1926

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.16</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>1926</title>
    <ns>0</ns>
    <id>199</id>
    <revision>
      <id>168632</id>
      <parentid>128259</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T17:45:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповненя</comment>
      <origin>168632</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1450" sha1="hku49kedypy040tvni7qhtp02i0kd5r" xml:space="preserve">{{Навіґація про рокы|1926}}
{{Рік ся зачінав|1926}}

== Подѣи ==

== Уродили ся ==
* [[2. марец]] — [[Василь Комендар]], ученый-биолог, [[професор]], активный охранитель екологии Карпат. 
* [[1. юн]] - [[Мерілін Монро]] - америцька філмова акторка.
* [[20. авґуст|20. август]] — [[Степан Попович]], [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].
* [[3. септембер]] - [[Николай Гвозда]] - русиньскый поет.

== Умерли ==
* [[30. юл]] — [[Теодозий Злоцкый]], [[священик]], [[писатель]], [[етнограф]], [[Фолклористика|фолклориста]].
* [[6. октобер]] — [[Володимир Гнатюк]], [[Украинскый язык|украинскый]] [[етнограф]], [[Фолклористика|фолклорист]], [[Языкознавство|языкознатель]], [[Литературознаня|литературознатель]], [[перекладатель]], [[умѣлствознаня| умѣлствознатель]], [[Сполоченство|сполоченскый]] дѣятель.

{{Commons|1926}}</text>
      <sha1>hku49kedypy040tvni7qhtp02i0kd5r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>2001</title>
    <ns>0</ns>
    <id>257</id>
    <revision>
      <id>168634</id>
      <parentid>114399</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T17:49:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповненя</comment>
      <origin>168634</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="994" sha1="1d80uki0o7xc1mwgjmkm0lei1njdlr7" xml:space="preserve">{{Навіґація про рокы|2001}}
{{Рік ся зачінав|2001}}

== Подѣи ==
* [[27. юн]] - быв благословеный [[Теодор Ромжа]] - русиньскый мукачовскый єпіскоп і мученик.
* [[21. октобер]] — в [[Глівіща|Гливищах]] отворили памятну таблу [[Базилович, Иоанникий|Иоанникию Базиловичу]], родаку села.

== Уродили ся ==

== Умерли ==
* [[27. юн]] — [[Степан Попович]], [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].
* [[20. новембер]] — [[Василь Орос (1919–2001)|Василь Орос]], слависта, [[Диалект|диалектолог]], [[Фолклорістіка|фолклориста]], [[педагог]].
{{Commons|2001}}</text>
      <sha1>1d80uki0o7xc1mwgjmkm0lei1njdlr7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>27. юн</title>
    <ns>0</ns>
    <id>291</id>
    <revision>
      <id>168633</id>
      <parentid>158848</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T17:48:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповненя</comment>
      <origin>168633</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3132" sha1="l6imbz74d8zqjcudg5ywoi71f742hup" xml:space="preserve">{{День рока}}

'''27. юн''' — 178. [[день]] рока (179. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|187}}.

== Подѣи ==
* [[1906]] — америцка ѣздецка ревия ''Wild West Show'' ([[Коди, Виллиам Фредерик|William F. Cody]] (aka) &quot;Buffalo Bill&quot;) мала двѣ выступлѣня в [[Унгвар]]ѣ, а другый день — двѣ в  [[Мукачово|Мукачовѣ]].
* [[1984]] — у фінале [[Фотбаловый шампіонат Европы 1984|фотбалового шампіонату Европы в Франції]] гостителї выграли в [[Іспанія|Іспанії]] 2:0. 
* [[2001]] — быв благословеный [[Теодор Ромжа]], русиньскый мукачовскый єпіскоп і мученик.
* [[2007]] — в [[Мукачово|Мукачовѣ]] Виктор Балога з Катеринов Ющенко отворив памятник [[Александер Духнович |Духновичови]] (скулптор [[Михайло Белень|М.&amp;nbsp;Белень]]) и повѣв, якы слова Будителя актуалны про днешню Украину.&lt;ref&gt;[https://zakarpattya.net.ua/News/11442-Viktor-Baloha-i-Kateryna-Iushchenko-vidkryly-v-Mukachevi-pam’iatnyk-Oleksandru-Dukhnovychu Віктор Балога і Катерина Ющенко відкрили в Мукачеві пам’ятник Олександру Духновичу]&lt;/ref&gt;

== Уродили ся ==
* [[1877]] — [[Теодор Ройкович]], [[священик]], сполоченскый, културный и церковный дѣятель, публициста, редактор русинскых периодикох.
* [[1964]] — [[Анна Плїшкова]] - директорка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, академічна выкладателька, русиньска журналістка.
* [[1969]] — [[Михал Гудак]] - словеньскый модератор і актор русиньской народности.

== Умерли ==
* [[1965]] — [[Василь Латта]], [[педагог]], [[Лингвистика|лингвиста]].
* [[2001]] — [[Степан Попович]], [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].
* [[2025]] — [[Ярослав Сисак]], [[актер]], [[Театер|театралный]] [[режисер]], [[Tеатер Александра Духновіча|директор театру]] и дѣятель културы межи [[Русины|Русинами]] [[Словакия|Словакии]].


== Референции ==
{{reflist}}
{{Commons|June 27}}</text>
      <sha1>l6imbz74d8zqjcudg5ywoi71f742hup</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Славяньскы языкы</title>
    <ns>10</ns>
    <id>1053</id>
    <revision>
      <id>168647</id>
      <parentid>164541</parentid>
      <timestamp>2026-08-23T00:15:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>168647</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2922" sha1="gu7sct786djaef5f2s5fo02j26f4g27" xml:space="preserve">{{Navbox
|name = Славяньскы языкы
|title = [[Славяньскы языкы]]

|group1 = [[западославяньскы языкы|Западославяньскы]]
|list1 = {{Navbox|child
 |group1 = [[чесько-словеньскы языкы|чесько-словеньскы]]
 |list1 = [[словеньскый язык|словеньскый]]{{·}} [[чеськый язык|чеськый]]{{·}} [[жыдівскый чеськый язык|кнааньскый]]{{†}} 

 |group2 = [[лужіцькы языкы|лужіцькы]]
 |list2 = [[вышнёлужіцькый язык|вышнёлужіцькый]]{{·}} [[нижнёлужіцькый язык|нижнёлужіцькый]]

 |group3 = [[лехіськы языкы|лехіськы]]
 |list3 = [[кашубскый язык|кашубскый]]{{·}} [[польскый язык|польскый]]{{·}} [[слезьскый язык|слезьскый]]{{·}} [[полабскый язык|полабскый]]{{†}}{{·}} [[словінцькый язык|словінцькый]]{{†}}
}}

|evenodd = swap
|group2 = [[южнославяньскы языкы|Южнославяньскы]]
|list2 = {{Navbox|child
 |evenodd = swap
 |group1 = [[западны южнославяньскы языкы|западны]]
 |list1 = [[сербохорватьскый язык|сербохорватьскый]] ([[босняцькый язык|босняцькый]]{{·}} [[сербскый язык|сербскый]]{{·}} [[хорватьскый язык|хорватьскый]]{{·}} [[чорногорьскый язык|чорногорьскый]]){{·}} [[словіньскый язык|словіньскый]]

 |group2 = [[выходны южнославяньскы языкы|выходны]]
 |list2 = [[булгарьскый язык|булгарьскый]]{{·}} [[македоньскый язык|македоньскый]]{{·}} [[старославяньскый язык|старославяньскый]]{{†}} {{·}}[[церьковнославяньскый язык|церьковнославяньскый]]
}}

|group3 = [[выходославяньскы языкы|Выходославяньскы]]
|list3 = [[білоруськый язык|білоруськый]]{{·}} [[російскый язык|російскый]]{{·}} [[русиньскый язык|русиньскый]]{{·}} [[рутеньскый язык|рутеньскый]]{{†}}{{·}} [[староновґородьскый язык|староновґородьскый]]{{†}}{{·}} [[староруськый язык|староруськый]]{{†}}{{·}} [[україньскый язык|україньскый]]

|group4 = [[Умелый язык|Умелы языкы]]
|list4 = [[меджіславяньскый язык|меджіславяньскый]]

|below = † ''вымерлый язык''
}}</text>
      <sha1>gu7sct786djaef5f2s5fo02j26f4g27</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>20. авґуст</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2346</id>
    <revision>
      <id>168631</id>
      <parentid>130588</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T17:43:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповненя</comment>
      <origin>168631</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1570" sha1="s9rk73xlfimb4uexhl3gnlvhy6f24d1" xml:space="preserve">{{День рока}}

'''20. авґуст''' — 232. [[день]] рока (233. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|133}}.

== Подѣи ==
* [[1874]] — в [[Галичина|Галичинѣ]] основане [[Общество им. Михаила Качковского]], котре было чинне до зликвидованя го комунистичнов владов в року 1939.
* [[1896]] — парник ''Fram'' вернув ся в безхыбном станѣ з експедициов [[Фритьоф Нансен|Нансена]] до [[Норвегия|Норвегии]] по трьох роках плаваня и ледового дрифтованя в [[Северный ледовый океан|Арктицѣ]], яке до того поважовали за неможне.

== Уродили ся ==
* [[1926]] — [[Степан Попович]], [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].
* [[1987]] — [[Кристина (спѣвачка)|Кристина Пелакова]], словацка спѣвачка.

== Умерли ==
* [[1967]] — [[Богдан Загайкевіч]] — лемківскый науковый і громадяньскый дїятель.
{{Commons|August 20}}</text>
      <sha1>s9rk73xlfimb4uexhl3gnlvhy6f24d1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Руска Нова Вес</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6730</id>
    <redirect title="Руська Нова Весь" />
    <revision>
      <id>168637</id>
      <parentid>69252</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T19:28:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Руська Нова Весь]]</comment>
      <origin>168637</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="66" sha1="aio3hd04a3amb86hvco32m6gy83cqkf" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Руська Нова Весь]]</text>
      <sha1>aio3hd04a3amb86hvco32m6gy83cqkf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Войводина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10206</id>
    <revision>
      <id>168653</id>
      <parentid>162387</parentid>
      <timestamp>2026-08-23T07:50:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>актуализация</comment>
      <origin>168653</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5213" sha1="9eiuiqy5jt39h253cgp82ydtqli6gpl" xml:space="preserve">{{Регион
 |статус=Автономный край [[Сербія|Сербії]]
 |регион=Автономный край Войводина
 |регион оригинал= &lt;small&gt;{{lang2|sr|hr|Аутономна покрајина Војводина}}&lt;br/&gt;''Autonomna pokrajina Vojvodina''&lt;br/&gt;{{lang-hu|Vajdaság Autonóm Tartomány}}&lt;br/&gt;{{lang-sk|Autonómna pokrajina Vojvodina}}&lt;br/&gt;{{lang-ro|Provincia Autonomă Voivodina}}&lt;/small&gt;
 |образчик={{Кратное изображение
 |зона=center
 |зона_подписи=center
 |подпись = Штатна застава і ерб 
 |ширина1  = 165
 |ширина2  = 68
 |изобр1  = Flag of Vojvodina.svg
 |изобр2  = Coat of arms of Vojvodina.png
}}
 |подпис=
 |розлога=21 614 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;
 |обывательство= 1 740 230 (2022)
 |центер=[[Новый Сад]]
 |зложѣня=8 міст, 7 округів
 |язык=[[Сербскый язык|сербскый]], [[Хорватьскый язык|хорватьскый]], [[Мадярьскый язык|мадярьскый]], [[Словеньскый язык|словеньскый]], [[Румуньскый язык|румуньскый]], [[Русиньскый язык|русиньскый]]&lt;ref&gt;См. '''[[Паноньскый русиньскый язык|паноньскый варіант]]'''&lt;/ref&gt;
 |пост ведучого=Голова крайской влады Войводины
 |имя ведучого=Мая Гойкович
 |интернет-сайт={{URL|www.vojvodina.gov.rs}}
 |категория склада=Vojvodina
}}
'''Войводина''' ({{lang-sr|Војводина, Vojvodina}}), офіціално '''Автономный край Войводина''' — є історічна часть [[Сербія|Сербії]], єй автономный край. Находить ся на [[север]]ї [[Сербія|Сербії]]. [[Головне місто]] Войводины є [[Новый Сад]]. Офіціалны языкы у Войводині суть окрім [[Серьбскый язык|серьбского]]: [[Хорватьскый язык|хорватьскый]], [[Мадярьскый язык|мадярьскый]],    [[Словеньскый язык|словеньскый]], [[Румуньскый язык|румуньскый]] і [[Русиньскый язык|русиньскый]] (бачко-сримскый варіант).

== Адміністратівне дїлїня ==

Адміністратівно-теріторіално Войводина складать ся з трёх частей: [[Банат]]у (округы Северный, Середный и Южный Банат), [[Бачка|Бачкы]] (округы Западна, Северна и Южна Бачка) і [[Срѣм|Сріму]] (Срімскый округ). Зазначены на мапі міста суть столицї округів.

== Народностне зложіня ==
Подля списованя 2011:&lt;ref&gt;Popis stanovništva, domaćinstava i stanova 2011. u Republici Srbiji — 2011 Census of Population, Households and Dwellings in the Republic of Serbia&lt;/ref&gt;
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;margin-left: auto; margin-right: auto; border: none;&quot;
|+ &lt;small&gt;Народности Войводины (2011)&lt;/small&gt;
|-
! Народность !! Особ !! %%
|- 
| [[Сербы]] ||align=right| 1 289 635 ||align=right| 66,76
|-
| [[Мадяре]] ||align=right| 251 136 ||align=right| 13,00
|-
| [[Словаци]] ||align=right| 50 321 ||align=right| 2,60
|-
| [[Хорваты]] ||align=right| 47 033 ||align=right| 2,43
|-
| [[Ромове]] ||align=right| 42 391 ||align=right| 2,19
|-
| [[Румыны]] ||align=right| 25 410 ||align=right| 1,32
|-
| [[Чорногорцѣ|Чорногорцї]] ||align=right| 22 141 ||align=right| 1,15
|-
| [[Русины]] ||align=right| 13 928 ||align=right| 0,72
|-
| [[Югославы]] ||align=right| 12 176 ||align=right| 0,63
|-
| Иншы ||align=right| 177 638 ||align=right| 9,20
|-
| Довъедна||align=right| 1 931 809 ||align=right| 100
|}

== Одказы ==
* {{Cite web
 | title = '''Popis stanovništva, domaćinstava i stanova 2011. u Republici Srbiji — 2011 Census of Population, Households and Dwellings in the Republic of Serbia'''
 | url = https://web.archive.org/web/20191116002905/https://publikacije.stat.gov.rs/G2012/Pdf/G20124001.pdf
 | publisher = Štatistický úrad srbskej republiky (Republika Srbija, Republički zavod za statistiku — Statistical Office of the Republic of Serbia) {{ISBN|978-86-6161-025-7}}
 | date = 2012
 | accessdate = 22.04.2021
 | archiveurl = https://publikacije.stat.gov.rs/G2012/Pdf/G20124001.pdf
 | archivedate =  16 Nov 2019
 | language = сербскы ай англицкы
}}
{{Commonscat|Vojvodina}}
== Референції ==
{{reflist}}
&lt;gallery mode=packed heights=150px&gt;
Vojvodina in Serbia.svg|Полога в Сербії
Districts Vojvodina.jpg|Округы 
Vojvodina ethnic2002.jpg|Етника 
Novi Sad mayor office.jpg|Нови Сад, мерия
&lt;/gallery&gt;


[[Катеґорія:Войводина]]</text>
      <sha1>9eiuiqy5jt39h253cgp82ydtqli6gpl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Регион</title>
    <ns>10</ns>
    <id>11760</id>
    <revision>
      <id>168648</id>
      <parentid>167896</parentid>
      <timestamp>2026-08-23T01:19:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* */ +ремонт</comment>
      <origin>168648</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1596" sha1="eu6hpi9w1vmtxm2cvba6z3mtaitcsf9" xml:space="preserve">&lt;includeonly&gt;{{Infobox
 |bodystyle    = width: 22em; max-width: 100%;
 |abovestyle   = background:#ddf;
 |headerstyle  = background:#ccf;
 |titlestyle   = font-size:90%; font-weight:normal;
 |subheaderstyle= background:#fff;
 |labelstyle   = background:#eee; width: 40%;
 |datastyle    = word-wrap: break-word; word-break: break-word;
 |belowstyle   = background:#ddf;
 |below        = {{#if:{{{категория склада|{{#property:P373}}}}}|[[commons:Category:{{{категория склада|{{#property:P373}}}}}|{{{регион|{{PAGENAME}}}}} на Вікісховищі]]|***}}
 |title        = {{{статус|}}} 
 |above        = {{{регион|{{PAGENAME}}}}}
 |subheader    = {{{регион оригинал|}}}
 |image        = {{#if:{{{образчик|}}} | {{{образчик}}} | {{#if:{{#property:P18}} | [[Файл:{{#property:P18}}|frameless|250px|center]] }} }}

 |caption      = {{{подпис|}}}
 
 | label1 = Розлога
 |  data1 = {{{розлога|{{#property:P2046}}}}}
 
 | label2 = Обывательство
 |  data2 = {{{обывательство|{{#property:P1082}}}}}
 
 | label3 = Центер 
 |  data3 = {{{центер|{{#property:P36}}}}} 
 
 | label4 = Зложѣня
 |  data4 = {{{зложѣня|}}}
 
 | label5 = Язык
 |  data5 = {{{язык|{{#property:P37}}}}}
 
 | label6 = {{{пост ведучого|}}}
 |  data6 = {{{имя ведучого|{{#property:P6}}}}}
 
 | label7 = Интернет-сайт
 |  data7 = {{{интернет-сайт|{{#property:P856}}}}}
}}&lt;/includeonly&gt;&lt;noinclude&gt;
{{documentation}}
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>eu6hpi9w1vmtxm2cvba6z3mtaitcsf9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>168650</id>
      <parentid>168648</parentid>
      <timestamp>2026-08-23T01:27:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* */</comment>
      <origin>168650</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1734" sha1="diixu80dg1c6zjju3pekoeluf4tl8sn" xml:space="preserve">&lt;includeonly&gt;{{Infobox
 |bodystyle    = width: 22em; max-width: 100%;
 |abovestyle   = background:#ddf;
 |headerstyle  = background:#ccf;
 |titlestyle   = font-size:90%; font-weight:normal;
 |subheaderstyle= background:#fff;
 |labelstyle   = background:#eee; width: 40%;
 |datastyle    = word-wrap: break-word; word-break: break-word;
 |belowstyle   = background:#ddf;
 |below        = {{#if:{{{категория склада|{{#property:P373}}}}}|[[commons:Category:{{{категория склада|{{#property:P373}}}}}|{{{регион|{{PAGENAME}}}}} на Вікісховищі]]|***}}
 |title        = {{{статус|}}} 
 |above        = {{{регион|{{PAGENAME}}}}}
 |subheader    = {{{регион оригинал|{{#property:P1705}}}}}
 |image        = {{#if:{{{образчик|}}} | {{{образчик}}} | {{#if:{{#property:P94}} | [[Файл:{{#property:P94}}|frameless|120px|center]] | {{#if:{{#property:P18}} | [[Файл:{{#property:P18}}|frameless|250px|center]] }} }} }}

 |caption      = {{{подпис|}}}
 
 | label1 = Розлога
 |  data1 = {{{розлога|{{#invoke:Wikidata|formatStatements|property=P2046}}}}}

 
 | label2 = Обывательство
 |  data2 = {{{обывательство|{{#property:P1082}}}}}
 
 | label3 = Центер 
 |  data3 = {{{центер|{{#property:P36}}}}} 
 
 | label4 = Зложѣня
 |  data4 = {{{зложѣня|}}}
 
 | label5 = Язык
 |  data5 = {{{язык|{{#property:P37}}}}}
 
 | label6 = {{{пост ведучого|}}}
 |  data6 = {{{имя ведучого|{{#property:P6}}}}}
 
 | label7 = Интернет-сайт
 |  data7 = {{{интернет-сайт|{{#property:P856}}}}}
}}&lt;/includeonly&gt;&lt;noinclude&gt;
{{documentation}}
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>diixu80dg1c6zjju3pekoeluf4tl8sn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>168651</id>
      <parentid>168650</parentid>
      <timestamp>2026-08-23T01:28:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* */</comment>
      <origin>168651</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1712" sha1="hqjlk8p6yffr3uo86cy5urqotioj8wp" xml:space="preserve">&lt;includeonly&gt;{{Infobox
 |bodystyle    = width: 22em; max-width: 100%;
 |abovestyle   = background:#ddf;
 |headerstyle  = background:#ccf;
 |titlestyle   = font-size:90%; font-weight:normal;
 |subheaderstyle= background:#fff;
 |labelstyle   = background:#eee; width: 40%;
 |datastyle    = word-wrap: break-word; word-break: break-word;
 |belowstyle   = background:#ddf;
 |below        = {{#if:{{{категория склада|{{#property:P373}}}}}|[[commons:Category:{{{категория склада|{{#property:P373}}}}}|{{{регион|{{PAGENAME}}}}} на Вікісховищі]]|***}}
 |title        = {{{статус|}}} 
 |above        = {{{регион|{{PAGENAME}}}}}
 |subheader    = {{{регион оригинал|{{#property:P1705}}}}}
 |image        = {{#if:{{{образчик|}}} | {{{образчик}}} | {{#if:{{#property:P94}} | [[Файл:{{#property:P94}}|frameless|120px|center]] | {{#if:{{#property:P18}} | [[Файл:{{#property:P18}}|frameless|250px|center]] }} }} }}

 |caption      = {{{подпис|}}}
 
 | label1 = Розлога
 |  data1 = {{{розлога|{{#invoke:Wikidata|claim|P2046}}}}}

 | label2 = Обывательство
 |  data2 = {{{обывательство|{{#property:P1082}}}}}
 
 | label3 = Центер 
 |  data3 = {{{центер|{{#property:P36}}}}} 
 
 | label4 = Зложѣня
 |  data4 = {{{зложѣня|}}}
 
 | label5 = Язык
 |  data5 = {{{язык|{{#property:P37}}}}}
 
 | label6 = {{{пост ведучого|}}}
 |  data6 = {{{имя ведучого|{{#property:P6}}}}}
 
 | label7 = Интернет-сайт
 |  data7 = {{{интернет-сайт|{{#property:P856}}}}}
}}&lt;/includeonly&gt;&lt;noinclude&gt;
{{documentation}}
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hqjlk8p6yffr3uo86cy5urqotioj8wp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>168652</id>
      <parentid>168651</parentid>
      <timestamp>2026-08-23T01:33:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* */</comment>
      <origin>168652</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1699" sha1="chzvmjjs0r5fqlcgemqynlanb07ksng" xml:space="preserve">&lt;includeonly&gt;{{Infobox
 |bodystyle    = width: 22em; max-width: 100%;
 |abovestyle   = background:#ddf;
 |headerstyle  = background:#ccf;
 |titlestyle   = font-size:90%; font-weight:normal;
 |subheaderstyle= background:#fff;
 |labelstyle   = background:#eee; width: 40%;
 |datastyle    = word-wrap: break-word; word-break: break-word;
 |belowstyle   = background:#ddf;
 |below        = {{#if:{{{категория склада|{{#property:P373}}}}}|[[commons:Category:{{{категория склада|{{#property:P373}}}}}|{{{регион|{{PAGENAME}}}}} на Вікісховищі]]|***}}
 |title        = {{{статус|}}} 
 |above        = {{{регион|{{PAGENAME}}}}}
 |subheader    = {{{регион оригинал|{{#property:P1705}}}}}
 |image        = {{#if:{{{образчик|}}} | {{{образчик}}} | {{#if:{{#property:P94}} | [[Файл:{{#property:P94}}|frameless|120px|center]] | {{#if:{{#property:P18}} | [[Файл:{{#property:P18}}|frameless|250px|center]] }} }} }}

 |caption      = {{{подпис|}}}
 
 | label1 = Розлога
 |  data1 = {{{розлога|{{#property:P2046}}}}}

 | label2 = Обывательство
 |  data2 = {{{обывательство|{{#property:P1082}}}}}
 
 | label3 = Центер 
 |  data3 = {{{центер|{{#property:P36}}}}} 
 
 | label4 = Зложѣня
 |  data4 = {{{зложѣня|}}}
 
 | label5 = Язык
 |  data5 = {{{язык|{{#property:P37}}}}}
 
 | label6 = {{{пост ведучого|}}}
 |  data6 = {{{имя ведучого|{{#property:P6}}}}}
 
 | label7 = Интернет-сайт
 |  data7 = {{{интернет-сайт|{{#property:P856}}}}}
}}&lt;/includeonly&gt;&lt;noinclude&gt;
{{documentation}}
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>chzvmjjs0r5fqlcgemqynlanb07ksng</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Рокытів</title>
    <ns>0</ns>
    <id>17654</id>
    <redirect title="Рокытів коло Бардеёва" />
    <revision>
      <id>168636</id>
      <parentid>125461</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T19:28:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Рокытів коло Бардеёва]]</comment>
      <origin>168636</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="76" sha1="jccsksqmgz2w4r60s7nx6d7cekwec9u" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Рокытів коло Бардеёва]]</text>
      <sha1>jccsksqmgz2w4r60s7nx6d7cekwec9u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сідзуока (префектура)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23331</id>
    <redirect title="Шідзуока-кен" />
    <revision>
      <id>168638</id>
      <parentid>157639</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T19:28:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Шідзуока-кен]]</comment>
      <origin>168638</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="59" sha1="epmnyjmurx0ue9afbc9ggq3wyvmw2na" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шідзуока-кен]]</text>
      <sha1>epmnyjmurx0ue9afbc9ggq3wyvmw2na</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Undertale Yellow</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24410</id>
    <revision>
      <id>168643</id>
      <parentid>168269</parentid>
      <timestamp>2026-08-23T00:04:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вывой і выданя */ +доповнїня</comment>
      <origin>168643</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="29990" sha1="opp9aayqoblv1ixmdvhxltb15tvc2t9" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
{{Infobox
 | bodystyle  = width: 23em; font-size: 89%
 | above      = Undertale Yellow
 | titlestyle = 
 | abovestyle = background-color: #E9EAEE
 | headerstyle = background-color: #E9EAEE
 | image      = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]]
 | caption    =
 | label1     = Вывоярь
 | data1      = Team Undertale Yellow
 | label2     = Выдаватель
 | data2      = [[Game Jolt]]
 | label3     = Жанер
 | data3      = ролёва відеогра, пригоды
 | label4     = Платформа
 | data4      = [[Microsoft Windows]]
 | label5     = Датум выданя
 | data5      = 9. децембра 2023
 | label6     = Режім гры
 | data6      = Гра єдного грача
 | label7     = Язык
 | data7      = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]]
 | header10   = Творцёве
 | header10style = background-color: #e0e0e0;
 | label11    = Режісер
 | data11     = MasterSwordRemix
 | label12    = Сценаріста
 | data12     = Pippy V&lt;/br&gt;MasterSwordRemix&lt;/br&gt;AWildDaydreamer
 | label13    = [[Проґраматор]] 
 | data13     = Spasco&lt;/br&gt;MysteryRacer
 | label14    = Умелець
 | data14     = AWildDaydreamer&lt;/br&gt;Fireburn02&lt;/br&gt;Gaziter&lt;/br&gt;Emmalume
 | label15    = Композітор
 | data15     = MasterSwordRemix&lt;/br&gt;MyNewSoundtrack&lt;/br&gt;NoteBlock
 | header20   = Технічны детайлы
 | header20style = background-color: #e0e0e0;
 | label21    = Мотор
 | data21     = GameMaker Studio
}}
'''Undertale Yellow''' ('''UTY'''), даколи просто '''жовтуха''' (з {{lang-en|yellow}} – жовтый) є ролёва відеогра, котра вышла на [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]] [[9. децембер|9. децембра]] [[2023]]. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї [[Undertale]], розповідать сюжет о поставі Кловер — [[Фіктівна постава|поставі]] зо жовтов душов з гры Undertale, котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьхность.&lt;ref&gt;{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}&lt;/ref&gt;

== Грательность ==
Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезна підземна країна повной монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать.

Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа недефінованого поглавя&lt;ref&gt;{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}&lt;/ref&gt; меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носить ковбойскый капелюх і револвер. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити.

Почас свого путованя грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцём, котре представлює душу Кловера, жебы обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами вводять дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (БОЙ), ACT (ДЇЯ), ITEM (ПРЕДМЕТЫ) і MERCY (МІЛОСЕРДНОСТЬ), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить стиснути ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды.

== Сюжет ==
Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душ потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьхность. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до Підземля, кралёвства монштрів, стрїчать сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо уможнює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї.

При путованю Підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіню Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати.

=== Невтралный конець ===
Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать ёго людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету.

=== Добрый (паціфістічный) конець ===
Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од Кловера Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив.

Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне мілосердниство ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры.

=== Немілосердный (ґеноцідный) конець ===
Забитя каждого монштра, з котрым мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без мілосердниства“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По знічіню вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцне бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale.

== Вывой і выданя ==
{{Цитат збоку|Содержанье=Гра „Undertale“ іншпіровала многых к створїню дачого чудесного і тото не є выняток. По першім проходжіню гры „Undertale“ єм лежав в постели і тота ідея мі пришла практічно трафунково. Здало ся мі, же вшыткы детайлы перфектно ся збігли, і так єм ся пустив до роботы, одразу як то было можне.|Заглавье=MasterSwordRemix 2016&lt;ref&gt;{{cite interview |author=MasterSwordRemix |interviewer=Kenny McKee |title=Interview: MasterSwordRemix of Undertale Yellow |work=Hey Poor Player |date=2016-12-09 |url=https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |access-date=2024-01-19 |archive-date=2024-01-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240120024429/https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;|Заглавье долов = 1 |Полога=right|width=500px}}

Вывой гры „Undertale Yellow“ зачав по тім, што [[Тобі Фокс]], творця гры „Undertale“, дав к нїй згоду по контактї з тімом Team Undertale Yellow. Вывой гры тырвав практічно вісем років (точнїше 7 років і 10 місяцїв).&lt;ref&gt;{{Cite news|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|author=Sullivan|first=Kean|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|website=Game Rant|date=2022-01-19|access-date=2023-12-15|lang=en|archive-date=2023-12-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20231215175556/https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Гра, створена на моторї [[GameMaker|GameMaker Studio]], была выдумана писателём і складателём MasterSwordRemixom. Офіціално ознамлїня о нїй ся обявило в апрілї 2016 вєдно з трейлером „Soonish“ з невстановленым датумом выданя.&lt;ref&gt;{{YouTube|id=Vru1B9snXoo|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|lang=en}}&lt;/ref&gt; Почас вывоя ся к тіму вывоярїв Undertale Yellow придало дакілько аніматорів, малярїв, складателїв і сценарістів, чім ся наконець створив тім з веце як двадцятёма членами.&lt;ref name=&quot;igromania&quot; /&gt; Хоць ся спочатку плановало выданя в зимі 2022,&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|lang=en|author=Fahey|first=Mike|website=[[Kotaku]]|date=2022-01-18|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|url-status=live}}&lt;/ref&gt; гра была наконець выдана 9. децембра 2023.&lt;ref&gt;{{YouTube|id=pr4OTPFtLrA|lang=en|title=Undertale Yellow Launch Trailer}}&lt;/ref&gt;

Гра „Undertale Yellow“ обсягує 135 саундтреків, з котрых многы выходжають зо саундтреків з гры „Undertale“. То выкликало діскусії о хоснованю матеріалів храненых авторьскыма правами в грї. Себастіан Волф, ґенералный директор сполочности [[Materia Collective]], котра ліценцовала музику з гры „Undertale“, пожадав о предложіню „опредїленого поволїня, котре было удїлене Тобі перед 7 роками“, котре дозволює вывоярьскому тіму гры Undertale Yellow хосновати музику з гры „Undertale“. Фокс в одповідї зазначів, же в послїднїй добі жадне поволїня не удїлив, єднак крітіковав справованя Волфа в тій сітуації як „крайнє непрофесіоналне“. Як оправданя предложыв, жебы тім Team Undertale Yellow пожертвовав 20 000 доларів на облюблену харітатівну орґанізацію — [[AbleGamers]].&lt;ref&gt;{{Cite news|title=Undertale's Toby Fox says fans should be &quot;supported at every opportunity&quot; amid debate over music rights in fanmade prequel|author=Ostler|first=Anne-Marie|url=https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|website=GamesRadar+|date=2024-01-08|access-date=2024-01-08|lang=en|archive-date=2024-01-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20240108162558/https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|url-status=live}}&lt;/ref&gt;

== Приятя ==
Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.&lt;ref&gt;{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}&lt;/ref&gt;

== Фанушиковскы модіфікації  ==
=== Undertale: Red &amp; Yellow ===
Хоць є гра „Undertale Yellow“ сама о собі фанушиковскым дїлом, єй популарность іншпіровала далшых незалежных вывоярїв к створїню розсяглых неофіціалных модіфікацій.

Найвекшу позорность комуніты выкликав проєкт під назвов „Undertale: Red &amp; Yellow“, котрый створює незалежный вывоярь під псевдонімом Shinix. Головнов особливостёв проєкту є навернутя ку класічной герной механіцї з оріґіналной гры „Undertale“: намісто жовтой душі, котра могла стрїляти, грач овладать звычайну червену душу. Кедьже атакы неприятелїв в „Undertale Yellow“ были створены з оглядом на стрїльбу, тота зміна сі жадає нелем візуалны управы, але ай повне перероблїня взорів атаків босів, як ай адаптація діалоґів і реакцій герного світа про вшыткы три дорогы проходжіня гры (Паціфіста, Невтралный, Ґеноціда).&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/undertale-red-yellow/877387 |title=Undertale: Red &amp; Yellow |publisher=Game Jolt |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

Наперек шпекулаціям у рамках фанушиковской комуніты ся оріґіналный тім Team UTY на вывої той модіфікації не подїлять. Проєкт не є офіціалным доповнїнём і нїґда не быв узнаный за канонічне продовжіня ани выросток історії. Шпекулації о „общім вывої“ ці помочі ся векшынов высвітлюють шпеціфіками інді-модіфікацій на моторї GameMaker: хоснованём отвореной датабазы герных средств оріґіналной гры і неформалнов комунікаціёв вывоярїв на соціалных сїтях, што єднак проєкт не робить офіціалным.

К авґусту 2026 є модіфікація іщі незмінно в фазї актівного вывоя (WIP). В актуалній верзії не є проходжіня гры повне — доступный герный обсяг дочасно кончіть на зачатку локації Steamworks при заблокованім ліфту, котрый є частёв сюжету.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://gamebanana.com/mods/496958 |title=Undertale: Red &amp; Yellow (WIP) |publisher=GameBanana |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

=== Deltarune Yellow ===
Окрем прямых модіфікацій вела популарность гры к взнику самостатных фанушиковскых выростків. Найвыразнїшым з них є проєкт під назвов „Deltarune Yellow“, котрый вывивать незалежный тім на челї з вывояром під псевдонімом toastemperor1.&lt;ref name=&quot;gj_dy&quot;&gt;{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/deltaruneyellow/981988 |title=Deltarune Yellow |author=toastemperor1 |website=Game Jolt |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt; На роздїл од оріґіналной гры і векшыны модів, котры хоснують средства мотора GameMaker, тота гра взникать од нулы на отворенім моторї Godot.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://toastemperor1.itch.io/deltarune-yellow |title=Deltarune Yellow by toastemperor1 |website=itch.io |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

Концепчно є проєкт презентованый як „фанушиковска гра на фанушиковску гру“ і переносить поставы з гры „Undertale Yellow“ до світа гры „Deltarune“. Головнов поставов є Канако, котра ся трапить в таємнім „Темнім світї“ (Dark World).&lt;ref&gt;{{Cite AV media |url=https://www.youtube.com/watch?v=uoVyzycd_dY |title=Deltarune Yellow Chapter 1 Playthrough |publisher=YouTube |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt; То кардінално мінять герный процес: намісто класічных боїв єдного проти єдного была заведжена сістема ґруповых боїв. Грач овладать одразу дакілько постав, причім хоснує механікы маґії, тімовых дїй (Acts) і тактічной шкалы напятя (TP).

Проєкт не мать жадной офіціалной звязи з тімом Team UTY а іде вылучно о фанушиковскый кросовер, котрый споює штіл і механікы двох розлічных гер. Став вывоя ся реґуларно актуалізує на платформі Game Jolt у формі денників вывоярїв.&lt;ref name=&quot;gj_dy&quot; /&gt;

== Референції ==
{{референції}}

== Одказы ==
* [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]]
* [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]]
* [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]]
{{Undertale|state=collapsed}}

[[Катеґорія:Гры про Windows]]
[[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]]
[[Катеґорія:Ролёвы відеогры]]
[[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]]
[[Катеґорія:Незалежны відеогры]]
[[Катеґорія:Фанушиковскы гры]]
[[Катеґорія:Відеогры з року 2023]]
[[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]]
[[Катеґорія:Undertale]]
[[Катеґорія:Портал фентезі]]</text>
      <sha1>opp9aayqoblv1ixmdvhxltb15tvc2t9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>168644</id>
      <parentid>168643</parentid>
      <timestamp>2026-08-23T00:09:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Вывой і выданя */ +жрїдло фунґуюче</comment>
      <origin>168644</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="30536" sha1="so731wd2chmeqzfe3hpw2gdo2rj9t3b" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
{{Infobox
 | bodystyle  = width: 23em; font-size: 89%
 | above      = Undertale Yellow
 | titlestyle = 
 | abovestyle = background-color: #E9EAEE
 | headerstyle = background-color: #E9EAEE
 | image      = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]]
 | caption    =
 | label1     = Вывоярь
 | data1      = Team Undertale Yellow
 | label2     = Выдаватель
 | data2      = [[Game Jolt]]
 | label3     = Жанер
 | data3      = ролёва відеогра, пригоды
 | label4     = Платформа
 | data4      = [[Microsoft Windows]]
 | label5     = Датум выданя
 | data5      = 9. децембра 2023
 | label6     = Режім гры
 | data6      = Гра єдного грача
 | label7     = Язык
 | data7      = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]]
 | header10   = Творцёве
 | header10style = background-color: #e0e0e0;
 | label11    = Режісер
 | data11     = MasterSwordRemix
 | label12    = Сценаріста
 | data12     = Pippy V&lt;/br&gt;MasterSwordRemix&lt;/br&gt;AWildDaydreamer
 | label13    = [[Проґраматор]] 
 | data13     = Spasco&lt;/br&gt;MysteryRacer
 | label14    = Умелець
 | data14     = AWildDaydreamer&lt;/br&gt;Fireburn02&lt;/br&gt;Gaziter&lt;/br&gt;Emmalume
 | label15    = Композітор
 | data15     = MasterSwordRemix&lt;/br&gt;MyNewSoundtrack&lt;/br&gt;NoteBlock
 | header20   = Технічны детайлы
 | header20style = background-color: #e0e0e0;
 | label21    = Мотор
 | data21     = GameMaker Studio
}}
'''Undertale Yellow''' ('''UTY'''), даколи просто '''жовтуха''' (з {{lang-en|yellow}} – жовтый) є ролёва відеогра, котра вышла на [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]] [[9. децембер|9. децембра]] [[2023]]. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї [[Undertale]], розповідать сюжет о поставі Кловер — [[Фіктівна постава|поставі]] зо жовтов душов з гры Undertale, котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьхность.&lt;ref&gt;{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}&lt;/ref&gt;

== Грательность ==
Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезна підземна країна повной монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать.

Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа недефінованого поглавя&lt;ref&gt;{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}&lt;/ref&gt; меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носить ковбойскый капелюх і револвер. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити.

Почас свого путованя грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцём, котре представлює душу Кловера, жебы обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами вводять дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (БОЙ), ACT (ДЇЯ), ITEM (ПРЕДМЕТЫ) і MERCY (МІЛОСЕРДНОСТЬ), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить стиснути ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды.

== Сюжет ==
Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душ потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьхность. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до Підземля, кралёвства монштрів, стрїчать сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо уможнює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї.

При путованю Підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіню Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати.

=== Невтралный конець ===
Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать ёго людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету.

=== Добрый (паціфістічный) конець ===
Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од Кловера Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив.

Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне мілосердниство ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры.

=== Немілосердный (ґеноцідный) конець ===
Забитя каждого монштра, з котрым мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без мілосердниства“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По знічіню вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцне бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale.

== Вывой і выданя ==
{{Цитат збоку|Содержанье=Гра „Undertale“ іншпіровала многых к створїню дачого чудесного і тото не є выняток. По першім проходжіню гры „Undertale“ єм лежав в постели і тота ідея мі пришла практічно трафунково. Здало ся мі, же вшыткы детайлы перфектно ся збігли, і так єм ся пустив до роботы, одразу як то было можне.|Заглавье=MasterSwordRemix 2016&lt;ref&gt;{{cite interview |author=MasterSwordRemix |interviewer=Kenny McKee |title=Interview: MasterSwordRemix of Undertale Yellow |work=Hey Poor Player |date=2016-12-09 |url=https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |access-date=2024-01-19 |archive-date=2024-01-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240120024429/https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;|Заглавье долов = 1 |Полога=right|width=500px}}

Вывой гры „Undertale Yellow“ зачав по тім, што [[Тобі Фокс]], творця гры „Undertale“, дав к нїй згоду по контактї з тімом Team Undertale Yellow. Вывой гры тырвав практічно вісем років (точнїше 7 років і 10 місяцїв).&lt;ref&gt;{{Cite news|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|author=Sullivan|first=Kean|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|website=Game Rant|date=2022-01-19|access-date=2023-12-15|lang=en|archive-date=2023-12-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20231215175556/https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Гра, створена на моторї [[GameMaker|GameMaker Studio]], была выдумана писателём і складателём MasterSwordRemixom. Офіціално ознамлїня о нїй ся обявило в апрілї 2016 вєдно з трейлером „Soonish“ з невстановленым датумом выданя.&lt;ref&gt;{{YouTube|id=Vru1B9snXoo|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|lang=en}}&lt;/ref&gt; Почас вывоя ся к тіму вывоярїв Undertale Yellow придало дакілько аніматорів, малярїв, складателїв і сценарістів, чім ся наконець створив тім з веце як двадцятёма членами.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|title=Фанаты Undertale выпустили игру-приквел после более 7 лет разработки — Игромания|lang=ru|author=Kuleshova|first=Ekaterina|website=Igromania|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Хоць ся спочатку плановало выданя в зимі 2022,&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|lang=en|author=Fahey|first=Mike|website=[[Kotaku]]|date=2022-01-18|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|url-status=live}}&lt;/ref&gt; гра была наконець выдана 9. децембра 2023.&lt;ref&gt;{{YouTube|id=pr4OTPFtLrA|lang=en|title=Undertale Yellow Launch Trailer}}&lt;/ref&gt;

Гра „Undertale Yellow“ обсягує 135 саундтреків, з котрых многы выходжають зо саундтреків з гры „Undertale“. То выкликало діскусії о хоснованю матеріалів храненых авторьскыма правами в грї. Себастіан Волф, ґенералный директор сполочности [[Materia Collective]], котра ліценцовала музику з гры „Undertale“, пожадав о предложіню „опредїленого поволїня, котре было удїлене Тобі перед 7 роками“, котре дозволює вывоярьскому тіму гры Undertale Yellow хосновати музику з гры „Undertale“. Фокс в одповідї зазначів, же в послїднїй добі жадне поволїня не удїлив, єднак крітіковав справованя Волфа в тій сітуації як „крайнє непрофесіоналне“. Як оправданя предложыв, жебы тім Team Undertale Yellow пожертвовав 20 000 доларів на облюблену харітатівну орґанізацію — [[AbleGamers]].&lt;ref&gt;{{Cite news|title=Undertale's Toby Fox says fans should be &quot;supported at every opportunity&quot; amid debate over music rights in fanmade prequel|author=Ostler|first=Anne-Marie|url=https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|website=GamesRadar+|date=2024-01-08|access-date=2024-01-08|lang=en|archive-date=2024-01-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20240108162558/https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|url-status=live}}&lt;/ref&gt;


== Приятя ==
Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.&lt;ref&gt;{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}&lt;/ref&gt;

== Фанушиковскы модіфікації  ==
=== Undertale: Red &amp; Yellow ===
Хоць є гра „Undertale Yellow“ сама о собі фанушиковскым дїлом, єй популарность іншпіровала далшых незалежных вывоярїв к створїню розсяглых неофіціалных модіфікацій.

Найвекшу позорность комуніты выкликав проєкт під назвов „Undertale: Red &amp; Yellow“, котрый створює незалежный вывоярь під псевдонімом Shinix. Головнов особливостёв проєкту є навернутя ку класічной герной механіцї з оріґіналной гры „Undertale“: намісто жовтой душі, котра могла стрїляти, грач овладать звычайну червену душу. Кедьже атакы неприятелїв в „Undertale Yellow“ были створены з оглядом на стрїльбу, тота зміна сі жадає нелем візуалны управы, але ай повне перероблїня взорів атаків босів, як ай адаптація діалоґів і реакцій герного світа про вшыткы три дорогы проходжіня гры (Паціфіста, Невтралный, Ґеноціда).&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/undertale-red-yellow/877387 |title=Undertale: Red &amp; Yellow |publisher=Game Jolt |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

Наперек шпекулаціям у рамках фанушиковской комуніты ся оріґіналный тім Team UTY на вывої той модіфікації не подїлять. Проєкт не є офіціалным доповнїнём і нїґда не быв узнаный за канонічне продовжіня ани выросток історії. Шпекулації о „общім вывої“ ці помочі ся векшынов высвітлюють шпеціфіками інді-модіфікацій на моторї GameMaker: хоснованём отвореной датабазы герных средств оріґіналной гры і неформалнов комунікаціёв вывоярїв на соціалных сїтях, што єднак проєкт не робить офіціалным.

К авґусту 2026 є модіфікація іщі незмінно в фазї актівного вывоя (WIP). В актуалній верзії не є проходжіня гры повне — доступный герный обсяг дочасно кончіть на зачатку локації Steamworks при заблокованім ліфту, котрый є частёв сюжету.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://gamebanana.com/mods/496958 |title=Undertale: Red &amp; Yellow (WIP) |publisher=GameBanana |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

=== Deltarune Yellow ===
Окрем прямых модіфікацій вела популарность гры к взнику самостатных фанушиковскых выростків. Найвыразнїшым з них є проєкт під назвов „Deltarune Yellow“, котрый вывивать незалежный тім на челї з вывояром під псевдонімом toastemperor1.&lt;ref name=&quot;gj_dy&quot;&gt;{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/deltaruneyellow/981988 |title=Deltarune Yellow |author=toastemperor1 |website=Game Jolt |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt; На роздїл од оріґіналной гры і векшыны модів, котры хоснують средства мотора GameMaker, тота гра взникать од нулы на отворенім моторї Godot.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://toastemperor1.itch.io/deltarune-yellow |title=Deltarune Yellow by toastemperor1 |website=itch.io |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

Концепчно є проєкт презентованый як „фанушиковска гра на фанушиковску гру“ і переносить поставы з гры „Undertale Yellow“ до світа гры „Deltarune“. Головнов поставов є Канако, котра ся трапить в таємнім „Темнім світї“ (Dark World).&lt;ref&gt;{{Cite AV media |url=https://www.youtube.com/watch?v=uoVyzycd_dY |title=Deltarune Yellow Chapter 1 Playthrough |publisher=YouTube |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt; То кардінално мінять герный процес: намісто класічных боїв єдного проти єдного была заведжена сістема ґруповых боїв. Грач овладать одразу дакілько постав, причім хоснує механікы маґії, тімовых дїй (Acts) і тактічной шкалы напятя (TP).

Проєкт не мать жадной офіціалной звязи з тімом Team UTY а іде вылучно о фанушиковскый кросовер, котрый споює штіл і механікы двох розлічных гер. Став вывоя ся реґуларно актуалізує на платформі Game Jolt у формі денників вывоярїв.&lt;ref name=&quot;gj_dy&quot; /&gt;

== Референції ==
{{референції}}

== Одказы ==
* [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]]
* [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]]
* [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]]
{{Undertale|state=collapsed}}

[[Катеґорія:Гры про Windows]]
[[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]]
[[Катеґорія:Ролёвы відеогры]]
[[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]]
[[Катеґорія:Незалежны відеогры]]
[[Катеґорія:Фанушиковскы гры]]
[[Катеґорія:Відеогры з року 2023]]
[[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]]
[[Катеґорія:Undertale]]
[[Катеґорія:Портал фентезі]]</text>
      <sha1>so731wd2chmeqzfe3hpw2gdo2rj9t3b</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>168645</id>
      <parentid>168644</parentid>
      <timestamp>2026-08-23T00:10:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+коректованя</comment>
      <origin>168645</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="30535" sha1="98vp8k77kh2vzhijk4npmz8kzvhzbju" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
{{Infobox
 | bodystyle  = width: 23em; font-size: 89%
 | above      = Undertale Yellow
 | titlestyle = 
 | abovestyle = background-color: #E9EAEE
 | headerstyle = background-color: #E9EAEE
 | image      = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]]
 | caption    =
 | label1     = Вывоярь
 | data1      = Team Undertale Yellow
 | label2     = Выдаватель
 | data2      = [[Game Jolt]]
 | label3     = Жанер
 | data3      = ролёва відеогра, пригоды
 | label4     = Платформа
 | data4      = [[Microsoft Windows]]
 | label5     = Датум выданя
 | data5      = 9. децембра 2023
 | label6     = Режім гры
 | data6      = Гра єдного грача
 | label7     = Язык
 | data7      = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]]
 | header10   = Творцёве
 | header10style = background-color: #e0e0e0;
 | label11    = Режісер
 | data11     = MasterSwordRemix
 | label12    = Сценаріста
 | data12     = Pippy V&lt;/br&gt;MasterSwordRemix&lt;/br&gt;AWildDaydreamer
 | label13    = [[Проґраматор]] 
 | data13     = Spasco&lt;/br&gt;MysteryRacer
 | label14    = Умелець
 | data14     = AWildDaydreamer&lt;/br&gt;Fireburn02&lt;/br&gt;Gaziter&lt;/br&gt;Emmalume
 | label15    = Композітор
 | data15     = MasterSwordRemix&lt;/br&gt;MyNewSoundtrack&lt;/br&gt;NoteBlock
 | header20   = Технічны детайлы
 | header20style = background-color: #e0e0e0;
 | label21    = Мотор
 | data21     = GameMaker Studio
}}
'''Undertale Yellow''' ('''UTY'''), даколи просто '''жовтуха''' (з {{lang-en|yellow}} – жовтый) є ролёва відеогра, котра вышла на [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]] [[9. децембер|9. децембра]] [[2023]]. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї [[Undertale]], розповідать сюжет о поставі Кловер — [[Фіктівна постава|поставі]] зо жовтов душов з гры Undertale, котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьхность.&lt;ref&gt;{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}&lt;/ref&gt;

== Грательность ==
Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезна підземна країна повной монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать.

Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа недефінованого поглавя&lt;ref&gt;{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}&lt;/ref&gt; меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носить ковбойскый капелюх і револвер. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити.

Почас свого путованя грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцём, котре представлює душу Кловера, жебы обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами вводять дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (БОЙ), ACT (ДЇЯ), ITEM (ПРЕДМЕТЫ) і MERCY (МІЛОСЕРДНОСТЬ), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить стиснути ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды.

== Сюжет ==
Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душ потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьхность. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до Підземля, кралёвства монштрів, стрїчать сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо уможнює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї.

При путованю Підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіню Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати.

=== Невтралный конець ===
Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать ёго людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету.

=== Добрый (паціфістічный) конець ===
Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од Кловера Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив.

Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне мілосердниство ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры.

=== Немілосердный (ґеноцідный) конець ===
Забитя каждого монштра, з котрым мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без мілосердниства“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По знічіню вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцне бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale.

== Вывой і выданя ==
{{Цитат збоку|Содержанье=Гра „Undertale“ іншпіровала многых к створїню дачого чудесного і тото не є выняток. По першім проходжіню гры „Undertale“ єм лежав в постели і тота ідея мі пришла практічно трафунково. Здало ся мі, же вшыткы детайлы перфектно ся збігли, і так єм ся пустив до роботы, одразу як то было можне.|Заглавье=MasterSwordRemix 2016&lt;ref&gt;{{cite interview |author=MasterSwordRemix |interviewer=Kenny McKee |title=Interview: MasterSwordRemix of Undertale Yellow |work=Hey Poor Player |date=2016-12-09 |url=https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |access-date=2024-01-19 |archive-date=2024-01-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240120024429/https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;|Заглавье долов = 1 |Полога=right|width=500px}}

Вывой гры „Undertale Yellow“ зачав по тім, што [[Тобі Фокс]], творця гры „Undertale“, дав к нїй згоду по контактї з тімом Team Undertale Yellow. Вывой гры тырвав практічно вісем років (точнїше 7 років і 10 місяцїв).&lt;ref&gt;{{Cite news|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|author=Sullivan|first=Kean|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|website=Game Rant|date=2022-01-19|access-date=2023-12-15|lang=en|archive-date=2023-12-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20231215175556/https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Гра, створена на моторї [[GameMaker|GameMaker Studio]], была выдумана писателём і складателём MasterSwordRemixom. Офіціално ознамлїня о нїй ся обявило в апрілї 2016 вєдно з трейлером „Soonish“ з невстановленым датумом выданя.&lt;ref&gt;{{YouTube|id=Vru1B9snXoo|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|lang=en}}&lt;/ref&gt; Почас вывоя ся к тіму вывоярїв Undertale Yellow придало дакілько аніматорів, малярїв, складателїв і сценарістів, чім ся наконець створив тім з веце як двадцятёма членами.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|title=Фанаты Undertale выпустили игру-приквел после более 7 лет разработки — Игромания|lang=ru|author=Kuleshova|first=Ekaterina|website=Igromania|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Хоць ся спочатку плановало выданя в зимі 2022,&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|lang=en|author=Fahey|first=Mike|website=[[Kotaku]]|date=2022-01-18|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|url-status=live}}&lt;/ref&gt; гра была наконець выдана 9. децембра 2023.&lt;ref&gt;{{YouTube|id=pr4OTPFtLrA|lang=en|title=Undertale Yellow Launch Trailer}}&lt;/ref&gt;

Гра „Undertale Yellow“ обсягує 135 саундтреків, з котрых многы выходжають зо саундтреків з гры „Undertale“. То выкликало діскусії о хоснованю матеріалів храненых авторьскыма правами в грї. Себастіан Волф, ґенералный директор сполочности [[Materia Collective]], котра ліценцовала музику з гры „Undertale“, пожадав о предложіню „опредїленого поволїня, котре было удїлене Тобі перед 7 роками“, котре дозволює вывоярьскому тіму гры Undertale Yellow хосновати музику з гры „Undertale“. Фокс в одповідї зазначів, же в послїднїй добі жадне поволїня не удїлив, єднак крітіковав справованя Волфа в тій сітуації як „крайнє непрофесіоналне“. Як оправданя предложыв, жебы тім Team Undertale Yellow пожертвовав 20 000 доларів на облюблену харітатівну орґанізацію — [[AbleGamers]].&lt;ref&gt;{{Cite news|title=Undertale's Toby Fox says fans should be &quot;supported at every opportunity&quot; amid debate over music rights in fanmade prequel|author=Ostler|first=Anne-Marie|url=https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|website=GamesRadar+|date=2024-01-08|access-date=2024-01-08|lang=en|archive-date=2024-01-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20240108162558/https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|url-status=live}}&lt;/ref&gt;

== Приятя ==
Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.&lt;ref&gt;{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}&lt;/ref&gt;

== Фанушиковскы модіфікації  ==
=== Undertale: Red &amp; Yellow ===
Хоць є гра „Undertale Yellow“ сама о собі фанушиковскым дїлом, єй популарность іншпіровала далшых незалежных вывоярїв к створїню розсяглых неофіціалных модіфікацій.

Найвекшу позорность комуніты выкликав проєкт під назвов „Undertale: Red &amp; Yellow“, котрый створює незалежный вывоярь під псевдонімом Shinix. Головнов особливостёв проєкту є навернутя ку класічной герной механіцї з оріґіналной гры „Undertale“: намісто жовтой душі, котра могла стрїляти, грач овладать звычайну червену душу. Кедьже атакы неприятелїв в „Undertale Yellow“ были створены з оглядом на стрїльбу, тота зміна сі жадає нелем візуалны управы, але ай повне перероблїня взорів атаків босів, як ай адаптація діалоґів і реакцій герного світа про вшыткы три дорогы проходжіня гры (Паціфіста, Невтралный, Ґеноціда).&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/undertale-red-yellow/877387 |title=Undertale: Red &amp; Yellow |publisher=Game Jolt |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

Наперек шпекулаціям у рамках фанушиковской комуніты ся оріґіналный тім Team UTY на вывої той модіфікації не подїлять. Проєкт не є офіціалным доповнїнём і нїґда не быв узнаный за канонічне продовжіня ани выросток історії. Шпекулації о „общім вывої“ ці помочі ся векшынов высвітлюють шпеціфіками інді-модіфікацій на моторї GameMaker: хоснованём отвореной датабазы герных средств оріґіналной гры і неформалнов комунікаціёв вывоярїв на соціалных сїтях, што єднак проєкт не робить офіціалным.

К авґусту 2026 є модіфікація іщі незмінно в фазї актівного вывоя (WIP). В актуалній верзії не є проходжіня гры повне — доступный герный обсяг дочасно кончіть на зачатку локації Steamworks при заблокованім ліфту, котрый є частёв сюжету.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://gamebanana.com/mods/496958 |title=Undertale: Red &amp; Yellow (WIP) |publisher=GameBanana |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

=== Deltarune Yellow ===
Окрем прямых модіфікацій вела популарность гры к взнику самостатных фанушиковскых выростків. Найвыразнїшым з них є проєкт під назвов „Deltarune Yellow“, котрый вывивать незалежный тім на челї з вывояром під псевдонімом toastemperor1.&lt;ref name=&quot;gj_dy&quot;&gt;{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/deltaruneyellow/981988 |title=Deltarune Yellow |author=toastemperor1 |website=Game Jolt |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt; На роздїл од оріґіналной гры і векшыны модів, котры хоснують средства мотора GameMaker, тота гра взникать од нулы на отворенім моторї Godot.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://toastemperor1.itch.io/deltarune-yellow |title=Deltarune Yellow by toastemperor1 |website=itch.io |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

Концепчно є проєкт презентованый як „фанушиковска гра на фанушиковску гру“ і переносить поставы з гры „Undertale Yellow“ до світа гры „Deltarune“. Головнов поставов є Канако, котра ся трапить в таємнім „Темнім світї“ (Dark World).&lt;ref&gt;{{Cite AV media |url=https://www.youtube.com/watch?v=uoVyzycd_dY |title=Deltarune Yellow Chapter 1 Playthrough |publisher=YouTube |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt; То кардінално мінять герный процес: намісто класічных боїв єдного проти єдного была заведжена сістема ґруповых боїв. Грач овладать одразу дакілько постав, причім хоснує механікы маґії, тімовых дїй (Acts) і тактічной шкалы напятя (TP).

Проєкт не мать жадной офіціалной звязи з тімом Team UTY а іде вылучно о фанушиковскый кросовер, котрый споює штіл і механікы двох розлічных гер. Став вывоя ся реґуларно актуалізує на платформі Game Jolt у формі денників вывоярїв.&lt;ref name=&quot;gj_dy&quot; /&gt;

== Референції ==
{{референції}}

== Одказы ==
* [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]]
* [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]]
* [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]]
{{Undertale|state=collapsed}}

[[Катеґорія:Гры про Windows]]
[[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]]
[[Катеґорія:Ролёвы відеогры]]
[[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]]
[[Катеґорія:Незалежны відеогры]]
[[Катеґорія:Фанушиковскы гры]]
[[Катеґорія:Відеогры з року 2023]]
[[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]]
[[Катеґорія:Undertale]]
[[Катеґорія:Портал фентезі]]</text>
      <sha1>98vp8k77kh2vzhijk4npmz8kzvhzbju</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>168646</id>
      <parentid>168645</parentid>
      <timestamp>2026-08-23T00:13:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>168646</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="30558" sha1="ddg39ck16z3vntywon0ai7vi8ie8seq" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
{{Infobox
 | bodystyle  = width: 23em; font-size: 89%
 | above      = Undertale Yellow
 | titlestyle = 
 | abovestyle = background-color: #E9EAEE
 | headerstyle = background-color: #E9EAEE
 | image      = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]]&lt;br&gt;Лоґо гры
 | caption    =
 | label1     = Вывоярь
 | data1      = Team Undertale Yellow
 | label2     = Выдаватель
 | data2      = [[Game Jolt]]
 | label3     = Жанер
 | data3      = ролёва відеогра, пригоды
 | label4     = Платформа
 | data4      = [[Microsoft Windows]]
 | label5     = Датум выданя
 | data5      = 9. децембра 2023
 | label6     = Режім гры
 | data6      = Гра єдного грача
 | label7     = Язык
 | data7      = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]]
 | header10   = Творцёве
 | header10style = background-color: #e0e0e0;
 | label11    = Режісер
 | data11     = MasterSwordRemix
 | label12    = Сценаріста
 | data12     = Pippy V&lt;/br&gt;MasterSwordRemix&lt;/br&gt;AWildDaydreamer
 | label13    = [[Проґраматор]] 
 | data13     = Spasco&lt;/br&gt;MysteryRacer
 | label14    = Умелець
 | data14     = AWildDaydreamer&lt;/br&gt;Fireburn02&lt;/br&gt;Gaziter&lt;/br&gt;Emmalume
 | label15    = Композітор
 | data15     = MasterSwordRemix&lt;/br&gt;MyNewSoundtrack&lt;/br&gt;NoteBlock
 | header20   = Технічны детайлы
 | header20style = background-color: #e0e0e0;
 | label21    = Мотор
 | data21     = GameMaker Studio
}}
'''Undertale Yellow''' ('''UTY'''), даколи просто '''жóвтуха''' (з {{lang-en|yellow}} – жовтый) є [[ролёва відеогра]], котра вышла на [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]] [[9. децембер|9. децембра]] [[2023]]. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї [[Undertale]], розповідать сюжет о поставі Кловер — [[Фіктівна постава|поставі]] зо жовтов душов з гры Undertale, котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьхность.&lt;ref&gt;{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}&lt;/ref&gt;

== Грательность ==
Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезна підземна країна повной монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать.

Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа недефінованого поглавя&lt;ref&gt;{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}&lt;/ref&gt; меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носить ковбойскый капелюх і револвер. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити.

Почас свого путованя грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцём, котре представлює душу Кловера, жебы обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами вводять дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (БОЙ), ACT (ДЇЯ), ITEM (ПРЕДМЕТЫ) і MERCY (МІЛОСЕРДНОСТЬ), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить стиснути ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды.

== Сюжет ==
Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душ потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьхность. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до Підземля, кралёвства монштрів, стрїчать сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо уможнює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї.

При путованю Підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіню Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати.

=== Невтралный конець ===
Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать ёго людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету.

=== Добрый (паціфістічный) конець ===
Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од Кловера Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив.

Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне мілосердниство ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры.

=== Немілосердный (ґеноцідный) конець ===
Забитя каждого монштра, з котрым мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без мілосердниства“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По знічіню вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцне бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale.

== Вывой і выданя ==
{{Цитат збоку|Содержанье=Гра „Undertale“ іншпіровала многых к створїню дачого чудесного і тото не є выняток. По першім проходжіню гры „Undertale“ єм лежав в постели і тота ідея мі пришла практічно трафунково. Здало ся мі, же вшыткы детайлы перфектно ся збігли, і так єм ся пустив до роботы, одразу як то было можне.|Заглавье=MasterSwordRemix 2016&lt;ref&gt;{{cite interview |author=MasterSwordRemix |interviewer=Kenny McKee |title=Interview: MasterSwordRemix of Undertale Yellow |work=Hey Poor Player |date=2016-12-09 |url=https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |access-date=2024-01-19 |archive-date=2024-01-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240120024429/https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;|Заглавье долов = 1 |Полога=right|width=500px}}

Вывой гры „Undertale Yellow“ зачав по тім, што [[Тобі Фокс]], творця гры „Undertale“, дав к нїй згоду по контактї з тімом Team Undertale Yellow. Вывой гры тырвав практічно вісем років (точнїше 7 років і 10 місяцїв).&lt;ref&gt;{{Cite news|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|author=Sullivan|first=Kean|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|website=Game Rant|date=2022-01-19|access-date=2023-12-15|lang=en|archive-date=2023-12-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20231215175556/https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Гра, створена на моторї [[GameMaker|GameMaker Studio]], была выдумана писателём і складателём MasterSwordRemixom. Офіціално ознамлїня о нїй ся обявило в апрілї 2016 вєдно з трейлером „Soonish“ з невстановленым датумом выданя.&lt;ref&gt;{{YouTube|id=Vru1B9snXoo|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|lang=en}}&lt;/ref&gt; Почас вывоя ся к тіму вывоярїв Undertale Yellow придало дакілько аніматорів, малярїв, складателїв і сценарістів, чім ся наконець створив тім з веце як двадцятёма членами.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|title=Фанаты Undertale выпустили игру-приквел после более 7 лет разработки — Игромания|lang=ru|author=Kuleshova|first=Ekaterina|website=Igromania|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Хоць ся спочатку плановало выданя в зимі 2022,&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|lang=en|author=Fahey|first=Mike|website=[[Kotaku]]|date=2022-01-18|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|url-status=live}}&lt;/ref&gt; гра была наконець выдана 9. децембра 2023.&lt;ref&gt;{{YouTube|id=pr4OTPFtLrA|lang=en|title=Undertale Yellow Launch Trailer}}&lt;/ref&gt;

Гра „Undertale Yellow“ обсягує 135 саундтреків, з котрых многы выходжають зо саундтреків з гры „Undertale“. То выкликало діскусії о хоснованю матеріалів храненых авторьскыма правами в грї. Себастіан Волф, ґенералный директор сполочности [[Materia Collective]], котра ліценцовала музику з гры „Undertale“, пожадав о предложіню „опредїленого поволїня, котре было удїлене Тобі перед 7 роками“, котре дозволює вывоярьскому тіму гры Undertale Yellow хосновати музику з гры „Undertale“. Фокс в одповідї зазначів, же в послїднїй добі жадне поволїня не удїлив, єднак крітіковав справованя Волфа в тій сітуації як „крайнє непрофесіоналне“. Як оправданя предложыв, жебы тім Team Undertale Yellow пожертвовав 20 000 доларів на облюблену харітатівну орґанізацію — [[AbleGamers]].&lt;ref&gt;{{Cite news|title=Undertale's Toby Fox says fans should be &quot;supported at every opportunity&quot; amid debate over music rights in fanmade prequel|author=Ostler|first=Anne-Marie|url=https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|website=GamesRadar+|date=2024-01-08|access-date=2024-01-08|lang=en|archive-date=2024-01-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20240108162558/https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|url-status=live}}&lt;/ref&gt;

== Приятя ==
Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.&lt;ref&gt;{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}&lt;/ref&gt;

== Фанушиковскы модіфікації  ==
=== Undertale: Red &amp; Yellow ===
Хоць є гра „Undertale Yellow“ сама о собі фанушиковскым дїлом, єй популарность іншпіровала далшых незалежных вывоярїв к створїню розсяглых неофіціалных модіфікацій.

Найвекшу позорность комуніты выкликав проєкт під назвов „Undertale: Red &amp; Yellow“, котрый створює незалежный вывоярь під псевдонімом Shinix. Головнов особливостёв проєкту є навернутя ку класічной герной механіцї з оріґіналной гры „Undertale“: намісто жовтой душі, котра могла стрїляти, грач овладать звычайну червену душу. Кедьже атакы неприятелїв в „Undertale Yellow“ были створены з оглядом на стрїльбу, тота зміна сі жадає нелем візуалны управы, але ай повне перероблїня взорів атаків босів, як ай адаптація діалоґів і реакцій герного світа про вшыткы три дорогы проходжіня гры (Паціфіста, Невтралный, Ґеноціда).&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/undertale-red-yellow/877387 |title=Undertale: Red &amp; Yellow |publisher=Game Jolt |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

Наперек шпекулаціям у рамках фанушиковской комуніты ся оріґіналный тім Team UTY на вывої той модіфікації не подїлять. Проєкт не є офіціалным доповнїнём і нїґда не быв узнаный за канонічне продовжіня ани выросток історії. Шпекулації о „общім вывої“ ці помочі ся векшынов высвітлюють шпеціфіками інді-модіфікацій на моторї GameMaker: хоснованём отвореной датабазы герных средств оріґіналной гры і неформалнов комунікаціёв вывоярїв на соціалных сїтях, што єднак проєкт не робить офіціалным.

К авґусту 2026 є модіфікація іщі незмінно в фазї актівного вывоя (WIP). В актуалній верзії не є проходжіня гры повне — доступный герный обсяг дочасно кончіть на зачатку локації Steamworks при заблокованім ліфту, котрый є частёв сюжету.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://gamebanana.com/mods/496958 |title=Undertale: Red &amp; Yellow (WIP) |publisher=GameBanana |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

=== Deltarune Yellow ===
Окрем прямых модіфікацій вела популарность гры к взнику самостатных фанушиковскых выростків. Найвыразнїшым з них є проєкт під назвов „Deltarune Yellow“, котрый вывивать незалежный тім на челї з вывояром під псевдонімом toastemperor1.&lt;ref name=&quot;gj_dy&quot;&gt;{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/deltaruneyellow/981988 |title=Deltarune Yellow |author=toastemperor1 |website=Game Jolt |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt; На роздїл од оріґіналной гры і векшыны модів, котры хоснують средства мотора GameMaker, тота гра взникать од нулы на отворенім моторї Godot.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://toastemperor1.itch.io/deltarune-yellow |title=Deltarune Yellow by toastemperor1 |website=itch.io |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

Концепчно є проєкт презентованый як „фанушиковска гра на фанушиковску гру“ і переносить поставы з гры „Undertale Yellow“ до світа гры „Deltarune“. Головнов поставов є Канако, котра ся трапить в таємнім „Темнім світї“ (Dark World).&lt;ref&gt;{{Cite AV media |url=https://www.youtube.com/watch?v=uoVyzycd_dY |title=Deltarune Yellow Chapter 1 Playthrough |publisher=YouTube |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt; То кардінално мінять герный процес: намісто класічных боїв єдного проти єдного была заведжена сістема ґруповых боїв. Грач овладать одразу дакілько постав, причім хоснує механікы маґії, тімовых дїй (Acts) і тактічной шкалы напятя (TP).

Проєкт не мать жадной офіціалной звязи з тімом Team UTY а іде вылучно о фанушиковскый кросовер, котрый споює штіл і механікы двох розлічных гер. Став вывоя ся реґуларно актуалізує на платформі Game Jolt у формі денників вывоярїв.&lt;ref name=&quot;gj_dy&quot; /&gt;

== Референції ==
{{референції}}

== Одказы ==
* [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]]
* [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]]
* [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]]
{{Undertale|state=collapsed}}

[[Катеґорія:Гры про Windows]]
[[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]]
[[Катеґорія:Ролёвы відеогры]]
[[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]]
[[Катеґорія:Незалежны відеогры]]
[[Катеґорія:Фанушиковскы гры]]
[[Катеґорія:Відеогры з року 2023]]
[[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]]
[[Катеґорія:Undertale]]
[[Катеґорія:Портал фентезі]]</text>
      <sha1>ddg39ck16z3vntywon0ai7vi8ie8seq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ібаракі-кен</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24875</id>
    <revision>
      <id>168639</id>
      <parentid>168478</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T21:59:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>168639</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11175" sha1="0qtsrg9o9e1ri9jidyz0tz0yjx545hl" xml:space="preserve">
[[Катеґорія:Реґіон Канто]]
[[Катеґорія:Кены Японії]]
[[Катеґорія:Ібаракі-кен]]
[[Катеґорія:Ібаракі]]
[[Катеґорія:Япония]]
[[Катеґорія:Адміністративноє діліня Японії]]
'''Ібара́кі''' ({{Lang-ja|茨城県}}; ''Ібаракі-кен; [[Діалект Ібаракі|ібар]]. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен)''&lt;ref&gt;http://www1.tmtv.ne.jp/~kadoya-sogo/ibaraki-i.html&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://japanknowledge.com/articles/blognihongo/entry.html?entryid=387&lt;/ref&gt; — [[кен]] у [[Канто (реґіон)|реґіонови Канто]], острӱв [[Хоншю]], [[Японія]]. Є на берегови [[Тихый океан|Тихого океана]], знама свойым розвоём, технолоґічностёв и [[Діалект Ібаракі|интересным діалектом]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Назва ==
Назва [[Кен|кена]] происходить уд історичного топоніма ''Ібаракі'', знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у ''Хітачі-фудокі'' изкладеному у [[VIII. стороча|VIII. сторочови]].&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]&lt;/ref&gt;

Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована ружа, што є символом края.&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры [[Токіо|Токё]]. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из Фукушіма-кен, а на западови из Тоґічі-кен, на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд Чібы и Сайтамы. Адміністративный центр кена — варош [[Міто (Ібаракі)|Міто́]].&lt;ref&gt;https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі.

Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро Кашуміґаура, што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины.

Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com Погода у Ібаракі-кен]&lt;/ref&gt;

== Історія ==
Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у [[VIII. стороча|VIII]]. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт.

У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії.

Дале описує ся сись край у ''Дайніппонші'' (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а [[Конфуцианство|конфуціанство]] шырило ся доста скоро.

По [[Реставрація Мейджі|реставрації Мейджі]] адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у [[1871]]. році, у [[1875]]. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

Бігом [[XX. стороча|XX]]. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У [[1998]]. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

Важным варошом став Цукуба, се є ''наукоград'' и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр [[Японія|Японії]]. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.&lt;ref&gt;https://studyinjapan.krjc.kg/university/tsukuba-university&lt;/ref&gt;

== Адміністративноє діліня ==
Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 ґуны, миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба,  Цучіура, Хітачінака и Кашіма.


=== Вароші ===
Испис варошӱв кена:
* [[Бандо (варош)|Бандо]];
* [[Дзёсо]];
* [[Інашікі]];
* [[Ішіока (варош)|Ішіока]];
* [[Ітако (варош)|Ітако]];
* [[Камішу]];
* [[Касама]];
* [[Кашіма (Ібаракі)|Кашіма]];
* [[Касуміґаура (варош)|Касуміґаура]];
* [[Кітаібаракі]];
* [[Коґа (Ібаракі)|Коґа]];
* [[Міто (Ібаракі)|Міто]];
* [[Мория (город)|Морія]];
* [[Нака (город)|Нака]];
* [[Намеґата]];
* [[Омітама]];
* [[Рюґасакі]];
* [[Сакураґава]];
* [[Симоцума]];
* [[Такахаги]];
* [[Тикусей]];
* [[Ториде]];
* [[Усику]];
* [[Хитати (Ибараки)|Хитати]];
* [[Хитатинака]];
* [[Хітачіомія]];
* [[Хитатиота]];
* [[Хокота]];
* [[Цукуба]];
* [[Цукубамирай]];
* [[Цутиура]];
* [[Юки (город)|Юки]].

=== Ґуны ===
[[Мачі Японії|Мачі]] и [[Муры Японії|муры]] по ґунам:

* [[Хіґашіібаракі]];
** [[Ібаракі (мачі)|Ібаракі]];
** [[Оараі]];
** [[Шіросато]];
* [[Нака (Ібаракі)|Нака]];
** [[Токай (мура)|Токай]];
* [[Куджі (ґун)|Куджі]];
** [[Дайґо (мачі)|Дайґо]];
* [[Інашікі (уезд)|Інашікі]];
** [[Амі (Японія)|Амі]];
** [[Кавачі (Ібаракі)|Кавачі]];
** [[Міхо (мура)|Міхо]];
* [[Юкі (ґун)|Юкі]];
** [[Ятіё (мачі)|Ятіё]];
* [[Сашіма]];
** [[Ґока]];
** [[Сакаі (Ібаракі)|Сакаі]];
* [[Кітасома]];
** [[Тоне (мачі)|Тоне]].

== Обывательство ==

== Економіка ==

== Наука ==
Цукуба є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На 2023. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/news/mame/index.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Култура ==

== Знаменитости ==

== Символы кена ==
Ґерб Ібаракі представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности.

Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є '''''«Ібаракі-блю»''''' — насыченый темно-синьый цвіт.

Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/kenminnohi/kenmin/bosyu.html&lt;/ref&gt;

== Знамі родакы ==

* [[Мамія Ріндзо]] (1780-1844) — [[Японія|японськый]] [[Путованя|вандраш]] и [[картоґраф]], знамый свойыв експедиціёв на [[Сахалін]], и уложінём карт северної [[Японія|Японії]].&lt;ref&gt;https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==</text>
      <sha1>0qtsrg9o9e1ri9jidyz0tz0yjx545hl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>168640</id>
      <parentid>168639</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T22:02:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>/* Адміністративноє діліня */</comment>
      <origin>168640</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11175" sha1="8kmr1li6v6y1xu89awm28h9biwmnm65" xml:space="preserve">
[[Катеґорія:Реґіон Канто]]
[[Катеґорія:Кены Японії]]
[[Катеґорія:Ібаракі-кен]]
[[Катеґорія:Ібаракі]]
[[Катеґорія:Япония]]
[[Катеґорія:Адміністративноє діліня Японії]]
'''Ібара́кі''' ({{Lang-ja|茨城県}}; ''Ібаракі-кен; [[Діалект Ібаракі|ібар]]. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен)''&lt;ref&gt;http://www1.tmtv.ne.jp/~kadoya-sogo/ibaraki-i.html&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://japanknowledge.com/articles/blognihongo/entry.html?entryid=387&lt;/ref&gt; — [[кен]] у [[Канто (реґіон)|реґіонови Канто]], острӱв [[Хоншю]], [[Японія]]. Є на берегови [[Тихый океан|Тихого океана]], знама свойым розвоём, технолоґічностёв и [[Діалект Ібаракі|интересным діалектом]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Назва ==
Назва [[Кен|кена]] происходить уд історичного топоніма ''Ібаракі'', знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у ''Хітачі-фудокі'' изкладеному у [[VIII. стороча|VIII. сторочови]].&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]&lt;/ref&gt;

Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована ружа, што є символом края.&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры [[Токіо|Токё]]. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из Фукушіма-кен, а на западови из Тоґічі-кен, на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд Чібы и Сайтамы. Адміністративный центр кена — варош [[Міто (Ібаракі)|Міто́]].&lt;ref&gt;https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі.

Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро Кашуміґаура, што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины.

Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com Погода у Ібаракі-кен]&lt;/ref&gt;

== Історія ==
Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у [[VIII. стороча|VIII]]. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт.

У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії.

Дале описує ся сись край у ''Дайніппонші'' (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а [[Конфуцианство|конфуціанство]] шырило ся доста скоро.

По [[Реставрація Мейджі|реставрації Мейджі]] адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у [[1871]]. році, у [[1875]]. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

Бігом [[XX. стороча|XX]]. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У [[1998]]. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

Важным варошом став Цукуба, се є ''наукоград'' и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр [[Японія|Японії]]. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.&lt;ref&gt;https://studyinjapan.krjc.kg/university/tsukuba-university&lt;/ref&gt;

== Адміністративноє діліня ==
Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 ґуны, миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба,  Цучіура, Хітачінака и Кашіма.


=== Вароші ===
Испис варошӱв кена:
* [[Бандо (варош)|Бандо]];
* [[Дзёсо]];
* [[Інашікі]];
* [[Ішіока (варош)|Ішіока]];
* [[Ітако (варош)|Ітако]];
* [[Камішу]];
* [[Касама]];
* [[Кашіма (Ібаракі)|Кашіма]];
* [[Касуміґаура (варош)|Касуміґаура]];
* [[Кітаібаракі]];
* [[Коґа (Ібаракі)|Коґа]];
* [[Міто (Ібаракі)|Міто]];
* [[Мория (город)|Морія]];
* [[Нака (город)|Нака]];
* [[Намеґата]];
* [[Омітама]];
* [[Рюґасакі]];
* [[Сакураґава]];
* [[Шімоцума]];
* [[Такахаґі]];
* [[Тікусей]];
* [[Торіде]];
* [[Ушіку]];
* [[Хітачі (Ібаракі)|Хітачі]];
* [[Хітачінака]];
* [[Хітачіомія]];
* [[Хітачіота]];
* [[Хокота]];
* [[Цукуба]];
* [[Цукубамірай]];
* [[Цутіура]];
* [[Юкі (варош)|Юкі]].

=== Ґуны ===
[[Мачі Японії|Мачі]] и [[Муры Японії|муры]] по ґунам:

* [[Хіґашіібаракі]];
** [[Ібаракі (мачі)|Ібаракі]];
** [[Оараі]];
** [[Шіросато]];
* [[Нака (Ібаракі)|Нака]];
** [[Токай (мура)|Токай]];
* [[Куджі (ґун)|Куджі]];
** [[Дайґо (мачі)|Дайґо]];
* [[Інашікі (уезд)|Інашікі]];
** [[Амі (Японія)|Амі]];
** [[Кавачі (Ібаракі)|Кавачі]];
** [[Міхо (мура)|Міхо]];
* [[Юкі (ґун)|Юкі]];
** [[Ятіё (мачі)|Ятіё]];
* [[Сашіма]];
** [[Ґока]];
** [[Сакаі (Ібаракі)|Сакаі]];
* [[Кітасома]];
** [[Тоне (мачі)|Тоне]].

== Обывательство ==

== Економіка ==

== Наука ==
Цукуба є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На 2023. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/news/mame/index.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Култура ==

== Знаменитости ==

== Символы кена ==
Ґерб Ібаракі представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности.

Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є '''''«Ібаракі-блю»''''' — насыченый темно-синьый цвіт.

Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/kenminnohi/kenmin/bosyu.html&lt;/ref&gt;

== Знамі родакы ==

* [[Мамія Ріндзо]] (1780-1844) — [[Японія|японськый]] [[Путованя|вандраш]] и [[картоґраф]], знамый свойыв експедиціёв на [[Сахалін]], и уложінём карт северної [[Японія|Японії]].&lt;ref&gt;https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==</text>
      <sha1>8kmr1li6v6y1xu89awm28h9biwmnm65</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>168641</id>
      <parentid>168640</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T22:13:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>/* Обывательство */</comment>
      <origin>168641</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12275" sha1="q0j0qjsra1itankecdqdm5vgss17qkm" xml:space="preserve">
[[Катеґорія:Реґіон Канто]]
[[Катеґорія:Кены Японії]]
[[Катеґорія:Ібаракі-кен]]
[[Катеґорія:Ібаракі]]
[[Катеґорія:Япония]]
[[Катеґорія:Адміністративноє діліня Японії]]
'''Ібара́кі''' ({{Lang-ja|茨城県}}; ''Ібаракі-кен; [[Діалект Ібаракі|ібар]]. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен)''&lt;ref&gt;http://www1.tmtv.ne.jp/~kadoya-sogo/ibaraki-i.html&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://japanknowledge.com/articles/blognihongo/entry.html?entryid=387&lt;/ref&gt; — [[кен]] у [[Канто (реґіон)|реґіонови Канто]], острӱв [[Хоншю]], [[Японія]]. Є на берегови [[Тихый океан|Тихого океана]], знама свойым розвоём, технолоґічностёв и [[Діалект Ібаракі|интересным діалектом]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Назва ==
Назва [[Кен|кена]] происходить уд історичного топоніма ''Ібаракі'', знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у ''Хітачі-фудокі'' изкладеному у [[VIII. стороча|VIII. сторочови]].&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]&lt;/ref&gt;

Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована ружа, што є символом края.&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры [[Токіо|Токё]]. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из Фукушіма-кен, а на западови из Тоґічі-кен, на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд Чібы и Сайтамы. Адміністративный центр кена — варош [[Міто (Ібаракі)|Міто́]].&lt;ref&gt;https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі.

Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро Кашуміґаура, што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины.

Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com Погода у Ібаракі-кен]&lt;/ref&gt;

== Історія ==
Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у [[VIII. стороча|VIII]]. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт.

У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії.

Дале описує ся сись край у ''Дайніппонші'' (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а [[Конфуцианство|конфуціанство]] шырило ся доста скоро.

По [[Реставрація Мейджі|реставрації Мейджі]] адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у [[1871]]. році, у [[1875]]. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

Бігом [[XX. стороча|XX]]. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У [[1998]]. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

Важным варошом став Цукуба, се є ''наукоград'' и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр [[Японія|Японії]]. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.&lt;ref&gt;https://studyinjapan.krjc.kg/university/tsukuba-university&lt;/ref&gt;

== Адміністративноє діліня ==
Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 ґуны, миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба,  Цучіура, Хітачінака и Кашіма.


=== Вароші ===
Испис варошӱв кена:
* [[Бандо (варош)|Бандо]];
* [[Дзёсо]];
* [[Інашікі]];
* [[Ішіока (варош)|Ішіока]];
* [[Ітако (варош)|Ітако]];
* [[Камішу]];
* [[Касама]];
* [[Кашіма (Ібаракі)|Кашіма]];
* [[Касуміґаура (варош)|Касуміґаура]];
* [[Кітаібаракі]];
* [[Коґа (Ібаракі)|Коґа]];
* [[Міто (Ібаракі)|Міто]];
* [[Мория (город)|Морія]];
* [[Нака (город)|Нака]];
* [[Намеґата]];
* [[Омітама]];
* [[Рюґасакі]];
* [[Сакураґава]];
* [[Шімоцума]];
* [[Такахаґі]];
* [[Тікусей]];
* [[Торіде]];
* [[Ушіку]];
* [[Хітачі (Ібаракі)|Хітачі]];
* [[Хітачінака]];
* [[Хітачіомія]];
* [[Хітачіота]];
* [[Хокота]];
* [[Цукуба]];
* [[Цукубамірай]];
* [[Цутіура]];
* [[Юкі (варош)|Юкі]].

=== Ґуны ===
[[Мачі Японії|Мачі]] и [[Муры Японії|муры]] по ґунам:

* [[Хіґашіібаракі]];
** [[Ібаракі (мачі)|Ібаракі]];
** [[Оараі]];
** [[Шіросато]];
* [[Нака (Ібаракі)|Нака]];
** [[Токай (мура)|Токай]];
* [[Куджі (ґун)|Куджі]];
** [[Дайґо (мачі)|Дайґо]];
* [[Інашікі (уезд)|Інашікі]];
** [[Амі (Японія)|Амі]];
** [[Кавачі (Ібаракі)|Кавачі]];
** [[Міхо (мура)|Міхо]];
* [[Юкі (ґун)|Юкі]];
** [[Ятіё (мачі)|Ятіё]];
* [[Сашіма]];
** [[Ґока]];
** [[Сакаі (Ібаракі)|Сакаі]];
* [[Кітасома]];
** [[Тоне (мачі)|Тоне]].

== Обывательство ==
На 1. юла 2026. року у Ібаракі-кен жило коло 2.78 млн чиляди, из них 101.790 суть иноземці. Обывательство кена у послідні дисятьроча маліє позад старіня, хоть міґрація у кен часточно покрывать тоту проблему. За юн 2026. року обывательство змаліло на 932 людий, 1602 умерло, 670 прийшло.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/kikaku/tokei/fukyu/tokei/betsu/jinko/getsu/jinko2607.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

По даным управы Ібаракі-кен число иноземцьӱв увеличує ся: из 88.829 у януарови 2025 до 101.790 у юлови 2026. У краёви живуть многі народности. Сереґ майбӱлшых общин суть вьетнамці, філіпінці, китайці, бразильці и индонезійці.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/gikai/report/mirai/05/setsumeichoshu4.pdf?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Економіка ==

== Наука ==
Цукуба є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На 2023. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/news/mame/index.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Култура ==

== Знаменитости ==

== Символы кена ==
Ґерб Ібаракі представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности.

Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є '''''«Ібаракі-блю»''''' — насыченый темно-синьый цвіт.

Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/kenminnohi/kenmin/bosyu.html&lt;/ref&gt;

== Знамі родакы ==

* [[Мамія Ріндзо]] (1780-1844) — [[Японія|японськый]] [[Путованя|вандраш]] и [[картоґраф]], знамый свойыв експедиціёв на [[Сахалін]], и уложінём карт северної [[Японія|Японії]].&lt;ref&gt;https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==</text>
      <sha1>q0j0qjsra1itankecdqdm5vgss17qkm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>168642</id>
      <parentid>168641</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T22:18:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>168642</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12353" sha1="nolth5svmmtrc4o8z3u9zg304qino1r" xml:space="preserve">
[[Катеґорія:Реґіон Канто]]
[[Катеґорія:Кены Японії]]
[[Катеґорія:Ібаракі-кен]]
[[Катеґорія:Ібаракі]]
[[Катеґорія:Япония]]
[[Катеґорія:Адміністративноє діліня Японії]]
'''Ібара́кі''' ({{Lang-ja|茨城県}}; ''Ібаракі-кен; [[Діалект Ібаракі|ібар]]. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен)''&lt;ref&gt;http://www1.tmtv.ne.jp/~kadoya-sogo/ibaraki-i.html&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://japanknowledge.com/articles/blognihongo/entry.html?entryid=387&lt;/ref&gt; — [[кен]] у [[Канто (реґіон)|реґіонови Канто]], острӱв [[Хоншю]], [[Японія]]. Є на берегови [[Тихый океан|Тихого океана]], знама свойым розвоём, технолоґічностёв и [[Діалект Ібаракі|интересным діалектом]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Назва ==
Назва [[Кен|кена]] происходить уд історичного топоніма ''Ібаракі'', знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у ''Хітачі-фудокі'' изкладеному у [[VIII. стороча|VIII. сторочови]].&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]&lt;/ref&gt;

Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована ружа, што є символом края.&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры [[Токіо|Токё]]. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из Фукушіма-кен, а на западови из Тоґічі-кен, на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд Чібы и Сайтамы. Адміністративный центр кена — варош [[Міто (Ібаракі)|Міто́]].&lt;ref&gt;https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі.

Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро Кашуміґаура, што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины.

Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com Погода у Ібаракі-кен]&lt;/ref&gt;

== Історія ==
Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у [[VIII. стороча|VIII]]. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт.

У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії.

Дале описує ся сись край у ''Дайніппонші'' (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а [[Конфуцианство|конфуціанство]] шырило ся доста скоро.

По [[Реставрація Мейджі|реставрації Мейджі]] адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у [[1871]]. році, у [[1875]]. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

Бігом [[XX. стороча|XX]]. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У [[1998]]. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

Важным варошом став Цукуба, се є ''наукоград'' и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр [[Японія|Японії]]. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.&lt;ref&gt;https://studyinjapan.krjc.kg/university/tsukuba-university&lt;/ref&gt;

== Адміністративноє діліня ==
Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 ґуны, миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба,  Цучіура, Хітачінака и Кашіма.


=== Вароші ===
Испис варошӱв кена:
* [[Бандо (варош)|Бандо]];
* [[Дзёсо]];
* [[Інашікі]];
* [[Ішіока (варош)|Ішіока]];
* [[Ітако (варош)|Ітако]];
* [[Камішу]];
* [[Касама]];
* [[Кашіма (Ібаракі)|Кашіма]];
* [[Касуміґаура (варош)|Касуміґаура]];
* [[Кітаібаракі]];
* [[Коґа (Ібаракі)|Коґа]];
* [[Міто (Ібаракі)|Міто]];
* [[Мория (город)|Морія]];
* [[Нака (город)|Нака]];
* [[Намеґата]];
* [[Омітама]];
* [[Рюґасакі]];
* [[Сакураґава]];
* [[Шімоцума]];
* [[Такахаґі]];
* [[Тікусей]];
* [[Торіде]];
* [[Ушіку]];
* [[Хітачі (Ібаракі)|Хітачі]];
* [[Хітачінака]];
* [[Хітачіомія]];
* [[Хітачіота]];
* [[Хокота]];
* [[Цукуба]];
* [[Цукубамірай]];
* [[Цутіура]];
* [[Юкі (варош)|Юкі]].

=== Ґуны ===
[[Мачі Японії|Мачі]] и [[Муры Японії|муры]] по ґунам:

* [[Хіґашіібаракі]];
** [[Ібаракі (мачі)|Ібаракі]];
** [[Оараі]];
** [[Шіросато]];
* [[Нака (Ібаракі)|Нака]];
** [[Токай (мура)|Токай]];
* [[Куджі (ґун)|Куджі]];
** [[Дайґо (мачі)|Дайґо]];
* [[Інашікі (уезд)|Інашікі]];
** [[Амі (Японія)|Амі]];
** [[Кавачі (Ібаракі)|Кавачі]];
** [[Міхо (мура)|Міхо]];
* [[Юкі (ґун)|Юкі]];
** [[Ятіё (мачі)|Ятіё]];
* [[Сашіма]];
** [[Ґока]];
** [[Сакаі (Ібаракі)|Сакаі]];
* [[Кітасома]];
** [[Тоне (мачі)|Тоне]].

== Обывательство ==
На 1. юла 2026. року у Ібаракі-кен жило коло 2.78 млн чиляди, из них 101.790 суть иноземці. Обывательство кена у послідні дисятьроча маліє позад старіня, хоть міґрація у кен часточно покрывать тоту проблему. За юн 2026. року обывательство змаліло на 932 людий, 1602 умерло, 670 прийшло.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/kikaku/tokei/fukyu/tokei/betsu/jinko/getsu/jinko2607.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

По даным управы Ібаракі-кен число иноземцьӱв увеличує ся: из 88.829 у януарови 2025 до 101.790 у юлови 2026. У краёви живуть многі народности. Окрем [[Японці|японцьӱв]], сереґ майбӱлшых общин суть [[вьетнамці]], [[філіпінці]], [[китайці]], [[бразильці]] и [[индонезійці]].&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/gikai/report/mirai/05/setsumeichoshu4.pdf?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Економіка ==

== Наука ==
[[Цукуба]] є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На [[2023]]. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/news/mame/index.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Култура ==

== Знаменитости ==

== Символы кена ==
[[Ґерб Ібаракі]] представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности.

Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є '''''«Ібаракі-блю»''''' — насыченый темно-синьый цвіт.

Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/kenminnohi/kenmin/bosyu.html&lt;/ref&gt;

== Знамі родакы ==

* [[Мамія Ріндзо]] (1780-1844) — [[Японія|японськый]] [[Путованя|вандраш]] и [[картоґраф]], знамый свойыв експедиціёв на [[Сахалін]], и уложінём карт северної [[Японія|Японії]].&lt;ref&gt;https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==</text>
      <sha1>nolth5svmmtrc4o8z3u9zg304qino1r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>168649</id>
      <parentid>168642</parentid>
      <timestamp>2026-08-23T01:22:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>+коректованя</comment>
      <origin>168649</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12347" sha1="d5c6avp7nvtai3ptx7lwh2j8njrnlet" xml:space="preserve">{{Регион}}
'''Ібара́кі''' ({{Lang-ja|茨城県}}; ''Ібаракі-кен; [[Діалект Ібаракі|ібар]]. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен)''&lt;ref&gt;http://www1.tmtv.ne.jp/~kadoya-sogo/ibaraki-i.html&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://japanknowledge.com/articles/blognihongo/entry.html?entryid=387&lt;/ref&gt; — [[кен]] у [[Канто (реґіон)|реґіонови Канто]], острӱв [[Хоншю]], [[Японія]]. Є на берегови [[Тихый океан|Тихого океана]], знама свойым розвоём, технолоґічностёв и [[Діалект Ібаракі|интересным діалектом]].

== Назва ==
Назва [[Кен|кена]] происходить уд історичного топоніма ''Ібаракі'', знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у ''Хітачі-фудокі'' изкладеному у [[VIII. стороча|VIII. сторочови]].&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]&lt;/ref&gt;

Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована ружа, што є символом края.&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры [[Токіо|Токё]]. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из Фукушіма-кен, а на западови из Тоґічі-кен, на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд Чібы и Сайтамы. Адміністративный центр кена — варош [[Міто (Ібаракі)|Міто́]].&lt;ref&gt;https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі.

Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро Кашуміґаура, што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины.

Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com Погода у Ібаракі-кен]&lt;/ref&gt;

== Історія ==
Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у [[VIII. стороча|VIII]]. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт.

У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії.

Дале описує ся сись край у ''Дайніппонші'' (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а [[Конфуцианство|конфуціанство]] шырило ся доста скоро.

По [[Реставрація Мейджі|реставрації Мейджі]] адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у [[1871]]. році, у [[1875]]. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

Бігом [[XX. стороча|XX]]. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У [[1998]]. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

Важным варошом став Цукуба, се є ''наукоград'' и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр [[Японія|Японії]]. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.&lt;ref&gt;https://studyinjapan.krjc.kg/university/tsukuba-university&lt;/ref&gt;

== Адміністративноє діліня ==
Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 ґуны, миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба,  Цучіура, Хітачінака и Кашіма.


=== Вароші ===
Испис варошӱв кена:
* [[Бандо (варош)|Бандо]];
* [[Дзёсо]];
* [[Інашікі]];
* [[Ішіока (варош)|Ішіока]];
* [[Ітако (варош)|Ітако]];
* [[Камішу]];
* [[Касама]];
* [[Кашіма (Ібаракі)|Кашіма]];
* [[Касуміґаура (варош)|Касуміґаура]];
* [[Кітаібаракі]];
* [[Коґа (Ібаракі)|Коґа]];
* [[Міто (Ібаракі)|Міто]];
* [[Мория (город)|Морія]];
* [[Нака (город)|Нака]];
* [[Намеґата]];
* [[Омітама]];
* [[Рюґасакі]];
* [[Сакураґава]];
* [[Шімоцума]];
* [[Такахаґі]];
* [[Тікусей]];
* [[Торіде]];
* [[Ушіку]];
* [[Хітачі (Ібаракі)|Хітачі]];
* [[Хітачінака]];
* [[Хітачіомія]];
* [[Хітачіота]];
* [[Хокота]];
* [[Цукуба]];
* [[Цукубамірай]];
* [[Цутіура]];
* [[Юкі (варош)|Юкі]].

=== Ґуны ===
[[Мачі Японії|Мачі]] и [[Муры Японії|муры]] по ґунам:

* [[Хіґашіібаракі]];
** [[Ібаракі (мачі)|Ібаракі]];
** [[Оараі]];
** [[Шіросато]];
* [[Нака (Ібаракі)|Нака]];
** [[Токай (мура)|Токай]];
* [[Куджі (ґун)|Куджі]];
** [[Дайґо (мачі)|Дайґо]];
* [[Інашікі (уезд)|Інашікі]];
** [[Амі (Японія)|Амі]];
** [[Кавачі (Ібаракі)|Кавачі]];
** [[Міхо (мура)|Міхо]];
* [[Юкі (ґун)|Юкі]];
** [[Ятіё (мачі)|Ятіё]];
* [[Сашіма]];
** [[Ґока]];
** [[Сакаі (Ібаракі)|Сакаі]];
* [[Кітасома]];
** [[Тоне (мачі)|Тоне]].

== Обывательство ==
На 1. юла 2026. року у Ібаракі-кен жило коло 2.78 млн чиляди, из них 101.790 суть иноземці. Обывательство кена у послідні дисятьроча маліє позад старіня, хоть міґрація у кен часточно покрывать тоту проблему. За юн 2026. року обывательство змаліло на 932 людий, 1602 умерло, 670 прийшло.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/kikaku/tokei/fukyu/tokei/betsu/jinko/getsu/jinko2607.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

По даным управы Ібаракі-кен число иноземцьӱв увеличує ся: из 88.829 у януарови 2025 до 101.790 у юлови 2026. У краёви живуть многі народности. Окрем [[Японці|японцьӱв]], сереґ майбӱлшых общин суть [[вьетнамці]], [[філіпінці]], [[китайці]], [[бразильці]] и [[индонезійці]].&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/gikai/report/mirai/05/setsumeichoshu4.pdf?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Економіка ==

== Наука ==
[[Цукуба]] є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На [[2023]]. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/news/mame/index.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Култура ==

== Знаменитости ==

== Символы кена ==
[[Ґерб Ібаракі]] представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности.

Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є '''''«Ібаракі-блю»''''' — насыченый темно-синьый цвіт.

Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/kenminnohi/kenmin/bosyu.html&lt;/ref&gt;

== Знамі родакы ==
* [[Мамія Ріндзо]] (1780-1844) — [[Японія|японськый]] [[Путованя|вандраш]] и [[картоґраф]], знамый свойыв експедиціёв на [[Сахалін]], и уложінём карт северної [[Японія|Японії]].&lt;ref&gt;https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{референції}}

[[Катеґорія:Реґіон Канто]]
[[Катеґорія:Кены Японії]]
[[Катеґорія:Ібаракі-кен]]
[[Катеґорія:Ібаракі]]
[[Катеґорія:Япония]]
[[Катеґорія:Адміністративноє діліня Японії]]</text>
      <sha1>d5c6avp7nvtai3ptx7lwh2j8njrnlet</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>168655</id>
      <parentid>168649</parentid>
      <timestamp>2026-08-23T10:21:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>168655</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12500" sha1="gxbqkg2dijtf8rcqf706ahhqwodz08l" xml:space="preserve">{{Регион|обывательство=2,780,000|язык=[[Японьскый язык|Японськый язык]]|центер=Міто|имя ведучого=}}
'''Ібара́кі''' ({{Lang-ja|茨城県}}; ''Ібаракі-кен; [[Діалект Ібаракі|ібар]]. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен)''&lt;ref&gt;http://www1.tmtv.ne.jp/~kadoya-sogo/ibaraki-i.html&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://japanknowledge.com/articles/blognihongo/entry.html?entryid=387&lt;/ref&gt; — [[кен]] у [[Канто (реґіон)|реґіонови Канто]], острӱв [[Хоншю]], [[Японія]]. Є на берегови [[Тихый океан|Тихого океана]], знама свойым розвоём, технолоґічностёв и [[Діалект Ібаракі|интересным діалектом]].

== Назва ==
Назва [[Кен|кена]] происходить уд історичного топоніма ''Ібаракі'', знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у ''Хітачі-фудокі'' изкладеному у [[VIII. стороча|VIII. сторочови]].&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]&lt;/ref&gt;

Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована ружа, што є символом края.&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры [[Токіо|Токё]]. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из Фукушіма-кен, а на западови из Тоґічі-кен, на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд Чібы и Сайтамы. Адміністративный центр кена — варош [[Міто (Ібаракі)|Міто́]].&lt;ref&gt;https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі.

Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро Кашуміґаура, што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины.

Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com Погода у Ібаракі-кен]&lt;/ref&gt;

== Історія ==
Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у [[VIII. стороча|VIII]]. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт.

У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії.

Дале описує ся сись край у ''Дайніппонші'' (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а [[Конфуцианство|конфуціанство]] шырило ся доста скоро.

По [[Реставрація Мейджі|реставрації Мейджі]] адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у [[1871]]. році, у [[1875]]. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

Бігом [[XX. стороча|XX]]. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У [[1998]]. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

Важным варошом став Цукуба, се є ''наукоград'' и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр [[Японія|Японії]]. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.&lt;ref&gt;https://studyinjapan.krjc.kg/university/tsukuba-university&lt;/ref&gt;

== Адміністративноє діліня ==
Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 ґуны, миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба,  Цучіура, Хітачінака и Кашіма.


=== Вароші ===
Испис варошӱв кена:
* [[Бандо (варош)|Бандо]];
* [[Дзёсо]];
* [[Інашікі]];
* [[Ішіока (варош)|Ішіока]];
* [[Ітако (варош)|Ітако]];
* [[Камішу]];
* [[Касама]];
* [[Кашіма (Ібаракі)|Кашіма]];
* [[Касуміґаура (варош)|Касуміґаура]];
* [[Кітаібаракі]];
* [[Коґа (Ібаракі)|Коґа]];
* [[Міто (Ібаракі)|Міто]];
* [[Мория (город)|Морія]];
* [[Нака (город)|Нака]];
* [[Намеґата]];
* [[Омітама]];
* [[Рюґасакі]];
* [[Сакураґава]];
* [[Шімоцума]];
* [[Такахаґі]];
* [[Тікусей]];
* [[Торіде]];
* [[Ушіку]];
* [[Хітачі (Ібаракі)|Хітачі]];
* [[Хітачінака]];
* [[Хітачіомія]];
* [[Хітачіота]];
* [[Хокота]];
* [[Цукуба]];
* [[Цукубамірай]];
* [[Цутіура]];
* [[Юкі (варош)|Юкі]].

=== Ґуны ===
[[Мачі Японії|Мачі]] и [[Муры Японії|муры]] по ґунам:

* [[Хіґашіібаракі]];
** [[Ібаракі (мачі)|Ібаракі]];
** [[Оараі]];
** [[Шіросато]];
* [[Нака (Ібаракі)|Нака]];
** [[Токай (мура)|Токай]];
* [[Куджі (ґун)|Куджі]];
** [[Дайґо (мачі)|Дайґо]];
* [[Інашікі (уезд)|Інашікі]];
** [[Амі (Японія)|Амі]];
** [[Кавачі (Ібаракі)|Кавачі]];
** [[Міхо (мура)|Міхо]];
* [[Юкі (ґун)|Юкі]];
** [[Ятіё (мачі)|Ятіё]];
* [[Сашіма]];
** [[Ґока]];
** [[Сакаі (Ібаракі)|Сакаі]];
* [[Кітасома]];
** [[Тоне (мачі)|Тоне]].

== Обывательство ==
На 1. юла 2026. року у Ібаракі-кен жило коло 2.78 млн чиляди, из них 101.790 суть иноземці. Обывательство кена у послідні дисятьроча маліє позад старіня, хоть міґрація у кен часточно покрывать тоту проблему. За юн 2026. року обывательство змаліло на 932 людий, 1602 умерло, 670 прийшло.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/kikaku/tokei/fukyu/tokei/betsu/jinko/getsu/jinko2607.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

По даным управы Ібаракі-кен число иноземцьӱв увеличує ся: из 88.829 у януарови 2025 до 101.790 у юлови 2026. У краёви живуть многі народности. Окрем [[Японці|японцьӱв]], сереґ майбӱлшых общин суть [[вьетнамці]], [[філіпінці]], [[китайці]], [[бразильці]] и [[индонезійці]].&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/gikai/report/mirai/05/setsumeichoshu4.pdf?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Економіка ==

== Наука ==
[[Цукуба]] є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На [[2023]]. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/news/mame/index.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Култура ==

== Знаменитости ==

== Символы кена ==
[[Ґерб Ібаракі]] представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности.

Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є '''''«Ібаракі-блю»''''' — насыченый темно-синьый цвіт.

Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/kenminnohi/kenmin/bosyu.html&lt;/ref&gt;

== Знамі родакы ==
* [[Мамія Ріндзо]] (1780-1844) — [[Японія|японськый]] [[Путованя|вандраш]] и [[картоґраф]], знамый свойыв експедиціёв на [[Сахалін]], и уложінём карт северної [[Японія|Японії]].&lt;ref&gt;https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{референції}}

[[Катеґорія:Реґіон Канто]]
[[Катеґорія:Кены Японії]]
[[Катеґорія:Ібаракі-кен]]
[[Катеґорія:Ібаракі]]
[[Катеґорія:Япония]]
[[Катеґорія:Адміністративноє діліня Японії]]</text>
      <sha1>gxbqkg2dijtf8rcqf706ahhqwodz08l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ладомирjв</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24878</id>
    <redirect title="Ладомиров" />
    <revision>
      <id>168635</id>
      <parentid>168449</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T19:27:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>EmausBot</username>
        <id>60</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>справив двоїте напрямлїня → [[Ладомиров]]</comment>
      <origin>168635</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="54" sha1="tof2s5418ks9gysze93mm2hrqfoeijl" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ладомиров]]</text>
      <sha1>tof2s5418ks9gysze93mm2hrqfoeijl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Выходославяньскы языкы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24888</id>
    <revision>
      <id>168628</id>
      <parentid>168621</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T16:14:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>+доповнїня</comment>
      <origin>168628</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10882" sha1="80eh3egjxhziege2f3szuzltyde86ch" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
{{Інфобокс языкова родина
| name          = Выходославяньскы языкы
| ethnicity     = [[Выходны Славяне]]
| region        = [[Евразія]] ([[Выходна Европа]], [[Северна Азія]], і [[Кавказ]])
| familycolor   = Indo-European
| fam2          = [[Балтославяньскы языкы]]
| fam3          = [[Славяньскы языкы]]
| ancestor      = [[Proto-Indo-European language|Proto-Indo-European]]
| ancestor2     = [[Proto-Balto-Slavic language|Proto-Balto-Slavic]]
| ancestor3     = [[Proto-Slavic language|Proto-Slavic]]
| ancestor4     = [[Old East Slavic]]
| child1        = [[Білоруськый язык|білоруськый]]
| child2        = [[Російскый язык|російскый]]
| child3        = [[Русиньскый язык|русиньскый]]
| child4        = [[Україньскый язык|україньскый]]
| iso5          = zle
| glotto        = east1426
| glottorefname = East Slavic
| altname       = 
}}
'''Выходославяньскы языкы'''&lt;ref&gt;{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}&lt;/ref&gt; суть єднов з трёх реґіоналных підґруп [[Славяньскы языкы|славяньского конаря]] [[Индоевропскы языкы|індоевропской языковой родины]]. Подля кількости носителїв іде о найчіселнїшу языкову підґрупу в славяньскім світї, котра є розшырена переважно во [[Выходна Европа|выходній Европі]] і северній Азії.

== Класіфікація і сучасный став ==
[[File:Idioma bielorruso.png|border|left|thumb|Розшырїня [[білоруськый язык|білоруського языка]] в [[Европа|Европі]]]]
[[File:Idioma ruso.PNG|center|thumb|450x450px|Розшырїня [[російскый язык|російского языка]] в [[Евразія|Евразії]]]]
[[File:Idioma rusino.PNG|right|thumb|Розшырїня [[русиньскый язык|русиньского языка]] в [[Европа|Европі]]]]
[[File:Idioma ucraniano.png|left|thumb|Розшырїня [[україньского языка|україньского языка]] в [[Европа|Европі]]]]

К жывым выходославяньскым языкам ся традічно односять:
* [[Білоруськый язык]]
* [[Російскый язык]]
* [[Русиньскый язык]] (у сучасній лінґвістіцї є то предметом діскусій: поважує ся то за самостатный язык або за [[мікроязык]]&lt;ref&gt;{{cite book | author = Плішкова, А. | title = Rusínsky jazyk na Slovensku: náčrt vývoja a súčasné problémy | location = Пряшів | publisher = Metodicko-pedagogické centrum | year = 2007 | isbn = 978-80-8045-476-6}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite journal |last=Moser |first=Michael A. |year=2018 |title=The Fate of the Ruthenian or Little Russian (Ukrainian) Language in Austrian Galicia (1772–1867) |url=https://www.jstor.org/stable/44983536 |url-status=live |journal=Harvard Ukrainian Studies |volume=35 (2017–2018) |pages=124–139 |jstor=44983536 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210505215931/https://www.jstor.org/stable/44983536 |archive-date=5 May 2021 |access-date=28 June 2021 |number=1/4}}&lt;/ref&gt;)
* [[Україньскый язык]]

Выходославяньскый языковый простор не є цалком єднородный: на ёго окраях екзістують переходны діалекты, як суть полїськы і підляшскы говоры, котры споюють рисы розлічных языків. Вшыткы сучасны штандартізованы выходославяньскы языкы хоснують алфавіты заложены на кіріліцї.

== Історія вывоя ==
Створїня выходославяньскых языків як самостатной підґрупы ся датує до періоду упадку праславяньского языкового сполоченства. В пепебігу 9. аж 13. стороча екзістовав на теріторії выходной Европы розсяглый масів близкородинных говорів. Хоць ся в традічній історіоґрафії на ёго означіня удомашнили терміны „староруськый язык“ або „сполочный выходославяньскый язык“,&lt;ref&gt;{{cite book | author = Півторак, Г. П. | title = Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі „спільної колиски“ | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = Академія | year = 2001 | pages = 45–47 | isbn = 966-580-082-5}}&lt;/ref&gt; многы сучасны лінґвісты ся приклоняють к назору, же в тім часї не екзістовав жадный єднотный говоровый язык. Намісто того екзістовали ясно обмеджены діалектны области (конкретно южнозападна, северозападна і северовыходна).

Розпад Кієвской Руси вів к дефінітівному роздїлїню того языкового контінууму. Кедьже ся розлічны выходославяньскы теріторії дістали під надвладов Литовского великокнязївства, Польского кралёвства і Російского царьства, їх языковый вывой ся уберав розлічныма путями. В резултатї того на основі южнозападных і западных говорів взник [[Рутеньскый язык|рутеньскый (староруськый) язык]], за тот час як северовыходный масів ся став основов про формованя староросійского языка.

== Шпеціфічны языковы рисы ==
Выходославяньскый языковый ареал ся вызначує рядом унікатных фонетічных і морфолоґічных характерістік, котры дозволяють ясно го одлишыти од остатнёго славяньского світа:&lt;ref&gt;{{cite book | author = Филин, Ф. П. | title = Происхождение русского, украинского и белорусского языков | location = [[Санкт-Петербурґ|Ленинград]] | publisher = Наука | year = 1972 | pages = 112–115}}&lt;/ref&gt;
* Повноголося: праславяньске споїня *or, *ol, *er, *el в позіції меджі согласныма ся трансформовали на повноголосны формы -оро-, -оло-, -ере-, -еле- (про порівнаня: праслав. *gordъ → {{lang-be|горад}}, {{lang-ru|город}}, {{lang-rue|город}}, {{lang-uk|город}}).
* Заник носовых звуків: колишнї праславяньскы носовы гласны *ǫ і *ę ся не заховали і перемінили ся на звычайны чістї ''у'' і ''а'' (наприклад праслав. *pętь дало ''пять'', за тот час як маме в {{lang-pl|pięć}}).
* Вставне (епентетічне) „л“: по ворговых согласных на граніцї морфем ся заховав шпеціфічный вставный звук, і то нелем на зачатку, але ай серед слов (наприклад ''земля'', ''люблю'').
* Зміны в ґрупах согласных: праславяньскы кластеры *tl, *dl прошли спрощінём і перемінили ся на звук „л“ (з праслав. *mesti маме форму ''мела'', за тот час як западославяньскы языкы сі во векшынї припадів заховали старшый варіант – {{lang-pl|miotł}}).
* Вывой початочного „o“: еволуція праславяньского початочного *je- на звук ''o-'' (наприклад праслав. *jedinъ ся змінило на ''єден'').

== Референції ==
{{референції}}

== Література ==
* {{cite book | author = Півторак, Г. П. | title = Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = Академія | year = 2001 | pages = 152 | isbn = 966-580-082-5}}
* {{cite book | author = Русанівський, В. М. | title = Історія української літературної мови | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = АртЕк | year = 2001 | pages = 392}}
* {{cite book | author = Супрун, А. Е. | title = Введение в славянскую филологию | location = [[Мінск|Минск]] | publisher = Вышэйшая школа | year = 1989 | pages = 480}}
* {{cite book | author = Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. | title = Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації | location = [[Пряшів]] | publisher = Vydavateľstvo Prešovskej univerzity | year = 2019 | pages = 476 | isbn = 978-80-555-2243-2}}

{{Славяньскы языкы}}

[[Катеґорія:Выходославяньскы языкы|*]]
[[Катеґорія:Выходны Славяне]]
[[Катеґорія:Выходна Европа]]</text>
      <sha1>80eh3egjxhziege2f3szuzltyde86ch</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>168629</id>
      <parentid>168628</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T16:15:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Класіфікація і сучасный став */</comment>
      <origin>168629</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10878" sha1="9z5pps6kz16mrjvj3sth6o4tq00e86k" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
{{Інфобокс языкова родина
| name          = Выходославяньскы языкы
| ethnicity     = [[Выходны Славяне]]
| region        = [[Евразія]] ([[Выходна Европа]], [[Северна Азія]], і [[Кавказ]])
| familycolor   = Indo-European
| fam2          = [[Балтославяньскы языкы]]
| fam3          = [[Славяньскы языкы]]
| ancestor      = [[Proto-Indo-European language|Proto-Indo-European]]
| ancestor2     = [[Proto-Balto-Slavic language|Proto-Balto-Slavic]]
| ancestor3     = [[Proto-Slavic language|Proto-Slavic]]
| ancestor4     = [[Old East Slavic]]
| child1        = [[Білоруськый язык|білоруськый]]
| child2        = [[Російскый язык|російскый]]
| child3        = [[Русиньскый язык|русиньскый]]
| child4        = [[Україньскый язык|україньскый]]
| iso5          = zle
| glotto        = east1426
| glottorefname = East Slavic
| altname       = 
}}
'''Выходославяньскы языкы'''&lt;ref&gt;{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}&lt;/ref&gt; суть єднов з трёх реґіоналных підґруп [[Славяньскы языкы|славяньского конаря]] [[Индоевропскы языкы|індоевропской языковой родины]]. Подля кількости носителїв іде о найчіселнїшу языкову підґрупу в славяньскім світї, котра є розшырена переважно во [[Выходна Европа|выходній Европі]] і северній Азії.

== Класіфікація і сучасный став ==
[[File:Idioma bielorruso.png|border|left|thumb|Розшырїня [[білоруськый язык|білоруського языка]] в [[Европа|Европі]]]]
[[File:Idioma ruso.PNG|center|thumb|450x450px|Розшырїня [[російскый язык|російского языка]] в [[Евразія|Евразії]]]]
[[File:Idioma rusino.PNG|right|thumb|Розшырїня [[русиньскый язык|русиньского языка]] в [[Европа|Европі]]]]
[[File:Idioma ucraniano.png|left|thumb|Розшырїня [[україньскый язык|україньского языка]] в [[Европа|Европі]]]]

К жывым выходославяньскым языкам ся традічно односять:
* [[Білоруськый язык]]
* [[Російскый язык]]
* [[Русиньскый язык]] (у сучасній лінґвістіцї є то предметом діскусій: поважує ся то за самостатный язык або за [[мікроязык]]&lt;ref&gt;{{cite book | author = Плішкова, А. | title = Rusínsky jazyk na Slovensku: náčrt vývoja a súčasné problémy | location = Пряшів | publisher = Metodicko-pedagogické centrum | year = 2007 | isbn = 978-80-8045-476-6}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite journal |last=Moser |first=Michael A. |year=2018 |title=The Fate of the Ruthenian or Little Russian (Ukrainian) Language in Austrian Galicia (1772–1867) |url=https://www.jstor.org/stable/44983536 |url-status=live |journal=Harvard Ukrainian Studies |volume=35 (2017–2018) |pages=124–139 |jstor=44983536 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210505215931/https://www.jstor.org/stable/44983536 |archive-date=5 May 2021 |access-date=28 June 2021 |number=1/4}}&lt;/ref&gt;)
* [[Україньскый язык]]

Выходославяньскый языковый простор не є цалком єднородный: на ёго окраях екзістують переходны діалекты, як суть полїськы і підляшскы говоры, котры споюють рисы розлічных языків. Вшыткы сучасны штандартізованы выходославяньскы языкы хоснують алфавіты заложены на кіріліцї.

== Історія вывоя ==
Створїня выходославяньскых языків як самостатной підґрупы ся датує до періоду упадку праславяньского языкового сполоченства. В пепебігу 9. аж 13. стороча екзістовав на теріторії выходной Европы розсяглый масів близкородинных говорів. Хоць ся в традічній історіоґрафії на ёго означіня удомашнили терміны „староруськый язык“ або „сполочный выходославяньскый язык“,&lt;ref&gt;{{cite book | author = Півторак, Г. П. | title = Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі „спільної колиски“ | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = Академія | year = 2001 | pages = 45–47 | isbn = 966-580-082-5}}&lt;/ref&gt; многы сучасны лінґвісты ся приклоняють к назору, же в тім часї не екзістовав жадный єднотный говоровый язык. Намісто того екзістовали ясно обмеджены діалектны области (конкретно южнозападна, северозападна і северовыходна).

Розпад Кієвской Руси вів к дефінітівному роздїлїню того языкового контінууму. Кедьже ся розлічны выходославяньскы теріторії дістали під надвладов Литовского великокнязївства, Польского кралёвства і Російского царьства, їх языковый вывой ся уберав розлічныма путями. В резултатї того на основі южнозападных і западных говорів взник [[Рутеньскый язык|рутеньскый (староруськый) язык]], за тот час як северовыходный масів ся став основов про формованя староросійского языка.

== Шпеціфічны языковы рисы ==
Выходославяньскый языковый ареал ся вызначує рядом унікатных фонетічных і морфолоґічных характерістік, котры дозволяють ясно го одлишыти од остатнёго славяньского світа:&lt;ref&gt;{{cite book | author = Филин, Ф. П. | title = Происхождение русского, украинского и белорусского языков | location = [[Санкт-Петербурґ|Ленинград]] | publisher = Наука | year = 1972 | pages = 112–115}}&lt;/ref&gt;
* Повноголося: праславяньске споїня *or, *ol, *er, *el в позіції меджі согласныма ся трансформовали на повноголосны формы -оро-, -оло-, -ере-, -еле- (про порівнаня: праслав. *gordъ → {{lang-be|горад}}, {{lang-ru|город}}, {{lang-rue|город}}, {{lang-uk|город}}).
* Заник носовых звуків: колишнї праславяньскы носовы гласны *ǫ і *ę ся не заховали і перемінили ся на звычайны чістї ''у'' і ''а'' (наприклад праслав. *pętь дало ''пять'', за тот час як маме в {{lang-pl|pięć}}).
* Вставне (епентетічне) „л“: по ворговых согласных на граніцї морфем ся заховав шпеціфічный вставный звук, і то нелем на зачатку, але ай серед слов (наприклад ''земля'', ''люблю'').
* Зміны в ґрупах согласных: праславяньскы кластеры *tl, *dl прошли спрощінём і перемінили ся на звук „л“ (з праслав. *mesti маме форму ''мела'', за тот час як западославяньскы языкы сі во векшынї припадів заховали старшый варіант – {{lang-pl|miotł}}).
* Вывой початочного „o“: еволуція праславяньского початочного *je- на звук ''o-'' (наприклад праслав. *jedinъ ся змінило на ''єден'').

== Референції ==
{{референції}}

== Література ==
* {{cite book | author = Півторак, Г. П. | title = Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = Академія | year = 2001 | pages = 152 | isbn = 966-580-082-5}}
* {{cite book | author = Русанівський, В. М. | title = Історія української літературної мови | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = АртЕк | year = 2001 | pages = 392}}
* {{cite book | author = Супрун, А. Е. | title = Введение в славянскую филологию | location = [[Мінск|Минск]] | publisher = Вышэйшая школа | year = 1989 | pages = 480}}
* {{cite book | author = Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. | title = Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації | location = [[Пряшів]] | publisher = Vydavateľstvo Prešovskej univerzity | year = 2019 | pages = 476 | isbn = 978-80-555-2243-2}}

{{Славяньскы языкы}}

[[Катеґорія:Выходославяньскы языкы|*]]
[[Катеґорія:Выходны Славяне]]
[[Катеґорія:Выходна Европа]]</text>
      <sha1>9z5pps6kz16mrjvj3sth6o4tq00e86k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Степан Попович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24890</id>
    <revision>
      <id>168627</id>
      <parentid>168626</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T14:29:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповненя</comment>
      <origin>168627</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7435" sha1="omfsv9u2rdwe9e9f4hhqehs1u0jm2tb" xml:space="preserve">{{Особа проста
|Имя=Степан Попович
|Образчик=[[File:PopovicsSA.png|150px]]
|Категория_склада=Rusyns
|Чинность=дѣточый хирург
|Уроджѣня={{birth date|1926|8|20}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]]
|Упокоеня={{death date and age|2001|6|27|1926|8|20}}
|Мѣсто_смерти=[[Мукачово]], [[Украина]]
}}
'''Степан Антонов Попович''' (*[[20. авґуст|20. августа]] [[1926]]|, [[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[27. юн|27. юна]] [[2001]], [[Мукачово]], [[Украина]]) быв [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].&lt;ref name=&quot;ПІС&quot;&gt;Попович І. С.&lt;/ref&gt;

== Животопис ==
=== Молоды рокы и штудии ===
Мав 6 рокы, коли при епидемии черевного тифусу, поширеной на векшой части [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], умерла им мати, лишивши сиротами пятеро дѣти, межи котрыма быв четвертый. Середошколске образованя достав у [[Мукачово|Мукачовѣ]], де в року 1944 закончив руську [[Гимназия|гимназию]]. Восени того ж року до Мукачова зайшла Червена армия и молодый хлопець пошов доброволником на фронт. Служив телефонистом. Конець
войны застав го у [[Чехия в класификации NUTS|Чехии (CZ080)]] под [[Моравска Острава|Моравсков Остравов]]. По войнѣ не дали нараз вернути ся дому, ай мусай было ити „дослужовати&quot; у войсковой единцѣ, што была умѣщена у [[Тернопільска область|Тернопольской области]]. Демобилизованый быв року 1946. Пробовав
нараз вступити до Ужгородской державной универзиты, але ани то не мож было, бо требало мати „роботный стаж&quot;. Зато мусѣв пойти на роботу учительом до школы в селѣ [[Верхня Визниця]] [[Мукачовскый район|Мукачовского району]]. Выучовав мальованя и нѣмчину (талант до мальованя мав од дѣтства, а достаточный уровень знаня языка дала му гимназия). Вступивши на медичну факулту [[УжНУ|УжДУ]], выбрав собѣ професию -— хирургию. Дуже скоро усвоив азы [[Медицина|медицины]]. Быв едным из ученикох
славного професора [[Александер Фединець|Александра Фединця]]. з котрым всокотив теплы односины до конця живота и нераз глядав од нього професийну пораду.&lt;ref name=&quot;ПІС&quot;/&gt; 

=== Робота в медицинѣ ===
В року 1954, яко молодый специалиста и новоженець&lt;ref&gt;М. Алмашій&lt;/ref&gt; достав указовку до [[Ясѣня]] [[Раховскый район|Раховского району]], де робив хирурга и рентгенолога, а в року 1959 з родинов  перейшов до [[Рахово|Рахова]], де став у чолѣ
хирургичного оддѣленя районной болницѣ. В року 1963 достав мѣсто завѣдуючого хирургичным оддѣленьом областной дѣточой болницѣ у Мукачовѣ, де робив практично до конця свого живота, майже чевертину
стороча. Масштаб и складность проблем, якы ту постали перед ним, значно выросли и пожадовали непрестанного роста професийного уровня, усвоеня
теории из монографий и медичной периодикьі, практикы у ведучых дѣточьіх хирургох на курсах у [[Москва|Москвѣ]], [[Ленинград]]ѣ, [[Кийов]]ѣ. Але тоты скушеностѣ и аналитичный приступ ку резултатам роботы помогли му написати и опубликовати у
фаховых выданях немало статей из области дѣточой хирургии, а в року 1976 в Институтѣ педиатрии АМН
СССР у Москвѣ здобыв ступень кандидата наук.&lt;ref name=&quot;ПІС&quot;/&gt;

== Сполоченска активность ==
Послѣдне десятьроча значнов мѣров оддав сполоченской роботѣ в Обществѣ подкарпатскых русинох, Обществѣ {{nobr|им. А. Духновича}}, мукачовске оддѣленя котрого створив и быв му на чолѣ до конця живота. Присвятив много часу проблемѣ кодификации русинского языка. Быв автором ряда книжок: До 60-роча од дня смерти Євменія Сабова... (1994), Поруналный русинсько-мадярсько-украинскый словарьчик&quot;  (1999), сполуавтором русинской граматикы „Материнськый язык&quot; (1999), ушорительом даколькох поетичных зберьок, численных статей на русинску тематику.&lt;ref name=&quot;ПІС&quot;/&gt;

== Жерела ==
* {{Cite book |author=&lt;big&gt;М. Алмашій&lt;/big&gt; |editor= |title=//Русинська педагогічна енциклопедія |language= |edition= |volume= |chapter=Попович-Калинова Наталія |quote=Попович-Калинова Наталія (*15.04.1930) — педагог.|location=Ужгород |publisher=Карпатська Вежа, 2005 |date=2005 |series= |pages= 214 |isbn=966-2674-43-Х |doi= |url= }}
* {{Cite book |author=&lt;big&gt;Попович І. С.&lt;/big&gt; |editor= |title=//Отцюзнина. Културно-белетристичный журнал Закарпатського обласного научно-културологичного общества {{nobr|им. А. Духновича}} |language= |edition= |volume= |chapter=Дохтор из великої буквы |quote= |location= |publisher= |date=2016 |series=№2, 2016 |pages= 12–13 |isbn= |doi= |url= }}

== Референції ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1926|2001|Попович, Степан Антонович}}</text>
      <sha1>omfsv9u2rdwe9e9f4hhqehs1u0jm2tb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>168630</id>
      <parentid>168627</parentid>
      <timestamp>2026-08-22T17:14:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>мала оправа</comment>
      <origin>168630</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7434" sha1="ahc925yorlnmgiykt4jtsf2zdyw28hr" xml:space="preserve">{{Особа проста
|Имя=Степан Попович
|Образчик=[[File:PopovicsSA.png|150px]]
|Категория_склада=Rusyns
|Чинность=дѣточый хирург
|Уроджѣня={{birth date|1926|8|20}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]]
|Упокоеня={{death date and age|2001|6|27|1926|8|20}}
|Мѣсто_смерти=[[Мукачово]], [[Украина]]
}}
'''Степан Антонов Попович''' (*[[20. авґуст|20. августа]] [[1926]]|, [[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[27. юн|27. юна]] [[2001]], [[Мукачово]], [[Украина]]) быв [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].&lt;ref name=&quot;ПІС&quot;&gt;Попович І. С.&lt;/ref&gt;

== Животопис ==
=== Молоды рокы и штудии ===
Мав 6 рокы, коли при епидемии черевного тифусу, поширеной на векшой части [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], умерла им мати, лишивши сиротами пятеро дѣти, межи котрыма быв четвертый. Середошколске образованя достав у [[Мукачово|Мукачовѣ]], де в року 1944 закончив руську [[Гимназия|гимназию]]. Восени того ж року до Мукачова зайшла Червена армия и молодый хлопець пошов доброволником на фронт. Служив телефонистом. Конець
войны застав го у [[Чехия в класификации NUTS|Чехии (CZ080)]] под [[Моравска Острава|Моравсков Остравов]]. По войнѣ не дали нараз вернути ся дому, ай мусай было ити „дослужовати&quot; у войсковой единцѣ, што была умѣщена у [[Тернопільска область|Тернопольской области]]. Демобилизованый быв року 1946. Пробовав
нараз вступити до Ужгородской державной универзиты, але ани то не мож было, бо требало мати „роботный стаж&quot;. Зато мусѣв пойти на роботу учительом до школы в селѣ [[Верхня Визниця]] [[Мукачовскый район|Мукачовского району]]. Выучовав мальованя и нѣмчину (талант до мальованя мав од дѣтства, а достаточный уровень знаня языка дала му гимназия). Вступивши на медичну факулту [[УжНУ|УжДУ]], выбрав собѣ професию -— хирургию. Дуже скоро усвоив азы [[Медицина|медицины]]. Быв едным из ученикох
славного професора [[Александер Фединець|Александра Фединця]]. з котрым всокотив теплы односины до конця живота и нераз глядав од нього професийну пораду.&lt;ref name=&quot;ПІС&quot;/&gt; 

=== Робота в медицинѣ ===
В року 1954, яко молодый специалиста и новоженець&lt;ref&gt;М. Алмашій&lt;/ref&gt; достав указовку до [[Ясѣня]] [[Раховскый район|Раховского району]], де робив хирурга и рентгенолога, а в року 1959 з родинов  перейшов до [[Рахово|Рахова]], де став у чолѣ
хирургичного оддѣленя районной болницѣ. В року 1963 достав мѣсто завѣдуючого хирургичным оддѣленьом областной дѣточой болницѣ у Мукачовѣ, де робив практично до конця свого живота, майже чевертину
стороча. Масштаб и складность проблем, якы ту постали перед ним, значно выросли и пожадовали непрестанного роста професийного уровня, усвоеня
теории из монографий и медичной периодикьі, практикы у ведучых дѣточьіх хирургох на курсах у [[Москва|Москвѣ]], [[Ленинград]]ѣ, [[Кийов]]ѣ. Але тоты скушеностѣ и аналитичный приступ ку резултатам роботы помогли му написати и опубликовати у
фаховых выданях немало статей из области дѣточой хирургии, а в року 1976 в Институтѣ педиатрии АМН
СССР у Москвѣ здобыв ступень кандидата наук.&lt;ref name=&quot;ПІС&quot;/&gt;

== Сполоченска активность ==
Послѣдне десятьроча значнов мѣров оддав сполоченской роботѣ в Обществѣ подкарпатскых русинох, Обществѣ {{nobr|им. А. Духновича}}, мукачовске оддѣленя котрого створив и быв му на чолѣ до конця живота. Присвятив много часу проблемѣ кодификации русинского языка. Быв автором ряда книжок: До 60-роча од дня смерти Євменія Сабова... (1994), Поруналный русинсько-мадярсько-украинскый словарьчик  (1999), сполуавтором русинской граматикы „Материнськый язык&quot; (1999), ушорительом даколькох поетичных зберьок, численных статей на русинску тематику.&lt;ref name=&quot;ПІС&quot;/&gt;

== Жерела ==
* {{Cite book |author=&lt;big&gt;М. Алмашій&lt;/big&gt; |editor= |title=//Русинська педагогічна енциклопедія |language= |edition= |volume= |chapter=Попович-Калинова Наталія |quote=Попович-Калинова Наталія (*15.04.1930) — педагог.|location=Ужгород |publisher=Карпатська Вежа, 2005 |date=2005 |series= |pages= 214 |isbn=966-2674-43-Х |doi= |url= }}
* {{Cite book |author=&lt;big&gt;Попович І. С.&lt;/big&gt; |editor= |title=//Отцюзнина. Културно-белетристичный журнал Закарпатського обласного научно-културологичного общества {{nobr|им. А. Духновича}} |language= |edition= |volume= |chapter=Дохтор из великої буквы |quote= |location= |publisher= |date=2016 |series=№2, 2016 |pages= 12–13 |isbn= |doi= |url= }}

== Референції ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1926|2001|Попович, Степан Антонович}}</text>
      <sha1>ahc925yorlnmgiykt4jtsf2zdyw28hr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>168654</id>
      <parentid>168630</parentid>
      <timestamp>2026-08-23T10:14:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>/* Молоды рокы и штудии */</comment>
      <origin>168654</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7433" sha1="sv4ib73d3b357beueaxrh248qmmsx5j" xml:space="preserve">{{Особа проста
|Имя=Степан Попович
|Образчик=[[File:PopovicsSA.png|150px]]
|Категория_склада=Rusyns
|Чинность=дѣточый хирург
|Уроджѣня={{birth date|1926|8|20}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]]
|Упокоеня={{death date and age|2001|6|27|1926|8|20}}
|Мѣсто_смерти=[[Мукачово]], [[Украина]]
}}
'''Степан Антонов Попович''' (*[[20. авґуст|20. августа]] [[1926]]|, [[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[27. юн|27. юна]] [[2001]], [[Мукачово]], [[Украина]]) быв [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].&lt;ref name=&quot;ПІС&quot;&gt;Попович І. С.&lt;/ref&gt;

== Животопис ==
=== Молоды рокы и штудии ===
Мав 6 рокы, коли при епидемии черевного тифусу, поширеной на векшой части [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], умерла им мати, лишивши сиротами пятеро дѣти, межи котрыма быв четвертый. Середошколске образованя достав у [[Мукачово|Мукачовѣ]], де в року 1944 закончив руську [[Гимназия|гимназию]]. Восени того ж року до Мукачова зайшла Червена армия и молодый хлопець пошов доброволником на фронт. Служив телефонистом. Конець
войны застав го у [[Чехия в класификации NUTS|Чехии (CZ080)]] под [[Моравска Острава|Моравсков Остравов]]. По войнѣ не дали нараз вернути ся дому, ай мусай было ити „дослужовати&quot; у войсковой единцѣ, што была умѣщена у [[Тернопільска область|Тернопольской области]]. Демобилизованый быв року 1946. Пробовав
нараз вступити до Ужгородской державной универзиты, але ани то не мож было, бо требало мати „роботный стаж&quot;. Зато мусѣв пойти на роботу учительом до школы в селѣ [[Верхня Вызниця]] [[Мукачовскый район|Мукачовского району]]. Выучовав мальованя и нѣмчину (талант до мальованя мав од дѣтства, а достаточный уровень знаня языка дала му гимназия). Вступивши на медичну факулту [[УжНУ|УжДУ]], выбрав собѣ професию — хирургию. Дуже скоро усвоив азы [[Медицина|медицины]]. Быв едным из ученикох славного професора [[Александер Фединець|Александра Фединця]]. З котрым всокотив теплы односины до конця живота и нераз глядав од нього професийну пораду.&lt;ref name=&quot;ПІС&quot;/&gt; 

=== Робота в медицинѣ ===
В року 1954, яко молодый специалиста и новоженець&lt;ref&gt;М. Алмашій&lt;/ref&gt; достав указовку до [[Ясѣня]] [[Раховскый район|Раховского району]], де робив хирурга и рентгенолога, а в року 1959 з родинов  перейшов до [[Рахово|Рахова]], де став у чолѣ
хирургичного оддѣленя районной болницѣ. В року 1963 достав мѣсто завѣдуючого хирургичным оддѣленьом областной дѣточой болницѣ у Мукачовѣ, де робив практично до конця свого живота, майже чевертину
стороча. Масштаб и складность проблем, якы ту постали перед ним, значно выросли и пожадовали непрестанного роста професийного уровня, усвоеня
теории из монографий и медичной периодикьі, практикы у ведучых дѣточьіх хирургох на курсах у [[Москва|Москвѣ]], [[Ленинград]]ѣ, [[Кийов]]ѣ. Але тоты скушеностѣ и аналитичный приступ ку резултатам роботы помогли му написати и опубликовати у
фаховых выданях немало статей из области дѣточой хирургии, а в року 1976 в Институтѣ педиатрии АМН
СССР у Москвѣ здобыв ступень кандидата наук.&lt;ref name=&quot;ПІС&quot;/&gt;

== Сполоченска активность ==
Послѣдне десятьроча значнов мѣров оддав сполоченской роботѣ в Обществѣ подкарпатскых русинох, Обществѣ {{nobr|им. А. Духновича}}, мукачовске оддѣленя котрого створив и быв му на чолѣ до конця живота. Присвятив много часу проблемѣ кодификации русинского языка. Быв автором ряда книжок: До 60-роча од дня смерти Євменія Сабова... (1994), Поруналный русинсько-мадярсько-украинскый словарьчик  (1999), сполуавтором русинской граматикы „Материнськый язык&quot; (1999), ушорительом даколькох поетичных зберьок, численных статей на русинску тематику.&lt;ref name=&quot;ПІС&quot;/&gt;

== Жерела ==
* {{Cite book |author=&lt;big&gt;М. Алмашій&lt;/big&gt; |editor= |title=//Русинська педагогічна енциклопедія |language= |edition= |volume= |chapter=Попович-Калинова Наталія |quote=Попович-Калинова Наталія (*15.04.1930) — педагог.|location=Ужгород |publisher=Карпатська Вежа, 2005 |date=2005 |series= |pages= 214 |isbn=966-2674-43-Х |doi= |url= }}
* {{Cite book |author=&lt;big&gt;Попович І. С.&lt;/big&gt; |editor= |title=//Отцюзнина. Културно-белетристичный журнал Закарпатського обласного научно-културологичного общества {{nobr|им. А. Духновича}} |language= |edition= |volume= |chapter=Дохтор из великої буквы |quote= |location= |publisher= |date=2016 |series=№2, 2016 |pages= 12–13 |isbn= |doi= |url= }}

== Референції ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1926|2001|Попович, Степан Антонович}}</text>
      <sha1>sv4ib73d3b357beueaxrh248qmmsx5j</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>