Йоганн Волфґанґ фон Ґете

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.13</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Йоганн Волфґанґ фон Ґете</title>
    <ns>0</ns>
    <id>687</id>
    <revision>
      <id>167964</id>
      <parentid>163741</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T14:44:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Igor Kercsa переменовав сторінку [[Йоганн Волфґанґ фон Ґыте]] на [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]] з вычерянём напрямлїнь: не хоснована хыбна назва — unused wrong name</comment>
      <origin>163740</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3134" sha1="60g108r61hl8n2vg7a8w2zu96i37q67" xml:space="preserve">{{особа}}
[[Файл:Goethe.png|thumb]]
'''Йоганн Волфґанґ фон Ґыте''' ({{Lang-de|Johann Wolfgang von Goethe}}; 28.&amp;nbsp;авґуста 1749, [[Франкфурт над Моганом]]&amp;nbsp;– 22.&amp;nbsp;марця 1832, [[Ваймар]]) быв [[Німці|німецькый]] [[полігістор]], [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[історик уміня]] тай [[умілецькый критик]], [[правник]] и [[політик]], [[біолоґ]] и ставитель.&lt;ref name=&quot;Britannica&quot;&gt;{{Cite book|title=Encyclopædia Britannica|author=Nicholas Boyle|chapter=Johann Wolfgang von Goethe}}&lt;/ref&gt; Ун ся шыроко поважує за майвливового писателя [[Німецькый язык|по німецькы]]. Його роботы мали обсяжный влив на літературну, політичну тай філозофську думку в западнум світі уд 18.&amp;nbsp;стороча доныні.&lt;ref name=&quot;Britannica&quot; /&gt; Ґыте писав трактаты за [[Ботаніка|ботаніку]], [[Анатомія|анатомію]] тай [[цвіт]].

По успішному выданьови свого першого [[Роман|романа]], „Смуток юного Вертера“ (1774), Ґыте в 1775.&amp;nbsp;році ся перетягнув у Ваймар и прикапчав ся ид продуктивному інтелектуалному тай културному середовищу пуд патронатом [[Анна Амалія Брунсквік-Волфенбіттелська|герцожкы Анны Амалії Брунсквік-Волфенбіттелської]], котроє сформовало [[ваймарськый класицизм]]. У 1782.&amp;nbsp;році Ґыте быв посяченый у [[Шляхта|шляхту]] герцоґом Саксен-Ваймара, [[Карл Авґуст Саксен-Ваймарськый|Карлом Авґустом]]. Ґыте участвовав у літературному кываньови [[Sturm und Drang]] („Буря тай натиск“). Бігом свойих першых десяти рокув у Ваймарі Ґыте став членом герцоґової секретної рады (1776–1785), быв у воєнных комісіях, назирав удкрытя сріберных шахт у [[Ілменау]] тай реалізовав шор адміністративных реформ в [[Єнськый університет|Єнському університеті]]. Ун ся дуклав и д планованьови [[Ваймарськый ботанічный парк|ваймарського ботанічного парка]] тай удбудовы [[Ваймарськый замок|ваймарського замка]].

== Референції ==
&lt;references /&gt;

{{lifetime|1749|1832|Ґёте, Йоганн Фольфґанґ фон }}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Поеты]]</text>
      <sha1>60g108r61hl8n2vg7a8w2zu96i37q67</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167968</id>
      <parentid>167964</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T15:57:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одстранена хыбна шаблона</comment>
      <origin>167968</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3734" sha1="tfoyzohfb4z3e6syzdhcudl0h8nrv6w" xml:space="preserve">{{особа проста
|Имя=Йоганн Волфґанґ фон Ґёте
|Образчик=[[File:Lavater Goethe II.jpg|250px]]
|Категория_склада=Johann Wolfgang von Goethe
|Чинность=[[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[правник]] и [[Политик|політик]]
|Уроджѣня={{birth date|1749|8|28}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Франкфурт над Моганом]]
|Упокоеня={{death date and age|1832|3|22|1749|8|28}}
|Мѣсто_смерти=[[Ваймар]]
}}
[[Файл:Goethe.png|thumb]]
'''Йоганн Волфґанґ фон Ґёте''' ({{Lang-de|Johann Wolfgang von Goethe}}; 28.&amp;nbsp;авґуста 1749, [[Франкфурт над Моганом]]&amp;nbsp;– 22.&amp;nbsp;марця 1832, [[Ваймар]]) быв [[Німці|німецькый]] [[полігістор]], [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[історик уміня]] тай [[умілецькый критик]], [[правник]] и [[Политик|політик]], [[біолоґ]] и ставитель.&lt;ref name=&quot;Britannica&quot;&gt;{{Cite book|title=Encyclopædia Britannica|author=Nicholas Boyle|chapter=Johann Wolfgang von Goethe}}&lt;/ref&gt; Ун ся шыроко поважує за майвплывного [[Німецькый язык|німецькоязычного]] [[Писатель|писателя]]. Його роботы мали обсяжный вплыв на літературну, політичну тай філозофську думку в западнум світі уд 18.&amp;nbsp;стороча доныні.&lt;ref name=&quot;Britannica&quot; /&gt; Ґёте писав трактаты за [[Ботаніка|ботаніку]], [[Анатомія|анатомію]] тай [[фарба|фарбы]].

По успішному выданьови свого першого [[Роман|романа]], „Смуток юного Вертера“ (1774), Ґёте в 1775.&amp;nbsp;році ся перебрав до Ваймара, де прилучив ся ид продуктивному інтелектуалному тай културному окруженю пуд патронатом [[Анна Амалія Брунсквік-Волфенбіттелська|герцоґынї Анны Амалії Брунсквік-Волфенбіттелської]], котроє сформовало [[ваймарськый класицизм]]. У 1782.&amp;nbsp;році Ґёте быв посяченый у [[Шляхта|шляхту]] герцоґом Саксен-Ваймара, [[Карл Авґуст Саксен-Ваймарськый|Карлом Авґустом]]. Ґёте участвовав у літературному рухови [[Sturm und Drang]] („Буря тай натиск“). Бігом свойих першых десяти рокув у Ваймарі Ґёте став членом герцоґової секретної рады (1776–1785), быв у воєнных комісіях, назирав на удкрытя сріберных шахт у [[Ілменау]] тай реалізовав шор адміністративных реформ в [[Єнськый університет|Єнському університеті]]. Ун ся дуклав и до планованя [[Ваймарськый ботанічный парк|ваймарського ботанічного парка]] тай удбудовы [[Ваймарськый замок|ваймарського замка]].

== Референції ==
&lt;references /&gt;

{{lifetime|1749|1832|Ґёте, Йоганн Вольфґанґ фон }}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Поеты]]</text>
      <sha1>tfoyzohfb4z3e6syzdhcudl0h8nrv6w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Култура</title>
    <ns>0</ns>
    <id>751</id>
    <revision>
      <id>167956</id>
      <parentid>164616</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T14:00:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>оправа хыбы</comment>
      <origin>167956</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10260" sha1="m24inf1zla9j5s7irc4ls60non3cnyk" xml:space="preserve">[[Файл: Gobustan ancient Azerbaycan full.jpg |thumb| upright=1.2| Скалны малбы в Ґобустанї (Азербайджан) (Коло 8 000 п.н.е.) ]] 
Словом '''култура''' ({{lang-la|cultura}}, од {{lang-la|colere}}&amp;nbsp;— „плекати“, значіть, „што є плекане“) ся спочатку означовало плеканя [[Рослины|рослин]]. Як [[метафора|метафору]] то повжыв [[Ціцеро]] про переклад [[Платон]]ового понятя „старослтивость о душу“ а од [[16. стороча]] ся повжывать на означіня зволеных людьскых актівіт, передовшыткым умелецькых (тзв. „высока култура“). До нёй належыть [[література]], [[уменя]], [[музика]], припадно і [[наука]] і [[філозофія]]. В тім змыслї маме днесь културну рубріку в новинках або [[міністерство културы]]. Проти той выбраной, елітной высокой културї, потребуючой освіту, пак стояла „низка“ ці народна култура, пізнїше [[попкултура]]. Залежно од того ся пак люде і цїлы нації могли дїлити на веце ці менше култівованы, припадно варварскы. Дослїджованём културы ся занимать [[културолоґія]].

== Култура в шыршім змыслї ==
[[Файл: Syria.Damascus.CoffeeHouse.01.jpg |thumb| upright=1.3| Кавярня в Дамашку (Сірія) ]] Напроти тому узкому значіню понятя културы уж пішов [[Йоганн Вольфґанґ фон Ґёте]]. В ёго понятю културы же не сміє хыбити „ани облечіня і звыкы стравованя, історія ани філозофія, уменя ани наука, дїтачі бавкы ани пословіцї, господарство ани література, політіка ани пріват, но ани картка на шкоды, выникаючі одлїснїнём гор. Акурат у тім шырокім значіню днесь [[култура (антрополоґія)|понятя културы вжывать]] [[антрополоґія]] і [[соціолоґія]].

Значіть, култура загорнює вшытко тото, з чім ся чоловік не родить, але
* што ся мусить навчіти, жебы ся став платным членом своёй громады;
* што сам векшынов не створює, але переберать од старшых;
* што є скорше колектівным і часто анонімным, накопеным дїлом много ґенерацій;
* што ся утримує так, же ся о то люде старають;
* што даяку громаду споює і разом лучіть од другых.

[[Файл: Cové1.jpg |thumb| upright=1.2| Свято в Кове (Бенін) ]] В тім шырокім значіню є култура повинным предположінём людьского жывота в громадї тай не годен єй брати лем як „надбудову“ матеріаловой „базы“, як то чінили [[Марксізм|марксісты]]. Матеріалова і културна ці духовна сторона чоловіка ся певно взаємно овплывнюють; росповіданя о тзв. „вовчіх дїтях“, выроснутых мімо людьску громаду але вказують, же без приналежной [[енкултурація|енкултурації]], т.є. освоїня даякой културы не є чоловік способный навязати ани сексуалне одношіня. Културу годен найти наприклад і у [[прімат]]ів, [[птахы|птахів]] ці [[рыбы|рыб]]. Молоды макакы ся од матерї вчіють омывати бандуркы перед їджінём, молоды птахы наподобнюють спів дорослых.&lt;ref&gt;Srv. D. Lestel: ''Les origines animales de la culture'', Paris 2003&lt;/ref&gt;

Антрополоґ [[Кліффорд Ґіртз]] характерізує културу як „мережу значінь“, в котрій і з єй помочов чоловік жыє, котру приїмать од своёй громады і котры передавать своїм дїтям. [[Ґерт Гофстеде]] твердить, же то „колектівный [[софтвер]]“ громады. З іншого аспекту є то способ, як люде жыють в згодї із своїм вірованём, языком, історіов но і способом облїканя. Сполочны значіня, сімволы, способ справованя і ґеста створюють сполочный рамик людьского дїяня, выкликує взаємну довіру і помагать добрій комунікації.

== Репродукція културы ==

Култура ся вызначує даяков немінностёв в часї, разом є спружна і приспособлива (адаптівна) на новы условія. Єй продовжованя ці репродукція ся забеспечує єднак спонтанно, наподобнёванём в [[Родина|родинї]] і пізнїше в околіцї верстаків, єднако сістематічно в школах. На ґенерачній передачі културы, т.є. передовшыткым [[Язык (лінґвістіка)|языка]], росповіданя, звыків, облїканя, [[моралка|моралкы]] або [[віра|віры]] традічно брали участь дві ґенерації, особливо [[матїрь]] і [[баба]] (тзв. ''grandmother hypothesis''). Днесь енкултурацію дїтей стале веце робить [[телевізія]], што громаду міцно гомоґенізує: вшыткы слухають тых самых говорцїв і тоты самы росповіданя, перед очами мають тоты самы приклады справованя ітд.

== Култура і цівілізація ==
[[Файл: Parthenon from west.jpg |thumb| upright=1.3| [[Парфенон]] в Атенах]] 
Затоже ся култура выражать і передавать передовшыткым бісїдов, часто ся розуміть як вязана на даяке языкове середовище (русиньска, французька, нїмецька култура). Про іщі векшы і менше гомоґенны наднародны цїлкы ся хоснує понятя [[цівілізація]], одказуюча к містьскому середовищу (латиньске ''civis'', ''civilis'') значіть к даякому [[козмополітізм]]у. Навспак про меншы громады, маприклад локалны, професны або віковы ґрупы ся хоснує понятя [[субкултура]] (наприклад субкултура шоферів каміонів або тінеджерів). В подобнім змыслї ся повідать о ''фіремній културї'', т.є. заведженым способом комунікації міджі працовниками, рїшіня конфліктів іпод.

В сучаснім рушным і [[ґлобалізація|ґлобалізованім]] світї ся вшелиякы културы, скорше веце ці менше оддїлены, часто стрїчають а зато же собі добрї не розумлять, выникають важны соціалны конфлікты.

== Одказы ==

=== Повязаны статї ===
* [[Цівілізація]]
* [[Културна і соціална антрополоґія]]
* [[Културна ґеоґрафія]]
* [[Субкултура]]
* [[Културна еволуція]]

=== Література ===
* J. Assmann: ''Kultura a paměť''. Praha 2001
* [[Susan Blackmoreová]]: ''Teorie memů. Kultura a její evoluce''. Praha 2001
* R. van Dülmen: ''Kultura a každodenní život v raném novověku'' I./III. Praha 2006
* [[Clifford Geertz]]: ''Interpretace kultur''. Praha 2000
* [[Ernest Gellner]]: ''Rozum a kultura''. CDK, Brno 1999
* G. Hofstede: ''Kultury a organizace''. Praha 1999
* J. Petráň: ''Dějiny hmotné kultury'' I./II. Praha 1995
* Z. Salzmann: ''Jazyk, kultura a společnost. Úvod do lingvistické antropologie''. Praha 1997
* G. Schwarz: ''Kulturexperimente im Altertum'', Berlin 2010

=== Референції ===
&lt;references /&gt;
{{Переклад|cs|Kultura|850768}}

=== Екстерны одказы ===
{{Sisterlinks|commons=Category:Culture}}
* [https://web.archive.org/web/20100626142906/http://courses.ed.asu.edu/margolis/spf301/definitions_of_culture.html Detailed article on defining culture]
* [http://etext.lib.virginia.edu/cgi-local/DHI/dhi.cgi?id=dv1-73 Dictionary of the History of Ideas] &quot;culture&quot; and &quot;civilization&quot; in modern times
* [https://web.archive.org/web/20090831124037/http://global-culture.org/ Global Culture] Essays on global issues and their impact on culture
* [http://www.wsu.edu/gened/learn-modules/top_culture/culture-index.html What is Culture? - Washington State University]

[[Катеґорія:Антрополоґія]]
[[Катеґорія:Култура| ]]</text>
      <sha1>m24inf1zla9j5s7irc4ls60non3cnyk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167974</id>
      <parentid>167956</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T18:53:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167974</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10468" sha1="hhd5a263skd1l7ruwbn5rl7qyf9hpjr" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
[[Файл:obustan ancient Azerbaycan full.jpg |thumb|upright=1.2|Скалны малбы в Ґобустанї ([[Азербайджан]]) (Коло 8 000 п.н.е.) ]] 
Словом '''култýра'''&lt;ref&gt;{{Русиньскый правопис|Култýра|209}}&lt;/ref&gt; ({{lang-la|cultura}}, з {{lang-la|colere}}&amp;nbsp;— „плекати“, значіть, „што є плекане“) ся спочатку означовало плеканя [[Рослины|рослин]]. Як [[метафора|метафору]] то повжыв [[Ціцеро]] про переклад [[Платон]]ового понятя „старослтивость о душу“ а од [[16. стороча]] ся повжывать на означіня зволеных людьскых актівіт, передовшыткым умелецькых (тзв. „высока култура“). До нёй належыть [[література]], [[уменя]], [[музика]], припадно і [[наука]] і [[філозофія]]. В тім змыслї маме днесь културну рубріку в новинках або [[міністерство културы]]. Проти той выбраной, елітной высокой културї, потребуючой освіту, пак стояла „низка“ ці народна култура, пізнїше [[попкултура]]. Залежно од того ся пак люде і цїлы нації могли дїлити на веце ці менше култівованы, припадно варварскы. Дослїджованём културы ся занимать [[културолоґія]].

== Култура в шыршім змыслї ==
[[Файл:Syria.Damascus.CoffeeHouse.01.jpg|thumb|upright=1.3|Кавярня в Дамашку (Сірія)]] 
Напроти тому узкому значіню понятя културы уж пішов [[Йоганн Вольфґанґ фон Ґёте]]. В ёго понятю културы же не сміє хыбити „ани облечіня і звыкы стравованя, історія ани філозофія, уменя ани наука, дїтачі бавкы ани пословіцї, господарство ани література, політіка ани пріват, но ани картка на шкоды, выникаючі одлїснїнём гор. Акурат у тім шырокім значіню днесь [[култура (антрополоґія)|понятя културы вжывать]] [[антрополоґія]] і [[соціолоґія]].

Значіть, култура загорнює вшытко тото, з чім ся чоловік не родить, але
* што ся мусить навчіти, жебы ся став платным членом своёй громады;
* што сам векшынов не створює, але переберать од старшых;
* што є скорше колектівным і часто анонімным, накопеным дїлом много ґенерацій;
* што ся утримує так, же ся о то люде старають;
* што даяку громаду споює і разом лучіть од другых.

[[Файл:Cové1.jpg|thumb|upright=1.2|Свято в Кове ([[Бенін]])]] 
В тім шырокім значіню є култура повинным предположінём людьского жывота в громадї тай не годен єй брати лем як „надбудову“ матеріаловой „базы“, як то чінили [[Марксізм|марксісты]]. Матеріалова і културна ці духовна сторона чоловіка ся певно взаємно овплывнюють; розповіданя о тзв. „вовчіх дїтях“, выроснутых мімо людьску громаду але вказують, же без приналежной [[енкултурація|енкултурації]], т. є. освоїня даякой културы не є чоловік способный навязати ани сексуалне одношіня. Културу годен найти наприклад і у [[прімат]]ів, [[птахы|птахів]] ці [[рыбы|рыб]]. Молоды макакы ся од матерї вчіють омывати бандуркы перед їджінём, молоды птахы наподобнюють спів дорослых.&lt;ref&gt;Srv. D. Lestel: ''Les origines animales de la culture'', Paris 2003&lt;/ref&gt;

Антрополоґ [[Кліффорд Ґіртз]] характерізує културу як „мережу значінь“, в котрій і з єй помочов чоловік жыє, котру приїмать од своёй громады і котры передавать своїм дїтям. [[Ґерт Гофстеде]] твердить, же то „колектівный [[софтвер]]“ громады. З іншого аспекту є то способ, як люде жыють в згодї із своїм вірованём, языком, історіов но і способом облїканя. Сполочны значіня, сімболы, способ справованя і ґеста створюють сполочный рамик людьского дїяня, выкликує взаємну довіру і помагать добрій комунікації.

== Репродукція културы ==
Култура ся вызначує даяков немінностёв в часї, разом є спружна і приспособлива (адаптівна) на новы условія. Єй продовжованя ці репродукція ся забеспечує єднак спонтанно, наподобнёванём в [[Родина|родинї]] і пізнїше в околіцї верстаків, єднако сістематічно в школах. На ґенерачній передачі културы, т. є. передовшыткым [[Язык (лінґвістіка)|языка]], розповіданя, звыків, облїканя, [[моралка|моралкы]] або [[віра|віры]] традічно брали участь дві ґенерації, особливо [[матїрь]] і [[баба]] (тзв. ''grandmother hypothesis''). Днесь енкултурацію дїтей стале веце робить [[телевізія]], што громаду міцно гомоґенізує: вшыткы слухають тых самых говорцїв і тоты самы розповіданя, перед очами мають тоты самы приклады справованя ітд.

== Култура і цівілізація ==
[[Файл:Parthenon from west.jpg|thumb|upright=1.3|[[Парфенон]] в [[Атены|Атенах]]]] 
Затоже ся култура выражать і передавать передовшыткым бісїдов, часто ся розуміть як вязана на даяке языкове середовище (русиньска, французька, нїмецька култура). Про іщі векшы і менше гомоґенны наднародны цїлкы ся хоснує понятя [[цівілізація]], одказуюча к містьскому середовищу ({{lang-la|civis, civilis}}) значіть к даякому [[козмополітізм]]у. Наопак про меншы громады, наприклад локалны, професны або віковы ґрупы ся хоснує понятя [[субкултура]] (наприклад субкултура шоферів каміонів або тінеджерів). В подобнім змыслї ся повідать о ''фіремній културї'', т. є. заведженым способом комунікації меджі працовниками, рїшіня конфліктів і под.

В сучаснім рушным і [[ґлобалізація|ґлобалізованім]] світї ся вшеліякы културы, скорше веце ці менше оддїлены, часто стрїчають а зато же собі добрї не розумлять, выникають важны соціалны конфлікты.

== Одказы ==
=== Поз. тыж ===
* [[Цівілізація]]
* [[Културна і соціална антрополоґія]]
* [[Културна ґеоґрафія]]
* [[Субкултура]]
* [[Културна еволуція]]

=== Література ===
* J. Assmann: ''Kultura a paměť''. Praha 2001
* [[Susan Blackmoreová]]: ''Teorie memů. Kultura a její evoluce''. Praha 2001
* R. van Dülmen: ''Kultura a každodenní život v raném novověku'' I./III. Praha 2006
* [[Clifford Geertz]]: ''Interpretace kultur''. Praha 2000
* [[Ernest Gellner]]: ''Rozum a kultura''. CDK, Brno 1999
* G. Hofstede: ''Kultury a organizace''. Praha 1999
* J. Petráň: ''Dějiny hmotné kultury'' I./II. Praha 1995
* Z. Salzmann: ''Jazyk, kultura a společnost. Úvod do lingvistické antropologie''. Praha 1997
* G. Schwarz: ''Kulturexperimente im Altertum'', Berlin 2010

=== Референції ===
{{референції}}
{{Переклад|cs|Kultura|850768}}

=== Екстерны одказы ===
{{Sisterlinks|commons=Category:Culture}}
* [https://web.archive.org/web/20100626142906/http://courses.ed.asu.edu/margolis/spf301/definitions_of_culture.html Detailed article on defining culture]
* [http://etext.lib.virginia.edu/cgi-local/DHI/dhi.cgi?id=dv1-73 Dictionary of the History of Ideas] &quot;culture&quot; and &quot;civilization&quot; in modern times
* [https://web.archive.org/web/20090831124037/http://global-culture.org/ Global Culture] Essays on global issues and their impact on culture
* [http://www.wsu.edu/gened/learn-modules/top_culture/culture-index.html What is Culture? - Washington State University]

[[Катеґорія:Антрополоґія]]
[[Катеґорія:Култура|*]]</text>
      <sha1>hhd5a263skd1l7ruwbn5rl7qyf9hpjr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167975</id>
      <parentid>167974</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T18:54:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167975</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10482" sha1="3fve5m39z84kkz5dhznilw7h5wq3j38" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
[[Файл:Gobustan ancient Azerbaycan full.jpg|thumb|upright=1.2|Скалны малбы в Ґобустанї ([[Азербайджан]]) (Коло 8 000 п.н.е.)]] 
Словом '''култýра'''&lt;ref&gt;{{Русиньскый правопис|Култýра|209}}&lt;/ref&gt; ({{lang-la|cultura}}, з {{lang-la|colere}}&amp;nbsp;— „плекати“, значіть, „што є плекане“) ся спочатку означовало плеканя [[Рослины|рослин]]. Як [[метафора|метафору]] то повжыв [[Ціцеро]] про переклад [[Платон]]ового понятя „старослтивость о душу“ а од [[16. стороча]] ся повжывать на означіня зволеных людьскых актівіт, передовшыткым умелецькых (тзв. „высока култура“). До нёй належыть [[література]], [[уменя]], [[музика]], припадно і [[наука]] і [[філозофія]]. В тім змыслї маме днесь културну рубріку в новинках або [[міністерство културы]]. Проти той выбраной, елітной высокой културї, потребуючой освіту, пак стояла „низка“ ці народна култура, пізнїше [[попкултура]]. Залежно од того ся пак люде і цїлы нації могли дїлити на веце ці менше култівованы, припадно варварскы. Дослїджованём културы ся занимать [[културолоґія]].

== Култура в шыршім змыслї ==
[[Файл:Syria.Damascus.CoffeeHouse.01.jpg|thumb|upright=1.3|Кавярня в Дамашку ([[Сирия|Сірія]])]] 
Напроти тому узкому значіню понятя културы уж пішов [[Йоганн Вольфґанґ фон Ґёте]]. В ёго понятю културы же не сміє хыбити „ани облечіня і звыкы стравованя, історія ани філозофія, уменя ани наука, дїтачі бавкы ани пословіцї, господарство ани література, політіка ани пріват, но ани картка на шкоды, выникаючі одлїснїнём гор. Акурат у тім шырокім значіню днесь [[култура (антрополоґія)|понятя културы вжывать]] [[антрополоґія]] і [[соціолоґія]].

Значіть, култура загорнює вшытко тото, з чім ся чоловік не родить, але
* што ся мусить навчіти, жебы ся став платным членом своёй громады;
* што сам векшынов не створює, але переберать од старшых;
* што є скорше колектівным і часто анонімным, накопеным дїлом много ґенерацій;
* што ся утримує так, же ся о то люде старають;
* што даяку громаду споює і разом лучіть од другых.

[[Файл:Cové1.jpg|thumb|upright=1.2|Свято в Кове ([[Бенін]])]] 
В тім шырокім значіню є култура повинным предположінём людьского жывота в громадї тай не годен єй брати лем як „надбудову“ матеріаловой „базы“, як то чінили [[Марксізм|марксісты]]. Матеріалова і културна ці духовна сторона чоловіка ся певно взаємно овплывнюють; розповіданя о тзв. „вовчіх дїтях“, выроснутых мімо людьску громаду але вказують, же без приналежной [[енкултурація|енкултурації]], т. є. освоїня даякой културы не є чоловік способный навязати ани сексуалне одношіня. Културу годен найти наприклад і у [[прімат]]ів, [[птахы|птахів]] ці [[рыбы|рыб]]. Молоды макакы ся од матерї вчіють омывати бандуркы перед їджінём, молоды птахы наподобнюють спів дорослых.&lt;ref&gt;Srv. D. Lestel: ''Les origines animales de la culture'', Paris 2003&lt;/ref&gt;

Антрополоґ [[Кліффорд Ґіртз]] характерізує културу як „мережу значінь“, в котрій і з єй помочов чоловік жыє, котру приїмать од своёй громады і котры передавать своїм дїтям. [[Ґерт Гофстеде]] твердить, же то „колектівный [[софтвер]]“ громады. З іншого аспекту є то способ, як люде жыють в згодї із своїм вірованём, языком, історіов но і способом облїканя. Сполочны значіня, сімболы, способ справованя і ґеста створюють сполочный рамик людьского дїяня, выкликує взаємну довіру і помагать добрій комунікації.

== Репродукція културы ==
Култура ся вызначує даяков немінностёв в часї, разом є спружна і приспособлива (адаптівна) на новы условія. Єй продовжованя ці репродукція ся забеспечує єднак спонтанно, наподобнёванём в [[Родина|родинї]] і пізнїше в околіцї верстаків, єднако сістематічно в школах. На ґенерачній передачі културы, т. є. передовшыткым [[Язык (лінґвістіка)|языка]], розповіданя, звыків, облїканя, [[моралка|моралкы]] або [[віра|віры]] традічно брали участь дві ґенерації, особливо [[матїрь]] і [[баба]] (тзв. ''grandmother hypothesis''). Днесь енкултурацію дїтей стале веце робить [[телевізія]], што громаду міцно гомоґенізує: вшыткы слухають тых самых говорцїв і тоты самы розповіданя, перед очами мають тоты самы приклады справованя ітд.

== Култура і цівілізація ==
[[Файл:Parthenon from west.jpg|thumb|upright=1.3|[[Парфенон]] в [[Атены|Атенах]]]] 
Затоже ся култура выражать і передавать передовшыткым бісїдов, часто ся розуміть як вязана на даяке языкове середовище (русиньска, французька, нїмецька култура). Про іщі векшы і менше гомоґенны наднародны цїлкы ся хоснує понятя [[цівілізація]], одказуюча к містьскому середовищу ({{lang-la|civis, civilis}}) значіть к даякому [[козмополітізм]]у. Наопак про меншы громады, наприклад локалны, професны або віковы ґрупы ся хоснує понятя [[субкултура]] (наприклад субкултура шоферів каміонів або тінеджерів). В подобнім змыслї ся повідать о ''фіремній културї'', т. є. заведженым способом комунікації меджі працовниками, рїшіня конфліктів і под.

В сучаснім рушным і [[ґлобалізація|ґлобалізованім]] світї ся вшеліякы културы, скорше веце ці менше оддїлены, часто стрїчають а зато же собі добрї не розумлять, выникають важны соціалны конфлікты.

== Одказы ==
=== Поз. тыж ===
* [[Цівілізація]]
* [[Културна і соціална антрополоґія]]
* [[Културна ґеоґрафія]]
* [[Субкултура]]
* [[Културна еволуція]]

=== Література ===
* J. Assmann: ''Kultura a paměť''. Praha 2001
* [[Susan Blackmoreová]]: ''Teorie memů. Kultura a její evoluce''. Praha 2001
* R. van Dülmen: ''Kultura a každodenní život v raném novověku'' I./III. Praha 2006
* [[Clifford Geertz]]: ''Interpretace kultur''. Praha 2000
* [[Ernest Gellner]]: ''Rozum a kultura''. CDK, Brno 1999
* G. Hofstede: ''Kultury a organizace''. Praha 1999
* J. Petráň: ''Dějiny hmotné kultury'' I./II. Praha 1995
* Z. Salzmann: ''Jazyk, kultura a společnost. Úvod do lingvistické antropologie''. Praha 1997
* G. Schwarz: ''Kulturexperimente im Altertum'', Berlin 2010

=== Референції ===
{{референції}}
{{Переклад|cs|Kultura|850768}}

=== Екстерны одказы ===
{{Sisterlinks|commons=Category:Culture}}
* [https://web.archive.org/web/20100626142906/http://courses.ed.asu.edu/margolis/spf301/definitions_of_culture.html Detailed article on defining culture]
* [http://etext.lib.virginia.edu/cgi-local/DHI/dhi.cgi?id=dv1-73 Dictionary of the History of Ideas] &quot;culture&quot; and &quot;civilization&quot; in modern times
* [https://web.archive.org/web/20090831124037/http://global-culture.org/ Global Culture] Essays on global issues and their impact on culture
* [http://www.wsu.edu/gened/learn-modules/top_culture/culture-index.html What is Culture? - Washington State University]

[[Катеґорія:Антрополоґія]]
[[Катеґорія:Култура|*]]</text>
      <sha1>3fve5m39z84kkz5dhznilw7h5wq3j38</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167976</id>
      <parentid>167975</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:06:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одказ</comment>
      <origin>167976</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10480" sha1="h3o60i7kc4g6qkss2lv7gmgyyzatay7" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
[[Файл:Gobustan ancient Azerbaycan full.jpg|thumb|upright=1.2|Скалны малбы в Ґобустанї ([[Азербайджан]]) (Коло 8 000 п.н.е.)]] 
Словом '''култýра'''&lt;ref&gt;{{Русиньскый правопис|Култýра|209}}&lt;/ref&gt; ({{lang-la|cultura}}, з {{lang-la|colere}}&amp;nbsp;— „плекати“, значіть, „што є плекане“) ся спочатку означовало плеканя [[Рослины|рослин]]. Як [[метафора|метафору]] то повжыв [[Ціцеро]] про переклад [[Платон]]ового понятя „старослтивость о душу“ а од [[16. стороча]] ся повжывать на означіня зволеных людьскых актівіт, передовшыткым умелецькых (тзв. „высока култура“). До нёй належыть [[література]], [[уменя]], [[музика]], припадно і [[наука]] і [[філозофія]]. В тім змыслї маме днесь културну рубріку в новинках або [[міністерство културы]]. Проти той выбраной, елітной высокой културї, потребуючой освіту, пак стояла „низка“ ці народна култура, пізнїше [[попкултура]]. Залежно од того ся пак люде і цїлы нації могли дїлити на веце ці менше култівованы, припадно варварскы. Дослїджованём културы ся занимать [[културолоґія]].

== Култура в шыршім змыслї ==
[[Файл:Syria.Damascus.CoffeeHouse.01.jpg|thumb|upright=1.3|Кавярня в Дамашку ([[Сирия|Сірія]])]] 
Напроти тому узкому значіню понятя културы уж пішов [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]]. В ёго понятю културы же не сміє хыбити „ани облечіня і звыкы стравованя, історія ани філозофія, уменя ани наука, дїтачі бавкы ани пословіцї, господарство ани література, політіка ани пріват, но ани картка на шкоды, выникаючі одлїснїнём гор. Акурат у тім шырокім значіню днесь [[култура (антрополоґія)|понятя културы вжывать]] [[антрополоґія]] і [[соціолоґія]].

Значіть, култура загорнює вшытко тото, з чім ся чоловік не родить, але
* што ся мусить навчіти, жебы ся став платным членом своёй громады;
* што сам векшынов не створює, але переберать од старшых;
* што є скорше колектівным і часто анонімным, накопеным дїлом много ґенерацій;
* што ся утримує так, же ся о то люде старають;
* што даяку громаду споює і разом лучіть од другых.

[[Файл:Cové1.jpg|thumb|upright=1.2|Свято в Кове ([[Бенін]])]] 
В тім шырокім значіню є култура повинным предположінём людьского жывота в громадї тай не годен єй брати лем як „надбудову“ матеріаловой „базы“, як то чінили [[Марксізм|марксісты]]. Матеріалова і културна ці духовна сторона чоловіка ся певно взаємно овплывнюють; розповіданя о тзв. „вовчіх дїтях“, выроснутых мімо людьску громаду але вказують, же без приналежной [[енкултурація|енкултурації]], т. є. освоїня даякой културы не є чоловік способный навязати ани сексуалне одношіня. Културу годен найти наприклад і у [[прімат]]ів, [[птахы|птахів]] ці [[рыбы|рыб]]. Молоды макакы ся од матерї вчіють омывати бандуркы перед їджінём, молоды птахы наподобнюють спів дорослых.&lt;ref&gt;Srv. D. Lestel: ''Les origines animales de la culture'', Paris 2003&lt;/ref&gt;

Антрополоґ [[Кліффорд Ґіртз]] характерізує културу як „мережу значінь“, в котрій і з єй помочов чоловік жыє, котру приїмать од своёй громады і котры передавать своїм дїтям. [[Ґерт Гофстеде]] твердить, же то „колектівный [[софтвер]]“ громады. З іншого аспекту є то способ, як люде жыють в згодї із своїм вірованём, языком, історіов но і способом облїканя. Сполочны значіня, сімболы, способ справованя і ґеста створюють сполочный рамик людьского дїяня, выкликує взаємну довіру і помагать добрій комунікації.

== Репродукція културы ==
Култура ся вызначує даяков немінностёв в часї, разом є спружна і приспособлива (адаптівна) на новы условія. Єй продовжованя ці репродукція ся забеспечує єднак спонтанно, наподобнёванём в [[Родина|родинї]] і пізнїше в околіцї верстаків, єднако сістематічно в школах. На ґенерачній передачі културы, т. є. передовшыткым [[Язык (лінґвістіка)|языка]], розповіданя, звыків, облїканя, [[моралка|моралкы]] або [[віра|віры]] традічно брали участь дві ґенерації, особливо [[матїрь]] і [[баба]] (тзв. ''grandmother hypothesis''). Днесь енкултурацію дїтей стале веце робить [[телевізія]], што громаду міцно гомоґенізує: вшыткы слухають тых самых говорцїв і тоты самы розповіданя, перед очами мають тоты самы приклады справованя ітд.

== Култура і цівілізація ==
[[Файл:Parthenon from west.jpg|thumb|upright=1.3|[[Парфенон]] в [[Атены|Атенах]]]] 
Затоже ся култура выражать і передавать передовшыткым бісїдов, часто ся розуміть як вязана на даяке языкове середовище (русиньска, французька, нїмецька култура). Про іщі векшы і менше гомоґенны наднародны цїлкы ся хоснує понятя [[цівілізація]], одказуюча к містьскому середовищу ({{lang-la|civis, civilis}}) значіть к даякому [[козмополітізм]]у. Наопак про меншы громады, наприклад локалны, професны або віковы ґрупы ся хоснує понятя [[субкултура]] (наприклад субкултура шоферів каміонів або тінеджерів). В подобнім змыслї ся повідать о ''фіремній културї'', т. є. заведженым способом комунікації меджі працовниками, рїшіня конфліктів і под.

В сучаснім рушным і [[ґлобалізація|ґлобалізованім]] світї ся вшеліякы културы, скорше веце ці менше оддїлены, часто стрїчають а зато же собі добрї не розумлять, выникають важны соціалны конфлікты.

== Одказы ==
=== Поз. тыж ===
* [[Цівілізація]]
* [[Културна і соціална антрополоґія]]
* [[Културна ґеоґрафія]]
* [[Субкултура]]
* [[Културна еволуція]]

=== Література ===
* J. Assmann: ''Kultura a paměť''. Praha 2001
* [[Susan Blackmoreová]]: ''Teorie memů. Kultura a její evoluce''. Praha 2001
* R. van Dülmen: ''Kultura a každodenní život v raném novověku'' I./III. Praha 2006
* [[Clifford Geertz]]: ''Interpretace kultur''. Praha 2000
* [[Ernest Gellner]]: ''Rozum a kultura''. CDK, Brno 1999
* G. Hofstede: ''Kultury a organizace''. Praha 1999
* J. Petráň: ''Dějiny hmotné kultury'' I./II. Praha 1995
* Z. Salzmann: ''Jazyk, kultura a společnost. Úvod do lingvistické antropologie''. Praha 1997
* G. Schwarz: ''Kulturexperimente im Altertum'', Berlin 2010

=== Референції ===
{{референції}}
{{Переклад|cs|Kultura|850768}}

=== Екстерны одказы ===
{{Sisterlinks|commons=Category:Culture}}
* [https://web.archive.org/web/20100626142906/http://courses.ed.asu.edu/margolis/spf301/definitions_of_culture.html Detailed article on defining culture]
* [http://etext.lib.virginia.edu/cgi-local/DHI/dhi.cgi?id=dv1-73 Dictionary of the History of Ideas] &quot;culture&quot; and &quot;civilization&quot; in modern times
* [https://web.archive.org/web/20090831124037/http://global-culture.org/ Global Culture] Essays on global issues and their impact on culture
* [http://www.wsu.edu/gened/learn-modules/top_culture/culture-index.html What is Culture? - Washington State University]

[[Катеґорія:Антрополоґія]]
[[Катеґорія:Култура|*]]</text>
      <sha1>h3o60i7kc4g6qkss2lv7gmgyyzatay7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіпедія:Статї, якы повинны быти</title>
    <ns>4</ns>
    <id>1079</id>
    <revision>
      <id>167955</id>
      <parentid>163766</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T13:57:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Авторы, писателї і поеты */ оправа хыбы</comment>
      <origin>167955</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="47863" sha1="17akjy6dn4cgfyu02abvarrdbvc4qvl" xml:space="preserve">Тото є список (приближно) 1000 найвызначнїшых статей, котры бы мала обсяговати кажда народна Вікіпедія. Зато ту не найдете карпаторусиньскы імена (окрім Енді Варголу) і назвы. Кажда статя бы мала мати холем 3 аж 5 одказів. Зато, же іде о найвызначнїшы статї, было бы добрї, кібы вшыткы належали міджі вынятковы.

{{TOCright}}

== Біоґрафії ==
=== Малярї і архітекторы ===

# [[Ле Корбизье|Корбюзьє, Ле]]
#  [[Салвадор Далі|Далі, Салвадор]]
# [[Албрехт Дюрер|Дюрер, Албрехт]]
# '''[[Вінсент ван Ґоґ|Вінсент ван Ґоґ]]'''
# [[Франсіско Ґойя|Ґойя, Франсіско]]
# [[Кацусіка Гокусай|Гокусай, Кацусіка]]
# [[Фріда Кало|Кало, Фріда]]
# '''[[Леонардо да Вінчі|Леонардо да Вінчі]]'''
# [[Анрі Матісс|Матісс, Анрі]]
# '''[[Мікеланджело|Мікеланджело]]'''
# '''[[Пабло Пікассо|Пабло Пікассо]]'''
# [[Рафаел|Рафаел]]
# '''[[Рембрандт|Рембрандт]]'''
# [[Петер Паул Рубенс|Рубенс, Петер Паул]]
# [[Сінан|Сінан]]
# [[Дієґо Веласкес|Веласкес, Дієґо]]
# [[Енді Варгол|Варгол, Енді]]
# [[Френк Ллойд Райт|Райт, Френк Ллойд]]

=== Авторы, писателї і поеты ===

# [[Абу-Нувас|Абу-Нувас]]
# [[Ганс Крістіан Андерсен|Андерсен, Ганс Крістіан]]
# [[Мацуо Башо|Башо]]
# [[Хорхе Луїс Борхес|Борхес, Хорхе Луїс]]
# [[Джордж Ґордон Байрон, 6-тый Барон Байрон|Байрон, Джордж]]
# '''[[Міґель де Сервантес|Міґель де Сервантес]]'''
# [[Джефрі Чосер|Чосер, Джефрі]]
# [[Антон Чехов|Чехов, Антон]]
# '''[[Данте Аліґєрі]]'''
# [[Чарлз Діккенс|Діккенс, Чарлз]]
# [[Федор Достоєвскый|Достоєвскый, Федор]]
# [[Ґабрієл Ґарсія Маркес|Ґарсія Маркес, Ґабрієл]]
# '''[[Йоганн Вольфґанґ фон Ґёте]]'''
# [[Гафіз|Гафіз]]
# '''[[Гомер|Гомер]]'''
# '''[[Віктор Гюґо|Віктор Гюґо]]'''
# [[Джеймс Джойс|Джойс, Джеймс]]
# [[Франц Кафка|Кафка, Франц]]
# [[Калідаса|Калідаса]]
# [[Лі Бо|Лі Бо]]
# [[Наґіб Магфуз|Магфуз, Наґіб]]
# [[Мольєр|Мольєр]]
# [[Публій Овідій Насо|Насо, Публій Овідій]]
# [[Марцел Пруст|Пруст, Марцел]]
# [[Александер Пушкін|Пушкін, Александер]]
# '''[[Вільям Шекспір|Вільям Шекспір]]'''
# [[Софокл|Софокл]]
# [[Рабіндранат Таґор|Таґор, Рабіндранат]]
# '''[[Лев Толстой|Лев Толстой]]'''
# [[Марк Твейн|Твейн, Марк]]
# [[Верґілій|Верґілій]]

=== Композіторы і музиканты ===

# [[Луї Армстронґ|Армстронґ, Луї]]
# '''[[Йоганн Себастьян Бах|Йоганн Себастьян Бах]]'''
# [[The Beatles|The Beatles]]
# '''[[Людвіґ ван Бетховен|Людвіґ ван Бетховен]]'''
# [[Йоганнес Брамс|Брамс, Йоганнес]]
# [[Фредерік Шопен|Шопен, Фредерік]]
# [[Антонін Дворжак|Дворжак, Антонін]]
# [[Ґеорґ Фрідріх Гендел|Гендел, Ґеорґ Фрідріх]]
# [[Йозеф Гайдн|Гайдн, Йозеф Франц]]
# [[Ґустав Малер|Малер, Ґустав]]
# '''[[Вольфґанґ Амадей Моцарт|Фольфґанґ Амадей Моцарт]]'''
# [[Джованні Пєрлуїджі да Палестріна|Палестріна, Джованні Пєрлуіджі]]
# [[Едіт Піаф|Піаф, Едіт]]
# [[Елвіс Преслі|Преслі, Елвіс]]
# [[Джакомо Пуччіні|Пуччіні, Джакомо]]
# [[Франц Шуберт|Шуберт, Франц]]
# [[Іґор Стравіньскый|Стравіньскый, Іґор]]
# '''[[Петро Ілліч Чайковскый|Петро Ілліч Чайковскый]]'''
# '''[[Джузеппе Верді|Джузеппе Верді]]'''
# [[Антоніо Вівалді|Вівалді, Антоніо]]
# [[Ріхард Ваґнер|Ваґнер, Ріхард]]

=== Вандровници ===

# [[Руал Амундсен|Амундсен, Руал]]
# [[Ніл Армстронґ|Армстронґ, Ніл]]
# [[Жак Картьє|Картьє, Жак]]
# '''[[Крістофор Колумб|Крістофор Колумб]]'''
# [[Джеймс Кук|Кук, Джеймс]]
# [[Ернан Кортес|Кортес, Ернан]]
# '''[[Юрій Ґаґарін|Юрій Ґаґарін]]'''
# [[Васко да Ґама|да Ґама, Васко]]
# [[Ібн Батута|Ібн Батута]]
# '''[[Фернан Маґеллан|Фернан Маґеллан]]'''
# [[Марко Поло|Поло, Марко]]
# [[Чжен Хе|Чжен Хе]]

=== Режісеры, сценарісты і акторы ===

# [[Інґмар Берґман|Берґман, Інґмар]]
# [[Сара Бернар|Бернар, Сара]]
# [[Чарлі Чаплін|Чаплін, Чарлі]]
# [[Марлен Дітріх|Дітріх, Марлен]]
# [[Уолт Дісней|Дісней, Уолт]]
# [[Серґей Михайлович Ейзенштейн|Ейзенштейн, Серґей]]
# [[Федеріко Фелліні|Фелліні, Федеріко]]
# [[Алфред Гічкок|Гічкок, Алфред]]
# [[Стенлі Кубрік|Кубрік, Стенлі]]
# [[Акіра Куросава|Куросава, Акіра]]
# [[Мерілін Монро|Монро, Мерілін]]
# [[Сатьяджит Рей|Рей, Сатьяджит]]
# [[Стівен Спілберґ|Спілберґ, Стівен]]

=== Вынаходници, вчены і математіци ===

# '''[[Архімед|Архімед]]'''
# [[Авіценна|Авіценна]]
# [[Тім Бернерс-Лі|Бернерс-Лі, Тім]]
# [[Брагмаґупта]]
# '''[[Миколай Коперник|Миколай Коперник]]'''
# [[Марія Кюрі|Кюрі, Марія]]
# '''[[Чарлз Дарвін|Чарлз Дарвін]]'''
# '''[[Томас Едісон|Томас Едісон]]'''
# '''[[Алберт Айнштайн|Алберт Айнштайн]]'''
# '''[[Евклід|Евклід]]'''
# [[Леонард Ейлер|Ейлер, Леонард]]
# [[Майкл Фарадей|Фарадей, Майкл]]
# [[Енріко Фермі|Фермі, Енріко]]
# '''[[Генрі Форд|Генрі Форд]]'''
# [[Ґален|Ґален]]
# '''[[Ґалілео Ґалілей|Ґалілео Ґалілей]]'''
# [[Карл Фрідріх Ґаус|Ґаус, Карл Фрідріх]]
# '''[[Йоганн Ґутенберґ|Йоганн Ґутенберґ]]'''
# '''[[Давид Гилберт|Гілберт, Давід]]'''
# [[Джеймс Прескотт Джоуль|Джоуль, Джеймс Прескотт]]
# [[Йоганн Кеплер|Кеплер, Йоганн]]
# [[Ал-Хорезмі|Ал-Хорезмі]]
# [[Ґотфрід Вільгельм Лейбніц|Лейбніц, Ґотфрід]]
# [[Карл Лінней|Лінней, Карл]]
# [[Джеймс Клерк Максвелл|Максвелл, Джеймс Клерк]]
# [[Дмитро Менделеєв|Менделеєв, Дмитро]]
# '''[[Ісаак Ньютон|Ісаак Ньютон]]'''
# '''[[Луі Пастер|Луі Пастер]]'''
# '''[[Макс Планк|Планк, Макс]]'''
# [[Ернест Резерфорд|Резерфорд, Ернест]]
# '''[[Ервін Шредінґер|Шредінґер, Ервін]]'''
# '''[[Нікола Тесла|Тесла, Нікола]]'''
# '''[[Алан Тюрінґ|Тюрінґ, Алан]]'''
# '''[[Джеймс Ватт|Джеймс Ватт]]'''

=== Філозофы ===
# '''[[Арістотель|Арістотель]]'''
# [[Сімона де Бовуар|Бовуар, Сімона де]]
# [[Чанакя]]
# [[Ноам Чомскі|Чомскі, Ноам]]
# '''[[Конфуцій|Конфуцій]]'''
# '''[[Рене Декарт|Рене Декарт]]'''
# '''[[Зіґмунд Фройд|Зіґмунд Фройд]]'''
# [[Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел|Геґел, Ґеорґ Вілгелм Фрідріх]]
# [[Ібн Халдун|Ібн Халдун]]
# '''[[Іммануіл Кант|Іммануіл Кант]]'''
# [[Джон Мейнард Кейнс|Кейнс, Джон Мейнард]]
# '''[[Лао Цзи|Лао Цзи]]'''
# '''[[Джон Локк|Джон Локк]]'''
# [[Нікколо Макіавеллі|Макіавеллі, Нікколо]]
# '''[[Карл Маркс|Карл Маркс]]'''
# '''[[Фрідріх Ніцше|Фрідріх Ніцше]]'''
# '''[[Платон|Платон]]'''
# [[Жан-Жак Руссо|Руссо, Жан-Жак]]
# [[Жан-Пол Сартр|Сартр, Жан-Пол]]
# [[Сима Цян|Сима Цян]]
# [[Адам Сміт|Сміт, Адам]]
# '''[[Сократ|Сократ]]'''
# '''[[Волтер|Волтер]]'''
# [[Макс Вебер|Вебер, Макс]]
# [[Людвіґ Вітґенштейн|Вітґенштейн, Людвіґ]]
# [[Чжу Сі|Чжу Сі]]

=== Політічны лідеры ===

# [[Акбар Джелал-ад-дін|Джелал-ад-дін, Акбар]]
# '''[[Александер Великый|Александер Великый]]'''
# [[Ашока|Ашока]] &lt;!-- Greatest Indian monarch of antiquity; spread Buddhism --&gt;
# [[Мустафа Кемал Ататюрк|Ататюрк, Мустафа Кемал]]
# '''[[Октавіан Авґуст|Октавіан Авґуст]]'''
# [[Отто фон Бісмарк|фон Бісмарк, Отто]]
# [[Сімон Болівар|Болівар, Сімон]]
# '''[[Наполеон І|Наполеон Бонапарт]]'''
# [[Юлій Цезар|Цезар, Юлій]]
# [[Карл I. Великый|Карл I. Великый]]
# [[Вінстон Черчіл|Черчіл, Вінстон]]
# [[Конштантін I|Конштантін Великый]]
# '''[[Кір Великый|Кір Великый]]'''
# [[Шарл де Ґолл|де Ґолл, Шарл]]
# [[Алжбета I Анґліцька|Алжбета I Анґліцька]]
# [[Магатма Ґанді|Ґанді, Магатма]]
# '''[[Чінґізхан|Чінґізхан]]'''
# [[Че Ґевара|Ґевара, Че]]
# '''[[Адолф Гітлер|Адолф Гітлер]]'''
# [[Яна з Арку|Яна з Арку]]
# [[Мартін Лутер Кінґ|Кінґ, Мартін Лутер]]
# '''[[Володимир Ленін|Володимир Ленін]]'''
# [[Абрагам Лінколн|Лінколн, Абрагам]]
# [[Людвік XIV Французьскый|Людвік XIV.]]
# [[Роза Луксембурґ|Луксембурґ, Роза]]
# [[Нелсон Мандела|Мандела, Нелсон]]
# [[Мао Цзедун|Мао Цзедун]]
# [[Джавагарлал Негру|Негру, Джавагарлал]]
# [[Кваме Нкрума|Нкрума, Кваме]]
# [[Петро I Російскый|Петро I Російскый]]
# '''[[Цінь Ші Хуан-ді|Цінь Ші Хуан-ді]]'''&lt;!-- Created first Chinese state and dynasty --&gt;
# [[Франклін Рузвелт|Рузвелт, Франклін Д.]]
# [[Саладін|Саладін]]
# [[Осиф Сталін|Сталін, Осіф]]
# [[Сулейман Пышный|Сулейман Пышный]] &lt;!-- Greatest Ottoman sultan --&gt;
# [[Сун Ятсен|Сун Ятсен]]
# [[Тімур|Тімур]]
# [[Омар|Омар]] &lt;!-- Conquered Persia, Syria, Palestine, and Egypt for Islam --&gt;
# '''[[Джордж Вашінґтон|Джордж Вашінґтон]]'''

=== Реліґійны фіґуры і теолоґы ===

# [[Абрагам|Абрагам]]
# [[Томаш Аквіньскый|Аквіньскый, Томаш]]
# [[Святый Августин|Авґустін з Гіппо]]
# '''[[Будга Ґаутама|Будга]]'''
# [[ал-Ґазалі|ал-Ґазалі]]
# '''[[Ісус Хрістос|Ісус Хрістос]]'''
# [[Мартін Лутер|Лутер, Мартін]]
# '''[[Моісей|Моісей]]'''
# '''[[Могамед|Могамед]]'''
# [[Нагарджуна]]

== Філозофія ==

# [[Атеізм|Атеізм]]
# [[Краса|Краса]]
# [[Діалектіка|Діалектіка]]
# [[Етіка|Етіка]]
# [[Епістемолоґія|Епістемолоґія]]
# [[Слободна воля|Слободна воля]]
# '''[[Знаня|Знаня]]'''
# [[Лоґіка|Лоґіка]]
# [[Матеріалізм|Матеріалізм]]
# '''[[Філозофія|Філозофія]]'''
# [[Реаліта|Реаліта]]
# [[Правда|Правда]]

== Реліґія ==

# [[Реліґійный фундаменталізм|Фундаменталізм]]
# '''[[Бог|Бог]]'''
## [[Монотеізм|Монотеізм]]
## [[Політеізм|Політеізм]]
# '''[[Міфолоґія|Міфолоґія]]'''
# '''[[Реліґія|Реліґія]]'''
# '''[[Душа|Душа]]'''
# Шпеціфічны реліґії
## '''[[Будгізм|Будгізм]]'''
## '''[[Хрістіанство|Хрістіанство]]'''
### [[Католицька церьков|Католицька церьков]]
## [[Конфуцианство]]
## '''[[Індуїзм|Індуізм]]'''
### [[Трімурті]]
## '''[[Іслам|Іслам]]'''
### [[Шіїты|Шііты]]
## [[Джайнізм|Джайнізм]]
## '''[[Юдаїзм|Юдаїзм]]'''
## [[Сікгізм|Сікгізм]]
## [[Таоізм|Таоізм]]
## [[Зороастрізм|Зороастрізм]]
# Духовны практікы
## [[Суфізм|Суфізм]]
## [[Йоґа|Йоґа]]
## [[Зен|Зен]]

== Соціалны наукы ==

# '''[[Громада|Громада]]''' 
# [[Цівілізація|Цівілізація]]
# '''[[Ошколованя|Ошколованя]]'''

=== Псіхолоґія ===
# '''[[Хованя ся|Хованя ся]]'''
# '''[[Емоція|Емоція]]'''
# [[Любов|Любов]]
# [[Розум|Розум]]
# [[Псіхолоґія|Псіхолоґія]]
# '''[[Мыслїня|Мыслїня]]'''

=== Родина і одношіня меджі людьми ===
# '''[[Фамилія|Фамилія]]'''
# '''[[Дїтина|Дїтина]]'''
# [[Хлоп|Хлоп]]
# '''[[Манжелство|Манжелство]]'''
# [[Жена|Жена]]

=== Політіка ===
# '''[[Політіка|Політіка]]'''
# [[Колоніалізм|Колоніалізм]]
# [[Діпломація|Діпломація]]
# '''[[Влада|Влада]]'''
## [[Демокрація|Демокрація]]
## [[Діктатура|Діктатура]]
## [[Монархія|Монархія]]
## [[Републіка|Републіка]]
# [[Ідеолоґія|Ідеолоґія]]
## [[Анархізм|Анархізм]]
## [[Комунизм|Комунізм]]
## [[Конзерватівізм|Конзерватівізм]]
## [[Фашізм|Фашізм]]
## [[Лібералізм|Лібералізм]]
## [[Марксізм|Марксізм]]
## [[Націоналізм|Націоналізм]]
## [[Соціалізм|Соціалізм]]
# [[Імперіалізм|Імперіалізм]]
# '''[[Штат|Штат]]'''
# [[Політічна партія|Політічна партія]]
# [[Пропаґанда|Пропаґанда]]

=== Бізніс і економіка ===
# '''[[Економіка|Економіка]]'''
# [[Капітал (економіка)|Капітал]]
# [[Капіталізм|Капіталізм]]
# [[Мена|Мена]]
## [[Евро|Евро]]
## [[Японьскый єн|Японьскый єн]]
## [[Америцькый долар]]
# [[Промысел|Промысел]]
# '''[[Пінязї|Пінязї]]'''
# [[Дань|Дань]]

=== Право ===
# '''[[Право|Право]]'''
# [[Конштітуція|Конштітуція]]

=== Меджінародны орґанізації ===
# [[Африцька унія|Африцька унія]]
# [[Арабска ліґа|Арабска ліґа]]
# [[Асоціація штатів Южновыходной Азії|Асоціація штатів Южновыходной Азії]]
# [[Сполоченство Націй]]
# [[Европска унія|Европска унія]]
# '''[[Міджінародный рух Червеного Хреста і Червеного Півмісяця|Меджінародный рух Червеного Хреста і Червеного Півмісяця]]'''
# [[НАТО|НАТО]]
# [[Нобелівска премія|Нобелівска премія]]
# [[ОПЕК|ОПЕК]]
# '''[[Орґанізація Зъєдиненых Націй|Орґанізація споєных народів]]'''
## [[Міджінародный суд|Меджінародный суд]]
## [[Міджінародный меновый фонд|Меджінародный меновый фонд]]
## [[ЮНЕСКО|ЮНЕСКО]]
## [[Універзална декларація людьскых прав|Універзална декларація людьскых прав]]
## [[Світова орґанізація охороны здоровя]]
# [[Світова банка|Світова банка]]
# [[Світова торгова орґанізація|Світова торгова орґанізація]]

=== Война і зброїня ===
# '''[[Збройна сила|Збройна сила]]'''
# '''[[Мір|Мір]]'''
# [[Терорізм|Терорізм]]
# '''[[Война|Война]]'''
## [[Громадяньска война|Громадяньска война]]

=== Соціалны вопросы ===
# [[Аборт]]
# '''[[Смертна кара]]'''
# [[Фемінізм]]
# [[Ґлобалізація|Ґлобалізація]]
# '''[[Людьскы права|Людьскы права]]'''
#  [[Худоба]] (бідность) 
# [[Расізм|Расізм]]
# '''[[Рабство|Рабство]]'''

== Язык і література ==
# '''[[Язык|Язык]]'''
# Шпеціфічны языкы
## [[Арабскый язык|Арабскый]]
## [[Бенґальскый язык|Бенґальскый]]
## [[Кітайскый язык|Кітайскый]] &lt;!--With the clarification that it is, linguistically speaking, not a single language.--&gt;
## [[Анґліцькый язык|Анґліцькый]]
## [[Французькый язык|Французькый]]
## [[Нїмецькый язык|Нїмецькый]]
## [[Ґрецькый язык|Ґрецькый]]
## [[Гебрейскый язык|Гебрейскый]]
## [[Гіндустані]]
## [[Японьскый язык|Японьскый]]
## [[Латиньскый язык|Латиньскый]]
## [[Перьскый язык|Перьскый]]
## [[Портуґальскый язык|Портуґальскый]]
## [[Російскый язык|Російскый]]
## [[Санскріт|Санскріт]]
## [[Шпанєльскый язык|Шпанєльскый]]
## [[Свагілі]]
## [[Турецькый язык|Турецькый]]
# [[Лінґвістіка|Лінґвістіка]]
# [[Ґраматіка|Ґраматіка]]
# '''[[Слово|Слово]]'''
## [[Фонема]]
## [[Склад (лінґвістика)|Склад]]
# '''[[Писмова сістема]]'''
## [[Арабскый алфавіт|Арабскый алфавіт]]
## [[Китайськоє писаня|Кітайскый сімбол]]
## [[Кіріліця|Кіріліця]]
## [[Ґрецькый алфавіт|Ґрецькый алфавіт]]
## [[Ганґиль]]
## [[Латиньскый алфавіт|Латиньскый алфавіт]]
# [[Ґрамотность|Ґрамотность]]
# '''[[Переклад (языконаука)|Переклад]]'''
# '''[[Література|Література]]'''
## [[Проза|Проза]]
### [[Уміня войны]]
## [[Фікшн|Фікція]]
### [[Тісяча і єдна ніч|Тісяча і єдна ніч]]
## [[Роман]]
### [[Сон у челленуй палатї]]
### [[Повість за Ґендзі|Повість за Ґендзі]]
## '''[[Поезія|Поезія]]'''
### [[Епос о Гилгамешови]]
### [[Илиада]]
### [[Магабгарата]]
### [[Шах-наме|Шах-наме]]

== Міряня ==
# '''[[Міряня|Міряня]]'''
# [[Система SI]]
# [[Цент]]

== Маса, обєм і довжка ==
# [[Килограм|Кілоґрам]]
# [[Литер|Літер]]
# [[Метер|Метер]]

=== Час ===
# '''[[Календарь|Календарь]]'''
## [[Ґреґоріаньскый календарь|Ґреґоріаньскый календарь]]
# [[Годинкы]]
# [[Секунда|Секунда]]
# '''[[День|День]]'''
# '''[[Рік|Рік]]'''
# [[Часова зона|Часова зона]]

== Наука ==
# '''[[Наука|Наука]]'''
# '''[[Природа|Природа]]'''

=== Астрономія ===
# '''[[Астрономія|Астрономія]]'''
# [[Астероід|Астероід]]
# '''[[Великый выбух]]'''
# [[Чорна дїра|Чорна дїра]]
# [[Комета|Комета]]
# '''[[Ґалаксія|Ґалаксія]]'''
## [[Молочна дорога|Молочна дорога]]
# '''[[Місяць (сателіт)|Місяць]]'''
# '''[[Планета|Планета]]'''
## '''[[Земля (планета)|Земля]]'''
## [[Юпітер (планета)|Юпітер]]
## [[Марс (планета)|Марс]]
## [[Меркур (планета)|Меркур]]
## [[Нептун (планета)|Нептун]]
## [[Сатурн (планета)|Сатурн]]
## [[Уран (планета)|Уран]]
## [[Венера (планета)|Венера]]
# [[Сонячна сістема|Сонячна сістема]]
# [[Космічноє лїтаня|Козмічный лет]]
# '''[[Звізда|Звізда]]'''
## '''[[Сонце|Сонце]]'''
# [[Весмір|Весмір]]

=== Біолоґія ===
# '''[[Біолоґія|Біолоґія]]'''
# Біолоґічны речовины
## '''[[ДНА|ДНА]]'''
## [[Ензім|Ензім]]
## [[Протеін|Протеін]]
# [[Ботаніка|Ботаніка]]
# '''[[Смерть|Смерть]]'''
## [[Самовражда|Самовражда]]
# [[Еколоґія|Еколоґія]]
## [[Огрожены виды]]
# [[Удомашнїня|Удомашнїня]]
# '''[[Жывот|Жывот]]'''
# [[Біолоґічна класіфікація]]
## [[Вид (біолоґія)|Вид]]

==== Біолоґічны процесы ====
# '''[[Метаболізм|Метаболізм]]'''
## [[Травлїня]]
## [[Фотосінтеза|Фотосінтеза]]
## [[Дыханя]]
# '''[[Еволуція|Еволуція]]'''
# '''[[Розмножованя|Розмножованя]]'''
## [[Тяж]]
## [[Пол (біолоґія)|Пол]]

==== Орґанізмы ==== 
# '''[[Орґанізм|Орґанізм]]'''
# '''[[Жывотины]]'''
## [[Нематоды]]
## [[Мягкуны]] (моллюскы)
## [[Членистоногы]]
### '''[[Хробач]]'''
#### [[Мурянкы|Мурянкы]]
#### [[Пчолы|Пчолы]]
#### [[Комары|Комары]]
### [[Павукы|Павукы]]
## [[Хордовы]]
### '''[[Земноводны|Земноводны]]'''
### '''[[Птахы|Птахы]]'''
#### [[Курка|Курка]]
#### [[Голубовы]]
### '''[[Рыбы|Рыбы]]'''
#### [[Жралок|Жралок]]
### '''[[Ссавцї|Ссавцї]]'''
#### [[Верблюд|Верблюд]]
#### [[Мачка|Мачка]]
#### [[Корова|Корова]]
#### [[Пес|Пес]]
#### [[Кінь|Кінь]]
#### [[Вівця|Вівця]]
#### [[Грызуны]] (Rodentia)
#### [[Свиня домашня|Домашня свиня]]
#### [[Приматы|Приматы]]
##### '''[[Чоловік розумный|Чоловік розумный]]'''
#### [[Морьскы ссавцї]]
##### [[Cetacea|Whales, dolphins and porpoises]]
### '''[[Плазы|Плазы]]'''
#### [[Дінозавры|Дінозавры]]
#### [[Гады|Гады]]
# [[Археї|Археї]]
# '''[[Бактерії|Бактерії]]'''
# '''[[Грибы|Грибы]]'''
# '''[[Рослины]]'''
## [[Косиця|Квіткы]]
## [[Дерево|Дерево]]
# [[Найпростїшы|Найпростїшы]]

==== Анатомія ====
# '''[[Анатомія]]'''
# [[Груди]]
# '''[[Бунка (біолоґія)|Бунка]]'''
# [[Кружіня крові]]
## [[Кров]]
## [[Сердце|Сердце]]
# [[Ендокрінна сістема]]
# [[Сістема травлїня]]
## [[Ободова кышка]]
## [[Тонка кышка]]
## [[Печунка]]
# [[Свалы]]
# [[Нервова сістема]]
## [[Мозоґ]]
## [[Нерв]]
## [[Сензорна сістема]]
### [[Ухо]]
### [[Ніс]]
### [[Око]]
# [[Репродукчна сістема]]
# [[Respiratory system|Respiratory system]]
# [[Костра]]
# [[Скора]]

==== Здоровя і медіціна ====
# '''[[Медіціна|Медіціна]]'''
# [[Addiction|Addiction]]
## [[Ethanol|Ethanol]]
## [[Табак]]
# [[Алцгеймерова хворота]]
# '''[[Раковіна|Раковіна]]'''
# [[Chronic obstructive pulmonary disease]]
# [[Common cold|Common cold]]
# [[Dentistry|Dentistry]]
# [[Інвалідность]]
## [[Сліпота]]
## [[Глухота]]
# [[Mental disorder|Mental disorder]]
# '''[[Хворота|Хворота]]'''
# [[Епілепсія]]
# [[Pharmaceutical drug|Pharmaceutical drug]]
## [[Antibiotic|Antibiotic]]
# '''[[Здоровя|Здоровя]]'''
# [[Gastroenteritis]]
# [[Headache|Headache]]
# [[Сердцьовый напад|Інфаркт міокарда]]
# [[Імунітна сістема]]
# '''[[Маларія|Маларія]]'''
# [[Malnutrition|Malnutrition]]
# [[Менструація]]
# [[Obesity|Obesity]]
# [[Пандемія]]
# [[Pneumonia|Pneumonia]]
# [[Poliomyelitis|Poliomyelitis]]
# [[Sexually transmitted disease|Sexually transmitted disease]]
## '''[[АІДС|АІДС]]'''
# [[Stroke|Stroke]]
# [[Сухоты]]
# [[Diabetes mellitus|Diabetes mellitus]]
# '''[[Вірус|Вірус]]'''
## [[Influenza|Influenza]]
## [[Smallpox|Smallpox]]

=== Хемія ===
# '''[[Хемія|Хемія]]'''
# [[Неорганична хемия|Неорґанічна хемія]]
# [[Біохемія]]
## [[Гормон]]
# [[Хемічна злученина]]
## [[Кыселина]]
## [[Основа (хемія)]]
## [[Сіль]]
# '''[[Хемічный елемент]]'''
## '''[[Періодічна сістема елементів]]'''
## [[Алуміній]]
## [[Карбон]]
## [[Мідь]]
## '''[[Золото]]'''
## '''[[Гідроґен]]'''
## '''[[Желїзо]]'''
## [[Азот]]
## '''[[Оксиген]]'''
## [[Стрібро]]
## [[Цін]]
# [[Орґанічна хемія]]
## [[Алкоголы]]
## [[Угльоводы]]
## [[Ліпіды]]
# '''[[Молекула]]'''
# [[Аналітічна хемія]]
# [[Фізічна хемія]]

=== Ґеолоґія ===
# [[Лавина]]
# '''[[Клімат]]'''
## [[El Niño-Southern Oscillation|El Niño-Southern Oscillation]]
## [[Ґлобалне потеплїня]]
# [[Землетрясїня]]
# '''[[Ґеолоґія]]'''
## '''[[Мінералы]]'''
### [[Діамант]]
## [[Plate tectonics|Plate tectonics]]
## [[Скала]]
# [[Природне нещастя]]
## [[Повінь]]
## [[Цунамі]]
# [[Вулкан]]
# '''[[Хвіля]]'''
## [[Хмара]]
## [[Додж]]
## [[Снїг]]
## [[Торнадо]]
## [[Тропічный ціклон]]
## [[Вітор]]

=== Фізіка ===
# '''[[Фізіка|Фізіка]]'''
# [[Акцелерація|Акцелерація]]
# '''[[Атом|Атом]]'''
# '''[[Енерґія|Енерґія]]'''
## [[Закон всокочіня енерґії]]
# '''[[Електромаґнетічне жарїня]]'''
## [[Інфрачервене жарїня|Інфрачервене]]
## [[Ултрафіалове жарїня|Ултрафіалове]]
## [[Світло|Світло]]
### '''[[Фарба]]'''
# [[Класічна механіка]]
# '''[[Сила]]'''
## [[Електромаґнетізм]]
### [[Маґнетічне поле]]
## [[Ґравітація]]
## [[Силна інтеракція]]
## [[Слаба інтеракція]]
# [[Маґнет|Маґнет]]
# '''[[Вага]]'''
# '''[[Ков|Ков]]'''
## [[Оцїль|Оцїль]]
# [[Nuclear fission|Nuclear fission]]
# '''[[Термодінамічна фаза|Термодінамічна фаза]]'''
## [[Ґаз|Ґаз]]
## [[Liquid|Liquid]]
## [[Плазма (фізіка)|Плазма]]
## [[Solid|Solid]]
# [[Квантова механіка|Квантова механіка]]
# [[Радіоактівный розпад]]
# '''[[General relativity|General relativity]]'''
# [[Special relativity|Special relativity]]
# [[Semiconductor|Semiconductor]]
# '''[[Звук|Звук]]'''
# '''[[Швыдкость|Швыдкость]]'''
## [[Швыдкость світла|Швыдкость світла]]
# '''[[Час|Час]]'''
# [[Термодінаміка|Термодінаміка]]
# [[Вакуум]]

=== Математіка ===
# '''[[Математіка]]'''
# [[Аріфметіка]]
## [[Лоґарітм]]
## '''[[Чісло]]'''
## [[Теорія чісел]]
# [[Алґебра]]
## [[Комплексне чісло]]
## [[Equation]]
## [[Лінеарна алґебра]]
# [[Ґеометрія]]
## [[Угол]]
## [[Площа]]
## [[Сістема коордінат]]
## [[Чісло пі]]
## [[Піфаґорово речіня]]
## [[Сіметрія]]
## [[Тріґонометрія]]
# [[Математічна аналіза]]
## [[Differential equation]]
## [[Чісловы методы]]
# Правдоподобность і штатістіка
## [[Правдоподобность]]
## [[Штатістіка]]
# Logic and foundations
## [[Функція (математіка)]]
## [[Бесконечность]]
## [[Математічне доказательство]]
## [[Теорія множин]]

== Їджіня і польногосподарство ==
=== Польногосподарство ===
# '''[[Польногосподарство]]'''
## [[Irrigation]]
## [[Плуг]]

=== Їджіня ===
# '''[[Їджіня|Їджіня]]'''
# [[Хлїб|Хлїб]]
# [[Cereal|Cereal]]
## [[Ярець]]
## [[Мелай|Кендеріця]]
## [[Овес|Овес]]
## [[Рис|Ріжа]]
## [[Жыто|Жыто]]
## [[Sorghum|Sorghum]]
## [[Пшеніця|Пшеніця]]
# [[Сыр|Сыр]]
# [[Чоколада|Чоколада]]
# [[Мед|Мед]]
# [[Плод (ботаніка)|Плод]]
## [[Ябко|Ябко]]
## [[Банан|Банан]]
## [[Грозно]]
## [[Соя|Соя]]
## [[Цітрон|Цітрон]]
## [[Орїх (плод)|Орїх (плод)]]
# [[Мясо|Мясо]]
# [[Цукор|Цукерь]]
# [[Зеленина|Зеленина]]
## [[Бандурка|Бандурка]]

==== Напої ====
# [[Пиво|Пиво]]
# [[Кава|Кава]]
# [[Джус|Джус]]
# '''[[Молоко|Молоко]]'''
# [[Чай|Чай]]
# '''[[Вода|Вода]]'''
# [[Вино|Вино]]

== Технолоґія ==
# '''[[Технолоґія|Технолоґія]]'''
# [[Біотехнолоґія|Біотехнолоґія]]
# [[Облечіня]]
## [[Бавовна|Бавовна]]
# [[Інджінїрінґ|Інджінїрінґ]]
## [[Машына]]
## [[Робот]]
## [[Шруба]]
## [[Колесо]]
# [[Металурґія]]
# [[Нанотехнолоґія|Нанотехнолоґія]]

=== Комунікація ===
# '''[[Комунікація|Комунікація]]'''
# [[Книга|Книга]]
# '''[[Інформація|Інформація]]'''
## [[Енціклопедія|Енціклопедія]]
# [[Журналістіка]]
## [[Новины (папірёвы)|Новины]]
## [[Медія]]
# [[Друкарство]]
# [[Телефон|Телефон]]

=== Електроніка ===
# [[Електроніка|Електроніка]]
## [[Електрічный обвод]]
## [[Фреквенція|Фреквенція]]
# Сучасткы
## [[Кондензатор]]
## [[Індукчна шпулька]]
## [[Транзістор]]
## [[Діода]]
## [[Резістор]]
## [[Трансформатор]]

==== Компютеры і інтернет ====
# '''[[Компютер|Компютер]]'''
## [[Твердый діск|Твердый діск]]
## [[Централный процесор|Централный процесор]]
# [[Умела інтеліґенція|Умела інтеліґенція]]
# [[Інформачна технолоґія|Інформачна технолоґія]]
## [[Алґорітм|Алґорітм]]
# [[Інтернет|Інтернет]]
## [[Електронічна пошта|Електронічна пошта]]
## [[Цїлосвітова павучіна|Цїлосвітова павучіна]]
# [[Операчна сістема|Операчна сістема]]
# [[Язык проґрамованя|Язык проґрамованя]]
# [[Софтвер|Проґрамове забеспечіня]]

=== Енерґія і палива ===
# [[Обновительна енерґетіка|Обновительна енерґетіка]]
# [[Електрика|Електрика]]
## [[Ядерна енерґетіка|Ядерна енерґетіка]]
# [[Фосилны палива]]
# [[Internal combustion engine|Internal combustion engine]]
# [[Парова машына|Парова машына]]
# [[Огень|Огень]]

=== Матеріалы ===
# [[Скло|Скло]]
# [[Папірь|Папірь]]
# [[Пласт|Пласт]]
# [[Деревина]]

=== Транспорт ===
# [[Транспорт|Транспорт]]
# [[Летадло|Летадло]]
# [[Автомобіл|Автомобіл]]
# [[Біціґель|Біціґель]]
# [[Понорка]] (субмаріна)
# [[Шыфа|Шыфа]]
# [[Влак]]

=== Зброїня ===
# [[Weapon|Weapon]]
## [[Sword|Sword]]
## [[Firearm|Firearm]]
### [[Machine gun|Machine gun]]
## [[Nuclear weapon|Nuclear weapon]]
# [[Танк|Танк]]
# [[Explosive material|Explosive material]]
## [[Бушный порох|Бушный порох]]

== Уменя і рекреація ==
# '''[[Култура|Култура]]'''
# '''[[Уменя|Уменя]]'''
## [[Комікс|Комікс]]
## [[Малярство]]
## [[Фотоґрафія|Фотоґрафія]]
## [[Скулптура|Скулптура]]
## [[Гончарьство]]
# [[Танець|Танець]]
# [[Мода|Мода]]
# [[Театер]]
# [[Каліґрафія|Каліґрафія]]

=== Архітектура і будованя ===
# '''[[Архітектура|Архітектура]]'''
# [[Arch|Arch]]
# [[Міст|Міст]]
# [[Канал (гідротехніка)|Канал]]
# [[Dam|Dam]]
# [[Dome|Dome]]
# '''[[Хыжа|Хыжа]]'''
# Шпеціфічны будовы
## [[Angkor Wat]]
## [[Колосей]]
## [[Great Wall of China|Great Wall of China]]
## [[Еффельова турня|Айфелова вежа]]
## [[Empire State Building|Empire State Building]]
## [[Hagia Sophia|Храм Божой Премудрости]]
## [[Парфенон]]
## [[Giza pyramid complex]]
## [[St. Peter's Basilica|St. Peter's Basilica]]
## [[Статуя Слободы]]
## [[Тадж Махал]]
## [[Three Gorges Dam]]
# [[Піраміда|Піраміда]]
# [[Вежа|Вежа]]

=== Філм, радіо і телевізія ===
# '''[[Філм|Філм]]'''
## '''[[Анімація|Анімація]]'''
# '''[[Радіо|Радіо]]'''
# '''[[Телевізія|Телевізія]]'''

=== Музика ===
# '''[[Музика|Музика]]'''
# [[Пісня|Пісня]]
# Шпеціфічны музичны жанры
## [[Блуз|Блуз]]
## [[Класічна музика|Класічна музика]]
### [[Опера]]
### [[Сімфонія|Сімфонія]]
## [[Електронічна музика|Електронічна музика]]
## [[Фламенґо|Фламенґо]]
## [[Гіп-гоп|Гіп-гоп]]
## [[Джез|Джез]]
## [[Реґе|Реґе]]
## [[Рок-музика|Рок-музика]]
## [[Самба|Самба]]
# Шпеціфічны музичны інштрументы
## [[Бубны|Бубны]]
## [[Флавта|Флавта]]
## [[Ґітара|Ґітара]]
## [[Клавір|Клавір]]
## [[Трубка|Трубка]]
## [[Гуслї|Гуслї]]

=== Релакс ===
# '''[[Гра|Гра]]'''
## [[Backgammon|Backgammon]]
## [[Шахы|Шахы]]
## [[Ґо (бавка)]]
## [[Компютерна ігра|Компютерны гры]]
# [[Gambling|Gambling]]
# [[Martial arts|Martial arts]]
## [[Карате|Карате]]
## [[Джудо|Джудо]]
# [[Олімпійскы гры|Олімпійскы гры]]
# '''[[Шпорт|Шпорт]]'''
## [[Athletics]]
## [[Baseball|Baseball]]
## [[Баскетбал|Баскетбал]]
## [[Крікет|Крікет]]
## [[Фотбал|Фотбал]]
## [[Ґолф|Ґолф]]
## [[Rugby football|Rugby]]
## [[Теніс|Теніс]]
# '''[[Грачка|Грачка]]'''

== Історія ==
# '''[[Історія|Історія]]'''

=== Правік і стародавный світ ===
# [[Правік|Правік]]
# [[Камяна доба|Камяна доба]]
# [[Бронзова доба|Бронзова доба]]
# [[Желїзна доба|Желїзна доба]]
# [[Мезопотамія|Мезопотамія]]
# [[Шумер]]
# [[Старовікый Еґіпет|Старовікый Еґіпет]]
# [[Старовіке Ґрецько|Старовіке Ґрецько]]
# [[Римска империя]]
# [[Дінастія Ган|Дінастія Ган]]
# [[Держава Ґуптів|Держава Ґуптів]]

=== Середнёвіча і ранный нововік ===
# [[Абасідьскый халіфат]]
# [[Просвітительство]]
# [[Азтекы]]
# [[Візантьска ріша]]
# [[Хрестовы походы]]
# [[Священна римска імперія]]
# [[Інкска ріша]]
# [[Малійска ріша]]
# [[Майска цівілізація]]
# [[Середнёвіча]]
# [[Монґольска ріша]]
# [[Дінастія Мінґ]]
# [[Османьска ріша]]
# [[Реформация]]
# [[Ренесанція]]
# [[Дінастія Танґ]]
# [[Вікінґове]]

=== Сучасность ===
# [[Арабско-ізраільскый конфлікт]]
# [[Обчаньска война в США]]
# [[Апартеід]]
# '''[[Брітаньска Імперія|Брітаньска Імперія]]'''
# '''[[Холодна война|Холодна война]]'''
# [[Културна револуція]]
# '''[[Велика французьска револуція]]'''
# [[Велика депресія]]
# [[Голокауст]]
# '''[[Промыслова револуція]]'''
# [[Націстічне Нїмецько]]
# [[Реставрація Мейджі]] &lt;!-- most significant event in Japanese history --&gt;
# [[Октоброва револуція]]
# [[Дінастія Чінґ]]
# [[Вєтнамска война]]
# '''[[Перша світова война]]'''
# '''[[Друга світова война]]'''

== Ґеоґрафія ==
# '''[[Ґеоґрафія|Ґеоґрафія]]'''
# '''[[Місто|Місто]]'''
# '''[[Контінент|Контінент]]'''
# [[Лїс]]
# [[Гора]]
# [[Пустыня|Пустыня]]
# [[Северный пол|Северный пол]]
# '''[[Океан|Океан]]'''
# [[Ріка|Ріка]]
# '''[[Море|Море]]'''
# [[Южный пол|Южный пол]]

=== Контіненты і вызначны реґіоны ===
# '''[[Африка|Африка]]'''
# '''[[Антарктіда|Антарктіда]]'''
# '''[[Азія|Азія]]'''
# '''[[Европа|Европа]]'''
# [[Середнїй Выход|Середнїй Выход]]
# '''[[Северна Америка|Северна Америка]]'''
# '''[[Океанія|Океанія]]'''
# '''[[Южна Америка|Южна Америка]]'''

=== Країны ===
Мають быти створены статї про векшыну, або вшыткы 243 країны [http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_sovereign_states Список країн], але зараз найважнїшы суть:

# [[Афґаністан|Афґаністан]]
# [[Алжір|Алжір]]
# [[Арґентіна|Арґентіна]]
# [[Австралія]]
# [[Австрія|Австрія]]
# [[Бандґладеш|Бандґладеш]]
# '''[[Бразілія|Бразілія]]'''
# [[Канада|Канада]]
# '''[[Кітайска Народна Републіка|Кітайска Народна Републіка]]'''
# [[Демократічна републіка Конґо]]
# [[Куба|Куба]]
# [[Еґіпет|Еґіпет]]
# [[Етіопія|Етіопія]]
# '''[[Франція|Франція]]'''
# '''[[Нїмецько|Нїмецько]]'''
# '''[[Індія|Індія]]'''
# [[Індонезія|Індонезія]]
# '''[[Іран|Іран]]'''
# [[Ірак|Ірак]]
# [[Ізраіль|Ізраіль]]
# '''[[Італія|Італія]]'''
# '''[[Японія|Японія]]'''
# [[Мексіко|Мексіко]]
# [[Голандія|Голандія]]
# [[Новый Зеланд|Новый Зеланд]]
# [[Ніґерія|Ніґерія]]
# [[Пакістан|Пакістан]]
# [[Польско|Польско]]
# [[Портуґалія|Портуґалія]]
# '''[[Росія|Росія]]'''
# [[Саудьска Арабія|Саудьска Арабія]]
# [[Сінґапур]]
# [[Южна Африка|Южна Африка]]
# [[Южна Корея|Южна Корея]]
# '''[[Іспанія|Іспанія]]'''
# [[Судан|Судан]]
# [[Швайцарія|Швайцарія]]
# [[Танзанія|Танзанія]]
# [[Таїланд|Таїланд]]
# [[Турція|Турція]]
# [[Україна|Україна]]
# '''[[Велика Брітанія|Велика Брітанія]]'''
# '''[[США|США]]'''
# [[Ватікан|Ватікан]]
# [[Вєтнам|Вєтнам]]
# [[Венезуела|Венезуела]]

=== Міста ===
# [[Амстердам|Амстердам]]
# [[Атены|Атены]]
# [[Баґдад|Баґдад]]
# [[Банкок|Банкок]]
# '''[[Пекінґ|Пекінґ]]'''
# '''[[Берлін|Берлін]]'''
# [[Боґота|Боґота]]
# [[Брусел|Брусел]]
# [[Буенос Аірес|Буенос Аірес]]
# [[Каіро|Каіро]]
# [[Капске Місто|Капске Місто]]
# [[Дамаск|Дамаск]]
# [[Делі|Делі]]
# [[Дгака|Дгака]]
# [[Дубай (місто)|Дубай]]
# [[Гонґ Конґ|Гонґ Конґ]]
# [[Істанбул|Істанбул]]
# [[Джакарта|Джакарта]]
# '''[[Єрусалим|Єрусалим]]'''
# [[Карачі|Карачі]]
# [[Кіншаса|Кіншаса]]
# [[Колката|Колката]]
# [[Лаґос (місто)|Лаґос]]
# '''[[Лондон|Лондон]]'''
# [[Лос Анджелес|Лос Анджелес]]
# [[Мадрід|Мадрід]]
# [[Мекка|Мекка]]
# [[Мексіко Сіті|Мексіко Сіті]]
# '''[[Москва|Москва]]'''
# [[Мумбаі|Мумбаі]]
# [[Найробі|Найробі]]
# '''[[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]]'''
# '''[[Паріж|Паріж]]'''
# [[Ріо де Жанейро|Ріо де Жанейро]]
# '''[[Рим]]'''
# '''[[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербурґ]]'''
# [[Сан Пауло|Сан Пауло]]
# [[Соул|Соул]]
# [[Шанґгай|Шанґгай]]
# [[Сідні|Сідні]]
# [[Тегеран|Тегеран]]
# '''[[Токіо|Токіо]]'''
# [[Відень|Відень]]
# [[Вашінґтон (місто)|Вашінґтон]]

=== Водоймы ===
# '''[[Амазонка (ріка)|Амазонка (ріка)]]'''
# [[Северный ледовый океан|Северный ледовый океан]]
# '''[[Атлантічный океан|Атлантічный океан]]'''
# [[Балтіцьке море|Балтіцьке море]]
# [[Чорне море|Чорне море]]
# [[Карібске море|Карібске море]]
# [[Каспіцьке море|Каспіцьке море]]
# [[Конґо (ріка)|Конґо (ріка)]]
# [[Дунай|Дунай]]
# [[Ґанґа (ріка)|Ґанґа (ріка)]]
# [[Великый барєрний ріф |Великый барєрний ріф ]]
# [[Великы озера|Великы озера]]
# '''[[Індійскый океан|Індійскый океан]]'''
# [[Інд (ріка)|Інд (ріка)]]
# [[Байкал|Байкал]]
# [[Танґаніка (озеро)|Танґаніка (озеро)]]
# [[Вікторія (озеро)|Вікторія (озеро)]]
# [[Середоземне море|Середоземне море]]
# [[Міссісіпі (ріка)|Міссісіпі (ріка)]]
# [[Ніґер (ріка)|Ніґер (ріка)]]
# '''[[Ніл|Ніл]]'''
# [[Северне море|Северне море]]
# '''[[Тихый океан|Тихый океан]]'''
# [[Панамскый канал|Панамскый канал]]
# [[Рін|Рін]]
# [[Суезькый канал|Суезькый канал]]
# [[Южный океан|Южный океан]]
# [[Волґа (ріка)|Волґа (ріка)]]
# [[Янцзі (ріка)|Янцзі (ріка)]]
# [[Жовта ріка]]

=== Горы і пустынї ===
# [[Алпы|Алпы]]
# [[Анды|Анды]]
# '''[[Гімалаї|Гімалаї]]'''
## [[Монт Еверест|Монт Еверест]]
# [[Кіліманджаро|Кіліманджаро]]
# [[Скалисты горы|Скалисты горы]]
# '''[[Сагара|Сагара]]'''

[[Катеґорія:Вікіпедія]]</text>
      <sha1>17akjy6dn4cgfyu02abvarrdbvc4qvl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167982</id>
      <parentid>167955</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:11:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одказ</comment>
      <origin>167982</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="47861" sha1="aqec0lnmy535uqe3750yf1aq34cwff5" xml:space="preserve">Тото є список (приближно) 1000 найвызначнїшых статей, котры бы мала обсяговати кажда народна Вікіпедія. Зато ту не найдете карпаторусиньскы імена (окрім Енді Варголу) і назвы. Кажда статя бы мала мати холем 3 аж 5 одказів. Зато, же іде о найвызначнїшы статї, было бы добрї, кібы вшыткы належали міджі вынятковы.

{{TOCright}}

== Біоґрафії ==
=== Малярї і архітекторы ===

# [[Ле Корбизье|Корбюзьє, Ле]]
#  [[Салвадор Далі|Далі, Салвадор]]
# [[Албрехт Дюрер|Дюрер, Албрехт]]
# '''[[Вінсент ван Ґоґ|Вінсент ван Ґоґ]]'''
# [[Франсіско Ґойя|Ґойя, Франсіско]]
# [[Кацусіка Гокусай|Гокусай, Кацусіка]]
# [[Фріда Кало|Кало, Фріда]]
# '''[[Леонардо да Вінчі|Леонардо да Вінчі]]'''
# [[Анрі Матісс|Матісс, Анрі]]
# '''[[Мікеланджело|Мікеланджело]]'''
# '''[[Пабло Пікассо|Пабло Пікассо]]'''
# [[Рафаел|Рафаел]]
# '''[[Рембрандт|Рембрандт]]'''
# [[Петер Паул Рубенс|Рубенс, Петер Паул]]
# [[Сінан|Сінан]]
# [[Дієґо Веласкес|Веласкес, Дієґо]]
# [[Енді Варгол|Варгол, Енді]]
# [[Френк Ллойд Райт|Райт, Френк Ллойд]]

=== Авторы, писателї і поеты ===

# [[Абу-Нувас|Абу-Нувас]]
# [[Ганс Крістіан Андерсен|Андерсен, Ганс Крістіан]]
# [[Мацуо Башо|Башо]]
# [[Хорхе Луїс Борхес|Борхес, Хорхе Луїс]]
# [[Джордж Ґордон Байрон, 6-тый Барон Байрон|Байрон, Джордж]]
# '''[[Міґель де Сервантес|Міґель де Сервантес]]'''
# [[Джефрі Чосер|Чосер, Джефрі]]
# [[Антон Чехов|Чехов, Антон]]
# '''[[Данте Аліґєрі]]'''
# [[Чарлз Діккенс|Діккенс, Чарлз]]
# [[Федор Достоєвскый|Достоєвскый, Федор]]
# [[Ґабрієл Ґарсія Маркес|Ґарсія Маркес, Ґабрієл]]
# '''[[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]]'''
# [[Гафіз|Гафіз]]
# '''[[Гомер|Гомер]]'''
# '''[[Віктор Гюґо|Віктор Гюґо]]'''
# [[Джеймс Джойс|Джойс, Джеймс]]
# [[Франц Кафка|Кафка, Франц]]
# [[Калідаса|Калідаса]]
# [[Лі Бо|Лі Бо]]
# [[Наґіб Магфуз|Магфуз, Наґіб]]
# [[Мольєр|Мольєр]]
# [[Публій Овідій Насо|Насо, Публій Овідій]]
# [[Марцел Пруст|Пруст, Марцел]]
# [[Александер Пушкін|Пушкін, Александер]]
# '''[[Вільям Шекспір|Вільям Шекспір]]'''
# [[Софокл|Софокл]]
# [[Рабіндранат Таґор|Таґор, Рабіндранат]]
# '''[[Лев Толстой|Лев Толстой]]'''
# [[Марк Твейн|Твейн, Марк]]
# [[Верґілій|Верґілій]]

=== Композіторы і музиканты ===

# [[Луї Армстронґ|Армстронґ, Луї]]
# '''[[Йоганн Себастьян Бах|Йоганн Себастьян Бах]]'''
# [[The Beatles|The Beatles]]
# '''[[Людвіґ ван Бетховен|Людвіґ ван Бетховен]]'''
# [[Йоганнес Брамс|Брамс, Йоганнес]]
# [[Фредерік Шопен|Шопен, Фредерік]]
# [[Антонін Дворжак|Дворжак, Антонін]]
# [[Ґеорґ Фрідріх Гендел|Гендел, Ґеорґ Фрідріх]]
# [[Йозеф Гайдн|Гайдн, Йозеф Франц]]
# [[Ґустав Малер|Малер, Ґустав]]
# '''[[Вольфґанґ Амадей Моцарт|Фольфґанґ Амадей Моцарт]]'''
# [[Джованні Пєрлуїджі да Палестріна|Палестріна, Джованні Пєрлуіджі]]
# [[Едіт Піаф|Піаф, Едіт]]
# [[Елвіс Преслі|Преслі, Елвіс]]
# [[Джакомо Пуччіні|Пуччіні, Джакомо]]
# [[Франц Шуберт|Шуберт, Франц]]
# [[Іґор Стравіньскый|Стравіньскый, Іґор]]
# '''[[Петро Ілліч Чайковскый|Петро Ілліч Чайковскый]]'''
# '''[[Джузеппе Верді|Джузеппе Верді]]'''
# [[Антоніо Вівалді|Вівалді, Антоніо]]
# [[Ріхард Ваґнер|Ваґнер, Ріхард]]

=== Вандровници ===

# [[Руал Амундсен|Амундсен, Руал]]
# [[Ніл Армстронґ|Армстронґ, Ніл]]
# [[Жак Картьє|Картьє, Жак]]
# '''[[Крістофор Колумб|Крістофор Колумб]]'''
# [[Джеймс Кук|Кук, Джеймс]]
# [[Ернан Кортес|Кортес, Ернан]]
# '''[[Юрій Ґаґарін|Юрій Ґаґарін]]'''
# [[Васко да Ґама|да Ґама, Васко]]
# [[Ібн Батута|Ібн Батута]]
# '''[[Фернан Маґеллан|Фернан Маґеллан]]'''
# [[Марко Поло|Поло, Марко]]
# [[Чжен Хе|Чжен Хе]]

=== Режісеры, сценарісты і акторы ===

# [[Інґмар Берґман|Берґман, Інґмар]]
# [[Сара Бернар|Бернар, Сара]]
# [[Чарлі Чаплін|Чаплін, Чарлі]]
# [[Марлен Дітріх|Дітріх, Марлен]]
# [[Уолт Дісней|Дісней, Уолт]]
# [[Серґей Михайлович Ейзенштейн|Ейзенштейн, Серґей]]
# [[Федеріко Фелліні|Фелліні, Федеріко]]
# [[Алфред Гічкок|Гічкок, Алфред]]
# [[Стенлі Кубрік|Кубрік, Стенлі]]
# [[Акіра Куросава|Куросава, Акіра]]
# [[Мерілін Монро|Монро, Мерілін]]
# [[Сатьяджит Рей|Рей, Сатьяджит]]
# [[Стівен Спілберґ|Спілберґ, Стівен]]

=== Вынаходници, вчены і математіци ===

# '''[[Архімед|Архімед]]'''
# [[Авіценна|Авіценна]]
# [[Тім Бернерс-Лі|Бернерс-Лі, Тім]]
# [[Брагмаґупта]]
# '''[[Миколай Коперник|Миколай Коперник]]'''
# [[Марія Кюрі|Кюрі, Марія]]
# '''[[Чарлз Дарвін|Чарлз Дарвін]]'''
# '''[[Томас Едісон|Томас Едісон]]'''
# '''[[Алберт Айнштайн|Алберт Айнштайн]]'''
# '''[[Евклід|Евклід]]'''
# [[Леонард Ейлер|Ейлер, Леонард]]
# [[Майкл Фарадей|Фарадей, Майкл]]
# [[Енріко Фермі|Фермі, Енріко]]
# '''[[Генрі Форд|Генрі Форд]]'''
# [[Ґален|Ґален]]
# '''[[Ґалілео Ґалілей|Ґалілео Ґалілей]]'''
# [[Карл Фрідріх Ґаус|Ґаус, Карл Фрідріх]]
# '''[[Йоганн Ґутенберґ|Йоганн Ґутенберґ]]'''
# '''[[Давид Гилберт|Гілберт, Давід]]'''
# [[Джеймс Прескотт Джоуль|Джоуль, Джеймс Прескотт]]
# [[Йоганн Кеплер|Кеплер, Йоганн]]
# [[Ал-Хорезмі|Ал-Хорезмі]]
# [[Ґотфрід Вільгельм Лейбніц|Лейбніц, Ґотфрід]]
# [[Карл Лінней|Лінней, Карл]]
# [[Джеймс Клерк Максвелл|Максвелл, Джеймс Клерк]]
# [[Дмитро Менделеєв|Менделеєв, Дмитро]]
# '''[[Ісаак Ньютон|Ісаак Ньютон]]'''
# '''[[Луі Пастер|Луі Пастер]]'''
# '''[[Макс Планк|Планк, Макс]]'''
# [[Ернест Резерфорд|Резерфорд, Ернест]]
# '''[[Ервін Шредінґер|Шредінґер, Ервін]]'''
# '''[[Нікола Тесла|Тесла, Нікола]]'''
# '''[[Алан Тюрінґ|Тюрінґ, Алан]]'''
# '''[[Джеймс Ватт|Джеймс Ватт]]'''

=== Філозофы ===
# '''[[Арістотель|Арістотель]]'''
# [[Сімона де Бовуар|Бовуар, Сімона де]]
# [[Чанакя]]
# [[Ноам Чомскі|Чомскі, Ноам]]
# '''[[Конфуцій|Конфуцій]]'''
# '''[[Рене Декарт|Рене Декарт]]'''
# '''[[Зіґмунд Фройд|Зіґмунд Фройд]]'''
# [[Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел|Геґел, Ґеорґ Вілгелм Фрідріх]]
# [[Ібн Халдун|Ібн Халдун]]
# '''[[Іммануіл Кант|Іммануіл Кант]]'''
# [[Джон Мейнард Кейнс|Кейнс, Джон Мейнард]]
# '''[[Лао Цзи|Лао Цзи]]'''
# '''[[Джон Локк|Джон Локк]]'''
# [[Нікколо Макіавеллі|Макіавеллі, Нікколо]]
# '''[[Карл Маркс|Карл Маркс]]'''
# '''[[Фрідріх Ніцше|Фрідріх Ніцше]]'''
# '''[[Платон|Платон]]'''
# [[Жан-Жак Руссо|Руссо, Жан-Жак]]
# [[Жан-Пол Сартр|Сартр, Жан-Пол]]
# [[Сима Цян|Сима Цян]]
# [[Адам Сміт|Сміт, Адам]]
# '''[[Сократ|Сократ]]'''
# '''[[Волтер|Волтер]]'''
# [[Макс Вебер|Вебер, Макс]]
# [[Людвіґ Вітґенштейн|Вітґенштейн, Людвіґ]]
# [[Чжу Сі|Чжу Сі]]

=== Політічны лідеры ===

# [[Акбар Джелал-ад-дін|Джелал-ад-дін, Акбар]]
# '''[[Александер Великый|Александер Великый]]'''
# [[Ашока|Ашока]] &lt;!-- Greatest Indian monarch of antiquity; spread Buddhism --&gt;
# [[Мустафа Кемал Ататюрк|Ататюрк, Мустафа Кемал]]
# '''[[Октавіан Авґуст|Октавіан Авґуст]]'''
# [[Отто фон Бісмарк|фон Бісмарк, Отто]]
# [[Сімон Болівар|Болівар, Сімон]]
# '''[[Наполеон І|Наполеон Бонапарт]]'''
# [[Юлій Цезар|Цезар, Юлій]]
# [[Карл I. Великый|Карл I. Великый]]
# [[Вінстон Черчіл|Черчіл, Вінстон]]
# [[Конштантін I|Конштантін Великый]]
# '''[[Кір Великый|Кір Великый]]'''
# [[Шарл де Ґолл|де Ґолл, Шарл]]
# [[Алжбета I Анґліцька|Алжбета I Анґліцька]]
# [[Магатма Ґанді|Ґанді, Магатма]]
# '''[[Чінґізхан|Чінґізхан]]'''
# [[Че Ґевара|Ґевара, Че]]
# '''[[Адолф Гітлер|Адолф Гітлер]]'''
# [[Яна з Арку|Яна з Арку]]
# [[Мартін Лутер Кінґ|Кінґ, Мартін Лутер]]
# '''[[Володимир Ленін|Володимир Ленін]]'''
# [[Абрагам Лінколн|Лінколн, Абрагам]]
# [[Людвік XIV Французьскый|Людвік XIV.]]
# [[Роза Луксембурґ|Луксембурґ, Роза]]
# [[Нелсон Мандела|Мандела, Нелсон]]
# [[Мао Цзедун|Мао Цзедун]]
# [[Джавагарлал Негру|Негру, Джавагарлал]]
# [[Кваме Нкрума|Нкрума, Кваме]]
# [[Петро I Російскый|Петро I Російскый]]
# '''[[Цінь Ші Хуан-ді|Цінь Ші Хуан-ді]]'''&lt;!-- Created first Chinese state and dynasty --&gt;
# [[Франклін Рузвелт|Рузвелт, Франклін Д.]]
# [[Саладін|Саладін]]
# [[Осиф Сталін|Сталін, Осіф]]
# [[Сулейман Пышный|Сулейман Пышный]] &lt;!-- Greatest Ottoman sultan --&gt;
# [[Сун Ятсен|Сун Ятсен]]
# [[Тімур|Тімур]]
# [[Омар|Омар]] &lt;!-- Conquered Persia, Syria, Palestine, and Egypt for Islam --&gt;
# '''[[Джордж Вашінґтон|Джордж Вашінґтон]]'''

=== Реліґійны фіґуры і теолоґы ===

# [[Абрагам|Абрагам]]
# [[Томаш Аквіньскый|Аквіньскый, Томаш]]
# [[Святый Августин|Авґустін з Гіппо]]
# '''[[Будга Ґаутама|Будга]]'''
# [[ал-Ґазалі|ал-Ґазалі]]
# '''[[Ісус Хрістос|Ісус Хрістос]]'''
# [[Мартін Лутер|Лутер, Мартін]]
# '''[[Моісей|Моісей]]'''
# '''[[Могамед|Могамед]]'''
# [[Нагарджуна]]

== Філозофія ==

# [[Атеізм|Атеізм]]
# [[Краса|Краса]]
# [[Діалектіка|Діалектіка]]
# [[Етіка|Етіка]]
# [[Епістемолоґія|Епістемолоґія]]
# [[Слободна воля|Слободна воля]]
# '''[[Знаня|Знаня]]'''
# [[Лоґіка|Лоґіка]]
# [[Матеріалізм|Матеріалізм]]
# '''[[Філозофія|Філозофія]]'''
# [[Реаліта|Реаліта]]
# [[Правда|Правда]]

== Реліґія ==

# [[Реліґійный фундаменталізм|Фундаменталізм]]
# '''[[Бог|Бог]]'''
## [[Монотеізм|Монотеізм]]
## [[Політеізм|Політеізм]]
# '''[[Міфолоґія|Міфолоґія]]'''
# '''[[Реліґія|Реліґія]]'''
# '''[[Душа|Душа]]'''
# Шпеціфічны реліґії
## '''[[Будгізм|Будгізм]]'''
## '''[[Хрістіанство|Хрістіанство]]'''
### [[Католицька церьков|Католицька церьков]]
## [[Конфуцианство]]
## '''[[Індуїзм|Індуізм]]'''
### [[Трімурті]]
## '''[[Іслам|Іслам]]'''
### [[Шіїты|Шііты]]
## [[Джайнізм|Джайнізм]]
## '''[[Юдаїзм|Юдаїзм]]'''
## [[Сікгізм|Сікгізм]]
## [[Таоізм|Таоізм]]
## [[Зороастрізм|Зороастрізм]]
# Духовны практікы
## [[Суфізм|Суфізм]]
## [[Йоґа|Йоґа]]
## [[Зен|Зен]]

== Соціалны наукы ==

# '''[[Громада|Громада]]''' 
# [[Цівілізація|Цівілізація]]
# '''[[Ошколованя|Ошколованя]]'''

=== Псіхолоґія ===
# '''[[Хованя ся|Хованя ся]]'''
# '''[[Емоція|Емоція]]'''
# [[Любов|Любов]]
# [[Розум|Розум]]
# [[Псіхолоґія|Псіхолоґія]]
# '''[[Мыслїня|Мыслїня]]'''

=== Родина і одношіня меджі людьми ===
# '''[[Фамилія|Фамилія]]'''
# '''[[Дїтина|Дїтина]]'''
# [[Хлоп|Хлоп]]
# '''[[Манжелство|Манжелство]]'''
# [[Жена|Жена]]

=== Політіка ===
# '''[[Політіка|Політіка]]'''
# [[Колоніалізм|Колоніалізм]]
# [[Діпломація|Діпломація]]
# '''[[Влада|Влада]]'''
## [[Демокрація|Демокрація]]
## [[Діктатура|Діктатура]]
## [[Монархія|Монархія]]
## [[Републіка|Републіка]]
# [[Ідеолоґія|Ідеолоґія]]
## [[Анархізм|Анархізм]]
## [[Комунизм|Комунізм]]
## [[Конзерватівізм|Конзерватівізм]]
## [[Фашізм|Фашізм]]
## [[Лібералізм|Лібералізм]]
## [[Марксізм|Марксізм]]
## [[Націоналізм|Націоналізм]]
## [[Соціалізм|Соціалізм]]
# [[Імперіалізм|Імперіалізм]]
# '''[[Штат|Штат]]'''
# [[Політічна партія|Політічна партія]]
# [[Пропаґанда|Пропаґанда]]

=== Бізніс і економіка ===
# '''[[Економіка|Економіка]]'''
# [[Капітал (економіка)|Капітал]]
# [[Капіталізм|Капіталізм]]
# [[Мена|Мена]]
## [[Евро|Евро]]
## [[Японьскый єн|Японьскый єн]]
## [[Америцькый долар]]
# [[Промысел|Промысел]]
# '''[[Пінязї|Пінязї]]'''
# [[Дань|Дань]]

=== Право ===
# '''[[Право|Право]]'''
# [[Конштітуція|Конштітуція]]

=== Меджінародны орґанізації ===
# [[Африцька унія|Африцька унія]]
# [[Арабска ліґа|Арабска ліґа]]
# [[Асоціація штатів Южновыходной Азії|Асоціація штатів Южновыходной Азії]]
# [[Сполоченство Націй]]
# [[Европска унія|Европска унія]]
# '''[[Міджінародный рух Червеного Хреста і Червеного Півмісяця|Меджінародный рух Червеного Хреста і Червеного Півмісяця]]'''
# [[НАТО|НАТО]]
# [[Нобелівска премія|Нобелівска премія]]
# [[ОПЕК|ОПЕК]]
# '''[[Орґанізація Зъєдиненых Націй|Орґанізація споєных народів]]'''
## [[Міджінародный суд|Меджінародный суд]]
## [[Міджінародный меновый фонд|Меджінародный меновый фонд]]
## [[ЮНЕСКО|ЮНЕСКО]]
## [[Універзална декларація людьскых прав|Універзална декларація людьскых прав]]
## [[Світова орґанізація охороны здоровя]]
# [[Світова банка|Світова банка]]
# [[Світова торгова орґанізація|Світова торгова орґанізація]]

=== Война і зброїня ===
# '''[[Збройна сила|Збройна сила]]'''
# '''[[Мір|Мір]]'''
# [[Терорізм|Терорізм]]
# '''[[Война|Война]]'''
## [[Громадяньска война|Громадяньска война]]

=== Соціалны вопросы ===
# [[Аборт]]
# '''[[Смертна кара]]'''
# [[Фемінізм]]
# [[Ґлобалізація|Ґлобалізація]]
# '''[[Людьскы права|Людьскы права]]'''
#  [[Худоба]] (бідность) 
# [[Расізм|Расізм]]
# '''[[Рабство|Рабство]]'''

== Язык і література ==
# '''[[Язык|Язык]]'''
# Шпеціфічны языкы
## [[Арабскый язык|Арабскый]]
## [[Бенґальскый язык|Бенґальскый]]
## [[Кітайскый язык|Кітайскый]] &lt;!--With the clarification that it is, linguistically speaking, not a single language.--&gt;
## [[Анґліцькый язык|Анґліцькый]]
## [[Французькый язык|Французькый]]
## [[Нїмецькый язык|Нїмецькый]]
## [[Ґрецькый язык|Ґрецькый]]
## [[Гебрейскый язык|Гебрейскый]]
## [[Гіндустані]]
## [[Японьскый язык|Японьскый]]
## [[Латиньскый язык|Латиньскый]]
## [[Перьскый язык|Перьскый]]
## [[Портуґальскый язык|Портуґальскый]]
## [[Російскый язык|Російскый]]
## [[Санскріт|Санскріт]]
## [[Шпанєльскый язык|Шпанєльскый]]
## [[Свагілі]]
## [[Турецькый язык|Турецькый]]
# [[Лінґвістіка|Лінґвістіка]]
# [[Ґраматіка|Ґраматіка]]
# '''[[Слово|Слово]]'''
## [[Фонема]]
## [[Склад (лінґвістика)|Склад]]
# '''[[Писмова сістема]]'''
## [[Арабскый алфавіт|Арабскый алфавіт]]
## [[Китайськоє писаня|Кітайскый сімбол]]
## [[Кіріліця|Кіріліця]]
## [[Ґрецькый алфавіт|Ґрецькый алфавіт]]
## [[Ганґиль]]
## [[Латиньскый алфавіт|Латиньскый алфавіт]]
# [[Ґрамотность|Ґрамотность]]
# '''[[Переклад (языконаука)|Переклад]]'''
# '''[[Література|Література]]'''
## [[Проза|Проза]]
### [[Уміня войны]]
## [[Фікшн|Фікція]]
### [[Тісяча і єдна ніч|Тісяча і єдна ніч]]
## [[Роман]]
### [[Сон у челленуй палатї]]
### [[Повість за Ґендзі|Повість за Ґендзі]]
## '''[[Поезія|Поезія]]'''
### [[Епос о Гилгамешови]]
### [[Илиада]]
### [[Магабгарата]]
### [[Шах-наме|Шах-наме]]

== Міряня ==
# '''[[Міряня|Міряня]]'''
# [[Система SI]]
# [[Цент]]

== Маса, обєм і довжка ==
# [[Килограм|Кілоґрам]]
# [[Литер|Літер]]
# [[Метер|Метер]]

=== Час ===
# '''[[Календарь|Календарь]]'''
## [[Ґреґоріаньскый календарь|Ґреґоріаньскый календарь]]
# [[Годинкы]]
# [[Секунда|Секунда]]
# '''[[День|День]]'''
# '''[[Рік|Рік]]'''
# [[Часова зона|Часова зона]]

== Наука ==
# '''[[Наука|Наука]]'''
# '''[[Природа|Природа]]'''

=== Астрономія ===
# '''[[Астрономія|Астрономія]]'''
# [[Астероід|Астероід]]
# '''[[Великый выбух]]'''
# [[Чорна дїра|Чорна дїра]]
# [[Комета|Комета]]
# '''[[Ґалаксія|Ґалаксія]]'''
## [[Молочна дорога|Молочна дорога]]
# '''[[Місяць (сателіт)|Місяць]]'''
# '''[[Планета|Планета]]'''
## '''[[Земля (планета)|Земля]]'''
## [[Юпітер (планета)|Юпітер]]
## [[Марс (планета)|Марс]]
## [[Меркур (планета)|Меркур]]
## [[Нептун (планета)|Нептун]]
## [[Сатурн (планета)|Сатурн]]
## [[Уран (планета)|Уран]]
## [[Венера (планета)|Венера]]
# [[Сонячна сістема|Сонячна сістема]]
# [[Космічноє лїтаня|Козмічный лет]]
# '''[[Звізда|Звізда]]'''
## '''[[Сонце|Сонце]]'''
# [[Весмір|Весмір]]

=== Біолоґія ===
# '''[[Біолоґія|Біолоґія]]'''
# Біолоґічны речовины
## '''[[ДНА|ДНА]]'''
## [[Ензім|Ензім]]
## [[Протеін|Протеін]]
# [[Ботаніка|Ботаніка]]
# '''[[Смерть|Смерть]]'''
## [[Самовражда|Самовражда]]
# [[Еколоґія|Еколоґія]]
## [[Огрожены виды]]
# [[Удомашнїня|Удомашнїня]]
# '''[[Жывот|Жывот]]'''
# [[Біолоґічна класіфікація]]
## [[Вид (біолоґія)|Вид]]

==== Біолоґічны процесы ====
# '''[[Метаболізм|Метаболізм]]'''
## [[Травлїня]]
## [[Фотосінтеза|Фотосінтеза]]
## [[Дыханя]]
# '''[[Еволуція|Еволуція]]'''
# '''[[Розмножованя|Розмножованя]]'''
## [[Тяж]]
## [[Пол (біолоґія)|Пол]]

==== Орґанізмы ==== 
# '''[[Орґанізм|Орґанізм]]'''
# '''[[Жывотины]]'''
## [[Нематоды]]
## [[Мягкуны]] (моллюскы)
## [[Членистоногы]]
### '''[[Хробач]]'''
#### [[Мурянкы|Мурянкы]]
#### [[Пчолы|Пчолы]]
#### [[Комары|Комары]]
### [[Павукы|Павукы]]
## [[Хордовы]]
### '''[[Земноводны|Земноводны]]'''
### '''[[Птахы|Птахы]]'''
#### [[Курка|Курка]]
#### [[Голубовы]]
### '''[[Рыбы|Рыбы]]'''
#### [[Жралок|Жралок]]
### '''[[Ссавцї|Ссавцї]]'''
#### [[Верблюд|Верблюд]]
#### [[Мачка|Мачка]]
#### [[Корова|Корова]]
#### [[Пес|Пес]]
#### [[Кінь|Кінь]]
#### [[Вівця|Вівця]]
#### [[Грызуны]] (Rodentia)
#### [[Свиня домашня|Домашня свиня]]
#### [[Приматы|Приматы]]
##### '''[[Чоловік розумный|Чоловік розумный]]'''
#### [[Морьскы ссавцї]]
##### [[Cetacea|Whales, dolphins and porpoises]]
### '''[[Плазы|Плазы]]'''
#### [[Дінозавры|Дінозавры]]
#### [[Гады|Гады]]
# [[Археї|Археї]]
# '''[[Бактерії|Бактерії]]'''
# '''[[Грибы|Грибы]]'''
# '''[[Рослины]]'''
## [[Косиця|Квіткы]]
## [[Дерево|Дерево]]
# [[Найпростїшы|Найпростїшы]]

==== Анатомія ====
# '''[[Анатомія]]'''
# [[Груди]]
# '''[[Бунка (біолоґія)|Бунка]]'''
# [[Кружіня крові]]
## [[Кров]]
## [[Сердце|Сердце]]
# [[Ендокрінна сістема]]
# [[Сістема травлїня]]
## [[Ободова кышка]]
## [[Тонка кышка]]
## [[Печунка]]
# [[Свалы]]
# [[Нервова сістема]]
## [[Мозоґ]]
## [[Нерв]]
## [[Сензорна сістема]]
### [[Ухо]]
### [[Ніс]]
### [[Око]]
# [[Репродукчна сістема]]
# [[Respiratory system|Respiratory system]]
# [[Костра]]
# [[Скора]]

==== Здоровя і медіціна ====
# '''[[Медіціна|Медіціна]]'''
# [[Addiction|Addiction]]
## [[Ethanol|Ethanol]]
## [[Табак]]
# [[Алцгеймерова хворота]]
# '''[[Раковіна|Раковіна]]'''
# [[Chronic obstructive pulmonary disease]]
# [[Common cold|Common cold]]
# [[Dentistry|Dentistry]]
# [[Інвалідность]]
## [[Сліпота]]
## [[Глухота]]
# [[Mental disorder|Mental disorder]]
# '''[[Хворота|Хворота]]'''
# [[Епілепсія]]
# [[Pharmaceutical drug|Pharmaceutical drug]]
## [[Antibiotic|Antibiotic]]
# '''[[Здоровя|Здоровя]]'''
# [[Gastroenteritis]]
# [[Headache|Headache]]
# [[Сердцьовый напад|Інфаркт міокарда]]
# [[Імунітна сістема]]
# '''[[Маларія|Маларія]]'''
# [[Malnutrition|Malnutrition]]
# [[Менструація]]
# [[Obesity|Obesity]]
# [[Пандемія]]
# [[Pneumonia|Pneumonia]]
# [[Poliomyelitis|Poliomyelitis]]
# [[Sexually transmitted disease|Sexually transmitted disease]]
## '''[[АІДС|АІДС]]'''
# [[Stroke|Stroke]]
# [[Сухоты]]
# [[Diabetes mellitus|Diabetes mellitus]]
# '''[[Вірус|Вірус]]'''
## [[Influenza|Influenza]]
## [[Smallpox|Smallpox]]

=== Хемія ===
# '''[[Хемія|Хемія]]'''
# [[Неорганична хемия|Неорґанічна хемія]]
# [[Біохемія]]
## [[Гормон]]
# [[Хемічна злученина]]
## [[Кыселина]]
## [[Основа (хемія)]]
## [[Сіль]]
# '''[[Хемічный елемент]]'''
## '''[[Періодічна сістема елементів]]'''
## [[Алуміній]]
## [[Карбон]]
## [[Мідь]]
## '''[[Золото]]'''
## '''[[Гідроґен]]'''
## '''[[Желїзо]]'''
## [[Азот]]
## '''[[Оксиген]]'''
## [[Стрібро]]
## [[Цін]]
# [[Орґанічна хемія]]
## [[Алкоголы]]
## [[Угльоводы]]
## [[Ліпіды]]
# '''[[Молекула]]'''
# [[Аналітічна хемія]]
# [[Фізічна хемія]]

=== Ґеолоґія ===
# [[Лавина]]
# '''[[Клімат]]'''
## [[El Niño-Southern Oscillation|El Niño-Southern Oscillation]]
## [[Ґлобалне потеплїня]]
# [[Землетрясїня]]
# '''[[Ґеолоґія]]'''
## '''[[Мінералы]]'''
### [[Діамант]]
## [[Plate tectonics|Plate tectonics]]
## [[Скала]]
# [[Природне нещастя]]
## [[Повінь]]
## [[Цунамі]]
# [[Вулкан]]
# '''[[Хвіля]]'''
## [[Хмара]]
## [[Додж]]
## [[Снїг]]
## [[Торнадо]]
## [[Тропічный ціклон]]
## [[Вітор]]

=== Фізіка ===
# '''[[Фізіка|Фізіка]]'''
# [[Акцелерація|Акцелерація]]
# '''[[Атом|Атом]]'''
# '''[[Енерґія|Енерґія]]'''
## [[Закон всокочіня енерґії]]
# '''[[Електромаґнетічне жарїня]]'''
## [[Інфрачервене жарїня|Інфрачервене]]
## [[Ултрафіалове жарїня|Ултрафіалове]]
## [[Світло|Світло]]
### '''[[Фарба]]'''
# [[Класічна механіка]]
# '''[[Сила]]'''
## [[Електромаґнетізм]]
### [[Маґнетічне поле]]
## [[Ґравітація]]
## [[Силна інтеракція]]
## [[Слаба інтеракція]]
# [[Маґнет|Маґнет]]
# '''[[Вага]]'''
# '''[[Ков|Ков]]'''
## [[Оцїль|Оцїль]]
# [[Nuclear fission|Nuclear fission]]
# '''[[Термодінамічна фаза|Термодінамічна фаза]]'''
## [[Ґаз|Ґаз]]
## [[Liquid|Liquid]]
## [[Плазма (фізіка)|Плазма]]
## [[Solid|Solid]]
# [[Квантова механіка|Квантова механіка]]
# [[Радіоактівный розпад]]
# '''[[General relativity|General relativity]]'''
# [[Special relativity|Special relativity]]
# [[Semiconductor|Semiconductor]]
# '''[[Звук|Звук]]'''
# '''[[Швыдкость|Швыдкость]]'''
## [[Швыдкость світла|Швыдкость світла]]
# '''[[Час|Час]]'''
# [[Термодінаміка|Термодінаміка]]
# [[Вакуум]]

=== Математіка ===
# '''[[Математіка]]'''
# [[Аріфметіка]]
## [[Лоґарітм]]
## '''[[Чісло]]'''
## [[Теорія чісел]]
# [[Алґебра]]
## [[Комплексне чісло]]
## [[Equation]]
## [[Лінеарна алґебра]]
# [[Ґеометрія]]
## [[Угол]]
## [[Площа]]
## [[Сістема коордінат]]
## [[Чісло пі]]
## [[Піфаґорово речіня]]
## [[Сіметрія]]
## [[Тріґонометрія]]
# [[Математічна аналіза]]
## [[Differential equation]]
## [[Чісловы методы]]
# Правдоподобность і штатістіка
## [[Правдоподобность]]
## [[Штатістіка]]
# Logic and foundations
## [[Функція (математіка)]]
## [[Бесконечность]]
## [[Математічне доказательство]]
## [[Теорія множин]]

== Їджіня і польногосподарство ==
=== Польногосподарство ===
# '''[[Польногосподарство]]'''
## [[Irrigation]]
## [[Плуг]]

=== Їджіня ===
# '''[[Їджіня|Їджіня]]'''
# [[Хлїб|Хлїб]]
# [[Cereal|Cereal]]
## [[Ярець]]
## [[Мелай|Кендеріця]]
## [[Овес|Овес]]
## [[Рис|Ріжа]]
## [[Жыто|Жыто]]
## [[Sorghum|Sorghum]]
## [[Пшеніця|Пшеніця]]
# [[Сыр|Сыр]]
# [[Чоколада|Чоколада]]
# [[Мед|Мед]]
# [[Плод (ботаніка)|Плод]]
## [[Ябко|Ябко]]
## [[Банан|Банан]]
## [[Грозно]]
## [[Соя|Соя]]
## [[Цітрон|Цітрон]]
## [[Орїх (плод)|Орїх (плод)]]
# [[Мясо|Мясо]]
# [[Цукор|Цукерь]]
# [[Зеленина|Зеленина]]
## [[Бандурка|Бандурка]]

==== Напої ====
# [[Пиво|Пиво]]
# [[Кава|Кава]]
# [[Джус|Джус]]
# '''[[Молоко|Молоко]]'''
# [[Чай|Чай]]
# '''[[Вода|Вода]]'''
# [[Вино|Вино]]

== Технолоґія ==
# '''[[Технолоґія|Технолоґія]]'''
# [[Біотехнолоґія|Біотехнолоґія]]
# [[Облечіня]]
## [[Бавовна|Бавовна]]
# [[Інджінїрінґ|Інджінїрінґ]]
## [[Машына]]
## [[Робот]]
## [[Шруба]]
## [[Колесо]]
# [[Металурґія]]
# [[Нанотехнолоґія|Нанотехнолоґія]]

=== Комунікація ===
# '''[[Комунікація|Комунікація]]'''
# [[Книга|Книга]]
# '''[[Інформація|Інформація]]'''
## [[Енціклопедія|Енціклопедія]]
# [[Журналістіка]]
## [[Новины (папірёвы)|Новины]]
## [[Медія]]
# [[Друкарство]]
# [[Телефон|Телефон]]

=== Електроніка ===
# [[Електроніка|Електроніка]]
## [[Електрічный обвод]]
## [[Фреквенція|Фреквенція]]
# Сучасткы
## [[Кондензатор]]
## [[Індукчна шпулька]]
## [[Транзістор]]
## [[Діода]]
## [[Резістор]]
## [[Трансформатор]]

==== Компютеры і інтернет ====
# '''[[Компютер|Компютер]]'''
## [[Твердый діск|Твердый діск]]
## [[Централный процесор|Централный процесор]]
# [[Умела інтеліґенція|Умела інтеліґенція]]
# [[Інформачна технолоґія|Інформачна технолоґія]]
## [[Алґорітм|Алґорітм]]
# [[Інтернет|Інтернет]]
## [[Електронічна пошта|Електронічна пошта]]
## [[Цїлосвітова павучіна|Цїлосвітова павучіна]]
# [[Операчна сістема|Операчна сістема]]
# [[Язык проґрамованя|Язык проґрамованя]]
# [[Софтвер|Проґрамове забеспечіня]]

=== Енерґія і палива ===
# [[Обновительна енерґетіка|Обновительна енерґетіка]]
# [[Електрика|Електрика]]
## [[Ядерна енерґетіка|Ядерна енерґетіка]]
# [[Фосилны палива]]
# [[Internal combustion engine|Internal combustion engine]]
# [[Парова машына|Парова машына]]
# [[Огень|Огень]]

=== Матеріалы ===
# [[Скло|Скло]]
# [[Папірь|Папірь]]
# [[Пласт|Пласт]]
# [[Деревина]]

=== Транспорт ===
# [[Транспорт|Транспорт]]
# [[Летадло|Летадло]]
# [[Автомобіл|Автомобіл]]
# [[Біціґель|Біціґель]]
# [[Понорка]] (субмаріна)
# [[Шыфа|Шыфа]]
# [[Влак]]

=== Зброїня ===
# [[Weapon|Weapon]]
## [[Sword|Sword]]
## [[Firearm|Firearm]]
### [[Machine gun|Machine gun]]
## [[Nuclear weapon|Nuclear weapon]]
# [[Танк|Танк]]
# [[Explosive material|Explosive material]]
## [[Бушный порох|Бушный порох]]

== Уменя і рекреація ==
# '''[[Култура|Култура]]'''
# '''[[Уменя|Уменя]]'''
## [[Комікс|Комікс]]
## [[Малярство]]
## [[Фотоґрафія|Фотоґрафія]]
## [[Скулптура|Скулптура]]
## [[Гончарьство]]
# [[Танець|Танець]]
# [[Мода|Мода]]
# [[Театер]]
# [[Каліґрафія|Каліґрафія]]

=== Архітектура і будованя ===
# '''[[Архітектура|Архітектура]]'''
# [[Arch|Arch]]
# [[Міст|Міст]]
# [[Канал (гідротехніка)|Канал]]
# [[Dam|Dam]]
# [[Dome|Dome]]
# '''[[Хыжа|Хыжа]]'''
# Шпеціфічны будовы
## [[Angkor Wat]]
## [[Колосей]]
## [[Great Wall of China|Great Wall of China]]
## [[Еффельова турня|Айфелова вежа]]
## [[Empire State Building|Empire State Building]]
## [[Hagia Sophia|Храм Божой Премудрости]]
## [[Парфенон]]
## [[Giza pyramid complex]]
## [[St. Peter's Basilica|St. Peter's Basilica]]
## [[Статуя Слободы]]
## [[Тадж Махал]]
## [[Three Gorges Dam]]
# [[Піраміда|Піраміда]]
# [[Вежа|Вежа]]

=== Філм, радіо і телевізія ===
# '''[[Філм|Філм]]'''
## '''[[Анімація|Анімація]]'''
# '''[[Радіо|Радіо]]'''
# '''[[Телевізія|Телевізія]]'''

=== Музика ===
# '''[[Музика|Музика]]'''
# [[Пісня|Пісня]]
# Шпеціфічны музичны жанры
## [[Блуз|Блуз]]
## [[Класічна музика|Класічна музика]]
### [[Опера]]
### [[Сімфонія|Сімфонія]]
## [[Електронічна музика|Електронічна музика]]
## [[Фламенґо|Фламенґо]]
## [[Гіп-гоп|Гіп-гоп]]
## [[Джез|Джез]]
## [[Реґе|Реґе]]
## [[Рок-музика|Рок-музика]]
## [[Самба|Самба]]
# Шпеціфічны музичны інштрументы
## [[Бубны|Бубны]]
## [[Флавта|Флавта]]
## [[Ґітара|Ґітара]]
## [[Клавір|Клавір]]
## [[Трубка|Трубка]]
## [[Гуслї|Гуслї]]

=== Релакс ===
# '''[[Гра|Гра]]'''
## [[Backgammon|Backgammon]]
## [[Шахы|Шахы]]
## [[Ґо (бавка)]]
## [[Компютерна ігра|Компютерны гры]]
# [[Gambling|Gambling]]
# [[Martial arts|Martial arts]]
## [[Карате|Карате]]
## [[Джудо|Джудо]]
# [[Олімпійскы гры|Олімпійскы гры]]
# '''[[Шпорт|Шпорт]]'''
## [[Athletics]]
## [[Baseball|Baseball]]
## [[Баскетбал|Баскетбал]]
## [[Крікет|Крікет]]
## [[Фотбал|Фотбал]]
## [[Ґолф|Ґолф]]
## [[Rugby football|Rugby]]
## [[Теніс|Теніс]]
# '''[[Грачка|Грачка]]'''

== Історія ==
# '''[[Історія|Історія]]'''

=== Правік і стародавный світ ===
# [[Правік|Правік]]
# [[Камяна доба|Камяна доба]]
# [[Бронзова доба|Бронзова доба]]
# [[Желїзна доба|Желїзна доба]]
# [[Мезопотамія|Мезопотамія]]
# [[Шумер]]
# [[Старовікый Еґіпет|Старовікый Еґіпет]]
# [[Старовіке Ґрецько|Старовіке Ґрецько]]
# [[Римска империя]]
# [[Дінастія Ган|Дінастія Ган]]
# [[Держава Ґуптів|Держава Ґуптів]]

=== Середнёвіча і ранный нововік ===
# [[Абасідьскый халіфат]]
# [[Просвітительство]]
# [[Азтекы]]
# [[Візантьска ріша]]
# [[Хрестовы походы]]
# [[Священна римска імперія]]
# [[Інкска ріша]]
# [[Малійска ріша]]
# [[Майска цівілізація]]
# [[Середнёвіча]]
# [[Монґольска ріша]]
# [[Дінастія Мінґ]]
# [[Османьска ріша]]
# [[Реформация]]
# [[Ренесанція]]
# [[Дінастія Танґ]]
# [[Вікінґове]]

=== Сучасность ===
# [[Арабско-ізраільскый конфлікт]]
# [[Обчаньска война в США]]
# [[Апартеід]]
# '''[[Брітаньска Імперія|Брітаньска Імперія]]'''
# '''[[Холодна война|Холодна война]]'''
# [[Културна револуція]]
# '''[[Велика французьска револуція]]'''
# [[Велика депресія]]
# [[Голокауст]]
# '''[[Промыслова револуція]]'''
# [[Націстічне Нїмецько]]
# [[Реставрація Мейджі]] &lt;!-- most significant event in Japanese history --&gt;
# [[Октоброва револуція]]
# [[Дінастія Чінґ]]
# [[Вєтнамска война]]
# '''[[Перша світова война]]'''
# '''[[Друга світова война]]'''

== Ґеоґрафія ==
# '''[[Ґеоґрафія|Ґеоґрафія]]'''
# '''[[Місто|Місто]]'''
# '''[[Контінент|Контінент]]'''
# [[Лїс]]
# [[Гора]]
# [[Пустыня|Пустыня]]
# [[Северный пол|Северный пол]]
# '''[[Океан|Океан]]'''
# [[Ріка|Ріка]]
# '''[[Море|Море]]'''
# [[Южный пол|Южный пол]]

=== Контіненты і вызначны реґіоны ===
# '''[[Африка|Африка]]'''
# '''[[Антарктіда|Антарктіда]]'''
# '''[[Азія|Азія]]'''
# '''[[Европа|Европа]]'''
# [[Середнїй Выход|Середнїй Выход]]
# '''[[Северна Америка|Северна Америка]]'''
# '''[[Океанія|Океанія]]'''
# '''[[Южна Америка|Южна Америка]]'''

=== Країны ===
Мають быти створены статї про векшыну, або вшыткы 243 країны [http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_sovereign_states Список країн], але зараз найважнїшы суть:

# [[Афґаністан|Афґаністан]]
# [[Алжір|Алжір]]
# [[Арґентіна|Арґентіна]]
# [[Австралія]]
# [[Австрія|Австрія]]
# [[Бандґладеш|Бандґладеш]]
# '''[[Бразілія|Бразілія]]'''
# [[Канада|Канада]]
# '''[[Кітайска Народна Републіка|Кітайска Народна Републіка]]'''
# [[Демократічна републіка Конґо]]
# [[Куба|Куба]]
# [[Еґіпет|Еґіпет]]
# [[Етіопія|Етіопія]]
# '''[[Франція|Франція]]'''
# '''[[Нїмецько|Нїмецько]]'''
# '''[[Індія|Індія]]'''
# [[Індонезія|Індонезія]]
# '''[[Іран|Іран]]'''
# [[Ірак|Ірак]]
# [[Ізраіль|Ізраіль]]
# '''[[Італія|Італія]]'''
# '''[[Японія|Японія]]'''
# [[Мексіко|Мексіко]]
# [[Голандія|Голандія]]
# [[Новый Зеланд|Новый Зеланд]]
# [[Ніґерія|Ніґерія]]
# [[Пакістан|Пакістан]]
# [[Польско|Польско]]
# [[Портуґалія|Портуґалія]]
# '''[[Росія|Росія]]'''
# [[Саудьска Арабія|Саудьска Арабія]]
# [[Сінґапур]]
# [[Южна Африка|Южна Африка]]
# [[Южна Корея|Южна Корея]]
# '''[[Іспанія|Іспанія]]'''
# [[Судан|Судан]]
# [[Швайцарія|Швайцарія]]
# [[Танзанія|Танзанія]]
# [[Таїланд|Таїланд]]
# [[Турція|Турція]]
# [[Україна|Україна]]
# '''[[Велика Брітанія|Велика Брітанія]]'''
# '''[[США|США]]'''
# [[Ватікан|Ватікан]]
# [[Вєтнам|Вєтнам]]
# [[Венезуела|Венезуела]]

=== Міста ===
# [[Амстердам|Амстердам]]
# [[Атены|Атены]]
# [[Баґдад|Баґдад]]
# [[Банкок|Банкок]]
# '''[[Пекінґ|Пекінґ]]'''
# '''[[Берлін|Берлін]]'''
# [[Боґота|Боґота]]
# [[Брусел|Брусел]]
# [[Буенос Аірес|Буенос Аірес]]
# [[Каіро|Каіро]]
# [[Капске Місто|Капске Місто]]
# [[Дамаск|Дамаск]]
# [[Делі|Делі]]
# [[Дгака|Дгака]]
# [[Дубай (місто)|Дубай]]
# [[Гонґ Конґ|Гонґ Конґ]]
# [[Істанбул|Істанбул]]
# [[Джакарта|Джакарта]]
# '''[[Єрусалим|Єрусалим]]'''
# [[Карачі|Карачі]]
# [[Кіншаса|Кіншаса]]
# [[Колката|Колката]]
# [[Лаґос (місто)|Лаґос]]
# '''[[Лондон|Лондон]]'''
# [[Лос Анджелес|Лос Анджелес]]
# [[Мадрід|Мадрід]]
# [[Мекка|Мекка]]
# [[Мексіко Сіті|Мексіко Сіті]]
# '''[[Москва|Москва]]'''
# [[Мумбаі|Мумбаі]]
# [[Найробі|Найробі]]
# '''[[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]]'''
# '''[[Паріж|Паріж]]'''
# [[Ріо де Жанейро|Ріо де Жанейро]]
# '''[[Рим]]'''
# '''[[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербурґ]]'''
# [[Сан Пауло|Сан Пауло]]
# [[Соул|Соул]]
# [[Шанґгай|Шанґгай]]
# [[Сідні|Сідні]]
# [[Тегеран|Тегеран]]
# '''[[Токіо|Токіо]]'''
# [[Відень|Відень]]
# [[Вашінґтон (місто)|Вашінґтон]]

=== Водоймы ===
# '''[[Амазонка (ріка)|Амазонка (ріка)]]'''
# [[Северный ледовый океан|Северный ледовый океан]]
# '''[[Атлантічный океан|Атлантічный океан]]'''
# [[Балтіцьке море|Балтіцьке море]]
# [[Чорне море|Чорне море]]
# [[Карібске море|Карібске море]]
# [[Каспіцьке море|Каспіцьке море]]
# [[Конґо (ріка)|Конґо (ріка)]]
# [[Дунай|Дунай]]
# [[Ґанґа (ріка)|Ґанґа (ріка)]]
# [[Великый барєрний ріф |Великый барєрний ріф ]]
# [[Великы озера|Великы озера]]
# '''[[Індійскый океан|Індійскый океан]]'''
# [[Інд (ріка)|Інд (ріка)]]
# [[Байкал|Байкал]]
# [[Танґаніка (озеро)|Танґаніка (озеро)]]
# [[Вікторія (озеро)|Вікторія (озеро)]]
# [[Середоземне море|Середоземне море]]
# [[Міссісіпі (ріка)|Міссісіпі (ріка)]]
# [[Ніґер (ріка)|Ніґер (ріка)]]
# '''[[Ніл|Ніл]]'''
# [[Северне море|Северне море]]
# '''[[Тихый океан|Тихый океан]]'''
# [[Панамскый канал|Панамскый канал]]
# [[Рін|Рін]]
# [[Суезькый канал|Суезькый канал]]
# [[Южный океан|Южный океан]]
# [[Волґа (ріка)|Волґа (ріка)]]
# [[Янцзі (ріка)|Янцзі (ріка)]]
# [[Жовта ріка]]

=== Горы і пустынї ===
# [[Алпы|Алпы]]
# [[Анды|Анды]]
# '''[[Гімалаї|Гімалаї]]'''
## [[Монт Еверест|Монт Еверест]]
# [[Кіліманджаро|Кіліманджаро]]
# [[Скалисты горы|Скалисты горы]]
# '''[[Сагара|Сагара]]'''

[[Катеґорія:Вікіпедія]]</text>
      <sha1>aqec0lnmy535uqe3750yf1aq34cwff5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Львів</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1729</id>
    <revision>
      <id>167984</id>
      <parentid>165629</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:20:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167984</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11902" sha1="9uge8ql9f31r55k570mhc6xb7x5uxy3" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
{{Місто
| тіп                    = [[Список міст в Українї|місто]]
| назва                  = Львів
| місцёва назва          = {{lang-uk|Львів}}
| образок             = Lwów_-_Widok_z_wieży_ratuszowej_01.jpg
| образок_розмір       = 
| прапор                 = Lviv flag.svg
| попис прапора           = Прапор міста
| ерб                    = Coat of arms of Lviv.svg
| попис ерба              = Ерб міста
| образок_підпис       = {{center|Погляд на старе місто Львова&lt;br /&gt;(Центер міста)}}
| уміщіня           = 
| попис уміщіня      = 
| mapx                   = 
| mapy                   = 
| marksize               = 
| країна               = {{UKR}}
| край                   = [[Львівска область]]
| окрес                  = [[Львівскый раён]]
| реґіон                 = [[Галич|Галіч]]
| заложене               = 
| перша змінка           = [[1256]]&lt;ref&gt;{{Cite web|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Lviv_mst|title=Архівована копія|accessdate=3. юнія 2022|archive-date=18. марца 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220318112450/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Lviv_mst}}&lt;/ref&gt;
| аґломерація            = Львівска аґломерація
| статус                 = [[1356]]
| подїл                  = 6 раёнїв
| жытелїв                = 882 000 (2026)
| розлога                = ≈150
| ref-площа              = 
| густота                = 4816  
| код                    = 
| коордінаты         = {{Coord|49|49|N|24|00|W|scale:100000}}
| elevation          = 
| lat_d              = 
| lat_s              = 
| lat_NS             = N
| long_d             = 
| long_m             = 
| long_EW            = E
| coordinates_type   =
| highest            =
| highest_elevation  =
| highest_lat_d      =
| highest_long_d     =
| lowest             =
| lowest_elevation   =
| lowest_lat_d       =
| lowest_long_d      =
| надморьска вышка       = 296
| водойма                = р. Зубра, Полтва
| етнікон                = Львівян, Львівянка, Львівяне
| станція                = Львів
| відстань               = 
| желїзніця к            = 575
| ref-залізниця к        = 
| автошлях к             = 537
| ref-автошлях к         = 
| фізічна к              = 469
| ref-фізична к          = 
| желїзніця с            = 
| фізічна с              = 
| автошлях с             = 
| братьскы міста        = {{flagicon|Канада}} Вінніпеґ&lt;br /&gt;{{flagicon|Боснія і Герцеґовина}} Баня Лука&lt;br /&gt;{{flagicon|Чесько}} [[Брно]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Мадярьско}} [[Будапешт]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Литва}} [[Вільно|Вілнюс]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Польско}} [[Вроцлав]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Нїмецько}} Вюрцбурґ&lt;br /&gt;{{flagicon|Франція}} Кан&lt;br /&gt;{{flagicon|Польско}} Катовіцї&lt;br /&gt;{{flagicon|Польско}} [[Краков|Краків]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Ґрузія}} Кутаісі&lt;br /&gt;{{flagicon|Польско}} Лодзь&lt;br /&gt;{{flagicon|Польско}} Люблін&lt;br /&gt;{{flagicon|Нїмецько}} Мехелен&lt;br /&gt;{{flagicon|Сербія}} [[Новый Сад]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Даньско}} [[Оргус]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Польско}} [[Перемышль]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Булгарія}} Пловдів&lt;br /&gt;{{flagicon|Хорватія}} Пула&lt;br /&gt;{{flagicon|Ісланд}} [[Рейкьявик|Рейкявік]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Ізраіль}} Рішон ле-Ціён&lt;br /&gt;{{flagicon|Велика Брітанія}} Рочдейл&lt;br /&gt;{{flagicon|Польско}} Ряшів&lt;br /&gt;{{flagicon|Ґрузія}} [[Тбилиси|Тбілісі]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Нїмецько}} Фрайбурґ&lt;br /&gt;{{flagicon|Нїмецько}} Франкфурт над Моганом&lt;br /&gt;{{flagicon|Кітай}} Ченґду
| день населеного пункту = 1. недїля мая
| поштовы індексы        = 79000-79490
| адреса                 = 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, +38 (032) 297-58-00
| веб-сторінка           = http://www.city-adm.lviv.ua/
| пріматор               = Андрій Садовий
| позначкы               = 
}}
'''Львів''' ({{lang-uk|Львів}}{{переход|#Назвы}} {{Audio-IPA|Uk-Львів2.oga|[lʲʋʲiu̯]}}) є місто на западній Українї, адміністратівный центер [[Львівска область|Львівской области]], [[Львівскый раён|Львівского раёну]], Львівской містьской громады, народный, културный, школьскый і научный центер країны, великый промысловый центер і доправный вузел, поважоване за сучасне [[головне місто]] на [[Галич|Галічі]] і головне місто западной Україны. Творить Львівску аґломерацію. Подля чіслу обывателїв є пятым найвекшым містом в Українї (717 273 обывателїв ку 1. януару 2022).&lt;ref&gt;Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року [http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_%D0%A1huselnist.pdf PDF]&lt;/ref&gt;

Львів заложив краль Данило приближно в роках 1231—1235 (перша споминка з року 1256). Около року 1272 місто ся стало головным містом Руського кралёвства (Галічско-волыньского князївства). По смерти князя Юрія II. Львів на веце четыри стороча під владов Польского кралёвства. В роцї 1356 місто дістало [[Магдебургске право|Маґдебурьске право]]; в [[середновік]]у быв Львів важным торговым центром. Почас [[Австрійска імперія|австрійской влады]] ся місто стало центром україньского і польского народного повстаня. По розпаду [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] восени 1918 быв Львів дакотрый час головным містом [[Западноукраинска людова република|Западоукраїньской народной републікы]], але по україньско-польской битвы за місто в новембрї 1918 припадав [[Рѣчь Посполита II.|Польску]], котрый ёго вызнали на основі меджінародных пактів і договорів в роках 1922—1923. Почас [[Друга світова война|Другой світової войны]] місто обсадив [[Совєтьскый союз]] і нескоро [[Націстічне Нїмецько|Нїмецько]]. По войнї была правно узаконена [[Ялтска конференция|Ялтьска догода]] з року 1945, подля котрой Выходный Галіч і также Львів обстав частёв [[Украинска ССР|Україньской ССР]]. В роцї 1946 меджі Польском і Україньской ССР быв проведженый обмін обывательства, котрый вєдно з наслїдками войны значно вплинув на обывательство Львова. Од року 1991 Львів є частёв [[Україна|Україны]].

Історічный центер Львова занесеный до списка [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|Світовой дїдовизны ЮНЕСКО]]. Місто має найвекше чісло архітектурных памняток в Українї.&lt;ref name=&quot;пам'ятки архітектури&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20100225032259/http://www.meest-tour.com/index.php?id=17 Історико-культурний потенціал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100225032259/http://www.meest-tour.com/index.php?id=17|date=25. фебруара 2010}} Посольство України в Фінляндській республіці&lt;/ref&gt; В роцї 2009 быв Львову наданый тітул [[Културне головне місто Україны|Културного головного міста Україны]].&lt;ref&gt;
[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2009/04/090428_lviv_culture_oh.shtml BBC: Львову присвоєно статус культурної столиці України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090504174934/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2009/04/090428_lviv_culture_oh.shtml|date=4. мая 2009}} BBCUkrainian&lt;/ref&gt; Місто ся періодічно засїдає на ведучіх містах у рамках турістічного годнотіня.&lt;ref name=&quot;підсумки 2009 року&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20100103085130/http://www.city-adm.lviv.ua/news/lviv-zminujetsa/7375-text1 Події 2009 року, що змінили Львів.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100103085130/http://www.city-adm.lviv.ua/news/lviv-zminujetsa/7375-text1 |date=3. януара 2010}} Офіційний портал Львівської міської ради&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Таймс&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20130628113243/http://kava.lviv.ua/page.php?name=news&amp;ArticleID=519&amp; ТОП-10 вікендових міст Європи. Львів&amp;nbsp;— третій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130628113243/http://kava.lviv.ua/page.php?name=news&amp;ArticleID=519&amp;|date=28. юнія 2013}} KAVA.lviv.ua&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;zaxid&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20130801120135/http://www.zaxid.net/newsua/2010/2/22/124028/ Львів&amp;nbsp;— третій у рейтингу стратегії залучення прямих іноземних інвестицій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130801120135/http://www.zaxid.net/newsua/2010/2/22/124028/|date=1. авґуста 2013}} zaxid.net&lt;/ref&gt;

== Назвы ==
* '''Львӯв''' (на [[Подкарпатя|Підкарпатю]])

== Референції ==
{{референції}}

{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Областны центры Україны}}

[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Львівска область]]
[[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]]</text>
      <sha1>9uge8ql9f31r55k570mhc6xb7x5uxy3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>22. марец</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2247</id>
    <revision>
      <id>167957</id>
      <parentid>158966</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T14:01:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>оправа хыбы</comment>
      <origin>167957</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1617" sha1="sr6ork9h787479sczk6vbnnbbvtwoo3" xml:space="preserve">{{День рока}}

'''22. марец''' — 81. [[день]] рока (82. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|284}}.

== Подѣи ==
* [[1772]] — в [[Кральовство Великой Британии|Англии]] скасовали [[рабство]].
* [[1935]] — Персия достала нову назву: [[Иран]].
* [[2024]] — [[Теракт в «Крокус Сіті Холл»]] — терористичеська атака в [[Красногорськ|Красногорськови]].

== Уродили ся ==
* [[1684]] — [[Матей Бел]], [[ученый]], [[Енциклопедия|енциклопедиста]], [[историк]], [[филозоф]], [[Просвітительство|просвѣтитель]], закладатель модерной [[Педагогика|педагогикы]].
* [[1842]] — [[Микола Лисенко]], україньскый музичный складатель.

== Умерли ==
* [[1832]] — [[Йоганн Вольфґанґ фон Ґёте]], нїмецькый поет, прозаік.
* [[2007]] — [[Юрий Кресила]], русинскый малярь.
* [[2018]] — [[Вѣра Баганич]], [[украина|украинска]] [[Спѣвак|спѣвачка]], [[Фолклористика|фолклористка]], Заслужена артистка Украины.

{{Commons|March 22}}</text>
      <sha1>sr6ork9h787479sczk6vbnnbbvtwoo3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167977</id>
      <parentid>167957</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:07:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одказ</comment>
      <origin>167977</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1615" sha1="kenec6n299dogrdxps71dlfcm0zs5ct" xml:space="preserve">{{День рока}}

'''22. марец''' — 81. [[день]] рока (82. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|284}}.

== Подѣи ==
* [[1772]] — в [[Кральовство Великой Британии|Англии]] скасовали [[рабство]].
* [[1935]] — Персия достала нову назву: [[Иран]].
* [[2024]] — [[Теракт в «Крокус Сіті Холл»]] — терористичеська атака в [[Красногорськ|Красногорськови]].

== Уродили ся ==
* [[1684]] — [[Матей Бел]], [[ученый]], [[Енциклопедия|енциклопедиста]], [[историк]], [[филозоф]], [[Просвітительство|просвѣтитель]], закладатель модерной [[Педагогика|педагогикы]].
* [[1842]] — [[Микола Лисенко]], україньскый музичный складатель.

== Умерли ==
* [[1832]] — [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]], нїмецькый поет, прозаік.
* [[2007]] — [[Юрий Кресила]], русинскый малярь.
* [[2018]] — [[Вѣра Баганич]], [[украина|украинска]] [[Спѣвак|спѣвачка]], [[Фолклористика|фолклористка]], Заслужена артистка Украины.

{{Commons|March 22}}</text>
      <sha1>kenec6n299dogrdxps71dlfcm0zs5ct</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>28. авґуст</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2352</id>
    <revision>
      <id>167958</id>
      <parentid>125935</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T14:02:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>оправа хыбы</comment>
      <origin>167958</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="870" sha1="okuo9gtwdwj5ok8elo8ib87fnyofd5q" xml:space="preserve">{{День рока}}

'''28. авґуст''' — 240. [[день]] рока (241. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|125}}.

== Подѣи ==
* [[1950]] — створене [[НТШ]] [[Австралия]]

== Уродили ся ==
* [[1749]] — [[Йоганн Вольфґанґ фон Ґёте]], нїмецькый поет, прозаік.
* [[1838]] — [[Кирил Сабов]], русинскый педагог, выдаватель, народный дѣятель.
* [[1899]] — [[Андрей Платонов]] — русскый совѣтскый писатель, драматик, поет, публициста.

== Умерли ==

{{Commons|August 28}}</text>
      <sha1>okuo9gtwdwj5ok8elo8ib87fnyofd5q</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167978</id>
      <parentid>167958</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:07:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одказ</comment>
      <origin>167978</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="868" sha1="1wwbnaz8ypmbfy20aiu2qie13lgtp7s" xml:space="preserve">{{День рока}}

'''28. авґуст''' — 240. [[день]] рока (241. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|125}}.

== Подѣи ==
* [[1950]] — створене [[НТШ]] [[Австралия]]

== Уродили ся ==
* [[1749]] — [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]], нїмецькый поет, прозаік.
* [[1838]] — [[Кирил Сабов]], русинскый педагог, выдаватель, народный дѣятель.
* [[1899]] — [[Андрей Платонов]] — русскый совѣтскый писатель, драматик, поет, публициста.

== Умерли ==

{{Commons|August 28}}</text>
      <sha1>1wwbnaz8ypmbfy20aiu2qie13lgtp7s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>1832</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2519</id>
    <revision>
      <id>167959</id>
      <parentid>129568</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T14:03:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>оправа хыбы</comment>
      <origin>167959</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="648" sha1="5v41onwn25pecm3pjm9vvvq46f4cnd7" xml:space="preserve">{{Навіґація про рокы|1832}}
== Подѣи ==

== Уродили ся ==
* [[23. януар]] — [[Едуар Мане]], [[Французы|французскый]] [[Модернизм|модернистичный]] [[малярь]] и рытовник.

== Умерли ==
* [[22. марец]] — [[Йоганн Вольфґанґ фон Ґёте]], нїмецькый поет, прозаік.
* [[21. септембер]] — [[Валтер Скотт]], шкотскый англоязычный [[писатель]], закладатель жанра историчного [[роман]]а.

[[Катеґорія:Рокы]]</text>
      <sha1>5v41onwn25pecm3pjm9vvvq46f4cnd7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167980</id>
      <parentid>167959</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:09:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одказ</comment>
      <origin>167980</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="646" sha1="16pt9e8xpb8c7vsetmnozwmf5zq1ieh" xml:space="preserve">{{Навіґація про рокы|1832}}
== Подѣи ==

== Уродили ся ==
* [[23. януар]] — [[Едуар Мане]], [[Французы|французскый]] [[Модернизм|модернистичный]] [[малярь]] и рытовник.

== Умерли ==
* [[22. марец]] — [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]], нїмецькый поет, прозаік.
* [[21. септембер]] — [[Валтер Скотт]], шкотскый англоязычный [[писатель]], закладатель жанра историчного [[роман]]а.

[[Катеґорія:Рокы]]</text>
      <sha1>16pt9e8xpb8c7vsetmnozwmf5zq1ieh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>1749</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2520</id>
    <revision>
      <id>167960</id>
      <parentid>158970</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T14:03:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>оправа хыбы</comment>
      <origin>167960</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="891" sha1="fihd8so0w3zr6mo7otxqzcsf7xy9kv3" xml:space="preserve">{{Навіґація про рокы|1749}}
== Подѣи ==

== Уродили ся ==
*[[28. авґуст]] - [[Йоганн Вольфґанґ фон Ґёте]], нїмецькый поет, прозаік.
* [[31. авґуст|31. август]] — [[Александр Радищев]], [[Русскый язык|русскый]] [[проза|прозаик]], [[поет]], [[филозоф]]-материалист, зачинатель револучных традиций в русской литературѣ.

== Умерли ==
*[[29. авґуст]] — [[Матей Бел]], [[ученый]], [[Енциклопедия|енциклопедиста]], [[историк]], [[филозоф]], [[Просвітительство|просвѣтитель]], закладатель модерной [[Педагогика|педагогикы]].

[[Катеґорія:Рокы]]</text>
      <sha1>fihd8so0w3zr6mo7otxqzcsf7xy9kv3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167981</id>
      <parentid>167960</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:09:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одказ</comment>
      <origin>167981</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="889" sha1="1of5dkh6mwldjyns3q84tubpx4po6ec" xml:space="preserve">{{Навіґація про рокы|1749}}
== Подѣи ==

== Уродили ся ==
*[[28. авґуст]] - [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]], нїмецькый поет, прозаік.
* [[31. авґуст|31. август]] — [[Александр Радищев]], [[Русскый язык|русскый]] [[проза|прозаик]], [[поет]], [[филозоф]]-материалист, зачинатель револучных традиций в русской литературѣ.

== Умерли ==
*[[29. авґуст]] — [[Матей Бел]], [[ученый]], [[Енциклопедия|енциклопедиста]], [[историк]], [[филозоф]], [[Просвітительство|просвѣтитель]], закладатель модерной [[Педагогика|педагогикы]].

[[Катеґорія:Рокы]]</text>
      <sha1>1of5dkh6mwldjyns3q84tubpx4po6ec</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Танк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6563</id>
    <revision>
      <id>167967</id>
      <parentid>167921</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T15:37:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Gazdadev</username>
        <id>36573</id>
      </contributor>
      <comment>/* Історїя выникнення */ Додано гіперпосилання на статтю Доктрина тай на будущоє гіперпосилання на статтю Вермахт, чку я плануву якраз вчинити</comment>
      <origin>167967</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6174" sha1="4c9a9a923pozxw48wdkezfswghsz63e" xml:space="preserve">[[Файл:Iraq-m1 abrams.jpg|thumb|250px|Танк США [[Абрамс (танк)|М1 Абрамс]] на уліцях містечка Біаж, [[Ірак]].]]

'''Танк'''&amp;nbsp;— [[броня|бронёвана]] боёва машына на [[гусеніця|гусенічнім]] [[шасі]], звычайно з [[канон]]овым основным [[озброїня|озброїнём]].

В ранных етапах розвитку танкобудованя ся вырабляли танкы з выключно [[кулёмет|кулёметовым]] озброїнём, а по [[Друга світова война|Другій світовій войнї]] експеріментовали з конштруованём танків [[ракета|ракетовым]] озброїнём. Знаны суть варіанты танків з огнёметом.

Основнов розлуков танку од другых гусенічных боёвых машын з каноновым озброїнём є можливость танку швыдко стрїляти в шырокых меджах [[Кут піднесїня|кутів піднесїня]] тай горізонталных кутах. В переважній векшынї припадків таку можливость реалізовали встановлїнём канона на [[Башта (озброїня)|баштї]], котра ся обертать в горізонталній площінї, хоць суть нечісленны выняткы.

== Історїя выникнення ==
Танкы ся появили 1916 году в [[Перша світова война|Першӱв світовӱв войнї]] для прорыва лїнїй обороны в умовах позицїйної во́йны на западному фронтови. У міжвоєнный період танкы еволюціонували до більш універсальных бойовых машин, здатных выконувати широкый спектръ задач на полї бою, а разом із нима розвивалися і [[Доктрина|доктрины]] застосування танковых вїйськ у маневровӱв войні, зокрема, німицька ідея [[«бліцкрига»]]. Успіх кампаній [[Вермахт|Вермахта]] проти [[Польско|Польщі]], [[Франція|Франції]] та СССР привӱв до широкого вызнання ефективностї танка і масового выробництва в усіх провідных країнах.

== Референції ==
{{reflist}}
{{Переклад|uk|Танк|10168563}}

== Вонкашнї лінкы ==
{{Commonscat|Tanks}}
* [http://www.battlefield.ru The Russian Battlefield] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20110720235851/http://www.kubinka.ru/ Воєнний музей Бронетанкового озброєння та техніки. Росія, Кубінка] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20110212041131/http://armor.kiev.ua/ Бронетанкова бібліотека Василя Чобітка] {{ref-ru}}
* [http://wio.ru/tank/ww1tanru.htm Танки 1-ї світової війни] {{ref-ru}}
* [http://wio.ru/tank/ww2aceru.htm Радянські танкові аси] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20120805052110/http://armor.kiev.ua/ptur/ Танку ПТКР не страшний. Захист бронетанкової зброї та техніки від високоточної зброї] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20090611002219/http://www.achtungtiger.boom.ru/ Невелика сторінка про німецьких танкових асів Другої світової війни] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20090221131854/http://armoured.vif2.ru/main.htm Вітчизняна бронетанкова техніка] {{ref-ru}}
* [http://www.btvt.narod.ru/ Сталь та вогонь: танки у війнах] {{ref-ru}}
* [http://redtanks.bos.ru/ Сталева лавина] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20061009000540/http://www.ipclub.ru/arsenal/angar/WWII/army/germany/gertanks/panzerwaffe.htm Танки та самохідні установки Німеччини. 1933—1945] {{ref-ru}}
* [http://ru-front.h1.ru/ Сайт присвячений історії розвитку та застосування бронетанкової техніки, а також піхотного озброєння, які використовувалися в битвах на Східному фронті] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20080924125820/http://wwi.sbn.bz/tank2/tank2.htm Танки та броньовики першої світової війни] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20110504083113/http://liveguns.ru/tanki Каталог танків] {{ref-ru}}
* Передача «Воєнна справа». [https://web.archive.org/web/20100112012835/http://rutube.ru/tracks/483352.html?v=de0b97b1ba32c3b3df0f86edad87d1ff Серія про танки] на [http://rutube.ru RuTube] {{ref-ru}}
* [http://www.achtungpanzer.com/panzer.htm ACHTUNG PANZER! Сайт присвячений бронетанковій техніці Німеччини періоду Другої світової війни] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20090211132241/http://armorinaction.com/ Armour in action. Сайт містить величезну кількість фотографій сучасних танків в реальних умовах (не на виставках)] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20141110230956/http://www.onwar.com/tanks/index.htm OnWar's Tanks of World War II] Порівняльні характеристики та діаграми танків Другої світової війни {{ref-en}}

[[Катеґорія:Танкы|*]]
[[Катеґорія:Бронетехніка]]
[[Катеґорія:Зброя]]</text>
      <sha1>4c9a9a923pozxw48wdkezfswghsz63e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Драматург</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14441</id>
    <revision>
      <id>167953</id>
      <parentid>161376</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T13:45:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>мала оправа</comment>
      <origin>167953</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5987" sha1="5h7altyt4uydyx4y4v17y1zp6cmivbi" xml:space="preserve">[[File:Praha, café Disk, tisková konference k Smoljakovým dílům.jpg|right|400px]]
'''Драматург''', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} ''dramaturge'', {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} ''завлит'' — литератор, наятый конкретнов компаниев або [[Театер|театром]]; литературный радник в театрѣ, филмовой компании, котрый редагуе и адаптуе тексты, складуе програмы и репертуар, контактуе в тых вопросах з [[актер]]ами и вонкашныма организациями.&lt;ref&gt;[https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/dramaturge Гесло ''Драматург'' в Collins English Dictionary; &lt;small&gt;одчитане 7.01.2019&lt;/small&gt;]&lt;/ref&gt;

Не кажда [[драма]], написана [[писатель]]ом ([[драматик]]ом) е вгодна про инсценацию без адаптации. Дакотры просто суть написаны як литература про читаня, а зовсѣм не надають ся на сцену, напримѣр, [[Драма # трагедия|трагедия]] ''Фауст'' од [[Йоганн Волфганг Гете|Гете]].&lt;ref&gt;Татьяна Шабалина: Драматург.&lt;/ref&gt; Зато е [[професия]] драматурга выглядована и жадный [[театер]] не обыйде ся без него.&lt;ref&gt;Юлия Ожерельева: ЗАВЛИТ: ОНИ ДЕЛАЮТ ТЕАТР.&lt;/ref&gt;

;Драматург в театрѣ&lt;ref name=Otto&gt;Ottův slovník naučný, том 7, с. 929.&lt;/ref&gt;
* адаптуе и редагуе [[Драма|драмы]], граны и новы, оригиналны тексты и переклады, жебы ся годили про сцену; 
* слѣдить за репертоаром лѣпшых [[Театер|театрох]] и новинками [[Литература|литературы]], информуе о них директора;
* навщѣвуе пробы, давать языковы рады [[актер]]ам и варуе о хыбах; 
* навщѣвуе премьеры и давать пропозиции директорови;
* складуе сезонный репертоар;
* оцѣнюе поданы до постановкы [[Драма|драмы]], оцѣнюе и давать рады зачаточникам ([[актер]]ам и [[драматик]]ам). 
{{Цитат 3|Ottův slovník: функции драматурга (оригинал)|...má na starosti hlavně posuzováni zadaných kusů, sestavování repertoiru, obsazování rolí a vůbec všechny artistické záležitosti týkající se dramatické literatury a hereckého umění. Tak upravuje a opravuje kusy starší i nové, původní í preklady, aby se hodily ku provozování. Sleduje repertoir vynikajících divadel a upozorňuje ředitele na znamenité novinky jednotlivých literatur. Jest přítomen divadelním zkouškám, zejména zkoušce čtené, při níž činí účinkujícím potřebné výklady všeobecné i zvláštní, týkající se jednotlivých úloh; kromě toho dostavuje se do zkoušky počáteční a hlavní a dle potřeby i do jiných zkoušek. Při zkouškách i představení dbá mezi jiným též toho, aby mluva herců byla správná a přesná, a upozorňuje na chyby činěné. Navštěvuje každou činoherní premiéru a činí po jejím provozování řediteli případné návrhy. Řediteli předkládá před početím zimního i letního období zvláštní saisonní pořad her a účastní se mimo to též sestavování týdenního pořadu. Jest přítomen zkouškám začátečníků, kteří se hlásí k divadlu, a podává úsudek o jejich způsobilosti. Navrhuje řediteli angažování nových nevyhnutelných sil činoherních a zaměstnání členů činohry. Mladším spisovatelům, kteří zadávají kusy, bývá rádcem, dávaje jim pokyny týkající se hlavně techniky dramatu.|Ottův slovník naučný, том 7, с. 929.}}

;Драматург в музицѣ (напримѣр, радиовый)&lt;ref&gt;Daniel Baláž: Výber hudby Rádia_FM &lt;/ref&gt;
* слухать нову и стару [[Музика|музику]], формуе датабазу и архив радиа;
* выберать музику, яка буде звучати в програмѣ; 
* контролуе, жебы не были нарушены авторске право и платны легислативны нормы;
* рядить ся властнов интуициев и смаком, але тыж анализуе реакцию аудитории.

==См. тыж==
* [[Драматик]]

==Жерела и одказы==
* Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909. 
*  Daniel Baláž: Výber hudby Rádia_FM je tancom na tenkom ľade. //Рravda, 2013-01-16 [http://kultura.pravda.sk/hudba/clanok/255972-daniel-balaz-vyber-hudby-radia-fm-je-tancom-na-tenkom-lade/ &lt;small&gt;''Доступне онлайн''&lt;/small&gt;] 
* Юлия Ожерельева: ЗАВЛИТ: ОНИ ДЕЛАЮТ ТЕАТР. [https://web.archive.org/web/20181228033204/http://nsk.jobsite.ru/enciklopediya/test/oni-delayut-teatr.html &lt;small&gt;''Доступне онлайн''&lt;/small&gt;]
* Татьяна Шабалина: Драматург. //Энциклопедия «Кругосвет» [https://web.archive.org/web/20190104181132/http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/teatr_i_kino/DRAMATURG.html &lt;small&gt;''Доступне онлайн''&lt;/small&gt;]

== Референции ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Професії]]
[[Катеґорія:Драматургы]]
[[Катеґорія:Музичны фахы]]</text>
      <sha1>5h7altyt4uydyx4y4v17y1zp6cmivbi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Драматик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14445</id>
    <revision>
      <id>167954</id>
      <parentid>161375</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T13:46:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>мала оправа</comment>
      <origin>167954</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2962" sha1="hdux0fjrqjsfdgspohwz9hgxitraf65" xml:space="preserve">[[File:Shakespeare.jpg|thumb|130px|Виллиам Шекспир]]
'''Драматик''', од [[Грецкый язык|грец.]] ''δραμα drama: дѣя, сценичне дѣло'' — [[писатель]], котрый творить в драматичных литературных жанрах ([[драма]], [[трагедия]], [[комедия]], [[трагикомедия]], [[водевил]], [[мистерия]], [[интермедия]], [[драматична поема]]), котры суть намѣрены на театралну инсценацию, або на читаня.&lt;ref name=LE&gt;Літературознавча енциклопедія, том 1, с. 304. &lt;/ref&gt;

Драматик як [[писатель]] мусить мати [[Литература|литературный]] дар, але тыж и знати [[Театер|театралну]] шпецифику, зато часто вызнамны драматици ([[Виллиам Шекспир|Шекспир]], [[Мольер]], [[Котляревскый]]) не лем писали сценичны дѣла, але и выступовали в них на сценѣ як [[актер]]ы.&lt;ref name=LE/&gt;&lt;ref name=&quot;Шабалина&quot;&gt;Татьяна Шабалина.&lt;/ref&gt;

Не кажда [[драма]], написана драматиком е вгодна про инсценацию без адаптации. Дакотры просто суть написаны як литература про читаня, а зовсѣм не надають ся на сцену, напримѣр, [[Драма#трагедия|трагедия]] ''Фауст'' од [[Йоганн Волфганг Гете|Гете]]. В сучасности инсценация [[Литература|литературного]] твору роблять люде окремой [[професия|професии]] — [[драматург]]ы (инсценаторы), бо то потребуе зовсѣм иншой квалификации, а так суть они способны инсценовати и [[Проза|прозу]].&lt;ref name=&quot;Шабалина&quot;/&gt;

==См.тыж==
* [[Драматург]]

==Жерела и одказы==
* Літературознавча енциклопедія / y двох томах / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — К: ВЦ «Академія», 2007. (Енциклопедія ерудита) {{ISBN| 978-966-580-232-7}}. Том 1 — 608 с. {{ISBN| 978-966-580-233-4}}
* Татьяна Шабалина: Драматург. //Энциклопедия «Кругосвет» [https://web.archive.org/web/20190104181132/http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/teatr_i_kino/DRAMATURG.html &lt;small&gt;''Доступне онлайн''&lt;/small&gt;]
{{Commonscat|Playwrights}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Драматици]]
[[Катеґорія:Професії]]</text>
      <sha1>hdux0fjrqjsfdgspohwz9hgxitraf65</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йоганн Фольфґанґ фон Ґёте</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16074</id>
    <revision>
      <id>167961</id>
      <parentid>163756</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T14:09:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>не хоснована хыбна назва — unused wrong name</comment>
      <origin>167961</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10" sha1="35r2j9t4ectnt1cmb7mlgcqvwz6h5k6" xml:space="preserve">{{delete}}</text>
      <sha1>35r2j9t4ectnt1cmb7mlgcqvwz6h5k6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йоганн Волфганг Гете</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16075</id>
    <redirect title="Йоганн Волфґанґ фон Ґете" />
    <revision>
      <id>167983</id>
      <parentid>163755</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:13:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одказ</comment>
      <origin>167983</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="81" sha1="6hzfuydjsahffublrz44za9logx6cjo" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]]</text>
      <sha1>6hzfuydjsahffublrz44za9logx6cjo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лудвік Лазарь Заменгоф</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18381</id>
    <revision>
      <id>167966</id>
      <parentid>167166</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T14:54:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одказ</comment>
      <origin>167966</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="55651" sha1="7nv2zbef7rsr3uu0dbphddygv19vxmm" xml:space="preserve">{{особа проста
| Образчик = [[Файл:Zamenhof portreto.jpg|230px]]
|Имя=Лудвік Лазарь Заменгоф
|Чинность=творець есперанта
|Уроджѣня={{Birth date|1859|12|15}}
|Мѣсто_роджѣня=Білосток
|Упокоеня={{Death date and age|1917|04|14|1859|12|15}}
|Мѣсто_смерти=[[Варшава]]
|Мѣсто_погребу=
|Категория_склада=Ludwik Zamenhof
}}
'''Лу́двік Ла́зарь За́менгоф'''{{Refn|Про деталну інформацію за Заменгофовоє имня, ник.&amp;nbsp;[[Лудвік Лазарь Заменгоф#Имня|Имня]].|group=зазначка}} (15.&amp;nbsp;децембра 1859&amp;nbsp;– 14.&amp;nbsp;апріль 1917){{Refn|У [[Юліанськый календарь|юліанському календарьови]] Заменгофові даты рожденя и смерти сут удповідно 3.&amp;nbsp;децембра 1859 тай 1.&amp;nbsp;апріля 1917.|group=зазначка}} быв творець [[Есперанто|есперанта]], майпошыреного [[Межинародный штучный язык|межинародного штучного языка]].

Заменгоф офіційно представив есперанто у 1887.&amp;nbsp;році, хоть зачаткові його ідеї ся датувут 1873.&amp;nbsp;роком. Ун быв зачудованый ідейов світа без войны тай вірив, ож тото возможно из помочов нового межинародного штучного языка (МШЯ),&lt;ref name=&quot;YIVO&quot;&gt;{{cite encyclopedia|url=http://www.yivoencyclopedia.org/article.aspx/Zamenhof_Ludwik|title=Zamenhof, Ludwik (1859–1917)|publisher=YIVO Institute for Jewish Research|encyclopedia=The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe|year=2010|access-date=19 December 2013|author=Gabriela Zalewska|others=Trans. by Anna Grojec|archive-date=20 February 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190220183749/http://yivoencyclopedia.org/article.aspx/Zamenhof_Ludwik|url-status=live}}&lt;/ref&gt; котрый бы быв серсамов про невтралну, справедливу тай рувноправну комунікацію.&lt;ref&gt;Guilherme Moreira Fians, [https://web.archive.org/web/20191214214113/https://aihr.uva.nl/content/events/lectures/2018/03/2-aclc-seminar-moreira-fians.html Hoping for the language of Hope] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191214214113/https://aihr.uva.nl/content/events/lectures/2018/03/2-aclc-seminar-moreira-fians.html|date=14 December 2019}}, University of Amsterdam, ACLC Seminar, Amsterdam Institute for Humanities Research (AIHR),&lt;/ref&gt; Заменгоф успішно сформовав комуніту, котра пережыла [[Світові войны|світові войны 20.&amp;nbsp;стороча]]&lt;ref&gt;{{cite web |first=Federico |last=Gobbo |url=http://www.spui25.nl/spui25-en/events/events/2015/10/special-lecture-by-federico-gobbo.html |title=An alternative globalisation: why learn Esperanto today? |publisher=University of Amsterdam |date=8 October 2015 |access-date=17 January 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190119121235/http://www.spui25.nl/spui25-en/events/events/2015/10/special-lecture-by-federico-gobbo.html |archive-date=19 January 2019 |url-status=dead }}&lt;/ref&gt; тай дакулько провб реформовати есперанто вадь вытворити май сучасні МШЯ (есперанто само замістило ищи єден язык из подобнов мотиваційов, [[волапӱк]]). Окрем того есперанто ся розвив як и другі языкы: через взайимодію тай креативность його хосновачув.&lt;ref&gt;Humphrey Tonkin, Fourth Interlinguistic Symposium, p. 213, JKI-12-2017[1] ([https://web.archive.org/web/20210109232438/http://jki.amu.edu.pl/files/JKI-12-2017%5B1%5D.pdf pdf]).&lt;/ref&gt;

Позад його досягнень тай пудпоры межикултурного діалоґа [[ЮНЕСКО]] убрало Заменгофа ги єдну из свойих вызначных особ 2017.&amp;nbsp;року, на 100-роча його смерти.&lt;ref&gt;Fourth Interlinguistic Symposium, p. 209, [http://jki.amu.edu.pl/files/JKI-12-2017%5B1&amp;{{Dead link|date=February 2020 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}#x5D;.pdf&lt;nowiki&gt; JKI-12-2017[1]].&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Anniversaries 2017 |url=https://en.unesco.org/celebrations/anniversaries/2017/all |access-date=17 March 2021 |website=UNESCO |language=en |archive-date=25 February 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210225201811/https://en.unesco.org/celebrations/anniversaries/2017/all |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Подля комуніт хосновачув есперанта, на 2019.&amp;nbsp;рук было дас 2&amp;nbsp;міліоны людий, говорячых на языкови, у тум числі дас 1,000&amp;nbsp;носителюв,&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite web |title=Esperanto |url=https://www.ethnologue.com/language/epo |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230419230447/https://www.ethnologue.com/language/epo/ |archive-date=19 April 2023 |access-date=20 May 2022 |website=Ethnologue |language=en}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |last1=Babbel.com |last2=GmbH |first2=Lesson Nine |title=What Is Esperanto, And Who Speaks It? |url=https://www.babbel.com/en/magazine/how-many-people-speak-esperanto-and-where-is-it-spoken |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220509050240/https://www.babbel.com/en/magazine/how-many-people-speak-esperanto-and-where-is-it-spoken |archive-date=9 May 2022 |access-date=20 May 2022 |website=Babbel Magazine |language=en}}&lt;/ref&gt; айбо доказы того ся пуддавали читавому сомніву,&lt;ref&gt;{{Cite web |last=Folio |first=Libera |date=2017-02-13 |title=Nova takso: 60.000 parolas Esperanton |url=https://www.liberafolio.org/2017/02/13/nova-takso-60-000-parolas-esperanton/ |access-date=2025-02-16 |website=Libera Folio |language=eo}}&lt;/ref&gt; а послідня масштабна провба уточнити статистику ся стала у 2004.&amp;nbsp;році.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Имня ==
Заменгоф походив из многоязыкового реґіона; його имня ся сохтує транслітеровати так:

* {{Lang-en|Louis Lazarus Zamenhof}}
* {{Lang-eo|Ludoviko Lazaro Zamenhof}}
* {{Lang-fr|Louis Lazare Zamenhof}}
* {{Lang-de|Ludwig (Levi) Lazarus Zamenhof}}
* {{Lang-he|אליעזר (לודוויג) זמנהוף}} ''Eli’ezer Ludvig Zamenhof''
* {{Lang-yi|לײזער לוי זאַמענהאָף}} ''Leyzer Leyvi Zamenhof''
* {{Lang-lt|Liudvikas Lazaris (Leizeris) Zamenhofas}}
* {{Lang-pl|Ludwik Łazarz Zamenhof}}
* {{Lang-ru|Людвик Лазарь (Лейзер) Маркович Заменгоф}}
* {{Lang-be|Людвіг Лазар Маркавіч Заменгоф (Заменгоў)}}

Заменгоф ся родив у файні ашкеназькых жыдув, и родакы го назвали гебрейськым имньом Еліезер, што ся часто адаптує ги Лазарь, айбо позад того, ож у тот час тот реґіон быв частьов Російської імперії, його записали у свідоцтві за рожденя ги {{Lang-ru|Лейзеръ Заменговъ}}, хоснувучи їдіську форму имени тай русіфіковану верзію фамілії;&lt;ref name=&quot;bialystok&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20110722014023/http://www.bialystok.ap.gov.pl/bit/50lat/boznicze_zamenhof1.jpg Birth Certificate N 47: &quot;Leyzer Zamengov, son of Mordkha Fayvelovich Zamengov and Liba Sholemovna Sofer&quot;] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110722014023/http://www.bialystok.ap.gov.pl/bit/50lat/boznicze_zamenhof1.jpg|date=22 July 2011}}&lt;/ref&gt; многі далші російськоязычні документы хосновали и його патронім, {{Lang-ru|Марковичъ}}. Його фамілія має німецькі коріня тай ориґінално ся записовала ''Samenhof'' (у німецькому языкови S на зачаткови ся читат ги /z/), айбо позад транскрипції у їдіш ({{Lang|yi|זאַמענהאָף}}) и назад она стала ся писати ги ''Zamenhof''.

У дорослум віці Заменгоф писав си имня и як Лейзер, и як Лазарь, а в університеті яв хосновати имня Лудовік ({{Lang-ru|Людовикъ}}), годно быти, ож на честь Френсіса Лодвіка, котрый у 1652.&amp;nbsp;році опубліковав понуку за штучні языкы.&lt;ref&gt;{{cite book|last=Umberto Eco &amp; James Fentress|title=The Search for the Perfect Language|publisher=Blackwell Publishing|page=[https://archive.org/details/searchforperfect00ecou/page/324 324]|date=9 September 1995|isbn=978-0-631-17465-3|url-access=registration|url=https://archive.org/details/searchforperfect00ecou/page/324}}&lt;/ref&gt; Кой брат Леон став доктором и зачав ся писати „Др.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Заменгоф“,&lt;ref&gt;{{cite journal|last1=Wincewicz|first1=Andrzej|last2=Sulkowska|first2=Mariola|last3=Musiatowicz|first3=Marcin|last4=Sulkowski|first4=Stanislaw|date=June 2009|title=Laryngologist Leon Zamenhof—brother of Dr. Esperanto|journal=American Journal of Audiology|volume=18|issue=1|pages=3–6|issn=1059-0889|pmid=18978199|doi=10.1044/1059-0889(2008/08-0002)}}&lt;/ref&gt; Заменгоф зачав изась хосновати своє имня Лазарь тай уд 1901.&amp;nbsp;року ся пудписовав „Др.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Заменгоф“, обы го не путали з братом. Не знати, котра з тых букв&amp;nbsp;Л означовала котроє з його имен; порядок „Лудовік Лазарь“ тото сучасна конвенція.

== Жывотопис ==
[[Файл:Zamenhof-1879.jpg|thumb|left|upright|Заменгоф дас у 1879]]
Лудвік Лазарь Заменгоф ся родив 15.&amp;nbsp;децембра 1859 у файті Марка Заменгофа тай Розалії Заменгоф ({{Рожд|Софер}}), у многоетнічнум вароши Бялысток, ныні [[Польща]] (на тот час {{Lang-ru|Бѣлостокъ}}, [[Російська імперія]]).&lt;ref&gt;{{cite web |first=James R. |last=Russell |author-link=James R. Russell |date=8 February 2022 |title=Did Esperanto answer the 'Jewish Question'? |url=https://www.jpost.com/j-spot/article-695810 |website=[[The Jerusalem Post]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20220209080042/https://www.jpost.com/j-spot/article-695810 |archive-date=9 February 2022 |url-status=live |quote=Leyzer (Eliezer) Levi Zamenhof was born in 1859 into a Jewish family in Belostok, a provincial city in the Russian Empire, now Bialystok, Poland. }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title=100th anniversary of the death of L. ZAMENHOF, the creator of the Esperanto |url=http://www.culturepolonaise.eu/3,2,765,en,100th_anniversary_of_the_death_of_L_ZAMENHOF_the_creator_of_the_Esperanto |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20191010160515/http://www.culturepolonaise.eu/3,2,765,en,100th_anniversary_of_the_death_of_L_ZAMENHOF_the_creator_of_the_Esperanto |archive-date=10 October 2019 |access-date=10 October 2019 }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite book |last=Korzhenkov |first=Aleksander |url=https://books.google.com/books?id=C2WMcIE1svMC&amp;q=L.L.+Zamenhof+Bio |title=Zamenhof: The Life, Works and Ideas of the Author of Esperanto |date=2010 |publisher=Mondial |isbn=978-1-59569-167-5 |pages=3 |language=en |quote=..born on December 15, 1859, into a Jewish family in what was then the Russian city of Bialystock... |access-date=6 November 2022 |archive-date=3 October 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231003053229/https://books.google.com/books?id=C2WMcIE1svMC&amp;q=L.L.+Zamenhof+Bio |url-status=live }}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Kiselman&quot; /&gt; Заменгоф ходив у [[хедер]] до 13&amp;nbsp;рокув, а пак у старшу ошколу в [[Варшава|Варшаві]]. Інтересовав ся [[Поезія|поезійов]] и [[Драма|драмов]], написав дакулько робут, у тум числі пятьактову [[Пєса|пєсу]] за [[Бабілонська турня|Бабілонську турню]].&lt;ref name=&quot;yivo&quot;&gt;{{Cite web |last=Zalewska |first=Gabriela |title=Zamenhof, Ludwik |url=https://encyclopedia.yivo.org/article/620 |access-date=2026-01-16 |website=The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe}}&lt;/ref&gt;

Держит ся, ож Заменгоф быв [[Білінґвізм|білінґвом]] и володів [[їдіш]]ом и [[Російськый язык|російськым]], айбо подля слув його самого ун головно приказовав по [[Польськый язык|польськы]].&lt;ref name=&quot;Kiselman&quot;&gt;{{cite book|last=Kiselman|first=Christer|url=http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf|title=Esperanto: Its Origins and Early History|location=Prace Komisji Spraw Europejskich PAU|chapter=Tom II|pages=39–56|publisher=Polish Academy of Learning|year=2008|quote=What was his first language? He wrote in a letter in 1901 that his &quot;parental language&quot; (mother tongue) was Russian, but that at the time he was speaking more in Polish (Zamenhof 1929:523). However, all other evidence points to Yiddish as his mother tongue and first language. He was born in Białystok on December 3, 1859|access-date=15 December 2014|archive-date=4 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304222655/http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf|url-status=dead}}&lt;/ref&gt; Отець му быв учительом [[Французькый язык|французького]] и [[Німецькый язык|німецького]], и уд нього Лазарь ся научив бесідовати на обох, а кроме того и на [[Іврит|івриті]]. Лазарь ищи знав [[Білоруськый язык|білоруськый]], котрый товды быв популарный у Бялыстоці. У Варшаві польськый став рудным про його дітий. У ошколі, ун учив класичні языкы: [[Латинськый язык|латинськый]], [[Грецькый язык|грецькый]], [[Арамайськый язык|арамайськый]]. Пак научив ся мало по [[Анґліцькый язык|анґліцькы]], айбо сам казав, ож не дуже добрі го знав. Інтересовав ся [[Таліянськый язык|таліянськым]], [[Литовськый язык|литовськым]] и выучив [[волапӱк]] кой тот ся появив у 1880.&amp;nbsp;році. До того часу його проєкт межинародного языка уже быв добрі проробленый.&lt;ref&gt;Christer Kiselman, [http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf &quot;Esperanto: Its origins and early history&quot;] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20160304222655/http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf |date=4 March 2016 }}, in Andrzej Pelczar, ed., 2008, ''Prace Komisji Spraw Europejskich PAU'', vol. II, pp. 39–56, Krakaw.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite journal |author=Claude Piron |title=Kontribuaĵo al la studo pri la influoj de la jida sur Esperanton |journal=Jewish Language Review |volume=4 |year=1984 |url=http://user.in-berlin.de/~maxnet/esperanto/piron/jida.htm |access-date=28 December 2008 |archive-date=11 November 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171111024539/http://user.in-berlin.de/~maxnet/esperanto/piron/jida.htm |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

=== Провбы вытворити межинародный язык ===
Населеня Бялыстока было дуже разноє: там были и [[Католицизм у Польщи|полякы-католикы]], и сповідувучі [[Російська православна церьков|російськоє православіє]] (головно державні чиновникы), и [[Жыды|жыдувська]] їдішоязычна меншина, и малі ґрупы [[Білорусы|білорусув]], [[Німці|німцюв]], и другі етнічності. Заменгоф быв смутный и фрустрованый позад многых спорув, котрі ся ставали помежи сими ґрупами&amp;nbsp;— ун думав, ож головнов причинов ненависти тай передсудув было взайимноє непорозуміня позад удсутности ворошного языка. Заменгоф писав, ож кідьбы такый язык екзістовав, ун бы муг стати серсамов на невтралноє комунікованя межи челядьов разных етнічных и языковых походжінь.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.historytoday.com/richard-cavendish/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |title=Birth of Ludwig Zamenhof, creator of Esperanto {{!}} History Today |website=www.historytoday.com |access-date=9 August 2017 |archive-date=10 February 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180210041530/http://www.historytoday.com/richard-cavendish/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |url-status=live }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web |first=Steven G. |last=Kellman |author-link=Steven G. Kellman |date=30 August 2016 |title=The Secret Jewish History of Esperanto |url=https://forward.com/culture/348344/the-secret-jewish-history-of-esperanto/ |website=[[The Forward]] |access-date=9 February 2022 |archive-date=9 February 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220209203844/https://forward.com/culture/348344/the-secret-jewish-history-of-esperanto/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Штудувучи у варшавськуй старшуй ошколі Заменгоф пробовав учинити межинародный язык из богатов и сложнов ґраматиков. Кой ун пак учив анґліцькый, та рішив, ож межинародный язык має мати май легку ґраматику. У провбах вытворьовати межинародні языкы му помагало знаня многых языкув: рудных їдіша тай російського, польського, німецького, файноє пасивноє розуміня латины, іврита, французького, базові знаня грецького, анґліцького и таліянського.&lt;ref&gt;Holzhaus, Adolf: ''Doktoro kaj lingvo Esperanto''. Helsinki: Fondumo Esperanto. 1969&lt;/ref&gt;

У 1878 ун завершив свуй проєкт „Lingwe uniwersala“.&lt;ref&gt;{{Cite book |title=Exploring the Possibilities for the Emergence of a Single and Global Native Language |last=Dufour |first=Fritz |publisher=Fritz Dufour |year=2017 |pages=93 }}&lt;/ref&gt; На слідувучый рук Заменгоф пушов у Москву штудовати медицину и там почуствовав на собі проявы [[Антисемітизм у Російськуй імперії|антисемітськых настроюв у Російськуй імперії]] того часу, позад чого став ся інтересовати [[Сіонізм|сіонізмом]]. Ун вернув у Варшаву докунчити свої штудії тай зачав офталмолоґічну [[Резиденція (медицина)|резиденцію]] (ординатуру) у 1885.&amp;nbsp;році.&lt;ref name=&quot;yivo&quot; /&gt; Ун зачав свою дохторську практику у [[Вейсєєй|Вейсєєї]]. По 1886.&amp;nbsp;році робив [[Офталмолоґ|офталмолоґом]] у Плоцьку тай Відню и паралелно робив над свойим проєктом межинародного языка.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.historytoday.com/archive/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |title=Birth of Ludwig Zamenhof, creator of Esperanto |website=History Today |access-date=15 July 2019 |archive-date=26 February 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190226172957/https://www.historytoday.com/archive/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

[[File:Unua Libro ru 1st ed.pdf|thumb|left|upright|„Международный языкъ“ (1887)&amp;nbsp;— єдна з закладных книг есперанта, котра пак стала знама ги „Unua libro“ („Перша книга“)]]

Ун ся перетягнув у [[Ґродно]] и зачав наново быти задіяный у сіонізмі, а пак розробляв свою реліґію, гілелізм, пак названый [[Гомаранізм|гомаранізмом]].&lt;ref name=&quot;yivo&quot; /&gt; Два рокы Заменгоф пробовав зобрати гроші на уданя буклета, описувучого його язык, докідь не дустав фінанчну помуч уд отця його будучної жоны. У 1887.&amp;nbsp;році світ увиділа книга у російському языкови з назывков „Международный языкъ. Предисловіе и полный учебникъ“, удана пуд псевдонімом „''Д&lt;sup&gt;ръ&lt;/sup&gt; Эсперанто''“ ({{Lang-eo|Esperanto}}&amp;nbsp;— {{букв|„надівучый ся“}}). Заменгоф зачатково назвав свою бесіду „lingvo internacia“, ''межинародным языком'', айбо тоты, ко його учили, яли го называти ''есперантом'' позад псевдоніма автора, и тото скоро стало офіційнов назывков языка. Про Заменгофа есперанто быв не просто комунікаційным інструментом, а способом продвигати мирноє спувєствованя челяди разных култур.&lt;ref name=&quot;Jason Zasky&quot;&gt;{{citation |title=Discouraging Words |magazine=Failure Magazine |date=20 July 2009 |first=Jason |last=Zasky |quote=But in terms of invented languages, it's the most outlandishly successful invented language ever. It has thousands of speakers—even native speakers—and that's a major accomplishment as compared to the 900 or so other languages that have no speakers. – Arika Okrent |url=http://failuremag.com/feature/article/discouraging_words/ |access-date=31 December 2013 |archive-date=23 January 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170123202016/http://failuremag.com/feature/article/discouraging_words |url-status=dead }}&lt;/ref&gt;[[File:1910-Universo-p322-llzdet.jpg|thumb|left|190px|Заменгоф за свойим робочым столом у [[Варшава|варшавському]] квартільови, 1910]]

=== Гомаранізм ===
[[Файл:Grób Ludwika Zamenhofa na cmentarzu żydowskim w Warszawie 2017.jpg|thumb|right|Груб Лудвіка Заменгофа из [[Абердінськый ґраніт|абердінського ґраніта]], оформленый Мєчыславом Любелскім, жыдувськый теметув, [[Варшава]], 2017]]
Кроме свойих лінґвістичных робут Заменгоф удав реліґійну філозофію, котру называв гомаранізмом ({{Lang-eo|homaranismo}}, пораз ся слобудно товмачит ги „гуманітаризм“ авадь „гуманізм“).&lt;ref&gt;[http://ses.library.usyd.edu.au/bitstream/2123/9810/1/J-McElvenny2013.pdf Meaning in the Age of Modernism: C. K. Ogden and his contemporaries] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20170202120052/https://ses.library.usyd.edu.au/bitstream/2123/9810/1/J-McElvenny2013.pdf |date=2 February 2017 }}, Thesis of James McElvenny, 2013&lt;/ref&gt; Гомаранізм быв закладеный на принципах и ученях Гілела Старшого. Заменгоф казав за гомаранізм: „Тото направду обєкт ушыткого мого жывота. За нього бым уддав усьо.“&lt;ref&gt;Edmond Privat, ''The Life of Zamenhof'', p.&amp;nbsp;117.&lt;/ref&gt;

=== Їдіш и никаня на сіонізм ===
[[Файл:Lingva Komitato 1907.jpg|thumb|„Lingva Komitato“ (Языковый комітет) есперанта в 1907. Заменгоф сидит у центрі]]
У 1879.&amp;nbsp;році Заменгоф написав першу ґраматику [[Їдіш|їдіша]], часточно пак опубліковану в їдішоязычному журналі „Lebn un visnshaft“.&lt;ref&gt;[[Вілнюс]], 1909; ник. есперантовоє товмачіня ''{{lang|eo|Pri jida gramatiko kaj reformo en la jida}}'' (За ґраматику їдіша тай реформу в їдіші) у ''{{lang|eo|Hebreo el la geto: De cionismo al hilelismo}}'' (Жыд из ґета: уд сіонізма до гілелізма), {{lang|eo|Eldonejo Ludovikito}}, том&amp;nbsp;5, 1976.&lt;/ref&gt; Повный ориґіналный російськый текст сього рукописа быв опублікованый онь у 1982 из паралелным есперантовым товмаченьом Адолфа Голцгавса, у „{{lang|eo|L. Zamenhof, provo de gramatiko de novjuda lingvo}}“ (Провба ґраматикы новожыдувського языка), [[Гелсінкы]], бб.&amp;nbsp;9–36. У туй роботі ун не лиш дає обзор їдішової ґраматикы, айбо и предлагат переход на латинськоє письмо тай другі правописні іновації. У тот такой період Заменгоф написав дакотрі другі роботы у їдішови.

У 1882.&amp;nbsp;році Російську імперію, у тому числі [[Конґресова Польща|Конґресову Польщу]] накрыла габа поґромув, што тручнуло Заменгофа поучаствовати у Ховевей Ціон и закласти сіоніштськоє штудентськоє общество у Варшаві.&lt;ref name=&quot;maimon&quot;&gt;{{cite journal |author=N. Z. Maimon |journal=Nica Literatura Revuo |issue=3/5 |date=May–June 1958 |title=La cionista periodo en la vivo de Zamenhof |pages=165–177 |url=http://donh.best.vwh.net/Esperanto/Literaturo/Revuoj/nlr/nlr35/cionistau.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20080719082100/http://donh.best.vwh.net/Esperanto/Literaturo/Revuoj/nlr/nlr35/cionistau.html |archive-date=19 July 2008 }}&lt;/ref&gt; Ун лишив тото кываня по уданьови „Unua Libro“ у 1887, а в 1901.&amp;nbsp;році удав заяву „Гілелізм“ по російськы, у котруй написав, ож сіоніштськый проєкт ся провалит, бо жыдове не мавут ворошный язык.&lt;ref name=&quot;maimon&quot;/&gt;

[[Файл:Ludwik Zamenhof speaking.ogg|thumb|right|Заменгоф выступає на Світовому есперантовому конґресі у [[Барселона|Барселоні]], [[Іспанія]], 1909]]

У 1914.&amp;nbsp;році ун ся удказав уд понукы прикапчати ся ид новуй орґанізації жыдув-есперантіштув „TEHA“. У свому письмі ид орґанізаторам ун уповів: „Глубоко м пересвідченый, ож хотьякый націоналізм дає людству лиш майчитавый смуток&amp;nbsp;[…] Правда, ож націоналізм утисканых народув&amp;nbsp;— ги природна самозащитна реакція&amp;nbsp;— є многым май простимый ги націоналізм народув утискавучых; айбо кідь націоналізм силных є неблагородный, та націоналізм слабых є немудрый; и єден, и другый порождавут и пудпорувут єден другого“.&lt;ref name=&quot;maimon&quot;/&gt; [[Юдаїштська Біблія]] тото єдна из многых робут, котрі Заменгоф потовмачив есперантом.

== Смерть ==
Заменгоф умер 14.&amp;nbsp;апріля 1917.&amp;nbsp;року у Варшаві, годнобыти [[Серцьовый напад|на серце]],&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20150924060531/http://www.onb.ac.at/ev/collections/esperanto/Planned_languages_Ludwig_Lazar_Zamenhof.htm &quot;Ludwig Lazar Zamenhof – Founder of Esperanto&quot;] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20150924060531/http://www.onb.ac.at/ev/collections/esperanto/Planned_languages_Ludwig_Lazar_Zamenhof.htm |date=24 September 2015 }}, Department of Planned Languages.&lt;/ref&gt; и быв захованый на варшавському жыдувському теметові на ул.&amp;nbsp;Окоповуй. Бесіду на опроводі справив головный рабін Великої сінаґоґы у Варшаві, Самуел Абрагам Познаньськый, котрый уповів: „Буде час, кой польська земля и нація порозумівут, яку славу дав сесь великый сын Божый своюй отцюзнині.“&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.szukamypolski.pl/rzeznia.php?id=22 |title=Mapa Polski, mapa Wrocławia, turystyka, wypoczynek - SzukamyPolski.pl |website=www.szukamypolski.pl |access-date=11 January 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070630123854/http://www.szukamypolski.pl/rzeznia.php?id=22 |archive-date=30 June 2007 |url-status=dead }}&lt;/ref&gt;

== Файта ==
Заменгоф и його жона [[Клара Зілбернік]] уростили трьох дітий: сына Адама тай доньок Зофію и Лідію. Лідія дуже ся заінтересовала есперантом и в дорослі рокы стала учительков языка, вандровала Европов и в Америку, обы выкладати есперанто. Через цімборство из Мартов Рут Лідія стала [[Багаїзм|багаїштков]]. Ушыткі троє Заменгофовых дітий были убиті [[Націстічне Нїмецько|націштами]] бігом [[Голокост|Голокоста]].&lt;ref&gt;{{cite book |title=Mind &amp; Society Fads |first1=Frank W. |last1=Hoffmann |first2=William G. |last2=Bailey |year=1992 |publisher=Haworth Press |isbn=1-56024-178-0}}, [https://books.google.com/books?id=AzFuFjFwVSYC&amp;pg=PA116 p. 116] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20230717041621/https://books.google.com/books?id=AzFuFjFwVSYC&amp;pg=PA116 |date=17 July 2023 }}: &quot;Between world wars, Esperanto fared worse and, sadly, became embroiled in political power moves. Adolf Hitler wrote in ''Mein Kampf'' that the spread of Esperanto throughout Europe was a Jewish plot to break down national differences so that Jews could assume positions of authority.... After the Nazis' successful Blitzkrieg of Poland, the Warsaw Gestapo received orders to 'take care' of the Zamenhof family.... Zamenhof's son was shot... his two daughters were put in Treblinka death camp.&quot;&lt;/ref&gt;

Заменгофув онук, сын Адама, Луї-Крістоф Залєскі-Заменгоф, жыв у Франції уд 1960.&amp;nbsp;рокув до свойої смерти у 2019, а його донька, Марґарет Залєскі-Заменгоф, дотеперь активна у есперантовому кываньови.

== Почесті ==
У 1905.&amp;nbsp;році Заменгоф дустав [[орден почесного леґіона]] за вытвореня есперанта.&lt;ref&gt;{{cite web |title=3 россиянина, награждённые орденом Почётного легиона за необычные заслуги (3 Russians Awarded Légion d'honneur for Unusual Merits) |url=http://sobesednik.ru/incident/20130816-3-samykh-neobychnykh-nagrazhdeniya-rossiyan-ordenom-pochetnogo-legiona |publisher=Russian Daily &quot;Sobesednik&quot; |date=16 August 2013 |access-date=9 September 2014 |archive-date=18 July 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210718102659/https://sobesednik.ru/obshchestvo/20130816-3-samykh-neobychnykh-nagrazhdeniya-rossiyan-ordenom-pochetnogo-legiona |url-status=live }}&lt;/ref&gt; У 1910 Заменгоф быв першый раз номінованый на [[Нобелова премія мира|Нобелову премію мира]] чотырьма членами британського парламента (у т.&amp;nbsp;ч.&amp;nbsp;Джеймсом О’Ґрейдійом и Філіпом Сновденом) тай професором Стенлійом Лейном Пулом.&lt;ref&gt;{{Cite web |date=1 April 2020 |title=Nomination archive |url=https://www.nobelprize.org/nomination/archive/show.php?id=7918 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20141008101241/https://www.nobelprize.org/nomination/archive/show.php?id=7918 |archive-date=8 October 2014 |access-date=9 October 2022 |website=NobelPrize.org |language=en-US }}&lt;/ref&gt; Премія товды пушла [[Межинародноє біро мира|Межинародному біру мира]]. Заменгоф быв номінованый на тоту премію 12&amp;nbsp;раз.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.franceinter.fr/societe/esperanto-cent-ans-mort-createur-zamenhof |title=Espéranto, la langue qui se voulait &quot;universala&quot; |date=14 April 2017 |website=France Inter |access-date=14 April 2017 |archive-date=17 May 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170517002331/https://www.franceinter.fr/societe/esperanto-cent-ans-mort-createur-zamenhof |url-status=live }}&lt;/ref&gt; На честь пятого універзалного есперантового конґреса у Барселоні король Іспанії Алфонсо&amp;nbsp;XIII.&amp;nbsp;вчинив Заменгофа командором ({{Lang-es|encomiendo}}) [[Орден Ізабелы Католицької|ордена Ізабелы Католицької]].&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.webislam.com/?idt=19050 |title=Olaizola, Borja. &quot;Chatear en Esperanto, vigésimo idioma del mundo más usado en la red.&quot; ''El Correo''. 30/03/2011. |access-date=7 April 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110927020832/http://www.webislam.com/?idt=19050 |archive-date=27 September 2011 |url-status=dead }}&lt;/ref&gt;

[[Файл:Plaque in Geneva where L.L. Zamenhof lived in 1905.jpg|thumb|Табла на улици Вйо-Колеж у [[Женева|Женеві]], [[Швайц]], на резіденції Заменгофа, де ун бывав у 1905]]

Мала планета 1462&amp;nbsp;Заменгоф є названа на честь Л.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Заменгофа. Она была удкрыта 6.&amp;nbsp;фебруара 1938.&amp;nbsp;року фінськым астрономом Ӱрйом Вейселе. На честь есперанта названа мала планета 1421&amp;nbsp;Есперанто.

По вшыткому світі сут стувкы улиць, паркув и мостув, названых на честь Заменгофа. У [[Литва|Литві]] майзнама улиця Заменгофа є у [[Каунас|Каунасі]], де ун даякый час бывав и мав хыжу. Улиці Заменгофа сут у [[Польща|Польщи]], [[Споєноє корольство|Споєному корольстві]], [[Франція|Франції]], [[Мадярщина|Мадярщині]], [[Горватія|Горватії]], [[Чеська республіка|Чеськуй республіці]], [[Іспанія|Іспанії]] (головно в [[Каталонія|Каталонії]]), [[Італія|Італії]], [[Ізраїль|Ізраїльови]], [[Белґія|Белґії]], [[Нідерланды|Нідерландах]] и [[Бразілія|Бразілії]]. На Мадярах и у Бразілії сут [[Берег (мала гора)|берегы]] Заменгофа, а на [[Дунай|Дунайови]] є острув Заменгофа.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20061209130727/http://www.esperanto-sat.info/article187.html Hommages au Dr Zamenhof, à l'espéranto et à ses pionniers].&lt;/ref&gt;
[[Файл:Zamenhof st.jpg|thumb| Улиця Заменгофа, [[Тел Авів]]]]
У подакотрых ізраїльськых варошах уличні знакы указувут Заменгофові рокы жывота, айбо пишут го Еліезером.

Заменгоф ся держит божеством у японськуй реліґії [[оомото]], котра пудпорує хоснованя есперанта вірниками.

На честь Заменгофа названі руд лишайникув ''Zamenhofia''&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |title=''Zamenhofia rosei'': Francis' lichen. Range, habitat, biology |access-date=28 January 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060506231625/http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |archive-date=6 May 2006 |url-status=dead }}&lt;/ref&gt; тай вид ''Heteroplacidium zamenhofianum''.&lt;ref name=&quot;Clauzade &amp; Roux 1985&quot;&gt;{{cite book |last1=Clauzade |first1=G. |last2=Roux |first2=C. |last3=Houmeau |first3=J.-M. |year=1985 |title=Likenoj de Okcidenta Europa. Ilustrita determinlibro |series=Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest |publisher=Saint-Sulpice-de-Royan |volume=7 |page=823 |language=eo }}&lt;/ref&gt;

Російськый писатель Ніколай Боровко уєдно из Владіміром Ґернетом заклали были в [[Одеса|Одесі]] першоє офіційноє есперантовоє общество в Росії „Esrero“, в котрому у 1896–1897.&amp;nbsp;роках Боровко быв передсідов.

У загороді хыжі скулптора-есперантішты Ніколая Блажкова в Одесі быв установленый памнятник, скулптурный портрет Л.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Заменгофу. У 1960.&amp;nbsp;роках ун го там поклав позад того, ож на мытници не позволили загнати скулптуру у [[Відень]] на есперантовый конґрес.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.odessitclub.org/index.php/novosti-i-publikatsii/2983-lyudvik-zamengof-oni-ostavili-sled-v-istorii-odessy |title=Ludwik Zamenhof. They left a mark in the history of Odessa |date=15 December 2019 |access-date=16 December 2019 |archive-date=1 December 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201201141703/https://www.odessitclub.org/index.php/novosti-i-publikatsii/2983-lyudvik-zamengof-oni-ostavili-sled-v-istorii-odessy |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

У [[Ґотенбурґ|Ґотенбурґови]], [[Швеція]], є Есперантова площа ({{Lang-sv|Esperantoplatsen}}), де у 2018.&amp;nbsp;році ся удкрыло кафе „Zamenhof“.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.gp.se/kultur/nytt-restaurangkomplex-pa-esperantoplatsen.3b1a4ba5-799e-44ef-b73c-00398541d25d|title=Nytt restaurangkomplex på Esperantoplatsen|work=Göteborgs-Posten|first=Francisco|last=Ramirez Franzén|date=1 April 2018|access-date=16 December 2024}}&lt;/ref&gt;
[[Файл:Esperantoplatsen-Göteborg1.JPG|thumb|Есперантова площа, [[Ґотенбурґ]]]]

У Італії є дакулько улиць, названых на честь есперанта, у т.&amp;nbsp;ч.&amp;nbsp;''Largo Esperanto'' у [[Піза|Пізі]].&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |title=Francis' lichen - Zamenhofia rosei: More Information - ARKive |access-date=28 January 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060506231625/http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |archive-date=6 May 2006 |url-status=dead}}.&lt;/ref&gt;

У 1959.&amp;nbsp;році на 100-роча рожденя Заменгофа почестовало го [[ЮНЕСКО]];&lt;ref&gt;Jewish Telegraphic Agency: [https://www.jta.org/1959/12/16/archive/unesco-to-honor-memory-of-zamenhof-jewish-creator-of-esperanto UNESCO to Honor Memory of Zamenhof, Jewish Creator of Esperanto] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20191004040335/https://www.jta.org/1959/12/16/archive/unesco-to-honor-memory-of-zamenhof-jewish-creator-of-esperanto |date=4 October 2019 }}, 16 December 1959&lt;/ref&gt; у 2015 ЮНЕСКО пуддержало удзначіня 100-роча його смерти.&lt;ref&gt;[http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002352/235205e.pdf Unesco] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20170414200421/http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002352/235205e.pdf |date=14 April 2017 }}; [http://uea.org/aktuale/komunikoj/2015/Gxenerala-Konferenco-de-Unesko-finigxis-%E2%80%93-Zamenhof-omagxota UEA: Zamenhof omaĝota] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210515165017/https://uea.org/aktuale/komunikoj/2015/Gxenerala-Konferenco-de-Unesko-finigxis-%E2%80%93-Zamenhof-omagxota |date=15 May 2021 }}&lt;/ref&gt;

Кажджый рук хосновачі есперанта (ги наприклад Есперантовоє общество Ню Йорка)&lt;ref&gt;{{Cite news |url=https://www.nytimes.com/2017/12/21/nyregion/esperanto-nyc.html |title=Feliĉa Ferioj! Toasting the Holidays in Esperanto |last=Kilgannon |first=Corey |date=21 December 2017 |work=The New York Times |access-date=24 December 2018 |language=en-US |issn=0362-4331 |archive-date=9 April 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180409133052/https://www.nytimes.com/2017/12/21/nyregion/esperanto-nyc.html |url-status=live }}&lt;/ref&gt; празнувут день рожденя Заменгофа, 15.&amp;nbsp;децембра, ги День Заменгофа ({{Lang-eo|Zamenhofa Tago}}). 15.&amp;nbsp;децембра 2009.&amp;nbsp;року домашня сторунка вебглядача Google указовала [[Есперанто#Флаґ|зеленый флаґ из звіздов]] на честь 150-роча рожденя Заменгофа.&lt;ref&gt;[https://doodles.google/doodle/150th-birthday-of-ll-zamenhof/ Google Doodles Archive: 150th Birthday of LL Zamenhof] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240425205328/https://doodles.google/doodle/150th-birthday-of-ll-zamenhof/ |date=25 April 2024 }}  Retrieved 1 April 2010.&lt;/ref&gt;

Хыжа Заменгофової файты тай памнятник Заменгофови сут містами [[Путь жыдувської дідузнины у Бялыстоці|пути жыдувської дідузнины у Бялыстоці]], удкрытого у юнійови 2008 волонтерами фонда Бялыстоцького університета.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20191229153645/http://szlak.uwb.edu.pl/sites.html Jewish Heritage Trail in Białystok] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20191229153645/http://szlak.uwb.edu.pl/sites.html |date=29 December 2019 }} accessed 25 July 2009.&lt;/ref&gt; У Бялыстокови є и Центер Лудвіка Заменгофа.&lt;ref&gt;{{cite web|url=https://www.timesofisrael.com/esperanto-alive-and-well-100-years-after-jewish-inventors-death/|title=Esperanto alive and well, 100 years after Jewish inventor's death|work=The Times of Israel|first=Bernard|last=Osser|date=13 April 2017|access-date=16 December 2024}}&lt;/ref&gt;

У 1960.&amp;nbsp;році у [[Стовк на Тренті|Стовкови на Тренті]], Споєноє корольство, Есперантовов асоціаційов Британії были закладені есперантські літні ошколы, котрі выкладали язык тай локално го продвигали. У вароши є дорога, названа на честь Заменгофа, ''Zamenhof Grove''.&lt;ref&gt;{{Cite news |url=https://www.theguardian.com/science/2017/dec/06/saluton-the-surprise-return-of-esperanto |title='Saluton!': the surprise return of Esperanto |last=Salisbury |first=Josh |date=6 December 2017 |work=The Guardian |access-date=19 December 2018 |language=en-GB |issn=0261-3077 |archive-date=28 December 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171228193216/https://www.theguardian.com/science/2017/dec/06/saluton-the-surprise-return-of-esperanto |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

== Часточна бібліоґрафія ==
=== Ориґіналні роботы ===
* ''Unua Libro'', 1887 („Перша книга“)
* ''Dua Libro'', 1888 („Друга книга“)
* [http://www.esperanto.mv.ru/Hilelismo/index_e.html ''Hilelismo – propono pri solvo de la hebrea demando''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20190320210954/http://www.esperanto.mv.ru/Hilelismo/index_e.html |date=20 March 2019 }}, 1901 („Гілелізм: проєкт в удповідь на жыдувськоє звіданя“)
* [http://joaojosesantos.net/html/pdf/zamenhofo_esenco_kaj_estonteco_de_la_lingvo_internacia.pdf ''Esenco kaj estonteco de la ideo de lingvo internacia''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20180413043307/http://joaojosesantos.net/html/pdf/zamenhofo_esenco_kaj_estonteco_de_la_lingvo_internacia.pdf |date=13 April 2018 }}, 1903 („Есенція и будучность ідеї межинародного языка“)
* [https://www.gutenberg.org/files/8224/8224-h/8224-h.htm ''Fundamenta Krestomatio de la Lingvo Esperanto''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20200304131403/https://www.gutenberg.org/files/8224/8224-h/8224-h.htm |date=4 March 2020 }}, 1903 („Базова хрестоматія есперантського языка“)
* ''Fundamento de Esperanto'', 1905 („Закладеня есперанта“)
* Булонська декларація, 1905
* [http://homarano.narod.ru/Windows/homar_e.htm ''Homaranismo''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210505134847/http://homarano.narod.ru/Windows/homar_e.htm |date=5 May 2021 }}, 1913 („Гомаранізм“)

==== Періодика ====
* ''La Esperantisto'', 1889–1895 („Есперантішта“)
* ''Lingvo Internacia'', 1895–1914 („Межинародный язык“)
* ''La Revuo'', 1906–1914 („Обникованя“)

==== Поезія ====
* &quot;Al la fratoj&quot; („Братям“)&lt;ref&gt;{{cite book |chapter-url=https://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |title=Vivo de Zamenhof |first=Edmond |last=Privat |year=1920 |language=eo |chapter=Idealista profeto |access-date=12 April 2018 |archive-date=19 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201019122424/http://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |url-status=live }}&lt;/ref&gt;
* &quot;Ho, mia kor'&quot; („О серце моє“)
* &quot;La Espero&quot; („Надія“)
* &quot;La vojo&quot; („Путь“)&lt;ref&gt;{{cite book |chapter-url=https://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |title=Vivo de Zamenhof |first=Edmond |last=Privat |year=1920 |language=eo |chapter=Verkisto |access-date=12 April 2018 |archive-date=19 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201019122424/http://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |url-status=live }}&lt;/ref&gt;
* &quot;Mia penso&quot; („Моя думка“)&lt;ref&gt;{{cite book |chapter-url=https://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |title=Vivo de Zamenhof |first=Edmond |last=Privat |year=1920 |language=eo |chapter=Studentaj jaroj |access-date=12 April 2018 |archive-date=19 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201019122424/http://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

=== Товмачіня ===
* [http://www.gutenberg.org/ebooks/37279 ''Hamleto, Reĝido de Danujo''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210429231725/http://www.gutenberg.org/ebooks/37279 |date=29 April 2021 }}, 1894 („&lt;nowiki/&gt;[[Гамлет|Гамлет, принц Данії]]&lt;nowiki/&gt;“ [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]])
* [http://esperanto.davidgsimpson.com/inko/100-3.pdf ''La batalo de l' vivo''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20200925003458/http://esperanto.davidgsimpson.com/inko/100-3.pdf |date=25 September 2020 }} („Битка жывота“ [[Чарлз Діккенс|Чарлза Діккенса]])
* ''[[s:eo:La revizoro|La revizoro]]'', 1907 („Ревізор“ [[Микола Гоголь|Миколы Гоголя]])
* ''La Predikanto'', 1907 (товмачіня [[Еклезіаст|Еклезіаста]])
* ''La Psalmaro'', 1908 (товмачіня книгы [[Книга Псалмув|Псалмув]])
* [http://steloj.de/esperanto/rabistoj/index.html ''La rabistoj''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20200222070911/http://www.steloj.de/esperanto/rabistoj/index.html |date=22 February 2020 }}, 1908 („Рабловы“ [[Фрідріх Шіллер|Фрідріха Шіллера]])
* [http://www.gutenberg.org/ebooks/22592 ''Ifigenio en Taŭrido''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210429192820/https://www.gutenberg.org/ebooks/22592 |date=29 April 2021 }}, 1908 („Іфіґенія на Тавріді“ [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте|Йоганна Волфґанґа фон Ґёте]])
* ''La Rabeno de Baĥaraĥ'', 1909 („Бахарахськый рабін“ [[Гайнріх Гайне|Гайнріха Гайне]])
* ''La Gimnazio'', 1909 („Ґімназія“ [[Шолем Алейхем|Шолема Алейхема]])
* [http://www.ipernity.com/doc/esperanto-muzeo-svitavy/40592976 ''Marta''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20191214213855/http://www.ipernity.com/doc/esperanto-muzeo-svitavy/40592976 |date=14 December 2019 }}, 1910 („Марта“ Елізы Оржешкової)
* ''Genezo'', 1911 (товмачіня книгы [[Книга Бытя|Бытя]])
* ''Eliro'', 1912 (товмачіня книгы [[Книга Выход|Выход]])
* ''Levidoj'', 1912 (товмачіня книгы [[Книга Левіт|Левіт]])
* ''Nombroj'', 1914 (товмачіня книгы [[Книга Чисел|Чисел]])
* ''Readmono'', 1914 (товмачіня книгы [[Книга Второзаконя|Второзаконя]])
* [[s:eo:Malnova Testamento (Zamenhof)|''Malnova Testamento'']] (товмачіня [[Старый Завіт|Старого Завіта]])

== Зазначкы ==
&lt;references group=&quot;зазначка&quot; /&gt;

== Література ==
{{Refbegin}}
* {{Cite book |last=Boulton |first=Marjorie |title=Zamenhof: Creator of Esperanto |year=1960 |publisher=Routledge and Paul |ref=none}}
* {{Cite book |last=Forster |first=Peter G. |url=https://books.google.com/books?id=tbgfAAAAQBAJ&amp;pg=PA95 |title=The Esperanto Movement |year=2013 |publisher=De Gruyter |isbn=978-3-11-082456-8 |ref=none}}
* {{Cite book |last=Privat |first=Edmond |url=http://archive.org/details/lifeofzamenhof0000priv |title=The life of Zamenhof |year=1920 |edition=1980 |publisher=Esperanto Press |via=Internet Archive |isbn=978-0-919186-08-8 |translator-first=Ralph |translator-last=Eliott |ref=none}}
* {{Cite book |last1=Korĵenkov |first1=Aleksander |title=Zamenhof: the life, works and ideas of the author of Esperanto |last2=Tonkin |first2=Humphrey |author-link2=Humphrey Tonkin |date=2010 |publisher=Mondial |isbn=978-1-59569-167-5 |translator-last=Richmond |translator-first=Ian M. |url=http://www.esperantic.org/wp-content/uploads/2016/06/LLZ-Bio-En.pdf |ref=none |access-date=19 February 2021 |archive-date=11 April 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210411003347/http://www.esperantic.org/wp-content/uploads/2016/06/LLZ-Bio-En.pdf |url-status=live}}
* {{Cite book |last=Schor |first=Esther |title=Bridge of Words |year=2016 |isbn=978-0-8050-9079-6 |title-link=Bridge of Words |publisher=Metropolitan |ref=none}}
{{refend}}

== Референції ==
&lt;references /&gt;

== Вонкашні удкликованя ==
* [https://www.gutenberg.org/ebooks/author/3934 Роботы Л. Л. Заменгофа] на Project Gutenberg
* [https://librivox.org/author/976 Роботы Л. Л. Заменгофа] на LibriVox (public domain авдіокнигы)
* [https://archive.org/search.php?query=%28%28subject%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20Lazarus%22%20OR%20subject%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20L%2E%22%20OR%20subject%3A%22Zamenhof%2C%20L%2E%20L%2E%22%20OR%20subject%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20subject%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20subject%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20subject%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%22%20OR%20subject%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22L%2E%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20Lazarus%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20L%2E%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20L%2E%20L%2E%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20L%2E%20Lazarus%22%20OR%20creator%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%22%20OR%20title%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20title%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20title%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20title%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20Lazarus%22%20OR%20description%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20L%2E%22%20OR%20description%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%22%29%20OR%20%28%221859-1917%22%20AND%20Zamenhof%29%29%20AND%20%28-mediatype:software%29 Роботы Л. Л. Заменгофа] на Internet Archive

{{Lifetime|1859|1917}}
{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Заменгоф, Лудвік Лазарь}}
[[Катеґорія:Есперанто]]</text>
      <sha1>7nv2zbef7rsr3uu0dbphddygv19vxmm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йоганн</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20254</id>
    <revision>
      <id>167979</id>
      <parentid>138593</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:08:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одказ</comment>
      <origin>167979</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="287" sha1="hmstfoha7uqtjax5mmtjq8zkaken06c" xml:space="preserve">'''Йоганн''' може означовати:
* [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]]
* [[Йоганн Ґутенберґ]]
* [[Йоганн Себастьян Бах]]
* [[Йоганн Кеплер]]
* [[Йоганн Игнац Фелбигер]]

{{Чеперушка}}</text>
      <sha1>hmstfoha7uqtjax5mmtjq8zkaken06c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ґвінея (чеперушка)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20687</id>
    <revision>
      <id>167985</id>
      <parentid>141272</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:28:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+коректованя</comment>
      <origin>167985</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="845" sha1="ccv96jogqeiqvmyqeg6g2wuhzltdzx0" xml:space="preserve">'''Ґвінея''' може значіти: 

== [[Штат]]ы ==
Єден з трёх сучасных штатів в западній і [[Середня Африка|середнїй Африцї]]; тыж єден в Океанії:
* [[Ґвінея|Ґвінейска републіка]] — штат в западній Африцї
* [[Ґвінея Біссау]] — штат в западній Африцї
* [[Екваторіална Ґвінея]] — штат в середнїй Азії
* [[Папуа-Нова Ґвінея]] — штат в Океанії

== [[Реґіон]]ы ==
* [[Ґвінея (реґіон)|Ґвінея]]
* [[Ґвінейскый залив]]
* [[Нова Ґвінея]]
* [[Западна Нова Ґвінея]]

== Поз. тыж ==
* [[Французьска Ґваяна]]

{{чеперушка}}</text>
      <sha1>ccv96jogqeiqvmyqeg6g2wuhzltdzx0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Інфобокс о країнї</title>
    <ns>10</ns>
    <id>20782</id>
    <revision>
      <id>167987</id>
      <parentid>157704</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:33:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Шаблона:Інфобокс про країну]] на [[Шаблона:Інфобокс о країнї]]</comment>
      <origin>157703</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10330" sha1="q59yz3uvpuvh4sjwquns0pmwe3t0k3u" xml:space="preserve">{| class=&quot;infobox vcard&quot; style=&quot;font-size: 80%; background-color: #F9F9F9; width:300px; text-align:left; line-height: 1.1;&quot;
|+ style=&quot;font-size: 70%;&quot;|{{ifempty|{{{тіп|}}}
 |{{#invoke:Wd|properties|linked
 |P31|sep=&lt;br/&gt;}} }}
|-
! colspan=&quot;5&quot; style=&quot;font-size: 120%; text-align: center;&quot; |{{ifempty
 |{{{official_name|{{{назва|}}} }}}
 |{{PAGENAMEBASE}} }}
|-
| colspan=&quot;5&quot; style=&quot;font-size: 80%; text-align: center;&quot;|{{ifempty
|{{{native_name|{{{місцёва назва|}}} }}}
|{{#statements:P1705}} }}
{{#invoke:Check for unknown parameters|check
|unknown=&lt;span class=test style=&quot;display: none;&quot;&gt;_VALUE_ &lt;/span&gt;[[Катеґорія:Шаблона:Краина]]
|preview=_VALUE_
|ignoreblank=
|тіп|official_name|назва
|native_name|місцёва назва
|ерб|прапор|герб_підпис|прапор_підпис
|image_skyline|образок
|imagesize|образок_розмір
|image_caption|образок_підпис
|map|уміщіня
|mapsize|уміщіня_розмір|уміщіня_підпис
|mapx|mapy|коордінаты
|країна прапор|країна карта
|реґіон|реґіон прапор
|історічный реґіон прапор|історічный реґіон
|край прапор|окрес прапор
|заложене|засноване|перша змінка
|статус
|жытелїв|розлога|густота
|вид ідентіфікатора|цифровий ідентифікатор
|поштовы індексы
|код країны
|часова зона
|надморьска вышка|водойма
|подїл|катойконім|етнікон
|станція
|мапа|мапа_розмір|мапа_підпис
|адреса|веб-сторінка
|пріматор|староста|позначкы|ruev

|відстань|желїзніця к|ref-залізниця к
|автошлях к|ref-автошлях к|фізічна к|ref-фізична к
|желїзніця с|фізічна с|автошлях с
}}
|-
| class=&quot;maptable&quot;  colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center; background-color: #F9F9F9; padding: 0.4em 0.8em 0.4em 0.8em;&quot;|
{| width=&quot;100%&quot; style=&quot;background-color: #F9F9F9;&quot;
|-style=&quot;text-align: center; background-color: #F9F9F9; vertical-align: middle;&quot; 
{{if1|0=
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; vertical-align:middle;&quot;{{!}} {{!((}}File:|{{ifempty|{{{ерб|}}}|{{#property:P94}} }}|{{!}}100px{{!}}Ерб]]}}
{{if1|0=
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; vertical-align:middle;&quot;{{!}} {{!((}}File:|{{ifempty|{{{прапор|}}}|{{#property:P41}} }}|{{!}}110px{{!}}border{{!}}Прапор]]}}
|-class=&quot;mergedrow&quot;
{{#if:{{{ерб|}}}{{#property:P94}}|{{if1|0={{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; border:0; vertical-align:middle;&quot;{{!}}&lt;small&gt;|{{#if:{{{герб_підпис|}}}|[[{{{герб_підпис|}}}]]|{{#statements:P237}} }}|&lt;/small&gt;}} }}
{{#if:{{{прапор|}}}{{#property:P41}}|{{if1|0={{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;border:0; text-align:center; vertical-align:middle;&quot;{{!}}&lt;small&gt;|{{#if:{{{прапор_підпис|}}}
 |[[{{{прапор_підпис|}}}]]|{{#statements:P163}} }}|&lt;/small&gt;}} }}
|}
|-
| colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center;&quot; | {{
#if:{{{image_skyline|{{{образок|}}} }}}
|[[File:{{{image_skyline|{{{образок|}}} }}}|{{ifempty
|{{{imagesize|{{{образок_розмір|}}} }}}|300px}}|{{center|}}none|{{ifempty
|{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}} }}}|{{ifempty
|{{{official_name|{{{назва|}}} }}}|{{PAGENAME}} }} }}]]{{if1
|0=&lt;small&gt;|{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}} }}}|&lt;/small&gt;}}
|{{#if:{{#property:P18}}|{{#invoke:String|replace
 |source={{#statements:P18}}
 |pattern={{!}}frameless
 |replace={{!}}300x300px}} }} }}
|-
| style=&quot;text-align: center;&quot; colspan=&quot;5&quot; | 
{{#if:{{{map|}}}{{{уміщіня|}}}
|{{Superimpose| base = {{{уміщіня|{{{map|}}}}}}
  | base_width ={{ifempty|{{{mapsize|}}}|{{{уміщіня_розмір|}}}|280px}}
  | base_caption = &lt;small&gt;{{{уміщіня_підпис|Уміщіня міста {{{назва|}}} }}}&lt;/small&gt;
  | float = Red_pog.svg
  | float_width = 7px
  | float_caption = {{{назва|}}}
  | x = {{{mapx|&lt;noinclude&gt;150&lt;/noinclude&gt;}}}
  | y = {{{mapy|&lt;noinclude&gt;100&lt;/noinclude&gt;}}}
}}
{{#if:{{{уміщіня_підпис|}}}|
{{!}}-
{{!}} colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align:center&quot; {{!}} {{{уміщіня_підпис|}}} }}
|{{#if:{{#property:P242}}|{{#invoke:String|replace
 |source={{#statements:P242}}
 |pattern={{!}}frameless
 |replace={{!}}300x300px}} }}
}}
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background: {{Фарба|{{{країна}}}}};text-align: center;&quot;  | '''Основны інформації'''
|-
{{Інфобокс/rows||
||{{ifempty|{{{коордінаты|}}}
 |{{#invoke:Wd|property|linked|P625|edit@end}} }}

|Админединка|{{
#if:{{{реґіон|}}}{{{край|}}}{{{окрес|}}}||
{{if1|0={{#if:{{#property:P41|from={{
#invoke:wd|property|raw|P131}} }}
|{{#invoke:String|replace
 |source={{#statements:P41|from={{
#invoke:wd|property|raw|P131}} }}
 |pattern={{!}}frameless
 |replace={{!}}16px}} }}&amp;nbsp;
|{{#statements:P131}}|&amp;#32;&lt;small&gt;({{
#statements:P31|from={{
#invoke:wd|property|raw|P131}} }})&lt;/small&gt;}} }}
|Реґіон|{{if1|0={{if1|{{{реґіон прапор|}}}|&amp;nbsp;}}|{{{реґіон|}}}|}}
|Історічный реґіон|{{if1
 |{{{історічный реґіон прапор|}}}
 |&amp;nbsp;}}{{{історічный реґіон|}}}
|Край|{{if1|{{{край прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{край|}}}
|Окрес|{{if1|{{{окрес прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{окрес|}}}
|Часть од|{{#statements:P361}}
|Админцентр для|{{#statements:P1376}}

|Засноване|{{ifempty|{{{заложене|}}}{{{засноване|}}}
 |{{#statements:P571}} }}
|Засновник|{{#statements:P112}}
|Перша змінка|{{ifempty
 |{{{перша змінка|}}}|{{#statements:P1249}} }}
|[[Жытелї|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Жителюв|Жытелїв}}]]
 |{{ifempty|{{{жытелїв|}}}
 |{{#invoke:wd|properties|qualifiers|qualifiers
 |references|linked|P1082|P585|P459}} }}
|[[Розлога|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Площа|Розлога}}]]
 |{{ifempty|{{if1|{{{розлога|}}}|&amp;nbsp;км²}}
 |{{#invoke:Wd|properties|references|P2046}} }}
|{{iw|Густота населїня||d|Q22856}}
 |{{if1|{{{густота|}}}|&amp;nbsp;особ/км²}}
|{{#if:{{{вид ідентіфікатора|}}}|{{{вид ідентіфікатора|}}}|Чіселный ідентіфікатор}}
 |{{{цифровий ідентифікатор|}}}
|[[Поштовый індекс|Поштов{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=і|ы}} індексы]]|{{ifempty
 |{{{поштовы індексы|}}}|{{#statements:P281}} }}
|[[Телефонный код]]|{{#if:{{{код міста|}}}
 |{{{код країны|ХХХ}}}-{{{код міста|XXX}}}
 |{{#statements:P473}} }}
|[[Часова зона]]|{{ifempty|{{{часова зона|}}}
 |{{#statements:P421}} }}
|[[Клімат]]|{{#statements:P2564}}
|[[Надморьска вышка|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Высота над морём|Надморьска вышка}}]]
 |{{ifempty|{{if1|{{{надморьска вышка|}}}|&amp;nbsp;м}}
 |{{#statements:P2044}} }}
|Географично|{{#statements:P706}}
|Водный обєкт|{{ifempty|{{{водойма|}}}
 |{{#statements:P206}} }}
|Под{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=і|ї}}л
 |{{ifempty|{{{подїл|}}}|{{#statements:P150}} }}
|[[Катойконім|Назва жытелїв]]|{{ifempty
 |{{{катойконім|{{{етнікон|}}}}}}
 |{{#statements:P1549}} }}
|Покровитель|{{#statements:P417}}
|Свято|{{#invoke:Wd|properties|linked
 |P832|sep=&lt;br/&gt;}}
|Історія|{{#statements:P2184}}
|Події|{{#invoke:wd|properties|linked|qualifiers
 |P793|P585|sep=&lt;br/&gt;}}
|Награды|{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers
 |P166|P585|sep=&lt;br/&gt;}}
||{{if1|0=&lt;hr/&gt;
 |{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|linked
 |P7153|P3831|sep=&lt;br/&gt;}} }}
||{{#if:{{{мапа|}}}|
[[File:{{{мапа|}}}|{{#if:{{{мапа_розмір|}}}|{{{мапа_розмір|}}}|300px}}|none|{{ifempty|{{{мапа_підпис|}}}|{{{official_name|{{{назва|}}} }}}|{{PAGENAMEBASE}} }}]]{{if1|0=&lt;small&gt;|{{{мапа_підпис|}}}|&lt;/small&gt;}} }}
{{#if:{{{no_mapframe|}}}||
{{!}} colspan=&quot;2&quot;{{!}} {{Інфобокс для Mapframe
|широкость={{{mapframe_широкость|}}}|довгость={{{mapframe_довгость|}}}|маштаб={{{mapframe_маштаб|}}}|ширина={{{mapframe_ширина|}}}|высота={{{mapframe_высота|}}}
|елемент={{{mapframe_елемент|}}}|рамка={{{mapframe_рамка|}}}|выєдначеня={{{mapframe_выєдначеня|}}}|текст={{{mapframe_текст|}}}|контур={{{mapframe_контур|}}}
|перелік={{{mapframe_перелік|}}}|geo={{{mapframe_geo|}}} }} }} }}
! colspan=&quot;5&quot; style=&quot;background: {{Фарба|{{{країна}}}}};text-align: center;&quot;  | '''Штатный уряд'''
{{Інфобокс/rows||
|Адрес{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=|а}}
 |{{{адреса|}}}
|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Веб-страниця|Вебова сторінка}}
|{{ifempty
 |{{{веб-сторінка|}}}
 |{{#statements:P856}} }}
|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Презідент}}
 |{{ifempty|{{{презідент|}}}
 |
}}
||{{#if:{{#property:P373}}
|&lt;div style=&quot;background: #EEE;&gt;[[File:Commons-logo.svg|14px|link=]]&amp;nbsp;[[commons:Category:{{#property:P373}}|Медіа у Вікісклад]]&lt;/div&gt;}}
&lt;span class{{=}}plainlinks&gt;&lt;hr/&gt;{{if1
|0=VIAF:|{{#statements:P214}}|;}}{{if1
|0=GND:|{{#statements:P227}}|;}}{{if1
|0=OSM:|{{#statements:P402}}|;}}&lt;/span&gt;
&lt;span class{{=}}test style{{=}}&quot;display:none;&quot;&gt;&lt;hr/&gt;{{#invoke:Wd|properties|qualifiers
 |P1343|P805|sep=&lt;br/&gt;}}&lt;/span&gt;
||{{{позначкы|&lt;noinclude&gt;позначкы&lt;/noinclude&gt;}}}
}}
|}{{#if:{{NAMESPACE}}||
[[Катеґорія:Країны]]
|[[Катеґорія:Країны]]
}}
{{
#if:{{{коордінаты|}}}{{#property:P625}}||
[[Катеґорія:Країны]] }}&lt;noinclude&gt;
{{Documentation}}
&lt;!-- Катеґорії і інтервікі, просиме, придавайте до /doc підсторінкы. Дякуєме --&gt;
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>q59yz3uvpuvh4sjwquns0pmwe3t0k3u</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167993</id>
      <parentid>167987</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:35:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167993</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10776" sha1="fuw5v4s4fquciwd1p8w7ggewvmap0hl" xml:space="preserve">{| class=&quot;infobox vcard&quot; style=&quot;font-size: 80%; background-color: #F9F9F9; width:300px; text-align:left; line-height: 1.1;&quot;
|+ style=&quot;font-size: 70%;&quot;|{{ifempty|{{{тіп|}}}|{{#invoke:Wd|properties|linked|P31|sep=&lt;br/&gt;}} }}
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;font-size: 120%; text-align: center;&quot; |{{ifempty|{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{PAGENAMEBASE}} }}
|-
| colspan=&quot;2&quot; style=&quot;font-size: 80%; text-align: center;&quot;|{{ifempty|{{{native_name|{{{місцёва назва|}}}}}}|{{#statements:P1705}} }}
{{#invoke:Check for unknown parameters|check
|unknown=&lt;span class=test style=&quot;display: none;&quot;&gt;_VALUE_ &lt;/span&gt;[[Катеґорія:Шаблона:Країна:Службова|_VALUE_]]
|preview=_VALUE_
|ignoreblank=
|тіп|official_name|назва
|native_name|місцёва назва
|ерб|прапор|герб_підпис|прапор_підпис
|image_skyline|образок
|imagesize|образок_розмір
|image_caption|образок_підпис
|map|уміщіня
|mapsize|уміщіня_розмір|уміщіня_підпис
|mapx|mapy|коордінаты
|країна прапор|країна карта
|реґіон|реґіон прапор
|історічный реґіон прапор|історічный реґіон
|край прапор|окрес прапор
|заложене|засноване|перша змінка
|статус
|жытелїв|розлога|густота
|вид ідентіфікатора|цифровий ідентифікатор
|поштовы індексы
|код країны
|часова зона
|надморьска вышка|водойма
|подїл|катойконім|етнікон
|станція
|мапа|мапа_розмір|мапа_підпис
|адреса|веб-сторінка
|пріматор|староста|позначкы|ruev|презідент
|відстань|желїзніця к|ref-залізниця к
|автошлях к|ref-автошлях к|фізічна к|ref-фізична к
|желїзніця с|фізічна с|автошлях с
}}
|-
| class=&quot;maptable&quot; colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center; background-color: #F9F9F9; padding: 0.4em 0.8em 0.4em 0.8em;&quot;|
{| width=&quot;100%&quot; style=&quot;background-color: #F9F9F9;&quot;
|-style=&quot;text-align: center; background-color: #F9F9F9; vertical-align: middle;&quot; 
{{#if:{{{ерб|}}}{{#property:P94}} |
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; vertical-align:middle;&quot;{{!}} [[File:{{ifempty|{{{ерб|}}}|{{#property:P94}}}}{{!}}100px{{!}}Ерб]]
}}
{{#if:{{{прапор|}}}{{#property:P41}} |
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; vertical-align:middle;&quot;{{!}} [[File:{{ifempty|{{{прапор|}}}|{{#property:P41}}}}{{!}}110px{{!}}border{{!}}Прапор]]
}}
|-class=&quot;mergedrow&quot;
{{#if:{{{ерб|}}}{{#property:P94}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; border:0; vertical-align:middle;&quot;{{!}}&lt;small&gt;{{#if:{{{герб_підпис|}}}|[[{{{герб_підпис|}}}]]|{{#statements:P237}} }}&lt;/small&gt;
}}
{{#if:{{{прапор|}}}{{#property:P41}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;border:0; text-align:center; vertical-align:middle;&quot;{{!}}&lt;small&gt;{{#if:{{{прапор_підпис|}}}|[[{{{прапор_підпис|}}}]]|{{#statements:P163}} }}&lt;/small&gt;
}}
|}
|-
| colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center;&quot; | {{#if:{{{image_skyline|{{{образок|}}}}}}
|[[File:{{{image_skyline|{{{образок|}}}}}}|{{ifempty|{{{imagesize|{{{образок_розмір|}}}}}}|300px}}|center|none|{{ifempty|{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}|{{ifempty|{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{PAGENAMEBASE}} }} }}]]{{#if:{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}|&lt;br/&gt;&lt;small&gt;{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}&lt;/small&gt;}}
|{{#if:{{#property:P18}}|{{#invoke:String|replace|source={{#statements:P18}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}300x300px}} }} }}
|-
| style=&quot;text-align: center;&quot; colspan=&quot;2&quot; | 
{{#if:{{{map|}}}{{{уміщіня|}}}
|{{Superimpose| base = {{{уміщіня|{{{map|}}}}}}
  | base_width ={{ifempty|{{{mapsize|}}}|{{{уміщіня_розмір|}}}|280px}}
  | base_caption = &lt;small&gt;{{{уміщіня_підпис|Уміщіня міста {{{назва|}}} }}}&lt;/small&gt;
  | float = Red_pog.svg
  | float_width = 7px
  | float_caption = {{{назва|}}}
  | x = {{{mapx|&lt;noinclude&gt;150&lt;/noinclude&gt;}}}
  | y = {{{mapy|&lt;noinclude&gt;100&lt;/noinclude&gt;}}}
}}
{{#if:{{{уміщіня_підпис|}}}|
{{!}}-
{{!}} colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align:center&quot; {{!}} {{{уміщіня_підпис|}}} }}
|{{#if:{{#property:P242}}|{{#invoke:String|replace|source={{#statements:P242}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}300x300px}} }}
}}
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background: {{Фарба|{{{країна}}}}};text-align: center;&quot;  | '''Основны інформації'''
|-
{{Інфобокс/rows||
||{{ifempty|{{{коордінаты|}}}|{{#invoke:Wd|property|linked|P625|edit@end}} }}

|Админединка|{{#if:{{{реґіон|}}}{{{край|}}}{{{окрес|}}}||{{#if:{{#statements:P131}} | {{#if:{{#property:P41|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}} | {{#invoke:String|replace|source={{#statements:P41|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}16px}}&amp;nbsp; }}{{#statements:P131}}&amp;#32;&lt;small&gt;({{#statements:P31|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}})&lt;/small&gt; }} }}
|Реґіон|{{#if:{{{реґіон|}}} | {{#if:{{{реґіон прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{реґіон}}} }}
|Історічный реґіон|{{#if:{{{історічный реґіон|}}} | {{#if:{{{історічный реґіон прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{історічный реґіон}}} }}
|Край|{{#if:{{{край|}}} | {{#if:{{{край прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{край}}} }}
|Окрес|{{#if:{{{окрес|}}} | {{#if:{{{окрес прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{окрес}}} }}
|Часть од|{{#statements:P361}}
|Админцентр для|{{#statements:P1376}}

|Засноване|{{ifempty|{{{заложене|}}}{{{засноване|}}}|{{#statements:P571}} }}
|Засновник|{{#statements:P112}}
|Перша змінка|{{ifempty|{{{перша змінка|}}}|{{#statements:P1249}} }}
|[[Жытелї|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Жителюв|Жытелїв}}]]|{{ifempty|{{{жытелїв|}}}|{{#invoke:wd|properties|qualifiers|qualifiers|references|linked|P1082|P585|P459}} }}
|[[Розлога|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Площа|Розлога}}]]|{{ifempty|{{#if:{{{розлога|}}}|{{{розлога}}}&amp;nbsp;км²}}|{{#invoke:Wd|properties|references|P2046}} }}
|{{iw|Густота населїня||d|Q22856}}|{{#if:{{{густота|}}}|{{{густота}}}&amp;nbsp;особ/км²}}
|{{#if:{{{вид ідентіфікатора|}}}|{{{вид ідентіфікатора|}}}|Чіселный ідентіфікатор}}|{{{цифровий ідентифікатор|}}}
|[[Поштовый індекс|Поштов{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=і|ы}} індексы]]|{{ifempty|{{{поштовы індексы|}}}|{{#statements:P281}} }}
|[[Телефонный код]]|{{#if:{{{код міста|}}}|{{{код країны|ХХХ}}}-{{{код міста|XXX}}}|{{#statements:P473}} }}
|[[Часова зона]]|{{ifempty|{{{часова зона|}}}|{{#statements:P421}} }}
|[[Клімат]]|{{#statements:P2564}}
|[[Надморьска вышка|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Высота над морём|Надморьска вышка}}]]|{{ifempty|{{#if:{{{надморьска вышка|}}}|{{{надморьска вышка}}}&amp;nbsp;м}}|{{#statements:P2044}} }}
|Географично|{{#statements:P706}}
|Водный обєкт|{{ifempty|{{{водойма|}}}|{{#statements:P206}} }}
|Под{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=і|ї}}л|{{ifempty|{{{подїл|}}}|{{#statements:P150}} }}
|[[Катойконім|Назва жытелїв]]|{{ifempty|{{{катойконім|{{{етнікон|}}}}}}|{{#statements:P1549}} }}
|Покровитель|{{#statements:P417}}
|Свято|{{#invoke:Wd|properties|linked|P832|sep=&lt;br/&gt;}}
|Історія|{{#statements:P2184}}
|Події|{{#invoke:wd|properties|linked|qualifiers|P793|P585|sep=&lt;br/&gt;}}
|Награды|{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|P166|P585|sep=&lt;br/&gt;}}
||{{#if:{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|linked|P7153|P3831|sep=&lt;br/&gt;}} | &lt;hr/&gt;{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|linked|P7153|P3831|sep=&lt;br/&gt;}} }}
||{{#if:{{{мапа|}}}|
[[File:{{{мапа|}}}|{{#if:{{{мапа_розмір|}}}|{{{мапа_розмір|}}}|300px}}|none|{{ifempty|{{{мапа_підпис|}}}|{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{PAGENAMEBASE}} }}]]{{#if:{{{мапа_підпис|}}}|&lt;br/&gt;&lt;small&gt;{{{мапа_підпис}}}&lt;/small&gt;}} }}
{{#if:{{{no_mapframe|}}}||
{{!}} colspan=&quot;2&quot; {{!}} {{Інфобокс для Mapframe
|широкость={{{mapframe_широкость|}}}|довгость={{{mapframe_довгость|}}}|маштаб={{{mapframe_маштаб|}}}|ширина={{{mapframe_ширина|}}}|высота={{{mapframe_высота|}}}
|елемент={{{mapframe_елемент|}}}|рамка={{{mapframe_рамка|}}}|выєдначеня={{{mapframe_выєдначеня|}}}|текст={{{mapframe_текст|}}}|контур={{{mapframe_контур|}}}
|перелік={{{mapframe_перелік|}}}|geo={{{mapframe_geo|}}} }}
}}
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background: {{Фарба|{{{країна}}}}};text-align: center;&quot;  | '''Штатный уряд'''
|-
{{Інфобокс/rows||
|Адрес{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=|а}}|{{{адреса|}}}
|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Веб-страниця|Вебова сторінка}}|{{ifempty|{{{веб-сторінка|}}}|{{#statements:P856}} }}
|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Презідент|Презідент}}|{{ifempty|{{{презідент|}}}|{{#invoke:Wd|properties|linked|P35|sep=&lt;br/&gt;}} }}
||{{#if:{{#property:P373}}
|&lt;div style=&quot;background: #EEE;&quot;&gt;[[File:Commons-logo.svg|14px|link=]]&amp;nbsp;[[commons:Category:{{#property:P373}}|Медіа у Вікіскладї]]&lt;/div&gt;}}
&lt;span class=&quot;plainlinks&quot;&gt;&lt;hr/&gt;{{#if:{{#statements:P214}}|VIAF:{{#statements:P214}};}}{{#if:{{#statements:P227}}|GND:{{#statements:P227}};}}{{#if:{{#statements:P402}}|OSM:{{#statements:P402}};}}&lt;/span&gt;
&lt;span class=&quot;test&quot; style=&quot;display:none;&quot;&gt;&lt;hr/&gt;{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|P1343|P805|sep=&lt;br/&gt;}}&lt;/span&gt;
||{{{позначкы|&lt;noinclude&gt;позначкы&lt;/noinclude&gt;}}}
}}
|}{{#if:{{NAMESPACE}}||
[[Катеґорія:Країны]]
{{#if:{{{коордінаты|}}}{{#property:P625}}||[[Катеґорія:Країны без зазначіня коордінат]]}}
}}&lt;noinclude&gt;
{{Documentation}}
&lt;!-- Катеґорії і інтервікі, просиме, придавайте до /doc підсторінкы. Дякуєме --&gt;
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fuw5v4s4fquciwd1p8w7ggewvmap0hl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167995</id>
      <parentid>167993</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:39:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167995</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10732" sha1="fgs9b48160zy50zjso1rmqp8sb28tqx" xml:space="preserve">{| class=&quot;infobox vcard&quot; style=&quot;font-size: 80%; background-color: #F9F9F9; width:300px; text-align:left; line-height: 1.1;&quot;
|+ style=&quot;font-size: 70%;&quot;|{{ifempty|{{{тіп|}}}|{{#invoke:Wd|properties|linked|P31|sep=&lt;br/&gt;}} }}
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;font-size: 120%; text-align: center;&quot; |{{ifempty|{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{PAGENAMEBASE}} }}
|-
| colspan=&quot;2&quot; style=&quot;font-size: 80%; text-align: center;&quot;|{{ifempty|{{{native_name|{{{місцёва назва|}}}}}}|{{#statements:P1705}} }}
{{#invoke:Check for unknown parameters|check
|unknown=&lt;span class=test style=&quot;display: none;&quot;&gt;_VALUE_ &lt;/span&gt;[[Катеґорія:Шаблона:Країна:Службова|_VALUE_]]
|preview=_VALUE_
|ignoreblank=
|тіп|official_name|назва
|native_name|місцёва назва
|ерб|прапор|герб_підпис|прапор_підпис
|image_skyline|образок
|imagesize|образок_розмір
|image_caption|образок_підпис
|map|уміщіня
|mapsize|уміщіня_розмір|уміщіня_підпис
|mapx|mapy|коордінаты
|країна прапор|країна карта
|реґіон|реґіон прапор
|історічный реґіон прапор|історічный реґіон
|край прапор|окрес прапор
|заложене|засноване|перша змінка
|статус
|жытелїв|розлога|густота
|вид ідентіфікатора|цифровий ідентифікатор
|поштовы індексы
|код країны
|часова зона
|надморьска вышка|водойма
|подїл|катойконім|етнікон
|станція
|мапа|мапа_розмір|мапа_підпис
|адреса|веб-сторінка
|пріматор|староста|позначкы|ruev|презідент
|відстань|желїзніця к|ref-залізниця к
|автошлях к|ref-автошлях к|фізічна к|ref-фізична к
|желїзніця с|фізічна с|автошлях с
}}
|-
| class=&quot;maptable&quot; colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center; background-color: #F9F9F9; padding: 0.4em 0.8em 0.4em 0.8em;&quot;|
{| width=&quot;100%&quot; style=&quot;background-color: #F9F9F9;&quot;
|-style=&quot;text-align: center; background-color: #F9F9F9; vertical-align: middle;&quot; 
{{#if:{{{ерб|}}}{{#property:P94}} |
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; vertical-align:middle;&quot;{{!}} [[File:{{ifempty|{{{ерб|}}}|{{#property:P94}}}}{{!}}100px{{!}}Ерб]]
}}
{{#if:{{{прапор|}}}{{#property:P41}} |
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; vertical-align:middle;&quot;{{!}} [[File:{{ifempty|{{{прапор|}}}|{{#property:P41}}}}{{!}}110px{{!}}border{{!}}Прапор]]
}}
|-class=&quot;mergedrow&quot;
{{#if:{{{ерб|}}}{{#property:P94}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; border:0; vertical-align:middle;&quot;{{!}}&lt;small&gt;{{#if:{{{герб_підпис|}}}|[[{{{герб_підпис|}}}]]|{{#statements:P237}} }}&lt;/small&gt;
}}
{{#if:{{{прапор|}}}{{#property:P41}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;border:0; text-align:center; vertical-align:middle;&quot;{{!}}&lt;small&gt;{{#if:{{{прапор_підпис|}}}|[[{{{прапор_підпис|}}}]]|{{#statements:P163}} }}&lt;/small&gt;
}}
|}
|-
| colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center;&quot; | {{#if:{{{image_skyline|{{{образок|}}}}}}
|[[File:{{{image_skyline|{{{образок|}}}}}}|{{ifempty|{{{imagesize|{{{образок_розмір|}}}}}}|300px}}|center|none|{{ifempty|{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}|{{ifempty|{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{PAGENAMEBASE}} }} }}]]{{#if:{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}|&lt;br/&gt;&lt;small&gt;{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}&lt;/small&gt;}}
|{{#if:{{#property:P18}}|{{#invoke:String|replace|source={{#statements:P18}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}300x300px}} }} }}
|-
| style=&quot;text-align: center;&quot; colspan=&quot;2&quot; | 
{{#if:{{{map|}}}{{{уміщіня|}}}
|{{Superimpose| base = {{{уміщіня|{{{map|}}}}}}
  | base_width ={{ifempty|{{{mapsize|}}}|{{{уміщіня_розмір|}}}|280px}}
  | base_caption = &lt;small&gt;{{{уміщіня_підпис|Уміщіня міста {{{назва|}}} }}}&lt;/small&gt;
  | float = Red_pog.svg
  | float_width = 7px
  | float_caption = {{{назва|}}}
  | x = {{{mapx|&lt;noinclude&gt;150&lt;/noinclude&gt;}}}
  | y = {{{mapy|&lt;noinclude&gt;100&lt;/noinclude&gt;}}}
}}
{{#if:{{{уміщіня_підпис|}}}|
{{!}}-
{{!}} colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align:center&quot; {{!}} {{{уміщіня_підпис|}}} }}
|{{#if:{{#property:P242}}|{{#invoke:String|replace|source={{#statements:P242}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}300x300px}} }}
}}
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background: {{Фарба|{{{країна}}}}};text-align: center;&quot;  | '''Основны інформації'''
|-
{{Інфобокс/rows||
||{{ifempty|{{{коордінаты|}}}|{{#invoke:Wd|property|linked|P625|edit@end}} }}

|Админединка|{{#if:{{{реґіон|}}}{{{край|}}}{{{окрес|}}}||{{#if:{{#statements:P131}} | {{#if:{{#property:P41|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}} | {{#invoke:String|replace|source={{#statements:P41|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}16px}}&amp;nbsp; }}{{#statements:P131}}&amp;#32;&lt;small&gt;({{#statements:P31|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}})&lt;/small&gt; }} }}
|Реґіон|{{#if:{{{реґіон|}}} | {{#if:{{{реґіон прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{реґіон}}} }}
|Історічный реґіон|{{#if:{{{історічный реґіон|}}} | {{#if:{{{історічный реґіон прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{історічный реґіон}}} }}
|Край|{{#if:{{{край|}}} | {{#if:{{{край прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{край}}} }}
|Окрес|{{#if:{{{окрес|}}} | {{#if:{{{окрес прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{окрес}}} }}
|Часть од|{{#statements:P361}}
|Админцентр для|{{#statements:P1376}}

|Засноване|{{ifempty|{{{заложене|}}}{{{засноване|}}}|{{#statements:P571}} }}
|Засновник|{{#statements:P112}}
|Перша змінка|{{ifempty|{{{перша змінка|}}}|{{#statements:P1249}} }}
|[[Жытелї|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Жителюв|Жытелїв}}]]|{{ifempty|{{{жытелїв|}}}|{{#invoke:wd|properties|qualifiers|qualifiers|references|linked|P1082|P585|P459}} }}
|[[Розлога|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Площа|Розлога}}]]|{{ifempty|{{#if:{{{розлога|}}}|{{{розлога}}}&amp;nbsp;км²}}|{{#invoke:Wd|properties|references|P2046}} }}
|{{iw|Густота населїня||d|Q22856}}|{{#if:{{{густота|}}}|{{{густота}}}&amp;nbsp;особ/км²}}
|{{#if:{{{вид ідентіфікатора|}}}|{{{вид ідентіфікатора|}}}|Чіселный ідентіфікатор}}|{{{цифровий ідентифікатор|}}}
|[[Поштовый індекс|Поштов{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=і|ы}} індексы]]|{{ifempty|{{{поштовы індексы|}}}|{{#statements:P281}} }}
|[[Телефонный код]]|{{#if:{{{код міста|}}}|{{{код країны|ХХХ}}}-{{{код міста|XXX}}}|{{#statements:P473}} }}
|[[Часова зона]]|{{ifempty|{{{часова зона|}}}|{{#statements:P421}} }}
|[[Клімат]]|{{#statements:P2564}}
|[[Надморьска вышка|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Высота над морём|Надморьска вышка}}]]|{{ifempty|{{#if:{{{надморьска вышка|}}}|{{{надморьска вышка}}}&amp;nbsp;м}}|{{#statements:P2044}} }}
|Географично|{{#statements:P706}}
|Водный обєкт|{{ifempty|{{{водойма|}}}|{{#statements:P206}} }}
|Под{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=і|ї}}л|{{ifempty|{{{подїл|}}}|{{#statements:P150}} }}
|[[Катойконім|Назва жытелїв]]|{{ifempty|{{{катойконім|{{{етнікон|}}}}}}|{{#statements:P1549}} }}
|Покровитель|{{#statements:P417}}
|Свято|{{#invoke:Wd|properties|linked|P832|sep=&lt;br/&gt;}}
|Історія|{{#statements:P2184}}
|Події|{{#invoke:wd|properties|linked|qualifiers|P793|P585|sep=&lt;br/&gt;}}
|Награды|{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|P166|P585|sep=&lt;br/&gt;}}
||{{#if:{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|linked|P7153|P3831|sep=&lt;br/&gt;}} | &lt;hr/&gt;{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|linked|P7153|P3831|sep=&lt;br/&gt;}} }}
||{{#if:{{{мапа|}}}|
[[File:{{{мапа|}}}|{{#if:{{{мапа_розмір|}}}|{{{мапа_розмір|}}}|300px}}|none|{{ifempty|{{{мапа_підпис|}}}|{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{PAGENAMEBASE}} }}]]{{#if:{{{мапа_підпис|}}}|&lt;br/&gt;&lt;small&gt;{{{мапа_підпис}}}&lt;/small&gt;}} }}
}} &lt;!-- ОСЬ ТУТ БУЛИ ПРОПУЩЕНІ ЗАКРИВАЮЧІ ДУЖКИ --&gt;
{{#if:{{{no_mapframe|}}}||
{{!}}-
{{!}} colspan=&quot;2&quot; {{!}} {{Інфобокс для Mapframe
|широкость={{{mapframe_широкость|}}}|довгость={{{mapframe_довгость|}}}|маштаб={{{mapframe_маштаб|}}}|ширина={{{mapframe_ширина|}}}|высота={{{mapframe_высота|}}}
|елемент={{{mapframe_елемент|}}}|рамка={{{mapframe_рамка|}}}|выєдначеня={{{mapframe_выєдначеня|}}}|текст={{{mapframe_текст|}}}|контур={{{mapframe_контур|}}}
|перелік={{{mapframe_перелік|}}}|geo={{{mapframe_geo|}}} }}
}}
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background: {{Фарба|{{{країна}}}}};text-align: center;&quot;  | '''Штатный уряд'''
|-
{{Інфобокс/rows||
|Адрес{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=|а}}|{{{адреса|}}}
|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Веб-страниця|Вебова сторінка}}|{{ifempty|{{{веб-сторінка|}}}|{{#statements:P856}} }}
|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Презідент|Презідент}}|{{ifempty|{{{презідент|}}}|{{#invoke:Wd|properties|linked|P35|sep=&lt;br/&gt;}} }}
||{{#if:{{#property:P373}}
|&lt;div style=&quot;background: #EEE;&quot;&gt;[[File:Commons-logo.svg|14px|link=]]&amp;nbsp;[[commons:Category:{{#property:P373}}|Медіа у Вікіскладї]]&lt;/div&gt;}}
&lt;span class=&quot;plainlinks&quot;&gt;&lt;hr/&gt;{{#if:{{#statements:P214}}|VIAF:{{#statements:P214}};}}{{#if:{{#statements:P227}}|GND:{{#statements:P227}};}}{{#if:{{#statements:P402}}|OSM:{{#statements:P402}};}}&lt;/span&gt;
&lt;span class=&quot;test&quot; style=&quot;display:none;&quot;&gt;&lt;hr/&gt;{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|P1343|P805|sep=&lt;br/&gt;}}&lt;/span&gt;
||{{{позначкы|&lt;noinclude&gt;позначкы&lt;/noinclude&gt;}}}
}}
|}{{#if:{{NAMESPACE}}||
[[Катеґорія:Країны]]
{{#if:{{{коордінаты|}}}{{#property:P625}}||[[Катеґорія:Країны без зазначіня коордінат]]}}
}}&lt;noinclude&gt;
{{Documentation}}
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fgs9b48160zy50zjso1rmqp8sb28tqx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167996</id>
      <parentid>167995</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:47:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167996</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11876" sha1="115brewdrc8pjg4enc6xvrqqd5w71zm" xml:space="preserve">{| class=&quot;infobox vcard&quot; style=&quot;font-size: 80%; background-color: #F9F9F9; width:300px; text-align:left; line-height: 1.1;&quot;
|+ style=&quot;font-size: 70%;&quot;|{{#if:{{{тіп|}}}|{{{тіп}}}|{{#invoke:Wd|properties|linked|P31|sep=&lt;br/&gt;}} }}
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;font-size: 120%; text-align: center;&quot; |{{#if:{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{{official_name|{{{назва}}}}}}|{{PAGENAMEBASE}} }}
|-
| colspan=&quot;2&quot; style=&quot;font-size: 80%; text-align: center;&quot;|{{#if:{{{native_name|{{{місцёва назва|}}}}}}|{{{native_name|{{{місцёва назва}}}}}}|{{#statements:P1705}} }}
{{#invoke:Check for unknown parameters|check
|unknown=&lt;span class=test style=&quot;display: none;&quot;&gt;_VALUE_ &lt;/span&gt;[[Катеґорія:Шаблона:Країна:Службова|_VALUE_]]
|preview=_VALUE_
|ignoreblank=
|тіп|official_name|назва
|native_name|місцёва назва
|ерб|прапор|герб_підпис|прапор_підпис
|image_skyline|образок
|imagesize|образок_розмір
|image_caption|образок_підпис
|map|уміщіня
|mapsize|уміщіня_розмір|уміщіня_підпис
|mapx|mapy|коордінаты
|країна прапор|країна карта
|реґіон|реґіон прапор
|історічный реґіон прапор|історічный реґіон
|край прапор|окрес прапор
|заложене|засноване|перша змінка
|статус
|жытелїв|розлога|густота
|вид ідентіфікатора|цифровий ідентифікатор
|поштовы індексы
|код країны
|часова зона
|надморьска вышка|водойма
|подїл|катойконім|етнікон
|станція
|мапа|мапа_розмір|мапа_підпис
|адреса|веб-сторінка
|пріматор|староста|позначкы|ruev|презідент
|відстань|желїзніця к|ref-залізниця к
|автошлях к|ref-автошлях к|фізічна к|ref-фізична к
|желїзніця с|фізічна с|автошлях с
}}
|-
| class=&quot;maptable&quot; colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center; background-color: #F9F9F9; padding: 0.4em 0.8em 0.4em 0.8em;&quot;|
{| width=&quot;100%&quot; style=&quot;background-color: #F9F9F9;&quot;
|-style=&quot;text-align: center; background-color: #F9F9F9; vertical-align: middle;&quot; 
{{#if:{{{ерб|}}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; vertical-align:middle;&quot;{{!}} [[File:{{{ерб|}}}{{!}}100px{{!}}Ерб]]
|{{#if:{{#property:P94}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; vertical-align:middle;&quot;{{!}} [[File:{{#property:P94}}{{!}}100px{{!}}Ерб]]
}} }}
{{#if:{{{прапор|}}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; vertical-align:middle;&quot;{{!}} [[File:{{{прапор|}}}{{!}}110px{{!}}border{{!}}Прапор]]
|{{#if:{{#property:P41}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; vertical-align:middle;&quot;{{!}} [[File:{{#property:P41}}{{!}}110px{{!}}border{{!}}Прапор]]
}} }}
|-class=&quot;mergedrow&quot;
{{#if:{{{ерб|}}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; border:0; vertical-align:middle;&quot;{{!}}&lt;small&gt;{{#if:{{{герб_підпис|}}}|[[{{{герб_підпис|}}}]]|{{#statements:P237}} }}&lt;/small&gt;
|{{#if:{{#property:P94}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; border:0; vertical-align:middle;&quot;{{!}}&lt;small&gt;{{#if:{{{герб_підпис|}}}|[[{{{герб_підпис|}}}]]|{{#statements:P237}} }}&lt;/small&gt;
}} }}
{{#if:{{{прапор|}}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;border:0; text-align:center; vertical-align:middle;&quot;{{!}}&lt;small&gt;{{#if:{{{прапор_підпис|}}}|[[{{{прапор_підпис|}}}]]|{{#statements:P163}} }}&lt;/small&gt;
|{{#if:{{#property:P41}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;border:0; text-align:center; vertical-align:middle;&quot;{{!}}&lt;small&gt;{{#if:{{{прапор_підпис|}}}|[[{{{прапор_підпис|}}}]]|{{#statements:P163}} }}&lt;/small&gt;
}} }}
|}
|-
| colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center;&quot; | {{#if:{{{image_skyline|{{{образок|}}}}}}
|[[File:{{{image_skyline|{{{образок|}}}}}}|{{#if:{{{imagesize|{{{образок_розмір|}}}}}}|{{{imagesize|{{{образок_розмір}}}}}}|300px}}|center|none|{{#if:{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}|{{{image_caption|{{{образок_підпис}}}}}}|{{#if:{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{{official_name|{{{назва}}}}}}|{{PAGENAMEBASE}} }} }}]]{{#if:{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}|&lt;br/&gt;&lt;small&gt;{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}&lt;/small&gt;}}
|{{#if:{{#property:P18}}|{{#invoke:String|replace|source={{#statements:P18}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}300x300px}} }} }}
|-
| style=&quot;text-align: center;&quot; colspan=&quot;2&quot; | 
{{#if:{{{map|}}}{{{уміщіня|}}}
|{{Superimpose| base = {{{уміщіня|{{{map|}}}}}}
  | base_width ={{#if:{{{mapsize|{{{уміщіня_розмір|}}}}}}|{{{mapsize|{{{уміщіня_розмір}}}}}}|280px}}
  | base_caption = &lt;small&gt;{{{уміщіня_підпис|Уміщіня міста {{{назва|}}} }}}&lt;/small&gt;
  | float = Red_pog.svg
  | float_width = 7px
  | float_caption = {{{назва|}}}
  | x = {{{mapx|&lt;noinclude&gt;150&lt;/noinclude&gt;}}}
  | y = {{{mapy|&lt;noinclude&gt;100&lt;/noinclude&gt;}}}
}}
{{#if:{{{уміщіня_підпис|}}}|
{{!}}-
{{!}} colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align:center&quot; {{!}} {{{уміщіня_підпис|}}} }}
|{{#if:{{#property:P242}}|{{#invoke:String|replace|source={{#statements:P242}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}300x300px}} }}
}}
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background: {{Фарба|{{{країна}}}}};text-align: center;&quot;  | '''Основны інформації'''
|-
{{Інфобокс/rows||
||{{#if:{{{коордінаты|}}}|{{{коордінаты}}}|{{#invoke:Wd|property|linked|P625|edit@end}} }}

|Админединка|{{#if:{{{реґіон|}}}{{{край|}}}{{{окрес|}}}||{{#if:{{#statements:P131}} | {{#if:{{#property:P41|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}} | {{#invoke:String|replace|source={{#statements:P41|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}16px}}&amp;nbsp; }}{{#statements:P131}}&amp;#32;&lt;small&gt;({{#statements:P31|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}})&lt;/small&gt; }} }}
|Реґіон|{{#if:{{{реґіон|}}} | {{#if:{{{реґіон прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{реґіон}}} }}
|Історічный реґіон|{{#if:{{{історічный реґіон|}}} | {{#if:{{{історічный реґіон прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{історічный реґіон}}} }}
|Край|{{#if:{{{край|}}} | {{#if:{{{край прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{край}}} }}
|Окрес|{{#if:{{{окрес|}}} | {{#if:{{{окрес прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{окрес}}} }}
|Часть од|{{#statements:P361}}
|Админцентр для|{{#statements:P1376}}

|Засноване|{{#if:{{{заложене|{{{засноване|}}}}}}|{{{заложене|{{{засноване}}}}}}|{{#statements:P571}} }}
|Засновник|{{#statements:P112}}
|Перша змінка|{{#if:{{{перша змінка|}}}|{{{перша змінка}}}|{{#statements:P1249}} }}
|[[Жытелї|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Жителюв|Жытелїв}}]]|{{#if:{{{жытелїв|}}}|{{{жытелїв}}}|{{#invoke:wd|properties|qualifiers|qualifiers|references|linked|P1082|P585|P459}} }}
|[[Розлога|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Площа|Розлога}}]]|{{#if:{{{розлога|}}}|{{{розлога}}}&amp;nbsp;км²|{{#invoke:Wd|properties|references|P2046}} }}
|{{iw|Густота населїня||d|Q22856}}|{{#if:{{{густота|}}}|{{{густота}}}&amp;nbsp;особ/км²}}
|{{#if:{{{вид ідентіфікатора|}}}|{{{вид ідентіфікатора|}}}|Чіселный ідентіфікатор}}|{{{цифровий ідентифікатор|}}}
|[[Поштовый індекс|Поштов{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=і|ы}} індексы]]|{{#if:{{{поштовы індексы|}}}|{{{поштовы індексы}}}|{{#statements:P281}} }}
|[[Телефонный код]]|{{#if:{{{код міста|}}}|{{{код країны|ХХХ}}}-{{{код міста|XXX}}}|{{#statements:P473}} }}
|[[Часова зона]]|{{#if:{{{часова зона|}}}|{{{часова зона}}}|{{#statements:P421}} }}
|[[Клімат]]|{{#statements:P2564}}
|[[Надморьска вышка|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Высота над морём|Надморьска вышка}}]]|{{#if:{{{надморьска вышка|}}}|{{{надморьска вышка}}}&amp;nbsp;м|{{#statements:P2044}} }}
|Географично|{{#statements:P706}}
|Водный обєкт|{{#if:{{{водойма|}}}|{{{водойма}}}|{{#statements:P206}} }}
|Под{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=і|ї}}л|{{#if:{{{подїл|}}}|{{{подїл}}}|{{#statements:P150}} }}
|[[Катойконім|Назва жытелїв]]|{{#if:{{{катойконім|{{{етнікон|}}}}}}|{{{катойконім|{{{етнікон}}}}}}|{{#statements:P1549}} }}
|Покровитель|{{#statements:P417}}
|Свято|{{#invoke:Wd|properties|linked|P832|sep=&lt;br/&gt;}}
|Історія|{{#statements:P2184}}
|Події|{{#invoke:wd|properties|linked|qualifiers|P793|P585|sep=&lt;br/&gt;}}
|Награды|{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|P166|P585|sep=&lt;br/&gt;}}
||{{#if:{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|linked|P7153|P3831|sep=&lt;br/&gt;}} | &lt;hr/&gt;{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|linked|P7153|P3831|sep=&lt;br/&gt;}} }}
||{{#if:{{{мапа|}}}|
[[File:{{{мапа|}}}|{{#if:{{{мапа_розмір|}}}|{{{мапа_розмір|}}}|300px}}|none|{{#if:{{{мапа_підпис|}}}|{{{мапа_підпис}}}|{{#if:{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{{official_name|{{{назва}}}}}}|{{PAGENAMEBASE}} }} }}]]{{#if:{{{мапа_підпис|}}}|&lt;br/&gt;&lt;small&gt;{{{мапа_підпис}}}&lt;/small&gt;}} }}
}}
{{#if:{{{no_mapframe|}}}||
{{!}}-
{{!}} colspan=&quot;2&quot; {{!}} {{Інфобокс для Mapframe
|широкость={{{mapframe_широкость|}}}|довгость={{{mapframe_довгость|}}}|маштаб={{{mapframe_маштаб|}}}|ширина={{{mapframe_ширина|}}}|высота={{{mapframe_высота|}}}
|елемент={{{mapframe_елемент|}}}|рамка={{{mapframe_рамка|}}}|выєдначеня={{{mapframe_выєдначеня|}}}|текст={{{mapframe_текст|}}}|контур={{{mapframe_контур|}}}
|перелік={{{mapframe_перелік|}}}|geo={{{mapframe_geo|}}} }}
}}
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background: {{Фарба|{{{країна}}}}};text-align: center;&quot;  | '''Штатный уряд'''
|-
{{Інфобокс/rows||
|Адрес{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=|а}}|{{{адреса|}}}
|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Веб-страниця|Вебова сторінка}}|{{#if:{{{веб-сторінка|}}}|{{{веб-сторінка}}}|{{#statements:P856}} }}
|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Презідент|Презідент}}|{{#if:{{{презідент|}}}|{{{презідент}}}|{{#invoke:Wd|properties|linked|P35|sep=&lt;br/&gt;}} }}
||{{#if:{{#property:P373}}
|&lt;div style=&quot;background: #EEE;&quot;&gt;[[File:Commons-logo.svg|14px|link=]]&amp;nbsp;[[commons:Category:{{#property:P373}}|Медіа у Вікіскладї]]&lt;/div&gt;}}
&lt;span class=&quot;plainlinks&quot;&gt;&lt;hr/&gt;{{#if:{{#statements:P214}}|VIAF:{{#statements:P214}};}}{{#if:{{#statements:P227}}|GND:{{#statements:P227}};}}{{#if:{{#statements:P402}}|OSM:{{#statements:P402}};}}&lt;/span&gt;
&lt;span class=&quot;test&quot; style=&quot;display:none;&quot;&gt;&lt;hr/&gt;{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|P1343|P805|sep=&lt;br/&gt;}}&lt;/span&gt;
||{{{позначкы|&lt;noinclude&gt;позначкы&lt;/noinclude&gt;}}}
}}
|}{{#if:{{NAMESPACE}}||
[[Катеґорія:Країны]]
{{#if:{{{коордінаты|}}}{{#property:P625}}||[[Катеґорія:Країны без зазначіня коордінат]]}}
}}&lt;noinclude&gt;
{{Documentation}}
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>115brewdrc8pjg4enc6xvrqqd5w71zm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167997</id>
      <parentid>167996</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:50:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167997</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12101" sha1="7c14somveihifcw55o3q4ognhicwclt" xml:space="preserve">{| class=&quot;infobox vcard&quot; style=&quot;font-size: 80%; background-color: #F9F9F9; width:300px; text-align:left; line-height: 1.1;&quot;
|+ style=&quot;font-size: 70%;&quot;|{{#if:{{{тіп|}}}|{{{тіп}}}|{{#invoke:Wd|properties|linked|P31|sep=&lt;br/&gt;}} }}
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;font-size: 120%; text-align: center;&quot; |{{#if:{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{{official_name|{{{назва}}}}}}|{{PAGENAMEBASE}} }}
|-
| colspan=&quot;2&quot; style=&quot;font-size: 80%; text-align: center;&quot;|{{#if:{{{native_name|{{{місцёва назва|}}}}}}|{{{native_name|{{{місцёва назва}}}}}}|{{#statements:P1705}} }}
{{#invoke:Check for unknown parameters|check
|unknown=&lt;span class=test style=&quot;display: none;&quot;&gt;_VALUE_ &lt;/span&gt;[[Катеґорія:Шаблона:Країна:Службова|_VALUE_]]
|preview=_VALUE_
|ignoreblank=
|тіп|official_name|назва
|native_name|місцёва назва
|ерб|прапор|герб_підпис|прапор_підпис
|image_skyline|образок
|imagesize|образок_розмір
|image_caption|образок_підпис
|map|уміщіня
|mapsize|уміщіня_розмір|уміщіня_підпис
|mapx|mapy|коордінаты
|країна прапор|країна карта
|реґіон|реґіон прапор
|історічный реґіон прапор|історічный реґіон
|край прапор|окрес прапор
|заложене|засноване|перша змінка
|статус
|жытелїв|розлога|густота
|вид ідентіфікатора|цифровий ідентифікатор
|поштовы індексы
|код країны
|часова зона
|надморьска вышка|водойма
|подїл|катойконім|етнікон
|станція
|мапа|мапа_розмір|мапа_підпис
|адреса|веб-сторінка
|пріматор|староста|позначкы|ruev|презідент
|відстань|желїзніця к|ref-залізниця к
|автошлях к|ref-автошлях к|фізічна к|ref-фізична к
|желїзніця с|фізічна с|автошлях с
}}
|-
| class=&quot;maptable&quot; colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center; background-color: #F9F9F9; padding: 0.4em 0.8em 0.4em 0.8em;&quot;|
{| width=&quot;100%&quot; style=&quot;background-color: #F9F9F9;&quot;
|-style=&quot;text-align: center; background-color: #F9F9F9; vertical-align: middle;&quot; 
{{#if:{{{ерб|}}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; vertical-align:middle;&quot;{{!}} [[File:{{{ерб|}}}{{!}}100px{{!}}Ерб]]
|{{#if:{{#property:P94}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; vertical-align:middle;&quot;{{!}} [[File:{{#property:P94}}{{!}}100px{{!}}Ерб]]
}} }}
{{#if:{{{прапор|}}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; vertical-align:middle;&quot;{{!}} [[File:{{{прапор|}}}{{!}}110px{{!}}border{{!}}Прапор]]
|{{#if:{{#property:P41}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; vertical-align:middle;&quot;{{!}} [[File:{{#property:P41}}{{!}}110px{{!}}border{{!}}Прапор]]
}} }}
|-class=&quot;mergedrow&quot;
{{#if:{{{ерб|}}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; border:0; vertical-align:middle;&quot;{{!}}&lt;small&gt;{{#if:{{{герб_підпис|}}}|[[{{{герб_підпис|}}}]]|{{#statements:P237}} }}&lt;/small&gt;
|{{#if:{{#property:P94}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;text-align: center; border:0; vertical-align:middle;&quot;{{!}}&lt;small&gt;{{#if:{{{герб_підпис|}}}|[[{{{герб_підпис|}}}]]|{{#statements:P237}} }}&lt;/small&gt;
}} }}
{{#if:{{{прапор|}}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;border:0; text-align:center; vertical-align:middle;&quot;{{!}}&lt;small&gt;{{#if:{{{прапор_підпис|}}}|[[{{{прапор_підпис|}}}]]|{{#statements:P163}} }}&lt;/small&gt;
|{{#if:{{#property:P41}}|
{{!}} width=&quot;50%&quot; style=&quot;border:0; text-align:center; vertical-align:middle;&quot;{{!}}&lt;small&gt;{{#if:{{{прапор_підпис|}}}|[[{{{прапор_підпис|}}}]]|{{#statements:P163}} }}&lt;/small&gt;
}} }}
|}
|-
| colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center;&quot; | {{#if:{{{image_skyline|{{{образок|}}}}}}
|[[File:{{{image_skyline|{{{образок|}}}}}}|{{#if:{{{imagesize|{{{образок_розмір|}}}}}}|{{{imagesize|{{{образок_розмір}}}}}}|300px}}|center|none|{{#if:{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}|{{{image_caption|{{{образок_підпис}}}}}}|{{#if:{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{{official_name|{{{назва}}}}}}|{{PAGENAMEBASE}} }} }}]]{{#if:{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}|&lt;br/&gt;&lt;small&gt;{{{image_caption|{{{образок_підпис|}}}}}}&lt;/small&gt;}}
|{{#if:{{#property:P18}}|{{#invoke:String|replace|source={{#statements:P18}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}300x300px}} }} }}
|-
| style=&quot;text-align: center;&quot; colspan=&quot;2&quot; | 
{{#if:{{{map|}}}{{{уміщіня|}}}
|{{Superimpose| base = {{{уміщіня|{{{map|}}}}}}
  | base_width ={{#if:{{{mapsize|{{{уміщіня_розмір|}}}}}}|{{{mapsize|{{{уміщіня_розмір}}}}}}|280px}}
  | base_caption = &lt;small&gt;{{{уміщіня_підпис|Уміщіня міста {{{назва|}}} }}}&lt;/small&gt;
  | float = Red_pog.svg
  | float_width = 7px
  | float_caption = {{{назва|}}}
  | x = {{{mapx|&lt;noinclude&gt;150&lt;/noinclude&gt;}}}
  | y = {{{mapy|&lt;noinclude&gt;100&lt;/noinclude&gt;}}}
}}
{{#if:{{{уміщіня_підпис|}}}|
{{!}}-
{{!}} colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align:center&quot; {{!}} {{{уміщіня_підпис|}}} }}
|{{#if:{{#property:P242}}|{{#invoke:String|replace|source={{#statements:P242}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}300x300px}} }}
}}
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background: {{Фарба|{{{країна}}}}};text-align: center;&quot;  | '''Основны інформації'''
|-
{{Інфобокс/rows||
||{{#if:{{{коордінаты|}}}|{{{коордінаты}}}|{{#invoke:Wd|property|linked|P625|edit@end}} }}

|Админединка|{{#if:{{{реґіон|}}}{{{край|}}}{{{окрес|}}}||{{#if:{{#statements:P131}} | {{#if:{{#property:P41|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}} | {{#invoke:String|replace|source={{#statements:P41|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}}|pattern={{!}}frameless|replace={{!}}16px}}&amp;nbsp; }}{{#statements:P131}}&amp;#32;&lt;small&gt;({{#statements:P31|from={{#invoke:wd|property|raw|P131}}}})&lt;/small&gt; }} }}
|Реґіон|{{#if:{{{реґіон|}}} | {{#if:{{{реґіон прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{реґіон}}} }}
|Історічный реґіон|{{#if:{{{історічный реґіон|}}} | {{#if:{{{історічный реґіон прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{історічный реґіон}}} }}
|Край|{{#if:{{{край|}}} | {{#if:{{{край прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{край}}} }}
|Окрес|{{#if:{{{окрес|}}} | {{#if:{{{окрес прапор|}}}|&amp;nbsp;}}{{{окрес}}} }}
|Часть од|{{#statements:P361}}
|Админцентр для|{{#statements:P1376}}

|Засноване|{{#if:{{{заложене|{{{засноване|}}}}}}|{{{заложене|{{{засноване}}}}}}|{{#statements:P571}} }}
|Засновник|{{#statements:P112}}
|Перша змінка|{{#if:{{{перша змінка|}}}|{{{перша змінка}}}|{{#statements:P1249}} }}
|[[Жытелї|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Жителюв|Жытелїв}}]]|{{#if:{{{жытелїв|}}}|{{{жытелїв}}}|{{#invoke:wd|properties|qualifiers|qualifiers|references|linked|P1082|P585|P459}} }}
|[[Розлога|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Площа|Розлога}}]]|{{#if:{{{розлога|}}}|{{{розлога}}}&amp;nbsp;км²|{{#invoke:String|replace|source={{#invoke:String|replace|source={{#invoke:Wd|properties|references|P2046}}|pattern=%[%[Квадратный кілометер%]%]|replace=км²|plain=false}}|pattern=Квадратный кілометер|replace=км²|plain=true}} }}
|{{iw|Густота населїня||d|Q22856}}|{{#if:{{{густота|}}}|{{{густота}}}&amp;nbsp;особ/км²}}
|{{#if:{{{вид ідентіфікатора|}}}|{{{вид ідентіфікатора|}}}|Чіселный ідентіфікатор}}|{{{цифровий ідентифікатор|}}}
|[[Поштовый індекс|Поштов{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=і|ы}} індексы]]|{{#if:{{{поштовы індексы|}}}|{{{поштовы індексы}}}|{{#statements:P281}} }}
|[[Телефонный код]]|{{#if:{{{код міста|}}}|{{{код країны|ХХХ}}}-{{{код міста|XXX}}}|{{#statements:P473}} }}
|[[Часова зона]]|{{#if:{{{часова зона|}}}|{{{часова зона}}}|{{#statements:P421}} }}
|[[Клімат]]|{{#statements:P2564}}
|[[Надморьска вышка|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Высота над морём|Надморьска вышка}}]]|{{#if:{{{надморьска вышка|}}}|{{{надморьска вышка}}}&amp;nbsp;м|{{#statements:P2044}} }}
|Географично|{{#statements:P706}}
|Водный обєкт|{{#if:{{{водойма|}}}|{{{водойма}}}|{{#statements:P206}} }}
|Под{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=і|ї}}л|{{#if:{{{подїл|}}}|{{{подїл}}}|{{#statements:P150}} }}
|[[Катойконім|Назва жытелїв]]|{{#if:{{{катойконім|{{{етнікон|}}}}}}|{{{катойконім|{{{етнікон}}}}}}|{{#statements:P1549}} }}
|Покровитель|{{#statements:P417}}
|Свято|{{#invoke:Wd|properties|linked|P832|sep=&lt;br/&gt;}}
|Історія|{{#statements:P2184}}
|Події|{{#invoke:wd|properties|linked|qualifiers|P793|P585|sep=&lt;br/&gt;}}
|Награды|{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|P166|P585|sep=&lt;br/&gt;}}
||{{#if:{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|linked|P7153|P3831|sep=&lt;br/&gt;}} | &lt;hr/&gt;{{#invoke:Wd|properties|linked|qualifiers|linked|P7153|P3831|sep=&lt;br/&gt;}} }}
||{{#if:{{{мапа|}}}|
[[File:{{{мапа|}}}|{{#if:{{{мапа_розмір|}}}|{{{мапа_розмір|}}}|300px}}|none|{{#if:{{{мапа_підпис|}}}|{{{мапа_підпис}}}|{{#if:{{{official_name|{{{назва|}}}}}}|{{{official_name|{{{назва}}}}}}|{{PAGENAMEBASE}} }} }}]]{{#if:{{{мапа_підпис|}}}|&lt;br/&gt;&lt;small&gt;{{{мапа_підпис}}}&lt;/small&gt;}} }}
}}
{{#if:{{{no_mapframe|}}}||
{{!}}-
{{!}} colspan=&quot;2&quot; {{!}} {{Інфобокс для Mapframe
|широкость={{{mapframe_широкость|}}}|довгость={{{mapframe_довгость|}}}|маштаб={{{mapframe_маштаб|}}}|ширина={{{mapframe_ширина|}}}|высота={{{mapframe_высота|}}}
|елемент={{{mapframe_елемент|}}}|рамка={{{mapframe_рамка|}}}|выєдначеня={{{mapframe_выєдначеня|}}}|текст={{{mapframe_текст|}}}|контур={{{mapframe_контур|}}}
|перелік={{{mapframe_перелік|}}}|geo={{{mapframe_geo|}}} }}
}}
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background: {{Фарба|{{{країна}}}}};text-align: center;&quot;  | '''Штатный уряд'''
|-
{{Інфобокс/rows||
|Адрес{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=|а}}|{{{адреса|}}}
|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Веб-страниця|Вебова сторінка}}|{{#if:{{{веб-сторінка|}}}|{{{веб-сторінка}}}|{{#statements:P856}} }}
|{{#switch:{{{ruev|}}}|pod=Презідент|Презідент}}|{{#if:{{{презідент|}}}|{{{презідент}}}|{{#invoke:Wd|properties|linked|P35|sep=&lt;br/&gt;}} }}
||{{#if:{{#property:P373}}
|&lt;div style=&quot;background: #EEE;&quot;&gt;[[File:Commons-logo.svg|14px|link=]]&amp;nbsp;[[commons:Category:{{#property:P373}}|Медіа у Вікіскладї]]&lt;/div&gt;}}
&lt;span class=&quot;plainlinks&quot;&gt;&lt;hr/&gt;{{#if:{{#statements:P214}}|VIAF:{{#statements:P214}};}}{{#if:{{#statements:P227}}|GND:{{#statements:P227}};}}{{#if:{{#statements:P402}}|OSM:{{#statements:P402}};}}&lt;/span&gt;
&lt;span class=&quot;test&quot; style=&quot;display:none;&quot;&gt;&lt;hr/&gt;{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|P1343|P805|sep=&lt;br/&gt;}}&lt;/span&gt;
||{{{позначкы|&lt;noinclude&gt;позначкы&lt;/noinclude&gt;}}}
}}
|}{{#if:{{NAMESPACE}}||
[[Катеґорія:Країны]]
{{#if:{{{коордінаты|}}}{{#property:P625}}||[[Катеґорія:Країны без зазначіня коордінат]]}}
}}&lt;noinclude&gt;
{{Documentation}}
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7c14somveihifcw55o3q4ognhicwclt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Діскузія ку шаблонї:Інфобокс о країнї</title>
    <ns>11</ns>
    <id>20785</id>
    <revision>
      <id>167989</id>
      <parentid>157706</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:33:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Діскузія ку шаблонї:Інфобокс про країну]] на [[Діскузія ку шаблонї:Інфобокс о країнї]]</comment>
      <origin>142460</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="600" sha1="alnayzdioky2470f3pk9w50wk7q0mis" xml:space="preserve">== Дештрукция ==

User:Vactec
:Скопировали сьте шаблону Місто и назвали Краина. Документации не е. Ниякых параметрох не е. Але тото не е шаблона про державу. Про ДЕРЖАВУ суть шаблоны 
#[[Шаблона:Інфобокс країна]] (нажаль без документации, але хоснована)
#[[Шаблона:Держава]]
Про Бога, нашто робите дештрукцию? Ци Вас на тото нароком ту загнали?</text>
      <sha1>alnayzdioky2470f3pk9w50wk7q0mis</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Папуа Нова Ґвінея</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21129</id>
    <revision>
      <id>167986</id>
      <parentid>146087</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:32:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167986</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="927" sha1="dl5jsvz7ipwmn0ighl5srw0xkxs8eew" xml:space="preserve">{{Otheruses|Ґвінея (чеперушка)}}
{{Інфобокс о країнї}}
'''Па́пуа Нова́ Ґвіне́я''' або '''Па́пуа-Нова́ Ґвіне́я''' ({{lang-en|Papua New Guinea}}, [[ток пісін]] ''Papua Niugini'', [[гірі моту]] ''Papua-Matamata Guinea'') — є [[островный штат]] в [[Тихый океан|Тихім океанї]], у юго-западнїй части [[Океанія|Океанії]]. Лежыть на выходї [[остров]]а [[Нова Ґвінея]] і на островах [[Меланезія|Меланезії]]. Має розлогу 462 840 км², [[головне місто]] є [[Порт Морсбі]].

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Країны|Папуа Нова Ґвінея]]
[[Катеґорія:Островны штаты]]
[[Катеґорія:Державы Австралии и Океании]]</text>
      <sha1>dl5jsvz7ipwmn0ighl5srw0xkxs8eew</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словеньска Советьска Републіка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21361</id>
    <revision>
      <id>167998</id>
      <parentid>145662</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:56:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167998</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3137" sha1="25i90afcbooshe9p8kcnj070v2bk878" xml:space="preserve">{{Краина}}
{{непотверджено}}
'''Словеньска Советьска Републіка''' ({{lang-sk|Slovenská republika rád}}, {{lang-hu|Szlovák Tanácsköztársaság}}) — бывшоє утворіня, котре екзістовало на юзі и выході нынішнёго [[Словеньско|Словеньска]] из [[16. юн|16 юна]] по [[7. юл|7 юла]] [[1919]] року. Из столицёв у [[Пряшів|Пряшові]], котроє главив [[Антонін Яновшек]].

== Історія ==
По сотворіню [[28. октобер|28 окто̄вбра]] [[1918]] року нового штата [[Чеськословеньско|Чехословеньску]] ёго армія получила приказ заняти всю територію [[Словеньско|Словеньска]]. Єднак тому противодійствовала Челлена Ґвардія (Армія [[Мадярска Совѣтска Република|Мадярской Советьской Републикы]]).

У [[Марец|Марцови]] [[1919]] року Мадярскі вӯйська и 1-Русиньска челлена дивізія одвойовали [[Кошіцї|Кошиці]], [[Зволен (варош)|Зволен]], [[Великі Капушаны|Надькапош]], [[Ужгород]] и [[Пряшів|Пряшӯв]], уж у майови Русиньскі советы у [[Пряшів|Пряшові]] и [[Лабірщіна|Лабӯрщині]] и Словеньскі у [[Кошицѣ|Кошицёх]], Зволенови и Баньско-Быстровщині паровали объявліня нового штата. [[16. юн|16 юна]] [[1919]] року Антонін Яновшек объявив у [[Пряшів|Пряшові]] за независность '''Словеньской Советьской Републікы.'''

[[7. юл|7 юла]] [[Пряшів|Пряшӯв]] и [[Кошицѣ|Кошиці]] было взято Чехословеньскыв арміёв а република была ликвидовата, [[Антонін Яновшек]] прожовжив діятелность уж у [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧС]].

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Словацкая советская республика] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
{{stub}}

[[Катеґорія:Бывшы штаты]]
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1919]]
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1919]]</text>
      <sha1>25i90afcbooshe9p8kcnj070v2bk878</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Камала Гарріс</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22508</id>
    <revision>
      <id>167952</id>
      <parentid>152829</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T13:20:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одстранена хыбна шаблона</comment>
      <origin>167952</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2559" sha1="09qca3jbt5296a0jbd69wnyyf0lez3r" xml:space="preserve">{{Особа проста
|Имя=Камала Гарріс
|Образчик=[[File:Kamala Harris Vice Presidential Portrait.jpg|250px]]
|Категория_склада=Kamala Harris
|Чинность=віцепрезидентка [[США]] (2021–2025)
|Уроджѣня={{birth date and age|1964|10|20}}
|Мѣсто_роджѣня= [[Оукленд]], [[Калифорния|Каліфорнія]]
}}
'''Ка́мала Де́ві Га́рріс''' ({{lang-en|Kamala Devi Harris}}; {{ДН|20.|10|1964}},, [[Споєны Штаты Америцькы|США]]) — америцькый політік і адвокат, котра є 49. і нынїшнім віцепрезідентом [[Споєны Штаты Америцькы|Споєных штатів америцькы]] од року 2021, служыть сполочно з презідентом [[Джо Байден|Джо Байденом]]. Была першов женов на главі віцепрезіденткы (2021—2025), же робило єй найвысшов женов урядником во владї в історії США, і тыж першов афроамерицьков і азійскоамерицьков на тій главі. Гарріс суть кандідатков од Демократічной партії на пост презіденткы на вольбах 2024. Она была в Сенатї Споєных штатів америцькы од 2017 до 2021 як молодша сенаторка од [[Калифорния|Каліфорнії]], а передовшыткым як ґенералный прокурор Каліфорнії.

== Біоґрафія ==
Камала Гарріс ся народила 20. октобра 1964 в Оклендї, Каліфорнія. Выросла в родинї еміґрантів: єй мама, Шамала Ґопалан, была науковицёв з [[Індія|Індії]], а отець, Доналд Гарріс, професором економії, походив із [[Ямайка|Ямайкы]]. Выросла в многокултурнім жывотнім окружінї, котре значно вплинуло на єй світонагляд і усвідомлїня важности бой за соціалну справедливость.

== Референції ==
{{reflist}}
{{lifetime|1964||Гарріс, Камала Деві}}

[[Катеґорія:Политици США]]
[[Катеґорія:Політічны лідеры]]</text>
      <sha1>09qca3jbt5296a0jbd69wnyyf0lez3r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Область (Україна)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22957</id>
    <revision>
      <id>167962</id>
      <parentid>167925</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T14:23:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167962</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11384" sha1="08d6o6jyx8j0l2j2i181s8s9ll8aqon" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
[[File:Ukraine, administrative divisions (claims hatched) - cs - colored.svg|thumb|Адміністратівны єдинкы найвысшого уровня в Українї]]
'''О́бласть''' є [[Адміністративноє діленя Украины|адміністратівна єдиніця]] [[Україна|Україны]]. Україна є роздїлена на 24&amp;nbsp;адміністратівных областей ({{lang-uk|область}}).&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Конституція України |url=https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 |access-date=2024-01-14 |website=Офіційний вебпортал парламенту України |language=uk}}&lt;/ref&gt; Україна є [[Унитарна держава|унітарный штат]], в дослїдку чого области мають лем тоты компетенції, котры їм признав україньскый устав.&lt;ref&gt;Конституція України - Розділ IX. [https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil-ix ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ] Процитовано 31 липня 2024&lt;/ref&gt; Непозераючі на то, же Україна є унітарный і недїлимый штат, єствують сполоченьскы і політічны роздїлы меджі северныма і западныма і южныма і выходныма частями країны. Повод того внуторного роздїлїня країны повязане з тым, же западны области были припоєны к [[Украинска ССР|Україньской совєтьской соціалістічной републікы]] на основі [[Пакт Рібентроп-Молотов|пакту Ріббентроп-Молотов]] в роках 1939–1940, причім передтым были частёв [[Румуньско|Румуньска]] і [[Рѣчь Посполита II.|Польска]] — Северна Буковина і выходне Польско. [[Підкарпатьска Русь]], котра была частёв [[Чеськословеньско|Чехословакії]] в роках 1918–1939 і Мадярьска в роках 1939–1944 была к [[Совєтьскый союз|СССР]] офіціално припоєна в роцї&amp;nbsp;1946 як [[Закарпатска область|Закарпатьска область]]. Остаток Україны тогды быв частёв [[РСФСР|Совєтьской Росії]] і СССР од року 1919 і перед [[Перша світова война|Першов світовов войнов]] быв частёв [[Російска імперія|Російской імперії]] од 18.&amp;nbsp;стороча і такым чіном підлїгав русіфікації і російского впливу. Особитов главов [[Крым|Крымского полоострова]], котрый є обываный переважно [[Русы|Росіянами]] і частёв Україны ся став в роцї&amp;nbsp;1955. Дослїдкы такого бурливого розвою Україны мож задати ай днесь, кедь можна слїдовати великый розкол обывательства подля ґеоґрафічной пологы. 

Теріторія Україны ся дїлить на найвысшы уровни (27&amp;nbsp;субєктів): на 1 автономну републіку (Крым), 24&amp;nbsp;области і 2&amp;nbsp;міста зо шпеціалным статусом (м. [[Кієв]] і [[Севастополь]]). Севастополь лежачій на Крымі не є частёв [[Автономна републіка Крым|Автономной републікы Крым]]. 

Автономна републіка Крым і місто Севастополь суть од року 2014 предметом російской анексії і Україна не має над тыма реґіонами жадну контролу. Україна ани векшына світа їх то непризнає, также [[де юре|де-юре]] оставать тоты єдиніцї частёв Україны. Четыри области Україны переважно окупованы [[Росія|Росіёв]] ([[Донецька область|Донецька]], [[Луганьска область|Луганьска]], [[Херсоньска область|Херсоньска]] і [[Запорізька область|Запорізька области]]) ся концём септембра 2022 стали частёв Російской федерації на основі незаконных референдумів о припоїню к Росії. Выслїдкы референдумів і їх вывой были меджінародно спохыбнено і векшына штатів [[Орґанізація споєных націй|ОСН]] їх непризнала.&lt;ref&gt;{{Cite news |date=2022-09-30 |title=Putin signs documents to illegally annex four Ukrainian regions, in drastic escalation of Russia's war |url=https://www.theglobeandmail.com/world/article-putin-signs-documents-to-unlawfully-claim-4-ukrainian-regions-in/ |access-date=2024-01-14 |work=The Globe and Mail |language=en-CA}}&lt;/ref&gt; Окрем Луганьской области Росія не має повного контролу над теріторіями жадной з тых областей.

== Список областей ==
Найвекшым подля розлогов областю є [[Одеська область]]&amp;nbsp;— 33310&amp;nbsp;км², а найменшым є [[Чернівецька область]]&amp;nbsp;— 8097&amp;nbsp;км². 
{| border=0 cellspacing=0 cellpadding=2 style=&quot;text-align:left; border:1px solid #ddd; font-size:90%;
|- style=&quot;background:#ddd; vertical-align:top;&quot;
! style=&quot;text-align:left; font-weight:normal;&quot; | Область
! style=&quot;text-align:left; font-weight:normal;&quot; | По україньскы
! style=&quot;text-align:left; font-weight:normal;&quot; | Головне місто
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Вінницька область]]
| -{Вінницька область}-
| [[Вінниця]] (-{''Вінниця''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Волиньска область]]
| -{Волинська область}-
| [[Луцьк]] (-{''Луцьк''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Днїпропетровска область]]
| -{Дніпропетровська область}- 
| [[Днїпро (місто)|Днїпро]] (-{''Дніпро''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Донецька область]]
| -{Донецька область}- 
| [[Донецьк]] (-{''Донецьк''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Жытомирьска область]]
| -{Житомирська область}- 
| [[Жытомир]] (-{''Житомир''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Закарпатска область|Закарпатьска область]]
| -{Закарпатська область}- 
| [[Ужгород]] (-{''Ужгород''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Запорізька область]]
| -{Запорізька область}- 
| [[Запоріжя]] (-{''Запоріжжя''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Ивано-Франкӯвська область|Івано-Франківска область]]
| -{Івано-Франківська область}- 
| [[Івано-Франківск]] (-{''Івано-Франківськ''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Киёвська область|Кієвска область]]
| -{Київська область}- 
| [[Кієв]] (-{''Київ''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Кіровоградьска область]]
| -{Кіровоградська область}- 
| [[Кропивницькый]] (-{''Кропивницький''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Луганьска область]]
| -{Луганська область}- 
| [[Луганьск]] (-{''Луганськ''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Львівска область]]
| -{Львівська область}- 
| [[Львів]] (-{''Львів''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Миколаївска область]]
| -{Миколаївська область}- 
| [[Миколаїв]] (-{''Миколаїв''}-) 
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Одеська область]]
| -{Одеська область}- 
| [[Одеса]] (-{''Одеса''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Полтавска область]]
| -{Полтавська область}- 
| [[Полтава]] (-{''Полтава''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Рівненьска область]]
| -{Рівненська область}- 
| [[Рівне]] (-{''Рівне''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Сумска область]]
| -{Сумська область}- 
| [[Сумы]] (-{''Суми''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Тернопільска область]]
| -{Тернопільська область}- 
| [[Тернопіль]] (-{''Тернопіль''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Харьковска область]]
| -{Харківська область}- 
| [[Харьков]] (-{''Харків''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Херсоньска область]]
| -{Херсонська область}- 
| [[Херсон]] (-{''Херсон''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Хмельницька область]]
| -{Хмельницька область}- 
| [[Хмельницькый]] (-{''Хмельницький''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Черкаска область]]
| -{Черкаська область}-
| [[Черкасы]] (-{''Черкаси''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Чернівецька область]]
| -{Чернівецька область}-
| [[Чернівцї]] (-{''Чернівці''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Чернїгівска область]]
| -{Чернігівська область}-
| [[Чернїгів]] (-{''Чернігів''}-)
|}

{{Oblasts of Ukraine}}

== Колишнї области ==
* [[Дрогобичска область]]
* [[Ізмаїльска область]]
* [[Крымска область]]

== Референції ==
{{reflist}}

== Поз. тыж ==
* [[Адміністративноє діленя Украины|Адміністратівна єдинка Україны]]
* [[Область]]
* [[Реґіон]]

[[Катеґорія:Области Україны|*]]</text>
      <sha1>08d6o6jyx8j0l2j2i181s8s9ll8aqon</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167963</id>
      <parentid>167962</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T14:41:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167963</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11384" sha1="clg7ptqyzcsdkshf7jm13q424xg1405" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
[[File:Ukraine, administrative divisions (claims hatched) - cs - colored.svg|thumb|Адміністратівны єдиніцї найвысшой уровни в Українї]]
'''О́бласть''' є [[Адміністративноє діленя Украины|адміністратівна єдиніця]] [[Україна|Україны]]. Україна є роздїлена на 24&amp;nbsp;адміністратівных областей ({{lang-uk|область}}).&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Конституція України |url=https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 |access-date=2024-01-14 |website=Офіційний вебпортал парламенту України |language=uk}}&lt;/ref&gt; Україна є [[Унитарна держава|унітарный штат]], в дослїдку чого области мають лем тоты компетенції, котры їм признав україньскый устав.&lt;ref&gt;Конституція України - Розділ IX. [https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil-ix ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ] Процитовано 31 липня 2024&lt;/ref&gt; Непозераючі на то, же Україна є унітарный і недїлимый штат, єствують сполоченьскы і політічны роздїлы меджі северныма і западныма і южныма і выходныма частями країны. Повод того внуторного роздїлїня країны повязане з тым, же западны области были припоєны к [[Украинска ССР|Україньской совєтьской соціалістічной републікы]] на основі [[Пакт Рібентроп-Молотов|пакту Ріббентроп-Молотов]] в роках 1939–1940, причім передтым были частёв [[Румуньско|Румуньска]] і [[Рѣчь Посполита II.|Польска]] — Северна Буковина і выходне Польско. [[Підкарпатьска Русь]], котра была частёв [[Чеськословеньско|Чехословакії]] в роках 1918–1939 і Мадярьска в роках 1939–1944 была к [[Совєтьскый союз|СССР]] офіціално припоєна в роцї&amp;nbsp;1946 як [[Закарпатска область|Закарпатьска область]]. Остаток Україны тогды быв частёв [[РСФСР|Совєтьской Росії]] і СССР од року 1919 і перед [[Перша світова война|Першов світовов войнов]] быв частёв [[Російска імперія|Російской імперії]] од 18.&amp;nbsp;стороча і такым чіном підлїгав русіфікації і російского впливу. Особитов главов [[Крым|Крымского полоострова]], котрый є обываный переважно [[Русы|Росіянами]] і частёв Україны ся став в роцї&amp;nbsp;1955. Дослїдкы такого бурливого розвою Україны мож задати ай днесь, кедь можна слїдовати великый розкол обывательства подля ґеоґрафічной пологы. 

Теріторія Україны ся дїлить на найвысшы уровни (27&amp;nbsp;субєктів): на 1 автономну републіку (Крым), 24&amp;nbsp;области і 2&amp;nbsp;міста зо шпеціалным статусом (м. [[Кієв]] і [[Севастополь]]). Севастополь лежачій на Крымі не є частёв [[Автономна републіка Крым|Автономной републікы Крым]]. 

Автономна републіка Крым і місто Севастополь суть од року 2014 предметом російской анексії і Україна не має над тыма реґіонами жадну контролу. Україна ани векшына світа їх то непризнає, также [[де юре|де-юре]] оставать тоты єдиніцї частёв Україны. Четыри области Україны переважно окупованы [[Росія|Росіёв]] ([[Донецька область|Донецька]], [[Луганьска область|Луганьска]], [[Херсоньска область|Херсоньска]] і [[Запорізька область|Запорізька области]]) ся концём септембра 2022 стали частёв Російской федерації на основі незаконных референдумів о припоїню к Росії. Выслїдкы референдумів і їх вывой были меджінародно спохыбнено і векшына штатів [[Орґанізація споєных націй|ОСН]] їх непризнала.&lt;ref&gt;{{Cite news |date=2022-09-30 |title=Putin signs documents to illegally annex four Ukrainian regions, in drastic escalation of Russia's war |url=https://www.theglobeandmail.com/world/article-putin-signs-documents-to-unlawfully-claim-4-ukrainian-regions-in/ |access-date=2024-01-14 |work=The Globe and Mail |language=en-CA}}&lt;/ref&gt; Окрем Луганьской области Росія не має повного контролу над теріторіями жадной з тых областей.

== Список областей ==
Найвекшым подля розлогов областю є [[Одеська область]]&amp;nbsp;— 33310&amp;nbsp;км², а найменшым є [[Чернівецька область]]&amp;nbsp;— 8097&amp;nbsp;км². 
{| border=0 cellspacing=0 cellpadding=2 style=&quot;text-align:left; border:1px solid #ddd; font-size:90%;
|- style=&quot;background:#ddd; vertical-align:top;&quot;
! style=&quot;text-align:left; font-weight:normal;&quot; | Область
! style=&quot;text-align:left; font-weight:normal;&quot; | По україньскы
! style=&quot;text-align:left; font-weight:normal;&quot; | Головне місто
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Вінницька область]]
| -{Вінницька область}-
| [[Вінниця]] (-{''Вінниця''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Волиньска область]]
| -{Волинська область}-
| [[Луцьк]] (-{''Луцьк''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Днїпропетровска область]]
| -{Дніпропетровська область}- 
| [[Днїпро (місто)|Днїпро]] (-{''Дніпро''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Донецька область]]
| -{Донецька область}- 
| [[Донецьк]] (-{''Донецьк''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Жытомирьска область]]
| -{Житомирська область}- 
| [[Жытомир]] (-{''Житомир''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Закарпатска область|Закарпатьска область]]
| -{Закарпатська область}- 
| [[Ужгород]] (-{''Ужгород''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Запорізька область]]
| -{Запорізька область}- 
| [[Запоріжя]] (-{''Запоріжжя''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Ивано-Франкӯвська область|Івано-Франківска область]]
| -{Івано-Франківська область}- 
| [[Івано-Франківск]] (-{''Івано-Франківськ''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Киёвська область|Кієвска область]]
| -{Київська область}- 
| [[Кієв]] (-{''Київ''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Кіровоградьска область]]
| -{Кіровоградська область}- 
| [[Кропивницькый]] (-{''Кропивницький''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Луганьска область]]
| -{Луганська область}- 
| [[Луганьск]] (-{''Луганськ''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Львівска область]]
| -{Львівська область}- 
| [[Львів]] (-{''Львів''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Миколаївска область]]
| -{Миколаївська область}- 
| [[Миколаїв]] (-{''Миколаїв''}-) 
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Одеська область]]
| -{Одеська область}- 
| [[Одеса]] (-{''Одеса''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Полтавска область]]
| -{Полтавська область}- 
| [[Полтава]] (-{''Полтава''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Рівненьска область]]
| -{Рівненська область}- 
| [[Рівне]] (-{''Рівне''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Сумска область]]
| -{Сумська область}- 
| [[Сумы]] (-{''Суми''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Тернопільска область]]
| -{Тернопільська область}- 
| [[Тернопіль]] (-{''Тернопіль''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Харьковска область]]
| -{Харківська область}- 
| [[Харьков]] (-{''Харків''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Херсоньска область]]
| -{Херсонська область}- 
| [[Херсон]] (-{''Херсон''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Хмельницька область]]
| -{Хмельницька область}- 
| [[Хмельницькый]] (-{''Хмельницький''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Черкаска область]]
| -{Черкаська область}-
| [[Черкасы]] (-{''Черкаси''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top; background:#f0f0f0; &quot;
| [[Чернівецька область]]
| -{Чернівецька область}-
| [[Чернівцї]] (-{''Чернівці''}-)
|- style=&quot;vertical-align:top;&quot;
| [[Чернїгівска область]]
| -{Чернігівська область}-
| [[Чернїгів]] (-{''Чернігів''}-)
|}

{{Oblasts of Ukraine}}

== Колишнї области ==
* [[Дрогобичска область]]
* [[Ізмаїльска область]]
* [[Крымска область]]

== Референції ==
{{reflist}}

== Поз. тыж ==
* [[Адміністративноє діленя Украины|Адміністратівна єдинка Україны]]
* [[Область]]
* [[Реґіон]]

[[Катеґорія:Области Україны|*]]</text>
      <sha1>clg7ptqyzcsdkshf7jm13q424xg1405</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Краина</title>
    <ns>10</ns>
    <id>23340</id>
    <redirect title="Шаблона:Інфобокс о країнї" />
    <revision>
      <id>167994</id>
      <parentid>157705</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:37:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Змінено ціль перенаправлення з [[Шаблона:Інфобокс про країну]] на [[Шаблона:Інфобокс о країнї]]</comment>
      <origin>167994</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="83" sha1="cwnnnfuzgoyjgzqm3hhs5nti4ygs082" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:Інфобокс о країнї]]</text>
      <sha1>cwnnnfuzgoyjgzqm3hhs5nti4ygs082</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Борис Георгиевич Перчаткин</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24779</id>
    <revision>
      <id>167999</id>
      <parentid>167922</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T20:41:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167999</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16951" sha1="t092w4wcy22kcszovy67vnyhupp5w7s" xml:space="preserve">{{Особа проста
| Имя = Борис Георгиевич Перчаткин
| Уроджѣня           = {{Birth date and age|1946|7|1}}
| Мѣсто_роджѣня      = [[Миргород]], [[Украинска ССР|УССР]], [[СССР]]&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;
| Чинность           = правооборонця, релиґійный лидер
}}
'''Борис Георгиевич Перчаткин''' ({{ref-ru}} ''Борис Георгиевич Перчаткин''; *1. юл 1946) — [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|совѣтскый]] и [[Споєны штаты америцькы|америцкый]] правооборонця, еден из найпознатшых дѣятельох религийного емиграчного руху, што ся зачав концьом 1970-х – зачатком 1980-х рокох у городѣ [[Находка]]. Року 1989 быв на чолѣ лобистского дѣятельства у [[США]] за приятя «поправкы Лаутенберга» (Lautenberg Amendment), вдякы котрой около 1 милиона представительох религийных меншин из краин бывшого [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совѣтского Союза]] достали право легално емигровати до [[Споєны штаты америцькы|США]].&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;&gt;{{cite web |last=Романович |first=Михаил |year=2023 |title=Правозащитник, Борис Перчаткин, смертельно болен |website=spasenie.by |date=2023-09-26 |url=https://spasenie.by/publ/pravozashhitnik_boris_perchatkin_smertelno_bolen/4-1-0-82 |language=ru}}&lt;/ref&gt;

== Биография ==
=== Ранны рокы и прилученя ку церкви ===
Борис Перчаткин ся родив у фамилии военного пилота незадовго перед тым, як отець му загыб у автокатастрофѣ. По пару роках мати му ся оддала за иншого военного, но року 1983 отчима арештовали за то, же под час бунту одпер выконати розказ, и засудили на 25 рокы каторжных робот у лаграх [[Воркута|Воркуты]]. Яко 16-рочный Борис у Находцѣ прийшов до пятидесятницкой Церкви и став ся ей членом. Надале зачав зберати информации о переслѣдованю вѣрникох у Совѣтском Союзѣ и активно дѣлити ся нев зо заграничныма новинарями.&lt;ref name=&quot;semjonova&quot;&gt;{{cite web |last=Семенова |first=Виктория |year=2020 |title=Борис Перчаткин — о том, как помогал верующим из СССР попасть в США |website=usa.one |date=2020-01-03 |url=https://usa.one/2020/01/boris-perchatkin-o-veruyushhix-v-sssr-immigracii-v-ssha-i-aktivizme/ |language=ru}}&lt;/ref&gt;

=== Емиграчный рух и контакты из дисидентами ===
Року 1976 Перчаткин сполу из соратниками Василийом Патрушевым, В. А. Бурлаченком и Владимиром Степановым навязав контакты из [[Дисиденты в СССР|дисидентами]] у [[Москва|Москвѣ]].&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot;&gt;{{cite journal |last=Островская |first=О. П. |year=2017 |title=Судьбы участников эмиграционного движения пятидесятников на дальнем востоке в 1970-1980-х гг. |journal=Владивосток – точка возвращения: прошлое и настоящее русской эмиграции |publisher=Дальневосточный юридический институт МВД РФ |url=http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65 |language=ru |pages=65—70 |archive-url= https://web.archive.org/web/20230926080912/http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65 |archive-date=2023-09-26}}&lt;/ref&gt; Дисиденты порадили им дати ростучому емиґрачному руху орґанизовану форму.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; Того ж року Находку навщѣвила представителька [[Московска Гелсинкска ґрупа|Московской Гелсинкской ґрупы]] Л. В. Воронина.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; Одтогды Перчаткин активно робив на то, обы организовати масовый выѣзд пятидесятникох из Совѣтского Союза.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; Послав тыж воззваня до [[ОЗН]], [[Свѣтова рада Церков|Свѣтовой рады Церков]] и голов держав, котры подписали [[Гелсинкскы догоды]], информуючи о непрерывных переслѣдованях вѣрникох у [[СССР]].&lt;ref name=&quot;nashaamerica&quot;&gt;{{cite web|url=http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/|title=Он спас 1 млн человек. Сегодня они не могут собрать ему на операцию. Как же так?|website=www.nashaamerica.com|date=2023-09-26|access-date=2023-09-26|language=ru|archive-date=2023-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230926133215/http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/|url-status=live}}&lt;/ref&gt;

В року 1977 въедно из Николайом Горети од имени пятидесятникох выступив на защиту арештованых дисидентох [[Александр Гинзбург|Александра Гинзбурга]], [[Юрий Орлов|Юрия Орлова]] и [[Анатолий Щаранский|Анатолия Щаранского]].&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; Того ж року сполу из [[Христианство|христианами]] инших конфесий взяв участь у публичной голодовцѣ, вымагаючи дозволу на выѣзд про переслѣдованых христиан.&lt;ref name=&quot;ukrweekly&quot;&gt;{{cite journal|author=Zenon Snylyk|title=Dissidents fast across USSR|url=https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf|journal=The Ukrainian Weekly|publisher=Ukrainian National Association|date=1977-10-09|volume=LXXXIV|issue=222|pages=2|language=en|archive-date=2023-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230926074510/https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf|url-status=live}}&lt;/ref&gt;

20. децембра 1978 Перчаткин из пошты у Находцѣ спробовав послати новорочну телеграму [[Презіденты США|президентови США]] [[Джимми Картер]]ови, просячи дати увагу на людей, позбавленых религийной слободы.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;nashaamerica&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;dementjev&quot;&gt;{{cite book |author=Андрей Дементьев |title=АВЕН-ЕЗЕР. Евангельское движение в Приморье 1898-1990 годы |url=http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf |location=Владивосток |publisher=Русский остров |year=2011 |pages=213 |isbn=978-5-93577-054-2 |language=ru |archive-date=2023-09-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230925212100/http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf |url-status=live}}&lt;/ref&gt;

Од року 1979 быв на чолѣ организачной роботы в створеню центра про вѣрникох, котры хотѣли емигровати. Року 1980 быв выбраный за секретаря новоствореной «Емиграчной рады совѣтскых церков пятидесятникох».&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;

=== Державны переслѣдованя и арешт ===
Як найактивнѣйшый член комитета вѣрникох, котры подавали жадость на емиграцию, став ся цѣльом репресий од совѣтскых урядох.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; У мѣстной пресѣ проти ньому и його родинѣ вывинули велику клеветницку кампань.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;

21. августа 1980 Перчаткина арештовали у Находцѣ.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; В конци марца 1981,&lt;ref name=&quot;dtic&quot;&gt;[https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA145453.pdf Chronology of Soviet Dissidence: January 1970 through December 1982]&lt;/ref&gt; за ст.&amp;nbsp;190.1 Криминалного кодексу [[РСФСР]] («шыреня явно ложных вымыслох, котры безчестять совѣтскый державный и общественый устрой») зостав засудженый на 2 рокы лагрох.&lt;ref name=&quot;dtic&quot;/&gt; Подля релаций радиостаницѣ [[Голос Америкы]], под час слѣдства и суда давали му хемичны субстанции (невролептикы), зашто даколько разы страчав тямку.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;

По выслободженю у августѣ 1982 дале продовжив бой за право на емиграцию. Авшак у фебруарѣ 1983 быв зась арештованый и засудженый на 1,5 рокы лагрох за якобы незаконне ношѣня холодного зброю.&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;

=== Емиграция до США и поправка Лаутенберга ===
Року 1987 приладив рапорт про Конгрес США «О станѣ религий у СССР». З тым рапортом выступив у Конгресѣ, а пак Перчаткина запросили на стрѣчу из державным секретарьом США [[Джордж Шульц|Джорджом Шульцом]]&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;/&gt; и предсѣдником Высшого суда США [[Уильям Ренквист|Уильямом Ренквистом]].&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;/&gt; У маю 1988, коли [[Презіденты США|президент США]] [[Рональд Рейган]] быв из визитом у Москвѣ, Перчаткин як представитель совѣтскых протестантох в числѣ делегации зоз 40 особ быв запрошеный на стрѣчу из первов дамов [[Ненси Рейган]].&lt;ref name=&quot;gura&quot;&gt;{{cite journal |last=Гура |first=В. О. |year=2018 |title=Історія та есхатологічні мотиви релігійної еміграції пізніх протестантів із СРСР 1987–2017 рр. |journal=Гілея: науковий вісник |issue=135 |pages=171—175 |issn=2076-1554 |url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&amp;Image_file_name=PDF/gileya_2018_135_47.pdf |language=uk}}&lt;/ref&gt;

26. юла 1988 Перчаткин зоз цѣлов родинов емигровав до [[Споєны штаты америцькы|США]].&lt;ref name=&quot;gura&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt; 4. августа 1988 выступив у Конгресѣ США из рапортом о геноцидѣ вѣрникох у Совѣтском Союзѣ.&lt;ref name=&quot;gura&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;photo&quot;&gt;{{cite web|url=https://russiainphoto.ru/photos/195013/|title=Foto - Boris Perchatkin|website=russiainphoto.ru|date=2023-09-26|language=ru}}&lt;/ref&gt; Вдякы тым змаганям&lt;ref name=&quot;futornyj&quot;&gt;{{cite journal|author=Виталий Футорный|title=25-летие начала исхода|url=https://issuu.com/afisha/docs/diaspora_08-11-13/9|journal=Диаспора. Славянская общественная газета|date=2013-08-11|volume=16|issue=15|pages=9|language=ru}}&lt;/ref&gt; в року 1989 была прията «поправка Лаутенберга», названа за сенатором [[Френк Лаутенберг|Френком Лаутенбером]]. За першы 10 рокы платности той поправкы около 350&amp;nbsp;000 религийных утѣкачох оселили ся у США,&lt;ref name=&quot;gura&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;semjonova&quot; /&gt; а до 2010 року тото число досягло около милиона особ.&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;/&gt;

=== Обществене дѣятельство у США ===
Жиючи у США, Перчаткин створив персоналный веб-сайт и заклав христианську правооборонну организацию ARRC (American-Russian Relief Committee).&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;romanovic&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;arrc&quot;&gt;{{cite book|author=United States Congress Commission on Security and Cooperation in Europe|title=Unregistered Religious Groups in Russia: Hearing Before the Commission on Security and Cooperation in Europe|url=https://books.google.com/books?id=_YhIiVBx_5kC|year=2007|publisher=U.S. Government Printing Office|isbn=978-0-16-077910-7|language=en}}&lt;/ref&gt; Выдав тыж автобиографичну книгу «Огняны ходникы» ({{ref-ru}} ''Огненные тропы'').&lt;ref name=&quot;ostrovskaja&quot; /&gt;

Влѣтѣ 2025 Перчаткин сполу из колегами давав свѣдчѣня у Державном департаментѣ США и Комисии США з межинародной религийной слободы (USCIRF), выказуючи факты переслѣдованя христиан-пацифистох в Украинѣ и Росии. У том контекстѣ тыж лобийовав отворѣня специалной емиграчной квоты про украинскых пацифистох подля програмы [[Uniting for Ukraine|U4U]].&lt;ref name=&quot;slavicsac&quot;&gt;{{cite web|url=https://www.slavicsac.com/2025/07/14/ukraine-russian-christians/|title=В США обсуждают защиту христиан из Украины и России|author=SlavicSac|website=Slavic Sacramento|date=2025-07-15|language=ru}}&lt;/ref&gt;

== Упоминкы ==
Познатый совѣтскый дисидент [[Андрей Сахаров]] в року 1981 во своей статѣ «Одповѣдалность ученых» прямо споминать имя Бориса Перчаткина межи иншыма политичными арештантами.&lt;ref name=&quot;sakharov&quot;&gt;{{cite web|url=https://www.sakharov.space/lib/otvetstvennost-uchenyh|title=Сахаров. Ответственность учёных|website=sakharov.space|language=ru}}&lt;/ref&gt;

== Жерела ==
* {{Cite journal
 |author   = Michael Rowe
 |title    = The Soviet pentecostal emigration movement
 |url      = https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/09637498308431098
 |journal  = Religion in Communist Lands
 |language = en
 |date     = 2 January 2008
 |volume   = 11
 |issue    = 3
 |pages    = 337–339
 |doi      = 10.1080/09637498308431098
 |ref      = Rowe
 |url-access= subscription }}
* {{Cite journal
 |author    = Catherine Wanner
 |title     = Religion and Refugee Resettlement: Evolving Connections to Ukraine since World War II
 |url       = https://brill.com/view/journals/css/44/1-2/article-p44_4.xml
 |journal   = Canadian-American Slavic Studies
 |language  = en
 |publisher = Brill Schöningh
 |date      = January 2010
 |volume    = 44
 |issue     = 1–2
 |pages     = 44–66
 |issn      = 2210-2396
 |doi       = 10.1163/221023910X512796
 |ref       = Wanner
 |url-access= subscription}}
* {{Cite news|title=Soviet Pentecostals Meet Illegally and Form Council|last=Special To the New York Times|url=https://www.nytimes.com/1979/09/05/archives/soviet-pentecostals-meet-illegally-and-form-council-20-delegates.html|access-date=2025-12-18|lang=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20180310060316/https://www.nytimes.com/1979/09/05/archives/soviet-pentecostals-meet-illegally-and-form-council-20-delegates.html|archive-date=2018-03-10}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1946||Перчаткин, Борис Георгиевич}}</text>
      <sha1>t092w4wcy22kcszovy67vnyhupp5w7s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Закон Кулома</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24782</id>
    <revision>
      <id>167969</id>
      <parentid>167917</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T16:15:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Obelick09</username>
        <id>32400</id>
      </contributor>
      <origin>167969</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13468" sha1="4ivgtx1o2ese3vy5jlzd90f0u3d5lje" xml:space="preserve">[[Файл:Леніі сил поля електричного (+-).jpg|міні|Дїяня &quot;леній сил&quot; поля електричного вытвореного електричныма ладунками, в котрых протиставны знакы. Знамка взята зо книжкы &quot;Фізыка&quot; част 2 (1960) Д. Халидая тай Р. Ресника.]]
'''Закон Кулома''' — закон [[:rue:Фізіка|фізыкы]] описуючый вартость [[:rue:Сила|силы]], котра выникат помедже двома точковыма, електричныма ладунками. Тоту же силу зовут силом Кулома або електростатічном, прото же односит ся ґу обєктом, котры сут до себе як нерухомы. Мено закона походит од [[:rue:Франція|французского]] фізыка, Шарльа-Августа де Кулома (1736 – 1806), котрым ся первістні він публіковав 1785 рока. Правило є основом електростатікы тай было важным фактором при розвитку [[:rue:Електромаґнетізм|електромаґнетізму]]. 

Закон бесідує, же ''безвзглядна велькіст'' електростатічной силы помедже двома точковыма, електричныма ладунками є ''безпосередньо пропорціонална'' до кількочника безвзглядных вартости сесых же ладунків тай ''на против пропорціонална'' до квадрата далекости помедже нима. Математычні, правило мож представити як:&lt;ref&gt;[https://books.google.pl/books/about/Maxwell_s_Equations.html?id=2j0KljZHNhkC&amp;redir_esc=y Maxwell's Equations]&lt;/ref&gt;


&lt;math&gt;| F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot | q_2|}{r^2} = \frac{1}{4\pi\varepsilon_0} \cdot \frac{|q_1|\cdot|q_2|}{r^2}&lt;/math&gt;


&lt;small&gt;&lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; - безвзглядна вартость електростатічной силы;&lt;/small&gt;  

&lt;small&gt;&lt;math&gt;q_1, q_2&lt;/math&gt; - вартости двох точковых ладунків, помедже котрыма выникат електростатічна сила;&lt;/small&gt;

&lt;small&gt;&lt;math&gt;r&lt;/math&gt; - далекост помедже точковыма ладунками;&lt;/small&gt; 

&lt;small&gt;&lt;math&gt;k_e&lt;/math&gt; - стойаннист Кулома; єй дазраз пишут як &lt;math&gt;\frac{1}{4\pi\varepsilon_0}&lt;/math&gt;, де  &lt;math&gt;\varepsilon_0&lt;/math&gt; то діелеитрична проникливіст (стойаннист діелеитрична).&lt;/small&gt; 

== Історичный перегляд ай вывід математычного взірця ==
[[Файл:Bcoulomb.png|міні|Рысунок крутильной вагы взятый з памятників Шарля Кулома.]]
Перед баданями Кулома люде знали за електричны властивости декотрых предметів, напримір бурштина. Лемже то він был ''першым'', котрый зміряв велькіст електричных сил, притягуючых і одпыхаючых, опрацував описуючый іх закон ай розповсядив своє діло. Во своїх баданях Шарль Кулом хосновав нарядя, што носит мено крутильной вагы. Інструмент подобный до того, котрый хосновав Шарль Кулон складав ся, приближно, з валцоватой коморы в котрій на тонькым волокні была завішена тычка. На єдным з єй кінців находила ся єдна зо двох переводуючых [[:rue:Електрика|електрику]] куль. Друга зас была приваджена до інчой, нерухомой тычкы, што преходила без дїру в коморї.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://openstax.org/books/physics/pages/18-2-coulombs-law 18.2 Coulomb's law]&lt;/ref&gt; 

Шарль Кулом во своїх [[:rue:Експерімент|експеріментах]] доручав кулям незнаме множество єднакых, електричных ладунків, што спричыняло іх взаємне одпыханя (єднакы ладункы одпыхают ся взаімні). Выникаюча помедже нима сила выкликувала оборот находуючой ся на кінци завішеной тычкы кулі в противному до положыня нерухомой кулі напрямі. Товды же Кулом яв крутити волокном, жебы іх наново приближыти єдена ґу другій, міряючы, єдночасно, силу скрута. Понадто, бадач провіряв влияня на ню кількости електричного ладунку, схоснувуючы правду, же ладунок все роздїлят ся рівно медже двома, переводуючыма електрику кулями єднакого выміру. Повторіня того крока дозволило Куломові дїлити цїлый ладунок на два хоц якє чысло разів.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; 

Своїма баданями Кулом выімав дві, основны правды:&lt;blockquote&gt;'''1° cила електростатічна помедже кулями залежыт од далекости як противнист єй квадрата. Примірні — кєд зменшыти одступ помедже кулями двоєкрат, то сила, што іх одсуват зможе ся штырократ. Сесы внескы записуєме:'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;/blockquote&gt;


&lt;math&gt;| F| \varpropto \frac{1}{r^2}&lt;/math&gt;           


&lt;small&gt;Ту: &lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; вартость силы, што дїє помедже двома кулями, котры одділят далекост &lt;math&gt;r&lt;/math&gt;&lt;/small&gt;; &lt;blockquote&gt;'''2° cила електростатічна помедже кулями залежыт безпосередньо пропорціоналні од кількости ладунків, што сут згромаджены на баданых обєктах. Примірні - кєд звекшыти ладунок згромадженый на єдній з куль двоєкрат, то сила, што іх одсуват зможе ся тіж двоєкрат. Сесы внескы записуєме:'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;/blockquote&gt;


&lt;math&gt;| F| \varpropto |q_1| \cdot |q_2|&lt;/math&gt;           


&lt;small&gt;Ту: &lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; вартость силы, што дїє помедже двома кулями, на котрых сут згромаджены ладункы &lt;math&gt;q_1&lt;/math&gt; тай  &lt;math&gt;q_2&lt;/math&gt;.&lt;/small&gt; 

Получыти дві правды даст ривнаня: 

&lt;math&gt;|F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot |q_2|}{r^2}&lt;/math&gt; .  

Вірніст выслїдків Кулома, отриманых вдяка крутильной вагы, была барз низка, не веце як дакілько процентів. Перед Куломом, і незалежні од нього, [[:rue:Анґлія|анґлицкый]] [[:rue:Ученый|ученый]], Генрі Кавендіш (1731 – 1810), провлюв свій експерімент&lt;ref&gt;[https://geometrydude.wordpress.com/2012/12/22/cavendishs-phenomenological-derivation-of-coulombs-law/ Cavendish’s phenomenological derivation of Coulomb’s law]&lt;/ref&gt;, котрый довлюв, же експонент при противности далекости, барз правдоподібні, мат велькіст помедже &lt;math&gt;1,98&lt;/math&gt; ай &lt;math&gt;2,02&lt;/math&gt;. Лемже він не вырїшыв розповсядити свої науковы жнива, зато в тот час мало хто знав за його выслїдкы. Лем деси сто років пак выглядав іх [[:rue:Джеймс_Клерк_Максвелл|Джеймс Клерк Максвелл]] (1831 – 1879), котрый повторив експерімент Кавендіша при векшій докладности, што позволило установити граніцї точности вартости експонента на &lt;math&gt;2,00005-1,99995&lt;/math&gt;. 1936 рока, [[:rue:Споєны_штаты_америцькы|америцкым]] фізыком, С.Й. Плимптони тай В.Е. Ловтони, вдало ся вызначыти його велькіст на барз высокому ступени &lt;math&gt;2,000 000 002-1,999 999 998&lt;/math&gt;.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://ru.scribd.com/document/628882700/Volume-2-David-Halliday-Robert-Resnick-Physics-Part-II-2-1978-Wiley-Libgen-li (Volume 2) David Halliday, Robert Resnick - Physics - Part II 2 (1978, Wiley) - Libgen - Li]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[[iarchive:sim_physical-review_1936-12-01_50_11|The Physical Review  1936-12-01: Vol 50 Iss 11]]&lt;/ref&gt; 

== Фізычный попис закона ==

* [[Файл:Coulomb force attraction.svg|міні|Електростатічна сила тягніня.]]Стойаннист Кулома, &lt;math&gt;k_e&lt;/math&gt;, выражена в [[:rue:Система_SI|укладі єдниц СI]] мат вартость  &lt;math&gt;k_e=8,99 \cdot 10^9 \cdot N \cdot m^2 \cdot C^{-2}&lt;/math&gt;.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; Подля законів дінамікы [[:rue:Ісаак_Нютон|Іссака Ньютона]] силы електростатічны дїють на підовж леній, котры лучат осередкы ладунків; велькіст силы, што влият окремо на каждый з ладунків є єднака, аж кєд іх кількости (велькости) сут ріжны.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

* Кєд в ладунках єднакы знакы (&quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot; і &quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot; лебо &quot; &lt;math&gt;-&lt;/math&gt; &quot; і &quot;&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;&quot;), то будут ся они одпыхали; кєд будут они мали ріжны знакы (&quot;&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;&quot; і &quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot;), то будут ся притігали.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

* Закон Кулома фунґує лем одісні ладунків, котры сут до себе як нерухомы.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Кєд ладунок є згромадженый в округлім предметі тай рівно по ним розложеный, а бадане місце россягу електростатічной силы виходит поза його внутри, то з цїлым ладунком мож ся обходити гейбы быв пунктом.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Правило найгладше хоснувати з округлыма обєктами, зато добрі ся ним послугувати кєд баданы обєкты сут добрі меншы як далекост помедже нима — товды же мож ся з нима обходити як з кулями.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Кєд міркуєме роботу сил выступуючых помедже веце нич двома ладунками, взорец притримує ся каждой іх пары окремо. Примірнi, розсмотрюєме уклад ладунків чысленности &lt;math&gt;N&lt;/math&gt; — &lt;math&gt;q_1, q_2, ...q_N &lt;/math&gt;. Жебы вызначыти конечну силу дїючу на абы-якій ладунок &lt;math&gt;q_a&lt;/math&gt;, додаєме силы, што выникают помедже &lt;math&gt;q_a&lt;/math&gt; (&lt;math&gt;1 \leq a\leq N&lt;/math&gt;) тай вшыткыма інчыма ладунками.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;  Математычні, мож тото представити як:

&lt;math&gt;\sum_{i=1}^{a-1}}{\vec{F_{ai}} + \sum_{k=(a+1)}^{N}}{\vec{F_{ak}}&lt;/math&gt;  .

Закон Кулома часто порівнуют з ''законом загального тяжіня'' Іссака Ньютона. Адде оба правила залежат од далекости як противнист єй квадрата тай од якысых властивости обєктів, помедже котрыма дїє сила — електричного ладунку в силі електростатічній ай [[:rue:Маса|масы]] в [[:rue:Ґравітація|силі тяжіня]]. Лемже сила електростатічна здатна притігати а одпыхати, кєд же сила тяжіня може робити лем то перше. Тоту правду высвітлят ся так, же істнуют два виды ладунків, кєд неє неґатывной масы — зато мусит быти лем єден вид дїяня силы тяжіня помедже масами.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Жрідла ==
&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>4ivgtx1o2ese3vy5jlzd90f0u3d5lje</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167970</id>
      <parentid>167969</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T16:19:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <origin>167970</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13472" sha1="593nxocg6e5yx4jylval604tpqya2ba" xml:space="preserve">[[Файл:Леніі сил поля електричного (+-).jpg|міні|Діяня &quot;леній сил&quot; поля електричного вытвореного електричныма ладунками, в котрых протиставны знакы. Знамка взята зо книжкы &quot;Фізыка&quot; част 2 (1960) Д. Халидая тай Р. Ресника.]]
'''Закон Кулома''' — закон [[:rue:Фізіка|фізыкы]] описуючый вартость [[:rue:Сила|силы]], котра выникат помедже двома точковыма, електричныма ладунками. Тоту же силу зовут силом Кулома або електростатічном, прото же односит ся ґу обєктом, котры сут до себе як нерухомы. Мено закона походит од [[:rue:Франція|французского]] фізыка, Шарльа-Августа де Кулома (1736 – 1806), котрым ся первістні він публіковав 1785 рока. Правило є основом електростатікы тай было важным фактором при розвитку [[:rue:Електромаґнетізм|електромаґнетізму]]. 

Закон бесідує, же ''безвзглядна велькіст'' електростатічной силы помедже двома точковыма, електричныма ладунками є ''безпосередньо пропорціонална'' до кількочника безвзглядных вартости сесых же ладунків тай ''на против пропорціонална'' до квадрата далекости помедже нима. Математычні, правило мож представити як:&lt;ref&gt;[https://books.google.pl/books/about/Maxwell_s_Equations.html?id=2j0KljZHNhkC&amp;redir_esc=y Maxwell's Equations]&lt;/ref&gt;


&lt;math&gt;| F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot | q_2|}{r^2} = \frac{1}{4\pi\varepsilon_0} \cdot \frac{|q_1|\cdot|q_2|}{r^2}&lt;/math&gt;


&lt;small&gt;&lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; - безвзглядна вартость електростатічной силы;&lt;/small&gt;  

&lt;small&gt;&lt;math&gt;q_1, q_2&lt;/math&gt; - вартости двох точковых ладунків, помедже котрыма выникат електростатічна сила;&lt;/small&gt;

&lt;small&gt;&lt;math&gt;r&lt;/math&gt; - далекост помедже точковыма ладунками;&lt;/small&gt; 

&lt;small&gt;&lt;math&gt;k_e&lt;/math&gt; - стойаннист Кулома; єй дазраз пишут як &lt;math&gt;\frac{1}{4\pi\varepsilon_0}&lt;/math&gt;, де  &lt;math&gt;\varepsilon_0&lt;/math&gt; то діелеитрична проникливіст (стойаннист діелеитрична).&lt;/small&gt; 

== Історичный перегляд ай вывід математычного взірця ==
[[Файл:Bcoulomb.png|міні|Рысунок крутильной вагы взятый з памятників Шарля Кулома.]]
Перед баданями Кулома люде знали за електричны властивости декотрых предметів, напримір бурштина. Лемже то він был ''першым'', котрый зміряв велькіст електричных сил, притягуючых і одпыхаючых, опрацував описуючый іх закон ай розповсядив своє діло. Во своїх баданях Шарль Кулом хосновав нарядя, што носит мено крутильной вагы. Інструмент подобный до того, котрый хосновав Шарль Кулон складав ся, приближно, з валцоватой коморы в котрій на тонькым волокні была завішена тычка. На єдным з єй кінців находила ся єдна зо двох переводуючых [[:rue:Електрика|електрику]] куль. Друга зас была приваджена до інчой, нерухомой тычкы, што преходила без діру в коморі.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://openstax.org/books/physics/pages/18-2-coulombs-law 18.2 Coulomb's law]&lt;/ref&gt; 

Шарль Кулом во свойіх [[:rue:Експерімент|експеріментах]] доручав кулям незнаме множество єднакых, електричных ладунків, што спричыняло іх взаємне одпыханя (єднакы ладункы одпыхают ся взаімні). Выникаюча помедже нима сила выкликувала оборот находуючой ся на кінци завішеной тычкы кулі в противному до положыня нерухомой кулі напрямі. Товды же Кулом яв крутити волокном, жебы іх наново приближыти єдена ґу другій, міряючы, єдночасно, силу скрута. Понадто, бадач провіряв влияня на ню кількости електричного ладунку, схоснувуючы правду, же ладунок все розділят ся рівно медже двома, переводуючыма електрику кулями єднакого выміру. Повторіня того крока дозволило Куломові ділити цілый ладунок на два хоц якє чысло разів.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; 

Своїма баданями Кулом выімав дві, основны правды:&lt;blockquote&gt;'''1° cила електростатічна помедже кулями залежыт од далекости як противнист єй квадрата. Примірні — кєд зменшыти одступ помедже кулями двоєкрат, то сила, што іх одсуват зможе ся штырократ. Сесы внескы записуєме:'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;/blockquote&gt;


&lt;math&gt;| F| \varpropto \frac{1}{r^2}&lt;/math&gt;           


&lt;small&gt;Ту: &lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; вартость силы, што дїє помедже двома кулями, котры одділят далекост &lt;math&gt;r&lt;/math&gt;&lt;/small&gt;; &lt;blockquote&gt;'''2° cила електростатічна помедже кулями залежыт безпосередньо пропорціоналні од кількости ладунків, што сут згромаджены на баданых обєктах. Примірні - кєд звекшыти ладунок згромадженый на єдній з куль двоєкрат, то сила, што іх одсуват зможе ся тіж двоєкрат. Сесы внескы записуєме:'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;/blockquote&gt;


&lt;math&gt;| F| \varpropto |q_1| \cdot |q_2|&lt;/math&gt;           


&lt;small&gt;Ту: &lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; вартость силы, што дїє помедже двома кулями, на котрых сут згромаджены ладункы &lt;math&gt;q_1&lt;/math&gt; тай  &lt;math&gt;q_2&lt;/math&gt;.&lt;/small&gt; 

Получыти дві правды даст ривнаня: 

&lt;math&gt;|F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot |q_2|}{r^2}&lt;/math&gt; .  

Вірніст выслїдків Кулома, отриманых вдяка крутильной вагы, была барз низка, не веце як дакілько процентів. Перед Куломом, і незалежні од нього, [[:rue:Анґлія|анґлицкый]] [[:rue:Ученый|ученый]], Генрі Кавендіш (1731 – 1810), провлюв свій експерімент&lt;ref&gt;[https://geometrydude.wordpress.com/2012/12/22/cavendishs-phenomenological-derivation-of-coulombs-law/ Cavendish’s phenomenological derivation of Coulomb’s law]&lt;/ref&gt;, котрый довлюв, же експонент при противности далекости, барз правдоподібні, мат велькіст помедже &lt;math&gt;1,98&lt;/math&gt; ай &lt;math&gt;2,02&lt;/math&gt;. Лемже він не вырїшыв розповсядити свойі науковы жнива, зато в тот час мало хто знав за його выслідкы. Лем деси сто років пак выглядав іх [[:rue:Джеймс_Клерк_Максвелл|Джеймс Клерк Максвелл]] (1831 – 1879), котрый повторив експерімент Кавендіша при векшій докладности, што позволило установити граніці точности вартости експонента на &lt;math&gt;2,00005-1,99995&lt;/math&gt;. 1936 рока, [[:rue:Споєны_штаты_америцькы|америцкым]] фізыком, С.Й. Плимптони тай В.Е. Ловтони, вдало ся вызначыти його велькіст на барз высокому ступени &lt;math&gt;2,000 000 002-1,999 999 998&lt;/math&gt;.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://ru.scribd.com/document/628882700/Volume-2-David-Halliday-Robert-Resnick-Physics-Part-II-2-1978-Wiley-Libgen-li (Volume 2) David Halliday, Robert Resnick - Physics - Part II 2 (1978, Wiley) - Libgen - Li]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[[iarchive:sim_physical-review_1936-12-01_50_11|The Physical Review  1936-12-01: Vol 50 Iss 11]]&lt;/ref&gt; 

== Фізычный попис закона ==

* [[Файл:Coulomb force attraction.svg|міні|Електростатічна сила тягніня.]]Стойаннист Кулома, &lt;math&gt;k_e&lt;/math&gt;, выражена в [[:rue:Система_SI|укладі єдниц СI]] мат вартость  &lt;math&gt;k_e=8,99 \cdot 10^9 \cdot N \cdot m^2 \cdot C^{-2}&lt;/math&gt;.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; Подля законів дінамікы [[:rue:Ісаак_Нютон|Іссака Ньютона]] силы електростатічны дїють на підовж леній, котры лучат осередкы ладунків; велькіст силы, што влият окремо на каждый з ладунків є єднака, аж кєд іх кількости (велькости) сут ріжны.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

* Кєд в ладунках єднакы знакы (&quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot; і &quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot; лебо &quot; &lt;math&gt;-&lt;/math&gt; &quot; і &quot;&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;&quot;), то будут ся они одпыхали; кєд будут они мали ріжны знакы (&quot;&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;&quot; і &quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot;), то будут ся притігали.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

* Закон Кулома фунґує лем одісні ладунків, котры сут до себе як нерухомы.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Кєд ладунок є згромадженый в округлім предметі тай рівно по ним розложеный, а бадане місце россягу електростатічной силы виходит поза його внутри, то з цїлым ладунком мож ся обходити гейбы быв пунктом.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Правило найгладше хоснувати з округлыма обєктами, зато добрі ся ним послугувати кєд баданы обєкты сут добрі меншы як далекост помедже нима — товды же мож ся з нима обходити як з кулями.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Кєд міркуєме роботу сил выступуючых помедже веце нич двома ладунками, взорец притримує ся каждой іх пары окремо. Примірнi, розсмотрюєме уклад ладунків чысленности &lt;math&gt;N&lt;/math&gt; — &lt;math&gt;q_1, q_2, ...q_N &lt;/math&gt;. Жебы вызначыти конечну силу дїючу на абы-якій ладунок &lt;math&gt;q_a&lt;/math&gt;, додаєме силы, што выникают помедже &lt;math&gt;q_a&lt;/math&gt; (&lt;math&gt;1 \leq a\leq N&lt;/math&gt;) тай вшыткыма інчыма ладунками.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;  Математычні, мож тото представити як:

&lt;math&gt;\sum_{i=1}^{a-1}}{\vec{F_{ai}} + \sum_{k=(a+1)}^{N}}{\vec{F_{ak}}&lt;/math&gt;  .

Закон Кулома часто порівнуют з ''законом загального тяжіня'' Іссака Ньютона. Адде оба правила залежат од далекости як противнист єй квадрата тай од якысых властивости обєктів, помедже котрыма діє сила — електричного ладунку в силі електростатічній ай [[:rue:Маса|масы]] в [[:rue:Ґравітація|силі тяжіня]]. Лемже сила електростатічна здатна притігати а одпыхати, кєд же сила тяжіня може робити лем то перше. Тоту правду высвітлят ся так, же істнуют два виды ладунків, кєд неє неґатывной масы — зато мусит быти лем єден вид діяня силы тяжіня помедже масами.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Жрідла ==
&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>593nxocg6e5yx4jylval604tpqya2ba</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167971</id>
      <parentid>167970</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T16:20:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <origin>167971</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13472" sha1="bank84b0erzulspsyzanqo8i46ra7zz" xml:space="preserve">[[Файл:Леніі сил поля електричного (+-).jpg|міні|Діяня &quot;леній сил&quot; поля електричного вытвореного електричныма ладунками, в котрых протиставны знакы. Знамка взята зо книжкы &quot;Фізыка&quot; част 2 (1960) Д. Халидая тай Р. Ресника.]]
'''Закон Кулома''' — закон [[:rue:Фізіка|фізыкы]] описуючый вартость [[:rue:Сила|силы]], котра выникат помедже двома точковыма, електричныма ладунками. Тоту же силу зовут силом Кулома або електростатічном, прото же односит ся ґу обєктом, котры сут до себе як нерухомы. Мено закона походит од [[:rue:Франція|французского]] фізыка, Шарльа-Августа де Кулома (1736 – 1806), котрым ся первістні він публіковав 1785 рока. Правило є основом електростатікы тай было важным фактором при розвитку [[:rue:Електромаґнетізм|електромаґнетізму]]. 

Закон бесідує, же ''безвзглядна велькіст'' електростатічной силы помедже двома точковыма, електричныма ладунками є ''безпосередньо пропорціонална'' до кількочника безвзглядных вартости сесых же ладунків тай ''на против пропорціонална'' до квадрата далекости помедже нима. Математычні, правило мож представити як:&lt;ref&gt;[https://books.google.pl/books/about/Maxwell_s_Equations.html?id=2j0KljZHNhkC&amp;redir_esc=y Maxwell's Equations]&lt;/ref&gt;


&lt;math&gt;| F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot | q_2|}{r^2} = \frac{1}{4\pi\varepsilon_0} \cdot \frac{|q_1|\cdot|q_2|}{r^2}&lt;/math&gt;


&lt;small&gt;&lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; - безвзглядна вартость електростатічной силы;&lt;/small&gt;  

&lt;small&gt;&lt;math&gt;q_1, q_2&lt;/math&gt; - вартости двох точковых ладунків, помедже котрыма выникат електростатічна сила;&lt;/small&gt;

&lt;small&gt;&lt;math&gt;r&lt;/math&gt; - далекост помедже точковыма ладунками;&lt;/small&gt; 

&lt;small&gt;&lt;math&gt;k_e&lt;/math&gt; - стойаннист Кулома; єй дазраз пишут як &lt;math&gt;\frac{1}{4\pi\varepsilon_0}&lt;/math&gt;, де  &lt;math&gt;\varepsilon_0&lt;/math&gt; то діелеитрична проникливіст (стойаннист діелеитрична).&lt;/small&gt; 

== Історичный перегляд ай вывід математычного взірця ==
[[Файл:Bcoulomb.png|міні|Рысунок крутильной вагы взятый з памятників Шарля Кулома.]]
Перед баданями Кулома люде знали за електричны властивости декотрых предметів, напримір бурштина. Лемже то він был ''першым'', котрый зміряв велькіст електричных сил, притягуючых і одпыхаючых, опрацував описуючый іх закон ай розповсядив своє діло. Во своїх баданях Шарль Кулом хосновав нарядя, што носит мено крутильной вагы. Інструмент подобный до того, котрый хосновав Шарль Кулон складав ся, приближно, з валцоватой коморы в котрій на тонькым волокні была завішена тычка. На єдным з єй кінців находила ся єдна зо двох переводуючых [[:rue:Електрика|електрику]] куль. Друга зас была приваджена до інчой, нерухомой тычкы, што преходила без діру в коморі.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://openstax.org/books/physics/pages/18-2-coulombs-law 18.2 Coulomb's law]&lt;/ref&gt; 

Шарль Кулом во свойіх [[:rue:Експерімент|експеріментах]] доручав кулям незнаме множество єднакых, електричных ладунків, што спричыняло іх взаємне одпыханя (єднакы ладункы одпыхают ся взаімні). Выникаюча помедже нима сила выкликувала оборот находуючой ся на кінци завішеной тычкы кулі в противному до положыня нерухомой кулі напрямі. Товды же Кулом яв крутити волокном, жебы іх наново приближыти єдена ґу другій, міряючы, єдночасно, силу скрута. Понадто, бадач провіряв влияня на ню кількости електричного ладунку, схоснувуючы правду, же ладунок все розділят ся рівно медже двома, переводуючыма електрику кулями єднакого выміру. Повторіня того крока дозволило Куломові ділити цілый ладунок на два хоц якє чысло разів.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; 

Своїма баданями Кулом выімав дві, основны правды:&lt;blockquote&gt;'''1° cила електростатічна помедже кулями залежыт од далекости як противнист єй квадрата. Примірні — кєд зменшыти одступ помедже кулями двоєкрат, то сила, што іх одсуват зможе ся штырократ. Сесы внескы записуєме:'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;/blockquote&gt;


&lt;math&gt;| F| \varpropto \frac{1}{r^2}&lt;/math&gt;           


&lt;small&gt;Ту: &lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; вартость силы, што дїє помедже двома кулями, котры одділят далекост &lt;math&gt;r&lt;/math&gt;&lt;/small&gt;; &lt;blockquote&gt;'''2° cила електростатічна помедже кулями залежыт безпосередньо пропорціоналні од кількости ладунків, што сут згромаджены на баданых обєктах. Примірні - кєд звекшыти ладунок згромадженый на єдній з куль двоєкрат, то сила, што іх одсуват зможе ся тіж двоєкрат. Сесы внескы записуєме:'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;/blockquote&gt;


&lt;math&gt;| F| \varpropto |q_1| \cdot |q_2|&lt;/math&gt;           


&lt;small&gt;Ту: &lt;math&gt;| F|&lt;/math&gt; вартость силы, што дїє помедже двома кулями, на котрых сут згромаджены ладункы &lt;math&gt;q_1&lt;/math&gt; тай  &lt;math&gt;q_2&lt;/math&gt;.&lt;/small&gt; 

Получыти дві правды даст ривнаня: 

&lt;math&gt;|F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot |q_2|}{r^2}&lt;/math&gt; .  

Вірніст выслїдків Кулома, отриманых вдяка крутильной вагы, была барз низка, не веце як дакілько процентів. Перед Куломом, і незалежні од нього, [[:rue:Анґлія|анґлицкый]] [[:rue:Ученый|ученый]], Генрі Кавендіш (1731 – 1810), провлюв свій експерімент&lt;ref&gt;[https://geometrydude.wordpress.com/2012/12/22/cavendishs-phenomenological-derivation-of-coulombs-law/ Cavendish’s phenomenological derivation of Coulomb’s law]&lt;/ref&gt;, котрый довлюв, же експонент при противности далекости, барз правдоподібні, мат велькіст помедже &lt;math&gt;1,98&lt;/math&gt; ай &lt;math&gt;2,02&lt;/math&gt;. Лемже він не вырїшыв розповсядити свойі науковы жнива, зато в тот час мало хто знав за його выслідкы. Лем деси сто років пак выглядав іх [[:rue:Джеймс_Клерк_Максвелл|Джеймс Клерк Максвелл]] (1831 – 1879), котрый повторив експерімент Кавендіша при векшій докладности, што позволило установити граніці точности вартости експонента на &lt;math&gt;2,00005-1,99995&lt;/math&gt;. 1936 рока, [[:rue:Споєны_штаты_америцькы|америцкым]] фізыком, С.Й. Плимптони тай В.Е. Ловтони, вдало ся вызначыти його велькіст на барз высокому ступени &lt;math&gt;2,000 000 002-1,999 999 998&lt;/math&gt;.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://ru.scribd.com/document/628882700/Volume-2-David-Halliday-Robert-Resnick-Physics-Part-II-2-1978-Wiley-Libgen-li (Volume 2) David Halliday, Robert Resnick - Physics - Part II 2 (1978, Wiley) - Libgen - Li]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[[iarchive:sim_physical-review_1936-12-01_50_11|The Physical Review  1936-12-01: Vol 50 Iss 11]]&lt;/ref&gt; 

== Фізычный попис закона ==

* [[Файл:Coulomb force attraction.svg|міні|Електростатічна сила тягніня.]]Стойаннист Кулома, &lt;math&gt;k_e&lt;/math&gt;, выражена в [[:rue:Система_SI|укладі єдниц СI]] мат вартость  &lt;math&gt;k_e=8,99 \cdot 10^9 \cdot N \cdot m^2 \cdot C^{-2}&lt;/math&gt;.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; Подля законів дінамікы [[:rue:Ісаак_Нютон|Іссака Ньютона]] силы електростатічны дїють на підовж леній, котры лучат осередкы ладунків; велькіст силы, што влият окремо на каждый з ладунків є єднака, аж кєд іх кількости (велькости) сут ріжны.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

* Кєд в ладунках єднакы знакы (&quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot; і &quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot; лебо &quot; &lt;math&gt;-&lt;/math&gt; &quot; і &quot;&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;&quot;), то будут ся они одпыхали; кєд будут они мали ріжны знакы (&quot;&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;&quot; і &quot;&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;&quot;), то будут ся притігали.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

* Закон Кулома фунґує лем одісні ладунків, котры сут до себе як нерухомы.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Кєд ладунок є згромадженый в округлім предметі тай рівно по ним розложеный, а бадане місце россягу електростатічной силы виходит поза його внутри, то з цїлым ладунком мож ся обходити гейбы быв пунктом.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Правило найгладше хоснувати з округлыма обєктами, зато добрі ся ним послугувати кєд баданы обєкты сут добрі меншы як далекост помедже нима — товды же мож ся з нима обходити як з кулями.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Кєд міркуєме роботу сил выступуючых помедже веце нич двома ладунками, взорец притримує ся каждой іх пары окремо. Примірнi, розсмотрюєме уклад ладунків чысленности &lt;math&gt;N&lt;/math&gt; — &lt;math&gt;q_1, q_2, ...q_N &lt;/math&gt;. Жебы вызначыти конечну силу діючу на абы-якій ладунок &lt;math&gt;q_a&lt;/math&gt;, додаєме силы, што выникают помедже &lt;math&gt;q_a&lt;/math&gt; (&lt;math&gt;1 \leq a\leq N&lt;/math&gt;) тай вшыткыма інчыма ладунками.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;  Математычні, мож тото представити як:

&lt;math&gt;\sum_{i=1}^{a-1}}{\vec{F_{ai}} + \sum_{k=(a+1)}^{N}}{\vec{F_{ak}}&lt;/math&gt;  .

Закон Кулома часто порівнуют з ''законом загального тяжіня'' Іссака Ньютона. Адде оба правила залежат од далекости як противнист єй квадрата тай од якысых властивости обєктів, помедже котрыма діє сила — електричного ладунку в силі електростатічній ай [[:rue:Маса|масы]] в [[:rue:Ґравітація|силі тяжіня]]. Лемже сила електростатічна здатна притігати а одпыхати, кєд же сила тяжіня може робити лем то перше. Тоту правду высвітлят ся так, же істнуют два виды ладунків, кєд неє неґатывной масы — зато мусит быти лем єден вид діяня силы тяжіня помедже масами.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Жрідла ==
&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>bank84b0erzulspsyzanqo8i46ra7zz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167972</id>
      <parentid>167971</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T18:22:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+коректованя</comment>
      <origin>167972</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13416" sha1="gp65qk44xzhsi1amdmmvgpdvxp72pjo" xml:space="preserve">[[Файл:Леніі сил поля електричного (+-).jpg|міні|Діяня „леній сил“ поля електричного, вытвореного електричныма ладунками, в котрых протиставны знакы. Знамка взята зо книжкы „Фізыка“ част 2 (1960) Д. Халидая тай Р. Ресника.]]
'''Закон Кулома''' — закон [[Фізіка|фізыкы]], описуючый вартость [[Сила|силы]], котра выникат помедже двома точковыма електричныма ладунками. Тоту же силу зовут силом Кулома або електростатічном, прото же односит ся ґу обєктом, котры сут до себе як нерухомы. Мено закона походит од [[Франція|французского]] фізыка, Шарля-Огюстена де Кулона (1736–1806), котрым ся первістні він публіковав 1785 рока. Правило є основом електростатікы тай было важным фактором при розвитку [[Електромаґнетізм|електромаґнетізму]]. 

Закон бесідує, же ''безвзглядна велькіст'' електростатічной силы помедже двома точковыма електричныма ладунками є ''безпосередньо пропорціонална'' до кількочника безвзглядных вартости сесых же ладунків тай ''напротив пропорціонална'' до квадрата далекости помедже нима. Математычні, правило мож представити як:&lt;ref&gt;[https://books.google.pl/books/about/Maxwell_s_Equations.html?id=2j0KljZHNhkC&amp;redir_esc=y Maxwell's Equations]&lt;/ref&gt;

&lt;math&gt;|F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot |q_2|}{r^2} = \frac{1}{4\pi\varepsilon_0} \cdot \frac{|q_1|\cdot|q_2|}{r^2}&lt;/math&gt;

&lt;small&gt;&lt;math&gt;|F|&lt;/math&gt; — безвзглядна вартость електростатічной силы;&lt;/small&gt;  
&lt;small&gt;&lt;math&gt;q_1, q_2&lt;/math&gt; — вартости двох точковых ладунків, помедже котрыма выникат електростатічна сила;&lt;/small&gt;
&lt;small&gt;&lt;math&gt;r&lt;/math&gt; — далекост помедже точковыма ладунками;&lt;/small&gt; 
&lt;small&gt;&lt;math&gt;k_e&lt;/math&gt; — стойаннист Кулома; єй дазраз пишут як &lt;math&gt;\frac{1}{4\pi\varepsilon_0}&lt;/math&gt;, де &lt;math&gt;\varepsilon_0&lt;/math&gt; то діелектрична проникливіст (стойаннист діелектрична).&lt;/small&gt; 

== Історичный перегляд ай вывід математычного взірця ==
[[Файл:Bcoulomb.png|міні|Рысунок крутильной вагы, взятый з памятників Шарля Кулона.]]
Перед баданями Кулома люде знали за електричны властивости декотрых предметів, напримір бурштина. Лемже то він был ''першым'', котрый зміряв велькіст електричных сил, притягуючых і одпыхаючых, опрацував описуючый іх закон ай розповсядив своє діло. Во своїх баданях Шарль Кулом хосновав нарядя, што носит мено крутильной вагы. Інструмент, подобный до того, котрый хосновав Шарль Кулом, складав ся, приближно, з валцоватой коморы, в котрій на тонькым волокні была завішена тычка. На єдным з єй кінців находила ся єдна зо двох переводуючых [[Електрика|електрику]] куль. Друга зас была приваджена до інчой, нерухомой тычкы, што преходила без діру в коморі.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://openstax.org/books/physics/pages/18-2-coulombs-law 18.2 Coulomb's law]&lt;/ref&gt; 

Шарль Кулом во свойіх [[Експерімент|експеріментах]] доручав кулям незнаме множество єднакых електричных ладунків, што спричыняло іх взаємне одпыханя (єднакы ладункы одпыхают ся взаімні). Выникаюча помедже нима сила выкликувала оборот находуючой ся на кінци завішеной тычкы кулі, в противному до положыня нерухомой кулі напрямі. Товды же Кулом яв крутити волокном, жебы іх наново приближыти єдна ґу другій, міряючы єдночасно силу скрута. Понадто, бадач провіряв влияня на ню кількости електричного ладунку, схоснувуючы правду, же ладунок все розділят ся рівно медже двома переводуючыма електрику кулями єднакого выміру. Повторіня того крока дозволило Куломові ділити цілый ладунок на два хоц якє чысло разів.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; 

Своїма баданями Кулом выімав дві основны правды:
&lt;blockquote&gt;'''1° cила електростатічна помедже кулями залежыт од далекости як противнист єй квадрата. Примірні — кєд зменшыти одступ помедже кулями двоєкрат, то сила, што іх одсуват, зможе ся штырократ. Сесы внескы записуєме:'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;/blockquote&gt;

&lt;math&gt;|F| \varpropto \frac{1}{r^2}&lt;/math&gt;            

&lt;small&gt;Ту: &lt;math&gt;|F|&lt;/math&gt; — вартость силы, што дїє помедже двома кулями, котры одділят далекост &lt;math&gt;r&lt;/math&gt;&lt;/small&gt;; 
&lt;blockquote&gt;'''2° cила електростатічна помедже кулями залежыт безпосередньо пропорціоналні од кількости ладунків, што сут згромаджены на баданых обєктах. Примірні — кєд звекшыти ладунок згромадженый на єдній з куль двоєкрат, то сила, што іх одсуват, зможе ся тіж двоєкрат. Сесы внескы записуєме:'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;/blockquote&gt;

&lt;math&gt;|F| \varpropto |q_1| \cdot |q_2|&lt;/math&gt;            

&lt;small&gt;Ту: &lt;math&gt;|F|&lt;/math&gt; — вартость силы, што дїє помедже двома кулями, на котрых сут згромаджены ладункы &lt;math&gt;q_1&lt;/math&gt; тай &lt;math&gt;q_2&lt;/math&gt;.&lt;/small&gt; 

Получыти дві правды даст ривнаня: 

&lt;math&gt;|F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot |q_2|}{r^2}&lt;/math&gt;  

Вірніст выслїдків Кулома, отриманых вдяка крутильной вагы, была барз низка, не веце як дакілько процентів. Перед Куломом і незалежні од нього [[Анґлія|анґлицкый]] [[Ученый|ученый]] Генрі Кавендіш (1731–1810) провлюв свій експерімент&lt;ref&gt;[https://geometrydude.wordpress.com/2012/12/22/cavendishs-phenomenological-derivation-of-coulombs-law/ Cavendish’s phenomenological derivation of Coulomb’s law]&lt;/ref&gt;, котрый довлюв, же експонент при противности далекости, барз правдоподібні, мат велькіст помедже &lt;math&gt;1,98&lt;/math&gt; ай &lt;math&gt;2,02&lt;/math&gt;. Лемже він не вырїшыв розповсядити свойі науковы жнива, зато в тот час мало хто знав за його выслідкы. Лем деси сто років пак выглядав іх [[Джеймс_Клерк_Максвелл|Джеймс Клерк Максвелл]] (1831–1879), котрый повторив експерімент Кавендіша при векшій докладности, што позволило установити граніці точности вартости експонента на &lt;math&gt;2,00005-1,99995&lt;/math&gt;. 1936 рока [[Споєны_штаты_америцькы|америцкым]] фізыком С.Й. Плимптони тай В.Е. Ловтони вдало ся вызначыти його велькіст на барз высокому ступени &lt;math&gt;2,000 000 002-1,999 999 998&lt;/math&gt;.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://ru.scribd.com/document/628882700/Volume-2-David-Halliday-Robert-Resnick-Physics-Part-II-2-1978-Wiley-Libgen-li (Volume 2) David Halliday, Robert Resnick - Physics - Part II 2 (1978, Wiley) - Libgen - Li]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[[iarchive:sim_physical-review_1936-12-01_50_11|The Physical Review  1936-12-01: Vol 50 Iss 11]]&lt;/ref&gt; 

== Фізычный попис закона ==
[[Файл:Coulomb force attraction.svg|міні|Електростатічна сила тягніня.]]

Стойаннист Кулома, &lt;math&gt;k_e&lt;/math&gt;, выражена в [[Система_SI|укладі єдниц СI]], мат вартость &lt;math&gt;k_e=8,99 \cdot 10^9 \cdot N \cdot m^2 \cdot C^{-2}&lt;/math&gt;.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; Подля законів дінамікы [[Ісаак_Нютон|Іссака Ньютона]] силы електростатічны дїють на підовж леній, котры лучат осередкы ладунків; велькіст силы, што влият окремо на каждый з ладунків, є єднака, аж кєд іх кількости (велькости) сут ріжны.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

* Кєд в ладунках єднакы знакы („&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;“ і „&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;“ лебо „&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;“ і „&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;“), то будут ся они одпыхали; кєд будут они мали ріжны знакы („&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;“ і „&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;“), то будут ся притігали.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

* Закон Кулома фунґує лем одісні ладунків, котры сут до себе як нерухомы.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Кєд ладунок є згромадженый в округлім предметі тай рівно по ним розложеный, а бадане місце россягу електростатічной силы виходит поза його внутри, то з цїлым ладунком мож ся обходити гейбы быв пунктом.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Правило найгладше хоснувати з округлыма обєктами, зато добрі ся ним послугувати кєд баданы обєкты сут добрі меншы як далекост помедже нима — товды же мож ся з нима обходити як з кулями.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Кєд міркуєме роботу сил, выступуючых помедже веце нич двома ладунками, взорец притримує ся каждой іх пары окремо. Примірнi, розсмотрюєме уклад ладунків чысленности &lt;math&gt;N&lt;/math&gt; — &lt;math&gt;q_1, q_2, ...q_N &lt;/math&gt;. Жебы вызначыти конечну силу, діючу на абы-якій ладунок &lt;math&gt;q_a&lt;/math&gt;, додаєме силы, што выникают помедже &lt;math&gt;q_a&lt;/math&gt; (&lt;math&gt;1 \leq a\leq N&lt;/math&gt;) тай вшыткыма інчыма ладунками.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;  Математычні, мож тото представити як:

&lt;math&gt;\sum_{i=1}^{a-1}{\vec{F_{ai}}} + \sum_{k=(a+1)}^{N}{\vec{F_{ak}}}&lt;/math&gt; .

Закон Кулома часто порівнуют з ''законом загального тяжіня'' Іссака Ньютона. Адде оба правила залежат од далекости як противнист єй квадрата тай од якысых властивости обєктів, помедже котрыма діє сила — електричного ладунку в силі електростатічній ай [[Маса|масы]] в [[Ґравітація|силі тяжіня]]. Лемже сила електростатічна здатна притігати а одпыхати, кєд же сила тяжіня може робити лем то перше. Тоту правду высвітлят ся так, же істнуют два виды ладунків, кєд неє неґатывной масы — зато мусит быти лем єден вид діяня силы тяжіня помедже масами.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Жрідла ==
&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>gp65qk44xzhsi1amdmmvgpdvxp72pjo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167973</id>
      <parentid>167972</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T18:30:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>167973</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13417" sha1="2immzm2wo3rjx7uh398zj4rfrxnrqgk" xml:space="preserve">[[Файл:Леніі сил поля електричного (+-).jpg|міні|Діяня „леній сил“ поля електричного, вытвореного електричныма ладунками, в котрых протиставны знакы. Знамка взята зо книжкы „Фізыка“ част 2 (1960) Д. Халидая тай Р. Ресника.]]
'''Закон Кулома''' — закон [[Фізіка|фізыкы]], описуючый вартость [[Сила|силы]], котра выникат помедже двома точковыма електричныма ладунками. Тоту же силу зовут силом Кулома або електростатічном, прото же односит ся ґу обєктом, котры сут до себе як нерухомы. Мено закона походит од [[Франція|французского]] фізыка, Шарля-Огюстена де Кулома (1736–1806), котрым ся первістні він публіковав 1785 рока. Правило є основом електростатікы тай было важным фактором при розвитку [[Електромаґнетізм|електромаґнетізму]]. 

Закон бесідує, же ''безвзглядна велькіст'' електростатічной силы помедже двома точковыма електричныма ладунками є ''безпосередньо пропорціонална'' до кількочника безвзглядных вартости сесых же ладунків тай ''на против пропорціонална'' до квадрата далекости помедже нима. Математычні, правило мож представити як:&lt;ref&gt;[https://books.google.pl/books/about/Maxwell_s_Equations.html?id=2j0KljZHNhkC&amp;redir_esc=y Maxwell's Equations]&lt;/ref&gt;

&lt;math&gt;|F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot |q_2|}{r^2} = \frac{1}{4\pi\varepsilon_0} \cdot \frac{|q_1|\cdot|q_2|}{r^2}&lt;/math&gt;

&lt;small&gt;&lt;math&gt;|F|&lt;/math&gt; — безвзглядна вартость електростатічной силы;&lt;/small&gt;  
&lt;small&gt;&lt;math&gt;q_1, q_2&lt;/math&gt; — вартости двох точковых ладунків, помедже котрыма выникат електростатічна сила;&lt;/small&gt;
&lt;small&gt;&lt;math&gt;r&lt;/math&gt; — далекост помедже точковыма ладунками;&lt;/small&gt; 
&lt;small&gt;&lt;math&gt;k_e&lt;/math&gt; — стойаннист Кулома; єй дазраз пишут як &lt;math&gt;\frac{1}{4\pi\varepsilon_0}&lt;/math&gt;, де &lt;math&gt;\varepsilon_0&lt;/math&gt; то діелектрична проникливіст (стойаннист діелектрична).&lt;/small&gt; 

== Історичный перегляд ай вывід математычного взірця ==
[[Файл:Bcoulomb.png|міні|Рысунок крутильной вагы, взятый з памятників Шарля Кулома.]]
Перед баданями Кулома люде знали за електричны властивости декотрых предметів, напримір бурштина. Лемже то він был ''першым'', котрый зміряв велькіст електричных сил, притягуючых і одпыхаючых, опрацував описуючый іх закон ай розповсядив своє діло. Во своїх баданях Шарль Кулом хосновав нарядя, што носит мено крутильной вагы. Інструмент, подобный до того, котрый хосновав Шарль Кулом, складав ся, приближно, з валцоватой коморы, в котрій на тонькым волокні была завішена тычка. На єдным з єй кінців находила ся єдна зо двох переводуючых [[Електрика|електрику]] куль. Друга зас была приваджена до інчой, нерухомой тычкы, што преходила без діру в коморі.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://openstax.org/books/physics/pages/18-2-coulombs-law 18.2 Coulomb's law]&lt;/ref&gt; 

Шарль Кулом во свойіх [[Експерімент|експеріментах]] доручав кулям незнаме множество єднакых електричных ладунків, што спричыняло іх взаємне одпыханя (єднакы ладункы одпыхают ся взаімні). Выникаюча помедже нима сила выкликувала оборот находуючой ся на кінци завішеной тычкы кулі, в противному до положыня нерухомой кулі напрямі. Товды же Кулом яв крутити волокном, жебы іх наново приближыти єдна ґу другій, міряючы єдночасно силу скрута. Понадто, бадач провіряв влияня на ню кількости електричного ладунку, схоснувуючы правду, же ладунок все розділят ся рівно медже двома переводуючыма електрику кулями єднакого выміру. Повторіня того крока дозволило Куломові ділити цілый ладунок на два хоц якє чысло разів.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; 

Своїма баданями Кулом выімав дві основны правды:
&lt;blockquote&gt;'''1° cила електростатічна помедже кулями залежыт од далекости як противнист єй квадрата. Примірні — кєд зменшыти одступ помедже кулями двоєкрат, то сила, што іх одсуват, зможе ся штырократ. Сесы внескы записуєме:'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;/blockquote&gt;

&lt;math&gt;|F| \varpropto \frac{1}{r^2}&lt;/math&gt;            

&lt;small&gt;Ту: &lt;math&gt;|F|&lt;/math&gt; — вартость силы, што дїє помедже двома кулями, котры одділят далекост &lt;math&gt;r&lt;/math&gt;&lt;/small&gt;; 
&lt;blockquote&gt;'''2° cила електростатічна помедже кулями залежыт безпосередньо пропорціоналні од кількости ладунків, што сут згромаджены на баданых обєктах. Примірні — кєд звекшыти ладунок згромадженый на єдній з куль двоєкрат, то сила, што іх одсуват, зможе ся тіж двоєкрат. Сесы внескы записуєме:'''&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;/blockquote&gt;

&lt;math&gt;|F| \varpropto |q_1| \cdot |q_2|&lt;/math&gt;            

&lt;small&gt;Ту: &lt;math&gt;|F|&lt;/math&gt; — вартость силы, што дїє помедже двома кулями, на котрых сут згромаджены ладункы &lt;math&gt;q_1&lt;/math&gt; тай &lt;math&gt;q_2&lt;/math&gt;.&lt;/small&gt; 

Получыти дві правды даст ривнаня: 

&lt;math&gt;|F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot |q_2|}{r^2}&lt;/math&gt;  

Вірніст выслїдків Кулома, отриманых вдяка крутильной вагы, была барз низка, не веце як дакілько процентів. Перед Куломом і незалежні од нього [[Анґлія|анґлицкый]] [[Ученый|ученый]] Генрі Кавендіш (1731–1810) провлюв свій експерімент&lt;ref&gt;[https://geometrydude.wordpress.com/2012/12/22/cavendishs-phenomenological-derivation-of-coulombs-law/ Cavendish’s phenomenological derivation of Coulomb’s law]&lt;/ref&gt;, котрый довлюв, же експонент при противности далекости, барз правдоподібні, мат велькіст помедже &lt;math&gt;1,98&lt;/math&gt; ай &lt;math&gt;2,02&lt;/math&gt;. Лемже він не вырїшыв розповсядити свойі науковы жнива, зато в тот час мало хто знав за його выслідкы. Лем деси сто років пак выглядав іх [[Джеймс_Клерк_Максвелл|Джеймс Клерк Максвелл]] (1831–1879), котрый повторив експерімент Кавендіша при векшій докладности, што позволило установити граніці точности вартости експонента на &lt;math&gt;2,00005-1,99995&lt;/math&gt;. 1936 рока [[Споєны_штаты_америцькы|америцкым]] фізыком С.Й. Плимптони тай В.Е. Ловтони вдало ся вызначыти його велькіст на барз высокому ступени &lt;math&gt;2,000 000 002-1,999 999 998&lt;/math&gt;.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://ru.scribd.com/document/628882700/Volume-2-David-Halliday-Robert-Resnick-Physics-Part-II-2-1978-Wiley-Libgen-li (Volume 2) David Halliday, Robert Resnick - Physics - Part II 2 (1978, Wiley) - Libgen - Li]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[[iarchive:sim_physical-review_1936-12-01_50_11|The Physical Review  1936-12-01: Vol 50 Iss 11]]&lt;/ref&gt; 

== Фізычный попис закона ==
[[Файл:Coulomb force attraction.svg|міні|Електростатічна сила тягніня.]]

Стойаннист Кулома, &lt;math&gt;k_e&lt;/math&gt;, выражена в [[Система_SI|укладі єдниц СI]], мат вартость &lt;math&gt;k_e=8,99 \cdot 10^9 \cdot N \cdot m^2 \cdot C^{-2}&lt;/math&gt;.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; Подля законів дінамікы [[Ісаак_Нютон|Іссака Ньютона]] силы електростатічны дїють на підовж леній, котры лучат осередкы ладунків; велькіст силы, што влият окремо на каждый з ладунків, є єднака, аж кєд іх кількости (велькости) сут ріжны.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

* Кєд в ладунках єднакы знакы („&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;“ і „&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;“ лебо „&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;“ і „&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;“), то будут ся они одпыхали; кєд будут они мали ріжны знакы („&lt;math&gt;-&lt;/math&gt;“ і „&lt;math&gt;+&lt;/math&gt;“), то будут ся притігали.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

* Закон Кулома фунґує лем одісні ладунків, котры сут до себе як нерухомы.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Кєд ладунок є згромадженый в округлім предметі тай рівно по ним розложеный, а бадане місце россягу електростатічной силы виходит поза його внутри, то з цїлым ладунком мож ся обходити гейбы быв пунктом.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Правило найгладше хоснувати з округлыма обєктами, зато добрі ся ним послугувати кєд баданы обєкты сут добрі меншы як далекост помедже нима — товды же мож ся з нима обходити як з кулями.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

* Кєд міркуєме роботу сил, выступуючых помедже веце нич двома ладунками, взорец притримує ся каждой іх пары окремо. Примірнi, розсмотрюєме уклад ладунків чысленности &lt;math&gt;N&lt;/math&gt; — &lt;math&gt;q_1, q_2, ...q_N &lt;/math&gt;. Жебы вызначыти конечну силу, діючу на абы-якій ладунок &lt;math&gt;q_a&lt;/math&gt;, додаєме силы, што выникают помедже &lt;math&gt;q_a&lt;/math&gt; (&lt;math&gt;1 \leq a\leq N&lt;/math&gt;) тай вшыткыма інчыма ладунками.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;  Математычні, мож тото представити як:

&lt;math&gt;\sum_{i=1}^{a-1}{\vec{F_{ai}}} + \sum_{k=(a+1)}^{N}{\vec{F_{ak}}}&lt;/math&gt; .

Закон Кулома часто порівнуют з ''законом загального тяжіня'' Іссака Ньютона. Адде оба правила залежат од далекости як противнист єй квадрата тай од якысых властивости обєктів, помедже котрыма діє сила — електричного ладунку в силі електростатічній ай [[Маса|масы]] в [[Ґравітація|силі тяжіня]]. Лемже сила електростатічна здатна притігати а одпыхати, кєд же сила тяжіня може робити лем то перше. Тоту правду высвітлят ся так, же істнуют два виды ладунків, кєд неє неґатывной масы — зато мусит быти лем єден вид діяня силы тяжіня помедже масами.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Жрідла ==
&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>2immzm2wo3rjx7uh398zj4rfrxnrqgk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йоганн Волфґанґ фон Ґыте</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24783</id>
    <redirect title="Йоганн Волфґанґ фон Ґете" />
    <revision>
      <id>167965</id>
      <timestamp>2026-07-31T14:44:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>Igor Kercsa переменовав сторінку [[Йоганн Волфґанґ фон Ґыте]] на [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]] з вычерянём напрямлїнь: не хоснована хыбна назва — unused wrong name</comment>
      <origin>167965</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="81" sha1="6hzfuydjsahffublrz44za9logx6cjo" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]]</text>
      <sha1>6hzfuydjsahffublrz44za9logx6cjo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Інфобокс про країну</title>
    <ns>10</ns>
    <id>24784</id>
    <redirect title="Шаблона:Інфобокс о країнї" />
    <revision>
      <id>167988</id>
      <timestamp>2026-07-31T19:33:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Шаблона:Інфобокс про країну]] на [[Шаблона:Інфобокс о країнї]]</comment>
      <origin>167988</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="83" sha1="cwnnnfuzgoyjgzqm3hhs5nti4ygs082" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:Інфобокс о країнї]]</text>
      <sha1>cwnnnfuzgoyjgzqm3hhs5nti4ygs082</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Діскузія ку шаблонї:Інфобокс про країну</title>
    <ns>11</ns>
    <id>24785</id>
    <redirect title="Діскузія ку шаблонї:Інфобокс о країнї" />
    <revision>
      <id>167990</id>
      <timestamp>2026-07-31T19:33:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Діскузія ку шаблонї:Інфобокс про країну]] на [[Діскузія ку шаблонї:Інфобокс о країнї]]</comment>
      <origin>167990</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="105" sha1="on19jisg8wslyie35bhqaqjo9eydifn" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Діскузія ку шаблонї:Інфобокс о країнї]]</text>
      <sha1>on19jisg8wslyie35bhqaqjo9eydifn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Папуа-Нова Ґвінея</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24786</id>
    <redirect title="Папуа Нова Ґвінея" />
    <revision>
      <id>167991</id>
      <timestamp>2026-07-31T19:34:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Папуа-Нова Ґвінея]]</comment>
      <origin>167991</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="68" sha1="ottdzx22kpvvqwyulj8su761s5d9mqz" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Папуа-Нова Ґвінея]]</text>
      <sha1>ottdzx22kpvvqwyulj8su761s5d9mqz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>167992</id>
      <parentid>167991</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T19:34:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Змінено ціль перенаправлення з [[Папуа-Нова Ґвінея]] на [[Папуа Нова Ґвінея]]</comment>
      <origin>167992</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="68" sha1="dw7v89rw2hy6j9gee1djbkn7dlxvo9s" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Папуа Нова Ґвінея]]</text>
      <sha1>dw7v89rw2hy6j9gee1djbkn7dlxvo9s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Находка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24787</id>
    <revision>
      <id>168000</id>
      <timestamp>2026-08-01T11:16:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>нова статя</comment>
      <origin>168000</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5776" sha1="4f6wgnhxaqfoc88xzuc90abj598390w" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = Портовый город&lt;!--(Місто Словеньска / Город в России …)--&gt;
 |руська назва   = Находка&lt;!-- обычайно як назва статьи --&gt;
 |оригинална назва = &lt;!-- словацка, мадярска и т.п.  --&gt; 
 |застава       = Flag of Nakhodka (Primorsky Krai).svg&lt;!-- назва файла, нп.: Zastava.png  --&gt; 
 |опис заставы    =  &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина заставы  = &lt;!-- в пикселах, нп.: 150 --&gt; 
 |герб        =Coat of Arms of Nakhodka (Primorsky kray).png &lt;!-- назва файла, нп.: Herb.jpg  --&gt; 
 |опис герба       = &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина герба     = &lt;!-- в пикселах, нп.: 100 --&gt; 
 |вид крайны       = Держава &lt;!--2.гарадича администрации --&gt;
 |крайна           =  Россия 
 |lat_dir = N |lat_deg =42 |lat_min =49 |lat_sec =  &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg =132 |lon_min =53 |lon_sec =  &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      =
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --&gt; 
 |карта страны = &lt;!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --&gt;
 |размер карты страны = 270 &lt;!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
 |давны назвы        =  
 |вид региона        = Субъект федерации&lt;!--3.гарадича администрации--&gt;
 |регион             = Приморскый край
 |вид района         = &lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              =  
 |вид общины         = &lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = 
 |площа              = &lt;!-- в квадр. км --&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 8&lt;!-- в метрах --&gt; 
  |население         = 133859&lt;ref&gt;Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2025 года — М.: Росстат, 2025.&lt;/ref&gt;&lt;!-- лем само число --&gt; 
  |год переписи      = 2025
 |часовый пояс       = +10
 |DST                = 
 |телефонный код     = +7 4236 
 |почтовый индекс    = 	6929xx 
 |вид идентификатора = ОКАТО&lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  0541000000&lt;ref&gt;https://classinform.ru/okato/search.php?str=05414000000&lt;/ref&gt;
 |категория в Commons     = Находка 
 |сайт                    =http://www.nakhodka-city.ru/  &lt;!-- http://www.ХХХХХ.com або URL назва сайта --&gt;  
 |язык сайта              =русс., англ. 
}}
'''Нахо́дка''' — [[город]] в Приморском краю [[Росія|России]]. Административно входить в Находкинскый городскый округ. Обывательство — {{nobr|133 859 особ}} (2025), третый найвекшый город Приморского края. 

Положеный на полуостровѣ Трудный на берегах [[залив]]а Находка Японского моря, в одстояню 166&amp;nbsp;км на [[юговосток]] од [[Владивосток]]а (по автодразѣ), найюжнѣйшый город на [[восток]]у [[Россия|России]]. 

Економика тѣсно специализована на портово-транспортных операциях: переробка накладох в морском порту Находка, судноремонт, рыболовство и рыбопереробка. Находкинскый желѣзничный узел звязаный з Транссибом. В оддалѣню 20&amp;nbsp;км од Находкы — глубоководный порт Восточный; конечна точка нафтовода ВСТО.

Город быв основаный як гидрографичный пункт в року 1864. Выставба портового города была звязана з планами совѣтского веденя перенести морскый порт из [[Владивосток]]а в залив Находка. Ставба была реализована силами арештантох [[ГУЛАГ]]а, в року 1947 году быв отвореный порт, в року 1950 селище достало статус [[город]]а.

== Референции ==
{{reflist}}
{{Clear}}
&lt;gallery mode=&quot;packed&quot; heights=&quot;100px&quot; class=&quot;ts-gallerystyle-gray&quot; caption=&quot; Основны улицѣ&quot;&gt;
Nakhodkinsky Prospekt.JPG|Находкинскый проспект
Leninskaya St..JPG|Улиця Ленинска
Mira Avenue in Nakhodka.JPG|Проспект Мира
Central Square in Nakhodka.JPG|Централна площа
&lt;/gallery&gt;

[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Основаны 1864]]</text>
      <sha1>4f6wgnhxaqfoc88xzuc90abj598390w</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>