Вікіпедія
ruewiki
https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
MediaWiki 1.47.0-wmf.14
first-letter
Медіа
Шпеціална
Діскузія
Хоснователь
Діскузія з хоснователём
Вікіпедія
Діскузія ку Вікіпедії
Файл
Діскузія ку файлу
MediaWiki
Діскузія ку MediaWiki
Шаблона
Діскузія ку шаблонї
Поміч
Діскузія ку помочі
Катеґорія
Діскузія ку катеґорії
TimedText
TimedText talk
Модуль
Обговорення модуля
Подія
Обговорення події
Йоганн Волфґанґ фон Ґете
0
687
168127
168115
2026-08-06T12:42:25Z
Flipdot
23893
168127
wikitext
text/x-wiki
{{особа проста
| Имя = Йоганн Волфґанґ фон Ґыте
| Образчик = [[File:Goethe.png|250px]]
| Категория_склада = Johann Wolfgang von Goethe
| Чинность = [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[правник]] и [[Политик|політик]]
| Уроджѣня = {{birth date|1749|8|28}}
| Мѣсто_роджѣня = [[Франкфурт над Моганом]]
| Упокоеня = {{death date and age|1832|3|22|1749|8|28}}
| Мѣсто_смерти = [[Ваймар]]
}}
'''Йо́ганн Во́лфґанґ фон Ґы́те''' вадь '''Ґете''' ({{Lang-de|2|Johann Wolfgang von Goethe}} {{Audio-IPA|De-Johann_Wolfgang_von_Goethe.ogg|[ˈjoːhan ˈvɔlfɡaŋ(k) fɔn ˈɡøːtə]}}; [[28. авґуст|28. авґуста]] [[1749]], [[Франкфурт над Моганом]] – [[22. марец|22. марця]] [[1832]], [[Ваймар]]) быв [[Німці|німецькый]] [[полігістор]], [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[історик уміня]] тай [[умілецькый критик]], [[правник]] и [[Политик|політик]], [[біолоґ]] и ставитель.<ref name="Britannica">{{Cite book|title=Encyclopædia Britannica|author=Nicholas Boyle|chapter=Johann Wolfgang von Goethe}}</ref> Ун ся шыроко поважує за майвплывного [[Німецькый язык|німецькоязычного]] [[Писатель|писателя]]. Його роботы мали обсяжный вплыв на літературну, політичну тай філозофську думку в западнум світі уд 18. стороча доныні.<ref name="Britannica" /> Ґыте писав трактаты за [[Ботаніка|ботаніку]], [[Анатомія|анатомію]] тай [[фарба|фарбы]].<ref>{{cite book |last=Sepper |first=Dennis L. |title=Goethe contra Newton: Polemics and the Project for a New Science of Color |year=1988 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521342544 |page=22}}</ref>
По успішному выданьови свого першого [[Роман|романа]], „Смуток юного Вертера“ (1774), Ґыте в 1775. році ся перебрав до Ваймара, де прилучив ся ид продуктивному інтелектуалному тай културному окруженю пуд патронатом [[Анна Амалія Брунсквік-Волфенбіттелська|герцоґыні Анны Амалії Брунсквік-Волфенбіттелської]], котроє сформовало [[ваймарськый класицизм]].<ref>{{cite book |last=Boyle |first=Nicholas |title=Goethe: The Poet and the Age. Volume I: The Poetry of Desire (1749-1790) |year=1991 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0198158660 |pages=231-233}}</ref> У 1782. році Ґыте быв посяченый у [[Шляхта|шляхту]] герцоґом Саксен-Ваймара, [[Карл Авґуст Саксен-Ваймарськый|Карлом Авґустом]]. Ґыте участвовав у літературному рухови [[Sturm und Drang]] („Буря тай натиск“).<ref>{{cite book |last=Sharpe |first=Lesley |title=The Cambridge Companion to Goethe |year=2002 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521665600 |pages=15-18}}</ref> Бігом свойих першых десяти рокув у Ваймарі Ґыте став членом герцоґової секретної рады (1776–1785), быв у воєнных комісіях, назирав на удкрытя сріберных шахт у [[Ілменау]] тай реалізовав шор адміністративных реформ в [[Єнськый університет|Єнському університеті]].<ref>{{cite book |last=Friedenthal |first=Richard |title=Goethe: His Life and Times |year=2010 |publisher=Transaction Publishers |isbn=978-1412813477 |pages=210-215}}</ref> Ун ся дуклав и до планованя [[Ваймарськый ботанічный парк|ваймарського ботанічного парка]] тай удбудовы [[Ваймарськый замок|ваймарського замка]].<ref>{{cite web |title=Park an der Ilm |url=https://www.klassik-stiftung.de/en/park-an-der-ilm/ |publisher=Klassik Stiftung Weimar |access-date=2026-08-01}}</ref>
Першов вызначнов научнов роботов Ґыте была „Метаморфоза ростиня“, удана по тум, як ун ся вернув из свого вандрованя Італійов у 1788. році. У 1791 го вчинили директором театра у Ваймарови, и у 1794 ун ся поцімборовав из драматурґом, істориком и філозофом [[Фрідріх Шіллер|Фрідріхом Шіллером]]. У тот період Ґыте удав: свуй другый роман, „Рокы штудованя Вілгелма Майстра“; епічну поему „Германн и Доротея“; а в 1808. році першу часть свої майпопуларної драмы „Фауст“. Його здобыткы 1790. рокув, у тум числі ворошні з Шіллером, [[Йоганн Ґоттліб Фіхте|Йоганном Ґоттлібом Фіхте]], [[Йоганн Ґоттфрід Гердер|Йоганном Ґоттфрідом Гердером]], [[Александер фон Гумболдт|Александром фон Гумболдтом]],<ref name="Daum">{{Cite journal|last=Daum|first=Andreas W.|date=March 2019|title=Social Relations, Shared Practices, and Emotions: Alexander von Humboldt's Excursion into Literary Classicism and the Challenges to Science around 1800|url=https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/701757|journal=The Journal of Modern History|publisher=University of Chicago|volume=91|issue=1|pages=1–37|doi=10.1086/701757|s2cid=151051482|access-date=19 February 2021|archive-date=17 April 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210417173811/https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/701757|url-status=live|url-access=subscription}}</ref> [[Вілгелм фон Гумболдт|Вілгелмом фон Гумболдтом]], [[Авґуст Шлеґель|Авґустом]] и [[Фрідріх Шлеґель|Фрідріхом Шлеґелями]], стали ся колективно кликати [[Ваймарськый класицизм|ваймарськым класицизмом]].
== Жывут ==
=== Ранні рокы ===
[[Файл:Goethehaus-ffm011.jpg|альт=Екстерєр Хыжі-музея Ґыте на Großer Hirschgraben у Франкфурті из многоетажным жовтым фасадом.|міні|Місто рожденя Ґыте у Франкфуртови на Großer Hirschgraben]]
Дідик Ґыте, Фрідріх Ґеорґ Ґыте, перетягнув ся из [[Турінґія|Турінґії]] у [[Франкфурт]] у 1687. році тай поміняв запис свої фамілії з Göthe на Goethe. У Франкфуртови вун раз робив шевцьом, а пак удкрыв корчму. Його сын и внукы пак жыли на заробленый ним маєток. Фрідріх Ґеорґ Ґыте быв жонатый двычі: раз из Аннов Елізабетов Луц, доньков міщанина Себастіана Луца, из котров мав пять дітий (у тум числі Германа Якоба Ґыте); по єї смерти у 1705 вун ся поженив из Корнелійов Шеллгорн ({{Рожд|Валтер}}), удовицьов корчмаря Йоганнеса Шеллгорна (умер у 1704), из котров мали щи чотырьох дітий, у тум числі Йоганна Каспара Ґыте, отця Йоганна Волфґанґа фон Ґыте.
Отець Ґыте, Йоганн Каспар, жыв из свойов файтов у великуй хыжи (теперь Хыжа-музей Ґыте) у Франкфурті, товды [[Слобудный імперськый варош|слобудным імперськым варошом]] [[Сящена римська імперія|Сященної римської імперії]]. Хоть ун и штудовав право у [[Лайпціґ|Лайпціґу]] и быв покладеный імперськым радником, Йоганн Каспар Ґыте не быв закапчаный у вароські діла.<ref name="Grimm36">Herman Grimm: ''Goethe. Vorlesungen gehalten an der Königlichen Universität zu Berlin.'' Vol. 1. J.G. Cotta'sche Buchhandlung Nachfolger, Stuttgart / Berlin 1923, p. 36</ref> Вун ся вженив из матерьов Ґыте, Катарінов Елізабет Текстор 20. авґуста 1748. року у Франкфурті; вун мав 38 рокув, а она — 17.<ref>Катаріна была доньков [[Шолтис|шолтиса]] Франкфурта Йоганна Волфґанґа Текстора (1693–1771) тай Анны Марґареты Ліндгаймер (1711–1783).</ref> Ушыткі їхні діти кромі Йоганна Волфґанґа и його сестры Корнелії Фредерікы Крістіаны умерли у раннюм віці.
Молодый Ґыте дуставав ошколованя уд отця и приватных учителюв, штудувучи типові про тот час предметы, а май — языкы (латинськый, грецькый, французькый, таліянськый, анґліцькый, куртый час ай біблійный іврит<ref>{{Cite book|last=Kruse|first=Joseph A.|chapter=Poetisch-religiöse Vorratskammer – Die Hebräische Bibel bei Goethe und Heine|page=71|title=Goethe und die Juden – die Juden und Goethe|language=de|editor1=Anna-Dorothea Ludewig|editor2=Steffen Höhne|publisher=Walter de Gruyter|year=2018|isbn=9783110530421}}</ref>). Вун ся учив [[Танець|играти]], возити ся на коньох и [[Фехтованя|фехтовати]].
Хоть Ґыте читаво любив мальовати, вун скоро проявив інтерес у літературі; межи його ранньых фаворитув были [[Фрідріх Ґоттліб Клопшток]] и [[Гомер]].<ref>Oehler, R 1932, "Buch und Bibliotheken unter der Perspektive Goethe – Goethe's attitude toward books and libraries", ''The Library Quarterly'', 2, pp. 232–249</ref> Любив му ся и театер — Ґыте дуже ся захопльовав бабковыми выставами, котрі кажджый рук чинили французькі катуны, и котрі стали повторявучов ся темов у „Роках штудованя Вілгелма Майстра“.
Ґыте дуже ся любило читати роботы за історію и реліґію. Вун писав за тот період:
{{Blockquote|Из дітинства м мав єдну привычку фурт заучовати на памнять зачаткы книг и діленя праць, раз пяти книг Мойсея, пак [[Енеїда|Енеїды]] и [[Овідій]]овых [[Метаморфозы|Метаморфоз]] […] Кедь фурт активна уява […] заводила ня то туды, то сюды, кедь суміш казкы тай історії, мітолоґії тай реліґії, грозила ся ня запутати, я радо тікав у тоты восточні реґіоны и нуряв у перші книгы Мойсея — и там, межи розсіяных пастырьськых племен, нараз указовав єм ся у майчитавуй самоті и майчитавуй компанії.<ref>Goethe, Johann Wolfgang von. ''The Autobiography of Goethe: Truth and Poetry, From My Own Life'', Volume 1 (1897), translated by John Oxenford, pp. 114, 129</ref>}}
== Референції ==
{{референції}}
{{lifetime|1749|1832|Ґыте, Йоганн Волфґанґ фон}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Поеты]]
sk75u2olq7mlbb21zrlodwt0qk3jn6d
168134
168127
2026-08-07T01:36:09Z
Flipdot
23893
168134
wikitext
text/x-wiki
{{особа проста
| Имя = Йоганн Волфґанґ фон Ґыте
| Образчик = [[File:Goethe.png|250px]]
| Категория_склада = Johann Wolfgang von Goethe
| Чинность = [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[правник]] и [[Политик|політик]]
| Уроджѣня = {{birth date|1749|8|28}}
| Мѣсто_роджѣня = [[Франкфурт над Моганом]]
| Упокоеня = {{death date and age|1832|3|22|1749|8|28}}
| Мѣсто_смерти = [[Ваймар]]
}}
'''Йо́ганн Во́лфґанґ фон Ґы́те''' вадь '''Ґете''' ({{Lang-de|2|Johann Wolfgang von Goethe}} {{Audio-IPA|De-Johann_Wolfgang_von_Goethe.ogg|[ˈjoːhan ˈvɔlfɡaŋ(k) fɔn ˈɡøːtə]}}; [[28. авґуст|28. авґуста]] [[1749]], [[Франкфурт над Моганом]] – [[22. марец|22. марця]] [[1832]], [[Ваймар]]) быв [[Німці|німецькый]] [[полігістор]], [[поет]], [[Проза|прозаїк]], [[драматурґ]], [[історик уміня]] тай [[умілецькый критик]], [[правник]] и [[Политик|політик]], [[біолоґ]] и ставитель.<ref name="Britannica">{{Cite book|title=Encyclopædia Britannica|author=Nicholas Boyle|chapter=Johann Wolfgang von Goethe}}</ref> Ун ся шыроко держит майвливовым [[Німецькый язык|німецькоязычным]] [[Писатель|писательом]]. Його роботы мали обсяжный влив на літературну, політичну тай філозофську думку в западнум світі уд 18. стороча доныні.<ref name="Britannica" /> Ґыте писав трактаты за [[Ботаніка|ботаніку]], [[Анатомія|анатомію]] тай [[фарба|цвіт]].<ref>{{cite book |last=Sepper |first=Dennis L. |title=Goethe contra Newton: Polemics and the Project for a New Science of Color |year=1988 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521342544 |page=22}}</ref>
По успішному выданьови свого першого [[Роман|романа]], „Смуток молодого Вертера“ (1774), Ґыте в 1775. році ся перетягнув до Ваймара, де прикапчав ся ид продуктивному інтелектуалному тай културному окруженю пуд патронатом [[Анна Амалія Брунсквік-Волфенбіттелська|герцоґыні Анны Амалії Брунсквік-Волфенбіттелської]], котроє сформовало [[ваймарськый класицизм]].<ref>{{cite book |last=Boyle |first=Nicholas |title=Goethe: The Poet and the Age. Volume I: The Poetry of Desire (1749-1790) |year=1991 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0198158660 |pages=231-233}}</ref> У 1782. році Ґыте быв посяченый у [[Шляхта|шляхту]] герцоґом Саксен-Ваймара, [[Карл Авґуст Саксен-Ваймарськый|Карлом Авґустом]]. Ґыте участвовав у літературному кываньови [[Sturm und Drang]] („Буря тай натиск“).<ref>{{cite book |last=Sharpe |first=Lesley |title=The Cambridge Companion to Goethe |year=2002 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0521665600 |pages=15-18}}</ref> Бігом свойих першых десяти рокув у Ваймарі Ґыте став членом герцоґової секретної рады (1776–1785), быв у воєнных комісіях, назирав на удкрытя сріберных шахт у [[Ілменау]] тай реалізовав шор адміністративных реформ в [[Єнськый університет|Єнському університеті]].<ref>{{cite book |last=Friedenthal |first=Richard |title=Goethe: His Life and Times |year=2010 |publisher=Transaction Publishers |isbn=978-1412813477 |pages=210-215}}</ref> Ун ся дуклав и до планованя [[Ваймарськый ботанічный парк|ваймарського ботанічного парка]] тай удбудовы [[Ваймарськый замок|ваймарського замка]].<ref>{{cite web |title=Park an der Ilm |url=https://www.klassik-stiftung.de/en/park-an-der-ilm/ |publisher=Klassik Stiftung Weimar |access-date=2026-08-01}}</ref>
Першов вызначнов научнов роботов Ґыте была „Метаморфоза ростиня“, удана по тум, як ун ся вернув из свого вандрованя Італійов у 1788. році. У 1791 го вчинили директором театра у Ваймарови, и у 1794 ун ся поцімборовав из драматурґом, істориком и філозофом [[Фрідріх Шіллер|Фрідріхом Шіллером]]. У тот період Ґыте удав: свуй другый роман, „Рокы штудій Вілгелма Майстра“; епічну поему „Германн и Доротея“; а в 1808. році першу часть свої майпопуларної драмы „Фауст“. Його здобыткы 1790. рокув, у тум числі ворошні з Шіллером, [[Йоганн Ґоттліб Фіхте|Йоганном Ґоттлібом Фіхте]], [[Йоганн Ґоттфрід Гердер|Йоганном Ґоттфрідом Гердером]], [[Александер фон Гумболдт|Александром фон Гумболдтом]],<ref name="Daum">{{Cite journal|last=Daum|first=Andreas W.|date=March 2019|title=Social Relations, Shared Practices, and Emotions: Alexander von Humboldt's Excursion into Literary Classicism and the Challenges to Science around 1800|url=https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/701757|journal=The Journal of Modern History|publisher=University of Chicago|volume=91|issue=1|pages=1–37|doi=10.1086/701757|s2cid=151051482|access-date=19 February 2021|archive-date=17 April 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210417173811/https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/701757|url-status=live|url-access=subscription}}</ref> [[Вілгелм фон Гумболдт|Вілгелмом фон Гумболдтом]], [[Авґуст Шлеґель|Авґустом]] и [[Фрідріх Шлеґель|Фрідріхом Шлеґелями]], стали ся колективно кликати [[Ваймарськый класицизм|ваймарськым класицизмом]].
== Жывут ==
=== Ранні рокы ===
[[Файл:Goethehaus-ffm011.jpg|альт=Екстерєр Хыжі-музея Ґыте на Großer Hirschgraben у Франкфурті из многоетажным жовтым фасадом.|міні|Місто рожденя Ґыте у Франкфуртови на Großer Hirschgraben]]
Дідик Ґыте, Фрідріх Ґеорґ Ґыте, перетягнув ся из [[Турінґія|Турінґії]] у [[Франкфурт]] у 1687. році тай поміняв запис свої фамілії з Göthe на Goethe. У Франкфуртови вун раз робив шевцьом, а пак удкрыв корчму. Його сын и внукы пак жыли на заробленый ним маєток. Фрідріх Ґеорґ Ґыте быв жонатый двычі: раз из Аннов Елізабетов Луц, доньков міщанина Себастіана Луца, из котров мав пять дітий (у тум числі Германа Якоба Ґыте); по єї смерти у 1705 вун ся поженив из Корнелійов Шеллгорн ({{Рожд|Валтер}}), удовицьов корчмаря Йоганнеса Шеллгорна (умер у 1704), из котров мали щи чотырьох дітий, у тум числі Йоганна Каспара Ґыте, отця Йоганна Волфґанґа фон Ґыте.
Отець Ґыте, Йоганн Каспар, жыв из свойов файтов у великуй хыжи (теперь Хыжа-музей Ґыте) у Франкфурті, товды [[Слобудный імперськый варош|слобудным імперськым варошом]] [[Сящена римська імперія|Сященної римської імперії]]. Хоть ун и штудовав право у [[Лайпціґ|Лайпціґу]] и быв покладеный імперськым радником, Йоганн Каспар Ґыте не быв закапчаный у вароські діла.<ref name="Grimm36">Herman Grimm: ''Goethe. Vorlesungen gehalten an der Königlichen Universität zu Berlin.'' Vol. 1. J.G. Cotta'sche Buchhandlung Nachfolger, Stuttgart / Berlin 1923, p. 36</ref> Вун ся вженив из матерьов Ґыте, Катарінов Елізабет Текстор 20. авґуста 1748. року у Франкфурті; вун мав 38 рокув, а она — 17.<ref>Катаріна была доньков [[Шолтис|шолтиса]] Франкфурта Йоганна Волфґанґа Текстора (1693–1771) тай Анны Марґареты Ліндгаймер (1711–1783).</ref> Ушыткі їхні діти кромі Йоганна Волфґанґа и його сестры Корнелії Фредерікы Крістіаны умерли у раннюм віці.
Молодый Ґыте дуставав ошколованя уд отця и приватных учителюв, штудувучи типові про тот час предметы, а май — языкы (латинськый, грецькый, французькый, таліянськый, анґліцькый, куртый час ай біблійный іврит<ref>{{Cite book|last=Kruse|first=Joseph A.|chapter=Poetisch-religiöse Vorratskammer – Die Hebräische Bibel bei Goethe und Heine|page=71|title=Goethe und die Juden – die Juden und Goethe|language=de|editor1=Anna-Dorothea Ludewig|editor2=Steffen Höhne|publisher=Walter de Gruyter|year=2018|isbn=9783110530421}}</ref>). Вун ся учив [[Танець|играти]], возити ся на коньох и [[Фехтованя|фехтовати]].
Хоть Ґыте читаво любив мальовати, вун скоро проявив інтерес у літературі; межи його ранньых фаворитув были [[Фрідріх Ґоттліб Клопшток]] и [[Гомер]].<ref>Oehler, R 1932, "Buch und Bibliotheken unter der Perspektive Goethe – Goethe's attitude toward books and libraries", ''The Library Quarterly'', 2, pp. 232–249</ref> Любив му ся и театер — Ґыте дуже ся захопльовав бабковыми выставами, котрі кажджый рук чинили французькі катуны, и котрі стали повторявучов ся темов у „Роках штудованя Вілгелма Майстра“.
Ґыте дуже ся любило читати роботы за історію и реліґію. Вун писав за тот період:
{{Blockquote|Из дітинства м мав єдну привычку фурт заучовати на памнять зачаткы книг и діленя праць, раз пяти книг Мойсея, пак [[Енеїда|Енеїды]] и [[Овідій]]овых [[Метаморфозы|Метаморфоз]] […] Кедь фурт активна уява […] заводила ня то туды, то сюды, кедь суміш казкы тай історії, мітолоґії тай реліґії, грозила ся ня запутати, я радо тікав у тоты восточні реґіоны и нуряв у перші книгы Мойсея — и там, межи розсіяных пастырьськых племен, нараз указовав єм ся у майчитавуй самоті и майчитавуй компанії.<ref>Goethe, Johann Wolfgang von. ''The Autobiography of Goethe: Truth and Poetry, From My Own Life'', Volume 1 (1897), translated by John Oxenford, pp. 114, 129</ref>}}
== Бібліоґрафія ==
=== Научні роботы ===
* 1784: ''Über den Granit'' (За ґраніт; удана посмертно у 1878)
* 1786: ''Über den Zwischenkiefer der Menschen und der Tiere'' (За передвиличну кость людий и звірькы)
* 1790: ''Versuch die Metamorphose der Pflanzen zu erklären'' (Метаморфоза ростиня)
* 1791-92: ''Beiträge zur Optik'' (Приспівкы до оптикы; 2 томы)
* 1810: ''Zur Farbenlehre'' (Теорія цвітув)
=== Автобіоґрафічні ===
* 1811–1830: ''Aus meinem Leben: Dichtung und Wahrheit'' (Из мого жывота: поезія тай истина), автобіоґрафічна робота у 4 томах
* 1817: ''Italienische Reise'' (Таліянськоє вандрованя), журналы
* 1836 and 1848: ''Gespräche mit Goethe'' (Бесіды з Ґыте; посмертноє уданя)
=== Нонфікшын ===
* 1793: ''Die Belagerung von Mainz'' (Облога Майнца), нонфікшын
* July 1798–1801: ''Propyläen'', часопис
* 1805: ''Winckelmann und sein Jahrhundert'' (Вінкелманн и його стороча)
=== Проза ===
==== Романы ====
* 1774: ''Die Leiden des jungen Werthers'' (Смуток молодого Вертера)
* 1809: ''Die Wahlverwandtschaften''
===== Трилоґія за Вілгелма Майстра =====
# 1776: ''Wilhelm Meisters theatralische Sendung'' (Театрална місія Вілгелма Майстра), удана в 1911
# 1796: ''Wilhelm Meisters Lehrjahre'' (Рокы штудій Вілгелма Майстра)
# 1821, expanded in 1829: ''Wilhelm Meisters Wanderjahre, oder Die Entsagenden'' (Рокы вандрованя Вілгелма Майстра, вадь Зреченикы)
==== Short Fiction ====
* 1794–95: ''Unterhaltungen deutscher Ausgewanderten'' (Бесіды німецькых еміґрантув), зберька, обсягує казку ''Das Märchen''
* 1828: ''Novella''
==== Повідка ====
* 1795: ''Das Märchen'' (Зеленый гад и красна лілія), казка
=== Поезія ===
* 1769: ''Ohne Hast, ohne Rast'' (Без пилованя, без спочиваня)
* 1771: ''Heidenröslein'' (Дика ружа)
* 1773: ''Prometheus'' (Прометей)
* 1774: ''Der König in Thule'' (Король у Туле)
* 1782: ''Der Erlkönig'' (Вулшаный король)
* 1790: ''Römische Elegien'' (Римські елеґії), зберька
* 1794: ''Reineke Fuchs'', епічный [[фабльо]]
* 1795 ''Ich Denke Dein'' (Думаву за тя)
* 1795–96 (у спувпраци з [[Фрідріх Шіллер|Фрідріхом Шіллером]]): ''Die Xenien'', зберька епіґрам
* 1797: ''Der Zauberlehrling'' (Ученик маґа; стала основов про симфонічну поему Поля Дюка, котру екранізовали Disney у кіні з назывков „Фантазія“)
* 1797: ''Die Braut von Korinth''<ref>Johann Wolfgang von Goethe: [http://www.literaturwelt.com/werke/goethe/brautkorinth.html Die Braut von Korinth]. ''Literaturwelt.com'', retrieved April 13, 2011</ref> (Коринтська удданиця),
* 1798: ''Hermann und Dorothea'' (Германн и Доротея), епічна поема
* 1798: ''Die Weissagungen des Bakis'' (Пророцтва Бакіса)
* 1799: ''Die erste Walpurgisnacht'' (Перша валпурґійова нуч)
* 1813: Gefunden (Находка),
* 1819: ''Westöstlicher Diwan'' (Западовосточный діван), зберька поем-імітацій суфіштської и вшылиякої сунітської мусулманської поезії, у тум числі [[Гафіз|Гафіза]].
* 1823: ''Marienbad Elegy'' (Марінбадська елеґія)
=== Драма ===
* 1773: ''Götz von Berlichingen''
* 1774: ''Clavigo'', траґедія на пять актув, написана у майови 1774, премєра котруй ся удбыла 23. авґуста 1774 у Гамбурґови
* 1775: ''Stella'', траґедія у пяти актах, вытворена межи 1803 тай 1805 из першої верзії 1775. року, премєра ся удбыла 15. януара 1806 у Ваймарови
* 1776: ''Claudine von Villa Bella''
* 1787: ''Iphigenie auf Tauris'' (Іфіґенія у Таврісі)
* 1788: ''Egmont''
* 1790: ''Torquato Tasso''
* 1803: ''Die Natürliche Tochter'' (Природня донька), пєса, зачатково задумана ги перша часть трилоґії за [[Французька револуція|Французьку револуцію]]
* 1808: ''Faust. Eine Tragödie'' / ''Faust. Der Tragödie erster Teil'' (Фауст. Часть перша)
* 1832: ''Faust. Der Tragödie zweiter Teil in fünf Akten'' (Фауст. Часть друга)
== Референції ==
{{референції}}
{{lifetime|1749|1832|Ґыте, Йоганн Волфґанґ фон}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Поеты]]
gr27ycflp5x0d0d7zz0yghblg0ghk92
Оксана Илницка
0
24381
168133
167559
2026-08-06T18:42:39Z
Igor Kercsa
5504
доповненя
168133
wikitext
text/x-wiki
{{Особа проста
|Имя=Оксана Илницка
|Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька-Хархаліс''
|Категория_склада=1962 births
|Образчик=[[File:Ilnicka-Kharkhalis Ox.svg|200px]]
|Чинность=спѣвачка, педагогыня
|Уроджѣня={{Birth date|1962|03|06}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]]
|Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1962|03|06}}-->
|Мѣсто_смерти=
|Причина_смерти=
|Мѣсто_погребу=
}}
'''Оксана Илницка''', {{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька'', в одданю ''Оксана Хархалис'', *[[6. марец]] [[1962]], [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Заслужена умѣлкыня Украины (1998).<ref name="СС">Світлана Стегней</ref><ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref>
{{Цитат збоку
| Заглавье =
| Заглавье долов =
| Содержанье = «Оксана Ільницька підкорила великі концертні зали не тільки східної Європи –
вона виступає і в Швейцарії, і в Австрії. Її улюблені композитори – {{nobr|В. А. Моцарт}},
{{nobr|Й. С. Бах}}, {{nobr|Г. Малер}}, {{nobr|П. Чайковський}}… Безумовно, Пфальц надовго збереже про українську співачку найкращі спогади»
| Подпис = Новинка «Rheinpfalz» 12.01.2002<ref name="ДГМ"/>
| Полога = right
| Ширина = 215px
| Высота =
| Розмѣр букв =
| Тло = #eee9d9
| Без розрывов =
}}
== Животопис ==
Уродила ся [[6. марец|6. марца]] [[1962]] в [[Село|селѣ]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]]. По восямрочной школѣ в [[Село|селѣ]] выштудовала Мукачовске педучилище (1977–1981) и Ровненскый державный инштитут културы (1981–1985, фах културно-освѣтна робота). Была направлена в Закарпатске областне управлѣня културы, де достала роботу в Закарпатской областной филгармонии. В [[Авґуст|август]]ѣ 1985 прията за солистку музичного лекторию, едного з найстаршых колективох Закарпатской областной филгармонии, што быв основаный року 1947 як група солистох, по часѣ достав назву „Музичный лекторий", а од року 1998 — ансамбл солистох „Гармония". З часом стала ся умѣлецков ведучов ансамблу. Хоть уже мала мѣсто роботы за фахом, продовжила вокалне школованя, року 1986 поступивши заочно до Московского музично-педагогичного инштитуту им. Гнесиных<ref>Днесь Российска академия музикы им. Гнесиных</ref> в клас {{nobr|Н. М. Шильниковой}},<ref name="Шил">Заслужена артистка Российской Федерации, професорка Шильникова свого часу стажовала ся в Римской музичной академии «Санта-Чечилия» (1971–1972).</ref> де року 1990 закончила повный курс у фаху солного спѣву, достала квалификацию концертной спѣвачкы и учителькы.<ref name="ВТФ"/><ref name="ДГМ"/>
Закончила курс майстер-класу стародавной музикы в клашторѣ Михаелштайн,<ref>[https://harzspots.com/ru/erkunden/ausflugsziele/spot/kloster-michaelstein/ Kloster Michaelstein bei Blankenburg]</ref> [[Германия]] року 1987 и каштелю Валтице,<ref>[https://kidpassage.com/activity/chehiya/brno/zamok-valtitse ЗАМОК ВАЛТИЦЕ]</ref> [[Чехия]] року 1993.<ref name="ВТФ"/>
В Ужгородском державном музучилищу {{nobr|им. Д. С. Задора}} преподавать важный предмет „Поставеня голосу", од року 1986 педагогична робота в училищу — неодлучна часть ей творчого жытя.<ref name="СС"/>
== Творчость ==
Оксана Илницка понад 10 рокы была ведучов „Музичного лекторию", з котрым выступовала и дома и в заграничу. Од своей професоркы Шильниковой<ref name="Шил"/> достала привязаность до лѣпшых взорох вокалной творчости домашных и заграничных композиторох.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=6qQkkEEJxzY Сім іспанських пісень]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?feature=share&v=10zG5Yukslw Stabat Mater ]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?v=TvAi98EpL6Q&feature=share Камерний концерт]</ref> Активна умѣлецка сполупраця звязала спѣвачку з ансамблом стародавной музикы «Castrum Hung» (ведучый – С. Тихоненко),<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=TdAsl-JmITU Концерт старовинної музики Оксана Ільницька]</ref> з камерным хором «Cantus» (Ужгород, ведучый – Народный артист Украины Емил Сокач), з вызнамнов закарпатсков спѣвачков Народнов артистков Украины Мариёв Зубанич:<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене (дует)]</ref><ref>https://www.youtube.com/watch?v=OLMAHTWJNvk
З молитвою до Тебе (дует)</ref> в дуетѣ ѣх голосы красно поедновали ся у тембровому планѣ.<ref name="ДГМ"/>
== Одзначеня, награды ==
Жерела:<ref>Сторінка викладача Хархаліс Оксана Петрівна</ref><ref>Портфоліо викладачки Хархаліс Оксани Петрівни</ref>
* Заслужена артистка Украины (1998)
* Лавреатка областной премии {{nobr|им. Д. Задора}} (1997, 2003);
* Лавреатка меджинародного фестивалу «INTER LIRA»<ref name="ДГМ"/> (Будапешт, 2000, в дуетѣ з [[Мария Зубанич|Мариёв Зубанич]]).
== Жерела ==
* Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с. 145 //{{ЕЗВО20|}}
* {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}}
* {{Cite book |author=Світлана Стегней |editor= |title=//КАЛЕНДАР КРАЄЗНАВЧИХ ПАМ'ЯТНИХ ДАТ НА 2012 РІК |language= |edition= |volume= |chapter=ОКСАНА ПЕТРІВНА ІЛЬНИЦЬКА. 50-річчя від дня народження заслуженої артистки України (нар. 1962) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво Валерія Падяка |date=2011 |series= |pages=112–115 |isbn=978-966-387-056-4 |doi= |url= }} {{ref-uk}}
* {{cite web |author= |editor= |date=2026 |url=https://humanities.msu.edu.ua/dpmepa-2/1734-2/ |title= Сторінка викладача Хархаліс Оксана Петрівна |publisher=Гуманітарний факультет |format= |quote= |language= {{ref-uk}}|accessdate=2.04.2026 |archiveurl= |archivedate= }}
* {{cite web |author= |editor= |date=2026 |url=https://www.umfkzador.uz.ua/uploads/files/_Harhalis.pdf |title=Портфоліо викладачки Хархаліс Оксани Петрівни |publisher=Ужгородський музичний фаховий коледж імені {{nobr|Д. Є. Задора}} |format= |quote= |language= {{ref-uk}}|accessdate=2.04.2026 |archiveurl= |archivedate= }}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1962||Илницка, Оксана}}
[[Катеґорія:Русиньскы умелцї]]
9vjqps1iw26wyku26vdqhr00zjfy4e4
Йоган Волфґанґ фон Ґыте
0
24791
168135
168042
2026-08-07T11:04:22Z
EmausBot
60
справив двоїте напрямлїня → [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]]
168135
wikitext
text/x-wiki
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]]
hg9olyx7a8hughz7lj1qb9il5dzxfb5
Мария Зубанич
0
24799
168128
168126
2026-08-06T14:09:29Z
Igor Kercsa
5504
доповненя
168128
wikitext
text/x-wiki
{{Особа проста
|Имя=Мария Зубанич
|Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Марія Іванівна Зубанич''
|Категория_склада=
|Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90
|link=https://esu.com.ua/images/article_images/Z/Zubanich%20Mariya%20Ivanivna.jpg}}
|Чинность=спѣвачка, педагогыня
|Уроджѣня={{Birth date and age|1949|7|28}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Великый Березный]], [[УССР]]
|Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1949|7|28}}-->
|Мѣсто_смерти=
|Причина_смерти=
|Мѣсто_погребу=
}}
'''Мария Зубанич''', {{ref-uk}} ''Марія Іванівна Зубанич'', *[[28. юл]] [[1949]], [[Великый Березный]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]] (лиричне сопрано), [[педагог]]ыня, Народна умѣлкыня Украины (1999).<ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ЕСУ">Гамкало І. Д.</ref>
== Животопис ==
Уродила ся [[28. юл|28. юла]] [[1949]] в селищу [[Великый Березный]], [[УССР]]. По закончѣню школы в родиску зачала трудову чинность на ужгородском мебельном комбинатѣ, де успѣшно выступала в народном ансамблу спѣванкы и танцю «Ужанска долина» и вокалном колективѣ «Пѣснѣ Карпат».<ref name="ВТФ"/>
Выпускниця Ужгородского музичного фахового
коледжу имени [[Дезидерий Задор|Дезидерия Задора]] (1971),<ref>https://www.facebook.com/photo/?fbid=162691721235095&set=народна-артистка-україни-марія-зубанич-1972р&locale=es_LA Фото з выпускного албуму</ref> Львовского державного конзерватория имени М. Лысенка (1977). Од зачатку выукы в конзерваторию участнила ся в концертных бригадах львовской филгармонии и в гастролях по [[Україна|Украинѣ]]. Од року 1977 солистка Закарпатской областной филгармонии. Вецей разы з колективом филгармонии загастроловала до [[Канада|Канады]], [[США]], [[Словакия|Словакии]], [[Румыния|Румынии]], [[Мадярщина|Мадярщины]], [[Німеччина|Нѣмеччины]], [[Польско|Польщи]], [[Югославія|Югославии]]. За активну роботу в розвою културных контактох зо заграничныма Украинцями одзначена дипломов чести од {{ref-uk}} «Товариства культурних звязків з українцями за кордоном». Репертуар спѣвачкы обсягуе домашню и заграничну класику, народны спѣванкы и [[Опера|оперны]] арии. Яко педагогыня выучуе тыж вокал в Ужгородском музичном фаховом коледжу имени [[Дезидерий Задор|Дезидерия Задора]].<ref name="ВТФ"/>
== Одзначеня, награды ==
* 1979 — лавреатка Републиканского конкурсу вокалистох {{nobr|им. М. Лысенка ([[Киев]])
}}
* 1981 — лавреатка обласной {{nobr|премии им. Д. Вакарова}}
* 1998 — Заслужена артистка Украины
* 1999 — Народна артистка Украины
* 2000 — владѣтелька бронзовой статуеткы Межинародного фестивалу {{nobr|«Интер-лира» ([[Будапешт]])}}
* 2003 — лавреатка {{nobr|премии им. Д. Задора
}}
== З творбы ==
* https://www.youtube.com/watch?v=FlqUoeJMurQ Камерный концерт
== Жерела ==
* Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с. 137 //{{ЕЗВО20|}}
* {{Cite book |author= Гамкало І. Д. |editor= |title= ЗУБАНИЧ Марія Іванівна |language= |edition= // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] |volume= 11 |chapter= |quote= |location= |publisher= |date= |series= |pages= |isbn= |doi= |url=https://esu.com.ua/article-13909 }}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1949||Илницка, Оксана}}
[[Катеґорія:Русиньскы умелцї]]
a3g1q2m1xhczpn82un3ovbsggy0xszq
168129
168128
2026-08-06T14:24:27Z
Igor Kercsa
5504
доповненя
168129
wikitext
text/x-wiki
{{Особа проста
|Имя=Мария Зубанич
|Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Марія Іванівна Зубанич''
|Категория_склада=
|Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90
|link=https://esu.com.ua/images/article_images/Z/Zubanich%20Mariya%20Ivanivna.jpg}}
|Чинность=спѣвачка, педагогыня
|Уроджѣня={{Birth date and age|1949|7|28}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Великый Березный]], [[УССР]]
|Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1949|7|28}}-->
|Мѣсто_смерти=
|Причина_смерти=
|Мѣсто_погребу=
}}
'''Мария Зубанич''', {{ref-uk}} ''Марія Іванівна Зубанич'', *[[28. юл]] [[1949]], [[Великый Березный]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]] (лиричне сопрано), [[педагог]]ыня, Народна умѣлкыня Украины (1999).<ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ЕСУ">Гамкало І. Д.</ref>
== Животопис ==
Уродила ся [[28. юл|28. юла]] [[1949]] в селищу [[Великый Березный]], [[УССР]]. По закончѣню школы в родиску зачала трудову чинность на ужгородском мебельном комбинатѣ, де успѣшно выступала в народном ансамблу спѣванкы и танцю «Ужанска долина» и вокалном колективѣ «Пѣснѣ Карпат».<ref name="ВТФ"/>
Выпускниця Ужгородского музичного фахового
коледжу имени [[Дезидерий Задор|Дезидерия Задора]] (1971),<ref>https://www.facebook.com/photo/?fbid=162691721235095&set=народна-артистка-україни-марія-зубанич-1972р&locale=es_LA Фото з выпускного албуму</ref> Львовского державного конзерватория имени М. Лысенка (1977). Од зачатку выукы в конзерваторию участнила ся в концертных бригадах львовской филгармонии и в гастролях по [[Україна|Украинѣ]]. Од року 1977 солистка Закарпатской областной филгармонии. Вецей разы з колективом филгармонии загастроловала до [[Канада|Канады]], [[США]], [[Словакия|Словакии]], [[Румыния|Румынии]], [[Мадярщина|Мадярщины]], [[Німеччина|Нѣмеччины]], [[Польско|Польщи]], [[Югославія|Югославии]]. За активну роботу в розвою културных контактох зо заграничныма Украинцями одзначена дипломов чести од {{ref-uk}} «Товариства культурних звязків з українцями за кордоном». Репертуар спѣвачкы обсягуе домашню и заграничну класику, народны спѣванкы и [[Опера|оперны]] арии. Яко педагогыня выучуе тыж вокал в Ужгородском музичном фаховом коледжу имени [[Дезидерий Задор|Дезидерия Задора]].<ref name="ВТФ"/>
== Одзначеня, награды ==
* 1979 — лавреатка Републиканского конкурсу вокалистох {{nobr|им. М. Лысенка ([[Киев]])
}}
* 1981 — лавреатка обласной {{nobr|премии им. Д. Вакарова}}
* 1998 — Заслужена артистка Украины
* 1999 — Народна артистка Украины
* 2000 — владѣтелька бронзовой статуеткы Межинародного фестивалу {{nobr|«Интер-лира» ([[Будапешт]])}}
* 2003 — лавреатка {{nobr|премии им. Д. Задора
}}
== З творбы ==
* https://www.youtube.com/watch?v=FlqUoeJMurQ Зубанич Марія. Пісні Марії, 1993
* https://www.youtube.com/watch?v=FlqUoeJMurQ Русинська родина. Творчість Марії Зубанич, 2014
* https://www.youtube.com/watch?v=FlqUoeJMurQ Камерный концерт, 2018
== Жерела ==
* Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с. 137 //{{ЕЗВО20|}}
* {{Cite book |author= Гамкало І. Д. |editor= |title= ЗУБАНИЧ Марія Іванівна |language= |edition= // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] |volume= 11 |chapter= |quote= |location= |publisher= |date= |series= |pages= |isbn= |doi= |url=https://esu.com.ua/article-13909 }}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1949||Илницка, Оксана}}
[[Катеґорія:Русиньскы умелцї]]
4i7h7wjamf0gkjbffzghrjjaeditus3
168130
168129
2026-08-06T15:32:45Z
Igor Kercsa
5504
доповненя
168130
wikitext
text/x-wiki
{{Особа проста
|Имя=Мария Зубанич
|Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Марія Іванівна Зубанич''
|Категория_склада=
|Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90
|link=https://esu.com.ua/images/article_images/Z/Zubanich%20Mariya%20Ivanivna.jpg}}
|Чинность=спѣвачка, педагогыня
|Уроджѣня={{Birth date and age|1949|7|28}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Великый Березный]], [[УССР]]
|Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1949|7|28}}-->
|Мѣсто_смерти=
|Причина_смерти=
|Мѣсто_погребу=
}}
'''Мария Зубанич''', {{ref-uk}} ''Марія Іванівна Зубанич'', *[[28. юл]] [[1949]], [[Великый Березный]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]] (лиричне сопрано), [[педагог]]ыня, Народна умѣлкыня Украины (1999).<ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ЕСУ">Гамкало І. Д.</ref>
== Животопис ==
Уродила ся [[28. юл|28. юла]] [[1949]] в селищу [[Великый Березный]], [[УССР]]. По закончѣню школы в родиску зачала трудову чинность на ужгородском мебельном комбинатѣ, де успѣшно выступала в народном ансамблу спѣванкы и танцю «Ужанска долина» и вокалном колективѣ «Пѣснѣ Карпат».<ref name="ВТФ"/>
Выпускниця Ужгородского музичного фахового
коледжу имени [[Дезидерий Задор|Дезидерия Задора]] (1971),<ref>https://www.facebook.com/photo/?fbid=162691721235095&set=народна-артистка-україни-марія-зубанич-1972р&locale=es_LA Фото з выпускного албуму</ref> Львовского державного конзерватория имени М. Лысенка (1977). Од зачатку выукы в конзерваторию участнила ся в концертных бригадах львовской филгармонии и в гастролях по [[Україна|Украинѣ]]. Од року 1977 солистка Закарпатской областной филгармонии. Вецей разы з колективом филгармонии загастроловала до [[Канада|Канады]], [[США]], [[Словакия|Словакии]], [[Румыния|Румынии]], [[Мадярщина|Мадярщины]], [[Німеччина|Нѣмеччины]], [[Польско|Польщи]], [[Югославія|Югославии]]. За активну роботу в розвою културных контактох зо заграничныма Украинцями одзначена дипломов чести од {{ref-uk}} «Товариства культурних звязків з українцями за кордоном». Репертуар спѣвачкы обсягуе домашню и заграничну класику, народны спѣванкы и [[Опера|оперны]] арии. Яко педагогыня выучуе тыж вокал в Ужгородском музичном фаховом коледжу имени [[Дезидерий Задор|Дезидерия Задора]].<ref name="ВТФ"/>
Сполупрацуе в дуетѣ з [[Оксана Илницка|Оксанов Илницков]]:<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене (дует)]</ref><ref>https://www.youtube.com/watch?v=OLMAHTWJNvk
З молитвою до Тебе</ref> в дуетѣ ѣх голосы красно ся поеднують у тембровому планѣ.<ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref>
== Одзначеня, награды ==
* 1979 — лавреатка Републиканского конкурсу вокалистох {{nobr|им. М. Лысенка ([[Киев]])
}}
* 1981 — лавреатка обласной {{nobr|премии им. Д. Вакарова}}
* 1998 — Заслужена артистка Украины
* 1999 — Народна артистка Украины
* 2000 — владѣтелька бронзовой статуеткы Межинародного фестивалу {{nobr|«INTER LIRA» ([[Будапешт]])}}
* 2003 — лавреатка {{nobr|премии им. Д. Задора
}}
== З творбы ==
* https://www.youtube.com/watch?v=FlqUoeJMurQ Зубанич Марія. Пісні Марії, 1993
* https://www.youtube.com/watch?v=FlqUoeJMurQ Русинська родина. Творчість Марії Зубанич, 2014
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Зубанич_Марія_Іванівна З молитвою до Тебе М Зубанич, О Ільницька, 2018
* https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене, 2018
* https://www.youtube.com/watch?v=FlqUoeJMurQ Камерный концерт, 2018
== Жерела ==
* Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с. 137 //{{ЕЗВО20|}}
* {{Cite book |author= Гамкало І. Д. |editor= |title= ЗУБАНИЧ Марія Іванівна |language= |edition= // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] |volume= 11 |chapter= |quote= |location= |publisher= |date= |series= |pages= |isbn= |doi= |url=https://esu.com.ua/article-13909 }}
* {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1949||Илницка, Оксана}}
[[Катеґорія:Русиньскы умелцї]]
nzi45j50h3yi6uf8dkut3nxligvm171
168131
168130
2026-08-06T15:38:18Z
Igor Kercsa
5504
оправа хыбы
168131
wikitext
text/x-wiki
{{Особа проста
|Имя=Мария Зубанич
|Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Марія Іванівна Зубанич''
|Категория_склада=
|Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90
|link=https://esu.com.ua/images/article_images/Z/Zubanich%20Mariya%20Ivanivna.jpg}}
|Чинность=спѣвачка, педагогыня
|Уроджѣня={{Birth date and age|1949|7|28}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Великый Березный]], [[УССР]]
|Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1949|7|28}}-->
|Мѣсто_смерти=
|Причина_смерти=
|Мѣсто_погребу=
}}
'''Мария Зубанич''', {{ref-uk}} ''Марія Іванівна Зубанич'', *[[28. юл]] [[1949]], [[Великый Березный]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]] (лиричне сопрано), [[педагог]]ыня, Народна умѣлкыня Украины (1999).<ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ЕСУ">Гамкало І. Д.</ref>
== Животопис ==
Уродила ся [[28. юл|28. юла]] [[1949]] в селищу [[Великый Березный]], [[УССР]]. По закончѣню школы в родиску зачала трудову чинность на ужгородском мебельном комбинатѣ, де успѣшно выступала в народном ансамблу спѣванкы и танцю «Ужанска долина» и вокалном колективѣ «Пѣснѣ Карпат».<ref name="ВТФ"/>
Выпускниця Ужгородского музичного фахового
коледжу имени [[Дезидерий Задор|Дезидерия Задора]] (1971),<ref>https://www.facebook.com/photo/?fbid=162691721235095&set=народна-артистка-україни-марія-зубанич-1972р&locale=es_LA Фото з выпускного албуму</ref> Львовского державного конзерватория имени М. Лысенка (1977). Од зачатку выукы в конзерваторию участнила ся в концертных бригадах львовской филгармонии и в гастролях по [[Україна|Украинѣ]]. Од року 1977 солистка Закарпатской областной филгармонии. Вецей разы з колективом филгармонии загастроловала до [[Канада|Канады]], [[США]], [[Словакия|Словакии]], [[Румыния|Румынии]], [[Мадярщина|Мадярщины]], [[Німеччина|Нѣмеччины]], [[Польско|Польщи]], [[Югославія|Югославии]]. За активну роботу в розвою културных контактох зо заграничныма Украинцями одзначена дипломов чести од {{ref-uk}} «Товариства культурних звязків з українцями за кордоном». Репертуар спѣвачкы обсягуе домашню и заграничну класику, народны спѣванкы и [[Опера|оперны]] арии. Яко педагогыня выучуе тыж вокал в Ужгородском музичном фаховом коледжу имени [[Дезидерий Задор|Дезидерия Задора]].<ref name="ВТФ"/>
Сполупрацуе в дуетѣ з [[Оксана Илницка|Оксанов Илницков]]:<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене (дует)]</ref><ref>https://www.youtube.com/watch?v=OLMAHTWJNvk
З молитвою до Тебе</ref> в дуетѣ ѣх голосы красно ся поеднують у тембровому планѣ.<ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref>
== Одзначеня, награды ==
* 1979 — лавреатка Републиканского конкурсу вокалистох {{nobr|им. М. Лысенка ([[Киев]])
}}
* 1981 — лавреатка обласной {{nobr|премии им. Д. Вакарова}}
* 1998 — Заслужена артистка Украины
* 1999 — Народна артистка Украины
* 2000 — владѣтелька бронзовой статуеткы Межинародного фестивалу {{nobr|«INTER LIRA» ([[Будапешт]])}}
* 2003 — лавреатка {{nobr|премии им. Д. Задора
}}
== З творбы ==
* https://www.youtube.com/watch?v=FlqUoeJMurQ Зубанич Марія. Пісні Марії, 1993
* https://www.youtube.com/watch?v=FlqUoeJMurQ Русинська родина. Творчість Марії Зубанич, 2014
* https://www.youtube.com/watch?v=OLMAHTWJNvk З молитвою до Тебе М Зубанич, О Ільницька, 2018
* https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене, 2018
* https://www.youtube.com/watch?v=FlqUoeJMurQ Камерный концерт, 2018
== Жерела ==
* Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с. 137 //{{ЕЗВО20|}}
* {{Cite book |author= Гамкало І. Д. |editor= |title= ЗУБАНИЧ Марія Іванівна |language= |edition= // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] |volume= 11 |chapter= |quote= |location= |publisher= |date= |series= |pages= |isbn= |doi= |url=https://esu.com.ua/article-13909 }}
* {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1949||Илницка, Оксана}}
[[Катеґорія:Русиньскы умелцї]]
1g9cm3cm1yggejdydx8j4eyjeycbo6j
168132
168131
2026-08-06T18:36:46Z
Igor Kercsa
5504
доповненя
168132
wikitext
text/x-wiki
{{Особа проста
|Имя=Мария Зубанич
|Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Марія Іванівна Зубанич''
|Категория_склада=
|Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90
|link=https://esu.com.ua/images/article_images/Z/Zubanich%20Mariya%20Ivanivna.jpg}}
|Чинность=спѣвачка, педагогыня
|Уроджѣня={{Birth date and age|1949|7|28}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Великый Березный]], [[УССР]]
|Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1949|7|28}}-->
|Мѣсто_смерти=
|Причина_смерти=
|Мѣсто_погребу=
}}
'''Мария Зубанич''', {{ref-uk}} ''Марія Іванівна Зубанич'', *[[28. юл]] [[1949]], [[Великый Березный]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]] (лиричне сопрано), [[педагог]]ыня, Народна умѣлкыня Украины (1999).<ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ЕСУ">Гамкало І. Д.</ref>
== Животопис ==
Уродила ся [[28. юл|28. юла]] [[1949]] в селищу [[Великый Березный]], [[УССР]]. По закончѣню школы в родиску зачала трудову чинность на ужгородском мебельном комбинатѣ, де успѣшно выступала в народном ансамблу спѣванкы и танцю «Ужанска долина» и вокалном колективѣ «Пѣснѣ Карпат».<ref name="ВТФ"/>
Выпускниця Ужгородского музичного фахового
коледжу имени [[Дезидерий Задор|Дезидерия Задора]] (1971),<ref>https://www.facebook.com/photo/?fbid=162691721235095&set=народна-артистка-україни-марія-зубанич-1972р&locale=es_LA Фото з выпускного албуму</ref> Львовского державного конзерватория имени М. Лысенка (1977). Од зачатку выукы в конзерваторию участнила ся в концертных бригадах львовской филгармонии и в гастролях по [[Україна|Украинѣ]]. Од року 1977 солистка Закарпатской областной филгармонии. Вецей разы з колективом филгармонии загастроловала до [[Канада|Канады]], [[США]], [[Словакия|Словакии]], [[Румыния|Румынии]], [[Мадярщина|Мадярщины]], [[Німеччина|Нѣмеччины]], [[Польско|Польщи]], [[Югославія|Югославии]]. За активну роботу в розвою културных контактох зо заграничныма Украинцями одзначена дипломов чести од {{ref-uk}} «Товариства культурних звязків з українцями за кордоном». Репертуар спѣвачкы обсягуе домашню и заграничну класику, народны спѣванкы и [[Опера|оперны]] арии. Яко педагогыня выучуе тыж вокал в Ужгородском музичном фаховом коледжу имени [[Дезидерий Задор|Дезидерия Задора]].<ref name="ВТФ"/>
Сполупрацуе в дуетѣ з [[Оксана Илницка|Оксанов Илницков]]:<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене (дует)]</ref><ref>https://www.youtube.com/watch?v=OLMAHTWJNvk
З молитвою до Тебе (дует)</ref> в дуетѣ ѣх голосы красно ся поеднують у тембровому планѣ.<ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref>
== Одзначеня, награды ==
* 1979 — лавреатка Републиканского конкурсу вокалистох {{nobr|им. М. Лысенка ([[Киев]])
}}
* 1981 — лавреатка обласной {{nobr|премии им. Д. Вакарова}}
* 1998 — Заслужена артистка Украины
* 1999 — Народна артистка Украины
* 2000 — в дуетѣ з [[Оксана Илницка|Оксанов Илницков]] владѣтелька бронзовой статуеткы Межинародного фестивалу {{nobr|«INTER LIRA»<ref name="ДГМ"/> ([[Будапешт]])}}
* 2003 — лавреатка {{nobr|премии им. Д. Задора
}}
== З творбы ==
* https://www.youtube.com/watch?v=FlqUoeJMurQ Зубанич Марія. Пісні Марії, 1993
* https://www.youtube.com/watch?v=FlqUoeJMurQ Русинська родина. Творчість Марії Зубанич, 2014
* https://www.youtube.com/watch?v=OLMAHTWJNvk З молитвою до Тебе М Зубанич, О Ільницька, 2018
* https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене, 2018
* https://www.youtube.com/watch?v=FlqUoeJMurQ Камерный концерт, 2018
== Жерела ==
* Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с. 137 //{{ЕЗВО20|}}
* {{Cite book |author= Гамкало І. Д. |editor= |title= ЗУБАНИЧ Марія Іванівна |language= |edition= // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] |volume= 11 |chapter= |quote= |location= |publisher= |date= |series= |pages= |isbn= |doi= |url=https://esu.com.ua/article-13909 }}
* {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.130–132, 136–142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1949||Илницка, Оксана}}
[[Катеґорія:Русиньскы умелцї]]
r2wulsu5936asp65uh7cf3ote8wp4wz