Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.15 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 172 168220 124117 2026-08-13T08:06:40Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168220 wikitext text/x-wiki {{TOCright}} {{Навіґація про рокы|1894}} {{Рік ся зачінав|1894}} == Подѣи == == Уродили ся == * [[15. апріль|15. апрѣль]] — [[Никита Хрущов]], [[СССР|совѣтскый]] партийный функционарь и штатник. * [[11. юл]] — [[Петро Сова]], [[историк]], [[писатель]], [[политик]]. * [[6. юн]] — [[Лука Демян]], подкарпатскый [[фолклор]]иста и [[писатель]] * [[16. новембер]] — [[Евгений Недзѣльскый]], литературознатель, [[фолклор]]иста, [[перекладатель]], [[поет]]. * [[6. децембер]] — [[Андрій Шлепецькый]], церьковный діятель, писатель, публіцист. == Умерли == * [[11. фебруар]] — [[Анатолий Кралицкый]], [[монах]] чину св. Василия Великого, церковный дѣятель, [[педагог]], [[писатель]], [[етнограф]], народный будитель. 5xhkdeth8elyex07be7xwc3h3kocgiv 0 2293 168221 165846 2026-08-13T08:09:23Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168221 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''10. юн''' — 161. [[день]] рока (162. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|204}}. == Подїї == * [[1793]] — у [[Паріж|Парижови]] было сотворено первый у [[Свѣт|світі]] публічный [[зоопарк]]. == Уродили ся == == Умерли == * [[1984]] — [[Петро Сова]], [[историк]], [[писатель]], [[политик]]. * [[2023]] — [[Теодор Качіньскый]], [[США|америцькый]] [[математика|математик]], [[терорізм|тероріста]], [[анархізм|анархіста]]. {{Commons|June 10}} glmpyrvyj6orje8gvbeklw774d3f7mx 0 2318 168219 146327 2026-08-13T08:05:39Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168219 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''11. юл''' — 192. [[день]] рока (193. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|173}}. == Подѣи == * [[1929]] — в [[СССР]] приятый декрет ''О выхоснованю праци криминалных арештантох'', подля котрого каждый, котрый быв засудженый на три и вецей рокы, быв посыланый на рабску роботу. * [[1960]] — [[Чехословакия]] выголосила побѣду [[социализм]]а и перейменовала ся на Чехословацку Социалистичну Републику (ЧССР). == Уродили ся == * [[1894]] — [[Петро Сова]], [[историк]], [[писатель]], [[политик]]. * [[1925]] — [[Василь Габда]], [[малярь]], [[Театер|театралный]] декоратор и [[педагог]], представитель Подкарпатской школы малярства. == Умерли == * [[1844]] — [[Евгений Абрамович Баратынский|Евгений Абрамович Баратынскый]], російскый поет. * [[1856]] — [[Йозеф Каетан Тил]], [[Чешскый язык|чешскый]] [[драматик]], [[режисер]], [[актер]], [[перекладатель]], театралный критик, [[писатель]] и [[новинарь]], автор текста чешской [[Народна гімна|гимны]]. * [[1946]] — [[Андрей Бродий]], [[Подкарпатска Русь|подкарпатскый]] [[политик]] и [[новинарь]]. * [[2009]] — [[Федор Ковач]], [[педагог]], историк литературы, [[перекладатель]] и културно-сполоченскый дѣятель украинской народностной ориентации в [[Словакия|Словакии]] {{Commons|July 11}} ap46ils697a4hl63kmx2gferfpg9df6 0 2481 168222 168102 2026-08-13T08:12:17Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168222 wikitext text/x-wiki {{TOCright}} {{Навіґація про рокы|1984}} '''1984''' — [[переступный рік]], котрый ся зачінав у [[недїля|недїлю]] в [[ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. То є 1984. рік [[наше лїточіслїня|нашого лїточіслїня]], 984. рік [[II. тісячроча]], 84. рік [[XX. стороча]], 5. рік [[80. рокы XX. сторочя|1980. років]]. [[ОЗН]] выголосила 1984. рік Роком Жены в [[Южна Африка|Южній Африцї]]. == Подѣи == * Сесь рік быв вказаный [[Джордж Орвелл|Джорджом Орвелом]] як час дії ёго вызначного [[антіутопія|антіутопічного]] роману «[[1984 (роман)|1984]]». * Польскый етноґраф [[Антоній Крог]] вєдно з русиньскым актівістом [[Петро Мурянка|Петром Трохановскым]] зорґанізовали першу в [[ПЛР|комуністічній Польщі]] выставу о [[Лемкы|Лемках]] (''Łemkowie/Лемкы'', [[Новый Сонч]]) === [[Януар]] === * [[1. януара]] — [[Бруней]] ся став [[незалежность|незалежным]] штатом. * [[3. януара]] — [[Річард Столмен]] зачав робити над [[GNU]]. * [[7. януара]] — [[Бруней]] ся став членом [[Асоціація штатів Южновыходной Азії|Асоціації штатів Южновыходной Азії]]. * [[10. януара]] — [[США]] і [[Ватікан]] зачали повноцїнны діпломатічны одношіня. * [[17. януара]] — у [[Стокгольм]]і ся зачала конференція о роззброїню за участи 35 штатів. * [[18. януара]] — выбух на угольній бани в [[Омута|Омутї]] (остров [[Кюсю]], [[Японія]]). Умерло 83 людей. * [[24. януара]] — на рынку ся зъявив першый [[Apple Macintosh]]. === [[Фебруар]] === * [[3. фебруара]] — одштартованя [[США|америцького]] ракетоплану [[Челенджер]] (вернув ся на [[Земля|Землю]] [[11. фебруара]]). * [[8. фебруара]] до [[19. фебруара]] — зачали ся XIV. [[Зимны Олімпійскы гры 1984|Зимны Олімпійскы гры]] в [[Сараєво|Сараєві]] ([[Югославія]]). * [[11. фебруара]] — [[Іраньско-ірацька война]]: [[Ірак|ірацька]] воєньска авіація зачала бомбардовати [[Іран|іраньскы]] міста. * [[13. фебруара]] — по смерти [[Юрій Андропов|Юрія Андропова]] новым [[ґенералный секретарь ЦК КПСС|ґенералным секретарём ЦК КПСС]] ся став [[Константин Черненко]]. * [[26. фебруара]] — [[наморна піхота]] [[США]] одышла з [[Бейрут]]а ([[Лібанон]]). * [[29. фебруара]] — [[премєр-міністер Канады]] [[Пєр Трюдо]] оголосив свій одход з посту. === [[Марец]] === * [[5. марца]] — [[Іран]] обвинив [[Ірак]] з хоснованя [[хемічна збрань|хемічной збрани]]; [[ОЗН]] одсудив єй хоснованя [[30. марца]]. * [[6. марца]] — зачав ся [[штрайк]] [[Велика Брітанія|брітаньскых]] баників, котрый тырвав рік. * [[14. марца]] — председа [[Шін Фейн]] [[Джері Адамс]] і 3 іншых были тяжко зранены в часї озброєного нападу, орґанізованого ірьскыма лоялістами. === [[Апріль]] === * [[2. апріля]] — одштартованя [[Совєтьскый союз|совєтьской]] весмірной выправы [[Союз Т-11]] з першым [[Індія|індіцькым]] козмонавтом [[Ракеш Шарма|Ракешом Шармом]]. * [[4. апріля]] — [[презідент США]] [[Роналд Рейґан]] вызвав к міджінародному заказу [[хемічна збрань|хемічной збрани]]. * [[12. апріля]] — [[Палестина|палестиньскы]] терорісты захопили [[Ізраіль|ізраільскый]] [[автобус]] із заятыма. Ізраільскы [[шпеціалны силы]] взяли [[автобус]] і ослободили заятых. Пізнїше было розознано, же двоє терорістів были забиты уже по роззброїню, што запрічінило шкандал. * [[13. апріля]] — [[Індія]] зачала [[Операцію Меґдут]], котра мала за наслїдок переход векшыны [[ледняк Сячен|ледняка Сячен]] у [[Кашмір]]і під індіцьку контролю. * [[17. апріля]] — [[Велика Брітанія|брітаньска]] поліцайтка сконала од обстрїлу з облаків [[Лібія|лібійской]] амбасады в часї антілібійской демонштрації в [[Лондон]]ї. * [[19. апріль]] — принята нового [[Гимна Австралии|Австралійского гімна]] і заміна націоналного гімна «[[Гимна Великой Британии|Боже, хрань кральовну]]». === [[Май]] === * [[5. мая]] — на конкурзї [[Евровізія]] в [[Люксембург|Люксембурзї]] выграла [[Швеція|шведьска]] поп-капела [[Herreys]] з піснёв ''Diggy-Loo, Diggy-Ley''. * [[8. мая]] ** [[Совєтьскый союз]] оголосив бойкот [[Лїтнї Олімпійскы гры 1984|лїтнёй Олімпіады 1984]] у [[Лос Анджелес]]ї ([[США]]). ** десятник Деніс Лорті забив трёх і ранив тринадцятёх особ у будові Народного згромаждїня [[Квебек]]у ([[Канада]]). * [[12. мая]] — отворила ся [[Світова выстава]] в [[Новый Орлеан|Новім Орлеанї]] ([[США]]). === [[Юн]] === * [[5. юна]] — [[Індія|індіцька]] влада зачала [[Операція Синя звізда|Операцію Синя звізда]], у часї котрой быв захопленый [[Золотый храм]] у [[Амрітсар]]ї ([[Індія]]), святилище [[Сікгізм|сікгів]], померло од 450 до 2 тісяч людей. * [[6. юна]] — [[Совєтьскый союз|совєтьскый]] проґраматор [[Алєксєй Пажитнов]] створив компютерову гру [[Тетріс]]. * [[27. юна]] — у фінале [[Фотбаловый шампіонат Европы 1984|фотбалового шампіонату Европы в Франції]] гостителї выграли в [[Іспанія|Іспанії]] 2:0. * [[30. юна]] — 17. [[премєр-міністер Канады|премєр-міністром Канады]] ся став [[Джон Тернер]]. === [[Юл]] === * [[14. юла]] — на парламентьскых вольбах у [[Новый Зеланд|Новім Зеландї]] [[премєр-міністр Нового Зеланду|премєр]] [[Роберт Малдун]] терпить тяжку поражку од [[Девід Лонґі|Девіда Лонґі]], лідра лейборістів. * [[25. юла]] — [[Свєтлана Савіцкая]] ся стала першов женов, котра выступила до отвореного весміру (з орбіталной станіцї [[Салют 7]]). * [[28. юла]] до [[12. авґуста]] — зачали ся XXIII. [[Лїтнї Олімпійскы гры 1984|Лїтнї Олімпійскы гры]] в [[Лос Анджелес]]ї ([[США]]). === [[Авґуст]] === * [[4. авґуста]] — [[Африка|африканьска]] републіка [[Верьхня Волта]] змінила свою назву на [[Буркіна Фасо]]. * [[11. авґуста]] — [[презідент США]] [[Роналд Рейґан]], роблячі пробу голосу перед передачов на радіо, фіґлёвно повів: «Краяне, я радый дати вам знати, же-м підписав закон о поставлїню Росії мімо закона навікы. Бомбардованя ся зачне о пять минут.». * [[21. авґуста]] — півміліона людей вышли на демонштрацію проти режіму [[Фердінанд Маркос|Фердінанда Маркоса]] в [[Маніла|Манілї]] ([[Філіпіны]]). * [[30. авґуста]] — першый лїт ракетоплана [[Діскавері]] (до [[4. септембра]]). === [[Септембер]] === * [[4. септембра]] ** [[Проґресівно-конзерватівна партія Канады]] з єй лідром [[Браяном Малруні]], выграла 211 місць у [[Канадьска Нижня палата|Нижнїй палатї]], сформовавши владу з найбівшов векшостёв у історії [[Канада|Канады]]. ** на общіх вольбах у [[Нікараґуа]] выграла [[Сандіновска фронта народного ослободжіня]]. * [[5. септембра]] — [[Западна Австралія]] стала послїднїм [[Австралія|австральскым]] штатом, котрый заказав [[кара смерти|кару смерти]]. * [[17. септембра]] — [[Франція]] з [[Лібія|Лібіёв]] заключіли договор о стягнутю озброєных сил обидвох штатів з теріторії [[Чад]]у до середины новембра. * [[20. септембра]] — [[Хізбалах]] выбухнула авто попри амбасадї [[США]] в [[Бейрут]]ї ([[Лібанон]]), умерло 22 людей. * [[26. септембра]] — [[Кітай]] і [[Великобрітанія]] підписали договор о вернутю [[Гонґ Конґ]]у Кітаю в [[1997|1997. роцї]]. === [[Октобер]] === * [[5. октобра]] — на ракетопланї [[Челенджер]] у [[козмос]] полетїв першый [[Канада|канадьскый]] козмонавт [[Марк Ґарно]]. * [[11. октобра]] — [[Кетрін Салівен]] ся стала першов америцьков козмонавтков, котра выступила до отвореного весміру (лїт на ракетопланї [[Челенджер]]). * [[12. октобра]] — [[Дочасна ірьска републіканьска армія]] вчінила пробу о атентат [[премєр-міністер Споєного Кралёвства|премєр-міністеркы Споєного Кралёвства]] [[Марґарет Тетчер]] у готелї в [[Брайтон]]ї ([[Споєне Кралёвство]]). * [[15. октобра]] — [[Йозеф Псотка]] вышов на верьх горы [[Еверест]]. Він став найстаршым чоловіком на Еверестї у своїй добі, а тыж першым [[Словакы|Словаком]] на Еверестї вєдно із [[Золтан Демян|Золтаном Демяном]]. * [[19. октобра]] — [[Польско|польска]] тайна поліція арештовала [[Єжи Попелушко|Єжи Попелушка]], [[Католицька церьков|католицького]] священика, котрый подпоровав [[Солідарность]]. Пак го нашли мертвым ([[30. октобра]]). * [[25. октобра]] — послїдня [[кара смерти]] в [[Турція|Турції]]. * [[26. октобра]] — одбыла ся премєра філму [[Термінатор]] ([[США]]). * [[31. октобра]] — [[премєр-міністр Індії|премєрка Індії]] [[Індіра Ґанді]] забита двома своїма варташами-[[сікгізм|сікгами]]. Зачінають ся бунты проти сікгів. === [[Новембер]] === * [[4. новембра]] — [[Брітаньске кралёвске лїтецтво]] зачінать давати потравины в [[Етіопія|етіопску]] провінцію [[Тіґрай]], де люде терпіли голод. * [[7. новембра]] — урядуючій [[презідент США]] [[Роналд Рейґан]] другыраз выграв презідентьскы вольбы. * [[19. новембра]] — выбухы і пожары на [[ропа|ропнім]] складї [[PEMEX]] у [[Мексіко Сіті]] забили дас півтісячі людей. * [[30. новембра]] — [[Тіґры ослободжіня тамільского Іламу]] зачали забиваня [[Сінгальцї|Сінгальців]] на северї і востоцї [[Срі Ланка|Срі Ланкы]]; забито 127 людей. === [[Децембер]] === * децембер — [[Кенія]] і [[Сомальско]] підписали міровый договор у [[Каїр]]ї ([[Еґіпт]]). Подля договору [[Сомальско]] зрекло ся своїх теріторіалных претензій на [[Северовыходна провінція|Северовыходну провінцію]] [[Кенія|Кенії]]. Одношіня міджі двома країнами зачали ся злїпшовати. * [[3. децембра]] — [[Бхопальска катастрофа]]: выбух на хемічній фабрицї і вытїканя їдоватых матеріалів запрічінило моменталну смерть бівше як 3 тісяч людей і пізнїшу смерть понад 20 тісяч людей. Єдна із найтяжшых промысловых катастроф у історії. * [[4. децембра]] — [[Хезболах]] унесли [[Кувейт|кувейтьскый]] особный ероплан і забили 4 пасажірів. * [[19. децембра]] — [[Кітай]] і [[Великобрітанія]] підписали декларацію о будучности [[Гонґ Конґ]]у. * [[28. децембра]] — [[Совєтьскый союз|совєтьска]] ракета впала в озеро Інаріньярві в [[Фіньско|фіньскім]] [[Лапоньско|Лапоньску]]. Фіньскый уряд розголосив то [[3. януара]] [[1985]]. == Уродили ся == * [[25. януара]] — [[Робінё]], [[Бразілія|бразільскый]] [[фотбал|фотбаліста]] * [[5. фебруара]] — [[Карлос Тевез]], [[Арґентіна|арґентіньскый]] [[фотбал]]іста * [[24. фебруара]] — [[Філіп Шебо]], [[Словеньско|словеньскый]] [[фотбал]]іста * [[26. фебруара]] — [[Емануел Адебайор]], [[Тоґо|тожскый]] [[фотбал]]іста * [[10. марца]] — [[Олівія Вайлд]], [[США|америцька]] геречка * [[20. марца]] — [[Фернандо Торес]], [[Іспанія|іспаньскый]] [[фотбал]]іста * [[8. апріля]] — [[Юлія Ліптакова]], [[Словеньско|словеньска]] [[моделка]] * [[8. мая]] — Максім Серґеёвіч Марцінкевіч, російскый актівіста, ідеолоґ неонацізму. * [[11. мая]] — [[Андрес Іньєста]], [[Іспанія|іспаньскый]] [[фотбал]]іста * [[9. юна]] — [[Веслі Снейдер]], [[Нідерланды|нідерландьскый]] [[фотбал]]іста * [[1. авґуста]] — [[Бастіян Швайнштайґер]], [[Нїмецько|нїмецькый]] [[фотбал]]іста * [[21. авґуста]] — [[Алізе]], [[Франція|французьска]] співачка * [[15. септембра]] — [[прінц Гарі]] * [[27. септембра]] — [[Авріл Лавінь]], [[Канада|канадьска]] співачка * [[3. октобра]] — [[Ешлі Сімпсон]], [[США|америцька]] співачка * [[25. октобра]] — [[Кейті Пері]], [[США|америцька]] співачка * [[14. новембра]] — [[Марія Шеріфовіч]], [[Сербія|серьбска]] співачка, вітязка конкурзу [[Евровізія]] в [[2007|2007. роцї]] * [[22. новембра]] — [[Скарлет Йогансон]], [[США|америцька]] геречка * [[7. децембра]] — [[Роберт Кубіца]], першый [[Польско|польскый]] пілот [[Формула 1|Формулы 1]] * [[15. децембра]] — [[Мартін Шкртел]], [[Словеньско|словеньскый]] [[фотбал]]іста * [[22. децембра]] — [[Basshunter]], [[співак]] * [[30. децембра]] — [[Леброн Джеймс]], [[США|америцькый]] [[баскетбал]]іста == Умерли == * [[7. януара]] — [[Алфред Кастлер]], [[Франція|французькый]] [[фізіка|фізік]], лавреат [[Нобелівска премія|Нобелівской премії]] (нар. [[1902]]) * [[23. януара]] — [[Евґений Кочиш]], русиньскый писатель і редактор (нар. [[1910]]) * [[3. фебруара]] — [[Юрко Колинчак]], русинскый спѣванкарь, [[приповѣдкарь]], збератель [[фолклор]]а (нар. [[1909]]) * [[9. фебруара]] — [[Юрій Андропов]], [[ґенералный секретарь ЦК КПСС]] (нар. [[1914]]) * [[21. фебруара]] — [[Михаил Шолохов]], [[Росія|російскый]] писатель, лавреат [[Нобелівска премія|Нобелівской премії]] (нар. [[1905]]) * [[25. юл]] — [[Володимир Караткевіч]] — білоруськый писатель, поет, публіцист. * [[8. апріля]] — [[Пётр Капіца]], [[Росія|російскый]] [[фізіка|фізік]], лавреат [[Нобелівска премія|Нобелівской премії]] (нар. [[1894]]) * [[10. юна]] — [[Петро Сова]], [[историк]], [[писатель]], [[политик]]. (89 р.) * [[14. октобра]] — [[Мартин Райл]], [[Великобрітанія|брітаньскый]] [[астрономія|астроном]], лавреат [[Нобелівска премія|Нобелівской премії]] з [[фізіка|фізікы]] (нар. [[1918]]) * [[20. октобра]] ** [[Карл Фердінанд Корі]], [[Чесько|чеськый]] [[біохемія|біохемік]], лавреат [[Нобелівска премія|Нобелівской премії]] (нар. [[1896]]) ** [[Пол Дірак]], [[Анґлія|анґліцькый]] [[фізіка|фізік]], лавреат [[Нобелівска премія|Нобелівской премії]] (нар. [[1902]]) * [[2. новембра]] — [[Владимир Колєсар]], русиньскый малярь і керамік (нар. [[1930]]) {{Commons|1984}} hwdf1yrvt43gnf7xsg38k3dajb14j6u 0 2714 168210 161909 2026-08-12T13:13:43Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 168210 wikitext text/x-wiki {{ІСОА|}} [[Файл:Okres_stara.png|right|270px]] '''Гайтовка''' (по {{язык+sk|Hajtovka}}) — [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>: *[[Русины]] - 13 (16,5%) *[[Словаци]] - 57 (72,2%) *[[Чехы]] - 1 *[[Мораване]] - 1 *Нестановлены - 7 [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 21 жытелїв (26,6%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>. ==Вызначны родаци== *[[Петро Сова]] - русиньскый історик, писатель і політик ==Референції== <references /> {{Окрес Стара Любовня}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} 1v30lrpw7avlqbvdmo2yb0y30p5tywb 168211 168210 2026-08-12T13:15:05Z Igor Kercsa 5504 Igor Kercsa переменовав сторінку [[Гайтівка]] на [[Гайтовка]]: словацке село 168210 wikitext text/x-wiki {{ІСОА|}} [[Файл:Okres_stara.png|right|270px]] '''Гайтовка''' (по {{язык+sk|Hajtovka}}) — [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>: *[[Русины]] - 13 (16,5%) *[[Словаци]] - 57 (72,2%) *[[Чехы]] - 1 *[[Мораване]] - 1 *Нестановлены - 7 [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 21 жытелїв (26,6%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>. ==Вызначны родаци== *[[Петро Сова]] - русиньскый історик, писатель і політик ==Референції== <references /> {{Окрес Стара Любовня}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} 1v30lrpw7avlqbvdmo2yb0y30p5tywb 0 3777 168208 159930 2026-08-12T12:56:07Z ~2026-44239-30 36667 /* */ 168208 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Етнічна ґрупа | group = Українцї | image = [[Файл:Map of the Ukrainian Diaspora in the World.svg|317px|center]] | image_caption = | poptime = {{center|44-45 млн. (2001)}} | region1 = {{flagicon|Ukraine}} [[Україна]] | pop1 = 37 541 693 | ref1 = <ref> [http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality (перепис 2001)]</ref> | region2 = {{flagicon|Russia}} [[Росія]] | pop2 = 2 942 961 | ref2 = <ref>[http://www.perepis2002.ru/content.html?id=11&docid=10715289081463 (перепис 2002)]</ref> | region3 = {{flagicon|Канада}} [[Канада]] | pop3 = 1,209,090 | ref3 = <ref>[http://www40.statcan.ca/l01/cst01/demo26a.htm Канада]</ref> | region4 = {{flagicon|США}} [[США]] | pop4 = 890 000 | ref4 =<ref>[http://www.census.gov/prod/2004pubs/c2kbr-35.pdf США]</ref> | region5 = {{flagicon|Казахстан}} [[Казахстан]] | pop5 = 547 052 | ref5 = <ref>[http://www.ide.go.jp/English/Publish/Mes/pdf/51_cap1_2.pdf (перепис 1999)]</ref> | region6 = {{flagicon|Бразілія}} [[Бразілія]] | pop6 = 400 000 | ref6 = <ref>[http://www.parana.pr.gov.br/modules/conteudo/conteudo.php?conteudo=7 Бразілія]</ref> | region7 = {{flagicon|Молдова}} [[Молдавія|Молдова]] | pop7 = 375 000 | ref7 = <ref>[http://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/md.html Молдавія]</ref> | region8 = {{flagicon|Білорусь}} [[Білорусь]] | pop8 = 248 000 | ref8 = <ref>[http://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/bo.html]</ref> | region9 = {{flagicon|Нїмецько}} [[Нїмецько]] | pop9 = 128 100 | ref9 = <ref>[http://www.destatis.de/basis/e/bevoe/bevoetab10.htm Нїмецько]</ref> | rels = | langs = {{center|[[Україньскый язык]]<ref>http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\U\K\Ukrainians.htm</ref><ref>http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00082/02700.htm?text=%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%8B&stpar3=1.1</ref><ref>http://www.encyclopedia.com/doc/1G2-3404101422.html</ref>}} | related = {{center|[[Русины]] та іншы}} }} '''Українцї''' суть [[Славяне|выходославяньскый]] [[народ]], головне і автохтонне обывательство [[Україна|Україны]] од найстаршых часів,<ref>[https://archive.org/details/eu0t0/EU_T_11_Dopovnennia/page/n32/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false Праісторія і рання історія (200 000&nbsp;р. до Хр.&nbsp;— IX&nbsp;ст. по Хр.)] // {{ЕУ|11|34||}}</ref> найвекша славяньска етнічна ґрупа на теріторії сучаcной Україны.<ref>''Стрілко А.'' [[iarchive:maliySlovnik/page/n415/mode/1up|Українці]] // [[Малий словник історії України]] / Ред. кол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. Смолій]], [[Кульчицький Станіслав Владиславович|С. Кульчицький]], [[Майборода Олександр Микитович|О. Майборода]] та ін.; гол. ред. [[Головко Світлана Григорівна|С. Головко]]; [[Міністерство освіти і науки України|М-во освіти і науки України]].&nbsp;— Київ: [[Либідь (видавництво)|Либідь]], 1997.&nbsp;— С. 417.&nbsp;— 463 с.&nbsp;— ISBN 5-325-00781-5.</ref><ref>''В. Кубійович, Б. Струмінський, А. Жуковський, В. Наулко''. [http://izbornyk.org.ua/encycl/euii331.htm#uc «Українці, одна з галузів сх. слов'янства, основне і корінне населення України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160408093110/http://izbornyk.org.ua/encycl/euii331.htm#uc |date=8 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія українознавства]]. Т. 11.: «Доповнення і виправлення» / Голов. ред: Аркадій Жуковський.&nbsp;— Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя», Наукове товариство імені Шевченка у Європі, 1995.&nbsp;— С. 231.&nbsp;— 398 с.</ref> Як етнікум ся сформовали на теріторіях сучаcной Україны і в частях сусїднїх теріторій сучаcной [[Польско|Польщі]], [[Білорусь|Білоруси]], [[Молдова|Молдовы]], [[Румуньско|Румунії]], [[Словакія|Словакії]], [[Словінія|Словінії]] і [[Мадярьско|Мадярщіны]]. Українцї бісїдують по [[Україньскый язык|україньскы]], котрый належить до выходославяньской языковой ґрупы. Подля реліґійной приналежности суть переважно хрістіане. До [[20. столїтя]] хосновали властне означіня [[Русины (історічный етнонім)|Русины]] і козаци.<ref>[[Галушко Кирило Юрійович|Галушко К. Ю.]] [http://www.history.org.ua/?termin=Ukraintsi Українці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160421235754/http://history.org.ua/?termin=Ukraintsi |date=21 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія історії України]]: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] (голова) та ін. [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]].&nbsp;— К.: В-во «[[Наукова думка]]», 2019.&nbsp;— 842 с.</ref> Українцї были в минулости названы і Рутены, і Черкесы. Мімо теріторії Україны жыють в Польщі, на Словакії, в Словінії, в [[Чехія|Чехах]], в [[Нїмецько|Нїмецьку]], в [[Велика Брітанія|Великій Брітанії]], в [[Канада|Канадї]], в [[США]], в [[Казахстан|Казахстанї]], в [[Бразілія|Бразілії]], у Мадярщінї, в [[Росія|Росії]] і в многых далшых країнах. Цїлкове число пересягує 46 міліонів особ. З того 37 міліонів жыє в Українї. Вікіпедія Пошук у Вікіпедії Меню користувача Українці східнослов'янський народ, корінний для України; громадянин України Мова Завантажити PDF Спостерігати Переглянути код 3 зміни у цій версії очікують на перевірку. Стабільну версію було перевірено 26 червня 2026. Запит «Український народ» перенаправляє сюди; про громадян України всіх національностей див. Українське громадянство. Запит «Українець» перенаправляє сюди; див. також інші значення. Запит «Українка» перенаправляє сюди; див. також інші значення. У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Українці (значення). Українці — слов'янський народ, основне й автохтонне населення України від найдавніших часів[18], найбільша слов'янська етнічна група на території сучасної України.[19][20] Як етнос сформувався на землях сучасної України та частках суміжних земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Словаччини, Словенії, Угорщини. Українці розмовляють українською мовою, що належить до східнослов'янської мовної групи. За релігійною приналежністю — переважно християни. До XX століття вживали самоназву русини і козаки[21]. Також українців історично називали рутенами, черкасами. Українці Самоназва українці Мапа розселення Регіон Україна Україна: 37 541 693[1] (2001) Росія Росія: 3 269 992[2] (2015) Канада Канада: 1 209 085[3] (2006) Польща Польща: 1 200 000[4] (2015) США США: 976 314[5] (2009) Бразилія Бразилія: 600 000[6] (2015) Молдова Молдова: 442 000[7] (2004) Казахстан Казахстан: 333 031[8] (2009) Аргентина Аргентина: 300 000 (2004)[9][10] Німеччина Німеччина: 272 000[11] (2016) Італія Італія: 223 782[12] (2012) Білорусь Білорусь: 158 723[13] (2009) Узбекистан Узбекистан: 124 602[4] (2015) В інших країнах: 200 000 Кількість 44-48 млн. (2001)[14] Раса європеоїдна раса Походження слов'яни, також в етногенезі присутній вплив тюркських народів (печеніги, половці, торки) Близькі до слов'янські народи Входить до східні слов’яни Мова українська[15][16][17] Релігія Християнство Східне православ'я (Православна церква України) Католицизм (Українська греко-католицька церква і Римсько-католицька церква в Україні) Протестантизм (Баптизм, П'ятидесятництво, Харизмати, і Церква адвентистів сьомого дня) Прапор Досліджуються наукою українознавство CMNS: Українці у Вікісховищі За межами території України проживають: в Польщі, Словаччині, Словенії, Чехії, Німеччині, Великобританії, Канаді, США, Казахстані, Бразилії, Угорщині, Росії та багатьох інших країнах. Загальна чисельність перевищує 46 мільйонів осіб. З них 37 мільйонів мешкає в Україні. Зміст Історія Етноніми Докладніше: Етноніми українців Самоназвами українців до XIX століття були «русь» або «русини», похідні від імені середньовічної Руської держави. Ці назви фігурують в українських літописах, діловодстві, релігійній та світській літературі XIII—XIX століть. У латинських текстах русинів часто записували «рутенами», а в грецьких джерелах і похідних від них — «росіянами». У тогочасній літературі «русини» (русь, рутени, росіяни) протиставлявся «литві» (литовцям, литвинам), «ляхам» (полякам) та «москві» (москвинам, сучасним росіянам). У XVI—XIX століттях, паралельно із назвою «русини», українців називали «козаками». Це було пов'язано з тим, що Україна була центром володінь козацької вольниці — Війська Запорозького. З кінця XVII до початку XIX століття, після входження більшої частини українських земель до складу Російської імперії, українців також називали «малоросами» (малоруським, малоросійським народом), за візантійською церковною назвою України — «Мала Росія». У 1590 році вперше у вітчизняній історіографії увів до політичного словника назву «український народ» — руський шляхтич, доктор теології, церковний та суспільно-політичний діяч Речі Посполитої Йосиф Верещинський, виповнивши її етнополітичним змістом. Етнонім «українці» вперше відстежується наприкінці XVI століття в документах, присвячених козацькому повстанню Наливайка. Перший документ, де фіксується саме національність «українець» датується 1660 роком. Коли абітурієнт з України Йозеф Данило Дзик вступав до Падуанського університету, на території сучасної Італії, він записав — «Йозеф Данило Дзик, кафедральний вікарій Луцький, національність — українець, Київський дистрикт»[22][23][24]. До цього всі студенти з України, які проходили навчання в університетах Європи з 1353 року, записували себе як «рутени», «русини», представники «нації рутенської з України» та рідше як «роксалани». Пізніше студенти записували себе як «козаки» (1700, 1746), «русо-українці» (1763) та «українці» (1762, 1770)[22][25]. У першій половині XVII століття «українцями» називали послів на сеймах Речі Посполитої від Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств. В козацьку добу «українцями» позначали мешканців козацьких політій — Гетьманщини, Слобожанщини і Запоріжжя. З другої половини XVII століття етнонім «українці», а особливо «народ український» вже широко використовувався гетьманами України і козацькою старшиною Війська Запорозького. З початку XIX століття, аби підкреслити свою окремішність від росіян (великоросів), харківська українська інтелігенція стала використовувати назву «українці» як загальний етнонім замість давньої назви «русини». Ця нова самоназва остаточно затвердилася у Наддніпрянській Україні після національно-визвольного руху 1917—1920 років та радянської українізації. Те ж саме відбулося на Галичині і Буковині у 1918—1940 роках завдяки діяльності українських націоналістичних організацій. Етногенез Дніпро-донецька культура та трипільська культура на карті неолітичних культур Європи Балто-слов'янська мовна спільність Ареал діалектів української мови. Початок XX століття Докладніше: Етногенез українців Українці — індоєвропейський слов'янський етнос, коріння якого на теренах України сягає ймовірно неоліту. Територія України є частиною того етнокультурного простору, де різного часу відбувалися процеси становлення індоєвропейців, праслов'ян, слов'янських етнічних утворень[26]. Подніпров'я, Полісся, Лівобережжя — регіони утворення/поширення археологічних культур, що ототожнюються з індоєвропейцями (див.: дніпро-донецька культура, середньостогівська культура, ямна культура). Індоєвропейські племена були сучасниками племен-носіїв трипільської культури, які мешкали на півдні Правобережжя. Появі на історичній арені слов'ян передувало тривале в часі існування гіпотетичного балтослов'янства (див.: культура шнурової кераміки, тшинецько-комарівська культура, сосницька культура), праслов'янства. У I тисячолітті до н. е. в степах України кочували іраномовні племена, які взаємодіяли з присутніми неподалік від них культурами Подніпров'я, що мали стосунок до утворення праслов'янських спільностей (див.: чорноліська культура, милоградська культура). У першій половині I тисячоліття н. е. у лісостеповій і лісовій зонах України існували зарубинецька культура, волино-подільська культура, київська культура та «готська» черняхівська культура, носіями яких повністю або частково були праслов'яни. На їхній основі в середині I тисячоліття н. е., після навали гунів, виникли такі ранньосередньовічні спільності, як корчацька, пеньківська, колочинська, що пов'язуються зі слов'янськими племінними союзами антів та склавінів. За концепцією етногенезу українців, яку у XIX—XXI століттях творили М. Грушевський, М. Костомаров, М. Максимович, Я. Дашкевич, Г. Півторак, В. Баран, Л. Залізняк та інші, український етнос постав на основі слов'ян, нащадків антів та склавінів — літописних полян, волинян, сіверян, тиверців, деревлян, уличів, білих хорватів та дреговичів, об'єднаних у середньовічній руській (українській) державі[27][28]. Слід зазначити, що українська етнокультурна спільнота, маючи у своїй основі праслов'янську складову, також увібрала у себе іранський (спадок скіфів, сарматів), германський (спадок готів), гунський, балтський, фракійський, кельтський елементи[29][30]. У Середньовіччі, в етногенезі українців взяли участь скандинави (варяги) та вихідці з тюркських народів (печеніги, половці, чорні клобуки,торки, булгари)[31]. На думку голови Харківської караїмської громади Олександра Дзюби, щодо тюркських народів, що залишили слід в етногенезі сучасних українців можна додати також кримських татар та татар-липок (більшість асимілювалися внаслідок прийняття християнства та міжетнічних шлюбів).[32] Існує також трипільсько-індоєвропейська теорія походження українців, над творенням якої працювали такі дослідники, як В. Хвойка, В. Щербаківський, Я. Пастернак. Інші концепції можна визначити як пізньосередньовічні, вони є переважно російсько-радянськими за своїм походженням. Так, у середині XX століття радянський історик В. Мавродін висунув концепцію, згідно якої у часи Київської Русі, утворився окремий східнослов'янський етнос — «давньоруська народність». Ця концепція лежала в основі офіційної радянської схеми історії східних слов'ян. Американський історик Омелян Пріцак також припускав, що в етногенезі українців, а також росіян взяли участь східноєвропейські половці, які після монгольського завоювання 1230—1240-х років, нібито залишилися в степах Східної Європи і не прийняли іслам[33]. Критерієм визначення завершення етногенезу українців є етнічна самосвідомість, відображена у відповідному етнонімі «русь» / «русин» який вживався як самоназва всього слов'янського населення України з кінця XII — початку XIII століть аж до XVIII століття включно, а можливо, й довше (остання виявлена фіксація у джерелах зі Східно-Центральної України — 1728 року, а в фольклорних творах — 1850-ті роках). Поширення першого українського ендоетноніма на всі слов'янські землі Південної Русі, а отже, і формування відповідної самосвідомості, достатньо добре відображено у джерелах. Як регіональна самоназва українського населення західних областей України цей термін, вже у формі «русини», побутував до першої половини XX століття, коли й був витіснений новим загальноукраїнським ендоетнонімом «українці». Отже, етнос, який виникає на слов'янських землях Південної Русі наприкінці XII — на початку XIII століть, є саме українським.[34] Антропологія та генографія Докладніше: Антропологічний склад українського народу Чоловічі антропологічні типи українців (Федір Вовк, 1928) Українці належать до європеоїдної раси, та переважно відносяться до «центральноукраїнського типу», окрім менших груп які більш споріднені з білорусами, поляками, частиною росіян (у цих народів переважає валдайський варіант дунайського типу, який вирізняється значно більшою світлопігментованістю), словенцями, чехами, деякими популяціями хорватів, а також німців, австрійців і литовців.[35] Українці зазвичай брахікефальні, в більшості своїй — високорослі, колір волосся варіюється залежно від конкретного субетносу, проте світлоокі майже у всіх притаманних для українців антропологічних типах (крім динарського), переважають над темноокими. За низкою ознак (профілювання обличчя, поперечний профіль спинки носа, виступ крил носа, положення ніздрів, розвиток складки верхньої повіки) деякі групи населення України (Середнього Подніпров'я, Лівобережжя), безсумнівно європеоїди, мають незначний відсоток домішки, пов'язаної з асиміляцією степових тюркських груп з певним монголоїдним елементом.[36] Аналіз генетичних особливостей корінних українців за батьківською лінією вказує, що найчастотнішою гаплогрупою Y-хромосом українців є R1a, яка зустрічається у 41,5-54,0 % осіб.[37][38] Така ж висока частотність групи R1a визначальна для поляків, південних росіян, білорусів, словенців, литовців, серболужичанів та деяких народів Індійського субконтиненту. За деякими даними також для угорців.[37] Характерною ознакою українців є вкрай низька їх генетична гетерогенність порівняно з іншими європейськими народами[39]. Розселення Етнічна територія Докладніше: Українська етнічна територія та Розселення українців Розселення українців у світі Заселений переважно етнічними українцями ареал Європи розташований в її центрально- == Література == * Малий словник історії України / Відповідальний редактор ''Валерій Смолій''. — К.: Либідь, 1997. == Референції == {{Стыржень}} {{commons|Ukrainians}} {{референції}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Славяне]] 1z940zhtnh4lhk4gv7cu7o65mrz2ruh 168209 168208 2026-08-12T12:57:19Z ~2026-44239-30 36667 168209 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Етнічна ґрупа | group = Українцї | image = [[Файл:Map of the Ukrainian Diaspora in the World.svg|317px|center]] | image_caption = | poptime = {{center|44-45 млн. (2001)}} | region1 = {{flagicon|Ukraine}} [[Україна]] | pop1 = 37 541 693 | ref1 = <ref> [http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality (перепис 2001)]</ref> | region2 = {{flagicon|Russia}} [[Росія]] | pop2 = 2 942 961 | ref2 = <ref>[http://www.perepis2002.ru/content.html?id=11&docid=10715289081463 (перепис 2002)]</ref> | region3 = {{flagicon|Канада}} [[Канада]] | pop3 = 1,209,090 | ref3 = <ref>[http://www40.statcan.ca/l01/cst01/demo26a.htm Канада]</ref> | region4 = {{flagicon|США}} [[США]] | pop4 = 890 000 | ref4 =<ref>[http://www.census.gov/prod/2004pubs/c2kbr-35.pdf США]</ref> | region5 = {{flagicon|Казахстан}} [[Казахстан]] | pop5 = 547 052 | ref5 = <ref>[http://www.ide.go.jp/English/Publish/Mes/pdf/51_cap1_2.pdf (перепис 1999)]</ref> | region6 = {{flagicon|Бразілія}} [[Бразілія]] | pop6 = 400 000 | ref6 = <ref>[http://www.parana.pr.gov.br/modules/conteudo/conteudo.php?conteudo=7 Бразілія]</ref> | region7 = {{flagicon|Молдова}} [[Молдавія|Молдова]] | pop7 = 375 000 | ref7 = <ref>[http://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/md.html Молдавія]</ref> | region8 = {{flagicon|Білорусь}} [[Білорусь]] | pop8 = 248 000 | ref8 = <ref>[http://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/bo.html]</ref> | region9 = {{flagicon|Нїмецько}} [[Нїмецько]] | pop9 = 128 100 | ref9 = <ref>[http://www.destatis.de/basis/e/bevoe/bevoetab10.htm Нїмецько]</ref> | rels = | langs = {{center|[[Україньскый язык]]<ref>http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\U\K\Ukrainians.htm</ref><ref>http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00082/02700.htm?text=%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%8B&stpar3=1.1</ref><ref>http://www.encyclopedia.com/doc/1G2-3404101422.html</ref>}} | related = {{center|[[Русины]] та іншы}} }} '''Українцї''' суть [[Славяне|выходославяньскый]] [[народ]], головне і автохтонне обывательство [[Україна|Україны]] од найстаршых часів,<ref>[https://archive.org/details/eu0t0/EU_T_11_Dopovnennia/page/n32/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false Праісторія і рання історія (200 000&nbsp;р. до Хр.&nbsp;— IX&nbsp;ст. по Хр.)] // {{ЕУ|11|34||}}</ref> найвекша славяньска етнічна ґрупа на теріторії сучаcной Україны.<ref>''Стрілко А.'' [[iarchive:maliySlovnik/page/n415/mode/1up|Українці]] // [[Малий словник історії України]] / Ред. кол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. Смолій]], [[Кульчицький Станіслав Владиславович|С. Кульчицький]], [[Майборода Олександр Микитович|О. Майборода]] та ін.; гол. ред. [[Головко Світлана Григорівна|С. Головко]]; [[Міністерство освіти і науки України|М-во освіти і науки України]].&nbsp;— Київ: [[Либідь (видавництво)|Либідь]], 1997.&nbsp;— С. 417.&nbsp;— 463 с.&nbsp;— ISBN 5-325-00781-5.</ref><ref>''В. Кубійович, Б. Струмінський, А. Жуковський, В. Наулко''. [http://izbornyk.org.ua/encycl/euii331.htm#uc «Українці, одна з галузів сх. слов'янства, основне і корінне населення України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160408093110/http://izbornyk.org.ua/encycl/euii331.htm#uc |date=8 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія українознавства]]. Т. 11.: «Доповнення і виправлення» / Голов. ред: Аркадій Жуковський.&nbsp;— Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя», Наукове товариство імені Шевченка у Європі, 1995.&nbsp;— С. 231.&nbsp;— 398 с.</ref> Як етнікум ся сформовали на теріторіях сучаcной Україны і в частях сусїднїх теріторій сучаcной [[Польско|Польщі]], [[Білорусь|Білоруси]], [[Молдова|Молдовы]], [[Румуньско|Румунії]], [[Словакія|Словакії]], [[Словінія|Словінії]] і [[Мадярьско|Мадярщіны]]. Українцї бісїдують по [[Україньскый язык|україньскы]], котрый належить до выходославяньской языковой ґрупы. Подля реліґійной приналежности суть переважно хрістіане. До [[20. столїтя]] хосновали властне означіня [[Русины (історічный етнонім)|Русины]] і козаци.<ref>[[Галушко Кирило Юрійович|Галушко К. Ю.]] [http://www.history.org.ua/?termin=Ukraintsi Українці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160421235754/http://history.org.ua/?termin=Ukraintsi |date=21 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія історії України]]: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] (голова) та ін. [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]].&nbsp;— К.: В-во «[[Наукова думка]]», 2019.&nbsp;— 842 с.</ref> Українцї были в минулости названы і Рутены, і Черкесы. Мімо теріторії Україны жыють в Польщі, на Словакії, в Словінії, в [[Чехія|Чехах]], в [[Нїмецько|Нїмецьку]], в [[Велика Брітанія|Великій Брітанії]], в [[Канада|Канадї]], в [[США]], в [[Казахстан|Казахстанї]], в [[Бразілія|Бразілії]], у Мадярщінї, в [[Росія|Росії]] і в многых далшых країнах. Цїлкове число пересягує 46 міліонів особ. З того 37 міліонів жыє в Українї. Вікіпедія Пошук у Вікіпедії Меню користувача Українці східнослов'янський народ, корінний для України; громадянин України Мова Завантажити PDF Спостерігати Переглянути код 3 зміни у цій версії очікують на перевірку. Стабільну версію було перевірено 26 червня 2026. Запит «Український народ» перенаправляє сюди; про громадян України всіх національностей див. Українське громадянство. Запит «Українець» перенаправляє сюди; див. також інші значення. Запит «Українка» перенаправляє сюди; див. також інші значення. У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Українці (значення). Українці — слов'янський народ, основне й автохтонне населення України від найдавніших часів[18], найбільша слов'янська етнічна група на території сучасної України.[19][20] Як етнос сформувався на землях сучасної України та частках суміжних земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Словаччини, Словенії, Угорщини. Українці розмовляють українською мовою, що належить до східнослов'янської мовної групи. За релігійною приналежністю — переважно християни. До XX століття вживали самоназву русини і козаки[21]. Також українців історично називали рутенами, черкасами. Українці Самоназва українці Мапа розселення Регіон Україна Україна: 37 541 693[1] (2001) Росія Росія: 3 269 992[2] (2015) Канада Канада: 1 209 085[3] (2006) Польща Польща: 1 200 000[4] (2015) США США: 976 314[5] (2009) Бразилія Бразилія: 600 000[6] (2015) Молдова Молдова: 442 000[7] (2004) Казахстан Казахстан: 333 031[8] (2009) Аргентина Аргентина: 300 000 (2004)[9][10] Німеччина Німеччина: 272 000[11] (2016) Італія Італія: 223 782[12] (2012) Білорусь Білорусь: 158 723[13] (2009) Узбекистан Узбекистан: 124 602[4] (2015) В інших країнах: 200 000 Кількість 44-48 млн. (2001)[14] Раса європеоїдна раса Походження слов'яни, також в етногенезі присутній вплив тюркських народів (печеніги, половці, торки) Близькі до слов'янські народи Входить до східні слов’яни Мова українська[15][16][17] Релігія Християнство Східне православ'я (Православна церква України) Католицизм (Українська греко-католицька церква і Римсько-католицька церква в Україні) Протестантизм (Баптизм, П'ятидесятництво, Харизмати, і Церква адвентистів сьомого дня) Прапор Досліджуються наукою українознавство CMNS: Українці у Вікісховищі За межами території України проживають: в Польщі, Словаччині, Словенії, Чехії, Німеччині, Великобританії, Канаді, США, Казахстані, Бразилії, Угорщині, Росії та багатьох інших країнах. Загальна чисельність перевищує 46 мільйонів осіб. З них 37 мільйонів мешкає в Україні. Зміст Історія Етноніми Докладніше: Етноніми українців Самоназвами українців до XIX століття були «русь» або «русини», похідні від імені середньовічної Руської держави. Ці назви фігурують в українських літописах, діловодстві, релігійній та світській літературі XIII—XIX століть. У латинських текстах русинів часто записували «рутенами», а в грецьких джерелах і похідних від них — «росіянами». У тогочасній літературі «русини» (русь, рутени, росіяни) протиставлявся «литві» (литовцям, литвинам), «ляхам» (полякам) та «москві» (москвинам, сучасним росіянам). У XVI—XIX століттях, паралельно із назвою «русини», українців називали «козаками». Це було пов'язано з тим, що Україна була центром володінь козацької вольниці — Війська Запорозького. З кінця XVII до початку XIX століття, після входження більшої частини українських земель до складу Російської імперії, українців також називали «малоросами» (малоруським, малоросійським народом), за візантійською церковною назвою України — «Мала Росія». У 1590 році вперше у вітчизняній історіографії увів до політичного словника назву «український народ» — руський шляхтич, доктор теології, церковний та суспільно-політичний діяч Речі Посполитої Йосиф Верещинський, виповнивши її етнополітичним змістом. Етнонім «українці» вперше відстежується наприкінці XVI століття в документах, присвячених козацькому повстанню Наливайка. Перший документ, де фіксується саме національність «українець» датується 1660 роком. Коли абітурієнт з України Йозеф Данило Дзик вступав до Падуанського університету, на території сучасної Італії, він записав — «Йозеф Данило Дзик, кафедральний вікарій Луцький, національність — українець, Київський дистрикт»[22][23][24]. До цього всі студенти з України, які проходили навчання в університетах Європи з 1353 року, записували себе як «рутени», «русини», представники «нації рутенської з України» та рідше як «роксалани». Пізніше студенти записували себе як «козаки» (1700, 1746), «русо-українці» (1763) та «українці» (1762, 1770)[22][25]. У першій половині XVII століття «українцями» називали послів на сеймах Речі Посполитої від Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств. В козацьку добу «українцями» позначали мешканців козацьких політій — Гетьманщини, Слобожанщини і Запоріжжя. З другої половини XVII століття етнонім «українці», а особливо «народ український» вже широко використовувався гетьманами України і козацькою старшиною Війська Запорозького. З початку XIX століття, аби підкреслити свою окремішність від росіян (великоросів), харківська українська інтелігенція стала використовувати назву «українці» як загальний етнонім замість давньої назви «русини». Ця нова самоназва остаточно затвердилася у Наддніпрянській Україні після національно-визвольного руху 1917—1920 років та радянської українізації. Те ж саме відбулося на Галичині і Буковині у 1918—1940 роках завдяки діяльності українських націоналістичних організацій. Етногенез Дніпро-донецька культура та трипільська культура на карті неолітичних культур Європи Балто-слов'янська мовна спільність Ареал діалектів української мови. Початок XX століття Докладніше: Етногенез українців Українці — індоєвропейський слов'янський етнос, коріння якого на теренах України сягає ймовірно неоліту. Територія України є частиною того етнокультурного простору, де різного часу відбувалися процеси становлення індоєвропейців, праслов'ян, слов'янських етнічних утворень[26]. Подніпров'я, Полісся, Лівобережжя — регіони утворення/поширення археологічних культур, що ототожнюються з індоєвропейцями (див.: дніпро-донецька культура, середньостогівська культура, ямна культура). Індоєвропейські племена були сучасниками племен-носіїв трипільської культури, які мешкали на півдні Правобережжя. Появі на історичній арені слов'ян передувало тривале в часі існування гіпотетичного балтослов'янства (див.: культура шнурової кераміки, тшинецько-комарівська культура, сосницька культура), праслов'янства. У I тисячолітті до н. е. в степах України кочували іраномовні племена, які взаємодіяли з присутніми неподалік від них культурами Подніпров'я, що мали стосунок до утворення праслов'янських спільностей (див.: чорноліська культура, милоградська культура). У першій половині I тисячоліття н. е. у лісостеповій і лісовій зонах України існували зарубинецька культура, волино-подільська культура, київська культура та «готська» черняхівська культура, носіями яких повністю або частково були праслов'яни. На їхній основі в середині I тисячоліття н. е., після навали гунів, виникли такі ранньосередньовічні спільності, як корчацька, пеньківська, колочинська, що пов'язуються зі слов'янськими племінними союзами антів та склавінів. За концепцією етногенезу українців, яку у XIX—XXI століттях творили М. Грушевський, М. Костомаров, М. Максимович, Я. Дашкевич, Г. Півторак, В. Баран, Л. Залізняк та інші, український етнос постав на основі слов'ян, нащадків антів та склавінів — літописних полян, волинян, сіверян, тиверців, деревлян, уличів, білих хорватів та дреговичів, об'єднаних у середньовічній руській (українській) державі[27][28]. Слід зазначити, що українська етнокультурна спільнота, маючи у своїй основі праслов'янську складову, також увібрала у себе іранський (спадок скіфів, сарматів), германський (спадок готів), гунський, балтський, фракійський, кельтський елементи[29][30]. У Середньовіччі, в етногенезі українців взяли участь скандинави (варяги) та вихідці з тюркських народів (печеніги, половці, чорні клобуки,торки, булгари)[31]. На думку голови Харківської караїмської громади Олександра Дзюби, щодо тюркських народів, що залишили слід в етногенезі сучасних українців можна додати також кримських татар та татар-липок (більшість асимілювалися внаслідок прийняття християнства та міжетнічних шлюбів).[32] Існує також трипільсько-індоєвропейська теорія походження українців, над творенням якої працювали такі дослідники, як В. Хвойка, В. Щербаківський, Я. Пастернак. Інші концепції можна визначити як пізньосередньовічні, вони є переважно російсько-радянськими за своїм походженням. Так, у середині XX століття радянський історик В. Мавродін висунув концепцію, згідно якої у часи Київської Русі, утворився окремий східнослов'янський етнос — «давньоруська народність». Ця концепція лежала в основі офіційної радянської схеми історії східних слов'ян. Американський історик Омелян Пріцак також припускав, що в етногенезі українців, а також росіян взяли участь східноєвропейські половці, які після монгольського завоювання 1230—1240-х років, нібито залишилися в степах Східної Європи і не прийняли іслам[33]. Критерієм визначення завершення етногенезу українців є етнічна самосвідомість, відображена у відповідному етнонімі «русь» / «русин» який вживався як самоназва всього слов'янського населення України з кінця XII — початку XIII століть аж до XVIII століття включно, а можливо, й довше (остання виявлена фіксація у джерелах зі Східно-Центральної України — 1728 року, а в фольклорних творах — 1850-ті роках). Поширення першого українського ендоетноніма на всі слов'янські землі Південної Русі, а отже, і формування відповідної самосвідомості, достатньо добре відображено у джерелах. Як регіональна самоназва українського населення західних областей України цей термін, вже у формі «русини», побутував до першої половини XX століття, коли й був витіснений новим загальноукраїнським ендоетнонімом «українці». Отже, етнос, який виникає на слов'янських землях Південної Русі наприкінці XII — на початку XIII століть, є саме українським.[34] Антропологія та генографія Докладніше: Антропологічний склад українського народу Чоловічі антропологічні типи українців (Федір Вовк, 1928) Українці належать до європеоїдної раси, та переважно відносяться до «центральноукраїнського типу», окрім менших груп які більш споріднені з білорусами, поляками, частиною росіян (у цих народів переважає валдайський варіант дунайського типу, який вирізняється значно більшою світлопігментованістю), словенцями, чехами, деякими популяціями хорватів, а також німців, австрійців і литовців.[35] Українці зазвичай брахікефальні, в більшості своїй — високорослі, колір волосся варіюється залежно від конкретного субетносу, проте світлоокі майже у всіх притаманних для українців антропологічних типах (крім динарського), переважають над темноокими. За низкою ознак (профілювання обличчя, поперечний профіль спинки носа, виступ крил носа, положення ніздрів, розвиток складки верхньої повіки) деякі групи населення України (Середнього Подніпров'я, Лівобережжя), безсумнівно європеоїди, мають незначний відсоток домішки, пов'язаної з асиміляцією степових тюркських груп з певним монголоїдним елементом.[36] Аналіз генетичних особливостей корінних українців за батьківською лінією вказує, що найчастотнішою гаплогрупою Y-хромосом українців є R1a, яка зустрічається у 41,5-54,0 % осіб.[37][38] Така ж висока частотність групи R1a визначальна для поляків, південних росіян, білорусів, словенців, литовців, серболужичанів та деяких народів Індійського субконтиненту. За деякими даними також для угорців.[37] Характерною ознакою українців є вкрай низька їх генетична гетерогенність порівняно з іншими європейськими народами[39]. Розселення Етнічна територія Докладніше: Українська етнічна територія та Розселення українців Розселення українців у світі Заселений переважно етнічними українцями ареал Європи розташований в її центрально- == Література == * Малий словник історії України / Відповідальний редактор ''Валерій Смолій''. — К.: Либідь, 1997. == Референції == {{Стыржень}} {{commons|Ukrainians}} {{референції}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Славяне]] 0kd0ykj6p41xufvajkcsb7wetm92dw4 168213 168209 2026-08-12T13:35:22Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/168208|168208]] од хоснователя [[Special:Contributions/~2026-44239-30|~2026-44239-30]] ([[User talk:~2026-44239-30|діскусія]]) 168213 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Етнічна ґрупа | group = Українцї | image = [[Файл:Map of the Ukrainian Diaspora in the World.svg|317px|center]] | image_caption = | poptime = {{center|44-45 млн. (2001)}} | region1 = {{flagicon|Ukraine}} [[Україна]] | pop1 = 37 541 693 | ref1 = <ref> [http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality (перепис 2001)]</ref> | region2 = {{flagicon|Russia}} [[Росія]] | pop2 = 2 942 961 | ref2 = <ref>[http://www.perepis2002.ru/content.html?id=11&docid=10715289081463 (перепис 2002)]</ref> | region3 = {{flagicon|Канада}} [[Канада]] | pop3 = 1,209,090 | ref3 = <ref>[http://www40.statcan.ca/l01/cst01/demo26a.htm Канада]</ref> | region4 = {{flagicon|США}} [[США]] | pop4 = 890 000 | ref4 =<ref>[http://www.census.gov/prod/2004pubs/c2kbr-35.pdf США]</ref> | region5 = {{flagicon|Казахстан}} [[Казахстан]] | pop5 = 547 052 | ref5 = <ref>[http://www.ide.go.jp/English/Publish/Mes/pdf/51_cap1_2.pdf (перепис 1999)]</ref> | region6 = {{flagicon|Бразілія}} [[Бразілія]] | pop6 = 400 000 | ref6 = <ref>[http://www.parana.pr.gov.br/modules/conteudo/conteudo.php?conteudo=7 Бразілія]</ref> | region7 = {{flagicon|Молдова}} [[Молдавія|Молдова]] | pop7 = 375 000 | ref7 = <ref>[http://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/md.html Молдавія]</ref> | region8 = {{flagicon|Білорусь}} [[Білорусь]] | pop8 = 248 000 | ref8 = <ref>[http://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/bo.html]</ref> | region9 = {{flagicon|Нїмецько}} [[Нїмецько]] | pop9 = 128 100 | ref9 = <ref>[http://www.destatis.de/basis/e/bevoe/bevoetab10.htm Нїмецько]</ref> | rels = | langs = {{center|[[Україньскый язык]]<ref>http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\U\K\Ukrainians.htm</ref><ref>http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00082/02700.htm?text=%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%8B&stpar3=1.1</ref><ref>http://www.encyclopedia.com/doc/1G2-3404101422.html</ref>}} | related = {{center|[[Русины]] та іншы}} }} '''Українцї''' суть [[Славяне|выходославяньскый]] [[народ]], головне і автохтонне обывательство [[Україна|Україны]] од найстаршых часів,<ref>[https://archive.org/details/eu0t0/EU_T_11_Dopovnennia/page/n32/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false Праісторія і рання історія (200 000&nbsp;р. до Хр.&nbsp;— IX&nbsp;ст. по Хр.)] // {{ЕУ|11|34||}}</ref> найвекша славяньска етнічна ґрупа на теріторії сучаcной Україны.<ref>''Стрілко А.'' [[iarchive:maliySlovnik/page/n415/mode/1up|Українці]] // [[Малий словник історії України]] / Ред. кол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. Смолій]], [[Кульчицький Станіслав Владиславович|С. Кульчицький]], [[Майборода Олександр Микитович|О. Майборода]] та ін.; гол. ред. [[Головко Світлана Григорівна|С. Головко]]; [[Міністерство освіти і науки України|М-во освіти і науки України]].&nbsp;— Київ: [[Либідь (видавництво)|Либідь]], 1997.&nbsp;— С. 417.&nbsp;— 463 с.&nbsp;— ISBN 5-325-00781-5.</ref><ref>''В. Кубійович, Б. Струмінський, А. Жуковський, В. Наулко''. [http://izbornyk.org.ua/encycl/euii331.htm#uc «Українці, одна з галузів сх. слов'янства, основне і корінне населення України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160408093110/http://izbornyk.org.ua/encycl/euii331.htm#uc |date=8 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія українознавства]]. Т. 11.: «Доповнення і виправлення» / Голов. ред: Аркадій Жуковський.&nbsp;— Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя», Наукове товариство імені Шевченка у Європі, 1995.&nbsp;— С. 231.&nbsp;— 398 с.</ref> Як етнікум ся сформовали на теріторіях сучаcной Україны і в частях сусїднїх теріторій сучаcной [[Польско|Польщі]], [[Білорусь|Білоруси]], [[Молдова|Молдовы]], [[Румуньско|Румунії]], [[Словакія|Словакії]], [[Словінія|Словінії]] і [[Мадярьско|Мадярщіны]]. Українцї бісїдують по [[Україньскый язык|україньскы]], котрый належить до выходославяньской языковой ґрупы. Подля реліґійной приналежности суть переважно хрістіане. До [[20. столїтя]] хосновали властне означіня [[Русины (історічный етнонім)|Русины]] і козаци.<ref>[[Галушко Кирило Юрійович|Галушко К. Ю.]] [http://www.history.org.ua/?termin=Ukraintsi Українці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160421235754/http://history.org.ua/?termin=Ukraintsi |date=21 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія історії України]]: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] (голова) та ін. [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]].&nbsp;— К.: В-во «[[Наукова думка]]», 2019.&nbsp;— 842 с.</ref> Українцї были в минулости названы і Рутены, і Черкесы. Мімо теріторії Україны жыють в Польщі, на Словакії, в Словінії, в [[Чехія|Чехах]], в [[Нїмецько|Нїмецьку]], в [[Велика Брітанія|Великій Брітанії]], в [[Канада|Канадї]], в [[США]], в [[Казахстан|Казахстанї]], в [[Бразілія|Бразілії]], у Мадярщінї, в [[Росія|Росії]] і в многых далшых країнах. Цїлкове число пересягує 46 міліонів особ. З того 37 міліонів жыє в Українї. == Література == * Малий словник історії України / Відповідальний редактор ''Валерій Смолій''. — К.: Либідь, 1997. == Референції == {{Стыржень}} {{commons|Ukrainians}} {{референції}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Славяне]] 6b04ujfgpivq8dyhf9zdyh3fmnid28f 10 10016 168214 138933 2026-08-12T14:02:25Z CommonsDelinker 9283 Replacing Flag_of_Afghanistan_(1919–1921).svg with [[File:Flag_of_Afghanistan_(1909–1926).svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#FR3|Criterion 3]] (obvious error) · This flag of Afghanistan w 168214 wikitext text/x-wiki {{ {{{1<noinclude>|country showdata</noinclude>}}} | alias = Афґаністан | flag alias = Flag of the Taliban.svg | flag alias-1901 = Flag of Afghanistan (1901–1919).svg | flag alias-1919 = Flag of Afghanistan (1909–1926).svg | flag alias-1926 = Flag of Afghanistan (1926–1928).svg | flag alias-1931 = Flag of Afghanistan (1931–1973).svg | flag alias-1973 = Flag of Afghanistan (1973–1974).svg | flag alias-1974 = Flag of Afghanistan (1974–1978).svg | flag alias-1978 = Flag of Afghanistan (1978).svg | flag alias-1978a = Flag of Afghanistan (1978–1980).svg | flag alias-1980 = Flag of Afghanistan (1980–1987).svg | flag alias-1987 = Flag of Afghanistan (1987–1992).svg | flag alias-1992 = Flag of Afghanistan (1992–2001).svg | flag alias-2001 = Flag of Afghanistan (2001–2002).svg | flag alias-2002 = Flag of Afghanistan (2002–2004).svg | flag alias-2004 = Flag of Afghanistan (2004-2013).svg | flag alias-2013 = Flag of Afghanistan (2013–2021).svg | size = {{{size|}}} | name = {{{name|}}} | variant = {{{variant|}}} | altlink = {{{altlink|}}} <noinclude> | var1 = 1901 | var2 = 1919 | var3 = 1926 | var4 = 1931 | var5 = 1973 | var6 = 1974 | var7 = 1978 | var8 = 1978a | var9 = 1980 | var10 = 1987 | var11 = 1992 | var12 = 2001 | var13 = 2002 | var14 = 2004 | var15 = 2013 | redir1 = AFG | redir2 = | related1 = AF Afghanistan </noinclude> }} hm6sd7z33w9vjh2lw58b7kphmye41gg 0 15004 168224 137783 2026-08-13T08:41:45Z Igor Kercsa 5504 форматованя 168224 wikitext text/x-wiki {{Организация | název = Центральная Русская Народная Рада (Хуст) | obrázek = | velikost obrázku = | popisek = | mapa = | velikost mapy = | popisek mapy = | mapa2 = | zkratka = ЦРНР | motto = | předchůdce = | nástupce = | zakladatel = Василь Караман | vznik = [[14. новембра]] [[1938]] | zánik = [[15. марца]] [[1939]] | typ = политична организация | forma = | účel = | sídlo = [[Хуст]] | místo = | působnost = | členové = | jazyk = | generální tajemník = | lídr titul = Предсѣдник | lídr jméno = [[Василь Караман]] | lídr2 titul = Генералный секретарь | lídr2 jméno = [[Павел Цібере|Павел Цибере]] | lídr3 titul = | lídr3 jméno = | lídr4 titul = | lídr4 jméno = | lídr5 titul = | lídr5 jméno = | klíčové osoby = [[Василь Караман]], [[Петр Сова]], [[Павел Федор]] | hlavní orgán = | předsednictví = | mateřská organizace = | přidružení = | rozpočet = | počet zaměstnanců = | počet dobrovolníků = | web = | poznámky = | dřívější název = | ičo = }} {{Не поплетьте|ЦРНР (Ужгород)}} '''Центральная Русская Народная Рада''', або {{ref-ru}} ''Центральный Карпаторусский Национальный Совѣт'' — организация подкарпатскых [[русофил]]ох в [[Карпатска Украина|Карпатской Украинѣ]], створена в [[Хуст]]ѣ [[14. новембра]] [[1938]].<ref name="Поп">Поп И., сс. 396, 397.</ref> == Дѣялность организации == До организации вошли найактивнѣйшы [[русофил]]ы. Ключовѣ особы были [[Василь Караман]], [[Петр Сова]] и [[Павел Федор]]. Главный замѣр организации быв оборонити «русские интересы» в автономной земли [[Подкарпатска Русь]]. ЦРНР (Хуст) протестовала против пропущаня Русинох [[русофил]]ской ориентации зо школной системы, квалификовала политику влады [[Августин Волошин|Августина Волошина]] як антидержавну, акции [[Карпатска Сѣчь|Карпатской Сѣчи]] называла «украинскым терором», жадала од централной [[Прага|пражской]] влады вымѣну влады [[украинофил]]ох на владу, ведену [[Едмунд Бачинскый|Едмундом Бачинскым]].<ref name="Поп"/> == Резултаты == [[Прага|Пражска]] влада в обстоянях агонии [[Чехословакия|Чехословакии]] и ей поступной трансформации на авторитарный штат на вызвы ЦРНР (Хуст) нияк не реаговала.<ref name="Поп"/> Организация заникла въедно з [[Карпатска Украина|Карпатсков Украинов]]. == Жерела == * <big>Поп, И.</big> Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:История Подкарпатской Руси]] [[Катеґорія:Организации в Чехословакии]] fqjhhpe738ho92j1whap51sw3dlyntp 0 20047 168223 167523 2026-08-13T08:38:28Z Igor Kercsa 5504 /* Жерела и одказы */ форматованя 168223 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя= Василь Караман |Имя_оригиналне= {{ref-sk}} Vasiľ Karaman |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото |align=center |width=90 |pos=top |link=https://esu.com.ua/images/article_images/K/Karaman%20Vasily.jpg}} |Чинность= русинскый политичный дѣятель |Уроджѣня= {{Birth date|1903|05|21}} |Мѣсто_роджѣня= [[Нягов]], [[жупа Земплин]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня= {{Death date and age|1961|12|25|1903|05|21}} |Мѣсто_смерти= [[Пряшов]], [[Чехословакия]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=<!-- не знати --> }} '''Василь Караман''', {{ref-sk}} ''Vasiľ Karaman'', *[[21. май]] [[1903]], [[Нягов]], [[жупа Земплин]], [[Мадярске кральовство]] – †[[25. децембер]] [[1961]], [[Пряшов]], [[Чехословакия]] — [[Русины|русинскый]] [[Политик|политичный дѣятель]] в [[Пряшовскый край|Пряшовском регионѣ]] и на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]].<ref name="Magocsi">Paul Robert Magocsi</ref> По закончѣню торговой академии в [[Мукачово|Мукачовѣ]] (1924–1927) вернув ся до [[Словакия|Словакии]], де працовав яко штатный урядник (1927–1933) в [[Пряшов]]ѣ, быв секретарьом провладной Аграрной републиканской партии (1933–1938).<ref name="Magocsi"/> Редиговав новинкы «Русский земледѣлець» (1928–1929), «Пряшевская Русь» (1938–1939), «Слава Руси» (1939). В кабинетѣ [[Августин Волошин|А.&nbsp;Волошина]] быв секретарьом министра [[Едмунд Бачинскый|Е.&nbsp;Бачинского]].<ref name="Musinka">М. І. Мушинка</ref> Караман быв в опозиции ку проукраинской политицѣ [[Августин Волошин|А.&nbsp;Волошина]] и в новембрѣ 1938 быв выбраный на чело новоствореной в [[Хуст]]ѣ [[Центральная Русская Народная Рада (ЦРНР, Хуст)|Централной Русской Народной Рады (ЦРНР)]], алтернативной, загорнюючой [[русофил]]ох и [[русинофил]]ох, политичной организации, котра стояла за зостаньом в [[Чехословакия|Чехословакии]] и была устарана наростаючым «украинскым терором», уваленым на мѣстне русинске обывательство парамилитарнов Карпатсков Сѣчов. ЦРНР не досягла своей цѣли и Караман ся вернув до Пряшова в януарѣ 1939.<ref name="Magocsi"/> В року 1941 за антифашистичну чинность влада [[Йозеф Тисо#Перва Словацка република|Первой Словацкой републикы]] дала го на полдруга рокы до басы. По выслободжѣню быв фурт под дозором полиции.<ref name="Musinka"/> В року 1943 быв меджи закладателями [[КРАСНО|«Карпаторусского Автономного Совета Национального Освобождения» (КРАСНО)]] — илегалной организации, створеной в [[Пряшов]]ѣ, жебы помогати [[СССР|совѣтскым]] заятцям, котры утѣкали з [[Концентрачный лагер|концентрачных лагрох]], контактовати и сполупрацовати зоз словацкыма партизанами, иншыма антифашистичныма силами.<ref name="Magocsi"/><ref name="Musinka"/> Входив до Комитету антифашистичного Руху Одпору Выходной Словакии.<ref name="Musinka"/> В марцу року 1945 быв меджи закладателями [[Украинска народна рада Пряшовщины|Украинской народной рады Пряшовщины]], быв выбраный на ей чело (1945–1949) и на пост редактора ей официалного органа, русскоязычного тыжденника ''Пряшевщина''. В року 1949 быв одстраненый од тых урядох про то, же не быв членом [[Комунистична партия Чехословакии|комунистичной партии]], формално быв обвиненый, цѣлком абсурдно, як «антисовѣтскый украинскый буржоазный националиста». В далшых роках жив в повной изолации од политичного и културного живота Пряшовского региона.<ref name="Magocsi"/> == Жерела и одказы == * {{Cite book |editor= Paul Robert Magocsi, Ivan Pop |author= <big>Paul Robert Magocsi</big> |chapter= Karaman, Vasiľ |title= //Encyclopedia of Rusyn History and Culture |location= Toronto Buffalo London |publisher= University of Toronto Press, 2005 |edition= Revised and expanded |pages= |doi= 10.3138/9781442674431 |isbn= 0-8020-3566-3 |page= 228 }}{{ref-en}} * {{Cite book |editor= {{nowrap|І. М. Дзюба}}, {{nowrap|А. І. Жуковський}}, {{nowrap|М. Г. Железняк}} та ін. |chapter= Караман Василь |author= <big>М. І. Мушинка</big> |title= //Енциклопедія Сучасної України (Електронний ресурс) |location= Київ |publisher= Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, НТШ, 2012 |url= https://esu.com.ua/article-9621 |volume= {{nowrap|ТОМ 12}} |isbn= 978-966-02-6472-4 |accessdate= 2023-06-06 }}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1903|1961|Караман, Василь}} [[Катеґорія:Русиньскы політіци]] 4oj00tgd587s7hracftlnyu9bgr3oxg 0 24803 168212 2026-08-12T13:15:05Z Igor Kercsa 5504 Igor Kercsa переменовав сторінку [[Гайтівка]] на [[Гайтовка]]: словацке село 168212 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Гайтовка]] kavkkc0lptknaiip01554y15gnx87vq 0 24804 168215 2026-08-12T14:13:43Z Igor Kercsa 5504 нова статя 168215 wikitext text/x-wiki {{Шаблона: Особа проста |Имя=Петро Сова |Образчик=[[File:SovaPP4.jpg|200px]] |Категория_склада=Petro Sova |Чинность=[[историк]], [[писатель]], [[политик]] |Уроджѣня={{birth date|1894|7|11}} |Мѣсто_роджѣня=[[Гайтовка]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{death date and age|1984|6|10|1894|7|11}} |Мѣсто_смерти=[[Ужгород]], [[Украинска ССР|УССР]], [[СССР]] |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]], }} '''Петро Сова''' (*[[11. юл]]а [[1894]], [[Гайтовка]], Липнянского окресу (теперь [[окрес Стара Любовня |Старолюбовнянского]]), [[Австро-Мадярщина]] – † [[10. юн]]а [[1984]]), [[Ужгород]], [[Украинска ССР|УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]) — [[историк]], [[писатель]], [[политик]].<ref name="Хланта">Хланта І. В.</ref><ref name="Павленко">Павленко Г. В.</ref> == Жерела == * {{cite web |author=<big>М. М. Вегеш, М. Ю. Токар</big> |editor= |date= |url=https://esu.com.ua/article-890102. – DOI: 10.5281/zenodo.19721455 |title=Енциклопедія Сучасної України |publisher=Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, НТШ |format= |quote= |language= |accessdate=12.8.2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{Cite book |author=<big>Павленко Г. В.</big> |editor= |title=Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник |language= |edition= |volume= |chapter=Сова Петро Петрович |quote= |location=Ужгород |publisher= |date= |series= |pages= |isbn=966-7242-10-2 |doi= |url= }} * {{cite web |author=<big>Павло Пеняк</big> |editor= |date=25.07.2019 |url=https://life.ko.net.ua/?p=87995 |title=Перший мер повоєнного Ужгорода Петро Сова про давнє минуле Закарпаття |publisher=Карпатський об’єктив |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} *{{Поп2001|статья=Сова Петр Петрович |позиция=346}} *<big>Хланта І. В.</big> Сова Петро Петрович {{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=<big>Наталія Толочко</big> |editor= |date=02 жовтня 2024 |url=https://varosh.com.ua/ludy/petro-sova-10-malovidomyh-faktiv-pro-zakarpatskogo-krayeznavczya-legendu/ |title=Петро Сова: 10 маловідомих фактів про закарпатського краєзнавця-легенду |publisher=Varosh |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1984|1984|Сова, Петро Петрович}} 0j6zar41l767l817i0mxv575hnhn2ob 168216 168215 2026-08-12T14:51:38Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168216 wikitext text/x-wiki {{Шаблона: Особа проста |Имя=Петро Сова |Образчик=[[File:SovaPP4.jpg|200px]] |Категория_склада=Petro Sova |Чинность=[[историк]], [[писатель]], [[политик]] |Уроджѣня={{birth date|1894|7|11}} |Мѣсто_роджѣня=[[Гайтовка]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{death date and age|1984|6|10|1894|7|11}} |Мѣсто_смерти=[[Ужгород]], [[Украинска ССР|УССР]], [[СССР]] |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]], }} '''Петро Сова''' (*[[11. юл]]а [[1894]], [[Гайтовка]], Липнянского окресу (теперь [[окрес Стара Любовня |Старолюбовнянского]]), [[Австро-Мадярщина]] – † [[10. юн]]а [[1984]]), [[Ужгород]], [[Украинска ССР|УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]) — [[историк]], [[писатель]], [[политик]].<ref name="Хланта">Хланта І. В.</ref><ref name="Павленко">Павленко Г. В.</ref> == Животопис == Закончив класичну [[Гимназия|гимназию]] в [[Пряшов]]ѣ (1913), юридичный инштитут в [[Кошицѣ|Кошицях]] (1923). В марцу 1915 быв рекрутованый до австро-мадярского войска, а 30. септембра 1916 трафив до русского заятя. Дому вернув ся 8. мая 1919 и быв на 4 мѣсяцѣ рекрутованый до чешского войска, а од 1. новембра 1919 працовав учительом [[Реална гимназия|реалной гимназии]] в [[Ужгород]]ѣ. == Жерела == * {{cite web |author=<big>М. М. Вегеш, М. Ю. Токар</big> |editor= |date= |url=https://esu.com.ua/article-890102. |title=Енциклопедія Сучасної України |publisher=Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, НТШ |format= |quote= |language= |accessdate=12.8.2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{Cite book |author=<big>Павленко Г. В.</big> |editor= |title=Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник |language= |edition= |volume= |chapter=Сова Петро Петрович |quote= |location=Ужгород |publisher= |date= |series= |pages= |isbn=966-7242-10-2 |doi= |url= }} * {{cite web |author=<big>Павло Пеняк</big> |editor= |date=25.07.2019 |url=https://life.ko.net.ua/?p=87995 |title=Перший мер повоєнного Ужгорода Петро Сова про давнє минуле Закарпаття |publisher=Карпатський об’єктив |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} *{{Поп2001|статья=Сова Петр Петрович |позиция=346}} *<big>Хланта І. В.</big> Сова Петро Петрович {{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=<big>Наталія Толочко</big> |editor= |date=02 жовтня 2024 |url=https://varosh.com.ua/ludy/petro-sova-10-malovidomyh-faktiv-pro-zakarpatskogo-krayeznavczya-legendu/ |title=Петро Сова: 10 маловідомих фактів про закарпатського краєзнавця-легенду |publisher=Varosh |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1984|1984|Сова, Петро Петрович}} sevq6kzcalu9hgs2d8indus21e4ei70 168217 168216 2026-08-12T16:22:47Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168217 wikitext text/x-wiki {{Шаблона: Особа проста |Имя=Петро Сова |Образчик=[[File:SovaPP4.jpg|200px]] |Категория_склада=Petro Sova |Чинность=[[историк]], [[писатель]], [[политик]] |Уроджѣня={{birth date|1894|7|11}} |Мѣсто_роджѣня=[[Гайтовка]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{death date and age|1984|6|10|1894|7|11}} |Мѣсто_смерти=[[Ужгород]], [[Украинска ССР|УССР]], [[СССР]] |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]], }} '''Петро Сова''' (*[[11. юл]]а [[1894]], [[Гайтовка]], Липнянского окресу (теперь [[окрес Стара Любовня |Старолюбовнянского]]), [[Австро-Мадярщина]] – † [[10. юн]]а [[1984]]), [[Ужгород]], [[Украинска ССР|УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]) — [[историк]], [[писатель]], [[политик]].<ref name="Хланта">Хланта І. В.</ref><ref name="Павленко">Павленко Г. В.</ref> == Животопис == Закончив класичну [[Гимназия|гимназию]] в [[Пряшов]]ѣ (1913), юридичный инштитут в [[Кошицѣ|Кошицях]] (1923). В марцу 1915 быв рекрутованый до австро-мадярского войска, а 30. септембра 1916 трафив до русского заятя. Дому вернув ся 8. мая 1919 и быв на 4 мѣсяцѣ рекрутованый до чешского войска, а од 1. новембра 1919 працовав учительом [[Реална гимназия|реалной гимназии]] в [[Ужгород]]ѣ и паралелно продовжовав юридичну освѣту в Кошицях. [[12. октобра]] [[1922]] быв выбраный за ужгородского муниципалного радника<ref name="Хланта"/> и на тому посту быв до новембра 1938.<ref name="Толочко">Наталія Толочко</ref> В Ужгородѣ быв тыж назначеный на чоло едного з рефератох чехословацкого министерства школ и радником губернатора [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] з културы.<ref name="Поп">Иван Поп</ref><ref name="ЕСУ">М. М. Вегеш, М. Ю. Токар</ref> В роках 1924–1927 быв подстароста Ужгорода (по-теперѣшному заступник мера).<ref name="Павленко"/><ref name="Поп"/> Брав участь у важных роботах з розвою инфраштруктуры Ужгорода: ругулация [[Уг (приток Лаборця)|рѣкы Уг]], выставба водопроводу, мясокомбинату, електрарнѣ, желѣзобетонного моста, кинотеатру, организация мѣстской библиотекы.<ref name="Хланта"/> Довгы рокы быв на чолѣ културно-освѣтного фонду «Школьная помощь», котрый выдавав вецеро новинок и книжных хосенных выдань, брав активну участь у роботѣ «Рус­ского культурно-просветительского общества имени А.&nbsp;Духновича» (библиотекарь, член президии).<ref name="ЕСУ"/><ref name="Хланта"/><ref name="Поп"/> == Жерела == * {{cite web |author=<big>М. М. Вегеш, М. Ю. Токар</big> |editor= |date= |url=https://esu.com.ua/article-890102. |title=Енциклопедія Сучасної України |publisher=Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, НТШ |format= |quote= |language= |accessdate=12.8.2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{Cite book |author=<big>Павленко Г. В.</big> |editor= |title=Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник |language= |edition= |volume= |chapter=Сова Петро Петрович |quote= |location=Ужгород |publisher= |date= |series= |pages= |isbn=966-7242-10-2 |doi= |url= }} * {{cite web |author=<big>Павло Пеняк</big> |editor= |date=25.07.2019 |url=https://life.ko.net.ua/?p=87995 |title=Перший мер повоєнного Ужгорода Петро Сова про давнє минуле Закарпаття |publisher=Карпатський об’єктив |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} *{{Поп2001|статья=Сова Петр Петрович |позиция=346}} *<big>Хланта І. В.</big> Сова Петро Петрович {{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=<big>Наталія Толочко</big> |editor= |date=02 жовтня 2024 |url=https://varosh.com.ua/ludy/petro-sova-10-malovidomyh-faktiv-pro-zakarpatskogo-krayeznavczya-legendu/ |title=Петро Сова: 10 маловідомих фактів про закарпатського краєзнавця-легенду |publisher=Varosh |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1984|1984|Сова, Петро Петрович}} 5xk97z9tlk5hjl3g3at9o358ugtzgtk 0 24805 168218 2026-08-12T16:28:08Z Igor Kercsa 5504 #redirect 168218 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Петро Сова]] ou2jxrq4g5nfd0gezffqcudwvt4cdk5