Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.16 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 21211 168735 155434 2026-08-24T19:13:43Z Rue323 31002 168735 wikitext text/x-wiki '''Ціца́к Мига́ль Ива́нович''' ({{lang-uk|Ціцак Михайло Іванович}}; род. [[7. юн|7. юна]] [[1948]], с. [[Имстичово]], [[Иршавскый район|Иршавськый Район]], [[Закарпатска область|Закарпатська область]], [[Украинска ССР|УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]) — [[Русины|русинськый]] и пудкарпатськый [[поет]], [[Новинарь|журналіст]] и редактор [[Иршавська районна новинка "За нове життя"|Иршавської районної новинкы "За нове життя"]]. {{Інфобокс писатель <!-- for more information see [[:Template:Infobox Writer/doc]] --> | name = Ціцак Мигаль Иванович | image = | birthplace = [[Имстичово]], [[Украинска ССР]] | birthdate = {{Birth date|1948|6|7|df=y}} | occupation = [[Поет]], журналіст, педагог, редактор | lnanguage = [[Русиньскый язык]], [[Україньскый язык]] | period = 1977—2006 | children = 3 }} == Біоґрафія == Родив ся '''Мигаль Иванович Ціцак''' [[7. юн|7 юна]] [[1948|1948 року]] у селі [[Имстичово]], [[Левош (присілок)|присілок Левош]]. Кӱнчив [[Ужгородска народна универзита|УЖНУ]], дале робив у [[Луково|Лукӱвськӱв]], [[Иршава|Иршавськӱв]] и у [[Виноградово|Виноградӱвськӱв]] [[Школа|школах]], видячи ёго талант и жаданя учити когось чомусь новому, його пригласили на посаду завідувучого редакціёв Иршавської районної новинкы "За нове життя", на посаду вӱн вступив у [[1977]]. році, до [[1992]]. року, дале вӱн робив єдным из редакторӱв, писав у слободный час вірші, наприклад наведеме вірш-сочуство у памнять Едіты Біксий-Світлик (по-[[Україньскый язык|украйинськы]]) «Ти в обіймах сирої землі, Де ність болезні, ність печалі. Та чому навкруг тебе сумні Твої друзі дитинства повстали? Ти своє вже, земне, віджила, Дуже рано, ой як дуже рано! Довго — довго у друзів твоїх У серцях заживатеме рана. Хай твій ангел-хранитель з небес, (Його ім'я, земним нам, не знане), Твою душу леліє й хранить І вона хай до Бога пристане, Прощавай, наша добра душа, Твого серця скінчилася битва. Нам, живим, відтепер по тобі Залишається тільки молитва.» '''Мигаль Иванович Ціцак''' быв автором многых статий и [[Стінґазета|стінґазет]], быв публічным лицём [[Имстичово|свого села]], многократно выступав на публіці складавучи вірші и другы тексты по темі дійства. У [[2006|2006. році]] уйшов на пінзію айбо не лишив публіцістичну діятильность. == Файта == '''Мигаль Иванович''' має 3 дітий и многых внукӱв, быв и є файный ґазда, має въедно из свойым сыном Ціцак Мироном Мигалёвичом великоє ґаздӱвство, жонатый, [[7. юн|7. юна]] [[2024|2026 року]] исполнило му ся 78 рокӱв. == Удкликованя == Тоты даны суть взяты из слӱв внукӱв Мигаля Ивановича:Ивана и Мирославы, статий Иршавської районної новинкы "За нове життя" и книгы Анны Орос «Моє рідне Імстичово». {{lifetime|1948||Ціцак, Мигаль Иванович}} [[Катеґорія:Уродили ся 7. юна]] kpl1oy4oda8xmcjy9gh7ljfx8j2274p 0 21424 168736 158775 2026-08-24T19:21:45Z Бананчик 34798 fix 168736 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} [[Файл:Donetsk-elections.jpeg|міні|Бюлетені на Псевдореферендумови у Донецькӯв области.]] '''Псевдореферендумы на окупіроватых Росіёв територіях Украйины''' ({{Lang-ru|Псевдореферендумы на оккупированых территориях Украины,}} {{lang-uk|Псевдореферендуми на окупованих територіях України}}) — незаконны дійства спрямованы на удорватя уд [[Україна|Украйины]] [[Донецька область|Донецькой]], [[Луганьска область|Луганьской]], [[Запорізька область|Запорожской]], [[Херсоньска область|Херсоньской]], части [[Миколаївска область|Микулайовской]] и [[Харьковска область|Харькӯвськой области]] и припоєню их ид [[Росія|Росії]] учинены [[23. септембер|23]]-[[27. септембер|27]] [[Септембер|септембра]] [[2022]] року. == Послідства == [[30. септембер|30 септембра]] [[2022]] [[Росія]] заявила за аннексию [[Херсоньска область|Херсоньской]], [[Донецька область|Донецькой]], [[Луганьска область|Луганьской]], [[Запорізька область|Запорожской]], части [[Харьковска область|Харькӯвськой]] и [[Миколаївска область|Микулайовской]] областий [[Україна|Украйины]]. При тому формалны процедуры были заплановаты на [[Октобер|окто̄вбер]]. Єдным из отвітӯв світового сообщества было введеня [[Европска унія|ЕУ]] и [[НАТО]] санкцій на [[Росія|Росію]]. Сесе дійство не є признато аниєдныв крайнов світа окрем [[КЛДР|КНДР]].{{stub}} 9xcob2e3v5vtwz4q6e3bgnvtmjkjvhk 0 21749 168740 163173 2026-08-25T09:07:19Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Скотарьскоє]] на [[Скотарьськоє]] 163173 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{НП|национальный состав=[[Русы]] и [[Українцї|Украйинці]]|первое упоминание=1607}} '''Скота́рьскоє''' авадь '''Скотáрськоє'''<ref>Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Кроатика – Будапешт, 2021</ref> ({{lang-hu|Kisszolyva}}, {{lang-uk|Скотарське}})&nbsp;— [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] [[Україна|Украйины]], на ріці [[Выча]]. == Історія == '''Скотарьскоє'''&nbsp;— ґідронім, и назву [[Село|селови]] дав [[Поток|потӯк]]&nbsp;— а уж там уже бизӯвно вӯчарі свӯй [[Быдла|скӯт]] пойили. За советьскыв офіціалныв історіёв перва письменна споминка за [[село]] є ид [[1607]] рокови, а по народным розказам, ци по леґендам, колись дуже давно села, ге такого не было. Туй лишек ґазды из [[Воловець|Воловця]] мали свої зимлі и пасли на них свою худобу. Далеко было гнати худобу, та стройили зимӯвникы, потӯм зимлянкы, [[Хыжа|хыжі]] и так стало [[село]]. Из назвов вшытко просто&nbsp;— на первоє никаня. Вӯчарі туй розводили скӯт. Но не треба спішити из выводами: Скотарьскоє&nbsp;— ґідронім, и назву селови дав потӯк&nbsp;— а там ге знаєме вӯчарі свӯй скӯт пойили. И были первопоселенцями у селови. Документы первый раз фіксувуть назву «Скотарьскоє» (Szkotarszka) у [[1607]] році. [[Мадяре|Мадяры]] называли Скотарьскоє &nbsp;— Kisszolyva. (Мала Сольва) уразно-словяньскый топонім&nbsp;— ге невидимый пригатарный сто̄вб, туй здавна жили [[русины]], туй наша зимля. Назва то словяньска, айбо мадяры транскрибовали исю назву як хотіли за пару стороч: 1630&nbsp;р.&nbsp;— маєме Skatarsky. 1645 рӯк&nbsp;— Skotarski. 1773 рӯк&nbsp;— Szkotárszka авадь Skotarska, 1913 рӯк&nbsp;— змадяризована нова назва, Kisszolyva (перенесена из сусіднёго села Свалявкы (у дослӯвному товмачіню — Мала Сольва), зъединеного из Скотарьскым у [[1889]] р.). У [[XIX. стороча|ХІХ ст.]] село мало свою символіку &nbsp;— печать из ґербом: медвідь, шчо стойить на задньых лабах, сперед из земли пророставуть хлібні колоскы. Вокруг ґерба містилася мадярьска надпись: "1844. SZKOTARSZKA HELYSEGENEK PECSETJE" ([[1844|«1844]]. Печать поселеня Скотарьскоє»). В [[1910]]&nbsp;р. У Скотарьскому жило 1085 людий, из них 120 были [[Німці|німцями]] (удсю̄ть така упорядкованӯсть и чӯткӯсть панорамных видӯв на сільскі уличкы́), 80&nbsp;— [[Мадяре|мадярами]], а 885 чоловік&nbsp;— [[Русины|русинами]]. Из віров было так: 23 [[Протестантство|протестанты]], 934 [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикы]] и 120 [[Юдаїзм|иудеї]] Окрем капусты, буль и вӯвса зимля нич не родила. Убиралися у домотканноє цуря, убувалися у чоботы. Легше стало жити в [[1872]] році, кой таліяни зачали стройити желізницю. Товды жытелі села Скотарьскоє одержали роботу. [[1872]] року цирьков зачали робити [[таліяни]] єдночасно из стройством штрека. У селови быв бо̄вт. Дако из селян нанимався на роботу ид [[Евреи|жидам]], якых у селі было не мало и занималися они у основі ґендлярьством. По крутӯв ге уж вулици миже горами стояли хыжі, крыті почорнілыв соломов. Сереґ хыжі велика піч занимала главноє місто, што служила постілёв, тяжкый буковый стӯл, такі же иппен лавиці по̄вздовж стіны… Ґаздовав патріархалный файтовый уклад, якый зачав мінятися пуд вплывом стройкы штрека. Бо [[Таліянськый язык|таліяни]] из [[Німці|німцями]] принесли у звори гӯр зовсі́м инну, до типирь невидану културу. == Реліґія == [[Файл:Церква_(Скотарське).jpeg|праворуч|міні|213x213пкс|<center>цирьков у с. Скотарськоє (учинено у 1873-1885 роках, фото 2022.)</center>]] Цирьков у Скотарьскому построєна у [[1885]] році, [[Парохия|парафія]] же была основана у [[1640]] році, а за цирьков первый раз ся споминать в [[1692]]. Скотарьскоє и Свалявка были зъединены у кӯнци [[XVIII. стороча|XVIII стороча]] и село уж мало мадярьску назву ''Кіш сольва''. Сохранилася довідка, шчо у селови у 1773 році была просторна триповерьхова деривляна цирьков ст. Мигаля, яку постройили у [[1794]] році. Згоріла ися цирьков у [[1860]] році. У [[1872]] році, кой стройили тунелі на штрек, таліяни зачали робити камляну цирьков, яка стойить и до ныні. У 1869-1883 роках парохом у с. Скотарьскоє быв [[Йоанн Дулишкович|Дулишкович Иван]]. == Ґаздӯвство == [[Файл:Сільрада_(Скотарське).jpeg|праворуч|міні|150x150пкс|<center>Куча сільской рады села Скотарьскоє</center>]] У советьскі часы у Скотарьскому находився централный сад колхоза имени «XVI з'їзду КП(б)У», якшй було сотворено веснов [[1949]] року. Главов колхоза став М. Мысар. Занимали ся розведеням [[Корова|корӯв]] и [[Вівця|овиць]]. Уращували [[Бандурка|булі]] и [[Капуста|капусту]], сіяли и [[овес]], [[Пшеніця|пшеницю]] и [[жыто]]. Усі роботы робили вручну. У разні рокы колхоз главили: Мысар М., Беца М., Петрус И., Дробок Ю., Глухан М., Ковач В., Райчиниць И. послідньым главов колхоза быв Балан В. == Присілкы == :'''Иванфолово''' Зъединено из селом Скотарьскоє<br>Спомин: [[1645]]: Iwan Falwa, 1699: Ivánfalva :'''Свалявка''' Свалявка — бывшоє село у Украйині, у Закарпатьскӯв области. Зъединено из селом Скотарьскоє<br>Спомин: [[1561]]: Szvalyavka, 1629: Szvalyovszka, 1645: Swalouszki alias Uyffalu, Kis Zwalyoka, 1773: Szvaloka, Svaloka, 1808: Szvalovka, Szvalyánka, Swaljawka, 1851: Szvalyóka, 1877: Szvalyovka, Szvalyavka, 1888: Szvalyavka, KisSzolyva. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 1362 людий, из них подля языка:{{жрідло}} * [[Україньскый язык|Украйинці]] — 99,50% * [[Російскый язык|Русы]] — 0,50% == Туристичны міста == * Цирьков учинена у [[1885]] році * [[Желѣзниця|желізнична]] станція == Иппен позирайте == * [[Скотарьскоє (станція)]] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5 Скотарське] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Села Україны]] qqdx9bsai582eb4juu26fzugc0hbm47 0 22629 168737 163289 2026-08-24T20:19:46Z ~2026-46258-00 36772 /* Удкликованя */ Цибулькін В. В., Сердюченко М. М. Чарівне Полісся: людність, доля, час / В. В. Цибулькін, М. М. Сердюченко. — Київ: Видавничий дім «С К І Ф», 2025. — 168 с. ISBN 978-966-370-242-1 168737 wikitext text/x-wiki [[Файл:Ukraine-Polissya.png|міні|300x300пкс|Поліся]] {{Вецезначность|Поліся (значеня)}}'''Полі́ся''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Палессе) ([[Російскый язык|рус]]. Полесье) ([[Україньскый язык|укр]]. Полісся) ([[Поліщуцькый язык|пол]]. Полісьсє) — [[реґіон]] у [[Выходна Европа|Выходнӯв Европі]] у составови 4 [[Штат|держав]], [[Польско]], [[Росія]], [[Білорусь]] и [[Україна|Украйина]]. Лежить при [[Ріка|ріці]] [[Западный Буг]] и [[Припять]]. Корінноє [[обывательство]] — [[Поліщукы]]. == Ґрунты == Близко 70&nbsp;% території Поліся покрывавуть попільнякові (пудзолисті) ґрунты, 15&nbsp;%&nbsp;— болотяні и торфово-болотяні ґрунты{{Sfn|Кубійович|Сидорук-Паульс|1955—2003}}. == Фауна == Позад діяльности людий &nbsp;— так ге массова охота, даякі виды пропали из Поліся зовсім, авадь же ихньый ареал змістив ся на [[Сѣвер|север]]{{Sfn|Кубійович|Сидорук-Паульс|1955—2003}}. Ищи у [[XVII. стороча|XVII]] сторочови на Полісю трафляли ся [[Тур|туры]] и [[Зубр|зубры]], у [[XVIII. стороча|XVIII]] сторочови водили ся [[Білка летяга|білкы-летягы]], у [[XIX. стороча|XIX]] сторочу&nbsp;— [[Россомаха|россомахы]], [[Медвідь (чеперушка)|медведі]] и [[Лось|лосі]]{{Sfn|Кубійович|Сидорук-Паульс|1955—2003}}. == Історія == [[Файл:Polissia,_1613.jpg|міні|300x300пкс|Поліся на карті Великого Княжества Литовського («Карті Радзивила») від Віллема Блау та Гесселя Ґеррітца, виданій у 1613 році в Амстердамі. Осібно на мапі подане пояснення: «''Підлісся (Podlesia), інші називають Полісся (Polesia), містні жытелі называвуть Поліся (Polesio)&nbsp;— часть Литвы, межить из Волынёв, лісистоє и болотистоє, уд того и дӯстало назву. Мед и рыба у такому достаткови, што усі сусідні краї уживавуть рыбу удсю̄ть. Сушать вон и уставлявуть на продаж''».]] Первый раз назва «Поліся» споминать ся у Ипатьевському літописови у 1274 році, кой луцькый князь Мстислав Данилович «шелъ бяшеть от Копыля воюя по Полѣсью» (ныні варош Копыль&nbsp;— районный центр [[Міньска область|Міньской области]], [[Білорусь]]){{Sfn|Андрощук|2011}}. Из [[XV. стороча|XV]] стороча термін ''Поліся'' зачинать хосновати ся у письменных жрідлах (раз&nbsp;— у «Історії Польска» Яна Длуґоша), а из XVII стороча&nbsp;— на картах (раз&nbsp;— на карті Великого Княжества Литовського уд Томаша Маковського, учиненӯв у [[Амстердам|Амстердамови]] у 1613 році){{Sfn|Андрощук|2011}}. [[Файл:Chornobyl_radiation_1996_(uk).svg|міні|Карта радіоактивного знехаріня изотопом цезія-137 станом на [[1996]] рӯк унаслідок [[Чорнобыльська катастрофа|аварії на Чорнобыльскӯв АЕС]]]] == Карты == {{Center|<gallery widths="185" heights="150"> Geological map of Polissia, 1874.jpg|Ґеолоґічна карта Поліся, 1874 рӯк Levelling map of Polissia, 1874.jpg|Мапа Полісся з позначенням ходових ліній загального [[нівелювання]], 1874 рік Hydrographic map of Polissia, 1898.jpg|Гідрографічна мапа Полісся за даними 1874-1898 років Hypsometric map of Polissia, 1898.jpg|[[Гіпсометричні карти|Гіпсометрична мапа]] Полісся, 1898 рік </gallery>}} == Ґалерея == {{Center|<gallery widths="150" heights="150"> Ivan Ivanovich Shishkin - Marsh in Polesia, 1890.jpg|[[Шишкін Іван Іванович|Иван Шышкін]]. «Поліські болота», 1890 рӯк Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2393.jpg|Поліська [[пасіка]] тай Воскресеньска цирьков из села [[Кисоричі]], [[Ровненьска область]]. [[Націоналный музей народної архітектуры и быта Украйины]] Museum of Folk Architecture and Ethnography in Pyrohiv - old wooden building - 2397.jpg|Окружный двӯр из села [[Соловьї (Старовижівський район)|Солов'ї]], [[Волыньска область]]. Національний музей народної архітектури та побуту України Museum of Folk Architecture and Ethnography in Pyrohiv - old wooden house - 2392-1.jpg|Поліська [[пасіка]] та Воскресенська церква із села Кисоричі, Рівненська область. Національний музей народної архітектури та побуту України Иван Иванович Шишкин - Берёзовый лес.jpg|Поліський краєвид </gallery>}} == Иппен позерайте == * [[Украйиньскоє Поліся]] * [[Поліщукы]] * [[Поліщуцькый язык]] * [[Берестейщина]] * [[Пінщина]] * [[Пудляшя]] * [[Стародубщина]] == Удкликованя == {{Reflist|1|group="ком."}}{{Reflist|2|refs=<ref name="ПСРЛ">{{ПСРЛ|2|873}}</ref> <ref name="ЕСЛГНПД">{{книга |частина = Полѣсьє |автор = |заголовок = Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі |посилання = http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001418 |відповідальний = Відп. ред. [[Стрижак Олексій Сильвестрович|О.С.Стрижак]] |місце = {{К.}} |видавництво = [[Наукова думка]] |рік = 1985 |том = |сторінок = 256 |сторінки = 107 |isbn = |ref = ЕСЛГНПР }}</ref> <ref name="УЗЕ">{{УЗЕ|2|1096|стаття=Полісся}}</ref> <ref name="УРЕ">{{УРЕ|8|476|стаття=Полісся|ref=}}</ref> <ref name="Порицька">{{cite web |author1=Порицька О. |title=Полісся |url=http://bervy.org.ua/2013/08/polissya/ |website=http://bervy.org.ua |publisher=Берви |accessdate=16 березня 2020 |language=uk |date=23 серпня 2013 |archive-date=16 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200216155504/http://bervy.org.ua/2013/08/polissya/ }}</ref>}}   * Традиційна архітектура регіонів України: Полісся / А.&nbsp;Г.&nbsp;Данилюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка.&nbsp;— Л. : Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2001.&nbsp;— 147 c.&nbsp;— Бібліогр.: 135 назв. * Література та культура Полісся / Відп. ред. та упоряд. Г.&nbsp;В.&nbsp;Самойленко та ін.; Ніжинський держ. педагогічний ін-т ім. М.&nbsp;В.&nbsp;Гоголя.&nbsp;— Ніжин: Наука-Сервіс, 1990—2001. * Природні ресурси прісних підземних вод Українського Полісся: [монографія] / Г.&nbsp;О.&nbsp;Білявський ; [відп. ред. А.&nbsp;Є.&nbsp;Бабинець ; рец.: К.&nbsp;М.&nbsp;Варава, І.&nbsp;Ф.&nbsp;Вовк] ; АН УРСР, Ін-т геолог. наук.&nbsp;— К. : Наукова думка, 1971.&nbsp;— 127 с. : табл. * Українське Полісся: фізико-геогр. нарис / О.&nbsp;М.&nbsp;Маринич ; [ред. В.&nbsp;І.&nbsp;Шпортюк ; ред. мап І.&nbsp;П.&nbsp;Лебедєв].&nbsp;— Київ: Рад. шк., 1962.&nbsp;— 161, [3] с., [3] арк. мап: мапи, рис., табл., фот. * Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — 255 с. * {{SgKP|VIII|579|Polesie}} * ''Ясь О.'' Експедиція 1932&nbsp;р. для обстеження промисловості Правобережного (Київського) Полісся як незавершений науковий проєкт Олександра Оглоблина // Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність. Liber amicorum на пошану президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи / Відп. ред. І. Гирич і Л. Рудницький.&nbsp;— Нью-Йорк; Київ: УВАН у США, ВД «Простір», 2021. –&nbsp; С. 211—231. https://www.academia.edu/63850306 * ''Сагайдак Андрій.'' Загублений світ Полісся. Природа та люди великих боліт.&nbsp;— К.: Віхола, 2024. * ''Bieder Hermann''. Спроби нормування західнополіської літературної мікромови в Білорусі // Acta Polonico-Ruthenica.&nbsp;— Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego, 2001.&nbsp;— T. VI.&nbsp;— C. 429—437. * [https://web.archive.org/web/20200216121437/http://www.polissia.com/ Полісся | Історія, культура, традиції та природа Полісся] [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.] * ''Бужанський&nbsp;А.'' [https://diasporiana.org.ua/ukrainica/buzhanskyj-a-rika-prypyat-ta-yiyi-doplyvy-stari-vodni-shlyahy-mizh-dorichchyam-chornogo-morya-i-baltykom-georrafichno-arheologichna-studiya/ Ріка Прип'ять та її допливи. Старі водні шляхи між доріччям Чорного моря і Балтиком (географічно-археологічна студія).] [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.]&nbsp;— Вінніпег: Інститут дослідів Волині, 1966.&nbsp;— 40&nbsp;с., мапа * Мойсієнко В. [http://eprints.zu.edu.ua/9653/1/Монографія.pdf Фонетична система українських поліських говорів у XVI—XVII&nbsp;ст.] [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.] Монографія.&nbsp;— Житомир, 2006.&nbsp;— 446 с. * Пазинич В. Г [https://web.archive.org/web/20220108225156/https://www.academia.edu/3535261/Origin_of_Polesie_lakes_and_parabolic_dunes Походження Поліських озер та параболічних дюн] [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.] (Пазинич В. Г. Происхождение Полесских озер и параболических дюн, Pazynych V. Origin of Polesie lakes and parabolic dunes) * Цибулькін В. В., Сердюченко М. М. Чарівне Полісся: людність, доля, час / В. В. Цибулькін, М. М. Сердюченко. — Київ: Видавничий дім «С К І Ф», 2025. — 168 с. ISBN 978-966-370-242-1 [[Катеґорія:Ґеоґрафія Волиньской области]] [[Катеґорія:Историчны области Украины]] [[Катеґорія:Поліся]] [[Катеґорія:Историчны области Білоруси]] [[Катеґорія:Білорусія]] [[Катеґорія:Регионы Европы]] sl7avlmk9lj39847rzs8ix5x5j9ol3e 168738 168737 2026-08-24T22:40:57Z Jeż0216 36773 Зрушена верзія [[Special:Diff/168737|168737]] од хоснователя [[Special:Contributions/~2026-46258-00|~2026-46258-00]] ([[User talk:~2026-46258-00|діскусія]]): Cross-wiki spam 168738 wikitext text/x-wiki [[Файл:Ukraine-Polissya.png|міні|300x300пкс|Поліся]] {{Вецезначность|Поліся (значеня)}}'''Полі́ся''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Палессе) ([[Російскый язык|рус]]. Полесье) ([[Україньскый язык|укр]]. Полісся) ([[Поліщуцькый язык|пол]]. Полісьсє) — [[реґіон]] у [[Выходна Европа|Выходнӯв Европі]] у составови 4 [[Штат|держав]], [[Польско]], [[Росія]], [[Білорусь]] и [[Україна|Украйина]]. Лежить при [[Ріка|ріці]] [[Западный Буг]] и [[Припять]]. Корінноє [[обывательство]] — [[Поліщукы]]. == Ґрунты == Близко 70&nbsp;% території Поліся покрывавуть попільнякові (пудзолисті) ґрунты, 15&nbsp;%&nbsp;— болотяні и торфово-болотяні ґрунты{{Sfn|Кубійович|Сидорук-Паульс|1955—2003}}. == Фауна == Позад діяльности людий &nbsp;— так ге массова охота, даякі виды пропали из Поліся зовсім, авадь же ихньый ареал змістив ся на [[Сѣвер|север]]{{Sfn|Кубійович|Сидорук-Паульс|1955—2003}}. Ищи у [[XVII. стороча|XVII]] сторочови на Полісю трафляли ся [[Тур|туры]] и [[Зубр|зубры]], у [[XVIII. стороча|XVIII]] сторочови водили ся [[Білка летяга|білкы-летягы]], у [[XIX. стороча|XIX]] сторочу&nbsp;— [[Россомаха|россомахы]], [[Медвідь (чеперушка)|медведі]] и [[Лось|лосі]]{{Sfn|Кубійович|Сидорук-Паульс|1955—2003}}. == Історія == [[Файл:Polissia,_1613.jpg|міні|300x300пкс|Поліся на карті Великого Княжества Литовського («Карті Радзивила») від Віллема Блау та Гесселя Ґеррітца, виданій у 1613 році в Амстердамі. Осібно на мапі подане пояснення: «''Підлісся (Podlesia), інші називають Полісся (Polesia), містні жытелі называвуть Поліся (Polesio)&nbsp;— часть Литвы, межить из Волынёв, лісистоє и болотистоє, уд того и дӯстало назву. Мед и рыба у такому достаткови, што усі сусідні краї уживавуть рыбу удсю̄ть. Сушать вон и уставлявуть на продаж''».]] Первый раз назва «Поліся» споминать ся у Ипатьевському літописови у 1274 році, кой луцькый князь Мстислав Данилович «шелъ бяшеть от Копыля воюя по Полѣсью» (ныні варош Копыль&nbsp;— районный центр [[Міньска область|Міньской области]], [[Білорусь]]){{Sfn|Андрощук|2011}}. Из [[XV. стороча|XV]] стороча термін ''Поліся'' зачинать хосновати ся у письменных жрідлах (раз&nbsp;— у «Історії Польска» Яна Длуґоша), а из XVII стороча&nbsp;— на картах (раз&nbsp;— на карті Великого Княжества Литовського уд Томаша Маковського, учиненӯв у [[Амстердам|Амстердамови]] у 1613 році){{Sfn|Андрощук|2011}}. [[Файл:Chornobyl_radiation_1996_(uk).svg|міні|Карта радіоактивного знехаріня изотопом цезія-137 станом на [[1996]] рӯк унаслідок [[Чорнобыльська катастрофа|аварії на Чорнобыльскӯв АЕС]]]] == Карты == {{Center|<gallery widths="185" heights="150"> Geological map of Polissia, 1874.jpg|Ґеолоґічна карта Поліся, 1874 рӯк Levelling map of Polissia, 1874.jpg|Мапа Полісся з позначенням ходових ліній загального [[нівелювання]], 1874 рік Hydrographic map of Polissia, 1898.jpg|Гідрографічна мапа Полісся за даними 1874-1898 років Hypsometric map of Polissia, 1898.jpg|[[Гіпсометричні карти|Гіпсометрична мапа]] Полісся, 1898 рік </gallery>}} == Ґалерея == {{Center|<gallery widths="150" heights="150"> Ivan Ivanovich Shishkin - Marsh in Polesia, 1890.jpg|[[Шишкін Іван Іванович|Иван Шышкін]]. «Поліські болота», 1890 рӯк Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2393.jpg|Поліська [[пасіка]] тай Воскресеньска цирьков из села [[Кисоричі]], [[Ровненьска область]]. [[Націоналный музей народної архітектуры и быта Украйины]] Museum of Folk Architecture and Ethnography in Pyrohiv - old wooden building - 2397.jpg|Окружный двӯр из села [[Соловьї (Старовижівський район)|Солов'ї]], [[Волыньска область]]. Національний музей народної архітектури та побуту України Museum of Folk Architecture and Ethnography in Pyrohiv - old wooden house - 2392-1.jpg|Поліська [[пасіка]] та Воскресенська церква із села Кисоричі, Рівненська область. Національний музей народної архітектури та побуту України Иван Иванович Шишкин - Берёзовый лес.jpg|Поліський краєвид </gallery>}} == Иппен позерайте == * [[Украйиньскоє Поліся]] * [[Поліщукы]] * [[Поліщуцькый язык]] * [[Берестейщина]] * [[Пінщина]] * [[Пудляшя]] * [[Стародубщина]] == Удкликованя == {{Reflist|1|group="ком."}}{{Reflist|2|refs=<ref name="ПСРЛ">{{ПСРЛ|2|873}}</ref> <ref name="ЕСЛГНПД">{{книга |частина = Полѣсьє |автор = |заголовок = Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі |посилання = http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001418 |відповідальний = Відп. ред. [[Стрижак Олексій Сильвестрович|О.С.Стрижак]] |місце = {{К.}} |видавництво = [[Наукова думка]] |рік = 1985 |том = |сторінок = 256 |сторінки = 107 |isbn = |ref = ЕСЛГНПР }}</ref> <ref name="УЗЕ">{{УЗЕ|2|1096|стаття=Полісся}}</ref> <ref name="УРЕ">{{УРЕ|8|476|стаття=Полісся|ref=}}</ref> <ref name="Порицька">{{cite web |author1=Порицька О. |title=Полісся |url=http://bervy.org.ua/2013/08/polissya/ |website=http://bervy.org.ua |publisher=Берви |accessdate=16 березня 2020 |language=uk |date=23 серпня 2013 |archive-date=16 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200216155504/http://bervy.org.ua/2013/08/polissya/ }}</ref>}}  * Традиційна архітектура регіонів України: Полісся / А.&nbsp;Г.&nbsp;Данилюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка.&nbsp;— Л. : Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2001.&nbsp;— 147 c.&nbsp;— Бібліогр.: 135 назв. * Література та культура Полісся / Відп. ред. та упоряд. Г.&nbsp;В.&nbsp;Самойленко та ін.; Ніжинський держ. педагогічний ін-т ім. М.&nbsp;В.&nbsp;Гоголя.&nbsp;— Ніжин: Наука-Сервіс, 1990—2001. * Природні ресурси прісних підземних вод Українського Полісся: [монографія] / Г.&nbsp;О.&nbsp;Білявський ; [відп. ред. А.&nbsp;Є.&nbsp;Бабинець ; рец.: К.&nbsp;М.&nbsp;Варава, І.&nbsp;Ф.&nbsp;Вовк] ; АН УРСР, Ін-т геолог. наук.&nbsp;— К. : Наукова думка, 1971.&nbsp;— 127 с. : табл. * Українське Полісся: фізико-геогр. нарис / О.&nbsp;М.&nbsp;Маринич ; [ред. В.&nbsp;І.&nbsp;Шпортюк ; ред. мап І.&nbsp;П.&nbsp;Лебедєв].&nbsp;— Київ: Рад. шк., 1962.&nbsp;— 161, [3] с., [3] арк. мап: мапи, рис., табл., фот. * Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — 255 с. * {{SgKP|VIII|579|Polesie}} * ''Ясь О.'' Експедиція 1932&nbsp;р. для обстеження промисловості Правобережного (Київського) Полісся як незавершений науковий проєкт Олександра Оглоблина // Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність. Liber amicorum на пошану президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи / Відп. ред. І. Гирич і Л. Рудницький.&nbsp;— Нью-Йорк; Київ: УВАН у США, ВД «Простір», 2021. –&nbsp; С. 211—231. https://www.academia.edu/63850306 * ''Сагайдак Андрій.'' Загублений світ Полісся. Природа та люди великих боліт.&nbsp;— К.: Віхола, 2024. * ''Bieder Hermann''. Спроби нормування західнополіської літературної мікромови в Білорусі // Acta Polonico-Ruthenica.&nbsp;— Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego, 2001.&nbsp;— T. VI.&nbsp;— C. 429—437. * [https://web.archive.org/web/20200216121437/http://www.polissia.com/ Полісся | Історія, культура, традиції та природа Полісся] [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.] * ''Бужанський&nbsp;А.'' [https://diasporiana.org.ua/ukrainica/buzhanskyj-a-rika-prypyat-ta-yiyi-doplyvy-stari-vodni-shlyahy-mizh-dorichchyam-chornogo-morya-i-baltykom-georrafichno-arheologichna-studiya/ Ріка Прип'ять та її допливи. Старі водні шляхи між доріччям Чорного моря і Балтиком (географічно-археологічна студія).] [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.]&nbsp;— Вінніпег: Інститут дослідів Волині, 1966.&nbsp;— 40&nbsp;с., мапа * Мойсієнко В. [http://eprints.zu.edu.ua/9653/1/Монографія.pdf Фонетична система українських поліських говорів у XVI—XVII&nbsp;ст.] [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.] Монографія.&nbsp;— Житомир, 2006.&nbsp;— 446 с. * Пазинич В. Г [https://web.archive.org/web/20220108225156/https://www.academia.edu/3535261/Origin_of_Polesie_lakes_and_parabolic_dunes Походження Поліських озер та параболічних дюн] [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.] (Пазинич В. Г. Происхождение Полесских озер и параболических дюн, Pazynych V. Origin of Polesie lakes and parabolic dunes) [[Катеґорія:Ґеоґрафія Волиньской области]] [[Катеґорія:Историчны области Украины]] [[Катеґорія:Поліся]] [[Катеґорія:Историчны области Білоруси]] [[Катеґорія:Білорусія]] [[Катеґорія:Регионы Европы]] 3ac0elhq5z1md3hwdl4um59i8uuoneh 4 22651 168720 164915 2026-08-24T15:24:48Z Rue323 31002 /* Поз. тыж */ 168720 wikitext text/x-wiki '''Глубинá''' на [[Вікіпедія|Вікіпедії]] ({{lang-en|Depth}}) є індікатор годноты, котрый характерізує уровень розвоя языковой части. Выраховує ся з приближного чісла едітовань і чісла сторінок, котры не суть статями (што, подля авторів параметра указує, як є розвита комуніта даной секції) і [[Процент|процента]] приправ ку общому чіслу статей. Але не екзістує алтернатівных штудій, котры бы доказовали пряму залежность якости языковой части од індікатора „глубина“. == Вызначіня == Глубина ся рахує такым способом: : <math>{Depth}=\frac{Edits}{Articles}\cdot \frac{NonArticles}{Articles}\cdot \left( 1-\frac{Articles}{Total} \right)</math> , де * Depth — глубина * Edits — цїлкове чісло едітовань в части * NonArticles — чісло сторінок поза головным простором (діскусны сторінкы, напрямлїня і сторінкы хоснователїв) * Articles — чісло статей * Total — цїлкове чісло сторінок части (NonArticles + Articles) Формула може быти спрощена до: <math>Depth=\frac{Edits}{Total}\cdot \left( \frac{NonArticles}{Articles} \right)^{2}</math> Глубина [[Русиньска Вікіпедія|русиньской Вікіпедії]] од {{#time:G}}:{{#time:i}} ([[UTC]]) 27. апріля 2026 є '''{{#expr:{{NUMBEROF|EDITS|rue}}*({{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}})^2/({{NUMBEROF|PAGES|rue}}*{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}^2) round 2}}''' = {{#expr:{{NUMBEROF|EDITS|rue}}/{{NUMBEROF|PAGES|rue}} round 2}} × {{#expr:({{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}})^2/({{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}^2) round 2}}, де ''Edits ''= {{NUMBEROFEDITS}}, ''Total'' = {{NUMBEROFPAGES}}, ''NonArticles ''= {{#expr:{{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}}}, ''Articles ''= {{NUMBEROFARTICLES}}. == Далшы вызнамы терміну „глубина“ на Вікіпедії == Окрем «глубины“ языковой части екзістує ай „глубина“ покрытя конкретной темы. Понятя в енціклопедії можуть быти представлены во формі [[Єрархія|єрархії]], наприклад [[Наука]] -> [[біолоґія]] -> [[еволучна біолоґія]]. В общій тематічній области має глубину, яка ся до той єрархії легко вписовать. Енціклопедія бы мала быти написана слїдным способом так, жебы родительскы статї были написаны скорше, чім їх дочірны. Кедь родительска статя не є цїлкова, лїпше бы было спробувати єй ся злїпшыти, чім створити дочірну, ай кедь суть доводы на створїня таку статю очівиднї. В такім припадї може быти хосенне злучіти дочірну статю (особливо, кедь обсягує дуже мало інформації) з родительсков статёв. В будучности, кедь буде основна статя доповнена, статї ся можуть знова роздїлити. == Поз. тыж == * [[Вікіпедія:Испис Вікіпедій|Список Вікіпедій]] * [[Русиньска Вікіпедія]] [[Катеґорія:Вікіпедія:Поміч]] avtg9o2unk7pwkeazlyp3a7lxvl2pyd 2 22719 168723 167815 2026-08-24T16:04:31Z Yarickbased 32161 Yarickbased переменовав сторінку [[Користувач:Yarickbased]] на [[Хоснователь:Owheishddisjshsieh]]: Просто захотів поміняти назву 167815 wikitext text/x-wiki <nowiki>{{delete|особиста сторінка користувача}}</nowiki> scg5abbqi6shwyi81pluf5jmcutzd44 168726 168723 2026-08-24T16:18:25Z Yarickbased 32161 Сторінка очіщена 168726 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 168739 168726 2026-08-24T22:58:57Z Yarickbased 32161 Как удалить страницу участника? 168739 wikitext text/x-wiki {{db-author}} 9452ke8oz0wm28a51vfcdyr3lkcw3i5 4 24615 168721 165793 2026-08-24T15:25:51Z Rue323 31002 /* Проєкты родакы */ 168721 wikitext text/x-wiki '''Кажду секунду у [[Вікіпедія|Вікіпедії]] и [[Фонд Вікімедія|сродных йӱв проєктах]]''' редакторами из всёго світа робить ся у серидньӱм 17 редаґовань{{Efn|По статистиці [https://www.wikimediastatus.net/ Wikimedia Status] // wikimediastatus.net}}. у [[Русиньска Вікіпедія|Русинськӱв Вікіпедії]] 10.261 статя, и почти реґуларно являвуть ся другі{{Efn|По статистиці [https://tools.wmflabs.org/wmcharts/wmchart0002.php wmcharts] // tools.wmflabs.org}}. Всёго у всьых розділах Вікіпедії ныні написана {{NUMBEROF|ARTICLES|total|N}} статя. Русинська Вікіпедія занимать {{NUMBEROF|pos|rue}}. місто по числови статий из {{NUMBEROF|all|total}} языкового розділа Вікіпедії. {{NUMBEROF|active|total}} языковых розділӱв Вікіпедії активні, а 13 — закрыті и перенесені у [[incubator:|Инкубатор Вікімедія]]. Обы зачати розділ Вікіпедії на новому языкови, [[incubator:Help:Manual/ru|прочтитайте руководство Инкубатора Вікімедія]]. == Всі Вікіпедії по числови статий == * У колонці '''«Язык»''' приводяться удкликованя на статі за языкові розділы Вікіпедії. Закрыті розділы, доступні сугубо про читаня, уділені и суть перекреслені. * Колонка '''«Сторінок»''' включать у ся усі сторінкы у розділови Вікіпедії, включавучи ге статі, так и другі типы сторінок (сторінкы діскузії, перенапрямліня и т. д.). * Колонка '''«Глуб.»''' ('''«<nowiki/>[[Вікіпедія:Глубина|Глубина]]<nowiki/>»''') указує грубый указник общої кваліты языкового розділа, указуваущый розвитя сполочности и обновлянӱсть статий у розділови и ураховованый по формулі <tt>(<code>Число редаґовань</code> / <code>Число статий</code>) × (<code>«Нестаті»</code> / <code>Статі</code>) × (<code>«Нестаті»</code> / <code>Всі сторінкы</code>)</tt>. Формула не є указателём ''академічної'' кваліты. Низка глубина — єден из признакӱв т. и. «ботопедії». * Колонка '''«(акт.)»''' ('''«Активных участникӱв»''') указує число зареґістрованых участникӱв, учинившых ге мінімум єдну правку за послідні 30 дньӱв. * Колонка '''«(Адм.)»''' ('''«Адміністраторӱв»''') указує кӱлко участникӱв, суть наділені правами [[Вікіпедія:Адміністраторы|адміністратора]]. * Колонка '''«Файлӱв»''' указує число затирьханых у розділ локално файлӱв.  {{#invoke:NumberOf|Editions|single=1}} == Коментарі == == Иппен позерайте == * [[m:incubator:Template:Tests/wp|Список розділӱв Вікіпедії у «Инкубаторови Вікімедіа»]] * Список усьых проєктӱв Вікімедія по языкам == Проєкты родакы == {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты}} [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Вікіпедія]] == Удкликованя == rxpzm2u9fazy55yfr2q9s6id6735avp 168722 168721 2026-08-24T15:26:28Z Rue323 31002 168722 wikitext text/x-wiki '''Кажду секунду у [[Вікіпедія|Вікіпедії]] и [[Фонд Вікімедія|сродных йӱв проєктах]]''' редакторами из всёго світа робить ся у серидньӱм 17 редаґовань{{Efn|По статистиці [https://www.wikimediastatus.net/ Wikimedia Status] // wikimediastatus.net}}. у [[Русиньска Вікіпедія|Русинськӱв Вікіпедії]] 10.299 статий, и почти реґуларно являвуть ся другі{{Efn|По статистиці [https://tools.wmflabs.org/wmcharts/wmchart0002.php wmcharts] // tools.wmflabs.org}}. Всёго у всьых розділах Вікіпедії ныні написана {{NUMBEROF|ARTICLES|total|N}} статя. Русинська Вікіпедія занимать {{NUMBEROF|pos|rue}}. місто по числови статий из {{NUMBEROF|all|total}} языкового розділа Вікіпедії. {{NUMBEROF|active|total}} языковых розділӱв Вікіпедії активні, а 13 — закрыті и перенесені у [[incubator:|Инкубатор Вікімедія]]. Обы зачати розділ Вікіпедії на новому языкови, [[incubator:Help:Manual/ru|прочтитайте руководство Инкубатора Вікімедія]]. == Всі Вікіпедії по числови статий == * У колонці '''«Язык»''' приводяться удкликованя на статі за языкові розділы Вікіпедії. Закрыті розділы, доступні сугубо про читаня, уділені и суть перекреслені. * Колонка '''«Сторінок»''' включать у ся усі сторінкы у розділови Вікіпедії, включавучи ге статі, так и другі типы сторінок (сторінкы діскузії, перенапрямліня и т. д.). * Колонка '''«Глуб.»''' ('''«<nowiki/>[[Вікіпедія:Глубина|Глубина]]<nowiki/>»''') указує грубый указник общої кваліты языкового розділа, указуваущый розвитя сполочности и обновлянӱсть статий у розділови и ураховованый по формулі <tt>(<code>Число редаґовань</code> / <code>Число статий</code>) × (<code>«Нестаті»</code> / <code>Статі</code>) × (<code>«Нестаті»</code> / <code>Всі сторінкы</code>)</tt>. Формула не є указателём ''академічної'' кваліты. Низка глубина — єден из признакӱв т. и. «ботопедії». * Колонка '''«(акт.)»''' ('''«Активных участникӱв»''') указує число зареґістрованых участникӱв, учинившых ге мінімум єдну правку за послідні 30 дньӱв. * Колонка '''«(Адм.)»''' ('''«Адміністраторӱв»''') указує кӱлко участникӱв, суть наділені правами [[Вікіпедія:Адміністраторы|адміністратора]]. * Колонка '''«Файлӱв»''' указує число затирьханых у розділ локално файлӱв.  {{#invoke:NumberOf|Editions|single=1}} == Коментарі == == Иппен позерайте == * [[m:incubator:Template:Tests/wp|Список розділӱв Вікіпедії у «Инкубаторови Вікімедіа»]] * Список усьых проєктӱв Вікімедія по языкам == Проєкты родакы == {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты}} [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Вікіпедія]] == Удкликованя == 7l3r45fr4ag92zckjcb3a8ktik7git6 0 24814 168725 168659 2026-08-24T16:15:12Z Gazdadev 36573 /* */ 168725 wikitext text/x-wiki '''Тиґр 2''' (''[[Нїмецькый язык|нім]]. Panzerkampfwagen VI Ausf B Tiger II'' авать [[Sonderkraftfahrzeug|''Sd. Kfz'']]. ''182'') - німицькый [[тяжкый танк]] часӱв [[Друга світова война|другої світової войны]], а кідь конкретніше та її кӱнцевого пиріода. Вӱн став продовженям [[Тигр (танк)|первого Тиґра]]. Сирійно выробляв ся із начала 1944. року тай до капітулації [[Націстічне Нїмецько|Німеччины]]. У общому было упущено 489 штук.<ref>Исе ми ся приснило{{Жрідло}} [пак ся додадуть жерела не пириживайте]</ref> [[File:44 La Gleize 01.jpg|thumb|{{center| Тиґр 2 у музейови}} ]] == Операторы == Кроме [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] быв іщи шор країн кутрі мали хоть якусь кӱлькӱсть Тиґрӱв ІІ. А іменно [[Мадярщина]], но і не лиш. Трофейні Тиґры ІІ были у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[Споєны штаты америцькы|США]], [[Велика Брітанія|Великої Британії]] тай [[Франція|Франції]].<ref>Исе ми ся приснило </ref> == Предходникы тай наслідникы == Прямым предходником Тиґра ІІ быв [[Тіґер (танк)|Тиґр І]], розроблиный двома рока́ми раньше. Наслідником мав стати [[Е-75 (танк)|Е-75]] (Тиґр ІІІ), ни зробленый даже у єнному прототипі чириз недостаток часу́ тай катастрофу із економіков [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]].<ref><nowiki>https://share.google/JsW9wQf1yLbqFjQz4</nowiki></ref> == Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 2 == [[Jagdtiger]] - найважчый сирійный вынищовач танкӱв. Мав 128 міліметровый канон.<ref>Книга Отто Каріус - Tiger in the mud</ref> Befehlswagen Tiger II - командирська вирсія оснащена раціями FuG 7 авать FuG 8 і із зменшеным боєкомплектом убы ся стали радіостанції. Візуально почти ся не удлічав уд обычного Тиґра ІІ но мав радіостанції на кормі корпуса.<ref>[https://www.flickr.com/photos/panzerdb/albums/72157658446864423/ Андека фоткы] Тиґра першого із такыма самыма радіостанціями. Такі самі і были на вирсії сӱв командирськӱв вирсії Тиґра 2</ref> [[Pz. Kpfw. VI Tiger II 10.5 cm kanone]] - проект по установлинню 105 міліметрового канона замість стандартного 88 міліметрового. Не пӱшов у сирію бо треба бы было робити пуд такоє нову башню.<ref>Приблизна схема - <nowiki>https://share.google/pNaVDwIdnRjnH6bZq</nowiki></ref> Шор ,,бумажных" САУ Grille: [[Grille 17|Grille-17]], [[Grille 21|Grille-21]], [[Grille 30|Grille-30]] і [[Grille 42|Grille-42]].<ref>Пак</ref> == Жерела == 0c9qp6rew3wlswu2pilu8zn5clykfts 0 24875 168713 168655 2026-08-24T12:13:37Z Rue323 31002 168713 wikitext text/x-wiki {{Регион|обывательство=2,780,000|язык=[[Японьскый язык|Японськый язык]]|центер=Міто|имя ведучого=}} '''Ібара́кі''' ({{Lang-ja|茨城県}}; ''Ібаракі-кен; [[Діалект Ібаракі|ібар]]. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен)''<ref>http://www1.tmtv.ne.jp/~kadoya-sogo/ibaraki-i.html</ref><ref>https://japanknowledge.com/articles/blognihongo/entry.html?entryid=387</ref> — [[кен]] у [[Канто (реґіон)|реґіонови Канто]], острӱв [[Хоншю]], [[Японія]]. Є на берегови [[Тихый океан|Тихого океана]], знама свойым розвоём, технолоґічностёв и [[Діалект Ібаракі|интересным діалектом]]. == Назва == Назва [[Кен|кена]] происходить уд історичного топоніма ''Ібаракі'', знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у ''Хітачі-фудокі'' изкладеному у [[VIII. стороча|VIII. сторочови]].<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]</ref> Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована ружа, што є символом края.<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]</ref> == Ґеоґрафія == Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры [[Токіо|Токё]]. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из Фукушіма-кен, а на западови из Тоґічі-кен, на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд Чібы и Сайтамы. Адміністративный центр кена — варош [[Міто (Ібаракі)|Міто́]].<ref>https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com</ref>. Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі. Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро Кашуміґаура, што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины. Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com Погода у Ібаракі-кен]</ref> == Історія == Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у [[VIII. стороча|VIII]]. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт. У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії. Дале описує ся сись край у ''Дайніппонші'' (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а [[Конфуцианство|конфуціанство]] шырило ся доста скоро. По [[Реставрація Мейджі|реставрації Мейджі]] адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у [[1871]]. році, у [[1875]]. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Бігом [[XX. стороча|XX]]. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У [[1998]]. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. Важным варошом став Цукуба, се є ''наукоград'' и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр [[Японія|Японії]]. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.<ref>https://studyinjapan.krjc.kg/university/tsukuba-university</ref> == Адміністративноє діліня == Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 ґуны, миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба, Цучіура, Хітачінака и Кашіма. === Вароші === Испис варошӱв кена: * [[Бандо (варош)|Бандо]]; * [[Дзёсо]]; * [[Інашікі]]; * [[Ішіока (варош)|Ішіока]]; * [[Ітако (варош)|Ітако]]; * [[Камішу]]; * [[Касама]]; * [[Кашіма (Ібаракі)|Кашіма]]; * [[Касуміґаура (варош)|Касуміґаура]]; * [[Кітаібаракі]]; * [[Коґа (Ібаракі)|Коґа]]; * [[Міто (Ібаракі)|Міто]]; * [[Мория (город)|Морія]]; * [[Нака (город)|Нака]]; * [[Намеґата]]; * [[Омітама]]; * [[Рюґасакі]]; * [[Сакураґава]]; * [[Шімоцума]]; * [[Такахаґі]]; * [[Тікусей]]; * [[Торіде]]; * [[Ушіку]]; * [[Хітачі (Ібаракі)|Хітачі]]; * [[Хітачінака]]; * [[Хітачіомія]]; * [[Хітачіота]]; * [[Хокота]]; * [[Цукуба]]; * [[Цукубамірай]]; * [[Цутіура]]; * [[Юкі (варош)|Юкі]]. === Ґуны === [[Мачі Японії|Мачі]] и [[Муры Японії|муры]] по ґунам: * [[Хіґашіібаракі]]; ** [[Ібаракі (мачі)|Ібаракі]]; ** [[Оараі]]; ** [[Шіросато]]; * [[Нака (Ібаракі)|Нака]]; ** [[Токай (мура)|Токай]]; * [[Куджі (ґун)|Куджі]]; ** [[Дайґо (мачі)|Дайґо]]; * [[Інашікі (уезд)|Інашікі]]; ** [[Амі (Японія)|Амі]]; ** [[Кавачі (Ібаракі)|Кавачі]]; ** [[Міхо (мура)|Міхо]]; * [[Юкі (ґун)|Юкі]]; ** [[Ятіё (мачі)|Ятіё]]; * [[Сашіма]]; ** [[Ґока]]; ** [[Сакаі (Ібаракі)|Сакаі]]; * [[Кітасома]]; ** [[Тоне (мачі)|Тоне]]. == Обывательство == На 1. юла 2026. року у Ібаракі-кен жило коло 2.78 млн чиляди, из них 101.790 суть иноземці. Обывательство кена у послідні дисятьроча маліє позад старіня, хоть міґрація у кен часточно покрывать тоту проблему. За юн 2026. року обывательство змаліло на 932 людий, 1602 умерло, 670 прийшло.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/kikaku/tokei/fukyu/tokei/betsu/jinko/getsu/jinko2607.html?utm_source=chatgpt.com</ref> По даным управы Ібаракі-кен число иноземцьӱв увеличує ся: из 88.829 у януарови 2025 до 101.790 у юлови 2026. У краёви живуть многі народности. Окрем [[Японці|японцьӱв]], сереґ майбӱлшых общин суть [[вьетнамці]], [[філіпінці]], [[китайці]], [[бразильці]] и [[индонезійці]].<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/gikai/report/mirai/05/setsumeichoshu4.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Економіка == == Наука == [[Цукуба]] є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На [[2023]]. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/news/mame/index.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Култура == == Знаменитости == Майзнамыми знаменитыми містами є сад Кайраку-ен у Міто, гора Цукуба, озеро Кашуміґаура и Націоналный парк Хітачі.<ref>https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Символы кена == [[Ґерб Ібаракі]] представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности. Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є '''''«Ібаракі-блю»''''' — насыченый темно-синьый цвіт. Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/kenminnohi/kenmin/bosyu.html</ref> == Знамі родакы == * [[Мамія Ріндзо]] (1780-1844) — [[Японія|японськый]] [[Путованя|вандраш]] и [[картоґраф]], знамый свойыв експедиціёв на [[Сахалін]], и уложінём карт северної [[Японія|Японії]].<ref>https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == {{референції}} [[Катеґорія:Реґіон Канто]] [[Катеґорія:Кены Японії]] [[Катеґорія:Ібаракі-кен]] [[Катеґорія:Ібаракі]] [[Катеґорія:Япония]] [[Катеґорія:Адміністративноє діліня Японії]] 4djm6gkc8wbay5ov2lyhr5wzq5mfmil 168715 168713 2026-08-24T13:47:57Z Rue323 31002 168715 wikitext text/x-wiki {{Регион|обывательство=2,780,000|язык=[[Японьскый язык|Японськый язык]]|центер=Міто|имя ведучого=}} '''Ібара́кі''' ({{Lang-ja|茨城県}}; ''Ібаракі-кен; [[Діалект Ібаракі|ібар]]. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен)''<ref>http://www1.tmtv.ne.jp/~kadoya-sogo/ibaraki-i.html</ref><ref>https://japanknowledge.com/articles/blognihongo/entry.html?entryid=387</ref> — [[кен]] у [[Канто (реґіон)|реґіонови Канто]], острӱв [[Хоншю]], [[Японія]]. Є на берегови [[Тихый океан|Тихого океана]], знама свойым розвоём, технолоґічностёв и [[Діалект Ібаракі|интересным діалектом]]. == Назва == Назва [[Кен|кена]] происходить уд історичного топоніма ''Ібаракі'', знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у ''Хітачі-фудокі'' изкладеному у [[VIII. стороча|VIII. сторочови]].<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]</ref> Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована ружа, што є символом края.<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]</ref> == Ґеоґрафія == Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры [[Токіо|Токё]]. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из Фукушіма-кен, а на западови из Тоґічі-кен, на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд Чібы и Сайтамы. Адміністративный центр кена — варош [[Міто (Ібаракі)|Міто́]].<ref>https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com</ref>. Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі. Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро Кашуміґаура, што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины. Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com Погода у Ібаракі-кен]</ref> == Історія == Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у [[VIII. стороча|VIII]]. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт. У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії. Дале описує ся сись край у ''Дайніппонші'' (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а [[Конфуцианство|конфуціанство]] шырило ся доста скоро. По [[Реставрація Мейджі|реставрації Мейджі]] адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у [[1871]]. році, у [[1875]]. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Бігом [[XX. стороча|XX]]. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У [[1998]]. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. Важным варошом став Цукуба, се є ''наукоград'' и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр [[Японія|Японії]]. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.<ref>https://studyinjapan.krjc.kg/university/tsukuba-university</ref> == Адміністративноє діліня == Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 ґуны, миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба, Цучіура, Хітачінака и Кашіма. === Вароші === Испис варошӱв кена: * [[Бандо (варош)|Бандо]]; * [[Дзёсо]]; * [[Інашікі]]; * [[Ішіока (варош)|Ішіока]]; * [[Ітако (варош)|Ітако]]; * [[Камішу]]; * [[Касама]]; * [[Кашіма (Ібаракі)|Кашіма]]; * [[Касуміґаура (варош)|Касуміґаура]]; * [[Кітаібаракі]]; * [[Коґа (Ібаракі)|Коґа]]; * [[Міто (Ібаракі)|Міто]]; * [[Мория (город)|Морія]]; * [[Нака (город)|Нака]]; * [[Намеґата]]; * [[Омітама]]; * [[Рюґасакі]]; * [[Сакураґава]]; * [[Шімоцума]]; * [[Такахаґі]]; * [[Тікусей]]; * [[Торіде]]; * [[Ушіку]]; * [[Хітачі (Ібаракі)|Хітачі]]; * [[Хітачінака]]; * [[Хітачіомія]]; * [[Хітачіота]]; * [[Хокота]]; * [[Цукуба]]; * [[Цукубамірай]]; * [[Цутіура]]; * [[Юкі (варош)|Юкі]]. === Ґуны === [[Мачі Японії|Мачі]] и [[Муры Японії|муры]] по ґунам: * [[Хіґашіібаракі]]; ** [[Ібаракі (мачі)|Ібаракі]]; ** [[Оараі]]; ** [[Шіросато]]; * [[Нака (Ібаракі)|Нака]]; ** [[Токай (мура)|Токай]]; * [[Куджі (ґун)|Куджі]]; ** [[Дайґо (мачі)|Дайґо]]; * [[Інашікі (уезд)|Інашікі]]; ** [[Амі (Японія)|Амі]]; ** [[Кавачі (Ібаракі)|Кавачі]]; ** [[Міхо (мура)|Міхо]]; * [[Юкі (ґун)|Юкі]]; ** [[Ятіё (мачі)|Ятіё]]; * [[Сашіма]]; ** [[Ґока]]; ** [[Сакаі (Ібаракі)|Сакаі]]; * [[Кітасома]]; ** [[Тоне (мачі)|Тоне]]. == Обывательство == На 1. юла 2026. року у Ібаракі-кен жило коло 2.78 млн чиляди, из них 101.790 суть иноземці. Обывательство кена у послідні дисятьроча маліє позад старіня, хоть міґрація у кен часточно покрывать тоту проблему. За юн 2026. року обывательство змаліло на 932 людий, 1602 умерло, 670 прийшло.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/kikaku/tokei/fukyu/tokei/betsu/jinko/getsu/jinko2607.html?utm_source=chatgpt.com</ref> По даным управы Ібаракі-кен число иноземцьӱв увеличує ся: из 88.829 у януарови 2025 до 101.790 у юлови 2026. У краёви живуть многі народности. Окрем [[Японці|японцьӱв]], сереґ майбӱлшых общин суть [[вьетнамці]], [[філіпінці]], [[китайці]], [[бразильці]] и [[индонезійці]].<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/gikai/report/mirai/05/setsumeichoshu4.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Економіка == == Наука == [[Цукуба]] є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На [[2023]]. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/news/mame/index.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Култура == == Знаменитости == Майзнамыми знаменитыми містами є сад [[Кайраку-ен]] у Міто, гора Цукуба, озеро Кашуміґаура и Народный парк Хітачі.<ref>https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com</ref>. [[Народный парк Хітачі]] є єдныв из майзнамых знаменитостий Ібаракі-кен. Там у великых полях цвітуть немофілы, челлені кохії и другі косиці. Подобні поля мож стрітити у другых "народных парках" Ібаракі-кен. А варош [[Оарай]], мать як популарні сереґ містных пляжі, так и реліґійні объекты. [[Сінтоїзм|Синтоістські]] храмы ге Оарай-Ісосакі, Каміісо-но-Торіі, и [[Будгізм|будгійськый]] храм Ґеншішіншу Ґанню.<ref>https://www.getyourguide.com/uk-ua/oarai-isosaki-shrine-l239971/?visitor-id=96OXJ8V0U12NVKAUZDWU08Z1OROAOGW3&locale_autoredirect_optout=true</ref> == Символы кена == [[Ґерб Ібаракі]] представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности. Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є '''''«Ібаракі-блю»''''' — насыченый темно-синьый цвіт. Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/kenminnohi/kenmin/bosyu.html</ref> == Знамі родакы == * [[Мамія Ріндзо]] (1780-1844) — [[Японія|японськый]] [[Путованя|вандраш]] и [[картоґраф]], знамый свойыв експедиціёв на [[Сахалін]], и уложінём карт северної [[Японія|Японії]].<ref>https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == {{референції}} [[Катеґорія:Реґіон Канто]] [[Катеґорія:Кены Японії]] [[Катеґорія:Ібаракі-кен]] [[Катеґорія:Ібаракі]] [[Катеґорія:Япония]] [[Катеґорія:Адміністративноє діліня Японії]] 339vco7u545p30zleygwljumtzddqwp 168717 168715 2026-08-24T14:27:04Z Rue323 31002 168717 wikitext text/x-wiki {{Регион|обывательство=2,780,000|язык=[[Японьскый язык|Японськый язык]]|центер=Міто|имя ведучого=}} '''Ібара́кі''' ({{Lang-ja|茨城県}}; ''Ібаракі-кен; [[Діалект Ібаракі|ібар]]. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен)''<ref>http://www1.tmtv.ne.jp/~kadoya-sogo/ibaraki-i.html</ref><ref>https://japanknowledge.com/articles/blognihongo/entry.html?entryid=387</ref> — [[кен]] у [[Канто (реґіон)|реґіонови Канто]], острӱв [[Хоншю]], [[Японія]]. Є на берегови [[Тихый океан|Тихого океана]], знама свойым розвоём, технолоґічностёв и [[Діалект Ібаракі|интересным діалектом]]. == Назва == Назва [[Кен|кена]] происходить уд історичного топоніма ''Ібаракі'', знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у ''Хітачі-фудокі'' изкладеному у [[VIII. стороча|VIII. сторочови]].<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]</ref> Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована ружа, што є символом края.<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]</ref> == Ґеоґрафія == Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры [[Токіо|Токё]]. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из Фукушіма-кен, а на западови из Тоґічі-кен, на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд Чібы и Сайтамы. Адміністративный центр кена — варош [[Міто (Ібаракі)|Міто́]].<ref>https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com</ref>. Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі. Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро Кашуміґаура, што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины. Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com Погода у Ібаракі-кен]</ref> == Історія == Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у [[VIII. стороча|VIII]]. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт. У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії. Дале описує ся сись край у ''Дайніппонші'' (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а [[Конфуцианство|конфуціанство]] шырило ся доста скоро. По [[Реставрація Мейджі|реставрації Мейджі]] адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у [[1871]]. році, у [[1875]]. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Бігом [[XX. стороча|XX]]. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У [[1998]]. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. Важным варошом став Цукуба, се є ''наукоград'' и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр [[Японія|Японії]]. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.<ref>https://studyinjapan.krjc.kg/university/tsukuba-university</ref> == Адміністративноє діліня == Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 ґуны, миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба, Цучіура, Хітачінака и Кашіма. === Вароші === Испис варошӱв кена: * [[Бандо (варош)|Бандо]]; * [[Дзёсо]]; * [[Інашікі]]; * [[Ішіока (варош)|Ішіока]]; * [[Ітако (варош)|Ітако]]; * [[Камішу]]; * [[Касама]]; * [[Кашіма (Ібаракі)|Кашіма]]; * [[Касуміґаура (варош)|Касуміґаура]]; * [[Кітаібаракі]]; * [[Коґа (Ібаракі)|Коґа]]; * [[Міто (Ібаракі)|Міто]]; * [[Мория (город)|Морія]]; * [[Нака (город)|Нака]]; * [[Намеґата]]; * [[Омітама]]; * [[Рюґасакі]]; * [[Сакураґава]]; * [[Шімоцума]]; * [[Такахаґі]]; * [[Тікусей]]; * [[Торіде]]; * [[Ушіку]]; * [[Хітачі (Ібаракі)|Хітачі]]; * [[Хітачінака]]; * [[Хітачіомія]]; * [[Хітачіота]]; * [[Хокота]]; * [[Цукуба]]; * [[Цукубамірай]]; * [[Цутіура]]; * [[Юкі (варош)|Юкі]]. === Ґуны === [[Мачі Японії|Мачі]] и [[Муры Японії|муры]] по ґунам: * [[Хіґашіібаракі]]; ** [[Ібаракі (мачі)|Ібаракі]]; ** [[Оараі]]; ** [[Шіросато]]; * [[Нака (Ібаракі)|Нака]]; ** [[Токай (мура)|Токай]]; * [[Куджі (ґун)|Куджі]]; ** [[Дайґо (мачі)|Дайґо]]; * [[Інашікі (уезд)|Інашікі]]; ** [[Амі (Японія)|Амі]]; ** [[Кавачі (Ібаракі)|Кавачі]]; ** [[Міхо (мура)|Міхо]]; * [[Юкі (ґун)|Юкі]]; ** [[Ятіё (мачі)|Ятіё]]; * [[Сашіма]]; ** [[Ґока]]; ** [[Сакаі (Ібаракі)|Сакаі]]; * [[Кітасома]]; ** [[Тоне (мачі)|Тоне]]. == Обывательство == На 1. юла 2026. року у Ібаракі-кен жило коло 2.78 млн чиляди, из них 101.790 суть иноземці. Обывательство кена у послідні дисятьроча маліє позад старіня, хоть міґрація у кен часточно покрывать тоту проблему. За юн 2026. року обывательство змаліло на 932 людий, 1602 умерло, 670 прийшло.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/kikaku/tokei/fukyu/tokei/betsu/jinko/getsu/jinko2607.html?utm_source=chatgpt.com</ref> По даным управы Ібаракі-кен число иноземцьӱв увеличує ся: из 88.829 у януарови 2025 до 101.790 у юлови 2026. У краёви живуть многі народности. Окрем [[Японці|японцьӱв]], сереґ майбӱлшых общин суть [[вьетнамці]], [[філіпінці]], [[китайці]], [[бразильці]] и [[индонезійці]].<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/gikai/report/mirai/05/setsumeichoshu4.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Економіка == == Наука == [[Цукуба]] є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На [[2023]]. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/news/mame/index.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Култура == Ібаракі-кен ге и уся Японія мать унікалну културу, наприклад, єдныв из майзнамых традицій є Касама-які. То є кераміка котру чинять у варошови Касама. Касама є главным центром гончарьства у Ібаракі-кен, и сокотить своє старовікоє ремесло. Каждорӱчно проходить фестівал керамікы у котрӱм беруть участь, часто бӱлше 200 майстерньӱв.<ref>https://www.ibarakiguide.jp/sp/special/kasama_himatsuri.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Тыж єдным из главных по значимости културных фестівалӱв є Хітачі-сакура-мацурі, што проходить кажду ярь, у варошови Хітачі. Главныв ёго културныв подіёв є Хітачі-фурюмоно — велика платформа высотов у 15 метрӱв котра зклавши ся, стає сценов про кукольноє представліня. Ся традиція взникла ищи у XVII. сторочови и входить у испис нематеріалного културного наслідя ЮНЕСКО. Современна же култура Ібаракі-кен, то суть умілицькі центры, музеї, театралні и літературні міроприємства, и особно то суть концерты и поп-култура. У кенови реґуларно проходить Ібаракійськый фестівал умілств. Є музей керамічного ремела Ібаракі-кен и музей и современного умілства. Културный портал кена публікує концерты, уставкы, и другоє. У послідні рокы общественность и власти Ібаракі розвивавуть проєкты на переділови културы и современної масової културы, включавучи уддільно проґрамы ге «Ібаракі × аніме».<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/event.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Знаменитости == Майзнамыми знаменитыми містами є сад [[Кайраку-ен]] у Міто, гора Цукуба, озеро Кашуміґаура и Народный парк Хітачі.<ref>https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com</ref>. [[Народный парк Хітачі]] є єдныв из майзнамых знаменитостий Ібаракі-кен. Там у великых полях цвітуть немофілы, челлені кохії и другі косиці. Подобні поля мож стрітити у другых "народных парках" Ібаракі-кен. А варош [[Оарай]], мать як популарні сереґ містных пляжі, так и реліґійні объекты. [[Сінтоїзм|Синтоістські]] храмы ге Оарай-Ісосакі, Каміісо-но-Торіі, и [[Будгізм|будгійськый]] храм Ґеншішіншу Ґанню.<ref>https://www.getyourguide.com/uk-ua/oarai-isosaki-shrine-l239971/?visitor-id=96OXJ8V0U12NVKAUZDWU08Z1OROAOGW3&locale_autoredirect_optout=true</ref> == Символы кена == [[Ґерб Ібаракі]] представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности. Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є '''''«Ібаракі-блю»''''' — насыченый темно-синьый цвіт. Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/kenminnohi/kenmin/bosyu.html</ref> == Знамі родакы == * [[Мамія Ріндзо]] (1780-1844) — [[Японія|японськый]] [[Путованя|вандраш]] и [[картоґраф]], знамый свойыв експедиціёв на [[Сахалін]], и уложінём карт северної [[Японія|Японії]].<ref>https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == {{референції}} [[Катеґорія:Реґіон Канто]] [[Катеґорія:Кены Японії]] [[Катеґорія:Ібаракі-кен]] [[Катеґорія:Ібаракі]] [[Катеґорія:Япония]] [[Катеґорія:Адміністративноє діліня Японії]] klweyx5u7a6ckj80d9t1fkfsl0neeti 168718 168717 2026-08-24T14:31:07Z Rue323 31002 168718 wikitext text/x-wiki {{Регион|обывательство=2,780,000|язык=[[Японьскый язык|Японськый язык]]|центер=Міто|имя ведучого=}} '''Ібара́кі''' ({{Lang-ja|茨城県}}; ''Ібаракі-кен; [[Діалект Ібаракі|ібар]]. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен)''<ref>http://www1.tmtv.ne.jp/~kadoya-sogo/ibaraki-i.html</ref><ref>https://japanknowledge.com/articles/blognihongo/entry.html?entryid=387</ref> — [[кен]] у [[Канто (реґіон)|реґіонови Канто]], острӱв [[Хоншу]], [[Японія]]. Є на берегови [[Тихый океан|Тихого океана]], знама свойым розвоём, технолоґічностёв и [[Діалект Ібаракі|интересным діалектом]]. == Назва == Назва [[Кен|кена]] происходить уд історичного топоніма ''Ібаракі'', знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у ''Хітачі-фудокі'' изкладеному у [[VIII. стороча|VIII. сторочови]].<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]</ref> Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована ружа, што є символом края.<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]</ref> == Ґеоґрафія == Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры [[Токіо|Токё]]. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из [[Фукушіма-кен]], а на западови из [[Тоґічі-кен]], на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд [[Чіба-кен|Чібы]] и [[Сайтама-кен|Сайтамы]]. Адміністративный центр кена — варош [[Міто (Ібаракі)|Міто́]].<ref>https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com</ref>. Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі. Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро [[Кашуміґаура]], што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины. Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com Погода у Ібаракі-кен]</ref> == Історія == Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у [[VIII. стороча|VIII]]. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт. У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії. Дале описує ся сись край у ''Дайніппонші'' (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а [[Конфуцианство|конфуціанство]] шырило ся доста скоро. По [[Реставрація Мейджі|реставрації Мейджі]] адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у [[1871]]. році, у [[1875]]. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Бігом [[XX. стороча|XX]]. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У [[1998]]. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. Важным варошом став Цукуба, се є ''наукоград'' и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр [[Японія|Японії]]. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.<ref>https://studyinjapan.krjc.kg/university/tsukuba-university</ref> == Адміністративноє діліня == Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 ґуны, миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба, Цучіура, Хітачінака и Кашіма. === Вароші === Испис варошӱв кена: * [[Бандо (варош)|Бандо]]; * [[Дзёсо]]; * [[Інашікі]]; * [[Ішіока (варош)|Ішіока]]; * [[Ітако (варош)|Ітако]]; * [[Камішу]]; * [[Касама]]; * [[Кашіма (Ібаракі)|Кашіма]]; * [[Касуміґаура (варош)|Касуміґаура]]; * [[Кітаібаракі]]; * [[Коґа (Ібаракі)|Коґа]]; * [[Міто (Ібаракі)|Міто]]; * [[Мория (город)|Морія]]; * [[Нака (город)|Нака]]; * [[Намеґата]]; * [[Омітама]]; * [[Рюґасакі]]; * [[Сакураґава]]; * [[Шімоцума]]; * [[Такахаґі]]; * [[Тікусей]]; * [[Торіде]]; * [[Ушіку]]; * [[Хітачі (Ібаракі)|Хітачі]]; * [[Хітачінака]]; * [[Хітачіомія]]; * [[Хітачіота]]; * [[Хокота]]; * [[Цукуба]]; * [[Цукубамірай]]; * [[Цутіура]]; * [[Юкі (варош)|Юкі]]. === Ґуны === [[Мачі Японії|Мачі]] и [[Муры Японії|муры]] по ґунам: * [[Хіґашіібаракі]]; ** [[Ібаракі (мачі)|Ібаракі]]; ** [[Оараі]]; ** [[Шіросато]]; * [[Нака (Ібаракі)|Нака]]; ** [[Токай (мура)|Токай]]; * [[Куджі (ґун)|Куджі]]; ** [[Дайґо (мачі)|Дайґо]]; * [[Інашікі (уезд)|Інашікі]]; ** [[Амі (Японія)|Амі]]; ** [[Кавачі (Ібаракі)|Кавачі]]; ** [[Міхо (мура)|Міхо]]; * [[Юкі (ґун)|Юкі]]; ** [[Ятіё (мачі)|Ятіё]]; * [[Сашіма]]; ** [[Ґока]]; ** [[Сакаі (Ібаракі)|Сакаі]]; * [[Кітасома]]; ** [[Тоне (мачі)|Тоне]]. == Обывательство == На 1. юла 2026. року у Ібаракі-кен жило коло 2.78 млн чиляди, из них 101.790 суть иноземці. Обывательство кена у послідні дисятьроча маліє позад старіня, хоть міґрація у кен часточно покрывать тоту проблему. За юн 2026. року обывательство змаліло на 932 людий, 1602 умерло, 670 прийшло.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/kikaku/tokei/fukyu/tokei/betsu/jinko/getsu/jinko2607.html?utm_source=chatgpt.com</ref> По даным управы Ібаракі-кен число иноземцьӱв увеличує ся: из 88.829 у януарови 2025 до 101.790 у юлови 2026. У краёви живуть многі народности. Окрем [[Японці|японцьӱв]], сереґ майбӱлшых общин суть [[вьетнамці]], [[філіпінці]], [[китайці]], [[бразильці]] и [[индонезійці]].<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/gikai/report/mirai/05/setsumeichoshu4.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Економіка == == Наука == [[Цукуба]] є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На [[2023]]. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/news/mame/index.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Култура == Ібаракі-кен ге и уся Японія мать унікалну културу, наприклад, єдныв из майзнамых традицій є Касама-які. То є кераміка котру чинять у варошови Касама. Касама є главным центром гончарьства у Ібаракі-кен, и сокотить своє старовікоє ремесло. Каждорӱчно проходить фестівал керамікы у котрӱм беруть участь, часто бӱлше 200 майстерньӱв.<ref>https://www.ibarakiguide.jp/sp/special/kasama_himatsuri.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Тыж єдным из главных по значимости културных фестівалӱв є Хітачі-сакура-мацурі, што проходить кажду ярь, у варошови Хітачі. Главныв ёго културныв подіёв є Хітачі-фурюмоно — велика платформа высотов у 15 метрӱв котра зклавши ся, стає сценов про кукольноє представліня. Ся традиція взникла ищи у XVII. сторочови и входить у испис нематеріалного културного наслідя ЮНЕСКО. Современна же култура Ібаракі-кен, то суть умілицькі центры, музеї, театралні и літературні міроприємства, и особно то суть концерты и поп-култура. У кенови реґуларно проходить Ібаракійськый фестівал умілств. Є музей керамічного ремела Ібаракі-кен и музей и современного умілства. Културный портал кена публікує концерты, уставкы, и другоє. У послідні рокы общественность и власти Ібаракі розвивавуть проєкты на переділови културы и современної масової културы, включавучи уддільно проґрамы ге «Ібаракі × аніме».<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/event.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Знаменитости == Майзнамыми знаменитыми містами є сад [[Кайраку-ен]] у Міто, гора Цукуба, озеро Кашуміґаура и Народный парк Хітачі.<ref>https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com</ref>. [[Народный парк Хітачі]] є єдныв из майзнамых знаменитостий Ібаракі-кен. Там у великых полях цвітуть немофілы, челлені кохії и другі косиці. Подобні поля мож стрітити у другых "народных парках" Ібаракі-кен. А варош [[Оарай]], мать як популарні сереґ містных пляжі, так и реліґійні объекты. [[Сінтоїзм|Синтоістські]] храмы ге Оарай-Ісосакі, Каміісо-но-Торіі, и [[Будгізм|будгійськый]] храм Ґеншішіншу Ґанню.<ref>https://www.getyourguide.com/uk-ua/oarai-isosaki-shrine-l239971/?visitor-id=96OXJ8V0U12NVKAUZDWU08Z1OROAOGW3&locale_autoredirect_optout=true</ref> == Символы кена == [[Ґерб Ібаракі]] представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности. Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є '''''«Ібаракі-блю»''''' — насыченый темно-синьый цвіт. Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/kenminnohi/kenmin/bosyu.html</ref> == Знамі родакы == * [[Мамія Ріндзо]] (1780-1844) — [[Японія|японськый]] [[Путованя|вандраш]] и [[картоґраф]], знамый свойыв експедиціёв на [[Сахалін]], и уложінём карт северної [[Японія|Японії]].<ref>https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == {{референції}} [[Катеґорія:Реґіон Канто]] [[Катеґорія:Кены Японії]] [[Катеґорія:Ібаракі-кен]] [[Катеґорія:Ібаракі]] [[Катеґорія:Япония]] [[Катеґорія:Адміністративноє діліня Японії]] stdjvg1zq24m93x8mpgvg4o6u3ru5de 0 24892 168714 168710 2026-08-24T13:23:37Z Rue323 31002 168714 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Александер Фединець |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото |align=center |width=120 |pos=top |link=https://esu.com.ua/images/article_images/6878f5473e4e1_1752757575.jpg}} |Чинность=[[дохтор]]-хирург, [[педагог]] |Уроджѣня={{Birth date|1897|6|13}} |Мѣсто_роджѣня=[[Малый Раковиць|Малый Раковець]],<br> [[Подкарпатя]] |Упокоеня={{Death date and age|1987|4|6|1897|6|13}} |Мѣсто_смерти= [[Ужгород]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]] }} '''Фединець Александер Васильов''' (*[[13. юн]] [[1897]], [[Малый Раковиць|Малый Раковець]], [[Подкарпатя]] – [[6. апріль|6. апрѣль]] [[1987]], [[Ужгород]]), [[дохтор]]-хирург, закладатель закарпатской школы хирургох.<ref name="ЕСУ">Вегеш М. М.</ref> Закончив ужгородску гимназию и быв мобилизованый до австро-мадярского войска. Войовав на италийскому фронтѣ (1917–1918), де зостав тяжко раненый. По демобилизации учив ся на дохтора на Будапештской универзитѣ, а по приеднаню края до Чехословакии, продовжив на Карловой универзитѣ в Празѣ, од року 1924 хирург мукачовской болницѣ до року 1928; в хирургичной клиницѣ Братиславськой универзиты (1928–1932); ведучый оддѣлу хирургии Мукачовской, Ужгородской, [[Севлюш]]ской болницѣ (1932–1939), ведучый катедры общой и факултной хирургии (1952–1975), професор-консултант катедры общой и шпиталной хирургии Ужгородской универзиты (1975–1983). Закладатель и голова областного общества хирургох Закарпатя (1955–1975).<ref name="ЕСУ"/> В Ужгородѣ една з улиць в централной части несе имя Фединця, а коло нового хирургичного корпусу Закарпатской областной болницѣ {{nobr|им. Андрѣя Новака}} (улиця Капушанська, 22) 17. новембра 2014 отворили му памятник (автор [[Михайло Белень]]).<ref>Закарпаття онлайн</ref><ref name="ЕСУ"/> == Жерела == * {{cite web |author= |editor=<big>Вегеш М. М.</big> |date= |url=https://esu.com.ua/article-890313 |title= Фединець Олександр Васильович |publisher=Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author=<big>Закарпаття онлайн</big> |editor= |date= 17.11.2014 |url=https://zakarpattya.net.ua/News/132039-V-Uzhhorodi-vidkryly-pohruddia-vydatnoho-zakarpatskoho-khirurha-Oleksandra-Fedyntsia-FOTO |title=В Ужгороді відкрили погруддя видатного закарпатського хірурга Олександра Фединця (ФОТО) |publisher= |format= |quote=Сьогодні, 17 листопада, біля нового хірургічного корпусу обласної клінічної лікарні ім. А.Новака в Ужгороді відкрили погруддя видатного закарпатського хірурга професора Олександра Фединця. |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1897|1987|Фединець, Александер Васильов}} msvujtdsn75vp63zm8e1m6733cjfwwj 168716 168714 2026-08-24T14:25:06Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168716 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Александер Фединець |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото |align=center |width=120 |pos=top |link=https://esu.com.ua/images/article_images/6878f5473e4e1_1752757575.jpg}} |Чинность=[[дохтор]]-хирург, [[педагог]] |Уроджѣня={{Birth date|1897|6|13}} |Мѣсто_роджѣня=[[Малый Раковиць|Малый Раковець]],<br> [[Подкарпатя]] |Упокоеня={{Death date and age|1987|4|6|1897|6|13}} |Мѣсто_смерти= [[Ужгород]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]] }} '''Фединець Александер Васильов''' (*[[13. юн]] [[1897]], [[Малый Раковиць|Малый Раковець]], [[Подкарпатя]] – [[6. апріль|6. апрѣль]] [[1987]], [[Ужгород]]), [[дохтор]]-хирург, закладатель закарпатской школы хирургох.<ref name="ЕСУ">Вегеш М. М.</ref> Закончив ужгородску гимназию и быв мобилизованый до австро-мадярского войска. Войовав на италийскому фронтѣ (1917–1918), де зостав тяжко раненый. По демобилизации учив ся на дохтора на Будапештской универзитѣ, а по приеднаню края до Чехословакии, продовжив на Карловой универзитѣ в Празѣ, од року 1924 хирург мукачовской болницѣ до року 1928; в хирургичной клиницѣ Братиславськой универзиты (1928–1932); ведучый оддѣлу хирургии Мукачовской, Ужгородской, [[Севлюш]]ской болницѣ (1932–1939), ведучый катедры общой и факултной хирургии (1952–1975), професор-консултант катедры общой и шпиталной хирургии Ужгородской универзиты (1975–1983). Закладатель и голова областного общества хирургох Закарпатя (1955–1975).<ref name="ЕСУ"/> В Ужгородѣ една з улиць в централной части несе имя Фединця, а коло нового хирургичного корпусу Закарпатской областной болницѣ {{nobr|им. Андрѣя Новака}} (улиця Капушанська, 22) 17. новембра 2014 отворили му памятник (автор [[Михайло Белень]]).<ref>Закарпаття онлайн</ref><ref>Куруц Мирослава</ref><ref name="ЕСУ"/> == Жерела == * {{cite web |author=<big>Куруц Мирослава</big> |editor= |date= |url=https://uzhgorod.net.ua/news/70886 |title=Медики краю увіковічнили пам’ять відомого закарпатського хірурга (фото) |publisher= Uzhgorod.net.ua |format= |quote= |language= |accessdate=24.08.2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= |editor=<big>Вегеш М. М.</big> |date= |url=https://esu.com.ua/article-890313 |title= Фединець Олександр Васильович |publisher=Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author=<big>Закарпаття онлайн</big> |editor= |date= 17.11.2014 |url=https://zakarpattya.net.ua/News/132039-V-Uzhhorodi-vidkryly-pohruddia-vydatnoho-zakarpatskoho-khirurha-Oleksandra-Fedyntsia-FOTO |title=В Ужгороді відкрили погруддя видатного закарпатського хірурга Олександра Фединця (ФОТО) |publisher= |format= |quote=Сьогодні, 17 листопада, біля нового хірургічного корпусу обласної клінічної лікарні ім. А.Новака в Ужгороді відкрили погруддя видатного закарпатського хірурга професора Олександра Фединця. |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1897|1987|Фединець, Александер Васильов}} 5q6d3zkrf1hfzgfciawihi1zy9bbn3a 168719 168716 2026-08-24T14:51:09Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168719 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Александер Фединець |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото |align=center |width=120 |pos=top |link=https://esu.com.ua/images/article_images/6878f5473e4e1_1752757575.jpg}} |Чинность=[[дохтор]]-хирург, [[педагог]] |Уроджѣня={{Birth date|1897|6|13}} |Мѣсто_роджѣня=[[Малый Раковиць|Малый Раковець]],<br> [[Подкарпатя]] |Упокоеня={{Death date and age|1987|4|6|1897|6|13}} |Мѣсто_смерти= [[Ужгород]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]] }} '''Фединець Александер Васильов''' (*[[13. юн]] [[1897]], [[Малый Раковиць|Малый Раковець]], [[Подкарпатя]] – [[6. апріль|6. апрѣль]] [[1987]], [[Ужгород]]), [[дохтор]]-хирург, закладатель закарпатской школы хирургох.<ref name="ЕСУ">Вегеш М. М.</ref> == Животопис == Закончив ужгородску гимназию и быв мобилизованый до австро-мадярского войска. Войовав на италийскому фронтѣ (1917–1918), де зостав тяжко раненый. По демобилизации учив ся на дохтора на Будапештской универзитѣ, а по приеднаню края до Чехословакии, продовжив на Карловой универзитѣ в Празѣ, од року 1924 хирург мукачовской болницѣ до року 1928; дале в хирургичной клиницѣ Братиславськой универзиты (1928–1932); ведучый оддѣлу хирургии Мукачовской, Ужгородской, [[Севлюш]]ской болницѣ (1932–1939), дале в [[Ужгород]]ѣ ведучый катедры общой и факултной хирургии (1952–1975), професор-консултант катедры общой и шпиталной хирургии Ужгородской универзиты (1975–1983). Закладатель и голова областного общества хирургох Закарпатя (1955–1975).<ref name="ЕСУ"/> Зробив понад 35 тысяч операций. Понад 3000 молодых хирургох пройшли у него школу медфака. Одзначеный орденами и медалями, званями заслуженого дохтора и заслуженого працовника высшой школы Украины.<ref>Ганич М. М., Ганич О. М.</ref> == Честь памяти == В Ужгородѣ една з улиць в централной части несе имя Фединця, а коло нового хирургичного корпусу Закарпатской областной болницѣ {{nobr|им. Андрѣя Новака}} (улиця Капушанська, 22) 17. новембра 2014 отворили му памятник (автор [[Михайло Белень]]).<ref>Закарпаття онлайн</ref><ref>Куруц Мирослава</ref><ref name="ЕСУ"/> == Жерела == * {{Cite book |author=<big>Ганич М. М., Ганич О. М.</big> |editor= |title={{ЕЗВО20}} |language= |edition= |volume= |chapter= Фединець Олександо Васильович |quote= |location= |publisher= |date= |series= |pages=339–340 |isbn= |doi= |url= }} * {{cite web |author=<big>Куруц Мирослава</big> |editor= |date= |url=https://uzhgorod.net.ua/news/70886 |title=Медики краю увіковічнили пам’ять відомого закарпатського хірурга (фото) |publisher= Uzhgorod.net.ua |format= |quote= |language= |accessdate=24.08.2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= |editor=<big>Вегеш М. М.</big> |date= |url=https://esu.com.ua/article-890313 |title= Фединець Олександр Васильович |publisher=Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author=<big>Закарпаття онлайн</big> |editor= |date= 17.11.2014 |url=https://zakarpattya.net.ua/News/132039-V-Uzhhorodi-vidkryly-pohruddia-vydatnoho-zakarpatskoho-khirurha-Oleksandra-Fedyntsia-FOTO |title=В Ужгороді відкрили погруддя видатного закарпатського хірурга Олександра Фединця (ФОТО) |publisher= |format= |quote=Сьогодні, 17 листопада, біля нового хірургічного корпусу обласної клінічної лікарні ім. А.Новака в Ужгороді відкрили погруддя видатного закарпатського хірурга професора Олександра Фединця. |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1897|1987|Фединець, Александер Васильов}} 4eyust5way42kd53f2gtkgp74kfkt96 1 24895 168727 168695 2026-08-24T17:53:31Z Gazdadev 36573 /* Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера */ Відповідь 168727 wikitext text/x-wiki == Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера == Де там гумор вы увіділи я нормально ушитко быв написав Gazdadev (діскусія) 18:55, 23 авґуста 2026 (CEST) [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 09:20, 24 авґуста 2026 (CEST) :Я перемѣстив дискусию сюды, на належное мѣсто. Одповѣдаю, што не яло у вашому внеску. :1. '''Язык'''. Статя писана в пряшовской кодификации. Тота кодификация, мож повѣсти, майзаконнѣйша ту, бо сесь роздѣл Википедии створили якраз пряшовскы Русины. Вы можете доповньовати статю в той кодификации, або переписати повностьов, кедь знаете выкласти предмет намного повнѣйше (сесь другый вариант у вашому припадѣ выключеный бо вы як зачаточник не годны тото учинити). Але ваш язык ку тому нигде не описаный, тым веце некодификованый (официално не вызнаный). Вы ся не хоснуете русинськыма словниками. Слово <u>ставка</u> в тому вызнамѣ, што у вас, по русинскы мать быти <u>штаб</u>, або <u>главный стан</u>. :2. '''Жерела'''. Каждое твердженя треба подкрѣпити одказом на жерело (книгу, статю, новинку, интернет-адрес). У вас намѣсто того написано, же вы ѣсте пасулю пудбивану, та най жерело найде дако иншый. Се може быти неялый гумор, або просто насмѣшка над правилами Википедии. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 10:15, 24 авґуста 2026 (CEST) ::Пак вы такый рузумный та штось те не поклали жерело ниякоє? Того повно у інтирниті має быти. А на щьот пряшовської кодифікації та я її не пуддержуву. Видите путанина бывать позад удсутности єдного стандарта. А кобы пряшовські хосновали УПРС та было бы всьо ліпше. Вопще то давно треба узгодити варіант май офіціальный айбо тому мішат сама Украйна тым што ни хоче узнавати русинӱв. Но, буду ся май старати из тыма жерелами. А щи, за словник. Я ся пользуву вашым російсько-русинськым переводчиком кидь ми треба. Тай ста́вка мош казати просто німці так штабы называли, у тому проблем ниє. І чого за тӱко часу еґзіштованія сиї статті розділа Ста́вкы ни было кой тото така велика і важна тема [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 19:53, 24 авґуста 2026 (CEST) lf4maoft5m22cifiijod2demx6z8p4e 168728 168727 2026-08-24T18:11:01Z Halajkovič 33393 /* Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера */ Відповідь 168728 wikitext text/x-wiki == Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера == Де там гумор вы увіділи я нормально ушитко быв написав Gazdadev (діскусія) 18:55, 23 авґуста 2026 (CEST) [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 09:20, 24 авґуста 2026 (CEST) :Я перемѣстив дискусию сюды, на належное мѣсто. Одповѣдаю, што не яло у вашому внеску. :1. '''Язык'''. Статя писана в пряшовской кодификации. Тота кодификация, мож повѣсти, майзаконнѣйша ту, бо сесь роздѣл Википедии створили якраз пряшовскы Русины. Вы можете доповньовати статю в той кодификации, або переписати повностьов, кедь знаете выкласти предмет намного повнѣйше (сесь другый вариант у вашому припадѣ выключеный бо вы як зачаточник не годны тото учинити). Але ваш язык ку тому нигде не описаный, тым веце некодификованый (официално не вызнаный). Вы ся не хоснуете русинськыма словниками. Слово <u>ставка</u> в тому вызнамѣ, што у вас, по русинскы мать быти <u>штаб</u>, або <u>главный стан</u>. :2. '''Жерела'''. Каждое твердженя треба подкрѣпити одказом на жерело (книгу, статю, новинку, интернет-адрес). У вас намѣсто того написано, же вы ѣсте пасулю пудбивану, та най жерело найде дако иншый. Се може быти неялый гумор, або просто насмѣшка над правилами Википедии. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 10:15, 24 авґуста 2026 (CEST) ::Пак вы такый рузумный та штось те не поклали жерело ниякоє? Того повно у інтирниті має быти. А на щьот пряшовської кодифікації та я її не пуддержуву. Видите путанина бывать позад удсутности єдного стандарта. А кобы пряшовські хосновали УПРС та было бы всьо ліпше. Вопще то давно треба узгодити варіант май офіціальный айбо тому мішат сама Украйна тым што ни хоче узнавати русинӱв. Но, буду ся май старати из тыма жерелами. А щи, за словник. Я ся пользуву вашым російсько-русинськым переводчиком кидь ми треба. Тай ста́вка мош казати просто німці так штабы называли, у тому проблем ниє. І чого за тӱко часу еґзіштованія сиї статті розділа Ста́вкы ни было кой тото така велика і важна тема [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 19:53, 24 авґуста 2026 (CEST) :::Проблем ту ани не є в тім: проблем є в тім, же вступ сьте лишыли в пряшівскій кодіфікації, як в той час остаток сьте написапи подля своєй ґраматікы. Перепиште тоту статю цїлком подля своєй ґраматікы і вшытко буде в порядку. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:11, 24 авґуста 2026 (CEST) oc1avo403s39h0aebkuh1j9zxuf2y13 168729 168728 2026-08-24T18:34:03Z Gazdadev 36573 /* Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера */ Відповідь 168729 wikitext text/x-wiki == Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера == Де там гумор вы увіділи я нормально ушитко быв написав Gazdadev (діскусія) 18:55, 23 авґуста 2026 (CEST) [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 09:20, 24 авґуста 2026 (CEST) :Я перемѣстив дискусию сюды, на належное мѣсто. Одповѣдаю, што не яло у вашому внеску. :1. '''Язык'''. Статя писана в пряшовской кодификации. Тота кодификация, мож повѣсти, майзаконнѣйша ту, бо сесь роздѣл Википедии створили якраз пряшовскы Русины. Вы можете доповньовати статю в той кодификации, або переписати повностьов, кедь знаете выкласти предмет намного повнѣйше (сесь другый вариант у вашому припадѣ выключеный бо вы як зачаточник не годны тото учинити). Але ваш язык ку тому нигде не описаный, тым веце некодификованый (официално не вызнаный). Вы ся не хоснуете русинськыма словниками. Слово <u>ставка</u> в тому вызнамѣ, што у вас, по русинскы мать быти <u>штаб</u>, або <u>главный стан</u>. :2. '''Жерела'''. Каждое твердженя треба подкрѣпити одказом на жерело (книгу, статю, новинку, интернет-адрес). У вас намѣсто того написано, же вы ѣсте пасулю пудбивану, та най жерело найде дако иншый. Се може быти неялый гумор, або просто насмѣшка над правилами Википедии. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 10:15, 24 авґуста 2026 (CEST) ::Пак вы такый рузумный та штось те не поклали жерело ниякоє? Того повно у інтирниті має быти. А на щьот пряшовської кодифікації та я її не пуддержуву. Видите путанина бывать позад удсутности єдного стандарта. А кобы пряшовські хосновали УПРС та было бы всьо ліпше. Вопще то давно треба узгодити варіант май офіціальный айбо тому мішат сама Украйна тым што ни хоче узнавати русинӱв. Но, буду ся май старати из тыма жерелами. А щи, за словник. Я ся пользуву вашым російсько-русинськым переводчиком кидь ми треба. Тай ста́вка мош казати просто німці так штабы называли, у тому проблем ниє. І чого за тӱко часу еґзіштованія сиї статті розділа Ста́вкы ни было кой тото така велика і важна тема [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 19:53, 24 авґуста 2026 (CEST) :::Проблем ту ани не є в тім: проблем є в тім, же вступ сьте лишыли в пряшівскій кодіфікації, як в той час остаток сьте написапи подля своєй ґраматікы. Перепиште тоту статю цїлком подля своєй ґраматікы і вшытко буде в порядку. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:11, 24 авґуста 2026 (CEST) ::::Я уже поняв, обяснили ми у Телеґрамови [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 20:34, 24 авґуста 2026 (CEST) l6ujltrp7l4o5nhlhtv4nyqvbwyz5dp 168730 168729 2026-08-24T18:42:20Z Rue323 31002 /* Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера */ Відповідь 168730 wikitext text/x-wiki == Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера == Де там гумор вы увіділи я нормально ушитко быв написав Gazdadev (діскусія) 18:55, 23 авґуста 2026 (CEST) [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 09:20, 24 авґуста 2026 (CEST) :Я перемѣстив дискусию сюды, на належное мѣсто. Одповѣдаю, што не яло у вашому внеску. :1. '''Язык'''. Статя писана в пряшовской кодификации. Тота кодификация, мож повѣсти, майзаконнѣйша ту, бо сесь роздѣл Википедии створили якраз пряшовскы Русины. Вы можете доповньовати статю в той кодификации, або переписати повностьов, кедь знаете выкласти предмет намного повнѣйше (сесь другый вариант у вашому припадѣ выключеный бо вы як зачаточник не годны тото учинити). Але ваш язык ку тому нигде не описаный, тым веце некодификованый (официално не вызнаный). Вы ся не хоснуете русинськыма словниками. Слово <u>ставка</u> в тому вызнамѣ, што у вас, по русинскы мать быти <u>штаб</u>, або <u>главный стан</u>. :2. '''Жерела'''. Каждое твердженя треба подкрѣпити одказом на жерело (книгу, статю, новинку, интернет-адрес). У вас намѣсто того написано, же вы ѣсте пасулю пудбивану, та най жерело найде дако иншый. Се може быти неялый гумор, або просто насмѣшка над правилами Википедии. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 10:15, 24 авґуста 2026 (CEST) ::Пак вы такый рузумный та штось те не поклали жерело ниякоє? Того повно у інтирниті має быти. А на щьот пряшовської кодифікації та я її не пуддержуву. Видите путанина бывать позад удсутности єдного стандарта. А кобы пряшовські хосновали УПРС та было бы всьо ліпше. Вопще то давно треба узгодити варіант май офіціальный айбо тому мішат сама Украйна тым што ни хоче узнавати русинӱв. Но, буду ся май старати из тыма жерелами. А щи, за словник. Я ся пользуву вашым російсько-русинськым переводчиком кидь ми треба. Тай ста́вка мош казати просто німці так штабы называли, у тому проблем ниє. І чого за тӱко часу еґзіштованія сиї статті розділа Ста́вкы ни было кой тото така велика і важна тема [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 19:53, 24 авґуста 2026 (CEST) :::Проблем ту ани не є в тім: проблем є в тім, же вступ сьте лишыли в пряшівскій кодіфікації, як в той час остаток сьте написапи подля своєй ґраматікы. Перепиште тоту статю цїлком подля своєй ґраматікы і вшытко буде в порядку. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:11, 24 авґуста 2026 (CEST) ::::Я уже поняв, обяснили ми у Телеґрамови [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 20:34, 24 авґуста 2026 (CEST) :::Честованый и Бічолованый пане-Владыко. Ци знаєте як ся розшифровує УПРС? Чому го мавуть хосновати Пряшовци? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:42, 24 авґуста 2026 (CEST) jojasi4zwoxfimkjzt3iuovxmtk83es 168731 168730 2026-08-24T18:44:02Z Rue323 31002 /* Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера */ Відповідь 168731 wikitext text/x-wiki == Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера == Де там гумор вы увіділи я нормально ушитко быв написав Gazdadev (діскусія) 18:55, 23 авґуста 2026 (CEST) [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 09:20, 24 авґуста 2026 (CEST) :Я перемѣстив дискусию сюды, на належное мѣсто. Одповѣдаю, што не яло у вашому внеску. :1. '''Язык'''. Статя писана в пряшовской кодификации. Тота кодификация, мож повѣсти, майзаконнѣйша ту, бо сесь роздѣл Википедии створили якраз пряшовскы Русины. Вы можете доповньовати статю в той кодификации, або переписати повностьов, кедь знаете выкласти предмет намного повнѣйше (сесь другый вариант у вашому припадѣ выключеный бо вы як зачаточник не годны тото учинити). Але ваш язык ку тому нигде не описаный, тым веце некодификованый (официално не вызнаный). Вы ся не хоснуете русинськыма словниками. Слово <u>ставка</u> в тому вызнамѣ, што у вас, по русинскы мать быти <u>штаб</u>, або <u>главный стан</u>. :2. '''Жерела'''. Каждое твердженя треба подкрѣпити одказом на жерело (книгу, статю, новинку, интернет-адрес). У вас намѣсто того написано, же вы ѣсте пасулю пудбивану, та най жерело найде дако иншый. Се може быти неялый гумор, або просто насмѣшка над правилами Википедии. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 10:15, 24 авґуста 2026 (CEST) ::Пак вы такый рузумный та штось те не поклали жерело ниякоє? Того повно у інтирниті має быти. А на щьот пряшовської кодифікації та я її не пуддержуву. Видите путанина бывать позад удсутности єдного стандарта. А кобы пряшовські хосновали УПРС та было бы всьо ліпше. Вопще то давно треба узгодити варіант май офіціальный айбо тому мішат сама Украйна тым што ни хоче узнавати русинӱв. Но, буду ся май старати из тыма жерелами. А щи, за словник. Я ся пользуву вашым російсько-русинськым переводчиком кидь ми треба. Тай ста́вка мош казати просто німці так штабы называли, у тому проблем ниє. І чого за тӱко часу еґзіштованія сиї статті розділа Ста́вкы ни было кой тото така велика і важна тема [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 19:53, 24 авґуста 2026 (CEST) :::Проблем ту ани не є в тім: проблем є в тім, же вступ сьте лишыли в пряшівскій кодіфікації, як в той час остаток сьте написапи подля своєй ґраматікы. Перепиште тоту статю цїлком подля своєй ґраматікы і вшытко буде в порядку. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:11, 24 авґуста 2026 (CEST) ::::Я уже поняв, обяснили ми у Телеґрамови [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 20:34, 24 авґуста 2026 (CEST) ::::И жадано жебы сам объем статі урӱс у 2-3 раза, жебы то не было просто переписанём на "правилну" ґраматику [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:44, 24 авґуста 2026 (CEST) :::Честованый и Бічолованый пане-Владыко. Ци знаєте як ся розшифровує УПРС? Чому го мавуть хосновати Пряшовци? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:42, 24 авґуста 2026 (CEST) f87a3r1xbaw0il682hyf6vkgdp7mb2m 168732 168731 2026-08-24T19:06:34Z Gazdadev 36573 /* Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера */ Відповідь 168732 wikitext text/x-wiki == Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера == Де там гумор вы увіділи я нормально ушитко быв написав Gazdadev (діскусія) 18:55, 23 авґуста 2026 (CEST) [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 09:20, 24 авґуста 2026 (CEST) :Я перемѣстив дискусию сюды, на належное мѣсто. Одповѣдаю, што не яло у вашому внеску. :1. '''Язык'''. Статя писана в пряшовской кодификации. Тота кодификация, мож повѣсти, майзаконнѣйша ту, бо сесь роздѣл Википедии створили якраз пряшовскы Русины. Вы можете доповньовати статю в той кодификации, або переписати повностьов, кедь знаете выкласти предмет намного повнѣйше (сесь другый вариант у вашому припадѣ выключеный бо вы як зачаточник не годны тото учинити). Але ваш язык ку тому нигде не описаный, тым веце некодификованый (официално не вызнаный). Вы ся не хоснуете русинськыма словниками. Слово <u>ставка</u> в тому вызнамѣ, што у вас, по русинскы мать быти <u>штаб</u>, або <u>главный стан</u>. :2. '''Жерела'''. Каждое твердженя треба подкрѣпити одказом на жерело (книгу, статю, новинку, интернет-адрес). У вас намѣсто того написано, же вы ѣсте пасулю пудбивану, та най жерело найде дако иншый. Се може быти неялый гумор, або просто насмѣшка над правилами Википедии. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 10:15, 24 авґуста 2026 (CEST) ::Пак вы такый рузумный та штось те не поклали жерело ниякоє? Того повно у інтирниті має быти. А на щьот пряшовської кодифікації та я її не пуддержуву. Видите путанина бывать позад удсутности єдного стандарта. А кобы пряшовські хосновали УПРС та было бы всьо ліпше. Вопще то давно треба узгодити варіант май офіціальный айбо тому мішат сама Украйна тым што ни хоче узнавати русинӱв. Но, буду ся май старати из тыма жерелами. А щи, за словник. Я ся пользуву вашым російсько-русинськым переводчиком кидь ми треба. Тай ста́вка мош казати просто німці так штабы называли, у тому проблем ниє. І чого за тӱко часу еґзіштованія сиї статті розділа Ста́вкы ни было кой тото така велика і важна тема [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 19:53, 24 авґуста 2026 (CEST) :::Проблем ту ани не є в тім: проблем є в тім, же вступ сьте лишыли в пряшівскій кодіфікації, як в той час остаток сьте написапи подля своєй ґраматікы. Перепиште тоту статю цїлком подля своєй ґраматікы і вшытко буде в порядку. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:11, 24 авґуста 2026 (CEST) ::::Я уже поняв, обяснили ми у Телеґрамови [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 20:34, 24 авґуста 2026 (CEST) ::::И жадано жебы сам объем статі урӱс у 2-3 раза, жебы то не было просто переписанём на "правилну" ґраматику [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:44, 24 авґуста 2026 (CEST) :::Честованый и Бічолованый пане-Владыко. Ци знаєте як ся розшифровує УПРС? Чому го мавуть хосновати Пряшовци? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:42, 24 авґуста 2026 (CEST) ::::Ты уже туй итимолоґічный такый [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 21:06, 24 авґуста 2026 (CEST) oe9nkv493tqnd96s1qvcs0mkhya1imu 168733 168732 2026-08-24T19:07:37Z Rue323 31002 /* Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера */ Відповідь 168733 wikitext text/x-wiki == Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера == Де там гумор вы увіділи я нормально ушитко быв написав Gazdadev (діскусія) 18:55, 23 авґуста 2026 (CEST) [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 09:20, 24 авґуста 2026 (CEST) :Я перемѣстив дискусию сюды, на належное мѣсто. Одповѣдаю, што не яло у вашому внеску. :1. '''Язык'''. Статя писана в пряшовской кодификации. Тота кодификация, мож повѣсти, майзаконнѣйша ту, бо сесь роздѣл Википедии створили якраз пряшовскы Русины. Вы можете доповньовати статю в той кодификации, або переписати повностьов, кедь знаете выкласти предмет намного повнѣйше (сесь другый вариант у вашому припадѣ выключеный бо вы як зачаточник не годны тото учинити). Але ваш язык ку тому нигде не описаный, тым веце некодификованый (официално не вызнаный). Вы ся не хоснуете русинськыма словниками. Слово <u>ставка</u> в тому вызнамѣ, што у вас, по русинскы мать быти <u>штаб</u>, або <u>главный стан</u>. :2. '''Жерела'''. Каждое твердженя треба подкрѣпити одказом на жерело (книгу, статю, новинку, интернет-адрес). У вас намѣсто того написано, же вы ѣсте пасулю пудбивану, та най жерело найде дако иншый. Се може быти неялый гумор, або просто насмѣшка над правилами Википедии. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 10:15, 24 авґуста 2026 (CEST) ::Пак вы такый рузумный та штось те не поклали жерело ниякоє? Того повно у інтирниті має быти. А на щьот пряшовської кодифікації та я її не пуддержуву. Видите путанина бывать позад удсутности єдного стандарта. А кобы пряшовські хосновали УПРС та было бы всьо ліпше. Вопще то давно треба узгодити варіант май офіціальный айбо тому мішат сама Украйна тым што ни хоче узнавати русинӱв. Но, буду ся май старати из тыма жерелами. А щи, за словник. Я ся пользуву вашым російсько-русинськым переводчиком кидь ми треба. Тай ста́вка мош казати просто німці так штабы называли, у тому проблем ниє. І чого за тӱко часу еґзіштованія сиї статті розділа Ста́вкы ни было кой тото така велика і важна тема [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 19:53, 24 авґуста 2026 (CEST) :::Проблем ту ани не є в тім: проблем є в тім, же вступ сьте лишыли в пряшівскій кодіфікації, як в той час остаток сьте написапи подля своєй ґраматікы. Перепиште тоту статю цїлком подля своєй ґраматікы і вшытко буде в порядку. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:11, 24 авґуста 2026 (CEST) ::::Я уже поняв, обяснили ми у Телеґрамови [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 20:34, 24 авґуста 2026 (CEST) ::::И жадано жебы сам объем статі урӱс у 2-3 раза, жебы то не было просто переписанём на "правилну" ґраматику [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:44, 24 авґуста 2026 (CEST) :::Честованый и Бічолованый пане-Владыко. Ци знаєте як ся розшифровує УПРС? Чому го мавуть хосновати Пряшовци? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:42, 24 авґуста 2026 (CEST) ::::Ты уже туй итимолоґічный такый [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 21:06, 24 авґуста 2026 (CEST) :::::у Діскузії на Вікі не мусай сяк приказовати [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 21:07, 24 авґуста 2026 (CEST) 2m7pzh9v73rtlsytqn2jm88tvd17pmc 168734 168733 2026-08-24T19:09:54Z Gazdadev 36573 /* Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера */ Відповідь 168734 wikitext text/x-wiki == Што вам ся не полюбило у ста́вках гітлера == Де там гумор вы увіділи я нормально ушитко быв написав Gazdadev (діскусія) 18:55, 23 авґуста 2026 (CEST) [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 09:20, 24 авґуста 2026 (CEST) :Я перемѣстив дискусию сюды, на належное мѣсто. Одповѣдаю, што не яло у вашому внеску. :1. '''Язык'''. Статя писана в пряшовской кодификации. Тота кодификация, мож повѣсти, майзаконнѣйша ту, бо сесь роздѣл Википедии створили якраз пряшовскы Русины. Вы можете доповньовати статю в той кодификации, або переписати повностьов, кедь знаете выкласти предмет намного повнѣйше (сесь другый вариант у вашому припадѣ выключеный бо вы як зачаточник не годны тото учинити). Але ваш язык ку тому нигде не описаный, тым веце некодификованый (официално не вызнаный). Вы ся не хоснуете русинськыма словниками. Слово <u>ставка</u> в тому вызнамѣ, што у вас, по русинскы мать быти <u>штаб</u>, або <u>главный стан</u>. :2. '''Жерела'''. Каждое твердженя треба подкрѣпити одказом на жерело (книгу, статю, новинку, интернет-адрес). У вас намѣсто того написано, же вы ѣсте пасулю пудбивану, та най жерело найде дако иншый. Се може быти неялый гумор, або просто насмѣшка над правилами Википедии. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 10:15, 24 авґуста 2026 (CEST) ::Пак вы такый рузумный та штось те не поклали жерело ниякоє? Того повно у інтирниті має быти. А на щьот пряшовської кодифікації та я її не пуддержуву. Видите путанина бывать позад удсутности єдного стандарта. А кобы пряшовські хосновали УПРС та было бы всьо ліпше. Вопще то давно треба узгодити варіант май офіціальный айбо тому мішат сама Украйна тым што ни хоче узнавати русинӱв. Но, буду ся май старати из тыма жерелами. А щи, за словник. Я ся пользуву вашым російсько-русинськым переводчиком кидь ми треба. Тай ста́вка мош казати просто німці так штабы называли, у тому проблем ниє. І чого за тӱко часу еґзіштованія сиї статті розділа Ста́вкы ни было кой тото така велика і важна тема [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 19:53, 24 авґуста 2026 (CEST) :::Проблем ту ани не є в тім: проблем є в тім, же вступ сьте лишыли в пряшівскій кодіфікації, як в той час остаток сьте написапи подля своєй ґраматікы. Перепиште тоту статю цїлком подля своєй ґраматікы і вшытко буде в порядку. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:11, 24 авґуста 2026 (CEST) ::::Я уже поняв, обяснили ми у Телеґрамови [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 20:34, 24 авґуста 2026 (CEST) ::::И жадано жебы сам объем статі урӱс у 2-3 раза, жебы то не было просто переписанём на "правилну" ґраматику [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:44, 24 авґуста 2026 (CEST) :::Честованый и Бічолованый пане-Владыко. Ци знаєте як ся розшифровує УПРС? Чому го мавуть хосновати Пряшовци? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:42, 24 авґуста 2026 (CEST) ::::Ты уже туй итимолоґічный такый [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 21:06, 24 авґуста 2026 (CEST) :::::у Діскузії на Вікі не мусай сяк приказовати [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 21:07, 24 авґуста 2026 (CEST) ::::::Йой а як тото у́далити тай вопще нашто ты йсе туй пишеш кой у тґ сь писав ми [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 21:09, 24 авґуста 2026 (CEST) 8q8tmbetd3nvvxc692f7xsi919x6acw 2 24903 168724 2026-08-24T16:04:31Z Yarickbased 32161 Yarickbased переменовав сторінку [[Користувач:Yarickbased]] на [[Хоснователь:Owheishddisjshsieh]]: Просто захотів поміняти назву 168724 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Хоснователь:Owheishddisjshsieh]] jffxbk3gzb5swoorqlip0ikc0ta2cl6 0 24904 168741 2026-08-25T09:07:19Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Скотарьскоє]] на [[Скотарьськоє]] 168741 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Скотарьськоє]] 4klaafk8hjbadue57x0iialopp9yjzh