Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.13 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Андрій Савка 0 443 168048 156047 2026-08-03T10:26:09Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168048 wikitext text/x-wiki '''Андрій Савка''' (*[[1619]], [[Стебник]] – ?) быв [[Русины|русиньскый]] протифеодалный збойник. Народив ся в родинї дияка. Як малый хлопець, по смерти мамы і няня, служыв на Маковицькім панстві. Нескоре паньскый двір підпалив і придав ся ку збойницькій дружінї Василя Баюса з [[Ліщины|Лещин]] в [[Польща|Польщі]]. Збойници під веджінём Баюса в року 1644 напали маєткы Трояновского і Бобровского і в року 1647 выпалили феодалны маєткы в околіцї [[Мушына|Мушыной]] в Польщі. По вытлачіню Баюсовой дружіны польскыма войсками аж за [[Бардеёв]], Савка заложыв нову дружіну в области [[Санок|Саноку]] (Польща). Савковци тыж ослободжовали увязненых збойників. В авґустї 1648 так атаковали замок в Саноку. З плетеныма драбинами ся дістали днука, до пивніць де были збойници одсуджены на смерть. Многы з выслободженых збойників потім зістали в Савковій дружинї. Андрій Савка зачав орґанізовати масовы стрічі селянів на котрых чітав козацькы одказы [[Богдан Хмелницькый|Богдана Хмелницького]]. В юні 1651 повсталци в споїню з польскыма селянинами заяли [[Чорштинскый замок]] (Польща), склады хотїли іти на Краков. В року 1654 ся Савковы повсталци стримовали коло [[Каменицькый град|Каменицького граду]] (правдоподобно в Сабіновскім реґіонї). Там не вытримали напор войска з Польщі і подля єдной верзії ту мав быти хопленый і Савка. Мав быти перевезеный до Мушыны і там мав быти мученый і наконець 24. мая 1654 здїтый на кіл. Подля іншой верзії быв хопленый і обішеный аж в року 1661. Далшы жрідла гварять, же він утїк з козацькым гайтманом Богданом Хмелницькым. Протифеодалне пособлїня історіци судять як дуже россягле і дуже успішне. == Жрідла == * {{cite book |last1= Трохановскый|first1= Петро|authorlink1= Петро Мурянка |title= Lemkivskii kalendar|trans_title= Lemko Yearbook|url= |year= 1999|publisher= |location=[[Legnica]] and [[Криніця]]|language= Польскы|isbn= |oclc= 271512456|doi= |pages=50–60 |trans_chapter= |chapter=Andrii Savka v panteoni Lemkivskŷkh zbiinykiv |chapterurl= |quote= }} [[Катеґорія:Русиньскы збойници]] ar4qidtyivhx7tsercph6hy29irc3ih Йоганн Волфґанґ фон Ґете 0 687 168040 168010 2026-08-03T03:26:59Z Flipdot 23893 168040 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Йоганн Волфґанґ фон Ґете |Образчик=[[File:Goethe.png|250px]] |Категория_склада=Johann Wolfgang von Goethe |Чинность=[[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[правник]] и [[Политик|політик]] |Уроджѣня={{birth date|1749|8|28}} |Мѣсто_роджѣня=[[Франкфурт над Моганом]] |Упокоеня={{death date and age|1832|3|22|1749|8|28}} |Мѣсто_смерти=[[Ваймар]] }} '''Йо́ганн Во́лфґанґ фон Ґы́те''' ({{Lang-de|2|Johann Wolfgang von Goethe}} {{Audio-IPA|De-Johann_Wolfgang_von_Goethe.ogg|[ˈjoːhan ˈvɔlfɡaŋ(k) fɔn ˈɡøːtə]}}; [[28. авґуст|28.&nbsp;авґуста]] [[1749]], [[Франкфурт над Моганом]]&nbsp;– [[22. марец|22.&nbsp;марця]] [[1832]], [[Ваймар]]) быв [[Німці|німецькый]] [[полігістор]], [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[історик уміня]] тай [[умілецькый критик]], [[правник]] и [[Политик|політик]], [[біолоґ]] и ставитель.<ref name="Britannica">{{Cite book|title=Encyclopædia Britannica|author=Nicholas Boyle|chapter=Johann Wolfgang von Goethe}}</ref> Ун ся шыроко поважує за майвплывного [[Німецькый язык|німецькоязычного]] [[Писатель|писателя]]. Його роботы мали обсяжный вплыв на літературну, політичну тай філозофську думку в западнум світі уд 18.&nbsp;стороча доныні.<ref name="Britannica" /> Ґыте писав трактаты за [[Ботаніка|ботаніку]], [[Анатомія|анатомію]] тай [[фарба|фарбы]].<ref>{{cite book |last=Sepper |first=Dennis L. |title=Goethe contra Newton: Polemics and the Project for a New Science of Color |year=1988 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521342544 |page=22}}</ref> По успішному выданьови свого першого [[Роман|романа]], „Смуток юного Вертера“ (1774), Ґыте в 1775.&nbsp;році ся перебрав до Ваймара, де прилучив ся ид продуктивному інтелектуалному тай културному окруженю пуд патронатом [[Анна Амалія Брунсквік-Волфенбіттелська|герцоґыні Анны Амалії Брунсквік-Волфенбіттелської]], котроє сформовало [[ваймарськый класицизм]].<ref>{{cite book |last=Boyle |first=Nicholas |title=Goethe: The Poet and the Age. Volume I: The Poetry of Desire (1749-1790) |year=1991 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0198158660 |pages=231-233}}</ref> У 1782.&nbsp;році Ґыте быв посяченый у [[Шляхта|шляхту]] герцоґом Саксен-Ваймара, [[Карл Авґуст Саксен-Ваймарськый|Карлом Авґустом]]. Ґыте участвовав у літературному рухови [[Sturm und Drang]] („Буря тай натиск“).<ref>{{cite book |last=Sharpe |first=Lesley |title=The Cambridge Companion to Goethe |year=2002 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521665600 |pages=15-18}}</ref> Бігом свойих першых десяти рокув у Ваймарі Ґыте став членом герцоґової секретної рады (1776–1785), быв у воєнных комісіях, назирав на удкрытя сріберных шахт у [[Ілменау]] тай реалізовав шор адміністративных реформ в [[Єнськый університет|Єнському університеті]].<ref>{{cite book |last=Friedenthal |first=Richard |title=Goethe: His Life and Times |year=2010 |publisher=Transaction Publishers |isbn=978-1412813477 |pages=210-215}}</ref> Ун ся дуклав и до планованя [[Ваймарськый ботанічный парк|ваймарського ботанічного парка]] тай удбудовы [[Ваймарськый замок|ваймарського замка]].<ref>{{cite web |title=Park an der Ilm |url=https://www.klassik-stiftung.de/en/park-an-der-ilm/ |publisher=Klassik Stiftung Weimar |access-date=2026-08-01}}</ref> == Референції == {{референції}} {{lifetime|1749|1832|Ґете, Йоганн Волфґанґ фон}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Поеты]] r6vhweiegl8eyne8yitha3izp71ldss 168043 168040 2026-08-03T03:41:21Z Flipdot 23893 168043 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Йоганн Волфґанґ фон Ґете |Образчик=[[File:Goethe.png|250px]] |Категория_склада=Johann Wolfgang von Goethe |Чинность=[[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[правник]] и [[Политик|політик]] |Уроджѣня={{birth date|1749|8|28}} |Мѣсто_роджѣня=[[Франкфурт над Моганом]] |Упокоеня={{death date and age|1832|3|22|1749|8|28}} |Мѣсто_смерти=[[Ваймар]] }} '''Йо́ганн Во́лфґанґ фон Ґы́те''' ({{Lang-de|2|Johann Wolfgang von Goethe}} {{Audio-IPA|De-Johann_Wolfgang_von_Goethe.ogg|[ˈjoːhan ˈvɔlfɡaŋ(k) fɔn ˈɡøːtə]}}; [[28. авґуст|28.&nbsp;авґуста]] [[1749]], [[Франкфурт над Моганом]]&nbsp;– [[22. марец|22.&nbsp;марця]] [[1832]], [[Ваймар]]) быв [[Німці|німецькый]] [[полігістор]], [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[історик уміня]] тай [[умілецькый критик]], [[правник]] и [[Политик|політик]], [[біолоґ]] и ставитель.<ref name="Britannica">{{Cite book|title=Encyclopædia Britannica|author=Nicholas Boyle|chapter=Johann Wolfgang von Goethe}}</ref> Ун ся шыроко поважує за майвплывного [[Німецькый язык|німецькоязычного]] [[Писатель|писателя]]. Його роботы мали обсяжный вплыв на літературну, політичну тай філозофську думку в западнум світі уд 18.&nbsp;стороча доныні.<ref name="Britannica" /> Ґыте писав трактаты за [[Ботаніка|ботаніку]], [[Анатомія|анатомію]] тай [[фарба|фарбы]].<ref>{{cite book |last=Sepper |first=Dennis L. |title=Goethe contra Newton: Polemics and the Project for a New Science of Color |year=1988 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521342544 |page=22}}</ref> По успішному выданьови свого першого [[Роман|романа]], „Смуток юного Вертера“ (1774), Ґыте в 1775.&nbsp;році ся перебрав до Ваймара, де прилучив ся ид продуктивному інтелектуалному тай културному окруженю пуд патронатом [[Анна Амалія Брунсквік-Волфенбіттелська|герцоґыні Анны Амалії Брунсквік-Волфенбіттелської]], котроє сформовало [[ваймарськый класицизм]].<ref>{{cite book |last=Boyle |first=Nicholas |title=Goethe: The Poet and the Age. Volume I: The Poetry of Desire (1749-1790) |year=1991 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0198158660 |pages=231-233}}</ref> У 1782.&nbsp;році Ґыте быв посяченый у [[Шляхта|шляхту]] герцоґом Саксен-Ваймара, [[Карл Авґуст Саксен-Ваймарськый|Карлом Авґустом]]. Ґыте участвовав у літературному рухови [[Sturm und Drang]] („Буря тай натиск“).<ref>{{cite book |last=Sharpe |first=Lesley |title=The Cambridge Companion to Goethe |year=2002 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521665600 |pages=15-18}}</ref> Бігом свойих першых десяти рокув у Ваймарі Ґыте став членом герцоґової секретної рады (1776–1785), быв у воєнных комісіях, назирав на удкрытя сріберных шахт у [[Ілменау]] тай реалізовав шор адміністративных реформ в [[Єнськый університет|Єнському університеті]].<ref>{{cite book |last=Friedenthal |first=Richard |title=Goethe: His Life and Times |year=2010 |publisher=Transaction Publishers |isbn=978-1412813477 |pages=210-215}}</ref> Ун ся дуклав и до планованя [[Ваймарськый ботанічный парк|ваймарського ботанічного парка]] тай удбудовы [[Ваймарськый замок|ваймарського замка]].<ref>{{cite web |title=Park an der Ilm |url=https://www.klassik-stiftung.de/en/park-an-der-ilm/ |publisher=Klassik Stiftung Weimar |access-date=2026-08-01}}</ref> Першов вызначнов научнов роботов Ґыте была „Метаморфоза ростиня“, удана по тум, як ун ся вернув из свого вандрованя Італійов у&nbsp;1788.&nbsp;році. У&nbsp;1791 го вчинили директором театра у Ваймарови, и у 1794 ун ся поцімборовав из драматурґом, істориком и філозофом [[Фрідріх Шіллер|Фрідріхом Шіллером]]. У тот період Ґыте удав: свуй другый роман, „Рокы штудованя Вілгелма Майстра“; епічну поему „Германн и Доротея“; а в 1808.&nbsp;році першу часть свої майпопуларної драмы „Фауст“. Його здобыткы 1790.&nbsp;рокув, у тум числі ворошні з Шіллером, [[Йоганн Ґоттліб Фіхте|Йоганном Ґоттлібом Фіхте]], [[Йоганн Ґоттфрід Гердер|Йоганном Ґоттфрідом Гердером]], [[Александер фон Гумболдт|Александром фон Гумболдтом]],<ref name="Daum">{{Cite journal|last=Daum|first=Andreas W.|date=March 2019|title=Social Relations, Shared Practices, and Emotions: Alexander von Humboldt's Excursion into Literary Classicism and the Challenges to Science around 1800|url=https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/701757|journal=The Journal of Modern History|publisher=University of Chicago|volume=91|issue=1|pages=1–37|doi=10.1086/701757|s2cid=151051482|access-date=19 February 2021|archive-date=17 April 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210417173811/https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/701757|url-status=live|url-access=subscription}}</ref> [[Вілгелм фон Гумболдт|Вілгелмом фон Гумболдтом]], [[Авґуст Шлеґель|Авґустом]] и [[Фрідріх Шлеґель|Фрідріхом Шлеґелями]], стали ся колективно кликати [[Ваймарськый класицизм|ваймарськым класицизмом]]. == Референції == {{референції}} {{lifetime|1749|1832|Ґете, Йоганн Волфґанґ фон}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Поеты]] aaba5rf80lb2i743y4nw0m1woocpx1u 168044 168043 2026-08-03T03:42:34Z Flipdot 23893 168044 wikitext text/x-wiki {{особа проста | Имя = Йоганн Волфґанґ фон Ґыте | Образчик = [[File:Goethe.png|250px]] | Категория_склада = Johann Wolfgang von Goethe | Чинность = [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[правник]] и [[Политик|політик]] | Уроджѣня = {{birth date|1749|8|28}} | Мѣсто_роджѣня = [[Франкфурт над Моганом]] | Упокоеня = {{death date and age|1832|3|22|1749|8|28}} | Мѣсто_смерти = [[Ваймар]] }} '''Йо́ганн Во́лфґанґ фон Ґы́те''' ({{Lang-de|2|Johann Wolfgang von Goethe}} {{Audio-IPA|De-Johann_Wolfgang_von_Goethe.ogg|[ˈjoːhan ˈvɔlfɡaŋ(k) fɔn ˈɡøːtə]}}; [[28. авґуст|28.&nbsp;авґуста]] [[1749]], [[Франкфурт над Моганом]]&nbsp;– [[22. марец|22.&nbsp;марця]] [[1832]], [[Ваймар]]) быв [[Німці|німецькый]] [[полігістор]], [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[історик уміня]] тай [[умілецькый критик]], [[правник]] и [[Политик|політик]], [[біолоґ]] и ставитель.<ref name="Britannica">{{Cite book|title=Encyclopædia Britannica|author=Nicholas Boyle|chapter=Johann Wolfgang von Goethe}}</ref> Ун ся шыроко поважує за майвплывного [[Німецькый язык|німецькоязычного]] [[Писатель|писателя]]. Його роботы мали обсяжный вплыв на літературну, політичну тай філозофську думку в западнум світі уд 18.&nbsp;стороча доныні.<ref name="Britannica" /> Ґыте писав трактаты за [[Ботаніка|ботаніку]], [[Анатомія|анатомію]] тай [[фарба|фарбы]].<ref>{{cite book |last=Sepper |first=Dennis L. |title=Goethe contra Newton: Polemics and the Project for a New Science of Color |year=1988 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521342544 |page=22}}</ref> По успішному выданьови свого першого [[Роман|романа]], „Смуток юного Вертера“ (1774), Ґыте в 1775.&nbsp;році ся перебрав до Ваймара, де прилучив ся ид продуктивному інтелектуалному тай културному окруженю пуд патронатом [[Анна Амалія Брунсквік-Волфенбіттелська|герцоґыні Анны Амалії Брунсквік-Волфенбіттелської]], котроє сформовало [[ваймарськый класицизм]].<ref>{{cite book |last=Boyle |first=Nicholas |title=Goethe: The Poet and the Age. Volume I: The Poetry of Desire (1749-1790) |year=1991 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0198158660 |pages=231-233}}</ref> У 1782.&nbsp;році Ґыте быв посяченый у [[Шляхта|шляхту]] герцоґом Саксен-Ваймара, [[Карл Авґуст Саксен-Ваймарськый|Карлом Авґустом]]. Ґыте участвовав у літературному рухови [[Sturm und Drang]] („Буря тай натиск“).<ref>{{cite book |last=Sharpe |first=Lesley |title=The Cambridge Companion to Goethe |year=2002 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521665600 |pages=15-18}}</ref> Бігом свойих першых десяти рокув у Ваймарі Ґыте став членом герцоґової секретної рады (1776–1785), быв у воєнных комісіях, назирав на удкрытя сріберных шахт у [[Ілменау]] тай реалізовав шор адміністративных реформ в [[Єнськый університет|Єнському університеті]].<ref>{{cite book |last=Friedenthal |first=Richard |title=Goethe: His Life and Times |year=2010 |publisher=Transaction Publishers |isbn=978-1412813477 |pages=210-215}}</ref> Ун ся дуклав и до планованя [[Ваймарськый ботанічный парк|ваймарського ботанічного парка]] тай удбудовы [[Ваймарськый замок|ваймарського замка]].<ref>{{cite web |title=Park an der Ilm |url=https://www.klassik-stiftung.de/en/park-an-der-ilm/ |publisher=Klassik Stiftung Weimar |access-date=2026-08-01}}</ref> Першов вызначнов научнов роботов Ґыте была „Метаморфоза ростиня“, удана по тум, як ун ся вернув из свого вандрованя Італійов у&nbsp;1788.&nbsp;році. У&nbsp;1791 го вчинили директором театра у Ваймарови, и у 1794 ун ся поцімборовав из драматурґом, істориком и філозофом [[Фрідріх Шіллер|Фрідріхом Шіллером]]. У тот період Ґыте удав: свуй другый роман, „Рокы штудованя Вілгелма Майстра“; епічну поему „Германн и Доротея“; а в 1808.&nbsp;році першу часть свої майпопуларної драмы „Фауст“. Його здобыткы 1790.&nbsp;рокув, у тум числі ворошні з Шіллером, [[Йоганн Ґоттліб Фіхте|Йоганном Ґоттлібом Фіхте]], [[Йоганн Ґоттфрід Гердер|Йоганном Ґоттфрідом Гердером]], [[Александер фон Гумболдт|Александром фон Гумболдтом]],<ref name="Daum">{{Cite journal|last=Daum|first=Andreas W.|date=March 2019|title=Social Relations, Shared Practices, and Emotions: Alexander von Humboldt's Excursion into Literary Classicism and the Challenges to Science around 1800|url=https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/701757|journal=The Journal of Modern History|publisher=University of Chicago|volume=91|issue=1|pages=1–37|doi=10.1086/701757|s2cid=151051482|access-date=19 February 2021|archive-date=17 April 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210417173811/https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/701757|url-status=live|url-access=subscription}}</ref> [[Вілгелм фон Гумболдт|Вілгелмом фон Гумболдтом]], [[Авґуст Шлеґель|Авґустом]] и [[Фрідріх Шлеґель|Фрідріхом Шлеґелями]], стали ся колективно кликати [[Ваймарськый класицизм|ваймарськым класицизмом]]. == Референції == {{референції}} {{lifetime|1749|1832|Ґыте, Йоганн Волфґанґ фон}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Поеты]] 5fdgce2a6ofvlqpcun0vhwouoitvl54 Наполеон Бонапарт 0 872 168046 162803 2026-08-03T10:08:08Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168046 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Наполеон Бонапарт |Образчик=[[File:Jacques-Louis David - The Emperor Napoleon in His Study at the Tuileries - Google Art Project.jpg|250px]] |Категория_склада=Napoléon Bonaparte |Уроджѣня={{birth date|1769|8|15}} |Мѣсто_роджѣня=[[Аяччо]] на острові [[Корсіка]] |Упокоеня={{death date and age|1821|5|5|1769|8|15}} |Мѣсто_смерти= }} [[File:Coat of arms of Buonaparte.svg|thumb|{{center|Герб Наполеона I.}} ]] '''Наполео́н І. Бонапа́рт''' ({{lang-fr|Napoléon I Bonaparte}}, [[15. авґуст|15.]]&nbsp;[[15. авґуст|авґуст]] [[1769]]&nbsp;– [[5. май|5.]]&nbsp;[[5. май|май]] [[1821]])&nbsp;— [[Франція|французскый]] державный, політичный і воєнный дїятель, войвода, первый конзул Французкої Републикы (1799–1804) тай імператор французів (1804–1814, 1815). Творець одної з майгрубых імперій світу, реформатор і законодатель [[Европа|Европы]], націоналный герой Франції.<ref>{{cite web|title=Napoleon I|url=https://www.britannica.com/biography/Napoleon-I|publisher=Britannica|accessdate=2017-05-29|lang=en|archive-date=2018-01-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20180112122322/https://www.britannica.com/biography/Napoleon-I|deadlink=no}}</ref> Родив ся в [[Аяччо]] на острові [[Корсіка]], якый у рік роженя Наполеона быв переданый [[Ґенуезьска републіка|Ґенуезіёв]] Франції. == Прозывкы == * '''Маленькый капраль''' ''(Le Petit Caporal)'': прозывка, дана ёму солдатами вечуром під час [[Битва близь моста Лодї|битвы близь моста Лодї]] в [[1796]].&nbsp;роцї. Тітул капраля, хоснованоє в якости прозывкы, было присвоєно ёму відповідно з воєнным обычаём проявленя наклоности в знак цїненя за храброго справованя.<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k202800d/f61.image</ref> * '''Жан де Лепе''' ''(Jean de l'Epée)'': прозывка дана солдатами Великої армії, а именно Імператорсков ґвардіёв, під час верненя з [[Осторов Ельба|осторова Ельба]].<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6304983j/f115.item</ref> * '''Ніколас''' ''(Nicolas)'': прозывка, хоснована в основному роялістами юга Франції, де так даколи называют [[Діавол|Діавола]].<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k63139912/f53.image</ref> Посёму, [[Карікатура|карікатуры]] того часу называют Наполеона сьым другым имнём, при чом ефект усилює ся тов же началнов буквов «Н». * '''Ґестиня''' ''(Lou Castagnié)'': прозывка, дана на югови Франції і відсылающа до корсіканского походжіня Наполеона, покілько [[Каштан|каштаны]] были ёго фірменым їденём. == Біоґрафія == === Молодость === [[Файл:Napoleon16Jahre.jpg|міні|241x241пкс|Наполеон у віцї 16&nbsp;років, малюнок незнаємого художника]] Наполеон Бонапарт походив з небогатої [[Корсіка|корсіканскої]] немешскої родины [[Карло Маріа Буонапарте]] тай [[Марії Летиції Буонапарте]] (всёго в хыжи было 13&nbsp;дітваків, айбо до тугость віку Наполеона дожили лем 4&nbsp;ёго браты і 3&nbsp;сестры). Коли [[Людовік XVI|Людовік XVI.]] надїлив дїтям із збіднїлых немешскых родин право бесплатно учити ся, сьым возпользовали ся і корсіканцї, зокрема даякі сины і дочкы Шарля, разом із Наполеоном. [[1779]].&nbsp;року послїдь пару місяців вылїпшеня свого [[Французькый язык|французького языка]] в коледжі Отена, Наполеон войшов до воєнної академії в [[Брієн|Брієннї]]. Высміяный товаришами по ученню за провінціалізм і млавости, майбідный даже помежи учеників, шо не были [[Арістократ|арістократами]], він активно сповідував ідеї корсіканского патріотізму. [[1784]].&nbsp;року Наполеона перевели до паріжскої Воєнної ошколы. Бонапарт выказав себе посередным учнеником, закончивши ошколу сорок другым із 58&nbsp;учеників.<ref>https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.15</ref> [[1785]].&nbsp;року, послїдь достаня тітула младшого лайтната артілерії, Наполеона было направлено у [[Валанс]] на юг Франції.<ref>https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.38 - 42</ref> [[Файл:Henri Félix Emmanuel Philippoteaux - Portrait of Napoleon Bonaparte.jpg|міні|Молодый Наполеон Бонапарт]] У [[Марец|марци]] [[1793]].&nbsp;року Бонапарта было призначено началником [[Артілерія|артілерії]] в армію, котра обсїдала занятый [[Англичане|анґлічанами]] [[Тулон]]. Тулон быв забраный, а сам Наполеон достав званя бріґадного ґенерала за вклад в цїлковый успіх обсады. В тот час Наполеону было лем 24&nbsp;рокы.<ref name=":0">https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.159-163</ref> Публіцистичнї творы Наполеона періода револуції („Діалоґ за любов“, "Dialogue sur l'amour", [[1791]], „Вечеря в Бокере“, "Le Souper de Beaucaire"<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6311085m.texteImage</ref>, 1793) указуют на то, шо він роздїляв [[Клуб якобінців|якобінскі]] настрої. В [[1792]].&nbsp;роцї він вступив у Якобінскый клуб. Послїдь [[Термідоріанскый переворот|термідоріанського перевороту]] Бонапарт быв арештованый ([[10. авґуст|10.]]&nbsp;[[10. авґуст|авґуста]] [[1794]].&nbsp;року, на два тыжнї) позад контактів із братом [[Максиміліан Робеспєр|Максиміліана Робеспєра]]&nbsp;— [[Огюстен Робеспєр|Огюстеном]]. Послїдь увольненя він пішов в демісію позад доказованя з командованём, а через рік, в авґустї [[1795]].&nbsp;року, достав довжность в топоґрафічному відділї [[Комітет общественого спаса|Комітета общественого спаса]].<ref name=":0" /> В крітичный для [[Термідоріанці|термідоріанців]] момент [[Поль Баррас]] назначив Бонапарта свойим помочником, і він вызначив ся під час притолоченя [[Рояліст|роялістского]] збура в Паріжи [[3. октобер|3.]]&nbsp;[[3. октобер|октобра]] (13.&nbsp;[[Французькый републіканьскый календарь|вандемєра]]) [[1795]].&nbsp;року. Опреж силы Діректорії в Паріжи на тот день зложовали всёго 6&nbsp;тисяч&nbsp;солдат, проводник паріжского ґарнізона колимбав ся; в тот же час силы восставлых раёнїв вароша, веденї роялістами, зложовали пиля 23 тисячі челядників. Тогды Наполеон вырішив примінив против них артілерію. Бонапарт заслужив званя [[Дівізійный ґенерал|дівізійного ґенерала]], быв покладеный командуючым войськами тыла.<ref>https://archive.org/details/napoleonlife0000robe стр.65-66</ref> [[23. фебруар|23.]]&nbsp;[[23. фебруар|фебруара]] [[1796]] він заняв пост командуючого Італянскої армії. [[9. марец|9.]]&nbsp;[[9. марец|марца]] [[1796]].&nbsp;року Наполеон женив ся на вдовицї, стятого під час якобінского терора ґенерала, [[Жозефіна Богарне|Жосефінов Богарне]].<ref name=":1">https://books.google.com.ua/books?id=7_q6b24_hXAC&redir_esc=y стр.304-305</ref> === Італянська кампань === У [[1796]]–[[1797]].&nbsp;роках французска армія під командірованём Бонапарта розгромила [[Сардінія|сардінскі]] та [[Австрія|австрійські]] войська в Італії.<ref name=":1" /> В Італянскій кампанї Наполеон мав повість войводы. В многочисленых битвах він свиріпно нищив противників. Під час боя попиля [[Рівола|Ріволы]] він перевів битву в атаку на [[Байонет|байонеты]], штурмувавши австрійскі [[Фестунок|фестункы]], котрі мали більше войська і артілерії. Під час сёї атакы австрійскі войска однесли поражку. У [[Аркола|Арколї]] Наполеон розбив 5 австрійскых дівізій, із якых єдна склала зброю без бою. === Захват власти. Конзулат === [[Файл:Bouchot - Le general Bonaparte au Conseil des Cinq-Cents.jpg|міні|Наполеон 18. брюмера]] [[Файл:Apotheosis of Napoleon First Consul.jpg|міні|Апотеоза — Наполеон — первый конзул Франції]] Послїдь вернутя із [[Еґіпет|Еґіпта]] у Францію ​​(авґуст [[1799]]), Наполеон, із підпоров промысловов [[Буржоазия|буржоазії]], зачав [[10. новембер|10]]–[[11. новембер|11.]]&nbsp;[[11. новембер|новембра]] [[1799]] (18.&nbsp;брюмера VIII.&nbsp;року) [[Державный переворот|державный переворот,]] установив режим [[Конзул|конзульства]]. Послїдь переворота 18. брюмера єдинствену власть у Франції представляло [[тымчасовоє правительство]], якоє было із трёх конзулів ​​(Бонапарт, [[Жозеф Сїєс|Сїєс]], Роже-Дюко). Но послїдь переворота думали, ош власть достане ся именно Жозефу Сїєсу, єдному із ведучых переворота; айбо він по непознатым причинам полївив Наполеону.<ref>https://archive.org/details/frenchrevolution0000fure</ref> До [[12. децембер|12.]]&nbsp;[[12. децембер|децембра]] [[1799]] комисії, писавші констітуцію, довершили свої роботы; проєкт Сїєса быв перечиненый в відповідно з хотїнями Бонапарта, котрый быв главным автором [[Конштітуція|констітуції]]. Тото была докус [[Монархія|монархічна]] констітуція, сохранявша лем привидкы народної власти. Констітуція, подля чому повномочность верьховной еґзекутивной власти приналежали трём конзулам, назначила на 10. рочный термин первым конзулом – Бонапарта, другым – Камбасереса и третьым (на 5. рочный термин) – Лебрена. Первый конзул получив право класти особ на всі державнї чиновства, включаючи членїв законодателного корпуса, державної рады і [[сената]]. Констітуція была утвержена народным голосованём ([[Плебісціт|плебісцітом]]), шо стало почти єдиным проявенём народного [[Суверенітет|суверенітета]]. Задача Наполеона была тяжков. Треба было вытворити майже докус наново всё веденя, восстановити, в доста попутанїм станї фінансы пиля повному браку кредітів і якось искончати з другов коаліціёв. Одным із первых наказів Бонапарта быв табу [[17. януар|17.]]&nbsp;[[17. януар|януара]] [[1800]].&nbsp;року, «на час войны», 60&nbsp;[[Політіка|політическых]] выдань в Паріжи.<ref>https://web.archive.org/web/20250912180022/https://www.academia.edu/57296144/Napoleon_Bonaparte_and_the_legacy_of_the_French_Revolution стр.111</ref> Одтак, погашаючи всї проявы політічної слободы, Бонапарт дїйсно оживлёвав у живот позітивну часть свої проґрамы. Вна состояла ся із створеня твердої, гет централізованої власти, з підпоры промысла тай полёдїлства, з примиреня з новым порядком дїл всьых складовых старого общества, з полїпшеня фінансів і так дале. Законом [[17. фебруар|17.]]&nbsp;[[17. фебруар|фебруара]] [[1800]].&nbsp;року «про подїл теріторії і адміністрації» изсокочено і змоцнено подїленя Франції на департаменты, і щи заведено новоє подїленя&nbsp;— на [[Округ|округа]]. У чолї главы департамента &nbsp;— [[префект]]. === Проголошеня імперії === [[Файл:Ingres, Napoleon on his Imperial throne.jpg|міні|Імператор Наполеон на тронї]] З [[18. май|18.]]&nbsp;[[18. май|мая]] [[1804]].&nbsp;року Наполеон&nbsp;— імператор Франції. У внутрішній політици проводив дїланку, зацїлену на змоцненя французскої державы. Вычеркнувши самоуправляня, завіл сістему префектів, мерів і їх підлеглых, котрі предназначали ся «згорі». В економичній політицї спомагав розвиванёви промысла і торговлї.<ref name=":2">https://www.amazon.com/Citizen-Emperor-Napoleon-Power-1799-1815/dp/1408843242 стр.551-556</ref> === Внутрішня політика === Наполеон Бонапарт удїяв державный переворот. Праводавчый корпус передав власть трём конзулам у чолї з Наполеоном. Для юрідичного оформления свої власти Наполеон приняв нову Констітуцію: Франція обставала ся републиков, но поправдї вся власть находила ся в руках первого конзула, а именно Бонапарта. Первый конзул быв главнокомандуючым армії, клав членів всьых органів праводавчої власти. Місцевоє самоуправляня было зрушено. Департаментами вели префекты, кладенї первым конзулом. Міністры тоже были під контролём первого конзула. Наполеон изсокотив тотї достоянія французскої револуції, котрі были выгоднї промысловцям і заможному [[Селянство|селянству]]. Установивши діктатуру особної власти, він получив підпору тых, хко достав у рокы револуції багатство і землю. Про змоцненя свої власти Наполеон в [[1801]] відкликав оддїляня церквы від державы. В [[1804]].&nbsp;роцї Бонапарт быв коронованый імператором французів Наполеоном І. В державі фактично была постановлена ​​воєнно-[[Бюрокрація|бюрократична]] монархія, опираюча ся не на [[Феудал|феудалноє]] немешство, а на буржоазію, армію, урядників.<ref name=":2" /> При Наполеонї I были принятї зводы законів&nbsp;— «Кодексы Наполеона» (гражданськый, комерційный і кріміналный), котрі мали бы реґуловати відношеня в обществі і охраняти невбалимость пріватницького властництва. Законы были проґресивными, опреж предвижовали розвиваня слободної конкуренції, спомагали повышеню економікы Франції. В державі зачав ся промысловый переворот, были пошорованї гроші, заложеный Французскый банк. Заєдно з економіков силнїла французская буржоазія. При непосередному участвованї Наполеона были розробленї [[Гражданськый кодекс Наполеона|гражданськый]] ([[1804]]), [[Торговелный кодекс Наполеона|торговелный]] ([[1807]]), тай [[Уголовный кодекс Наполеона|уголовный]] ([[1810]]) кодексы. === Економична політика === Економична політика Наполеона состояла ся з застачанї первенства французскої промыселової і грошової буржоазії на европейскому рынкови. Майперво, сёму заважав анґлійскый [[капітал]], лїпшина котрого была в тому, шо в Анґлії удїяла ся індустріална револуція. Анґлія єдна за другов вызберовала коаліції против Франції, змагати ся привлечи на свою сторону россяглї европейскі державы&nbsp;— в первую очередь, Австрію і [[Російска імперія|Росію]]. Покушаючи ся економично задушити Анґлію, Наполеон підписав [[декрет]] про [[Контінентална блокада|контіненталну блокаду]] ([[1806]]). Теперь Франція і всі її союзникы застановляли торгвелні зносины з Анґліёв. Европа была основным рынком одпродажу анґлійскых товарів. Контінентална блокада нанесла шкоду анґлійскій економицї. Рік посёму Анґлія переживала крізу в выробенї шерсти, текстілної промыслу; удїяло ся паданя [[Фунт стерлінґа|фунта стерлїнґа]]. Єднак блокада ударила і по контінентови. Французскый промысел не в положенї быв замінити на европейскому рынкови анґлійскый. Нарушованя торговных сключень з анґлійскыми колоніями привело до упадку і французскі портові вароші [[Ла-Рошель]], [[Марсель]] і так дале. Людность страдає від нехваткы привычных колоніальных товарів: [[Кава|кавы]], [[Цукор|цукра]]. === Войны з коаліціями === [[Файл:Napoléon à Wagram - Horace Vernet.jpg|міні|Наполеон під Ваграмом, 1809 рік]] У вонкашній політиці Наполеон снажив ся застачити воєнно-політичну і економичну геґемонію Франції в Европі, здобыти побіду у воёванї з Великобрітаніёв за світовоє торговельноє і колоніалноє панованя. В ходї войн з [[Антіфранцузскі коаліції|антріфранцузскыми коаліціями]] держав (у вшелиякі періоды в коаліціях брали участку [[Австрійска імперія|Австрія]], [[Велика Брітанія|Великобрітанія]], [[Пруссия]], [[Російска імперія|Российская империя]], [[Швеція]]) французска армія під командованём Наполеона здобыли побіду під [[Битва при Маренго|Маренго]] ([[1800]] рік), [[Битва при Аустерлїцом|Аустерлїцом]] територія наполеоновскої імперії обнимала безмала всю [[Западна Европа|Западну]] і [[Середня Европа|Середню]] Европу.<ref>https://books.google.com.ua/books?id=MZoO7SIwMVIC&pg=PA133&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false</ref> Наполеон плановав прямоє высаженя на Брітанскі острова, но на морі Анґлія была силнїшов. При [[Трафальгар|Трафальгарі]] французскый флот быв знищеный анґлійскым під командованём [[Адмірал|адмірала]] [[Гораціо Нельсон|Нельсона]] ([[1805]]). Єднак місяць посёму під Аустерлїцом (нынї [[Славков-у-Брна|Славков]], [[Чесько|Чехія]]) Наполеон завдав знищуючый удар злученым австрійскым і російскым войськам.<ref>https://en.wikipedia.org/wiki/The_Journal_of_Modern_History стр.133-152</ref> Спудивши ся приросту вплыву Франції, против неї выступила Пруссия, но была скоро поборена в [[Битва під Єнов тай Ауерштедтом|битві під Єнов]], ([[1806]].&nbsp;рік), французскі войська ступили в [[Берлін]]. Російскі войська відійшли з боища, но завдали грубых втрат французскій армії в [[Битва під Прейсіш-Ейлау|битві при Ейлау]] ([[1807]].&nbsp;рік), айбо пройграли [[Битва під Фрідландом|під Фрідландом]] (1807.&nbsp;рік).<ref name=":2" /> Выслїдком войны было запоєня до состава Франції територій [[Белґія|Белґії]], [[Нідерланды|Нідерландїв]], сїверної [[Нїмецько|Ґерманії]], частины [[Італія|Італії]]. На другому куску Італії, у серединї Европы, в [[Іспанія|Іспанії]] ([[1809]]) были учиненї зависимі від Наполеона кралёвства, де правили члены ёго родины. Пруссия і Австрія были вымушенї завязати з Франціёв союз. Се зробила такой і Російска імперія ([[Тильзитский мир]], 1807).<ref name=":2" /> === Планы про світовоє панованя === Наполеон плановав, прийшовши в Російску імперію, рострощити 1. і 2. Западнї армії. Щи він мріяв подіктовати условіє миру для імператорского двура в [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербурзї]]. Пак хотів опановати Великобрітанію, — послїдь сёго Наполеон достав бы истинноє світовоє панованя. === Російска кампань === [[Файл:French Empire (1812).svg|міні|Французска імперія у 1812 роцї: темно-зеленый колор — територія імперії, світло-зеленый колор — сателіты]] [[Французько-російска война 1812|Російска кампань]] ([[Французькый язык|фр]]. Campagne de Russie) зачала ся [[24. юн|24.]]&nbsp;[[24. юн|юна]] [[1812]].&nbsp;року, коли Велика армія ([[Французькый язык|фр]]. Grande Armée) Наполеона пересїкла ріку [[Нїман]]. Ся подїя стала відповідёв на аґресію російского царя [[Александр I|Александра]]&nbsp;[[Александр I|I]]., котрый в дїйсности з конца [[1810]].&nbsp;року зачав притяговати свої войска на [[Польско|польску]] границю, снажаючи ся повоёвати [[Великоє княжство Варшавскоє]].<ref name=":2" /> Велика армія Наполеона числила, за выказанём архівных первожріл (межи них і документ, поданый ґенералом [[Ґаспар Ґурґо|Ґаспаром Ґурґо]] непосереднё Імператору і маючый в собі своєручнї зазначкы послїднёго), 325 900 людей особового складу. Російска армія числила цїлком 488&nbsp;000&nbsp;воєнных (в тому числї 80&nbsp;000&nbsp;[[Козакы|козаків]]). Росіяни мали прейміня в людскых ресурсах, опреж фурт мобілїзовали місцевоє населеня в ряды армія, а французы не могли мобілїзовати і поповнити свої втраты свіжыми силами. Армія довгыми [[Марш|маршами]] просувала ся по западным ширявам Російскої імперії. Наполеон довго пробаловав навязати росіянам битву, єднак російскі войська збігали ёго, нерядно відступаючи назад, опреж Александр I, напуженый маршом Великої Армії, втік в свою [[Головне місто|столицю]], не поклавши [[Главнокомандуючый|главнокомандуючого]]. Наполеон задївав ся межи 1.&nbsp;Западнов (формалный командуючый [[М. Б. Барклай-де-Толлї|М.]]&nbsp;[[М. Б. Барклай-де-Толлї|Б.]]&nbsp;[[М. Б. Барклай-де-Толлї|Барклай-де-Толлі]]) і 2. Западнов (під командованём [[Багратіон|П.]]&nbsp;[[Багратіон|И.]]&nbsp;[[Багратіон|Багратіона]]) російскыми арміями, завадивши їх обєднаню і поставив їх у дуже невыгодноє положеня. Французы выйграли кілько малых зударень і грубу [[Битва під Смоленьском|битву під Смоленьском]] в [[Авґуст|авґустї]] 1812, Наполеон надіяв ся, шо ся битва стане рішаючов, но росіяни лишили [[Смоленьск|Смоленск]] спаленым і продовжили відступати. Наполеон довжный быв продовжити преслїдованя.<ref name=":2" /> Росіяни, відступаючи, примінёвали [[Тактика спаленої земли|тактику «спаленої земли»]]&nbsp;— спалювали і спустошували властнї вароші, села, поля з урожаями. Робило ся се для лишеня французів ресурсів, їды, міста для розміщеня войськ. Сяка тактика дуже чудовала французів, опреж для них было непонятно, як мож спалювати властнї вароші і поля, причиняючи невіроятну шкоду свому жительству. Но вна давала даякі резултаты&nbsp;— у французів были великі порухаы з потравиновым застачаням величезного войська, зайсе невеликі групы солдатів часто уночи рушали в гляданя поживы, де їх пробаловали нищити російскі загоны. Російска армія відступала 3 місяцї, [[Немеш|немеші]] были нарікаючі сякым ходом подїй і втраченём територій, і вни зачали притискати Александра I, обы тот увольнив з роботы главнокомандуючого войськами [[Полёвый маршал|полёвого маршала]] [[Барклай-де-Толлї Мигаль Богданович|Барклая]]. наконець Барклай быв увольненый з посады, а на ёго місто покладеный [[Мигаль Кутузов]], но тот дале чинив відступ армії щи в плынутї двох [[Тыждень|тыжнїв]]. [[7. септембер|7.]]&nbsp;[[7. септембер|септебра]] удїяло ся зраженя [[Бородїнска битва|під Бородїно]] (близь 100&nbsp;[[Кілометер|км]] від [[Москва|Москвы]]) миже французскыми і російскими войськами. Зраженя было дуже кровавым, з французскої стороны в битві взяло участь 250&nbsp;000&nbsp;солдатів, із якым было стратичено 70 000. Французы выйграли сю битву, но побіда была тактичной і не стала переломным моментом у войнї, до котрого так снажив ся Наполеон. Російскі войська продовжили відходити. Через тіждень Наполеон зайшов у Москву. Но нико не стрів французску армію, бо варош быв пустый. [[Ґубернатор]] [[Федор Растопчин]] у переддень евакуёвав варощан і спалив важнї стратеґічнї обєкты вароша. В пожарови такойже погынули близь 50&nbsp;000&nbsp;російскых раненых воинів, котрых просто лишили призволям судьбы. Наполеон надїяв ся, ош, захвативши Москву, він поставит точку у войнї, но побіды в битвах не принесли му побіды у войнї. Втрата Москвы не примусила Александра I піти на підписаня мира з Наполеоном, і обыдвоє розуміли, ош французска армія робила ся меншов і слабшов із часом. Послїдь єдного місяця в Москві французска армія зачала кывати ся в бік [[Калуґа|Калуґы]], де Кутузов розмістив російску армію. Наполеон зась надїяв ся на рішаючу битву, но бой під [[Малоярославць|Малоярославцем]] не став такым зраженём. Російска армія зась відступила, прото, шо заимала ліпшу позіцію і мала перевагу. [[Файл:Napoleons retreat from Moscow by Adolph Northen.jpg|міні|Наполеон відступат з Москвы]] Войська Наполеона были вычерпанї, потравинові ресурсы закончовали ся, зачинала ся [[зима]], у солдатів не было зимнёї одежы, [[Кінь|конї]] были на окраю вычерпаня — всї отї обстояня примусили Наполеона зачати відступ. Голод, перестуда, вычерпаня, постійнї напады козаків и російскых войськ привели до великых втрат людей і деморалізації армії Наполеона. Коли останкы Великої армії Наполеона пересїкли [[Березина|ріку Березину]] ([[Білорусь]]), вна числила всёго 27&nbsp;000&nbsp;войськоспособный солдат. Наконець 180&nbsp;000&nbsp;солдатів были убитї, 100&nbsp;000&nbsp;попали в плїн. Ге так, кампань держала ся 6&nbsp;місяцїв і стала межовый камінём Наполеоновскых войн.<ref name=":2" /> === Конець імперії === Під час воєнної кампанї [[1813]]–[[1814]].&nbsp;років армія Наполеона завдала кілько поражень войськам [[Шоста антінаполеоновска коаліція|Шостої антинаполеоновскої коаліції]] (Австрія, Анґлія, Пруссия, Росія, Швеція), єднак в рішающій четвероднёвій [[Битва під Лейпцигом|Лейпцигскій битві]] (котру щи кличут «битвов народів») наполеоновскі войська были перебыровані союзными войськами. Вызначнов подїёв під час битвы было то, шо доцїлком быв розбитый [[аръєргард]] під командованём маршала Макдональда. По вступі союзных войськ в апрїлї 1814 року в Паріж, Наполеон [[6. апріль|6.]]&nbsp;[[6. апріль|апрїля]] відрік ся від престола. Побідителї изсокотили ёму тітул імператора і передали в веденя [[Ельбійскоє княжество|остров Ельба]].<ref>https://books.google.com.ua/books?id=L4QbOh5jK3IC&pg=PA15&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false</ref> [[Файл:DelarocheNapoleon.jpg|міні|Наполеон послїдь відречення престолу в 1812 р.]] У свому прощальному слові до солдатів Старої ґарды [[20. апріль|20.]]&nbsp;[[20. апріль|апрїля]] Наполеон повів:<blockquote>«Солдаты мої старої ґарды, я прийшов, обы попрощати ся з вами. Перебігом двадцяти років вы предано товаришили мене на дорогах чести тай славы. ... З такыми людьми, гі вы, наша справа [не] была пройграна, айбо война йшла бы непрестанно, і се была бы [[гражданска война]]... Тому, я жертвую нашыми інтересами інтересам нашої державы. ... Не бідкайте на мою долю,кідь я загодив ся жити, обы служити нашій славі, я хочу написати історію великых дїл, які мы учинили заєдно, мої дїти!<ref>https://books.google.com.ua/books?id=oNeeCgAAQBAJ&redir_esc=y стр.97</ref></blockquote> === Сто днів. Остров Сятої Єлены. Смерть === В [[1815]].&nbsp;роцї Наполеон припудъяв ся на пробалованя вернути власть ([[Сто днїв]]), но, претерпівши пораженя в [[Битва під Ватерлоо|битві під Ватерлоо]] ([[18. юн|18.]]&nbsp;[[18. юн|юня]]), Наполеон другый раз відрік ся від престола ([[22. юн|22.]]&nbsp;[[22. юн|юня]]).<ref name=":2" /> Быв высланый на [[остров Сятої Єлены]], де жив під ревізіёв брітанского ґубернатора [[Гадсон Лоу|Гадсона Лоу]] ([[Анґліцькый язык|анґл.]] Hudson Lowe), шпеціално назначеного для сёї цїлї, максімално ограничившого Наполеона в особній слободї.<ref name=":3">https://www.amazon.com/Napoleon-Passion-Death-Resurrection-1815-1840/dp/1408891727 стр. 235</ref> [[Файл:Napoleon sainthelene.jpg|міні|Наполеон на острови с. Єлены]] Наполеон Бонапарт вмер [[5. май|5.]]&nbsp;[[5. май|мая]] [[1821]]. В [[1840]].&nbsp;роцї прах Наполеона быв перевезеный в Паріж. Імператора похоронили в [[Хыжа Інвалідїв|Хыжі Інвалідїв]] в Паріжови.<ref name=":3" /> == Родина == '''Родителї:''' * [[Карло (Шарль) Бонапарте]] ([[1746]]–[[1785]]) * [[Летиція Рамолїно|Летиція Рамоліно]] ([[1749]]/[[1750]]–[[1836]]) '''Браты тай сестры:''' * [[Жозеф Бонапарт]] * [[Люсьєн Бонапарт]] * [[Луї Бонапарт]] * [[Жером Бонапарт]] * [[Еліза Бонапарт]] * [[Поліна Бонапарт]] * [[Кароліна Бонапарт]] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Пановници]] [[Катеґорія:Дїятелї]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] [[Катеґорія:Французскы дїятелї]] mdbp5hpo78r7ktwm6yclle7jp0xtuzd 168047 168046 2026-08-03T10:20:20Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168047 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Наполеон Бонапарт |Образчик=[[File:Jacques-Louis David - The Emperor Napoleon in His Study at the Tuileries - Google Art Project.jpg|250px]] |Категория_склада=Napoléon Bonaparte |Уроджѣня={{birth date|1769|8|15}} |Мѣсто_роджѣня=[[Аяччо]] на острові [[Корсіка]] |Упокоеня={{death date and age|1821|5|5|1769|8|15}} |Мѣсто_смерти= }} [[File:Coat of arms of Buonaparte.svg|thumb|{{center|Герб Наполеона I.}} ]] '''Наполео́н І. Бонапа́рт''' ({{lang-fr|Napoléon I Bonaparte}}, [[15. авґуст|15.]]&nbsp;[[15. авґуст|авґуст]] [[1769]]&nbsp;– [[5. май|5.]]&nbsp;[[5. май|май]] [[1821]])&nbsp;— [[Франція|французскый]] державный, політичный і воєнный дїятель, войвода, первый конзул Французкої Републикы (1799–1804) тай імператор французів (1804–1814, 1815). Творець одної з майгрубых імперій світу, реформатор і законодатель [[Европа|Европы]], націоналный герой Франції.<ref>{{cite web|title=Napoleon I|url=https://www.britannica.com/biography/Napoleon-I|publisher=Britannica|accessdate=2017-05-29|lang=en|archive-date=2018-01-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20180112122322/https://www.britannica.com/biography/Napoleon-I|deadlink=no}}</ref> Родив ся в [[Аяччо]] на острові [[Корсіка]], якый у рік роженя Наполеона быв переданый [[Ґенуезьска републіка|Ґенуезіёв]] Франції. == Прозывкы == * '''Маленькый капраль''' ''(Le Petit Caporal)'': прозывка, дана ёму солдатами вечуром під час [[Битва близь моста Лодї|битвы близь моста Лодї]] в [[1796]].&nbsp;роцї. Тітул капраля, хоснованоє в якости прозывкы, было присвоєно ёму відповідно з воєнным обычаём проявленя наклоности в знак цїненя за храброго справованя.<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k202800d/f61.image</ref> * '''Жан де Лепе''' ''(Jean de l'Epée)'': прозывка дана солдатами Великої армії, а именно Імператорсков ґвардіёв, під час верненя з [[Осторов Ельба|осторова Ельба]].<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6304983j/f115.item</ref> * '''Ніколас''' ''(Nicolas)'': прозывка, хоснована в основному роялістами юга Франції, де так даколи называют [[Діавол|Діавола]].<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k63139912/f53.image</ref> Посёму, [[Карікатура|карікатуры]] того часу называют Наполеона сьым другым имнём, при чом ефект усилює ся тов же началнов буквов «Н». * '''Ґестиня''' ''(Lou Castagnié)'': прозывка, дана на югови Франції і відсылающа до корсіканского походжіня Наполеона, покілько [[Каштан|каштаны]] были ёго фірменым їденём. == Біоґрафія == === Молодость === [[Файл:Napoleon16Jahre.jpg|міні|241x241пкс|Наполеон у віцї 16&nbsp;років, малюнок незнаємого художника]] Наполеон Бонапарт походив з небогатої [[Корсіка|корсіканскої]] немешскої родины [[Карло Маріа Буонапарте]] тай [[Марії Летиції Буонапарте]] (всёго в хыжи было 13&nbsp;дітваків, айбо до тугость віку Наполеона дожили лем 4&nbsp;ёго браты і 3&nbsp;сестры). Коли [[Людовік XVI|Людовік XVI.]] надїлив дїтям із збіднїлых немешскых родин право бесплатно учити ся, сьым возпользовали ся і корсіканцї, зокрема даякі сины і дочкы Шарля, разом із Наполеоном. [[1779]].&nbsp;року послїдь пару місяців вылїпшеня свого [[Французькый язык|французького языка]] в коледжі Отена, Наполеон войшов до воєнної академії в [[Брієн|Брієннї]]. Высміяный товаришами по ученню за провінціалізм і млавости, майбідный даже помежи учеників, шо не были [[Арістократ|арістократами]], він активно сповідував ідеї корсіканского патріотізму. [[1784]].&nbsp;року Наполеона перевели до паріжскої Воєнної ошколы. Бонапарт выказав себе посередным учнеником, закончивши ошколу сорок другым із 58&nbsp;учеників.<ref>https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.15</ref> [[1785]].&nbsp;року, послїдь достаня тітула младшого лайтната артілерії, Наполеона было направлено у [[Валанс]] на юг Франції.<ref>https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.38 - 42</ref> [[Файл:Henri Félix Emmanuel Philippoteaux - Portrait of Napoleon Bonaparte.jpg|міні|Молодый Наполеон Бонапарт]] У [[Марец|марци]] [[1793]].&nbsp;року Бонапарта было призначено началником [[Артілерія|артілерії]] в армію, котра обсїдала занятый [[Англичане|анґлічанами]] [[Тулон]]. Тулон быв забраный, а сам Наполеон достав званя бріґадного ґенерала за вклад в цїлковый успіх обсады. В тот час Наполеону было лем 24&nbsp;рокы.<ref name=":0">https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.159-163</ref> Публіцистичнї творы Наполеона періода револуції („Діалоґ за любов“, "Dialogue sur l'amour", [[1791]], „Вечеря в Бокере“, "Le Souper de Beaucaire"<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6311085m.texteImage</ref>, 1793) указуют на то, шо він роздїляв [[Клуб якобінців|якобінскі]] настрої. В [[1792]].&nbsp;роцї він вступив у Якобінскый клуб. Послїдь [[Термідоріанскый переворот|термідоріанського перевороту]] Бонапарт быв арештованый ([[10. авґуст|10.]]&nbsp;[[10. авґуст|авґуста]] [[1794]].&nbsp;року, на два тыжнї) позад контактів із братом [[Максиміліан Робеспєр|Максиміліана Робеспєра]]&nbsp;— [[Огюстен Робеспєр|Огюстеном]]. Послїдь увольненя він пішов в демісію позад доказованя з командованём, а через рік, в авґустї [[1795]].&nbsp;року, достав довжность в топоґрафічному відділї [[Комітет общественого спаса|Комітета общественого спаса]].<ref name=":0" /> В крітичный для [[Термідоріанці|термідоріанців]] момент [[Поль Баррас]] назначив Бонапарта свойим помочником, і він вызначив ся під час притолоченя [[Рояліст|роялістского]] збура в Паріжи [[3. октобер|3.]]&nbsp;[[3. октобер|октобра]] (13.&nbsp;[[Французькый републіканьскый календарь|вандемєра]]) [[1795]].&nbsp;року. Опреж силы Діректорії в Паріжи на тот день зложовали всёго 6&nbsp;тисяч&nbsp;солдат, проводник паріжского ґарнізона колимбав ся; в тот же час силы восставлых раёнїв вароша, веденї роялістами, зложовали пиля 23 тисячі челядників. Тогды Наполеон вырішив примінив против них артілерію. Бонапарт заслужив званя [[Дівізійный ґенерал|дівізійного ґенерала]], быв покладеный командуючым войськами тыла.<ref>https://archive.org/details/napoleonlife0000robe стр.65-66</ref> [[23. фебруар|23.]]&nbsp;[[23. фебруар|фебруара]] [[1796]] він заняв пост командуючого Італянскої армії. [[9. марец|9.]]&nbsp;[[9. марец|марца]] [[1796]].&nbsp;року Наполеон женив ся на вдовицї, стятого під час якобінского терора ґенерала, [[Жозефіна Богарне|Жосефінов Богарне]].<ref name=":1">https://books.google.com.ua/books?id=7_q6b24_hXAC&redir_esc=y стр.304-305</ref> === Італянська кампань === У [[1796]]–[[1797]].&nbsp;роках французска армія під командірованём Бонапарта розгромила [[Сардінія|сардінскі]] та [[Австрія|австрійські]] войська в Італії.<ref name=":1" /> В Італянскій кампанї Наполеон мав повість войводы. В многочисленых битвах він свиріпно нищив противників. Під час боя попиля [[Рівола|Ріволы]] він перевів битву в атаку на [[Байонет|байонеты]], штурмувавши австрійскі [[Фестунок|фестункы]], котрі мали більше войська і артілерії. Під час сёї атакы австрійскі войска однесли поражку. У [[Аркола|Арколї]] Наполеон розбив 5 австрійскых дівізій, із якых єдна склала зброю без бою. === Захват власти. Конзулат === [[Файл:Bouchot - Le general Bonaparte au Conseil des Cinq-Cents.jpg|міні|Наполеон 18. брюмера]] [[Файл:Apotheosis of Napoleon First Consul.jpg|міні|Апотеоза — Наполеон — первый конзул Франції]] Послїдь вернутя із [[Еґіпет|Еґіпта]] у Францію ​​(авґуст [[1799]]), Наполеон, із підпоров промысловов [[Буржоазия|буржоазії]], зачав [[10. новембер|10]]–[[11. новембер|11.]]&nbsp;[[11. новембер|новембра]] [[1799]] (18.&nbsp;брюмера VIII.&nbsp;року) [[Державный переворот|державный переворот,]] установив режим [[Конзул|конзульства]]. Послїдь переворота 18. брюмера єдинствену власть у Франції представляло [[тымчасовоє правительство]], якоє было із трёх конзулів ​​(Бонапарт, [[Жозеф Сїєс|Сїєс]], Роже-Дюко). Но послїдь переворота думали, ош власть достане ся именно Жозефу Сїєсу, єдному із ведучых переворота; айбо він по непознатым причинам полївив Наполеону.<ref>https://archive.org/details/frenchrevolution0000fure</ref> До [[12. децембер|12.]]&nbsp;[[12. децембер|децембра]] [[1799]] комисії, писавші констітуцію, довершили свої роботы; проєкт Сїєса быв перечиненый в відповідно з хотїнями Бонапарта, котрый быв главным автором [[Конштітуція|констітуції]]. Тото была докус [[Монархія|монархічна]] констітуція, сохранявша лем привидкы народної власти. Констітуція, подля чому повномочность верьховной еґзекутивной власти приналежали трём конзулам, назначила на 10. рочный термин первым конзулом – Бонапарта, другым – Камбасереса и третьым (на 5. рочный термин) – Лебрена. Первый конзул получив право класти особ на всі державнї чиновства, включаючи членїв законодателного корпуса, державної рады і [[сената]]. Констітуція была утвержена народным голосованём ([[Плебісціт|плебісцітом]]), шо стало почти єдиным проявенём народного [[Суверенітет|суверенітета]]. Задача Наполеона была тяжков. Треба было вытворити майже докус наново всё веденя, восстановити, в доста попутанїм станї фінансы пиля повному браку кредітів і якось искончати з другов коаліціёв. Одным із первых наказів Бонапарта быв табу [[17. януар|17.]]&nbsp;[[17. януар|януара]] [[1800]].&nbsp;року, «на час войны», 60&nbsp;[[Політіка|політическых]] выдань в Паріжи.<ref>https://web.archive.org/web/20250912180022/https://www.academia.edu/57296144/Napoleon_Bonaparte_and_the_legacy_of_the_French_Revolution стр.111</ref> Одтак, погашаючи всї проявы політічної слободы, Бонапарт дїйсно оживлёвав у живот позітивну часть свої проґрамы. Вна состояла ся із створеня твердої, гет централізованої власти, з підпоры промысла тай полёдїлства, з примиреня з новым порядком дїл всьых складовых старого общества, з полїпшеня фінансів і так дале. Законом [[17. фебруар|17.]]&nbsp;[[17. фебруар|фебруара]] [[1800]].&nbsp;року «про подїл теріторії і адміністрації» изсокочено і змоцнено подїленя Франції на департаменты, і щи заведено новоє подїленя&nbsp;— на [[Округ|округа]]. У чолї главы департамента &nbsp;— [[префект]]. === Проголошеня імперії === [[Файл:Ingres, Napoleon on his Imperial throne.jpg|міні|Імператор Наполеон на тронї]] З [[18. май|18.]]&nbsp;[[18. май|мая]] [[1804]].&nbsp;року Наполеон&nbsp;— імператор Франції. У внутрішній політици проводив дїланку, зацїлену на змоцненя французскої державы. Вычеркнувши самоуправляня, завіл сістему префектів, мерів і їх підлеглых, котрі предназначали ся «згорі». В економичній політицї спомагав розвиванёви промысла і торговлї.<ref name=":2">https://www.amazon.com/Citizen-Emperor-Napoleon-Power-1799-1815/dp/1408843242 стр.551-556</ref> === Внутрішня політика === Наполеон Бонапарт удїяв державный переворот. Праводавчый корпус передав власть трём конзулам у чолї з Наполеоном. Для юрідичного оформления свої власти Наполеон приняв нову Констітуцію: Франція обставала ся републиков, но поправдї вся власть находила ся в руках первого конзула, а именно Бонапарта. Первый конзул быв главнокомандуючым армії, клав членів всьых органів праводавчої власти. Місцевоє самоуправляня было зрушено. Департаментами вели префекты, кладенї первым конзулом. Міністры тоже были під контролём первого конзула. Наполеон изсокотив тотї достоянія французскої револуції, котрі были выгоднї промысловцям і заможному [[Селянство|селянству]]. Установивши діктатуру особної власти, він получив підпору тых, хко достав у рокы револуції багатство і землю. Про змоцненя свої власти Наполеон в [[1801]] відкликав оддїляня церквы від державы. В [[1804]].&nbsp;роцї Бонапарт быв коронованый імператором французів Наполеоном І. В державі фактично была постановлена ​​воєнно-[[Бюрокрація|бюрократична]] монархія, опираюча ся не на [[Феудал|феудалноє]] немешство, а на буржоазію, армію, урядників.<ref name=":2" /> При Наполеонї I были принятї зводы законів&nbsp;— «Кодексы Наполеона» (гражданськый, комерційный і кріміналный), котрі мали бы реґуловати відношеня в обществі і охраняти невбалимость пріватницького властництва. Законы были проґресивными, опреж предвижовали розвиваня слободної конкуренції, спомагали повышеню економікы Франції. В державі зачав ся промысловый переворот, были пошорованї гроші, заложеный Французскый банк. Заєдно з економіков силнїла французская буржоазія. При непосередному участвованї Наполеона были розробленї [[Гражданськый кодекс Наполеона|гражданськый]] ([[1804]]), [[Торговелный кодекс Наполеона|торговелный]] ([[1807]]), тай [[Уголовный кодекс Наполеона|уголовный]] ([[1810]]) кодексы. === Економична політика === Економична політика Наполеона состояла ся з застачанї первенства французскої промыселової і грошової буржоазії на европейскому рынкови. Майперво, сёму заважав анґлійскый [[капітал]], лїпшина котрого была в тому, шо в Анґлії удїяла ся індустріална револуція. Анґлія єдна за другов вызберовала коаліції против Франції, змагати ся привлечи на свою сторону россяглї европейскі державы&nbsp;— в первую очередь, Австрію і [[Російска імперія|Росію]]. Покушаючи ся економично задушити Анґлію, Наполеон підписав [[декрет]] про [[Контінентална блокада|контіненталну блокаду]] ([[1806]]). Теперь Франція і всі її союзникы застановляли торгвелні зносины з Анґліёв. Европа была основным рынком одпродажу анґлійскых товарів. Контінентална блокада нанесла шкоду анґлійскій економицї. Рік посёму Анґлія переживала крізу в выробенї шерсти, текстілної промыслу; удїяло ся паданя [[Фунт стерлінґа|фунта стерлїнґа]]. Єднак блокада ударила і по контінентови. Французскый промысел не в положенї быв замінити на европейскому рынкови анґлійскый. Нарушованя торговных сключень з анґлійскыми колоніями привело до упадку і французскі портові вароші [[Ла-Рошель]], [[Марсель]] і так дале. Людность страдає від нехваткы привычных колоніальных товарів: [[Кава|кавы]], [[Цукор|цукра]]. === Войны з коаліціями === [[Файл:Napoléon à Wagram - Horace Vernet.jpg|міні|Наполеон під Ваграмом, 1809 рік]] У вонкашній політиці Наполеон снажив ся застачити воєнно-політичну і економичну геґемонію Франції в Европі, здобыти побіду у воёванї з Великобрітаніёв за світовоє торговельноє і колоніалноє панованя. В ходї войн з [[Антіфранцузскі коаліції|антріфранцузскыми коаліціями]] держав (у вшелиякі періоды в коаліціях брали участку [[Австрійска імперія|Австрія]], [[Велика Брітанія|Великобрітанія]], [[Пруссия]], [[Російска імперія|Российская империя]], [[Швеція]]) французска армія під командованём Наполеона здобыли побіду під [[Битва при Маренго|Маренго]] ([[1800]] рік), [[Битва при Аустерлїцом|Аустерлїцом]] територія наполеоновскої імперії обнимала безмала всю [[Западна Европа|Западну]] і [[Середня Европа|Середню]] Европу.<ref>https://books.google.com.ua/books?id=MZoO7SIwMVIC&pg=PA133&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false</ref> Наполеон плановав прямоє высаженя на Брітанскі острова, но на морі Анґлія была силнїшов. При [[Трафальгар|Трафальгарі]] французскый флот быв знищеный анґлійскым під командованём [[Адмірал|адмірала]] [[Гораціо Нельсон|Нельсона]] ([[1805]]). Єднак місяць посёму під Аустерлїцом (нынї [[Славков-у-Брна|Славков]], [[Чесько|Чехія]]) Наполеон завдав знищуючый удар злученым австрійскым і російскым войськам.<ref>https://en.wikipedia.org/wiki/The_Journal_of_Modern_History стр.133-152</ref> Спудивши ся приросту вплыву Франції, против неї выступила Пруссия, но была скоро поборена в [[Битва під Єнов тай Ауерштедтом|битві під Єнов]], ([[1806]].&nbsp;рік), французскі войська ступили в [[Берлін]]. Російскі войська відійшли з боища, но завдали грубых втрат французскій армії в [[Битва під Прейсіш-Ейлау|битві при Ейлау]] ([[1807]].&nbsp;рік), айбо пройграли [[Битва під Фрідландом|під Фрідландом]] (1807.&nbsp;рік).<ref name=":2" /> Выслїдком войны было запоєня до состава Франції територій [[Белґія|Белґії]], [[Нідерланды|Нідерландїв]], сїверної [[Нїмецько|Ґерманії]], частины [[Італія|Італії]]. На другому куску Італії, у серединї Европы, в [[Іспанія|Іспанії]] ([[1809]]) были учиненї зависимі від Наполеона кралёвства, де правили члены ёго родины. Пруссия і Австрія были вымушенї завязати з Франціёв союз. Се зробила такой і Російска імперія ([[Тильзитский мир]], 1807).<ref name=":2" /> === Планы про світовоє панованя === Наполеон плановав, прийшовши в Російску імперію, рострощити 1. і 2. Западнї армії. Щи він мріяв подіктовати условіє миру для імператорского двура в [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербурзї]]. Пак хотів опановати Великобрітанію, — послїдь сёго Наполеон достав бы истинноє світовоє панованя. === Російска кампань === [[Файл:French Empire (1812).svg|міні|Французска імперія у 1812 роцї: темно-зеленый колор — територія імперії, світло-зеленый колор — сателіты]] [[Французько-російска война 1812|Російска кампань]] ([[Французькый язык|фр]]. Campagne de Russie) зачала ся [[24. юн|24.]]&nbsp;[[24. юн|юна]] [[1812]].&nbsp;року, коли Велика армія ([[Французькый язык|фр]]. Grande Armée) Наполеона пересїкла ріку [[Нїман]]. Ся подїя стала відповідёв на аґресію російского царя [[Александр I|Александра]]&nbsp;[[Александр I|I]]., котрый в дїйсности з конца [[1810]].&nbsp;року зачав притяговати свої войска на [[Польско|польску]] границю, снажаючи ся повоёвати [[Великоє княжство Варшавскоє]].<ref name=":2" /> Велика армія Наполеона числила, за выказанём архівных первожріл (межи них і документ, поданый ґенералом [[Ґаспар Ґурґо|Ґаспаром Ґурґо]] непосереднё Імператору і маючый в собі своєручнї зазначкы послїднёго), 325 900 людей особового складу. Російска армія числила цїлком 488&nbsp;000&nbsp;воєнных (в тому числї 80&nbsp;000&nbsp;[[Козакы|козаків]]). Росіяни мали прейміня в людскых ресурсах, опреж фурт мобілїзовали місцевоє населеня в ряды армія, а французы не могли мобілїзовати і поповнити свої втраты свіжыми силами. Армія довгыми [[Марш|маршами]] просувала ся по западным ширявам Російскої імперії. Наполеон довго пробаловав навязати росіянам битву, єднак російскі войська збігали ёго, нерядно відступаючи назад, опреж Александр I, напуженый маршом Великої Армії, втік в свою [[Головне місто|столицю]], не поклавши [[Главнокомандуючый|главнокомандуючого]]. Наполеон задївав ся межи 1.&nbsp;Западнов (формалный командуючый [[М. Б. Барклай-де-Толлї|М.]]&nbsp;[[М. Б. Барклай-де-Толлї|Б.]]&nbsp;[[М. Б. Барклай-де-Толлї|Барклай-де-Толлі]]) і 2. Западнов (під командованём [[Багратіон|П.]]&nbsp;[[Багратіон|И.]]&nbsp;[[Багратіон|Багратіона]]) російскыми арміями, завадивши їх обєднаню і поставив їх у дуже невыгодноє положеня. Французы выйграли кілько малых зударень і грубу [[Битва під Смоленьском|битву під Смоленьском]] в [[Авґуст|авґустї]] 1812, Наполеон надіяв ся, шо ся битва стане рішаючов, но росіяни лишили [[Смоленьск|Смоленск]] спаленым і продовжили відступати. Наполеон довжный быв продовжити преслїдованя.<ref name=":2" /> Росіяни, відступаючи, примінёвали [[Тактика спаленої земли|тактику «спаленої земли»]]&nbsp;— спалювали і спустошували властнї вароші, села, поля з урожаями. Робило ся се для лишеня французів ресурсів, їды, міста для розміщеня войськ. Сяка тактика дуже чудовала французів, опреж для них было непонятно, як мож спалювати властнї вароші і поля, причиняючи невіроятну шкоду свому жительству. Но вна давала даякі резултаты&nbsp;— у французів были великі порухаы з потравиновым застачаням величезного войська, зайсе невеликі групы солдатів часто уночи рушали в гляданя поживы, де їх пробаловали нищити російскі загоны. Російска армія відступала 3 місяцї, [[Немеш|немеші]] были нарікаючі сякым ходом подїй і втраченём територій, і вни зачали притискати Александра I, обы тот увольнив з роботы главнокомандуючого войськами [[Полёвый маршал|полёвого маршала]] [[Барклай-де-Толлї Мигаль Богданович|Барклая]]. наконець Барклай быв увольненый з посады, а на ёго місто покладеный [[Мигаль Кутузов]], но тот дале чинив відступ армії щи в плынутї двох [[Тыждень|тыжнїв]]. [[7. септембер|7.]]&nbsp;[[7. септембер|септебра]] удїяло ся зраженя [[Бородїнска битва|під Бородїно]] (близь 100&nbsp;[[Кілометер|км]] від [[Москва|Москвы]]) миже французскыми і російскими войськами. Зраженя было дуже кровавым, з французскої стороны в битві взяло участь 250&nbsp;000&nbsp;солдатів, із якым было стратичено 70 000. Французы выйграли сю битву, но побіда была тактичной і не стала переломным моментом у войнї, до котрого так снажив ся Наполеон. Російскі войська продовжили відходити. Через тіждень Наполеон зайшов у Москву. Но нико не стрів французску армію, бо варош быв пустый. [[Ґубернатор]] [[Федор Растопчин]] у переддень евакуёвав варощан і спалив важнї стратеґічнї обєкты вароша. В пожарови такойже погынули близь 50&nbsp;000&nbsp;російскых раненых воинів, котрых просто лишили призволям судьбы. Наполеон надїяв ся, ош, захвативши Москву, він поставит точку у войнї, но побіды в битвах не принесли му побіды у войнї. Втрата Москвы не примусила Александра I піти на підписаня мира з Наполеоном, і обыдвоє розуміли, ош французска армія робила ся меншов і слабшов із часом. Послїдь єдного місяця в Москві французска армія зачала кывати ся в бік [[Калуґа|Калуґы]], де Кутузов розмістив російску армію. Наполеон зась надїяв ся на рішаючу битву, но бой під [[Малоярославць|Малоярославцем]] не став такым зраженём. Російска армія зась відступила, прото, шо заимала ліпшу позіцію і мала перевагу. [[Файл:Napoleons retreat from Moscow by Adolph Northen.jpg|міні|Наполеон відступат з Москвы]] Войська Наполеона были вычерпанї, потравинові ресурсы закончовали ся, зачинала ся [[зима]], у солдатів не было зимнёї одежы, [[Кінь|конї]] были на окраю вычерпаня — всї отї обстояня примусили Наполеона зачати відступ. Голод, перестуда, вычерпаня, постійнї напады козаків и російскых войськ привели до великых втрат людей і деморалізації армії Наполеона. Коли останкы Великої армії Наполеона пересїкли [[Березина|ріку Березину]] ([[Білорусь]]), вна числила всёго 27&nbsp;000&nbsp;войськоспособный солдат. Наконець 180&nbsp;000&nbsp;солдатів были убитї, 100&nbsp;000&nbsp;попали в плїн. Ге так, кампань держала ся 6&nbsp;місяцїв і стала межовый камінём Наполеоновскых войн.<ref name=":2" /> === Конець імперії === Під час воєнної кампанї [[1813]]–[[1814]].&nbsp;років армія Наполеона завдала кілько поражень войськам [[Шоста антінаполеоновска коаліція|Шостої антинаполеоновскої коаліції]] (Австрія, Анґлія, Пруссия, Росія, Швеція), єднак в рішающій четвероднёвій [[Битва під Лейпцигом|Лейпцигскій битві]] (котру щи кличут «битвов народів») наполеоновскі войська были перебыровані союзными войськами. Вызначнов подїёв під час битвы было то, шо доцїлком быв розбитый [[аръєргард]] під командованём маршала Макдональда. По вступі союзных войськ в апрїлї 1814 року в Паріж, Наполеон [[6. апріль|6.]]&nbsp;[[6. апріль|апрїля]] відрік ся від престола. Побідителї изсокотили ёму тітул імператора і передали в веденя [[Ельбійскоє княжество|остров Ельба]].<ref>https://books.google.com.ua/books?id=L4QbOh5jK3IC&pg=PA15&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false</ref> [[Файл:DelarocheNapoleon.jpg|міні|Наполеон послїдь відречення престолу в 1812 р.]] У свому прощальному слові до солдатів Старої ґарды [[20. апріль|20.]]&nbsp;[[20. апріль|апрїля]] Наполеон повів:<blockquote>«Солдаты мої старої ґарды, я прийшов, обы попрощати ся з вами. Перебігом двадцяти років вы предано товаришили мене на дорогах чести тай славы. ... З такыми людьми, гі вы, наша справа [не] была пройграна, айбо война йшла бы непрестанно, і се была бы [[гражданска война]]... Тому, я жертвую нашыми інтересами інтересам нашої державы. ... Не бідкайте на мою долю,кідь я загодив ся жити, обы служити нашій славі, я хочу написати історію великых дїл, які мы учинили заєдно, мої дїти!<ref>https://books.google.com.ua/books?id=oNeeCgAAQBAJ&redir_esc=y стр.97</ref></blockquote> === Сто днів. Остров Сятої Єлены. Смерть === В [[1815]].&nbsp;роцї Наполеон припудъяв ся на пробалованя вернути власть ([[Сто днїв]]), но, претерпівши пораженя в [[Битва під Ватерлоо|битві під Ватерлоо]] ([[18. юн|18.]]&nbsp;[[18. юн|юня]]), Наполеон другый раз відрік ся від престола ([[22. юн|22.]]&nbsp;[[22. юн|юня]]).<ref name=":2" /> Быв высланый на [[остров Сятої Єлены]], де жив під ревізіёв брітанского ґубернатора [[Гадсон Лоу|Гадсона Лоу]] ([[Анґліцькый язык|анґл.]] Hudson Lowe), шпеціално назначеного для сёї цїлї, максімално ограничившого Наполеона в особній слободї.<ref name=":3">https://www.amazon.com/Napoleon-Passion-Death-Resurrection-1815-1840/dp/1408891727 стр. 235</ref> [[Файл:Napoleon sainthelene.jpg|міні|Наполеон на острови с. Єлены]] Наполеон Бонапарт вмер [[5. май|5.]]&nbsp;[[5. май|мая]] [[1821]]. В [[1840]].&nbsp;роцї прах Наполеона быв перевезеный в Паріж. Імператора похоронили в [[Хыжа Інвалідїв|Хыжі Інвалідїв]] в Паріжови.<ref name=":3" /> == Родина == '''Родителї:''' * [[Карло (Шарль) Бонапарте]] ([[1746]]–[[1785]]) * [[Летиція Рамолїно|Летиція Рамоліно]] ([[1749]]/[[1750]]–[[1836]]) '''Браты тай сестры:''' * [[Жозеф Бонапарт]] * [[Люсьєн Бонапарт]] * [[Луї Бонапарт]] * [[Жером Бонапарт]] * [[Еліза Бонапарт]] * [[Поліна Бонапарт]] * [[Кароліна Бонапарт]] == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1769|1821|Наполеон Бонапарт}} [[Катеґорія:Пановници]] [[Катеґорія:Дїятелї]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] [[Катеґорія:Французскы дїятелї]] pzsrlslww7m568qtvmcni3o9bxlxxjk Федор Головатый 0 1148 168037 149324 2026-08-02T15:44:49Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168037 wikitext text/x-wiki '''Федор Головатый''' быв русиньскый збойник з [[Руська Волова|Руськой Воловой]] котрый жыв в 15. сторочу. {{Біоґрафічный стыржень}} [[Катеґорія:Русиньскы збойници]] p5vjntanx4hg67ih7uuc2acmrfbwylw Діскузія з хоснователём:Revi C. 3 9179 168033 168027 2026-08-02T14:29:15Z Pathoschild 1583 global user pages ([[m:Synchbot|requested by Revi C.]]) 168033 wikitext text/x-wiki __NOINDEX__<div class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">[[File:Revi logo (pink).png|thumb|center|<span style="color:red">PLEASE DO NOT LEAVE MESSAGE HERE!</span>]] '''<span style="color:red"> BEFORE YOU BLOCK MY ACCOUNT: IF MY EDIT SUMMARY INCLUDE PREFIX </span>''(Script)''<span style="color:red">, DON'T BLOCK ME, JUST TELL ME TO SLOW DOWN AT COMMONS' TALK PAGE. IT IS AN AUTOMATED SCRIPT BEING USED ON COMMONS TO MOVE FILES.</span>''' Instead, please leave your message following site: <br /> [[File:Wikidata-logo-en.svg|45px|link=d:User talk:Revi C.]] [[d:User talk:Revi C.]] for Wikidata (Interwiki links) stuff <!--(I am {{int:Group-sysop}} there)--> <br /> [[File:Commons-logo.svg|45px|link=commons:User talk:Revi C.]] [[commons:User talk:Revi C.]] for renaming stuff or [[User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] action (I am {{int:Group-sysop}} there) <br /> [[File:Wikimedia Community Logo optimized.svg|45px|link=m:User talk:Revi C.]] [[meta:User talk:Revi C.]] for other stuff (User right notification, revert message, etc...) Messages left on this page may be reverted or moved without any response.</div> 5b8qtz4dnjnrhc9ts3mku14m3gujbq8 Телефонны коды Украины 0 10639 168038 151241 2026-08-03T01:31:49Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168038 wikitext text/x-wiki Межинародный код Украины '''380'''<br/> '''Телефонны коды городов и селищ городского типа Украины'''<br/> (подля официалных украинских назв) {| class = "wiktable sortable" | ![[Город]], сгт || [[Область]] || [[Телефонный код]] |- | [[Аграрне]] || [[Автономна републіка Крым|Автономна Республіка Крим]]|| 651 |- | [[Аерофлотський]] || [[Автономна републіка Крым|Автономна Республіка Крим]]|| 652 |- | [[Азовське (смт)|Азовське]] || [[Автономна републіка Крым|Автономна Республіка Крим]]|| 6564 |- | [[Алупка]] || [[Автономна републіка Крым|Автономна Республіка Крим]]|| 654 |- | [[Алушта]] || [[Автономна републіка Крым|Автономна Республіка Крим]]|| 6560 |- | [[Алчевськ]] || [[Луганьска область|Луганська область]]|| 6442 |- | [[Амвросіївка]] || [[Донецька область]] || 6259 |- | [[Ананьїв]] || [[Одеська область]] || 4863 |- | [[Андріївка (Бердянський район)|Андріївка]] || [[Запорізька область]] || 6153 |- | [[Андрушівка]] || [[Жытомирьска область|Житомирська область]]|| 4136 |- | [[Антрацит]] || [[Луганьска область|Луганська область]]|| 6431 |- | [[Апостолове]] || [[Днїпропетровска область|Дніпропетровська область]]|| 5656 |- | [[Арбузинка]] || [[Миколаївска область|Миколаївська область]]|| 5132 |- | [[Армянськ]] || [[Автономна републіка Крым|Автономна Республіка Крим]]|| 6565 |- | [[Арциз]] || [[Одеська область]] || 4845 |- | [[Асканія-Нова (смт)|Асканія-Нова]] || [[Херсоньска область|Херсонська область]]|| 5538 |- | [[Бабаї]] || [[Харьковска область|Харківська область]]|| 57(2) |- | [[Багерове]] || [[Автономна републіка Крым|Автономна Республіка Крим]]|| 6557 |- | [[Балабине]] || [[Запорізька область]] || 61(2) |- | [[Балаклія]] || [[Харьковска область|Харківська область]]|| 5749 |- | [[Балта]] || [[Одеська область]] || 4866 |- | [[Бар (місто)|Бар]] || [[Вінницька область|Вінницька область]]|| 4341 |- | [[Баранівка]] || [[Жытомирьска область|Житомирська область]]|| 4144 |- | [[Барвінкове]] || [[Харьковска область|Харківська область]]|| 5757 |- | [[Баришівка]] || [[Киёвська область|Київська область]]|| 4576 |- | [[Батурин]] || [[Чернїгівска область|Чернігівська область]]|| 4635 |- | [[Бахмач]] || [[Чернїгівска область|Чернігівська область]]|| 4635 |- | [[Бахмут]] || [[Донецька область]] || 6274 |- | [[Бахчисарай]] || [[Автономна републіка Крым|Автономна Республіка Крим]]|| 6554 |- | [[Баштанка]] || [[Миколаївська область]] || 5158 |- | [[Безлюдівка]] || [[Харківська область]] || 57(2) |- | [[Бердичів]] || [[Житомирська область]] || 4143 |- | [[Бердянськ]] || [[Запорізька область]] || 6153 |- | [[Берегово|Берегове]]|| [[Закарпатська область]] || 3141 |- | [[Бережани]] || [[Тернопільська область]] || 3548 |- | [[Березанка]] || [[Миколаївська область]] || 5153 |- | [[Березівка]] || [[Одеська область]] || 4856 |- | [[Березівка (смт)|Березівка]] || [[Харківська область]] || 57(2) |- | [[Березне]] || [[Рівненська область]] || 3653 |- | [[Березнегувате (смт)|Березнегувате]] || [[Миколаївська область]] || 5168 |- | [[Берислав]] || [[Херсонська область]] || 5546 |- | [[Бершадь]] || [[Вінницька область]] || 4352 |- | [[Биківка]] || [[Житомирська область]] || 4146 |- | [[Бібрка]] || [[Львівська область]] || 3263 |- | [[Біла Криниця (Радомишльський район)|Біла Криниця]] || [[Житомирська область]] || 4132 |- | [[Біла Церква]] || [[Київська область]] || 456(3) |- | [[Білгород-Дністровський]] || [[Одеська область]] || 4849 |- | [[Білий Колодязь]] || [[Харківська область]] || 5741 |- | [[Біловодськ]] || [[Луганська область]] || 6466 |- | [[Білогірськ]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6559 |- | [[Білогір'я]] || [[Хмельницька область]] || 3841 |- | [[Білозерка (смт)|Білозерка]] || [[Херсонська область]] || 5547 |- | [[Білозерське]] || [[Донецька область]] || 6277 |- | [[Білокуракине]] || [[Луганська область]] || 6462 |- | [[Білопілля]] || [[Сумська область]] || 5443 |- | [[Більмак]] || [[Запорізька область]] || 6147 |- | [[Біляївка]] || [[Одеська область]] || 4852 |- | [[Благовіщенське]] || [[Кіровоградська область]] || 5259 |- | [[Близнюки (смт)|Близнюки]] || [[Харківська область]] || 5754 |- | [[Бобринець]] || [[Кіровоградська область]] || 5257 |- | [[Бобровиця]] || [[Чернігівська область]] || 4632 |- | [[Богодухів]] || [[Харьковска область|Харківська область]]|| 5758 |- | [[Богородчани]] || [[Івано-Франківська область]] || 3471 |- | [[Богуслав]] || [[Київська область]] || 4561 |- | [[Бойківське]] || [[Донецька область]] || 6279 |- | [[Болград]] || [[Одеська область]] || 4846 |- | [[Болехів]] || [[Івано-Франківська область]] || 3477 |- | [[Борзна]] || [[Чернігівська область]] || 4653 |- | [[Борислав]] || [[Львівська область]] || 3248 |- | [[Бориспіль]] || [[Київська область]] || 4595 |- | [[Борова (Фастівський район)|Борова]] || [[Київська область]] || 4565 |- | [[Борова (Борівський район)|Борова]] || [[Харківська область]] || 5759 |- | [[Бородянка]] || [[Київська область]] || 4577 |- | [[Борщів]] || [[Тернопільська область]] || 3541 |- | [[Боярка]] || [[Київська область]] || 4598 |- | [[Браїлів (смт)|Браїлів]] || [[Вінницька область]] || 4332 |- | [[Братське (смт)|Братське]] || [[Миколаївська область]] || 5131 |- | [[Брацлав]] || [[Вінницька область]] || 4331 |- | [[Бровары|Бровари]]|| [[Киёвська область|Київська область]]|| 4594 |- | [[Броди]] || [[Львівска область|Львівська область]]|| 3266 |- | [[Броницька Гута]] || [[Жытомирьска область|Житомирська область]]|| 4141 |- | [[Брусилів (смт)|Брусилів]] || [[Житомирська область]] || 4162 |- | [[Брянка]] || [[Луганьска область|Луганська область]]|| 6443 |- | [[Буди (смт)|Буди]] || [[Харківська область]] || 572 |- | [[Буринь]] || [[Сумська область]] || 5454 |- | [[Бурштин (місто)|Бурштин]] || [[Івано-Франківська область]] || 3438 |- | [[Буськ]] || [[Львівська область]] || 3264 |- | [[Буча]] || [[Київська область]] || 4597 |- | [[Бучач]] || [[Тернопільська область]] || 3544 |- | [[Валки (місто)|Валки]] || [[Харківська область]] || 5753 |- | [[Вапнярка (смт)|Вапнярка]] || [[Вінницька область]] || 4350 |- | [[Вараш]] || [[Рівненська область]] || 3636 |- | [[Варва]] || [[Чернігівська область]] || 4636 |- | [[Василівка (місто)|Василівка]] || [[Запорізька область]] || 6175 |- | [[Васильків]] || [[Київська область]] || 4571 |- | [[Васильківка]] || [[Дніпропетровська область]] || 5639 |- | [[Васищеве]] || [[Харківська область]] || 572 |- | [[Введенка (смт)|Введенка]] || [[Харківська область]] || 5746 |- | [[Велика Білозерка]] || [[Запорізька область]] || 6156 |- | [[Велика Багачка]] || [[Полтавська область]] || 5345 |- | [[Велика Лепетиха]] || [[Херсонська область]] || 5543 |- | [[Велика Михайлівка]] || [[Одеська область]] || 4859 |- | [[Велика Новосілка]] || [[Донецька область]] || 6243 |- | [[Велика Олександрівка (смт)|Велика Олександрівка]] || [[Херсонська область]] || 5532 |- | [[Велика Писарівка]] || [[Сумська область]] || 5457 |- | [[Великий Березний]] || [[Закарпатська область]] || 3135 |- | [[Великий Бурлук (смт)|Великий Бурлук]] || [[Харківська область]] || 5752 |- | [[Великий Глибочок]] || [[Тернопільська область]] || 352 |- | [[Великий Любінь]] || [[Львівська область]] || 3231 |- | [[Великі Бірки]] || [[Тернопільська область]] || 352 |- | [[Великі Дедеркали]] || [[Тернопільська область]] || 3558 |- | [[Великі Коровинці]] || [[Житомирська область]] || 4139 |- | [[Вендичани]] || [[Вінницька область]] || 4337 |- | [[Верхній Рогачик]] || [[Херсонська область]] || 5545 |- | [[Верхньодніпровськ]] || [[Дніпропетровська область]] || 5618 |- | [[Верховина]] || [[Івано-Франківська область]] || 3432 |- | [[Веселе (Веселівський район)|Веселе]] || [[Запорізька область]] || 6136 |- | [[Веселинове]] || [[Миколаївська область]] || 5163 |- | [[Вижниця]] || [[Чернівецька область]] || 3730 |- | [[Вилкове]] || [[Одеська область]] || 4843 |- | ** '''[[Винниця]]''' || || 432 |- | [[Виноградів]] || [[Закарпатська область]] || 3143 |- | [[Виноградне (Феодосійська міська рада)|Виноградне]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Високий]] || [[Харківська область]] || 572 |- | [[Високопілля (смт)|Високопілля]] || [[Херсонська область]] || 5535 |- | [[Вишгород]] || [[Київська область]] || 4596 |- | [[Вишневе (місто)|Вишневе]] || [[Київська область]] || 4598 |- | [[Вишнівець]] || [[Тернопільська область]] || 3550 |- | [[Відрадне (смт)|Відрадне]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Вільногірськ]] || [[Дніпропетровська область]] || 5653 |- | [[Вільнянськ]] || [[Запорізька область]] || 6143 |- | [[Вільшани (смт)|Вільшани]] || [[Харківська область]] || 5763 |- | [[Вільшанка (смт)|Вільшанка]] || [[Кіровоградська область]] || 5250 |- | [[Віньківці]] || [[Хмельницька область]] || 3846 |- | [[Вовчанськ]] || [[Харківська область]] || 5741 |- | [[Вознесенськ]] || [[Миколаївська область]] || 5134 |- | [[Волноваха]] || [[Донецька область]] || 6244 |- | [[Воловець]] || [[Закарпатська область]] || 3136 |- | [[Володарка]] || [[Київська область]] || 4569 |- | [[Володимир-Волинський]] || [[Волинська область]] || 3342 |- | [[Володимирець]] || [[Рівненська область]] || 3634 |- | [[Волочиськ]] || [[Хмельницька область]] || 3845 |- | [[Ворзель]] || [[Київська область]] || 4597 |- | [[Вороновиця]] || [[Вінницька область]] || 432 |- | [[Врадіївка]] || [[Миколаївська область]] || 5135 |- | [[Вуглегірськ]] || [[Донецька область]] || 6252 |- | [[Вугледар]] || [[Донецька область]] || 6273 |- | [[Гадяч]] || [[Полтавська область]] || 5354 |- | [[Гайворон]] || [[Кіровоградська область]] || 5254 |- | [[Гайсин]] || [[Вінницька область]] || 4334 |- | [[Галич]] || [[Івано-Франківська область]] || 3431 |- | [[Гаспра]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Генічеськ]] || [[Херсонська область]] || 5534 |- | [[Герца]] || [[Чернівецька область]] || 3734 |- | [[Гірник (місто)|Гірник]] || [[Донецька область]] || 6237 |- | [[Гірник (Червоноградська міська рада)|Гірник]] || [[Львівська область]] || 3249 |- | [[Гірницьке (Сніжнянська міська рада)|Гірницьке]] || [[Донецька область]] || 6256 |- | [[Глибока]] || [[Чернівецька область]] || 3734 |- | [[Глобине]] || [[Полтавська область]] || 5365 |- | [[Глухів]] || [[Сумська область]] || 5444 |- | [[Гнівань]] || [[Вінницька область]] || 4355 |- | [[Гола Пристань]] || [[Херсонська область]] || 5539 |- | [[Голованівськ]] || [[Кіровоградська область]] || 5252 |- | [[Головине]] || [[Житомирська область]] || 4134 |- | [[Голуба Затока]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Голубівка]] || [[Луганська область]] || 6446 |- | [[Горішні Плавні]] || [[Полтавська область]] || 5348 |- | [[Горлівка]] || [[Донецька область]] || 6242 |- | [[Горностаївка (смт)|Горностаївка]] || [[Херсонська область]] || 5544 |- | [[Городенка]] || [[Івано-Франківська область]] || 3430 |- | [[Городище (місто)|Городище]] || [[Черкаська область]] || 4734 |- | [[Городниця (смт)|Городниця]] || [[Житомирська область]] || 4141 |- | [[Городня]] || [[Чернігівська область]] || 4645 |- | [[Городок (Львівська область)|Городок]] || [[Львівська область]] || 3231 |- | [[Городок (Хмельницька область)|Городок]] || [[Хмельницька область]] || 3851 |- | [[Горохів]] || [[Волинська область]] || 3379 |- | [[Гостомель]] || [[Київська область]] || 4597 |- | [[Гоща]] || [[Рівненська область]] || 3650 |- | [[Гребінка]] || [[Полтавська область]] || 5359 |- | [[Гресівський]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 652 |- | [[Гримайлів]] || [[Тернопільська область]] || 3557 |- | [[Гришківці]] || [[Житомирська область]] || 4143 |- | [[Гуйва (смт)|Гуйва]] || [[Житомирська область]] || 4122 |- | [[Гуляйполе]] || [[Запорізька область]] || 6145 |- | [[Гурзуф]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Гусятин]] || [[Тернопільська область]] || 3557 |- | [[Гути (смт)|Гути]] || [[Харківська область]] || 5758 |- | [[Дашава]] || [[Львівська область]] || 3245 |- | [[Дашів (смт)|Дашів]] || [[Вінницька область]] || 4345 |- | [[Дворічна]] || [[Харківська область]] || 5750 |- | [[Дебальцеве]] || [[Донецька область]] || 6249 |- | [[Демидівка (смт)|Демидівка]] || [[Рівненська область]] || 3637 |- | [[Деражня]] || [[Хмельницька область]] || 3856 |- | [[Дергачі]] || [[Харківська область]] || 5763 |- | [[Джанкой]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6564 |- | [[Диканька]] || [[Полтавська область]] || 5351 |- | [[Димер]] || [[Київська область]] || 4596 |- | [[Дмитрівка (смт)|Дмитрівка]] || [[Чернігівська область]] || 4635 |- | ** '''[[Дніпро (місто)|Дніпро]]''' || || 56(2) |- | [[Дніпрорудне]] || [[Запорізька область]] || 6175 |- | [[Добровеличківка]] || [[Кіровоградська область]] || 5253 |- | [[Добропілля]] || [[Донецька область]] || 6277 |- | [[Доброслав]] || [[Одеська область]] || 4855 |- | [[Довбиш]] || [[Житомирська область]] || 4144 |- | [[Довжанськ]] || [[Луганська область]] || 6434 |- | [[Докучаєвськ]] || [[Донецька область]] || 6275 |- | [[Долина]] || [[Івано-Франківська область]] || 3477 |- | [[Долинська]] || [[Кіровоградська область]] || 5234 |- | [[Доманівка]] || [[Миколаївська область]] || 5152 |- | ** '''[[Донецьк]]''' || || 62(2) |- | [[Драбів]] || [[Черкаська область]] || 4738 |- | [[Дрогобич]] || [[Львівська область]] || 3244 |- | [[Дружба (Олевський район)|Дружба]] || [[Житомирська область]] || 4135 |- | [[Дружба (місто)|Дружба]] || [[Сумська область]] || 5456 |- | [[Дружківка]] || [[Донецька область]] || 6267 |- | [[Дубно (город)|Дубно]] || [[Рівненська область]] || 3656 |- | [[Дубов'язівка]] || [[Сумська область]] || 5447 |- | [[Дубровиця]] || [[Рівненська область]] || 3658 |- | [[Дунаївці]] || [[Хмельницька область]] || 3858 |- | [[Енергодар]] || [[Запорізька область]] || 6139 |- | [[Есмань (смт)|Есмань]] || [[Сумська область]] || 5444 |- | [[Есхар]] || [[Харківська область]] || 5746 |- | [[Євпаторія]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6569 |- | [[Єланець]] || [[Миколаївська область]] || 5159 |- | [[Ємільчине]] || [[Житомирська область]] || 4149 |- | [[Єнакієве]] || [[Донецька область]] || 6252 |- | [[Жашків]] || [[Черкаська область]] || 4747 |- | [[Жвирка]] || [[Львівська область]] || 3257 |- | [[Жденієво]] || [[Закарпатська область]] || 3136 |- | [[Жидачів]] || [[Львівська область]] || 3239 |- | ** '''[[Житомир]]''' || || 412 |- | [[Жмеринка]] || [[Вінницька область]] || 4332 |- | [[Жовква]] || [[Львівська область]] || 3252 |- | [[Жовті Води]] || [[Дніпропетровська область]] || 5652 |- | [[Залізничне (Гуляйпільський район)|Залізничне]] || [[Запорізька область]] || 6145 |- | [[Заліщики]] || [[Тернопільська область]] || 3554 |- | [[Залізці]] || [[Тернопільська область]] || 3540 |- | [[Заозерне (смт)|Заозерне]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6569 |- | ** '''[[Запоріжжя]]''' || || '''61(2)''' |- | [[Зарічне (Зарічненський район)|Зарічне]] || [[Рівненська область]] || 3632 |- | [[Заставна]] || [[Чернівецька область]] || 3737 |- | [[Захарівка (смт)|Захарівка]] || [[Одеська область]] || 4860 |- | [[Зачепилівка]] || [[Харківська область]] || 5761 |- | [[Збараж]] || [[Тернопільська область]] || 3550 |- | [[Зборів]] || [[Тернопільська область]] || 3540 |- | [[Звенигородка]] || [[Черкаська область]] || 4740 |- | [[Згурівка]] || [[Київська область]] || 4570 |- | [[Здолбунів]] || [[Рівненська область]] || 36522 |- | [[Зеленодольськ]] || [[Дніпропетровська область]] || 5655 |- | [[Зимогір'я]] || [[Луганська область]] || 6473 |- | [[Зідьки]] || [[Харківська область]] || 5747 |- | [[Зіньків]] || [[Полтавська область]] || 5353 |- | [[Зміїв]] || [[Харківська область]] || 5747 |- | [[Знам'янка]] || [[Кіровоградська область]] || 5233 |- | [[Золотий Потік]] || [[Тернопільська область]] || 3544 |- | [[Золотники]] || [[Тернопільська область]] || 3551 |- | [[Золотоноша]] || [[Черкаська область]] || 4737 |- | [[Золочів]] || [[Львівська область]] || 3265 |- | [[Золочів (смт)|Золочів]] || [[Харківська область]] || 5764 |- | [[Зоря (Рівненський район)|Зоря]] || [[Рівненська область]] || 362279 |- | [[Зуя]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6559 |- | [[Іваничі (смт)|Іваничі]] || [[Волинська область]] || 3372 |- | [[Іванівка (Іванівський район, Одеська область)|Іванівка]] || [[Одеська область]] || 4854 |- | [[Іванівка (Іванівський район, Херсонська область)|Іванівка]] || [[Херсонська область]] || 5531 |- | [[Іванків (смт)|Іванків]] || [[Київська область]] || 4591 |- | [[Іванопіль (смт)|Іванопіль]] || [[Житомирська область]] || 4139 |- | ** '''[[Івано-Франківськ]]''' || || '''342(2)''' |- | [[Ізмаїл]] || [[Одеська область]] || 4841 |- | [[Ізюм]] || [[Харківська область]] || 5743 |- | [[Ізяслав]] || [[Хмельницька область]] || 3852 |- | [[Іллінці]] || [[Вінницька область]] || 4345 |- | [[Інкерман]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 692 |- | [[Ірпінь]] || [[Київська область]] || 4597 |- | [[Іршава]] || [[Закарпатська область]] || 3144 |- | [[Іршанськ]] || [[Житомирська область]] || 4145 |- | [[Ічня]] || [[Чернігівська область]] || 4633 |- | [[Кагарлик]] || [[Київська область]] || 4573 |- | [[Кадіївка]] || [[Луганська область]] || 6444 |- | [[Казанка (смт)|Казанка]] || [[Миколаївська область]] || 5164 |- | [[Каланчак (смт)|Каланчак]] || [[Херсонська область]] || 5530 |- | [[Калинівка (місто)|Калинівка]] || [[Вінницька область]] || 4333 |- | [[Калита]] || [[Київська область]] || 4594 |- | [[Калуш]] || [[Івано-Франківська область]] || 3472 |- | [[Кальміуське]] || [[Донецька область]] || 6253 |- | [[Камінь-Каширський]] || [[Волинська область]] || 3357 |- | [[Кам'янець-Подільський]] || [[Хмельницька область]] || 3849 |- | [[Кам'янка (Черкаська область)|Кам'янка]] || [[Черкаська область]] || 4732 |- | [[Кам'янка-Бузька]] || [[Львівська область]] || 3254 |- | [[Кам'янка-Дніпровська]] || [[Запорізька область]] || 6138 |- | [[Кам'янське]] || [[Дніпропетровська область]] || 569(2) |- | [[Канів]] || [[Черкаська область]] || 4736 |- | [[Карлівка]] || [[Полтавська область]] || 5346 |- | [[Катеринопіль (смт)|Катеринопіль]] || [[Черкаська область]] || 4742 |- | [[Каховка]] || [[Херсонська область]] || 5536 |- | [[Кацівелі]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Кача (смт)|Кача]] || [[Севастополь]] || 692 |- | [[Кегичівка]] || [[Харківська область]] || 5755 |- | [[Кельменці]] || [[Чернівецька область]] || 3732 |- | [[Керч]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6561 |- | ** '''[[Київ]]''' ** || || 44 |- | [[Кирилівка (смт)|Кирилівка]] || [[Запорізька область]] || 6131 |- | [[Ківерці]] || [[Волинська область]] || 3365 |- | [[Ківшарівка]] || [[Харківська область]] || 5742 |- | [[Кілія]] || [[Одеська область]] || 4843 |- | [[Кіровське (Кіровський район)|Кіровське]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6555 |- | [[Кіцмань]] || [[Чернівецька область]] || 3736 |- | [[Клавдієво-Тарасове]] || [[Київська область]] || 4577 |- | [[Кобеляки]] || [[Полтавська область]] || 5343 |- | [[Ковель]] || [[Волинська область]] || 3352 |- | [[Ков'яги]] || [[Харківська область]] || 5753 |- | [[Кодима]] || [[Одеська область]] || 4867 |- | [[Козача Лопань]] || [[Харківська область]] || 5763 |- | [[Козелець]] || [[Чернігівська область]] || 4646 |- | [[Козельщина (смт)|Козельщина]] || [[Полтавська область]] || 5342 |- | [[Козин (смт)|Козин]] || [[Київська область]] || 4572 |- | [[Козлів (смт)|Козлів]] || [[Тернопільська область]] || 3547 |- | [[Козова]] || [[Тернопільська область]] || 3547 |- | [[Козятин]] || [[Вінницька область]] || 4342 |- | [[Коктебель]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6562 |- | [[Коломак (смт)|Коломак]] || [[Харківська область]] || 5766 |- | [[Коломия]] || [[Івано-Франківська область]] || 3433 |- | [[Комарно]] || [[Львівська область]] || 3231 |- | [[Комиш-Зоря]] || [[Запорізька область]] || 6147 |- | [[Комишуваха (Оріхівський район)|Комишуваха]] || [[Запорізька область]] || 6141 |- | [[Компаніївка]] || [[Кіровоградська область]] || 5240 |- | [[Конотоп]] || [[Сумська область]] || 5447 |- | [[Копайгород]] || [[Вінницька область]] || 4341 |- | [[Копичинці]] || [[Тернопільська область]] || 3557 |- | [[Кореїз]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Корець]] || [[Рівненська область]] || 3651 |- | [[Корнин (смт)|Корнин]] || [[Житомирська область]] || 4137 |- | [[Короп (смт)|Короп]] || [[Чернігівська область]] || 4656 |- | [[Коропець]] || [[Тернопільська область]] || 3555 |- | [[Коростень]] || [[Житомирська область]] || 4142 |- | [[Коростишів]] || [[Житомирська область]] || 4130 |- | [[Коротич (смт)|Коротич]] || [[Харківська область]] || 572 |- | [[Корсунь-Шевченківський]] || [[Черкаська область]] || 4735 |- | [[Корюківка]] || [[Чернігівська область]] || 4657 |- | [[Косів]] || [[Івано-Франківська область]] || 3478 |- | [[Костопіль]] || [[Рівненська область]] || 3657 |- | [[Костянтинівка]] || [[Донецька область]] || 6272 |- | [[Котельва (смт)|Котельва]] || [[Полтавська область]] || 5350 |- | [[Коцюбинське]] || [[Київська область]] || 4597 |- | [[Кочеток]] || [[Харківська область]] || 5746 |- | [[Краматорськ]] || [[Донецька область]] || 626(4) |- | [[Красилів]] || [[Хмельницька область]] || 3855 |- | [[Красногвардійське]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6556 |- | [[Красноград]] || [[Харківська область]] || 5744 |- | [[Краснокам'янка]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Краснокутськ]] || [[Харківська область]] || 5756 |- | [[Краснопавлівка]] || [[Харківська область]] || 5745 |- | [[Красноперекопськ]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6565 |- | [[Краснопілля (смт)|Краснопілля]] || [[Сумська область]] || 5459 |- | [[Кременець]] || [[Тернопільська область]] || 3546 |- | [[Кременчук]] || [[Полтавська область]] || 536(6) |- | [[Кремінна]] || [[Луганська область]] || 6454 |- | [[Криве Озеро]] || [[Миколаївська область]] || 5133 |- | [[Кривий Ріг]] || [[Дніпропетровська область]] || 56(4) |- | [[Крижопіль]] || [[Вінницька область]] || 4340 |- | [[Кринички (смт)|Кринички]] || [[Дніпропетровська область]] || 5617 |- | [[Кролевець]] || [[Сумська область]] || 5453 |- | ** '''[[Кропивницький]]''' || || 522 |- | [[Куйбишеве (Бахчисарайський район)|Куйбишеве]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6554 |- | [[Куликівка (смт)|Куликівка]] || [[Чернігівська область]] || 4643 |- | [[Кулиничі (смт)|Кулиничі]] || [[Харківська область]] || 572 |- | [[Куп'янськ]] || [[Харківська область]] || 5742 |- | [[Курпати]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Кушугум]] || [[Запорізька область]] || 61(2) |- | [[Ладижин]] || [[Вінницька область]] || 4343 |- | [[Лазурне (смт)|Лазурне]] || [[Херсонська область]] || 5537 |- | [[Ланівці]] || [[Тернопільська область]] || 3549 |- | [[Лебедин]] || [[Сумська область]] || 5445 |- | [[Леніне (Ленінський район)|Леніне]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6557 |- | [[Летичів]] || [[Хмельницька область]] || 3857 |- | [[Лиман (місто)|Лиман]] || [[Донецька область]] || 6261 |- | [[Лиман (Зміївський район)|Лиман]] || [[Харківська область]] || 5747 |- | [[Липова Долина]] || [[Сумська область]] || 5452 |- | [[Липовець]] || [[Вінницька область]] || 4358 |- | [[Лисичанськ]] || [[Луганська область]] || 6451 |- | [[Лисянка (смт)|Лисянка]] || [[Черкаська область]] || 4749 |- | [[Лівадія (Крим)|Лівадія]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Літин (смт)|Літин]] || [[Вінницька область]] || 4347 |- | [[Лозова (місто)|Лозова]] || [[Харківська область]] || 5745 |- | [[Локачі]] || [[Волинська область]] || 3374 |- | [[Лохвиця]] || [[Полтавська область]] || 5356 |- | [[Лубни]] || [[Полтавська область]] || 5361 |- | ** '''[[Луганськ]]''' || || '''642''' |- | [[Лугини]] || [[Житомирська область]] || 4161 |- | [[Лутугине]] || [[Луганська область]] || 6436 |- | ** '''[[Луцьк]]''' || || '''332(2)''' |- | [[Любар]] || [[Житомирська область]] || 4147 |- | [[Любашівка]] || [[Одеська область]] || 4864 |- | [[Любешів]] || [[Волинська область]] || 3362 |- | [[Любомль]] || [[Волинська область]] || 3377 |- | [[Люботин]] || [[Харківська область]] || 572 |- | ** '''[[Львів]]''' || || '''32(2)''' |- | [[Магдалинівка (смт)|Магдалинівка]] || [[Дніпропетровська область]] || 5611 |- | [[Макарів]] || [[Київська область]] || 4578 |- | [[Макіївка]] || [[Донецька область]] || 623(2) |- | [[Мала Виска]] || [[Кіровоградська область]] || 5258 |- | [[Мала Данилівка]] || [[Харківська область]] || 5763 |- | [[Малин]] || [[Житомирська область]] || 4133 |- | [[Малинівка (смт)|Малинівка]] || [[Харківська область]] || 5746 |- | [[Малокатеринівка]] || [[Запорізька область]] || 61(2) |- | [[Маневичі]] || [[Волинська область]] || 3376 |- | [[Манченки]] || [[Харківська область]] || 572 |- | [[Маньківка (смт)|Маньківка]] || [[Черкаська область]] || 4748 |- | [[Марганець (місто)|Марганець]] || [[Дніпропетровська область]] || 5665 |- | [[Маріуполь]] || [[Донецька область]] || 629 |- | [[Марійка]] || [[Донецька область]] || 6278 |- | [[Марківка (смт)|Марківка]] || [[Луганська область]] || 6464 |- | [[Мар'янівка (Баранівський район)|Мар'янівка]] || [[Житомирська область]] || 4144 |- | [[Масандра]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Машівка]] || [[Полтавська область]] || 5364 |- | [[Межова]] || [[Дніпропетровська область]] || 5630 |- | [[Мелітополь]] || [[Запорізька область]] || 614(2) |- | [[Мельниця-Подільська]] || [[Тернопільська область]] || 3541 |- | [[Мена (місто)|Мена]] || [[Чернігівська область]] || 4644 |- | [[Мерефа]] || [[Харківська область]] || 572 |- | ** '''[[Миколайов]]''' || || '''512''' |- | [[Миколаїв (Львівська область)|Миколаїв]] || [[Львівська область]] || 3241 |- | [[Миколаївка (Миколаївський район)|Миколаївка]] || [[Одеська область]] || 4857 |- | [[Микулинці]] || [[Тернопільська область]] || 3551 |- | [[Миргород]] || [[Полтавська область]] || 5355 |- | [[Миронівка]] || [[Київська область]] || 4574 |- | [[Миропіль (смт)|Миропіль]] || [[Житомирська область]] || 4146 |- | [[Михайлівка (Михайлівський район)|Михайлівка]] || [[Запорізька область]] || 6132 |- | [[Міжгір'я (смт)|Міжгір'я]] || [[Закарпатська область]] || 3146 |- | [[Мілове]] || [[Луганська область]] || 6465 |- | [[Млинів]] || [[Рівненська область]] || 3659 |- | [[Могилів-Подільський]] || [[Вінницька область]] || 4337 |- | [[Молодіжне (Сімферопольський район)|Молодіжне]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 652 |- | [[Монастириська]] || [[Тернопільська область]] || 3555 |- | [[Монастирище]] || [[Черкаська область]] || 4746 |- | [[Моршин]] || [[Львівська область]] || 32606 |- | [[Мостиська]] || [[Львівська область]] || 3234 |- | [[Мукачеве]] || [[Закарпатська область]] || 3131 |- | [[Муровані Курилівці]] || [[Вінницька область]] || 4356 |- | [[Надвірна]] || [[Івано-Франківська область]] || 3475 |- | [[Народичі]] || [[Житомирська область]] || 4140 |- | [[Недригайлів]] || [[Сумська область]] || 5455 |- | [[Немирів]] || [[Вінницька область]] || 4331 |- | [[Немирів (смт)|Немирів]] || [[Львівська область]] || 3259 |- | [[Немішаєве]] || [[Київська область]] || 4577 |- | [[Нетішин]] || [[Хмельницька область]] || 3848 |- | [[Нижні Сірогози]] || [[Херсонська область]] || 5540 |- | [[Нижньогірський]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6550 |- | [[Низи (смт)|Низи]] || [[Сумська область]] || 542 |- | [[Ніжин]] || [[Чернігівська область]] || 4631 |- | [[Нікольське (Україна)|Нікольське]] || [[Донецька область]] || 6246 |- | [[Нікополь]] || [[Дніпропетровська область]] || 5662 |- | [[Нова Борова]] || [[Житомирська область]] || 4145 |- | [[Нова Водолага]] || [[Харківська область]] || 5740 |- | [[Нова Каховка]] || [[Херсонська область]] || 5549 |- | [[Нова Одеса]] || [[Миколаївська область]] || 5167 |- | [[Нова Ушиця]] || [[Хмельницька область]] || 3847 |- | [[Новгородка]] || [[Кіровоградська область]] || 5241 |- | [[Новгород-Сіверський]] || [[Чернігівська область]] || 4658 |- | [[Нове Село (Підволочиський район)|Нове Село]] || [[Тернопільська область]] || 3543 |- | [[Новий Буг]] || [[Миколаївська область]] || 5151 |- | [[Новий Розділ]] || [[Львівська область]] || 3261 |- | [[Новий Світ (Старобешівський район)|Новий Світ]] || [[Донецька область]] || 6253 |- | [[Новий Світ (Судацька міська рада)|Новий Світ]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6566 |- | [[Нові Білокоровичі]] || [[Житомирська область]] || 4135 |- | [[Нові Санжари]] || [[Полтавська область]] || 5344 |- | [[Новоазовськ]] || [[Донецька область]] || 6296 |- | [[Новоайдар]] || [[Луганська область]] || 6445 |- | [[Новоархангельськ]] || [[Кіровоградська область]] || 5255 |- | [[Нововолинськ]] || [[Волинська область]] || 3344 |- | [[Нововоронцовка]] || [[Херсонська область]] || 5533 |- | [[Новоград-Волинський]] || [[Житомирська область]] || 4141 |- | [[Новогуйвинське]] || [[Житомирська область]] || 4122 |- | [[Новодністровськ]] || [[Чернівецька область]] || 3741 |- | [[Новомиколаївка (Новомиколаївський район)|Новомиколаївка]] || [[Запорізька область]] || 6144 |- | [[Новомиргород]] || [[Кіровоградська область]] || 5256 |- | [[Новомосковськ]] || [[Дніпропетровська область]] || 5612 |- | [[Новоозерне (смт)|Новоозерне]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6565 |- | [[Новоозерянка]] || [[Житомирська область]] || 4135 |- | [[Новопокровка (Чугуївський район)|Новопокровка]] || [[Харківська область]] || 5746 |- | [[Новопсков]] || [[Луганська область]] || 6463 |- | [[Новоселиця]] || [[Чернівецька область]] || 3733 |- | [[Новоселівське (смт)|Новоселівське]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6553 |- | [[Новотроїцьке (Новотроїцький район)|Новотроїцьке]] || [[Херсонська область]] || 5548 |- | [[Новоукраїнка]] || [[Кіровоградська область]] || 5251 |- | [[Новояворівськ]] || [[Львівська область]] || 3256 |- | [[Носівка]] || [[Чернігівська область]] || 4642 |- | [[Обухів]] || [[Київська область]] || 4572 |- | [[Овідіополь]] || [[Одеська область]] || 4851 |- | [[Овруч]] || [[Житомирська область]] || 4148 |- | ** '''[[Одеса]]''' || || 48(2) |- | [[Окни]] || [[Одеська область]] || 4861 |- | [[Олевськ]] || [[Житомирська область]] || 4135 |- | [[Олександрівка (Олександрівський район, Донецька область)|Олександрівка]] || [[Донецька область]] || 6269 |- | [[Олександрівка (Кіровоградська область, смт)|Олександрівка]] || [[Кіровоградська область]] || 5242 |- | [[Олександрія]] || [[Кіровоградська область]] || 5235 |- | [[Олешки]] || [[Херсонська область]] || 5542 |- | [[Онуфріївка]] || [[Кіровоградська область]] || 5238 |- | [[Оратів]] || [[Вінницька область]] || 4330 |- | [[Орджонікідзе (смт)|Орджонікідзе]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6562 |- | [[Ореанда]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Оржиця (смт)|Оржиця]] || [[Полтавська область]] || 5357 |- | [[Оріхів]] || [[Запорізька область]] || 6141 |- | [[Остер (місто)|Остер]] || [[Чернігівська область]] || 4646 |- | [[Острог]] || [[Рівненська область]] || 3654 |- | [[Охтирка]] || [[Сумська область]] || 5446 |- | [[Очаків]] || [[Миколаївська область]] || 5154 |- | [[Павлоград]] || [[Дніпропетровська область]] || 5632 |- | [[Панютине]] || [[Харківська область]] || 5745 |- | [[Паркове]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Первомайськ (Луганська область)|Первомайськ]] || [[Луганська область]] || 6455 |- | [[Первомайськ (Миколаївська область)|Первомайськ]] || [[Миколаївська область]] || 5161 |- | [[Первомайське (Первомайський район)|Первомайське]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6552 |- | [[Первомайський (місто)|Первомайський]] || [[Харківська область]] || 5748 |- | [[Перевальськ]] || [[Луганська область]] || 6441 |- | [[Перемишляни]] || [[Львівська область]] || 3263 |- | [[Пересічне]] || [[Харківська область]] || 5763 |- | [[Перечин]] || [[Закарпатська область]] || 3145 |- | [[Переяслав-Хмельницький]] || [[Київська область]] || 4567 |- | [[Першотравенськ]] || [[Дніпропетровська область]] || 5633 |- | [[Першотравенськ (смт)|Першотравенськ]] || [[Житомирська область]] || 4144 |- | [[Мангуш]] || [[Донецька область]] || 6297 |- | [[Першотравневе (смт)|Першотравневе]] || [[Житомирська область]] || 4148 |- | [[Петриківка]] || [[Дніпропетровська область]] || 5634 |- | [[Петрове (смт)|Петрове]] || [[Кіровоградська область]] || 5237 |- | [[Петропавлівка (Петропавлівський район)|Петропавлівка]] || [[Дніпропетровська область]] || 5631 |- | [[Печеніги]] || [[Харківська область]] || 5765 |- | [[Пирятин]] || [[Полтавська область]] || 5358 |- | [[Південне (місто)|Південне]] || [[Харківська область]] || 572 |- | [[Підволочиськ]] || [[Тернопільська область]] || 3543 |- | [[Підгайці]] || [[Тернопільська область]] || 3542 |- | [[Пісківка (смт)|Пісківка]] || [[Київська область]] || 4577 |- | [[Пісочин (смт)|Пісочин]] || [[Харківська область]] || 572 |- | [[Піщанка (смт)|Піщанка]] || [[Вінницька область]] || 4349 |- | [[Плужне]] || [[Хмельницька область]] || 3852 |- | [[Подільськ]] || [[Одеська область]] || 4862 |- | [[Погребище]] || [[Вінницька область]] || 4346 |- | [[Покотилівка]] || [[Харківська область]] || 572 |- | [[Покров]] || [[Дніпропетровська область]] || 5667 |- | [[Покровськ]] || [[Донецька область]] || 6239 |- | [[Покровське (смт)|Покровське]] || [[Дніпропетровська область]] || 5638 |- | [[Поліське (смт)|Поліське]] || [[Київська область]] || 4592 |- | [[Пологи]] || [[Запорізька область]] || 6165 |- | [[Полонне]] || [[Хмельницька область]] || 3843 |- | ** '''[[Полтава]]''' || || '''532(2)''' |- | [[Полянка (смт)|Полянка]] || [[Житомирська область]] || 4144 |- | [[Польова]] || [[Харківська область]] || 5763 |- | [[Понизівка]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Попасна]] || [[Луганська область]] || 6474 |- | [[Попільня]] || [[Житомирська область]] || 4137 |- | [[Почаїв]] || [[Тернопільська область]] || 3546 |- | [[Поштове (смт)|Поштове]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6554 |- | [[Приазовське (смт)|Приазовське]] || [[Запорізька область]] || 6133 |- | [[Приколотне]] || [[Харківська область]] || 5752 |- | [[Прилуки]] || [[Чернігівська область]] || 4637 |- | [[Приморськ (Україна)|Приморськ]] || [[Запорізька область]] || 6137 |- | [[Приморський]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6562 |- | [[Пришиб (смт)|Пришиб]] || [[Запорізька область]] || 6132 |- | [[Прудянка]] || [[Харківська область]] || 5763 |- | [[Пулини]] || [[Житомирська область]] || 4131 |- | [[Пустомити]] || [[Львівська область]] || 3230 |- | [[Путивль]] || [[Сумська область]] || 5442 |- | [[Путила (смт)|Путила]] || [[Чернівецька область]] || 3738 |- | [[П'ятихатки]] || [[Дніпропетровська область]] || 56510 |- | [[Рава-Руська]] || [[Львівська область]] || 3252 |- | [[Радехів]] || [[Львівська область]] || 3255 |- | [[Радивилів]] || [[Рівненська область]] || 3633 |- | [[Радомишль]] || [[Житомирська область]] || 4132 |- | [[Ратне]] || [[Волинська область]] || 3366 |- | [[Рахів]] || [[Закарпатська область]] || 3132 |- | [[Рені]] || [[Одеська область]] || 4840 |- | [[Решетилівка]] || [[Полтавська область]] || 5363 |- | [[Ржищів]] || [[Київська область]] || 4573 |- | ** '''[[Рівне]]''' || || '''362(2)''' |- | [[Ріпки (смт)|Ріпки]] || [[Чернігівська область]] || 4641 |- | [[Ровеньки]] || [[Луганська область]] || 6433 |- | [[Рогань]] || [[Харківська область]] || 572 |- | [[Рогатин]] || [[Івано-Франківська область]] || 3435 |- | [[Рожище]] || [[Волинська область]] || 3368 |- | [[Рожнятів]] || [[Івано-Франківська область]] || 3474 |- | [[Роздільна]] || [[Одеська область]] || 4853 |- | [[Розділ]] || [[Львівська область]] || 3241 |- | [[Роздольне (смт)|Роздольне]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6553 |- | [[Розівка (смт)|Розівка]] || [[Запорізька область]] || 6162 |- | [[Рокитне (смт, Київська область)|Рокитне]] || [[Київська область]] || 4562 |- | [[Рокитне (смт, Рівненська область)|Рокитне]] || [[Рівненська область]] || 3635 |- | [[Романів (смт)|Романів]] || [[Житомирська область]] || 4146 |- | [[Ромни]] || [[Сумська область]] || 5448 |- | [[Рубіжне]] || [[Луганська область]] || 6453 |- | [[Рудниця]] || [[Вінницька область]] || 4349 |- | [[Ружин (смт)|Ружин]] || [[Житомирська область]] || 4138 |- | [[Савинці (смт)|Савинці]] || [[Харківська область]] || 5749 |- | [[Саврань]] || [[Одеська область]] || 4865 |- | [[Саки (місто)|Саки]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6563 |- | [[Самбір]] || [[Львівська область]] || 3236 |- | [[Санаторне]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Сарата]] || [[Одеська область]] || 4848 |- | [[Сарни]] || [[Рівненська область]] || 36552 |- | [[Сахновщина]] || [[Харківська область]] || 5762 |- | [[Свалява]] || [[Закарпатська область]] || 3133 |- | [[Сватове]] || [[Луганська область]] || 6471 |- | [[Світловодськ]] || [[Кіровоградська область]] || 5236 |- | ** '''[[Севастополь]]''' || || '''692''' |- | [[Селидове]] || [[Донецька область]] || 6237 |- | [[Сентяківка]] || [[Луганська область]] || 6473 |- | [[Семенівка (смт)|Семенівка]] || [[Полтавська область]] || 5341 |- | [[Семенівка]] || [[Чернігівська область]] || 4659 |- | [[Середина-Буда]] || [[Сумська область]] || 5451 |- | [[Сєвєродонецьк]] || [[Луганська область]] || 6452 |- | [[Синельникове]] || [[Дніпропетровська область]] || 5615 |- | [[Сімеїз]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | ** '''[[Сімферополь]]''' || || '''652''' |- | [[Скадовськ]] || [[Херсонська область]] || 5537 |- | [[Скала-Подільська]] || [[Тернопільська область]] || 3541 |- | [[Скалат]] || [[Тернопільська область]] || 3543 |- | [[Сквира]] || [[Київська область]] || 4568 |- | [[Сколе]] || [[Львівська область]] || 3251 |- | [[Славське]] || [[Львівська область]] || 3251 |- | [[Славута]] || [[Хмельницька область]] || 3842 |- | [[Славутич]] || [[Київська область]] || 4579 |- | [[Слатине]] || [[Харківська область]] || 5763 |- | [[Святогірськ]] || [[Донецька область]] || 6262 |- | [[Слобожанське (Зміївський район)|Слобожанське]] || [[Харківська область]] || 5747 |- | [[Слов'яносербськ]] || [[Луганська область]] || 6473 |- | [[Слов'янськ]] || [[Донецька область]] || 6262 |- | [[Сміла]] || [[Черкаська область]] || 4733 |- | [[Снігурівка]] || [[Миколаївська область]] || 5162 |- | [[Сніжне]] || [[Донецька область]] || 6256 |- | [[Снятин]] || [[Івано-Франківська область]] || 3476 |- | [[Совєтський (Крим)|Совєтський]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6551 |- | [[Совєтське (смт)|Совєтське]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Сокаль]] || [[Львівська область]] || 3257 |- | [[Сокиряни]] || [[Чернівецька область]] || 3739 |- | [[Солоне (смт)|Солоне]] || [[Дніпропетровська область]] || 5616 |- | [[Солоницівка]] || [[Харківська область]] || 5763 |- | [[Сорокине]] || [[Луганська область]] || 6435 |- | [[Сосниця (смт)|Сосниця]] || [[Чернігівська область]] || 4655 |- | [[Софіївка (Софіївський район)|Софіївка]] || [[Дніпропетровська область]] || 5650 |- | [[Срібне]] || [[Чернігівська область]] || 4639 |- | [[Ставище (смт)|Ставище]] || [[Київська область]] || 4564 |- | [[Станиця Луганська]] || [[Луганська область]] || 6472 |- | [[Стара Вижівка]] || [[Волинська область]] || 3346 |- | [[Стара Синява]] || [[Хмельницька область]] || 3850 |- | [[Старий Крим]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6555 |- | [[Старий Мерчик]] || [[Харківська область]] || 5753 |- | [[Старий Салтів]] || [[Харківська область]] || 5741 |- | [[Старий Самбір]] || [[Львівська область]] || 3238 |- | [[Старобешеве]] || [[Донецька область]] || 6253 |- | [[Старобільськ]] || [[Луганська область]] || 6461 |- | [[Старокостянтинів]] || [[Хмельницька область]] || 3854 |- | [[Сторожинець]] || [[Чернівецька область]] || 3735 |- | [[Стрижавка (смт)|Стрижавка]] || [[Вінницька область]] || 432 |- | [[Стебник]] || [[Львівська область]] || 3244 |- | [[Стрый (город)|Стрий]] || [[Львівська область]] || 3245 |- | [[Судак (місто)|Судак]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6566 |- | '''[[Суми]]''' || || '''542''' |- | [[Сутиски (смт)|Сутиски]] || [[Вінницька область]] || 4355 |- | [[Талалаївка]] || [[Чернігівська область]] || 4634 |- | [[Тальне]] || [[Черкаська область]] || 4731 |- | [[Тараща]] || [[Київська область]] || 4566 |- | [[Тарутине]] || [[Одеська область]] || 4847 |- | [[Татарбунари]] || [[Одеська область]] || 4844 |- | [[Теофіполь]] || [[Хмельницька область]] || 3844 |- | [[Теплик]] || [[Вінницька область]] || 4353 |- | [[Теребовля]] || [[Тернопільська область]] || 3551 |- | ** '''[[Тернопіль]]''' || || '''352''' |- | [[Тернувате (смт)|Тернувате]] || [[Запорізька область]] || 6144 |- | [[Тетіїв]] || [[Київська область]] || 4560 |- | [[Тиврів]] || [[Вінницька область]] || 4355 |- | [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]] || [[Івано-Франківська область]] || 3436 |- | [[Тлумач]] || [[Івано-Франківська область]] || 3479 |- | [[Токмак]] || [[Запорізька область]] || 6178 |- | [[Томаківка]] || [[Дніпропетровська область]] || 5668 |- | [[Томашпіль (смт)|Томашпіль]] || [[Вінницька область]] || 4348 |- | [[Торецьк]] || [[Донецька область]] || 6247 |- | [[Троїцьке (смт)|Троїцьке]] || [[Луганська область]] || 6456 |- | [[Тростянець (смт)|Тростянець]] || [[Вінницька область]] || 4343 |- | [[Тростянець]] || [[Сумська область]] || 5458 |- | [[Трускавець]] || [[Львівська область]] || 3247 |- | [[Тульчин]] || [[Вінницька область]] || 4335 |- | [[Турбів]] || [[Вінницька область]] || 4358 |- | [[Турійськ]] || [[Волинська область]] || 3363 |- | [[Турка]] || [[Львівська область]] || 3269 |- | [[Тячово]] || [[Закарпатська область]] || 3134 |- | ** '''[[Ужгород]]''' || || '''312(2)''' |- | [[Узин]] || [[Київська область]] || 4563 |- | [[Українка (місто)|Українка]] || [[Київська область]] || 4572 |- | [[Умань]] || [[Черкаська область]] || 4744 |- | [[Устинівка (смт)|Устинівка]] || [[Кіровоградська область]] || 5239 |- | [[Утківка]] || [[Харківська область]] || 572 |- | [[Фастів]] || [[Київська область]] || 4565 |- | [[Феодосія]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6562 |- | [[Форос]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | ** '''[[Харків]]''' || || '''57(2)''' |- | [[Харцизьк]] || [[Донецька область]] || 6257 |- | ** '''[[Херсон]]''' || || '''552''' |- | ** '''[[Хмельницький]]''' || || '''382(2)''' |- | [[Хмільник]] || [[Вінницька область]] || 4338 |- | [[Хорол (місто)|Хорол]] || [[Полтавська область]] || 5362 |- | [[Хоростків]] || [[Тернопільська область]] || 3557 |- | [[Хорошеве (смт)|Хорошеве]] || [[Харківська область]] || 572 |- | [[Хорошів]] || [[Житомирська область]] || 4145 |- | [[Хотінь]] || [[Сумська область]] || 542 |- | [[Хотин]] || [[Чернівецька область]] || 37312 |- | [[Хрестівка]] || [[Донецька область]] || 6250 |- | [[Христинівка]] || [[Черкаська область]] || 4745 |- | [[Хрустальний]] || [[Луганська область]] || 6432 |- | [[Хуст]] || [[Закарпатська область]] || 3142 |- | [[Царичанка (смт)|Царичанка]] || [[Дніпропетровська область]] || 5610 |- | [[Цумань]] || [[Волинська область]] || 3348 |- | [[Слобожанське (Кегичівський район)|Слобожанське]] || [[Харківська область]] || 5755 |- | [[Чаплинка (смт)|Чаплинка]] || [[Херсонська область]] || 5538 |- | [[Чемерівці]] || [[Хмельницька область]] || 3859 |- | [[Червоне (Андрушівський район)|Червоне]] || [[Житомирська область]] || 4136 |- | [[Заводське]] || [[Полтавська область]] || 5356 |- | ** '''[[Черкаси]]''' || || '''472''' |- | [[Черкаська Лозова]] || [[Харківська область]] || 5763 |- | ** '''[[Чернівцї]]''' || || '''372(2)''' |- | ** [[Чернівці (смт)|Чернівці]] || [[Вінницька область]] || 4357 |- | ** '''[[Чернігів]]''' || || '''462(2)''' |- | [[Чернігівка (смт)|Чернігівка]] || [[Запорізька область]] || 6140 |- | [[Черняхів (смт)|Черняхів]] || [[Житомирська область]] || 4134 |- | [[Чечельник]] || [[Вінницька область]] || 4351 |- | [[Чигирин]] || [[Черкаська область]] || 4730 |- | [[Чистякове]] || [[Донецька область]] || 6254 |- | [[Чкаловське (смт)|Чкаловське]] || [[Харківська область]] || 5746 |- | [[Чоп]] || [[Закарпатська область]] || 3137 |- | [[Чоповичі]] || [[Житомирська область]] || 4133 |- | [[Чорнобай]] || [[Черкаська область]] || 4739 |- | [[Чорнобиль]] || [[Київська область]] || 4593 |- | [[Чорноморськ]] || [[Одеська область]] || 4868 |- | [[Чорноморське (АРК)|Чорноморське]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6558 |- | [[Чорнухи]] || [[Полтавська область]] || 5340 |- | [[Чортків]] || [[Тернопільська область]] || 3552 |- | [[Чугуїв]] || [[Харківська область]] || 5746 |- | [[Чуднів]] || [[Житомирська область]] || 4139 |- | [[Чутове]] || [[Полтавська область]] || 5347 |- | [[Шалигине]] || [[Сумська область]] || 5444 |- | [[Шаргород]] || [[Вінницька область]] || 4344 |- | [[Шахтарськ]] || [[Донецька область]] || 6255 |- | [[Шацьк]] || [[Волинська область]] || 3355 |- | [[Шевченкове (Шевченківський район)|Шевченкове]] || [[Харківська область]] || 5751 |- | [[Шепетівка]] || [[Хмельницька область]] || 3840 |- | [[Шептіцькый]] || [[Львівська область]] || 3249 |- | [[Широке (Широківський район)|Широке]] || [[Дніпропетровська область]] || 5657 |- | [[Ширяєве]] || [[Одеська область]] || 4858 |- | [[Шишаки]] || [[Полтавська область]] || 5352 |- | [[Шкло]] || [[Львівська область]] || 3259 |- | [[Шостка]] || [[Сумська область]] || 5449 |- | [[Шпола]] || [[Черкаська область]] || 4741 |- | [[Шумське]] || [[Тернопільська область]] || 3558 |- | [[Щебетовка]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6566 |- | [[Щолкіне]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 6557 |- | [[Сновськ]] || [[Чернігівська область]] || 4654 |- | [[Южноукраїнськ]] || [[Миколаївська область]] || 5136 |- | [[Юр'ївка (Юр'ївський район)|Юр'ївка]] || [[Дніпропетровська область]] || 5635 |- | [[Яблунець]] || [[Житомирська область]] || 4149 |- | [[Яворів]] || [[Львівська область]] || 3259 |- | [[Яготин]] || [[Київська область]] || 4575 |- | [[Якимівка (смт)|Якимівка]] || [[Запорізька область]] || 6131 |- | [[Ялта (смт)|Ялта]] || [[Донецька область]] || 6297 |- | [[Ялта]] || [[Автономна Республіка Крим]] || 654 |- | [[Ямпіль]] || [[Вінницька область]] || 4336 |- | [[Ямпіль (Сумська область)|Ямпіль]] || [[Сумська область]] || 5456 |- | [[Ямпіль (Білогірський район)|Ямпіль]] || [[Хмельницька область]] || 3841 |- | [[Яремче]] || [[Івано-Франківська область]] || 3434 |- | [[Ярмолинці (смт)|Ярмолинці]] || [[Хмельницька область]] || 3853 |- | [[Ясинувата]] || [[Донецька область]] || 6236 |} == Одказы == *[https://web.archive.org/web/20161119080135/http://dovidnyk.in.ua/directories/telukr Телефонні коди міст України (укр.)] *[http://www.ukrtelecom.ua/reference/trunkline_code/code Укртелеком - Коди автоматичного міжміського зв'язку (укр.)] *[http://109.te.ua/14 Телефонні коди населених пунктів України (укр.)] {{DEFAULTSORT:Украина}} [[Катеґорія:Телекоммуникация]] [[Катеґорія:Телефонны числа|Украина]] bt3szdcavdsvopkpe703v56aq82unme Ален Делон 0 17914 168034 148176 2026-08-02T14:47:29Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168034 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Ален Делон |Имя_оригиналне={{ref-fr}} Alain Fabien Maurice Marcel Delon |Чинность= [[актер]] [[Театер|театра]] и [[Кіно|кіна]] |Образчик=[[File:Alain Delon 1961.jpg|250px]] |Категория_склада=Alain Delon |Уроджѣня={{birth date|1935|11|8}} |Мѣсто_роджѣня=[[Со (О-де-Сен)|Со]], [[О-де-Сен]] |Упокоеня={{death date and age|2024|8|18|1935|11|8}} ||Мѣсто_смерти=[[Душі-Монкорбон]], [[Луаре (департамент)|Луаре]] }} '''Ален Делон''' (*[[8. новембра]] [[1935]], [[Со (О-де-Сен)|Со]], [[О-де-Сен]] – †[[18. авґуст]]а [[2024]], [[Душі-Монкорбон]], [[Луаре (департамент)|Луаре]]) — французькый [[актер]], єдна з найвыдатнїйшых особ французького [[Театер|театра]] и [[Кіно|кіна]] {{nobr|1960-х – 1980-х}}.<ref>{{Cite news|title=Макрон выразил соболезнования после смерти Алена Делона|url=https://ria.ru/20240818/delon-1966875817.html|website=[[РИА Новости]]|date=2024-08-18|access-date=2025-02-11|lang=ru|archive-date=2025-02-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20250211205939/https://ria.ru/20240818/delon-1966875817.html|url-status=live}}</ref> Його [[філм]]ы у [[Франція|Франции]] притягли над 134 позерателів,<ref>https://caliber.az/post/alen-delon-geroj-raskolovshij-franciyu Ален Делон – герой, расколовший Францию</ref> а в СССР — над 300 міліонів.<ref>{{Cite news|title=200 зарубежных лидеров советского кинопроката: избранная коллекция|author=Александр Федоров|url=https://ifap.ru/library/book650.pdf|date=2023}}</ref> == Жрідла == == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1935|2024|Делон, Ален}} [[Катеґорія:Франція]] 0qnxh6tl9etvrt7jjbx94sqqdcklaz0 Діскузія з хоснователём:-revi 3 22315 168036 151785 2026-08-02T15:42:03Z Pathoschild 1583 global user pages ([[m:Synchbot|requested by Revi C.]]) 168036 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[User talk:Revi C.]] o9z79lcc9a9pfmqmrod5w3eyk4q9i0o Хоснователь:-revi 2 22316 168035 151786 2026-08-02T15:06:10Z Pathoschild 1583 global user pages ([[m:Synchbot|requested by Revi C.]]) 168035 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[User:Revi C.]] 88g0cv17whfgb1wkeh281mptujwtlut Харківскый тракторовый завод 0 22903 168039 162916 2026-08-03T01:41:43Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168039 wikitext text/x-wiki [[Файл:XTZ.jpg|міні|ХТЗ]] «'''Харківскый тракторовый завод'''» ('''ХТЗ''') ({{lang-uk|Харківський тракторний завод}})&nbsp;— майбільшоє в [[Україна|Украйинї]] підприятя з выробеня унифицированых гуселничных тай колесных земледїлскых тракторів. З [[2016]] року входит до складу DCH. == Продукція == Харківскый тракторовый завод выробляє машины, назначенї для вылаженя всякых різновидных робот у многых нивах промысловости, полёвого тай комуналного ґаздівста, будовляної сферы. Кроме тракторів завод выробляє дорожнё-будовляну та спецтехніку (на базі тракторів), горячоштамплёвані готовеня, складноріжучый інструмент і технолоґічну обладу, литя, резервнї частин. Для полёвого ґаздіства выробляют ся колеснї тракторы моготов 180-240 к.с., гуселничнї тракторы моготов 190 к.с. Колеснї тракторы:<ref>{{Cite web |title=Колісні трактори — ХТЗ |url=http://xtz.ua/ua/kolisni-tractory/ |work=xtz.ua |access-date=2021-06-27 }}</ref> * ХТЗ-241К * ХТЗ-242К * [[ХТЗ-243К]] * [[ХТЗ-248К]] * [[ХТЗ-249К]] * ХТЗ-280Т * ХТЗ-160У * ХТЗ-150К-09.172.00 * ХТЗ-150К-09.172.10 Гуселничнї тракторы:<ref>{{Cite web |title=Гусеничні трактори — ХТЗ |url=http://xtz.ua/ua/gusenychni-tractory/ |work=xtz.ua |access-date=2021-06-27 }}</ref> * ХТЗ-181.20 * ХТЗ-181.22 Спецтехніка:<ref>{{Cite web |title=Спецтехніка — ХТЗ |url=http://xtz.ua/ua/spetstehnika/ |work=xtz.ua |access-date=2021-06-27 }}</ref> * Бурилно-кранова машина БКМ-2М * Трактор під установку залїзничного облада ММТ-2, ММТ-2М * Мульчер * Терьхачка Т-156Б * Малый маневровый тягач ММТ-2П <gallery mode="packed" widths="230"> Файл:XTZ-243K.jpg|ХТЗ-243К.20 Файл:XTZ-181.20.jpg|ХТЗ-181.20 Файл:XTZ-181.22.jpg|ХТЗ-181.22 </gallery> == Продукційнї моготы == Число выготовленых машин: * 1980-ті&nbsp;— 70,000<ref>{{Cite web |url=https://kharkov.comments.ua/news/miljonnij-traktor-ht/?lang=ru |title=Миллионный трактор ХТЗ, утрата столичного статуса и открытие турбогенераторного завода: 20 - 25 января в истории Харькова |access-date=31.01.2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190131145654/https://kharkov.comments.ua/news/miljonnij-traktor-ht/?lang=ru |archivedate=2019-01-31 }}</ref> * 2001&nbsp;— 2,013{{Increase}}<ref name="Переворот на ХТЗ">[https://web.archive.org/web/20180319213936/http://www.media-objektiv.com/pages.php?gazeta_id=55&page=7 Переворот на ХТЗ]</ref> * 2002&nbsp;— 1,700{{Decrease}}<ref name="Переворот на ХТЗ" /> * 2003&nbsp;— н.д. * 2004&nbsp;— 1,550{{Decrease}} * 2005&nbsp;— 2,500{{Increase}} * 2006&nbsp;— 1,420{{Decrease}} * 2007&nbsp;— 2,300{{Increase}} * 2008&nbsp;— 2,709{{Increase}}<ref name="ХТЗ проходит сертификацию в Китае">[https://web.archive.org/web/20250601103919/https://v-mafiaprincess.livejournal.com/37107.html ХТЗ проходит сертификацию в Китае]</ref> * 2009&nbsp;— 352{{Decrease}}<ref name="ХТЗ проходит сертификацию в Китае" /> * 2010&nbsp;— 1,600 авадь 4,000{{Increase}}<ref>{{Cite web |url=https://www.lisportal.org.ua/12835/ |title=Дрова вместо тракторов |access-date=2018-03-19 |archivedate=2018-03-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180319213819/https://www.lisportal.org.ua/12835/ }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180319213819/https://www.lisportal.org.ua/12835/}}</ref> * 2011&nbsp;— 1,900{{Decrease}} * 2012&nbsp;— 1,653{{Decrease}} * 2013&nbsp;— 1,328{{Decrease}}<ref name="inforesist.org">[https://inforesist.org/xarkovskij-traktornyj-zavod-i-amerikanskaya-kompaniya-dogovarivayutsya-o-sborke-kombajnov/ «Харьковский тракторный завод» и американская компания договариваются о сборке комбайнов]</ref> * 2014&nbsp;— 1,455{{Increase}}<ref name="inforesist.org" /> * 2015&nbsp;— 1,600{{Increase}} * 2016&nbsp;— н.д.{{Decrease}} * 2017&nbsp;— 794{{Increase}} * 2018&nbsp;— 900{{Increase}} * 2019&nbsp;— 585 == Референції == {{reflist}} == Одкликаня == * [http://www.xtz.ua/ Сайт Харківского тракторного заводу] * [https://www.facebook.com/XTZ1930/ Сторонка в Facebook] * [https://www.instagram.com/xtz1930/ Сторонка в Instagram] * [https://www.linkedin.com/company/xtz/ Профіль в LinkedIn] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] [[Катеґорія:Октобер 1931]] lazufwce0s0atfd455tls723bcontgt Павел Жатковіч 0 23159 168049 156696 2026-08-03T10:54:19Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168049 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Павел Жатковіч |Имя_оригиналне= {{ref-en}} Paul Zatkovich |Чинность=редактор [[Новины (папірёвы)|новин]] і културный актівіста [[Русины|Русинів]] в [[Споєны Штаты Америцькы|Споєных штатах]] |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://esu.com.ua/images/article_images/Gh/tom9-24756.jpg}} |Уроджѣня=1852 |Мѣсто_роджѣня=[[Ужгород|Унґвар]] |Упокоеня={{death date and age|1916|10|8|1852|0|0}} |Мѣсто_смерти= [[Бруклін]], [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]] }} '''Пáвел Жатко́віч''' ({{lang-en|Paul Zatkovich}}; [[1852]], [[Ужгород|Унґвар]], [[Жупа Унґ|Ужаньска жупа]], [[Австрійска імперія]] — {{ДС|8.|10|1916}}, [[Бруклін]], [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]]) — редактор [[Новины (папірёвы)|новин]] і културный актівіста [[Русины|Русинів]] в [[Споєны Штаты Америцькы|Споєных штатах]]. == Біоґрафія == Народив ся в [[Ужгород|Унґварї]] в [[Жупа Унґ|Ужаньскій жупі]] [[Мадярске кральовство|Мадярьского кралёвства]] (днешнїй Ужгород, [[Україна]]), де быв ёго отець Ґеорґій Жатковіч професором в школї про канторів русиньской ґрекокатолицькой церькви. Освіту здобыв в кралёвскій ґімназії в Унґварї і потім абсолвовав курз нотарьства. Потім пятнадцять років працовав як нотарь в різных русиньскых селах. Оженив ся з Ірмов Злоцьков і мали шість дїтей. В роцї 1891 еміґровав до штату [[Пенсилвания|Пенсілванія]] і быв єдным зо закладателїв [[Ґрекокатолицька унія США|Ґрекокатолицькой унії русиньскых братств]], братьского бенефічного здружіня. Быв закладаючім редактором ёго новин «[[Amerikansky Russky Viestnik|Американскій русскій вѣстник]]». Ёго сын [[Ґриґорій Жаткович|Ґріґорій Жатковіч]] зограв ведучу ролю про Русинів почас взнику [[Чеськословеньско|Чехословакії]]. Павел Жатковіч вмер 8. октобра 1916 в [[Бруклін]]ї в штатї [[Ню Йорк (штат)|Ню Йорк]] і быв похованый в Поттсвіллї в штатї [[Пенсилвания|Пенсілванія]]. == Література == * {{cite book | author=[[Павел Роберт Маґочій|Magocsi, Paul Robert]] and Ivan Pop | title=Encyclopedia of Rusyn History and Culture | location=Toronto | publisher=University of Toronto Press | year=2005 | isbn=0-8020-3566-3 | url-access=registration | url=https://archive.org/details/encyclopediaofru0000mago }} == Екстерны одказы == {{Стыржень}} * [http://www.carpatho-rusyn.org/fame/pzat.htm Carpatho-rusyn.org] — Жатковічова біоґрафія {{Lifetime|1852|1916|Жатковіч, Павел}} [[Катеґорія:Русиньскы Америчане]] 9nemarjzx4amldzw67flxaqyk0tv16l Йоган Волфґанґ фон Ґете 0 24247 168041 168006 2026-08-03T03:32:20Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Йоган Волфґанґ фон Ґыте]] на [[Йоган Волфґанґ фон Ґете]] 168006 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]] hg9olyx7a8hughz7lj1qb9il5dzxfb5 Хоснователь:Gazdadev 2 24781 168050 167913 2026-08-03T11:44:05Z Gazdadev 36573 /* */ Выправлено граматичні помилкы 168050 wikitext text/x-wiki '''Gazdadev''' - чилянник із Закарпатської области. 30 липня 2026 году начавим ся занимати сьов русинськов Вікіпедійов. Не пуддержуву букву Ё, ё. Также што я щи там планіруву чинити: статті про історію, воєнну техніку, мало географії, переклады і такоє щи штось Што значить Gazdadev? Gazda уто но пак ґазда, хозяйин. А dev уто із [[англійської бисїды]] розроботчик. Иппен щи мало чого ,,розробляву". Но в будущьому айтішником буду. 0yjsqv2nws9k82j92v7yt4ymfh2o3yt Йоган Волфґанґ фон Ґыте 0 24791 168042 2026-08-03T03:32:20Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Йоган Волфґанґ фон Ґыте]] на [[Йоган Волфґанґ фон Ґете]] 168042 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Йоган Волфґанґ фон Ґете]] pxg03p4eeqhgczf80rvqycfhdmnor6t Діскузія:Йоганн Волфґанґ фон Ґете 1 24792 168045 2026-08-03T06:33:25Z Igor Kercsa 5504 /* Честуєме думку лінґвістів, або робиме хаос? */ нова секція 168045 wikitext text/x-wiki == Честуєме думку лінґвістів, або робиме хаос? == Сесь роздїл зачали пряшівскі Русины. Они мають кодіфікованій язык од фаховых лінґвістів. На сторонї 34 Правил (одказ на книгу указав хосновач Галайкович) подано не лем правило, але и прямый текст про наш припад: - ö ся передає буквов е, напр.: Ґeme. Кепн і др. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 08:33, 3 авґуста 2026 (CEST) ck1w4lsy6j4pl0dt7k0dpuklxl573x0