://www.penguinrandomhouse.com/books/570367/the-road-to-unfreedom-by-timothy-snyder/9780525574460 |title=The Road to Unfreedom by Timothy Snyder {{!}} PenguinRandomHouse.com: Books |website=PenguinRandomhouse.com |language=en-US |access-date=January 14, 2019 |archive-date=January 9, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202627/https://www.penguinrandomhouse.com/books/570367/the-road-to-unfreedom-by-timothy-snyder/9780525574460 |url-status=live }}</ref> У децембрі 2018.&nbsp;року бігом дискусії из другым істориком-изглядовачом восточної Европы, Джоном Коннеллійом, Снайдер назвав тото „шізофашізмом“:<ref>{{cite news|title=Public Thinker: Timothy Snyder on Russia and "Dark Globalization"|url=https://www.publicbooks.org/public-thinker-timothy-snyder-on-russia-and-dark-globalization/|work=Public Books|date=December 7, 2018|access-date=January 14, 2019|archive-date=January 9, 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202621/https://www.publicbooks.org/public-thinker-timothy-snyder-on-russia-and-dark-globalization/|url-status=live}}</ref> {{blockquote|[…] фашістські ідеї прийшли в Росію у історичнум моменті, через три поколіня по Другуй світовуй войні, кой росіяне уже не годні за ся подумати ги за фашістув. Смысел войны у совєтськум ошколованю быв у борьбі против фашізма, де росіяне были на боці добра, а фашісты были врагами. Того туй є чудный момент, котрый я у книзі кличу „шізофашізмом“, кой челядь, котра сама є недвояко фашістами, называт фашістами другых.}} [[File:Timothy_Snyder_(35313950321).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Timothy_Snyder_(35313950321).jpg|міні|256x256пкс|20.&nbsp;юнія 2017 у німецькум парламенті ся удбыла дискусія на тему історичної удповідалности Німещины перед Украйинов]] Снайдер проводив паралелі межи раціоналізаціями територіалного розшыріня [[Адолф Гітлер|Адолфа Гітлера]] и Путіна. Снайдер передгадав російську інвазію до Крыму, уокремивши конкретні угрозы у свому [[op-ed]] матеріалі „Не дайте Путіну взяти Украйину“ (Don’t Let Putin Grab Ukraine), опублікованому 3.&nbsp;фебруара 2014.&nbsp;року. Снайдер писав, ож Путінова реторика подабат на Гітлерову мало не до плаґіата: и єден, и другый заявили, ож сосідня демократія є даяк тиранічна; обає апеловали д уявным нарушеням меншиновых прав и тым арґументовали інвазію; обадвоє заявляли, ож сосідньый народ посправді не екзістує и ож його держава не є леґітимна.<ref>{{cite news|author1=Timothy Snyder|title=Ukraine holds the future – the war between democracy and nihilism|url=https://www.foreignaffairs.com/ukraine/ukraine-war-democracy-nihilism-timothy-snyder|access-date=April 9, 2023|issue=September/October 2022|publisher=Foreign Affairs|date=September 6, 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20230330055601/https://www.foreignaffairs.com/ukraine/ukraine-war-democracy-nihilism-timothy-snyder|archive-date=March 30, 2023}}</ref> Французька історичка и соціоложка Марлен Ларвел коментовала:<ref name=":0">{{Cite web |url=https://www.chronicle.com/interactives/20190412snyder |title=The Bleak Prophecy of Timothy Snyder |date=April 12, 2019 |website=The Chronicle of Higher Education |access-date=April 16, 2019 |archive-date=January 9, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202551/https://www.chronicle.com/article/the-bleak-prophecy-of-timothy-snyder/ |url-status=live }}</ref> „На удлику уд [Снайдеровых] заяв, Кремель жыє в ідеолоґічнум світі, вдуховленум не [[Націштська Німещина|Націштськов Німещинов]], а в такому, де десятьроча Ялты, рокы [[Міхаіл Ґорбачов|Ґорбачова]]-[[Боріс Єльцин|Єльцина]] и [[розвал Совєтського союза]] дотеперь сут головными історичными референтами тай травмами.“<ref>{{cite web |title=Is Russia Really "Fascist"? A Comment on Timothy Snyder |url=http://www.ponarseurasia.org/memo/russia-really-fascist-reply-timothy-snyder |publisher=PONARS Eurasia |access-date=January 14, 2019 |archive-date=January 9, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210109202627/http://www.ponarseurasia.org/memo/russia-really-fascist-reply-timothy-snyder |url-status=live }}</ref> 14.&nbsp;марця 2023.&nbsp;року Тімоті Снайдер выступав перед [[Рада безпекы Орґанізації споєных націй|Радов безпекы Орґанізації споєных націй]] на стрічи, скликануй Російов на тему [[Антиросійськый сентімент|русофобії]]. Снайдер уповів, ож термін „русофобія“ ся хоснує Російов на управданя єї [[Воєнні злочины в Російськуй інвазії в Украйину|воєнных злочинув в Украйині]]. Вун заявив, ож хотьяка шкода росіянам ци російськуй културі ся стала головно позад політикы тай дій самої Москвы; позад них ся стала [[Еміґрація росіян по Російськуй інвазії в Украйину|еміґрація росіян по інвазії]], придусеня незалежных медій, напады на културні памняткы, масові убивства російськоязычных и російськых громадян. По тому, як представник Росії [[Васілій Нєбензя]] зазвідав за жерела, Снайдер ся удкликав на заявы Путіна, напрямлені на запереченя єствованя Украйины.<ref>{{cite web |url=https://press.un.org/en/2023/sc15226.doc.htm |title='Russophobia' Term Used to Justify Moscow's War Crimes in Ukraine, Historian Tells Security Council |website=United Nations |date=March 14, 2023 |access-date=April 7, 2023 }}</ref> === Никаня на Украйину === Снайдер написав шість книг за [[Украйина|Украйину]].<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=My books about Ukraine |url=https://snyder.substack.com/p/my-books-about-ukraine |archive-url=https://web.archive.org/web/20220701162750/https://snyder.substack.com/p/my-books-about-ukraine |archive-date=July 1, 2022 |access-date=April 8, 2023 |website=Thinking about... |date=March 5, 2022 }}</ref> У 2022.&nbsp;році ун учинив доступнов шырокуй публіці серію свойих лекцій „The Making of Modern Ukraine“ у Єлському університеті за причины тай біг [[Російсько-украйинська война|Російсько-украйинської войны]], у тум числі на YouTube<ref>{{cite web |title=Timothy Snyder: The Making of Modern Ukraine Yale Courses on Youtube |url=https://www.youtube.com/playlist?list=PLh9mgdi4rNewfxO7LhBoz_1Mx1MaO6sw_ |archive-url=https://web.archive.org/web/20230403181918/https://www.youtube.com/playlist?list=PLh9mgdi4rNewfxO7LhBoz_1Mx1MaO6sw_ |archive-date=April 3, 2023 |access-date=April 8, 2023 |website=YouTube }}</ref> тай у формі подкаста,<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=The Making of Modern Ukraine |url=https://podcasts.apple.com/us/podcast/the-making-of-modern-ukraine/id1653131950 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230319184650/https://podcasts.apple.com/us/podcast/the-making-of-modern-ukraine/id1653131950 |archive-date=March 19, 2023 |access-date=April 9, 2023 |website=Apple Podcasts |date=November 7, 2022 }}</ref> уєдно из планом курса и списом на читаня.<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=Syllabus of my Ukraine lecture class |url=https://snyder.substack.com/p/syllabus-of-my-ukraine-lecture-class |archive-url=https://web.archive.org/web/20230319121657/https://snyder.substack.com/p/syllabus-of-my-ukraine-lecture-class |archive-date=March 19, 2023 |access-date=April 9, 2023 |website=Thinking about... |date=September 6, 2022 |publisher=Substack }}</ref> Снайдер говорив<ref>{{cite news|last1=On Point|first1=WBUR|title=Historian Timothy Snyder on how war ends in Ukraine|url=https://www.wbur.org/onpoint/2022/10/25/historian-timothy-snyder-on-how-the-russia-ukraine-war-will-end|access-date=April 9, 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20221130130028/https://www.wbur.org/onpoint/2022/10/25/historian-timothy-snyder-on-how-the-russia-ukraine-war-will-end|archive-date=November 30, 2022}}</ref> и писав за войну в пресі и публікує історичні и коментарні матеріалы у онлайн розсылці „Thinking About…“<ref>{{cite web |author1=Timothy Snyder |title=Thinking about... |url=https://snyder.substack.com/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20230319183425/https://snyder.substack.com/ |archive-date=March 19, 2023 |access-date=April 9, 2023 |website=Substack }}</ref> == Убрані роботы == * ''Nationalism, Marxism, and Modern Central Europe: A Biography of Kazimierz Kelles-Krauz.'' Harvard University Press, 1998. {{ISBN|978-0-19-084608-4}} * ''Wall Around the West: State Power and Immigration Controls in Europe and North America.'' Rowman and Littlefield, 2000. Co-edited with [[:en:Peter_Andreas|Peter Andreas]]. {{ISBN|978-0-7425-0178-2}} * ''The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569–1999.'' Yale University Press, 2003. {{ISBN|978-0-300-09569-2}} * ''Sketches from a Secret War: A Polish Artist's Mission to Liberate Soviet Ukraine.'' Yale University Press, 2005. {{ISBN|978-0-300-12599-3}} * ''The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke.'' Basic Books, 2008. {{ISBN|978-0-465-01897-0}} * ''Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin''. New York: Basic Books, 2010. {{ISBN|978-0-465-03147-4}} * ''Thinking the Twentieth Century'' with Tony Judt. Penguin, 2012. {{ISBN|978-0-14-312304-0}} * ''Stalin and Europe: Imitation and Domination, 1928–1953.'' Oxford University Press, 2014. Co-edited with Ray Brandon. {{ISBN|978-0199945580}} * ''Black Earth: The Holocaust as History and Warning.'' Penguin, 2015. {{ISBN|978-1-101-90347-6}} * ''On Tyranny: Twenty Lessons from the Twentieth Century.'' Penguin, 2017. {{ISBN|978-0-8041-9011-4}} ** ''On Tyranny Graphic Edition: Twenty Lessons from the Twentieth Century.'' Ten Speed Press. {{ISBN|978-1-9848-5915-0}} * ''The Road to Unfreedom: Russia, Europe, America.'' Penguin, 2018. {{ISBN|978-0-525-57447-7}} * ''Our Malady: Lessons in Liberty from a Hospital Diary.'' Penguin, 2020. {{ISBN|978-0-593-23889-9|}} * ''On Freedom.'' Crown, 2024. {{ISBN|978-0-593-72872-7|}} == Референції == {{Reflist}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Снайдер, Тімоті}} {{Lifetime|1969||Снайдер, Тімоті}} [[Катеґорія:Історіци]] [[Катеґорія:Америчане]] [[Катеґорія:Изглядачі історії Украйины]] [[Катеґорія:Изглядачі історії націзма]] [[Катеґорія:Изглядачі історії фашізм]] [[Катеґорія:Изглядачі історії восточної Европы]] ffxhx8hrwcgr7rore12dtwyky1gykcu 0 24578 167907 165527 2026-07-30T07:49:09Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167907 wikitext text/x-wiki {{Особа проста | Имя = Лінус Торвалдс | Имя_оригиналне = Linus Benedict Torvalds | Образчик = [[Файл:Lc3 2018 (263682303) (cropped).jpeg|безрамки|280пкс]] | Образчика_подпис = Торвалдс у 2018 | Уроджѣня = {{Birth date and age|df=yes|1969|12|28}} | Мѣсто_роджѣня = [[Гелсінкы]], [[Фінландія]] | Чинность = [[Софтверовый інджінірінґ|софтверовый інджінірь]] }} '''Лі́нус Бе́недікт То́рвалдс''' авадь '''Ту́рвалдс''' ([[Шведськый язык у Фінландії|фін. швед.]] ''{{Lang|sv-FI|Linus Benedict Torvalds}}'' {{Audio-IPA|Sv-Linus_Torvalds.ogg|[ˈliːnʉs ˈtuːrvɑlds]}}; 28.&nbsp;децембра 1969, [[Гелсінкы]], [[Фінландія]]) є [[Фінландія|фінськый]] и [[Споєны Штаты Америцькы|америцькый]] [[Софтверовый інджінірінґ|софтверовый інджінірь]], творець и головный розробник ядра [[Ядро Linux|Linux]]. Вун вытворив систему контроля верзій [[Git]]. == Жывут и карєра == === Ранньый жывут === Лінус Торвалдс ся родив 28.&nbsp;децембра 1969.&nbsp;року в [[Гелсінкы|Гелсінках]], [[Фінландія]], у файті журналіштув Анны тай Нілса Торвалдсув.<ref>Torvalds.</ref> Ун внук статистика Лео Тырнквіста тай поета Оле Торвалдса и правнук журналішты и солдата Тойво Каранко. Його старшина были [[Кампусный радикал|кампусні радикалы]] в [[Гелсінськый університет|Гелсінськум університеті]] в 1960.&nbsp;роках. Файта му належит ид шведськоязычнуй меншині в Фінландії. Його назвали в честь [[Лайнус Полінґ|Лайнуса Полінґа]], америцького хеміка и нобелового лавреата, хоть у книзі „Rebel Code: Linux and the Open Source Revolution“ Торвалдса цитувут казати: „Думаву, я быв у рувнуй мірі названый на честь Лайнуса из мултіка Peanuts“, зазначувучи, ож исе го вчинило „наполовину нобеловым хеміком и наполовину мултяшным персонажом, котрый за собов тягне поплон“.<ref name="moody">{{Cite book|last=Moody|first=Glyn|title=Rebel Code: Linux and the Open Source Revolution|publisher=Perseus Books Group|year=2002|page=[https://archive.org/details/rebelcodeinside000mood/page/n351 336]|url=https://archive.org/details/rebelcodeinside000mood|url-access=registration|isbn=0-7382-0670-9}}</ref> Його інтерес ид компютерам ся зачав у 11&nbsp;рокув (1981) из Commodore VIC-20.<ref>[[#Torvalds|Torvalds]], pp. 6–7</ref> Ун зачав проґрамовати на нюм у BASIC, пак через прямый доступ ид процесорови 6502 напряму в [[Машинный код|машиннум коді]] (а не [[Асемблеровый язык|асемблеровум языку]]).<ref>{{cite web|people=Linus Torvalds, David Rusling|date=30 September 2016|title=LAS16-500K3: Fireside Chat with David Rusling and Linus Torvalds|url=https://www.youtube.com/watch?v=fuAebQvFnRI|access-date=8 October 2016|location=Las Vegas|publisher=Linaro|archive-date=14 October 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161014091828/https://www.youtube.com/watch?v=fuAebQvFnRI|url-status=live}}</ref> Ун пак купив быв Sinclair QL, читаво модифіковав (а май&nbsp;— його операційну систему). „Позад того, ож было дуже тяжко найти на нього софтвер у Фінландії“ Лінус написав на нього свуй асемблер и пару бавок „(на додачу д ґрафічным бібліотекам Pac-Man)“.<ref>{{cite web |url=https://opensource.googleblog.com/2010/09/geek-time-with-linus-torvalds.html |title=Geek Time with Linus Torvalds |first=Ellen |last=Ko |date=27 September 2010 |access-date=8 November 2015 }}</ref><ref>[[#Torvalds|Torvalds]], pp. 41–46</ref><ref>Torvalds, Linus: ''GMOVE''. Program listing. In ''MikroBitti'' 11/1986, p. 63.</ref> Ун написав клон [[Pac-Man]] пуд назвов „Cool Man“. == Література == * {{Cite book|ref=Torvalds|last1=Torvalds|first1=Linus|last2=Diamond|first2=David|title=Just for Fun: The Story of an Accidental Revolutionary|publisher=HarperCollins|year=2001|location=New York City, United States|isbn=0-06-662072-4|url=https://archive.org/details/justforfun00linu}}<ref>* {{Cite web |last1=Loney |first1=Matt |title=Exclusive: Linus Torvalds tells his story |publisher=ZDNet |date=10 April 2001 |url=https://www.zdnet.com/article/exclusive-linus-torvalds-tells-his-story/ |access-date=9 August 2017 |archive-date=3 January 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180103222012/http://www.zdnet.com/article/exclusive-linus-torvalds-tells-his-story/ |url-status=live }} * {{cite web |url=https://www.timeshighereducation.com/books/red-hats-off-to-a-low-maintenance-son/174579.article |last=Valsamidis |first=Tony |title=Red Hats off to a low maintenance son. |work=Times Higher Education Supplement |number=1575 |date=7 February 2003 |page=28 }} * {{Cite web|last1=Wayner|first1=Peter|title=Just for Fun, by Linus Torvalds and David Diamond; Rebel Code, by Glyn Moody|magazine=Wired|date=1 May 2001|url=https://www.wired.com/2001/05/just-for-fun-by-linus-torvalds-and-david-diamond-rebel-code-by-glyn-moody/|access-date=9 August 2017|archive-date=9 August 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170809131208/https://www.wired.com/2001/05/just-for-fun-by-linus-torvalds-and-david-diamond-rebel-code-by-glyn-moody/|url-status=live}}</ref> * {{cite book|last=Himanen|first=Pekka|title=The Hacker Ethic and the Spirit of the Information Age.|quote=Prologue: Linus Torvalds; Epilogue: Manuel Castells|publisher=Random House|year=2001|url=https://archive.org/details/hackerethic00pekk|url-access=registration|isbn=951-0-25417-7}} * Moody, Glyn: Rebel Code. Engl. the beginning of work: Rebel Code. Eng. Riikka Toivanen and Heikki Karjalainen. In January 2001. {{ISBN|951-31-2003-1}}. * Nikkanen, Tuula: The Linux story. Satku, 2000. {{ISBN|951-762-990-7}}. == Референції == {{Reflist}} {{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Торвалдс, Лінус}} smymxi2zo5f9y2zaneng0rv41o6tgxk 167908 167907 2026-07-30T07:51:18Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167908 wikitext text/x-wiki {{Особа проста | Имя = Лінус Торвалдс | Имя_оригиналне = Linus Benedict Torvalds | Образчик = [[Файл:Lc3 2018 (263682303) (cropped).jpeg|безрамки|280пкс]] | Образчика_подпис = Торвалдс у 2018 | Уроджѣня = {{Birth date and age|df=yes|1969|12|28}} | Мѣсто_роджѣня = [[Гелсінкы]], [[Фінландія]] | Чинность = [[Софтверовый інджінірінґ|софтверовый інджінірь]] }} '''Лі́нус Бе́недікт То́рвалдс''' авадь '''Ту́рвалдс''' ([[Шведськый язык у Фінландії|фін. швед.]] ''{{Lang|sv-FI|Linus Benedict Torvalds}}'' {{Audio-IPA|Sv-Linus_Torvalds.ogg|[ˈliːnʉs ˈtuːrvɑlds]}}; 28.&nbsp;децембра 1969, [[Гелсінкы]], [[Фінландія]]) є [[Фінландія|фінськый]] и [[Споєны Штаты Америцькы|америцькый]] [[Софтверовый інджінірінґ|софтверовый інджінірь]], творець и головный розробник ядра [[Ядро Linux|Linux]]. Вун вытворив систему контроля верзій [[Git]]. == Жывут и карєра == === Ранньый жывут === Лінус Торвалдс ся родив 28.&nbsp;децембра 1969.&nbsp;року в [[Гелсінкы|Гелсінках]], [[Фінландія]], у файті журналіштув Анны тай Нілса Торвалдсув.<ref>Torvalds.</ref> Ун внук статистика Лео Тырнквіста тай поета Оле Торвалдса и правнук журналішты и солдата Тойво Каранко. Його старшина были [[Кампусный радикал|кампусні радикалы]] в [[Гелсінськый університет|Гелсінськум університеті]] в 1960.&nbsp;роках. Файта му належит ид шведськоязычнуй меншині в Фінландії. Його назвали в честь [[Лайнус Полінґ|Лайнуса Полінґа]], америцького хеміка и нобелового лавреата, хоть у книзі „Rebel Code: Linux and the Open Source Revolution“ Торвалдса цитувут казати: „Думаву, я быв у рувнуй мірі названый на честь Лайнуса из мултіка Peanuts“, зазначувучи, ож исе го вчинило „наполовину нобеловым хеміком и наполовину мултяшным персонажом, котрый за собов тягне поплон“.<ref name="moody">{{Cite book|last=Moody|first=Glyn|title=Rebel Code: Linux and the Open Source Revolution|publisher=Perseus Books Group|year=2002|page=[https://archive.org/details/rebelcodeinside000mood/page/n351 336]|url=https://archive.org/details/rebelcodeinside000mood|url-access=registration|isbn=0-7382-0670-9}}</ref> Його інтерес ид компютерам ся зачав у 11&nbsp;рокув (1981) из Commodore VIC-20.<ref>[[#Torvalds|Torvalds]], pp. 6–7</ref> Ун зачав проґрамовати на нюм у BASIC, пак через прямый доступ ид процесорови 6502 напряму в [[Машинный код|машиннум коді]] (а не [[Асемблеровый язык|асемблеровум языку]]).<ref>{{cite web|people=Linus Torvalds, David Rusling|date=30 September 2016|title=LAS16-500K3: Fireside Chat with David Rusling and Linus Torvalds|url=https://www.youtube.com/watch?v=fuAebQvFnRI|access-date=8 October 2016|location=Las Vegas|publisher=Linaro|archive-date=14 October 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161014091828/https://www.youtube.com/watch?v=fuAebQvFnRI|url-status=live}}</ref> Ун пак купив быв Sinclair QL, читаво модифіковав (а май&nbsp;— його операційну систему). „Позад того, ож было дуже тяжко найти на нього софтвер у Фінландії“ Лінус написав на нього свуй асемблер и пару бавок „(на додачу д ґрафічным бібліотекам Pac-Man)“.<ref>{{cite web |url=https://opensource.googleblog.com/2010/09/geek-time-with-linus-torvalds.html |title=Geek Time with Linus Torvalds |first=Ellen |last=Ko |date=27 September 2010 |access-date=8 November 2015 }}</ref><ref>[[#Torvalds|Torvalds]], pp. 41–46</ref><ref>Torvalds, Linus: ''GMOVE''. Program listing. In ''MikroBitti'' 11/1986, p. 63.</ref> Ун написав клон [[Pac-Man]] пуд назвов „Cool Man“. == Література == * {{Cite book|ref=Torvalds|last1=Torvalds|first1=Linus|last2=Diamond|first2=David|title=Just for Fun: The Story of an Accidental Revolutionary|publisher=HarperCollins|year=2001|location=New York City, United States|isbn=0-06-662072-4|url=https://archive.org/details/justforfun00linu}}<ref>* {{Cite web |last1=Loney |first1=Matt |title=Exclusive: Linus Torvalds tells his story |publisher=ZDNet |date=10 April 2001 |url=https://www.zdnet.com/article/exclusive-linus-torvalds-tells-his-story/ |access-date=9 August 2017 |archive-date=3 January 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180103222012/http://www.zdnet.com/article/exclusive-linus-torvalds-tells-his-story/ |url-status=live }} * {{cite web |url=https://www.timeshighereducation.com/books/red-hats-off-to-a-low-maintenance-son/174579.article |last=Valsamidis |first=Tony |title=Red Hats off to a low maintenance son. |work=Times Higher Education Supplement |number=1575 |date=7 February 2003 |page=28 }} * {{Cite web|last1=Wayner|first1=Peter|title=Just for Fun, by Linus Torvalds and David Diamond; Rebel Code, by Glyn Moody|magazine=Wired|date=1 May 2001|url=https://www.wired.com/2001/05/just-for-fun-by-linus-torvalds-and-david-diamond-rebel-code-by-glyn-moody/|access-date=9 August 2017|archive-date=9 August 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170809131208/https://www.wired.com/2001/05/just-for-fun-by-linus-torvalds-and-david-diamond-rebel-code-by-glyn-moody/|url-status=live}}</ref> * {{cite book|last=Himanen|first=Pekka|title=The Hacker Ethic and the Spirit of the Information Age.|quote=Prologue: Linus Torvalds; Epilogue: Manuel Castells|publisher=Random House|year=2001|url=https://archive.org/details/hackerethic00pekk|url-access=registration|isbn=951-0-25417-7}} * Moody, Glyn: Rebel Code. Engl. the beginning of work: Rebel Code. Eng. Riikka Toivanen and Heikki Karjalainen. In January 2001. {{ISBN|951-31-2003-1}}. * Nikkanen, Tuula: The Linux story. Satku, 2000. {{ISBN|951-762-990-7}}. == Референції == {{Reflist}} {{Lifetime|1969||Торвалдс, Лінус}} {{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Торвалдс, Лінус}} asl98iykszv0g63t3wxyio2m1lieacz 1 24778 167898 2026-07-29T16:45:20Z Halajkovič 33393 /* Памятник */ нова секція 167898 wikitext text/x-wiki == Памятник == "...а в селѣ му поставленый памятник з надписом [[Паноньско-русиньскый язык|по русинскы]]: {{Цитат|<poem> Друже ТИТО ми ци пришагаме же на твоєй драги оставаме" </poem>}} Попробовав єм на інтернетї найти інформації о тім, ці тот памятник з написом в паноньско-русиньскім языку досправды екзістує, але не нашов єм нич; окрем того, ани умела інтеліґенція (анґл. artificial intelligence, AI) о тім нич не знать. Надїю ся, же хтось тоту інформацію часом підтвердить... [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 18:45, 29 юлія 2026 (CEST) hbe4b53apq66jygkmywkttbnux3utcn 167900 167898 2026-07-29T18:08:05Z Igor Kercsa 5504 /* Памятник */ Відповідь 167900 wikitext text/x-wiki == Памятник == "...а в селѣ му поставленый памятник з надписом [[Паноньско-русиньскый язык|по русинскы]]: {{Цитат|<poem> Друже ТИТО ми ци пришагаме же на твоєй драги оставаме" </poem>}} Попробовав єм на інтернетї найти інформації о тім, ці тот памятник з написом в паноньско-русиньскім языку досправды екзістує, але не нашов єм нич; окрем того, ани умела інтеліґенція (анґл. artificial intelligence, AI) о тім нич не знать. Надїю ся, же хтось тоту інформацію часом підтвердить... [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 18:45, 29 юлія 2026 (CEST) :<nowiki>[[File:Ruski Krstur - 64.jpg|300px]]</nowiki> [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 20:08, 29 юлія 2026 (CEST) 6lilqnmnb4tszk7et9upy9kp3lakca5 0 24779 167906 2026-07-30T05:32:49Z Asorev 36569 Створена сторінка: {{Особа | Имя = Борис Георгиевич Перчаткин | Уроджѣня = {{Birth date and age|1946|7|1}} | Мѣсто_роджѣня = [[Миргород]], [[Украинска Совѣтска Социалистична Република|Украинска ССР]], [[Совѣтскый Союз]]<ref name="ostrovskaja" /> | Чинность = правооборонця, релиґійный лидер }}... 167906 wikitext text/x-wiki {{Особа | Имя = Борис Георгиевич Перчаткин | Уроджѣня = {{Birth date and age|1946|7|1}} | Мѣсто_роджѣня = [[Миргород]], [[Украинска Совѣтска Социалистична Република|Украинска ССР]], [[Совѣтскый Союз]]<ref name="ostrovskaja" /> | Чинность = правооборонця, релиґійный лидер }} '''Борис Георгиевич Перчаткин''' (рос. ''Борис Георгиевич Перчаткин''; нар. 1. юл 1946) — совѣтскый и америцькый правооборонця, один из найвеце знамых дѣятелїв релиґійного емиґрачного руху, котрый ся начав у концї 1970-х — на початку 1980-х рокѣв у городї [[Находка]]. У роцї 1989 очольовав лобистську дѣятельность у [[Злучены Штаты Америцькы|ЗША]] за ухвалованє «поправкы Лаутенберґа» (Lautenberg Amendment), подля котрой коло 1 миллиона представительв релиґійных меншин из краин бывшего Совѣтского Союза достали право леґално емиґровати до ЗША<ref name="romanovic">{{cite web |last=Романович |first=Михаил |year=2023 |title=Правозащитник, Борис Перчаткин, смертельно болен |website=spasenie.by |date=2023-09-26 |url=https://spasenie.by/publ/pravozashhitnik_boris_perchatkin_smertelno_bolen/4-1-0-82 |language=ru}}</ref>. == Биоґрафия == === Раннї рокы и прилученє ку церкви === Борис Перчаткин ся родив у родинї военного пилота. Його айко загинув у автокатастрофѣ закы Борис быв челядником. За дакѣлько рокѣв його мамка ся провдала за иншого военного, но у 1983 роцї його витчима арештовали за то, што под час бунту одпер выконати розказ, и засудили на 25 рокѣв каторжных робѣт у лаґерах [[Воркута|Воркуты]]. У вѣцї 16 рокѣв Борис у Находцї пройшов до пятидесятницькой церквы и став ся ей членом. Надалї вѣн начав збирати информацию про переслїдованя вѣрникѣв у Совѣтском Союзѣ и активно дѣлитися нев из заграничными журналистами<ref name="semjonova">{{cite web |last=Семенова |first=Виктория |year=2020 |title=Борис Перчаткин — о том, как помогал верующим из СССР попасть в США |website=usa.one |date=2020-01-03 |url=https://usa.one/2020/01/boris-perchatkin-o-veruyushhix-v-sssr-immigracii-v-ssha-i-aktivizme/ |language=ru}}</ref>. === Емиґрачный рух и контакты из дисидентами === У роцї 1976 Перчаткин сполу из соратниками Василийом Патрушевым, В. А. Бурлаченком и Владимиром Степановым навязав контакты из [[Дисиденты в СССР|дисидентами]] у [[Москва|Москвѣ]]<ref name="ostrovskaja">{{cite journal |last=Островская |first=О. П. |year=2017 |title=Судьбы участников эмиграционного движения пятидесятников на дальнем востоке в 1970-1980-х гг. |journal=Владивосток – точка возвращения: прошлое и настоящее русской эмиграции |publisher=Дальневосточный юридический институт МВД РФ |url=http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65 |language=ru |pages=65—70 |archive-url= https://web.archive.org/web/20230926080912/http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65 |archive-date=2023-09-26}}</ref>. Дисиденты порадили им дати ростучому емиґрачному руху орґанизовану форму<ref name="ostrovskaja" />. Того ж року Находку навщѣвила представителька [[Московска Гелсинкска ґрупа|Московской Гелсинкской ґрупы]] Л. В. Воронина<ref name="ostrovskaja" />. Одтогды Перчаткин активно робив на то, обы организовати масовый выѣзд пятидесятникѣв из Совѣтского Союза<ref name="ostrovskaja" />. Вѣн такожде слав зверненя до [[Орґанизация Злученых Наций|ОЗН]], [[Всесвѣтна рада церков|Всесвѣтной рады церков]] и челов краин, котры подписали [[Гелсинкскы аккорды]], информуючи про непрерывны переслїдованя вѣрникѣв у СССР<ref name="nashaamerica">{{cite web|url=http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/|title=Он спас 1 млн человек. Сегодня они не могут собрать ему на операцию. Как же так?|website=www.nashaamerica.com|date=2023-09-26|access-date=2023-09-26|language=ru|archive-date=2023-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230926133215/http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/|url-status=live}}</ref>. У роцї 1977 вместе из Николаейом Ґорети от имени пятидесятникѣв выступив на защиту арештованых дисидентѣв [[Александр Гинзбург|Александра Ґинзбурґа]], [[Юрий Орлов|Юрия Орлова]] и [[Анатолий Щаранский|Анатолия Щаранского]]<ref name="ostrovskaja" />. Того ж року сполу из крестянами инших конфесий взяв участь у публичнѣй голодовцї, вымагаючи дозволу на выѣзд для переслїдованых крестян<ref name="ukrweekly">{{cite journal|author=Zenon Snylyk|title=Dissidents fast across USSR|url=https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf|journal=The Ukrainian Weekly|publisher=Ukrainian National Association|date=1977-10-09|volume=LXXXIV|issue=222|pages=2|language=en|archive-date=2023-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230926074510/https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf|url-status=live}}</ref>. 20. децембра 1978 року Перчаткин из пошты у Находцї спробовав послати новогодню телеґраму президентови ЗША [[Джимми Картер|Джимми Картерови]], просячи звернути увагу на людей, позбавленых релиґійной свободы<ref name="ostrovskaja" /><ref name="nashaamerica"/><ref name="dementjev">{{cite book |author=Андрей Дементьев |title=АВЕН-ЕЗЕР. Евангельское движение в Приморье 1898-1990 годы |url=http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf |location=Владивосток |publisher=Русский остров |year=2011 |pages=213 |isbn=978-5-93577-054-2 |language=ru |archive-date=2023-09-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230925212100/http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf |url-status=live}}</ref>. Од 1979 року очольовав орґанизацийну роботу по створеню центра для вѣрникѣв, котры хотѣли емиґровати. У 1980 роцї быв обраный секретарем новосотвореной «Рады совѣтскых церквей пятидесятникѣв по емиґрации»<ref name="ostrovskaja" />. === Державны переслїдованя и арешт === Як найактивнѣйший член комитета вѣрникѣв, котры подавали на емиґрацию, вѣн став цѣльом совѣтской власти<ref name="ostrovskaja" />. У мѣстной пресї проти нього и його родины развернули велику клеветницку кампанию<ref name="ostrovskaja" />. 21. августа 1980 року Перчаткина арештовали у Находцї<ref name="ostrovskaja" />. У концї марца 1981 року<ref name="dtic">[https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA145453.pdf Chronology of Soviet Dissidence: January 1970 through December 1982]</ref>, за ст. 190.1 Криминального кодексу РСФСР («поширенє завѣдомо ложных вымыслѣв, котры порочать совѣтскый державный и обществованый строй»), його засудили на 2 рокы лаґерей<ref name="dtic"/>. Подля повідомлень радиостаниции [[Голос Америки]], под час слїдства и суда му вводили хемичны вещества (невролептики), через што вѣн за пару раз страчав притомность<ref name="ostrovskaja" />. По выслободженю у августї 1982 року далей продовжовав боротьбу за право на емиґрацию. Однако у февралї 1983 року його арештовали знову и засудили на 1,5 року лаґерей за якобы незаконне ношѣня холодной зброи<ref name="ostrovskaja" />. === Емиґрация до ЗША и поправка Лаутенберґа === У 1987 роцї подрыхтовав доклад для Конґреса ЗША «Про положение релиґии у СССР». Тей доклад быв зачитаный у Конґресї, а Перчаткина запросили на стрѣчѣ из державным секретарем ЗША [[Джордж Шульц|Джорджом Шульцом]]<ref name="romanovic"/> и председательом Высшого суда ЗША [[Уильям Ренквист|Уильямом Ренквистом]]<ref name="romanovic"/>. У маю 1988 року, коли президент ЗША [[Рональд Рейган]] быв из визитом у Москвѣ, Перчаткин як представитель совѣтскых протестантѣв у складї делегации из 40 человѣк быв запрошеный на стрѣчу из первов дамов [[Нэнси Рейган|Нэнси Рейган]]<ref name="gura">{{cite journal |last=Гура |first=В. О. |year=2018 |title=Історія та есхатологічні мотиви релігійної еміграції пізніх протестантів із СРСР 1987–2017 рр. |journal=Гілея: науковий вісник |issue=135 |pages=171—175 |issn=2076-1554 |url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/gileya_2018_135_47.pdf |language=uk}}</ref>. 26. юла 1988 року Перчаткин из цѣлов родинов емиґровав до ЗША<ref name="gura" /><ref name="ostrovskaja" />. 4. августа 1988 року выступив у Конґресї ЗША из мовой про геноцид вѣрникѣв у Совѣтском Союзѣ<ref name="gura" /><ref name="ostrovskaja" /><ref name="photo">{{cite web|url=https://russiainphoto.ru/photos/195013/|title=Foto - Boris Perchatkin|website=russiainphoto.ru|date=2023-09-26|language=ru}}</ref>. Дѣкуючи тым зусилям<ref name="futornyj">{{cite journal|author=Виталий Футорный|title=25-летие начала исхода|url=https://issuu.com/afisha/docs/diaspora_08-11-13/9|journal=Диаспора. Славянская общественная газета|date=2013-08-11|volume=16|issue=15|pages=9|language=ru}}</ref> у 1989 роцї была принята «поправка Лаутенберґа», названа по сенатору [[Фрэнк Лаутенберг|Фрэнку Лаутенберґу]]. За першы 10 рокѣв дѣйства того закона коло 350 000 релиґійных бѣженцѣв оселили ся у ЗША<ref name="gura" /><ref name="semjonova" />, а до 2010 року тота цифра досягла коло 1 миллиона человѣк<ref name="romanovic"/>. === Обществована дѣятельность у ЗША === Жиючи у ЗША, Перчаткин створив личный веб-сайт и основав крестянську правооборонну орґанизацию ARRC (American-Russian Relief Committee)<ref name="ostrovskaja" /><ref name="romanovic"/><ref name="arrc">{{cite book|author=United States Congress Commission on Security and Cooperation in Europe|title=Unregistered Religious Groups in Russia: Hearing Before the Commission on Security and Cooperation in Europe|url=https://books.google.com/books?id=_YhIiVBx_5kC|year=2007|publisher=U.S. Government Printing Office|isbn=978-0-16-077910-7|language=en}}</ref>. Такожде выдав автобиоґрафичну книгу «Огненные тропы» (рос. ''Огненные тропы'')<ref name="ostrovskaja" />. Лѣтом 2025 року Перчаткин сполу из приверженцями давав свѣдчѣня у Державном департоментї ЗША и Комисии ЗША по межинароднѣй релиґійной свободѣ (USCIRF), выказуючи факты переслїдованя крестян-пацифистѣв у Украинѣ и Росии. У том контекстї вѣн лобировав отворѣнє специальной емиґрацийной квоты для украинскых пацифистѣв подля проґрамы [[Uniting for Ukraine|U4U]]<ref name="slavicsac">{{cite web|url=https://www.slavicsac.com/2025/07/14/ukraine-russian-christians/|title=В США обсуждают защиту христиан из Украины и России|author=SlavicSac|website=Slavic Sacramento|date=2025-07-15|language=ru}}</ref>. == Вспоминаня == Известный совѣтскый дисидент [[Андрей Сахаров]] у роцї 1981 у своей статьѣ «Ответственность учёных» прямо споминать имя Бориса Перчаткина межи иншими политичными арештантами<ref name="sakharov">{{cite web|url=https://www.sakharov.space/lib/otvetstvennost-uchenyh|title=Сахаров. Ответственность учёных|website=sakharov.space|language=ru}}</ref>. == Жерела и одказы == <references /> == Вонкашны одказы == * {{Cite journal |author = Michael Rowe |title = The Soviet pentecostal emigration movement |url = https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/09637498308431098 |journal = Religion in Communist Lands |language = en |date = 2 January 2008 |volume = 11 |issue = 3 |pages = 337–339 |doi = 10.1080/09637498308431098 |ref = Rowe |url-access= subscription }} * {{Cite journal |author = Catherine Wanner |title = Religion and Refugee Resettlement: Evolving Connections to Ukraine since World War II |url = https://brill.com/view/journals/css/44/1-2/article-p44_4.xml |journal = Canadian-American Slavic Studies |language = en |publisher = Brill Schöningh |date = January 2010 |volume = 44 |issue = 1–2 |pages = 44–66 |issn = 2210-2396 |doi = 10.1163/221023910X512796 |ref = Wanner |url-access= subscription}} * {{Cite news|title=Soviet Pentecostals Meet Illegally and Form Council|last=Special To the New York Times|url=https://www.nytimes.com/1979/09/05/archives/soviet-pentecostals-meet-illegally-and-form-council-20-delegates.html|access-date=2025-12-18|lang=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20180310060316/https://www.nytimes.com/1979/09/05/archives/soviet-pentecostals-meet-illegally-and-form-council-20-delegates.html|archive-date=2018-03-10}} p4jkocdcmc706jkblcx9zw3j9bw3v2o 167910 167906 2026-07-30T08:07:50Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167910 wikitext text/x-wiki {{Особа проста | Имя = Борис Георгиевич Перчаткин | Уроджѣня = {{Birth date and age|1946|7|1}} | Мѣсто_роджѣня = [[Миргород]], [[Украинска Совѣтска Социалистична Република|Украинска ССР]], [[Совѣтскый Союз]]<ref name="ostrovskaja" /> | Чинность = правооборонця, релиґійный лидер }} '''Борис Георгиевич Перчаткин''' (рос. ''Борис Георгиевич Перчаткин''; нар. 1. юл 1946) — совѣтскый и америцькый правооборонця, один из найвеце знамых дѣятелїв релиґійного емиґрачного руху, котрый ся начав у концї 1970-х — на початку 1980-х рокѣв у городї [[Находка]]. У роцї 1989 очольовав лобистську дѣятельность у [[Злучены Штаты Америцькы|ЗША]] за ухвалованє «поправкы Лаутенберґа» (Lautenberg Amendment), подля котрой коло 1 миллиона представительв релиґійных меншин из краин бывшего Совѣтского Союза достали право леґално емиґровати до ЗША<ref name="romanovic">{{cite web |last=Романович |first=Михаил |year=2023 |title=Правозащитник, Борис Перчаткин, смертельно болен |website=spasenie.by |date=2023-09-26 |url=https://spasenie.by/publ/pravozashhitnik_boris_perchatkin_smertelno_bolen/4-1-0-82 |language=ru}}</ref>. == Биоґрафия == === Раннї рокы и прилученє ку церкви === Борис Перчаткин ся родив у родинї военного пилота. Його айко загинув у автокатастрофѣ закы Борис быв челядником. За дакѣлько рокѣв його мамка ся провдала за иншого военного, но у 1983 роцї його витчима арештовали за то, што под час бунту одпер выконати розказ, и засудили на 25 рокѣв каторжных робѣт у лаґерах [[Воркута|Воркуты]]. У вѣцї 16 рокѣв Борис у Находцї пройшов до пятидесятницькой церквы и став ся ей членом. Надалї вѣн начав збирати информацию про переслїдованя вѣрникѣв у Совѣтском Союзѣ и активно дѣлитися нев из заграничными журналистами<ref name="semjonova">{{cite web |last=Семенова |first=Виктория |year=2020 |title=Борис Перчаткин — о том, как помогал верующим из СССР попасть в США |website=usa.one |date=2020-01-03 |url=https://usa.one/2020/01/boris-perchatkin-o-veruyushhix-v-sssr-immigracii-v-ssha-i-aktivizme/ |language=ru}}</ref>. === Емиґрачный рух и контакты из дисидентами === У роцї 1976 Перчаткин сполу из соратниками Василийом Патрушевым, В. А. Бурлаченком и Владимиром Степановым навязав контакты из [[Дисиденты в СССР|дисидентами]] у [[Москва|Москвѣ]]<ref name="ostrovskaja">{{cite journal |last=Островская |first=О. П. |year=2017 |title=Судьбы участников эмиграционного движения пятидесятников на дальнем востоке в 1970-1980-х гг. |journal=Владивосток – точка возвращения: прошлое и настоящее русской эмиграции |publisher=Дальневосточный юридический институт МВД РФ |url=http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65 |language=ru |pages=65—70 |archive-url= https://web.archive.org/web/20230926080912/http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65 |archive-date=2023-09-26}}</ref>. Дисиденты порадили им дати ростучому емиґрачному руху орґанизовану форму<ref name="ostrovskaja" />. Того ж року Находку навщѣвила представителька [[Московска Гелсинкска ґрупа|Московской Гелсинкской ґрупы]] Л. В. Воронина<ref name="ostrovskaja" />. Одтогды Перчаткин активно робив на то, обы организовати масовый выѣзд пятидесятникѣв из Совѣтского Союза<ref name="ostrovskaja" />. Вѣн такожде слав зверненя до [[Орґанизация Злученых Наций|ОЗН]], [[Всесвѣтна рада церков|Всесвѣтной рады церков]] и челов краин, котры подписали [[Гелсинкскы аккорды]], информуючи про непрерывны переслїдованя вѣрникѣв у СССР<ref name="nashaamerica">{{cite web|url=http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/|title=Он спас 1 млн человек. Сегодня они не могут собрать ему на операцию. Как же так?|website=www.nashaamerica.com|date=2023-09-26|access-date=2023-09-26|language=ru|archive-date=2023-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230926133215/http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/|url-status=live}}</ref>. У роцї 1977 вместе из Николаейом Ґорети от имени пятидесятникѣв выступив на защиту арештованых дисидентѣв [[Александр Гинзбург|Александра Ґинзбурґа]], [[Юрий Орлов|Юрия Орлова]] и [[Анатолий Щаранский|Анатолия Щаранского]]<ref name="ostrovskaja" />. Того ж року сполу из крестянами инших конфесий взяв участь у публичнѣй голодовцї, вымагаючи дозволу на выѣзд для переслїдованых крестян<ref name="ukrweekly">{{cite journal|author=Zenon Snylyk|title=Dissidents fast across USSR|url=https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf|journal=The Ukrainian Weekly|publisher=Ukrainian National Association|date=1977-10-09|volume=LXXXIV|issue=222|pages=2|language=en|archive-date=2023-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230926074510/https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf|url-status=live}}</ref>. 20. децембра 1978 року Перчаткин из пошты у Находцї спробовав послати новогодню телеґраму президентови ЗША [[Джимми Картер|Джимми Картерови]], просячи звернути увагу на людей, позбавленых релиґійной свободы<ref name="ostrovskaja" /><ref name="nashaamerica"/><ref name="dementjev">{{cite book |author=Андрей Дементьев |title=АВЕН-ЕЗЕР. Евангельское движение в Приморье 1898-1990 годы |url=http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf |location=Владивосток |publisher=Русский остров |year=2011 |pages=213 |isbn=978-5-93577-054-2 |language=ru |archive-date=2023-09-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230925212100/http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf |url-status=live}}</ref>. Од 1979 року очольовав орґанизацийну роботу по створеню центра для вѣрникѣв, котры хотѣли емиґровати. У 1980 роцї быв обраный секретарем новосотвореной «Рады совѣтскых церквей пятидесятникѣв по емиґрации»<ref name="ostrovskaja" />. === Державны переслїдованя и арешт === Як найактивнѣйший член комитета вѣрникѣв, котры подавали на емиґрацию, вѣн став цѣльом совѣтской власти<ref name="ostrovskaja" />. У мѣстной пресї проти нього и його родины развернули велику клеветницку кампанию<ref name="ostrovskaja" />. 21. августа 1980 року Перчаткина арештовали у Находцї<ref name="ostrovskaja" />. У концї марца 1981 року<ref name="dtic">[https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA145453.pdf Chronology of Soviet Dissidence: January 1970 through December 1982]</ref>, за ст. 190.1 Криминального кодексу РСФСР («поширенє завѣдомо ложных вымыслѣв, котры порочать совѣтскый державный и обществованый строй»), його засудили на 2 рокы лаґерей<ref name="dtic"/>. Подля повідомлень радиостаниции [[Голос Америки]], под час слїдства и суда му вводили хемичны вещества (невролептики), через што вѣн за пару раз страчав притомность<ref name="ostrovskaja" />. По выслободженю у августї 1982 року далей продовжовав боротьбу за право на емиґрацию. Однако у февралї 1983 року його арештовали знову и засудили на 1,5 року лаґерей за якобы незаконне ношѣня холодной зброи<ref name="ostrovskaja" />. === Емиґрация до ЗША и поправка Лаутенберґа === У 1987 роцї подрыхтовав доклад для Конґреса ЗША «Про положение релиґии у СССР». Тей доклад быв зачитаный у Конґресї, а Перчаткина запросили на стрѣчѣ из державным секретарем ЗША [[Джордж Шульц|Джорджом Шульцом]]<ref name="romanovic"/> и председательом Высшого суда ЗША [[Уильям Ренквист|Уильямом Ренквистом]]<ref name="romanovic"/>. У маю 1988 року, коли президент ЗША [[Рональд Рейган]] быв из визитом у Москвѣ, Перчаткин як представитель совѣтскых протестантѣв у складї делегации из 40 человѣк быв запрошеный на стрѣчу из первов дамов [[Нэнси Рейган|Нэнси Рейган]]<ref name="gura">{{cite journal |last=Гура |first=В. О. |year=2018 |title=Історія та есхатологічні мотиви релігійної еміграції пізніх протестантів із СРСР 1987–2017 рр. |journal=Гілея: науковий вісник |issue=135 |pages=171—175 |issn=2076-1554 |url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/gileya_2018_135_47.pdf |language=uk}}</ref>. 26. юла 1988 року Перчаткин из цѣлов родинов емиґровав до ЗША<ref name="gura" /><ref name="ostrovskaja" />. 4. августа 1988 року выступив у Конґресї ЗША из мовой про геноцид вѣрникѣв у Совѣтском Союзѣ<ref name="gura" /><ref name="ostrovskaja" /><ref name="photo">{{cite web|url=https://russiainphoto.ru/photos/195013/|title=Foto - Boris Perchatkin|website=russiainphoto.ru|date=2023-09-26|language=ru}}</ref>. Дѣкуючи тым зусилям<ref name="futornyj">{{cite journal|author=Виталий Футорный|title=25-летие начала исхода|url=https://issuu.com/afisha/docs/diaspora_08-11-13/9|journal=Диаспора. Славянская общественная газета|date=2013-08-11|volume=16|issue=15|pages=9|language=ru}}</ref> у 1989 роцї была принята «поправка Лаутенберґа», названа по сенатору [[Фрэнк Лаутенберг|Фрэнку Лаутенберґу]]. За першы 10 рокѣв дѣйства того закона коло 350 000 релиґійных бѣженцѣв оселили ся у ЗША<ref name="gura" /><ref name="semjonova" />, а до 2010 року тота цифра досягла коло 1 миллиона человѣк<ref name="romanovic"/>. === Обществована дѣятельность у ЗША === Жиючи у ЗША, Перчаткин створив личный веб-сайт и основав крестянську правооборонну орґанизацию ARRC (American-Russian Relief Committee)<ref name="ostrovskaja" /><ref name="romanovic"/><ref name="arrc">{{cite book|author=United States Congress Commission on Security and Cooperation in Europe|title=Unregistered Religious Groups in Russia: Hearing Before the Commission on Security and Cooperation in Europe|url=https://books.google.com/books?id=_YhIiVBx_5kC|year=2007|publisher=U.S. Government Printing Office|isbn=978-0-16-077910-7|language=en}}</ref>. Такожде выдав автобиоґрафичну книгу «Огненные тропы» (рос. ''Огненные тропы'')<ref name="ostrovskaja" />. Лѣтом 2025 року Перчаткин сполу из приверженцями давав свѣдчѣня у Державном департоментї ЗША и Комисии ЗША по межинароднѣй релиґійной свободѣ (USCIRF), выказуючи факты переслїдованя крестян-пацифистѣв у Украинѣ и Росии. У том контекстї вѣн лобировав отворѣнє специальной емиґрацийной квоты для украинскых пацифистѣв подля проґрамы [[Uniting for Ukraine|U4U]]<ref name="slavicsac">{{cite web|url=https://www.slavicsac.com/2025/07/14/ukraine-russian-christians/|title=В США обсуждают защиту христиан из Украины и России|author=SlavicSac|website=Slavic Sacramento|date=2025-07-15|language=ru}}</ref>. == Вспоминаня == Известный совѣтскый дисидент [[Андрей Сахаров]] у роцї 1981 у своей статьѣ «Ответственность учёных» прямо споминать имя Бориса Перчаткина межи иншими политичными арештантами<ref name="sakharov">{{cite web|url=https://www.sakharov.space/lib/otvetstvennost-uchenyh|title=Сахаров. Ответственность учёных|website=sakharov.space|language=ru}}</ref>. == Жерела == * {{Cite journal |author = Michael Rowe |title = The Soviet pentecostal emigration movement |url = https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/09637498308431098 |journal = Religion in Communist Lands |language = en |date = 2 January 2008 |volume = 11 |issue = 3 |pages = 337–339 |doi = 10.1080/09637498308431098 |ref = Rowe |url-access= subscription }} * {{Cite journal |author = Catherine Wanner |title = Religion and Refugee Resettlement: Evolving Connections to Ukraine since World War II |url = https://brill.com/view/journals/css/44/1-2/article-p44_4.xml |journal = Canadian-American Slavic Studies |language = en |publisher = Brill Schöningh |date = January 2010 |volume = 44 |issue = 1–2 |pages = 44–66 |issn = 2210-2396 |doi = 10.1163/221023910X512796 |ref = Wanner |url-access= subscription}} * {{Cite news|title=Soviet Pentecostals Meet Illegally and Form Council|last=Special To the New York Times|url=https://www.nytimes.com/1979/09/05/archives/soviet-pentecostals-meet-illegally-and-form-council-20-delegates.html|access-date=2025-12-18|lang=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20180310060316/https://www.nytimes.com/1979/09/05/archives/soviet-pentecostals-meet-illegally-and-form-council-20-delegates.html|archive-date=2018-03-10}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1946||Перчаткин, Борис Георгиевич}} 2gllnjnnx0u1rl1658g6b38d2ktjuo9 167915 167910 2026-07-30T11:18:52Z Igor Kercsa 5504 языкова оправа 167915 wikitext text/x-wiki {{Особа проста | Имя = Борис Георгиевич Перчаткин | Уроджѣня = {{Birth date and age|1946|7|1}} | Мѣсто_роджѣня = [[Миргород]], [[Украинска ССР|УССР]], [[СССР]]<ref name="ostrovskaja" /> | Чинность = правооборонця, релиґійный лидер }} '''Борис Георгиевич Перчаткин''' ({{ref-ru}} ''Борис Георгиевич Перчаткин''; *1. юл 1946) — [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|совѣтскый]] и [[Споєны штаты америцькы|америцкый]] правооборонця, еден из найпознатшых дѣятельох религийного емиграчного руху, што ся зачав концьом 1970-х – зачатком 1980-х рокох у городѣ [[Находка]]. Року 1989 быв на чолѣ лобистского дѣятельства у [[США]] за приятя «поправкы Лаутенберга» (Lautenberg Amendment), вдякы котрой около 1 милиона представительох религийных меншин из краин бывшого [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совѣтского Союза]] достали право легално емигровати до [[Споєны штаты америцькы|США]].<ref name="romanovic">{{cite web |last=Романович |first=Михаил |year=2023 |title=Правозащитник, Борис Перчаткин, смертельно болен |website=spasenie.by |date=2023-09-26 |url=https://spasenie.by/publ/pravozashhitnik_boris_perchatkin_smertelno_bolen/4-1-0-82 |language=ru}}</ref> == Биография == === Ранны рокы и прилученя ку церкви === Борис Перчаткин ся родив у фамилии военного пилота незадовго перед тым, як отець му загыб у автокатастрофѣ. По пару роках мати му ся оддала за иншого военного, но року 1983 отчима арештовали за то, же под час бунту одпер выконати розказ, и засудили на 25 рокы каторжных робот у лаграх [[Воркута|Воркуты]]. Яко 16-рочный Борис у Находцѣ прийшов до пятидесятницкой Церкви и став ся ей членом. Надале зачав зберати информации о переслѣдованю вѣрникох у Совѣтском Союзѣ и активно дѣлити ся нев зо заграничныма новинарями.<ref name="semjonova">{{cite web |last=Семенова |first=Виктория |year=2020 |title=Борис Перчаткин — о том, как помогал верующим из СССР попасть в США |website=usa.one |date=2020-01-03 |url=https://usa.one/2020/01/boris-perchatkin-o-veruyushhix-v-sssr-immigracii-v-ssha-i-aktivizme/ |language=ru}}</ref> === Емиґрачный рух и контакты из дисидентами === У роцї 1976 Перчаткин сполу из соратниками Василийом Патрушевым, В. А. Бурлаченком и Владимиром Степановым навязав контакты из [[Дисиденты в СССР|дисидентами]] у [[Москва|Москвѣ]]<ref name="ostrovskaja">{{cite journal |last=Островская |first=О. П. |year=2017 |title=Судьбы участников эмиграционного движения пятидесятников на дальнем востоке в 1970-1980-х гг. |journal=Владивосток – точка возвращения: прошлое и настоящее русской эмиграции |publisher=Дальневосточный юридический институт МВД РФ |url=http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65 |language=ru |pages=65—70 |archive-url= https://web.archive.org/web/20230926080912/http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65 |archive-date=2023-09-26}}</ref>. Дисиденты порадили им дати ростучому емиґрачному руху орґанизовану форму<ref name="ostrovskaja" />. Того ж року Находку навщѣвила представителька [[Московска Гелсинкска ґрупа|Московской Гелсинкской ґрупы]] Л. В. Воронина<ref name="ostrovskaja" />. Одтогды Перчаткин активно робив на то, обы организовати масовый выѣзд пятидесятникѣв из Совѣтского Союза<ref name="ostrovskaja" />. Вѣн такожде слав зверненя до [[Орґанизация Злученых Наций|ОЗН]], [[Всесвѣтна рада церков|Всесвѣтной рады церков]] и челов краин, котры подписали [[Гелсинкскы аккорды]], информуючи про непрерывны переслїдованя вѣрникѣв у СССР<ref name="nashaamerica">{{cite web|url=http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/|title=Он спас 1 млн человек. Сегодня они не могут собрать ему на операцию. Как же так?|website=www.nashaamerica.com|date=2023-09-26|access-date=2023-09-26|language=ru|archive-date=2023-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230926133215/http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/|url-status=live}}</ref>. У роцї 1977 вместе из Николаейом Ґорети от имени пятидесятникѣв выступив на защиту арештованых дисидентѣв [[Александр Гинзбург|Александра Ґинзбурґа]], [[Юрий Орлов|Юрия Орлова]] и [[Анатолий Щаранский|Анатолия Щаранского]]<ref name="ostrovskaja" />. Того ж року сполу из крестянами инших конфесий взяв участь у публичнѣй голодовцї, вымагаючи дозволу на выѣзд для переслїдованых крестян<ref name="ukrweekly">{{cite journal|author=Zenon Snylyk|title=Dissidents fast across USSR|url=https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf|journal=The Ukrainian Weekly|publisher=Ukrainian National Association|date=1977-10-09|volume=LXXXIV|issue=222|pages=2|language=en|archive-date=2023-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230926074510/https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf|url-status=live}}</ref>. 20. децембра 1978 року Перчаткин из пошты у Находцї спробовав послати новогодню телеґраму президентови ЗША [[Джимми Картер|Джимми Картерови]], просячи звернути увагу на людей, позбавленых релиґійной свободы<ref name="ostrovskaja" /><ref name="nashaamerica"/><ref name="dementjev">{{cite book |author=Андрей Дементьев |title=АВЕН-ЕЗЕР. Евангельское движение в Приморье 1898-1990 годы |url=http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf |location=Владивосток |publisher=Русский остров |year=2011 |pages=213 |isbn=978-5-93577-054-2 |language=ru |archive-date=2023-09-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230925212100/http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf |url-status=live}}</ref>. Од 1979 року очольовав орґанизацийну роботу по створеню центра для вѣрникѣв, котры хотѣли емиґровати. У 1980 роцї быв обраный секретарем новосотвореной «Рады совѣтскых церквей пятидесятникѣв по емиґрации»<ref name="ostrovskaja" />. === Державны переслїдованя и арешт === Як найактивнѣйший член комитета вѣрникѣв, котры подавали на емиґрацию, вѣн став цѣльом совѣтской власти<ref name="ostrovskaja" />. У мѣстной пресї проти нього и його родины развернули велику клеветницку кампанию<ref name="ostrovskaja" />. 21. августа 1980 року Перчаткина арештовали у Находцї<ref name="ostrovskaja" />. У концї марца 1981 року<ref name="dtic">[https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA145453.pdf Chronology of Soviet Dissidence: January 1970 through December 1982]</ref>, за ст. 190.1 Криминального кодексу РСФСР («поширенє завѣдомо ложных вымыслѣв, котры порочать совѣтскый державный и обществованый строй»), його засудили на 2 рокы лаґерей<ref name="dtic"/>. Подля повідомлень радиостаниции [[Голос Америки]], под час слїдства и суда му вводили хемичны вещества (невролептики), через што вѣн за пару раз страчав притомность<ref name="ostrovskaja" />. По выслободженю у августї 1982 року далей продовжовав боротьбу за право на емиґрацию. Однако у февралї 1983 року його арештовали знову и засудили на 1,5 року лаґерей за якобы незаконне ношѣня холодной зброи<ref name="ostrovskaja" />. === Емиґрация до ЗША и поправка Лаутенберґа === У 1987 роцї подрыхтовав доклад для Конґреса ЗША «Про положение релиґии у СССР». Тей доклад быв зачитаный у Конґресї, а Перчаткина запросили на стрѣчѣ из державным секретарем ЗША [[Джордж Шульц|Джорджом Шульцом]]<ref name="romanovic"/> и председательом Высшого суда ЗША [[Уильям Ренквист|Уильямом Ренквистом]]<ref name="romanovic"/>. У маю 1988 року, коли президент ЗША [[Рональд Рейган]] быв из визитом у Москвѣ, Перчаткин як представитель совѣтскых протестантѣв у складї делегации из 40 человѣк быв запрошеный на стрѣчу из первов дамов [[Нэнси Рейган|Нэнси Рейган]]<ref name="gura">{{cite journal |last=Гура |first=В. О. |year=2018 |title=Історія та есхатологічні мотиви релігійної еміграції пізніх протестантів із СРСР 1987–2017 рр. |journal=Гілея: науковий вісник |issue=135 |pages=171—175 |issn=2076-1554 |url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/gileya_2018_135_47.pdf |language=uk}}</ref>. 26. юла 1988 року Перчаткин из цѣлов родинов емиґровав до ЗША<ref name="gura" /><ref name="ostrovskaja" />. 4. августа 1988 року выступив у Конґресї ЗША из мовой про геноцид вѣрникѣв у Совѣтском Союзѣ<ref name="gura" /><ref name="ostrovskaja" /><ref name="photo">{{cite web|url=https://russiainphoto.ru/photos/195013/|title=Foto - Boris Perchatkin|website=russiainphoto.ru|date=2023-09-26|language=ru}}</ref>. Дѣкуючи тым зусилям<ref name="futornyj">{{cite journal|author=Виталий Футорный|title=25-летие начала исхода|url=https://issuu.com/afisha/docs/diaspora_08-11-13/9|journal=Диаспора. Славянская общественная газета|date=2013-08-11|volume=16|issue=15|pages=9|language=ru}}</ref> у 1989 роцї была принята «поправка Лаутенберґа», названа по сенатору [[Фрэнк Лаутенберг|Фрэнку Лаутенберґу]]. За першы 10 рокѣв дѣйства того закона коло 350 000 релиґійных бѣженцѣв оселили ся у ЗША<ref name="gura" /><ref name="semjonova" />, а до 2010 року тота цифра досягла коло 1 миллиона человѣк<ref name="romanovic"/>. === Обществована дѣятельность у ЗША === Жиючи у ЗША, Перчаткин створив личный веб-сайт и основав крестянську правооборонну орґанизацию ARRC (American-Russian Relief Committee)<ref name="ostrovskaja" /><ref name="romanovic"/><ref name="arrc">{{cite book|author=United States Congress Commission on Security and Cooperation in Europe|title=Unregistered Religious Groups in Russia: Hearing Before the Commission on Security and Cooperation in Europe|url=https://books.google.com/books?id=_YhIiVBx_5kC|year=2007|publisher=U.S. Government Printing Office|isbn=978-0-16-077910-7|language=en}}</ref>. Такожде выдав автобиоґрафичну книгу «Огненные тропы» (рос. ''Огненные тропы'')<ref name="ostrovskaja" />. Лѣтом 2025 року Перчаткин сполу из приверженцями давав свѣдчѣня у Державном департоментї ЗША и Комисии ЗША по межинароднѣй релиґійной свободѣ (USCIRF), выказуючи факты переслїдованя крестян-пацифистѣв у Украинѣ и Росии. У том контекстї вѣн лобировав отворѣнє специальной емиґрацийной квоты для украинскых пацифистѣв подля проґрамы [[Uniting for Ukraine|U4U]]<ref name="slavicsac">{{cite web|url=https://www.slavicsac.com/2025/07/14/ukraine-russian-christians/|title=В США обсуждают защиту христиан из Украины и России|author=SlavicSac|website=Slavic Sacramento|date=2025-07-15|language=ru}}</ref>. == Вспоминаня == Известный совѣтскый дисидент [[Андрей Сахаров]] у роцї 1981 у своей статьѣ «Ответственность учёных» прямо споминать имя Бориса Перчаткина межи иншими политичными арештантами<ref name="sakharov">{{cite web|url=https://www.sakharov.space/lib/otvetstvennost-uchenyh|title=Сахаров. Ответственность учёных|website=sakharov.space|language=ru}}</ref>. == Жерела == * {{Cite journal |author = Michael Rowe |title = The Soviet pentecostal emigration movement |url = https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/09637498308431098 |journal = Religion in Communist Lands |language = en |date = 2 January 2008 |volume = 11 |issue = 3 |pages = 337–339 |doi = 10.1080/09637498308431098 |ref = Rowe |url-access= subscription }} * {{Cite journal |author = Catherine Wanner |title = Religion and Refugee Resettlement: Evolving Connections to Ukraine since World War II |url = https://brill.com/view/journals/css/44/1-2/article-p44_4.xml |journal = Canadian-American Slavic Studies |language = en |publisher = Brill Schöningh |date = January 2010 |volume = 44 |issue = 1–2 |pages = 44–66 |issn = 2210-2396 |doi = 10.1163/221023910X512796 |ref = Wanner |url-access= subscription}} * {{Cite news|title=Soviet Pentecostals Meet Illegally and Form Council|last=Special To the New York Times|url=https://www.nytimes.com/1979/09/05/archives/soviet-pentecostals-meet-illegally-and-form-council-20-delegates.html|access-date=2025-12-18|lang=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20180310060316/https://www.nytimes.com/1979/09/05/archives/soviet-pentecostals-meet-illegally-and-form-council-20-delegates.html|archive-date=2018-03-10}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1946||Перчаткин, Борис Георгиевич}} 2liz195b4463bww8lrgjwe38lz80p5s 2 24780 167912 2026-07-30T10:02:57Z ~2026-42326-99 36572 /* */ нич 167912 wikitext text/x-wiki Якого грома gr5nsr5fm3htsxi31exxpnannaeo44u 2 24781 167913 2026-07-30T10:30:41Z Gazdadev 36573 /* А куда сесе писати */ 167913 wikitext text/x-wiki '''Gazdadev''' - чилянник із Закарпатської области. 30 липня 2026 году начавим ся занимати сьов русинськов Вікіпедійов. Не пуддержуву юукву Ё, ё. Также што я щи там планіруву чинити: статті про історію, воєнну техніку, мало географії, переклады і такоє щи. Што значить Gazdadev? Gazda уто но пак ґазда, хозяйин. А dev уто із [[англійської бисїды]] розроботчик. Иппен щи мало чого ,,розробляву". Но в будущьому айтішником буду. ku33ql73ignljosq2io3uh0284jmrs7