Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.13 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Тімур 0 1135 168066 152498 2026-08-03T15:57:49Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168066 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Тімур |Имя_оригиналне=Tīmūr bin Taraghay Barlas |Образчик=[[File:Timur reconstruction03.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Форензна реконштрукція Тімуровой тварї (М.М. Ґерасімов, 1941) |Категория_склада=Tamerlan |Уроджѣня={{birth date|1336|4|9}} |Мѣсто_роджѣня= |Упокоеня={{death date and age|1405|2|18|1336|4|9}} |Мѣсто_смерти= }} '''Тімур''' быв турецькотатарьскый войвода і крутый добыватель, котрый вытворив в 14. сторочу величезну рішу росположену на теріторії днешнёго Ірану і Туркменістану, Узбекістану і Афґаністану з головным містом Самаркандом. Быв закладатель дінастії Тімурідів. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1336|1405|Тімур}} [[Катеґорія:14. стороча]] [[Катеґорія:История Азии]] kp2ykxoqeojvisybro8ql0uf7r2ead2 Тoшірo Міфунe 0 6265 168072 139955 2026-08-04T10:30:16Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168072 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Тошіро Міфунe |Имя_оригиналне={{ref-ja}} 三船 敏郎 {{ref-en}} Toshirō Mifune |Категория_склада=Toshirō Mifune |Образчик=[[File:Toshiro Mifune 1954 Scan10003 160913.jpg|200px]] |Образчика_подпис=Фото з року 1954 |Уроджѣня={{birth date|1920|4|1}} |Мѣсто_роджѣня=Циндао |Упокоеня={{death date and age|1997|12|24|1920|4|1}} |Мѣсто_смерти=[[Токіо]], [[Япония]] }} '''Тoшірo Міфунe''' (японьскы: ''三船 敏郎'', Міфунe Тoсірo, 1920 – 1997) быв єден з найвызначнїшых [[Японія|японьскых]] і світовых [[філм]]овых актерів. == Жрідла == * https://www.imdb.com/name/nm0001536/ Toshirō Mifune(1920-1997) * http://toshiromifune.org Toshiro Mifune == Референції == <references /> {{Lifetime|1920|1997|Міфунe, Тoшірo}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Персоналии:Япония]] [[Катеґорія:Филмовы артисты]] 1qe2o93b41hfyam1tdmj0bjpou6k6yc 168073 168072 2026-08-04T10:30:49Z Igor Kercsa 5504 Igor Kercsa переменовав сторінку [[Тoсірo Міфунe]] на [[Тoшірo Міфунe]]: Назва з помилкою 168072 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Тошіро Міфунe |Имя_оригиналне={{ref-ja}} 三船 敏郎 {{ref-en}} Toshirō Mifune |Категория_склада=Toshirō Mifune |Образчик=[[File:Toshiro Mifune 1954 Scan10003 160913.jpg|200px]] |Образчика_подпис=Фото з року 1954 |Уроджѣня={{birth date|1920|4|1}} |Мѣсто_роджѣня=Циндао |Упокоеня={{death date and age|1997|12|24|1920|4|1}} |Мѣсто_смерти=[[Токіо]], [[Япония]] }} '''Тoшірo Міфунe''' (японьскы: ''三船 敏郎'', Міфунe Тoсірo, 1920 – 1997) быв єден з найвызначнїшых [[Японія|японьскых]] і світовых [[філм]]овых актерів. == Жрідла == * https://www.imdb.com/name/nm0001536/ Toshirō Mifune(1920-1997) * http://toshiromifune.org Toshiro Mifune == Референції == <references /> {{Lifetime|1920|1997|Міфунe, Тoшірo}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Персоналии:Япония]] [[Катеґорія:Филмовы артисты]] 1qe2o93b41hfyam1tdmj0bjpou6k6yc 168075 168073 2026-08-04T10:46:30Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168075 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Тошіро Міфунe |Имя_оригиналне={{ref-ja}} 三船 敏郎 {{ref-en}} Toshirō Mifune |Категория_склада=Toshirō Mifune |Образчик=[[File:Toshiro Mifune 1954 Scan10003 160913.jpg|200px]] |Образчика_подпис=Фото з року 1954 |Уроджѣня={{birth date|1920|4|1}} |Мѣсто_роджѣня=[[Циндао]], [[Китайска република (1912–1949)]] |Упокоеня={{death date and age|1997|12|24|1920|4|1}} |Мѣсто_смерти=[[Токіо]], [[Япония]] }} '''Тoшірo Міфунe''' ({{ref-ja}} ''三船 敏郎'', {{ref-en}} Toshirō Mifune, 1920 – 1997) быв єден з найвызначнїшых [[Японія|японьскых]] і світовых [[філм]]овых актерів. == Жрідла == * https://www.imdb.com/name/nm0001536/ Toshirō Mifune(1920-1997) * http://toshiromifune.org Toshiro Mifune == Референції == <references /> {{Lifetime|1920|1997|Міфунe, Тoшірo}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Персоналии:Япония]] [[Катеґорія:Филмовы артисты]] aiorgodxfor5s30rpn86h3sz9x3bw4z Бастіян Швайнштайґер 0 10817 168064 140509 2026-08-03T15:29:03Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168064 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя= Бастіян Швайнштайґер |Образчик=[[File:Bastian Schweinsteiger 20120609.jpg|250px]] |Категория_склада=Bastian Schweinsteiger |Уроджѣня={{birth date and age|1984|8|1}} |Мѣсто_роджѣня=[[Кольбермор]], [[Німеччина]] }} '''Ба́стіян Шва́йнштайґер''' ([[Німецькый язык|нім]]. Bastian Schweinsteiger, ур. [[1. авґуста]] [[1984]], )&nbsp;—вызначный німецькый фотбалíста в «[[Манчестер Юнайтед]]». В року 2008 пролонґовав договор із Байерном Мніхов до 30. юна 2012. Во Майстровстві світу 2006 забив два ґолы. == Одказы == * [http://www.bastian-schweinsteiger.de/ Особна сторінка] == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1984||Швайнштайґер, Бастіян }} {{DEFAULTSORT:Швайнштайґер}} [[Катеґорія:Німецькы фотбалісти]] [[Катеґорія:Персоналии 21. стороча]] 11t6fp7f16xyth4r93zx9t2pes6q7vl Антоний Бобульскый 0 11426 168054 166090 2026-08-03T12:58:19Z Igor Kercsa 5504 одказы 168054 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Антоний Бобульскый | image = Antonij Bobulskij.png |imagesize=200px | pseudonym = Дѣдо Микула | birthname = | birthdate = 5. август 1877<!-- {{Birth date and age|YYYY|MM|DD}} --> | birthplace = [[Краков]], [[Австрийска империя]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = [[писатель]], [[драматик]], выдаватель | language = [[Русинскый язык|русинскый]] | nationality = [[Русины|Русин]] | ethnicity = [[Лемкы|Лемко]] | citizenship = австрийске | education = | alma_mater = | period = 1918–1938 | genre = <!-- or: | genres = --> | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = | notableworks = [[Военныя события Давида Шрапнеля и Ивана Пѣвчука|Военныя событія Давида Шрапнеля и Ивана Пѣвчука, 1924]] | spouse = <!-- or: | spouses = --> | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''Антоний Андрѣев Бобульскый''' (*[[5. авґуст|5. август]] [[1877]] [[Краков]], [[Австрійска імперія|Австрийска империя]]&nbsp;– †1951, [[Ужгород]](?)<ref>http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35689 тота информация найконкретнѣйша, але не потверджена жадным иншым жерелом</ref><ref name="МП">Магочій П.Р., Поп І., с. 57.</ref>) — писатель, драматик и выдаватель на [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]]. ==Биография== Родив ся в [[Краков]]ѣ, гимназию закончив в [[Перемышль|Перемышлю]]. Переѣхав до [[Ужгород]]у и в роках 1896–1907 робив в печатни Йегера, котра од рока 1907 перешла у властность [[Юлий Фелдеши|Юлия Фелдешия]]. В року 1918 зачав активну новинарску, выдавательску и писательску чинность. Зачав з выдаваньом новинкы ''Карпаторусскій вѣстникъ'', партийного органа ''Подкарпатского земледѣлского союза'' але по трьох числах тото зохабив. Обновив выдаваня новинкы в роках 1920–1924. Року 1924 опубликовав свою, ачей, найпопуларнѣйшу книжку о воякови-саботерови Давидови Шрапнелу з иллустрациями [[Йосиф Бокшай|Йосифа Бокшая]], котра была иншпирована ''[[Пригоды доброго вояка Швейка за свѣтовой войны|Швейк]]ом'' [[Ярослав Гашек|Ярослава Гашека]].<ref name="МП"/><ref>Военныя события Давида Шрапнеля и Ивана Пѣвчука. Написалъ: Антоній Бобульскій. Первая часть. Изданіе Культурнаго отдѣленія Общества «Карпаторусскій орелъ». Ужгородъ. Книгопечатня Юлія Фелдешія. 1924.</ref> В 1930-х роках быв директором печатнѣ [[Юлий Фелдеши|Юлия Фелдешия]] и активно выдавав туню брожурову литературу, назначену простому народови: детективкы, гумор, пьесы (звекша едноактовкы) про сельскы театры, календарѣ. В културном животѣ [[Подкарпатя]] в чехословацкый период Антоний Бобульскый входив в число найпознатѣйшых авторох.<ref>Magocsi P.R., c. 261.</ref> О послѣдных роках его живота нич не знати. [[Иван Поп]] подавать, же вернув ся до [[Польща|Польщи]], а умер, як пише он и веце авторох, десь зачатком 1950-х.<ref>Иван Поп, с. 97.</ref> ==Характеристика творчости== Антониови Бобульскому яко прибышови з [[Лемковина|Лемковины]] упали в око в Ужгородѣ многочисленны розликы межи русинскыма диалектами, языковы сперекы, и добрѣ порозумѣв причины так званого «языкового вопроса», росцвѣвшого буйным цвѣтом на [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] од року 1919. Не включав ся в тоты споры, перенесены восточныма иммигрантами в [[Подкарпатя]], але твердо держав ся будительской традиции, приближаючи ся постепенно ку народному языкови, щедро включаючи простонародну лексику в основу свого выкладу. В подкарпатской литературѣ быв цѣненый главнѣ яко драматик, литературознатель [[Евгений Недзѣльскый|Е. Недзѣльскый]] в солидной монографии ''Очеркъ карпаторусской литературы (1932)'' ани го не споминать. {{Цитат 3|Характеристика пьес А. Бобульского|Майже всѣ пьесы написаны на диалектѣ, на жаль, приближаном, и то не артистично, але неприродно, — то ку русскому, то к украинскому литературным языкам. Правда, таке приближаня мать свою глубоку традицию: она мать зачаток в церковно-учительных зборниках зо славяно-руськым языком, еднак, то, што мало смысел в учительной литературѣ, нынѣ ся явить неприятельным в театрѣ, де слово не лем передавать значѣня, але и звучить... <br/>Первый репертуар про сельскый театер дав Антоний Андр. Бобульскый, дакотры пьесы котрого выдержали по даколько сот представлѣнь. Пьесы его остроумны по замыслу, автор хоснуе чисто народне представлѣня о гуморѣ. |Евгеній Недзѣльскій. Угро-русскій театръ. С. 94.}} Пьесы А. Бобульского были любены не лем на Подкарпатю, але выставовали их и аматерскы театры на Пряшовщинѣ.<ref>Богдана Марець.</ref> Автор старать ся передо вшыткым о динамичный [[сюжет]], интригу, але не барз старать ся о чистоту языка, не сторонить ся од хоснованя русскых, украинскых и польскых слов, але там, де ся здогадуе о можном непорозумѣню, помагать тому мѣстныма словами. Се было привычно про мѣстне многоязычне окружѣня, але падало в око яко дикость про украинского имигранта, дѣятеля украинского театра. Ни, як схарактеризовав язык А. Бобульского Г. Игнатович, [[актер]], [[режисер]], заслуженый артист [[Україна|Украины]]. {{Цитат |Жебы их лѣпше розумѣв народ, вшелияко усиловали ся приблизити ся ку народной бесѣдѣ. Резултатом быв не язык, але мѣшанина церковнославянскых, русскых, мѣстных слов, циже такый язык, якым ся не бесѣдуе нигде на свѣтѣ. Такы авторы чинили невѣроятны выкрутнѣ. Примѣром може послужити хоть лем ''Верховинская кровь'', пьеса ''Антония Бобульского'', найплодовитшого зоз вшыткых авторох. Ту у скобках суть слова и выразы, што розъяснюють потенциално тяжкы до розумѣня мѣста текста (значить, при постановках на селах мали ся хосновати якраз тоты слова, што поданы в скобках, а не основный текст)... «''держит в руках письмо и нюхает (пахает)''»... або: «''Читайте громко (на глас)''»... «''Служба хорошая (посада красна)''»... «''ни шагу вперед (ни на крок отсюда)''»... «''двѣ скамейки (лавицы)''»... Не зашкодить зазначити, же тот «шедевр» драматургии достав премию на конкурзѣ Общества А. Духновича в року 1928.|Гнат Ігнатович. Від гасниці до рампи. Сс. 129–130.}} Иншый анонимный критик з той самой стороны критизуе репертоар Земского театра Подкарпатской Руси, котрый складали «недостаточны, неграмотны переклады з чешчины и русчины и жаргонны тутешняцкы пьесы А. Бобульского.<ref>Гнат Ігнатович. Від гасниці до рампи. С. 253.</ref> В [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украинѣ]] зачаточно были пробы вернути в репертоар театрох «тутешняцкы пьесы», в том числѣ и А. Бобульского, але по ей ликвидации тоты пробы были дефинитивно задавлены..<ref>Гнат Ігнатович. Від гасниці до рампи. Сс. 281–282.</ref> ===Библиографичный список пьес А. Бобульского<ref>Угро-русскій театръ, сс. 103–104. Вырывок, дотычный А. Бобульского, з общой библиографии, яка в жерелѣ названа: «БИБЛІОГРАФИЧЕСКІЙ СПИСОКЪ театральныхъ пьесъ, написанныхъ угро-руссами или для угро-русскаго театра.» В список включены лем опубликованы пьесы. Великое число пьес были играны на сценѣ, але не были опубликованы. Список поданый в оригиналном правописѣ.</ref>=== * Уйко изъ Америки, весела игра въ 3-хъ дѣйств., изд. Подк. Земл. Союза, Ужгородъ, 1922, стр. 48; ІІ-ое изд. 1937. * Кандидатъ, весела игра въ 1 дѣйствіи, изд. Подк. Земл. Союза, Ужгородъ, 1923, стр. 16. * Чіи долляры? Весела игра въ 1 дѣйств., изд. Подк. Земл. Союза, Ужгородъ, 1925, стр. 28. * Нѣмая невѣста, пьеса въ 1 д, изд. О-ва Духновича, Ужгородъ, 1932, стр. 24. * Держися даннаго слова, весела игра въ 1 д., изд. Подк. Земл. Союза, Ужгородъ, 1925, стр. 16. * Въ святый вечеръ, пьеса въ 2-хъ д., изд. О-ва Духновича, Ужгородъ, 1930, стр. 24. * Верховинская кровь, пьеса въ 3-хъ д., изд. О-ва Духновича, Ужгородъ 1929, стр. 48. * Пастырская игра, въ 1 д., изд. О-ва Духновича, Ужгородъ, 1930, стр. 8. * Мессія, пьеса въ 3-хъ д., изд. О-ва Духновича, Ужгородъ, 1930, стр. 32. * Царевичъ Альфонсъ, пьеса въ 5 д., изд. О-ва Духновича, Ужгородъ, 1932, стр. 32. ===Повѣданя А. Бобульского=== В едиции ''Дешева библіотека'' Антоний Бобульскый на жаданя властника выдавательства [[Юлий Фелдеши|Юлия Фелдешия]] написав 20 [[Повѣданя|повѣдань]]. Выдаватель не скрывав, же е то [[шунд-литература]]. {{Цитат 3|Идея едиции ''Дешева библіотека''| Оддавна уже чую, як наш народ скаржить ся, же не мать што читати. Довго ем гадав над тым и напослѣд то выдумав, же чимскорше треба им дашто такое выпечатати. Мое рѣшѣня ознаймив ем едному з моих писателей, котрый нараз взяв ся до дѣла и под именем '''Дѣдо Микула''' написав Дешеву библиотеку, котра дотеперь мать 20 выпускы, каждый з них мать по 32 стороны и коштуе 30 филлеры.|Юлий Фелдеши, выдаватель<ref>Реклама на 32. сторонѣ брожур едиции ''Дешева Библіотека''.</ref>}} # Немилосердная царевна Ксенья # Вѣдьма или проклятая дѣвушка # Тайная крыпта # Паршивка # Сын Люцифера # Спаситель села # Чорна рука # Иоанн Витязь # Чортовскій мост # Ицик Барух # Два неприятели # Ужасный сон # Хата в лѣсѣ # Людоѣд # Блудящій Голландец # Кораблекрушеніе # Али Баба # Страшилище села # Искры # Таинства магии ===Фолклорны записы=== Окремым несистемным пунктом в творчости А. Бобульского стоять фолклорны записы. * Русска свадьба или рѣчи для сватовъ (старостовъ) и дружбовъ и свадебны пѣснѣ. Собралъ Антоній Бобульскій. (Дешева библіотека. Число 22) Цѣна 5 кор. Ужгородъ. Книгопечатня Юлія Фелдешія. 1926. * Пѣснѣ надгробныя съ парастасомъ. Собралъ Антоній Бобульскій. Второе изданіе. Ужгородъ. Изданіе Юлія Фелдешія. 1926. (Выдано старославянсков азбуков). ===Иншы брожуры<ref>Рекламна вкладка ''Сочинения А. Бобульского'' од фирмы Julius Földeši, Užhorod — в романѣ ''Сирота Миша''.</ref>=== * Русская свадьба (рѣчь дружбов) * [[Военныя события Давида Шрапнеля и Ивана Пѣвчука]] * Сонник или толкование снов * Сирота Миша (роман) ==Жерела и одказы== * Magocsi, Paul Robert. Chrbtom k horám. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM-EU. Prešov, 2016. {{ISBN|978-80-89046-97-3}} * Ігнатович, Гнат. Від гасниці до рампи. Нариси з історії украінського театру на Закарпатті. Книга перша. Ужгород, Ліра, 2008. {{ISBN|978-966-2195-29-3}} * Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. {{ISBN|978-966-387-044-1}} * Марець, Богдана. Бобульський Антоній. //Ковач Ф. и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. {{ISBN|80-85137-15-1}} С. 47. * Недзѣльскій, Евгеній. Угро-русскій театръ. Типографія «Уніо» Георгія Миравчика. Ужгород, 1941. * Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} {{Реф-инфо|[[Русскый язык|рус.]]}} * {{cite web |author=Хланта І. В. |editor= |date=2004 |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35689 |title=Бобульський Антоній |publisher=Енциклопедія Сучасної України |format= |quote= |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-12-18 |archiveurl= |archivedate= }} ==Референции== {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Бобульскый, Антоний}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русинскы драматици]] [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] 8u20usmjtwv0nag74ion1hhdx7u3bix Емiнем 0 15956 168063 147027 2026-08-03T15:16:18Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168063 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Емiнем |Имя_оригиналне={{ref-en}} Marshall Bruce Mathers III |Категория_склада=Eminem |Образчик=[[Файл:Eminem - Concert for Valor in Washington, D.C. Nov. 11, 2014 (2) (Cropped).jpg|250px]] |Уроджѣня={{birth date and age|1972|10|17}} |Мѣсто_роджѣня= |Упокоеня= |Мѣсто_смерти= }} '''Маршалл Брюс Метерс III''' ({{lang-en|Marshall Bruce Mathers III}}), познатый пуд имнем '''Емiнем''' (''Eminem'') i альтер-его '''Слiм Шейдi''' (''Slim Shady''), ([[17. октобер]] [[1972]], Сент-Джозеф)&nbsp;— америцькый репер, актер і музичный композітор. Першый у історіи репа білый музикант. == Штудиовы албомы == * ''Infinite'' (1996) * ''The Slim Shady LP'' (1999) * ''The Marshall Mathers LP'' (2000) * ''The Eminem Show'' (2002) * ''Encore'' (2004) * ''Relapse'' (2009) * ''Recovery'' (2010) * ''The Marshall Mathers LP2'' (2013) * ''Revival'' (2017) * ''Kamikaze'' (2018) * ''Music to Be Murdered By'' (2020) * ''The Death of Slim Shady (Coup de Grâce)'' (2024) == Одказы == * [https://www.youtube.com/user/EminemMusic Канал Емiнема на YouTube] * [https://www.eminem.com Сайт Емiнема] == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1972||Емiнем }} [[Катеґорія:Співаци]] [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] [[Катеґорія:Музиканты]] 3hy3zna8n2ysgt8lgr3v8ssvwxj780v Пылзень 0 18105 168069 164054 2026-08-03T19:19:09Z Halajkovič 33393 +коректованя 168069 wikitext text/x-wiki {{Локалита | статус = Четвертый найвекшый город Чехии | руська назва = Плзень | оригинална назва = Plzeň {{ref-cs}} | застава = Flag of Plzen.svg | опис заставы = | ширина заставы = 100 | герб = Plzen small CoA.png<!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> | опис герба = <!-- появить ся над фотков --> | ширина герба = 100 | вид крайны = [[Держава]] | крайна = Чехия | lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =44 |lat_sec =51 <!-- землеписна ширка--> | lon_dir = E |lon_deg =13 |lon_min =22 |lon_sec =39 <!-- землеписна довжка--> | CoordAddon = | CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> | карта страны = Relief Map of Czech Republic.png | размер карты страны = 300 <!-- NB: параметер ''крайна'' без одказа! --> | давны назвы = | вид региона =Край <!--3.гарадича администрации--> | регион = [[Плзеньскый край|Плзеньскый]] | вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> | район = Плзень-город | вид общины = Магистрат<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> | община = Magistrát města Plzně<br>náměstí Republiky 1<br>306 32 Plzeň | площа =137,65 <!-- в квадр. км --> | вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> | высота = 293–452<!-- в метрах --> | население = 175 219<ref>[https://www.czso.cz/csu/czso/pocet-obyvatel-v-obcich-k-112021 Český statistický úřad: Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021. Praha. 30. dubna 2021. Dostupné online. [cit. 2021-04-30]]</ref> | год переписи = 2021 | часовый пояс = +1 | DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> | телефонный код = +420 37 | почтовый индекс = 301 00 – 326 00 | вид идентификатора = LAU<!-- локална система кодованя територии--> | цифровой идентификатор = CZ0323 554791 | категория в Commons = Plzeň | сайт = https://www.plzen.eu | язык сайта = {{ref-cs}}{{ref-en}} }} '''Пы́лзень''' вадь '''Плзень''' ({{Lang-cs|Plzeň}}, {{Lang-de|Pilsen}}) тото четвертый майвеликый [[варош]] у [[Чеська республіка|Чеськуй республіці]] по [[Прага|Празі]], [[Бырно|Бырну]] и [[Острава|Остраві]], адміністративный центер [[Плзеньскый край|Пылзенського краю]]. Читавый научный и културный центер державы.<ref name=EB>Encyclopaedia Britannica.</ref><ref name="BRE">{{Cite encyclopedia|year=2014|url=https://web.archive.org/web/20211031162938/https://bigenc.ru/geography/text/3146757|language=ru|editor-last=Лобанов|editor-first=М. М.|article=Пльзень|title=Большая российская энциклопедия|volume=26|publication-place=[[Москва]]}}</ref>{{Rp-primitive|бук=458}} == Історія == === Середні вікы === Перша писана спомина за пылзенськый замок датована 976.&nbsp;роком; у 1295 [[Вацлав&nbsp;II.]]&nbsp;заклав коло нього варош Новый Пылзень&nbsp;— на противагу старому поселеньови, котроє удтовды стало ся кликати Старый Пылзенець ({{Lang-cs|Starý Plzenec}}). З часом варош ся яв кликати просто Пылзень. Ун ся скоро розрус до важного торгового пункта на пути з Богемії в Нуремберґ и Реґенсбурґ. Першый писаный споминок за варіня пива у Пылзню ся датує 1307.&nbsp;роком. У 14.&nbsp;сторочови варош мав дас 3,000&nbsp;бывателюв и площу 20&nbsp;гектарув, што го чинило третьым майвеликым варошом у Богемії попри [[Прага|Прагу]] тай [[Кутна Гора|Кутну Гору]].<ref name=history>{{cite web |title=Po stopách historie města|url=https://plzen.eu/o-meste/historie/po-stopach-historie/|publisher=City of Plzeň|language=cs|access-date=2024-09-25}}</ref> Бігом [[Гуситські войны|гуситськых воєн]] Пылзень быв центром католицького опору против гуситув: Прокоп Великый трираз неуспішно го пробовав обложити; Пылзень ся быв прикапчав ид лізі католицькых шляхтичув против короля [[Їржі из Подєбрад|Їржія из Подєбрад]]. У 1470–1480.&nbsp;роках варош мав першый у Богемії печатный прес. У 1476 у Пылзньови была напечатана перша у Богемії печатна книга Statuta авторства Арношта з Пардубіць.<ref name="history" /> === 17. стороча === [[Файл:Plzen 1602 (cropped).jpg|міні|Ґравіра Пылзня, 1602]] Імператор [[Рудолф&nbsp;II.]] засідав у Пылзню уд 1599. по 1600.&nbsp;рук. Бігом [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]] у 1618 варош быв занятый мансфелдськым ґрофом [[Петер Ернст|Петером Ернстом]] по Облозі Пылзня, и быв удвойованый імперськым войськом онь у&nbsp;1621. [[Албрехт фон Валленштайн]] мав Пылзень за зимову штабквартиру в 1633.&nbsp;році. Ун быв обвиненый у державнуй зраді и стратив пудпору свої армії, позад чого 23.&nbsp;фебруара 1634.&nbsp;року втік гет у [[Хеб]], де го через два дны забили. У послідні рокы варош чим май дале, тым быв у май великуй угрозі з боку [[Шведська імперія|Шведської імперії]]. Ян ван дер Кроон, вароськый командір, у рокы 1645–1649 усилив пылзенські фортифікації. У 1645. тай&nbsp;1649.&nbsp;роках шведські войська пруйшли варош не атакувучи. Варош и край ся лишили дуже католицькі попри гуситські войны.<ref>{{cite book |last=Mikovec|first=Ferdinand Břetislav|date=1860|title=Malerisch-historische Skizzen aus Böhmen|language=de|volume=3|url=https://books.google.com/books?id=j_s92r60yIAC&pg=PA352|publisher=Hölzel|place=Vienna/Olomouc|pages=352–355}}</ref> Уд кунця 17.&nbsp;стороча на архітектуру Пылзня вливав [[Бароко|бароковый]] стиль. === 19. стороча === У другуй половині 19.&nbsp;стороча Пылзень, уже и на тот момент будучи важным торговым центром [[Богемія|Богемії]], яв ся скорым темпом індустріалізовати. У 1869.&nbsp;році [[Еміл Шкода]] заклав [[Škoda Holding|Škoda]], котра пак стала майважнов інжінірнов компанійов у крайині и критичным постачалником зброї про [[Австро-Мадярська імперія|австро-мадярську]] армію. До 1917.&nbsp;року Škoda нанимала бульш як 30,000&nbsp;робутникув. По 1898.&nbsp;рокови другым майчитавым робочым містом вароша став [[Цуґ|цуґовый]] завод, на котрому робило дас 2,000&nbsp;чоловік: тото быв майвеликый завод на ремонт штрекы у вшыткуй Австро-Мадярщині. Межи 1861 и 1877 была завершена пылзенська желізнична чеперушка, и у 1899.&nbsp;році ся пустила перша трамвайна линія у вароши. Індустріалізація привела ид ростови місного чеського бывательства; по 1868.&nbsp;рокови быв убратый першый чеськый мер. [[File:Wilson Bridge in Europe (4515218794).jpg|thumb|Меживойновый Пылзень]] === Друга світова война === По [[Мюнхенска догварька|Мінхенськуй догоді]] 1938.&nbsp;року и тому, як вытвореня [[Зудетенланд|Зудетенланда]] змістило гатары [[Націштська Німещина|Націштської Німещины]] ближе ид Пылзньови, варош став прифронтовым. Уд 1939. по&nbsp;1945.&nbsp;рук, бігом німецької окупації Чехословакії, пылзнювські заводы Škoda мусіли постачати зброю [[Вермахт|Вермахтови]]. Націшты держали у вароши [[Ґестапо|ґестапувську]] тюрьму<ref>{{cite web |title=Gestapogefängnis Pilsen|url=https://www.bundesarchiv.de/zwangsarbeit/haftstaetten/index.php?action=2.2&tab=7&id=100000353|website=bundesarchiv.de|language=de|access-date=2021-11-07}}</ref> тай трудовый лаґерь у Карловому районі.<ref>{{cite web |title=Arbeitserziehungslager Pilsen-Karlow|url=https://www.bundesarchiv.de/zwangsarbeit/haftstaetten/index.php?action=2.2&tab=7&id=100000331|website=bundesarchiv.de|language=de|access-date=2021-11-07}}</ref> За період 17–26.&nbsp;януара 1942.&nbsp;року бульшину жыдувського населеня вароша, бульш як 2,000&nbsp;чоловік, націшты депортовали у [[концентрачный лаґерь Терезін]] (Терезієнштадт). [[Файл:Plzeň, pomník osvobození U Práce.JPG|міні|Меморіал 16.&nbsp;танковуй дівізії армії США на главному комерційному булварови (ул.&nbsp;Америцькуй)]] У апрільови 1945, пуд конець Другої світової войны, Пылзень пережыв майтяжкі за свою історію воздушні атакы. 17.&nbsp;апріля бомбардіры британськых воздушных сил атаковали желізничну шоровалну штацію, обы зрушити воєнну лоґістику німцюв; атака привела д читавым цивілным стратам и обшырну згубу жылых районув. Пару днув по тому, 25.&nbsp;апріля, [[Восьма воздушна армія (США)|Восьма воздушна армія]] США зачала бомбардовалну місію против пылзенськых заводув Škoda. Исі операції значнов міров пошкодили інфраструктуру вароша тай лишили по собі довгочасный слід.<ref>{{cite web |title=April 1945: The deadliest air attacks on Plzeň came at the end of WWII|url=https://english.radio.cz/april-1945-deadliest-air-attacks-plzen-came-end-wwii-8849305|publisher=Czech Radio|date=2025-04-25|access-date=2025-04-28}}</ref> 6.&nbsp;мая 1945.&nbsp;року Пылзень быв услобоженый уд Націштської Німещины [[16. танкова дівізія (США)|16.&nbsp;танковов дівізійов]] Третьої армії ґенерала Джорджа Петтона. Кроме того в удвойованьови вароша участвовали дарабы 97. тай 2.&nbsp;піхотных дівізій из пудпоров польської Свєнтокшыської бріґады. Остаток Чехословакії уд німецького контроля услободила совєтська [[Черлена армія]]. Дарабы Третьої тай Першої армії ся лишали у Пылзньови до кунця новембра&nbsp;1945.<ref>{{cite web |title=Plzeň osvobodil Patton, komunisté o něm ale po únoru 1948 mlčeli|url=https://www.echo24.cz/a/SQpGJ/plzen-osvobodil-patton-komuniste-o-nem-ale-po-unoru-1948-mlceli|work=Echo24.cz|language=cs|date=2020-05-06|access-date=2025-05-12}}</ref> По войні етнічну німецьку меншину вароша [[Кіряня німцюв из Чехословакії|укіряли]], а їхню власность конфісковали подля пунктув Потсдамського договора. === Комуністична власть === По [[Переворот 1948. року в Чехословакії|перевороті 1948.&nbsp;року в Чехословакії]] уряд зачав валутну реформу в 1953, против чого была габа недоволства, у тому числі [[Пылзенськоє повстаня (1953)|Пылзенськоє повстаня]]. 1.&nbsp;юнія 1953 бульш ги 20,000&nbsp;чоловік, головно робочі на заводі Škoda, яли протестовати против власти. Протестарі зайшли у вароську хыжу тай поумітовали з оболокув комуністичну символіку, бутор и другі предметы. Протест узвав удповідь уряду, у тум числі демонтаж статуї [[Томаш Ґарріґ Масарик|Томаша Ґарріґа Масарика]], першого президента Чехословакії&nbsp;— статуя на днешньый день є вернута на місто. == Архітектура == В центрі Пылзня сут:<ref name="EB" /> * Катедрала сят.&nbsp;Бартоломея из тонкым шпіцом (102&nbsp;м), майвысокым у Богемії; * францішканськый костьол Дівы Марії; * ренесанчна радниця (1556); * старі міщанські хыжі. == Ґаздувство == Пылзень&nbsp;— економічный центер западної Чехії, котрый продукує дас ⅔ ГДП краю, хоть чинит лиш 30% його населеня.<ref>{{cite web |title=Základní informace o kraji |url=https://www.plzensky-kraj.cz/plzensky-kraj |publisher=Plzeň Region |language=cs |access-date=2025-03-17 }}</ref> У Пылзньови сут офісы многых великых корпорацій; майвеликі робочі міста из головными штабкватирами у вароши тай маймало 1,000&nbsp;робутникув тото:<ref>{{cite web |title=Registr ekonomických subjektů |url=https://csu.gov.cz/registr_ekonomickych_subjektu |work=Business Register |publisher=Czech Statistical Office |language=cs |access-date=2025-03-17 }}</ref> {| class="wikitable sortable" !Economic entity !Number of employees !Main activity |- |Університетська клініка Пылзень |5,000–9,999 |[[Медицина]] |- |Западочеськый університет у Пылзні |3,000–3,999 |[[Ошколованя]] |- |Pilsner Urquell |2,500–2,999 |Пивоварня |- |Škoda Transportation |2,500–2,999 |Выроба желізничного транспорта |- |Реґіоналноє удділеня поліції Пылзенського краю |2,500–2,999 |Державна адміністрація |- |Пылзенська адміністрація |2,000–2,499 |Державна адміністрація |- |Daikin Industries Czech Republic |1,500–1,999 |Выроба кондиціонерув воздуха |- |Autoneum |1,000–1,499 |Выроба текстиля про автомобілну індустрію |- |Doosan Škoda Power |1,000–1,499 |Выроба паровых турбін |- |HP-Pelzer |1,000–1,499 |Автомобілна індустрія |- |JTEKT Czech Republic |1,000–1,499 |Автомобілна індустрія |- |Lasselsberger |1,000–1,499 |Выроба керамічної коцкы |- |Plzeňské městské dopravní podniky |1,000–1,499 |Вароськый и меживароськый транспорт |- |Safran Cabin CZ |1,000–1,499 |Выроба обладнаня на літакы |- |Škoda Electric |1,000–1,499 |Выроба електроходувникув |} У Пылзньови у 1859.&nbsp;році [[Еміл Шкода]] купив быв завод (покладеный перед 10&nbsp;роками), котрый ся пак розрус у єден из майвеликых европськых індустріалных конґломератув 20.&nbsp;стороча и критичного постачалника зброї про австро-мадярську армію&nbsp;— [[Škoda Holding|Škoda]] ({{Lang-cs|Škodovy závody}}, {{Lang-de|Skodawerke}}). Завод занимат бульшу часть западного сектора вароша.<ref name="EB" /> === Пивоваріня === Пылзень знамый за місноє пивоваріня&nbsp;— головно за пивоварні Pilsner Urquell (закладена у 1842) тай Gambrinus (закладена у 1869), котрі на днешньый день належат голдінґови Asahi Group.[[File:Pilsner Urquell Brewery.jpg|thumb|Традиційна будова на бродіня (посередині) и сучасна (зліва)]] [[File:Pilsner.Urquell.JPG|thumb|120px|Pilsner Urquell]] На честь вароша названый филь лаґера низового бродіня ''пілзнер'' (Pilsner), історично розробленый у Пылзньови.<ref name="Hampson9">{{cite book |last=Hampson|first=Tim|url=https://archive.org/details/beerbook0000unse_y0h6/page/9/mode/2up|title=The Beer Book|date=2008|publisher=Dorling Kindersley|isbn=978-1405333016|location=[[Лондон|London]]|page=9|url-access=registration}}</ref> У 1375.&nbsp;році [[Карел&nbsp;IV.]] дав пивноє право Добровському монастырю коло Пылзня&nbsp;— тото єдна из майстарых пивоварень, дожывшых до сучасности.<ref>{{cite web |url=http://archive.org/details/beeritshistoryit00sale|title=Beer : its history and its economic value as a national beverage|first=F. W. (Frederick William)|last=Salem|year=1880|publisher=Hartford, Conn. : F. W. Salem & Co.|access-date=2023-10-11|via=Internet Archive}}</ref><ref>{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=aT-lIt3VBe0C&pg=PA33|title=Medicinal and Food Plants: With 200 Illustrations for Artists and Craftspeople|first1=Ernst|last1=Lehner|first2=Johanna|last2=Lehner|year=2006|publisher=Courier Corporation|isbn=9780486447513|access-date=2023-10-11|via=Google Books}}</ref> Многі пивоварні ся розміщовали у пивницях по вшыткому варошови.<ref>{{cite web |title=Plzen Historical Underground|url=https://web.zcu.cz/plzen/underground/|website=zcu.cz|archive-url=https://web.archive.org/web/20191230132008/https://web.zcu.cz/plzen/underground/|archive-date=2019-12-30|url-status=live}}</ref><ref>{{cite web |title=Pilsen Historical Underground|url=https://www.atlasobscura.com/places/pilsen-historical-underground|work=Atlas Obscura|archive-url=https://web.archive.org/web/20171208061341/https://www.atlasobscura.com/places/pilsen-historical-underground|archive-date=2017-12-08|url-status=live}}</ref> У 1839.&nbsp;році пылзенські урядникы заклали пивоварню в вароськуй власности, названу {{lang|de|Bürger Brauerei}} („Громадська пивоварня“, ныні Plzeňský Prazdroj),<ref name="EB" /><ref>{{cite web |url=http://www.prazdroj.cz/en/about-the-company/history|title=Plzeňský Prazdroj, a. s.|publisher=prazdroj.cz|access-date=2009-10-17}}</ref> куды закликали баварського пивовара [[Йозеф Ґролл|Йозефа Ґролла]] (1813–1887). 5.&nbsp;октовбра 1842.&nbsp;року была зварена перша партія сучасного пілзнера.<ref name="Hampson9"/> Комбінація світлого цвіта уд свіжого солоду, пылзенської мнягкої воды, „благородного“ жатецького хміля и баварського лаґерного процеса у резултаті дала такый пілзнер, якый знаєме теперь; сесе новоє пиво скоро ся розыйшло централнов Европов, и многі другі пивовары пробовали зімітовати пілзнеровый процес. У 1859.&nbsp;році назывку ''пілзнер'' зареєстровали в Палаті комерції и торговли у Пылзньови. У 1898 была зареєстрована [[торгова марка]] Pilsner Urquell. == Знамі родакы == {{div col|colwidth=30em}} * [[Мирослав Зикмунд|Мірослав Зікмунд]] (1919–2001), [[писатель]], вандрувник, [[Фотоґрафія|фотоґраф]] и [[кінооператор]]. * [[Карел Готт|Карел Ґотт]] (1939–2019), [[співак]]. * [[Еміл фон Шкода]] (1839–1900), інжінірь и індустріалішта * [[Йозеф Фінґер]] (1841–1925), [[Фізіка|фізик]]-[[математик]] * [[Емма Б. Мандл]] (1842–1928), закладателька чікаґської харіты * [[Фрідріх Ґолдшайдер]] (1845–1897), керамішта тай індустріалішта * [[Франтішек Кржіжік]] (1847–1941), [[вынаходник]] * [[Авґустін Нємейц]] (1861–1938), [[малярь]] * [[Рудолф Карел]] (1880–1945), композитор * [[Еміл Ледерер]] (1882–1939), економішта и соціолоґ * [[Ружена Шлемрова]] (1886–1962), [[Актер|акторка]] * [[Йозеф Беран]] (1888–1969), [[кардінал]], чеськый прімат, архієпископ Прагы * [[Йозеф Скупа]] (1892–1957), актор [[Бабковый театер|бабкового театра]] * [[Ярослав Фоґел]] (1894–1970), [[Діріґент|діріжер]] и композитор * [[Ладіслав Сутнар]] (1897–1976), [[Ґрафічный дізайн|ґрафічный дізайнер]], першоудкрывач інформаційного дізайна тай інформаційної архітектуры * [[Ярослав Черні (еґіптолоґ)|Ярослав Черні]] (1898–1970), оксфордськый професор-еґіптолоґ * [[Зіґфрід Ледерер]] (1904–1972), утіканець из [[Авшвіца]] * [[Їржі Трнка]] (1912–1969), умілець * [[Мірослав Штандера]] (1918–2014), бойовый пілот, учасник [[Друга світова война|Другої світової войны]] * [[Мирослав Зикмунд|Мірослав Зікмунд]] (1919–2001), [[писатель]], вандрувник, [[Фотоґрафія|фотоґраф]] и [[кінооператор]] * [[Ота Шік]] (1919–2004), [[Економика|економішта]] * [[Карел Черні (режісер)|Карел Черні]] (1922–2014), [[режісер]] и декоратор * [[Мірослав Голуб]] (1923–1998), [[поет]] * [[Йозеф Рыш]] (1925–2016), [[Інтервенційна радіолоґія|інтервенційный радіолоґ]] * [[Курт Дітмар Ріхтер]] (1931−2019), німецькый композитор и діріжер * [[Карла Ербова]] (1933–2024), поетка, [[Проза|прозаїчка]] и [[Журналістіка|журналіштка]] * [[Ґабріела Басаржова]] (1934–2019), [[Хемія|хемічка]] * [[Петер Ґрынберґ]] (1939–2018), німецькый фізик, [[Нобельова премія|Нобельовый лавреат]] 2007 * [[Карел Ґотт]] (1939–2019), співак * [[Вацлав Сміл]] ({рожд. 1943), чесько-канадськый научник * [[Ярослав Бенеш (фотоґраф)|Ярослав Бенеш]] (рожд. 1946), [[Умілецька фотоґрафія|фотоумілець]] * [[Томаш Шмід]] (рожд. 1956), [[теніс]]ішта * [[Вітєзслав Лавічка]] (рожд. 1963), [[фотбал]]овый менеджер * [[Томаш Цігларж]] (рожд. 1967), хемік-віролоґ * [[Давід Котыза]] (рожд. 1967), тенісный тренер * [[Мартін Страка]] (рожд. 1972), [[Гокей|гокеїшта]] * [[Лубош Мотл]] (рожд. 1973), фізик * [[Їржі Мужік]] (рожд. 1976), атлет, бігун из перепонами на 400&nbsp;м * [[Петр Сікора]] (рожд. 1976), гокеїшта * [[Мілан Крафт]] (рожд. 1980), гокеїшта * [[Петр Чех]] (рожд. 1982), фотбалішта * [[Катержіна Еммонс]] (рожд. 1983), стрілячка, олімпійська медаліштка * [[Давід Лімберськый]] (рожд. 1983), фотбалішта * [[Павел Самєц]] (рожд. 1984), композитор и акордіонішта * [[Андреа Главачкова]] (рожд. 1986), тенісіштка * [[Барбора Стрыцова]] (рожд. 1986), тенісіштка * [[Владімір Даріда]] (рожд. 1990), фотбалішта * [[Андрей Шустр]] (рожд. 1990), гокеїшта * [[Павел Францовз]] (рожд. 1990), гокеїшта * [[Домінік Кубалік]] (рожд. 1995), гокеїшта * [[Лукаш Провод]] (рожд. 1996), фотбалішта {{div col end}} == Братські вароші == [[Братьскы міста|Братські вароші]] Пылзня тото:<ref>{{cite web |title=Partnerská města|url=https://plzen.eu/o-meste/partnerska-mesta/|publisher=City of Plzeň|language=cs|access-date=2025-05-12}}</ref> {{div col|colwidth=20em}} *{{flagicon|США}} Бірмінґем, [[Алабама]], [[США]] *{{flagicon|Белґія}} Лієж, [[Белґія]] *{{flagicon|Франція}} Лімож, [[Франція]] *{{flagicon|Нїмецько}} Реґенсбурґ, [[Німещина]] *{{flagicon|Японія}} Такасакі, [[Японія]] *{{flagicon|Швайц}} Вінтертур, [[Швайц]] *{{flagicon|Словеньско}} Жіліна, [[Словакія]] {{div col end}} == Ґалерія == <gallery heights="120"> Náměstí Republiky - panoramio (6).jpg|Плац Республікы Plzeň 12.3.2012.jpg|Сят. Бартоломей Doubravka - panoramio - avu-edm.jpg|Панелакы Дубравкы West Bohemia University.jpg|Research Library Pilseno, Teatro Josef Kajetán Tyl, 13.jpg|Театер им.&nbsp;Йозефа Каєтана Тила Plzeň, sokolovna.jpg|Будова кываня „Сокол“ Fakulta právnická ZČU.jpg|Юридичный факултет Западочеського університета Okresni soud Plzen mesto.JPG|Крайовый суд Knihovna města Plzně - sídlo 05.JPG|Муніципална бібліотека </gallery> == Жерела и одказы == * {{cite web |author= |editor= |date=30 Apr. 2013 |url=https://www.britannica.com/place/Plzen |title=Plzeň |publisher=Encyclopaedia Britannica |format= |language=en |accessdate=2021-11-08 |archiveurl= |archivedate= }} == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Чехии]] [[Категория:Югоморавскый край]] 3snw4rkkf5402m3fwnsps4nct30m5kh Усик Олександр Олександрович 0 21117 168065 153037 2026-08-03T15:39:45Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168065 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Усик Олександр Олександрович |Чинность=українськый професійный боксер, чемпіон світа в першуй тяжкуй вазї |Образчик=[[File:Oleksandr Usyk at TIFF 2025.jpg|250px]] |Категория_склада=Oleksandr Usyk |Уроджѣня={{birth date and age|1987|1|17}} |Мѣсто_роджѣня=[[Сімферополь]] }} '''Олекса́ндр Олекса́ндрович У́сик''' ([[17. януар|17. януара]] [[1987|1987.]], [[Сімферополь]], Крымська область, [[Украинска ССР|УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]])&nbsp;— українськый професійный боксер. Абсолютный чемпіон світа в першуй тяжкуй вазї (2018–2019) тай тяжкуй вазї (2024)<ref>https://champion.com.ua/ukr/boxing/usik-peremig-f-yuri-u-boyu-za-titul-absolyutnogo-chempiona-svitu-u-vazhkiy-vazi-1000756/</ref>. Чемпіон світа в першуй тяжкуй вазї (версії WBO (2016—2019), WBC (2018—2019), IBF (2018—2019), WBA (Super) (2018—2019), The Ring (2018—2019), типиришньый чемпіон світа у тяжкуй вазї (версії WBO (2021–т. ч.), IBF (2021–т. ч.), WBA (Super) (2021–т. ч.) тай IBO (2021–т. ч.), олімпійськый чемпіон (2012), чемпіон світа (2011), чемпіон Європы (2008), многоразовый чемпіон [[Україна|Україны]]. Уйграв 7 борцю за титул чемпіона світа у першуй тяжкуй вазї<ref name="usyk-stats0">{{Cite web |url=https://niezalezna.pl/432048-mistrz-swiata-zamienil-rekawice-na-karabin-oleksandr-usyk-wstapil-do-armii |title=Mistrz świata zamienił rękawice na karabin. Ołeksandr Usyk wstąpił do armii |access-date=28 квітня 2022 }}</ref>. Заслуженый майстер спорта Україны. Олександр Усик [[2017|2017.]] года пудняв ся на першоє місто рейтинга май лїпшых боксеру в першуй тяжкуй вазї за версійов авторитетного боксерського выданя «The Ring»<ref>https://unn.ua/news/o-usik-ocholiv-svitoviy-reyting-bokseriv-vazhkoyi-vagovoyi-kategoriyi</ref>. 21. юлія 2018. года став першым українцьом, якый став абсолютным чемпіоном світа, коли уйграв у фіналови Всесвітньої боксерської суперсерії WBSS осетина Мурата Гассієва, якый представляв [[Росія|Росію]], и дуставшый титулы чемпіона світа чотырьох май авторитетных боксерськых орґанізацій у першуй тяжкуй вазї. 25. септембра 2021. года став третьым з українськых боксеру чемпіоном світу з боксу у тяжкуй вазї. В Усика професійный контракт з українськым професійным клубом «ФК Полісся Житомир». Май давно ун бавив за сись клуб, айбо не офіційно. Контракт быв закріпленый на 1 гуд з 2023—2024. == Рекламні кампанії == * 2017&nbsp;— зйомкы в рекламі 3G української філії російського оператора МТС-Україна (нынї Vodafone) * Восени 2018 року&nbsp;— зйомкы в рекламі Favbet в компанії «З нами переможці» * 2019—2020&nbsp;— участь в рекламі Ajax Systems<ref>{{Cite web |title=Відео: Олександр Усик та Ajax проти халеп і шахраїв {{!}} Блог Ajax Systems |url=https://ajax.systems/ua/blog/video-usyk-vs-troubles/ |access-date=2020-02-28 |language=ua }}</ref>. * 2021&nbsp;— амбасадор " Parimatch<ref>{{Cite web |title=CEO Parimatch Ukraine: «КСВ – це не лише про розв'язання проблем усередині компанії, це про відповідальність перед суспільством» |url=https://mind.ua/publications/20234409-ceo-parimatch-ukraine-ksv-ce-ne-lishe-pro-rozvyazannya-problem-useredini-kompaniyi-ce-pro-vidpovid |access-date=2022-02-10 |language=uk }}</ref> * 2022&nbsp;— амбасадор платформы United24<ref>{{Cite web |title=Олександр Усик став новим амбасадором United24: Зеленський повідомив подробиці роботи платформи |url=https://tsn.ua/ukrayina/oleksandr-usik-stav-novim-ambasadorom-united24-zelenskiy-povidomiv-podrobici-roboti-platformi-2182726.html |date=2022-10-18 |access-date=2022-11-14 |language=uk }}</ref> * 2022&nbsp;— став кофаундером и бренд-амбасадором блокчейн-платформы Ready to Fight. == Приватна жизнь == Сімейный стан: женатый, жона&nbsp;— Катерина, росіянка<ref>{{Cite web |title=Боксер Усик не говорит с женой-россиянкой о политике |url=http://like.lb.ua/celebrities/2014/06/08/20038_bokser_usik_govorit.html |access-date=2020-11-02 }}</ref>. Воспитує трьох дїтий&nbsp;— Єлизавету, Кирила тай Михаїла<ref>{{Cite web |title=Ревнивий Чісора побив подружку, а Усик давно щасливий з росіянкою: особисте життя боксерів |url=https://sport.segodnya.ua/ua/sport/boxing/chisora-izbil-podruzhku-v-poryve-revnosti-a-usik-davno-schastliv-s-rossiyankoy-1486138.html |access-date=2020-11-02 |language=uk }}</ref><ref>{{Cite web |title=Украинский боксер Александр Усик в третий раз стал отцом |url=https://tv.ua/news/909699-aleksandr-usik-stal-otcom-geroem |date=2015-01-19 |access-date=2020-11-02 |language=ru |author=tv.ua }}</ref>. Занимат ся віршуваням. У його текстах часто сут темы віры в Бога, выкладає свої творы в Інстаґрам<ref>{{Cite web |title=Усик написал мотивирующий стих о любви и страхе |url=https://www.rbc.ua/rus/styler/usik-napisal-motiviruyushchiy-stih-lyubvi-1565246428.html |access-date=2020-02-07 |language=ru }}</ref>. ==Удкликованя== {{Lifetime|1987||Усик, Олександр}} [[Катеґорія:Уродили ся 1987]] 5z11fmkpqmksi5gkeb7ukt2ho06ez4w Путила 0 21203 168071 147990 2026-08-03T23:04:57Z Halajkovič 33393 168071 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Пути́ла''' є село на [[Буковина|Буковинї]], в [[Выжницькый раён|Выжницькому раёну]] [[Чернівецька область|Чернівецькой области]]. Лежыть на [[Ріка|рїцї]] [[Путилка (рїка)|Путилка]] == Історія == Перша споминка о селї было в роцї [[1501]].<ref>http://ukrssr.com.ua/cherniv/putilskiy/putila-putilskiy</ref> В роцї 1991 стало частёв [[Україна|Україны]]. == Обывательство == Обывательство з року [[2022]] є 3374 особ. === Язык === * [[україньскый язык]] — (98,56%) * [[російскый язык]] — (1,07%) == Референції == {{референції}} {{стыржень}} [[Катеґорія:Чернівецька область]] [[Катеґорія:Села Україны]] fedym6ybvgztsq3glmada4jfjv8emmj Алексій Карпаторуськый 0 22411 168061 156707 2026-08-03T14:47:34Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168061 wikitext text/x-wiki {{Особа проста|Имя=Алексій Карпаторуськый|Имя_оригиналне=''у жизни'' Александр Іванович Кабалюк|Образчик=[[File:Алекасандр Іванович Кабалюк.jpg|230px]]|Чинность=Карпаторусиньскый православный священик, віроносник і общественый дїятель|Уроджѣня={{Birth date|1877|09|12}}|Мѣсто_роджѣня=с. Ясіня, Австро-Угорсько|Упокоеня={{Death date and age|1947|12|2|1877|09|12}}|Мѣсто_смерти=с. Иза, Закарпатска область, УССР|Категория_склада=Alexis (Kabalyuk)}} '''Схиархимандрит Алексій''' (у жизни '''Александр Иванович Кабалюк'''; [[12. септембер|12 септембра]] [[1877]], [[Ясѣня|с. Ясіня]], [[Австро-Угорьско|Австро-Угорсько]] — [[2. децембер|2 децембра]] [[1947]], [[Иза|с. Иза]], [[Закарпатска область]], [[Украинска ССР|УССР]]) — [[Русины|карпаторусиньскый]] [[Православна церьков|православный]] [[священик]], віроносник и [[общественый дїятель]]. Тутешно чтимый сятый [[УПЦ|Украинськов Православнов Церковью]], чтується як преподобный Алексій, карпаторусьскый сповідник. {{Стыржень}} hnpgx1lypiro043xilkorys358qf8kl Копачі 0 22682 168076 153760 2026-08-04T11:48:27Z Rue323 31002 168076 wikitext text/x-wiki '''Копачі́''' ([[Російскый язык|рус]]. Копачи) ([[Україньскый язык|укр]]. Копачі) ([[Польскый язык|поль]]. Kopaczi) ([[Білоруськый язык|біл]]. Капачы) ([[Поліщуцькый язык|пол]]. Копачи) — бывшоє [[село]] у [[Иванковськый район|Иванковському районови]], [[Киёвська область|Киёвської области]], [[Україна|Украйины]]. Удселено у [[1986]] році. {{НП|оригинальное название=Копачі, Копачи, Kopaczi, Капачы|первое упоминание=1685|прежние имена=Копачи, Kopaczi|этнохороним=Копачане|климат=Умірено континенталный}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1685]]. році. Бурно розвивало ся у [[1980-ы|1980-ых]], сперед аваріёв у [[Село|селі]] было 1114 людий. Пӱсля [[Чорнобыльська катастрофа|аварії на ЧАЕС]] [[26. апріль|26. апріля]] [[1986]] [[село]] было силно знехареноє, ліквідовато путём повного знищіня и спеціално засыпаноє землёв. Лежить у 10-кілометровӱв [[Чорнобыльска зона удчуджіня|зоні удчуждіня ЧАЕС]]. У сись час територія незаселена (при експедиції [[Самоселы|самоселӱв]] не уявили). Село стало любимым містом разных [[Быдла|быдел]]. Жытельӱв Копачӱв переселили у [[село]] [[Лехнӯвка (Броварськый район)|Лехнӱвка]] Броварського района. Територія [[Село|села]] згоріла пуд час [[Хащові пожары у Чорнобыльскӱв зоні у апрілёви 2020|хащовых пожарӱв у Чорнобыльскӱв зоні у апрілёви 2020]].<ref name="n1">{{Cite web |url=https://tsn.ua/ukrayina/scho-znischiv-vogon-yaki-naslidki-kudi-distalosya-zabrudnene-povitrya-use-pro-pozhezhu-u-chornobilskiy-zoni-1530108.html |title=Пожежа у Чорнобилі: що знищив вогонь, рівень радіації і які загрози для людей на 17 квітня |publisher=TCH.ua |author= |date=17 квітня 2020 |access-date= |language= |archivedate=21 квітня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200421040245/https://tsn.ua/ukrayina/scho-znischiv-vogon-yaki-naslidki-kudi-distalosya-zabrudnene-povitrya-use-pro-pozhezhu-u-chornobilskiy-zoni-1530108.html }}</ref> == Ґалерія == === Дітьськый садик === <gallery> Файл:2013-05-24_Tschernobyl_-_Kopatschi_-_5728.jpg Файл:2013-05-24_Tschernobyl_-_Kopatschi_-_5726.jpg Файл:Chernobyl_Exclusion_Zone.jpg Файл:Černobyl,_40.jpg Файл:Kopachi_3_Wikiexpedition_2013.JPG Файл:2013-05-24_Tschernobyl_-_Kopatschi_-_5740.jpg Файл:2013-05-24_Tschernobyl_-_Kopatschi_-_5757.jpg Файл:Chornobyl_2013VictoriyaSantmatovaDSCN1447.JPG Файл:Kopachi_015.JPG Файл:Вікіекспедиція_в_Чорнобиль_33.JPG Файл:Chernobyl_zone_-_kindergarten2.jpg Файл:Chornobyl_2013VictoriyaSantmatovaDSCN1445.JPG Файл:Kopachi_021.JPG Файл:Kopachi_020.JPG Файл:Остатки_хозяйственных_построек_за_зданием_детского_сада_в_селе_Копачи_Чернобыльского_района.JPG Файл:2013-05-24_Tschernobyl_-_Kopatschi_-_5753.jpg Файл:2013-05-24_Tschernobyl_-_Kopatschi_-_5759.jpg Файл:2013-05-24_Tschernobyl_-_Kopatschi_-_5761.jpg Файл:Kopachi_13.jpg Файл:Тропинка,_ведущая_к_зданию_детского_сада_в_селе_Копачи_Чернобыльского_района.JPG </gallery> === Памнятник === <gallery> Файл:CHERNOBYL_MEMORIAL_UKRAINE_SEP_2013_(10005114266).jpg Файл:Kopachi_-_monument_01.jpg Файл:Kopachi_-_monument_02.jpg Файл:Kopachi_03.jpg Файл:Kopachi_07.jpg </gallery> === Общі фото === <gallery> Файл:Chornobyl_wikiexpedition_51.JPG Файл:Kopachi_16.jpg Файл:Kopachi_8.JPG Файл:Radiation_Chornobyl_Exclusion_Zone.JPG Файл:Kopachi_29.JPG Файл:Kopachi_7.JPG Файл:Kopachi_01.jpg Файл:Vroeger_was_hier_het_dorp_Kopachi.jpg </gallery> == Иппен позерайте == * [[Хащові пожары у Чорнобыльскӱв зоні у апрілёви 2020|Хащові пожары у Чорнобыльскӱв зоні 2020]] == Удкликованя == * [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A036?rdat1=12.06.2012&vf7551=185 Офіційне рішення про зняття села з обліку]{{Dead link|date=квітень 2019}} * http://chernobylpeople.ucoz.ua/publ/chernobylskij_rajon/naselennye_punkty/kuda_pereekhali_zhiteli_ehvakuirovannykh_naselennykh_punktov/18-1-0-112 [Архівовано 26 червня 2012 у WebCite] * [http://chernobylpeople.ucoz.ua/publ/chernobylskij_rajon/chernobylskij_rajon/ischeznuvshie_khramy/17-1-0-93 Исчезнувшие Храмы] [Архівовано 30 грудня 2012 у Wayback Machine.] * {{SgKP|XV_cz.2|118|Kopacze}} * [https://web.archive.org/web/20160308191819/https://splitmaps.com/web#lat=51.35602484&lng=30.12914658&map%5B1%5D%5Blayer%5D=1&map%5B1%5D%5Bzoom%5D=17&map%5B2%5D%5Blayer%5D=2&map%5B2%5D%5Bzoom%5D=12&map%5B3%5D%5Blayer%5D=5&map%5B3%5D%5Bzoom%5D=13 Копачі на мапах в 19 столітті] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Киёвськой области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Бывшы населены пункты]] [[Катеґорія:Заникли 1986]] [[Катеґорія:Основаны 1685]] [[Катеґорія:Населены пункты ЧЗУ]] 51dxo5294hbt4bdlcdbs7e3wgaq476z Діскузія:Йоганн Волфґанґ фон Ґете 1 24792 168053 168045 2026-08-03T12:27:15Z Halajkovič 33393 /* Честуєме думку лінґвістів, або робиме хаос? */ Відповідь 168053 wikitext text/x-wiki == Честуєме думку лінґвістів, або робиме хаос? == Сесь роздїл зачали пряшівскі Русины. Они мають кодіфікованій язык од фаховых лінґвістів. На сторонї 34 Правил (одказ на книгу указав хосновач Галайкович) подано не лем правило, але и прямый текст про наш припад: - ö ся передає буквов е, напр.: Ґeme. Кепн і др. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 08:33, 3 авґуста 2026 (CEST) :Не нашов єм жадный істочник, в котрім бы ся уваджало, же „Goethe“ ся пише як „Ґыте“, або же тота іста літера ö (діґраф oe, [ø]) ся мать записовати інакше як через „e“. Не знам, яка была потреба змінити назву в самій статї на „Ґыте“, а ани не высвітлити прічіну тых кроків (кебы холем быв істочник, не мав бы єм жадны вопросы), але кедь є то поправдї потребно, не буду до того засяговати. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 14:27, 3 авґуста 2026 (CEST) kdfo75fml3uh09wtysd9bwlcp7b1pum 168055 168053 2026-08-03T13:07:18Z Halajkovič 33393 /* Честуєме думку лінґвістів, або робиме хаос? */ Відповідь 168055 wikitext text/x-wiki == Честуєме думку лінґвістів, або робиме хаос? == Сесь роздїл зачали пряшівскі Русины. Они мають кодіфікованій язык од фаховых лінґвістів. На сторонї 34 Правил (одказ на книгу указав хосновач Галайкович) подано не лем правило, але и прямый текст про наш припад: - ö ся передає буквов е, напр.: Ґeme. Кепн і др. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 08:33, 3 авґуста 2026 (CEST) :Не нашов єм жадный істочник, в котрім бы ся уваджало, же „Goethe“ ся пише як „Ґыте“, або же тота іста літера ö (діґраф oe, [ø]) ся мать записовати інакше як через „e“. Не знам, яка была потреба змінити назву в самій статї на „Ґыте“, а ани не высвітлити прічіну тых кроків (кебы холем быв істочник, не мав бы єм жадны вопросы), але кедь є то поправдї потребно, не буду до того засяговати. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 14:27, 3 авґуста 2026 (CEST) ::Хотїв бы-м лем доповнити свій попереднїй коментарь: здає ся, же єм ся мож помыляв. Нашов єм матеріалы (статю Міхаела Мозера; [https://journals.pan.pl/Content/124136/PDF/2022-01-SOR-10-Moser.pdf ст. 151]), в котрых ся розберать ґраматіка Івана Гарайды з року 1941, і праві там ся о тім пише. Уваджать ся, же Гарайда досправды уваджать форму „Гыте“ (Goethe) на 46. сторінцї ґраматікы. Хоць тота форма прямо одпорує ёго властному правилу на 13. сторінцї, де пише: „Не пишеся на початку слова и послѣ слѣдуючихъ звуковъ: к, г, х, ж, ч, ш, щ“. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 15:07, 3 авґуста 2026 (CEST) q1c4ah69v5e6mc0akozphrmfgnmlfoc 168057 168055 2026-08-03T13:38:27Z Igor Kercsa 5504 /* Честуєме думку лінґвістів, або робиме хаос? */ Відповідь 168057 wikitext text/x-wiki == Честуєме думку лінґвістів, або робиме хаос? == Сесь роздїл зачали пряшівскі Русины. Они мають кодіфікованій язык од фаховых лінґвістів. На сторонї 34 Правил (одказ на книгу указав хосновач Галайкович) подано не лем правило, але и прямый текст про наш припад: - ö ся передає буквов е, напр.: Ґeme. Кепн і др. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 08:33, 3 авґуста 2026 (CEST) :Не нашов єм жадный істочник, в котрім бы ся уваджало, же „Goethe“ ся пише як „Ґыте“, або же тота іста літера ö (діґраф oe, [ø]) ся мать записовати інакше як через „e“. Не знам, яка была потреба змінити назву в самій статї на „Ґыте“, а ани не высвітлити прічіну тых кроків (кебы холем быв істочник, не мав бы єм жадны вопросы), але кедь є то поправдї потребно, не буду до того засяговати. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 14:27, 3 авґуста 2026 (CEST) ::Хотїв бы-м лем доповнити свій попереднїй коментарь: здає ся, же єм ся мож помыляв. Нашов єм матеріалы (статю Міхаела Мозера; [https://journals.pan.pl/Content/124136/PDF/2022-01-SOR-10-Moser.pdf ст. 151]), в котрых ся розберать ґраматіка Івана Гарайды з року 1941, і праві там ся о тім пише. Уваджать ся, же Гарайда досправды уваджать форму „Гыте“ (Goethe) на 46. сторінцї ґраматікы. Хоць тота форма прямо одпорує ёго властному правилу на 13. сторінцї, де пише: „Не пишеся на початку слова и послѣ слѣдуючихъ звуковъ: к, г, х, ж, ч, ш, щ“. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 15:07, 3 авґуста 2026 (CEST) :::Тото правда, але и Гарайда годен ся быв помылити даколи (там му ишло лем о то, же Гете не змѣнять ся: Гетея, Гетею). Але на Подк. Руси суть ай иншы примѣры. Напр. познатый выдаватель [[Юлий Фелдеши]], {{ref-cs}} Julius Földessy, {{ref-hu}} Földessy Gyula, нигда ся не писав Фылдеши. А быв тѣсно звязаный з литературов. И доднесь маме вельо людей з тым призвиском, а не знам, жебы ся дакотрый писав Фылдеши. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 15:38, 3 авґуста 2026 (CEST) qfi6xz1un34ahe95sirmnej7v932rm5 168062 168057 2026-08-03T15:09:37Z Halajkovič 33393 /* Честуєме думку лінґвістів, або робиме хаос? */ Відповідь 168062 wikitext text/x-wiki == Честуєме думку лінґвістів, або робиме хаос? == Сесь роздїл зачали пряшівскі Русины. Они мають кодіфікованій язык од фаховых лінґвістів. На сторонї 34 Правил (одказ на книгу указав хосновач Галайкович) подано не лем правило, але и прямый текст про наш припад: - ö ся передає буквов е, напр.: Ґeme. Кепн і др. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 08:33, 3 авґуста 2026 (CEST) :Не нашов єм жадный істочник, в котрім бы ся уваджало, же „Goethe“ ся пише як „Ґыте“, або же тота іста літера ö (діґраф oe, [ø]) ся мать записовати інакше як через „e“. Не знам, яка была потреба змінити назву в самій статї на „Ґыте“, а ани не высвітлити прічіну тых кроків (кебы холем быв істочник, не мав бы єм жадны вопросы), але кедь є то поправдї потребно, не буду до того засяговати. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 14:27, 3 авґуста 2026 (CEST) ::Хотїв бы-м лем доповнити свій попереднїй коментарь: здає ся, же єм ся мож помыляв. Нашов єм матеріалы (статю Міхаела Мозера; [https://journals.pan.pl/Content/124136/PDF/2022-01-SOR-10-Moser.pdf ст. 151]), в котрых ся розберать ґраматіка Івана Гарайды з року 1941, і праві там ся о тім пише. Уваджать ся, же Гарайда досправды уваджать форму „Гыте“ (Goethe) на 46. сторінцї ґраматікы. Хоць тота форма прямо одпорує ёго властному правилу на 13. сторінцї, де пише: „Не пишеся на початку слова и послѣ слѣдуючихъ звуковъ: к, г, х, ж, ч, ш, щ“. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 15:07, 3 авґуста 2026 (CEST) :::Тото правда, але и Гарайда годен ся быв помылити даколи (там му ишло лем о то, же Гете не змѣнять ся: Гетея, Гетею). Але на Подк. Руси суть ай иншы примѣры. Напр. познатый выдаватель [[Юлий Фелдеши]], {{ref-cs}} Julius Földessy, {{ref-hu}} Földessy Gyula, нигда ся не писав Фылдеши. А быв тѣсно звязаный з литературов. И доднесь маме вельо людей з тым призвиском, а не знам, жебы ся дакотрый писав Фылдеши. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 15:38, 3 авґуста 2026 (CEST) ::::Но, в тім припадї уж не знам, думам, же хоснователь Filpdot знать, што найлїпше=) [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:09, 3 авґуста 2026 (CEST) mmx3fhcnvy4q8arufp65z6j7umeoval Вермахт 0 24793 168051 2026-08-03T12:22:37Z Gazdadev 36573 Стаття додана, додана основна інформація - утворення тай кониць Вермахта. 168051 wikitext text/x-wiki '''Ве́рмахт''' - (уд [[Нїмецькый язык|нім]]. Wehr - оборона, [[Нїмецькый язык|нім]]. Macht - сила. Wehrmacht) - збройнї силы [[Націстічне Нїмецько|нацистської Німеччины]], што еґзіштували упродовж 1935-1945 рокӱв. Вермахт было утворено 16 [[Марец|марца]] 1935 году. Базов для утворення тай розгортування збройных сил став [[Рейхсвер]], переименованый пїсля ввода общої [[Воєнна зобов'язаность|воєнної зобов'язаности]]. Вермахт складався із [[Сухопутні войска|Сухопутных войск]], [[Воєнно-воздушні силы|Воєнно-воздушных сил]] ([[Люфтваффе]]) тай [[Воєнно-морськый флот|Воєнно-морського флота]] ([[Кріґсмаріне]]). <ref>Переведено із украйинської Вікіпедії - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82</ref> [Туйка місто пуд гербы і прапор, додастся пізніше]<ref>Почти всьо із украйинської Вікіпедії - <nowiki>https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82</nowiki></ref> Офіційно '''Вермахт''' было розпущено законом Контрольної рады союзникӱв №34 уд 20 [[Авґуст|авґуста]] 1946 году. Збройнї силы [[Нїмецько|Федеративної республікы Німеччины]], якї были утворенї 1955 году дӱстали назву [[Бундесвер]].<ref>Переведено із украйинської Вікіпедії - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82</ref> 6q7ak0xstmze263f2mvkdab6i5f9z4p 168052 168051 2026-08-03T12:25:34Z Gazdadev 36573 /* */ Нормально структуровано жерела (жрїдла) 168052 wikitext text/x-wiki '''Ве́рмахт''' - (уд [[Нїмецькый язык|нім]]. Wehr - оборона, [[Нїмецькый язык|нім]]. Macht - сила. Wehrmacht) - збройнї силы [[Націстічне Нїмецько|нацистської Німеччины]], што еґзіштували упродовж 1935-1945 рокӱв. Вермахт было утворено 16 [[Марец|марца]] 1935 году. Базов для утворення тай розгортування збройных сил став [[Рейхсвер]], переименованый пїсля ввода общої [[Воєнна зобов'язаность|воєнної зобов'язаности]]. Вермахт складався із [[Сухопутні войска|Сухопутных войск]], [[Воєнно-воздушні силы|Воєнно-воздушных сил]] ([[Люфтваффе]]) тай [[Воєнно-морськый флот|Воєнно-морського флота]] ([[Кріґсмаріне]]). <ref>Переведено із украйинської Вікіпедії - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82</ref> [Туйка місто пуд гербы і прапор, додастся пізніше]<ref>Почти всьо із украйинської Вікіпедії - <nowiki>https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82</nowiki></ref> Офіційно '''Вермахт''' было розпущено законом Контрольної рады союзникӱв №34 уд 20 [[Авґуст|авґуста]] 1946 году. Збройнї силы [[Нїмецько|Федеративної республікы Німеччины]], якї были утворенї 1955 году дӱстали назву [[Бундесвер]]. == Жерела (жрїдла) == <ref>Переведено із украйинської Вікіпедії - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82</ref> kewebpxo141jrs0qma3zgyk2cbu5kih 168058 168052 2026-08-03T14:17:28Z Gazdadev 36573 Додано неповну історїю выникнення (повна буде мало пїзнїше) тай управлено єнну граматичну помилку 168058 wikitext text/x-wiki '''Ве́рмахт''' - (уд [[Нїмецькый язык|нім]]. Wehr - оборона, [[Нїмецькый язык|нім]]. Macht - сила. Wehrmacht) - збройнї силы [[Націстічне Нїмецько|нацистської Німеччины]], што еґзіштували упродовж 1935-1945 рокӱв. Вермахт было утворено 16 [[Марец|марца]] 1935 году. Базов для утворення тай розгортування збройных сил став [[Рейхсвер]], переименованый пїсля ввода общої [[Воєнна зобов'язаность|воєнної зобов'язаности]]. Вермахт складався із [[Сухопутні войска|Сухопутных войск]], [[Воєнно-воздушні силы|Воєнно-воздушных сил]] ([[Люфтваффе]]) тай [[Воєнно-морськый флот|Воєнно-морського флота]] ([[Кріґсмаріне]]). <ref>Переведено із украйинської Вікіпедії - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82</ref> [Туйка місто пуд гербы і прапор, додастся пізніше]<ref>Почти всьо із украйинської Вікіпедії - <nowiki>https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82</nowiki></ref> Офіційно '''Вермахт''' было розпущено законом Контрольної рады союзникӱв №34 уд 20 [[Авґуст|авґуста]] 1946 году. Збройнї силы [[Нїмецько|Федеративної республікы Німеччины]], якї были учининї 1955 году дӱстали назву [[Бундесвер]]. == Історія выникнення == Після [[Перша світова война|Первої свїтової войны]] тай [[Комп'єнськоє перемир'я|Комп'єнського перемир'я]] 11 листопада 1918 году регулярні збройнії силы [[Нїмецько|Німеччины]] были розпущинї тай дӱстали назву Friedensheer (уд [[Нїмецькый язык|нім]]. Армія миру). Айбо уже у [[Марец|марцови]] 1919 быв прийнятый [[закон]], якый передбачав учинення переходных збройных сил на путьови удновлення регулярної армїї. Умовы [[Версайскый договор|Версальського договора]] забороняли учинення великої армїї, учинення воєнно-воздушных сил, танковых войськ тай тяжкої артилерії. Также быв заборониный призов уд армїї. Попри значноє обмеження умовами сього договора, 23 марца 1921 году были учиненї новї збройнї силы Нїмеччины - [[Рейхсвер]] ([[Нїмецькый язык|нім]]. Reichswehr). Числинӱсть [[Рейхсвер|Рейхсвера]] не мала была пиривищувати 100 000 сухопутных воякӱв тай 15 000 морськых == Жерела (жрїдла) == <ref>Переведено із украйинської Вікіпедії - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82</ref> apco25b9ox70wvek4j3o4dlq4pisfgt 168060 168058 2026-08-03T14:38:01Z Halajkovič 33393 +приданя жрїдел і мале коректованя 168060 wikitext text/x-wiki <!-- Туйка місто пуд інфобокс (гербы і прапор, додастся пізніше) --> '''Ве́рмахт''' (уд {{lang-de|2|Wehr}} — оборона, ''Macht'' — сила; ''Wehrmacht'') — збройнї силы [[Націстічне Нїмецько|нацистської Німеччины]], што еґзіштували упродовж 1935—1945 рокӱв. Вермахт было утворено 16 [[Марец|марца]] 1935 году.<ref>Müller, Rolf-Dieter. ''The Wehrmacht: The German Army in World War II, 1939-1945''. Oxford: Oxford University Press, 2008. ISBN 978-0199217152.</ref> Базов для утворення тай розгортування збройных сил став [[Рейхсвер]], переименованый пїсля ввода общої [[Воєнна зобов'язаность|воєнної зобов'язаности]]. Вермахт складався із [[Сухопутні войска|Сухопутных войск]], [[Воєнно-воздушні силы|Воєнно-воздушных сил]] ([[Люфтваффе]]) тай [[Воєнно-морськый флот|Воєнно-морського флота]] ([[Кріґсмаріне]]). Офіційно '''Вермахт''' было розпущено законом Контрольної рады союзникӱв №34 уд 20 [[Авґуст|авґуста]] 1946 году.<ref>Allied Control Authority Control Council Law No. 34: Dissolution of the Wehrmacht (20 August 1946).</ref> Збройнї силы [[Нїмецько|Федеративної республікы Німеччины]], якї были учининї 1955 году дӱстали назву [[Бундесвер]]. == Історія выникнення == Після [[Перша світова война|Первої свїтової войны]] тай [[Комп'єнськоє перемир'я|Комп'єнського перемир'я]] 11 листопада 1918 году регулярні збройнії силы [[Нїмецько|Німеччины]] были розпущинї тай дӱстали назву ''Friedensheer'' (уд [[Нїмецькый язык|нім.]] — Армія миру). Айбо уже у [[Марец|марцови]] 1919 быв прийнятый [[закон]], якый передбачав учинення переходных збройных сил на путьови удновлення регулярної армїї. Умовы [[Версайскый договор|Версальського договора]] забороняли учинення великої армїї, учинення воєнно-воздушных сил, танковых войськ тай тяжкої артилерії.<ref>Corum, James S. ''The Roots of Blitzkrieg: Hans von Seeckt and German Military Reform''. University Press of Kansas, 1992. ISBN 978-0700605415.</ref> Также быв заборониный призов уд армїї. Попри значноє обмеження умовами сього договора, 23 марца 1921 году были учиненї новї збройнї силы Нїмеччины - [[Рейхсвер]] ([[Нїмецькый язык|нім.]] ''Reichswehr''). Числинӱсть [[Рейхсвер|Рейхсвера]] не мала была пиривищувати 100 000 сухопутных воякӱв тай 15 000 морськых. == Жерела (жрїдла) == {{референції}} ky7fp4zss1eo617yjtpmzab0fycdhr6 168067 168060 2026-08-03T17:10:31Z Gazdadev 36573 /* Історія выникнення */ Мнов, остаточно доповнено історїю выникнення 168067 wikitext text/x-wiki <!-- Туйка місто пуд інфобокс (гербы і прапор, додастся пізніше) --> '''Ве́рмахт''' (уд {{lang-de|2|Wehr}} — оборона, ''Macht'' — сила; ''Wehrmacht'') — збройнї силы [[Націстічне Нїмецько|нацистської Німеччины]], што еґзіштували упродовж 1935—1945 рокӱв. Вермахт было утворено 16 [[Марец|марца]] 1935 году.<ref>Müller, Rolf-Dieter. ''The Wehrmacht: The German Army in World War II, 1939-1945''. Oxford: Oxford University Press, 2008. ISBN 978-0199217152.</ref> Базов для утворення тай розгортування збройных сил став [[Рейхсвер]], переименованый пїсля ввода общої [[Воєнна зобов'язаность|воєнної зобов'язаности]]. Вермахт складався із [[Сухопутні войска|Сухопутных войск]], [[Воєнно-воздушні силы|Воєнно-воздушных сил]] ([[Люфтваффе]]) тай [[Воєнно-морськый флот|Воєнно-морського флота]] ([[Кріґсмаріне]]). Офіційно '''Вермахт''' было розпущено законом Контрольної рады союзникӱв №34 уд 20 [[Авґуст|авґуста]] 1946 году.<ref>Allied Control Authority Control Council Law No. 34: Dissolution of the Wehrmacht (20 August 1946).</ref> Збройнї силы [[Нїмецько|Федеративної республікы Німеччины]], якї были учининї 1955 году дӱстали назву [[Бундесвер]]. == Історія выникнення == Після [[Перша світова война|Первої свїтової войны]] тай [[Комп'єнськоє перемир'я|Комп'єнського перемир'я]] 11 листопада 1918 году регулярні збройнії силы [[Нїмецько|Німеччины]] были розпущинї тай дӱстали назву ''Friedensheer'' (уд [[Нїмецькый язык|нім.]] — Армія миру). Айбо уже у [[Марец|марцови]] 1919 быв прийнятый [[закон]], якый передбачав учинення переходных збройных сил на путьови удновлення регулярної армїї. Умовы [[Версайскый договор|Версальського договора]] забороняли учинення великої армїї, учинення воєнно-воздушных сил, танковых войськ тай тяжкої артилерії.<ref>Corum, James S. ''The Roots of Blitzkrieg: Hans von Seeckt and German Military Reform''. University Press of Kansas, 1992. ISBN 978-0700605415.</ref> Также быв заборониный призов уд армїї. Попри значноє обмеження умовами сього договора, 23 марца 1921 году были учиненї новї збройнї силы Нїмеччины - [[Рейхсвер]] ([[Нїмецькый язык|нім.]] ''Reichswehr''). Числинӱсть [[Рейхсвер|Рейхсвера]] не мала была пиривищувати 100 000 сухопутных воякӱв тай 15 000 морськых. Значнї змїны у структурі збройных сил удбылися кой уд владї прийшов [[Адолф Гітлер|Адольф Гітлер]] і 2 авґуста 1934 году пїсля смиртї [[Пауль фон Гінденбурґ|призидента Ґінденбурґа]] офіційно став головнокомандувачом збройными силами [[Країна|країны]]. Хоть [[Нїмецько|Нїмеччина]] і раньше активно удосконалювала свою [[Армїя|армїю]] из помоцьов СССР, приход [[Адолф Гітлер|Гітлера]] уд керівництвови збройными силами позначив новоє збїльшення армії тай удновлення воєнного призыва 16 марца 1935 году. Уже 16 марца 1935 году было офіційно учинено '''Вермахт''', і почато його увеличення усупереч [[Версайскый договор|Версальському миру]]. Емблемов новоі армїї быв убраный [[балкенройц]] ([[Нїмецькый язык|нім]]. Balkenkreuz), якый активно хосновали на самальотах і [[Танк|танках]] пуд час прошлої войны. == Жерела (жрїдла) == {{референції}} 0su3zvjc3couy7qndjeq844ls5r8vn1 168068 168067 2026-08-03T17:58:23Z Gazdadev 36573 Додано групу Командувачі 168068 wikitext text/x-wiki <!-- Туйка місто пуд інфобокс (гербы і прапор, додастся пізніше) но ци фрац, закоментував--> '''Ве́рмахт''' (уд {{lang-de|2|Wehr}} — оборона, ''Macht'' — сила; ''Wehrmacht'') — збройнї силы [[Націстічне Нїмецько|нацистської Німеччины]], што еґзіштували упродовж 1935—1945 рокӱв. Вермахт было утворено 16 [[Марец|марца]] 1935 году.<ref>Müller, Rolf-Dieter. ''The Wehrmacht: The German Army in World War II, 1939-1945''. Oxford: Oxford University Press, 2008. ISBN 978-0199217152.</ref> Базов для утворення тай розгортування збройных сил став [[Рейхсвер]], переименованый пїсля ввода общої [[Воєнна зобов'язаность|воєнної зобов'язаности]]. Вермахт складався із [[Сухопутні войска|Сухопутных войск]], [[Воєнно-воздушні силы|Воєнно-воздушных сил]] ([[Люфтваффе]]) тай [[Воєнно-морськый флот|Воєнно-морського флота]] ([[Кріґсмаріне]]). Офіційно '''Вермахт''' было розпущено законом Контрольної рады союзникӱв №34 уд 20 [[Авґуст|авґуста]] 1946 году.<ref>Allied Control Authority Control Council Law No. 34: Dissolution of the Wehrmacht (20 August 1946).</ref> Збройнї силы [[Нїмецько|Федеративної республікы Німеччины]], якї были учининї 1955 году дӱстали назву [[Бундесвер]]. == Історія выникнення == Після [[Перша світова война|Первої свїтової войны]] тай [[Комп'єнськоє перемир'я|Комп'єнського перемир'я]] 11 листопада 1918 году регулярні збройнії силы [[Нїмецько|Німеччины]] были розпущинї тай дӱстали назву ''Friedensheer'' (уд [[Нїмецькый язык|нім.]] — Армія миру). Айбо уже у [[Марец|марцови]] 1919 быв прийнятый [[закон]], якый передбачав учинення переходных збройных сил на путьови удновлення регулярної армїї. Умовы [[Версайскый договор|Версальського договора]] забороняли учинення великої армїї, учинення воєнно-воздушных сил, танковых войськ тай тяжкої артилерії.<ref>Corum, James S. ''The Roots of Blitzkrieg: Hans von Seeckt and German Military Reform''. University Press of Kansas, 1992. ISBN 978-0700605415.</ref> Также быв заборониный призов уд армїї. Попри значноє обмеження умовами сього договора, 23 марца 1921 году были учиненї новї збройнї силы Нїмеччины - [[Рейхсвер]] ([[Нїмецькый язык|нім.]] ''Reichswehr''). Числинӱсть [[Рейхсвер|Рейхсвера]] не мала была пиривищувати 100 000 сухопутных воякӱв тай 15 000 морськых. Значнї змїны у структурі збройных сил удбылися кой уд владї прийшов [[Адолф Гітлер|Адольф Гітлер]] і 2 авґуста 1934 году пїсля смиртї [[Пауль фон Гінденбурґ|призидента Ґінденбурґа]] офіційно став головнокомандувачом збройными силами [[Країна|країны]]. Хоть [[Нїмецько|Нїмеччина]] і раньше активно удосконалювала свою [[Армїя|армїю]] из помоцьов СССР, приход [[Адолф Гітлер|Гітлера]] уд керівництвови збройными силами позначив новоє збїльшення армії тай удновлення воєнного призыва 16 марца 1935 году. Уже 16 марца 1935 году было офіційно учинено '''Вермахт''', і почато його увеличення усупереч [[Версайскый договор|Версальському миру]]. Емблемов новоі армїї быв убраный [[балкенройц]] ([[Нїмецькый язык|нім]]. Balkenkreuz), якый активно хосновали на самальотах і [[Танк|танках]] пуд час прошлої войны. == Командувачї == * [[Адолф Гітлер|Адольф Гітлер]] - головнокомандувач * [[Вільгельм Кейтель]] * [[Альфред Йодль]] * [[Вальтер фон Браухіч]] * [[Герман Герінг]] * [[Еріх Редер]] * [[Карл Деніц]] * [[Еріх фон Манштейн]] * [[Ервін Роммель]] * [[Герд фон Рундштедт]] * [[Гейнц Гудериан|Гейнц Гудеріан]] * [[Франц Гальдер]] * [[Федор фон Бок]] * [[Вільгельм фон Леєб]] * [[Вальтер фон Райхенау]] == Жерела (жрїдла) == {{референції}} pwsfkfvynbgmuktou9xcmczcj926s6l 168070 168068 2026-08-03T19:41:05Z Gazdadev 36573 Додано прапор Вермахта тай балкенройц 168070 wikitext text/x-wiki <!-- Туйка місто пуд інфобокс (гербы і прапор, додастся пізніше) но ци фрац, закоментував--> '''Ве́рмахт''' (уд {{lang-de|2|Wehr}} — оборона, ''Macht'' — сила; ''Wehrmacht'') — збройнї силы [[Націстічне Нїмецько|нацистської Німеччины]], што еґзіштували упродовж 1935—1945 рокӱв. Вермахт было утворено 16 [[Марец|марца]] 1935 году.<ref>Müller, Rolf-Dieter. ''The Wehrmacht: The German Army in World War II, 1939-1945''. Oxford: Oxford University Press, 2008. ISBN 978-0199217152.</ref> Базов для утворення тай розгортування збройных сил став [[Рейхсвер]], переименованый пїсля ввода общої [[Воєнна зобов'язаность|воєнної зобов'язаности]]. Вермахт складався із [[Сухопутні войска|Сухопутных войск]], [[Воєнно-воздушні силы|Воєнно-воздушных сил]] ([[Люфтваффе]]) тай [[Воєнно-морськый флот|Воєнно-морського флота]] ([[Кріґсмаріне]]) [[File:War ensign of Germany (1938–1945).svg|thumb|{{center| Бойовый прапор Вермахта}} ]] [[File:Balkenkreuz.svg|thumb|{{center|Тактичный ідентифікаційный знак Вермахта}} ]] Офіційно '''Вермахт''' было розпущено законом Контрольної рады союзникӱв №34 уд 20 [[Авґуст|авґуста]] 1946 году.<ref>Allied Control Authority Control Council Law No. 34: Dissolution of the Wehrmacht (20 August 1946).</ref> Збройнї силы [[Нїмецько|Федеративної республікы Німеччины]], якї были учининї 1955 году дӱстали назву [[Бундесвер]]. == Історія выникнення == Після [[Перша світова война|Первої свїтової войны]] тай [[Комп'єнськоє перемир'я|Комп'єнського перемир'я]] 11 листопада 1918 году регулярні збройнії силы [[Нїмецько|Німеччины]] были розпущинї тай дӱстали назву ''Friedensheer'' (уд [[Нїмецькый язык|нім.]] — Армія миру). Айбо уже у [[Марец|марцови]] 1919 быв прийнятый [[закон]], якый передбачав учинення переходных збройных сил на путьови удновлення регулярної армїї. Умовы [[Версайскый договор|Версальського договора]] забороняли учинення великої армїї, учинення воєнно-воздушных сил, танковых войськ тай тяжкої артилерії.<ref>Corum, James S. ''The Roots of Blitzkrieg: Hans von Seeckt and German Military Reform''. University Press of Kansas, 1992. ISBN 978-0700605415.</ref> Также быв заборониный призов уд армїї. Попри значноє обмеження умовами сього договора, 23 марца 1921 году были учиненї новї збройнї силы Нїмеччины - [[Рейхсвер]] ([[Нїмецькый язык|нім.]] ''Reichswehr''). Числинӱсть [[Рейхсвер|Рейхсвера]] не мала была пиривищувати 100 000 сухопутных воякӱв тай 15 000 морськых. Значнї змїны у структурі збройных сил удбылися кой уд владї прийшов [[Адолф Гітлер|Адольф Гітлер]] і 2 авґуста 1934 году пїсля смиртї [[Пауль фон Гінденбурґ|призидента Ґінденбурґа]] офіційно став головнокомандувачом збройными силами [[Країна|країны]]. Хоть [[Нїмецько|Нїмеччина]] і раньше активно удосконалювала свою [[Армїя|армїю]] из помоцьов СССР, приход [[Адолф Гітлер|Гітлера]] уд керівництвови збройными силами позначив новоє збїльшення армії тай удновлення воєнного призыва 16 марца 1935 году. Уже 16 марца 1935 году было офіційно учинено '''Вермахт''', і почато його увеличення усупереч [[Версайскый договор|Версальському миру]]. Емблемов новоі армїї быв убраный [[балкенройц]] ([[Нїмецькый язык|нім]]. Balkenkreuz), якый активно хосновали на самальотах і [[Танк|танках]] пуд час прошлої войны. == Командувачї == * [[Адолф Гітлер|Адольф Гітлер]] - головнокомандувач * [[Вільгельм Кейтель]] * [[Альфред Йодль]] * [[Вальтер фон Браухіч]] * [[Герман Герінг]] * [[Еріх Редер]] * [[Карл Деніц]] * [[Еріх фон Манштейн]] * [[Ервін Роммель]] * [[Герд фон Рундштедт]] * [[Гейнц Гудериан|Гейнц Гудеріан]] * [[Франц Гальдер]] * [[Федор фон Бок]] * [[Вільгельм фон Леєб]] * [[Вальтер фон Райхенау]] == Жерела (жрїдла) == {{референції}} javxzi89vymj77r9k0hiq8yxo8pznir Діскузія:Вермахт 1 24794 168056 2026-08-03T13:35:38Z Halajkovič 33393 /* Поміч зо жрїдлами */ нова секція 168056 wikitext text/x-wiki == Поміч зо жрїдлами == Добрый день/вечур, важеный @[[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]], кедь мате інтерес, можу вам помочі з оформлїнём жрїдел. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 15:35, 3 авґуста 2026 (CEST) 97sujlcfeeum3eb8a1pmen6454vwaxn 168059 168056 2026-08-03T14:21:25Z Gazdadev 36573 /* Поміч зо жрїдлами */ Відповідь 168059 wikitext text/x-wiki == Поміч зо жрїдлами == Добрый день/вечур, важеный @[[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]], кедь мате інтерес, можу вам помочі з оформлїнём жрїдел. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 15:35, 3 авґуста 2026 (CEST) :Бажау кріпкого. Айно, маву інтерес. Иппен зпомнивим ош маву '''книгу за гітлера''' та мош її у жерело вписати. Кіть маєте якісь свої хорошї жерела та додайте бо із жерелами у мене туго [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 16:21, 3 авґуста 2026 (CEST) r0y2p6s37v0vef910vtsroskepla3r2 Тoсірo Міфунe 0 24795 168074 2026-08-04T10:30:49Z Igor Kercsa 5504 Igor Kercsa переменовав сторінку [[Тoсірo Міфунe]] на [[Тoшірo Міфунe]]: Назва з помилкою 168074 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Тoшірo Міфунe]] t7fe48mvh9pwvv4ulaufkkevgt97tvt