Інформатіка

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.13</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Інформатіка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>388</id>
    <revision>
      <id>167919</id>
      <parentid>98642</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T14:25:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Gazdadev</username>
        <id>36573</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* */ Справлено пару по́милок</comment>
      <origin>167919</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1598" sha1="7hq35btri4bk9awyqbbhp96kiyzhw4o" xml:space="preserve">'''Інформатика''' — наука о інформаціях і їх обробці. В сучасности бывать часто розумена як наука о обробцї інформацій на [[компютер]]ах, зато же теперь ся про обробку інформацій хоснує скоро лем [[компютер]]ова техніка. Початкове значіня того терміну є але шырше і особісто в скоршых добах не быв обмедженый лем на область [[компютер]]ів.

Прімарно ся інформатіка занимать штруктуров, ряджінём, уховаванём, добыванём, шырінём і трансфером інформацій. Тыж штудує аплікацію інформацій в орґанізаціях, їх хоснованя в комунікації міджі людми, орґанізаціями і інформачныма сістемами.

Ку інформатіцї належать тоты дісціпліны:
* [[теорія інформації]]
* теорія [[конечный автомат|автоматів]], [[формалный язык|формалных языків]] і [[формална ґраматіка|ґраматік]]
* [[кіберентіка]] і [[роботіка]]
* [[умела інтеліґенція]]
* [[компютерова сімулація]]

[[Катеґорія:Технолоґія]]
[[Катеґорія:Інформатіка|*]]</text>
      <sha1>7hq35btri4bk9awyqbbhp96kiyzhw4o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Джордж Вашінґтон</title>
    <ns>0</ns>
    <id>614</id>
    <revision>
      <id>167951</id>
      <parentid>155098</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T10:59:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одстранена хыбна шаблона</comment>
      <origin>167951</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1158" sha1="3z7jdwe41166pp9rn4twd9wnhhhni51" xml:space="preserve">{{Вецезначность|Вашингтон}}
{{особа проста
|Имя=Джордж Вашінґтон
|Образчик=[[File:Portrait of George Washington-transparent.png|250px]]
|Уроджѣня={{birth date|1732|2|22}}
|Мѣсто_роджѣня=Бріджес Крік, Вірджініа
|Упокоеня={{death date and age|1799|12|14|1732|2|22}}
|Мѣсто_смерти=Монт Вернон, [[Вирджиния]]
|Мѣсто_погребу=там же
|Категория_склада=George Washington
}}
'''Джордж Вашінґтон''' ([[22. фебруар]] [[1732]], Бріджес Крік, [[Вирджиния|Вірджініа]]&amp;nbsp;— [[14. децембер]] [[1799]], Монт Вернон, [[Вирджиния]]) быв америцькый вояк і політік, котрый ся став першым [[презідент]]ом [[США]].

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Презіденты США}}
{{Стыржень}}

{{lifetime|1732|1799|Вашінґтон, Джордж}}
[[Катеґорія:Політічны лідеры]]
[[Катеґорія:Презіденты США]]</text>
      <sha1>3z7jdwe41166pp9rn4twd9wnhhhni51</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>США</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1023</id>
    <redirect title="Споєны штаты америцькы" />
    <revision>
      <id>167931</id>
      <parentid>3873</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:38:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Споєны штаты америцькы]]</comment>
      <origin>167931</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" sha1="1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Споєны штаты америцькы]]</text>
      <sha1>1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Country data United States</title>
    <ns>10</ns>
    <id>1449</id>
    <redirect title="Шаблона:Country data Споєны штаты америцькы" />
    <revision>
      <id>167945</id>
      <parentid>91583</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:40:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Шаблона:Country data Споєны штаты америцькы]]</comment>
      <origin>167945</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="106" sha1="1uh1ycdjoeh2pbnop5gqkmmrdrir9np" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:Country data Споєны штаты америцькы]]</text>
      <sha1>1uh1ycdjoeh2pbnop5gqkmmrdrir9np</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Меджіславяньскый язык</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5440</id>
    <revision>
      <id>167923</id>
      <parentid>164606</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T16:06:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167923</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="37726" sha1="ewh7k1k3tr8ylsvglyb983716gik9cz" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
{{Інфобокс язык
| name            = Меджіславяньскый язык
| nativename = ''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk'', ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ
| creator          = Ян ван Стенберґен, Войтєх Мерунка
| region          = [[Славяне]]
| speakers        = 7000 (2020)&lt;ref name=&quot;Kocór, p. 21&quot;&gt;Kocór, p. 21.&lt;/ref&gt;
| familycolor     = constructed language
| fam1            = [[штучный язык]]
| fam2            = 
| fam3            = 
| fam4            =
| fam5            = 
| fam6            = 
| script = [[латиніка]], [[кіріліця]] (даколи [[глаголіця]])
| nation          = 
| minority        = 
| agency          = Меджіславяньскый комітет
| iso1            = 
| iso2            = 
| iso3            = isv
| notice          = 0
| image           = [[Файл:Flag of Interslavic.svg|127px|border]]&lt;br/&gt;[[Прапор меджіславяньского языка]]
| map             = 
}}
'''Меджіславя́ньскый язы́к''' (''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk''/ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ; тыж: ''novoslovjansky'', ''všeslovjansky'') є [[Славяньскы языкы|славяньскый]] натуралістічный плановый зоновый помічный язык, сконштруованый на основі цїлославяньскых ґраматічных і лексікалных елементів, котрый служыть на комунікацію меджі [[Славяне|Славянами]] розлічных народностей. Про не-Славянів може меджіславяньскый тыж наповнёвати школовану функцію. Язык є закорїненый нелем в [[Старославяньскый язык|старославяньскім языку]], але ай в розлічных імпровізованых нарічах, котрыма люде в областях з розмаїтым славяньскым обывательством хосновали почас сторочу. В резултатї того меджіславяньскый екзістує на двох уровнях: першов суть не научны формы спонтанной комунікації, другов суть научны кодіфікації предложены многыма языкознателями і іншыма одборниками.&lt;ref&gt;Ladislav Podmele, ''Revolucija v istoriji interlingvistiki.''&lt;/ref&gt; Вшыткы формы мають сполочну характерістіку, же порозумілость без попереднёго учіня має пріоріту перед легкостёв. Зато є меджіславяньскый язык зоновым а не народным языком. Тот язык є писаный тыж [[Латиньскый алфавіт|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]].

Меджіславяньскый язык быв першыраз описаный в роках 1659–1666 хорватьскым сповідником [[Юрай Крижанич|Юраём Кріжанічом]]. Назва „меджіславяньскый“ першыраз предложыв Іґнац Гошек в роцї 1908.&lt;ref&gt;{{Lang|ru|Л.П. Рупосова, ''История межславянского языка''}}, v: {{Lang|ru|''Вестник Московского государственного областного университета'' (Московский государственный областной университет)}}, 2012 nr. 1, str. 55.&lt;/ref&gt; Меджіславяньскый язык овладать дакілько тісяч людей.&lt;ref name=&quot;iliev&quot;&gt;{{Cite journal | first = Ivan G. | last = Iliev | url = http://www.ijors.net/issue2_2_2013/pdf/__www.ijors.net_issue2_2_2013_article_6_iliev.pdf | title = Short History of the Cyrillic Alphabet | journal = International Journal of Russian Studies | issue = nr. 2 (2013/2) | place = Plovdiv | year = 2012 | pages = 67 | language = en}} ([http://www.ijors.net/issue2_2_2013/articles/iliev.html versija {{-|HTML}}])&lt;/ref&gt; Код ISO 639-3 про меджіславяньскый язык є isv, котрый му быв придїленый в роцї 2024.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/isv |title=isv |publisher={{-|SIL International: ISO 639-3}} |date=3 April 2024 |access-date=23 April 2024}}&lt;/ref&gt;

== Історія ==

[[File:Križanić - Gramatično izkazanje ob ruskom jeziku.png|thumb|„Грамати́чно изка̂занје об ру́ском јези́ку“ [[Юрай Крижанич|Юрая Кріжаніча]], перша меджіславяньска ґраматіка з року 1665]]
Традічно быв меджіславяньскый язык узко повязаный з панславізмом. Приверженцї той ідеолоґії вірили, же вшыткы Славяне суть єден народ і вели к їх културно-політічному зъєдинїню. Вєдно з думков о сполочнім славяньскім штатї взникла ай ідея сполочного славяньского языка. Дакотры сі думали, же задачу цїлославяньского языка бы мав грати російскый язык, язык найвекшой і найсилнїшой славяньской країны, материньскый язык майже половины вшыткых Славянів і говореный приближно 15-20%. Сучасны ся панславісты в іншых славяньскых країнах бояли російской геґемонії і преферовали невтралнїшы рїшіня. Очівісным кандідатом быв [[старославяньскый язык]], язык узко близкый сполочному предкови вшыткых жывых славяньскых языків, котрый мав навыше довгу історію в православній літурґії.

Непозераючі на тоты выгоды мав старославяньскый язык тыж свої проблемы, протоже тот язык має богатый правопис з буквами і звуками, котры днесь уж нихто не хоснує, таксамо богату і компліковану ґраматіку і выняткову архаічну словну засобу. Много старославяньскых слов не пережыло в сучасных языках, а на другій сторонї, в старославяньскім языку не суть слова про сучасны понятя. Жебы міг старославяньскый язык служыти звычайній каждоденній комунікації меджі людми, было бы потребно ю на самый перед змодернізовати. Резултат той модернізації є знамый під многыма назвами: меджіславяньскый ({{lang-isv|medzislovanský}}), всеславяньскый ({{lang-isv|všeslovanský}}), новославяньскый ({{lang-isv|novoslovanský}}) або просто славяньскый ({{lang-isv|slovanský}}). Мож ся повісти, же меджіславяньскый зачінать там, де кончіть старославяньскый.

Першым автором, котрый публіковав меджіславяньску ґраматіку, є хорватьскый сповідник [[Юрай Крижанич|Юрай Кріжаніч]]. В період років 1659-1666 писав ґраматіку заложену головно на російскім выданю церьковнославяньского языка і на ікавскім нарічі хорватьского языка, але в меншій мірї ай на польскім і іншых славяньскых языка. Кріжаніч назвай свій проєкт „Ruský jazyk“, жебы успокоїв російского царя.

Пізнїше приклад Кріжанічева наслїдовали ай многы іншы языкознателї і далшы.&lt;ref&gt;[http://steen.free.fr/interslavic/constructed_slavic_languages Umětne slovjanske jezyky]{{Dead link|date=April 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt; Найважнїшыма меджі нима суть:
* [[Ян Геркель]] — {{Lang|la|[[Universalis Lingua Slavica]]}} (1826)
* [[Божідар Райч]] — Vseslavenščina (1853)
* [[Вацеслав Бамбас]] — Vsjeslovianьskyь (1861)
* [[Матія Маяр]] — Uzajemni Pravopis Slavjanski (1865)
* [[Іґнац Гошек]] — Neuslawisch (1907)
* [[Йозеф Конечный]] — Slavina (1912)
* [[Боґуміл Голы]] — Slavski jezik (1920)
* [[Ладіслав Подмеле]] — Mežduslavjanski jezik (50. рокы 20. стороча)

На зачатку діґіталной еры были тоты стары проєкты уж давно зазначены. Таксамо інтернет способив дакотре ожывлїня панславістічной думкы, і окрем того ся в новім, ґлобалізованім світї обявила нова потреба комунікачного средству меджі Славянами розлічных народностей. Вдяка інтернету взникли розлічны новы проєкты меджіславяньского языка.&lt;ref&gt;{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Publikationen/BergerPlansprachen.pdf ''Vom Erfinden Slavischer Sprachen'']}}, в: {{Lang|de|M. Okuka &amp; U. Schweier}}, ред., {{Lang|de|''Germano-Slavistische Beiträge. Festschrift für P. Rehder zum 65. Geburtstag'' (München, 2004, ISBN 3-87690-874-4)}}, str. 25.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Handouts/PanslavismusInternet.pdf ''Panslavismus und Internet'']}}, 2009, стор. 37.&lt;/ref&gt; 

В роках 2001–2002 ся на інтернетї обявили штири новы проєкты projekty:  
* '''Slovo''' (тыж называный „Slověnskyj język“ або „Slověnščina“) быв сполупрацов трёх авторів (Штефан Вітєзслав Пілат, Пётр Мазур і Ґеорґі Оґнеслав Мігов), заложеный на реконштруованім праславяньскім языку. Язык Slovo мав сім падів, двоїну і розлишовав меджі твердыма і мнягкыма взорами. Алфавіт обсяговав буквы '''ě''', '''ę''', '''ǫ''', '''ă''' і мнягкы согласны '''ľ''', '''ń''', '''ť''' і '''ď'''. На сторінцї проєкту было множство інформації о етімолоґії і склонёваню назывників, придавників і містоназывників, але не было пописаны часованя [[Часослово|часослов]]. В ґрупї Yahoo! быв словник приближно 1700 слов.
* '''Slovio''' быв проєкт словацького еміґранта в Швейцарії, Марка Гучка. Мав комплетну ґраматіку ай великый словник з тісячныма слов. На роздїл од множства попереднїх проєктів быв Slovio значно спрощеный язык і го схематічна ґраматічна штруктура была дуже подобна [[Есперанто|есперанту]]. Правопис быв обмедженый на знаковый набор ASCII і намісто '''š''', '''č''', '''ž''', '''dž''' і '''šč''' Гучко завів діґрафы '''sx''', '''cx''', '''zx''', '''gx''' і '''wx'''. Не є цалком ясно, ці быв Slovio досправды задуманый як всеславяньскый язык: з інтернетовой сторінкы мож выводити, же Slovio мав быти конкурентом есперанта як ґлобалный язык.
* '''Proslava''' україньского Америчана, Юрая Дуді, мала быти „простым славяньскым языком про путників“. Сторінка проєкту обсяговала много нецїлого попису ґраматікы, єдну лекцію, дакілько прикладовых речінь і куртый словник приближно 550 слов. Язык вызерав, як кобы быв імпровізованый, а правопис быв заложеный на анґліцькім языку.
* '''Glagolica''', проєкт чеського автора „Slavoboj“ Річарда Руйбара, писаный латиніков (з буквами '''ě''', '''ľ''', '''ň''', '''ť''', '''ď''', '''ŕ''', '''ś''' і довгыма гласныма) і тыж заложеный на праславяньскім, але силнїше овпливненый [[Чеськый язык|чеськым языком]]. Glagolica мала односно комплетну ґраматіку і куртый словник 635 слов.

Одношіня меджі авторами тых проєктів были приятельскы і хвалили свої взаємны проєкты на своїх сторінках. Правдоподобно прото, же меджі нима быв найактивнїшым і найлїпше спрацованый проєкт Slovio, остатнї три проєкты были опущены своїма авторами а з часом счезнули зо сїти. В перебігу наслїдуючіх років быв Slovio єдиный доступный всеславяньскый язык і став за знамым проєктом, притяговав позорность медії і став ся першым всеславяньскым языком з комунітов 10-15 хоснователїв і дакотрыма десятками заінтересованых людей, головно панславістів в славяньскій еміґрації. Але чім веце языкознателї і Славяне в славяньскых країнах Slovio позоровали, тым веце было крітікы за го штучность і перевагу російскых слов в словнику. Гучко одмітав вшыткы представены реформы і намісто того обвинёвав своїх крітіків зо зависти і протиславяньской аґітації, в резултатї чого Slovio стратив много підпоры. В децембрї 2005 ся монопол скончів, кедь ся на інтернетї обявив новый схематічный язык під назвов Slavido (пізнїше: S-lingva, sloviensk).

В марцї 2006 ся ґрупа людей розшмарила, же реформа языка Slovio не є можне, і зачала новый язык під назвов „'''Slovianski'''“. Цїлём было створити язык што найвекше подобный природным славяньскым языком помочов найпростїшых средств, котрый бы быв зрозумілый Славянам без попереднёго учіня.&lt;ref name=&quot;balkaninsight&quot;&gt;{{Lang|en|Bojana Barlovac, [http://www.balkaninsight.com/en/main/news/25946 ''Creation of 'One Language for All Slavs' Underway'']. BalkanInsight}}, 18 februara 2010.&lt;/ref&gt; В першій фазї быв „Slovianski“ розвиваный в трёх розлічных варіантах: „Slovianski-N“ (натуралістічна верзія зо шістьма падами), „Slovianski-P“ (од „піджін“ або „простый“, верзія без падів) і „Slovianski-S“ (схематічна верзія). Вшыткы тоты ґраматічны „діалекты“ мали єднакый правопис, єдну фонолоґію і сполочну словну засобу. Головным прінціпом проєкту было рівноцїнне заступіня вшыткых трёх славяньскых обног помочов сістемы „голосованя“. Латиніка ай кіріліця были тыж рівномірно хоснованы.

В роцї 2009 ґрупа розшмарила, же од той хвілї ся натуралістічна верзія буде офіціално называти „Slovianski“. „Slovianski“ быв найперше знамый з інтернетового часопису „Slovianska Gazeta“.&lt;ref&gt;{{Lang|uk|Н. М. Малюга, [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PhSt/texts/2008-1.pdf &quot;Мовознавство в питаннях і відповідях для вчителя й учнів 5 класу&quot;]}}, в: {{Lang|uk|''Філологічні студії. &lt;nowiki&gt;Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету&lt;/nowiki&gt;. Збірник наукових праць, випуск 1''}} (Кривий Ріг 2008, {{-|ISBN }} 978-966-17-7000-2), стор. 147.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Lang|ru|Алина Петропавловская, [http://eursa.eu/node/1337 ''Славянское эсперанто'']. Европейский русский альянс}}, 23. юнія 2007.&lt;/ref&gt; В роцї 2010 ся „Slovianski“ став знамым вдяка статям, котры ся обявили в розлічных країнах в пресї, меджі іншыма на польскім порталї „Interia.pl“,&lt;ref&gt;{{Lang|pl|Ziemowit Szczerek, [http://www.ahistoria.pl/index.php/2010/02/jezyk-ktory-maja-zrozumiec-wšyscy-slowianie/ ''Jezyki, które mają zrozumieć wszyscy Słowianie'']. Interia.pl}}, 13. фебруара 2010.&lt;/ref&gt; в сербскім деннику „Večernje Novosti“&lt;ref&gt;{{Lang|sr|Марко Прелевић}}, [http://www.novosti.rs/code/navigate.php?Id=10&amp;status=jedna&amp;vest=171149 ''{{Lang|sr|Словијански да свако разуме}}'']. {{Lang|sr|Вечерње Новости}}, 18. фебруара 2010.&lt;/ref&gt; і в сербскім выданю „Reader's Digest“.&lt;ref&gt;{{Lang|hr|Gordana Kneževič, ''Slovianski bez muke''. Reader's Digest Srbija}}, юній 2010, стор. 13-15.&lt;/ref&gt;

Атмосфера меджі авторами „Sloviansko“ і „Slovio“ была ноторічны зла, але были ай пробы o зъєднинїню, котры комбіновали спрощену форму славяньской ґраматікы з векшым словником „Slovio“. В роцї 2008 хоснователь з призвіском „Hellerick“ представив проєкт „'''Rozumio'''“. Потім в фебруарї 2009 взникав новый проєкт, на зачатку під назвов „'''Slavju slovio'''“, потім під назвов „'''Slovioski'''“. Дослова так, як в припадї „Sloviansko“, „Slovioski“ быв сполупрацовный проєкт трёх авторів, выпрацованый в трёх верзіях („уровнях“).

В роцї 2010 ся обявив новый проєкт під назвов „'''novoslovienskij'''“ (пізнїше „'''Novoslověnsky'''“). Автором проєкту быв чеськый компютеровый науковець Войтєх Мерунка. Цїлём того языка была модернізація старославяньского языка, але быв заложеный ай на проєктах „glagolica“ і „slovianski“.&lt;ref&gt;{{Lang|isv|Vojtěch Merunka, ''Jazyk novoslovienskij''}} (Praga 2010, {{-|ISBN}} 978-80-87313-51-0).&lt;/ref&gt; Мав компліковану ґраматіку (сім падів, штирнадцять взорів назывників, двоїну, три минулы часы), але односно просту фонолоґію (на зачатку без '''y''', але з гласнов '''ě''' писанов '''ie''').

В роцї 2011 ся зачала близка сполупраца меджі проєктами „slovianski“, „slovioski“ і „novoslověnsky“ під сполочнов назвов „'''Medžuslovjansky'''“, што ся проявило окрем іншого сполочного словника і сполочнов інтернетовов новинов, „Izviestija.info“.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190219032533/http://www.izviestija.info/ Izviestija.info]&lt;/ref&gt; В тім істім року „sloviosky“ перестав екзістовати як самостатный проєкт од „sloviansko“, а „slovianski“ быв переміненый на пружнїшый язык заложеный на „sloviansko'м“, „novoslověnsko'м“ і старшых проєктах. Почас років 2011–2017 „sloviansky“ (уж під назвов „medžuslovjanski“) і „novoslověnsky” екзістовали як дві, не цалком штандартізованы, верзії єдного языка, котры ся поступно приближовали к собі. В юнї 2017 по конференції CISLa 2017 представителї обох проєктів розшмарила заложыти комісію, котрой задачов было одстранити послїднї роздїлы в ґраматіцї, а уж в юлї взникла зъєдинена меджіславяньска ґраматіка.

== Характерістіка ==
Непозераючі на роздїл меджі проєктами і авторами суть вшыткы верзії меджіславяньского языка сі взаємно дуже близкы. Вшыткы проєкты ся складають (скоро) вылучно з форм екзістуючіх в славяньской языковой области і суть заложены на предположіню, же славяньскы языкы суть сі взаємно достаточно близкы на то, жебы міг екзістовати компромісный язык, котрый каждый Славян може легко чітать і розуміти го без будьякого попереднёго учіня. Лемже погляды на уровень спрощіня ся розходять. Приїмать ся, же екстремны спрощіня і реґулація, характерістічны про множство меджінародных помічных языків, можуть способити, же язык є простїшый на учіня про не-Славянів, але єдночасно го оддалять од природных славяньскых языках і додають му дуже много сінтетічных характерів.&lt;ref name=&quot;narodna pravda&quot;&gt;{{Lang|uk|[http://narodna.pravda.com.ua/discussions/4a8f1e1b731fc/ ''Трошки про штучні мови: панслов'янська мова'']. Народна правда}}, 22. авґуста 2009.&lt;/ref&gt; В каждім припадї є ґраматіка легша як у природных славяньскых языках; тот факт, же є заложена на елементах екзістуючіх в многых языках сполочно, способує тыж „природне спрощіня“. Резултатом є, же є єдночасно легка і приближна ку комплікованій ґраматіцї вшыткых природных славяньскых языків.

Меджі бісїдуючіма тых языків екзістує схыл к розуміню меджіславяньского як стародавнёго або оддаленого діалекту властного языка або сусїднёго языка близко з ним повязаного. То істе платить ай о писателях. Прото є можне легко замішати слова і іншы елементы зо славяньскых языків до меджіславяньского, писаня в меджіславяньскім є як кобы ся писало во властнім языку з приданём змін. В практіцї каждый автор пише інакше, даколи доконця мішаючі елементы з розлічных меджіславяньскых проєктів, але язык є всягды тот істый. На роздїл од штучных языків як есперанто, меджіславяньскый ся вывивать здолы, од хоснователїв, а не керованый з верьху.&lt;ref&gt;[http://rnd.cnews.ru/liberal_arts/news/top/index_science.shtml?2007/07/25/260272 {{Lang|ru|''Панславизм не умер окончательно''}}]. {{-|CNews}}.&lt;/ref&gt;

== Алфавіт ==
Меджіславяньскый може быти писаный тыж [[Латиніка|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]]:
{| class=&quot;wikitable&quot; width=&quot;500px&quot;
! Латиніка !! Кіріліця !! Алтернатіва !! Высловность
|-
| align=&quot;center&quot; | '''A a''' || align=&quot;center&quot; | '''A а''' || || {{IPA|a}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''B b''' || align=&quot;center&quot; | '''Б б''' || || {{IPA|b}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''C c''' || align=&quot;center&quot; | '''Ц ц''' || || {{IPA|ts}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''Č č''' || align=&quot;center&quot; | '''Ч ч''' || лат. '''cz''', '''cx''' || {{IPA|tʃ}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''D d''' || align=&quot;center&quot; | '''Д д''' || || {{IPA|d}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''DŽ dž''' || align=&quot;center&quot; | '''ДЖ дж''' || лат. '''dż''',  '''dzs''', '''dzx''' || {{IPA|dʒ}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''E e''' || align=&quot;center&quot; | '''Е е''' || || {{IPA|e}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''Ě ě''' || align=&quot;center&quot; | '''Є є''' || лат. '''e''', кір. '''е''' (або '''ѣ''') ||{{IPA|je}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''F f''' || align=&quot;center&quot; | '''Ф ф''' || || {{IPA|f}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''G g''' || align=&quot;center&quot; | '''Г г''' || || {{IPA|ɡ}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''H h''' || align=&quot;center&quot; | '''Х х''' || || {{IPA|x}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''I i''' || align=&quot;center&quot; | '''И и''' || || {{IPA|i}} ~ {{IPA|ji}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''J j''' || align=&quot;center&quot; | '''Ј ј''' || кір. '''й''' || {{IPA|j}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''K k''' || align=&quot;center&quot; | '''К к''' || || {{IPA|k}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''L l''' || align=&quot;center&quot; | '''Л л''' || || {{IPA|l}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''Lj lj''' || align=&quot;center&quot; | '''Љ љ''' || кір. '''ль''' || {{IPA|lʲ}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''M m''' || align=&quot;center&quot; | '''М м''' || || {{IPA|m}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''N n''' || align=&quot;center&quot; | '''Н н''' || || {{IPA|n}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''Nj nj''' || align=&quot;center&quot; | '''Њ њ''' || кір. '''нь''' || {{IPA|nʲ}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''O o''' || align=&quot;center&quot; | '''О о''' || || {{IPA|o}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''P p''' || align=&quot;center&quot; | '''П п''' || || {{IPA|p}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''R r''' || align=&quot;center&quot; | '''Р р''' || || {{IPA|r}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''S s''' || align=&quot;center&quot; | '''С с''' || || {{IPA|s}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''Š š''' || align=&quot;center&quot; | '''Ш ш''' || лат. '''sz''', '''sx''' || {{IPA|ʃ}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''T t''' || align=&quot;center&quot; | '''Т т''' || || {{IPA|t}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''U u''' || align=&quot;center&quot; | '''У у''' ||  || {{IPA|u}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''V v''' || align=&quot;center&quot; | '''В в''' || || {{IPA|ʋ}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''Y y''' || align=&quot;center&quot; | '''Ы ы''' || лат. '''i''', кір. '''и''' || {{IPA|ɪ}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''Z z''' || align=&quot;center&quot; | '''З з''' || || {{IPA|z}}
|-
| align=&quot;center&quot; | '''Ž ž''' || align=&quot;center&quot; | '''Ж ж''' || лат. '''ż''', '''zs''', '''zx''' || {{IPA|ʒ}}
|}

== В културї ==
Персонажі філму Вацлава Маргула «Цвітна пташка» хоснують меджіславяньскый язык як незнамый славяньскый язык&lt;ref&gt;{{Cite web|title=&quot;Раскрашенная птица&quot; – кинодебют межславянского языка|url=https://www.radio.cz/ru/rubrika/bogema/-raskrashennaya-ptica-kinodebyut-mezhslavyanskogo-yazyka|website=Radio Praha|access-date=28 January 2019|language=ru}}&lt;/ref&gt;. Маргул зазначів, же выхосновав меджіславяньскый язык, жебы уникнути асоціацій із даякым реалным славяньскым народом.&lt;ref name=&quot;Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens&quot;&gt;{{Cite web |author=&lt;!--Staff writer(s); no by-line.--&gt; |title=Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens |url=https://www.kinobox.cz/clanek/17031-vaclav-marhoul-o-nabarvenem-ptaceti |website=Kinobox.cz |access-date=2 September 2019 |language=cs}}&lt;/ref&gt;

== Примір тексту ([[Отче наш]]) ==
{| class=wikitable
! '''Латиніка''' !! '''Кіріліця'''
|-
|
: Otče naš, ktory jesi v nebesah, nehaj svęti sę imę Tvoje.
: Nehaj prijde krålevstvo Tvoje, nehaj bųde volja Tvoja, kako v nebě tako i na zemji.
: Hlěb naš vsjakodenny daj nam dneś, i odpusti nam naše grěhi, tako kako my odpušćajemo našim grěšnikam.
: I ne vvedi nas v pokušeńje,
: ale izbavi nas od zlogo.
: Ibo Tvoje je krålevstvo i moć i slava, na věki.
: Amin.
|
: Отче наш, кторы јеси в небесах, нехај свети се име Твоје.
: Нехај пријде кралевство Твоје, нехај буде вольа Твоја, како в небе тако и на земји.
: Хлеб наш всьакоденны дај нам днес, и одпусти нам наше грехи, тако како мы одпушчајемо нашим грешникам.
: И не введи нас в покушенје, але избави нас од злого.
: Ибо Твоје је кралевство и моч и слава, на веки.
: Амин.
|}

== Література ==
* Barandovská-Frank, Věra. ''Panslawische Variationen''. Brosch, Ciril i Fiedler, Sabine (ed.), Florilegium Interlinguisticum. Festschrift für Detlev Blanke zum 70. Geburtstag. Peter Lang Internationaler Verlag der Wissenschaften, Frankfurt am Main, 2011, {{ISBN|978-3-631-61328-3}}, pp.&amp;nbsp;209–236.
* Duličenko, Aleksandr D. ''Pravigo de la slava interlingvistiko: slava reciprokeco kaj tutslava lingvo en la historio de Slavoj''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&amp;nbsp;75–101.
* Kocór, Maria, et al. ''Zonal Constructed Language and Education Support of e-Democracy – The Interslavic Experience''. Sokratis K. Katsikas &amp; Vasilios Zorkadis eds., E-Democracy – Privacy-Preserving, Secure, Intelligent E-Government Services. 7th International Conference, E-Democracy 2017, Athens, Greece, December 14-15, 2017, Proceedings (Communications in Computer and Information Science no. 792, Springer International Publishing, 2017, {{ISBN|978-3-319-71116-4}}, 978-3-319-71117-1), pp.&amp;nbsp;15–30.
* Meyer, Anna-Maria. [https://www.researchgate.net/publication/308041701_Slavic_constructed_languages_in_the_internet_age ''Slavic constructed languages in the internet age'']. Language Problems &amp; Language Planning, vol. 40 no. 3 (January 2016), pp.&amp;nbsp;287–315.
* Meyer, Anna-Maria. ''Wiederbelebung einer Utopie. Probleme und Perspektiven slavischer Plansprachen im Zeitalter des Internets''. Bamberger Beiträge zur Linguistik 6, Bamberg: Univ. of Bamberg Press, 2014, {{ISBN|978-3-86309-233-7}}.
* Merunka, Vojtěch, ''Interslavic zonal constructed language: an introduction for English-speakers'' (Lukáš Lhoťan, 2018, {{ISBN|9788090700499}}).
* Merunka, Vojtěch. ''Neoslavonic zonal constructed language''. České Budějovice, 2012, {{ISBN|978-80-7453-291-7}}.
* Merunka, Vojtěch; Heršak, Emil; Molhanec, Martin. ''Neoslavonic Language''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&amp;nbsp;114–134.
* Рупосова, Л.П., [https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 ''История межславянского языка''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 |date=2021-10-06 }}. Вестник Московского государственного областного университета. Московский государственный областной университет, 2012 no. 1 ({{ISSN|2224-0209}}), pp.&amp;nbsp;51–56.
* Steenbergen, Jan van. ''Constructed Slavic languages in the 21st century''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&amp;nbsp;102–113.
* Steenbergen, Jan van. ''[https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf Język międzysłowiański jako lingua franca dla Europy Środkowej] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf |date=2021-07-01 }}''. Ilona Koutny, Ida Stria (eds.): Język / Komunikacja / Informacja nr XIII (2018). Poznań: Wydawnictwo Rys, 2018. {{ISBN|978-83-65483-72-0}}, ISSN 1896-9585, pp.&amp;nbsp;47–61.

== Референції ==
{{reflist}}

== Вонкашнї одказы ==
=== О языку ===
* [http://steen.free.fr/interslavic/ Меджіславяньскый — офіціалный сайт]
* [http://interslavic-language.org/ Портал меджіславяньского языка]
* [https://interslavic-dictionary.com/ Многоязычный меджіславяньскый словник]
* [https://interslavic.fun/ Меджіславяньска функція]
* [https://teletype.in/@flame-ice/gQ2prxcbPBuc/ FAQ о меджіславяньскім языку на меджіславяньскім]{{Dead link|date=March 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [https://teletype.in/@flame-ice/m3CLfI4suCO/ FAQ зо меджіславяньскых четів]

=== На языку ===
* [https://isv.miraheze.org Medžuviki] — слободна енціклопедія на меджіславяньскім языку
* [https://isv.miraheze.org/Sbornik:Glavna_stranica Vikisbornik] — зборник текстів на меджіславяньскім языку
* [https://www.youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkkpWsnaRKitfJMx0Ngr8h-g/Playlist Філмы на меджіславяньскім]
* [https://www.youtube.com/playlist?list=PL--S_Qi-XfGTs4Hpnukm4VyiymJJ5VZqF/Playlist Меджіславяньска музика]
* [https://youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkni_M4__JF5Z5YDgPIbDs08&amp;si=lIC4i7qLlZ2a0ZIz/Playlist Авдіокнигы на меджіславяньскім]
* Переклады компютеровых гер: [https://store.steampowered.com/app/3001730/Bober_Bros_Its_Just_A_Prank/It's Just A Prank], [https://store.steampowered.com/app/972760/Secret_Saga_Xamadeon_Stone/Secret Saga], Minecraft, [https://youtube.com/shorts/wPphMHD_Jqw?si=nripPUsRL9WIXSQW/Sid Meier's Civilization BE]

=== Общіна ===
* [https://interslavicforum.org/our-team/ InterSlavic Linguistic Forum - Меджіславяньскый языковый форум]
* [https://www.facebook.com/groups/interslavic/ Ґрупа на Facebook]
* [https://discord.com/invite/n3saqm27QW Ґрупа на Discord]


{{Славяньскы языкы}}

[[Катеґорія:Меджіславяньскый язык]]
[[Катеґорія:Славяньскы языкы]]
[[Катеґорія:Умелы языкы]]
[[Катеґорія:Панславизм]]</text>
      <sha1>ewh7k1k3tr8ylsvglyb983716gik9cz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Танк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6563</id>
    <revision>
      <id>167921</id>
      <parentid>167914</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T15:32:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Gazdadev</username>
        <id>36573</id>
      </contributor>
      <comment>Додано невеликый абзац із Історїйов выникнення танкӱв</comment>
      <origin>167921</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6134" sha1="to3hqvkkr08sv3mrtzmght332zzyrk6" xml:space="preserve">[[Файл:Iraq-m1 abrams.jpg|thumb|250px|Танк США [[Абрамс (танк)|М1 Абрамс]] на уліцях містечка Біаж, [[Ірак]].]]

'''Танк'''&amp;nbsp;— [[броня|бронёвана]] боёва машына на [[гусеніця|гусенічнім]] [[шасі]], звычайно з [[канон]]овым основным [[озброїня|озброїнём]].

В ранных етапах розвитку танкобудованя ся вырабляли танкы з выключно [[кулёмет|кулёметовым]] озброїнём, а по [[Друга світова война|Другій світовій войнї]] експеріментовали з конштруованём танків [[ракета|ракетовым]] озброїнём. Знаны суть варіанты танків з огнёметом.

Основнов розлуков танку од другых гусенічных боёвых машын з каноновым озброїнём є можливость танку швыдко стрїляти в шырокых меджах [[Кут піднесїня|кутів піднесїня]] тай горізонталных кутах. В переважній векшынї припадків таку можливость реалізовали встановлїнём канона на [[Башта (озброїня)|баштї]], котра ся обертать в горізонталній площінї, хоць суть нечісленны выняткы.

== Історїя выникнення ==
Танкы ся появили 1916 году в [[Перша світова война|Першӱв світовӱв войнї]] для прорыва лїнїй обороны в умовах позицїйної во́йны на западному фронтови. У міжвоєнный період танкы еволюціонували до більш універсальных бойовых машин, здатных выконувати широкый спектръ задач на полї бою, а разом із нима розвивалися і доктрины застосування танковых вїйськ у маневровӱв войні, зокрема, німицька ідея [[«бліцкрига»]]. Успіх кампаній Вермахта проти [[Польско|Польщі]], [[Франція|Франції]] та СССР привӱв до широкого вызнання ефективностї танка і масового выробництва в усіх провідных країнах.

== Референції ==
{{reflist}}
{{Переклад|uk|Танк|10168563}}

== Вонкашнї лінкы ==
{{Commonscat|Tanks}}
* [http://www.battlefield.ru The Russian Battlefield] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20110720235851/http://www.kubinka.ru/ Воєнний музей Бронетанкового озброєння та техніки. Росія, Кубінка] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20110212041131/http://armor.kiev.ua/ Бронетанкова бібліотека Василя Чобітка] {{ref-ru}}
* [http://wio.ru/tank/ww1tanru.htm Танки 1-ї світової війни] {{ref-ru}}
* [http://wio.ru/tank/ww2aceru.htm Радянські танкові аси] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20120805052110/http://armor.kiev.ua/ptur/ Танку ПТКР не страшний. Захист бронетанкової зброї та техніки від високоточної зброї] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20090611002219/http://www.achtungtiger.boom.ru/ Невелика сторінка про німецьких танкових асів Другої світової війни] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20090221131854/http://armoured.vif2.ru/main.htm Вітчизняна бронетанкова техніка] {{ref-ru}}
* [http://www.btvt.narod.ru/ Сталь та вогонь: танки у війнах] {{ref-ru}}
* [http://redtanks.bos.ru/ Сталева лавина] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20061009000540/http://www.ipclub.ru/arsenal/angar/WWII/army/germany/gertanks/panzerwaffe.htm Танки та самохідні установки Німеччини. 1933—1945] {{ref-ru}}
* [http://ru-front.h1.ru/ Сайт присвячений історії розвитку та застосування бронетанкової техніки, а також піхотного озброєння, які використовувалися в битвах на Східному фронті] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20080924125820/http://wwi.sbn.bz/tank2/tank2.htm Танки та броньовики першої світової війни] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20110504083113/http://liveguns.ru/tanki Каталог танків] {{ref-ru}}
* Передача «Воєнна справа». [https://web.archive.org/web/20100112012835/http://rutube.ru/tracks/483352.html?v=de0b97b1ba32c3b3df0f86edad87d1ff Серія про танки] на [http://rutube.ru RuTube] {{ref-ru}}
* [http://www.achtungpanzer.com/panzer.htm ACHTUNG PANZER! Сайт присвячений бронетанковій техніці Німеччини періоду Другої світової війни] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20090211132241/http://armorinaction.com/ Armour in action. Сайт містить величезну кількість фотографій сучасних танків в реальних умовах (не на виставках)] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20141110230956/http://www.onwar.com/tanks/index.htm OnWar's Tanks of World War II] Порівняльні характеристики та діаграми танків Другої світової війни {{ref-en}}

[[Катеґорія:Танкы|*]]
[[Катеґорія:Бронетехніка]]
[[Катеґорія:Зброя]]</text>
      <sha1>to3hqvkkr08sv3mrtzmght332zzyrk6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Споєны штаты</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6681</id>
    <redirect title="Споєны штаты америцькы" />
    <revision>
      <id>167939</id>
      <parentid>67852</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:39:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Споєны штаты америцькы]]</comment>
      <origin>167939</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" sha1="1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Споєны штаты америцькы]]</text>
      <sha1>1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Споєны Штаты Американьскы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6694</id>
    <redirect title="Споєны штаты америцькы" />
    <revision>
      <id>167938</id>
      <parentid>68591</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:39:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Споєны штаты америцькы]]</comment>
      <origin>167938</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" sha1="1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Споєны штаты америцькы]]</text>
      <sha1>1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>ЗША</title>
    <ns>0</ns>
    <id>9681</id>
    <redirect title="Споєны штаты америцькы" />
    <revision>
      <id>167927</id>
      <parentid>90633</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:37:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Споєны штаты америцькы]]</comment>
      <origin>167927</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" sha1="1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Споєны штаты америцькы]]</text>
      <sha1>1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сполучені Штати Америки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10358</id>
    <redirect title="Споєны штаты америцькы" />
    <revision>
      <id>167937</id>
      <parentid>93199</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:39:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Споєны штаты америцькы]]</comment>
      <origin>167937</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" sha1="1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Споєны штаты америцькы]]</text>
      <sha1>1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Классификатор объектов административно-территориалного устрою Украины</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10654</id>
    <revision>
      <id>167950</id>
      <parentid>101348</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T04:52:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>167950</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1892" sha1="fcvubcruyxj9rugowce30h3sh1q18ja" xml:space="preserve">'''Классифика́тор объе́ктов администрати́вно-территориа́лного устро́ю Украи́ны''' ('''КОАТУУ'''), (укр.) Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України.

Введеный в силу 1. януара 1998.

Код КОАТУУ десятьзначный.

* Позиции 1—2 — первый уровень классификации. Включать [[Автономна Републіка Крым|Автономну Републику Крым]], [[Шаблона:Україна|области Украины]], городы зо специалным статусом ([[Київ|Киев]], [[Севастополь]]).
* Позиции 3—5 — другый уровень классификации. Включать городы областного значѣня, районы Автономной Републикы Крым и областей, районы в городах зо специалным статусом.
* Позиции 6—8 — третий уровень классификации. Включать городы районного значѣня, районы в городах областного значѣня, селища городского типа, сельскы и селищны рады.
* Позиции 9—10 — четвертый уровень классификации. Включать села и селища.

== Одказы ==
* [http://www.ukrstat.gov.ua/klasf/st_kls/op_koatuu_2016.htm КОАТУУ про стерханя]
* [https://web.archive.org/web/20121101203305/http://dovidnyk.in.ua/directories/koatuu Довѣдник КОАТУУ]

[[Катеґорія:Адміністратівне дїлїня Україны]]
[[Катеґорія:Геокоды]]</text>
      <sha1>fcvubcruyxj9rugowce30h3sh1q18ja</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Споены Штаты Америцкы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14814</id>
    <redirect title="Споєны штаты америцькы" />
    <revision>
      <id>167936</id>
      <parentid>112199</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:38:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Споєны штаты америцькы]]</comment>
      <origin>167936</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" sha1="1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Споєны штаты америцькы]]</text>
      <sha1>1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Спишска Бела</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16592</id>
    <redirect title="Спішска Бела" />
    <revision>
      <id>167935</id>
      <parentid>120045</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:38:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Спішска Бела]]</comment>
      <origin>167935</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="59" sha1="hlksr6deet3ciavgthh9bx3nujorgv8" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Спішска Бела]]</text>
      <sha1>hlksr6deet3ciavgthh9bx3nujorgv8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Country data США</title>
    <ns>10</ns>
    <id>19057</id>
    <redirect title="Шаблона:Country data Споєны штаты америцькы" />
    <revision>
      <id>167947</id>
      <parentid>136369</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:40:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Шаблона:Country data Споєны штаты америцькы]]</comment>
      <origin>167947</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="106" sha1="1uh1ycdjoeh2pbnop5gqkmmrdrir9np" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:Country data Споєны штаты америцькы]]</text>
      <sha1>1uh1ycdjoeh2pbnop5gqkmmrdrir9np</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Список держав, де англицкый є официалным языком</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19100</id>
    <redirect title="Список країн і теріторій, де є анґліцькый язык урядным языком" />
    <revision>
      <id>167933</id>
      <parentid>136771</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:38:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Список країн і теріторій, де є анґліцькый язык урядным языком]]</comment>
      <origin>167933</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="148" sha1="ljn9fieq05wayfujem0d34mwy016be7" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Список країн і теріторій, де є анґліцькый язык урядным языком]]</text>
      <sha1>ljn9fieq05wayfujem0d34mwy016be7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Стара Корнiця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19515</id>
    <revision>
      <id>167918</id>
      <parentid>140850</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T12:27:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>167918</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="978" sha1="qjv4jj7dobbsyajvk1aqxx74kuzpdbq" xml:space="preserve">{{НП}}
'''Стара́ Корнíця''' ({{lang-pl|Stara Kornica}})&amp;nbsp;— є [[Підляшукы|підляське]] [[село]] на выходї [[Польско|Польска]].
[[File:Stara-Kornica-cy.jpg|thumb|left|325px|Стара Корніця]]
{{-|left}}

== Вызначны родаци села ==
* {{iw|Микола Янчук||uk|Янчук Микола Андрійович}} (1859—1921) — [[Підляшукы|підляшськый]] [[етноґраф]] і [[писатель]].                                                                                                                        
                                                                                                                          
                                                                                                                          {{Стыржень}}

[[Катеґорія:Старорусиньскы села в Польску]]</text>
      <sha1>qjv4jj7dobbsyajvk1aqxx74kuzpdbq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Края Чеська</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19655</id>
    <redirect title="Список країв в Чеську" />
    <revision>
      <id>167928</id>
      <parentid>135728</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:37:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Список країв в Чеську]]</comment>
      <origin>167928</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="75" sha1="depkrff5gi1lr4u3ikdj09nbqyzxnmj" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Список країв в Чеську]]</text>
      <sha1>depkrff5gi1lr4u3ikdj09nbqyzxnmj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Kraje v Česku</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19656</id>
    <redirect title="Список країв в Чеську" />
    <revision>
      <id>167926</id>
      <parentid>135729</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:37:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Список країв в Чеську]]</comment>
      <origin>167926</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="75" sha1="depkrff5gi1lr4u3ikdj09nbqyzxnmj" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Список країв в Чеську]]</text>
      <sha1>depkrff5gi1lr4u3ikdj09nbqyzxnmj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Список штатных держав, де анґліцькый язык офіціалный або бесїдный</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19899</id>
    <redirect title="Список країн і теріторій, де є анґліцькый язык урядным языком" />
    <revision>
      <id>167934</id>
      <parentid>136753</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:38:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Список країн і теріторій, де є анґліцькый язык урядным языком]]</comment>
      <origin>167934</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="148" sha1="ljn9fieq05wayfujem0d34mwy016be7" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Список країн і теріторій, де є анґліцькый язык урядным языком]]</text>
      <sha1>ljn9fieq05wayfujem0d34mwy016be7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Country data VCT</title>
    <ns>10</ns>
    <id>20127</id>
    <redirect title="Шаблона:Country data Святый Вінцент і Ґренадіны" />
    <revision>
      <id>167946</id>
      <parentid>137879</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:40:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Шаблона:Country data Святый Вінцент і Ґренадіны]]</comment>
      <origin>167946</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="113" sha1="21ytwpbgkcbbw1s29cf4an0n02jp4jc" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:Country data Святый Вінцент і Ґренадіны]]</text>
      <sha1>21ytwpbgkcbbw1s29cf4an0n02jp4jc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Country data USA</title>
    <ns>10</ns>
    <id>20133</id>
    <redirect title="Шаблона:Country data Споєны штаты америцькы" />
    <revision>
      <id>167944</id>
      <parentid>137895</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:40:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Шаблона:Country data Споєны штаты америцькы]]</comment>
      <origin>167944</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="106" sha1="1uh1ycdjoeh2pbnop5gqkmmrdrir9np" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:Country data Споєны штаты америцькы]]</text>
      <sha1>1uh1ycdjoeh2pbnop5gqkmmrdrir9np</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Краї в Чеську</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20182</id>
    <redirect title="Список країв в Чеську" />
    <revision>
      <id>167929</id>
      <parentid>138053</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:37:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Список країв в Чеську]]</comment>
      <origin>167929</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="75" sha1="depkrff5gi1lr4u3ikdj09nbqyzxnmj" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Список країв в Чеську]]</text>
      <sha1>depkrff5gi1lr4u3ikdj09nbqyzxnmj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Селідовоє (Украйина)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21683</id>
    <redirect title="Селідово" />
    <revision>
      <id>167932</id>
      <parentid>147805</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:38:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Селідово]]</comment>
      <origin>167932</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="52" sha1="0fibyb9epg3fz5endr7dq7yk9p1rv4c" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Селідово]]</text>
      <sha1>0fibyb9epg3fz5endr7dq7yk9p1rv4c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дрельє</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22327</id>
    <revision>
      <id>167949</id>
      <parentid>151884</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T04:36:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>167949</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1266" sha1="1vx7zcw8alz2wgon4pxy9mykvj23y20" xml:space="preserve">'''Дре́льє''' ([[Серьбскый язык|серб]] и [[Чорногорьскый язык|чорн]]. Дреље) ([[Албаньскый язык|алб]]. Drelaj) — [[Албанцѣ|албаньскоє]] [[село]] у [[Косово і Метохія|Косові]], община [[Печ (община)|Печ]].

{{НП}}

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2011]] рӯк живе 74 людий, из них:

[[Албанцѣ|Албанци]] — 100%

== Удкликованя ==

* [http://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/kosovo/drelje/ Гугл сателитска мапа ()] {{Ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20241217153210/http://www.fallingrain.com/world/KV/00/Drelje.html Мапе, аеродроми и временска ситуација локација ()] {{Ref-en}}
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Косова и Метохії]]
[[Катеґорія:Косово і Метохія]]
[[Катеґорія:Населены пункты Сербії]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Албаньскі села у Косові]]</text>
      <sha1>1vx7zcw8alz2wgon4pxy9mykvj23y20</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Цхінвал</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22602</id>
    <redirect title="Чреба" />
    <revision>
      <id>167943</id>
      <parentid>157612</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:40:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Чреба]]</comment>
      <origin>167943</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="112" sha1="brb9s7u9t7wqlib4gkvvh566iz627wi" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чреба]]

__СТАТИЧНЕ_ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ__
__DISAMBIG__</text>
      <sha1>brb9s7u9t7wqlib4gkvvh566iz627wi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Софія (Мукачовскый раён)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22947</id>
    <revision>
      <id>167924</id>
      <parentid>155841</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T16:10:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167924</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9731" sha1="jwiic54pt1mbrx6z39atliebi6w7ulc" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
{{Otheruses|Софія (чеперушка)|Софія}}
{{Село Україны
 | назва                  = Софія
 | місцёва назва          = {{lang-uk|Софія}}
 | область                = Закарпатьска
 | район                  = [[Мукачовськый район|Мукачовскый]]
 | рада                   = Верхнёкоропецька
 | код КОАТУУ             = 2122783002
 | образок                =
 | образок_розмір         =
 | образок_підпис         =
 | уміщіня                = Ukraine location map.svg
 | попис уміщіня          = 
 | mapx                   = 12
 | mapy                   = 100
 | заложене               = 1804
 | перша писемна змінка   = 
 | жытелїв                = 385 (2001)
 | розлога                = 1,285
 | ref-розлога            =
 | густота жытельства     = 300,39
 | поштовы індексы        = 89664
 | телефон                = 3131
 | ґеоґрафічны коордінаты = {{Coord|48|23|29|N|22|49|34|E|scale:100000}}
 | надморьска вышка       = 157
 | ref-надморьска вышка   =
 | водойма                =
 | адреса                 = 89674, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Зубівка, вул. Миру, буд. 45
 | вебова сторінка        =
 | картка                 = 
 | прапор                 =
 | попис прапора          =
 | ерб                    = Sofia muk gerb.png
 | попис ерба             = 
}}
'''Софі́я''' або '''Жóвфія'''&lt;ref&gt;Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі,
де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Кроатика – Будапешт, 2021&lt;/ref&gt; ({{lang-uk|Софія}}, {{lang-hu|Zsófiafalva}}, {{lang-cs|Žofia, Žofie}}, {{lang-de|Sophiendorf}}) є [[село]] в [[Україна|Українї]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Мукачовськый район|Мукачовского раёну]].

== Історія ==
В періодї [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьской імперії]] то было село Мукачовского окресу [[Жупа Берег|Бережской жупы]]. Офіціална назва є Жофіяфолво ({{lang-hu|Zsófiafalva}}). Село мало властны сімболы — печать зо зображеным рольника з сокыров, котрый рубить поваленый дуб (взор такой печати было схвалено Міністерством загранічных дїл Мадярьского кралёвства). 

Село заложив в роцї 1804 Франц Філіп Шенборн-Бухгайм з 303 нїмецькыма католицькыма осадниками з [[Чесько|Чеська]] і [[Австрія|Австрії]]. На памнятку своёй манжелкы поменовав село Софіендорф ({{lang-hu|Sophiendorfnak}}). В 1877 роцї была в селї збудована церьков і рік ту пособила мадярьска народна школа, але назва села была змінена на {{lang-hu|Zsófiafalva}}. 

Містна студня є дїдовизном основателём села, переселенцями з [[Нїмецько|Нїмецька]] і Австрії. 

По [[Трианонскый мирный договор|Тріаноньской догоды]] село Софія была в роцї 1920 частёв [[Чеськословеньско|Чехословакії]],&lt;ref&gt;''Seznam obcí a úřadů na Podkarpatské Rusi''. Užhorod: [s.n.], 1922. [https://www.digitalniknihovna.cz/nacr/view/uuid:4726c9d0-b7de-11dd-a769-000d606f5dc6?page=uuid:9c823d70-ba3f-11dd-b277-000d606f5dc6 Доступно онлайн]. S. 8.&lt;/ref&gt; в марцї 1939 ся вернула до [[Мадярске кральовство|Мадярьска]] як часть [[Подкарпатя|Підкарпатя]]. Концём року 1944 ся дістала до [[Совєтьскый союз|совєтьскых рук]], векшына нїмецького обывательства уж тогды утелки, тых, котры зістали, депортовали в роцї 1946 до [[Казахстан]]у і повернїня ся могли зачати в роцї 1950. Послїдня нїмецька родина з села ся повернула до Нїмецька в роцї 1989.

== Обывательство ==
По списованю обывательства [[Украинска ССР|Україньской ССР]] з року 1989 мало село 437 обывателїв, з того 205 мужів і 232 жен.&lt;ref name=&quot;населення 1989&quot;/&gt;

По [[Списаня жительства Украйины (2001)|списованю обывательства в Українї]] в роцї 2001 жыло в селї 385 обывателїв.&lt;ref name=&quot;населення 2001&quot;/&gt;

=== Язык ===
Роздїлїня обывателїв подля материньского языка по списованю обывательства з року 2001:&lt;ref name=&quot;населення 2001 мова&quot;/&gt;
{| class=&quot;standard&quot;
|-
! Язык || Процент
|-
| [[Україньскый язык|україньскый]]
| align=&quot;right&quot;| 98,45&amp;nbsp;%
|-
| [[Російскый язык|російскый]]
| align=&quot;right&quot;| 1,04&amp;nbsp;%
|-
| [[Молдавскый язык|молдавскый]]
| align=&quot;right&quot;| 0,26&amp;nbsp;%
|-
| остатнї
| align=&quot;right&quot;| 0,25&amp;nbsp;%
|}

== Особности ==
* [[Мартон Іштван]] (1923–1996), україньскый [[Композитор|композітор]], кваліріста, педаґоґ.

== Памняткы ==
* Церьков Святого Штефана (1877)

== Референції ==
{{reflist|refs=

&lt;ref name=&quot;населення 1989&quot;&gt;{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|title=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|website=database.ukrcensus.gov.ua|publisher=Банк даних [[Державна служба штатістікы Украйины|Державної служби статистики України]]|access-date=8 листопада 2019|archive-date=2014-07-31|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp |date=2014-07-31 }}&lt;/ref&gt;

&lt;ref name=&quot;населення 2001&quot;&gt;{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|title=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|website=database.ukrcensus.gov.ua|publisher=Банк даних [[Державна служба штатістікы Украйины|Державної служби статистики України]]|access-date=8 листопада 2019|archive-date=2014-07-31|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp |date=2014-07-31 }}&lt;/ref&gt;

&lt;ref name=&quot;населення 2001 мова&quot;&gt;{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|title=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|webcite=database.ukrcensus.gov.ua|publisher=Банк даних [[Державна служба штатістікы Украйины|Державної служби статистики України]]|access-date=8 листопада 2019|archive-date=2014-07-31|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp |date=2014-07-31 }}&lt;/ref&gt;

}}

[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]</text>
      <sha1>jwiic54pt1mbrx6z39atliebi6w7ulc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Область (Україна)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22957</id>
    <revision>
      <id>167925</id>
      <parentid>156326</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T16:19:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167925</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11372" sha1="cgkw4890yhhvvh97kc27whxhq1ltbwr" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
[[File:Ukraine, administrative divisions (claims hatched) - cs - colored.svg|thumb|Адміністратівны єдинкы найвысшого уровня в Українї]]
'''О́бласть''' є [[Адміністративноє діленя Украины|адміністратівна єдиніця]] [[Україна|Україны]]. Україна є роздїлена на 24&amp;nbsp;адміністратівных областей ({{lang-uk|область}}).&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Конституція України |url=https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 |access-date=2024-01-14 |website=Офіційний вебпортал парламенту України |language=uk}}&lt;/ref&gt; Україна є [[Унитарна держава|унітарный штат]], в дослїдку чого области мають лем тоты компетенції, котры їм признав україньскый устав.&lt;ref&gt;Конституція України - Розділ IX. [https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil-ix ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ] Процитовано 31 липня 2024&lt;/ref&gt; Непозераючі на то, же Україна є унітарный і недїлимый штат, єствують сполоченьскы і політічны роздїлы меджі северныма і западныма і южныма і выходныма частями країны. Повод того внуторного роздїлїня країны повязане з тым, же западны области были припоєны к [[Украинска ССР|Україньской совєтьской соціалістічной републікы]] на основі [[Пакт Рібентроп-Молотов|пакту Ріббентропа-Молотова]] в роках 1939–1940, причім передтым были частёв [[Румуньско|Румуньска]] і [[Рѣчь Посполита II.|Польска]] — Северна Буковина і выходне Польско. [[Підкарпатьска Русь]], котра была частёв [[Чеськословеньско|Чехословакії]] в роках 1918–1939 і Мадярьска в роках 1939–1944 была к [[Совєтьскый союз|СССР]] офіціално припоєна в роцї&amp;nbsp;1946 як [[Закарпатска область|Закарпатьска область]]. Остаток Україны тогды быв частёв [[РСФСР|Совєтьской Росії]] і СССР од року 1919 і перед [[Перша світова война|Першов світовов войнов]] быв частёв [[Російска імперія|Російской імперії]] од 18.&amp;nbsp;стороча і такым чіном підлїгав русіфікації і російского впливу. Особитов главов [[Крым|Крымского полоострова]], котрый є обываный переважно [[Русы|Росіянами]] і частёв Україны ся став в роцї&amp;nbsp;1955. Дослїдкы такого бурливого розвою Україны мож задати ай днесь, кедь можна слїдовати великый розкол обывательства подля ґеоґрафічной пологы. 

Теріторія Україны ся дїлить на найвысшы уровни (27&amp;nbsp;субєктів): на 1 автономну републіку (Крым), 24&amp;nbsp;области і 2&amp;nbsp;міста зо шпеціалным статусом (м. [[Кієв]] і [[Севастополь]]). Севастополь лежачій на Крымі не є частёв [[Автономна републіка Крым|Автономной републікы Крым]]. 

Автономна републіка Крым і місто Севастополь суть од року 2014 предметом російской анексії і Україна не має над тыма реґіонами жадну контролу. Україна ани векшына світа їх то непризнає, также [[де юре|де-юре]] оставать тоты єдиніцї частёв Україны. Четыри области Україны переважно окупованы [[Росія|Росіёв]] ([[Донецька область|Донецька]], [[Луганьска область|Луганьска]], [[Херсоньска область|Херсоньска]] і [[Запорізька область|Запорізька области]]) ся концём септембра 2022 стали частёв Російской федерації на основі незаконных референдумів о припоїню к Росії. Выслїдкы референдумів і їх вывой были меджінародно спохыбнено і векшына штатів [[Орґанізація споєных націй|ОСН]] їх непризнала.&lt;ref&gt;{{Cite news |date=2022-09-30 |title=Putin signs documents to illegally annex four Ukrainian regions, in drastic escalation of Russia's war |url=https://www.theglobeandmail.com/world/article-putin-signs-documents-to-unlawfully-claim-4-ukrainian-regions-in/ |access-date=2024-01-14 |work=The Globe and Mail |language=en-CA}}&lt;/ref&gt; Окрем Луганьской области Росія не має повного контролу над теріторіями жадной з тых областей.

== Список областей ==
Найвекшым подля розлогов областю є [[Одеська область]]&amp;nbsp;— 33310&amp;nbsp;км², а найменшым є [[Чернівецька область]]&amp;nbsp;— 8097&amp;nbsp;км². 
{| border=0 cellspacing=0 cellpadding=2 style=&quot;text-align:left; border:1px solid #ddd; font-size:90%;
|- style=&quot;background:#ddd; vertical-align:top;&quot;
! style=&quot;text-align:left; font-weight:normal;&quot; | Область
! style=&quot;text-align:left; font-weight:normal;&quot; | україньскый
! style=&quot;text-align:left; font-weight:normal;&quot; | Центер
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Вінницька область]]
| -{Вінницька область}-
| [[Вінниця]] (-{''Вінниця''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Волиньска область]]
| -{Волинська область}-
| [[Луцьк]] (-{''Луцьк''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Днїпропетровска область]]
| -{Дніпропетровська область}- 
| [[Днїпро (місто)|Днїпро]] (-{''Дніпро''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Донецька область]]
| -{Донецька область}- 
| [[Донецьк]] (-{''Донецьк''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Жытомирьска область]]
| -{Житомирська область}- 
| [[Жытомир]] (-{''Житомир''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Закарпатска область|Закарпатьска область]]
| -{Закарпатська область}- 
| [[Ужгород]] (-{''Ужгород''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Запорізька область]]
| -{Запорізька область}- 
| [[Запоріжя]] (-{''Запоріжжя''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Ивано-Франкӯвська область|Івано-Франківска область]]
| -{Івано-Франківська область}- 
| [[Івано-Франківск]] (-{''Івано-Франківськ''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Киёвська область|Кієвска область]]
| -{Київська область}- 
| [[Кієв]] (-{''Київ''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Кіровоградьска область]]
| -{Кіровоградська область}- 
| [[Кропивницькый]] (-{''Кропивницький''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Луганьска область]]
| -{Луганська область}- 
| [[Луганьск]] (-{''Луганськ''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Львівска область]]
| -{Львівська область}- 
| [[Львів]] (-{''Львів''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Миколаївска область]]
| -{Миколаївська область}- 
| [[Миколаїв]] (-{''Миколаїв''}-) 
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Одеська область]]
| -{Одеська область}- 
| [[Одеса]] (-{''Одеса''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Полтавска область]]
| -{Полтавська область}- 
| [[Полтава]] (-{''Полтава''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Рівненьска область]]
| -{Рівненська область}- 
| [[Рівне]] (-{''Рівне''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Сумска область]]
| -{Сумська область}- 
| [[Сумы]] (-{''Суми''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Тернопільска область]]
| -{Тернопільська область}- 
| [[Тернопіль]] (-{''Тернопіль''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Харьковска область]]
| -{Харківська область}- 
| [[Харьков]] (-{''Харків''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Херсоньска область]]
| -{Херсонська область}- 
| [[Херсон]] (-{''Херсон''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Хмельницька область]]
| -{Хмельницька область}- 
| [[Хмельницькый]] (-{''Хмельницький''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Черкаска область]]
| -{Черкаська область}-
| [[Черкасы]] (-{''Черкаси''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Чернівецька область]]
| -{Чернівецька область}-
| [[Чернівцї]] (-{''Чернівці''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Чернїгівска область]]
| -{Чернігівська область}-
| [[Чернїгів]] (-{''Чернігів''}-)
|}

{{Oblasts of Ukraine}}

== Колишнї области ==
* [[Дрогобичска область]]
* [[Ізмаїльска область]]
* [[Крымска область]]

== Референції ==
{{reflist}}

== Поз. тыж ==
* [[Адміністративноє діленя Украины|Адміністратівна єдинка Україны]]
* [[Область]]
* [[Реґіон]]

[[Катеґорія:Области Україны|*]]</text>
      <sha1>cgkw4890yhhvvh97kc27whxhq1ltbwr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Херсоньскый раён</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23198</id>
    <redirect title="Херсонськый район" />
    <revision>
      <id>167942</id>
      <parentid>156883</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:39:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Херсонськый район]]</comment>
      <origin>167942</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="69" sha1="pmhcgj796tlaljoy7v08nosy1fvoxwj" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Херсонськый район]]</text>
      <sha1>pmhcgj796tlaljoy7v08nosy1fvoxwj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Споєні Штаты Америкы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23202</id>
    <redirect title="Споєны штаты америцькы" />
    <revision>
      <id>167940</id>
      <parentid>156919</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:39:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Споєны штаты америцькы]]</comment>
      <origin>167940</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" sha1="1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Споєны штаты америцькы]]</text>
      <sha1>1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дравастара</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23722</id>
    <revision>
      <id>167948</id>
      <parentid>159764</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T02:49:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>167948</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3890" sha1="7lmnn0z96hbhvmarpzs9fqcmggkl4oj" xml:space="preserve">{{Локалита|статус=[[Село]] [[Мадярщина|Мадярщины]]|крайна=Мадярщина|руська назва=Дравастара|оригинална назва=Drávasztára|вид крайны=Держава &lt;!--2.гарадича администрации --&gt;|регион=Бараня|вид региона=жупа|район=Шелльє|вид района=округ &lt;!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --&gt;|община=Дравастара|вид общины=самосправа &lt;!--5.гарадича администрации --&gt;|lat_deg=45|lon_deg=17|lat_min=49|lat_sec=32|lat_dir=N|lon_min=49|lon_sec=20|lon_dir=E|CoordScale=300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --&gt;|площа=18,18 &lt;!-- в квадр. км --&gt;|население=365 &lt;!-- лем само число --&gt;|год переписи=2024|часовый пояс=+1|DST=перевод годинкы &lt;!—пустый параметер значить, же час не переводять --&gt;|телефонный код=(+36)73|почтовый индекс=7960|вид идентификатора=&lt;!--инде може быти инша система --&gt;|сайт=https://www.facebook.com/61566954390751 Drávasztára Község Önkormányzata Hivatalos|язык сайта={{ref-hu}}|категория в Commons=Drávasztára}}

'''Дравастара''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Drávasztára''; [[Хорватьскый язык|хорв.]] ''Starin''&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20230903121639/https://hrcak.srce.hr/file/11541 HRVATSKA IMENA NASELJENIH MJESTA U MADŽARSKOJ]&lt;/ref&gt;) ''—'' [[село]] в [[Мадярьско|Мадярьску]]. На януар [[2024]]. року мало 365 обывателїв.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&amp;p_id=21698 Drávasztára] [[Мадярскый язык|мад.]]  Helységnévtár. 2024. Magyarország helységnévtára. https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&amp;p_id=21698&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
'''Податкы списованя людности в роцї 2022&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;'''
{| class=&quot;wikitable&quot;
!Народность
!Процент
|-
|мадяре
|85,8%
|-
|горваты
|34,0%
|-
|нїмцї
|3,0%
|-
|циганы (ромале)
|1,4%
|-
|сербы
|0,0%
|-
|словакы
|0,0%
|-
|українцї
|0,0%
|-
|полякы
|0,0%
|-
|румуны
|0,0%
|-
|словенцї
|0,0%
|-
|болгары
|0,0%
|-
|армены
|0,0%
|-
|грекы
|0,0%
|-
|русины
|0,0%
|-
|іншы
|1,4%
|-
|не одповіли
|9,3%
|-
| colspan=&quot;2&quot; |''Зазначка: позад можности вказовати двойну націоналность сума може перевысшовати 100%.''
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Віровызнаня
|-
|римокатоликы
|57,0%
|-
|реформаты
|4,1%
|-
|іншы католикы
|3,8%
|-
|євангелікы
|0,3%
|-
|іншы хрістіаньскы деномінації
|0,3%
|-
|православны хрістіане
|0,0%
|-
|грекокатоликы
|0,0%
|-
|юдаїсты
|0,0%
|-
|іншы реліґійны общіны, деномінації
|0,0%
|-
|не належать до реліґійных общін, деномінацій
|9,0%
|-
|не одповіли
|25,5%
|}

== Атракції ==

* Римокатолицькый храм

== Ґалерія ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Drávasztára, kis híd.jpg
Файл:Drávasztára, római katolikus templom.jpg
Файл:Drávasztára, katolikus templom.jpg
Файл:Drávasztára, Dráva-kikötő 2023 01.jpg
Файл:Drávasztára, biciklisek a faluban.jpg
&lt;/gallery&gt;

== Референції ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]]</text>
      <sha1>7lmnn0z96hbhvmarpzs9fqcmggkl4oj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Споєні штаты Америкы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24136</id>
    <redirect title="Споєны штаты америцькы" />
    <revision>
      <id>167941</id>
      <parentid>163378</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:39:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Споєны штаты америцькы]]</comment>
      <origin>167941</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" sha1="1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Споєны штаты америцькы]]</text>
      <sha1>1og0idkse0n1siwit4a5k0m0wqnr7cw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Литовськый язык</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24233</id>
    <redirect title="Литовскый язык" />
    <revision>
      <id>167930</id>
      <parentid>163691</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T01:37:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Литовскый язык]]</comment>
      <origin>167930</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="63" sha1="rgc04vor2ce2h2f73ihv9fles9a9308" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Литовскый язык]]</text>
      <sha1>rgc04vor2ce2h2f73ihv9fles9a9308</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Борис Георгиевич Перчаткин</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24779</id>
    <revision>
      <id>167920</id>
      <parentid>167915</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T14:33:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>языкова оправа</comment>
      <origin>167920</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16974" sha1="841ft0hiuuxsub6m0b1hs7spfib44kj" xml:space="preserve">{{Особа проста
| Имя = Борис Георгиевич Перчаткин
| Уроджѣня           = {{Birth date and age|1946|7|1}}
| Мѣсто_роджѣня      = [[Миргород]], [[Украинска ССР|УССР]], [[СССР]]&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;
| Чинность           = правооборонця, релиґійный лидер
}}
'''Борис Георгиевич Перчаткин''' ({{ref-ru}} ''Борис Георгиевич Перчаткин''; *1. юл 1946) — [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|совѣтскый]] и [[Споєны штаты америцькы|америцкый]] правооборонця, еден из найпознатшых дѣятельох религийного емиграчного руху, што ся зачав концьом 1970-х – зачатком 1980-х рокох у городѣ [[Находка]]. Року 1989 быв на чолѣ лобистского дѣятельства у [[США]] за приятя «поправкы Лаутенберга» (Lautenberg Amendment), вдякы котрой около 1 милиона представительох религийных меншин из краин бывшого [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совѣтского Союза]] достали право легално емигровати до [[Споєны штаты америцькы|США]].&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;&gt;{{cite web |last=Романович |first=Михаил |year=2023 |title=Правозащитник, Борис Перчаткин, смертельно болен |website=spasenie.by |date=2023-09-26 |url=https://spasenie.by/publ/pravozashhitnik_boris_perchatkin_smertelno_bolen/4-1-0-82 |language=ru}}&lt;/ref&gt;

== Биография ==
=== Ранны рокы и прилученя ку церкви ===
Борис Перчаткин ся родив у фамилии военного пилота незадовго перед тым, як отець му загыб у автокатастрофѣ. По пару роках мати му ся оддала за иншого военного, но року 1983 отчима арештовали за то, же под час бунту одпер выконати розказ, и засудили на 25 рокы каторжных робот у лаграх [[Воркута|Воркуты]]. Яко 16-рочный Борис у Находцѣ прийшов до пятидесятницкой Церкви и став ся ей членом. Надале зачав зберати информации о переслѣдованю вѣрникох у Совѣтском Союзѣ и активно дѣлити ся нев зо заграничныма новинарями.&lt;ref name=&quot;semjonova&quot;&gt;{{cite web |last=Семенова |first=Виктория |year=2020 |title=Борис Перчаткин — о том, как помогал верующим из СССР попасть в США |website=usa.one |date=2020-01-03 |url=https://usa.one/2020/01/boris-perchatkin-o-veruyushhix-v-sssr-immigracii-v-ssha-i-aktivizme/ |language=ru}}&lt;/ref&gt;

=== Емиграчный рух и контакты из дисидентами ===
Року 1976 Перчаткин сполу из соратниками Василийом Патрушевым, В. А. Бурлаченком и Владимиром Степановым навязав контакты из [[Дисиденты в СССР|дисидентами]] у [[Москва|Москвѣ]].&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot;&gt;{{cite journal |last=Островская |first=О. П. |year=2017 |title=Судьбы участников эмиграционного движения пятидесятников на дальнем востоке в 1970-1980-х гг. |journal=Владивосток – точка возвращения: прошлое и настоящее русской эмиграции |publisher=Дальневосточный юридический институт МВД РФ |url=http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65 |language=ru |pages=65—70 |archive-url= https://web.archive.org/web/20230926080912/http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65 |archive-date=2023-09-26}}&lt;/ref&gt; Дисиденты порадили им дати ростучому емиґрачному руху орґанизовану форму&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;. Того ж року Находку навщѣвила представителька [[Московска Гелсинкска ґрупа|Московской Гелсинкской ґрупы]] Л. В. Воронина.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; Одтогды Перчаткин активно робив на то, обы организовати масовый выѣзд пятидесятникох из Совѣтского Союза.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; Послав тыж воззваня до [[ОЗН]], [[Свѣтова рада Церков|Свѣтовой рады Церков]] и голов держав, котры подписали [[Гелсинкскы догоды]], информуючи о непрерывных переслѣдованях вѣрникох у [[СССР]].&lt;ref name=&quot;nashaamerica&quot;&gt;{{cite web|url=http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/|title=Он спас 1 млн человек. Сегодня они не могут собрать ему на операцию. Как же так?|website=www.nashaamerica.com|date=2023-09-26|access-date=2023-09-26|language=ru|archive-date=2023-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230926133215/http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/|url-status=live}}&lt;/ref&gt;

В року 1977 въедно из Николайом Горети од имени пятидесятникох выступив на защиту арештованых дисидентох [[Александр Гинзбург|Александра Гинзбурга]], [[Юрий Орлов|Юрия Орлова]] и [[Анатолий Щаранский|Анатолия Щаранского]].&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; Того ж року сполу из [[Христианство|христианами]] инших конфесий взяв участь у публичной голодовцѣ, вымагаючи дозволу на выѣзд про переслѣдованых христиан.&lt;ref name=&quot;ukrweekly&quot;&gt;{{cite journal|author=Zenon Snylyk|title=Dissidents fast across USSR|url=https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf|journal=The Ukrainian Weekly|publisher=Ukrainian National Association|date=1977-10-09|volume=LXXXIV|issue=222|pages=2|language=en|archive-date=2023-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230926074510/https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf|url-status=live}}&lt;/ref&gt;

20. децембра 1978 Перчаткин из пошты у Находцї спробовав послати новорочну телеграму [[Презіденты США|президентови США]] [[Джимми Картер]]ови, просячи дати увагу на людей, позбавленых религийной слободы.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;nashaamerica&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;dementjev&quot;&gt;{{cite book |author=Андрей Дементьев |title=АВЕН-ЕЗЕР. Евангельское движение в Приморье 1898-1990 годы |url=http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf |location=Владивосток |publisher=Русский остров |year=2011 |pages=213 |isbn=978-5-93577-054-2 |language=ru |archive-date=2023-09-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230925212100/http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf |url-status=live}}&lt;/ref&gt;

Од року 1979 быв на чолѣ организачной роботы в створеню центра про вѣрникох, котры хотѣли емигровати. Року 1980 быв выбраный за секретаря новоствореной «Емиграчной рады совѣтскых церков пятидесятникох».&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;

=== Державны переслѣдованя и арешт ===
Як найактивнѣйшый член комитета вѣрникох, котры подавали жадость на емиграцию, став ся цѣльом репресий од совѣтскых урядох.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; У мѣстной пресѣ проти ньому и його родинѣ вывинули велику клеветницку кампань.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;

21. августа 1980 Перчаткина арештовали у Находцї.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; В конци марца 1981,&lt;ref name=&quot;dtic&quot;&gt;[https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA145453.pdf Chronology of Soviet Dissidence: January 1970 through December 1982]&lt;/ref&gt; за ст.&amp;nbsp;190.1 Криминалного кодексу [[РСФСР]] («шыреня явно ложных вымыслох, котры безчестять совѣтскый державный и общественый устрой») зостав засудженый на 2 рокы лагрох.&lt;ref name=&quot;dtic&quot;/&gt; Подля релаций радиостаницѣ [[Голос Америкы]], под час слѣдства и суда давали му хемичны субстанции (невролептикы), зашто даколько разы страчав тямку.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;

По выслободженю у августѣ 1982 дале продовжив бой за право на емиграцию. Авшак у фебруарѣ 1983 быв зась арештованый и засудженый на 1,5 рокы лагрох за якобы незаконне ношѣня холодного зброю.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;

=== Емиграция до США и поправка Лаутенберга ===
У 1987 роцї подрыхтовав доклад для Конґреса ЗША «Про положение релиґии у СССР». Тей доклад быв зачитаный у Конґресї, а Перчаткина запросили на стрѣчѣ из державным секретарем ЗША [[Джордж Шульц|Джорджом Шульцом]]&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;/&gt; и председательом Высшого суда ЗША [[Уильям Ренквист|Уильямом Ренквистом]]&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;/&gt;. У маю 1988 року, коли президент ЗША [[Рональд Рейган]] быв из визитом у Москвѣ, Перчаткин як представитель совѣтскых протестантѣв у складї делегации из 40 человѣк быв запрошеный на стрѣчу из первов дамов [[Нэнси Рейган|Нэнси Рейган]]&lt;ref name=&quot;gura&quot;&gt;{{cite journal |last=Гура |first=В. О. |year=2018 |title=Історія та есхатологічні мотиви релігійної еміграції пізніх протестантів із СРСР 1987–2017 рр. |journal=Гілея: науковий вісник |issue=135 |pages=171—175 |issn=2076-1554 |url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&amp;Image_file_name=PDF/gileya_2018_135_47.pdf |language=uk}}&lt;/ref&gt;.

26. юла 1988 року Перчаткин из цѣлов родинов емиґровав до ЗША&lt;ref name=&quot;gura&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;. 4. августа 1988 року выступив у Конґресї ЗША из мовой про геноцид вѣрникѣв у Совѣтском Союзѣ&lt;ref name=&quot;gura&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;photo&quot;&gt;{{cite web|url=https://russiainphoto.ru/photos/195013/|title=Foto - Boris Perchatkin|website=russiainphoto.ru|date=2023-09-26|language=ru}}&lt;/ref&gt;. Дѣкуючи тым зусилям&lt;ref name=&quot;futornyj&quot;&gt;{{cite journal|author=Виталий Футорный|title=25-летие начала исхода|url=https://issuu.com/afisha/docs/diaspora_08-11-13/9|journal=Диаспора. Славянская общественная газета|date=2013-08-11|volume=16|issue=15|pages=9|language=ru}}&lt;/ref&gt; у 1989 роцї была принята «поправка Лаутенберґа», названа по сенатору [[Фрэнк Лаутенберг|Фрэнку Лаутенберґу]]. За першы 10 рокѣв дѣйства того закона коло 350 000 релиґійных бѣженцѣв оселили ся у ЗША&lt;ref name=&quot;gura&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;semjonova&quot; /&gt;, а до 2010 року тота цифра досягла коло 1 миллиона человѣк&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;/&gt;.

=== Обществована дѣятельность у ЗША ===
Жиючи у ЗША, Перчаткин створив личный веб-сайт и основав крестянську правооборонну орґанизацию ARRC (American-Russian Relief Committee)&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;arrc&quot;&gt;{{cite book|author=United States Congress Commission on Security and Cooperation in Europe|title=Unregistered Religious Groups in Russia: Hearing Before the Commission on Security and Cooperation in Europe|url=https://books.google.com/books?id=_YhIiVBx_5kC|year=2007|publisher=U.S. Government Printing Office|isbn=978-0-16-077910-7|language=en}}&lt;/ref&gt;. Такожде выдав автобиоґрафичну книгу «Огненные тропы» (рос. ''Огненные тропы'')&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;.

Лѣтом 2025 року Перчаткин сполу из приверженцями давав свѣдчѣня у Державном департоментї ЗША и Комисии ЗША по межинароднѣй релиґійной свободѣ (USCIRF), выказуючи факты переслїдованя крестян-пацифистѣв у Украинѣ и Росии. У том контекстї вѣн лобировав отворѣнє специальной емиґрацийной квоты для украинскых пацифистѣв подля проґрамы [[Uniting for Ukraine|U4U]]&lt;ref name=&quot;slavicsac&quot;&gt;{{cite web|url=https://www.slavicsac.com/2025/07/14/ukraine-russian-christians/|title=В США обсуждают защиту христиан из Украины и России|author=SlavicSac|website=Slavic Sacramento|date=2025-07-15|language=ru}}&lt;/ref&gt;.

== Вспоминаня ==
Известный совѣтскый дисидент [[Андрей Сахаров]] у роцї 1981 у своей статьѣ «Ответственность учёных» прямо споминать имя Бориса Перчаткина межи иншими политичными арештантами&lt;ref name=&quot;sakharov&quot;&gt;{{cite web|url=https://www.sakharov.space/lib/otvetstvennost-uchenyh|title=Сахаров. Ответственность учёных|website=sakharov.space|language=ru}}&lt;/ref&gt;.

== Жерела ==
* {{Cite journal
 |author   = Michael Rowe
 |title    = The Soviet pentecostal emigration movement
 |url      = https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/09637498308431098
 |journal  = Religion in Communist Lands
 |language = en
 |date     = 2 January 2008
 |volume   = 11
 |issue    = 3
 |pages    = 337–339
 |doi      = 10.1080/09637498308431098
 |ref      = Rowe
 |url-access= subscription }}
* {{Cite journal
 |author    = Catherine Wanner
 |title     = Religion and Refugee Resettlement: Evolving Connections to Ukraine since World War II
 |url       = https://brill.com/view/journals/css/44/1-2/article-p44_4.xml
 |journal   = Canadian-American Slavic Studies
 |language  = en
 |publisher = Brill Schöningh
 |date      = January 2010
 |volume    = 44
 |issue     = 1–2
 |pages     = 44–66
 |issn      = 2210-2396
 |doi       = 10.1163/221023910X512796
 |ref       = Wanner
 |url-access= subscription}}
* {{Cite news|title=Soviet Pentecostals Meet Illegally and Form Council|last=Special To the New York Times|url=https://www.nytimes.com/1979/09/05/archives/soviet-pentecostals-meet-illegally-and-form-council-20-delegates.html|access-date=2025-12-18|lang=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20180310060316/https://www.nytimes.com/1979/09/05/archives/soviet-pentecostals-meet-illegally-and-form-council-20-delegates.html|archive-date=2018-03-10}}

== Референції ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1946||Перчаткин, Борис Георгиевич}}</text>
      <sha1>841ft0hiuuxsub6m0b1hs7spfib44kj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167922</id>
      <parentid>167920</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T15:33:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>языкова оправа</comment>
      <origin>167922</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16951" sha1="5ji8m03922dq9rq2etaepc02q6cia8g" xml:space="preserve">{{Особа проста
| Имя = Борис Георгиевич Перчаткин
| Уроджѣня           = {{Birth date and age|1946|7|1}}
| Мѣсто_роджѣня      = [[Миргород]], [[Украинска ССР|УССР]], [[СССР]]&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;
| Чинность           = правооборонця, релиґійный лидер
}}
'''Борис Георгиевич Перчаткин''' ({{ref-ru}} ''Борис Георгиевич Перчаткин''; *1. юл 1946) — [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|совѣтскый]] и [[Споєны штаты америцькы|америцкый]] правооборонця, еден из найпознатшых дѣятельох религийного емиграчного руху, што ся зачав концьом 1970-х – зачатком 1980-х рокох у городѣ [[Находка]]. Року 1989 быв на чолѣ лобистского дѣятельства у [[США]] за приятя «поправкы Лаутенберга» (Lautenberg Amendment), вдякы котрой около 1 милиона представительох религийных меншин из краин бывшого [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совѣтского Союза]] достали право легално емигровати до [[Споєны штаты америцькы|США]].&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;&gt;{{cite web |last=Романович |first=Михаил |year=2023 |title=Правозащитник, Борис Перчаткин, смертельно болен |website=spasenie.by |date=2023-09-26 |url=https://spasenie.by/publ/pravozashhitnik_boris_perchatkin_smertelno_bolen/4-1-0-82 |language=ru}}&lt;/ref&gt;

== Биография ==
=== Ранны рокы и прилученя ку церкви ===
Борис Перчаткин ся родив у фамилии военного пилота незадовго перед тым, як отець му загыб у автокатастрофѣ. По пару роках мати му ся оддала за иншого военного, но року 1983 отчима арештовали за то, же под час бунту одпер выконати розказ, и засудили на 25 рокы каторжных робот у лаграх [[Воркута|Воркуты]]. Яко 16-рочный Борис у Находцѣ прийшов до пятидесятницкой Церкви и став ся ей членом. Надале зачав зберати информации о переслѣдованю вѣрникох у Совѣтском Союзѣ и активно дѣлити ся нев зо заграничныма новинарями.&lt;ref name=&quot;semjonova&quot;&gt;{{cite web |last=Семенова |first=Виктория |year=2020 |title=Борис Перчаткин — о том, как помогал верующим из СССР попасть в США |website=usa.one |date=2020-01-03 |url=https://usa.one/2020/01/boris-perchatkin-o-veruyushhix-v-sssr-immigracii-v-ssha-i-aktivizme/ |language=ru}}&lt;/ref&gt;

=== Емиграчный рух и контакты из дисидентами ===
Року 1976 Перчаткин сполу из соратниками Василийом Патрушевым, В. А. Бурлаченком и Владимиром Степановым навязав контакты из [[Дисиденты в СССР|дисидентами]] у [[Москва|Москвѣ]].&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot;&gt;{{cite journal |last=Островская |first=О. П. |year=2017 |title=Судьбы участников эмиграционного движения пятидесятников на дальнем востоке в 1970-1980-х гг. |journal=Владивосток – точка возвращения: прошлое и настоящее русской эмиграции |publisher=Дальневосточный юридический институт МВД РФ |url=http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65 |language=ru |pages=65—70 |archive-url= https://web.archive.org/web/20230926080912/http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65 |archive-date=2023-09-26}}&lt;/ref&gt; Дисиденты порадили им дати ростучому емиґрачному руху орґанизовану форму.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; Того ж року Находку навщѣвила представителька [[Московска Гелсинкска ґрупа|Московской Гелсинкской ґрупы]] Л. В. Воронина.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; Одтогды Перчаткин активно робив на то, обы организовати масовый выѣзд пятидесятникох из Совѣтского Союза.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; Послав тыж воззваня до [[ОЗН]], [[Свѣтова рада Церков|Свѣтовой рады Церков]] и голов держав, котры подписали [[Гелсинкскы догоды]], информуючи о непрерывных переслѣдованях вѣрникох у [[СССР]].&lt;ref name=&quot;nashaamerica&quot;&gt;{{cite web|url=http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/|title=Он спас 1 млн человек. Сегодня они не могут собрать ему на операцию. Как же так?|website=www.nashaamerica.com|date=2023-09-26|access-date=2023-09-26|language=ru|archive-date=2023-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230926133215/http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/|url-status=live}}&lt;/ref&gt;

В року 1977 въедно из Николайом Горети од имени пятидесятникох выступив на защиту арештованых дисидентох [[Александр Гинзбург|Александра Гинзбурга]], [[Юрий Орлов|Юрия Орлова]] и [[Анатолий Щаранский|Анатолия Щаранского]].&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; Того ж року сполу из [[Христианство|христианами]] инших конфесий взяв участь у публичной голодовцѣ, вымагаючи дозволу на выѣзд про переслѣдованых христиан.&lt;ref name=&quot;ukrweekly&quot;&gt;{{cite journal|author=Zenon Snylyk|title=Dissidents fast across USSR|url=https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf|journal=The Ukrainian Weekly|publisher=Ukrainian National Association|date=1977-10-09|volume=LXXXIV|issue=222|pages=2|language=en|archive-date=2023-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230926074510/https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf|url-status=live}}&lt;/ref&gt;

20. децембра 1978 Перчаткин из пошты у Находцї спробовав послати новорочну телеграму [[Презіденты США|президентови США]] [[Джимми Картер]]ови, просячи дати увагу на людей, позбавленых религийной слободы.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;nashaamerica&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;dementjev&quot;&gt;{{cite book |author=Андрей Дементьев |title=АВЕН-ЕЗЕР. Евангельское движение в Приморье 1898-1990 годы |url=http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf |location=Владивосток |publisher=Русский остров |year=2011 |pages=213 |isbn=978-5-93577-054-2 |language=ru |archive-date=2023-09-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230925212100/http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf |url-status=live}}&lt;/ref&gt;

Од року 1979 быв на чолѣ организачной роботы в створеню центра про вѣрникох, котры хотѣли емигровати. Року 1980 быв выбраный за секретаря новоствореной «Емиграчной рады совѣтскых церков пятидесятникох».&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;

=== Державны переслѣдованя и арешт ===
Як найактивнѣйшый член комитета вѣрникох, котры подавали жадость на емиграцию, став ся цѣльом репресий од совѣтскых урядох.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; У мѣстной пресѣ проти ньому и його родинѣ вывинули велику клеветницку кампань.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;

21. августа 1980 Перчаткина арештовали у Находцї.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; В конци марца 1981,&lt;ref name=&quot;dtic&quot;&gt;[https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA145453.pdf Chronology of Soviet Dissidence: January 1970 through December 1982]&lt;/ref&gt; за ст.&amp;nbsp;190.1 Криминалного кодексу [[РСФСР]] («шыреня явно ложных вымыслох, котры безчестять совѣтскый державный и общественый устрой») зостав засудженый на 2 рокы лагрох.&lt;ref name=&quot;dtic&quot;/&gt; Подля релаций радиостаницѣ [[Голос Америкы]], под час слѣдства и суда давали му хемичны субстанции (невролептикы), зашто даколько разы страчав тямку.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;

По выслободженю у августѣ 1982 дале продовжив бой за право на емиграцию. Авшак у фебруарѣ 1983 быв зась арештованый и засудженый на 1,5 рокы лагрох за якобы незаконне ношѣня холодного зброю.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;

=== Емиграция до США и поправка Лаутенберга ===
Року 1987 приладив рапорт про Конгрес США «О станѣ религий у СССР». З тым рапортом выступив у Конгресѣ, а пак Перчаткина запросили на стрѣчу из державным секретарьом США [[Джордж Шульц|Джорджом Шульцом]]&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;/&gt; и предсѣдником Высшого суда США [[Уильям Ренквист|Уильямом Ренквистом]].&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;/&gt; У маю 1988, коли [[Презіденты США|президент США]] [[Рональд Рейган]] быв из визитом у Москвѣ, Перчаткин як представитель совѣтскых протестантох в числѣ делегации зоз 40 особ быв запрошеный на стрѣчу из первов дамов [[Ненси Рейган]].&lt;ref name=&quot;gura&quot;&gt;{{cite journal |last=Гура |first=В. О. |year=2018 |title=Історія та есхатологічні мотиви релігійної еміграції пізніх протестантів із СРСР 1987–2017 рр. |journal=Гілея: науковий вісник |issue=135 |pages=171—175 |issn=2076-1554 |url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&amp;Image_file_name=PDF/gileya_2018_135_47.pdf |language=uk}}&lt;/ref&gt;

26. юла 1988 Перчаткин зоз цѣлов родинов емигровав до [[Споєны штаты америцькы|США]].&lt;ref name=&quot;gura&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; 4. августа 1988 выступив у Конгресѣ США из рапортом о геноцидѣ вѣрникох у Совѣтском Союзѣ.&lt;ref name=&quot;gura&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;photo&quot;&gt;{{cite web|url=https://russiainphoto.ru/photos/195013/|title=Foto - Boris Perchatkin|website=russiainphoto.ru|date=2023-09-26|language=ru}}&lt;/ref&gt; Вдякы тым змаганям&lt;ref name=&quot;futornyj&quot;&gt;{{cite journal|author=Виталий Футорный|title=25-летие начала исхода|url=https://issuu.com/afisha/docs/diaspora_08-11-13/9|journal=Диаспора. Славянская общественная газета|date=2013-08-11|volume=16|issue=15|pages=9|language=ru}}&lt;/ref&gt; в року 1989 была прията «поправка Лаутенберга», названа за сенатором [[Френк Лаутенберг|Френком Лаутенбером]]. За першы 10 рокы платности той поправкы около 350&amp;nbsp;000 религийных утѣкачох оселили ся у США,&lt;ref name=&quot;gura&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;semjonova&quot; /&gt; а до 2010 року тото число досягло около милиона особ.&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;/&gt;

=== Обществене дѣятельство у США ===
Жиючи у США, Перчаткин створив персоналный веб-сайт и заклав христианську правооборонну организацию ARRC (American-Russian Relief Committee).&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;arrc&quot;&gt;{{cite book|author=United States Congress Commission on Security and Cooperation in Europe|title=Unregistered Religious Groups in Russia: Hearing Before the Commission on Security and Cooperation in Europe|url=https://books.google.com/books?id=_YhIiVBx_5kC|year=2007|publisher=U.S. Government Printing Office|isbn=978-0-16-077910-7|language=en}}&lt;/ref&gt; Выдав тыж автобиографичну книгу «Огняны ходникы» ({{ref-ru}} ''Огненные тропы'').&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;

Влѣтѣ 2025 Перчаткин сполу из колегами давав свѣдчѣня у Державном департаментѣ США и Комисии США з межинародной религийной слободы (USCIRF), выказуючи факты переслѣдованя христиан-пацифистох в Украинѣ и Росии. У том контекстѣ тыж лобийовав отворѣня специалной емиграчной квоты про украинскых пацифистох подля програмы [[Uniting for Ukraine|U4U]].&lt;ref name=&quot;slavicsac&quot;&gt;{{cite web|url=https://www.slavicsac.com/2025/07/14/ukraine-russian-christians/|title=В США обсуждают защиту христиан из Украины и России|author=SlavicSac|website=Slavic Sacramento|date=2025-07-15|language=ru}}&lt;/ref&gt;

== Упоминкы ==
Познатый совѣтскый дисидент [[Андрей Сахаров]] в року 1981 во своей статѣ «Одповѣдалность ученых» прямо споминать имя Бориса Перчаткина межи иншыма политичными арештантами.&lt;ref name=&quot;sakharov&quot;&gt;{{cite web|url=https://www.sakharov.space/lib/otvetstvennost-uchenyh|title=Сахаров. Ответственность учёных|website=sakharov.space|language=ru}}&lt;/ref&gt;

== Жерела ==
* {{Cite journal
 |author   = Michael Rowe
 |title    = The Soviet pentecostal emigration movement
 |url      = https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/09637498308431098
 |journal  = Religion in Communist Lands
 |language = en
 |date     = 2 January 2008
 |volume   = 11
 |issue    = 3
 |pages    = 337–339
 |doi      = 10.1080/09637498308431098
 |ref      = Rowe
 |url-access= subscription }}
* {{Cite journal
 |author    = Catherine Wanner
 |title     = Religion and Refugee Resettlement: Evolving Connections to Ukraine since World War II
 |url       = https://brill.com/view/journals/css/44/1-2/article-p44_4.xml
 |journal   = Canadian-American Slavic Studies
 |language  = en
 |publisher = Brill Schöningh
 |date      = January 2010
 |volume    = 44
 |issue     = 1–2
 |pages     = 44–66
 |issn      = 2210-2396
 |doi       = 10.1163/221023910X512796
 |ref       = Wanner
 |url-access= subscription}}
* {{Cite news|title=Soviet Pentecostals Meet Illegally and Form Council|last=Special To the New York Times|url=https://www.nytimes.com/1979/09/05/archives/soviet-pentecostals-meet-illegally-and-form-council-20-delegates.html|access-date=2025-12-18|lang=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20180310060316/https://www.nytimes.com/1979/09/05/archives/soviet-pentecostals-meet-illegally-and-form-council-20-delegates.html|archive-date=2018-03-10}}

== Референції ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1946||Перчаткин, Борис Георгиевич}}</text>
      <sha1>5ji8m03922dq9rq2etaepc02q6cia8g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Закон Кулома</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24782</id>
    <revision>
      <id>167916</id>
      <timestamp>2026-07-30T12:14:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Obelick09</username>
        <id>32400</id>
      </contributor>
      <comment>помуч у перенесеньови статі Gekkii</comment>
      <origin>167916</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13594" sha1="jg57h1x5inlusjsv67afhvncj6l8j0r" xml:space="preserve">'''Закон Кулома''' — закон [[:rue:Фізіка|фізыкы]] описуючый вартость [[:rue:Сила|силы]], котра выникат помедже двома точковыма, електричныма ладунками. Тоту же силу зовут силом Кулома або електростатічном, прото же односит ся ґу обєктом, котры сут до себе як нерухомы. Мено закона походит од [[:rue:Франція|французского]] фізыка, Шарльа-Августа де Кулома (1736 – 1806), котрым ся первістні він публіковав 1785 рока. Правило є основом електростатікы тай было важным фактором при розвитку [[:rue:Електромаґнетізм|електромаґнетізму]]. 

Закон бесідує, же ''безвзглядна велькіст'' електростатічной силы помедже двома точковыма, електричныма ладунками є ''безпосередньо пропорціонална'' до кількочника безвзглядных вартости сесых же ладунків тай ''на против пропорціонална'' до квадрата далекости помедже нима. Математычні, правило мож представити як:&lt;ref&gt;{{Cytuj |autor = Paul G. Huray |tytuł = Maxwell's Equations |data = 2011-11-04 |isbn = 978-0-470-54990-2 |wydawca = John Wiley &amp; Sons |url = https://books.google.pl/books/about/Maxwell_s_Equations.html?id=2j0KljZHNhkC&amp;redir_esc=y |język = en}}&lt;/ref&gt;


&lt;math&gt;| F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot | q_2|}{r^2} = \frac{1}{4\pi\varepsilon_0} \cdot \frac{|q_1|\cdot|q_2|}{r^2}&lt;/math&gt;


&lt;small&gt;&lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; - безвзглядна вартость електростатічной силы;&lt;/small&gt;  

&lt;small&gt;&lt;math&gt;q_1, q_2&lt;/math&gt; - вартости двох точковых ладунків, помедже котрыма выникат електростатічна сила;&lt;/small&gt;

&lt;small&gt;&lt;math&gt;r&lt;/math&gt; - далекост помедже точковыма ладунками;&lt;/small&gt; 

&lt;small&gt;&lt;math&gt;k_e&lt;/math&gt; - стойаннист Кулома; єй дазраз пишут як &lt;math&gt;\frac{1}{4\pi\varepsilon_0}&lt;/math&gt;, де  &lt;math&gt;\varepsilon_0&lt;/math&gt; то діелеитрична проникливіст (стойаннист діелеитрична).&lt;/small&gt; 

== Історичный перегляд ай вывід математычного взірця ==
Перед баданями Кулома люде знали за електричны властивости декотрых предметів, напримір бурштина. Лемже то він был ''першым'', котрый зміряв велькіст електричных сил, притягуючых і одпыхаючых, опрацував описуючый іх закон ай розповсядив своє діло. Во своїх баданях Шарль Кулом хосновав нарядя, што носит мено крутильной вагы. Інструмент подобный до того, котрый хосновав Шарль Кулон складав ся, приближно, з валцоватой коморы в котрій на тонькым волокні была завішена тычка. На єдным з єй кінців находила ся єдна зо двох переводуючых [[:rue:Електрика|електрику]] куль. Друга зас была приваджена до інчой, нерухомой тычкы, што преходила без дїру в коморї.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{Cytuj |autor = Paul Peter Urone, Roger Hinrichs |tytuł = 18.2 Coulomb's law - Physics {{!}} OpenStax |data = 2020-03-26 |data dostępu = 2026-07-29 |opublikowany = openstax.org |url = https://openstax.org/books/physics/pages/18-2-coulombs-law |język = English}}&lt;/ref&gt; 

Шарль Кулом во своїх [[:rue:Експерімент|експеріментах]] доручав кулям незнаме множество єднакых, електричных ладунків, што спричыняло іх взаємне одпыханя (єднакы ладункы одпыхают ся взаімні). Выникаюча помедже нима сила выкликувала оборот находуючой ся на кінци завішеной тычкы кулі в противному до положыня нерухомой кулі напрямі. Товды же Кулом яв крутити волокном, жебы іх наново приближыти єдена ґу другій, міряючы, єдночасно, силу скрута. Понадто, бадач провіряв влияня на ню кількости електричного ладунку, схоснувуючы правду, же ладунок все роздїлят ся рівно медже двома, переводуючыма електрику кулями єднакого выміру. Повторіня того крока дозволило Куломові дїлити цїлый ладунок на два хоц якє чысло разів.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; 

Своїма баданями Кулом выімав дві, основны правды:&lt;blockquote&gt;'''1° cила електростатічна помедже кулями залежыт од далекости як противнист єй квадрата. Примірні — кєд зменшыти одступ помедже кулями двоєкрат, то сила, што іх одсуват зможе ся штырократ. Сесы внескы записуєме:'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;/blockquote&gt;


&lt;math&gt;| F| \varpropto \frac{1}{r^2}&lt;/math&gt;           


&lt;small&gt;Ту: &lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; вартость силы, што дїє помедже двома кулями, котры одділят далекост &lt;math&gt;r&lt;/math&gt;&lt;/small&gt;; &lt;blockquote&gt;'''2° cила електростатічна помедже кулями залежыт безпосередньо пропорціоналні од кількости ладунків, што сут згромаджены на баданых обєктах. Примірні - кєд звекшыти ладунок згромадженый на єдній з куль двоєкрат, то сила, што іх одсуват зможе ся тіж двоєкрат. Сесы внескы записуєме:'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;/blockquote&gt;


&lt;math&gt;| F| \varpropto |q_1| \cdot |q_2|&lt;/math&gt;           


&lt;small&gt;Ту: &lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; вартость силы, што дїє помедже двома кулями, на котрых сут згромаджены ладункы &lt;math&gt;q_1&lt;/math&gt; тай  &lt;math&gt;q_2&lt;/math&gt;.&lt;/small&gt; 

Получыти дві правды даст ривнаня: 

&lt;math&gt;|F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot |q_2|}{r^2}&lt;/math&gt; .  

Вірніст выслїдків Кулома, отриманых вдяка крутильной вагы, была барз низка, не веце як дакілько процентів. Перед Куломом, і незалежні од нього, [[:rue:Анґлія|анґлицкый]] [[:rue:Ученый|ученый]], Генрі Кавендіш (1731 – 1810), провлюв свій експерімент&lt;ref&gt;{{Cytuj |tytuł = Cavendish’s phenomenological derivation of Coulomb’s law |data = 2012-12-22 |data dostępu = 2026-07-29 |opublikowany = GeoDude |url = https://geometrydude.wordpress.com/2012/12/22/cavendishs-phenomenological-derivation-of-coulombs-law/ |język = en}}&lt;/ref&gt;, котрый довлюв, же експонент при противности далекости, барз правдоподібні, мат велькіст помедже &lt;math&gt;1,98&lt;/math&gt; ай &lt;math&gt;2,02&lt;/math&gt;. Лемже він не вырїшыв розповсядити свої науковы жнива, зато в тот час мало хто знав за його выслїдкы. Лем деси сто років пак выглядав іх [[:rue:Джеймс_Клерк_Максвелл|Джеймс Клерк Максвелл]] (1831 – 1879), котрый повторив експерімент Кавендіша при векшій докладности, што позволило установити граніцї точности вартости експонента на &lt;math&gt;2,00005-1,99995&lt;/math&gt;. 1936 рока, [[:rue:Споєны_штаты_америцькы|америцкым]] фізыком, С.Й. Плимптони тай В.Е. Ловтони, вдало ся вызначыти його велькіст на барз высокому ступени &lt;math&gt;2,000 000 002-1,999 999 998&lt;/math&gt;.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cytuj |tytuł = Client Challenge |data dostępu = 2026-07-29 |opublikowany = www.scribd.com |url = https://www.scribd.com/document/628882700/Volume-2-David-Halliday-Robert-Resnick-Physics-Part-II-2-1978-Wiley-Libgen-li}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cytuj |autor = Internet Archive |tytuł = The Physical Review  1936-12-01: Vol 50 Iss 11 |data = 1936-12-01 |data dostępu = 2026-07-29 |wydawca = American Institute of Physics |url = http://archive.org/details/sim_physical-review_1936-12-01_50_11 |język = English}}&lt;/ref&gt; 

== Фізычный попис закона ==
● Стойаннист Кулома, &lt;math&gt;k_e&lt;/math&gt;, выражена в [[:rue:Система_SI|укладі єдниц СI]] мат вартость  &lt;math&gt;k_e=8,99 \cdot 10^9 \cdot N \cdot m^2 \cdot C^{-2}&lt;/math&gt;.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;
[[Plik:Coulomb force attraction.svg|mały|Електростатічна сила тягніня.]]
● Подля законів дінамікы [[:rue:Ісаак_Нютон|Іссака Ньютона]] силы електростатічны дїють на підовж леній, котры лучат осередкы ладунків; велькіст силы, што влият окремо на каждый з ладунків є єднака, аж кєд іх кількости (велькости) сут ріжны.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; 

● Кєд в ладунках єднакы знакы (&quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot; і &quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot; лебо &quot; &lt;math&gt;-&lt;/math&gt; &quot; і &quot;&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;&quot;), то будут ся они одпыхали; кєд будут они мали ріжны знакы (&quot;&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;&quot; і &quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot;), то будут ся притігали.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; 

● Закон Кулома фунґує лем одісні ладунків, котры сут до себе як нерухомы.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; 

● Кєд ладунок є згромадженый в округлім предметі тай рівно по ним розложеный, а бадане місце россягу електростатічной силы виходит поза його внутри, то з цїлым ладунком мож ся обходити гейбы быв пунктом.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

● Правило найгладше хоснувати з округлыма обєктами, зато добрі ся ним послугувати кєд баданы обєкты сут добрі меншы як далекост помедже нима — товды же мож ся з нима обходити як з кулями.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

● Кєд міркуєме роботу сил выступуючых помедже веце нич двома ладунками, взорец притримує ся каждой іх пары окремо. Примірнi, розсмотрюєме уклад ладунків чысленности &lt;math&gt;N&lt;/math&gt; — &lt;math&gt;q_1, q_2, ...q_N &lt;/math&gt;. Жебы вызначыти конечну силу дїючу на абы-якій ладунок &lt;math&gt;q_a&lt;/math&gt;, додаєме силы, што выникают помедже &lt;math&gt;q_a&lt;/math&gt; (&lt;math&gt;1 \leq a\leq N&lt;/math&gt;) тай вшыткыма інчыма ладунками.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;  Математычні, мож тото представити як: 

&lt;math&gt;\sum_{i=1}^{a-1}}{\vec{F_{ai}} + \sum_{k=(a+1)}^{N}}{\vec{F_{ak}}&lt;/math&gt;  .

Закон Кулома часто порівнуют з ''законом загального тяжіня'' Іссака Ньютона. Адде оба правила залежат од далекости як противнист єй квадрата тай од якысых властивости обєктів, помедже котрыма дїє сила — електричного ладунку в силі електростатічній ай [[:rue:Маса|масы]] в [[:rue:Ґравітація|силі тяжіня]]. Лемже сила електростатічна здатна притігати а одпыхати, кєд же сила тяжіня може робити лем то перше. Тоту правду высвітлят ся так, же істнуют два виды ладунків, кєд неє неґатывной масы — зато мусит быти лем єден вид дїяня силы тяжіня помедже масами.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Жрідла ==
&lt;references /&gt;{{SORTUJ:Gekkii/Coulomb'sLaw}}</text>
      <sha1>jg57h1x5inlusjsv67afhvncj6l8j0r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167917</id>
      <parentid>167916</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T12:17:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Obelick09</username>
        <id>32400</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167917</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13638" sha1="ssz67jougagubp1pgl0i1ld0z23m4q6" xml:space="preserve">{{Статья в роботѣ|obelick09}}

'''Закон Кулома''' — закон [[:rue:Фізіка|фізыкы]] описуючый вартость [[:rue:Сила|силы]], котра выникат помедже двома точковыма, електричныма ладунками. Тоту же силу зовут силом Кулома або електростатічном, прото же односит ся ґу обєктом, котры сут до себе як нерухомы. Мено закона походит од [[:rue:Франція|французского]] фізыка, Шарльа-Августа де Кулома (1736 – 1806), котрым ся первістні він публіковав 1785 рока. Правило є основом електростатікы тай было важным фактором при розвитку [[:rue:Електромаґнетізм|електромаґнетізму]]. 

Закон бесідує, же ''безвзглядна велькіст'' електростатічной силы помедже двома точковыма, електричныма ладунками є ''безпосередньо пропорціонална'' до кількочника безвзглядных вартости сесых же ладунків тай ''на против пропорціонална'' до квадрата далекости помедже нима. Математычні, правило мож представити як:&lt;ref&gt;{{Cytuj |autor = Paul G. Huray |tytuł = Maxwell's Equations |data = 2011-11-04 |isbn = 978-0-470-54990-2 |wydawca = John Wiley &amp; Sons |url = https://books.google.pl/books/about/Maxwell_s_Equations.html?id=2j0KljZHNhkC&amp;redir_esc=y |język = en}}&lt;/ref&gt;


&lt;math&gt;| F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot | q_2|}{r^2} = \frac{1}{4\pi\varepsilon_0} \cdot \frac{|q_1|\cdot|q_2|}{r^2}&lt;/math&gt;


&lt;small&gt;&lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; - безвзглядна вартость електростатічной силы;&lt;/small&gt;  

&lt;small&gt;&lt;math&gt;q_1, q_2&lt;/math&gt; - вартости двох точковых ладунків, помедже котрыма выникат електростатічна сила;&lt;/small&gt;

&lt;small&gt;&lt;math&gt;r&lt;/math&gt; - далекост помедже точковыма ладунками;&lt;/small&gt; 

&lt;small&gt;&lt;math&gt;k_e&lt;/math&gt; - стойаннист Кулома; єй дазраз пишут як &lt;math&gt;\frac{1}{4\pi\varepsilon_0}&lt;/math&gt;, де  &lt;math&gt;\varepsilon_0&lt;/math&gt; то діелеитрична проникливіст (стойаннист діелеитрична).&lt;/small&gt; 

== Історичный перегляд ай вывід математычного взірця ==
Перед баданями Кулома люде знали за електричны властивости декотрых предметів, напримір бурштина. Лемже то він был ''першым'', котрый зміряв велькіст електричных сил, притягуючых і одпыхаючых, опрацував описуючый іх закон ай розповсядив своє діло. Во своїх баданях Шарль Кулом хосновав нарядя, што носит мено крутильной вагы. Інструмент подобный до того, котрый хосновав Шарль Кулон складав ся, приближно, з валцоватой коморы в котрій на тонькым волокні была завішена тычка. На єдным з єй кінців находила ся єдна зо двох переводуючых [[:rue:Електрика|електрику]] куль. Друга зас была приваджена до інчой, нерухомой тычкы, што преходила без дїру в коморї.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{Cytuj |autor = Paul Peter Urone, Roger Hinrichs |tytuł = 18.2 Coulomb's law - Physics {{!}} OpenStax |data = 2020-03-26 |data dostępu = 2026-07-29 |opublikowany = openstax.org |url = https://openstax.org/books/physics/pages/18-2-coulombs-law |język = English}}&lt;/ref&gt; 

Шарль Кулом во своїх [[:rue:Експерімент|експеріментах]] доручав кулям незнаме множество єднакых, електричных ладунків, што спричыняло іх взаємне одпыханя (єднакы ладункы одпыхают ся взаімні). Выникаюча помедже нима сила выкликувала оборот находуючой ся на кінци завішеной тычкы кулі в противному до положыня нерухомой кулі напрямі. Товды же Кулом яв крутити волокном, жебы іх наново приближыти єдена ґу другій, міряючы, єдночасно, силу скрута. Понадто, бадач провіряв влияня на ню кількости електричного ладунку, схоснувуючы правду, же ладунок все роздїлят ся рівно медже двома, переводуючыма електрику кулями єднакого выміру. Повторіня того крока дозволило Куломові дїлити цїлый ладунок на два хоц якє чысло разів.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; 

Своїма баданями Кулом выімав дві, основны правды:&lt;blockquote&gt;'''1° cила електростатічна помедже кулями залежыт од далекости як противнист єй квадрата. Примірні — кєд зменшыти одступ помедже кулями двоєкрат, то сила, што іх одсуват зможе ся штырократ. Сесы внескы записуєме:'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;/blockquote&gt;


&lt;math&gt;| F| \varpropto \frac{1}{r^2}&lt;/math&gt;           


&lt;small&gt;Ту: &lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; вартость силы, што дїє помедже двома кулями, котры одділят далекост &lt;math&gt;r&lt;/math&gt;&lt;/small&gt;; &lt;blockquote&gt;'''2° cила електростатічна помедже кулями залежыт безпосередньо пропорціоналні од кількости ладунків, што сут згромаджены на баданых обєктах. Примірні - кєд звекшыти ладунок згромадженый на єдній з куль двоєкрат, то сила, што іх одсуват зможе ся тіж двоєкрат. Сесы внескы записуєме:'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;/blockquote&gt;


&lt;math&gt;| F| \varpropto |q_1| \cdot |q_2|&lt;/math&gt;           


&lt;small&gt;Ту: &lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; вартость силы, што дїє помедже двома кулями, на котрых сут згромаджены ладункы &lt;math&gt;q_1&lt;/math&gt; тай  &lt;math&gt;q_2&lt;/math&gt;.&lt;/small&gt; 

Получыти дві правды даст ривнаня: 

&lt;math&gt;|F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot |q_2|}{r^2}&lt;/math&gt; .  

Вірніст выслїдків Кулома, отриманых вдяка крутильной вагы, была барз низка, не веце як дакілько процентів. Перед Куломом, і незалежні од нього, [[:rue:Анґлія|анґлицкый]] [[:rue:Ученый|ученый]], Генрі Кавендіш (1731 – 1810), провлюв свій експерімент&lt;ref&gt;{{Cytuj |tytuł = Cavendish’s phenomenological derivation of Coulomb’s law |data = 2012-12-22 |data dostępu = 2026-07-29 |opublikowany = GeoDude |url = https://geometrydude.wordpress.com/2012/12/22/cavendishs-phenomenological-derivation-of-coulombs-law/ |język = en}}&lt;/ref&gt;, котрый довлюв, же експонент при противности далекости, барз правдоподібні, мат велькіст помедже &lt;math&gt;1,98&lt;/math&gt; ай &lt;math&gt;2,02&lt;/math&gt;. Лемже він не вырїшыв розповсядити свої науковы жнива, зато в тот час мало хто знав за його выслїдкы. Лем деси сто років пак выглядав іх [[:rue:Джеймс_Клерк_Максвелл|Джеймс Клерк Максвелл]] (1831 – 1879), котрый повторив експерімент Кавендіша при векшій докладности, што позволило установити граніцї точности вартости експонента на &lt;math&gt;2,00005-1,99995&lt;/math&gt;. 1936 рока, [[:rue:Споєны_штаты_америцькы|америцкым]] фізыком, С.Й. Плимптони тай В.Е. Ловтони, вдало ся вызначыти його велькіст на барз высокому ступени &lt;math&gt;2,000 000 002-1,999 999 998&lt;/math&gt;.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cytuj |tytuł = Client Challenge |data dostępu = 2026-07-29 |opublikowany = www.scribd.com |url = https://www.scribd.com/document/628882700/Volume-2-David-Halliday-Robert-Resnick-Physics-Part-II-2-1978-Wiley-Libgen-li}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cytuj |autor = Internet Archive |tytuł = The Physical Review  1936-12-01: Vol 50 Iss 11 |data = 1936-12-01 |data dostępu = 2026-07-29 |wydawca = American Institute of Physics |url = http://archive.org/details/sim_physical-review_1936-12-01_50_11 |język = English}}&lt;/ref&gt; 

== Фізычный попис закона ==
● Стойаннист Кулома, &lt;math&gt;k_e&lt;/math&gt;, выражена в [[:rue:Система_SI|укладі єдниц СI]] мат вартость  &lt;math&gt;k_e=8,99 \cdot 10^9 \cdot N \cdot m^2 \cdot C^{-2}&lt;/math&gt;.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;
[[Plik:Coulomb force attraction.svg|mały|Електростатічна сила тягніня.]]
● Подля законів дінамікы [[:rue:Ісаак_Нютон|Іссака Ньютона]] силы електростатічны дїють на підовж леній, котры лучат осередкы ладунків; велькіст силы, што влият окремо на каждый з ладунків є єднака, аж кєд іх кількости (велькости) сут ріжны.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; 

● Кєд в ладунках єднакы знакы (&quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot; і &quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot; лебо &quot; &lt;math&gt;-&lt;/math&gt; &quot; і &quot;&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;&quot;), то будут ся они одпыхали; кєд будут они мали ріжны знакы (&quot;&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;&quot; і &quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot;), то будут ся притігали.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; 

● Закон Кулома фунґує лем одісні ладунків, котры сут до себе як нерухомы.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; 

● Кєд ладунок є згромадженый в округлім предметі тай рівно по ним розложеный, а бадане місце россягу електростатічной силы виходит поза його внутри, то з цїлым ладунком мож ся обходити гейбы быв пунктом.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

● Правило найгладше хоснувати з округлыма обєктами, зато добрі ся ним послугувати кєд баданы обєкты сут добрі меншы як далекост помедже нима — товды же мож ся з нима обходити як з кулями.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

● Кєд міркуєме роботу сил выступуючых помедже веце нич двома ладунками, взорец притримує ся каждой іх пары окремо. Примірнi, розсмотрюєме уклад ладунків чысленности &lt;math&gt;N&lt;/math&gt; — &lt;math&gt;q_1, q_2, ...q_N &lt;/math&gt;. Жебы вызначыти конечну силу дїючу на абы-якій ладунок &lt;math&gt;q_a&lt;/math&gt;, додаєме силы, што выникают помедже &lt;math&gt;q_a&lt;/math&gt; (&lt;math&gt;1 \leq a\leq N&lt;/math&gt;) тай вшыткыма інчыма ладунками.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;  Математычні, мож тото представити як: 

&lt;math&gt;\sum_{i=1}^{a-1}}{\vec{F_{ai}} + \sum_{k=(a+1)}^{N}}{\vec{F_{ak}}&lt;/math&gt;  .

Закон Кулома часто порівнуют з ''законом загального тяжіня'' Іссака Ньютона. Адде оба правила залежат од далекости як противнист єй квадрата тай од якысых властивости обєктів, помедже котрыма дїє сила — електричного ладунку в силі електростатічній ай [[:rue:Маса|масы]] в [[:rue:Ґравітація|силі тяжіня]]. Лемже сила електростатічна здатна притігати а одпыхати, кєд же сила тяжіня може робити лем то перше. Тоту правду высвітлят ся так, же істнуют два виды ладунків, кєд неє неґатывной масы — зато мусит быти лем єден вид дїяня силы тяжіня помедже масами.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Жрідла ==
&lt;references /&gt;{{SORTUJ:Gekkii/Coulomb'sLaw}}</text>
      <sha1>ssz67jougagubp1pgl0i1ld0z23m4q6</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>