Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.16 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 3787 168604 166176 2026-08-21T13:15:12Z Igor Kercsa 5504 нова шаблона 168604 wikitext text/x-wiki {{ Особа проста |Имя = Василь Молнар |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top |link=https://c23f7e45d5.cbaul-cdnwnd.com/5315b6861fd61cda756e14c3717e134c/200000410-9044c9044e/Molnar%20VI.jpg}} |Мѣсто_роджѣня = [[Голубине]], [[Свалявскый район|Свалявскый округ]], [[Чехословакия]] |Уроджѣня = {{Birth date|1922|02|12}} |Упокоеня = {{Death date and age|2017|05|07|1922|02|12}} |Мѣсто_смерти = [[Голубине]], [[Свалявскый район]], [[Украина]] |Мѣсто_погребу= |Чинность = [[педагог]], [[писатель]] |Категория_склада = }} '''Василь Иванович Молнар''', *[[12. фебруар]] [[1922]], [[Голубине]], [[Свалявскый район|Свалявскый округ]], [[Чехословакия]] – †[[7. май]] [[2017]], [[Голубине]], [[Свалявскый район]], [[Украина]] — [[Русины|русинскый]] [[педагог]] и [[проза]]ик. Брат [[Михайло Молнар (1912–1997)|Михайла Молнара]]. == Биография == ;Походжѣня:Походив з родины земледѣлцьох Ивана Молнара и Марии Улѣганець, што выховали восьмеро дѣти (четверо хлопцьох и четверо дѣвок), меджи котрыма быв третим дѣтваком.<ref name=Kerca>[[Игорь Керча]]</ref><ref name=Risko>Микола Рішко</ref> ;Штудии:Закончив Мукачовску реалну гимназию (з русскым языком выукы), пак учив ся в Унгварской богословской семинарии, но лем три рокы, бо в року 1944 обстояня в краю ся гет перемѣнили. По отворѣню в Ужгородѣ универзиты достав высше филологичне образованя в фаху русской филологии.<ref name=Dolinic>Йосиф Долинич</ref><ref name=Almasi>Алмашій, Михайло</ref> ;Педагогом: В совѣтской добѣ оддавав ся педагогичной роботѣ. Быв первым, котрый зачав в Голубинской школѣ выучовати [[англицкый язык]], што пак ся дале росширило на иншы школы. Вельо рокы быв ведучым районного методичного стоваришѣня преподавательох англицкого. Знав ай [[Нѣмецкый язык|нѣмецкый]], [[Латинскый язык|латинскый]], [[Мадярскый язык|мадярскый]], [[Чешскый язык|чешскый]]. Удавало му ся передати интерес до штудий чужых языкох своим ученикам, а Свалявской гимназии преподавав ай [[Латинскый язык|латину]]. Вызнаменаный знаком «Відмінник народної освіти України».<ref name=Dolinic/> == Творба == ;Зачаткы: В литера­туру прийшов при мадяр­ской володѣ, коли ся учив на Мукачовской русс­кой гим­на­зии. Печатав ся у новинках ''Русская правда'', ''Русское слово'', ''Карпаторусскій голос'', штудентскых ал­ма­на­хах, по­вѣ­даня ''Герой'' опубликовала [[Нѣмецкый язык|нѣмецка]] будапештска новинка ''Volksblatt'', но такой вшытко з той ранной твор­чо­сти знищив сам року 1945 из страху пе­ред пре­слѣдо­ва­ня­ми.<ref name=Almasi/><ref name=Kerca/> ;В найновшой добѣ:В рокы [[Хрущовскый помягк|хрущовского помягку]] помалы ся зачав вертати ку писаню. а по веце як сорокрочной павзѣ наповно вернув ся ку лите­ра­турѣ. Звекша в новинках ''Вісті Свалявщини'', ''Трембіта'', ''Новини Закарпаття'', опубликовав понад 800 [[Повѣданя|повѣдань]], нарисох, памфлетох, штудий, [[Новела (литература)|новел]], етнографичных зарисох. Во своих публикациях выступав переважно в оборонѣ русинского слова, карпатской природы, реаговав на актуалны темы сполоченского живота.<ref name=Almasi/><ref name=Dolinic/> Нераз ся вертать ку темам воспитаня, педагогикы, и ту в его языкови, у щиром словѣ, в глубинной добротѣ указуе ся любов до родного краю и народу.<ref name=Risko/> ;Окремы публикации: * Поклик отчого краю (Свалява, 1997) * Бризки з Лужанки (Свалява, 1999) * Вичурки у вуйны Полані (Свалява, 2002, сполуавтор М.&nbsp;Молнар) * [[Цукрикы з материнськов наповнянков]] (Ужгород, 2009) * Запискы старого вандролюба (Ужгород, 2010) * Потятка гнїзда Голубиного (Ужгород, 2011) ;На интернету: {{Cite web |author= Василь Молнар |title= Укажкы з творбы |url= https://rusin8.webnode.ru/tags/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D0%B0%D1%80/ |accessdate= 2022-02-10}} == Жерела и одказы == * {{Cite book |author= [[Михаил Алмашій|Алмашій, Михайло]] |chapter= Молнар Василь Іванович |title= //Русинська педагогічна енциклопедія |location= Ужгород |publisher= Карпатська Вежа, 2005 |isbn= 966-2674-43-X |at= C.&nbsp;160}}{{ref-uk}} <!--* Ганна Гештень. [http://svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=2029 У краплині роси відбивається сонце] dead link! --> * {{Cite book |author= Йосиф Долинич |chapter= Серцем і розумом з отчим краєм |title= //Вісті Свалявщини |location= Свалява, 2007 10 лютого |publisher= |at= С.&nbsp;3 }} * {{Cite web |author= [[Игорь Керча]] |date= 2012 |title= 2012 Василю Молнару – 90! |url= https://rusin8.webnode.ru/news/a2012-vasilju-molnaru-90-/ |accessdate= 2022-02-10}} * {{Cite book |author= Микола Рішко |chapter= Житя, одданоє людьом (Васильoви Молнарови 95) |title=//Отцюзнина, 1(3), 2017 |publisher= Закарпатське научно-културологичне общество им. А.&nbsp;Духновича |at= сс.&nbsp;22–23 |url= https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/otcuznyna-3/}} * [https://en.calameo.com/read/0046711928c0fe4a12098 Визначні діячі Свалявщини] * [https://www.youtube.com/watch?v=5mGij25lqj8 Віра Кобулей Колесо життя — Молнар В.І.] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1922|2017|Молнар, Василь}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] li814log9jvbbv0xbnmbvj21k685ehc 168611 168604 2026-08-21T15:17:09Z Igor Kercsa 5504 /* Биография */ форматованя 168611 wikitext text/x-wiki {{ Особа проста |Имя = Василь Молнар |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top |link=https://c23f7e45d5.cbaul-cdnwnd.com/5315b6861fd61cda756e14c3717e134c/200000410-9044c9044e/Molnar%20VI.jpg}} |Мѣсто_роджѣня = [[Голубине]], [[Свалявскый район|Свалявскый округ]], [[Чехословакия]] |Уроджѣня = {{Birth date|1922|02|12}} |Упокоеня = {{Death date and age|2017|05|07|1922|02|12}} |Мѣсто_смерти = [[Голубине]], [[Свалявскый район]], [[Украина]] |Мѣсто_погребу= |Чинность = [[педагог]], [[писатель]] |Категория_склада = }} '''Василь Иванович Молнар''', *[[12. фебруар]] [[1922]], [[Голубине]], [[Свалявскый район|Свалявскый округ]], [[Чехословакия]] – †[[7. май]] [[2017]], [[Голубине]], [[Свалявскый район]], [[Украина]] — [[Русины|русинскый]] [[педагог]] и [[проза]]ик. Брат [[Михайло Молнар (1912–1997)|Михайла Молнара]]. == Биография == === Походжѣня === Походив з родины земледѣлцьох Ивана Молнара и Марии Улѣганець, што выховали восьмеро дѣти (четверо хлопцьох и четверо дѣвок), меджи котрыма быв третим дѣтваком.<ref name=Kerca>[[Игорь Керча]]</ref><ref name=Risko>Микола Рішко</ref> === Штудии === Закончив Мукачовску реалну гимназию (з русскым языком выукы), пак учив ся в Унгварской богословской семинарии, но лем три рокы, бо в року 1944 обстояня в краю ся гет перемѣнили. По отворѣню в Ужгородѣ универзиты достав высше филологичне образованя в фаху русской филологии.<ref name=Dolinic>Йосиф Долинич</ref><ref name=Almasi>Алмашій, Михайло</ref> === Педагогом === В совѣтской добѣ оддавав ся педагогичной роботѣ. Быв первым, котрый зачав в Голубинской школѣ выучовати [[англицкый язык]], што пак ся дале росширило на иншы школы. Вельо рокы быв ведучым районного методичного стоваришѣня преподавательох англицкого. Знав ай [[Нѣмецкый язык|нѣмецкый]], [[Латинскый язык|латинскый]], [[Мадярскый язык|мадярскый]], [[Чешскый язык|чешскый]]. Удавало му ся передати интерес до штудий чужых языкох своим ученикам, а Свалявской гимназии преподавав ай [[Латинскый язык|латину]]. Вызнаменаный знаком «Відмінник народної освіти України».<ref name=Dolinic/> == Творба == ;Зачаткы: В литера­туру прийшов при мадяр­ской володѣ, коли ся учив на Мукачовской русс­кой гим­на­зии. Печатав ся у новинках ''Русская правда'', ''Русское слово'', ''Карпаторусскій голос'', штудентскых ал­ма­на­хах, по­вѣ­даня ''Герой'' опубликовала [[Нѣмецкый язык|нѣмецка]] будапештска новинка ''Volksblatt'', но такой вшытко з той ранной твор­чо­сти знищив сам року 1945 из страху пе­ред пре­слѣдо­ва­ня­ми.<ref name=Almasi/><ref name=Kerca/> ;В найновшой добѣ:В рокы [[Хрущовскый помягк|хрущовского помягку]] помалы ся зачав вертати ку писаню. а по веце як сорокрочной павзѣ наповно вернув ся ку лите­ра­турѣ. Звекша в новинках ''Вісті Свалявщини'', ''Трембіта'', ''Новини Закарпаття'', опубликовав понад 800 [[Повѣданя|повѣдань]], нарисох, памфлетох, штудий, [[Новела (литература)|новел]], етнографичных зарисох. Во своих публикациях выступав переважно в оборонѣ русинского слова, карпатской природы, реаговав на актуалны темы сполоченского живота.<ref name=Almasi/><ref name=Dolinic/> Нераз ся вертать ку темам воспитаня, педагогикы, и ту в его языкови, у щиром словѣ, в глубинной добротѣ указуе ся любов до родного краю и народу.<ref name=Risko/> ;Окремы публикации: * Поклик отчого краю (Свалява, 1997) * Бризки з Лужанки (Свалява, 1999) * Вичурки у вуйны Полані (Свалява, 2002, сполуавтор М.&nbsp;Молнар) * [[Цукрикы з материнськов наповнянков]] (Ужгород, 2009) * Запискы старого вандролюба (Ужгород, 2010) * Потятка гнїзда Голубиного (Ужгород, 2011) ;На интернету: {{Cite web |author= Василь Молнар |title= Укажкы з творбы |url= https://rusin8.webnode.ru/tags/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D0%B0%D1%80/ |accessdate= 2022-02-10}} == Жерела и одказы == * {{Cite book |author= [[Михаил Алмашій|Алмашій, Михайло]] |chapter= Молнар Василь Іванович |title= //Русинська педагогічна енциклопедія |location= Ужгород |publisher= Карпатська Вежа, 2005 |isbn= 966-2674-43-X |at= C.&nbsp;160}}{{ref-uk}} <!--* Ганна Гештень. [http://svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=2029 У краплині роси відбивається сонце] dead link! --> * {{Cite book |author= Йосиф Долинич |chapter= Серцем і розумом з отчим краєм |title= //Вісті Свалявщини |location= Свалява, 2007 10 лютого |publisher= |at= С.&nbsp;3 }} * {{Cite web |author= [[Игорь Керча]] |date= 2012 |title= 2012 Василю Молнару – 90! |url= https://rusin8.webnode.ru/news/a2012-vasilju-molnaru-90-/ |accessdate= 2022-02-10}} * {{Cite book |author= Микола Рішко |chapter= Житя, одданоє людьом (Васильoви Молнарови 95) |title=//Отцюзнина, 1(3), 2017 |publisher= Закарпатське научно-културологичне общество им. А.&nbsp;Духновича |at= сс.&nbsp;22–23 |url= https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/otcuznyna-3/}} * [https://en.calameo.com/read/0046711928c0fe4a12098 Визначні діячі Свалявщини] * [https://www.youtube.com/watch?v=5mGij25lqj8 Віра Кобулей Колесо життя — Молнар В.І.] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1922|2017|Молнар, Василь}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] 8cg450sqpn8e7ty56x9n0aowipxxjfv 168613 168611 2026-08-21T15:21:04Z Igor Kercsa 5504 форматованя 168613 wikitext text/x-wiki {{ Особа проста |Имя = Василь Молнар |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top |link=https://c23f7e45d5.cbaul-cdnwnd.com/5315b6861fd61cda756e14c3717e134c/200000410-9044c9044e/Molnar%20VI.jpg}} |Мѣсто_роджѣня = [[Голубине]], [[Свалявскый район|Свалявскый округ]], [[Чехословакия]] |Уроджѣня = {{Birth date|1922|02|12}} |Упокоеня = {{Death date and age|2017|05|07|1922|02|12}} |Мѣсто_смерти = [[Голубине]], [[Свалявскый район]], [[Украина]] |Мѣсто_погребу= |Чинность = [[педагог]], [[писатель]] |Категория_склада = }} '''Василь Иванович Молнар''', *[[12. фебруар]] [[1922]], [[Голубине]], [[Свалявскый район|Свалявскый округ]], [[Чехословакия]] – †[[7. май]] [[2017]], [[Голубине]], [[Свалявскый район]], [[Украина]] — [[Русины|русинскый]] [[педагог]] и [[проза]]ик. Брат [[Михайло Молнар (1912–1997)|Михайла Молнара]]. == Биография == === Походжѣня === Походив з родины земледѣлцьох Ивана Молнара и Марии Улѣганець, што выховали восьмеро дѣти (четверо хлопцьох и четверо дѣвок), меджи котрыма быв третим дѣтваком.<ref name=Kerca>[[Игорь Керча]]</ref><ref name=Risko>Микола Рішко</ref> === Штудии === Закончив Мукачовску реалну гимназию (з русскым языком выукы), пак учив ся в Унгварской богословской семинарии, но лем три рокы, бо в року 1944 обстояня в краю ся гет перемѣнили. По отворѣню в Ужгородѣ универзиты достав высше филологичне образованя в фаху русской филологии.<ref name=Dolinic>Йосиф Долинич</ref><ref name=Almasi>Алмашій, Михайло</ref> === Педагогом === В совѣтской добѣ оддавав ся педагогичной роботѣ. Быв первым, котрый зачав в Голубинской школѣ выучовати [[англицкый язык]], што пак ся дале росширило на иншы школы. Вельо рокы быв ведучым районного методичного стоваришѣня преподавательох англицкого. Знав ай [[Нѣмецкый язык|нѣмецкый]], [[Латинскый язык|латинскый]], [[Мадярскый язык|мадярскый]], [[Чешскый язык|чешскый]]. Удавало му ся передати интерес до штудий чужых языкох своим ученикам, а Свалявской гимназии преподавав ай [[Латинскый язык|латину]]. Вызнаменаный знаком «Відмінник народної освіти України».<ref name=Dolinic/> == Творба == === Зачаткы === В литера­туру прийшов при мадяр­ской володѣ, коли ся учив на Мукачовской русс­кой гим­на­зии. Печатав ся у новинках ''Русская правда'', ''Русское слово'', ''Карпаторусскій голос'', штудентскых ал­ма­на­хах, по­вѣ­даня ''Герой'' опубликовала [[Нѣмецкый язык|нѣмецка]] будапештска новинка ''Volksblatt'', но такой вшытко з той ранной твор­чо­сти знищив сам року 1945 из страху пе­ред пре­слѣдо­ва­ня­ми.<ref name=Almasi/><ref name=Kerca/> === В найновшой добѣ === В рокы [[Хрущовскый помягк|хрущовского помягку]] помалы ся зачав вертати ку писаню. а по веце як сорокрочной павзѣ наповно вернув ся ку лите­ра­турѣ. Звекша в новинках ''Вісті Свалявщини'', ''Трембіта'', ''Новини Закарпаття'', опубликовав понад 800 [[Повѣданя|повѣдань]], нарисох, памфлетох, штудий, [[Новела (литература)|новел]], етнографичных зарисох. Во своих публикациях выступав переважно в оборонѣ русинского слова, карпатской природы, реаговав на актуалны темы сполоченского живота.<ref name=Almasi/><ref name=Dolinic/> Нераз ся вертать ку темам воспитаня, педагогикы, и ту в его языкови, у щиром словѣ, в глубинной добротѣ указуе ся любов до родного краю и народу.<ref name=Risko/> === Окремы публикации === * Поклик отчого краю (Свалява, 1997) * Бризки з Лужанки (Свалява, 1999) * Вичурки у вуйны Полані (Свалява, 2002, сполуавтор М.&nbsp;Молнар) * [[Цукрикы з материнськов наповнянков]] (Ужгород, 2009) * Запискы старого вандролюба (Ужгород, 2010) * Потятка гнїзда Голубиного (Ужгород, 2011) === На интернету === * {{Cite web |author= Василь Молнар |title= Укажкы з творбы |url= https://rusin8.webnode.ru/tags/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D0%B0%D1%80/ |accessdate= 2022-02-10}} == Жерела и одказы == * {{Cite book |author= [[Михаил Алмашій|Алмашій, Михайло]] |chapter= Молнар Василь Іванович |title= //Русинська педагогічна енциклопедія |location= Ужгород |publisher= Карпатська Вежа, 2005 |isbn= 966-2674-43-X |at= C.&nbsp;160}}{{ref-uk}} <!--* Ганна Гештень. [http://svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=2029 У краплині роси відбивається сонце] dead link! --> * {{Cite book |author= Йосиф Долинич |chapter= Серцем і розумом з отчим краєм |title= //Вісті Свалявщини |location= Свалява, 2007 10 лютого |publisher= |at= С.&nbsp;3 }} * {{Cite web |author= [[Игорь Керча]] |date= 2012 |title= 2012 Василю Молнару – 90! |url= https://rusin8.webnode.ru/news/a2012-vasilju-molnaru-90-/ |accessdate= 2022-02-10}} * {{Cite book |author= Микола Рішко |chapter= Житя, одданоє людьом (Васильoви Молнарови 95) |title=//Отцюзнина, 1(3), 2017 |publisher= Закарпатське научно-културологичне общество им. А.&nbsp;Духновича |at= сс.&nbsp;22–23 |url= https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/otcuznyna-3/}} * [https://en.calameo.com/read/0046711928c0fe4a12098 Визначні діячі Свалявщини] * [https://www.youtube.com/watch?v=5mGij25lqj8 Віра Кобулей Колесо життя — Молнар В.І.] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1922|2017|Молнар, Василь}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] ojzv09jtnivntelwwa4gnqr36iu86xl 0 18108 168623 165559 2026-08-22T07:59:34Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168623 wikitext text/x-wiki {{Локалита | статус = Третий найвекшый город Чехии | руська назва = Острава | оригинална назва = Ostrava {{ref-cs}} | застава = Flag of Ostrava.svg | опис заставы = | ширина заставы = 120 | герб = Ostrava CoA CZ.svg<!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> | опис герба = <!-- появить ся над фотков --> | ширина герба = 90 | вид крайны = [[Держава]] | крайна = Чехия | lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =50 |lat_sec =8 <!-- землеписна ширка--> | lon_dir = E |lon_deg =18 |lon_min =17 |lon_sec =33 <!-- землеписна довжка--> | CoordAddon = | CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> | карта страны = Relief Map of Czech Republic.png | размер карты страны = 300 <!-- NB: параметер ''крайна'' без одказа! --> | давны назвы = | вид региона =Край <!--3.гарадича администрации--> | регион = [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезскый]] | вид района = Исторична земля<!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> | район = [[Морава (історічна країна)|Морава]], [[Чешска Шлезия]] | вид общины = Магистрат<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> | община = Magistrát města Ostravy<br>Prokešovo náměstí 8<br>729 30 Ostrava | площа =214,23 <!-- в квадр. км --> | вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> | высота = 208–334<!-- в метрах --> | население = 284 982<ref>[https://www.czso.cz/csu/czso/pocet-obyvatel-v-obcich-k-112021 Český statistický úřad: Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021. Praha. 30. dubna 2021. Dostupné online]</ref> | год переписи = 2021 | часовый пояс = +1 | DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> | телефонный код = +420 59 | почтовый индекс = 702 00 – 730 00 | вид идентификатора = LAU<!-- локална система кодованя територии--> | цифровой идентификатор = CZ0806 554821 | категория в Commons = Ostrava | сайт = https://www.ostrava.cz/cs ostrava.cz | язык сайта = {{ref-cs}}{{ref-en}} }} [[File:Katastrální mapa Ostravy - Morava a Slezsko.png|thumb|320px|{{center|Роздѣленя катастру Остравы меджи Мораву (жовта) a&nbsp;Шлезию (зелена) неофициално тримле доднесь}}]] '''О́страва''' ({{ref-cs}} ''Ostrava'', {{ref-de}} ''Ostrau'')&nbsp;— третий найвекшый [[город]] в [[Чехия|Чехии]] по [[Прага|Празѣ]] и [[Брно|Брнѣ]]. Административный центер [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезского края]]. Великый промысловый, научный и културный центер державы.<ref name=BRE>Лобанов М. М., с. 597.</ref><ref name=EB>Encyclopaedia Britannica.</ref> == История == Исторично Острава официално была дѣлена на Польску (днесь Шлезску) и Моравску. Перва исторична упоминка о Польской датована роком [[1229]], а назва Польска перемѣнена на Шлезска в року [[1919]].<ref>https://encyklopedie.ostrava.cz/home-mmo/?acc=profil_udalosti&load=124 PRVNÍ PÍSEMNÁ ZMÍNKA O POLSKÉ (DNES SLEZSKÉ) OSTRAVĚ</ref> Моравска Острава первый раз упомянута под роком [[1267]], а в року 1279 Острава достала статус города. Належала чешскому кральовскому дому Пржемысловичох, а од рока 1526 дому Габсбургох В року 1556 потерпѣла од пожара, а в року 1625 пережила епидемию чумы.<ref name=BRE/> Острава лежить в богатом камяноугольном ревирѣ, вдякы чому ся стала центром тяжкого промысла с давныма традициями, зачатыма в року 1830, коли на Витковицкой желѣзарни быв выставленый первый высокый пец. Дакотры зоз угляных долох ся простирають до границь города. В року 1847 отворило ся желѣзничне споѣня з [[Вѣдень|Вѣдньом]] и [[Краков]]ом (K.u.K. Privilegierte Kaiser-Ferdinands-Nordbahn). Обывательство региона было затруднене переважно в горництвѣ и в металлообробцѣ.<ref name=EB/> == Газдовство == Острава — центер Моравскошлезского индустриалного региона. Традичны конарѣ: желѣзне гутництво, машинарство, хемичный промысел и потравинарство. В сучасности долованя угля малѣе, а частка машинарства росте. Долованя угля ся переважно ограничуе на выробу ливарского кокса ''Ostravsko-karvinské doly'' теперь належать [[Нидерланды|нидерландской]] компании ''New World Resources'', NWR. Найвекшый чешскый гутницкый комбинат ''Kunčice'' и ряд иншых выробни того конаря належать [[Франция|французской]] ''ArcelorMittal''.<ref name=BRE/> == Наука и култура == Высшы школы:<ref name=BRE/> * Технична универзита (VŠB–TUO, основана 1849 яко Горнича академия Пршибрам; од 1945 в Остравѣ) * Остравска универзита (1991); * Бизнесова школа (2000); * Конзерватория Леоша Яначка (1953; сучасный статус од 1959). Театры: * Народный. Моравскошлезскый [[театер]], 1919, з оддѣлами ** Оперный театер Антонина Дворжака (бывшый Муниципалный театер, 1919) ** Театер Йиржи Мирона (1906) * Театер Петра Безруча (1945; [[драма]], музикал) * Бабковый театр (1953) * Коморна сцена «Арена» (1994). * Яначкова филгармония и др. == Галерия == <gallery mode=packed heights=120px> Masarykovo namesti.jpg|Историчный центер Krajský soud v Ostravě (2).jpg|Крайскый суд Radnice-kun.jpg|Радниця Divadlo Antonína Dvořáka.jpg|Театер Антонина Дворжака </gallery> == Жерела и одказы == * Лобанов М. М. ОСТРАВА // Большая российская энциклопедия. Том 24. Москва, 2014 [https://web.archive.org/web/20211104125157/https://bigenc.ru/geography/text/2682100 Online version (2016);одчитане: 09.11.2021][https://old.bigenc.ru/geography/text/2682100]{{ref-ru} * {{cite web |author= |editor= |date=30 Apr. 2013 |url=https://www.britannica.com/place/Ostrava |title=Ostrava |publisher=Encyclopaedia Britannica |format= |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2021-11-09 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Чехии]] [[Категория:Моравскошлезскый край]] iwbqvo3r5fzgwd93ttbeu1a5lepbip5 168624 168623 2026-08-22T08:27:16Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168624 wikitext text/x-wiki {{Локалита | статус = Третий найвекшый город Чехии | руська назва = Острава | оригинална назва = Ostrava {{ref-cs}} | застава = Flag of Ostrava.svg | опис заставы = | ширина заставы = 120 | герб = Ostrava CoA CZ.svg<!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> | опис герба = <!-- появить ся над фотков --> | ширина герба = 90 | вид крайны = [[Держава]] | крайна = Чехия | lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =50 |lat_sec =8 <!-- землеписна ширка--> | lon_dir = E |lon_deg =18 |lon_min =17 |lon_sec =33 <!-- землеписна довжка--> | CoordAddon = | CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> | карта страны = Relief Map of Czech Republic.png | размер карты страны = 300 <!-- NB: параметер ''крайна'' без одказа! --> | давны назвы = | вид региона =Край <!--3.гарадича администрации--> | регион = [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезскый]] | вид района = Исторична земля<!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> | район = [[Морава (історічна країна)|Морава]], [[Чешска Шлезия]] | вид общины = Магистрат<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> | община = Magistrát města Ostravy<br>Prokešovo náměstí 8<br>729 30 Ostrava | площа =214,23 <!-- в квадр. км --> | вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> | высота = 208–334<!-- в метрах --> | население = 284 982<ref>[https://www.czso.cz/csu/czso/pocet-obyvatel-v-obcich-k-112021 Český statistický úřad: Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021. Praha. 30. dubna 2021. Dostupné online]</ref> | год переписи = 2021 | часовый пояс = +1 | DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> | телефонный код = +420 59 | почтовый индекс = 702 00 – 730 00 | вид идентификатора = LAU<!-- локална система кодованя територии--> | цифровой идентификатор = CZ0806 554821 | категория в Commons = Ostrava | сайт = https://www.ostrava.cz/cs ostrava.cz | язык сайта = {{ref-cs}}{{ref-en}} }} [[File:Katastrální mapa Ostravy - Morava a Slezsko.png|thumb|320px|{{center|Роздѣленя катастру Остравы меджи Мораву (жовта) a&nbsp;Шлезию (зелена) неофициално тримле доднесь}}]] '''Острава''' ({{ref-cs}} ''Ostrava'', {{ref-de}} ''Ostrau'')&nbsp;— третий найвекшый [[город]] в [[Чехия|Чехии]] по [[Прага|Празѣ]] и [[Брно|Брнѣ]]. Административный центер [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезского края]]. Великый промысловый, научный и културный центер державы.<ref name=BRE>Лобанов М. М., с. 597.</ref><ref name=EB>Encyclopaedia Britannica.</ref> == История == Исторично Острава официално была дѣлена на Польску (днесь Шлезску) и Моравску. Перва исторична упоминка о Польской датована роком [[1229]], а назва Польска перемѣнена на Шлезска в року [[1919]].<ref>https://encyklopedie.ostrava.cz/home-mmo/?acc=profil_udalosti&load=124 PRVNÍ PÍSEMNÁ ZMÍNKA O POLSKÉ (DNES SLEZSKÉ) OSTRAVĚ</ref> Моравска Острава первый раз упомянута под роком [[1267]], а в року 1279 Острава достала статус города. Належала чешскому кральовскому дому Пржемысловичох, а од рока 1526 дому Габсбургох В року 1556 потерпѣла од пожара, а в року 1625 пережила епидемию чумы.<ref name=BRE/> Острава лежить в богатом камяноугольном ревирѣ, вдякы чому ся стала центром тяжкого промысла с давныма традициями, зачатыма в року 1830, коли на Витковицкой желѣзарни быв выставленый первый высокый пец. Дакотры зоз угляных долох ся простирають до границь города. В року 1847 отворило ся желѣзничне споѣня з [[Вѣдень|Вѣдньом]] и [[Краков]]ом (K.u.K. Privilegierte Kaiser-Ferdinands-Nordbahn). Обывательство региона было затруднене переважно в горництвѣ и в металлообробцѣ.<ref name=EB/> == Газдовство == Острава — центер Моравскошлезского индустриалного региона. Традичны конарѣ: желѣзне гутництво, машинарство, хемичный промысел и потравинарство. В сучасности долованя угля малѣе, а частка машинарства росте. Долованя угля ся переважно ограничуе на выробу ливарского кокса ''Ostravsko-karvinské doly'' теперь належать [[Нидерланды|нидерландской]] компании ''New World Resources'', NWR. Найвекшый чешскый гутницкый комбинат ''Kunčice'' и ряд иншых выробни того конаря належать [[Франция|французской]] ''ArcelorMittal''.<ref name=BRE/> == Наука и култура == Высшы школы:<ref name=BRE/> * Технична универзита (VŠB–TUO, основана 1849 яко Горнича академия Пршибрам; од 1945 в Остравѣ) * Остравска универзита (1991); * Бизнесова школа (2000); * Конзерватория Леоша Яначка (1953; сучасный статус од 1959). Театры: * Народный. Моравскошлезскый [[театер]], 1919, з оддѣлами ** Оперный театер Антонина Дворжака (бывшый Муниципалный театер, 1919) ** Театер Йиржи Мирона (1906) * Театер Петра Безруча (1945; [[драма]], музикал) * Бабковый театр (1953) * Коморна сцена «Арена» (1994). * Яначкова филгармония и др. == Галерия == <gallery mode=packed heights=120px> Masarykovo namesti.jpg|Историчный центер Krajský soud v Ostravě (2).jpg|Крайскый суд Radnice-kun.jpg|Радниця Divadlo Antonína Dvořáka.jpg|Театер Антонина Дворжака </gallery> == Жерела и одказы == * Лобанов М. М. ОСТРАВА // Большая российская энциклопедия. Том 24. Москва, 2014 [https://web.archive.org/web/20211104125157/https://bigenc.ru/geography/text/2682100 Online version (2016);одчитане: 09.11.2021][https://old.bigenc.ru/geography/text/2682100]{{ref-ru} * {{cite web |author= |editor= |date=30 Apr. 2013 |url=https://www.britannica.com/place/Ostrava |title=Ostrava |publisher=Encyclopaedia Britannica |format= |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2021-11-09 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Чехии]] [[Категория:Моравскошлезскый край]] hyvq87xw76u6vb693m3ie8168lk1f20 10 20215 168620 151274 2026-08-21T19:41:55Z Halajkovič 33393 /* */ 168620 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс | bodystyle = width:{{#if:{{{boxsize|}}}|{{{boxsize}}}|22em}}; | abovestyle = background-color: {{Інфобокс язык/family-color|{{{familycolor|Default}}}}}; | subheaderstyle = background-color: {{Інфобокс язык/family-color|{{{familycolor|Default}}}}}; | above = {{{name}}} | subheader = {{{altname|}}} | subheader2 = {{#if:{{{acceptance|}}}|({{{acceptance|}}})}} | label1 = Етнічна ґрупа | data1 = {{{ethnicity|}}} | label2 = Шырїня | data2 = {{{region|—}}} | label3 = {{#if:{{{extinct|}}} |[[Extinct language|Extinct]] |{{#if:{{{era|}}} |Era |{{#if:{{{creator|{{{speakers_label|}}}}}} |{{{speakers_label|Users}}} |{{longitem|Цалково говорцїв}} }} }} }} | data3 =<!-- -->{{#if:{{{extinct|}}}|{{#ifeq:{{{extinct}}}|?|(date missing)[[Category:Language articles with unknown extinction date]]|{{{extinct}}}}}<!-- extinct input used -->|{{#if:{{{era|}}}|{{{era}}}<!-- era input used -->|<!-- no era, check for sign/spoken -->{{#ifeq:{{Інфобокс язык/family-color|{{{familycolor|}}} }}|silver<!-- check for silver -->|<!-- SIGN language (silver) -->{{#if:{{{speakers|}}}|{{#ifeq: {{lc:{{{date}}}}}|na|{{{speakers|–}}} |{{#ifeq:{{{speakers}}}|?|<!-- -->|{{#ifeq:{{{speakers}}}|none|''None'' |{{#if:{{{date|}}}|{{{speakers|–}}}&nbsp;({{{dateprefix|}}}{{{date}}}) |{{{speakers|–}}}{{main other|[[Category:Language articles with speaker number undated]]}}}} }} }} }} }}<!--(end if:date, ifeq:date=na, if:speakers. end of SIGN) -->|<!-- SPOKEN language (not silver) -->{{#if:{{{speakers|}}}|{{#ifeq: {{lc:{{{date}}}}}|na|{{{speakers|–}}} |{{#ifeq: {{{date}}}|no date|(undated figure of {{{speakers}}})|<!-- The following changes the display depending on the age of the data. Limit set to 25 years, as a population can double in that time. -->{{#if:{{{date|}}}|{{#iferror:{{#expr: {{padleft:|4|{{{date}}}|}} }}||{{#ifexpr:(({{CURRENTYEAR}} - {{padleft:|4|{{{date}}}|}}) < 25)<!-- -->|<!-- regular-->{{{speakers|–}}}&nbsp;({{{dateprefix|}}}{{{date}}})<!-- -->|<!-- old (25+) -->({{{speakers}}} cited {{{dateprefix|}}}{{{date}}}){{main other|{{#ifeq:{{{ref}}}|e19|[[Category:Language articles with old Ethnologue 19 speaker data]]|{{#ifeq:{{{ref}}}|e18|[[Category:Language articles with old Ethnologue 18 speaker data]]|[[Category:Language articles with old speaker data]]}}}}}}}}}}<!--(end ifexpr:25+, iferror:) -->|{{#ifeq:{{{speakers}}}|?|<!-- -->|{{#ifeq:{{{speakers}}}|none|''None'' |<!-- no date input -->{{{speakers|–}}}{{main other|[[Category:Language articles with speaker number undated]]}}}} }} }}<!--(end if:date, before the 25+ expr check) -->}}<!--(end ifeq:date=no date) -->}}<!--(end ifeq:date=na) -->|<!--(no speakers number to be shown)-->}}}}<!--(end if:speakers (in 2nd param of silver-check), if:silver. end of SPOKEN) -->}} }}<!--(end if:era, if:extinct. No open #if:s left) If there is a ref, and there is any input for this row (data3), then we add the reference: -->{{#if:{{{ref|}}}|{{#if:{{{extinct|}}}{{{era|}}}{{{speakers|}}}{{{date|}}}{{#ifeq:{{Інфобокс язык/family-color|{{{familycolor|}}}}}|silver|sign_language}}|{{Infobox language/ref|{{{ref}}}|iso3={{{iso3|}}}|refname={{{refname|}}}|name={{{name|{{PAGENAME}}}}}|lc1={{{lc1|}}}|ld1={{Delink|{{{ld1}}}}}|lc2={{{lc2|}}}|ld2={{Delink|{{{ld2}}}}}|lc3={{{lc3|}}}|ld3={{Delink|{{{ld3}}}}}|lc4={{{lc4|}}}|ld4={{Delink|{{{ld4}}}}}|lc5={{{lc5|}}}|ld5={{Delink|{{{ld5}}}}}|lc6={{{lc6|}}}|ld6={{Delink|{{{ld6}}}}}|lc7={{{lc7|}}}|ld7={{Delink|{{{ld7}}}}}}}}}}}<!-- Add speakers2 after the ref: -->{{#if:{{{speakers2|}}}|<br />{{{speakers2|}}} }} | label4 = [[Языкова родина]] | data4 = {{{family|{{{fam1|{{Інфобокс язык/genetic2|{{{familycolor|Default}}}}}}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:15px;padding-left:0"><li>{{#if:{{{fam2|}}} | {{{fam2}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:5px;padding-left:0"><li>{{#if:{{{fam3|}}} | {{{fam3}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:5px;padding-left:0"><li>{{#if:{{{fam4|}}} | {{{fam4}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:5px;padding-left:0"><li>{{#if:{{{fam5|}}} | {{{fam5}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:5px;padding-left:0"><li>{{#if:{{{fam6|}}} | {{{fam6}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:5px;padding-left:0"><li>{{#if:{{{fam7|}}} | {{{fam7}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:5px;padding-left:0"><li>{{#if:{{{fam8|}}} | {{{fam8}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:5px;padding-left:0"><li>{{#if:{{{fam9|}}} | {{{fam9}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:5px;padding-left:0"><li>{{#if:{{{fam10|}}} | {{{fam10}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:5px;padding-left:0"><li>{{#if:{{{fam11|}}} | {{{fam11}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:5px;padding-left:0"><li>{{#if:{{{fam12|}}} | {{{fam12}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:5px;padding-left:0"><li>{{#if:{{{fam13|}}} | {{{fam13}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:5px;padding-left:0"><li>{{#if:{{{fam14|}}} | {{{fam14}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:5px;padding-left:0"><li>{{#if:{{{fam15|}}} | {{{fam15}}}<ul style="line-height:100%; margin-left:5px;padding-left:0"><li>'''{{{name}}}'''</li></ul> | '''{{{name}}}''' }}</li></ul>| '''{{{name}}}''' }}</li></ul>| '''{{{name}}}''' }}</li></ul>| '''{{{name}}}''' }}</li></ul>| '''{{{name}}}''' }}</li></ul>| '''{{{name}}}''' }}</li></ul>| '''{{{name}}}''' }}</li></ul>| '''{{{name}}}''' }}</li></ul>| '''{{{name}}}''' }}</li></ul>| '''{{{name}}}''' }}</li></ul>| '''{{{name}}}''' }}</li></ul>| '''{{{name}}}''' }}</li></ul>| '''{{{name}}}''' }}</li></ul>| '''{{{name}}}''' }}</li></ul> }}} | label5 = {{longitem|{{#if:{{{ancestor2|}}}|Early forms|Early form}}}} | data5 = {{#if:{{{ancestor|}}}|<div style="text-align:left;">{{{ancestor|}}} {{#if:{{{ancestor2|}}}|<ul style="line-height:100%; margin-left:1.35em; padding-left:0"><li>{{{ancestor2}}} {{#if:{{{ancestor3|}}}|<ul style="line-height:100%; margin-left:0.45em; padding-left:0"><li>{{{ancestor3}}} {{#if:{{{ancestor4|}}}|<ul style="line-height:100%; margin-left:0.45em; padding-left:0"><li>{{{ancestor4}}} {{#if:{{{ancestor5|}}}|<ul style="line-height:100%; margin-left:0.45em; padding-left:0"><li>{{{ancestor5}}} {{#if:{{{ancestor6|}}}|<ul style="line-height:100%; margin-left:0.45em; padding-left:0"><li>{{{ancestor6}}} {{#if:{{{ancestor7|}}}|<ul style="line-height:100%; margin-left:0.45em; padding-left:0"><li>{{{ancestor7}}} </li></ul>}} </li></ul>}} </li></ul>}} </li></ul>}} </li></ul>}} </li></ul>}} </div>}} | label6 = Праязык | data6 = {{{protoname|}}} | label7 = Дїлїня | data7 = {{#if:{{{children|}}}|{{{children}}}}} {{#if:{{{child1|}}}|*{{{child1}}}}} {{#if:{{{child2|}}}|*{{{child2}}}}} {{#if:{{{child3|}}}|*{{{child3}}}}} {{#if:{{{child4|}}}|*{{{child4}}}}} {{#if:{{{child5|}}}|*{{{child5}}}}} {{#if:{{{child6|}}}|*{{{child6}}}}} {{#if:{{{child7|}}}|*{{{child7}}}}} {{#if:{{{child8|}}}|*{{{child8}}}}} {{#if:{{{child9|}}}|*{{{child9}}}}} {{#if:{{{child10|}}}|*{{{child10}}}}} {{#if:{{{child11|}}}|*{{{child11}}}}} {{#if:{{{child12|}}}|*{{{child12}}}}} {{#if:{{{child13|}}}|*{{{child13}}}}} {{#if:{{{child14|}}}|*{{{child14}}}}} {{#if:{{{child15|}}}|*{{{child15}}}}} {{#if:{{{child16|}}}|*{{{child16}}}}} {{#if:{{{child17|}}}|*{{{child17}}}}} {{#if:{{{child18|}}}|*{{{child18}}}}} {{#if:{{{child19|}}}|*{{{child19}}}}} {{#if:{{{child20|}}}|*{{{child20}}}}} | rowclass7 = {{{listclass|plainlist}}} | label10 = {{#if:{{{iso1|}}} | [[ISO 639-1]] }} | data10 = {{#if:{{{iso1|}}} |<samp>{{{iso1}}}</samp> }} | label11 = {{#if:{{{iso2|}}} | [[ISO 639-2]] / [[ISO 639-5|5]] |{{#if:{{{iso5|}}} |[[ISO 639-5]] }} }} | data11 = {{#if:{{{iso2|}}} |<samp>[[ISO639-3:{{{iso2}}}|{{{iso2}}}]]</samp> |{{#if:{{{iso5|}}} |<samp>[[ISO639-3:{{{iso5}}}|{{{iso5}}}]]</samp> }} }} | label12 = {{#if:{{{iso3|}}} | [[ISO 639-3]] }} | data12 = {{#if:{{{iso3|}}} |<samp>[http://www-01.sil.org/iso639-3/documentation.asp?id={{{iso3}}} {{{iso3}}}]</samp> }} | label13 = {{#if:{{{iso6|}}}<!--obsolete--> | [[ISO 639-6]] }} | data13 = {{#if:{{{iso6|}}} |<samp>{{{iso6}}}</samp> }} | label14 = Linguasphere | data14 = {{#if:{{{lingua|}}} |<samp>{{{lingua}}}</samp> }} | label15 = Glottolog | data15 = {{#if:{{{glotto|}}}|{{#ifeq:{{lc:{{{glotto|}}}}}|none|''None''{{main other|[[Category:Families rejected by Glottolog]]}}|{{#ifeq:{{lc:{{{glotto|}}}}}|na|(not evaluated){{main other|[[Category:Families not evaluated by Glottolog]]}} |<samp>{{glottolink|{{{glotto}}}}}</samp>{{#if:{{{glottoname|}}}|&nbsp; {{nowrap|({{{glottoname}}})}}}}}}}}}}<!-- -->{{#if:{{{glotto2|}}}|{{#if:{{{glotto|}}}|<br>|<!--no break when more than one info box on a page-->}}<samp>{{glottolink|{{{glotto2}}}}}</samp>{{#if:{{{glottoname2|}}}|&nbsp; {{nowrap|({{{glottoname2}}})}}}}}}<!-- -->{{#if:{{{glotto3|}}}|{{#if:{{{glotto2|}}}|<br>|<!--no break-->}}<samp>{{glottolink|{{{glotto3}}}}}</samp>{{#if:{{{glottoname3|}}}|&nbsp; {{nowrap|({{{glottoname3}}})}}}}}}<!-- -->{{#if:{{{glotto4|}}}|{{#if:{{{glotto3|}}}|<br>|<!--no break-->}}<samp>{{glottolink|{{{glotto4}}}}}</samp>{{#if:{{{glottoname4|}}}|&nbsp; {{nowrap|({{{glottoname4}}})}}}}}}<!-- -->{{#if:{{{glotto5|}}}|{{#if:{{{glotto4|}}}|<br>|<!--no break-->}}<samp>{{glottolink|{{{glotto5}}}}}</samp>{{#if:{{{glottoname5|}}}|&nbsp; {{nowrap|({{{glottoname5}}})}}}}}} | data20 = {{#if:{{{map|}}} | {{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|image={{{map}}}|size={{{mapsize|}}}|sizedefault=300px|alt={{{mapalt|}}}}}{{#if:{{{mapcaption|}}} |<div style="text-align:left;">{{{mapcaption}}}</div> }} }} | data21 = {{#if:{{{map2|}}} | [[File:{{{map2}}}|{{#if:{{{mapsize|}}}|{{{mapsize}}}px|300px}}|alt={{{mapalt2|}}}]]{{#if:{{{mapcaption2|}}} |<br><div style="text-align:left;">{{{mapcaption2}}}</div> }} }} | data22 = {{{module|}}} | label23 = Notes | data23 = {{{notes|}}} }}<!-- -->{{#if:{{NAMESPACE}}||{{{{{|safesubst:}}}#invoke:Check for unknown parameters|check|unknown=[[Category:Language articles with unsupported infobox fields|_VALUE_]] |preview=Page using [[Template:Infobox language family]] with unknown parameter "_VALUE_" |name|altname |region|ethnicity|acceptance |speakers|date|ref |familycolor|fam1|fam2|fam3|fam4|fam5|fam6|fam7|fam8|fam9 |fam10|fam11|fam12|fam13|fam14|fam15|family |ancestor|ancestor2|ancestor3|ancestor4|ancestor5|ancestor6|ancestor7|protoname|extinct |children|child1|child2|child3|child4|child5|child6|child7|child8|child9|child10 |child11|child12|child13|child14|child15|child16|child17|child18|child19|child20 |listclass|module|notes |iso1|iso2|iso3|iso5|iso6 |lingua|glotto|glottoname|glotto2|glottoname2|glotto3|glottoname3|glotto4|glottoname4|glotto5|glottoname5|glottorefname|glottorefname2|glottorefname3|glottorefname4|glottorefname5 |ELP|ELPname |map|mapsize|mapalt|mapcaption|map2|mapalt2|mapcaption2|boxsize }}<!-- -->{{#ifeq:{{Інфобокс язык/family-color|{{{familycolor|}}}}}|<!--blank-->|[[Category:Languages without family color codes]]}}<!-- -->{{#if:{{{glotto|}}}{{{glotto2|}}}{{{glotto3|}}}{{{glotto4|}}}{{{glotto5|}}}|<!--ok-->|[[Category:Families missing Glottolog code]]}}<!-- -->{{#if:{{{glotto|}}}|{{#if:{{{glottorefname|}}}{{{glottoname|}}}|<!--ok-->|{{#ifeq:{{lc:{{{glotto|}}}}}|none|<!--ok-->|{{#ifeq:{{lc:{{{glotto|}}}}}|na|<!--ok-->|[[Category:Articles with unnamed Glottolog code]]}}}}}}}}<!-- -->{{#if:{{{glotto2|}}}|{{#if:{{{glottoname2|}}}{{{glottorefname2|}}}|<!--ok-->|[[Category:Articles with unnamed Glottolog code]]}}}}<!-- -->{{#if:{{{glotto3|}}}|{{#if:{{{glottoname3|}}}{{{glottorefname3|}}}|<!--ok-->|[[Category:Articles with unnamed Glottolog code]]}}}}<!-- -->{{#if:{{{glotto4|}}}|{{#if:{{{glottoname4|}}}{{{glottorefname4|}}}|<!--ok-->|[[Category:Articles with unnamed Glottolog code]]}}}}<!-- -->{{#if:{{{glotto5|}}}|{{#if:{{{glottoname5|}}}{{{glottorefname5|}}}|<!--ok-->|[[Category:Articles with unnamed Glottolog code]]}}}}<!-- -->}}<noinclude> {{documentation|content= <templatedata> { "params": { "boxsize": {}, "familycolor": {}, "name": {}, "altname": {}, "acceptance": {}, "ethnicity": {}, "region": {}, "extinct": {}, "era": {}, "creator": {}, "speakers_label": {}, "speakers": {}, "date": {}, "dateprefix": {}, "ref": {}, "iso3": {}, "refname": {}, "lc1": {}, "ld1": {}, "lc2": {}, "ld2": {}, "lc3": {}, "ld3": {}, "lc4": {}, "ld4": {}, "lc5": {}, "ld5": {}, "lc6": {}, "ld6": {}, "lc7": {}, "ld7": {}, "speakers2": {}, "family": {}, "fam1": {}, "fam2": {}, "fam3": {}, "fam4": {}, "fam5": {}, "fam6": {}, "fam7": {}, "fam8": {}, "fam9": {}, "fam10": {}, "fam11": {}, "fam12": {}, "fam13": {}, "fam14": {}, "fam15": {}, "ancestor2": {}, "ancestor": {}, "ancestor3": {}, "ancestor4": {}, "ancestor5": {}, "ancestor6": {}, "ancestor7": {}, "protoname": {}, "children": {}, "child1": {}, "child2": {}, "child3": {}, "child4": {}, "child5": {}, "child6": {}, "child7": {}, "child8": {}, "child9": {}, "child10": {}, "child11": {}, "child12": {}, "child13": {}, "child14": {}, "child15": {}, "child16": {}, "child17": {}, "child18": {}, "child19": {}, "child20": {}, "listclass": {}, "iso1": {}, "iso2": {}, "iso5": {}, "iso6": {}, "lingua": {}, "glotto": {}, "glottoname": {}, "glotto2": {}, "glottoname2": {}, "glotto3": {}, "glottoname3": {}, "glotto4": {}, "glottoname4": {}, "glotto5": {}, "glottoname5": {}, "map": {}, "mapsize": {}, "mapalt": {}, "mapcaption": {}, "map2": {}, "mapalt2": {}, "mapcaption2": {}, "module": {}, "notes": {}, "glottorefname": {}, "glottorefname2": {}, "glottorefname3": {}, "glottorefname4": {}, "glottorefname5": {} } } </templatedata> [[Катеґорія:Шаблоны:Языкы]] }}</noinclude> bk3kohjoqjp6ovsyu61ar6836yh3o61 0 22255 168618 164446 2026-08-21T19:15:03Z CommonsDelinker 9283 Replacing President-Biden-Delivers-Remarks-on-the-Horrific-Elementary-School-Shooting-in-Uvalde_-Texas.webm with [[File:President_Biden_Delivers_Remarks_on_the_Robb_Elementary_School_Shooting_in_Uvalde,_Texas.webm]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDe 168618 wikitext text/x-wiki '''Стрілбо́ва масакра́ у нача́льнӯв шко́лі «Робб»''' у варошови Ювалде (штат [[Техас]], [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]) богужаль стала ся [[24. май|24 мая]] [[2022|2022 року]]. {{Універзалный інфобокс}} == Масакра == 18-рӯчный [[Сальвадор Роландо Рамос|Салвадор Роландо Рамос]] ({{Lang-en|Salvador Rolando Ramos}}, 16 мая 2004 — 24 мая 2022), дійствовавшый у єдиночку, удкрыв огинь у учебнӯм місті, забарикадовав ся у хыжи школы, а потӯм быв убитый сотрудниками правоохранителных органӯв<ref name="bbc 1">{{Cite web |author= |url=https://www.bbc.com/russian/news-61574101 |title=Стрельба в начальной школе в Техасе: погибли 14 детей и их учитель, нападавший убит |language= |work= |publisher=[[Русская служба Би-би-си]] |date=2022-05-24 |access-date=2022-05-24 |archivedate=2022-05-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220529090917/https://www.bbc.com/russian/news-61574101 }}</ref><ref name="рбк 1">{{Cite web |author= |url=https://www.rbc.ru/society/24/05/2022/628d22459a794774234f86be |title=В Техасе произошла стрельба в начальной школе |language= |work= |publisher=[[РБК]] |date=2022-05-24 |access-date=2022-05-24 |archivedate=2022-05-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220524185737/https://www.rbc.ru/society/24/05/2022/628d22459a794774234f86be }}</ref><ref name="медуза 1">{{Cite web |author= |url=https://meduza.io/feature/2022/05/25/v-tehase-18-letniy-starsheklassnik-otkryl-strelbu-v-nachalnoy-shkole |title=В Техасе 18-летний старшеклассник открыл стрельбу в начальной школе Погибли 14 детей и учитель, подозреваемый убит |language= |work= |publisher=[[Meduza]] |date=2022-05-25 |access-date=2022-05-25 |archivedate=2022-05-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220524233542/https://meduza.io/feature/2022/05/25/v-tehase-18-letniy-starsheklassnik-otkryl-strelbu-v-nachalnoy-shkole }}</ref>. Сперед нападіням на школу Рамос ранив свою 66-рӯчну бабку у голову<ref name="dw возросло число жертв">{{Cite web |author= |url=https://www.dw.com/ru/v-tehase-14-detej-pogibli-pri-strelbe-v-nachalnoj-shkole/a-61921568 |title=Возросло число жертв стрельбы в начальной школе в Техасе |language= |work= |publisher=[[Deutsche Welle]] |date=2022-05-25 |access-date=2022-05-24 |archivedate=2022-05-28 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220528033958/https://www.dw.com/ru/v-tehase-14-detej-pogibli-pri-strelbe-v-nachalnoj-shkole/a-61921568 }}</ref>. Ґубернатор Техаса Ґреґ Еботт каже, што у резултатови нападіня умерла 21 особа, из них 19 дітий и двоє взрослых<ref name="dw возросло число жертв" />. Ищи 17 особ были ранені. 24 мая 2022 року пікап за рулём котрого быв убийця зойшов у кювет пиля школы, учителька класа 102 уйшла вон из ищи єдныв особов думавучи што у чоловіка за рулём став ся сердечный приступ, айбо по приближіню ид машині вӯн удкрыв по ним огинь, уж через 2 минуты у школі были поліція, тым часом кой их командир Піт Арідонте не быв на місті позад чого 70 минут по вызовох учителькы многі силовикы у школі не могли нормално изполняти свою роботу позад того что не было командованя. Кроз дас 20 минут по стрілбі ид 911 поступив звонок уд 10-рӯчной дівкы из класа 112 де тота за почти пӯвгодины раз кликала на помӯч упоминавучи што у класови много мертвы́х и раненых а дале просто лишала ся на споёви про координацію. По 70 минутох бездійства офіцеры округа Ювалде удкрыли двирі класа де ся крыв убийця, тот удкрыв огинь и мало не застрілив єдного из поліцейськых попавши му у голову, такой товды вӯн быв забитый, за час докӯть поліція не могла пробрати ся у клас де быв убийця было евакуёвано много дітий из инных класӯв. Исе самоє массовоє убийство у школах ЗША из децембра 2012 року, кой у началнӯв школі у Сенді Гук было убито 27 особ. 27 мая стало изнамо, што анонім пожертвовав порядка 175 тыс. доларӯв, понӯстю покрыв траты на похороны жертв масакры<ref>{{Cite web |title=Анонимный донор покрыл все расходы на похороны жертв стрельбы в Техасе |url=https://www.rbc.ru/society/28/05/2022/629144df9a7947662efa1119 |publisher=РБК |date=2022-05-28 |access-date=2022-05-27 |archivedate=2022-05-27 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220527234739/https://www.rbc.ru/society/28/05/2022/629144df9a7947662efa1119 }}</ref>. == Діскузія за заказованя оборота оружия у ЗША == [[Файл:President Biden Delivers Remarks on the Robb Elementary School Shooting in Uvalde, Texas.webm|ліворуч|міні|220x220пкс|Річ Байдена по масакрі у Ювалде.]] Массовоє убийство у Ювалде привело ид очереднӯв активизації діскузії у ЗША за оборот огнестрілного оружия. Президент ЗША [[Джо Байден]] и віце-президент Камала Гарріс учинили заявы через пару годин по траґедії у Техасови. Чекать ся, што у близші місяці будуть иниціёваны изміны у законодательствови, ге тото было у 2012 році по масакрі у школі у Сенді Гук. 27 мая бывшый президент ЗША [[Доналд Трамп]] призвав позволити амери учителям, пройшовшым необходимоє парованя, носити оружиє у школах<ref>{{Cite web |title=Трамп призвал разрешить американским учителям носить оружие в школах |url=https://www.rbc.ru/politics/28/05/2022/629155609a794768d7146d3a |publisher=РБК |date=2022-05-28 |access-date=2022-05-27 |archivedate=2022-05-27 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220527234740/https://www.rbc.ru/politics/28/05/2022/629155609a794768d7146d3a }}</ref>. == Иппен позерайте == * [[Стрілбова масакра у Буффало (2022)]] * [[Стрілба у Ню-Йоркськӯм метрополітенови 2022)]] == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Школьскы масакры]] [[Катеґорія:24. май]] [[Катеґорія:2022 рӯк у Техасови]] [[Катеґорія:Стрілбові масакры у ЗША]] 85q3plv2p1fx6s2x9iidu78yq3lkalg 0 24814 168616 168383 2026-08-21T17:54:38Z Gazdadev 36573 Додано розділы Предходникы і наслідникы, Операторы тай Модифікації і бронетехніка зроблена на базі Тиґра ІІ 168616 wikitext text/x-wiki == '''Тиґр 2''' (''[[Нїмецькый язык|нім]]. Panzerkampfwagen VI Ausf B Tiger II'' авать [[Sonderkraftfahrzeug|''Sd. Kfz'']]. ''182'') - німицькый [[тяжкый танк]] часӱв [[Друга світова война|другої світової войны]], а кідь конкретніше та її кӱнцевого пиріода. Вӱн став продовженям [[Тигр (танк)|первого Тиґра]]. Сирійно выробляв ся із начала 1944. року тай до капітулації [[Націстічне Нїмецько|Німеччины]]. У общому было упущено 489 штук.<ref>Исе ми ся приснило{{Жрідло}} [пак ся додадуть жерела не пириживайте]</ref> [[File:44 La Gleize 01.jpg|thumb|{{center| Тиґр 2 у музейови}} ]] == Операторы == Кроме [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] быв іщи шор країн кутрі мали хоть якусь кӱлькӱсть Тиґрӱв ІІ. А іменно [[Мадярщина]], но і не лиш. Трофейні Тиґры ІІ были у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[Споєны штаты америцькы|США]], [[Велика Брітанія|Великої Британії]] тай [[Франція|Франції]].<ref>Исе ми ся приснило </ref> == Предходникы тай наслідникы == Прямым предходником Тиґра ІІ быв [[Тіґер (танк)|Тиґр І]], розроблиный двома рока́ми раньше. Наслідником мав стати [[Е-75 (танк)|Е-75]] (Тиґр ІІІ), ни зробленый даже у єнному прототипі чириз недостаток часу́ тай катастрофу із економіков [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]].<ref><nowiki>https://share.google/JsW9wQf1yLbqFjQz4</nowiki></ref> == Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 2 == [[Jagdtiger]] - найважчый сирійный вынищовач танкӱв. Мав 128 міліметровый канон.<ref>Книга Отто Каріус - Tiger in the mud</ref> Befehlswagen Tiger II - командирська вирсія оснащена раціями FuG 7 авать FuG 8 і із зменшеным боєкомплектом убы ся стали радіостанції. Візуально почти ся не удлічав уд обычного Тиґра ІІ но мав радіостанції на кормі корпуса.<ref>Я ся задолбав сесе писати пак штось напишу</ref> [[Pz. Kpfw. VI Tiger II 10.5 cm kanone]] - проект по установлинню 105 міліметрового канона замість стандартного 88 міліметрового. Не пӱшов у сирію бо треба бы было робити пуд такоє нову башню.<ref>Тундра</ref> Шор ,,бумажных" САУ Grille: [[Grille 17|Grille-17]], [[Grille 21|Grille-21]], [[Grille 30|Grille-30]] і [[Grille 42|Grille-42]].<ref>Пак</ref> == Жерела == pisconu549u14fr6mnwxrvdijgssp8w 0 24888 168605 2026-08-21T14:27:36Z Luka Wkrajinśka 36747 Створена сторінка: Выходославяньскый конарь - єден зо трёх конарїв славянськой ґрупи котра входить в Індоевропску языкову родину. 168605 wikitext text/x-wiki Выходославяньскый конарь - єден зо трёх конарїв славянськой ґрупи котра входить в Індоевропску языкову родину. qwp1m6b8lvfj8myenvng85vnw560zfl 168608 168605 2026-08-21T15:15:33Z Luka Wkrajinśka 36747 Створено шляхом перекладу розділу «__LEAD_SECTION__» зі сторінки «[[:jv:Special:Redirect/revision/1560201|Kulawarga basa Slavika Wétan]]» 168608 wikitext text/x-wiki Выходославяньскый конарь - єден зо трёх конарїв славянськой ґрупи котра входить в Індоевропску языкову родину. == __LEAD_SECTION__ == Выходославяньскый конарь(підґрупа) - єден зо трёх конарїв славянськой ґрупи котра входить в Індоевропску языкову родину. Живы представникы тотой підґрупы: * [[Російскый язык|російськый язык]] * [[Україньскый язык|українськый язык]] * [[білоруськый язык]] * [[Русиньскый язык|русинськый язык]] p7y7lavn4e1k3bjsb7xc3424e6tt8so 168609 168608 2026-08-21T15:16:22Z Luka Wkrajinśka 36747 /* */ 168609 wikitext text/x-wiki == __LEAD_SECTION__ == Выходославяньскый конарь(підґрупа) - єден зо трёх конарїв славянськой ґрупи котра входить в Індоевропску языкову родину. Живы представникы тотой підґрупы: * [[Російскый язык|російськый язык]] * [[Україньскый язык|українськый язык]] * [[білоруськый язык]] * [[Русиньскый язык|русинськый язык]] ny48naazu0ws78alw4ivh1ge5kwbcw0 168610 168609 2026-08-21T15:17:03Z Luka Wkrajinśka 36747 /* __LEAD_SECTION__ */ 168610 wikitext text/x-wiki == Вступ == Выходославяньскый конарь(підґрупа) - єден зо трёх конарїв славянськой ґрупи котра входить в Індоевропску языкову родину. Живы представникы тотой підґрупы: * [[Російскый язык|російськый язык]] * [[Україньскый язык|українськый язык]] * [[білоруськый язык]] * [[Русиньскый язык|русинськый язык]] 53qxiz106a34kwbjde51i5aa24wwtfs 168612 168610 2026-08-21T15:18:34Z Luka Wkrajinśka 36747 /* Вступ */ 168612 wikitext text/x-wiki == Вступ == Выходнославяньскый конарь(підґрупа) - єден зо трёх конарїв славянськой ґрупи котра входить в Індоевропску языкову родину. Живы представникы тотой підґрупы: * [[Російскый язык|російськый язык]] * [[Україньскый язык|українськый язык]] * [[білоруськый язык]] * [[Русиньскый язык|русинськый язык]] kgxdrhpx5cyq3cqynbvg5619lbmidcx 168614 168612 2026-08-21T15:26:09Z Luka Wkrajinśka 36747 /* Вступ */ 168614 wikitext text/x-wiki == Вступ == Выходнославяньскый конарь(підґрупа) - єден зо трёх конарїв славянськой ґрупи котра входить в Індоевропску языкову родину. Живы представникы тотой підґрупы: * [[Російскый язык|російскый язык]] * [[Україньскый язык|україньскый язык]] * [[білоруськый язык]] * [[Русиньскый язык|русиньскый язык]] c1drpt6a1yd4c813flz1q575cfe6dpy 168619 168614 2026-08-21T19:39:00Z Halajkovič 33393 +мале доповнїня 168619 wikitext text/x-wiki '''Выходославяньскы языкы'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> суть єднов з трёх реґіоналных підґруп славяньского конаря індоевропской языковой родины. Подля кількости носителїв іде о найчіселнїшу языкову підґрупу в славяньскім світї, котра є розшырена переважно во выходній Европі і северній Азії. == Класіфікація і сучасный став == К жывым выходославяньскым языкам ся традічно односять: * [[Білоруськый язык]] * [[Російскый язык]] * [[Русиньскый язык]] (у сучасній лінґвістіцї є то предметом діскусій: поважує ся то за самостатный язык або за [[мікроязык]]<ref>{{cite book | author = Плішкова, А. | title = Rusínsky jazyk na Slovensku: náčrt vývoja a súčasné problémy | location = Пряшів | publisher = Metodicko-pedagogické centrum | year = 2007 | isbn = 978-80-8045-476-6}}</ref>) * [[Україньскый язык]] Выходославяньскый языковый простор не є цалком єднородный: на ёго окраях екзістують переходны діалекты, як суть полїськы і підляшскы говоры, котры споюють рисы розлічных языків. Вшыткы сучасны штандартізованы выходославяньскы языкы хоснують алфавіты заложены на кіріліцї. == Референції == {{референції}} == Жрїдла і література == * ''Півторак, Г. П.'' Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. — Київ: Академія, 2001. — 152 с. — ISBN 966-580-082-5. * ''Русанівський, В. М.'' Історія української літературної мови. — Київ: АртЕк, 2001. — 392 с. * ''Супрун, А. Е.'' Введение в славянскую филологию. — Мінськ: Вышэйшая школа, 1989. — 480 с. pbj0kwce0k00g9ri9z4706311moce3p 168621 168619 2026-08-21T19:46:10Z Halajkovič 33393 /* */ 168621 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]])}} {{Інфобокс языкова родина | name = Выходославяньскы языкы | ethnicity = [[Выходны Славяне]] | region = [[Евразія]] ([[Выходна Европа]], [[Северна Азія]], і [[Кавказ]]) | familycolor = Indo-European | fam2 = [[Балтіцько-славяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | ancestor = [[Proto-Indo-European language|Proto-Indo-European]] | ancestor2 = [[Proto-Balto-Slavic language|Proto-Balto-Slavic]] | ancestor3 = [[Proto-Slavic language|Proto-Slavic]] | ancestor4 = [[Old East Slavic]] | child1 = [[Білоруськый язык|білоруськый]] | child2 = [[Російскый язык|російскый]] | child3 = [[Русиньскый язык|русиньскый]] | child4 = [[Україньскый язык|україньскый]] | iso5 = zle | glotto = east1426 | glottorefname = East Slavic | altname = }} '''Выходославяньскы языкы'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> суть єднов з трёх реґіоналных підґруп славяньского конаря індоевропской языковой родины. Подля кількости носителїв іде о найчіселнїшу языкову підґрупу в славяньскім світї, котра є розшырена переважно во выходній Европі і северній Азії. == Класіфікація і сучасный став == К жывым выходославяньскым языкам ся традічно односять: * [[Білоруськый язык]] * [[Російскый язык]] * [[Русиньскый язык]] (у сучасній лінґвістіцї є то предметом діскусій: поважує ся то за самостатный язык або за [[мікроязык]]<ref>{{cite book | author = Плішкова, А. | title = Rusínsky jazyk na Slovensku: náčrt vývoja a súčasné problémy | location = Пряшів | publisher = Metodicko-pedagogické centrum | year = 2007 | isbn = 978-80-8045-476-6}}</ref>) * [[Україньскый язык]] Выходославяньскый языковый простор не є цалком єднородный: на ёго окраях екзістують переходны діалекты, як суть полїськы і підляшскы говоры, котры споюють рисы розлічных языків. Вшыткы сучасны штандартізованы выходославяньскы языкы хоснують алфавіты заложены на кіріліцї. == Референції == {{референції}} == Жрїдла і література == * ''Півторак, Г. П.'' Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. — Київ: Академія, 2001. — 152 с. — ISBN 966-580-082-5. * ''Русанівський, В. М.'' Історія української літературної мови. — Київ: АртЕк, 2001. — 392 с. * ''Супрун, А. Е.'' Введение в славянскую филологию. — Мінськ: Вышэйшая школа, 1989. — 480 с. jiepix8b2denyl9gsvs48z7n4f72lop 1 24889 168606 2026-08-21T14:41:25Z Luka Wkrajinśka 36747 /* */ 168606 wikitext text/x-wiki {{Переклад|uk|Східнослов'янські мови}} cd1vlzwlt2v30iq1hkpptuxl0r2gzai 168615 168606 2026-08-21T15:35:09Z Luka Wkrajinśka 36747 /* Перейменованя */ нова секція 168615 wikitext text/x-wiki {{Переклад|uk|Східнослов'янські мови}} == Перейменованя == Я в заголовку статті допусти помилку й написав: "Выходославяньскы языкы" замість "Выходнославяньскы", якщо хтось з носіїв зайде на цю статтю то перейменуйте та доповніть її, якщо на то буде час. [[Хоснователь:Luka Wkrajinśka|Luka Wkrajinśka]] ([[Діскузія з хоснователём:Luka Wkrajinśka|діскусія]]) 17:35, 21 авґуста 2026 (CEST) oe70rs4ooa8cesqzurqu2qu57nxxrj2 0 24890 168607 2026-08-21T15:11:45Z Igor Kercsa 5504 нова статя 168607 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Степан Попович |Образчик=[[File:PopovicsSA.png|150px]] |Категория_склада=Rusyns |Чинность=дѣточый хирург |Уроджѣня={{birth date|1926|8|20}} |Мѣсто_роджѣня=[[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{death date and age|2001|6|27|1926|8|20}} |Мѣсто_смерти=[[Мукачово]], [[Украина]] }} '''Степан Антонов Попович''' (*[[20. авґуст|20. августа]] [[1926]]|, [[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[27. юн|27. юна]] [[2001]], [[Мукачово]], [[Украина]]) быв [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].<ref name="ПІС">Попович І. С.</ref> == Животопис == Мав 6 рокы, коли при епидемии черевного тифусу, поширеной на векшой части [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], умерла им мати, лишивши сиротами пятеро дѣти, межи котрыма быв четвертый. Середошколское образованя достав у [[Мукачово|Мукачовѣ]], де в року 1944 закончив руську [[Гимназия|гимназию]].<ref name="ПІС"/> == Жерела == * {{Cite book |author=Попович І. С. |editor= |title=//Отцюзнина. Културно-белетристичный журнал Закарпатського обласного научно-културологичного общества {{nobr|им. А. Духновича}} |language= |edition= |volume= |chapter=Дохтор из великої буквы |quote= |location= |publisher= |date=2016 |series=№2, 2016 |pages= 12–13 |isbn= |doi= |url= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1926|2001|Попович, Степан Антонович}} lsrfog79eio69yy3zwwhren4qpex1ei 168617 168607 2026-08-21T19:10:25Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168617 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Степан Попович |Образчик=[[File:PopovicsSA.png|150px]] |Категория_склада=Rusyns |Чинность=дѣточый хирург |Уроджѣня={{birth date|1926|8|20}} |Мѣсто_роджѣня=[[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{death date and age|2001|6|27|1926|8|20}} |Мѣсто_смерти=[[Мукачово]], [[Украина]] }} '''Степан Антонов Попович''' (*[[20. авґуст|20. августа]] [[1926]]|, [[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[27. юн|27. юна]] [[2001]], [[Мукачово]], [[Украина]]) быв [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].<ref name="ПІС">Попович І. С.</ref> == Животопис == Мав 6 рокы, коли при епидемии черевного тифусу, поширеной на векшой части [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], умерла им мати, лишивши сиротами пятеро дѣти, межи котрыма быв четвертый. Середошколске образованя достав у [[Мукачово|Мукачовѣ]], де в року 1944 закончив руську [[Гимназия|гимназию]]. Восени того ж року до Мукачова зайшла Червена армия и молодый хлопець пошов доброволником на фронт. Служив телефонистом. Конець войны застав го у [[Чехия в класификации NUTS|Чехии (CZ080)]] под [[Моравска Острава|Моравсков Остравов]]. По войнѣ не дали нараз вернути ся дому, ай мусай было ити „дослужовати" у войсковой единцѣ, што была умѣщена у [[Тернопільска область|Тернопольской области]]. Демобилизованый быв року 1946. Пробовав нараз вступити до Ужгородской державной универзиты, але ани то не мож было, бо требало мати „роботный стаж". Зато мусѣв пойти на роботу учительом до школы в селѣ [[Верхня Визниця]] [[Мукачовскый район|Мукачовского району]]. Выучовав мальованя и нѣмчину (талант до мальованя мав од дѣтства, а достаточный уровень знаня языка дала му гимназия). Вступивши на медичну факулту [[УжНУ|УжДУ]], выбрав собѣ професию -— хирургию. Дуже скоро усвоив азы [[Медицина|медицины]]. Быв едным из ученикох славного професора [[Александер Фединець|Александра Фединця]]. з котрым всокотив теплы односины до конця живота и нераз глядав од нього професийну пораду.<ref name="ПІС"/> == Жерела == * {{Cite book |author=Попович І. С. |editor= |title=//Отцюзнина. Културно-белетристичный журнал Закарпатського обласного научно-културологичного общества {{nobr|им. А. Духновича}} |language= |edition= |volume= |chapter=Дохтор из великої буквы |quote= |location= |publisher= |date=2016 |series=№2, 2016 |pages= 12–13 |isbn= |doi= |url= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1926|2001|Попович, Степан Антонович}} bsqmiccwvhwx9464ars0kjeosnrbeei 168625 168617 2026-08-22T11:09:39Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168625 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Степан Попович |Образчик=[[File:PopovicsSA.png|150px]] |Категория_склада=Rusyns |Чинность=дѣточый хирург |Уроджѣня={{birth date|1926|8|20}} |Мѣсто_роджѣня=[[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{death date and age|2001|6|27|1926|8|20}} |Мѣсто_смерти=[[Мукачово]], [[Украина]] }} '''Степан Антонов Попович''' (*[[20. авґуст|20. августа]] [[1926]]|, [[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[27. юн|27. юна]] [[2001]], [[Мукачово]], [[Украина]]) быв [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].<ref name="ПІС">Попович І. С.</ref> == Животопис == Мав 6 рокы, коли при епидемии черевного тифусу, поширеной на векшой части [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], умерла им мати, лишивши сиротами пятеро дѣти, межи котрыма быв четвертый. Середошколске образованя достав у [[Мукачово|Мукачовѣ]], де в року 1944 закончив руську [[Гимназия|гимназию]]. Восени того ж року до Мукачова зайшла Червена армия и молодый хлопець пошов доброволником на фронт. Служив телефонистом. Конець войны застав го у [[Чехия в класификации NUTS|Чехии (CZ080)]] под [[Моравска Острава|Моравсков Остравов]]. По войнѣ не дали нараз вернути ся дому, ай мусай было ити „дослужовати" у войсковой единцѣ, што была умѣщена у [[Тернопільска область|Тернопольской области]]. Демобилизованый быв року 1946. Пробовав нараз вступити до Ужгородской державной универзиты, але ани то не мож было, бо требало мати „роботный стаж". Зато мусѣв пойти на роботу учительом до школы в селѣ [[Верхня Визниця]] [[Мукачовскый район|Мукачовского району]]. Выучовав мальованя и нѣмчину (талант до мальованя мав од дѣтства, а достаточный уровень знаня языка дала му гимназия). Вступивши на медичну факулту [[УжНУ|УжДУ]], выбрав собѣ професию -— хирургию. Дуже скоро усвоив азы [[Медицина|медицины]]. Быв едным из ученикох славного професора [[Александер Фединець|Александра Фединця]]. з котрым всокотив теплы односины до конця живота и нераз глядав од нього професийну пораду.<ref name="ПІС"/> В року 1954, яко молодый специалиста и новоженець<ref>м. Аомашій</ref> достав указовку до [[Ясѣня]] [[Раховскый район|Раховского району]], де робив хирурга и рентгенолога, а в року 1959 з родинов перейшов до [[Рахово|Рахова]], де став у чолѣ хирургичного оддѣленя районной болницѣ.<ref name="ПІС"/> == Жерела == * {{Cite book |author=<big>М. Алмашій</big> |editor= |title=//Русинська педагогічна енциклопедія |language= |edition= |volume= |chapter=Попович-Калинова Наталія |quote=Попович-Калинова Наталія (*15.04.1930) — педагог.|location=Ужгород |publisher=Карпатська Вежа, 2005 |date=2005 |series= |pages= 214 |isbn=966-2674-43-Х |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Попович І. С.</big> |editor= |title=//Отцюзнина. Културно-белетристичный журнал Закарпатського обласного научно-културологичного общества {{nobr|им. А. Духновича}} |language= |edition= |volume= |chapter=Дохтор из великої буквы |quote= |location= |publisher= |date=2016 |series=№2, 2016 |pages= 12–13 |isbn= |doi= |url= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1926|2001|Попович, Степан Антонович}} e6axk630jc2aru69ihls8mzdudexb5v 168626 168625 2026-08-22T11:12:07Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168626 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Степан Попович |Образчик=[[File:PopovicsSA.png|150px]] |Категория_склада=Rusyns |Чинность=дѣточый хирург |Уроджѣня={{birth date|1926|8|20}} |Мѣсто_роджѣня=[[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{death date and age|2001|6|27|1926|8|20}} |Мѣсто_смерти=[[Мукачово]], [[Украина]] }} '''Степан Антонов Попович''' (*[[20. авґуст|20. августа]] [[1926]]|, [[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[27. юн|27. юна]] [[2001]], [[Мукачово]], [[Украина]]) быв [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].<ref name="ПІС">Попович І. С.</ref> == Животопис == Мав 6 рокы, коли при епидемии черевного тифусу, поширеной на векшой части [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], умерла им мати, лишивши сиротами пятеро дѣти, межи котрыма быв четвертый. Середошколске образованя достав у [[Мукачово|Мукачовѣ]], де в року 1944 закончив руську [[Гимназия|гимназию]]. Восени того ж року до Мукачова зайшла Червена армия и молодый хлопець пошов доброволником на фронт. Служив телефонистом. Конець войны застав го у [[Чехия в класификации NUTS|Чехии (CZ080)]] под [[Моравска Острава|Моравсков Остравов]]. По войнѣ не дали нараз вернути ся дому, ай мусай было ити „дослужовати" у войсковой единцѣ, што была умѣщена у [[Тернопільска область|Тернопольской области]]. Демобилизованый быв року 1946. Пробовав нараз вступити до Ужгородской державной универзиты, але ани то не мож было, бо требало мати „роботный стаж". Зато мусѣв пойти на роботу учительом до школы в селѣ [[Верхня Визниця]] [[Мукачовскый район|Мукачовского району]]. Выучовав мальованя и нѣмчину (талант до мальованя мав од дѣтства, а достаточный уровень знаня языка дала му гимназия). Вступивши на медичну факулту [[УжНУ|УжДУ]], выбрав собѣ професию -— хирургию. Дуже скоро усвоив азы [[Медицина|медицины]]. Быв едным из ученикох славного професора [[Александер Фединець|Александра Фединця]]. з котрым всокотив теплы односины до конця живота и нераз глядав од нього професийну пораду.<ref name="ПІС"/> В року 1954, яко молодый специалиста и новоженець<ref>М. Алмашій</ref> достав указовку до [[Ясѣня]] [[Раховскый район|Раховского району]], де робив хирурга и рентгенолога, а в року 1959 з родинов перейшов до [[Рахово|Рахова]], де став у чолѣ хирургичного оддѣленя районной болницѣ.<ref name="ПІС"/> == Жерела == * {{Cite book |author=<big>М. Алмашій</big> |editor= |title=//Русинська педагогічна енциклопедія |language= |edition= |volume= |chapter=Попович-Калинова Наталія |quote=Попович-Калинова Наталія (*15.04.1930) — педагог.|location=Ужгород |publisher=Карпатська Вежа, 2005 |date=2005 |series= |pages= 214 |isbn=966-2674-43-Х |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Попович І. С.</big> |editor= |title=//Отцюзнина. Културно-белетристичный журнал Закарпатського обласного научно-културологичного общества {{nobr|им. А. Духновича}} |language= |edition= |volume= |chapter=Дохтор из великої буквы |quote= |location= |publisher= |date=2016 |series=№2, 2016 |pages= 12–13 |isbn= |doi= |url= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1926|2001|Попович, Степан Антонович}} be8z7lkba8vez929z31nqrkrnk8x8v7 0 24891 168622 2026-08-22T07:14:57Z Igor Kercsa 5504 #redirect 168622 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Острава]] rxoj0v7u6gc7ljhn7tgi4z7u29pwr6d