Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.16 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Еколоґія 0 640 168681 157259 2026-08-23T21:13:16Z InternetArchiveBot 22034 Add 8 books for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168681 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс |title=Еколоґія |data1=[[File:Bufo boreas.jpg|160px]] [[File:Blue Linckia Starfish.JPG|90px]] |data2=[[File:Hawk eating prey.jpg|119px]] [[File:European honey bee extracts nectar.jpg|131px]] |data3=Еколоґія штудує повный шпектер жывого, уд піціцькых [[Бактерія|бактерій]] и до процесув, котрі ся удбывавут на цілуй планеті. Еколоґы штудувут многі сложні взайимодії, котрі ся ставут помежи орґанізмами, у тому числі [[Хыжак|хыжацтво]] тай [[Полен|поленованя]]. Рузнота жывота ся орґанізує подля всякых окружінь тай екосистем. }} '''Еколо́ґія''' (з {{Lang-grc|οἶκος}} ''oîkos'' „хыжа“ тай -λογία ''logía'' „наука“) є [[природна наука]] за взайимоудношіня помежи жывыма [[Орґанізм|орґанізмами]] тай їхньым окруженьом. Еколоґія никат на орґанізмы на індивідуалному, популаційному, общественному, екосистемному тай біосферному уровнях. Еколоґія&nbsp;— голузка [[Біолоґія|біолоґії]], котра ся занимат популаційов, [[Біомаса|біомасов]] тай пошыреньом орґанізмув у контексті окруженя. Она обсягує штудії процесув жывота, взайимодій тай адаптацій; переміщеня матеріалув тай [[Енерґія|енерґії]] по жывых комунітах; наслідственый розвуй екосистем; спувробутництво, соперництво тай хыжацтво удну тай межи [[Вид (біолоґія)|біолоґічныма видами]]; закономірності біорузноты тай наслідкы на екосистемні процесы. Еколоґія має практичні хоснованя у такых сферах, ги конзерваційна біолоґія, управліня [[Мокрядь (еколоґія)|мокрядями]], [[Природны ресурсы|природныма ресурсами]] тай людська еколоґія. Термін „еколоґія“ ({{Lang-de|Ökologie}}) увюг у хоснованя німецькый научник Ернст Гекел у році&nbsp;1866. Еколоґію ги науку, як мы ї знаєме теперь, у 1890.&nbsp;роках заклала ґрупа америцькых ботаніштув.<ref name="Kingsland91" /> Концепція [[Еволуція|еволуції]] тай адаптації, природноє удбираня сут наріжныма камінями сучасної еколоґічної теорії. Екосистемы сут динамічно взайимодіючыма системами орґанізмув, комунітами, котрі они чинят тай нежыві (абіотичні) компоненты їхнього окруженя. Екосистемы мавут жывотопудпорні функції, выраблявут [[Біомаса|біомасу]] (їдіня, паливо, тканины тай лікарства), реґулувут [[клімат]], ґлобалні біоґеохемічні циклы, філтрувут воду, формувут ґрунт, здержувут [[Ерозія|ерозію]] тай [[Повінь|великі воды]] и мавут другі научно, історично, економічно важні рисы. == Історія == <div class="thumb tleft" style="background:#f9f9f9; padding:5px; border:1px solid gray; margin:0em 2em 0em 0em; font-size:11px;"> [[Файл:Nicola_Perscheid_-_Ernst_Haeckel.jpg|122x122пкс]] [[Файл:Warming,Eugen-c1900.jpg|124x124пкс]]<div style="border: none; width:180px;"><div class="thumbcaption">Ернст Гекел (зліва) тай Евґеніус Вармінґ (справа), два закладателі еколоґії</div></div></div> {{Цитат збоку |Полога=right|Содержанье=Пуд еколоґійов розумієме цілу науку удношінь орґанізма з окружіньом, у тому числі, у шырокум змыслі, усі „условія єствованя“. Так, теорія еволуція обяснят ґаздувські зязкы орґанізмув механістично, як мусайні наслідкы дійовых причин; так формує [[Монізм|моністичный]] фундамент еколоґії.|Подпис=Ернст Гекел (1866)<ref name="Stauffer57" />|Ширина=30%}} Еколоґія має сложноє походжіня, почасти позад свої межидисциплінної природы.<ref name="Egerton01" /> [[Старовіке Ґрецько|Старогрецькі]] філозофы ги [[Гіппократ]] тай [[Арістотель]] были єдныма з першых, ко записав свої позираня за природнов історійов. Айбо они никали на жывоє у есенціалістичному ключі, де виды ся концептуалізувут ги незмінні річи, а варіації ся держат абераціями ідеалізованого типа. Сесе контрастує из сучасным розуміньом еколоґічної теорії, де варіації мавут свою роль у походжіньови адаптацій через природноє удбираня.<ref name="Odum05" /><ref name="Benson00" /><ref name="Sober80" /> Ранні концепты еколоґії, такі ги баланс тай реґулація у природі, провказувут ся щи у [[Геродот|Геродота]] (умер прибл.&nbsp;425&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.), котрый описав єден из майпершых зафіксованых случаюв біолоґічного мутуалізма у свойому пописі „природного зубарьства“. Ун замітив, ож [[Крокодил|нілські крокоділы]] удкрывавут пыскы, обы потята родины [[Бекасовы|бекасовых]] могли безпечно утягнути [[Піявка|піявкы]]; так потята си мавут пожыву, а крокоділы&nbsp;— гіґієну.<ref name="Egerton01" /> Арістотель быв єдным из закладных вливув на філозофськый розвуй еколоґії. Ун и його учень Теофраст призирчиво описовали міґрації, біоґеоґрафію, фізіолоґію тай справованя ростиня тай звірькы.<ref name="Hughes75" /><ref name="Hughes85" /> Еколоґічні концепції ги пожывный ланц, популаційна реґулація тай продуктивность ся розробили у 1700.&nbsp;роках, через роботы мікроскопішты [[Антони ван Левенгук|Антоні ван Левенгука]] (1632–1723) тай ботанішты Річарда Бредлія (1688?–1732).<ref name="Odum05" /> Біоґеоґраф Александер фон Гумболдт (1769–1859) быв єдным из першопроходцюв у еколоґічному мысліньови тай єден из тых, ко першым удкрыв еколоґічні ґрадієнты. Гумболдт ся іншпіровав [[Ісаак Нютон|Ісааком Нютоном]], розроблявучи свою форму „земної фізикы“; так ун принюс у історію природы научну точность тай даже реферовав концепції, котрі сут закладныма компонентами сучасных еколоґічных законув за удношіня вида-реґіона.<ref name="Kingsland04" /><ref name="Rosenzweig03" /><ref name="Hawkins01" /> Історикы природы ги Гумболдт, Джеймс Гаттон тай Жан-Батіст Ламарк (межи другыма) заклали фундамент сучасных еколоґічных наук.<ref name="McIntosh85" /> Термін „еколоґія“ ({{Lang-de|Ökologie}}) предложив хосновати Ернст Гекел у книзі „Обща морфолоґія орґанізмув“ ({{Lang-de|Generelle Morphologie der Organismen}}, 1866).<ref name="Haeckel66" /> Гекел быв [[Зоология|зоолоґ]], [[Малярство|малярь]], [[писатель]] тай пак [[професор]] порувнялної [[Анатомія|анатомії]].<ref name="Stauffer57" /><ref name="Friederichs58" /> [[Файл:Darwin EcoExperiment.JPG|thumb|Мапа першого еколоґічного експеримента, проведеного у травляному керті у Вобырн Еббі у 1816, записаный [[Чарлз Дарвін|Чарлзом Дарвіном]] у „Походжіньови видув“. Експеримент штудовав справованя разных сумішув видув, посаженых у разні филі ґрунтув.<ref name="Hector02" /><ref name="Sinclair26" />]] Опінії ся розходят у темі того, ко быв закладательом сучасної еколоґічної теорії. Поєдны означувут зачатком Гекелову дефініцію;<ref name="Hinchman07"/> другі правлят, ож ото Евґеніус Вармінґ из його ''Oecology of Plants: An Introduction to the Study of Plant Communities'' (1895),<ref name="Goodland75"/> вадь [[Карл Лінней]] из його принципами економії природы, котрі ун май ґрунтовно сформуловав у раннюм 18.&nbsp;сторочу.<ref name="Egerton07"/><ref name="Kormandy78"/> Лінней заклав єдну из першых голузок еколоґії, котру назвав економійов природы.<ref name="Egerton07"/> Його роботы повливали на [[Чарлз Дарвін|Чарлза Дарвіна]], котрый адаптовав фразу Ліннея за ''економію вадь державу природы'' у „Походжіню видув“.<ref name="Stauffer57" /> Лінней першым оформив [[баланс природы]] у провіряєму гіпотезу. Гекел, будучи поклонником Дарвінової роботы, дефіновав еколоґію в удношеню д економії природы, позад чого поставали звіданкы, ци еколоґія тай економія природы тото синонімы.<ref name="Kormandy78" /> Уд Арістотеля онь до Дарвіна, природный світ ся раховав головно незмінным и статичным. До Дарвінового „Походжіня видув“ розуміня динамічных удношінь межи орґанізмами, їх адаптаціями тай окружіньом было дуже пудлоє.<ref name="Benson00"/> Уйимком є публікація Ґілберта Вайта (1720–1793) пуд назвов „Природна історія Селборна“ (1789), котру подакотрі учені держат єдным из першых текстув за еколоґію.<ref name="May99" /> Хоть Чарлза Дарвіна в основному споминавут за його трактат за еволуцію,<ref name="Darwin"/> ун быв єдным из закладателюв ґрунтової еколоґії<ref name="Meysman06"/> тай записав першый еколоґічный експеримент у свому „Походжіньови видув“.<ref name="Hector02"/> Еволуційна теорія поміняла пудход изглядователюв ид еколоґічным наукам.<ref name="Acot97"/> == Референції == {{Reflist|30em|refs= <ref name="Acot97">{{Cite journal |last=Acot |first=P. |title=The Lamarckian cradle of scientific ecology |journal=Acta Biotheoretica |volume=45 |issue=3–4 |pages=185–193 |year=1997 |doi=10.1023/A:1000631103244|s2cid=83288244 }}</ref> <ref name="Benson00">{{Cite journal |last=Benson |first=Keith R. |title=The emergence of ecology from natural history |url=https://archive.org/details/sim_endeavour_2000-06_24_2/page/59 |journal=Endeavour |volume=24 |issue=2 |pages=59–62 |year=2000 |doi=10.1016/S0160-9327(99)01260-0 |pmid=10969480}}</ref> <ref name=Darwin>{{Cite book |last=Darwin |first=Charles |author-link=Charles Darwin |year=1859 |title=On the Origin of Species |location=London |publisher=John Murray |page=1 |url=http://darwin-online.org.uk/content/frameset?itemID=F373&viewtype=text&pageseq=16 |isbn=0-8014-1319-2 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20070713123034/http://darwin-online.org.uk/content/frameset?itemID=F373&viewtype=text&pageseq=16 |archive-date=13 July 2007}}</ref> <ref name="Egerton01">{{Cite journal |last=Egerton |first=F. N. |title=A history of the ecological sciences: early Greek origins |journal=Bulletin of the Ecological Society of America |volume=82 |issue=1 |pages=93–97 |year=2001 |url=http://esapubs.org/bulletin/current/history_list/history_part1.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20120817014234/http://esapubs.org/bulletin/current/history_list/history_part1.pdf |archive-date=17 August 2012 |access-date=29 September 2010 }}</ref> <ref name="Egerton07">{{Cite journal |last=Egerton |first=F. N. |title=A history of the ecological sciences, part 23: Linnaeus and the economy of nature |journal=Bulletin of the Ecological Society of America |volume=88 |issue=1 |pages=72–88 |year=2007 |doi=10.1890/0012-9623(2007)88[72:AHOTES]2.0.CO;2|issn=0012-9623|doi-access=free }}</ref> <ref name="Friederichs58">{{Cite journal |doi=10.2307/1929981 |last=Friederichs |first=K. |title=A definition of ecology and some thoughts about basic concepts |url=https://archive.org/details/ecology_1958-01_39_1/page/154 |journal=Ecology |volume=39 |issue=1 |pages=154–159 |year=1958|jstor=1929981|bibcode=1958Ecol...39..154F }}</ref> <ref name="Goodland75">{{Cite journal |last=Goodland |first=R. J. |title=The tropical origin of ecology: Eugen Warming's jubilee |journal=Oikos |volume=26 |issue=2 |pages=240–245 |year=1975 |doi=10.2307/3543715|jstor=3543715|bibcode=1975Oikos..26..240G }}</ref> <ref name="Haeckel66">{{cite book|last1=Haeckel|first1=Ernst|title=Generelle Morphologie der Organismen|trans-title=The General Morphology of Organisms|date=1866|publisher=Georg Reimer|location=Berlin, (Germany)|volume=2|page=286|url=https://www.biodiversitylibrary.org/item/52177#page/454/mode/1up|language=de|access-date=27 February 2019|archive-date=18 June 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190618151420/https://www.biodiversitylibrary.org/item/52177#page/454/mode/1up|url-status=live}} From p. 286: ''"Unter Oecologie verstehen wir die gesammte Wissenschaft von den Beziehungen des Organismus zur umgebenden Aussenwelt, wohin wir im weiteren Sinne alle "Existenz-Bedingungen" rechnen können."'' (By "ecology" we understand the comprehensive science of the relationships of the organism to its surrounding environment, where we can include, in the broader sense, all "conditions of existence".)</ref> <ref name="Hawkins01">{{Cite journal |last=Hawkins |first=B. A. |title=Ecology's oldest pattern |url=https://archive.org/details/sim_endeavour_2001-09_25_3/page/133 |journal=Endeavor |volume=25 |issue=3 |pages=133–134 |year=2001 |doi=10.1016/S0160-9327(00)01369-7|pmid=11725309 }}</ref> <ref name="Hector02">{{Cite journal |last1=Hector |first1=A. |last2=Hooper |first2=R. |title=Darwin and the first ecological experiment |url=https://archive.org/details/sim_science_2002-01-25_295_5555/page/639 |journal=Science |volume=295 |pages=639–640 |year=2002 |doi=10.1126/science.1064815 |pmid=11809960 |issue=5555|s2cid=82975886 }}</ref> <ref name="Hinchman07">{{Cite journal |last1=Hinchman |first1=L. P. |last2=Hinchman |first2=S. K. |title=What we owe the Romantics |journal=Environmental Values |volume=16 |issue=3 |pages=333–354 |year=2007 |doi=10.3197/096327107X228382|bibcode=2007EnvV...16..333H |s2cid=143709995 }}</ref> <ref name="Hughes75">{{Cite journal |last=Hughes |first=J. D. |title=Ecology in ancient Greece |url=https://archive.org/details/inquiry_summer-1975_18_2/page/115 |journal=Inquiry |volume=18 |issue=2 |pages=115–125 |year=1975 |doi=10.1080/00201747508601756}}</ref> <ref name="Hughes85">{{Cite journal |last=Hughes |first=J. D. |title=Theophrastus as ecologist |journal=Environmental Review |volume=9 |issue=4 |pages=296–306 |year=1985 |doi=10.2307/3984460|jstor=3984460|s2cid=155638387 }}</ref> <ref name="Kingsland91">S. E. Kingsland, "Foundational Papers: Defining Ecology as a Science", in L. A. Real and J. H. Brown, eds., ''Foundations of Ecology: Classic Papers with Commentaries''. Chicago: U of Chicago Press, 1991. pp. 1–2.</ref> <ref name="Kingsland04">{{Cite journal |last=Kingsland |first=S. |title=Conveying the intellectual challenge of ecology: An historical perspective |journal=Frontiers in Ecology and the Environment |volume=2 |issue=7 |pages=367–374 |year=2004 |url=http://www.isa.utl.pt/dbeb/ensino/txtapoio/HistEcology.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20110810052252/http://www.isa.utl.pt/dbeb/ensino/txtapoio/HistEcology.pdf |archive-date=10 August 2011 |doi=10.1890/1540-9295(2004)002[0367:CTICOE]2.0.CO;2 |issn=1540-9295}}</ref> <ref name="Kormandy78">{{Cite journal |last1=Kormandy |first1=E. J. |last2=Wooster |first2=Donald |title=Review: Ecology/economy of nature – synonyms? |url=https://archive.org/details/sim_ecology_autumn-1978_59_6/page/1292 |journal=Ecology |volume=59 |issue=6 |pages=1292–1294 |year=1978 |doi=10.2307/1938247 |jstor=1938247}}</ref> <ref name="May99">{{Cite journal |last1=May |first1=R. |title=Unanswered questions in ecology |journal=Philosophical Transactions of the Royal Society B |volume=354|issue=1392 |pages=1951–1959 |year=1999 |doi=10.1098/rstb.1999.0534 |pmc=1692702 |pmid=10670015}}</ref> <ref name="McIntosh85">{{cite book| last1=McIntosh| first1=R. P.| title=The Background of Ecology: Concept and Theory| publisher=Cambridge University Press| year=1985| isbn=0-521-27087-1| page=400| url=https://archive.org/details/backgroundofecol0000mcin| url-access=registration}}</ref> <ref name="Meysman06">{{Cite journal |last1=Meysman |first1=F. J. R. |last2=Middelburg |first2=Jack J. |last3=Heip |first3=C. H. R. |title=Bioturbation: A fresh look at Darwin's last idea |journal=Trends in Ecology and Evolution |volume=21 |issue=22 |pages=688–695 |year=2006 |doi=10.1016/j.tree.2006.08.002 |pmid=16901581|bibcode=2006TEcoE..21..688M }}</ref> <ref name="Odum05">{{Cite book |last1=Odum |first1=E. P. |last2=Barrett |first2=G. W. |title=Fundamentals of Ecology |publisher=Brooks Cole |isbn=978-0-534-42066-6 |year=2005 |page=598 |url=https://books.google.com/books?id=vC9FAQAAIAAJ |access-date=6 January 2020 |archive-date=28 July 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200728103444/https://books.google.com/books?id=vC9FAQAAIAAJ |url-status=live }}</ref> <ref name="Rosenzweig03">{{Cite journal |last1=Rosenzweig |first1=M. L. |title=Reconciliation ecology and the future of species diversity |journal=Oryx |volume=37 |issue=2 |pages=194–205 |year=2003 |doi=10.1017/s0030605303000371 |s2cid=37891678 |doi-access=free }}</ref> <ref name="Sinclair26">{{Cite news |last1=Sinclair |first1=G. |title=On cultivating a collection of grasses in pleasure-grounds or flower-gardens, and on the utility of studying the Gramineae |location=New-Street-Square |publisher=A. & R. Spottiswoode |magazine=London Gardener's Magazine |year=1826 |volume=1 |page=115 |url=https://books.google.com/books?id=fF0CAAAAYAAJ&pg=PA230 |access-date=19 November 2020 |archive-date=7 April 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220407062944/https://books.google.com/books?id=fF0CAAAAYAAJ&pg=PA230 |url-status=live }}</ref> <ref name="Sober80">{{cite journal| last1=Sober| first1=E.| title=Evolution, population thinking, and essentialism| url=https://archive.org/details/sim_philosophy-of-science_1980-09_47_3/page/350| journal=Philosophy of Science| volume=47| issue=3| pages=350–383| jstor=186950| doi=10.1086/288942| year=1980| s2cid=170129617}}</ref> <ref name="Stauffer57">{{Cite journal |last1=Stauffer |first1=R. C. |title=Haeckel, Darwin and ecology |url=https://archive.org/details/sim_quarterly-review-of-biology_1957-06_32_2/page/138 |journal=The Quarterly Review of Biology |volume=32 |issue=2 |pages=138–144 |year=1957 |doi=10.1086/401754|s2cid=84079279 }}</ref> }} [[Катеґорія:Природны наукы]] [[Катеґорія:Біолоґія]] h6u10clvcch2nb0dxiz7dqqgrc7ciwx Математика 0 812 168673 164262 2026-08-23T21:00:30Z InternetArchiveBot 22034 Add 2 books for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168673 wikitext text/x-wiki [[Файл:Mathematicsgeneral.jpg|thumb|right|Ілустрація ширіня математичных дисциплін]] '''Математика''' (из [[ґрецькый язык|ґр]][[ґрецькый язык|ицького]] μαθηματικός (матгематікос); μάθημα (матгема) = [[наука]], знаня, познаня) є область наук, котра убвлят и упорядковує методикы, тиорії і теоремы, котрі сут розвойині и доказані за потребы емпіричных наук и самої математикы. Еґзіштує много областю математикы, гий на пр. тиорія чисел (наука о числах), алґебра (наука о формулах и повязаных структурах), ґеомитрія (наука за формы и просторы, што їх обсягувут), аналіз (наука за неперерывні изміны) и тиорія множин, котра днись служит гий основа цілої математикы. Математика описує и маніпулує абстрактныма обєктами, што авадь походят уд природы, авадь — у типирішнюй математици — сут докус абстрактні утворы, котрым ся приписувут даякі особности, што ся кличут аксіомы. Математика хоснує чисту лоґіку на доказованя властивостю такых обєкту; доказ є послідовность хоснованя дедуктивных правил на уже еґзіштувучі выслідкы, до котрых надлежат уже довидині теоремы, аксіомы и — при абстракції уд природы — даякі основні особности, котрых ся рахувут зуправдныма зачатковыма пунктами выбраної тиорії.<ref>{{cite book|last=Hipólito|first=Inês Viegas|editor1-last=Kanzian|editor1-first=Christian|editor2-last=Mitterer|editor2-first=Josef|editor3-last=Neges|editor3-first=Katharina|date=August 9–15, 2015|chapter=Abstract Cognition and the Nature of Mathematical Proof|pages=132–134|title=Realismus – Relativismus – Konstruktivismus: Beiträge des 38. Internationalen Wittgenstein Symposiums|trans-title=Realism – Relativism – Constructivism: Contributions of the 38th International Wittgenstein Symposium|volume=23|language=de, en|publisher=Austrian Ludwig Wittgenstein Society|location=Kirchberg am Wechsel, Austria|issn=1022-3398|oclc=236026294|url=https://www.alws.at/alws/wp-content/uploads/2018/06/papers-2015.pdf#page=133|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20221107221937/https://www.alws.at/alws/wp-content/uploads/2018/06/papers-2015.pdf#page=133|archive-date=November 7, 2022|access-date=January 17, 2024}} ([https://www.researchgate.net/publication/280654540_Abstract_Cognition_and_the_Nature_of_Mathematical_Proof at ResearchGate] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20221105145638/https://www.researchgate.net/publication/280654540_Abstract_Cognition_and_the_Nature_of_Mathematical_Proof|date=November 5, 2022}})</ref> Математика є незамінна в природных науках, інжинірствови, медицині, фінансах, компютеровых и соціялных науках. Хоть ся математика широко хоснує про моделованя рузных яв, основні истины математикы не зависят уд якыхись науковых експерименту. Дакотрі области математикы, гий уприклад штатистика и тиорія бавок, розвоювут ся в скапчаньови из їхньым практичным хоснованьом и часто ся рахувут за прикладну математику. Другі же розвоювут ся без ниякого ника на хоснованя (гий чиста математика), айбо потум находят практичні приміняня.<ref>Peterson, Ivars (1988). ''The Mathematical Tourist: Snapshots of Modern Mathematics''. W. H. Freeman and Company. ISBN <bdi>0-7167-1953-3</bdi>. LCCN [https://lccn.loc.gov/87033078 87033078]. OCLC [https://search.worldcat.org/oclc/17202382 17202382]</ref><ref>Wigner, Eugene (1960).[https://math.dartmouth.edu/~matc/MathDrama/reading/Wigner.html "The Unreasonable Effectiveness of Mathematics in the Natural Sciences"]. ''Communications on Pure and Applied Mathematics''. '''13''' (1): 1–14. Bibcode:[https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1960CPAM...13....1W 1960CPAM...13....1W]. doi:[[doi:10.1002/cpa.3160130102|10.1002/cpa.3160130102]]. S2CID [https://api.semanticscholar.org/CorpusID:6112252 6112252].</ref> Історично, розуміня доказа и скапчана из ним математична строгость первый раз ся появила в ґрицькуй математици, особливо в Евклідовых Елементах.<ref>{{cite web |last=Wise |first=David |url=http://jwilson.coe.uga.edu/EMT668/EMAT6680.F99/Wise/essay7/essay7.htm |title=Eudoxus' Influence on Euclid's Elements with a close look at The Method of Exhaustion |website=[[The University of Georgia]] |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20190601004355/http://jwilson.coe.uga.edu/emt668/EMAT6680.F99/Wise/essay7/essay7.htm |archive-date=June 1, 2019 |access-date=January 18, 2024 }}</ref> Уд зачинаня математика была розділена на ґеомитрію и аритметику (маніпулація из натуралныма числами а дробами), онь ид XVI–XVII стогоддьом, коли ся обявила алґебра и безконечно малі убчисліня гий нові области. Уд тогды общый вплыв математичных іновацій і науковых находок причинив ся до быстрого розвоя обыдвох.<ref>{{cite journal|last=Alexander|first=Amir|date=September 2011|title=The Skeleton in the Closet: Should Historians of Science Care about the History of Mathematics?|url=https://archive.org/details/sim_isis_2011-09_102_3/page/475|journal=Isis|volume=102|number=3|pages=475–480|doi=10.1086/661620|issn=0021-1753|mr=2884913|pmid=22073771|s2cid=21629993}}</ref> Пуд куниць XIX стогоддя в математици появила ся "основоположна кріза", што вела до систематизації аксіоматичного метода<ref name="Kleiner_1991">{{cite journal|last=Kleiner|first=Israel|date=December 1991|title=Rigor and Proof in Mathematics: A Historical Perspective|url=https://archive.org/details/sim_mathematics-magazine_1991-12_64_5/page/291|journal=Mathematics Magazine|publisher=Taylor & Francis, Ltd.|volume=64|issue=5|pages=291–314|doi=10.1080/0025570X.1991.11977625|jstor=2690647|issn=0025-570X|eissn=1930-0980|lccn=47003192|mr=1141557|oclc=1756877|s2cid=7787171}}</ref> – што в свою очерідь зачало силный розвой многых новых областю математикы и їх хосновань. Днись Межинародна класифікація математичных тем списує булше ги шістдисят першостепенных областю математикы. == Удкликаня == {{Переклад|en|Mathematics|1304673903}} [[Катеґорія:Формалны наукы]] [[Катеґорія:Математіка]] g7we2a6r6uhiqt0flg2a4nzcb8xo7b6 Русиньскый язык 0 1011 168682 167331 2026-08-23T22:49:55Z Halajkovič 33393 168682 wikitext text/x-wiki {{Не змыльте|[[Язык Паноньскых Русинів|паноньско-русиньскым]], [[російскый язык|російскым]] і [[руськый язык|руськым языком]]}} {{Інфобокс язык | name = Русиньскый язык<br>rusyn’skŷj jazŷk<ref>{{cite book |last=Ябур |first=В. |last2=Плїшкова |first2=А. |last3=Копорова |first3=К. |title=VIII. Перепис до словацькой латиньской ґрафічной сістемы |year=2021 |publisher=[[Пряшівска універзіта]] в Пряшові |location=[[Пряшів]] |pages=51–53 |language=русиньскы}}</ref> | nativename=русинськый язык, руски язик, руська бесіда | region = {{Flag icon|Ukraine}} [[Україна]]<br />{{Flag icon|Slovakia}} [[Словеньско]]<br />{{Flag icon|Poland}} [[Польско]]<br />{{Flag icon|Hungary}} [[Мадярьско]]<br />{{Flag icon|Romania}} [[Румунія]]<br />{{Flag icon|Serbia}} [[Сербія]]<br />{{Flag icon|Croatia}} [[Хорватія]] | speakers = Одгад: Найменє 600.000.<ref>{{cite book |editor-first=Raymond G., Jr. |editor-last=Gordon | title=Ethnologue: Languages of the World | url=http://www.ethnologue.com | accessdate=2007-04-27 | edition=15th | year=2005 | publisher=SIL International | location=Dallas, TX | isbn=978-1-55671-159-6 |chapter=Ethnologue report for language code:rue (Rusyn) |chapterurl=http://www.ethnologue.com/language/rue}}</ref> <ref>[http://spectator.sme.sk/c/20007597/rusyns-finally-dont-have-to-pretend.html Slovak Spectator - Rusyns finally don't have to pretend]</ref><br />Списованя людей: 70,374. Іде о чісля з офіціалных урядів про штатістікы: * Словеньско – 38,679<ref>{{cite web |url=https://www.scitanie.sk/en/population/basic-results/structure-of-population-by-mother-tongue/SR/SK0/SR |title=? |author= |date= |work= |publisher= |accessdate=2021-11-04}}</ref> * Сербія – 15,626<ref>{{cite web |url=http://webrzs.stat.gov.rs/axd/Zip/eSn31.pdf |title=Final results of the census 2002 |author=Republic of Serbia, Republic Statistical Office |date=24 December 2002 |accessdate=30 Apr 2023 |urlstatus = dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090306111312/http://webrzs.stat.gov.rs/axd/Zip/eSn31.pdf |archivedate=6 March 2009 }}{{ref-en}}</ref> * Україна – 6,725<ref>{{cite web |url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul2/select_5/?data1=1&box=5.5W&rz=1_1&rz_b=2_1&k_t=00&botton=cens_db |title=Чисельність осіб окремих етнографічних груп украінського етносу та їх рідна мова: УКРАЇНА |author= |date= |work= |publisher= |accessdate=2013-06-03}}</ref> * Хорватія – 2,337<ref>{{cite web |url=http://www.dzs.hr/default_e.htm |title=Republic of Croatia – Central Bureau of Statistics |author= |date= |work= |publisher=Crostat |accessdate=5 September 2010}}</ref> * Польско – 10,000<ref>{{cite web |url=http://www.stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/PUBL_lu_nps2011_wyniki_nsp2011_22032012.pdf |title=Home |author= |date= |work= |publisher=Central Statistical Office of Poland |accessdate=5 September 2010|archiveurl=http://web.archive.org/web/20130116214520/http://www.stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/PUBL_lu_nps2011_wyniki_nsp2011_22032012.pdf|archivedate=16 January 2013}}</ref> * Мадярско – 1,113<ref>{{cite web |url=http://www.nepszamlalas2001.hu/eng/volumes/24/tables/load1_8.html |title=1.8 Population by mother tongue and citizenship, 1960, 2001 |author= |date= |work= |publisher=Hungarian Central Statistical Office |accessdate=3 September 2021}}</ref> * Чесько – 1,106<ref>{{cite web |url=http://www.czso.cz/csu/2005edicniplan.nsf/t/D6002FD8F5/$File/kap_I_05.pdf |title=5. Národnost a Mateřský jazyk |author= |date= |work= |publisher= |accessdate=5 September 2010}}</ref> | familycolor = Indo-European | fam1=[[Індоевропскы языкы|Індоевропска]] | fam2=[[Балтіцько-славяньска языкы|Балтіцько-славяньска]] | fam3 = [[Славяньскы языкы|Славяньска]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы|Выходославяньска]] | script = [[Кіріліця]] ([[Русиньскый алфавіт]]) | nation = {{flag|Сербія}} ([[Войводина]]){{sfn|Council of Europe|2021}}<ref>{{cite web|url=http://www.skupstinavojvodine.gov.rs/?s=aktAPV001&j=EN|title=The Statue of the Autonomous Province of Vojvodina, Serbia|publisher=Skupstinavojvodine.gov.rs|access-date=2012-08-07|archive-date=3 March 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120303072347/http://www.skupstinavojvodine.gov.rs/?s=aktAPV001&j=EN|url-status=live}}</ref> | minority = {{flag|Босна і Герцеґовина}}{{sfn|Council of Europe|2021}}<br>{{flag|Хорватія}}<ref>(в [[Миклошевци]] и [[Петровци]])</ref><ref name="Prijedlog izvještaja">{{cite web|url=https://vlada.gov.hr/UserDocsImages//Sjednice/Arhiva//125.%20-%2023.pdf|title=PETO IZVJEŠĆE REPUBLIKE HRVATSKE O PRIMJENI EUROPSKE POVELJE O REGIONALNIM ILI MANJINSKIM JEZICIMA, page 36|format=PDF|accessdate=22. januar 2015}}</ref>{{sfn|Council of Europe|2021}}<br>{{flag|Чесько}}{{sfn|Council of Europe|2021}}<br>{{flag|Мадярьско}}{{sfn|Council of Europe|2021}}<ref>{{cite web|url=http://languagecharter.eokik.hu/sites/StatesParties/Hungary.htm |title=Implementation of the Charter in Hungary |work=Database for the European Charter for Regional or Minority Languages|publisher=Public Foundation for European Comparative Minority Research|access-date=16 June 2014|url-status = dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20140227004902/http://languagecharter.eokik.hu/sites/StatesParties/Hungary.htm|archive-date=27 February 2014}}</ref><br/>{{flag|Польско}}{{sfn|Council of Europe|2021}}<ref>{{cite web|url=http://mniejszosci.narodowe.mac.gov.pl/download/86/13148/I_RAPORT__Europejska_karta_jezykow_regionalnych_lub_mniejszosciowych.pdf |title= I Raport dla Sekretarza Rady Europy z realizacji przez Rzeczpospolitą Polską postanowień ''Europejskiej karty języków regionalnych lub mniejszościowych'' |access-date=28 April 2019|url-status = dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20140701233021/http://mniejszosci.narodowe.mac.gov.pl/download/86/13148/I_RAPORT__Europejska_karta_jezykow_regionalnych_lub_mniejszosciowych.pdf|archive-date=1 July 2014}}</ref><br>{{flag|Румуньско}}{{sfn|Council of Europe|2021}}<br/>{{flag|Словеньско}}<ref>(в селах над 15% Русинів)</ref>{{sfn|Council of Europe|2021}}<ref>{{cite web|url=http://www.zbierka.sk/sk/predpisy/204-2011-z-z.p-34161.pdf|title=Zákon 204/2011 Z.z|accessdate=2013-06-03}}</ref> | iso1 = | iso2 = | iso3 = rue | image=[[Файл:Idioma rusino.PNG|260px]] }} '''Руси́ньскый язы́к''' (''руська бесіда'', ''руснацькый язык'', ''руски язик'')&nbsp;— выходославяньскый язык, котрым говорять [[Русины]] в части Середнёй і Южной Европы. Найвеце носителїв языка жыє в области знама як [[Карпатська Русь|Карпатьска Русь]], котра обсягує од [[Подкарпатя|Підкарпатя]] на запад до [[Словеньско|выходного Словеньска]] і [[Польско|юго-выходного Польска]]. В [[Сербія|сербскій]] [[Войводина|Войводинї]] ся находить ай велике паноньско-русиньске языкове сполоченство, як і русиньска діаспора по цїлім світї. Подля Европской хартії реґіоналных або меншыновых языків є русиньскый язык урядно узнаный як храненый меншыновый язык в Боснї і Герцеґовинї, Хорватії, Мадярьску, Румуньску, Польску (як [[лемківскый язык|лемківскый]]), Сербії і на Словеньску. Класіфікація русиньского языка як языка або діалекту є предметом контроверзії. Чеськы, словеньскы і даякы польскы і сербскы лінґвісты го беруть за самостатный язык (з властным кодом ISO 639-3), тогды як іншы учены<sup>''[котры?]''</sup> (в Українї, в Польску, Сербії і Румуньску) го беруть за україньскый діалект.{{Жрідло}} == [[Геолингвистика|Лінґвоґеоґрафія]] == Русины (веце шпеціфічно ''Карпаторусины'') жыють в [[Закарпатьска область|Закарпатьскій области]] [[Україна|Україны]], на северовыходї [[Словеньско|Словеньска]], юговыходї [[Польско|Польска]] (де суть часто называны 'Лемко', з їх характерістічного слова лем, або Лишак) і [[Мадярьско|Мадярску]] (де люде і їх язык ся зове ''Рутен''). === Ґеоґрафічне розложіня діалектів === == Історія языка == Вшыткы пробы вытворити списовный язык про карпатьскых Русинів, якы сягають до 17. і зачатку 18. ст., были орьєнтованы на штири языкы: # церьковнославяньскый, або точнїше на закарпатьскый варіант церьковного церьковнославяньского языка (2. половина 18. ст. до р.  1848), # російскый язык (2. половина 19. ст., меджівойновый період 1919 – 1939), # україньскый (20. i 30. рокы 20. ст., але главно період од шк. р. 1953/54), # містны русиньскы діалекты (17. ст. і зачаток 18. ст., друга половина 19. ст., перша половина 20. ст., але главно по р. 1989). Церьковнославяньскый язык нїґда не міг выповняти тоту задачу зато, бо служыв лем на набоженьскы цілї і сторочами ся в славяньскім світі на іншы цілї ани не вжывав. [[Російскый язык]] наперек многым пробам часто барз способных філолоґів як списовный язык не запустив корїня в русиньскім реґіонї главно зато, бо ёго языкова штруктура ся значно одлишовала од языковой штруктуры русиньского языка. Покы іде о україньскый язык, найважнїша проба прияти го за списовный язык Русинів ся зреалізовала в 20. ст. В процесї адоптації україньского языка за списовный язык словеньскых Русинів мож выдїлити три етапы: # кінцём 20. років были пробы адоптовати закарпатьскый варіант списовного україньского языка # друга етапа ся зачінать роком 1945 а кінчіть шк. р. 1952/53, коли україньскый язык быв адміністратівно заведженый як навчалный (учебный) язык на северовыходній Словакії (в селах, де жыє русиньске жытельство) і установленый як „єдиный списовный язык Русинів“. КПС подля совєтьского прикладу, реалізованого на бывшій Підкарпатьскій Руси (по р. 1946  – Закарпатьскій области Україны) вырїшыла, же списовный україньскый язык буде списовным языком Русинів на Словеньску а Русины урядно ся будуть означовати як жытелї україньской народности, # третя етапа є звязана з тзв. українізачным процесом, т. є. зо взником і роботов професіоналных україньскых народностных і културных інштітуцій в русиньскім реґіонї в першій половинї 50-х років 20. ст., підпорованых  чеськословеньсков владов (Катедра україньского языка і літературы і Выскумный кабінет україністікы на ФФ в Пряшові УПЙШ в Кошіцях, УНТ і ПУНА в Пряшові, МУК у Свіднику, [[КСУТ]] у Пряшові, Україньске оддїлїня в Пряшові СПВ в Братїславі, [[КСУТ]], яке вдавало белетрію, научну літературу і учебникы україньского языка, редакції ''Нове життя, Дружно вперед, Дукля''), Україньске штудіо СРо в Пряшові і ін.). Історія списовного языка Русинів потверджує, же недостаток властной інтеліґенції, котра бы была главным представителём і ведучов силов у процесї розвоя і утверджованя народной ідентіты, быв главнов прічінов того, же Русины нїґда не были схопны довести ідею властного списовного языка до успішного кінця. Історія русиньского языка охоплює дакілько сторіч. Лем од другой половины [[XIX. стороча|XIX. ст.]] ся розлічны варіанты русиньского языка зачали вжывати в школах, публікаціях, періодічных выданях і в уряднім контактї. Але непозераючі на то, же русиньскый язык нїґда не быв штатным языком, у розлічнім часї і в розлічных країнах, де жыли [[Русины]], русиньскый язык набывав офіціалный статус в рамках автономных теріторій, як наприклад, у меджівойновій [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] як части [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]] і по [[Друга світова война|другій світовій войнї]] у [[Войводина|Войводинї]], бывшій [[Югославія|Югославії]]. Повойновый час (од [[1945]] року) быв окреме тяжкый про русиньскый язык. Стало так зато, бо по другій світовій войнї і по приходї до влады комуністів у вшыткых европскых країнах, де жыли Русины (окрем бывшой Югославії), русиньскый язык быв выголошеный за діалект [[Україньскый язык|україньского языка]]. Хоць русиньскы діалекты ся продовжовали вжывати, літературна форма языка была вышмарена зо школ, періодічных выдань і публікацій. Докінця діалектны тексты у фолклорных зборниках або приклады русиньской белетрістікы у літературных антолоґіях, вшыткы мусили быти „українізованы“ перед тым, як ся зачали друковати. Така сітуація ся радікално змінила внаслїдку револуцій [[1989]] року і впаджіня комунізму в Совєтьскім союзї. Од того часу русиньскый язык ся назад вжывать в розлічных сполоченьскых діскурзах. Як підкреслёвав знамый славіста, академік Нікіта Ільїч Тольстой, высвітлюючі возроджіня інтересу к русиньскому языку, ''„ідея того літературного языка не є плодом фантазії або представ окремых особ або ґруп, але презентує природне желаня людей мати язык, котрый бы не зіставав лем яковсь письменнов, мертвов формов, але абы быв шыроковжываный, т. є. вжывав бы ся в розлічных сферах жывота“''. В усилю реалізовати тоту ідею, было дакілько спроб кодіфіковати язык. У Новембрї 1992 року вдяка події, яка ся стала знама як Першый конґрес русиньского языка, публіцісты і учены з розлічных штатів ся стрітили в Словеньску і вырїшыли прияти такзваный „романшскый прінціп“, значіть процес кодіфікації языка зреалізованый ретороманшсков меншинов у Швайчарьску. То значіло створити літературну форму про кажду країну, де Русины жыли (у Польску, Словеньску, Українї і бывшій Югославії), а потім тыж продіскутовати можность створити з тых штирёх варіантів шпеціфічне койне або єден літературный язык про вшыткы реґіоны. === Русиньскый языковый вопрос в роках 1918–1989 === Од кінця [[1918]] р. русиньскый языковый вопрос ся зачав рїшати в новій політічній сітуації. Од новембра 1918 до мая [[1919]] Русины, подобно як і іншы народности бывшой австро-угорьской монархії, на засїданях народных рад діскутовали о своїй будучности. Діскузії ся вели навколо дакількох політічных алтернатів: ''„автономія в рамках [[Мадярьско|Мадярька]]; повна самостатность; споїня з [[Російска імперія|Росіёв]], [[Україна|Українов]] або з новов Чеськословеньсков републіков“''.<ref>МАГОЧІЙ, Павло Роберт: ''Формування національної самосвідомості...'', с. 88. Переклад А. П.</ref> Тоты алтернатівы выпливали і з традічных політічных і културных концепцій русиньскых репрезентантів. Але наслїдный меджінародный розвой в 1919 р. створив условія про практічну реалізацію лем єдной з них – споїня з Чеськословеньском. Русиньскы лідры чекали, же теріторія южно од Карпат, на котрій жыли, стане ''„третїм“'' штатом Чеськословеньской републікы.<ref>Русиньскы лідры підтримовали погляд, же новый штат бы мав быти федератівнов републіков з назвов ''Чехо-Словако-Русинія'' (по чеськы: ''Česko-slovensko-ruská republika''). О тім поз. діскузію в Švorc, Peter: ''Podkarpatskí Rusíni a ich vyrovnanie sa s česko-slovenskou štátnosťou.'' In Valenta, Jaroslav et al. (ed.): ''Československo 1918–1938: osudy ve střední Evropě.'' Praha, 1999, с. 194–200.</ref> Лемже їх надїї ся не сповнили, бо Чеськословеньско вырїшыло намісто федералного моделу будовати централізованый штат. Презідент і основатель Чеськословеньска [[Томаш Ґарік Масарік|Томаш Ґ. Масарік]] і влада републікы узнали Русинам право на самосправованя, зато ся на політічній мапі зъявила нова провінція – ''Підкарпатьска Русь'' з даякым ступнём самосправы ці автономії, котры были ґарантованы меджінародныма договорами (Сен Жермен, 1919 і Тріанон, 1920) і чеськословеньсков конштітуціов (1920). Але наслїдком такого рїшіня проблему ся мусило одступити од реалізації первістной жадости Руськой народной партії (''Русская народная партия'') – зъєдинити вшыткы реґіоны, в якых жыли Русины, ''„од рікы Попрад (в Спіській жупі) аж по ріку Тису (в Марамороській жупі)“''.<ref>Ціт. подля МАҐОЧІЙ, Павел Роберт: ''Русины на Словенську...'', с. 157.</ref> Русиньскы села пряшівского реґіону были частёв выходословеньскых жуп. То значіло, же Русины на Словеньску были попершыраз выразнїше адміністратівно оддїлены од своїх братів на выходї. В рамках Чеськословеньска, інтеґралнов частёв якого ся стала переважна часть угорьскых Русинів (коло 80%), з правного боку быв їх статус народности, а таксамо і їх языка, дость шпеціфічный. На Підкарпатьскій Руси ''„містный язык“'' ся став (вєдно з чеськым языком), єдным з двох офіціалных ''„штатных“'' языків. Чеськословеньска влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала ''Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руси'',<ref>''Generální statut pro organisaci a administraci Podkarpatské Rusi č. 26539/19 m. r.'' быв опублікованый у формі прокламації, т. є. публічного выголошіня під чіслом „прес. 299“. Ціт. подля Зоркій, Николай: ''Споръ о языкѣ в Подкарпатской Руси и чешская Академія Наукъ./Какъ освѣдомляетъ д-ръ Иванъ Панькевичъ чешскую публику о нашихъ языковыхъ дѣлахъ.'' Ужгородъ, 1926, с. 11.</ref> в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати ''„народный язык“''. Штатут рекомендовав тыж ''„орґанізовати якнайскорше русиньскы школы“'', причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых [[Русиньске школство|школах]].<ref>Зоркій, Николай: ''Споръ о языкѣ в Подкарпатской Руси...'', с. 13.</ref> Вдяка новій політічній сітуації і демократічній сістемі Чеськословеньской републікы, Русины здобыли шансу учіти ся і публіковати в ''„містнім“'' языку. Але невырїшеный проблем ''„достойности“'' – языковой і етнічной – їх назад поставив перед ділему: котрый язык бы то мав быти? Єдны были такого погляду, же містны діалекты Русинів бы ся мали стати основов про самостатный русиньскый списовный язык, котрый бы ся розвивав на базї Чопеёвого словника і Волошиновых учебників з кінця XIX. ст. Другы, переважно еміґранты з выходной Галичі, підкреслёвали, же діалекты Русинів суть діалектами україньского языка, зато україньскый язык бы мав стати списовным языком Русинів. Третя ґрупа рекомендовала притримовати ся російского языка і містным жытелям помагала навчіти ся тот язык. На роздїл од Підкарпатьской Руси, Русины на Словеньску в тім періодї не мали статус ''„штатотворного народа“''. Были поважованы лем за народностну меншыну, котра на основі конштітуції мала право хосновати материньскый русиньскый язык в [[Русиньске школство|школстві]] і в общественнім жывотї, а таксамо право на пропаґацію русиньской културы. Правда, выникали многы проблемы, кедь тоты законы было треба увести до жывота.<ref>MAGOCSI, Paul Robert: ''Národ znikadiaľ, ilustrovaná história karpatských Rusínov.'' Prešov, 2007, с. 78.</ref> Найвыразнїше то было в [[Русиньске школство|школстві]]: в школьскім роцї 1923/1924 на выходнім Словеньску было лем 95 народных [[Русиньске школство|школ]], в котрых ся вжывав русиньскый діалект. Докінця і презідент Масарік быв мушеный по крітіках америцькых Русинів конштатовати, же ''„штатістікы досправды прозраджують, же Русины на Словеньску не мають адекватну кількость школ“''.<ref>Ціт. подля ВАНАТ, Іван: ''Шкільне питання на Пряшівщині під час домюнхенської республіки''. In ''Дукля'', XIV, 5, Пряшів, 1966, с. 63. Переклад А. П.</ref> Тот факт, як і полемікы навколо (з погляду Русинів) некоректного списованя людей і вопросів становлїня граніцї з Підкарпатьсков Русёв, сімболізовали новый феномен – наростаня непорозумінь меджі Словаками і Русинами, што ся найвеце проявлёвало меджі політічныма дїятелями почас цілого меджівойнового періоду. == Русиньскый язык на сучаснім етапі (діалекты) == === Функціонованя русиньского языка на Словеньску === {{main|Основны сферы функціонованя русиньского языка на Словеньску}} Кодіфікація русиньского языка на Словеньску ([[1995]]) была основным предположінём на заведжіня того языка до розлічных функціоналных сфер жывота Русинів. До року 1995 діалекты Русинів окрем того, же были основным середком комунікації в родинній сферї, т. є. у сферї каждоденного жывота того етніка, вжывали ся в ненорматівній подобі в медіалній, літературній, сценічно-театралній і в конфесійній сферї. [[27. януара]] [[2010]] року Русиньска громада В [[Словеньско|Словацькій републіцї]] припомнянула юбілей – 15 років од кодіфікації русиньского языка. То не є довгый історічный період з погляду списовного языка, зато на ёго сучасный став ся можеме позерати лем як на факт корешпондуючій з ёго раннїм віком. === Функціонованя русиньского языка на Сербску === {{main|Основны сферы функціонованя русиньского языка на Сербску}} === Функціонованя русиньского (лемківского) языка у Польску === {{main|Лемківскый язык}} === Функціонованя русинського языка на Подкарпатю === == Діалекты == [[Файл:Диалекты русинского языка.png|thumb|right|upright=1.25|Мапа русиньскых діалектів]] == Писменность і алфавіт == {{main|Русиньскый алфавіт}} Алфавіт Русиньского языка має 37 букв. {| style="font-family:Microsoft Sans Serif; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:white; text-align:center" | style="width:3em"| А а | style="width:3em"| Б б | style="width:3em"| В в | style="width:3em"| Г г | style="width:3em"| Ґ ґ | style="width:3em"| Д д | style="width:3em"| Е е | style="width:3em"| Є є |- | Ё ё | Ж ж | З з | І і | Ї ї | И и | Ы ы | Й й |- | К к | Л л | М м | Н н | О о | П п | Р р | С с |- | Т т | У у | Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ |- | Ю ю | Я я | ѣ | ь |ъ | | | |} На передачу (означіня) гласных фонем в русиньскім алфавітї хоснуєме: * вісїм нейотованых букв: ''а, е, и, і, ы, о, у, ѣ''; * пять йотованых букв: ''я, ю, є, ё, ї''. На переданя (означіня) согласных фонем в русиньскім алфавітї хоснуєме буквы: ''б, в, г, ґ, д, ж, з, й, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ''. == Лінґвістічна характерістіка == === Морфолоґія === Слова в языку ся дїлять подля того, што называють (''повнозначны слова''), або якы одношіня меджі словами выражають (''неповнозначны, помічны слова''). На основі того звычайнї роздїлюєме вшыткы слова языка на десять частей речі, з котрых є шість повнозначных (''автосемантічных''), три помічны (''сінсемантічны'') а остатня часть речі выражать лем почутя і інтенції. В русиньскім языку є десять [[части речі|частей речі]]: [[назывникы]] (субстантівы), [[придавникы]] (адъєктівы), [[містоназывникы]] (прономіна), [[чісловникы]] (нумералії), [[часослова]] (вербум), [[присловникы]] (адвербії), [[приназывникы]] (препозіції), [[злучникы]] (конъюнкції), [[часткы]] (партікулы), [[чутєслова]] (інтеръєкції). Повнозначні є назывникы: (''сын, пес, хыжа, штат''), придавникы (''добрый чоловік, сестрина хыжа''), чісловникы (''єден, другый, трёми''), містоназывникы (''я, тот, што, там, вшыткы''), часослово (''мама біґлює, гырмить, дїдо сивіє''), присловникы (''красно/-нї співать, завтра прийде, є тепло, барз прісный'') Помічны: приназывникы (''на дворї, з няньком, коло тебе''), злучникы (''брат і сестра; обіцяв, же напише''), часткы (''лем два рокы; не пише''). Ни к повнозначным, ни к помічным не належыть чутєслова – інтеръєкції (слова выражаючі волю, почутя і восприятя) Наприклад: ''Ой! Ах! Ха-ха-ха! Гав-гав!'' Слова выражають взаємны одношіня в речінї своїма формами. На основі того, ці слово може або не може мати різны (роздїлны) формы, дїлиме части речі на ''змінны'' і ''незмінны''. К ''змінным'' частям речі ся односять: назывникы, придавникы, чісловникы, містоназывникы – склонюють ся, і часослова – часують ся. Остатнї части речі суть ''незмінны''. Катеґорія паду, в русиньскім языку ся реалізує в шестёх рядах форм (а з вокатівом – в семох), котры творять сістему падовых форм: # [[номінатів]] – ''хто? што?'' # [[ґенітів]] – ''кого? чого?'' # [[датів]] – ''кому? чому?'' # [[акузатів]] – ''кого? што?'' # [[локал]] – ''(о) кім? (о) чім?'' # [[інштрументал]] – ''(з) кым? (з) чім?'' # [[вокатів]] (клична форма) – ''ословлїня'' В тій сістемі форм номінатів є основнов словниковов формов і называть ся ''прямым падом'', а остатнї пады ся называють ''непрямыма''. ==== Назывникы (Субстантівы) ==== {{main|Назывникы}} Назывник (тыж ''субстантів'') є незмінна [[части речі|часть речі]], повнозначне слово, котре означає назвы особ, звірят, предметів, властностей і дїй. Назывник є головнов (і кедь не єдинов) частёв речі, котрый у [[речіня (лінґвістіка)|речіню]] выступує як [[арґумент]] [[часослова]]. У русиньскій ґраматіцї то є єдна з десятёх [[части речі|частей речі]]. ===== Род назывників ===== {{main|Род назывників}} Род є основным знаком каждого назывника. Природный род є лем мужскый і женьскый, але подля ґраматічного роду ся назывникы задїлюють до трёх родів: мужского (''брат'', ''вітор'', ''гриб''), женьского (''сестра'', ''доля'', ''совість'') і середнёго (''куря'', ''окно'', ''поле''). В русиньскім языку суть дакотры назывникы сполочного (або двоякого) роду: ''сирота'', ''калїка'', ''потвора'', ''пянюга'' і т. п. ===== Чісло назывників ===== {{main|Чісло назывників}} Катеґоріов чісла ся означать кількость предметів названых даным назывником. В русиньскім языку розлишуєме дві формы чісла: єднотне чісло (сінґулар) і множне чісло (плурал). Форма єднотного чісла означать, же названый предмет треба розуміти як єден, вычлененый із якогось множества предметів (''хыжа'', ''окно'', ''чоловік'', ''воробель''). Форма множного чісла указує, же названый предмет ся розумить як два і веце єднакых предметів (''хыжы'', ''окна'', ''люде'', ''вороблї''). ==== Містоназывникы (Прономіна) ==== {{main|Містоназывникы}} Містоназывникы (тыж прономіна, з [[латиньскый язык|латиньского]] pro-nomen – „за-імя“) є єдным з повнозначных змінных частей речі. Є то фактічно заперта ґрупа выразів. Містоназывникы заступують іншы части речі як назывникы, придавникы ці чісловникы. З той причіны містоназывникы односиме к указуючім словам. ==== Чісловникы (Нумералії) ==== {{main|Чісловникы}} Чісловникы суть зміннов частёв речі. Называють кількость (множество) особ, предметів, дїй, властностей і їх порядок. Записують ся чіслом (ціфров) або словом. ==== Придавникы ==== {{main|Придавникы}} Придавникы (тыж адъєктівы, з [[латиньскый язык|латиньского]] nomen adiectivum < adiectum „тото, што лежыть піля“) суть повнозначны змінны [[части речі]], котры передають властности або одношіня назывників. У языках, якы розлишують роды, ся назывникы справила згодують з родом назывника, котрый розвивають. ==== [[Приназывникы]] ==== {{main|Приназывникы}} Приназывникы стоять все перед тым [[Мена|меном]], з котрым ся вяжуть: ''выйти'' з ''хыжы'', ''пришов'' меджі ''людей'', ''дївча'' із ''валалу'', ''положыв'' на ''стіл'', ''стоїть'' за ''стїнов'', ''лежав'' під ''орїхом'' і т. д. З прикладів видно, же приназывникы придають або доповнюють різнородне значіня непрямых падів (просторове, часове, прічінне, цїлёве, порівнуюче, способове і др.). Подля свого походжіня ся приназывникы дїлять на неодводжены (прімарны) і одводжены (секундарны). Подля своёй штруктуры ся приназывникы дїлять на просты і зложены. К неодводженым односиме тоты приназывникы, што суть стародавны і стратили своє споїня із словами свого походжіня, напр.: ''о, од, без, в, над, до, за, к, ід, з, із, по'' і ін. К одводженым односиме приназывникы, што взникли од форм повнозначных слов по стратї свого первістного значіня, напр.: ''коло, подля, перед і т. д., а тыж такы, што ся ужывають в двоякім значіню, напр.: близко, навколо, спереду, зднука'' і др. Приклады вязаня (споёваня) приназывників з непрямыма падами: * з [[ґенітів]]ом: ''без, близко, до, з (зо), за, коло, од, подля, проти/проти, серед, спід, споза, у, окрем, вздовж, мімо, пля/попля, сперед, простів, із-за'' і др.; * з датівом: ''к (ку)'', ід; * з акузатівом: ''за, на, над, меджі, помеджі, по, поза, попід, про, через, в/во, о, під, през, понад, кріз, попід, змеджі, спомеджі;'' * з локалом: ''в, на, о, по, попри, при''; * з інштрументалом: ''з, за, із, над, меджі, перед, під/підо, долов/долї, горї.'' == Приклады языка == === Поздравы і вінчованя === — ''Добре рано!'' — ''Добрый день!'' — ''Добрый вечур!'' — ''Добру ніч!'' — ''Слава Ісусу Хрісту!'' (Одповідь: ''Слава навікы!'') — ''Хрістос раждаєт ся!'' (Одповідь: ''Славіте єго!'') — ''Хрістос воскрес!'' (Одповідь: ''Воістину воскрес!'') — ''Дай, Боже, щастя!'' (Одповідь: ''Дай, Боже, і Вам!'') — ''Вітай!'' (Одповідь: ''Дякую!'') — ''Вітайте в нас!'' (Одповідь: ''Дякую!/Дякуєме!'') — ''Як ся ма(є)ш?'' (Одповідь: ''Дякую, добрї!'' ''Дякую, іде то!'' ''Дякую, помалы.'') — ''Як ся ма(є)те Вы (вы)?'' (Одповідь: ''Дякую/дякуєме, добрї!'' ''Дякую/дякуєме, іде то!'' ''Дякую/дякуєме, помалы.'') — ''Дякую, файного (вам) дня!/вечера!'' (Одповідь: Дякую, вам тыж'') — ''Я ся маю добрї.'' — ''Я ся маю плано.'' — ''Тїшить ня/нас!'' — ''І мене тїшить!'' — ''Прошу, подьте дале!'' — ''Няй ся любить!'' — ''Перебачте!'' — ''Досвіданя!'' — ''Май ся!'' — ''Майте ся добрї!'' — ''Збогом!'' — ''Агой!'' — ''Чау!'' — ''Вшытко добре!'' — ''Красный день!'' — ''Приємный вечур!'' — ''Вшытко найлїпше!'' — ''Добру забаву!'' — ''Щастливу путь!'' — ''Щастливо ся вернийте!'' — ''Няй вам смакує!'' — ''На здравя!'' == Далше чітаня == * ''A new Slavic language is born. The Rusyn literary language in Slovakia.'' Ed. [[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]]. New York 1996. * [[Павел Роберт Маґочій|Magocsi, Paul Robert]]. ''Let's speak Rusyn. {{lang|rue|Бісідуйме по-руськы}}.'' Englewood 1976. * [[Александр Дуліченко|Aleksandr Dmitrievich Dulichenko]]. ''Jugoslavo-Ruthenica. Роботи з рускей филолоґиї.'' Нови Сад 1995. * Taras Kuzio, "[https://web.archive.org/web/20090327140741/http://www.taraskuzio.net/Nation%20and%20State%20Building_files/national-rusyns.pdf The Rusyn question in Ukraine: sorting out fact from fiction]", Canadian Review of Studies in Nationalism, XXXII (2005) * [[Елейн Русинко|Elaine Rusinko]], "Rusinski/Ruski pisni" selected by Nataliia Dudash; "Muza spid Karpat (Zbornik poezii Rusiniv na Sloven'sku)" assembled by Anna Plishkova. Books review. "The Slavic and East European Journal, Vol. 42, No. 2. (Summer, 1998), pp. 348–350. [http://links.jstor.org/sici?sici=0037-6752(199822)1%3A42%3A2%3C348%3ARP%3E2.0.CO%3B2-A JSTOR archive] * [[Анна Плішкова |Плішкова Анна]] [Anna Plishkova] (ed.): Муза спід Карпат (Зборник поезії Русинів на Словеньску). [Muza spid Karpat (Zbornik poezii Rusiniv na Sloven'sku)] Пряшів: [[Русиньска оброда]], 1996. * Marta Harasowska. "Morphophonemic Variability, Productivity, and Change: The Case of Rusyn", Berlin; New York: Mouton de Gruyter, 1999, {{ISBN| 3-11-015761-6}}. * [http://links.jstor.org/sici?sici=0097-8507%28200009%2976%3A3%3C728%3AMVPACT%3E2.0.CO%3B2-L Book review] by Edward J. Vajda, Language, Vol. 76, No. 3. (Sep., 2000), pp.&nbsp;728–729. * [[Иван Поп|I. I. Pop]], [[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto Press, 2002, {{ISBN| 0-8020-3566-3}}. * [[Анна Плішкова|Plišková, Anna]]: Rusínsky jazyk na Slovensku: náčrt vývoja a súčasné problémy. Prešov: Metodicko-pedagogické centrum, 2007, 116 s. [http://www.unipo.sk/public/media/11525/Rusinsky_jazyk_na_Slovensku.pdf Slovak] [http://www.unipo.sk/public/media/11530/Rusinsky_jazyk_na_Slovensku_1.pdf Rusyn] * [[Ігор Керча|Керча, Ігор]]: Словник русинсько-руськый Ужгород: ПолиПринт, 2007. https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk * {{cite web|url=https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/148/signatures?p_auth=9E1g9uJz|title=Chart of signatures and ratifications of Treaty 148|first=|date=16 December 2021|website=|publisher=Council of Europe|access-date=16 December 2021|ref={{SfnRef|Council of Europe|2021}}|archive-date=15 August 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210815200727/https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/148/signatures?p_auth=9E1g9uJz|url-status=live}} == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20080509123945/http://www.rusyn.org/rusyns-language.html Rusyn language at the World Academy of Rusyn Culture] * [http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_jazyk.html Русиньскый язык на Академії русиньской културы в Словеньскій републіцї] * [http://www.ethnologue.com/language/rue Ethnologue report for Rusyn] * {{cite web |title=Ruthenian Greek Catholic Church |publisher= Religiana |url=https://religiana.com/ruthenian-greek-catholic-church-novi-sad |date=2021 |accessdate=2021-09-03}}{{ref-en}} [https://web.archive.org/web/20150919091415/http://www.holosy.sk/tirko/komarnik.mp3 Русиньскый стишок – Наше родне село Комарник] * [http://www.lemslownyk.ugu.pl/ ЛемСловник (Лемківско-польскый / польско-лемківскый словник)] * [https://web.archive.org/web/20140724000453/https://sites.google.com/site/kurslemkivskoho/ Курс лемківского языка] * [https://www.rusyn.fm Русин ФМ] == Референції == {{reflist}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] [[Катеґорія:Русинськый язык]] mwbe82khsn3rgsxjybh04xmf0oav0hn Холзан бiлохвіст 0 5052 168690 127449 2026-08-24T03:19:51Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168690 wikitext text/x-wiki [[Файл:Seeadler-flug.jpg|thumb|right|Холзан бiлохвіст]] [[File:Haliaeetus albicilla MHNT.ZOO.2010.11.96.1.jpg|thumb| ''Haliaeetus albicilla'' ]] [[File:Haliaeetus albicilla groenlandicus MHNT.ZOO.2010.11.96.3.jpg|thumb| ''Haliaeetus albicilla groenlandicus'']] '''Холзан білохвіст''' (''Haliaeetus albicilla'') є найвекшый [[хищі|хищ]] і разом і найвекшый евроорел, роспятя крыл досягує аж 2,5 м. Лїтать з натягнутыма лїтовыма пірками. Стары птахы мають жовтый гаковый дзёбак і куртый білый хвіст. Молоды екземплары мають тмаво зафарбленый дзёбак і тмавшый хвіст. Неопірены ногы суть жовты. [[Самець]] і [[саміця]] ся взаємно одрізняють лем розмірами. == Попис == Довжка тїла холзана білохвоста є до 69-92 cm, [[вага]] у самця коло 4 кґ, у саміцї 7 кґ. Роспятя крыл може досягнути аж 2,5 м. Фарба тмавобура лем хвіст білый, припадно і іншы світлїшы области на голові і шыї. При лїтаню ся легко познать, подля характерістічного взгляду шырокых крыл з ростягнутыма пірками. Хвіст є клиновый, ёго фарба за през жывот мінить. Переходить од бурой о молодых птахів, через буробілу марморовану до білой з бурыма краями у поглавно дорослых екземпларів. == Референції == * Hudec, K.; Šťastný, K. a kol. (2005): Fauna ČR Ptáci 2/I. Academia Praha, 572 str. (друге перероблене і доповнене выданя) * Ševčík, J. (2006): Pták roku 2006 - orel mořský. ČSO a AOPK, 16.str. {{Переклад|cs|Orel mořský|7260105}} == Екстерны одказы == {{commons|Haliaeetus albicilla}} * [http://www.karbofuran.cz www.karbofuran.cz]{{Dead link|date=August 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} - інформації о отровлїнях холзанів білохвостів * [http://biomonitoring.nature.cz/druhy-ptaci.php?druhID=127 Пташы области]{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Росшырїня в Европі * live webkamera - [https://web.archive.org/web/20100629044647/http://www.wwf.at/webcam головна сторінка] [https://web.archive.org/web/20120602161133/http://tv.eenet.ee/kotkas прямый одказ на відео] (800 кб/с) {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ястрябовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] f7fsx3ku362xfuv2afghs2magc9gfoq Біблія 0 6317 168680 168594 2026-08-23T21:10:20Z InternetArchiveBot 22034 Add 6 books for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168680 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс |image=[[Файл:Gutenberg Bible, Lenox Copy, New York Public Library, 2009. Pic 01.jpg|300px]] |caption=[[Ґутенберґова Біблія]], удана Йоганном Ґутенберґом у середині 15.&nbsp;стороча, перша печатна Біблія. |above=Біблія |header1=Відомості |data2=[[Хрістіанство|Християнство]]<br>[[Юдаїзм]] |label2=Реліґія |label3=Язык ориґінала |data3=[[Гебрейскый язык|Іврит]], [[Арамайскый язык|арамайськый язык]] и [[Грецькоє койне|грецькоє койне]]|data4=Ник. [[Датованя Біблії]] |label4=Період |data5=[[Юдаїзм|Юдаїштськый]] канон: 24&nbsp;книгы<ref>Се число враховує Книгу Самуеля, Книгу Царюв, Дванадцять малых пророкув, Книгу хронік тай Книгы Езры тай Неемії як єдну книгу, бо так они ся рахувут у юдаїзмови. Кідьбы ся тоты раховали поокреме ги у християнстві, та число бы было 39&nbsp;книг. Обадва йсі числа не враховувут [[второканонічні книгы]].</ref><br>[[Протестантство|Протестантськый]] канон ([[Лутеранство|лутеранськый]]): 66&nbsp;книг<br>[[Римокатолицька церьков|Римокатолицькый]] канон: 73&nbsp;книгы<br>[[Ґрекокатолицька церьков|Грекокатолицькый]] тай [[Православна церьков|православный]] канон: 76&nbsp;книг<br>Ник. [[Біблійні каноны]] |label5=Книгы }} '''Бі́блія''' ([[Грецькоє койне|гр. койне]] {{Lang|grc|τὰ βιβλία ''tà biblía''}} „книгы“), '''Сято́є Писа́ня''', пораз '''Кни́га книг''' є комплет реліґійных текстув, на котрых ся базує [[Хрістіанство|християнство]] тай [[юдаїзм]], тай котрі ся честувут у другых реліґіях, наприклад у [[Іслам|ісламі]]. Біблія тото [[антолоґія]] (зберька текстув ушылиякых форм), ориґінално написана [[Іврит|івритом]], [[Арамайськый язык|арамайськым]] языком тай [[Грецькоє койне|грецькым койне]]. Она обсягує настановы, оповіді, [[Поезія|поезію]], [[Пророцтво|пророцтва]] тай другі жанры. Комплет текстув, узнаваных ги часть Біблії у окреме взятуй реліґійнуй традиції вадь комуніті ся кличе біблійным каноном. Прибучникы реліґії типово держат Біблію за продукт божественої іншпірації, айбо сут разні верзії за інтерпретацію єї текста тай його значіня. Разні общины збирали реліґійні тексты у вшылиякі офіційні зберькы. Майрання зберька обсяговала перші пять книг Біблії и называла ся по гебрейськы ''Тора'' („Учіня“, {{Lang-he|תּוֹרָה ''Tōrā''}}), а по старогрецькы ''Пятикнижа'', ''Пентатевхос'' ({{Lang-grc|πεντάτευχος ''pentáteuchos''}}, букв.&nbsp;„пять книг“). Друга за старостьов секція была колекційов оповідий тай пророцтв и называла ся ''Неві’ім'' („Пророкы“; {{Lang-he|נְבִיאִים ''Nəvīʾīm''}}); третя секція, ''Кетувім'' („Писаня“; {{Lang-he|כְּתוּבִים‎ ''Kǝṯuḇim''}}), обсягує псалмы, пословиці тай оповіді. ''Танах'' ({{Lang-he|תָּנָ״ךְ‎ ''Tanaḵ''}}) тото алтернативна назывка юдаїштської Біблії, котра ся чинит из першых букв трьох єї компонентув: ''Тора'', ''Неві’ім'' тай ''Кетувім''. [[Масоретськый текст]] тото середньовічна верзія Танаха&nbsp;— написана по гебрейськы тай арамайськы&nbsp;— котра ся рахує авторитативным текстом юдаїштської Біблії у сучаснум рабіністичнум юдаїзмі. [[Септуаґінта]] тото товмачіня Танаха на грецькоє койне, вчиненоє у третюм и другум сторочу до&nbsp;н.&nbsp;е.; она ся читаво пересікає из юдаїштськов Біблійов. Християнство ся зачало ги удросток юдаїзма Другого храма и мало Септуаґінту за основу [[Старый Завіт|Старого Завіта]]. Рання християнська церьков продовжила жыдувську традицію записованя того, што ся виділо божествено іншпірованым, тай інкорпорації такых текстув у авторитативні реліґійні книгы. [[Єванґеліє|Єванґелія]], т.&nbsp;є.&nbsp;оповіді за жывут и учіня [[Исус Христос|Христа]], уєдно из посланями Павла и другыма текстами скоро стали основов [[Новый Завіт|Нового Завіта]]. Майстарі часті Біблії, віроятно, датувут ся дас 1200.&nbsp;роками до&nbsp;н.&nbsp;е., а Новый Завіт головно ся сформовав до настаня 4.&nbsp;стороча н.&nbsp;е. Приблизноє число проданых копій Біблії досігат пяти міліардув, што чинит ї майпродаванов публікаційов за вшыток час. Біблія мала читавый влив як на западні културу тай історію, так и на другі културы по світови. Єї штудованя через біблійный крітіцізм тоже непрямо повливало на културу и історію. Біблія є щий майтовмаченов книгов у світі. Штудованьом біблійної літературы ся занимат конар наукы пуд назвов [[біблеїстика]]. == Етимолоґія == Слово „Біблія“ походит из грецького койне, де {{Lang|grc|τὰ βιβλία ''tà biblía''}} (у єдн.&nbsp;числі {{Lang|grc|βιβλίον ''biblion''}}) значит „книжкы“.<ref>Bandstra (2009), pp.&nbsp;7; Gravett et al. (2008), p.&nbsp;xv.</ref> Само слово {{Lang|grc|βιβλίον}} зачатково мало буквалноє значіня „звиток“<ref>Beekes (2009), pp.&nbsp;246–247.</ref> и є димінутивом уд {{Lang|grc|βύβλος ''byblos''}} „еґіпетськый папірус“, котроє возможно пушло уд назвы [[Фінікія|фінікійського]] порта [[Біблос]] (знамого ай ги Ґебал), удкідь еґіпетськый [[папірус]] ся експортовав у Грецію.<ref>Brake (2008), [https://archive.org/details/visualhistoryofe00brak/page/29 p.&nbsp;29].</ref><ref name=":0">{{Cite book|last1=Болдирєв|first1=Р. В.|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001331|chapter=біблія|publisher=Наукова думка|place=[[Кієв|Київ]]|editor1-last=Мельничук|editor1-first=О. С.|at=АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні|nopp=yes|ref=ESUM1|volume=Т. 1 : А-Г|title=Етимологічний словник української мови у 7 томах|year=1982|page=с. 190}}</ref> Грецькоє {{Lang|grc|τὰ βιβλία}} было „выразом, котрый хосновали геленістичні жыдове на означіня свойих сакралных книг“.<ref>{{cite web |first=Mark |last=Hamilton |title=From Hebrew Bible To Christian Bible {{!}} From Jesus To Christ – The First Christians {{!}} Frontline {{!}} PBS |url=https://www.pbs.org/wgbh/pages/frontline/shows/religion/first/scriptures.html |website=www.pbs.org |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20180614021417/https://www.pbs.org/wgbh/pages/frontline/shows/religion/first/scriptures.html |archive-date=14 June 2018 }}</ref> Штудувучый Біблію ученый Фредерік Файві Брус удзначовав, ож Иван Златоустый первый ухосновав фразу {{Lang|grc|τὰ βιβλία}}, описувучи Старый и Новый Завіт уєдно у свойих „Бесідах на Єванґеліє уд Матея“.<ref>Bruce (1988), p.&nbsp;214.</ref> Уд {{Lang-el|τὰ βιβλία τὰ ἅγια ''tà biblía tà hágia''}} „сяті книгы“ ся появила [[Латиньскый язык|латинська]] [[Калька|калка]] {{Lang|la|''biblia sacra''}}.<ref>{{cite web |last1=Liddell |first1=Henry George |last2=Scott |first2=Robert |title=A Greek-English Lexicon, βιβλίον |url=http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dbibli%2Fon |website=www.perseus.tufts.edu |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191118102635/http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dbibli%2Fon |archive-date=18 November 2019 }}</ref> У середньовічнуй латині тото ся покуртало до {{Lang|la|''biblia''}} тай поступово перечинило ся у назывник єдн.&nbsp;числа, жунського рода ({{Lang|la|''biblia''}}, [[Ґенітив|ґен.]]&nbsp;{{Lang|la|''bibliae''}}); так тото слово ся позычало у языкы европськых народув.<ref name=":0" /><ref>{{cite web |url=http://www.newadvent.org/cathen/02543a.htm |title=The Catholic Encyclopedia |publisher=Newadvent.org |year=1907 |access-date=23 April 2010 |archive-date=13 June 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100613102636/http://newadvent.org/cathen/02543a.htm |url-status=live }}</ref> == Розвуй тай історія == Біблія не є єднов книжков; тото зберька книг, сложный розвуй котрых не є до кунця порозумілый. Знає ся, ож Біблія ся писала тай складовала многыма людьми&nbsp;— подля многых ученых авторы булшинов незнамі и сут представителями разных култур и походжінь.<ref>Swenson (2021), p.&nbsp;12; Rogerson (2005), p.&nbsp;21; Riches (2000), ch.&nbsp;2.</ref> Майстарі єї книгы ся зачинали ги пісні, котрі ся передавали усно з поколіня у поколіня. Британськый изглядовач Біблії Джон К.&nbsp;Річез писав:<ref>Riches (2000), p.&nbsp;9.</ref> {{Цитат 2 |Біблійні тексты ся продуковали за період, бігом котрого условія жывота писателюв&nbsp;— політичні, културні, економічні тай еколоґічні&nbsp;— читаво ся удличали. Сут тексты, котрі указувут кочовый стиль жывота, тексты уд людий из устоянов монархійов и култом Храма, тексты из екзиля, тексты, рождені з силного опору чужым правителям, придворні тексты, тексты уд вандрувучых харизматичных проповідникув, тексты уд іншпірованых писателями геленістичного періода. Тото часовый удрізок, котрый обсігат творы [[Гомер]]а, [[Платон]]а, [[Арістотель|Арістотля]], [[Тукідід]]а, [[Софокл]]а, [[Цезарь|Цезаря]], [[Ціцерон]]а тай [[Катулл]]а. Ото період, котрый видів и пуднятя, и падіня Ассірійської імперії (уд 12.&nbsp;по 7.&nbsp;стороча) тай Перської імперії (уд 6.&nbsp;по 4.&nbsp;стороча), [[Александер Великый|Александрові]] кампанії (336–326), розвуй [[Старовікый Рим|Рима]] тай його домінацію у Середньоземноморьови (уд 4.&nbsp;стороча по закладеня [[Принципат]]а), 27&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., згубленя [[Другый храм|Єрусалимського храма]] (70&nbsp;н.&nbsp;е.) тай пошыреня правліня Рима на часті [[Шкоція|Шкоції]] (84&nbsp;н.&nbsp;е.) |''Джон К. Річез'' }} [[Файл:Bible_from_1300_(20).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bible_from_1300_(20).jpg|альт=Hebrew Bible from 1300. Genesis.|міні|Книга Бытя у гебрейськуй Біблії, дас&nbsp;1300]] [[Файл:Great_Isaiah_Scroll.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Great_Isaiah_Scroll.jpg|міні|Звиток Ісаї (1QIsa<sup>a</sup>), єден из Извиткув Мертвого моря&nbsp;— майстара копія Книгы Ісаї]] Книгы Біблії ориґінално ся писали тай переписовали вручну на папірусові звиткы.<ref>Lim (2017) pp.&nbsp;7, 47.</ref> Ориґіналы не дожыли до нашых днув&nbsp;— зато датованя ориґіналного складаня текстув ото тяжкоє діло и предмет горячых дебатув. Хоснувучи комбінованый лінґвістичный тай історіоґрафічный пудход, Роналд Гендел и Ян Йоостен датовали майстарі юдаїштської біблії (пісню Деборы у Судьох&nbsp;5 тай історію Самсона у Судьох&nbsp;16 и 1&nbsp;Самуелови) передмонаршым ранньым желізным віком (дас 1200&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.).<ref>Hendel, Joosten (2018), pp.&nbsp;ix, 98–99, 101, 104, 106.</ref> [[Звиткы Мертвого моря]], найдені у пещерах Кумрана у 1947.&nbsp;році тото майстарі екзистувучі копії книг юдаїштської Біблії хотьякої довготы, котрі при тум не сут фраґментами, они ся датувут межи 250&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;и 100&nbsp;н.&nbsp;е.<ref name=":13">Lim (2017), pp.&nbsp;38, 47; Ulrich (2013), pp.&nbsp;103–104; Brown (2010) VanderKam, Flint (2013), ch.&nbsp;5, ch.&nbsp;3(A); Harris, Platzner (2008), p.&nbsp;22.</ref> Припущат ся, ож майдавні рукописы ся писали палеогебрейськым письмом, фильом клинописа, похожым на другі піктоґрамы того періода.<ref>Wegner (2006), p.&nbsp;59.</ref> Угнатя у Бабілон майскорі спричинило переход на квадратноє арамайськоє письмо межи 5. тай 3.&nbsp;сторочами&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Wegner (2006), p.&nbsp;60.</ref> Уд часу Звиткув Мертвого моря юдаїштська Біблія ся писала из пропусками межи словами про май легкоє читаня.<ref>Wegner (2006), p.&nbsp;61.</ref> До 8.&nbsp;стороча&nbsp;н.&nbsp;е., [[масореты]] додали значкы гласных звукув у текст.<ref>VanderKam, Flint (2013), pp.&nbsp;88–90.</ref> Левіты вадь писарі сокотили тексты, а поєдны тексты ся все держали ги май авторитативні уд другых.<ref>Wegner (2006), pp.&nbsp;62–63.</ref> Писарі сокотили тай міняли тексты, мінявучи письмо, обновлювучи архаїчні формы, вносячи поправкы. Тоты гебрейські тексты ся копіровали дуже акуратно.<ref>Wegner (2006), pp.&nbsp;64–65.</ref> Сакралні, авторитативні реліґійні тексты ся складовали ушылиякыма реліґійныма комунітами у разні біблійні каноны (офіційні зберькы книг).<ref>Hayes (2012), p.&nbsp;9.</ref> Майстаров таков зберьков, котра обсягує перві пять книг Біблії, є ''Тора'' („Учіня“, {{Lang-he|תּוֹרָה ''Tōrā''}})&nbsp;— знама ай ги ''Пятикнижа'', ''Пентатевхос'' ({{Lang-grc|πεντάτευχος ''pentáteuchos''}}, букв.&nbsp;„пять книг“)&nbsp;— котра была прията ги юдаїштськый канон до 5.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. Друга зберька оповідий и пророцтв пуд назвов ''Неві’ім'' („Пророкы“; {{Lang-he|נְבִיאִים ''Nəvīʾīm''}}) была канонізована у третюм сторочу&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. Третя зберька тото ''Кетувім'' („Писаня“; {{Lang-he|כְּתוּבִים‎ ''Kǝṯuḇim''}}), обсягувуча псалмы, пословиці тай оповіді, была канонізована межи 2.&nbsp;сторочом&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. тай&nbsp;2.&nbsp;сторочом&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Hayes (2012), pp.&nbsp;9–10.</ref> Тоты три комплеты книг были написані головно біблійськым івритом, из частями, написаными у арамайськум языкови, котрі вєдно формувут юдаїштську Біблію&nbsp;— ''Танах'' ({{Lang-he|תָּנָ״ךְ‎ ''Tanaḵ''}}; абревіатура из першых букв „Тора“, „Неві’ім“, „Кетувім“).<ref>Lim (2017), p.&nbsp;40.</ref> === Юдаїштська Біблія === Сут три важні історичні верзії юдаїштської Біблії: Септуаґінта, Масоретськый текст тай Самаритянськоє Пятикнижа (котроє обсягує лиш перві пять книг). Они взайимноскапчані, айбо мавут неєднаку історію розвою. Септуаґінта (LXX) тото товмаченя гебрейськых писань и поєдных дотычных текстув на грецькоє койне, котроє подля оцінок ся чинило дас 70–72 писарями тай старшинами спомежи геленістичных жыдув;<ref>[https://web.archive.org/web/20230520031054/https://www.bl.uk/greek-manuscripts/articles/manuscripts-of-the-greek-old-testament%20Greek%20manuscripts The Old Testament in Greek] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230520031054/https://www.bl.uk/greek-manuscripts/articles/manuscripts-of-the-greek-old-testament%20Greek%20manuscripts|date=20 May 2023}} – Greek manuscripts. British Library. Retrieved 20 May 2023.</ref> робота над нив ся зачала у Александрії у кунци 3.&nbsp;ст.&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. тай завершила ся у 132.&nbsp;рокови&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref name=":4">Segal (2010), [https://books.google.com/books?id=owd9zig7i1oC&pg=PA363 p.&nbsp;363.]</ref><ref>Dorival, Harl, Munnich (1988), p.&nbsp;111.</ref><ref>''„[…] die griechische Bibelübersetzung, die einem innerjüdischen Bedürfnis entsprang [...] [von den] Rabbinen zuerst gerühmt (.) Später jedoch, als manche ungenaue Übertragung des hebräischen Textes in der Septuaginta und Übersetzungsfehler die Grundlage für hellenistische Irrlehren abgaben, lehte man die Septuaginta ab.“'' Homolka, Jacob, Chorin (1999), pp. 43ff, Bd.3</ref> Припущат ся, ож Септуаґінту забештеловав быв Птолемей&nbsp;II.&nbsp;Філаделфус, царь Еґіпта, обы задоволнити потребу головно грецькоязычных жыдовув греко-римської діаспоры.<ref name=":4" /><ref>Lavidas (2021), p.&nbsp;30.</ref> Екзістувучі повні копії Септуаґінты ся датувут уд 3.&nbsp;по&nbsp;5.&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е., а фраґменты&nbsp;— 2.&nbsp;ст.&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Lim (2017), pp.&nbsp;45–46, 58; Hayes (2012), ch.&nbsp;1; Brown (2010), ''Intro.''; Carr (2010), p.&nbsp;250; Bandstra (2009), pp.&nbsp;8, 480; Gravett et al. (2008), p.&nbsp;47; Harris, Platzner (2008), p.&nbsp;27; Riches (2000), ch.&nbsp;3.</ref> Майстарі правкы єї текста ся датувут 1.&nbsp;ст.&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref name="Dines 2004">{{cite book|last1=Dines|first1=Jennifer|title=The Septuagint|date=2004|publisher=Bloomsbury Publishing|isbn=978-0-567-60152-0|page=4}}</ref> Фраґменты Септуаґінты ся найшли межи Звитками Мертвого моря; удрізкы єї текста ся найшли ай на папірусі из Еґіпта, датованому 2. тай&nbsp;1.&nbsp;сторочами&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. и&nbsp;1.&nbsp;сторочом нашої еры.<ref name="Dines 2004" />{{Rp-primitive|бук=5}} Масореты зачали розробляти тото, што пак стало авторитативным гебрейськым и арамайськым текстом 24&nbsp;книг юдаїштської Біблії у рабіністичнум юдаїзмі пуд конець талмудського періода (дас 300&nbsp;– дас 500 н.&nbsp;е.), айбо точный датум удефіновати тяжко.<ref name=":5">Hauser, Watson, Kaufman (2003), pp.&nbsp;30–31.</ref><ref>Wegner (1999), [https://books.google.com/books?id=kkVFOTsBOAEC&q=%22Masoretes+inherited%22&pg=PA172 p.&nbsp;172].</ref><ref>Swenson (2021), [https://books.google.com/books?id=5xQOEAAAQBAJ&pg=PA29 p.&nbsp;29].</ref> У 6. и&nbsp;7.&nbsp;сторочу, три жыдувські комуніты розробили системы про точный запис текста вєдно з вокалізаційов ([[Нікуд (іврит)|нікуд]]) и акцентуаційов ([[Гебрейська кантилація|кантилаційов]]), котрі дустали назывку Масора ({{Lang-he|מָסוֹרָה ''masorá''}}).<ref name=":5" /> Тоты ранні масоретські учені бывали головно у ґалілейськых варошах [[Тіберіада|Тіберіаді]] тай [[Єрусалим|Єрусалимі]], тай у Бабілонії (на території сучасного [[Ірак|Ірака]]). Бывателі жыдувської комуніты Тіберіады у давнюй Ґалілеї (дас 750–950) учинили переписы юдаїштськых біблійных текстув без стандартизованого текста, на удлику уд бабілонської традиції. Канонічный уговор юдаїштської Біблії (пуд назывков тіберськый іврит), котрый они розробили, тай многі зазначкы, котрі вни написали, зато ся удличали уд бабілонськых.<ref>Phillips (2016), pp.&nbsp;288–291.</ref> Тота розлука ся рішила стандартизованым Масоретськым текстом у 9.&nbsp;ст.<ref>Lavidas (2021), p.&nbsp;75.</ref> Майстара повна його копія, котра дожыла доднесь тото [[Лєнінґрадськый кодекс]], датованый дас 1000.&nbsp;роком&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>VanderKam, Flint (2013), p.&nbsp;87.</ref> Самаритянськоє Пятикнижа тото верзія Торы, котру самаритянська община сокотила уд античности, и котру европські учені найшли у 17.&nbsp;сторочу; майстара єї ужывша копія датує ся дас роком 1100&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Lim (2017), pp.&nbsp;46–49; Ulrich (2013), pp.&nbsp;95–104; VanderKam, Flint (2013), ch.&nbsp;5; Carr (2010), p.&nbsp;8; Bandstra (2009), p.&nbsp;482; Gravett et al. (2008), pp.&nbsp;47–49; Harris, Platzner (2008), pp.&nbsp;23–28.</ref> Самаритяне включили у тот свуй канон лиш Пятикнижа, т.&nbsp;є.&nbsp;Тору.<ref>VanderKam, Flint (2013), [https://books.google.com/books?id=SBMXnB4CRpUC&pg=PA91 p.&nbsp;91].</ref> Они не признавали божественоє авторство вадь іншпірацію у другых книгах юдаїштського Танаха.<ref>Хоть позад мізерного числа дожывшых до нашого часу жерел не мож уповісти набізувно, ож ранні самаритяне удмітовали ай другі книгы Танаха, отець церькви 3.&nbsp;столітя Оріґен пудтвержує, ож самаритяне його часу „принима[ли] лиш Мойсейові книгы.“ {{harvnb|Schaff|1885|loc=[https://www.ccel.org/ccel/schaff/anf04.vi.ix.i.l.html Chapter XLIX]|ps=&#32;(Commentary on John 13:26)}}</ref> Самаритянська Книга Єгошуа Нуна (Исуса Навина), почасти закладена на Танаховуй Книзі Єгошуа Нуна екзістує, айбо Самаритянами ся держит ги неканонічна світська історична кроніка.<ref>Gaster (1908), [https://books.google.com/books?id=eUCRAfZvwRgC&pg=PA166 p.&nbsp;166].</ref> Перва кодексова форма юдаїштської Біблії была уроблена у 7.&nbsp;ст. Кодекс тото предок сучасної книгы. Кодексы ся чинили зогнутьом єдного листа папіруса навпул, што формовало „бокы“; дакулко такых зогнутых листув ся скапчовали у єдну „книгу“, котра была май доступнов и переноснов ги звиткы. Такый формат популаризовали ранні християне. У 1488.&nbsp;рокови была вчинена перва повна печатна верзія юдаїштської Біблії.<ref>Hauser, Watson, Kaufman (2003), pp.&nbsp;31–32.</ref> === Новый Завіт === [[Файл:PaulT.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:PaulT.jpg|міні|[[Павло (апостол)|Апостол Павло]] на образі „Сятый Павло пише свої посланя“ (дас 1619) Валентіна де Булоня]] [[Файл:P52_verso.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:P52_verso.jpg|альт=photo of a fragment of papyrus with writing on it|міні|Папірус&nbsp;52 (щи знамый ги папірус Райландса), 125–175&nbsp;н.&nbsp;е., майстарый екзистувучый фраґмент папіруса Нового Завіта, на котрому написані фразы из 18.&nbsp;главы Єванґелія уд Йоана<ref>Orsini, Clarysse (2012), p.&nbsp;470.</ref>]] Из ростом популарности християнства у 1.&nbsp;сторочу нашої еры ся появили нові писаня грецькым койне. Християне пак зачали тоты нові писаня кликати ''Новым Завітом'', а Септуаґінту&nbsp;— ''Старым Завітом''. Новый Завіт ся усокотив у май великум числі рукописув ги хотьякый другый стародавньый вытвор. Майранні християнські переписовачі не были вышколеныма писарями. Многі переписы Єванґеліюв и Павловых послань ся чинили простыма християнами за удносно куртый період часу, дуже скоро по написаню ориґіналув. У синоптичных Єванґеліях, у писаньох ранньых Отцюв церькви, уд [[Маркіон Сінопськый|Маркіона]] и у [[Дідахе|Дідасі]] сут доказы, ож християнські документы были у циркулації перед зачатком першого стороча. Павлові посланя были в колобігови щи при його жывоті, а його смерть ся, припущат, настала до 68.&nbsp;року при царьованю Нерона. Ранні християне носили йсі писаня по Римськуй імперії тай товмачили їх на старосірійськый, [[коптськый]], [[етіопськый]], [[Латиньскый язык|латинськый]] и другі языкы. Изглядовач Нового Завіта Барт Ерман обяснят, як тоты тексты пак были поґруповані у катеґорії: {{Цитат 2|Бігом ранньых сторочув [екзістованя] церькви, християнські тексты ся копіровали у тых містах, де ся писали вадь де їх переміщовали. Позад того, ож тексты ся переписовали локално, не чудно, ож разні міста выводили разні филі текстуалної традиції. Другыма словами, рукописы у Римі мали много ворошных хыб [помежи собов], бо булшинов были „штатныма“ документами, котрі ся копіровали єден из другого; они не мали читавого влива з бока рукописув, копірованых у Палестині; а написані у Палестині набрали ся свойих рис, котрі были не такі ги у рукописах, найденых у Александрії, у Еґіптови. Ба булше, у ранні стороча церькви подакотрі міста мали ліпшых писарюв ги другі. Сучасні научникы порозуміли, ож писарі у Александрії&nbsp;— котра у античности была читавым інтелектуалным центром&nbsp;— были особено скрупулозні, даже у тот давньый час, тай ож там у Александрії ся десятьруча за десятьрочом сокотила дуже чиста форма текста ранньохристиянськых писань, котру держали уддані тай удносно майстерні християнські переписовачі.|Барт Ерман<ref>{{Cite book|last=Ehrman|first=Bart D.|title=Misquoting Jesus: The Story Behind Who Changed the Bible and Why|place=New York|publisher=HarperCollins|year=2005|page=p. 72|nopp=yes}}</ref>}}Резултатом сього стали текстуалні варіації, котрі сучасні научникы кличут „текстотипами“. Чотыри майшыроко признавані текстотипы тото александрійськый, западный, цезарьськый тай бізантськый.<ref>Parker (2013), pp.&nbsp;412–420, 430–432; Brown (2010) ch.&nbsp;3(A).</ref> Католицькый біблійный канон книг быв закладеный на Римському синоді у&nbsp;році&nbsp;382, пак Гіппонійському у 393 тай Картаґенському у&nbsp;397. Межи 385.&nbsp;тай&nbsp;405.&nbsp;роками н.&nbsp;е.&nbsp;рання християнська церьков потовмачила свуй канон на вулґарну латину (народный латинськый язык)&nbsp;— тото товмачіня дустало назву ''Вулґата'' (уд {{Lang-la|Biblia Vulgata}}, {{IPA2|ˈbɪbli.a wʊlˈɡaːta}} „Біблія у народнум языку“).<ref name=":6">Lim (2017), pp.&nbsp;40, 46, 49, 58–59; Hayes (2012), ch.&nbsp;1; Brown (2010), ''Intro.''; Carr (2010), pp.&nbsp;3–5; Bandstra (2009), pp.&nbsp;7–8, 480–481; Gravett et al. (2008), pp.&nbsp;xv, 49; Harris, Platzner (2008), pp.&nbsp;3–4, 28, 31–32, 371; Riches (2000), ch.&nbsp;3.</ref> Уд того часу католицькі християне правили вселенські соборы про стандартизацію свого біблійного канона. Тридентськый собор (1545–1563), котрый католицька церьков справила в удповідь протестантськуй Реформації, затвердив Вулґату офіційным латинськым товмачіньом Біблії.<ref name=":6" /> Удтовды ся розвили дакулко біблійных канонув. Тото у тому числі: 73-книжный католицькый канон, 66-книжный канон, котрый признає булшина протестантськых деномінацій, 81-книжный етіопськый православный тевагедськый канон и другі.<ref>Riches (2000), pp.&nbsp;7–8.</ref> Юдаїзм давно затвердив єдиный авторитативный текст, а християнство ниґда не мало єдину верзію; умісто того у християн были многі разні рукописні традиції.<ref>Barton (2019), p.&nbsp;15.</ref> === Варіанты === Попри читавоє честованя тай акуратность, из котрыма ся переписовали біблійні тексты, в ушыткых біблійных рукописах сут хыбы переноса, котрі ся называвут варіантами.<ref>Wegner (2006), p.&nbsp;41.</ref><ref>Black (1994) p.&nbsp;24.</ref> Варіантом ся кличе хотьяка девіація межи двома текстами. Текстуалный критик Деніел&nbsp;Б.&nbsp;Воллес обяснює: „Кажджа девіація ся рахує ги єден варіант, не никавучи на вто, кулко рукописув єї фіксує“.<ref>Wallace (2009), p.&nbsp;98.</ref> Научник Емануел Тов каже, ож тот термін не є оціночным; тото узнаня, ож путі розвоя разных текстув ся розыйшли.<ref>Tov (2001), p.&nbsp;18.</ref> Середньовічні рукописы юдаїштської Біблії ся держали ги дуже точні: майавторитативні документы, з котрых ся копіровало у другі тексты.<ref>{{Cite web |title=The Damascus Keters |url=https://web.nli.org.il/sites/nli/english/collections/jewish-collection/pages/damascus.aspx |website=National Library of Israel |access-date=1 July 2020 |archive-date=28 July 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200728235241/https://web.nli.org.il/sites/NLI/English/collections/jewish-collection/Pages/damascus.aspx |url-status=live }}</ref> Айбо при тому, изглядователь юдаїштської Біблії Девід Карр каже, ож и юдаїштські тексты мавут даякі варіанты.<ref>Carr (2011), pp.&nbsp;5–7.</ref> Булшина вшыткых варіантув трафункові, наприклад ортоґрафічні хыбы, айбо поєдны зміны были нарочні.<ref>Black (1994), p.&nbsp;60.</ref> У юдаїштському текстови „варіанты з памняти“ тото типово случайні розлукы, такі ги шор слув у 1 Кроніках 17:24 тай 2 Самуелови 10:9 тай 13. Варіанты щи обсягувут заміну лексичныма еквівалентами, семантичні тай ґраматичні удликы; май читаві правкы Масоретськых текстув мали бы быти нарочныма.<ref>Carr (2011), pp.&nbsp;5–7, 18, 24, 29, 42, 55, 61, 145, 167</ref> Нарочні зміны у тексті Нового Завіта ся чинили про уліпшеня ґраматикы, ліквідацію неточностий и розбіжностий, гармонізацію паралелных фраґментув, комбінацію тай упрощеня дакулкох варіантных прочитань у єдно, тай позад теолоґічных причин.<ref>Black (1994), p.&nbsp;60.</ref><ref>Royce (2013), pp.&nbsp;461–464, 468, 470–473.</ref> Изглядовач Старого Завіта Брус&nbsp;К.&nbsp;Волткі замічат, ож про кажджі десять слув зафіксованый єден варіант у недавнюм критичнум уданю юдаїштської Біблії, ''Biblia Hebraica Stuttgartensia,'' т.&nbsp;є.&nbsp;осталні 90% юдаїштського текста сут без варіацій. Четвертоє уданя Грецького Нового Завіта Споєного біблійного общества фіксує варіанты, котрі ся кывавут дас 500 из 6900 слув, вадь 7%&nbsp;текста. == Тематика тай обсяг == === Темы === [[Файл:Creation_of_Light.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Creation_of_Light.png|міні|''Сотвореня світла'', [[Ґустав Доре]]]] Оповіді, законы, мудрості, пришты тай унікалні жанры Біблії давут можность діскусії на булшину тем людського єствованя, межи нима: звірі, дерева тай природа,<ref name="Northcott96">{{cite book|last1=Northcott|first1=Michael S.|editor1-last=Clark|editor1-first=Stephen R. L.|title=The Environment and Christian Ethics|url=https://archive.org/details/environmentchris0000nort|date=1996|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-57631-4}}</ref>{{rp-primitive|xi}} сосіды,<ref name="Wayne Grudem">{{cite book|last1=Grudem|first1=Wayne|title=Christian Ethics: An Introduction to Biblical Moral Reasoning|url=https://archive.org/details/christianethicsi0000unse_r6w7|date=2018|publisher=Crossway|isbn=978-1-4335-4965-6}}</ref>{{rp-primitive|24}} цімборы, роль жун,<ref name="Barbara J. MacHaffie">{{cite book|last1=MacHaffie|first1=Barbara J.|title=Her Story Women in Christian Tradition|date=1992|publisher=Fortress Press|isbn=978-1-4514-0402-9}}</ref>{{rp-primitive|203}} секс,<ref>Harper (2013), pp.&nbsp;1–14, 84–86, 88.</ref> діти, побратя,<ref name="Chadwick">Henry Chadwick, The Early Church, {{ISBN|978-0-14-023199-1}}</ref> природа тай діленя власти,<ref>Praet, Danny (1992–1993). "Explaining the Christianization of the Roman Empire. Older theories and recent developments". Sacris Erudiri. Jaarboek voor Godsdienstgeschiedenis. A Journal on the Inheritance of Early and Medieval Christianity. 23: 5–119.</ref>{{rp-primitive|45–48}} гроші тай економіка,<ref name="Hargaden">{{cite book|last1=Hargaden|first1=Kevin|title=Theological Ethics in a Neoliberal Age: Confronting the Christian Problem with Wealth|date=2018|publisher=Wipf and Stock|isbn=978-1-5326-5500-5}}</ref>{{rp-primitive|77}} робота, удношіня,<ref name="Kieran Cronin">{{cite book|last1=Cronin|first1=Kieran|title=Rights and Christian ethics|url=https://archive.org/details/rightschristiane0000cron|date=1992|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-41889-8|page=[https://archive.org/details/rightschristiane0000cron/page/n248 223]}}</ref> смуток, природа радости тай другі.<ref>Gericke (2012), p.&nbsp;207.</ref> [[Филозоф|Філозоф]] тай етик Жако Ґеріке додає: „Значіня добра и зла, природа правилного и неправилного, крітерії морали, добрі жерела морали, походжіня тай приятя моралных віровань, онтолоґічный статус моралных норм, моралный авторитет, културный плуралізм, аксіолоґічні тай естетичні гадкы за природу цінности тай красы. Сесе всьо закладено у тексты.“<ref name=":9">Gericke (2012), p.&nbsp;210.</ref> Айбо уокремленя тем подакотрых біблійных текстув годно быти проблематичным.<ref>Mittleman (2012), pp.&nbsp;1, 2.</ref> Булшина Біблії подає ся у оповіднуй формі тай вцілови біблійна нарація не дає прямі настановы, а у поєдных текстах наміреня автора тяжко розшифровати.<ref>Barton (2007) pp.&nbsp;1–3.</ref> Дефінованя добра тай зла, правилного и неправилного, путь ид розуміню и практиці рідко прямі тай лігавут на читача.<ref name="Barton19">Barton (2019).</ref>{{rp-primitive|14}} [[Бог|Буг]] пораз указаный важным елементом [[Сюжет|сужета]], айбо часто за реакцію Бога на події тай його одобреня вадь неодобреня дій персонажув авадь їх провалув дашто вчинити мало вповіджено.<ref name="Barton19" />{{rp-primitive|40}} Автор не коментує, а читачови ся лишат самому думати над написаным.<ref name="Barton19" />{{rp-primitive|40}} Жыдувські філозофы Шалом Кармі тай Давід Шац обяснявут, ож Біблія „часто сопоставлят противорічиві ідеї, без обясненя вадь аполоґетізма.“<ref name=":10">Carmy, Shatz (2003), pp.&nbsp;13–14.</ref> Юдаїштська Біблія має гадкы за природу знаня, віровань, истины, інтерпретації, розуміня тай коґнітивных процесув.<ref>Gericke (2012), p.&nbsp;209.</ref> Етик Майкел&nbsp;В.&nbsp;Фокс пише, ож головна аксіома Книгы Пословиць ото ож „тренованя людського розума вто мусайноє условія правилного и успішного справованя в ушыткых сферах жывота.“<ref>Fox (2007), p.&nbsp;78.</ref> Біблія учит природі платных арґументув, природі тай моци языка тай його удношіня ид реалности.<ref name=":9" /> Подля Алана Міттелмана, професора жыдувської філозофії, Біблія дає мінты моралного думаня, котрі ся фокусувут на справованьови тай характері.<ref name="Barton19" />{{rp-primitive|3}}<ref>Mittleman (2012), p.&nbsp;17.</ref> У біблійнуй метафізиці челядник має слобудну волю, айбо вто удносна тай ограничена слобода.<ref>Brunner (2002), p.&nbsp;494.</ref> Біч каже, ож християнськый ''волунтарізм'' указує на ''волю'' ги на ядро себе тай ож у людськуй природі „ядро того, кым мы сьме, опреділят ся тым, што мы любиме“.<ref>Beach (1988), pp.&nbsp;25–26.</ref> Природного закона Біблія ся докывує у Пророках, Римлянах&nbsp;1, Діяньох&nbsp;17 тай книзі Амоса (Амос 1:3–2:5), де другі державы кроме Ізраїля ся держат зодповідныма за свої етичні рішеня даже попри вто, ож не знавут юдаїштського Бога.<ref>Barton (2003), pp.&nbsp;48–50.</ref> Політичный теоретик Майкел Лабан Волзер находит політику у юдаїштськуй Біблії у завітах, законах и пророцтвах, котрі чинят ранню форму ''почти'' демократичної політичної етикы.<ref>Walzer (2012), p.&nbsp;200.</ref> Ключові елементы у біблійнуй криміналнуй юстіції ся зачинавут из віры у Бога ги жерело справедливости тай судю над усьыма, у тому числі тыма, ко вызначає справедливость на земли.<ref>Souryal (2015), p.&nbsp;xx.</ref> Кармі тай Шац кажут, ож Біблія „указує характер Бога, розказує за сотвореня, закладат метафізику божественого провидіня тай божественого вмішаня, предлагат основу про мораль, обговорює многі рисы людської натуры тай часто подає файно знаму загадку, ож як Буг годен позволяти зло.“<ref name=":10" /> === Юдаїштська Біблія === {{ГоловнаСтатя|Юдаїштська Біблія}} Авторитативный текст юдаїштської Біблії ся бере из Масоретського текста Лєнінґрадського кодекса, датованого 1008.&nbsp;роком. Зато юдаїштську Біблію пораз кличут Масоретськым текстом.<ref>{{cite web |last1=Tov |first1=Professor Emmanuel |title=The Bible and the Masoretic Text |url=https://www.thetorah.com/article/the-bible-and-the-masoretic-text |website=The Torah.com |access-date=3 July 2022 |archive-date=25 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220525004814/https://www.thetorah.com/article/the-bible-and-the-masoretic-text |url-status=live }}</ref> Юдаїштська Біблія щи ся знає за назывков Танах ({{Lang-he|תנ"ך}}). Тото удбиват розділеня гебрейськых писань на три часті: Тора („Учіня“), Неві’ім („Пророкы“) тай Кетувім („Писаня“) через хоснованя першых букв кажджого из сих трьох слув.<ref>Metzger & Katz (2010), p.&nbsp;651, footnote&nbsp;1</ref> Испис обсягу сих трьох частий быв першый раз найденый у бабілонськум Талмуді (дас 550&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.).<ref>Pace (2016), p.&nbsp;354</ref> Танах быв головно написаный біблійным івритом, айбо поєдны малі часті (Ездраш 4:8–6:18 тай 7:12–26, Єреміяш 10:11, Даніел 2:4–7:28)<ref>Ездраш&nbsp;4:8–6:18 тай Ездраш&nbsp;7:12–26, Єреміяш&nbsp;10:11, Даніел&nbsp;2:4–7:28</ref> написані были біблійнов арамайськов бесідов&nbsp;— языком, котрый на тот момент быв ''[[лінґва франка]]'' булшины семітського світу.<ref name="Driver">{{cite web |last1=Driver |first1=Godfrey |author1-link=Sir Godfrey Driver |title=Introduction to the Old Testament |url=http://www.bible-researcher.com/driver1.html |website=www.bible-researcher.com |access-date=30 November 2009 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20091109185323/http://www.bible-researcher.com/driver1.html |archive-date=9 November 2009 }}</ref> ==== Тора ==== {{ГоловнаСтатя|Тора}} Тора ({{Lang-he|תּוֹרָה}}) щи ся знає ги „Пять книг [[Моісей|Мойсея]]<nowiki/>“ вадь Пятикнижа.<ref>Barnstone (2009), [[iarchive:isbn 9780393064933/page/647|p.&nbsp;647]]</ref> Традиційно ся держало, ож тоты книгы надиктовав Мойсейови сам [[Бог|Буг]].<ref>Robinson (2006), p.&nbsp;97</ref><ref>Cross, Livingstone (2005), p.&nbsp;1072</ref> Зачинавучи 17.&nbsp;сторочом научникы никали на ориґіналні жерела ги на продукт дакулкох анонімных авторув, припущавучи, ож Мойсей годен быв изкомбіновати окремі жерела у єден текст.<ref>Nahkola (2007), pp.&nbsp;vii, xvi, 197, 204, 216–217</ref><ref>Baden (2012) p.&nbsp;13.</ref> Сут разні гіпотезы за вто, коли тай як Тора была скомпонована,<ref>Greifenhagen (2003), p.&nbsp;206</ref> айбо общый консенсус є такый, ож Тора дустала свою фіналну форму бігом правліня Перської ахеменідської імперії (віроятно 450–350&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.),<ref>Greifenhagen (2003), pp.&nbsp;206–207.</ref><ref>Newsom (2004), p.&nbsp;26.</ref> вадь у раннюм гелленістичнум періоді (333–164&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.).<ref>Greifenhagen (2003), p.&nbsp;224 n.&nbsp;49.</ref> Назывкы книг у івриті дуфлувут перві слова удповідных текстув. Тора ся чинит такыма пятьма книгами: * Бытя, ''Берешіт'' (בראשית) * Выход, ''Шемот'' (שמות) * Левіт, ''Ваїкра'' (ויקרא) * Числа, ''Бамідбар'' (במדבר) * Второзаконя, ''Деварім'' (דברים) Перві 11&nbsp;глав книгы Бытя розказувут за [[Наратив сотвореня світа|сотвореня світа]] тай історію ранньых удношінь людства з Богом. Осталні 39&nbsp;глав розказувут за союз Бога из біблійныма патріархами: [[Абрагам|Абрагамом]], [[Ісаак|Ісааком]], [[Яков|Яковом]] (вадь Ізраїльом) тай дітьми Якова, „<nowiki/>[[Діти Ізраїля|Дітьми Ізраїля]]<nowiki/>“, а май из [[Йосиф (юдаїштська Біблія)|Йосифом]]; як Буг уповів Абрагамови лишити свою файту тай дум в [[Ур Халдейськый|Урі Халдейському]], поселити ся у [[Канаан|Канаані]] тай як Діти Ізраїля перейшли у [[Еґіпет]]. Далші чотыри книгы Торы оповідавут історію Мойсея, котрый жыв через стувкы рокув по патріархах. Ун веде Дітий Ізраїля из еґіпетського рабства ид поновліню завіта з Богом на горі Сінай тай по пустыни, докідь уростає новоє поколіня, готовоє зайти до Канаанської земли. Тора ся кунчат смертьов Мойсея.<ref>Rossel (2007), [https://books.google.com/books?id=AzZlANCOIRgC&pg=PA355 p.&nbsp;355].</ref> Заповіді у Торі давут основу юдаїштського реліґійного закона. Подля традиції є 613&nbsp;заповідий (''taryag mitzvot''). ==== Неві’ім ==== Неві’ім ({{Lang-he|נְבִיאִים ''Nəḇī'īm''}}, „Пророкы“) тото другый головный розділ Танаха межи Торов тай Кетувімом. Она поділена на дві часті, Ранньых Пророкув ({{lang|he|נביאים ראשונים|rtl=yes}} {{lang|he-Latn|''Неві’ім Рішонім''}}, книгы Єгошуа Нуна, Судюв, Самуела тай Царюв) тай Пузньых Пророкув ({{lang|he|נביאים אחרונים|rtl=yes}} {{lang|he-Latn|''Неві’ім Агаронім''}}, книгы Ісаї, Єремії, Езекієля тай Дванадцятьох Малых Пророкув). Неві’ім розказує за зачаток жыдувської монархії тай єї розділеня на два царьства, Ізраїль тай Юдею, фокусувучи ся на конфлікті межи ізраїльтянами тай другыма народами, конфліктах межи ізраїльтянами, а май на борьбі межи вірячыма у „Господа Бога“ тай чужых богув<ref>„Кажджый царь ся держит авадь добрым, авадь пудлым у чорно-білуй перспективі, подля того, ци ун „чинив добрі“, ци „чинив пудло“ у очах Господа. Така оцінка не удбиват добробыта державы, царьовых успіхув авадь провалув у войнах, моралный клімат тых часув, ай скорше указує статус култового почитаня бігом його правліня. Царі, котрі діяли против ідолопоклонства тай чинили реліґійні реформы ся хвалят, а тоты, котрі одобряли поганські практикы&nbsp;— презиравут ся.“ —&nbsp;Savran (1987), [https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C&pg=PA146 p.&nbsp;146]. ''“Each king is judged either good or bad in black-and-white terms, according to whether or not he "did right" or "did evil" in the sight of the Lord. This evaluation is not reflective of the well-being of the nation, of the king's success or failure in war, or of the moral climate of the times, but rather the state of cultic worship during his reign. Those kings who shun idolatry and enact religious reforms are singled out for praise, and those who encourage pagan practices are denounced.”'' —&nbsp;Savran (1987), [https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C&pg=PA146 p.&nbsp;146].</ref><ref>“The fight against Baal was initiated by the prophets” —&nbsp;Kaufmann (1956a) p.&nbsp;54.</ref> тай критиці неетичного тай несправедливого справованя ізраїльтянськых еліт и правителюв;<ref>“The immediate occasion of the rise of the new prophecy was the political and social ruin caused by the wars with Israel's northerly neighbour, Aram, which continued for more than a century. They raged intensely during the reign of Ahab, and did not end until the time of Jeroboam II (784–744). While the nation as a whole was impoverished, a few&nbsp;– apparently of the royal officialdom&nbsp;– grew wealthy as a result of the national calamity. Many of the people were compelled to sell their houses and lands, with the result that a sharp social cleavage arose: on the one hand a mass of propertyless indigents, on the other a small circle of the rich. A series of disasters struck the nation&amp;nbsp;– drought, famine, plagues, death and captivity (Amos 4: 6–11), but the greatest disaster of all was the social disintegration due to the cleavage between the poor masses and the wealthy, dissolute upper class. The decay affected both Judah and Israel … High minded men were appalled at this development. Was this the people whom YHWH had brought out of Egypt, to whom He had given the land and a law of justice and right? it seemed as if the land was about to be inherited by the rich, who would squander its substance in drunken revelry. it was this dissolution that brought the prophetic denunciations to white heat.” —&nbsp;Kaufmann (1956b), pp.&nbsp;57–58.</ref><ref>“What manner of man is the prophet? A student of philosophy who runs from the discourses of the great metaphysicians to the orations of the prophets may feel as if he were going from the realm of the sublime to an area of trivialities. Instead of dealing with the timeless issues of being and becoming, of matter and form, of definitions and demonstrations, he is thrown into orations about widows and orphans, about the corruption of judges and affairs of the market place. Instead of showing us a way through the elegant mansions of the mind, the prophets take us to the slums. The world is a proud place, full of beauty, but the prophets are scandalized, and rave as if the whole world were a slum. They make much ado about paltry things, lavishing excessive language upon trifling subjects. What if somewhere in ancient Palestine poor people have not been treated properly by the rich? … Indeed, the sorts of crimes and even the amount of delinquency that fill the prophets of Israel with dismay do not go beyond that which we regard as normal, as typical ingredients of social dynamics. To us a single act of injustice&nbsp;– cheating in business, exploitation of the poor&nbsp;– is slight; to the prophets, a disaster. To us an injustice is injurious to the welfare of the people; to the prophets it is a deathblow to existence; to us an episode; to them, a catastrophe, a threat to the world.” —&nbsp;Heschel (2001), pp.&nbsp;3–4.</ref><ref>“Samuel is thus a work of national self-criticism. It recognizes that Israel would not have survived, either politically or culturally, without the steadying presence of a dynastic royal house. But it makes both that house and its subjects answerable to firm standards of prophetic justice&nbsp;– not those of cult prophets or professional ecstatics, but of morally upright prophetic leaders in the tradition of Moses, Joshua, Deborah, Gideon, and others …” —&nbsp;Rosenberg (1987), [https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C&pg=PA141 p.&nbsp;141].</ref> у котрых пророкы мали важну тай провудну роль. Неві’ім ся кунчат узятьом Ізраїля Новоасірійськов імперійов; Юдеї Новобабілонськов імперійов; изниченьом [[Соломонув храм|Храма в Єрусалимі]]. ===== Ранні Пророкы ===== Ранні Пророкы вто книгы [[Книга Єгошуа Нуна|Єгошуа Нуна]] (Йозуе, Исуса Навина), [[Книга Судюв|Судюв]], [[Книга Самуела|Самуела]] (Самуїла) тай [[Книга Царюв|Царюв]]. Они обсягувут оповіді, котрі ся зачинавут такой по смерти Мойсея из божым затверджіньом Єгошуа Нуна його наслідником, котрый пак веде народ Ізраїля у Землю Обітовану, тай кунчавут ся увязненьом посліднього царя Юдеї. Держачи Самуела тай Царюв ги окремі книгы, они розказувут за: * узятя Канаана Єгошуа Нуном ([[Книга Єгошуа Нуна]]), * борьбу народа за землю ([[Книга Судюв]]), * просьбу народа ид Богови дасти їм царя, обы вни могли заяти землю у лиці свойих урагув ([[Книгы Самуела]]) * володіня земльов пуд правліньом божествено покладеных царюв из Дома Давыда, котроє ся кунчат угнатьом чужинцями ([[Книгы Царюв]]) ===== Пузні Пророкы ===== Пузні Пророкы вто [[Книга Ізаяша|Ізаяш]] (Ісая), [[Книга Єремії|Єреміяш]] (Єремія), [[Книга Езекієля|Езекієль]] тай [[Дванадцять Малых Пророкув]], котрі ся рахувут ги єдна книга: * [[Озеаш]] (Осія), ''Гошеа'' (הושע) презират поклоніня богам окрем Господа, рувнявучи Ізраїль ид жоні, котра зражує свому чоловікови. * [[Йоел]] (Йоіл), ''Йо’ел'' (יואל) обсягує смуток и обіцяня уд Бога. * [[Амос]], ''Амос'' (עמוס) говорит за соціалну справедливость, давучи основу про природноє право через хоснованя го як на вірувучых, так и на невірувучых. * [[Абдіаш]] (Авдій), ''Овадя'' (עבדיה) розказує за засуженя Едома тай удновленя Ізраїля. * [[Йонаш]] (Йона), ''Йона'' (יונה) оповідат покаяня Ніневії. * [[Міхеаш]] (Міхей), ''Міха'' (מיכה) поносит ся на несправедливых правителюв, защищат права бідных тай тягне ся ид миру в світі. * [[Нагум]] (Наум), ''Нагум'' (נחום) говорит за зниченя Ніневії. * [[Габакук]] (Авакум), ''Гавакук'' (חבקוק) обертат ся ид Богови лично. * [[Софоніаш]] (Софонія), ''Цефаня'' (צפניה) голосит за суд, ужываня тай тріумф тых, ко ся лишит. * [[Аґґей]], ''Гаґай'' (חגי) удбудовує Другый храм. * [[Захаріаш]] (Захарія), ''Зехаря'' (זכריה) Буг благословлят тых, ко ся кає тай є чистый. * [[Малахіаш]] (Малахія), ''Малахі'' (מלאכי) управлят кылавоє реліґійноє тай соціалноє справованя. ==== Кетувім ==== [[Файл:Bhs_psalm1.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bhs_psalm1.png|міні|[[Гебрейскый язык|Гебрейськый]] текст [[Книга Псалмув|Псалмув]] 1:1–2]] Кетувім ({{Lang-he|כְּתוּבִים ''Kəṯūḇīm''}} „Писаня“) ото третя тай послідня секція Танаха. Подля юдаїштської традиції ся вірит, ож книгы Кетувім ся писали пуд іншпіраційов Сятого Духа ({{Lang-he|רוח הקודש ''руах га-кодеш''}}) тай сут на уровень ниже за авторитетом ги пророцтва.<ref>Henshaw (1963), p.&nbsp;20.</ref> У Масоретськых рукописах (и поєдных печатных уданях) книгы [[Псалтырь|Псалмув]], [[Книга Пословиць|Пословиць]] тай [[Книга Йоба|Йоба]] (Йова) подані у шпеціалному двастовпцьовому виді, што пудчеркує їхньый уднушньый паралелізм. Колективно йсі три книгы ся сохтувут кликати ''Сіфрей Емет'' (акронім назывок у івриті: איוב, משלי, תהלים дає אמ"ת ''Емет'', што по гебрейськы щи значит „истина“). Гебрейська кантилація тото манера уговора ритуалных читань, як они ся писали тай анотововали у Масоретському текстови. Псалмы, Пословиці тай Йоб формувут ґрупу из шпеціалнов системов акцентуації, котра ся хоснує лиш у сих трьох книгах.<ref>Kraus (1993), p.&nbsp;33.</ref><ref>Kraus (1993), p.&nbsp;12.</ref> ===== Пять извиткув ===== [[Файл:Egon_Tschirch-_Hohelied_Nr._11_(high_resolution).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Egon_Tschirch-_Hohelied_Nr._11_(high_resolution).jpg|міні|''Пісня Пісень (Das Hohelied Salomos), No.''&nbsp;''11'' Еґона Чірша, 1923]] Пять удносно куртых книг [[Пісня Пісень]], [[Книга Рут]] (Книга Руфи), [[Книга Нарікув]] (Плач, Плач Єремії), [[Еклезіаст]] (Книга Казатель) тай Книга Естер колективно ся кличут ''Гамеш Меґіллот''. Тото послідні книгы, зобраті тай затверджені авторитативныма у юдаїштськум каноні, хоть они и не были довершені до 2.&nbsp;стороча&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Coogan (2009), p.&nbsp;5.</ref> ===== Другі книгы ===== [[Файл:Great_Isaiah_Scroll.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Great_Isaiah_Scroll.jpg|міні|Извиток Ізаяша (Ісаї), часть Звиткув Мертвого моря, обсягує практично вшытку Книгу Ізаяша. Датованый 2.&nbsp;столітьом&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.]] Книгы [[Книга Естер|Естер]], [[Книга Даніела|Даніела]] (Даниїла), [[Ездраш-Нееміяш]]<ref>Ориґінално Ездраш тай Нееміяш были єднов книгов, котрі пак поділили у пузнішых традиціях.</ref> тай [[Книгы Кронік|Кронікы]] мавут особый стиль, котрый ся не находит ни у якум другум гебрейськум тексті, ни біблійнум, ни позабіблійнум.<ref>Young (2013), p.&nbsp;23.</ref> Они не написані у нормалному стильови іврита поугнатьового періода. Авторы сих книг мали намірено убрати свуй особый стиль позад незнамых причин.<ref>Young (2013), p.&nbsp;24.</ref> * Їхні наративы вшыткі удкрыто описувут удносно пузні події (напр. бабілонську неволю тай далшоє удновліня Сіона). * Талмудична традиція ушыткым їм приписує пузньоє авторство. * Дві из них&nbsp;— Даніел тай Ездраш&nbsp;— тото єдині книгы Танаха из читавов частьов, написанов по арамайськы. ===== Шор книг ===== Испис книг Кетувім у тум шорі, як они ся появлявут у майактуалных печатных уданях. * ''Тегіллім'' ([[Книга Псалмув]]) תְהִלִּים тото антолоґія окремых гебрейськых реліґійных гімнув. * ''Мішлей'' ([[Книга Пословиць]]) מִשְלֵי ото „зберька зберькув“ за цінності, моралноє справованя, смысел жывота и доброго справованя, тай їх основу у вірі. * ''Ійов'' ([[Книга Йоба]], Книга Йова) אִיּוֹב розказує за віру, без розуміня вадь управданя страданя. * ''Шір га-Шірім'' ([[Пісня Пісень]] вадь Пісня Соломона) שִׁיר הַשִׁירִים ([[Песах]]) ото поезія за любов и секс. * ''Рут'' ([[Книга Рут]]) רוּת ([[Шавуот]]) оповідат історію моабітської жоны Рут, котра рішат ити за Богом Ізраїля тай лишат ся вірнов своюй свекрі, тай як она є за вто обдарована. * ''Ейха'' ([[Книга Нарікув]]) איכה ([[Тіш’а бе-ав]]) [вадь ''Кіннот'' у івриті] тото зберька поетичных нарікув на згубу Єрусалима у&nbsp;586.&nbsp;році до&nbsp;н.&nbsp;е. * ''Когелет'' ([[Еклезіаст]]) קהלת ([[Суккот]]) обсягує мудрості, наструй котрых є предметом диспутув межи научниками: ци они позитивні тай жывоторадосні, ци глубоко песимістичні? * ''Естер'' ([[Книга Естер]]) אֶסְתֵר ([[Пурім]]) розказує історію жыдувської жоны у Персії, котра стає правительков и спират ґеноцід свого народа. * ''Дані’ел'' ([[Книга Даніела]]) דָּנִיֵּאל скапчує пророкованя тай есхатолоґію у історії спасіня Богом Даніела так, як Ун спасе Ізраїль. * ''‘Езра'' ([[Книга Ездраша]]–[[Книга Нееміяша]]) עזרא оповідат за удбудову стін Єрусалима по Бабілонському угнатьови. * ''Діврей га-Ямім'' ([[Книгы Кронік]]) דברי הימים обсягує ґенеалоґію. Жыдувська текстуална традиція не фіналізовала шор книг у Кетувімі. [[Талмуд|Бабілонськый Талмуд]] ([[Бава Батра]] 14b–15a) дає їх порядок ги: Рут, Псалмы, Йоб, Пословиці, Еклезіаст, Пісня Соломона, Нарікы Єреміяша, Даніел, Звиток Естер, Ездраш, Кронікы.<ref>Rodkinson (2008), p.&nbsp;53.</ref> Єдна из май великых розлук помежи бабілонськов и тіберськов біблійныма традиціями вто шор книг. Ізаяш ся кладе по Езекієльови у бабілонськуй; Кетувім ся зачинат Кроніками у тіберськуй, айбо кунчат ся нима у бабілонськуй традиції.<ref>Phillips (2016), p.&nbsp;300–301.</ref> Кетувім послідньов из трьох секцій Танаха дустала канонічный статус. Тора годна была быти канонізована Ізраїльом ищи у 5.&nbsp;сторочови&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., а Ранні тай Пузні Пророкы были канонізовані до 2.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.; Кетувім межи тым не быв зафіксованый у каноні до 2.&nbsp;стороча&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Coogan (2009), p.&nbsp;5.</ref> Айбо жерела указувут на вто, ож народ Ізраїля додавав тото, што пак стало Кетувімом, у свою сакралну літературу недовго по канонізації пророкув. Щи у 132.&nbsp;рокови&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;Кетувім зачинав ся формовати, айбо на тот момент не мав формалного наголовка. У році 95&nbsp;н.&nbsp;е., у своюй роботі „Против Апіона“ Флавій Йозеф ся удносит ид юдаїштськуй Біблії ги д закрытому канонму, у котрум „… нико ся не взяв ани додасти, ани забрати, ани поміняти даже склад…“<ref>Lightfoot (2003), [https://books.google.com/books?id=89oz-U-JJ0sC&pg=PA154 pp.&nbsp;154–155].</ref> Довгый період по 95&nbsp;н.&nbsp;е. божествена іншпірація книг Естер, Пісни Пісень тай Еклезіаста ся пуддавали сомніву.<ref>Henshaw (1963), p.&nbsp;17.</ref> === Септуаґінта === {{ГоловнаСтатя|Септуаґінта}} [[Файл:Codex_Vaticanus_(1_Esdras_1-55_to_2-5)_(The_S.S._Teacher's_Edition-The_Holy_Bible).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Codex_Vaticanus_(1_Esdras_1-55_to_2-5)_(The_S.S._Teacher's_Edition-The_Holy_Bible).jpg|міні|Фраґмент [[Септуаґінта|Септуаґінты]]: стовпець унціалної книгы з 1 Ездраша у ''Codex Vaticanus'', дас 325–350&nbsp;н.&nbsp;е., основа грецькоязычного уданя тай анґліцькоязычного товмачіня сера Ланцелота Чарлза Лі Брентона]] [[Файл:KJV_1769_Oxford_Edition,_vol._1.djvu|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:KJV_1769_Oxford_Edition,_vol._1.djvu%3Fpage=21|сторінка=21|міні|Обсяговый бук повної 80-книжної Біблії Короля Якова (King James Bible), котрый переличує „Книгы Старого Завіта“, „Книгы, названі Апокріфами“ тай „Книгы Нового Завіта“]] Септуаґінта („Товмачіня Сімдесяти“ вадь „LXX“) вто товмачіня юдаїштської Біблії на грецькоє койне, котроє ся зачало у кунци 3.&nbsp;стороча до&nbsp;н.&nbsp;е. Бігом того, як ишла робота над товмаченьом, Септуаґінта ся розростала: до зберькы пророцькых писань ся додали вшылиякі [[Гаґіоґраф|гаґіоґрафічні]] роботы. Были придаті д нюй ай поєдны май нові книгы, такі ги Книгы Макабеюв тай Мудрость Сіраха. Сі книгы сут апокріфами, т.&nbsp;є.&nbsp;книгами, чія автентичность ся пуддає сомніваню. Включеня такых текстув тай обвиненя у подакотрых товмацькых хыбах призвели д тому, ож Септуаґінта ся стала держати тай удмітовати юдаїштами ги „неакуратноє“ товмачіня.<ref>Fitzmeyer (1992), p.&nbsp;41.</ref><ref>Marcos (2000), p.&nbsp;21.</ref><ref>Подля ''Jewish Encyclopedia'': „The translation, which shows at times a peculiar ignorance of Hebrew usage, was evidently made from a codex which differed widely in places from the text crystallized by the Masorah.“ —&nbsp;{{cite web |title=Bible Translations – The Septuagint |url=http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |publisher=JewishEncyclopedia.com |access-date=10 February 2012 |archive-date=15 March 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120315222428/http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |url-status=live }}</ref> Апокріфы належат ид реліґійнуй жыдувськуй літературі, головно періода Другого храма (дас 550 до&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;– 70 н.&nbsp;е.); они были зачатково написані в Ізраїльови, Сірії, Еґіптови вадь Персії у гебрейськум, арамайськум, грецькум языках и пробовали розказовати за біблійні темы и персонажув.<ref>Pace (2016), pp.&nbsp;349–350.</ref> Їхньоє походжіня булшинов покрыто тайнов. Єдна май стара теорія їхнього похоженя правила, ож межи грецькоязычныма жыдами Александрії быв приятый „александрійськый“ канон, айбо пак еся теорія была пролишена.<ref>Blocher (2004), p.&nbsp;2.</ref> Сут указаня на вто, ож они не были прияті, кой быв затвердженый осталный юдаїштськый канон.<ref>Blocher (2004), p.&nbsp;82.</ref> Бізувно ся знає, ож апокріфы ся хосновали у новозавітні часы, айбо „ниґда ся не цитовали ги Писаня.“<ref>Blocher (2004), p.&nbsp;86.</ref> У сучасному юдаїзмови апокріфічні книгы ся не принимавут ги автентичні тай не включавут ся у канон. Айбо „етіопські жыдове, пораз названі ''фалашами'', мавут розшыреный канон, у котрый входят поєдны апокріфалні книгы.“<ref>Gerber (1994), pp.&nbsp;[https://books.google.com/books?id=DygOmktEvFMC&pg=PA43 43–46].</ref> Щи єднов причинов неприятя Септуаґінты юдаїштськыма рабинами стало желаня удграничити свою традицію уд набиравучого обороты християнства.<ref>„[…] die griechische Bibelübersetzung, die einem innerjüdischen Bedürfnis entsprang […] [von den] Rabbinen zuerst gerühmt (.) Später jedoch, als manche ungenaue Übertragung des hebräischen Textes in der Septuaginta und Übersetzungsfehler die Grundlage für hellenistische Irrlehren abgaben, lehte man die Septuaginta ab.“ —&nbsp;{{harvnb|Homolka|Jacob|Chorin|1999|loc=Bd.3|pp=43ff}}</ref><ref>„Two things, however, rendered the Septuagint unwelcome in the long run to the Jews. Its divergence from the accepted text (afterward called the Masoretic) was too evident; and it therefore could not serve as a basis for theological discussion or for homiletic interpretation. This distrust was accentuated by the fact that it had been adopted as Sacred Scripture by the new faith [Christianity] […] In course of time it came to be the canonical Greek Bible […] It became part of the Bible of the Christian Church.“ —&nbsp;{{cite web |title=Bible Translations – The Septuagint |url=http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |publisher=JewishEncyclopedia.com |access-date=10 February 2012 |archive-date=15 March 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120315222428/http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |url-status=live }}</ref> Наконець, рабины заявляли, ож іврит має божественый авторитет на удлику уд арамайського тай грецького языка&nbsp;— хоть тоты бесіды были ''[[Лінґва франка|лінґвами франками]]'' жыдув того періода (а арамайськый язык пак дустав статус сакралного, подобно д івритови).<ref>''Мішна Сота'' (7:2–4 тай 8:1), межи другыма, дискутує на тему сакралности іврита на удлику арамайського вадь грецького языка. Тото подабат на авторитет, котрый ся затвержує за ориґіналным арабськоязычным Кораном подля ісламськых учінь. Зато товмачіня Торы на грецькоє койне ранньыма жыдувськыма рабінами дожыли до сучасности лиш у рідкых фраґментах.</ref> ==== Правкы из Теодотіона ==== Книга Даніела є всокочена у 12&nbsp;главах Масоретського текста тай у двох май довгых грецькых верзіях: ориґіналнуй Септуаґінті, дас 100&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., тай май пузнюй верзії пуд назвов [[Теодотіон]] дас 2.&nbsp;стороча&nbsp;н.&nbsp;е. Обадва грецькі тексты обсягувут три додаткы ид Даніелови: молитву Азаріаша тай Пісню Трьох Сятых Дітий; історію за Сусанну тай стареґув; історію за Бела тай шарканя. Товмачіня Теодотіона натулко шыроко ся копіровало у раннюй християнськуй церькви, ож його верзія [[Книга Даніела|Книгы Даніела]] почти перегнала Септуаґінтову. Єронім Стрідонськый у свому передслові до Даніела (407&nbsp;н.&nbsp;е.) указує удвергнутя Септуаґінтової верзії тої книгы у християнськум хоснованю: „Я … хочу надголосити читачови, ож не подля верзії Септуаґінты, айбо подля верзії самого Теодотіона церьквы публічно читавут Даніела.“<ref>{{cite web |title=St. Jerome, Commentary on Daniel (1958) pp. 15–157 |url=http://www.tertullian.org/fathers/jerome_daniel_02_text.htm |website=www.tertullian.org |access-date=2 February 2022 |archive-date=26 May 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100526033151/http://www.tertullian.org/fathers/jerome_daniel_02_text.htm |url-status=live }}</ref> Єронімово передслово щи споминат, ож [[Гекзапла]] обсяговала зазначкы, котрі указовали на пару читавых удлик у обсягови межи Теодотіоновым Даніелом тай май ранньыма верзіями у грецькум и гебрейськум языках. Даніел Теодотіона май близкый ид ужывшуй у Масоретському текстови верзії, котрый є основов про булшину сучасных товмачень. Теодотіонув Даніел ся подає у авторизованум уданю Септуаґінты, опублікованум Сікстом&nbsp;V.&nbsp;у&nbsp;році&nbsp;1587.<ref>[[wikisource:Catholic Encyclopedia (1913)/Book of Daniel|Catholic Encyclopedia (1913)]]</ref> ==== Кунцьова форма ==== : '''''Ник. щи:''''' ''[[Второканонічні книгы]]'', ''[[Біблійні апокріфы]]'' Текстуалні критикы у сучасности дебатувут на тему того, як мож спойити вєдно май ранньый назур на Септуаґінту ги на „неакуратный“ переклад тай обсяг Звиткув Мертвого моря у Кумрані, звиткув, найденых у Ваді Мурабба’ат, Нагал Гевер тай Масаді. Тоты звиткы на 1000–1300&nbsp;рокув май старі ги Лєнінґрадськый текст, датованый 1008&nbsp;н.&nbsp;е., котрый є основов про Масоретськый текст.<ref>Fitzmeyer (1992), p.&nbsp;40.</ref> Звиткы пудтвердили булшину Масоретського текста, айбо при тум ся удличавут уд нього, и многі з тых розбіжностий ся вмісто того соглашувут из Септуаґінтов, Самаритянськым Пятикнижам тай грецькым Старым Завітом.<ref name=":7">Fitzmeyer (1992), p.&nbsp;41.</ref> Копії подакотрых текстув, котрі ся проголошовали апокріфами, тоже сут межи Кумранськыма текстами.<ref>Blocher (2004), p.&nbsp;82.</ref> Давні рукописы Книгы Сіраха, „Псалмы Єгошуа Нуна“, Тобіт тай Посланя Єреміяша, як теперь ся знає, екзистовали у гебрейськуй верзії.<ref>Fitzmeyer (1992), pp.&nbsp;14, 52.</ref> Септуаґінтові варіації поєдных біблійных книг, наприклад Даніела тай Естер, май довгі ги тоты, што сут у юдаїштському канонови. У Септуаґінті Єреміяш май куртый ги у Масоретськум тексті, айбо покуртаный Єреміяш у івриті быв найденый у Кумрані у пещері&nbsp;№4.<ref name=":7" /> Извиткы Ізаяша, Выхода, Єреміяша, Даніела, Самуела указувут важні текстуалні варіанты, удличні уд Масоретського текста.<ref name=":7" /> У сучасности Септуаґінта ся розникує ги акуратноє товмачіня иншакої гебрейськоязычної формы вадь ревізії поєдных книг, айбо дале йде діскусія за вто, як майліпше охарактеризовати йсі удличавучі ся тексты.<ref name=":7" /> === Псевдепіґрафічні книгы === Псевдепіґрафы вто писемні праці из недобрі приписаным авторством. Робота годна быти псевдепіґрафом, айбо при тум не фалсіфікатом (бо фалсіфікат ото нарочный обман); причины про псевдепіґрафічну природу книг годні быти разні.<ref name=":8">Metzger (1972), p.&nbsp;4.</ref> Наприклад, Єванґеліє Барнабы (Варнавы) ся держит псевдепіґрафічным, бо авторство ся приписує Барнабі, компаніону Апостола Павла, айбо обадва рукописы ся датувут Середньовічам. Апокріфы тай псевдепіґрафы тото не єдно. Термін „апокріф“ ся тыче писань, котрі себе позиціонувут ги сакралні, айбо не принимавут ся канонами, а псевдепіґрафы тото літературна катеґорія про всі писемні роботы, и канонічні, и апокріфалні. Они годні быти автентичныма вадь неавтентичныма в ушыткых смыслах кромі недобрі присуженого авторства.<ref name=":8" /> Термін „псевдепіґраф“ часто ся хоснує про попис многых творув жыдувської реліґійної літературы, написаных межи дас 300&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. тай&nbsp;300&nbsp;н.&nbsp;е.; не вшыткі з них сут псевдепіґрафічными. Термін ищи ся хоснує на книгы Нового Завіта из сомнівным авторством. Межи старозавітными псевдепіґрафами сут:<ref>Harris (1985), pp.&nbsp;vii, 197–221, 223–243.</ref> * 3 Макабеї (Макавеї) * 4 Макабеї * Вознесіня Мойсея * Етіопська Книга Еноха (1 Енох) * Старословянська Книга Еноха (2 Енох) * Гебрейська Книга Еноха (3 Енох; щи знама ги „Удкровеня Метатрона“ вадь „Книга Ребе Ішмаела, выщого жерця“) * Книга Юбілеюв * Сірійськый Апокаліпс Баруха (2 Барух) * Письмо Арістея (Письмо ид Філократови за товмачіня юдаїштськых писань на грецькый язык) * Жывот Адама и Євы * Мучеництво тай Вознесіня Ізаяша * Псалмы Соломона * Сібілінські Оракулы * Грецькый Апокаліпс Баруха (3 Барух) * Заповіді Дванадцятьох Патріархув ==== Книга Еноха ==== {{ГоловнаСтатя|Книга Еноха}} Вызначныма псевдепіґрафічныма роботами сут Книгы Еноха: 1&nbsp;Енох (котра ся всокотила лиш у языкови [[ґеез]]), 2&nbsp;Енох (всокотила ся лиш у старославянськум языку), 3&nbsp;Енох (всокотила ся у гебрейськум языку; дас 5–6.&nbsp;ст.). Тото давні жыдувські реліґійні праці, традиційно приписовані пророку [[Енох|Еноху]], прадідови патріарха [[Ной|Ноя]]. Фраґмент Книгы Еноха быв найденый межи кумранськыма звитками, што указує на єї давность.<ref name=":11">Stuckenbruck, Erho (2011), pp.&nbsp;259, 267.</ref> Май старі часті (головно у Книзі Позирачув) датувут ся дас уд 300&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., а майсвіжо написана часть (Книга Пришт) віроятно была складена у кунци 1.&nbsp;ст.&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Fahlbusch, Bromiley (2004), p.&nbsp;411.</ref> Книга Еноха не є частьов біблійного канона про булшину жыдув, кромі етіопськых жыдув ([[Бета Ізраїль]]). Булшина християнськых деномінацій и традіцій годні принимати Книгы Еноха ги такі, што мавут якыйись історичный вадь теолоґічный інтерес ци важность. Часть Книгы Еноха ся цитує у Посланьови Юды тай Книзі Жыдув (частьох Нового Завіта), айбо християне обычно держат Книгы Еноха неканонічными.<ref>{{cite web |title=The Book of Enoch and The Secrets of Enoch |url=http://reluctant-messenger.com/enoch.htm |website=reluctant-messenger.com |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20140608170257/http://reluctant-messenger.com/enoch.htm |archive-date=8 June 2014 }}</ref> Уйимкы чинят Етіопська тай Ерітрейська православні тевагедські церьквы.<ref name=":11" /> Етіопська Біблія закладена не на грецькуй, и Етіопська церьков має мало иншакоє розуміня канона ги другі християнські традиції.<ref name=":12">Stuckenbruck, Erho (2011), pp.&nbsp;261.</ref> У Етіопії канон не має такої стабілности, айбо и не є домак удкрытый.<ref name=":12" /> Книга Еноха давно ся тамкы держит божествено іншпірованым писаньом, айбо „писаня“ тай „канон“ про них ото не фурт єдно. Офіційный етіопськый канон має 81&nbsp;книг, айбо тото число ся досігат по разному через разні списы книг, и Книга Еноха пораз ся включат у них, а пораз ніт.<ref name=":12" /> Днешні доказы закріплювут Книгу Еноха ги канонічну и у Етіопії, и у Ерітреї.<ref name=":11" /> === Християнська Біблія === [[File:Gutenberg_Bible_scan.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Gutenberg_Bible_scan.jpg|міні|Бук из [[Йоганн Ґутенберґ|Ґутенберґової]] Біблії]] Християнська Біблія тото комплет книг, розділеный на Старый и Новый Завіты, котрі християнська деномінація у пруйшлому вадь дотеперь рахує божествено іншпірованым текстом.<ref>Johnson (2012), p.&nbsp;374.</ref> Рання християнська церьков головно хосновала Септуаґінту, бо тота была написана по грецькы, ворошным языком тої епохы, а носителі арамайського хосновали [[Тарґум|Тарґумы]], товмачіня по арамайськы. Пак были додані посланя апостолув тай єванґелія вєдно з другыма текстами, котрі сформовали Новый Завіт.<ref>Kelly (2000), [https://books.google.com/books?id=UivDgM0WywoC&pg=PA31 pp.&nbsp;31–32].</ref> ==== Старый Завіт ==== {{ГоловнаСтатя|Старый Завіт}} Старый Завіт мав важну роль про християнську церьков уд майпервых єї днув. Изглядатель Біблії Ніколас Томас Райт каже, ож „Исус сам быв глубоко сформованый писанями“.<ref>Wright (2005), p.&nbsp;3.</ref> Райт додає, ож ранні християне ся вбертали ид тым такой гебрейськым писаньом у свойих провбах порозуміти земный жывут Христа. Они держали „сяті писаня“ ізраїльтян мусайныма настановами про християнув, як тото ілуструвут слова Павла ид Тімотею (Тімофію) (2&nbsp;Тімотей 3:15), указувучи на Месію тай на кулмінацію у Исусі як „новому завіті“, пророкованому Єреміяшом.<ref name="Wright">{{harvnb|Wright|2005|p=}}</ref> [[Протестантство|Протестантськый]] Старый Завіт 21.&nbsp;стороча тото 39-книжный канон, котрый ся удличат числом книг уд юдаїштського Танаха лиш позад иншакого метода розділеня. [[Римокатолицька церьков]] признає 46&nbsp;книг свойим Старым Завітом (45 кідь раховати Єреміяша тай його Нарікы єднов книгов),<ref>{{Cite book|title=Catechism of the Catholic Church|chapter-url=https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__PR.HTM#:~:text=120%20|chapter=Paragraph 120|year=2019|publisher=Libreria Editrice Vaticana|edition=2nd}}</ref> а [[Православна церьков|восточноправославна церьков]] признає щи шість книг зверьх того. Тото ся кыват и сірійської верзії Біблії, ''Пешітты'', и біблійного канона Етіопської православної тевагедської церькви.<ref name="FUP1970">„Even though they were not placed on the same level as the canonical books, still they were useful for instruction. … These&nbsp;– and others that total fourteen or fifteen altogether&nbsp;– are the books known as the Apocrypha.“ —&nbsp;Williams (1970), p.&nbsp;141.</ref><ref name="Ewert">„English Bibles were patterned after those of the Continental Reformers by having the Apocrypha set off from the rest of the OT. Coverdale (1535) called them ,Apocrypha‘. All English Bibles prior to 1629 contained the Apocrypha. Matthew's Bible (1537), the Great Bible (1539), the Geneva Bible (1560), the Bishop's Bible (1568), and the King James Bible (1611) contained the Apocrypha. Soon after the publication of the KJV, however, the English Bibles began to drop the Apocrypha and eventually they disappeared entirely. The first English Bible to be printed in America (1782–83) lacked the Apocrypha. In 1826 the British and Foreign Bible Society decided to no longer print them. Today the trend is in the opposite direction, and English Bibles with the Apocrypha are becoming more popular again.“ —&nbsp;Ewert (2010), p.&nbsp;104.</ref><ref name="Wells1911">„Fourteen books and parts of books are considered ''Apocryphal'' by Protestants. Three of these are recognized by Roman Catholics also as ''Apocryphal''.“ —&nbsp;Wells (1911), p.&nbsp;41.</ref> Позад того, ож каноны писань ся розличавут межи юдаїштами, православными, римокатолицькыми тай протестантськыми християнами, обсяг апокріфікы кажджої комуніты иншакый, як и хоснованя терміна „апокріф“. Про юдаїштув ниєден из апокріфув не є канонічным. Християне называвут есю зберьку „второканонічныма книгами“; грецькі православні мавут про неї термін „Анаґіґноскомена“ ({{Lang-el|Ἀναγιγνωσκόμενα ''Anagignoskómena''}}, букв. „што ся читат, што варта читати“).<ref>Pace (2016), p.&nbsp;349.</ref><ref>Тридентськый канон:{{Цитат 2|Айбо кідь кось не принимат ги сакралні тай канонічні названі книгы, цілком из ушыткыма їх частями, як они были хосновані на читаня у Католицькуй церькви, тай як они сут укладені у старуй латинськуй Вулґаті; тай свідомо и нарочно не честує спомнені горі традиції; най му буде [[анатема]].|''Decretum de Canonicis Scripturis'', Тридентськый собор, 8.&nbsp;апріля 1546}}</ref> Книгы, включені у католицьку, православну, грецьку и старословянську Біблії тото: Тобіт (Тобіаш, Товіт), Юдіт, Мудрость Соломона, Сірах, Барух (Варух), Письмо Єреміяша (щи названоє 6.&nbsp;главов Баруха), 1&nbsp;Макабеї, 2&nbsp;Макабеї, грецькі додаткы до Естер тай Даніела.<ref>Reinhartz (2021), p.&nbsp;19.</ref> Грецька православна церьков тай словянські церьквы (у Білоруси, Болгарії, Босні тай Герцеґовині, Горватії, Польщи, Росії, Сівернуй Македонії, Сербії, Словакії, Словенії, Украйині, Чорнуй Горі) щи додавут:<ref>Pace (2016), p.&nbsp;350.</ref> * 3 Макабеї * 1 Ездраш * Молитва Манассеса (Манассії) * Псалом 151 2&nbsp;Ездраш (4&nbsp;Ездраш), не записаный у Септуаґінті, не екзистує у грецькому, айбо є у латині. 4&nbsp;Макабеї ся принимавут за канон лиш у Грузинськуй церькви. Тото додаток ид грецькуй православнуй Біблії, и зато пораз ун ся заносит межи апокріфы.<ref>Reinhartz (2021), p.&nbsp;20.</ref> Сірійськый православный канон обсягує ай: * Псалмы 151–155 * Апокаліпс Баруха * Письмо Баруха<ref>McDonald (2021), p.&nbsp;43.</ref> Етіопськый старозавітный канон хоснує книгы: Енох тай Юбілеї (котрі ся всокотили лиш на языкови [[ґеез]]), 1–3&nbsp;Етіопські Макабеї, Грецькый Ездраш, 2&nbsp;Ездраш тай Псалом 151.<ref name="FUP1970" /><ref name="Wells1911" /> Управленый ворошный лекціонарій [[Лутеранство|лутеранської]], моравської, реформатської, анґліканської тай методіштської церьквув хоснує апокріфы у літурґіях, подавучи при тум алтернативні читаня из канонічных книг Старого Завіта.<ref>„In all places where a reading from the deuterocanonical books (The Apocrypha) is listed, an alternate reading from the canonical Scriptures has also been provided.“ —&nbsp;{{cite web |url=http://www.commontexts.org/rcl/rcl_introduction_web.pdf |title=The Revised Common Lectionary |year=1992 |publisher=Consultation on Common Texts |access-date=19 August 2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20150701230910/http://www.commontexts.org/rcl/RCL_Introduction_Web.pdf |archive-date=1 July 2015 }}</ref> Того уданя Біблії, націлені на хоснованя у лутеранськуй и анґліканськуй церьквах обсягувут чотырнадцять книг Апокріфы, многі з котрых сут приятыма католицьков церьковльов второканонічныма книгами, а кромі того 1&nbsp;Ездраш, 2&nbsp;Ездраш тай Молитва Манассеса, котрі были у додатку ид Вулґаті.<ref>Campbell (2000), pp.&nbsp;336–337.</ref> Римокатолицька тай восточноправославна церьквы хоснувут булшину книг Септуаґінты, на удлику уд протестантськых церьквув. По [[Реформация|Реформації]] многі протестантські Біблії яли ся держати юдаїштського канона тай выключати додаточні, апокріфічні з юдаїштської перспективы тексты. {| class="toccolours" cellspacing="0" style="width:75%; margin:auto; clear:center; text-align:left; font-size:85%;" |- style="vertical-align:bottom; font-weight:bold;" | style="border-bottom:2px groove #aaa; " |Православный Старый Завіт<ref>McLay (2003), pp.&nbsp;3–4.</ref><ref>Канон ориґіналної старогрецькоязычної Септуаґінты є предметом спорув. Табла указує канон Старого Завіта як ун ся хоснує у сучасности у грецькому православії.</ref> | style="border-bottom:2px groove #aaa; " |Латинізована грецька назывка | style="border-bottom:2px groove #aaa; " |Назывкы по русинськы |- ! colspan="3" |Закон |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Γένεσις}} |Génesis |Бытя |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἔξοδος}} |Éxodos |Выход |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Λευϊτικόν}} |Leuitikón |Левіт |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἀριθμοί}} |Arithmoí |Числа |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Δευτερονόμιον}} |Deuteronómion |Deuteronomy |- ! colspan="3" |Історія |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἰησοῦς Nαυῆ}} |Iêsous Nauê |Йозуе (Исус Навин, Єгошуа Нун) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Κριταί}} |Kritaí |Суді |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ῥούθ}} |Roúth |Рут |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Βασιλειῶν Αʹ}}<ref>{{lang|grc|Βασιλειῶν}} (''Basileiōn'') тото ґенетив множного числа уд {{lang|grc|Βασιλεῖα}} (''Basileia'').</ref> |I Basileiōn |1 Самуел (Самуїл) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Βασιλειῶν Βʹ}} |II Basileiōn |2 Самуел |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Βασιλειῶν Γʹ}} |III Basileiōn |1 Царі |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Βασιλειῶν Δʹ}} |IV Basileiōn |2 Царі |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Παραλειπομένων Αʹ}} |I Paraleipomenon<ref>Т.&nbsp;є. „''Удкладені річи''“ уд {{lang|grc|Ἔσδρας Αʹ}}.</ref> |1 Кронікы |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Παραλειπομένων Βʹ}} |II Paraleipomenon |2 Кронікы |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἔσδρας Αʹ}} |I Esdras |1 Ездраш (Ездра) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἔσδρας Βʹ}} |II Esdras |Ездраш–Нееміяш (Ездра–Неемія) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Τωβίτ}}<ref>Ищи Τωβείτ вадь Τωβίθ у поєдных жерелах.</ref> |Tōbit |Тобіт (Тобіаш, Товіт) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἰουδίθ}} |Ioudith |Юдіт |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἐσθήρ}} |Esther |Естер из додатками |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Μακκαβαίων Αʹ}} |I Makkabaion |1 Макабеї (Макавеї) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Μακκαβαίων Βʹ}} |II Makkabaion |2 Макабеї |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Μακκαβαίων Γʹ}} |III Makkabaion |3 Макабеї |- ! colspan="3" |Мудрость |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ψαλμοί}} |Psalmoi |[[Книга Псалмув|Псалмы]] |- | style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ψαλμός ΡΝΑʹ}} |Psalmos 151 |Псалом 151 |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Προσευχὴ Μανάσση}} |Proseuchē Manassē |Молитва Манассеcа (Манассії) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἰώβ}} |Iōb |Йоб (Йов) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Παροιμίαι}} |Paroimiai |Пословиці |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἐκκλησιαστής}} |Ekklēsiastēs |[[Еклезіаст]] |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἆσμα Ἀσμάτων}} |Asma Asmatōn |Пісня Пісень (Пісня Соломона) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Σοφία Σαλoμῶντος}} |Sophia Salomōntos |Мудрость (Мудрость Соломона) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Σοφία Ἰησοῦ Σειράχ}} |Sophia Iēsou Seirach |Сірах (Мудрость Сіраха) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ψαλμοί Σαλoμῶντος}} |Psalmoi Salomōntos |Псалмы Соломона<ref>Не сут у православнум каноні, айбо были записані у Септуаґінті. —&nbsp;{{cite web |title=NETS: Electronic Edition |url=http://ccat.sas.upenn.edu/nets/edition/ |website=ccat.sas.upenn.edu |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20110729150550/http://ccat.sas.upenn.edu/nets/edition/ |archive-date=29 July 2011 }}</ref> |- ! colspan="3" |Пророкы |- ! style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Δώδεκα}} !Dōdeka (букв. Дванадцять) !Малі Пророкы |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ὡσηέ Αʹ}} |I Osëe |Озеаш (Осія) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ἀμώς Βʹ}} |II Amōs |Амос |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Μιχαίας Γʹ}} |III Michaias |Міхеаш (Міхей) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ἰωήλ Δʹ}} |IV Ioël |Йоел (Йоіл) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ὀβδίου Εʹ}}<ref>Ґенетив уд „Візія ''Абдіаша''“, первых слув книгы.</ref> |V Obdiou |Абдіаш (Авдій) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ἰωνᾶς Ϛ'}} |VI Ionas |Йонаш (Йона) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ναούμ Ζʹ}} |VII Naoum |Нагум (Наум) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ἀμβακούμ Ηʹ}} |VIII Ambakoum |Габакук (Авакум) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Σοφονίας Θʹ}} |IX Sophonias |Софоніаш (Софонія) |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ἀγγαῖος Ιʹ}} |X Angaios |Аґґей |- style="text-indent:2em" |{{lang|grc|Ζαχαρίας ΙΑʹ}} |XI Zacharias |Захаріаш (Захарія) |- style="text-indent:2em" |Μαλαχίας ΙΒʹ |XII Malachias |Малахіаш (Малахія) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἠσαΐας}} |Ēsaias |Ізаяш (Ісая) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἱερεμίας}} |Hieremias |Єреміяш (Єремія) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Βαρούχ}} |Barouch |Барух (Варух) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Θρῆνοι}} |Thrēnoi |Нарікы (Плач, Плач Єреміяша) |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἐπιστολή Ιερεμίου}} |Epistolē Ieremiou |Письмо Єреміяша |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Ἰεζεκιήλ}} |Iezekiêl |Езекієль |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Δανιήλ}} |Daniêl |Даніел (Даніїл) из додатками |- ! colspan="3" |Додаток |- | style="text-indent:1em" |{{lang|grc|Μακκαβαίων Δ' Παράρτημα}} |IV Makkabaiōn Parartēma |4 Макабеї<ref>Зачатково ся клали по 3&nbsp;Макабейох тай перед Псалмами, айбо у православному каноні покладені у додаткови.</ref> |} ==== Новый Завіт ==== {{ГоловнаСтатя|Новый Завіт}} Новый Завіт ото назывка другої части християнської Біблії. Хоть подакотрі научникы кажут, ож арамайськый быв ориґіналным языком Нового Завіта,<ref name="Erbes">{{cite web |last1=Erbes |first1=Johann E. |title=The Aramaic New Testament: Estrangelo Script: Based on the Peshitta and Harklean Versions |url=https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&context=auss |website=digitalcommons.andrews.edu |publisher=American Christian Press |access-date=10 April 2022 |pages=259–260 |date=1984 |archive-date=12 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220612205218/https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&context=auss |url-status=live }}</ref> булшина ученых має назор, ож Новый Завіт ся писав говоренов формов грецького койне. Правит ся, ож ото быв при тому читаво семітизованый грецькый язык: сінтакс подабат на говореный грецькый, айбо за стильом бесіда є булшинов похожа на семітські.<ref>Wallace (1996), pp.&nbsp;25–29.</ref><ref>„The New Testament was written in Koine Greek, the Greek of daily conversation. The fact that from the first all the New Testament writings were written in Greek is conclusively demonstrated by their citations from the Old Testament …“ —&nbsp;Aland & Aland (1995), p.&nbsp;52.</ref><ref>„How came the twenty-seven books of the New Testament to be gathered together and made authoritative Christian scripture? 1.&nbsp;All the New Testament books were originally written in Greek. On the face of it this may surprise us.“ —&nbsp;Hunter (1972), p.&nbsp;9.</ref> Грецькоє койне было ворошным языком, т.&nbsp;є.&nbsp;лінґвов франков Западної римської імперії уд завойовань Александра Великого (335–323&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.) до розвою бізантського грецького (дас 600&nbsp;н.&nbsp;е.), а арамайськый быв бесідов Исуса, Апостолув и давнього Близкого Востока.<ref name="Erbes" /><ref>„This is the language of the New Testament. By the time of Jesus the Romans had become the dominant military and political force, but the Greek language remained the ,common language‘ of the eastern Mediterranean and beyond, and Greek …“ —&nbsp;{{harvnb|Duff|Wenham|2005|p=xxv}}</ref><ref>„By far the most predominant element in the language of the New Testament is the Greek of common speech which was disseminated in the East by the Macedonian conquest, in the form which it had gradually assumed under the wider development …“ —&nbsp;{{harvnb|Blass|Thackeray|2008|p=[https://books.google.com/books?id=akD7DwAAQBAJ&pg=PA2 2]}}</ref><ref>„In this short overview of the Greek language of the New Testament we will focus on those topics that are of greatest importance for the average reader, that is, those with important …“ —&nbsp;{{harvnb|Aune|2010|p=61}}</ref> Термін „Новый Завіт“ ся увюг у хоснованя у 2.&nbsp;сторочу бігом діспута за вто, ци юдаїштська Біблія має ся включовати вєдно из християнськыма писаня ги сакралный текст.<ref>Barton (1998), pp.&nbsp;3, 4, 7.</ref> Общоприято, ож написаный Новый Завіт жыдами. Выведені сут три общі ідеї за вто, як и зашто давні юдаїшто-християне вчинили тай прияли нові тексты за рувноцнні устояным гебрейськым. Сященик и біблеїшта Джон Бартон пише, ож давні християне навірно просто продовжовали жыдувські традиції записованя тай інкорпорованя свойої віры у авторитативні реліґійні книгы.<ref>Barton (1998), p.&nbsp;2.</ref> Другый пудход удграничує тоты божествено іншпіровані писаня на основі концепції „канона“, котрый ся розвив у 2.&nbsp;ст.<ref>Barton (1998), pp.&nbsp;3–8.</ref> Третьый обсягує формалізацію канона.<ref>Barton (1998), pp.&nbsp;8–11.</ref> Подля Бартона, розлука лиш у термінолоґії; йсі ідеї ся скапчувут уєдно, кідь розникувут ся ги три етапы формованя Нового Завіта.<ref>Barton (1998), pp.&nbsp;11, 14–19.</ref> При приятьови назора {{Iw|Алберт Карл Зундберґ|Алберта Карла Зундберґа-молодшого|de|Albert C. Sundberg}}, ож „канон“ и „писаня“ тото не єдно, и удповідно „писаня“ давні християне прияли задовго до приятя „канона“, первый из сих етапув быв завершеный удносно рано.<ref>Barton (1998), pp.&nbsp;9–11, 17–18.</ref> Бартон каже: Теодор Цан дуйшов ид услідкови, ож „до кунця першого стороча уже быв християнськый канон“, айбо тото быв не тот самый канон, котрый ся поклав у далші столітя.<ref>Barton (1998), p.&nbsp;3.</ref> Зундберґ каже, ож у перші стороча не было крітеріюв про включеня текстув у „сакралні писаня“ кроме іншпірації, тай ож нико у 1.&nbsp;сторочу не мав ідеї закрытого канона.<ref>Barton (1998), pp.&nbsp;9–11.</ref> Єванґелія ся принимали ранньыма вірувучыма ги розказы, передані уд тых Апостолув, котрі лично знали Исуса тай были навчені ним.<ref>Kelly (2000), p.&nbsp;[https://books.google.com/books?id=UivDgM0WywoC&pg=PA4 4].</ref> Далшый біблійный крітіцізм пуддав сомніву авторство и датованя єванґелій. Шыроко признано, ож християнськый канон, котрый подабав на сучасный, быв приятый отцями церькви в удповідь на многі писаня, котрі тоже заявляли за свою божествену природу, айбо протирічили ортодоксії и были названі [[Єресь|єресьов]].<ref>Barton (1998), p.&nbsp;7.</ref> Третьый етап розвоя, фіналный канон, появив ся у 4.&nbsp;сторочови из серійов синодув, котрі як резултат дали канон Старого тай Нового Завіта, хоснованый доныні. Наслідком Гіппонійського синода 393.&nbsp;року&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. тай роботы Єроніма Стрідонського появила ся ''Вулґата'' ({{Lang-la|Biblia Vulgata}}), латинськоє товмачіня Біблії народнов бесідов, и стала каноном Нового Завіта позад настояня товдышнього Папы, котрый правив, ож канон Вулґаты удповідав рішеням пережых синодув. Новозавітні книгы уже мали читавый авторитет у кунци 1.&nbsp;– на зачатку 2.&nbsp;стороча.<ref>Barton (1998), p.&nbsp;14.</ref> Даже у період свого формованя булшина книг Нового Завіта, котрі ся раховали ''писаньом'', были согласовані. Лінґвішта Стенлі&nbsp;Е.&nbsp;Портер каже, ож „доказы з апокріфічної неєванґелської літературы такі рувно ги з апокріфічных єванґелій&nbsp;— другыми словами, текст грецького Нового Завіта быв удносно твердо зафіксованый тай стабілный на другоє и третьоє стороча“.<ref>Porter (2011), p.&nbsp;198.</ref> Кой у 4.&nbsp;ст.&nbsp;отці церькви затвержовали „канон“, они уже фактично лиш кодифіковали тото, што уже было універзално приятоє.<ref>Barton (1998), p.&nbsp;15.</ref> Новый Завіт ото зберька из 27&nbsp;книг<ref>Mears (2007), [https://books.google.com/books?id=m2Lz7iwklhAC&pg=PA439 pp.&nbsp;438–439].</ref> 4&nbsp;разных жанрув християнської літературы (Єванґелія, Діяня Апостолув, Посланя тай Апокаліпс). Тоты книгы мож поґруповати: [[Єванґеліє|Єванґелія]]&nbsp;— оповіді за послідні три рокы Исусового жывота, його смерть и воскресіня. * [[Синоптичні єванґелія]] ** [[Єванґеліє уд Матія]] ** [[Єванґеліє уд Марка]] ** [[Єванґеліє уд Лукы]] * [[Єванґеліє уд Йоана]] Наративна література, котра розказує історію дуже раннього апостолського періода. * [[Діяня Апостолув]] Павлові посланя, адресовані окремым церьковным ґрупам про рішеня проблем, пудпору тай даваня настановув. {{Div col|colwidth=18em}} * [[Посланя ид римлянам]] * [[Первоє посланя ид коринтянам]] * [[Другоє посланя ид коринтянам]] * [[Посланя ид ґалатянам]] * [[Посланя ид ефесянам]] * [[Посланя ид філіплянам]] * [[Посланя ид колосянам]] * [[Первоє посланя тесалонянам]] * [[Другоє посланя ид тесалонянам]] {{Div col end}} Пастырські посланя за церьков, християнські жывут, доктрину и керовництво. {{Div col|colwidth=18em}} * [[Первоє посланя ид Тімотейови|Первоє посланя ид Тімотейови (Тімофійови)]] * [[Другоє посланя ид Тімотейови]] * [[Посланя ид Тітови]] * [[Посланя ид Філемонови]] * [[Посланя ид жыдам]] {{Div col end}} Католицькі посланя, щи названі общыма вадь малыма посланями. {{Div col|colwidth=18em}} * [[Посланя Якова]] пудпорує реліґійный спосуб жывота. * [[Первоє посланя Петра]] розказує узвы тай страданя. * [[Другоє посланя Петра]] оповідат булше за цілі страданя, христолоґію, етику тай есхатолоґію. * [[Первоє посланя Йоана]] указує, як спознати истинных християн: за їх етиков, прокламаційов Христа у плоти тай по їхнюй любови. * [[Другоє посланя Йоана]] варує против [[докетізма]]. * [[Третьоє посланя Йоана]] дає хоробрость, силу тай варує. * [[Посланя Юды]] засужує опонентув. {{Div col end}} Апокаліптична література (пророча). * [[Книга Удкровеня]] (Апокаліпс) пророкує конець світа. Католицізм, протестантізм и восточноє православіє мавут єднакый 27-книжный новозавітный канон; шор ся удличат межи словянськов, сірійськов и етіопськов традиціями. ==== Канонічні варіації ==== ===== Пешітта ===== {{ГоловнаСтатя|Пешітта}} Пешітта ([[Класичный сірійськый язык|кл.&nbsp;сір.]] {{Lang|syc|ܦܫܺܝܛܬܳܐ}} ''or'' {{lang|syc|ܦܫܝܼܛܬܵܐ}} ''pšīṭtā'') тото стандартна верзія Біблії про церьквы сірійської традиції. Удну біблеїстичных кругув є неуніверзалный консенсус, ож Старый Завіт Пешітты быв потовмаченый на [[сірійськый язык]] из [[Біблійный іврит|біблійного іврита]], навірно у 2.&nbsp;сторочу&nbsp;н.&nbsp;е., тай ож Новый Завіт Пешітты быв потовмаченый из грецького языка.<ref>„The Peshitta Old Testament was translated directly from the original Hebrew text, and the Peshitta New Testament directly from the original Greek“ —&nbsp;{{harvnb|Brock|1988|p=[https://archive.org/stream/TheBibleInTheSyriacTradition/BrockTheBibleInTheSyriacTradition#page/n7/mode/2up 13]}}</ref> Сесь Новый Завіт, на зачаткови не обсягувучый [[Антілеґомен|спорні книгы]] (2.&nbsp;посланя Петра, 2.&nbsp;посланя Йоана, 3.&nbsp;посланя Йоана, посланя Юды, Удкровеня), став стандартом перед зачатком 5.&nbsp;ст. Пять спорных книг были додаті у Гаркеловуй верзії (616&nbsp;н.&nbsp;е.) Томы Гаркелського.<ref name="Bromiley1995">„Printed editions of the Peshitta frequently contain these books in order to fill the gaps. D. Harklean Version. The Harklean version is connected with the labours of Thomas of Harqel. When thousands were fleeing Khosrou's invading armies, …“ —&nbsp;{{harvnb|Bromiley|1995|p=976}}</ref><ref name="Erbes2">{{cite web |last1=Erbes |first1=Johann E. |title=The Aramaic New Testament: Estrangelo Script: Based on the Peshitta and Harklean Versions |url=https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&context=auss |website=digitalcommons.andrews.edu |publisher=American Christian Press |access-date=10 April 2022 |pages=259–260 |date=1984 |archive-date=12 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220612205218/https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&context=auss |url-status=live }}</ref> ===== Канон католицької церькви ===== Канон католицької церькви ся затвержовав Римськым синодом (382), синодом у Гіппонії (393), Картаґенськыма соборами (397 тай 419), Флоренційськым собором (1431–1449) тай Тридентськым собором (1545–1563), што дало в резултаті 46&nbsp;книг Старого Завіта тай 27&nbsp;книг Нового Завіта&nbsp;— в рокаши 73&nbsp;книгы католицької Біблії.<ref>Rüger (1989), p.&nbsp;302.</ref><ref>{{cite web |title=Canons and Decrees of the Council of Trent |url=http://www.bible-researcher.com/trent1.html |website=www.bible-researcher.com |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20110805122857/http://www.bible-researcher.com/trent1.html |archive-date=5 August 2011 }}</ref><ref>Тридентськый собор пудтвердив тот самый испис/канон сакралных писань, котрый уже быв затверженый Гіппонійськым синодом 393.&nbsp;рока, Картаґенськым собором 28.&nbsp;авґуста 397.&nbsp;року, Флоренційськым собором 4.&nbsp;фебруара 1442.&nbsp;року; —&nbsp;{{cite web |title=Council of Basel 1431–45 A.D. Council Fathers |url=http://www.papalencyclicals.net/Councils/ecum17.htm |website=Papal Encyclicals |language=en |date=14 December 1431 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130424112748/http://www.papalencyclicals.net/Councils/ecum17.htm |archive-date=24 April 2013 }} – ''[[Папська була|Була]] союза из коптами,'' ''семый параґраф''.</ref> ===== Етіопськый православный канон ===== Канон Етіопської православної тевагедської церькви май шырокый ги каноны, хосновані булшинов другых християнськых церьквув. У етіопськуй православнуй Біблії є 81&nbsp;книг.<ref name="Ethiopian">{{cite web |url=http://www.ethiopianorthodox.org/english/canonical/books.html |title=The Ethiopian Orthodox Tewahedo Church |publisher=Ethiopianorthodox.org |access-date=19 November 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101105112040/http://ethiopianorthodox.org/english/canonical/books.html |archive-date=5 November 2010 |url-status=live }}</ref> Окрем книг Септуаґінты, приятых другыма православныма християнами, етіопськый Старый Завіт хоснує Книгу Еноха тай Книгу Юбілеюв (давні жыдувські книгы, котрі ся всокотили лиш у языку [[ґеез]], айбо на них ся реферувут поєдны канонічні книгы Старого Завіта),<ref>Reinhartz (2021), p.&nbsp;19.</ref> грецьку Книгу Ездраша тай Апокаліпс Ездраша, 3&nbsp;книгы етіопськых Макабеюв тай псалом&nbsp;151 у кунци [[Псалтырь|Псалтыря]].<ref name="Wells1911" /><ref name="FUP1970" /> Шор книг Старого Завіта ся мало удличат так, ож етіопськый Старый Завіт хоснує Септуаґінтув шор Малых Пророкув, а не юдаїштськый.<ref name="Ethiopian" /> === Апокріфічні книгы Нового Завіта === : '''''Ник. щи:''''' ''[[Апокріфон]]'' Новозавітні апокріфы вто шор писань ранньых християн, котрі розказувут за Исуса и його ученя, природу Бога, ученя Апостолув и їх дії. Подакотрі из сих робут ся держали частьов Писаня подакотрыма ранньыма християнами, айбо зачинавучи з 5.&nbsp;столітя&nbsp;н.&nbsp;е. ся появив шырокый консенсус, котрый ограничив Новый Завіт до 27&nbsp;книг сучасного канона.<ref>{{cite book|last=Van Liere|first=Frans|date=2014|title=An Introduction to the Medieval Bible|pages=68–69|publisher=Cambridge University Press|url=https://books.google.com/books?id=Dwd-AgAAQBAJ&pg=PA68|isbn=9780521865784}}</ref><ref name="Ehrman2003">{{cite book|last=Ehrman|first=Bart D.|date=2003|title=Lost Christianities: Battles for Scripture and the Faiths We Never Knew|pages=230–231|publisher=Oxford University Press|url=https://books.google.com/books?id=HHDNe8KmMAIC&pg=PA230|isbn=9780199756681|access-date=20 May 2023|archive-date=19 January 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230119174747/https://books.google.com/books?id=HHDNe8KmMAIC&pg=PA230|url-status=live}}</ref> Римокатолицька, православна тай протестантська церьквы не держат новозавітні апокріфы частьов божествено іншпірованої Біблії,<ref name="Ehrman2003" /> айбо поєдны орієнталні православні каноны їх такыма признавут. Арменська апостолська церьков у єден час включала у канон Третьоє посланя ид коринтянам, айбо не все го дає в испис до 27&nbsp;канонічных новозавітных книг. Новый Завіт коптської Біблії, приятый Еґіпетськов церьковльов, обсягує два Посланя Клемента. == Текстуална історія == Ориґіналні [[Автоґраф|автоґрафы]], т.&nbsp;є.&nbsp;ориґіналні грецькі писаня тай рукописы, написані ориґіналныма авторами Нового Завіта, не дожыли до нашых днув.<ref>[https://books.google.com/books?id=Ze16lRIzIzcC&dq=The+autographs%2C+the+Greek+manuscripts+written+by+the+original+authors%2C+have+not+survived&pg=PA9] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200727111232/https://books.google.com/books?id=Ze16lRIzIzcC&pg=PA9&dq=The+autographs,+the+Greek+manuscripts+written+by+the+original+authors,+have+not+survived#v=onepage&q=The%20autographs%2C%20the%20Greek%20manuscripts%20written%20by%20the%20original%20authors%2C%20have%20not%20survived|date=27 July 2020}} Manuscripts and the Text of the New Testament: An Introduction for English Readers by Keith Elliott, Ian Moir – Continuum International Publishing Group, 2000, p. 9</ref> Айбо історично копії тых ориґіналув екзістувут и передавали ся, всокочовали ся у шорови рукописных традицій. Три головні текстуалні традиції грецького Нового Завіта ся пораз кличут: александрійськым текстотіпом (вцілови ун доста біблійно мінімалістичный), бізантськым текстотіпом (максималістичный) тай западным текстотіпом (пораз чудный). Уєдно вни чинят булшину давньых рукописув. На дуже раннюм етапі розвоя християнство замінило звиткы на [[Кодекс|кодексы]] (предкы зшитых книг) и до 3.&nbsp;ст.&nbsp;зберькы біблійных книг уже ся копіровали цілыма комплетами.<ref name=":13" /> Позад того, ож ушыткі давні тексты ся писали уд рукы, часто через копірованя из другого рукописного текста, они не сут домак межи собов похожі, ги тото є з печатныма уданями. Розлука межи нима ся держит вцілови незначнов; удликы ся кличут текстуалныма варіантами.<ref>Soulen, Soulen (2001), p.&nbsp;204.</ref> Варіант ото просто хотьяка варіація помежи двома текстами. Булшина варіантув ся появила трафунково, айбо подакотрі из варіантув нарочні. Нарочні зміны ся чинили, обы уліпшити ґраматику, ліквідовати розбіжності, внести літурґічні правкы, ги наприклад [[Доксолоґія|доксолоґію]] [[Господня молитва|Господньої молитвы]], гармонізовати паралелні стихы вадь изкапчати тай упросити дакулко варіантных прочитань у єдно.<ref>Black (1994), p.&nbsp;60.</ref> == Влив == {{ГоловнаСтатя|Роль християнства у цивілізації}} Мавучи літературну традицію, котра ся розсігат на два тысячроча, Біблія є єднов из майвливовых писаных робут. Уд практикованя персоналної гіґієны тай до філозофії з етиков, Біблія прямо и непрямо повливала на політику тай закон, войну и мир, сексуалну мораль, побратя тай фамілный жывут, буквы и школованя, [[Уменя|уміня]], [[Економіка|економіку]], соціалну справедливость, [[Медицина|медицину]] и другі сферы діялности челядника.<ref>Riches (2000), ch.&nbsp;1.</ref> Християнська Біблія&nbsp;— майвыдавана книга у світі из оцінков у булш ги 5&nbsp;міліардув проданых копій.<ref>{{cite web |title=Best-selling book |url=https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/best-selling-book-of-non-fiction |publisher=Guinness World Records |access-date=10 May 2025 |date=2021 }}</ref> Зато Біблія мала читавый влив, особено на западный світ,<ref>{{cite book|title=God, Justice, and Society: Aspects of Law and Legality in the Bible|url=https://archive.org/details/godjusticesociet0000burn|first=Jonathan|last=Burnside|year=2011|isbn=978-0-19-975921-7|page=XXVI|publisher=Oxford University Press|quote=}}</ref><ref>{{cite book|title=Readings in Western Religious Thought: The ancient world|url=https://archive.org/details/readingsinwester0000reid|first=Patrick|last=V. Reid|year=1987|isbn=978-0-8091-2850-1|page=[https://archive.org/details/readingsinwester0000reid/page/43 43]|publisher=Paulist Press|quote=}}</ref> де [[Ґутенберґова Біблія]] была первов книгов, напечатанов у Европі на печатнум станку.<ref>Riches (2000), chs.&nbsp;1, 4.</ref> Она вчинила внесок у формованя на западі закона, уміня, літературы тай ошколованя.<ref>{{cite book|title=Religion and Spirituality in Psychiatry|url=https://archive.org/details/religionspiritua0000unse_c1o2|first=Harold|last=G. Koenig|year=2009|isbn=978-0-521-88952-0|page=[https://archive.org/details/religionspiritua0000unse_c1o2/page/31 31]|publisher=Cambridge University Press|quote=The Bible is the most globally influential and widely read book ever written. ... it has been a major influence on the behavior, laws, customs, education, art, literature, and morality of Western civilization.}}</ref> === Політика тай право === Біблія ся хосновала як на пудпору, так и на опур політичнуй власти. Она была вдухновеньом про револуції и зміны власти, бо в нюй ся часто демонструє, ож Буг убират „слабых и скромных… (Мойсей из бесідным дефектом, дітвак Самуель, Саул из скромної файты, Давыд протув Ґоліята и т.&nbsp;д.)… обы вни противостояли моцным“.<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=20xMAwAAQBAJ&dq=weak+and+humble+%28the+stammering+Moses%2C+the+infant+Samuel%2C+Saul+from+an+insignificant+family%2C+David+confronting+Goliath%2C+etc.%29+to+confound+the+mighty+-wikipedia&pg=PA123|title=The Subversion of Christianity|first=Jacques|last=Ellul|date=2 June 2011|publisher=Wipf and Stock Publishers|isbn=978-1-60608-974-3 |via=Google Books}}</ref><ref>Ellul, Jacques, The Subversion of Christianity, Eerdman's Publishing Co., 1984, pp. 116, 123</ref> Біблійні тексты были каталізатором такых політичных концепцій, ги [[демократія]], [[реліґійна терпимость]] и [[Слобода реліґії|реліґійна слобода]];<ref name="Scribner">{{cite book|editor1-last=Scribner|editor1-first=Robert W.|editor2-last=Grell|editor2-first=Ole Peter|editor3-last=Scribner|editor3-first=Bob |title=Tolerance and Intolerance in the European Reformation|publisher=Cambridge University Press|location=United Kingdom|year=2002|isbn=978-0-521-89412-8}}</ref>{{rp-primitive|3}} а они у свою очерідь вдухновили вшылиякі кываня: уд [[аболіціонізм]]а у 18. и&nbsp;19.&nbsp;сторочах до [[кываня за громадянські права афроамеричанув]], [[Антіапартеїдноє кываня|антіапартеїдного кываня]] и теолоґії вызволеня у [[Латинска Америка|Латинськуй Америці]]. Біблія была ай жерелом про многі мирні кываня тай провбы скапчати вєдно світ.<ref>Powery, Emerson B. "The Bible and Social Reform: Musings of a Biblical Scholar." ''The Bible in the American Experience'' 2 (2020): 255.</ref> Коріня многых сучасных законув ся просліжувут у Біблії: юридичні ґарантії, справедливость у криміналных процесах, рувность перед законом.<ref>Unterman, Jeremiah. ''Justice for All: How the Jewish Bible Revolutionized Ethics. U of Nebraska Press'', 2017. pp. 23–25</ref> Судям ся каже не брати взяткы (Второзаконя 16:19), быти неупережеными як ид місным, так ид чужакам (Левіт 24:22; Второзаконя 27:19), як ид безвласным, так ид тым, ко має власть (Левіт 19:15), як ид богатым, так ид убогым (Второзаконя 1:16, 17; Выход 23:2–6); описує ся право на справедливый суд и справедливу кару (Второзаконя 19:15; Выход 21:23–25). Про спеціалну защиту ся уокремлювут майуразливі верствы населеня у патріархалному обществі: діти, жоны, чужакы. (Псалмы 72:2, 4).<ref name="Christopher Marshall">{{cite book |last1=Marshall |first1=Christopher |editor1-last=Atkin |editor1-first=Bill |editor2-last=Evans |editor2-first=Katrine |title=Human Rights and the Common Good: Christian Perspectives |date=1999 |publisher=Victoria University Press |location=Wellington, New Zealand |isbn=978-0-86473-362-7 |chapter="A Little lower than the Angels" Human rights in the biblical tradition}}</ref>{{rp-primitive|47–48}} Біблія ся держит учеными ги жерело читавого влива на розвуй [[Нація|націй]] и [[націоналізм]]а, раз межи давньыми жыдами, а пак у християнськых обществах. Про давньых жыдув, она была „и націоналнов історійов, и жерелом законув“,<ref name=":0">{{Cite journal |last=Millar |first=Fergus |date=1987 |title=Empire, Community and Culture in the Roman near East: Greeks, Syrians, Jews and Arabs |url=https://doi.org/10.18647/1337/JJS-1987 |journal=Journal of Jewish Studies |volume=38 |issue=2 |pages=147–148|doi=10.18647/1337/JJS-1987 |url-access=subscription }}</ref> и давала основу про закладеня ворошного походжіня, історії, леґіслативных кодексув и културных маркерув, котрі дефіновали жыдувську колективну ідентичность.<ref name=":0" /><ref name=":1">{{Citation |title=Constructing Jewish Nationalism: The Role of Scripture |date=2006 |work=Elements of Ancient Jewish Nationalism |pages=29–30, 48 |editor-last=Goodblatt |editor-first=David |url=https://www.cambridge.org/core/books/abs/elements-of-ancient-jewish-nationalism/constructing-jewish-nationalism-the-role-of-scripture/9D600C19BF6BA343287CE63CDF2A5C8E |access-date=2024-10-08 |place=Cambridge |publisher=Cambridge University Press |doi=10.1017/cbo9780511499067.003 |isbn=978-0-521-86202-8 |archive-date=8 October 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20241008102119/https://www.cambridge.org/core/books/abs/elements-of-ancient-jewish-nationalism/constructing-jewish-nationalism-the-role-of-scripture/9D600C19BF6BA343287CE63CDF2A5C8E |url-status=live |url-access=subscription }}</ref> Предлагало ся, ож практика реґуларных публічных читань біблійных текстув бігом періода Другого храма помогла передати такі наративы, формувучі ідентичность, май шырокуй жыдувськуй публіці.<ref name=":1" /> Дакулько ученых пишут, ож великі дарабы юдаїстської Біблії&nbsp;— а май Девтерономістська історія и Чотырикнижа&nbsp;— были написані нарочно про закладеня тай укріпленя окремої ізраельської [[Етнічность|етнічности]] тай [[Націонална ідентичность|націоналної ідентичности]].<ref name=":1" /> Подакотрі изглядователі націоналізма ги Едріен Гестінґс пишут, ож модель давнього Ізраїля, указана у юдаїстськуй Біблії, породила ориґіналну концепцію нації тай спричинила розвуй націоналізма тай европськых націоналных держав.<ref name=":2">{{Cite book |last=Hastings |first=Adrian |title=The Construction of Nationhood: Ethnicity, Religion and Nationalism |url=https://archive.org/details/constructionofna0000hast |publisher=Cambridge University Press |year=1997 |isbn=0-521-59391-3 |location=Cambridge |pages=[https://archive.org/details/constructionofna0000hast/page/186 186]–187}}</ref> === Соціална удповідалность === === Література, уміня тай култура === [[Файл:Regnault,_Henri,_Salomé.jpg|міні|„Саломе“, Анрі Реньо (1870)]] Біблія прямо и непрямо вливала на літературу: „Сповідь“ [[Сятый Авґустин|сятого Авґустина]] ся шыроко признає за перву автобіоґрафію у западнуй літературі.<ref name="Wilken 2003 291">{{cite book|last=Wilken|first=Robert L.|title=The Spirit of Early Christian Thought|url=https://archive.org/details/spiritofearlychr0000wilk_i4u6|publisher=Yale University Press|location=New Haven|year=2003|isbn=978-0-300-10598-8|page=[https://archive.org/details/spiritofearlychr0000wilk_i4u6/page/291 291]}}</ref> Summa Theologica, написана у 1265–1274, тото „єден из класичных творув історії філозофії тай єдна из майвливовых робут западної літературы“.<ref>Ross, James F., "Thomas Aquinas, ''Summa theologiae'' (c. 1273), Christian Wisdom Explained Philosophically", in ''The Classics of Western Philosophy: A Reader's Guide'', (eds.) Jorge J. E. Gracia, Gregory M. Reichberg, Bernard N. Schumacher (Oxford: Blackwell Publishing, 2003), p. 165. [https://books.google.com/books?id=6jAcwGItzssC&pg=PA165]</ref> Обідві йсі роботы іншпіровали епічну поезію [[Данте Аліґєрі]] тай його [[Божествена комедія|„Божествену комедію“]], а теолоґія Данте у свою очерідь повливала на такых писателюв, ги [[Вільям Шекспір]]<ref>{{cite web |title=Assurances of faith: How Catholic Was Shakespeare? How Catholic Are His Plays? |url=http://www.crisismagazine.com/julaug2002/feature4.htm |last=Voss |first=Paul J. |date=July 2002 |work=Crisis Magazine |publisher=Morley Publishing Group |access-date=19 May 2022 |archive-date=22 February 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110222065053/http://www.crisismagazine.com/julaug2002/feature4. |url-status=dead }}</ref> и [[Джон Роналд Руєл Толкин|Джон Роналд Руел Толкін]].<ref>{{cite web |title=Tolkien's Catholic Imagination |url=http://www.crisismagazine.com/november2001/feature7.htm |last=Boffetti |first=Jason |date=November 2001 |work=Crisis Magazine |publisher=Morley Publishing Group |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20060821111145/http://www.crisismagazine.com/november2001/feature7.htm |archive-date=21 August 2006 }}</ref> Многі из шедеврув западного уміня брали іншпірацію из біблійных тем: уд [[Мікеланджело|Мікеланджеловых]] статуй „Давыд“ и „Пєта“, до „Тайної вечері“ [[Леонардо да Вінчі|Леонарда да Вінчія]] тай дакулкох [[Рафаел|Рафаеловых]] образув Мадонны. Єва, котра ся не слухат Божої заповіди, є єднов из майзображованых в умілстві перзон.<ref name="Mati Meyer">{{cite web |last1=Meyer |first1=Mati |title=Art: Representation of Biblical Women |url=https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |website=Jewish Women's Archive |access-date=19 May 2022 |archive-date=16 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201016195318/https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |url-status=live }}</ref> Ренесанчні образы часто указовали голу жунську фіґуру, а уд 19.&nbsp;стороча особа Далілы ги „<nowiki/>[[фем фатал]]<nowiki/>“ ({{Lang-fr|femme fatale}}) демонструє участь Біблії тай уміня у формованьови тай репрезентації никань жун.<ref>{{Cite web |url=https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |title=Art: Representation of Biblical Women &#124; Jewish Women's Archive |access-date=19 May 2022 |archive-date=16 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201016195318/https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |url-status=live }}</ref><ref name="Diane Apostolos-Cappadona">{{Cite journal|last1=Apostolos-Cappadona|first1=Diane|title=Women in Religious Art|volume=1|journal=Oxford Research Encyclopedia of Religion|publisher=Oxford Research Encyclopedias|doi=10.1093/acrefore/9780199340378.013.208|date=Jul 2016|isbn=978-0-19-934037-8}}</ref> Біблія споминат за многі ритуалы очищеня, котрі говорят за чистоту и буквалну, и метафоричну.<ref name="Warsh">{{cite book|last=Warsh|first=Cheryl Krasnick|others=Veronica Strong-Boag|title=Children's Health Issues in Historical Perspective|year=2006|publisher=Wilfrid Laurier Univ. Press|quote=... From Fleming's perspective, the transition to Christianity required a good dose of personal and public hygiene ...|isbn=978-0-88920-912-1|page=315}}</ref> Туалетный етікет у Біблії пудпорує мытя по вшыткых трафунках дефекації, што стало стімулом про вынайденя біде.<ref>{{cite book|title=Contemporary Biology: Concepts and Implications|first=Mary|last=E. Clark|year=2006|isbn=978-0-7216-2597-3|publisher=University of Michigan Press}}</ref><ref>{{cite web |title=A hose: the strange device next to every Finnish toilet |url=https://en.biginfinland.com/hose-always-next-every-finnish-toilet/ |website=Big in Finland |date=8 July 2014 |publisher=Curiosities |access-date=21 May 2022 |archive-date=10 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220510130712/https://en.biginfinland.com/hose-always-next-every-finnish-toilet/ |url-status=live }}</ref> === Критика === == Інтерпретації тай іншпірації == === Реліґійна важность === == Верзії тай товмачіня == {| class="wikitable" |+Товмачіня Біблії по світу (на септембер 2024)<ref>{{cite web |title=2024 Global Scripture Access |url=https://www.wycliffe.net/resources/statistics/ |access-date=14 October 2020 |archive-date=13 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201013191504/https://www.wycliffe.net/resources/statistics/ |url-status=live }}</ref> !Число !Статистика |- | style="text-align: right;" |7,396 |приблизно языкув, котрыма говорят у світі на днешньый день |- | style="text-align: right;" |3,526 |ищи розробльованых товмачінь на нові языкы |- | style="text-align: right;" |1,274 |языкув из потовмаченыма фраґментами Біблії |- | style="text-align: right;" |1,726 |языкув из товмаченьом Нового Завіта |- | style="text-align: right;" |756 |языкув из повным товмачіньом Біблії (протестантського канона) |- | style="text-align: right;" |3,756 |языкув из якымись товмачінями Біблії |} {| class="wikitable" |+Товмачіня Біблії по русинськы<ref>{{Cite web |last=Ґамбаль |first=Богдан |date=3. 2. 2020 |title=«Най ся друкує!». Святе Писмо в русиньскым языку |url=https://www.lem.fm/naj-sya-drukuye-svyate-pismo-v-rusinskym-yazyku/ |publisher=lem.fm |ref=Gambal20 }}</ref><ref>{{Cite web |title=Новый Завіт по-русинськы |date=27. мая 2025 |url=https://otcuznyna.com/novyj-zavit-po-rusynsky/ |publisher=[[Отцюзнина (журнал)|Журнал „Отцюзнина“]] |ref=Otcuznyna25 }}</ref> !Рук !Товмачіня !Авторы !Варіант русинського языка !Коментарі |- |1989 |''Илустрована библия младих'' |Михал Холошняй |[[Паноньско-русиньскый язык|паннонськый]] | |- |2006 |''Святе Писмо. Нови Завит'' |о. Тадей Войнович, Янко Рамач, Михал Рамач |[[Паноньско-русиньскый язык|паннонськый]] | |- |2019 |''Святе Писмо'' |Янко Рамач, Михал Рамач |[[Паноньско-русиньскый язык|паннонськый]] |Повноє товмачіня християнської Біблії |- | |''Євангеліє од Іоанна на русинському языкови'' |о. Франтішек Крайняк, Йосиф Кудзей |пряшувськый |Товмачіня из церьковнословянського языка |- |2024 |''Тетраєвангеліє'' | |пряшувськый | |- |2025 |''Новый Завіт'' | |пряшувськый | |- |2025 |Новый Завіт | |пудкарпатськый | |} == Археолоґічноє тай історичноє зглядованя == : '''''Головні статі:''''' ''[[Біблійна археолоґічна школа]], [[Історичность Біблії]], [[Реліґійно мотивована псевдоархеолоґія]]'' : '''''Ник. щи:''''' ''[[Датованя Біблії]]'' [[Файл:JRSLM_300116_Tel_Dan_Stele_01.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:JRSLM_300116_Tel_Dan_Stele_01.jpg|міні|Стела из Тел Дана у Ізраїльськум музеї. Уділена білым послідовность букв: ביתדוד]] [[Біблійна археолоґія]] тото пуддисципліна [[Археолоґія|археолоґії]], котра ся занимат и проливат світло на гебрейські писаня тай Новый Завіт.<ref>Caraher, Pettegrew (2019), p.&nbsp;19.</ref> Она ся хоснує про вызначіня способу жывота тай практик людий, котрі жыли у біблійські часы.<ref>Caraher, Pettegrew (2019), p.&nbsp;11.</ref> Є шырокый шпектрум інтерпретацій у сфері біблійної археолоґії.<ref>Mazar (2003), pp.&nbsp;85–87.</ref> Єдна из течій тото біблійный максималізм, котрый головно держит ся назора, ож булшина Старого Завіта закладена на історії, хоть и представлена через реліґійну призму свого часу. Подля історика Лестера Л.&nbsp;Ґрабба, є „мало, кідь обще є“ максималіштув у мейнстрімнуй науці.<ref name=":1">Grabbe (2017), p.&nbsp;36.</ref> Біблійный максималізм ся держит крайньов протилежностьов біблійного мінімалізма, котрый рахує Біблію твором чисто повыгнатьовым (5.&nbsp;сторуча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. и дале).<ref>Davies (2000), p.&nbsp;27.</ref> Подля Мері-Джоан Лейт, професоркы реліґійных штудій, многі мінімалішты іґноровали доказы давности гебрейського языка у Біблії тай мало ко из них бере до увагы археолоґічні доказы.<ref>Leith (2022), p.&nbsp;5.</ref> Булшина штудовачув Біблії тай археолоґув ся розміщувут даґде на шпектрови помежи сима двома крайностями.<ref name=":1" /><ref>Leith (2022), p.&nbsp;4.</ref> Юдаїштська Біблія/Старый Завіт, давні небіблійні тексты тай археолоґія пудпорувут датованя Бабілонської неволи 586.&nbsp;роком&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Leith (2022), p.&nbsp;1.</ref> Розкопкы у южнуй Юдеї указувут закономірность нищеня, котрый парує пуд неоассірійськоє спустошеня Юдеї пуд конець 8.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е тай 2&nbsp;Царі&nbsp;18:13.<ref>Leith (2022), p.&nbsp;6.</ref> У 1993.&nbsp;рокови у Тел Дані, археолоґ Аврагам Біран найшов фраґмент арамайського написа, стелу из Тел Дана, котра ся датує кунцьом 9.&nbsp;– зачатком 8.&nbsp;ст. и споминат „царя Ізраїля“ тай „дум Давыда“ („бет Давід“). Тото указує на вто, ож Давыд не годен быв быти угаданый у кунци 6.&nbsp;ст., тай на вто, ож царі Юдеї выводили свуй родовод уд когось, ко ся писав Давыд.<ref>Leith (2022), p.&nbsp;2.</ref> Айбо не є актуалного археолоґічного доказа екзістованя Царя Давыда, Соломона вадь Первого Храма у 10.&nbsp;ст.&nbsp;до.&nbsp;н.&nbsp;е., як тото описує Біблія.<ref>Leith (2022), pp.&nbsp;2–3.</ref> == Біблійный крітіцізм == [[Файл:Faculté_de_Médecine_Purpan_01.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Facult%C3%A9_de_M%C3%A9decine_Purpan_01.jpg|міні|Жан Аструк, котрого часто кличут „отцьом біблійного крітіцізма“, рельєф на Централнуй болници Тулузького універзитета]] : '''''Головні статі:''''' ''[[Біблійні штудії]], [[Біблійный крітіцізм]], [[Історичный крітіцізм]], [[Текстуалный крітіцізм]]'' Біблійный крітіцізм тото аналітичноє зглядованя Біблії ги текста, котроє нараблят из вопросами єї історії, авторства, датованя тай авторськых намірув. Ото не то самоє, што критика Біблії, котра є заявов против Біблії як жерела інформації вадь етичных приписув, тай не то самоє, што критика возможных товмацькых хыб.<ref>{{cite web |url=http://www.baptistlink.com/creationists/expondoerrossbinvi.htm |archive-url=https://web.archive.org/web/20021029221934/http://www.baptistlink.com/creationists/expondoerrossbinvi.htm |url-status=dead |archive-date=29 October 2002 |title=Expondo Os Erros Da Sociedade Bíblica Internacional |publisher=Baptistlink.com |year=2000 |access-date=13 January 2012 }}</ref> Біблійный крітіцізм учинив штудованя Біблії світськым, научным и май демократичным, што навхтема поміняло як челядь розуміє Біблію.<ref>Soulen, Soulen (2001), p.&nbsp;22.</ref> Біблія перестала ся держати сугубо реліґійным артефактом, а єї інтерпретація перестала быти ограниченов комунітов вірянув.<ref name=":2">Fishbane (1992), p.&nbsp;129.</ref> Майкел Фішбейн пише: „Сут тоты, ко видит десакралізацію Біблії серенчливым обстояньом про“ розвуй сучасного світа.<ref>Fishbane (1992), p.&nbsp;121.</ref> Про многых біблійный крітіцізм „упустив вонка жменю угроз“ християнськуй вірі; про другых ун „указав ся провалом, головно позад гани, ож діахронічноє, линійноє зглядованя годно пудкорити хотьякі звіданя тай проблемы, скапчані з інтерпретаційов“.<ref name=":3">Harrisville (2014), p.&nbsp;vii.</ref> Другі вірили, ож біблійный крітіцізм, кідь го брати „без його необґрунтованого высокомірства“, годен быти бізувным жерелом інтерпретації.<ref name=":3" /> Фішбейн рувнят біблійный крітіцізм из [[Йов (біблійный персонаж)|Йобом]] (Йовом), пророком, котрый розбив „корысливі візії ради май чесного перехода уд божественого ''текстуса'' ид людському“.<ref name=":2" /> Роджерсон каже: біблійный крітіцізм є услобожавучый про тых, ко хоче, обы віра їм была „розумно заоснована тай інтелектуално чесна“.<ref>Rogerson (2000), [[iarchive:oxfordcompaniont00hast/page/298|p.&nbsp;298]].</ref> == Ілустрації == Майґрандіозні середньовічні Біблії были [[Ілумінованый рукопис|ілуміноваными рукописами]], у котрых текст ся декоровав буквицями, краями (марґіналіями), мініатурныма ілустраціями. До 12.&nbsp;стороча булшина рукописув ся продуковала у монастырях про розміщеня у бібліотеці вадь на бештелунок богатого клієнта. Май великі манастырі часто мали скрипторії&nbsp;— окремі міста про монахув, котрі ся спеціалізовали у выробленьови рукописув, де „окремі малі комнаткы ся вділяли на переписованя книг; они ся розміщовали так, обы кажджый писарь мав си оболок, уходячый на монастырськый пішак.“<ref>Diringer (2013), [https://books.google.com/books?id=BOjCAgAAQBAJ&pg=PA208 p.&nbsp;208].</ref> На 14.&nbsp;стороча монахы у скрипторіях зачали брати д собі братув из варошськых скрипторіюв, а май у Парижі, Римі тай Нідерландах.<ref>De Hamel (1992), p.&nbsp;45.</ref> Жаданя на рукописы уросло было натулко, ож монашеські бібліотекы уже не могли го задоволнити, и зачали залучати у роботу світськых писарюв и ілумінаторув.<ref>De Hamel (1992), p.&nbsp;57.</ref> Тоты люде часто жыли близко коло монастыря и у подакотрых трафунках убирали ся ги монахы, кой заходили до монастыря, айбо могли йти собі гет у кунци дне.<ref>De Hamel (1992), p.&nbsp;65.</ref> Вызначный приклад ілумінованого рукописа тото Келлська книга, уроблена дас у 800.&nbsp;рокови, котра обсягує чотыри Єванґелія Нового Завіту вєдно из ушылиякыма вводныма текстами тай таблами. Рукопис „ся заганяв рубрикаторови, котрый додав цвітні наголовкы, буквиці, зазначкы и так дале; а товды&nbsp;— кідь книга ся мала ілустровати&nbsp;— она йшла ілумінаторови“.<ref>Diringer (2013), [https://books.google.com/books?id=BOjCAgAAQBAJ&pg=PA213 p.&nbsp;213].</ref> У трафунках рукописув, котрі йшли на комерцію, писаня „безсомнівно ся обговорьовало на зачаткови роботы межи клієнтом и писарьом (авадь писарьовым аґентом), айбо на тот момент, кой ся писаня заганяло ілумінаторови, уже ся не лишало міста про іновацію.“<ref>De Hamel (1992), p.&nbsp;60.</ref><gallery widths="200" heights="200"> Файл:Bible_chartraine_-_BNF_Lat116_f193.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bible_chartraine_-_BNF_Lat116_f193.jpg|Біблія 1150.&nbsp;рока, из Скрипторія де Шартре, Христос из анґелами Файл:Blanche_of_Castile_and_King_Louis_IX_of_France.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Blanche_of_Castile_and_King_Louis_IX_of_France.jpg|Біблія Бланкы Кастильської тай Лудовіка&nbsp;IX., 13.&nbsp;сторуча Файл:Maciejowski_Bible_Leaf_37_3.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Maciejowski_Bible_Leaf_37_3.jpg|[[Біблія Мацєйовського]], лист&nbsp;37, 3.&nbsp;образчик, Абнер (у центрі у зеленому цурьови) заганят Мікола назад до Давыда. Файл:Jephthah's_daughter_laments_-_Maciejowski_Bible.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Jephthah's_daughter_laments_-_Maciejowski_Bible.JPG|Євтахова донька реве&nbsp;— [[Біблія Мацєйовського]] (Франція, дас&nbsp;1250) Файл:Whore-babylon-luther-bible-1534.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Whore-babylon-luther-bible-1534.jpg|Розфарблена верзія ілустрації Бабілонської блудниці из товмачіня Біблія Мартіна Лутера 1534.&nbsp;року Файл:Malnazar_-_Bible_-_Google_Art_Project.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Malnazar_-_Bible_-_Google_Art_Project.jpg|Арменська Біблія, 17.&nbsp;стороча, [[Ілумінованый рукопис|ілумінована]] Малназаром Файл:Foster_Bible_Pictures_0031-1.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Foster_Bible_Pictures_0031-1.jpg|Утіканя из Содома и Гоморры, Біблія Фостера, 19.&nbsp;сторуча Файл:Kennicott_Bible_305r.l.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Kennicott_Bible_305r.l.jpg|Йону промыкат рыба, Перва Кеннікотська Біблія, 1476 </gallery> == Ґалерія == <gallery widths="200" heights="200" caption="Біблії"> Файл:Bibel_Kloster_Paleokastritsa.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bibel_Kloster_Paleokastritsa.jpg|Стара Біблія из [[Ґреція|грецького]] монастыря Файл:Imperial_Bible.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Imperial_Bible.jpg|''Імперська Біблія'' вадь ''Віденські коронаційні Єванґелія'' из Відня, Австрія, дас&nbsp;1500 Файл:Kennicott_Bible.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Kennicott_Bible.jpg|Перва Кеннікотська Біблія, 1476 Файл:A_religious_Baroque_Bible_-_7558.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:A_religious_Baroque_Bible_-_7558.jpg|[[Бароко|Барокова]] Біблія Файл:Lincoln_inaugural_bible.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Lincoln_inaugural_bible.jpg|Біблія, на котруй присягав на своюй первуй інавґурації 16.&nbsp;президент [[Споєны Штаты Америцькы|США]] [[Абрагам Лінколн]] у&nbsp;році&nbsp;1861 Файл:Holy_Bible_The_Improved_Domestic_Bible_London_Schuyler_Smith_&_Co_1880_Maps.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Holy_Bible_The_Improved_Domestic_Bible_London_Schuyler_Smith_&_Co_1880_Maps.jpg|Ілустрована Біблія епохы [[Домова война в США|Громадянської войны]] в Америці Файл:Bible_and_Key_Divination.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bible_and_Key_Divination.jpg|Мініатурна Біблія Файл:Bibel-1.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bibel-1.jpg|Вікторіанська Біблія 1866.&nbsp;року Файл:Bizzell_Bible_Collection.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bizzell_Bible_Collection.jpg|Реґалы Біззеллської колекції Біблій у Біззеллськуй меморіалнуй бібліотеці, США Файл:Leonardo_da_Vinci_-_Annunciazione_(dettaglio).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Leonardo_da_Vinci_-_Annunciazione_(dettaglio).jpg|„Благовіщеня“ [[Леонардо да Вінчі|Леонарда да Вінчія]] (дас 1472–1475), на котрому [[Дїва Марія|Діва Марія]] читат Біблію </gallery> == Жерела == {{Refbegin|30em}} * {{cite book|last1=Aland|first1=Kurt|last2=Aland|first2=Barbara|title=The text of the New Testament : an introduction to the critical editions and to the theory and practice of modern textual criticism|url=https://archive.org/details/textofnewtestame0000alan_v4p7|date=1995|publisher=W.B. Eerdmans|location=Grand Rapids|isbn=978-0-8028-4098-1}} * {{cite book|editor-last1=Alter|editor-first1=Robert|editor-last2=Kermode|editor-first2=Frank|title=The Literary Guide to the Bible|year=1987|publisher=Harvard University Press|url=https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C|isbn=978-0-674-87531-9}} ** {{harvc|last=Savran|first=George|c=I and II Kings|year=1987|in1=Alter|in2=Kermode|ignore-err=no}} ** {{harvc|last=Rosenberg|first=Joel|c=I and II Samuel|year=1987|in1=Alter|in2=Kermode|ignore-err=no}} * {{cite book|last1=Aune|first1=David E.|title=The Blackwell Companion to The New Testament|date=22 January 2010|publisher=John Wiley & Sons|isbn=978-1-4443-1894-4|url=https://books.google.com/books?id=ygcgn8h-jo4C|language=en}} * {{Cite book|last=Baden|first=Joel S.|title=The Composition of the Pentateuch: Renewing the Documentary Hypothesis|publisher=Yale University Press|year=2012|url=https://books.google.com/books?id=CYW7z9tFHisC&q=The+Composition+of+the+Pentateuch%3A+Renewing+the+Documentary+Hypothesis|series=Anchor Yale Reference Library|isbn=978-0-300-15264-7}} * {{Cite book|last=Bandstra|first=Barry L.|date=2009|orig-date=2004|title=Reading the Old Testament: an introduction to the Hebrew Bible|edition=4th|publisher=[[Wadsworth Cengage Learning]]|isbn=978-0-495-39105-0|oclc=244017850}} * {{cite book|last1=Barnstone|first1=Willis|title=The Restored New Testament: A New Translation with Commentary, Including the Gnostic Gospels Thomas, Mary, and Judas|date=12 October 2009|publisher=W. W. Norton & Company|isbn=978-0-393-06493-3|url=https://books.google.com/books?id=CakJchHfN1QC|language=en}} * {{cite journal|last1=Bartkowski|first1=John|title=Beyond Biblical Literalism and Inerrancy: Conservative Protestants and the Hermeneutic Interpretation of Scripture|url=https://archive.org/details/sim_sociology-of-religion_fall-1996_57_3/page/259|journal=Sociology of Religion|date=1996|volume=57|issue=3|pages=259–272|doi=10.2307/3712156|jstor=3712156}} * {{cite book|last1=Barton|first1=John|title=Understanding Old Testament Ethics: Approaches and Expectations|url=https://archive.org/details/understandingold0000bart|date=2003|publisher=Westminster John Knox Press|location=Louisville, Kentucky|isbn=978-0-664-22596-4}} * {{cite book|last1=Barton|first1=John|title=The Nature of Biblical Criticism|date=2007|publisher=Westminster John Knox Press|location=Louisville, Kentucky|isbn=978-0-664-22587-2|url=https://books.google.com/books?id=Vocz7rnZ0IwC}} * {{cite book|last1=Barton|first1=John|title=Holy Writings, Sacred Text: The Canon in Early Christianity|url=https://archive.org/details/holywritingssacr0000bart_f3t2|date=1998|publisher=Westminster John Knox Press|isbn=978-0-664-25778-1|edition=reprint}} * {{cite book|last=Barton|first=John|title=A History of the Bible: The Story of the World's Most Influential Book|url=https://archive.org/details/historyofbiblest0000bart|edition=illustrated|year=2019|publisher=Penguin|isbn=978-0-525-42877-0}} * {{cite book|last1=Beach|first1=Waldo|title=Christian Ethics in the Protestant Tradition|url=https://archive.org/details/christianethicsi0000beac|date=1988|publisher=John Knox Press|isbn=978-0-8042-0793-5}} * {{cite book|last=Beekes|first=R. S. P.|title=Etymological Dictionary of Greek|year=2009|publisher=Brill|location=Leiden and Boston}} * {{cite book|last1=Black|first1=David Alan|title=New Testament Textual Criticism: A Concise Guide|url=https://archive.org/details/newtestamenttext00blac|date=1994|publisher=Baker Academic|isbn=978-0-8010-1074-3|edition=illustrated}} * {{cite book|last1=Blass|first1=Friedrich W.|last2=Thackeray|first2=Henry St. John|author-link2=Henry St. John Thackeray|title=Grammar of New Testament Greek|date=29 August 2008|publisher=Wipf and Stock Publishers|isbn=978-1-7252-2324-0|url=https://books.google.com/books?id=akD7DwAAQBAJ|language=en}} * {{cite journal|last=Blocher|first=Henri|title=Helpful or Harmful? The "Apocrypha" and Evangelical Theology|journal=European Journal of Theology|volume=13|issue=2|year=2004|pages=81–90}} * {{cite book|last=Brake|first=Donald L.|title=A visual history of the English Bible: the tumultuous tale of the world's bestselling book|year=2008|publisher=Baker Books|location=Grand Rapids, MI|isbn=978-0-8010-1316-4|url=https://archive.org/details/visualhistoryofe00brak/page/29}} * {{cite book|last1=Brock|first1=Sebastian|title=The Bible in the Syriac Tradition|date=1988|publisher=St. Ephrem Ecumenical Research Institute}} * {{cite encyclopedia|last=Bromiley|first=Geoffrey W.|title=The International Standard Bible Encyclopedia: Q–Z|year=1995|publisher=Wm. B. Eerdmans|isbn=978-0-8028-3784-4}} * {{cite journal|last=Brown|year=1997|first=Peter|title=''SO Debate'': The World of Late Antiquity Revisited|journal=Symbolae Osloenses|volume=72|issue=1|pages=5–30|issn=1502-7805|doi=10.1080/00397679708590917|url=https://www.academia.edu/37604019|access-date=25 April 2022|archive-date=25 April 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220425223626/https://www.academia.edu/37604019|url-status=live}} * {{cite book|last=Brown|first=Raymond E.|date=2010|orig-date=1997|title=An Introduction to the New Testament|url=https://archive.org/details/introductiontone0000brow_o1d8|series=[[Anchor Bible Series|The Anchor Yale Bible Reference Library]]|publisher=[[Yale University Press]]|isbn=978-0-300-14016-3|oclc=762279536}} * {{cite book|last=Bruce|first=Frederick|title=The Canon of Scripture|url=https://archive.org/details/canonofscripture0000bruc|publisher=IVP Academic|location=Downers Grove, Illinois|year=1988|isbn=978-0-8308-1258-5}} * {{cite book|last=Brunner|first=Emil|title=The Divine Imperative: A Study in Christian Ethics|url=https://books.google.com/books?id=cmitRbD4V_MC&pg=PA494|year=2002|publisher=James Clarke & Co.|isbn=978-0-7188-9045-2}} * {{cite journal|last=Campbell|first=AF|title=Book Review: The Old Testament in Aotearoa New Zealand|url=https://archive.org/details/pacifica_2000_13_1-3/page/336|journal=Pacifica|year=2000|volume=13|issue=3|pages=336–338|doi=10.1177/1030570X0001300307|s2cid=149090942}} * {{cite book|author1-last=Caraher|author1-first=William R.|author2-last=Pettegrew|author2-first=David K.|title=The Oxford Handbook of Early Christian Archaeology|year=2019|publisher=Oxford University Press|edition=illustrated|editor1-last=Pettegrew|editor1-first=David K.|editor2-last=Caraher|editor2-first=William R.|editor3-last=Davis|editor3-first=Thomas W.|chapter=Introduction|isbn=978-0-19-936904-1}} * {{cite book|last1=Carmy|first1=Shalom|last2=Shatz|first2=David|editor1-last=Frank|editor1-first=Daniel H.|editor2-last=Learnman|editor2-first=Oliver|title=History of Jewish Philosophy|date=2003|publisher=Routledge|location=London|chapter=The Bible as a Source for Philosophical Reflection}} * {{Cite book|last=Carr|first=David McLain|title=An introduction to the Old Testament: sacred texts and imperial contexts of the Hebrew Bible|url=https://archive.org/details/introductiontool0000carr|date=2010|publisher=[[Wiley-Blackwell]]|isbn=978-1-4443-1995-8}} * {{cite book|title=The Formation of the Hebrew Bible: A New Reconstruction|url=https://archive.org/details/formationofhebre0000carr|last=Carr|first=David M.|year=2011|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-990820-2}} * {{cite book|last1=Coogan|first1=Michael David|title=A Brief Introduction to the Old Testament: The Hebrew Bible in Its Context|date=2009|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-533272-8|url=https://books.google.com/books?id=2rxBAQAAIAAJ|language=en}} * {{cite book|last=Crislip|year=2005|first=Andrew T.|title=From Monastery to Hospital: Christian Monasticism & the Transformation of Health Care in Late Antiquity|publisher=University of Michigan Press|place=Ann Arbor|isbn=978-0-472-11474-0|url={{googlebooks|r90OUzO9AP8C|plainurl=y}}}} * {{cite book|title=The Oxford dictionary of the Christian Church|url=https://archive.org/details/oxforddictionary0000unse_f0e0|editor-last1=Cross|editor-first1=F. L.|editor-last2=Livingstone|editor-first2=E. A.|date=2005|publisher=Oxford University Press|location=Oxford|isbn=978-0-19-280290-3|edition=3rd rev.|doi=10.1093/acref/9780192802903.001.0001}} * {{cite journal|last=Davies|first=Philip|title=What separates a minimalist from a maximalist? Not much|journal=Biblical Archaeology Review|volume=26|issue=2|year=2000}} * {{cite book|last=De Hamel|first=Christopher|title=Medieval Craftsmen: Scribes and Illuminations|url=https://archive.org/details/scribesilluminat0000deha|location=Buffalo|publisher=University of Toronto|date=1992|isbn=978-0-8020-7707-3}} * {{cite book|last=Dever|first=William|title=Who Were the Early Israelites and Where Did They Come from?|location=Grand Rapids, Michigan|publisher=William B. Eerdmans Publishing Company|date=2003|isbn=978-0-8028-0975-9|title-link=Who Were the Early Israelites and Where Did They Come from?}} * {{cite book|last1=Diringer|first1=David|title=The Book Before Printing: Ancient, Medieval and Oriental|date=17 January 2013|publisher=Courier Corporation|isbn=978-0-486-14249-4|url=https://books.google.com/books?id=BOjCAgAAQBAJ|language=en}} * {{cite book|last1=Dorival|first1=Gilles|last2=Harl|first2=Marguerite|last3=Munnich|first3=Olivier|title=La Bible grecque des Septante : du judaïsme hellénistique au christianisme ancien|url=https://archive.org/details/labiblegrecquede0000dori|date=1988|publisher=Editions du Cerf|location=Paris|isbn=978-2-204-02821-9}} * {{cite book|last1=Duff|first1=Jeremy|last2=Wenham|first2=John William|title=The Elements of New Testament Greek|date=14 April 2005|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-75551-1|url=https://books.google.com/books?id=-YT1IjEjmDkC|language=en}} * {{cite book|last=Ewert|first=David|title=A General Introduction to the Bible: From Ancient Tablets to Modern Translations|date=11 May 2010|publisher=Zondervan|isbn=978-0-310-87243-6}} * {{cite book|editor-last1=Fahlbusch|editor-first1=E.|editor-last2=Bromiley|editor-first2=G. W.|title=The encyclopedia of Christianity|volume=4(P–Sh)|date=2004|publisher=Wm. B. Eerdmans|isbn=978-0-8028-2416-5}} * {{cite book|last1=Fishbane|first1=Michael|title=The Garments of Torah, Essays in Biblical Hermeneutics|year=1992|publisher=Indiana University Press|isbn=978-0-253-11408-2}} * {{cite book|last=Fitzmeyer|first=Joseph A.|title=Responses to 101 questions on the Dead Sea scrolls|url=https://archive.org/details/responsesto101qu0000fitz|year=1992|publisher=Paulist Press|isbn=978-0-8091-3348-2}} * {{cite book|last1=Flinn|first1=Frank K.|title=Encyclopedia of Catholicism|date=2007|publisher=Infobase Publishing|isbn=978-0-8160-7565-2|url=https://books.google.com/books?id=gxEONS0FFlsC|language=en}} * {{cite book|first1=Mary|last1=Fonseca|title=Weekend Getaways in Louisiana|publisher=Pelican Publishing|year=1996|isbn=978-1-4556-1398-4|url=https://books.google.com/books?id=DGfg8QoWY_EC|access-date=11 February 2020|archive-date=11 December 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201211135118/https://books.google.com/books?id=DGfg8QoWY_EC&q=%22Bible+Museum%22+Biedenharn&pg=PA249|url-status=live}} * {{cite journal|last1=Fox|first1=Michael V.|title=Ethics and Wisdom in the Book of Proverbs|journal=Hebrew Studies|date=2007|volume=48|pages=75–88|jstor=27913833|doi=10.1353/hbr.2007.0028|s2cid=201749265}} * {{cite journal|last=Gaster|first=M.|title=A Samaritan Book of Joshua|journal=The Living Age|volume=258|year=1908|url=https://books.google.com/books?id=HbYxAQAAMAAJ|access-date=5 January 2019}} * {{cite book|last=Geisler|first=Norman L.|title=Inerrancy|url=https://archive.org/details/inerrancy0000unse|date=1980|publisher=Zondervan Pub. House|location=Grand Rapids, Mich.|isbn=978-0-310-39281-1}} * {{cite book|last1=Geisler|first1=Norman L.|title=A general introduction to the Bible|date=1986|publisher=Moody Press|location=Chicago|isbn=978-0-8024-2916-2|edition=Rev. and expanded}} * {{cite book|last1=Gerber|first1=William|title=Nuggets of Wisdom from Great Jewish Thinkers: From Biblical Times to the Present|date=1994|publisher=Rodopi|isbn=978-90-5183-727-8|url=https://books.google.com/books?id=DygOmktEvFMC|language=en}} * {{cite book|last1=Gericke|first1=Jaco|title=The Hebrew Bible and Philosophy of Religion|url=https://archive.org/details/hebrewbiblephilo0000geri_r0k3|date=2012|publisher=Society of Biblical Literature|location=Atlanta, Georgia|isbn=978-1-58983-707-2}} * {{cite book|last1=Gomes|first1=Alan W.|title=Unitarian Universalism|date=15 December 2009|publisher=Zondervan Academic|isbn=978-0-310-86454-7|url=https://books.google.com/books?id=NhI2o_3hfwAC|language=en}} * {{cite journal|last=Goshen-Gottstein|first=M. H.|title=The Aleppo Codex and the Rise of the Massoretic Bible Text|journal=The Biblical Archaeologist|volume=42|issue=3|year=1979|pages=145–163|publisher=University of Chicago Press|doi=10.2307/3209386|jstor=3209386|s2cid=188037600}} * {{cite book|first=Lester L.|last=Grabbe|title=Ancient Israel: What Do We Know and How Do We Know It?: Revised Edition|url=https://books.google.com/books?id=4lzyDQAAQBAJ&pg=PA36|date=23 February 2017|publisher=Bloomsbury Publishing|isbn=978-0-567-67044-1}} * {{Cite book|last1=Gravett|first1=Sandra L.|last2=Bohmbach|first2=Karla G.|last3=Greifenhagen|first3=F. V.|last4=Polaski|first4=Donald C.|title=An introduction to the Hebrew Bible: a thematic approach|url=https://archive.org/details/introductiontohe0000unse_t6r6|date=2008|publisher=[[Westminster John Knox Press]]|isbn=978-0-664-23030-2|oclc=196303211|ref={{harvid|Gravett et al.|2008}}}} * {{Cite book|last=Greifenhagen|first=Franz V.|title=Egypt on the Pentateuch's Ideological Map|publisher=Bloomsbury|year=2003|url=https://books.google.com/books?id=r1evAwAAQBAJ&pg=PA207|isbn=978-0-567-39136-0}} * {{Cite book|last=Grudem|first=Wayne|url=https://books.google.com/books?id=moZrzQEACAAJ|title=Systematic Theology: An Introduction to Biblical Doctrine|publisher=[[Zondervan]]|year=2020|isbn=978-0-310-51797-9|edition=Second|location=Grand Rapids, MI|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20230719025547/https://books.google.com/books?id=moZrzQEACAAJ|archive-date=19 July 2023|url-status=live}} * {{cite journal|last1=Gurry|first1=Peter J.|title=The Number of Variants in the Greek New Testament: A Proposed Estimate|journal=New Testament Studies|date=January 2016|volume=62|issue=1|pages=97–121|doi=10.1017/S0028688515000314|s2cid=170822522|url=https://www.repository.cam.ac.uk/handle/1810/250445}} * {{cite book|last=Harper|year=2013|first=Kyle|title=From Shame to Sin: The Christian Transformation of Sexual Morality in Late Antiquity|publisher=Harvard University Press|place=Cambridge, MA|isbn=978-0-674-07277-0|url={{googlebooks|oBipdkvxpGwC|plainurl=y}}}} * {{cite book|last1=Harris|first1=Stephen L.|title=Understanding the Bible : a reader's introduction|url=https://archive.org/details/understandingbib0000harr_w2l8|date=1985|publisher=Mayfield Pub. Co|location=Palo Alto, Calif.|isbn=978-0-87484-696-6}} * {{Cite book|last1=Harris|first1=Stephen L.|first2=Robert Leonard|last2=Platzner|title=The Old Testament: an introduction to the Hebrew Bible|date=2008|orig-date=2003|publisher=[[McGraw-Hill Higher Education]]|isbn=978-0-07-299051-5|edition=2nd|oclc=166317501}} * {{cite book|last1=Harrisville|first1=Roy A.|title=Pandora's Box Opened: An Examination and Defense of Historical-Critical Method and Its Master Practitioners|year=2014|publisher=Eerdmans|isbn=978-0-8028-6980-7}} * {{cite book|title=A History of Biblical Interpretation, Vol. 2: The Medieval Though the Reformation Periods|editor1-last=Hauser|editor1-first=Alan J.|editor2-last=Watson|editor2-first=Duane F.|editor3-last=Kaufman|editor3-first=Schuyler|year=2003|publisher=Wm. B. Eerdmans Publishing|isbn=978-0-8028-4274-9}} * {{Cite book|first=Christine Elizabeth|last=Hayes|title=Introduction to the Bible|date=2012|series=Open Yale Courses|publisher=[[Yale University Press]]|isbn=978-1-283-65655-9|oclc=817828470}} * {{cite book|author1-last=Hendel|author1-first=Ronald|author2-last=Joosten|author2-first=Jan|title=How Old Is the Hebrew Bible?: A Linguistic, Textual, and Historical Study|year=2018|publisher=Yale University Press|edition=unabridged|isbn=978-0-300-23488-6}} * {{cite book|last=Henshaw|first=T.|title=The Writings: The Third Division of the Old Testament Canon|publisher=George Allen & Unwin Ltd.|date=1963|url=https://archive.org/details/writingsthirddiv0000hens/mode/2up}} * {{cite book|last1=Heschel|first1=Abraham Joshua|title=The Prophets|url=https://archive.org/details/prophets0000hesc_y4z7|date=2001|publisher=Perennial|location=New York|isbn=978-0-06-093699-0|edition=1st Perennial classics}} * {{cite book|last=Hoffmeier|first=James K.|title=Israel in Egypt: The Evidence for the Authenticity of the Exodus Tradition|url=https://archive.org/details/israelinegyptevi0000jame_d2j0|publisher=Oxford University Press|year=1999|edition=illustrated, revised|isbn=978-0-19-513088-1}} * {{cite book|editor1-last=Homolka|editor1-first=Walter|editor2-last=Jacob|editor2-first=Walter|editor3-last=Chorin|editor3-first=Tovia Ben|title=Die Lehren des Judentums nach den Quellen / 1.|date=1999|publisher=Knesebeck|location=München|isbn=978-3-89660-058-5|edition=Verband der Deutschen Juden}} * {{cite book|last=Humphrey|first=Edith M.|title=Scripture and Tradition|date=15 April 2013|publisher=Baker Books|isbn=978-1-4412-4048-4}} * {{cite book|last1=Hunter|first1=Archibald Macbride|title=Introducing the New Testament|date=1972|publisher=SCM Press|isbn=978-0-334-00696-1|url=https://books.google.com/books?id=y7qKHAAACAAJ|language=en}} * {{cite book|last1=Johnson|first1=Paul|title=History of Christianity|date=2012|publisher=Simon and Schuster|isbn=978-1-4516-8851-1}} * {{cite book|last1=Kelly|first1=J. N. D.|title=Early Christian Doctrines|date=20 November 2000|publisher=A&C Black|isbn=978-0-8264-5252-8|url=https://books.google.com/books?id=UivDgM0WywoC|language=en}} * {{cite book|last=Kraus|first=Hans-Joachim|title=Psalms 1–59: A continental commentary|volume=1|publisher=Fortress Press|year=1993|isbn=978-1-4514-0936-9}} * {{cite book|last=Kraus|first=Matthew A|title=Jewish, Christian, and Classical Exegetical Traditions in Jerome's Translation of the Book of Exodus: Translation Technique and the Vulgate|year=2017|publisher=Brill|chapter=The Critical Use of the Septuagint and Versions|isbn=978-90-04-34300-9|ref={{sfnref|Krauss|2017}}}} * {{cite book|last=Lavidas|first=Nikolaos|title=The Diachrony of Written Language Contact: A Contrastive Approach|publisher=Brill|year=2021|isbn=978-90-04-50356-4}} * {{Cite book|last=Lim|first=Timothy H.|title=The Dead Sea Scrolls: a very short introduction|date=2017|orig-date=2005|edition=2nd|publisher=[[Oxford University Press]]|isbn=978-0-19-877952-0|oclc=978451657|lccn=2016953719}} * {{cite journal|last1=Leith|first1=Mary Joan Winn|title=Biblical Israel: History and Historiography to 586 BCE|url=https://www.academia.edu/45001883|journal=The State of Jewish Studies in the Twenty-First Century, Carl Ehrlich, ed. (Berlin/New York: De Gruyter) in Press|access-date=23 February 2022|format=PDF|ref={{sfnref|Leith|2022}}}} * {{cite book|last1=Lightfoot|first1=Neil R.|title=How We Got the Bible|date=July 2003|publisher=Baker Books|isbn=978-0-8010-1252-5|url=https://books.google.com/books?id=89oz-U-JJ0sC|language=en}} * {{cite book|last=Marcos|first=Natalio Fernández|title=The Septuagint in context : introduction to the Greek version of the Bible|year=2000|publisher=Brill|isbn=978-90-04-11574-3}} * {{cite book|last=Mazar|first=Amihai|chapter=Remarks on Biblical Traditions and Archaeological Evidence Concerning Early Israel|title=Symbiosis, Symbolism, and the Power of the Past. Canaan, Ancient Israel, and Their Neighbors from the Late Bronze Age Through Roman Palestina|year=2003|pages=85–98|publisher=Pennsylvania State University Press|isbn=978-1-57506-081-1|url=https://books.google.com/books?id=yJVpAAAAMAAJ}} * {{cite book|last=McDonald|first=Lee Martin|title=The Oxford Handbook of the Apocrypha|year=2021|publisher=Oxford University Press|editor-last=Oegema|editor-first=Gerbern S.|chapter=A Canonical History of the Old Testament Apocrypha|isbn=978-0-19-068964-3}} * {{cite book|last1=McLay|first1=Tim|title=The use of the Septuagint in New Testament research|date=2003|publisher=W.B. Eerdmans Pub. Co|location=Grand Rapids, Mich.|isbn=978-0-8028-6091-0}} * {{cite book|last1=Mears|first1=Henrietta C.|title=What the Bible is All About Visual Edition|date=5 February 2007|publisher=Gospel Light Publications|isbn=978-0-8307-4329-2|url=https://books.google.com/books?id=m2Lz7iwklhAC|language=en}} * {{cite journal|last1=Metzger|first1=Bruce M.|title=Literary Forgeries and Canonical Pseudepigrapha|url=https://archive.org/details/sim_journal-of-biblical-literature_1972-03_91_1/page/3|journal=Journal of Biblical Literature|date=1972|volume=91|issue=1|pages=3–24|doi=10.2307/3262916|jstor=3262916}} * {{cite journal|author1-last=Metzger|author1-first=David|author2-last=Katz|author2-first=Steven B.|title=The 'Place' of Rhetoric in Aggadic Midrash|journal=College English|volume=72|issue=6|publisher=National Council of Teachers of English|year=2010|pages=638–653|doi=10.58680/ce201011553|jstor=20749307|url=https://digitalcommons.odu.edu/english_fac_pubs/18|ref={{sfnref|Metzger & Katz|2010}}|archive-date=8 July 2024|access-date=17 April 2024|archive-url=https://web.archive.org/web/20240708085814/https://digitalcommons.odu.edu/english_fac_pubs/18/|url-status=live}} * {{cite book|last1=Mittleman|first1=Alan L.|title=A Short History of Jewish Ethics: Conduct and Character in the Context of Covenant|date=2012|publisher=Wiley-Blackwell|location=Chichester, West Suffix|isbn=978-1-4051-8942-2}} * {{cite journal|last=Mowry|first=Lucetta|title=The Early Circulation of Paul's Letters|journal=Journal of Biblical Literature|volume=63|issue=2|year=1944|pages=73–86|doi=10.2307/3262644|jstor=3262644|url=https://www.jstor.org/stable/3262644}} * {{cite book|last=Nahkola|first=Aulikki|editor1-last=Jarick|editor1-first=John|chapter=The ''Memoires'' of Moses and the Genesis of Method in Biblical Criticism: Astruc's Contribution|title=Sacred Conjectures: The Context and Legacy of Robert Lowth and Jean Astruc|url=https://archive.org/details/sacredconjecture0000unse|year=2007|publisher=T&T Clark|isbn=978-0-567-02932-4}} * {{Cite book|last=Newsom|first=Carol Ann|title=The Self as Symbolic Space: Constructing Identity and Community at Qumran|publisher=Brill|year=2004|url=https://books.google.com/books?id=j3g7dwFK81IC|isbn=978-90-04-13803-2}} * {{cite journal|last1=Orsini|first1=Pasquale|last2=Clarysse|first2=Willy|title=Early New Testament Manuscripts and Their Dates|url=https://archive.org/details/ephemerides-theologicae-lovanienses_2012-12_88_4/page/443|journal=Ephemerides Theologicae Lovanienses|date=2012|volume=88|issue=4|pages=443–474|doi=10.2143/ETL.88.4.2957937}} * {{cite book|author-last=Pace|author-first=Sharon|editor1-last=Chapman|editor1-first=Stephen B.|editor2-last=Sweeney|editor2-first=Marvin A.|title=The Cambridge Companion to the Hebrew Bible/Old Testament|date=2016|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-88320-7|edition=illustrated|chapter=17 Deuterocanonical/Apocryphal books}} * {{Cite book|author1-first=David C.|author1-last=Parker|date=2013|chapter=The New Testament text and versions|pages=412–454|editor-first1=James Carleton|editor1-last=Paget|editor2-first=Joachim|editor2-last=Schaper|title=Volume 1: From the Beginnings to 600|series=The New Cambridge History of the Bible|publisher=[[Cambridge University Press]]|isbn=978-0-521-85938-7|oclc=774213683}} * {{cite journal|last=Phillips|first=Kim|title=The Masora Magna of two biblical fragments from the Cairo Genizah, and the unusual practice of the scribe behind the Leningrad Codex|year=2016|journal=The Tyndale Bulletin|volume=67|issue=2|doi=10.17863/CAM.11381|s2cid=165565008}} * {{cite journal|last=Phillips|first=Thomas E.|title=The Genre of Acts: moving toward a consensus?|journal=Currents in Biblical Research|volume=4|issue=3|year=2006|pages=365–396|doi=10.1177/1476993X06064629|s2cid=145271094}} * {{cite journal|last=Porter|first=Stanley E.|title=Early Apocryphal Non-Gospel Literature and the New Testament Text|journal=Journal of Greco-Roman Christianity and Judaism|volume=8|issue=12|year=2011|pages=192–98|url=http://www.jgrchj.net/volume8/JGRChJ8-9_Porter.pdf|archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/http://www.jgrchj.net/volume8/JGRChJ8-9_Porter.pdf|archive-date=9 October 2022|url-status=live}} * {{cite book|last1=Price|first1=Charles|title=Becoming Rasta: Origins of Rastafari Identity in Jamaica|date=2009|publisher=NYU Press|isbn=978-0-8147-6768-9|url=https://books.google.com/books?id=OC399TZD2BwC|language=en}} * {{cite book|last1=Reinhartz|first1=Adele|editor1-last=Dell|editor1-first=Katharine J.|title=The Biblical World|date=2021|publisher=Routledge|isbn=978-1-317-39255-2|edition=2, illustrated|chapter=2, The Apocrypha and Pseudepigrapha}} * {{cite book|last1=Rezetko|first1=Robert|last2=Young|first2=Ian|title=Historical Linguistics and Biblical Hebrew Steps Toward an Integrated Approach|year=2014|publisher=SBL Press|isbn=978-1-62837-046-1}} * {{cite book|last1=Rice|first1=John R.|title=Our God-breathed Book: The Bible|date=1969|publisher=Sword of the Lord Publishers|isbn=978-0-87398-628-1|url=https://books.google.com/books?id=4Z_h1Q-iBvwC|language=en}} * {{cite book|title=The Bible: A Very Short Introduction|last=Riches|first=John|year=2000|publisher=Oxford University Press|location=Oxford|isbn=978-0-19-285343-1}} * {{cite book|last1=Robinson|first1=George|title=Essential Torah : a complete guide to the five books of Moses|url=https://archive.org/details/essentialtorahco00robi|date=2006|publisher=Schocken Books|location=New York|isbn=978-0-307-48437-6|edition=1st}} * {{cite book|translator-last=Rodkinson|translator-first=Michael L.|title=The Babylonian Talmud, Vol. 7 of 9: Tract Baba Bathra (Last Gate)|publisher=Forgotten Books|year=2008|orig-date=1918|isbn=978-1-60506-736-0|url=https://books.google.com/books?id=9NUejG2IGPMC|language=en|ref={{sfnref|Rodkinson|2008}}}} * {{Cite book|last=Rogerson|first=J. W.|author-link=John W. Rogerson|date=2005|orig-date=1999|url=http://archive.org/details/J.w.Rogerson-AnIntroductionToTheBibleRevisedEdition|title=An Introduction to the Bible: Revised Edition|publisher=[[Equinox Publishing (Sheffield)|Equinox Publishing]]|language=English}} * {{cite book|last1=Rogerson|first1=J. W.|editor1-last=Mason|editor1-first=Alistair|editor2-last=Hastings|editor2-first=Adrian|editor3-last=Hastings|editor3-first=Ed|editor4-last=Pyper|editor4-first=Hugh|title=The Oxford Companion to Christian Thought|year=2000|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-860024-4|chapter=Higher criticism|url=https://archive.org/details/oxfordcompaniont00hast}} * {{cite book|last1=Rossel|first1=Seymour|title=The Torah: Portion by Portion|date=2007|publisher=Torah Aura Productions|isbn=978-1-891662-94-2|url=https://books.google.com/books?id=AzZlANCOIRgC|language=en}} * {{cite book|last1=Royce|first1=James R.|editor-last1=Ehrman|editor-first1=Bart|editor-last2=Holmes|editor-first2=Michael W.|title=The Text of the New Testament in Contemporary Research: Essays on the Status Quaestionis|date=2013|publisher=Brill|isbn=978-90-04-23604-2|edition=Revised second|chapter=Scribal tendencies in the transmission of the text of the new testament}} * {{cite journal|last1=Rüger|first1=Hans Peter|title=The Extent of the Old Testament Canon1|url=https://archive.org/details/sim_bible-translator_1989-07_40_3/page/301|journal=The Bible Translator|date=July 1989|volume=40|issue=3|pages=301–308|doi=10.1177/026009358904000301|s2cid=164995721}} * {{cite book|title=The Wiley Blackwell Companion to World Christianity|editor-last1=Sanneh|editor-first1=Lamin|editor-last2=McClymond|editor-first2=Michael|year=2016|publisher=John Wiley & Sons|isbn=978-1-118-55604-7}} * {{cite book|last1=Schaff|first1=Philip|title=Ante-Nicene Fathers|date=1885|url=https://ccel.org/ccel/schaff/anf04/anf04.|volume=IV|archive-date=16 March 2022|access-date=16 March 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220316200134/https://ccel.org/ccel/schaff/anf04/anf04.|url-status=live}} * {{cite book|last1=Schwarz|first1=Leo Walder|last2=Baron|first2=Salo Wittmayer|title=Great Ages and Ideas of the Jewish People|date=1956|publisher=Random House|isbn=978-0-394-60413-8|url=https://books.google.com/books?id=rXUGAQAAIAAJ|language=en}} ** {{harvc|first=Yehezkel|last=Kaufmann|c=Israel In Canaan|in1=Schwarz|in2=Baron|year=1956|anchor-year=1956a}} ** {{harvc|first=Yehezkel|last=Kaufmann|c=The Age of Prophecy|in1=Schwarz|in2=Baron|year=1956|anchor-year=1956b}} * {{cite book|last1=Segal|first1=Alan|title=Life After Death: A History of the Afterlife in Western Religion|date=23 June 2010|publisher=Crown Publishing Group|isbn=978-0-307-87473-3|url=https://books.google.com/books?id=owd9zig7i1oC|language=en}} * {{cite book|last1=Soulen|first1=Richard N.|last2=Soulen|first2=R. Kendall|title=Handbook of Biblical Criticism|year=2001|edition=Third|publisher=Westminster John Knox Press|url=https://archive.org/details/handbookofbiblic0000soul_z2x8|isbn=978-0-664-22314-4}} * {{cite book|last1=Souryal|first1=Sam S.|title=Ethics in Criminal Justice: In Search of the Truth|date=2015|publisher=Routledge|location=New York|isbn=978-0-323-28091-4|edition=6th}} * {{cite book|last=Steinsaltz|first=Adin|title=The Essential Talmud|publisher=Basic Books|year=2009|isbn=978-0-7867-3541-9}} * {{cite book|author1-last=Stuckenbruck|author1-first=Loren T.|author2-last=Erho|author2-first=Ted M.|editor1-last=Maeir|editor1-first=Aren M.|editor2-last=Magness|editor2-first=Jodi|editor3-last=Schiffman|editor3-first=Lawrence|title='Go Out and Study the Land' (Judges 18:2): Archaeological, Historical and Textual Studies in Honor of Hanan Eshel|date=2011|publisher=Brill|isbn=978-90-04-20268-9|edition=illustrated|chapter=Book of Enoch and the Ethiopian manuscript tradition: New Data|ref={{sfnref|Stuckenbruck & Erho|2011}}}} * {{cite book|last1=Swenson|first1=Kristin|title=A Most Peculiar Book: The Inherent Strangeness of the Bible|date=2021|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-065173-2|url=https://books.google.com/books?id=5xQOEAAAQBAJ}} * {{cite book|last1=Tov|first1=Emanuel|title=Textual Criticism of the Hebrew Bible|url=https://archive.org/details/textualcriticism0000tove_g3e6|date=2001|publisher=Uitgeverij Van Gorcum|isbn=978-90-232-3715-0|edition=illustrated}} * {{cite book|last1=Ulrich|first1=Eugene|date=2013|chapter=The Old Testament text and its transmission|pages=83–104|editor1-first=James Carleton|editor1-last=Paget|editor1-link=James Carleton Paget|editor2-first=Joachim|editor2-last=Schaper|title=Volume 1: From the Beginnings to 600|series=The New Cambridge History of the Bible|publisher=[[Cambridge University Press]]|isbn=978-0-521-85938-7|oclc=774213683}} * {{Cite book|first1=James C.|last1=VanderKam|first2=Peter W.|last2=Flint|title=The meaning of the Dead Sea scrolls: their significance for understanding the Bible, Judaism, Jesus, and Christianity|date=2013|orig-date=2002|publisher=[[HarperCollins]]|url=https://books.google.com/books?id=SBMXnB4CRpUC|isbn=978-0-06-224330-0|edition=E-book|oclc=856526599}} * {{cite book|last1=Wallace|first1=Daniel B.|title=Greek Grammar Beyond the Basics: An Exegetical Syntax of the New Testament|date=1996|publisher=Zondervan|url=https://books.google.com/books?id=SfglAQAAIAAJ|isbn=978-0-310-37340-7}} * {{cite journal|last=Wallace|first=Daniel B.|title=Challenges in New Testament textual criticism for the twenty-first century|url=https://archive.org/details/sim_journal-of-the-evangelical-theological-society_2009-03_52_1/page/79|journal=Journal of the Evangelical Theological Society|volume=52|issue=1|year=2009|pages=79–100}} * {{cite book|last1=Walzer|first1=Michael|title=In God's Shadow: Politics in the Hebrew Bible|url=https://archive.org/details/ingodsshadowpoli0000walz|date=2012|publisher=Yale University Press|location=New Haven, Connecticut|isbn=978-0-300-18044-2}} * {{cite book|last=Wegner|first=Paul|title=The Journey From Texts to Translations|year=1999|url=https://books.google.com/books?id=kkVFOTsBOAEC&q=%22Masoretes+inherited%22|publisher=Baker Academic|isbn=978-0-8010-2799-4}} * {{cite book|last1=Wegner|first1=Paul D.|title=A Student's Guide to Textual Criticism of the Bible: Its History, Methods and Results|date=2006|publisher=InterVarsityPress|isbn=978-0-8308-2731-2|edition=illustrated}} * {{cite book|last1=Wells|first1=Preston B.|title=The Story of the English Bible|date=1911|publisher=Pentecostal Publishing Company}} * {{cite book|magazine=Quaker Life|title=Apocrypha : What's that?|volume=11|date=1970|publisher=Friends United Press|last=Williams|first=Melvin G.|url=https://books.google.com/books?id=CA3nAAAAMAAJ}} * {{cite book|last=Wright|first=Kevin J.|title=The Christian travel planner|year=2008|publisher=Thomas Nelson|isbn=978-1-4016-0374-8|url=https://books.google.com/books?id=onBZhX0H9YkC|access-date=11 February 2020|archive-date=11 December 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201211134937/https://books.google.com/books?id=onBZhX0H9YkC&q=the+great+passion+play+arkansas+eureka+springs&pg=PA327|url-status=live}} * {{cite book|last=Wright|first=N. T.|title=The Last Word: Scripture and the Authority of God – Getting Beyond the Bible Wars|url=https://archive.org/details/lastwordscriptur0000wrig|publisher=HarperCollins|date=2005|isbn=978-0-06-087261-8}} * {{cite journal|last=Young|first=Ian|title=What do we actually know about ancient Hebrew|journal=Australian Journal of Jewish Studies|volume=27|year=2013|pages=11–31}} * {{cite book|last1=Zuck|first1=Roy B.|title=Basic Bible interpretation|url=https://archive.org/details/basicbibleinterp0000zuck_j3p1|date=1991|publisher=Victor Books|location=Wheaton, Ill.|isbn=978-0-89693-819-9}} {{Refend}} ==Референції== {{Reflist|30em}} [[Катеґорія:Христианска литература]] 46i9sdr9sbhyerdsngbqzg58hm5evlc Карный лагер Думен 0 6530 168685 156856 2026-08-24T01:12:26Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168685 wikitext text/x-wiki {{Не поплетьте|Думен (гора)||карный лаґерь}} '''Думен''' быв карный лагер коло мѣста [[Рахово]] установленый [[20. новембер|20.]]&nbsp;[[20. новембер|новембра]] [[1938]] на образ [[Націзм|нацистичных]] гитлеровскых лагрох. Установив го новый премьер [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] [[Авґустин Волошин|Волошин]]. [[File:Partition of Czechoslovakia (1938).png|thumb|Чехословакия по Мниховѣ (1938):<br/>1. Судеты<br/>2. Мадярскы претензии до Словакии<br/>3. Подобно до Подкарпатской Руси<br/>4. Польскы претензии на Тѣшин<br/>5. Протекторат Богемия<br/>6. Автономна Словакия]] == Предистория == [[Мюнхенска догварька|Мниховска догода]] ([[30. септембер|30.]]&nbsp;[[30. септембер|септембер]] [[1938]]) отворила скриньку Пандоры и сосѣды [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] зачали выступати з териториалными претензиями, опираючи ся при тых на подтримку [[Націстічне Нїмецько|Германии]], котру старали ся зыскати дипломатичныма и иншыма способами. В октобрѣ 1938 Польща, въедно з нацистичнов Германиев, ввела войско и окуповала Тѣшинску область Чехословакии, прилучивши ю ку Польщи як Западно-тѣшинскый повѣт (Powiat cieszyński zachodni). В Жилинѣ представителѣ словацкых партий такой выголосили автономию Словакии (6.&nbsp;октобер 1938). В тяжкой ситуации парламент в [[Прага|Празѣ]] мусѣв нараз тоту автономию легислативно утвердити, а президент Емил Гаха именовав [[Йозеф Тисо|Йозефа Тиса]] премьером автономной Словакии. Мадярщина жадала достати етничны мадярскы землѣ и [[Йозеф Тисо|Тисови]] Мниховска догода нарядила под трема мѣсяцями догварити ся мирно з сосѣдом, што было нереално. По заарештованю [[Андрей Бродий|Андрея Бродия]] в Празѣ про [[Подкарпатска Русь|Подкарпатску Русь]] было меноване нове проукраинске правительство з предсѣдником [[Августин Волошин|Августином Волошином]] ([[26. октобра|26.]]&nbsp;[[26. октобра|октобра]] [[1938]]). [[Мадярске кральовство|Мадярщина]] жадала вернути собѣ цѣле [[Подкарпатя]] (Kárpátalja), жебы одновити историчну границю з Польщов, што было и жаданьем Польщи, котрого ся домогали не лем дипломатично, але и засылаючи терористичны боевы группы зо своих територий. Волошин мусѣв завести строгы мѣры против вонкашного неприятеля и своих политичных противникох в краю. При тому, подобно [[Йозеф Тисо|Тисови]], ориентовав ся на взор Германии, не маючи ниякого иншого союзника. З боку Германии достав обѣцяня, же она не допустить захват края Мадярщинов. {{Цитат 3|Становиско Германии|Гитлер был против присоединения Карпатской Украины к Венгрии, ибо он хотел создать там нацистский центр в интересах своих восточных планов, в частности относительно Польши. Предполагается также вызвать волнения среди соседних с Закарпатьем галицких украинцев, чтобы таким путем легче осуществить свои требования (коридор, Данциг и другие) к Польше.119|119 OL. K-64. 1939. 33/a. 210. 1-2.1. (Magyar Országos Levéltár) //[[Андрей Пушкаш|Пушкаш А.И.]] Цивилизация или варварство. Институт славяноведения РАН. М. «Европа», 2006. С.199.}} == Основаня карного лагра Думен == [[File:Думен(лагер).jpg|thumb|Лагер Думен<br/> (з Бѣлой книгы В.&nbsp;Разгулова)]] В новембрѣ, децембрѣ 1938 року «Урядовий вістник» Подкарпатской Руси ряснѣе судовыма рѣшенями о конфишкованю накладох и закрытю новинок, котры выступили з критиков власти. Тото была звычайна практика того часу ай во Словакии, ай в протекторатѣ Богемия. Але скоро уже того не было доста, и 18.&nbsp;новембра 1938 А.&nbsp;Волошин подписав роспоряджѣня о заряджѣню на горѣ [[Думен (гора)|Думен]] коло [[Рахово|Рахова]] «концентраційного табора». {{Цитат 3|З роспоряджѣня Августина Волошина:|Днем 20 листопада установляю на Підкарпатській Руси концентраційний табір. До нього будуть відсилані:<br/> 1) дезертири та втікачі з заграниці,<br/> 2) політичні провинивці з нашого краю,<br/> 3) особи, які провиняться проти інтересам внутрішнього ладу та спокою...<br/> 4) особи, що провиняться проти інтересам оборони держави та республіки, оскільки проти них неможна виступити судовим шляхом...18| 18 ГАЗО. Ф.18. оп.5. ед.хр.19. л.1-5. // Валерий Разгулов. Белая книга. 1999. С.29|70%. }} Меджи первыма лагерниками было [[Новинарь|новинарѣ]] зоз севлюшской новинкы «Тиса» въедно з редактором Василем Сцитовскым, пак [[священик]]ы, [[Учитель|учителѣ]] и т.&nbsp;п. Часопис «Тиса», по думцѣ правительства, загрожовав «публичный лад та безпеку, як і інші інтереси нашої держави... з окрема зі змісту статей ‘Хлѣба и роботы, а не летучок’» и др...<ref name=Разгулов> Разгулов В. Белая книга. С.14 </ref> Лагер ся став мѣстом интернованя ай Русинох русинской и [[русофил]]ской орьентации. Охранну службу в лагру забеспечовали члены [[Карпатска Сѣчь|Карпатской Сѣчи]]. Еще еден лагер быв под Свалявов, про западны округы. Прокурор Велико-Березнянского округа жадав сурову кару про газдыню Елизавету Проскопф за ей слова: «Волошин дурный и цѣла влада дурна». <ref name="Разгулов"> Разгулов В. Белая книга. С.14 </ref> == Лагерный режим и резултаты фунгованя == Хоть А.&nbsp;Волошин назвав лагер [[Концентрачный лагер|концентрачным]], в реалности лагер ани здалека не быв подобный нацистичным гитлеровскым. Окремы жерела твердять, же за цѣлый час фунгованя лагра (децембер 1938&nbsp;– марец 1939) было там до 30&nbsp;лагерникох, а было им дозволене час од часу выпросити ся и навщѣвити во своих социалных потребох недалеке [[Рахово]].<ref>Магочій П.Р., Поп І. Думен. // Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород. Вид. В. Падяка, 2010.</ref> == Жерела == * Магочій П.Р., Поп І. (ред.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород. Вид. В. Падяка, 2010. * {{книга|автор =[[Іван Поп|Иван Поп]]|тітул =Энциклопедия Подкарпатской Руси|одказ = |місто =[[Ужгород]] |выдавательство =Выдавательство В. Падяка |рік = [[2001]]|том = |сторінкы =167 |сторінок =431 |серія = |isbn =966-7838-23-4 |тіраж =}} * {{книга|автор =[[Іван Поп|Ivan Pop]]|тітул =Malé dejiny Rusínov|одказ = |місто =[[Братїслава]] |выдавательство =Zrduženie inteligencie Rusínov Slovenska|рік = [[2011]]|том = |сторінкы =109 |сторінок =139 |серія =1 |isbn =978-80-970354-4-0 |тіраж =}} * [[Андрей Пушкаш|Пушкаш А.И.]] Цивилизация или варварство. Институт славяноведения РАН. М. «Европа», 2006. * Разгулов Валерий. Белая книга. Издательский центр газеты «Карпатская панорама», 1999. == Одказы == * [http://ua-reporter.com/m/664 Каревин А. Еще один украинский президент-2] * [https://web.archive.org/web/20161105160928/http://rusyns-library.org/uryadovyj-vestnik-podkarpatskoj-rusi-3-6-dekabrya-1938-goda/ Урядовий вістник правительства Підкарпатської Руси, ч.3.] * [https://web.archive.org/web/20161105212426/http://rusyns-library.org/uryadovyj-vestnik-podkarpatskoj-rusi-4-11-dekabrya-1938-goda/ То же, ч.4.] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Підкарпатьска Русь]] [[Катеґорія:Концентрачны лагры]] moz2jiyb8vq4mo3pbi9lkir0dl68mrf Чехія 0 10225 168691 165556 2026-08-24T03:21:16Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168691 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна | native_name = {{lang-cs|Česká republika}} | conventional_long_name = Чеська републіка | common_name = Чесько | image_flag = Flag of the Czech Republic.svg | image_coat = Coat of arms of the Czech Republic.svg | image_map = EU-Czechia.svg | national_anthem = <br/><small>[[Kde domov můj?]] („Де муй дум?“)</small><br/>[[Файл:Czech_anthem.ogg|center]] | official_languages = [[Чеськый язык|чеськый]] | ethnic_groups = | ethnic_groups_year = | capital = [[Прага]] | largest_city = capital | government_type = [[Парламентьска републіка]] | leader_title1 = [[Презідент]] | leader_title2 = | leader_name1 = [[Петр Павел]] | leader_name2 = | area_rank = 115 | area_magnitude = | area_km2 = 78866 | area_sq_mi = | percent_water = 2 | population_census = 10701777 | population_census_year = 2021 | population_census_rank = 86 | population_density_km2 = 135.3 | population_density_rank = 87 | GDP_PPP = $282,34 міліард | GDP_PPP_per_capita = $18985 | GDP_PPP_rank = 45 | GDP_PPP_year = 2021 | GDP_PPP_per_capita_rank = 38 | GDP_nominal = $282,34 міліард | GDP_nominal_rank = 45 | GDP_nominal_year = 2021 | GDP_nominal_per_capita = $18985<ref>Межинародный валутный фонд.</ref> | GDP_nominal_per_capita_rank = 38 | sovereignty_type = | Gini = | Gini_rank = | Gini_year = | Gini_category = | HDI = {{increase}} 0,891 | HDI_rank = 35 | HDI_year = 2021 | HDI_category = <span style="color:#090;">дужый высокый</span> | currency = [[Чеська коруна|Коруна]] (kč) | currency_code = CZK | country_code = | time_zone = СЕТ | utc_offset = +1 | time_zone_DST = СЕЛЧ | utc_offset_DST = +2 | demonym = | drives_on = правый | cctld = [[.cz]] | calling_code = +420 | footnotes = }} '''Че́хія''',<ref>{{cite web |title=the Czech Republic |url=https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230616122308/https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |archive-date=16 June 2023 |access-date=28 November 2023 |publisher=The United Nations Terminology Database }}</ref> '''Че́сько''' ({{lang-cs|Česko}}), '''Че́хы''', офіціалнов назвов '''Че́ська республіка''' вадь курто '''ЧР''' ({{lang-cs|Česká republika}}, ''{{Lang|cs|ČR}}'', {{IPA2|ˈtʃɛskaː ˈrɛpublɪka}}),<ref>{{cite web |url=https://style-guide.europa.eu/en/content/-/isg/topic?identifier=7.1.1-designations-and-abbreviations |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230412222619/http://publications.europa.eu/code/en/en-370100.htm |archive-date=12 April 2023 |title=Publications Office — Interinstitutional style guide — 7.1. Countries — 7.1.1. Designations and abbreviations to use |publisher=Publications Office |access-date=8 October 2024 }}</ref> історично ай '''Боге́мія'''<ref>{{cite web |last1=Šitler |first1=Jiří |date=12 July 2016 |title=From Bohemia to Czechia |url=https://english.radio.cz/bohemia-czechia-8220362 |access-date=1 June 2021 |website=Czech Radio |author-link=Jiří Šitler }}</ref> вто [[держава]] без выхода до моря в централнуй [[Европа|Европі]], член [[Европска унія|Европської унії]] уд&nbsp;року&nbsp;2004, котра має гатары з [[Австрія|Австрійов]] на [[юг]]у, [[Німещина|Німещинов]] на [[запад]]і, [[Польща|Польщов]] на [[сѣверовосток|сіверовостоку]] тай [[Словакія|Словакійов]] на [[юговосток]]у.<ref>{{cite web |title=Information about the Czech Republic |url=http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |website=Czech Foreign Ministry |access-date=25 March 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160403192723/http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |archive-date=3 April 2016 |url-status=live }}</ref> У Чеськуй републіці офіціалнов валутов є [[чеська коруна]] ({{Code|CZK}}); головным варошом є [[Прага]]. Кроме неї сут великі вароші ги [[Бырно]], [[Острава]], [[Пылзень]] и [[Ліберець]]. Чехія має береговатый ландшафт и площу в 78,871&nbsp;км² из головно помірным контіненталным и океанічным [[Клімат|кліматом]]. Чеська републіка є унітарнов парламентарнов републіков из продвинутов, высокодоходнов соціалнов торговов економіков. Чехія ся держит европської соціалної моделі, має задарьну медіціну тай часточно понукат задарьноє університетськоє школованя. У Індексови людського розвою Чехія має 32.&nbsp;місто. Чеська републіка&nbsp;— член [[Орґанізація споєных націй|Орґанізації споєных націй]], [[НАТО|Орґанізації Сіверноатлантичного договора]], Европської унії, Орґанізації економічного спувробутництва и розвою, [[ОБСЕ]], [[Рада Европы|Рады Европы]] тай [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]]. На юлій 2025.&nbsp;року президентом Чехії є [[Петр Павел]], премєрміністром&nbsp;— [[Петр Фяла]]. Чеськоє княжество было закладеноє у кунци 9.&nbsp;стороча пуд [[Велика Моравія|Великов Моравійов]]. Оно было формално признаноє ги [[імперськый став]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] у 1002.&nbsp;рокови тай стало корольством у 1198.<ref name="The Path">{{cite web |url=http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |title=The Path of Czech Constitutionality |last1=Mlsna |first1=Petr |last2=Šlehofer |first2=F. |year=2010 |work=1st edition |publisher=Úřad Vlády České Republiky (The Office of the Government of the Czech Republic) |location=Praha |pages=10–11 |language=cs, en |archive-url=https://web.archive.org/web/20130116234802/http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |archive-date=16 January 2013 |url-status=live |access-date=31 October 2012 |last3=Urban |first3=D. }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |title=800 let Zlaté buly sicilské |last=Čumlivski |first=Denko |year=2012 |publisher=National Archives of the Czech Republic (Národní Archiv České Republiky) |language=cs |archive-url=https://web.archive.org/web/20121128035158/http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |archive-date=28 November 2012 |url-status=dead |access-date=31 October 2012 }}</ref> По битві Могача у 1526.&nbsp;році вшыткі землі Богемської короны были поступово інтеґровані до [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]]. Через почти стувку рокув протестантськоє повстаня стало причинов Тридцятьручної войны. Из розпадом Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році Коронні землі стали частьов [[Австрійска імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 19.&nbsp;стороча Чехія пруйшла індустріалізацію. По розпаді [[Австро-Мадярська імперія|Австро-Мадярської імперії]] по [[Перша світова война|Первуй світовуй войні]] бульша часть реґіона зайшла до [[Перша чехословацька републіка|Первої чехословацької републікы]] у 1918.&nbsp;році.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|title=Encyclopedia of the Cold War|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C&pg=PA76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Чехословакія была єдинов державов у централнуй и восточнуй Европі, котра ся обстала парламентарнов демократійов на вшыток меживоєнный період.<ref name="Ash0">Timothy Garton Ash ''[[iarchive:usesofadversitye0000gart h4f4|The Uses of Adversity]]'' Granta Books, 1991 {{ISBN|0-14-014038-7}} p. 60</ref> По Мінхенському договорі 1938.&nbsp;року [[Націштська Німещина]] окуповала чеські землі. У 1945.&nbsp;році Чехословакія ся удновила тай три рокы по тому стала комуністичнов державов Восточного блока по переворотови року&nbsp;1948. Провбы лібералізовати уряд и економіку ся гасили совєтськов інвазійов у крайину бігом [[Празька ярь|Празької яри]] 1968.&nbsp;року. У новемброви 1989, [[Боршоньова револуція]] поклала конець комуністичному правліньови тай удновила демократичный устрой. 31.&nbsp;децембра 1992.&nbsp;року Чехословакія ся мирно розпала, а єї державы-члены стали незалежными державами&nbsp;— Чеськов републіков и Словакійов. == Історія == === Правік === {{multiple image|align=right|total_width=320|direction=horizontal|image1=Vestonicka venuse edit.jpg|alt1=Керамічна скулптура|image2=The stone head of a Celt.jpg|alt2=Камінна скулптура|footer='''Зліва''': Венера з Долніх Вєстоніць, датована 29,000–25,000&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е., є майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>{{cite web |title=Oldest ceramic figurine |url=https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/682622-oldest-ceramic-figurine |publisher=Guinness World Records |access-date=20 May 2024}}</ref><br />'''Справа''': камінна голова келта из Мшецькых Жегровіць є майціннов келтськов скулптуров у Европі, датує ся 3.&nbsp;сторочом&nbsp;до&nbsp;н.&thinsp;е.<ref>{{cite news |title=Hlava Kelta z Mšeckých Žehrovic – nejcennější keltská plastika v Evropě |url=https://www.kudyznudy.cz/ceska-nej/historicke/hlava-kelta-z-mseckych-zehrovic-nejcennejsi-keltsk |access-date=20 May 2024 |publisher=Kudyznudy.cz/}}</ref>|caption1=|caption2=}} Археолоґічні находкы указувут на вто, ож територія днешньої Чехії была заселена уд [[Палеоліт|палеоліта]]. У сьому реґіоні найшли были, наприклад, керамічну фіґурку, Венеру з Долніх Вєстоніць, датовану дас&nbsp;29,000–25,000.&nbsp;роками&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.,<ref>{{Cite journal|date=24 December 2013|title=Fingerprint on the venus of Dolní Vestonice I|journal=Anthropologie|volume=40|issue=2|url=https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|access-date=7 April 2025|archive-url=https://web.archive.org/web/20131224110818/https://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=15129276|archive-date=24 December 2013}}</ref> котра ся держит майстаров керамічнов фіґурков у світі.<ref>Pamela B. Vandiver, Olga Soffer, Bohuslav Klima and Jiři Svoboda, "The Origins of Ceramic Technology at Dolni Věstonice, Czechoslovakia", ''Science'', New Series, '''246''', No. 4933 (24 November 1989: pp. 1002–1008)</ref> У класичну епоху, позад [[Келты|келтськых]] міґрацій 3.&nbsp;стороча&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., Богемія ся стала асоційовати из племньом [[Бої (племня)|боюв]].<ref name="Rankin2002">{{cite book|first=David|last=Rankin|title=Celts and the Classical World|url=https://books.google.com/books?id=6oqFAgAAQBAJ&pg=PA16|date=2002|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-74722-1|page=16}}</ref> Бої заклали были [[опідум]] недалеко уд сучасної Прагы.<ref name="(Firm)1997">{{cite book|author=Kartografie Praha (Firm)|title=Praha, plán města|year=1997|publisher=Kartografie Praha|isbn=978-80-7011-468-1|page=17}}</ref> Май пак, у 1.&nbsp;сторочови, там ся заселили ґерманські племена [[Маркоманы|маркоманув]] и [[Квады|квадув]].<ref name="Salvia2007">{{cite book|author=Vasco La Salvia|title=Iron Making During the Migration Period: The Case of the Lombards|year=2007|publisher=Archaeopress|isbn=978-1-4073-0159-4|page=43}}</ref> [[Славяне|Словяне]] из реґіона [[Чорноє море|Чорного моря]] тай [[Карпаты|Карпат]] тоже ся селили у реґіонови, їхня міґрація ся мотивовала інвазійов народув из Сібіра тай [[Гуны|гунув]], [[Авары|аварув]], [[Булґары (племня)|булґарув]] и [[Мадяре (племня)|мадярув]].<ref name="Agnew2004">{{cite book|author=Hugh LeCaine Agnew|title=The Czechs and the Lands of the Bohemian Crown|url=https://books.google.com/books?id=Db76shTEM60C&pg=PT37|year=2004|publisher=Hoover Press|isbn=978-0-8179-4492-6|page=37}}</ref><ref name="HahnNadel2014">{{cite book|first1=Sylvia|last1=Hahn|first2=Stanley|last2=Nadel|title=Asian Migrants in Europe: Transcultural Connections|url=https://books.google.com/books?id=Zwq9BAAAQBAJ&pg=PA7|year=2014|publisher=V&R unipress GmbH|isbn=978-3-8471-0254-0|pages=7–8}}</ref> У 6.&nbsp;сторочу гуны ся сунули дале на запад у Богемію, Мораву и часті днешньых Австрії тай Німещины.<ref name="HahnNadel2014" /> Бігом 7.&nbsp;стороча франкськый торговець [[Само]], пудпорувучи словян у їхнюй борьбі против осілых недалеко аварув, став правительом першої задокументованої словянської державы у централнуй Европі&nbsp;— [[Імперія Сама|Імперії Сама]].<ref>''Lexikon des Mittelalters''. Verlag J.B. Metzler, Vol. 7, cols 1342-1343</ref> У 8.&nbsp;сторочі ся появила Велика Морава, контрольована династійов [[Мойміровці|Мойміровцюв]],<ref name="Champion2005">{{cite book|first=Tim|last=Champion|title=Centre and Periphery: Comparative Studies in Archaeology|url=https://books.google.com/books?id=mZ2IAgAAQBAJ&pg=PA233|year=2005|publisher=Routledge|isbn=978-1-134-80679-9|page=233}}</ref> котра была у свому пікови у 9.&nbsp;сторочови бігом правліня [[Сятополк I. (Морава)|Сятополка&nbsp;I.&nbsp;Моравського]], удбивавучи ся уд влива франкув. Велика Морава была охрещена, у тум числі позад бізантійськых місій [[Кирил и Мефодій|Кирила и Мефодія]].<ref>{{Cite web |title=Svatopluk {{!}} prince of Moravia {{!}} Britannica |url=https://www.britannica.com/biography/Svatopluk |access-date=7 April 2025 |website=www.britannica.com |language=en }}</ref> === Богемія === {{ГоловнаСтатя|Богемія}} [[File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Locator_Lands_of_the_Bohemian_Crown_within_the_Holy_Roman_Empire_(1618).svg|ліворуч|міні|Корона Богемії удну [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] (1600). Чеські землі были частьов Імперії у 1002–1806.&nbsp;роках, а Прага была імперськов резиденційов у 1346–1437 и 1583–1611.]] [[Богемські племена]] ся представляли многыми герцоґами; централізованоє [[Богемськоє княжство]] ся появило у другуй половині 9.&nbsp;стороча вдяку [[Пржемысловці|дому Пржемысловцюв]]. Уд 1002. по&nbsp;1806.&nbsp;рук Богемія была [[Імперськый став|імперськым ставом]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]].<ref name="PánekTůma2019">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA76|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=76}}</ref> У 1212.&nbsp;рокови [[Пржемысл Отакар I.|Пржемысл Отакар&nbsp;I.]]&nbsp;утягнув уд імператора [[Золота сицилська була|Золоту сицилську булу]], пудтвержувучу корольськый статус Отакара и його наслідникув; Богемськоє княжство ся так пудняло у статусови до корольства.<ref name="PánekTůma2019b">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA111|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=111}}</ref> Німецькі іміґранты ся поселили у богемськуй периферії у 13.&nbsp;сторочови.<ref name="PánekTůma2019c">{{cite book|first1=Jaroslav|last1=Pánek|first2=Oldřich|last2=Tůma|title=A History of the Czech Lands|url=https://books.google.com/books?id=lBiWDwAAQBAJ&pg=PA237|year=2019|publisher=Charles University in Prague, Karolinum Press|isbn=978-80-246-2227-9|page=237}}</ref> [[Монґолська імперія|Монґолы]] бігом [[Монґолська інвазія до Европы|свої інвазії до Европы]] доходили до Моравы, айбо были розбиті пуд [[Оломовц|Оломовцом]].<ref>{{cite book|last1=Grousset|first1=René|title=The Empire of the Steppes|date=1970|publisher=Rutgers University Press|isbn=978-0-8135-1304-1|page=[https://archive.org/details/empireofsteppes00grou/page/266 266]|url=https://archive.org/details/empireofsteppes00grou|url-access=registration|access-date=26 August 2017}}</ref> По серії династійных воєн, богемськый престол добыв [[Луксембурґськый дум]].<ref>{{cite web |url=http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |title=Václav II. český král |work=panovnici.cz |access-date=31 October 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110907142314/http://www.panovnici.cz/vaclav-II-kral |archive-date=7 September 2011 |url-status=live }}</ref> У другуй половині 14.&nbsp;столітя ся зачали [[Богемська реформація|провбы реформовати церьков у Богемії]]. Послідовникы [[Ян Гус|Яна Гуса]] ся удсторонили уд подаякых практик [[Католицька церьков|Католицької церьквы]] и бігом Гуситськых воєн 1419–1434.&nbsp;рокув побідили пять хрестовых походув, орґанізованых против них імператором Сященої римської імперії Сіґізмундом. Бігом слідувучых двох сторочув 90% населеня Богемії и Моравы ся держали за [[Гуситы|гуситув]]. Паціфішта Петр Хелчіцькый у середині 15.&nbsp;стороча вдухновив кываня Братерської єдноты, котра ся домак удкапчала уд римокатолицької церьквы.<ref>{{cite web |url=http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |title=Mentor and precursor of the Reformation |access-date=29 April 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160404211907/http://www.luther2017.de/en/reformation/and-its-people/jan-hus/ |archive-date=4 April 2016 |url-status=dead }}</ref> 21.&nbsp;децембра 1421.&nbsp;року [[Ян Жіжка]], успішный воєвода и найманець, повюг своє войсько у [[Битка пуд Кутнов Горов|Битку пуд Кутнов Горов]] (Кутенберґом), котра ся кунчила побідов гуситув. И доныні го честувут як націоналного героя. [[File:Husité_-_Jenský_kodex.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Husit%C3%A9_-_Jensk%C3%BD_kodex.jpg|альт=Painting of battle between mounted knights|міні|Битка межи [[Гуситы|гуситами]] тай [[Хрестові походы|хрестоносцями]] бігом [[Гуситські войны|Гуситськых воєн]]; Єнськый кодекс, 15.&nbsp;стороча]] Уд року 1526 власть над Богемійов чим май дале, тым май концентровали [[Габсбурґы]]. Межи 1583. и&nbsp;1611.&nbsp;роками Прага была офіційнов резиденційов імператора Сященої римської імперії Рудолфа&nbsp;II. и його двора. [[Празька дефенестрація]] 1618.&nbsp;року тай далшоє Богемськоє повстаня против Габсбурґув означили зачаток [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]]. У 1620.&nbsp;році повстаня у Богемії было задусеноє бігом [[Битка пуд Білов Горов|биткы пуд Білов Горов]]. Лідеры повстаня были [[Згуба на Старомнєстськуй площи|згублені у&nbsp;році&nbsp;1621]]. Шляхта и протестантськый середньый клас мусіли авадь перейти у [[католицизм]], авадь лишити крайину.<ref>{{cite web |title=Protestantism in Bohemia and Moravia (Czech Republic) |url=http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |website=Virtual Museum of Protestantism |access-date=25 May 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151015211407/http://www.museeprotestant.org/en/notice/protestantism-in-the-republic-of-czechoslovakia/ |archive-date=15 October 2015 |url-status=live }}</ref> Період уд 1620.&nbsp;року по другу половину 18.&nbsp;стороча дустала назывку „Темных часув“. Бігом Тридцятьручної войны обывательство чеськых земель упало на третину позад кіряня протестантув тай войны, хворот и голоду.<ref>Oskar Krejčí, Martin C. Styan, Ústav politických vied SAV. (2005). ''[https://books.google.com/books?id=38ciAe4J4VMC Geopolitics of the Central European region: the view from Prague and Bratislava]''. p.293. {{ISBN|80-224-0852-2}}</ref> Габсбурґы заказовали вшыткі християнські деномінації кромі католицизма.<ref>{{cite web |url=http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |title=RP's History Online – Habsburgs |publisher=Archiv.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110717233917/http://archiv.radio.cz/history_96/history07.html |archive-date=17 July 2011 |url-status=dead }}</ref> Розквіт барокової културы указує двоякость сього історичного періода. [[Османська імперія]] и [[Крымськоє ханство]] напали на Мораву у 1663.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=j08L5xLOQKwC&pg=PA557 History of the Mongols from the 9th to the 19th Century. Part 2. The So-Called Tartars of Russia and Central Asia. Division 1]''". Henry Hoyle Howorth. p.557. {{ISBN|1-4021-7772-0}}</ref> У 1679–1680 чеськыми землями пруйшли [[Велика віденська чума]] и [[Кмѣть|кметськоє]] повстаня.<ref>"''[https://books.google.com/books?id=FzQ9AAAAIAAJ&pg=PA494 The new Cambridge modern history: The ascendancy of France, 1648–88]''". Francis Ludwig Carsten (1979). p.494. {{ISBN|0-521-04544-4}}</ref> [[File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Prager.Fenstersturz.1618.jpg|ліворуч|міні|[[Празька дефенестрація|Празька дефенестрація 1618]] означила зачаток [[Богемськоє повстаня|Богемського повстаня]] против [[Габсбурґы|Габсбурґув]] и першый етап [[Тридцятьручна война|Тридцятьручної войны]].]] Позад голодув ся ставали селянські повстаня.<ref>"''The Cambridge economic history of Europe: The economic organization of early modern Europe''". E. E. Rich, C. H. Wilson, M. M. Postan (1977). p.614. {{ISBN|0-521-08710-4}}</ref> Кметьство было скасованоє помежи роками 1781 и 1848. Дакулько битв [[Наполеонувські войны|Наполеонувськых воєн]] ся стали на території днешньої Чехії. Падіня Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році привело д деґрадації політичного ставу Богемії, котра стратила свою позицію імперського [[Курфірт|курфірта]] и свою політичну репрезентацію у [[Імперськый сейм (Сящена римська імперія)|імперському сеймови]] (райхстаґови).<ref>{{cite journal|last1=Hlavačka|first1=Milan|title=Formování moderního českého národa 1815–1914|journal=Historický Obzor|date=2009|volume=20|issue=9/10|page=195|language=cs}}</ref> Богемські землі стали частьов [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 18. и&nbsp;19.&nbsp;стороч набирало обороты [[Чеськоє націоналноє удроджіня]] з цільов удродити [[чеськый язык]], културу и націоналну ідентичность. Револуція 1848.&nbsp;року в Празі, котра ся цілила на лібералні реформы тай автономію Богемської короны удну Австрійської імперії, была придусена.<ref name="auto">{{cite book|editor1-last=Cole|editor1-first=Laurence|editor2-last=Unowsky|editor2-first=David|title=The Limits of Loyalty: Imperial Symbolism, Popular Allegiances, and State Patriotism in the Late Habsburg Monarchy|publisher=Berghahn Books|location=New York, Oxford|url=http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|access-date=24 May 2015|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150525013421/http://www.brad.ac.uk/ssis/media/ssis/ceer/2013/Guyver_Cole-and-Unowsky.pdf|archive-date=25 May 2015}}</ref> Попри надії на поступкы про Богемію, імператор [[Франц Йозеф I.|Франц Йозеф&nbsp;I.]]&nbsp;пушов на компроміс лиш из Мадярщинов. Австро-Мадярськый компроміс 1867.&nbsp;року и нереалізована коронація Франца Йозефа корольом Богемії стали розчарованьом про дакотрых чеськых політикув.<ref name="auto" /> Богемські коронні землі стали частьов так названої [[Ціслейтанія|Ціслейтанії]]. Чеські соціал-демократы и проґресивні політикы зачали борьбу за [[общоє убиранковоє право]]. Перші убиранкы з правом голоса про вшыткых чоловікув ся справили у&nbsp;році&nbsp;1907.<ref>{{cite web |date=29 February 2020 |title=Františka Plamínková: the feminist suffragette who ensured Czechoslovakia's Constitution of 1920 lived up to the principle of equality |url=https://english.radio.cz/frantiska-plaminkova-feminist-suffragette-who-ensured-czechoslovakias-8106811 |access-date=5 January 2021 |website=Radio Prague International }}</ref> === Чехословакія === {{ГоловнаСтатя|Чехословакія}} [[File:Czechoslovakia_I.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Czechoslovakia_I.png|альт=|міні|[[Перша чехословацька республіка]] чинила 27% населеня даколишньої Австро-Мадярщины и почти 80% єї індустрії.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107.">Stephen J. Lee. ''Aspects of European History 1789–1980''. Page 107. Chapter "Austria-Hungary and the successor states". [[Рутледж|Routledge]]. 28 January 2008.</ref>]] ==== Перша чехословацька республіка ==== {{ГоловнаСтатя|Перша чехословацька республіка}} У 1918.&nbsp;році, бігом падіня [[Габсбурґська монархія|Габсбурґської монархії]] по [[Перша світова война|Першуй світовуй войні]] была вытворена незалежна [[Чехословацька республіка]] на чолі из [[Томаш Ґарріґ Масарик|Томашом Ґарріґом Масариком]], котра ся прикапчала ид Союзным силам.<ref>Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue – vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, {{ISBN|978-80-87173-47-3}}, pages 22–81, 85–86, 111–112, 124–125, 128, 129, 132, 140–148, 184–209.</ref> Ся нова держава інкорпоровала Богемську корону.<ref>{{cite web |title=Tab. 3 Národnost československých státních příslušníků podle žup a zemí k 15 February 1921 |url=http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/$File/tab3_21.pdf |publisher=Czech Statistical Office |language=cs |access-date=2 June 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070605105429/http://www.czso.cz/sldb/sldb.nsf/i/8BE4678613181F2AC1256E66004C77DD/%24File/tab3_21.pdf |archive-date=5 June 2007 |url-status=dead }}</ref> [[Перша чехословацька республіка]] чинила лиш 27% обывательства бывшої Австро-Мадярщины, айбо унаслідовала почти 80% єї індустрії, што позволило юй конкуровати з западными індустріалными державами.<ref name="Stephen J. Lee. Page 107." /> У 1929.&nbsp;році, рувнявучи з 1913, [[грубый домашньый продукт]] (ГДП) державы ся увеличив на 52%, а індустріалноє выробництво&nbsp;— на 41%. У 1938 Чехословакія мала 10.&nbsp;місто у світовум індустріалнум выробництві.<ref>{{cite web |date=21 August 1968 |title=Ekonomika ČSSR v letech padesátých a šedesátých |trans-title=The economy of the Czechoslovak Socialist Republic in the 1950s and 1960s |url=http://www.blisty.cz/art/59458.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707063441/http://www.blisty.cz/art/59458.html |archive-date=7 July 2014 |access-date=14 May 2014 |publisher=Blisty.cz }}</ref> Чехословакія біла єдинов крайинов централної и восточної Европы, котра ся лишила лібералнов демократійов бігом цілого меживоєнного періода.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C|title=Encyclopedia of the Cold War|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Хоть Перша чехословацька республіка и была унітарнов державов, она давала подаякі права меншинам, спомежи котрых были майвеликі [[Німці|німецька]] (23.6% у 1921), [[Мадяре|мадярська]] (5.6%), [[Русины|русинська]], [[Росіяне|російська]] и [[Украйинці|украйинська]] (3.5%).<ref>{{cite book|last=Rothenbacher|first=Franz|date=2002|title=The European Population 1850–1945|publisher=Palgrave Macmillan, London.|page=145|isbn=978-1-349-65611-0}}</ref> ==== Пудкарпатська Русь ==== {{ГоловнаСтатя|Пудкарпатська Русь}} [[File:Zabiełło,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Zabie%C5%82%C5%82o,_Jan_-_Ruthenians_autonomy_in_Czecho-SLovak_state_declared_in_Treaty_of_Versailles_1919.jpg|міні|Мапа русинської автономії у Чехословацькуй державі, постановленої статьов&nbsp;№81 [[Версайськый мирный договор|Версайського мирного договора]] и пудтвержена [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменськым мирным договором]] (Jan Zabiełło 1920). Видко [[Чоп]], [[Мункач]] (Мукачово), [[Береґсас]] (Берегово), [[Довгоє]], [[Тісоуйлок]] (Вилок), [[Кірайгазо]] (Корольово), [[Хуст]].]] Подля Статі&nbsp;№53 [[Сенжерменськый мирный договор|Сенжерменського мирного договора]] 10.&nbsp;септембра 1919 русины мали дустати автономію,<ref>{{cite web|url=http://www.austlii.edu.au/au/other/dfat/treaties/1920/3.html|title=Treaty of Peace between the Allied and Associated Powers and Austria; Protocol, Declaration and Special Declaration [1920] ATS 3|website=www.austlii.edu.au}}</ref> што ся пак реалізовало у даякуй мірі в чехословацькуй конституції. Попри вто, подакотрі права не были реалізовані; чехословацька власть заявляла, ож процес наданя автономії мав быти поступовым. Так представленя русинув у націоналнуй сфері было май малым ги ся надіяло. [[Пудкарпатська Русь]] у складі Чехословакії обсяговала території даколишньых комітатув [[Жупа Унґ|Унґ]], [[Жупа Берег|Береґ]], [[Жупа Уґоча|Уґоча]] и [[Жупа Мараморош|Мараморош]] и зайшла до складу Чехословакії по [[Паризька мирна конференція|Паризькуй мирнуй конференції]]. Подля чехословацької конституції 1920.&nbsp;року реґіон быв офіційно названый Пудкарпатськов Русьов ({{Lang-cs|Podkarpatská Rus}}). Вопрос популарности прикапчаня Пудкарпатя ид Чехословакії дискусійный; знає ся май набізувно, ож місному бывательство май важно было не ид котруй державі ся капчати, а автономія у єї складі. По процесови [[Мадяризація|мадяризації]] русины не хотіли ся лишати пуд мадярськов властьов и тяжіли д самоврядности.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}}</ref> У 1920.&nbsp;році реґіон ся хосновав ги транспортный узол про переміщеня зброї тай амуніції про антисовєтськых полякув, котрі участвовали у Польсько-совєтськуй войні на сівері, а локалні комунішты саботовали поїзды тай пробовали помочи совєтськуй стороні.<ref>Illés, op.cit., refers to local Communists lighting fires on Carpathian peaks, which they hoped would show the way to Budyonny's Red Cavalry</ref> Бігом и по войні многі [[Украйинськый націоналізм|украйинські націоналішты]] з восточної [[Галичина|Галичины]], котрі ся опирали як польському, так и совєтському правліньови, утікнули у Пудкарпатську Русь.<ref>{{Cite book|last=Steiner|first=Zara|title=The lights that failed : European international history, 1919–1933|date=2005|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0191518812|location=Oxford|oclc=86068902}}</ref> 20.&nbsp;апріля 1920.&nbsp;року Масарик призначив быв [[Ґриґорій Жаткович|Ґриґорія Жатковича]] ґубернатором реґіона. Жаткович подав в удставку 17.&nbsp;апріля 1921, и вернув ся ид своюй юріштськуй практиці у [[Пітсбурґ|Пітсбурґови]], [[Пенсілванія]], у [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатах Америкы]]. Причинов про такоє рішеня было незадоволеня гатарами з Словакійов.<ref>{{cite web |url=http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|title=www.hungarian-history.hu|access-date=7 January 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924031930/http://www.hungarian-history.hu/lib/macartney2/4Ruthenia.pdf|archive-date=24 September 2015}} p. 223</ref> ==== Мінхенськый договор, Друга чехословацька республіка и німецька окупація ==== : ''Никайте ай: [[Друга світова война]], [[Мінхенськый договор]]'' [[File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Pilots_of_No._310_(Czechoslovak)_Squadron_RAF_in_front_of_Hawker_Hurricane_Mk_I_at_Duxford,_Cambridgeshire,_7_September_1940._CH1299.jpg|ліворуч|міні|Чехословацькі пілоты [[310. ескадра Корольськых воздушных сил|310.&nbsp;ескадры Корольськых воздушных сил]] бігом [[Битва за Британію|битвы за Британію]] в 1940]] Западна Чехословакія была окупована [[Націштська Німещина|Націштськов Німещинов]], котра поклала бульшу часть реґіона у [[Протекторат Богемія и Моравія]]. Протекторат быв уголошеный частьов Третього райха, а його президент и премєрміністер были пудпорядковані Націштськуй Німещині тай [[Райхспротектор|райхспротектору]]. У Терезіні, на сівер уд [[Прага|Прагы]], быв розміщеный [[Концентраційный лаґер Терезін|націштськый концентраційный лаґер Терезін]] (Терезієнштадт, {{Lang-de|Theresienstadt}}). Бульшина жыдув у Протектораті были забиті у [[Націштські концентраційні лаґры|націштськых концентраційных лаґрах]]. „<nowiki/>[[Ґенералплан Ост]]<nowiki/>“ ({{Lang-de|Generalplan Ost}}) постановляв выгубліня, укіряня, [[Ґерманізація|ґерманізацію]] вадь узятя у рабство бульшины вадь ушыткых чехув, обы услободити місто про німцюв.<ref>Chad Bryant (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), pp 104–178. [[Тімоті Снайдер|Snyder, Timothy]] (2010). ''[https://books.google.com/books?id=ks0WBQAAQBAJ&pg=PA160 Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin]''. Basic Books. p. 160. {{ISBN|0465002390}}</ref> За чехословацькый опур націштськуй окупації націшты чинили против них [[Німецькі воєнні злочины|воєнні злочины]]. Німецька окупація ся кунчила 9.&nbsp;мая 1945.&nbsp;року из приходом совєтської и америцької армій и [[Празькоє повстаня|Празькым повстаньом]].<ref>"''[https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409 A Companion to Russian History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150906054042/https://books.google.com/books?id=JyN0hlKcfTcC&pg=PA409|date=6 September 2015}}''". Abbott Gleason (2009). Wiley-Blackwell. p.409. {{ISBN|1-4051-3560-3}}</ref> Бульшина німецькоязычных бывателюв Чехословакії были [[Укіряня німцюв из Чехословакії|насилу укіряні]] из крайины, раз у резултаті місных актув насилства, а пак пуд еґідов „орґанізованої передачі“, пудтверженої Совєтськым союзом, США и Великов Британійов на Потсдамськуй конференції.<ref>Chad Bryant (2009) ''[https://www.amazon.com/Prague-Black-Nazi-Czech-Nationalism/dp/0674034597/ref=sr_1_1?crid=2EJVFZM8S7A68&keywords=prague+in+black+nazi+rule+and+czech+nationalism&qid=1640960562&sprefix=prague+in+black+%2Caps%2C745&sr=8-1 Prague in Black: Nazi Rule and Czech Nationalism]'' (Harvard University Press, 2009), 208–252.</ref> ==== Третя и четверта чехословацькі республікы ==== {{ГоловнаСтатя|Чехословакія}}[[File:Praga_11.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Praga_11.jpg|міні|Прага бігом [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазії Варшавського пакта]] 1968.&nbsp;року.]] На убиранках 1946.&nbsp;року Комуністична партія Чехословакії набрала 38% голосув<ref>F. Čapka: [https://web.archive.org/web/20080620225613/http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html Dějiny zemí Koruny české v datech] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080620225613/http://www.libri.cz/databaze/dejiny/text/t98.html|date=20 June 2008}}. XII. Od lidově demokratického po socialistické Československo – pokračování. Libri.cz</ref> и стала майвеликов у чехословацькум парламенті, сформовала коаліцію з другыми партіями тай конзолідовала власть. У 1948 став ся [[Чехословацькый переворот 1948|переворот]], и быв исформованый єднопартійный уряд. На слідувучый 41&nbsp;рук (1948–1989) чехословацька комуніштська держава пудпорядкововала ся економічным и політичным рисам [[Восточный блок|Восточного блока]].<ref>{{cite news|title=Czech schools revisit communism|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|url-status=live|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140804202643/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4388764.stm|archive-date=4 August 2014}}</ref> Куртый період політичної лібералізації бігом [[Празька ярь|Празької яри]] быв спертый [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазійов Варшавського пакта до Чехословакії в 1968.&nbsp;році]], котра пуджывила неґативноє удношіня ид авторитарному комунізму у межинароднум комуністичнум кываню и стимуловала популарность [[Еврокомунізм|еврокомунізма]] на Западі; у Чехословакії ся зачав репресивный [[Нормалізація (Чехословакія)|період нормалізації]], котрый ся продержав до [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]] 1989.&nbsp;року.<ref>{{cite web |last1=Jones |first1=Gwen |title=“Do Friends Come to Visit with Tanks?” – Reactions to the 1968 Invasion of Czechoslovakia, 55 Years Later |url=https://www.archivum.org/entries/blog/do-friends-come-to-visit-with-tanks---reactions-to-the-1968-invasion-of-czechoslovakia-55-yea |website=Blinken OSA Archivum |access-date=4 April 2026 |language=en |date=18 August 2023 }}</ref> === Чеська республіка === [[File:Václav_Havel_cut_out.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:V%C3%A1clav_Havel_cut_out.jpg|міні|[[Вацлав Гавел]], єден из майважных челядникув у чеськуй історії 20.&nbsp;стороча&nbsp;— лідер [[Боршоньова револуція|Боршоньової револуції]], послідньый президент Чехословакії и першый президент Чеської республікы.]] У новембрі 1989.&nbsp;року Чехословакія зась стала лібералнов демократійов через [[Боршоньова револуція|Боршоньову револуцію]]. Айбо словацькі націоналні настрої ся інтензифіковали, што у тум числі ся проявило в [[Дефісова война|Дефісовуй войні]], и 31.&nbsp;децембра 1992 держава ся мирно розділила на незалежні крайины: Чехію и [[Словакія|Словакію]]. Уд 1990.&nbsp;року обідві державы пруйшли економічні реформы тай [[Приватизація|приватизації]] з цільов вытворіня [[Торгова економіка|торгової економікы]]. Процес быв бульшинов успішный: у 2006.&nbsp;році [[Світовый банк]] узнав Чехію „розвинутов державов“,<ref name="worldbank06">{{cite web |url=http://www.radio.cz/en/article/76314 |title=World Bank Marks Czech Republic's Graduation to 'Developed' Status |last=Velinger |first=Jan |date=28 February 2006 |publisher=Radio Prague |archive-url=https://web.archive.org/web/20080112081601/http://www.radio.cz/en/article/76314 |archive-date=12 January 2008 |url-status=live |access-date=22 January 2007 }}</ref> а в 2009.&nbsp;році [[Індекс людського розвою]] призначив Чехії статус „дуже высокого людського розвою“.<ref name="hdi09">{{cite web |url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |title=Human Development Report 2009 |work=UNDP.org |date=January 2009 |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091122115116/http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |archive-date=22 November 2009 |url-status=live }}</ref> Уд 1991.&nbsp;року Чеська республіка, раз ги часть Чехословакії, а пак уд 1993 и як окрема держава, стала членом [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]], а уд 1995.&nbsp;року&nbsp;— [[Орґанізація про економічну спувпрацю и розвуй|Орґанізації про економічну спувпрацю и розвуй]]. Чехія ся прикапчала ид [[НАТО]] 12.&nbsp;марця 1999 и стала членом [[Европська унія|Европської унії]] 1.&nbsp;мая 2004. 21.&nbsp;децембра 2007.&nbsp;року Чехія ся закапчала у [[Шенґенська зона|Шенґенську зону]].<ref>{{Cite web |url=https://factsmaps.com/eu-nato-schengen-eurozone-member-states-in-europe/ |title=EU, NATO, Schengen and Eurozone member states in Europe |date=13 October 2018 }}</ref> До року 2017 уряд вела то центріштсько-ліва Чеська соціалнодемократична партія ({{Lang-cs|Sociální demokracie}}, ''{{Lang|cs|SOCDEM}}''), то центріштсько-права Громадянська демократична партія (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|ODS}}''). У октовбрі 2017 убиранкы уйграло популіштськоє кываня ''ANO&nbsp;2011'' пуд проводом другого майбогатого челядника в крайині, міліардера [[Андрей Бабіш|Андрея Бабіша]]; ANO узяли трираз май бульше голосув ги їхньый майблизкый конкурент, ODS.<ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-41708844|title=Czech election: Billionaire Babis wins by large margin|work=BBC News|date=21 October 2017}}</ref> У децембрі 2017 чеськый президент [[Мілош Земан]] призначив Андрея Бабіша новым премєрміністром.<ref>{{Cite web |url=https://www.dw.com/en/czech-billionaire-andrej-babis-named-new-prime-minister/a-41680019 |title=Czech billionaire Andrej Babis named new prime minister |date=6 December 2017 |website=[[Deutsche Welle]] }}</ref> На убиранках 2021.&nbsp;року ANO з малым удрывом пруйграли, премєрміністром став [[Петр Фяла]].<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Petr Fiala named new prime minister|date=28 November 2021|url=https://www.dw.com/en/czech-republic-petr-fiala-named-new-prime-minister/a-59960529|work=DW.COM}}</ref> Ун исклав урядову коаліцію аліанса SPOLU (''{{Lang|cs|Občanská demokratická strana}}'', ''{{Lang|cs|Křesťanská a demokratická unie – Československá strana lidová (KDU-ČSL)}}'' тай ''{{Lang|cs|Tradice Odpovědnost Prosperita (TOP&nbsp;09)}}'') и аліанса Піратув и Старостув. У януарови 2023 ґенерал в удставці [[Петр Павел]] уйграв президентські убиранкы и став новым чеськым президентом на зміну Мілошу Земану.<ref>{{cite news|title=Retired general Petr Pavel wins election to become Czech president|url=https://www.euronews.com/2023/01/28/retired-general-petr-pavel-wins-election-to-become-czech-president|work=euronews|date=28 January 2023}}</ref> 24.&nbsp;фебруара 2022 Російська федерація зачала [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|повномасштабну войну против Украйины]]. Чехія дала притулок пув&nbsp;міліону украйинськых утіканцюв&nbsp;— майвеликоє число украйинськых утіканцюв на душу населеня у світі.<ref>{{cite web |title=Regional Refugee Response Plan for the Ukraine Situation – Inter-Agency Operational Update: Czech Republic, July – October 2022 |url=https://reliefweb.int/report/czechia/regional-refugee-response-plan-ukraine-situation-inter-agency-operational-update-czech-republic-july-october-2022 |website=reliefweb |date=17 November 2022 |publisher=UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs |access-date=25 February 2023 }}</ref><ref>{{cite web |last1=Field |first1=Matt |title=Ukraine is fighting on behalf of all democracies |url=https://www.gov.uk/government/news/ukraine-is-fighting-on-behalf-of-all-democracies |website=GOV.UK |publisher=Embassy of the United Kingdom, Prague |access-date=25 February 2023 }}</ref> У децембрі 2025.&nbsp;року Бабіш изась став премєрміністром,<ref>{{cite news|title=Czech billionaire Babis becomes PM with promise to cut ties to business empire|url=https://www.bbc.com/news/articles/c5yqvrewz45o|work=www.bbc.com|date=9 December 2025}}</ref> кой його популіштська партія ANO уйграла октовберські убиранкы у парламент.<ref>{{cite news|title=Czech Republic: Billionaire populist Andrej Babis' party wins parliamentary election|url=https://www.bbc.com/news/articles/c62qezmr92lo|work=www.bbc.com|date=5 October 2025}}</ref> == Демоґрафія == Рождаємость у Чехії у 2020.&nbsp;році ся шацовала на 1.71&nbsp;дітины на жону, што є низше уд ґлобалного уровня удтворіня в&nbsp;2.1.<ref>{{cite web |url=https://www.czso.cz/csu/czso/ari/population-change-4-quarter-of-2015 |title=Population change – year 2015 |website=Population change – year 2015 }}</ref> Просіковый вік у Чехії є 43.3&nbsp;рокы.<ref>{{citation|url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/czechia/|title=Czechia|date=18 November 2021|work=The World Factbook}}</ref> Просікова довгота жывота у 2021 ся шацовала на 79.5&nbsp;рокув (76.55&nbsp;рокув про чоловікув, 82.61&nbsp;рокув про жун).<ref name="cia.gov">The World Factbook (CIA).</ref> Дас 77,000&nbsp;чоловік іміґрувут на Чехы кажджый рук.<ref>"[https://archive.today/20130217021757/http://groups.yahoo.com/group/scotch-irish/message/50884 Press: Number of foreigners in ČR up ten times since 1989]". Prague Monitor. 11 November 2009.</ref> [[Вєтнамці|Вєтнамські]] іміґранты яли ся селити у крайині бігом комуністичного періода, коли їх кликав ги робутникув чехословацькый уряд.<ref>{{Cite news|first=Coilin|last=O'Connor|url=http://www.radio.cz/en/article/91826|title=Is the Czech Republic's Vietnamese community finally starting to feel at home?|work=Czech Radio|date=29 May 2007|access-date=1 February 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080113225626/http://www.radio.cz/en/article/91826|archive-date=13 January 2008|url-status=live}}</ref> У 2009 на Чехах было дас 70,000&nbsp;вєтнамцюв.<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|title=Crisis Strands Vietnamese Workers in a Czech Limbo|work=The New York Times|date=6 June 2009|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140325032042/http://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|archive-date=25 March 2014|url-status=live|last1=Bilefsky|first1=Dan}}</ref> Многі из них рішили ся лишити у крайині навхтема.<ref>{{cite web |url=http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |title=Foreigners working in the Czech Republic |publisher=Ministry of Foreign Affairs |date=July 2006 |access-date=3 June 2009 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090603021134/http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |archive-date=3 June 2009 }}</ref> Подля резултатув списованя людности 2021.&nbsp;року бульшина населеня Чеської републікы сут [[чехы]] (57.3%), а за нима йдут: [[моравакы]] (3.4%), [[словакы]] (0.9%), [[украйинці]] (0.7%), [[вєтнамці]] (0.3%), [[полякы]] (0.3%), [[росіяне]] (0.2%), [[сілезці]] (0.1%) тай [[німці]] (0.1%). Ищи 4.0% вписали комбінацію из двох націоналностий (3.6% дали комбінацію из чеської и другої націоналности). Ґрафа „націоналность“ была у списованьови немусайна, того многі люде ї лишили незаповненов (31.6%). Подля шацовань, у Чехії жыют 250,000[[Ромове|&nbsp;ромув]] (циґан).<ref>{{cite web |url=http://romove.radio.cz/en/article/18158 |title=The History and Origin of the Roma |publisher=Romove.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100425230018/http://romove.radio.cz/en/article/18158 |archive-date=25 April 2010 |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite news|last=Green|first=Peter S.|url=https://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|title=British Immigration Aides Accused of Bias by Gypsies|work=The New York Times|date=5 August 2001|access-date=25 April 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20121111163549/http://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|archive-date=11 November 2012|url-status=live}}</ref> Польська меншина быват головно у реґіоні Транс-Олза.<ref>"[http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/ Jarosław Jot-Drużycki: Poles living in Zaolzie identify themselves better with Czechs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180426080011/http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/|date=26 April 2018}}". ''European Foundation of Human Rights.'' 3 September 2014.</ref> У Чехії у 2021.&nbsp;рокови жыли 658,564&nbsp;чужоземці<ref>{{cite news|title=R01 Cizinci v ČR v letech 2004 – 2021 (stav k 31. 12.)|url=https://www.czso.cz/documents/11292/27320905/c01R01_2021.pdf/3684c8ef-fc19-493e-8498-416697170c0a?version=1.0|access-date=21 March 2023|agency=Czech Statistical Office}}</ref> подля Чеської статистичної службы, майвеликі їх ґрупы тото украйинці (22%), словакы (22%), вєтнамці (12%), росіяне (7%) тай німці (4%). Бульшина чужоземного населеня быват у Празі (37.3%) тай Стржедочеськум крайови (13.2%).<ref>{{Cite book|title=Foreigners in the Czech Republic – 2017|publisher=Czech Statistical Office|year=2017|isbn=978-80-250-2781-3|location=Prague}}</ref> [[Жыде|Жыдувськоє]] обывательство Богемії и Моравії, котроє мало 118,000&nbsp;чоловік подля списованя 1930.&nbsp;року, было практично выгубленоє Націштськов Німещинов бігом [[Голокост|Голокоста]].<ref>{{cite web |url=http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |title=The Holocaust in Bohemia and Moravia |publisher=Ushmm.org |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090805153601/http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |archive-date=5 August 2009 |url-status=live }}</ref> У 2021.&nbsp;рокови у Чеськуй републіці жыло дас 3,900&nbsp;жыдув.<ref>{{cite web |url=https://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |title=The Virtual Jewish Library |access-date=13 September 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100621102211/http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |archive-date=21 June 2010 |url-status=live }}</ref> Експремєрміністер Чехії, Ян Фішер&nbsp;— юдаїшта.<ref>[https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537 PM Fischer visits Israel] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537|date=25 July 2009}}". Radio Prague. 22 July 2009.</ref> Націоналность бывателюв, котрі удповіли у списованьови 2021:<ref>{{cite web |title=První výsledky Sčítání 2021 |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-date=9 October 2022 |url-status=live |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref><ref>{{cite web |title=Všechny tabulky - sldb2021_pv_tabulky.xlsx |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176236044/sldb2021_pv_tabulky.xlsx |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref> {| class="wikitable" |+ !Націоналность !Частка |- |чехы |83.76% |- |моравакы |4.99% |- |чехы и моравакы |2.50% |- |словакы |1.33% |- |украйинці |1.08% |- |чехы и словакы |0.82% |- |вєтнамці |0.44% |- |полякы |0.37% |- |росіяне |0.35% |- |''другі'' |4.36% |} === Майвеликі вароші === {| class="wikitable" |+Майвеликі муніціпалітеты у Чеськуй републіці Чеська статистична служба&nbsp;– 1.&nbsp;януара 2025<ref>[https://csu.gov.cz/produkty/population-of-municipalities-t4l3n8d2iw „Population of Municipalities - as at 1 January 2025“]. Český statistický úřad. 16.&nbsp;мая 2025.</ref> !№ !Назывка !Край !Населеня !№ !Назывка !Край !Населеня |- |1 |[[Прага]] |[[Празькый край|Празькый]] |1,397,880 |11 |[[Злін]] |[[Злинскый край|Злінськый]] |74,684 |- |2 |[[Бырно]] |Югоморавськый |402,739 |12 |[[Кладно]] |Стржедочеськый |69,664 |- |3 |[[Острава]] | |283,187 |13 |Гавіржов | |68,674 |- |4 |[[Пылзень]] |Пылзенськый |187,928 |14 |Мост |Устецькый |63,474 |- |5 |[[Ліберець]] |Ліберецькый |108,090 |15 |Опава | |55,109 |- |6 |[[Оломовц]] |Оломовцькый |103,063 |16 |[[Їглава]] |Высочіна |54,624 |- |7 |[[Чеські Будейовіці]] |Югочеськый |97,231 |17 |Фридек-Містек | |53,590 |- |8 |[[Градець Кралове]] | |94,311 |18 |Тепліці |Устецькый |50,912 |- |9 |[[Пардубіці]] |Пардубіцькый |92,319 |19 |[[Карловы Вары]] | |49,073 |- |10 |[[Усті над Лабем]] |Устецькый |90,866 |20 |Карвіна | |48,937 |} == Референції == {{Reflist|30em}} == Вонкашні удкликованя == * [https://www.vlada.cz/ Урядовый вебсайт] * [https://www.hrad.cz/ Президентськый вебсайт] * [https://www.senat.cz/index-eng.php Сенат] * [https://portal.gov.cz/ Портал державної адміністрації] * [https://www.visitczechia.com/ #VisitCzechia] – офіційный туристичный портал Чехії {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Країны Европы|Чесько]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны|Чесько]] [[Катеґорія:Чесько]] t581ls5rjng3jsy18eltewm5qwe3iyo Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa 3 10607 168658 141545 2026-08-23T16:55:12Z Gazdadev 36573 /* Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера */ нова секція 168658 wikitext text/x-wiki Ем сторонник '''единого''' правописа про вшиткых Русинов. Една выимка може быти про '''регионалный''' правопис в Бачцѣ, котрый давно устояв ся. Кедь хочеме мати свою Википедию, треба уважати на слова Духновича, же единый правопис мать быти етимологичный, не мож го основати на фонетичной специфицѣ каждого региона. Окрем Бачкы всягды инде Русины до рока 1945 писали етимологично и майже зовсѣм еднако. Лексика, правда по регионах мала роздѣл.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:57, 30 новембра 2016 (CET) == Русиньскы язык == Агой. Дякую вам за ваше повідомлїня. Наверное я напишу по русски, так как ещё не владею русиньскым языком на достаточном уровне. Дело в том, что не смотря на мой вклад в Укр Википедию, там я был забанен ровно 2 раза, так как я пишу "не так, ак в учебнике". Именно по этой причине я и решил писать в Русинську Википедию. Я очень надеюсь на то, что вы поймете и поможете мне и мы будем развивать Вики вместе. --[[Хоснователь:PetrGruko|PetrGruko]] ([[Діскузія з хоснователём:PetrGruko|діскузія]]) 16:30, 16 марца2017 (CET) == Шаблона:NOINDEX == {{ref-ru}} {{tl|NOINDEX}} помещает статью в ещё не созданную категорию [[:Category:Noindexed articles]]. Нужно создать эту категорию, но после перевода её имени на русинский язык. В ruwiki <nowiki>[[ru:Категория:Неиндексируемые страницы]]</nowiki> Пример — выставленная к быстрому удалению [[Безпек роботы]]. }--[[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 09:06, 9 мая 2017 (CEST) ::Такая категория уже есть: "Катеґорія:Неіндексованы сторінкы" в "Катеґорія:Вікіпедія"--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:28, 9 мая 2017 (CEST) :::: Спасибо. Я связал указанную категорию с её аналогами в других языковых разделах. И заменил англоязычное название в вики-коде {{tl|NOINDEX}}. -- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 10:07, 9 мая 2017 (CEST) Т.к. вижу пишите здесь по-русски, то и я Вам так же. Как можно увидеть общий вклад того или иного участника в развитие русинской википедии? Например - я понимаю, что каждая статья сопровождаетася зелёной цифрой и плюсом (вклад). Но на какой странице эти плюсы по участникам вместе? Есть ли для этой цели какой-то шаблон? заранее спасибо за ответ{{unsigned|Lion Pankratson|09:20 16/05/2018}} :[[Шпеціална:Вклад/Lion Pankratson]] --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:33, 16 мая 2018 (CEST) == Список Сводеша == {{ref-ru}} Предлагаю Вам перевести [[ru:Список Сводеша]] -- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 19:24, 25 мая 2017 (CEST) :Я так понимаю, перевести англ. список Сводеша по русински. В укр. разделе такой перевод есть, но не совсем корректный, потому что там разные фонетические диалектные варианты намешаны. Нужно в этимологической орфографии, не зависящей от диалектов. Конкретно, интересна таблица сравнения слав. языков по Сводешу. Сделаю помаленьку. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 20:34, 25 мая 2017 (CEST) :: Я понимаю, что это дело не быстрое. Вот два первых слова списка в русинском Викисловаре (он ещё в инкубаторе). 1. [https://incubator.wikimedia.org/wiki/Wt/rue/%D1%8F я] 2. [https://incubator.wikimedia.org/wiki/Wt/rue/%D1%82%D1%8B ты] :: [https://incubator.wikimedia.org/wiki/Special:PrefixIndex/Wt/rue/ Вшыткы сторінкы] -- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 21:16, 25 мая 2017 (CEST) ::: Спасибо. Дальнейшие пожелания буду помещать на [[Вікіпедія:Жаданы статї]]. -- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 09:55, 15 юнія 2017 (CEST) == Шаблона:Светец == На странице [[Шаблона:Тест]] делаете [[Шаблона:Светец]]. Который нужен для статьи [[Яна з Арку]]. Может быть уже переименовать в [[Шаблона:Светец]] и попробовать на странице [[Яна з Арку]]. Еще требуется Lua-[[Модуль:Person]] я искал его в ruwiki, ukwiki, enwiki и не нашёл. -- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 20:07, 27 мая 2017 (CEST) :Уже почти готов. Без Person обойдется. Работает по прямому указанию дат. Там посмотрю еще как убрать, чтоб не было сообщения об отсутствии модуля. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 20:26, 27 мая 2017 (CEST) == Проект главной страницы == Уважаемый пользователь. Я вижу вы здесь основным пользователем. Раз ви пишете з иними пользователями и русским языком, напишу ним. Я создал [[Діскузія з хоснователём:IvRud|проект главной страницы]] по примеру главных страниц крупнейших википедий, таких как русский и польский. Как вы думаете можно ли их положить в осноном пространстве. Новины написанные пряшевским вариантом по "Русиньскый язык у зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка", но можете перевести на вашое этимологическое правописание. --[[Хоснователь:IvRud|IvRud]] ([[Діскузія з хоснователём:IvRud|діскузія]]) 15:26, 15 юлія 2017 (CEST) :Што ся тыче русчины, кедь коррешпондент пише, же по русинскы не знать, так очевидно, же не можу му писати по русинскы. Што ся тыче нового проекта "Головна сторінка", моя думка така, же теперь не треба рушати то, што фунгуе. Русинска Википедия покля е мизерна и не може ся ровнати з найвекшыма. Не знам, ци то так, але думам собѣ, же секция "Новины" там ся генеруе автоматичнѣ, бо они мають выповнены свои ВикиНовины. Мы то не маме. Посмотьте "Актуалны подїї" в главном меню, якы суть "актуалны". Напротив, маме вельо того, што не фунгуе, напр. навигачны шаблоны локалит Словеньска. Просив ем хоснователя Менделеевец99, ци може помочи, он тоты навигачны спискы отворив, же мож ся нима послужити, але не фунгуе режим Розбалити-Забалити, а што веце, в тых статьях, де суть замѣщены тоты шаблоны, не отварять ся на звекшѣня образчик, котрый е в "инфбоксѣ". Кедь ся на том познате, могли бы сьте направити?--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 16:39, 15 юлія 2017 (CEST) ::Тогда пусть мой проект ждет лучших дней. Я вернул все на место.--[[Хоснователь:IvRud|IvRud]] ([[Діскузія з хоснователём:IvRud|діскузія]]) 17:01, 15 юлія 2017 (CEST) :::Хочу вас еще спросить. Нет ли онлайн-словаря вашего этимологического правописания или онлайн-учебников.--[[Хоснователь:IvRud|IvRud]] ([[Діскузія з хоснователём:IvRud|діскузія]]) 17:21, 15 юлія 2017 (CEST) ::::Статья [[Граматика Гарайды]] подавать адрес, де мож собѣ прочитати. Гарайдова грамматика то послѣдна официална, але там суть як минимум три речи, котры не треба хосновати. Апостроф (') и позицийный йер (ъ) в конци слов (напр. зъ нимъ) — то были реверансы в сторону украинофилох и русофилох, про компромисс. И еще позицийна перемѣна И->І перед гласнов (позиция->позиція) — то рудимент з церковнославянского. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 17:45, 15 юлія 2017 (CEST) ::::Большое спасибо.--[[Хоснователь:IvRud|IvRud]] ([[Діскузія з хоснователём:IvRud|діскузія]]) 17:52, 15 юлія 2017 (CEST) == Орфография == Ваша орфография является грубым нарушением норм установленного Пряшевским институтом издания "Русиньскый язык у зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка". А придумана Вами собственная устаревшая орфография является чистым оррисом (оригинальные исследованием).--[[Хоснователь:Карпаторосс|Карпаторосс]] ([[Діскузія з хоснователём:Карпаторосс|діскузія]]) 19:53, 24 септембра 2017 (CEST) :Честованый пане Карпаторосс, е од Вас барз чудне, же сьте ся приголосили яко Русин, а хочете дискутовати по русскы. Что ся тыче правописа, я пишу подля официалного кодификованого языка Подкарпатской Руси ([[Граматика Гарайды]]). Тото послѣдна официална кодификация, новшой не е. Русины были заказаны в 1944 року комунистами, Гарайда быв забитый в НКВД, книгы были вынищены. Але теперь уж другый час. Кедь хочете писати подля пряшовского диалекта, або лемковского, або войводинского, або подля недавно выданого правописного словника мадярскых Русинох, мате отворену дорогу, никто Вам не бранить. Але робите дештрукцию. Не видить ся Вам?--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 20:22, 24 септембра 2017 (CEST) : Добавлю от себя. Дело в том, что в Википедиях на малых языках нередко приходится заниматься таким вот орфографическим ориссом. По той причине, что либо вообще для конкретного языка нет четко выраженных правил орфографии, либо они недостаточны, либо сильно устарели, либо то, что было выработано, противоречит друг другу. Так, из славянских Википедий смена орфографии происходила в Силезском и Кашубском разделах. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 14:00, 21 януара 2018 (CET) :: Недавно (3.1.2018) на Русин.фм радию прозвучало еще едно подтверджѣня, же до 1944 года всѣ Русины принимали традичный правопис. Еще ай Русины Войводины, котры ввели фонетичне письмо, выробене Г.Костелником во Львовѣ (1923) и активно подпороване Гк. Церквов (жебы ся и тым оддалити од Сербох, православия и церковнославянщины), а были они тогды лем една русинска комунита зоз шпецифичным правописом — в той статьи пишут, же хочуть мати едну новинку з Горницьов, а же ю читають и люблять. [http://www.rusyn.fm/archiv/nasa-novynka-3-1-2018/ '''Русины Бачкы хочуть новинку з Горницѣ''', 1942] [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) == «-град» или «-ґрад»? == {{ref-ru}} В названиях городов. 13:42, 26 октобра 2010‎ Чръный человек (діскузія)‎ . . (43 байты) (+43)‎ . . (Redirected page to [[Санкт-Петербурґ]]) со страницы [[Петроград]]. Хочу создать Redirect co страницы [[Ленінґрад]] на страницу [[Санкт-Петербурґ]].-- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 15:54, 24 октобра 2017 (CEST) : по фонетическому правописанию Ленїнґрад (словарь Међеши Х., Тимко-Ђитко О., Фејса М. Русинско-српски речник. Завод за културу војвођанских русина. Нови Сад, 2010.) По этимологическому (традиционному) Ленинград. Как Вам нравится. Я как-то обратился к администратору по поводу отказа в удалении неправильного названия (Безпек роботы) и получил ответ, что неправильное написание не считается ошибкой.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 16:42, 24 октобра 2017 (CEST) : {{ref-ru}} Спасибо. Выбираю правописание по этимологическому принципу — [[Ленинград]]. -- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 16:52, 24 октобра 2017 (CEST) == [[Русиньска Вікіпедія]] == В статью был добавлен (не мной) текст на русском языке. Если Вас не затруднит, прошу перевести его. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 11:01, 23 новембра 2017 (CET)<br> : Сделал. Непонятна последняя строка в диаграмме: 0.0007% — это доля rueWiki?--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 17:55, 23 новембра 2017 (CET) :: Да, сколько процентов читателей википедии выбирают русинский раздел. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 21:58, 25 новембра 2017 (CET) Ещё статья: [[Граматика Гарайды]]. Добавил вводную часть, которую надо перевести. Насколько я понимаю, именно эту грамматику Вы используете. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 17:52, 26 новембра 2017 (CET) == Русиньска література == {{ref-ru}} Нашёл заготовку статьи в черновиках участника [[Користувач:Gazeb|Gazeb]]. [[Користувач:Gazeb/Русиньска література]]. Посмотрите. Может быть доработаете и выложите в пространство статей ruewiki.-- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 16:31, 2 фебруара 2018 (CET) :Спасибо, полезная информация. Но это только библиография, причем до 1990 совершенно неполная. О русинской литературе существуют солидные работы: Недзельский, Лелекач, Сабов, Бирчак, в наше время: Алмаши, Падяк. Но это слишком обширная, сложная и конфронтационная тема, трудно сводимая в объективную короткую статью. Такая статья может вызвать войну правок. Может лучше написать статьи об упомянутых книгах (о русинской литературе). Если будет время. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 17:42, 2 фебруара 2018 (CET) == lang-XX == Для меня предпочтительнее использовать такие шаблоны просто потому, что они лучше смотрятся. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 08:46, 23 марца 2018 (CET) : Не могу согласиться. Этот шаблон узкого назначения, в нем "зашита" пряшевская диалектная орфография и лексика, которая выпирает и контрастирует с текстом, написанным в иной орфографии. Для отсутствующего языка требуется новый шаблон.<br> : Напротив '''Реф-инфо''' гибкий шаблон, возможные варианты применения описаны в документации, а текст, который появится в статье, определяет сам его автор. В том числе может быть текст, который по Вашему мнению лучше смотрится.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:31, 23 марца 2018 (CET) :: Ничего там не зашито, см.: [[:Катеґорія:Шаблоны языків]]. Можно в любой момент поменять текст шаблона, что я Вам и советую сделать. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 15:41, 23 марца 2018 (CET) ::: Если я это сделаю, я испорчу все статьи, написанные пряшевским диалектом, в которых использован этот шаблон. Согласитесь, что в этом разделе есть более серьезные проблемы, над которыми нужно работать.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 15:52, 23 марца 2018 (CET) :::: А разве приведение раздела к единой орфографии - это не цель, а отсутствие единого орфографического стандарта в вашем разделе - не серьёзная проблема? ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 10:31, 24 марца 2018 (CET) ::::: Это весьма желательно, но путем согласия. Если участник пишет грамотно на кодифицированном диалекте, нет оснований править. Его можно только убеждать, что нужен наддиалектный литературный язык.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 10:44, 24 марца 2018 (CET) :::::: Я хочу поделиться своим опытом. Я писал и правил много языковых разделов Википедии, кроме того, я писал и правил статьи о разделах Википедии в русскоязычном разделе. И тут прослеживается чёткая тенденция: один раздел - одна орфография. Если в разделе не удаётся договориться по поводу единой орфографии, то рано или поздно это приводит к разделению сообщества. Так произошло с норвежской википедией, где существует раздел на букмоле и раздел на ньношке. Так произошло с белорусской википедией, где существует раздел на тарашкевице и раздел в официальном правописании. Так произошло с Азербайджанским разделом, из которого выделилась Южноазербайджанская википедия, использующая арабицу. Из Немецкой википедии по причине запрета там писать на диалектах выделились разделы на диалектах немецкого языка: Нижненемецкая, Рипуарская, Алеманнская, Лимбургская, Нижнесаксонская, Баварская, Пенсильванско-немецкая, Пфальцская. Помимо китайской википедии есть разделы на диалектах китайского языка: Южноминьская, Кантонская, Хаккская, Вэньяньская. То, что Вы не хотите навязывать всем свою орфографию, это может быть и оправданно в данный момент, когда мало редакторов и мало статей, но если участников станет много, то тут в любом случае придётся заниматься проблемами унификации орфографии. В этот вопросе особенно показателен пример белорусских википедий, так это даже не 2 диалекта одного языка, это один язык, но из за того, что не удалось договориться про единую орфографию, пришлось в некоторых случаях писать 2 статьи об одном объекте (в случает если в разных орфографиях они пишутся по разному), создавать по 2 дублирующие друг друга категории, раздел сотрясали войны орфографических правок. Я не буду и не хочу принимать за Вас решения, но прошу принять мои слова к сведению. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 11:48, 24 марца 2018 (CET) :::::: Добавлю ещё и то, что мне гарайдовская орфография нравится значительно больше пряшевской. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 11:50, 24 марца 2018 (CET) == Нова тема == Файно, што і в нас, закарптцюв, є своя Вікіпедія. Айбо шо вна така мала і неразвита. Поникайте на українців чи маскалів, я вже не говорю про англічан. Чому статті такі малі і нетрібні. Обнаглівші українці вообщє пишут: Русинську Вікіпедію відвідує порівняно небагато користувачів, оскільки вони мають можливість одержати вичерпнішу і детальнішу інформацію навіть про русинську проблематику у розділах іншими мовами, зокрема в українському. Велика кількість обов’язкових для кожної вікіпедії статей у русинському проекті ще не створена. Значення сегмента переважно символічне й політичне. І самоє главноє. Чому статті пишуться не по-закарпатськи, а трохи май інако. {{unsigned|37.54.107.72|15:52 19/04/2018}} :Же Русинска Википедия еще слаба, то правда, и то мусай признати. Але омного лѣпше мати и таку, як кой не мати нияку. Обы была добра треба час, веце добросовѣстных хосновачох и много акуратной роботы. Ачей Бог дасть, та буде и добра. Што ся тыче языка: окрем закарпатскых суть еще и другы Русины. Зачинали сесю Википедию пряшовскы ай чешскы, судячи по языку, и они заклали интерфейс. Замѣшали ся дакус и Украинцѣ, дашто украинизовали. Суть дакотры грамотны статьи [[Руски Керестур|бачванскы]]. Я ся старам даяк по серединѣ ити меджи «закарпатскыма» гварами и пряшовскыма. Пряшовскы подкрѣплены авторитов Духновича и Павловича. Але ани «закарпатскы» не мають еден вариант. [[Граматика Гарайды]] подавать компромис. То быв официалный язык паралелно з мадярскым в рр. 1939-44. Кедь буде веце охотных дати свой час на Википедию, мож буде догваряти ся о конкретных проблемах.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 20:17, 19 апріля 2018 (CEST) == [[Ігор Керча]] == Ісе сь ти?--[[Хоснователь:Карпаторосс|Карпаторосс]] ([[Діскузія з хоснователём:Карпаторосс|діскузія]]) 12:10, 2 мая 2018 (CEST) == Flower of the month == [[File:Дзвоники розлогі (Campanula patula) — частина суцвіття.jpg|thumb|right|<center>Campanula patula]] Hi Igor Kercsa For your huge efforts on Rusyn Wikipedia I want to present you the [[:als:Wikipedia:Blueme vum Monet|Flower of the month]]. Best regards, --[[Хоснователь:Holder|Holder]] ([[Діскузія з хоснователём:Holder|діскузія]]) 08:31, 3 септембра 2018 (CEST) :Nice of You. Danke schön.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:20, 3 септембра 2018 (CEST) == Перший русинський онлайн-перекладач == Привіт! Русинська Вікіпедія не може сильно зрости, коли нема сайту-перекладача русинської мови. Але існує сайт добровольців-перекладачів "Apertium", на якому можна зробити онлайн-перекладач у парі русинська-українська. І після цього розвиток Русинської Вікіпедії прискориться! Прошу вас взятися за той Апертіум.--[[Шпеціална:Вклад/109.87.192.15|109.87.192.15]] 23:40, 9 юлія 2019 (CEST) :Дякую. Можливо, в майбутньому. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 20:12, 10 юлія 2019 (CEST) Я там роблю білоруський онлайн-перекладач, скопіювавши там txt-словник з [https://github.com/apertium порталу GitHub], наприклад, у парі німецька-російська, й замість російських слів підставляю білоруські слова. Й так буде німецько-білоруський словник. Все просто. А потім це заллють на сайт. Отак ви теж можете зробити перекладач "русинська-українська" - на основі існуючого словника "російська-українська"--[[Шпеціална:Вклад/198.16.76.28|198.16.76.28]] 01:19, 24 юлія 2019 (CEST) == Community Insights Survey == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> '''Share your experience in this survey''' Hi {{PAGENAME}}, The Wikimedia Foundation is asking for your feedback in a survey about your experience with {{SITENAME}} and Wikimedia. The purpose of this survey is to learn how well the Foundation is supporting your work on wiki and how we can change or improve things in the future. The opinions you share will directly affect the current and future work of the Wikimedia Foundation. Please take 15 to 25 minutes to '''[https://wikimedia.qualtrics.com/jfe/form/SV_0pSrrkJAKVRXPpj?Target=CI2019List(ceewps,act5) give your feedback through this survey]'''. It is available in various languages. This survey is hosted by a third-party and [https://foundation.wikimedia.org/wiki/Community_Insights_2019_Survey_Privacy_Statement governed by this privacy statement] (in English). Find [[m:Community Insights/Frequent questions|more information about this project]]. [mailto:surveys@wikimedia.org Email us] if you have any questions, or if you don't want to receive future messages about taking this survey. Sincerely, </div> [[User:RMaung (WMF)|RMaung (WMF)]] 16:48, 6 септембра 2019 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:RMaung (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=CI2019List(cee_wps,act5)&oldid=19352615 --> == Reminder: Community Insights Survey == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> '''Share your experience in this survey''' Hi {{PAGENAME}}, A couple of weeks ago, we invited you to take the Community Insights Survey. It is the Wikimedia Foundation’s annual survey of our global communities. We want to learn how well we support your work on wiki. We are 10% towards our goal for participation. If you have not already taken the survey, you can help us reach our goal! '''Your voice matters to us.''' Please take 15 to 25 minutes to '''[https://wikimedia.qualtrics.com/jfe/form/SV_0pSrrkJAKVRXPpj?Target=CI2019List(ceewps,act5) give your feedback through this survey]'''. It is available in various languages. This survey is hosted by a third-party and [https://foundation.wikimedia.org/wiki/Community_Insights_2019_Survey_Privacy_Statement governed by this privacy statement] (in English). Find [[m:Community Insights/Frequent questions|more information about this project]]. [mailto:surveys@wikimedia.org Email us] if you have any questions, or if you don't want to receive future messages about taking this survey. Sincerely, </div> [[User:RMaung (WMF)|RMaung (WMF)]] 17:14, 20 септембра 2019 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:RMaung (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=CI2019List(cee_wps,act5)&oldid=19395316 --> : Пробаловав ем одповѣдати на тоту предовгу анкету, збрало ми то понад годину, а еще не быв конець, а тым часом интернет-контакт перервав ся, та ем мав надѣю, же хоть тото, што-м одповѣв не пропаде. Але виджу, же пропало. Прото, же не мам бизовный интернет, не мам можность одповѣдати на такы анкеты. I don't want to receive future messages about taking this survey. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 18:38, 20 септембра 2019 (CEST) == Reminder: Community Insights Survey == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> '''Share your experience in this survey''' Hi {{PAGENAME}}, There are only a few weeks left to take the Community Insights Survey! We are 30% towards our goal for participation. If you have not already taken the survey, you can help us reach our goal! With this poll, the Wikimedia Foundation gathers feedback on how well we support your work on wiki. It only takes 15-25 minutes to complete, and it has a direct impact on the support we provide. Please take 15 to 25 minutes to '''[https://wikimedia.qualtrics.com/jfe/form/SV_0pSrrkJAKVRXPpj?Target=CI2019List(ceewps,act5) give your feedback through this survey]'''. It is available in various languages. This survey is hosted by a third-party and [https://foundation.wikimedia.org/wiki/Community_Insights_2019_Survey_Privacy_Statement governed by this privacy statement] (in English). Find [[m:Community Insights/Frequent questions|more information about this project]]. [mailto:surveys@wikimedia.org Email us] if you have any questions, or if you don't want to receive future messages about taking this survey. Sincerely, </div> [[User:RMaung (WMF)|RMaung (WMF)]] 21:52, 3 октобра 2019 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:RMaung (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=CI2019List(cee_wps,act5)&oldid=19433656 --> == Русинський перекладач на Апертіум == Привіт! Я тобі можу дати програмовий код для перетворення українського-російського перекладача на українсько-русинський. Для цього варто лише заміняти російські слова на русинські. Все просто. Прошу тебе дати свою електронну пошту--[[Шпеціална:Вклад/109.87.192.15|109.87.192.15]] 12:15, 13 новембра 2019 (CET) == [[:uk:Hrdza]] == Пане Ігор, перш за все, прошу вибаченння, що пишу українською, а не русинською (русинську я розумію пасивно, але сам писати поки не вивчився). Я звертаюся за допомогою - чи можете допомогти перекласти (із словацької, чеської або української мови) статтю про цей музичний гурт із Словаччини, який виконує пісні русинською мовою? Наразі, мені здається, найдовша стаття про нього є в українській Вікіпедії. З повагою, --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 20:19, 14 децембра 2019 (CET) : Дуже дякую. Ви так швидко це зробили. Якщо дозволите, маю ще одне питання: я з подивом помітив, що в русинській Вікіпедії досі ннемає статі про [[:uk:Пол Роберт Магочі|Павла Маґочі]], історика і лінгвіста, який написав та опублікував про русинів більше, аніж інші сучасні дослідники. Чи можна про нього також зробити статтю? --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 20:32, 15 децембра 2019 (CET) :: Еще-м не зробив, роблю. А Магочи мусить быти, буде. Там еще много што хыбить. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 21:22, 15 децембра 2019 (CET) ::: Серед відомих русинів, мабуть, ще [[:uk:Кукольник Нестор Васильович]] заслуговує на статтю. Хотів спитати Вас: якщо в русинській Вікіпедії є статті, які Ви вважаєте за важливі, чи можете порекомендувати, щоб я їх переклав іншими мовами? --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 15:42, 16 децембра 2019 (CET) ::::Напримѣр: [[:rue:Августин Йенковскый]], [[:rue:Александер Полянскый]], [[:rue:Анна Кузмякова]], [[:rue:Антоний Бобульскый]], [[:rue:Василь Діянич]], [[:rue:Василь Орос (1919–2001)]], [[:rue:Виктор Добрянскый]], [[:rue:Виктор Кимак]], [[:rue:Военныя события Давида Шрапнеля и Ивана Пѣвчука]], [[:rue:Гелена Медьеши]], [[:rue:Евген Перфецкый]], [[:rue:Евгений Недзѣльскый]], [[:rue:Елейн Русинко]], [[:rue:Закарпатска трилогия]], [[:rue:КСУТ]], [[:rue:Кондратович, Ириней]], [[:rue:Мирон Жирош]], [[:rue:Михаил Алмаший]], [[:rue:Михаил Врабель]], [[:rue:Михаил Парлаг]], [[:rue:Михайло Бицко]], [[:rue:Михайло Поливка]], [[:rue:Михал Манкович]], [[:rue:Патриция Крафчик]], [[:rue:Петро Продан]], [[:rue:Стивен Чепа]], [[:rue:Хома, Василь]], [[:rue:Юрко Колинчак]], [[:rue:Юрко Харитун]], [[:rue:Юстина Матяшовска]], [[:rue:Якым (Яша) Баков]].--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 18:57, 16 децембра 2019 (CET) ::::: Добре, буду поступово робити певні з них. --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 16:34, 17 децембра 2019 (CET) :::::: [[Антоний Бобульскый|Бобульського]] переклав першим. Однак хочу зауважити, що в джерела в Інтернеті вказують дати його життя як 1877 (не 1887) та 1951 (у Вас написано, що дата смерті невідома), я саме так і написав в українській версії. --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 21:44, 17 децембра 2019 (CET) :::::: [[Александер Полянскый|Полянський]], [[Василь Діянич]], [[Ігор Керча]] також готові. На цьому візьму перерву. --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 03:24, 18 децембра 2019 (CET) :::::: Чи можете також створити сторінку про цього діяча - [[:ru:Сидор, Дмитрий Дмитриевич]]? Мені відомо про різні течії у карпаторусинському русі (прословацька, проросійська, проукраїнська, промадярська, прохорватська), але як людина некомпетентна у цьому питанні, я бачу лише те, що публікують у пресі. Але було б добре, якщо б всі сучасні течії можна було б представити у русинській Вікіпедії хоча б кількома словами. --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 17:22, 18 децембра 2019 (CET) ::::::: Не беру ся: та информация, яка е в книжках, скупа и застарѣла, персоналный погляд Википедия не толеруе, а в пресѣ много шкандалного, не интересно ся в тому грабати и едно ци друге акцентовати. Е информация в 5-6 языках Википедии и доста. Най ся займе, кому интересно. О названых ту прудах нич не знаю, сам любив бых чути. Дякую за поправку Бобульского. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 18:15, 18 децембра 2019 (CET) ::::::: Переклав українською статтю про Анну Плішкову. Може, прийшов час створити статтю про Василя Ябура? З повагою, --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 22:37, 18 децембра 2019 (CET) == Владимир Грабарь, Олександр Дуличенко == Пане Ігор, чи можете Ви допомогти створити хоча б коротку сторінку про [[:uk:Грабар Володимир Еммануїлович]]? Наскільки мені відомо, він, поряд з науковою та політичною діяльністю, також писав п'єси русинською мовою (див. Грабарь, Владимир, Луґош Михайло. Овчарь : драма из селського житя подля сужета Сіона Сілвая на 4 дії [Текст] / В. Грабарь, Михайло Луґош ; післямова В. Падяка. – Факс. вид. за : Овчарь : драма изъ сельской жизни по сюжету Сіона Сильвая въ 4-х дѣйствіях. – Ужгородъ : 1940. – Ужгород : Выдавательство В. Падяка, 2017. – 112 с. – (Русинське факсіміле. Книга третя). – Текст русин. мовою.) --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 19:14, 23 децембра 2019 (CET) : І також про цю людину ([[:uk:Дуліченко Олександр Дмитрович]]) - автора [http://www.lemko.org/pdf/Dulichenko.pdf дуже докладної книги] про історію писемності у Карпатській Руси? --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 19:42, 23 децембра 2019 (CET) ::Зачинам ся чути як робот, котрый фунгуе од натискнутя гомбика. Про жаданы статьи → [[Вікіпедія:Жаданы статї]]--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 19:56, 23 децембра 2019 (CET) ::: Перепрошую. Можливо, як покращу знання мови, сам створю. --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 20:56, 23 децембра 2019 (CET) == Ратко Янев == Dear Igor, may I kindly ask you if it is not hardship for you to improve article about prof. Ratko Janev ([[Ратко Янев]]) one of the most relevant and popular physicist in former Yugoslavia, and now in Serbia and Macedonia. Best Regards[[Шпеціална:Вклад/93.86.190.187|93.86.190.187]] 13:48, 13 фебруара 2020 (CET) == [[Кома]] та [[крапка]] == Привіт, зайшов почистити сторінки до швидкого вилучення тут. Побачив ці сторінки на швидкому вилученні — не знаючи русинської вони виглядають правдоподібно. Вони насправді поганою мовою? --[[Хоснователь:Base|Base]] ([[Діскузія з хоснователём:Base|діскузія]]) 22:40, 4 авґуста 2020 (CEST) :Справа в тому, що згідно з нормативним словником русинської лексики [[Вікіпедія:Правопис]] ці терміни відповідно [[запята]] та [[точка]], але вандал створив нові сторінки, зкопіювавши вміст з існуючих сторінок, а на них вставив перенаправлення. Перенаправлення було скасоване, але новостворені сторінки залишилися, хоча вони не підключені до Вікідата, очевидно вандал не знав, як це зробити. Тому прошу видалити ці дві копі-сторінки. Дякую. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 23:06, 4 авґуста 2020 (CEST) :: Дякую, зрозуміло, {{done}}. --[[Хоснователь:Base|Base]] ([[Діскузія з хоснователём:Base|діскузія]]) 08:38, 5 авґуста 2020 (CEST) == Інфорамы з мапами == У [[Шаблона:Локалита|Шаблоні:Локалита]] даєте інструкцію, як спрятати мапу в долушнюй части. Аж ищи памнятаю, ото позад технічных проблем из тыми мапами. Теперь уже ачей розумію, як їх поладити, приклад [[Користувач:Engelseziekte/Sandbox|туй]] є. Лиш для того мушу мустер мало удредаґовати, та зато-м ся хотів раз зазвідати, ци добрі-м вас порозумів. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскузія]]) 20:54, 11 септембра 2020 (CEST) :Проблем з мапов не было, але не все добрѣ, кедь довга инфорама (лѣпше, кедь е мѣсто, дати фото), ай не все суть шаблоны локачных мап про тот штат. Зато в документации так прокоментовано. Зато тыж в шаблонѣ не суть вшиткы параметры з шаблоны-оригинала. Инфорама мала бы подавати лем найважнѣйшу информацию, а на вшитко инше е текст, котрый ся членить на секции, де мож писати, што треба. Некрасно вызерать, напримѣр статья о державѣ, де инфорама 2-4 раз довжа од текста ([[Норьско]]), або о селѣ ([[Варганёвце]]). Текст мусить обтѣкати инфораму цѣлком, иншак некрасно. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 21:43, 11 септембра 2020 (CEST) == Hello == Hello, Igor. I'm sure you've seen some of my contributions on here, but I just wanted to introduce myself. I'm Rusyn-American. I am trying to learn the Rusyn language but it is difficult because there aren't many resources in English. At the moment, my Rusyn skills are quite bad. Could you check some of my contributions to see if they are correct? Thank you! --[[Хоснователь:YoungstownToast|YoungstownToast]] ([[Діскузія з хоснователём:YoungstownToast|діскузія]]) 22:00, 28 новембра 2020 (CET) :The desire to learn the language of ancestors is commendable, but it is better to do this with the help of textbooks and dictionaries. Here are some of them. * https://www.twirpx.com/file/1921027/ * https://www.twirpx.com/file/1085324/ * https://www.amazon.com/Rusin-Rusyn-American-Dictionary-Nancy/dp/1930540035 * https://www.amazon.com/Rusin-Rusyn-American-Dictionary-II/dp/1930540000 * https://www.amazon.com.au/Rusin-Rusyn-American-Dictionary-Vol/dp/1930540027 Since the revolutionary struggle has now resumed in the Rusyn language, I would advise you to better focus on learning Slovak. It is the closest to the Rusyn.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 10:49, 29 новембра 2020 (CET) == "предмет спора" == : За такі мазюкання: Републіка Крым|предмет спора з Россіёв, я собисто вже завтра напишу заяву на тебе в СБУ, так що "успіхів" тобі...--[[Хоснователь:Zubryckiy|Zubryckiy]] ([[Діскузія з хоснователём:Zubryckiy|діскузія]]) 03:52, 12 юлія 2021 (CEST) :: Погрози на Вікіпедії не вітаються, [[en:wp:No legal threats]]. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскузія]]) 13:29, 12 юлія 2021 (CEST) == InternetArchiveBot == I see you disabled InternetArchiveBot. Is there a particular reason for stopping the bot? [[Хоснователь:Harej|Harej]] ([[Діскузія з хоснователём:Harej|діскузія]]) 20:35, 10 септембра 2021 (CEST) :From 4/09/2021 to 8/08/2021 I had continuously fight and report the bug of the bot, which marked [https://uk.wikisource.org/wiki/Указ_ПВР_УРСР_від_15.8.1944_«Про_перейменування,_уточнення_та_внесення_змін_в_найменування_деяких_міст,_районних_центрів_і_районів_УРСР»] as dead, whereas this is live link to Wikisource document. Referenced by [[rue:Іван Франко]]. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 22:28, 10 септембра 2021 (CEST) == Стефания Търкевич == Hello Igor Kercsa, When you have time, could you take a look at the article [[uk: Туркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна]]? There is also a Russian version of it: [[ru: Туркевич-Лукиянович, Стефания Ивановна]]. Stefania was the first woman composer of classical music in Ukraine. You created the article: Леся Украинка. Стефанія used the poem/drama Forest Song/Лісова пісня by Леся for her opera Мавка. If you can find some time, could you do your own version of a Rusyn Wikipedia article for Стефанія? Thank you. [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 14:19, 11 септембра 2021 (CEST) :Unfortunately I'm a complete ignoramus in music.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 18:54, 11 септембра 2021 (CEST) ::Fair enough! Don't be so hard on yourself. Thank you for getting back to me, Igor. [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 01:20, 12 септембра 2021 (CEST) :::Hello Igor Kercsa, Would you be able to give this article at least a start in the Rusyn language Wikipedia with an introductory sentence or paragraph for the Wikipedia CEE Spring 2022 project? There is very little mention of music at the beginning of the English article, mostly biography. I've had no luck in finding any other editor to help. [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 15:06, 10 апріля 2022 (CEST) == [[:w:en:The Office (American TV series)|The Office (American TV series)]] and [[:w:en:Tomb of Cyrus|Tomb of Cyrus]] == Hi! Can you please translate these two articles to Rusyn? they don't need to be long, just 2 or 3 sentences are enough. That would be appreciated :) Yours sincerely,[[Хоснователь:ChipsBaMast|ChipsBaMast]] ([[Діскузія з хоснователём:ChipsBaMast|діскузія]]) 20:11, 8 децембра 2021 (CET) == Адмінправа == Вітаю! Я бачу, що Ви один із небагаьох активних дописувачів Русинської Вікіпедії та маєте великий досвід у цьому розділі. Оскільки єдиний адміністратор не є активним, чи не хотіли ви би податись у адміни для здійснення більш технічних дій час від часу? Наразі майже всі дії здійснюють глобальні адміни та стюарди, які часто не розуміють мови.--[[Хоснователь:Renvoy|Renvoy]] ([[Діскузія з хоснователём:Renvoy|діскузія]]) 13:14, 29 януара 2022 (CET) :Мені вистачає прав звичайного користувача. Не вистачає тільки часу, щоб внести конче потрібні статті. Права адміністратора ідуть в парі з обовязками, а це забирає час, якого не вистачає. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 18:16, 29 януара 2022 (CET) ::Дякую за чесну відповідь. Успіхів у вікіпедійній діяльності!--[[Хоснователь:Renvoy|Renvoy]] ([[Діскузія з хоснователём:Renvoy|діскузія]]) 00:06, 30 януара 2022 (CET) == Прошение создать раздел статей на сибирском наречии == Прошу создать у вас на базе раздел статей на сибирском наречии.[[Хоснователь:Chaldon-04|Chaldon-04]] ([[Діскузія з хоснователём:Chaldon-04|діскузія]]) 09:41, 27 мая 2022 (CEST) :Сибирские наречия не могут быть базой для русинской википедии, ведь русины на живут в Сибири, см. [[:ru:Русинский язык]]. С таким предложением можно обратиться к администрации русской википедии, или добиваться создания отдельного «сибирского раздела» (что намного сложнее).--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 17:02, 27 мая 2022 (CEST) == Окончание "-ох (-ёх)" у родительного падежа множественного числа == Здравствуйте ! У меня к Вам лингвистический вопрос: Обратил на себя внимание, что Вы постоянно используете "-ох (-ёх)" как окончание родительного падежа множественного числа существительных мужского рода первого склонения. До сих пор окончание "-ох (-ёх)" у Р. мн. ч. мне было известно только из восточнословацкого диалекта и из языка паннонских русинов (и, кроме того, спорадически в текстах русинов из Венгрии). Есть ли окончание "-ох (-ёх)" распространённо и в русинских диалектах/говорах Закарпатской области и Словакии ? Если да, в каких ? Я читал, что Вы из Горонды, и поэтому, по всей вероятности, являетесь носителем бережского говора русинского языка. Обычно ли окончание "-ох (-ёх)" в южно-западной части ареала бережского говора ? К сожалению, мне еще не удалось найти труд по русинской диалектологии, в котором объяснял бы ареал и изоглоссы этого явления. На стр. 15 книги "Материнськый язык..." 1999 года упоминается об окончании "-ох (-ёх)" как альтернативе "-ув (-юв)", но, к сожалению, никаких дальнейших объяснений в книге нет. Заранее благодарю Вас за ответ и помощь ! [[Хоснователь:Juvand|Juvand]] ([[Діскузія з хоснователём:Juvand|діскузія]]) 11:39, 29 юлія 2022 (CEST) :Это языковая норма у паннонских русинов, а желательно, чтобы и от них что-то вошло в общерусинскую норму. В Закарпатье применяется в ужанской долине, в том числе в окрестности Ужгорода. Примеры можно видеть в текстах от Наталии Маерчик https://www.facebook.com/profile.php?id=100007566437663. Встречается, повидимому еще шире в Земплине, но подробнее не могу сказать, где. Поинтересуйтесь у Михаила Капраля, он профессиональный лингвист, и в его селе В. Лазах (под Ужгородом) так говорят: https://www.facebook.com/kapraly.mihaly [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 12:18, 29 юлія 2022 (CEST) ::Большое Вам спасибо ! [[Хоснователь:Juvand|Juvand]] ([[Діскузія з хоснователём:Juvand|діскузія]]) 12:35, 29 юлія 2022 (CEST) == Administrative reform of Ukraine == Hello Igor, I hope you are well. I noticed that there was a reform of the administrative divisions of Ukraine in 2020 (see here: https://decentralization.gov.ua/news/12639) which merged many raions. I have already updated some articles but my knowledge of Rusyn is not very good, so could you possibly help me with this task? Дякую! --[[Хоснователь:YoungstownToast|YoungstownToast]] ([[Діскузія з хоснователём:YoungstownToast|діскузія]]) 03:43, 16 септембра 2022 (CEST) :This reform was carried out not by the will of the people, but against it. There were numerous protests, the situation of people in the liquidated areas has deteriorated significantly. In addition, all existing encyclopedias and other books contain only pre-reform information. The new information is not reflected even on government websites properly. And Wikipedia assumes that the information is based on solid sources. For this reason, one needs to be very carefull when changes Wikipedia articles: in no case do not delete old information, only inform that in 2020 such and such areas have been liquidated, incorporated by others.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 13:15, 16 септембра 2022 (CEST) ::I see. Thank you for telling me. I will make sure to keep the old information when updating. --[[Хоснователь:YoungstownToast|YoungstownToast]] ([[Діскузія з хоснователём:YoungstownToast|діскузія]]) 18:45, 16 септембра 2022 (CEST) == Порада з русиньскым языком == Слава Ісусу Хресту. Так як я чисто русиньску в планови правописа тай ґраматикы незнаву. Бо в животови фурт у ня фіґурувала чиськый вадь україньскый. Айбо сам є русин. Потребовав бы уд вас жерело вадь одказ на ґраматику русиньского языка (незалежно уд автора), обы муг і надале розвиваты свуй навык русиньского. З повагов. Lester Lewandowski. [[Хоснователь:Lester Lewandowski|Lester Lewandowski]] ([[Діскузія з хоснователём:Lester Lewandowski|діскузія]]) 01:02, 9 януара 2023 (CET) :Витайте на Википедии! З Вашых внескох видко, же сьте одповѣдалный участник, а можете зробити хосен про наш роздѣл. ;Правопис и граматика:Я сам пишу традичным правописом, бо поважую, же фонетичный правопис не годен привести ку единому языкови про вшиткых Русинох; а тому найлѣпше потверджѣня крах [[Конгрес русинского языка|експеримента, зачатого в року 1991]]. Информация о правописѣ подана на [[Вікіпедія:Правопис|Головной сторонѣ-Редакция-Правописны правила]]. Вельо русинской граматичной и словниковой литературы доступно в [https://www.twirpx.com/files/science/languages/ruthenian/ библиотецѣ twirpx]: там е и подкарпатска граматика О-ва Духновича з року 1991, а тыж пряшовска кодификована граматика. Подля того, як пишете, тоты двѣ Вам найблизшы. ;Инше:Даколько зазначок ку Вашым внескам. #Зачинайте статю шаблонов, а пак уже дале вступный текст. Иншак в зачатку ся появлять порожный рядок. #Назву статѣ конзултуйте зоз словниками. Напримѣр, в пряшовском словнику найдеме '''маґістрала''', ж.р. множина ~ы, генетив ~л. Значить, назва мала бы быти ''Автомаґістрала D1'' ... Односно Богумина: того в словниках не е, але подля спомянутых граматик, подкарпатской и пряшовской, слѣдом за губныма (б, п, в, м, ф) не пишеме '''ї'''. #Додайте в свою визитку хосновача информацию о языковых зналостях: <nowiki>{{Babel|align=left|rue|cs-3|uk-3}}...</nowiki> (Тото ем додав, бо шаблона не мать опис и путать визуалный редактор). Вшитко найлѣпше!--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 08:48, 9 януара 2023 (CET) == "Народна" чи "Людова"? == укр. Добрий день / Добрий вечір, перепрошую якщо я вас турбую, у мене до вас одне запитання, як правильно вживати: "народна републіка" чи "людова републіка"? Буду вдячний, якщо ви дасте мені на це відповідь. [[Хоснователь:WhiteBlackTime|WhiteBlackTime]] ([[Діскузія з хоснователём:WhiteBlackTime|діскузія]]) 19:34, 24 януара 2023 (CET) :Краще «людова републіка». «Народна» має скоріше значення «національна». Але категорично твердити не можу, тому що «люд» и «народ» близькі поняття.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 23:47, 24 януара 2023 (CET) == Translation request == Hello. Can you create the article [[:ru:Лахер-Зе]], which is the third most powerful volcano in Europe after Campi Flegrei and Santorini, in Rusyn Wikipedia? Yours sincerely, [[Хоснователь:Multituberculata|Multituberculata]] ([[Діскузія з хоснователём:Multituberculata|діскузія]]) 10:01, 25 юнія 2023 (CEST) :At this moment I have no time, maybe later. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 10:53, 26 юнія 2023 (CEST) == Створення статті == Добрий день! Чи зацікавить вас стаття про трипільські "біноклі"? Вона, правда, українською мовою. [[Хоснователь:Раса Хорса|Раса Хорса]] ([[Діскузія з хоснователём:Раса Хорса|діскузія]]) 19:56, 27 юнія 2023 (CEST) :1. Стаття номінована на вилучення. 2. В жодній іншій мові не існує. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:13, 29 юнія 2023 (CEST) == Lang ru, uk and etc. in brackets == Hello, I'm new to this wikipedia and I would like to ask, why don't you put other languages and dates of birth and death in brackets, I think it's better in brackets, but you could tell me why it's not better. I see yiu can speak Czech, so I'll write in Czech for you too: Dobrý den, jsem na zdejší Wikipedii nový a chtěl bych se zeptat proč nedáváte názvy v jiných jazycích a data narození či smrti do závorek, dle mě je to lepší, ale záleží na vás a proč to tedy nepsat di závorek. Thanks early (and brackets are these -> () ) [[Хоснователь:Winecko|Winecko]] ([[Діскузія з хоснователём:Winecko|діскузія]]) 13:28, 1 юлія 2023 (CEST) :Co se týče cizích jazyků, píšu tradičním pravopisem, takže místo <nowiki>{{lang}}</nowiki> používám :šablonu <nowiki>{{ref}}</nowiki>, což je pravopisně vhodné, to je důležité. V této šabloně je jazyk již :uveden v závorkách lehkým písmem, takže pokud je vnějších závorek více, je to příliš. :Závorky ale nevadí, můžete je ze šablony odstranit a budete v pohodě (již hotovo). :Pokud jde o data narození a úmrtí, jedná se o nejdůležitější údaj, v závorce se obvykle :uvádí sekundární informace. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 20:35, 1 юлія 2023 (CEST) ==Rusyn translation== Hello Igor, Could you please help me translate this text into the Rusyn language (Русиньскый язык): "Бо так полюбив Бог світ, що віддав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. Regards, --[[Хоснователь:DaveZ123|DaveZ123]] ([[Діскузія з хоснователём:DaveZ123|діскузія]]) 03:47, 21 октовбра 2023 (CEST) == Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера == Де там гумор вы увіділи я нормально ушитко быв написав [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 18:55, 23 авґуста 2026 (CEST) 4r5llfg9phqrw3aeeteu4hghpvt0gqf 168694 168658 2026-08-24T07:24:02Z Igor Kercsa 5504 /* Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера */ Відповідь 168694 wikitext text/x-wiki Ем сторонник '''единого''' правописа про вшиткых Русинов. Една выимка може быти про '''регионалный''' правопис в Бачцѣ, котрый давно устояв ся. Кедь хочеме мати свою Википедию, треба уважати на слова Духновича, же единый правопис мать быти етимологичный, не мож го основати на фонетичной специфицѣ каждого региона. Окрем Бачкы всягды инде Русины до рока 1945 писали етимологично и майже зовсѣм еднако. Лексика, правда по регионах мала роздѣл.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:57, 30 новембра 2016 (CET) == Русиньскы язык == Агой. Дякую вам за ваше повідомлїня. Наверное я напишу по русски, так как ещё не владею русиньскым языком на достаточном уровне. Дело в том, что не смотря на мой вклад в Укр Википедию, там я был забанен ровно 2 раза, так как я пишу "не так, ак в учебнике". Именно по этой причине я и решил писать в Русинську Википедию. Я очень надеюсь на то, что вы поймете и поможете мне и мы будем развивать Вики вместе. --[[Хоснователь:PetrGruko|PetrGruko]] ([[Діскузія з хоснователём:PetrGruko|діскузія]]) 16:30, 16 марца2017 (CET) == Шаблона:NOINDEX == {{ref-ru}} {{tl|NOINDEX}} помещает статью в ещё не созданную категорию [[:Category:Noindexed articles]]. Нужно создать эту категорию, но после перевода её имени на русинский язык. В ruwiki <nowiki>[[ru:Категория:Неиндексируемые страницы]]</nowiki> Пример — выставленная к быстрому удалению [[Безпек роботы]]. }--[[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 09:06, 9 мая 2017 (CEST) ::Такая категория уже есть: "Катеґорія:Неіндексованы сторінкы" в "Катеґорія:Вікіпедія"--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:28, 9 мая 2017 (CEST) :::: Спасибо. Я связал указанную категорию с её аналогами в других языковых разделах. И заменил англоязычное название в вики-коде {{tl|NOINDEX}}. -- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 10:07, 9 мая 2017 (CEST) Т.к. вижу пишите здесь по-русски, то и я Вам так же. Как можно увидеть общий вклад того или иного участника в развитие русинской википедии? Например - я понимаю, что каждая статья сопровождаетася зелёной цифрой и плюсом (вклад). Но на какой странице эти плюсы по участникам вместе? Есть ли для этой цели какой-то шаблон? заранее спасибо за ответ{{unsigned|Lion Pankratson|09:20 16/05/2018}} :[[Шпеціална:Вклад/Lion Pankratson]] --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:33, 16 мая 2018 (CEST) == Список Сводеша == {{ref-ru}} Предлагаю Вам перевести [[ru:Список Сводеша]] -- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 19:24, 25 мая 2017 (CEST) :Я так понимаю, перевести англ. список Сводеша по русински. В укр. разделе такой перевод есть, но не совсем корректный, потому что там разные фонетические диалектные варианты намешаны. Нужно в этимологической орфографии, не зависящей от диалектов. Конкретно, интересна таблица сравнения слав. языков по Сводешу. Сделаю помаленьку. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 20:34, 25 мая 2017 (CEST) :: Я понимаю, что это дело не быстрое. Вот два первых слова списка в русинском Викисловаре (он ещё в инкубаторе). 1. [https://incubator.wikimedia.org/wiki/Wt/rue/%D1%8F я] 2. [https://incubator.wikimedia.org/wiki/Wt/rue/%D1%82%D1%8B ты] :: [https://incubator.wikimedia.org/wiki/Special:PrefixIndex/Wt/rue/ Вшыткы сторінкы] -- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 21:16, 25 мая 2017 (CEST) ::: Спасибо. Дальнейшие пожелания буду помещать на [[Вікіпедія:Жаданы статї]]. -- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 09:55, 15 юнія 2017 (CEST) == Шаблона:Светец == На странице [[Шаблона:Тест]] делаете [[Шаблона:Светец]]. Который нужен для статьи [[Яна з Арку]]. Может быть уже переименовать в [[Шаблона:Светец]] и попробовать на странице [[Яна з Арку]]. Еще требуется Lua-[[Модуль:Person]] я искал его в ruwiki, ukwiki, enwiki и не нашёл. -- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 20:07, 27 мая 2017 (CEST) :Уже почти готов. Без Person обойдется. Работает по прямому указанию дат. Там посмотрю еще как убрать, чтоб не было сообщения об отсутствии модуля. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 20:26, 27 мая 2017 (CEST) == Проект главной страницы == Уважаемый пользователь. Я вижу вы здесь основным пользователем. Раз ви пишете з иними пользователями и русским языком, напишу ним. Я создал [[Діскузія з хоснователём:IvRud|проект главной страницы]] по примеру главных страниц крупнейших википедий, таких как русский и польский. Как вы думаете можно ли их положить в осноном пространстве. Новины написанные пряшевским вариантом по "Русиньскый язык у зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка", но можете перевести на вашое этимологическое правописание. --[[Хоснователь:IvRud|IvRud]] ([[Діскузія з хоснователём:IvRud|діскузія]]) 15:26, 15 юлія 2017 (CEST) :Што ся тыче русчины, кедь коррешпондент пише, же по русинскы не знать, так очевидно, же не можу му писати по русинскы. Што ся тыче нового проекта "Головна сторінка", моя думка така, же теперь не треба рушати то, што фунгуе. Русинска Википедия покля е мизерна и не може ся ровнати з найвекшыма. Не знам, ци то так, але думам собѣ, же секция "Новины" там ся генеруе автоматичнѣ, бо они мають выповнены свои ВикиНовины. Мы то не маме. Посмотьте "Актуалны подїї" в главном меню, якы суть "актуалны". Напротив, маме вельо того, што не фунгуе, напр. навигачны шаблоны локалит Словеньска. Просив ем хоснователя Менделеевец99, ци може помочи, он тоты навигачны спискы отворив, же мож ся нима послужити, але не фунгуе режим Розбалити-Забалити, а што веце, в тых статьях, де суть замѣщены тоты шаблоны, не отварять ся на звекшѣня образчик, котрый е в "инфбоксѣ". Кедь ся на том познате, могли бы сьте направити?--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 16:39, 15 юлія 2017 (CEST) ::Тогда пусть мой проект ждет лучших дней. Я вернул все на место.--[[Хоснователь:IvRud|IvRud]] ([[Діскузія з хоснователём:IvRud|діскузія]]) 17:01, 15 юлія 2017 (CEST) :::Хочу вас еще спросить. Нет ли онлайн-словаря вашего этимологического правописания или онлайн-учебников.--[[Хоснователь:IvRud|IvRud]] ([[Діскузія з хоснователём:IvRud|діскузія]]) 17:21, 15 юлія 2017 (CEST) ::::Статья [[Граматика Гарайды]] подавать адрес, де мож собѣ прочитати. Гарайдова грамматика то послѣдна официална, але там суть як минимум три речи, котры не треба хосновати. Апостроф (') и позицийный йер (ъ) в конци слов (напр. зъ нимъ) — то были реверансы в сторону украинофилох и русофилох, про компромисс. И еще позицийна перемѣна И->І перед гласнов (позиция->позиція) — то рудимент з церковнославянского. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 17:45, 15 юлія 2017 (CEST) ::::Большое спасибо.--[[Хоснователь:IvRud|IvRud]] ([[Діскузія з хоснователём:IvRud|діскузія]]) 17:52, 15 юлія 2017 (CEST) == Орфография == Ваша орфография является грубым нарушением норм установленного Пряшевским институтом издания "Русиньскый язык у зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка". А придумана Вами собственная устаревшая орфография является чистым оррисом (оригинальные исследованием).--[[Хоснователь:Карпаторосс|Карпаторосс]] ([[Діскузія з хоснователём:Карпаторосс|діскузія]]) 19:53, 24 септембра 2017 (CEST) :Честованый пане Карпаторосс, е од Вас барз чудне, же сьте ся приголосили яко Русин, а хочете дискутовати по русскы. Что ся тыче правописа, я пишу подля официалного кодификованого языка Подкарпатской Руси ([[Граматика Гарайды]]). Тото послѣдна официална кодификация, новшой не е. Русины были заказаны в 1944 року комунистами, Гарайда быв забитый в НКВД, книгы были вынищены. Але теперь уж другый час. Кедь хочете писати подля пряшовского диалекта, або лемковского, або войводинского, або подля недавно выданого правописного словника мадярскых Русинох, мате отворену дорогу, никто Вам не бранить. Але робите дештрукцию. Не видить ся Вам?--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 20:22, 24 септембра 2017 (CEST) : Добавлю от себя. Дело в том, что в Википедиях на малых языках нередко приходится заниматься таким вот орфографическим ориссом. По той причине, что либо вообще для конкретного языка нет четко выраженных правил орфографии, либо они недостаточны, либо сильно устарели, либо то, что было выработано, противоречит друг другу. Так, из славянских Википедий смена орфографии происходила в Силезском и Кашубском разделах. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 14:00, 21 януара 2018 (CET) :: Недавно (3.1.2018) на Русин.фм радию прозвучало еще едно подтверджѣня, же до 1944 года всѣ Русины принимали традичный правопис. Еще ай Русины Войводины, котры ввели фонетичне письмо, выробене Г.Костелником во Львовѣ (1923) и активно подпороване Гк. Церквов (жебы ся и тым оддалити од Сербох, православия и церковнославянщины), а были они тогды лем една русинска комунита зоз шпецифичным правописом — в той статьи пишут, же хочуть мати едну новинку з Горницьов, а же ю читають и люблять. [http://www.rusyn.fm/archiv/nasa-novynka-3-1-2018/ '''Русины Бачкы хочуть новинку з Горницѣ''', 1942] [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) == «-град» или «-ґрад»? == {{ref-ru}} В названиях городов. 13:42, 26 октобра 2010‎ Чръный человек (діскузія)‎ . . (43 байты) (+43)‎ . . (Redirected page to [[Санкт-Петербурґ]]) со страницы [[Петроград]]. Хочу создать Redirect co страницы [[Ленінґрад]] на страницу [[Санкт-Петербурґ]].-- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 15:54, 24 октобра 2017 (CEST) : по фонетическому правописанию Ленїнґрад (словарь Међеши Х., Тимко-Ђитко О., Фејса М. Русинско-српски речник. Завод за културу војвођанских русина. Нови Сад, 2010.) По этимологическому (традиционному) Ленинград. Как Вам нравится. Я как-то обратился к администратору по поводу отказа в удалении неправильного названия (Безпек роботы) и получил ответ, что неправильное написание не считается ошибкой.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 16:42, 24 октобра 2017 (CEST) : {{ref-ru}} Спасибо. Выбираю правописание по этимологическому принципу — [[Ленинград]]. -- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 16:52, 24 октобра 2017 (CEST) == [[Русиньска Вікіпедія]] == В статью был добавлен (не мной) текст на русском языке. Если Вас не затруднит, прошу перевести его. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 11:01, 23 новембра 2017 (CET)<br> : Сделал. Непонятна последняя строка в диаграмме: 0.0007% — это доля rueWiki?--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 17:55, 23 новембра 2017 (CET) :: Да, сколько процентов читателей википедии выбирают русинский раздел. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 21:58, 25 новембра 2017 (CET) Ещё статья: [[Граматика Гарайды]]. Добавил вводную часть, которую надо перевести. Насколько я понимаю, именно эту грамматику Вы используете. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 17:52, 26 новембра 2017 (CET) == Русиньска література == {{ref-ru}} Нашёл заготовку статьи в черновиках участника [[Користувач:Gazeb|Gazeb]]. [[Користувач:Gazeb/Русиньска література]]. Посмотрите. Может быть доработаете и выложите в пространство статей ruewiki.-- [[Хоснователь:Менделеевец99|Менделеевец99]] ([[Діскузія з хоснователём:Менделеевец99|діскузія]]) 16:31, 2 фебруара 2018 (CET) :Спасибо, полезная информация. Но это только библиография, причем до 1990 совершенно неполная. О русинской литературе существуют солидные работы: Недзельский, Лелекач, Сабов, Бирчак, в наше время: Алмаши, Падяк. Но это слишком обширная, сложная и конфронтационная тема, трудно сводимая в объективную короткую статью. Такая статья может вызвать войну правок. Может лучше написать статьи об упомянутых книгах (о русинской литературе). Если будет время. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 17:42, 2 фебруара 2018 (CET) == lang-XX == Для меня предпочтительнее использовать такие шаблоны просто потому, что они лучше смотрятся. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 08:46, 23 марца 2018 (CET) : Не могу согласиться. Этот шаблон узкого назначения, в нем "зашита" пряшевская диалектная орфография и лексика, которая выпирает и контрастирует с текстом, написанным в иной орфографии. Для отсутствующего языка требуется новый шаблон.<br> : Напротив '''Реф-инфо''' гибкий шаблон, возможные варианты применения описаны в документации, а текст, который появится в статье, определяет сам его автор. В том числе может быть текст, который по Вашему мнению лучше смотрится.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:31, 23 марца 2018 (CET) :: Ничего там не зашито, см.: [[:Катеґорія:Шаблоны языків]]. Можно в любой момент поменять текст шаблона, что я Вам и советую сделать. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 15:41, 23 марца 2018 (CET) ::: Если я это сделаю, я испорчу все статьи, написанные пряшевским диалектом, в которых использован этот шаблон. Согласитесь, что в этом разделе есть более серьезные проблемы, над которыми нужно работать.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 15:52, 23 марца 2018 (CET) :::: А разве приведение раздела к единой орфографии - это не цель, а отсутствие единого орфографического стандарта в вашем разделе - не серьёзная проблема? ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 10:31, 24 марца 2018 (CET) ::::: Это весьма желательно, но путем согласия. Если участник пишет грамотно на кодифицированном диалекте, нет оснований править. Его можно только убеждать, что нужен наддиалектный литературный язык.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 10:44, 24 марца 2018 (CET) :::::: Я хочу поделиться своим опытом. Я писал и правил много языковых разделов Википедии, кроме того, я писал и правил статьи о разделах Википедии в русскоязычном разделе. И тут прослеживается чёткая тенденция: один раздел - одна орфография. Если в разделе не удаётся договориться по поводу единой орфографии, то рано или поздно это приводит к разделению сообщества. Так произошло с норвежской википедией, где существует раздел на букмоле и раздел на ньношке. Так произошло с белорусской википедией, где существует раздел на тарашкевице и раздел в официальном правописании. Так произошло с Азербайджанским разделом, из которого выделилась Южноазербайджанская википедия, использующая арабицу. Из Немецкой википедии по причине запрета там писать на диалектах выделились разделы на диалектах немецкого языка: Нижненемецкая, Рипуарская, Алеманнская, Лимбургская, Нижнесаксонская, Баварская, Пенсильванско-немецкая, Пфальцская. Помимо китайской википедии есть разделы на диалектах китайского языка: Южноминьская, Кантонская, Хаккская, Вэньяньская. То, что Вы не хотите навязывать всем свою орфографию, это может быть и оправданно в данный момент, когда мало редакторов и мало статей, но если участников станет много, то тут в любом случае придётся заниматься проблемами унификации орфографии. В этот вопросе особенно показателен пример белорусских википедий, так это даже не 2 диалекта одного языка, это один язык, но из за того, что не удалось договориться про единую орфографию, пришлось в некоторых случаях писать 2 статьи об одном объекте (в случает если в разных орфографиях они пишутся по разному), создавать по 2 дублирующие друг друга категории, раздел сотрясали войны орфографических правок. Я не буду и не хочу принимать за Вас решения, но прошу принять мои слова к сведению. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 11:48, 24 марца 2018 (CET) :::::: Добавлю ещё и то, что мне гарайдовская орфография нравится значительно больше пряшевской. ~ [[Хоснователь:Чръный человек|Чръный человек]] ([[Діскузія з хоснователём:Чръный человек|діскузія]]) 11:50, 24 марца 2018 (CET) == Нова тема == Файно, што і в нас, закарптцюв, є своя Вікіпедія. Айбо шо вна така мала і неразвита. Поникайте на українців чи маскалів, я вже не говорю про англічан. Чому статті такі малі і нетрібні. Обнаглівші українці вообщє пишут: Русинську Вікіпедію відвідує порівняно небагато користувачів, оскільки вони мають можливість одержати вичерпнішу і детальнішу інформацію навіть про русинську проблематику у розділах іншими мовами, зокрема в українському. Велика кількість обов’язкових для кожної вікіпедії статей у русинському проекті ще не створена. Значення сегмента переважно символічне й політичне. І самоє главноє. Чому статті пишуться не по-закарпатськи, а трохи май інако. {{unsigned|37.54.107.72|15:52 19/04/2018}} :Же Русинска Википедия еще слаба, то правда, и то мусай признати. Але омного лѣпше мати и таку, як кой не мати нияку. Обы была добра треба час, веце добросовѣстных хосновачох и много акуратной роботы. Ачей Бог дасть, та буде и добра. Што ся тыче языка: окрем закарпатскых суть еще и другы Русины. Зачинали сесю Википедию пряшовскы ай чешскы, судячи по языку, и они заклали интерфейс. Замѣшали ся дакус и Украинцѣ, дашто украинизовали. Суть дакотры грамотны статьи [[Руски Керестур|бачванскы]]. Я ся старам даяк по серединѣ ити меджи «закарпатскыма» гварами и пряшовскыма. Пряшовскы подкрѣплены авторитов Духновича и Павловича. Але ани «закарпатскы» не мають еден вариант. [[Граматика Гарайды]] подавать компромис. То быв официалный язык паралелно з мадярскым в рр. 1939-44. Кедь буде веце охотных дати свой час на Википедию, мож буде догваряти ся о конкретных проблемах.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 20:17, 19 апріля 2018 (CEST) == [[Ігор Керча]] == Ісе сь ти?--[[Хоснователь:Карпаторосс|Карпаторосс]] ([[Діскузія з хоснователём:Карпаторосс|діскузія]]) 12:10, 2 мая 2018 (CEST) == Flower of the month == [[File:Дзвоники розлогі (Campanula patula) — частина суцвіття.jpg|thumb|right|<center>Campanula patula]] Hi Igor Kercsa For your huge efforts on Rusyn Wikipedia I want to present you the [[:als:Wikipedia:Blueme vum Monet|Flower of the month]]. Best regards, --[[Хоснователь:Holder|Holder]] ([[Діскузія з хоснователём:Holder|діскузія]]) 08:31, 3 септембра 2018 (CEST) :Nice of You. Danke schön.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:20, 3 септембра 2018 (CEST) == Перший русинський онлайн-перекладач == Привіт! Русинська Вікіпедія не може сильно зрости, коли нема сайту-перекладача русинської мови. Але існує сайт добровольців-перекладачів "Apertium", на якому можна зробити онлайн-перекладач у парі русинська-українська. І після цього розвиток Русинської Вікіпедії прискориться! Прошу вас взятися за той Апертіум.--[[Шпеціална:Вклад/109.87.192.15|109.87.192.15]] 23:40, 9 юлія 2019 (CEST) :Дякую. Можливо, в майбутньому. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 20:12, 10 юлія 2019 (CEST) Я там роблю білоруський онлайн-перекладач, скопіювавши там txt-словник з [https://github.com/apertium порталу GitHub], наприклад, у парі німецька-російська, й замість російських слів підставляю білоруські слова. Й так буде німецько-білоруський словник. Все просто. А потім це заллють на сайт. Отак ви теж можете зробити перекладач "русинська-українська" - на основі існуючого словника "російська-українська"--[[Шпеціална:Вклад/198.16.76.28|198.16.76.28]] 01:19, 24 юлія 2019 (CEST) == Community Insights Survey == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> '''Share your experience in this survey''' Hi {{PAGENAME}}, The Wikimedia Foundation is asking for your feedback in a survey about your experience with {{SITENAME}} and Wikimedia. The purpose of this survey is to learn how well the Foundation is supporting your work on wiki and how we can change or improve things in the future. The opinions you share will directly affect the current and future work of the Wikimedia Foundation. Please take 15 to 25 minutes to '''[https://wikimedia.qualtrics.com/jfe/form/SV_0pSrrkJAKVRXPpj?Target=CI2019List(ceewps,act5) give your feedback through this survey]'''. It is available in various languages. This survey is hosted by a third-party and [https://foundation.wikimedia.org/wiki/Community_Insights_2019_Survey_Privacy_Statement governed by this privacy statement] (in English). Find [[m:Community Insights/Frequent questions|more information about this project]]. [mailto:surveys@wikimedia.org Email us] if you have any questions, or if you don't want to receive future messages about taking this survey. Sincerely, </div> [[User:RMaung (WMF)|RMaung (WMF)]] 16:48, 6 септембра 2019 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:RMaung (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=CI2019List(cee_wps,act5)&oldid=19352615 --> == Reminder: Community Insights Survey == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> '''Share your experience in this survey''' Hi {{PAGENAME}}, A couple of weeks ago, we invited you to take the Community Insights Survey. It is the Wikimedia Foundation’s annual survey of our global communities. We want to learn how well we support your work on wiki. We are 10% towards our goal for participation. If you have not already taken the survey, you can help us reach our goal! '''Your voice matters to us.''' Please take 15 to 25 minutes to '''[https://wikimedia.qualtrics.com/jfe/form/SV_0pSrrkJAKVRXPpj?Target=CI2019List(ceewps,act5) give your feedback through this survey]'''. It is available in various languages. This survey is hosted by a third-party and [https://foundation.wikimedia.org/wiki/Community_Insights_2019_Survey_Privacy_Statement governed by this privacy statement] (in English). Find [[m:Community Insights/Frequent questions|more information about this project]]. [mailto:surveys@wikimedia.org Email us] if you have any questions, or if you don't want to receive future messages about taking this survey. Sincerely, </div> [[User:RMaung (WMF)|RMaung (WMF)]] 17:14, 20 септембра 2019 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:RMaung (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=CI2019List(cee_wps,act5)&oldid=19395316 --> : Пробаловав ем одповѣдати на тоту предовгу анкету, збрало ми то понад годину, а еще не быв конець, а тым часом интернет-контакт перервав ся, та ем мав надѣю, же хоть тото, што-м одповѣв не пропаде. Але виджу, же пропало. Прото, же не мам бизовный интернет, не мам можность одповѣдати на такы анкеты. I don't want to receive future messages about taking this survey. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 18:38, 20 септембра 2019 (CEST) == Reminder: Community Insights Survey == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> '''Share your experience in this survey''' Hi {{PAGENAME}}, There are only a few weeks left to take the Community Insights Survey! We are 30% towards our goal for participation. If you have not already taken the survey, you can help us reach our goal! With this poll, the Wikimedia Foundation gathers feedback on how well we support your work on wiki. It only takes 15-25 minutes to complete, and it has a direct impact on the support we provide. Please take 15 to 25 minutes to '''[https://wikimedia.qualtrics.com/jfe/form/SV_0pSrrkJAKVRXPpj?Target=CI2019List(ceewps,act5) give your feedback through this survey]'''. It is available in various languages. This survey is hosted by a third-party and [https://foundation.wikimedia.org/wiki/Community_Insights_2019_Survey_Privacy_Statement governed by this privacy statement] (in English). Find [[m:Community Insights/Frequent questions|more information about this project]]. [mailto:surveys@wikimedia.org Email us] if you have any questions, or if you don't want to receive future messages about taking this survey. Sincerely, </div> [[User:RMaung (WMF)|RMaung (WMF)]] 21:52, 3 октобра 2019 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:RMaung (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=CI2019List(cee_wps,act5)&oldid=19433656 --> == Русинський перекладач на Апертіум == Привіт! Я тобі можу дати програмовий код для перетворення українського-російського перекладача на українсько-русинський. Для цього варто лише заміняти російські слова на русинські. Все просто. Прошу тебе дати свою електронну пошту--[[Шпеціална:Вклад/109.87.192.15|109.87.192.15]] 12:15, 13 новембра 2019 (CET) == [[:uk:Hrdza]] == Пане Ігор, перш за все, прошу вибаченння, що пишу українською, а не русинською (русинську я розумію пасивно, але сам писати поки не вивчився). Я звертаюся за допомогою - чи можете допомогти перекласти (із словацької, чеської або української мови) статтю про цей музичний гурт із Словаччини, який виконує пісні русинською мовою? Наразі, мені здається, найдовша стаття про нього є в українській Вікіпедії. З повагою, --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 20:19, 14 децембра 2019 (CET) : Дуже дякую. Ви так швидко це зробили. Якщо дозволите, маю ще одне питання: я з подивом помітив, що в русинській Вікіпедії досі ннемає статі про [[:uk:Пол Роберт Магочі|Павла Маґочі]], історика і лінгвіста, який написав та опублікував про русинів більше, аніж інші сучасні дослідники. Чи можна про нього також зробити статтю? --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 20:32, 15 децембра 2019 (CET) :: Еще-м не зробив, роблю. А Магочи мусить быти, буде. Там еще много што хыбить. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 21:22, 15 децембра 2019 (CET) ::: Серед відомих русинів, мабуть, ще [[:uk:Кукольник Нестор Васильович]] заслуговує на статтю. Хотів спитати Вас: якщо в русинській Вікіпедії є статті, які Ви вважаєте за важливі, чи можете порекомендувати, щоб я їх переклав іншими мовами? --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 15:42, 16 децембра 2019 (CET) ::::Напримѣр: [[:rue:Августин Йенковскый]], [[:rue:Александер Полянскый]], [[:rue:Анна Кузмякова]], [[:rue:Антоний Бобульскый]], [[:rue:Василь Діянич]], [[:rue:Василь Орос (1919–2001)]], [[:rue:Виктор Добрянскый]], [[:rue:Виктор Кимак]], [[:rue:Военныя события Давида Шрапнеля и Ивана Пѣвчука]], [[:rue:Гелена Медьеши]], [[:rue:Евген Перфецкый]], [[:rue:Евгений Недзѣльскый]], [[:rue:Елейн Русинко]], [[:rue:Закарпатска трилогия]], [[:rue:КСУТ]], [[:rue:Кондратович, Ириней]], [[:rue:Мирон Жирош]], [[:rue:Михаил Алмаший]], [[:rue:Михаил Врабель]], [[:rue:Михаил Парлаг]], [[:rue:Михайло Бицко]], [[:rue:Михайло Поливка]], [[:rue:Михал Манкович]], [[:rue:Патриция Крафчик]], [[:rue:Петро Продан]], [[:rue:Стивен Чепа]], [[:rue:Хома, Василь]], [[:rue:Юрко Колинчак]], [[:rue:Юрко Харитун]], [[:rue:Юстина Матяшовска]], [[:rue:Якым (Яша) Баков]].--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 18:57, 16 децембра 2019 (CET) ::::: Добре, буду поступово робити певні з них. --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 16:34, 17 децембра 2019 (CET) :::::: [[Антоний Бобульскый|Бобульського]] переклав першим. Однак хочу зауважити, що в джерела в Інтернеті вказують дати його життя як 1877 (не 1887) та 1951 (у Вас написано, що дата смерті невідома), я саме так і написав в українській версії. --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 21:44, 17 децембра 2019 (CET) :::::: [[Александер Полянскый|Полянський]], [[Василь Діянич]], [[Ігор Керча]] також готові. На цьому візьму перерву. --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 03:24, 18 децембра 2019 (CET) :::::: Чи можете також створити сторінку про цього діяча - [[:ru:Сидор, Дмитрий Дмитриевич]]? Мені відомо про різні течії у карпаторусинському русі (прословацька, проросійська, проукраїнська, промадярська, прохорватська), але як людина некомпетентна у цьому питанні, я бачу лише те, що публікують у пресі. Але було б добре, якщо б всі сучасні течії можна було б представити у русинській Вікіпедії хоча б кількома словами. --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 17:22, 18 децембра 2019 (CET) ::::::: Не беру ся: та информация, яка е в книжках, скупа и застарѣла, персоналный погляд Википедия не толеруе, а в пресѣ много шкандалного, не интересно ся в тому грабати и едно ци друге акцентовати. Е информация в 5-6 языках Википедии и доста. Най ся займе, кому интересно. О названых ту прудах нич не знаю, сам любив бых чути. Дякую за поправку Бобульского. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 18:15, 18 децембра 2019 (CET) ::::::: Переклав українською статтю про Анну Плішкову. Може, прийшов час створити статтю про Василя Ябура? З повагою, --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 22:37, 18 децембра 2019 (CET) == Владимир Грабарь, Олександр Дуличенко == Пане Ігор, чи можете Ви допомогти створити хоча б коротку сторінку про [[:uk:Грабар Володимир Еммануїлович]]? Наскільки мені відомо, він, поряд з науковою та політичною діяльністю, також писав п'єси русинською мовою (див. Грабарь, Владимир, Луґош Михайло. Овчарь : драма из селського житя подля сужета Сіона Сілвая на 4 дії [Текст] / В. Грабарь, Михайло Луґош ; післямова В. Падяка. – Факс. вид. за : Овчарь : драма изъ сельской жизни по сюжету Сіона Сильвая въ 4-х дѣйствіях. – Ужгородъ : 1940. – Ужгород : Выдавательство В. Падяка, 2017. – 112 с. – (Русинське факсіміле. Книга третя). – Текст русин. мовою.) --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 19:14, 23 децембра 2019 (CET) : І також про цю людину ([[:uk:Дуліченко Олександр Дмитрович]]) - автора [http://www.lemko.org/pdf/Dulichenko.pdf дуже докладної книги] про історію писемності у Карпатській Руси? --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 19:42, 23 децембра 2019 (CET) ::Зачинам ся чути як робот, котрый фунгуе од натискнутя гомбика. Про жаданы статьи → [[Вікіпедія:Жаданы статї]]--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 19:56, 23 децембра 2019 (CET) ::: Перепрошую. Можливо, як покращу знання мови, сам створю. --[[Хоснователь:Dmitri Lytov|Dmitri Lytov]] ([[Діскузія з хоснователём:Dmitri Lytov|діскузія]]) 20:56, 23 децембра 2019 (CET) == Ратко Янев == Dear Igor, may I kindly ask you if it is not hardship for you to improve article about prof. Ratko Janev ([[Ратко Янев]]) one of the most relevant and popular physicist in former Yugoslavia, and now in Serbia and Macedonia. Best Regards[[Шпеціална:Вклад/93.86.190.187|93.86.190.187]] 13:48, 13 фебруара 2020 (CET) == [[Кома]] та [[крапка]] == Привіт, зайшов почистити сторінки до швидкого вилучення тут. Побачив ці сторінки на швидкому вилученні — не знаючи русинської вони виглядають правдоподібно. Вони насправді поганою мовою? --[[Хоснователь:Base|Base]] ([[Діскузія з хоснователём:Base|діскузія]]) 22:40, 4 авґуста 2020 (CEST) :Справа в тому, що згідно з нормативним словником русинської лексики [[Вікіпедія:Правопис]] ці терміни відповідно [[запята]] та [[точка]], але вандал створив нові сторінки, зкопіювавши вміст з існуючих сторінок, а на них вставив перенаправлення. Перенаправлення було скасоване, але новостворені сторінки залишилися, хоча вони не підключені до Вікідата, очевидно вандал не знав, як це зробити. Тому прошу видалити ці дві копі-сторінки. Дякую. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 23:06, 4 авґуста 2020 (CEST) :: Дякую, зрозуміло, {{done}}. --[[Хоснователь:Base|Base]] ([[Діскузія з хоснователём:Base|діскузія]]) 08:38, 5 авґуста 2020 (CEST) == Інфорамы з мапами == У [[Шаблона:Локалита|Шаблоні:Локалита]] даєте інструкцію, як спрятати мапу в долушнюй части. Аж ищи памнятаю, ото позад технічных проблем из тыми мапами. Теперь уже ачей розумію, як їх поладити, приклад [[Користувач:Engelseziekte/Sandbox|туй]] є. Лиш для того мушу мустер мало удредаґовати, та зато-м ся хотів раз зазвідати, ци добрі-м вас порозумів. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскузія]]) 20:54, 11 септембра 2020 (CEST) :Проблем з мапов не было, але не все добрѣ, кедь довга инфорама (лѣпше, кедь е мѣсто, дати фото), ай не все суть шаблоны локачных мап про тот штат. Зато в документации так прокоментовано. Зато тыж в шаблонѣ не суть вшиткы параметры з шаблоны-оригинала. Инфорама мала бы подавати лем найважнѣйшу информацию, а на вшитко инше е текст, котрый ся членить на секции, де мож писати, што треба. Некрасно вызерать, напримѣр статья о державѣ, де инфорама 2-4 раз довжа од текста ([[Норьско]]), або о селѣ ([[Варганёвце]]). Текст мусить обтѣкати инфораму цѣлком, иншак некрасно. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 21:43, 11 септембра 2020 (CEST) == Hello == Hello, Igor. I'm sure you've seen some of my contributions on here, but I just wanted to introduce myself. I'm Rusyn-American. I am trying to learn the Rusyn language but it is difficult because there aren't many resources in English. At the moment, my Rusyn skills are quite bad. Could you check some of my contributions to see if they are correct? Thank you! --[[Хоснователь:YoungstownToast|YoungstownToast]] ([[Діскузія з хоснователём:YoungstownToast|діскузія]]) 22:00, 28 новембра 2020 (CET) :The desire to learn the language of ancestors is commendable, but it is better to do this with the help of textbooks and dictionaries. Here are some of them. * https://www.twirpx.com/file/1921027/ * https://www.twirpx.com/file/1085324/ * https://www.amazon.com/Rusin-Rusyn-American-Dictionary-Nancy/dp/1930540035 * https://www.amazon.com/Rusin-Rusyn-American-Dictionary-II/dp/1930540000 * https://www.amazon.com.au/Rusin-Rusyn-American-Dictionary-Vol/dp/1930540027 Since the revolutionary struggle has now resumed in the Rusyn language, I would advise you to better focus on learning Slovak. It is the closest to the Rusyn.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 10:49, 29 новембра 2020 (CET) == "предмет спора" == : За такі мазюкання: Републіка Крым|предмет спора з Россіёв, я собисто вже завтра напишу заяву на тебе в СБУ, так що "успіхів" тобі...--[[Хоснователь:Zubryckiy|Zubryckiy]] ([[Діскузія з хоснователём:Zubryckiy|діскузія]]) 03:52, 12 юлія 2021 (CEST) :: Погрози на Вікіпедії не вітаються, [[en:wp:No legal threats]]. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскузія]]) 13:29, 12 юлія 2021 (CEST) == InternetArchiveBot == I see you disabled InternetArchiveBot. Is there a particular reason for stopping the bot? [[Хоснователь:Harej|Harej]] ([[Діскузія з хоснователём:Harej|діскузія]]) 20:35, 10 септембра 2021 (CEST) :From 4/09/2021 to 8/08/2021 I had continuously fight and report the bug of the bot, which marked [https://uk.wikisource.org/wiki/Указ_ПВР_УРСР_від_15.8.1944_«Про_перейменування,_уточнення_та_внесення_змін_в_найменування_деяких_міст,_районних_центрів_і_районів_УРСР»] as dead, whereas this is live link to Wikisource document. Referenced by [[rue:Іван Франко]]. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 22:28, 10 септембра 2021 (CEST) == Стефания Търкевич == Hello Igor Kercsa, When you have time, could you take a look at the article [[uk: Туркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна]]? There is also a Russian version of it: [[ru: Туркевич-Лукиянович, Стефания Ивановна]]. Stefania was the first woman composer of classical music in Ukraine. You created the article: Леся Украинка. Стефанія used the poem/drama Forest Song/Лісова пісня by Леся for her opera Мавка. If you can find some time, could you do your own version of a Rusyn Wikipedia article for Стефанія? Thank you. [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 14:19, 11 септембра 2021 (CEST) :Unfortunately I'm a complete ignoramus in music.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 18:54, 11 септембра 2021 (CEST) ::Fair enough! Don't be so hard on yourself. Thank you for getting back to me, Igor. [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 01:20, 12 септембра 2021 (CEST) :::Hello Igor Kercsa, Would you be able to give this article at least a start in the Rusyn language Wikipedia with an introductory sentence or paragraph for the Wikipedia CEE Spring 2022 project? There is very little mention of music at the beginning of the English article, mostly biography. I've had no luck in finding any other editor to help. [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 15:06, 10 апріля 2022 (CEST) == [[:w:en:The Office (American TV series)|The Office (American TV series)]] and [[:w:en:Tomb of Cyrus|Tomb of Cyrus]] == Hi! Can you please translate these two articles to Rusyn? they don't need to be long, just 2 or 3 sentences are enough. That would be appreciated :) Yours sincerely,[[Хоснователь:ChipsBaMast|ChipsBaMast]] ([[Діскузія з хоснователём:ChipsBaMast|діскузія]]) 20:11, 8 децембра 2021 (CET) == Адмінправа == Вітаю! Я бачу, що Ви один із небагаьох активних дописувачів Русинської Вікіпедії та маєте великий досвід у цьому розділі. Оскільки єдиний адміністратор не є активним, чи не хотіли ви би податись у адміни для здійснення більш технічних дій час від часу? Наразі майже всі дії здійснюють глобальні адміни та стюарди, які часто не розуміють мови.--[[Хоснователь:Renvoy|Renvoy]] ([[Діскузія з хоснователём:Renvoy|діскузія]]) 13:14, 29 януара 2022 (CET) :Мені вистачає прав звичайного користувача. Не вистачає тільки часу, щоб внести конче потрібні статті. Права адміністратора ідуть в парі з обовязками, а це забирає час, якого не вистачає. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 18:16, 29 януара 2022 (CET) ::Дякую за чесну відповідь. Успіхів у вікіпедійній діяльності!--[[Хоснователь:Renvoy|Renvoy]] ([[Діскузія з хоснователём:Renvoy|діскузія]]) 00:06, 30 януара 2022 (CET) == Прошение создать раздел статей на сибирском наречии == Прошу создать у вас на базе раздел статей на сибирском наречии.[[Хоснователь:Chaldon-04|Chaldon-04]] ([[Діскузія з хоснователём:Chaldon-04|діскузія]]) 09:41, 27 мая 2022 (CEST) :Сибирские наречия не могут быть базой для русинской википедии, ведь русины на живут в Сибири, см. [[:ru:Русинский язык]]. С таким предложением можно обратиться к администрации русской википедии, или добиваться создания отдельного «сибирского раздела» (что намного сложнее).--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 17:02, 27 мая 2022 (CEST) == Окончание "-ох (-ёх)" у родительного падежа множественного числа == Здравствуйте ! У меня к Вам лингвистический вопрос: Обратил на себя внимание, что Вы постоянно используете "-ох (-ёх)" как окончание родительного падежа множественного числа существительных мужского рода первого склонения. До сих пор окончание "-ох (-ёх)" у Р. мн. ч. мне было известно только из восточнословацкого диалекта и из языка паннонских русинов (и, кроме того, спорадически в текстах русинов из Венгрии). Есть ли окончание "-ох (-ёх)" распространённо и в русинских диалектах/говорах Закарпатской области и Словакии ? Если да, в каких ? Я читал, что Вы из Горонды, и поэтому, по всей вероятности, являетесь носителем бережского говора русинского языка. Обычно ли окончание "-ох (-ёх)" в южно-западной части ареала бережского говора ? К сожалению, мне еще не удалось найти труд по русинской диалектологии, в котором объяснял бы ареал и изоглоссы этого явления. На стр. 15 книги "Материнськый язык..." 1999 года упоминается об окончании "-ох (-ёх)" как альтернативе "-ув (-юв)", но, к сожалению, никаких дальнейших объяснений в книге нет. Заранее благодарю Вас за ответ и помощь ! [[Хоснователь:Juvand|Juvand]] ([[Діскузія з хоснователём:Juvand|діскузія]]) 11:39, 29 юлія 2022 (CEST) :Это языковая норма у паннонских русинов, а желательно, чтобы и от них что-то вошло в общерусинскую норму. В Закарпатье применяется в ужанской долине, в том числе в окрестности Ужгорода. Примеры можно видеть в текстах от Наталии Маерчик https://www.facebook.com/profile.php?id=100007566437663. Встречается, повидимому еще шире в Земплине, но подробнее не могу сказать, где. Поинтересуйтесь у Михаила Капраля, он профессиональный лингвист, и в его селе В. Лазах (под Ужгородом) так говорят: https://www.facebook.com/kapraly.mihaly [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 12:18, 29 юлія 2022 (CEST) ::Большое Вам спасибо ! [[Хоснователь:Juvand|Juvand]] ([[Діскузія з хоснователём:Juvand|діскузія]]) 12:35, 29 юлія 2022 (CEST) == Administrative reform of Ukraine == Hello Igor, I hope you are well. I noticed that there was a reform of the administrative divisions of Ukraine in 2020 (see here: https://decentralization.gov.ua/news/12639) which merged many raions. I have already updated some articles but my knowledge of Rusyn is not very good, so could you possibly help me with this task? Дякую! --[[Хоснователь:YoungstownToast|YoungstownToast]] ([[Діскузія з хоснователём:YoungstownToast|діскузія]]) 03:43, 16 септембра 2022 (CEST) :This reform was carried out not by the will of the people, but against it. There were numerous protests, the situation of people in the liquidated areas has deteriorated significantly. In addition, all existing encyclopedias and other books contain only pre-reform information. The new information is not reflected even on government websites properly. And Wikipedia assumes that the information is based on solid sources. For this reason, one needs to be very carefull when changes Wikipedia articles: in no case do not delete old information, only inform that in 2020 such and such areas have been liquidated, incorporated by others.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 13:15, 16 септембра 2022 (CEST) ::I see. Thank you for telling me. I will make sure to keep the old information when updating. --[[Хоснователь:YoungstownToast|YoungstownToast]] ([[Діскузія з хоснователём:YoungstownToast|діскузія]]) 18:45, 16 септембра 2022 (CEST) == Порада з русиньскым языком == Слава Ісусу Хресту. Так як я чисто русиньску в планови правописа тай ґраматикы незнаву. Бо в животови фурт у ня фіґурувала чиськый вадь україньскый. Айбо сам є русин. Потребовав бы уд вас жерело вадь одказ на ґраматику русиньского языка (незалежно уд автора), обы муг і надале розвиваты свуй навык русиньского. З повагов. Lester Lewandowski. [[Хоснователь:Lester Lewandowski|Lester Lewandowski]] ([[Діскузія з хоснователём:Lester Lewandowski|діскузія]]) 01:02, 9 януара 2023 (CET) :Витайте на Википедии! З Вашых внескох видко, же сьте одповѣдалный участник, а можете зробити хосен про наш роздѣл. ;Правопис и граматика:Я сам пишу традичным правописом, бо поважую, же фонетичный правопис не годен привести ку единому языкови про вшиткых Русинох; а тому найлѣпше потверджѣня крах [[Конгрес русинского языка|експеримента, зачатого в року 1991]]. Информация о правописѣ подана на [[Вікіпедія:Правопис|Головной сторонѣ-Редакция-Правописны правила]]. Вельо русинской граматичной и словниковой литературы доступно в [https://www.twirpx.com/files/science/languages/ruthenian/ библиотецѣ twirpx]: там е и подкарпатска граматика О-ва Духновича з року 1991, а тыж пряшовска кодификована граматика. Подля того, як пишете, тоты двѣ Вам найблизшы. ;Инше:Даколько зазначок ку Вашым внескам. #Зачинайте статю шаблонов, а пак уже дале вступный текст. Иншак в зачатку ся появлять порожный рядок. #Назву статѣ конзултуйте зоз словниками. Напримѣр, в пряшовском словнику найдеме '''маґістрала''', ж.р. множина ~ы, генетив ~л. Значить, назва мала бы быти ''Автомаґістрала D1'' ... Односно Богумина: того в словниках не е, але подля спомянутых граматик, подкарпатской и пряшовской, слѣдом за губныма (б, п, в, м, ф) не пишеме '''ї'''. #Додайте в свою визитку хосновача информацию о языковых зналостях: <nowiki>{{Babel|align=left|rue|cs-3|uk-3}}...</nowiki> (Тото ем додав, бо шаблона не мать опис и путать визуалный редактор). Вшитко найлѣпше!--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 08:48, 9 януара 2023 (CET) == "Народна" чи "Людова"? == укр. Добрий день / Добрий вечір, перепрошую якщо я вас турбую, у мене до вас одне запитання, як правильно вживати: "народна републіка" чи "людова републіка"? Буду вдячний, якщо ви дасте мені на це відповідь. [[Хоснователь:WhiteBlackTime|WhiteBlackTime]] ([[Діскузія з хоснователём:WhiteBlackTime|діскузія]]) 19:34, 24 януара 2023 (CET) :Краще «людова републіка». «Народна» має скоріше значення «національна». Але категорично твердити не можу, тому що «люд» и «народ» близькі поняття.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 23:47, 24 януара 2023 (CET) == Translation request == Hello. Can you create the article [[:ru:Лахер-Зе]], which is the third most powerful volcano in Europe after Campi Flegrei and Santorini, in Rusyn Wikipedia? Yours sincerely, [[Хоснователь:Multituberculata|Multituberculata]] ([[Діскузія з хоснователём:Multituberculata|діскузія]]) 10:01, 25 юнія 2023 (CEST) :At this moment I have no time, maybe later. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 10:53, 26 юнія 2023 (CEST) == Створення статті == Добрий день! Чи зацікавить вас стаття про трипільські "біноклі"? Вона, правда, українською мовою. [[Хоснователь:Раса Хорса|Раса Хорса]] ([[Діскузія з хоснователём:Раса Хорса|діскузія]]) 19:56, 27 юнія 2023 (CEST) :1. Стаття номінована на вилучення. 2. В жодній іншій мові не існує. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:13, 29 юнія 2023 (CEST) == Lang ru, uk and etc. in brackets == Hello, I'm new to this wikipedia and I would like to ask, why don't you put other languages and dates of birth and death in brackets, I think it's better in brackets, but you could tell me why it's not better. I see yiu can speak Czech, so I'll write in Czech for you too: Dobrý den, jsem na zdejší Wikipedii nový a chtěl bych se zeptat proč nedáváte názvy v jiných jazycích a data narození či smrti do závorek, dle mě je to lepší, ale záleží na vás a proč to tedy nepsat di závorek. Thanks early (and brackets are these -> () ) [[Хоснователь:Winecko|Winecko]] ([[Діскузія з хоснователём:Winecko|діскузія]]) 13:28, 1 юлія 2023 (CEST) :Co se týče cizích jazyků, píšu tradičním pravopisem, takže místo <nowiki>{{lang}}</nowiki> používám :šablonu <nowiki>{{ref}}</nowiki>, což je pravopisně vhodné, to je důležité. V této šabloně je jazyk již :uveden v závorkách lehkým písmem, takže pokud je vnějších závorek více, je to příliš. :Závorky ale nevadí, můžete je ze šablony odstranit a budete v pohodě (již hotovo). :Pokud jde o data narození a úmrtí, jedná se o nejdůležitější údaj, v závorce se obvykle :uvádí sekundární informace. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 20:35, 1 юлія 2023 (CEST) ==Rusyn translation== Hello Igor, Could you please help me translate this text into the Rusyn language (Русиньскый язык): "Бо так полюбив Бог світ, що віддав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. Regards, --[[Хоснователь:DaveZ123|DaveZ123]] ([[Діскузія з хоснователём:DaveZ123|діскузія]]) 03:47, 21 октовбра 2023 (CEST) == Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера == Де там гумор вы увіділи я нормально ушитко быв написав [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 18:55, 23 авґуста 2026 (CEST) :Перенесено в статю '''Адолф Гітлер''' [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 09:24, 24 авґуста 2026 (CEST) leub7ttw37mpmmhs3lrqr8mawuxv2o2 Новинка Свѣтъ 0 11295 168686 113807 2026-08-24T02:10:09Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168686 wikitext text/x-wiki {{Публикация | статус = Русинска новинка | назва = Свѣтъ | назва иншоязычна = | образчик = [[File:Перша сторінка газети "Свѣтъ" (Світ) від 5 листопада 1870 року.jpg|330px]] | образчика подпис = | автор = <!-- автор/авторка/авторове --> | редактор = <!-- редактор/редакторка/редакторы --> | авдио награня = | назва оригинала = | товмач = <!-- товмач/товмачка/товмаче --> | илустратор = <!-- илустратор/илустраторка/илустраторы --> | обкладка роботы = | держава = [[Мадярске кральовство]] | язык = русинскый («[[язычие]]») | едиция = тыжденник | число выпуска = | темы = <!-- тема/темы --> | жанры = <!-- жанер/жанры --> | выдаватель = [[Общество св. Василія Великого|Общество Св. Василия Великого]] | датум появы = 1867-1871 | тип медиа = полиграфия | число сторон = 8 | награда = <!-- награда/награды --> | isbn = | зазначкы = | категория склада = Periodics of Carpathian Ruthenia }} '''Новинка ''Свѣтъ''''' — тыжднева новинка [[Общество св. Василія Великого|Общества Св. Василия Великого]], выходивша в [[Ужгород|Унгварѣ]] в роках 1867–1871 и декларовавша цѣль «охраняти интересы руськой (русинской) народности в сферѣ литературной просвѣты».<ref>Магочій П.Р., Поп І., с. 682.</ref> ==История основаня== До року 1863 в Угорской Руси не была ани една кирилична печатня. Выданя кириличных книг одбывало ся в [[Трнава|Трнавѣ]], [[Коложвар]]ѣ, [[Будин]]ѣ або [[Відень|Вѣдню]]. Перву на Угорской Руси печатню з кириличныма буквами заложив в [[Ужгород|Унгварѣ]] в року 1863 Карл Йегер,<ref name="Падяк">Падяк В., сс. 5–38. </ref> чим отворила ся технична можность печатаня новинкы. Дозрѣли и политичны подмѣнкы: в фебруарѣ 1867 в угорском парламентѣ быв славностно выглашеный кралевскый рескрипт о утворѣню дуалистичной монархии, а року 1868 парламент схвалив закон ч. XLIV о ровноправности вшыткых народности, котрым ся отворив простор про хоснованя их материнского языка в административѣ, школствѣ и церковном животѣ.<ref>Pop I. Malé dejíny Rusínov, с.54.</ref> [[27. децембер|27. децембра]] [[1866]] на засѣданю [[Общество св. Василія Великого|Общества Св. Василия Великого]] было рѣшено выдавати тыждневу новинку на 4 листах (8 сторон), неполитичну. Неполитична новинка не потребовала зложѣня кавции.<ref>В том часѣ кавция была 2000 гулдены, что было ровне вартости рочного выпуска новинкы.</ref> Новинка достала назву ''Свѣтъ'' з подназвов ''Литературна газета Общества Св. Василия Великого''. Перве число вышло вшак аж [[13. юл]]а [[1867]].<ref>На самой новинцѣ быв означеный датум 1. юл, подля старого, Юлианского, календаря, и таке датованя держали и надале.</ref><ref name="Падяк"/> ==Публикации, редакторы, дописователѣ и читателѣ== Первый редактор новинкы быв [[Юрий Игнатков]], профессор [[Ужгород|Унгвар]]ской гимназии, а его найблизшым помочником быв [[Кирил Сабов]], его коллега по гимназии.<ref name="Поп">Поп И., сс. 337–338.</ref> Неполитична новинка мала право печатати материалы о истории и сучасном животѣ Русинох, просвѣтѣ, школствѣ, литературѣ и языку; дозволены были и материалы общопросвѣтны з астрономии, биологии, землепису и под. Але редакторам не удавало ся наповнити новинку якостныма материалами, а тыж, не маючи политичных новин, не могли обстояти в [[конкуренция|конкуренции]] з мадярскоязычнов [[Ужгород|унгвар]]сков новинков ''Ung'' (1868–1885)<ref name="Падяк"/> То вело редактора ку публикации материала о махинациях з выберанками до мадярского парламента, што збудило острое незадовольство епископа [[Штефан Панкович|Панковича]], котрый мав цѣлком иншы представы о том, якыма путями и поступами мають ся Русины добивати ку высшой културѣ и правам. Не согласный быв [[Штефан Панкович|Панкович]] (а мав подтримовачох ай в редакции, ай межи читателями) ани з тым пропагованым редакциов ''Свѣта'' поглядом, же Русины не мають розвивати властный язык, але мають взяти за свой готовый и розвитый язык великорусскый. Наконець, по 15 выпусках новинкы, быв [[Юрий Игнатков|Игнатков]] переведеный на роботу до [[Будапешт]]у, а пост редактора заняв [[Кирил Сабов]] (1867–1869).<ref name="Поп"/> Читателями и дописователями новинкы были, главнѣ, члены Общества, котрых было 700, а новинка в найлѣпшы свои часы мала 500 передплатникох.<ref name="Падяк"/> ==Роскол в Обществѣ и заник новинкы== Яко редактор [[Кирил Сабов]] (1867–1869) продовжив радикалну редакчну политику [[Юрий Игнатков|Игнаткова]]: остру критику правительства, державного устрою, епископа [[Штефан Панкович|Панковича]], пропаганду России як единкой спасителницѣ Русинох и русского языка яко литературного языка про Русинох. Далеко не каждый в редакции и межи читателями быв такого погляду. Наростав роскол. Епархия и школны уряды зареаговали тым, же [[Кирил Сабов]] быв переведеный до [[Сегед]]у. Его наступник, редактор [[Виктор Кимак]] (1869–1871), еще додав до радикализма новинкы, од року 1870 новинка мать подназву «литературна и общественна газета». [[2. фебруар|2. фебруара]] [[1871]] на засѣданю [[Общество св. Василія Великого|Общества Св. Василия Великого]] член редакции отець [[Николай Гомичков]] подав внесѣня о змѣщѣню [[Виктор Кимак| Виктора Кимака]] з редакторства. Протокол засѣданя в пунктѣ 6 доста ясно подавать мотивацию и резултат: 21 голосом против 6 [[Виктор Кимак]] быв змѣщеный. <ref name="Падяк"/> {{Цитат 3|Пункт 6 протокола засѣданя|О. Николай Юр. Гомичковъ, имѣя пред очами общее благо Общества Св. Василія Великаго, смотря далѣе происшедшее, отъ извѣстнао времени несогласіе и раздвоеніе членовъ Общества, желая искренно прежнего согласія, по которому основано Общество Св. Василія Великаго, на иждивленіи котораго издается газета «Свѣтъ», которой настоящій редактор пускается в разные личные споры, легко могущіе повредити и существованію самого Общества Св. Василія Великаго, которыми личными спорами и оскорбленіями разных лицъ — по его убѣжденію — закоренилося и помянутое несогласіе между членами Общества, приступает къ комитету со однымъ внесеніемъ, по которому нынѣшній редакторъ «Свѣта» да воззвется на отступленіе отъ редакторства «Свѣта», издаваемого Обществом Св. Василия Великого.<br> На сіе внесеніе Виктор Фед. Кимак, редактор «Свѣта», объявилъ комитету, что онъ по своей волѣ не откажется отъ редакціи «Свѣта», но если комитетъ рѣшитъ его той должности, онъ большинству долженъ, даже готовый покоритися всегда. На что слѣдовало голосованіе: 21 членовъ комитета голосовали на увольненіе В. Ф. Кимака отъ редакторства, 6 же противъ увольненія, 1 членъ комитета не хотѣлъ пользоватися правомъ голосованія.|Цитовано подля: Валерій Падяк. Ужгородський тижневик «Новый Свѣтъ» (1871–1872}. С. 21.}} Вмѣсто новинкы ''Свѣтъ'' неодовго зачав выходити ''Новый Свѣтъ'', редактор котрого [[Виктор Гебей]] быв чоловѣк, способный находити компромиссы и одказати ся од радикализма. ==Жерела== * Алмашій, Михайло. Русинська педагогічна енциклопедія. Ужгород, 2005. * Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. * Валерій Падяк. Становлення журналістики Угорської Русі: газета «Новый Свѣт» та її сучасники (історичний нарис). //Валерій Падяк. Ужгородський тижневик «Новый Свѣтъ» (1871–1872). Анотована бібліографія матеріалів та історичний нарис. Ужгород. Видавництво В. Падяка. 2006. * Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. * Pop, Ivan. Malé dejíny Rusínov. Vydalo Združenie inteligencie Rusínov Slovenska. Bratislava, 2011. ==Одказы== * [https://web.archive.org/web/20171007232437/http://rusyns-library.org/svet-1869-1-4-yanvar/ Доступны онлайн рочникы ''Свѣта'' 1869-1871] == Референции == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Свѣтъ, новинка}} [[Катеґорія:Русинскы новинкы]] fcjb1uno9q76mseqt0edm3xr9tq3hrt Шаблона:Регион 10 11760 168661 168652 2026-08-23T18:14:29Z Halajkovič 33393 /* */ 168661 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{Infobox |bodystyle = width: 22em; max-width: 100%; |abovestyle = background:#ddf; |headerstyle = background:#ccf; |titlestyle = font-size:90%; font-weight:normal; |subheaderstyle= background:#fff; |labelstyle = background:#eee; width: 40%; |datastyle = word-wrap: break-word; word-break: break-word; |belowstyle = background:#ddf; |below = {{#if:{{{категория склада|{{#property:P373}}}}}|[[commons:Category:{{{категория склада|{{#property:P373}}}}}|{{{регион|{{PAGENAME}}}}} на Викискладѣ]]|***}} |title = {{{статус|}}} |above = {{{регион|{{PAGENAME}}}}} |subheader = {{{регион оригинал|{{#property:P1705}}}}} |image = {{#if:{{{образчик|}}} | {{{образчик}}} | {{#if:{{#property:P94}} | [[Файл:{{#property:P94}}|frameless|120px|center]] | {{#if:{{#property:P18}} | [[Файл:{{#property:P18}}|frameless|250px|center]] }} }} }} |caption = {{{подпис|}}} | label1 = Розлога | data1 = {{{розлога|{{#property:P2046}}}}} | label2 = Обывательство | data2 = {{{обывательство|{{#property:P1082}}}}} | label3 = Центер | data3 = {{{центер|{{#property:P36}}}}} | label4 = Зложѣня | data4 = {{{зложѣня|}}} | label5 = Язык | data5 = {{{язык|{{#property:P37}}}}} | label6 = {{{пост ведучого|}}} | data6 = {{{имя ведучого|{{#property:P6}}}}} | label7 = Интернет-сайт | data7 = {{{интернет-сайт|{{#property:P856}}}}} }}</includeonly><noinclude> {{documentation}} </noinclude> a29mnj9nl87rzdvltrbnrk526267qhk Иван Силвай 0 12721 168684 166106 2026-08-24T01:02:31Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 3 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168684 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Иван Силвай | image = Szilvay Janos.png | imagesize = 200px | alt = | caption = Szilvay János {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} | pseudonym = Уріилъ Метеоръ,<br>Священникъ Уріилъ | birthname = | birthdate = {{Birth date|1838|03|15}} | birthplace = [[Сусково]], [[Мадярске кральовство]] | deathdate = {{Death date and age|1904|02|13|1838|03|15}} | deathplace = [[Нове Давыдково]], [[Мадярске кральовство]] | resting_place = | occupation = [[священик]] | language = русинскый, русскый | nationality = Русин | ethnicity = з [[Жупа Берег|жупы Берег]] | citizenship = мадярске | education = | alma_mater = | period = 1870-1904 | genre = поезия, повѣданя, сатира | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = реализм | notableworks = Автобиография<br>Другый свѣт | spouse = Мария Рац, 1862 | partner = <!-- or: | partners = --> | children = 10<ref name="Авто">Автобіографія, сс. 120-121.</ref> | relatives = Антоний Силвай, отець<br>Катерина Легеза, мати | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = Rusyn writers }} '''Иван Силвай''', {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Szilvay János (*[[15. марец]] [[1838]] – †[[13. фебруар]] [[1904]]) — грекокатолицкый [[священик]], русинскый [[писатель]], етнограф, културный дѣятель на Угорской Руси. Быв запаленым бойовником против помадярѣня угорскых Русинох. В литературной творчости быв найплоднѣйшым русинскым [[писатель]]ом 19. стороча,<ref name="Бенедек">Бенедек, Андраш Ш., с. 91.</ref> писав приятым в том часѣ [[Язычие|"язычием"]] и по русскы. ==Биография== Отець Ивана Силвая, Антоний Силвай, [[священик]], народности мадярской,<ref>Автобіографія, с. 29.</ref> походив з «давной мадярской немешской фамилии в [[Жупа Угоча|Угочи]]»,<ref name="Бенедек"/> мати, Катерина Легеза, была Русинка. Иван быв третим дѣтваком в родинѣ, мав еще двѣ старшы сестры. По зачаточной домашной выуцѣ, за еден учебный рок 1846/47 закончив елементарну школу в Унгварѣ, и поступив до тогды еще шѣстькласной [[прогимназия|прогимназии]] (algimnázium) там же, котру закончив в року 1854. Повный, восямкласный, курс гимназии закончив в Сатмарѣ в року 1856, де склав матуру. Теологичне образованя продовжив на Пештянской [[Семинария|семинарии]], днесь богословска факулта [[Будапештска универзита|Будапештской универзиты]] (1856-1860). Року 1862 оженив ся. Мав 10 дѣтей, з них четверо умерли в молодом вѣку.<ref name="Авто"/> Сын [[Сион Силвай]] записав ся до истории русинской културы яко [[драматик]], [[малярь]], [[композитор]] и [[хормайстер]]. Року 1870 зачав свою писательску чинность опубликованьом сатиры ''Крайцарова соната'' в [[Новинка Свѣтъ|Свѣтѣ]], з чим ся наразив епископови [[Штефан Панкович|Панковичови]]. Священничу службу зачав в [[Сусково|Сусковѣ]]. В року 1881 достав фару [[Турі Реметы|Турѣ Реметы]]. В року 1899 перенесеный до [[Нове Давыдково|Нового Давыдкова]], де служив до смерти. ==Творба== [[File:Silvay Ivan.jpg|thumb|260px|Памятна табла Иванови Силваю во [[Свалява|Свалявѣ]]]] Иван Силвай свои творы публиковав в периодичной пресѣ: ''[[Церковная газета]]'', ''[[Новинка Свѣтъ|Свѣтъ]]'', ''Новый Свѣтъ'', ''Карпатъ'', ''Слово'', в каждорочных календарях - мѣсяцословах. В року 1875 в журналѣ ''Славянскій сборникъ'', [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербург]], появив критичну статью ''Положеніе угорскихъ русскихъ подъ управленіемъ Стефана Панковича, епископа Мукачевскаго'', де говорив о политицѣ помадярщѣня в епархии. В року 1891 в журналѣ [[Живая старина|''Живая старина'']] в [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербургу]] опубликовав етнографичну роботу ''Свадебные обряды в Угорской Руси''. За живота были опубликованы лем двѣ его книгы: Другый свѣт (в двох томах, 1898) и Пѣсенник (1903).<ref name=МП"">Магочій П.Р., Поп І.</ref><ref name="Поп">Поп И.</ref> Иван Силвай лишив по собѣ шѣсть объемны рукописны томы. Четыри захранили ся в архивѣ фолклористы и литературознателя [[Петро Линтур|Петра Линтура]]. Они послужили жерелом про посмертны выданя. В [[Ужгород]]ѣ в року 1938 окремов книжков была выдана ''Автобиография'', друга посмертна книжка ''Собраніе сочиненій'' вышла в року 1941. В року 1957 редакторы Иван и Андрей Шлепецкы в [[Пряшов]]ѣ выдали обширнѣйшый том з его творбы под назвов ''Избранные произведения''.<ref name=МП""/><ref name="Поп"/> Педагогы зазначають велику цѣнность книгы казань ''Другый свѣт'' не лем як религийных поучовань, але як фактора формованя образовного уровня русинского народа, усвѣдомлѣня его великых можности и природных прав жити, як иншы великы народы.<ref name="Алм">Алмашій М.</ref><ref name="Гом">Гомоннай В.В.</ref> Друга робота, котра мать велике историчне, фактографичне, публицистичне значѣня — ''Автобиография''.<ref name=МП""/><ref name="Поп"/><ref name="Недз">Недзѣльскій Е.</ref> Фактичный опис авторового живота там занимать зовсѣм скромне мѣсто, але найвеце автор подавать читательови опис епохы, образы вызнамных дѣятелей, погляды на народность, сполоченство, язык и литературу.<ref name="Недз"/> ==Жерела и одказы== * '''Алмашій, Михайло.''' Русинська педагогічна енциклопедія. Ужгород, 2005. {{ISBN| 966-2674-43-X}}. С. 246. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * '''Бенедек, Андраш Ш.''', Сосїды добрі и вшелиякі. Русины, gens fidelissima. Ужгород: ПоліПрінт, 2001. * '''Гомоннай В.В.''' Антологія педагогічної думки Закарпаття (ХІХ-ХХ ст.). Ужгород: Вид. «Закарпаття», 1992. Сс. 72-75. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * '''Магочій П.Р., Поп І.''' (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. {{ISBN| 978-966-387-044-1}}. Сс. 689-690. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * Уріилъ Метеоръ (И.А. Сильвай). '''Автобіографія.''' Ужгород: Школьная Помощь, 1938. {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * '''Недзѣльскій, Евгеній.''' Очеркъ карпаторусской литературы. Изданіе Подкарпаторусскаго Народопросвѣтительнаго Союза въ Ужгородѣ. Ужгородъ, 1932. Сс. 210-220. {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * '''Поп, И.''' Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}}. С. 341. {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * [http://www.ukrlit.net/biography/silvay.html Иван Силвай на сайтѣ ukrlit.net] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} ==Творы Ивана Силвая в интернетѣ== * [https://web.archive.org/web/20151001124158/http://rusyns-library.org/avtobiografiya-uriil-meteor-ioann-silvaj-2/ Уріилъ Метеоръ (И.А. Сильвай). '''Автобіографія.''' Ужгород: Школьная Помощь, 1938.] * [https://web.archive.org/web/20151001125400/http://rusyns-library.org/drugij-svit-t-1-nadgrobnyya-slova-svyashhennika-uriila-uriil-meteor-ioann-silvaj/ "Другій свѣтъ" Надгробныя слова священника Уріила, т.1, 1895] * [https://web.archive.org/web/20151001130233/http://rusyns-library.org/drugij-svit-t-2-nadgrobnyya-slova-svyashhennika-uriila-uriil-meteor-ioann-silvaj/ "Другій свѣтъ" Надгробныя слова священника Уріила, т.2, 1895] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1838|1904|Силвай, Иван}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Етнографы]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] es6hpkuq60cqt7669a12f8ry4384hav Терминология 0 15035 168689 112988 2026-08-24T03:09:57Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168689 wikitext text/x-wiki [[File:Социолошки терминолошки речник.pdf|thumb|250px|Словник социологичной терминологии]] '''Терминология''' — система терминох, циже фаховых назв, котрыма ся означують шпецифичны понятя в конкретной сферѣ [[Наука|наукы]], [[умѣня]] або иншой людской чинности. Од обычайных слов ся термины одличують [[семантика|семантичнов]] точностьов.<ref>Кубійович В., том 8, сс. 3173–3176.</ref><ref>Прохоров А. М., с. 1324. </ref> ;Термин и его дефиниция: :* термин е фахова назва, техничный выраз :* термин належить ку даякой [[Наука|науцѣ]], або даякому [[умѣня|умѣню]] :* термин е слово або выраз зоз точно окресленым значѣньом, котрый ся повинно мусить хосновати во том фаху, ку котрому належить Система терминох подавать ся в шпециализованых терминологичных [[словник]]ах и [[енциклопедия]]х. Такы [[словник]]ы в куртой формѣ, але не без додержаня енциклопедичных жадань обсягують словну засобу выбраного фаху. Енциклопедии и научны словникы обсягують повный фаховый выклад терминологии выбраного фаху.<ref name=DOSTÁL>DOSTÁL, J.</ref> ==Жерела и одказы== * '''DOSTÁL, J.''' [https://web.archive.org/web/20180219052524/http://mict.upol.cz/termin_a_jeho_definice.pdf Termín a jeho definice ve výkladových, terminologických a naučných slovnících a encyklopediích.] In: ''Modernizace výuky v technicky orientovaných předmětech a oborech. Dodatky.'' 1. vyd. Olomouc: Votobia, 2003, s. 57. {{ISBN| 80-7198-531-7}}. * '''Кубійович В.:''' Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989. * '''Прохоров А. М.''' (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}} {{Commonscat|Terminology}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Терминология]] a9wl4o1cp6vqxzazad4r4mw8838nemc Поема 0 16080 168687 143529 2026-08-24T02:24:26Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168687 wikitext text/x-wiki [[File:Iliada (1879).djvu|250px||right]] '''Поема''' — лиричный або епичный жанер, реализованый в обсяжной вершованой формѣ, описуючый особливы подѣи або призначны характеры.<ref>Білоус П.</ref><ref name="Ковалів">Ковалів Ю., том 2, с. 232.</ref> ==Вариации== Понятя ''поема'' у розличных авторох може мати широкы вариации. Доконця проза, в котрой выразно важить лиричный або епичный, патетичный, героичный выклад, даколи бывать называна поемов.<ref name="Ковалів"/> Примѣром може быти [[Александер Духнович|Духновичова]] «идилска повѣсть» ''Милен и Любица'',<ref>[https://web.archive.org/web/20200225101959/http://rusyns-library.org/milen-i-lyubica/ Милен и Любица]</ref> ай часто вообще проза добы [[романтизм]]а,<ref name="Ковалів"/> як, кажѣм, ''Пастырь в полонинах'' [[Анатолий Кралицкый|Кралицкого]].<ref>[https://rusin8.webnode.ru/news/pastyr-v-poloninakh/ Пастырь в полонинах]</ref> Таке фигуралне розумѣня поемы не треба поплести з [[поема в прозѣ|поемов в прозѣ]], окремым жанром шпецифичной [[поезия|поезии]].<ref name="Ковалів"/> Зависимо од подѣлу лиричного або епичного, ''поема'' може мати цѣлком иншакый характер. Напримѣр, [[Гомер]]ова ''[[Илиада]]'' — епична героична поема, а ''Поема без героя'' [[Анна Ахматова|Ахматовой]] — чисто лирична.<ref>Квятковский А. П.: Поэтический словарь. М.: Советская Энциклопедия, 1966.</ref> ''Поема'' — жанер, котрый ся вывинув на граници [[епос]]а, [[Лирика|лирикы]] и [[Драма|драмы]], синтетизовавши их характерны средства и поступы, чим ся и объяснять его вариабелность. ''Поема'' взникла уже в [[старовѣк]]у и зоставать продуктивным литературным жанром донынѣ.<ref name="Ковалів"/> ==См. тыж== * [[Поема в прозѣ]] ==Жерела и одказы== * '''Білоус П.''': Термінологічний словник. //Білоус П. В.: Вступ до літературознавства: навч. посіб. — Київ: ВЦ «Академія», 2011. — 336 с. — {{ISBN| 978-966-580-367-6}} — с. 325. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * Літературознавча енциклопедія / y двох томах / Авт.-уклад. '''Ю. І. Ковалів'''. — К: ВЦ «Академія», 2007. (Енциклопедія ерудита). {{ISBN| 978-966-580-232-7}} Том 2 — 624 с. {{ISBN| 978-966-580-234-1}} (т. 2) == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Литературны жанры]] [[Катеґорія:Литературны термины]] qopyt7wow1z0fcxtbl4ef5sv0z44jhe Петро Медвідь 0 16371 168666 163232 2026-08-23T19:49:38Z Halajkovič 33393 168666 wikitext text/x-wiki {{othernames|Медвідь (чеперушка)|Медвідь}} {{Інфобокс писатель | name = Петро Медвідь | image = | caption = | birthdate = {{Birth date and age|1981|02|06}} | birthplace = [[Пряшів]], [[Окрес Пряшів|Пряшівскый окрес]], [[Пряшівскый край]], [[Чехословакія]] (днесь [[Словеньско|Словакія]]) | deathdate = | deathplace = | occupation = [[новинарь]], [[писатель]], [[драматург|драматурґ]], [[актівізм|актівіста]] | language = [[Русиньскый язык|русиньскый]], [[Словацькый язык|словацькый]] | period = [[21. стороча]] | spouse = | children = | genre = [[публіцістіка]], [[поезія]], [[драма]] | notableworks = „Perša liga paribkiv“<br>„Modrou krajinou“ | influences = | influenced = | signature = }} '''Петрó''' (даколи і '''Пе́тер''') '''Медвíдь''' ({{lang-sk|2|Peter Medviď}}; [[6. фебруара]] [[1981]], [[Пряшів]], [[Окрес Пряшів|Пряшівскый окрес]], [[Пряшівскый край]], [[Чехословакія]]) є словацькый [[новинарь]], [[Русины|русиньскый]] [[актівізм|актівіста]], [[писатель]], [[Драматург|драматурґ]], [[актер]] і говорця „[[Округлый стіл Русинів Словакії|Округлого стола Русинів Словакії]]“. Є єднов з найвыразнїшых особностей сучасного русиньского народностного руху на [[Словеньско|Словакії]].<ref>{{Cite web|url=https://www.heroes.sk/peter-medvid-rozhovor/|title=Peter Medviď: Za komunizmu Rusíni nemohli existovať, dnes sa usilujeme, aby sa znova prihlásili k svojmu pôvodu|author=Gabika Koščová|date=2020-01-19|website=Heroes.sk|language=словацькы|access-date=2026-01-24}}</ref> == Жывотопис == Народив ся в [[Пряшів|Пряшові]], де ся ёго родічі переселили за роботов. Ёго родинне корїня лемже сягають до реґіону горного Земпліна; отець походить з села [[Полата]] а мама з села [[Чабины]]. В дїтстві перебывав велё часу в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]] і Полатї, што формовало ёго одношіня к [[Русиньскый язык|русиньскому языку]] і [[Русиньска култура|културї]], кедьже в родиннім середовиску ся комуніковало по русиньскы. == Дїятельство і карьєра == Выштудовав на [[Пряшівска універзіта|Пряшівскій універзітї]] в Пряшові. Професійно робить як [[новинарь]] і говорця. === Новинарьство і актівізм === Петро Медвідь є довгорочным шефредактором русиньскых новин „[[Інфо Русин]]“ (двойтыжденник). Робить тыж як коментатор і редактор в русиньскых інтернетовых радіях „[[Радіо Лем.фм|lem.fm]]“, „[[Радіо русин фм|rusyn fm]]“ і екстерным редактором словеньского тыжденника „[[Тыждень (тыжденник)|Тыждень]]“, де ся присвячує актуалным сполоченьскым і політічным темам тыкаючім ся [[Русины на Словеньску|русиньской меншыны]]. У рамках обчаньской актівіты є говорцём платформы „[[Округлый стіл Русинів Словакії]]“, котра здружує русиньскы орґанізації і особности на Словакії. Як заступця русиньской меншыны по [[презідентьскы вольбы Словацькой републікы 2019|презідентьскых вольбах Словацькой републікы в роцї 2019]] быв ай членом порадного орґану презіденткы [[Зузана Чапутова|Зузаны Чапутовой]] про [[Народностна меншына|народностны меншыны]].<ref>{{Cite web|url=https://www.lem.fm/redaktor-petro-medvid-poklikanyiy-za-doradtsyu-prezidenta-slovatskoy-respublikyi-sprav-natsiyonalnyih-menshyin/|title=Редактор Петро Медвідь покликаный за дорадцю президента Словацкой Республикы до справ нацийональных меншын|author=Богдан Ґамбаль|date=2019-06-07|website=lem.fm|language=русиньскы|access-date=2026-01-24}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.trend.sk/spravy/caputova-predstavila-novych-ludi-svojho-timu/|title=Čaputová predstavila nových ľudí zo svojho tímu|author=TASR|date=2019-06-07|website=Trend|language=словацькы|access-date=2026-01-24}}</ref> Актівно ся засаджує проти асімілації Русинів і пропаґує вжываня русиньского языка в публічнім просторї. === Култура і уменя === В роцї 2014 сполузаложыв в Пряшові незалежный театер „Театровый кабінет выходняра“, де робив як [[драматург|дратамурґ]] і [[актер]]. Сполупрацує ай з [[Театер Александра Духновича|Театром Александра Духновіча]], про котры перекладає і управлює театровы гры до русиньского языка (напр. драматурґія гры [[Александер Духновіч|Александра Духновіча]] „Главный бубнарь“). Є тыж літературный дїятель. Ёго тексты были публікованы в [[Рочник Руськой Бурсы|Рочнику Руськой Бурсы]] і є сполуавтором книгы „Perša liga paribkiv“ (Перша ліґа парібків; вєдно з [[Ваня Гунянка|Ванём Гунянком]] і [[Богдан Ґамбаль|Богданом Ґамбалём]]). В роцї 2024 выдав вершову збірку „Modrou krajinou“ (Синёв країнов). == Дїло == * Perša liga paribkiv (2021; сполуавтор) – збірка публіцістічных текстів. * Modrou krajinou (2024) – вершова збірка. == Жрїдла і одказы == * Петро Медвідь // Здружіня „Округлого столу Русинів Словакії“ [https://okruhly-stol.sk/%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b4%d1%81%d0%b5%d0%b4%d0%bd%d0%b8%d1%86%d1%82%d0%b2%d0%be-predsednictvo/ ФОТО] * Петро Медвідь // Радіо „Лем.фм“ [https://www.lem.fm/author/petro// ФОТО] * Петро Медвідь // Радіо „Русин фм“ [https://www.rusyn.fm/relaciji/istoricnyj-kalendar/ ФОТО] * {{Cite web |url=https://rusynfolk.sk/peter-medvid/ |title=Peter Medviď: Asimiláciu nezastavíme, ale musíme sa ju snažiť čo najviac brzdiť. Len tak udržíme jazyk a identitu |website=Rusynfolk |language=словацькы |access-date=2026-01-24}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1981||Медвідь, Петро}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы актеры]] [[Катеґорія:Русиньскы новинаре]] 5zymjolo5aodmsg3oi5iviu0a93efi0 Лудвік Лазарь Заменгоф 0 18381 168667 168546 2026-08-23T20:55:22Z InternetArchiveBot 22034 Add 1 book for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168667 wikitext text/x-wiki {{особа проста | Образчик = [[Файл:Zamenhof portreto.jpg|230px]] |Имя=Лудвік Лазарь Заменгоф |Чинность=творець есперанта |Уроджѣня={{Birth date|1859|12|15}} |Мѣсто_роджѣня=Білосток |Упокоеня={{Death date and age|1917|04|14|1859|12|15}} |Мѣсто_смерти=[[Варшава]] |Мѣсто_погребу= |Категория_склада=Ludwik Zamenhof }} '''Лу́двік Ла́зарь За́менгоф'''{{Refn|Про деталну інформацію за Заменгофовоє имня, ник.&nbsp;[[Лудвік Лазарь Заменгоф#Имня|Имня]].|group=зазначка}} (15.&nbsp;децембра 1859&nbsp;– 14.&nbsp;апріль 1917){{Refn|У [[Юліанськый календарь|юліанському календарьови]] Заменгофові даты рожденя и смерти сут удповідно 3.&nbsp;децембра 1859 тай 1.&nbsp;апріля 1917.|group=зазначка}} быв творець [[Есперанто|есперанта]], майпошыреного [[Межинародный штучный язык|межинародного штучного языка]]. Заменгоф офіційно представив есперанто у 1887.&nbsp;році, хоть зачаткові його ідеї ся датувут 1873.&nbsp;роком. Ун быв зачудованый ідейов світа без войны тай вірив, ож тото возможно из помочов нового межинародного штучного языка (МШЯ),<ref name="YIVO">{{cite encyclopedia|url=http://www.yivoencyclopedia.org/article.aspx/Zamenhof_Ludwik|title=Zamenhof, Ludwik (1859–1917)|publisher=YIVO Institute for Jewish Research|encyclopedia=The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe|year=2010|access-date=19 December 2013|author=Gabriela Zalewska|others=Trans. by Anna Grojec|archive-date=20 February 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190220183749/http://yivoencyclopedia.org/article.aspx/Zamenhof_Ludwik|url-status=live}}</ref> котрый бы быв серсамов про невтралну, справедливу тай рувноправну комунікацію.<ref>Guilherme Moreira Fians, [https://web.archive.org/web/20191214214113/https://aihr.uva.nl/content/events/lectures/2018/03/2-aclc-seminar-moreira-fians.html Hoping for the language of Hope] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191214214113/https://aihr.uva.nl/content/events/lectures/2018/03/2-aclc-seminar-moreira-fians.html|date=14 December 2019}}, University of Amsterdam, ACLC Seminar, Amsterdam Institute for Humanities Research (AIHR),</ref> Заменгоф успішно сформовав комуніту, котра пережыла [[Світові войны|світові войны 20.&nbsp;стороча]]<ref>{{cite web |first=Federico |last=Gobbo |url=http://www.spui25.nl/spui25-en/events/events/2015/10/special-lecture-by-federico-gobbo.html |title=An alternative globalisation: why learn Esperanto today? |publisher=University of Amsterdam |date=8 October 2015 |access-date=17 January 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190119121235/http://www.spui25.nl/spui25-en/events/events/2015/10/special-lecture-by-federico-gobbo.html |archive-date=19 January 2019 |url-status=dead }}</ref> тай дакулько провб реформовати есперанто вадь вытворити май сучасні МШЯ (есперанто само замістило ищи єден язык из подобнов мотиваційов, [[волапӱк]]). Окрем того есперанто ся розвив як и другі языкы: через взайимодію тай креативность його хосновачув.<ref>Humphrey Tonkin, Fourth Interlinguistic Symposium, p. 213, JKI-12-2017[1] ([https://web.archive.org/web/20210109232438/http://jki.amu.edu.pl/files/JKI-12-2017%5B1%5D.pdf pdf]).</ref> Позад його досягнень тай пудпоры межикултурного діалоґа [[ЮНЕСКО]] убрало Заменгофа ги єдну из свойих вызначных особ 2017.&nbsp;року, на 100-роча його смерти.<ref>Fourth Interlinguistic Symposium, p. 209, [http://jki.amu.edu.pl/files/JKI-12-2017%5B1&{{Dead link|date=February 2020 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}#x5D;.pdf<nowiki> JKI-12-2017[1]].</nowiki></ref><ref>{{Cite web |title=Anniversaries 2017 |url=https://en.unesco.org/celebrations/anniversaries/2017/all |access-date=17 March 2021 |website=UNESCO |language=en |archive-date=25 February 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210225201811/https://en.unesco.org/celebrations/anniversaries/2017/all |url-status=live }}</ref> Подля комуніт хосновачув есперанта, на 2019.&nbsp;рук было дас 2&nbsp;міліоны людий, говорячых на языкови, у тум числі дас 1,000&nbsp;носителюв,<ref name=":0">{{Cite web |title=Esperanto |url=https://www.ethnologue.com/language/epo |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230419230447/https://www.ethnologue.com/language/epo/ |archive-date=19 April 2023 |access-date=20 May 2022 |website=Ethnologue |language=en}}</ref><ref>{{Cite web |last1=Babbel.com |last2=GmbH |first2=Lesson Nine |title=What Is Esperanto, And Who Speaks It? |url=https://www.babbel.com/en/magazine/how-many-people-speak-esperanto-and-where-is-it-spoken |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220509050240/https://www.babbel.com/en/magazine/how-many-people-speak-esperanto-and-where-is-it-spoken |archive-date=9 May 2022 |access-date=20 May 2022 |website=Babbel Magazine |language=en}}</ref> айбо доказы того ся пуддавали читавому сомніву,<ref>{{Cite web |last=Folio |first=Libera |date=2017-02-13 |title=Nova takso: 60.000 parolas Esperanton |url=https://www.liberafolio.org/2017/02/13/nova-takso-60-000-parolas-esperanton/ |access-date=2025-02-16 |website=Libera Folio |language=eo}}</ref> а послідня масштабна провба уточнити статистику ся стала у 2004.&nbsp;році.<ref name=":0" /> == Имня == Заменгоф походив из многоязыкового реґіона; його имня ся сохтує транслітеровати так: * {{Lang-en|Louis Lazarus Zamenhof}} * {{Lang-eo|Ludoviko Lazaro Zamenhof}} * {{Lang-fr|Louis Lazare Zamenhof}} * {{Lang-de|Ludwig (Levi) Lazarus Zamenhof}} * {{Lang-he|אליעזר (לודוויג) זמנהוף}} ''Eli’ezer Ludvig Zamenhof'' * {{Lang-yi|לײזער לוי זאַמענהאָף}} ''Leyzer Leyvi Zamenhof'' * {{Lang-lt|Liudvikas Lazaris (Leizeris) Zamenhofas}} * {{Lang-pl|Ludwik Łazarz Zamenhof}} * {{Lang-ru|Людвик Лазарь (Лейзер) Маркович Заменгоф}} * {{Lang-be|Людвіг Лазар Маркавіч Заменгоф (Заменгоў)}} Заменгоф ся родив у файні ашкеназькых жыдув, и родакы го назвали гебрейськым имньом Еліезер, што ся часто адаптує ги Лазарь, айбо позад того, ож у тот час тот реґіон быв частьов Російської імперії, його записали у свідоцтві за рожденя ги {{Lang-ru|Лейзеръ Заменговъ}}, хоснувучи їдіську форму имени тай русіфіковану верзію фамілії;<ref name="bialystok">[https://web.archive.org/web/20110722014023/http://www.bialystok.ap.gov.pl/bit/50lat/boznicze_zamenhof1.jpg Birth Certificate N 47: "Leyzer Zamengov, son of Mordkha Fayvelovich Zamengov and Liba Sholemovna Sofer"] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110722014023/http://www.bialystok.ap.gov.pl/bit/50lat/boznicze_zamenhof1.jpg|date=22 July 2011}}</ref> многі далші російськоязычні документы хосновали и його патронім, {{Lang-ru|Марковичъ}}. Його фамілія має німецькі коріня тай ориґінално ся записовала ''Samenhof'' (у німецькому языкови S на зачаткови ся читат ги /z/), айбо позад транскрипції у їдіш ({{Lang|yi|זאַמענהאָף}}) и назад она стала ся писати ги ''Zamenhof''. У дорослум віці Заменгоф писав си имня и як Лейзер, и як Лазарь, а в університеті яв хосновати имня Лудовік ({{Lang-ru|Людовикъ}}), годно быти, ож на честь Френсіса Лодвіка, котрый у 1652.&nbsp;році опубліковав понуку за штучні языкы.<ref>{{cite book|last=Umberto Eco & James Fentress|title=The Search for the Perfect Language|publisher=Blackwell Publishing|page=[https://archive.org/details/searchforperfect00ecou/page/324 324]|date=9 September 1995|isbn=978-0-631-17465-3|url-access=registration|url=https://archive.org/details/searchforperfect00ecou/page/324}}</ref> Кой брат Леон став доктором и зачав ся писати „Др.&nbsp;Л.&nbsp;Заменгоф“,<ref>{{cite journal|last1=Wincewicz|first1=Andrzej|last2=Sulkowska|first2=Mariola|last3=Musiatowicz|first3=Marcin|last4=Sulkowski|first4=Stanislaw|date=June 2009|title=Laryngologist Leon Zamenhof—brother of Dr. Esperanto|url=https://archive.org/details/sim_american-journal-of-audiology_2009-06_18_1/page/n4|journal=American Journal of Audiology|volume=18|issue=1|pages=3–6|issn=1059-0889|pmid=18978199|doi=10.1044/1059-0889(2008/08-0002)}}</ref> Заменгоф зачав изась хосновати своє имня Лазарь тай уд 1901.&nbsp;року ся пудписовав „Др.&nbsp;Л.&nbsp;Л.&nbsp;Заменгоф“, обы го не путали з братом. Не знати, котра з тых букв&nbsp;Л означовала котроє з його имен; порядок „Лудовік Лазарь“ тото сучасна конвенція. == Жывотопис == [[Файл:Zamenhof-1879.jpg|thumb|left|upright|Заменгоф дас у 1879]] Лудвік Лазарь Заменгоф ся родив 15.&nbsp;децембра 1859 у файті Марка Заменгофа тай Розалії Заменгоф ({{Рожд|Софер}}), у многоетнічнум вароши Бялысток, ныні [[Польща]] (на тот час {{Lang-ru|Бѣлостокъ}}, [[Російська імперія]]).<ref>{{cite web |first=James R. |last=Russell |author-link=James R. Russell |date=8 February 2022 |title=Did Esperanto answer the 'Jewish Question'? |url=https://www.jpost.com/j-spot/article-695810 |website=[[The Jerusalem Post]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20220209080042/https://www.jpost.com/j-spot/article-695810 |archive-date=9 February 2022 |url-status=live |quote=Leyzer (Eliezer) Levi Zamenhof was born in 1859 into a Jewish family in Belostok, a provincial city in the Russian Empire, now Bialystok, Poland. }}</ref><ref>{{Cite web |title=100th anniversary of the death of L. ZAMENHOF, the creator of the Esperanto |url=http://www.culturepolonaise.eu/3,2,765,en,100th_anniversary_of_the_death_of_L_ZAMENHOF_the_creator_of_the_Esperanto |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20191010160515/http://www.culturepolonaise.eu/3,2,765,en,100th_anniversary_of_the_death_of_L_ZAMENHOF_the_creator_of_the_Esperanto |archive-date=10 October 2019 |access-date=10 October 2019 }}</ref><ref>{{Cite book |last=Korzhenkov |first=Aleksander |url=https://books.google.com/books?id=C2WMcIE1svMC&q=L.L.+Zamenhof+Bio |title=Zamenhof: The Life, Works and Ideas of the Author of Esperanto |date=2010 |publisher=Mondial |isbn=978-1-59569-167-5 |pages=3 |language=en |quote=..born on December 15, 1859, into a Jewish family in what was then the Russian city of Bialystock... |access-date=6 November 2022 |archive-date=3 October 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231003053229/https://books.google.com/books?id=C2WMcIE1svMC&q=L.L.+Zamenhof+Bio |url-status=live }}</ref><ref name="Kiselman" /> Заменгоф ходив у [[хедер]] до 13&nbsp;рокув, а пак у старшу ошколу в [[Варшава|Варшаві]]. Інтересовав ся [[Поезія|поезійов]] и [[Драма|драмов]], написав дакулько робут, у тум числі пятьактову [[Пєса|пєсу]] за [[Бабілонська турня|Бабілонську турню]].<ref name="yivo">{{Cite web |last=Zalewska |first=Gabriela |title=Zamenhof, Ludwik |url=https://encyclopedia.yivo.org/article/620 |access-date=2026-01-16 |website=The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe}}</ref> Держит ся, ож Заменгоф быв [[Білінґвізм|білінґвом]] и володів [[їдіш]]ом и [[Російськый язык|російськым]], айбо подля слув його самого ун головно приказовав по [[Польськый язык|польськы]].<ref name="Kiselman">{{cite book|last=Kiselman|first=Christer|url=http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf|title=Esperanto: Its Origins and Early History|location=Prace Komisji Spraw Europejskich PAU|chapter=Tom II|pages=39–56|publisher=Polish Academy of Learning|year=2008|quote=What was his first language? He wrote in a letter in 1901 that his "parental language" (mother tongue) was Russian, but that at the time he was speaking more in Polish (Zamenhof 1929:523). However, all other evidence points to Yiddish as his mother tongue and first language. He was born in Białystok on December 3, 1859|access-date=15 December 2014|archive-date=4 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304222655/http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf|url-status=dead}}</ref> Отець му быв учительом [[Французькый язык|французького]] и [[Німецькый язык|німецького]], и уд нього Лазарь ся научив бесідовати на обох, а кроме того и на [[Іврит|івриті]]. Лазарь ищи знав [[Білоруськый язык|білоруськый]], котрый товды быв популарный у Бялыстоці. У Варшаві польськый став рудным про його дітий. У ошколі, ун учив класичні языкы: [[Латинськый язык|латинськый]], [[Грецькый язык|грецькый]], [[Арамайськый язык|арамайськый]]. Пак научив ся мало по [[Анґліцькый язык|анґліцькы]], айбо сам казав, ож не дуже добрі го знав. Інтересовав ся [[Таліянськый язык|таліянськым]], [[Литовськый язык|литовськым]] и выучив [[волапӱк]] кой тот ся появив у 1880.&nbsp;році. До того часу його проєкт межинародного языка уже быв добрі проробленый.<ref>Christer Kiselman, [http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf "Esperanto: Its origins and early history"] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20160304222655/http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf |date=4 March 2016 }}, in Andrzej Pelczar, ed., 2008, ''Prace Komisji Spraw Europejskich PAU'', vol. II, pp. 39–56, Krakaw.</ref><ref>{{Cite journal |author=Claude Piron |title=Kontribuaĵo al la studo pri la influoj de la jida sur Esperanton |journal=Jewish Language Review |volume=4 |year=1984 |url=http://user.in-berlin.de/~maxnet/esperanto/piron/jida.htm |access-date=28 December 2008 |archive-date=11 November 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171111024539/http://user.in-berlin.de/~maxnet/esperanto/piron/jida.htm |url-status=live }}</ref> === Провбы вытворити межинародный язык === Населеня Бялыстока было дуже разноє: там были и [[Католицизм у Польщи|полякы-католикы]], и сповідувучі [[Російська православна церьков|російськоє православіє]] (головно державні чиновникы), и [[Жыды|жыдувська]] їдішоязычна меншина, и малі ґрупы [[Білорусы|білорусув]], [[Німці|німцюв]], и другі етнічності. Заменгоф быв смутный и фрустрованый позад многых спорув, котрі ся ставали помежи сими ґрупами&nbsp;— ун думав, ож головнов причинов ненависти тай передсудув было взайимноє непорозуміня позад удсутности ворошного языка. Заменгоф писав, ож кідьбы такый язык екзістовав, ун бы муг стати серсамов на невтралноє комунікованя межи челядьов разных етнічных и языковых походжінь.<ref>{{Cite web |url=http://www.historytoday.com/richard-cavendish/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |title=Birth of Ludwig Zamenhof, creator of Esperanto {{!}} History Today |website=www.historytoday.com |access-date=9 August 2017 |archive-date=10 February 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180210041530/http://www.historytoday.com/richard-cavendish/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |url-status=live }}</ref><ref>{{cite web |first=Steven G. |last=Kellman |author-link=Steven G. Kellman |date=30 August 2016 |title=The Secret Jewish History of Esperanto |url=https://forward.com/culture/348344/the-secret-jewish-history-of-esperanto/ |website=[[The Forward]] |access-date=9 February 2022 |archive-date=9 February 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220209203844/https://forward.com/culture/348344/the-secret-jewish-history-of-esperanto/ |url-status=live }}</ref> Штудувучи у варшавськуй старшуй ошколі Заменгоф пробовав учинити межинародный язык из богатов и сложнов ґраматиков. Кой ун пак учив анґліцькый, та рішив, ож межинародный язык має мати май легку ґраматику. У провбах вытворьовати межинародні языкы му помагало знаня многых языкув: рудных їдіша тай російського, польського, німецького, файноє пасивноє розуміня латины, іврита, французького, базові знаня грецького, анґліцького и таліянського.<ref>Holzhaus, Adolf: ''Doktoro kaj lingvo Esperanto''. Helsinki: Fondumo Esperanto. 1969</ref> У 1878 ун завершив свуй проєкт „Lingwe uniwersala“.<ref>{{Cite book |title=Exploring the Possibilities for the Emergence of a Single and Global Native Language |last=Dufour |first=Fritz |publisher=Fritz Dufour |year=2017 |pages=93 }}</ref> На слідувучый рук Заменгоф пушов у Москву штудовати медицину и там почуствовав на собі проявы [[Антисемітизм у Російськуй імперії|антисемітськых настроюв у Російськуй імперії]] того часу, позад чого став ся інтересовати [[Сіонізм|сіонізмом]]. Ун вернув у Варшаву докунчити свої штудії тай зачав офталмолоґічну [[Резиденція (медицина)|резиденцію]] (ординатуру) у 1885.&nbsp;році.<ref name="yivo" /> Ун зачав свою дохторську практику у [[Вейсєєй|Вейсєєї]]. По 1886.&nbsp;році робив [[Офталмолоґ|офталмолоґом]] у Плоцьку тай Відню и паралелно робив над свойим проєктом межинародного языка.<ref>{{cite web |url=https://www.historytoday.com/archive/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |title=Birth of Ludwig Zamenhof, creator of Esperanto |website=History Today |access-date=15 July 2019 |archive-date=26 February 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190226172957/https://www.historytoday.com/archive/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |url-status=live }}</ref> [[File:Unua Libro ru 1st ed.pdf|thumb|left|upright|„Международный языкъ“ (1887)&nbsp;— єдна з закладных книг есперанта, котра пак стала знама ги „Unua libro“ („Перша книга“)]] Ун ся перетягнув у [[Ґродно]] и зачав наново быти задіяный у сіонізмі, а пак розробляв свою реліґію, гілелізм, пак названый [[Гомаранізм|гомаранізмом]].<ref name="yivo" /> Два рокы Заменгоф пробовав зобрати гроші на уданя буклета, описувучого його язык, докідь не дустав фінанчну помуч уд отця його будучної жоны. У 1887.&nbsp;році світ увиділа книга у російському языкови з назывков „Международный языкъ. Предисловіе и полный учебникъ“, удана пуд псевдонімом „''Д<sup>ръ</sup> Эсперанто''“ ({{Lang-eo|Esperanto}}&nbsp;— {{букв|„надівучый ся“}}). Заменгоф зачатково назвав свою бесіду „lingvo internacia“, ''межинародным языком'', айбо тоты, ко його учили, яли го называти ''есперантом'' позад псевдоніма автора, и тото скоро стало офіційнов назывков языка. Про Заменгофа есперанто быв не просто комунікаційным інструментом, а способом продвигати мирноє спувєствованя челяди разных култур.<ref name="Jason Zasky">{{citation |title=Discouraging Words |magazine=Failure Magazine |date=20 July 2009 |first=Jason |last=Zasky |quote=But in terms of invented languages, it's the most outlandishly successful invented language ever. It has thousands of speakers—even native speakers—and that's a major accomplishment as compared to the 900 or so other languages that have no speakers. – Arika Okrent |url=http://failuremag.com/feature/article/discouraging_words/ |access-date=31 December 2013 |archive-date=23 January 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170123202016/http://failuremag.com/feature/article/discouraging_words |url-status=dead }}</ref>[[File:1910-Universo-p322-llzdet.jpg|thumb|left|190px|Заменгоф за свойим робочым столом у [[Варшава|варшавському]] квартільови, 1910]] === Гомаранізм === [[Файл:Grób Ludwika Zamenhofa na cmentarzu żydowskim w Warszawie 2017.jpg|thumb|right|Груб Лудвіка Заменгофа из [[Абердінськый ґраніт|абердінського ґраніта]], оформленый Мєчыславом Любелскім, жыдувськый теметув, [[Варшава]], 2017]] Кроме свойих лінґвістичных робут Заменгоф удав реліґійну філозофію, котру называв гомаранізмом ({{Lang-eo|homaranismo}}, пораз ся слобудно товмачит ги „гуманітаризм“ авадь „гуманізм“).<ref>[http://ses.library.usyd.edu.au/bitstream/2123/9810/1/J-McElvenny2013.pdf Meaning in the Age of Modernism: C. K. Ogden and his contemporaries] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20170202120052/https://ses.library.usyd.edu.au/bitstream/2123/9810/1/J-McElvenny2013.pdf |date=2 February 2017 }}, Thesis of James McElvenny, 2013</ref> Гомаранізм быв закладеный на принципах и ученях Гілела Старшого. Заменгоф казав за гомаранізм: „Тото направду обєкт ушыткого мого жывота. За нього бым уддав усьо.“<ref>Edmond Privat, ''The Life of Zamenhof'', p.&nbsp;117.</ref> === Їдіш и никаня на сіонізм === [[Файл:Lingva Komitato 1907.jpg|thumb|„Lingva Komitato“ (Языковый комітет) есперанта в 1907. Заменгоф сидит у центрі]] У 1879.&nbsp;році Заменгоф написав першу ґраматику [[Їдіш|їдіша]], часточно пак опубліковану в їдішоязычному журналі „Lebn un visnshaft“.<ref>[[Вілнюс]], 1909; ник. есперантовоє товмачіня ''{{lang|eo|Pri jida gramatiko kaj reformo en la jida}}'' (За ґраматику їдіша тай реформу в їдіші) у ''{{lang|eo|Hebreo el la geto: De cionismo al hilelismo}}'' (Жыд из ґета: уд сіонізма до гілелізма), {{lang|eo|Eldonejo Ludovikito}}, том&nbsp;5, 1976.</ref> Повный ориґіналный російськый текст сього рукописа быв опублікованый онь у 1982 из паралелным есперантовым товмаченьом Адолфа Голцгавса, у „{{lang|eo|L. Zamenhof, provo de gramatiko de novjuda lingvo}}“ (Провба ґраматикы новожыдувського языка), [[Гелсінкы]], бб.&nbsp;9–36. У туй роботі ун не лиш дає обзор їдішової ґраматикы, айбо и предлагат переход на латинськоє письмо тай другі правописні іновації. У тот такой період Заменгоф написав дакотрі другі роботы у їдішови. У 1882.&nbsp;році Російську імперію, у тому числі [[Конґресова Польща|Конґресову Польщу]] накрыла габа поґромув, што тручнуло Заменгофа поучаствовати у Ховевей Ціон и закласти сіоніштськоє штудентськоє общество у Варшаві.<ref name="maimon">{{cite journal |author=N. Z. Maimon |journal=Nica Literatura Revuo |issue=3/5 |date=May–June 1958 |title=La cionista periodo en la vivo de Zamenhof |pages=165–177 |url=http://donh.best.vwh.net/Esperanto/Literaturo/Revuoj/nlr/nlr35/cionistau.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20080719082100/http://donh.best.vwh.net/Esperanto/Literaturo/Revuoj/nlr/nlr35/cionistau.html |archive-date=19 July 2008 }}</ref> Ун лишив тото кываня по уданьови „Unua Libro“ у 1887, а в 1901.&nbsp;році удав заяву „Гілелізм“ по російськы, у котруй написав, ож сіоніштськый проєкт ся провалит, бо жыдове не мавут ворошный язык.<ref name="maimon"/> [[Файл:Ludwik Zamenhof speaking.ogg|thumb|right|Заменгоф выступає на Світовому есперантовому конґресі у [[Барселона|Барселоні]], [[Іспанія]], 1909]] У 1914.&nbsp;році ун ся удказав уд понукы прикапчати ся ид новуй орґанізації жыдув-есперантіштув „TEHA“. У свому письмі ид орґанізаторам ун уповів: „Глубоко м пересвідченый, ож хотьякый націоналізм дає людству лиш майчитавый смуток&nbsp;[…] Правда, ож націоналізм утисканых народув&nbsp;— ги природна самозащитна реакція&nbsp;— є многым май простимый ги націоналізм народув утискавучых; айбо кідь націоналізм силных є неблагородный, та націоналізм слабых є немудрый; и єден, и другый порождавут и пудпорувут єден другого“.<ref name="maimon"/> [[Юдаїштська Біблія]] тото єдна из многых робут, котрі Заменгоф потовмачив есперантом. == Смерть == Заменгоф умер 14.&nbsp;апріля 1917.&nbsp;року у Варшаві, годнобыти [[Серцьовый напад|на серце]],<ref>[https://web.archive.org/web/20150924060531/http://www.onb.ac.at/ev/collections/esperanto/Planned_languages_Ludwig_Lazar_Zamenhof.htm "Ludwig Lazar Zamenhof – Founder of Esperanto"] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20150924060531/http://www.onb.ac.at/ev/collections/esperanto/Planned_languages_Ludwig_Lazar_Zamenhof.htm |date=24 September 2015 }}, Department of Planned Languages.</ref> и быв захованый на варшавському жыдувському теметові на ул.&nbsp;Окоповуй. Бесіду на опроводі справив головный рабін Великої сінаґоґы у Варшаві, Самуел Абрагам Познаньськый, котрый уповів: „Буде час, кой польська земля и нація порозумівут, яку славу дав сесь великый сын Божый своюй отцюзнині.“<ref>{{cite web |url=http://www.szukamypolski.pl/rzeznia.php?id=22 |title=Mapa Polski, mapa Wrocławia, turystyka, wypoczynek - SzukamyPolski.pl |website=www.szukamypolski.pl |access-date=11 January 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070630123854/http://www.szukamypolski.pl/rzeznia.php?id=22 |archive-date=30 June 2007 |url-status=dead }}</ref> == Файта == Заменгоф и його жона [[Клара Зілбернік]] уростили трьох дітий: сына Адама тай доньок Зофію и Лідію. Лідія дуже ся заінтересовала есперантом и в дорослі рокы стала учительков языка, вандровала Европов и в Америку, обы выкладати есперанто. Через цімборство из Мартов Рут Лідія стала [[Багаїзм|багаїштков]]. Ушыткі троє Заменгофовых дітий были убиті [[Націстічне Нїмецько|націштами]] бігом [[Голокост|Голокоста]].<ref>{{cite book |title=Mind & Society Fads |url=https://archive.org/details/mindsocietyfads0000hoff |first1=Frank W. |last1=Hoffmann |first2=William G. |last2=Bailey |year=1992 |publisher=Haworth Press |isbn=1-56024-178-0}}, [https://books.google.com/books?id=AzFuFjFwVSYC&pg=PA116 p. 116] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20230717041621/https://books.google.com/books?id=AzFuFjFwVSYC&pg=PA116 |date=17 July 2023 }}: "Between world wars, Esperanto fared worse and, sadly, became embroiled in political power moves. Adolf Hitler wrote in ''Mein Kampf'' that the spread of Esperanto throughout Europe was a Jewish plot to break down national differences so that Jews could assume positions of authority.... After the Nazis' successful Blitzkrieg of Poland, the Warsaw Gestapo received orders to 'take care' of the Zamenhof family.... Zamenhof's son was shot... his two daughters were put in Treblinka death camp."</ref> Заменгофув онук, сын Адама, Луї-Крістоф Залєскі-Заменгоф, жыв у Франції уд 1960.&nbsp;рокув до свойої смерти у 2019, а його донька, Марґарет Залєскі-Заменгоф, дотеперь активна у есперантовому кываньови. == Почесті == У 1905.&nbsp;році Заменгоф дустав [[орден почесного леґіона]] за вытвореня есперанта.<ref>{{cite web |title=3 россиянина, награждённые орденом Почётного легиона за необычные заслуги (3 Russians Awarded Légion d'honneur for Unusual Merits) |url=http://sobesednik.ru/incident/20130816-3-samykh-neobychnykh-nagrazhdeniya-rossiyan-ordenom-pochetnogo-legiona |publisher=Russian Daily "Sobesednik" |date=16 August 2013 |access-date=9 September 2014 |archive-date=18 July 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210718102659/https://sobesednik.ru/obshchestvo/20130816-3-samykh-neobychnykh-nagrazhdeniya-rossiyan-ordenom-pochetnogo-legiona |url-status=live }}</ref> У 1910 Заменгоф быв першый раз номінованый на [[Нобелова премія мира|Нобелову премію мира]] чотырьма членами британського парламента (у т.&nbsp;ч.&nbsp;Джеймсом О’Ґрейдійом и Філіпом Сновденом) тай професором Стенлійом Лейном Пулом.<ref>{{Cite web |date=1 April 2020 |title=Nomination archive |url=https://www.nobelprize.org/nomination/archive/show.php?id=7918 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20141008101241/https://www.nobelprize.org/nomination/archive/show.php?id=7918 |archive-date=8 October 2014 |access-date=9 October 2022 |website=NobelPrize.org |language=en-US }}</ref> Премія товды пушла [[Межинародноє біро мира|Межинародному біру мира]]. Заменгоф быв номінованый на тоту премію 12&nbsp;раз.<ref>{{Cite web |url=https://www.franceinter.fr/societe/esperanto-cent-ans-mort-createur-zamenhof |title=Espéranto, la langue qui se voulait "universala" |date=14 April 2017 |website=France Inter |access-date=14 April 2017 |archive-date=17 May 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170517002331/https://www.franceinter.fr/societe/esperanto-cent-ans-mort-createur-zamenhof |url-status=live }}</ref> На честь пятого універзалного есперантового конґреса у Барселоні король Іспанії Алфонсо&nbsp;XIII.&nbsp;вчинив Заменгофа командором ({{Lang-es|encomiendo}}) [[Орден Ізабелы Католицької|ордена Ізабелы Католицької]].<ref>{{Cite web |url=http://www.webislam.com/?idt=19050 |title=Olaizola, Borja. "Chatear en Esperanto, vigésimo idioma del mundo más usado en la red." ''El Correo''. 30/03/2011. |access-date=7 April 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110927020832/http://www.webislam.com/?idt=19050 |archive-date=27 September 2011 |url-status=dead }}</ref> [[Файл:Plaque in Geneva where L.L. Zamenhof lived in 1905.jpg|thumb|Табла на улици Вйо-Колеж у [[Женева|Женеві]], [[Швайц]], на резіденції Заменгофа, де ун бывав у 1905]] Мала планета 1462&nbsp;Заменгоф є названа на честь Л.&nbsp;Л.&nbsp;Заменгофа. Она была удкрыта 6.&nbsp;фебруара 1938.&nbsp;року фінськым астрономом Ӱрйом Вейселе. На честь есперанта названа мала планета 1421&nbsp;Есперанто. По вшыткому світі сут стувкы улиць, паркув и мостув, названых на честь Заменгофа. У [[Литва|Литві]] майзнама улиця Заменгофа є у [[Каунас|Каунасі]], де ун даякый час бывав и мав хыжу. Улиці Заменгофа сут у [[Польща|Польщи]], [[Споєноє корольство|Споєному корольстві]], [[Франція|Франції]], [[Мадярщина|Мадярщині]], [[Горватія|Горватії]], [[Чеська республіка|Чеськуй республіці]], [[Іспанія|Іспанії]] (головно в [[Каталонія|Каталонії]]), [[Італія|Італії]], [[Ізраїль|Ізраїльови]], [[Белґія|Белґії]], [[Нідерланды|Нідерландах]] и [[Бразілія|Бразілії]]. На Мадярах и у Бразілії сут [[Берег (мала гора)|берегы]] Заменгофа, а на [[Дунай|Дунайови]] є острув Заменгофа.<ref>[https://web.archive.org/web/20061209130727/http://www.esperanto-sat.info/article187.html Hommages au Dr Zamenhof, à l'espéranto et à ses pionniers].</ref> [[Файл:Zamenhof st.jpg|thumb| Улиця Заменгофа, [[Тел Авів]]]] У подакотрых ізраїльськых варошах уличні знакы указувут Заменгофові рокы жывота, айбо пишут го Еліезером. Заменгоф ся держит божеством у японськуй реліґії [[оомото]], котра пудпорує хоснованя есперанта вірниками. На честь Заменгофа названі руд лишайникув ''Zamenhofia''<ref>{{Cite web |url=http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |title=''Zamenhofia rosei'': Francis' lichen. Range, habitat, biology |access-date=28 January 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060506231625/http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |archive-date=6 May 2006 |url-status=dead }}</ref> тай вид ''Heteroplacidium zamenhofianum''.<ref name="Clauzade & Roux 1985">{{cite book |last1=Clauzade |first1=G. |last2=Roux |first2=C. |last3=Houmeau |first3=J.-M. |year=1985 |title=Likenoj de Okcidenta Europa. Ilustrita determinlibro |series=Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest |publisher=Saint-Sulpice-de-Royan |volume=7 |page=823 |language=eo }}</ref> Російськый писатель Ніколай Боровко уєдно из Владіміром Ґернетом заклали были в [[Одеса|Одесі]] першоє офіційноє есперантовоє общество в Росії „Esrero“, в котрому у 1896–1897.&nbsp;роках Боровко быв передсідов. У загороді хыжі скулптора-есперантішты Ніколая Блажкова в Одесі быв установленый памнятник, скулптурный портрет Л.&nbsp;Л.&nbsp;Заменгофу. У 1960.&nbsp;роках ун го там поклав позад того, ож на мытници не позволили загнати скулптуру у [[Відень]] на есперантовый конґрес.<ref>{{Cite web |url=https://www.odessitclub.org/index.php/novosti-i-publikatsii/2983-lyudvik-zamengof-oni-ostavili-sled-v-istorii-odessy |title=Ludwik Zamenhof. They left a mark in the history of Odessa |date=15 December 2019 |access-date=16 December 2019 |archive-date=1 December 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201201141703/https://www.odessitclub.org/index.php/novosti-i-publikatsii/2983-lyudvik-zamengof-oni-ostavili-sled-v-istorii-odessy |url-status=live }}</ref> У [[Ґотенбурґ|Ґотенбурґови]], [[Швеція]], є Есперантова площа ({{Lang-sv|Esperantoplatsen}}), де у 2018.&nbsp;році ся удкрыло кафе „Zamenhof“.<ref>{{cite news|url=https://www.gp.se/kultur/nytt-restaurangkomplex-pa-esperantoplatsen.3b1a4ba5-799e-44ef-b73c-00398541d25d|title=Nytt restaurangkomplex på Esperantoplatsen|work=Göteborgs-Posten|first=Francisco|last=Ramirez Franzén|date=1 April 2018|access-date=16 December 2024}}</ref> [[Файл:Esperantoplatsen-Göteborg1.JPG|thumb|Есперантова площа, [[Ґотенбурґ]]]] У Італії є дакулько улиць, названых на честь есперанта, у т.&nbsp;ч.&nbsp;''Largo Esperanto'' у [[Піза|Пізі]].<ref>{{Cite web |url=http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |title=Francis' lichen - Zamenhofia rosei: More Information - ARKive |access-date=28 January 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060506231625/http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |archive-date=6 May 2006 |url-status=dead}}.</ref> У 1959.&nbsp;році на 100-роча рожденя Заменгофа почестовало го [[ЮНЕСКО]];<ref>Jewish Telegraphic Agency: [https://www.jta.org/1959/12/16/archive/unesco-to-honor-memory-of-zamenhof-jewish-creator-of-esperanto UNESCO to Honor Memory of Zamenhof, Jewish Creator of Esperanto] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20191004040335/https://www.jta.org/1959/12/16/archive/unesco-to-honor-memory-of-zamenhof-jewish-creator-of-esperanto |date=4 October 2019 }}, 16 December 1959</ref> у 2015 ЮНЕСКО пуддержало удзначіня 100-роча його смерти.<ref>[http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002352/235205e.pdf Unesco] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20170414200421/http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002352/235205e.pdf |date=14 April 2017 }}; [http://uea.org/aktuale/komunikoj/2015/Gxenerala-Konferenco-de-Unesko-finigxis-%E2%80%93-Zamenhof-omagxota UEA: Zamenhof omaĝota] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210515165017/https://uea.org/aktuale/komunikoj/2015/Gxenerala-Konferenco-de-Unesko-finigxis-%E2%80%93-Zamenhof-omagxota |date=15 May 2021 }}</ref> Кажджый рук хосновачі есперанта (ги наприклад Есперантовоє общество Ню Йорка)<ref>{{Cite news |url=https://www.nytimes.com/2017/12/21/nyregion/esperanto-nyc.html |title=Feliĉa Ferioj! Toasting the Holidays in Esperanto |last=Kilgannon |first=Corey |date=21 December 2017 |work=The New York Times |access-date=24 December 2018 |language=en-US |issn=0362-4331 |archive-date=9 April 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180409133052/https://www.nytimes.com/2017/12/21/nyregion/esperanto-nyc.html |url-status=live }}</ref> празнувут день рожденя Заменгофа, 15.&nbsp;децембра, ги День Заменгофа ({{Lang-eo|Zamenhofa Tago}}). 15.&nbsp;децембра 2009.&nbsp;року домашня сторунка вебглядача Google указовала [[Есперанто#Флаґ|зеленый флаґ из звіздов]] на честь 150-роча рожденя Заменгофа.<ref>[https://doodles.google/doodle/150th-birthday-of-ll-zamenhof/ Google Doodles Archive: 150th Birthday of LL Zamenhof] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240425205328/https://doodles.google/doodle/150th-birthday-of-ll-zamenhof/ |date=25 April 2024 }} Retrieved 1 April 2010.</ref> Хыжа Заменгофової файты тай памнятник Заменгофови сут містами [[Путь жыдувської дідузнины у Бялыстоці|пути жыдувської дідузнины у Бялыстоці]], удкрытого у юнійови 2008 волонтерами фонда Бялыстоцького університета.<ref>[https://web.archive.org/web/20191229153645/http://szlak.uwb.edu.pl/sites.html Jewish Heritage Trail in Białystok] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20191229153645/http://szlak.uwb.edu.pl/sites.html |date=29 December 2019 }} accessed 25 July 2009.</ref> У Бялыстокови є и Центер Лудвіка Заменгофа.<ref>{{cite web|url=https://www.timesofisrael.com/esperanto-alive-and-well-100-years-after-jewish-inventors-death/|title=Esperanto alive and well, 100 years after Jewish inventor's death|work=The Times of Israel|first=Bernard|last=Osser|date=13 April 2017|access-date=16 December 2024}}</ref> У 1960.&nbsp;році у [[Стовк на Тренті|Стовкови на Тренті]], Споєноє корольство, Есперантовов асоціаційов Британії были закладені есперантські літні ошколы, котрі выкладали язык тай локално го продвигали. У вароши є дорога, названа на честь Заменгофа, ''Zamenhof Grove''.<ref>{{Cite news |url=https://www.theguardian.com/science/2017/dec/06/saluton-the-surprise-return-of-esperanto |title='Saluton!': the surprise return of Esperanto |last=Salisbury |first=Josh |date=6 December 2017 |work=The Guardian |access-date=19 December 2018 |language=en-GB |issn=0261-3077 |archive-date=28 December 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171228193216/https://www.theguardian.com/science/2017/dec/06/saluton-the-surprise-return-of-esperanto |url-status=live }}</ref> == Часточна бібліоґрафія == === Ориґіналні роботы === * ''Unua Libro'', 1887 („Перша книга“) * ''Dua Libro'', 1888 („Друга книга“) * [http://www.esperanto.mv.ru/Hilelismo/index_e.html ''Hilelismo – propono pri solvo de la hebrea demando''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20190320210954/http://www.esperanto.mv.ru/Hilelismo/index_e.html |date=20 March 2019 }}, 1901 („Гілелізм: проєкт в удповідь на жыдувськоє звіданя“) * [https://web.archive.org/web/20180413043307/http://joaojosesantos.net/html/pdf/zamenhofo_esenco_kaj_estonteco_de_la_lingvo_internacia.pdf ''Esenco kaj estonteco de la ideo de lingvo internacia''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20180413043307/http://joaojosesantos.net/html/pdf/zamenhofo_esenco_kaj_estonteco_de_la_lingvo_internacia.pdf |date=13 April 2018 }}, 1903 („Есенція и будучность ідеї межинародного языка“) * [https://www.gutenberg.org/files/8224/8224-h/8224-h.htm ''Fundamenta Krestomatio de la Lingvo Esperanto''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20200304131403/https://www.gutenberg.org/files/8224/8224-h/8224-h.htm |date=4 March 2020 }}, 1903 („Базова хрестоматія есперантського языка“) * ''Fundamento de Esperanto'', 1905 („Закладеня есперанта“) * Булонська декларація, 1905 * [http://homarano.narod.ru/Windows/homar_e.htm ''Homaranismo''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210505134847/http://homarano.narod.ru/Windows/homar_e.htm |date=5 May 2021 }}, 1913 („Гомаранізм“) ==== Періодика ==== * ''La Esperantisto'', 1889–1895 („Есперантішта“) * ''Lingvo Internacia'', 1895–1914 („Межинародный язык“) * ''La Revuo'', 1906–1914 („Обникованя“) ==== Поезія ==== * "Al la fratoj" („Братям“)<ref>{{cite book |chapter-url=https://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |title=Vivo de Zamenhof |first=Edmond |last=Privat |year=1920 |language=eo |chapter=Idealista profeto |access-date=12 April 2018 |archive-date=19 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201019122424/http://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |url-status=live }}</ref> * "Ho, mia kor'" („О серце моє“) * "La Espero" („Надія“) * "La vojo" („Путь“)<ref>{{cite book |chapter-url=https://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |title=Vivo de Zamenhof |first=Edmond |last=Privat |year=1920 |language=eo |chapter=Verkisto |access-date=12 April 2018 |archive-date=19 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201019122424/http://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |url-status=live }}</ref> * "Mia penso" („Моя думка“)<ref>{{cite book |chapter-url=https://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |title=Vivo de Zamenhof |first=Edmond |last=Privat |year=1920 |language=eo |chapter=Studentaj jaroj |access-date=12 April 2018 |archive-date=19 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201019122424/http://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |url-status=live }}</ref> === Товмачіня === * [http://www.gutenberg.org/ebooks/37279 ''Hamleto, Reĝido de Danujo''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210429231725/http://www.gutenberg.org/ebooks/37279 |date=29 April 2021 }}, 1894 („<nowiki/>[[Гамлет|Гамлет, принц Данії]]<nowiki/>“ [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]]) * [http://esperanto.davidgsimpson.com/inko/100-3.pdf ''La batalo de l' vivo''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20200925003458/http://esperanto.davidgsimpson.com/inko/100-3.pdf |date=25 September 2020 }} („Битка жывота“ [[Чарлз Діккенс|Чарлза Діккенса]]) * ''[[s:eo:La revizoro|La revizoro]]'', 1907 („Ревізор“ [[Микола Гоголь|Миколы Гоголя]]) * ''La Predikanto'', 1907 (товмачіня [[Еклезіаст|Еклезіаста]]) * ''La Psalmaro'', 1908 (товмачіня книгы [[Книга Псалмув|Псалмув]]) * [http://steloj.de/esperanto/rabistoj/index.html ''La rabistoj''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20200222070911/http://www.steloj.de/esperanto/rabistoj/index.html |date=22 February 2020 }}, 1908 („Рабловы“ [[Фрідріх Шіллер|Фрідріха Шіллера]]) * [http://www.gutenberg.org/ebooks/22592 ''Ifigenio en Taŭrido''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210429192820/https://www.gutenberg.org/ebooks/22592 |date=29 April 2021 }}, 1908 („Іфіґенія на Тавріді“ [[Йоганн Волфґанґ фон Ґёте|Йоганна Волфґанґа фон Ґёте]]) * ''La Rabeno de Baĥaraĥ'', 1909 („Бахарахськый рабін“ [[Гайнріх Гайне|Гайнріха Гайне]]) * ''La Gimnazio'', 1909 („Ґімназія“ [[Шолем Алейхем|Шолема Алейхема]]) * [http://www.ipernity.com/doc/esperanto-muzeo-svitavy/40592976 ''Marta''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20191214213855/http://www.ipernity.com/doc/esperanto-muzeo-svitavy/40592976 |date=14 December 2019 }}, 1910 („Марта“ Елізы Оржешкової) * ''Genezo'', 1911 (товмачіня книгы [[Книга Бытя|Бытя]]) * ''Eliro'', 1912 (товмачіня книгы [[Книга Выход|Выход]]) * ''Levidoj'', 1912 (товмачіня книгы [[Книга Левіт|Левіт]]) * ''Nombroj'', 1914 (товмачіня книгы [[Книга Чисел|Чисел]]) * ''Readmono'', 1914 (товмачіня книгы [[Книга Второзаконя|Второзаконя]]) * [[s:eo:Malnova Testamento (Zamenhof)|''Malnova Testamento'']] (товмачіня [[Старый Завіт|Старого Завіта]]) == Зазначкы == <references group="зазначка" /> == Література == {{Refbegin}} * {{Cite book |last=Boulton |first=Marjorie |title=Zamenhof: Creator of Esperanto |year=1960 |publisher=Routledge and Paul |ref=none}} * {{Cite book |last=Forster |first=Peter G. |url=https://books.google.com/books?id=tbgfAAAAQBAJ&pg=PA95 |title=The Esperanto Movement |year=2013 |publisher=De Gruyter |isbn=978-3-11-082456-8 |ref=none}} * {{Cite book |last=Privat |first=Edmond |url=http://archive.org/details/lifeofzamenhof0000priv |title=The life of Zamenhof |year=1920 |edition=1980 |publisher=Esperanto Press |via=Internet Archive |isbn=978-0-919186-08-8 |translator-first=Ralph |translator-last=Eliott |ref=none}} * {{Cite book |last1=Korĵenkov |first1=Aleksander |title=Zamenhof: the life, works and ideas of the author of Esperanto |last2=Tonkin |first2=Humphrey |author-link2=Humphrey Tonkin |date=2010 |publisher=Mondial |isbn=978-1-59569-167-5 |translator-last=Richmond |translator-first=Ian M. |url=http://www.esperantic.org/wp-content/uploads/2016/06/LLZ-Bio-En.pdf |ref=none |access-date=19 February 2021 |archive-date=11 April 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210411003347/http://www.esperantic.org/wp-content/uploads/2016/06/LLZ-Bio-En.pdf |url-status=live}} * {{Cite book |last=Schor |first=Esther |title=Bridge of Words |year=2016 |isbn=978-0-8050-9079-6 |title-link=Bridge of Words |publisher=Metropolitan |ref=none}} {{refend}} == Референції == <references /> == Вонкашні удкликованя == * [https://www.gutenberg.org/ebooks/author/3934 Роботы Л. Л. Заменгофа] на Project Gutenberg * [https://librivox.org/author/976 Роботы Л. Л. Заменгофа] на LibriVox (public domain авдіокнигы) * [https://archive.org/search.php?query=%28%28subject%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20Lazarus%22%20OR%20subject%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20L%2E%22%20OR%20subject%3A%22Zamenhof%2C%20L%2E%20L%2E%22%20OR%20subject%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20subject%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20subject%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20subject%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%22%20OR%20subject%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22L%2E%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20Lazarus%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20L%2E%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20L%2E%20L%2E%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20L%2E%20Lazarus%22%20OR%20creator%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%22%20OR%20title%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20title%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20title%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20title%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20Lazarus%22%20OR%20description%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20L%2E%22%20OR%20description%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%22%29%20OR%20%28%221859-1917%22%20AND%20Zamenhof%29%29%20AND%20%28-mediatype:software%29 Роботы Л. Л. Заменгофа] на Internet Archive {{Lifetime|1859|1917}} {{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Заменгоф, Лудвік Лазарь}} [[Катеґорія:Есперанто]] gx8vkf87vtrpdzdre67wygmjwzvc0uv Брітаньска Індія 0 18766 168676 168563 2026-08-23T21:05:29Z InternetArchiveBot 22034 Add 1 book for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168676 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Заникла держава | názov = Індіцька імперія{{Переход|#Назва}} | originálny názov = <small>{{lang-en|Indian Empire}}</small> | rok vzniku = 1858 | rok zániku = 1949 | viac pred = áno | pred 1 = Муґальска імперія | pred 1 vlajka = Fictional flag of the Mughal Empire.svg | pred 2 = | pred 2 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Індіцька унія | po 1 vlajka = Flag of India.svg | po 2 = Пакістан | po 2 vlajka = Flag of Pakistan.svg | po 3 = Брітаньска Бірма | po 3 vlajka = Flag of Burma (1939–1941, 1945–1948).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = British Raj Red Ensign.svg | článok o vlajke = прапор | vlajka veľkosť = | znak = Star-of-India-gold-centre.svg | článok o znaku = ерб | znak veľkosť = 90px | rámček znak = | hymna = {{lang-en| God save the King/Queen}}<br>([[Гімна Великой Брітанії|Боже, хрань краля/кралёвну]])<br>[[Файл:United States Navy Band - God Save the Queen.ogg|center]] | článok o hymne = | motto = {{lang-fr|Dieu et mon droit}}<br>(Бог і моє право) | článok o motte = | mapa = British Indian Empire 1909 Imperial Gazetteer of India.jpg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = Політічне роздїлїня Брітаньской Індії (раджу) в роцї 1909. Брітаньска Індія є зображена двома одтїнками ружовой фарбы; Сікім, Непал, [[Бгутан]] і князївскы штаты суть зображены жовтов фарбов<br>[[File:India-or-British-Raj-in-British-Empire-1909.jpg|270px|center]]Брітаньска Індія (радж) по одношіню до [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]] в 1909 роцї | hlavné mesto = [[Колката]]<ref name="igi-calcutta">{{Citation |title=The Imperial Gazetteer of India |url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_001.gif |volume=IX |page=260 |year=1908 |chapter=Calcutta (''Kalikata'') |chapter-url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_266.gif |publisher=Published under the Authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the Clarendon Press |quote=—Capital of the Indian Empire, situated in 22° 34' N and 88° 22' E, on the east or left bank of the Hooghly river, within the Twenty-four Parganas District, Bengal |access-date=24 May 2022 |archive-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220524220705/http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_001.gif |url-status=live }}</ref>{{efn|Шімла была лїтным головным містом влады Брітаньской Індії а не Брітаньской імперії, то значіть Брітаньской індіцькой імперії, до котрой входили князївскы штаты<ref name="simla-summer-capital">{{Citation |title=The Imperial Gazetteer of India |url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=22&objectid=DS405.1.I34_V22_001.gif |volume=XXII |page=260 |year=1908 |chapter=Simla Town |chapter-url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?objectid=DS405.1.I34_V09_266.gif |publisher=Published under the Authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the Clarendon Press |quote=—Head-quarters of Simla District, Punjab, and the summer capital of the Government of India, situated on a transverse spur of the Central Himālayan system system, in 31° 6' N and 77° 10' E, at a mean elevation above sea-level of 7,084 feet. |access-date=24 May 2022 |archive-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220524213047/http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=22&objectid=DS405.1.I34_V22_001.gif |url-status=live }}</ref>}} (1858–1911)<br>Новый Делі (1911/1931{{efn|Выголошіня Нового Делі за головне місто было выдане в роцї 1911, але місто было славностно отворене як головне місто Брітаньской Індії в фебруарї 1931}}–1947) | rozloha = 4 903 312 <small>(1937)</small><br>4 226 734 <small>(1947)</small> | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka = | počet obyvateľov = 388 997 955 | počet obyvateľov poznámka = (1941) | jazyky = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | národnostné zloženie = | náboženstvo = гіндуізм, [[іслам]], сікгізм, будгізм і хрістіанство | štátne zriadenie = колонія | materský štát = {{flagicon|Велика Брітанія}} [[Брітаньска імперія]] | mena = індіцька рупія | predstaviteľ = [[Виктория (Споене кральовство)|Вікторія]] (1876–1901)<br>Едвард VII. (1901–1910)<br>Джордж V. (1910–1936)<br>Едвард VIII. (1936)<br>Джордж VI. (1936–1947) | titul predstavitelia = '''Імператор''' | predstaviteľ 2 = Чарлз Каннінґ (1852–1859; першый)<br>Луіс Маунтбаттен (1947; послїднїй)<br>'''Штатный секретарь''':<br>Едвард Стенлі (1858–1859; першый)<br>Вільям Гер (1947; послїднїй) | titul predstavitelia 2 = '''Ґенералный ґувернер''' | vznik = [[2. авґуст]]а [[1857]] | zánik = [[15. авґуст]]а [[1947]] }} '''Брітáньска Íндія''' ({{lang-en|British India}}), тыж '''Брітáньскый радж''' ({{lang-en|British Raj}}) быв період влады брітаньской коруны на індіцькім субконтінентї,<ref name="def-raj-stacked"> * {{Citation |last1=Hirst |first1=Jacqueline Suthren |title=Religious Traditions in Modern South Asia |url=https://books.google.com/books?id=voGoAgAAQBAJ&pg=PT27 |year=2011 |place=London and New York |publisher=Routledge |isbn=978-0-415-44787-4 |quote=As the (Mughal) empire began to decline in the mid-eighteenth century, some of these regional administrations assumed a greater degree of power. Amongst these ... was the East India Company, a British trading company established by Royal Charter of Elizabeth I of England in 1600. The Company gradually expanded its influence in South Asia, in the first instance through coastal trading posts at Surat, Madras and Calcutta. (The British) expanded their influence, winning political control of Bengal and Bihar after the Battle of Plassey in 1757. From here, the Company expanded its influence dramatically across the subcontinent. By 1857, it had direct control over much of the region. The great rebellion of that year, however, demonstrated the limitations of this commercial company's ability to administer these vast territories, and in 1858 the Company was effectively nationalized, with the British Crown assuming administrative control. Hence began the period known as the British Raj, which ended in 1947 with the partition of the subcontinent into the independent nation-states of India and Pakistan. |last2=Zavros |first2=John |access-date=24 May 2022 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145150/https://books.google.com/books?id=voGoAgAAQBAJ&pg=PT27 |url-status=live|ref=none}} * {{citation|last=Salomone|first=Rosemary|title=The Rise of English: Global Politics and the Power of Language|publisher=Oxford University Press|page=236|url=https://books.google.com/books?id=_gNREAAAQBAJ&pg=PA236|isbn=978-0-19-062561-0|year=2022|quote=Between 1858, when the British East India Company transferred power to British Crown rule (the "British Raj"), and 1947, when India gained independence, English gradually developed into the language of government and education. It allowed the Raj to maintain control by creating an elite gentry schooled in British mores, primed to participate in public life, and loyal to the Crown.|access-date=24 May 2022|archive-date=23 September 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145109/https://books.google.com/books?id=_gNREAAAQBAJ&pg=PA236|url-status=live|ref=none}}</ref> котрый тырвав од року 1858 до року 1947.<ref name="period-of-raj-stacked"> * {{citation |last=Vanderven |first=Elizabeth |title=The Oxford Handbook of the History of Education |pages=213–227, 222 |year=2019 |editor1-last=Rury |editor1-first=John L. |access-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923150112/https://books.google.com/books?id=Mc-aDwAAQBAJ&pg=PA222 |archive-date=23 September 2023 |url-status=live |chapter=National Education Systems: Asia |chapter-url=https://books.google.com/books?id=Mc-aDwAAQBAJ&pg=PA222 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0-19-934003-3 |quote=During the British East India Company's domination of the Indian subcontinent (1757–1858) and the subsequent British Raj (1858–1947), it was Western-style education that came to be promoted by many as the base upon which a national and uniform education system should be built. |editor2-last=Tamura |editor2-first=Eileen H.|ref=none}} * {{citation |last=Lapidus |first=Ira M. |title=A History of Islamic Societies |page=393 |year=2014 |url=https://books.google.com/books?id=ZkJpBAAAQBAJ&pg=PA393 |access-date=24 May 2022 |edition=3 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0-521-51430-9 |quote=Table 14. ''Muslim India: outline chronology''<br />Mughal Empire ... 1526–1858 <br />Akbar I ... 1556–1605 <br /> Aurengzeb ... 1658–1707 <br /> British victory at Plassey ... 1757 <br /> Britain becomes paramount power ... 1818<br />British Raj ... 1858–1947 |author-link=Ira M. Lapidus|ref=none}}</ref> Реґіон під брітаньскым контролём ся в сучаснім розуміню обычайно называв '''Індія''' ({{lang-en|India}}) і обсяговав теріторії прямо справованы [[Споене кральовство Великой Британии и Ирландии|Споєным кралёвством]], котры ся вєдно называли ''Брітаньска Індія'', і теріторії справованы домородыма владцями, але під брітаньсков надвладов, называны князївскы штаты. Як Індія была закладаючім членом [[Лига Народох|Ліґы народів]] і в роцї 1945 закладаючім членом [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|Орґанізації споєных народів]] в [[Сан Франціско|Сан Франціску]].<ref name="mansergh-UN-SanFrancisco2">{{Citation|last=Mansergh|first=Nicholas|title=Constitutional relations between Britain and India|page=xxx|year=1974|url=https://books.google.com/books?id=DJkOAQAAMAAJ|access-date=19 September 2013|place=London|publisher=His Majesty's Stationery Office|isbn=978-0-11-580016-0|author-link=Nicholas Mansergh}} Quote: "[[Viceroy's Executive Council|India Executive Council]]: Sir [[Arcot Ramasamy Mudaliar]], Sir [[Firoz Khan Noon]] and Sir [[V. T. Krishnamachari]] served as India's delegates to the London Commonwealth Meeting, April 1945, and the U.N. San Francisco Conference on International Organisation, April–June 1945."</ref> Індія была участницькым штатом лїтных олімпійскых гер в роках 1900, 1920, 1928, 1932 і 1936. Тота сістема справы была заведжена [[28. юн|28.&nbsp;юна]] [[1858]], кедь по індіцькім повстаню в роцї [[1857]] пришла влада Выходоіндіцькой сполочности на коруну в особі [[Виктория (Споене кральовство)|кралёвны Вікторії]]<ref>{{Cite web |last=Kaul |first=Chandrika |title=From Empire to Independence: The British Raj in India 1858–1947 |url=https://www.bbc.co.uk/history/british/modern/independence1947_01.shtml |access-date=3 March 2011 |archive-date=17 June 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160617125740/http://www.bbc.co.uk/history/british/modern/independence1947_01.shtml |url-status=live }}</ref> (котра была в роцї [[1876]] выголошена за імператріцю Індії). Тырвало то аж до року [[1947]], кедь была Брітаньска Індія роздїлена на два суверенны домініоновы штаты: Індіцьку унію (пізнїше [[Індія|Індіцьку републіку]]) і Домініон Пакістан (пізнїше [[Пакістан|Пакістаньску ісламску републіку]] і [[Банґладеш|Банґладешску народну републіку]] при выголошіню незалежности Банґладеша в роцї 1971). При взнику Брітаньской Індії (Брітаньского раджу) в роцї 1858 уж была Нижня Барма частёв Брітаньской Індії; Верьхня Барма была придана в роцї 1886 і взникнутый союз, Барма, была справована як автономна провінція до року 1937, кедь ся стала самостатнов брітаньсков колоніёв і в роцї 1948 здобыла незалежность. В роцї 1989 была переменована на [[Мянма|Мянму]]. Провінція головного комісаря Аден была тыж частёв Брітаньской Індії при взнику Брітаньского раджу а в роцї 1937 ся тыж стала самостатнов колоніёв знамов як колонія Аден. == Назва == Брітаньска Індія од свого періоду мала много розлічных назв: * '''коруна влада в Індії''' ({{lang-en|Crown rule in India}}).<ref name="british-raj-crown-rule-stacked"> * {{Citation |last=Steinback |first=Susie L. |title=Understanding the Victorians: Politics, Culture and Society in Nineteenth-Century Britain |url=https://books.google.com/books?id=5VdsBgAAQBAJ&pg=PA68 |page=68 |year=2012 |place=London and New York |publisher=Routledge |isbn=978-0-415-77408-6 |quote=The rebellion was put down by the end of 1858. The British government passed the Government of India Act, and began direct Crown rule. This era was referred to as the British Raj (though in practice much remained the same). |access-date=24 May 2022 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145610/https://books.google.com/books?id=5VdsBgAAQBAJ&pg=PA68 |url-status=live |ref=none}} * {{citation|last=Ahmed|first=Omar|title=Studying Indian Cinema|publisher=Auteur (now an imprint of Liverpool University Press)|year=2015|url=https://books.google.com/books?id=GHBvEAAAQBAJ&pg=PA221|page=221|isbn=978-1-80034-738-0|quote=The film opens with what is a lengthy prologue, contextualising the time and place through a detailed voice-over by Amitabh Bachchan. We are told that the year is 1893. This is significant as it was the height of the British Raj, a period of crown rule lasting from 1858 to 1947.|access-date=24 May 2022|archive-date=23 September 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145610/https://books.google.com/books?id=GHBvEAAAQBAJ&pg=PA221|url-status=live|ref=none}} * {{citation|last=Wright|first=Edmund|title=A Dictionary of World History|url=https://books.google.com/books?id=POAwBwAAQBAJ&pg=PA537|year=2015|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-968569-1|page=537|quote=More than 500 Indian kingdoms and principalities [...] existed during the 'British Raj' period (1858–1947) The rule is also called ''Crown rule in India''|ref=none}} * {{citation|last=Fair|first=C. Christine|title=Fighting to the End: The Pakistan Army's Way of War|url=https://books.google.com/books?id=jjaTAwAAQBAJ&pg=PA61|year=2014|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-989270-9|page=61|quote=[...] by 1909 the Government of India, reflecting on 50 years of Crown rule after the rebellion, could boast that [...]|ref=none}}</ref> * '''пряма влада в Індії''' ({{lang-en|Direct rule in India}}).<ref name="direct-rule-stacked"> * {{Citation |last=Glanville |first=Luke |title=Sovereignty and the Responsibility to Protect: A New History |url=https://books.google.com/books?id=nX3GAQAAQBAJ |page=120 |year=2013 |publisher=University of Chicago Press |isbn=978-0-226-07708-6 |access-date=23 August 2020 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145611/https://books.google.com/books?id=nX3GAQAAQBAJ |url-status=live |ref=none}} Quote: "Mill, who was himself employed by the British East India company from the age of seventeen until the British government assumed direct rule over India in 1858." * {{citation|last=Pykett|first=Lyn|title=Wilkie Collins|series = Oxford World's Classics: Authors in Context|publisher=Oxford University Press|year=2006|isbn=978-0-19-284034-9|page=160|quote=In part, the Mutiny was a reaction against this upheaval of traditional Indian society. The suppression of the Mutiny after a year of fighting was followed by the break-up of the East India Company, the exile of the deposed emperor and the establishment of the British Raj, and direct rule of the Indian subcontinent by the British.|ref=none}} * {{citation|last=Lowe|first=Lisa|title=The Intimacies of Four Continents|url=https://books.google.com/books?id=UMMECgAAQBAJ&pg=PT71|date=2015|publisher=Duke University Press|isbn=978-0-8223-7564-7|page=71|quote=Company rule in India lasted effectively from the Battle of Plassey in 1757 until 1858, when following the 1857 Indian Rebellion, the British Crown assumed direct colonial rule of India in the new British Raj.|ref=none}}</ref> * '''Індіцька імперія''' ({{lang-en|Indian Empire}}).{{efn|Даколи той реґіон ся так называв, хоць не офіціално}}<ref>{{Citation |last1=Bowen |first1=H. V. |title=Britain's Oceanic Empire: Atlantic and Indian Ocean Worlds, C. 1550–1850 |url=https://books.google.com/books?id=Oi9neJg39wcC&pg=PA106 |page=106 |year=2012 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-02014-6 |last2=Mancke |first2=Elizabeth |last3=Reid |first3=John G.}} Quote: "British India, meanwhile, was itself the powerful 'metropolis' of its own colonial empire, 'the Indian empire'."</ref> == Ґеоґрафічна полога == [[File:British Raj and surrounding countries 1909.jpg|thumb|right|Брітаньска Індія і сусїднї країны суть зображены в роцї 1909]] Брітаньска Індія ся розпростерала майже на цїлій теріторії днешнёй Індії, Пакістану, Банґладеша і Мянмы, з вынятком малых маєтків іншых европскых країн, як наприклад Ґоа і Пудучері.<ref name="British India geography">{{Cite book |last=Smith |first=George |url=https://archive.org/details/geographybritis00smitgoog |title=The Geography of British India, Political & Physical |publisher=John Murray |year=1882 |location=London |access-date=2 August 2014}}</ref> Тота теріторія є дуже богатым, обсягує Гімалайскы горы, уроджайны заплавовы области, Індоґанґску рівнину, довге побережя, тропічны сухы лїсы, высохнути верьховины і пустыню Тгар.<ref>{{Cite book |last=Baten, Jörg |title=A History of the Global Economy. From 1500 to the Present |url=https://archive.org/details/isbn_9781107507180 |date=2016 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-50718-0 |page=[https://archive.org/details/isbn_9781107507180/page/n262 247]}}</ref> Окрем того в розлічных часовых обсяговала Аден (в роках 1858 аж 1937),<ref>Marshall (2001), p. 384</ref> Нижню Барму (в роках 1858 аж 1937), Верьхню Барму (в роках 1886 аж 1937), Британьске Сомалі (курто в роках 1884 аж 1898) і Проливову осаду (курто в роках 1858 аж 1867). Барма была од року 1937 оддїлена од Індії і прямо справована брітаньсков корунов аж до здобываня незалежности в роцї 1948. Світовы штаты [[Персийскый залив|Перзьского заливу]] і остатнї штаты належачі під Резіденціёв Перзьского заливу были теоретічно князївскыма штатами, як ай председництвыма і провінціями Брітаньской Індії до року 1947 і як менову єдиніцю хосновали рупію.<ref>{{Cite book |last=Subodh Kapoor |url=https://books.google.com/books?id=q5ZM0nZXZEkC&pg=PA1599 |title=The Indian encyclopaedia: biographical, historical, religious ..., Volume 6 |date=January 2002 |publisher=Cosmo Publications |isbn=978-81-7755-257-7 |page=1599}}</ref> Окрем іншых країн в реґіонї быв Цейлон (днесь [[Шрі Ланка|Срі Ланка]]), котрый ся в тім часї одношовав на прибережны реґіоны і северну часть острова в роцї 1802 одступеный Великій Брітанії на основі Амєньской догоды. Тыма прибережныма реґіонами были в роках 1793 аж 1798<ref name="codringtonch10">[[#Codrington|Codrington]], 1926, Chapter X:Transition to British administration</ref> дочасно під справов Мадраского председництва, але в нескоршых періодах ся брітаньскы ґувернеры одповідали Лондону і не были частёв Раджу. Кралёвства [[Непал|Непалу]] і [[Бгутан|Бгутану]], котры вели войну з Брітами, з нима потім підписали догоду і Бріты їх узнали за незалежны штаты.<ref>{{Cite encyclopedia |title=Nepal: Cultural life |encyclopedia=Encyclopædia Britannica Online |url=https://www.britannica.com/place/Nepal/Cultural-life#toc23631 |date=2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151124082743/https://www.britannica.com/place/Nepal/Cultural-life |archive-date=24 November 2015}}</ref><ref>{{Cite encyclopedia |title=Bhutan |encyclopedia=Encyclopædia Britannica Online |url=https://www.britannica.com/place/Bhutan/Government-and-society#toc25008 |date=2008 |access-date=2 June 2022 |archive-date=2 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220602162041/https://www.britannica.com/place/Bhutan/Government-and-society#toc25008 |url-status=live }}</ref> Сікімске кралёвство было по анґло-сікімской догоды з року 1861 утворене як князївскый штат; вопрос суверенности ведь зістав недефінованым.<ref>{{Cite web |title=Sikkim {{!}} History, Map, Capital, & Population |url=https://www.britannica.com/place/Sikkim |access-date=2 December 2022 |website=Britannica |language=en |archive-date=1 August 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170801112303/https://www.britannica.com/place/Sikkim |url-status=live }}</ref> Малдівскы островы были в роках 1887 аж 1965 брітаньскым протекторатом, але не были частёв Брітаньской Індії.<ref>{{Cite web |title=Maldives {{!}} History, Points of Interest, Location, & Tourism |url=https://www.britannica.com/place/Maldives |access-date=2 December 2022 |website=Britannica |language=en |archive-date=2 December 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221202175356/https://www.britannica.com/place/Maldives |url-status=live }}</ref> == Обывательство == [[File:Census of British India by religion, 1921.jpg|thumb|Списованя людей в Брітаньскій Індії з року 1921 уваджать 69 міліонів мусулманів і 217 міліонів гіндуістів з цїлкового чісла 316 міліонів обывателїв]] Чісло обывателїв теріторії, котра ся стала Брітаньсков Індіёв, было 100&nbsp;міліонів до року 1600 і до XIX.&nbsp;стороча ся майже не змінило. Подля першого списованю людей в Індії в 1881 роцї досягло чісло обывателїв Індії 255&nbsp;міліонів.<ref>{{cite journal | last1 = Romaniuk | first1 = Anatole | year = 2014 | title = Glimpses of Indian Historical Demography | url = https://ejournals.library.ualberta.ca/index.php/csp/article/download/21301/16105 | journal = Canadian Studies in Population | volume = 40 | issue = 3–4 | pages = 248–51 | doi = 10.25336/p6hw3r | doi-access = free | access-date = 25 January 2015 | archive-date = 2 April 2015 | archive-url = https://web.archive.org/web/20150402141919/https://ejournals.library.ualberta.ca/index.php/csp/article/download/21301/16105 | url-status = live }}</ref><ref>Parameswara Krishnan, ''Glimpses of Indian Historical Demography'' (Delhi: B.R. Publishing Corporation 2010) {{ISBN|978-8176466387}}</ref><ref>Kingsley Davis, ''The Population of India and Pakistan'' (Princeton University Press, 1951).</ref><ref>{{cite journal |author=Kingsley Davis |author-link=Kingsley Davis |date=19 April 1943 |title=The population of India |journal=Far Eastern Survey |volume=12 |issue=8 |pages=76–79 |doi=10.2307/3022159 |jstor=3022159}}</ref> Штудії о обывательстві Індії од року 1881 ся замірёвали на такы темы, як є цїлкове чісло обывателїв, міра породности і смертности, міра росту, ґеоґрафічне розложіня, ґрамотность, роздїлїня на сільскы і містьскы обывательство, міліоновы міста і три міста з чіслом обывателїв над вісем міліонів: [[Делі]], Великый [[Мумбаі|Бомбай]] і [[Колката]].<ref>{{cite journal | last1 = Khan | first1 = J.H. | year = 2004 | title = Population growth and demographic change in India | journal = Asian Profile | volume = 32 | issue = 5| pages = 441–60 }}</ref> Уровень смертности быв зниженый в роках 1920 аж 1945 вдяка біолоґічній імунізації. Далшым фактором належали зростаючі приймы і лїпшы жывотны условії, поліпшіня выжыва, безпечнїше і чістїше жывотне околіця тыж лїпша офіціална здравотна політіка і лїкарьска старостливость.<ref>{{cite journal | last1 = Klein | first1 = Ira | year = 1990 | title = Population growth and mortality in British India: Part II: The demographic revolution | url = https://archive.org/details/sim_indian-economic-and-social-history-review_january-march-1990_27_1/page/33 | journal = Indian Economic and Social History Review | volume = 27 | issue = 1| pages = 33–63 | doi = 10.1177/001946469002700102 | s2cid = 144517813 }}</ref> == Школованя == [[File:Lucknowuniversity.jpg|thumb|left|Лакгнавска універзіта основана Брітами в роцї 1867]] [[File:Calcuttamedicalcollege1.jpg|thumb|right|upright=1.2|Колкатьска універзіта основана в роцї 1857, є єдным з трёх найстаршых днешнїх штатных універзіт в Індії]] Універзіты в Колкатї, Бомбаї і Мадрасї были основаны в роцї 1857, прямо перед повстанём. До року 1890 ся на них приближно 60&nbsp;000&nbsp;Індів, головным в области слободных умень і права. Приближно третина з них наступила до верейной справы і далша третина ся стала правниками. Выслїдком была дуже добрї школована професіонална штатна бірокрація. До року 1887 з 21&nbsp;000&nbsp;міст в штатній справі середнёй уровни 45% творили гіндуісты, 7% [[Іслам|мусулмане]], 19% Евразійцї (европскый отець і індіцька мамка) і 29% Европанів. З 1&nbsp;000&nbsp;міст в найвысшых штатных службах майже вшыткы творили Бріты, звычайно з Оксбріджскым тітулом.<ref>{{Harvnb|Moore|2001a|p=431}}</ref> Влада, часто в сполупрацї з містныма філантропами, створила до року 1911 186&nbsp;універзіт і высокых школ; штудовало на них 36&nbsp;000 штудентів (веце як 90%&nbsp;мужів). До року 1939 ся чісло інштітуцій здвоїв і чісло штудентів досягло 145&nbsp;000. Учебны основы ся слїдовали подля класічныма брітаньскыма штандартами, як завели Оксфорд і Кембрідж, і акцентовала на анґліцьку літературу і европску історію. Тым не менше ся в 20.&nbsp;роках ХХ.&nbsp;ст.&nbsp;стали штудентьскы орґанізації містами індіцького націоналізму.<ref>Zareer Masani (1988). ''Indian Tales of the Raj'' p. 89</ref> == Нотації == <references group="lower-alpha"/> == Референції == {{reflist}} == Література == {{refbegin|30em}} * {{Citation | last1=Bandyopadhyay| first1=Sekhar| year=2004| title=From Plassey to Partition: A History of Modern India| place= | publisher=Orient Longman |pages=548 | isbn=978-81-250-2596-2}}. * {{Citation| last1=Bayly| first1=C. A.| authorlink1=Christopher Alan Bayly| year=1990| title=Indian Society and the Making of the British Empire (The New Cambridge History of India) |place=Cambridge and London |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=248| isbn=978-0-521-38650-0}}. * {{Citation| last1=Brown| first1=Judith M.| authorlink=Judith M. Brown| year=1994| orig-year=First published 1984 | title=Modern India: The Origins of an Asian Democracy| place=| publisher=[[Oxford University Press]] |pages=474| isbn=978-0-19-873113-9}}. * {{Citation| last1=Bose |first1=Sugata |authorlink1=Sugata Bose |last2=Jalal |first2=Ayesha |authorlink2=Ayesha Jalal |year=2003 |title=Modern South Asia: History, Culture, Political Economy |publisher=[[Routledge]] |isbn=978-0-415-30787-1}} * {{Citation |last=Chhabra |first=G. S. |year=2005 |orig-year=First published 1971 |title=Advanced Study in the History of Modern India |url=https://books.google.com/books?id=e08-yhBFfpAC |volume=III (1920-1947) |edition=Revised |location=New Delhi |publisher=Lotus Press |page=2 |isbn=978-81-89093-08-2}} * {{Citation| last1=Copland| first1=Ian| year=2001| title=India 1885–1947: The Unmaking of an Empire (Seminar Studies in History Series)| place=Harlow and London |publisher=Pearson Longmans |pages=160 | isbn=978-0-582-38173-5}} * {{Citation| last1=Judd| first1=Denis| year=2004| title=The Lion and the Tiger: The Rise and Fall of the British Raj, 1600–1947| place=Oxford and New York |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=280 | isbn=978-0-19-280358-0}}. * {{citation |last=Low |first=D. A. |author-link=Anthony Low |year=1993 |title=Eclipse of Empire |url=https://books.google.com/books?id=QBaYddlnKBEC |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-45754-5}} * {{citation |last=Ludden |first=David E. |year=2002 |title=India And South Asia: A Short History |location=Oxford |publisher=Oneworld |isbn=978-1-85168-237-9}} * {{книга |автор=Majumdar, Ramesh Chandra; Raychaudhuri, Hemchandra; Datta, Kalikinkar |год=1950 |тітул=An advanced history of India |ссылка=https://books.google.ru/books/about?id=MyIWMwEACAAJ |язык=en |издательство=[[Macmillan & Company]] |страниц-1122 |издание=Second Edition}} * {{Citation| last1=Marshall| first1=P. J.| authorlink1=P. J. Marshall| year=2001| title=The Cambridge Illustrated History of the British Empire, 400 pp. | place=Cambridge and London |publisher=[[Cambridge University Press]] | isbn=978-0-521-00254-7}}. * {{citation |last=Markovits |first=Claude |year=2004 |title=A History of Modern India, 1480–1950 |url=https://books.google.com/books?id=uzOmy2y0Zh4C |publisher=Anthem Press |isbn=978-1-84331-004-4}} * {{Citation| last1=Metcalf| first1=Barbara D.| author1-link=Barbara D. Metcalf| last2=Metcalf |first2=Thomas R. | author2-link=Thomas R. Metcalf |year=2006| title=A Concise History of Modern India (Cambridge Concise Histories) | place=Cambridge and New York | publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=372 | isbn=978-0-521-68225-1}} * {{Citation| last1=Peers| first1=Douglas M.| year=2006| title=India under Colonial Rule 1700–1885| place=| publisher=Harlow and London: Pearson Longmans. Pp. xvi, 163| isbn=978-0-582-31738-3}}. * {{Citation |last=Robb |first=Peter |year=2002 |title=A History of India |url=https://books.google.com/books?id=GQ-2VH1LO_EC |publisher=Palgrave Macmillan |isbn=978-0-230-34549-2}} * {{Citation| last1=Spear| first1=Percival| authorlink = Percival Spear| year=1990| orig-year=First published 1965 | title=A History of India |volume=2 | place=New Delhi and London | publisher=[[Penguin Books]] |pages=298 | isbn=978-0-14-013836-8| url=https://books.google.com/books?id=K2H_v0t5jTkC&pg=PA147}}. * {{Citation| last1=Stein| first1=Burton| authorlink=Burton Stein| year=2001| title=A History of India| place=New Delhi and Oxford | publisher=[[Oxford University Press]] |pages=432 | isbn=978-0-19-565446-2}} * {{Citation| last1=Wolpert| first1=Stanley| authorlink=Stanley Wolpert| year=2003| title=A New History of India| place=Oxford and New York | publisher=[[Oxford University Press]] |pages=544 | isbn=978-0-19-516678-1}} * {{Citation |last=Wolpert |first=Stanley A. |year=2006 |title=Shameful Flight: The Last Years of the British Empire in India |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-539394-1}} * {{Citation |last=Baker |first=David |date=1993 |title=Colonialism in an Indian Hinterland: The Central Provinces, 1820–1920 |location=Delhi |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=374 |isbn=978-0-19-563049-7}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |year=2000 |title=Empire and Information: Intelligence Gathering and Social Communication in India, 1780–1870 |series=Cambridge Studies in Indian History and Society |place= |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=426 |isbn=978-0-521-66360-1}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |last2=Harper |first2=Timothy |year=2005 |title=Forgotten Armies: The Fall of British Asia, 1941–1945 |url=https://books.google.com/books?id=qXH9xGCWjYUC |access-date=2013-09-22 |publisher=[[Harvard University Press]] |isbn=978-0-674-01748-1}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |last2=Harper |first2=Timothy |title=Forgotten Wars: Freedom and Revolution in Southeast Asia |url=https://books.google.com/books?id=0M4Pl_VCExgC |access-date=2013-09-21|year=2007 |publisher=Harvard University Press |isbn=978-0-674-02153-2}} * {{Citation |last=Bose |first=Sudhindra |author-link=Sudhindra Bose |year=1916 |title=Some Aspects of British Rule in India |url=https://books.google.com/books?id=5wmGAAAAIAAJ |series=Studies in the Social Sciences |volume=V |issue=1 |location=Iowa City |publisher=The University |pages=79–81}} * {{Citation |editor1-last=Brown, Judith M. |editor2-last=Louis |editor2-first=Wm. Roger |year=2001 |title=Oxford History of the British Empire: The Twentieth Century |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=800 |isbn=978-0-19-924679-3 }} * {{Citation |last=Carrington |first=Michael |date=May 2013 |title=Officers, Gentlemen, and Murderers: Lord Curzon's campaign against "collisions" between Indians and Europeans, 1899–1905 |journal=Modern Asian Studies |volume=47 |issue=3 |pages=780–819 |doi=10.1017/S0026749X12000686}} * {{Citation |last1=Chandavarkar |first1=Rajnarayan |author-link=Rajnarayan Chandavarkar |year=1998 |title=Imperial Power and Popular Politics: Class, Resistance and the State in India, 1850–1950 |series=Cambridge Studies in Indian History & Society |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages= 400 |isbn=978-0-521-59692-3}} * {{Citation |last1=Chatterji |first1=Joya |year=1993 |title=Bengal Divided: Hindu Communalism and Partition, 1932–1947 |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=323 |isbn=978-0-521-52328-8 |author1-link=Чаттерджи, Джойя }}. * {{Citation |last1=Copland |first1=Ian |year=2002 |title=Princes of India in the Endgame of Empire, 1917–1947 |series=Cambridge Studies in Indian History & Society |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=316 |isbn=978-0-521-89436-4}}. * {{книга |год=1964 |тітул=India under Morley and Minto: politics behind revolution, repression and reforms |ссылка=https://books.google.com/books?id=V3geAAAAMAAJ |издательство=G. Allen and Unwin |ref=Das |язык=en |автор=Das, Manmath Nath}} * {{Citation |last=Davis |first=Mike |author-link=Mike Davis (scholar) |year=2001 |title=[[Late Victorian Holocausts]] |url= |publisher=Verso Books |isbn=978-1-85984-739-8}} * {{книга |автор=Fieldhouse, David |год=1996 |часть=For Richer, for Poorer? |ответственный=Marshall, P. J. (ed.) |тітул=The Cambridge Illustrated History of the British Empire |язык=en |ссылка часть=https://books.google.com/?id=S2EXN8JTwAEC&pg=PA132&dq=famine+british+empire+india#PPA132,M1 |ссылка=https://books.google.com/?id=S2EXN8JTwAEC |место=Cambr. |издательство=[[Cambridge University Press]] |страниц=400 |страницы=108–146 |isbn=978-0-521-00254-7}} * {{Citation |last=Gopal |first=Sarvepalli |year=1976 |title=Jawaharlal Nehru: A Biography|url=https://books.google.com/books?id=Jj-4zmBLXq0C |access-date=2012-02-21 |publisher=[[Harvard University Press|Harvard U. Press]] |isbn=978-0-674-47310-2}} * {{Citation |last=Gopal |first=Sarvepalli |year=1953 |title=The Viceroyalty of Lord Ripon, 1880–1884 |url=https://books.google.com/books?id=eKE9AAAAIAAJ |access-date=2012-02-21 |publisher=[[Oxford Univ. Press|Oxford U. Press]]}} * {{Citation |last1=Gould |first1=William |year=2004 |title=Hindu Nationalism and the Language of Politics in Late Colonial India |publisher=[[Cambridge Univ. Press|Cambridge U. Press]] |page=320}}. * {{Citation |last=Grove |first=Richard H. |author-link=Richard Grove |year=2007 |title=The Great El Nino of 1789–93 and its Global Consequences: Reconstructing an Extreme Climate Even in World Environmental History |journal=The Medieval History Journal |volume=10 |issue=1&2 |pages=75–98 |doi=10.1177/097194580701000203|hdl=1885/51009 }} * {{Citation |last=Hall-Matthews |first=David |date=November 2008 |title=Inaccurate Conceptions: Disputed Measures of Nutritional Needs and Famine Deaths in Colonial India |journal=Modern Asian Studies |volume=42 |issue=6 |pages=1189–1212 |doi=10.1017/S0026749X07002892}} * {{Citation |last=Hyam |first=Ronald |year=2007 |title=Britain's Declining Empire: The Road to Decolonisation, 1918–1968 |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-86649-1}} * {{Citation |last=Imperial Gazetteer of India vol. III |year=1907 |title=The Indian Empire, Economic |chapter=X: Famine, pp. 475–502 |publisher=Published under the authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the [[Clarendon Press]] |page=552}} * {{Citation |last=Jalal |first=Ayesha |author-link=Ayesha Jalal |year=1993 |title=The Sole Spokesman: Jinnah, the Muslim League and the Demand for Pakistan |publisher=[[Cambridge Univ. Press|Cambridge U. Press]] |pages=334 }}. * Kaminsky, Arnold P. ''The India Office, 1880—1910'' (1986) [https://www.amazon.com/1880-1910-Contributions-Comparative-Colonial-Studies/dp/0313249091/ excerpt and text search], focus on officials in London * {{Citation |last=Khan |first=Yasmin |year=2007 |title=The Great Partition: The Making of India and Pakistan |publisher=[[Yale University Press|Yale U. Press]] |pages=250 |isbn=978-0-300-12078-3}} * {{Citation |last=Klein |first=Ira |date=July 2000 |title=Materialism, Mutiny and Modernization in British India |journal=Modern Asian Studies |volume=34 |issue=3 |pages=545–80 |doi=10.1017/S0026749X00003656 |jstor=313141}} * {{Citation |last=Koomar |first=Roy Basanta |year=2009 |title=The Labor Revolt in India |publisher=BiblioBazaar, LLC |pages=13–14 |isbn=978-1-113-34966-8}} * {{Citation |last1=Low |first1=D. A. |author-link=Anthony Low |year=2002 |title=Britain and Indian Nationalism: The Imprint of Ambiguity 1929–1942 |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=374 |isbn=978-0-521-89261-2}}. * {{Citation |last=Metcalf |first=Thomas R.|author-link=Thomas R. Metcalf |year=1991 |title=The Aftermath of Revolt: India, 1857–1870 |publisher=Riverdale Co. Pub. |pages=352 |isbn=978-81-85054-99-5}} * {{Citation |last=Metcalf |first=Thomas R. |author-link=Thomas R. Metcalf |year=1997 |title=Ideologies of the Raj |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=256 |isbn=978-0-521-58937-6|url=https://books.google.com/books?id=TRcMoGSkRtIC&pg=PR8}} * {{Citation |last=Moore |first=Robin J. |year=2001a |chapter=Imperial India, 1858–1914 |editor-last=Porter |editor-first=Andrew N. |title=Oxford History of the British Empire |volume=III: The Nineteenth Century |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=422–46 |isbn=978-0-19-924678-6}} * Moore, Robin J. «India in the 1940s», in Robin Winks, ed. ''Oxford History of the British Empire: Historiography'', (2001b), pp. 231–42 * {{Citation |last=Nehru |first=Jawaharlal |author-link=Jawaharlal Nehru |year=1946 |title=Discovery of India |url=https://archive.org/details/DiscoveryOfIndia |location=Delhi |publisher=[[Oxford University Press]]}} * {{Citation |editor-last=Porter |editor-first=Andrew |year=2001 |title=Oxford History of the British Empire: Nineteenth Century |publisher=[[Oxford University Press]] |page=800 |isbn=978-0-19-924678-6}} * {{Citation |last=Rai |first=Lajpat |year=2008 |title=England's Debt to India: A Historical Narrative of Britain's Fiscal Policy in India |publisher=BiblioBazaar, LLC |pages=263–281 |isbn=978-0-559-80001-6}} * {{Citation |last=Raja |first=Masood Ashraf |author-link=Masood Ashraf Raja |year=2010 |title=Constructing Pakistan: Foundational Texts and the Rise of Muslim National Identity, 1857–1947 |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-547811-2}} * {{Citation |last=Ramusack |first=Barbara |year=2004 |title=The Indian Princes and their States (The New Cambridge History of India) |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=324 |isbn=978-0-521-03989-5}} * {{Citation |last=Shaikh |first=Farzana |year=1989 |title=Community and Consensus in Islam: Muslim Representation in Colonial India, 1860—1947 |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=272 |isbn=978-0-521-36328-0}}. * {{Citation |editor1-last=Talbot |editor1-first=Ian |editor2-last=Singh |editor2-first=Gurharpal |year=1999|title=Region and Partition: Bengal, Punjab and the Partition of the Subcontinent |publisher=[[Oxford University Press]] |page=420 |isbn=978-0-19-579051-1}}. * {{Citation |last=Tinker |first=Hugh |date=October 1968 |title=India in the First World War and after |journal=Journal of Contemporary History |volume=3 |issue=4, 1918–19: From War to Peace |pages=89–107 |doi=10.1177/002200946800300407 |jstor=259853}} * {{Citation |last=Wainwright |first=A. Martin |year=1993 |title=Inheritance of Empire: Britain, India, and the Balance of Power in Asia, 1938–55 |publisher=Praeger Publishers |page=256 |isbn=978-0-275-94733-0}} * {{Citation |last1=Wolpert |first1=Stanley A. |chapter=India: British Imperial Power 1858–1947 (Indian nationalism and the British response, 1885–1920; Prelude to Independence, 1920–1947) |chapter-url=http://www.britannica.com/eb/article-47042/India |year=2007 |title=[[Encyclopædia Britannica]] |url= |isbn= }} * {{Citation | last = Derbyshire | first = I. D. | year = 1987 | title = Economic Change and the Railways in North India, 1860–1914 | journal = Population Studies | volume = 21 | issue = 3 | pages = 521–45 | doi=10.1017/s0026749x00009197 | jstor = 312641}} * {{Citation |last1=Kumar |first1=Dharma |editor1-link=Dharma Kumar |last2=Desai |first2=Meghnad |editor2-link=Meghnad Desai, Baron Desai |year=1983 |title=The Cambridge Economic History of India |url=https://books.google.com/books?id=9ew8AAAAIAAJ |volume=2: c. 1757-c. 1970 |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-22802-2}} * {{Citation | last = Roy | first = Tirthankar | date = Summer 2002 | title = Economic History and Modern India: Redefining the Link | journal = The Journal of Economic Perspectives | volume = 16 | issue = 3 | pages = 109–30 | doi=10.1257/089533002760278749 | jstor = 3216953}} * {{Citation | last = Simmons | first = Colin | year = 1985 | title = 'De-Industrialization', Industrialization and the Indian Economy, c. 1850–1947 | journal = Modern Asian Studies | volume = 19 | issue = 3 | pages = 593–622 | doi=10.1017/s0026749x00007745 | jstor= 312453}} * {{Citation |last=Tirthankar |first=Roy |date=2014 |title=Financing the Raj: the City of London and colonial India 1858–1940 |journal=Business History |volume=56 |issue=6 |pages=1024–1026 |doi=10.1080/00076791.2013.828424}} * {{Citation |last=Tomlinson |first=Brian Roger |year=1993 |title=The Economy of Modern India, 1860–1970 |series=New Cambridge history of India |volume=III |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=109 |isbn=978-0-521-36230-6}} * {{citation |last=Tomlinson |first=Brian Roger |date=October 1975 |title=India and the British Empire, 1880–1935 |journal=Indian Economic and Social History Review |volume=12 |issue=4 |pages=337–380 |doi=10.1177/001946467501200401}} * {{книга |тітул=India and the Simon Report |ссылка=https://books.google.com/books?id=tMZRDQAAQBAJ&pg=PT11 |год=2017 |издательство=[[Routledge]] reprint of 1930 first edition |страницы=11 |isbn=9781315444987 |язык=en |автор=Andrews, C.F.}} * {{статья |тітул=Education for All: Reassessing the Historiography of Education in Colonial India |издание={{Нп3|History Compass}} |том=7 |номер=2 |страницы=363—375 |doi=10.1111/j.1478-0542.2008.00564.x |язык=en |тип=journal |автор=Ellis, Catriona |год=2009}} * {{статья |тітул=The Historiography of India's Partition: Between Civilization and Modernity |издание={{Нп3|The Journal of Asian Studies}} |том=74 |номер=1 |страницы=23—41 |doi=10.1017/s0021911814001685 |язык=en |тип=journal |автор=Gilmartin, David |год=2015}} * {{статья |тітул=Tall tales and true: India, historiography and British imperial imaginings |издание=Contemporary South Asia |том=19 |номер=3 |страницы=331—332 |doi=10.1080/09584935.2011.594257 |язык=en |тип=journal |автор=Major, Andrea |год=2011}} * {{статья |тітул=History and Historiography of the English East India Company: Past, Present, and Future |издание={{Нп3|History Compass}} |том=7 |номер=4 |страницы=1146—1180 |doi=10.1111/j.1478-0542.2009.00617.x |язык=en |тип=journal |автор=Stern, Philip J. |год=2009}} * {{статья |тітул=The historiography of British imperial education policy, Part I: India |издание=History of Education |том=34 |номер=3 |страницы=315—329 |doi=10.1080/00467600500065340 |язык=en |тип=journal |автор=Whitehead, Clive |год=2005}} {{refend}} == Далшы чітаня == * Judd, Denis. ''The lion and the tiger: the rise and fall of the British Raj, 1600–1947'' (Oxford University Press, 2005). [https://archive.org/details/liontigerrisefal0000judd_h7u5 online] * Malone, David M., C. Raja Mohan, and Srinath Raghavan, eds. ''The Oxford handbook of Indian foreign policy (2015)'' [https://www.amazon.com/Oxford-Handbook-Indian-Foreign-Policy/dp/0198799063/ excerpt] pp 55–79. * [https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=mdp.39015027588329;view=1up;seq=5 Simon Report (1930) vol 1], wide-ranging survey of conditions * Editors, Charles Rivers (2016). The British Raj: The History and Legacy of Great Britain's Imperialism in India and the Indian subcontinent. * {{cite book|author=Keith, Arthur Berriedale|title=Responsible government in the dominions|url=https://archive.org/details/responsiblegove00keitgoog|year=1912|publisher=The Clarendon press}}, major primary source === Рочникы і штатістічны справы === * ''Indian Year-book for 1862: A review of social, intellectual, and religious progress in India and Ceylon'' (1863), ed. by John Murdoch online edition [https://books.google.com/books?id=uqAEAAAAQAAJ 1861 edition] * {{cite book |title=The Year-book of the Imperial Institute of the United Kingdom, the colonies and India: a statistical record of the resources and trade of the colonial and Indian possessions of the British Empire |edition=2nd |year=1893 |pages=375–462 |url=https://books.google.com/books?id=i25MAAAAYAAJ}} * ''The Imperial Gazetteer of India'' (26 vol, 1908–31), highly detailed description of all of India in 1901. [https://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/ online edition] * ''Statistical abstract relating to British India, from 1895 to 1896 to 1904–05'' (London, 1906) full text online, * [https://books.google.com/books?id=U9bkAAAAMAAJ ''The Cyclopedia of India: biographical, historical, administrative, commercial''] (1908) business history, biographies, illustrations * ''The Indian Year Book: 1914'' (1914) * ''The Indian Annual Register: A digest of public affairs of India regarding the nation's activities in the matters, political, economic, industrial, educational, etc. during the period 1919–1947'' [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.40427 online] ** [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.40427 1930 edition] ** [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.110101 1921 edition] ** [https://archive.org/search.php?query=title%3A%28%22+Indian+Annual+Register%22%29&sort=-date&page=4 1919–1947 editions] [[Катеґорія:Брітаньска Індія]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1858]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1947]] segalm8h2bwonkq9ni8l7nrpsxln8do Русинофил 0 20090 168688 168573 2026-08-24T02:37:06Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 5 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168688 wikitext text/x-wiki '''Русинофил''' (од ''[[Русин]]'' и {{ref-el}} φιλέω ''люблю'') — особа '''''русинского''''' ци '''''карпаторусинского''''' етнолингвистичного походжѣня, котра поважуе, же [[Русины]] суть окремым народом.<ref name="Magocsi">Paul Robert Magocsi</ref> Концьом {{nowrap|1890-х}} група подкарпатскых интелектуалох, видячи политичну и културну непродуктивность [[русофил]]ства, отворила народовскый напрям — русинофилство. Социална база русинофилства была барз узка. Векшина руской интелигенции была промадярска, политично ай културно лоялна мадярскому штату. Русинофилы свѣдомо ся зрекли русского литературного языка и обернули ся ку людовой бесѣдѣ, видячи в том путь оброды и злукы интелигенции и простого люду. Сполчовав их тыжденник [[Новинка Наука (1897-1914)|''Наука'']], што выходив од року 1897. Познатыма дѣятелями русинофилского напряму были [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкый]] [[священик]], [[публицистика|публицист]] [[Августин Волошин]], [[историк]], [[етнограф]] [[Юрий Калман Жаткович|Юрий Жаткович]], [[литературознатель]] [[Гиадор Стрипскый]], редактор [[Михаил Врабель]] тай иншы.<ref>Галушко К. Ю.</ref> Русинофилы были звычайно описованы як «третя» ориентация попри [[русофил]]ох ай [[украинофил]]ох, котры аргументовали, же [[Русины]] суть лем конарьом [[Русы|русского]] або [[Украинцѣ|украинского народа]]. В пересвѣдчѣню своей окремѣшности векшина (но не вшиткы) русинофилох поважовала, же они повинны мати окремый властный литературный язык.<ref name="Magocsi"/> В медживойню, в чехословацкой добѣ, русинофилы зоставали найменше вывинутым прудом, авшак мали силну позицию меджи [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкым]] духовенством, котрое ся помалы очищало од [[Мадярон|мадярон]]ства, глубоко закорѣненого за довгы рокы мадярской добы. В наступном куртом часѣ мадярской окупации (1939–1944) влада в [[Будапешт]]ѣ подтримовала вывой [[русинскый язык|русинского языка]] и културы, [[Подкарпатское Общество Наук]] и его русофилскы публикации, але политичны организации были заказаны. В том истом часѣ [[русофил]]ска чинность была толерована, а [[украинофил]]ска гонена.<ref name="Kubijovyč">Volodymyr Kubijovyč, Vasyl Markus, Ivan Lysiak Rudnytsky, Ihor Stebelsky</ref> == Жерела и одказы == * {{Cite web |author= Volodymyr Kubijovyč, Vasyl Markus, Ivan Lysiak Rudnytsky, Ihor Stebelsky |date= 1993 |title= Transcarpathia // Internet Encyclopedia of Ukraine |publisher= Canadian Institute of Ukrainian Studies |format= |quote= |accessdate= 2023-06-17 |archiveurl= |archivedate= |url= https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5Ct%5Cr%5Ctranscarpathia.htm}}{{ref-en}} * {{Cite book |editor= Paul Robert Magocsi, Ivan Pop |author= Paul Robert Magocsi |chapter= Rusynophiles |title= //Encyclopedia of Rusyn History and Culture |year= 2002 |url= https://archive.org/details/encyclopediaofru0000mago |location= Toronto Buffalo London |publisher= University of Toronto Press, 2005 |edition= Revised and expanded |pages= |doi= 10.3138/9781442674431 |isbn= 0-8020-3566-3 |page= 440 }}{{ref-en}} * {{Cite book |author=Галушко К. Ю. (упорядник) |chapter= ПОЛІТИЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ / Закарпаття |title= // Енциклопедія історії України: Україна–Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ: В-во «Наукова думка», 2019 |at= С.&nbsp;212 |url= http://www.history.org.ua/?termin=2.13.15 |isbn= 978-966-00-1740-5 |accessdate= 17.06.2023}}{{ref-uk}} * [[Йоанн Дулишкович]]. — [https://web.archive.org/web/20240625215136/https://rusyns-library.org/istoricheskie-cherty-ugro-russkix-t-1-ioann-dulishkovich/ Исторические черты угро-русских т. 1, Унгвар, 1874.] * [[Йоанн Дулишкович]]. — [https://web.archive.org/web/20250206203500/https://rusyns-library.org/istoricheskie-cherty-ugro-russkix-t-2-ioann-dulishkovich/ Исторические черты угро-русских т. 2, Унгвар, 1875.] * [[Йоанн Дулишкович]]. — [https://web.archive.org/web/20240714074605/https://rusyns-library.org/istoricheskie-cherty-ugro-russkix-t-3-ioann-dulishkovich/ Исторические черты угро-русских т. 3, Унгвар, 1877.] * [[Иван Силвай|Сильвай Иоанн (Уриил Метеор)]] — [https://web.archive.org/web/20151001124158/http://rusyns-library.org/avtobiografiya-uriil-meteor-ioann-silvaj-2/ Автобиография] * [[Петров, Алексій Леонідович|Петров А.]] — [https://web.archive.org/web/20240228170657/https://rusyns-library.org/drevnejshaya-gramota-ugorsk-rusi-1404-g-a-petrov/ Древнейшая церковнославянская грамота 1404 г. о карпаторусской территории.] * [[Петров, Алексій Леонідович|Петров А.]] — [https://web.archive.org/web/20240915005536/https://rusyns-library.org/karpatorusskie-mezhevye-nazvaniya-xix-xx-a-petrov/ Карпаторусские межевые названия] * [[Петров, Алексій Леонідович|Петров А.]] — [https://web.archive.org/web/20240920012623/https://rusyns-library.org/stati-ob-ugorskoj-rusi-a-petrov/ Статьи об Угорской Руси] * [[Петров, Алексій Леонідович|Петров А.]] — [https://web.archive.org/web/20240621102631/https://rusyns-library.org/drevnejshaya-na-karpatskoj-rusi-sholtysskaya-gramota-1329-a-petrov/ Древнейшая на Карпатской Руси Шолтысская грамота 1329 г.] * Каминский И. — [https://web.archive.org/web/20240301031040/https://rusyns-library.org/nacion-samosoznanie-nashego-naroda-iosif-kaminskij/ Национальное самосознание нашего народа, Ужгород, 1925.] * [[Евгений Недзѣльскый|Недзельский Е.]] — [https://web.archive.org/web/20260114195046/https://rusyns-library.org/ocherk-karpatorusskoj-literatury-e-nedzelskij/ Очерк карпаторусской литературы, Ужгород, 1932.] * [[Евгений Недзѣльскый|Недзельский Е.]] — [https://web.archive.org/web/20240621103046/https://rusyns-library.org/ugro-russkij-teatr-e-nedzelskij/ Угро-русский театр.] * [[Евмений Сабов]]. — [https://web.archive.org/web/20240413004746/https://rusyns-library.org/ocherk-o-lit-deyat-i-obrazovanii-karpatorossov-e-sabov/ Очерк о литературной деятельности и образовании карпатороссов, Ужгород, 1925.] * [[Адолф Добрянскый]] — [https://web.archive.org/web/20240619205406/https://rusyns-library.org/o-religiozno-politicheskom-polozhenii-avstro-ugorskoj-rusi-a-dobryanskij/ О современном религиозно-политическом положении Австро-Угорской Руси, 1885.] * [[Александер Духнович]]. — [https://web.archive.org/web/20151001135927/http://rusyns-library.org/pozdravlenie-rusinov-na-god-1851-a-duxnovich/ Поздравление русинов на год 1851] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Култура]] a3cqkn7zr7fjer2nmgf7wmrfry5gnh8 Одоакер 0 21107 168678 168518 2026-08-23T21:06:22Z InternetArchiveBot 22034 Add 1 book for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168678 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс монарха |name=Одоакер |image=[[Файл:Coin_of_Odoacer_at_the_British_Museum_(obverse).png|300px]] |title=Король Італії • Rex/Dux<ref>Король и командовач</ref> • [[Патриций|Патріцій]] • Flavius<ref name="FlaviusNote1" /> |caption=Монета Одоакра, накарбована у Равенні, 477, из профільом Одоакра, зображеным из „варварськыма“ бавусами |reign=4.&nbsp;септембра 476&nbsp;– 15.&nbsp;марця 493 |successor=Теодоріх Великый|date of birth=дас 433|date of death=15.&nbsp;марця 493 (дас 60 рокув)|place of death=Равенна, Корольство Італії|spouse=Суніґілда|issue=Тела|father=Едеко|religion=[[Аріянізм]]}} '''Одоа́кер''' ({{Lang-la|Odoacer}},<ref>[http://www.uni-mannheim.de/mateo/camenaref/hofmann/hof3/s0417b.html Hofmann, Johann Jacob, ''Lexicon universale''].</ref><ref name="FlaviusNote1">На дакулкох монетах записаный {{Lang|la|''Flavius''}}. Тото имня до 5.&nbsp;сторуча стало тітулом.</ref><ref>{{Lang-grc|Ὀδόακρος ''Odóakros''}}, Martindale 1980.</ref> записаный ай як {{Lang|la|Odoacar}},<ref>[http://penelope.uchicago.edu/Thayer/L/Roman/Texts/Excerpta_Valesiana/2*.html Excerpta Valesiana]</ref> {{Lang|la|Audoachari}},<ref>[http://www.thelatinlibrary.com/origo.html Origo gentis Langobardorum 3].</ref> {{Lang|la|''Odovacer''}} вадь {{Lang|la|''Odovacar''}}, прибл.&nbsp;433&nbsp;– 15.&nbsp;марця 493&nbsp;н.&nbsp;е.) быв варварськый катуна тай державный діяч из середньої части [[Дунай|Дунайського]] базена, котрый змістив [[Западна Римська імперія|западноримського]] імператора-дітвака Ромула Авґуста тай став правительом Італії (476–493). Одоакрово зміщеня Ромула Авґуста традично означує конець Западної Римської імперії.<ref>„Odoacer was the first barbarian who reigned over Italy, over a people who had once asserted their just superiority above the rest of mankind.“ Edward Gibbon, ''The Decline and Fall of the Roman Empire'', Chapter XXXVI. —&nbsp;Gibbon 1998, p.&nbsp;716.</ref> Хоть ун держав власть над Італійов, Одоакер репрезентовав себе ги [[Патронаж (Старовікый Рим)|''клієнт'']] імператора [[Восточна Римська імперія|Восточної Римської імперії]] у Константінопольови, [[Зенон (імператор)|Зенона]]. Ид ньому ся звертали не лиш як ид королю ({{Lang-la|rex}}), айбо и як ид командовачу ({{Lang-la|dux}}), вадь через римськый тітул [[Патриций|патріція]], котрый му дав Зенон. Одоакер сам ухосновав тітул короля у єдиному дожывшому до днешнього дне офіціалному документови из його канцеларії, хосновав го ай конзул Басілій.<ref>Марцеллін, Кассіодор тай подакотрі [[Папа римскый|папські]] документы усі называвут його ''rex''. Йордан у якыйись момент назвав го {{Lang|la|''Gothorum Romanorumque regnator''}}: „правитель ґотув тай римлянув“. Прокопій у ''Bellum Gothicum'' называт го автократором ({{Lang-la|autokrator}}) и тираном ({{Lang-la|tyrannos}}). Єдиный споминок за Одоакра ги „Короля Італії“ тото Victor Vitensis: ''Odouacro Italiae regi''.</ref><ref>Martindale 1980.</ref> Ун мав пудпору римського сената тай муг роздавати землю свойим людьом практично без опора. Бунт межи його вояками перерус у насилство у 477–478, айбо у май пузньый період його правліня такых епізодув уже не было. Хоть Одоакер быв [[Аріянізм|аріянцьом]], ун рідко ся вмішовав у діла трінітарної державної церькви Римської імперії. Сперед коронаційов Одоакер быв воєводом у Італії, котрый керовав повстаньом [[Герулы|герулськых]], [[Руґії|руґійськых]] и [[Скіры|скірськых]] катун, котрі зверли Ромула Авґуста 4.&nbsp;септембра 476. Менше ги перед роком єденадцятьручный Авґуст быв уголошеный за западноримського імператора свойим отцьом Орестом, ґенералом армії у Італії, айбо не дустав прибучництва вадь признаня поза централнов Італійов. Из пуддержков римського сената Одоакер удтовды правив Італійов автономно, на словах признавучи власть Юлія Непоса, пруйшлого западного імператора, тай Зенона. По убивству Непоса у 480.&nbsp;рокови Одоакер зайшов у [[Далмация|Далмацію]], обы покарати убивцюв; ун изгубив заговорникув, захватив реґіон и прикапчав ид свойим володіньом за два рокы. Кой Ілл, командовач солдатув Восточної Римської імперії, у 484.&nbsp;році попросив уд Одоакра помуч у змітованю Зенона, Одоакер зайшов у майзападні провінції Зенона. Імператор раз удповів на тото так, ож натравив на Італію руґіюв из території днешньої [[Австрія|Австрії]]. У зимі 487–488 Одоакер перейшов Дунай и побідив руґіюв на їхнюй такой території. Зенон из часом призначив [[Остроґоты|остроґота]] Теодоріха Великого, котрый ся грозив Восточнуй імперії на [[Балканскый полуостров|Балканах]]. Теодоріх зайшов у Італію у 489.&nbsp;рокови тай до авґуста 490 узяв почти всьый пувострув, чим посиловав Одоакра удыйти у Равенну. Варош ся здав 5.&nbsp;марця рока&nbsp;493. Теодоріх закликав Одоакра на банкет про примиреня, айбо вмісто закладеня аліянса забив го тай забрав си тітул короля. == Походжіня == === Отець тай брат === У фраґменті Пріска Панійського, котрый у 7.&nbsp;сторочови репродуковав Йоан Антіохійськый, Одоакер ся описує ги скір, сын Едека (''Idiko'') тай брат Гунулфа, котрый забив Армата у Восточнуй Римськуй імперії.<ref name=":1" /><ref>Kim 2013, pp.&nbsp;98–99.</ref> Анонім Валезіанськый соглашат ся, ож отця Одоакра звали Едеко (''Aediko'') тай споминат, ож ун керовав скірами тай герулами.<ref name=":0" /> Щи єден запис за Едека є у Йордана, котрый го ідентифікує ги лідера скірув уєдно из Гунуулфом (майскорі його сыном) по падіню [[Аттіла|Аттілы]]. Они были побіждені [[Остроґоты|остроґотами]] у [[Битва на Болії|битві на Болії]] у [[Паннония|Паннонії]] дас у&nbsp;рокови&nbsp;469.<ref>Heather 2005, pp.&nbsp;314–317.</ref> Другый Едеко (''Edekon'') быв описаный Пріском ги довіреный чоловік Аттілы тай посол у [[Константинополь|Константінопольови]]. Ун провожав Пріска тай другых высокопоставленых імперськых особ назад у Аттілин лаґер. Верзія, ож Едеко отець Одоакра, не є абсолутно признанов. Пріск єден раз кличе го [[Скіты|скітом]], а пак [[Гуны|гуном]]. Поважовало ся, ож класифікація його ги „скіта“ вадь „гуна“ у сесь період годна была значити соціалный тип авадь спосуб жывота, а не точный етнічный повуд,<ref>Castritius 2005.</ref> айбо Макбейн контерарґументує, ож Пріск быв дуже осторожный из такыма термінами, тай видит у сюм доказ, ож Едеко не годен быти скірськым отцьом Одоакра.<ref>Macbain 1983, p.&nbsp;326.</ref> === Етнічна приналежность === Точноє етнічноє походжіня Одоакра не знати, кромі того, ож ун ся не держав за [[Римляне|римлянина]].<ref>Дале за йсе: Stefan Krautschick, "Zwei Aspekte des Jahres 476", ''Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte'', '''35''' (1986), pp.&nbsp;344–371.</ref> Віроятно, ож його коріня иде з многоетнічної імперії [[Аттіла|Аттілы]], котра обсяговала дакулко ґруп, у його період называні „ґотами“, як и многоетнічный комплекс, котрый доміновав у арміях, за керованя котрыма ся Одоакер прославив у пузнішый період свого жывота. На основі сиї верзії ун маймало часточно ґерманського поводу. Ранні середньовічні жерела, наприклад Теофан, называли го [[Ґоты|ґотом]].<ref name=":0">Pohl 1986.</ref><ref>MacGeorge 2002, p.&nbsp;284.</ref> Так само и літописець Марцеллін Комес у 6.&nbsp;сторочу назвав го „корольом ґотув“ ({{Lang-la|Odoacer rex Gothorum}}).<ref>Marcellinus Comes, ''Chronicon'', s.&nbsp;a.&nbsp;476.</ref> Єдным из майважных жерел на йсю тему быв історик 6.&nbsp;стороча Йордан, котрый капчав Одоакра из дакулкома ґотськыма народами, котрі прийшли у середню часть Дунайського базена у епоху Аттілиної імперії, у тому числі из [[Скіры|скірами]], [[Герулы|герулами]] тай [[Руґії|руґіями]]. Йордан ищи го капчав из ''туркілінґами''&nbsp;— незнамым народом авадь дінастійов, котрі ся булше ни у якых независимых (т.&nbsp;є.&nbsp;не деривативных уд Йордановых робут) жерелах не споминавут. Они годні были быти [[Ґоты|ґотами]], [[Гуны|гунами]] вадь предками [[Турінґы|турінґув]]. У єдному абзаці „De origine actibusque Getarum“ Йордан описує Одоакра ги короля туркілінґув ({{Lang-la|Torcilingorum rex}}),<ref>Jordanes 1915, p.&nbsp;119 [XLVI.242].</ref> у другому пише, ож Італія была „потрясена тіранійов торкілінґув тай руґув“ при Одоакровому правліню.<ref>Jordanes 1915, p.&nbsp;135 [LVII.291].</ref> У своюй „Романі“ Йордан означує Одоакра предком руґіюв авадь челядника пуд имньом Роґ ({{Lang-la|Odoacer genere Rogus}}).<ref>Jordanes, ''Romana'' 344.</ref> Скіры тай герулы у час Одоакра ся знали як „ґотські народы“, у тому числови так їх называв історик Прокопій, котрый жыв у тот період.<ref>Castritius 2005.</ref> Обадва йсі народы гадано походили з дунайського реґіона, из напряма теперішньої території [[Україна|Украйины]], як и ґоты, гуны тай [[аланы]]. Руґії, котрі пушли з южного балтського берега, знавут ся з другых жерел за своє пост-Аттіловоє корольство на Дунайови. Сі ґрупы ся били на єднум боці из скірами у битці на Болії у рокови&nbsp;468, де побідили [[Остроґоты|остроґотув]], котрі были єднов из майдомінантных пост-Аттіловых ґруп. Рейнолдс и Лопез зазначувут, ож Аттіла мав уйка Роґа тай ож Йордан годен быв говорити за походжіня Одоакра уд того Роґа.<ref name=":1">Reynolds, Lopez 1946, p.&nbsp;44.</ref> По битві на Болії скіры, руґії тай герулы чинили булшину армії, котру Одоакер контроловав у Італії, а остроґоты пушли у восточноримські землі на Балканах. „Auctorium Havniense“ называт Одоакра корольом герулув.<ref name=":0" /> Многі історикы, наприклад Майкл Фрассетто, держат, ож Одоакер быв скірського походжіня позад фамілных зязкув из Едеком тай Гунулфом.<ref>Frassetto 2003, p. 275.</ref> [[File:Petersfriedhof-Kat-Martyrer.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Petersfriedhof-Kat-Martyrer.jpg|праворуч|міні|Меморіална табла 1521.&nbsp;року по латинськы, котра называт Одоакра ''Rex Rhutenorum'' (Петерсфрідгоф, Залцбурґ)]] === Меморіална табла у Петерсфрідгофі === Меморіална табла 1521.&nbsp;рока, найдена у катакомбах капелы сятого Максімуса у Петерсфрідгофі&nbsp;— поховалному місті Абатства сятого Петра у Залцбурґови (Австрія)&nbsp;— споминат Одоакра ги „короля рутенув“ ({{Lang-la|Rex Rhvtenorvm}}), котрый зайшов у Норік у&nbsp;рокови&nbsp;477. Позад дуже пузнього датованя (1521.&nbsp;рук) тай дакулкох анахроністичных елементув, обсяг таблы ся держит сугубо леґендов.<ref>{{Cite web |url=https://www.stift-stpeter.at/de/kloster/index.asp?dat=Friedhof-Katakomben |title=Friedhof und Katakomben im Stift St. Peter |website= |at=www.stift-stpeter.at }}</ref> Попри вто, табла стала популарным „жерелом“ про разні провбы закапчати Одоакра на давньоє келтськоє племня рутенув авадь на [[Славяне|славянськых]] [[Русины (чеперушка)|русинув]].<ref>Sotiroff 1974, p.&nbsp;93.</ref> Русинішта [[Павел Роберт Маґочій]] правит, ож на такі [[Теорія|теорії]] варта никати ги на „казкы креативных“ писателюв и нич булше.<ref>Magocsi 2015, pp.&nbsp;50–51.</ref> == Ник. щи == * [[Аларик I.]] * [[Варварські інвазії]] * [[Ґерманські народы]] == Жерела == * {{Cite book |last=Amory |first=Patrick |title=People and Identity in Ostrogothic Italy, 489–554 |publisher=Cambridge University Press |year=1997 |isbn=978-0-51152-306-9 |location=Cambridge; New York |ref=Amory97}} * {{Cite book |last=Bernard |first=Jack F. |title=Up from Caesar: A Survey of the History of Italy from the Fall of the Roman Empire to the Collapse of Fascism |url=https://archive.org/details/isbn_9789997550910 |publisher=Doubleday & Co. |year=1970 |location=New York |oclc=806326076 |ref=Bernard70}} * {{Cite book |last=Bunson |first=Matthew |title=A Dictionary of the Roman Empire |url=https://archive.org/details/dictionaryofroma0000buns |publisher=Oxford University Press |year=1995 |isbn=978-0-19510-233-8 |location=Oxford and New York |ref=Bunson95}} * {{Cite book |last=Bury |first=J.B. |url=https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/secondary/BURLAT/12*.html |title=History of the Later Roman Empire: From the Death of Theodosius I to the Death of Justinian |publisher=Macmillan |year=1923 |volume=I |location=New York |oclc=963903029 |ref=Bury23}} * {{Cite book |last=Bury |first=J.B. |title=History of the Later Roman Empire: From the Death of Theodosius I to the Death of Justinian |publisher=Dover Publications Inc. |year=1958 |volume=II |location=New York |oclc=62206973 |ref=Bury58}} *{{Cite encyclopedia |year=2005 |title=Skiren (Histrorisch) |encyclopedia=Reallexikon der Germanischen Altertumskunde |last=Castritius |first=Helmut |editor-last=Beck |editor-first=Heinrich |edition=2 |volume=28 |isbn=978-3-11-018207-1 |editor-first2=Dieter |editor-last2=Geuenich |editor-last3=Steuer |editor-first3=Heiko |ref=RdGA}} * {{Cite journal |last=Cameron |first=Alan |date=1988 |title=Flavius: a Nicety of Protocol |url=https://www.jstor.org/stable/41540754 |journal=Latomus |volume=47 |issue=1 |pages=26–33 |jstor=41540754 |ref=Cameron88}} * {{Cite journal |last=Clover |first=Frank M. |year=1999 |title=A Game of Bluff: The Fate of Sicily after A.D. 476 |journal=Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte |volume=48 |issue=1 |pages=235–244 |jstor=4436542 |ref=Clover99}} * {{Cite book |last=Davis |first=Raymond |title=Book of the Pontiffs (Liber Pontificalis) |publisher=Liverpool University Press |year=2001 |isbn=978-0-85323-545-3 |location=Liverpool |ref=Davis01}} * {{Cite book |last=Delbrück |first=Hans |title=The Barbarian Invasions |publisher=University of Nebraska Press |year=1990 |isbn=978-0-80329-200-0 |series=History of the Art of War |volume=II |location=Lincoln and London |ref=Delbruck90}} * {{Cite book |last=Ennodius |first=Magnus Felix |title=The Life of Saint Epiphanius |publisher=Catholic University Press |others=Translated, Edited, and Commentary by Genevieve Marie Cook |year=1942 |location=Washington DC |oclc=883796942 |ref=Ennodius42}} * {{Cite book |last=Elton |first=Hugh |title=The Roman Empire in Late Antiquity: A Political and Military History |url=https://archive.org/details/romanempireinlat0000elto |publisher=Cambridge University Press |year=2018 |isbn=978-1-10845-631-9 |location=Cambridge and New York |ref=Elton18}} * {{Cite book |last=Eugippius |title=The Life of Saint Severin |publisher=Catholic University Press |others=Translated by Ludwig Bieler |year=1965 |location=Washington DC |chapter=Commemoratorium Severinus |oclc=422145289 |ref=Eugippius65}} * {{Cite book |last=Frassetto |first=Michael |title=Encyclopedia of Barbarian Europe: Society in Transformation |url=https://archive.org/details/isbn_9791576072638 |publisher=ABC-CLIO |year=2003 |isbn=978-1-57607-263-9 |location=Santa Barbara, CA}} * {{Cite book |last=Gibbon |first=Edward |url=https://books.google.com/books?id=yvlYUpqe-JMC |title=The Decline and Fall of the Roman Empire |publisher=Wordsworth Editions |year=1998 |isbn=978-1-85326-499-3 |location=London |orig-year=1789}} * {{Cite book |last=Goldsworthy |first=Adrian |url=https://archive.org/details/howromefelldeath0000gold |title=How Rome Fell: Death of a Superpower |publisher=Yale University Press |year=2009 |isbn=978-0-30013-719-4 |location=New Haven and London |url-access=registration}} * {{Cite book |last=Grant |first=Michael |title=From Rome to Byzantium: The Fifth Century AD |url=https://archive.org/details/fromrometobyzant0000gran |publisher=Routledge |year=1998 |isbn=978-1-13516-672-4 |location=London and New York}} * {{Cite book |last=Gregory of Tours |url=https://archive.org/details/historyoffranks00greg |title=The History of the Franks |publisher=Penguin Books |others=Translated by Lewis Thorpe |year=1974 |isbn=978-0-14044-295-3 |location=New York |url-access=registration}} * {{Cite book |last=Halsall |first=Guy |title=Barbarian Migrations and the Roman West, 376–568 |url=https://archive.org/details/barbarianmigrati0000hals |publisher=Cambridge University Press |year=2007 |isbn=978-0-52143-543-7 |location=Cambridge and New York}} * {{Cite book |last=Heather |first=Peter |title=The Goths |url=https://archive.org/details/goths0000heat_c0r7 |publisher=Blackwell |year=1996 |isbn=978-0-63120-932-4 |location=Oxford}} * {{Cite book |last=Heather |first=Peter |title=The Fall of the Roman Empire: A New History of Rome and the Barbarians |url=https://archive.org/details/fallofromanempir0000heat |publisher=Oxford University Press |year=2005 |isbn=978-0-19515-954-7 |location=Oxford and New York}} * {{Cite book |last=Heather |first=Peter |url=https://books.google.com/books?id=AB7qAgAAQBAJ |title=The Restoration of Rome: Barbarian Popes & Imperial Pretenders |date=2013 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0-19-936851-8 |location=Oxford}} * {{Cite book |last=Jensen |first=Erik |title=Barbarians in the Greek and Roman World |publisher=Hackett Publishing |year=2018 |isbn=978-1-62466-712-1 |location=Cambridge; Indianapolis}} * {{Cite book |last=Jones |first=A.H.M. |url=https://archive.org/details/laterromanempire01jone |title=The Later Roman Empire, 284–602: A Social, Economic, and Administrative Survey |publisher=Johns Hopkins University Press |year=1964 |isbn=0801832845 |volume=I |location=Baltimore, MD |chapter=The Fall of the Western Empire and the Barbarian Kingdoms}} * {{Cite book |last=Jordanes |url=https://archive.org/details/gothichistoryofj00jord |title=The Gothic History of Jordanes |publisher=Oxford University Press |others=Translated by Charles C. Mierow |year=1915 |location=London |oclc=463056290}} * {{Cite book |last=Kim |first=Hyun Jin |title=The Huns, Rome and the Birth of Europe |url=https://archive.org/details/hunsromebirthofe0000kimh |publisher=Cambridge University Press |year=2013 |isbn=978-1-10700-906-6 |location=Cambridge; New York}} * {{Cite book |last=Lee |first=A.D. |title=From Rome to Byzantium AD 363 to 565: The Transformation of Ancient Rome |publisher=Edinburgh University Press |year=2013 |isbn=978-0-74862-790-5 |location=Edinburgh}} * {{Cite journal |last=Macbain |first=Bruce |year=1983 |title=Odovacer the Hun? |journal=Classical Philology |volume=78 |issue=1 |pages=323–327 |doi=10.1086/366807 |jstor=269961 |s2cid=162185151}} * {{Cite book |last=Magocsi |first=Paul R. |author-link=Павел Роберт Маґочій |url=https://books.google.com/books?id=Nzj2DAAAQBAJ |title=With Their Backs to the Mountains: A History of Carpathian Rus' and Carpatho-Rusyns |publisher=Central European University Press |year=2015 |isbn=978-6155053467 |location=Budapest and New York |ref=Magocsi15}} * {{Cite book |last=Martindale |first=J.R. |title=Prosopography of the Later Roman Empire |publisher=Cambridge University Press |year=1980 |isbn=0-521-20159-4 |volume=2 (A.D. 395–527) |location=London; New York |pages=791–793 |chapter=Odoacer |chapter-url=https://archive.org/details/prosopography-later-roman-empire/PLRE-II/page/791 |ref=Martindale80}} * {{Cite book |last=MacGeorge |first=Penny |url=https://books.google.com/books?id=vw-NAsihhekC |title=Late Roman Warlords |publisher=Oxford University Press |year=2002 |isbn=978-0-19-925244-2 |location=Oxford and New York}} * {{Cite book |last=Paul the Deacon |title=History of the Lombards |publisher=University of Pennsylvania Press |others=Translated by William Dudley Foulke |year=2003 |isbn=0-8122-1079-4 |location=Philadelphia}} *{{Cite encyclopedia |year=1986 |title=Edika |encyclopedia=Reallexikon der Germanischen Altertumskunde |last=Pohl|first=Walter |editor-last=Beck |editor-first=Heinrich |edition=2 |volume=6 |isbn=978-3-11-010468-4 |editor2-first=Dieter |editor2-last=Geuenich |editor3-first=Heiko |editor3-last=Steuer}} * {{Cite book |last=Pritsak |first=Omeljan |author-link=Омелян Прицак |url=http://projects.iq.harvard.edu/files/huri/files/vvi_n4_dec1982.pdf |title=The Hunnic Language of the Attila Clan |publisher=Harvard Ukrainian Research Institute |year=1982 |volume=IV |location=Cambridge, Massachusetts |issn=0363-5570 |access-date=6 December 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161213172602/http://projects.iq.harvard.edu/files/huri/files/vvi_n4_dec1982.pdf |archive-date=13 December 2016 |url-status=dead |issue=4|archivedate=13 December 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161213172602/http://projects.iq.harvard.edu/files/huri/files/vvi_n4_dec1982.pdf}} * {{Cite book |last=Prokopios |title=The Wars of Justinian |publisher=Hackett Publishing |others=Translated by H. B. Dewing |year=2014 |isbn=978-1-62466-172-3 |location=Indianapolis; Cambridge}} *{{Cite encyclopedia |year=2002 |title=Odowakar |encyclopedia=Reallexikon der Germanischen Altertumskunde |last=Reichert |first=Hermann |editor-last=Beck |editor-first=Heinrich |edition=2 |volume=28 |isbn=978-3-11-017272-0 |editor2-first=Dieter |editor2-last=Geuenich |editor3-first=Heiko |editor3-last=Steuer}} * {{Cite journal |last=Reynolds |first=Robert L. |last2=Lopez |first2=Robert S. |year=1946 |title=Odoacer: German or Hun? |url=https://archive.org/details/sim_american-historical-review_1946-10_52_1/page/36 |journal=The American Historical Review |volume=52 |issue=1 |pages=36–53 |doi=10.1086/ahr/52.1.36 |jstor=1845067}} * {{Cite journal |last=Shiels |first=Ian |date=2022 |title='Wulf and Eadwacer' Reloaded: John of Antioch and the Starving Wife of Odoacer |url=https://eprints.whiterose.ac.uk/195321/1/10.1515_ang-2022-0056.pdf |journal=Anglia: Journal of English Philology |volume=140 |issue=3–4 |pages=373–420 |doi=10.1515/ang-2022-0056 |s2cid=254294773}} * {{Cite book |last=Sotiroff |first=G. |title=The Assassination of Justinian's Personality |publisher=Lynn Publishing |year=1974 |oclc=906162550}} * {{cite book |last=Springer |first=Matthias |title=Die Sachsen |year=2004 |publisher=Kohlhammer Verlag |isbn=978-3-17-023227-3 |language=de|url=https://books.google.com/books?id=3op4DwAAQBAJ}} * {{Cite book |last=Thompson |first=E.A. |url=https://archive.org/details/romansbarbarians00thom |title=Romans and Barbarians: The Decline of the Western Empire |publisher=University of Wisconsin Press |year=1982 |isbn=0-299-08700-X |location=Madison |url-access=registration}} * {{Cite book |last=Voyles |first=Joseph |title=Early Germanic Grammar: Pre-, Proto-, and Post-Germanic Languages |publisher=Academic Press |year=1992 |isbn=0-12-728270-X}} * {{Cite book |last=Wolfram |first=Herwig |title=History of the Goths |url=https://archive.org/details/historyofgoths0000wolf |publisher=University of California Press |year=1988 |isbn=0-520-05259-5 |location=Berkeley and Los Angeles}} * {{Cite book |last=Wolfram |first=Herwig |title=The Roman Empire and its Germanic Peoples |url=https://archive.org/details/romanempireitsge0000wolf |publisher=University of California Press |year=1997 |isbn=0-520-08511-6 |location=Berkeley and Los Angeles}} == Референції == <references /> k9m3brqvocuot8drp9vrvkrf8jhfr42 Степан Ґіґа 0 21713 168660 162990 2026-08-23T17:28:13Z Halajkovič 33393 /* */ 168660 wikitext text/x-wiki {{Музиканты | honorific_prefix = | name = Степан Ґіґа | honorific_suffix = | image = Гіга Степан Петрович.jpg | image_upright = | image_size = 250 | landscape = <!-- yes, кедь образчик горизонталный, иншак пролишьте --> | alt = | caption = | background = solo_singer | native_name = | native_name_lang = | birth_name = | alias = | birth_date ={{birth date|1959|11|16}} | birth_place = [[Бѣлкы (Закарпатска область)|Білкы]] | origin = [[Русины|Русин]]{{жрідло}} | death_date = {{death date and age|2025|12|12|1959|11|16}} | death_place = [[Львів]] | genre = | occupation = [[співак]] | instrument = | years_active = 1984–2025 | label = | associated_acts = | website = https://www.stepangiga.com/<!-- {{URL|www.example.com}} --> | notable_instruments = | module = | module2 = | module3 = }} '''Степан Ґі́ґа'''<ref>[https://esu.com.ua/article-25612 Ґіґа Степан Петрович / Н. П. Потушняк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. – Режим доступу]</ref> вадь '''Гíга''' ([[Україньскый язык|укр]]. ''Гіга Степан Петрович''; [[16. новембер|16. новембра]] [[1959]], [[Бѣлкы (Закарпатска область)|Білкы]], [[Закарпатска область|Закарпатська область]], [[Украинска ССР|УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]&nbsp;— [[12. децембра]] [[2025]], [[Львів|Львӯв]], [[Украйина]]) быв [[Україна|украйинськый]] естрадный [[Співак|спӯвак]] (тенор), [[композитор]], народный артист [[Україна|Украйины]] ([[2002]]). == Біоґрафія == Степан Ґіґа ся родив [[16. новембер|16. новембра]] [[1959]]. року у [[Село|селі]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)|Білкы]] на [[Подкарпатя|Пудкарпатёви]]. Кой учився у школі, та брав урокы вокала и игры на баянови у містного учителя музыкы [[Мигаль Копиниць|Мигаля Копинця]]. Єднак у [[Ужгород|Ужгородьскоє]] муз. училище вӯн поступив леш из четвертої пробы: пӯсля 8., 9. и 10. класу стати студентом не удалося. Того, кӯнчивши дисятьрочку, вӯн пӯшов робити [[Слесарь|слесарём]] у містну сільхозтехніку, а из часо́м&nbsp;— шо̄вфером грузовика. Удтӯть&nbsp;— у армію, а ищи через два рокы, пӯсля вертаня из вӯйська, Степан став учнём Ужгородьского муз. училища. Ищи уд 7 класа и до самого кӯнця муз. училища Степан Ґіґа быв учасником ансамблю „Зелены Карпаты“, скоро став главов сёго колектива. Иппен у „Зеленых Карпатах“ я формовав ся ги музыкант,&nbsp;— утверждать Степан Ґіґа,&nbsp;— туй я первый раз стрітив ся из професійныв музыков и научив ся играти на вшыткых музыкалных инштрументох“. В Ужгородьскому муз. училищови Степан Ґіґа учив ся леш три рокы (1980–1983) замісто чотырёх&nbsp;— склав екзамены екстерном, и у тому же [[1983]]. році вступив у Кийӯвську конзерваторію на вокалный факултет, де учив ся у класі професора, завідувучого кафедров, народного артиста [[Україна|Украйины]] Константина Оґнєвого. Учачи ся у конзерваторії, Степан Ґіґа одержав шпеціалный мандат Міністерства културы [[Украинска ССР|Украйиньской ССР]] за слободноє пробываня учебного процеса. Исе ослобождало го уд лекцій и семінарю̄в айбо не уд екзаменӯв и залікӯв хоть и музыкант отапчас выйгравав на многых конкурсах и прикапчав ся ид популарнӯв на тот час сінтез-ґрупі „Цімборове мої“. У сись час вӯн дӯстав дакӯлько предложень ид подалшӯв роботі, у тому числови и уд Волыньской філармониї, де шпеціално для нёго была вчинена ґрупа „Рандеву“. Айбо вӯн удказав ся и вертає ся на рӯдноє [[Подкарпатя|Пудкарпатя]]&nbsp;— и у [[1988]]. році стає солістом Закарпатьской областной філармонії. Через рӯк Степан Ґіґа учинив джаз-рок ґрупу „Бескид“. У 1991 році, кой сись рокаш розформовали, Степан Ґіґа лишився без роботы. Иппен товды вӯн первый раз пробовав занимати ся аранжованям, зачав писати пісні, а скоро сотворив свою штудию звукозапису „GIGARecords“. У [[1995]] році уходить первый сольный альбом [[Співак|спӯвака]] „Цімборове мої“. Из часом появилося ищи два: „Улиця Наталі“ и „Розы тобі“. Альбом „Улиця Наталі“ (тиражованям занималася штудия звукозапису из [[Калуш|Калуша]] „6 секунд“) став про Степана судьбоносным&nbsp;— у [[2002]]. році тираж сягнув єдного міліона проданых копій. И ге резултат&nbsp;— Степан Ґіґа первым у независнӯв Украйині одержав Золотый діск. 20. фебруара 1998 року стає заслуженым артистом Украйины, а уж через чотыри рокы, 28. децембра 2002 року, отримав звання народного артиста Украйины. За 10 рокӯв Степан Ґіґа упустив три сольных альбомы, дві відеокасеты из кліпами („Цімборове мої“ и „Улиця Наталі“), ищи єдну відеокасету&nbsp;— из врученям Золотого діска. 17. новембра [[2005]]. року у [[Івано-Франківск|Ивано-Франкӯвськови]] одбыла ся презентація первого у Украйині двойного DVD [[Співак|спӯвака]]. На двох дисках (І&nbsp;— „Вулиця Наталі“, ІІ&nbsp;— „Троянди для тебе“)&nbsp;— верзія „живых“ концертӯв всеукрайиньского тура, якый проходив на пуддрежку нового альбома „Троянди для тебе“. У [[1989]]. році быв сотвореный рокаш „Друзі мої“ (художньый глава Павло Петренко), из якым Степан Ґіґа робив до кунця жывота. Спӯвак сотворив аґенцію Степана Ґіґы, де учать ся молоді музыканты. „Я не занимаву ся продюсованям сих дітий,&nbsp;— говорить Степан Ґіґа,&nbsp;— но пробуву научити их, записати перві пісні, помогаву им стати на ногы. И, што дуже важно, даву возмогу выступити пиля мене на великӯв сцені.“ За заслугы сперед украйиньскым народом и за розвитя украйиньской културы Степан Ґіґа у [[2002]]. році быв награжденый золотым орденом князя Константина Острозького І. ступене, у [[Новембер|новемброви]] [[2005]]&nbsp;— одержав срібляный орден Андрія Первозванного ІІ. ступеня, а через пару місяцю̄в, у януарови 2006. року, ёму вручили золотый орден Андрея Первозванного І. ступеня. Степан Ґіґа мав жону и двох дітий. Жона Галина&nbsp;— бывша адміністраторка Закарпатьской філармонії, ныні&nbsp;— директорка штудиї звукозаписа GigaRecords. == Хворота и смерть == 19.&nbsp;новембра 2025 Степан Ґіґа трафив до болниці у тяжкому стані позад вірусної хвороты тай перенюс термінову операцію, за што была оповістила його команда;<ref>{{Cite web |author=Facebook-сторінка Степана Гіги |date=2025-19-11 |title=Дорогі шанувальники, друзі! |url=https://www.facebook.com/share/p/1BUBe2xpUQ/ |quote=Дорогі шанувальники,друзі! Змушені повідомити, що найближчі заплановані концерти ми повині скасувати, у зв’язку із хворобою Степана Петровича та проведеним терміновим оперативним втручанням. Наразі його стан важкий але стабільний, він отримує всю необхідну медичну допомогу але потребує часу для відновлення та реабілітації. Просимо вибачення за незручності та дякуємо за ваше розуміння й підтримку у цей непростий момент. Бажаємо Степану Петровичу швидкого одужання ❤️ Слідкуйте за оновленнями ми обов’язково повернемось. P.S. Усіх, хто придбав квитки, хочемо запевнити: квиткові оператори обов’язково здійснять повернення коштів на ті замовлення, які були оформлені на їхніх сайтах. Єдине прохання — зачекайте трохи часу, адже обробка заявок та відповідь на листи можуть займати певний період. У разі надсилання повторних звернень, вони автоматично підніматимуться вгору в черзі — тож руки до них дійдуть значно пізніше, ніж мали б. }}</ref> наплановані концерты колектива Ґіґы „Друзі мої“ скасовали. 12.&nbsp;децембра Ґіґа умер у реанімації Першого територіалного медичного споєня Львова.<ref>{{Cite web |last=Бодняк |first=Олександра |url=https://zaxid.net/vidomiy_spivak_stepan_giga_pomer_u_lvivskiy_likarni_n1625908 |language=uk |title=Помер співак Степан Гіга |date=2025-12-12 }}</ref> == Діскоґрафія == * 1995&nbsp;— „Цімборове мої“ * 1997&nbsp;— „Королева“, Штудия „ALEX“ * 2001&nbsp;— „Улиця Наталі“, Штудия „6 Секунд“ * 2004&nbsp;— „Розы тобі“, Штудия „6 Секунд“ * 2014&nbsp;— „Путь у храм“, Штудия „6 Секунд == Референції == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Гіга Степан Петрович] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Уродили ся 1959]] [[Катеґорія:Музиканты]] [[Катеґорія:Родакы Білок]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 6vxuvs07c7gw1o642manmznhci2xvs4 Інвалідность 0 21983 168671 156620 2026-08-23T20:59:10Z InternetArchiveBot 22034 Add 1 book for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168671 wikitext text/x-wiki [[Файл:Disability_symbols.svg|міні|211x211пкс|Знакы на означованя разных видув інвалідности: доступность про люди на колесовых кріслах, інтелектуална інвалідность, товмаченя на жестовый язык, доступность про слабозрячых.]] [[Файл:RPG_wounded_Iraq_veteran_exercising_Army-dot-mil-2007-02-07-103140.jpg|міні|212x212пкс|Ветеран войны в [[Ірак|Іракови,]] сержант-майор Брент „the Rock“ Юрґенсен, котрый стратив ногу позад травмы уд РПҐ-7, хоснує протетичну кунцьовку.]] '''Інвалі́дность''' є пережытя специфічных обстоянь, травм авадь бетегув, котрі усложнявут про челядника поєдны активності тай ограничувут мобілность тай/авадь доступность. Інвалідності годні быти вроженыма. Конвенція [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|Орґанізації Споєных Націй]] за права люди з інвалідностями дає інвалідности дефініцію „довгострочных фізичных, психічных, інтелектуалных авадь сенсорных нарушень, котрі бігом інтеракції из разныма барєрами годни заважати повнуй тай ефектив­нуй участи [люди з інвалідностями] у животі общества нарувно з другыма“.<ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url=https://www.coe.int/en/web/compass/convention-on-the-rights-of-persons-with-disabilities |at=Council of Europe |title=Convention on the Rights of Persons with Disabilities |trans_title=Конвенція за права люди з інвалідностями }}</ref> Коректным терміном подля тої такой Конвенції є „челядник из інвалідностьов“; у народови сохтує ся хосновати слово „ко́вдош“ (котроє, кромі челядника з інвалідностьов, щи означат ай жебрака).<ref>{{Cite book|author=Іґорь Керча|place=Ужгород|page=417|title=Словник русинсько-руськый|year=2007}}</ref> Довгый час популарнов была прозывка „інвалід“, айбо на днешньый день она ся рахує некоректнов и дискримінативнов. Обы удобразити тоту лексичну переміну тай про борьбу з дискримінаційов люди з інвалідностьов, до 2020.&nbsp;рока у 44&nbsp;законах Украйины терміны „інвалід“, „особа из обмеженыма фізичныма можностями“, „інвалід войны“ тай „дітина-інвалід“ были замінені на „люди з інвалідностями“.<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2249-19#Text |at=zakon2.rada.gov.ua |title=Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №2249-19 |language=украйинськы }}</ref> == Історія == Історично удношіня до люди з інвалідностями не было єднакым. Тримле ся, ож у соціумови [[Мезопотамія|Мезопотамії]] (Межиріча) челядь из інвалідностями годна была дустати си роботу, наприклад служниками у реліґійных містах.<ref>{{Cite journal|last=Kağnici|first=Gökhan|date=2018-12-28|title=Insights from Sumerian Mythology: The Myth of Enki And Ninmaḫ and the History of Disability|url=https://dergipark.org.tr/en/pub/egetid/issue/41611/502714|journal=Tarih İncelemeleri Dergisi|language=en|volume=33|issue=2|pages=429–450|doi=10.18513/egetid.502714|s2cid=165868664|issn=0257-4152|doi-access=free}}</ref> У Давньому Еґиптови пошыреным было хоснованя палиць про хожіня,<ref>{{Cite journal|last1=Loebl|first1=W Y|last2=Nunn|first2=J F|date=August 1997|title=Staffs as Walking Aids in Ancient Egypt and Palestine|url=https://archive.org/details/sim_royal-society-of-medicine-great-britain-journal_1997-08_90_8/page/450|journal=Journal of the Royal Society of Medicine|volume=90|issue=8|pages=450–454|doi=10.1177/014107689709000811|pmid=9307002|pmc=1296463|issn=0141-0768}}</ref> а у Давнюй Греції знало ся старати за доступность маломобілных катеґорій населеня до храмув тай лічебных сятынь<ref>{{cite journal|last1=Sneed|first1=Debby|date=August 2020|title=The architecture of access: ramps at ancient Greek healing sanctuaries|journal=Antiquity|language=en|volume=94|issue=376|pages=1015–1029|doi=10.15184/aqy.2020.123|issn=0003-598X|doi-access=free}}</ref> — наприклад, пиля 370.&nbsp;рока до Руздва Христового сятыня [[Асклепий|Асклепія]] у Епідаврови мала на доступность маймало 11 камінных рамп.<ref>{{cite web |last1=Geggel |first1=Laura |date=22 July 2020 |title=Ancient Greeks may have built 'disability ramps' on some temples |url=https://www.foxnews.com/science/ancient-greeks-may-have-built-disability-ramps-on-some-temples |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20200729070806/https://www.foxnews.com/science/ancient-greeks-may-have-built-disability-ramps-on-some-temples |archive-date=July 29, 2020 |access-date=7 August 2020 |website=LiveScience }}</ref> Майчитаві остракізм тай стиґматизацію люде з інвалідностями годні были пережывати у Середні вікы, кой психічні бетегы уєдно з інтелектуалныма інвалідностями ся раховали демонічным вливом.<ref name=":0">{{cite book|last1=Braddock|first1=David|last2=Parrish|first2=Susan|chapter=An Institutional History of Disability|pages=11–68|chapter-url=https://books.google.com/books?id=vAKSZPR-hk0C&pg=PA11|editor1-last=Albrecht|editor1-first=Gary L.|editor2-last=Seelman|editor2-first=Katherine D.|editor3-last=Bury|editor3-first=Michael|title=Handbook of Disability Studies|date=2001|publisher=SAGE|isbn=978-0-7619-2874-4|doi=10.4135/9781412976251}}</ref> У часы Просвітництва из розвойом медицины дискримінаційні тенденції ся зрушили, товды такой зачали ся появляти концепції психіатричных болниць.<ref name=":0" /> Из ростом популарности евґенікы — ідей уліпшеня людського ґенофонда вадь „чистоты расы“ — у [[Націстічне Нїмецько|Нацистськуй Німещині]], челядь из інвалідностями стала єднов из ґруп населеня, переслідованых режимом бігом [[Голокауст|Голокоста]]. Тримле ся, ож пиля 250&nbsp;000&nbsp;люди з інвалідностями были забиті у тот період.<ref>{{Cite web |title=Holocaust Memorial Day Trust {{!}} Disabled people |url=https://www.hmd.org.uk/learn-about-the-holocaust-and-genocides/nazi-persecution/disabled-people/ |access-date=2023-06-07 |language=en }}</ref> == Паралімпійські бавища == {{ГоловнаСтатя|Паралімпійські бавища}} Про спортувцюв из інвалідностями паралелно из Олімпійськыма бавищами ся орґанізовувут [[Паралімпійські бавища|Паралімпійські]]. Пудкарпатська парафехтовалниця [[Надія Дьолог]] у [[2024|2024.&nbsp;рокови]] стала срібернов призерков Літньых Паралімпійськых бавищ у Парижі. == См. тыж == * [[Нарушеня нику]] == Референції == <references /> [[Катеґорія:Социалны проблемы]] [[Катеґорія:Інвалідності]] 7pkf5wytw9fvazvqim708y8f5syxm8z Загатя 0 22506 168663 152822 2026-08-23T19:05:57Z Gazdadev 36573 /* */ ДОДАНО СТАРУ НАЗВУ А ВЫ ЛУМПАКЫ ДОДАЙТЕ ЖЕРЕЛА УД ПРИСІЛКАМ БО Я БУДУ СИРДИТЫЙ 168663 wikitext text/x-wiki '''Зага́тя''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Hátmeg) ([[Румуньскый язык|рум]]. Zahattea) ([[Україньскый язык|укр]]. Загаття) ([[Чеськый язык|чис]]. Zahattja) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. Щи мало до 1945 року назву '''Гатмег''' {{НП|этнохороним=Загатяне}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1350]] році. == Присілкы == '''Коло́дноє''' — [[село]] первый раз ся споминать у [[1378]] році ге Шандорово. '''Сундаковиця (Шелелёвиця)''' — [[село]] первый раз ся споминать у [[1773]] році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 2578 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйиньскый]] | align="right" |99,19&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,62&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярьскый]] | align="right" |0,08&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |0,04&nbsp;% |- |[[Словеньскый язык|словеньскый]] | align="right" |0,04&nbsp;% |} == Знамі Родаци == * [[Делеган, Иван Василёвич|Делеган Иван Василёвич]] ([[1951]]-)&nbsp;— [[Украинска ССР|украйиньскый]] [[лісник]], [[Педагог|педаґоґ]]. * [[Адалберт Ерделій|Ерделій Адалберт Мигалёвич]] ([[1891]]—[[1955]])&nbsp;— [[Русины|русиньскый]] [[живописець]], родив ся у Загатю. * [[Шкіря, Василь Василёвич|Шкіря Василь Василёвич]] ([[1958]]-)&nbsp;— [[Україна|украйиньскый]] [[писатель]], [[Журналістіка|журналіст]], лауреат премії им. Федора Потушняка. == Туристичны міста == * Колодноє&nbsp;— дві курґанні ґрупы куштановицької културы (урочища Гать и Болото). Исе єдно из маймалоизнамых міст [[Подкарпатя|Пудкарпатя]]&nbsp;— 27 древньых курґанӯв находять ся на невысокому горбови пиля села Колодноє. Археолоґы рахувуть их за останкы Куштановицької културы [[Протославяне|протославян]], яка екзістовала у сих краях у [[VII. стороча|VII]]—[[III. стороча|III]] сторочах до нашой еры. * храм Покровы прст. богородици. [[1868]]. * храм Рождества прст. богородици. [[1845]]. == Удкликованя == {{Reflist|2|refs=<ref name="населення 1989">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>}} * [http://www.jewishgen.org/sub-carpathia/travel]{{Dead link|date=квітень 2019}} * [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/8150 Погода в селі Загаття] {{Webarchive|date=6 листопада 2016}} * [http://maps.vlasenko.net/ua/zakarpatska/irshavskyj/zagattya/] {{Webarchive|date=5 березня 2016}} * [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=16.01.2013&rf7571=11227 Сайт Верховної Ради України] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] 5oind93069lhxjn2z89lns8xldzeqyq 168665 168663 2026-08-23T19:43:51Z Halajkovič 33393 168665 wikitext text/x-wiki {{НП|этнохороним=Загатяне}} '''Зага́тя''' (до 1945 року '''Гатмег'''; {{lang-uk|Загаття}}, {{lang-hu|Hátmeg}}, {{lang-ro|Zahattea}}) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1350]] році. == Присілкы == * '''Коло́дноє''' — [[село]] первый раз ся споминать у [[1378]] році ге Шандорово. * '''Сундаковиця (Шелелёвиця)''' — [[село]] первый раз ся споминать у [[1773]] році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 2578 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйиньскый]] | align="right" |99,19&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,62&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярьскый]] | align="right" |0,08&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |0,04&nbsp;% |- |[[Словеньскый язык|словеньскый]] | align="right" |0,04&nbsp;% |} == Знамі Родаци == * [[Делеган, Иван Василёвич|Делеган Иван Василёвич]] ([[1951]]-)&nbsp;— [[Украинска ССР|украйиньскый]] [[лісник]], [[Педагог|педаґоґ]]. * [[Адалберт Ерделій|Ерделій Адалберт Мигалёвич]] ([[1891]]—[[1955]])&nbsp;— [[Русины|русиньскый]] [[живописець]], родив ся у Загатю. * [[Шкіря, Василь Василёвич|Шкіря Василь Василёвич]] ([[1958]]-)&nbsp;— [[Україна|украйиньскый]] [[писатель]], [[Журналістіка|журналіст]], лауреат премії им. Федора Потушняка. == Туристичны міста == * Колодноє&nbsp;— дві курґанні ґрупы куштановицької културы (урочища Гать и Болото). Исе єдно из маймалоизнамых міст [[Подкарпатя|Пудкарпатя]]&nbsp;— 27 древньых курґанӯв находять ся на невысокому горбови пиля села Колодноє. Археолоґы рахувуть их за останкы Куштановицької културы [[Протославяне|протославян]], яка екзістовала у сих краях у [[VII. стороча|VII]]—[[III. стороча|III]] сторочах до нашой еры. * храм Покровы прст. богородици. [[1868]]. * храм Рождества прст. богородици. [[1845]]. == Удкликованя == {{stub}} {{Reflist|2|refs=<ref name="населення 1989">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>}} * [http://www.jewishgen.org/sub-carpathia/travel]{{Dead link|date=квітень 2019}} * [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/8150 Погода в селі Загаття] {{Webarchive|date=6 листопада 2016}} * [http://maps.vlasenko.net/ua/zakarpatska/irshavskyj/zagattya/] {{Webarchive|date=5 березня 2016}} * [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=16.01.2013&rf7571=11227 Сайт Верховної Ради України] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] sluy7vjg5aav0gdlsrigvegpeivuh0d Ґротеска 0 22899 168692 155172 2026-08-24T03:31:19Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168692 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Гротеск (значення)}} [[Файл:Cathédrale_Notre-Dame_(gárgolas).003_-_Paris.jpg|міні|ґротескнї ґарґульї на соборі Парізскої Богоматери]] '''Ґроте́ска'''&nbsp;— художньый способ, якый состойит ся в силному выкривенї зображеного, значущому преувеличованї ці умалинї ёго признаків, споєнї острых контрастїв, незлучных у реалності рис. == Етімолоґія == Термин «ґротеска» веде ся від «ґрота»&nbsp;— невелика пещера цї єї [[Архітектура|архітектурна]] імітація. Назва повязана з тым, що на межи [[XVI. стороча|XVI]]—[[XVIII. стороча|XVII]]&nbsp;[[Стороча|ст]]. [[Італія|італскый]] [[малярь]] [[Рафаел|Рафаель Сантї]] найшов у римскых підземных ґротах часів імператора Тита хімернїорнаменты з споєнём [[Ростлины|ростиных]] тай [[Быдла|звіриных]] форм. Раз ґротеском називали ся іменно такі орнаменты, а пак понятя росширило ся й на другі хімернї зображеня<ref name=":0">{{Cite book|url=http://archive.org/details/literaturoznavchat1|title=Гротеск / Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 1|last=Ковалів Ю.І.|date=2007|pages=244-245}}</ref><ref name=":1">{{Cite book|title=Ґротеск // Лексикон загального та порівняльного літературознавства|pages=136-137}}</ref>. == Характерістикы == Подача ґротеска двойнистоє за метов. Він часто хоснує ся, обы высміяти, противоречити усталенї нормы, підкреслити неґативнї аспекты хоть чого. З другого боку&nbsp;— обы віднайти нові нечеканї споєня в усталеных границях<ref name=":0">{{Cite book|url=http://archive.org/details/literaturoznavchat1|title=Гротеск / Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 1|last=Ковалів Ю.І.|date=2007|pages=244-245}}</ref>. Хоть ґротеска і показує парадоксалный, нелоґічный світ, єдночасно він увыразнує реалнї глубиннї звязки і тенденції<ref name=":1">{{Cite book|title=Ґротеск // Лексикон загального та порівняльного літературознавства|pages=136-137}}</ref>. Для ґротеска присущно хосноватиоксюморон, споєня реалного з [[Фантастика|фантастичным]], серіозного із смішным при свідомому нарушованї правдоподобности. Беззначноє стає значущым і наопак, выгаданоє стає нормальнов частинов реалности. Ґротеска чинит нароком неправдоподобнї авадь невозможнї сітуації. Тому він быват як вышнїм ступенём [[Коміка|комічного]], так і даколи&nbsp;— ефективным способом [[Сатіра|сатіры]], инколи&nbsp;— [[Трагедия|трагедиї]]. Нерідко ґротеска перетинає ся з блазнёваням. Ґротеска переживат процвітаня у часы упадка, уднушных острых противорічий общества. Так, він почти не проявив ся на давнёґрецкій [[Література|літературі]] епохы процвітаня [[Полис (античный)|полисїв]], айбо присутный у період их розпаду в комедійных творах. Так само, як до нёго почти не оглашали ся маляры епохы [[Европа|европейского]] [[Класіцізм|класіцізму]], коли утвердила ся [[абсолутна монархія]], хотя бруталный комізм, фарсові елементы, карнавалность як выказы ґротеска проникают літературу [[Середновік|середновіка]] тай [[Ренесанція|Ренесанції]]<ref name=":1">{{Cite book|title=Ґротеск // Лексикон загального та порівняльного літературознавства|year=2001|publisher=Золоті литаври|location=Чернівці|pages=136-137}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">''Ґротеск // Лексикон загального та порівняльного літературознавства''. Чернівці: Золоті литаври. 2001. с.&nbsp;136—137.</cite></ref>. == Зазначкы == {{Reflist}} == Література == * Kayser, Wolfgang (1957) The grotesque in Art and Literature, New York, Columbia University Press * Lee Byron Jennings (1963) The ludicrous demon: aspects of the grotesque in German post-Romantic prose, Berkeley, University of California Press * {{Cite book|last=Bakhtin|first=Mikhail|authorlink=Mikhail Bakhtin|year=1941|title=Rabelais and his world|publisher=Indiana University Press|location=Bloomington}} * [http://davidlavery.net/Grotesque/Major_Artists_Theorists/theorists/thomson/thomsonbibliography.html Selected bibliography] [Архівовано 17 лютого 2012 у Wayback Machine.] by Philip Thomson, ''The Grotesque'', Methuen Critical Idiom Series, 1972. * Dacos, N. ''La découverte de la Domus Aurea et la formation des grotesques à la Renaissance'' (London) 1969. * {{Cite book|last=Kort|first=Pamela|title=Comic Grotesque: Wit And Mockery In German Art, 1870-1940|publisher=PRESTEL}} * FS Connelly «Modern art and the grotesque» 2003 assets.cambridge.org [https://web.archive.org/web/20110919213243/http://assets.cambridge.org/052181/8842/sample/0521818842WS.pdf] [Архівовано 19. септембра 2011 у Wayback Machine.] * [https://web.archive.org/web/20070311040948/http://video.google.com/videoplay?docid=-876878383503213708&q=vivid Video tour of the most vivid examples of medieval Parisian stone carving&nbsp;— the grotesques of Notre Dame] [Архівовано 11. септембра 2007 у Wayback Machine.] * [https://web.archive.org/web/20071017053346/http://www.iht.com/articles/2004/10/22/features/germart.php The mockery of wit By Roberta Smith] == Одкликаня == * Гротеск // Літературознавча енціклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 244-245. * Ґротеск // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 136. — 634 с. [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] d1f83x8wnw5kgcxy06ikqx0i7thcl9t Джейсон Стейтем 0 22928 168683 166259 2026-08-24T00:45:39Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 168683 wikitext text/x-wiki {{Особа}}'''Дже́йсон Сте́йтем''' (часто блудом ''Стетхем,'' {{Lang-en|Jason Michael Statham}}, {{IPA2|ˈʤeɪsən ˈsteɪθəm|}};<ref>[https://web.archive.org/web/20130515054237/http://inogolo.com/query.php?qstr=statham&key=1 How to pronounce statham] {{Wayback|url=http://inogolo.com/query.php?qstr=statham&key=1|date=20130515054237}} — inogolo, [http://www.loc.gov/nls/other/sayhow/qrst.html#s Say How?] {{Wayback|url=http://www.loc.gov/nls/other/sayhow/qrst.html#s|date=20170412011713}} — [[:en:National Library Service for the Blind and Physically Handicapped|NLS/BPH]].</ref> [[26. юл|26. юлія]] [[1967]] [[Лондон]], [[Споєноє корольство]])&nbsp;— британськый [[актер]]. Ун знаємый за роли суровых персонажу у шелиякых бойовиках-трилерах, и йому приписувут удроджіня бойовику у 2000. тай 2010. роках.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=TOZcDAAAQBAJ&q=jason+statham+paid&pg=PA166&redir_esc=y The Reel Truth: Everything You Didn't Know You Need to Know About Making an Independent Film]</ref> До [[2017]]. рока його кіна зобрали вирьх 1,1 міліарда [[Фунт стерлінґ|фунту стерлінґа]] (1,5 міліарда [[Долар США|долару]]), што робит го єднов из майприбытных звізд індустрії.<ref>[https://www.timeshighereducation.com/news/scholars-tackle-soaraway-success-jason-statham Scholars tackle soaraway success of Jason Statham]</ref> == Животопис == === Ранні рокы === Джейсон Стейтем уродив ся в Шайрбруку [[26. юл|26. юлія]] [[1967]]. рока<ref>[https://web.archive.org/web/20151213210919/https://www.facebook.com/JasonStatham/posts/225196284309286#selection-623.0-623.37 Thanks for all the Birthday messages. The real date is 26 July.]</ref> у родині Баррі и Ейлін Стейтем (<abbr title="рождена">рожд.</abbr> Єйтс)<ref>[https://www.nytimes.com/2006/09/03/fashion/03NITE.html Action Bloke]</ref>. Пак Джейсон перийшов у Ґрейт-Ярмута, де занимав ся бойовыма майстерностями. Вінсент Джонс, бывшый професіоналный фотбаліста, познакомив го з америцькым фотбалом. Засим Стейтем бавив за місну ґімназію, у котруй штудовав ся из [[1978]]. по [[1983]]. рокы. Ун быв членом націоналної репрезентації [[Велика Брітанія|Великої Британії]] з плаваня перибігом 12. року.<ref>[https://www.thetimes.com/culture/tv-radio/article/jason-statham-last-action-hero-vp9xxh6qt5j Jason Statham, last action hero]</ref> Стейтема замітило моделноє аґентство Sports Promotions. Ун пудписав модилні контракты из Tommy Hilfiger, Griffin тай Levi's.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=NwUzAgAAQBAJ&q=jason+statham+modeling+tommy+hilfiger&pg=PT27&redir_esc=y Jason Statham: Taking Stock]</ref> У [[1997]]. році Джейсон став моделов бренду шматя French Connection.<ref>[https://www.independent.co.uk/life-style/to-baldly-go-where-no-mane-s-grown-before-1584820.html To baldly go where no mane's grown before]</ref> Айбо ун такой мусів быти уличным бовташом, обы зводити кунці з кунцями.<ref name=":0">[https://www.esquire.com/entertainment/movies/interviews/a35122/jason-statham-cover-story-0615/ Jason Statham, for Your Amusement]</ref> === Карєра === [[Файл:Jason Statham 2.jpg|міні|Джейсон Стейтем у [[2006]] році]] Карєру модели Стейтем успішно злучовав из роботов на улици. За даякый час владітиль фірмы, котру рекламовав Джейсон, став ґенералным продуцентом дебутного проєкта Ґая Річі «Lock, Stock and Two Smoking Barrels» (1998) й предложив [[Режисер|режисерови]] кандидатуру Стейтема на роль у філмови. Режисера зачудовала його моделна робота. Послідь пробы Річі взяв го на роль.<ref>[https://web.archive.org/web/20080720022857/http://www.askmen.com/men/celeb_profiles_entertainment/19_jason_statham.html AskMen]</ref> Філм быв добре восприятый критиками а позирачами. За роль йому заплатили 5 тисяч фунту стерлінґа. Другым сотрудництвом з Річі быв філм «Snatch» (2000), за котрый дали 15 тисяч фунту.<ref name=":0" /> Послі сього ун попав у [[Голлівуд]] и зняв ся у двох філмах у [[2001]].&nbsp;році: науково-фантастичнум бойовикови трилерови «Ghosts of Mars» тай науково-фантастичнум бойовикови про бойові майстерности «The One». Стейтему продовжовали предагати роли у [[кіно]]. У [[2002]]. році ун зайграв главну роль у «The Transporter» за сценарійом Люка Бессона. Філм привюг ид двом продовжіньом «The Transporter 2» (2005) тай «The Transporter 3» (2008). У [[2005]]. році Річі зась закликав актера на главну роль у його новый проєкт «Revolver», котрый, за никаньом критику, не удав ся.<ref>[https://www.theguardian.com/film/2005/oct/03/pressandpublishing.sun How to flog a turkey]</ref> У [[2008]]. році Стейтем зняв ся у британськум криміналнум трилерови «The bank job» тай «Death Race», ремийкови філму «Death Race 2000» (1975). [[Америчане|Американськый]] кінокритик Армонд Вайт высоко уцінив пуднятя Джейсона Стейтема ги звізды бойовику. Май потум, у 2008 році, Вайт похвалив філм Стейтема « ''Перевізник 3»'' ги файный примір кінетичного поп-арта.<ref>[https://www.empireonline.com/movies/reviews/transporter-3-review/ Transporter 3 Review]</ref> У [[2010]]. році Джейсон ся появив вєдно из Сілвестром Сталлоне, Джетом Лі, Долфом Лундґреном тай Мікійом Рурком у бойовикови «The Expendables». Філм мав комерційный успіх, побывавши на первум містови в прокатови в [[США]], [[Велика Брітанія|Великуй Британії]], [[Кітайска Народна Републіка|Китайови]] тай [[Індія|Індії]]. В цілому зобрав 274 міліоны [[Америцькый долар|долару]] по всьому світови.<ref>[https://www.cbr.com/wrath-of-man-guy-ritchie-jason-statham-streaming-tubi/ November Will Be a Great Month for Guy Ritchie & Jason Statham Fans]</ref> [[Файл:Cannes 2014 2.jpg|міні|284x284пкс|Стейтем (у центрі) на Каннськум кінофестивалови 2014. рока]] У [[2019|2011]]. році ун зайграв главну роль у «The Mechanic», што є ремийком філма 1972 рока з таков же назвов. Трейлер, у котрому Стейтем <nowiki>''</nowiki>удстрілят чоловікови голову" быв заказаный Адміністраційов по станадартах рекламы позад демонстрації надмірного насильства.<ref>[https://www.bbc.com/news/entertainment-arts-13600900 The Mechanic film advert banned from television]</ref> Стейтем появив ся у роли брата антаґоніста Оуена Шоу в кунці філма «Форсаж 6», што выйшов в [[2013]]. році.<ref>[https://ew.com/article/2013/05/25/fast-furious-6-spoilers-post-credit-ending/ 'Fast & Furious 6' spoilers ending]</ref> Через рук Джейсон зняв ся у музикалнум відеови "Summer" Келвіна Гарріса ги єден из оббіговачу. Выпуск продовжіня його філма 2011 рока «Mechanic» быв запланованый на кониць [[2016]]. рока, а премєра была анонсована пуд назвов «Mechanic: Resurrection»''.'' Філм став комерційно успішным на меженародных бовтах кіна, зобравши 109,4 міліона долару по всьому світови. <ref>[https://www.forbes.com/sites/scottmendelson/2016/11/03/box-office-mechanic-resurrection-becomes-jason-stathams-biggest-solo-hit/ Box Office: 'Mechanic: Resurrection' Becomes Jason Statham's Biggest Solo Hit]</ref>У [[Фебруар|фебруарови]] [[2017]]. рока ун зняв ся вєдно з Ґалом Ґадотом у рекламі Супер Бовлу діля [https://uk.wix.com/ Wix.com].<ref>[https://admeter.usatoday.com/story/sports/ad-meter/2017/01/17/jason-statham-and-gal-gadot-launch-wix-coms-super-bowl-li-campaign/77672853007/ Jason Statham and Gal Gadot launch Wix.com's Super Bowl LI campaign]</ref> Стейтем зайграв бывшого капітана ВМС Джонаса Тейлора, у бойовикови-трілерови [[2018]]. рока «The Meg», котрый выйшов [[10. авґуст|10. авґуста]]. Філм зобрав 527,8 міліона долару в світовум прокаті.<ref>[https://www.hollywoodreporter.com/news/general-news/meg-producers-keys-us-china-production-success-1156994/ ‘The Meg’ Producers on Keys to U.S.-China Co-Production Success: "It Had to Be Culturally Sound"]</ref> == Личный живут == Джейсон Стейтем познакомив ся з моделов Роузі Гантінґтон-Вайтлі у 2010 році.<ref>[https://www.nydailynews.com/2013/07/03/rosie-huntington-whiteley-cozies-up-to-one-direction-in-glamour-the-lads-are-like-puppies-theyre-adorable/ '''Rosie Huntington-Whiteley cozies up to One Direction in Glamour: ‘The lads are like puppies – they’re adorable!’''']</ref> У [[Януар|януари]] 2017. рока уни побрали ся. Їхньый сын уродив ся в юнійови 2017. рока,<ref>[https://people.com/parents/jason-statham-rosie-huntington-whiteley-welcome-son-jack-oscar/ Jason Statham and Rosie Huntington-Whiteley Welcome Son Jack Oscar]</ref> а дочка в фебруарови [[2022]]. рока.<ref>[http://people.com/parents/rosie-huntington-whiteley-second-baby-fiance-jason-statham/ Rosie Huntington-Whiteley and Fiancé Jason Statham Welcome Second Baby, Daughter Isabella James]</ref> Стейтем має чорный пояс з [[карате]].<ref>[https://movieweb.com/jason-statham-real-martial-artist-own-stunts/#:~:text=Jason%20Statham%20Has%20Practiced%20Various%20Forms%20of%20Martial%20Arts&text=The%20actor%2C%20who%20holds%20a,and%20Wing%20Chun%20Kung%2DFu. Is Jason Statham a Real Martial Artist?]</ref> У 2014. році його ввели у [[Меженародный зал спортивної славы]].<ref>[https://web.archive.org/web/20230714035544/https://sportshof.org/2014-hall-of-fame/ 2014 Hall of Fame Inductees]</ref> == Зазначкы == [[Катеґорія:Уродили ся 1967]] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] [[Катеґорія:Актер]] ovtwf3de0uhfmasobbvqorl0pr1l1v1 Выкричник 0 23051 168679 156227 2026-08-23T21:06:54Z InternetArchiveBot 22034 Add 1 book for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168679 wikitext text/x-wiki '''Выкричник<ref>{{Cite book|page=47|url=https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf|title=Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником|year=2019|publisher=Пряшівска універзіта в Пряшові у Выдавательстві Пряшівской універзіты|language=русинськы|isbn=978-80-555-2323-1|place=Пряшів|first1=Анна|last5=Голубкова|last4=Цітрякова|last3=Ябур|last2=Копорова|last1=Плїшкова|first2=Кветослава|first3=Василь|first4=Зденка|first5=Михала}}</ref>'''<ref>{{Cite book|page=123|last1=Фонтаньскій|last2=Хомяк|first2=Мирослава|first1=Генрик|year=2000|title=Ґраматыка лемківского языка|url=https://lemko.org/pdf/gramatyka.pdf|place=Katowice|language=русинськы|isbn=83-7164-178-8|publisher=Śląsk}}</ref> ци '''воскличник'''<ref>{{Cite book|last1=Алмашій|last2=Керча|last3=Молнар|last4=Попович|first1=Михаил|first2=Іґорь|first3=Василь|first4=Стефан|author1-link=Михаил Алмашій|author2-link=Іґорь Керча|year=1999|title=Материнськый язык: писемниця русинського языка|page=57|place=Мукачово|publisher=Общество им. А. Духновича|language=русинськы|edition=Первоє управленоє уданя}}</ref> {{Char|'''!'''}}&nbsp;— [[Пунктуація|пунктуаційный]] знак, котрый ся обычно кладе у кунци речіня и майчасто выражат силні [[Емоція|емоції]] вадь дає акцент на обсяг речіня. Выкричник як самостуйна іконка став символом на означованя потребы звернути увагу, наприклад у варувучых дорожных знаках. У прямуй бесіді выкричник годен указовати на тото, ож персонаж гойкат, є зачудованый авадь шокованый. Другі хоснованя выкричника: * У [[Математіка|математиці]] означує факторіалы.<ref>{{Cite web |title=Factorial Function ! |url=https://www.mathsisfun.com/numbers/factorial.html |access-date=2020-09-10 |website=www.mathsisfun.com |archive-date=2020-10-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201002131215/https://www.mathsisfun.com/numbers/factorial.html |url-status=live }}</ref> * У подакотрых [[Язык проґрамованя|языках проґрамованя]] выкричник перед выразом указує на лоґічноє запереченя (NOT). Наприклад, <code>!A</code> значит „не A“. Комбінація <code>!=</code> годна значити „не рувноє“. * Поєдны языкы, як и [[Меджінародный фонетічный алфавіт|Межинародный фонетичный алфавіт]], хоснувут знак ({{Unichar|ǃ|U+01C3|latin letter retroflex click}}, дуже похожый на выкричник, на означіня клынцовых согласных. Ґрафічно выкричник узират як цятка из вертикалнов линійов над нив. Выкричник годен ся хосновати уєдно из звідалником, трьома цятками вадь у виді дакулкох выкричникув, залежно на ефект авадь тон, котрый автор текста хоче передасти. В [[Юнікод|Юнікодови]] выкричник представленый як {{Unichar|!|U+0021|exclamation mark}}. Поєдны языкы мавут специфічноє хоснованя выкричника; наприклад у [[Шпанєльскый язык|іспанському]] ся хоснує перевернутый выкричник (<code>U+00A1</code> '''¡''' <span style="font-variant: small-caps;">inverted exclamation mark</span>) на зачаткови речіня, а пак обычный у кунци: {{Lang-es|¡Casi la matas!}}, „Мало сь ї не убив!“&nbsp;— айбо кой выкричник ся хоснує удну партичок, обы указати на іронію вадь зачудованя тверджіньом, перевернутый еквівалент ся не пише: {{Lang-es|Dice que esta noche no va a salir de fiesta (!)}}, „Ун уповів, ож не йде днесь на вечуркы (!)“.<ref name="RAE">{{cite book|title=Diccionario panhispánico de dudas|date=2005|publisher=Real Academia Española|url=https://www.rae.es/dpd/interrogaci%C3%B3n|access-date=14 January 2023|language=es|chapter=interrogación y exclamación (signos de) 3. a)|archive-date=26 December 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20221226084701/https://www.rae.es/dpd/interrogaci%C3%B3n|url-status=live}}</ref> == Історія == Історія выкричника як пунктуаційного знака досігат у [[Середнї вікы|Середні вікы]]: писарі часто додавали вшелиякі значкы у рукописы, обы указовати на зміны в тоні, павзы авадь акценты.<ref>{{Cite news|last=Jensen|first=Priscilla M.|title='An Admirable Point' Review: Exclaim Yourself!|work=[[The Wall Street Journal]]|date=6 April 2023|url=https://www.wsj.com/articles/an-admirable-point-review-exclaim-yourself-ade02c56|access-date=2023-04-13|archive-date=2023-04-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20230412191910/https://www.wsj.com/articles/an-admirable-point-review-exclaim-yourself-ade02c56|url-status=live}}</ref> Межи нима быв ''punctus admirativus''<ref>{{Cite web |title=The exclamation point — "a sign of failure" |url=https://carsonparkdesign.com/exclamation-points/ |access-date=2023-04-13 |website=carsonparkdesign.com |language=en-US |archive-date=2023-04-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230413221402/https://carsonparkdesign.com/exclamation-points/ |url-status=live }}</ref> („знак восторга“)&nbsp;— знак, візуално похожый на сучасный выкричник, котрым указовали ся восторг, чудованя и другі силні емоції.<ref>{{Cite journal|last=Weiskott|first=Eric|date=2012|title=Making Beowulf Scream: Exclamation and the Punctuation of Old English Poetry|url=https://archive.org/details/sim_jegp-journal-of-english-and-germanic-philology_2012-01_111_1/page/25|jstor=10.5406/jenglgermphil.111.1.0025|journal=The Journal of English and Germanic Philology|volume=111|issue=1|pages=25–41|doi=10.5406/jenglgermphil.111.1.0025|s2cid=163108784|issn=0363-6941}}</ref> Опис першого сучасного хоснованя выкричника приписує ся [[Італія|таліянському]] ученому Алпоеї да Урбізалії и датує ся 14.&nbsp;сторочам.<ref>{{Cite web |last=Silla |first=Mirko |date=2021-12-03 |title=Iacopo Alpoleio, l'urbisalviense che inventò il punto esclamativo |url=https://junior.cronachemaceratesi.it/2021/12/03/alpoleio-lurbisalviense-che-invento-il-punto-esclamativo/63322/ |access-date=2023-04-13 |website=CM Junior |language=it-IT |archive-date=2023-04-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230413221402/https://junior.cronachemaceratesi.it/2021/12/03/alpoleio-lurbisalviense-che-invento-il-punto-esclamativo/63322/ |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite web |type=Review |title=An Admirable Point: A Brief History of the Exclamation Mark! |url=https://www.publishersweekly.com/9781567927870 |access-date=2023-04-13 |website=Publishers Weekly |archive-date=2023-04-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230413221402/https://www.publishersweekly.com/9781567927870 |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite web |title=BBC Radio 4 - Word of Mouth, Exclamation Marks!! - Exclamation Marks!! Why do we love to hate them? |url=https://www.bbc.co.uk/programmes/articles/3QcsHvWyxYtlkcqdM71lbV3/exclamation-marks-why-do-we-love-to-hate-them |access-date=2023-04-13 |website=BBC |language=en-GB |archive-date=2023-04-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230413222902/https://www.bbc.co.uk/programmes/articles/3QcsHvWyxYtlkcqdM71lbV3/exclamation-marks-why-do-we-love-to-hate-them |url-status=live }}</ref> Подля літераторкы 21.&nbsp;стороча Флоренс Гезрет,<ref>{{Cite news|last=Hazrat|first=Florence|date=2022-11-17|title=I'm spontaneous! I'm sincere! I'm infantile and deeply annoying! How the exclamation mark divided the world|language=en-GB|work=The Guardian|url=https://www.theguardian.com/science/2022/nov/17/im-spontaneous-im-sincere-im-infantile-and-deeply-annoying-how-the-exclamation-mark-divided-the-world|access-date=2023-04-13|issn=0261-3077|archive-date=2023-04-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20230413221359/https://www.theguardian.com/science/2022/nov/17/im-spontaneous-im-sincere-im-infantile-and-deeply-annoying-how-the-exclamation-mark-divided-the-world|url-status=live}}</ref> да Урбізалія „дуже ся миреґовав“, ож челядь читала тексты монотонно, даже тоты, котрі мали передавати силні чуства. == Зазначкы == {{Reflist}} [[Катеґорія:Пунктуація]] [[Катеґорія:Украинскый язык]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] kpnqo7oz9iun8bdi2yaurrtnfexzxtu Опровуд 0 23079 168677 168544 2026-08-23T21:05:52Z InternetArchiveBot 22034 Add 1 book for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168677 wikitext text/x-wiki '''{{multiple image|perrow=2|total_width=400|header=Проводы у разных реліґіях|image1=Opening of the mouth ceremony (cropped).jpg|width1=1600|height1=1116|caption1=Церемонія отвореня уст ([[Старовікый Еґіпет|Стародавньый Еґипет]])|image4=Manikarnika Ghat, Varanasi, Uttar Pradesh, India (2011).jpg|width4=720|height4=482|caption4=Кремації на єднуй из сятых земель Манікарніка Ґат ([[Індуїзм|гіндуїзм]])|image3=JohnPaulII-funeral.jpg|width3=508|height3=320|caption3=Опровуд Папы Яна Павла II ([[Католицька церьков|католицизм]])|image2=Kotsuage.JPG|width2=1600|height2=1200|caption2=Церемонія ''коцуаґе'', убираня костий из попела по кремації ([[Будгізм|японськый будгізм]])|image6=Bodies wrapped in tallit at funeral in Givat Shaul (Fogel family).jpg|width6=300|height6=224|caption6=Покрыті в ''таліт'' тіла ([[юдаїзм]])|image5=Muslim Funeral1.jpg|width5=400|height5=190|caption5=Опровуд у Індії ([[іслам]])}}Опрову́д''', '''(о)проводы́''' ци '''похорон'''<ref name=":0">{{Cite book|last=Дзендзелівський|first=Й. О.|year=1958 - 1960|author-link=Йосип Дзендзелѣвскый|title=Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР (Лексика) : [у 2 ч.]|chapter=Карта №&nbsp;143: Назви для похорону (для обряду в цілому)|ref=ЛАЗО, том II|volume=Том II|editor-last=Бевзенко|editor-first=С. П|place=Ужгород : [б. в.]}}</ref> є церемонія, котра ся справлят по [[Смерть|смерти]] особы як спосуб почестовати тай тямити за мерця. Конкретні традиції залежат на [[Култура|културный контекст]] и [[Реліґія|реліґійну приналежность]]. Опроводы мавут як соціалноє тай леґалноє значіня, так и реліґійноє: секуларні мотивації на опровуд тото оплакованя мертвого, празнованя його жывота тай пудпора про його родину; реліґійна мотивація годна включати помуч [[Душа|душі]] усопшого досягнути посмертного жывота, [[Воскресїня|воскресіня]] вадь [[Реінкарнація|реінкарнації]]. Опровуд обычно обсягує ай сам ритуал, через котрый ся шорит тіло. Залежно на културу и реліґію, тото годна быти вадь изгуба (наприклад, гнитя, кремація т.&nbsp;є.&nbsp;спаленя, „небесный опровуд“ через лишаня трупа на [[Гора|горі]] тай його поїданя [[Быдла|звірьков]], розкладованя тіла у воді) авадь усокоченя (наприклад, муміфікація). У [[Русины|русинув]] позад пошырености [[Хрістіанство|християнства]] майчастым способом хованя мерцюв є '''по́гріб''', '''хо́ваня''' у землю, '''інгума́ція''' (уд {{Lang-la|humō}} „ховати (у груб)“).<ref name=":0" /> == Історія == Проводові ритуалы ся держат май старыма ги гомо сапієнс датувут ся перед 300,000&nbsp;роками.<ref name="British">{{cite journal|url=http://www.archaeologyuk.org/ba/ba66/feat1.shtml|title=When Burial Begins|journal=British Archaeology|date=August 2002|author=Paul Pettitt|access-date=28 June 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160615142318/http://www.archaeologyuk.org/ba/ba66/feat1.shtml|archive-date=15 June 2016|url-status=dead|df=dmy-all}}</ref> Наприклад, у пещерах Шанідар у Іракови, Понтневид у Велзови и другых містах у Европі тай Близкому Востокови археолоґы находили неандерталські кустякы з характерным слойом косичаного полена. Єдна верзія правит, ож неандерталці мали реліґійні вірованя,<ref name="British2">{{cite journal|url=http://www.archaeologyuk.org/ba/ba66/feat1.shtml|title=When Burial Begins|journal=British Archaeology|date=August 2002|author=Paul Pettitt|access-date=28 June 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160615142318/http://www.archaeologyuk.org/ba/ba66/feat1.shtml|archive-date=15 June 2016|url-status=dead|df=dmy-all}}</ref> друга&nbsp;— ож тіла ховали нароком, айбо косиці туды пак заносили грызуны.<ref>{{Cite journal|first=J. D.|last=Sommer|year=1999|title=The Shanidar&nbsp;IV 'Flower Burial': a Re-evaluation of Neanderthal Burial Ritual|url=https://archive.org/details/cambridge-archaeological-journal_april-october-1999_9_1-2/page/127|journal=Cambridge Archaeological Journal|volume=9|issue=1|pages=127–129|issn=0959-7743|doi=10.1017/S0959774300015249|s2cid=162496872}}</ref> == Реліґійні традиції == === Будгізм === У [[Будгізм|будгізмі]] опровуд означує переходжіня мерця з єдного жывота у другый, напоминат жывым за їхню смертность. Преферована кремація,<ref>{{cite web |url=https://www.funeralpartners.co.uk/help-advice/arranging-a-funeral/types-of-funerals/buddhist-funerals/#:~:text=Buddhists%20and%20cremation,seen%20as%20a%20good%20deed |title=Buddhist funerals |publisher=Funeral Partners }}</ref> айбо дозволят ся ай погребіня у землю. Будгісты у Тібеті справлявут небесні проводы, бігом котрых тіло ся уддає на зїдіня стервлятникам. Перед тым, як лишити тіло на верьшині горы, оно ся розрізат. Реваня є нежеланым, а ''роґяпы'' (немонахы-труполомы) у процесі казкувут тай ся смівут тагибы чинят просту ґаздувську роботу. Тібетські будгісты вірят, ож безжурна атмосфера на проводах помагат душі дустати ліпшый жывот по смерти. Кой стервлятникы йзідавут усю плоть из тіла, роґяпы дроблят кусткы тай переколочувут из ''цампов'' (муков из пуджареного ячміня), а пак давут стервлятникам.<ref>{{Cite web |url=https://www.tibettravel.org/tibetan-local-customs/tibetan-funeral.html |title=Sky Burial in Tibet, Tibetan Funeral Customs |website=Tibet Travel and Tours - Tibet Vista }}</ref> === Християнство === Особенності залежат на деномінацію, айбо вцілови на християнськых опроводах ся сохтує погрібати тіла у землю из молитвов, читаньом Сятого Писаня, проповідями и християнськов гудьбов.<ref name=":02">{{Cite book|title=Do Funerals Matter? Purposes and Practices of Death Rituals in Global Perspective|url=https://archive.org/details/dofuneralsmatter0000hoyw|last=Hoy|first=William G.|publisher=Routledge|year=2013|isbn=978-0415662055}}</ref><ref>{{Cite book|title=Accompany Them with Singing: The Christian Funeral|url=https://archive.org/details/accompanythemwit0000long|last=Long|first=Thomas G.|publisher=Westminster John Knox Press|year=2009|isbn=978-0664233198|location=Louisville, KY}}</ref> [[Католицька церьков]] обычно заказує світську музику на проводах.<ref>{{Cite web |url=http://www.usccb.org/prayer-and-worship/bereavement-and-funerals/music-at-funerals.cfm |title=Bereavement and Funerals – Music at funerals |website=US Conference of Catholic Bishops |access-date=7 September 2015 }}</ref> Християнські хованя ся типово правлят на християнськых теметовах. Традиційно ся тіла ховали у землю, позад віры у воскресіня тіла. Пак пошыренов стала и кремація, хоть дакотрі деномінації ї заказувут. Айбо наприклад католицькі епіскопы у [[Споєны Штаты Америцькы|США]] держит таку позицію: „Церьков рекомендує держати ся традиції захороненя тіл у землю; айбо Церьков не заказує кремацію, кідь она ся убират не позад причин, протирічачых християнськуй доктрині&nbsp;— канон 1176.3.“<ref>{{Cite web |url=http://www.usccb.org/prayer-and-worship/bereavement-and-funerals/ |title=Bereavement and Funerals |website=US Conference of Catholic Bishops |access-date=7 September 2015 }}</ref><ref>{{Cite web |title=Funerals - Death and the afterlife - GCSE Religious Studies Revision - WJEC |url=https://www.bbc.co.uk/bitesize/guides/zc4cng8/revision/4 |access-date=2024-12-18 |website=BBC Bitesize |language=en-GB }}</ref> === Гіндуїзм === ''Антєсті'' (ищи ''Антіма Самскарам'', ''Антя-крія'', ''Анвароганья'' вадь ''Вагні Санскара''), дослувно „послідньый ритуал“ ци „послідньоє жертвованя“ тото проводовый обряд у [[Індуїзм|гіндуїзмі]]. Дорослых гіндуїстув обычно пуддавут кремації, а дітий ховавут у землю.<ref name="olsonant">Carl Olson (2007), The Many Colors of Hinduism: A Thematic-historical Introduction, Rutgers University Press, {{ISBN|978-0813540689}}, pp. 99–100</ref><ref name="fowler">J Fowler (1996), Hinduism: Beliefs and Practices, Sussex Academic Press, {{ISBN|978-1898723608}}, pp. 59–60</ref> Опровуд у вірі гіндуїстув ся чинит у гармонії з сакралным принципом, ож мікрокозм усього жывого є удображіньом макрокозма вселенної, тай вертат тіло назад у пять стихій (воздух, вода, огень, земля тай простур);<ref name="olsonant" /><ref name="terje">Terje Oestigaard, in The Oxford Handbook of the Archaeology of Death and Burial (Editors: [[Sarah Tarlow]], Liv Nilsson Stutz), Oxford University Press, {{ISBN|9780191650383}}, pp. 497–501</ref> коріня сього вірованя досягавут у Веды, наприклад гімны Ріґведы у секції 10.16.<ref>[[Санскріт]]: * [http://sa.wikisource.org/wiki/ऋग्वेद:_सूक्तं_१०.१६ ऋग्वेद: सूक्तं १०.१६] Wikisource; * [https://archive.org/stream/rigvedasanhitc06wils#page/38/mode/2up Sukta XVI – Rigveda], English Translation: HH Wilson (Translator), pages 39–40; * Wendy Doniger (1981), The Rig Veda, Penguin Classics, {{ISBN|978-0140449891}}, see chapter on Death</ref> Обряд хованя дітий походит уд секції 10.18 Ріґведы, де гімны оплакувут смерть дітины, вбертавут ся д божеству Мрітю, обы оно „не шкодило ни нашым дівочкам, ни леґіникам“ тай кличе д земли, обы она покрыла тай защищала мертвого дітвака як мнягка серсть.<ref>[https://archive.org/stream/rigvedasanhitc06wils#page/46/mode/2up Sukta XVIII – Rigveda], English Translation: HH Wilson (Translator), pages 46-49 with footnotes;</ref><ref>Wendy Doniger (1981), The Rig Veda, Penguin Classics, {{ISBN|978-0140449891}}, see chapter on Death</ref> Тіло мерця обычно ся палит за день по смерти. Тіло омывавут, обертавут у білу тканину, кідь умер чоловік авадь удова; у черлену, кідь умерла замужня жона.<ref name="fowler2">J Fowler (1996), Hinduism: Beliefs and Practices, Sussex Academic Press, {{ISBN|978-1898723608}}, pp. 59–60</ref> Два персты на ногах змотувут уєдно нитков, а на чоло наносят ''тілак'' (черлену значку).<ref name="olsonant" /> Товды тіло ся несе цімборами тай родинов на кремаційноє місто попри рікы ци воды тай кладе ся на ватру ногами д югови.<ref name="fowler2" /> Майстаршый сын, даякый другый чоловік авадь жрець ся омыває перед проведеньом церемонії.<ref name="olsonant" /><ref name="carrie">Carrie Mercier (1998), Hinduism for Today, Oxford University Press, {{ISBN|978-0199172542}}, p. 58</ref> Ун обходит суху ватру з тілом, уголошує слова за жывот мерця авадь переказує гімну у поєдных трафунках, кладе сезамовоє насіня у рот умершому, поливат тіло тай ватру маслом ґгі тай малює три линії, котрі символізувут Яму (божество мертвых), Калу (час, божество кремації) тай мертвого.<ref name="olsonant" /> Ватра ся пудпалює, навщивителі оплакувут мерця. Попіл ся розсыпат у майблизку ріку вадь море.<ref name="carrie" /> По кремації оплакованя иде щи 10–12&nbsp;днув, по чум близкі родичі мужського пола вадь сыны умершого брывут головы, обрізавут нухті, читавут молитвы з помочов жерця вадь Брагміна тай закликавут усю родину, цімборув и сосідув изісти врокаши простоє їдіня на знак спомина за мерця.<ref>Colin Parkes et al. (2015), Death and Bereavement Across Cultures, Routledge, {{ISBN|978-0415522366}}, pp. 66–67</ref> У булшині гіндуїстськых общин послідньый день оплакованя ся кличе Терагвін (тринадцятый день), и в тот день предметы базової необходности тай поєдны из облюбленых річий мертвого ся роздавут жерцям. На тот такой день майстаршый сын у файті ся церемоніално коронує (''Паґді Расм''), ставучи новым головом фамилії. Трапеза ся правит про Брагмінув, родину и цімборув.<ref>{{Cite web |title=The Significance of the 13-Day Mourning Period: What Friends Need to Know |url=https://www.asianindianfuneralservice.com/blog/blog/the-significance-of-the-13-day-mourning-period-what-friends-need-to-know |access-date=2024-12-18 |website=www.asianindianfuneralservice.com |language=en-US }}</ref> === Зороастріанізм === === Іслам === === Юдаїзм === === Сіхізм === === Келты === == Професійноє оплакованя == '''Плачка''' была жона, заданьом котрої было ревати тай голосити (часто деручи си лице) на опроводах, у тому числі за гроші. Формы професійного оплакованя ся фіксувут онь у [[Старовіке Ґрецько|старогрецькых]] жерелах.<ref name="Wilson2013">{{cite book|author=Nigel Wilson|title=Encyclopedia of Ancient Greece|url=https://books.google.com/books?id=8pXhAQAAQBAJ&pg=PA135|year=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1136788000|page=135}}</ref><ref name="BlundellBlundell1995">{{cite book|author1=Sue Blundell|author2=Susan Blundell|title=Women in Ancient Greece|url=https://archive.org/details/womeninancientgr00blun|url-access=registration|year=1995|publisher=Harvard University Press|isbn=978-0674954731|page=[https://archive.org/details/womeninancientgr00blun/page/85 85]}}</ref> Філіпінська комедія „Плачкы“ (Crying Ladies, 2003) указує жывот трьох жун, котрі пудраблявут професійныма плачками у китайсько-філіпінськуй общині района Бінондо у Манілі. У кінови китайці хоснувут плачок на вто, обы помочи мерцям досягнути раю, указувучи, якым усопшый быв добрым челядником у своюм земнум жывоті. Приблизно уд рока&nbsp;1600 по&nbsp;1914 у Западнуй Европі была пошырена професія '''оплаковача''', котра на днешньый день пропала. Оплаковач быв чоловіком, котрый сторожив хыжу мерця перед опроводом, будучи символічным защитником мертвого, а пак участвовав у церемонії, стоячи из смутным лицьом. У вікторіанські часы оплаковачі носили темноє цуря, чорні плащі, циліндры из пантликами тай рукавиці.<ref name="Puckle">Bertram S. Puckle, ''Funeral Customs: Their Origin and Development'' (London: T. W. Laurie, ltd., 1926) p. 66.</ref> Професія оплаковача ся споминат у „Олівері Твісті“ тай „Мартіні Чазелвіті“ Чарлза Дікінса. == Жертвованя тіл авадь орґанув == Подакотрі люде жертвувут свої тіла у медичні школы, обы їх хосновали на зглядованя вадь ошколованя. Студенты-медикы часто учат анатомію из пожертвованых трупув.<ref>{{cite web |url=http://www.hta.gov.uk/about_hta/faqs/body_donation_faqs.cfm |publisher=UK Human Tissue Authority |title=Body Donation FAQs |access-date=2016-06-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090414164827/http://www.hta.gov.uk/about_hta/faqs/body_donation_faqs.cfm |archive-date=2009-04-14 |url-status=dead }}</ref> Поєдны обстояня, наприклад ампутації вадь пережыті операції годні вчинити тіло непридатным на таку ціль; а у другых трафунках тіла людий, котрі мали конкретні хвороты, годні быти хосенныма на зглядованя тых бетегув.<ref>{{cite book|last=Roach|first=Mary|title=Stiff: The Curious Lives Of Human Cadavers|url=https://archive.org/details/stiff0000mary|publisher=Penguin|isbn=978-0141007458|id=ASIN: 0141007451 (UK)|year=2004}}</ref> Окрем того ся жертвувут орґаны тай тканины по смерти на лічіня хворых; авадь цілі тіла ся годни жертвовати на спеціалні заклады, де ся штудує гнитя трупув діля далшого хоснованя того знаня у судово-медицинськуй експертизі. == Ник. щи == * [[Комашня]] * [[Смерть]] * [[Реліґія]] == Референції == <references /> oyiy4ilt1bfnagi22ujurupvway5lcc Ефект Даннінґа–Круґера 0 23131 168668 156552 2026-08-23T20:57:02Z InternetArchiveBot 22034 Add 4 books for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168668 wikitext text/x-wiki [[File:Dunning–Kruger_Effect2.svg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Dunning%E2%80%93Kruger_Effect2.svg|alt=Ґрафік, котрый указує розлуку помежи самооцінков тай зуправдішньым резултатом|міні|300x300пкс|Удношіня межи просіковов самооцінков и просіковым реалным резултатом на высокошколському екзамені.<ref name=":4">Dunning (2011), p.&nbsp;263.</ref> Тенденція дуставшых гуршый резултат переоціньовати свої навыкы зафарблена черленым. При тум, они итак самі себе оцінили ниже уд тых, ко дустав ліпшый резултат.]] '''Ефе́кт Да́ннінґа–Кру́ґера''' є коґнітивноє укривленя, позад котрого люде из низков компетенційов у даякуй сфері досягавут пудлых резултатув, айбо не бирувут тото усвідомити тай переоцінювут свої навыкы. Названый на честь америцькых [[Псіхолоґія|психолоґув]] Девіда Даннінґа тай Джастіна Круґера, котрі першый раз описали ефект у році&nbsp;1999. Ефект Даннінґа–Круґера обычно ся мірят бігом порувнаня самооцінкы из обєктивным резултатом. Наприклад, учасникы годні пруйти квіз тай изпроґнозовати свуй резултат; їхня оцінка ся пак рувнат из їхньым реалным резултатом. Ориґіналні зглядованя ся фокусовали на лоґічнум думаню, [[Ґраматіка|ґраматиці]] тай соціалных навыках. Правили ся ай другі зглядованя у разных сферах, наприклад [[Бізніс|бізнісови]], [[Політіка|політиці]], [[Медіціна|медицині]], шоферованьови, авіації, просторовуй памняти, школных екзаменах и грамотности. Є несоглас удносно причин ефекта. Подля метакоґнітивного обясненя, май некомпетентні учасникы недобрі оцінювут власні навыкы, бо не видят квалітної розлукы межи свойима резултатами тай чужыма. Статистична модель обсяняє [[Емпіричный доказ|емпіричні находкы]] як статистичный ефект у комбінації из общов тенденційов думати: „ліпшый єм ги другі“ (ілузорна ліпшость). Подакотрі прибучникы сього никаня зато держат ефект Даннінґа–Круґера за статистичный артефакт. Раціонална модель правит, ож надміру позитивна попередня оцінка за свої навычкы тото жерело фалошної самооцінкы. Другоє обясненя заявлят, ож самооцінка май тяжка и часто май хыбна про людий из низков компетенційов, бо многі з них мавут дуже похожі уровні компетенції помежи собов. Так само є несоглас у тум, де ефект є актуалный и накулко силный ун є, а щи за його практичні наслідкы. Неточна самооцінка годна тручати людий ид пудлым рішеням, наприклад выборови карєры, на котру они сут некомпетентні, вадь участи у небезпечных занятьох. Кромі того вна годна не давати людьом видіти тай управляти свої хыбы, а значит уліпшовати ся. == Дефініція == Ефект Даннінґа–Круґера ся дефінує ги тенденція людий из низков компетенційов у даякуй сфері мати надміру позитивну оцінку свої компетенції.<ref name=":0">Schlösser, Dunning, Johnson, Kruger (2013), pp.&nbsp;[[doi:10.1016/j.joep.2013.07.004|85–100]].</ref><ref>Mahmood (2016), pp.&nbsp;199–213.</ref><ref name=":1">Pavel, Robertson, Harrison (2012), pp.&nbsp;125–129.</ref> Тото ся часто рахує коґнітивным укривленьом, т.&nbsp;є.&nbsp;систематичнов тенденційов ид хыбному думаню вадь суджіню.<ref name=":2">Duignan (2023).</ref><ref>Litvak, Lerner (2009), [https://philpapers.org/rec/LITCB Cognitive Bias].</ref><ref name=":5">Gignac, Zajenkowski (2020).</ref> У трафунку Даннінґового–Круґерового ефекта, тото ся кыват головно людий из низкым уровньом навычок у конкретнуй сфері, котрі пробувут оцінити свою компетенцію у туй сфері. Систематична хыба ся кыват їх тенденції читаво перебулшовати свою компетенцію, т.&nbsp;є.&nbsp;раховати себе май компетентныма ги вни сут.<ref name=":2" /> Сесь ефект ся обычно дефінує конкретно про самооцінку низкокомпетентных людий,<ref name=":2" /><ref>Magnus, Peresetsky (2022).</ref><ref name=":3">McIntosh, Fowler, Lyu, Della Sala (2019).</ref> айбо поєдны теоретикы не ограничувут ся тым тай обговорювут ай протилежный ефект, т.&nbsp;є.&nbsp;тенденцію высококомпетентных людий переменшовати свої навыкы удносно навычок другых.<ref name=":0" /><ref name=":1" /><ref name=":3" /> У такому трафунку причинов хыбної оцінкы годна быти не самооцінка, ай надміру позитивна оцінка чужых навыкув.<ref name=":0" /> Сесь феномен годен ся розуміти ги форма ефекта фалошного консенсуса, т.&nbsp;є.&nbsp;тенденція „перебулшовати, накулко другі люде поділявут думку, удношіня и справованя індивіда.“<ref name=":0" /><ref name=":3" /><ref>Colman (2009), [https://www.oxfordreference.com/display/10.1093/oi/authority.20110803095809443;jsessionid=0858BA7FF5DC26328A7725DC87458F92 false-consensus effect].</ref> {{Цитат збоку|Ширина=23em|Подпис=Девід Даннінґ<ref>Resnick (2019).</ref>|Полога=right|Содержанье=Незнаня масштабув свойого незнаня тото часть людської натуры. Проблема туй є в тому, ож мы тото видиме у другых людьох, айбо не в собі. Першоє правило клуба Даннінґа–Круґера: не знаєш, ож єсь член клуба Даннінґа–Круґера.}} Подакотрі зглядователі говорят ай за метакоґнітивный компонент у своюй дефініції: у гатарах сякого никаня, ефект Даннінґа–Круґера тото теза, ож некомпетентні у даякуй сфері люде не знавут за свою некомпетентность, т.&nbsp;є.&nbsp;не мавут метакоґнітивну можность усвідомити свою некомпетентность. Така дефініція выходит из простого обясненя ефекта: некомпетентность часто обсягує неможность розличити компетентность тай некомпетентность.<ref name=":2" /><ref>Dunning (2011), pp.&nbsp;260–261.</ref> Метакоґнітивноє обясненя є предметом контроверзії; другі дефініції ся фокусувут на тенденції переоціненя свойих навыкув и видят зязок из метакоґніційов ги можноє обясненя, айбо не частьов самої дефініції.<ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>Mazor, Fleming (2021), pp.&nbsp;[https://www.nature.com/articles/s41562-021-01101-z 677–678].</ref> У масовуй културі ефект Даннінґа–Круґера часто ся хыбно розуміє як заява, ож люде з низкым інтелектом май бізувні у свому знаньови тай навыках ги люде з высокым інтелектом.<ref name=":6">ScienceAlert Staff (2022).</ref> Подля психолоґа Роберта Д.&nbsp;МакІнтоша тай його колеґовув, у популарнуй културі тот ефект пораз ся подає ги заява, ож „дурні люде подурні, обы порозуміти, ож они дурні“.<ref>McIntosh, Moore, Liu, Della Sala (2022).</ref> Айбо Даннінґув–Круґерув ефект говорит не за інтелект уцілови, а за компетентность у даякуй окреме взятуй сфері вадь заданьови, тай не заявляє, ож некомпетентні люде натулко бізувні ги компетентні. Скорше, ож некомпетентні люде переоцінювут себе, айбо їхня бізувность май низка ги у компетентных.<ref name=":4" /><ref name=":5" /><ref name=":6" /> == Жерела == {{refbegin|30em}} * {{cite journal|date=1 September 2002|title=What we really know about our abilities and our knowledge|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S019188690100174X|journal=Personality and Individual Differences|language=en|volume=33|issue=4|pages=587–605|doi=10.1016/S0191-8869(01)00174-X|issn=0191-8869|last1=Ackerman|first1=Phillip L.|last2=Beier|first2=Margaret E.|last3=Bowen|first3=Kristy R.|access-date=26 July 2021|archive-date=26 July 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210726222538/https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S019188690100174X|url-status=live}} * {{cite book|last1=Alicke|first1=M. D.|last2=Govorun|first2=O.|title=The Self in Social Judgment|date=2005|publisher=Psychology Press|url=https://psycnet.apa.org/record/2005-14648-005|language=en|chapter=The Better-Than-Average Effect.|access-date=24 December 2021|archive-date=24 December 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211224181232/https://psycnet.apa.org/record/2005-14648-005|url-status=live|isbn=9781841694184|page=123}} * {{cite journal|last1=Burson|first1=Katherine A.|last2=Larrick|first2=Richard P.|last3=Klayman|first3=Joshua|title=Skilled or unskilled, but still unaware of it: How perceptions of difficulty drive miscalibration in relative comparisons|url=https://archive.org/details/sim_journal-of-personality-and-social-psychology_2006-01_90_1/page/60|date=2006|journal=Journal of Personality and Social Psychology|volume=90|issue=1|pages=60–77|doi=10.1037/0022-3514.90.1.60|pmid=16448310|hdl=2027.42/39168|citeseerx=10.1.1.178.7774}} * {{cite book|last1=Colman|first1=Andrew M.|title=A Dictionary of Psychology|date=1 January 2009|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-953406-7|url=https://www.oxfordreference.com/display/10.1093/oi/authority.20110803095809443;jsessionid=0858BA7FF5DC26328A7725DC87458F92|language=en|chapter=false-consensus effect}} * {{cite web |title=Dunning–Kruger effect |url=https://www.britannica.com/science/Dunning-Kruger-effect |website=Encyclopedia Britannica |access-date=7 December 2021 |language=en |archive-date=30 November 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211130065643/https://www.britannica.com/science/Dunning-Kruger-effect |url-status=live |last1=Duignan |first1=Brian |date=2023 }} *{{cite book|last1=Dunning|first1=David|title=Advances in Experimental Social Psychology|date=1 January 2011|publisher=Academic Press|pages=247–296|url=https://psycnet.apa.org/doi/10.1016/B978-0-12-385522-0.00005-6|language=en|chapter=Chapter Five – The Dunning–Kruger Effect: On Being Ignorant of One's Own Ignorance|volume=44|doi=10.1016/B978-0-12-385522-0.00005-6|isbn=9780123855220|access-date=20 December 2021}} * {{cite journal|last1=Dunning|first1=David|last2=Helzer|first2=Erik G.|title=Beyond the Correlation Coefficient in Studies of Self-Assessment Accuracy: Commentary on Zell & Krizan (2014)|journal=Perspectives on Psychological Science|year=2014|volume=9|issue=2|pages=126–130|doi=10.1177/1745691614521244|pmid=26173250|s2cid=23729134|quotation=In other words, the best way to improve self-accuracy is simply to make everybody better performers. Doing so helps them to avoid the type of outcome they seem unable to anticipate. Discerning readers will recognize this as an oblique restatement of the Dunning–Kruger effect (see Dunning, 2011; Kruger & Dunning, 1999), which suggests that poor performers are not in a position to recognize the shortcomings in their performance.|quote=In other words, the best way to improve self-accuracy is simply to make everybody better performers. Doing so helps them to avoid the type of outcome they seem unable to anticipate. Discerning readers will recognize this as an oblique restatement of the Dunning–Kruger effect (see Dunning, 2011; Kruger & Dunning, 1999), which suggests that poor performers are not in a position to recognize the shortcomings in their performance.}} * {{cite web |last1=Dunning |first1=David |title=The Dunning-Kruger effect and its discontents |url=https://www.bps.org.uk/psychologist/dunning-kruger-effect-and-its-discontents |publisher=British Psychological Association |access-date=29 November 2023 |language=en |date=2022 }} * {{cite journal|last1=Ehrlinger|first1=Joyce|last2=Dunning|first2=David|title=How chronic self-views influence (and potentially mislead) estimates of performance|url=https://archive.org/details/sim_journal-of-personality-and-social-psychology_2003-01_84_1/page/n7|date=January 2003|journal=Journal of Personality and Social Psychology|volume=84|issue=1|pages=5–17|doi=10.1037/0022-3514.84.1.5|pmid=12518967}} * {{cite journal|last1=Ehrlinger|first1=Joyce|last2=Johnson|first2=Kerri|last3=Banner|first3=Matthew|last4=Dunning|first4=David|last5=Kruger|first5=Justin|title=Why the Unskilled Are Unaware: Further Explorations of (Absent) Self-Insight Among the Incompetent|url=https://archive.org/details/sim_organizational-behavior-and-human-decision-processes_2008-01_105_1/page/32|journal=Organizational Behavior and Human Decision Processes|date=1 January 2008|volume=105|issue=1|pages=98–121|doi=10.1016/j.obhdp.2007.05.002|pmid=19568317|pmc=2702783|issn=0749-5978}} * {{cite journal|last1=Gignac|first1=Gilles E.|last2=Zajenkowski|first2=Marcin|title=The Dunning–Kruger effect is (mostly) a statistical artefact: Valid approaches to testing the hypothesis with individual differences data|journal=Intelligence|date=1 May 2020|volume=80|pages=101449|doi=10.1016/j.intell.2020.101449|s2cid=216410901|url=https://doi.org/10.1016/j.intell.2020.101449|language=en|issn=0160-2896|access-date=20 December 2021|archive-date=15 May 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220515000616/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0160289620300271?via%3Dihub|url-status=live}} * {{cite book|last1=Highhouse|first1=Scott|last2=Dalal|first2=Reeshad S.|last3=Salas|first3=Eduardo|title=Judgment and Decision Making at Work|date=5 September 2013|publisher=Routledge|isbn=978-1-135-02194-8|page=55|language=en}} * {{cite journal|last1=Huang|first1=Sui|title=When peers are not peers and don't know it: The Dunning‐Kruger effect and self‐fulfilling prophecy in peer‐review|journal=BioEssays|volume=35|issue=5|doi=10.1002/bies.201200182|date=2013}} * {{cite web |url=https://www.improbable.com/ig/winners/#ig2000 |title=Ig Nobel Past Winners |work=Improbable Research |date=August 2006 |access-date=6 September 2021 |archive-date=9 January 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100109104410/http://improbable.com/ig/winners/#ig2000 |url-status=live |author=IR staff }} * {{cite journal|last1=Jansen|first1=Rachel A.|last2=Rafferty|first2=Anna N.|last3=Griffiths|first3=Thomas L.|title=A rational model of the Dunning–Kruger effect supports insensitivity to evidence in low performers|journal=Nature Human Behaviour|date=25 February 2021|volume=5|issue=6|pages=756–757|doi=10.1038/s41562-021-01057-0|pmid=33633375|s2cid=232059067}} * {{cite web |url=https://www.mcgill.ca/oss/article/critical-thinking/dunning-kruger-effect-probably-not-real |title=The Dunning-Kruger Effect Is Probably Not Real |last=Jarry |first=Jonathan |date=17 December 2020 |work=McGill Office for Science and Society |publisher=McGill University |access-date=9 March 2024 }} * {{cite journal|last1=Kim|first1=Young-Hoon|last2=Kwon|first2=Heewon|last3=Chiu|first3=Chi-Yue|title=The Better-Than-Average Effect Is Observed Because "Average" Is Often Construed as Below-Median Ability|journal=Frontiers in Psychology|date=2017|volume=8|pages=898|doi=10.3389/fpsyg.2017.00898|pmid=28690555|pmc=5479883|issn=1664-1078|doi-access=free}} * {{cite journal|last1=Krajc|first1=Marian|last2=Ortmann|first2=Andreas|title=Are the unskilled really that unaware? An alternative explanation|journal=[[Journal of Economic Psychology]]|date=1 November 2008|volume=29|issue=5|pages=724–738|doi=10.1016/j.joep.2007.12.006|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0167487007001109|language=en|issn=0167-4870|access-date=24 December 2021|archive-date=23 January 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123075239/https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0167487007001109|url-status=live}} * {{cite journal|last1=Kruger|first1=Justin|last2=Dunning|first2=David|date=1999|title=Unskilled and Unaware of It: How Difficulties in Recognizing One's Own Incompetence Lead to Inflated Self-Assessments|url=https://archive.org/details/sim_journal-of-personality-and-social-psychology_1999-12_77_6/page/1121|journal=[[Journal of Personality and Social Psychology]]|volume=77|issue=6|pages=1121–1134|citeseerx=10.1.1.64.2655|doi=10.1037/0022-3514.77.6.1121|pmid=10626367|s2cid=2109278}} * {{cite news|url=https://arstechnica.com/science/2016/11/revisiting-why-incompetents-think-theyre-awesome/|title=Revisiting why incompetents think they're awesome|last=Lee|first=Chris|date=5 November 2016|work=[[Ars Technica]]|page=3|access-date=11 January 2014|language=en-us|archive-date=19 December 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191219050831/https://arstechnica.com/science/2016/11/revisiting-why-incompetents-think-theyre-awesome/|url-status=live}} * {{cite book|last1=Litvak|first1=P.|last2=Lerner|first2=J. S.|title=The Oxford Companion to Emotion and the Affective Sciences|date=2009|publisher=Oxford University Press|url=https://philpapers.org/rec/LITCB|chapter=Cognitive Bias|access-date=20 December 2021|archive-date=2 November 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211102021835/https://philpapers.org/rec/LITCB|url-status=live|isbn=9780198569633}} * {{cite journal|last1=Magnus|first1=Jan R.|last2=Peresetsky|first2=Anatoly A.|title=A Statistical Explanation of the Dunning–Kruger Effect|journal=Frontiers in Psychology|date=25 March 2022|volume=13|page=840180|doi=10.3389/fpsyg.2022.840180|pmid=35401341|pmc=8992690|doi-access=free}} * {{cite journal|last1=Mahmood|first1=Khalid|title=Do People Overestimate Their Information Literacy Skills? A Systematic Review of Empirical Evidence on the Dunning–Kruger Effect|journal=Communications in Information Literacy|date=1 January 2016|volume=10|issue=2|pages=199–213|doi=10.15760/comminfolit.2016.10.2.24|doi-access=free}} * {{cite journal|last1=Mazor|first1=Matan|last2=Fleming|first2=Stephen M.|title=The Dunning–Kruger effect revisited|journal=Nature Human Behaviour|date=June 2021|volume=5|issue=6|pages=677–678|doi=10.1038/s41562-021-01101-z|pmid=33833426|s2cid=233191867|url=https://www.nature.com/articles/s41562-021-01101-z|language=en|issn=2397-3374|access-date=7 December 2021|archive-date=7 December 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211207082048/https://www.nature.com/articles/s41562-021-01101-z|url-status=live}} * {{cite journal|last1=McIntosh|first1=Robert D.|last2=Fowler|first2=Elizabeth A.|last3=Lyu|first3=Tianjiao|last4=Della Sala|first4=Sergio|title=Wise up: Clarifying the role of metacognition in the Dunning–Kruger effect.|journal=Journal of Experimental Psychology: General|date=November 2019|volume=148|issue=11|pages=1882–1897|doi=10.1037/xge0000579|pmid=30802096|hdl=20.500.11820/b5c09c5f-d2f2-4f46-b533-9e826ab85585|s2cid=73460013|url=https://www.pure.ed.ac.uk/ws/files/78984957/McIntosh_2019_JEPGEN_DKE_author_copy.pdf|access-date=23 December 2021|archive-date=10 January 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220110123417/https://www.pure.ed.ac.uk/ws/files/78984957/McIntosh_2019_JEPGEN_DKE_author_copy.pdf|url-status=live}} * {{cite journal|last1=McIntosh|first1=Robert D.|last2=Moore|first2=Adam B.|last3=Liu|first3=Yuxin|last4=Della Sala|first4=Sergio|title=Skill and self-knowledge: empirical refutation of the dual-burden account of the Dunning–Kruger effect|journal=Royal Society Open Science|date=December 2022|volume=9|issue=12|page=191727|doi=10.1098/rsos.191727|pmid=36483762|pmc=9727674|bibcode=2022RSOS....991727M}} * {{cite Q|Q56566524|url-status=live|last1=Nuhfer|first1=Edward|last2=Cogan|first2=Christopher|last3=Fleischer|first3=Steven|last4=Gaze|first4=Eric|last5=Wirth|first5=Karl}} * {{cite Q|Q56566525|url-status=live|last1=Nuhfer|first1=Edward|last2=Cogan|first2=Christopher|last3=Fleischer|first3=Steven|last4=Gaze|first4=Eric|last5=Wirth|first5=Karl}} * {{cite journal|last1=Pavel|first1=Samuel|last2=Robertson|first2=Michael|last3=Harrison|first3=Bryan|title=The Dunning–Kruger Effect and SIUC University's Aviation Students|journal=Journal of Aviation Technology and Engineering|date=October 2012|volume=2|issue=1|pages=125–129|doi=10.5703/1288284314864|doi-access=free}} * {{cite web |url=https://www.vox.com/science-and-health/2019/1/31/18200497/dunning-kruger-effect-explained-trump |title=An expert on human blind spots gives advice on how to think |website=vox.com |first=Brian |last=Resnick |date=26 June 2019 |access-date=26 August 2023 }} * {{cite book|last1=Ratcliffe|first1=Susan|title=Oxford Essential Quotations|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-182671-9|edition=4|language=en|date=2016|url=https://www.oxfordreference.com/display/10.1093/acref/9780191826719.001.0001/q-oro-ed4-00003457}} * {{cite book|last1=Rowell|first1=Arden|last2=Bilz|first2=Kenworthey|title=The Psychology of Environmental Law|date=16 February 2021|publisher=NYU Press|isbn=978-1-4798-9186-3|pages=85–86|language=en}} * {{cite journal|last1=Schlösser|first1=Thomas|last2=Dunning|first2=David|last3=Johnson|first3=Kerri L.|last4=Kruger|first4=Justin|title=How Unaware Are the Unskilled? Empirical Tests of the 'Signal Extraction' Counter-Explanation for the Dunning–Kruger Effect in Self-Evaluation of Performance|journal=[[Journal of Economic Psychology]]|date=1 December 2013|volume=39|pages=85–100|doi=10.1016/j.joep.2013.07.004|url=https://doi.org/10.1016/j.joep.2013.07.004|language=en|issn=0167-4870|access-date=20 December 2021|archive-date=15 May 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220515000615/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0167487013000949?via%3Dihub|url-status=live}} * {{cite web |author=ScienceAlert Staff |title=What Is The Dunning–Kruger Effect? You Might Be Using It Wrong |url=https://www.sciencealert.com/what-is-the-dunning-kruger-effect |website=ScienceAlert |publisher=ScienceAlert Pty Ltd |access-date=25 February 2023 |date=26 April 2022 }} * {{cite book|last1=TenEyck|first1=Lisa|title=Decision Making in Emergency Medicine: Biases, Errors and Solutions|date=2021|publisher=Springer Nature|isbn=9789811601439|language=en|chapter=20. Dunning–Kruger Effect}} {{refend}} == Референції == <references /> [[Катеґорія:Псіхолоґія]] 0nhv7k6lglv5y53ukvalth5nxvdql4y Карл Поппер 0 23141 168669 168516 2026-08-23T20:57:34Z InternetArchiveBot 22034 Add 1 book for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168669 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс філозоф|name=Карл Поппер|birth_name=Karl Raimund Popper|birth_date=28.&nbsp;юлія 1902|fullname=Сер Карл Раймунд Поппер CH FRS FBA|birth_place=[[Відень]], [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщина]]|death_date=17&nbsp;септембра 1994 (92&nbsp;рокы)|death_place=[[Лондон]], [[Велика Брітанія|Споєноє Корольство]]|image=Karl Popper.jpg|caption=Поппер у 1980.&nbsp;роках|region=Западна філозофія|era=Філозофія 20.&nbsp;стороча|signature=Karl Popper Signature.svg|main_interests=[[Епістемолоґія]]<br>Раціоналность<br>Філозофія наукы<br>[[Лоґіка]]<br>Соціална тай політична філозофія<br>Метафізика<br>Філозофія розума<br>Походжіня жывота<br>Інтерпретації квантовых механік|notable_ideas=Критичный раціоналізм<br>Емпіричноє опровергнутя<br>Удкрытоє общество<br>Ситуаційна лоґіка<br>тай другі}}{{Стыржень}} '''Сер Карл Ра́ймунд По́ппер''' <abbr title="Орден кавалерув чести">CH</abbr> <abbr title="Член Корольського общества">FRS</abbr> <abbr title="Член Британської академії">FBA</abbr><ref>Miller (1997).</ref> ('''Sir Karl Raimund Popper'''; 28.&nbsp;юлія 1902&nbsp;– 17.&nbsp;септембра 1994) быв австрійсько-британськый<ref>Adams, I.; Dyson, R. W. (2007). [https://books.google.com/books?id=pirwOBYt9nsC&dq=Karl+Popper+british+citizen&pg=PA196 ''Fifty Major Political Thinkers'']. Routledge. p. 196. "He became a British citizen in 1945".</ref> [[філозоф]], [[Академик|академік]] и соціалный коментатор.<ref>Watkins (1994).</ref><ref>Watkins (1997).</ref><ref>[http://www.bbc.co.uk/radio4/history/inourtime/greatest_philosopher_karl_popper.shtml "Karl Popper (1902–94) advocated by Andrew Marr"]. BBC In Our Time – Greatest Philosopher. Retrieved January 2015.</ref> Єден из майвливовых філозофув наукы 20.&nbsp;стороча.<ref>Thornton (2015).</ref><ref>Horgan (1992).</ref><ref>IEP Popper scientific.</ref> Знамый за своє неприятя класичных індуктівіштськых назорув на [[научный метод]] на хосен емпіричної опровергаємости тай за закладеня факултета філозофії при Лондонськуй школі економікы. Подля Поппера, теорія у [[Емпірізм|емпіричных]] науках не годна быти доказана, айбо годна быти опровергнута, што значит, ож єї мож (и треба) пуддавати сомніваню через експерименты. У політичному дискурсі Поппер ся знає за бороніня лібералної демократії тай принципув соціалної критикы, котра, як ун раховав, давала шанс на процвітавучоє [[удкрытоє общество]]. Його політична думка пристає на бук [[Рационализм|раціоналізма]] тай [[Гуманізм|гуманізма]] [[Просвітительство|добы Просвіты]]. Ун быв ярым противником тоталітарізма, [[Націоналізм|націоналізма]], [[Фашізм|фашізма]], романтіцізма, колектівізма тай другых подля його опіній реакційных тай іраціоналных ідей, тай раховав сучасні лібералні демократії раз майліпшов реалізаційов удкрытого общества.<ref>IEP Popper political.</ref> == Бібліоґрафія == {{Refbegin}} * ''The Two Fundamental Problems of the Theory of Knowledge'', 1930–1933 (as a typescript circulating as ''Die beiden Grundprobleme der Erkenntnistheorie''; as a German book 1979, as English translation 2008), {{ISBN|0415394317}} * ''The Logic of Scientific Discovery'', 1934 (as ''Logik der Forschung'', English translation 1959), {{ISBN|0415278449}} * ''The Poverty of Historicism'', 1936 (private reading at a meeting in Brussels, 1944–45 as a series of journal articles in ''Econometrica'', 1957 a book), {{ISBN|0415065690}} * ''The Open Society and Its Enemies'', 1945 Vol 1 {{ISBN|0415290635}}, Vol 2 {{ISBN|0415290635}} * ''Quantum Theory and the Schism in Physics'', 1956–57 (as privately circulated galley proofs; published as a book 1982), {{ISBN|0415091128}} * ''The Open Universe: An Argument for Indeterminism'', 1956–57 (as privately circulated galley proofs; published as a book 1982), {{ISBN|0415078652}} * ''Realism and the Aim of Science'', 1956–57 (as privately circulated galley proofs; published as a book 1983), {{ISBN|0091514509}} * ''Conjectures and Refutations: The Growth of Scientific Knowledge'', 1963, {{ISBN|0415043182}} * ''Of Clouds and Clocks: An Approach to the Problem of Rationality and the Freedom of Man'', 1965 * ''Objective Knowledge: An Evolutionary Approach'', 1972, Rev. ed., 1979, {{ISBN|0198750242}} * ''Unended Quest: An Intellectual Autobiography'', 2002 [1976]. {{ISBN|0415285895|0415285909}}) * ''The Self and Its Brain: An Argument for Interactionism'' (with Sir John C. Eccles), 1977, {{ISBN|0415058988}} * ''In Search of a Better World'', 1984, {{ISBN|0415135486}} * ''Die Zukunft ist offen'' (''The Future is Open'') (with [[Konrad Lorenz]]), 1985 (in German), {{ISBN|349200640X}} * ''A World of Propensities'', 1990, {{ISBN|1855060000}} * ''The Lesson of this Century'', (Interviewer: Giancarlo Bosetti, English translation: Patrick Camiller), 1992, {{ISBN|0415129583}} * ''All Life is Problem Solving'', 1994, {{ISBN|0415249929}} * ''The Myth of the Framework: In Defence of Science and Rationality'' (edited by Mark Amadeus Notturno) 1994. {{ISBN|0415135559}} * ''Knowledge and the Mind-Body Problem: In Defence of Interaction'' (edited by Mark Amadeus Notturno) 1994 {{ISBN|0415115043}} * ''The World of Parmenides'', Essays on the Presocratic Enlightenment, 1998, Edited by Arne F. Petersen with the assistance of Jørgen Mejer, {{ISBN|0415173019}} * ''After The Open Society'', 2008. (Edited by Jeremy Shearmur and Piers Norris Turner, this volume contains a large number of Popper's previously unpublished or uncollected writings on political and social themes.) {{ISBN|978-0415309080}} * ''Frühe Schriften'', 2006 (Edited by Troels Eggers Hansen, includes Popper's writings and publications from before the ''Logic'', including his previously unpublished thesis, dissertation and journal articles published that relate to the Wiener Schulreform.) {{ISBN|978-3161476327}} {{Refend}} == Філмоґрафія == * ''Interview Karl Popper'', Open Universiteit, 1988. == Жерела == {{Refbegin|30em}} * {{Cite book|last=Akrami|first=Musa|title=Rethinking Popper|url=https://archive.org/details/isbn_9781402093371_272|date=2009|publisher=Springer|isbn=978-1-4020-9337-1|editor-last=Parusnikova|editor-first=Zuzana|series=Boston Studies in the Philosophy of Science|pages=[https://archive.org/details/isbn_9781402093371_272/page/397 397]–416|chapter=Popper on Refutability: Some Philosophical and Historical Questions|doi=10.1007/978-1-4020-9338-8_11|oclc=260208425|editor-last2=Cohen|editor-first2=Robert S.}} * {{Cite book|last=Chalmers|first=Alan F.|title=What Is This Thing Called Science?|date=2013|publisher=Hackett Publishing Company|isbn=978-1-62466-038-2|edition=4th|location=Indianapolis|oclc=847985678}} * {{Cite book|last=De Bruin|first=Boudewijn|title=Karl Popper: A Centenary Assessment: Selected Papers from Karl Popper 2002|publisher=Ashgate|year=2006|editor-last=Jarvie|editor-first=Ian|volume=III: Science|pages=207–215|chapter=Popper's Conception of the Rationality Principle in the Social Sciences|access-date=26 April 2018|editor-last2=Milford|editor-first2=Karl|editor-last3=Miller|editor-first3=David|chapter-url=https://www.philos.rug.nl/~debruin/popper_rationality.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20180426213606/https://www.philos.rug.nl/~debruin/popper_rationality.html|archive-date=26 April 2018}} * {{Cite web |title=Eichstätter Karl Popper-Seite |url=http://www.helmut-zenz.de/hzpoppe6.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20130610161840/http://www.helmut-zenz.de/hzpoppe6.html |archive-date=10 June 2013 |access-date=21 December 2012 |publisher=Helmut-zenz.de |ref={{Harvid|Eichstätter}} }} * {{cite IEP|ref={{Harvid|IEP Popper political}}|last=Gorton|first=William|url-id=popp-pol|title=Karl Popper: Political Philosophy}} * {{Cite journal|last=Horgan|first=J.|year=1992|title=Profile: Karl R. Popper – The Intellectual Warrior|url=https://archive.org/details/sim_scientific-american_1992-11_267_5/page/38|journal=Scientific American|volume=267|issue=5|pages=38–44|bibcode=1992SciAm.267e..38H|doi=10.1038/scientificamerican1192-38}} * {{cite journal|last1=Kiesewetter|first1=Hubert|date=1995|title=Ethical Foundations of Popper's Philosophy|url=|journal=Royal Institute of Philosophy Supplements|volume=39|issue=September|pages=275–288|doi=10.1017/S1358246100005555}} * {{Cite journal|last=Merritt|first=David|year=2017|title=Cosmology and convention|url=https://doi.org/10.1016/j.shpsb.2016.12.002|journal=Studies in History and Philosophy of Science Part B: Studies in History and Philosophy of Modern Physics|volume=57|pages=41–52|arxiv=1703.02389|bibcode=2017SHPMP..57...41M|doi=10.1016/j.shpsb.2016.12.002|issn=1355-2198|s2cid=119401938|ref=none}} * {{Cite web |last=Miller |first=David |date=17 September 1994 |title=Sir Karl Popper: A Personal Note |url=http://fs1.law.keio.ac.jp/~popper/v6n2miller.html |access-date=21 December 2012 |publisher=Fs1.law.keio.ac.jp }} * {{Cite journal|last=Miller|first=D.|year=1997|title=Sir Karl Raimund Popper, C. H., F. B. A. 28 July 1902 – 17 September 1994.: Elected F.R.S. 1976|journal=Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society|volume=43|pages=369–409|doi=10.1098/rsbm.1997.0021|doi-access=free}} * {{Cite web |last=Niemann |first=Hans-Joachim |title=Karl Raimond Popper (1902–1994) |url=http://www.opensociety.de/Web1/Popper/popper02_e.htm |access-date=12 August 2014 |publisher=Opensociety.de |ref={{Harvid|Opensociety}} }} * {{Cite book|last=Popper|first=Karl|url=https://archive.org/details/unendedquestinte0000popp|title=Unended Quest. An Intellectual Autobiography|publisher=Fontana/Collins|year=1976|isbn=0-00-634116-0}} * {{Cite book|last=Popper|first=Karl Raimond|url=https://books.google.com/books?id=GDFpAwAAQBAJ|title=The myth of the framework: in defence of science and rationality|date=1994|publisher=Routledge|isbn=978-1-135-97480-0}} * {{Cite book|last=Popper|first=Karl|url=https://archive.org/details/conjecturesrefut0000popp|title=Conjectures and Refutations: The Growth of Scientific Knowledge|publisher=Basic Books|year=1962|location=London and New York|access-date=25 April 2019|url-access=registration|via=Internet Archive}} * {{Cite book|last=Thornton|first=Stephen|url=http://plato.stanford.edu/archives/win2015/entries/popper/|title=Karl Popper|date=1 January 2015|publisher=Metaphysics Research Lab, Stanford University|editor-last=Zalta|editor-first=Edward N.|edition=Winter 2015}} * {{Cite book|ref={{Harvid|IEP Popper scientific}}|last=Shea|first=Brendan|title=Karl Popper: Philosophy of Science|url=http://www.iep.utm.edu/pop-sci|publisher=Internet Encyclopedia of Philosophy}} * {{Cite news|date=18 September 1994|title=Sir Karl Popper Is Dead at 92. Philosopher of 'Open Society'|work=The New York Times|url=https://www.nytimes.com/1994/09/18/obituaries/sir-karl-popper-is-dead-at-92-philosopher-of-open-society.html|access-date=15 November 2012|ref={{Harvid|New York Times Obituaries}}}} * {{Cite journal|last=Sturm|first=Thomas|year=2012|title=Bühler and Popper: Kantian therapies for the crisis in psychology|journal=Studies in History and Philosophy of Biological and Biomedical Sciences|volume=43|pages=462–472|doi=10.1016/j.shpsc.2011.11.006|pmid=22520195|number=2}} * {{Cite encyclopedia|title=Karl Popper|encyclopedia=The Stanford Encyclopedia of Philosophy|publisher=Metaphysics Research Lab, Stanford University|url=https://plato.stanford.edu/archives/fall2018/entries/popper/|access-date=20 August 2019|last=Thornton|first=Stephen|date=2018|editor-last=Zalta|editor-first=Edward N.|edition=Fall 2018}} * {{Cite journal|last=Watkins|first=John|date=1 December 1994|title=Karl Popper (1902–1994)|url=https://academic.oup.com/bjps/article/45/4/1089/1581819|journal=The British Journal for the Philosophy of Science|language=en|volume=45|issue=4|pages=1089–1090|bibcode=1994Natur.371..478B|doi=10.1093/bjps/45.4.1089|issn=0007-0882|s2cid=124678624}} * {{Cite journal|last=Watkins|first=John W. N.|year=1997|title=Karl Raimund Popper 1902–1994|url=https://www.thebritishacademy.ac.uk/sites/default/files/94p645.pdf|journal=Proceedings of the British Academy|volume=94|pages=645–684}} * {{Cite encyclopedia|title=Cartesianism|encyclopedia=Britannica Online Encyclopedia|url=https://www.britannica.com/EBchecked/topic/97342/Cartesianism/43348/Contemporary-influences|last=Watson|first=Richard A.|ref={{Harvid|Britannica Cartesianism}}}} * {{Cite book|ref={{Harvid|IEP Critical rationalism}}|last=Wettersten|first=John R.|title=Karl Popper and Critical Rationalism|url=http://www.iep.utm.edu/cr-ratio|publisher=Internet Encyclopedia of Philosophy}} * {{Cite journal|last=Zerin|first=Edward|date=1998|title=Karl Popper On God: The Lost Interview.|url=|journal=Skeptic|volume=6|number=2|pages=46–49}} {{Refend}} == Референції == <references /> {{Lifetime|1902|1994|Поппер, Карл}} [[Катеґорія:Філозофія]] [[Катеґорія:Філозофы]] i3jnhtjvqt9jhgyo0ni7ry8pwba3wn2 Самошкоджіня 0 23402 168675 168490 2026-08-23T21:04:32Z InternetArchiveBot 22034 Add 6 books for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168675 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс | above = Самошкоджіня, селфгарм | image = [[Файл:SelfHarm2017.jpg|270px]]<!-- Не забирайте сесь образчик — Вікіпедія не цензурує ся. --> | caption = Загоєні шрамы уд селфгарма на руці | label1 = Другі назывкы тай терміны | data1 = Нарочный селфгарм (deliberate self-harm; DSH), самораненя (self-injury; SI), несуїцідалноє самораненя (non-suicidal self-injury; NSSI), різаня (себе) }} '''Самошко́джіня''' ци '''се́лфга́рм''' (уд {{Lang-en|self-harm}}) тото термін на означіня нарочного нанесеня самому собі шкоды. Майчасто такым є прямоє раненя свойої кожі, обычайно без [[Суїцід|суїцідалного]] наміреня.<ref name="Gindhu05">{{cite journal|vauthors=Laye-Gindhu A, Schonert-Reichl KA|title=Nonsuicidal Self-Harm Among Community Adolescents: Understanding the 'Whats' and 'Whys' of Self-Harm|url=https://archive.org/details/sim_journal-of-youth-and-adolescence_2005-10_34_5/page/447|journal=Journal of Youth and Adolescence|volume=34|year=2005|pages=447–457|issue=5|s2cid=145689088|doi=10.1007/s10964-005-7262-z}}</ref><ref name="Klonsky07">{{cite journal|vauthors=Klonsky ED|title=The functions of deliberate self-injury: a review of the evidence|url=https://archive.org/details/sim_clinical-psychology-review_2007-03_27_2/page/226|journal=Clinical Psychology Review|volume=27|issue=2|pages=226–239|date=March 2007a|s2cid=1321836|doi=10.1016/j.cpr.2006.08.002|pmid=17014942}}</ref><ref name="Muehlenkamp05">{{cite journal|vauthors=Muehlenkamp JJ|title=Self-injurious behavior as a separate clinical syndrome|url=https://archive.org/details/sim_american-journal-of-orthopsychiatry_2005-04_75_2/page/324|journal=The American Journal of Orthopsychiatry|volume=75|issue=2|pages=324–333|date=April 2005|doi=10.1037/0002-9432.75.2.324|pmid=15839768}}</ref> Другі терміны, такі ги '''різаня себе''', '''самомутіла́ція''' (уд {{Lang-en|to mutilate}} „калічити“ уд {{Lang-la|mutilō}} „калічу“), хоснувут ся на хотьякоє самошкоджіня не никавучи на суїцідалні наміры.<ref name="Klonsky07" /><ref>{{cite journal|vauthors=Groschwitz RC, Plener P|title=The Neurobiology of Non-suicidal Self-injury (NSSI): A review|journal=Suicidology Online|volume=3|pages=24–32|url=http://www.suicidology-online.com/pdf/SOL-2012-3-24-32.pdf|access-date=2018-03-07}}</ref> Часті формы селфгарма тото пошкоджіня кожі острыма обєктами вадь нугтями, ударяня самого себе вадь обпіканя. Не є точных границь, што ся рахує селфгармом, айбо типово ним ся не сохтує держати ненарочні побучні ефекты харчовых розладув вадь залежность уд субстанцій тай май соціално прийнятні [[татуаж]], [[Пірсінґ|пірсінґы]].<ref>{{harvnb|Klonsky|2007b|p=1040}}: "[B]ehaviors associated with substance and eating disorders—such as alcohol abuse, binging, and purging—are usually not considered self-injury because the resulting tissue damage is ordinarily an unintentional side effect. In addition, body piercings and tattoos are typically not considered self-injury because they are socially sanctioned forms of cultural or artistic expression. However, the boundaries are not always clear-cut. In some cases behaviors that usually fall outside the boundaries of self-injury may indeed represent self-injury if performed with explicit intent to cause tissue damage."</ref> Хоть селфгарм подля дефініції не є суїцідалным, ун загрожує жывотови.<ref>{{cite journal|vauthors=Farber SK, Jackson CC, Tabin JK, Bachar E|title=Death and annihilation anxieties in anorexia nervosa, bulimia, and self-mutilation|url=https://archive.org/details/sim_psychoanalytic-psychology_2007-04_24_2/page/289|journal=Psychoanalytic Psychology|volume=24|issue=2|pages=289–305|year=2007|doi=10.1037/0736-9735.24.2.289}}</ref> Люде, котрі ся занимавут самошкодов, мавут май высокі шансы умерти уд суїціда;<ref name="Muehlenkamp05" /><ref name="Skegg05">{{cite journal|vauthors=Skegg K|title=Self-harm|url=https://archive.org/details/sim_the-lancet_october-22-28-2005_366_9495/page/1471|journal=Lancet|volume=366|issue=9495|pages=1471–1483|year=2005|s2cid=208794175|doi=10.1016/s0140-6736(05)67600-3|pmid=16243093}}</ref> сліды селфгарма находят у 40–60% трафункув суїцідованя.<ref name="Hawton_BMJ_03">{{cite journal|vauthors=Hawton K, Zahl D, Weatherall R|title=Suicide following deliberate self-harm: long-term follow-up of patients who presented to a general hospital|journal=The British Journal of Psychiatry|volume=182|issue=6|pages=537–542|date=June 2003|doi=10.1192/bjp.182.6.537|doi-access=free|pmid=12777346}}</ref> Айбо спомежи людьми, котрі чинят селфгарм, суїцідалнов є менша їх часть.<ref name="fox_hawton">{{cite book|vauthors=Fox C, Hawton K|title=Deliberate Self-Harm in Adolescence|place=London|publisher=Jessica Kingsley|isbn=978-1-84310-237-3|year=2004}}</ref><ref name="Suyemoto98">{{cite journal|vauthors=Suyemoto KL|title=The functions of self-mutilation|url=https://archive.org/details/sim_clinical-psychology-review_1998-08_18_5/page/531|journal=Clinical Psychology Review|volume=18|issue=5|pages=531–554|date=August 1998|s2cid=15468889|doi=10.1016/S0272-7358(97)00105-0|pmid=9740977}}</ref> Желаня шкодити самому собі тото частый симптом поєдных розладув. Челядь из менталныма (психічныма) розладами годна тоже занимати ся селфгармом, у тум числі бетежні на [[Депресія|депресію]], [[тривожні розлады]], залежность уд субстанцій, [[харчові розлады]], [[посттравматичный стресовый розлад]] (ПТСР), [[Шізофренія|шізофренію]], діссоціативні розлады, психотичні розлады, дізфорію тай дізморфію. Селфгарм годен мати самокарну функцію, а пораз антидіссоціативну, антісуїцідалну, гляданя чуств;<ref name="Klonsky07" /> самошкоджіня ся годно трафляти у высокофункціоналных особ, котрі не мавут діаґнозув нарушінь менталного здоровля. Мотивації селфгарма годни быти разні: про когось тото копінґовый механізм про дочасноє успокоєня тривогы, депресії, стреса, притупленя [[Емоція|емоцій]] вадь чуства провала. Самошкода часто ся асоціює из історійов травмы, у тому числі емоційного вадь сексуалного насилства.<ref name="meltzer">{{cite book|vauthors=Meltzer H, Lader D, Corbin T, Singleton N, Jenkins R, Brugha T|year=2000|title=Non Fatal Suicidal Behaviour Among Adults aged 16 to 74|place=Great Britain|publisher=The Stationery office|isbn=978-0-11-621548-2|url=https://webarchive.nationalarchives.gov.uk/ukgwa/20160105160709/http://www.ons.gov.uk/ons/rel/psychiatric-morbidity/non-fatal-suicidal-behaviour-among-adults/non-fatal-suicidal-behaviour-among-adults-aged-16-74-in-great-britain/non-fatal-suicidal-behaviour---among-adults-aged-16-74-in-great-britain.pdf}}</ref><ref name="rea">{{cite journal|vauthors=Rea K, Aiken F, Borastero C|title=Building therapeutic staff: client relationships with women who self-harm|journal=Women's Health Issues|volume=7|issue=2|pages=121–125|year=1997|doi=10.1016/S1049-3867(96)00112-0|pmid=9071885}}</ref> Екзістує шор методув ліченя селфгарма, котрі ся концентрувут авадь на його причинах, авадь на самому акті самошкоджіня. Поєдны методы націлені на удволіканя особы, обы она была сфокусована на другых занятьох, вадь на заміщеньови селфгарма чимись май безпечным, што не приводит ид навхтемашнюй шкоді.<ref name="Klonsky08">{{cite journal|vauthors=Klonsky ED, Glenn CR|title=Resisting Urges to Self-Injure|journal=Behavioural and Cognitive Psychotherapy|volume=36|issue=2|pages=211–220|date=March 2008|pmc=5841247|doi=10.1017/S1352465808004128|pmid=29527120}}</ref> Селфгарм ся зачинат як правило у пудросткові рокы. Самошкоджіня у дітвацтві удносно рідкоє, айбо його частота ся пуднимат уд 1980.&nbsp;рокув.<ref name="ThomasHardy1997">{{cite book|vauthors=Thomas B, Hardy S, Cutting P|title=Stuart and Sundeen's mental health nursing: principles and practice|year=1997|publisher=Elsevier Health Sciences|isbn=978-0-7234-2590-8|page=[https://archive.org/details/stuartsundeensme0000unse/page/343 343]|url=https://archive.org/details/stuartsundeensme0000unse/page/343}}</ref> Селфгарм годен ся трафляти межи старшым населеньом.<ref name="Pierce87">{{cite journal|vauthors=Pierce D|title=Deliberate self-harm in the elderly|journal=International Journal of Geriatric Psychiatry|volume=2|pages=105–110|year=1987|issue=2|s2cid=145408278|doi=10.1002/gps.930020208}}</ref> Різік серйозных травм и суїціда май высокый межи старшов челядьов, котра чинит самошкоду.<ref name="NICE04">{{cite book|author=National Institute for Clinical Excellence|title=National Clinical Practice Guideline Number 16: Self-harm|publisher=The British Psychological Society|year=2004|url=http://www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/CG16FullGuideline.pdf|access-date=2009-12-13}}</ref> Звірька у неволи, наприклад потята тай малфы, тоже сохтувут самі собі шкодити.<ref name="Jones07">{{cite journal|vauthors=Jones IH, Barraclough BM|title=Auto-mutilation in animals and its relevance to self-injury in man|journal=Acta Psychiatrica Scandinavica|volume=58|issue=1|pages=40–47|date=July 1978|s2cid=24737213|doi=10.1111/j.1600-0447.1978.tb06918.x|pmid=99981}}</ref> == Історія == [[Файл:A day of mourning, annual celebration of Muharram in Bahrain.jpg|thumb|Наслідкы самобичованя (самофлаґелації) як часть кажджоручного траурного ритуала шиїтськых мусулманув у Мугаррам (татбір)]] [[Файл:Maya Cave 224, mural of the Mourning of the Buddha with drawing.jpg|thumb|Настінный образ Оплакованя Будды из особами у етнічных костюмах]] [[Файл:flagellants.png|right|thumb|Єден из наслідкув Чорної смерти&nbsp;— практика самобичованя (самофлаґелації)]] [[Файл:Zanjir b&w.jpg|thumb|''Занджір''&nbsp;— ритуална серсама на бичованя, котра ся хоснує у шиїтському мугаррамі]] Хоть зачаткову клінічну характеризацію селфгарма приписувут психіатрови 20.&nbsp;стороча Карлу Меннінґеру, сама концепція самошкоды не є новым феноменом.{{sfn|Angelotta|2015}} У клінічнуй літературі тай записах інституцій про ментално хворых 19.&nbsp;стороча є ясна розлука помежи самошкоджіньом из наміром убити ся тай без.{{sfn|Chaney|2012}} Така диференціація годна была быти нараз и провбов усокотити репутацію інституцій уд обвиненя у медичнуй недобросовісности тай защитов про пацієнтув и їх файты уд леґалных авадь реліґійных наслідкув провбы вчинити суїцід.{{sfn|Chaney|2012}} У 1896.&nbsp;рокови америцькі офталмолоґы Джордж Ґулд тай Волтер Пайл розбили трафункы самомутілації на три ґрупы: наслідкы „дочасного безумства уд галуцінацій авадь меланхолії; из наміром забити ся; у реліґійнум нападку вадь емоції“.{{sfn|Gould|Pyle|1896}} Селфгарм быв и у поєдных трафунках дотеперь є ритуалнов практиков у многых културах и реліґіях. Майські жерці чинили над собов самопожертвованя, ріжучи тай пробивавучи свої тіла, обы з них текла кров.<ref>{{cite book|vauthors=Gualberto A|year=1991|title=An Overview of the Maya World|url=https://archive.org/details/overviewofmayanw0000zapa|pages=[https://archive.org/details/overviewofmayanw0000zapa/page/207 207]–208|publisher=Produccion Editorial Dante|isbn=978-968-7232-19-5}}</ref> У [[Юдаїштська Біблія|юдаїштськуй Біблії]] ся споминат практика жерцюв Баала, котрі „різали себе ножами, обы пушла кров“;<ref>[https://mechon-mamre.org/p/pt/pt09a18.htm#28 1 Царі 18:28]</ref> у самому [[Юдаїзм|юдаїзмови]] самошкоджіня заказаноє Мойсейовым законом.<ref>Maimonides, [[Mishneh Torah]], ''Hilchot Khovel u-Mazik'' ch. 5, etc. ''See also'' [[Damages (Jewish law)]].</ref> У давньых канаанськых оплаковалных ритуалах ся практиковало самопошкоджіня, як за тото ся пише у таблах Рас Шамра. У [[Індуїзм|гіндуїзмі]] самошкода ся практикує аскетиками садгу. У католицизмі ся в єден період практиковала мортифікація плоти. Поєдны конары іслама на знак мученицької смерти Імама Гуссейна удзначувут день Ашуры через ритуал самофлаґелації (самобичованя), хоснувучи на тото ланцы тай мечі.<ref>{{citation|publisher=Jafariya news|vauthors=Zabeeh I|title=Ashura observed with blood streams to mark Karbala tragedy|url=https://www.jafariyanews.com/2k5_news/feb/20ashur.htm|access-date=2011-09-04}}</ref> У поєдных традиційных німецькых універзитетах шрамы, головно дустаті бігом академічного фехтованя, держали ся за честь&nbsp;— пораз штуденты, котрі не фехтовали, у імітації наносили собі шрамы бритвами.<ref name="DeMello p 237">{{cite book|vauthors=DeMello M|year=2007|title=Encyclopedia of body adornment|url=https://archive.org/details/encyclopediaofbo0000deme|publisher=Greenwood Publishing Group|page=[https://archive.org/details/encyclopediaofbo0000deme/page/n268 237]|isbn=978-0-313-33695-9}}</ref> [[Суфражізм|Суфражіштка]] [[Констанс Літтон]], удбывавучи строк у тюрьмі Голловей у марцьови 1909 мала план урізати на своюм тілі слова „[право на] голос жонам“ ({{Lang-en|Votes for Women}}), уд грудий до щокы, обы тот напис фурт было видко. Айбо по тому, як она завершила урізаня буквы ''V'' на грудьох и ребрах, Літтон попросила стерилні бінты, обы ся всокотити уд [[Бактеріємія|бактеріємії]], и єї планови помішала варта.<ref name="BBC Schama 1">{{cite web |work=BBC |title=Victoria's Sisters by Simon Schama, Lady Lytton's self mutilation gesture for 'Votes' |url=https://www.bbc.co.uk/pressoffice/pressreleases/stories/2002/05_may/09/victoria_sisters.shtml }}</ref> Она за йсю епізоду писала у свойому мемуарови „Вязниці тай вязні“ (''Prisons and Prisoners''). Дівкы з народа [[кікую]] різали єдна другуй вулвы у 1950.&nbsp;роках на знак опору в контексті кампанії против мутілації жунськых ґеніталій у колоніалнуй Кенії. Кываня дустало назывку Нґайтана („Я сама собі вчиню обрізаня“), бо дівочкы, обы не называти свойих цімборок, казали, ож самі ся порізали. Історичка Лінн&nbsp;М.&nbsp;Томас охарактеризовала сесь момент вызначным про історію мутілації жунськых ґеніталій, бо ун трафунок, як жертвы были такой зачинщиками мутілації.<ref>{{cite book|vauthors=Thomas LM|chapter='Ngaitana (I Will Circumcise Myself)': Lessons from Colonial Campaigns to Ban Excision in Meru, Kenya.|veditors=Shell-Duncan B, Hernlund Y|title=Female "circumcision" in Africa: culture, controversy, and change|date=2000|publisher=Lynne Rienner Publishers|location=Boulder|isbn=978-1-55587-995-2|chapter-url=https://books.google.com/books?id=rhhRXiJIGEcC&pg=PA129|pages=129–131}}(131 for the girls as "central actors")</ref> == Референції == <references /> 2midzvoox9a22b238qdsftuy71h7o65 Пешітта 0 23507 168674 168527 2026-08-23T21:00:55Z InternetArchiveBot 22034 Add 1 book for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168674 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс |image = [[Файл:Peshitta (1).jpg|270px]] |caption = рукопис 9.&nbsp;стороча | label1 = Повна назывка | data1 = <span dir="rtl">ܡܦܩܬܐ ܦܫܝܛܬܐ</span> ''mappaqtâ pšîṭtâ'' | label2 = Другі назывкы | data2 = Peshitta, Peshittâ, Pshitta, Pšittâ, Pshitto, Fshitto | label3 = Публікація <abbr title="Старый Завіт">СЗ</abbr> | data3 = 2.&nbsp;стороча | label4 = Публікація <abbr title="Новый Завіт">НЗ</abbr> | data4 = 3–5.&nbsp;стороча<ref>{{Cite web |title=Peshitta {{!}} Definition, History, & Facts {{!}} Britannica |url=https://www.britannica.com/topic/Peshitta |access-date=2024-02-23 |website=www.britannica.com |language=en}}</ref> | label5 = Язык | data5 = [[Сірійськый язык|сірійськый]] | label6 = Реліґійна афіліація | data6 = сірійськоє християнство | label7 = Бытя 1:1–3 | data7 = ܒܪܵܫܝܼܬܼ ܒ̣ܪܵܐ ܐܲܠܵܗܵܐ ܝܵܬ݂ ܫܡܲܝܵܐ ܘܝܵܬ݂ ܐܲܪܥܵܐ ܘܐܲܪܥܵܐ ܗ̣ܘܵܬ݂ ܬܘܿܗ ܘܒ݂ܘܿܗ ܘܚܸܫܘܿܟ݂ܵܐ ܥܲܠ ܐܲܦܲܝ̈ ܬܗܘܿܡܵܐ ܘܪܘܼܚܹܗ ܕܐܲܠܵܗܵܐ ܡܪܲܚܦܵܐ ܥܲܠ ܐܲܦܲܝ̈ ܡܲܝ̈ܵܐ ܘܐܸܡ̣ܲܪ݂ ܐܲܠܵܗܵܐ: ܢܸܗ̣ܘܸܐ ܢܘܼܗܪܵܐ ܘܲܗ̣ܘܵܐ ܢܘܼܗܪܵܐ | label8 = Йоан 3:16 | data8 = ܗܵܟ݂ܲܢܵܐ ܓܹܝܪ ܐܲܚܸܒ݂ ܐܲܠܵܗܵܐ ܠܥܵܠܡܵܐ ܐܲܝܟܲܢܵܐ ܕܠܲܒ݂ܪܸܗ ܝܼܚܝܼܕ݂ܵܝܵܐ ܢܸܬܸܠ ܕܟ݂ܿܠ ܡ̇ܲܢ ܕܲܡܗܲܝܡܸܢ ܒܸܗ ܠܵܐ ܢܹܐܒ݂ܲܕ݂ ܐܸܠܵܐ ܢܸܗܘܘܼܢ ܠܸܗ ܚܲܝܹ̈ܐ ܕܲܠܥܵܠܲܡ ܗܵܟ݂ܲܢܵܐ ܓܹܝܪ ܐܲܚܸܒ݂ ܐܲܠܵܗܵܐ ܠܥܵܠܡܵܐ ܐܲܝܟܲܢܵܐ ܕܠܲܒ݂ܪܸܗ ܝܼܚܝܼܕ݂ܵܝܵܐ ܢܸܬܸܠ ܕܟ݂ܿܠ ܡ̇ܲܢ ܕܲܡܗܲܝܡܸܢ ܒܸܗ ܠܵܐ ܢܹܐܒ݂ܲܕ݂ ܐܸܠܵܐ ܢܸܗܘܘܼܢ ܠܸܗ ܚܲܝܹ̈ܐ ܕܲܠܥܵܠܲܡ }} '''Пеші́тта''' ([[Класичный сірійськый язык|класичный сірійськый]]: {{lang|syc|ܦܫܺܝܛܬܳܐ}} авадь {{lang|syc|ܦܫܝܼܛܬܵܐ ''pšīṭta''}}) тото стандартноє сірійськоє уданя [[Біблія|Біблії]] про сірійські [[Хрістіанство|християнські]] церьквы тай традиції, котрі ся держат [[Літурґія|літурґій]] сірійського обряда. Пешітта ориґінално тай традиційно написана класичным сірійськым діалектом арамайського языка, хоть уданя Пешітты годні быти потовмачені вадь написані другыма бесідами. Удну біблеїстичных кругув є неуніверзалный консенсус, ож Старый Завіт Пешітты быв потовмаченый на [[сірійськый язык]] из [[Біблійный іврит|біблійного іврита]], навірно у 2.&nbsp;сторочу&nbsp;н.&nbsp;е., тай ож Новый Завіт Пешітты быв потовмаченый из грецького языка.<ref>„The Peshitta Old Testament was translated directly from the original Hebrew text, and the Peshitta New Testament directly from the original Greek“ —&nbsp;{{harvnb|Brock|1988|p=[https://archive.org/stream/TheBibleInTheSyriacTradition/BrockTheBibleInTheSyriacTradition#page/n7/mode/2up 13]}}</ref> Сесь Новый Завіт, на зачаткови не обсягувучый [[Антілеґомен|спорні книгы]] (2.&nbsp;посланя Петра, 2.&nbsp;посланя Йоана, 3.&nbsp;посланя Йоана, посланя Юды, Удкровеня), став стандартом перед зачатком 5.&nbsp;ст. Пять спорных книг были додаті у Гаркеловуй верзії (616&nbsp;н.&nbsp;е.) Томы Гаркелського.<ref name="Bromiley19952">„Printed editions of the Peshitta frequently contain these books in order to fill the gaps. D. Harklean Version. The Harklean version is connected with the labours of Thomas of Harqel. When thousands were fleeing Khosrou's invading armies, …“ —&nbsp;{{harvnb|Bromiley|1995|p=976}}</ref><ref name="Erbes2">{{cite web |last1=Erbes |first1=Johann E. |title=The Aramaic New Testament: Estrangelo Script: Based on the Peshitta and Harklean Versions |url=https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&context=auss |website=digitalcommons.andrews.edu |publisher=American Christian Press |access-date=10 April 2022 |pages=259–260 |date=1984 |archive-date=12 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220612205218/https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&context=auss |url-status=live }}</ref><ref name="Bromiley1995">{{cite encyclopedia|last=Bromiley|first=Geoffrey W.|title=The International Standard Bible Encyclopedia: Q-Z|year=1995|page=976|publisher=Wm. B. Eerdmans|quote=Printed editions of the Peshitta frequently contain these books in order to fill the gaps. D. Harklean Version. The Harklean version is connected with the labors of Thomas of Harqel. When thousands were fleeing Khosrou's invading armies, ...|isbn=0-8028-3784-0}}</ref><ref name="Kiraz1996">{{cite encyclopedia|last=Kiraz|first=George Anton|orig-year=1996|title=Comparative Edition of the Syriac Gospels: Aligning the Old Syriac Sinaiticus, Curetonianus, Peshitta and Harklean Versions|location=Piscataway, New Jersey|publisher=Gorgias Press|year=2002|edition=2nd}}</ref><ref name="Kiraz2004">{{cite encyclopedia|last=Kiraz|first=George Anton|orig-year=1996|title=Comparative Edition of the Syriac Gospels: Aligning the Old Syriac Sinaiticus, Curetonianus, Peshitta and Harklean Versions|location=Piscataway, New Jersey|publisher=Gorgias Press|year=2004|edition=3rd}}</ref> Новый Завіт Пешітты часто подабат на бізантськый текстотіп, хоть и з подаякыма варіаціями.<ref name="earlyvers-nt">{{Cite book|last=Metzger|first=Bruce Manning|title=The Early Versions of the New Testament: Their Origin, Transmission and Limitations|url=https://archive.org/details/earlyversionsofn0000metz|publisher=Clarendon Press|year=1977|isbn=0-19-826170-5|location=New York; Oxford|page=[https://archive.org/details/earlyversionsofn0000metz/page/61 61]}}</ref><ref>{{Cite book|last=Pickering|first=Wilbur N.|url=https://books.google.com/books?id=hlhNAwAAQBAJ&dq=Peshitta+Byzantine+Wilbur&pg=PA14|title=Identity of the New Testament Text III|date=2012-04-16|publisher=Wipf and Stock Publishers|isbn=978-1-62032-097-6|language=en}}</ref> == Етимолоґія == ''Пешітта'' взято из сірійського ''mappaqtâ pšîṭtâ'' (ܡܦܩܬܐ ܦܫܝܛܬܐ), што буквално значит „проста верзія“ вадь „пряма верзія“. Латинков назывка ся удтворює по разному: ''Peshitta'', ''Peshittâ'', ''Pshitta'', ''Pšittâ'', ''Pshitto'', ''Fshitto''. ''Peshitta'' тото майчасто трафлявучый ся варіант. == Курта історія == Пешітта мала шырокоє пошыреня у Азії зачинавучи 5.&nbsp;столітьом, принимала ся тай честовала ся шором разных деномінацій сірійського християнства. Она мала значный місіонерськый влив: арменська, ґрузинська, арабська тай перська верзії булшинов ся появили вдяку сірійськуй. [[Несторіанська стела]] з Чан-ана указує на присутность сірійськых писань у [[Китай|Китайови]] у 8.&nbsp;сторочу. Пешітту принюс у Европу Моісей Марденськый, вызначный сірійськый духовник, котрый неуспішно глядав меценаша про єї печатаня у [[Рим|Римі]] тай [[Венеція|Венеції]]. Меценаша&nbsp;— Алберта Відманштадта&nbsp;— ун такы найшов, айбо ужек у імперськум канцлерстві [[Сящена Римська імперія|Сященої Римської імперії]], у [[Відень|Відньови]] у 1555.&nbsp;рокови. Відманштадт узяв на ся печатаня Нового Завіта, а імператор заплотив за удлитя спеціалных шрифтув сірійського алфавіта. У 1569.&nbsp;році Імануел Тремелій, навернутый [[Жыде|жыд]], удав сірійськый Новый Завіт у гебрейськум письмі. У році 1645 Ґабріел Сіоніта удав ''[[editio princeps]]'' Старого Завіта про „Паризьку [[Поліґлота|Поліґлоту]]<nowiki/>“, и в 1657.&nbsp;році вшытка Пешітта была включена у „Лондонськуй Поліґлоті“ Браяна Волтона. Тото было уданя Пешітты Джона Люсдена тай Карла Шаафа, котра ся дотеперь цитує симболами „Syrschaaf“ вадь „SyrSch“. == Новый Завіт == У деталнум изглядованьови Матея 1–14, Джордж Ґвільям найшов, ож де ся тексты розходят, Пешітта ся соглашат из Textus Receptus лиш 108&nbsp;раз, а из Codex Vaticanus 65&nbsp;раз. Межи тым у 137&nbsp;трафунках она ся удличат уд обох, часто пудпорувучи ся старосірійськым и старолатинськым, а у 31&nbsp;інстанціях удокремлює уд ушыткых другых текстув.<ref name="Metzger">{{cite book|last1=Metzger|first1=Bruce M.|title=The Early Versions of the New Testament: Their Origin, Transmission and Limitations|url=https://archive.org/details/earlyversionsofn0000metz|publisher=Oxford University Press|year=1977|page=[https://archive.org/details/earlyversionsofn0000metz/page/50 50]}}</ref> Заява [[Евсевий Кесарийскый|Евсебія (Евсевія)]], ож [[Геґесіпп]] „цитовав из Єванґелія подля жыдовув тай из сірійського Єванґелія“ значит, ож уже у 160–180&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;є референція на сірійськый Новый Завіт, у час того гебрейсько-християнського писателя. Сірійські біблеїшты удзначовали товмаченя Нового Завіта, держачи го „акуратным, вірным и буквалным“; пораз го такой называли „царицьов над верзіями“.<ref name="bible-researcher1">{{Cite web |url=http://www.bible-researcher.com/syriac-isbe.html |title=Syriac Versions of the Bible |first1=Thomas |last1=Nicol |website=www.bible-researcher.com |access-date=2019-11-11 }}</ref> == Ник. ищи == * [[Тарґум]] * [[Біблія]] * [[Септуаґінта]] * [[Вулґата]] == Жерела == * {{cite book|last1=Brock|first1=Sebastian P.|year=2006|title=The Bible in the Syriac Tradition: English Version|publisher=Gorgias Press LLC|isbn=1-59333-300-5}} * {{cite book|last1=Dirksen|first1=P. B.|year=1993|title=La Peshitta dell'Antico Testamento|location=Brescia|publisher=Paideia|isbn=88-394-0494-5}} * {{cite journal|editor-last1=Flesher|editor-first1=P. V. M.|orig-year=1998|year=2000|title=Targum Studies Volume Two: Targum and Peshitta|url=https://archive.org/details/sim_journal-of-the-american-oriental-society_october-december-2000_120_4/page/644|journal=Journal of the American Oriental Society|volume=120|number=4|page=644|doi=10.2307/606632|jstor=606632}} * {{cite book|author-link1=George Lamsa|last1=Lamsa|first1=George M.|year=1985|orig-year=1933|title=The Holy Bible from Ancient Eastern Manuscripts|isbn=0-06-064923-2}} * {{cite book|last1=Pinkerton|first1=J.|last2=Kilgour|first2=R.|title=The New Testament in Syriac|publisher=British and Foreign Bible Society, Oxford University Press|location=London|year=1920}} * {{cite book|last1=Pusey|first1=Philip E.|last2=Gwilliam|first2=G. H.|title=Tetraevangelium Sanctum iuxta simplicem Syrorum versionem|publisher=Oxford University Press|year=1901}} * {{cite book|last=Weitzman|first=M. P.|title=The Syriac Version of the Old Testament: An Introduction|publisher=Cambridge University Press|year=1999|isbn=0-521-63288-9}} * {{cite web |last=Williams |first=Peter |title=Following the Footnotes: The Syriac Bible |url=https://tyndalehouse.com/explore/articles/the-syriac-bible/ |website=Tyndale House |location=Cambridge |year=2025}} == Референції == <references /> pgbejg989qa4m0v1qg44gg3zk9ao1bl Баклава 0 23894 168670 168536 2026-08-23T20:58:18Z InternetArchiveBot 22034 Add 2 books for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168670 wikitext text/x-wiki {{Не поплетьте|Балаклава}} {{Інфобокс|title=Баклава|image=[[Файл:Baklava(1).png|250px]]|caption=Фісташкова баклава из [[Ґазіантеп]]а, [[Турція]]|label1=Подає ся на|data1=десерт|label2=Головні інґредієнты|data2=[[Філо]], оріхы, сіруп ([[мнюд]] вадь [[цукор]])}} '''Баклава́''' ци '''пахлава́''' ({{Lang-tr|baklava}}) є [[десерт]] из кіста [[філо]], котрый ся з правила наповнят молотыми оріхами тай пудсоложує ся [[Мнюд|медом]], [[Цукор|цукром]] авадь сірупом. Баклава популарна у кухнях народув западної [[Азія|Азії]], юговосточної [[Европа|Европы]], централної Азії тай сіверної [[Африка|Африкы]]. == Етимолоґія == Майстароє хоснованя слова ''баклава'' (осм. тур.{{Lang|ota|باقلاوه}}) на письмі ся фіксує у поемі 15.&nbsp;стороча авторства турецького поета Кайґусуза Абдала.<ref>{{Cite book|last=Işın|first=Priscilla Mary|title=Sherbet and Spice: The Complete Story of Turkish Sweets and Desserts|publisher=I.B. Tauris|year=2013|isbn=978-1848858985|pages=32}}</ref> Історик Пол&nbsp;Д.&nbsp;Бюел припустив, ож ''baklava'' годно походити уд [[Монґольскый язык|монґолського]] пня ''{{lang|mn|baγla-}}'' „язати, завертати, намітовати на ворох“ тай [[Турецькый язык|турецького]] часослувного закунченя ''-v'';<ref name="Buell2">Paul D. Buell, "Mongol Empire and Turkicization: The Evidence of Food and Foodways", p.&nbsp;200''ff'', in Amitai-Preiss, 1999.</ref> при тум ''{{lang|mn|baγla-}}'' у монґолськый позыченоє из турецького.<ref>{{cite book |last=Sukhbaatar |first=O. |url=http://altaica.narod.ru/LIBRARY/e_sukheb.htm |title=A Dictionary of Foreign Words in Mongolian |publisher=Mongolian Academy of Sciences, Institute of Language and Literature |year=1997 |location=Ulaanbaatar |page=25 |language=mn |format=PDF |oclc=46685208 |access-date=2008-10-08 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060925074540/http://altaica.narod.ru/LIBRARY/e_sukheb.htm |archive-date=2006-09-25 |url-status=dead}}</ref> Лексикоґраф Севан Нішанян держит майстарыма зафіксованыма формами слова {{Lang|tr|''baklağı''}} тай {{Lang|tr|''baklağu''}} и дає їм прототурецькоє походжіня.<ref>Nişanyan, Sevan (2009) (in Turkish). Sözlerin Soyağacı - Çağdaş Türkçenin Etimolojik Sözlüğü [Words' Family Tree - An Etymological Dictionary of Contemporary Turkish]. İstanbul. http://nisanyansozluk.com/?k=baklava {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110714184508/http://nisanyansozluk.com/?k=baklava|date=2011-07-14}}</ref> Щи єдна форма фіксує ся у [[Перьскый язык|перському]]&nbsp;— {{lang|fa|باقلبا}} (''{{lang|fa-Latn|bāqlabā}}'').<ref>{{cite web |title=Dehkhoda Persian Dictionary, باقلبا |url=http://www.loghatnaameh.com/dehkhodaworddetail-e134b0f538ae4d14b9c367f1c7ee1ab4-fa.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20111003184850/http://www.loghatnaameh.com/dehkhodaworddetail-e134b0f538ae4d14b9c367f1c7ee1ab4-fa.html |archive-date=2011-10-03 |access-date=2012-04-22 |website=Loghatnaameh.com }}</ref> Хоть суфікс ''-vā'' годен указовати на перськоє походжіня слова,<ref name="Batmanglij, Najmieh 2007, page 1562">Batmanglij, Najmieh, ''A Taste of Persia: An Introduction to Persian Cooking'', I.B.Tauris, 2007, {{ISBN|1-84511-437-X}}, 9781845114374; page 156.</ref><ref>{{cite web |title=Dehkhoda Persian Dictionary, باقلبا |url=http://www.loghatnaameh.com/dehkhodaworddetail-e134b0f538ae4d14b9c367f1c7ee1ab4-fa.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20111003184850/http://www.loghatnaameh.com/dehkhodaworddetail-e134b0f538ae4d14b9c367f1c7ee1ab4-fa.html |archive-date=2011-10-03 |access-date=2012-04-22 |website=Loghatnaameh.com }}</ref> ''baqla-'' не з перського тай не має встановленого походжіня.<ref>"a derivation from ''balg'', a common dialect form of ''barg'' "leaf", or from Ar. ''baql'' "herb" is unlikely", W. Eilers, ''Encyclopædia Iranica'', ''s.v.'' [http://www.iranicaonline.org/articles/baqlava-or-baqlava- 'bāqlavā'] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111228150904/http://www.iranicaonline.org/articles/baqlava-or-baqlava-|date=2011-12-28}}</ref> Лінґвішта Тунчер Ґіленсой пише, ож ''baklava'' йде уд прототурецького {{lang|tr|''bakl-ı''}} „кормити“, ид котрому ся додали суфіксы {{lang|tr|''-la-ğı''}}: {{lang|tr|''bakılağı''}} → {{lang|tr|''bakılavı''}} → {{lang|tr|''baklava''}}.<ref>{{Cite book |last=Gülensoy |first=Tuncer |title=Türkiye Türkcesindeki Türkçe Sözcüklerin Köken Bilgisi Sözlüğü - I |publisher=Türk Dil Kurumu |year=2007 |isbn=978-9751619709 |location=Turkey |pages=106}}</ref> [[Арабскый язык|Арабська]] назывка {{lang|ar|بقلاوة}} (''{{lang|ar-Latn|baqlāwa}}'') походит из турецького языка.<ref name="Lambraki, p. 248-249">Akın and Lambraki, ''Turkish and Greek Cuisine / {{lang|tr|Türk ve Yunan Mutfağı}}'' p. 248-249, {{ISBN|975-458-484-2}}</ref> == Історія == Три основні теорії походжіня баклавы тото: уд грецького слоєного десерта плаценты (рецепта, вдухновленого перськым кістом);<ref name="faas">[{{Google books|plainurl=yes|id=YXGlAr17oekC}} Patrick Faas (2003). ''Around the Roman Table: Food and Feasting in Ancient Rome''. Chicago: University of Chicago Press. p.&nbsp;185f.]</ref> уд середньовічного арабського тай перського мигдальового десерта лавзінаджа;<ref name=":1">{{Cite book|last=Nasrallah|first=Nawal|title=The Oxford Companion to Sugar and Sweets|url=https://archive.org/details/oxfordcompaniont0000unse_t7v7|publisher=Oxford University Press|year=2015|isbn=978-0-19-931361-7|editor-last=Goldstein|editor-first=Darra|location=|page=[https://archive.org/details/oxfordcompaniont0000unse_t7v7/page/395 395]|language=en}}</ref><ref name="marks">{{cite book|last=Marks|first=Gil|date=2010|title=Encyclopedia of Jewish Food|url={{Google books |plainurl=yes |id=gFK_yx7Ps7cC |page=151 }}|publisher=Houghton Mifflin Harcourt|page=151|isbn=978-0470391303}}</ref> уд централноазійської тюркської традіції чинити слоєный хліб.<ref name="perry">Perry, Charles. "The Taste for Layered Bread among the Nomadic Turks and the Central Asian Origins of Baklava", in ''A Taste of Thyme: Culinary Cultures of the Middle East'' (ed. Sami Zubaida, Richard Tapper), 1994. {{ISBN|1-86064-603-4}}, page 87</ref> Сут ай пропозиції, ож баклава походит из асірійської кухні, подля котрых асірійці чинили такый десерт у 8.&nbsp;сторочови&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>{{cite journal|url=https://www.researchgate.net/publication/324107511|title=Past, present and tomorrow of baklava|first1=Ayşenur|last1=Akkaya|first2=Banu|last2=Koc|journal=International Rural Tourism and Development Journal|volume=1|issue=1|pages=47–50|year=2017|access-date=2021-05-01|archive-date=2022-04-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20220430004620/https://www.researchgate.net/publication/324107511_Past_Present_and_Tomorrow_of_Baklava|url-status=live}}</ref> Баклава мало подабат на старогрецькі десерты ''ґастріс'' ({{Lang-el|γάστρις}}),<ref>[https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dga%2Fstris γάστρις] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210225070801/http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dga%2Fstris |date=2021-02-25 }}, Henry George Liddell, Robert Scott, ''A Greek–English Lexicon'', on Perseus</ref> ''копте сесаміс'' ({{Lang-el|κοπτὴ σησαμίς}}) тай ''коптон'' ({{Lang-el|κοπτόν}}), за котрі ся споминат у 14.&nbsp;книзі „Трапезы філозофув“ ({{Lang-el|Δειπνοσοφισταί, ''Deipnosophistaí''}}).<ref>[https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dkopto%2Fs κοπτός] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210224142408/http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dkopto%2Fs |date=2021-02-24 }}, Henry George Liddell, Robert Scott, ''A Greek–English Lexicon'', on Perseus</ref><ref>{{lang|el-Latn|Deipnosophists}} '''14''':647, discussed by Charles Perry, "The Taste for Layered Bread among the Nomadic Turks and the Central Asian Origins of Baklava", in ''A Taste of Thyme: Culinary Cultures of the Middle East'' (ed. Sami Zubaida, Richard Tapper), 1994. {{ISBN|1-86064-603-4}}. p. 88.</ref> Айбо рецепт у нюй обсягує начинку из оріхув и меду из горішньым и долушньым слоями з меду тай перемолотого сезама, што є май ближе ид сучасным пастелі вадь [[Халва|халві]], и не має кіста.<ref>Charles Perry, "The Taste for Layered Bread among the Nomadic Turks and the Central Asian Origins of Baklava", in ''A Taste of Thyme: Culinary Cultures of the Middle East'' (ed. Sami Zubaida, Richard Tapper), 1994. {{ISBN|1-86064-603-4}}.</ref> Щи єден подобный рецепт ся стрічат у турецькуй кухни з назывков ґіллач ({{Lang-tr|güllaç}}), котрый дако держит родаком баклавы.<ref name=Husihui>{{cite book |title=A soup for the Qan: Chinese dietary medicine of the Mongol era as seen in Hu Szu-Hui's Yin-shan cheng-yao |year=2010 |publisher=Brill |location=Leiden |isbn=978-90-04-18020-8 |author=Husihui |edition=2nd rev. and expanded |author2=Paul D. Buell |author3=Eugene N. Anderson |author4=Charles Perry }}</ref> Ун ся чинит из слоюв філа, котрі ся по єден кладут у молоко тай цукор; подає ся из волоськым оріхом тай свіжым ґранатом и сохтує ся їсти у Рамадан. Майпершый спомин за ґіллач ся подає у настанові за їдіня тай здоровля „Важні принципы їдіня тай питя“ ({{Lang-zh|飮膳正要, ''Yinshan Zhengyao''}}), написануй у 1330.&nbsp;рокови етнічным [[Монґолы|монґолом]] и придворным дієтолоґом [[Дінастія Юан|юанської дінастії]] [[Ху Сыхвей|Ху Сыхвейом]].<ref name="Buell">Paul D. Buell, "Mongol Empire and Turkicization: The Evidence of Food and Foodways", p.&nbsp;200''ff'', in Amitai-Preiss, 1999.</ref><ref name="sticky">{{Cite web |last=Işın |first=Priscilla Mary |date=2023-09-16 |title=The Sticky History of Baklava |url=https://www.smithsonianmag.com/travel/the-sticky-history-of-baklava-180982771/ |website=Smithsonian Magazine |language=en}}</ref> Попри вто, ож історія баклавы не є дуже добрі задокументована, припущат ся, ож архаічна верзія баклавы ся чинила у [[Бізантійська імперія|Бізантійськуй імперії]],<ref name="Salaman222">{{Cite book |last=Davidson |first=Alan |url=https://books.google.com/books?id=jYa3J6xrjt4C&pg=PA184 |title=Food in Motion: The Migration of Foodstuffs and Cookery Techniques : Proceedings : Oxford Symposium 1983 |date=1983 |publisher=Oxford Symposium |isbn=978-0-907325-16-1 |language=en}}</ref><ref name="Speros Vryonis 1971, p. 48222">Speros Vryonis ''The Decline of Medieval Hellenism in Asia Minor'', 1971, p. 482</ref> а єї турецька верзія была майскорі розроблена у імперськых кухнях палаца [[Топкапы]] у [[Константинополь|Константінопольови]] (ныні [[Істанбул]]).<ref name="perry" /><ref>{{Cite journal |author1=Ayşenur Akkaya |author2=Banu Koc |year=2017 |title=Past, Present and Tomorrow of Baklava |url=https://www.researchgate.net/publication/324107511 |url-status=live |journal=IRTAD Journal |issue=August |pages=47–50 |issn=2602-4462 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220430004620/https://www.researchgate.net/publication/324107511_Past_Present_and_Tomorrow_of_Baklava |archive-date=30 April 2022 |access-date=20 November 2021}}</ref> Султан подавав яничарам тепші баклавы кажджого 15.&nbsp;числа Рамадана у церемоніалнуй процесії, котра ся кликала {{lang|ota-Latn|''Baklava Alayı''}}.<ref name="marks" /><ref>{{cite journal |last=Wasti |first=Syed Tanvir |year=2005 |title=The Ottoman Ceremony of the Royal Purse |url=https://archive.org/details/sim_middle-eastern-studies_2005-03_41_2/page/193 |journal=Middle Eastern Studies |volume=41 |issue=2 |pages=193–200 |doi=10.1080/00263200500035116 |s2cid=143202946}}</ref> === Плацента === Повно верзій походжіня баклавы выводят ї уд старогрецького рецепта плаценты ({{Lang-el|πλατσέντα}}).<ref name="Mayer-1989">{{cite news |last=Mayer |first=Caroline E. |url=https://www.washingtonpost.com/archive/lifestyle/food/1989/05/03/phyllo-facts/1ca7102a-fb19-4abe-af8d-2cb17f49b98b/?noredirect=on |title=Phyllo Facts |newspaper=Washington Post |year=1989 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191229205837/https://www.washingtonpost.com/archive/lifestyle/food/1989/05/03/phyllo-facts/1ca7102a-fb19-4abe-af8d-2cb17f49b98b/?noredirect=on |archive-date=2019-12-29}}</ref> Гомерова Одіссея, написана приблизно у 800.&nbsp;роках&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., споминат тонкі слої кіста, пудсоложені волоськым оріхом и медом. У 5.&nbsp;ст.&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. Філоксен у своюй поемі „Вечеря“ пише, ож на послідньый етап питя бігом їдіня ґазды чинили тай подавали сырні шитимині из молоком и медом, котрі ся пекли у колач.<ref>Hoffman, Susanna. ''The Olive and the Caper''. Workman Publishing Company, Inc. {{ISBN|9781563058486}}</ref> Слово „плацента“ ({{Lang-el|πλατσέντα}}) походит уд грецького {{lang|grc|πλακοῦς ''plakous''}}, што значит дашто „плыскоє и шырокоє“.<ref name="Salaman2">[{{Google books |plainurl=yes |id=jYa3J6xrjt4C |page=184 }} Rena Salaman, "Food in Motion the Migration of Foodstuffs and Cookery Techniques" from the Oxford Symposium on Food Cookery, Vol. 2, p. 184]</ref><ref>[https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0059%3Aentry%3Dplacenta placenta] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210307120657/http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0059%3Aentry%3Dplacenta|date=2021-03-07}}, Charlton T. Lewis, Charles Short, ''A Latin Dictionary'', on Perseus</ref> Архестрат у свойих поемах споминат ''плакус'' ги десерт авадь делікатес другого стола; ун описує подачу из оріхами вадь [[Сушені овочі|сушеными овочами]] тай хвалит полляту медом [[Атены|атенську]] верзію ''плакуса''.<ref name="Goldstein">{{harvnb|Goldstein|2015|loc="ancient world": "The next cake of note, first mentioned about 350 B.C.E. by two Greek poets, is ''plakous''. [...] At last, we have recipes and a context to go with the name. ''Plakous'' is listed as a delicacy for second tables, alongside dried fruits and nuts, by the gastronomic poet Archestratos. He praises the ''plakous'' made in Athens because it was soaked in Attic honey from the thyme-covered slopes of Mount Hymettos. His contemporary, the comic poet Antiphanes, tells us the other main ingredients, goat’s cheese and wheat flour. Two centuries later, in Italy, Cato gives an elaborate recipe for placenta (the same name transcribed into Latin), redolent of honey and cheese. The modern Romanian ''plăcintă'' and the Viennese ''Palatschinke'', though now quite different from their ancient Greek and Roman ancestor, still bear the same name."}}</ref> Антіфан, сучасник Архестрата, дав такый попис ''плакуса'':<ref name="Goldstein" /><ref>{{harvnb|Dalby|1998|loc=p. 155: "Placenta is a Greek word (plakounta, accusative form of plakous 'cake').}}</ref> {{Цитат|— […] «Взбитый сгусток влаги блеющей козы [сыр],<br> Смешанный с источниками полосато-жёлтых пчел [мнюд],<br> Угнездившийся под плоской кровлей девы, дочери<br> Непорочнейшей Деметры [мука], и роскошествующий<br> Мириадами сложенных утонченно покрывал»,<br> Иль скажу «пирог-лепёшка» [πλακοῦς]? — Я лепёшку [πλακοῦς] предпочту.|[[Антіфан]], цитованый [[Атеней]]ом|„Трапеза філозофув“ (Deipnosophistae) у російському товмачіньови Н.&nbsp;Т.&nbsp;Ґолінкевіча|3.&nbsp;стороча<ref name="Dalby155">{{cite book |last= Dalby |first= Andrew |title=Cato on farming-De Agricultura-A modern translation with commentary |year=1998 | page = 155}}</ref>}} У Бізантійськуй імперії ся їла плацента (знама ги ''коптоплакус'', {{Lang|grc|κοπτοπλακοῦς}}), котра подабала на баклаву.<ref>{{Cite book |last=Ash |first=John |url=https://archive.org/details/byzantinejourney00ashj |title=A Byzantine Journey |date=1995 |publisher=Random House Incorporated |isbn=978-1-84511-307-0 |location=New York |page=223 |url-access=registration}}</ref><ref>{{Cite book |last=Faas |first=Patrick |url=https://books.google.com/books?id=YXGlAr17oekC |title=Around the Roman Table: Food and Feasting in Ancient Rome |date=2005 |publisher=University of Chicago Press |isbn=978-0-226-23347-5 |location=Chicago, IL |page=184 |access-date=14 September 2023 |orig-date=1994 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160730151401/https://books.google.com/books?id=YXGlAr17oekC |archive-date=30 July 2016 |url-status=live}}</ref><ref>Speros Vryonis, 1971, p. 482.</ref> Майстарый знамый деталный рецепт плаценты, датованый 2.&nbsp;ст.&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., описує покрытый медом печеный слоєный десерт, котрый Патрік Фаас, ґастрономічный історик, держит родаком баклавы.<ref name="faas" /><ref>{{cite web |url=https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cato/De_Agricultura/E*.html |title=LacusCurtius • Cato On Agriculture — Sections 74‑90 |website=Penelope.uchicago.edu |access-date=2017-01-28 |archive-date=2021-07-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210713102652/https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cato/De_Agricultura/E%2A.html |url-status=live }}</ref> Тот рецепт записаный так: {{Цитат|Сформуйте плаценту так: покладьте єден шор [[Тракта|тракты]] по цілуй довготі основного кіста. Товды покрыйте йсе сумішов [сыра тай меду] из товчкы. Покладьте щи єден шор тракты поверьх сього тай чиніт так докідь не ухоснуйте вшыток сыр и мед. Завершіт слойом тракты. […] покладьте плаценту в шпор и накрыйте навпереда нагрітов крышков. […] Кой буде готовоє, полляйте плаценту медом.|[[Катон Старшый]]|De agri cultura|160&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref name="faas"/>}} Подля подакотрых ученых, ''коптоплакус'' быв родаком баклавы;<ref name="faas" /><ref>{{harvnb|Salaman|1986|p=184}}; {{harvnb|Vryonis|1971|p=482}}.</ref><ref>{{Cite book |last=Ash |first=John |url=https://books.google.com/books?id=eQCKEk1GXlYC&pg=PA223 |title=A Byzantine Journey |date=2006 |publisher=Tauris Parke Paperbacks |isbn=978-1-84511-307-0 |language=en}}</ref> межи другыма,<ref name="Salaman2"/> Історик Сперос Вріоніс описує ''коптоплакус'' ги „облюбленый [десерт] бізантійцюв“ и „тото ипен, што и турецька баклава“.<ref name="Speros Vryonis 1971, p. 482">Speros Vryonis ''The Decline of Medieval Hellenism in Asia Minor'', 1971, p. 482</ref> Назывка плацента ({{Lang-el|πλατσέντα}}) хоснує ся ныні на острові Лесбос про печеный и покрытый сірупом тонкый слоєный шитиминь из товченыма оріхами.<ref>{{cite web |last=Τριανταφύλλη |first=Κική |date=17 October 2015 |title=Πλατσέντα, από την Αγία Παρασκευή Λέσβου |url=http://www.bostanistas.gr/?i=bostanistas.el.article&id=3528 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20161012043857/http://www.bostanistas.gr/?i=bostanistas.el.article&id=3528 |archive-date=12 October 2016 |access-date=7 February 2020 |website=bostanistas.gr}}</ref><ref>{{cite book |last=Γιαννέτσου |first=Βασιλεία Λούβαρη |url=https://books.google.com/books?id=5U0iAwAAQBAJ |title=Τα Σαρακοστιανά: 50 συνταγές για τη Σαρακοστή και τις γιορτές της από τη MAMAVASSO |publisher=Georges Yannetsos |year=2014 |page=161 |quote="Η πλατσέντα είναι σαν τον πλακούντα των αρχαίων Ελλήνων, με ξηρούς καρπούς και μέλι."}}</ref> === Лавзінадж === Баклава&nbsp;— частый десерт у сучасных арабськых крайинах, айбо арабськоязычна книга рецептув „Кітаб ал-Табіх“, зобрата Ібн Саяром ал-Вараком у 10.&nbsp;сторочу, не має ниякых рецептув баклавы.<ref>{{cite web |url=http://archive.aramcoworld.com/issue/200604/cooking.with.the.caliphs.htm |title=Saudi Aramco World : Cooking with the Caliphs |website=Archive.aramcoworld.com |access-date=2017-01-28 |archive-date=2016-02-18 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160218235811/http://archive.aramcoworld.com/issue/200604/cooking.with.the.caliphs.htm |url-status=live }}</ref> Рецепт лавзінаджа ({{Lang-ar|لوزينج}}) у нюй говорит за малі дарабчикы мигдальової пасты, завернуті у дуже тонкоє кісто („тонкоє ги крыло коника“) тай умачані у сірупі.<ref name="Perry2">Perry, Charles. "What to Order in Ninth Century Baghdad," in Rodinson, Maxime, and Arthur John Arberry. "Medieval Arab Cookery." (2001). p. 223</ref> Поєдны писателі заявлявут, ож сесь десерт майбульше подабат на сучасну баклаву,<ref>{{cite book |last3=Elias |first3=Leila Salloum |last2=Salloum |first2=Muna |last1=Salloum |first1=Habeeb |title=Sweet Delights from A Thousand and One Nights: the Story of Tradition Arab Sweets |date=2013 |publisher=Bloomsbury |pages=45–48}}</ref> айбо ґастрономічный історик Чарлз Перрі писав, ож „ун не быв похожый на баклаву“.<ref name="Perry">Perry, Charles. "What to Order in Ninth Century Baghdad," in Rodinson, Maxime, and Arthur John Arberry. "Medieval Arab Cookery." (2001). p. 222 "As for lauzinaj, it was not much like baklava."</ref> Подобні рецепты лавзінаджа ся споминавут и у „Кітабі ал-Табіхови“ 13.&nbsp;стороча авторства Мугамада бін Гасана ал-Багдаді, написаному на території днешьного Ірака тай закладеному на май раннюй зберьці перськых рецептув.<ref name="marks"/> Подля Ґілберта Маркса ближньовосточні повары пак розробили процес наслойованя інґредієнтув, хоснованый на ріхтованя сучасної баклавы.<ref name="marks"/> == Ріхтованя == [[Файл:Kadayıf_Taksim_(4).JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Kaday%C4%B1f_Taksim_(4).JPG|міні|Великі тепші, хосновані на чиненя баклавы]] [[Файл:Baklava_-_Turkish_special,_80-ply.JPEG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Baklava_-_Turkish_special,_80-ply.JPEG|міні|Баклава, нарізана на ромбикы]] Баклава ся часто чинит у великых [[Тепша|тепшах]]. Слої [[Філо|філа]] вєдно из маслом и рослинным [[Олуй|олойом]] ся складувут у тепшу; на них ся кладе слуй молотых [[Оріх|оріхув]]&nbsp;— майчасто [[Волоськый оріх|волоськых]], [[Фісташка|фісташок]], айбо пораз хоснувут и [[Ліска|ліску]] вадь [[мигдаль]]; пак изгорі ся давут далші слої філа. Перед печіньом кісто ся розрізає на [[Прямоуголник|прямоуголникы]], [[Ромб|ромбы]] вадь [[Триуголник|триуголникы]]. По печіню баклаву поливавут сірупом, котрый ся годен чинити з меду, цукру и другых інґредієнтув. == Реґіоналні варіації == === Алжир === Алжирська баклава ({{Lang-ar|بقلاوة ''baklawa''}}, у [[Тіфінаг|тіфінагови]] ⴱⴰⴽⵍⴰⴹⴰ) є головным десертом. Она походит из алжирського вароша Константін и єї основнов особеностьов є удсутство кіста філо&nbsp;— умісто нього ся хоснує иншакый филь кіста, малсука ({{Lang-ar|ملسوقة ''malsouka''}}) вадь варка ({{Lang-ar|ورقة ''warqa''}}), а вмісто волоського оріха вадь фісташок ся хоснує мигдаль.<ref>{{Cite journal |last=Wagda |first=Marin |date=2004 |title=Bricks en vrac à l'est d'Ithaque |url=https://www.persee.fr/doc/homig_1142-852x_2004_num_1251_1_4253 |journal=Hommes & Migrations |volume=1251 |issue=1 |pages=136–139 |doi=10.3406/homig.2004.4253}}</ref><ref>{{Cite journal |last=Bakhaï |first=Fatima |date=1996 |title=Dounia |url=https://www.torrossa.com/en/resources/an/5093106?digital=true |journal=Dounia |language=en |pages=1–302}}</ref><ref>{{Cite web|last=Bouayed|first=Fatima-Zohra|date=1970|title=La cuisine algérienne|url=https://www.abebooks.com/cuisine-alg%C3%A9rienne-Bouayed-Fatima-Zohra-Temps-Actuels/31073983930/bd|access-date=2022-01-31|website=www.abebooks.com|language=french|archive-date=2022-01-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20220130072632/https://www.abebooks.com/cuisine-alg%C3%A9rienne-Bouayed-Fatima-Zohra-Temps-Actuels/31073983930/bd|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite journal |last=Petrick |first=G. M. |date=2003 |title=Food, Drink and Identity: Cooking, Eating and Drinking in Europe Since the Middle Ages. Edited by Peter Scholliers (New York: Berg, 2001. xi plus 223pp. $65.00/cloth $19.50/paper) |url=https://www.academia.edu/224003 |journal=Journal of Social History |volume=37 |issue=2 |pages=515–517 |doi=10.1353/jsh.2003.0189 |issn=0022-4529 |s2cid=142890270}}</ref> Ги другі формы баклавы, алжирська баклава ся часто ріже на ромбы тай украшає ся мигдальом. Товды ї умочувут у сірупі из меду, цукру тай лимонного соку.<ref>{{Cite journal |last=Bertrand |first=Georges |date=2009-07-01 |title=Turquie, France : le voyage des mots |url=https://journals.openedition.org/hommesmigrations/313 |journal=Hommes & migrations. Revue française de référence sur les dynamiques migratoires |language=fr |issue=1280 |pages=100–104 |doi=10.4000/hommesmigrations.313 |issn=1142-852X|doi-access=free }}</ref><ref>{{Cite journal |last=Scholliers |first=Peter |date=2001 |title=Food, Drink and Identity. Cooking, Eating and Drinking in Europe since the Middle Ages |url=https://www.academia.edu/224003 |journal=Academia}}</ref><ref>{{Cite journal |last=Wagda |first=Marin |date=2003 |title=Bricks, boureks et briouates |url=https://www.persee.fr/doc/homig_1142-852x_2003_num_1245_1_4076 |journal=Hommes & Migrations |volume=1245 |issue=1 |pages=125–127 |doi=10.3406/homig.2003.4076}}</ref> === Сірія === У сірійськуй кухни баклава ({{Lang-ar|البقلاوة}}, [[Сірійськый язык|сір.]] {{Lang|syc|ܒܩܠܘܐ}}) вадь варбат ({{Lang-ar|وربات ''warbat''}})<ref>{{cite web |title=The Sweets Story: When Syrians Come to Cairo |url=http://www.huffingtonpost.com/sarah-dajani/the-sweets-story-when-syr_b_5624639.html |access-date=2016-03-17 |publisher=Huffingtonpost.com}}</ref><ref name="Salamandra2004">{{cite book |author=Christa Salamandra |url=https://books.google.com/books?id=l6UKhO5KJO4C&pg=PA97 |title=A New Old Damascus: Authenticity and Distinction in Urban Syria |date=10 December 2004 |publisher=Indiana University Press |isbn=0-253-11041-6 |pages=97–}}</ref> тото десерт, головно подаваный на сята ги [[Ід ал-Фітр]] вадь сірійськоє [[Руздво]].<ref>{{Cite book |last=John A. Shoup |title=Culture and Customs of Syria |url=https://archive.org/details/culturecustomsof0000shou_e5u3 |publisher= Bloomsbury Academic|year=2008 |isbn=978-0313344565}}</ref> Она ся ріхтує из 24&nbsp;слоюв намащеного маслом філа, начинкы з молотых фісташок авадь молотого волоського оріха тай сірупа з цукру, воды з цвіта норонча тай лимонного сока.<ref>{{Cite book |last=Imad Alarnab |title=Syrian Kitchen |date=6 July 2023 |publisher=HarperCollins Publishers Limited |isbn=978-0008532376}}</ref> Сірійська баклава годна ся подавати в ушылиякых формах, айбо майчасто ся трафлят ромбова.<ref>{{Cite book |last=Bodic |first=Slavka |title=The Ultimate Syrian Cookbook: A Journey Through Syrian Cuisine With 111 Traditional Recipes |date=11 September 2020 |publisher=Independently Published |isbn=9798685380357}}</ref> Сірійськый варбат ся чинит из слоюв кіста філо тай заварної начинкы з манкы,<ref>{{cite web |author=Faye, Yakir Levy \ |date=2012-07-26 |title=An 'iftar' feast - FoodIndex - Jerusalem Post |url=https://www.jpost.com/Food-Index/An-iftar-feast |access-date=2016-03-17 |publisher=Jpost.com}}</ref><ref>{{cite book |url=https://books.google.com/books?id=gqQvAQAAMAAJ |title=Madison Magazine |publisher=Consumer Publications, Limited |year=1999}}</ref> айбо знає ся давати туды и фісташкы, волоські оріхы, мигдаль<ref>{{cite web |title=The Sweets Story: When Syrians Come to Cairo |url=http://www.huffingtonpost.com/sarah-dajani/the-sweets-story-when-syr_b_5624639.html |access-date=2016-03-17 |publisher=Huffingtonpost.com}}</ref> авадь солодкый сыр.<ref>{{cite web |author=JOYCE SMITHThe Kansas City Star |date=2014-11-04 |title=Sultan's Bakery opens on 39th Street &#124; The Kansas City Star |url=http://www.kansascity.com/news/local/community/816/816-business/article3559174.html |access-date=2016-03-17 |publisher=Kansascity.com}}</ref> Десерт ся поливат сірупом из цукра, воды тай лимонного соку, котрый ся раз варит, а пак остужує ся, вбы став твердый.<ref>[https://www.hungrypaprikas.com/warbat/ Warbat]</ref> Рецепт сірійської баклавы принюс у турецькый Ґазіантеп Челебі Ґіллі у 1871.&nbsp;рокови по тому, як узнав за нього уд повара у [[Дамаск|Дамаскови]]; ун став сучаснов популарнов ґазіантепськов баклавов.<ref name="brunner2018">{{Cite web |last=Brunner |first=Esther |date=2 January 2009 |title=Sweet journey of Güllüoğlu baklava |url=http://www.hurriyet.com.tr/gundem/sweet-journey-of-gulluoglu-baklava-10682696 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20181110080253/http://www.hurriyet.com.tr/gundem/sweet-journey-of-gulluoglu-baklava-10682696 |archive-date=2018-11-10 |access-date=2018-11-09}}</ref> У сірійську баклаву ся дає пряженоє масло, похожоє на [[ґгі]], котроє ся кличе [[Самне|самне]] ({{Lang-ar|سمن}}).<ref name="opb2025">{{cite news |title=A baklava crawl in the Turkish city that’s obsessed with the pastry |url=https://www.opb.org/article/2025/06/07/how-one-city-in-turkey-made-beloved-baklava-its-own/ |access-date=27 November 2025 |work=Oregon Public Broadcasting |date=7 Jun 2025 |language=en}}</ref><ref name="raseef2024">{{cite news |title=البقلاوة... ملكة على عرش الحلويات العربية برغم النزاع حول أصولها |url=https://raseef22.net/article/1096911-%D8%A7%D9%84%D8%A8%D9%82%D9%84%D8%A7%D9%88%D8%A9-%D9%85%D9%84%D9%83%D8%A9-%D8%B9%D9%84%D9%89-%D8%B9%D8%B1%D8%B4-%D8%A7%D9%84%D8%AD%D9%84%D9%88%D9%8A%D8%A7%D8%AA-%D8%A7%D9%84%D8%B9%D8%B1%D8%A8%D9%8A%D8%A9-%D8%A8%D8%B1%D8%BA%D9%85-%D8%A7%D9%84%D9%86%D8%B2%D8%A7%D8%B9-%D8%AD%D9%88%D9%84-%D8%A3%D8%B5%D9%88%D9%84%D9%87%D8%A7 |access-date=27 November 2025 |work=Raseef22 |date=29 March 2024 |language=ar |trans-title=Baklava... the queen of Arabic sweets despite the dispute over its origins}}</ref><ref name="tna2023">{{cite news |title=الحلويات السورية... إقبال كبير في تركيا رغم كل التحديات |url=https://www.alaraby.co.uk/society/%D8%A7%D9%84%D8%AD%D9%84%D9%88%D9%8A%D8%A7%D8%AA-%D8%A7%D9%84%D8%B3%D9%88%D8%B1%D9%8A%D8%A9-%D8%A5%D9%82%D8%A8%D8%A7%D9%84-%D9%83%D8%A8%D9%8A%D8%B1-%D9%81%D9%8A-%D8%AA%D8%B1%D9%83%D9%8A%D8%A7-%D8%B1%D8%BA%D9%85-%D9%83%D9%84-%D8%A7%D9%84%D8%AA%D8%AD%D8%AF%D9%8A%D8%A7%D8%AA |access-date=27 November 2025 |work=The New Arab |date=19 Sep 2023 |language=ar-AR |trans-title=Syrian sweets... huge demand in Türkiye despite all the challenges}}</ref> === Арменія === Арменська пахлава ({{Lang-hy|Փախլավա}}) ся чинит из слоюв філа, начинкы з товченых волоськых оріхув, заправляных корицьов тай сірупа из гвоздикы, кориці, лимонного соку, цукру тай воды.<ref>{{Cite book |title=The Armenian Cookbook |url=https://archive.org/details/armeniancookbook0000rach_a7k0 |year=2014 |isbn=978-1497387065 |last1=Hogrogian |first1=Rachel |publisher=CreateSpace Independent Publishing Platform }}</ref><ref>{{Cite web |title=Armenian Pakhlava |url=https://www.floatingkitchen.net/p-is-for-paklava/ |website=Floating Kitchen|date=20 December 2019 }}</ref> Она ся ріже на ромбы тай украшат ся лісков, мигдальов авадь половинков волоського оріха. Часто ся подає на сята, наприклад арменські [[Руздво]] вадь [[Пасха|Пасху]].<ref>''The flower of paradise and other Armenian tales'' by Bonnie C. Marshall, Virginia A. Tashjian, Libraries Unlimited, 2007, p. 179, {{ISBN|1-59158-367-5}}</ref><ref>{{Cite book |title=The Language of Baklava |isbn=978-1400077762 |last1=Abu-Jaber |first1=Diana |date=14 March 2006 |publisher=Knopf Doubleday Publishing }}</ref> Арменська пахлава хоснує разні числа слоюв: єден варіант має 40&nbsp;листув філа ги 40&nbsp;днув [[говіня]] [[Исус Христос|Исуса]] у пустыни;<ref>{{Cite web |title=Recipe Corner: Chocolate Walnut-Raisin Baklava with California Raisins |url=https://mirrorspectator.com/2023/01/05/recipe-corner-chocolate-walnut-raisin-baklava-with-california-raisins/ |website=Mirror-Spectator|date=5 January 2023 }}</ref><ref>{{Cite web |title=Paklava – Traditional Style |url=https://thearmeniankitchen.com/paklava-traditional-style/ |website=The Armenian Kitchen|date=12 April 2011 }}</ref><ref>{{cite book |last1=Petrosian |first1=I. |url=https://books.google.com/books?id=0oXYX9Qzx9oC&pg=PA47 |title=Armenian Food: Fact, Fiction & Folklore |last2=Underwood |first2=D. |publisher=Yerkir Publishing |year=2006 |isbn=978-1-4116-9865-9 |series=Armenian Research Center collection |page=47 |access-date=11 December 2019}}</ref> друга варіація обсягує 33&nbsp;слої кіста, символізувучі 33&nbsp;рокы Исусового жывота.<ref name="Theodore Kyriakou and Charles Campion 2004">{{Cite book |last=Theodore Kyriakou and Charles Campion |title=The Real Greek at Home |year=2004 |publisher=Octopus Books |isbn=978-1845334512}}</ref> Варош [[Ґавар]] має свою верзію пахлавы, чиненої из 25&nbsp;слоюв кіста, начинкы из чищеных, сушеных, молотых грецкых оріхув, цукру тай медово-косичаного сірупа, котрый ся дає на готову пахлаву.<ref>{{Cite web |title=Gavar Baklava: The Queen of Local Pastries, Antidote for Holiday Drinking |date=29 December 2017 |url=https://hetq.am/en/article/84697}}</ref><ref>{{Cite web |title=Baklava Gavar |date=9 July 2023 |url=https://www.jidlonacestach.cz/en/baklava-gavar/}}</ref> Такый филь пахлавы ся чинив у товды щи арменському вароши Баязет, айбо челядь міґровала удтідь у Ґавар и сосідні реґіоны у&nbsp;1830.&nbsp;рокови.<ref name="george">{{cite book |last=Bournoutian |first=George |url=https://books.google.com/books?id=Cb9aDwAAQBAJ&pg=PT48 |title=Armenia and Imperial Decline: The Yerevan Province, 1900-1914 |publisher=Routledge |year=2018 |isbn=9781351062602 |series=Routledge Advances in Armenian Studies |location=New York |page=48 }}</ref> Традиція ладити пахлаву у Ґаварі включена у испис културної дідузнины [[Арменія|Арменії]].<ref>{{cite web|url=https://int-heritage.am/ich-list-of-ra/|title=ՀՀ ՈՆՄԺ Արժեքների Ցանկ|trans-title=List of Intangible Cultural Values of Armenia|language=hy|website=int-heritage.am|access-date=3 July 2025}}</ref> === Азербайджан === Азербайджанська пахлава ({{Lang-az|Azərbaycan paxlavası}}) ся чинит головно на сята, такі ги Норуз.<ref>{{cite news|last1=Nazarli|first1=Amina|title=Azerbaijanis welcome beloved Novruz holiday|url=https://www.azernews.az/nation/79255.html|access-date=23 April 2018|agency=AzerNews|publisher=AzerNews|date=19 April 2018|archive-date=24 April 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180424072602/https://www.azernews.az/nation/79255.html|url-status=live}}</ref><ref name="AzerNews">{{cite news|last1=Ismayilova|first1=Laman|title=Delicious sweets for Novruz holiday|url=https://www.azernews.az/nation/128011.html|access-date=23 April 2018|agency=AzerNews|publisher=AzerNews|date=20 March 2018|archive-date=22 April 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180422181105/https://www.azernews.az/nation/128011.html|url-status=live}}</ref><ref name="Caspian News">{{cite news|last1=Gadimova|first1=Nazrin|title=Celebrating Novruz? Try These 3 Pastries!|url=https://caspiannews.com/news-detail/celebrating-novruz-try-these-3-pastries-2018-2-21-40/|access-date=23 April 2018|agency=Caspian News|publisher=Caspian News|date=27 February 2018|archive-date=24 April 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180424072113/https://caspiannews.com/news-detail/celebrating-novruz-try-these-3-pastries-2018-2-21-40/|url-status=live}}</ref> Хоснувут ся у нюй кардамом, шафран, оріхы (майбульше ліска, мигдаль, волоськый оріх) тай цукор.<ref>{{Cite book|title=The World Cookbook: The Greatest Recipes from Around the Globe|last=Jeanne Jacob, Michael Ashkenazi|publisher=ABC-CLIO|year=2014|isbn=9781610694698|pages=82–83}}</ref><ref>{{Cite book|title=Azerbaijan - Culture Smart!: The Essential Guide to Customs & Culture|last=Nikki Kazimova|publisher=Kuperard|year=2011|isbn=9781857335484}}</ref><ref>{{Cite book |title=Ethnic Minorities in Azerbaijan |date= 21 April 2010|isbn=9786130609948|last1= Miller|first1= Frederic P.|last2= Vandome|first2= Agnes F.|last3= John|first3= Mcbrewster|publisher= VDM}}</ref> ''Tenbel paxlava'' ся начинює мигдалями вадь волоськыми оріхами тай має 8–10&nbsp;слоюв, а горі ся покрыват жовтком яйця<ref>{{Cite web |title=Easy Baklava |url=https://azcookbook.com/2008/03/18/easy-baklava/ |website=AZ Cookbook|date=18 March 2008 }}</ref><ref>{{Cite web |title=Tenbel Baklava |date=20 May 2016 |url=https://www.196flavors.com/azerbaijan-tenbel-pakhlava/}}</ref> тай украшат ся половинков оріха.<ref name="Ahmedov-1986">{{Cite book|title=Azərbaycan kulinariyası, Азербайджанская кулинария, Azerbaijan Cookery - cookbook, in Azeri, Russian & English|last=Ahmedov|first=Ahmed-Jabir|publisher=Ishig|year=1986|location=Baku}}</ref> ''Ganja paxlava'' має 18&nbsp;слоюв и начинку з мигдаля, цукра тай кардамома; у кісто ся давут лупенкы ружі.<ref name="Ahmedov-1986" /> [[Gulkand|Rose petals]] are added to the dough.<ref name="Azerbaijan State News Agency">{{Cite news|url=https://azertag.az/en/xeber/A_tasty_journey_through_Azerbaijan_Sheki_and_Ganja_cuisine-1198357|title=A tasty journey through Azerbaijan: Sheki and Ganja cuisine|work=Azerbaijan State News Agency|access-date=2018-11-07|language=en|archive-date=2019-10-22|archive-url=https://web.archive.org/web/20191022020630/https://azertag.az/en/xeber/A_tasty_journey_through_Azerbaijan_Sheki_and_Ganja_cuisine-1198357|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.ganja.az/az/mədəniyyət/milli-mətbəx/gəncə-paxlavası|title=Gəncə paxlavası|website=Website of Ganja city of Azerbaijan|language=az|access-date=2019-02-27|archive-date=2018-09-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20180916213305/http://www.ganja.az/az/m%C9%99d%C9%99niyy%C9%99t/milli-m%C9%99tb%C9%99x/g%C9%99nc%C9%99-paxlavas%C4%B1|url-status=live}}</ref> ''Guba paxlava'' має покрытя из шафрана на горішньому слойови тай 50&nbsp;слоюв рішты (кіста из рисової мукы).<ref>{{Cite web|url=https://report.az/multimedia/quba-paxlavasi-bele-hazirlanir-fotoreportaj/|title=Preparation of Guba pakhlava|website=Report Information Agency|language=az|access-date=2019-02-27|archive-date=2019-02-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20190227182149/https://report.az/multimedia/quba-paxlavasi-bele-hazirlanir-fotoreportaj/|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://azertag.az/xeber/CHay_sufrelerinin_bezeyi___Quba_paxlavasi-937350|title=Guba pakhlava|website=Azerbaijan State News Agency|language=az|access-date=2019-02-27|archive-date=2019-02-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20190227182220/https://azertag.az/xeber/CHay_sufrelerinin_bezeyi___Quba_paxlavasi-937350|url-status=live}}</ref> ''Sheki paxlava'' вадь ''Sheki halva'' ся чинит из рішты, ліскы тай кардамома тай сірупа.<ref name="Ahmedov-1986" /><ref name="Azerbaijan State News Agency" /> === Албанія === Албанці сохтувут чинити баклаву ({{Lang-al|bakllava}}) на поєдны мусулманські, католицькі вадь православні празникы тай часто на зимні сяткы вадь на Новый рук. === Боснія === У боснійськуй кухни реґіоналный варіант баклавы ся кличе ''ružice'' (ружіце).<ref>{{cite web |last=Manning |first=Anneka |url=http://www.sbs.com.au/food/article/2016/08/22/bakeproof-bosnian-baking |title=Bakeproof: Bosnian baking : SBS Food |website=Sbs.com.au |date=22 August 2016 |access-date=2017-01-28 |archive-date=2016-11-07 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161107234711/http://www.sbs.com.au/food/article/2016/08/22/bakeproof-bosnian-baking |url-status=live }}</ref> === Румынія === У румынськуй кухни баклава ({{Lang-ro|baclava}}) тото єден из майпопуларных десертув уєдно из катайфом ({{Lang-ro|cataif}}) и сарайльов ({{Lang-ro|sarailia}}).<ref>{{cite book|chapter-url=https://d1wqtxts1xzle7.cloudfront.net/64667189/ITEMA_2019-DRAFT-Conference-Proceedings.pdf?1602583602=&response-content-disposition=inline%3B+filename%3DFerrari_S_Iaffaldano_N_and_Santamato_V_R.pdf&Expires=1619884310&Signature=PnJylhYa07v3YzWFQ7g5IGPNDknRr9wHYR-1fMnOg7w2Ojc562uRxkjXKpYug8DJQhsA3gYGioTRxunLLmTDnahZs-yCMJu1eYz6xmmpal14VJq6VLPqoRhy6ZP6P7KKR~ai0jGW-hV74P7SUDCTuaieNAI6bjw55fQqWVCf5UjAhFVy0xBQiS2kNV1edy9Yn5jD9mmXQPiq5xqHNXaQgXClgJXgWsA79N1IuJuiqERi9CrzsXTYhnNMXGeGHBRASSbW1RvuBXb9Cud-Mt79j~gUrdYMKZX6VBR~xp5bBDDt2AVGpodYOqzzjZBfftnWDqUUlsDEu7v5Iyo4xhRSoQ__&Key-Pair-Id=APKAJLOHF5GGSLRBV4ZA#page=43|archive-url=https://web.archive.org/web/20210501150223/https://d1wqtxts1xzle7.cloudfront.net/64667189/ITEMA_2019-DRAFT-Conference-Proceedings.pdf?1602583602=&response-content-disposition=inline%3B+filename%3DFerrari_S_Iaffaldano_N_and_Santamato_V_R.pdf&Expires=1619884310&Signature=PnJylhYa07v3YzWFQ7g5IGPNDknRr9wHYR-1fMnOg7w2Ojc562uRxkjXKpYug8DJQhsA3gYGioTRxunLLmTDnahZs-yCMJu1eYz6xmmpal14VJq6VLPqoRhy6ZP6P7KKR~ai0jGW-hV74P7SUDCTuaieNAI6bjw55fQqWVCf5UjAhFVy0xBQiS2kNV1edy9Yn5jD9mmXQPiq5xqHNXaQgXClgJXgWsA79N1IuJuiqERi9CrzsXTYhnNMXGeGHBRASSbW1RvuBXb9Cud-Mt79j~gUrdYMKZX6VBR~xp5bBDDt2AVGpodYOqzzjZBfftnWDqUUlsDEu7v5Iyo4xhRSoQ__&Key-Pair-Id=APKAJLOHF5GGSLRBV4ZA#page=43|url-status=dead|archive-date=2021-05-01|first1=Adina|last1=Săcara-Onița|first2=Andra-Teodora|last2=Porumb|first3=Ciprian Beniamin|last3=Benea| title=3rd International Scientific Conference ITEMA Recent Advances in Information Technology Tourism Economics Management and Agriculture | chapter=The Evolution of the Romanian Pastry. Traditions, European Influences, New Trends |publisher=Association of Economists and Managers of the Balkans|pages=35–44 |year=2019|doi=10.31410/ITEMA.2019.35|isbn = 9788680194233|doi-access=free}}</ref> === Болґарія === У Болґарії ''баклава'' популарна ги зимовый десерт. === Греція === У грецькуй кухни волоські оріхы ся стрічавут май часто ги фісташкы, тай десерт ся приправлят корицьов. Грецька баклава ({{Lang-el|μπακλαβάς}}) має повно реґіоналных варіантув из разными назывками: {{Lang|el|σαμοσάδες}} (самусадес), {{Lang|el|ζουρναδάκια}} (зурнадакія), {{Lang|el|μασουράκια}} (масуракія). Вцілови на югови Греції баклаву майчасто чинят из мигдалю, на сівері&nbsp;— из волоського оріха. Подакотрі рецепты давут ліску, сезам авадь грозенкы.<ref>{{Cite book |title=More Than Baklava |isbn=9780960666812|last1= Semos|first1= Evelyn|date= 1982|publisher= Neiman Marcus}}</ref> сіруп ся чинит из цукра, меду, воды, кориці тай норонча вадь цедры лимона тай соку.<ref>{{Cite book |last=Alexiadou |first=Vefa |title=Greece: The Cookbook |url=https://archive.org/details/greececookbook0000vefa |date=20 March 2017 |publisher=Phaidon Press |isbn=978-0714873800}}</ref><ref>{{Cite web |title=Traditional Greek Baklava Recipe |date=15 May 2021 |url=https://thegreekdeli.com/traditional-greek-baklava-recipe/ }}</ref> Грецька баклава ся символічно чинит из 33&nbsp;слоюв філа на знак рокув, котрі прожыв [[Исус Христос|Исус]].<ref name="Theodore Kyriakou and Charles Campion 2004"/> На острові Лесбос филь баклавы усе щи ся кличе плацента ({{Lang-el|πλατσέντα}}), як и старогрецькоє кісто, котроє подако держит прототипом баклавы. Сучасна баклава-плацента ся чинит из наслоєных листув кіста філо тай оріхув, по печіньови ся умочує у цукровому сірупови тай посыпає ся корицьов.<ref>{{cite web |author=Αποστολή με |title=Πλατσέντα, από την Αγία Παρασκευή Λέσβου &#124; Άρθρα &#124; Bostanistas.gr : Ιστορίες για να τρεφόμαστε διαφορετικά |url=http://www.bostanistas.gr/?i=bostanistas.el.article&id=3528 |access-date=2017-01-28 |website=Bostanistas.gr}}</ref><ref name="cookbook">{{cite book |last=Λούβαρη-Γιαννέτσου |first=Βασιλεία |title=Τα Σαρακοστιανά 50 συνταγές για τη Σαρακοστή και τις γιορτές |year=2014 |trans-title=Lent foods: 50 recipes for Lent and the holidays |chapter=Πλατσέντα ή γλυκόπιτα |chapter-url=https://books.google.com/books?id=5U0iAwAAQBAJ&q=%CF%80%CE%BB%CE%B1%CF%84%CF%83%CE%AD%CE%BD%CF%84%CE%B1&pg=PT161}}</ref><ref>{{Cite web |title=Cuisine of Lesvos |work=VisitGreece |url=https://www.visitgreece.gr/experiences/gastronomy/traditional-cuisine/cuisine-of-lesvos/}}</ref> === Іран === Іранська баглава ([[фарсі]]: {{Lang|fa|باقلوا ''baghlava''}}) не така хрумтяча тай хоснує менше сірупа ги другі варіації баклавы.<ref>{{Cite web |title=Baghlava – Persian Baklava |url=https://thecaspianchef.com/2018/11/24/persian-baklava-baghlava/ |website=The Caspian Chef|date=24 November 2018 }}</ref> Вароші Єзд, Табріз, Казвін, Кашан тай провінція Ґілан знамі за свої филі баклавы.<ref>{{Cite web |title=Baklava in Iran |url=https://iranhikers.com/iranian-cuisine/snacks/baklava}}</ref><ref>N. Ramazani, "''Bāqlavā''", ''Encyclopaedia Iranica'', Volume 3, Issues 5–8, page 729.</ref><ref>{{Cite web |title=The Most Heavenly Baklava Kadayif |url=https://rozinaspersiankitchen.wordpress.com/2019/07/27/baklava-kadayif/ |website=Rozinas Persian Kitchen|date=27 July 2019 }}</ref><ref>{{Cite book |last=Batmanglij |first=Najmieh |title=Cooking in Iran: Regional Recipes and Kitchen Secrets |date=2020 |publisher=Mage Publishers |isbn=978-1949445077}}</ref> Іранська баклава хоснує мікс из молотої ліскы, мигдалю вадь волоського оріха тай фісташок приправленых шафраном, кардамомом авадь жасміном. У сіруп ся знавут давати ружова вода, сок лимона, цукор, мнюд и вода.<ref>Food and Booze: A Tin House Literary Feast, Michelle Wildgen, Nicole J. Georges, Tin House Books, 2007, {{ISBN|0-9773127-7-1}}, {{ISBN|978-0-9773127-7-1}}; page 200.</ref><ref>{{Cite web |title=Baklava Recipe (Persian Style) |date=30 March 2023 |url=https://www.thedeliciouscrescent.com/baklava/}}</ref> Іранська баклава ся ріже на квадратикы вадь ромбикы.<ref>{{Cite book |last=Porter |first=Jamaal |title=Persian Sweets |date=5 December 2022 |publisher=Amazon Digital Services LLC - Kdp |isbn=979-8367005806}}</ref> Кой она готова, та часто ї украшавут подроблеными фісташками, лупенками ружі, жасміном авадь кокосовым порошком, залежно на реґіон.<ref>{{Cite book |last=Rylee |first=Bryan |title=Persian Dessert Recipes |date=31 March 2020 |publisher=Draft2Digital |isbn=978-1393153382}}</ref> === Турція === У турецькуй кухни ''baklava'' ся часто чинит из начинков из фісташок, волоськых оріхув авадь, у поєдных частях Еґейського реґіона, из мигдаля. У Чорноморському реґіоні часто ся хоснує на начинку ліска.<ref>{{cite web |url=http://www.wittistanbul.com/magazine/what-is-baklava-and-where-to-find-the-best-baklava-in-istanbul |title=What is baklava—and where to find the best baklava in Istanbul? |work=Witt magazine |access-date=2013-10-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131004231854/http://www.wittistanbul.com/magazine/what-is-baklava-and-where-to-find-the-best-baklava-in-istanbul/ |archive-date=2013-10-04 |url-status=dead }}</ref> Ліска ся дає ай у турецькый десерт ''sütlü nuriye''&nbsp;— май легку верзію баклавы, у котру умісто сірупа йде молоко.<ref>{{Cite web| title = Ihtilal Tatlısı Sütlü Nuriye'nin Trajikomik Hikayesi| work = Milliyet Haber| date = 30 June 2014| access-date = 2018-11-09| url = http://www.milliyet.com.tr/ihtilal-tatlisi-sutlu-nuriye-nin-trajikomik-istanbul-yerelhaber-270887/| archive-date = 2016-11-26| archive-url = https://web.archive.org/web/20161126195306/http://www.milliyet.com.tr/ihtilal-tatlisi-sutlu-nuriye-nin-trajikomik-istanbul-yerelhaber-270887/| url-status = live}}</ref> ''Midye baklava'' тото оріхова баклава у формі мушлі.<ref>{{cite news |last1=Ajith |first1=Adithi Reena |title=Turkish delights: Kebabs, kunefe & more at Delhi’s Ophelia |url=https://www.newindianexpress.com/cities/delhi/2025/Mar/20/turkish-delights-kebabs-kunefe-more-at-delhis-ophelia |work=The New Indian Express |date=20 March 2025 |language=en}}</ref><ref>{{cite news |title=Midye baklavayı ben buldum diyen baklavacının tescili iptal edildi |url=https://www.hurriyet.com.tr/ekonomi/midye-baklavayi-ben-buldum-diyen-baklavacinin-tescili-iptal-edildi-40962110 |access-date=9 November 2025 |work=Hurriyet |date=20 September 2018 |language=tr |trans-title=The registration of the baklava shop that claimed to have invented mussel baklava was cancelled.}}</ref> ''Sarma baklava'' тото баклава из начинков из фісташкового масла, завернута у листя.<ref>{{cite web |title=Fıstıklı sarma {{!}} Traditional Sweet Pastry From Turkiye |url=https://www.tasteatlas.com/fistikli-sarma |website=Taste Atlas |access-date=27 November 2025}}</ref><ref>{{cite news |title=Fıstıklı sarma fiyatı yeni gelen zamla birlikte bin lirayı aştı |url=https://www.halkinsesi.com.tr/fistikli-sarma-fiyati-yeni-gelen-zamla-birlikte-bin-lirayi-asti |access-date=27 November 2025 |work=HALKIN SESİ |language=tr |trans-title=The price of pistachio wraps has exceeded 1,000 lira with the new price increase.}}</ref><ref>{{cite news |last1=Merkezi |first1=Haber |title=Türk tatlıları dünya listesine damga vurdu: 2024'ün en iyi 100 tatlısı arasında Türkiye’nin başarısı! |url=https://www.politikam.com/turk-tatlilari-dunya-listesine-damga-vurdu-2024un-en-iyi-100-tatlisi-arasinda-turkiyenin-basarisi |access-date=27 November 2025 |work=Politika |date=20 November 2024 |language=tr |trans-title=Turkish desserts made their mark on the world list: Türkiye's success among the top 100 desserts of 2024!}}</ref> ''Şöbiyet'' ото варіація баклавы из начинков из [[Каймак|каймака]] (верьшкоподобного молочного їдіня)<ref>{{Cite web |title=Kaymaklı Şöbiyet Tarifi |url=https://www.kisikates.com.tr/tarif/kaymakli-sobiyet-tarifi-1743 }}</ref> и оріхув.<ref>{{Cite web| title = Şöbiyet| work = Arda'nın Mutfağı| date = 9 January 2016| access-date = 2018-11-09| url = http://www.ardaninmutfagi.com/yemek-tarifleri/tatlilar/sobiyet| archive-date = 2018-11-10| archive-url = https://web.archive.org/web/20181110040607/http://www.ardaninmutfagi.com/yemek-tarifleri/tatlilar/sobiyet| url-status = live}}</ref> Ґазіантеп у югоцентралнуй части Турції знамый за свою баклаву, ріхтовану из місных фісташок,<ref>{{cite web |title=Capital of baklava |website=Aramco world |url=https://archive.aramcoworld.com/issue/201503/capital.of.baklava.htm |access-date=2020-12-19 |archive-date=2021-02-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210202235118/https://archive.aramcoworld.com/issue/201503/capital.of.baklava.htm |url-status=live }}</ref> часто подавану из каймаком. Десерт трафив до Ґазіантепа у 1871.&nbsp;рокови позад Челебі Ґіллі, котрый узнав за рецепт уд повара у [[Дамаск|Дамаскови]].<ref name="brunner2018" /> У 2008 турецькоє патентноє міністерство зареєстровало ґеоґрафічноє указаня про антепську баклаву,<ref>{{cite web|url=http://bsanna-news.ukrinform.ua/newsitem.php?id=3731&lang=en |archive-url=https://web.archive.org/web/20111004081345/http://bsanna-news.ukrinform.ua/newsitem.php?id=3731&lang=en |url-status=dead |archive-date=2011-10-04 |title=Bsanna News, February 21, 2008 |publisher=Bsanna-news.ukrinform.ua |date=2008-02-21 |access-date=2012-04-22 }}</ref> а у 2013 Европська комісія зареєстровала защищеноє ґеоґрафічноє указаня ''Antep Baklavası'' вадь ''Gaziantep Baklavası''.<ref>{{cite web |url=http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:C:2013:229:0043:0046:EN:PDF |title=Publication of an application pursuant to Article 50(2)(a) of Regulation (EU) No 1151/2012 of the European Parliament and of the Council on quality schemes for agricultural products and foodstuffs |publisher=European Commission |date=2009-10-07 |access-date=2013-12-20 |archive-date=2013-12-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131220181920/http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:C:2013:229:0043:0046:EN:PDF |url-status=live }}</ref> Ґазіантепська баклава стала была першым турецькым продуктом, котрый дустав таку защиту уд Европської комісії.<ref>{{cite web |title=Greek writers praise world-famous Turkish baklava |work=Daily News |date=October 2019 |url=https://www.hurriyetdailynews.com/greek-writers-praise-world-famous-turkish-baklava-147021 |access-date=2020-12-19 |archive-date=2021-01-31 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210131104435/https://www.hurriyetdailynews.com/greek-writers-praise-world-famous-turkish-baklava-147021 |url-status=live }}</ref> === Узбекы тай татары === В узбецькуй кухни є ''paxlava'', ''puskal'' и ''yupka'' (по татарськы ''yoka'')&nbsp;— солодкоє тай соленоє їдіня, чиненоє из 10–12 слоюв кіста.<ref name="Lambraki, p. 248-249" /> === Крымські татары === Крымськотатарська ''пахлава'' ({{Lang-crh|baqlava}}) ся чинит из пары скрученых, май грубых слоюв кіста.<ref>{{cite web |author=Olga Kovalenko |date=2015-11-24 |title=A taste of Crimea far from the frontline |url=http://roadsandkingdoms.com/2015/a-taste-of-crimea-far-from-the-frontline/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20151208193922/http://roadsandkingdoms.com/2015/a-taste-of-crimea-far-from-the-frontline/ |archive-date=2015-12-08 |access-date=2015-12-05 |work=Roads and Kingdoms }}</ref> == Ґалерія == <gallery> Файл:Azərbaycan_paxlavası.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Az%C9%99rbaycan_paxlavas%C4%B1.jpg|[[Азербайджан|Азербайджанська]] пахлава Файл:Gəncə_paxlavası.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:G%C9%99nc%C9%99_paxlavas%C4%B1.JPG|Пахлава з [[Ганджа|Ґанджі]], Азербайджан Файл:Quba_paxlavası.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Quba_paxlavas%C4%B1.jpg|Пахлава з Ґубы, Азербайджан Файл:Kadayıf_Taksim_(2).JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Kaday%C4%B1f_Taksim_(2).JPG|Дакулько видув баклавы у Істанбулови, друга зліва туй ''sarma baklava'' Файл:Baklava_ST_06.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Baklava_ST_06.JPG|Тепша баклавы у [[Старый варош (Єрусалим)|Старому вароши]], [[Єрусалим]] Файл:PatisseriesTunisiennes2005.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:PatisseriesTunisiennes2005.jpg|Тепша туніського кіста, у тум числі баклавы Файл:Pakhlava_from_Gavar,_Armenia.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/Файл:Pakhlava_from_Gavar,_Armenia.jpg|Арменська баклава Файл:Algerian_Baklawa.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Algerian_Baklawa.jpg|Алжирська баклава, чинена на [[Ід ал-Фітр]] ([[Ораза-байрам]]) Файл:Baklava_from_Turkey.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Baklava_from_Turkey.jpg|[[Ґазіантеп|Ґазіантепська]] баклава Файл:Mussel_baklava_with_walnuts.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/Файл:Mussel_baklava_with_walnuts.jpg|Мідє-баклава у формі мушлі з начинков из грецького оріха Файл:Yazdi_Baqleva,_with_pistachio_topping_(cropped).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/Файл:Yazdi_Baqleva,_with_pistachio_topping_(cropped).jpg|альт=Photo of baklava on wooden dish, garnished with pistachios|Баклава з [[Єзд|Єзда]], Іран Файл:Baklava_kymi_greece.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Baklava_kymi_greece.jpg|Грецька баклава з волоськым оріхом Файл:Bakllava,_ëmbëlsirë..jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/Файл:Bakllava,_%C3%ABmb%C3%ABlsir%C3%AB..jpg|Тепша албанської баклавы у [[Косово|Косові]] Файл:مدلهای_انواع_باقلوا_(_7_).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:%D9%85%D8%AF%D9%84%D9%87%D8%A7%DB%8C_%D8%A7%D9%86%D9%88%D8%A7%D8%B9_%D8%A8%D8%A7%D9%82%D9%84%D9%88%D8%A7_(_7_).jpg|Сірійська баклава </gallery> == Література == * {{cite book |editor-last1=Amitai-Preiss |editor-first1=Reuven |editor-first2=David O. |editor-last2=Morgan |title=The Mongol Empire and Its Legacy |url=https://archive.org/details/mongolempireitsl0000unse_u4b0 |publisher=Brill |year=1999 |isbn=90-04-11946-9}} * {{cite book |last=Buell |first=Paul D. |chapter=Mongol Empire and Turkicization: The Evidence of Food and Foodways |editor-last1=Amitai-Preiss |editor-first1=Reuven |editor-first2=David O. |editor-last2=Morgan |title=The Mongol Empire and Its Legacy |publisher=Brill |year=1999 |isbn=90-04-11946-9}} * {{cite journal |last=Christian |first=David |title=Review of Amitai-Preiss, 1999 |journal=Journal of World History |volume=12 |issue=2 |page=476 |year=2001|doi=10.1353/jwh.2001.0055 |s2cid=161517912 }} *{{cite book|editor-last=Goldstein|editor-first=Darra|year=2015|title=The Oxford Companion to Sugar and Sweets|location=Oxford|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0199313396|url=https://books.google.com/books?id=jbi6BwAAQBAJ}} * {{cite book |last=Perry |first=Charles |chapter=The Taste for Layered Bread among the Nomadic Turks and the Central Asian Origins of Baklava |title=A Taste of Thyme: Culinary Cultures of the Middle East |url=https://archive.org/details/tasteofthymeculi0000unse |editor-first1=Sami |editor-last1=Zubaida |editor-first2=Richard |editor-last2=Tapper |year=1994 |publisher=Bloomsbury USA |isbn=1-86064-603-4}} *{{cite book|last=Perry|first=Charles|chapter=Studies in Arabic Manuscripts|pages=91–163|editor-last1=Rodinson|editor-first1=Maxime|editor-last2=Arberry|editor-first2=Arthur John|year=2001|title=Medieval Arab Cookery|location=Totnes|publisher=Prospect Books|isbn=0907325912|url=https://books.google.com/books?id=EbHYAAAAMAAJ}} * {{cite book |last=Roden |first=Claudia |title=A New Book of Middle Eastern Food |url=https://archive.org/details/newbookofmiddlee0000rode |date=1986 |publisher=Penguin |isbn=0-14-046588-X}} *{{cite book|last=Salaman|first=Rena|chapter=The Case of the Missing Fish, or ''Dolmathon Prolegomena'' (1984)|pages=184–187|editor-last=Davidson|editor-first=Alan|year=1986|title=Oxford Symposium on Food & Cookery 1984 & 1985, Cookery: Science, Lore and Books Proceedings|location=London|publisher=Prospect Books Limited|isbn=9780907325161|url=https://books.google.com/books?id=jYa3J6xrjt4C}} *{{cite book|last=Vryonis|first=Speros|year=1971|title=The Decline of Medieval Hellenism in Asia Minor and the Process of Islamization from the Eleventh through the Fifteenth Century |location=Berkeley |publisher=University of California Press|isbn=978-0-52-001597-5|url=https://books.google.com/books?id=wBpIAAAAMAAJ}} Quoted in Perry (1994). * {{cite journal |last=Wasti |first=Syed Tanvir |date=March 2005 |title=The Ottoman Ceremony of the Royal Purse |url=https://archive.org/details/sim_middle-eastern-studies_2005-03_41_2/page/193 |journal=Middle Eastern Studies |volume=41 |issue=2 |pages=193–200|doi=10.1080/00263200500035116 |s2cid=143202946 }} == Референції == <references /> [[Катеґорія:Їдла]] [[Катеґорія:Десерты]] e99abeozwtndp7h36nl8zuphjrovki6 Шаблона:Особа проста 10 24159 168699 167816 2026-08-24T10:27:32Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168699 wikitext text/x-wiki {{infobox |abovestyle=background:#ddb |subheaderstyle=background:#fff |labelstyle = background:#eee; |datastyle = |belowstyle = background:#ddb; |below ={{#if:{{{Категория_склада|}}}|[[commons:Category:{{{Категория_склада|}}}|{{{Имя}}} на Викискладѣ]]|***}} |above ={{{Имя}}} |subheader ={{{Имя_оригиналне|}}} |image ={{{Образчик|}}} |caption = {{{Образчика_подпис|}}} |label1=Чинность |data1={{{Чинность|}}} |label2=Уроджѣня |data2={{{Уроджѣня}}} |label3=Мѣсто роджѣня |data3={{{Мѣсто_роджѣня}}} |label4=Упокоеня |data4={{{Упокоеня|}}} |label5=Мѣсто смерти |data5={{{Мѣсто_смерти|}}} |label6=Причина смерти |data6={{{Причина_смерти|}}} |label7=Мѣсто погребу |data7={{{Мѣсто_погребу|}}} }}{{#if:{{{nocat|}}}||{{#if:{{NAMESPACE}}||[[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]]}} }} <noinclude> {{documentation}} </noinclude> l1q7urcym9o23vz3de1sbpu1qynbmhn Кваґа 0 24495 168672 168572 2026-08-23T20:59:42Z InternetArchiveBot 22034 Add 1 book for [[Вікіпедія:Перевірителность]] (20260823sim)) #IABot (v2.0.9.5) ([[User:GreenC bot|GreenC bot]] 168672 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс | name = Кваґа | fossil_range = [[Calabrian (stage)]] to [[Holocene]] | status = EX | extinct = 1883 | status_system = IUCN3.1 | status_ref = <ref>{{Cite iucn |author=Hack, M.A. |author2=East, R. |author3=Rubenstein, D.I. |date=2008 |title=''Equus quagga'' ssp. ''quagga'' |volume=2008 |article-number=e.T7957A12876306 |doi=10.2305/IUCN.UK.2008.RLTS.T7957A12876306.en |access-date=13 November 2021}}</ref> | image = Quagga_photo.jpg | image_caption = [[Самиця]] кваґы у Лондонськум зоопарку в 1870.&nbsp;році, єден из двох зафотоґрафованых жывыма екземпларув | genus = Equus | species = quagga | species_link = Plains zebra | subspecies = quagga | authority = ([[Boddaert]], 1785) | range_map= Quagga range.png | range_map_caption= Даколишньый ареал означеный черленым | synonyms = {{Collapsible list|bullets = true|title=<small>List</small> |''Hippotigris quagga'' <small>Hamilton Smith, 1841</small> |''Hippotigris isabellinus'' <small>Hamilton Smith, 1841</small> |''E. q. isabellinus'' <small>Hamilton Smith, 1841</small> |''E. q. lorenzi'' <small>Lydekker, 1902</small> |''E. q. greyi'' <small>Lydekker, 1904</small> |''E. q. danielli'' <small>Pocock, 1904</small> |''E. q. trouessarti'' <small>Camerano, 1908</small> |''E.'' (''Quagga'') ''quagga quagga'' <small>Shortridge, 1934</small> }} }} {{multiple image|align=right|perrow=2/2|total_width=350|header=|image1=Berlin Quagga.jpg|alt1=|image2=Bamberg Naturkundemuseum Quagga 17RM1912.jpg|alt2=|image3=Quagga in National Museum of Scotland.jpg|image4=Quagga Naturhistorisches Museum Basel 27102013 3.jpg|footer=[[Таксідермія|Таксідермії]] у Музейови природознательства у Бамберґови, Музейови природознательства у Берліні, Націоналнум музейови Шкоції и Музейови природознательства у Базелови. Из верьхньых двох были взяті примірникы [[ДНК]], а на нижнюм лівум образчику указана [[самиця]], котра была сфотоґрафована у Лондонському зоопаркови.}} '''Ква́ґа''' вадь '''ква́ха''' ({{Lang-nl|quagga}} {{IPA|['kwɑːxɑː]}};<ref name="Max">{{Cite news|last=Max|first=D. T.|title=Can You Revive an Extinct Animal?|url=https://www.nytimes.com/2006/01/01/magazine/01taxidermy.html?pagewanted=all&_r=0|access-date=3 March 2014|newspaper=The New York Times|date=1 January 2006}}</ref> '''''Equus quagga quagga''''') є вымершый пудвид [[Степова зебра|степової зебры]] у [[Южна Африка|Южнуй Африці]], котрый у 19.&nbsp;сторочу довели до вымираня [[Вадаска|вадасков]]. Довгый час ся брав окремым видом, айбо зглядованя [[Мітохондріалный ДНК|мітохондріалного ДНК]] указали, ож кваґа є пудвидом степової зебры; недавні зглядованя щи указувут, ож кваґа є майюжнов [[Клінална варіативность|клінов]] авадь [[Екотип|екотипом]] виду. Держит ся, ож кваґа была дас&nbsp;257&nbsp;цм довга и 125–135&nbsp;цм высока у плечох. Удличала ся уд другых зебр тым, ож мала барнасті тай білі партиці головно на переднюй части тіла, а ззаду тіло юй было барнастоє и зафарбленоє суцілно, май подабавучи на кунськоє. Розміт партичок ся читаво варійовав у особин. Мало што ся знає за справованя кваґув, айбо годно быти, ож они ся збирали у табуны по 30–50&nbsp;особин. Рахує ся, ож кваґы были дикі тай енерґічні, айбо при тум май благі як [[Бурчелова зебра|бурчелові зебры]]. Нима даколи было повно у [[Кару]] [[Капська провінція|Капської провінції]] и южнуй части [[Оранжова слобудна держава|Оранжової слобудної державы]]. По тому, як ся зачало [[європськоє заселеня Южної Африкы]], на кваґу ся правила інтенсивна вадаска; подакотрі особины ся вывозили у зоопаркы в Європі, айбо проґрамы розпложованя не были успішні. Послідні дикі кваґы жыли у Оранжовуй слобуднуй державі, и до 1878.&nbsp;року вни вымерли. Послідня жыва особина кваґы у неволи умерла в Амстердамови 12.&nbsp;авґуста 1883. Лишек дві кваґы были при жывоті зафотоґрафовані, и на днешньый день ся всокотили лиш 23&nbsp;шкуры. У 1984 кваґа стала першов вымерлов звірьков, котруй проаналізовали [[ДНК]]. Проєкт Кваґа пробує назад вывести кваґув через селекцію бурчеловых зебрув из партицьовыми мінтями, похожыми на кваґові. == Таксономія == Історично ся припущало, ож назывка ''кваґа'' вадь ''кваха'' пушла уд [[Койкої|койкойського]] (готентотського) назвы [[Зебра|зебры]] ({{Пор}} ''{{lang|hio|llkoaah}}'' „зебра“ языком [[цоа]]),<ref>{{Cite book|last=Möller|first=Lucie|title=Of the same breath: indigenous animal and place names|year=2017|url=|location=Bloemfontein|publisher=Sun Press|page=|isbn=978-1-928424-02-4}}</ref> тото [[ономатопея]] (звуконаслідованя), котра подабат на клич кваґы, котру транскрибовали ги „ква-ха-ха“,<ref name="skinner">{{Cite book|last=Skinner|first=J. D.|title=The Mammals of the Southern African Subregion|url=https://archive.org/details/mammalsofsouther0000skin|year=2005|publisher=Cambridge University Press|location=Cambridge|isbn=978-0-521-84418-5|pages=[https://archive.org/details/mammalsofsouther0000skin/page/n614 537]–546|edition=3rd|author2=Chimimba, C. T|chapter=Equidae}}</ref> „квахаа“<ref name="Max2">{{Cite news|last=Max|first=D. T.|title=Can You Revive an Extinct Animal?|url=https://www.nytimes.com/2006/01/01/magazine/01taxidermy.html?pagewanted=all&_r=0|access-date=3 March 2014|newspaper=The New York Times|date=1 January 2006}}</ref> вадь „уґґа“.<ref name=":0">{{Cite encyclopedia|year=1911|encyclopedia=Encyclopædia Britannica|title=Quagga|url=https://en.wikisource.org/wiki/1911%20Encyclop%C3%A6dia%20Britannica/Quagga|editor-first=Hugh|editor-last=Chisholm|edition=11th|publisher=Cambridge University Press}}</ref> Назывка дотеперь ся колоквіално хоснує на степову зебру.<ref name="skinner" /> {{multiple image|align=left|direction=vertical|total_width=250|image1=Daniell Quagga.jpg|alt1=|image2=Hippotigris isabellinus.jpg|alt2=|footer=Ілустрації нетиповых кваґ: горі 1804.&nbsp;року авторства Семуела Даніелла, а долув 1841.&nbsp;року авторства Чарлза Гемілтона Сміта, котрі были базов про пропоновані пудвиды ''E.&nbsp;q. danielli'' тай вид ''Hippotigris isabellinus'' удповідно}} Подля нідерландського натуралішты Пітера Боддерта у&nbsp;1778, кваґа класифіковала як окремый вид, ''Equus quagga.''<ref>{{Cite book|author1=Groves, C.|author2=Grubb, P.|year=2011|title=Ungulate Taxonomy|publisher=Johns Hopkins University Press|page=16|isbn=978-1-4214-0093-8}}</ref> Традиційно ся кваґа, як и другі степові и горні зебры, клала у [[пудруд]] ''Hippotigris''.<ref name="Hippotigris">{{Cite journal|last1=Groves|first1=C. P.|last2=Bell|first2=C. H.|doi=10.1078/1616-5047-00133|title=New investigations on the taxonomy of the zebras genus ''Equus'', subgenus ''Hippotigris''|journal=Mammalian Biology - Zeitschrift für Säugetierkunde|volume=69|issue=3|page=182|year=2004|bibcode=2004MamBi..69..182G}}</ref> Тримле ся, ож британськый зоолоґ Реджіналд Ініс Покок у 1902.&nbsp;році першый припустив, ож кваґа&nbsp;— пудвид степової зебры. Позаяк кваґа была научно описана и названа перед степовов зебров, тріноміална назва кваґы стала ''E.&nbsp;quagga quagga'' подля тої схемы, и другі пудвиды степової зебры ся кладут так само пуд ''E.&nbsp;quagga''.<ref name="Azzaroli">{{Cite journal|last1=Azzaroli|first1=A.|last2=Stanyon|first2=R.|doi=10.1007/BF03001000|title=Specific identity and taxonomic position of the extinct Quagga|journal=Rendiconti Lincei|volume=2|issue=4|page=425|year=1991|s2cid=87344101}}</ref> == Попис == {{multiple image|align=left|perrow=2/2|total_width=350|image1=Quagga in enclosure.jpg|alt1=|image2=Live London quagga.jpg|alt2=|image3=Quagga London Zoo.jpg|alt3=|image4=Fourth known quagga photo.jpg|alt4=|footer=Чотыри из пяти знаных фотоґрафій лондонської самиці, 1863–1870 (майзнама на зачаткови сиї статі)}} Тримле ся, ож кваґа мала дас&nbsp;257&nbsp;цм у довготу и 125–135&nbsp;цм у высоту до плечий.<ref name="Walker">{{Cite book|last=Nowak|first=R. M.|year=1999|title=Walker's Mammals of the World|volume=1|publisher=Johns Hopkins University Press|pages=1024–1025|isbn=978-0-8018-5789-8}}</ref> На основі замірув шкур быв учиненый услідок, ож [[Самиця|самиці]] были многым май довгі и мало май высокі уд [[Самець|самцюв]].<ref name="Dimorphism">{{Cite journal|last1=Heywood|first1=P.|title=Sexual dimorphism of body size in taxidermy specimens of ''Equus quagga quagga'' Boddaert (Equidae)|journal=Journal of Natural History|date=2019|volume=53|issue=45–46|pages=2757–2761|doi=10.1080/00222933.2020.1736678|bibcode=2019JNatH..53.2757H|s2cid=216402084}}</ref> Кваґы мали унікалні мінті шкуры межи коньовыми: спереду подобні до зебровых, а ззаду&nbsp;— до кунськых.<ref name="smithsonian">{{Cite journal|last1=Hofreiter|first1=M.|last2=Caccone|first2=A.|last3=Fleischer|first3=R. C.|last4=Glaberman|first4=S.|last5=Rohland|first5=N.|last6=Leonard|first6=J. A.|doi=10.1098/rsbl.2005.0323|title=A rapid loss of stripes: The evolutionary history of the extinct quagga|journal=Biology Letters|volume=1|issue=3|pages=291–295|year=2005|pmid=17148190|pmc=1617154}}</ref> На голові тай шиї мали барнасті тай білі партиці, барнасті верьхні часті, білі черева, хвосты тай лабы. Партиці были майгрубі на голові тай шиї, и поступово ставали май слабо выражені долув.<ref name="Walker" /> Мали шыроку партицю темного цвіта на плечох, стоячу гриву з барнастыма и білыма партичками.<ref name=":0" /> Кваґы мали значный [[Поліморфізм (біолоґія)|поліморфізм]]: подакотрі особины почти не мали партицюв, а другі мали мінті, похожі на вымершу популацію бурчелової зебры.<ref name="Walker" /> Позад фотоґрафій и письменых пописув ся держит, ож кваґы мали світлі партиці на темнуй позадині, на удлику уд другых зебр. Німецькый натуралішта Райнголд Рау, закладатель Проєкта Кваґа, казав, ож исе оптична ілузія: ож посправді партиці грубі и темні, а позадина є кремово-біла.<ref name="Walker" /> [[File:Quagga.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Quagga.jpg|міні|Образ жеребця у менажерії [[Людвік XIV Французьскый|Лудвіка&nbsp;XVI.]]&nbsp;у [[Версай|Версайови]], авторства Ніколаса Марехала, 1793]] Кваґы бывали у майюжному крайцьови ареала пошыріня зебр и зато мали грубу зимову шкуру, котра линяла кажджый рук. Череп кваґы мав прямый профіль и западавучу удну [[Діастема|діастему]], быв шырокый из узков [[Тылна кустка|тылнов кустков]].<ref name="Hippotigris2">{{Cite journal|last1=Groves|first1=C. P.|last2=Bell|first2=C. H.|doi=10.1078/1616-5047-00133|title=New investigations on the taxonomy of the zebras genus ''Equus'', subgenus ''Hippotigris''|journal=Mammalian Biology - Zeitschrift für Säugetierkunde|volume=69|issue=3|page=182|year=2004|bibcode=2004MamBi..69..182G}}</ref><ref name="Kingdon">{{Cite book|author=Kingdon, J.|year=1988|title=East African Mammals: An Atlas of Evolution in Africa, Volume 3, Part B: Large Mammals|url=https://archive.org/details/eastafricanmamma0003jona|publisher=University of Chicago Press|page=[https://archive.org/details/eastafricanmamma0003jona/page/n148 139]|isbn=978-0-226-43722-4}}</ref> Ги другі степові зебры, кваґы не мали складкы на шиї як у горных зебр.<ref name="Azzaroli2">{{Cite journal|last1=Azzaroli|first1=A.|last2=Stanyon|first2=R.|doi=10.1007/BF03001000|title=Specific identity and taxonomic position of the extinct Quagga|journal=Rendiconti Lincei|volume=2|issue=4|page=425|year=1991|s2cid=87344101}}</ref> Справленоє у 2004.&nbsp;році морфолоґічноє зглядованя установило, ож кустякові рисы южної бурчелової зебры и кваґы ся збігали, и їх не мож было розличити. Подакотрі особины щий были в плані партиць помежи сими двома пудвидами, и жыві доныні бурчелові зебры усе щи мавут мінті партиць, котрі покрывавут лиш часть їхнього тіла. На днешньый день ся обставут подакотрі таксідермовані особины кваґ и южных бурчеловых зебр, котрі сут натулько похожі єдна на другу, ож їх не мож розличити вадь ідентифіковати як єден из пудвидув, бо не записані дані за їх ориґіналну локацію.<ref name="Hippotigris2" /> == Удношіня з людьми == {{multiple image|align=left|direction=vertical|total_width=250|image1=Gustav Fritsch quagga stereophotographs.jpg|alt1=|image2=Quagga, wildebeest and blesbok woodcut.jpg|alt2=|footer=Стереоґрафії 1864.&nbsp;року, найдені у 2022, на котрых указана кваґа и другі звірькы на фермі в [[Оранжова слобудна держава|Оранжовуй слобуднуй державі]] (горі) тай [[дереворит]] 1868.&nbsp;року, вчиненый на їх основі}} Кваґы были найдені у пещернум уміню, приписованум [[Южна Африка (реґіон)|южноафриканському]] народови [[Сан (народ)|сан]].<ref>{{Cite journal|last1=Ouzman|first1=S.|last2=Taçon|first2=P. S. C.|last3=Mulvaney|first3=K.|last4=Fullager|first4=R.|title=Extraordinary Engraved Bird Track from North Australia: Extinct Fauna, Dreaming Being and/or Aesthetic Masterpiece?|doi=10.1017/S0959774302000057|journal=Cambridge Archaeological Journal|volume=12|pages=103–112|year=2002|s2cid=162218561}}</ref> Їх было легко находити тай забивати, того на кваґу вадасили ранні нідерландські колонізаторы тай пак [[афріканеры]] зад мняса вадь шкур. Годно быти, ож кваґа была вразлива ид вымираньови позад свого ограниченого ареала пошыреня.<ref name="Weddell">{{Cite book|author=Weddell, B. J.|year=2002|title=Conserving Living Natural Resources: In the Context of a Changing World|url=https://archive.org/details/conservingliving00wedd|url-access=limited|publisher=Cambridge University Press|page=[https://archive.org/details/conservingliving00wedd/page/n63 46]|isbn=978-0-521-78812-0}}</ref> Місні фермеры хосновали їх на сокочіня свої маржины, бо кваґы сохтовали нападати на тых, ко ся пробовав вломити на ферму.<ref name="Weddell" /> Кваґы ся описовали як енерґічні тай доста нервозні створы, а май самці. Кваґ вывозили у європські зоопаркы и пробовали розводити у Лондонському зоопаркови, айбо тоты провбы ся сперли, кой єдиный жеребець розмиреґовавши ся убив ся, бючи ся об стіну.<ref name="Piper2009">{{Cite book|last=Piper|first=R.|title=Extinct animals: an encyclopedia of species that have disappeared during human history|url=https://books.google.com/books?id=k2tFAQAAIAAJ|access-date=23 June 2013|date=20 March 2009|publisher=Greenwood Press|isbn=978-0-313-34987-4|pages=33–36}}</ref> При тому кваґы в неволи у європськых зоопарках ся описовали ги май благі уд бурчеловых зебрув.<ref name="Walker2">{{Cite book|last=Nowak|first=R. M.|year=1999|title=Walker's Mammals of the World|volume=1|publisher=Johns Hopkins University Press|pages=1024–1025|isbn=978-0-8018-5789-8}}</ref> Єдна особина кваґы подля документації прожыла у неволи 21&nbsp;рук и 4&nbsp;місяці, и умерла у&nbsp;1872.<ref name="Walker2" /> Кваґа ся довгый час держала добрым кандидатом на одомашненя, бо ся раховала майблагов из пудвидув зебры. Нідерландські колонішты у Южнуй Африці розниковали таку можность, бо їхні імпортні робочі коні не дуже добрі ся адаптововали ид кліматови тай часто умирали уд [[Африканськый кунськый мор|африканського кунського мору]].<ref name="unnatural">{{Cite book|last1=van Grouw|first1=K.|title=Unnatural Selection|date=2018|publisher=Princeton University Press|isbn=978-0-691-15706-1|pages=84–85}}</ref><ref>{{Cite journal|last1=Ridgeway|first1=W.|title=The Origin and Influence of the Thoroughbred Horse|journal=Cambridge Biological Series|publisher=Cambridge University Press|date=1905|location=Cambridge|pages=76–78|doi=10.5962/bhl.title.24156|url=https://www.biodiversitylibrary.org/item/65396#page/96/mode/1up|doi-access=free}}</ref> У 1843.&nbsp;році британськый натуралішта Чарлз Гемілтон Сміт писав, ож кваґа была „безперечно майліпшым кандидатом про одомашненя, позад як свої силы, так и послушности“. Были споминкы за прирученых вадь одомашненых кваґ у Южнуй Африці. У Європі два жеребці даколи возили [[Фаетон (екіпаж)|фаетон]] лондонського шеріфа на зачаткови 19.&nbsp;стороча.<ref name="Smith">{{Cite book|last1=Smith|first1=C. H.|title=The Natural History of Horses|publisher=W. H. Lizar|date=1841|location=Edinburgh|page=331|doi=10.5962/bhl.title.21334|url=https://www.biodiversitylibrary.org/item/61546#page/387/mode/1up}}</ref><ref>{{Cite journal|last1=L.|first1=R.|title=Some Animals Exterminated During the Nineteenth Century|url=https://archive.org/details/sim_nature-uk_1901-01-10_63_1628/page/252|journal=Nature|date=1901|volume=63|issue=1628|pages=252–254|doi=10.1038/063252e0|bibcode=1901Natur..63..252L|doi-access=free}}</ref> == Референції == <references /> ma7nzn2kelo1zad9ydzwnr1g6871mkp Вермахт 0 24793 168709 168353 2026-08-24T11:19:23Z Rue323 31002 168709 wikitext text/x-wiki <!-- Туйка місто пуд інфобокс (гербы і прапор, додастся пізніше) но ци фрац, закоментував--> '''Ве́рмахт''' (уд {{lang-de|2|Wehr}} — оборона, ''Macht'' — сила; ''Wehrmacht'') — збройнї силы [[Націстічне Нїмецько|нацистської Німеччины]], што еґзіштовали упродовж 1935—1945 рокӱв. Вермахт было утворено [[16. марец|16. марца]] 1935. року.<ref>Müller, Rolf-Dieter. ''The Wehrmacht: The German Army in World War II, 1939-1945''. Oxford: Oxford University Press, 2008. ISBN 978-0199217152.</ref> Базов про образованя тай розгортаня збройных сил став [[Райхсвер]], переименованый пїсля ввода общої [[Воєнна повинность|воєнної повинности]]. Вермахт складався із [[Сухопутні войска|Сухопутных войск]], [[Воєнно-воздушні силы|Воєнно-воздушных сил]] ([[Луфтваффе]]) тай [[Воєнно-морськый флот|Воєнно-морського флота]] ([[Кріґсмаріне]])[[File:War ensign of Germany (1938–1945).svg|thumb|{{center| Бойовый прапор Вермахта}} ]] [[File:Balkenkreuz.svg|thumb|{{center|Тактичный ідентифікаційный знак Вермахта}} ]] Офіційно '''Вермахт''' было розпущено законом Контролної рады союзникӱв №34 уд 20. [[Авґуст|авґуста]] 1946. року.<ref>Allied Control Authority Control Council Law No. 34: Dissolution of the Wehrmacht (20 August 1946).</ref> Збройнї силы [[Нїмецько|Федеративної Републікы Німеччина]], якї были учининї у 1955. році дӱстали назву [[Бундесвер]]. == Історія выникнення == Після [[Перша світова война|Первої свїтової войны]] тай [[Компєнськый мир|Компєнського мира]] 11. новембра 1918. року реґуларні збройнї силы [[Нїмецько|Німеччины]] были розпущинї тай дӱстали назву ''Friedensheer'' (уд [[Нїмецькый язык|нім.]] — Армія миру). Айбо уже у [[Марец|марцови]] 1919 быв приятый [[закон]], якый передвижав учиненя переходных збройных сил на путьови удновленя реґуларної армїї. Умовы [[Версайскый договор|Версайського договора]] заказовали учиненя великої армїї, учиненя воєнно-воздушных сил, танковых войськ тай тяжкої артилерії.<ref>Corum, James S. ''The Roots of Blitzkrieg: Hans von Seeckt and German Military Reform''. University Press of Kansas, 1992. ISBN 978-0700605415.</ref> Также быв заборониный призов уд армїї. Попри значноє обмеженя умовами сього договора, 23. марца 1921. року были учиненї новї збройнї силы Нїмеччины - [[Райхсвер]] ([[Нїмецькый язык|нім.]] ''Reichswehr''). Числинӱсть [[Рпйхсвер|Райхсвера]] не мала была пиривищувати 100 000 сухопутных воякӱв тай 15 000 морськых. Значнї змїны у структурі збройных сил удбылися кой уд владї прийшов [[Адолф Гітлер]] і 2 авґуста 1934 году пїсля смиртї [[Пауль фон Гінденбурґ|призидента Гінденбурґа]] офіційно став головнокомандувачом збройными силами [[Країна|країны]]. Хоть [[Нїмецько|Нїмеччина]] і раньше активно удосконалювала свою [[Армада|армію]] из помоцьов СССР, приход [[Адолф Гітлер|Гітлера]] уд керівництвови збройными силами позначив новоє збїльшення армії тай удновлення воєнного призыва 16 марца 1935 году. Уже 16 марца 1935 году было офіційно учинено '''Вермахт''', і почато його увеличення усупереч [[Версайскый договор|Версальському миру]]. Емблемов новоі армїї быв убраный [[балкенройц]] ([[Нїмецькый язык|нім]]. Balkenkreuz), якый активно хосновали на самальотах і [[Танк|танках]] пуд час прошлої войны. == Командувачї == * [[Адолф Гітлер]] — везирь * [[Вілгелм Кайтел]] * [[Алфред Йодл]] * [[Валтер фон Браухіч]] * [[Герман Герінг]] * [[Еріх Редер]] * [[Карл Дёніц|Карл Дьоніц]] * [[Еріх фон Манштайн]] * [[Ервін Роммел]] * [[Герд фон Рундштедт]] * [[Гейнц Гудеріан]] * [[Франц Галдер]] * [[Федор фон Бок]] * [[Вілгелм фон Леєб]] * [[Валтер фон Райхенау]] == Жрїдла == {{референції}} e9gtuovbxijzpe4dinzhy6h1vm19vt7 Pz. Kpfw. VI Тиґр 2 0 24814 168659 168616 2026-08-23T17:21:41Z Gazdadev 36573 /* Жерела */ Поліпшино жерела, айбо ни всі, такшто скоро дороблю 168659 wikitext text/x-wiki == '''Тиґр 2''' (''[[Нїмецькый язык|нім]]. Panzerkampfwagen VI Ausf B Tiger II'' авать [[Sonderkraftfahrzeug|''Sd. Kfz'']]. ''182'') - німицькый [[тяжкый танк]] часӱв [[Друга світова война|другої світової войны]], а кідь конкретніше та її кӱнцевого пиріода. Вӱн став продовженям [[Тигр (танк)|первого Тиґра]]. Сирійно выробляв ся із начала 1944. року тай до капітулації [[Націстічне Нїмецько|Німеччины]]. У общому было упущено 489 штук.<ref>Исе ми ся приснило{{Жрідло}} [пак ся додадуть жерела не пириживайте]</ref> [[File:44 La Gleize 01.jpg|thumb|{{center| Тиґр 2 у музейови}} ]] == Операторы == Кроме [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] быв іщи шор країн кутрі мали хоть якусь кӱлькӱсть Тиґрӱв ІІ. А іменно [[Мадярщина]], но і не лиш. Трофейні Тиґры ІІ были у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[Споєны штаты америцькы|США]], [[Велика Брітанія|Великої Британії]] тай [[Франція|Франції]].<ref>Исе ми ся приснило </ref> == Предходникы тай наслідникы == Прямым предходником Тиґра ІІ быв [[Тіґер (танк)|Тиґр І]], розроблиный двома рока́ми раньше. Наслідником мав стати [[Е-75 (танк)|Е-75]] (Тиґр ІІІ), ни зробленый даже у єнному прототипі чириз недостаток часу́ тай катастрофу із економіков [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]].<ref><nowiki>https://share.google/JsW9wQf1yLbqFjQz4</nowiki></ref> == Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 2 == [[Jagdtiger]] - найважчый сирійный вынищовач танкӱв. Мав 128 міліметровый канон.<ref>Книга Отто Каріус - Tiger in the mud</ref> Befehlswagen Tiger II - командирська вирсія оснащена раціями FuG 7 авать FuG 8 і із зменшеным боєкомплектом убы ся стали радіостанції. Візуально почти ся не удлічав уд обычного Тиґра ІІ но мав радіостанції на кормі корпуса.<ref>[https://www.flickr.com/photos/panzerdb/albums/72157658446864423/ Андека фоткы] Тиґра першого із такыма самыма радіостанціями. Такі самі і были на вирсії сӱв командирськӱв вирсії Тиґра 2</ref> [[Pz. Kpfw. VI Tiger II 10.5 cm kanone]] - проект по установлинню 105 міліметрового канона замість стандартного 88 міліметрового. Не пӱшов у сирію бо треба бы было робити пуд такоє нову башню.<ref>Приблизна схема - <nowiki>https://share.google/pNaVDwIdnRjnH6bZq</nowiki></ref> Шор ,,бумажных" САУ Grille: [[Grille 17|Grille-17]], [[Grille 21|Grille-21]], [[Grille 30|Grille-30]] і [[Grille 42|Grille-42]].<ref>Пак</ref> == Жерела == 5gqp2jwxuf3pu7zgcv2dpflvzfx2l3k Выходославяньскы языкы 0 24888 168700 168629 2026-08-24T10:32:37Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Выходославяньскы языкы]] на [[Выходнославяньскы языкы]] 168629 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Інфобокс языкова родина | name = Выходославяньскы языкы | ethnicity = [[Выходны Славяне]] | region = [[Евразія]] ([[Выходна Европа]], [[Северна Азія]], і [[Кавказ]]) | familycolor = Indo-European | fam2 = [[Балтославяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | ancestor = [[Proto-Indo-European language|Proto-Indo-European]] | ancestor2 = [[Proto-Balto-Slavic language|Proto-Balto-Slavic]] | ancestor3 = [[Proto-Slavic language|Proto-Slavic]] | ancestor4 = [[Old East Slavic]] | child1 = [[Білоруськый язык|білоруськый]] | child2 = [[Російскый язык|російскый]] | child3 = [[Русиньскый язык|русиньскый]] | child4 = [[Україньскый язык|україньскый]] | iso5 = zle | glotto = east1426 | glottorefname = East Slavic | altname = }} '''Выходославяньскы языкы'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> суть єднов з трёх реґіоналных підґруп [[Славяньскы языкы|славяньского конаря]] [[Индоевропскы языкы|індоевропской языковой родины]]. Подля кількости носителїв іде о найчіселнїшу языкову підґрупу в славяньскім світї, котра є розшырена переважно во [[Выходна Европа|выходній Европі]] і северній Азії. == Класіфікація і сучасный став == [[File:Idioma bielorruso.png|border|left|thumb|Розшырїня [[білоруськый язык|білоруського языка]] в [[Европа|Европі]]]] [[File:Idioma ruso.PNG|center|thumb|450x450px|Розшырїня [[російскый язык|російского языка]] в [[Евразія|Евразії]]]] [[File:Idioma rusino.PNG|right|thumb|Розшырїня [[русиньскый язык|русиньского языка]] в [[Европа|Европі]]]] [[File:Idioma ucraniano.png|left|thumb|Розшырїня [[україньскый язык|україньского языка]] в [[Европа|Европі]]]] К жывым выходославяньскым языкам ся традічно односять: * [[Білоруськый язык]] * [[Російскый язык]] * [[Русиньскый язык]] (у сучасній лінґвістіцї є то предметом діскусій: поважує ся то за самостатный язык або за [[мікроязык]]<ref>{{cite book | author = Плішкова, А. | title = Rusínsky jazyk na Slovensku: náčrt vývoja a súčasné problémy | location = Пряшів | publisher = Metodicko-pedagogické centrum | year = 2007 | isbn = 978-80-8045-476-6}}</ref><ref>{{Cite journal |last=Moser |first=Michael A. |year=2018 |title=The Fate of the Ruthenian or Little Russian (Ukrainian) Language in Austrian Galicia (1772–1867) |url=https://www.jstor.org/stable/44983536 |url-status=live |journal=Harvard Ukrainian Studies |volume=35 (2017–2018) |pages=124–139 |jstor=44983536 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210505215931/https://www.jstor.org/stable/44983536 |archive-date=5 May 2021 |access-date=28 June 2021 |number=1/4}}</ref>) * [[Україньскый язык]] Выходославяньскый языковый простор не є цалком єднородный: на ёго окраях екзістують переходны діалекты, як суть полїськы і підляшскы говоры, котры споюють рисы розлічных языків. Вшыткы сучасны штандартізованы выходославяньскы языкы хоснують алфавіты заложены на кіріліцї. == Історія вывоя == Створїня выходославяньскых языків як самостатной підґрупы ся датує до періоду упадку праславяньского языкового сполоченства. В пепебігу 9. аж 13. стороча екзістовав на теріторії выходной Европы розсяглый масів близкородинных говорів. Хоць ся в традічній історіоґрафії на ёго означіня удомашнили терміны „староруськый язык“ або „сполочный выходославяньскый язык“,<ref>{{cite book | author = Півторак, Г. П. | title = Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі „спільної колиски“ | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = Академія | year = 2001 | pages = 45–47 | isbn = 966-580-082-5}}</ref> многы сучасны лінґвісты ся приклоняють к назору, же в тім часї не екзістовав жадный єднотный говоровый язык. Намісто того екзістовали ясно обмеджены діалектны области (конкретно южнозападна, северозападна і северовыходна). Розпад Кієвской Руси вів к дефінітівному роздїлїню того языкового контінууму. Кедьже ся розлічны выходославяньскы теріторії дістали під надвладов Литовского великокнязївства, Польского кралёвства і Російского царьства, їх языковый вывой ся уберав розлічныма путями. В резултатї того на основі южнозападных і западных говорів взник [[Рутеньскый язык|рутеньскый (староруськый) язык]], за тот час як северовыходный масів ся став основов про формованя староросійского языка. == Шпеціфічны языковы рисы == Выходославяньскый языковый ареал ся вызначує рядом унікатных фонетічных і морфолоґічных характерістік, котры дозволяють ясно го одлишыти од остатнёго славяньского світа:<ref>{{cite book | author = Филин, Ф. П. | title = Происхождение русского, украинского и белорусского языков | location = [[Санкт-Петербурґ|Ленинград]] | publisher = Наука | year = 1972 | pages = 112–115}}</ref> * Повноголося: праславяньске споїня *or, *ol, *er, *el в позіції меджі согласныма ся трансформовали на повноголосны формы -оро-, -оло-, -ере-, -еле- (про порівнаня: праслав. *gordъ → {{lang-be|горад}}, {{lang-ru|город}}, {{lang-rue|город}}, {{lang-uk|город}}). * Заник носовых звуків: колишнї праславяньскы носовы гласны *ǫ і *ę ся не заховали і перемінили ся на звычайны чістї ''у'' і ''а'' (наприклад праслав. *pętь дало ''пять'', за тот час як маме в {{lang-pl|pięć}}). * Вставне (епентетічне) „л“: по ворговых согласных на граніцї морфем ся заховав шпеціфічный вставный звук, і то нелем на зачатку, але ай серед слов (наприклад ''земля'', ''люблю''). * Зміны в ґрупах согласных: праславяньскы кластеры *tl, *dl прошли спрощінём і перемінили ся на звук „л“ (з праслав. *mesti маме форму ''мела'', за тот час як западославяньскы языкы сі во векшынї припадів заховали старшый варіант – {{lang-pl|miotł}}). * Вывой початочного „o“: еволуція праславяньского початочного *je- на звук ''o-'' (наприклад праслав. *jedinъ ся змінило на ''єден''). == Референції == {{референції}} == Література == * {{cite book | author = Півторак, Г. П. | title = Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = Академія | year = 2001 | pages = 152 | isbn = 966-580-082-5}} * {{cite book | author = Русанівський, В. М. | title = Історія української літературної мови | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = АртЕк | year = 2001 | pages = 392}} * {{cite book | author = Супрун, А. Е. | title = Введение в славянскую филологию | location = [[Мінск|Минск]] | publisher = Вышэйшая школа | year = 1989 | pages = 480}} * {{cite book | author = Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. | title = Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації | location = [[Пряшів]] | publisher = Vydavateľstvo Prešovskej univerzity | year = 2019 | pages = 476 | isbn = 978-80-555-2243-2}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы|*]] [[Катеґорія:Выходны Славяне]] [[Катеґорія:Выходна Европа]] 9z5pps6kz16mrjvj3sth6o4tq00e86k 168705 168700 2026-08-24T11:11:54Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Выходнославяньскы языкы]] на [[Выходославяньскы языкы]] з вычерянём напрямлїнь: Назва з помилкою 168629 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Інфобокс языкова родина | name = Выходославяньскы языкы | ethnicity = [[Выходны Славяне]] | region = [[Евразія]] ([[Выходна Европа]], [[Северна Азія]], і [[Кавказ]]) | familycolor = Indo-European | fam2 = [[Балтославяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | ancestor = [[Proto-Indo-European language|Proto-Indo-European]] | ancestor2 = [[Proto-Balto-Slavic language|Proto-Balto-Slavic]] | ancestor3 = [[Proto-Slavic language|Proto-Slavic]] | ancestor4 = [[Old East Slavic]] | child1 = [[Білоруськый язык|білоруськый]] | child2 = [[Російскый язык|російскый]] | child3 = [[Русиньскый язык|русиньскый]] | child4 = [[Україньскый язык|україньскый]] | iso5 = zle | glotto = east1426 | glottorefname = East Slavic | altname = }} '''Выходославяньскы языкы'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> суть єднов з трёх реґіоналных підґруп [[Славяньскы языкы|славяньского конаря]] [[Индоевропскы языкы|індоевропской языковой родины]]. Подля кількости носителїв іде о найчіселнїшу языкову підґрупу в славяньскім світї, котра є розшырена переважно во [[Выходна Европа|выходній Европі]] і северній Азії. == Класіфікація і сучасный став == [[File:Idioma bielorruso.png|border|left|thumb|Розшырїня [[білоруськый язык|білоруського языка]] в [[Европа|Европі]]]] [[File:Idioma ruso.PNG|center|thumb|450x450px|Розшырїня [[російскый язык|російского языка]] в [[Евразія|Евразії]]]] [[File:Idioma rusino.PNG|right|thumb|Розшырїня [[русиньскый язык|русиньского языка]] в [[Европа|Европі]]]] [[File:Idioma ucraniano.png|left|thumb|Розшырїня [[україньскый язык|україньского языка]] в [[Европа|Европі]]]] К жывым выходославяньскым языкам ся традічно односять: * [[Білоруськый язык]] * [[Російскый язык]] * [[Русиньскый язык]] (у сучасній лінґвістіцї є то предметом діскусій: поважує ся то за самостатный язык або за [[мікроязык]]<ref>{{cite book | author = Плішкова, А. | title = Rusínsky jazyk na Slovensku: náčrt vývoja a súčasné problémy | location = Пряшів | publisher = Metodicko-pedagogické centrum | year = 2007 | isbn = 978-80-8045-476-6}}</ref><ref>{{Cite journal |last=Moser |first=Michael A. |year=2018 |title=The Fate of the Ruthenian or Little Russian (Ukrainian) Language in Austrian Galicia (1772–1867) |url=https://www.jstor.org/stable/44983536 |url-status=live |journal=Harvard Ukrainian Studies |volume=35 (2017–2018) |pages=124–139 |jstor=44983536 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210505215931/https://www.jstor.org/stable/44983536 |archive-date=5 May 2021 |access-date=28 June 2021 |number=1/4}}</ref>) * [[Україньскый язык]] Выходославяньскый языковый простор не є цалком єднородный: на ёго окраях екзістують переходны діалекты, як суть полїськы і підляшскы говоры, котры споюють рисы розлічных языків. Вшыткы сучасны штандартізованы выходославяньскы языкы хоснують алфавіты заложены на кіріліцї. == Історія вывоя == Створїня выходославяньскых языків як самостатной підґрупы ся датує до періоду упадку праславяньского языкового сполоченства. В пепебігу 9. аж 13. стороча екзістовав на теріторії выходной Европы розсяглый масів близкородинных говорів. Хоць ся в традічній історіоґрафії на ёго означіня удомашнили терміны „староруськый язык“ або „сполочный выходославяньскый язык“,<ref>{{cite book | author = Півторак, Г. П. | title = Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі „спільної колиски“ | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = Академія | year = 2001 | pages = 45–47 | isbn = 966-580-082-5}}</ref> многы сучасны лінґвісты ся приклоняють к назору, же в тім часї не екзістовав жадный єднотный говоровый язык. Намісто того екзістовали ясно обмеджены діалектны области (конкретно южнозападна, северозападна і северовыходна). Розпад Кієвской Руси вів к дефінітівному роздїлїню того языкового контінууму. Кедьже ся розлічны выходославяньскы теріторії дістали під надвладов Литовского великокнязївства, Польского кралёвства і Російского царьства, їх языковый вывой ся уберав розлічныма путями. В резултатї того на основі южнозападных і западных говорів взник [[Рутеньскый язык|рутеньскый (староруськый) язык]], за тот час як северовыходный масів ся став основов про формованя староросійского языка. == Шпеціфічны языковы рисы == Выходославяньскый языковый ареал ся вызначує рядом унікатных фонетічных і морфолоґічных характерістік, котры дозволяють ясно го одлишыти од остатнёго славяньского світа:<ref>{{cite book | author = Филин, Ф. П. | title = Происхождение русского, украинского и белорусского языков | location = [[Санкт-Петербурґ|Ленинград]] | publisher = Наука | year = 1972 | pages = 112–115}}</ref> * Повноголося: праславяньске споїня *or, *ol, *er, *el в позіції меджі согласныма ся трансформовали на повноголосны формы -оро-, -оло-, -ере-, -еле- (про порівнаня: праслав. *gordъ → {{lang-be|горад}}, {{lang-ru|город}}, {{lang-rue|город}}, {{lang-uk|город}}). * Заник носовых звуків: колишнї праславяньскы носовы гласны *ǫ і *ę ся не заховали і перемінили ся на звычайны чістї ''у'' і ''а'' (наприклад праслав. *pętь дало ''пять'', за тот час як маме в {{lang-pl|pięć}}). * Вставне (епентетічне) „л“: по ворговых согласных на граніцї морфем ся заховав шпеціфічный вставный звук, і то нелем на зачатку, але ай серед слов (наприклад ''земля'', ''люблю''). * Зміны в ґрупах согласных: праславяньскы кластеры *tl, *dl прошли спрощінём і перемінили ся на звук „л“ (з праслав. *mesti маме форму ''мела'', за тот час як западославяньскы языкы сі во векшынї припадів заховали старшый варіант – {{lang-pl|miotł}}). * Вывой початочного „o“: еволуція праславяньского початочного *je- на звук ''o-'' (наприклад праслав. *jedinъ ся змінило на ''єден''). == Референції == {{референції}} == Література == * {{cite book | author = Півторак, Г. П. | title = Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = Академія | year = 2001 | pages = 152 | isbn = 966-580-082-5}} * {{cite book | author = Русанівський, В. М. | title = Історія української літературної мови | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = АртЕк | year = 2001 | pages = 392}} * {{cite book | author = Супрун, А. Е. | title = Введение в славянскую филологию | location = [[Мінск|Минск]] | publisher = Вышэйшая школа | year = 1989 | pages = 480}} * {{cite book | author = Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. | title = Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації | location = [[Пряшів]] | publisher = Vydavateľstvo Prešovskej univerzity | year = 2019 | pages = 476 | isbn = 978-80-555-2243-2}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы|*]] [[Катеґорія:Выходны Славяне]] [[Катеґорія:Выходна Европа]] 9z5pps6kz16mrjvj3sth6o4tq00e86k Діскузія:Выходославяньскы языкы 1 24889 168702 168615 2026-08-24T10:32:37Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Діскузія:Выходославяньскы языкы]] на [[Діскузія:Выходнославяньскы языкы]] 168615 wikitext text/x-wiki {{Переклад|uk|Східнослов'янські мови}} == Перейменованя == Я в заголовку статті допусти помилку й написав: "Выходославяньскы языкы" замість "Выходнославяньскы", якщо хтось з носіїв зайде на цю статтю то перейменуйте та доповніть її, якщо на то буде час. [[Хоснователь:Luka Wkrajinśka|Luka Wkrajinśka]] ([[Діскузія з хоснователём:Luka Wkrajinśka|діскусія]]) 17:35, 21 авґуста 2026 (CEST) oe70rs4ooa8cesqzurqu2qu57nxxrj2 168707 168702 2026-08-24T11:11:54Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Діскузія:Выходнославяньскы языкы]] на [[Діскузія:Выходославяньскы языкы]] з вычерянём напрямлїнь: Назва з помилкою 168615 wikitext text/x-wiki {{Переклад|uk|Східнослов'янські мови}} == Перейменованя == Я в заголовку статті допусти помилку й написав: "Выходославяньскы языкы" замість "Выходнославяньскы", якщо хтось з носіїв зайде на цю статтю то перейменуйте та доповніть її, якщо на то буде час. [[Хоснователь:Luka Wkrajinśka|Luka Wkrajinśka]] ([[Діскузія з хоснователём:Luka Wkrajinśka|діскусія]]) 17:35, 21 авґуста 2026 (CEST) oe70rs4ooa8cesqzurqu2qu57nxxrj2 Степан Попович 0 24890 168656 168654 2026-08-23T14:24:54Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168656 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Степан Попович |Образчик=[[File:PopovicsSA.png|150px]] |Категория_склада=Rusyns |Чинность=дѣточый хирург |Уроджѣня={{birth date|1926|8|20}} |Мѣсто_роджѣня=[[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{death date and age|2001|6|27|1926|8|20}} |Мѣсто_смерти=[[Мукачово]], [[Украина]] }} '''Степан Антонов Попович''' (*[[20. авґуст|20. августа]] [[1926]]|, [[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[27. юн|27. юна]] [[2001]], [[Мукачово]], [[Украина]]) быв [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].<ref name="ПІС">Попович І. С.</ref> == Животопис == === Молоды рокы и штудии === Мав 6 рокы, коли при епидемии черевного тифусу, поширеной на векшой части [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], умерла им мати, лишивши сиротами пятеро дѣти, межи котрыма быв четвертый. Середошколске образованя достав у [[Мукачово|Мукачовѣ]], де в року 1944 закончив руську [[Гимназия|гимназию]]. Восени того ж року до Мукачова зайшла Червена армия и молодый хлопець пошов доброволником на фронт. Служив телефонистом. Конець войны застав го у [[Чехия в класификации NUTS|Чехии (CZ080)]] под [[Моравска Острава|Моравсков Остравов]]. По войнѣ не дали нараз вернути ся дому, ай мусай было ити „дослужовати" у войсковой единцѣ, што была умѣщена у [[Тернопільска область|Тернопольской области]]. Демобилизованый быв року 1946. Пробовав нараз вступити до Ужгородской державной универзиты, але ани то не мож было, бо требало мати „роботный стаж". Зато мусѣв пойти на роботу учительом до школы в селѣ [[Верхня Вызниця]] [[Мукачовскый район|Мукачовского району]]. Выучовав мальованя и нѣмчину (талант до мальованя мав од дѣтства, а достаточный уровень знаня языка дала му гимназия). Вступивши на медичну факулту [[УжНУ|УжДУ]], выбрав собѣ професию — хирургию. Дуже скоро усвоив азы [[Медицина|медицины]]. Быв едным из ученикох славного професора [[Александер Фединець|Александра Фединця]], з котрым всокотив теплы односины до конця живота и нераз глядав од нього професийну пораду.<ref name="ПІС"/> === Робота в медицинѣ === В року 1954, яко молодый специалиста и новоженець<ref>М. Алмашій</ref> достав указовку до [[Ясѣня]] [[Раховскый район|Раховского району]], де робив хирурга и рентгенолога, а в року 1959 з родинов перейшов до [[Рахово|Рахова]], де став у чолѣ хирургичного оддѣленя районной болницѣ. В року 1963 достав мѣсто завѣдуючого хирургичным оддѣленьом областной дѣточой болницѣ у Мукачовѣ, де робив практично до конця свого живота, майже чевертину стороча. Масштаб и складность проблем, якы ту постали перед ним, значно выросли и пожадовали непрестанного роста професийного уровня, усвоеня теории из монографий и медичной периодикьі, практикы у ведучых дѣточьіх хирургох на курсах у [[Москва|Москвѣ]], [[Ленинград]]ѣ, [[Кийов]]ѣ. Але тоты скушеностѣ и аналитичный приступ ку резултатам роботы помогли му написати и опубликовати у фаховых выданях немало статей из области дѣточой хирургии, а в року 1976 в Институтѣ педиатрии АМН СССР у Москвѣ здобыв ступень кандидата наук.<ref name="ПІС"/> == Сполоченска активность == Послѣдне десятьроча значнов мѣров оддав сполоченской роботѣ в Обществѣ подкарпатскых русинох, Обществѣ {{nobr|им. А. Духновича}}, мукачовске оддѣленя котрого створив и быв му на чолѣ до конця живота. Присвятив много часу проблемѣ кодификации русинского языка. Быв автором ряда книжок: До 60-роча од дня смерти Євменія Сабова... (1994), Поруналный русинсько-мадярсько-украинскый словарьчик (1999), сполуавтором русинской граматикы „Материнськый язык" (1999), ушорительом даколькох поетичных зберьок, численных статей на русинску тематику.<ref name="ПІС"/> == Жерела == * {{Cite book |author=<big>М. Алмашій</big> |editor= |title=//Русинська педагогічна енциклопедія |language= |edition= |volume= |chapter=Попович-Калинова Наталія |quote=Попович-Калинова Наталія (*15.04.1930) — педагог.|location=Ужгород |publisher=Карпатська Вежа, 2005 |date=2005 |series= |pages= 214 |isbn=966-2674-43-Х |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Попович І. С.</big> |editor= |title=//Отцюзнина. Културно-белетристичный журнал Закарпатського обласного научно-културологичного общества {{nobr|им. А. Духновича}} |language= |edition= |volume= |chapter=Дохтор из великої буквы |quote= |location= |publisher= |date=2016 |series=№2, 2016 |pages= 12–13 |isbn= |doi= |url= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1926|2001|Попович, Степан Антонович}} dvyiek4j3y1x9k9vk51i2tlfwyhkcc6 168704 168656 2026-08-24T11:04:07Z Rue323 31002 /* Робота в медицинѣ */ итимологѣя 168704 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Степан Попович |Образчик=[[File:PopovicsSA.png|150px]] |Категория_склада=Rusyns |Чинность=дѣточый хирург |Уроджѣня={{birth date|1926|8|20}} |Мѣсто_роджѣня=[[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{death date and age|2001|6|27|1926|8|20}} |Мѣсто_смерти=[[Мукачово]], [[Украина]] }} '''Степан Антонов Попович''' (*[[20. авґуст|20. августа]] [[1926]]|, [[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[27. юн|27. юна]] [[2001]], [[Мукачово]], [[Украина]]) быв [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].<ref name="ПІС">Попович І. С.</ref> == Животопис == === Молоды рокы и штудии === Мав 6 рокы, коли при епидемии черевного тифусу, поширеной на векшой части [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], умерла им мати, лишивши сиротами пятеро дѣти, межи котрыма быв четвертый. Середошколске образованя достав у [[Мукачово|Мукачовѣ]], де в року 1944 закончив руську [[Гимназия|гимназию]]. Восени того ж року до Мукачова зайшла Червена армия и молодый хлопець пошов доброволником на фронт. Служив телефонистом. Конець войны застав го у [[Чехия в класификации NUTS|Чехии (CZ080)]] под [[Моравска Острава|Моравсков Остравов]]. По войнѣ не дали нараз вернути ся дому, ай мусай было ити „дослужовати" у войсковой единцѣ, што была умѣщена у [[Тернопільска область|Тернопольской области]]. Демобилизованый быв року 1946. Пробовав нараз вступити до Ужгородской державной универзиты, але ани то не мож было, бо требало мати „роботный стаж". Зато мусѣв пойти на роботу учительом до школы в селѣ [[Верхня Вызниця]] [[Мукачовскый район|Мукачовского району]]. Выучовав мальованя и нѣмчину (талант до мальованя мав од дѣтства, а достаточный уровень знаня языка дала му гимназия). Вступивши на медичну факулту [[УжНУ|УжДУ]], выбрав собѣ професию — хирургию. Дуже скоро усвоив азы [[Медицина|медицины]]. Быв едным из ученикох славного професора [[Александер Фединець|Александра Фединця]], з котрым всокотив теплы односины до конця живота и нераз глядав од нього професийну пораду.<ref name="ПІС"/> === Робота в медицинѣ === В року 1954, яко молодый специалиста и новоженець<ref>М. Алмашій</ref> достав указовку до [[Ясѣня]] [[Раховскый район|Раховского району]], де робив хирургом и рентгенологом, а в року 1959 з родинов перейшов до [[Рахово|Рахова]], де став у чолѣ хирургичного оддѣленя районной болницѣ. В року 1963 достав мѣсто завѣдуючого хирургичным оддѣленьом областной дѣточой болницѣ у Мукачовѣ, де робив практично до конця свого живота, майже чевертину стороча. Масштаб и складность проблем, якы ту постали перед ним, значно выросли и пожадовали непрестанного роста професийного уровня, усвоеня теории из монографий и медичной периодикы, практикы у ведучых дѣточых хирургох на курсах у [[Москва|Москвѣ]], [[Ленинград]]ѣ, [[Кийов]]ѣ. Але тоты скушеностѣ и аналитичный приступ ку резултатам роботы помогли му написати и опубликовати у фаховых выданях немало статей из области дѣточой хирургии, а в року 1976 в Институтѣ педиатрии АМН СССР у Москвѣ здобыв ступень кандидата наук.<ref name="ПІС"/> == Сполоченска активность == Послѣдне десятьроча значнов мѣров оддав сполоченской роботѣ в Обществѣ подкарпатскых русинох, Обществѣ {{nobr|им. А. Духновича}}, мукачовске оддѣленя котрого створив и быв му на чолѣ до конця живота. Присвятив много часу проблемѣ кодификации русинского языка. Быв автором ряда книжок: До 60-роча од дня смерти Євменія Сабова... (1994), Поруналный русинсько-мадярсько-украинскый словарьчик (1999), сполуавтором русинской граматикы „Материнськый язык" (1999), ушорительом даколькох поетичных зберьок, численных статей на русинску тематику.<ref name="ПІС"/> == Жерела == * {{Cite book |author=<big>М. Алмашій</big> |editor= |title=//Русинська педагогічна енциклопедія |language= |edition= |volume= |chapter=Попович-Калинова Наталія |quote=Попович-Калинова Наталія (*15.04.1930) — педагог.|location=Ужгород |publisher=Карпатська Вежа, 2005 |date=2005 |series= |pages= 214 |isbn=966-2674-43-Х |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Попович І. С.</big> |editor= |title=//Отцюзнина. Културно-белетристичный журнал Закарпатського обласного научно-културологичного общества {{nobr|им. А. Духновича}} |language= |edition= |volume= |chapter=Дохтор из великої буквы |quote= |location= |publisher= |date=2016 |series=№2, 2016 |pages= 12–13 |isbn= |doi= |url= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1926|2001|Попович, Степан Антонович}} 1jiuqmx6al5f0lfefhtykq6sl4a997j 168711 168704 2026-08-24T11:51:28Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168711 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Степан Попович |Образчик=[[File:PopovicsSA.png|150px]] |Категория_склада=Rusyns |Чинность=дѣточый хирург |Уроджѣня={{birth date|1926|8|20}} |Мѣсто_роджѣня=[[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{death date and age|2001|6|27|1926|8|20}} |Мѣсто_смерти=[[Мукачово]], [[Украина]] }} '''Степан Антонов Попович''' (*[[20. авґуст|20. августа]] [[1926]]|, [[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[27. юн|27. юна]] [[2001]], [[Мукачово]], [[Украина]]) быв [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].<ref name="ПІС">Попович І. С.</ref> == Животопис == === Молоды рокы и штудии === Мав 6 рокы, коли при епидемии черевного тифусу, поширеной на векшой части [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], умерла им мати, лишивши сиротами пятеро дѣти, межи котрыма быв четвертый. Середошколске образованя достав у [[Мукачово|Мукачовѣ]], де в року 1944 закончив руську [[Гимназия|гимназию]]. Восени того ж року до Мукачова зайшла Червена армия и молодый хлопець пошов доброволником на фронт. Служив телефонистом. Конець войны застав го у [[Чехия в класификации NUTS|Чехии (CZ080)]] под [[Моравска Острава|Моравсков Остравов]]. По войнѣ не дали нараз вернути ся дому, ай мусай было ити „дослужовати" у войсковой единцѣ, што была умѣщена у [[Тернопільска область|Тернопольской области]]. Демобилизованый быв року 1946. Пробовав нараз вступити до Ужгородской державной универзиты, але ани то не мож было, бо требало мати „роботный стаж". Зато мусѣв пойти на роботу учительом до школы в селѣ [[Верхня Вызниця]] [[Мукачовскый район|Мукачовского району]]. Выучовав мальованя и нѣмчину (талант до мальованя мав од дѣтства, а достаточный уровень знаня языка дала му гимназия). Вступивши на медичну факулту [[УжНУ|УжДУ]], выбрав собѣ професию — хирургию. Дуже скоро усвоив азы [[Медицина|медицины]]. Быв едным из ученикох славного професора [[Александер Фединець|Александра Фединця]], з котрым всокотив теплы односины до конця живота и нераз глядав од нього професийну пораду.<ref name="ПІС"/> === Робота в медицинѣ === В року 1954, яко молодый специалиста и новоженець<ref>М. Алмашій</ref> достав указовку до [[Ясѣня]] [[Раховскый район|Раховского району]], де робив хирургом и рентгенологом, а в року 1959 з родинов перейшов до [[Рахово|Рахова]], де став у чолѣ хирургичного оддѣленя районной болницѣ. В року 1963 достав мѣсто завѣдуючого хирургичным оддѣленьом областной дѣточой болницѣ у Мукачовѣ, де робив практично до конця свого живота, майже чевертину стороча. Масштаб и складность проблем, якы ту постали перед ним, значно выросли и пожадовали непрестанного роста професийного уровня, усвоеня теории из монографий и медичной периодикьі, практикы у ведучых дѣточьіх хирургох на курсах у [[Москва|Москвѣ]], [[Ленинград]]ѣ, [[Кийов]]ѣ. Але тоты скушеностѣ и аналитичный приступ ку резултатам роботы помогли му написати и опубликовати у фаховых выданях немало статей из области дѣточой хирургии, а в року 1976 в Институтѣ педиатрии АМН СССР у Москвѣ здобыв ступень кандидата наук.<ref name="ПІС"/> == Сполоченска активность == Послѣдне десятьроча значнов мѣров оддав сполоченской роботѣ в Обществѣ подкарпатскых русинох, Обществѣ {{nobr|им. А. Духновича}}, мукачовске оддѣленя котрого створив и быв му на чолѣ до конця живота. Присвятив много часу проблемѣ кодификации русинского языка. Быв автором ряда книжок: До 60-роча од дня смерти Євменія Сабова... (1994), Поруналный русинсько-мадярсько-украинскый словарьчик (1999), сполуавтором русинской граматикы „Материнськый язык" (1999), ушорительом даколькох поетичных зберьок, численных статей на русинску тематику.<ref name="ПІС"/> == Жерела == * {{Cite book |author=<big>М. Алмашій</big> |editor= |title=//Русинська педагогічна енциклопедія |language= |edition= |volume= |chapter=Попович-Калинова Наталія |quote=Попович-Калинова Наталія (*15.04.1930) — педагог.|location=Ужгород |publisher=Карпатська Вежа, 2005 |date=2005 |series= |pages= 214 |isbn=966-2674-43-Х |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Попович І. С.</big> |editor= |title=//Отцюзнина. Културно-белетристичный журнал Закарпатського обласного научно-културологичного общества {{nobr|им. А. Духновича}} |language= |edition= |volume= |chapter=Дохтор из великої буквы |quote= |location= |publisher= |date=2016 |series=№2, 2016 |pages= 12–13 |isbn= |doi= |url= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1926|2001|Попович, Степан Антонович}} 9toy0lhmbjbn0d4sfrjrl4973bfns8h 168712 168711 2026-08-24T11:54:56Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 168712 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Степан Попович |Образчик=[[File:PopovicsSA.png|150px]] |Категория_склада=Rusyns |Чинность=дѣточый хирург |Уроджѣня={{birth date|1926|8|20}} |Мѣсто_роджѣня=[[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{death date and age|2001|6|27|1926|8|20}} |Мѣсто_смерти=[[Мукачово]], [[Украина]] }} '''Степан Антонов Попович''' (*[[20. авґуст|20. августа]] [[1926]]|, [[Велятино]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[27. юн|27. юна]] [[2001]], [[Мукачово]], [[Украина]]) быв [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]].<ref name="ПІС">Попович І. С.</ref> == Животопис == === Молоды рокы и штудии === Мав 6 рокы, коли при епидемии черевного тифусу, поширеной на векшой части [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], умерла им мати, лишивши сиротами пятеро дѣти, межи котрыма быв четвертый. Середошколске образованя достав у [[Мукачово|Мукачовѣ]], де в року 1944 закончив руську [[Гимназия|гимназию]]. Восени того ж року до Мукачова зайшла Червена армия и молодый хлопець пошов доброволником на фронт. Служив телефонистом. Конець войны застав го у [[Чехия в класификации NUTS|Чехии (CZ080)]] под [[Моравска Острава|Моравсков Остравов]]. По войнѣ не дали нараз вернути ся дому, ай мусай было ити „дослужовати" у войсковой единцѣ, што была умѣщена у [[Тернопільска область|Тернопольской области]]. Демобилизованый быв року 1946. Пробовав нараз вступити до Ужгородской державной универзиты, але ани то не мож было, бо требало мати „роботный стаж". Зато мусѣв пойти на роботу учительом до школы в селѣ [[Верхня Вызниця]] [[Мукачовскый район|Мукачовского району]]. Выучовав мальованя и нѣмчину (талант до мальованя мав од дѣтства, а достаточный уровень знаня языка дала му гимназия). Вступивши на медичну факулту [[УжНУ|УжДУ]], выбрав собѣ професию — хирургию. Дуже скоро усвоив азы [[Медицина|медицины]]. Быв едным из ученикох славного професора [[Александер Фединець|Александра Фединця]], з котрым всокотив теплы односины до конця живота и нераз глядав од нього професийну пораду.<ref name="ПІС"/> === Робота в медицинѣ === В року 1954, яко молодый специалиста и новоженець<ref>М. Алмашій</ref> достав указовку до [[Ясѣня]] [[Раховскый район|Раховского району]], де робив хирургом и рентгенологом, а в року 1959 з родинов перейшов до [[Рахово|Рахова]], де став у чолѣ хирургичного оддѣленя районной болницѣ. В року 1963 достав мѣсто завѣдуючого хирургичным оддѣленьом областной дѣточой болницѣ у Мукачовѣ, де робив практично до конця свого живота, майже чевертину стороча. Масштаб и складность проблем, якы ту постали перед ним, значно выросли и пожадовали непрестанного роста професийного уровня, усвоеня теории из монографий и медичной периодикы, практикы у ведучых дѣточых хирургох на курсах у [[Москва|Москвѣ]], [[Ленинград]]ѣ, [[Кийов]]ѣ. Але тоты скушеностѣ и аналитичный приступ ку резултатам роботы помогли му написати и опубликовати у фаховых выданях немало статей из области дѣточой хирургии, а в року 1976 в Институтѣ педиатрии АМН СССР у Москвѣ здобыв ступень кандидата наук.<ref name="ПІС"/> == Сполоченска активность == Послѣдне десятьроча значнов мѣров оддав сполоченской роботѣ в Обществѣ подкарпатскых русинох, Обществѣ {{nobr|им. А. Духновича}}, мукачовске оддѣленя котрого створив и быв му на чолѣ до конця живота. Присвятив много часу проблемѣ кодификации русинского языка. Быв автором ряда книжок: До 60-роча од дня смерти Євменія Сабова... (1994), Поруналный русинсько-мадярсько-украинскый словарьчик (1999), сполуавтором русинской граматикы „Материнськый язык" (1999), ушорительом даколькох поетичных зберьок, численных статей на русинску тематику.<ref name="ПІС"/> == Жерела == * {{Cite book |author=<big>М. Алмашій</big> |editor= |title=//Русинська педагогічна енциклопедія |language= |edition= |volume= |chapter=Попович-Калинова Наталія |quote=Попович-Калинова Наталія (*15.04.1930) — педагог.|location=Ужгород |publisher=Карпатська Вежа, 2005 |date=2005 |series= |pages= 214 |isbn=966-2674-43-Х |doi= |url= }} * {{Cite book |author=<big>Попович І. С.</big> |editor= |title=//Отцюзнина. Културно-белетристичный журнал Закарпатського обласного научно-културологичного общества {{nobr|им. А. Духновича}} |language= |edition= |volume= |chapter=Дохтор из великої буквы |quote= |location= |publisher= |date=2016 |series=№2, 2016 |pages= 12–13 |isbn= |doi= |url= }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1926|2001|Попович, Степан Антонович}} l2rogpgim0tf9ffg65yd97j0upnrq9z Александер Фединець 0 24892 168657 2026-08-23T16:38:00Z Igor Kercsa 5504 нова статя 168657 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Александер Фединець |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото |align=center |width=120 |pos=top |link=https://esu.com.ua/images/article_images/6878f5473e4e1_1752757575.jpg}} |Чинность=[[дохтор]]-хирург, [[педагог]] |Уроджѣня={{Birth date|1897|6|13}} |Мѣсто_роджѣня=[[Малый Раковиць|Малый Раковець]],<br> [[Подкарпатя]] |Упокоеня={{Death date and age|1987|4|6|1897|6|13}} |Мѣсто_смерти= [[Ужгород]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]] }} '''Фединець Александер Васильов''' (*[[13. юн]] [[1897]], [[Малый Раковиць|Малый Раковець]], [[Подкарпатя]] – [[6. апріль|6. апрѣль]] [[1987]], [[Ужгород]]), [[дохтор]]-хирург, закладатель закарпатской школы хирургох.<ref name="ЕСУ">Вегеш М. М.</ref> Закончив ужгородску гимназию и быв мобилизованый до австро-мадярского войска. Войовав на италийскому фронтѣ (1917–1918), де зостав тяжко раненый. По демобилизации учив ся на дохтора на Будапештской универзитѣ, а по приеднаню края до Чехословакии, продовжив на Карловой универзитѣ в Празѣ, од року 1924 хирург мукачовской болницѣ. == Жерела == * {{cite web |author= |editor=<big>Вегеш М. М.</big> |date= |url=https://esu.com.ua/article-890313 |title= Фединець Олександр Васильович |publisher=Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1897|1987|Фединець, Александер Васильов}} fan1pyvfa72vgzcsfto5qefyvxg2kw6 168710 168657 2026-08-24T11:39:13Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168710 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Александер Фединець |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото |align=center |width=120 |pos=top |link=https://esu.com.ua/images/article_images/6878f5473e4e1_1752757575.jpg}} |Чинность=[[дохтор]]-хирург, [[педагог]] |Уроджѣня={{Birth date|1897|6|13}} |Мѣсто_роджѣня=[[Малый Раковиць|Малый Раковець]],<br> [[Подкарпатя]] |Упокоеня={{Death date and age|1987|4|6|1897|6|13}} |Мѣсто_смерти= [[Ужгород]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]] }} '''Фединець Александер Васильов''' (*[[13. юн]] [[1897]], [[Малый Раковиць|Малый Раковець]], [[Подкарпатя]] – [[6. апріль|6. апрѣль]] [[1987]], [[Ужгород]]), [[дохтор]]-хирург, закладатель закарпатской школы хирургох.<ref name="ЕСУ">Вегеш М. М.</ref> Закончив ужгородску гимназию и быв мобилизованый до австро-мадярского войска. Войовав на италийскому фронтѣ (1917–1918), де зостав тяжко раненый. По демобилизации учив ся на дохтора на Будапештской универзитѣ, а по приеднаню края до Чехословакии, продовжив на Карловой универзитѣ в Празѣ, од року 1924 хирург мукачовской болницѣ до року 1928; в хирургичной клиницѣ Братиславськой универзиты (1928–1932); ведучый оддѣлу хирургии Мукачовской, Ужгородской, [[Севлюш]]ской болницѣ (1932–1939), ведучый катедры общой и факултной хирургии (1952–1975), професор-консултант катедры общой и шпиталной хирургии Ужгородской универзиты (1975–1983). Закладатель и голова обласного общества хирургох Закарпатя (1955–1975).<ref name="ЕСУ"/> В Ужгородѣ една з улиць в централной части несе имя Фединця, а коло нового хирургичного корпусу Закарпатской областной болницѣ {{nobr|им. Андрѣя Новака}} (улиця Капушанська, 22) 17. новембра 2014 отворили му памятник (автор [[Михайло Белень]]).<ref>Закарпаття онлайн</ref><ref name="ЕСУ"/> == Жерела == * {{cite web |author= |editor=<big>Вегеш М. М.</big> |date= |url=https://esu.com.ua/article-890313 |title= Фединець Олександр Васильович |publisher=Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author=<big>Закарпаття онлайн</big> |editor= |date= 17.11.2014 |url=https://zakarpattya.net.ua/News/132039-V-Uzhhorodi-vidkryly-pohruddia-vydatnoho-zakarpatskoho-khirurha-Oleksandra-Fedyntsia-FOTO |title=В Ужгороді відкрили погруддя видатного закарпатського хірурга Олександра Фединця (ФОТО) |publisher= |format= |quote=Сьогодні, 17 листопада, біля нового хірургічного корпусу обласної клінічної лікарні ім. А.Новака в Ужгороді відкрили погруддя видатного закарпатського хірурга професора Олександра Фединця. |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1897|1987|Фединець, Александер Васильов}} 243ag9c7r2rm5tsxayyi8h3vjpht5he Вікіпедія:Статя місяця/2026/08 4 24893 168662 2026-08-23T18:40:13Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: '''[[Біблія|Бі́блія]]''' ([[Грецькоє койне|гр. койне]] {{Lang|grc|τὰ βιβλία ''tà biblía''}} „книгы“), '''Сято́є Писа́ня''', пораз '''Кни́га книг''' є комплет реліґійных текстув, на котрых ся базує [[Хрістіанство|християнство]] тай [[юдаїзм]], тай котрі ся честувут у другых рел... 168662 wikitext text/x-wiki '''[[Біблія|Бі́блія]]''' ([[Грецькоє койне|гр. койне]] {{Lang|grc|τὰ βιβλία ''tà biblía''}} „книгы“), '''Сято́є Писа́ня''', пораз '''Кни́га книг''' є комплет реліґійных текстув, на котрых ся базує [[Хрістіанство|християнство]] тай [[юдаїзм]], тай котрі ся честувут у другых реліґіях, наприклад у [[Іслам|ісламі]]. Біблія тото [[антолоґія]] (зберька текстув ушылиякых форм), ориґінално написана [[Іврит|івритом]], [[Арамайськый язык|арамайськым]] языком тай [[Грецькоє койне|грецькым койне]]. Она обсягує настановы, оповіді, [[Поезія|поезію]], [[Пророцтво|пророцтва]] тай другі жанры. Комплет текстув, узнаваных ги часть Біблії у окреме взятуй реліґійнуй традиції вадь комуніті ся кличе біблійным каноном. Прибучникы реліґії типово держат Біблію за продукт божественої іншпірації, айбо сут разні верзії за інтерпретацію єї текста тай його значіня. Разні общины збирали реліґійні тексты у вшылиякі офіційні зберькы. Майрання зберька обсяговала перші пять книг Біблії и называла ся по гебрейськы ''Тора'' („Учіня“, {{Lang-he|תּוֹרָה ''Tōrā''}}), а по старогрецькы ''Пятикнижа'', ''Пентатевхос'' ({{Lang-grc|πεντάτευχος ''pentáteuchos''}}, букв.&nbsp;„пять книг“). Друга за старостьов секція была колекційов оповідий тай пророцтв и называла ся ''Неві’ім'' („Пророкы“; {{Lang-he|נְבִיאִים ''Nəvīʾīm''}}); третя секція, ''Кетувім'' („Писаня“; {{Lang-he|כְּתוּבִים‎ ''Kǝṯuḇim''}}), обсягує псалмы, пословиці тай оповіді. ''Танах'' ({{Lang-he|תָּנָ״ךְ‎ ''Tanaḵ''}}) тото алтернативна назывка юдаїштської Біблії, котра ся чинит из першых букв трьох єї компонентув: ''Тора'', ''Неві’ім'' тай ''Кетувім''. [[Масоретськый текст]] тото середньовічна верзія Танаха&nbsp;— написана по гебрейськы тай арамайськы&nbsp;— котра ся рахує авторитативным текстом юдаїштської Біблії у сучаснум рабіністичнум юдаїзмі. [[Септуаґінта]] тото товмачіня Танаха на грецькоє койне, вчиненоє у третюм и другум сторочу до&nbsp;н.&nbsp;е.; она ся читаво пересікає из юдаїштськов Біблійов. <div align=right>''[[Біблія|Чітати&nbsp;дале]]''</div> hle0a4x46wby1i42ea5dggm4r2j6zbf Вікіпедія:Образчік тыждня/2026/34 4 24894 168664 2026-08-23T19:06:34Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{Образчік тыждня |образчік=Mount Vinson from NW at Vinson Plateau by Christian Stangl (flickr).jpg |розмір=300 |назва образчіка=Масів Вінсон зо северозападу, найвысша вершына Антарктіды |попис=Масів Вінсон зо [[северозапад]]у, найвысша вершына [[Антарктіда|Антарктіды]] }} 168664 wikitext text/x-wiki {{Образчік тыждня |образчік=Mount Vinson from NW at Vinson Plateau by Christian Stangl (flickr).jpg |розмір=300 |назва образчіка=Масів Вінсон зо северозападу, найвысша вершына Антарктіды |попис=Масів Вінсон зо [[северозапад]]у, найвысша вершына [[Антарктіда|Антарктіды]] }} gvtj2vthdferu3wq3qzt8kyfiw3can0 Діскузія:Адолф Гітлер 1 24895 168693 2026-08-24T07:20:46Z Igor Kercsa 5504 /* Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера */ нова секція 168693 wikitext text/x-wiki == Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера == Де там гумор вы увіділи я нормально ушитко быв написав Gazdadev (діскусія) 18:55, 23 авґуста 2026 (CEST) [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 09:20, 24 авґуста 2026 (CEST) 9ca4ssx8p6bygg6wzjjyrh7gzs82god 168695 168693 2026-08-24T08:15:29Z Igor Kercsa 5504 /* Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера */ Відповідь 168695 wikitext text/x-wiki == Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера == Де там гумор вы увіділи я нормально ушитко быв написав Gazdadev (діскусія) 18:55, 23 авґуста 2026 (CEST) [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 09:20, 24 авґуста 2026 (CEST) :Я перемѣстив дискусию сюды, на належное мѣсто. Одповѣдаю, што не яло у вашому внеску. :1. '''Язык'''. Статя писана в пряшовской кодификации. Тота кодификация, мож повѣсти, майзаконнѣйша ту, бо сесь роздѣл Википедии створили якраз пряшовскы Русины. Вы можете доповньовати статю в той кодификации, або переписати повностьов, кедь знаете выкласти предмет намного повнѣйше (сесь другый вариант у вашому припадѣ выключеный бо вы як зачаточник не годны тото учинити). Але ваш язык ку тому нигде не описаный, тым веце некодификованый (официално не вызнаный). Вы ся не хоснуете русинськыма словниками. Слово <u>ставка</u> в тому вызнамѣ, што у вас, по русинскы мать быти <u>штаб</u>, або <u>главный стан</u>. :2. '''Жерела'''. Каждое твердженя треба подкрѣпити одказом на жерело (книгу, статю, новинку, интернет-адрес). У вас намѣсто того написано, же вы ѣсте пасулю пудбивану, та най жерело найде дако иншый. Се може быти неялый гумор, або просто насмѣшка над правилами Википедии. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 10:15, 24 авґуста 2026 (CEST) 8lo56ubrm24h248gwp4chuqlnoxaltp Діскузія:Келты 1 24896 168696 2026-08-24T09:30:10Z ~2026-46154-68 36765 /* этимология Бабичева в Красногородске */ нова секція 168696 wikitext text/x-wiki == этимология Бабичева в Красногородске == язык в фино-угорских языках [[Шпеціална:Вклад/&#126;2026-46154-68|&#126;2026-46154-68]] ([[Діскузія з хоснователём:&#126;2026-46154-68|обговорення]]) 11:30, 24 авґуста 2026 (CEST) dns3ow13g185l5gbu7cq1t6fndgi40s Діскузія:Иры 1 24897 168697 2026-08-24T09:31:36Z ~2026-46154-68 36765 версия названия 168697 wikitext text/x-wiki ира ветер в санскрите pnol4mrq9k1tz08eff96vpbkg38kzsl Діскузія:Анкара 1 24898 168698 2026-08-24T09:33:59Z ~2026-46154-68 36765 /* название */ нова секція 168698 wikitext text/x-wiki == название == невезень в санскрите, кара чорни в тюкских языках [[Шпеціална:Вклад/&#126;2026-46154-68|&#126;2026-46154-68]] ([[Діскузія з хоснователём:&#126;2026-46154-68|обговорення]]) 11:33, 24 авґуста 2026 (CEST) tf9tb1i767swqguwc25pq5xza0ecoof Выходнославяньскы языкы 0 24901 168706 2026-08-24T11:11:54Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Выходнославяньскы языкы]] на [[Выходославяньскы языкы]] з вычерянём напрямлїнь: Назва з помилкою 168706 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Выходославяньскы языкы]] 3t26vgf3kcmgsk2vtq9ttd8cp0am3be Діскузія:Выходнославяньскы языкы 1 24902 168708 2026-08-24T11:11:55Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Діскузія:Выходнославяньскы языкы]] на [[Діскузія:Выходославяньскы языкы]] з вычерянём напрямлїнь: Назва з помилкою 168708 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Діскузія:Выходославяньскы языкы]] glrqaxzrvgfe8tkhs9kah2hrornhkth