Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.13 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Йоганн Волфґанґ фон Ґете 0 687 168001 167968 2026-08-01T12:49:25Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]] на [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]]: Назва з помилкою: +нїм. oe ці ö - Goethe (Göthe) = Ґете 167968 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Йоганн Волфґанґ фон Ґёте |Образчик=[[File:Lavater Goethe II.jpg|250px]] |Категория_склада=Johann Wolfgang von Goethe |Чинность=[[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[правник]] и [[Политик|політик]] |Уроджѣня={{birth date|1749|8|28}} |Мѣсто_роджѣня=[[Франкфурт над Моганом]] |Упокоеня={{death date and age|1832|3|22|1749|8|28}} |Мѣсто_смерти=[[Ваймар]] }} [[Файл:Goethe.png|thumb]] '''Йоганн Волфґанґ фон Ґёте''' ({{Lang-de|Johann Wolfgang von Goethe}}; 28.&nbsp;авґуста 1749, [[Франкфурт над Моганом]]&nbsp;– 22.&nbsp;марця 1832, [[Ваймар]]) быв [[Німці|німецькый]] [[полігістор]], [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[історик уміня]] тай [[умілецькый критик]], [[правник]] и [[Политик|політик]], [[біолоґ]] и ставитель.<ref name="Britannica">{{Cite book|title=Encyclopædia Britannica|author=Nicholas Boyle|chapter=Johann Wolfgang von Goethe}}</ref> Ун ся шыроко поважує за майвплывного [[Німецькый язык|німецькоязычного]] [[Писатель|писателя]]. Його роботы мали обсяжный вплыв на літературну, політичну тай філозофську думку в западнум світі уд 18.&nbsp;стороча доныні.<ref name="Britannica" /> Ґёте писав трактаты за [[Ботаніка|ботаніку]], [[Анатомія|анатомію]] тай [[фарба|фарбы]]. По успішному выданьови свого першого [[Роман|романа]], „Смуток юного Вертера“ (1774), Ґёте в 1775.&nbsp;році ся перебрав до Ваймара, де прилучив ся ид продуктивному інтелектуалному тай културному окруженю пуд патронатом [[Анна Амалія Брунсквік-Волфенбіттелська|герцоґынї Анны Амалії Брунсквік-Волфенбіттелської]], котроє сформовало [[ваймарськый класицизм]]. У 1782.&nbsp;році Ґёте быв посяченый у [[Шляхта|шляхту]] герцоґом Саксен-Ваймара, [[Карл Авґуст Саксен-Ваймарськый|Карлом Авґустом]]. Ґёте участвовав у літературному рухови [[Sturm und Drang]] („Буря тай натиск“). Бігом свойих першых десяти рокув у Ваймарі Ґёте став членом герцоґової секретної рады (1776–1785), быв у воєнных комісіях, назирав на удкрытя сріберных шахт у [[Ілменау]] тай реалізовав шор адміністративных реформ в [[Єнськый університет|Єнському університеті]]. Ун ся дуклав и до планованя [[Ваймарськый ботанічный парк|ваймарського ботанічного парка]] тай удбудовы [[Ваймарськый замок|ваймарського замка]]. == Референції == <references /> {{lifetime|1749|1832|Ґёте, Йоганн Вольфґанґ фон }} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Поеты]] tfoyzohfb4z3e6syzdhcudl0h8nrv6w 168003 168001 2026-08-01T12:56:43Z Halajkovič 33393 +мале коректованя 168003 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Йоганн Волфґанґ фон Ґете |Образчик=[[File:Goethe.png|250px]] |Категория_склада=Johann Wolfgang von Goethe |Чинность=[[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[правник]] и [[Политик|політик]] |Уроджѣня={{birth date|1749|8|28}} |Мѣсто_роджѣня=[[Франкфурт над Моганом]] |Упокоеня={{death date and age|1832|3|22|1749|8|28}} |Мѣсто_смерти=[[Ваймар]] }} '''Йо́ганн Во́лфґанґ фон Ґете''' ({{Lang-de|2|Johann Wolfgang von Goethe}} {{Audio-IPA|De-Johann_Wolfgang_von_Goethe.ogg|[ˈjoːhan ˈvɔlfɡaŋ(k) fɔn ˈɡøːtə]}}; [[28. авґуст|28.&nbsp;авґуста]] [[1749]], [[Франкфурт над Моганом]]&nbsp;– [[22. марец|22.&nbsp;марця]] [[1832]], [[Ваймар]]) быв [[Німці|німецькый]] [[полігістор]], [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[історик уміня]] тай [[умілецькый критик]], [[правник]] и [[Политик|політик]], [[біолоґ]] и ставитель.<ref name="Britannica">{{Cite book|title=Encyclopædia Britannica|author=Nicholas Boyle|chapter=Johann Wolfgang von Goethe}}</ref> Ун ся шыроко поважує за майвплывного [[Німецькый язык|німецькоязычного]] [[Писатель|писателя]]. Його роботы мали обсяжный вплыв на літературну, політичну тай філозофську думку в западнум світі уд 18.&nbsp;стороча доныні.<ref name="Britannica" /> Ґете писав трактаты за [[Ботаніка|ботаніку]], [[Анатомія|анатомію]] тай [[фарба|фарбы]].<ref>{{cite book |last=Sepper |first=Dennis L. |title=Goethe contra Newton: Polemics and the Project for a New Science of Color |year=1988 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521342544 |page=22}}</ref> По успішному выданьови свого першого [[Роман|романа]], „Смуток юного Вертера“ (1774), Ґете в 1775.&nbsp;році ся перебрав до Ваймара, де прилучив ся ид продуктивному інтелектуалному тай културному окруженю пуд патронатом [[Анна Амалія Брунсквік-Волфенбіттелська|герцоґынї Анны Амалії Брунсквік-Волфенбіттелської]], котроє сформовало [[ваймарськый класицизм]].<ref>{{cite book |last=Boyle |first=Nicholas |title=Goethe: The Poet and the Age. Volume I: The Poetry of Desire (1749-1790) |year=1991 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0198158660 |pages=231-233}}</ref> У 1782.&nbsp;році Ґете быв посяченый у [[Шляхта|шляхту]] герцоґом Саксен-Ваймара, [[Карл Авґуст Саксен-Ваймарськый|Карлом Авґустом]]. Ґете участвовав у літературному рухови [[Sturm und Drang]] („Буря тай натиск“).<ref>{{cite book |last=Sharpe |first=Lesley |title=The Cambridge Companion to Goethe |year=2002 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521665600 |pages=15-18}}</ref> Бігом свойих першых десяти рокув у Ваймарі Ґете став членом герцоґової секретної рады (1776–1785), быв у воєнных комісіях, назирав на удкрытя сріберных шахт у [[Ілменау]] тай реалізовав шор адміністративных реформ в [[Єнськый університет|Єнському університеті]].<ref>{{cite book |last=Friedenthal |first=Richard |title=Goethe: His Life and Times |year=2010 |publisher=Transaction Publishers |isbn=978-1412813477 |pages=210-215}}</ref> Ун ся дуклав и до планованя [[Ваймарськый ботанічный парк|ваймарського ботанічного парка]] тай удбудовы [[Ваймарськый замок|ваймарського замка]].<ref>{{cite web |title=Park an der Ilm |url=https://www.klassik-stiftung.de/en/park-an-der-ilm/ |publisher=Klassik Stiftung Weimar |access-date=2026-08-01}}</ref> == Референції == {{референції}} {{lifetime|1749|1832|Ґете, Йоганн Волфґанґ фон}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Поеты]] 1m5xa50ga7reops5d8ufzxqrvh913d1 168010 168003 2026-08-01T13:13:57Z Halajkovič 33393 168010 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Йоганн Волфґанґ фон Ґете |Образчик=[[File:Goethe.png|250px]] |Категория_склада=Johann Wolfgang von Goethe |Чинность=[[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[правник]] и [[Политик|політик]] |Уроджѣня={{birth date|1749|8|28}} |Мѣсто_роджѣня=[[Франкфурт над Моганом]] |Упокоеня={{death date and age|1832|3|22|1749|8|28}} |Мѣсто_смерти=[[Ваймар]] }} '''Йо́ганн Во́лфґанґ фон Ґете'''<ref>{{Cite web |url=https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf |title=Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником |author=Анна Плїшкова, Кветослава Копорова, Василь Ябур і кол. |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |format=PDF |pages=32, 34 |accessdate=1. авґуста 2026}}</ref> ({{Lang-de|2|Johann Wolfgang von Goethe}} {{Audio-IPA|De-Johann_Wolfgang_von_Goethe.ogg|[ˈjoːhan ˈvɔlfɡaŋ(k) fɔn ˈɡøːtə]}}; [[28. авґуст|28.&nbsp;авґуста]] [[1749]], [[Франкфурт над Моганом]]&nbsp;– [[22. марец|22.&nbsp;марця]] [[1832]], [[Ваймар]]) быв [[Німці|німецькый]] [[полігістор]], [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[історик уміня]] тай [[умілецькый критик]], [[правник]] и [[Политик|політик]], [[біолоґ]] и ставитель.<ref name="Britannica">{{Cite book|title=Encyclopædia Britannica|author=Nicholas Boyle|chapter=Johann Wolfgang von Goethe}}</ref> Ун ся шыроко поважує за майвплывного [[Німецькый язык|німецькоязычного]] [[Писатель|писателя]]. Його роботы мали обсяжный вплыв на літературну, політичну тай філозофську думку в западнум світі уд 18.&nbsp;стороча доныні.<ref name="Britannica" /> Ґете писав трактаты за [[Ботаніка|ботаніку]], [[Анатомія|анатомію]] тай [[фарба|фарбы]].<ref>{{cite book |last=Sepper |first=Dennis L. |title=Goethe contra Newton: Polemics and the Project for a New Science of Color |year=1988 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521342544 |page=22}}</ref> По успішному выданьови свого першого [[Роман|романа]], „Смуток юного Вертера“ (1774), Ґете в 1775.&nbsp;році ся перебрав до Ваймара, де прилучив ся ид продуктивному інтелектуалному тай културному окруженю пуд патронатом [[Анна Амалія Брунсквік-Волфенбіттелська|герцоґынї Анны Амалії Брунсквік-Волфенбіттелської]], котроє сформовало [[ваймарськый класицизм]].<ref>{{cite book |last=Boyle |first=Nicholas |title=Goethe: The Poet and the Age. Volume I: The Poetry of Desire (1749-1790) |year=1991 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0198158660 |pages=231-233}}</ref> У 1782.&nbsp;році Ґете быв посяченый у [[Шляхта|шляхту]] герцоґом Саксен-Ваймара, [[Карл Авґуст Саксен-Ваймарськый|Карлом Авґустом]]. Ґете участвовав у літературному рухови [[Sturm und Drang]] („Буря тай натиск“).<ref>{{cite book |last=Sharpe |first=Lesley |title=The Cambridge Companion to Goethe |year=2002 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521665600 |pages=15-18}}</ref> Бігом свойих першых десяти рокув у Ваймарі Ґете став членом герцоґової секретної рады (1776–1785), быв у воєнных комісіях, назирав на удкрытя сріберных шахт у [[Ілменау]] тай реалізовав шор адміністративных реформ в [[Єнськый університет|Єнському університеті]].<ref>{{cite book |last=Friedenthal |first=Richard |title=Goethe: His Life and Times |year=2010 |publisher=Transaction Publishers |isbn=978-1412813477 |pages=210-215}}</ref> Ун ся дуклав и до планованя [[Ваймарськый ботанічный парк|ваймарського ботанічного парка]] тай удбудовы [[Ваймарськый замок|ваймарського замка]].<ref>{{cite web |title=Park an der Ilm |url=https://www.klassik-stiftung.de/en/park-an-der-ilm/ |publisher=Klassik Stiftung Weimar |access-date=2026-08-01}}</ref> == Референції == {{референції}} {{lifetime|1749|1832|Ґете, Йоганн Волфґанґ фон}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Поеты]] 7ybcgebaz0vim4u8uwi96m4hqua7otp Кацушіка Гокусай 0 713 168018 162808 2026-08-01T14:52:20Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168018 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Кацушіка Гокусай |Образчик=[[File:Portrait of Katsushika Hokusai by disciple Keisai Eisen.png|250px]] |Образчика_подпис=Портрет Гокусая од Кейсай Ейсена |Категория_склада=Katsushika Hokusai |Уроджѣня={{birth date|1760|10|31}} |Мѣсто_роджѣня= [[Токіо|Едо]] |Упокоеня={{death date and age|1849|5|10|1760|10|31}} }} '''Кацуші́ка Гокуса́й''', веце познатый як Гокусай ({{lang-ja|葛飾 北斎}}; {{ДН|31.|10|1760}}, [[Токіо|Едо]]&nbsp;— {{ДС|10.|05|1849}})&nbsp;— быв [[Японія|японьскый]] [[Умѣлствознаня|умелець]], [[малярь]] і дереворытець епохы [[Період Едо|Едо]], котрого найвеце прославили ёго дереворыты жанру укіё-е. == Ґалерія == <gallery class=center widths="120px" heights="110px" perrow="4"> Файл:Hokusai-fuji9.png|''Переправа на ріцї Oi'' Файл:Lightnings below the summit.jpg|''Блискавкы згоры'' Файл:Carp leaping up a cascade.jpg|''Карп у водопадї'' Файл:Hodogaya on the Tokaido.jpg|''Путованя на Токаідо'' Файл:Head of an old man.jpg|''Голова старця'' Файл:Tsukada Island in the Musashi province.jpg|''Остров Цукада у провінції Мусаші'' </gallery> == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1760|1849|Гокусай}} [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Персоналии:Япония]] 6fxuo8l37sgof36o9ij865vxmtbi5oz 168019 168018 2026-08-01T14:54:10Z Igor Kercsa 5504 Igor Kercsa переменовав сторінку [[Кацусіка Гокусай]] на [[Кацушіка Гокусай]]: Назва з помилкою 168018 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Кацушіка Гокусай |Образчик=[[File:Portrait of Katsushika Hokusai by disciple Keisai Eisen.png|250px]] |Образчика_подпис=Портрет Гокусая од Кейсай Ейсена |Категория_склада=Katsushika Hokusai |Уроджѣня={{birth date|1760|10|31}} |Мѣсто_роджѣня= [[Токіо|Едо]] |Упокоеня={{death date and age|1849|5|10|1760|10|31}} }} '''Кацуші́ка Гокуса́й''', веце познатый як Гокусай ({{lang-ja|葛飾 北斎}}; {{ДН|31.|10|1760}}, [[Токіо|Едо]]&nbsp;— {{ДС|10.|05|1849}})&nbsp;— быв [[Японія|японьскый]] [[Умѣлствознаня|умелець]], [[малярь]] і дереворытець епохы [[Період Едо|Едо]], котрого найвеце прославили ёго дереворыты жанру укіё-е. == Ґалерія == <gallery class=center widths="120px" heights="110px" perrow="4"> Файл:Hokusai-fuji9.png|''Переправа на ріцї Oi'' Файл:Lightnings below the summit.jpg|''Блискавкы згоры'' Файл:Carp leaping up a cascade.jpg|''Карп у водопадї'' Файл:Hodogaya on the Tokaido.jpg|''Путованя на Токаідо'' Файл:Head of an old man.jpg|''Голова старця'' Файл:Tsukada Island in the Musashi province.jpg|''Остров Цукада у провінції Мусаші'' </gallery> == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1760|1849|Гокусай}} [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Персоналии:Япония]] 6fxuo8l37sgof36o9ij865vxmtbi5oz 168023 168019 2026-08-01T17:54:50Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168023 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Кацушіка Гокусай |Образчик=[[File:Portrait of Katsushika Hokusai by disciple Keisai Eisen.png|250px]] |Образчика_подпис=Портрет Гокусая од Кейсай Ейсена<ref>Кейсай Ейсен быв ученик Гокусая</ref> |Категория_склада=Katsushika Hokusai |Уроджѣня={{birth date|1760|10|31}} |Мѣсто_роджѣня= [[Токіо|Едо]] |Упокоеня={{death date and age|1849|5|10|1760|10|31}} }} '''Кацуші́ка Гокуса́й''', веце познатый як Гокусай ({{lang-ja|葛飾 北斎}}; {{ДН|31.|10|1760}}, [[Токіо|Едо]]&nbsp;— {{ДС|10.|05|1849}})&nbsp;— быв [[Японія|японьскый]] [[Умѣлствознаня|умелець]], [[малярь]] і дереворытець епохы [[Період Едо|Едо]], котрого найвеце прославили ёго дереворыты жанру укіё-е. == Ґалерія == <gallery class=center widths="120px" heights="110px" perrow="4"> Файл:Hokusai-fuji9.png|''Переправа на ріцї Oi'' Файл:Lightnings below the summit.jpg|''Блискавкы згоры'' Файл:Carp leaping up a cascade.jpg|''Карп у водопадї'' Файл:Hodogaya on the Tokaido.jpg|''Путованя на Токаідо'' Файл:Head of an old man.jpg|''Голова старця'' Файл:Tsukada Island in the Musashi province.jpg|''Остров Цукада у провінції Мусаші'' </gallery> == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1760|1849|Гокусай}} [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Персоналии:Япония]] j3mkrhoqlng0uuvuvmpj3j3abyjdxi5 Култура 0 751 168008 167976 2026-08-01T12:58:37Z Halajkovič 33393 168008 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[Файл:Gobustan ancient Azerbaycan full.jpg|thumb|upright=1.2|Скалны малбы в Ґобустанї ([[Азербайджан]]) (Коло 8 000 п.н.е.)]] Словом '''култýра'''<ref>{{Русиньскый правопис|Култýра|209}}</ref> ({{lang-la|cultura}}, з {{lang-la|colere}}&nbsp;— „плекати“, значіть, „што є плекане“) ся спочатку означовало плеканя [[Рослины|рослин]]. Як [[метафора|метафору]] то повжыв [[Ціцеро]] про переклад [[Платон]]ового понятя „старослтивость о душу“ а од [[16. стороча]] ся повжывать на означіня зволеных людьскых актівіт, передовшыткым умелецькых (тзв. „высока култура“). До нёй належыть [[література]], [[уменя]], [[музика]], припадно і [[наука]] і [[філозофія]]. В тім змыслї маме днесь културну рубріку в новинках або [[міністерство културы]]. Проти той выбраной, елітной высокой културї, потребуючой освіту, пак стояла „низка“ ці народна култура, пізнїше [[попкултура]]. Залежно од того ся пак люде і цїлы нації могли дїлити на веце ці менше култівованы, припадно варварскы. Дослїджованём културы ся занимать [[културолоґія]]. == Култура в шыршім змыслї == [[Файл:Syria.Damascus.CoffeeHouse.01.jpg|thumb|upright=1.3|Кавярня в Дамашку ([[Сирия|Сірія]])]] Напроти тому узкому значіню понятя културы уж пішов [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]]. В ёго понятю културы же не сміє хыбити „ани облечіня і звыкы стравованя, історія ани філозофія, уменя ани наука, дїтачі бавкы ани пословіцї, господарство ани література, політіка ани пріват, но ани картка на шкоды, выникаючі одлїснїнём гор. Акурат у тім шырокім значіню днесь [[култура (антрополоґія)|понятя културы вжывать]] [[антрополоґія]] і [[соціолоґія]]. Значіть, култура загорнює вшытко тото, з чім ся чоловік не родить, але * што ся мусить навчіти, жебы ся став платным членом своёй громады; * што сам векшынов не створює, але переберать од старшых; * што є скорше колектівным і часто анонімным, накопеным дїлом много ґенерацій; * што ся утримує так, же ся о то люде старають; * што даяку громаду споює і разом лучіть од другых. [[Файл:Cové1.jpg|thumb|upright=1.2|Свято в Кове ([[Бенін]])]] В тім шырокім значіню є култура повинным предположінём людьского жывота в громадї тай не годен єй брати лем як „надбудову“ матеріаловой „базы“, як то чінили [[Марксізм|марксісты]]. Матеріалова і културна ці духовна сторона чоловіка ся певно взаємно овплывнюють; розповіданя о тзв. „вовчіх дїтях“, выроснутых мімо людьску громаду але вказують, же без приналежной [[енкултурація|енкултурації]], т. є. освоїня даякой културы не є чоловік способный навязати ани сексуалне одношіня. Културу годен найти наприклад і у [[прімат]]ів, [[птахы|птахів]] ці [[рыбы|рыб]]. Молоды макакы ся од матерї вчіють омывати бандуркы перед їджінём, молоды птахы наподобнюють спів дорослых.<ref>Srv. D. Lestel: ''Les origines animales de la culture'', Paris 2003</ref> Антрополоґ [[Кліффорд Ґіртз]] характерізує културу як „мережу значінь“, в котрій і з єй помочов чоловік жыє, котру приїмать од своёй громады і котры передавать своїм дїтям. [[Ґерт Гофстеде]] твердить, же то „колектівный [[софтвер]]“ громады. З іншого аспекту є то способ, як люде жыють в згодї із своїм вірованём, языком, історіов но і способом облїканя. Сполочны значіня, сімболы, способ справованя і ґеста створюють сполочный рамик людьского дїяня, выкликує взаємну довіру і помагать добрій комунікації. == Репродукція културы == Култура ся вызначує даяков немінностёв в часї, разом є спружна і приспособлива (адаптівна) на новы условія. Єй продовжованя ці репродукція ся забеспечує єднак спонтанно, наподобнёванём в [[Родина|родинї]] і пізнїше в околіцї верстаків, єднако сістематічно в школах. На ґенерачній передачі културы, т. є. передовшыткым [[Язык (лінґвістіка)|языка]], розповіданя, звыків, облїканя, [[моралка|моралкы]] або [[віра|віры]] традічно брали участь дві ґенерації, особливо [[матїрь]] і [[баба]] (тзв. ''grandmother hypothesis''). Днесь енкултурацію дїтей стале веце робить [[телевізія]], што громаду міцно гомоґенізує: вшыткы слухають тых самых говорцїв і тоты самы розповіданя, перед очами мають тоты самы приклады справованя ітд. == Култура і цівілізація == [[Файл:Parthenon from west.jpg|thumb|upright=1.3|[[Парфенон]] в [[Атены|Атенах]]]] Затоже ся култура выражать і передавать передовшыткым бісїдов, часто ся розуміть як вязана на даяке языкове середовище (русиньска, французька, нїмецька култура). Про іщі векшы і менше гомоґенны наднародны цїлкы ся хоснує понятя [[цівілізація]], одказуюча к містьскому середовищу ({{lang-la|civis, civilis}}) значіть к даякому [[козмополітізм]]у. Наопак про меншы громады, наприклад локалны, професны або віковы ґрупы ся хоснує понятя [[субкултура]] (наприклад субкултура шоферів каміонів або тінеджерів). В подобнім змыслї ся повідать о ''фіремній културї'', т. є. заведженым способом комунікації меджі працовниками, рїшіня конфліктів і под. В сучаснім рушным і [[ґлобалізація|ґлобалізованім]] світї ся вшеліякы културы, скорше веце ці менше оддїлены, часто стрїчають а зато же собі добрї не розумлять, выникають важны соціалны конфлікты. == Одказы == === Поз. тыж === * [[Цівілізація]] * [[Културна і соціална антрополоґія]] * [[Културна ґеоґрафія]] * [[Субкултура]] * [[Културна еволуція]] === Література === * J. Assmann: ''Kultura a paměť''. Praha 2001 * [[Susan Blackmoreová]]: ''Teorie memů. Kultura a její evoluce''. Praha 2001 * R. van Dülmen: ''Kultura a každodenní život v raném novověku'' I./III. Praha 2006 * [[Clifford Geertz]]: ''Interpretace kultur''. Praha 2000 * [[Ernest Gellner]]: ''Rozum a kultura''. CDK, Brno 1999 * G. Hofstede: ''Kultury a organizace''. Praha 1999 * J. Petráň: ''Dějiny hmotné kultury'' I./II. Praha 1995 * Z. Salzmann: ''Jazyk, kultura a společnost. Úvod do lingvistické antropologie''. Praha 1997 * G. Schwarz: ''Kulturexperimente im Altertum'', Berlin 2010 === Референції === {{референції}} {{Переклад|cs|Kultura|850768}} === Екстерны одказы === {{Sisterlinks|commons=Category:Culture}} * [https://web.archive.org/web/20100626142906/http://courses.ed.asu.edu/margolis/spf301/definitions_of_culture.html Detailed article on defining culture] * [http://etext.lib.virginia.edu/cgi-local/DHI/dhi.cgi?id=dv1-73 Dictionary of the History of Ideas] "culture" and "civilization" in modern times * [https://web.archive.org/web/20090831124037/http://global-culture.org/ Global Culture] Essays on global issues and their impact on culture * [http://www.wsu.edu/gened/learn-modules/top_culture/culture-index.html What is Culture? - Washington State University] [[Катеґорія:Антрополоґія]] [[Катеґорія:Култура|*]] 2hmtzfw0xh4so6i89zqefn175qrguqn Людвіґ Віттґенштайн 0 782 168024 139831 2026-08-01T18:16:36Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168024 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Людвіґ Віттґенштайн |Чинность= [[Филозоф|філозоф]] |Образчик=[[File:Ludwig Wittgenstein.jpg|250px]] |Категория_склада=Ludwig Wittgenstein |Уроджѣня={{birth date|1889|4|26}} |Мѣсто_роджѣня=[[Відень]] |Упокоеня={{death date and age|1951|4|29|1889|4|26}} |Мѣсто_смерти=[[Кембрідж]] }} '''Людвіґ Віттґенштайн''' ([[26. апріля]] [[1889]] [[Відень]] – [[29. апріля]] [[1951]] [[Кембрідж]]) быв єдным з найвплывнїшых [[Филозоф|філозофів]] [[20. стороча]]. Бывать споёваный передовшыткым з аналітічнов [[Філозофія|філозофіов]] і філозофіов языка, овплывнив тыж і логічных позітівістів. Ёго мыслїня правдоподобно найвеце овплывнили [[Артур Шопенгауер]], [[Бертранд Рассел]] і [[Ґоттлоб Фреґе]]. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1889|1951|Витгенштайн, Людвиг}} {{DEFAULTSORT:Витгенштайн, Людвиг}} [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] sdol3n8hhyhnafrjk27pw3f68ypm5kz 168025 168024 2026-08-01T18:17:17Z Igor Kercsa 5504 Igor Kercsa переменовав сторінку [[Людвіґ Вітґенштейн]] на [[Людвіґ Віттґенштайн]]: Назва з помилкою 168024 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Людвіґ Віттґенштайн |Чинность= [[Филозоф|філозоф]] |Образчик=[[File:Ludwig Wittgenstein.jpg|250px]] |Категория_склада=Ludwig Wittgenstein |Уроджѣня={{birth date|1889|4|26}} |Мѣсто_роджѣня=[[Відень]] |Упокоеня={{death date and age|1951|4|29|1889|4|26}} |Мѣсто_смерти=[[Кембрідж]] }} '''Людвіґ Віттґенштайн''' ([[26. апріля]] [[1889]] [[Відень]] – [[29. апріля]] [[1951]] [[Кембрідж]]) быв єдным з найвплывнїшых [[Филозоф|філозофів]] [[20. стороча]]. Бывать споёваный передовшыткым з аналітічнов [[Філозофія|філозофіов]] і філозофіов языка, овплывнив тыж і логічных позітівістів. Ёго мыслїня правдоподобно найвеце овплывнили [[Артур Шопенгауер]], [[Бертранд Рассел]] і [[Ґоттлоб Фреґе]]. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1889|1951|Витгенштайн, Людвиг}} {{DEFAULTSORT:Витгенштайн, Людвиг}} [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] sdol3n8hhyhnafrjk27pw3f68ypm5kz Мартін Лутер Кінґ 0 807 168021 139614 2026-08-01T15:14:51Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168021 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Мартін Лутер Кінґ |Чинность=[[баптізм|баптістічный]] [[казатель]] |Образчик=[[File:Martin Luther King Jr NYWTS.jpg|250px]] |Категория_склада=Martin Luther King, Jr. |Уроджѣня={{birth date|1929|1|15}} |Мѣсто_роджѣня=[[Атланта, Джорджия|Атланта, Джорджія]] |Упокоеня={{death date and age|1968|4|4|1929|1|15}} |Мѣсто_смерти=Мемфіс, Теннессі }} Др. '''Мартін Лутер Кінґ''', молодшый ([[15. януар]]а [[1929]], [[Атланта, Джорджия|Атланта, Ґеорґіа]]&nbsp;— [[4. апріль|4. апріля]] [[1968]], Мемфіс, Тенесі) быв америцькый [[баптізм|баптістічный]] [[казатель]], єден з найвызначнїшых ведучіх Афроамерицького руху за людьскы права. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{lifetime|1929|1968 |Кінґ, Мартін Лутер}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:США]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] [[Катеґорія:Баптізм]] [[Катеґорія:Атланта]] [[Катеґорія:Бостонска універзіта]] rb1xh45ix623m4doz39wcgj9cmp7llr Отто фон Бісмарк 0 918 168032 146698 2026-08-02T11:04:29Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168032 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Отто фон Бісмарк |Имя_оригиналне=Otto Eduard Leopold von Bismarck-Schönhausen |Категория_склада=Otto von Bismarck |Образчик=[[File:Bundesarchiv Bild 146-2005-0057, Otto von Bismarck.jpg|250px]] |Чинность=[[політік]], державник |Уроджѣня={{birth date|1815|4|1}} |Мѣсто_роджѣня=Шёнхаузен, [[Пруссия]] |Упокоеня={{death date and age|1898|7|30|1815|4|1}} |Мѣсто_смерти=Фридрихсру, [[Пруссия]] }} '''Отто фон Бісмарк''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. ''Otto Eduard Leopold von Bismarck-Schönhausen''; [[1. апріль]] [[1815]] – [[30. юл]] [[1898]]) — быв єден з найвызначнїшых політіків 19. стороча і будователь зъєдноченого Нїмецька. Быв першый міністер Пруска (1862–1890) і першый в рядї нїмецькых канцлерїв (1871–1890). Ёго некомпромісный приступ до рїшіня політічных проблемів і авторітатівне выступаня проти парламенту му принесло прозывку Желїзный канцлерь. == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Lifetime|1815|1898|Бісмарк,Отто фон }} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] kt22gtukbuxgmn6d8y1yoee31fgnr98 Україньскый язык 0 1138 168014 161538 2026-08-01T13:38:18Z ~2026-42583-82 36586 /* */ 168014 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Україньскый язык | nativename= ''українська мова'' | region = [[Україна]], [[Словеньско]], [[Чесько]], [[Польско]], [[США]], [[Канада]], [[Бразілія]], [[Нїмецько]], [[Узбекістан]], [[Росія]], [[Молдова]], [[Білорусь]] | speakers = ~ 35 000 000<ref>[https://www.ethnologue.com/language/ukr/]. {{ref-en}}</ref> | familycolor = Indo-European | fam1=[[Індоевропскы языкы|Індоевропска]] | fam2=[[Балтіцько-славяньска языкы|Балтіцько-славяньска]] | fam3 = [[Славяньскы языкы|Славяньска]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы|Выходославяньска]] | nation = {{UKR}}<br/>{{MDA}}:<br/>'''{{flag|ПМР}}''' | agency = Націонална академія наук Україны | iso1 = uk | iso2 = ukr | iso3 = ukr | wikipedia code = uk |image=[[Файл:Idioma ucraniano.png|300px]]}} '''Украї́ньскый язы́к''' ({{lang-uk|українська мова}}, {{IPA|[ukrɑ'jınʲsʲkɑ 'mɔβɑ]}}) — є [[Выходославяньскы языкы|выходославяньскый]] язык, котрым говорять [[Українцї]] і іншы народы [[Европа|Европы]]. Україньскый язык входить в [[Індоевропскы языкы|Індоевропску]] [[Языкова родина|языкову родину]], приналежный до [[Славяньскы языкы|Славяньской языковой ґрупы]], має властный ISO 639-1, ISO 639-2, ISO 639-3 код. Чісло родженых говорцїв [[Українцї]]в є приближно 45 міліонів людей на цілім світї, котры ся бісїдують передовшыткым в [[Україна|Українї]], [[Білорусь|Білорусї]], [[Польско|Польску]], [[Росія|Росії]], [[Словеньско|Словеньску]], [[Молдова|Молдові]] тай в іншых країнах. {{Перенаправлено|Український народ|Українське громадянство|про громадян України всіх національностей див.}} {{Перенаправлено|Українець}} {{Перенаправлено|Українка}} {{Інші значення}} {{Етнічна група | group = Українці | caption = | race = [[європеоїдна раса|європеоїдна]] | image = <div class="nomobile">{{image array|perrow=5|width=60|height=70<!-- Особи у таблиці, що нижче - відсортовані чітко за датою народження. Для зміни або додавання інших особистостей варто розпочати нове обговорення. --> | image1 = Vladimir I the Great.jpg| caption1 = [[Володимир Святославич]] | image2 = Yaroslav1.jpg|caption2 = [[Ярослав Мудрий]] | image3 = Kanstantyn Astroski. Канстантын Астроскі (XVIII).jpg| caption3 = [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтин Острозький]] | image4 = Bohdan Khmelnytsky.jpg| caption4 = [[Богдан Хмельницький]] | image5 = Portret Mazepa.jpg| caption5 = [[Іван Мазепа]] | image6 = Сковорода.png| caption6 = [[Сковорода Григорій Савич|Григорій Сковорода]] | image7 = Іван Котляревськиy.jpg| caption7 = [[Котляревський Іван Петрович|Іван Котляревський]] | image8 = Gogol Portrait.jpg| caption8 = [[Гоголь Микола Васильович|Микола Гоголь]] | image9 = Taras Shevchenko bw.jpg| caption9 = [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]] | image10 = Заньковецька Марія.jpg| caption10 = [[Заньковецька Марія Костянтинівна|Марія Заньковецька]] | image11 = Іван Якович Франко.jpg| caption11 = [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] | image12 = Заболотний Данило.jpg| caption12 = [[Заболотний Данило Кирилович|Данило Заболотний]] | image13 = Вернадський Володимир Іванович.jpg| caption13 = [[Вернадський Володимир Іванович|Володимир Вернадський]] | image14 = Hrushevskyi Mykhailo XX.jpg| caption14 = [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]] | image15 = Lesya Ukrainka portrait crop.jpg| caption15 = [[Леся Українка]] | image16 = Solomiya Krushelnytska 04.jpg| caption16 = [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|Соломія Крушельницька]] | image17 = 1921. Нестор Махно в лагере для перемещенных лиц в Румынии.jpg| caption17 = [[Махно Нестор Іванович|Нестор Махно]] | image18 = Довженко Олександр.jpg|caption18 = [[Довженко Олександр Петрович|Олександр Довженко]] | image19 = Шаргей Олександр.jpg| caption19 = [[Кондратюк Юрій Васильович|Юрій Кондратюк]] | image20 = Sergey Korolyov 140-190 for collage.jpg| caption20 = [[Корольов Сергій Павлович|Сергій Корольов]] | image21 = Román Shujévych.jpg| caption21 = [[Шухевич Роман Йосипович|Роман Шухевич]] | image22 = SBandera.jpg| caption22 = [[Бандера Степан Андрійович|Степан Бандера]] | image23 = Костенко Л.jpg| caption23 = [[Костенко Ліна Василівна|Ліна Костенко]] | image24 = НДУ 1 Чорновіл Вячеслав Максимович.jpg| caption24 = [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеслав Чорновіл]] | image25 = Stamp-10.jpg| caption25 = [[Василь Стус]] | image26 = Valeri Lobanovsky.jpg| caption26 = [[Лобановський Валерій Васильович|Валерій Лобановський]] | image27 = Sergei Bubka (2007) cropped.jpg|caption27 = [[Бубка Сергій Назарович|Сергій Бубка]] | image28 = VladimirVitaliy.jpg| caption28 = [[Брати Клички (боксери)|Брати Клички]] | image29 = Ruslana, 2009-05-09 (6).jpg| caption29 = [[Руслана]] | image30 = Lieutenant General Valerii Zaluzhnyi.jpg| caption30 = [[Валерій Залужний]] | image31 = Андрій Шевченко 2024 (cropped).png| caption31 = [[Шевченко Андрій Миколайович|Андрій Шевченко]] | image32 = Oleksandra Matviichuk - 2022 (cropped).jpg| caption32 = [[Олександра Матвійчук]] | image33 = Maryna Vazovska MFO 2013 crop2.jpg| caption33 = [[Марина Вязовська]] | image34 = MKr369361 Mstyslaw Tschernow (NRW-Empfang, Berlinale 2025).jpg| caption34 = [[Мстислав Чернов]] | image35 = Mahuchikh and Herashchenko at the 2024 Summer Olympics 01 (cropped).png| caption35 = [[Ярослава Магучіх]] }} </div> | poptime = 44-48&nbsp;млн. (2001)<ref>{{Cite web|url=http://www.ukrinform.ua/eng/order/?id=168280|назва=20mln Ukrainians living abroad - Ukrainian and World News.|видавець=[[Укрінформ]]|дата=28 серпня 2009|url-архіву=https://web.archive.org/web/20120105155543/http://www.ukrinform.ua/eng/order/?id=168280|дата-архіву=2012-01-05|мертвий-url=no|дата-доступу=14 лютого 2023}}</ref> | popplace = {{UKR}}: 37&nbsp;541&nbsp;693<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality |title=All Ukrainian census of the population '2001 // State Statistics Committee of Ukraine|accessdate=14 квітня 2006 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20041031064500/http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality |archivedate=31 жовтня 2004 |deadurl=yes }} {{ref-en}}</ref> (2001)<br/> {{RUS}}: 3 269 992<ref>[https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/data/estimates2/estimates15.asp United Nations Population Division. Department of Economic and Social Affairs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210808164140/https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/data/estimates2/estimates15.asp |date=8 серпня 2021 }}{{ref-en}}</ref> (2015)<br/> {{CAN}}: 1 209 085<ref name="Архівована копія">{{Cite web |url=http://www40.statcan.ca/l01/cst01/demo26a.htm |title=Population by selected ethnic origins, by province and territory (2001 Census) (Canada) // Statistics Canada. Canada's national statistical agency |accessdate=14 квітня 2006 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080530011734/http://www40.statcan.ca/l01/cst01/demo26a.htm |archivedate=30 травня 2008 |deadurl=yes }} {{ref-en}}</ref> (2006)<br/> {{POL}}: 1 200 000<ref name="United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2015). Retrieved 22 November 2017.">{{Cite web |url=http://www.un.org/en/development/desa/population/migration/data/estimates2/estimates15.shtml |title=Архівована копія |accessdate=24 квітня 2021 |archive-date=26 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201226192804/https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/data/estimates2/estimates15.shtml }}</ref> (2015)<br/> {{USA}}: 976 314<ref name="US Census Bureau">[http://factfinder.census.gov/servlet/ADPTable?_bm=y&-context=adp&-qr_name=ACS_2009_1YR_G00_DP2&-ds_name=ACS_2009_1YR_G00_&-tree_id=306&-redoLog=false&-geo_id=01000US&-format=&-_lang=en&-search_map_config= US Census Bureau] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110806012556/http://factfinder.census.gov/servlet/ADPTable?_bm=y&-context=adp&-qr_name=ACS_2009_1YR_G00_DP2&-ds_name=ACS_2009_1YR_G00_&-tree_id=306&-redoLog=false&-geo_id=01000US&-format=&-_lang=en&-search_map_config= |date=2011-08-06 }} Походження населення США (2009)</ref> (2009)<br/> {{BRA}}: 600 000<ref name="The Ukrainian World Congress. Retrieved 17 December 2020.">{{Cite web |url=https://www.ukrainianworldcongress.org/country-info/brazil/ |title=Архівована копія |accessdate=24 квітня 2021 |archive-date=24 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210424230057/https://www.ukrainianworldcongress.org/country-info/brazil/ }}</ref> (2015)<br/> {{MDA}}: 442 000<ref name="ReferenceA">{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/moldova-ethnic2004.htm |title=2004 |accessdate=11 лютого 2014 |archive-date=4 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131204151904/http://pop-stat.mashke.org/moldova-ethnic2004.htm }}</ref> (2004)<br/> {{KAZ}}: 333 031<ref name="pop-stat.mashke.org">{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/kazakhstan-ethnic2009reg-census.htm |title=Ethnic composition of Kazakhstan 2009 |accessdate=11 лютого 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150423124736/http://pop-stat.mashke.org/kazakhstan-ethnic2009reg-census.htm |archivedate=23 квітня 2015 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150423124736/http://pop-stat.mashke.org/kazakhstan-ethnic2009reg-census.htm |date=2015-04-23 }} {{ref-en}}</ref> (2009)<br/> {{ARG}}: 300 000 (2004)<ref name="ИА">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ians/2010_4/4-16.pdf Богданова Т. Є., Погромський В.&nbsp;О.&nbsp;Українська етнічна спільнота в Аргентин наприкінці XX&nbsp;— на початку XXI століття // Історичний архів. Наукові студії, №&nbsp;4&nbsp;— 2010]</ref><ref name="Ucrania">{{Cite web |url=http://celaforum.nuevamayoria.com/DATA/es/noticia.040824.php |title=Ucrania, un potencial socio comercial |accessdate=5 листопада 2013 |archive-date=4 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150704035917/http://celaforum.nuevamayoria.com/DATA/es/noticia.040824.php }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150704035917/http://celaforum.nuevamayoria.com/DATA/es/noticia.040824.php |date=2015-07-04 }}</ref><br/> {{GER}}: 272 000<ref name="Statistische Bundesamt. Retrieved 28 October 2017.">{{Cite web |url=http://www.destatis.de/DE/Publikationen/Thematisch/Bevoelkerung/MigrationIntegration/Migrationshintergrund.html |title=Архівована копія |accessdate=24 квітня 2021 |archive-date=16 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180416143002/https://www.destatis.de/DE/Publikationen/Thematisch/Bevoelkerung/MigrationIntegration/Migrationshintergrund.html }}</ref> (2016)<br/> {{ITA}}: 223 782<ref name="istat.it">{{Cite web |url=http://www.istat.it/it/files/2012/07/Statistica-report-Permessi-di-soggiorno.pdf |title=Архівована копія |accessdate=11 лютого 2014 |archive-date=24 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131224102506/http://www.istat.it/it/files/2012/07/Statistica-report-Permessi-di-soggiorno.pdf }}</ref> (2012)<br/> {{BLR}}: 158 723<ref name="ReferenceD">[https://web.archive.org/web/20111123095511/http://pop-stat.mashke.org/belarus-ethnic2009.htm Ethnic composition of Belarus 2009] {{ref-en}}</ref> (2009) <br/> {{UZB}}: 124 602<ref name="United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2015). Retrieved 22 November 2017."/> (2015)<br/> В інших країнах: 200 000 | раса = [[європеоїдна раса]] | langs = [[Українська мова|українська]]<ref>[http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\U\K\Ukrainians.htm Ukrainians] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190110020350/http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages%5CU%5CK%5CUkrainians.htm%20 |date=10 січня 2019 }} // [[Encyclopedia of Ukraine]] {{ref-en}}</ref><ref>''[[Горленко Володимир Федорович|Горленко В. Ф.]]'' [https://rus-bse.slovaronline.com/82006-Украинцы Украинцы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210827025428/https://rus-bse.slovaronline.com/82006-Украинцы |date=27 серпня 2021 }} // [[БСЭ]] {{ref-ru}}</ref><ref>[https://www.encyclopedia.com/humanities/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/ukrainians-0 Ukrainians] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210827030529/https://www.encyclopedia.com/humanities/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/ukrainians-0 |date=27 серпня 2021 }} // Encyclopedia.com {{ref-en}}</ref> | rels = [[Християнство]] [[Файл:Christian cross.svg|15px]] [[Православна церква|Східне православ'я]] {{Small|([[Православна церква України]])}}<br/> [[Файл:Christian cross.svg|15px]] [[Католицька церква|Католицизм]] {{Small|([[Українська греко-католицька церква]] і [[Римсько-католицька церква в Україні]])}} [[Файл:Christian cross.svg|15px]] [[Протестантизм]] {{Small|([[Баптизм]], [[П'ятидесятництво]], [[Харизматичний рух|Харизмати]], і [[Церква адвентистів сьомого дня]])}} | related = [[слов'яни|слов'янські народи]] | походження = [[слов'яни]], також в етногенезі присутній вплив тюркських народів ([[печеніги]], [[половці]], [[торки]]) }} {{Українці}} '''Українці'''&nbsp;— [[Слов'яни|слов'янський]] народ, основне й [[Автохтонність|автохтонне]] населення [[Україна|України]] від найдавніших часів<ref>[https://archive.org/details/eu0t0/EU_T_11_Dopovnennia/page/n32/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false Праісторія і рання історія (200 000&nbsp;р. до Хр.&nbsp;— IX&nbsp;ст. по Хр.)] // {{ЕУ|11|34||}}</ref>, найбільша слов'янська етнічна група на території сучасної України.<ref>''Стрілко А.'' [[iarchive:maliySlovnik/page/n415/mode/1up|Українці]] // [[Малий словник історії України]] / Ред. кол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. Смолій]], [[Кульчицький Станіслав Владиславович|С. Кульчицький]], [[Майборода Олександр Микитович|О. Майборода]] та ін.; гол. ред. [[Головко Світлана Григорівна|С. Головко]]; [[Міністерство освіти і науки України|М-во освіти і науки України]].&nbsp;— Київ: [[Либідь (видавництво)|Либідь]], 1997.&nbsp;— С. 417.&nbsp;— 463 с.&nbsp;— ISBN 5-325-00781-5.</ref><ref>''В. Кубійович, Б. Струмінський, А. Жуковський, В. Наулко''. [http://izbornyk.org.ua/encycl/euii331.htm#uc «Українці, одна з галузів сх. слов'янства, основне і корінне населення України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160408093110/http://izbornyk.org.ua/encycl/euii331.htm#uc |date=8 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія українознавства]]. Т. 11.: «Доповнення і виправлення» / Голов. ред: Аркадій Жуковський.&nbsp;— Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя», Наукове товариство імені Шевченка у Європі, 1995.&nbsp;— С. 231.&nbsp;— 398 с.</ref> Як етнос сформувався на землях сучасної [[Україна|України]] та частках суміжних земель сучасних: [[Польща|Польщі]], [[Білорусь|Білорусі]], [[Молдова|Молдови]], [[Румунія|Румунії]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Словенія|Словенії,]] Угорщини. Українці розмовляють [[українська мова|українською мовою]], що належить до [[східнослов'янські мови|східнослов'янської мовної групи]]. За релігійною приналежністю&nbsp;— переважно [[Християнство|християни]]. До [[XX століття]] вживали самоназву [[русини]] і [[козаки]]<ref>[[Галушко Кирило Юрійович|Галушко К. Ю.]] [http://www.history.org.ua/?termin=Ukraintsi Українці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160421235754/http://history.org.ua/?termin=Ukraintsi |date=21 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія історії України]]: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] (голова) та ін. [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]].&nbsp;— К.: В-во «[[Наукова думка]]», 2019.&nbsp;— 842 с.</ref>. Також українців історично називали [[рутени|рутенами]], [[Черкаси (етнонім)|черкасами]]. За межами території України проживають: в Польщі, Словаччині, [[Словенія|Словенії]], [[Чехія|Чехії,]] [[Німеччина|Німеччині,]] [[Велика Британія|Великобританії,]] [[Канада|Канаді]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Казахстан]]і, [[Бразилія|Бразилії]], [[Угорщина|Угорщині,]] [[Росія|Росії]] та багатьох інших країнах. Загальна чисельність перевищує 46 мільйонів осіб. З них 37 мільйонів мешкає в Україні. == Історія == === [[Етнонім]]и === {{main|Етноніми українців}} Самоназвами українців до XIX століття були «[[русь]]» або «[[русини]]», похідні від імені середньовічної [[Київська Русь|Руської держави]]. Ці назви фігурують в українських [[Повість временних літ|літописах]], діловодстві, релігійній та світській літературі XIII—XIX століть. У латинських текстах русинів часто записували «[[рутени|рутенами]]», а в грецьких джерелах і похідних від них&nbsp;— «росіянами». У тогочасній літературі «русини» (русь, рутени, росіяни) протиставлявся «литві» (литовцям, [[литвини|литвинам]]), «ляхам» ([[поляки|полякам]]) та «москві» ([[росіяни|москвинам]], сучасним росіянам). У XVI—XIX століттях, паралельно із назвою «русини», українців називали [[Козаки|«козаками»]]. Це було пов'язано з тим, що Україна була центром володінь козацької вольниці&nbsp;— [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]]. З кінця XVII до початку XIX століття, після входження більшої частини українських земель до складу [[Російська імперія|Російської імперії]], українців також називали «[[малороси|малоросами]]» (малоруським, малоросійським народом), за візантійською церковною назвою України&nbsp;— «[[Мала Росія]]». У [[1590 в Україні|1590 році]] вперше у вітчизняній [[Історіографічні дослідження в Україні|історіографії]] увів до політичного словника назву «[[український народ]]»&nbsp;— [[Українська шляхта|руський шляхтич]], [[Доктор богослов'я|доктор теології]], церковний та суспільно-політичний діяч [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] [[Йосиф Верещинський]], виповнивши її етнополітичним змістом. Етнонім «українці» вперше відстежується наприкінці XVI століття в документах, присвячених козацькому [[повстання Наливайка|повстанню Наливайка]]. Перший документ, де фіксується саме національність «українець» датується [[1660]] роком. Коли абітурієнт з України Йозеф Данило Дзик вступав до [[Падуанський університет|Падуанського університету]], на території сучасної [[Італія|Італії]], він записав&nbsp;— ''«Йозеф Данило Дзик, кафедральний [[вікарій]] [[Луцьк]]ий, національність&nbsp;— українець, Київський дистрикт»''<ref name="likbez"/><ref>[https://books.google.de/books?id=PVQ8AQAAIAAJ&hl=uk&pg=RA1-PA67#v=onepage&q&f=false Metryka Nacyi polskiej w Padwie wydał St Windakiewicz] // Stanisław Wincenty Wnętrzakiewicz, Archiwum do dziejów literatury i oświaty w Polsce. Seria I. T. 6.&nbsp;— Краков: [[Польська академія знань|Polska Akademia Umiejętności]], 1890.&nbsp;— s. 67. {{ref-pl}}</ref><ref>''[[Нудьга Григорій Антонович|Нудьга Г.]]'' Перші магістри і доктори: Українські студенти в університетах Європи XIV—XVIII&nbsp;ст. // Жовтень.&nbsp;— К., 1982.&nbsp;— №&nbsp;4.</ref>. До цього всі студенти з України, які проходили навчання в університетах Європи з [[1353]] року, записували себе як «рутени», «русини», представники «нації рутенської з України» та рідше як «роксалани». Пізніше студенти записували себе як «козаки» ([[1700]], [[1746]]), «русо-українці» ([[1763]]) та «українці» ([[1762]], [[1770]])<ref name="likbez">''Майоров Максим''. [https://likbez.org.ua/ua/samonazvaniya-ukrainskih-studentov-v-universitetah-evropyi-v-xiv-xviii-vekah.html Самоназви студентів з України-Рутенії в університетах Європи у XIV—XVIII століттях] // [[Лікбез. Історичний фронт]].&nbsp;— 03.12.2016</ref><ref>[https://peraspera.video.blog/2020/06/03/максим-майоров-самоназви-студентів-з/ Самоназви студентів з України-Рутенії в університетах Європи у XIV—XVIII століттях]</ref>. У першій половині XVII століття «українцями» називали послів на сеймах Речі Посполитої від [[Київське воєводство|Київського]], [[Брацлавське воєводство|Брацлавського]] і [[Чернігівське воєводство|Чернігівського воєводств]]. В козацьку добу «українцями» позначали мешканців козацьких політій&nbsp;— [[Гетьманщина|Гетьманщини]], [[Слобідська Україна|Слобожанщини]] і [[Військо Запорозьке Низове|Запоріжжя]]. З другої половини XVII століття етнонім «українці», а особливо «народ український» вже широко використовувався гетьманами України і козацькою старшиною Війська Запорозького. З початку XIX століття, аби підкреслити свою окремішність від росіян (великоросів), [[харків]]ська українська [[інтелігенція]] стала використовувати назву «українці» як загальний етнонім замість давньої назви «русини». Ця нова самоназва остаточно затвердилася у [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянській Україні]] після [[Українська революція|національно-визвольного руху 1917—1920 років]] та радянської [[українізація|українізації]]. Те ж саме відбулося на [[Галичина|Галичині]] і [[Буковина|Буковині]] у 1918—1940 роках завдяки діяльності українських націоналістичних організацій. === [[Етногенез]] === [[Файл:European Late Neolithic.gif|міні|200пкс|[[Дніпро-донецька культура]] та [[трипільська культура]] на карті неолітичних культур Європи]] [[Файл:Balto-Slavic lng.png|міні|200пкс|Балто-слов'янська мовна спільність]] [[Файл:Ukrainians uk.svg|міні|200пкс|Ареал діалектів української мови. Початок XX століття]] {{main|Етногенез українців}} Українці&nbsp;— [[індоєвропейці|індоєвропейський]] [[слов'яни|слов'янський]] етнос, коріння якого на теренах України сягає ймовірно [[неоліт]]у. Територія України є частиною того етнокультурного простору, де різного часу відбувалися процеси становлення [[індоєвропейці]]в, [[праслов'яни|праслов'ян]], [[слов'яни|слов'янських етнічних утворень]]<ref name="ЕІУ">{{ЕІУ|3|59—61|стаття=[http://www.history.org.ua/?termin=Etnogenez_ukr_narodu ЕТНОГЕНЕЗ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ]|автор=Баран В. Д.}}</ref>. [[Наддніпрянська Україна|Подніпров'я]], [[Полісся]], [[Лівобережна Україна|Лівобережж == Ґеоґрафічне розложіня == Україньскым языком говорят у Холмщині, Брестщині, Ґалычына, Волыні, Поліссю, Подӯллі, Придністровьёви, Бесарабії, Наддніпрящині, Стародубщині, Тавриї, Приазовлёви, Донщині, Кубани, Січославщині, Запорӯжжю, Буковині, Сіверщині, Слобожанщині, Донбасови. [[File:WIKITONGUES- Vira speaking Ukrainian.webm|thumb|Україньскый язык|ліворуч]] == Далше чітаня == * [https://r2u.org.ua/s?w=%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on Он-лайн словник (русск.-укр. и укр.-русск.)] * [https://web.archive.org/web/20201107122834/http://sum.in.ua/ Выкладовый словник в 11 томах.] {{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} == Екстерны одказы == * [http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm Енціклопедія «Україньска мова»] на веб-сайтї «Litopys.org.ua». {{ref-uk}} * [https://web.archive.org/web/20070206080000/http://lingvoforum.net/index.php/board,101.0.html Україньскый форум на веб-сайтї «Lingvoforum.net»]. {{ref-uk}} * [https://web.archive.org/web/20120205193542/http://www.madslinger.com/mova/posylannya.html Веб-сайты на україньскім языку і літературї]. {{ref-uk}} == Референції == <references/> {{Славяньскы языкы}} {{stub}} [[Катеґорія:Украинскый язык]] [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] dffnz4uk1z6y7b2wvys74o2xsx9xi5n 168016 168014 2026-08-01T13:40:02Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/168014|168014]] од хоснователя [[Special:Contributions/~2026-42583-82|~2026-42583-82]] ([[User talk:~2026-42583-82|діскусія]]) +лем по україньскы 168016 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Україньскый язык | nativename= ''українська мова'' | region = [[Україна]], [[Словеньско]], [[Чесько]], [[Польско]], [[США]], [[Канада]], [[Бразілія]], [[Нїмецько]], [[Узбекістан]], [[Росія]], [[Молдова]], [[Білорусь]] | speakers = ~ 35 000 000<ref>[https://www.ethnologue.com/language/ukr/]. {{ref-en}}</ref> | familycolor = Indo-European | fam1=[[Індоевропскы языкы|Індоевропска]] | fam2=[[Балтіцько-славяньска языкы|Балтіцько-славяньска]] | fam3 = [[Славяньскы языкы|Славяньска]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы|Выходославяньска]] | nation = {{UKR}}<br/>{{MDA}}:<br/>'''{{flag|ПМР}}''' | agency = Націонална академія наук Україны | iso1 = uk | iso2 = ukr | iso3 = ukr | wikipedia code = uk |image=[[Файл:Idioma ucraniano.png|300px]]}} '''Украї́ньскый язы́к''' ({{lang-uk|українська мова}}, {{IPA|[ukrɑ'jınʲsʲkɑ 'mɔβɑ]}}) — є [[Выходославяньскы языкы|выходославяньскый]] язык, котрым говорять [[Українцї]] і іншы народы [[Европа|Европы]]. Україньскый язык входить в [[Індоевропскы языкы|Індоевропску]] [[Языкова родина|языкову родину]], приналежный до [[Славяньскы языкы|Славяньской языковой ґрупы]], має властный ISO 639-1, ISO 639-2, ISO 639-3 код. Чісло родженых говорцїв [[Українцї]]в є приближно 45 міліонів людей на цілім світї, котры ся бісїдують передовшыткым в [[Україна|Українї]], [[Білорусь|Білорусї]], [[Польско|Польску]], [[Росія|Росії]], [[Словеньско|Словеньску]], [[Молдова|Молдові]] тай в іншых країнах. == Ґеоґрафічне розложіня == Україньскым языком говорят у Холмщині, Брестщині, Ґалычына, Волыні, Поліссю, Подӯллі, Придністровьёви, Бесарабії, Наддніпрящині, Стародубщині, Тавриї, Приазовлёви, Донщині, Кубани, Січославщині, Запорӯжжю, Буковині, Сіверщині, Слобожанщині, Донбасови. [[File:WIKITONGUES- Vira speaking Ukrainian.webm|thumb|Україньскый язык|ліворуч]] == Далше чітаня == * [https://r2u.org.ua/s?w=%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on Он-лайн словник (русск.-укр. и укр.-русск.)] * [https://web.archive.org/web/20201107122834/http://sum.in.ua/ Выкладовый словник в 11 томах.] {{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} == Екстерны одказы == * [http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm Енціклопедія «Україньска мова»] на веб-сайтї «Litopys.org.ua». {{ref-uk}} * [https://web.archive.org/web/20070206080000/http://lingvoforum.net/index.php/board,101.0.html Україньскый форум на веб-сайтї «Lingvoforum.net»]. {{ref-uk}} * [https://web.archive.org/web/20120205193542/http://www.madslinger.com/mova/posylannya.html Веб-сайты на україньскім языку і літературї]. {{ref-uk}} == Референції == <references/> {{Славяньскы языкы}} {{stub}} [[Катеґорія:Украинскый язык]] [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] fpqx93jmgs8wiwtudcw3z3i1v2vcqs3 Валерій Леонтьев 0 3874 168022 139591 2026-08-01T15:29:48Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168022 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Валерій Леонтьев |Образчик=[[File:Valery Leontiev at Laima Rendez Vous Jurmala 2017 (2) (cropped).jpg|200px]] |Категория_склада=Valery Leontiev |Чинность=[[співак]] |Уроджѣня={{birth date and age|1949|3|19}} |Мѣсто_роджѣня=[[Усть-уса]] }} '''Валерій Яковлевіч Леонтьев''' ({{lang-ru|Валерий Яковлевич Леонтьев}}, [[19. марца]] [[1949]], [[Усть-уса]]) — російскый [[співак]], [[Актер|актер]]. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1949||Леонтьев, Валерій}} [[Катеґорія:Співаци]] cmno18xj8sp82fenn8bqubkxqohaedb Авґустин Волошин 0 6311 168013 167568 2026-08-01T13:33:47Z ~2026-42583-82 36586 /* */ 168013 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Волошин}} {{Особа проста |Имя=Авґустин Волошин |Имя_оригиналне=Августин Іванович Волошин{{ref-uk}}<br/>Volosin Ágoston{{ref-hu}}<br/>Augustin Vološin{{ref-cs}} |Образчик= [[File:Волошин А.jpg|225px]] |Категория_склада=Avhustyn Voloshyn |Чинность=[[священик]], [[політік]], [[учитель|учітель]] |Уроджѣня={{birth date|1874|3|17}} |Мѣсто_роджѣня=[[Келечин]] |Упокоеня={{death date and age|1945|7|19|1874|3|17}} |Мѣсто_смерти=[[Москва]], в арештї |Мѣсто_погребу=не знати }} '''Авґусти́н Іва́нович Воло́шин''' ({{lang-uk|Августин Іванович Волошин}}; {{ДН|17.|03|1874}}, [[Австро-Угорьско]], [[Мадярске кральовство|Мадярьске кралёвство]], [[Келечин]] коло вароша [[Межгорье (Закарпатска область)|Воловое]] — {{ДС|19.|07|1945}}, [[СССР]], [[РСФСР]], [[Москва]]) — [[Українцї|україньскый]] [[Подкарпатя|підкарпатьскый]] [[священик]] [[ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькой церькви]], [[учитель|учітель]] і [[Чеськословеньско|чеськословеньскый]] [[політік]], премєр-міністер автономной влады [[Карпатьска Україна|Карпатьской Україны]] (октобер 1938), наконець презідент той державы (марец 1939). Не русин, Украинец == Біоґрафія == Уж в роцї [[1920]] належав к переднїм політічным дїятелям на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]]. Брав участь на заснованю [[Русска аґрарна партія|Русской аґрарной партії]]. В 20. роках дїяв як посланець чеськословеньского парламенту, де ся дістав в парламентных вольбах в роцї 1925 за Хрістіаньску і демократічну унію - Чеськословеньску народну партію респектіве за з нёв здружену формацію [[Хрістіаньско-народна партія Підкарпатьской Руси]], яку Волошин вив. Єй сімпатізантами были передовшыткым ґрекокатолицькы хлїборобы і підпоры ся їй діставало ай од ґрекокатолицького клера. Мала (поступом часу) проукраїньску орьєнтацію. В 20. роках то была партія, лоялна к ЧСР, в 30. роках ся проглубовала єй орьєнтація на націстічне [[Нїмецько]]. Была то менша формація. В рамках Підкарпатьской Руси здобывала у вольбах лем 2-4 % голосів. Подля даных ку року [[1925]] быв Волошин діректором учітельского інштітуту в [[Ужгород]]ї. В октобрі [[1938]] быв выменованый председом автономной влады Підкарпатьской Руси. На єй челї пак выстояв три по собі ідучіх кабінеты, де окрем функції премєра став на челї і дакотрых далшых резортів (наприклад, в ёго першій владї быв ай міністром фінанцій, промыслу, торговлї і жывностей, освіты і сільского ґаздівства). Потім быв презідентом самобытной державы [[Карпатьска Україна]], яка тырвала лем дакілько годин 15.&nbsp;марца 1939. Разом вів владу самобытной Карпатьской Україны, в котрій під собов тримав і резорт міністра справедливости. Пак втїк до Прагы, де жыв в часах [[Друга світова война|другой світовой войны]] як пріватна особа. В&nbsp;роцї [[1945]] по ослободжіню Прагы быв воєньской спецслужбов [[СМЕРШ]] заволоченый до [[Москва|Москвы]], де вмер в басї на інфаркт. Авґустин Волошин быв [[15. марец|15.&nbsp;марца]] [[2002]] проголошеный за Героя Україны.<ref>http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=257%2F2002</ref> __NOTOC__ == Одказы == * {{cite web |author= Petr Čuka |editor= |date= 2008 |url= http://aplikace.mvcr.cz/archiv2008/policie/udv/securita/sbornik1/c3.html |title= AUGUSTIN VOLOŠIN (1874 - 1945) Tragický osud podkarpatského kněze a politika |publisher= Policie ČR |format= |quote= |accessdate= 2023-06-06 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20090715104805/http://aplikace.mvcr.cz/archiv2008/policie/udv/securita/sbornik1/c3.html |archivedate= Jul 15 2009 |urlstatus= dead}} Депортація Авґустина Волошина{{ref-cs}} == Референції == <references /> {{Переклад|cs|Augustin Vološin|8406797}} {{Lifetime|1874|1945|Волошин, Авґустин}} [[Катеґорія:Чеськословеньскы політіци русиньской народности]] [[Катеґорія:Презіденты]] [[Катеґорія:Ґрекокатолицькы священици]] hk4k36xgcgekzjl11ed5c55oim42snq 168015 168013 2026-08-01T13:38:55Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/168013|168013]] од хоснователя [[Special:Contributions/~2026-42583-82|~2026-42583-82]] ([[User talk:~2026-42583-82|діскусія]]) +вандалізм 2 168015 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Волошин}} {{Особа проста |Имя=Авґустин Волошин |Имя_оригиналне=Августин Іванович Волошин{{ref-uk}}<br/>Volosin Ágoston{{ref-hu}}<br/>Augustin Vološin{{ref-cs}} |Образчик= [[File:Волошин А.jpg|225px]] |Категория_склада=Avhustyn Voloshyn |Чинность=[[священик]], [[політік]], [[учитель|учітель]] |Уроджѣня={{birth date|1874|3|17}} |Мѣсто_роджѣня=[[Келечин]] |Упокоеня={{death date and age|1945|7|19|1874|3|17}} |Мѣсто_смерти=[[Москва]], в арештї |Мѣсто_погребу=не знати }} '''Авґусти́н Іва́нович Воло́шин''' ({{lang-uk|Августин Іванович Волошин}}; {{ДН|17.|03|1874}}, [[Австро-Угорьско]], [[Мадярске кральовство|Мадярьске кралёвство]], [[Келечин]] коло вароша [[Межгорье (Закарпатска область)|Воловое]] — {{ДС|19.|07|1945}}, [[СССР]], [[РСФСР]], [[Москва]]) — [[Українцї|україньскый]] [[Подкарпатя|підкарпатьскый]] [[священик]] [[ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькой церькви]], [[учитель|учітель]] і [[Чеськословеньско|чеськословеньскый]] [[політік]], премєр-міністер автономной влады [[Карпатьска Україна|Карпатьской Україны]] (октобер 1938), наконець презідент той державы (марец 1939). == Біоґрафія == Уж в роцї [[1920]] належав к переднїм політічным дїятелям на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]]. Брав участь на заснованю [[Русска аґрарна партія|Русской аґрарной партії]]. В 20. роках дїяв як посланець чеськословеньского парламенту, де ся дістав в парламентных вольбах в роцї 1925 за Хрістіаньску і демократічну унію - Чеськословеньску народну партію респектіве за з нёв здружену формацію [[Хрістіаньско-народна партія Підкарпатьской Руси]], яку Волошин вив. Єй сімпатізантами были передовшыткым ґрекокатолицькы хлїборобы і підпоры ся їй діставало ай од ґрекокатолицького клера. Мала (поступом часу) проукраїньску орьєнтацію. В 20. роках то была партія, лоялна к ЧСР, в 30. роках ся проглубовала єй орьєнтація на націстічне [[Нїмецько]]. Была то менша формація. В рамках Підкарпатьской Руси здобывала у вольбах лем 2-4 % голосів. Подля даных ку року [[1925]] быв Волошин діректором учітельского інштітуту в [[Ужгород]]ї. В октобрі [[1938]] быв выменованый председом автономной влады Підкарпатьской Руси. На єй челї пак выстояв три по собі ідучіх кабінеты, де окрем функції премєра став на челї і дакотрых далшых резортів (наприклад, в ёго першій владї быв ай міністром фінанцій, промыслу, торговлї і жывностей, освіты і сільского ґаздівства). Потім быв презідентом самобытной державы [[Карпатьска Україна]], яка тырвала лем дакілько годин 15.&nbsp;марца 1939. Разом вів владу самобытной Карпатьской Україны, в котрій під собов тримав і резорт міністра справедливости. Пак втїк до Прагы, де жыв в часах [[Друга світова война|другой світовой войны]] як пріватна особа. В&nbsp;роцї [[1945]] по ослободжіню Прагы быв воєньской спецслужбов [[СМЕРШ]] заволоченый до [[Москва|Москвы]], де вмер в басї на інфаркт. Авґустин Волошин быв [[15. марец|15.&nbsp;марца]] [[2002]] проголошеный за Героя Україны.<ref>http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=257%2F2002</ref> __NOTOC__ == Одказы == * {{cite web |author= Petr Čuka |editor= |date= 2008 |url= http://aplikace.mvcr.cz/archiv2008/policie/udv/securita/sbornik1/c3.html |title= AUGUSTIN VOLOŠIN (1874 - 1945) Tragický osud podkarpatského kněze a politika |publisher= Policie ČR |format= |quote= |accessdate= 2023-06-06 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20090715104805/http://aplikace.mvcr.cz/archiv2008/policie/udv/securita/sbornik1/c3.html |archivedate= Jul 15 2009 |urlstatus= dead}} Депортація Авґустина Волошина{{ref-cs}} == Референції == <references /> {{Переклад|cs|Augustin Vološin|8406797}} {{Lifetime|1874|1945|Волошин, Авґустин}} [[Катеґорія:Чеськословеньскы політіци русиньской народности]] [[Катеґорія:Презіденты]] [[Катеґорія:Ґрекокатолицькы священици]] hfrnjozfcfiq1nneskudd4iszbhxfos Хоснователь:Revi C. 2 9178 168028 151784 2026-08-01T23:58:00Z Pathoschild 1583 global user pages ([[m:Synchbot|requested by Revi C.]]) 168028 wikitext text/x-wiki __NOINDEX__<div class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">{{#babel:ko|en-3|rue-0}} [[File:Revi wikimedia image.jpg|thumb|center|middle|If you are here to talk about CommonsDelinker removing a deleted image, please [[:c:User talk:Revi C.|go here]].]] Hello! I am [[:m:User:Revi C.|revi]]. I edit to [[m:SWMT|revert vandals]], do Wikidata stuff<!--(I am a Wikidata Admin! <small>([{{fullurl:wikidata:Special:ListUsers/Revi C.|limit=1}} Verify])</small>)-->, or do [[:c:COM:FR|Commons Filemoving stuff]] (I am Commons Admin too! <small>([{{fullurl:c:Special:ListUsers/Revi C.|limit=1}} Verify])</small>). Come to [[:m:User:Revi C.|my Meta userpage]] or [[:c:User:Revi C.|my Commons userpage]] for more information. Thank you.</div> 1h8zq3tgn8yyrxl2izp9i5dlyqvyjcp Діскузія з хоснователём:Revi C. 3 9179 168027 151783 2026-08-01T23:17:23Z Pathoschild 1583 global user pages ([[m:Synchbot|requested by Revi C.]]) 168027 wikitext text/x-wiki __NOINDEX__<div class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">[[File:Revi logo (pink).png|thumb|center|<span style="color:red">PLEASE DO NOT LEAVE MESSAGE HERE!</span>]] ''' <span style="color:red"> BEFORE YOU BLOCK MY ACCOUNT: IF MY EDIT SUMMARY INCLUDE PREFIX </span>''(Script)''<span style="color:red">, DON'T BLOCK ME, JUST TELL ME TO SLOW DOWN AT COMMONS' TALK PAGE. IT IS AN AUTOMATED SCRIPT BEING USED ON COMMONS TO MOVE FILES.</span> Instead, please leave your message following site: <br /> [[File:Wikidata-logo-en.svg|45px|link=d:User talk:Revi C.]] [[d:User talk:Revi C.]] for Wikidata (Interwiki links) stuff <!--(I am {{int:Group-sysop}} there)--> <br /> [[File:Commons-logo.svg|45px|link=commons:User talk:Revi C.]] [[commons:User talk:Revi C.]] for renaming stuff or [[User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] action (I am {{int:Group-sysop}} there) <br /> [[File:Wikimedia Community Logo optimized.svg|45px|link=m:User talk:Revi C.]] [[meta:User talk:Revi C.]] for other stuff (User right notification, revert message, etc...) Messages left on this page may be reverted or moved without any response.</div> esxe13mcstpjlux1bt2hqwxr2v8t8mn Хоснователь:Hym411 2 9531 168029 151791 2026-08-02T00:35:56Z Pathoschild 1583 global user pages ([[m:Synchbot|requested by Hym411]]) 168029 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[User:Revi C.]] 88g0cv17whfgb1wkeh281mptujwtlut Діскузія з хоснователём:Hym411 3 9532 168030 151792 2026-08-02T01:05:16Z Pathoschild 1583 global user pages ([[m:Synchbot|requested by Hym411]]) 168030 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[User talk:Revi C.]] o9z79lcc9a9pfmqmrod5w3eyk4q9i0o Йоганн Волфганг Гете 0 16075 168004 167983 2026-08-01T12:57:27Z Halajkovič 33393 Змінено ціль перенаправлення з [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]] на [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]] 168004 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]] hg9olyx7a8hughz7lj1qb9il5dzxfb5 Йоганн 0 20254 168009 167979 2026-08-01T13:03:07Z Halajkovič 33393 168009 wikitext text/x-wiki '''Йоганн''' може значіти: * [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]] * [[Йоганн Ґутенберґ]] * [[Йоганн Себастьян Бах]] * [[Йоганн Кеплер]] * [[Йоганн Игнац Фелбигер]] {{Чеперушка}} bh3wigb4iemggj7rdfx3mzezqbotaxe 4 (число) 0 22630 168011 159953 2026-08-01T13:26:04Z ~2026-42583-82 36586 /* */ 168011 wikitext text/x-wiki '''4''' ('''чоты́ри, чоты́рька штири''')&nbsp;— натуралноє [[Чісло|число]] межи [[3 (число)|3]] и [[5 (число)|5]]. Рахує ся нещастливым у даякых [[Азія|азіатьскых]] [[Култура|културах]]. От штири хлопців я мала... Буковинська бабуся🇺🇦 == Математика == * 2<sup>4</sup> = 4<sup>2</sup> = 16 * маймалоє складеноє число. * другож [[Тетраедрне число|тетраедрноє число]]. * первоє [[число Сміта]] * 1/4 — четверть, авадь 25%. == Даты == ** [[4 до н. е.|4 рӯк до н.&nbsp;е.]] ** [[4 рік|4 рӯк]]; ** [[1704]] рӯк ** [[1804]] рік ** [[1904]] рӯк ** [[2004]] рӯк == Музыка == * Позначать ся интервал '''кварта''' == Иппен позерайте == * [[Тетрафобія]] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/4_(%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE) 4 (число)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Числа]] 0pl4qvzy07hsh0mzjhv9oj19qp9o80z 168012 168011 2026-08-01T13:28:13Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/168011|168011]] од хоснователя [[Special:Contributions/~2026-42583-82|~2026-42583-82]] ([[User talk:~2026-42583-82|діскусія]]) +вандалізм 168012 wikitext text/x-wiki '''4''' ('''чоты́ри, чоты́рька''')&nbsp;— натуралноє [[Чісло|число]] межи [[3 (число)|3]] и [[5 (число)|5]]. Рахує ся нещастливым у даякых [[Азія|азіатьскых]] [[Култура|културах]]. == Математика == * 2<sup>4</sup> = 4<sup>2</sup> = 16 * маймалоє складеноє число. * другож [[Тетраедрне число|тетраедрноє число]]. * первоє [[число Сміта]] * 1/4 — четверть, авадь 25%. == Даты == ** [[4 до н. е.|4 рӯк до н.&nbsp;е.]] ** [[4 рік|4 рӯк]]; ** [[1704]] рӯк ** [[1804]] рік ** [[1904]] рӯк ** [[2004]] рӯк == Музыка == * Позначать ся интервал '''кварта''' == Иппен позерайте == * [[Тетрафобія]] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/4_(%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE) 4 (число)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Числа]] t457ub8rgt38qxujls6pikvt0clll8d Діскузія ку шаблонї:Краина 11 23341 168031 157707 2026-08-02T04:20:14Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Діскузія ку шаблонї:Інфобокс о країнї]] 168031 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Діскузія ку шаблонї:Інфобокс о країнї]] on19jisg8wslyie35bhqaqjo9eydifn Йоган Волфґанґ фон Ґыте 0 24247 168006 163754 2026-08-01T12:57:57Z Halajkovič 33393 Змінено ціль перенаправлення з [[Йоганн Волфґанґ фон Ґыте]] на [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]] 168006 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]] hg9olyx7a8hughz7lj1qb9il5dzxfb5 Йоганн Вольфґанґ фон Ґёте 0 24248 168007 163742 2026-08-01T12:58:13Z Halajkovič 33393 Змінено ціль перенаправлення з [[Йоганн Волфґанґ фон Ґыте]] на [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]] 168007 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]] hg9olyx7a8hughz7lj1qb9il5dzxfb5 Йоганн Волфґанґ фон Ґыте 0 24783 168005 167965 2026-08-01T12:57:40Z Halajkovič 33393 Змінено ціль перенаправлення з [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]] на [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]] 168005 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]] hg9olyx7a8hughz7lj1qb9il5dzxfb5 Находка 0 24787 168017 168000 2026-08-01T14:02:57Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168017 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Портовый город<!--(Місто Словеньска / Город в России …)--> |руська назва = Находка<!-- обычайно як назва статьи --> |оригинална назва = <!-- словацка, мадярска и т.п. --> |застава = Flag of Nakhodka (Primorsky Krai).svg<!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб =Coat of Arms of Nakhodka (Primorsky kray).png <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 --> |вид крайны = Держава <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Россия |lat_dir = N |lat_deg =42 |lat_min =49 |lat_sec = <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =132 |lon_min =53 |lon_sec = <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --> |размер карты страны = 270 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Субъект федерации<!--3.гарадича администрации--> |регион = Приморскый край |вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = |вид общины = <!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 8<!-- в метрах --> |население = 133859<ref>Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2025 года — М.: Росстат, 2025.</ref><!-- лем само число --> |год переписи = 2025 |часовый пояс = +10 |DST = |телефонный код = +7 4236 |почтовый индекс = 6929xx |вид идентификатора = ОКАТО<!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = 0541000000<ref>https://classinform.ru/okato/search.php?str=05414000000</ref> |категория в Commons = Находка |сайт =http://www.nakhodka-city.ru/ <!-- http://www.ХХХХХ.com або URL назва сайта --> |язык сайта =русс., англ. }} '''Нахо́дка''' — [[город]] в Приморском краю [[Росія|России]]. Административно входить в Находкинскый городскый округ. Обывательство — {{nobr|133 859 особ}} (2025), третый найвекшый город Приморского края. Положеный на полуостровѣ Трудный на берегах [[залив]]а Находка Японского моря, в одстояню 166&nbsp;км на [[юговосток]] од [[Владивосток]]а (по автодразѣ), найюжнѣйшый город на [[восток]]у [[Россия|России]]. Економика тѣсно специализована на портово-транспортных операциях: переробка накладох в морском порту Находка, судноремонт, рыболовство и рыбопереробка. Находкинскый желѣзничный узел звязаный з Транссибом. В оддалѣню 20&nbsp;км од Находкы — глубоководный порт Восточный; конечна точка нафтовода ВСТО.<ref>ВСТО — система нафтоводох Восточна Сибирия – Тихый океан, што злучать найдиска Сибирии з клиентелов в Азии. </ref> Город быв основаный як гидрографичный пункт в року 1864. Выставба портового города была звязана з планами совѣтского веденя перенести морскый порт из [[Владивосток]]а в залив Находка. Ставба была реализована силами арештантох [[ГУЛАГ]]а, в року 1947 году быв отвореный порт, в року 1950 селище достало статус [[город]]а.<ref>https://web.archive.org/web/20260427204905/https://old.bigenc.ru/geography/text/2252658 Находка. Большая российская энциклопедия, 2013. — С. 171—172.</ref> [[File:Vladivostok city urban agglomeration.jpg|left|400px]] {{Clear}} == Референции == {{reflist}} <gallery mode="packed" heights="100px" class="ts-gallerystyle-gray" caption=" Основны улицѣ"> Nakhodkinsky Prospekt.JPG|Находкинскый проспект Leninskaya St..JPG|Улиця Ленинска Mira Avenue in Nakhodka.JPG|Проспект Мира Central Square in Nakhodka.JPG|Централна площа </gallery> [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Міста Росії]] [[Катеґорія:Основаны 1864]] t8e2u3790g286zg8ag2u9zza2mjal32 Йоганн Волфґанґ фон Ґёте 0 24788 168002 2026-08-01T12:49:25Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте]] на [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]]: Назва з помилкою: +нїм. oe ці ö - Goethe (Göthe) = Ґете 168002 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]] hg9olyx7a8hughz7lj1qb9il5dzxfb5 Кацусіка Гокусай 0 24789 168020 2026-08-01T14:54:11Z Igor Kercsa 5504 Igor Kercsa переменовав сторінку [[Кацусіка Гокусай]] на [[Кацушіка Гокусай]]: Назва з помилкою 168020 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Кацушіка Гокусай]] hi4hub12w4yb289m6id53dwp1gd9fbo Людвіґ Вітґенштейн 0 24790 168026 2026-08-01T18:17:17Z Igor Kercsa 5504 Igor Kercsa переменовав сторінку [[Людвіґ Вітґенштейн]] на [[Людвіґ Віттґенштайн]]: Назва з помилкою 168026 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Людвіґ Віттґенштайн]] 9pubslpwy01t7gk7hmpzpzuo3ze59xv