Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.14 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Ніл Армстронґ 0 898 168149 145655 2026-08-08T13:22:27Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168149 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Ніл Армстронґ |Имя_оригиналне= {{ref-en}} Neil Armstrong |Образчик=[[Файл:Neil Armstrong pose.jpg|200px]] |Чинность=[[козмонавт]] |Уроджѣня={{birth date|1930|8|5}} |Мѣсто_роджѣня= [[Вапаконет]], [[Огайо]] |Упокоеня={{death date and age|2012|8|25|1930|8|5}} |Мѣсто_смерти=[[Вашінґтон (місто)|Вашінґтон]] |Категория_склада=Neil Armstrong }} '''Ніл Армстронґ''' ([[5. авґуста]] [[1930]] [[Вапаконет]], [[Огайо]] – † [[25. авґуста]] [[2012]] [[Вашінґтон (місто)|Вашінґтон]]) быв [[США|америцькый]] [[пілот]] і [[астронавт]], першый [[чоловік]]ом котрый став на поверх [[Місяць (сателіт)|Місяця]]. {{Біоґрафічный стыржень}} {{lifetime|1930 | 2012|Армстронґ, Ніл}} {{Commons}} [[Катеґорія:Уродили ся 1930]] [[Катеґорія:Козмонавты]] [[Катеґорія:Умерли 2012]] fw506z3g65kruaw1oirepdc5natprm2 168150 168149 2026-08-08T13:23:32Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168150 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Ніл Армстронґ |Имя_оригиналне= {{ref-en}} Neil Armstrong |Образчик=[[Файл:Neil Armstrong pose.jpg|200px]] |Чинность=[[козмонавт]] |Уроджѣня={{birth date|1930|8|5}} |Мѣсто_роджѣня= [[Вапаконет]], [[Огайо]] |Упокоеня={{death date and age|2012|8|25|1930|8|5}} |Мѣсто_смерти=[[Вашінґтон (місто)|Вашінґтон]] |Категория_склада=Neil Armstrong }} '''Ніл Армстронґ''' ([[5. авґуста]] [[1930]] [[Вапаконет]], [[Огайо]] – † [[25. авґуста]] [[2012]] [[Вашінґтон (місто)|Вашінґтон]]) быв [[США|америцькый]] [[пілот]] і [[астронавт]], першый [[чоловік]] котрый став на поверх [[Місяць (сателіт)|Місяця]]. {{Біоґрафічный стыржень}} {{lifetime|1930 | 2012|Армстронґ, Ніл}} {{Commons}} [[Катеґорія:Уродили ся 1930]] [[Катеґорія:Козмонавты]] [[Катеґорія:Умерли 2012]] 1ifn255r7sigx6dmjohlojeet9prvdd Шаблона:Навіґація про рокы 10 1574 168155 132872 2026-08-08T18:01:05Z Halajkovič 33393 /* */ 168155 wikitext text/x-wiki <includeonly>{| class="standard floatright" width="30%" style="margin-left:1em; margin-bottom:0.5em; clear:right; text-align: center; font-size: 90%;" ! [[Рік|Рокы]] |- | | {{Рік|{{#expr: {{{1}}} - 4}}}}{{·}} {{Рік|{{#expr: {{{1}}} - 3}}}}{{·}} {{Рік|{{#expr: {{{1}}} - 2}}}}{{·}} {{Рік|{{#expr: {{{1}}} - 1}}}} {{#ifexpr: {{{1}}} = 1 | <br /> | — }} '''{{Рік|{{{1}}}}}''' {{#ifexpr: {{{1}}} = 0 | <br /> | — }} {{Рік|{{#expr: {{{1}}} + 1}}}}{{·}} {{Рік|{{#expr: {{{1}}} + 2}}}}{{·}} {{Рік|{{#expr: {{{1}}} + 3}}}}{{·}} {{Рік|{{#expr: {{{1}}} + 4}}}} |- ! [[Десятьроча|Десятьроча]] |- | {{#ifexpr: {{{1}}} > 0 | {{Десятьроча|{{#expr: (({{{1}}} - 4.5) / 10 round 0) - 2}}}}{{·}} {{Десятьроча|{{#expr: (({{{1}}} - 4.5) / 10 round 0) - 1}}}} — '''{{Десятьроча|{{#expr: ({{{1}}} - 4.5) / 10 round 0}}}}''' — {{Десятьроча|{{#expr: (({{{1}}} - 4.5) / 10 round 0) + 1}}}}{{·}} {{Десятьроча|{{#expr: (({{{1}}} - 4.5) / 10 round 0) + 2}}}} | {{Десятьроча | {{#expr: (({{{1}}} - 6.5) / 10 round 0) - 2}} }}{{·}} {{Десятьроча | {{#expr: (({{{1}}} - 6.5) / 10 round 0) - 1}} }} — '''{{Десятьроча | {{#expr: ({{{1}}} - 6.5) / 10 round 0}} }}''' — {{Десятьроча | {{#expr: (({{{1}}} - 6.5) / 10 round 0) + 1}} }}{{·}} {{Десятьроча | {{#expr: (({{{1}}} - 6.5) / 10 round 0) + 2}} }} }} |- ! [[Стороча|Стороча]] |- |{{Стороча|{{#expr: (({{{1}}} + 49.5) / 100 round 0) - 1}}}}— '''{{Стороча|{{#expr: ({{{1}}} + 49.5) / 100 round 0}}}}''' — {{Стороча|{{#expr: (({{{1}}} + 49.5) / 100 round 0) + 1}}}} |} {{#if: {{NAMESPACE}} | | {{#ifexpr: {{{1}}} >0 | [[Category:{{{1}}}| ]] [[Category:Рокы|{{padleft: {{{1}}}|4}}]] | [[Category:{{#expr: 1 - {{{1}}}}} до н. е.| ]] [[Category:Рокы|-{{#expr: 9999 + {{{1}}}}}]]}}}}</includeonly><!-- --><noinclude> {{Навіґація про рокы|2001}} [[Катеґорія:Навигация]] {{Documentation}}</noinclude> mc1dysxqoefzstxj5cqtrxelkyx2cr3 8. авґуст 0 2336 168148 120713 2026-08-08T12:51:55Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168148 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''8. авґуст''' — 220. [[день]] рока (221. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|145}}. == Подѣи == * [[1945]] — закончила ся [[Лондонска конференция (1945)|Лондонска конференция]] о приготовлѣню суда над главныма военныма злочинцями [[Нацистична Германия|Нацистичной Германии]]. == Уродили ся == == Умерли == * [[2026]] — [[Петро Лизанець]], доктор филологии, [[професор]] [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской универзиты]], мадярско-украинскый [[Лингвистика|лингвист]] и [[Лексикография|лексикограф]] {{Commons|August 8}} ckud5evhru70grgb3a5hp10z6zk2l6b Катеґорія:Уродили ся 1930 14 6547 168153 108123 2026-08-08T14:00:15Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы 168153 wikitext text/x-wiki {{Commons|Category:1930 births}} [[Катеґорія:1930]] rhflgv1e7p1b1kenc5hutf6ieuctr28 Агнета Бучко Папгаргаї 0 10247 168156 166175 2026-08-08T19:11:58Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168156 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя = Агнета Бучко Папгаргаї |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|ширина=100|надпис=top|полога=center|капча=https://www.ruskeslovo.com/wp-content/uploads/2016/03/Ahneta-DSC_0228-1024x680.jpg}} |Уроджѣня = {{Birth date and age|1951|11|03}} |Мѣсто_роджѣня = [[Миклошевци]], [[Срѣм]]<br>[[Югославия]], (дн. [[Хорватия]]) |Чинность = [[новинарь]]ка, [[поет]]еса, [[перекладатель]]ка }} '''Агнета Бучко Папгаргаї''' (* [[3. новембер]] [[1951]], [[Миклошевци]], [[Хорватія]])&nbsp;— [[поет]]еса, [[Перекладатель|прекладателька]], [[Новинарь|новинарка]]. В року 2005 ше стала лавреатку [[Премія Александра Духновіча|награди ''Александер Духнович'']] за найлєпшу кнїжку на руским язику (Стриберни мотиль). Од року 1975 по одход до пензиї 2010 була [[Новинарь|новинарка]] и редакторка Рускей редакциї [[Радіо Новий Сад|Радія Новый Сад]].<ref name=Misanic>О. В. Мишанич</ref><ref>[http://rusynlit.sk/index.php/ocinina/ Премія A. Духновіча]</ref><ref name=NAR>НАР</ref> == Биография == До нїзших класох основней школи ходзела у родним валалє, потим прешла до Дякова дзе закончела основну школу и два класи ґимназиї, а потим ше врацела до свойого валалу и трецу и штварту класу ґимназиї закончела у [[Вуковар]]е. Абсолвовала на Филозофским факултету у [[Новый Сад|Новим Садзе]] (1974), на ґрупи за русийски язик и литературу. Як студент и млади новинар у Радио Новим Садзе Агнета Бучко активно участвовала у орґанизованю перших културних манифестацийох "Миклошевци".<ref>[https://web.archive.org/web/20220313135429/https://rdsa.tripod.com/biografiji.htm#ahnetabp Биография]</ref> Од року 1975 – редакторка рускей редакции радиа Нови Сад (културни програми и програми за дзеци). Ушорйовала емисию за младих “Одгуки з ровнїни“, емисию За наших роботнїкох у иножемстве, “Културну панораму“, “Емисию за дзеци“ и “Красне слово и музика“. Була часц ґлумецкей екипи емисиї „На габох музики и гумору“ , бавела у радио драмох, участвовала у явних емисийох, була длуги роки рецитаторка. За 15 роки ґлумецкей активносци у руским театре, достала бронзову плакету 1996.<ref name=NAR/> В року 2010 одошла до пензиї. Жиє у [[Новый Сад|Новим Садзе]].<ref name=NAR/> == Писательска творчосц == Ей поезия преважнє дзецинска лирика зоз идеализацию валала и валалского живота. Преклада по руски зоз сербского и русийского язикох (Б. Чопич, А. Чехов, О. Островский, А. Тишма, М. Салтиков-Щедрин).<ref name=Misanic/> Першу писню обявела у новинох Руске слово 1966. року. Обявела кнїжки поезиї: Облак одхилєни (1973), Птица у цмоти (1977), Позни роки (1984), Дзешец печаци цихосци (1989), Спокуси Злополя (2006) и Осце и черешнї (2015). Кнїжку прози за дзеци Стриберни мотиль и други сказки обявела 2004. року. Тота кнїжка є од текстох котри писала за емисию за дзеци.<ref>Ruske Slovo</ref><ref name=NAR/> == Жрідла == * {{cite web |url=https://www.ruskeslovo.com/автор/агнета-бучко-папгаргаї/ |title=Агнета Бучко Папгаргаї |publisher={{нп|Руске слово|'''Ruske Slovo'''|sr|}} |accessdate=2021-11-03}} * {{cite web |author='''О. В. Мишанич''' |title=Бучко Агнета |publisher=// Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |date=2004 |url=https://esu.com.ua/search_articles.php?id=38391 |accessdate=03.11.2021}}{{ref-uk}} * {{cite web |title=Агнета Бучко Папгаргаї |date=марец 30, 2018 |url=https://nar.org.rs/rue/агнета-бучко-папгаргаї/ |publisher='''НАР''' |accessdate=2021-11-04}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1951||Бучко Агнета}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Перекладателе]] [[Катеґорія:Новинаре]] [[Катеґорія:Новосадска универзита]] [[Катеґорія:Персоналии:Сербія]] [[Катеґорія:Новый Сад]] dav8ht2i2rnjar8ngyaq6t9q4gosk1s Катеґорія:1930 14 11554 168152 108664 2026-08-08T13:43:24Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы 168152 wikitext text/x-wiki {{Catmore|1930}} {{Commons|1930}} [[Катеґорія:20. стороча]] eifnkyl3z3x0w91vy0mnnhh0eaatsjp Шаблона:Рік ся зачінав 10 13071 168154 157674 2026-08-08T17:59:28Z Halajkovič 33393 /* */ +коректованя 168154 wikitext text/x-wiki '''{{{1|1}}}. <!-- ({{Год прописью|{{{1|1}}}}})-->рік''' подля {{#ifexpr: {{{1|1}}}<1582|[[Юліяньскый календарь|юліяньского календаря]] — [[Переступный рік|{{#ifeq: {{#expr: {{{1|1}}} mod 4}}|0||не}}переступный рік]], котрый ся зачінав {{#switch:{{#expr:({{{1|1}}}+((({{{1|1}}}-1) div 4) mod {{{1|1}}})) mod 7 }}|2=у [[недїля]]|3=у [[понедїлёк]]|4=у [[віторок]]|5=у [[Середа|середу]]|6=у [[четверь]]|0=у [[пятніця|пятніцу]]|1=у [[Субота|суботу]]}}|[[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньского календаря]] — [[Переступный рік|{{#ifeq: {{ #time: L | {{#expr: 2000 + {{{1|1}}} }} }} |1||не}}переступный рік]], котрый ся зачінав {{#switch:{{#expr:({{{1|1}}}+((({{{1|1}}}-1) div 400) mod 400)-((({{{1|1}}}-1) div 100) mod 100)+((({{{1|1}}}-1) div 4) mod {{{1|1}}})) mod 7 }}|0=у [[недїля]]|1=у [[понедїлёк]]|2=у [[віторок]]|3=у [[Середа|середу]]|4=у [[четверь]]|5=у [[пятніця|пятніцу]]|6=у [[Субота|суботу]]}}}}. То є {{{1|1}}}.&nbsp;рік [[Наша ера|нашого лїточіслїня]], {{#ifexpr: {{#expr:({{{1|1}}} mod 1000)}} = 0 | 1000.&nbsp;рік [[{{#expr:(({{{1|1}}} div 1000) mod 1000)}}.&nbsp;тысячроча|{{#expr:(({{{1|1}}} div 1000) mod 1000)}}.&nbsp;тысячроча]], | {{#expr:({{{1|1}}} mod 1000)}}.&nbsp;рік [[{{#expr:(({{{1|1}}} div 1000) mod 1000 +1)}}. тысячроча|{{#expr:(({{{1|1}}} div 1000) mod 1000 +1)}}. тысячроча]], }} {{#ifexpr: {{#expr:({{{1|1}}} mod 100)}} = 0 | 100 рік [[{{Roman|{{#expr:(({{{1|1}}} div 100) mod 100)}}}}. стороча]], | {{#expr:({{{1|1}}} mod 100)}}.&nbsp;рік [[{{Roman|{{#expr:(({{{1|1}}} div 100) mod 100 +1)}}}}.&nbsp;стороча]], }} {{#ifexpr: {{#expr:{{{1|1}}} mod 10}} = 0 | 10 |{{#expr:{{{1|1}}} mod 10}} }}.&nbsp;рік {{#ifexpr: {{#expr:{{{1|1}}} mod 100}} = 0 | 10 | {{#ifexpr: {{#expr:{{{1|1}}} mod 10}} = 0 | {{#expr:{{{1|1}}} div 10 mod 10}} | {{#expr:{{{1|1}}} div 10 mod 10 +1}} }} }}.&nbsp;десятьроча {{#ifexpr: {{#expr:{{{1|1}}} mod 100}} = 0 | {{Roman|{{#expr: {{{1|1}}} div 100 mod 100}} }} |{{Roman|{{#expr: {{{1|1}}} div 100 mod 100 +1}}}} }}.&nbsp;стороча, {{#ifexpr: {{{1|1}}} < 10 | {{#expr:({{{1|1}}} mod 10)}} | {{#expr:({{{1|1}}} mod 10 + 1)}} }}.&nbsp;рік [[{{#expr:(({{{1|1}}} div 10) mod 3000 *10)}}-ы рокы|{{#expr:(({{{1|1}}} div 10) mod 3000 *10)}}-х років]].<br />{{Рік в другых календарях}}<noinclude> {{doc}} </noinclude> 8apgc9lpwvbmpoi8lxjyy8os78nbqyz Йоанн Фогараший 0 16373 168161 167349 2026-08-09T08:23:15Z Igor Kercsa 5504 форматованя 168161 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Йоанн Фогараший |Имя_оригиналне=Иван Фогараший {{ref-la}} Joannes Fogarassy |Категория_склада= |Образчик= |Образчика_подпис= |Чинность=[[священик]], [[педагог]], [[Лингвистика|языкознатель]] |Уроджѣня={{Birth date|1786|03|25}} |Мѣсто_роджѣня=[[Великы Комяты]], [[Жупа Угоча]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1834|12|11|1786|03|25}} |Мѣсто_смерти=[[Вѣдень]], [[Австрийска империя]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=<!-- Из-за закрытия многих исторических кладбищ в городе в XIX веке, точное местонахождение его оригинальной могилы в Вене в настоящее время утеряно и неизвестно. --> }} '''Йоа́нн Фо́гараший''' (псевдоним Бережанин), {{ref-la}} Joannes Fogarassy *[[25. марец]] [[1786]], [[Великы Комяты]], [[Жупа Угоча]], [[Мадярске кральовство]] (нынѣ [[Береговскый район]], [[Закарпатска область]]) – †[[11. децембер]] [[1834]], [[Вѣдень]], [[Австрийска империя]]) — [[Подкарпатя|подкарпатскый]] [[русины|русинскый]] [[етнограф]], [[Языкознательство|языкознатель]], [[священик]] и [[педагог]].<ref name="ЕКР">Іван Поп</ref><ref name="ЕІУ">Данилюк Д. Д.</ref> == Биография == Учив ся в богословскых [[семинария]]х в [[Унгвар]]ѣ (1808–1810) и [[Трнава|Трнавѣ]] (1811–1812). В року 1813 быв высвяченый на [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкого]] [[священик]]а и куртый час служив в [[Жупа Угоча|угочанском]] [[Рокосово|Рокосовѣ]], а в роках 1814–1818 быв [[ректор]]ом Унгварской грекокатолицкой богословской [[Семинария|семинарии]]. В року 1818 быв посланый до [[Вѣдень|Вѣдня]], де служив парохом грекокатолицкой церкви св. Варвары [[Барбареум]]а до самой смерти.<ref name="ЕКР"/> == Творба == В [[Барбареум]]ѣ быв организованый славистичный кружок, веденый [[Словіньскый язык|словенскым]] языкознательом [[Йерней Копитар|Йернейом Копитаром]], де Фогараший спознав ся зоз штудентами з иншых славянскых земель и их языками. Тото го навело на активны поровнавчы лингвистичны штудии, резултатом котрых быв елаборат ''Въ обще о различіи Славянскихъ нарѣчій, собственно же о мало й карпато или Угрорусскихъ'', котрый послав Ивану Орлаю (1827).<ref>Тота робота зоставала в рукопису аж до року 1906, коли была опубликована во [[Львов]]ѣ.</ref> Фогараший указуе на сполочне походжѣня славянскых языкох и в духу [[панславизм]]а вызывать вшиткых славян тримати ся церковнославянчины яко свого литературного языка.<ref name="ЕКР"/> Фогараший выступовав против продукованя диалектных граматик. {{Цитат 2|Зато на спомянутых диалектах выдавати новы граматикы лем едно бы значило — еще вецей оддаляти (Русинох) едных од другых и од их корѣнного чистого руського языка.| {{Цитат 3|Оригиналный текст |Откуду по помянутыхъ нарѣчіях новѣ издавать грамматики только бы значило, какъ тыя есче болѣе единаго отъ другаго и кореннаго славянского или чистаго русскаго языка отдалять.|{{Переклад|ru|Фогораший, Иван Фёдорович|81962498}} }}}} Занимав ся тыж поровнавчыма штудиями мадярского и русинского языка. В року 1833 выдав русько-угорску граматику («Orosz magyar grammalika. Rutheno ungarica grammatica. Для скораго и легкаго языка обучения... у Вѣдню, 1833»), а тыж роботу «Origo et formacio Linguae Ugoricae – ungaricae rectius Magiaricae dictoe historice, philo et etymologice ac gramatice deducta. Viennae. Anno 1833» (1834) («Походжѣня и формованя языка угорского, унгарского, циже мадярского, з погляду историчного, фило- й етимологичного ай граматичного. У Вѣдню року 1833».<ref name="ЕІУ"/> Фогараший зазначать, же [[мадярскый язык]] зостав моцно овплывненый славянскыма языками [[дунай]]ского региона. Мадярскы владны кругы выказали незадовольство з такых заключѣнь, и церковна иерархия ся дистанцовала од русинского ученого з Вѣдня.<ref name="ЕКР"/> Фогараший быв тыж автором обширного начерка о [[Подкарпатя|подкарпатскых]] [[Русины|Русинах]] ''Историческо-топографическое Карпато- или Угророссіанъ описаніе'', котрый не быв опубликованый, але выхосновав го за жерело [[етнограф]] [[Ян Чаплович]] во своей монографии ''Etnographia Ruthenorum'' (''Етнография Русинох'', 250 сторон, 1825), де описав подробно их каждоденный живот, стравы, облечѣня, домашне газдовство ай иншы заробкы, ремесло, торговлю, моралность, календарны и родинны обряды.<ref>Андрій Байцар.</ref><ref name="ЕКР"/> == Честь памяти == В [[Ужгород]]ѣ една з улиць несе имя Фогарашия.<ref>Павленко Г. В.</ref> == Жерела и одказы == * <big>Данилюк Д. Д.</big>: Фогораші Іван Федорович //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. {{ISBN| 966-00-0632-2}} 2013 Том 10. {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}{{ref-uk}} Сс.&nbsp;309–310. [http://www.history.org.ua/?termin=Fohorashi_I (Одчитане онлайн: 14.05.2020)] * <big>Іван Поп</big>: Фоґарашій Іоанн //{{ЕКР}} С.&nbsp;783. * <big>Павленко Г. В.</big>: Фогорашій Іван Федорович //Павленко Г.В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. {{ISBN| 966-7242-10-2}} {{ref-uk}} С.&nbsp;177. * {{cite web |author=<big>Андрій Байцар</big> |url=http://baitsar.blogspot.com/2016/12/1829-p.html |title=Українські етнічні землі на карті Яна Чапловича «Етнографічна карта Королівства Угорщини разом з Хорватією, Славонією, угорським військовим кордоном і Примор'ям» (1829 p.) |date=2016-12-12 |accessdate=2020-05-16}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1786|1834|Фогараший, Йоанн}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы етноґрафы]] [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] guz4p4dxk9b6ok8x4kp4ax2ipz8rc1n Петро Лизанець 0 16605 168151 168146 2026-08-08T13:29:19Z Igor Kercsa 5504 форматованя 168151 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Петро Миколайович Лизанець |имя оригиналне = |образчик = {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link= https://www.uzhnu.edu.ua/uploads/root/news/2020/Foto_lizantsya.jpg }} |познатый як = мадярско-украинскый языкознатель, лексикограф |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date|1930|7|2}} |мѣсто роджѣня = [[Родниковка (Свалявскый район)|Извор (днесь Родниковка)]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |упокоеня = {{Death date and age|2026|8|8|1930|7|2}} |мѣсто смерти = [[Ужгород]] |причина смерти = |сферы наук = [[лингвистика]], [[лексикография]] |ученый ступень = доктор филологии |alma mater = [[Ужгородска народна универзита|УжДУ]] |главны роботы = |честны титулы = |членство в = |одзнакы = |категория склада = <!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie --> }} '''Петро́ Ли́занець''', (*[[2. юл|2.]]&nbsp;[[2. юл|юл]] [[1930]], [[Родниковка (Закарпатска область)|Извор]] – †[[8. авґуст|8. август]] [[2026]], [[Ужгород]])&nbsp;— доктор филологии, [[професор]], Заслуженый дѣятель наукы и техникы [[Україна|Украины]], директор-закладатель Центра гунгарологии [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской универзиты]], мадярско-украинскый [[Лингвистика|лингвист]] и [[Лексикография|лексикограф]].<ref name=Nitka2018>Василь Нитка (2018)</ref><ref name=Magocsi>Павло Роберт Маґочій</ref><ref name=Chlanta>Хланта І. В.</ref><ref>{{cite web |author=Kárpáti Igaz Szó |editor= |date= |url=https://kiszo.net/2026/08/08/elhunyt-dr-lizanec-peter-nyelveszprofesszor/ |title=Elhunyt Lizanec Péter nyelvészprofesszor |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }}</ref> == Биография и научны роботы == Родив ся 2.&nbsp;юла 1930.&nbsp;рока в селѣ [[Родниковка (Закарпатска область)|Извор]] (днесь [[Родниковка (Закарпатска область)|Родниковка]]) другым из пяти дѣтей<ref name=Literati>Тетяна Літераті</ref> в родинѣ сельского газды, котра ся в року 1936 переселила до Береговского району в новоселицю Шом-Колония, де осушуючи болота мала можность достати землю и розгаздовати ся. Тут Петро Лизанець за­кончив зачаточну школу, пак три класы мукачовской горожанкы (1941–1944). З октобра 1944 продовжив науку в береговской гимназии, котру закончив в року 1948. Ладив слѣдами отця быти сельскым газдом, але того року зачала ся [[Колективізація|колективизация]], од родины забрали вшитко: землю, статок и серсамы, и за газдованя мусѣв забыти. Того ж року пошов на украинску филологию до недавно створеной [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской универзиты]], яку за­кон­чив з одзначѣньом в року 1953. Дале была ашпирантура (1953–1956), кандидатска на тему: ''„Українські говірки Затисся Виноградівського району Закарпатської області“'' (1959), пак в року 1966 быв выбраный за ведучого катедры мадярской филологии, котрым зоставав по рок 2015. В року 1971 з дисертациов на тему: ''„Угорські запозичення в українських говорах Закарпаття. Угорсько–українські міжмовні кон­такти“'' зыскав ступень доктора филологии. Дисертация, до року 1976 поступно опубликована в трьох томах, была высоко оцѣнена не лем в [[СССР]], але и в заграничу ([[Канада]], [[Германия]], [[Польща]], [[Словакия]], [[Мадярщина]], [[Югославия]]).<ref>{{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.uzhnu.edu.ua/uk/infocentre/get/76855 |title=ЛИЗАНЕЦЬ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ |publisher=УжНУ |format= |quote= |language= |accessdate=28.05.2025 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> Быв деканом филологичной факулты Ужгородской универзиты (1977–1984). В року 1988 став ся директором-закладательом Центра гунгарологии. В роках 1992–2003 опубликовав ''„Атлас угорських говорів Закарпаття“'' в трьох томах.<ref name=Nitka2018/> == Ужиткова лингвистика и краепис == Еще штудентом, маючи добры знаня [[латинскый язык|латины]], Лизанець занимав ся перекладом граматикы [[Михаил Лучкай|Лучкая]], што стало ся темов його дипломной роботы, а по вецей як 30&nbsp;роках выдав у ''Науковій думці'' еѣ фототипный оригинал (Grammatica slavo-ruthena. Budae, Typis Reg. Universitatis Pestiensis, 1830) и переклад по [[Україньскый язык|украинскы]], зоз приданым словничком и пояснѣнями, што зробило книжку доступнов широкому кругу читательох.<ref name=Nitka2018/><ref>Михайло Лучкай: Граматика слов'яно-руська. Київ, Наукова думка, 1989. Упорядкування, передмова, примітки та словник діалектних слів {{s|П. М. Лизанця}}. Переклад з латинської {{s|П. М. Лизанця}} та {{s|Ю. М. Сака}}.</ref> Петро Лизанець поважуе важным навернутя историчных назв сел [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], котры были змѣнены (украинизованы) комунистичным режимом по ликвидации автономии края и перетворѣню його в область Украины (1946). Подля Лизанця, переименованя, зроблены з мотивох идеологии, во векшинѣ припадох суть фалшивы и з погляду филологии неграмотны.<ref name=Nitka2019>Василь Нитка (2019)</ref> Ку року 1991 по 2008 професорови Лизанцю великыма трудами и клопотами удало ся вернути историчны назвы 68 населеным пунктам [[Закарпатска область|Закарпатской области]], обываным переважно [[Мадяре|Мадярами]].<ref>Петро Лизанець</ref> Але не подарило ся му вернути ани историчну назву свого родного села.<ref name=Nitka2018/> == Жерела и одказы == * <big>Павло Роберт Маґочій</big>: Лизанець Петро //{{ЕКР}} Сс.&nbsp;409–410. * <big>Хланта І. В.</big>: Лизанець Петро Миколайович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. {{ISBN| 978-966-8924-33-0}}{{ref-uk}} С.&nbsp;193. * {{cite web |date=2016 |author=<big>Горват К. І.</big>|title=Лизанець Петро Миколайович |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=54613 |publisher=Енциклопедія Сучасної України |accessdate=2020-07-05}}{{ref-uk}}[http://esu.com.ua/images/article_images/17tom/tom16_2092.jpg] * {{cite web |author=<big>Тетяна Літераті</big> |title=Петро Лизанець: «Наука мене ніколи не зрадить, бо я завжди був їй вірним» |date=21 липня 2010 |publisher=«Ужгород» |url=https://zakarpattya.net.ua/News/70323-Petro-Lyzanets- |accessdate=2020-07-07 }}{{ref-uk}} * {{cite web |author=<big>Петро Лизанець</big> |title=Центру (інституту) гунгарології при УжНУ — 20 років |format=PDF |date=2008 |url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/achun_2005-2006_16-17_3.pdf |accessdate=2020-07-07}}{{ref-uk}} * {{cite web |date=13 вересня 2018 |author=<big>Василь Нитка</big> |title=Слова Рильського про Лизанця стали пророчими |url=http://www.golos.com.ua/article/307459 |publisher=Голос України |accessdate=2020-07-05|quote=<br/>— '''Що із багатогранності зробленого вважаєте найбільш ціннісним?'''<br/>— У науковому плані таким вважаю тритомну монографію про угорсько-українські міжмовні контакти, яка побачила світ під егідою Угорської академії наук обсягом 684 друковані аркуші. Перший 1970-го і третій томи 1976 року віддруковані в Ужгороді, а другий том того ж 1976-го — у Будапешті. На цю монографію з’явилося понад 20 рецензій у різних країнах. Цей тритомник зробив мене відомим не тільки в межах колишнього СРСР, а й у Європі й світі. Він зберігається і в бібліотеці Ватикану.}}{{ref-uk}} * {{cite web |date=10 квітня 2019 |author=<big>Василь Нитка</big> |title=Чому на Закарпатті не повертають історичні назви своїм містам і селам |url=http://prozak.info/IIstoriya/CHomu-na-Zakarpatti-ne-povertayut-istorichni-nazvi-svoyim-mistam-i-selam |quote=— '''А якщо взяти конкретно ваше рідне село?'''<br/> — На його прикладі покажу, як різні політичні режими насильно змінювали його історичну назву.<br/><br/> Споконвіку це село звалося – Ізвор. Ця назва вперше зафіксована у писемних пам’ятках з 1610 року у варіанті Izber. З 1645 року – Izvor, 1693 – Zwor, 1770/1772 – Uzwora, 1773 – Izvor, Izvur, 1808 – Izvor, 1893 – Izvor, а вже з 1910 по 1944 рр. по-угорськи – Beregforrás, що дослідовно озна­чає “березьке джерело”, тобто джерело Березької жупи. У дру­гій половині 1944 р. угорська влада знову повернула селу його іс­то­рич­ну назву Izvor. Однак урядники Народної Ради Закарпатської України ру­со­філь­сько­го напряму в 1946 році назвали його Родниковкою від іменника родник утворили нову назву - Родниковка, потім в україн­ському варіанті – Родниківка. Скажіть, будь ласка, чи передає ця назва історію села, дух і мову його населення? Аж ніяк ні, бо й тепер у моєму рідному селі ні молодь, ні старше покоління на міне­ральне джерело чи просто джерело каже не родник, а кирниця.<br/><br/>Декілька слів про етимологію назви села Ізвор. Відомий росій­ський учений, академик Олег Трубачов у своїй монографії “Назви рік правообережної України” (1968, с. 272) відзначив, що Карпатський аре­ал має досить велику кількість річок, які походять від но­мен­кла­ту­р­но­го слова звір, ізвір, звор. Цей Карпатський ареал пов’язаний з бал­кан­ським гідронімним регіоном, і, слід гадати, вони становлять єдину сукупність цих назв, гідроосновою яких є слов’янське izvor “джерело”. Спочатку звір, ізвор використовувалися як загальні назви на позна­чен­ня джерела, звідки й пішла історична назва. Однак значення загального із­вор поступово розширювалося, про що читаємо в третьому томі “Ети­мологічного словника української мови” (1985, т. 2. с. 251): Звір, ізвор – яр, западина, видолинок; гірська річка в ущелині; скупчення кіль­кох сильних джерел на поверхні землі. Аналогічні назви знаходимо і в інших слов’янських мовах: польське zwor “гірська ущелина”, бол­гарське извор “джерело, виток річки”, сербохорватське извор “дже­рело, струмок”, словенське іzvir “джерело”. Цей слов’янізм запозичили і румуни; izvor “джерело”. Як бачимо, це – праслов’янська назва, і всі її значення повністю відповідають географічному розташуванню села: “багата на джерела місцевість”, “видолинок між стрімкими горами”, “гірська річка в ущелині між горами” тощо. |publisher=ProZak |accessdate=2020-07-05}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1930|2026|Лизанець, Петро}} [[Катеґорія:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Лингвисты]] [[Катеґорія:Лексикографы]] a6g7j9tj6fu9mhouo7iv4fjar089x97 Дмитро Кешеля 0 18081 168157 166191 2026-08-08T19:22:44Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 168157 wikitext text/x-wiki {{Особа проста | Имя= Дмитро Кешеля |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|width=110|align=center|pos=top |link=https://zakarpattya.net.ua/postimages/zmi/2014/1/keshelya.jpg}} | Уроджѣня= {{Birth date and age|1951|10|27}} | Мѣсто_роджѣня = [[Клячаново]], [[Мукачовскый район]], [[Закарпатска область]], [[УССР]] | Упокоеня = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|1951|10|27}} --> |Чинность = [[писатель]], [[новинарь]] | spouse = Надѣя<ref name=Kristaleva>{{cite web |author=Оксана Кришталева |editor= |date=17.12.2017 |url=https://korali.info/cikavi-lyudi/dmitro-keshelya-povertaetsya-z-rodakami.html |title=Дмитро Кешеля повертається з "Родаками" |publisher=korali.info (Львов) |format= |quote= |language= |accessdate=2021-10-24 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> | children = Леся (новинарька),<br>Тарас (правник)<ref name=Kristaleva/> }} '''Дмитро Кешеля''', {{ref-uk}} ''Кешеля Дмитро Михайлович'' *[[27. октобер]] [[1951]], [[Клячаново]], [[Мукачовскый район]], [[Закарпатска область]], [[УССР]] — [[проза]]ик, [[новинарь]], [[драматик]], [[сценариста]], член [[Народный сполок писательох Украины|НСПУ]] (1979).<ref name=Pop>Поп, Іван</ref><ref name=Chlanta>Хланта І. В.</ref><ref name=ESU>Ходанич П. М.</ref><ref name=Kartka>Картка: Кешеля Дмитро Михайлович</ref> Пришов на свѣт в селянской родинѣ. Середню школу в закончив в родном селѣ (1969). Уже в школѣ выступив зо своим первым повѣданьом ''Тополя'' в районной новинцѣ ''Прапор перемоги'' ([[Мукачово]], 1967).<ref name=ESU/> Притяг до красного слова привюг го на филологию до [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской державной универзиты]] (1969–1974), по закончѣню котрой працовав в Закарпатском областном комитетѣ радиа и телевизии. Од року 1996 — заступник генералного директора Закарпатськой областной державной телерадиокомпании.<ref name=Kartka/> [[Автор]] пару десяток книг ([[повѣданя]], повѣсти, [[роман]]ы, дѣточы книгы), успѣшный [[драматик]], [[сценариста]] и [[режисер]] понад десяткы филмох о културѣ, традициях, истории и вызнамных особах родного края. Вшиткы рецензенты зазначали неповторность штилу: поеднаня фантастичного з реалистичным, трагичного, комичного и лиричного, свойску манѣру росповѣди, напятый [[сюжет]], тонке одчутя ритму, словно-звукового низаня речи, стямили близкость його писма до химерных романох и прозы [[Габриел Гарсия Маркес|{{nobr|Г. Гарсия Маркеса}}]].<ref name=Bernadska>{{cite web |author=Ніна Бернадська |editor= |date=2017.04.14 |url=https://zakarpattya.net.ua/News/168893-Pora-zanovo-vidkryty-Dmytra-Kesheliu |title=Пора заново відкрити Дмитра Кешелю |publisher=Закарпаття онлайн |format= |quote= |language= |accessdate=2021-10-24 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> {{Цитат 2|Нигда ем не намѣряв ся зобразити реалность: на тото суть преса, радио, телевизия, интернет. Рисую живот не реалный, а тот, што ми ся любить, творю новый свѣт, котрый ся, ачей, полюбить и моим читателям.| {{Цитат 3|Оригинал {{ref-uk}}|Я ніколи не мав за мету відображати дійсність. Із цим завданням хай справляються преса, радіо, телебачення й інтернет. Я зображую життя не таким, яким воно є, а таким, яким хочу його бачити. Не відтворюю реальність, а творю якісно новий художній світ, у якому, можливо. хотілося б жити багатьом з тих, хто знайомиться з моїми книгами. |Д. Кешеля<ref name=Kristaleva/>}}}} Д. Кешеля пише по украинскы, але густо домѣшуе з руснацкой народной бесѣды, хоть сам, як урядник сферы масмедий, печливо ся осокочуе всякых контактох з русинскыма организациями и нияк ся не участнить в их акциях.<ref name=Pop/> Его героями суть «шалены Руснаци», в его книгах нанезрахованя историчных и политичных подробностей, о котрых пише зоз сарказмом и «шаленым гумором, што додавать збѣснѣлой скорости его творам: лем перше есь быв в серединѣ книжкы, а вже есь на околици, а й сама держава уж ся зостала за готаром».<ref name=Nejmeti>Нейметі, Мар'яна</ref> == Интересны факты == * В часѣ штудий на универзитѣ на первом рочнику Кешеля написав филозофско-поетичны ''Монологы-молитвы'' за котры го обвинили з «выкривлѣня совѣтской реалности и замаху на [[социалистичный реализм]]<nowiki/>» а лем чудом го не выгнали.<ref>{{Cite book |author= |editor=Варвара Потуремець |title=Магічний реалізм творів Дмитра Кешелі |language= |edition= |volume=Інтелект-реліз, вип. 27 |chapter= |quote= |location=Полтава |publisher=Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації. Обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара |date=2018 |series=Серія "Сучасні українські письменники" |pages=5–6 |isbn= |doi= |url=https://chtyvo.org.ua/authors/Poturemets_Varvara/Mahichnyi_realizm_tvoriv_Dmytra_Kesheli_intelekt-reliz.pdf }}</ref> == Жерела и одказы == * {{cite web |url=http://static.rada.gov.ua/intranet/ukrzmi/human/0133136.htm |title='''Картка: Кешеля Дмитро Михайлович''' |publisher= [http://static.rada.gov.ua/intranet/ukrzmi/ Сервер журналістів] |accessdate=2021-10-23}}{{ref-uk}} * {{cite web |author='''Нейметі, Мар’яна''' |editor= |date=2014.01.12 |url=https://zakarpattya.net.ua/Zmi/118602-Dmytro-Keshelia-Te-u-shcho-perestaiesh-viryty-nazavzhdy-znykaie |title=Дмитро Кешеля: "Те, у що перестаєш вірити, назавжди зникає..." |publisher=Закарпаття онлайн |format= |quote=Несмотря на то, что я ВООБЩЕ не владею украинским языком, а уж тем более русинским, читаю Дмытра с улыбающимся восторгом, воспринимая его тексты как мелодию. И где-то на странице тридцатой забываю, что читаю на непонятном языке - все герои Кешели просто живут со мной, вызывая смех и грусть, гнев и удивление, родные до слёз, простые, понятные и бесконечно глубокие в своей философской простоте. На мой взгляд, Дмытро один из лучших в сегодняшней литературе. Я й українську вивчив завдяки Кешелі: так хотілося пірнути вглиб його творів. :-)) Долгих творческих лет Автору! (Станислав Константинов, читатель) |language= |accessdate=2021-10-24 |archiveurl= |archivedate= }} * '''Поп, Іван''': Кешеля Дмитро //{{ЕКР}} {{nobr|Сс. 331–332}} * '''Хланта І. В.''': Кешеля Дмитро Михайлович //{{ЕЗВО20}} {{nobr|Сс. 158–159}} * {{cite web |author= '''Ходанич П. М.''' |title=Кешеля Дмитро Михайлович |publisher=// Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |date=2012 |url=https://esu.com.ua/search_articles.php?id=11859 |accessdate= 23.10.2021}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1951||Кешеля, Дмитро}} [[Катеґорія:Украинскы писателе]] [[Катеґорія:Новинаре]] tejy3ihums0b911ighxplewwiftcdue 168159 168157 2026-08-09T07:18:56Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168159 wikitext text/x-wiki {{Особа проста | Имя= Дмитро Кешеля |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|width=110|align=center|pos=top |link=https://zakarpattya.net.ua/postimages/zmi/2014/1/keshelya.jpg}} | Уроджѣня= {{Birth date and age|1951|10|27}} | Мѣсто_роджѣня = [[Клячаново]], [[Мукачовскый район]], [[Закарпатска область]], [[УССР]] | Упокоеня = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|1951|10|27}} --> |Чинность = [[писатель]], [[новинарь]] | spouse = Надѣя<ref name=Kristaleva>{{cite web |author=Оксана Кришталева |editor= |date=17.12.2017 |url=https://korali.info/cikavi-lyudi/dmitro-keshelya-povertaetsya-z-rodakami.html |title=Дмитро Кешеля повертається з "Родаками" |publisher=korali.info (Львов) |format= |quote= |language= |accessdate=2021-10-24 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> | children = Леся (новинарька),<br>Тарас (правник)<ref name=Kristaleva/> }} '''Дмитро Кешеля''', {{ref-uk}} ''Кешеля Дмитро Михайлович'' *[[27. октобер]] [[1951]], [[Клячаново]], [[Мукачовскый район]], [[Закарпатска область]], [[УССР]] — [[проза]]ик, [[новинарь]], [[драматик]], [[сценариста]], член [[Народный сполок писательох Украины|НСПУ]] (1979).<ref name=Pop>Поп, Іван</ref><ref name=Chlanta>Хланта І. В.</ref><ref name=ESU>Ходанич П. М.</ref><ref name=Kartka>Картка: Кешеля Дмитро Михайлович</ref> == Животопис == Пришов на свѣт в селянской родинѣ. Середню школу в закончив в родном селѣ (1969). Уже в школѣ выступив зо своим первым повѣданьом ''Тополя'' в районной новинцѣ ''Прапор перемоги'' ([[Мукачово]], 1967).<ref name=ESU/> Притяг до красного слова привюг го на филологию до [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской державной универзиты]] (1969–1974), по закончѣню котрой працовав в Закарпатском областном комитетѣ радиа и телевизии. Од року 1996 — заступник генералного директора Закарпатськой областной державной телерадиокомпании.<ref name=Kartka/> [[Автор]] пару десяток книг ([[повѣданя]], повѣсти, [[роман]]ы, дѣточы книгы), успѣшный [[драматик]], [[сценариста]] и [[режисер]] понад десяткы филмох о културѣ, традициях, истории и вызнамных особах родного края. Вшиткы рецензенты зазначали неповторность штилу: поеднаня фантастичного з реалистичным, трагичного, комичного и лиричного, свойску манѣру росповѣди, напятый [[сюжет]], тонке одчутя ритму, словно-звукового низаня речи, стямили близкость його писма до химерных романох и прозы [[Габриел Гарсия Маркес|{{nobr|Г. Гарсия Маркеса}}]].<ref name=Bernadska>{{cite web |author=Ніна Бернадська |editor= |date=2017.04.14 |url=https://zakarpattya.net.ua/News/168893-Pora-zanovo-vidkryty-Dmytra-Kesheliu |title=Пора заново відкрити Дмитра Кешелю |publisher=Закарпаття онлайн |format= |quote= |language= |accessdate=2021-10-24 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> {{Цитат 2|Нигда ем не намѣряв ся зобразити реалность: на тото суть преса, радио, телевизия, интернет. Рисую живот не реалный, а тот, што ми ся любить, творю новый свѣт, котрый ся, ачей, полюбить и моим читателям.| {{Цитат 3|Оригинал {{ref-uk}}|Я ніколи не мав за мету відображати дійсність. Із цим завданням хай справляються преса, радіо, телебачення й інтернет. Я зображую життя не таким, яким воно є, а таким, яким хочу його бачити. Не відтворюю реальність, а творю якісно новий художній світ, у якому, можливо. хотілося б жити багатьом з тих, хто знайомиться з моїми книгами. |Д. Кешеля<ref name=Kristaleva>Оксана Кришталева</ref>}}}} == Язык и литературный стил == Д. Кешеля пише по украинскы, але густо домѣшуе з руснацкой народной бесѣды, хоть сам, як урядник сферы масмедий, печливо ся осокочуе всякых контактох з русинскыма организациями и нияк ся не участнить в их акциях.<ref name=Pop/> Его героями суть «шалены Руснаци», в его книгах нанезрахованя историчных и политичных подробностей, о котрых пише зоз сарказмом и «шаленым гумором, што додавать збѣснѣлой скорости его творам: лем перше есь быв в серединѣ книжкы, а вже есь на околици, а й сама держава уж ся зостала за готаром».<ref name=Nejmeti>Нейметі, Мар'яна</ref> == Родина == Мать жену Надю, дѣтей Лесю и Тараса, котры му помагають в роботѣ.<ref name=Kristaleva/> == Интересны факты == * В часѣ штудий на универзитѣ на первом рочнику Кешеля написав филозофско-поетичны ''Монологы-молитвы'' за котры го обвинили з «выкривлѣня совѣтской реалности и замаху на [[социалистичный реализм]]<nowiki/>» а лем чудом го не выгнали.<ref>{{Cite book |author= |editor=Варвара Потуремець |title=Магічний реалізм творів Дмитра Кешелі |language= |edition= |volume=Інтелект-реліз, вип. 27 |chapter= |quote= |location=Полтава |publisher=Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації. Обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара |date=2018 |series=Серія "Сучасні українські письменники" |pages=5–6 |isbn= |doi= |url=https://chtyvo.org.ua/authors/Poturemets_Varvara/Mahichnyi_realizm_tvoriv_Dmytra_Kesheli_intelekt-reliz.pdf }}</ref> == Жерела и одказы == * {{cite web |url=http://static.rada.gov.ua/intranet/ukrzmi/human/0133136.htm |title=<big>Картка: Кешеля Дмитро Михайлович</big> |publisher= [http://static.rada.gov.ua/intranet/ukrzmi/ Сервер журналістів] |accessdate=2021-10-23}}{{ref-uk}} * {{cite web |author=<big>Оксана Кришталева</big> |editor= |date=17.12.2017 |url=https://korali.info/cikavi-lyudi/dmitro-keshelya-povertaetsya-z-rodakami.html |title=Дмитро Кешеля повертається з "Родаками" |publisher=korali.info (Львов) |format= |quote=Без терпеливої і дуже розсудливої дружини Надії, слухняних і розумних дітей – Лесі (журналіст і телеведуча), сина Тараса (за освітою юрист) – Дмитро Кешеля, мабуть, ніколи б не відбувся на теперішньому рівні. |language= |accessdate=2021-10-24 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author=<big>Нейметі, Мар’яна</big> |editor= |date=2014.01.12 |url=https://zakarpattya.net.ua/Zmi/118602-Dmytro-Keshelia-Te-u-shcho-perestaiesh-viryty-nazavzhdy-znykaie |title=Дмитро Кешеля: "Те, у що перестаєш вірити, назавжди зникає..." |publisher=Закарпаття онлайн |format= |quote=Несмотря на то, что я ВООБЩЕ не владею украинским языком, а уж тем более русинским, читаю Дмытра с улыбающимся восторгом, воспринимая его тексты как мелодию. И где-то на странице тридцатой забываю, что читаю на непонятном языке - все герои Кешели просто живут со мной, вызывая смех и грусть, гнев и удивление, родные до слёз, простые, понятные и бесконечно глубокие в своей философской простоте. На мой взгляд, Дмытро один из лучших в сегодняшней литературе. Я й українську вивчив завдяки Кешелі: так хотілося пірнути вглиб його творів. :-)) Долгих творческих лет Автору! (Станислав Константинов, читатель) |language= |accessdate=2021-10-24 |archiveurl= |archivedate= }} * <big>Поп, Іван</big>: Кешеля Дмитро //{{ЕКР}} {{nobr|Сс. 331–332}} * <big>Хланта І. В.</big>: Кешеля Дмитро Михайлович //{{ЕЗВО20}} {{nobr|Сс. 158–159}} * {{cite web |author= <big>Ходанич П. М.</big> |title=Кешеля Дмитро Михайлович |publisher=// Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |date=2012 |url=https://esu.com.ua/search_articles.php?id=11859 |accessdate= 23.10.2021}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1951||Кешеля, Дмитро}} [[Катеґорія:Украинскы писателе]] [[Катеґорія:Новинаре]] 949xk3kh1azqa5xfubcfw09mget46ka 168160 168159 2026-08-09T08:18:14Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168160 wikitext text/x-wiki {{Особа проста | Имя= Дмитро Кешеля |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|width=110|align=center|pos=top |link=https://zakarpattya.net.ua/postimages/zmi/2014/1/keshelya.jpg}} | Уроджѣня= {{Birth date and age|1951|10|27}} | Мѣсто_роджѣня = [[Клячаново]], [[Мукачовскый район]], [[Закарпатска область]], [[УССР]] | Упокоеня = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|1951|10|27}} --> |Чинность = [[писатель]], [[новинарь]] }} '''Дмитро Кешеля''', {{ref-uk}} ''Кешеля Дмитро Михайлович'' *[[27. октобер]] [[1951]], [[Клячаново]], [[Мукачовскый район]], [[Закарпатска область]], [[УССР]] — [[проза]]ик, [[новинарь]], [[драматик]], [[сценариста]], член [[Народный сполок писательох Украины|НСПУ]] (1979).<ref name=Pop>Поп, Іван</ref><ref name=Chlanta>Хланта І. В.</ref><ref name=ESU>Ходанич П. М.</ref><ref name=Kartka>Картка: Кешеля Дмитро Михайлович</ref> == Животопис == Пришов на свѣт в селянской родинѣ. Середню школу в закончив в родном селѣ (1969). Уже в школѣ выступив зо своим первым повѣданьом ''Тополя'' в районной новинцѣ ''Прапор перемоги'' ([[Мукачово]], 1967).<ref name=ESU/> Притяг до красного слова привюг го на филологию до [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской державной универзиты]] (1969–1974), по закончѣню котрой працовав в Закарпатском областном комитетѣ радиа и телевизии. Од року 1996 — заступник генералного директора Закарпатськой областной державной телерадиокомпании.<ref name=Kartka/> [[Автор]] пару десяток книг ([[повѣданя]], повѣсти, [[роман]]ы, дѣточы книгы), успѣшный [[драматик]], [[сценариста]] и [[режисер]] понад десяткы филмох о културѣ, традициях, истории и вызнамных особах родного края. Вшиткы рецензенты зазначали неповторность штилу: поеднаня фантастичного з реалистичным, трагичного, комичного и лиричного, свойску манѣру росповѣди, напятый [[сюжет]], тонке одчутя ритму, словно-звукового низаня речи, стямили близкость його писма до химерных романох и прозы [[Габриел Гарсия Маркес|{{nobr|Г. Гарсия Маркеса}}]].<ref name=Bernadska>{{cite web |author=Ніна Бернадська |editor= |date=2017.04.14 |url=https://zakarpattya.net.ua/News/168893-Pora-zanovo-vidkryty-Dmytra-Kesheliu |title=Пора заново відкрити Дмитра Кешелю |publisher=Закарпаття онлайн |format= |quote= |language= |accessdate=2021-10-24 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> {{Цитат 2|Нигда ем не намѣряв ся зобразити реалность: на тото суть преса, радио, телевизия, интернет. Рисую живот не реалный, а тот, што ми ся любить, творю новый свѣт, котрый ся, ачей, полюбить и моим читателям.| {{Цитат 3|Оригинал {{ref-uk}}|Я ніколи не мав за мету відображати дійсність. Із цим завданням хай справляються преса, радіо, телебачення й інтернет. Я зображую життя не таким, яким воно є, а таким, яким хочу його бачити. Не відтворюю реальність, а творю якісно новий художній світ, у якому, можливо. хотілося б жити багатьом з тих, хто знайомиться з моїми книгами. |Д. Кешеля<ref name=Kristaleva>Оксана Кришталева</ref>}}}} == Язык и литературный стил == Д. Кешеля пише по украинскы, але густо домѣшуе з руснацкой народной бесѣды, хоть сам, як урядник сферы масмедий, печливо ся осокочуе всякых контактох з русинскыма организациями и нияк ся не участнить в их акциях.<ref name=Pop/> Его героями суть «шалены Руснаци», в его книгах нанезрахованя историчных и политичных подробностей, о котрых пише зоз сарказмом и «шаленым гумором, што додавать збѣснѣлой скорости его творам: лем перше есь быв в серединѣ книжкы, а вже есь на околици, а й сама держава уж ся зостала за готаром».<ref name=Nejmeti>Нейметі, Мар'яна</ref> Дакотры литературны критикы проводять паралелѣ межи творчостьов Дмитра Кешелѣ и [[Николай Гоголь|Николая Гоголя]], [[Карлос Кастанеда|Карлоса Кастанеды]], [[Габриел Гарсия Маркес|Габриела Гарсия Маркеса]], иншыма творцями «магичного реализму».<ref>{{cite web |author=Марія Горшкова |editor= |date= |url=https://ukr.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/12/literaturoznavchyj-visnyk.-vypusk-3-2018-rik.pdf |title=Дмитро Кешеля та його мандрівки снами |publisher=Хмельницький національний університет |format= |quote=В основі прози Д. Кешелі лежать проблеми філософські: життя – смерть – вічність, кохання, добро і зло, правда і кривда тощо. Розгортаються вони, як правило, біля родинного вогнища, що одразу надає певної інтимності подіям і полегшує сприйняття їх читачем. |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }}</ref> == Родина == Мать жену Надю, дѣтей Лесю и Тараса (теперь уже доростлых), котры му все были помочов в роботѣ.<ref name=Kristaleva/> == Интересны факты == * В часѣ штудий на универзитѣ на первом рочнику Кешеля написав филозофско-поетичны ''Монологы-молитвы'' за котры го обвинили з «выкривлѣня совѣтской реалности и замаху на [[социалистичный реализм]]<nowiki/>» а лем чудом го не выгнали.<ref>{{Cite book |author= |editor=Варвара Потуремець |title=Магічний реалізм творів Дмитра Кешелі |language= |edition= |volume=Інтелект-реліз, вип. 27 |chapter= |quote= |location=Полтава |publisher=Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації. Обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара |date=2018 |series=Серія "Сучасні українські письменники" |pages=5–6 |isbn= |doi= |url=https://chtyvo.org.ua/authors/Poturemets_Varvara/Mahichnyi_realizm_tvoriv_Dmytra_Kesheli_intelekt-reliz.pdf }}</ref> == Жерела и одказы == * {{cite web |url=http://static.rada.gov.ua/intranet/ukrzmi/human/0133136.htm |title=<big>Картка: Кешеля Дмитро Михайлович</big> |publisher= [http://static.rada.gov.ua/intranet/ukrzmi/ Сервер журналістів] |accessdate=2021-10-23}}{{ref-uk}} * {{cite web |author=<big>Оксана Кришталева</big> |editor= |date=17.12.2017 |url=https://korali.info/cikavi-lyudi/dmitro-keshelya-povertaetsya-z-rodakami.html |title=Дмитро Кешеля повертається з "Родаками" |publisher=korali.info (Львов) |format= |quote=Без терпеливої і дуже розсудливої дружини Надії, слухняних і розумних дітей – Лесі (журналіст і телеведуча), сина Тараса (за освітою юрист) – Дмитро Кешеля, мабуть, ніколи б не відбувся на теперішньому рівні. |language= |accessdate=2021-10-24 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author=<big>Нейметі, Мар’яна</big> |editor= |date=2014.01.12 |url=https://zakarpattya.net.ua/Zmi/118602-Dmytro-Keshelia-Te-u-shcho-perestaiesh-viryty-nazavzhdy-znykaie |title=Дмитро Кешеля: "Те, у що перестаєш вірити, назавжди зникає..." |publisher=Закарпаття онлайн |format= |quote=Несмотря на то, что я ВООБЩЕ не владею украинским языком, а уж тем более русинским, читаю Дмытра с улыбающимся восторгом, воспринимая его тексты как мелодию. И где-то на странице тридцатой забываю, что читаю на непонятном языке - все герои Кешели просто живут со мной, вызывая смех и грусть, гнев и удивление, родные до слёз, простые, понятные и бесконечно глубокие в своей философской простоте. На мой взгляд, Дмытро один из лучших в сегодняшней литературе. Я й українську вивчив завдяки Кешелі: так хотілося пірнути вглиб його творів. :-)) Долгих творческих лет Автору! (Станислав Константинов, читатель) |language= |accessdate=2021-10-24 |archiveurl= |archivedate= }} * <big>Поп, Іван</big>: Кешеля Дмитро //{{ЕКР}} {{nobr|Сс. 331–332}} * <big>Хланта І. В.</big>: Кешеля Дмитро Михайлович //{{ЕЗВО20}} {{nobr|Сс. 158–159}} * {{cite web |author= <big>Ходанич П. М.</big> |title=Кешеля Дмитро Михайлович |publisher=// Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |date=2012 |url=https://esu.com.ua/search_articles.php?id=11859 |accessdate= 23.10.2021}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1951||Кешеля, Дмитро}} [[Катеґорія:Украинскы писателе]] [[Катеґорія:Новинаре]] pn6m9huof42g08ln1e976ygymt5yiib 2026 0 22120 168147 165582 2026-08-08T12:50:13Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168147 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|2026 (значеня)}} {{TOCright}} {{Навіґація про рокы|2026}} {{Рік ся зачінав|2026}} == Умерли == * [[28. фебруар]] — [[Алі Хаменеї]], аятолла [[Іран|Ирана]], [[Политик|політик]] а до того [[Шіїты|шиітськый]] имам. * [[6. марец]] — [[Александр Дуличенко]], [[Лингвистика|лингвиста]], [[Славистика|слависта]]. * [[17. марец]] — [[Михаил Завадяк]], [[дохтор]], кандидат наук. * [[8. авґуст|8. август]] — [[Петро Лизанець]], доктор филологии, [[професор]] [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской универзиты]], мадярско-украинскый [[Лингвистика|лингвист]] и [[Лексикография|лексикограф]] == Віщованя == • [[1. януар|1 януара]] — [[Кюрасао]] має поміняти обложеня про [[азартны игры|азартні игры]] у [[Інтернет|интернетови]], які до сёго часу будуть становити 2% уд чистого дохода и 0% на ставкы про [[онлайн-казино]]. • [[1. януар|1 януара]] — [[Ціпрус|Кіпр]] зачне предсідати у [[Рада ЕС|Раді ЕС]]. • [[1. януар|1 януара]] — [[Ірьско|Ирьско]] зачне предсідати у [[Рада ЕС|Раді ЕС]]. • [[4. юл|4 юла]] — [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] празднує 250. юбілей [[Независность|независности]]. • Непілотованый полёт на [[Марс (планета)|Марс]] по проґрамі Аврора. • [[12. авґуст|12 авґуста]] — Повноє сонячноє затемненя. • Удкрытя [[Храм «Сята Фамілія»|Храма «Сята Фамілія»]] у [[Барселона|Барселоні]]. == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Рокы]] [[Катеґорія:2026]] [[Катеґорія:2020-ы]] 592eby3j7fao9v0ksz8nc53i4o7ojno Рис 0 23032 168158 156983 2026-08-09T00:40:22Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168158 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|name=Рис|image=US long grain rice.jpg|image_caption=Колося довгого рису, [[США]]|image_width=260px|domain=[[Ядернї]] (Eukaryota)|regnum=[[Plant]]ae|divisio=[[Вышнї ростины]] (Streptophyta)|superclassis=[[Покрытонасїнї]]&nbsp;(Magnoliophyta)|classis=[[Єднодїложнї]] (Liliopsida)|ordo=[[Тонконогоцвітї]] (Poales)|familia=[[Зернатї]] (Poaceae)|tribus=[[Рисові]] (Oryzeae)|genus=[[Рис (рід)|Рис]] (''Oryza'')}} '''Рис''' авадь '''рíжа'''&nbsp;— култівована ростина вадь ґрупа култівованых ростин, що звычаём замыкат в собі два [[Вид (біолоґія)|виды]] роду рис: рис азійськый (''Oryza sativa'') і рис африканськый (''Oryza glaberrima''). Вирощує ся збільша у тропіках і субтропіках, особливо Южної, [[Юговыходна Азія|Юговыходної]] тай Восточної Азії, де є основным продуктом годованя. Дакілько файтовых видїв тоже вирощуют ся [[Чоловік розумный|чоловіком]] і май знаємі під назвов «дикый рис», сисї виды обгортают даякых инакых представитилїв як файты ''Oryza''<ref>[https://archive.ph/20130801115655/http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?artid=1480449 Phylogeography of Asian wild rice, ''Oryza rufipogon'', reveals multiple independent domestications of cultivated rice, ''Oryza sativa''] (по анґл.)</ref>, так і файт ''Zizania'' тай ''[[Zizaniopsis]]''<ref>[https://web.archive.org/web/20041028080915/http://www.findarticles.com/p/articles/mi_m1134/is_n7_v107/ai_21084304 Wild and wilder] (по анґл.)</ref>. == Опис ростины == [[Файл:Kew.gardens.rice.arp.jpg|ліворуч|міні|220x220пкс|Молодї ростины рису]] Ходь усї виды рису култівуют ся плыном єдного сезону, се многорочнї ростины, годнї жити дакілько сезонів позад свого коренивища, кідь не удїє ся заморожованя ґрунту<ref name=":0">[https://thericejournal.springeropen.com/articles/10.1186/s12284-024-00710-2 Temperature Effect on Rhizome Development in Perennial rice] (по анґл.)</ref>. При пророщованёви насїня, централноє стебло першый раз обявляє ся під водов авадь у вогкому ґрунтови. У плынутї дакількох днїв послїдь пророщованя корневища авадь відбочок пагонїв від пучків. Число такых креневищ мінят ся подля збитости ростин тай их різноти. Лем бокові пагоны від першых пророщеных ростин годнї дати урожай<ref name=":0" />. Высота стебла варірує ся від 50 см до 1,8 м, даколи даже більше, з довгыми стройными листками 50-100 см у довжину і 2-2,5 см у ширину. Стебла порожнї межи узлами. Майбільш высокі сорты часто падают авадь хылят ся, позад сёго нижі сорты май поширинї<ref>[https://www.haifa-group.com/rice-fertilizer/crop-guide-rice-cultivation Crop Guide: Rice Cultivation] (по анґл.)</ref>. Колос похожый на колос [[Овес|вівса]], айбо май компактный. Колос звычаём має довжину від 10 до 25 см, із голузами, що ростут окремо авадь у кытицях. Кажда голузка має дакілько колосїв другого ряда — каждый із єднов [[Косиця|чічков]]. Колося раз розростає ся в оболонї, яка розкрыват ся приблизно за 75 — 80 днїв послїдь сїяня в ранных сортах і від 125 до 130 днїв у піздных. Період від появеня колоса до повного дозріваня насїня є приблизно 35 днїв<ref>[https://hort.purdue.edu/newcrop/Crops/Rice.html Rice] (по анґл.)</ref>. [[Оплодненя]] май часто дїє ся позад [[самооплодненя]] авадь, як і в другых [[Зернатї|зернатых]], через [[вітер]]<ref>[https://www.lsuagcenter.com/articles/page1734550800235 Pollination in Rice Production] (по анґл.)</ref>. Чічка риса складує ся з двох малых нижных чічковых лусок, які почасти покривают насїня, що розростає. Підцвіткові листкы — нижнї тай вирьхнї чічкові лускы, в іх межах розміщают ся тычинки і стовпик — полові орґаны чічкы. Як і в переважного числа різнотей вівса і ярьця, чічкові лускы прикапчанї до насїня, що розростає ся. Насїня — зерно 5-12 мм у довжину і 2-3 мм у ширину. Прикапчанї до насїня чічкові лускы составляют лушпиня риса<ref>[https://www.frontiersin.org/journals/plant-science/articles/10.3389/fpls.2016.00779/full Root Foraging Performance and Life-History Traits] (по анґл.)</ref>. == Хемічный состав == Обсяг [[Крохмаль|крохмаля]] в зернах 89 %.<ref>Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265—266, 267. [[ISBN]] 3-527-30114-3.</ref> == Култівованя == Історично были здомашненї два виды рису, [[Азія|азійськый]] рис (''O. sativa'') і [[Африка|африканськый]] рис (''O. glaberrima''). Май поширеный азійськый рис у свою очирідь складає ся з двох підвидів авадь підфайт: куртоземного [[Японія|японського]] риса (''O. sativa'' subsp. ''japonica'') тай [[Індія|індійського]] риса (''O. sativa'' subsp. ''indica'', тіповым взором є довгозерный рис «басматі»)<ref>Daniel Zohary and Maria Hopf (2000). ''Domestication of plants in the Old World'' (вид. 3rd). Oxford University Press.</ref>. Даякі авторы щи выдїляли третый підвид, тепложадный яванськый рис (''javonica''), айбо типирь він розникує ся як тепложадна підфайта японського риса<ref>Glaszmann JC, Arraudeau M (1986). Rice plant type variation: ‘Japonica-Javanica’ relationships. ''Rice Genet Newsl''. '''3''': 41—43.</ref>. == Хоснованя в їдї == Є много підфайт риса для всякых цїлий, айбо головноє подїлиня є межи довго-, середно-тай куртозернистым рисом. Зерна довгозернистого риса (з высокым обсягом [[Амілоза|амілозы]]), як правило, лишают ся невідмінными послїдь вариня<ref>[https://www.theperfectrice.com/long-grain-rice/ Guide To Long-Grain Rice Varieties] (по анґл.)</ref>; середнозернистого риса (з высокым обсягом [[Амілопектин|амілопектину]]) стают май липкыми. Середнозернистый рис хоснує ся для солодкых страв. З риса мож ищи зварити ріскашу (''congee, fawrclaab, okayu, Xifan, jook''), додавши більше воды, ги звычаём<ref>[https://whattocooktoday.com/how-to-make-rice-porridge.html HOW TO MAKE BASIC ASIAN RICE PORRIDGE (CONGEE)] (анґл.)</ref>.[[Файл:Koeh-232.jpg|праворуч|міні|288x288пкс|Малюнок частин ростины рису]] == Спотребованя == {| class="wikitable" style="float:right; clear:left;" ! colspan="2" |Спотребованя рису за державами&nbsp;—<br /><br />2003/2004 (млн т)<ref>{{Cite web |url=http://www.nationmaster.com/graph/agr_gra_ric_con-agriculture-grains-rice-consumption |title=Agriculture Statistics > Grains > Rice consumption (most recent) by country |author=Nationmaster.com |access-date=2008-04-24 |postscript=<!--None--> |archiveurl=https://www.webcitation.org/6HeLMXmBn?url=http://www.nationmaster.com/graph/agr_gra_ric_con-agriculture-grains-rice-consumption |archivedate=2013-06-25 }}</ref> |- |{{CHN}} | style="text-align:right;" |135.0  |- | [[Індія]] | style="text-align:right;" |85.3  |- | [[Індонезія]] | style="text-align:right;" |37.0  |- | [[Банґладеш]] | style="text-align:right;" |26.4  |- |{{VNM}} | style="text-align:right;" |17.7  |- | [[Таїланд|Тайланд]] | style="text-align:right;" |10.2  |- | [[Мянма]] | style="text-align:right;" |10.2  |- | [[Філіпіны]] | style="text-align:right;" |9.7  |- |[[Японія]] | style="text-align:right;" |8.7  |- | [[Бразілія]] | style="text-align:right;" |8.1  |- | [[Южна Корея]] | style="text-align:right;" |5.0  |- |{{USA}} | style="text-align:right;" |3.9  |- | [[Еґіпет]] | style="text-align:right;" |3.3  |- | [[Іран]] | style="text-align:right;" |3.1  |- | [[Корейска Людова Демократична Република|Сїверна Корея]] | style="text-align:right;" |1.6  |- |{{TWN}} | style="text-align:right;" |1.2  |- |{{ZAF}} | style="text-align:right;" |0.7  |- | colspan="2" |''Джерело: <br /><br />[http://usda.mannlib.cornell.edu/MannUsda/homepage.do United States Department of Agriculture] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100527181450/http://usda.mannlib.cornell.edu/MannUsda/homepage.do}}'' |} == Зазначкы == <references /> [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] [[Катеґорія:Ростлины]] 2rz6lh6w9mj3kqzz3l2tv3m7eafyd74