Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.13 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 40 168089 118528 2026-08-04T13:37:37Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168089 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''1. апріля''' (Перше апріля) — 91. [[день]] рока (92. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|274}}. == Святкы, славности == * [[Дурный апрѣль]] * [[Одеса]], [[Гуморина]]; == Подѣи == * [[1899]] — в [[Оломоуц]]у зачав ходити [[трамвай]]. == Уродили ся == * [[1809]] — [[Николай Гоголь|Николай Васильевіч Гоголь]], російскый прозаік, драматік, поет. * [[1815]] — [[Отто фон Бісмарк]], першый міністер Пруска (1862–1890) і першый в рядї нїмецькых канцлерів (1871–1890). * [[1861]] — [[Ириней Легеза|Ириней Леге́за]], русинскый писатель, сполоченскый дѣятель, организатор кооперации, [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкый]] священник. * [[1876]] — [[Розалия Самойловна Землячка]], российска [[Револуция|революционарька]], [[СССР|совѣтска]] партийна и державна функционарька, организаторка червеного терора * [[1920]] — [[Тoшірo Міфунe]], [[филм]]овый [[актер]]. == Умерли == {{Commons|April 1}} 1bf9yhkdpiidvhh93afqncvn65wk3lh 0 74 168099 130924 2026-08-04T15:21:40Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168099 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''14. юл''' — 195. [[день]] рока (196. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|170}}. == Подѣи == * [[1984]] — на парламентьскых вольбах у [[Новый Зеланд|Новім Зеландї]] [[премєр-міністр Нового Зеланду|премєр]] [[Роберт Малдун]] терпить тяжку поражку од [[Девід Лонґі|Девіда Лонґі]], лідра лейборістів. == Уродили ся == * [[1918]] — [[Інґмар Берґман]], шведьскый філмовый і театровый режісер, писатель і драматік. * [[1939]] — [[Карел Готт]], [[Чехия|чешскый]] [[Співак|спѣвак]], филмовый [[актер]], аматерскый [[малярь]]. * [[1950]] — [[Иштван Удвари]], мадярскый [[славистика|слависта]] и [[педагог]]. * [[1988]] — [[Конор Макґреґор]], ірьскый борець змішаных боёвых, умень, котрый выступає ай в професіоналному боксу == Умерли == * [[1968]] — [[Константин Паустовскый]], русскый [[СССР|совѣтскый]] [[писатель]] и [[новинарь]]. * [[2020]] — [[Милан Шашик]], [[епископ]] [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачовской грекокатолицкой епархии]]. {{Commons|July 14}} 1m66gjlzawrw3ya8ljylusnpz7zgqer 0 194 168090 132987 2026-08-04T13:41:31Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168090 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1920}} {{Рік ся зачінав|1920}} == Подѣи == * [[10. януар]] — взникла [[Лига Народох]], попередник [[ОЗН]]. * [[29. фебруар]] — схвалена Конштитучна листина [[Чеськословеньско|Чехословацкой републикы]], в котрой была и клаузула о автономии [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]]. * [[20. апріль|20. апрѣль]] — [[Генералный штатут про Подкарпатску Русь]] заряджѣньом ч. 356 Зберкы законох и заряджѣнь [[Чеськословеньско|Чехословацкой републикы]] достав повну правну силу. * [[16. май]] — [[Папа Бенедикт XV.]] в [[Базилика Святого Петра|Базилицѣ Святого Петра]] в [[Рим]]ѣ канонизовав [[Яна з Арку|Яну з Арку]], звану Дѣва орлеанска, французску бойовничку против Англичан, спалену на ватрѣ. * [[4. юн]] — подписаный [[Трианонскый мирный договор]] == Уродили ся == * [[12. фебруар]] — [[Семен Панько]], подкарпатскый [[поет]], [[проза]]ик, [[перекладатель]], [[новинарь]]. * [[20. фебруар]] — [[Йосиф Архий]], [[педагог]], подкарпатскый [[поет]]. * [[1. апріль]] — [[Тoшірo Міфунe]], [[филм]]овый [[актер]]. * [[18. май]] — [[Карол Йозеф Войтыла]], будучый [[Папа Йоанн Павел II.]] * [[15. октобер]] — [[Иван Комловший]] — учітель, писатель, публіцист, краєвед. * [[2. новембер]] — [[Михал Шмайда]] — писатель, фолклоріста, културно-освітный діятель. * [[3. новембер]] — [[Димитрий Вакаров]], [[Подкарпатска Русь|подкарпатскый]] [[Русскый язык|русскоязычный]] [[поет]] * [[11. децембер]] — [[Василь Гомоннай]], [[педагог]], [[професор]], доктор педагогичных наук, заслуженый учитель Украины. * [[24. децембер]] — [[Йиржи Ганзелка]], [[Чехы|чешскый]] путователь, [[писатель]], [[новинарь]], сценариста и филмарь. == Умерли == * [[25. септембер]] — [[Юрий Калман Жаткович]] — [[священик]], [[историк]], [[писатель]], [[етнограф]], [[товмач]] {{Commons|1920}} 5lvc39k38rmv1lyzmp3rhnn4ttvbk7r 0 212 168096 134028 2026-08-04T14:12:54Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168096 wikitext text/x-wiki {{TOCright}} {{Навіґація про рокы|1944}} {{Рік ся зачінав|1944}} == Подѣи == * [[24. септембер]] - Посвящіня у єпіскопы о.[[Теодор Ромжа|Теодора Ромжы]]. * [[12. октобер]] — Червена армада добыла [[Буковець (Межгорскый район)|Буковець]] [[Межгорскый район|Межгорского округу]]. * [[19. октобер]] — Червена армада добыла [[Буковець (Воловецкый район)|Буковець]] [[Воловецкый район|Воловецкого округу]]. * [[24. октобер]] — Червена армада добыла [[Лохово (Мукачовскый район)|Лохово]] [[Мукачовскый район|Мукачовского округу]], [[Голубине]] [[Свалявскый район|Свалявского округу]], [[Корытняны]] [[Ужгородскый район|Ужгородского округу]]. * [[25. октобер]] — Червена армада добыла [[Бѣлкы (Закарпатска область)|Бѣлкы]]. * [[26. октобер]] — Червена армада добыла [[Ракошино]]. * [[28. октобер]] — Червена Армия выслободила од фашистов вшитку территорию [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]]. * [[1. новембер]] - Умер насильнов смертю єпископ [[Теодор Ромжа]]. == Уродили ся == * [[15. фебруар]] — [[Джохар Дудаєв]], першый презідент Чеченьской републікы Ічкерія. * [[12. май]] — [[Иван Сабадош]], [[ученый]], [[доктор наук|доктор филологичных наук]], [[професор]] [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской народной универзиты]]. * [[13. юл]] — [[Ернев Рубик]], [[вынаходник]], [[скулптор]], [[професор]] [[архитектура|архитектуры]]. * [[4. септембер]] — [[Любиця Баботова]], историк литературы, професорка [[Пряшівска універзіта|Пряшовской универзиты]]. * [[17. септембер]] - [[Ирина Гарді-Ковачевіч]] - поетеса, писателька, редакторка, артістка. * [[9. новембер]] - [[Федор Віцо]] - карікатуріста русиньской народности. == Умерли == * [[3. януар]] — [[Изидор Бѣлак]], [[педагог]], [[фолклор]]иста, [[Публицистика|публициста]], [[етнограф]]. * [[6. юн]] — [[Пол Корню]], [[Французы|французскый]] механик и [[вынаходник]]; пионер авиации; первый во свѣтѣ [[пилот]], што реализовав пилотованый вольный лет на [[геликоптер]]ѣ. * [[14. юн]] — [[Любор Нидерле]], чешскый [[Славистика|слависта]], [[Антропология|антрополог]], [[етнограф]], [[археолог]] и [[Музей|музейник]] * [[13. децембер]] — [[Іван Гарайда]] - лінґвіста, педаґоґ, тлумач, выдаватель, русиньскый освітитель. {{Commons|1944}} ef873oxnnq1xcxgxkvlyzobu54zcawa 0 242 168091 129952 2026-08-04T13:43:40Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168091 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1997}} {{Рік ся зачінав|1997}} == Подѣи == * [[2. апріль|2. апрѣль]] — в [[Москва|Москвѣ]] [[Александр Лукашенко]] и [[Борис Ельцин]] подписали договор о створѣню Союза [[Росія|России]] и [[Білорусь|Бѣлоруси]]. * [[12. октобер]] - в [[Ужгород]]ѣ быв одкрытый памятник [[Александер Духнович|А. Духновичови]], автор — [[Михайло Белень|М. Белень]]. == Уродили ся == == Умерли == * [[13. фебруар]] — [[Ернев Рубик, авиаконштруктер|Ернев Рубик]], [[Мадярщина|мадярскый]] [[конштруктер|авиаконштруктер]], [[вынаходник]], [[пилот]]. * [[19. фебруар]] — Дэн Сяопин — глава Китая, «архитектор китайских реформ» * [[12. юн]] — Булат Шалвович Окуджава — советский поэт-бард. * [[25. юн]] — Жак-Ив Кусто — французский исследователь, изобретатель акваланга. * [[1. авґуст]] — Святослав Теофилович Рихтер — советский и росскийский пианист. * [[21. авґуст]] — Юрий Владимирович Никулин — советский и россиский актёр, клоун * [[5. септембер]] — [[Мати Тереза]] — реліґіозна дїятелька, лавреатка Нобелівской премії за мір (1979). * [[7. септембер]] — [[Мобуту Сесе Секо|Жозеф Мобуту]], диктатор [[Заир]]а * [[8. новембер]] — [[Ференц Медвідь|Ференц Медвѣдь]], подкарпатскый [[шпорт|шпортовець]] з [[Нове Давыдково|Нового Давыдкова]]. * [[18. децембер]] — [[Михайло Молнар (1912–1997)|Михайло Молнар]], [[педагог]], [[Фолклористика|фолклорист]] и [[проза]]ик, културный дѣятель. * [[24. децембер]] — [[Тoшірo Міфунe]], [[филм]]овый [[актер]]. {{Commons|1997}} 8tlktp9vqdl8724oop88d6mkzuemhu7 0 273 168092 115875 2026-08-04T13:44:35Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168092 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''24. децембер''' — 358. [[день]] рока (359. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|7}}. == Подѣи == == Уродили ся == * [[1920]] — [[Йиржи Ганзелка]], [[Чехы|чешскый]] путователь, [[писатель]], [[новинарь]], сценариста и филмарь. * [[1926]] — [[Николай Гвозда]], [[Русины|русиньскый]] [[поет]]. == Умерли == * [[1524]] — [[Фернан Магеллан]], [[мореплавець]] в [[Испанске кральовство|испанскых]] службах. * [[1994]] — [[Тoшірo Міфунe]], [[филм]]овый [[актер]]. {{Commons|December 24}} 07zbr0svx4hqjah2yjgid90viahwu7a 0 687 168105 168044 2026-08-04T19:26:54Z Halajkovič 33393 +компроміс 168105 wikitext text/x-wiki {{особа проста | Имя = Йоганн Волфґанґ фон Ґыте | Образчик = [[File:Goethe.png|250px]] | Категория_склада = Johann Wolfgang von Goethe | Чинность = [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[правник]] и [[Политик|політик]] | Уроджѣня = {{birth date|1749|8|28}} | Мѣсто_роджѣня = [[Франкфурт над Моганом]] | Упокоеня = {{death date and age|1832|3|22|1749|8|28}} | Мѣсто_смерти = [[Ваймар]] }} '''Йо́ганн Во́лфґанґ фон Ґы́те''', або '''Ґете'''<ref>{{Cite web |url=https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf |title=Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником |author=Анна Плїшкова, Кветослава Копорова, Василь Ябур і кол. |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |format=PDF |pages=32, 34 |accessdate=4. авґуста 2026}}</ref> ({{Lang-de|2|Johann Wolfgang von Goethe}} {{Audio-IPA|De-Johann_Wolfgang_von_Goethe.ogg|[ˈjoːhan ˈvɔlfɡaŋ(k) fɔn ˈɡøːtə]}}; [[28. авґуст|28.&nbsp;авґуста]] [[1749]], [[Франкфурт над Моганом]]&nbsp;– [[22. марец|22.&nbsp;марця]] [[1832]], [[Ваймар]]) быв [[Німці|німецькый]] [[полігістор]], [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[історик уміня]] тай [[умілецькый критик]], [[правник]] и [[Политик|політик]], [[біолоґ]] и ставитель.<ref name="Britannica">{{Cite book|title=Encyclopædia Britannica|author=Nicholas Boyle|chapter=Johann Wolfgang von Goethe}}</ref> Ун ся шыроко поважує за майвплывного [[Німецькый язык|німецькоязычного]] [[Писатель|писателя]]. Його роботы мали обсяжный вплыв на літературну, політичну тай філозофську думку в западнум світі уд 18.&nbsp;стороча доныні.<ref name="Britannica" /> Ґыте писав трактаты за [[Ботаніка|ботаніку]], [[Анатомія|анатомію]] тай [[фарба|фарбы]].<ref>{{cite book |last=Sepper |first=Dennis L. |title=Goethe contra Newton: Polemics and the Project for a New Science of Color |year=1988 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521342544 |page=22}}</ref> По успішному выданьови свого першого [[Роман|романа]], „Смуток юного Вертера“ (1774), Ґыте в 1775.&nbsp;році ся перебрав до Ваймара, де прилучив ся ид продуктивному інтелектуалному тай културному окруженю пуд патронатом [[Анна Амалія Брунсквік-Волфенбіттелська|герцоґыні Анны Амалії Брунсквік-Волфенбіттелської]], котроє сформовало [[ваймарськый класицизм]].<ref>{{cite book |last=Boyle |first=Nicholas |title=Goethe: The Poet and the Age. Volume I: The Poetry of Desire (1749-1790) |year=1991 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0198158660 |pages=231-233}}</ref> У 1782.&nbsp;році Ґыте быв посяченый у [[Шляхта|шляхту]] герцоґом Саксен-Ваймара, [[Карл Авґуст Саксен-Ваймарськый|Карлом Авґустом]]. Ґыте участвовав у літературному рухови [[Sturm und Drang]] („Буря тай натиск“).<ref>{{cite book |last=Sharpe |first=Lesley |title=The Cambridge Companion to Goethe |year=2002 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521665600 |pages=15-18}}</ref> Бігом свойих першых десяти рокув у Ваймарі Ґыте став членом герцоґової секретної рады (1776–1785), быв у воєнных комісіях, назирав на удкрытя сріберных шахт у [[Ілменау]] тай реалізовав шор адміністративных реформ в [[Єнськый університет|Єнському університеті]].<ref>{{cite book |last=Friedenthal |first=Richard |title=Goethe: His Life and Times |year=2010 |publisher=Transaction Publishers |isbn=978-1412813477 |pages=210-215}}</ref> Ун ся дуклав и до планованя [[Ваймарськый ботанічный парк|ваймарського ботанічного парка]] тай удбудовы [[Ваймарськый замок|ваймарського замка]].<ref>{{cite web |title=Park an der Ilm |url=https://www.klassik-stiftung.de/en/park-an-der-ilm/ |publisher=Klassik Stiftung Weimar |access-date=2026-08-01}}</ref> Першов вызначнов научнов роботов Ґыте была „Метаморфоза ростиня“, удана по тум, як ун ся вернув из свого вандрованя Італійов у&nbsp;1788.&nbsp;році. У&nbsp;1791 го вчинили директором театра у Ваймарови, и у 1794 ун ся поцімборовав из драматурґом, істориком и філозофом [[Фрідріх Шіллер|Фрідріхом Шіллером]]. У тот період Ґыте удав: свуй другый роман, „Рокы штудованя Вілгелма Майстра“; епічну поему „Германн и Доротея“; а в 1808.&nbsp;році першу часть свої майпопуларної драмы „Фауст“. Його здобыткы 1790.&nbsp;рокув, у тум числі ворошні з Шіллером, [[Йоганн Ґоттліб Фіхте|Йоганном Ґоттлібом Фіхте]], [[Йоганн Ґоттфрід Гердер|Йоганном Ґоттфрідом Гердером]], [[Александер фон Гумболдт|Александром фон Гумболдтом]],<ref name="Daum">{{Cite journal|last=Daum|first=Andreas W.|date=March 2019|title=Social Relations, Shared Practices, and Emotions: Alexander von Humboldt's Excursion into Literary Classicism and the Challenges to Science around 1800|url=https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/701757|journal=The Journal of Modern History|publisher=University of Chicago|volume=91|issue=1|pages=1–37|doi=10.1086/701757|s2cid=151051482|access-date=19 February 2021|archive-date=17 April 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210417173811/https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/701757|url-status=live|url-access=subscription}}</ref> [[Вілгелм фон Гумболдт|Вілгелмом фон Гумболдтом]], [[Авґуст Шлеґель|Авґустом]] и [[Фрідріх Шлеґель|Фрідріхом Шлеґелями]], стали ся колективно кликати [[Ваймарськый класицизм|ваймарськым класицизмом]]. == Референції == {{референції}} {{lifetime|1749|1832|Ґыте, Йоганн Волфґанґ фон}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Поеты]] 929aacgzvhnegzuob1ae0v0n5nqdkg0 0 909 168112 149260 2026-08-05T10:04:01Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168112 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Омар ібн ал-Хаттаб |Имя_оригиналне={{ref-ar}} عُمَرُ بْنُ الْخَطَّابِ |Категория_склада=Umar |Образчик=[[File:Grands conquerants - Omar, le 2eme calife, prenant en personne possession de Jerusalem l'an 638 de l'ere chretienne.jpg|250px]] |Образчика_подпис=Омар в переможеном Єрусалимі, р.&nbsp;683 |Уроджѣня=~586 |Мѣсто_роджѣня=[[Мекка]] |Упокоеня={{death date and age|644|11|7|586|0|0}} |Мѣсто_смерти=[[Медина]] }} '''Омар ібн ал-Хаттаб''' (*586? – †[[7. новембер]] [[644]]), Омар I. як халіф (634–644), приятель пророка [[Могамед|Могамеда]], член кменя [[Курайшовці|Курайшовців]]. Од року [[634]] до своёй [[Смерть|смерти]] другый воленый халіф, духовный голова [[Іслам|ісламу]] і владця ісламской рішы. == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|586|644|Омар ібн ал-Хаттаб}} {{Стыржень}} 7ym4pyduawxeelgxayaefht03z9somw 168113 168112 2026-08-05T11:10:21Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168113 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Омар ібн ал-Хаттаб |Имя_оригиналне={{ref-ar}} عُمَرُ بْنُ الْخَطَّابِ |Категория_склада=Umar |Образчик=[[File:Grands conquerants - Omar, le 2eme calife, prenant en personne possession de Jerusalem l'an 638 de l'ere chretienne.jpg|250px]] |Образчика_подпис=Омар в переможеном Єрусалимі, р.&nbsp;636 |Уроджѣня=~586 |Мѣсто_роджѣня=[[Мекка]] |Упокоеня={{death date and age|644|11|7|586|0|0}} |Мѣсто_смерти=[[Медина]] }} '''Омар ібн ал-Хаттаб''' (*586? – †[[7. новембер]] [[644]]), Омар I. як халіф (634–644), приятель пророка [[Могамед|Могамеда]], член кменя [[Курайшовці|Курайшовців]]. Од року&nbsp;[[634]] до своёй [[Смерть|смерти]] другый воленый халіф, духовный голова [[Іслам|ісламу]] і владця ісламской рішы (наступник [[Абу Бакр]]а на том посту). Быв неправдоподобно успішный во своих завойованях. За недовгый час другого халіфату добыли [[Арабы]] [[Еґіпет]], [[Сирия|Сирию]] и [[Персия|Персию]]. В року&nbsp;636 добыли [[Єрусалим]], и так ся [[Евреи]] достали под владу Арабів.<ref>https://ru.wikisource.org/wiki/ЕЭБЕ/Омар_I Омар I //Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона</ref><ref>https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclopædia_Britannica/Omar 1911 Encyclopædia Britannica/Omar</ref> == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|586|644|Омар ібн ал-Хаттаб}} {{Стыржень}} h33osczjuveyhflo308egbw00nlp097 0 1204 168108 139828 2026-08-05T08:09:07Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168108 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Чжу Сі |Имя_оригиналне={{ref-zh}} 朱熹 |Образчик=[[Файл:Zhu xi.jpg|250px]] |Категория_склада=Zhu Xi |Чинность=[[филозоф|філозоф]] |Уроджѣня={{birth date|1130|10|18}} |Мѣсто_роджѣня= |Упокоеня={{death date and age|1200|4|23|1130|10|18}} }} '''Чжу Сі''', часто Сі Чу кітайскы: 朱熹 (* 18. октобра [[1130]] – † 23. апріля [[1200]]), быв кітайскый [[филозоф|філозоф]], представитель неоконфуціаньской школы дінастії Сунґ, завершитель неоконфіаньской схоластікы (якбы кітайскый [[Томаш Аквіньскый]] або арабскый ал-Ґаззалі). До конфуціаньства зачленив будгістічны і таоістічны імаґінації, створёвав коментарї ку конфуціаньскым класічным списам і дав їм метафізічну і філозофічну основу. == Референції == <references /> {{Lifetime|1130|1200|Чжу Сі}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Кітай]] [[Катеґорія:Конфуціаньство]] [[Катеґорія:Персоналии 12. стороча]] lu8jl73kvfpdfdxhfg6dmin5eb9aw5l 168110 168108 2026-08-05T08:57:39Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168110 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Чжу Сі |Имя_оригиналне={{ref-zh}} 朱熹 |Образчик=[[Файл:Zhu xi.jpg|250px]] |Категория_склада=Zhu Xi |Чинность=[[филозоф|філозоф]] |Уроджѣня={{birth date|1130|10|18}} |Мѣсто_роджѣня= |Упокоеня={{death date and age|1200|4|23|1130|10|18}} }} '''Чжу Сі''', часто Сі Чу кітайскы: 朱熹 (* 18. октобра [[1130]] – † 23. апріля [[1200]]), быв кітайскый [[филозоф|філозоф]], представитель неоконфуціаньской школы дінастії Сунґ, завершитель неоконфіаньской схоластікы (якбы кітайскый [[Томаш Аквіньскый]] або арабскый [[Ал-Ґаззалі|ал-Ґаззалі]]). До конфуціаньства зачленив будгістічны і таоістічны імаґінації, створёвав коментарї ку конфуціаньскым класічным списам і дав їм метафізічну і філозофічну основу. == Референції == <references /> {{Lifetime|1130|1200|Чжу Сі}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Кітай]] [[Катеґорія:Конфуціаньство]] [[Катеґорія:Персоналии 12. стороча]] obx2gp87ysk6qg8s8ehj4pb84tsrvuw 0 1250 168109 139664 2026-08-05T08:37:58Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168109 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Ал-Ґазалі |Категория_склада=Al-Ghazali |Образчик=[[File:Al-Ghazālī, Sayr mulhimah min al-Sharq wa-al-Gharb.png|200px]] |Уроджѣня=1059 |Мѣсто_роджѣня=Тус (Хурусан) |Упокоеня=1111 }} '''Ал-Ґаз(з)алі''' (* 1059 Тус (Хурусан) – † 1111) быв єден з найвекшых [[іслам]]скых арабскых філозофів, ісламска паралела св.&nbsp;[[Томаш Аквіньскый|Томаша Аквіньского]] або китайского [[Чжу Сі]]. == Референції == <references /> {{Lifetime|1059|1111|Ал-Ґазалі}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Іслам]] [[Катеґорія:Філозофы]] oe0jn9mkhvg0rff78vyxh8tqecyre32 0 2218 168097 129736 2026-08-04T14:14:01Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168097 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''15. фебруар''' — 46. [[день]] рока в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|319}} ({{день|320}} в [[Переступный рік|переступнім роцї]]). == Свята == * [[Стрѣтение Господне]] == Подѣи == * [[1921]] — одбыло ся списованя обывательства [[Чехословакия|Чехословакии]]; [[Подкарпатска Русь]] мала {{nowrap|612&nbsp;442 обывателе}}.<ref name=Zakarpattya1919-2009>Закарпаття 1919–2009 років, с. 164.</ref> == Уродили ся == * [[1944]] — [[Джохар Дудаєв]], першый презідент Чеченьской републікы Ічкерія. == Умерли == * [[1948]] — [[Методий Трохановскый]], [[Лемкы|лемковскый]] [[учитель]] и сполоченскый дѣятель. * [[2003]] — [[Йиржи Ганзелка]], [[Чехы|чешскый]] путователь, [[писатель]], [[новинарь]], сценариста и филмарь. * [[2016]] — [[Андрѣй Гай]], русинскый [[малярь]] и [[педагог]]. == Жерела и одказы == * '''Закарпаття 1919–2009 років''': історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Під ред. {{nobr|М. Вегеша,}} {{nobr|Ч. Фединець}} — Ужгород: Видавництво «Ліра», 2010.— {{nobr|720 с.}} {{ref-uk}} {{ISBN|978-966-2195-98-9}} == Референции == {{reflist}} {{Commons|February 15}} 1r9pt7uyels7h57gzqffo2c9a5pcqax 0 2264 168094 128203 2026-08-04T14:09:31Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168094 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''21. апріль''' — 111. [[день]] рока (112. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|254}}. == Подѣи == * [[753 до н. е.]] — зачало ся римске лѣточислѣня {{ref-la}} ''ab urbe condita (A.U.C. / AUC)'' (од основаня [[Рим]]а) * [[1995]] — объявлена [[планетка]] [[(10173) Ганзелказикмунд]]. == Уродили ся == == Умерли == * [[1910]] — [[Марк Твейн]], америцькый писатель. * [[1996]] — [[Джохар Дудаєв]], першый презідент Чеченьской републікы Ічкерія. * [[2017]] — [[Василь Хома]], чехословацкый дипломат, литературознатель, педагог, русинскый сполоченскый активиста. {{Commons|April 21}} f0n03byyx37r0rciscd8vmnfdxbwd10 0 2481 168102 164123 2026-08-04T15:56:53Z Igor Kercsa 5504 одказ 168102 wikitext text/x-wiki {{TOCright}} {{Навіґація про рокы|1984}} '''1984''' — [[переступный рік]], котрый ся зачінав у [[недїля|недїлю]] в [[ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. То є 1984. рік [[наше лїточіслїня|нашого лїточіслїня]], 984. рік [[II. тісячроча]], 84. рік [[XX. стороча]], 5. рік [[80. рокы XX. сторочя|1980. років]]. [[ОЗН]] выголосила 1984. рік Роком Жены в [[Южна Африка|Южній Африцї]]. == Подѣи == * Сесь рік быв вказаный [[Джордж Орвелл|Джорджом Орвелом]] як час дії ёго вызначного [[антіутопія|антіутопічного]] роману «[[1984 (роман)|1984]]». * Польскый етноґраф [[Антоній Крог]] вєдно з русиньскым актівістом [[Петро Мурянка|Петром Трохановскым]] зорґанізовали першу в [[ПЛР|комуністічній Польщі]] выставу о [[Лемкы|Лемках]] (''Łemkowie/Лемкы'', [[Новый Сонч]]) === [[Януар]] === * [[1. януара]] — [[Бруней]] ся став [[незалежность|незалежным]] штатом. * [[3. януара]] — [[Річард Столмен]] зачав робити над [[GNU]]. * [[7. януара]] — [[Бруней]] ся став членом [[Асоціація штатів Южновыходной Азії|Асоціації штатів Южновыходной Азії]]. * [[10. януара]] — [[США]] і [[Ватікан]] зачали повноцїнны діпломатічны одношіня. * [[17. януара]] — у [[Стокгольм]]і ся зачала конференція о роззброїню за участи 35 штатів. * [[18. януара]] — выбух на угольній бани в [[Омута|Омутї]] (остров [[Кюсю]], [[Японія]]). Умерло 83 людей. * [[24. януара]] — на рынку ся зъявив першый [[Apple Macintosh]]. === [[Фебруар]] === * [[3. фебруара]] — одштартованя [[США|америцького]] ракетоплану [[Челенджер]] (вернув ся на [[Земля|Землю]] [[11. фебруара]]). * [[8. фебруара]] до [[19. фебруара]] — зачали ся XIV. [[Зимны Олімпійскы гры 1984|Зимны Олімпійскы гры]] в [[Сараєво|Сараєві]] ([[Югославія]]). * [[11. фебруара]] — [[Іраньско-ірацька война]]: [[Ірак|ірацька]] воєньска авіація зачала бомбардовати [[Іран|іраньскы]] міста. * [[13. фебруара]] — по смерти [[Юрій Андропов|Юрія Андропова]] новым [[ґенералный секретарь ЦК КПСС|ґенералным секретарём ЦК КПСС]] ся став [[Константин Черненко]]. * [[26. фебруара]] — [[наморна піхота]] [[США]] одышла з [[Бейрут]]а ([[Лібанон]]). * [[29. фебруара]] — [[премєр-міністер Канады]] [[Пєр Трюдо]] оголосив свій одход з посту. === [[Марец]] === * [[5. марца]] — [[Іран]] обвинив [[Ірак]] з хоснованя [[хемічна збрань|хемічной збрани]]; [[ОЗН]] одсудив єй хоснованя [[30. марца]]. * [[6. марца]] — зачав ся [[штрайк]] [[Велика Брітанія|брітаньскых]] баників, котрый тырвав рік. * [[14. марца]] — председа [[Шін Фейн]] [[Джері Адамс]] і 3 іншых были тяжко зранены в часї озброєного нападу, орґанізованого ірьскыма лоялістами. === [[Апріль]] === * [[2. апріля]] — одштартованя [[Совєтьскый союз|совєтьской]] весмірной выправы [[Союз Т-11]] з першым [[Індія|індіцькым]] козмонавтом [[Ракеш Шарма|Ракешом Шармом]]. * [[4. апріля]] — [[презідент США]] [[Роналд Рейґан]] вызвав к міджінародному заказу [[хемічна збрань|хемічной збрани]]. * [[12. апріля]] — [[Палестина|палестиньскы]] терорісты захопили [[Ізраіль|ізраільскый]] [[автобус]] із заятыма. Ізраільскы [[шпеціалны силы]] взяли [[автобус]] і ослободили заятых. Пізнїше было розознано, же двоє терорістів были забиты уже по роззброїню, што запрічінило шкандал. * [[13. апріля]] — [[Індія]] зачала [[Операцію Меґдут]], котра мала за наслїдок переход векшыны [[ледняк Сячен|ледняка Сячен]] у [[Кашмір]]і під індіцьку контролю. * [[17. апріля]] — [[Велика Брітанія|брітаньска]] поліцайтка сконала од обстрїлу з облаків [[Лібія|лібійской]] амбасады в часї антілібійской демонштрації в [[Лондон]]ї. * [[19. апріль]] — принята нового [[Гимна Австралии|Австралійского гімна]] і заміна націоналного гімна «[[Гимна Великой Британии|Боже, хрань кральовну]]». === [[Май]] === * [[5. мая]] — на конкурзї [[Евровізія]] в [[Люксембург|Люксембурзї]] выграла [[Швеція|шведьска]] поп-капела [[Herreys]] з піснёв ''Diggy-Loo, Diggy-Ley''. * [[8. мая]] ** [[Совєтьскый союз]] оголосив бойкот [[Лїтнї Олімпійскы гры 1984|лїтнёй Олімпіады 1984]] у [[Лос Анджелес]]ї ([[США]]). ** десятник Деніс Лорті забив трёх і ранив тринадцятёх особ у будові Народного згромаждїня [[Квебек]]у ([[Канада]]). * [[12. мая]] — отворила ся [[Світова выстава]] в [[Новый Орлеан|Новім Орлеанї]] ([[США]]). === [[Юн]] === * [[5. юна]] — [[Індія|індіцька]] влада зачала [[Операція Синя звізда|Операцію Синя звізда]], у часї котрой быв захопленый [[Золотый храм]] у [[Амрітсар]]ї ([[Індія]]), святилище [[Сікгізм|сікгів]], померло од 450 до 2 тісяч людей. * [[6. юна]] — [[Совєтьскый союз|совєтьскый]] проґраматор [[Алєксєй Пажитнов]] створив компютерову гру [[Тетріс]]. * [[27. юна]] — у фінале [[Фотбаловый шампіонат Европы 1984|фотбалового шампіонату Европы в Франції]] гостителї выграли в [[Іспанія|Іспанії]] 2:0. * [[30. юна]] — 17. [[премєр-міністер Канады|премєр-міністром Канады]] ся став [[Джон Тернер]]. === [[Юл]] === * [[14. юла]] — на парламентьскых вольбах у [[Новый Зеланд|Новім Зеландї]] [[премєр-міністр Нового Зеланду|премєр]] [[Роберт Малдун]] терпить тяжку поражку од [[Девід Лонґі|Девіда Лонґі]], лідра лейборістів. * [[25. юла]] — [[Свєтлана Савіцкая]] ся стала першов женов, котра выступила до отвореного весміру (з орбіталной станіцї [[Салют 7]]). * [[28. юла]] до [[12. авґуста]] — зачали ся XXIII. [[Лїтнї Олімпійскы гры 1984|Лїтнї Олімпійскы гры]] в [[Лос Анджелес]]ї ([[США]]). === [[Авґуст]] === * [[4. авґуста]] — [[Африка|африканьска]] републіка [[Верьхня Волта]] змінила свою назву на [[Буркіна Фасо]]. * [[11. авґуста]] — [[презідент США]] [[Роналд Рейґан]], роблячі пробу голосу перед передачов на радіо, фіґлёвно повів: «Краяне, я радый дати вам знати, же-м підписав закон о поставлїню Росії мімо закона навікы. Бомбардованя ся зачне о пять минут.». * [[21. авґуста]] — півміліона людей вышли на демонштрацію проти режіму [[Фердінанд Маркос|Фердінанда Маркоса]] в [[Маніла|Манілї]] ([[Філіпіны]]). * [[30. авґуста]] — першый лїт ракетоплана [[Діскавері]] (до [[4. септембра]]). === [[Септембер]] === * [[4. септембра]] ** [[Проґресівно-конзерватівна партія Канады]] з єй лідром [[Браяном Малруні]], выграла 211 місць у [[Канадьска Нижня палата|Нижнїй палатї]], сформовавши владу з найбівшов векшостёв у історії [[Канада|Канады]]. ** на общіх вольбах у [[Нікараґуа]] выграла [[Сандіновска фронта народного ослободжіня]]. * [[5. септембра]] — [[Западна Австралія]] стала послїднїм [[Австралія|австральскым]] штатом, котрый заказав [[кара смерти|кару смерти]]. * [[17. септембра]] — [[Франція]] з [[Лібія|Лібіёв]] заключіли договор о стягнутю озброєных сил обидвох штатів з теріторії [[Чад]]у до середины новембра. * [[20. септембра]] — [[Хізбалах]] выбухнула авто попри амбасадї [[США]] в [[Бейрут]]ї ([[Лібанон]]), умерло 22 людей. * [[26. септембра]] — [[Кітай]] і [[Великобрітанія]] підписали договор о вернутю [[Гонґ Конґ]]у Кітаю в [[1997|1997. роцї]]. === [[Октобер]] === * [[5. октобра]] — на ракетопланї [[Челенджер]] у [[козмос]] полетїв першый [[Канада|канадьскый]] козмонавт [[Марк Ґарно]]. * [[11. октобра]] — [[Кетрін Салівен]] ся стала першов америцьков козмонавтков, котра выступила до отвореного весміру (лїт на ракетопланї [[Челенджер]]). * [[12. октобра]] — [[Дочасна ірьска републіканьска армія]] вчінила пробу о атентат [[премєр-міністер Споєного Кралёвства|премєр-міністеркы Споєного Кралёвства]] [[Марґарет Тетчер]] у готелї в [[Брайтон]]ї ([[Споєне Кралёвство]]). * [[15. октобра]] — [[Йозеф Псотка]] вышов на верьх горы [[Еверест]]. Він став найстаршым чоловіком на Еверестї у своїй добі, а тыж першым [[Словакы|Словаком]] на Еверестї вєдно із [[Золтан Демян|Золтаном Демяном]]. * [[19. октобра]] — [[Польско|польска]] тайна поліція арештовала [[Єжи Попелушко|Єжи Попелушка]], [[Католицька церьков|католицького]] священика, котрый подпоровав [[Солідарность]]. Пак го нашли мертвым ([[30. октобра]]). * [[25. октобра]] — послїдня [[кара смерти]] в [[Турція|Турції]]. * [[26. октобра]] — одбыла ся премєра філму [[Термінатор]] ([[США]]). * [[31. октобра]] — [[премєр-міністр Індії|премєрка Індії]] [[Індіра Ґанді]] забита двома своїма варташами-[[сікгізм|сікгами]]. Зачінають ся бунты проти сікгів. === [[Новембер]] === * [[4. новембра]] — [[Брітаньске кралёвске лїтецтво]] зачінать давати потравины в [[Етіопія|етіопску]] провінцію [[Тіґрай]], де люде терпіли голод. * [[7. новембра]] — урядуючій [[презідент США]] [[Роналд Рейґан]] другыраз выграв презідентьскы вольбы. * [[19. новембра]] — выбухы і пожары на [[ропа|ропнім]] складї [[PEMEX]] у [[Мексіко Сіті]] забили дас півтісячі людей. * [[30. новембра]] — [[Тіґры ослободжіня тамільского Іламу]] зачали забиваня [[Сінгальцї|Сінгальців]] на северї і востоцї [[Срі Ланка|Срі Ланкы]]; забито 127 людей. === [[Децембер]] === * децембер — [[Кенія]] і [[Сомальско]] підписали міровый договор у [[Каїр]]ї ([[Еґіпт]]). Подля договору [[Сомальско]] зрекло ся своїх теріторіалных претензій на [[Северовыходна провінція|Северовыходну провінцію]] [[Кенія|Кенії]]. Одношіня міджі двома країнами зачали ся злїпшовати. * [[3. децембра]] — [[Бхопальска катастрофа]]: выбух на хемічній фабрицї і вытїканя їдоватых матеріалів запрічінило моменталну смерть бівше як 3 тісяч людей і пізнїшу смерть понад 20 тісяч людей. Єдна із найтяжшых промысловых катастроф у історії. * [[4. децембра]] — [[Хезболах]] унесли [[Кувейт|кувейтьскый]] особный ероплан і забили 4 пасажірів. * [[19. децембра]] — [[Кітай]] і [[Великобрітанія]] підписали декларацію о будучности [[Гонґ Конґ]]у. * [[28. децембра]] — [[Совєтьскый союз|совєтьска]] ракета впала в озеро Інаріньярві в [[Фіньско|фіньскім]] [[Лапоньско|Лапоньску]]. Фіньскый уряд розголосив то [[3. януара]] [[1985]]. == Уродили ся == * [[25. януара]] — [[Робінё]], [[Бразілія|бразільскый]] [[фотбал|фотбаліста]] * [[5. фебруара]] — [[Карлос Тевез]], [[Арґентіна|арґентіньскый]] [[фотбал]]іста * [[24. фебруара]] — [[Філіп Шебо]], [[Словеньско|словеньскый]] [[фотбал]]іста * [[26. фебруара]] — [[Емануел Адебайор]], [[Тоґо|тожскый]] [[фотбал]]іста * [[10. марца]] — [[Олівія Вайлд]], [[США|америцька]] геречка * [[20. марца]] — [[Фернандо Торес]], [[Іспанія|іспаньскый]] [[фотбал]]іста * [[8. апріля]] — [[Юлія Ліптакова]], [[Словеньско|словеньска]] [[моделка]] * [[8. мая]] — Максім Серґеёвіч Марцінкевіч, російскый актівіста, ідеолоґ неонацізму. * [[11. мая]] — [[Андрес Іньєста]], [[Іспанія|іспаньскый]] [[фотбал]]іста * [[9. юна]] — [[Веслі Снейдер]], [[Нідерланды|нідерландьскый]] [[фотбал]]іста * [[1. авґуста]] — [[Бастіян Швайнштайґер]], [[Нїмецько|нїмецькый]] [[фотбал]]іста * [[21. авґуста]] — [[Алізе]], [[Франція|французьска]] співачка * [[15. септембра]] — [[прінц Гарі]] * [[27. септембра]] — [[Авріл Лавінь]], [[Канада|канадьска]] співачка * [[3. октобра]] — [[Ешлі Сімпсон]], [[США|америцька]] співачка * [[25. октобра]] — [[Кейті Пері]], [[США|америцька]] співачка * [[14. новембра]] — [[Марія Шеріфовіч]], [[Сербія|серьбска]] співачка, вітязка конкурзу [[Евровізія]] в [[2007|2007. роцї]] * [[22. новембра]] — [[Скарлет Йогансон]], [[США|америцька]] геречка * [[7. децембра]] — [[Роберт Кубіца]], першый [[Польско|польскый]] пілот [[Формула 1|Формулы 1]] * [[15. децембра]] — [[Мартін Шкртел]], [[Словеньско|словеньскый]] [[фотбал]]іста * [[22. децембра]] — [[Basshunter]], [[співак]] * [[30. децембра]] — [[Леброн Джеймс]], [[США|америцькый]] [[баскетбал]]іста == Умерли == * [[7. януара]] — [[Алфред Кастлер]], [[Франція|французькый]] [[фізіка|фізік]], лавреат [[Нобелівска премія|Нобелівской премії]] (нар. [[1902]]) * [[23. януара]] — [[Евґений Кочиш]], русиньскый писатель і редактор (нар. [[1910]]) * [[3. фебруара]] — [[Юрко Колинчак]], русинскый спѣванкарь, [[приповѣдкарь]], збератель [[фолклор]]а (нар. [[1909]]) * [[9. фебруара]] — [[Юрій Андропов]], [[ґенералный секретарь ЦК КПСС]] (нар. [[1914]]) * [[21. фебруара]] — [[Михаил Шолохов]], [[Росія|російскый]] писатель, лавреат [[Нобелівска премія|Нобелівской премії]] (нар. [[1905]]) * [[25. юл]] — [[Володимир Караткевіч]] — білоруськый писатель, поет, публіцист. * [[8. апріля]] — [[Пётр Капіца]], [[Росія|російскый]] [[фізіка|фізік]], лавреат [[Нобелівска премія|Нобелівской премії]] (нар. [[1894]]) * [[10. юна]] — [[Петро Сова]], [[Русины|русиньскый]] політік і публіціста (нар. [[1894]]) * [[14. октобра]] — [[Мартин Райл]], [[Великобрітанія|брітаньскый]] [[астрономія|астроном]], лавреат [[Нобелівска премія|Нобелівской премії]] з [[фізіка|фізікы]] (нар. [[1918]]) * [[20. октобра]] ** [[Карл Фердінанд Корі]], [[Чесько|чеськый]] [[біохемія|біохемік]], лавреат [[Нобелівска премія|Нобелівской премії]] (нар. [[1896]]) ** [[Пол Дірак]], [[Анґлія|анґліцькый]] [[фізіка|фізік]], лавреат [[Нобелівска премія|Нобелівской премії]] (нар. [[1902]]) * [[2. новембра]] — [[Владимир Колєсар]], русиньскый малярь і керамік (нар. [[1930]]) {{Commons|1984}} 6k2flif6uy7y76mcl1smi4qfm7etq8r 0 2483 168100 161233 2026-08-04T15:22:42Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168100 wikitext text/x-wiki {{TOCright}} {{Навіґація про рокы|1988}} {{Рік ся зачінав|1988}} == Подѣи == * [[27. септембер]] — на праздник Воздвижения Святого Креста [[епископ]] [[Йоанн Семедий|Йоанн Семедий]] по 40 роках илегалиты отворено одслужив свою перву архиерейску службу Божу на [[Теметов Калвария|Калварии]] в [[Ужгород]]ѣ.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=Wopxs-3rEZs Конференция ку 100-рочу, см на 31. мин.]</ref> * [[21. децембер]] — над Локерби ([[Шкоция]]) выбухнув Боинг 747 компании ''Pan American World Airways'' лету ''103 [[Лондон]] – [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]]''; жертвы — 259 на палубѣ и 11 обывателей Локерби. == Уродили ся == * [[14. юл]] — [[Конор Макґреґор]], ірьскый борець змішаных боёвых, умень, котрый выступає ай в професіоналному боксу == Умерли == * [[21. януар]] — [[Силвестер Саламон]], [[священик]] и [[поет]] з [[Руснаци у Сербиї|войводинскых Русинох]]. * [[8. фебруар]] — [[Микола Сегеди]], [[учитель]], [[новинарь]], [[писатель]]-[[гумор|гумориста]] меджи [[Руснаци у Войводини|Русинами Сербии]]. * [[26. децембер]] — [[Герлуф Бидструп]], карикатуриста. == Референции == {{reflist}} {{Commons|1988}} edqjwpst8zw6w27w2jwvf0qbgir051d 4 3843 168106 165552 2026-08-04T23:04:43Z Halajkovič 33393 +коректованя 168106 wikitext text/x-wiki Ниже мож найти і схосновати одказы на літературу, ґраматікы та словникы присвячены русиньскому языку. Про векшу комфортность є матеріал роздїленый подля реґіоналных варіантів. == Пряшівскый штандарт == {| class="wikitable" style="width:100%; margin-top:0.5em;" |- ! style="width:40%;" | Назва ! style="width:30%;" | Автор ! style="width:15%;" | Тіп ! style="width:15%;" | Одказ |- | '''Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником''' (2019) | [[Пряшівска універзіта]] | Ґраматіка / Словник | [https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf Чітати (PDF)] |- | '''Русиньска лексіка''' (2007) | [[Пряшівска універзіта]] | Лексіка | [http://www.unipo.sk/public/media/11526/Rusinska_lexika.pdf Чітати (PDF)] |- | '''Русиньскый язык в зеркалї новых правил...''' (2005) | [[Василь Ябур|В. Ябур]], [[Анна Плїшкова|A. Плїшкова]] | Ґраматіка | [http://www.unipo.sk/public/media/11523/Rusinsky_jazyk_v_zrkadle.pdf Чітати (PDF)] |- | '''Словацько-русиньскый словник''' (2012–2015) | [[Юрій Панько|Ю. Панько]] | Словник | Часть 1: [https://archive.org/details/Panko-2012-2015/ А–О]<br>Часть 2: [https://archive.org/details/Panko-2012-2015/Panko-2012-2015-2/mode/1up П–Ж] |- | '''Русиньскый словничок''' (тестовый режім) | slovnicok.rusyny.org | Онлайн словник | [https://slovnicok.rusyny.org/index.php Перейти] |} == Підкарпатьскый штандарт == {| class="wikitable" style="width:100%; margin-top:0.5em;" |- ! style="width:40%;" | Назва ! style="width:30%;" | Автор ! style="width:15%;" | Тіп ! style="width:15%;" | Одказ |- | '''Словник русинсько-руськый / русько-русинськый''' (2007, 2012) | [[Іґорь Керча|І. Керча]] | Словник | [https://rusin8.webnode.ru/products/slovnik-rusinsko-ruskyj-2007/ Часть 1 (2007)]<br>[https://rusin8.webnode.ru/products/a2012-slovnik-rusko-rusinskyj/ Часть 2 (2012)] |- | '''Словник І. Керчі''' (Онлайн верзія) | Rueportal | Онлайн словник | [https://slovnyk.rueportal.eu/ Русь-рус]<br>[https://slovnyk.rueportal.eu/rusynsko-rusky/ Рус-русь] |- | '''Грамматика руського языка''' (1941) | [[Іван Гарайда|І. Гарайда]] | Ґраматіка | [https://rusin8.webnode.ru/news/a1941-grammatika-ruskogo-jazyka/ Чітати] |- | '''Лекції русиньского языка''' | Lingvoforum | Освітнїй матеріал | [http://lingvoforum.net/index.php/board,487.0.html Перейти] |} == Лемківскый штандарт == {| class="wikitable" style="width:100%; margin-top:0.5em;" |- ! style="width:40%;" | Назва ! style="width:30%;" | Автор ! style="width:15%;" | Тіп ! style="width:15%;" | Одказ |- | '''Словник лемківських говірок''' (короткый) | [[Петро Пиртей|П. Пиртей]] | Словник | [https://shron1.chtyvo.org.ua/Pyrtei_Petro/Slovnyk_lemkivskykh_hovirok.pdf Чітати (PDF)] |- | '''ЛемСловник''' | lemslowo.org | Онлайн словник | [https://lemslowo.org/ Перейти] |- | '''Лекції лемківского языка''' | Lemkowyna.net | Освітнїй матеріал | [http://www.lemkowyna.net/index.php?option=content&task=category&sectionid=13&id=188&Itemid=65 Перейти] |} == Мадярьскый варіант == {| class="wikitable" style="width:100%; margin-top:0.5em;" |- ! style="width:40%;" | Назва ! style="width:30%;" | Автор ! style="width:15%;" | Тіп ! style="width:15%;" | Одказ |- | '''Русинська конверзація''' | [[Віра Ґіріц|В. Ґіріц]] (ред. [[Михаил Капраль|М. Капраль]]) | Конверзачный мануал | [http://kapraly.files.wordpress.com/2010/09/ruszinkonverzacia1.pdf Чітати (PDF)] |} [[Катеґорія:Вікіпедія]] o8y09b3jh1u7vjofdse8g1sfucla8lt 168114 168106 2026-08-05T11:51:15Z Halajkovič 33393 /* Лемківскый штандарт */ 168114 wikitext text/x-wiki Ниже мож найти і схосновати одказы на літературу, ґраматікы та словникы присвячены русиньскому языку. Про векшу комфортность є матеріал роздїленый подля реґіоналных варіантів. == Пряшівскый штандарт == {| class="wikitable" style="width:100%; margin-top:0.5em;" |- ! style="width:40%;" | Назва ! style="width:30%;" | Автор ! style="width:15%;" | Тіп ! style="width:15%;" | Одказ |- | '''Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником''' (2019) | [[Пряшівска універзіта]] | Ґраматіка / Словник | [https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf Чітати (PDF)] |- | '''Русиньска лексіка''' (2007) | [[Пряшівска універзіта]] | Лексіка | [http://www.unipo.sk/public/media/11526/Rusinska_lexika.pdf Чітати (PDF)] |- | '''Русиньскый язык в зеркалї новых правил...''' (2005) | [[Василь Ябур|В. Ябур]], [[Анна Плїшкова|A. Плїшкова]] | Ґраматіка | [http://www.unipo.sk/public/media/11523/Rusinsky_jazyk_v_zrkadle.pdf Чітати (PDF)] |- | '''Словацько-русиньскый словник''' (2012–2015) | [[Юрій Панько|Ю. Панько]] | Словник | Часть 1: [https://archive.org/details/Panko-2012-2015/ А–О]<br>Часть 2: [https://archive.org/details/Panko-2012-2015/Panko-2012-2015-2/mode/1up П–Ж] |- | '''Русиньскый словничок''' (тестовый режім) | slovnicok.rusyny.org | Онлайн словник | [https://slovnicok.rusyny.org/index.php Перейти] |} == Підкарпатьскый штандарт == {| class="wikitable" style="width:100%; margin-top:0.5em;" |- ! style="width:40%;" | Назва ! style="width:30%;" | Автор ! style="width:15%;" | Тіп ! style="width:15%;" | Одказ |- | '''Словник русинсько-руськый / русько-русинськый''' (2007, 2012) | [[Іґорь Керча|І. Керча]] | Словник | [https://rusin8.webnode.ru/products/slovnik-rusinsko-ruskyj-2007/ Часть 1 (2007)]<br>[https://rusin8.webnode.ru/products/a2012-slovnik-rusko-rusinskyj/ Часть 2 (2012)] |- | '''Словник І. Керчі''' (Онлайн верзія) | Rueportal | Онлайн словник | [https://slovnyk.rueportal.eu/ Русь-рус]<br>[https://slovnyk.rueportal.eu/rusynsko-rusky/ Рус-русь] |- | '''Грамматика руського языка''' (1941) | [[Іван Гарайда|І. Гарайда]] | Ґраматіка | [https://rusin8.webnode.ru/news/a1941-grammatika-ruskogo-jazyka/ Чітати] |- | '''Лекції русиньского языка''' | Lingvoforum | Освітнїй матеріал | [http://lingvoforum.net/index.php/board,487.0.html Перейти] |} == Лемківскый штандарт == {| class="wikitable" style="width:100%; margin-top:0.5em;" |- ! style="width:40%;" | Назва ! style="width:30%;" | Автор ! style="width:15%;" | Тіп ! style="width:15%;" | Одказ |- | '''Граматыка лемківского языка''' | [[Генрик Фонтаньски|Г. Фонтаньскій]], [[Мирослава Хомяк|М. Хомяк]] | Словник | [http://lemko.org/pdf/gramatyka.pdf Чітати (PDF)] |- | '''Словник лемківських говірок (короткий)''' | [[Петро Пиртей|П. Пиртей]] | Словник | [https://shron1.chtyvo.org.ua/Pyrtei_Petro/Slovnyk_lemkivskykh_hovirok.pdf Чітати (PDF)] |- | '''ЛемСловник''' | lemslowo.org | Онлайн словник | [https://lemslowo.org/ Перейти] |- | '''Лекції лемківского языка''' | Lemkowyna.net | Освітнїй матеріал | [http://www.lemkowyna.net/index.php?option=content&task=category&sectionid=13&id=188&Itemid=65 Перейти] |} == Мадярьскый варіант == {| class="wikitable" style="width:100%; margin-top:0.5em;" |- ! style="width:40%;" | Назва ! style="width:30%;" | Автор ! style="width:15%;" | Тіп ! style="width:15%;" | Одказ |- | '''Русинська конверзація''' | [[Віра Ґіріц|В. Ґіріц]] (ред. [[Михаил Капраль|М. Капраль]]) | Конверзачный мануал | [http://kapraly.files.wordpress.com/2010/09/ruszinkonverzacia1.pdf Чітати (PDF)] |} [[Катеґорія:Вікіпедія]] ev9fxa3r470nyyw9n4b9q8p66kyj6j5 0 6148 168095 135198 2026-08-04T14:11:14Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168095 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1996}} {{Рік ся зачінав|1996}} == Подѣи == == Уродили ся == * [[18. марец]] — [[Одисеас Елитис]], грецкый [[поет]], [[Нобелова награда|Нобелов лавреат]]. == Умерли == * [[15. януар]] — [[Анна Галгашова]], людова [[писатель]]ка, [[Фолклористика|фолклористка]] * [[3. апріль|3. апрѣль]] — [[Йосиф Архий]], [[педагог]], подкарпатскый [[поет]]. * [[21. апріль]] — [[Джохар Дудаєв]], першый презідент Чеченьской републікы Ічкерія. * [[29. май]] — [[Антонин Мркос]], чешскый [[астроном]]. * [[23. децембер]] — [[Иван Парканий]], русинскый патриот, министер [[Чехословакия|ЧСР]] и губернатор [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]]. * [[30. децембер]] — [[Володимир Гошовскый]], подкарпатскый музикант, фолклориста. {{Commons|1996}} 8na3tg3pqf5vyqku4341jms5pzmkous 0 6768 168103 139809 2026-08-04T19:02:49Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168103 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Гекатайос из Мілету |Имя_оригиналне={{ref-grc}} Ἑκαταῖος ὁ Μιλήσιος |Чинность=[[історік]] і [[Ґеоґрафія|ґеоґраф]] |Уроджѣня=~550 до н. е. |Мѣсто_роджѣня=Мілет |Упокоеня=~476 до н. е. (~76 р.) |Категория_склада=Hecataeus of Miletus }} '''Гекатайос из Мілету''' ([[Ґрецькый язык|ґрецькы]]: Ἑκαταῖος) (* [[560 п. н. л.|560]] ці [[550 п. н. л.|550]] – † [[480 п. н. л.]]) быв єдным з найважнїшых ґрецькых [[Лоґоґраф|лоґоґрафів]] — [[історік]]ом і [[ґеоґраф]]ом.<ref>https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Гекатей</ref> [[File:Hecataeus world map-hr.png|thumb|250px|right|Мапа світа од Гекатеоса, {{s|VI ст. до н. е.}} Материк довкола обключеный океаном]] == Память == В року 1935 [[Межинародный астрономичный союз]] присвоив имя Гекатеоса [[Гекатеос (кратер)|кратерови]] на видимому боцї [[Місяць (сателіт)|Місяця]]. == Жрідла == * Гекатей. //Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907 == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Історіци]] [[Катеґорія:Старовіка Греция]] kx47zddbduej3x3aizp22gisccx3wxn 168104 168103 2026-08-04T19:05:20Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168104 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Гекатайос из Мілету |Имя_оригиналне={{ref-grc}} Ἑκαταῖος ὁ Μιλήσιος |Чинность=[[історік]] і [[Ґеоґрафія|ґеоґраф]] |Уроджѣня=~550 до н. е. |Мѣсто_роджѣня=Мілет |Упокоеня=~476 до н. е. (~76 р.) |Категория_склада=Hecataeus of Miletus }} '''Гекатайос из Мілету''' ([[Ґрецькый язык|ґрецькы]]: Ἑκαταῖος) (* [[560 п. н. л.|560]] ці [[550 п. н. л.|550]] – † [[480 п. н. л.]]) быв єдным з найважнїшых ґрецькых [[Лоґоґраф|лоґоґрафів]] — [[історік]]ом і [[ґеоґраф]]ом.<ref>https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Гекатей</ref> [[File:Hecataeus world map-hr.png|thumb|250px|right|Мапа світа од Гекатеоса, {{s|VI ст. до н. е.}} Материк довкола обключеный океаном]] == Память == В року 1935 [[Межинародный астрономичный союз]] присвоив имя Гекатайоса [[Гекатеос (кратер)|кратерови]] на видимому боцї [[Місяць (сателіт)|Місяця]]. == Жрідла == * Гекатей. //Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907 == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Історіци]] [[Катеґорія:Старовіка Греция]] njgx7vquw32uj4xhvbaufx4kwojs3co 168107 168104 2026-08-05T07:26:43Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168107 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Гекатайос из Мілету |Имя_оригиналне={{ref-grc}} Ἑκαταῖος ὁ Μιλήσιος |Чинность=[[історік]] і [[Ґеоґрафія|ґеоґраф]] |Уроджѣня=~550 до н. е. |Мѣсто_роджѣня=Мілет |Упокоеня=~476 до н. е. (~76 р.) |Категория_склада=Hecataeus of Miletus }} '''Гекатайос из Мілету''' ([[Ґрецькый язык|ґрецькы]]: Ἑκαταῖος) (* [[560 п. н. л.|560]] ці [[550 п. н. л.|550]] – † [[480 п. н. л.]]) быв єдным з найважнїшых ґрецькых [[Лоґоґраф|лоґоґрафів]] — [[історік]]ом і [[ґеоґраф]]ом.<ref>https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Гекатей</ref> [[File:Hecataeus world map-hr.png|thumb|250px|right|Мапа світа од Гекатайоса, {{s|VI ст. до н. е.}} Материк довкола обключеный океаном]] == Память == В року 1935 [[Межинародный астрономичный союз]] присвоив имя Гекатайоса [[Гекатеос (кратер)|кратерови]] на видимому боцї [[Місяць (сателіт)|Місяця]]. == Жрідла == * Гекатей. //Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907 == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Історіци]] [[Катеґорія:Старовіка Греция]] e0e4sevyxbbpqaip1efgbc715qg8yru 0 6769 168101 139811 2026-08-04T15:39:02Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168101 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Геродот |Образчик=[[File:Marble bust of Herodotos MET DT11742 (cropped).jpg|250px]] |Категория_склада=Herodotus |Уроджѣня=~484 до н. е. |Мѣсто_роджѣня=Галікарнас |Упокоеня=~425 до н. е (~59 р.) }} '''Геродот''' з Галікарнасу ([[Ґрецькый язык|ґрецькы]]: Ἡρόδοτος Ἁλικαρνᾱσσεύς, * {{s|[[484 до н. е.]] —}} † межи [[430 до н. е.|430]] і {{s|[[420 до н. е.]]}}) быв першым вызнаным антічным [[історік]]ом, прото быв [[Ціцерон]]ом названый ''отцём історії''. == Референції == <references /> {{stub}} [[Катеґорія:Історіци]] [[Катеґорія:Старовіка Греция]] [[Катеґорія:5. стороча до н. е.]] opagu0g331z4l3uc9woe6yhll9acywd 0 13974 168098 155246 2026-08-04T15:18:47Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168098 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Конор Макґреґор |Образчик=[[File:Conor McGregor, UFC 189 World Tour London (2).jpg|250px]] |Уроджѣня={{birth date and age|1988|7|14}} |Мѣсто_роджѣня=[[Даблин|Даблін]], [[Ірьско]] |Категория_склада=Conor McGregor }} '''Ко́нор Е́нтоні Макґре́гор''' ({{lang-ga|Conchúr Antóin Mac Gréagóir}}, {{lang-en|Conor Anthony McGregor}}; {{ДН|14.|07|1988}}, [[Даблин|Даблін]], [[Ірьско]]) — ірьскый борець змішаных боёвых, умень, котрый выступає ай в професіоналному боксу. Знамый передовшыткым своїм выступлїням в [[Ultimate Fighting Championship|UFC]]. Першый в історії UFC двоїтый шампіон, котрый тітул тримав два разы в розлічных ваговых катеґоріях — в пололегкій і легкій вазї. {{Стыржень}} {{Lifetime|1988||Макґреґор, Конор}} [[Катеґорія:Шпортовци]] 33cv9bvs7wqlw92fuae8ulm1rud9gur 0 13977 168093 163465 2026-08-04T14:05:50Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168093 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Джохар Дудаєв |Образчик=[[File:Dzhokhar Dudayev (black background).jpg|230px]] |Уроджѣня={{birth date|1944|2|15}} |Мѣсто_роджѣня=Первомайске, Ґаланчожскый район, Чечено-інгушска АССР, [[РСФСР]], [[СССР]] |Упокоеня={{death date and age|1996|4|21|1944|2|15}} |Мѣсто_смерти=Ґехі чу, [[Чеченьска републіка Ічкерія]] |Категория_склада=Dzhokhar Dudayev }} '''Джоха́р Дуда́єв''' ({{lang-ce|Dudin Musa-khant Dƶoxar, Дудин Муса-кӀант Джохар}}; {{ДН|15.|02|1944}}, с. Первомайске, Ґаланчожскый район, Чечено-інгушска АССР, [[РСФСР]], [[СССР]] — {{ДС|21.|04|1996}}, Ґехі чу, [[Чеченьска републіка Ічкерія]]) — чеченьскый воєнный, штатный і політічный дїятель, глава чеченьского ослободітелного руху у 1990-х роках, першый презідент [[Чеченьска републіка Ічкерія|Чеченьской републікы Ічкерія]]. У колишнїм Джохар Дудаєв быв генерал-маёром авіації Советьской армады. == Референції == {{Reflist}} {{stub}} {{Lifetime|1944|1996|Дудаєв, Джохар}} [[Катеґорія:Політіци]] [[Катеґорія:Презіденты]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] [[Катеґорія:Чечня]] [[Катеґорія:Генерал-майори]] 7ck74057zqkhshg1iw65yczu94exfd2 0 21324 168088 152854 2026-08-04T13:00:15Z Rue323 31002 168088 wikitext text/x-wiki {{Кіріліця}}'''Т (ты́)'''&nbsp;— [[буква]] [[Кіріліця|кирилици]]. У языка, што ї хоснувуть, позначать глухый ясенный прорывный [t̪], глухый ретрофлексный прорывный [ʈ̪]. Є у вшыткых кириличных алфавітох. У русиньскӱм языкови&nbsp;— 23 буква [[Україньскый алфавіт|алфавіта]], позначать глухый ясенный прорывный (шумный зомкнутый пеплорреднёязыковый приголосный). Годен быти твердым (''талант'') так и мнякым (''вість''). == Література == * Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. * ''Півторак Г. П.'' Т // Українська мова. Енциклопедія.&nbsp;— К.: Українська енциклопедія ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 2000. == Удкликованя == * T // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. [[Катеґорія:Кірілічны буквы]] [[Катеґорія:Буквы за алфавітом]] [[Катеґорія:Русиньскый алфавіт]] kiu22gms18fve4rm00dn3wbttsvdu3s 0 24779 168077 167999 2026-08-04T11:59:57Z Rue323 31002 Научѣтесїꙗ грамматїкꙋ Гарайдꙑ! 168077 wikitext text/x-wiki {{Особа проста | Имя = Борис Георгиевич Перчаткин | Уроджѣня = {{Birth date and age|1946|7|1}} | Мѣсто_роджѣня = [[Миргород]], [[Украинска ССР|УССР]], [[СССР]]<ref name="ostrovskaja" /> | Чинность = правооборонця, релиґійный лидер }} '''Борис Георгиевич Перчаткин''' ({{ref-ru}} ''Борис Георгиевич Перчаткин''; *1. юл 1946) — [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|совѣтскый]] и [[Споєны штаты америцькы|америцкый]] правооборонця, еден из найпознатшых дѣятельох религийного емиграчного руху, што ся зачав концьом 1970-х – зачатком 1980-х рокох у городѣ [[Находка]]. Року 1989 быв на чолѣ лобистского дѣятельства у [[США]] за приятя «поправкы Лаутенберга» (Lautenberg Amendment), вдякы котрой около 1 милиона представительох религийных меншин из краин бывшого [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совѣтского Союза]] достали право легално емигровати до [[Споєны штаты америцькы|США]].<ref name="romanovic">{{cite web |last=Романович |first=Михаил |year=2023 |title=Правозащитник, Борис Перчаткин, смертельно болен |website=spasenie.by |date=2023-09-26 |url=https://spasenie.by/publ/pravozashhitnik_boris_perchatkin_smertelno_bolen/4-1-0-82 |language=ru}}</ref> == Биография == === Ранны рокы и прилученя ку церкви === Борис Перчаткин ся родив у фамилии военного пилота незадовго перед тым, як отець му загыб у автокатастрофѣ. По пару роках мати му ся оддала за иншого военного, но року 1983 отчима арештовали за то, же под час бунту одпер выконати розказ, и засудили на 25 рокы каторжных робот у лаграх [[Воркута|Воркуты]]. Яко 16-рочный Борис у Находцѣ прийшов до пятидесятницкой Церкви и став ся ей членом. Надале зачав зберати информации о переслѣдованю вѣрникох у Совѣтском Союзѣ и активно дѣлити ся нев зо заграничныма новинарями.<ref name="semjonova">{{cite web |last=Семенова |first=Виктория |year=2020 |title=Борис Перчаткин — о том, как помогал верующим из СССР попасть в США |website=usa.one |date=2020-01-03 |url=https://usa.one/2020/01/boris-perchatkin-o-veruyushhix-v-sssr-immigracii-v-ssha-i-aktivizme/ |language=ru}}</ref> === Емиграчный рух и контакты из дисидентами === Року 1976 Перчаткин сполу из соратниками Василийом Патрушевым, В. А. Бурлаченком и Владимиром Степановым навязав контакты из [[Дисиденты в СССР|дисидентами]] у [[Москва|Москвѣ]].<ref name="ostrovskaja">{{cite journal |last=Островская |first=О. П. |year=2017 |title=Судьбы участников эмиграционного движения пятидесятников на дальнем востоке в 1970-1980-х гг. |journal=Владивосток – точка возвращения: прошлое и настоящее русской эмиграции |publisher=Дальневосточный юридический институт МВД РФ |url=http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65 |language=ru |pages=65—70 |archive-url= https://web.archive.org/web/20230926080912/http://dot.kostacademy.kz/bible/files/769476832.pdf#page=65 |archive-date=2023-09-26}}</ref> Дисиденты порадили им дати ростучому емиграчному руху орґанизовану форму.<ref name="ostrovskaja" /> Того ж року Находку навщѣвила представителька [[Московска Гелсинкска група|Московской Гелсинкской групы]] Л. В. Воронина.<ref name="ostrovskaja" /> Одтогды Перчаткин активно робив на то, обы организовати масовый выѣзд пятидесятникох из Совѣтского Союза.<ref name="ostrovskaja" /> Послав тыж воззваня до [[ОЗН]], [[Свѣтова рада Церков|Свѣтовой рады Церков]] и голов держав, котры подписали [[Гелсинкскы догоды]], информуючи о непрерывных переслѣдованях вѣрникох у [[СССР]].<ref name="nashaamerica">{{cite web|url=http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/|title=Он спас 1 млн человек. Сегодня они не могут собрать ему на операцию. Как же так?|website=www.nashaamerica.com|date=2023-09-26|access-date=2023-09-26|language=ru|archive-date=2023-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230926133215/http://www.nashaamerica.com/blogi/chtivo/item-894/|url-status=live}}</ref> В року 1977 въедно из Николайом Горети од имени пятидесятникох выступив на защиту арештованых дисидентох [[Александр Гинзбург|Александра Гинзбурга]], [[Юрий Орлов|Юрия Орлова]] и [[Анатолий Щаранский|Анатолия Щаранского]].<ref name="ostrovskaja" /> Того ж року сполу из [[Христианство|христианами]] инших конфесий взяв участь у публичной голодовцѣ, вымагаючи дозволу на выѣзд про переслѣдованых христиан.<ref name="ukrweekly">{{cite journal|author=Zenon Snylyk|title=Dissidents fast across USSR|url=https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf|journal=The Ukrainian Weekly|publisher=Ukrainian National Association|date=1977-10-09|volume=LXXXIV|issue=222|pages=2|language=en|archive-date=2023-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230926074510/https://archive.ukrweekly.com/print-media/1977/The_Ukrainian_Weekly_1977-38.pdf|url-status=live}}</ref> 20. децембра 1978 Перчаткин из пошты у Находцѣ спробовав послати новорочну телеграму [[Презіденты США|президентови США]] [[Джимми Картер]]ови, просячи дати увагу на людей, позбавленых религийной слободы.<ref name="ostrovskaja" /><ref name="nashaamerica"/><ref name="dementjev">{{cite book |author=Андрей Дементьев |title=АВЕН-ЕЗЕР. Евангельское движение в Приморье 1898-1990 годы |url=http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf |location=Владивосток |publisher=Русский остров |year=2011 |pages=213 |isbn=978-5-93577-054-2 |language=ru |archive-date=2023-09-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230925212100/http://www.rusbaptist.stunda.org/aven-ezer-primorje.pdf |url-status=live}}</ref> Од року 1979 быв на чолѣ организачной роботы в створеню центра про вѣрникох, котры хотѣли емигровати. Року 1980 быв выбраный за секретаря новоствореной «Емиграчной рады совѣтскых церков пятидесятникох».<ref name="ostrovskaja" /> === Державны переслѣдованя и арешт === Як найактивнѣйшый член комитета вѣрникох, котры подавали жадость на емиграцию, став ся цѣльом репресий од совѣтскых урядох.<ref name="ostrovskaja" /> У мѣстной пресѣ проти ньому и його родинѣ вывинули велику клеветницку кампань.<ref name="ostrovskaja" /> 21. августа 1980 Перчаткина арештовали у Находцѣ.<ref name="ostrovskaja" /> В конци марца 1981,<ref name="dtic">[https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA145453.pdf Chronology of Soviet Dissidence: January 1970 through December 1982]</ref> за ст.&nbsp;190.1 Криминалного кодексу [[РСФСР]] («шыреня явно ложных вымыслох, котры безчестять совѣтскый державный и общественый устрой») зостав засудженый на 2 рокы лагрох.<ref name="dtic"/> Подля релаций радиостаницѣ [[Голос Америкы]], под час слѣдства и суда давали му хемичны субстанции (невролептикы), зашто даколько разы страчав тямку.<ref name="ostrovskaja" /> По выслободженю у августѣ 1982 дале продовжив бой за право на емиграцию. Авшак у фебруарѣ 1983 быв зась арештованый и засудженый на 1,5 рокы лагрох за якобы незаконне ношѣня холодной зброи.<ref name="ostrovskaja" /> === Емиграция до США и поправка Лаутенберга === Року 1987 приладив рапорт про Конгрес США «О станѣ религий у СССР». З тым рапортом выступив у Конгресѣ, а пак Перчаткина запросили на стрѣчу из державным секретарьом США [[Джордж Шулц|Джорджом Шулцом]]<ref name="romanovic"/> и предсѣдником Высшого суда США [[Уильям Ренквист|Уильямом Ренквистом]].<ref name="romanovic"/> У маю 1988, коли [[Презіденты США|президент США]] [[Роналд Рейган]] быв из визитом у Москвѣ, Перчаткин як представитель совѣтскых протестантох в числѣ делегации зоз 40 особ быв запрошеный на стрѣчу из первов дамов [[Ненси Рейган]].<ref name="gura">{{cite journal |last=Гура |first=В. О. |year=2018 |title=Історія та есхатологічні мотиви релігійної еміграції пізніх протестантів із СРСР 1987–2017 рр. |journal=Гілея: науковий вісник |issue=135 |pages=171—175 |issn=2076-1554 |url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/gileya_2018_135_47.pdf |language=uk}}</ref> 26. юла 1988 Перчаткин зоз цѣлов родинов емигровав до [[Споєны штаты америцькы|США]].<ref name="gura" /><ref name="ostrovskaja" /> 4. августа 1988 выступив у Конгресѣ США из рапортом о геноцидѣ вѣрникох у Совѣтском Союзѣ.<ref name="gura" /><ref name="ostrovskaja" /><ref name="photo">{{cite web|url=https://russiainphoto.ru/photos/195013/|title=Foto - Boris Perchatkin|website=russiainphoto.ru|date=2023-09-26|language=ru}}</ref> Вдякы тым змаганям<ref name="futornyj">{{cite journal|author=Виталий Футорный|title=25-летие начала исхода|url=https://issuu.com/afisha/docs/diaspora_08-11-13/9|journal=Диаспора. Славянская общественная газета|date=2013-08-11|volume=16|issue=15|pages=9|language=ru}}</ref> в року 1989 была прията «поправка Лаутенберга», названа за сенатором [[Френк Лаутенберг|Френком Лаутенбером]]. За першы 10 рокы платности той поправкы около 350&nbsp;000 религийных утѣкачох оселили ся у США,<ref name="gura" /><ref name="semjonova" /> а до 2010 року тото число досягло около милиона особ.<ref name="romanovic"/> === Обществене дѣятельство у США === Жиючи у США, Перчаткин створив персоналный веб-сайт и заклав христианську правооборонну организацию ARRC (American-Russian Relief Committee).<ref name="ostrovskaja" /><ref name="romanovic"/><ref name="arrc">{{cite book|author=United States Congress Commission on Security and Cooperation in Europe|title=Unregistered Religious Groups in Russia: Hearing Before the Commission on Security and Cooperation in Europe|url=https://books.google.com/books?id=_YhIiVBx_5kC|year=2007|publisher=U.S. Government Printing Office|isbn=978-0-16-077910-7|language=en}}</ref> Выдав тыж автобиографичну книгу «Огняны ходникы» ({{ref-ru}} ''Огненные тропы'').<ref name="ostrovskaja" /> Влѣтѣ 2025 Перчаткин сполу из колегами давав свѣдчѣня у Державном департаментѣ США и Комисии США з межинародной религийной слободы (USCIRF), выказуючи факты переслѣдованя христиан-пацифистох в Украинѣ и Росии. У том контекстѣ тыж лобийовав отворѣня специалной емиграчной квоты про украинскых пацифистох подля програмы [[Uniting for Ukraine|U4U]].<ref name="slavicsac">{{cite web|url=https://www.slavicsac.com/2025/07/14/ukraine-russian-christians/|title=В США обсуждают защиту христиан из Украины и России|author=SlavicSac|website=Slavic Sacramento|date=2025-07-15|language=ru}}</ref> == Упоминкы == Познатый совѣтскый дисидент [[Андрей Сахаров]] в року 1981 во своей статѣ «Одповѣдалность ученых» прямо споминать имя Бориса Перчаткина межи иншыма политичными арештантами.<ref name="sakharov">{{cite web|url=https://www.sakharov.space/lib/otvetstvennost-uchenyh|title=Сахаров. Ответственность учёных|website=sakharov.space|language=ru}}</ref> == Жерела == * {{Cite journal |author = Michael Rowe |title = The Soviet pentecostal emigration movement |url = https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/09637498308431098 |journal = Religion in Communist Lands |language = en |date = 2 January 2008 |volume = 11 |issue = 3 |pages = 337–339 |doi = 10.1080/09637498308431098 |ref = Rowe |url-access= subscription }} * {{Cite journal |author = Catherine Wanner |title = Religion and Refugee Resettlement: Evolving Connections to Ukraine since World War II |url = https://brill.com/view/journals/css/44/1-2/article-p44_4.xml |journal = Canadian-American Slavic Studies |language = en |publisher = Brill Schöningh |date = January 2010 |volume = 44 |issue = 1–2 |pages = 44–66 |issn = 2210-2396 |doi = 10.1163/221023910X512796 |ref = Wanner |url-access= subscription}} * {{Cite news|title=Soviet Pentecostals Meet Illegally and Form Council|last=Special To the New York Times|url=https://www.nytimes.com/1979/09/05/archives/soviet-pentecostals-meet-illegally-and-form-council-20-delegates.html|access-date=2025-12-18|lang=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20180310060316/https://www.nytimes.com/1979/09/05/archives/soviet-pentecostals-meet-illegally-and-form-council-20-delegates.html|archive-date=2018-03-10}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1946||Перчаткин, Борис Георгиевич}} 0zt2ihxdav0x6dm2u59i4uis99xd0e5 0 24782 168078 167973 2026-08-04T12:02:10Z Rue323 31002 168078 wikitext text/x-wiki [[Файл:Леніі сил поля електричного (+-).jpg|міні|Діяня „леній сил“ поля електричного, вытвореного електричныма ладунками, в котрых протиставны знакы. Знамка взята зо книжкы „Фізыка“ част 2 (1960) Д. Халидая тай Р. Ресника.]] '''Закон Кулома''' — закон [[Фізіка|фізыкы]], описуючый вартость [[Сила|силы]], котра выникат помедже двома точковыма електричныма ладунками. Тоту же силу зовут силом Кулома або електростатічном, прото же односит ся ґу обєктом, котры сут до себе як нерухомы. Мено закона походит од [[Франція|французского]] фізыка, Шарля-Огюстена де Кулома (1736–1806), котрым ся первістні він публіковав 1785 рока. Правило є основом електростатікы тай было важным фактором при розвитку [[Електромаґнетізм|електромаґнетізму]]. Закон бесідує, же ''безвзглядна велькіст'' електростатічной силы помедже двома точковыма електричныма ладунками є ''безпосередньо пропорціонална'' до кількочника безвзглядных вартости сесых же ладунків тай ''на против пропорціонална'' до квадрата далекости помедже нима. [[Математика|Математычні]], правило мож представити як:<ref>[https://books.google.pl/books/about/Maxwell_s_Equations.html?id=2j0KljZHNhkC&redir_esc=y Maxwell's Equations]</ref> <math>|F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot |q_2|}{r^2} = \frac{1}{4\pi\varepsilon_0} \cdot \frac{|q_1|\cdot|q_2|}{r^2}</math> <small><math>|F|</math> — безвзглядна вартость електростатічной силы;</small> <small><math>q_1, q_2</math> — вартости двох точковых ладунків, помедже котрыма выникат електростатічна сила;</small> <small><math>r</math> — далекост помедже точковыма ладунками;</small> <small><math>k_e</math> — стойаннист Кулома; єй дазраз пишут як <math>\frac{1}{4\pi\varepsilon_0}</math>, де <math>\varepsilon_0</math> то діелектрична проникливіст (стойаннист діелектрична).</small> == Історичный перегляд ай вывід математычного взірця == [[Файл:Bcoulomb.png|міні|Рысунок крутильной вагы, взятый з памятників Шарля Кулома.]] Перед баданями Кулома люде знали за електричны властивости декотрых предметів, напримір бурштина. Лемже то він был ''першым'', котрый зміряв велькіст електричных сил, притягуючых і одпыхаючых, опрацував описуючый іх закон ай розповсядив своє діло. Во своїх баданях Шарль Кулом хосновав нарядя, што носит мено крутильной вагы. Інструмент, подобный до того, котрый хосновав Шарль Кулом, складав ся, приближно, з валцоватой коморы, в котрій на тонькым волокні была завішена тычка. На єдным з єй кінців находила ся єдна зо двох переводуючых [[Електрика|електрику]] куль. Друга зас была приваджена до інчой, нерухомой тычкы, што преходила без діру в коморі.<ref name=":1">[https://openstax.org/books/physics/pages/18-2-coulombs-law 18.2 Coulomb's law]</ref> Шарль Кулом во свойіх [[Експерімент|експеріментах]] доручав кулям незнаме множество єднакых електричных ладунків, што спричыняло іх взаємне одпыханя (єднакы ладункы одпыхают ся взаімні). Выникаюча помедже нима сила выкликувала оборот находуючой ся на кінци завішеной тычкы кулі, в противному до положыня нерухомой кулі напрямі. Товды же Кулом яв крутити волокном, жебы іх наново приближыти єдна ґу другій, міряючы єдночасно силу скрута. Понадто, бадач провіряв влияня на ню кількости електричного ладунку, схоснувуючы правду, же ладунок все розділят ся рівно медже двома переводуючыма електрику кулями єднакого выміру. Повторіня того крока дозволило Куломові ділити цілый ладунок на два хоц якє чысло разів.<ref name=":1" /> Своїма баданями Кулом выімав дві основны правды: <blockquote>'''1° cила електростатічна помедже кулями залежыт од далекости як противнист єй квадрата. Примірні — кєд зменшыти одступ помедже кулями двоєкрат, то сила, што іх одсуват, зможе ся штырократ. Сесы внескы записуєме:'''<ref name=":0" /></blockquote> <math>|F| \varpropto \frac{1}{r^2}</math> <small>Ту: <math>|F|</math> — вартость силы, што дїє помедже двома кулями, котры одділят далекост <math>r</math></small>; <blockquote>'''2° cила електростатічна помедже кулями залежыт безпосередньо пропорціоналні од кількости ладунків, што сут згромаджены на баданых обєктах. Примірні — кєд звекшыти ладунок згромадженый на єдній з куль двоєкрат, то сила, што іх одсуват, зможе ся тіж двоєкрат. Сесы внескы записуєме:'''<ref name=":0" /></blockquote> <math>|F| \varpropto |q_1| \cdot |q_2|</math> <small>Ту: <math>|F|</math> — вартость силы, што дїє помедже двома кулями, на котрых сут згромаджены ладункы <math>q_1</math> тай <math>q_2</math>.</small> Получыти дві правды даст ривнаня: <math>|F| = k_e \cdot \frac{|q_1| \cdot |q_2|}{r^2}</math> Вірніст выслїдків Кулома, отриманых вдяка крутильной вагы, была барз низка, не веце як дакілько процентів. Перед Куломом і незалежні од нього [[Анґлія|анґлицкый]] [[Ученый|ученый]] Генрі Кавендіш (1731–1810) провлюв свій експерімент<ref>[https://geometrydude.wordpress.com/2012/12/22/cavendishs-phenomenological-derivation-of-coulombs-law/ Cavendish’s phenomenological derivation of Coulomb’s law]</ref>, котрый довлюв, же експонент при противности далекости, барз правдоподібні, мат велькіст помедже <math>1,98</math> ай <math>2,02</math>. Лемже він не вырїшыв розповсядити свойі науковы жнива, зато в тот час мало хто знав за його выслідкы. Лем деси сто років пак выглядав іх [[Джеймс_Клерк_Максвелл|Джеймс Клерк Максвелл]] (1831–1879), котрый повторив експерімент Кавендіша при векшій докладности, што позволило установити граніці точности вартости експонента на <math>2,00005-1,99995</math>. 1936 рока [[Споєны_штаты_америцькы|америцкым]] фізыком С.Й. Плимптони тай В.Е. Ловтони вдало ся вызначыти його велькіст на барз высокому ступени <math>2,000 000 002-1,999 999 998</math>.<ref name=":0">[https://ru.scribd.com/document/628882700/Volume-2-David-Halliday-Robert-Resnick-Physics-Part-II-2-1978-Wiley-Libgen-li (Volume 2) David Halliday, Robert Resnick - Physics - Part II 2 (1978, Wiley) - Libgen - Li]</ref><ref>[[iarchive:sim_physical-review_1936-12-01_50_11|The Physical Review 1936-12-01: Vol 50 Iss 11]]</ref> == Фізычный попис закона == [[Файл:Coulomb force attraction.svg|міні|Електростатічна сила тягніня.]] Стойаннист Кулома, <math>k_e</math>, выражена в [[Система_SI|укладі єдниц СI]], мат вартость <math>k_e=8,99 \cdot 10^9 \cdot N \cdot m^2 \cdot C^{-2}</math>.<ref name=":1" /> Подля законів дінамікы [[Ісаак_Нютон|Іссака Ньютона]] силы електростатічны дїють на підовж леній, котры лучат осередкы ладунків; велькіст силы, што влият окремо на каждый з ладунків, є єднака, аж кєд іх кількости (велькости) сут ріжны.<ref name=":0" /> * Кєд в ладунках єднакы знакы („<math>+</math>“ і „<math>+</math>“ лебо „<math>-</math>“ і „<math>-</math>“), то будут ся они одпыхали; кєд будут они мали ріжны знакы („<math>-</math>“ і „<math>+</math>“), то будут ся притігали.<ref name=":0" /> * Закон Кулома фунґує лем одісні ладунків, котры сут до себе як нерухомы.<ref name=":1" /> * Кєд ладунок є згромадженый в округлім предметі тай рівно по ним розложеный, а бадане місце россягу електростатічной силы виходит поза його внутри, то з цїлым ладунком мож ся обходити гейбы быв пунктом.<ref name=":1" /> * Правило найгладше хоснувати з округлыма обєктами, зато добрі ся ним послугувати кєд баданы обєкты сут добрі меншы як далекост помедже нима — товды же мож ся з нима обходити як з кулями.<ref name=":1" /> * Кєд міркуєме роботу сил, выступуючых помедже веце нич двома ладунками, взорец притримує ся каждой іх пары окремо. Примірнi, розсмотрюєме уклад ладунків чысленности <math>N</math> — <math>q_1, q_2, ...q_N </math>. Жебы вызначыти конечну силу, діючу на абы-якій ладунок <math>q_a</math>, додаєме силы, што выникают помедже <math>q_a</math> (<math>1 \leq a\leq N</math>) тай вшыткыма інчыма ладунками.<ref name=":0" /> Математычні, мож тото представити як: <math>\sum_{i=1}^{a-1}{\vec{F_{ai}}} + \sum_{k=(a+1)}^{N}{\vec{F_{ak}}}</math> . Закон Кулома часто порівнуют з ''законом загального тяжіня'' Іссака Ньютона. Адде оба правила залежат од далекости як противнист єй квадрата тай од якысых властивости обєктів, помедже котрыма діє сила — електричного ладунку в силі електростатічній ай [[Маса|масы]] в [[Ґравітація|силі тяжіня]]. Лемже сила електростатічна здатна притігати а одпыхати, кєд же сила тяжіня може робити лем то перше. Тоту правду высвітлят ся так, же істнуют два виды ладунків, кєд неє неґатывной масы — зато мусит быти лем єден вид діяня силы тяжіня помедже масами.<ref name=":0" /> == Жрідла == <references /> adbdhcuopabbx84y4iea2kurhtlwsz9 0 24793 168079 168070 2026-08-04T12:28:42Z Rue323 31002 168079 wikitext text/x-wiki <!-- Туйка місто пуд інфобокс (гербы і прапор, додастся пізніше) но ци фрац, закоментував--> '''Ве́рмахт''' (уд {{lang-de|2|Wehr}} — оборона, ''Macht'' — сила; ''Wehrmacht'') — збройнї силы [[Націстічне Нїмецько|нацистської Німеччины]], што еґзіштовали упродовж 1935—1945 рокӱв. Вермахт было утворено [[16. марец|16. марца]] 1935. року.<ref>Müller, Rolf-Dieter. ''The Wehrmacht: The German Army in World War II, 1939-1945''. Oxford: Oxford University Press, 2008. ISBN 978-0199217152.</ref> Базов про образованя тай розгортаня збройных сил став [[Райхсвер]], переименованый пїсля ввода общої [[Воєнна повинность|воєнної повинности]]. Вермахт складався із [[Сухопутні войска|Сухопутных войск]], [[Воєнно-воздушні силы|Воєнно-воздушных сил]] ([[Люфтваффе]]) тай [[Воєнно-морськый флот|Воєнно-морського флота]] ([[Кріґсмаріне]]) [[File:War ensign of Germany (1938–1945).svg|thumb|{{center| Бойовый прапор Вермахта}} ]] [[File:Balkenkreuz.svg|thumb|{{center|Тактичный ідентифікаційный знак Вермахта}} ]] Офіційно '''Вермахт''' было розпущено законом Контрольної рады союзникӱв №34 уд 20 [[Авґуст|авґуста]] 1946 году.<ref>Allied Control Authority Control Council Law No. 34: Dissolution of the Wehrmacht (20 August 1946).</ref> Збройнї силы [[Нїмецько|Федеративної республікы Німеччины]], якї были учининї 1955 году дӱстали назву [[Бундесвер]]. == Історія выникнення == Після [[Перша світова война|Первої свїтової войны]] тай [[Комп'єнськоє перемир'я|Комп'єнського перемир'я]] 11 листопада 1918 году регулярні збройнії силы [[Нїмецько|Німеччины]] были розпущинї тай дӱстали назву ''Friedensheer'' (уд [[Нїмецькый язык|нім.]] — Армія миру). Айбо уже у [[Марец|марцови]] 1919 быв прийнятый [[закон]], якый передбачав учинення переходных збройных сил на путьови удновлення регулярної армїї. Умовы [[Версайскый договор|Версальського договора]] забороняли учинення великої армїї, учинення воєнно-воздушных сил, танковых войськ тай тяжкої артилерії.<ref>Corum, James S. ''The Roots of Blitzkrieg: Hans von Seeckt and German Military Reform''. University Press of Kansas, 1992. ISBN 978-0700605415.</ref> Также быв заборониный призов уд армїї. Попри значноє обмеження умовами сього договора, 23 марца 1921 году были учиненї новї збройнї силы Нїмеччины - [[Рейхсвер]] ([[Нїмецькый язык|нім.]] ''Reichswehr''). Числинӱсть [[Рейхсвер|Рейхсвера]] не мала была пиривищувати 100 000 сухопутных воякӱв тай 15 000 морськых. Значнї змїны у структурі збройных сил удбылися кой уд владї прийшов [[Адолф Гітлер|Адольф Гітлер]] і 2 авґуста 1934 году пїсля смиртї [[Пауль фон Гінденбурґ|призидента Гінденбурґа]] офіційно став головнокомандувачом збройными силами [[Країна|країны]]. Хоть [[Нїмецько|Нїмеччина]] і раньше активно удосконалювала свою [[Армїя|армїю]] из помоцьов СССР, приход [[Адолф Гітлер|Гітлера]] уд керівництвови збройными силами позначив новоє збїльшення армії тай удновлення воєнного призыва 16 марца 1935 году. Уже 16 марца 1935 году было офіційно учинено '''Вермахт''', і почато його увеличення усупереч [[Версайскый договор|Версальському миру]]. Емблемов новоі армїї быв убраный [[балкенройц]] ([[Нїмецькый язык|нім]]. Balkenkreuz), якый активно хосновали на самальотах і [[Танк|танках]] пуд час прошлої войны. == Командувачї == * [[Адолф Гітлер|Адольф Гітлер]] - головнокомандувач * [[Вільгельм Кейтель]] * [[Альфред Йодль]] * [[Вальтер фон Браухіч]] * [[Герман Герінг]] * [[Еріх Редер]] * [[Карл Деніц]] * [[Еріх фон Манштейн]] * [[Ервін Роммель]] * [[Герд фон Рундштедт]] * [[Гейнц Гудериан|Гейнц Гудеріан]] * [[Франц Гальдер]] * [[Федор фон Бок]] * [[Вільгельм фон Леєб]] * [[Вальтер фон Райхенау]] == Жерела (жрїдла) == {{референції}} 25wqog66ftkw1y730cdycp5t95hmp0o 168080 168079 2026-08-04T12:30:08Z Rue323 31002 168080 wikitext text/x-wiki <!-- Туйка місто пуд інфобокс (гербы і прапор, додастся пізніше) но ци фрац, закоментував--> '''Ве́рмахт''' (уд {{lang-de|2|Wehr}} — оборона, ''Macht'' — сила; ''Wehrmacht'') — збройнї силы [[Націстічне Нїмецько|нацистської Німеччины]], што еґзіштовали упродовж 1935—1945 рокӱв. Вермахт было утворено [[16. марец|16. марца]] 1935. року.<ref>Müller, Rolf-Dieter. ''The Wehrmacht: The German Army in World War II, 1939-1945''. Oxford: Oxford University Press, 2008. ISBN 978-0199217152.</ref> Базов про образованя тай розгортаня збройных сил став [[Райхсвер]], переименованый пїсля ввода общої [[Воєнна повинность|воєнної повинности]]. Вермахт складався із [[Сухопутні войска|Сухопутных войск]], [[Воєнно-воздушні силы|Воєнно-воздушных сил]] ([[Люфтваффе]]) тай [[Воєнно-морськый флот|Воєнно-морського флота]] ([[Кріґсмаріне]]) {{Языкова норма}}[[File:War ensign of Germany (1938–1945).svg|thumb|{{center| Бойовый прапор Вермахта}} ]] [[File:Balkenkreuz.svg|thumb|{{center|Тактичный ідентифікаційный знак Вермахта}} ]] Офіційно '''Вермахт''' было розпущено законом Контрольної рады союзникӱв №34 уд 20 [[Авґуст|авґуста]] 1946 году.<ref>Allied Control Authority Control Council Law No. 34: Dissolution of the Wehrmacht (20 August 1946).</ref> Збройнї силы [[Нїмецько|Федеративної республікы Німеччины]], якї были учининї 1955 году дӱстали назву [[Бундесвер]]. == Історія выникнення == Після [[Перша світова война|Первої свїтової войны]] тай [[Комп'єнськоє перемир'я|Комп'єнського перемир'я]] 11 листопада 1918 году регулярні збройнії силы [[Нїмецько|Німеччины]] были розпущинї тай дӱстали назву ''Friedensheer'' (уд [[Нїмецькый язык|нім.]] — Армія миру). Айбо уже у [[Марец|марцови]] 1919 быв прийнятый [[закон]], якый передбачав учинення переходных збройных сил на путьови удновлення регулярної армїї. Умовы [[Версайскый договор|Версальського договора]] забороняли учинення великої армїї, учинення воєнно-воздушных сил, танковых войськ тай тяжкої артилерії.<ref>Corum, James S. ''The Roots of Blitzkrieg: Hans von Seeckt and German Military Reform''. University Press of Kansas, 1992. ISBN 978-0700605415.</ref> Также быв заборониный призов уд армїї. Попри значноє обмеження умовами сього договора, 23 марца 1921 году были учиненї новї збройнї силы Нїмеччины - [[Рейхсвер]] ([[Нїмецькый язык|нім.]] ''Reichswehr''). Числинӱсть [[Рейхсвер|Рейхсвера]] не мала была пиривищувати 100 000 сухопутных воякӱв тай 15 000 морськых. Значнї змїны у структурі збройных сил удбылися кой уд владї прийшов [[Адолф Гітлер|Адольф Гітлер]] і 2 авґуста 1934 году пїсля смиртї [[Пауль фон Гінденбурґ|призидента Гінденбурґа]] офіційно став головнокомандувачом збройными силами [[Країна|країны]]. Хоть [[Нїмецько|Нїмеччина]] і раньше активно удосконалювала свою [[Армїя|армїю]] из помоцьов СССР, приход [[Адолф Гітлер|Гітлера]] уд керівництвови збройными силами позначив новоє збїльшення армії тай удновлення воєнного призыва 16 марца 1935 году. Уже 16 марца 1935 году было офіційно учинено '''Вермахт''', і почато його увеличення усупереч [[Версайскый договор|Версальському миру]]. Емблемов новоі армїї быв убраный [[балкенройц]] ([[Нїмецькый язык|нім]]. Balkenkreuz), якый активно хосновали на самальотах і [[Танк|танках]] пуд час прошлої войны. == Командувачї == * [[Адолф Гітлер|Адольф Гітлер]] - головнокомандувач * [[Вільгельм Кейтель]] * [[Альфред Йодль]] * [[Вальтер фон Браухіч]] * [[Герман Герінг]] * [[Еріх Редер]] * [[Карл Деніц]] * [[Еріх фон Манштейн]] * [[Ервін Роммель]] * [[Герд фон Рундштедт]] * [[Гейнц Гудериан|Гейнц Гудеріан]] * [[Франц Гальдер]] * [[Федор фон Бок]] * [[Вільгельм фон Леєб]] * [[Вальтер фон Райхенау]] == Жерела (жрїдла) == {{референції}} g8hsf9sm365l12ip6e1slzbm4q1an6q 0 24796 168081 2026-08-04T12:32:53Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/48242374|Кіров (Гомельська область)]]» 168081 wikitext text/x-wiki == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Білоруси]] 6i00rxl0p297jgmjf54mul0lp37b07k 168082 168081 2026-08-04T12:38:05Z Rue323 31002 /* */ 168082 wikitext text/x-wiki '''Кі́ров''' (до [[1939]] — '''''Мухає́ды'''''<ref>Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пуд ред. В. П. Лемцюгової. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. </ref>) ({{Lang-be|Кіраў, Мухаеды|}}) ({{Lang-ru|Киров}}) — село у Наровлянському районови, Гомельської область, Білоруси.{{НП}} == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Білоруси]] 00p0fcqxj4o94tmknkzq25bsm6kuyuu 168083 168082 2026-08-04T12:43:46Z Rue323 31002 168083 wikitext text/x-wiki '''Кі́ров''' (до [[1939]] — '''''Мухає́ды'''''<ref>Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пуд ред. В. П. Лемцюгової. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. </ref>) ({{Lang-be|Кіраў, Мухаеды|}}) ({{Lang-ru|Киров}}) — село у Наровлянському районови, Гомельської область, Білоруси.{{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1394]]. році.<ref>Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 год, собранные и изданные под редакцией Владимира Антоновича и Константина Козловского. — Киев: Университетская типография, 1868. № 37</ref>. У 1942-1943. роках німці знищили у селі сотні жытельӱв у рамкох каратильных операцій.<ref>Без срока давности. Беларусь: преступления нацистов и их пособников против мирного населения на оккупированной территории БССР в годы Великой Отечественной войны. Гомельская область. Сборник архивных документов и материалов / сост.: А. Р. Дюков, В. Д. Селеменев (рук.) [и др.]; редкол.: А. К. Демянюк [и др.]. — Минск: НАРБ; М.: Фонд «Историческая память», 2021. С. 433</ref> На фронтови Другої світової войны згыб 141 вояк из села.<ref>Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т. 2, кн. 2. Гомельская вобласць / С.В. Марцэлеў; рэдкал.: Г.П. Пашкоў (гал. рэд.) [і інш.]. — Менск: БелЭн, 2005. — 520 с.: іл. <nowiki>ISBN 985-11-0330-6</nowiki>. С. 146</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Білоруси]] 5dk3gvqoyr38t71y7wx4zpwm9u4pd1r 168084 168083 2026-08-04T12:46:02Z Rue323 31002 168084 wikitext text/x-wiki '''Кі́ров''' (до [[1939]] — '''''Мухає́ды'''''<ref>Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пуд ред. В. П. Лемцюгової. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. </ref>) ({{Lang-be|Кіраў, Мухаеды|}}) ({{Lang-ru|Киров}}) — [[село]] у [[Наровлянськый район|Наровлянському районови]], [[Гомельська область|Гомельської области]], [[Білорусь|Білоруси]].{{НП|прежние имена=Мухоєды|первое упоминание=1394|население=216|год переписи=2016|этнохороним=Кіровляне}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1394]]. році.<ref>Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 год, собранные и изданные под редакцией Владимира Антоновича и Константина Козловского. — Киев: Университетская типография, 1868. № 37</ref>. У 1942-1943. роках німці знищили у селі сотні жытельӱв у рамкох каратильных операцій.<ref>Без срока давности. Беларусь: преступления нацистов и их пособников против мирного населения на оккупированной территории БССР в годы Великой Отечественной войны. Гомельская область. Сборник архивных документов и материалов / сост.: А. Р. Дюков, В. Д. Селеменев (рук.) [и др.]; редкол.: А. К. Демянюк [и др.]. — Минск: НАРБ; М.: Фонд «Историческая память», 2021. С. 433</ref> На фронтови Другої світової войны згыб 141 вояк из села.<ref>Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т. 2, кн. 2. Гомельская вобласць / С.В. Марцэлеў; рэдкал.: Г.П. Пашкоў (гал. рэд.) [і інш.]. — Менск: БелЭн, 2005. — 520 с.: іл. <nowiki>ISBN 985-11-0330-6</nowiki>. С. 146</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Білоруси]] rqr9lix44h40dte5qhcvnav0w9a6i72 168085 168084 2026-08-04T12:46:22Z Rue323 31002 168085 wikitext text/x-wiki '''Кі́ров''' (до [[1939]] — '''''Мухає́ды'''''<ref>Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пуд ред. В. П. Лемцюгової. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. </ref>) ({{Lang-be|Кіраў, Мухаеды|}}) ({{Lang-ru|Киров}}) — [[село]] у [[Наровлянськый район|Наровлянському районови]], [[Гомельська область|Гомельської области]], [[Білорусь|Білоруси]].{{НП|прежние имена=Мухаеды, Махаеды|первое упоминание=1394|население=216|год переписи=2016|этнохороним=Кіровляне}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1394]]. році.<ref>Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 год, собранные и изданные под редакцией Владимира Антоновича и Константина Козловского. — Киев: Университетская типография, 1868. № 37</ref>. У 1942-1943. роках німці знищили у селі сотні жытельӱв у рамкох каратильных операцій.<ref>Без срока давности. Беларусь: преступления нацистов и их пособников против мирного населения на оккупированной территории БССР в годы Великой Отечественной войны. Гомельская область. Сборник архивных документов и материалов / сост.: А. Р. Дюков, В. Д. Селеменев (рук.) [и др.]; редкол.: А. К. Демянюк [и др.]. — Минск: НАРБ; М.: Фонд «Историческая память», 2021. С. 433</ref> На фронтови Другої світової войны згыб 141 вояк из села.<ref>Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т. 2, кн. 2. Гомельская вобласць / С.В. Марцэлеў; рэдкал.: Г.П. Пашкоў (гал. рэд.) [і інш.]. — Менск: БелЭн, 2005. — 520 с.: іл. <nowiki>ISBN 985-11-0330-6</nowiki>. С. 146</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Білоруси]] ids6o4bd0dhuk73dr93fk1q9hr1dmei 168086 168085 2026-08-04T12:52:31Z Rue323 31002 168086 wikitext text/x-wiki '''Кі́ров''' (до [[1939]] — '''''Мухає́ды'''''<ref>Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пуд ред. В. П. Лемцюгової. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. </ref>) ({{Lang-be|Кіраў, Мухаеды|}}) ({{Lang-ru|Киров}}) — [[село]] у [[Наровлянськый район|Наровлянському районови]], [[Гомельська область|Гомельської области]], [[Білорусь|Білоруси]].{{НП|прежние имена=Мухаеды, Махаеды|первое упоминание=1394|население=216|год переписи=2016|этнохороним=Кіровляне}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є у 214 км уд областного центра — [[Гомель|Гомеля]]. [[Село]] є у [[Поліся|Полісёви]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1394]]. році.<ref>Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 год, собранные и изданные под редакцией Владимира Антоновича и Константина Козловского. — Киев: Университетская типография, 1868. № 37</ref>. У 1942-1943. роках [[Націстічне Нїмецько|німці]] знищили у селі сотні жытельӱв у рамкох каратильных операцій.<ref>Без срока давности. Беларусь: преступления нацистов и их пособников против мирного населения на оккупированной территории БССР в годы Великой Отечественной войны. Гомельская область. Сборник архивных документов и материалов / сост.: А. Р. Дюков, В. Д. Селеменев (рук.) [и др.]; редкол.: А. К. Демянюк [и др.]. — Минск: НАРБ; М.: Фонд «Историческая память», 2021. С. 433</ref> На фронтови [[Друга світова война|Другої світової войны]] згыб 141 вояк из села.<ref>Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т. 2, кн. 2. Гомельская вобласць / С.В. Марцэлеў; рэдкал.: Г.П. Пашкоў (гал. рэд.) [і інш.]. — Менск: БелЭн, 2005. — 520 с.: іл. <nowiki>ISBN 985-11-0330-6</nowiki>. С. 146</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Білоруси]] ggaaddbq3wixnljtebcn7mslr96q9dq 168087 168086 2026-08-04T12:55:02Z Rue323 31002 /* Ґеоґрафія */ 168087 wikitext text/x-wiki '''Кі́ров''' (до [[1939]] — '''''Мухає́ды'''''<ref>Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пуд ред. В. П. Лемцюгової. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. </ref>) ({{Lang-be|Кіраў, Мухаеды|}}) ({{Lang-ru|Киров}}) — [[село]] у [[Наровлянськый район|Наровлянському районови]], [[Гомельська область|Гомельської области]], [[Білорусь|Білоруси]].{{НП|прежние имена=Мухаеды, Махаеды|первое упоминание=1394|население=216|год переписи=2016|этнохороним=Кіровляне}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є у 214 км уд областного центра — [[Гомель|Гомеля]]. [[Село]] є у [[Поліся|Полісёви]].<ref>Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 8: Канто — Кулі / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1999. — Т. 8.</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1394]]. році.<ref>Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 год, собранные и изданные под редакцией Владимира Антоновича и Константина Козловского. — Киев: Университетская типография, 1868. № 37</ref>. У 1942-1943. роках [[Націстічне Нїмецько|німці]] знищили у селі сотні жытельӱв у рамкох каратильных операцій.<ref>Без срока давности. Беларусь: преступления нацистов и их пособников против мирного населения на оккупированной территории БССР в годы Великой Отечественной войны. Гомельская область. Сборник архивных документов и материалов / сост.: А. Р. Дюков, В. Д. Селеменев (рук.) [и др.]; редкол.: А. К. Демянюк [и др.]. — Минск: НАРБ; М.: Фонд «Историческая память», 2021. С. 433</ref> На фронтови [[Друга світова война|Другої світової войны]] згыб 141 вояк из села.<ref>Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т. 2, кн. 2. Гомельская вобласць / С.В. Марцэлеў; рэдкал.: Г.П. Пашкоў (гал. рэд.) [і інш.]. — Менск: БелЭн, 2005. — 520 с.: іл. <nowiki>ISBN 985-11-0330-6</nowiki>. С. 146</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Білоруси]] 6awzw3heqrsammmks0p1my9ccppjjtl 0 24797 168111 2026-08-05T08:59:02Z Igor Kercsa 5504 #redirect 168111 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Ал-Ґазалі]] 1w45zp0kfypcvf4jgqejhztybauuufa