Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.14 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Йоганн Волфґанґ фон Ґете 0 687 168115 168105 2026-08-05T14:13:20Z Flipdot 23893 168115 wikitext text/x-wiki {{особа проста | Имя = Йоганн Волфґанґ фон Ґыте | Образчик = [[File:Goethe.png|250px]] | Категория_склада = Johann Wolfgang von Goethe | Чинность = [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[правник]] и [[Политик|політик]] | Уроджѣня = {{birth date|1749|8|28}} | Мѣсто_роджѣня = [[Франкфурт над Моганом]] | Упокоеня = {{death date and age|1832|3|22|1749|8|28}} | Мѣсто_смерти = [[Ваймар]] }} '''Йо́ганн Во́лфґанґ фон Ґы́те''' вадь '''Ґете''' ({{Lang-de|2|Johann Wolfgang von Goethe}} {{Audio-IPA|De-Johann_Wolfgang_von_Goethe.ogg|[ˈjoːhan ˈvɔlfɡaŋ(k) fɔn ˈɡøːtə]}}; [[28. авґуст|28.&nbsp;авґуста]] [[1749]], [[Франкфурт над Моганом]]&nbsp;– [[22. марец|22.&nbsp;марця]] [[1832]], [[Ваймар]]) быв [[Німці|німецькый]] [[полігістор]], [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[історик уміня]] тай [[умілецькый критик]], [[правник]] и [[Политик|політик]], [[біолоґ]] и ставитель.<ref name="Britannica">{{Cite book|title=Encyclopædia Britannica|author=Nicholas Boyle|chapter=Johann Wolfgang von Goethe}}</ref> Ун ся шыроко поважує за майвплывного [[Німецькый язык|німецькоязычного]] [[Писатель|писателя]]. Його роботы мали обсяжный вплыв на літературну, політичну тай філозофську думку в западнум світі уд 18.&nbsp;стороча доныні.<ref name="Britannica" /> Ґыте писав трактаты за [[Ботаніка|ботаніку]], [[Анатомія|анатомію]] тай [[фарба|фарбы]].<ref>{{cite book |last=Sepper |first=Dennis L. |title=Goethe contra Newton: Polemics and the Project for a New Science of Color |year=1988 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521342544 |page=22}}</ref> По успішному выданьови свого першого [[Роман|романа]], „Смуток юного Вертера“ (1774), Ґыте в 1775.&nbsp;році ся перебрав до Ваймара, де прилучив ся ид продуктивному інтелектуалному тай културному окруженю пуд патронатом [[Анна Амалія Брунсквік-Волфенбіттелська|герцоґыні Анны Амалії Брунсквік-Волфенбіттелської]], котроє сформовало [[ваймарськый класицизм]].<ref>{{cite book |last=Boyle |first=Nicholas |title=Goethe: The Poet and the Age. Volume I: The Poetry of Desire (1749-1790) |year=1991 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0198158660 |pages=231-233}}</ref> У 1782.&nbsp;році Ґыте быв посяченый у [[Шляхта|шляхту]] герцоґом Саксен-Ваймара, [[Карл Авґуст Саксен-Ваймарськый|Карлом Авґустом]]. Ґыте участвовав у літературному рухови [[Sturm und Drang]] („Буря тай натиск“).<ref>{{cite book |last=Sharpe |first=Lesley |title=The Cambridge Companion to Goethe |year=2002 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521665600 |pages=15-18}}</ref> Бігом свойих першых десяти рокув у Ваймарі Ґыте став членом герцоґової секретної рады (1776–1785), быв у воєнных комісіях, назирав на удкрытя сріберных шахт у [[Ілменау]] тай реалізовав шор адміністративных реформ в [[Єнськый університет|Єнському університеті]].<ref>{{cite book |last=Friedenthal |first=Richard |title=Goethe: His Life and Times |year=2010 |publisher=Transaction Publishers |isbn=978-1412813477 |pages=210-215}}</ref> Ун ся дуклав и до планованя [[Ваймарськый ботанічный парк|ваймарського ботанічного парка]] тай удбудовы [[Ваймарськый замок|ваймарського замка]].<ref>{{cite web |title=Park an der Ilm |url=https://www.klassik-stiftung.de/en/park-an-der-ilm/ |publisher=Klassik Stiftung Weimar |access-date=2026-08-01}}</ref> Першов вызначнов научнов роботов Ґыте была „Метаморфоза ростиня“, удана по тум, як ун ся вернув из свого вандрованя Італійов у&nbsp;1788.&nbsp;році. У&nbsp;1791 го вчинили директором театра у Ваймарови, и у 1794 ун ся поцімборовав из драматурґом, істориком и філозофом [[Фрідріх Шіллер|Фрідріхом Шіллером]]. У тот період Ґыте удав: свуй другый роман, „Рокы штудованя Вілгелма Майстра“; епічну поему „Германн и Доротея“; а в 1808.&nbsp;році першу часть свої майпопуларної драмы „Фауст“. Його здобыткы 1790.&nbsp;рокув, у тум числі ворошні з Шіллером, [[Йоганн Ґоттліб Фіхте|Йоганном Ґоттлібом Фіхте]], [[Йоганн Ґоттфрід Гердер|Йоганном Ґоттфрідом Гердером]], [[Александер фон Гумболдт|Александром фон Гумболдтом]],<ref name="Daum">{{Cite journal|last=Daum|first=Andreas W.|date=March 2019|title=Social Relations, Shared Practices, and Emotions: Alexander von Humboldt's Excursion into Literary Classicism and the Challenges to Science around 1800|url=https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/701757|journal=The Journal of Modern History|publisher=University of Chicago|volume=91|issue=1|pages=1–37|doi=10.1086/701757|s2cid=151051482|access-date=19 February 2021|archive-date=17 April 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210417173811/https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/701757|url-status=live|url-access=subscription}}</ref> [[Вілгелм фон Гумболдт|Вілгелмом фон Гумболдтом]], [[Авґуст Шлеґель|Авґустом]] и [[Фрідріх Шлеґель|Фрідріхом Шлеґелями]], стали ся колективно кликати [[Ваймарськый класицизм|ваймарськым класицизмом]]. == Жывут == === Ранні рокы === [[Файл:Goethehaus-ffm011.jpg|альт=Екстерєр Хыжі-музея Ґыте на Großer Hirschgraben у Франкфурті из многоетажным жовтым фасадом.|міні|Місто рожденя Ґыте у Франкфуртови на Großer Hirschgraben]] Дідик Ґыте, Фрідріх Ґеорґ Ґыте, перетягнув ся из [[Турінґія|Турінґії]] у [[Франкфурт]] у 1687.&nbsp;році тай поміняв запис свої фамілії з Göthe на Goethe. У Франкфуртови вун раз робив шевцьом, а пак удкрыв корчму. Його сын и внукы пак жыли на заробленый ним маєток. Фрідріх Ґеорґ Ґыте быв жонатый двычі: раз из Аннов Елізабетов Луц, доньков міщанина Себастіана Луца, из котров мав пять дітий (у тум числі Германа Якоба Ґыте); по єї смерти у 1705 вун ся поженив из Корнелійов Шеллгорн ({{Рожд|Валтер}}), удовицьов корчмаря Йоганнеса Шеллгорна (умер у 1704), из котров мали щи чотырьох дітий, у тум числі Йоганна Каспара Ґыте, отця Йоганна Волфґанґа фон Ґыте. Отець Ґыте, Йоганн Каспар, жыв из свойов файтов у великуй хыжи (теперь Хыжа-музей Ґыте) у Франкфурті, товды [[Слобудный імперськый варош|слобудным імперськым варошом]] [[Сящена римська імперія|Сященної римської імперії]]. Хоть ун и штудовав право у [[Лайпціґ|Лайпціґу]] и быв покладеный імперськым радником, Йоганн Каспар Ґыте не быв закапчаный у вароські діла.<ref name="Grimm36">Herman Grimm: ''Goethe. Vorlesungen gehalten an der Königlichen Universität zu Berlin.'' Vol. 1. J.G. Cotta'sche Buchhandlung Nachfolger, Stuttgart / Berlin 1923, p. 36</ref> Вун ся вженив из матерьов Ґыте, Катарінов Елізабет Текстор 20.&nbsp;авґуста 1748.&nbsp;року у Франкфурті; вун мав 38&nbsp;рокув, а она&nbsp;— 17.<ref>Catharina was the daughter of {{ill|Johann Wolfgang Textor|de}} (1693–1771), sheriff (''[[Schultheiß]]'') of Frankfurt, and of Anna Margaretha Lindheimer (1711–1783).</ref> Ушыткі їхні діти кромі Йоганна Волфґанґа и його сестры Корнелії Фредерікы Крістіаны умерли у раннюм віці. Молодый Ґыте дуставав ошколованя уд отця и приватных учителюв, штудувучи типові про тот час предметы, а май&nbsp;— языкы (латинськый, грецькый, французькый, таліянськый, анґліцькый, куртый час ай біблійный іврит<ref>{{Cite book|last=Kruse|first=Joseph A.|chapter=Poetisch-religiöse Vorratskammer – Die Hebräische Bibel bei Goethe und Heine|page=71|title=Goethe und die Juden – die Juden und Goethe|language=de|editor1=Anna-Dorothea Ludewig|editor2=Steffen Höhne|publisher=Walter de Gruyter|year=2018|isbn=9783110530421}}</ref>). Вун ся учив [[Танець|играти]], возити ся на коньох и [[Фехтованя|фехтовати]]. Хоть Ґыте читаво любив мальовати, вун скоро проявив інтерес у літературі; межи його ранньых фаворитув были [[Фрідріх Ґоттліб Клопшток]] и [[Гомер]].<ref>Oehler, R 1932, "Buch und Bibliotheken unter der Perspektive Goethe – Goethe's attitude toward books and libraries", ''The Library Quarterly'', 2, pp. 232–249</ref> Любив му ся и театер&nbsp;— Ґыте дуже ся захопльовав бабковыми выставами, котрі кажджый рук чинили французькі катуны, и котрі стали повторявучов ся темов у „Роках штудованя Вілгелма Майстра“. Ґыте дуже ся любило читати роботы за історію и реліґію. Вун писав за тот період: {{Blockquote|Из дітинства м мав єдну привычку фурт заучовати на памнять зачаткы книг и діленя праць, раз пяти книг Мойсея, пак [[Енеїда|Енеїды]] и [[Овідій]]овых [[Метаморфозы|Метаморфоз]] […] Кедь фурт активна уява […] заводила ня то туды, то сюды, кедь суміш казкы тай історії, мітолоґії тай реліґії, грозила ся ня запутати, я радо тікав у тоты восточні реґіоны и нуряв у перші книгы Мойсея&nbsp;— и там, межи розсіяных пастырьськых племен, нараз указовав єм ся у майчитавуй самоті и майчитавуй компанії.<ref>Goethe, Johann Wolfgang von. ''The Autobiography of Goethe: Truth and Poetry, From My Own Life'', Volume 1 (1897), translated by John Oxenford, pp. 114, 129</ref>}} == Референції == {{референції}} {{lifetime|1749|1832|Ґыте, Йоганн Волфґанґ фон}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Поеты]] ciyeqailq1h6t3xbiafjlo30bcstrsj Мірослава Лацова-Гупцеёва 0 3670 168116 140679 2026-08-05T15:01:05Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168116 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Мірослава Лацова-Гупцеёва |Уроджѣня={{birth date and age|1985|1|21}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бардеёв|Бардіёв]] }} '''Мірослава Лацова-Гупцеёва''' ([[21. януар]] [[1985]], [[Бардеёв|Бардіёв]], Словакія)<ref>[https://www.sulinet.hu/oroksegtar/data/magyarorszagi_nemzetisegek/ruszinok/PyCNHCbKbIN%20PEHECAHC/PyCNHCbKbIN_PEHECAHC.pdf] Том I. Антолоґія русинської поезії другої половкы ХХ сторочя. Пуд редакціёв Маріанны А. Лявинец. Будапешт, 2008 <nowiki>ISBN: 978-963-88200-0-6</nowiki>. C. 112.</ref> - русиньска поетка, музыкант. == Биография == Основну [[Школа|школу]] закончила у Бардіёві. Од рока 2000 штудовала у конзерваторії у [[Кошіцї|Кошицях]], затым перейшла штудіёвати у [[Братїслава|Братїславу]]. У році 2005 закончила конзерваторію у Братїславі по спеціалностї: игра на гуслях и композиція. У році 2008 є штудентков Масарікової Універзіты в [[Брно|Брнї]] у [[Чесько|Чеськуй Републицї]]. Днесь жыє у [[Прага|Празї]]. У русинськуй літературі дебютовала зберьков стихув „Аура” (2006), за котру у роцї 2006 была награждена Словацькым Літературным Фондом „Преміёв [[Александер Павловіч|Александра Павловіча]]”. == Творба == * ЛАЦОВА-ГУПЦЕЁВА, Мірослава: [[Аура (книга поезії)|Аура]]. Братїслава, [[2006]]. 92 с. == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1985||Лацова-Гупцеёва, Мірослава}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Поеты Словакии]] 7rkb5vsu1caiphm5mx4829dg4syp0zr 168124 168116 2026-08-06T06:18:10Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168124 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Мірослава Лацова-Гупцеёва |Уроджѣня={{birth date and age|1985|1|21}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бардеёв|Бардіёв]] }} '''Мірослава Лацова-Гупцеёва''' ([[21. януар]] [[1985]], [[Бардеёв|Бардіёв]], Словакія)<ref>[https://www.sulinet.hu/oroksegtar/data/magyarorszagi_nemzetisegek/ruszinok/PyCNHCbKbIN%20PEHECAHC/PyCNHCbKbIN_PEHECAHC.pdf] РУСИНСЬКЫЙ РЕНЕСАНС Том I. Антолоґія русинської поезії другої половкы ХХ сторочя. Пуд редакціёв Маріанны А. Лявинец. Будапешт, 2008 <nowiki>ISBN: 978-963-88200-0-6</nowiki>. C. 112.</ref> - русиньска поетка, музыкант. == Биография == Основну [[Школа|школу]] закончила у Бардіёві. Од рока 2000 штудовала у конзерваторії у [[Кошіцї|Кошицях]], затым перейшла штудіёвати у [[Братїслава|Братїславу]]. У році 2005 закончила конзерваторію у Братїславі по спеціалностї: игра на гуслях и композиція. У році 2008 є штудентков Масарікової Універзіты в [[Брно|Брнї]] у [[Чесько|Чеськуй Републицї]]. Днесь жыє у [[Прага|Празї]]. У русинськуй літературі дебютовала зберьков стихув „Аура” (2006), за котру у роцї 2006 была награждена Словацькым Літературным Фондом „Преміёв [[Александер Павловіч|Александра Павловіча]]”. == Творба == * ЛАЦОВА-ГУПЦЕЁВА, Мірослава: [[Аура (книга поезії)|Аура]]. Братїслава, [[2006]]. 92 с. == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1985||Лацова-Гупцеёва, Мірослава}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Поеты Словакии]] blhttk793rt8381f6ndxohhe1v04ww1 Меджіславяньскый язык 0 5440 168117 167923 2026-08-05T16:33:35Z Halajkovič 33393 168117 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Інфобокс язык | name = Меджіславяньскый язык | nativename = ''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk'', ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ | creator = Ян ван Стенберґен, Войтєх Мерунка | region = [[Славяне]] | speakers = 7000 (2020)<ref name="Kocór, p. 21">Kocór, p. 21.</ref> | familycolor = constructed language | fam1 = [[умелый язык]] | fam2 = | fam3 = | fam4 = | fam5 = | fam6 = | script = [[латиніка]], [[кіріліця]] (даколи [[глаголіця]]) | nation = | minority = | agency = Меджіславяньскый комітет | iso1 = | iso2 = | iso3 = isv | notice = 0 | image = [[Файл:Flag of Interslavic.svg|127px|border]]<br/>[[Прапор меджіславяньского языка]] | map = }} '''Меджіславя́ньскый язы́к''' (''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk'', ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ; тыж: ''novoslovjansky'', ''všeslovjansky'') є [[Славяньскы языкы|славяньскый]] натуралістічный плановый зоновый помічный язык, сконштруованый на основі цїлославяньскых ґраматічных і лексікалных елементів, котрый служыть на комунікацію меджі [[Славяне|Славянами]] розлічных народностей. Про не-Славянів може меджіславяньскый тыж наповнёвати школовану функцію. Язык є закорїненый нелем в [[Старославяньскый язык|старославяньскім языку]], але ай в розлічных імпровізованых нарічах, котрыма люде в областях з розмаїтым славяньскым обывательством хосновали почас сторочу. В резултатї того меджіславяньскый екзістує на двох уровнях: першов суть не научны формы спонтанной комунікації, другов суть научны кодіфікації предложены многыма языкознателями і іншыма одборниками.<ref>Ladislav Podmele, ''Revolucija v istoriji interlingvistiki.''</ref> Вшыткы формы мають сполочну характерістіку, же порозумілость без попереднёго учіня має пріоріту перед легкостёв. Зато є меджіславяньскый язык зоновым а не народным языком. Тот язык є писаный тыж [[Латиньскый алфавіт|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]]. Меджіславяньскый язык быв першыраз описаный в роках 1659–1666 хорватьскым сповідником [[Юрай Крижанич|Юраём Кріжанічом]]. Назва „меджіславяньскый“ першыраз предложыв Іґнац Гошек в роцї 1908.<ref>{{Lang|ru|Л.П. Рупосова, ''История межславянского языка''}}, v: {{Lang|ru|''Вестник Московского государственного областного университета'' (Московский государственный областной университет)}}, 2012 nr. 1, str. 55.</ref> Меджіславяньскый язык овладать дакілько тісяч людей.<ref name="iliev">{{Cite journal | first = Ivan G. | last = Iliev | url = http://www.ijors.net/issue2_2_2013/pdf/__www.ijors.net_issue2_2_2013_article_6_iliev.pdf | title = Short History of the Cyrillic Alphabet | journal = International Journal of Russian Studies | issue = nr. 2 (2013/2) | place = Plovdiv | year = 2012 | pages = 67 | language = en}} ([http://www.ijors.net/issue2_2_2013/articles/iliev.html versija {{-|HTML}}])</ref> Код ISO 639-3 про меджіславяньскый язык є isv, котрый му быв придїленый в роцї 2024.<ref>{{Cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/isv |title=isv |publisher={{-|SIL International: ISO 639-3}} |date=3 April 2024 |access-date=23 April 2024}}</ref> == Історія == [[File:Križanić - Gramatično izkazanje ob ruskom jeziku.png|thumb|„Грамати́чно изка̂занје об ру́ском јези́ку“ [[Юрай Крижанич|Юрая Кріжаніча]], перша меджіславяньска ґраматіка з року 1665]] Традічно быв меджіславяньскый язык узко повязаный з панславізмом. Приверженцї той ідеолоґії вірили, же вшыткы Славяне суть єден народ і вели к їх културно-політічному зъєдинїню. Вєдно з думков о сполочнім славяньскім штатї взникла ай ідея сполочного славяньского языка. Дакотры сі думали, же задачу цїлославяньского языка бы мав грати російскый язык, язык найвекшой і найсилнїшой славяньской країны, материньскый язык майже половины вшыткых Славянів і говореный приближно 15-20%. Сучасны ся панславісты в іншых славяньскых країнах бояли російской геґемонії і преферовали невтралнїшы рїшіня. Очівісным кандідатом быв [[старославяньскый язык]], язык узко близкый сполочному предкови вшыткых жывых славяньскых языків, котрый мав навыше довгу історію в православній літурґії. Непозераючі на тоты выгоды мав старославяньскый язык тыж свої проблемы, протоже тот язык має богатый правопис з буквами і звуками, котры днесь уж нихто не хоснує, таксамо богату і компліковану ґраматіку і выняткову архаічну словну засобу. Много старославяньскых слов не пережыло в сучасных языках, а на другій сторонї, в старославяньскім языку не суть слова про сучасны понятя. Жебы міг старославяньскый язык служыти звычайній каждоденній комунікації меджі людми, было бы потребно ю на самый перед змодернізовати. Резултат той модернізації є знамый під многыма назвами: меджіславяньскый ({{lang-isv|medzislovanský}}), всеславяньскый ({{lang-isv|všeslovanský}}), новославяньскый ({{lang-isv|novoslovanský}}) або просто славяньскый ({{lang-isv|slovanský}}). Мож ся повісти, же меджіславяньскый зачінать там, де кончіть старославяньскый. Першым автором, котрый публіковав меджіславяньску ґраматіку, є хорватьскый сповідник [[Юрай Крижанич|Юрай Кріжаніч]]. В період років 1659-1666 писав ґраматіку заложену головно на російскім выданю церьковнославяньского языка і на ікавскім нарічі хорватьского языка, але в меншій мірї ай на польскім і іншых славяньскых языка. Кріжаніч назвай свій проєкт „Ruský jazyk“, жебы успокоїв російского царя. Пізнїше приклад Кріжанічева наслїдовали ай многы іншы языкознателї і далшы.<ref>[http://steen.free.fr/interslavic/constructed_slavic_languages Umětne slovjanske jezyky]{{Dead link|date=April 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> Найважнїшыма меджі нима суть: * [[Ян Геркель]] — {{Lang|la|[[Universalis Lingua Slavica]]}} (1826) * [[Божідар Райч]] — Vseslavenščina (1853) * [[Вацеслав Бамбас]] — Vsjeslovianьskyь (1861) * [[Матія Маяр]] — Uzajemni Pravopis Slavjanski (1865) * [[Іґнац Гошек]] — Neuslawisch (1907) * [[Йозеф Конечный]] — Slavina (1912) * [[Боґуміл Голы]] — Slavski jezik (1920) * [[Ладіслав Подмеле]] — Mežduslavjanski jezik (50. рокы 20. стороча) На зачатку діґіталной еры были тоты стары проєкты уж давно зазначены. Таксамо інтернет способив дакотре ожывлїня панславістічной думкы, і окрем того ся в новім, ґлобалізованім світї обявила нова потреба комунікачного средству меджі Славянами розлічных народностей. Вдяка інтернету взникли розлічны новы проєкты меджіславяньского языка.<ref>{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Publikationen/BergerPlansprachen.pdf ''Vom Erfinden Slavischer Sprachen'']}}, в: {{Lang|de|M. Okuka & U. Schweier}}, ред., {{Lang|de|''Germano-Slavistische Beiträge. Festschrift für P. Rehder zum 65. Geburtstag'' (München, 2004, ISBN 3-87690-874-4)}}, str. 25.</ref><ref>{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Handouts/PanslavismusInternet.pdf ''Panslavismus und Internet'']}}, 2009, стор. 37.</ref> В роках 2001–2002 ся на інтернетї обявили штири новы проєкты projekty: * '''Slovo''' (тыж называный „Slověnskyj język“ або „Slověnščina“) быв сполупрацов трёх авторів (Штефан Вітєзслав Пілат, Пётр Мазур і Ґеорґі Оґнеслав Мігов), заложеный на реконштруованім праславяньскім языку. Язык Slovo мав сім падів, двоїну і розлишовав меджі твердыма і мнягкыма взорами. Алфавіт обсяговав буквы '''ě''', '''ę''', '''ǫ''', '''ă''' і мнягкы согласны '''ľ''', '''ń''', '''ť''' і '''ď'''. На сторінцї проєкту было множство інформації о етімолоґії і склонёваню назывників, придавників і містоназывників, але не было пописаны часованя [[Часослово|часослов]]. В ґрупї Yahoo! быв словник приближно 1700 слов. * '''Slovio''' быв проєкт словацького еміґранта в Швейцарії, Марка Гучка. Мав комплетну ґраматіку ай великый словник з тісячныма слов. На роздїл од множства попереднїх проєктів быв Slovio значно спрощеный язык і го схематічна ґраматічна штруктура была дуже подобна [[Есперанто|есперанту]]. Правопис быв обмедженый на знаковый набор ASCII і намісто '''š''', '''č''', '''ž''', '''dž''' і '''šč''' Гучко завів діґрафы '''sx''', '''cx''', '''zx''', '''gx''' і '''wx'''. Не є цалком ясно, ці быв Slovio досправды задуманый як всеславяньскый язык: з інтернетовой сторінкы мож выводити, же Slovio мав быти конкурентом есперанта як ґлобалный язык. * '''Proslava''' україньского Америчана, Юрая Дуді, мала быти „простым славяньскым языком про путників“. Сторінка проєкту обсяговала много нецїлого попису ґраматікы, єдну лекцію, дакілько прикладовых речінь і куртый словник приближно 550 слов. Язык вызерав, як кобы быв імпровізованый, а правопис быв заложеный на анґліцькім языку. * '''Glagolica''', проєкт чеського автора „Slavoboj“ Річарда Руйбара, писаный латиніков (з буквами '''ě''', '''ľ''', '''ň''', '''ť''', '''ď''', '''ŕ''', '''ś''' і довгыма гласныма) і тыж заложеный на праславяньскім, але силнїше овпливненый [[Чеськый язык|чеськым языком]]. Glagolica мала односно комплетну ґраматіку і куртый словник 635 слов. Одношіня меджі авторами тых проєктів были приятельскы і хвалили свої взаємны проєкты на своїх сторінках. Правдоподобно прото, же меджі нима быв найактивнїшым і найлїпше спрацованый проєкт Slovio, остатнї три проєкты были опущены своїма авторами а з часом счезнули зо сїти. В перебігу наслїдуючіх років быв Slovio єдиный доступный всеславяньскый язык і став за знамым проєктом, притяговав позорность медії і став ся першым всеславяньскым языком з комунітов 10-15 хоснователїв і дакотрыма десятками заінтересованых людей, головно панславістів в славяньскій еміґрації. Але чім веце языкознателї і Славяне в славяньскых країнах Slovio позоровали, тым веце было крітікы за го штучность і перевагу російскых слов в словнику. Гучко одмітав вшыткы представены реформы і намісто того обвинёвав своїх крітіків зо зависти і протиславяньской аґітації, в резултатї чого Slovio стратив много підпоры. В децембрї 2005 ся монопол скончів, кедь ся на інтернетї обявив новый схематічный язык під назвов Slavido (пізнїше: S-lingva, sloviensk). В марцї 2006 ся ґрупа людей розшмарила, же реформа языка Slovio не є можне, і зачала новый язык під назвов „'''Slovianski'''“. Цїлём было створити язык што найвекше подобный природным славяньскым языком помочов найпростїшых средств, котрый бы быв зрозумілый Славянам без попереднёго учіня.<ref name="balkaninsight">{{Lang|en|Bojana Barlovac, [http://www.balkaninsight.com/en/main/news/25946 ''Creation of 'One Language for All Slavs' Underway'']. BalkanInsight}}, 18 februara 2010.</ref> В першій фазї быв „Slovianski“ розвиваный в трёх розлічных варіантах: „Slovianski-N“ (натуралістічна верзія зо шістьма падами), „Slovianski-P“ (од „піджін“ або „простый“, верзія без падів) і „Slovianski-S“ (схематічна верзія). Вшыткы тоты ґраматічны „діалекты“ мали єднакый правопис, єдну фонолоґію і сполочну словну засобу. Головным прінціпом проєкту было рівноцїнне заступіня вшыткых трёх славяньскых обног помочов сістемы „голосованя“. Латиніка ай кіріліця были тыж рівномірно хоснованы. В роцї 2009 ґрупа розшмарила, же од той хвілї ся натуралістічна верзія буде офіціално называти „Slovianski“. „Slovianski“ быв найперше знамый з інтернетового часопису „Slovianska Gazeta“.<ref>{{Lang|uk|Н. М. Малюга, [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PhSt/texts/2008-1.pdf "Мовознавство в питаннях і відповідях для вчителя й учнів 5 класу"]}}, в: {{Lang|uk|''Філологічні студії. <nowiki>Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету</nowiki>. Збірник наукових праць, випуск 1''}} (Кривий Ріг 2008, {{-|ISBN }} 978-966-17-7000-2), стор. 147.</ref><ref>{{Lang|ru|Алина Петропавловская, [http://eursa.eu/node/1337 ''Славянское эсперанто'']. Европейский русский альянс}}, 23. юнія 2007.</ref> В роцї 2010 ся „Slovianski“ став знамым вдяка статям, котры ся обявили в розлічных країнах в пресї, меджі іншыма на польскім порталї „Interia.pl“,<ref>{{Lang|pl|Ziemowit Szczerek, [http://www.ahistoria.pl/index.php/2010/02/jezyk-ktory-maja-zrozumiec-wšyscy-slowianie/ ''Jezyki, które mają zrozumieć wszyscy Słowianie'']. Interia.pl}}, 13. фебруара 2010.</ref> в сербскім деннику „Večernje Novosti“<ref>{{Lang|sr|Марко Прелевић}}, [http://www.novosti.rs/code/navigate.php?Id=10&status=jedna&vest=171149 ''{{Lang|sr|Словијански да свако разуме}}'']. {{Lang|sr|Вечерње Новости}}, 18. фебруара 2010.</ref> і в сербскім выданю „Reader's Digest“.<ref>{{Lang|hr|Gordana Kneževič, ''Slovianski bez muke''. Reader's Digest Srbija}}, юній 2010, стор. 13-15.</ref> Атмосфера меджі авторами „Sloviansko“ і „Slovio“ была ноторічны зла, але были ай пробы o зъєднинїню, котры комбіновали спрощену форму славяньской ґраматікы з векшым словником „Slovio“. В роцї 2008 хоснователь з призвіском „Hellerick“ представив проєкт „'''Rozumio'''“. Потім в фебруарї 2009 взникав новый проєкт, на зачатку під назвов „'''Slavju slovio'''“, потім під назвов „'''Slovioski'''“. Дослова так, як в припадї „Sloviansko“, „Slovioski“ быв сполупрацовный проєкт трёх авторів, выпрацованый в трёх верзіях („уровнях“). В роцї 2010 ся обявив новый проєкт під назвов „'''novoslovienskij'''“ (пізнїше „'''Novoslověnsky'''“). Автором проєкту быв чеськый компютеровый науковець Войтєх Мерунка. Цїлём того языка была модернізація старославяньского языка, але быв заложеный ай на проєктах „glagolica“ і „slovianski“.<ref>{{Lang|isv|Vojtěch Merunka, ''Jazyk novoslovienskij''}} (Praga 2010, {{-|ISBN}} 978-80-87313-51-0).</ref> Мав компліковану ґраматіку (сім падів, штирнадцять взорів назывників, двоїну, три минулы часы), але односно просту фонолоґію (на зачатку без '''y''', але з гласнов '''ě''' писанов '''ie'''). В роцї 2011 ся зачала близка сполупраца меджі проєктами „slovianski“, „slovioski“ і „novoslověnsky“ під сполочнов назвов „'''Medžuslovjansky'''“, што ся проявило окрем іншого сполочного словника і сполочнов інтернетовов новинов, „Izviestija.info“.<ref>[https://web.archive.org/web/20190219032533/http://www.izviestija.info/ Izviestija.info]</ref> В тім істім року „sloviosky“ перестав екзістовати як самостатный проєкт од „sloviansko“, а „slovianski“ быв переміненый на пружнїшый язык заложеный на „sloviansko'м“, „novoslověnsko'м“ і старшых проєктах. Почас років 2011–2017 „sloviansky“ (уж під назвов „medžuslovjanski“) і „novoslověnsky” екзістовали як дві, не цалком штандартізованы, верзії єдного языка, котры ся поступно приближовали к собі. В юнї 2017 по конференції CISLa 2017 представителї обох проєктів розшмарила заложыти комісію, котрой задачов было одстранити послїднї роздїлы в ґраматіцї, а уж в юлї взникла зъєдинена меджіславяньска ґраматіка. == Характерістіка == Непозераючі на роздїл меджі проєктами і авторами суть вшыткы верзії меджіславяньского языка сі взаємно дуже близкы. Вшыткы проєкты ся складають (скоро) вылучно з форм екзістуючіх в славяньской языковой области і суть заложены на предположіню, же славяньскы языкы суть сі взаємно достаточно близкы на то, жебы міг екзістовати компромісный язык, котрый каждый Славян може легко чітать і розуміти го без будьякого попереднёго учіня. Лемже погляды на уровень спрощіня ся розходять. Приїмать ся, же екстремны спрощіня і реґулація, характерістічны про множство меджінародных помічных языків, можуть способити, же язык є простїшый на учіня про не-Славянів, але єдночасно го оддалять од природных славяньскых языках і додають му дуже много сінтетічных характерів.<ref name="narodna pravda">{{Lang|uk|[http://narodna.pravda.com.ua/discussions/4a8f1e1b731fc/ ''Трошки про штучні мови: панслов'янська мова'']. Народна правда}}, 22. авґуста 2009.</ref> В каждім припадї є ґраматіка легша як у природных славяньскых языках; тот факт, же є заложена на елементах екзістуючіх в многых языках сполочно, способує тыж „природне спрощіня“. Резултатом є, же є єдночасно легка і приближна ку комплікованій ґраматіцї вшыткых природных славяньскых языків. Меджі бісїдуючіма тых языків екзістує схыл к розуміню меджіславяньского як стародавнёго або оддаленого діалекту властного языка або сусїднёго языка близко з ним повязаного. То істе платить ай о писателях. Прото є можне легко замішати слова і іншы елементы зо славяньскых языків до меджіславяньского, писаня в меджіславяньскім є як кобы ся писало во властнім языку з приданём змін. В практіцї каждый автор пише інакше, даколи доконця мішаючі елементы з розлічных меджіславяньскых проєктів, але язык є всягды тот істый. На роздїл од штучных языків як есперанто, меджіславяньскый ся вывивать здолы, од хоснователїв, а не керованый з верьху.<ref>[http://rnd.cnews.ru/liberal_arts/news/top/index_science.shtml?2007/07/25/260272 {{Lang|ru|''Панславизм не умер окончательно''}}]. {{-|CNews}}.</ref> == Алфавіт == Меджіславяньскый може быти писаный тыж [[Латиніка|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]]: {| class="wikitable" width="500px" ! Латиніка !! Кіріліця !! Алтернатіва !! Высловность |- | align="center" | '''A a''' || align="center" | '''A а''' || || {{IPA|a}} |- | align="center" | '''B b''' || align="center" | '''Б б''' || || {{IPA|b}} |- | align="center" | '''C c''' || align="center" | '''Ц ц''' || || {{IPA|ts}} |- | align="center" | '''Č č''' || align="center" | '''Ч ч''' || лат. '''cz''', '''cx''' || {{IPA|tʃ}} |- | align="center" | '''D d''' || align="center" | '''Д д''' || || {{IPA|d}} |- | align="center" | '''DŽ dž''' || align="center" | '''ДЖ дж''' || лат. '''dż''', '''dzs''', '''dzx''' || {{IPA|dʒ}} |- | align="center" | '''E e''' || align="center" | '''Е е''' || || {{IPA|e}} |- | align="center" | '''Ě ě''' || align="center" | '''Є є''' || лат. '''e''', кір. '''е''' (або '''ѣ''') ||{{IPA|je}} |- | align="center" | '''F f''' || align="center" | '''Ф ф''' || || {{IPA|f}} |- | align="center" | '''G g''' || align="center" | '''Г г''' || || {{IPA|ɡ}} |- | align="center" | '''H h''' || align="center" | '''Х х''' || || {{IPA|x}} |- | align="center" | '''I i''' || align="center" | '''И и''' || || {{IPA|i}} ~ {{IPA|ji}} |- | align="center" | '''J j''' || align="center" | '''Ј ј''' || кір. '''й''' || {{IPA|j}} |- | align="center" | '''K k''' || align="center" | '''К к''' || || {{IPA|k}} |- | align="center" | '''L l''' || align="center" | '''Л л''' || || {{IPA|l}} |- | align="center" | '''Lj lj''' || align="center" | '''Љ љ''' || кір. '''ль''' || {{IPA|lʲ}} |- | align="center" | '''M m''' || align="center" | '''М м''' || || {{IPA|m}} |- | align="center" | '''N n''' || align="center" | '''Н н''' || || {{IPA|n}} |- | align="center" | '''Nj nj''' || align="center" | '''Њ њ''' || кір. '''нь''' || {{IPA|nʲ}} |- | align="center" | '''O o''' || align="center" | '''О о''' || || {{IPA|o}} |- | align="center" | '''P p''' || align="center" | '''П п''' || || {{IPA|p}} |- | align="center" | '''R r''' || align="center" | '''Р р''' || || {{IPA|r}} |- | align="center" | '''S s''' || align="center" | '''С с''' || || {{IPA|s}} |- | align="center" | '''Š š''' || align="center" | '''Ш ш''' || лат. '''sz''', '''sx''' || {{IPA|ʃ}} |- | align="center" | '''T t''' || align="center" | '''Т т''' || || {{IPA|t}} |- | align="center" | '''U u''' || align="center" | '''У у''' || || {{IPA|u}} |- | align="center" | '''V v''' || align="center" | '''В в''' || || {{IPA|ʋ}} |- | align="center" | '''Y y''' || align="center" | '''Ы ы''' || лат. '''i''', кір. '''и''' || {{IPA|ɪ}} |- | align="center" | '''Z z''' || align="center" | '''З з''' || || {{IPA|z}} |- | align="center" | '''Ž ž''' || align="center" | '''Ж ж''' || лат. '''ż''', '''zs''', '''zx''' || {{IPA|ʒ}} |} == В културї == Персонажі філму Вацлава Маргула «Цвітна пташка» хоснують меджіславяньскый язык як незнамый славяньскый язык<ref>{{Cite web|title="Раскрашенная птица" – кинодебют межславянского языка|url=https://www.radio.cz/ru/rubrika/bogema/-raskrashennaya-ptica-kinodebyut-mezhslavyanskogo-yazyka|website=Radio Praha|access-date=28 January 2019|language=ru}}</ref>. Маргул зазначів, же выхосновав меджіславяньскый язык, жебы уникнути асоціацій із даякым реалным славяньскым народом.<ref name="Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens">{{Cite web |author=<!--Staff writer(s); no by-line.--> |title=Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens |url=https://www.kinobox.cz/clanek/17031-vaclav-marhoul-o-nabarvenem-ptaceti |website=Kinobox.cz |access-date=2 September 2019 |language=cs}}</ref> == Примір тексту ([[Отче наш]]) == {| class=wikitable ! '''Латиніка''' !! '''Кіріліця''' |- | : Otče naš, ktory jesi v nebesah, nehaj svęti sę imę Tvoje. : Nehaj prijde krålevstvo Tvoje, nehaj bųde volja Tvoja, kako v nebě tako i na zemji. : Hlěb naš vsjakodenny daj nam dneś, i odpusti nam naše grěhi, tako kako my odpušćajemo našim grěšnikam. : I ne vvedi nas v pokušeńje, : ale izbavi nas od zlogo. : Ibo Tvoje je krålevstvo i moć i slava, na věki. : Amin. | : Отче наш, кторы јеси в небесах, нехај свети се име Твоје. : Нехај пријде кралевство Твоје, нехај буде вольа Твоја, како в небе тако и на земји. : Хлеб наш всьакоденны дај нам днес, и одпусти нам наше грехи, тако како мы одпушчајемо нашим грешникам. : И не введи нас в покушенје, але избави нас од злого. : Ибо Твоје је кралевство и моч и слава, на веки. : Амин. |} == Література == * Barandovská-Frank, Věra. ''Panslawische Variationen''. Brosch, Ciril i Fiedler, Sabine (ed.), Florilegium Interlinguisticum. Festschrift für Detlev Blanke zum 70. Geburtstag. Peter Lang Internationaler Verlag der Wissenschaften, Frankfurt am Main, 2011, {{ISBN|978-3-631-61328-3}}, pp.&nbsp;209–236. * Duličenko, Aleksandr D. ''Pravigo de la slava interlingvistiko: slava reciprokeco kaj tutslava lingvo en la historio de Slavoj''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;75–101. * Kocór, Maria, et al. ''Zonal Constructed Language and Education Support of e-Democracy – The Interslavic Experience''. Sokratis K. Katsikas & Vasilios Zorkadis eds., E-Democracy – Privacy-Preserving, Secure, Intelligent E-Government Services. 7th International Conference, E-Democracy 2017, Athens, Greece, December 14-15, 2017, Proceedings (Communications in Computer and Information Science no. 792, Springer International Publishing, 2017, {{ISBN|978-3-319-71116-4}}, 978-3-319-71117-1), pp.&nbsp;15–30. * Meyer, Anna-Maria. [https://www.researchgate.net/publication/308041701_Slavic_constructed_languages_in_the_internet_age ''Slavic constructed languages in the internet age'']. Language Problems & Language Planning, vol. 40 no. 3 (January 2016), pp.&nbsp;287–315. * Meyer, Anna-Maria. ''Wiederbelebung einer Utopie. Probleme und Perspektiven slavischer Plansprachen im Zeitalter des Internets''. Bamberger Beiträge zur Linguistik 6, Bamberg: Univ. of Bamberg Press, 2014, {{ISBN|978-3-86309-233-7}}. * Merunka, Vojtěch, ''Interslavic zonal constructed language: an introduction for English-speakers'' (Lukáš Lhoťan, 2018, {{ISBN|9788090700499}}). * Merunka, Vojtěch. ''Neoslavonic zonal constructed language''. České Budějovice, 2012, {{ISBN|978-80-7453-291-7}}. * Merunka, Vojtěch; Heršak, Emil; Molhanec, Martin. ''Neoslavonic Language''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;114–134. * Рупосова, Л.П., [https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 ''История межславянского языка''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 |date=2021-10-06 }}. Вестник Московского государственного областного университета. Московский государственный областной университет, 2012 no. 1 ({{ISSN|2224-0209}}), pp.&nbsp;51–56. * Steenbergen, Jan van. ''Constructed Slavic languages in the 21st century''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;102–113. * Steenbergen, Jan van. ''[https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf Język międzysłowiański jako lingua franca dla Europy Środkowej] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf |date=2021-07-01 }}''. Ilona Koutny, Ida Stria (eds.): Język / Komunikacja / Informacja nr XIII (2018). Poznań: Wydawnictwo Rys, 2018. {{ISBN|978-83-65483-72-0}}, ISSN 1896-9585, pp.&nbsp;47–61. == Референції == {{reflist}} == Вонкашнї одказы == === О языку === * [http://steen.free.fr/interslavic/ Меджіславяньскый — офіціалный сайт] * [http://interslavic-language.org/ Портал меджіславяньского языка] * [https://interslavic-dictionary.com/ Многоязычный меджіславяньскый словник] * [https://interslavic.fun/ Меджіславяньска функція] * [https://teletype.in/@flame-ice/gQ2prxcbPBuc/ FAQ о меджіславяньскім языку на меджіславяньскім]{{Dead link|date=March 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://teletype.in/@flame-ice/m3CLfI4suCO/ FAQ зо меджіславяньскых четів] === На языку === * [https://isv.miraheze.org Medžuviki] — слободна енціклопедія на меджіславяньскім языку * [https://isv.miraheze.org/Sbornik:Glavna_stranica Vikisbornik] — зборник текстів на меджіславяньскім языку * [https://www.youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkkpWsnaRKitfJMx0Ngr8h-g/Playlist Філмы на меджіславяньскім] * [https://www.youtube.com/playlist?list=PL--S_Qi-XfGTs4Hpnukm4VyiymJJ5VZqF/Playlist Меджіславяньска музика] * [https://youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkni_M4__JF5Z5YDgPIbDs08&si=lIC4i7qLlZ2a0ZIz/Playlist Авдіокнигы на меджіславяньскім] * Переклады компютеровых гер: [https://store.steampowered.com/app/3001730/Bober_Bros_Its_Just_A_Prank/It's Just A Prank], [https://store.steampowered.com/app/972760/Secret_Saga_Xamadeon_Stone/Secret Saga], Minecraft, [https://youtube.com/shorts/wPphMHD_Jqw?si=nripPUsRL9WIXSQW/Sid Meier's Civilization BE] === Общіна === * [https://interslavicforum.org/our-team/ InterSlavic Linguistic Forum - Меджіславяньскый языковый форум] * [https://www.facebook.com/groups/interslavic/ Ґрупа на Facebook] * [https://discord.com/invite/n3saqm27QW Ґрупа на Discord] {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Меджіславяньскый язык]] [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] [[Катеґорія:Умелы языкы]] [[Катеґорія:Панславизм]] konagekuka98yvi8rfohk3s88xsvtxx Лідневі 0 6134 168121 89129 2026-08-05T19:37:00Z Halajkovič 33393 168121 wikitext text/x-wiki '''Лідневі''' (''lydnevi'') є [[умелый язык|умелым]] [[славяньскы языкы|славяньскым языком]], котрый створив [[Чесько|чеськый]] [[лінґвістіка|языкознатель]] Лібор Штемон.<ref>[http://www.slovio.com/linkis/BergerPlansprachen.pdf Tilman BERGER, "Vom Erfinden slavischer Sprachen", ''Erscheint in der Festschrift fur Peter Rehder'', München, 2004. Online: <http://www.slovio.com/linkis/BergerPlansprachen.pdf>]</ref><ref>[http://www.philol.msu.ru/~sidorova/files/conlangs.pdf М.Ю. Сидорова, О.Н. Шувалова, ''ИНТЕРНЕТ-ЛИНГВИСТИКА: ВЫМЫШЛЕННЫЕ ЯЗЫКИ'', Online: <http://www.philol.msu.ru/~sidorova/files/conlangs.pdf>]</ref><ref>[http://www.pulib.sk/elpub2/FF/Chovanec1/pdf_doc/58.pdf Adriána STECOVÁ, "Umelé jazyky ako fenomén ľudskej komunikácie", in Jozef Sipko, Marek Chovanec, Gabriela Harčariková (eds.), ''5. Študentská vedecká konferencia'', ISBN 978-80-555-0169-7, <http://www.pulib.sk/elpub2/FF/Chovanec1/pdf_doc/58.pdf>]</ref><ref>[http://edicions.talvera.free.fr/bastidas/Joan%20Franc%E9s%20BLANC.%20Las%20lengas%20de%20Libor%20Sztemon%202%20Sorgas%20-%20Jazyky%20Libora%20Sztemone%202%20Pr%E1meny%20%20-%20Libor%20Sztemon%27s%20Conlangs%202%20Sources.pdf Joan Francés Blanc, ''Las lengas de Libor Sztemon 2: Sorgas'', Edicions Talvera, 2009, ISBN 979-10-90696-00-6]</ref><ref>[http://conference.conlang.org/lcc4/speakers/jvslcc4.pdf Jan Van Steenbergen, ''Towards a unified slavic language'', Fourth Language Creation Conference, Groningen, 2011]</ref> == Референції == {{референції}} {{стыржень}} [[Катеґорія:Умелы языкы]] [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] kjovnvwgyx42da54jj03stkhp81mcio Ігорь Землянськых 0 18814 168122 167676 2026-08-06T00:04:42Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168122 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Ігорь Земля́нськых''' ({{lang-uk|Ігор Іванович Землянських}}; род.&nbsp;9.&nbsp;децембра 1974)&nbsp;— украйинськый [[умілець]]-анімаліста, [[ілустратор]], [[орнітолоґ]]. == Біоґрафія == Родив ся 9.&nbsp;децембра рока 1974 у городї Олександрівськ [[Луганьска область|Луганської области]]<ref>https://web.archive.org/web/20221003125335/http://iz.pernatidruzi.org.ua/biografiya/</ref>. У рокови 1980 перебрав ся жити до села Вороньків у Бориспілському районови Київської области, до отцюзнины свого дїда по материнув линії. Ипен спозад дїда будучный умілець залюбив ся у природу, бо водив го на шпацір у хащі тай лугы. Ігорь раз хотїв стати пілотом, но пак узяв го інтерес май до всього живого, но майнавперед&nbsp;— до потят. Щи як ся учив у середнюв вошколї, та публиковав свої перві статї на [[орнітолоґія|орнітолоґічну]] тематику.<ref>http://voronkiv-school.at.ua/publ/priroda/khudozhnik_animalist_abo_prosto_igor/5-1-0-22</ref> Паралелно у тоты рокы зачинав ай мальовати, но лем потят. У роках 1992–1993 служив у войськови у інженерному уддїленьови [[ЗСУ|Збройных Сил Украйины]]. У кунци 1990.&nbsp;рокув робив у Інстітутови зоолоґії им.&nbsp;Шмальгаузена НАНУ<ref>http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/REF0009800</ref> тай быв у експедіційох по Украинї, гикой старшый лаборант. Колеґове му оцїнили його мальованя тай понукали му чинити ілустрації ид выданьом. Первый плаґат из образом [[Чайка звычайна|чайкы]] выдав ся Украинськым стоваришіньом усокочіня потят у рокови 1996. Дале кооперовав ся из Природничым музейом, Київськым зоопарком, Домом природы,<ref>https://vechirniy.kyiv.ua/news/57071/</ref><ref>https://bigkyiv.com.ua/u-kyyevi-vsogo-dva-dni-tryvatyme-vystavka-spivochyh-i-dekoratyvnyh-ptahiv-chas-ta-miscze/</ref> рузныма ботанічными садами и иншыми установами подобної тематікы. Пак из часом, даючи позур на многі бештелованя на малюнкы, убрав си професію [[художник]]а тай ілустратора, хоть убстав ся у близкум контактови из людьми наукы тай орітолоґами-аматорами.<ref>https://www.umoloda.kiev.ua/number/3175/188/112726/</ref> Держит дома потя, што были у бідї: майчасто зраненых авадь бітїжных.<ref>https://i-visti.com/news/4956-fotofakt-igor-zemlianskyh-zavzhdy-riatuie-poranenyh-ptahiv.html</ref> Почесный громадянин Бориспілського района.<ref>https://web.archive.org/web/20221003125016/https://boryspil.rayrada.org.ua/pochesni-gromadyani-12-33-05-18-04-2016/</ref> == Умілство == Автор многых робут на тему орнітофауны Украйины тай світа.<ref>https://day.kyiv.ua/uk/photo/ohorona-pochynayetsya-zi-znan</ref> Малює у техніках [[темпера]], акріл, [[акварель]], масло. Участвовав у такых выданьох: * [[Черлена книга Украйины]] (1995) * Заповідні куткы Кіровоградської земли. Андрієнко Т. Л. (1999) * Потята фауны Украины: польовый узначник. Г. Фесенко, А. Бокотей. 2002 * Потята паркох тай садув Києва. Г. В. Фесенко (2010) Цїлком ілустровав серію книг выданых проєктом „''Пернаті друзі''“: * „Знайомі незнайомці“. А. Плига. 2013 (2018) * „Вартові ночі“. Є. Яцюк. 2015 * „Володарі неба“. С. Вітер. 2016 * „Крила над водою“. М. Банік. 2021 Автор тай ілустратор книгы „''Наші птахи''“ (2004). Є автором многых плакатув орнітолоґічної тематикы в Украинї тай другых державох. == Удкликованя == * {{Cite web |url=http://iz.pernatidruzi.org.ua |title=Ігорь Землянськых. Личный сайт. |deadurl=no }} * {{Cite web |url=https://www.facebook.com/izemlyanskykh |title=Ігорь Землянськых. Сторунка Facebook. |deadurl=no }} == Приміткы == {{reflist}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Землянськых, Ігорь}} [[Катеґорія:Персоналии:Україна]] [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Орнітолоґы]] [[Катеґорія:Орнітолоґія]] shfusjdi403hnn5oovu8bmzpub7xg4h Карпато-Русинськоє Общество 0 23142 168123 166365 2026-08-06T01:20:43Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168123 wikitext text/x-wiki [[Файл:Carpatho-Rusyn_Society_logo.svg|міні|Сімбол Карпато-Русинського Общества,<ref name="c-rs">{{Cite web |url=https://c-rs.org/ |title=Carpatho-Rusyn Society - Home |publisher= |access-date=11 March 2021 }}</ref> што є модіфікована вирзія ерба, якый схвалила Акадимія Русиньскої Културы.<ref name="academy">{{Cite web |url=http://www.rusynacademy.sk/english/en-academy5.html |title=Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic: Rusyn Symbols |publisher=Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic |access-date=11 March 2021 }}</ref>]] '''Карпато-Русинськоє Общество''' ('''C-RS'''; {{Lang-en|The Carpatho-Rusyn Society}}) є дарьмовоє културноє общество в [[Споєны Штаты Америцькы|Споєных Штатах Америкы]], котроє ся занимат ушоколованьом и пудпоров русинської културы а історії.<ref name="c-rs">{{Cite web |url=https://c-rs.org/ |title=Carpatho-Rusyn Society - Home |publisher= |access-date=11 March 2021 }}</ref> Уно было закладеноє в Пітсбурґови в годови [[1994]] и є майгрубов ексклузівнов русинськов орґанізаційов у [[Северна Америка|Сівернуй Америци]] из булше чим 3000 учасниками.<ref>{{Cite web |url=https://riversofsteel.com/_uploads/files/Carpatho-Rusyn%20Society%2015th%20Anniv.pdf |title=Carpatho-Rusyn Society's 15th anniversary to bring the world to Pittsburgh in October |publisher=riversofsteel.com |date=September 2009 |access-date=11 March 2021 }}</ref><ref name="member">{{Cite web |url=https://c-rs.org/Become-A-Member |title=Carpatho-Rusyn Society - Become A Member |publisher= |access-date=11 March 2021 }}</ref> C-RS ся старає ушколовати як людий русинського походжиня, так ай другых, за карпато-русинськоє наслідство. Общество пудпорює сокочиня а розвуй русинської културы по обыдвох боках Атлантікы.<ref name="c-rs">{{Cite web |url=https://c-rs.org/ |title=Carpatho-Rusyn Society - Home |publisher= |access-date=11 March 2021 }}</ref> == Закладиня == Імпулс діля закладиня C-RS выйшов из Другого [[Світова рада Русинів|Світового Конґреса Русину]], котрый проходив у [[Крениця|Креници]], [[Польща]], у годови 1993. Нова орґанізація зроблена на інклузівні пудходы, гий у иншых американськых карпато-русинськых орґанізацій, ай именно из Карпато-Русинського Дослідницького Центра, закладеного у 1978 [[Павел Роберт Маґочій|Павлом Робертом Маґочійом]], и Русинської Асоціяції, закладеної Ларі Ґоґом у 1983.<ref>Медвідь (2015).</ref> Орґанізація была сформована головно тритьым а четвертым поколіньом карпато-русинськых Американцю, котрі мали за ціль помочи другым у убявліньови свойого русинського походжіня в часови, коли етнонім "Карпато-Русин" не быв широко знаным. У чисть силного, державу немавучого народа, котрому рудный край міняв володарю много разу за стогудя, C-RS хотіла розсказати интересну історію «народа низвыдкы» – приповідкові слова, котрі придумав славный американськый умілиць [[Русины|русинського походжиня]] [[Енді Варгол]]. Лоґо общества має на собі націоналный [[Ерб Русинів|русинськый ерб]] – черленый медвідь, што стойит против синьо-золотых полос.<ref name="c-rs">{{Cite web |url=https://c-rs.org/ |title=Carpatho-Rusyn Society - Home |publisher= |access-date=11 March 2021 }}</ref> Тот щіт быв первый раз прийнятый гий офіційный ерб [[Чеськословеньско|Чехословенськуй]] провінції [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатська Русь]] 30-го марця 1920. Май Пузно впав до забытя по розбитьови Чехословенщины німицькыма націстами у 1938, айбо быв щи раз прийнятый гий офіційный сімбол Закарпатскої области Украйины 18 децембря 1990.<ref name=":0">{{книга |автор=Олексій Філіппов |тітул=Таємниця герба Підкарпатської Русі |місто=[[Ужгород]] |выдавательство=Карпати |рік=2006 |сторінкы=6—9 |сторінок=48 |isbn=966-671-115-X |тіраж=500 }}</ref> Ліва часть ерба є поділена на 7 ґорізонталных синьо-золотых полус. Навпротив полос черленый медвідь, котрый став там хыбно, позад того, што член гералдічної комісії [[Ґустав Фрідріх]] думав, ож ун быв на еробови [[Ужгород]]а, а зад ерба срібный. Сякі цвіты на еробови были пудобрані ґералдічнов комісійов Міністерства уднушньых діл Чехословенщины, гий компроміс меже украйинофілами тай русофілами.<ref>{{Книга |автор=Мiлан Пiлiп |назва=Русиньска народна сiмболiка |одказ=https://www.rueportal.eu/_old-assets/books/pilipsimbolika.pdf |сторінкы=43 - 67 |сторінок як єсть=207 |рік=2014 }}</ref><ref name=":0" /> == Ранні годы == Общество розросло ся быстро из пирьвых восьмох закладатилю. Тот розвуй вымушовало ид зотвориню новинкы діля члену — '''"[[The New Rusyn Times]]"''' (''Новый Русинськый Часопис''). кроме того, же пропаґує самосвідомость тай ідентичность карпато-русину, місія C-RS «высоко цінити неперервность живота, котра изкапчує живучу русинську културу из ю стародавньым и дорогоцінным наслідством». Позад зроставучого членства, общество пудпорьовало можности учіня, выражіня тай радости из красы живота, што пудтверджат цінности живучого карпато-русинського наслідства. [[Файл:Carpatho-Rusyn_Folk_exhibit.jpg|міні|Народный експонат Carpatho-Rusyn]] C-RS орґанізовало конференції за історію и ґенеалоґію Русину, а тоже коордінує русинськый културный стенд на [[Пітсбурґськый Фолковый Фестівал|Пітсбурґському Фолковому Фестівалови]]. Общество спонсоровало націоналноє карпато-русинськоє културноє сяткованя в [[Музей Енді Варгола|Музийови Енді Варгола]] в Пітсбурґови тай забезпечат вандровні выставкы русинської културы діля цирьковных а етнічных фестівалу. Єден из май грубых ранньых успіху C-RS было удновлиня скапчаня из европийськым карпато-русинськым обществом и пудпора йихньої діятелности на возроджиня културы по 50 годовому переслідованьови комунізмом. Общество має два фонды діля Европы – Фонд Гуманітарної Помочи тай Фонд Русинського Рудного Края. [[Файл:CRS_Exhibition_of_Rusyn_Art.jpg|міні|Выставка C-RS із карпато-русинського умільства]] '''Фонд Гуманітарної Помочи''' быв зотвореный у 1996, коли карпато-русинські села в Закарпатськуй области Украйины пострадали уд нечеканої пузньої осинньої поводи, котра забрала 17 житю тай лишила соткы людий без хыжий. Через свойых члену, C-RS соробутничало из Американськым Черленым Крижом, убы зоорґанізовати помуч діля людий из Пудкарпатскої Руси. Уд тогды фонд головно посылає медічні засобы діля медічных професіоналу у Закарпатю. '''Фонд Русиньского Родного Краю''' давав широку пудпору [[Русины на Словеньску|карпато-русинському обществу]] в выхуднуй [[Словеньско|Словенщині]] в важный момент – перед списаньом населиня в 2001 годови, убы повышати етнічну узнаминость спомеже людий русинського походжиня. Фонд фінансовав друк мап из русинськыма селами, вандровну выставку културы и широку розсылку русинськых ґазет ай часопису ид русинськым файтам. Гий выслідок, число житилю Словенщины, што ся приписали гий Русины, у разы выросло руняно из списаньом 1991 года. Фонд тож фінансовав зотвориня ґрупы ушкул из русинськым языком в Закарпатю<ref>[https://mukachevo.net/news/na-zakarpatti-pratsiuye-26-rusynskykh-shkil_2832.html mukachevo.net | На Закарпатті працює 26 русинських шкіл]</ref>. == Розвуй == Пирьвый презідент C-RS быв Джон Ріґеті, котрый служив до 2012 и типирь є почесный презідент (''president emeritus'').<ref name="board">{{Cite web |url=https://c-rs.org/Board-of-Directors |title=Carpatho-Rusyn Society - Board of Directors |publisher= |access-date=11 March 2021 }}</ref> Його наступником быв Джім Кепчар-Камінскі (2013–2015),<ref name="board" /> а уд 2015 є презідентков Маріян Сивак. Общество типирь має 7 удділинь и 11 віток по цілуй Америци.<ref name="chapters">{{Cite web |url=https://c-rs.org/Chapters |title=Carpatho-Rusyn Society - Chapters |publisher= |access-date=11 March 2021 }}</ref> C-RS ся старала соробутничати зо вшиткыма карпато-русинськыми орґанізаціями по цілому світови, убы ширити історічну, ґенеалоґічну, языкову и етнокултурну информацію. кроме свого часописа, общество зотворило веб-сторунку, блоґ и емийл-бюлетін C-RS Connection. Уд 2004 года, проґрама Carpatho-Rusyn Society Heritage Program передават русинську музику а информацію через радію [[WPIT]] в укресности Пітсбурґа и ґлобално через интернет. Общество тоже веде форум о ґенеалоґії на своюй веб-сторунци и поширит свою присутность у соціялных мидійох.<ref name="genealogy">{{Cite web |url=https://c-rs.org/Genealogy |title=Carpatho-Rusyn Society - Genealogy |publisher= |access-date=11 March 2021 }}</ref> Проґрамы, котрі служат и русинськуй общині в Америци, и в Европі, включавут дуже успішну Rusyn Heritage Tour. Общество орґанізує каждогудню двотыждньову вандровку по карпато-русинськых реґіонах [[Польско|Польщи]] ([[Лемковина]]), [[Словеньско|Словенщины]] ([[Пряшівска Русь|Пряшувська Русь]]) тай [[Україна|Украйины]] ([[Подкарпатя|Пудкарпатя]]). Тур є зануриньом в типирішню русинську културу и дават можность навідати предковські села і проводити ґенеалоґічны досліджиня. Уд 2011 года C-RS пудпорює и фінансово дофінансовує участь в [[Studium Carpato-Ruthenorum]] – каждогуднюй меженароднуй літнюй ушколи русинського языка тай културы при [[Пряшівска універзіта|Пряшувськуй універзіті]]. === Націоналный културный центр === [[Файл:Carpatho-Rusyn_Cultural_and_Educational_Center_and_Headquarters_of_the_Carpatho-Rusyn_Society_(C-RS)_in_Munhall_Pennsylvania.jpg|міні|Карпато-русинськый културный и ушколовськый центр, Мунгал, Пенсілванія]] У 2004 годови C-RS купило бывшый собор С. Йоана Хреститиля (ґрекокатолицька цирьква) на улици Діксон 915 в Мунгалови, Пенсілванія, и перебудовало го на Карпато-Русинськый Културный и Ушколовськый Центр. Стогудна будова мат грубоє значіня діля людий русинського походжіня. Його спроєктовав у 1903 годови архітектор из Мадярщины [[Тітус де Бобула]], и є надыхниноє собором Возвышиня Чесного Христа в Ужгороді (тодгы Унґвар, [[Мадярске кральовство|Мадярськоє королювство]]). У 1929 годови будова была выбрана за катедру діля русинського ґрекокатолицького екзархата в Америци. [[Файл:Slavjane_Folk_Ensemble_performing_at_C-RS_25th_Anniversary.jpg|міні|Выступ народного ансамбла Slavjane на C-RS 25-гудя сяткованя]] У майови 2019 года общество сятковало своє '''25 гуддя''' в убновленому културному цинтрі. Основну выголошвня мав професор [[Павел Роберт Маґочій]], майвызначный світовый експерт за карпато-русину, котрому вручили майвыщу нагороду общества – Примію [[Майкл Стренк|Майкла Стренка]], названа у чисть карпато-русинському морському сержантови в Америци, котрый помагав пуднести американськый флаґ в [[Буй на Іво Джімі|бойови на Іво Джімі]]. Выходит из села [[Орябина]] (ныні Ярабина), Чехословенщина, Стренк дустав американськоє громаданство посмертно в 2008 годови. == Крітіка == Єден из бывшых члену рады Карпаторусинського общества пише, што лишив свою посаду там, и пушов гет из Карпаторусинського консорція Сіверної Америкы, бо<ref name=":1">Статя на сайті [[Орґанізація про Русинськый Розвуй|Орґанізації про Русинськый Розвуй]]: [https://rusynsociety.com/rue/2025/07/15/the-osnova-rusynii «Основа Русинії: завидіня у карпато-русинізм»]</ref> {{Цитат 2|мині стало ясно, же ни єдна, ни друга из сих орґанізацій не мала дяку чинити конкритні крокы, жебы забезпечити выживаня русинської ідентичности у діаспорі, и я не муг нич у тум поміняти.}} Свуй досвід тамкы ун описав так:<ref name=":1" /> {{Цитат 2|Быв єм активным членом C-RS уд 2020. до 2022. года, у тум числі у комісії тай раді у рузні періоды сього часу; и быв май молодым межи нима из розликов у веце ги двадцять году. Карпаторусинськоє общество ся убстават май великов русинськов орґанізаційов у Сівернуй Америці и має тисячі члену. Я даяк чекав, же муг бым внести ай свою лепту в орґанізацію, котра так читаво помогла удроджіню русинської ідентичности у США. Ися місія ся з тріском провалила и, годно быти, была приречена з самого зачатка, бом дуже недооцінив ситуацію у Сівернуй Америці. Коли я вступив у йсю орґанізацію, уже товгды было ясно, же її май ліпші годы давным-давно пройшли, айбо изудну ми ся дало удкрыти діля себе цілый новый уровінь її стаґнації. На словах цільов орґанізації было указовати тай усокочовати русинську културу — а на ділі уна скорше впозировала ги просто причина посидіти-поспоминати за старі родинні історії и за час, коли діаспора направду ся розвивала. У голові орґанізації была стара ґвардія пуд керовництвом Меріенн Сівак, котра не проявляла ниякої ініціативы, націленої на реалноє зліпшіня ситуації. Комітеты, з котрых ся творит орґанізація, стали абсолутно безпомучні тай безхосинні. Ушиткі уни были читаві розміром, подакотрі из них даже мали булше ги дисятеро людий, у тум числі у друбных сферах тіпа цифрового медіа. Пункты порядка денного ся часто розтяговали на цілі місяці, бо даже май малі дії треба было соглашовати через заповніня форм и прошіня дозволу уд май высокопоставленых особ. Не чудно, же резултативность орґанізації у сись період была комічно низьков.}} По його словах, ся инстетуція дуже застаріла и взята у плін склеротичної бірократії, з мінімалнов моложавськов културов а змаганьов на ю припойиня. Сесе лем удголоско бывшого кываня, котрым керувут люде, котрых доганяв серидньый вік щи у часы падіня жилізної завісы, то єсть, булшость сут старі люде. Як людий пуд 30 году, было не булше пару стувок. При тум грубуй части молодої чиляди посады были подарині, и лем здисятка члену не мали фамилных зязку из старшыма, тай лиш не грубу часть из них ун годен быв назвати зуправднов "интеліґинційов". За його участи поміняв ся склад рады, и ю чолови став Джон Ріґетті — закладатиль орґанізації. Тогды вни зобрали молодых компетентных актівісту из меседжом: ліквідовати стаґнацію и реално протручати русинську културу в діаспорі. Нововыбрана рада у резултатови вчинила дуже мало діля того, жебы C-RS стало серйознов активістськов орґанізаційов. Хоть поєдны и подали ідиї перечинити систему реґіоналных членств и вытворити моложавськоє крыло.<ref name=":1" />{{Цитат 2|Вшитко, што ся вчинило нами за першый гуд — пара відий пудлої кваліты, котрі накрутили задовго до того, як исьме пройшли у раду, нечасті семінары на тему ґенеалоґії тай оживліня інтернет-бовта, у котрум исьме продавали майкы тай свічкы. Сесе быв „проґрес“ уд тоталної катастрофы д просто старому положіньови діл из далшов деґрадаційов діаспоры. З того часу орґанізація щи май укріпила чуство респектабелности, не дуже мінявучи сякый модел.}} Стрічі фурт му напоминали зборы універзититського факултета. Мусай было ся держати дуже ограничувучых ідеолоґічных директив — такої собі „збирькы правил“, котра докус не брала на позур реалії русинського общества, ци міры, котрі мусай принимати на місті. Хоть якоє убговоріня націоналізма як платформы, ци самостуйноє введіня русину у політику як ворошної силы, нараз ся удмітовало.<ref name=":1" /> Орґанізація не зробила нич "значимого" и воліє признавати стаґнацію общества та ю причины, до того же... <ref name=":1" />{{Цитат 2|Исе ґрупа людий, котрі не цінят независиму русинську політичну думку натулко, же уни не годні защитити наші інтересы у май критичный момент. Кідь мы продовжиме у такум дусі дале у Сівернуй Америці, мы вымреме як меншина.}} У выслідкови ун рішив лишити орґанізацію, бо:<ref name=":1" /> {{Цитат 2|Коли Консорцій у своюм письмі прокритиковав выбор слув у голошіню Світового конґреса, де ся осужовала російсько-українська война, айбо вєдно з тым ся споминало, же русину Україна не признає, хоть и має (на думку Консорція констатація факта утиску русину туй было надмірнов антаґонізаційов), я порозумів, же мині там сидіти булше нішто.}} == Никай ся втож == * [[Александер Духновіч|Александер Духнович]] * [[Ґриґорій Жаткович]] * [[:Катеґорія:Русиньскы Америчаны|Американські русины]] * [[Список Русиньскых Америчанів|Список американськых русину]] * [[Лемкы]] * [[Руснаци у Сербиї|Панонські русины]] * [[Ужгородьска унія|Ужгородська унія]] * [[Русинська Ґреко-Католицька цирьква]] * [[Орґанізація про Русинськый Розвуй]] == Пудміткы == {{Reflist}} == Удкликаня == * [https://web.archive.org/web/20250410051949/https://c-rsmedia.org/ Carpatho-Rusyn Media Outlet] * [https://web.archive.org/web/20200406214711/https://wpitradio.com/radioshow/3335 Carpatho-Rusyn Heritage Radio Program] * [https://www.youtube.com/watch?v=THl3Y9u99S8&feature=youtu.be C-RS YouTube Channel] * [https://www.facebook.com/CarpathoRusynSociety/ C-RS Facebook Page] * [https://instagram.com/carpathorusynsociety?igshid=a6wsggqu3fhq C-RS Instagram] * [https://web.archive.org/web/20250416133821/https://c-rrc.org/ Carpatho-Rusyn Research Center] * [https://web.archive.org/web/20250420115706/https://rusinmn.org/ Rusin Association] [[Катеґорія:Русиньска діаспора]] [[Катеґорія:Русинскы литературознателе]] [[Катеґорія:Русиньска култура]] [[Катеґорія:Русины]] 4cy958w7w1hkq8ylaxv3c50bi1ng3c0 Умелый язык 0 24798 168118 2026-08-05T17:28:14Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: [[File:Conlangflag.svg|thumb|Прапор конланґу, сімбол створїня умелых языків, котру створили членове діскусной ґрупы CONLANG і котра ілуструє вавілоньску вежу на фонї выходячого сонця]] '''Умелый язык''' (тыж „конланґ“, з {{lang-en|constructed language, conlang}}) є шпеціално розвита знако... 168118 wikitext text/x-wiki [[File:Conlangflag.svg|thumb|Прапор конланґу, сімбол створїня умелых языків, котру створили членове діскусной ґрупы CONLANG і котра ілуструє вавілоньску вежу на фонї выходячого сонця]] '''Умелый язык''' (тыж „конланґ“, з {{lang-en|constructed language, conlang}}) є шпеціално розвита знакова сістема, котрого словна засоба, фонетіка і ґраматіка были замірно створены єднов особов або ґрупов людей, на роздїл од природных языків, котры ся спонтанно вывивали в перебігу стороч.<ref>{{Cite encyclopedia |title=Штучні мови |encyclopedia=Енциклопедія сучасної України |url=https://esu.com.ua/ |publisher=Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |accessdate=5. авґуста 2026}}</ref> Умелы языкы ся створюють з розлічных прічін: на злегшіня меджінародной комунікації, на хоснованя в умелецькых дїлах, на лінґвістічны експеріменты або на забезпечіня машынового перекладу. == Класіфікація подля походжіню == В залежности од того, як ся формує лексіка і ґраматіка, ся умелы языкы дїлять до трёх основных катеґорій:<ref>{{Cite book |last=Дуліченко |first=О. Д. |title=Міжнародні штучні мови: теорія і практика |year=1990 |publisher=Вища школа |pages=15–27 |language=uk}}</ref> * '''Апріорны языкы''' суть языкы, котрых елементы не суть перевзяты з екзістуючіх природных языків, але суть створены од нулы на основі лоґічных або філозофічных концепцій (наприклад ложбан, ро). * '''Апостеріорны языкы''' сутьязыкы, котры суть поставены на основі словной засобы і ґраматікы єдного або многых природных языків. Звычайно злегшують і сістематізують екзістуючі правила (наприклад [[есперанто]], [[інтерлінґва]]). * '''Змішаны языкы''' суть сістемы, котры часточно переберають корїнёвы слова з природных языків, але мають умело створену, математічно точну ґраматіку (наприклад [[волапюк]]). == Класіфікація подля цїлї створїня == Функчны встановлїня є головным крітеріём про тіполоґію умелых языків. Про простїшы порівнаня суть основны тіпы уведжены в табліцї низше. {| class="wikitable" |+ Головны тіпы умелых языків ! Тіп языка !! Анґліцькый термін !! Главна цїль !! Найзнамішы приклады |- | '''Меджінародны помічны''' || ''Auxlangs'' (Auxiliary languages) || Злегшіня ґлобалной комунікації, перемаганя языковых барьєр. || [[есперанто]], [[інтерлінґва]], ідо, [[Меджіславяньскый язык|меджіславяньскый]]. |- | '''Умелецькы (выдуманы)''' || ''Artlangs'' (Artistic languages) || Хоснованя в літературї, кінематоґрафії або відеограх на доданя реалізму выдуманым світам. || квеня („Середоземля“), клінґоньскый („Звіздне путованя“), дотрацькый („Гра о троны“). |- | '''Лоґічны і експеріменталны''' || ''Englangs'' (Engineered languages) || Овірёваня лінґвістічных гіпотез (наприклад гіпотезы Сапіра-Ворфа), створїня языка з абсолутнов лоґіков без неєднозначности. || ложбан, токі пона, іфкуіл. |} == Історія розвитку == Ідея створїня доконалого языка взникла уж в середнёвіку і в періодї ренесанції.<ref>{{Cite book |last=Eco |first=Umberto |title=The Search for the Perfect Language |year=1995 |publisher=Blackwell |isbn=978-0631174653 |language=en}}</ref> * '''Філозофска етапа (17.–18. стороча):''' Науковцї як Ґоттфрід Вілгелм Лайбніц і Джон Вілкінс ся снажили створити універзалны філозофскы языкы, в котрых бы кажде слово точно одражало основу речі. * '''Етапа Меджінародній комунікації (конець 19. – зачаток 20. стороча):''' з розвоём ґлобалізації взникла потреба простого языка про меджінародну комунікацію. В роцї 1879 створив Йоганн Мартін Шлеєр язык „<nowiki/>[[волапюк]]<nowiki/>“, котрый сі здобыв обровску популарность, пізнїше єднак уступив „<nowiki/>[[Есперанто|есперанту]]<nowiki/>“, котрый вывинув [[Лудвік Лазарь Заменгоф|Лудвік Заменгоф]] в роцї 1887. * '''Етапа уменя і інтернету (20. – 21. стороча):''' Джон Роналд Руел Толкін повышыв створїня языків на уровень высокого уменя, кедь вывинув елфскы языкы. З розвоём інтернету ся стало створїня конланґів популарным, што споює тісячі ентузіастів до комуніт.<ref>{{Cite web |url=https://conlang.org/ |title=Language Creation Society |publisher=Товариство створення мов |language=en |accessdate=5. авґуста 2026}}</ref> == Інтересны факты == * '''[[Есперанто]]''' є єдиный умелый язык, котрый мать родженых бісїдуючіх (дїти в меджінародных родинах есперантістів, про котрых є тот язык материньскым языком).<ref>{{Cite book |last=Okrent |first=Arika |title=In the Land of Invented Languages: Esperanto Rock Stars, Klingon Poets, Loglan Lovers, and the Mad Dreamers Who Tried to Build a Perfect Language |year=2009 |publisher=Spiegel & Grau |isbn=978-0-385-52788-0 |language=en}}</ref> * '''[[Меджіславяньскый язык]]''' є конціпованый так, же каждый, хто овладать славяньскы языкы, розуміє 80–90% тексту без попереднёго штудованя.<ref>{{Cite web |url=https://interslavic-language.org/ |title=Interslavic Language |author=В. Мерунка, Я. ван Стенберген |accessdate=5. авґуста 2026}}</ref> Праві вдяка той універзалности ся стала языком кінематоґрафії — говорять нёв поставы філму „Цвітна пташка“ (2019), жебы ся подїї не звязали на жадну конкретну країну.<ref>{{Cite web |url=https://english.radio.cz/painted-bird-first-film-interslavic-8140414 |title=The Painted Bird — the first film in Interslavic |publisher=Radio Prague International |date=18 грудня 2018 |accessdate=5. авґуста 2026}}</ref> * Язык '''токі пона''' мать словну засобу, котра складать лем з приближно 120 слов, што з нёго робить єден з наймінімалістічнїшых языків на світї. * Екзістує '''ISO 639-3''', меджінародна норма, котра придїлює офіціално тройбуквены коды нелем природным, але ай найпопуларнїшым умелым языкам (наприклад <code>epo</code> про есперанто, <code>tlh</code> про клінґоньскый язык). == Поз. тыж == * [[Інтерлінґвістіка]] * [[Плановый язык]] * [[Умелы языкы у відеограх]] == Референції == {{референції}} == Література і жрїдла == * {{Cite book |last=Okrent |first=Arika |title=In the Land of Invented Languages: Esperanto Rock Stars, Klingon Poets, Loglan Lovers, and the Mad Dreamers Who Tried to Build a Perfect Language |year=2009 |publisher=Spiegel & Grau |isbn=978-0-385-52788-0 |language=en}} * {{Cite book |last=Eco |first=Umberto |title=The Search for the Perfect Language |year=1995 |publisher=Blackwell |isbn=978-0631174653 |language=en}} * {{Cite book |last=Дуліченко |first=О. Д. |title=Міжнародні штучні мови: теорія і практика |year=1990 |publisher=Вища школа |pages=15–27 |language=uk}} == Одказы == * [https://esperanto.net/ Многоязычный інформачный центер о есперантї.] * [https://zompist.com/kit.html The Language Construction Kit], знамый онлайн мануал о творїню умелых языків „про зачаточників“. [[Катеґорія:Умелы языкы|*]] [[Катеґорія:Інтерлінґвістіка]] 7aets23xz1b2lq5hbwwpthfgpv6g9xg 168119 168118 2026-08-05T17:59:16Z Halajkovič 33393 /* Класіфікація подля походжіню */ 168119 wikitext text/x-wiki [[File:Conlangflag.svg|thumb|Прапор конланґу, сімбол створїня умелых языків, котру створили членове діскусной ґрупы CONLANG і котра ілуструє вавілоньску вежу на фонї выходячого сонця]] '''Умелый язык''' (тыж „конланґ“, з {{lang-en|constructed language, conlang}}) є шпеціално розвита знакова сістема, котрого словна засоба, фонетіка і ґраматіка были замірно створены єднов особов або ґрупов людей, на роздїл од природных языків, котры ся спонтанно вывивали в перебігу стороч.<ref>{{Cite encyclopedia |title=Штучні мови |encyclopedia=Енциклопедія сучасної України |url=https://esu.com.ua/ |publisher=Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |accessdate=5. авґуста 2026}}</ref> Умелы языкы ся створюють з розлічных прічін: на злегшіня меджінародной комунікації, на хоснованя в умелецькых дїлах, на лінґвістічны експеріменты або на забезпечіня машынового перекладу. == Класіфікація подля походжіню == В залежности од того, як ся формує лексіка і ґраматіка, ся умелы языкы дїлять до трёх основных катеґорій:<ref>{{Cite book |last=Дуліченко |first=О. Д. |title=Міжнародні штучні мови: теорія і практика |year=1990 |publisher=Вища школа |pages=15–27 |language=uk}}</ref> * '''Апріорны языкы''' суть языкы, котрых елементы не суть перевзяты з екзістуючіх природных языків, але суть створены од нулы на основі лоґічных або філозофічных концепцій (наприклад ложбан, ро). * '''Апостеріорны языкы''' суть языкы, котры суть поставены на основі словной засобы і ґраматікы єдного або многых природных языків. Звычайно злегшують і сістематізують екзістуючі правила (наприклад [[есперанто]], [[інтерлінґва]]). * '''Змішаны языкы''' суть сістемы, котры часточно переберають корїнёвы слова з природных языків, але мають умело створену, математічно точну ґраматіку (наприклад [[волапюк]]). == Класіфікація подля цїлї створїня == Функчны встановлїня є головным крітеріём про тіполоґію умелых языків. Про простїшы порівнаня суть основны тіпы уведжены в табліцї низше. {| class="wikitable" |+ Головны тіпы умелых языків ! Тіп языка !! Анґліцькый термін !! Главна цїль !! Найзнамішы приклады |- | '''Меджінародны помічны''' || ''Auxlangs'' (Auxiliary languages) || Злегшіня ґлобалной комунікації, перемаганя языковых барьєр. || [[есперанто]], [[інтерлінґва]], ідо, [[Меджіславяньскый язык|меджіславяньскый]]. |- | '''Умелецькы (выдуманы)''' || ''Artlangs'' (Artistic languages) || Хоснованя в літературї, кінематоґрафії або відеограх на доданя реалізму выдуманым світам. || квеня („Середоземля“), клінґоньскый („Звіздне путованя“), дотрацькый („Гра о троны“). |- | '''Лоґічны і експеріменталны''' || ''Englangs'' (Engineered languages) || Овірёваня лінґвістічных гіпотез (наприклад гіпотезы Сапіра-Ворфа), створїня языка з абсолутнов лоґіков без неєднозначности. || ложбан, токі пона, іфкуіл. |} == Історія розвитку == Ідея створїня доконалого языка взникла уж в середнёвіку і в періодї ренесанції.<ref>{{Cite book |last=Eco |first=Umberto |title=The Search for the Perfect Language |year=1995 |publisher=Blackwell |isbn=978-0631174653 |language=en}}</ref> * '''Філозофска етапа (17.–18. стороча):''' Науковцї як Ґоттфрід Вілгелм Лайбніц і Джон Вілкінс ся снажили створити універзалны філозофскы языкы, в котрых бы кажде слово точно одражало основу речі. * '''Етапа Меджінародній комунікації (конець 19. – зачаток 20. стороча):''' з розвоём ґлобалізації взникла потреба простого языка про меджінародну комунікацію. В роцї 1879 створив Йоганн Мартін Шлеєр язык „<nowiki/>[[волапюк]]<nowiki/>“, котрый сі здобыв обровску популарность, пізнїше єднак уступив „<nowiki/>[[Есперанто|есперанту]]<nowiki/>“, котрый вывинув [[Лудвік Лазарь Заменгоф|Лудвік Заменгоф]] в роцї 1887. * '''Етапа уменя і інтернету (20. – 21. стороча):''' Джон Роналд Руел Толкін повышыв створїня языків на уровень высокого уменя, кедь вывинув елфскы языкы. З розвоём інтернету ся стало створїня конланґів популарным, што споює тісячі ентузіастів до комуніт.<ref>{{Cite web |url=https://conlang.org/ |title=Language Creation Society |publisher=Товариство створення мов |language=en |accessdate=5. авґуста 2026}}</ref> == Інтересны факты == * '''[[Есперанто]]''' є єдиный умелый язык, котрый мать родженых бісїдуючіх (дїти в меджінародных родинах есперантістів, про котрых є тот язык материньскым языком).<ref>{{Cite book |last=Okrent |first=Arika |title=In the Land of Invented Languages: Esperanto Rock Stars, Klingon Poets, Loglan Lovers, and the Mad Dreamers Who Tried to Build a Perfect Language |year=2009 |publisher=Spiegel & Grau |isbn=978-0-385-52788-0 |language=en}}</ref> * '''[[Меджіславяньскый язык]]''' є конціпованый так, же каждый, хто овладать славяньскы языкы, розуміє 80–90% тексту без попереднёго штудованя.<ref>{{Cite web |url=https://interslavic-language.org/ |title=Interslavic Language |author=В. Мерунка, Я. ван Стенберген |accessdate=5. авґуста 2026}}</ref> Праві вдяка той універзалности ся стала языком кінематоґрафії — говорять нёв поставы філму „Цвітна пташка“ (2019), жебы ся подїї не звязали на жадну конкретну країну.<ref>{{Cite web |url=https://english.radio.cz/painted-bird-first-film-interslavic-8140414 |title=The Painted Bird — the first film in Interslavic |publisher=Radio Prague International |date=18 грудня 2018 |accessdate=5. авґуста 2026}}</ref> * Язык '''токі пона''' мать словну засобу, котра складать лем з приближно 120 слов, што з нёго робить єден з наймінімалістічнїшых языків на світї. * Екзістує '''ISO 639-3''', меджінародна норма, котра придїлює офіціално тройбуквены коды нелем природным, але ай найпопуларнїшым умелым языкам (наприклад <code>epo</code> про есперанто, <code>tlh</code> про клінґоньскый язык). == Поз. тыж == * [[Інтерлінґвістіка]] * [[Плановый язык]] * [[Умелы языкы у відеограх]] == Референції == {{референції}} == Література і жрїдла == * {{Cite book |last=Okrent |first=Arika |title=In the Land of Invented Languages: Esperanto Rock Stars, Klingon Poets, Loglan Lovers, and the Mad Dreamers Who Tried to Build a Perfect Language |year=2009 |publisher=Spiegel & Grau |isbn=978-0-385-52788-0 |language=en}} * {{Cite book |last=Eco |first=Umberto |title=The Search for the Perfect Language |year=1995 |publisher=Blackwell |isbn=978-0631174653 |language=en}} * {{Cite book |last=Дуліченко |first=О. Д. |title=Міжнародні штучні мови: теорія і практика |year=1990 |publisher=Вища школа |pages=15–27 |language=uk}} == Одказы == * [https://esperanto.net/ Многоязычный інформачный центер о есперантї.] * [https://zompist.com/kit.html The Language Construction Kit], знамый онлайн мануал о творїню умелых языків „про зачаточників“. [[Катеґорія:Умелы языкы|*]] [[Катеґорія:Інтерлінґвістіка]] 9a3tds3craxx8roa3vcyhc38ldm2c9w 168120 168119 2026-08-05T18:44:47Z Halajkovič 33393 168120 wikitext text/x-wiki [[File:Conlangflag.svg|thumb|Прапор конланґу, сімбол створїня умелых языків, котру створили членове діскусной ґрупы CONLANG і котра ілуструє вавілоньску вежу на фонї выходячого сонця]] '''Умелый язык''' (тыж „конланґ“, з {{lang-en|constructed language, conlang}}) є шпеціално розвита знакова сістема, котрого словна засоба, фонетіка і ґраматіка были замірно створены єднов особов або ґрупов людей, на роздїл од природных языків, котры ся спонтанно вывивали в перебігу стороч.<ref>{{Cite encyclopedia |title=Штучні мови |encyclopedia=Енциклопедія сучасної України |url=https://esu.com.ua/ |publisher=Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |accessdate=5. авґуста 2026}}</ref> Умелы языкы ся створюють з розлічных прічін: на злегшіня меджінародной комунікації, на хоснованя в умелецькых дїлах, на лінґвістічны експеріменты або на забезпечіня машынового перекладу. == Класіфікація подля походжіня == В залежности од того, як ся формує лексіка і ґраматіка, ся умелы языкы дїлять до трёх основных катеґорій:<ref>{{Cite book |last=Дуліченко |first=О. Д. |title=Міжнародні штучні мови: теорія і практика |year=1990 |publisher=Вища школа |pages=15–27 |language=uk}}</ref> * '''Апріорны языкы''' суть языкы, котрых елементы не суть перевзяты з екзістуючіх природных языків, але суть створены од нулы на основі лоґічных або філозофічных концепцій (наприклад ложбан, ро). * '''Апостеріорны языкы''' суть языкы, котры суть поставены на основі словной засобы і ґраматікы єдного або многых природных языків. Звычайно злегшують і сістематізують екзістуючі правила (наприклад [[есперанто]], [[інтерлінґва]]). * '''Змішаны языкы''' суть сістемы, котры часточно переберають корїнёвы слова з природных языків, але мають умело створену, математічно точну ґраматіку (наприклад [[волапюк]]). == Класіфікація подля цїлї створїня == Функчны встановлїня є головным крітеріём про тіполоґію умелых языків. Про простїшы порівнаня суть основны тіпы уведжены в табліцї низше. {| class="wikitable" |+ Головны тіпы умелых языків ! Тіп языка !! Анґліцькый термін !! Главна цїль !! Найзнамішы приклады |- | '''Меджінародны помічны''' || ''Auxlangs'' (Auxiliary languages) || Злегшіня ґлобалной комунікації, перемаганя языковых барьєр. || [[есперанто]], [[інтерлінґва]], ідо, [[Меджіславяньскый язык|меджіславяньскый]]. |- | '''Умелецькы (выдуманы)''' || ''Artlangs'' (Artistic languages) || Хоснованя в літературї, кінематоґрафії або відеограх на доданя реалізму выдуманым світам. || квеня („Середоземля“), клінґоньскый („Звіздне путованя“), дотрацькый („Гра о троны“). |- | '''Лоґічны і експеріменталны''' || ''Englangs'' (Engineered languages) || Овірёваня лінґвістічных гіпотез (наприклад гіпотезы Сапіра-Ворфа), створїня языка з абсолутнов лоґіков без неєднозначности. || ложбан, токі пона, іфкуіл. |} == Історія розвитку == Ідея створїня доконалого языка взникла уж в середнёвіку і в періодї ренесанції.<ref>{{Cite book |last=Eco |first=Umberto |title=The Search for the Perfect Language |year=1995 |publisher=Blackwell |isbn=978-0631174653 |language=en}}</ref> * '''Філозофска етапа (17.–18. стороча):''' Науковцї як Ґоттфрід Вілгелм Лайбніц і Джон Вілкінс ся снажили створити універзалны філозофскы языкы, в котрых бы кажде слово точно одражало основу речі. * '''Етапа меджінародной комунікації (конець 19. – зачаток 20. стороча):''' з розвоём ґлобалізації взникла потреба простого языка про меджінародну комунікацію. В роцї 1879 створив Йоганн Мартін Шлеєр язык „<nowiki/>[[волапюк]]<nowiki/>“, котрый сі здобыв обровску популарность, пізнїше єднак уступив „<nowiki/>[[Есперанто|есперанту]]<nowiki/>“, котрый вывинув [[Лудвік Лазарь Заменгоф|Лудвік Заменгоф]] в роцї 1887. * '''Етапа уменя і інтернету (20. – 21. стороча):''' Джон Роналд Руел Толкін повышыв створїня языків на уровень высокого уменя, кедь вывинув елфскы языкы. З розвоём інтернету ся стало створїня конланґів популарным, што споює тісячі ентузіастів до комуніт.<ref>{{Cite web |url=https://conlang.org/ |title=Language Creation Society |publisher=Товариство створення мов |language=en |accessdate=5. авґуста 2026}}</ref> == Інтересны факты == * '''[[Есперанто]]''' є єдиный умелый язык, котрый мать родженых бісїдуючіх (дїти в меджінародных родинах есперантістів, про котрых є тот язык материньскым языком).<ref>{{Cite book |last=Okrent |first=Arika |title=In the Land of Invented Languages: Esperanto Rock Stars, Klingon Poets, Loglan Lovers, and the Mad Dreamers Who Tried to Build a Perfect Language |year=2009 |publisher=Spiegel & Grau |isbn=978-0-385-52788-0 |language=en}}</ref> * '''[[Меджіславяньскый язык]]''' є конціпованый так, же каждый, хто овладать славяньскы языкы, розуміє 80–90% тексту без попереднёго штудованя.<ref>{{Cite web |url=https://interslavic-language.org/ |title=Interslavic Language |author=В. Мерунка, Я. ван Стенберген |accessdate=5. авґуста 2026}}</ref> Праві вдяка той універзалности ся став языком кінематоґрафії — говорять ним поставы філму „Цвітна пташка“ (2019), жебы ся подїї не звязали на жадну конкретну країну.<ref>{{Cite web |url=https://english.radio.cz/painted-bird-first-film-interslavic-8140414 |title=The Painted Bird — the first film in Interslavic |publisher=Radio Prague International |date=18 грудня 2018 |accessdate=5. авґуста 2026}}</ref> * Язык '''токі пона''' мать словну засобу, котра ся складать лем з приближно 120 слов, што з нёго робить єден з наймінімалістічнїшых языків на світї. * Екзістує '''ISO 639-3''', меджінародна норма, котра придїлює офіціално тройбуквены коды нелем природным, але ай найпопуларнїшым умелым языкам (наприклад <code>epo</code> про есперанто, <code>tlh</code> про клінґоньскый язык). == Поз. тыж == * [[Інтерлінґвістіка]] * [[Плановый язык]] * [[Умелы языкы у відеограх]] == Референції == {{референції}} == Література і жрїдла == * {{Cite book |last=Okrent |first=Arika |title=In the Land of Invented Languages: Esperanto Rock Stars, Klingon Poets, Loglan Lovers, and the Mad Dreamers Who Tried to Build a Perfect Language |year=2009 |publisher=Spiegel & Grau |isbn=978-0-385-52788-0 |language=en}} * {{Cite book |last=Eco |first=Umberto |title=The Search for the Perfect Language |year=1995 |publisher=Blackwell |isbn=978-0631174653 |language=en}} * {{Cite book |last=Дуліченко |first=О. Д. |title=Міжнародні штучні мови: теорія і практика |year=1990 |publisher=Вища школа |pages=15–27 |language=uk}} == Одказы == * [https://esperanto.net/ Многоязычный інформачный центер о есперантї.] * [https://zompist.com/kit.html The Language Construction Kit], знамый онлайн мануал о творїню умелых языків „про зачаточників“. [[Катеґорія:Умелы языкы|*]] [[Катеґорія:Інтерлінґвістіка]] tktsjh7aj7fi8uvbkpcnbwmqziwyu4g Мария Зубанич 0 24799 168125 2026-08-06T10:46:55Z Igor Kercsa 5504 нова статя 168125 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Мария Зубанич |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Марія Іванівна Зубанич'' |Категория_склада= |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://esu.com.ua/images/article_images/Z/Zubanich%20Mariya%20Ivanivna.jpg}} |Чинность=спѣвачка, педагогыня |Уроджѣня={{Birth date and age|1949|7|28}} |Мѣсто_роджѣня=[[Великый Березный]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1949|7|28}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Мария Зубанич''', {{ref-uk}} ''Марія Іванівна Зубанич'', *[[28. юл]] [[1949]], [[Великый Березный]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Народна умѣлкыня Украины (1999).<ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ЕСУ">Гамкало І. Д.</ref> == Животопис == Уродила ся [[6. марец|6. марца]] [[1962]] в [[Село|селѣ]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] == Одзначеня, награды == == Жерела == * Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с.&nbsp;137 //{{ЕЗВО20|}} * {{Cite book |author= Гамкало І. Д. |editor= |title= ЗУБАНИЧ Марія Іванівна |language= |edition= // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] |volume= 11 |chapter= |quote= |location= |publisher= |date= |series= |pages= |isbn= |doi= |url=https://esu.com.ua/article-13909 }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1949||Илницка, Оксана}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] jk7sd24iuts4mb6r7uiscrte2u4z9pk 168126 168125 2026-08-06T11:01:29Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168126 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Мария Зубанич |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Марія Іванівна Зубанич'' |Категория_склада= |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://esu.com.ua/images/article_images/Z/Zubanich%20Mariya%20Ivanivna.jpg}} |Чинность=спѣвачка, педагогыня |Уроджѣня={{Birth date and age|1949|7|28}} |Мѣсто_роджѣня=[[Великый Березный]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1949|7|28}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Мария Зубанич''', {{ref-uk}} ''Марія Іванівна Зубанич'', *[[28. юл]] [[1949]], [[Великый Березный]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Народна умѣлкыня Украины (1999).<ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ЕСУ">Гамкало І. Д.</ref> == Животопис == Уродила ся [[28. юл|28. юла]] [[1949]] в селищу [[Великый Березный]], [[УССР]]. Выпускниця Ужгородского музичного фахового коледжу имени Дезидерия Задора (1971), Львовского державного конзерватория имени М.&nbsp;Лысенка (1977). == Одзначеня, награды == == Жерела == * Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с.&nbsp;137 //{{ЕЗВО20|}} * {{Cite book |author= Гамкало І. Д. |editor= |title= ЗУБАНИЧ Марія Іванівна |language= |edition= // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] |volume= 11 |chapter= |quote= |location= |publisher= |date= |series= |pages= |isbn= |doi= |url=https://esu.com.ua/article-13909 }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1949||Илницка, Оксана}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] 2gl6026zpzp9vaapftnw6awbdb1rhi0