Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.17 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Народны Новинкы 0 873 168810 143256 2026-08-28T18:05:07Z Igor Kercsa 5504 образчик 168810 wikitext text/x-wiki {{Фоторамка|Перше чісло «Народных Новинок» вышло [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1991]]. На тот час быв то двойтыжденник, а мав важну улогу в унормованю русиньского языка.<br/> Увидьте фото|align=right|pos=top|width=250 |link=https://scontent-iev1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/782148121_28564638079808023_2247567036497965929_n.jpg?stp=dst-jpg_tt6&cstp=mx2048x1488&ctp=s2048x1488&_nc_cat=107&ccb=1-7&_nc_sid=127cfc&_nc_ohc=YepFhHHFCX4Q7kNvwHLdcBg&_nc_oc=AdrmubOY3B52zGQmapP2AIAXbazJRxl0tKpRSghqmbvqboYNHEV90rL2Q6XbzNID8VE&_nc_zt=23&_nc_ht=scontent-iev1-1.xx&_nc_gid=gVSe3MnndLBJo0_Yfxq-wQ&_nc_ss=7f2a8&oh=00_AQHgSHouzWPJkQU-OljludITH4PtoXhy-NXbnBoiGrnlhw&oe=6A978C09}} '''Народны новинкы''' быв [[Русины|русиньскый]] тыжденник на Словакії. Зачали выходити в 1991. роцї як першы пореволучны новинкы на Словакії [[Русиньскый язык|по русиньскы]]. В 1991–2003. роках были пресовым орґаном [[Русиньска оброда|Русиньской оброды на Словакії]]. Од 2017. року ся споїли з новинками [[Інфо Русин]] до єдной ґазеты під назвов [[НН інфо Русин]]. Шефредактором Народных новинок быв [[Александер Зозуляк]]. == Вонкашнї лінкы == * [https://web.archive.org/web/20070205015000/http://narodny-novynky.presov.sk/ Архів чісел за період 2001–2005] * [https://web.archive.org/web/20220127080324/http://rusynacademy.sk/master_rus.html Архів чісел за період 2005–2015] * [http://cms3.rusynacademy.sk/?2016-%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%8B Архів чісел за 2016. рік] [[Катеґорія:Русинскы новинкы]] cdx5czvr1fv07dyac02b9oehx2ewsb6 Білоруськый язык 0 2172 168819 165619 2026-08-29T00:58:59Z Halajkovič 33393 +доповнїня 168819 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | pronunciation = {{IPA|[bʲe̞ɫɐˈruskɐjɐ ˈmo̞vɐ]}} | altname = | name = Білоруськый язык | nativename = {{lang|be|беларуская мова}} | states = [[Білорусь|Білоруси]] | ethnicity = [[Білорусы]] | speakers = {{sigfig|5.094|4}} міліон<ref name="belstat.gov.by">{{cite web|url=https://census.belstat.gov.by/saiku/?guest=true&lang=en&default_view_state=edit#query/open//public/F503N_en.saiku|title=Distribution of the population by native language and language normally spoken at home|website=Belstat.gov.by|access-date=4 September 2024|archive-date=14 February 2025|archive-url=https://web.archive.org/web/20250214065813/https://census.belstat.gov.by/saiku/?guest=true&lang=en&default_view_state=edit#query/open//public/F503N_en.saiku|url-status=dead}}</ref> | date = списованя обывателїв 2019 | speakers2 = {{sigfig|1.287|2}} міліонів говорячіх, про котрых є білоруськый язык другым языком (списованя обывателїв 2009)<ref name="belstat.gov.by" /> | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропскы языкы]] | fam2 = [[Балтославяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы]] | fam5 = [[Рутеньскый язык]] | ancestor = [[Індоевропскый праязык]] | ancestor2 = [[Балтославяньскый праязык]] | ancestor3 = [[Праславяньскый язык]] | ancestor4 = [[Староруськый язык]] | ancestor5 = [[Рутеньскый язык|Рутеньскый]] (старобілоруськый язык) | ancestor6 = | script = [[кіріліця]] ([[білоруськый алфавіт]])<br />[[латиніка]] ([[білоруська латиніка]])<br />[[Брайллове писмо]] ([[білоруське Брайллове писмо]])<br />[[перзьско-арабске писмо]] ([[білоруськый арабскый алфавіт]]) | nation = [[Білорусь]]<br />5 [[Двойязычны ґміны в Польску|двойязычных ґмін]] в [[Польско|Польску]] | minority = {{ublist|[[Польско|Польску]]|[[Чесько|Чеську]]<ref>{{cite web|author=Jan Jiřička |url=http://zpravy.idnes.cz/vietnamci-oficialni-narodnostni-mensinou-fiq-/domaci.aspx?c=A130703_133019_domaci_jj |title=Česko má nové oficiální národnostní menšiny. Vietnamce a Bělorusy – iDNES.cz |website=Zpravy.idnes.cz |date = 3 July 2012 |access-date=2017-01-10}}</ref>|[[Україна|Українї]]<ref>{{cite web |title=To which languages does the Charter apply?|page=3 |url=http://hub.coe.int/c/document_library/get_file?uuid=d74fc9bd-0c0c-40ac-9e47-26d4887daf8e&groupId=10227 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120818143617/http://hub.coe.int/c/document_library/get_file?uuid=d74fc9bd-0c0c-40ac-9e47-26d4887daf8e&groupId=10227|url-status=dead|archive-date=2012-08-18|work=European Charter for Regional or Minority Languages|publisher=Council of Europe|access-date=2014-04-03}}</ref><ref>{{cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/670-2024-п |title=Про затвердження переліку мов національних меншин (спільнот) та корінних народів України, яким загрожує зникнення |date=7 June 2024 |website=Official webportal of the Verkhovna Rada of Ukraine}}</ref>}} | agency = [[Білоруська народна академія наук]] | iso1 = be | iso2 = bel | iso3 = bel | glotto = bela1254 | glottorefname = Belarusian | lingua = 53-AAA-eb < [[Выходославяньскы языкы|53-AAA-e]]<br />(варіанты: <br />53-AAA-eba to 53-AAA-ebg) язык меншыны<ref>''[[Єфім Карьскій]]''. "Belarusians. II. The language of Belarusian people". В. 1. — [S.l.], 1908.</ref> | notice = IPA | map = Idioma bielorruso.png | mapcaption = Світ, в котрім ся говорять білоруськым языком, высвітлїня: {{Legend|#0080FF|теріторія, де є білоруськый язык главным языком}} {{Legend|#88C4FF|теріторія, де є білоруськый язык меншыновым языком}} | map2 = Lang Status 80-VU.svg | mapcaption2 = {{center|Білоруськый язык є в „[[Атлас огрозеных языків світа|Атласї огрозеных языків світа]]“ (2023) орґанізації UNESCO зарядженый до катеґорії „огрозеный“.<ref>{{cite web|url=http://belstat.gov.by/en/perepis-naseleniya/perepis-naseleniya-2009-goda/main-demographic-and-social-characteristics-of-population-of-the-republic-of-belarus/population-classified-by-knowledge-of-the-belarusian-and-russian-languages-by-region-and-minsk-city |title=Population classified by knowledge of the Belarusian and Russian languages by region and Minsk City |publisher=Belstat.gov.by |access-date=2 December 2018 |archive-date=3 August 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170803170716/http://www.belstat.gov.by/en/perepis-naseleniya/perepis-naseleniya-2009-goda/main-demographic-and-social-characteristics-of-population-of-the-republic-of-belarus/population-classified-by-knowledge-of-the-belarusian-and-russian-languages-by-region-and-minsk-city/ |url-status=dead}}</ref>}} | image = Шыльда ў менскім мэтро.JPG | imagecaption = Єдноязычный білоруськый надпис при станіцї метра в [[Мінск]]у. }} '''Білору́ськый язы́к'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> ({{lang-be|беларуская мова}}) є [[Выходославяньскы языкы|выходославяньскый язык]], народный язык [[Білорусы|Білорусів]] і єден з двох урядных языків [[Білорусь|Білоруси]]. == Історія == === Старовік і золотый вік === Білоруськый язык мать сполочне походжіня з україньскым і вывинув ся з діалектів [[Кієвска Русь|Кієвской]] і Полоцькой Руси. В 14.–16. сторочу ся на основі тых говорів сформовав писомный язык Литовского великокнязївства ([[старобілоруськый язык]]). Здобыв штатут штатного языка: в нём ся писали лїтопиcы, метрікы і штатуты Литовского великокнязївства (1529, 1566, 1588). Великый вклад к розвою языка мав першый тіпоґраф [[Франтїшек Скоріна]], котрый в роцї 1517 выдав першу друковану книгу в тім языку.<ref>{{cite book |author=Свяжынскі У. |title=Гісторыя беларускай мовы |location=Мінск |year=2001 |page=112}}</ref> === Упадок і ренесанція === Од конця 17. стороча, по приятю закона польскым Сеймом о переходї урядной корешпонденції на польскый язык (1696), старобілоруськый язык перешов твердов полонізаціёв і пізнїше русіфікаціёв у рамках [[Російска імперія|Російской імперії]]. Жывый язык ся заховав переважно у сельскых областях. Нове літературне ожывіня ся зачало на переломі 19. і 20. стороча вдяка чінности писателїв [[Франтїшек Богушевіч|Франтїшка Богушевіча]], [[Янка Купала|Янкы Купалы]], [[Якуб Колас|Якуба Коласа]] і кругу около новин „Наша Ніва“. В роцї 1918 выдав Броніслав Тарашкевіч першу комплексну ґраматіку, котра штандартізовала языка. === Сучасны правописны нормы === В роцї 1933 перебігла в [[Білоруська совєтьска соціалістічна републіка|Білоруській совєтьскій соціалістічній републіцї]] політічно мотівована реформа правопису, котрой цїлём было умело приближіня білоруського языка к [[Російскый язык|російскому]] („наркамавка“). В резултатї того дошло к розколу. Днесь екзістують паралелно два штандарты: * '''Офіціалный правопис''': поужывать ся в штатных інштітуціях і в освітї Білоруси. * '''Класічный правопис („тарашкевіця“):''' заховала тіпічны фонетічны особливости (асімілачну мягкость), актівно го поужывать діаспора і незалежны медіумы.<ref>{{cite web |url=http://www.slounik.org/ |title=Беларускія слоўнікі і энцыкляпэдыі |accessdate=2026-08-29}}</ref>. == Алфавіт і писмо == Сучасный білоруськый язык офіціално поужывать кіріліцю (32 буквы). Єй характерістічным знаком є буква '''Ў''' (у нескладове), котре означує перово-перовый сонант [w]. В алфавітї тыж хыбать буква ''И'', на місто котрого ся поужывать ''І''. Історічно мали Білорусы унікатну скушеность з поужыванём трёх алфавітів: # '''Кіріліця:''' главный ґрафічный штандарт. # '''Білоруська латиніка (Łacinka):''' выходить з польского алфавіту з чеськыма управами (буквы ''č, š, ž, ў''). Была популарна в 19. і на зачатку 20. стороча. # '''Арабське писмо (Кітабы):''' поужывали го литовскы Татары в 15.–17. сторочу на записованя білоруськых текстів фонетічным способом. == Діалекты == [[Файл:Dialects of Belarusian language be-tarask.png|thumb|300px|Наріча і говоры білоруського языка: {{Legend|#70BEC5|Северовыходне наріча}} {{Legend|#FFAAAA|Южнозападне наріча}} {{Legend|#D29FE6|Середнёбілоруськы говоры}} {{Legend|#FFFF99|Полїськы (западополъськы) говоры}} Лінії: {{Legend|#FF0000|Граніця білоруськых говорів (1903, Карьскій)}} {{Legend|#3333FF|Выходна граніця западной ґрупы російскых говорів (1967, Захарова, Орлова)}} {{Legend|#339900|Граніця білоруськых і україньскых говорів (1980, Бевзенко)}}]] Діалектална штруктура білоруського языка ся дїлить на два главны наріча, оддїлены переходнов зонов: * '''Северовыходне наріча:''' характерізує ся дісімілачным [[Аканя|аканём]] і мягкым звуком [р']. * '''Южнозападне наріча:''' мать недісімілачне „аканя“, близше к україньскым говорам полїського тіпу. * '''Середнёбілоруськы говоры:''' переходна зона, на основі котрой (конкретно на основі міньско-маладзєчнаньскых говорів) ся сформовала літературна норма. == Література == * ''Суднік М. Р.'' Беларуская мова // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі. — Мн., 1984. * ''Тарашкевіч Б.'' Беларуская граматыка для школ. — Вільня: Беларуская друкарня ім. Ф. Скарыны, 1929. * ''Czekman V.'' З гісторыі беларускай мовы. — Мінск, 1999. == Референції == {{референції}} == Поз. тыж == * [[Тарашкевіця]] * [[Білоруська латиніка]] * [[Трасянка]] {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Білоруськый язык]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] [[Катеґорія:Языкы Білоруси]] 6lo64h54lax1wgwlinz9ydcqaavklu9 21. авґуст 0 2347 168811 123038 2026-08-28T18:14:17Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168811 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''21. авґуст''' — 233. [[день]] рока (234. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|132}}. == Подѣи == * [[1968]] — зачала ся [[инвазия Варшавского пакта до Чехословакии]] * [[1984]] — півміліона людей вышли на демонштрацію проти режіму [[Фердінанд Маркос|Фердінанда Маркоса]] в [[Маніла|Манілї]] ([[Філіпіны]]). * [[1991]] — вышло перше число [[Народны Новинкы|«Народных Новинок»]], на тот час двойтыжденника. == Уродили ся == * [[1984]] — [[Алізе]], [[Франція|французька]] співачка. == Умерли == * [[1940]] — [[Лев Троцкый]], российскый револуционарь, политичный дѣятель. * [[1997]] — [[Юрий Владимирович Никулин]], совѣтскый и российскый актер, клоун. {{Commons|August 21}} pi8yi88o6midvimqjrc3jlb5fi8ef2f Русиньска Вікіпедія 0 3583 168799 164967 2026-08-28T12:28:47Z Halajkovič 33393 /* Штатістіка */ 168799 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія | name = Русиньска Вікіпедія | screenshot = Wikipedia-logo-v2-rue.svg | caption = [[Файл:Screencapture of Rusyn Wikipedia.png|175px]] | код = rue | Датум основаня = [[21. януара]] [[2011]] | Датум досягненя 50 тысяч статей = | Кулькость статей = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость редаґовань = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость хоснователїв = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость адміністраторів = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость сторінок = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость файлув = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Depth = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость вибраных статей = | Кулькость добрых статей = | Головна сторінка = [[:rue:|Головна сторінка]] | Дані за: = {{CURRENTDAY}}. {{CURRENTMONTHNAMEGEN}} [[{{CURRENTYEAR}}]]}} '''Руси́ньска Вікіпе́дія''' є [[Русиньскый язык|русиньска]] языкова верзія [[Вікіпедія|Вікіпедії]] – [[інтернет]]овой [[енціклопедія|енціклопедії]] зо слободным обсягом, на котрій творбі як [[автор]]ы і хоснователї сполупрацують добровольны приспівателї. Вєдно з остатныма языковыма верзіями фунґує на [[вікі]] редакчній сістемі MediaWiki, заложенов надаціёв [[Фонд Вікімедія|Wikimedia Foundation]], котра є реґістрована подля законів америцького федералного штату [[Флоріда]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]], зо сучасным центром в [[Сан Франциско|Сан Френсиску]], [[Калифорния|Каліфорнія]].<ref>{{Cite web | last = | first = | author = | author-link = | title = „Часто кладжены вопросы“ | url = https://donate.wikipedia.org/wiki/FAQ/sk | publisher = Wikimedia Foundation | date = | update-date = | access-date = 2024-01-17 | location = San Francisco | language = }}</ref><ref>{{Cite journal | last = Mangu-Ward | first = Katherine | author = | author-link = | title = „Wikipedia and Beyond“ | journal = Reason | journal-link = | url = https://reason.com/2007/05/30/wikipedia-and-beyond/ | issn = | publisher = Reason Foundation | location = Los Angeles | date = 2007-05-30 | access-date = 2024-01-17}}</ref> == Історія == === Вікі-інкубатор (2007–2011) === Історія взнику русиньской Вікіпедії ся зачала в роцї 2007 у рамках проєкту Вікі-інкубатор<ref>[https://web.archive.org/web/20181230203007/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 Русиньска вікіпедія ся родить во вікі-інкубаторї] {{Wayback|url=https://web.archive.org/web/20181230203007/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 |date=20101210165235 }} // holosy.sk, 1 сентября 2010</ref> – проєкту Надації Вікімедія призначеного на тестованя новых языковых секцій і проєктів перед їх офіціалным спущінём. Проєкту быв придїленый тестовый префікс Wp/rue. 30. апріля 2007 была створена перша тестова статя ([[Курув]]) в русиньскім языку а 16. новембра того істого року ініціатівна ґрупа редакторів створила головну сторінку в тестовім режімі.<ref>поз. [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Головна_сторінка&dir=prev&action=history історія управ головной сторінкы]</ref> В роках 2007–2009 ся проєкт розвивав барз помалы, а в дакотрых періодах ся майже повно заставив через недостатку актівных хоснователїв. Головна чінность в тім періодї ся зосереджовала на переклад сістемовых повідомлїнь мотору MediaWiki на русиньскый язык і на розвой [[Компютерова термінолоґія|компютеровой термінолоґії]]. Єднов з главных барьєр про здобываня новых авторів была [[абсенція]] єднотной кодіфікованой нормы русиньского языка, што выкликало діскусії о выберу діалекту і правопису про писаня енціклопедічных статей. 12. апріля 2008 была подана жадость о отворенї секції в [[Паноньско-русиньскый язык|паноньско-русиньскім языку]].<ref>[https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn&oldid=955386 Requests for new languages/Wikipedia Pannonian Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом -->]</ref> Жадость лежме не выкликала інтереса і наконець была неприята.<ref>{{Cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Pannonian Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом --> |access-date=2017-11-27 |archive-date=2017-12-01 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171201034056/https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn |url-status=live }}</ref> Сітуація ся змінила по приходї хоснователя [[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] в маї 2010, котрый ся актівно пустив до створїня новых статей. Вшыткы но статї были написаны пряшівскым штандартом русиньского языка. 20. марца 2010 была подана жадость о отворїню русиньской секції.<ref>[https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn&oldid=1901519 Requests for new languages/Wikipedia Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом -->]</ref> Єдночасно на порталї Meta-Wiki перебігала діскусія о жадости о створїню самостатной языковой секції („Requests for new languages/Wikipedia Rusyn“). Приверженцї створїня арґументовали потребу проєкту потребов заховати русиньскый язык і придати приступ к інформаціям носителям, котры не можуть овладати іншы языкы реґіону. Крітіци повказовали на діалекталну роздробленость языка (екзістенція пряшівского, [[Лемкӯвськоє письмо|лемківского]], [[Язык Паноньскых Русинів|паноньского]] і іншых варіантів) як на фактор, котрый ускладнить адміністрованя і уніфікацію обсягу.<ref>{{cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Rusyn — Meta-Wiki |website=meta.wikimedia.org}}</ref> В роцї 2010 указовачі актівіты в тестовім проєктї значно звышыли. 9. септембра 2010 была досягнута граніця 500 статей а 14. октобра чісло статей досягло 1000.<ref>{{cite web |url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F |title=Русинська Вікіпедія — Вікіпедія |website=uk.wikipedia.org}}</ref> Здобытя тых квантітатівных указовачів і створїня стабілного ядра актівных хоснователїв были вырішалныма факторами про схвалїня жадости. 27. октобра 2010 языковый комітет надації Вікімедія прияв рїшіня в інтересах створїня самостатной секції в русиньскім языку (языковый код ISO 639-3 — „rue“). При гласованю проти отворїня секції ся высловили штыри людей (троя з них аж по рїшіню языкового комітету). Вшыткы увели [[україньскый язык]] як свій [[материньскый язык]].<ref>{{Cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом --> |access-date=2017-11-26 |archive-date=2015-09-09 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150909161054/https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |url-status=live }}</ref> Офіціалный пересун даных з Вікі-інкубатора на самостатну домену rue.wikipedia.org і спущіня самостатной секції ся одбыло 23. януара 2011. В часї створїня властной домены обсяговала русиньска Вікіпедія приближно 1190 статей. == Навщівность == {{bar box |title=Штаты подля навщівности русиньской Вікіпедії к януару 2026<ref>[https://stats.wikimedia.org/#/rue.wikipedia.org/reading/page-views-by-country/normal%7Ctable%7C2026-01-20~2026-01-21%7C(access)~desktop*mobile-app*mobile-web%7Cmonthly Wikimedia Statistics - Rusyn Вікіпедія - Page views by]</ref> |titlebar=#ddd |width=470px |bars= {{bar percent|{{flagicon|США}} [[США]]|#4682B4| 37.0}} {{bar percent|{{flagicon|Україна}} [[Україна]]|#ADD8E6|16.0}} {{bar percent|{{flagicon|Сінґапур}} [[Сінґапур]]|#B0C4DE|2.8}} {{bar percent|{{flagicon|Індія}} [[Індія]]|#4169E1|2.8}} {{bar percent|{{flagicon|Філіпіны}} [[Філіпіны]]|#F0E68C|2.2}} {{bar percent|{{flagicon|ОСН}} далшы штаты|#808080|39.2}} |caption = (0.0013&nbsp;% з цїлковой навщівности [[Вікіпедія|Вікіпедії]]) }} == Штатістіка == Русиньска верзія к [[{{CURRENTDAY}}. {{CURRENTMONTHNAMEGEN}}]] [[{{CURRENTYEAR}}]] обсягує {{NUMBEROF|ARTICLES|rue|N}} {{PLURAL:{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}|статя|статї|статей}}. Є зареґістрованых {{NUMBEROF|USERS|rue|N}} {{PLURAL:{{NUMBEROF|USERS|rue}}|хоснователь|хоснователя|хоснователїв}}, з котрых {{NUMBEROF|ADMINS|rue|N}} мать права адміністратора. Цїлкове чісло сторінок в русиньскій Вікіпедії {{NUMBEROF|PAGES|rue|N}}, чісло управ — {{NUMBEROF|EDITS|rue|N}}, {{#ifexpr:{{NUMBEROF|FILES|rue}}<1|мултімедіалны файлы хыбають|награтых файлів є {{NUMBEROF|FILES|rue|N}}}}.<ref name="s">[[:rue:Special:Statistics|Штатістіка русиньской Вікіпедії]]</ref> В резултатї низкой актівіты мають статї малый розсяг і [[Вікіпедія:Глубина|глубина]] проєкту є мала і представлює {{Depth|rue}} пунктів. Русиньску Вікіпедію навщівує односно мало хоснователїв, кедьже в секції подля общого погляду все хыба велике множство інформацій праві о русинській тематіцї. Велике множство статей, котры суть повинны про кажду Вікіпедію, в русиньскім проєктї іщі не было створено.<ref>{{Cite web|url=http://archive.nndiuvi.org.ua/fulltext.html?id=2640|title=Повна версія|website=archive.nndiuvi.org.ua|access-date=2017-07-27|archive-date=2017-04-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20170418162811/http://archive.nndiuvi.org.ua/fulltext.html?id=2640|url-status=dead}}</ref> ;2007: * 30. апріля 2007 — проєкт быв заложеный во Вікі-інкубаторї, створена 1 стаття ([[Курув]]). * 16. новембра 2007 — створена Головна сторінка. ;2010: * 9. септембра 2010 — 500 статей. * 14. октобра 2010 — 1000 статей. ;2011: * 23. януара 2011 — Вікіпедія была отворена на властнім піддоменї. * 9. марца 2011 — 2000 статей. ;2012: * 26. октобра 2011 — 3000 статей. * 29. авґуста 2012 — 4000 статей. ;2013: * 22. януара 2013 — 5000 статей. * 12. апріля 2013 — чісло управ пересягло 100 000. ;2014: * 13. мая 2014 — 6000 статей. ;2016: * 10. новембра 2016 — 5900 статей. ;2017: * 31. марца 2017 — 6000 статей. * 21. юлія 2017 — 6100 статей. ;2018: * 10. юнія 2018 — 6546 статей. ;2019: * 6. марца 2019 — 7000 статей. ;2021: * 27. януара 2021 — 8000 статей. ;2022: * 10. авґуста 2022 — 8385 статей. ;2023: * 3. януара 2023 — 8525 статей. ;2024: * 19. юнія 2024 — 9000 статей. * 10. юлія 2024 — 9100 статей. * 15. октобра 2024 — 9500 статей. * 28. новембра 2024 — 9600 статей. * 31. децембра 2024 — 9700 статей. ;2025: * 20. фебруара 2025 — 9800 статей. * 24. апріля 2025 — 10 000 статей. ;2026: * 28. авґуста 2026 — 10 300 статей. == Поз. тыж == * [[Вікіпедія:Кроніка русиньской Вікіпедії]] == Референції == {{референції}} == Одказы == {{Славяньскы часті Вікіпедії}} * [[Головна сторінка|Русиньска Вікіпедія – Головна сторінка]] * [https://web.archive.org/web/20101210165235/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 Русиньска вікіпедія ся родить во вікі-інкубаторї] * [http://ru.wikinews.org/wiki/Создана_русинская_Википедия Создана русинская Википедия — Вікіновины] {{ref-ru}} * [http://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn Requests for new languages/Wikipedia Rusyn] [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Славяньскы Вікіпедії]] 83rvjkszjb4nw2bmrfqwfor2dqdowsw Поміч:Образчікы 12 4164 168800 168787 2026-08-28T13:52:44Z Halajkovič 33393 /* Основны вольбы */ 168800 wikitext text/x-wiki Як знаєме, „образчік повість за тісяч слов“ і окреме в енціклопедії платить, же [[Вікіпедія:Доконала статя|доконала статя]] бы мала мати в собі єден ці дакілько вгодных образчіків. І до Вікіпедії годен класти образчікы. До статї але годен класти лем тоты образчікы, котры были оперед до Вікіпедії (респ. до сполочной датабазы Commons, поз. ниже) начітаны. == Здобытя образчіків == Кедь хочете доповнити статю з образчіками, попробуйте ся дознати, ці не є дакотрый доступный на [[Wikimedia Commons]]. Найлїпше ся дознате зістите позеранём другых языковых верзій статї. Лїпша є з того погляду інша як анґліцька верзія, наприклад нїмецька, котра образчікы з Commons хоснує веце. Кедь у статї найдете образчік, кликнутём на нёго ся дістанете на пописову часть. Кедь там є зображене лоґо [[Файл:Commons-logo.svg|25px]], тот образчік є на Commons і годен го хосновати. Кедь ся у статях жаден такый файл не находить, глядайте рівно на [[commons:Головна сторінка|Commons]]. На Commons суть пописы і назвы звычайно по анґліцькы, зато до коморкы гляданя задайте анґліцькый еквівалент. == Начітаня образчіка == Кедь можете хоснуйте лем формат .jpg (на фотоґрафії) і .png, припадно .[[SVG|svg]] (про ґрафіку, схемы іпод.). Жебы міг быти образчік до статї вложеный, мусить быти наперед награный на [[сервер]], на котрім проєкты фонду Вікімедія суть спущены. Образчікы про русиньску Вікіпедію (і вшыткы далшы проєкты) ся начітають на сполочне усховища называне [[Wikimedia Commons]]. :'''''Позначка:''' Образчікы уложены на іншоязычній Вікіпедії (напр. анґліцькій) ''не можуть'' быти на русиньскій Вікіпедії вложены. Треба їх перемістити до Commons (уложыти на локалный діск і начітати до Commons).'' === Великость оріґіналу === Мерькуйте, жебы сьте начітали достаточно великы образчікы (т. є. в оріґіналнім розлішыню без зменшіня). Кедь треба може ся у статї образчік легко зменшыти (каждый собі го пак може достаточно звекшыти), але наспак то не є можне: кедь мать награный образчік розлишіня 100×150, може быти зображеный лем у малій великости і при хоцьякім звекшыню зображіня буде розмазане. === Начітаня образчіків до Commons === Про начітаня образчіків мусите мати конто хоснователя і быти приголошеный. На Commons не мусите створити нове конто, можете хосновати тото саме што гев мате. У своїм наставлїню конта на Commons собі можете выбрати як языковый інтерфейс русиньскый, же далшы крочаї уж будуть легкы. По приголошіню хоснуйте одказ ''[[commons:Special:Upload|Начітати файл]]'', котрый вас приведе на сторінку з формуларём про начітаня. Тыж бы сьте мали новый файл вложыти до катеґорій, жебы го могли найти і другы. '''Увага:''' Commons мають, тыж як векшына другых проєктів ліценчну політіку, котра доволює лем образчікы із слободнов ліценціёв, т. є. мусить быти доволене комерчне хоснованя, не сміє ся хосновати образчікы одказуючі ся на [[fair use]] (наприклад лоґа фірем) іпод. === Начітаня образчіка (поступ) === Про начітаня хоснуйте одказ „Начітати файл“ і дале: # В окнї "Файл" вложте за помочі перезерача інформації о файлі на вашім компутерї. Назва файлу на вашім компутерї буде хоснована і про означіня файлу на Вікіпедії і ''не годен єй пізнїше змінити''. Зато перед начітанём файлу перевірьте, ці назва образчіку є дость пописова (напр. „Айфеловка в ночі.jpg“, а не „IMG00542.JPG“). # В окнї „Попис“ файл курто попиште, можете тыж додати інформації о ліценції (тото можете але додати тыж по начітаню файлу). # Пітвердьте проголошіня о авторьскых правах. # За помочі „начітати файл“ файл начітате. Перенос може тырвати даякый час, просиме будьте терпезливы. # По начітаню ся Вам вкаже сторінка з повідомлїнём, же начітаня было успішне, і такой дале одказ на сторінку файлу. Ідьте на тоту сторінку і кликнийте на ''едітовати''. Тото вам уможнить управити пописову сторінку, доповнити далшы потрібны, хосновны ці інтересны інформації ітд. Головно гев мусите увести: #* Автора образчіка (кедь є то ваш властный образчік, експліцітно то зазначте), #* жрїдло, #* датум створїня образчіка, #* інформації о ліценції за помочі єдной із шаблон (поз. [[Вікіпедія:Попискы ліценцій файлів|Попискы ліценцій файлів]]), і то і в припадї, же ся їднать о образчік з другой вікіпедії (сама інформація ''перебрате з анґліцькой Вікіпедії'' є напросто недостаточна, треба скопіровати вшыткы там доступны інформації і додати одказ на оріґіналну сторінку) або Ваш властный. === Черяня образчіка === Кедь здобудете лїпшу верзію дакотрого образчіка, можете старшый образчік нагородити так, же образчік назвете тов самов назвов як має старый образчік і помочов звычайного поступу образчік начітате. По овірёвачім вопросї буде оріґіналный образчік переписаный. Кедь хочете у статї змінити ілустрачный образчік за другый (з іншов темов), начітайте новый образчік під іншов назвов і управте на нёго одказ у статї. === Переміщіня образчіка з Вікіпедії на Commons === Кедь найдете у дакотрій народній верзії Вікіпедії образчік, котрый хочете зприступнити і про другы языковы верзії, обычайно го можете перемістити (зкопіровати) на Commons, і то і тогды, кедь не сьте ёго автором. То ся може стати у припадї, коли хочете у статї на русиньскій верзії Вікіпедії одказати на образчік, котрый є затля уложеный у іншоязычній верзії Вікіпедії, або в припадї, кедь хочете про іншоязычны верзії Вікіпедії зприступнити образчік, котрый є уложеный на русиньскій верзії Вікіпедії. Образчік, котрый хочете награти на Commons, але мусить быти слободным дїлом або мусить быти публікованый під слободнов ліценціёв. Софтвер [[MediaWiki]] не понукать можность простого переміщіня на другый проєкт, і зато є поступ кус комплікованїшый: :# Зобразити образчік у оріґіналній народній верзії Вікіпедії в максімалнім розлишіню :# Уложыти образчік на локалный діск (т. є. до властного компутера) :# Одкрыти діалоґ „Начітати файл“ в проєктї ''Commons''; овірити, ці сьте на Commons ряднї приголошены. :# До попису образчіка напиште вшыткы інформації з оріґіналного попису: головно інформації о зображенім обєктї, датумі і містї здобытя образчіка, о авторови образчіка, оріґіналнім жрїдлї і о ліценції, під котров є образчік опублікованый. Про записаня можете схоновати шаблону, котра ся вкаже в награвачім діалоґу на Commons. :#* Попис в оріґіналнім языку вложте до одповідаючой языковой шаблоны, наприклад русиньскый попис до шаблоны <syntaxhighlight lang="wikitext" inline>{{rue}}</syntaxhighlight>. Актівны одказы обсягнуты в пописї треба доповнити о параметер одказуючій на прислушну народну верзію Вікіпедії. Попис може вызерати як: <syntaxhighlight lang="wikitext" inline>{{rue|Город [[:rue:Ужгород|]] в поглядї через [[:rue:Уж|Уж]] од [[:rue:Словеньска|Словеньско]].}}</syntaxhighlight>. Рекомендує ся доповнити попис і в далшых языках, головно по анґліцькы. :#* Кедь оріґіналный попис не обсягуї інформацію о датумі вынику образчіка, зазначте інформацію о датумі ёго оріґіналного награня до Вікіпедії. :#* Інформацію о жрїдлї (source) образчіка доповньте о простый одказ на оріґіналне уміщіня образчіка. :#* Кедь вы не сьте автором образчіка і у оріґіналного образчіка была зазначена ліценція {{шаблона|PD-self}} або {{шаблона|GFDL-self}}, зазначте на Commons ліценчну інформацію за помочі приналежной шаблоны <syntaxhighlight lang="wikitext" inline>{{[[:Commons:Template:PD-user-w|PD-user-w]]|языкова верзія|w|вікіпедіста}}</syntaxhighlight> або <syntaxhighlight lang="wikitext" inline>{{[[:Commons:Template:GFDL-user-w|GFDL-user-w]]|языкова верзія|w|вікіпедіста}}</syntaxhighlight>, наприклад <syntaxhighlight lang="wikitext" inline>{{PD-user-w|rue|w|Іля Сова}}</syntaxhighlight> або <syntaxhighlight lang="wikitext" inline>{{GFDL-user-w|en|w|Johny A.}}</syntaxhighlight>. :# Выглядайте про образчік приналежны катеґорії, припадно і статї на Commons, і образчік з нима спрягните. :# Ку оріґіналному файлу на народній верзії Вікіпедії позначте, же файл быв скопірованый на Commons. Аналоґічный поступ годен хосновати і про переміщіня іншого другу файлу або образчіка, наприклад звукового файлу або відеофайлу. Поз. тыж на сторінку [[Вікіпедія:Бот]], ці ся дакотрый бот не шпеціалізовав на переміщіня файлів на Commons. Пасує заховати і на Commons назву файлу у оріґіналнім языку, жебы не было можне оправляти єкзістуючі одказы. == Вложіня образчіка до статї == Образчік (ці уж містный або з Commons) ся на сторінку кладе наступным способом: <syntaxhighlight lang="wikitext"> [[Файл:Образчік.jpg|вольбы|тітулок]] </syntaxhighlight> припадно <syntaxhighlight lang="wikitext"> [[Файл:Образчік.jpg|вольбы|тітулок]] </syntaxhighlight> Тым ся на зазначене місто вложыть образчік з назвов <code>Образчік.jpg</code>. Означіня „''Файл''“, „''File''“ і старше „''Image''“ суть цїлком черятельны. Давайте але позор, бо назва є чутлива на великость букв. Кедь даный образчік не екзістує, зобразить ся намісто образчіка хыбове повідомлїня (''Хыбуючій образчік''). ''Вольбы'' обсягують шпеціалны ключовы слова, котры овпливнюють хованя і взгляд вкладаного образчіка (поз. ниже). ''Тітулок'' ся хоснує як надпис образчіка у орамкованых образчіків, припадно як алтернатівный текст, котрый ся хоснує у сітуації, кедь ся образчік не награть, у текстовых перезерачах, при чітаню статї голосовов чітачков іпод. У тітулцї годен хосновати дакотры обычайны значкы як наприклад одказы. Наспак ся не дасть у них хосновати вікісінтакс про спискы, также є треба схосновати шаблон {{tl|ul}}, {{tl|ol}} a {{tl|li}}. Каждый образчік повинен мати пописок, а то і у припадї, же не є хоснована вольба „thumb“ (поз. дале). Попискы суть повинны, жебы документ быв доступный наприклад і невідячім людям. Кедь хочете на образчік лем одказати, а притім до статї не класти, додайте на зачаток далшу двіточку, напр. [[:Файл:Wiki.png]] ся здобуде за помочі <syntaxhighlight lang="wikitext"> [[:Файл:Wiki.png]] </syntaxhighlight> Тот одказ веде на тоту саму сторінку, на котру ся чітателї дістануть кликнутём на зображеный образчік в припадї, же хоснуєме сінтакс без першой двоточкы. ''Позірь! Екзістують різны образчікы з тов самов назвов на Commons і на далшых вікіпедіях, у статї ся вкаже образчік з даной Вікіпедії а не з Commons. Образчік з Commons у такім припадї до статї класти не годен. Поз. [[#Можны конфлікты|Можны конфлікты]].'' == Основны вольбы == Як ''вольбы'' ся хоснують наступны ключовы слова: ; ''thumbnail'' або ''thumb'' : Выґенерує автоматічно зменшеный нагляд, з рамиком і тітулком під наглядом. Ровнако є додана ікона про кликнутя на образчік у оріґіналній великости. Кедь не є зазначене інакше, образчік буде плавав вправо (поз. ''right''); файл є зображеный у великости о шырцї 180 px або подля особного наставлїня. ; ''right'' : Образчік буде зображеный направо, причім текст статї обтїкать біля образчіка влїво. ; ''left'' : Образчік буде зображеный влїво, причім текст статї обтїкать біля образчіка вправо. ; ''none'' : Образчік буде зображеный в рядку (зачлененый до тексту без обтїканя), і кедь є наштелёвана вольба ''thumb''. Хосновне про таблицї. ; ''frame'' nebo ''framed'' : Образчік буде мав рамік і титулок, і кедь не ї хоснована вольба ''thumb''. Зображеный буде у повній шырцї, причім не годен шырку штелёвати. ; ''frameless'' : Образчік буде зображеный в шырцї 180 px респектіве. Подля особного наставлїня, ани жебы быв зарамікованый, не мать але вплив на ёго умішіня в текстї вправо ці влїво (поз. і параметер ''thumb''). ; ''border'' : Образчік буде мати простый рамік, без тітулкы (пристойне про образчікы з білов фарбов). ; ''size''px : Становить великость нагляду на шырку, ''size'' в пікселах. Вышка є дорахована так, жебы была дотримана пропорція сторон. Хоснованя того параметра вєдно з ''thumb'' є у векшынї припадів '''дуже непристойне''', затоже хоснователём знеможнює наставити свою властну великость нагляду. Кедь собі желате, жебы нагляды мали іншы розміры, наставте то собі, просиме, о своїм наставлїню. Взглядом ку можностям форматовати [[#Релатівна великость форматів|релатівна великость форматів]] є пак хоснованя натвердо наставеной великости цїлком збыточне. Дакотры вольвы годен взаємно комбіновати, оддїлюють ся вертікалнов чаров, наприклад <syntaxhighlight lang="wikitext"> [[Файл:Wiki.png|right|50px|Тітулок]] </syntaxhighlight> Кедь хочете скончіти обтїканя образчіка (перескочіти аж під образчік), можете хосновати команд <syntaxhighlight lang="wikitext"> <br style="clear: both;" /> </syntaxhighlight> ;Приклады: * <syntaxhighlight lang="wikitext" inline>[[Файл:Wiki.png|надпис]]</syntaxhighlight> * <syntaxhighlight lang="wikitext" inline>[[Файл:Wiki.png|thumb|надпис]]</syntaxhighlight> * <syntaxhighlight lang="wikitext" inline>[[Файл:Wiki.png|right|надпис]]</syntaxhighlight> * <syntaxhighlight lang="wikitext" inline>[[Файл:Wiki.png|left|150px|надпис]]</syntaxhighlight> == Розшырены можности == === Релатівна великость форматів === [[Файл:Landschaftspark Duisburg-Nord - Hochoefen 1 und 2 vom Sinterplatz.jpg|thumb|Без параметрів]] [[Файл:Landschafts Duisburg-Nord - Hochofen 5 - Cowper.jpg|thumb|upright|Файл з форматом на вышку і параметром upright]] Кедь суть у статї уміщены thumb-ы різных форматів (на вышку, на шырку, з різным помером сторон ітд.), доходить ку тому, же дакотры образчікы (особісто образчікы з форматом на вышку) суть непомернї великы, покы їх шырка не є обмеджена (нежеланым) параметром ''великостpx''. Гев годен хосновати нового параметра '''''upright''''', котрый веде ку тому, же шырка файлу ся автоматічно зменшать о фактор 0,75 (кедь не є заданый іншый фактор), также обидва форматы мають приближно тоту саму великость і пособлять гармонічно. Першы два файлы у тій секції гев суть форматованы сінтаксов <syntaxhighlight lang="wikitext"> [[Файл:Landschaftspark Duisburg-Nord - Hochoefen 1 und 2 vom Sinterplatz.jpg|thumb|без параметрів]] [[Файл:Landschafts Duisburg-Nord - Hochofen 5 - Cowper.jpg|thumb|upright|файл з форматом на вышку і параметром upright]] </syntaxhighlight> Выгода того параметра є у тім, же ся їднать о автоматічне наштелёваня великости, котре фунґує як у неприголошеных хоснователїв так і у хоснователїв, котры собі у своїм наставлїню наставили свою преферовану великость нагляду. Помер сторон зіставать все дотриманый. Фактор є тыж можне наставіти ручно – напр. на 0,5, што є хосновне у екстремно высокых образчіків (фактор < 1, образчік ся знижыть), або наспак панорамат (фактор > 1, образчік ся росшырить). В обох припадах ся їднать о релатівне наставлїня, не о наставлїня напевно. Про образчікы з померами сторон, котры ся нияк екстремно не вынимають, нетреба у векшынї припадів фактор наставовати. Сінтакс є напр. <syntaxhighlight lang="wikitext" inline>upright=1.8</syntaxhighlight> (позор, з десятиннов точков) - у тім припадї буде шырка файлу зображена 180 процентами екзістуючого наставлїня (т. є. 180% з 180 px т. є. 320 px, покы особны наставлїня не екзістує, або 180% особного наставлїня). '''Звекшыня великости образчіка''' над ёго правдиву великость веде ку пікселізації (з вынятком формату .svg) і є вырїшено успокоїво лем у параметрї ''thumb'', де є файл зображеный максімално у своїй властній великости. У схем обсягуючіх тонькы лінії або малы буквы не мусить быти хоснованя того параметра все найвыгоднїше. У такых припадах може мати лїпшы резултаты певно наштелёвана і по тіпоґрафічнім боку выладжена великость. == Ґалерія == Кедь хочете класти веце образчіків і упорядковати їх до ґалерії, можете хосновати наступну сінтакс: <syntaxhighlight lang="wikitext"> <gallery> Файл:Образчік1.jpg|Пописок Файл:Образчік2.jpg|Пописок </gallery> </syntaxhighlight> Тота сінтакс функції ''gallery'' просто створить нагляды образчіків у четверо колонках. На каждім рядку записуйте "Файл:назва образчіка|попис з можныма одказами. Намісто образчіка може быти і текст, але тот не годен обсяговати одказ. Не забудьте увести пописы єднотливых образчіків! Хоснованя може вызерати так: <gallery> Файл:Kraj Hlavni mesto Praha.svg|[[Прага]] Файл:Karlovarsky kraj.svg|Карловарьскый Файл:Stredocesky kraj.svg|[[Середочеськый край|Середочеськый]] Файл:Kralovehradecky kraj.svg|Кралёвоградецькый Маленька павза. У тім текстї не сміє быти одказ Файл:Liberecky kraj.svg|Ліберецькый Файл:Moravskoslezsky kraj.svg|Моравскослезькый Файл:Olomoucky kraj.svg|Оломовцькый </gallery> === Другы параметры, релатівна великость === Функція ''gallery'' мать дакілько параметрів. * ''caption'' – надпис ґалерії * ''perrow'' – чісло колонок у ґалерії і про становлїня релатівной великости пак * ''heights'' – вышка нагляду * ''widths'' – шырка нагляду Параметры ''heights'' респ. ''widths'' овлпливнюють шырьку респ. вышку файлу: у ґалерії ся находячій найшыршый респ. найвысшый файл ся стане міров про цїлу ґалерію, меншы файлы суть пак належно управлены. Комбінація обидвох параметрів є можна. Здроёвый код <syntaxhighlight lang="wikitext"> <gallery caption="Краї" perrow="3" heights="50"> Файл:Kraj Hlavni mesto Praha.svg|[[Прага]] Файл:Karlovarsky kraj.svg|Карловарьскый Файл:Stredocesky kraj.svg|[[Середочеськый край|Середочеськый]] </gallery> </syntaxhighlight> пак вызерать так: <gallery caption="Краї" perrow="3" heights="50"> Файл:Kraj Hlavni mesto Praha.svg|[[Прага]] Файл:Karlovarsky kraj.svg|Карловарьскый Файл:Stredocesky kraj.svg|[[Середочеськый край|Середочеськый]] </gallery> Інакшый приклад є <syntaxhighlight lang="wikitext"> <gallery heights="280" caption="Вежы"> Файл:Eureka Tower 0944a.jpg|Eureka Tower, Melbourne Файл:Europa Center.jpg|Europa Center, Vilnius Файл:JinMaoBuilding.jpg|Jin Mao Building, Pudong, Shanghai Файл:Shun Hing Square.jpg|Shun Hing Square, Shenzhen </gallery> </syntaxhighlight> котрый вызерать так: <gallery heights="280" caption="Вежы"> Файл:Eureka Tower 0944a.jpg|Eureka Tower, Melbourne Файл:Europa Center.jpg|Europa Center, Vilnius Файл:JinMaoBuilding.jpg|Jin Mao Building, Pudong, Shanghai Файл:Shun Hing Square.jpg|Shun Hing Square, Shenzhen </gallery> == Imagemap == <div class="mw-collapsible mw-collapsed"> <syntaxhighlight lang="wikitext"> <imagemap> Файл:Continents vide couleurs.png|300px|right|Контіненты # Приклад про коордінаты (у тім припадї лем згруба) poly 156 126 274 288 362 340 432 290 676 34 326 26 210 66 [[:w:Северна Америка]] poly 400 318 366 334 366 388 460 632 490 630 556 400 418 306 [[:w:Южна Америка]] poly 642 90 666 214 798 202 846 160 890 194 922 136 900 46 740 28 [[:w:Европа]] poly 680 218 620 300 644 358 798 550 916 472 916 322 876 316 838 230 744 210 680 214 [[:w:Африка]] poly 916 32 888 148 888 186 812 186 876 312 1030 352 1138 416 1240 414 1298 82 954 22 [[:w:Азія]] # Австралія і Антарктіда (спрощено) як штворець: rect 1144 370 1407 581 [[:w:Австралія (контінент)|Австралія]] rect 257 658 1218 752 [[:w:Антарктіда]] default [[:w:Океан]] desc bottom-right </imagemap> </syntaxhighlight> </div> Іншы можности понукать скрыта функція <syntaxhighlight lang="wikitext" inline><imagemap></syntaxhighlight>, котра уможнює прирядити єднотливы части єдного образчіка різным цїлям (одказам). Файлy ся можуть вкладати знамыма сінтаксами враховано вложіня як thumb. Коордінаты параметры (в пікселах) ся односять на файл у оріґіналній великости, при змінї великости ся автоматічно рахують; нулова точка є влїво горї. Лінк (т. є. одказ) на цїль може задати як <code>Ціль</code> і тыж як <code>Ціль|алтернатівна назва</code> (лінкы на цїлї ся обявують як бублина). Вшытко, што ся о єднім рядку находить за сімболом #, є коментарь. Значіня єднотливых параметрів: ;<code>rect</code> :квадрат; параметры пописують куты влїво/горї і вправо/долов, наслїдує лінк на цїль ;<code>circle</code> :круг; першы два параметры означують середину кругу, третїй параметер є радіус; наслїдує лінк на цїль ;<code>poly</code> :поліґон; параметры (все по двох) пописують єднотливы пункты поліґону; наслїдує лінк на цїль ;<code>default</code> :волителньый параметер зо штандардным одказом на цїль, кедь тоты не суть зазначены ;<code>desc</code> :удавать кут, у котрім мать быти зазначеный одказ на пописок образчіка самого (білы і в модрім кругу); можны параметрны суть <code>top-right, bottom-right, bottom-left, top-left, none</code>; штандард є <code>bottom-right</code>; вольба <code>none</code> (котра не удавать жаден одказ) є доволена лем тогды, кедь ся їднать о слободный образчік (PD), інакше мусить функція дефіновати даякый „ріг“ з одказом на пописову сторінку файлу. Кодь верьхнёго прикладу: <div class="mw-collapsible mw-collapsed"> <syntaxhighlight lang="wikitext"> <imagemap> Файл:Continents vide couleurs.png|300px|right|Контіненты # Приклад про контіненты (у тім прикладї лем згруба) poly 156 126 274 288 362 340 432 290 676 34 326 26 210 66 [[:w:Северна Америка]] poly 400 318 366 334 366 388 460 632 490 630 556 400 418 306 [[:w:Южна Америка]] poly 642 90 666 214 798 202 846 160 890 194 922 136 900 46 740 28 [[:w:Европа]] poly 680 218 620 300 644 358 798 550 916 472 916 322 876 316 838 230 744 210 680 214 [[:w:Африка]] poly 916 32 888 148 888 186 812 186 876 312 1030 352 1138 416 1240 414 1298 82 954 22 [[:w:Азія]] # Австралія і Антарктіда (спрощено) як штворець: rect 1144 370 1407 581 [[:w:Австралія (контінент)|Австралія]] rect 257 658 1218 752 [[:w:Антарктіда]] default [[:w:Океан]] desc bottom-right </imagemap> </syntaxhighlight> </div> Помочов наступного простого записаня <div class="mw-collapsible mw-collapsed"> <syntaxhighlight lang="wikitext"> <imagemap> Файл:Continents vide couleurs.png|300px|right|Контіненты rect 0 0 0 0 [[одказ]] default [[одказ]] desc none </imagemap> </syntaxhighlight> </div> з нуловыма параметрами про ''rect'' пак годен досяхнути реаґованя хоцьякой части файлу на зазначеный одказ, ''desc none'' гев вымеджує зазначіня одказу на пописок образчіка. == Зображованя образчіків == У [[Шпеціална:Preferences#prefsection-3|особнім наставлїню]] собі може реґістрованый вікіпедіста становити, у якій великости (в меджах 120–300 px) ся му будуть зобразовати нагляды образчіків, кедь не є у них зазначена в жрїдловім текстї конкретна годнота (на нагляды у ґалеріях не мать тото наштелёваня вплив). Тыж є гев можне наставити обмеджіня великости оріґіналного зображіня образчіків на сторінках з їх пописом. == Незображены образчікы == Образчікы записаны на сторінцї [[MediaWiki:Bad image list]] ся при вложіню до статї не зображують, але суть нагороджены лем одказом на сторінку файлу. == Повязаны сторінкы == * [[Вікіпедія:Жрідла образчіків]] * [[Вікіпедія:Образчікы у статї]] * [[Вікіпедія:Як едітовати сторінку]] * [[Вікіпедія:Попискы ліценцій файлів]] * [[Вікіпедія:Непристойный обсяг]] * [[:en:Wikipedia:Image use policy]] * [[:en:Wikipedia:Image markup]] * [[:en:Wikipedia:Extended image syntax]] * [[:en:Wikipedia:Alternate text for images]] [[Катеґорія:Вікіпедія:Поміч|Образчікы]] tw5muikxw57wsw8uv6ocnz9rkry636c 1991 0 6151 168812 154600 2026-08-28T18:15:57Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168812 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1991}} {{Рік ся зачінав|1991}} == Подѣи == ===[[Януар]]=== ===[[Фебруар]]=== ===[[Марец]]=== ===[[Апріль]]=== * [[11. апріль|11. апрѣль]] — на хыжи, де ся родив [[Адолф Добрянскый]] (грекокатолицка фара) святочно отворили памятну таблу. ===[[Май]]=== ===[[Юн]]=== * [[25. юн]] — [[Словения]] и [[Хорватия]] выголосили штатну независлость, з чим ся зачав [[де юре]] [[роспад Югославии]]. ===[[Юл]]=== * [[1. юл]] — в [[Прага|Празѣ]], [[Чехословакия]] державы членкы роспустили военный блок [[Варшавскый пакт]]. ===[[Авґуст]]=== * [[21. авґуст]] — вышло перше число [[Народны Новинкы|«Народных Новинок»]], на тот час двойтыжденника. * [[24. авґуст]] — проголошіня независлости [[Україна|Україны]] од [[СССР]]. ===[[Септембер]]=== * [[6. септембер]] — объявлена планетка [[(13069) Умбертоеко]]. * [[8. септембер]] — за резултатами [[референдум]]а [[Сѣверна Македония|югославска република Македония]] выголосила штатну независлость од [[СФРЮ]]. * [[28. септембер]] — по заказѣ [[КПСС]] на своем XXII. конгресѣ самороспустив ся и [[ВЛКСМ]], обычайно познатый як [[комсомол]], бойова резерва [[КПСС|партии]]. ===[[Октобер]]=== ===[[Новембер]]=== * [[26. новембер]] — [[Азербайджанска Совѣтска Социалистична Република]] ликвидовала [[Нагорный Карабах (автономна область)|Нагорнокарабашску автономну область (НКАО)]], што была створена в року 1923 про арменску меншину. ===[[Децембер]]=== == Уродили ся == ===[[Януар]]=== ===[[Фебруар]]=== ===[[Марец]]=== * [[8. марец]] — [[Ивлєєва, Настя]], російска телеведуща, блоґер, актріса. ===[[Апріль]]=== ===[[Май]]=== ===[[Юн]]=== ===[[Юл]]=== ===[[Авґуст]]=== ===[[Септембер]]=== [[1. септембер]] — [[Михайлов (репер)]], чеськый репер з українськым коріньом и єдна з выразных фіґур модерного брненського хіп-хопа. ===[[Октобер]]=== ===[[Новембер]]=== ===[[Децембер]]=== == Умерли == ===[[Януар]]=== ===[[Фебруар]]=== ===[[Марец]]=== ===[[Апріль]]=== ===[[Май]]=== ===[[Юн]]=== ===[[Юл]]=== ===[[Авґуст]]=== ===[[Септембер]]=== ===[[Октобер]]=== * [[20. октобер]] — [[Василь Федак]], [[Русины|русинскый]] [[шпорт]]овець, шпортовый [[новинарь]], администратор и тренер. ===[[Новембер]]=== ===[[Децембер]]=== * [[30. децембер]] — [[Антон Кашшай]], малярь подкарпатской школы малярства, носитель честного титула «Народний художник України» {{Commonscat|1991}} 724x4ie3ydwxxmle8pmkq8ibg8266uu Атлас загроженых языкув світу 0 9708 168815 90667 2026-08-28T22:48:12Z Halajkovič 33393 +жрїдло + образок 168815 wikitext text/x-wiki [[File:ISBN 9789231040962 UNESCO Atlas of the world's languages in danger - Third edition 2010 - 187026eng.pdf|thumb|Тітулна сторона третёго выданя книгы]] '''Атлас загроженых языкув світу''' (переже '''Черлена книга загроженых языкув''') се выданя [[ЮНЕСКО|ЮНЕСКа]], што вміщує деталный список [[загрожені языкы|загроженых языкув]] у світі. В януарі 2009 ся отворила доповняюча [http://www.unesco.org/culture/languages-atlas/index.php онлайнова верзія], де мож укладовати нову інформацію. == Історія == Проект «Черлена книга загроженых языкув» быв зачатый на стрічі Комітета загроженых языкув [[Постояный межинародный комітет лінґвістув|Постояного межинародного комітета лінґвістув]] (CIPL), што проходила в 1992. годі в [[Паріж|Парижови]] пуд еґідов [[ЮНЕСКО|ЮНЕСКа]].<ref>{{книга|автор=Matthias Brenzinger|тітул=Language diversity endangered|місто=Berlin, New York|выдавательство=[[Mouton de Gruyter]]|рік=2008|сторінкы=206|сторінок=454|isbn=978-3-11-017049-8}}</ref> Матеріалы ся зачали зберати в слідуючум годі и першоє выданя атласа было напаровано в 1996. годі. Другоє выданя ся появило в 2001. годі, в 2009 ся появила ёго онлайнова верзія. Третёє выданя выйшло в 2010. годі.<ref>{{cite web|work=UNESCO Atlas of the World’s Languages in Danger|url=http://www.unesco.org/new/en/culture/themes/endangered-languages/atlas-of-languages-in-danger/previous-editions-1996-2001/|title=Previous editions (1996, 2001)|publisher=UNESCO|accessdate=31. януара 2015}}</ref> == Класіфікація == Атлас указує міру загрожености языка на основі девятёх факторув, з котрых майважный се передача языка межи поколінями. ::незагроженый (''safe''): на языкови говорят ушиткі поколіня, передача языка ся не вриват (сякі языкы не сут в Атласови) :{{Legend|white|уразливый (''vulnerable''): на языкови говорит булшина дітий, айбо ёго хоснованя ся може ограничовати даяков областёв (напр. язык ся хоснує лиш дома)|border=1px solid black}} :{{Legend|yellow|бізувно загроженый (''definitely endangered''): діти дома вже не учат язык ги материнськый|border=1px solid black}} :{{Legend|orange|силно загроженый (''severely endangered''): на языкови говорят старші поколіня; поколіня родичув може го розуміти, айбо не говорит на нёму из дітьми ци межи собов|border=1px solid black}} :{{Legend|red|крітічно загроженый (''critically endangered''): маймолоді носителі сут старі люде, котрі говорят на языкови лиш почасти и рідко|border=1px solid black}} :{{Legend|black|вымерлый (''extinct''): носителі вже не сут (в Атласови сут лиш языкы, вымерлі до 1950. годув)|border=1px solid black}} Атлас удносит [[русинськый язык]]<ref name="UNESCO_Rusyn">{{cite web |url=http://www.unesco.org/languages-atlas/ |title=UNESCO Atlas of the World's Languages in Danger |publisher=UNESCO |accessdate=2026-08-29}}</ref> межи уразливі, а [[войводинськый русинськый язык|войводинськый русинськый]]<ref name="UNESCO_Vojvodina">{{cite web |url=https://vlings.rs/research/linguistic-varieties/ |title=Vojvodina Rusyn (Ruthenian) |website=Vulnerable and Endangered Languages in Europe (VLingS) |accessdate=2026-08-29}}</ref> межи бізувно загрожені. == Зазначкы == {{reflist}} == Вонкашні лінкы == * [http://www.unesco.org/culture/languages-atlas/index.php Онлайнова верзія Атласа] (en) [[Катеґорія:ЮНЕСКО]][[Катеґорія:Загрожені языкы]] 5cmbupevc6y5898uet1crb27z3q03rc 168816 168815 2026-08-28T22:57:13Z Halajkovič 33393 +функчне жрїдло 168816 wikitext text/x-wiki [[File:ISBN 9789231040962 UNESCO Atlas of the world's languages in danger - Third edition 2010 - 187026eng.pdf|thumb|Тітулна сторона третёго выданя книгы]] '''Атлас загроженых языкув світу''' (переже '''Черлена книга загроженых языкув''') се выданя [[ЮНЕСКО|ЮНЕСКа]], што вміщує деталный список [[загрожені языкы|загроженых языкув]] у світі. В януарі 2009 ся отворила доповняюча [http://www.unesco.org/culture/languages-atlas/index.php онлайнова верзія], де мож укладовати нову інформацію. == Історія == Проект «Черлена книга загроженых языкув» быв зачатый на стрічі Комітета загроженых языкув [[Постояный межинародный комітет лінґвістув|Постояного межинародного комітета лінґвістув]] (CIPL), што проходила в 1992. годі в [[Паріж|Парижови]] пуд еґідов [[ЮНЕСКО|ЮНЕСКа]].<ref>{{книга|автор=Matthias Brenzinger|тітул=Language diversity endangered|місто=Berlin, New York|выдавательство=[[Mouton de Gruyter]]|рік=2008|сторінкы=206|сторінок=454|isbn=978-3-11-017049-8}}</ref> Матеріалы ся зачали зберати в слідуючум годі и першоє выданя атласа было напаровано в 1996. годі. Другоє выданя ся появило в 2001. годі, в 2009 ся появила ёго онлайнова верзія. Третёє выданя выйшло в 2010. годі.<ref>{{cite web|work=UNESCO Atlas of the World’s Languages in Danger|url=http://www.unesco.org/new/en/culture/themes/endangered-languages/atlas-of-languages-in-danger/previous-editions-1996-2001/|title=Previous editions (1996, 2001)|publisher=UNESCO|accessdate=31. януара 2015}}</ref> == Класіфікація == Атлас указує міру загрожености языка на основі девятёх факторув, з котрых майважный се передача языка межи поколінями. ::незагроженый (''safe''): на языкови говорят ушиткі поколіня, передача языка ся не вриват (сякі языкы не сут в Атласови) :{{Legend|white|уразливый (''vulnerable''): на языкови говорит булшина дітий, айбо ёго хоснованя ся може ограничовати даяков областёв (напр. язык ся хоснує лиш дома)|border=1px solid black}} :{{Legend|yellow|бізувно загроженый (''definitely endangered''): діти дома вже не учат язык ги материнськый|border=1px solid black}} :{{Legend|orange|силно загроженый (''severely endangered''): на языкови говорят старші поколіня; поколіня родичув може го розуміти, айбо не говорит на нёму из дітьми ци межи собов|border=1px solid black}} :{{Legend|red|крітічно загроженый (''critically endangered''): маймолоді носителі сут старі люде, котрі говорят на языкови лиш почасти и рідко|border=1px solid black}} :{{Legend|black|вымерлый (''extinct''): носителі вже не сут (в Атласови сут лиш языкы, вымерлі до 1950. годув)|border=1px solid black}} Атлас удносит [[русинськый язык]]<ref name="ELP_Rusyn">{{cite web |url=https://www.endangeredlanguages.com/lang/1043 |title=Rusyn |website=Endangered Languages Project |accessdate=2026-08-29}}</ref> межи уразливі, а [[войводинськый русинськый язык|войводинськый русинськый]]<ref name="UNESCO_Vojvodina">{{cite web |url=https://vlings.rs/research/linguistic-varieties/ |title=Vojvodina Rusyn (Ruthenian) |website=Vulnerable and Endangered Languages in Europe (VLingS) |accessdate=2026-08-29}}</ref> межи бізувно загрожені. == Зазначкы == {{reflist}} == Вонкашні лінкы == * [http://www.unesco.org/culture/languages-atlas/index.php Онлайнова верзія Атласа] (en) [[Катеґорія:ЮНЕСКО]][[Катеґорія:Загрожені языкы]] o0x9it1lhzhcvwg13qky37svmelpdzy 168817 168816 2026-08-28T23:07:19Z Halajkovič 33393 +функчне жрїдло номер 2 168817 wikitext text/x-wiki [[File:ISBN 9789231040962 UNESCO Atlas of the world's languages in danger - Third edition 2010 - 187026eng.pdf|thumb|Тітулна сторона третёго выданя книгы]] '''Атлас загроженых языкув світу''' (переже '''Черлена книга загроженых языкув''') се выданя [[ЮНЕСКО|ЮНЕСКа]], што вміщує деталный список [[загрожені языкы|загроженых языкув]] у світі. В януарі 2009 ся отворила доповняюча [http://www.unesco.org/culture/languages-atlas/index.php онлайнова верзія], де мож укладовати нову інформацію. == Історія == Проект «Черлена книга загроженых языкув» быв зачатый на стрічі Комітета загроженых языкув [[Постояный межинародный комітет лінґвістув|Постояного межинародного комітета лінґвістув]] (CIPL), што проходила в 1992. годі в [[Паріж|Парижови]] пуд еґідов [[ЮНЕСКО|ЮНЕСКа]].<ref>{{книга|автор=Matthias Brenzinger|тітул=Language diversity endangered|місто=Berlin, New York|выдавательство=[[Mouton de Gruyter]]|рік=2008|сторінкы=206|сторінок=454|isbn=978-3-11-017049-8}}</ref> Матеріалы ся зачали зберати в слідуючум годі и першоє выданя атласа было напаровано в 1996. годі. Другоє выданя ся появило в 2001. годі, в 2009 ся появила ёго онлайнова верзія. Третёє выданя выйшло в 2010. годі.<ref>{{cite web|work=UNESCO Atlas of the World’s Languages in Danger|url=http://www.unesco.org/new/en/culture/themes/endangered-languages/atlas-of-languages-in-danger/previous-editions-1996-2001/|title=Previous editions (1996, 2001)|publisher=UNESCO|accessdate=31. януара 2015}}</ref> == Класіфікація == Атлас указує міру загрожености языка на основі девятёх факторув, з котрых майважный се передача языка межи поколінями. ::незагроженый (''safe''): на языкови говорят ушиткі поколіня, передача языка ся не вриват (сякі языкы не сут в Атласови) :{{Legend|white|уразливый (''vulnerable''): на языкови говорит булшина дітий, айбо ёго хоснованя ся може ограничовати даяков областёв (напр. язык ся хоснує лиш дома)|border=1px solid black}} :{{Legend|yellow|бізувно загроженый (''definitely endangered''): діти дома вже не учат язык ги материнськый|border=1px solid black}} :{{Legend|orange|силно загроженый (''severely endangered''): на языкови говорят старші поколіня; поколіня родичув може го розуміти, айбо не говорит на нёму из дітьми ци межи собов|border=1px solid black}} :{{Legend|red|крітічно загроженый (''critically endangered''): маймолоді носителі сут старі люде, котрі говорят на языкови лиш почасти и рідко|border=1px solid black}} :{{Legend|black|вымерлый (''extinct''): носителі вже не сут (в Атласови сут лиш языкы, вымерлі до 1950. годув)|border=1px solid black}} Атлас удносит [[русинськый язык]]<ref name="UNESCO_Atlas_2010">{{cite book |editor-last=Moseley |editor-first=Christopher |title=Atlas of the World's Languages in Danger |edition=3rd |publisher=UNESCO Publishing |location=Paris |year=2010 |isbn=978-92-3-104096-2 |url=https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000187026 |pages=37}}</ref> межи уразливі, а [[войводинськый русинськый язык|войводинськый русинськый]]<ref name="UNESCO_Vojvodina">{{cite web |url=https://vlings.rs/research/linguistic-varieties/ |title=Vojvodina Rusyn (Ruthenian) |website=Vulnerable and Endangered Languages in Europe (VLingS) |accessdate=2026-08-29}}</ref> межи бізувно загрожені. == Зазначкы == {{reflist}} == Вонкашні лінкы == * [http://www.unesco.org/culture/languages-atlas/index.php Онлайнова верзія Атласа] (en) [[Катеґорія:ЮНЕСКО]][[Катеґорія:Загрожені языкы]] mbtd8cbcupvnoucbrwh2nfmnma8r76e Шандор Петефи 0 19395 168805 167494 2026-08-28T15:18:43Z Rue323 31002 168805 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя= Шандор Петефи |Имя_оригиналне= Petőfi Sándor{{ref-hu}} |Категория_склада= Sándor Petőfi |Образчик= [[File:Barabás Petőfi.jpg|230px]] |Образчика_подпис= Петефи, литография Миклоша Барабаша, 1848 |Чинность= мадярскый поет |Уроджѣня= {{Birth date|1823|01|01}}, {{nowrap|Petrovics Sándor}} |Мѣсто_роджѣня= Кишкереш, [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня= {{Death date and age|1849|07|31|1823|01|01}} |Мѣсто_смерти= Шегешвар, [[Ардял]],<br>дн. Сигишоара, [[Румыния]] |Причина_смерти= пропав без вѣсти<br> в шегешварском бою |Мѣсто_погребу=<!-- не знати --> }} '''Ша́ндор Пе́тефи''', {{ref-hu}} ''Petőfi Sándor'', уродженый яко {{nowrap|Petrovics Sándor}}{{ref-hu}}, *[[1. януар]] [[1823]], Кишкереш, [[Мадярске кральовство]] – †[[31. юл]] [[1849]], Шегешвар, [[Ардял]] (днесь Сигишоара, [[Румыния]]) — вызнамный [[Мадяре|мадярскый]] [[поет]], ключова постава револуции 1848. року.<ref name="EB">Encyclopedia Britannica</ref><ref name="Gusev">Гусев Ю. П.</ref><ref name="Trikov">В. Триков</ref> За свой куртый живот написав около тысяч верши, з котрых ся заховали около 850, а вельо найпознатшых потовмачены на чужы языкы.<ref>[http://mek.oszk.hu/01000/01006/ Petőfi Sándor: Petőfi Sándor összes költeményei. Magyar Elektronikus Könyvtár{{ref-hu}} ]</ref> == Биография == Походив з мадярскоязычной родины мясаря Иштвана Пе́тровича (1791–1849) и Марии Грузовой (1791–1849). Родина мала корѣня на Горных Уграх (днесь Словакия). Петефи ся учив во восьмох розличных школах (до року 1839), де зачав писати вершы. Але скончити гимназию му не дав финанчный упадок отця, а тыж залюба ку театрови. В року 1839 — статист Народного театру, але худобность го змусила того ж року ся записати шоровым вояком. Во войску вельо хворѣв, зашто зачатком рока 1841 быв пропущеный зо службы. Одтогды вельо путовав по Мадярщинѣ, звекша пѣшо, жив полужебрацкым животом, пристав накурто ку вандровному театрови. Его первый верш ''Пияк'', ''A borozó''{{ref-hu}}, быв опубликованый [[21. май|21. мая]] [[1842]] в [[часопис]]ѣ ''Athenaeum''. В року 1844 выберать ся до [[Будапешт|Пешту]] з намѣром выдати свои [[верш]]ы. Ту достав помочь од найславнѣйшого в тот час мадярского поета Мигая Верешмарти, котрый го порекомендовав за помочного редактора часописа ''Pesti Divatlap'', а того ж року вышла и его перва поетична зберька, ''Versek'', котра го зробила нараз славным, хоть тон его поезии быв на тот час незвычный и вельох шоковав.<ref name="EB"/><ref name="Trikov"/> Петефи быв вызнамнов поставов в литературном животѣ свого часу и в Мадярской револуции 1848. Во своих вершах бичовав несправедливость социалного устрою, нападав привилегии [[немеш]]ства и [[монархия|монархии]]. З политичной стороны быв крайным радикалом и запаленым агитатором, але не быв скушеный и не удало ся му достати мѣсто посланця в парламентѣ. Его вершы дыхтѣли политичнов наремностьов, а еден з них, ''Talpra magyar'' (Встань, Мадяре), став ся гимнов револуции. Вступив до револучного войска и пропав без вѣсти в битвѣ при Шегешварѣ 31. юла 1849.<ref name="EB"/><ref name="Gusev"/> == Творба == Уже во своей первой книзѣ Петефи обертать ся ку жанрови людовой спѣванкы, наповненой пейзажныма образками, [[любов]]ныма темами и жанровыма сценками. Охаблять формалности [[Класицизм|класицистичной]] [[поезия|поезии]] и противопоставлять им простоту и природность людовой спѣванкы. Зображуе простых люди: селян, бирешох, пастухох. З выразовых способох [[романтизм|романтичной]] [[поезия|поезии]] вдячно хоснуе образ розбуреной природной стихии, котрый у него часто указуе не субъективный стан душѣ поета, але симболизуе силу народного духа. При том Петефи прекрасный пѣсник любови и природы, в его [[Лирика|лирицѣ]] ся органично споюють щирость чувств и непосредность их выражѣня.<ref name="Trikov"/> {{Цитат 2|<poem> За саньми— лем ся скурило, гет повезли мою милу, против волї сеґіницю, за другого удданицю. Ий, кебы я быв тым снїгом: попуд сани люг бых лїгом, извернув бых сани намах, щи раз милу мав у рамнях. Щи послїдный раз у рамнях, и притиск бых ся губами, вбы у сюм цюлунку смерти ростопити ся и вмерти. </poem>|За саньми ле ся скурило (Síkos a hó, szalad a szán)<ref name="Medve">Medve Zoltán</ref>}} Петефи — закладатель мадярской народностной формы реализму, якнайтѣснѣйше звязаной з [[фолклор]]ныма традициями и просвѣтенсков литературов. == Жерела и одказы == * {{Cite web |title= Sándor Petőfi |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |date= 1 Jan. 2023 |url= https://www.britannica.com/biography/Sandor-Petofi |accessdate= 2023-01-06}}{{ref-en}} * {{Cite book |author= '''Medve Zoltán''' |title= Pelőfi a ruszin nép nyelvén / Petőfi Sándor kárpátaljai ruszin fordításainak antológiája / szerk. Udvari István |location= Nyíregyháza |publisher= Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszéke, 2005 |isbn= 963 7336 29 X |at= old.&nbsp;136–137}}{{ref-hu}} * {{Cite book |author= '''Гусев Ю. П.''' |chapter= Петёфи |title= Большая российская энциклопедия |volume= Том&nbsp;26 |location= Москва, 2014 |at= стр.&nbsp;66 |url= https://old.bigenc.ru/literature/text/2777449 |accessdate= 2023-01-06}}{{ref-ru}} * {{Cite book |author= '''В. Триков''' |chapter= Петефі Шандор |title= Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник у 2&nbsp;т. / за ред. Н.&nbsp;Михальської та Б.&nbsp;Щавурського |location= Тернопіль |publisher= Навчальна книга – Богдан, 2006 |volume= Т.&nbsp;2&nbsp;Л–Я |isbn= 966-692-744-6 |at= С.&nbsp;327 |url= http://chtyvo.org.ua/authors/Schavurskyi_Borys/Zarubizhni_pysmennyky_Entsyklopedychnyi_dovidnyk_Tom_2.pdf |accessdate= 2023-01-06}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1823|1849|Петефи, Шандор}} [[Катеґорія:Мадярскы поеты]] [[Катеґорія:Поеты Мадярщины]] 4fhx69tcebn2fc2zyhw5wyy59m5sgsh Иван Мурник 0 21489 168801 167208 2026-08-28T14:15:32Z Halajkovič 33393 168801 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Мурник Иван Антолович |Образчика_подпис=Мурник Иван Антолович |Мѣсто_роджѣня=[[Имстичово]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] |Мѣсто_смерти=[[Кошыцї|Кошиці]] ([[ріка|р.]] [[Горнад]]), [[Чеськословеньско|ЧССР]] |Уроджѣня=[[22. юн]]а [[1945]] |Чинность=солдат [[КГБ]], младшый офіцірь |Упокоеня=[[21. авґуст]]а [[1968]] [[Имстичово]], тиметӱв у присілкови Центра |Причина_смерти=огнестрільноє раненя }} '''Му́рник Ивáн А́нтолович''' ({{lang-uk|Мурник Іван Антонович}}, {{lang-ru|2|Мурник Иван Антонович}}; род. [[22. юн]]а [[1945]], [[Имстичово]], [[Иршавскый район|Иршавськый район]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] — ум. [[21. авґуст]]а [[1968]], [[Кошіцї|Кошиці]], [[Чеськословеньско|ЧССР]]) быв [[СССР|советськый]] солдат, солдат [[КГБ]] (1965–1968), мінометник 315. ґвардійськый мотострілковый полк, 128. мотострілкова бриґада, [[Русины|русинського происхождіня]].<ref>https://archive.org/details/1968_20260131</ref> == Біоґрафія == Родив ся Иван Мурник у селі [[Имстичово]] [[Иршавскый район|Иршавського района]], [[Украинска ССР|Украйинської ССР]], присілок Центра у файті Антола Мурника и Терезії Мурник, кӱнчив сиридню школу у селі [[Имстичово]] и уж по кӱнцёвм учобы робив у [[Иршава|Иршаві]], токарь 6-го розряда, у зачатку [[1965]]. року забратый на службу у вӯйська [[КГБ]], продовжав службу при штабови, и пак демобілізованый, [[14. авґуст]]а [[1968]], быв мобілізованый из ткацької фабрикы у [[Иршава|Иршаві]]. [[21. авґуст]]а из зачатком операції «<nowiki/>[[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|Дунай]]<nowiki/>» по заверніню [[Чеськословеньско|Чехословенська]] у сферу вплыва [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] въедно из свойым полком перейшов гатар из Чехословенськом, того же дне, у динь быв убитый из огнестрільного оружия чехословенськым солдатом при переправі через ріку [[Горнад]] у варошови [[Кошіцї|Кошиці]], пару дньӱв ёго тіло не годни были дӱстати (вись тот час оно было у ріці), кой ёго тіло дӱстали захоронили го у варошови [[Угерскоє Градіштє|Угерскоє Градіште]], уж у септемброви ёго тіло привезли домӱ у [[Имстичово]] для перезахороніня.<ref>https://dunay1968.com/dead.html</ref><ref>https://www.facebook.com/share/p/1HoWVD2Nmo/</ref> == Памнять == [[File:Выписка Мурник, Иван Антолович.jpg|thumb|Уписка за смирть Мурник Ивана Антоловича: {{ref-ru}} «в связи с действием контрреволюционных элементов»<ref>https://dunay1968.com/pdf/book.pdf</ref>]] Имня Ивана Мурника увіковічено на памнятнӱм монументови у центрі села [[Имстичово]], у [[2023]] році ёму быв покладеный памнятник на місті захороніня у присілкови Центра.{{жрідло}} == Удкликованя == ''Тоты даны суть часточно основаны на даных из удчитовань командіра 315. полка и воєнной части 91026 Бойко и Варламова, розказах родичӯв Ивана и словах сослуживцю̄в Ивана из вароша [[Ростов над Доном|Ростов-над-Доном]]. И на прочых:'' === Референції === {{reflist}} === Удказы === * [https://peacekeeping-centre.in.ua/Museum/Czechoslovakia/Memory.htm Операция «Дунай» / Погибли в Чехословакии в 1968 году] * [http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1848 Книга пам'яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за кордоном.]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://chz.org.ua/stezhkamy-pamyati-operatsiya-dunaj-okupatsiya-chehoslovachchyny/ Стежками пам’яті: операція «Дунай» – окупація Чехословаччини]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://militera.lib.ru/h/20c2/09.html Советские войска в Чехословакии (1968г.)] {{lifetime|1945|1968|Мурник, Иван}} hgvnti1j7eym9coxn7vcbh1pxt03vtk Володимир Рошко 0 22042 168807 165475 2026-08-28T15:42:20Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:2|0|0 */ 168807 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Володимир Рошко |уроджѣня = [[26. юл|26.&nbsp;юлія]] [[1957]] |мѣсто роджѣня = [[Кальник (Мукачовскый район)|Калник]] |alma mater = [[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый державный університет]] |одзнакы = Орден „За заслугы“ III.&nbsp;ступеня<br>Удмінник ошколованя Украйины |noyat = 1 |сферы наук = [[Зоология|зоолоґія]], ентомолоґія, [[Еколоґія|еколоґія]] |ученый ступень = [[Кандидат наук|кандидат біолоґічных наук]] }} {{Писатель |name=Володимир Рошко |image=[[Файл:roshko-volodymyr-2006-zag-edit.jpg]] |birthdate=[[26. юл|26.&nbsp;юлія]] [[1957]] |occupation=[[Поет|поет]] |citizenship=[[СССР]], [[Україна|Украйина]] |awards=Премія им.&nbsp;Ивана Петровція |birthplace=[[Кальник (Мукачовскый район)|Калник]]}} '''Володи́мир Рошко́''' ([[26. юл|26.&nbsp;юлія]] [[1957]], [[Кальник (Мукачовскый район)|Калник]]) є [[Русины|русинськый]] [[Зоология|зоолоґ]], ентомолоґ, [[Еколоґія|еколоґ]], [[Поет|поет]]. [[Кандидат наук|Кандидат біолоґічных наук]], доцент, выкладач катедры ентомолоґії тай усокоченя біорузноты біолоґічного факултета [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського націоналного університета]]. Лавреат премії им.[[Іван Петровцій|&nbsp;Ивана Петровція]].<ref name=":0">{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шиповіч, Петро Медвідь|publisher=Обчаньске здружіня Русин Медія, Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духновіча, Русиньскый културолоґічный клуб|page=138|year=2022|title=Aлманах днешньой підкарпатьской русиньской літературы|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-22/}}</ref> Знає [[Русиньскый язык|русинськый]], [[Україньскый язык|украйинськый]], [[Російскый язык|російськый]], [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] тай [[Словеньскый язык|словацькый]] языкы.<ref name=":1" /> == Ранньый живот == Родив ся 26.&nbsp;юлія 1957 в [[Кальник (Мукачовскый район)|Калнику]]. Кунчив спеціалізовану ошколу&nbsp;№1 в [[Ужгород|Ужгороді]] у році&nbsp;1974. == Научна карєра == У 1979.&nbsp;рокови матуровав біолоґічный факултет Ужгородського державного університета тай дустав диплом спеціаліста из удзнаков за спеціалностьов „Біолоґія“, кваліфікаційов „Біолоґ. Выкладач [[Біолоґія|біолоґії]] тай [[Хемія|хемії]]<nowiki/>“.<ref name=":1">{{Cite web |url=https://drive.google.com/file/d/11U5pouX1L6CNgmQtPIF_u299pESRsOeq/view?pli=1 |title=Володимир Рошко |language=украйинськы }}</ref> У 1991.&nbsp;рокови защитив [[Кандидат наук|кандидатську]] [[Дисертация|дисертацію]] на тему „Фавна тай еколоґія пластинчастовусых боґарув (Coleoptera, Scarabaeidae) Пудкарпатя“ за спеціалностьов 03.00.09 „Ентомолоґія“ у Інститутови зоолоґії им.&nbsp;И.&nbsp;И.&nbsp;Шмальгаузена АН [[Украинска ССР|УРСР]]. У 1997.&nbsp;рокови дустав ученоє званя доцента катедры ентомолоґії. Завідовач катедры ентомолоґії тай усокоченя біорузноты уд 1992.&nbsp;по 2021.&nbsp;рук.<ref name=":0" /> Уд 2011.&nbsp;по 2013.&nbsp;рук{{Жрідло}}&nbsp;— декан біолоґічного факултета. На днешньый день, Володимир Рошко має булше ги 150&nbsp;научных публікацій тай ошколовално-методичных робут, межи котрыма дві моноґрафії. Ун спувавтор двох учебникув из ґрифом Міністерства школованя тай [[Наука|наукы]] Украйины, двох ошколовалных руководств из ґрифом Міністерства школованя тай наукы Украйины тай чотырьох ошколовалных руководств из ґрифом Міністерства аґрарної політикы Украйины.<ref name=":1" /> Рошко поучаствовав у булше ги 50&nbsp;научных конференційох.<ref name=":1" /> Приладив шість кандидатув наук: А.&nbsp;В.&nbsp;Грабовського (2002), А.&nbsp;А.&nbsp;Сікуру (2005), А.&nbsp;М.&nbsp;Бокотея (2005), Е.&nbsp;В.&nbsp;Туриса (2010), В.&nbsp;В.&nbsp;Мірутенка (2010), Я.&nbsp;Варгу (громадянина [[Мадярьско|Мадярщины]], 2011).<ref name=":1" /> === Нагороды === У маї 2013.&nbsp;рока указом [[Презідент|президента]] [[Україна|Украйины]] Володимир Рошко быв нагороженый орденом „За заслугы“ III.&nbsp;ступеня „За читавый личный внесок у розвуй украйинської наукы, змоцненя научно-технолоґічного потенціала Украйины, многоручну совістну роботу, высокый професіоналізм тай на честь Дне наукы“.<ref>{{Cite web |language=украйинськы |url=https://zaholovok.com.ua/yanukovich-vidznachiv-derzhavnim-ordenom-uzhgorodskogo-naukovtsya |at=Zaholovok.com.ua |title=Янукович відзначив державним орденом ужгородського науковця }}</ref> Нагороженый знаком „Удмінника ошколованя Украйины“.<ref name=":0" /> == Краснописемство == Кромі научных творув Володимир Рошко щи ся занимат красным писемством&nbsp;— пише [[Верш|стихы]] [[Русиньскый язык|по русинськы]], головно [[Коміка|комічні]]. Має премію им.&nbsp;Ивана Петровція.<ref name=":0" /> Печатав ся у журналови „Отцюзнина“ тай „Алманахах днешньої русинської літературы“.<ref name=":0" /> Його стихы, наприклад „Чорный кавіль“, мавут читаву популарность тай розходят ся [[Інтернет|інтернетом]] у виді відей, де сам Рошко начитує свою поезію. === Зберькы === * Рошко В. Г. Я дуркаву у ваші двері: Збірка русинської поезії. — Ужгород: Вид-во ФОП Бреза А. Е., 2015.-190 с. * Рошко В. Н. Вірши Руснаків. — Румынія, 2020.<ref name=":0" /> == Научні роботы == === Моноґрафії тай учебникы === <small>(Тоту секцію мож листати — вчинено про компактный вызир сторінкы.)</small> <div class="reflist4" style="height: 400px; overflow: auto; padding: 3px" > * Сергиенко М. И., Загайкевич И. К., Рошко В. Г. и др. Почвенные членистоногие Украинских Карпат. — Киев: Наукова думка, 1988. — 244 с. * Примак І. Д., Вахній С. П., Бомба М. Я., Тимощук О. С., Гудзь В. П., Рошко В. Г. та інші Ерозія і дефляція ґрунтів та заходи боротьби з ними (навч. посібник). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2001. — 392 с. * Примак І. Д., Рошко В. Г., Гудзь В. П., Демидась Д. І., Танчик С. П., Мартинюк І. В., Бомба М. Я. та ін. Механічний обробіток ґрунту в землеробстві (навч. посібник). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2002. — 320 с. * Примак І. Д., Рошко В. Г., Демидась Г. І., Гудзь В. П., Каленська С. М., Мартинюк І. В., Вергунова І. М. та ін. Раціональні сівозміни в сучасному землеробстві (навч. посібник). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2003. — 384 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Рошко В. Г., Мудрук О. С. та ін. Системи землеробства: історія їх розвитку і наукові основи (підручник МОНУ). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2004. — 528 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Рошко В. Г., Купчик В. І., Демидась Г. І., Печенюк В. І., Козяр О. М. Наукові основи землеробства (підручник МОНУ). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2005. — 408 с. * Рошко В. Г., Різак В. М. Повінь — явище природне (що кожен повинен знати про повені). — Ужгород: Мистецька лінія, 2005. — 60 с. * Rosko V.H., Rizak V.M. Az arviz — termeszeti jelenseg (amit az arvizrol mindenkinek tudnia kell). — Ужгород: Мистецька лінія, 2005. — 59 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Ковбасюк П. У., Андрієнко В. В., Іваніна В. В., Лі М., Метьюз Г., Ткачук В. М., Рошко В. Г., Гамалій І. П., Примак О. І. Несприятливі метеорологічні умови в землеробстві: захист від них культурних рослин (навчальний посібник МОНУ). — К.: Кондор, 2006. — 314 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Рошко В. Г., Гамалій І. П., Польовий А. М., Гудзь В. П. Тлумачний словник із сільськогосподарської метеорології (навчальний посібник МОНУ). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2007. — 308 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Основи цитології. — Ужгород: Говерла, 2007. — 193 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Генетика людини і онтогенез. — Ужгород: Говерла, 2007. — 252 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Паразитологія з основами антропогенезу та екології людини. — Ужгород: Говерла, 2007. — 237 с. * Примак І. Д., Косолап М. П., Рошко В. Г., Мазуркевич І. В. Визначник сходів і насіння бур'янів (навчальний посібник МАПУ) — К: КВІЦ, 2008. — 150 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Мірутенко В. В. Медична біологія з основами генетики. Частина 1. — Ужгород: Говерла, 2009. — 276 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Мірутенко В. В. Медична біологія з основами генетики. Частина 2. — Ужгород: Говерла, 2009. — 200 с. </div> === Научні статі === <small>(Тоту секцію мож листати — вчинено про компактный вызир сторінкы.)</small> <div class="reflist4" style="height: 400px; overflow: auto; padding: 3px" > * Рошко В. Г. До вивчення екологічних особливостей личинок-фітофагів пластинчатовусих жуків Закарпаття // Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів Закарпатської обл. — Ужгород, 1980. — С. 130—131. * Рошко В. Г. Экология западного майского хруща в условиях Закарпатья и меры борьбы с ним // Рекомендации по охране природы Карпат. — Ужгород, 1982. — С. 143—144. * Рошко В. Г. Хрущик садовый — вредитель плодовых культур Закарпатья // Рекомендации по выполнению Продовольственной программы СССР в Закарпатской области. — Ужгород, 1984. — С. 166—167. * Рошко В. Г. Навозник Aphodius alpinus Scop. (Col., Scarabaeidae) характерный вид высокогорья Карпат // Тезисы IX Международного съезда энтомологов. — Киев, 1984. — Т. 2. С. 129. * Рошко В. Г. Влияние антропических факторов на пластинчатоусых жуков фауны Закарпатья // Тезисы III съезда Украинского энтомологического общества. — Киев, 1987. — С. 168—169. * Рошко В. Г. Распределение пластинчатоусых жуков в вертикально-растительных поясах Закарпатья и некоторые особенности влияния на них антропогенного фактора // Вопросы охраны и рационального использования, растительного и животного мира Украинских Карпат. — Ужгород, 1988. — С. 99-106. * Рошко В. Г. Некоторые аспекты биологии пластинчастоусых жуков /Coleoptera, Scarabaeidae/ Украинских Карпат // Экология и таксономия насекомых Украины. Сборник научных трудов. — Киев, 1988. — С. 70-73. * Рошко В. Г. К вопросу о трофике пластинчастоусых жуков: Тезисы докладов IV конференции молодых ученых. — Ужгород, 1989. — С. 135. * Загайкевич И. К., Харамбура И., Рошко В. Г. Пластинчастоусые подсемейства Ризотрогины, Афодиины (Coleoptera, Scarabaeidae, Rhizotroginae, Aphoidiinae) // Биосистематическая структура музейных фондов. — Львовский государственный природоведческий музей АН УССР. — Москва, 1989. — С. 83-98. — Деп. в ВИНИТИ, № 1634. * Рошко В. Г. Зоогеографический анализ пластинчастоусых жуков (Coleoptera, Scarabaeidae) Закарпаття // Материалы Х международного съезда энтомологов. — Ленинград, 1990. — С. 122—123. * Рошко В. Г., Сагарда В. В. Концепція екологічної освіти майбутнього вчителя біології в умовах університету. // Концепція підготовки педагога в умовах університету та її методичне забезпечення. — Ужгород, 1991. — С. 26-28. * Понін І. Я., Рошко В. Г. Питання екологічної освіти і виховання студентів університету // Концепція підготовки педагога в умовах університету та її методичне забезпечення. — Ужгород, 1991. — С. 47-49. * Рошко В. Г., Сагарда В. В. До питання самостійної роботи студентів-біологів у змісті їх педагогічної практики // Самостійна робота студентів: організація, форми і методи контролю. — Ужгород, 1992. — С. 56-58. * Бокотей І. І., Рошко В. Г. Кафедра ентомології у дослідженні ентомофауни Українських Карпат // Тези доповідей 49 наукової конференції УжДУ. — Ужгород, 1995. — С. 15-18. * Ніколайчук В. І., Рошко В. Г., Куруц Н. В. Концепція екологічного виховання в загальноосвітній школі і вузі // Тези доповідей 49 наукової конференції УжДУ. — Ужгород, 1995. — С. 64-65. * Рошко В. Г., Куруц Н. В. Загальнопедагогічні основи екологічної освіти і виховання // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 2. — Ужгород, 1995. — С. 12-15. * Рошко В. Г., Роман В. В. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач на покритонасінні рослини. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 4. — Ужгород, 1997. — С. 122—128. * Рошко В. Г. Вплив антропогенізації природних екосистем на фауну пластинчастовусих жуків Закарпаття // Матеріали міжнародного регіонального семінару «Охорона довкілля». — Ужгород, 1997. — С. 211—212. * Рошко В. Г., Роман В. В. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач на деякі живі організми // Матеріали міжнародного регіонального семінару «охорона довкілля». — Ужгород, 1997. — С. 267—271. * Грабовський О, Рошко В. До питання про вплив солей свинцю на рослинні організми // Матеріали міжнародного регіонального семінару «Охорона довкілля». — Ужгород, 1997. — С. 170—172. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. До питання про забруднення оточуючого середовища іонами металів // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 5. — Ужгород, 1998. — С. 144—145. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Оцінка забруднення важкими металами агроценозів, межуючих з автомагістралями // Матеріали науково-практичної конференції «Збереження флористичного різноманіття Карпатського регіону». — Синевир, 1998. — С. 130—132. * Рошко В. Г., Деяк І. І., Ількова Н. П. Аналіз схожості скарабеїдофауни Закарпаття та суміжних регіонів. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 6 . — Ужгород, 1999. — С. 153—157. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Оцінка забруднення важкими металами агроценозів, межуючих з автомагістралями. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 6. — Ужгород, 1999. — С. 259—262. * Роман В. В., Рошко В. Г. До проблеми біологічного впливу електромагнітного поля на живі організми. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 6. — Ужгород, 1999. — С. 262—265. * Деяк І. І., Любушко В. В., Рошко В. Г. Стан забруднення урболандшафту міста Ужгород (Україна) важкими металами // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 7. — Ужгород, 2000. — С. 144—146. * Грабовський О. В., Рошко В. Г., Ніколайчук В. І. Акумуляція важких металів ґрунтом та рослинністю в умовах значного автотранспортного навантаження // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 8. — Ужгород, 2000. — С. 158—160. * Рошко В. Г., Вагерич О. О. Комплекс комах — шкідників виноградної лози в умовах низовини Закарпаття. // Материалы международного семинара по биологическому методу защиты плодовоягодных насаждений. — Ужгород: Патент, 2000, — С. 87-90. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Ентомофауна як біоіндикатор важких металів на примагістральних територіях // Тези міжнародної конференції «Проблеми сучасної екології». — Запоріжжя, 2000. — С. 12. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. До проблеми забруднення агроценозів важкими металами в умовах Закарпаття // Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій (матер. Міжнародн. Нук.-практ. Конф. — Ніжин, 2001. — С. 102—104. * Ніколайчук В. І., Рошко В. Г., Грабовський О. В. Важкі метали та їх вплив на екологічну ситуацію в Закарпатській області // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 9. — Ужгород, 2001. — С. 30-32. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Важкі метали та їх вплив на екологічний стан Закарпатської області // Матеріали міжнародної конференції «Гори і люди», т. ІІ. — Рахів, 2002. — С. 142—147. * Рошко В. Г., Крочко В. Ю., Чумак В. О., Ребрей В. В., Вагерич О. О. Підсумки дослідження шкідливої ентомофауни Закарпаття // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 12. — Ужгород, 2003. — С. 110—126. * Торохтін М. О., Рошко В. Г. Стан забруднення важкими металами ґрунтів, рослинних і тваринних компонентів заплавних екосистем ділянки р. Тиса в умовах Хустського району Закарпатської області // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 13. — Ужгород, 2003. — С. 96-98. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Реакція безхребетних придорожних біоценозів на підвищений вміст важких металів // VI з'їзд Українського ентомологічного товариства. — Ніжин, 2003. — С. 107. * Roshko V.H. Hemiptera-complex of beech forests in Transcarpathia // Natural Forests in the Temperate Zone of Europe — Values and Utilisation (International Conference in Mukachevo). — Birmensdorf — Rakhiv, 2003. — P. 240—241. * Рошко В. Г. Ентомокомплекси напівтвердокрилих комах (Hemiptera) основних лучних рослинних асоціацій субальпіки Українських Карпат //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 14. — Ужгород, 2004. — С. 165—168. * Крон А. А., Рошко В. Г. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на живі організми в умовах урболандшафту //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 17. — Ужгород, 2005. — С. 64-66. * Волошин О. І., Крон А. А., Рошко В. Г. Загальний характер впливу електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на членистоногих тварин //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 19. — Ужгород, 2006. — С. 207—210. * Мателешко О. Ю., Рошко В. Г. Твердокрилі (Insecta, Coleoptera) м. Ужгорода //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 19. — Ужгород, 2006. — С. 231—242. * Рошко В. Г., Сымочко Л. Ю., Волошин О. И., Крон А. А. Влияние электромагнитного поля на функционирование разных эколого-трофических групп почвенных микроорганизмов //Экотоксикология: Современные биоаналитические системы, методы и технологии. — Тула-Пущино, 2006. — С. 127. * Arpad A. Kron, Olesja I. Voloshyn, Volodimir H. Roshko Response of some groups of Arthropoda to electromagnetic field effect of high-voltage power transmission lines //Landscape Architecture and Spatial Planning as the Basic Element in the Protection of Native Species. — Tuczno (Poland), 2007. — p. 108-113. * Симочко Л. Ю., Крон А. А., Рошко В. Г. Вплив електромагнітного поля на біологічну активність ґрунту //Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — К: Науковий світ, 2007. — с. 63-64. * Symochko L., Roshko V. Influence of Electromagnetic Field on the Functioning of Microbial Soil Cenosis //Modern Problems of Microbiology and Biotechnology: Book of abstracts. — Odesa: Astroprint, 2007. — p. 25. * Волошин О. І., Крон А. А., Рошко В. Г. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на окремі морфологічні показники покритонасінних рослин //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 22. — Ужгород, 2008. — С. 118—121. * Крон А. А., Волошин О. І., Меламуд В. В., Рошко В. Г. Загальний характер впливу електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на ґрунтових кліщів (Arachnida, Acarina) //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 23. — Ужгород, 2008. — С. 174—179. * Волошин О. І., Маргітай Л. Г., Рошко В. Г., Крон А. А. Динаміка накопичення фотосинтезуючих пігментів покритонасінними рослинами в умовах хронічного електромагнітного стресу //Охорона та раціональне використання природних ресурсів Українських Карпат: тези доповідей регіональної науково-практичної конференції, Колочава Закарпатської області. — Ужгород, 2008. — С. 22-23. * Крон А. А., Рошко В. Г., Волошин О. І. Оцінка чисельності дрібних ссавців (Micromammalia) в зоні дії електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги // Охорона та раціональне використання природних ресурсів Українських Карпат: тези доповідей регіональної науково-практичної конференції, Колочава Закарпатської області. — Ужгород, 2008. — С. 68-69. * Крон А. А., Рошко В. Г. Влияние электромагнитного поля линий электропередач высокого напряжения на пространственное распределение насекомых //Труды Ставропольского отделения Русского энтомологического общества. Вып. 4: материалы Международной научно-практической конференции. — Ставрополь: АГРУС, 2008. — С. 208—211. * Крон А. А., Рошко В. Г. Реакції угруповань дрібних ссавців (Micromammalia) на вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. — Вип. 416: Біологія. — Чернівці: Рута, 2008. — С. 94-99. * Маргітай Л., Волошин О., Рошко В., Крон А. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на кількісні показники фотосинтезуючих пігментів покритонасінних рослин //Вісник Львівського університету, Серія біологічна. Вип. 47. — Львів, 2008. — С. 153—159. * Varga J., Naar Z., Roshko V. Influence of microhabitat on the selection of Collembolan species Tomocerus longicornis (Mull.) among fungi available in moss cushion //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 25. — Ужгород, 2009. — С. 164—166. * Рошко В. Г. Ужгородські ентомологічні читання //Матеріали міжнародної конференції присвяченої 20-ти річчю створення НПП «Синевир» (1-3 жовтня 2009 р., Синевир, Україна). — Синевир, 2009. — С. 94-95. * Крон А. А., Рошко В. Г., Капрусь І. Я. Реакція угруповань колембол (Collembola) на хронічний електромагнітний стрес //Матеріали міжнародної конференції присвяченої 20-ти річчю створення НПП «Синевир» (1-3 жовтня 2009 р., Синевир, Україна). — Синевир, 2009. — С. 120—121. </div> === Роботы за університет тай його робутникув === * Рошко В. Г. Історія біологічного факультету Ужгородського національного університету. — Ужгород: Мистецька лінія, 2004. — 140 с. * Колесник О. Б., Рошко В. Г. Ужгородський національний університет. Біологічний факультет. — Ужгород: Мистецька лінія, 2004. — 12 с. * Рошко В. Г. Гаврило Михайлович Рошко: 80-річчя з дня народження науковця, фауніста, еколога (1925—1979) //Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2005 рік: Рекомендаційний бібліографічний посібник. — Ужгород: вид-во В.Падяка, 2004. — С. 140—142. * Рошко В. Г. Пам'яті ужгородського ентомолога І. І. Бокотея //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 23. — Ужгород, 2008. — С. 268—269. * Рошко В. Г. Пам'яті ужгородського ентомолога В. О. Добея //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 26. — Ужгород, 2009. — С. 245—246. === Методична література === <small>(Тоту секцію мож листати — вчинено про компактный вызир сторінкы.)</small> <div class="reflist4" style="height: 400px; overflow: auto; padding: 3px" > * Понін І. Я., Рошко В. Г. Основи наукових досліджень (Методичні вказівки для студентів ІІІ-го курсу біологічного факультету). — Ужгород, 1992. — 29 с. * Рошко В. Г., Куруц Н. В. Еволюційне вчення. (Методичні вказівки до практичних занять з біології для слухачів підготовчого відділення). — Ужгород, 1994. — 22 с. * Рошко В. Г., Добей В. О. Ряд Лускокрилі — Lepidoptera (Методичний посібник з великого практикуму для студентів 4 курсу біологічного факультету). — Ужгород, 1995. — 17 с. * Куруц Н. В., Рошко В. Г. Основи екології (основні поняття). Для студентів природничих і гуманітарних факультетів. — Ужгород, 1995. — 39 с. * Куруц Н. В., Рошко В. Г. Основи екології (основні поняття). Довідник для студентів природничих і гуманітарних факультетів. — Ужгород, 1995. — 39 с. * Рошко В. Г., Сагарда В. В. Стратегія екологічної освіти школярів // Проблеми післядипломної освіти // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Ужгород, 1996. — С. 140—143. * Сагарда В., Рошко В. Стратегія екологічної освіти юнацтва // Культура і екологія юнацтва. — Хмельницький, 1996 — С. 137—139. * Ніколайчук В. І., Рошко В. Г., Куруц Н. В. Концепція екологічної освіти та виховання в загальноосвітній та вищій школах // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 4. — Ужгород, 1997. — С. 3-8. * Крочко В. Ю., Рошко В. Г. Лабораторний практикум з ентомології (для студентів біологічного факультету УжДУ). — Ужгород, 1999. — 56 с. * Понін І. Я., Рошко В. Г., Крочко В. Ю. Методичні вказівки з курсу «Основи наукових досліджень». — Ужгород: УжНУ, 1999. — 30 с. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Тлумачний словник екологічної та природоохоронної тематики (термінології). — Ужгород, 2000. — 42 с. * Рошко В. Г. Методичні вказівки до семінарських занять і завдань самостійної роботи студентів з дисципліни «Теоретичні основи охорони і раціонального використання тваринного світу». — Ужгород: УжНУ, 2002. — 25 с. * Рошко В. Г., Чумак В. О. Методичні вказівки до написання і оформлення курсових та дипломних робіт для студентів біологічного факультету, спеціалізації «Ентомологія». — Ужгород: УжНУ, 2002. — 35 с. * Корчинський О. В., Петрусь Ю. Ю., Рошко В. Г., Фаринець С. І. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Патент, 2002. — 127 с. * Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Рошко В. Г. Конкурсні тестові тестові завдання для вступників: Біологія. — Ужгород: ІВА, 2004. — 164 с. * Рошко В. Г., Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Фекета В. П. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Ужгородський національний університет, 2006. — 256 с. * Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Рошко В. Г. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. . Ужгород, 2005. — 194 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Паразитологія з основами антропогенезу та екології людини (тестові завдання). — Ужгород: Говерла, 2007. — 99 с. * Рошко В. Г., Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Фекета В. П. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Говерла, 2007. — 256 с. * Рошко В. Г., Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Фекета В. П. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Говерла, 2008. — 256 с. </div> == Удкликованя == * [https://orcid.org/0000-0001-9080-3664 ORCID ID: 0000-0001-9080-3664] * [https://scholar.google.com/citations?user=kqP2N3gAAAAJ Володимир Рошко на Google Scholar] * [https://www.researchgate.net/scientific-contributions/V-H-Roshko-2120958012 Володимир Рошко на ResearchGate] == Референції == <references />{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Рошко, Володимир}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] qef2jizpg5vcjky4xspts3hci1ydhjq Хоснователь:Gazdadev 2 24781 168806 168379 2026-08-28T15:39:40Z Rue323 31002 168806 wikitext text/x-wiki '''Gazdadev''' — чилядник із Закарпатської области. 30. юла 2026. року начавим ся занимати сьов русинськов Вікіпедійов. Не пуддержуву букву Ё, ё.{{Жрідло}} Также што я щи там плануву чинити: статі про історію, воєнну техніку, мало ґеоґрафії, переклады і такоє щи штось Што значить Gazdadev? Gazda уто но пак ґазда, хозяйин. А dev уто із [[Анґліцькый язык|анґліцької бисїды]] розробник. Иппен щи мало чого ,,розробляву". Но в будущому айтішником буду. == Поможіть із жерелами тай таблицями (шаблонами) == Мині часто тяжко найти жерела нормалні кроме “''Се ми ся приснило”''. Также постоянно не годеним покласти нормално шаблон (<nowiki>{{Місто}}</nowiki>) 6teb60w2gr3chpx126snqztecihiiho 168808 168806 2026-08-28T17:36:59Z Gazdadev 36573 /* */ 168808 wikitext text/x-wiki Тымчасово неактивный на Вікіпедії бо занимауся збором інформації зза її нехваткы2026. року начавим ся занимати сьов русинськов Вікіпедійов. Не пуддержуву букву Ё, ё.{{Жрідло}} 2yjwe8phcc5a7yvc05798pkm53cpkew 168809 168808 2026-08-28T17:54:45Z Gazdadev 36573 /* */ 168809 wikitext text/x-wiki Тымчасово неактивный на Вікіпедії бо занимауся збором інформації зза її нехваткы 8yyl2t5jwkzle3jhad3y0t02xyuc9x8 Pz. Kpfw. VI Тиґр 2 0 24814 168797 168725 2026-08-28T12:06:10Z Gazdadev 36573 /* */ 168797 wikitext text/x-wiki '''Тиґр 2''' (''[[Нїмецькый язык|нім]]. Panzerkampfwagen VI Ausf B Tiger II'' авать [[Sonderkraftfahrzeug|''Sd. Kfz'']]. ''182'') - німицькый [[тяжкый танк]] часӱв [[Друга світова война|другої світової войны]], а кідь конкретніше та її кӱнцевого пиріода. Вӱн став продовженям [[Тигр (танк)|первого Тиґра]]. Сирійно выробляв ся із начала 1944. року тай до капітулації [[Націстічне Нїмецько|Німеччины]]. У общому было упущено 489 штук.<ref>Исе ми ся приснило{{Жрідло}} [пак ся додадуть жерела не пириживайте]</ref> [[File:44 La Gleize 01.jpg|thumb|{{center| Тиґр 2 у музейови}} ]]Карткы технікы ниє бо я ниваловшин а другі не хочуть помо́чи == Операторы == Кроме [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] быв іщи шор країн кутрі мали хоть якусь кӱлькӱсть Тиґрӱв ІІ. А іменно [[Мадярщина]], но і не лиш. Трофейні Тиґры ІІ были у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[Споєны штаты америцькы|США]], [[Велика Брітанія|Великої Британії]] тай [[Франція|Франції]].<ref>Исе ми ся приснило </ref> == Предходникы тай наслідникы == Прямым предходником Тиґра ІІ быв [[Тіґер (танк)|Тиґр І]], розроблиный двома рока́ми раньше. Наслідником мав стати [[Е-75 (танк)|Е-75]] (Тиґр ІІІ), ни зробленый даже у єнному прототипі чириз недостаток часу́ тай катастрофу із економіков [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]].<ref><nowiki>https://share.google/JsW9wQf1yLbqFjQz4</nowiki></ref> == Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 2 == [[Jagdtiger]] - найважчый сирійный вынищовач танкӱв. Мав 128 міліметровый канон.<ref>Книга Отто Каріус - Tiger in the mud</ref> Befehlswagen Tiger II - командирська вирсія оснащена раціями FuG 7 авать FuG 8 і із зменшеным боєкомплектом убы ся стали радіостанції. Візуально почти ся не удлічав уд обычного Тиґра ІІ но мав радіостанції на кормі корпуса.<ref>[https://www.flickr.com/photos/panzerdb/albums/72157658446864423/ Андека фоткы] Тиґра першого із такыма самыма радіостанціями. Такі самі і были на вирсії сӱв командирськӱв вирсії Тиґра 2</ref> [[Pz. Kpfw. VI Tiger II 10.5 cm kanone]] - проект по установлинню 105 міліметрового канона замість стандартного 88 міліметрового. Не пӱшов у сирію бо треба бы было робити пуд такоє нову башню.<ref>Приблизна схема - <nowiki>https://share.google/pNaVDwIdnRjnH6bZq</nowiki></ref> Шор ,,бумажных" САУ Grille: [[Grille 17|Grille-17]], [[Grille 21|Grille-21]], [[Grille 30|Grille-30]] і [[Grille 42|Grille-42]].<ref>Пак</ref> == Жерела == rr9jpcgjfrnsd3rukqs55qvrw78xy4w Бундесвер 0 24917 168798 168796 2026-08-28T12:20:19Z Gazdadev 36573 Додано інформацію 168798 wikitext text/x-wiki '''Бундесвер''' (уд [[Нїмецькый язык|нім]]. bundes - федеральный; wehr - оборона) - Збройні силы [[Нїмецько|Федеративної республікы Німеччины]]. Бундесвер розділиный на воєнну тай цивільну часті. Складовов воєнної є [[Сухопутні войска Німеччины|Сухопутні войска]], [[Воздушні силы Німеччины|Воздушных сил]], [[Воєнно-морські силы Німеччины|Воєнно-морського флота]], Уб'єднаної службы забизпечення, Центральної медичної службы тай службы кібер-інформаційної сферы. <!--Удкликуваня на послідні 3 пудрозділы будуть пізніше коли я мало інформації зберу щи--> [[Файл:Logo of the Bundeswehr.svg|thumb|Логотип Бундесвера]]Ізза занепокоєння після [[Російско-україньска война|російського вторгнення в Україну]], [[Нїмецько|Німеччина]] огласила о суттєвых змінах у політиці, поубіцявши уділити спеціальный фонд у розмірови 100 мільярдӱв євро на Бундесвер. Уто має у́правити рокы недофінансування і пудвыщити бюджет уд рівньови бӱльше 2 % ВВП. p5k7jgdvi6yg5w87w0des5zo259hqn5 Асовд 0 24918 168802 2026-08-28T14:31:20Z Igor Kercsa 5504 нова статя 168802 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Мѣсто]] [[Мадярщина|Мадярщины]] |руська назва = Асовд |оригинална назва = {{Реф-инфо|мад.|по мадярскы}} Aszód |застава = Flag of Aszód.svg |опис заставы = |ширина заставы = 200 |герб = Aszód címere HU.svg |опис герба = |ширина герба = 80 |вид крайны = [[Держава]] |крайна = Мадярщина |lat_dir = N |lat_deg =47 |lat_min =39 |lat_sec =05 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =19 |lon_min =29 |lon_sec =22 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon =type:airport |CoordScale = 30000 <!-- мапы укажуть ся в скалѣ 300 м/цм --> |карта страны = Hungary location map.svg |размер карты страны = 350 <!-- параметер крайна мать быти без одказа! --> |давны назвы = <small>Aza, Aszó, Azow, Azzow </small><ref>Asztalos István</ref> |вид региона = Регион<!--3.гарадича администрации--> |регион = Середня Мадярщина (''Közép-Magyarország'') |вид района = Жупа<!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = Пешт |вид общины = Мер<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Др. Дьерфине Силвия Гайду (''Győrfiné Dr. Hajdú Szilvia '') |площа = 16,21<!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 120–250<!-- в метрах --> |население =6096 |год переписи = 2025<ref name=census>Magyarország helységnévtára, Detailed Gazetteer of Hungary (венг.) — KSH, 2025 https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=EN&p_id=16188</ref> |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +36 28 |почтовый индекс = 2170 |вид идентификатора = <!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = |категория в Commons = Aszód |сайт = https://aszod.hu/ |язык сайта = {{ref-hu}} }} '''Асовд''' ({{ref-hu}} ''Aszód'') — мѣстечко в Середньой Мадярщинѣ, в жупѣ [[Пешт]]. == Полога == Асовд оддаленый од [[Будапешт]]а на [[Северовыход|сѣверовыход]] примѣрно о 30 км. Проходить ту желѣзниця з Будапешта до [[Шатораяуйгей|Шатораяуйгея]] на словацкой граници. ==История == Первый раз упоминать ся в документах под роком 1401, под назвов Aza, коли ту было заложене [[опатство]]. Наступно в ходѣ турецкых завойовань быв спустошеный, а пак ся обновив. З новѣйшого часу як интересный факт зазначають, же ту в року 1818 побрали ся Иштван Пе́трович (1791–1849) и Мария Грузова (1791–1849), родителѣ [[Шандор Петефи|Шандора Петефи]], а сам [[поет]] в роках 1835–1838 учив ся ту в [[Гимназия|гимназии]]. Од року 1991 Асовд достав права мѣста. == Жерела == * <big>Asztalos István</big> (szerk.): A Galga-mente települései a XVIII. és XIX. századi honismertető leírásokban - Múzeumi Füzetek 22. (Aszód, 1982), 140. == Референции == {{reflist}} gtkn6e0yuosa9hyqgegx3jewfa01gvc 168803 168802 2026-08-28T14:37:07Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168803 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Мѣсто]] [[Мадярщина|Мадярщины]] |руська назва = Асовд |оригинална назва = {{Реф-инфо|мад.|по мадярскы}} Aszód |застава = Flag of Aszód.svg |опис заставы = |ширина заставы = 200 |герб = Aszód címere HU.svg |опис герба = |ширина герба = 80 |вид крайны = [[Держава]] |крайна = Мадярщина |lat_dir = N |lat_deg =47 |lat_min =39 |lat_sec =05 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =19 |lon_min =29 |lon_sec =22 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon =type:airport |CoordScale = 30000 <!-- мапы укажуть ся в скалѣ 300 м/цм --> |карта страны = Hungary location map.svg |размер карты страны = 350 <!-- параметер крайна мать быти без одказа! --> |давны назвы = <small>Aza, Aszó, Azow, Azzow </small><ref>Asztalos István</ref> |вид региона = Регион<!--3.гарадича администрации--> |регион = Середня Мадярщина (''Közép-Magyarország'') |вид района = Жупа<!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = Пешт |вид общины = Мер<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Др. Дьерфине Силвия Гайду (''Győrfiné Dr. Hajdú Szilvia '') |площа = 16,21<!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 120–250<!-- в метрах --> |население =6096 |год переписи = 2025<ref name=census>Magyarország helységnévtára, Detailed Gazetteer of Hungary (венг.) — KSH, 2025 https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=EN&p_id=16188</ref> |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +36 28 |почтовый индекс = 2170 |вид идентификатора = <!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = |категория в Commons = Aszód |сайт = https://aszod.hu/ |язык сайта = {{ref-hu}} }} '''Асовд''' ({{ref-hu}} ''Aszód'') — мѣстечко в Середньой Мадярщинѣ, в жупѣ [[Пешт]]. == Полога == Асовд оддаленый од [[Будапешт]]а на [[Северовыход|сѣверовыход]] примѣрно о 30 км. Проходить ту желѣзниця з Будапешта до [[Шатораяуйгей|Шатораяуйгея]] на словацкой граници. ==История == Первый раз упоминать ся в документах под роком 1401, под назвов Aza, коли ту было заложене [[опатство]]. Наступно в ходѣ турецкых завойовань быв спустошеный, а пак ся обновив. З новѣйшого часу як интересный факт зазначають, же ту в року 1818 побрали ся Иштван Пе́трович (1791–1849) и Мария Грузова (1791–1849), родителѣ [[Шандор Петефи|Шандора Петефи]], а сам [[поет]] в роках 1835–1838 учив ся ту в [[Гимназия|гимназии]].<ref>Magyar Petőfi Múzeum</ref> Од року 1991 Асовд достав права мѣста. == Жерела == * <big>Asztalos István</big> (szerk.): A Galga-mente települései a XVIII. és XIX. századi honismertető leírásokban - Múzeumi Füzetek 22. (Aszód, 1982), 140. * <big>Magyar Petőfi Múzeum</big> – A Petőfi Múzeum szórólapja == Референции == {{reflist}} 3llt9wpigyzymo3kk8uogxsblt99mta 168804 168803 2026-08-28T14:43:09Z Igor Kercsa 5504 одказ 168804 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Мѣсто]] [[Мадярщина|Мадярщины]] |руська назва = Асовд |оригинална назва = {{Реф-инфо|мад.|по мадярскы}} Aszód |застава = Flag of Aszód.svg |опис заставы = |ширина заставы = 200 |герб = Aszód címere HU.svg |опис герба = |ширина герба = 80 |вид крайны = [[Держава]] |крайна = Мадярщина |lat_dir = N |lat_deg =47 |lat_min =39 |lat_sec =05 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =19 |lon_min =29 |lon_sec =22 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon =type:airport |CoordScale = 30000 <!-- мапы укажуть ся в скалѣ 300 м/цм --> |карта страны = Hungary location map.svg |размер карты страны = 350 <!-- параметер крайна мать быти без одказа! --> |давны назвы = <small>Aza, Aszó, Azow, Azzow </small><ref>Asztalos István</ref> |вид региона = Регион<!--3.гарадича администрации--> |регион = Середня Мадярщина<br/> (''Közép-Magyarország'') |вид района = Жупа<!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = Пешт |вид общины = Мер<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Др. Дьерфине Силвия Гайду (''Győrfiné Dr. Hajdú Szilvia '') |площа = 16,21<!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 120–250<!-- в метрах --> |население =6096 |год переписи = 2025<ref name=census>Magyarország helységnévtára, Detailed Gazetteer of Hungary (венг.) — KSH, 2025 https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=EN&p_id=16188</ref> |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +36 28 |почтовый индекс = 2170 |вид идентификатора = <!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = |категория в Commons = Aszód |сайт = https://aszod.hu/ |язык сайта = {{ref-hu}} }} '''Асовд''' ({{ref-hu}} ''Aszód'') — мѣстечко в Середньой Мадярщинѣ, в жупѣ [[Пешт]]. == Полога == Асовд оддаленый од [[Будапешт]]а на [[Северовыход|сѣверовыход]] примѣрно о 30 км. Проходить ту желѣзниця з Будапешта до [[Шатораяуйгей|Шатораяуйгея]] на словацкой граници. ==История == Первый раз упоминать ся в документах под роком 1401, под назвов Aza, коли ту было заложене [[опатство]]. Наступно в ходѣ турецкых завойовань быв спустошеный, а пак ся обновив. З новѣйшого часу як интересный факт зазначають, же ту в року 1818 побрали ся Иштван Пе́трович (1791–1849) и Мария Грузова (1791–1849), родителѣ [[Шандор Петефи|Шандора Петефи]], а сам [[поет]] в роках 1835–1838 учив ся ту в [[Гимназия|гимназии]].<ref>Magyar Petőfi Múzeum</ref> Од року 1991 Асовд достав права мѣста. == Жерела == * <big>Asztalos István</big> (szerk.): A Galga-mente települései a XVIII. és XIX. századi honismertető leírásokban - Múzeumi Füzetek 22. (Aszód, 1982), 140. * <big>Magyar Petőfi Múzeum</big> – A Petőfi Múzeum szórólapja. https://www.museum.hu/muzeum/518/Petofi_Kozerdeku_Muzealis_Gyujtemeny_Aszod_Varosi_Kulturalis_Kozpont == Референции == {{reflist}} nnt15d7u1279g1mqfmh1bne5tzz0q7q 168813 168804 2026-08-28T19:24:22Z Igor Kercsa 5504 доповненя 168813 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Мѣсто]] [[Мадярщина|Мадярщины]] |руська назва = Асовд |оригинална назва = {{Реф-инфо|мад.|по мадярскы}} Aszód |застава = Flag of Aszód.svg |опис заставы = |ширина заставы = 200 |герб = Aszód címere HU.svg |опис герба = |ширина герба = 80 |вид крайны = [[Держава]] |крайна = Мадярщина |lat_dir = N |lat_deg =47 |lat_min =39 |lat_sec =05 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =19 |lon_min =29 |lon_sec =22 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon =type:airport |CoordScale = 30000 <!-- мапы укажуть ся в скалѣ 300 м/цм --> |карта страны = Hungary location map.svg |размер карты страны = 350 <!-- параметер крайна мать быти без одказа! --> |давны назвы = <small>Aza, Aszó, Azow, Azzow </small><ref>Asztalos István</ref> |вид региона = Регион<!--3.гарадича администрации--> |регион = Середня Мадярщина<br/> (''Közép-Magyarország'') |вид района = Жупа<!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = Пешт |вид общины = Мер<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Др. Дьерфине Силвия Гайду (''Győrfiné Dr. Hajdú Szilvia '') |площа = 16,21<!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 120–250<!-- в метрах --> |население =6096 |год переписи = 2025<ref name=census>Magyarország helységnévtára, Detailed Gazetteer of Hungary (венг.) — KSH, 2025 https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=EN&p_id=16188</ref> |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +36 28 |почтовый индекс = 2170 |вид идентификатора = <!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = |категория в Commons = Aszód |сайт = https://aszod.hu/ |язык сайта = {{ref-hu}} }} '''Асовд''' ({{ref-hu}} ''Aszód'') — мѣстечко в Середньой Мадярщинѣ, в жупѣ [[Пешт]]. == Полога == Асовд оддаленый од [[Будапешт]]а на [[Северовыход|сѣверовыход]] примѣрно о 40 км. Проходить ту желѣзниця з Будапешта до [[Шатораяуйгей|Шатораяуйгея]] на словацкой граници. ==История == Первый раз упоминать ся в документах под роком 1401, под назвов Aza, коли ту было заложене [[опатство]]. Наступно в ходѣ турецкых завойовань быв спустошеный, а пак ся обновив. З новѣйшого часу як интересный факт зазначають, же ту в року 1818 побрали ся Иштван Пе́трович (1791–1849) и Мария Грузова (1791–1849), родителѣ [[Шандор Петефи|Шандора Петефи]], а сам [[поет]] в роках 1835–1838 учив ся ту в [[Гимназия|гимназии]].<ref>Magyar Petőfi Múzeum</ref> Од року 1991 Асовд достав права мѣста. == Жерела == * <big>Asztalos István</big> (szerk.): A Galga-mente települései a XVIII. és XIX. századi honismertető leírásokban - Múzeumi Füzetek 22. (Aszód, 1982), 140. * <big>Magyar Petőfi Múzeum</big> – A Petőfi Múzeum szórólapja. https://www.museum.hu/muzeum/518/Petofi_Kozerdeku_Muzealis_Gyujtemeny_Aszod_Varosi_Kulturalis_Kozpont == Референции == {{reflist}} == Галерия == <center><gallery> File:20240907 105348 Aszód Városháza.jpg|Мерия File:Aszód Szentháromság.jpg|Храм Св. Тройцѣ File:20240907 104922 Szépen felújított nagypolgári lakóház Aszód főterén.jpg|Будинок в центрѣ File:20240907 105411 Díszóra Aszód főtéri parkjában.jpg|Парк в центрѣ File:20240907 105433 Szív alakú szerelemlakat-tartó állvány Aszód féterénn.jpg|Колодицѣ памяти File:20240907 104331 Aszód Petőfi emlékhely.jpg| Мемориал Петефи File:Szent István emlékmű, 2019 Aszód.jpg|Памятник Св. Иштвану File:Aszód vasútállomás 2021 áprilisában1.jpg|Штация желѣзницѣ </gallery></center> 2emuqw19v1q26ditu0boq3jpo56zkr5 Шаблона:Ublist 10 24919 168814 2026-08-28T22:19:11Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Unbulleted list]] 168814 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Unbulleted list]] 1nicv96qesnmalm7gt55j6woui2wmhj Атлас огрозеных языків світа 0 24920 168818 2026-08-28T23:18:57Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Атлас загроженых языкув світу]] 168818 wikitext text/x-wiki #redirect [[Атлас загроженых языкув світу]] ibezmdur0ax6ij6smqph1mz3nu4nsxp Паличка (кирилиця) 0 24921 168820 2026-08-29T03:30:31Z ~2026-46960-71 36808 і 168820 wikitext text/x-wiki і gzxk94yhtcuk9dvvk55z8d5lnifinky 168821 168820 2026-08-29T11:17:43Z Halajkovič 33393 /* */ 168821 wikitext text/x-wiki {{delete}} і lo3ri5ykm4r9gsl1cas50yfl5uqxzlq