Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.17 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Російскый язык 0 1003 168928 144210 2026-08-31T00:40:20Z Halajkovič 33393 +доповнїня 168928 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Не змыльте|[[русиньскый язык|русиньскым языком]]}} {{Інфобокс язык | name = Російскый язык | states = [[Росія]], далшы области російскоязычного світа | nativename = {{lang|ru|русский язык}} ({{transl|ru|russkiy yazyk}}) | pronunciation = {{IPA|[ˈruskʲɪj jɪˈzɨk]||Ru-russkiy jizyk.ogg}} | region = | ethnicity = | speakers = [[материньскый язык|L1]]: 145 міліонів (2026) | date = | ref = <ref name="e28">{{e28|rus}}</ref> | speakers2 = [[другый язык|L2]]: 65.2 міліонів (2026)<ref name="e28"/><br/>Цїлком: 210 міліонів (2026)<ref name="e28"/> | speakers_label = Говорячі | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропскы языкы]] | fam2 = [[Балтославяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы]] | ancestor = [[Індоевропскый праязык]] | ancestor2 = [[Балтославяньскый праязык]] | ancestor3 = [[Праславяньскый язык]] | ancestor4 = [[Староросійскый язык]] | ancestor5 = [[Середнёросійскый]] | script = [[кіріліця]] ([[російскый алфавіт]])<br/>[[російске Брайллове писмо]] | nation = {{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=[[Список країн і теріторій, де є російскый язык урядным языком|5 членьскых штатів ОСН]]| * Росія (урядный язык)<ref name=RusConst>{{cite web |url=http://www.constitution.ru/en/10003000-01.htm |title=Article 68. Constitution of the Russian Federation |website=Constitution.ru |access-date=18 June 2013 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130606071041/http://www.constitution.ru/en/10003000-01.htm |archive-date=6 June 2013}}</ref> * [[Білорусь]] (сполуурядный язык)<ref name=Belarus>{{cite web |url=http://president.gov.by/en/press19329.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20070502115338/http://president.gov.by/en/press19329.html|archive-date=2 May 2007 |title=Article 17. Constitution of the Republic of Belarus |website=President.gov.by |date=11 May 1998 |access-date=18 June 2013}}</ref> * [[Казахстан]] (сполуурядный язык)<ref name=Kazakhstan>{{cite web |first=N. |last=Nazarbaev |url=http://www.constcouncil.kz/eng/norpb/constrk/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20071020060732/http://www.constcouncil.kz/eng/norpb/constrk/ |archive-date=20 October 2007 |title=Article 7. Constitution of the Republic of Kazakhstan |website=Constcouncil.kz |date=4 December 2005 |access-date=18 June 2013}}</ref> * [[Кірґізстан]] (сполуурядный язык)<ref name=Kyrgyzstan>{{Cite web|url=https://www.gov.kg/ky|archive-url=https://web.archive.org/web/20121222125830/http://www.gov.kg/?page_id=263|url-status=dead|title=Официальный сайт Правительства КР|archive-date=22 December 2012|website=Gov.kg|access-date=16 February 2020}}</ref> * [[Таджікістан]] (як меджіетнічный язык встановленый конштітуціёв)<ref>{{cite web|title=КОНСТИТУЦИЯ РЕСПУБЛИКИ ТАДЖИКИСТАН |url=http://prokuratura.tj/ru/legislation/the-constitution-of-the-republic-of-tajikistan.html |website=prokuratura.tj |publisher=Parliament of Tajikistan |access-date=9 January 2020 |archive-date=24 February 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210224035434/http://prokuratura.tj/ru/legislation/the-constitution-of-the-republic-of-tajikistan.html |url-status=live | trans-title=Constitution of the Republic of Tajikistan}}</ref> }} <br />{{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=[[Список країн і теріторій, де є російскый язык урядным языком#Поставіня в залежных теріторіях або реґіонах|Урядный на реґіоналній уровни]]| * [[Молдова]]: ** [[Ґаґаузія]] (сполуурядный язык)<ref name=Gagauzia>{{cite web |url=http://www.gagauzia.md/pageview.php?l=en&idc=389&id=240 |title=Article 16. Legal code of Gagauzia (Gagauz-Yeri) |website=Gagauzia.md |date=5 August 2008 |access-date=18 June 2013 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130513170728/http://www.gagauzia.md/pageview.php?l=en&idc=389&id=240 |archive-date=13 May 2013}}</ref> ** [[Адміністратівно-теріторіалны єдиніцї лївобережя Днїстра|Лївобережя Днїстра]] (сполуурядный язык)<ref>Law № 173 from 22.07.2005: "About main notes about special legal status of settlements of left bank of the Dniester (Transnistria)" - Article 6: [http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=1 in Romanian] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130115201524/http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=1 |date=15 January 2013 }}; [http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=2 in Russian] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130115201603/http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=2 |date=15 January 2013 }}.</ref> * [[Україна]]: ** [[Крымска автономна републіка]] (сполуурядный язык){{efn|Поставіня [[Крыи]]у і міста [[Севастополь]] є од марца 2014 [[Анексія Крыму Росіёв в роцї 2014|предметом sporu меджі Росіёв і Українов]]; Україна і векшына меджінародного сполоченства поважують Крым за [[автономна републіка|автономну републіку]] Україны і Севастополь за єдно з україньскых [[місто зо шпеціалным штатутом|міст зо шпеціалным штатутом]], докы Росія наопак поважує Крым за [[федералный субєкт Росії]] і Севастополь за єдно з трёх російскых [[місто федералного значіня|федералных міст]]}}}} <br />{{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=[[Список країн і теріторій, де є російскый язык урядным языком|Штаты з обмедженым узнанём]]| * [[Абхазія]]{{efn|Абхазія і Южна Осетія суть лем [[меджінародне узнаня Абхазії і Южной Осетії|часточно узнаны країны]].|name=AbkhaziaSouthOssetia}} (сполуурядный язык)<ref name=Abkhazia>{{Cite web|url=http://www.abkhaziagov.org/ru/state/sovereignty|title=Конституция Республики Абхазия|date=18 January 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090118213155/http://www.abkhaziagov.org/ru/state/sovereignty|access-date=16 February 2020|archive-date=18 January 2009}}</ref> * [[Южна Осетія]]{{efn|name=AbkhaziaSouthOssetia}} (сполуурядный язык)<ref name=Ossetia>{{cite web |url=http://cominf.org/node/1127818105 |date=11 August 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090811021536/http://cominf.org/node/1127818105 |title=КОНСТИТУЦИЯ РЕСПУБЛИКИ ЮЖНАЯ ОСЕТИЯ |trans-title=Constitution of the Republic of South Ossetia |access-date=5 April 2021 |archive-date=11 August 2009}}</ref> * [[Приднїстровя]] (урядный язык)<ref>{{cite web |url=http://usefoundation.org/view/436 |title=Law of the Moldavian Soviet Socialist Republic on the Functioning of Languages on the Territory of the Moldavian SSR |publisher=U.S. English Foundation Research |date=2016 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160921034927/http://usefoundation.org/view/436 |archive-date=21 September 2016 }}</ref>}} <br />{{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=Organizations| [[Орґанізація споєных народів]]: * [[Меджінародна аґентура про атомову енерґію|МААЕ]] * [[Меджінародна орґанізація про цівілну авіацію|МОЦА ]] * [[ЮНЕСКО]] * [[Світова орґанізація охороны здоровя|СЗО]] [[Сполоченство Незалежных Штатів|СНШ]]<br/> [[Евразійска економічна унія|ЕЕУ]]<br/> [[Орґанізація Договору о колектівній безпечности|ОДКБ]]<br/> [[Шанґгайска орґанізація сполупрацї|ШОС]]<br/> [[Орґанізація про беспечность і сполупрацю в Европі|ОБСЕ]]<br/> [[Секретаріат Договору о Антарктідї|СДА]]<br/> [[Меджінародна орґанізація про штандартізацію|МОШ]]}} | minority = {{collapsible list| [[Арменія|Арменії]]<ref name=No148>{{cite web |url=http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23/01/05&CL=ENG&VL=1 |title=List of declarations made with respect to treaty No. 148 (Status as of: 21/9/2011) |publisher=[[Council of Europe]] |access-date=22 May 2012 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20120522083136/http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23%2F01%2F05&CL=ENG&VL=1 |archive-date=22 May 2012}}</ref><br/> [[Кітай|Кітаї]]<ref>{{cite web|url=http://fujian.gov.cn/hdjl/hdjlzsk/mzzjt/mz/202209/t20220913_5991001.htm|title=少数民族的语言文字有哪些？|language=zh|website=fujian.gov.cn|date=13 September 2022|access-date=28 October 2022|author=Ethnic Groups and Religious department, Fujian Provincial Government|archive-date=28 October 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20221028081421/http://fujian.gov.cn/hdjl/hdjlzsk/mzzjt/mz/202209/t20220913_5991001.htm|url-status=live|quote="我国已正式使用和经国家批准推行的少数民族文字有19种，它们是...俄罗斯文..."}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.moe.gov.cn/jyb_sjzl/wenzi/202108/t20210827_554992.html|title=中国语言文字概况（2021年版）|language=zh|website=moe.gov.cn|date=27 August 2021|access-date=18 December 2023|author=[[Ministry of Education of the People's Republic of China]]|quote="...属于印欧语系的是属斯拉夫语族的俄语..."|archive-date=4 January 2024|archive-url=https://web.archive.org/web/20240104031557/http://www.moe.gov.cn/jyb_sjzl/wenzi/202108/t20210827_554992.html|url-status=live}}</ref><br/> [[Чехія|Чехії]]<ref>{{cite web |url=http://www.vlada.cz/en/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-en-16666/ |title=National Minorities Policy of the Government of the Czech Republic |publisher=Vlada.cz |access-date=22 May 2012 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20120607051111/http://www.vlada.cz/en/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-en-16666/ |archive-date=7 June 2012}}</ref><br/> [[Молдова|Молдові]]<ref>{{cite web |url=https://deschide.md/ro/stiri/politic/78929/Pre%C8%99edintele-CCM-Constitu%C8%9Bia-nu-confer%C4%83-limbii-ruse-un-statut-deosebit-de-cel-al-altor-limbi-minoritare.htm |title=Președintele CCM: Constituția nu conferă limbii ruse un statut deosebit de cel al altor limbi minoritare |publisher=Deschide.md |access-date=22 January 2021 |archive-date=29 January 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210129050215/https://deschide.md/ro/stiri/politic/78929/Pre%C8%99edintele-CCM-Constitu%C8%9Bia-nu-confer%C4%83-limbii-ruse-un-statut-deosebit-de-cel-al-altor-limbi-minoritare.htm |url-status=live }}</ref><br/> [[Румунія|Румунії]]<ref>{{cite web |url=http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=RO |title=Romania : Languages of Romania |website=Ethnologue.com |date=19 February 1999 |access-date=28 January 2016 |archive-date=31 January 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130131170434/http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=RO |url-status=live }}</ref><br/> [[Словакія|Словакії]]<ref name=No148/><br/> [[Україна|Українї]]<ref name="UAConstitution">[http://www.rada.gov.ua/const/conengl.htm#r1 Article 10] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110521190059/http://www.rada.gov.ua/const/conengl.htm |date=21 May 2011}} of the Constitution says: "The state language of Ukraine is the Ukrainian language. The State ensures the comprehensive development and functioning of the Ukrainian language in all spheres of social life throughout the entire territory of Ukraine. In Ukraine, the free development, use and protection of Russian, and other languages of national minorities of Ukraine, is guaranteed."</ref> }} | agency = [[Інштітут російского языка В. В. Віноґрадова РАН]]<ref>{{cite web |url=http://www.ruslang.ru/agens.php?id=aims |title=Russian Language Institute |website=Ruslang.ru |access-date=16 May 2010 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20100719234135/http://www.ruslang.ru/agens.php?id=aims |archive-date=19 July 2010}}</ref> | iso1 = ru | iso2 = rus | iso3 = rus | lingua = 53-AAA-ea < [[Выходославяньскы языкы|53-AAA-e]]<br/>(варіанты: 53-AAA-eaa аж 53-AAA-eat) | image = | map = Idioma ruso.PNG | mapsize = | mapcaption = Світ, в котрім ся говорять російскым языком, высвітлїня: {{Legend|#0080FF|теріторія, де є російскый язык главным языком}} {{Legend|#88C4FF|теріторія, де є російскый язык меншыновым языком}} | notice = [[Меджінародный фонетічный алфавіт|МФА]] | glotto = russ1263 | glottorefname = Russian | map2 = | mapcaption2 = }} '''Росíйскый'''<ref>{{Русиньскый правопис|Росíйскый|439}}</ref> (або '''рýськый'''<ref>{{Русиньскый правопис|Рýськый|440}}</ref>) '''язы́к'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> ({{lang-ru|русский язык}} {{Audio-IPA|Ru-russkiy_jizyk.ogg|[ˈruskʲɪj jɪˈzɨk]}}) є [[выходославяньскы языкы|выходославяньскый язык]] [[Індоевропскы языкы|індоевропской языковой родины]], найрозшыренїшый подля кількости говорячіх серед вшыткых славяньскых языків і [[народный язык]] [[Росіяне|Росіян]]. Є єдным зо шестёх робочіх языків [[Орґанізація споєных народів|ОСН]].<ref>{{cite web |url=https://www.un.org/ru/our-work/official-languages |title=Официальные языки ООН |website=Организация Объединенных Наций |accessdate=2026-08-29}}</ref> == Історія == === Взник і староруська дїдовизна === Російскый язык ся формовав на основі говорів северовыходной Руси (новґородьскых, ростовско=суздальскых). На роздїл од [[Білоруськый язык|білоруського]] і [[Україньскый язык|україньского языка]], котры ся вывивали у рамках [[Литовске великокнязївство|Литовского великокнязївства]], ся російскый язык вывивав в условіях Московского князївства, причім на нёго мали значный вплив уґро-фіньскы субстраты і шпеціфічны історічны условія ізолації од западных Славян.<ref>{{cite book |author=Зализняк А. А. |title=Древненовгородский диалект |location=М. |publisher=Языки славянской культуры |year=2004 |page=34}}</ref> === Вплив церьковнославяньского языка === Найвыразнїшов рисов в історії російского языка є обровскый вплив [[церьковнославяньскый язык|церьковнославяньского языка]] (котрый є своїм походжінём южнославяньскый). По многым сторочам на теріторії Московского штату екзістовала діґлосія: церьковнославяньскый язык быв языком културы, реліґії і літературы, докы говорова выходославяньска ся хосновала в звычайнім жывотї і часточно ай в урядній корешпонденції. То вело к масовому перевзятю словной засобы. Сучасный російскый язык є богатый на церьковнославянізмы, котры вытиснули оріґіналны выходославяньскы еквіваленты („время“ намісто „веремя“, „сладкий“ намісто „солодкый“, „надежда“ намісто „надїя“).<ref>{{cite book |author=Успенский Б. А. |title=История русского литературного языка (XI–XVII вв.) |location=М. |publisher=Аспект Пресс |year=2002 |page=87}}</ref>. === Імперьскый період і кодіфікація === К розсяглым змінам дішло за час Петра I., кедь было заведжене гражданьске писмо і одкрыла ся дорога про чіселны пожычкы з европскых языків (голандьского, нїмецького, французьского). Конечну сінтезу народного говорового языка, церьковнославянізмів і европской лексікы провів [[Александр Пушкин|Александр Пушкін]] в першій половинї 19. стороча, чім положыв основу сучасной літературной нормы. == Алфавіт і правопис == Сучасный російскый алфавіт ся складать з 33 букв. В роцї 1918 го большевици кардінално зреформовали. Цїлём реформы было спрощіня правопису: з алфавіту были вылучены буквы Ѣ (ять), Ѳ (фіта), І (і десяткове) і было зрушене писаня твердого знаку (ъ) на концї слов по твердых согласных. Особливостёв російской ґрафікы є хоснованя букв '''Ё''', '''Ъ''' (твердый знак, котрый фунґує як роздїлный) і '''Ы'''. Правопис є до великой міры історічный і морфолоґічный, прото ся писомна подоба часто конкретно одлишать од реалной высловности (через силну редукцію гласных). == Діалекты == Діалекты російского языка ся дїлять на два великы наріча і переходну зону: * '''Северне наріча:''' вызначує ся [[оканя|оканём]] (яснов высловностёв непризвучного [о]) і выбуховым звуком [г]. * '''Южне наріча:''' характерізує ся [[аканя|аканём]] (редукціёв [о] на [а]) і фрікатівным звуком [г], што го приближує к україньскій і білоруській высловности. * '''Середнёросійскы говоры:''' переходна зона, котра споїла северный консонантізм (выбухове [г]) і южный вокалізм (аканя). Праві тоты говоры, головно московскы, ся стали основов літературного языка. == Література == * ''Филин Ф. П.'' Истоки и судьбы русского литературного языка. — М.: Наука, 1981. — 327 с. * ''Иванов В. В.'' Историческая грамматика русского языка. — М.: Просвещение, 1990. * ''Зализняк А. А.'' Древненовгородский диалект. — М.: Языки славянской культуры, 2004. — 872 с. == Поз. тыж == * [[Російскый алфавіт]] * [[Реформа російської орфографії 1918 року]] * [[Церковнослов'янізми]] == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Російскый язык]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] [[Катеґорія:Языкы Росії]] sih3kmbjfwrc4e2nqigghrs8a7fkkhh 168929 168928 2026-08-31T00:41:12Z Halajkovič 33393 168929 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Не змыльте|[[русиньскый язык|русиньскым языком]]}} {{Інфобокс язык | name = Російскый язык | states = [[Росія]], далшы области російскоязычного світа | nativename = {{lang|ru|русский язык}} ({{transl|ru|russkiy yazyk}}) | pronunciation = {{IPA|[ˈruskʲɪj jɪˈzɨk]||Ru-russkiy jizyk.ogg}} | region = | ethnicity = | speakers = [[материньскый язык|L1]]: 145 міліонів (2026) | date = | ref = <ref name="e28">{{e28|rus}}</ref> | speakers2 = [[другый язык|L2]]: 65.2 міліонів (2026)<ref name="e28"/><br/>Цїлком: 210 міліонів (2026)<ref name="e28"/> | speakers_label = Говорячі | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропскы языкы]] | fam2 = [[Балтославяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы]] | ancestor = [[Індоевропскый праязык]] | ancestor2 = [[Балтославяньскый праязык]] | ancestor3 = [[Праславяньскый язык]] | ancestor4 = [[Староросійскый язык]] | ancestor5 = [[Середнёросійскый]] | script = [[кіріліця]] ([[російскый алфавіт]])<br/>[[російске Брайллове писмо]] | nation = {{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=[[Список країн і теріторій, де є російскый язык урядным языком|5 членьскых штатів ОСН]]| * Росія (урядный язык)<ref name=RusConst>{{cite web |url=http://www.constitution.ru/en/10003000-01.htm |title=Article 68. Constitution of the Russian Federation |website=Constitution.ru |access-date=18 June 2013 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130606071041/http://www.constitution.ru/en/10003000-01.htm |archive-date=6 June 2013}}</ref> * [[Білорусь]] (сполуурядный язык)<ref name=Belarus>{{cite web |url=http://president.gov.by/en/press19329.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20070502115338/http://president.gov.by/en/press19329.html|archive-date=2 May 2007 |title=Article 17. Constitution of the Republic of Belarus |website=President.gov.by |date=11 May 1998 |access-date=18 June 2013}}</ref> * [[Казахстан]] (сполуурядный язык)<ref name=Kazakhstan>{{cite web |first=N. |last=Nazarbaev |url=http://www.constcouncil.kz/eng/norpb/constrk/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20071020060732/http://www.constcouncil.kz/eng/norpb/constrk/ |archive-date=20 October 2007 |title=Article 7. Constitution of the Republic of Kazakhstan |website=Constcouncil.kz |date=4 December 2005 |access-date=18 June 2013}}</ref> * [[Кірґізстан]] (сполуурядный язык)<ref name=Kyrgyzstan>{{Cite web|url=https://www.gov.kg/ky|archive-url=https://web.archive.org/web/20121222125830/http://www.gov.kg/?page_id=263|url-status=dead|title=Официальный сайт Правительства КР|archive-date=22 December 2012|website=Gov.kg|access-date=16 February 2020}}</ref> * [[Таджікістан]] (як меджіетнічный язык встановленый конштітуціёв)<ref>{{cite web|title=КОНСТИТУЦИЯ РЕСПУБЛИКИ ТАДЖИКИСТАН |url=http://prokuratura.tj/ru/legislation/the-constitution-of-the-republic-of-tajikistan.html |website=prokuratura.tj |publisher=Parliament of Tajikistan |access-date=9 January 2020 |archive-date=24 February 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210224035434/http://prokuratura.tj/ru/legislation/the-constitution-of-the-republic-of-tajikistan.html |url-status=live | trans-title=Constitution of the Republic of Tajikistan}}</ref> }} <br />{{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=[[Список країн і теріторій, де є російскый язык урядным языком#Поставіня в залежных теріторіях або реґіонах|Урядный на реґіоналній уровни]]| * [[Молдова]]: ** [[Ґаґаузія]] (сполуурядный язык)<ref name=Gagauzia>{{cite web |url=http://www.gagauzia.md/pageview.php?l=en&idc=389&id=240 |title=Article 16. Legal code of Gagauzia (Gagauz-Yeri) |website=Gagauzia.md |date=5 August 2008 |access-date=18 June 2013 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130513170728/http://www.gagauzia.md/pageview.php?l=en&idc=389&id=240 |archive-date=13 May 2013}}</ref> ** [[Адміністратівно-теріторіалны єдиніцї лївобережя Днїстра|Лївобережя Днїстра]] (сполуурядный язык)<ref>Law № 173 from 22.07.2005: "About main notes about special legal status of settlements of left bank of the Dniester (Transnistria)" - Article 6: [http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=1 in Romanian] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130115201524/http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=1 |date=15 January 2013 }}; [http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=2 in Russian] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130115201603/http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=2 |date=15 January 2013 }}.</ref> * [[Україна]]: ** [[Крымска автономна републіка]] (сполуурядный язык){{efn|Поставіня [[Крыи]]у і міста [[Севастополь]] є од марца 2014 [[Анексія Крыму Росіёв в роцї 2014|предметом sporu меджі Росіёв і Українов]]; Україна і векшына меджінародного сполоченства поважують Крым за [[автономна републіка|автономну републіку]] Україны і Севастополь за єдно з україньскых [[місто зо шпеціалным штатутом|міст зо шпеціалным штатутом]], докы Росія наопак поважує Крым за [[федералный субєкт Росії]] і Севастополь за єдно з трёх російскых [[місто федералного значіня|федералных міст]]}}}} <br />{{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=[[Список країн і теріторій, де є російскый язык урядным языком|Штаты з обмедженым узнанём]]| * [[Абхазія]]{{efn|Абхазія і Южна Осетія суть лем [[меджінародне узнаня Абхазії і Южной Осетії|часточно узнаны країны]].|name=AbkhaziaSouthOssetia}} (сполуурядный язык)<ref name=Abkhazia>{{Cite web|url=http://www.abkhaziagov.org/ru/state/sovereignty|title=Конституция Республики Абхазия|date=18 January 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090118213155/http://www.abkhaziagov.org/ru/state/sovereignty|access-date=16 February 2020|archive-date=18 January 2009}}</ref> * [[Южна Осетія]]{{efn|name=AbkhaziaSouthOssetia}} (сполуурядный язык)<ref name=Ossetia>{{cite web |url=http://cominf.org/node/1127818105 |date=11 August 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090811021536/http://cominf.org/node/1127818105 |title=КОНСТИТУЦИЯ РЕСПУБЛИКИ ЮЖНАЯ ОСЕТИЯ |trans-title=Constitution of the Republic of South Ossetia |access-date=5 April 2021 |archive-date=11 August 2009}}</ref> * [[Приднїстровя]] (урядный язык)<ref>{{cite web |url=http://usefoundation.org/view/436 |title=Law of the Moldavian Soviet Socialist Republic on the Functioning of Languages on the Territory of the Moldavian SSR |publisher=U.S. English Foundation Research |date=2016 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160921034927/http://usefoundation.org/view/436 |archive-date=21 September 2016 }}</ref>}} <br />{{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=Organizations| [[Орґанізація споєных народів]]: * [[Меджінародна аґентура про атомову енерґію|МААЕ]] * [[Меджінародна орґанізація про цівілну авіацію|МОЦА ]] * [[ЮНЕСКО]] * [[Світова орґанізація охороны здоровя|СЗО]] [[Сполоченство Незалежных Штатів|СНШ]]<br/> [[Евразійска економічна унія|ЕЕУ]]<br/> [[Орґанізація Договору о колектівній безпечности|ОДКБ]]<br/> [[Шанґгайска орґанізація сполупрацї|ШОС]]<br/> [[Орґанізація про беспечность і сполупрацю в Европі|ОБСЕ]]<br/> [[Секретаріат Договору о Антарктідї|СДА]]<br/> [[Меджінародна орґанізація про штандартізацію|МОШ]]}} | minority = {{collapsible list| [[Арменія|Арменії]]<ref name=No148>{{cite web |url=http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23/01/05&CL=ENG&VL=1 |title=List of declarations made with respect to treaty No. 148 (Status as of: 21/9/2011) |publisher=[[Council of Europe]] |access-date=22 May 2012 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20120522083136/http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23%2F01%2F05&CL=ENG&VL=1 |archive-date=22 May 2012}}</ref><br/> [[Кітай|Кітаї]]<ref>{{cite web|url=http://fujian.gov.cn/hdjl/hdjlzsk/mzzjt/mz/202209/t20220913_5991001.htm|title=少数民族的语言文字有哪些？|language=zh|website=fujian.gov.cn|date=13 September 2022|access-date=28 October 2022|author=Ethnic Groups and Religious department, Fujian Provincial Government|archive-date=28 October 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20221028081421/http://fujian.gov.cn/hdjl/hdjlzsk/mzzjt/mz/202209/t20220913_5991001.htm|url-status=live|quote="我国已正式使用和经国家批准推行的少数民族文字有19种，它们是...俄罗斯文..."}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.moe.gov.cn/jyb_sjzl/wenzi/202108/t20210827_554992.html|title=中国语言文字概况（2021年版）|language=zh|website=moe.gov.cn|date=27 August 2021|access-date=18 December 2023|author=[[Ministry of Education of the People's Republic of China]]|quote="...属于印欧语系的是属斯拉夫语族的俄语..."|archive-date=4 January 2024|archive-url=https://web.archive.org/web/20240104031557/http://www.moe.gov.cn/jyb_sjzl/wenzi/202108/t20210827_554992.html|url-status=live}}</ref><br/> [[Чехія|Чехії]]<ref>{{cite web |url=http://www.vlada.cz/en/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-en-16666/ |title=National Minorities Policy of the Government of the Czech Republic |publisher=Vlada.cz |access-date=22 May 2012 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20120607051111/http://www.vlada.cz/en/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-en-16666/ |archive-date=7 June 2012}}</ref><br/> [[Молдова|Молдові]]<ref>{{cite web |url=https://deschide.md/ro/stiri/politic/78929/Pre%C8%99edintele-CCM-Constitu%C8%9Bia-nu-confer%C4%83-limbii-ruse-un-statut-deosebit-de-cel-al-altor-limbi-minoritare.htm |title=Președintele CCM: Constituția nu conferă limbii ruse un statut deosebit de cel al altor limbi minoritare |publisher=Deschide.md |access-date=22 January 2021 |archive-date=29 January 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210129050215/https://deschide.md/ro/stiri/politic/78929/Pre%C8%99edintele-CCM-Constitu%C8%9Bia-nu-confer%C4%83-limbii-ruse-un-statut-deosebit-de-cel-al-altor-limbi-minoritare.htm |url-status=live }}</ref><br/> [[Румунія|Румунії]]<ref>{{cite web |url=http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=RO |title=Romania : Languages of Romania |website=Ethnologue.com |date=19 February 1999 |access-date=28 January 2016 |archive-date=31 January 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130131170434/http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=RO |url-status=live }}</ref><br/> [[Словакія|Словакії]]<ref name=No148/><br/> [[Україна|Українї]]<ref name="UAConstitution">[http://www.rada.gov.ua/const/conengl.htm#r1 Article 10] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110521190059/http://www.rada.gov.ua/const/conengl.htm |date=21 May 2011}} of the Constitution says: "The state language of Ukraine is the Ukrainian language. The State ensures the comprehensive development and functioning of the Ukrainian language in all spheres of social life throughout the entire territory of Ukraine. In Ukraine, the free development, use and protection of Russian, and other languages of national minorities of Ukraine, is guaranteed."</ref> }} | agency = [[Інштітут російского языка В. В. Віноґрадова РАН]]<ref>{{cite web |url=http://www.ruslang.ru/agens.php?id=aims |title=Russian Language Institute |website=Ruslang.ru |access-date=16 May 2010 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20100719234135/http://www.ruslang.ru/agens.php?id=aims |archive-date=19 July 2010}}</ref> | iso1 = ru | iso2 = rus | iso3 = rus | lingua = 53-AAA-ea < [[Выходославяньскы языкы|53-AAA-e]]<br/>(варіанты: 53-AAA-eaa аж 53-AAA-eat) | image = | map = Idioma ruso.PNG | mapsize = | mapcaption = Світ, в котрім ся говорять російскым языком, высвітлїня: {{Legend|#0080FF|теріторія, де є російскый язык главным языком}} {{Legend|#88C4FF|теріторія, де є російскый язык меншыновым языком}} | notice = [[Меджінародный фонетічный алфавіт|МФА]] | glotto = russ1263 | glottorefname = Russian | map2 = | mapcaption2 = }} '''Росíйскый'''<ref>{{Русиньскый правопис|Росíйскый|439}}</ref> (або '''рýськый'''<ref>{{Русиньскый правопис|Рýськый|440}}</ref>) '''язы́к'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> ({{lang-ru|русский язык}} {{Audio-IPA|Ru-russkiy_jizyk.ogg|[ˈruskʲɪj jɪˈzɨk]}}) є [[выходославяньскы языкы|выходославяньскый язык]] [[Індоевропскы языкы|індоевропской языковой родины]], найрозшыренїшый подля кількости говорячіх серед вшыткых славяньскых языків і [[народный язык]] [[Росіяне|Росіян]]. Є єдным зо шестёх робочіх языків [[Орґанізація споєных народів|ОСН]].<ref>{{cite web |url=https://www.un.org/ru/our-work/official-languages |title=Официальные языки ООН |website=Организация Объединенных Наций |accessdate=2026-08-29}}</ref> == Історія == === Взник і староруська дїдовизна === Російскый язык ся формовав на основі говорів северовыходной Руси (новґородьскых, ростовско=суздальскых). На роздїл од [[Білоруськый язык|білоруського]] і [[Україньскый язык|україньского языка]], котры ся вывивали у рамках [[Литовске великокнязївство|Литовского великокнязївства]], ся російскый язык вывивав в условіях Московского князївства, причім на нёго мали значный вплив уґро-фіньскы субстраты і шпеціфічны історічны условія ізолації од западных Славян.<ref>{{cite book |author=Зализняк А. А. |title=Древненовгородский диалект |location=М. |publisher=Языки славянской культуры |year=2004 |page=34}}</ref> === Вплив церьковнославяньского языка === Найвыразнїшов рисов в історії російского языка є обровскый вплив [[церьковнославяньскый язык|церьковнославяньского языка]] (котрый є своїм походжінём южнославяньскый). По многым сторочам на теріторії Московского штату екзістовала діґлосія: церьковнославяньскый язык быв языком културы, реліґії і літературы, докы говорова выходославяньска ся хосновала в звычайнім жывотї і часточно ай в урядній корешпонденції. То вело к масовому перевзятю словной засобы. Сучасный російскый язык є богатый на церьковнославянізмы, котры вытиснули оріґіналны выходославяньскы еквіваленты („время“ намісто „веремя“, „сладкий“ намісто „солодкый“, „надежда“ намісто „надїя“).<ref>{{cite book |author=Успенский Б. А. |title=История русского литературного языка (XI–XVII вв.) |location=М. |publisher=Аспект Пресс |year=2002 |page=87}}</ref> === Імперьскый період і кодіфікація === К розсяглым змінам дішло за час Петра I., кедь было заведжене гражданьске писмо і одкрыла ся дорога про чіселны пожычкы з европскых языків (голандьского, нїмецького, французьского). Конечну сінтезу народного говорового языка, церьковнославянізмів і европской лексікы провів [[Александр Пушкин|Александр Пушкін]] в першій половинї 19. стороча, чім положыв основу сучасной літературной нормы. == Алфавіт і правопис == Сучасный російскый алфавіт ся складать з 33 букв. В роцї 1918 го большевици кардінално зреформовали. Цїлём реформы было спрощіня правопису: з алфавіту были вылучены буквы Ѣ (ять), Ѳ (фіта), І (і десяткове) і было зрушене писаня твердого знаку (ъ) на концї слов по твердых согласных. Особливостёв російской ґрафікы є хоснованя букв '''Ё''', '''Ъ''' (твердый знак, котрый фунґує як роздїлный) і '''Ы'''. Правопис є до великой міры історічный і морфолоґічный, прото ся писомна подоба часто конкретно одлишать од реалной высловности (через силну редукцію гласных). == Діалекты == Діалекты російского языка ся дїлять на два великы наріча і переходну зону: * '''Северне наріча:''' вызначує ся [[оканя|оканём]] (яснов высловностёв непризвучного [о]) і выбуховым звуком [г]. * '''Южне наріча:''' характерізує ся [[аканя|аканём]] (редукціёв [о] на [а]) і фрікатівным звуком [г], што го приближує к україньскій і білоруській высловности. * '''Середнёросійскы говоры:''' переходна зона, котра споїла северный консонантізм (выбухове [г]) і южный вокалізм (аканя). Праві тоты говоры, головно московскы, ся стали основов літературного языка. == Література == * ''Филин Ф. П.'' Истоки и судьбы русского литературного языка. — М.: Наука, 1981. — 327 с. * ''Иванов В. В.'' Историческая грамматика русского языка. — М.: Просвещение, 1990. * ''Зализняк А. А.'' Древненовгородский диалект. — М.: Языки славянской культуры, 2004. — 872 с. == Поз. тыж == * [[Російскый алфавіт]] * [[Реформа російської орфографії 1918 року]] * [[Церковнослов'янізми]] == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Російскый язык]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] [[Катеґорія:Языкы Росії]] hklkgm29l2ms3dsn1e0x39b1l6og92a 168935 168929 2026-08-31T10:36:35Z Halajkovič 33393 /* Поз. тыж */ 168935 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Не змыльте|[[русиньскый язык|русиньскым языком]]}} {{Інфобокс язык | name = Російскый язык | states = [[Росія]], далшы области російскоязычного світа | nativename = {{lang|ru|русский язык}} ({{transl|ru|russkiy yazyk}}) | pronunciation = {{IPA|[ˈruskʲɪj jɪˈzɨk]||Ru-russkiy jizyk.ogg}} | region = | ethnicity = | speakers = [[материньскый язык|L1]]: 145 міліонів (2026) | date = | ref = <ref name="e28">{{e28|rus}}</ref> | speakers2 = [[другый язык|L2]]: 65.2 міліонів (2026)<ref name="e28"/><br/>Цїлком: 210 міліонів (2026)<ref name="e28"/> | speakers_label = Говорячі | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропскы языкы]] | fam2 = [[Балтославяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы]] | ancestor = [[Індоевропскый праязык]] | ancestor2 = [[Балтославяньскый праязык]] | ancestor3 = [[Праславяньскый язык]] | ancestor4 = [[Староросійскый язык]] | ancestor5 = [[Середнёросійскый]] | script = [[кіріліця]] ([[російскый алфавіт]])<br/>[[російске Брайллове писмо]] | nation = {{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=[[Список країн і теріторій, де є російскый язык урядным языком|5 членьскых штатів ОСН]]| * Росія (урядный язык)<ref name=RusConst>{{cite web |url=http://www.constitution.ru/en/10003000-01.htm |title=Article 68. Constitution of the Russian Federation |website=Constitution.ru |access-date=18 June 2013 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130606071041/http://www.constitution.ru/en/10003000-01.htm |archive-date=6 June 2013}}</ref> * [[Білорусь]] (сполуурядный язык)<ref name=Belarus>{{cite web |url=http://president.gov.by/en/press19329.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20070502115338/http://president.gov.by/en/press19329.html|archive-date=2 May 2007 |title=Article 17. Constitution of the Republic of Belarus |website=President.gov.by |date=11 May 1998 |access-date=18 June 2013}}</ref> * [[Казахстан]] (сполуурядный язык)<ref name=Kazakhstan>{{cite web |first=N. |last=Nazarbaev |url=http://www.constcouncil.kz/eng/norpb/constrk/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20071020060732/http://www.constcouncil.kz/eng/norpb/constrk/ |archive-date=20 October 2007 |title=Article 7. Constitution of the Republic of Kazakhstan |website=Constcouncil.kz |date=4 December 2005 |access-date=18 June 2013}}</ref> * [[Кірґізстан]] (сполуурядный язык)<ref name=Kyrgyzstan>{{Cite web|url=https://www.gov.kg/ky|archive-url=https://web.archive.org/web/20121222125830/http://www.gov.kg/?page_id=263|url-status=dead|title=Официальный сайт Правительства КР|archive-date=22 December 2012|website=Gov.kg|access-date=16 February 2020}}</ref> * [[Таджікістан]] (як меджіетнічный язык встановленый конштітуціёв)<ref>{{cite web|title=КОНСТИТУЦИЯ РЕСПУБЛИКИ ТАДЖИКИСТАН |url=http://prokuratura.tj/ru/legislation/the-constitution-of-the-republic-of-tajikistan.html |website=prokuratura.tj |publisher=Parliament of Tajikistan |access-date=9 January 2020 |archive-date=24 February 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210224035434/http://prokuratura.tj/ru/legislation/the-constitution-of-the-republic-of-tajikistan.html |url-status=live | trans-title=Constitution of the Republic of Tajikistan}}</ref> }} <br />{{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=[[Список країн і теріторій, де є російскый язык урядным языком#Поставіня в залежных теріторіях або реґіонах|Урядный на реґіоналній уровни]]| * [[Молдова]]: ** [[Ґаґаузія]] (сполуурядный язык)<ref name=Gagauzia>{{cite web |url=http://www.gagauzia.md/pageview.php?l=en&idc=389&id=240 |title=Article 16. Legal code of Gagauzia (Gagauz-Yeri) |website=Gagauzia.md |date=5 August 2008 |access-date=18 June 2013 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130513170728/http://www.gagauzia.md/pageview.php?l=en&idc=389&id=240 |archive-date=13 May 2013}}</ref> ** [[Адміністратівно-теріторіалны єдиніцї лївобережя Днїстра|Лївобережя Днїстра]] (сполуурядный язык)<ref>Law № 173 from 22.07.2005: "About main notes about special legal status of settlements of left bank of the Dniester (Transnistria)" - Article 6: [http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=1 in Romanian] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130115201524/http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=1 |date=15 January 2013 }}; [http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=2 in Russian] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130115201603/http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=2 |date=15 January 2013 }}.</ref> * [[Україна]]: ** [[Крымска автономна републіка]] (сполуурядный язык){{efn|Поставіня [[Крыи]]у і міста [[Севастополь]] є од марца 2014 [[Анексія Крыму Росіёв в роцї 2014|предметом sporu меджі Росіёв і Українов]]; Україна і векшына меджінародного сполоченства поважують Крым за [[автономна републіка|автономну републіку]] Україны і Севастополь за єдно з україньскых [[місто зо шпеціалным штатутом|міст зо шпеціалным штатутом]], докы Росія наопак поважує Крым за [[федералный субєкт Росії]] і Севастополь за єдно з трёх російскых [[місто федералного значіня|федералных міст]]}}}} <br />{{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=[[Список країн і теріторій, де є російскый язык урядным языком|Штаты з обмедженым узнанём]]| * [[Абхазія]]{{efn|Абхазія і Южна Осетія суть лем [[меджінародне узнаня Абхазії і Южной Осетії|часточно узнаны країны]].|name=AbkhaziaSouthOssetia}} (сполуурядный язык)<ref name=Abkhazia>{{Cite web|url=http://www.abkhaziagov.org/ru/state/sovereignty|title=Конституция Республики Абхазия|date=18 January 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090118213155/http://www.abkhaziagov.org/ru/state/sovereignty|access-date=16 February 2020|archive-date=18 January 2009}}</ref> * [[Южна Осетія]]{{efn|name=AbkhaziaSouthOssetia}} (сполуурядный язык)<ref name=Ossetia>{{cite web |url=http://cominf.org/node/1127818105 |date=11 August 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090811021536/http://cominf.org/node/1127818105 |title=КОНСТИТУЦИЯ РЕСПУБЛИКИ ЮЖНАЯ ОСЕТИЯ |trans-title=Constitution of the Republic of South Ossetia |access-date=5 April 2021 |archive-date=11 August 2009}}</ref> * [[Приднїстровя]] (урядный язык)<ref>{{cite web |url=http://usefoundation.org/view/436 |title=Law of the Moldavian Soviet Socialist Republic on the Functioning of Languages on the Territory of the Moldavian SSR |publisher=U.S. English Foundation Research |date=2016 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160921034927/http://usefoundation.org/view/436 |archive-date=21 September 2016 }}</ref>}} <br />{{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=Organizations| [[Орґанізація споєных народів]]: * [[Меджінародна аґентура про атомову енерґію|МААЕ]] * [[Меджінародна орґанізація про цівілну авіацію|МОЦА ]] * [[ЮНЕСКО]] * [[Світова орґанізація охороны здоровя|СЗО]] [[Сполоченство Незалежных Штатів|СНШ]]<br/> [[Евразійска економічна унія|ЕЕУ]]<br/> [[Орґанізація Договору о колектівній безпечности|ОДКБ]]<br/> [[Шанґгайска орґанізація сполупрацї|ШОС]]<br/> [[Орґанізація про беспечность і сполупрацю в Европі|ОБСЕ]]<br/> [[Секретаріат Договору о Антарктідї|СДА]]<br/> [[Меджінародна орґанізація про штандартізацію|МОШ]]}} | minority = {{collapsible list| [[Арменія|Арменії]]<ref name=No148>{{cite web |url=http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23/01/05&CL=ENG&VL=1 |title=List of declarations made with respect to treaty No. 148 (Status as of: 21/9/2011) |publisher=[[Council of Europe]] |access-date=22 May 2012 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20120522083136/http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23%2F01%2F05&CL=ENG&VL=1 |archive-date=22 May 2012}}</ref><br/> [[Кітай|Кітаї]]<ref>{{cite web|url=http://fujian.gov.cn/hdjl/hdjlzsk/mzzjt/mz/202209/t20220913_5991001.htm|title=少数民族的语言文字有哪些？|language=zh|website=fujian.gov.cn|date=13 September 2022|access-date=28 October 2022|author=Ethnic Groups and Religious department, Fujian Provincial Government|archive-date=28 October 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20221028081421/http://fujian.gov.cn/hdjl/hdjlzsk/mzzjt/mz/202209/t20220913_5991001.htm|url-status=live|quote="我国已正式使用和经国家批准推行的少数民族文字有19种，它们是...俄罗斯文..."}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.moe.gov.cn/jyb_sjzl/wenzi/202108/t20210827_554992.html|title=中国语言文字概况（2021年版）|language=zh|website=moe.gov.cn|date=27 August 2021|access-date=18 December 2023|author=[[Ministry of Education of the People's Republic of China]]|quote="...属于印欧语系的是属斯拉夫语族的俄语..."|archive-date=4 January 2024|archive-url=https://web.archive.org/web/20240104031557/http://www.moe.gov.cn/jyb_sjzl/wenzi/202108/t20210827_554992.html|url-status=live}}</ref><br/> [[Чехія|Чехії]]<ref>{{cite web |url=http://www.vlada.cz/en/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-en-16666/ |title=National Minorities Policy of the Government of the Czech Republic |publisher=Vlada.cz |access-date=22 May 2012 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20120607051111/http://www.vlada.cz/en/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-en-16666/ |archive-date=7 June 2012}}</ref><br/> [[Молдова|Молдові]]<ref>{{cite web |url=https://deschide.md/ro/stiri/politic/78929/Pre%C8%99edintele-CCM-Constitu%C8%9Bia-nu-confer%C4%83-limbii-ruse-un-statut-deosebit-de-cel-al-altor-limbi-minoritare.htm |title=Președintele CCM: Constituția nu conferă limbii ruse un statut deosebit de cel al altor limbi minoritare |publisher=Deschide.md |access-date=22 January 2021 |archive-date=29 January 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210129050215/https://deschide.md/ro/stiri/politic/78929/Pre%C8%99edintele-CCM-Constitu%C8%9Bia-nu-confer%C4%83-limbii-ruse-un-statut-deosebit-de-cel-al-altor-limbi-minoritare.htm |url-status=live }}</ref><br/> [[Румунія|Румунії]]<ref>{{cite web |url=http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=RO |title=Romania : Languages of Romania |website=Ethnologue.com |date=19 February 1999 |access-date=28 January 2016 |archive-date=31 January 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130131170434/http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=RO |url-status=live }}</ref><br/> [[Словакія|Словакії]]<ref name=No148/><br/> [[Україна|Українї]]<ref name="UAConstitution">[http://www.rada.gov.ua/const/conengl.htm#r1 Article 10] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110521190059/http://www.rada.gov.ua/const/conengl.htm |date=21 May 2011}} of the Constitution says: "The state language of Ukraine is the Ukrainian language. The State ensures the comprehensive development and functioning of the Ukrainian language in all spheres of social life throughout the entire territory of Ukraine. In Ukraine, the free development, use and protection of Russian, and other languages of national minorities of Ukraine, is guaranteed."</ref> }} | agency = [[Інштітут російского языка В. В. Віноґрадова РАН]]<ref>{{cite web |url=http://www.ruslang.ru/agens.php?id=aims |title=Russian Language Institute |website=Ruslang.ru |access-date=16 May 2010 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20100719234135/http://www.ruslang.ru/agens.php?id=aims |archive-date=19 July 2010}}</ref> | iso1 = ru | iso2 = rus | iso3 = rus | lingua = 53-AAA-ea < [[Выходославяньскы языкы|53-AAA-e]]<br/>(варіанты: 53-AAA-eaa аж 53-AAA-eat) | image = | map = Idioma ruso.PNG | mapsize = | mapcaption = Світ, в котрім ся говорять російскым языком, высвітлїня: {{Legend|#0080FF|теріторія, де є російскый язык главным языком}} {{Legend|#88C4FF|теріторія, де є російскый язык меншыновым языком}} | notice = [[Меджінародный фонетічный алфавіт|МФА]] | glotto = russ1263 | glottorefname = Russian | map2 = | mapcaption2 = }} '''Росíйскый'''<ref>{{Русиньскый правопис|Росíйскый|439}}</ref> (або '''рýськый'''<ref>{{Русиньскый правопис|Рýськый|440}}</ref>) '''язы́к'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> ({{lang-ru|русский язык}} {{Audio-IPA|Ru-russkiy_jizyk.ogg|[ˈruskʲɪj jɪˈzɨk]}}) є [[выходославяньскы языкы|выходославяньскый язык]] [[Індоевропскы языкы|індоевропской языковой родины]], найрозшыренїшый подля кількости говорячіх серед вшыткых славяньскых языків і [[народный язык]] [[Росіяне|Росіян]]. Є єдным зо шестёх робочіх языків [[Орґанізація споєных народів|ОСН]].<ref>{{cite web |url=https://www.un.org/ru/our-work/official-languages |title=Официальные языки ООН |website=Организация Объединенных Наций |accessdate=2026-08-29}}</ref> == Історія == === Взник і староруська дїдовизна === Російскый язык ся формовав на основі говорів северовыходной Руси (новґородьскых, ростовско=суздальскых). На роздїл од [[Білоруськый язык|білоруського]] і [[Україньскый язык|україньского языка]], котры ся вывивали у рамках [[Литовске великокнязївство|Литовского великокнязївства]], ся російскый язык вывивав в условіях Московского князївства, причім на нёго мали значный вплив уґро-фіньскы субстраты і шпеціфічны історічны условія ізолації од западных Славян.<ref>{{cite book |author=Зализняк А. А. |title=Древненовгородский диалект |location=М. |publisher=Языки славянской культуры |year=2004 |page=34}}</ref> === Вплив церьковнославяньского языка === Найвыразнїшов рисов в історії російского языка є обровскый вплив [[церьковнославяньскый язык|церьковнославяньского языка]] (котрый є своїм походжінём южнославяньскый). По многым сторочам на теріторії Московского штату екзістовала діґлосія: церьковнославяньскый язык быв языком културы, реліґії і літературы, докы говорова выходославяньска ся хосновала в звычайнім жывотї і часточно ай в урядній корешпонденції. То вело к масовому перевзятю словной засобы. Сучасный російскый язык є богатый на церьковнославянізмы, котры вытиснули оріґіналны выходославяньскы еквіваленты („время“ намісто „веремя“, „сладкий“ намісто „солодкый“, „надежда“ намісто „надїя“).<ref>{{cite book |author=Успенский Б. А. |title=История русского литературного языка (XI–XVII вв.) |location=М. |publisher=Аспект Пресс |year=2002 |page=87}}</ref> === Імперьскый період і кодіфікація === К розсяглым змінам дішло за час Петра I., кедь было заведжене гражданьске писмо і одкрыла ся дорога про чіселны пожычкы з европскых языків (голандьского, нїмецького, французьского). Конечну сінтезу народного говорового языка, церьковнославянізмів і европской лексікы провів [[Александр Пушкин|Александр Пушкін]] в першій половинї 19. стороча, чім положыв основу сучасной літературной нормы. == Алфавіт і правопис == Сучасный російскый алфавіт ся складать з 33 букв. В роцї 1918 го большевици кардінално зреформовали. Цїлём реформы было спрощіня правопису: з алфавіту были вылучены буквы Ѣ (ять), Ѳ (фіта), І (і десяткове) і было зрушене писаня твердого знаку (ъ) на концї слов по твердых согласных. Особливостёв російской ґрафікы є хоснованя букв '''Ё''', '''Ъ''' (твердый знак, котрый фунґує як роздїлный) і '''Ы'''. Правопис є до великой міры історічный і морфолоґічный, прото ся писомна подоба часто конкретно одлишать од реалной высловности (через силну редукцію гласных). == Діалекты == Діалекты російского языка ся дїлять на два великы наріча і переходну зону: * '''Северне наріча:''' вызначує ся [[оканя|оканём]] (яснов высловностёв непризвучного [о]) і выбуховым звуком [г]. * '''Южне наріча:''' характерізує ся [[аканя|аканём]] (редукціёв [о] на [а]) і фрікатівным звуком [г], што го приближує к україньскій і білоруській высловности. * '''Середнёросійскы говоры:''' переходна зона, котра споїла северный консонантізм (выбухове [г]) і южный вокалізм (аканя). Праві тоты говоры, головно московскы, ся стали основов літературного языка. == Література == * ''Филин Ф. П.'' Истоки и судьбы русского литературного языка. — М.: Наука, 1981. — 327 с. * ''Иванов В. В.'' Историческая грамматика русского языка. — М.: Просвещение, 1990. * ''Зализняк А. А.'' Древненовгородский диалект. — М.: Языки славянской культуры, 2004. — 872 с. == Поз. тыж == * [[Російскый алфавіт]] * [[Реформа російского правопису 1918]] * [[Церьковнославянізмы]] == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Російскый язык]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] [[Катеґорія:Языкы Росії]] 40tfpely34vsycdmynal897pt26ubq3 168936 168935 2026-08-31T10:37:27Z Halajkovič 33393 /* */ 168936 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Не змыльте|[[русиньскый язык|русиньскым языком]]}} {{Інфобокс язык | name = Російскый язык | states = [[Росія]], далшы области російскоязычного світа | nativename = {{lang|ru|русский язык}} ({{transl|ru|russkiy yazyk}}) | pronunciation = {{IPA|[ˈruskʲɪj jɪˈzɨk]||Ru-russkiy jizyk.ogg}} | region = | ethnicity = | speakers = [[материньскый язык|L1]]: 145 міліонів (2026) | date = | ref = <ref name="e28">{{e28|rus}}</ref> | speakers2 = [[другый язык|L2]]: 65.2 міліонів (2026)<ref name="e28"/><br/>Цїлком: 210 міліонів (2026)<ref name="e28"/> | speakers_label = Говорячі | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропскы языкы]] | fam2 = [[Балтославяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы]] | ancestor = [[Індоевропскый праязык]] | ancestor2 = [[Балтославяньскый праязык]] | ancestor3 = [[Праславяньскый язык]] | ancestor4 = [[Староросійскый язык]] | ancestor5 = [[Середнёросійскый язык]] | script = [[кіріліця]] ([[російскый алфавіт]])<br/>[[російске Брайллове писмо]] | nation = {{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=[[Список країн і теріторій, де є російскый язык урядным языком|5 членьскых штатів ОСН]]| * Росія (урядный язык)<ref name=RusConst>{{cite web |url=http://www.constitution.ru/en/10003000-01.htm |title=Article 68. Constitution of the Russian Federation |website=Constitution.ru |access-date=18 June 2013 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130606071041/http://www.constitution.ru/en/10003000-01.htm |archive-date=6 June 2013}}</ref> * [[Білорусь]] (сполуурядный язык)<ref name=Belarus>{{cite web |url=http://president.gov.by/en/press19329.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20070502115338/http://president.gov.by/en/press19329.html|archive-date=2 May 2007 |title=Article 17. Constitution of the Republic of Belarus |website=President.gov.by |date=11 May 1998 |access-date=18 June 2013}}</ref> * [[Казахстан]] (сполуурядный язык)<ref name=Kazakhstan>{{cite web |first=N. |last=Nazarbaev |url=http://www.constcouncil.kz/eng/norpb/constrk/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20071020060732/http://www.constcouncil.kz/eng/norpb/constrk/ |archive-date=20 October 2007 |title=Article 7. Constitution of the Republic of Kazakhstan |website=Constcouncil.kz |date=4 December 2005 |access-date=18 June 2013}}</ref> * [[Кірґізстан]] (сполуурядный язык)<ref name=Kyrgyzstan>{{Cite web|url=https://www.gov.kg/ky|archive-url=https://web.archive.org/web/20121222125830/http://www.gov.kg/?page_id=263|url-status=dead|title=Официальный сайт Правительства КР|archive-date=22 December 2012|website=Gov.kg|access-date=16 February 2020}}</ref> * [[Таджікістан]] (як меджіетнічный язык встановленый конштітуціёв)<ref>{{cite web|title=КОНСТИТУЦИЯ РЕСПУБЛИКИ ТАДЖИКИСТАН |url=http://prokuratura.tj/ru/legislation/the-constitution-of-the-republic-of-tajikistan.html |website=prokuratura.tj |publisher=Parliament of Tajikistan |access-date=9 January 2020 |archive-date=24 February 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210224035434/http://prokuratura.tj/ru/legislation/the-constitution-of-the-republic-of-tajikistan.html |url-status=live | trans-title=Constitution of the Republic of Tajikistan}}</ref> }} <br />{{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=[[Список країн і теріторій, де є російскый язык урядным языком#Поставіня в залежных теріторіях або реґіонах|Урядный на реґіоналній уровни]]| * [[Молдова]]: ** [[Ґаґаузія]] (сполуурядный язык)<ref name=Gagauzia>{{cite web |url=http://www.gagauzia.md/pageview.php?l=en&idc=389&id=240 |title=Article 16. Legal code of Gagauzia (Gagauz-Yeri) |website=Gagauzia.md |date=5 August 2008 |access-date=18 June 2013 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130513170728/http://www.gagauzia.md/pageview.php?l=en&idc=389&id=240 |archive-date=13 May 2013}}</ref> ** [[Адміністратівно-теріторіалны єдиніцї лївобережя Днїстра|Лївобережя Днїстра]] (сполуурядный язык)<ref>Law № 173 from 22.07.2005: "About main notes about special legal status of settlements of left bank of the Dniester (Transnistria)" - Article 6: [http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=1 in Romanian] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130115201524/http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=1 |date=15 January 2013 }}; [http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=2 in Russian] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130115201603/http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=2 |date=15 January 2013 }}.</ref> * [[Україна]]: ** [[Крымска автономна републіка]] (сполуурядный язык){{efn|Поставіня [[Крыи]]у і міста [[Севастополь]] є од марца 2014 [[Анексія Крыму Росіёв в роцї 2014|предметом sporu меджі Росіёв і Українов]]; Україна і векшына меджінародного сполоченства поважують Крым за [[автономна републіка|автономну републіку]] Україны і Севастополь за єдно з україньскых [[місто зо шпеціалным штатутом|міст зо шпеціалным штатутом]], докы Росія наопак поважує Крым за [[федералный субєкт Росії]] і Севастополь за єдно з трёх російскых [[місто федералного значіня|федералных міст]]}}}} <br />{{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=[[Список країн і теріторій, де є російскый язык урядным языком|Штаты з обмедженым узнанём]]| * [[Абхазія]]{{efn|Абхазія і Южна Осетія суть лем [[меджінародне узнаня Абхазії і Южной Осетії|часточно узнаны країны]].|name=AbkhaziaSouthOssetia}} (сполуурядный язык)<ref name=Abkhazia>{{Cite web|url=http://www.abkhaziagov.org/ru/state/sovereignty|title=Конституция Республики Абхазия|date=18 January 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090118213155/http://www.abkhaziagov.org/ru/state/sovereignty|access-date=16 February 2020|archive-date=18 January 2009}}</ref> * [[Южна Осетія]]{{efn|name=AbkhaziaSouthOssetia}} (сполуурядный язык)<ref name=Ossetia>{{cite web |url=http://cominf.org/node/1127818105 |date=11 August 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090811021536/http://cominf.org/node/1127818105 |title=КОНСТИТУЦИЯ РЕСПУБЛИКИ ЮЖНАЯ ОСЕТИЯ |trans-title=Constitution of the Republic of South Ossetia |access-date=5 April 2021 |archive-date=11 August 2009}}</ref> * [[Приднїстровя]] (урядный язык)<ref>{{cite web |url=http://usefoundation.org/view/436 |title=Law of the Moldavian Soviet Socialist Republic on the Functioning of Languages on the Territory of the Moldavian SSR |publisher=U.S. English Foundation Research |date=2016 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160921034927/http://usefoundation.org/view/436 |archive-date=21 September 2016 }}</ref>}} <br />{{Collapsible list |titlestyle=font-weight:normal; background:transparent; text-align:left;|title=Organizations| [[Орґанізація споєных народів]]: * [[Меджінародна аґентура про атомову енерґію|МААЕ]] * [[Меджінародна орґанізація про цівілну авіацію|МОЦА ]] * [[ЮНЕСКО]] * [[Світова орґанізація охороны здоровя|СЗО]] [[Сполоченство Незалежных Штатів|СНШ]]<br/> [[Евразійска економічна унія|ЕЕУ]]<br/> [[Орґанізація Договору о колектівній безпечности|ОДКБ]]<br/> [[Шанґгайска орґанізація сполупрацї|ШОС]]<br/> [[Орґанізація про беспечность і сполупрацю в Европі|ОБСЕ]]<br/> [[Секретаріат Договору о Антарктідї|СДА]]<br/> [[Меджінародна орґанізація про штандартізацію|МОШ]]}} | minority = {{collapsible list| [[Арменія|Арменії]]<ref name=No148>{{cite web |url=http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23/01/05&CL=ENG&VL=1 |title=List of declarations made with respect to treaty No. 148 (Status as of: 21/9/2011) |publisher=[[Council of Europe]] |access-date=22 May 2012 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20120522083136/http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23%2F01%2F05&CL=ENG&VL=1 |archive-date=22 May 2012}}</ref><br/> [[Кітай|Кітаї]]<ref>{{cite web|url=http://fujian.gov.cn/hdjl/hdjlzsk/mzzjt/mz/202209/t20220913_5991001.htm|title=少数民族的语言文字有哪些？|language=zh|website=fujian.gov.cn|date=13 September 2022|access-date=28 October 2022|author=Ethnic Groups and Religious department, Fujian Provincial Government|archive-date=28 October 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20221028081421/http://fujian.gov.cn/hdjl/hdjlzsk/mzzjt/mz/202209/t20220913_5991001.htm|url-status=live|quote="我国已正式使用和经国家批准推行的少数民族文字有19种，它们是...俄罗斯文..."}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.moe.gov.cn/jyb_sjzl/wenzi/202108/t20210827_554992.html|title=中国语言文字概况（2021年版）|language=zh|website=moe.gov.cn|date=27 August 2021|access-date=18 December 2023|author=[[Ministry of Education of the People's Republic of China]]|quote="...属于印欧语系的是属斯拉夫语族的俄语..."|archive-date=4 January 2024|archive-url=https://web.archive.org/web/20240104031557/http://www.moe.gov.cn/jyb_sjzl/wenzi/202108/t20210827_554992.html|url-status=live}}</ref><br/> [[Чехія|Чехії]]<ref>{{cite web |url=http://www.vlada.cz/en/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-en-16666/ |title=National Minorities Policy of the Government of the Czech Republic |publisher=Vlada.cz |access-date=22 May 2012 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20120607051111/http://www.vlada.cz/en/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-en-16666/ |archive-date=7 June 2012}}</ref><br/> [[Молдова|Молдові]]<ref>{{cite web |url=https://deschide.md/ro/stiri/politic/78929/Pre%C8%99edintele-CCM-Constitu%C8%9Bia-nu-confer%C4%83-limbii-ruse-un-statut-deosebit-de-cel-al-altor-limbi-minoritare.htm |title=Președintele CCM: Constituția nu conferă limbii ruse un statut deosebit de cel al altor limbi minoritare |publisher=Deschide.md |access-date=22 January 2021 |archive-date=29 January 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210129050215/https://deschide.md/ro/stiri/politic/78929/Pre%C8%99edintele-CCM-Constitu%C8%9Bia-nu-confer%C4%83-limbii-ruse-un-statut-deosebit-de-cel-al-altor-limbi-minoritare.htm |url-status=live }}</ref><br/> [[Румунія|Румунії]]<ref>{{cite web |url=http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=RO |title=Romania : Languages of Romania |website=Ethnologue.com |date=19 February 1999 |access-date=28 January 2016 |archive-date=31 January 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130131170434/http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=RO |url-status=live }}</ref><br/> [[Словакія|Словакії]]<ref name=No148/><br/> [[Україна|Українї]]<ref name="UAConstitution">[http://www.rada.gov.ua/const/conengl.htm#r1 Article 10] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110521190059/http://www.rada.gov.ua/const/conengl.htm |date=21 May 2011}} of the Constitution says: "The state language of Ukraine is the Ukrainian language. The State ensures the comprehensive development and functioning of the Ukrainian language in all spheres of social life throughout the entire territory of Ukraine. In Ukraine, the free development, use and protection of Russian, and other languages of national minorities of Ukraine, is guaranteed."</ref> }} | agency = [[Інштітут російского языка В. В. Віноґрадова РАН]]<ref>{{cite web |url=http://www.ruslang.ru/agens.php?id=aims |title=Russian Language Institute |website=Ruslang.ru |access-date=16 May 2010 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20100719234135/http://www.ruslang.ru/agens.php?id=aims |archive-date=19 July 2010}}</ref> | iso1 = ru | iso2 = rus | iso3 = rus | lingua = 53-AAA-ea < [[Выходославяньскы языкы|53-AAA-e]]<br/>(варіанты: 53-AAA-eaa аж 53-AAA-eat) | image = | map = Idioma ruso.PNG | mapsize = | mapcaption = Світ, в котрім ся говорять російскым языком, высвітлїня: {{Legend|#0080FF|теріторія, де є російскый язык главным языком}} {{Legend|#88C4FF|теріторія, де є російскый язык меншыновым языком}} | notice = [[Меджінародный фонетічный алфавіт|МФА]] | glotto = russ1263 | glottorefname = Russian | map2 = | mapcaption2 = }} '''Росíйскый'''<ref>{{Русиньскый правопис|Росíйскый|439}}</ref> (або '''рýськый'''<ref>{{Русиньскый правопис|Рýськый|440}}</ref>) '''язы́к'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> ({{lang-ru|русский язык}} {{Audio-IPA|Ru-russkiy_jizyk.ogg|[ˈruskʲɪj jɪˈzɨk]}}) є [[выходославяньскы языкы|выходославяньскый язык]] [[Індоевропскы языкы|індоевропской языковой родины]], найрозшыренїшый подля кількости говорячіх серед вшыткых славяньскых языків і [[народный язык]] [[Росіяне|Росіян]]. Є єдным зо шестёх робочіх языків [[Орґанізація споєных народів|ОСН]].<ref>{{cite web |url=https://www.un.org/ru/our-work/official-languages |title=Официальные языки ООН |website=Организация Объединенных Наций |accessdate=2026-08-29}}</ref> == Історія == === Взник і староруська дїдовизна === Російскый язык ся формовав на основі говорів северовыходной Руси (новґородьскых, ростовско=суздальскых). На роздїл од [[Білоруськый язык|білоруського]] і [[Україньскый язык|україньского языка]], котры ся вывивали у рамках [[Литовске великокнязївство|Литовского великокнязївства]], ся російскый язык вывивав в условіях Московского князївства, причім на нёго мали значный вплив уґро-фіньскы субстраты і шпеціфічны історічны условія ізолації од западных Славян.<ref>{{cite book |author=Зализняк А. А. |title=Древненовгородский диалект |location=М. |publisher=Языки славянской культуры |year=2004 |page=34}}</ref> === Вплив церьковнославяньского языка === Найвыразнїшов рисов в історії російского языка є обровскый вплив [[церьковнославяньскый язык|церьковнославяньского языка]] (котрый є своїм походжінём южнославяньскый). По многым сторочам на теріторії Московского штату екзістовала діґлосія: церьковнославяньскый язык быв языком културы, реліґії і літературы, докы говорова выходославяньска ся хосновала в звычайнім жывотї і часточно ай в урядній корешпонденції. То вело к масовому перевзятю словной засобы. Сучасный російскый язык є богатый на церьковнославянізмы, котры вытиснули оріґіналны выходославяньскы еквіваленты („время“ намісто „веремя“, „сладкий“ намісто „солодкый“, „надежда“ намісто „надїя“).<ref>{{cite book |author=Успенский Б. А. |title=История русского литературного языка (XI–XVII вв.) |location=М. |publisher=Аспект Пресс |year=2002 |page=87}}</ref> === Імперьскый період і кодіфікація === К розсяглым змінам дішло за час Петра I., кедь было заведжене гражданьске писмо і одкрыла ся дорога про чіселны пожычкы з европскых языків (голандьского, нїмецького, французьского). Конечну сінтезу народного говорового языка, церьковнославянізмів і европской лексікы провів [[Александр Пушкин|Александр Пушкін]] в першій половинї 19. стороча, чім положыв основу сучасной літературной нормы. == Алфавіт і правопис == Сучасный російскый алфавіт ся складать з 33 букв. В роцї 1918 го большевици кардінално зреформовали. Цїлём реформы было спрощіня правопису: з алфавіту были вылучены буквы Ѣ (ять), Ѳ (фіта), І (і десяткове) і было зрушене писаня твердого знаку (ъ) на концї слов по твердых согласных. Особливостёв російской ґрафікы є хоснованя букв '''Ё''', '''Ъ''' (твердый знак, котрый фунґує як роздїлный) і '''Ы'''. Правопис є до великой міры історічный і морфолоґічный, прото ся писомна подоба часто конкретно одлишать од реалной высловности (через силну редукцію гласных). == Діалекты == Діалекты російского языка ся дїлять на два великы наріча і переходну зону: * '''Северне наріча:''' вызначує ся [[оканя|оканём]] (яснов высловностёв непризвучного [о]) і выбуховым звуком [г]. * '''Южне наріча:''' характерізує ся [[аканя|аканём]] (редукціёв [о] на [а]) і фрікатівным звуком [г], што го приближує к україньскій і білоруській высловности. * '''Середнёросійскы говоры:''' переходна зона, котра споїла северный консонантізм (выбухове [г]) і южный вокалізм (аканя). Праві тоты говоры, головно московскы, ся стали основов літературного языка. == Література == * ''Филин Ф. П.'' Истоки и судьбы русского литературного языка. — М.: Наука, 1981. — 327 с. * ''Иванов В. В.'' Историческая грамматика русского языка. — М.: Просвещение, 1990. * ''Зализняк А. А.'' Древненовгородский диалект. — М.: Языки славянской культуры, 2004. — 872 с. == Поз. тыж == * [[Російскый алфавіт]] * [[Реформа російского правопису 1918]] * [[Церьковнославянізмы]] == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Російскый язык]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] [[Катеґорія:Языкы Росії]] qxwrxap3x2yupvykuem7ysukfbir1ky Русиньскый язык 0 1011 168917 168682 2026-08-30T20:21:55Z Halajkovič 33393 168917 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Не змыльте|[[Язык Паноньскых Русинів|паноньско-русиньскым]], [[російскый язык|російскым]] і [[руськый язык|руськым языком]]}} {{Інфобокс язык | name = Русиньскый язык<br>rusyn’skŷj jazŷk<ref>{{cite book |last=Ябур |first=В. |last2=Плїшкова |first2=А. |last3=Копорова |first3=К. |title=VIII. Перепис до словацькой латиньской ґрафічной сістемы |year=2021 |publisher=[[Пряшівска універзіта]] в Пряшові |location=[[Пряшів]] |pages=51–53 |language=русиньскы}}</ref> | nativename=русинськый язык, руски язик, руська бесіда | region = {{Flag icon|Ukraine}} [[Україна]]<br />{{Flag icon|Slovakia}} [[Словеньско]]<br />{{Flag icon|Poland}} [[Польско]]<br />{{Flag icon|Hungary}} [[Мадярьско]]<br />{{Flag icon|Romania}} [[Румунія]]<br />{{Flag icon|Serbia}} [[Сербія]]<br />{{Flag icon|Croatia}} [[Хорватія]] | speakers = Одгад: Найменє 600.000.<ref>{{cite book |editor-first=Raymond G., Jr. |editor-last=Gordon | title=Ethnologue: Languages of the World | url=http://www.ethnologue.com | accessdate=2007-04-27 | edition=15th | year=2005 | publisher=SIL International | location=Dallas, TX | isbn=978-1-55671-159-6 |chapter=Ethnologue report for language code:rue (Rusyn) |chapterurl=http://www.ethnologue.com/language/rue}}</ref> <ref>[http://spectator.sme.sk/c/20007597/rusyns-finally-dont-have-to-pretend.html Slovak Spectator - Rusyns finally don't have to pretend]</ref><br />Списованя людей: 70,374. Іде о чісля з офіціалных урядів про штатістікы: * Словеньско – 38,679<ref>{{cite web |url=https://www.scitanie.sk/en/population/basic-results/structure-of-population-by-mother-tongue/SR/SK0/SR |title=? |author= |date= |work= |publisher= |accessdate=2021-11-04}}</ref> * Сербія – 15,626<ref>{{cite web |url=http://webrzs.stat.gov.rs/axd/Zip/eSn31.pdf |title=Final results of the census 2002 |author=Republic of Serbia, Republic Statistical Office |date=24 December 2002 |accessdate=30 Apr 2023 |urlstatus = dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090306111312/http://webrzs.stat.gov.rs/axd/Zip/eSn31.pdf |archivedate=6 March 2009 }}{{ref-en}}</ref> * Україна – 6,725<ref>{{cite web |url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul2/select_5/?data1=1&box=5.5W&rz=1_1&rz_b=2_1&k_t=00&botton=cens_db |title=Чисельність осіб окремих етнографічних груп украінського етносу та їх рідна мова: УКРАЇНА |author= |date= |work= |publisher= |accessdate=2013-06-03}}</ref> * Хорватія – 2,337<ref>{{cite web |url=http://www.dzs.hr/default_e.htm |title=Republic of Croatia – Central Bureau of Statistics |author= |date= |work= |publisher=Crostat |accessdate=5 September 2010}}</ref> * Польско – 10,000<ref>{{cite web |url=http://www.stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/PUBL_lu_nps2011_wyniki_nsp2011_22032012.pdf |title=Home |author= |date= |work= |publisher=Central Statistical Office of Poland |accessdate=5 September 2010|archiveurl=http://web.archive.org/web/20130116214520/http://www.stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/PUBL_lu_nps2011_wyniki_nsp2011_22032012.pdf|archivedate=16 January 2013}}</ref> * Мадярско – 1,113<ref>{{cite web |url=http://www.nepszamlalas2001.hu/eng/volumes/24/tables/load1_8.html |title=1.8 Population by mother tongue and citizenship, 1960, 2001 |author= |date= |work= |publisher=Hungarian Central Statistical Office |accessdate=3 September 2021}}</ref> * Чесько – 1,106<ref>{{cite web |url=http://www.czso.cz/csu/2005edicniplan.nsf/t/D6002FD8F5/$File/kap_I_05.pdf |title=5. Národnost a Mateřský jazyk |author= |date= |work= |publisher= |accessdate=5 September 2010}}</ref> | familycolor = Indo-European | fam1=[[Індоевропскы языкы|Індоевропска]] | fam2=[[Балтіцько-славяньска языкы|Балтіцько-славяньска]] | fam3 = [[Славяньскы языкы|Славяньска]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы|Выходославяньска]] | script = [[Кіріліця]] ([[Русиньскый алфавіт]]) | nation = {{flag|Сербія}} ([[Войводина]]){{sfn|Council of Europe|2021}}<ref>{{cite web|url=http://www.skupstinavojvodine.gov.rs/?s=aktAPV001&j=EN|title=The Statue of the Autonomous Province of Vojvodina, Serbia|publisher=Skupstinavojvodine.gov.rs|access-date=2012-08-07|archive-date=3 March 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120303072347/http://www.skupstinavojvodine.gov.rs/?s=aktAPV001&j=EN|url-status=live}}</ref> | minority = {{flag|Босна і Герцеґовина}}{{sfn|Council of Europe|2021}}<br>{{flag|Хорватія}}<ref>(в [[Миклошевци]] и [[Петровци]])</ref><ref name="Prijedlog izvještaja">{{cite web|url=https://vlada.gov.hr/UserDocsImages//Sjednice/Arhiva//125.%20-%2023.pdf|title=PETO IZVJEŠĆE REPUBLIKE HRVATSKE O PRIMJENI EUROPSKE POVELJE O REGIONALNIM ILI MANJINSKIM JEZICIMA, page 36|format=PDF|accessdate=22. januar 2015}}</ref>{{sfn|Council of Europe|2021}}<br>{{flag|Чесько}}{{sfn|Council of Europe|2021}}<br>{{flag|Мадярьско}}{{sfn|Council of Europe|2021}}<ref>{{cite web|url=http://languagecharter.eokik.hu/sites/StatesParties/Hungary.htm |title=Implementation of the Charter in Hungary |work=Database for the European Charter for Regional or Minority Languages|publisher=Public Foundation for European Comparative Minority Research|access-date=16 June 2014|url-status = dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20140227004902/http://languagecharter.eokik.hu/sites/StatesParties/Hungary.htm|archive-date=27 February 2014}}</ref><br/>{{flag|Польско}}{{sfn|Council of Europe|2021}}<ref>{{cite web|url=http://mniejszosci.narodowe.mac.gov.pl/download/86/13148/I_RAPORT__Europejska_karta_jezykow_regionalnych_lub_mniejszosciowych.pdf |title= I Raport dla Sekretarza Rady Europy z realizacji przez Rzeczpospolitą Polską postanowień ''Europejskiej karty języków regionalnych lub mniejszościowych'' |access-date=28 April 2019|url-status = dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20140701233021/http://mniejszosci.narodowe.mac.gov.pl/download/86/13148/I_RAPORT__Europejska_karta_jezykow_regionalnych_lub_mniejszosciowych.pdf|archive-date=1 July 2014}}</ref><br>{{flag|Румуньско}}{{sfn|Council of Europe|2021}}<br/>{{flag|Словеньско}}<ref>(в селах над 15% Русинів)</ref>{{sfn|Council of Europe|2021}}<ref>{{cite web|url=http://www.zbierka.sk/sk/predpisy/204-2011-z-z.p-34161.pdf|title=Zákon 204/2011 Z.z|accessdate=2013-06-03}}</ref> | iso1 = | iso2 = | iso3 = rue | image=[[Файл:Idioma rusino.PNG|260px]] }} '''Руси́ньскый язы́к''' (''руська бесіда'', ''руснацькый язык'', ''руски язик'')&nbsp;— выходославяньскый язык, котрым говорять [[Русины]] в части Середнёй і Южной Европы. Найвеце носителїв языка жыє в области знама як [[Карпатська Русь|Карпатьска Русь]], котра обсягує од [[Подкарпатя|Підкарпатя]] на запад до [[Словеньско|выходного Словеньска]] і [[Польско|юго-выходного Польска]]. В [[Сербія|сербскій]] [[Войводина|Войводинї]] ся находить ай велике паноньско-русиньске языкове сполоченство, як і русиньска діаспора по цїлім світї. Подля Европской хартії реґіоналных або меншыновых языків є русиньскый язык урядно узнаный як храненый меншыновый язык в Боснї і Герцеґовинї, Хорватії, Мадярьску, Румуньску, Польску (як [[лемківскый язык|лемківскый]]), Сербії і на Словеньску. Класіфікація русиньского языка як языка або діалекту є предметом контроверзії. Чеськы, словеньскы і даякы польскы і сербскы лінґвісты го беруть за самостатный язык (з властным кодом ISO 639-3), тогды як іншы учены<sup>''[котры?]''</sup> (в Українї, в Польску, Сербії і Румуньску) го беруть за україньскый діалект.{{Жрідло}} == [[Геолингвистика|Лінґвоґеоґрафія]] == Русины (веце шпеціфічно ''Карпаторусины'') жыють в [[Закарпатьска область|Закарпатьскій области]] [[Україна|Україны]], на северовыходї [[Словеньско|Словеньска]], юговыходї [[Польско|Польска]] (де суть часто называны 'Лемко', з їх характерістічного слова лем, або Лишак) і [[Мадярьско|Мадярску]] (де люде і їх язык ся зове ''Рутен''). === Ґеоґрафічне розложіня діалектів === == Історія языка == Вшыткы пробы вытворити списовный язык про карпатьскых Русинів, якы сягають до 17. і зачатку 18. ст., были орьєнтованы на штири языкы: # церьковнославяньскый, або точнїше на закарпатьскый варіант церьковного церьковнославяньского языка (2. половина 18. ст. до р.  1848), # російскый язык (2. половина 19. ст., меджівойновый період 1919 – 1939), # україньскый (20. i 30. рокы 20. ст., але главно період од шк. р. 1953/54), # містны русиньскы діалекты (17. ст. і зачаток 18. ст., друга половина 19. ст., перша половина 20. ст., але главно по р. 1989). Церьковнославяньскый язык нїґда не міг выповняти тоту задачу зато, бо служыв лем на набоженьскы цілї і сторочами ся в славяньскім світі на іншы цілї ани не вжывав. [[Російскый язык]] наперек многым пробам часто барз способных філолоґів як списовный язык не запустив корїня в русиньскім реґіонї главно зато, бо ёго языкова штруктура ся значно одлишовала од языковой штруктуры русиньского языка. Покы іде о україньскый язык, найважнїша проба прияти го за списовный язык Русинів ся зреалізовала в 20. ст. В процесї адоптації україньского языка за списовный язык словеньскых Русинів мож выдїлити три етапы: # кінцём 20. років были пробы адоптовати закарпатьскый варіант списовного україньского языка # друга етапа ся зачінать роком 1945 а кінчіть шк. р. 1952/53, коли україньскый язык быв адміністратівно заведженый як навчалный (учебный) язык на северовыходній Словакії (в селах, де жыє русиньске жытельство) і установленый як „єдиный списовный язык Русинів“. КПС подля совєтьского прикладу, реалізованого на бывшій Підкарпатьскій Руси (по р. 1946  – Закарпатьскій области Україны) вырїшыла, же списовный україньскый язык буде списовным языком Русинів на Словеньску а Русины урядно ся будуть означовати як жытелї україньской народности, # третя етапа є звязана з тзв. українізачным процесом, т. є. зо взником і роботов професіоналных україньскых народностных і културных інштітуцій в русиньскім реґіонї в першій половинї 50-х років 20. ст., підпорованых  чеськословеньсков владов (Катедра україньского языка і літературы і Выскумный кабінет україністікы на ФФ в Пряшові УПЙШ в Кошіцях, УНТ і ПУНА в Пряшові, МУК у Свіднику, [[КСУТ]] у Пряшові, Україньске оддїлїня в Пряшові СПВ в Братїславі, [[КСУТ]], яке вдавало белетрію, научну літературу і учебникы україньского языка, редакції ''Нове життя, Дружно вперед, Дукля''), Україньске штудіо СРо в Пряшові і ін.). Історія списовного языка Русинів потверджує, же недостаток властной інтеліґенції, котра бы была главным представителём і ведучов силов у процесї розвоя і утверджованя народной ідентіты, быв главнов прічінов того, же Русины нїґда не были схопны довести ідею властного списовного языка до успішного кінця. Історія русиньского языка охоплює дакілько сторіч. Лем од другой половины [[XIX. стороча|XIX. ст.]] ся розлічны варіанты русиньского языка зачали вжывати в школах, публікаціях, періодічных выданях і в уряднім контактї. Але непозераючі на то, же русиньскый язык нїґда не быв штатным языком, у розлічнім часї і в розлічных країнах, де жыли [[Русины]], русиньскый язык набывав офіціалный статус в рамках автономных теріторій, як наприклад, у меджівойновій [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] як части [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]] і по [[Друга світова война|другій світовій войнї]] у [[Войводина|Войводинї]], бывшій [[Югославія|Югославії]]. Повойновый час (од [[1945]] року) быв окреме тяжкый про русиньскый язык. Стало так зато, бо по другій світовій войнї і по приходї до влады комуністів у вшыткых европскых країнах, де жыли Русины (окрем бывшой Югославії), русиньскый язык быв выголошеный за діалект [[Україньскый язык|україньского языка]]. Хоць русиньскы діалекты ся продовжовали вжывати, літературна форма языка была вышмарена зо школ, періодічных выдань і публікацій. Докінця діалектны тексты у фолклорных зборниках або приклады русиньской белетрістікы у літературных антолоґіях, вшыткы мусили быти „українізованы“ перед тым, як ся зачали друковати. Така сітуація ся радікално змінила внаслїдку револуцій [[1989]] року і впаджіня комунізму в Совєтьскім союзї. Од того часу русиньскый язык ся назад вжывать в розлічных сполоченьскых діскурзах. Як підкреслёвав знамый славіста, академік Нікіта Ільїч Тольстой, высвітлюючі возроджіня інтересу к русиньскому языку, ''„ідея того літературного языка не є плодом фантазії або представ окремых особ або ґруп, але презентує природне желаня людей мати язык, котрый бы не зіставав лем яковсь письменнов, мертвов формов, але абы быв шыроковжываный, т. є. вжывав бы ся в розлічных сферах жывота“''. В усилю реалізовати тоту ідею, было дакілько спроб кодіфіковати язык. У Новембрї 1992 року вдяка події, яка ся стала знама як Першый конґрес русиньского языка, публіцісты і учены з розлічных штатів ся стрітили в Словеньску і вырїшыли прияти такзваный „романшскый прінціп“, значіть процес кодіфікації языка зреалізованый ретороманшсков меншинов у Швайчарьску. То значіло створити літературну форму про кажду країну, де Русины жыли (у Польску, Словеньску, Українї і бывшій Югославії), а потім тыж продіскутовати можность створити з тых штирёх варіантів шпеціфічне койне або єден літературный язык про вшыткы реґіоны. === Русиньскый языковый вопрос в роках 1918–1989 === Од кінця [[1918]] р. русиньскый языковый вопрос ся зачав рїшати в новій політічній сітуації. Од новембра 1918 до мая [[1919]] Русины, подобно як і іншы народности бывшой австро-угорьской монархії, на засїданях народных рад діскутовали о своїй будучности. Діскузії ся вели навколо дакількох політічных алтернатів: ''„автономія в рамках [[Мадярьско|Мадярька]]; повна самостатность; споїня з [[Російска імперія|Росіёв]], [[Україна|Українов]] або з новов Чеськословеньсков републіков“''.<ref>МАГОЧІЙ, Павло Роберт: ''Формування національної самосвідомості...'', с. 88. Переклад А. П.</ref> Тоты алтернатівы выпливали і з традічных політічных і културных концепцій русиньскых репрезентантів. Але наслїдный меджінародный розвой в 1919 р. створив условія про практічну реалізацію лем єдной з них – споїня з Чеськословеньском. Русиньскы лідры чекали, же теріторія южно од Карпат, на котрій жыли, стане ''„третїм“'' штатом Чеськословеньской републікы.<ref>Русиньскы лідры підтримовали погляд, же новый штат бы мав быти федератівнов републіков з назвов ''Чехо-Словако-Русинія'' (по чеськы: ''Česko-slovensko-ruská republika''). О тім поз. діскузію в Švorc, Peter: ''Podkarpatskí Rusíni a ich vyrovnanie sa s česko-slovenskou štátnosťou.'' In Valenta, Jaroslav et al. (ed.): ''Československo 1918–1938: osudy ve střední Evropě.'' Praha, 1999, с. 194–200.</ref> Лемже їх надїї ся не сповнили, бо Чеськословеньско вырїшыло намісто федералного моделу будовати централізованый штат. Презідент і основатель Чеськословеньска [[Томаш Ґарік Масарік|Томаш Ґ. Масарік]] і влада републікы узнали Русинам право на самосправованя, зато ся на політічній мапі зъявила нова провінція – ''Підкарпатьска Русь'' з даякым ступнём самосправы ці автономії, котры были ґарантованы меджінародныма договорами (Сен Жермен, 1919 і Тріанон, 1920) і чеськословеньсков конштітуціов (1920). Але наслїдком такого рїшіня проблему ся мусило одступити од реалізації первістной жадости Руськой народной партії (''Русская народная партия'') – зъєдинити вшыткы реґіоны, в якых жыли Русины, ''„од рікы Попрад (в Спіській жупі) аж по ріку Тису (в Марамороській жупі)“''.<ref>Ціт. подля МАҐОЧІЙ, Павел Роберт: ''Русины на Словенську...'', с. 157.</ref> Русиньскы села пряшівского реґіону были частёв выходословеньскых жуп. То значіло, же Русины на Словеньску были попершыраз выразнїше адміністратівно оддїлены од своїх братів на выходї. В рамках Чеськословеньска, інтеґралнов частёв якого ся стала переважна часть угорьскых Русинів (коло 80%), з правного боку быв їх статус народности, а таксамо і їх языка, дость шпеціфічный. На Підкарпатьскій Руси ''„містный язык“'' ся став (вєдно з чеськым языком), єдным з двох офіціалных ''„штатных“'' языків. Чеськословеньска влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала ''Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руси'',<ref>''Generální statut pro organisaci a administraci Podkarpatské Rusi č. 26539/19 m. r.'' быв опублікованый у формі прокламації, т. є. публічного выголошіня під чіслом „прес. 299“. Ціт. подля Зоркій, Николай: ''Споръ о языкѣ в Подкарпатской Руси и чешская Академія Наукъ./Какъ освѣдомляетъ д-ръ Иванъ Панькевичъ чешскую публику о нашихъ языковыхъ дѣлахъ.'' Ужгородъ, 1926, с. 11.</ref> в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати ''„народный язык“''. Штатут рекомендовав тыж ''„орґанізовати якнайскорше русиньскы школы“'', причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых [[Русиньске школство|школах]].<ref>Зоркій, Николай: ''Споръ о языкѣ в Подкарпатской Руси...'', с. 13.</ref> Вдяка новій політічній сітуації і демократічній сістемі Чеськословеньской републікы, Русины здобыли шансу учіти ся і публіковати в ''„містнім“'' языку. Але невырїшеный проблем ''„достойности“'' – языковой і етнічной – їх назад поставив перед ділему: котрый язык бы то мав быти? Єдны были такого погляду, же містны діалекты Русинів бы ся мали стати основов про самостатный русиньскый списовный язык, котрый бы ся розвивав на базї Чопеёвого словника і Волошиновых учебників з кінця XIX. ст. Другы, переважно еміґранты з выходной Галичі, підкреслёвали, же діалекты Русинів суть діалектами україньского языка, зато україньскый язык бы мав стати списовным языком Русинів. Третя ґрупа рекомендовала притримовати ся російского языка і містным жытелям помагала навчіти ся тот язык. На роздїл од Підкарпатьской Руси, Русины на Словеньску в тім періодї не мали статус ''„штатотворного народа“''. Были поважованы лем за народностну меншыну, котра на основі конштітуції мала право хосновати материньскый русиньскый язык в [[Русиньске школство|школстві]] і в общественнім жывотї, а таксамо право на пропаґацію русиньской културы. Правда, выникали многы проблемы, кедь тоты законы было треба увести до жывота.<ref>MAGOCSI, Paul Robert: ''Národ znikadiaľ, ilustrovaná história karpatských Rusínov.'' Prešov, 2007, с. 78.</ref> Найвыразнїше то было в [[Русиньске школство|школстві]]: в школьскім роцї 1923/1924 на выходнім Словеньску было лем 95 народных [[Русиньске школство|школ]], в котрых ся вжывав русиньскый діалект. Докінця і презідент Масарік быв мушеный по крітіках америцькых Русинів конштатовати, же ''„штатістікы досправды прозраджують, же Русины на Словеньску не мають адекватну кількость школ“''.<ref>Ціт. подля ВАНАТ, Іван: ''Шкільне питання на Пряшівщині під час домюнхенської республіки''. In ''Дукля'', XIV, 5, Пряшів, 1966, с. 63. Переклад А. П.</ref> Тот факт, як і полемікы навколо (з погляду Русинів) некоректного списованя людей і вопросів становлїня граніцї з Підкарпатьсков Русёв, сімболізовали новый феномен – наростаня непорозумінь меджі Словаками і Русинами, што ся найвеце проявлёвало меджі політічныма дїятелями почас цілого меджівойнового періоду. == Русиньскый язык на сучаснім етапі (діалекты) == === Функціонованя русиньского языка на Словеньску === {{main|Основны сферы функціонованя русиньского языка на Словеньску}} Кодіфікація русиньского языка на Словеньску ([[1995]]) была основным предположінём на заведжіня того языка до розлічных функціоналных сфер жывота Русинів. До року 1995 діалекты Русинів окрем того, же были основным середком комунікації в родинній сферї, т. є. у сферї каждоденного жывота того етніка, вжывали ся в ненорматівній подобі в медіалній, літературній, сценічно-театралній і в конфесійній сферї. [[27. януара]] [[2010]] року Русиньска громада В [[Словеньско|Словацькій републіцї]] припомнянула юбілей – 15 років од кодіфікації русиньского языка. То не є довгый історічный період з погляду списовного языка, зато на ёго сучасный став ся можеме позерати лем як на факт корешпондуючій з ёго раннїм віком. === Функціонованя русиньского языка на Сербску === {{main|Основны сферы функціонованя русиньского языка на Сербску}} === Функціонованя русиньского (лемківского) языка у Польску === {{main|Лемківскый язык}} === Функціонованя русинського языка на Подкарпатю === == Діалекты == [[Файл:Диалекты русинского языка.png|thumb|right|upright=1.25|Мапа русиньскых діалектів]] == Писменность і алфавіт == {{main|Русиньскый алфавіт}} Алфавіт Русиньского языка має 37 букв. {| style="font-family:Microsoft Sans Serif; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:white; text-align:center" | style="width:3em"| А а | style="width:3em"| Б б | style="width:3em"| В в | style="width:3em"| Г г | style="width:3em"| Ґ ґ | style="width:3em"| Д д | style="width:3em"| Е е | style="width:3em"| Є є |- | Ё ё | Ж ж | З з | І і | Ї ї | И и | Ы ы | Й й |- | К к | Л л | М м | Н н | О о | П п | Р р | С с |- | Т т | У у | Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ |- | Ю ю | Я я | ѣ | ь |ъ | | | |} На передачу (означіня) гласных фонем в русиньскім алфавітї хоснуєме: * вісїм нейотованых букв: ''а, е, и, і, ы, о, у, ѣ''; * пять йотованых букв: ''я, ю, є, ё, ї''. На переданя (означіня) согласных фонем в русиньскім алфавітї хоснуєме буквы: ''б, в, г, ґ, д, ж, з, й, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ''. == Лінґвістічна характерістіка == === Морфолоґія === Слова в языку ся дїлять подля того, што называють (''повнозначны слова''), або якы одношіня меджі словами выражають (''неповнозначны, помічны слова''). На основі того звычайнї роздїлюєме вшыткы слова языка на десять частей речі, з котрых є шість повнозначных (''автосемантічных''), три помічны (''сінсемантічны'') а остатня часть речі выражать лем почутя і інтенції. В русиньскім языку є десять [[части речі|частей речі]]: [[назывникы]] (субстантівы), [[придавникы]] (адъєктівы), [[містоназывникы]] (прономіна), [[чісловникы]] (нумералії), [[часослова]] (вербум), [[присловникы]] (адвербії), [[приназывникы]] (препозіції), [[злучникы]] (конъюнкції), [[часткы]] (партікулы), [[чутєслова]] (інтеръєкції). Повнозначні є назывникы: (''сын, пес, хыжа, штат''), придавникы (''добрый чоловік, сестрина хыжа''), чісловникы (''єден, другый, трёми''), містоназывникы (''я, тот, што, там, вшыткы''), часослово (''мама біґлює, гырмить, дїдо сивіє''), присловникы (''красно/-нї співать, завтра прийде, є тепло, барз прісный'') Помічны: приназывникы (''на дворї, з няньком, коло тебе''), злучникы (''брат і сестра; обіцяв, же напише''), часткы (''лем два рокы; не пише''). Ни к повнозначным, ни к помічным не належыть чутєслова – інтеръєкції (слова выражаючі волю, почутя і восприятя) Наприклад: ''Ой! Ах! Ха-ха-ха! Гав-гав!'' Слова выражають взаємны одношіня в речінї своїма формами. На основі того, ці слово може або не може мати різны (роздїлны) формы, дїлиме части речі на ''змінны'' і ''незмінны''. К ''змінным'' частям речі ся односять: назывникы, придавникы, чісловникы, містоназывникы – склонюють ся, і часослова – часують ся. Остатнї части речі суть ''незмінны''. Катеґорія паду, в русиньскім языку ся реалізує в шестёх рядах форм (а з вокатівом – в семох), котры творять сістему падовых форм: # [[номінатів]] – ''хто? што?'' # [[ґенітів]] – ''кого? чого?'' # [[датів]] – ''кому? чому?'' # [[акузатів]] – ''кого? што?'' # [[локал]] – ''(о) кім? (о) чім?'' # [[інштрументал]] – ''(з) кым? (з) чім?'' # [[вокатів]] (клична форма) – ''ословлїня'' В тій сістемі форм номінатів є основнов словниковов формов і называть ся ''прямым падом'', а остатнї пады ся называють ''непрямыма''. ==== Назывникы (Субстантівы) ==== {{main|Назывникы}} Назывник (тыж ''субстантів'') є незмінна [[части речі|часть речі]], повнозначне слово, котре означає назвы особ, звірят, предметів, властностей і дїй. Назывник є головнов (і кедь не єдинов) частёв речі, котрый у [[речіня (лінґвістіка)|речіню]] выступує як [[арґумент]] [[часослова]]. У русиньскій ґраматіцї то є єдна з десятёх [[части речі|частей речі]]. ===== Род назывників ===== {{main|Род назывників}} Род є основным знаком каждого назывника. Природный род є лем мужскый і женьскый, але подля ґраматічного роду ся назывникы задїлюють до трёх родів: мужского (''брат'', ''вітор'', ''гриб''), женьского (''сестра'', ''доля'', ''совість'') і середнёго (''куря'', ''окно'', ''поле''). В русиньскім языку суть дакотры назывникы сполочного (або двоякого) роду: ''сирота'', ''калїка'', ''потвора'', ''пянюга'' і т. п. ===== Чісло назывників ===== {{main|Чісло назывників}} Катеґоріов чісла ся означать кількость предметів названых даным назывником. В русиньскім языку розлишуєме дві формы чісла: єднотне чісло (сінґулар) і множне чісло (плурал). Форма єднотного чісла означать, же названый предмет треба розуміти як єден, вычлененый із якогось множества предметів (''хыжа'', ''окно'', ''чоловік'', ''воробель''). Форма множного чісла указує, же названый предмет ся розумить як два і веце єднакых предметів (''хыжы'', ''окна'', ''люде'', ''вороблї''). ==== Містоназывникы (Прономіна) ==== {{main|Містоназывникы}} Містоназывникы (тыж прономіна, з [[латиньскый язык|латиньского]] pro-nomen – „за-імя“) є єдным з повнозначных змінных частей речі. Є то фактічно заперта ґрупа выразів. Містоназывникы заступують іншы части речі як назывникы, придавникы ці чісловникы. З той причіны містоназывникы односиме к указуючім словам. ==== Чісловникы (Нумералії) ==== {{main|Чісловникы}} Чісловникы суть зміннов частёв речі. Называють кількость (множество) особ, предметів, дїй, властностей і їх порядок. Записують ся чіслом (ціфров) або словом. ==== Придавникы ==== {{main|Придавникы}} Придавникы (тыж адъєктівы, з [[латиньскый язык|латиньского]] nomen adiectivum < adiectum „тото, што лежыть піля“) суть повнозначны змінны [[части речі]], котры передають властности або одношіня назывників. У языках, якы розлишують роды, ся назывникы справила згодують з родом назывника, котрый розвивають. ==== [[Приназывникы]] ==== {{main|Приназывникы}} Приназывникы стоять все перед тым [[Мена|меном]], з котрым ся вяжуть: ''выйти'' з ''хыжы'', ''пришов'' меджі ''людей'', ''дївча'' із ''валалу'', ''положыв'' на ''стіл'', ''стоїть'' за ''стїнов'', ''лежав'' під ''орїхом'' і т. д. З прикладів видно, же приназывникы придають або доповнюють різнородне значіня непрямых падів (просторове, часове, прічінне, цїлёве, порівнуюче, способове і др.). Подля свого походжіня ся приназывникы дїлять на неодводжены (прімарны) і одводжены (секундарны). Подля своёй штруктуры ся приназывникы дїлять на просты і зложены. К неодводженым односиме тоты приназывникы, што суть стародавны і стратили своє споїня із словами свого походжіня, напр.: ''о, од, без, в, над, до, за, к, ід, з, із, по'' і ін. К одводженым односиме приназывникы, што взникли од форм повнозначных слов по стратї свого первістного значіня, напр.: ''коло, подля, перед і т. д., а тыж такы, што ся ужывають в двоякім значіню, напр.: близко, навколо, спереду, зднука'' і др. Приклады вязаня (споёваня) приназывників з непрямыма падами: * з [[ґенітів]]ом: ''без, близко, до, з (зо), за, коло, од, подля, проти/проти, серед, спід, споза, у, окрем, вздовж, мімо, пля/попля, сперед, простів, із-за'' і др.; * з датівом: ''к (ку)'', ід; * з акузатівом: ''за, на, над, меджі, помеджі, по, поза, попід, про, через, в/во, о, під, през, понад, кріз, попід, змеджі, спомеджі;'' * з локалом: ''в, на, о, по, попри, при''; * з інштрументалом: ''з, за, із, над, меджі, перед, під/підо, долов/долї, горї.'' == Приклады языка == === Поздравы і вінчованя === — ''Добре рано!'' — ''Добрый день!'' — ''Добрый вечур!'' — ''Добру ніч!'' — ''Слава Ісусу Хрісту!'' (Одповідь: ''Слава навікы!'') — ''Хрістос раждаєт ся!'' (Одповідь: ''Славіте єго!'') — ''Хрістос воскрес!'' (Одповідь: ''Воістину воскрес!'') — ''Дай, Боже, щастя!'' (Одповідь: ''Дай, Боже, і Вам!'') — ''Вітай!'' (Одповідь: ''Дякую!'') — ''Вітайте в нас!'' (Одповідь: ''Дякую!/Дякуєме!'') — ''Як ся ма(є)ш?'' (Одповідь: ''Дякую, добрї!'' ''Дякую, іде то!'' ''Дякую, помалы.'') — ''Як ся ма(є)те Вы (вы)?'' (Одповідь: ''Дякую/дякуєме, добрї!'' ''Дякую/дякуєме, іде то!'' ''Дякую/дякуєме, помалы.'') — ''Дякую, файного (вам) дня!/вечера!'' (Одповідь: Дякую, вам тыж'') — ''Я ся маю добрї.'' — ''Я ся маю плано.'' — ''Тїшить ня/нас!'' — ''І мене тїшить!'' — ''Прошу, подьте дале!'' — ''Няй ся любить!'' — ''Перебачте!'' — ''Досвіданя!'' — ''Май ся!'' — ''Майте ся добрї!'' — ''Збогом!'' — ''Агой!'' — ''Чау!'' — ''Вшытко добре!'' — ''Красный день!'' — ''Приємный вечур!'' — ''Вшытко найлїпше!'' — ''Добру забаву!'' — ''Щастливу путь!'' — ''Щастливо ся вернийте!'' — ''Няй вам смакує!'' — ''На здравя!'' == Далше чітаня == * ''A new Slavic language is born. The Rusyn literary language in Slovakia.'' Ed. [[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]]. New York 1996. * [[Павел Роберт Маґочій|Magocsi, Paul Robert]]. ''Let's speak Rusyn. {{lang|rue|Бісідуйме по-руськы}}.'' Englewood 1976. * [[Александр Дуліченко|Aleksandr Dmitrievich Dulichenko]]. ''Jugoslavo-Ruthenica. Роботи з рускей филолоґиї.'' Нови Сад 1995. * Taras Kuzio, "[https://web.archive.org/web/20090327140741/http://www.taraskuzio.net/Nation%20and%20State%20Building_files/national-rusyns.pdf The Rusyn question in Ukraine: sorting out fact from fiction]", Canadian Review of Studies in Nationalism, XXXII (2005) * [[Елейн Русинко|Elaine Rusinko]], "Rusinski/Ruski pisni" selected by Nataliia Dudash; "Muza spid Karpat (Zbornik poezii Rusiniv na Sloven'sku)" assembled by Anna Plishkova. Books review. "The Slavic and East European Journal, Vol. 42, No. 2. (Summer, 1998), pp. 348–350. [http://links.jstor.org/sici?sici=0037-6752(199822)1%3A42%3A2%3C348%3ARP%3E2.0.CO%3B2-A JSTOR archive] * [[Анна Плішкова |Плішкова Анна]] [Anna Plishkova] (ed.): Муза спід Карпат (Зборник поезії Русинів на Словеньску). [Muza spid Karpat (Zbornik poezii Rusiniv na Sloven'sku)] Пряшів: [[Русиньска оброда]], 1996. * Marta Harasowska. "Morphophonemic Variability, Productivity, and Change: The Case of Rusyn", Berlin; New York: Mouton de Gruyter, 1999, {{ISBN| 3-11-015761-6}}. * [http://links.jstor.org/sici?sici=0097-8507%28200009%2976%3A3%3C728%3AMVPACT%3E2.0.CO%3B2-L Book review] by Edward J. Vajda, Language, Vol. 76, No. 3. (Sep., 2000), pp.&nbsp;728–729. * [[Иван Поп|I. I. Pop]], [[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto Press, 2002, {{ISBN| 0-8020-3566-3}}. * [[Анна Плішкова|Plišková, Anna]]: Rusínsky jazyk na Slovensku: náčrt vývoja a súčasné problémy. Prešov: Metodicko-pedagogické centrum, 2007, 116 s. [http://www.unipo.sk/public/media/11525/Rusinsky_jazyk_na_Slovensku.pdf Slovak] [http://www.unipo.sk/public/media/11530/Rusinsky_jazyk_na_Slovensku_1.pdf Rusyn] * [[Ігор Керча|Керча, Ігор]]: Словник русинсько-руськый Ужгород: ПолиПринт, 2007. https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk * {{cite web|url=https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/148/signatures?p_auth=9E1g9uJz|title=Chart of signatures and ratifications of Treaty 148|first=|date=16 December 2021|website=|publisher=Council of Europe|access-date=16 December 2021|ref={{SfnRef|Council of Europe|2021}}|archive-date=15 August 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210815200727/https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/148/signatures?p_auth=9E1g9uJz|url-status=live}} == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20080509123945/http://www.rusyn.org/rusyns-language.html Rusyn language at the World Academy of Rusyn Culture] * [http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_jazyk.html Русиньскый язык на Академії русиньской културы в Словеньскій републіцї] * [http://www.ethnologue.com/language/rue Ethnologue report for Rusyn] * {{cite web |title=Ruthenian Greek Catholic Church |publisher= Religiana |url=https://religiana.com/ruthenian-greek-catholic-church-novi-sad |date=2021 |accessdate=2021-09-03}}{{ref-en}} [https://web.archive.org/web/20150919091415/http://www.holosy.sk/tirko/komarnik.mp3 Русиньскый стишок – Наше родне село Комарник] * [http://www.lemslownyk.ugu.pl/ ЛемСловник (Лемківско-польскый / польско-лемківскый словник)] * [https://web.archive.org/web/20140724000453/https://sites.google.com/site/kurslemkivskoho/ Курс лемківского языка] * [https://www.rusyn.fm Русин ФМ] == Референції == {{reflist}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] [[Катеґорія:Русинськый язык]] pr49ehl470u332z2enssny2tipsy2i6 Україньскый язык 0 1138 168913 168858 2026-08-30T20:03:37Z Halajkovič 33393 168913 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Україньскый язык | nativename = {{lang|uk|українська мова}} | pronunciation = {{IPA|[ʊkrɐˈjinʲsʲkɐ ˈmɔwɐ]}} | states = [[Україна|Українї]] | ethnicity = [[Українцї]] | speakers = [[материньскый язык|L1]]: {{sigfig|32.124580|2}} міліонів | date = 2023 | ref = <ref>{{e28|ukr}}</ref> | speakers2 = [[другый язык|L2]]: {{sigfig|6.895280|2}} міліонів (2023)<ref>{{e28|ukr}}</ref><br/>Цїлком: {{sigfig|39.019860|2}} міліонів (2023)<ref>{{e28|ukr}}</ref> | speakers_label = Говорячі | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропскы языкы]] | fam2 = [[Балтославяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы]] | ancestor = [[Індоевропскый праязык]] | ancestor2 = [[Балтославяньскый праязык]] | ancestor3 = [[Праславяньскый язык]] | ancestor4 = [[Староруськый язык]] | ancestor5 = [[Рутеньскый язык]] (староукраїньскый язык) | ancestor6 = | dia1 = [[южновыходны наріча україньского языка|южновыходны діалекты]] ([[балачка]]) | dia2 = [[южнозападны наріча україньского языка|южнозападны наріча]] ([[канадьскый діалект україньского языка]]) | dia3 = [[северны наріча україньского языка|северны наріча]] | dia4 = (поз. тыж: [[україньскы діалекты]]) | script = {{ubli|[[кіріліця]] ([[україньскый алфавіт]])|[[україньске Брайллове писмо]]}} | nation = {{ubl|[[Україна|Українї]]|[[Придністровська Молдавська Републіка|Приднїстрові]]{{efn|Неузнаный сепаратістічный штат окупованый Росіёв, меджінародно узнаваный як часть Молдовы.}}|[[Републіка Крым|Крымскій републіцї]]{{efn|name=russian-occupied-ukraine|Тота теріторія є окупована і Росія єй поважує за свій федералный субєкт. Тоту претензію підпорує холем єден членьскый штат ОСН, хоць векшына з них узнавать тоту теріторію за часть Україны.}}}} | minority = {{ubl|[[Білорусь|Білоруси]]|[[Росія|Росії]]|[[Босна і Герцеґовина|Боснї і Герцеґовинї]]<ref name="treaty" />|[[Хорватія|Хорватії]]<ref name="treaty" />|[[Чехія|Чехії]]<ref name="languages">{{cite web |url=http://www.vlada.cz/en/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-en-16666/ |title=National Minorities Policy of the Government of the Czech Republic |website=Vlada.cz |access-date=2012-05-22 |archive-date=7 June 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120607051111/http://www.vlada.cz/en/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-en-16666/ |url-status=live }}</ref>|[[Мадярьско|Мадярьску]]<ref>{{cite web |url=http://languagecharter.eokik.hu/sites/StatesParties/Hungary.htm |title=Implementation of the Charter in Hungary |work=Database for the European Charter for Regional or Minority Languages |publisher=Public Foundation for European Comparative Minority Research |access-date=16 June 2014 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20140227004902/http://languagecharter.eokik.hu/sites/StatesParties/Hungary.htm |archive-date=27 February 2014 }}</ref>|[[Молдова|Молдові]]|[[Польско|Польску]]<ref name="treaty"/>|[[Румунія|Румунії]]<ref name="treaty" />|[[Сербія|Сербії]]<ref name="treaty">{{cite web |url=http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23/01/05&CL=ENG&VL=1 |title=List of declarations made with respect to treaty No. 148 (Status as of: 21/9/2011) |publisher=[[Council of Europe]] |access-date=2012-05-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120118142916/http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23/01/05&CL=ENG&VL=1 |archive-date=18 January 2012 |url-status=dead}}</ref>|[[Словакія|Словакії]]<ref name="treaty" />}} | agency = [[Націонална академія наук Україны]]: [[Інштітут україньского языка]], [https://web.archive.org/web/20110926095038/http://www.ulif.com.ua/UMIF/ Фонд інформацій о україньскім языку], [http://www.inmo.org.ua/ Інштітут языкознательства Потебнї] | iso1 = uk | iso2 = ukr | iso3 = ukr | lingua = 53-AAA-ed < [[Выходославяньскы языкы|53-AAA-e]]<br />(варіанты: 53-AAA-eda і 53-AAA-edq) | map2 = Idioma ucraniano.png | mapcaption2 = Світ, в котрім ся говорять україньскым языком, высвітлїня: {{Legend|#0080FF|теріторія, де є україньскый язык главным языком}} {{Legend|#88C4FF|теріторія, де є україньскый язык меншыновым языком}} | notice = IPA | glotto = ukra1253 | glottoname = Ukrainian | region = [[Выходна Европа]] }} '''Украї́ньскый язы́к'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> є [[выходославяньскы языкы|выходославяньскый язык]] [[Індоевропскы языкы|індоевропской языковой родины]], єдиный штатный язык [[Україна|Україны]].<ref>{{cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр |title=Конституція України, Стаття 10 |website=Верховна Рада України |date=1996-06-28 |accessdate=2026-08-29}}</ref> Є єдным з найрозшыренїшых языків на світї. == Історія == Історія вывоя україньского языка є комплікована і проходила в дакількох етапах; є вузко повязана з етноґенезов Українцїв і формованём їх штатности. === Походжіня і рання фаза === Україньскый язык мать своє походжіня од праславяньского языка. Подля науковцїв Юрія Шевелёва ся шпеціфічны фонетічны рисы, котры творили основу україньского языка, зачали формовати уж в 7.–8. сторочу.<ref>{{cite book |author=Шевельов Ю. |title=Історична фонологія української мови |location=Харків |publisher=Акта |year=2002 |page=54 |isbn=966-7021-62-9}}</ref> В періодї [[Кієвска Русь|Кієвской Руси]] ся на теріторії сучасной Україны хосновали містны діалекты (кієвско-полїськы, галічско-подольскы), котры ся поступно крішталізовали до самостатного языкового масіву, одлишного од северных (новґородьскых) і выходных говорів. === Староукраїньскый період (14.–18. стороча) === По зачленїню векшыны україньскых теріторій до [[Литовске великокнязївство|Литовского великокнязївства]] і пізнїше до [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Польско-литовской унії]] ся сформовав староукраїньскый літературный язык, котрый ся в тогочасных документах означовав як „руськый язык“. Став ся урядным языком штатной адміністратівы, судництва (Литовскы штатуты) і набоженьской полемікы. Вызначнов памнятков того періоду є [[Пересопницьке євангеліє]] (1556–1561), першый знамый переклад біблічного тексту до жывого народного языка. === Взник нового літературного языка === К формованю сучасной літературной нормы дішло на концї 18. – в 19. сторочу. За зачаток ся поважує выданя поемы „Енеїда“ од [[Іван Котляревскый|Івана Котляревского]] (1798), написаной на основі полтавскых говорів. Ключову задачу при кодіфіцікації і розшырены штіловых граніць языка зограв [[Тарас Шевченко]], котрый сінтетізовав южновыходны наріча з елементами іншых діалектів. В 19. сторочу быв язык выставеный крутым репресіям зо стороны [[Російска імперія|Російской імперії]]: [[Валуєвскый ціркулярь]] (1863) і [[Емскый вынос]] (1876) в резултатї заказовали друкованя, учіня і театралны выставы в україньскім языку.<ref>{{cite book |author=Огієнко І. |title=Історія української літературної мови |location=К. |publisher=Либідь |year=1995 |page=214}}</ref> == Алфавіт і правопис == Сучасный україньскый алфавіт є створеный на основі кіріліцї і мать 33 букв. Унікатныма ґрафічныма знаками, котры ю одлишують од остатнїх кірілічных алфавітів, суть буквы '''Ґ''', '''Є''', '''І''', '''Ї'''. На означіня твердости согласных перед йотованыма согласныма ся хоснує апостроф ('). Правопис ся базує переважно на фонетічных і морфолоґічных прінціпах: векшына слов ся пише так, як ся высловлює, зо захованём штруктуры морфем. == Діалекты == [[Файл:Map of Ukrainian dialects-ru.png|left|300px|thumb|Україньскы діалекты (2011)]] Україньскый язык ся дїлить на три главны наріча: * '''Северне (полїське):''' заховала много архаічных рис, переважно діфтонґы намісто етімолоґічных звуків ''о, е''. * '''Южновыходне:''' творить основу сучасного літературного языка (середнёнадднїпряньскы, слобожаньскы і степовы говоры). * '''Южнозападне:''' вызначує ся найвекшов розмаїтостёв, обсягує волыньскы, подольскы, галічскы, буковиньскы, закарпатьскы і лемківскы говоры. == Література == * ''Півторак Г. П.'' Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. — К.: Академія, 2001. — 152 с. — ISBN 966-580-082-5. * ''Русанівський В. М.'' Історія української літературної мови. — К.: АртЕк, 2001. — 392 с. * ''Шевельов Ю.'' Історична фонологія української мови. — Харків: Акта, 2002. — 400 с. == Поз. тыж == * [[Україньскый алфавіт]] * [[Україньскы діалекты]] * [[Історія україньского языка]] == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Україньскый язык]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] [[Катеґорія:Языкы Україны]] 0wgkz47djztzl5c2rl2ktnibranupgf 168914 168913 2026-08-30T20:16:36Z Halajkovič 33393 168914 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Україньскый язык | nativename = {{lang|uk|українська мова}} | pronunciation = {{IPA|[ʊkrɐˈjinʲsʲkɐ ˈmɔwɐ]}} | states = [[Україна|Українї]] | ethnicity = [[Українцї]] | speakers = [[материньскый язык|L1]]: {{sigfig|32.124580|2}} міліонів | date = 2023 | ref = <ref>{{e28|ukr}}</ref> | speakers2 = [[другый язык|L2]]: {{sigfig|6.895280|2}} міліонів (2023)<ref>{{e28|ukr}}</ref><br/>Цїлком: {{sigfig|39.019860|2}} міліонів (2023)<ref>{{e28|ukr}}</ref> | speakers_label = Говорячі | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропскы языкы]] | fam2 = [[Балтославяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы]] | ancestor = [[Індоевропскый праязык]] | ancestor2 = [[Балтославяньскый праязык]] | ancestor3 = [[Праславяньскый язык]] | ancestor4 = [[Староруськый язык]] | ancestor5 = [[Рутеньскый язык]] (староукраїньскый язык) | ancestor6 = | dia1 = [[южновыходны наріча україньского языка|южновыходны діалекты]] ([[балачка]]) | dia2 = [[южнозападны наріча україньского языка|южнозападны наріча]] ([[канадьскый діалект україньского языка]]) | dia3 = [[северны наріча україньского языка|северны наріча]] | dia4 = (поз. тыж: [[україньскы діалекты]]) | script = {{ubli|[[кіріліця]] ([[україньскый алфавіт]])|[[україньске Брайллове писмо]]}} | nation = {{ubl|[[Україна|Українї]]|[[Придністровська Молдавська Републіка|Приднїстрові]]{{efn|Неузнаный сепаратістічный штат окупованый Росіёв, меджінародно узнаваный як часть Молдовы.}}|[[Републіка Крым|Крымскій републіцї]]{{efn|name=russian-occupied-ukraine|Тота теріторія є окупована і Росія єй поважує за свій федералный субєкт. Тоту претензію підпорує холем єден членьскый штат ОСН, хоць векшына з них узнавать тоту теріторію за часть Україны.}}}} | minority = {{ubl|[[Білорусь|Білоруси]]|[[Росія|Росії]]|[[Босна і Герцеґовина|Боснї і Герцеґовинї]]<ref name="treaty" />|[[Хорватія|Хорватії]]<ref name="treaty" />|[[Чехія|Чехії]]<ref name="languages">{{cite web |url=http://www.vlada.cz/en/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-en-16666/ |title=National Minorities Policy of the Government of the Czech Republic |website=Vlada.cz |access-date=2012-05-22 |archive-date=7 June 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120607051111/http://www.vlada.cz/en/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-en-16666/ |url-status=live }}</ref>|[[Мадярьско|Мадярьску]]<ref>{{cite web |url=http://languagecharter.eokik.hu/sites/StatesParties/Hungary.htm |title=Implementation of the Charter in Hungary |work=Database for the European Charter for Regional or Minority Languages |publisher=Public Foundation for European Comparative Minority Research |access-date=16 June 2014 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20140227004902/http://languagecharter.eokik.hu/sites/StatesParties/Hungary.htm |archive-date=27 February 2014 }}</ref>|[[Молдова|Молдові]]|[[Польско|Польску]]<ref name="treaty"/>|[[Румунія|Румунії]]<ref name="treaty" />|[[Сербія|Сербії]]<ref name="treaty">{{cite web |url=http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23/01/05&CL=ENG&VL=1 |title=List of declarations made with respect to treaty No. 148 (Status as of: 21/9/2011) |publisher=[[Council of Europe]] |access-date=2012-05-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120118142916/http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23/01/05&CL=ENG&VL=1 |archive-date=18 January 2012 |url-status=dead}}</ref>|[[Словакія|Словакії]]<ref name="treaty" />}} | agency = [[Націонална академія наук Україны]]: [[Інштітут україньского языка]], [https://web.archive.org/web/20110926095038/http://www.ulif.com.ua/UMIF/ Фонд інформацій о україньскім языку], [http://www.inmo.org.ua/ Інштітут языкознательства Потебнї] | iso1 = uk | iso2 = ukr | iso3 = ukr | lingua = 53-AAA-ed < [[Выходославяньскы языкы|53-AAA-e]]<br />(варіанты: 53-AAA-eda аж 53-AAA-edq) | map2 = Idioma ucraniano.png | mapcaption2 = Світ, в котрім ся говорять україньскым языком, высвітлїня: {{Legend|#0080FF|теріторія, де є україньскый язык главным языком}} {{Legend|#88C4FF|теріторія, де є україньскый язык меншыновым языком}} | notice = IPA | glotto = ukra1253 | glottoname = Ukrainian | region = [[Выходна Европа]] }} '''Украї́ньскый язы́к'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> є [[выходославяньскы языкы|выходославяньскый язык]] [[Індоевропскы языкы|індоевропской языковой родины]], єдиный штатный язык [[Україна|Україны]].<ref>{{cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр |title=Конституція України, Стаття 10 |website=Верховна Рада України |date=1996-06-28 |accessdate=2026-08-29}}</ref> Є єдным з найрозшыренїшых языків на світї. == Історія == Історія вывоя україньского языка є комплікована і проходила в дакількох етапах; є вузко повязана з етноґенезов Українцїв і формованём їх штатности. === Походжіня і рання фаза === Україньскый язык мать своє походжіня од праславяньского языка. Подля науковцїв Юрія Шевелёва ся шпеціфічны фонетічны рисы, котры творили основу україньского языка, зачали формовати уж в 7.–8. сторочу.<ref>{{cite book |author=Шевельов Ю. |title=Історична фонологія української мови |location=Харків |publisher=Акта |year=2002 |page=54 |isbn=966-7021-62-9}}</ref> В періодї [[Кієвска Русь|Кієвской Руси]] ся на теріторії сучасной Україны хосновали містны діалекты (кієвско-полїськы, галічско-подольскы), котры ся поступно крішталізовали до самостатного языкового масіву, одлишного од северных (новґородьскых) і выходных говорів. === Староукраїньскый період (14.–18. стороча) === По зачленїню векшыны україньскых теріторій до [[Литовске великокнязївство|Литовского великокнязївства]] і пізнїше до [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Польско-литовской унії]] ся сформовав староукраїньскый літературный язык, котрый ся в тогочасных документах означовав як „руськый язык“. Став ся урядным языком штатной адміністратівы, судництва (Литовскы штатуты) і набоженьской полемікы. Вызначнов памнятков того періоду є [[Пересопницьке євангеліє]] (1556–1561), першый знамый переклад біблічного тексту до жывого народного языка. === Взник нового літературного языка === К формованю сучасной літературной нормы дішло на концї 18. – в 19. сторочу. За зачаток ся поважує выданя поемы „Енеїда“ од [[Іван Котляревскый|Івана Котляревского]] (1798), написаной на основі полтавскых говорів. Ключову задачу при кодіфіцікації і розшырены штіловых граніць языка зограв [[Тарас Шевченко]], котрый сінтетізовав южновыходны наріча з елементами іншых діалектів. В 19. сторочу быв язык выставеный крутым репресіям зо стороны [[Російска імперія|Російской імперії]]: [[Валуєвскый ціркулярь]] (1863) і [[Емскый вынос]] (1876) в резултатї заказовали друкованя, учіня і театралны выставы в україньскім языку.<ref>{{cite book |author=Огієнко І. |title=Історія української літературної мови |location=К. |publisher=Либідь |year=1995 |page=214}}</ref> == Алфавіт і правопис == Сучасный україньскый алфавіт є створеный на основі кіріліцї і мать 33 букв. Унікатныма ґрафічныма знаками, котры ю одлишують од остатнїх кірілічных алфавітів, суть буквы '''Ґ''', '''Є''', '''І''', '''Ї'''. На означіня твердости согласных перед йотованыма согласныма ся хоснує апостроф ('). Правопис ся базує переважно на фонетічных і морфолоґічных прінціпах: векшына слов ся пише так, як ся высловлює, зо захованём штруктуры морфем. == Діалекты == [[Файл:Map of Ukrainian dialects-ru.png|left|300px|thumb|Україньскы діалекты (2011)]] Україньскый язык ся дїлить на три главны наріча: * '''Северне (полїське):''' заховала много архаічных рис, переважно діфтонґы намісто етімолоґічных звуків ''о, е''. * '''Южновыходне:''' творить основу сучасного літературного языка (середнёнадднїпряньскы, слобожаньскы і степовы говоры). * '''Южнозападне:''' вызначує ся найвекшов розмаїтостёв, обсягує волыньскы, подольскы, галічскы, буковиньскы, закарпатьскы і лемківскы говоры. == Література == * ''Півторак Г. П.'' Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. — К.: Академія, 2001. — 152 с. — ISBN 966-580-082-5. * ''Русанівський В. М.'' Історія української літературної мови. — К.: АртЕк, 2001. — 392 с. * ''Шевельов Ю.'' Історична фонологія української мови. — Харків: Акта, 2002. — 400 с. == Поз. тыж == * [[Україньскый алфавіт]] * [[Україньскы діалекты]] * [[Історія україньского языка]] == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Україньскый язык]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] [[Катеґорія:Языкы Україны]] sfcspoxxrii1d0pdl295n6g0lpxx1ut 168916 168914 2026-08-30T20:21:34Z Halajkovič 33393 168916 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Інфобокс язык | name = Україньскый язык | nativename = {{lang|uk|українська мова}} | pronunciation = {{IPA|[ʊkrɐˈjinʲsʲkɐ ˈmɔwɐ]}} | states = [[Україна|Українї]] | ethnicity = [[Українцї]] | speakers = [[материньскый язык|L1]]: {{sigfig|32.124580|2}} міліонів | date = 2023 | ref = <ref>{{e28|ukr}}</ref> | speakers2 = [[другый язык|L2]]: {{sigfig|6.895280|2}} міліонів (2023)<ref>{{e28|ukr}}</ref><br/>Цїлком: {{sigfig|39.019860|2}} міліонів (2023)<ref>{{e28|ukr}}</ref> | speakers_label = Говорячі | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропскы языкы]] | fam2 = [[Балтославяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы]] | ancestor = [[Індоевропскый праязык]] | ancestor2 = [[Балтославяньскый праязык]] | ancestor3 = [[Праславяньскый язык]] | ancestor4 = [[Староруськый язык]] | ancestor5 = [[Рутеньскый язык]] (староукраїньскый язык) | ancestor6 = | dia1 = [[южновыходны наріча україньского языка|южновыходны діалекты]] ([[балачка]]) | dia2 = [[южнозападны наріча україньского языка|южнозападны наріча]] ([[канадьскый діалект україньского языка]]) | dia3 = [[северны наріча україньского языка|северны наріча]] | dia4 = (поз. тыж: [[україньскы діалекты]]) | script = {{ubli|[[кіріліця]] ([[україньскый алфавіт]])|[[україньске Брайллове писмо]]}} | nation = {{ubl|[[Україна|Українї]]|[[Придністровська Молдавська Републіка|Приднїстрові]]{{efn|Неузнаный сепаратістічный штат окупованый Росіёв, меджінародно узнаваный як часть Молдовы.}}|[[Републіка Крым|Крымскій републіцї]]{{efn|name=russian-occupied-ukraine|Тота теріторія є окупована і Росія єй поважує за свій федералный субєкт. Тоту претензію підпорує холем єден членьскый штат ОСН, хоць векшына з них узнавать тоту теріторію за часть Україны.}}}} | minority = {{ubl|[[Білорусь|Білоруси]]|[[Росія|Росії]]|[[Босна і Герцеґовина|Боснї і Герцеґовинї]]<ref name="treaty" />|[[Хорватія|Хорватії]]<ref name="treaty" />|[[Чехія|Чехії]]<ref name="languages">{{cite web |url=http://www.vlada.cz/en/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-en-16666/ |title=National Minorities Policy of the Government of the Czech Republic |website=Vlada.cz |access-date=2012-05-22 |archive-date=7 June 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120607051111/http://www.vlada.cz/en/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-en-16666/ |url-status=live }}</ref>|[[Мадярьско|Мадярьску]]<ref>{{cite web |url=http://languagecharter.eokik.hu/sites/StatesParties/Hungary.htm |title=Implementation of the Charter in Hungary |work=Database for the European Charter for Regional or Minority Languages |publisher=Public Foundation for European Comparative Minority Research |access-date=16 June 2014 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20140227004902/http://languagecharter.eokik.hu/sites/StatesParties/Hungary.htm |archive-date=27 February 2014 }}</ref>|[[Молдова|Молдові]]|[[Польско|Польску]]<ref name="treaty"/>|[[Румунія|Румунії]]<ref name="treaty" />|[[Сербія|Сербії]]<ref name="treaty">{{cite web |url=http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23/01/05&CL=ENG&VL=1 |title=List of declarations made with respect to treaty No. 148 (Status as of: 21/9/2011) |publisher=[[Council of Europe]] |access-date=2012-05-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120118142916/http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23/01/05&CL=ENG&VL=1 |archive-date=18 January 2012 |url-status=dead}}</ref>|[[Словакія|Словакії]]<ref name="treaty" />}} | agency = [[Націонална академія наук Україны]]: [[Інштітут україньского языка]], [https://web.archive.org/web/20110926095038/http://www.ulif.com.ua/UMIF/ Фонд інформацій о україньскім языку], [http://www.inmo.org.ua/ Інштітут языкознательства Потебнї] | iso1 = uk | iso2 = ukr | iso3 = ukr | lingua = 53-AAA-ed < [[Выходославяньскы языкы|53-AAA-e]]<br />(варіанты: 53-AAA-eda аж 53-AAA-edq) | map2 = Idioma ucraniano.png | mapcaption2 = Світ, в котрім ся говорять україньскым языком, высвітлїня: {{Legend|#0080FF|теріторія, де є україньскый язык главным языком}} {{Legend|#88C4FF|теріторія, де є україньскый язык меншыновым языком}} | notice = IPA | glotto = ukra1253 | glottoname = Ukrainian | region = [[Выходна Европа]] }} '''Украї́ньскый язы́к'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> є [[выходославяньскы языкы|выходославяньскый язык]] [[Індоевропскы языкы|індоевропской языковой родины]], єдиный штатный язык [[Україна|Україны]].<ref>{{cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр |title=Конституція України, Стаття 10 |website=Верховна Рада України |date=1996-06-28 |accessdate=2026-08-29}}</ref> Є єдным з найрозшыренїшых языків на світї. == Історія == Історія вывоя україньского языка є комплікована і проходила в дакількох етапах; є вузко повязана з етноґенезов Українцїв і формованём їх штатности. === Походжіня і рання фаза === Україньскый язык мать своє походжіня од праславяньского языка. Подля науковцїв Юрія Шевелёва ся шпеціфічны фонетічны рисы, котры творили основу україньского языка, зачали формовати уж в 7.–8. сторочу.<ref>{{cite book |author=Шевельов Ю. |title=Історична фонологія української мови |location=Харків |publisher=Акта |year=2002 |page=54 |isbn=966-7021-62-9}}</ref> В періодї [[Кієвска Русь|Кієвской Руси]] ся на теріторії сучасной Україны хосновали містны діалекты (кієвско-полїськы, галічско-подольскы), котры ся поступно крішталізовали до самостатного языкового масіву, одлишного од северных (новґородьскых) і выходных говорів. === Староукраїньскый період (14.–18. стороча) === По зачленїню векшыны україньскых теріторій до [[Литовске великокнязївство|Литовского великокнязївства]] і пізнїше до [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Польско-литовской унії]] ся сформовав староукраїньскый літературный язык, котрый ся в тогочасных документах означовав як „руськый язык“. Став ся урядным языком штатной адміністратівы, судництва (Литовскы штатуты) і набоженьской полемікы. Вызначнов памнятков того періоду є [[Пересопницьке євангеліє]] (1556–1561), першый знамый переклад біблічного тексту до жывого народного языка. === Взник нового літературного языка === К формованю сучасной літературной нормы дішло на концї 18. – в 19. сторочу. За зачаток ся поважує выданя поемы „Енеїда“ од [[Іван Котляревскый|Івана Котляревского]] (1798), написаной на основі полтавскых говорів. Ключову задачу при кодіфіцікації і розшырены штіловых граніць языка зограв [[Тарас Шевченко]], котрый сінтетізовав южновыходны наріча з елементами іншых діалектів. В 19. сторочу быв язык выставеный крутым репресіям зо стороны [[Російска імперія|Російской імперії]]: [[Валуєвскый ціркулярь]] (1863) і [[Емскый вынос]] (1876) в резултатї заказовали друкованя, учіня і театралны выставы в україньскім языку.<ref>{{cite book |author=Огієнко І. |title=Історія української літературної мови |location=К. |publisher=Либідь |year=1995 |page=214}}</ref> == Алфавіт і правопис == Сучасный україньскый алфавіт є створеный на основі кіріліцї і мать 33 букв. Унікатныма ґрафічныма знаками, котры ю одлишують од остатнїх кірілічных алфавітів, суть буквы '''Ґ''', '''Є''', '''І''', '''Ї'''. На означіня твердости согласных перед йотованыма согласныма ся хоснує апостроф ('). Правопис ся базує переважно на фонетічных і морфолоґічных прінціпах: векшына слов ся пише так, як ся высловлює, зо захованём штруктуры морфем. == Діалекты == [[Файл:Map of Ukrainian dialects-ru.png|left|300px|thumb|Україньскы діалекты (2011)]] Україньскый язык ся дїлить на три главны наріча: * '''Северне (полїське):''' заховала много архаічных рис, переважно діфтонґы намісто етімолоґічных звуків ''о, е''. * '''Южновыходне:''' творить основу сучасного літературного языка (середнёнадднїпряньскы, слобожаньскы і степовы говоры). * '''Южнозападне:''' вызначує ся найвекшов розмаїтостёв, обсягує волыньскы, подольскы, галічскы, буковиньскы, закарпатьскы і лемківскы говоры. == Література == * ''Півторак Г. П.'' Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. — К.: Академія, 2001. — 152 с. — ISBN 966-580-082-5. * ''Русанівський В. М.'' Історія української літературної мови. — К.: АртЕк, 2001. — 392 с. * ''Шевельов Ю.'' Історична фонологія української мови. — Харків: Акта, 2002. — 400 с. == Поз. тыж == * [[Україньскый алфавіт]] * [[Україньскы діалекты]] * [[Історія україньского языка]] == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Україньскый язык]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] [[Катеґорія:Языкы Україны]] tkgvyv9b0lvk2pb1napyyztdsqjcqtx Білоруськый язык 0 2172 168912 168853 2026-08-30T20:03:25Z Halajkovič 33393 168912 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | pronunciation = {{IPA|[bʲe̞ɫɐˈruskɐjɐ ˈmo̞vɐ]}} | altname = | name = Білоруськый язык | nativename = {{lang|be|беларуская мова}} | states = [[Білорусь|Білоруси]] | ethnicity = [[Білорусы]] | speakers = {{sigfig|5.094|4}} міліон<ref name="belstat.gov.by">{{cite web|url=https://census.belstat.gov.by/saiku/?guest=true&lang=en&default_view_state=edit#query/open//public/F503N_en.saiku|title=Distribution of the population by native language and language normally spoken at home|website=Belstat.gov.by|access-date=4 September 2024|archive-date=14 February 2025|archive-url=https://web.archive.org/web/20250214065813/https://census.belstat.gov.by/saiku/?guest=true&lang=en&default_view_state=edit#query/open//public/F503N_en.saiku|url-status=dead}}</ref> | date = списованя обывателїв 2019 | speakers2 = {{sigfig|1.287|2}} міліонів говорячіх, про котрых є білоруськый язык другым языком (списованя обывателїв 2009)<ref name="belstat.gov.by" /> | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропскы языкы]] | fam2 = [[Балтославяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы]] | fam5 = [[Рутеньскый язык]] | ancestor = [[Індоевропскый праязык]] | ancestor2 = [[Балтославяньскый праязык]] | ancestor3 = [[Праславяньскый язык]] | ancestor4 = [[Староруськый язык]] | ancestor5 = [[Рутеньскый язык]] (старобілоруськый язык) | ancestor6 = | script = [[кіріліця]] ([[білоруськый алфавіт]])<br />[[латиніка]] ([[білоруська латиніка]])<br />[[Брайллове писмо]] ([[білоруське Брайллове писмо]])<br />[[перзьско-арабске писмо]] ([[білоруськый арабскый алфавіт]]) | nation = [[Білорусь]]<br />5 [[Двойязычны ґміны в Польску|двойязычных ґмін]] в [[Польско|Польску]] | minority = {{ublist|[[Польско|Польску]]|[[Чесько|Чеську]]<ref>{{cite web|author=Jan Jiřička |url=http://zpravy.idnes.cz/vietnamci-oficialni-narodnostni-mensinou-fiq-/domaci.aspx?c=A130703_133019_domaci_jj |title=Česko má nové oficiální národnostní menšiny. Vietnamce a Bělorusy – iDNES.cz |website=Zpravy.idnes.cz |date = 3 July 2012 |access-date=2017-01-10}}</ref>|[[Україна|Українї]]<ref>{{cite web |title=To which languages does the Charter apply?|page=3 |url=http://hub.coe.int/c/document_library/get_file?uuid=d74fc9bd-0c0c-40ac-9e47-26d4887daf8e&groupId=10227 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120818143617/http://hub.coe.int/c/document_library/get_file?uuid=d74fc9bd-0c0c-40ac-9e47-26d4887daf8e&groupId=10227|url-status=dead|archive-date=2012-08-18|work=European Charter for Regional or Minority Languages|publisher=Council of Europe|access-date=2014-04-03}}</ref><ref>{{cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/670-2024-п |title=Про затвердження переліку мов національних меншин (спільнот) та корінних народів України, яким загрожує зникнення |date=7 June 2024 |website=Official webportal of the Verkhovna Rada of Ukraine}}</ref>}} | agency = [[Націонална академія наук Білоруси]] | iso1 = be | iso2 = bel | iso3 = bel | glotto = bela1254 | glottorefname = Belarusian | lingua = 53-AAA-eb < [[Выходославяньскы языкы|53-AAA-e]]<br />(варіанты: <br />53-AAA-eba to 53-AAA-ebg) язык меншыны<ref>''[[Єфім Карьскій]]''. "Belarusians. II. The language of Belarusian people". В. 1. — [S.l.], 1908.</ref> | notice = IPA | map = Idioma bielorruso.png | mapcaption = Світ, в котрім ся говорять білоруськым языком, высвітлїня: {{Legend|#0080FF|теріторія, де є білоруськый язык главным языком}} {{Legend|#88C4FF|теріторія, де є білоруськый язык меншыновым языком}} | map2 = Lang Status 80-VU.svg | mapcaption2 = {{center|Білоруськый язык є в „[[Атлас огрозеных языків світа|Атласї огрозеных языків світа]]“ (2023) орґанізації UNESCO зарядженый до катеґорії „огрозеный“.<ref>{{cite web|url=http://belstat.gov.by/en/perepis-naseleniya/perepis-naseleniya-2009-goda/main-demographic-and-social-characteristics-of-population-of-the-republic-of-belarus/population-classified-by-knowledge-of-the-belarusian-and-russian-languages-by-region-and-minsk-city |title=Population classified by knowledge of the Belarusian and Russian languages by region and Minsk City |publisher=Belstat.gov.by |access-date=2 December 2018 |archive-date=3 August 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170803170716/http://www.belstat.gov.by/en/perepis-naseleniya/perepis-naseleniya-2009-goda/main-demographic-and-social-characteristics-of-population-of-the-republic-of-belarus/population-classified-by-knowledge-of-the-belarusian-and-russian-languages-by-region-and-minsk-city/ |url-status=dead}}</ref>}} | image = Шыльда ў менскім мэтро.JPG | imagecaption = Єдноязычный білоруськый надпис при станіцї метра в [[Мінск]]у. }} '''Білору́ськый язы́к'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> ({{lang-be|беларуская мова}}) є [[Выходославяньскы языкы|выходославяньскый язык]] [[Індоевропскы языкы|індоевропской языковой родины]], народный язык [[Білорусы|Білорусів]] і єден з двох урядных языків [[Білорусь|Білоруси]]. == Історія == === Старовік і золотый вік === Білоруськый язык мать сполочне походжіня з україньскым і вывинув ся з діалектів [[Кієвска Русь|Кієвской]] і Полоцькой Руси. В 14.–16. сторочу ся на основі тых говорів сформовав писомный язык Литовского великокнязївства ([[старобілоруськый язык]]). Здобыв штатут штатного языка: в нём ся писали лїтопиcы, метрікы і штатуты Литовского великокнязївства (1529, 1566, 1588). Великый вклад к розвою языка мав першый тіпоґраф [[Франтїшек Скоріна]], котрый в роцї 1517 выдав першу друковану книгу в тім языку.<ref>{{cite book |author=Свяжынскі У. |title=Гісторыя беларускай мовы |location=Мінск |year=2001 |page=112}}</ref> === Упадок і ренесанція === Од конця 17. стороча, по приятю закона польскым Сеймом о переходї урядной корешпонденції на польскый язык (1696), старобілоруськый язык перешов твердов полонізаціёв і пізнїше русіфікаціёв у рамках [[Російска імперія|Російской імперії]]. Жывый язык ся заховав переважно у сельскых областях. Нове літературне ожывіня ся зачало на переломі 19. і 20. стороча вдяка чінности писателїв [[Франтїшек Богушевіч|Франтїшка Богушевіча]], [[Янка Купала|Янкы Купалы]], [[Якуб Колас|Якуба Коласа]] і кругу около новин „Наша Ніва“. В роцї 1918 выдав Броніслав Тарашкевіч першу комплексну ґраматіку, котра штандартізовала языка. === Сучасны правописны нормы === В роцї 1933 перебігла в [[Білоруська совєтьска соціалістічна републіка|Білоруській совєтьскій соціалістічній републіцї]] політічно мотівована реформа правопису, котрой цїлём было умело приближіня білоруського языка к [[Російскый язык|російскому]] („наркамавка“). В резултатї того дошло к розколу. Днесь екзістують паралелно два штандарты: * '''Офіціалный правопис''': поужывать ся в штатных інштітуціях і в освітї Білоруси. * '''Класічный правопис („тарашкевіця“):''' заховала тіпічны фонетічны особливости (асімілачну мягкость), актівно го поужывать діаспора і незалежны медіумы.<ref>{{cite web |url=http://www.slounik.org/ |title=Беларускія слоўнікі і энцыкляпэдыі |accessdate=2026-08-29}}</ref>. == Алфавіт і писмо == Сучасный білоруськый язык офіціално поужывать кіріліцю (32 буквы). Єй характерістічным знаком є буква '''Ў''' (у нескладове), котре означує перово-перовый сонант [w]. В алфавітї тыж хыбать буква ''И'', на місто котрого ся поужывать ''І''. Історічно мали Білорусы унікатну скушеность з поужыванём трёх алфавітів: # '''Кіріліця:''' главный ґрафічный штандарт. # '''Білоруська латиніка (Łacinka):''' выходить з польского алфавіту з чеськыма управами (буквы ''č, š, ž, ў''). Была популарна в 19. і на зачатку 20. стороча. # '''Арабське писмо (Кітабы):''' поужывали го литовскы Татары в 15.–17. сторочу на записованя білоруськых текстів фонетічным способом. == Діалекты == [[Файл:Dialects of Belarusian language be-tarask.png|thumb|300px|Наріча і говоры білоруського языка: {{Legend|#70BEC5|Северовыходне наріча}} {{Legend|#FFAAAA|Южнозападне наріча}} {{Legend|#D29FE6|Середнёбілоруськы говоры}} {{Legend|#FFFF99|Полїськы (западополъськы) говоры}} Лінії: {{Legend|#FF0000|Граніця білоруськых говорів (1903, Карьскій)}} {{Legend|#3333FF|Выходна граніця западной ґрупы російскых говорів (1967, Захарова, Орлова)}} {{Legend|#339900|Граніця білоруськых і україньскых говорів (1980, Бевзенко)}}]] Діалектална штруктура білоруського языка ся дїлить на два главны наріча, оддїлены переходнов зонов: * '''Северовыходне наріча:''' характерізує ся дісімілачным [[Аканя|аканём]] і мягкым звуком [р']. * '''Южнозападне наріча:''' мать недісімілачне „аканя“, близше к україньскым говорам полїського тіпу. * '''Середнёбілоруськы говоры:''' переходна зона, на основі котрой (конкретно на основі міньско-маладзєчнаньскых говорів) ся сформовала літературна норма. == Література == * ''Суднік М. Р.'' Беларуская мова // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі. — Мн., 1984. * ''Тарашкевіч Б.'' Беларуская граматыка для школ. — Вільня: Беларуская друкарня ім. Ф. Скарыны, 1929. * ''Czekman V.'' З гісторыі беларускай мовы. — Мінск, 1999. == Поз. тыж == * [[Тарашкевіця]] * [[Білоруська латиніка]] * [[Трасянка]] == Референції == {{референції}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Білоруськый язык]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] [[Катеґорія:Языкы Білоруси]] 4yn9qgdatse1ywium5edcmg58rlek95 168915 168912 2026-08-30T20:21:21Z Halajkovič 33393 168915 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Інфобокс язык | pronunciation = {{IPA|[bʲe̞ɫɐˈruskɐjɐ ˈmo̞vɐ]}} | altname = | name = Білоруськый язык | nativename = {{lang|be|беларуская мова}} | states = [[Білорусь|Білоруси]] | ethnicity = [[Білорусы]] | speakers = {{sigfig|5.094|4}} міліон<ref name="belstat.gov.by">{{cite web|url=https://census.belstat.gov.by/saiku/?guest=true&lang=en&default_view_state=edit#query/open//public/F503N_en.saiku|title=Distribution of the population by native language and language normally spoken at home|website=Belstat.gov.by|access-date=4 September 2024|archive-date=14 February 2025|archive-url=https://web.archive.org/web/20250214065813/https://census.belstat.gov.by/saiku/?guest=true&lang=en&default_view_state=edit#query/open//public/F503N_en.saiku|url-status=dead}}</ref> | date = списованя обывателїв 2019 | speakers2 = {{sigfig|1.287|2}} міліонів говорячіх, про котрых є білоруськый язык другым языком (списованя обывателїв 2009)<ref name="belstat.gov.by" /> | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропскы языкы]] | fam2 = [[Балтославяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы]] | fam5 = [[Рутеньскый язык]] | ancestor = [[Індоевропскый праязык]] | ancestor2 = [[Балтославяньскый праязык]] | ancestor3 = [[Праславяньскый язык]] | ancestor4 = [[Староруськый язык]] | ancestor5 = [[Рутеньскый язык]] (старобілоруськый язык) | ancestor6 = | script = [[кіріліця]] ([[білоруськый алфавіт]])<br />[[латиніка]] ([[білоруська латиніка]])<br />[[Брайллове писмо]] ([[білоруське Брайллове писмо]])<br />[[перзьско-арабске писмо]] ([[білоруськый арабскый алфавіт]]) | nation = [[Білорусь]]<br />5 [[Двойязычны ґміны в Польску|двойязычных ґмін]] в [[Польско|Польску]] | minority = {{ublist|[[Польско|Польску]]|[[Чесько|Чеську]]<ref>{{cite web|author=Jan Jiřička |url=http://zpravy.idnes.cz/vietnamci-oficialni-narodnostni-mensinou-fiq-/domaci.aspx?c=A130703_133019_domaci_jj |title=Česko má nové oficiální národnostní menšiny. Vietnamce a Bělorusy – iDNES.cz |website=Zpravy.idnes.cz |date = 3 July 2012 |access-date=2017-01-10}}</ref>|[[Україна|Українї]]<ref>{{cite web |title=To which languages does the Charter apply?|page=3 |url=http://hub.coe.int/c/document_library/get_file?uuid=d74fc9bd-0c0c-40ac-9e47-26d4887daf8e&groupId=10227 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120818143617/http://hub.coe.int/c/document_library/get_file?uuid=d74fc9bd-0c0c-40ac-9e47-26d4887daf8e&groupId=10227|url-status=dead|archive-date=2012-08-18|work=European Charter for Regional or Minority Languages|publisher=Council of Europe|access-date=2014-04-03}}</ref><ref>{{cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/670-2024-п |title=Про затвердження переліку мов національних меншин (спільнот) та корінних народів України, яким загрожує зникнення |date=7 June 2024 |website=Official webportal of the Verkhovna Rada of Ukraine}}</ref>}} | agency = [[Націонална академія наук Білоруси]] | iso1 = be | iso2 = bel | iso3 = bel | glotto = bela1254 | glottorefname = Belarusian | lingua = 53-AAA-eb < [[Выходославяньскы языкы|53-AAA-e]]<br />(варіанты: <br />53-AAA-eba to 53-AAA-ebg) язык меншыны<ref>''[[Єфім Карьскій]]''. "Belarusians. II. The language of Belarusian people". В. 1. — [S.l.], 1908.</ref> | notice = IPA | map = Idioma bielorruso.png | mapcaption = Світ, в котрім ся говорять білоруськым языком, высвітлїня: {{Legend|#0080FF|теріторія, де є білоруськый язык главным языком}} {{Legend|#88C4FF|теріторія, де є білоруськый язык меншыновым языком}} | map2 = Lang Status 80-VU.svg | mapcaption2 = {{center|Білоруськый язык є в „[[Атлас огрозеных языків світа|Атласї огрозеных языків світа]]“ (2023) орґанізації UNESCO зарядженый до катеґорії „огрозеный“.<ref>{{cite web|url=http://belstat.gov.by/en/perepis-naseleniya/perepis-naseleniya-2009-goda/main-demographic-and-social-characteristics-of-population-of-the-republic-of-belarus/population-classified-by-knowledge-of-the-belarusian-and-russian-languages-by-region-and-minsk-city |title=Population classified by knowledge of the Belarusian and Russian languages by region and Minsk City |publisher=Belstat.gov.by |access-date=2 December 2018 |archive-date=3 August 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170803170716/http://www.belstat.gov.by/en/perepis-naseleniya/perepis-naseleniya-2009-goda/main-demographic-and-social-characteristics-of-population-of-the-republic-of-belarus/population-classified-by-knowledge-of-the-belarusian-and-russian-languages-by-region-and-minsk-city/ |url-status=dead}}</ref>}} | image = Шыльда ў менскім мэтро.JPG | imagecaption = Єдноязычный білоруськый надпис при станіцї метра в [[Мінск]]у. }} '''Білору́ськый язы́к'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> ({{lang-be|беларуская мова}}) є [[Выходославяньскы языкы|выходославяньскый язык]] [[Індоевропскы языкы|індоевропской языковой родины]], народный язык [[Білорусы|Білорусів]] і єден з двох урядных языків [[Білорусь|Білоруси]]. == Історія == === Старовік і золотый вік === Білоруськый язык мать сполочне походжіня з україньскым і вывинув ся з діалектів [[Кієвска Русь|Кієвской]] і Полоцькой Руси. В 14.–16. сторочу ся на основі тых говорів сформовав писомный язык Литовского великокнязївства ([[старобілоруськый язык]]). Здобыв штатут штатного языка: в нём ся писали лїтопиcы, метрікы і штатуты Литовского великокнязївства (1529, 1566, 1588). Великый вклад к розвою языка мав першый тіпоґраф [[Франтїшек Скоріна]], котрый в роцї 1517 выдав першу друковану книгу в тім языку.<ref>{{cite book |author=Свяжынскі У. |title=Гісторыя беларускай мовы |location=Мінск |year=2001 |page=112}}</ref> === Упадок і ренесанція === Од конця 17. стороча, по приятю закона польскым Сеймом о переходї урядной корешпонденції на польскый язык (1696), старобілоруськый язык перешов твердов полонізаціёв і пізнїше русіфікаціёв у рамках [[Російска імперія|Російской імперії]]. Жывый язык ся заховав переважно у сельскых областях. Нове літературне ожывіня ся зачало на переломі 19. і 20. стороча вдяка чінности писателїв [[Франтїшек Богушевіч|Франтїшка Богушевіча]], [[Янка Купала|Янкы Купалы]], [[Якуб Колас|Якуба Коласа]] і кругу около новин „Наша Ніва“. В роцї 1918 выдав Броніслав Тарашкевіч першу комплексну ґраматіку, котра штандартізовала языка. === Сучасны правописны нормы === В роцї 1933 перебігла в [[Білоруська совєтьска соціалістічна републіка|Білоруській совєтьскій соціалістічній републіцї]] політічно мотівована реформа правопису, котрой цїлём было умело приближіня білоруського языка к [[Російскый язык|російскому]] („наркамавка“). В резултатї того дошло к розколу. Днесь екзістують паралелно два штандарты: * '''Офіціалный правопис''': поужывать ся в штатных інштітуціях і в освітї Білоруси. * '''Класічный правопис („тарашкевіця“):''' заховала тіпічны фонетічны особливости (асімілачну мягкость), актівно го поужывать діаспора і незалежны медіумы.<ref>{{cite web |url=http://www.slounik.org/ |title=Беларускія слоўнікі і энцыкляпэдыі |accessdate=2026-08-29}}</ref>. == Алфавіт і писмо == Сучасный білоруськый язык офіціално поужывать кіріліцю (32 буквы). Єй характерістічным знаком є буква '''Ў''' (у нескладове), котре означує перово-перовый сонант [w]. В алфавітї тыж хыбать буква ''И'', на місто котрого ся поужывать ''І''. Історічно мали Білорусы унікатну скушеность з поужыванём трёх алфавітів: # '''Кіріліця:''' главный ґрафічный штандарт. # '''Білоруська латиніка (Łacinka):''' выходить з польского алфавіту з чеськыма управами (буквы ''č, š, ž, ў''). Была популарна в 19. і на зачатку 20. стороча. # '''Арабське писмо (Кітабы):''' поужывали го литовскы Татары в 15.–17. сторочу на записованя білоруськых текстів фонетічным способом. == Діалекты == [[Файл:Dialects of Belarusian language be-tarask.png|thumb|300px|Наріча і говоры білоруського языка: {{Legend|#70BEC5|Северовыходне наріча}} {{Legend|#FFAAAA|Южнозападне наріча}} {{Legend|#D29FE6|Середнёбілоруськы говоры}} {{Legend|#FFFF99|Полїськы (западополъськы) говоры}} Лінії: {{Legend|#FF0000|Граніця білоруськых говорів (1903, Карьскій)}} {{Legend|#3333FF|Выходна граніця западной ґрупы російскых говорів (1967, Захарова, Орлова)}} {{Legend|#339900|Граніця білоруськых і україньскых говорів (1980, Бевзенко)}}]] Діалектална штруктура білоруського языка ся дїлить на два главны наріча, оддїлены переходнов зонов: * '''Северовыходне наріча:''' характерізує ся дісімілачным [[Аканя|аканём]] і мягкым звуком [р']. * '''Южнозападне наріча:''' мать недісімілачне „аканя“, близше к україньскым говорам полїського тіпу. * '''Середнёбілоруськы говоры:''' переходна зона, на основі котрой (конкретно на основі міньско-маладзєчнаньскых говорів) ся сформовала літературна норма. == Література == * ''Суднік М. Р.'' Беларуская мова // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі. — Мн., 1984. * ''Тарашкевіч Б.'' Беларуская граматыка для школ. — Вільня: Беларуская друкарня ім. Ф. Скарыны, 1929. * ''Czekman V.'' З гісторыі беларускай мовы. — Мінск, 1999. == Поз. тыж == * [[Тарашкевіця]] * [[Білоруська латиніка]] * [[Трасянка]] == Референції == {{референції}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Білоруськый язык]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] [[Катеґорія:Языкы Білоруси]] 7v47qcj2nrx6c7jiht3oy5unbm1h030 Камяньске 0 5446 168887 152140 2026-08-30T15:07:09Z Spokiyny 33037 /* 2026 */ 168887 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Камянске (чеперушка)}}{{Місто | тіп = | назва = Камяньске | місцёва назва = {{lang-uk|Кам'янське}} | образок = Dzerzhinsky Square (Dneprodzerzhinsk).jpg | образок_розмір = | прапор = Flag of Dniprodzerzhynsk.svg | попис прапора = Прапор міста | ерб = Dneprodzerzhinsk CoA.gif | попис ерба = Ерб міста | образок_підпис = | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | marksize = | край = [[Україна]] | окрес = | реґіон = [[Днїпропетровска область]] | заложене = [[1750]] | перша змінка = | аґломерація = Днїпровска | статус = [[1923]] | подїл = 3 районы | жытелїв = 240 000 | розлога = 138 | ref-площа = | густота = 809 | код = | коордінаты = {{Coord|48|31|N|34|35|W|scale:100000}} | elevation = | lat_d = | lat_s = | lat_NS = N | long_d = | long_m = | long_EW = E | coordinates_type = | highest = | highest_elevation = | highest_lat_d = | highest_long_d = | lowest = | lowest_elevation = | lowest_lat_d = | lowest_long_d = | надморьска вышка = 120 | водойма = Днїпр | етнікон = | станція = Днїпродзержинськ | відстань = | желїзніця к = 496 | ref-залізниця к = | автошлях к = 412 | ref-автошлях к = | фізічна к = 366 | ref-фізична к = | желїзніця с = 36 | фізічна с = 27 | автошлях с = 40 | братьскы міста = | день населеного пункту = | поштовы індексы = 51900-51989 | адреса = м. Камяньске, пл. Петра Калнышевского, 2, 53-30-70 | веб-сторінка = http://www.kam.gov.ua/ | пріматор = Білоусов Андрій Леонідовыч | позначкы = }} '''Камяньске''' ({{lang-uk|Кам'янське}}) є місто в [[Україна|Українї]], в [[Днїпропетровска область|Днїпропетровскій области]]. Находить ся на берегах [[Днїпр]]а, о 40 км автодорогов и 36 км желїзницьов од [[Днїпро (місто)|Днїпра]]. Жыє тамкы 230 000 жытелїв. Перше ся споминать у [[1750]] роцї. ==Вызнамны родаци== * [[Леонид Ильич Брежнев]] {{commonscat|Category:Dniprodzerzhynsk}} {{50 найвекшых міст Україны}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Днїпропетровска область]] i1rlvmp3boju08rrqp0wi3kfpfaxxxu Норвеґія 0 8727 168931 164113 2026-08-31T10:01:43Z Martin Macha 2111 21397 /* */ 168931 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна |native_name = <span style="line-height:1.33em;">''Kongeriket Norge <br />Kongeriket Noreg''<br />''Norgga gonagasriika''</span> |conventional_long_name = <span style="line-height:1.33em;">Норське кралёвство</span> |common_name = Norge / Noreg / Norgga |image_flag = Flag of Norway.svg |image_coat = Coat of Arms of Norway.svg |national_motto = none<br />([[Royal mottos of Norwegian monarchs|Royal motto]]: ''Alt for Norge''<br /><small>"All for Norway"</small>) |image_map = Europe-Norway.svg |map_caption = |national_anthem = ''Ja, vi elsker dette landet<br />(Yes, we love this country)''&nbsp;<small>(national)</small><br /><center>[[File:Norway (National Anthem).ogg]]</center> |royal_anthem = Kongesangen |official_languages = [[Норьскый язык|норьскый]] <small>([[Bokmål|Bokmål]] / [[Nynorsk|Nynorsk]])</small><br />[[Northern Sami|Davvisámegiella]] |ethnic_groups = |demonym = Norsk, nordmann |capital = [[Осло]] |latd=59 |latm=54.78 |latNS=N |longd=10 |longm=44.41 |longEW=E |largest_city = capital |government_type = [[Unitary state|Unitary]] [[parliamentary system|parliamentary democracy]] and [[constitutional monarchy]] |leader_title1 = [[List of Norwegian monarchs|King]] |leader_name1 = [[:no:Haakon VIII|Хо́кон VIII]] |leader_title2 = [[Prime Minister of Norway|Prime Minister]] |leader_name2 = [[:no:Jonas Gahr Støre|Jonas Gahr Støre]] ([[Arbeiderpartiet|Ap]]) (2021–) |leader_title3 = [[Folketing#List of Speakers of the Folketing|Folketing Speaker]] |leader_name3 = [[:en:Masud Gharahkhani|Masud Gharahkhani]] ([[:en:Arbeiderpartiet|Ap]]) <small>(2021–)</small> |leader_title4 = [[Norwegian parliamentary election, 2019|Current coalition]] |leader_name4 = [[Arbeiderpartiet|Ap]], [[Senterpartiet|Sp]]<ref>{{Cite web |url=https://www.regjeringen.no/en/the-government/solberg/members-of-the-government-2/id543170/ |title=New government 14.10.2021 |access-date=2021-10-14 |archive-date=2021-10-14 }}</ref> |legislature = ''[[Parliament of Norway|Stortinget]]'' <br />&nbsp;'''L''' ''[[Sami Parliament of Norway|Sámediggi]]'' |area_km2 = 385,207<ref name="kart_2019">{{cite web|url=https://www.kartverket.no/Kunnskap/Fakta-om-Norge/Arealstatistikk/Arealstatistikk-Norge/|title=Arealstatistics for Norway 2019|publisher=Kartverket, mapping directory for Norway|date=20 December 2019|access-date=1 March 2020|archive-date=8 June 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190608034913/https://www.kartverket.no/Kunnskap/Fakta-om-Norge/Arealstatistikk/Arealstatistikk-Norge/|url-status=dead}}</ref> |area_sq_mi = 148,718 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> |area_rank = 67th |area_magnitude = |percent_water = 6 |population_estimate = 5,627,400<ref name="ssbf">{{Cite web|url=https://www.ssb.no/en/befolkning/folketall/statistikk/befolkning|title=Population, 2026-01-01|publisher=Statistics Norway|date=2026-02-25|accessdate=2026-02-26|language=en}}</ref> |population_estimate_year = 2026 |population_estimate_rank = 120th |population_density_km2 = 14.6 |population_density_sq_mi = 48 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> |population_density_rank = 213 |GDP_PPP_year = 2017 |GDP_PPP = $377.1 billion<ref name="imf2">[http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=52&pr.y=9&sy=2017&ey=2021&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=142&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC&grp=0&a= Norway, International Monetary Fund, Норьско]</ref> |GDP_PPP_rank = 46 |GDP_PPP_per_capita = US$70,665<ref name=imf2/> |GDP_PPP_per_capita_rank = 4 |GDP_nominal = $391.959 billion<ref name=imf2/> |GDP_nominal_rank = 22 |GDP_nominal_year = 2017 |GDP_nominal_per_capita = $73,450<ref name=imf2/> |GDP_nominal_per_capita_rank = 3 |Gini = 23.5<ref name=eurogini>{{cite web|title=Gini coefficient of equivalised disposable income (source: SILC)|url=http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=ilc_di12|publisher=Eurostat Data Explorer|accessdate=4 December 2015}}</ref> |Gini_year = 2014 |Gini_Relations = |Gini_rank = 1 |Gini_category = |HDI_year = 2022 |HDI = 0.966<ref name="UNDP2023">{{Cite web|url=https://hdr.undp.org/data-center/human-development-indexindicies/HDI|title=2022 Human Development Index Ranking|publisher=United Nations Development Programme|date=2023-03-13|accessdate=2024-03-16|language=en}}</ref> |HDI_rank = 2 |HDI_category = |sovereignty_type = Consolidation |sovereignty_note = 1905-06-07 |currency = [[Norwegian krone]] |currency_code = NOK |time_zone = [[Central European Time|CET]] |utc_offset = +1 |time_zone_DST = [[Central European Summer Time|CEST]] |utc_offset_DST = +2 |drives_on = right |cctld = [[.no]] |calling_code = [[Telephone numbers in Norway|47]] |footnotes = }} [[Файл:Map_Norway_political-geo.png|thumb|upright=1.2]] '''Норве́ґія''' вадь '''Норьско''',<ref>[[Букмол]]: {{lang|nb|''Norge''}}, {{lang|nn|''Noreg''}}, {{lang|se|''Norga''}}, {{lang|smj|''Vuodna''}}, {{lang|sma|''Nöörje''}}, по&nbsp;квенськы {{lang|fkv|Norja}}</ref> офіційно '''Норве́зькоє коро́льство''' вадь '''Норьске кралёвство'''<ref>Назывкы офіційныма тай признаныма языками: [[букмол]]: ''Norge'' {{Audio-IPA|Norge (country).ogg|[ˈnɔ̂rɡə]}}; [[ніношк]]: ''{{audio|No-Noreg.oga|Noreg|help=no}}''; офіційні назвы у меншиновых языках: сіверносамськый: ''Norga''; лулесамськый: ''Vuodna''; южносамськый: ''Nöörje''; квенськый: {{lang|fkv|''Norja''}}.</ref> є штат на Скандінавськум пувострові на сівері [[Европа|Европы]]. Далекый арктичный острув Ян Маєн тай архіпелаґ Свалбард тоже сут частьов корольства.<ref>Шпіцберґенськый договур (знамый и як Свалбардськый договур) 9.&nbsp;фебруара 1920.&nbsp;року признає повный и абсолутный суверенітет Норвеґії над арктичным архіпелаґом Шпіцберґен (теперь ся кличе Свалбард).{{cite book <!-- Citation bot no -->|author=National Research Council (U.S.). Polar Research Board|title=Antarctic treaty system: an assessment|publisher=National Academies Press|url=https://books.google.com/books?id=gNxjxfm4cSgC&pg=PA370|access-date=24 July 2011|year=1986|isbn=978-0309036405}}</ref> Острув Буве у Субантарктичнум поясі є заморськов територійов, айбо не частьов корольства; окрем того, Норвеґія володіє антарктичныма територіями: тото острув Петра&nbsp;I. тай Земля королевы Мод. Норвеґія має 5.6&nbsp;особ населеня. Єї столиця и майвеликый варош ото [[Осло]]. Крайина має сумарну площу 385&nbsp;207&nbsp;км².<ref name="kart_2019" /> Норвеґія має довгый восточный гатар из [[Швеція|Швеційов]], а щи граничит из [[Фінландія|Фінландійов]] и [[Російскый язык|Російов]] на сіверный восток. Норвеґія має довгу берегову линію у бук Скаґеррацької протокы, [[Северный ледовый океан|Сіверного ледового океана]] тай [[Баренцовоє море|Баренцового моря]]. Споєноє Норвезькоє корольство было закладеноє у 872.&nbsp;рокови через изкапчаня друбных княжеств и екзістує булше тысячі рокув. Уд 1537 по&nbsp;1814, Норвеґія была частьов Данії–Норвеґії, а уд 1814 по&nbsp;1905 была у Шведсько-норвезькуй унії. Норвеґія держала невтралну позицію бігом [[Перша світова война|Первої світової войны]] и [[Друга світова война|Другої світової войны]], докідь у апрільови 1940.&nbsp;рока не была взята тай окупована [[Націстічне Нїмецько|Націштськов Німещинов]] до кунця войны. Днешньый король Норвеґії&nbsp;— Гаралд&nbsp;V.&nbsp;из дома Ґліксбурґув; уд 2021.&nbsp;рока премєрміністер&nbsp;— Йонас Ґар Стыре. Норвезькоє корольство тото унітарна держава из конституційнов монархійов. Народ [[самі]] має самовызначіня и влив на свої традиційні території через Самськый парламент и Фінмарковый акт. Норвеґія держит близкі зязкы з [[Европска унія|Европськов унійов]] и [[США]]; она є закладным членом Орґанізації Зєдиненых Націй, НАТО, Европської асоціації слобудного торгованя, Рады Европы, Антарктичного договора тай Нордської рады; членом Европської економічної зоны, [[Світова торгова орґанізація|Світової торгової орґанізації]] тай Орґанізації економічної сполупраци тай розвою; частьов Шенґенської зоны. Норвезькі діалекты сут взайимнопорозумілі из [[Даньскый язык|данськым]] и [[Шведьскый язык|шведськым]] языками. Норвеґія ся держит скандінавської модели из мусайным медичным страхованьом и шыроков соціалнов защитов, єї цінності мавут у основі ідеалы рувности.<ref>{{cite web|url=https://www.studyinnorway.no/living-in-norway/norwegian-society|title=Norwegian Society / Living in Norway | website= Study in Norway|access-date=21 March 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180321131146/https://www.studyinnorway.no/living-in-norway/norwegian-society|archive-date=21 March 2018|url-status=dead}}</ref> Держава має читаву долю у ключовых індустріалных секторах, обшырні резервы бензина, природного ґаза, мінералув, дерева, морепродуктув и прісної воды. Бензинова індустрія зудповідат дас за четвертину [[ГДП]] крайины.<ref>{{cite news |url=http://uk.reuters.com/article/oilRpt/idUKL0674675920070906 |title=Statistics Norway raises '07 GDP outlook, cuts '08 |work=Reuters |date=6 September 2007 |access-date=8 March 2009 |archive-date=22 September 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200922054630/https://uk.reuters.com/article/oilRpt/idUKL0674675920070906 |url-status=dead }}</ref> Норвеґія&nbsp;— майвеликый у світі продуцент нафты тай природного ґаза на душу населеня по крайинах Середнього Востока.<ref>{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2241rank.html|title=Country Comparison :: Crude oil – production|work=CIA – The World Factbook|access-date=16 March 2016|archive-date=7 March 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170307234343/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2241rank.html|url-status=dead}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2249rank.html|title=Country Comparison :: Natural gas – production|work=CIA – The World Factbook|access-date=16 March 2016|archive-date=15 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160315051210/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2249rank.html|url-status=dead}}</ref> У исписах Світового банка тай Межинародного валутного фонда, Норвеґія має 4.&nbsp;тай 8.&nbsp;місто удповідно за доходами на душу населеня у світі.<ref>{{cite web|title=The World's Richest Countries|url=https://www.forbes.com/sites/bethgreenfield/2012/02/22/the-worlds-richest-countries/|website=forbes.com|access-date=12 December 2014|archive-date=31 January 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180131151855/https://www.forbes.com/sites/bethgreenfield/2012/02/22/the-worlds-richest-countries/|url-status=live}}</ref> Она має майвеликый державный пінзійный фонд у світі, котрый ся оцінює у 1.3&nbsp;триліона америцькых доларув.<ref>{{Cite news|url=https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-19/norway-wealth-fund-says-reached-1-trillion-in-value|title=The World's Biggest Wealth Fund Hits $1 Trillion|last=Holter|first=Mikael|date=27 June 2017|work=Bloomberg L.P.|access-date=19 September 2017|archive-date=19 September 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170919102510/https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-19/norway-wealth-fund-says-reached-1-trillion-in-value|url-status=live}}</ref><ref name="Meredith 2023">{{cite web | last=Meredith | first=Sam | title=Norway's gigantic sovereign wealth fund loses a record $164 billion, citing 'very unusual' year | website=CNBC | date=31 January 2023 | url=https://www.cnbc.com/2023/01/31/norways-sovereign-wealth-fund-loses-164-billion-in-2022.html | access-date=26 April 2023 | archive-date=26 April 2023 | archive-url=https://web.archive.org/web/20230426160106/https://www.cnbc.com/2023/01/31/norways-sovereign-wealth-fund-loses-164-billion-in-2022.html | url-status=live }}</ref> Офіційнов валутов Норвеґії є норвезька коруна (код <code>NOK</code>). Урядныма языками сут [[букмол]] ({{Lang-no|bokmål}}; ISO 639-1 <code>nb</code>) тай [[ніношк]] ({{Lang-no|nynorsk}}; ISO 639-1 <code>nn</code>). == Референції == <references/> {{Commons|Norway|Норьско}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Норвегия]] rdi4typ3yhbi5s8wfg1y8cgyr8yuclc 168932 168931 2026-08-31T10:05:45Z Martin Macha 2111 21397 /* */ 168932 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна |native_name = <span style="line-height:1.33em;">''Kongeriket Norge <br />Kongeriket Noreg''<br />''Norgga gonagasriika''</span> |conventional_long_name = <span style="line-height:1.33em;">Норське кралёвство</span> |common_name = Norge / Noreg / Norgga |image_flag = Flag of Norway.svg |image_coat = Coat of Arms of Norway.svg |national_motto = none<br />([[Royal mottos of Norwegian monarchs|Royal motto]]: ''Alt for Norge''<br /><small>"All for Norway"</small>) |image_map = Europe-Norway.svg |map_caption = |national_anthem = ''Ja, vi elsker dette landet<br />(Yes, we love this country)''&nbsp;<small>(national)</small><br /><center>[[File:Norway (National Anthem).ogg]]</center> |royal_anthem = Kongesangen |official_languages = [[Норьскый язык|норьскый]] <small>([[Bokmål|Bokmål]] / [[Nynorsk|Nynorsk]])</small><br />[[Northern Sami|Davvisámegiella]] |ethnic_groups = |demonym = Norsk, nordmann |capital = [[Осло]] |latd=59 |latm=54.78 |latNS=N |longd=10 |longm=44.41 |longEW=E |largest_city = capital |government_type = [[Unitary state|Unitary]] [[parliamentary system|parliamentary democracy]] and [[constitutional monarchy]] |leader_title1 = [[List of Norwegian monarchs|King]] |leader_name1 = [[:no:Haakon VIII|Хо́кон VIII]] |leader_title2 = [[Prime Minister of Norway|Prime Minister]] |leader_name2 = [[:no:Jonas Gahr Støre|Jonas Gahr Støre]] ([[Arbeiderpartiet|Ap]]) (2021–) |leader_title3 = [[Folketing#List of Speakers of the Folketing|Folketing Speaker]] |leader_name3 = [[:en:Masud Gharahkhani|Masud Gharahkhani]] ([[:en:Arbeiderpartiet|Ap]]) <small>(2021–)</small> |leader_title4 = [[Norwegian parliamentary election, 2019|Current coalition]] |leader_name4 = [[Arbeiderpartiet|Ap]], [[Senterpartiet|Sp]]<ref>{{Cite web |url=https://www.regjeringen.no/en/the-government/solberg/members-of-the-government-2/id543170/ |title=New government 14.10.2021 |access-date=2021-10-14 |archive-date=2021-10-14 }}</ref> |legislature = ''[[Parliament of Norway|Stortinget]]'' <br />&nbsp;'''L''' ''[[Sami Parliament of Norway|Sámediggi]]'' |area_km2 = 385,207<ref name="kart_2019">{{cite web|url=https://www.kartverket.no/Kunnskap/Fakta-om-Norge/Arealstatistikk/Arealstatistikk-Norge/|title=Arealstatistics for Norway 2019|publisher=Kartverket, mapping directory for Norway|date=20 December 2019|access-date=1 March 2020|archive-date=8 June 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190608034913/https://www.kartverket.no/Kunnskap/Fakta-om-Norge/Arealstatistikk/Arealstatistikk-Norge/|url-status=dead}}</ref> |area_sq_mi = 148,718 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> |area_rank = 67th |area_magnitude = |percent_water = 6 |population_estimate = 5,627,400<ref name="ssbf">{{Cite web|url=https://www.ssb.no/en/befolkning/folketall/statistikk/befolkning|title=Population, 2026-01-01|publisher=Statistics Norway|date=2026-02-25|accessdate=2026-02-26|language=en}}</ref> |population_estimate_year = 2026 |population_estimate_rank = 120th |population_density_km2 = 14.6 |population_density_sq_mi = 48 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> |population_density_rank = 213 |GDP_PPP_year = 2017 |GDP_PPP = $377.1 billion<ref name="imf2">[http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=52&pr.y=9&sy=2017&ey=2021&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=142&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC&grp=0&a= Norway, International Monetary Fund, Норьско]</ref> |GDP_PPP_rank = 46 |GDP_PPP_per_capita = US$70,665<ref name=imf2/> |GDP_PPP_per_capita_rank = 4 |GDP_nominal = $391.959 billion<ref name=imf2/> |GDP_nominal_rank = 22 |GDP_nominal_year = 2017 |GDP_nominal_per_capita = $73,450<ref name=imf2/> |GDP_nominal_per_capita_rank = 3 |Gini = 23.5<ref name=eurogini>{{cite web|title=Gini coefficient of equivalised disposable income (source: SILC)|url=http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=ilc_di12|publisher=Eurostat Data Explorer|accessdate=4 December 2015}}</ref> |Gini_year = 2014 |Gini_Relations = |Gini_rank = 1 |Gini_category = |HDI_year = 2022 |HDI = 0.966<ref name="UNDP2023">{{Cite web|url=https://hdr.undp.org/data-center/human-development-indexindicies/HDI|title=2022 Human Development Index Ranking|publisher=United Nations Development Programme|date=2023-03-13|accessdate=2024-03-16|language=en}}</ref> |HDI_rank = 2 |HDI_category = |sovereignty_type = Consolidation |sovereignty_note = 1905-06-07 |currency = [[Norwegian krone]] |currency_code = NOK |time_zone = [[Central European Time|CET]] |utc_offset = +1 |time_zone_DST = [[Central European Summer Time|CEST]] |utc_offset_DST = +2 |drives_on = right |cctld = [[.no]] |calling_code = [[Telephone numbers in Norway|47]] |footnotes = }} [[Файл:Map_Norway_political-geo.png|thumb|upright=1.2]] '''Норве́ґія''' вадь '''Норьско''',<ref>[[Букмол]]: {{lang|nb|''Norge''}}, {{lang|nn|''Noreg''}}, {{lang|se|''Norga''}}, {{lang|smj|''Vuodna''}}, {{lang|sma|''Nöörje''}}, по&nbsp;квенськы {{lang|fkv|Norja}}</ref> офіційно '''Норве́зькоє коро́льство''' вадь '''Норьске кралёвство'''<ref>Назывкы офіційныма тай признаныма языками: [[букмол]]: ''Norge'' {{Audio-IPA|Norge (country).ogg|[ˈnɔ̂rɡə]}}; [[ніношк]]: ''{{audio|No-Noreg.oga|Noreg|help=no}}''; офіційні назвы у меншиновых языках: сіверносамськый: ''Norga''; лулесамськый: ''Vuodna''; южносамськый: ''Nöörje''; квенськый: {{lang|fkv|''Norja''}}.</ref> є штат на Скандінавськум пувострові на сівері [[Европа|Европы]]. Далекый арктичный острув Ян Маєн тай архіпелаґ Свалбард тоже сут частьов корольства.<ref>Шпіцберґенськый договур (знамый и як Свалбардськый договур) 9.&nbsp;фебруара 1920.&nbsp;року признає повный и абсолутный суверенітет Норвеґії над арктичным архіпелаґом Шпіцберґен (теперь ся кличе Свалбард).{{cite book <!-- Citation bot no -->|author=National Research Council (U.S.). Polar Research Board|title=Antarctic treaty system: an assessment|publisher=National Academies Press|url=https://books.google.com/books?id=gNxjxfm4cSgC&pg=PA370|access-date=24 July 2011|year=1986|isbn=978-0309036405}}</ref> Острув Буве у Субантарктичнум поясі є заморськов територійов, айбо не частьов корольства; окрем того, Норвеґія володіє антарктичныма територіями: тото острув Петра&nbsp;I. тай Земля королевы Мод. Норвеґія має 5.6&nbsp;особ населеня. Єї столиця и майвеликый варош ото [[Осло]]. Крайина має сумарну площу 385&nbsp;207&nbsp;км².<ref name="kart_2019" /> Норвеґія має довгый восточный гатар из [[Швеція|Швеційов]], а щи граничит из [[Фінландія|Фінландійов]] и [[Російскый язык|Російов]] на сіверный восток. Норвеґія має довгу берегову линію у бук Скаґеррацької протокы, [[Северный ледовый океан|Сіверного ледового океана]] тай [[Баренцовоє море|Баренцового моря]]. Споєноє Норвезькоє корольство было закладеноє у 872.&nbsp;рокови через изкапчаня друбных княжеств и екзістує булше тысячі рокув. Уд 1537 по&nbsp;1814, Норвеґія была частьов Данії–Норвеґії, а уд 1814 по&nbsp;1905 была у Шведсько-норвезькуй унії. Норвеґія держала невтралну позицію бігом [[Перша світова война|Первої світової войны]] и [[Друга світова война|Другої світової войны]], докідь у апрільови 1940.&nbsp;рока не была взята тай окупована [[Націстічне Нїмецько|Націштськов Німещинов]] до кунця войны. Днешньый король Норвеґії&nbsp;— [[:no:Haakon VIII|Хо́кон VIII]]&nbsp;из дома Ґліксбурґув; уд 2021.&nbsp;рока премєрміністер&nbsp;— Йонас Ґар Стыре. Норвезькоє корольство тото унітарна держава из конституційнов монархійов. Народ [[самі]] має самовызначіня и влив на свої традиційні території через Самськый парламент и Фінмарковый акт. Норвеґія держит близкі зязкы з [[Европска унія|Европськов унійов]] и [[США]]; она є закладным членом Орґанізації Зєдиненых Націй, НАТО, Европської асоціації слобудного торгованя, Рады Европы, Антарктичного договора тай Нордської рады; членом Европської економічної зоны, [[Світова торгова орґанізація|Світової торгової орґанізації]] тай Орґанізації економічної сполупраци тай розвою; частьов Шенґенської зоны. Норвезькі діалекты сут взайимнопорозумілі из [[Даньскый язык|данськым]] и [[Шведьскый язык|шведськым]] языками. Норвеґія ся держит скандінавської модели из мусайным медичным страхованьом и шыроков соціалнов защитов, єї цінності мавут у основі ідеалы рувности.<ref>{{cite web|url=https://www.studyinnorway.no/living-in-norway/norwegian-society|title=Norwegian Society / Living in Norway | website= Study in Norway|access-date=21 March 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180321131146/https://www.studyinnorway.no/living-in-norway/norwegian-society|archive-date=21 March 2018|url-status=dead}}</ref> Держава має читаву долю у ключовых індустріалных секторах, обшырні резервы бензина, природного ґаза, мінералув, дерева, морепродуктув и прісної воды. Бензинова індустрія зудповідат дас за четвертину [[ГДП]] крайины.<ref>{{cite news |url=http://uk.reuters.com/article/oilRpt/idUKL0674675920070906 |title=Statistics Norway raises '07 GDP outlook, cuts '08 |work=Reuters |date=6 September 2007 |access-date=8 March 2009 |archive-date=22 September 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200922054630/https://uk.reuters.com/article/oilRpt/idUKL0674675920070906 |url-status=dead }}</ref> Норвеґія&nbsp;— майвеликый у світі продуцент нафты тай природного ґаза на душу населеня по крайинах Середнього Востока.<ref>{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2241rank.html|title=Country Comparison :: Crude oil – production|work=CIA – The World Factbook|access-date=16 March 2016|archive-date=7 March 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170307234343/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2241rank.html|url-status=dead}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2249rank.html|title=Country Comparison :: Natural gas – production|work=CIA – The World Factbook|access-date=16 March 2016|archive-date=15 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160315051210/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2249rank.html|url-status=dead}}</ref> У исписах Світового банка тай Межинародного валутного фонда, Норвеґія має 4.&nbsp;тай 8.&nbsp;місто удповідно за доходами на душу населеня у світі.<ref>{{cite web|title=The World's Richest Countries|url=https://www.forbes.com/sites/bethgreenfield/2012/02/22/the-worlds-richest-countries/|website=forbes.com|access-date=12 December 2014|archive-date=31 January 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180131151855/https://www.forbes.com/sites/bethgreenfield/2012/02/22/the-worlds-richest-countries/|url-status=live}}</ref> Она має майвеликый державный пінзійный фонд у світі, котрый ся оцінює у 1.3&nbsp;триліона америцькых доларув.<ref>{{Cite news|url=https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-19/norway-wealth-fund-says-reached-1-trillion-in-value|title=The World's Biggest Wealth Fund Hits $1 Trillion|last=Holter|first=Mikael|date=27 June 2017|work=Bloomberg L.P.|access-date=19 September 2017|archive-date=19 September 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170919102510/https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-19/norway-wealth-fund-says-reached-1-trillion-in-value|url-status=live}}</ref><ref name="Meredith 2023">{{cite web | last=Meredith | first=Sam | title=Norway's gigantic sovereign wealth fund loses a record $164 billion, citing 'very unusual' year | website=CNBC | date=31 January 2023 | url=https://www.cnbc.com/2023/01/31/norways-sovereign-wealth-fund-loses-164-billion-in-2022.html | access-date=26 April 2023 | archive-date=26 April 2023 | archive-url=https://web.archive.org/web/20230426160106/https://www.cnbc.com/2023/01/31/norways-sovereign-wealth-fund-loses-164-billion-in-2022.html | url-status=live }}</ref> Офіційнов валутов Норвеґії є норвезька коруна (код <code>NOK</code>). Урядныма языками сут [[букмол]] ({{Lang-no|bokmål}}; ISO 639-1 <code>nb</code>) тай [[ніношк]] ({{Lang-no|nynorsk}}; ISO 639-1 <code>nn</code>). == Референції == <references/> {{Commons|Norway|Норьско}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Норвегия]] 4cik3yjr0rtntgw2hxkc749hqixezj0 168934 168932 2026-08-31T10:23:38Z Flipdot 23893 168934 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна |native_name = <span style="line-height:1.33em;">''Kongeriket Norge <br />Kongeriket Noreg''<br />''Norgga gonagasriika''</span> |conventional_long_name = <span style="line-height:1.33em;">Норське кралёвство</span> |common_name = Norge / Noreg / Norgga |image_flag = Flag of Norway.svg |image_coat = Coat of Arms of Norway.svg |national_motto = none<br />([[Royal mottos of Norwegian monarchs|Royal motto]]: ''Alt for Norge''<br /><small>"All for Norway"</small>) |image_map = Europe-Norway.svg |map_caption = |national_anthem = ''Ja, vi elsker dette landet<br />(Yes, we love this country)''&nbsp;<small>(national)</small><br /><center>[[File:Norway (National Anthem).ogg]]</center> |royal_anthem = Kongesangen |official_languages = [[Норьскый язык|норьскый]] <small>([[Bokmål|Bokmål]] / [[Nynorsk|Nynorsk]])</small><br />[[Northern Sami|Davvisámegiella]] |ethnic_groups = |demonym = Norsk, nordmann |capital = [[Осло]] |latd=59 |latm=54.78 |latNS=N |longd=10 |longm=44.41 |longEW=E |largest_city = capital |government_type = [[Unitary state|Unitary]] [[parliamentary system|parliamentary democracy]] and [[constitutional monarchy]] |leader_title1 = [[List of Norwegian monarchs|King]] |leader_name1 = [[:no:Haakon VIII|Хокон VIII]] |leader_title2 = [[Prime Minister of Norway|Prime Minister]] |leader_name2 = [[:no:Jonas Gahr Støre|Jonas Gahr Støre]] ([[Arbeiderpartiet|Ap]]) (2021–) |leader_title3 = [[Folketing#List of Speakers of the Folketing|Folketing Speaker]] |leader_name3 = [[:en:Masud Gharahkhani|Masud Gharahkhani]] ([[:en:Arbeiderpartiet|Ap]]) <small>(2021–)</small> |leader_title4 = [[Norwegian parliamentary election, 2019|Current coalition]] |leader_name4 = [[Arbeiderpartiet|Ap]], [[Senterpartiet|Sp]]<ref>{{Cite web |url=https://www.regjeringen.no/en/the-government/solberg/members-of-the-government-2/id543170/ |title=New government 14.10.2021 |access-date=2021-10-14 |archive-date=2021-10-14 }}</ref> |legislature = ''[[Parliament of Norway|Stortinget]]'' <br />&nbsp;'''L''' ''[[Sami Parliament of Norway|Sámediggi]]'' |area_km2 = 385,207<ref name="kart_2019">{{cite web|url=https://www.kartverket.no/Kunnskap/Fakta-om-Norge/Arealstatistikk/Arealstatistikk-Norge/|title=Arealstatistics for Norway 2019|publisher=Kartverket, mapping directory for Norway|date=20 December 2019|access-date=1 March 2020|archive-date=8 June 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190608034913/https://www.kartverket.no/Kunnskap/Fakta-om-Norge/Arealstatistikk/Arealstatistikk-Norge/|url-status=dead}}</ref> |area_sq_mi = 148,718 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> |area_rank = 67th |area_magnitude = |percent_water = 6 |population_estimate = 5,627,400<ref name="ssbf">{{Cite web|url=https://www.ssb.no/en/befolkning/folketall/statistikk/befolkning|title=Population, 2026-01-01|publisher=Statistics Norway|date=2026-02-25|accessdate=2026-02-26|language=en}}</ref> |population_estimate_year = 2026 |population_estimate_rank = 120th |population_density_km2 = 14.6 |population_density_sq_mi = 48 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> |population_density_rank = 213 |GDP_PPP_year = 2017 |GDP_PPP = $377.1 billion<ref name="imf2">[http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=52&pr.y=9&sy=2017&ey=2021&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=142&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC&grp=0&a= Norway, International Monetary Fund, Норьско]</ref> |GDP_PPP_rank = 46 |GDP_PPP_per_capita = US$70,665<ref name=imf2/> |GDP_PPP_per_capita_rank = 4 |GDP_nominal = $391.959 billion<ref name=imf2/> |GDP_nominal_rank = 22 |GDP_nominal_year = 2017 |GDP_nominal_per_capita = $73,450<ref name=imf2/> |GDP_nominal_per_capita_rank = 3 |Gini = 23.5<ref name=eurogini>{{cite web|title=Gini coefficient of equivalised disposable income (source: SILC)|url=http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=ilc_di12|publisher=Eurostat Data Explorer|accessdate=4 December 2015}}</ref> |Gini_year = 2014 |Gini_Relations = |Gini_rank = 1 |Gini_category = |HDI_year = 2022 |HDI = 0.966<ref name="UNDP2023">{{Cite web|url=https://hdr.undp.org/data-center/human-development-indexindicies/HDI|title=2022 Human Development Index Ranking|publisher=United Nations Development Programme|date=2023-03-13|accessdate=2024-03-16|language=en}}</ref> |HDI_rank = 2 |HDI_category = |sovereignty_type = Consolidation |sovereignty_note = 1905-06-07 |currency = [[Norwegian krone]] |currency_code = NOK |time_zone = [[Central European Time|CET]] |utc_offset = +1 |time_zone_DST = [[Central European Summer Time|CEST]] |utc_offset_DST = +2 |drives_on = right |cctld = [[.no]] |calling_code = [[Telephone numbers in Norway|47]] |footnotes = }} [[Файл:Map_Norway_political-geo.png|thumb|upright=1.2]] '''Норве́ґія''' вадь '''Норьско''',<ref>[[Букмол]]: {{lang|nb|''Norge''}}, {{lang|nn|''Noreg''}}, {{lang|se|''Norga''}}, {{lang|smj|''Vuodna''}}, {{lang|sma|''Nöörje''}}, по&nbsp;квенськы {{lang|fkv|Norja}}</ref> офіційно '''Норве́зькоє коро́льство''' вадь '''Норьске кралёвство'''<ref>Назывкы офіційныма тай признаныма языками: [[букмол]]: ''Norge'' {{Audio-IPA|Norge (country).ogg|[ˈnɔ̂rɡə]}}; [[ніношк]]: ''{{audio|No-Noreg.oga|Noreg|help=no}}''; офіційні назвы у меншиновых языках: сіверносамськый: ''Norga''; лулесамськый: ''Vuodna''; южносамськый: ''Nöörje''; квенськый: {{lang|fkv|''Norja''}}.</ref> є штат на Скандінавськум пувострові на сівері [[Европа|Европы]]. Далекый арктичный острув Ян Маєн тай архіпелаґ Свалбард тоже сут частьов корольства.<ref>Шпіцберґенськый договур (знамый и як Свалбардськый договур) 9.&nbsp;фебруара 1920.&nbsp;року признає повный и абсолутный суверенітет Норвеґії над арктичным архіпелаґом Шпіцберґен (теперь ся кличе Свалбард).{{cite book <!-- Citation bot no -->|author=National Research Council (U.S.). Polar Research Board|title=Antarctic treaty system: an assessment|publisher=National Academies Press|url=https://books.google.com/books?id=gNxjxfm4cSgC&pg=PA370|access-date=24 July 2011|year=1986|isbn=978-0309036405}}</ref> Острув Буве у Субантарктичнум поясі є заморськов територійов, айбо не частьов корольства; окрем того, Норвеґія володіє антарктичныма територіями: тото острув Петра&nbsp;I. тай Земля королевы Мод. Норвеґія має 5.6&nbsp;особ населеня. Єї столиця и майвеликый варош ото [[Осло]]. Крайина має сумарну площу 385&nbsp;207&nbsp;км².<ref name="kart_2019" /> Норвеґія має довгый восточный гатар из [[Швеція|Швеційов]], а щи граничит из [[Фінландія|Фінландійов]] и [[Російскый язык|Російов]] на сіверный восток. Норвеґія має довгу берегову линію у бук Скаґеррацької протокы, [[Северный ледовый океан|Сіверного ледового океана]] тай [[Баренцовоє море|Баренцового моря]]. Споєноє Норвезькоє корольство было закладеноє у 872.&nbsp;рокови через изкапчаня друбных княжеств и екзістує булше тысячі рокув. Уд 1537 по&nbsp;1814, Норвеґія была частьов Данії–Норвеґії, а уд 1814 по&nbsp;1905 была у Шведсько-норвезькуй унії. Норвеґія держала невтралну позицію бігом [[Перша світова война|Первої світової войны]] и [[Друга світова война|Другої світової войны]], докідь у апрільови 1940.&nbsp;рока не была взята тай окупована [[Націстічне Нїмецько|Націштськов Німещинов]] до кунця войны. Днешньый король Норвеґії&nbsp;— [[:no:Haakon VIII|Хокон VIII]]&nbsp;из дома Ґліксбурґув; уд 2021.&nbsp;рока премєрміністер&nbsp;— Йонас Ґар Стыре. Норвезькоє корольство тото унітарна держава из конституційнов монархійов. Народ [[самі]] має самовызначіня и влив на свої традиційні території через Самськый парламент и Фінмарковый акт. Норвеґія держит близкі зязкы з [[Европска унія|Европськов унійов]] и [[США]]; она є закладным членом Орґанізації Зєдиненых Націй, НАТО, Европської асоціації слобудного торгованя, Рады Европы, Антарктичного договора тай Нордської рады; членом Европської економічної зоны, [[Світова торгова орґанізація|Світової торгової орґанізації]] тай Орґанізації економічної сполупраци тай розвою; частьов Шенґенської зоны. Норвезькі діалекты сут взайимнопорозумілі из [[Даньскый язык|данськым]] и [[Шведьскый язык|шведськым]] языками. Норвеґія ся держит скандінавської модели из мусайным медичным страхованьом и шыроков соціалнов защитов, єї цінності мавут у основі ідеалы рувности.<ref>{{cite web|url=https://www.studyinnorway.no/living-in-norway/norwegian-society|title=Norwegian Society / Living in Norway | website= Study in Norway|access-date=21 March 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180321131146/https://www.studyinnorway.no/living-in-norway/norwegian-society|archive-date=21 March 2018|url-status=dead}}</ref> Держава має читаву долю у ключовых індустріалных секторах, обшырні резервы бензина, природного ґаза, мінералув, дерева, морепродуктув и прісної воды. Бензинова індустрія зудповідат дас за четвертину [[ГДП]] крайины.<ref>{{cite news |url=http://uk.reuters.com/article/oilRpt/idUKL0674675920070906 |title=Statistics Norway raises '07 GDP outlook, cuts '08 |work=Reuters |date=6 September 2007 |access-date=8 March 2009 |archive-date=22 September 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200922054630/https://uk.reuters.com/article/oilRpt/idUKL0674675920070906 |url-status=dead }}</ref> Норвеґія&nbsp;— майвеликый у світі продуцент нафты тай природного ґаза на душу населеня по крайинах Середнього Востока.<ref>{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2241rank.html|title=Country Comparison :: Crude oil – production|work=CIA – The World Factbook|access-date=16 March 2016|archive-date=7 March 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170307234343/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2241rank.html|url-status=dead}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2249rank.html|title=Country Comparison :: Natural gas – production|work=CIA – The World Factbook|access-date=16 March 2016|archive-date=15 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160315051210/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2249rank.html|url-status=dead}}</ref> У исписах Світового банка тай Межинародного валутного фонда, Норвеґія має 4.&nbsp;тай 8.&nbsp;місто удповідно за доходами на душу населеня у світі.<ref>{{cite web|title=The World's Richest Countries|url=https://www.forbes.com/sites/bethgreenfield/2012/02/22/the-worlds-richest-countries/|website=forbes.com|access-date=12 December 2014|archive-date=31 January 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180131151855/https://www.forbes.com/sites/bethgreenfield/2012/02/22/the-worlds-richest-countries/|url-status=live}}</ref> Она має майвеликый державный пінзійный фонд у світі, котрый ся оцінює у 1.3&nbsp;триліона америцькых доларув.<ref>{{Cite news|url=https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-19/norway-wealth-fund-says-reached-1-trillion-in-value|title=The World's Biggest Wealth Fund Hits $1 Trillion|last=Holter|first=Mikael|date=27 June 2017|work=Bloomberg L.P.|access-date=19 September 2017|archive-date=19 September 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170919102510/https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-19/norway-wealth-fund-says-reached-1-trillion-in-value|url-status=live}}</ref><ref name="Meredith 2023">{{cite web | last=Meredith | first=Sam | title=Norway's gigantic sovereign wealth fund loses a record $164 billion, citing 'very unusual' year | website=CNBC | date=31 January 2023 | url=https://www.cnbc.com/2023/01/31/norways-sovereign-wealth-fund-loses-164-billion-in-2022.html | access-date=26 April 2023 | archive-date=26 April 2023 | archive-url=https://web.archive.org/web/20230426160106/https://www.cnbc.com/2023/01/31/norways-sovereign-wealth-fund-loses-164-billion-in-2022.html | url-status=live }}</ref> Офіційнов валутов Норвеґії є норвезька коруна (код <code>NOK</code>). Урядныма языками сут [[букмол]] ({{Lang-no|bokmål}}; ISO 639-1 <code>nb</code>) тай [[ніношк]] ({{Lang-no|nynorsk}}; ISO 639-1 <code>nn</code>). == Референції == <references/> {{Commons|Norway|Норьско}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Норвегия]] 4ayn917inmewybz55r5g64axnhhdyt4 Шаблона:Хустскый район 10 15014 168924 164455 2026-08-30T21:08:17Z Rue323 31002 /* */ 168924 wikitext text/x-wiki {{Цитат 3 |Навигация по Хустскому району (до р. 2020) |'''Районный центер''' (в район не входить): [[Хуст]] <br/> '''Мѣстечка''': [[Вышково]] <br/> '''Села''': [[Александровка (Закарпатска область)|Александровка]]&nbsp;• [[Березово (Хустскый район)|Березово]]&nbsp;• [[Боронява]]&nbsp;• [[Велятино]]&nbsp;• [[Вертеп (Хустскый район)|Вертеп]]&nbsp;• [[Гонцош]]&nbsp;• [[Горинчово]]&nbsp;• [[Данилово (Хустскый район)|Данилово]]&nbsp;• [[Дѣлок (Хустскый район)|Дѣлок]]&nbsp;• [[Драгово (Закарпатска область)|Драгово]]&nbsp;• [[Забережь]]&nbsp;• [[Забродь (Хустскый район)|Забродь]]&nbsp;• [[Залом (Закарпатска область)|Залом]]&nbsp;• [[Золотарьово (Закарпатска область)|Золотарьово]]&nbsp;• [[Иза]]&nbsp;• [[Каллӯв]]&nbsp;• [[Карповтлаш]]&nbsp;• [[Кычерелы]]&nbsp;• [[Копашново]]&nbsp;• [[Кошельово (Закарпатска область)|Кошельово]]&nbsp;• [[Крайное (Закарпатска область)|Крайное]]&nbsp;• [[Крайниково]]&nbsp;• [[Крива (Хустскый район)|Крива]]&nbsp;• [[Кривый (Хустськый район)|Кривый]]&nbsp;• [[Кутлаш]]&nbsp;• [[Липецка Поляна]]&nbsp;• [[Липовиць (Хустськый район)|Липовиць]]&nbsp;• [[Липча]]&nbsp;• [[Лунка (Хустськый район)|Лунка]]&nbsp;• [[Медвежый (Хустськый район)|Медвежый]]&nbsp;• [[Модёрош]]&nbsp;• [[Монастыриць (Закарпатьска область)|Монастырець]]&nbsp;• [[Нанково]]&nbsp;• [[Нижне Селище]]&nbsp;• [[Нижный Быстрый]]&nbsp;• [[Облаз]]&nbsp;• [[Ожоверх]]&nbsp;• [[Ольшаны (Закарпатьска область)|Ольшаны]]&nbsp;• [[Осава]]&nbsp;• [[По̄ляна (Хустськый район)|Поляна]]&nbsp;• [[Посіч (Закарпатьска область)|Посѣчь]]&nbsp;• [[Поточок|Поточок]]&nbsp;• [[Противень]]&nbsp;• [[Ракош]]&nbsp;• [[Рокосово]]&nbsp;• [[Ряпідь]]&nbsp;• [[Слоповый]]&nbsp;• [[Сокырниця]]&nbsp;• [[Становиць|Становиць]]&nbsp;• [[Стебльовка]]&nbsp;• [[Сюрюк]]&nbsp;• [[Тополин]]&nbsp;• [[Хустиць (село)|Хустиць]]&nbsp;• [[Шаян|Шаян]]&nbsp;• [[Шырокоє (Хустськый район)|Шырокоє (Хустськый район]]&nbsp;• [[Яблоновка (Хустськый район)|Яблоновка]] | }}<noinclude> [[Катеґорія:Навигация:Закарпатска область]] </noinclude> 1waidsdsg2cdjic8i3m4px0uz2u1dcm Стрыпа (село) 0 21699 168920 149337 2026-08-30T20:44:56Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Стрипа (село)]] на [[Стрыпа (село)]] 149337 wikitext text/x-wiki  '''Стри́па''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Sztrippa) ([[Україньскый язык|укр]]. Стрипа) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є на выход уд [[Ужгород|Ужгорода]] миже [[Оріховиця|Оріховицёв]] и [[Цигановци|Цигановцями]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1451]] році ге Ztrypo ци Strypo. До [[1919]] року у составови [[Жупа Унґ|жупы Унґ]] ге [[Русины|Русиньскоє]] [[село]] у пару хыж на [[Ріка|ріці]] [[Цигань (ріка)|Цигань]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://hu.m.wikipedia.org/wiki/Sztrippa Sztrippa] на Мадярьськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). ffgmt16ipfnvnbvun6s3jszhzl76sif Липовиць (Ужгородськый район) 0 21834 168918 155555 2026-08-30T20:28:46Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Липовиць (Ужгородьскый район)]] на [[Липовиць (Ужгородськый район)]] 155555 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Липовиць (значеня)}}'''Липови́ць''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Hárs) ([[Україньскый язык|укр]]. Липовець) ([[Румуньскый язык|рум]]. Lîpoveț) ([[Чеськый язык|чис]]. Lypovec) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]] (бывшый [[Перечинскый район|Перечиньскый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == Точных історичных даных за основаня Липовця ниє. Очевидно, взникло у [[XVI. стороча|16]] сторочу. У жрідлах изнамо ге «Lipoc», «Lipovce». За леґендов, исю зимлю полюбили [[Пастырь|вӯчарі]], котрі переганяли [[быдла]] до [[Карпаты|карпатьскых]] перевалӯв. Туй росли віковічні [[Липа|липы]], а у [[Дупло|дуплах]] якых уявили стӯльникы хащовых ци «Дикых» [[Пчолы|пчӯл]]. Кажуть, шчо у [[Село|селі]] двычи ходила холера. У час посліднёй епідемії [[Пѣвцоучитель|дяк]] закрывся у [[Церьков (храм)|церкви]], де и умер. Давно [[Церьков (храм)|храм]] быв учиненый у урочищови Тимкув Кут. Поселеня неєдноразово міняло своє нахождіня. Типирішнёє [[село]] ужек на тритёму місті. Раз [[Хыжа|хыжі]] были у урочищови Пустище. Из народных переказӯв: до людий занадився чорный кӯт(у русиньскӯв міфолоґії&nbsp;— уособленя холеры и [[Смерть|смерти]]). Ко пускав до кучи&nbsp;— лишався жити, хто удганяв&nbsp;— умирав. Є розказы, же туй поселилися злі силы, бо кібы [[Корова|коровы]] пасли ся у Пустищі&nbsp;— не давали бы [[Молоко|молока]], а давно таку [[Быдла|худобу]] даже спалёвали. Другоє місто поселеня&nbsp;— у урочищах «За Звором», «Тимкув Кут», а на Ровени&nbsp;— старый [[Теметов|тиметӯв]]. Свого часу у разных містах были два водяні [[Млин|млины]]. У даннёвых відомостях [[1715]] року зафіксовано три опшаря, у тому числі єдно опшаря котроє мало [[Пасіка|пасіку]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 131 чилядник, из них: [[Українцї|Украйинці]] — 100% == Туристичны міста == - орнітолоґічный заказник общедержавного значеня «Соколовы Скалы» - урочище «Тимкув Кут» == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_(%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)#/languages Липовець (Ужгородський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Липовиць]] 5d6bub693pw6sleskbxcxbdf4wsyq9e Кривый (Хустськый район) 0 22131 168895 152001 2026-08-30T16:15:54Z Rue323 31002 168895 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Кривый (значеня)}}'''Кривы́й''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Krivi) ([[Україньскый язык|укр]]. Кривий) ([[Румуньскый язык|рум]]. Krîvîi) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|первое упоминание=1865}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1865]] році. [[22. юл|22 юла]] [[2022]] року на засіданю ІІІ сесії [[Хустська вароська рада|Хустськой вароськой рады]] VIII зозыва у [[Село|селі]] ''улиця Матросова'' переименована на ''улицю Тиху''<ref>{{Cite web |url=https://khust-miskrada.gov.ua/news/vidbulosia-ii-zasidannia-iii-sesii-khusts-koi-mis-koi-rady-viii-sklykannia-foto/ |title=Відбулося ІІ засідання ІІІ сесії Хустської міської ради VIII скликання |date=2022-07-22 }}</ref>. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 158 людий. Состав населеня за матерськым языком: [[Україньскый язык|Украйинськый]] — 100% == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Кривый]] gguu8yubd4bg16fusv2dzmuimj6p30b 168896 168895 2026-08-30T18:29:48Z Flipdot 23893 168896 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} {{Вецезначность|Кривый (чеперушка)}}'''Кривы́й''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Krivi, [[Україньскый язык|укр]]. Кривий, [[Румуньскый язык|рум]]. Krîvîi)&nbsp;— [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], в [[Україна|Украйині]]. {{НП|первое упоминание=1865}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1865]] році.{{Жрідло}} [[22. юл|22 юла]] [[2022]] року на засіданю ІІІ сесії [[Хустська вароська рада|Хустськой вароськой рады]] VIII зозыва у [[Село|селі]] ''улиця Матросова'' переименована на ''улицю Тиху''<ref>{{Cite web |url=https://khust-miskrada.gov.ua/news/vidbulosia-ii-zasidannia-iii-sesii-khusts-koi-mis-koi-rady-viii-sklykannia-foto/ |title=Відбулося ІІ засідання ІІІ сесії Хустської міської ради VIII скликання |date=2022-07-22 }}</ref>. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 158 людий.{{Жрідло}} Состав населеня за матерськым языком: [[Україньскый язык|Украйинськый]] — 100% == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Кривый]] itla3g9vzdd8qyy0cla14tdpow1pc3q Думен (гора) 0 22355 168910 156878 2026-08-30T19:54:13Z Rue323 31002 168910 wikitext text/x-wiki {{Не поплетьте|Карный лаґер Думен||гору}}'''Ду́мен'''&nbsp;— [[гора]], вышка [[Украинскы Карпаты|Украйинськых Карпат]]. {{Універзалный інфобокс}} Лежить на южному краёви (хребтови) горного масива [[Свидовиць]]. Высота&nbsp;— 1376&nbsp;м над [[Уровень моря|морём]]. Мать [[Овал|овалну]] форму. == Удкликованя == * {{Cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=19513 |title=Думен |publisher=Енциклопедія Сучасної України |date=2008 |author=І. П. Ковальчук |access-date= }} [[Катеґорія:Горы]] [[Катеґорія:Карпаты]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Думен]] agi8ddia6a47ky909g82c1zm66vq6eh Солотвино 0 22454 168937 166017 2026-08-31T11:38:02Z LYTMAN 23698 168937 wikitext text/x-wiki {{Село Україны|назва=Солотвино|ерб=Solotvino gerb.png|image_skyline=Смт. Солотвино, 6.jpg|область=[[Закарпатська область]]|район=[[Тячовскый район|Тячувськый район]]|рада=[[Солотвинська селищна рада]]|код КОАТУУ=2124455900|mapx=[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=27.11.2011&rf7571=11602 Солотвино]|year=1360|жытелїв= 8 391 <small>(01.01.2022)</small><ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf</ref>|поштовы індексы=90575—90578|телефон=3134}} '''Соло́твино''' (''Солотвина,'' ''Мараморошке Солотвино'', ''Солотвин''; {{lang-ro|Slatina}}, {{Lang-hu|Faluszlatina + Aknaszlatina}}, {{Lang-sk|Selo Slatina + Slatinské Doly}}, {{Lang-de|Salzgruben}})&nbsp;— село на западови [[Україна|Украйины]], в Тячувськум районі [[Закарпатска область|Закарпатської области]]<ref>{{Cite web|url=https://solotvino-rada.gov.ua/solotvino-09-46-10-13-11-2020/|title=Солотвинська селищна громада. Історична довідка}}</ref>, розміщеноє в [[Мараморош (реґіон)|Мармарошськуй]] котловині (Вирьхньотисиньська улоговина), на правому берегови [[Тиса|Тисы]]. Центр [[Солотвиньська селищна громада|Солотвиньської варощикової громады]]. Лежит меже [[Рахово|Раховом]] тай райцентром [[Тячово|Тячовом]], далечиня д котрому, около 24&nbsp;км тай проходит автотрасов Н09. [[Тиса]] розділят Солотвино уд вароша [[Сигет|Сигут]] (''Sighetu Marmaţiei'', типирь [[Румуньско|Румынія]]). Близко до селища робит пункт контролы [[Солотвино (пункт контроля)|Солотвино]] на граници з Румынійов. Из румынського бока находит ся пункт пропуска [[Сигет|«Мармарош-Сигут»]], [[Жудец|жудиць]] Марамуреш. Солотвино є кунцьовым пунктом украйинської части жилізної дорогы, котра веде з с. [[Батёво|Батьово]], атож и, пасажирськых поїзду, котрі ідут з [[Львів|Ильвова]] в [[Закарпатска область|Закарпатя]]. == Населиня == * [[1959]] ‒ 6&nbsp;905 * [[1970]] ‒ 8&nbsp;300 * [[1979]] ‒ 9&nbsp;229 * [[1989]] ‒ 9&nbsp;651<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=1989|реґіон=Закарпатська область}}</ref> * [[2001]] ‒ 9&nbsp;276 * [[2012]] ‒ 8&nbsp;973 Націоналный склад населиня за переписом 2001&nbsp;г.:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001|реґіон=Закарпатська область}}</ref> * [[румыны]] ‒ 57&nbsp;% * [[Мадяре|мадяри]] ‒ 25&nbsp;% * [[Українцї|украйинці]] ‒ 15&nbsp;% * [[Русы|росіяни]] ‒ 1,5&nbsp;% * другі ‒ 1,5&nbsp;% === Языковый склад === Рудный язык населиня за даными переписа 2001 года:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> {| class="wikitable sortable" !Языкы !Численность !Процент |- |[[Румуньскый язык|румынськый]] |5102 |56.97% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] |2176 |24.30% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] |1302 |14.54% |- |[[Російскый язык|російськый]] |285 |3.18% |- |[[Нїмецькый язык|німицькый]] |68 |0.76% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |7 |0.08% |- |[[Гебрейскый язык|гебрийськый]] |3 |0.03% |- |[[Арменьскый язык|арминськый]] |1 |0.01% |- |[[Булгарьскый язык|булгарськый]] |1 |0.01% |- |[[Польскый язык|польськый]] |1 |0.01% |- |другі/не указали |10 |0.11% |- class="sortbottom" !Усьых |8956 |100% |} == Історія == На околици Солотвина находит ся городище з 2-1 стогодя перед Хр. У юго-западному напрямліньови уд села, на холмі правого берега рікы [[Тиса]], розміщеноє городище, знаноє в народови пуд имньом Читатя (Читецуя). На городищови засвідчині културні шары раннього жилізного віка на граници нашої еры (''гето-дакійскый період''). Городище розкладеноє на высокому мысі правого корінного берега [[Тиса|Тисы]], на околици Солотвина. Из [[сівер]]но бока оно ограниченоє яром, из [[юг|южного]] й [[запад|западного]] бока — долинов Тисы. Выхудный напулный бук быв укріпленый маловиднов землянов насыпков и рувом. Из южного тай западного бока городище пуддыймає ся над руниннов долинов Тисы на приближно 50-70 метру. Вышка насыпа сяжит 30 сантимийтру, у валови находили річкову рінь тай убпалену глину, ю фраґменты вынайдині в грубых кулькостях. Рув ширинов до 4 мийтру и глубинов до 1,2 мийтра быв повный чорноземом и суглинков, змішаным из ріньчов. У давньый час вал быв май высокый, а рув май глубокый, у рокаши зотворячи рузню высоты до трьох мийтру, до чого ся додавали деривляні стіны. Розкопкы на городищи удперли дакулько стройинь, включавучи дві жилі хыжі — єдна з заглублінь д матерікови, ай друга наземна. Из теріторії Солотвина походят бронзовый меч и фраґмент меча. У [[югозапад|юго западнуй]] части села — сліды давньых сульокопалинь римского часа (теріторія уходила до склада [[Римска империя|Римскої Імпирії]]). Сульокопалня «Горци»&nbsp;— памнятка археолоґії (9 ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— 4 ст.)<ref>[Постанова Кабінета мініштру Украйины №&#x20;928 уд 3.09.2009&#x20;г. «Про заношіня обєкта културного наслідка національного значіня д-Державному реєстру нерухомых памняток Украйины»].</ref> Уд 13-го ст. до 1945 года на містови нынішнього Солотвина еґзістовали два села — Слатіна (''Фалуслатіна'') тай Слатінські Долы (''Акнаслатіна''). [[1360]] — пирьвоє писминноє споминаня о Слатіні в ґрамоти мадярського короля Владислава. У нюй ся каже, же [[волоськый войвода]] [[Драґош із Бедею|Драґош из Бедею]] (''[[Бедевля|Бедивля]]'') по програши на теріторіях нынішньої Молдовы уд вояку ворога мадярського короля, войводы Богдана (''засноватиля Молдовского князювства''), дустав у володіня пару сел Мармароша, включавучи и Солотвино (''Слатіну''). Цінну информацію о історії села давут т.зв. «Мараморошські діпломы», найдині в [[Архів|архівах]] у 19-му — на зачинаню 20-го ст. Уни мавут відомости о пирьвых житилях Солотвина. Выдобываня соли в тых містах еґзістовало уд часа завойованя Дакії римськым імператором Траяном (''ІІ ст. по Хр.''). У банях найшли римскі монеты ІІ-IV стогудь. Соляні бані тогды были май важным богатством края а приносили май булші здобыткы мадярському урядови. Діля добычи тай сокочіня соли запросили з Саксонії Німцю (''саксу, сасу''), котрі основали в Мармароши многі вароші тай села: [[Сигет|Сигут]], [[Довге Поле|Довгопуль]] (''Кимпулунґ-ла-Тіса, Румынія''), [[Тячово]], [[Хуст]] и Солотвино, што по [[Нїмецькый язык|німицькы]] называло ся Залцґрубен (''Salzgruben, «соляна яма»''). У соляных баньох, кроме кріпаку, робили й засужена на каторгу чилядь из близкых сел. Житя сульокопу фурт зависило уд розвоя методу добываня соли. Май давньым и май примітным быв метод копаня ступіньчастых ям глубинов, до 20 мийтру. Май пузно копали конусобразні авадь так звані „чортові“ ямы глубинов до 140—150 мийтру. До такых ям робутникы сходили по звязаных луйтрах, а суль выносили в кошарках из мотузу авадь у буйволячых шкурах. Сись примітивный метод добываня соли ся уживав ціле серидньогодя. У XVI—XVII стогодях сульокопы надале хосновали примітивні средства. Главні начиня сульокопу были [[молот]], [[чекан|чокан]], [[клин]], [[лопата]], [[тромбонца]], [[ноші]] тай [[міх]]. [[1498]] годови в [[Мараморош (ркґіон)|Марамороши]] став ся страйк сульокопу. Король [[Владислав ІІ Ягелон]] мусив призначити сульокопам твирьду плату тай пінзію вдовам изгыбнувшых. За кажді 5 выдобытых куску соли робутникы дуставали 5 дінару. Прл купліня ряндя йим на гуд давали 100 куску камняної соли, а щи уволнині были уд многых податку. Сульокопы мали право выбирати си старосту тай раднику, што руняло йих из варшоськыма. Додатково, до [[Різдво Хрістове|Руздва]], [[Великдень|Великодня]] й другых сят йим давали надбавкы, наприклад: 4 бочкы вина, 4 волы тай 400 хлібу. Старосты каждый гуд дуставали 500 куску соли. Айбо жадні королювскі урядникы нерідко присвойовали собі сульокоповськоє. Котрі тогды протестовали, переставали роботи тай выходили из бань. Так став ся грубый збыток про ерар. По довгых переговору в [[Тячово|Тячові]] ся пудписала угода, што не дозволяла наказовати гурнику за страйк и убязовала уряднику додержовати ся прав робутнику. Так ся кончив первый штрайк у Мараморошськых баньох, мож, пирьвый робутницькый протест у [[Середня Европа|Централнуй Европі]]. У XVIII стогодю адміністрація ужила міры, убы звеличити здобыткы. Окром кріпаку, в баньох стали робити слобуднонабрана чилядь. У [[1778]] годови ся зотворила пирьва шахта нового тіпа „Крістіна“, [[1781]] года— „Адалберта“, [[1804]] — „Йосиф“, [[1809]] — „Теризія“. У [[XIX. стороча|XIX стогудю]] зачали робити шахты „Михайло“, „Ґабор“, „Ференц“, „Лайош“. До [[1870]] года на баньох робило 440 душ. У промысловых масштабах добыча соли зачала ся у другуй половині [[XVIII. стороча|XVIII стогодя]]. За [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщины]] Солотвинська соляна рудня мала 8 бань, май пузно лем робили три. На запад уд вароша ся находят соляні озера, што ся хоснувут у рекреацічных цільох. Май булшым из них є озеро [[Куніґунда]], што зотворило ся 1902 года позад просіданя недавно удкрытої шахты на 20 мийтру. У селови є оріґінальный музий сульокопу.{{жрідло}} У 1896 годови, до „Міленіуму“ — тысячогодя прихода мадярськых племен у Тисо-Дунайську долину, у шахті „Куніґунда“ звели соляный обеліск. На околици Солотвина выявлено 9 соляных структур: Даниловську, Олександрувську, Солотвинську, Тереблювську, Тячувську, Нанкувську, Сокырницьку, Кривську и Округлянську. '''Церква св. арх. Михаила. 1895.''' У [[1751]] годови ся споминат деривляна цирьков с. Дмитрія з вышков тай двома звонами, з усьыма образами. У [[1801]] годови ся споминат нова деривляна церква, зотворена 17 году перед тым, то є в [[1784]] годови, коли згоріла предідня цирьков. Задто была всередині бідно укладена, бо усьо згоріло. Типирішна цирьков є груба імпозантна мурована базиліка, до котрої побудованя й украсованя вложив велико сил єпіскоп [[Великоварадинськый Михаїл Павел|Великоварадинськый Михаил Павел]], о чому написано над входові до цирьковли. Єпіскоп Михаил Павел быв похороненый у цирьковли перед иконостасом, на груб вказує мармурова плита з румынськым текстом, котрый споминат вшиткі заслугы єпіскопа. Портрет єпіскопа поставлено на сівернуй стіні навы, а на южнуй стіні є ґрамота в рамци, котра каже, же за пароха Ивана Марины у 1935 годови ґрупа вірувущых заказала 12 образу сцен Хресного путя. У 1936 годови бляхарь Войтех Шобані перекрыв цирьков бляхов. Наву украшає прекрасный иконостас из 1895 года з вычищеныма иконами доброго малярьства. На иконі Богородици є пудпис автора по мадярськы — Gosztincsar F. тай дата мальованя, айбо не докус розбурчиво. Звоны до цирьковли в 1930. годах купив за свої гроші Юрій Попович. Солотвиньскый парох Иван Марина быв у [[1949]] годови усужденый на 25 году каторгы. Дому ся вернув у [[1956]] годови. == Приселкы == '''Думбрава''' [[1961]] годови до Солотвина было прикапчано село [[Думбрава]] '''Слатіна-село''' Слатіна-село - бывшоє село в Украйині, в Закарпатськуй области. Изкапчане из Солотвином Споминаня: 1409. Zlathina, 1412. Zlathyna, 1720. Szlatina (Bélay 201), 1828: Szlatina (Nagy 199), 1882: Falu-Szlatina, 1913: Faluszlatina, 1925: Selo Solotvina, Solotvina-Selo, 1930: Slatina Selo, 1941: Faluszlatina. == Персоны == === Уродили ся === * Бийла Нодьбаконі Надь (Солотвино, [[14. юл|14 юла]] 1882 - Будапешт, [[5. новембер|5 новембра]] 1962) — мадярськый вояк, генерал-лийтенант. *?[[10. юн|10 юна]] [[1923]]&nbsp;г. у біднуй гебрийськуй файті в Слатинськых Долах уродився Ян Людвік Гох, из часом зный ги Роберт Максвелл&nbsp;— брітаньський лорд и [[медія]]-маґнат, ґазда ґлобалної удавничої імпирії. * Брезаночі Пал&nbsp;— ([[25. януар|25 януара]] 1912, Солотвино -?, [[11. фебруар|11 фебруара]] 1972) римо-католицькый єпископ, архієпископ Егерськый. * Шандор Ретфалві (Солотвино, [[31. май|31 мая]] 1941&nbsp;р.)&nbsp;— знаный мадярськый скулптор. [[Файл:Соляні_шахти.jpg|міні|Соляні шахты]] == Днишньый час == Максімум здобытку соли ся припав на 1970. годы. Годовый здобыток у [[1970]] годови быв 451 000 т. (10 % продукції [[УССР]]; у [[1960]] годови — 326 000 т.). Типирь здобыток є значно май низкый. У 2006 годови Державна компанія «Солотвиський солерудник» (державный концерн «Укрсільпром») здобывало 9 тисяч тон соли на місяць, а на засокочіня рентабелности компанії гія здобывати 20-25 тисяч тон. Запасы соли&nbsp;— 3,5&nbsp;млрд тонн. Головна продукція: суль кухонна в пакунках, суль йодована, суль-лизуниць, суль в брикетах Уд [[14. марец|14 марця]] [[1982]] года в шахті № 9 сульорудника робила Солотвинська пудземна низкофонова лабораторія Института ядерных досліжінь НАН Украйины. Радіоактивный фон лабораторії быв єден из май ліпшых у світови. У лабораторії ся достигли пріорітетні резултаты в досліжіньови двойного бета-розпада атомных ядру, установлині єдні з май ліпшых обмежинь на масу невтріна. Розроблині нові низкофонові сцинтилаційні детекторы и спектромийтры, у тым и збогачині зотопами, на досліжіня рідкых процеса розпада атомных ядру, перевірку закону хороніня лептонного, баріонного тай електрічного зарядіня, и на нахожіня темної матирії. У світі пирьвый раз ся зареґістровав двоневтріновый двойный бета-розпад кадмію-116 і алфа-розпад волфрама-180. У шахті № 9 розміщині пудземні приміщіня Украйинської алерґолоґічної дохторської МОЗ Украйины, де уд 1968 года ся хоснує метод спелеотерапії (хоснованя мікроклімата шахты на глубині около 300 м.) На лічіня бетежных на астму и ХОЗЛ. Лічебный ефект дає воздух у шахті, што є 10 раз май чистым, ги на штоци, й насычиноє біолоґічно актівным аерозольом хлорида натрія (соли). У шахті № 8 — аналоґічні пудземні приміщіня Закарпатської областної алерґолоґічної дохторської. На запад уд села ся находять соляні озера, котрі хоснувут ся у рекреацічных цільох. Майгрубі з них є озеро [[Куніґунда]]. (Никати тож [[Солотвиньські озера]]). [[15. януар|15 януара]] [[2007]] года за участи презіденту [[Україна|Украйины]] тай [[Румуньско|Румыниї]] ([[Віктор Ющенко|Віктора Ющенка]] і Траяна Бесеску) урочисто ся удкрыв удновленый через многі годы муст через [[Тиса|Тису]].<ref>[http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=107734 В.Ющенко тай Т.Бесеску удкрыли пункт пропуска «Солотвино&nbsp;— Мармарош-Сигіт» // Укрінформ]{{Dead link}}</ref> Житилі села хоснувут ся нищыми таріфами на природный ґаз, гий булша часть населиня Украйины, бо діля йих потреб ся хоснує ґаз прямо з Солотвинського ґазового родовища. === Аварійна ситуація у Солотвині === [[22. децембер|22 децембра]] [[2010]] года на теріторії шахтных выробутку ДП «Солотвинськый солерудник» внаслідок актівізації карстовых явищ став ся провал 3000 м³ ґрунта. Пуд куниць 2010 года презідент [[Україна|Украйины]] [[Віктор Янукович]] доручив урадови вырішити звіданя далшої роботы ДП «Солотвинськый солерудник», предвидівши усокочіня Украйинської тай Закарпацької областної алерґолоґічных дохторськых, включно з можностьов хосновати гурскі выробуткы на лічіня бетежных на бронхіалну астму. У януарі [[2011]] года у Солотвині став ся новый провал на теріторії шахты № 8, котрый зрушив електропудштацію й компресорну штацію ДП «Солотвинський солерудник». У зону ріоды вуйшли житьові хыжи, сістемы житьозасокочіня населиня й обєкты инфраструктуры. [[30. марец|30 марця]] [[2011]] года [[Кабінет Мініструв Украйины|Кабінет Мініштру Украйины]] выділив Закарпатськуй областнуй державнуй адміністрації 149,556 млн грн на ліквідацію наслідку надзвичайної сітуації і на недопущіня техноґенної катастрофы на теріторії Солотвина. Фінансованя включає вынос за граници зоны карстовых провалу сістемы каналізації, водо- і електропоставкы села, удселіня житилю 72 житьовых хыжий, зотворіня ошколы, дітинського сада й житьового масіва (8 кварталных и 17 пріватных хыжий) на новому місті — у смт [[Теребля (Тячовскый район)|Терибля]] (приблизно 50 км уд Солотвина). Айбо булша часть житилю Солотвина, котрых хочут переселити, выступає против такых жадань и не розумівут, чого ніяк не мож побудовати всьо то в окресноти йихнього села. [[16. апріль|16 апріля]] [[2015]] года став ся щи єден обвал ґрунта коло Солотвинського водоканала на вул. Воззєднаня. Розміры — 60×50 м, глубина — около 45 м, сполочный обсяг провала — близько 100 м³. Се скапчувут из роботов сульорудника. Новозотвореноє карстовоє проваля з острыми краями говорит о продовжаньови просіданя ґрунта. == Реліґійні організації Солотвина == * [[Україньска православна церьков (Московскый патріархат)|Українська православна церква (Московськый патріархат)]] * [[Русинська греко-католицька церква]] * [[Римо-католицька церква в Украйині]] * [https://web.archive.org/web/20141231202310/http://www.hve.in.ua/ Солотвинська община Церквы Християн Віры Євангельської] * [[Євангельські Християни Баптісты]] * [[Адвентісты Семого Дня]] * [[Реформатська церква]] * [[Свідкы Єгови]] == Турістічні міста == - Оріґіналный музий сульокопу. - Из теріторії Солотвина походят бронзовый меч тай уламок меча. - У юго-заподнуй части села — сліды давньых сульокопалинь римського часа. - Сульокопальня «Горци» — памнятка археолоґії (9 ст. до н. е. — 4 ст.) - Озеро [[Куніґунда]] == Ґалерія == {{Center|<gallery> Файл:Saltlake Solotwino.JPG|Соленоє озеро й рудня Файл:Соловтино. Солене озеро.JPG|Соленоє озеро Файл:Ukraine-Zakarpayska oblast-Solotvuno.JPG|Лишина шахта повна водов Файл:Ukraine-Zakarpayska oblast-Solotvuno-Tuca.JPG|Річка Тиса, коло Солотвина, природна границя з Румынійов Файл:Ukraine-Zakarpayska oblast-Solotvuno2.JPG|Лишина шахта Файл:Solot02.JPG|Хыжка про туристу Файл:Solot05.JPG|Соленоє озеро. Горы на задньому планови — вже Румынія. Файл:Ukraine-Zakarpayska oblast-Solotvuno-Alergologicne pidzemne viddilenja.JPG|Пудземноє удділиня алерґолоґічної дохторської file:Solotvyno (Aknaszlatina),former synagogue.jpg|Бывша синаґоґа file:Solotvyno,former synagogue.jpg|Щи єдна бывша синаґоґа, типирь пекарня file:Solotvyno (Aknaszlatina). Old Jewish cemetery -01.jpg|Старый жидувськый цынтарь file:Solotvyno (Aknaszlatina). New Jewish cemetery -01.jpg|Новый жидувськый цынтарь file:Solotvyno (Aknaszlatina),Jewish memorial plaque.jpg|Меморіална дощка изгыблым євриям </gallery>}} == Пудміткы == {{Reflist}} == Література == * Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — <nowiki>ISBN 5-7707-4049-3</nowiki>. * ''Кобаль Й. В.'' [https://web.archive.org/web/20161221111719/http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Solotvyna_smt Солотвино] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161221111719/http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Solotvyna_smt|date=21 грудня 2016}} // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 707. — <nowiki>ISBN 978-966-00-1290-5</nowiki>. == Удкликаня == * [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/tjachivskyj-rajon/solotvyna.html Солотвино&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.) * [https://karpaty3d.com/solotvyno-u-3d/ Солоні озера в Солотвино: бази відпочинку, котеджі для проживання на турпорталі «Карпати 3Д»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220210122751/https://karpaty3d.com/solotvyno-u-3d/|date=10 лютого 2022}} * [http://sez.hiblogger.net/280252.html Солотвино&nbsp;— курорт солених озер і соляних шахт, що йде під землю] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181110180755/http://sez.hiblogger.net/280252.html|date=10 листопада 2018}} * [http://community.livejournal.com/ua_places/329.html Соляні шахти Солотвино // Цікаві місця України] * [https://web.archive.org/web/20100120235229/http://infoporn.org.ua/2010/01/05/ckav_mscya_ukrayiny_solyan_shahty_solotvyno Цікаві місця України: Соляні шахти Солотвино // Інфопорн] * [http://zakarpattya.net.ua/ua_news_53502.html Солотвинський солерудник&nbsp;— катастрофа з землетрусом на перспективу…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170723040355/http://zakarpattya.net.ua/ua_news_53502.html|date=23 липня 2017}} * [https://web.archive.org/web/20100819141031/http://www.simsester.co.ua/English/History.htm History of Solotvino] {{Ref-en}} * [http://lpd.kinr.kiev.ua/LPD_SUL.htm Solotvina Underground Laboratory] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200128161836/http://lpd.kinr.kiev.ua/LPD_SUL.htm|date=28 січня 2020}} {{Ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20080210164239/http://karpaty.prygl.net/solotvyno.php Solotvyno (Solotvina)] (чеськ.) * [http://dt.ua/articles/48802?print Про Солотвинську підземну лабораторію Ін-ту ядерних досліджень НАН України]{{Dead link|date=травень 2019}} [[Катеґорія:Шахтарські вароши Украйины]] [[Катеґорія:Перейминовані населині пункты]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Тячувськый район]] 28h0u2pk8ly6hzeltnqi0bpt9jyot0e Маріан Токар 0 22696 168899 167884 2026-08-30T18:45:16Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|2|0 */ 168899 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Маріан Токар |уроджѣня = 28.&nbsp;апріля 1973 |мѣсто роджѣня = [[Ужгород]] |alma mater = [[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый націоналный університет]] |сферы наук = історія, політолоґія, соціолоґія |ученый ступень = кандидат історичных наук (2004) доктор наук из державного управліня (2021) |членство в = Націонална спулка журналістув Украйины (2001–днесь) Научно-изглядователный інститут політичної реґіоналістикы УжНУ (директор, 2013–днесь) Кафедра соціолоґії тай соціалної роботы факултета общественных наук УжНУ (професор, 2024–днесь) [[Русинськый културолоґічный клуб]] |noyat = yes |имя при уроджѣню = {{lang-uk|Маріан Юрійович Токар}} }} '''Маріа́н То́кар''' (28.&nbsp;апріля 1973, [[Ужгород]]) є [[Історік|історик]], [[Політолоґія|політолоґ]], [[Соціолоґія|соціолоґ]]. Кандидат історичных наук (2004), [[доктор наук]] из державного управліня (2021). Член Націоналної спулкы журналістув Украйины; директор НДІ політичної реґіоналістикы при [[Ужгородска народна универзита|Ужгородському націоналному університеті]];<ref name=":1">{{Cite web |url=https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/fsusp-syssocio/staff |at=УжНУ |title=Кафедра соціології і соціальної роботи / Співробітники кафедри |language=украйинськы }}</ref> професор кафедры соціолоґії тай соціалної роботы факултета общественных наук УжНУ.<ref name=":0">{{Cite encyclopedia|url=https://esu.com.ua/article-884561|title=Маріан Токар|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|article=Маріан Токар|date=2024-06-21|author=Петро Габрин|editors=І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ|publisher=Інститут енциклопедичних досліджень НАН України|year=2024|publication-place=Київ}}</ref> Член [[Русинськый културолоґічный клуб|Русинського културолоґічного клуба]], частый дописовач тай член редакційної колеґії журнала „Отцюзнина“,<ref name=":2">{{Cite web |at=Отцюзнина |url=https://otcuznyna.com/za-nas/ |title=За нас |language=русинськы }}</ref> головный редактор журнала „Карпатознавство“.<ref name=":3">{{Cite web |url=https://www.lem.fm/pochav-vykhoditi-novyj-chasopis-karpatoznavstvo/ |at=lem.fm |title=Почав выходити новый часопис Карпатознавство |language=русинськы |date=15.&nbsp;юлія 2024 |author=Петро Медвідь }}</ref> == Жывотопис == Маріан Токар ся родив 28.&nbsp;апріля 1973.&nbsp;року в [[Ужгород|Ужгороді]]. Кунчив [[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый націоналный університет]] на спеціалностьох „історія“ (1996) тай „політолоґія“ (2009).<ref name=":0" /> У 2004.&nbsp;рокови дустав ступінь [[Кандидат наук|кандидата історичных наук]] у спеціалности „Історія Украйины“ из [[Дисертация|дисертаційов]] на тему ''„Становлення і розвиток політичних партій Закарпаття в 1919–1939 роках“''. У 2007.&nbsp;рокови став доцентом; из 2009.&nbsp;року доктор філозофії з історії.<ref name=":1" /> У 2021.&nbsp;році дустав ступінь доктора наук из державного управліня на спеціалности „Механізмы державного управліня“ из дисертаційов: ''„Державна політика сприяння розвитку громадських організацій в Україні“''.<ref name=":1" /> У 1997–2000.&nbsp;роках робив учительом, а пак уд 2002.&nbsp;року робит в УжНУ. У 2007–2009 быв заступником декана факултета общественных наук из ошколовално-выховної роботы, уд 2013.&nbsp;року&nbsp;— директор Научно-изглядователного інститута політичної реґіоналістикы. У 2015–2016 быв завідовачом кафедры політолоґії тай державного управліня, а пак у 2024 став ся професором кафедры соціолоґії тай соціалної роботы.<ref name=":1" /><ref name=":0" /> == Творба == Научні інтересы Маріана Токаря чинят: соціолоґія громадянського общества; соціолоґія управліня; соціолоґія організацій; соціална взаємодія тай комунікація; реґіоналістика (крайознавство). Токар&nbsp;— автор поетичної зберькы ''„Чорно-білі дні..: поетичний триптих“'' (Ужгород, 2023), активный учасник Русинського културолоґічного клуба, частый дописовач тай член редакційної колеґії [[Русиньскый язык|русинськоязычного]] културно-белетричного журнала „Отцюзнина“,<ref name=":2" /> головный редактор [[Україньскый язык|украйинськоязычного]] [[Етноґрафія|етноґрафічного]] журнала „Карпатознавство“.<ref name=":3" /> === Основні роботы<ref name=":1" /><ref name=":0" /> === * ''Нариси історії національно-визвольної боротьби закарпатських українців. Уж., 2002;'' * ''Становлення і розвиток політичних партій Закарпаття в 1919–1939 роках. Уж., 2004;'' * ''Політичні партії Закарпаття в умовах багатопартійності (1919–1939). Уж., 2006;'' * ''Августин Волошин. Життя і помисли президента Карпатської України. 2-е вид. Уж., 2009 (співавт.);'' * ''Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура. Уж., 2010 (співавт.);'' * ''Електоральні процеси України в регіональному вимірі: Буковина і Закарпаття. Уж., 2014 (співавт.);'' * ''Закарпаття: нариси боротьби за українську державність (з історії неурядових громадських організацій). Уж., 2018;'' * ''Громадські організації України в системі розвитку публічно-управлінських відносин. Л., 2020;'' * ''Державна політика сприяння розвитку громадських організацій в Україні. Уж., 2021.'' == Жерела == * {{Cite encyclopedia|url=https://esu.com.ua/article-884561|title=Маріан Токар|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|article=Маріан Токар|date=2024-06-21|author=Петро Габрин|editors=І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ|publisher=Інститут енциклопедичних досліджень НАН України|year=2024|publication-place=Київ}} == Референції == <references /> {{Lifetime|1973||Токар, Маріан}} kcbw1bigceotys25dscxxcq05cjs0jx Письмова система 0 23282 168900 168569 2026-08-30T18:45:53Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|2|0 */ 168900 wikitext text/x-wiki [[Файл:WritingSystemsOfTheWorld_de.svg|посилання=https://cs.wikipedia.org/wiki/Soubor:WritingSystemsOfTheWorld_de.svg|міні|300x300пкс|Письмові системы у світі]] [[Файл:Writing_directions_of_the_world.svg|посилання=https://cs.wikipedia.org/wiki/Soubor:Writing_directions_of_the_world.svg|міні|300x300пкс|Письмові системы подля напряму писаня]] '''Письмо́ва систе́ма''' є спосуб записа языка з помочов стандартизованых ґрафічных знакув. Майдавньоє письмо ся появило у другуй половині 4.&nbsp;тысячроча до&nbsp;н.&nbsp;е. Письмові системы ся типово класифікувут подля того, як їх знакы ([[Ґрафема|ґрафемы]]) удносят ся ид єдиницям языка. Фонетичні письмові системы&nbsp;— наприклад [[Алфавіт|алфавіты]] тай [[Силабарій|силабарії]]&nbsp;— хоснувут ґрафемы, котрі удповідавут звукам у респективнуй говоренуй бесіді. Алфавіты хоснувут ґрафемы, котрі ся называвут [[Буква|буквы]], и обычно удповідавут говореным [[Фонема|фонемам]]. З правила алфавіты ся ділят на три филі: чисті алфавіты хоснувут буквы и на согласні (консонанты), и на гласні звукы; абжады хоснувут лиш буквы, котрі репрезентувут согласні звукы; а абуґіды хоснувут буквы на представленя пар согласных–гласных. Силабарії хоснувут ґрафемы, котрі ся кличут силабоґрамы&nbsp;— они репрезентувут цілі [[Склад (лінґвістика)|склады]] авадь [[Мора (языкознавство)|моры]]. Лоґоґрафічні (вадь морфоґрафічні) письмові системы мавут ґрафемы на репрезентацію єдиниць значіня у языкови, наприклад [[Слово|слув]] авадь [[Морфема (языкознавство)|морфем]]. Алфавіты типово хоснувут менше ги 100&nbsp;разных знакув, а силабарії тай лоґоґрафії годні респективно хосновати стувкы тай тысячі знакув. == Історія == Письмові системы ся появляли з протописьма, айбо історично булшина протописьмовых систем не розвила ся у письмові системы. Протописьмові системы часто хосновали мнемонічні знакы вадь мали ідеоґрафічну основу, т.&nbsp;є.&nbsp;хосновали знакы, котрі прямо репрезентовали даяку ідею вадь понятя. Їм хыбіла можность повнустю передавати языкы. Наприклад: * знакы з Чаху (дас 7.&nbsp;тысячроча до&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;), урізані на панцырьох корытниць, найдені у 24&nbsp;неолітичных гробах у Чаху, Сіверный Китай.<ref>Houston (2004), pp.&nbsp;245–246.</ref> * знакы з Вінчі (дас 6–5.&nbsp;тысячроча до&nbsp;н.&nbsp;е.), найдені на артефактах културы Вінча у централнуй и юговосточнуй Европі.<ref>Condorelli (2022), pp.&nbsp;20–21; Daniels (2018), p.&nbsp;148.</ref> * гарапськоє письмо (вадь письмо долины Інд; дас 2600–2000 до&nbsp;н.&nbsp;е.), найденоє на вшылиякых артефактах, выробленых індськов цивілізаційов на Індійському субконтіненті.<ref>Sproat (2010), p.&nbsp;110.</ref> * [[Кіпу]] (15.&nbsp;стороча н.&nbsp;е.), система сплетеных в узлы мотузув, котрі ся хосновали ги мнемонічна серсама у Інкськуй імперії у Южнуй Америці.<ref>Coulmas (2002), p.&nbsp;20.</ref> [[Файл:Comparative evolution of Cuneiform, Egyptian, and Chinese characters.svg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Comparative evolution of Cuneiform, Egyptian, and Chinese characters.svg|міні|Діаґрама порувняня абстракції у піктоґрафії межиріцького клинописа, еґіпетськых гієроґліфув тай китайськых знакув.&nbsp;— из публікації 1870.&nbsp;рока авторства французького еґіптолоґа Ґастона Маспера.<ref>{{Cite book|last=Maspero|first=Gaston|url=http://archive.org/details/recueildetravaux27masp/page/244/mode/2up|title=Recueil de travaux relatifs à la philologie et à l'archéologie égyptiennes et assyriennes|publisher=Librairie Honoré Champion|year=1870|page=243|language=fr}}</ref>]]Письмо ся незалежно унаходило много раз бігом людської історії, першый раз появлявучи ся межи 3400.&nbsp;тай 3200.&nbsp;роками до&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;у виді [[Клинопис|клинописа]], системы, котров ся на зачаткови записовав [[шумерськый язык]] у южнуй [[Мезопотамія|Мезопотамії]] (Межирічови); пак його адаптовали пуд запис акадської бесіды, кой єї носителі ся розселили по реґіонови.<ref>Krispijn (2012), p.&nbsp;184.</ref> За унайденьом клинописа хронолоґічно йшли еґіпетські гієроґліфы; вцілови є научный консенсус, ож сі дві письмові системы ся появили незалежно єдна уд другої&nbsp;— обідві они ся розвили з протописьмовых систем, майстарі послідовні тексты котрых ся датувут дас 2600.&nbsp;роками до&nbsp;н.&nbsp;е. Китайські знакы ся появили самостуйно у долині [[Хуанхе]] (Жовтої рікы) дас у 1200.&nbsp;роках до&nbsp;н.&nbsp;е. Не є доказув контакта межи Китайом тай ґрамотныма народами Близкого Востока, а межиріцькый и китайськый пудходы д репрезентації звукув и значінь ся дуже читаво розличавут.<ref>Bagley (2004), p.&nbsp;190.</ref><ref>Boltz (1999), p.&nbsp;108.</ref><ref>Keightley (1983), pp.&nbsp;415–416.</ref> Мезоамерицькі письмові системы, у тум числі олмецькоє письмо и письмо мая тоже ся розвивали незалежно.<ref>Gnanadesikan (2023), p.&nbsp;36. </ref> Из розвойом письма май сучасні верзії письмовых систем ся удкапчовали уд того прямого зязка межи ґрафемами тай ідеями. Тото ся ставало через [[Ребус|ребусовый]] принцип: знак ся брав и на означованя даякого другого слова, котроє в уговорі звучало похожо на слово, ідею котрого знак зачатково репрезентовав. Сесе позволило словам без конкретных візуалізацій першый раз быти поданыма у виді сімболув; поступовоє удходжіня уд ідеоґрафії ид системам письма, валовшным повноцінно передавати язык, ишло цілі стороча и потребовало свідомої аналізы даякого языка тыма, ко пробовав го записовати.<ref>Robertson (2004), pp.&nbsp;21–24.</ref> Алфавітноє письмо походит уд май ранньых морфоґрафічных письмен, и першый раз ся появило до 2000.&nbsp;року до&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;про писаня семітського языка, говореного на Сінайськум пувострові. Булшина світовых алфавітув авадь прямо походят уд сього протосінайського письма, вадь были ним напряму іншпіровані. Межи його потомками сут фінікійськый алфавіт (1050 до&nbsp;н.&nbsp;е.) тай його дериватив, грецькый алфавіт (800 до&nbsp;н.&nbsp;е.).<ref>Fischer (2001), p.&nbsp;84–86.</ref><ref>Millard (1986), p.&nbsp;396.</ref> [[Латиньскый алфавіт|Латинськый алфавіт]] (латиниця), котрый пушов уд грецького, є майчастым письмом, хоснованым письмовыма системами. == Русинськый язык == Днешньый [[Русиньскый язык|русинськый язык]] хоснує два письма: [[кириличный алфавіт]] (кирилицю) и [[Латиньскый алфавіт|латинськый]] (латиницю). Усі варіації русинського языка мавут кириличні варіанты запису; поєдні варіації мавут офіціалні латинські еквіваленты, як наприклад [[Пряшів|пряшовські]] русины у [[Словеньско|Словакії]]. Латиниця ся головно хоснує русинами, жыючыми у тых крайинах, де [[Урядный язык|офіціалный язык]] пише ся латинков, т.&nbsp;є.&nbsp;на [[Словеньско|Словаках]], на [[Чеська републіка|Чехах]] и у [[Польско|Польщи]]&nbsp;— и удповідно латинськый запис язык варіює ся подля ортоґрафії офіціалного языка респективної державы; наприклад, русины у Чехії и Словакії хоснувут похожый на словацькый алфавіт на латиничный запис русинського, а [[лемкы]], жыючі у Польщи&nbsp;— полськый алфавіт. Окрем того, латиницю пораз сохтувут хосновати [[Руснаци у Сербиї|паннонські (бачванські)]] руснакы, и она є головно закладена на сербськогорватськуй латиничнуй ортоґрафії. {{Clear}} == Референції == <references /> == Жерела == {{Refbegin|30em}} * {{Cite book |last=Boltz |first=William G. |title=The Cambridge History of Ancient China: From the Origins of Civilization to 221 BC |publisher=Cambridge University Press |year=1999 |isbn=978-0-521-47030-8 |editor-last=Loewe |editor-first=Michael |editor-link=Michael Loewe |chapter=Language and writing |editor-last2=Shaughnessy |editor-first2=Edward L. |editor-link2=Edward L. Shaughnessy |chapter-url=https://books.google.com/books?id=cHA7Ey0-pbEC&q=The+Origin+and+Early+Development+of+the+Chinese+Writing+System.&pg=PA108}} * {{Cite book |last=Bußmann |first=Hadumod |title=Routledge Dictionary of Language and Linguistics |publisher=Routledge |year=1998 |isbn=978-0-203-98005-7}} * {{Cite book |title=The First Writing: Script Invention as History and Process |publisher=Cambridge University Press |year=2004 |isbn=978-0-521-83861-0 |editor-last=Houston |editor-first=Stephen }} ** Bagley, Robert. "Anyang writing and the origin of the Chinese writing system". In Houston (2004), pp. 190–249. ** Robertson, John S. "The possibility and actuality of writing". In Houston (2004), pp. 16–38. * {{Cite book |last=Condorelli |first=Marco |title=Introducing Historical Orthography |publisher=Cambridge University Press |year=2022 |isbn=978-1-00-910073-1}} * {{Cite book |title=The Cambridge Handbook of Historical Orthography |publisher=Cambridge University Press |year=2023 |isbn=978-1-108-48731-3 |editor-last=Condorelli |editor-first=Marco |editor-mask=3 |series=Cambridge Handbooks in Language and Linguistics |editor-last2=Rutkowska |editor-first2=Hanna}} ** Barbarić, Vuk-Tadija. "Grapholinguistics". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 118–137. ** Gnanadesikan, Amalia E. "Classifying and comparing early writing systems". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 29–49. |in1=Condorelli |in2=Rutkowska |c= |pages=29–49}} ** Hartmann, Stefan; Szczepaniak, Renata. "Elements of writing systems". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 50–72. ** Joyce, Terry. "Typologies of writing systems". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 138–160. ** Rutkowska, Hanna. "Theoretical approaches to understanding writing systems". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 95–117. ** Tamošiūnaitė, Aurelija. "Orthographic conventionality". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 74–94. * {{Cite encyclopedia |year=2002 |title=Language and Writing Systems |encyclopedia=An Encyclopedia of Language |publisher=Routledge |url=https://books.google.com/books?id=1PbO7NveuRgC&pg=RA7-PT21 |last=Collinge |first=N. E. |isbn=978-1-134-97716-1}} * {{Cite book |last=Coulmas |first=Florian |title=The Writing Systems of the World |url=https://archive.org/details/writingsystemsof0000coul |publisher=Blackwell |year=1991 |isbn=978-0-631-18028-9 |orig-date=1989}} * {{Cite book |last=Coulmas |first=Florian |title=The Blackwell Encyclopedia of Writing Systems |publisher=Blackwell |year=2002 |isbn=978-0-631-19446-0 |edition=Repr. |ref={{sfnref|Coulmas|1996}} |author-mask=3 |orig-date=1996}} * {{Cite book |last=Coulmas |first=Florian |title=Writing Systems: An Introduction to Their Linguistic Analysis |url=https://archive.org/details/writingsystemsin0000coul |publisher=Cambridge University Press |year=2002 |isbn=978-0-521-78217-3 |series=Cambridge Textbooks in Linguistics |author-mask=3}} * {{Cite book |last=Crystal |first=David |title=A Dictionary of Linguistics and Phonetics |publisher=Blackwell |year=2008 |isbn=978-1-4051-5296-9 |edition=6th |series=The Language Library}} * {{Cite book |title=The World's Writing Systems |url=https://archive.org/details/isbn_9780195079937 |publisher=Oxford University Press |year=1996 |isbn=978-0-19-507993-7 |editor-last=Daniels |editor-first=Peter T. |editor-last2=Bright |editor-first2=William }} * {{Cite book |last=Daniels |first=Peter T. |title=The Oxford Handbook of the History of Linguistics |url=https://archive.org/details/oxfordhandbookof0000unse_l6r3 |publisher=Oxford University Press |year=2013 |isbn=978-0-19-958584-7 |editor-last=Allan |editor-first=Keith |pages=[https://archive.org/details/oxfordhandbookof0000unse_l6r3/page/53 53]–70 |chapter=The history of writing as a history of linguistics |author-mask=3}} * {{Cite book |last=Daniels |first=Peter T. |title=An Exploration of Writing |publisher=Equinox |year=2018 |isbn=978-1-78179-528-6 |author-mask=3}} * {{Cite journal |last=de Kovel |first=Carolien G. F. |last2=Carrión-Castillo |first2=Amaia |last3=Francks |first3=Clyde |year=2019 |title=A large-scale population study of early life factors influencing left-handedness |journal=Scientific Reports |volume=9 |issue=1 |page=584 |bibcode=2019NatSR...9..584D |doi=10.1038/s41598-018-37423-8 |issn=2045-2322 |pmc=6345846 |pmid=30679750}} * {{Cite book |last=DeFrancis |first=John |title=Visible Speech: The Diverse Oneness of Writing Systems |url=https://archive.org/details/visiblespeechdiv0000defr |publisher=University of Hawaiʻi Press |year=1989 |isbn=978-0-8248-1207-2}} * {{Cite book |last=DeFrancis |first=John |title=The Chinese Language: Fact and Fantasy |publisher=University of Hawaiʻi Press |year=1990 |isbn=978-0-8248-1068-9 |author-mask=3 |orig-year=1986}} * {{Cite book |last=Diringer |first=David |title=Writing: Ancient Peoples And Places |url=https://archive.org/details/writingancientpe0000davi_y6c7 |publisher=Frederick A. Praeger |year=1962 |oclc=2824973}} * {{Cite journal |last=Dobbs-Allsopp |first=F. W. |year=2023 |title=On Hieratic and the Direction of Alphabetic Writing |url=https://janes.scholasticahq.com/article/75247-on-hieratic-and-the-direction-of-alphabetic-writing/attachment/159076.pdf |journal=Journal of the Ancient Near Eastern Society |volume=36 |issue=1 |pages=28–47}} * {{Cite book |last=Fischer |first=Steven Roger |title=A History of Writing |url=https://archive.org/details/historyofwriting0000fisc |publisher=Reaktion |year=2001 |isbn=978-1-86189-101-3 |series=Globalities}} * {{Cite book |last=Gnanadesikan |first=Amalia E. |title=The Writing Revolution: Cuneiform to the Internet |url=https://archive.org/details/writingrevolutio0000gnan |publisher=John Wiley & Sons |year=2009 |isbn=978-1-4051-5406-2 |series=The Language Library}} * {{Cite journal |last=Gnanadesikan |first=Amalia E. |year=2017 |title=Towards a typology of phonemic scripts |journal=Writing Systems Research |volume=9 |issue=1 |pages=14–35 |doi=10.1080/17586801.2017.1308239 |issn=1758-6801 |author-mask=3}} * {{Cite book |last=Haarmann |first=Harald |title=Geschichte der Schrift |publisher=C. H. Beck |year=2004 |isbn=978-3-406-47998-4 |edition=2nd |orig-date=2002 |language=de |trans-title=History of Writing}} * {{Cite book |last=Hannas |first=William C. |title=Asia's Orthographic Dilemma |url=https://archive.org/details/asiasorthographi0000hann_o2q7 |publisher=University of Hawaiʻi Press |year=1997 |isbn=978-0-8248-1842-5}} * {{Cite book |last=Harris |first=Roy |title=Signs of Writing |url=https://archive.org/details/signsofwriting0000harr |publisher=Routledge |year=1995 |isbn=0-415-10088-7}} * {{Cite book |last=Keightley |first=David N. |title=The Origins of Chinese Civilization |publisher=University of California Press |year=1983 |isbn=978-0-520-04229-2}} * {{Cite book |title=Analyses of Script: Properties of Characters and Writing Systems |publisher=Mouton de Gruyter |year=2008 |isbn=978-3-11-019641-2 |editor-last=Köhler |editor-first=Reinhard |series=Quantitative Linguistics |volume=63 |editor-last2=Altmann |editor-first2=Gabriel |editor-last3=Fan |editor-first3=Fengxiang}} * {{Cite book |last=Meletis |first=Dimitrios |title=The Nature of Writing: A Theory of Grapholinguistics |publisher=Fluxus |year=2020 |isbn=978-2-9570549-2-3 |series=Grapholinguistics and Its Applications |volume=3 |doi=10.36824/2020-meletis |issn=2681-8566 |doi-access=free}} * {{Cite book |last=Meletis |first=Dimitrios |title=Writing Systems and Their Use: An Overview of Grapholinguistics |last2=Dürscheid |first2=Christa |publisher=De Gruyter Mouton |year=2022 |isbn=978-3-11-075777-4 |series=Trends in Linguistics |volume=369 |author-mask=3}} * {{Cite journal |last=Millard |first=A. R. |year=1986 |title=The Infancy of the Alphabet |journal=World Archaeology |volume=17 |issue=3 |pages=390–398 |doi=10.1080/00438243.1986.9979978}} * {{Cite journal |last=Morford |first=Jill P. |last2=Wilkinson |first2=Erin |last3=Villwock |first3=Agnes |last4=Piñar |first4=Pilar |last5=Kroll |first5=Judith F. |year=2011 |title=When deaf signers read English: Do written words activate their sign translations? |journal=Cognition |volume=118 |issue=2 |pages=286–292 |doi=10.1016/j.cognition.2010.11.006 |pmc=3034361 |pmid=21145047 |doi-access=free}} * {{Cite book |last=Ottenheimer |first=Harriet Joseph |title=The Anthropology of Language: An Introduction to Linguistic Anthropology |url=https://archive.org/details/anthropologyofla0000otte_j6o4 |publisher=Cengage |year=2012 |isbn=978-1-133-70909-1}} * {{Cite journal |last=Papadatou-Pastou |first=Marietta |last2=Ntolka |first2=Eleni |last3=Schmitz |first3=Judith |last4=Martin |first4=Maryanne |last5=Munafò |first5=Marcus R. |last6=Ocklenburg |first6=Sebastian |last7=Paracchini |first7=Silvia |year=2020 |title=Human handedness: A meta-analysis |journal=Psychological Bulletin |volume=146 |issue=6 |pages=481–524 |doi=10.1037/bul0000229 |issn=1939-1455 |pmid=32237881 |s2cid=214768754 |hdl-access=free |hdl=10023/19889}} * {{Cite book |last=Powell |first=Barry B. |title=Writing: Theory and History of the Technology of Civilization |url=https://archive.org/details/writingtheoryhis0000powe |publisher=Wiley-Blackwell |year=2012 |isbn=978-1-118-25532-2 |ref={{sfnref|Powell|2009}} |orig-date=2009}} * {{Cite journal |last=Primus |first=Beatrice |year=2003 |title=Zum Silbenbegriff in der Schrift-, Laut- und Gebärdensprache—Versuch einer mediumübergreifenden Fundierung |trans-title=On the concept of syllables in written, spoken and sign language—an attempt to provide a cross-medium foundation |journal=Zeitschrift für Sprachwissenschaft |language=de |volume=22 |issue=1 |pages=3–55 |doi=10.1515/zfsw.2003.22.1.3 |issn=1613-3706}} * {{Cite journal |last=Primus |first=Beatrice |author-mask=3 |year=2004 |title=A featural analysis of the Modern Roman Alphabet |url=http://idsl1.phil-fak.uni-koeln.de/fileadmin/IDSLI/dozentenseiten/artikel_primus/Primus_Featural_Analysis_2004.pdf |url-status=dead |journal=Written Language and Literacy |publisher=John Benjamins |volume=7 |issue=2 |pages=235–274 |doi=10.1075/wll.7.2.06pri |issn=1387-6732 |eissn=1570-6001 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171010183819/http://idsl1.phil-fak.uni-koeln.de/fileadmin/IDSLI/dozentenseiten/artikel_primus/Primus_Featural_Analysis_2004.pdf |archive-date=10 October 2017}} * {{Cite book |last=Rogers |first=Henry |title=Writing Systems: A Linguistic Approach |publisher=Blackwell |year=2005 |isbn=978-0-631-23463-0 |series=Blackwell Textbooks in Linguistics}} * {{Cite book |last=Sampson |first=Geoffrey |title=Writing Systems: A Linguistic Introduction |publisher=Stanford University Press |year=1985 |isbn=978-0-8047-1254-5}} * {{Cite book |last=Sampson |first=Geoffrey |title=The Routledge Handbook of Linguistics |publisher=Routledge |year=2016 |isbn=978-0-415-83257-1 |editor-last=Allan |editor-first=Keith |pages=47–61 |chapter=Writing systems: methods for recording language |author-mask=3}} * {{Cite book |last=Schmandt-Besserat |first=Denise |title=How Writing Came About |url=https://archive.org/details/howwritingcameab0000schm |publisher=University of Texas Press |year=1996 |isbn=978-0-292-77704-0 |ref={{sfnref|Schmandt-Besserat|1992}} |orig-year=1992}} * {{Cite book |last=Sproat |first=Richard |title=Language, Technology, and Society |publisher=Oxford University Press |year=2010 |isbn=978-0-19-954938-2}} * {{Cite book |editor-last=Steele |editor-first=Philippa M. |title=Understanding Relations Between Scripts: The Aegean Writing Systems |volume=I |publisher=Oxbow |year=2017 |isbn=978-1-78570-644-8}} * {{Cite book |title=Writing Around the Ancient Mediterranean: Practices and Adaptations |publisher=Oxbow |year=2022 |isbn=978-1-78925-850-9 |editor-last=Steele |editor-first=Philippa M. |editor-mask=3 |series=Contexts Of and Relations Between Early Writing Systems |volume=6 |page=232 |editor-last2=Boyes |editor-first2=Philip J.}} * {{Cite book |title=Vernacular Literacy: A Re-Evaluation |publisher=Oxford University Press |year=1997 |isbn=978-0-19-823635-1 |editor-last=Tabouret-Keller |editor-first=Andrée |series=Oxford Studies in Anthropological Linguistics |volume=13 |editor-last2=Le Page |editor-first2=Robert B. |editor-last3=Gardner-Chloros |editor-first3=Penelope |editor-last4=Varro |editor-first4=Gabrielle}} ** Baker, Philip. "Developing ways of writing vernaculars: problems and solutions in a historical perspective". In Tabouret-Keller et al. (1997), pp.&nbsp;93–141. * {{Cite book |title=Scripts and Literacy: Reading and Learning to Read Alphabets, Syllabaries and Characters |publisher=Springer |year=1995 |isbn=978-94-010-4506-3 |editor-last=Taylor |editor-first=Insup |series=Neuropsychology and Cognition |volume=7 |editor-last2=Olson |editor-first2=David R.}} ** Scholes, Robert J. "Orthography, vision, and phonemic awareness". In Taylor, Olson (1995), pp. 359–374. * {{Cite book |title=The Idea of Writing: Writing Across Borders |publisher=Brill |year=2012 |isbn=978-90-04-21545-0 |editor-last=Voogt |editor-first=Alexander J. de |editor-last2=Quack |editor-first2=Joachim Friedrich}} ** Krispijn, Theo J. H. "Writing Semitic with cuneiform script. The interaction of Sumerian and Akkadian orthography in the second half of the third millennium BC". In Voogt, Quack (2012), pp. 181–218. * {{Cite book |last=Woods |first=Christopher |title=Visible Language: Inventions of Writing in the Ancient Middle East and Beyond |last2=Emberling |first2=Geoff |last3=Teeter |first3=Emily |publisher=Oriental Institute, University of Chicago |year=2010 |isbn=978-1-885923-76-9 |series=Oriental Institute Museum Publications}} {{Refend}} 7c810eulf3t9yy69nq0yg5d9le5m1xq Хоснователь:Halajkovič 2 23884 168930 168283 2026-08-31T01:23:14Z Halajkovič 33393 168930 wikitext text/x-wiki {{userboxtop|}} {{Babel|uk|ru-5|rue-4|sk-2|cs-1|rsk-1|pl-0,5}} {{Userbox |id= [[Файл:Wikipedia-logo-v2-rsk2.svg|40px]] |id-c = #FFF |info = {{Тот хоснователь|m}} має свою '''[[:rsk:Хаснователь:Halajkovič|властну сторінку]]''' на [[Паноньско-русинська Вікіпедія|паноньскій-русиньскій Вікіпедії]] |info-c = #f6f6f6 |border-c = #bbb }} {{Userbox |id= [[Файл:Wikipedia-logo-for-Ukraine.png|40px]] |id-c = #FFF |info = {{Тот хоснователь|m}} має свою '''[[:uk:Користувач:Halajkovič|властну сторінку]]''' на [[Україньска Вікіпедія|україньскій Вікіпедії]] |info-c = #f6f6f6 |border-c = #bbb }} {{userboxbottom}} == Вступ == '''Halajkovič''' (по пряш.-русин. [[МФА|[ɦaˈlajkovʲit͡ʃ]]], по укр. [[МФА|[ɦɑˈlɑjkɔʋɪt͡ʃ]]], по рос. [[МФА|[ɡɐˈlajkəvʲɪt͡ɕ]]]) є хоснователь русиньской Вікіпедії. Кедь мате даякы вопросы, напиште мі на і-мейл або на [[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|діскусну сторінку]]=) == Статї == (Ставом к 31. авґуста 2026) === Написаны статї === {| class="wikitable" style="width: 60%;" ! Сімбол !! Статя |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Б''' | [[Босняци]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Д''' | [[Деціметер]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''К''' | [[Клем Толей]] |- | [[Косонь]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''М''' | [[Максім Марцінкевіч]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Н''' | [[Нежеґоль (ґрупа)]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''О''' | [[Округлый стіл Русинів Словеньска]] |- | rowspan="5" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''П''' | [[Пляцок]] |- | [[Пневмослон]] |- | [[Поледіця]] |- | [[Прапор меджіславяньского языка]] |- | [[Пріквел]] |- | rowspan="4" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''C''' | [[Сербохорватьскый язык]] |- | [[Список русиньскых етнічных мен у Мадярьску]] |- | [[Список смартфонів з операчнов сістемов Android]] |- | [[Список русиньскых сел на Словеньску]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''У''' | [[Умелый язык]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Q''' | [[Quod licet Iovi, non licet bovi]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''R''' | [[Rhodesians Never Die]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''U''' | [[Undertale Yellow]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''1''' | [[1.Kla$]] |} === Переписаны статї === {| class="wikitable" style="width: 60%;" ! Сімбол !! Статя |- | rowspan="5" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''А''' | [[Абрагамовцї (окрес Бардеёв)]] |- | [[Абрагамовцї (окрес Кежмарок)]] |- | [[Абрановцї]] |- | [[Адідовцї]] |- | [[Андріёва]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Б''' | [[Білоруськый язык]] |- | [[Бєл (окрес Требішов)]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''В''' | [[Велатіцька култура]] |- | [[Выходославяньскы языкы]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Г''' | [[Гей, Славяне]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Д''' | [[Дрогобич]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Є''' | [[Єзерско]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''З''' | [[Забитый в бої]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''І''' | [[Ігляны]] |- | [[Інґушскый язык]] |- | rowspan="3" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''К''' | [[Кральовство Италия]] |- | [[Корньске языкове партнерство]] |- | [[Културне общество Русинів Румунії]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Л''' | [[Ліхтенштайн]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''М''' | [[Меджіславяньскый язык]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Н''' | [[Наріча]] |- | rowspan="6" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''П''' | [[Петро Медвідь]] |- | [[Полата]] |- | [[Польска гімна]] |- | [[Премєр Казахстану]] |- | [[Придавникы]] |- | [[Пряшівска Русь]] |- | rowspan="3" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Р''' | [[Російскый язык]] |- | [[Русиньска Вікіпедія]] |- | [[Русиньска оброда]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''С''' | [[Список країн і теріторій, де є анґліцькый язык урядным языком]] |- | [[Суха]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Т''' | [[Тімур Муцураєв]] |- | [[Тоґо]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''У''' | [[Україньскый язык]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Х''' | [[Хум]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Ч''' | [[Чеченьска републіка Ічкерія]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Ш''' | [[Швейцарія]] |- | [[Штефан Сухый]] |} apuofkgrdiqftt9fiqvcaz6o08eaeup Петре Думітреску 0 24448 168911 165189 2026-08-30T20:00:22Z Rue323 31002 168911 wikitext text/x-wiki '''Пе́тре Думітре́ску''' ({{Lang-ro|Petre Dumitrescu}}; [[18. фебруар|18. фебруара]], [[1882]], [[жудец]] [[Долж]], [[Румуньско|Румыния]] — [[15. януар|15. януара]], [[1950]], [[Букурешт|Букурешть]]) — [[Румуньско|румынськый]] воєнный діятиль, армадный ґенерал ([[1942]]), командувущый 3. румынськыв армадов на юго-западнӱм участкови советсько-німицького фронта пуд час [[Друга світова война|Другої Світової войны]]. {{Особа}} == Біоґрафія == Петре Думітреску родив ся [[18. фебруар|18. фебруара]] [[1882|1882. року]] у варошови Добрідор у [[Румуньско|Румыниї]]. Поступив у инженерно-артилерійську офіцірьську школу у [[1901|1901. році]], кӱнчив ї у [[1903|1903. році]] у званёви младшый лейтенанта. У [[1906]]. році Думітреску быв повышеный до званя лейтенанта, у [[1911|1911. році]] став капітаном. У тӱм же році вӱн поступив у воєнну академію у [[Букурешт|Букурештови]], котру кӱнчив у [[1913|1913. році]]. === Друга Балканська и Перва Світова война === Участник Другої Балканської войны. Ид началови [[Перша світова война|Первої світової войны]] быв [[Маёр|маёром]]. За час войны активно просував ся горі по ранґови, у [[1917|1917. році]] став пудполковником, а у [[1920]] — полковником, у [[1930]] — бриґадиром и у [[1937]] — ґенерал-маёром. До начала [[Друга світова война|Другої світової войны]] служив воєнным аташе у [[Паріж|Парижови]] (1930—1932) и [[Брусел|Брӱсселови]] (1932—1935). Пӱсля вертаня у Румынию, Думітреску — первый замістник началника Ґенералного штаба армады (1935—1937), командірь 1. армадного корпуса (1937), главный инспектор артилерії (1937—1939). У 1940 назначеный командувущым [[1. армада (Румыния)|1. армадов]]. [[25. марец|25. марця]] [[1941|1941. року]] назначеный командувущым 3. армадов. Сись пост вӱн занимав на протязі цілої войны. === Друга світова война === ==== На бокови крайн Оси ==== [[5. юл|5. юла]] [[1941|1941. року]] 3. армада пуд командованём Думітреску атаковала [[Северна Буковина|Северну Буковину]] и заняла [[Чернівцї|Чернівці]]. 3. армада во главі из Думітреску пак пересікла [[Прут (ріка)|Прут]] из цілёв захвата [[Северна Бессарабія|Северної Бессарабії]] у ходови приграничных бойӱв у [[Молдавия|Молдавії]]. При продвижіёви ид [[Днѣстер|Дністрови]] правый фланґ 3. армаді прикрывала німицька 11. армада. У тот час кой 11. армада продовжала продвижіня через [[Днѣстер|Дністер]] ид [[Южный Буг|Южному Бугови]], 3. армада Думітреску лишила ся на [[Румынськоє кралёвство|румынськӱв території]]. У [[Септембер|септемброви]] [[1941|1941. року]] Думітреску удбив пробу [[РСЧК|советськых вӱйськ]] переправити ся через [[Днѣстер|Дністер]] на выходови, взад позицій 11. армады. По тому, як правитильство Румыниї согласило ся продовжити войну за переділами свої території (до [[1940]]), Думітреску возглавив 3. армаду у наступлінёви на [[Крым]]. Ид 10. октовбра 1941. року 3. армада прӱшла в даль у 1700 кілометрӱв уд румынської границі, принявши участь у 4. великых битках и 42. малых боях. Ид тому часови 3. армада захватила 15 565 пленных, 149 [[Танк|танкӱв]], 128 [[Пушка|пушок]] и поверх 700 [[Пулемет|пулеметӱв]], изтративши при тому 10 541 чоловік (из них 2555 мертвыми, 6201 раненых и 1785 пропавшых без вісти). За участь у тӱв кампанії Думітреску [[1. септембер|1. септембра]] [[1942|1942. року]] быв награжденый Рыцарськым крестом Желізного креста, ставши другым румыном, одержавшым сю награду (по [[Йон Антонеску|Антонеску]]). 17. октовбра Думітреску быв награжденый Орденом Мигая Храброго 3. ступене. [[18. юл|18. юла]] [[1942|1942. року]] Думітреску став армадным ґенералом. Скоро пӱсля повышіня Думітреску из армадов рушив на Таманськый полуострӱв, прорубавши живтоно необходну державам Оси лінію снабжіня вӱйськ. У числі другых ёго наград того часу суть — Крест 1. класа Ордена Звізды Румыниї у 1942. и Великый крест Ордена Короны Румыниї у 1943. році. Так як німицькі вӱйська пуд Сталінґрадом нуждали ся у подкреплениях, німицькоє командованя направило пкд Сталінґрад много румынськых частий, ослабивши тым самым 3. румынську армаду. Ото было часточно компенсовано зведінём усьых румынськых вӱйськ на юго-западному участкови фронта у 3. армаду пуд командованём Думітреску. Вирьховноє командованя, єднак, иґноровало уповісткы Думитреску за засилу натиска советськых вӱйськ на юго-западови. Точно так же командованя не розникало насновы Думітреску за атаку передмӱстных укріплінь на ріці Клітська. 19. новембра 1942. року советські вӱйська зачали моцноє наступліня на юго-западному участкови фронта, розломавши лінію обороны армады Думітреску, розрубавши армаду на дакӱлко частий. 23 и 24. новембра капітуловали дві окружені ґрупы из состава 3. румынської армады во главі из дивізіонным ґенералом М. Ласкаром и бриґадным ґенералом Стенеску (3 ґенерала, до 29 000 солдат и офіцірьӱв). Исе была май велика капітулація сперед советськыми вӱйськами из зачатку войны. Фронт армады упав и через нёго советські танкові корпусы рушили до вароша [[Калач-на-Дону]] и там замкнули кольцо окружіня вокруг 6. німицької армады у [[Волґоґрад|Сталінґрадови]]. Уцілівші части 3. армады окопали ся на ріці Чір, но у децемброви были удбиті и удтӱть советськыми вӱйськами. По существови, 3. румынська армада была знищена и її прийшло ся воссотворяти наново. Но при тому Думітреску быв обставленый на постови командувущого. [[19. фебруар|19. фебруара]] [[1944|1944. року]] Думітреску быв награжденый Орденом Мигая Храброго 2. ступене, а 4. апріля того же року одержав Дубовоє листя ид Желізному крестови. По зачаткови Яссько-Кишинёвської операції [[1944|1944. року]] армада была у́бита из заниманых нив рубіжӱв по [[Днѣстер|Дністрови]], у тому числі советськым вӱйськам удало ся форсовати Дністровськый лиман. Думітреску плановав удступліня ид [[Букурешт|Букурештови]], избігавучи при тому биток из советськыми вӱйськами. Не никавучи на то, советські вӱйська настигли 3. армаду, и до того часу, кой обстанкы из 3. армады пудойшли ид [[Букурешт|Букурештови]], у плен трафило пиля 130 000 румынськых солдат (включавучм пленных солдат из 4. румынської армады и другых армад). ==== На бокови антигітлеровської коаліції ==== Пӱсля переворота 23. авґуста Румыния уйшла из войны, и вӱйська Думітреску повернули оружиє против німцьӱв и мадяр, захвативши у плен пиля 6 000 німицькых солдат. Думітреску быв переведеный у резерв у авґустови [[1944|1944. року]].<ref>http://www.worldwar2.ro/generali/?article=98</ref> === Обвиніня у воєнных преступлінях === По кӱнцёви войны у маёви 1946. року въедно из ґенералами Леонардом Мочулскі, Йоном Думітраке и Ніколае Дескелеску, Думітреску обвиняв ся у воєнных преступлінях (ст. 312/1945) на югови СССР и на Кавказови, айбо пак быв поправданый народным трибуналом позад одсутности жадных доказӱв. Петре Думітреску умер свойыв смиртёв у свойӱв хыжи у [[Букурешт|Букурештови]] у [[1950|1950. році]]. == Література == * Drama generalilor români, Alesandru Duţu şi Florica Dobre * ''К. А. Заліськый.'' Кто был кто во второй мировой войне. Союзники Германии. — {{М.}}: Астрель; АСТ, 2003. — С. 131—132. == Удкликованя == [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Умерли 1950]] [[Катеґорія:Уродили ся 1882]] [[Катеґорія:Друга світова война]] [[Катеґорія:Генералове]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] p0k5e5vud4a18v8zoqwgpdqblmvisay 168933 168911 2026-08-31T10:19:47Z Flipdot 23893 168933 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Пе́тре Думітре́ску''' ({{Lang-ro|Petre Dumitrescu}}; [[18. фебруар|18. фебруара]], [[1882]], [[жудец]] [[Долж]], [[Румуньско|Румыния]] — [[15. януар|15. януара]], [[1950]], [[Букурешт|Букурешть]]) — [[Румуньско|румынськый]] воєнный діятиль, армадный ґенерал ([[1942]]), командувущый 3. румынськыв армадов на юго-западнӱм участкови советсько-німицького фронта пуд час [[Друга світова война|Другої Світової войны]]. {{Особа}} == Біоґрафія == Петре Думітреску родив ся [[18. фебруар|18. фебруара]] [[1882|1882. року]] у варошови Добрідор у [[Румуньско|Румыниї]]. Поступив у инженерно-артилерійську офіцірьську школу у [[1901|1901. році]], кӱнчив ї у [[1903|1903. році]] у званёви младшый лейтенанта. У [[1906]]. році Думітреску быв повышеный до званя лейтенанта, у [[1911|1911. році]] став капітаном. У тӱм же році вӱн поступив у воєнну академію у [[Букурешт|Букурештови]], котру кӱнчив у [[1913|1913. році]]. === Друга Балканська и Перва Світова война === Участник Другої Балканської войны. Ид началови [[Перша світова война|Первої світової войны]] быв [[Маёр|маёром]]. За час войны активно просував ся горі по ранґови, у [[1917|1917. році]] став пудполковником, а у [[1920]] — полковником, у [[1930]] — бриґадиром и у [[1937]] — ґенерал-маёром. До начала [[Друга світова война|Другої світової войны]] служив воєнным аташе у [[Паріж|Парижови]] (1930—1932) и [[Брусел|Брӱсселови]] (1932—1935). Пӱсля вертаня у Румынию, Думітреску — первый замістник началника Ґенералного штаба армады (1935—1937), командірь 1. армадного корпуса (1937), главный инспектор артилерії (1937—1939). У 1940 назначеный командувущым [[1. армада (Румыния)|1. армадов]]. [[25. марец|25. марця]] [[1941|1941. року]] назначеный командувущым 3. армадов. Сись пост вӱн занимав на протязі цілої войны. === Друга світова война === ==== На бокови крайн Оси ==== [[5. юл|5. юла]] [[1941|1941. року]] 3. армада пуд командованём Думітреску атаковала [[Северна Буковина|Северну Буковину]] и заняла [[Чернівцї|Чернівці]]. 3. армада во главі из Думітреску пак пересікла [[Прут (ріка)|Прут]] из цілёв захвата [[Северна Бессарабія|Северної Бессарабії]] у ходови приграничных бойӱв у [[Молдавия|Молдавії]]. При продвижіёви ид [[Днѣстер|Дністрови]] правый фланґ 3. армаді прикрывала німицька 11. армада. У тот час кой 11. армада продовжала продвижіня через [[Днѣстер|Дністер]] ид [[Южный Буг|Южному Бугови]], 3. армада Думітреску лишила ся на [[Румынськоє кралёвство|румынськӱв території]]. У [[Септембер|септемброви]] [[1941|1941. року]] Думітреску удбив пробу [[РСЧК|советськых вӱйськ]] переправити ся через [[Днѣстер|Дністер]] на выходови, взад позицій 11. армады. По тому, як правитильство Румыниї согласило ся продовжити войну за переділами свої території (до [[1940]]), Думітреску возглавив 3. армаду у наступлінёви на [[Крым]]. Ид 10. октовбра 1941. року 3. армада прӱшла в даль у 1700 кілометрӱв уд румынської границі, принявши участь у 4. великых битках и 42. малых боях. Ид тому часови 3. армада захватила 15 565 пленных, 149 [[Танк|танкӱв]], 128 [[Пушка|пушок]] и поверх 700 [[Пулемет|пулеметӱв]], изтративши при тому 10 541 чоловік (из них 2555 мертвыми, 6201 раненых и 1785 пропавшых без вісти). За участь у тӱв кампанії Думітреску [[1. септембер|1. септембра]] [[1942|1942. року]] быв награжденый Рыцарськым крестом Желізного креста, ставши другым румыном, одержавшым сю награду (по [[Йон Антонеску|Антонеску]]). 17. октовбра Думітреску быв награжденый Орденом Мигая Храброго 3. ступене. [[18. юл|18. юла]] [[1942|1942. року]] Думітреску став армадным ґенералом. Скоро пӱсля повышіня Думітреску из армадов рушив на Таманськый полуострӱв, прорубавши живтоно необходну державам Оси лінію снабжіня вӱйськ. У числі другых ёго наград того часу суть — Крест 1. класа Ордена Звізды Румыниї у 1942. и Великый крест Ордена Короны Румыниї у 1943. році. Так як німицькі вӱйська пуд Сталінґрадом нуждали ся у подкреплениях, німицькоє командованя направило пкд Сталінґрад много румынськых частий, ослабивши тым самым 3. румынську армаду. Ото было часточно компенсовано зведінём усьых румынськых вӱйськ на юго-западному участкови фронта у 3. армаду пуд командованём Думітреску. Вирьховноє командованя, єднак, иґноровало уповісткы Думитреску за засилу натиска советськых вӱйськ на юго-западови. Точно так же командованя не розникало насновы Думітреску за атаку передмӱстных укріплінь на ріці Клітська. 19. новембра 1942. року советські вӱйська зачали моцноє наступліня на юго-западному участкови фронта, розломавши лінію обороны армады Думітреску, розрубавши армаду на дакӱлко частий. 23 и 24. новембра капітуловали дві окружені ґрупы из состава 3. румынської армады во главі из дивізіонным ґенералом М. Ласкаром и бриґадным ґенералом Стенеску (3 ґенерала, до 29 000 солдат и офіцірьӱв). Исе была май велика капітулація сперед советськыми вӱйськами из зачатку войны. Фронт армады упав и через нёго советські танкові корпусы рушили до вароша [[Калач-на-Дону]] и там замкнули кольцо окружіня вокруг 6. німицької армады у [[Волґоґрад|Сталінґрадови]]. Уцілівші части 3. армады окопали ся на ріці Чір, но у децемброви были удбиті и удтӱть советськыми вӱйськами. По существови, 3. румынська армада была знищена и її прийшло ся воссотворяти наново. Но при тому Думітреску быв обставленый на постови командувущого. [[19. фебруар|19. фебруара]] [[1944|1944. року]] Думітреску быв награжденый Орденом Мигая Храброго 2. ступене, а 4. апріля того же року одержав Дубовоє листя ид Желізному крестови. По зачаткови Яссько-Кишинёвської операції [[1944|1944. року]] армада была у́бита из заниманых нив рубіжӱв по [[Днѣстер|Дністрови]], у тому числі советськым вӱйськам удало ся форсовати Дністровськый лиман. Думітреску плановав удступліня ид [[Букурешт|Букурештови]], избігавучи при тому биток из советськыми вӱйськами. Не никавучи на то, советські вӱйська настигли 3. армаду, и до того часу, кой обстанкы из 3. армады пудойшли ид [[Букурешт|Букурештови]], у плен трафило пиля 130 000 румынськых солдат (включавучм пленных солдат из 4. румынської армады и другых армад). ==== На бокови антигітлеровської коаліції ==== Пӱсля переворота 23. авґуста Румыния уйшла из войны, и вӱйська Думітреску повернули оружиє против німцьӱв и мадяр, захвативши у плен пиля 6 000 німицькых солдат. Думітреску быв переведеный у резерв у авґустови [[1944|1944. року]].<ref>http://www.worldwar2.ro/generali/?article=98</ref> === Обвиніня у воєнных преступлінях === По кӱнцёви войны у маёви 1946. року въедно из ґенералами Леонардом Мочулскі, Йоном Думітраке и Ніколае Дескелеску, Думітреску обвиняв ся у воєнных преступлінях (ст. 312/1945) на югови СССР и на Кавказови, айбо пак быв поправданый народным трибуналом позад одсутности жадных доказӱв. Петре Думітреску умер свойыв смиртёв у свойӱв хыжи у [[Букурешт|Букурештови]] у [[1950|1950. році]]. == Література == * Drama generalilor români, Alesandru Duţu şi Florica Dobre * ''К. А. Заліськый.'' Кто был кто во второй мировой войне. Союзники Германии. — {{М.}}: Астрель; АСТ, 2003. — С. 131—132. == Удкликованя == [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Умерли 1950]] [[Катеґорія:Уродили ся 1882]] [[Катеґорія:Друга світова война]] [[Катеґорія:Генералове]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 4fzema5ov5lliwnejhijuq8inrxyonz Чонкаш 0 24639 168897 166009 2026-08-30T18:38:56Z Flipdot 23893 168897 wikitext text/x-wiki {{Перекласти}} {{НП|этнохороним=Чонкашане, Притисяне|национальный состав={{жрідло2|[[русины]] и [[мадяре]]}}|население=124|год переписи=2001}} '''Чо́нкаш'''<ref>[[Михаил Капраль|Михаил Капраль]]. Карпаторусинські поселеня: Лішта сел и варошув у Централнуй Европі де днесь бывавуть вадь даколи бывали Карпаторусины — Будапешт: Кроатика — 2021</ref> авадь '''Притися́нськоє'''&nbsp;({{Lang-hu|Csonkás}}, {{Lang-uk|Притисянське}})&nbsp;— [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виноградӱвськый район]]) [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйина]].<ref>https://gromada.info/gromada/vynogradiv/#2927</ref> Входить у [[Виноградӱвська варошська община|Виноградӱвську варошську общину]]. == Історія == Назва села происходить уд рікы Чонкаш, яка паде у Тису. За ріку [[Чонкаш]] у історичных документах у межах [[Фанчиково|Фанчикова]] у [[1785]]. році, [[Новоє Село (Закарпатська область)|Нового Села]]&nbsp;— у [[1702]]. році и [[Вилок|Вилока]] — у [[1680]]. році.{{Жрідло}} Пуд час чехословацького списованя обывательства у [[1921]]. році Чонкаш быв [[Присілок|присілком]] [[Вилок|Вилока]] из чотырьма хыжами. У кӱнци 20-х на зачаткови 30-х рокӱв прошлого стороча у рамках аґрарної реформы, што проводила ся чехословацькыв управов, сюды переселили из Воловського, Хустського, Тячӱвського округӱв безземельных селян, учинивши окремоє [[село]].{{Жрідло}} У советські часы ися ситуація утяжбила ся, внесено правкы, які щи бӱлше запутали стан діла. Невеличкоє село пудрядили трём сільськым радам: часть Чонкаша припойили до [[Новоє Село (Закарпатська область)|Нового Села]] (рішіня облисповнкома №&nbsp;155 уд 15 квітня 1967 року), другу частину&nbsp;— перейменували в Притисянське, підпорядкувавши його Фанчиківській сільській раді (рішення облвиконкому №&nbsp;431 від 30 липня 1962 року), третю&nbsp;— саму меншу складову Чонкаша, всього 22 чоловіки, також перейменували в Вербове, надавши йому статус села рішенням облвиконкому №&nbsp;431 від 30 липня 1962 року.{{Жрідло}} Своєї церкви село не має. В радянський період була спроба євангельських християн-баптистів побудувати тут молитовний дім з дерева на земельній ділянці Танчинця. Але в той час це суворо присікалося&nbsp;— довелося дерев'яну споруду розібрати. Діяла в селі і початкова школа. Спочатку діти перших-четвертих класів вчилися в одній великій кімнаті в приватному будинку Ковача. А в 1951 році була побудована школа із чотирма класними приміщеннями. В цій же школі вечорами двічі-тричі на тиждень демонстрували художні фільми. Кіномеханіком працював Дезидерій Сенек.{{Жрідло}} == Туристичні міста == * На юг уд села є ботанічный заказник містного значіня «Еґреш». * долина Тисы * озера == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 124 людий, из ниє подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |95,97&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |3,23&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,81&nbsp;% |} == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Села]] n0wkffwe5g8lw3fdtctpqt1jfwk96xk 168898 168897 2026-08-30T18:39:17Z Flipdot 23893 168898 wikitext text/x-wiki {{Перекласти}} {{НП|этнохороним=Чонкашане, Притисяне|население=124|год переписи=2001}} '''Чо́нкаш'''<ref>[[Михаил Капраль|Михаил Капраль]]. Карпаторусинські поселеня: Лішта сел и варошув у Централнуй Европі де днесь бывавуть вадь даколи бывали Карпаторусины — Будапешт: Кроатика — 2021</ref> авадь '''Притися́нськоє'''&nbsp;({{Lang-hu|Csonkás}}, {{Lang-uk|Притисянське}})&nbsp;— [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виноградӱвськый район]]) [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйина]].<ref>https://gromada.info/gromada/vynogradiv/#2927</ref> Входить у [[Виноградӱвська варошська община|Виноградӱвську варошську общину]]. == Історія == Назва села происходить уд рікы Чонкаш, яка паде у Тису. За ріку [[Чонкаш]] у історичных документах у межах [[Фанчиково|Фанчикова]] у [[1785]]. році, [[Новоє Село (Закарпатська область)|Нового Села]]&nbsp;— у [[1702]]. році и [[Вилок|Вилока]] — у [[1680]]. році.{{Жрідло}} Пуд час чехословацького списованя обывательства у [[1921]]. році Чонкаш быв [[Присілок|присілком]] [[Вилок|Вилока]] из чотырьма хыжами. У кӱнци 20-х на зачаткови 30-х рокӱв прошлого стороча у рамках аґрарної реформы, што проводила ся чехословацькыв управов, сюды переселили из Воловського, Хустського, Тячӱвського округӱв безземельных селян, учинивши окремоє [[село]].{{Жрідло}} У советські часы ися ситуація утяжбила ся, внесено правкы, які щи бӱлше запутали стан діла. Невеличкоє село пудрядили трём сільськым радам: часть Чонкаша припойили до [[Новоє Село (Закарпатська область)|Нового Села]] (рішіня облисповнкома №&nbsp;155 уд 15 квітня 1967 року), другу частину&nbsp;— перейменували в Притисянське, підпорядкувавши його Фанчиківській сільській раді (рішення облвиконкому №&nbsp;431 від 30 липня 1962 року), третю&nbsp;— саму меншу складову Чонкаша, всього 22 чоловіки, також перейменували в Вербове, надавши йому статус села рішенням облвиконкому №&nbsp;431 від 30 липня 1962 року.{{Жрідло}} Своєї церкви село не має. В радянський період була спроба євангельських християн-баптистів побудувати тут молитовний дім з дерева на земельній ділянці Танчинця. Але в той час це суворо присікалося&nbsp;— довелося дерев'яну споруду розібрати. Діяла в селі і початкова школа. Спочатку діти перших-четвертих класів вчилися в одній великій кімнаті в приватному будинку Ковача. А в 1951 році була побудована школа із чотирма класними приміщеннями. В цій же школі вечорами двічі-тричі на тиждень демонстрували художні фільми. Кіномеханіком працював Дезидерій Сенек.{{Жрідло}} == Туристичні міста == * На юг уд села є ботанічный заказник містного значіня «Еґреш». * долина Тисы * озера == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 124 людий, из ниє подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |95,97&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |3,23&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,81&nbsp;% |} == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Села]] rsqcr0q670zjdfwp1yv0hytvs0fo35a Вікіпедія:Образчік тыждня/2026/34 4 24894 168907 168664 2026-08-30T19:12:08Z Halajkovič 33393 168907 wikitext text/x-wiki {{Образчік тыждня |образчік=Fingerprintforcriminologystubs2.png |розмір=300 |назва образчіка=Образчік одпечатка створеный на основі штруктуры папіларного взору |попис=Образчік одпечатка створеный на основі штруктуры папіларного взору }} t65izhpz6r2lvp1jnf06jjtn65ae6b8 168908 168907 2026-08-30T19:13:01Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/168907|168907]] од хоснователя [[Special:Contributions/Halajkovič|Halajkovič]] ([[User talk:Halajkovič|діскусія]]) 168908 wikitext text/x-wiki {{Образчік тыждня |образчік=Mount Vinson from NW at Vinson Plateau by Christian Stangl (flickr).jpg |розмір=300 |назва образчіка=Масів Вінсон зо северозападу, найвысша вершына Антарктіды |попис=Масів Вінсон зо [[северозапад]]у, найвысша вершына [[Антарктіда|Антарктіды]] }} gvtj2vthdferu3wq3qzt8kyfiw3can0 Няґувська постила 0 24940 168890 168884 2026-08-30T16:13:49Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Няґувська Постила]] на [[Няґувська постила]] 168884 wikitext text/x-wiki '''Ня́ґувська постила''' ({{Lang-hu|A Nyagovai Posztilla}}, {{Lang-ru|Няговские поучения}}, {{Lang-en|The Niagovo Postilla}}) тото реліґійный історичный документ, зберька повчань-[[Гомілія|гомілій]] на [[Християнство|християнськоє]] [[Єванґеліє]], датованый дас&nbsp;16.&nbsp;сторочом, котрый ся держит за єдну из майстарых знамых письмовых памняток [[Русинськый язык|русинського языка]]. Ориґінал не дожыв до нашых днув; усокотили ся лиш дві копії, вчинені монахами в&nbsp;18.&nbsp;сторочу. Тримле ся, ож автором ориґінала быв православный сященник из Марамороша, из села [[Добрянске (Закарпатска область)|Няґово]] (уд&nbsp;1946.&nbsp;року&nbsp;— ''Добрянськоє'') вадь його околиці. Єдна з двох уцілілых копій была перепечатана російськым істориком [[Петров, Алексій Леонідович|Алексійом Петровом]] у 1914.&nbsp;році, а пак и в септембрі 1921.&nbsp;року в Петроґраді (ныні [[Санкт-Петєрбурґ]]) „по розпоряджіню Російської Академії Наук“ пуд назывков „Повчаня на Єванґеліє по Няґувському списку 1758.&nbsp;року“ ({{Lang-ru-dor|Поученія на евангеліе по Няговскому списку 1758 г.}}). В 2006.&nbsp;році на базі кафедры украйинської и русинської філолоґії Ніредьгазької высшої школы пуд редакційов Ондраша Золтана уйшло [[факсіміле]] з уданя А.&nbsp;Петрова из вступнов статьов [[Ласлов Дежив|Ласлова Дежива]] и передсловом О.&nbsp;Золтана.<ref name=":0">{{Cite book|editor1-last=Zoltán|editor1-first=András|pages=74+12+226&nbsp;old.|title=A Nyagovai Posztilla / Няговские поучения / The Niagovo Postilla : Alekszej Petrov szövegkiadásának fakszimiléj, Dezső László bevezető tanulmányával, A kötetet szerkesztette és az előszót írta Zoltán András|year=2006|publisher=Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszék|location=[[Ніредьгаза|Nyíregyháza]]|ref=Zoltan2006}}</ref> Ондраш Золтан у передслові удзначує, ож петроґрадськоє уданя было удносно раритетом позад воєн и револуцій того часу&nbsp;— а в 1985.&nbsp;році єдиный екземпларь петроґрадського уданя на Мадярах, котрый сперед тым держали у Державнуй бібліотеці имени Сечені, стратив ся бігом переміщеня єї фондув у другу будову, айбо закладатель и першый завідовач кафедры [[Іштван Удварій]] купив копію за гатаром, и з неї ся ипен и вчинило факсіміле. Уданя присятили першым роковинам його смерти, 9.&nbsp;новембра 2006.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;VI–XV." /> Няґувська Постила обсягує 61&nbsp;повчаня, котрі ся удкликувут на вшылиякі дарабы Єванґелія через референції на [[Зачало (Єванґеліє)|єванґельські зачала]] у наголовках, айбо тексты самых зачал ся не наводят&nbsp;— подля Л.&nbsp;Дежива тото не удповідат жаданям „учительного Єванґелія“, хоть автор и называт так свуй текст; ипен завто Дежив хоснує термін „постила“.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXIX–XL." /> Повчаня вшорені за традиційов православного літурґійного календаря из приуроченями д недільным зборам вірникув и Христовым празникам; єдно повчаня присяченоє Богородиці, єдно мученикам; повчань до днув сятых не є.<ref name=":1" details="б.&amp;nbsp;46.">{{Cite paper|first1=Л.О.|last1=Стасюк|year=2004|title=Нягівські повчання як пам'ятка прореформатської літератури|url=http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrr_2004_30_7|work=[https://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9669265 Українське релігієзнавство]|language=uk|pages=С.&nbsp;45–55|issue=№&nbsp;30|ref=Stasiuk2004}}</ref> == Изглядованя == === Датованя и особа автора === Алексій Петров датує ориґінал 1559.&nbsp;роком, а тот список, на основі котрого вун чинив изглядованя&nbsp;— 1757–1758.&nbsp;роками.<ref name=":1" details="б.&amp;nbsp;45." /> У резултаті свого зглядованя Петров учинив такі выслідкы:<ref name=":2" />{{Rp-primitive|бук=101}}<ref name=":0" />{{Rp-primitive|бук=XLI}} {{Blockquote|# Автор постилы, православный руськый сященник из Марамороша вадь сосідньої карпаторуської території, и в основі свойих никань, и формално ''ся лишив сыном воспитавшої го православної церьквы'', хоть # ''пудчиняв ся'' в силнуй мірі ''вливу реформаційных ідей'', котрі го привели д усвідомленьови ''мусайности введеня народного языка в церьков и жывої на нюм проповіди'', а щи # ''д розуміньови реліґії уднушньым, духовным способом'', а не вонкашньым, обрядовым, што у значнуй мірі уддалило го уд товдышнього православного общества; дуже годно быти, ож # зближеня його з протестантизмом ся проявило и „''в даякому пристатьови на неправославный спосуб думаня'' не лиш удносно ''обрядового'' боку, айбо и ''доґматичного''“, айбо # ''не привело го ид переходу в даяку конкретну форму протестантизма'', наприклад у калвінізм — # автором быв ''приятый'' лиш ''общый дух реформації''.}}Тримле ся, ож автор ориґінала быв из села Няґово вадь його околиці. === Язык === Текст Няґувської постилы написаный у языкови, приближеному ид народнуй бесіді того часу, а не в [[Церьковнословянськый язык|церьковнословянському]]. Ласлов Дежив припускає, ож тексты єванґельськых зачал у постилі удсутні завто, ож якраз їх автор зачитовав по церьковнословянськы.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXIX–XL." /> У 1985.&nbsp;році Дежив удав у Дебрецені матеріалы свого зглядованя текста Няґувської постилы на основі зобратого словника тай його аналіза. У выслідках Дежив указав: * 49% зобратого ним словника Няґувської постилы збігло ся из староукрайинськыми словниками;<ref name=":3">{{Cite book|author-link=Ласлов Дежив|last=Дэже|first=Л.|publisher=Дебреценский государственный университет|ref=Deszo1985|year=1985|title=Украинская лексика сер. XVI века: Няговские Поучения (Словарь и анализ)|location=[[Дебрецен]]}}</ref>{{Rp-primitive|бук=509}} * 13% лексикы Няґувської постилы є у староукрайинськых словниках, айбо не у літературному украйинському языкови;<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=509}} * 57% лексикы збігло ся из лексиков літературного російського языка&nbsp;— подля словника Д.&nbsp;Ушакова, почти половина з того зазначена ги книжні, церьковні, застарілі слова;<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=510}} * 21% слув из Няґувської постилы не є ни в украйинському, ни в російському языках, причому ни в днешньых, ни в історичных їх інкарнаціях;<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=512}} * 68% лексикы Няґувської постилы ся збігат из днешньым языком русинув.<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=513}} Як пише Дежив, позаяк цільовов авдиторійов Няґувської постилы были селяне, ремеселникы, друбні дворяны, а пораз и сященникы, автор хоснує простый и порозумливый стиль, членорозділну структуру, май слобудну, близку ид уснуй бесіді будову речінь; часто ся дає до синонімув, антонімув и пуднимат звіданкы, за котрі слухачам треба ся было задумовати, бо за нима стояли обычні проблемы.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XLVI–XLVIII." /> === Протестантськый влив и удлика уд аналоґічных повчань === А.&nbsp;Петров изглядовав протестантськый (а май точно&nbsp;— калвіністськый) влив на Няґувську Постилу. Подля нього, як удзначує Дежив, майвеликым наслідком такого вливу было якраз хоснованя народного языка в реліґійнуй и світськуй літературі тай споліганя на „Сященоє Писаня“ ги на єдиный авторитет.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXVIII–XLI." /> Ласлов Дежив удкликує ся на аналіз, учиненый Петровом на основі порувняня Няґувської постилы тай аналоґічных мадярськоязычных и украйинськых (и наближеных ид народному языкови, и церьковнословянськоязычных) повчань и указує на такі удликы: наприклад, автор Няґувської постилы ся не дає до полемікы з другыми реліґіями и не фокусує ся на доґматичных вопросах, як тото ся просліжує у аналізованых аналоґах; а щи на удлику уд католицькых и протестантськых повчань, призначеных про школованых читачув, Няґувська постила є призначена про простых вірян. Подля Петрова, про постилы восточної церьквы были характерні вопросы ритуалув и чудес, удкликованя на історію церьквы, айбо „такого роду елементув у Няґувськых повчанях почти не стрічаєме“.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXVIII–XLI." /><ref name=":2">{{Cite book|last1=Петровъ|first1=А.|year=1923|title=Отзвукъ реформаціи въ Русскомъ Закарпатьи XVI в. Няговскіе поученія на евангеліе. Прага — Особый оттискъ изъ Вѣстника Чешскаго Королевскаго Общества Наукъ. Классъ философскій и историко-филологическій: 1921–1922|place=[[Прага]]|ref=Petrov1923}}</ref> == Література == * {{Cite book|author-link=Ласлов Дежив|last=Дэже|first=Л.|publisher=Дебреценский государственный университет|ref=Deszo1985|year=1985|title=Украинская лексика сер. XVI века: Няговские Поучения (Словарь и анализ)|location=[[Дебрецен]]}} * {{Cite book|editor1-last=Zoltán|editor1-first=András|pages=74+12+226&nbsp;old.|title=A Nyagovai Posztilla / Няговские поучения / The Niagovo Postilla : Alekszej Petrov szövegkiadásának fakszimiléj, Dezső László bevezető tanulmányával, A kötetet szerkesztette és az előszót írta Zoltán András|year=2006|publisher=Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszék|location=[[Ніредьгаза|Nyíregyháza]]|ref=Zoltan2006}} == Запяткы == {{Reflist|group=запятка}} == Референції == {{Reflist}} sbaj8gvb83d4y4282nvdoaom68nt9dy 168902 168890 2026-08-30T18:49:27Z Flipdot 23893 168902 wikitext text/x-wiki '''Ня́ґувська постила''' ({{Lang-hu|A Nyagovai Posztilla}}, {{Lang-ru|Няговские поучения}}, {{Lang-en|The Niagovo Postilla}}) тото реліґійный історичный документ, зберька повчань-[[Гомілія|гомілій]] на [[Християнство|християнськоє]] [[Єванґеліє]], датованый дас&nbsp;16.&nbsp;сторочом, котрый ся держит за єдну из майстарых знамых письмовых памняток [[Русинськый язык|русинського языка]]. Ориґінал не дожыв до нашых днув; усокотили ся лиш дві копії, вчинені монахами в&nbsp;18.&nbsp;сторочу. Тримле ся, ож автором ориґінала быв православный сященник из Марамороша, из села [[Добрянске (Закарпатска область)|Няґово]] (уд&nbsp;1946.&nbsp;року&nbsp;— ''Добрянськоє'') вадь його околиці. Єдна з двох уцілілых копій была перепечатана російськым істориком [[Петров, Алексій Леонідович|Алексійом Петровом]] у 1914.&nbsp;році, а пак и в септембрі 1921.&nbsp;року в Петроґраді (ныні [[Санкт-Петєрбурґ]]) „по розпоряджіню Російської Академії Наук“ пуд назывков „Повчаня на Єванґеліє по Няґувському списку 1758.&nbsp;року“ ({{Lang-ru-dor|Поученія на евангеліе по Няговскому списку 1758 г.}}). В 2006.&nbsp;році на базі кафедры украйинської и русинської філолоґії Ніредьгазької высшої школы пуд редакційов Ондраша Золтана уйшло [[факсіміле]] з уданя А.&nbsp;Петрова из вступнов статьов [[Ласлов Дежив|Ласлова Дежива]] и передсловом О.&nbsp;Золтана.<ref name=":0">{{Cite book|editor1-last=Zoltán|editor1-first=András|pages=74+12+226&nbsp;old.|title=A Nyagovai Posztilla / Няговские поучения / The Niagovo Postilla : Alekszej Petrov szövegkiadásának fakszimiléj, Dezső László bevezető tanulmányával, A kötetet szerkesztette és az előszót írta Zoltán András|year=2006|publisher=Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszék|location=[[Ніредьгаза|Nyíregyháza]]|ref=Zoltan2006}}</ref> Ондраш Золтан у передслові удзначує, ож петроґрадськоє уданя было удносно раритетом позад воєн и револуцій того часу&nbsp;— а в 1985.&nbsp;році єдиный екземпларь петроґрадського уданя на Мадярах, котрый сперед тым держали у Державнуй бібліотеці имени Сечені, стратив ся бігом переміщеня єї фондув у другу будову, айбо закладатель и першый завідовач кафедры [[Іштван Удварій]] купив копію за гатаром, и з неї ся ипен и вчинило факсіміле. Уданя присятили першым роковинам його смерти, 9.&nbsp;новембра 2006.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;VI–XV." /> Няґувська Постила обсягує 61&nbsp;повчаня, котрі ся удкликувут на вшылиякі дарабы Єванґелія через референції на [[Зачало (Єванґеліє)|єванґельські зачала]] у наголовках, айбо тексты самых зачал ся не наводят&nbsp;— подля Л.&nbsp;Дежива тото не удповідат жаданям „учительного Єванґелія“, хоть автор и называт так свуй текст; ипен завто Дежив хоснує термін „постила“.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXIX–XL." /> Повчаня вшорені за традиційов православного літурґійного календаря из приуроченями д недільным зборам вірникув и Христовым празникам; єдно повчаня присяченоє Богородиці, єдно мученикам; повчань до днув сятых не є.<ref name=":1" details="б.&amp;nbsp;46.">{{Cite paper|first1=Л.О.|last1=Стасюк|year=2004|title=Нягівські повчання як пам'ятка прореформатської літератури|url=http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrr_2004_30_7|work=[https://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9669265 Українське релігієзнавство]|language=uk|pages=С.&nbsp;45–55|issue=№&nbsp;30|ref=Stasiuk2004}}</ref> == Изглядованя == === Датованя и особа автора === Алексій Петров датує ориґінал 1559.&nbsp;роком, а тот список, на основі котрого вун чинив изглядованя&nbsp;— 1757–1758.&nbsp;роками.<ref name=":1" details="б.&amp;nbsp;45." /> У резултаті свого зглядованя Петров учинив такі выслідкы:<ref name=":2" />{{Rp-primitive|бук=101}}<ref name=":0" />{{Rp-primitive|бук=XLI}} {{Blockquote|# Автор постилы, православный руськый сященник из Марамороша вадь сосідньої карпаторуської території, и в основі свойих никань, и формално ''ся лишив сыном воспитавшої го православної церьквы'', хоть # ''пудчиняв ся'' в силнуй мірі ''вливу реформаційных ідей'', котрі го привели д усвідомленьови ''мусайности введеня народного языка в церьков и жывої на нюм проповіди'', а щи # ''д розуміньови реліґії уднушньым, духовным способом'', а не вонкашньым, обрядовым, што у значнуй мірі уддалило го уд товдышнього православного общества; дуже годно быти, ож # зближеня його з протестантизмом ся проявило и „''в даякому пристатьови на неправославный спосуб думаня'' не лиш удносно ''обрядового'' боку, айбо и ''доґматичного''“, айбо # ''не привело го ид переходу в даяку конкретну форму протестантизма'', наприклад у калвінізм — # автором быв ''приятый'' лиш ''общый дух реформації''.}}Тримле ся, ож автор ориґінала быв из села Няґово вадь його околиці. === Язык === Текст Няґувської постилы написаный у языкови, приближеному ид народнуй бесіді того часу, а не в [[Церьковнословянськый язык|церьковнословянському]]. Ласлов Дежив припускає, ож тексты єванґельськых зачал у постилі удсутні завто, ож якраз їх автор зачитовав по церьковнословянськы.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXIX–XL." /> У 1985.&nbsp;році Дежив удав у Дебрецені матеріалы свого зглядованя текста Няґувської постилы на основі зобратого словника тай його аналіза. У выслідках Дежив указав: * 49% зобратого ним словника Няґувської постилы збігло ся из староукрайинськыми словниками;<ref name=":3">{{Cite book|author-link=Ласлов Дежив|last=Дэже|first=Л.|publisher=Дебреценский государственный университет|ref=Deszo1985|year=1985|title=Украинская лексика сер. XVI века: Няговские Поучения (Словарь и анализ)|location=[[Дебрецен]]}}</ref>{{Rp-primitive|бук=509}} * 13% лексикы Няґувської постилы є у староукрайинськых словниках, айбо не у літературному украйинському языкови;<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=509}} * 57% лексикы збігло ся из лексиков літературного російського языка&nbsp;— подля словника Д.&nbsp;Ушакова, почти половина з того зазначена ги книжні, церьковні, застарілі слова;<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=510}} * 21% слув из Няґувської постилы не є ни в украйинському, ни в російському языках, причому ни в днешньых, ни в історичных їх інкарнаціях;<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=512}} * 68% лексикы Няґувської постилы ся збігат из днешньым языком русинув.<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=513}} Як пише Дежив, позаяк цільовов авдиторійов Няґувської постилы были селяне, ремеселникы, друбні дворяны, а пораз и сященникы, автор хоснує простый и порозумливый стиль, членорозділну структуру, май слобудну, близку ид уснуй бесіді будову речінь; часто ся дає до синонімув, антонімув и пуднимат звіданкы, за котрі слухачам треба ся было задумовати, бо за нима стояли обычні проблемы.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XLVI–XLVIII." /> === Протестантськый влив и удлика уд аналоґічных повчань === А.&nbsp;Петров изглядовав протестантськый (а май точно&nbsp;— калвіністськый) влив на Няґувську Постилу. Подля нього, як удзначує Дежив, майвеликым наслідком такого вливу было якраз хоснованя народного языка в реліґійнуй и світськуй літературі тай споліганя на „Сященоє Писаня“ ги на єдиный авторитет.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXVIII–XLI." /> Ласлов Дежив удкликує ся на аналіз, учиненый Петровом на основі порувняня Няґувської постилы тай аналоґічных мадярськоязычных и украйинськых (и наближеных ид народному языкови, и церьковнословянськоязычных) повчань и указує на такі удликы: наприклад, автор Няґувської постилы ся не дає до полемікы з другыми реліґіями и не фокусує ся на доґматичных вопросах, як тото ся просліжує у аналізованых аналоґах; а щи на удлику уд католицькых и протестантськых повчань, призначеных про школованых читачув, Няґувська постила є призначена про простых вірян. Подля Петрова, про постилы восточної церьквы были характерні вопросы ритуалув и чудес, удкликованя на історію церьквы, айбо „такого роду елементув у Няґувськых повчанях почти не стрічаєме“.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXVIII–XLI." /><ref name=":2">{{Cite book|last1=Петровъ|first1=А.|year=1923|title=Отзвукъ реформаціи въ Русскомъ Закарпатьи XVI в. Няговскіе поученія на евангеліе. Прага — Особый оттискъ изъ Вѣстника Чешскаго Королевскаго Общества Наукъ. Классъ философскій и историко-филологическій: 1921–1922|place=[[Прага]]|ref=Petrov1923}}</ref> == Література == * {{Cite book|author-link=Ласлов Дежив|last=Дэже|first=Л.|publisher=Дебреценский государственный университет|ref=Deszo1985|year=1985|title=Украинская лексика сер. XVI века: Няговские Поучения (Словарь и анализ)|location=[[Дебрецен]]}} * {{Cite book|editor1-last=Zoltán|editor1-first=András|pages=74+12+226&nbsp;old.|title=A Nyagovai Posztilla / Няговские поучения / The Niagovo Postilla : Alekszej Petrov szövegkiadásának fakszimiléj, Dezső László bevezető tanulmányával, A kötetet szerkesztette és az előszót írta Zoltán András|year=2006|publisher=Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszék|location=[[Ніредьгаза|Nyíregyháza]]|ref=Zoltan2006}} == Никайте щи == * [[Постила]] * [[Гомілія]] * [[Учительноє Єванґеліє]] * [[Протестантизм]] * [[Калвінізм]] == Запяткы == {{Reflist|group=запятка}} == Референції == {{Reflist}} po0dcxq2cbqks81x50wjed2j9cmhk46 168903 168902 2026-08-30T18:51:06Z Flipdot 23893 +[[Катеґорія:Хрістіанство]]; +[[Катеґорія:Христианска литература]]; +[[Катеґорія:Протестантство]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 168903 wikitext text/x-wiki '''Ня́ґувська постила''' ({{Lang-hu|A Nyagovai Posztilla}}, {{Lang-ru|Няговские поучения}}, {{Lang-en|The Niagovo Postilla}}) тото реліґійный історичный документ, зберька повчань-[[Гомілія|гомілій]] на [[Християнство|християнськоє]] [[Єванґеліє]], датованый дас&nbsp;16.&nbsp;сторочом, котрый ся держит за єдну из майстарых знамых письмовых памняток [[Русинськый язык|русинського языка]]. Ориґінал не дожыв до нашых днув; усокотили ся лиш дві копії, вчинені монахами в&nbsp;18.&nbsp;сторочу. Тримле ся, ож автором ориґінала быв православный сященник из Марамороша, из села [[Добрянске (Закарпатска область)|Няґово]] (уд&nbsp;1946.&nbsp;року&nbsp;— ''Добрянськоє'') вадь його околиці. Єдна з двох уцілілых копій была перепечатана російськым істориком [[Петров, Алексій Леонідович|Алексійом Петровом]] у 1914.&nbsp;році, а пак и в септембрі 1921.&nbsp;року в Петроґраді (ныні [[Санкт-Петєрбурґ]]) „по розпоряджіню Російської Академії Наук“ пуд назывков „Повчаня на Єванґеліє по Няґувському списку 1758.&nbsp;року“ ({{Lang-ru-dor|Поученія на евангеліе по Няговскому списку 1758 г.}}). В 2006.&nbsp;році на базі кафедры украйинської и русинської філолоґії Ніредьгазької высшої школы пуд редакційов Ондраша Золтана уйшло [[факсіміле]] з уданя А.&nbsp;Петрова из вступнов статьов [[Ласлов Дежив|Ласлова Дежива]] и передсловом О.&nbsp;Золтана.<ref name=":0">{{Cite book|editor1-last=Zoltán|editor1-first=András|pages=74+12+226&nbsp;old.|title=A Nyagovai Posztilla / Няговские поучения / The Niagovo Postilla : Alekszej Petrov szövegkiadásának fakszimiléj, Dezső László bevezető tanulmányával, A kötetet szerkesztette és az előszót írta Zoltán András|year=2006|publisher=Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszék|location=[[Ніредьгаза|Nyíregyháza]]|ref=Zoltan2006}}</ref> Ондраш Золтан у передслові удзначує, ож петроґрадськоє уданя было удносно раритетом позад воєн и револуцій того часу&nbsp;— а в 1985.&nbsp;році єдиный екземпларь петроґрадського уданя на Мадярах, котрый сперед тым держали у Державнуй бібліотеці имени Сечені, стратив ся бігом переміщеня єї фондув у другу будову, айбо закладатель и першый завідовач кафедры [[Іштван Удварій]] купив копію за гатаром, и з неї ся ипен и вчинило факсіміле. Уданя присятили першым роковинам його смерти, 9.&nbsp;новембра 2006.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;VI–XV." /> Няґувська Постила обсягує 61&nbsp;повчаня, котрі ся удкликувут на вшылиякі дарабы Єванґелія через референції на [[Зачало (Єванґеліє)|єванґельські зачала]] у наголовках, айбо тексты самых зачал ся не наводят&nbsp;— подля Л.&nbsp;Дежива тото не удповідат жаданям „учительного Єванґелія“, хоть автор и называт так свуй текст; ипен завто Дежив хоснує термін „постила“.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXIX–XL." /> Повчаня вшорені за традиційов православного літурґійного календаря из приуроченями д недільным зборам вірникув и Христовым празникам; єдно повчаня присяченоє Богородиці, єдно мученикам; повчань до днув сятых не є.<ref name=":1" details="б.&amp;nbsp;46.">{{Cite paper|first1=Л.О.|last1=Стасюк|year=2004|title=Нягівські повчання як пам'ятка прореформатської літератури|url=http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrr_2004_30_7|work=[https://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9669265 Українське релігієзнавство]|language=uk|pages=С.&nbsp;45–55|issue=№&nbsp;30|ref=Stasiuk2004}}</ref> == Изглядованя == === Датованя и особа автора === Алексій Петров датує ориґінал 1559.&nbsp;роком, а тот список, на основі котрого вун чинив изглядованя&nbsp;— 1757–1758.&nbsp;роками.<ref name=":1" details="б.&amp;nbsp;45." /> У резултаті свого зглядованя Петров учинив такі выслідкы:<ref name=":2" />{{Rp-primitive|бук=101}}<ref name=":0" />{{Rp-primitive|бук=XLI}} {{Blockquote|# Автор постилы, православный руськый сященник из Марамороша вадь сосідньої карпаторуської території, и в основі свойих никань, и формално ''ся лишив сыном воспитавшої го православної церьквы'', хоть # ''пудчиняв ся'' в силнуй мірі ''вливу реформаційных ідей'', котрі го привели д усвідомленьови ''мусайности введеня народного языка в церьков и жывої на нюм проповіди'', а щи # ''д розуміньови реліґії уднушньым, духовным способом'', а не вонкашньым, обрядовым, што у значнуй мірі уддалило го уд товдышнього православного общества; дуже годно быти, ож # зближеня його з протестантизмом ся проявило и „''в даякому пристатьови на неправославный спосуб думаня'' не лиш удносно ''обрядового'' боку, айбо и ''доґматичного''“, айбо # ''не привело го ид переходу в даяку конкретну форму протестантизма'', наприклад у калвінізм — # автором быв ''приятый'' лиш ''общый дух реформації''.}}Тримле ся, ож автор ориґінала быв из села Няґово вадь його околиці. === Язык === Текст Няґувської постилы написаный у языкови, приближеному ид народнуй бесіді того часу, а не в [[Церьковнословянськый язык|церьковнословянському]]. Ласлов Дежив припускає, ож тексты єванґельськых зачал у постилі удсутні завто, ож якраз їх автор зачитовав по церьковнословянськы.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXIX–XL." /> У 1985.&nbsp;році Дежив удав у Дебрецені матеріалы свого зглядованя текста Няґувської постилы на основі зобратого словника тай його аналіза. У выслідках Дежив указав: * 49% зобратого ним словника Няґувської постилы збігло ся из староукрайинськыми словниками;<ref name=":3">{{Cite book|author-link=Ласлов Дежив|last=Дэже|first=Л.|publisher=Дебреценский государственный университет|ref=Deszo1985|year=1985|title=Украинская лексика сер. XVI века: Няговские Поучения (Словарь и анализ)|location=[[Дебрецен]]}}</ref>{{Rp-primitive|бук=509}} * 13% лексикы Няґувської постилы є у староукрайинськых словниках, айбо не у літературному украйинському языкови;<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=509}} * 57% лексикы збігло ся из лексиков літературного російського языка&nbsp;— подля словника Д.&nbsp;Ушакова, почти половина з того зазначена ги книжні, церьковні, застарілі слова;<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=510}} * 21% слув из Няґувської постилы не є ни в украйинському, ни в російському языках, причому ни в днешньых, ни в історичных їх інкарнаціях;<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=512}} * 68% лексикы Няґувської постилы ся збігат из днешньым языком русинув.<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=513}} Як пише Дежив, позаяк цільовов авдиторійов Няґувської постилы были селяне, ремеселникы, друбні дворяны, а пораз и сященникы, автор хоснує простый и порозумливый стиль, членорозділну структуру, май слобудну, близку ид уснуй бесіді будову речінь; часто ся дає до синонімув, антонімув и пуднимат звіданкы, за котрі слухачам треба ся было задумовати, бо за нима стояли обычні проблемы.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XLVI–XLVIII." /> === Протестантськый влив и удлика уд аналоґічных повчань === А.&nbsp;Петров изглядовав протестантськый (а май точно&nbsp;— калвіністськый) влив на Няґувську Постилу. Подля нього, як удзначує Дежив, майвеликым наслідком такого вливу было якраз хоснованя народного языка в реліґійнуй и світськуй літературі тай споліганя на „Сященоє Писаня“ ги на єдиный авторитет.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXVIII–XLI." /> Ласлов Дежив удкликує ся на аналіз, учиненый Петровом на основі порувняня Няґувської постилы тай аналоґічных мадярськоязычных и украйинськых (и наближеных ид народному языкови, и церьковнословянськоязычных) повчань и указує на такі удликы: наприклад, автор Няґувської постилы ся не дає до полемікы з другыми реліґіями и не фокусує ся на доґматичных вопросах, як тото ся просліжує у аналізованых аналоґах; а щи на удлику уд католицькых и протестантськых повчань, призначеных про школованых читачув, Няґувська постила є призначена про простых вірян. Подля Петрова, про постилы восточної церьквы были характерні вопросы ритуалув и чудес, удкликованя на історію церьквы, айбо „такого роду елементув у Няґувськых повчанях почти не стрічаєме“.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXVIII–XLI." /><ref name=":2">{{Cite book|last1=Петровъ|first1=А.|year=1923|title=Отзвукъ реформаціи въ Русскомъ Закарпатьи XVI в. Няговскіе поученія на евангеліе. Прага — Особый оттискъ изъ Вѣстника Чешскаго Королевскаго Общества Наукъ. Классъ философскій и историко-филологическій: 1921–1922|place=[[Прага]]|ref=Petrov1923}}</ref> == Література == * {{Cite book|author-link=Ласлов Дежив|last=Дэже|first=Л.|publisher=Дебреценский государственный университет|ref=Deszo1985|year=1985|title=Украинская лексика сер. XVI века: Няговские Поучения (Словарь и анализ)|location=[[Дебрецен]]}} * {{Cite book|editor1-last=Zoltán|editor1-first=András|pages=74+12+226&nbsp;old.|title=A Nyagovai Posztilla / Няговские поучения / The Niagovo Postilla : Alekszej Petrov szövegkiadásának fakszimiléj, Dezső László bevezető tanulmányával, A kötetet szerkesztette és az előszót írta Zoltán András|year=2006|publisher=Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszék|location=[[Ніредьгаза|Nyíregyháza]]|ref=Zoltan2006}} == Никайте щи == * [[Постила]] * [[Гомілія]] * [[Учительноє Єванґеліє]] * [[Протестантизм]] * [[Калвінізм]] == Запяткы == {{Reflist|group=запятка}} == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Хрістіанство]] [[Катеґорія:Христианска литература]] [[Катеґорія:Протестантство]] mc3auqoo4cjk7majyqu1b44bka8jju5 168905 168903 2026-08-30T18:59:01Z Flipdot 23893 168905 wikitext text/x-wiki '''Ня́ґувська постила''' ({{Lang-hu|A Nyagovai Posztilla}}, {{Lang-ru|Няговские поучения}}, {{Lang-en|The Niagovo Postilla}}) тото реліґійный історичный документ, зберька повчань-[[Гомілія|гомілій]] на [[Християнство|християнськоє]] [[Єванґеліє]], датованый дас&nbsp;16.&nbsp;сторочом, котрый ся держит за єдну из майстарых знамых письмовых памняток [[Русинськый язык|русинського языка]]. Ориґінал не дожыв до нашых днув; усокотили ся лиш дві копії: вчиненый у [[Добрянске (Закарпатска область)|Няґові]] (уд&nbsp;1946.&nbsp;року&nbsp;— ''Добрянськоє'') список 18.&nbsp;стороча и найдена у 1930.&nbsp;році у Текові копія, котра ся указала май старов (датована 17.&nbsp;сторочом).<ref group="запятка">Подля зглядователя текувського списка [[Георгий Геровскый|Ґ.&nbsp;Ґеровського]], його автор походив из Довжанського округа.</ref><ref group="запятка">Рукопис текувської копії безслідно щез у 1944.&nbsp;році; уд неї ся лишив лиш опублікованый Ґ.&nbsp;Ґеровськым лист.</ref> Тримле ся, ож автором ориґінала быв православный сященник из Марамороша, из Няґова вадь його околиці. Єдна з двох уцілілых копій была перепечатана російськым істориком [[Петров, Алексій Леонідович|Алексійом Петровом]] у 1914.&nbsp;році, а пак и в септембрі 1921.&nbsp;року в Петроґраді (ныні [[Санкт-Петєрбурґ]]) „по розпоряджіню Російської Академії Наук“ пуд назывков „Повчаня на Єванґеліє по Няґувському списку 1758.&nbsp;року“ ({{Lang-ru-dor|Поученія на евангеліе по Няговскому списку 1758 г.}}). В 2006.&nbsp;році на базі кафедры украйинської и русинської філолоґії Ніредьгазької высшої школы пуд редакційов Ондраша Золтана уйшло [[факсіміле]] з уданя А.&nbsp;Петрова из вступнов статьов [[Ласлов Дежив|Ласлова Дежива]] и передсловом О.&nbsp;Золтана.<ref name=":0">{{Cite book|editor1-last=Zoltán|editor1-first=András|pages=74+12+226&nbsp;old.|title=A Nyagovai Posztilla / Няговские поучения / The Niagovo Postilla : Alekszej Petrov szövegkiadásának fakszimiléj, Dezső László bevezető tanulmányával, A kötetet szerkesztette és az előszót írta Zoltán András|year=2006|publisher=Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszék|location=[[Ніредьгаза|Nyíregyháza]]|ref=Zoltan2006}}</ref> Ондраш Золтан у передслові удзначує, ож петроґрадськоє уданя было удносно раритетом позад воєн и револуцій того часу&nbsp;— а в 1985.&nbsp;році єдиный екземпларь петроґрадського уданя на Мадярах, котрый сперед тым держали у Державнуй бібліотеці имени Сечені, стратив ся бігом переміщеня єї фондув у другу будову, айбо закладатель и першый завідовач кафедры [[Іштван Удварій]] купив копію за гатаром, и з неї ся ипен и вчинило факсіміле. Уданя присятили першым роковинам його смерти, 9.&nbsp;новембра 2006.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;VI–XV." /> Няґувська Постила обсягує 61&nbsp;повчаня, котрі ся удкликувут на вшылиякі дарабы Єванґелія через референції на [[Зачало (Єванґеліє)|єванґельські зачала]] у наголовках, айбо тексты самых зачал ся не наводят&nbsp;— подля Л.&nbsp;Дежива тото не удповідат жаданям „учительного Єванґелія“, хоть автор и называт так свуй текст; ипен завто Дежив хоснує термін „постила“.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXIX–XL." /> Повчаня вшорені за традиційов православного літурґійного календаря из приуроченями д недільным зборам вірникув и Христовым празникам; єдно повчаня присяченоє Богородиці, єдно мученикам; повчань до днув сятых не є.<ref name=":1" details="б.&amp;nbsp;46.">{{Cite paper|first1=Л.О.|last1=Стасюк|year=2004|title=Нягівські повчання як пам'ятка прореформатської літератури|url=http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrr_2004_30_7|work=[https://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9669265 Українське релігієзнавство]|language=uk|pages=С.&nbsp;45–55|issue=№&nbsp;30|ref=Stasiuk2004}}</ref> == Изглядованя == === Датованя и особа автора === Алексій Петров датує ориґінал 1559.&nbsp;роком, а тот список, на основі котрого вун чинив изглядованя&nbsp;— 1757–1758.&nbsp;роками.<ref name=":1" details="б.&amp;nbsp;45." /> У резултаті свого зглядованя Петров учинив такі выслідкы:<ref name=":2" />{{Rp-primitive|бук=101}}<ref name=":0" />{{Rp-primitive|бук=XLI}} {{Blockquote|# Автор постилы, православный руськый сященник из Марамороша вадь сосідньої карпаторуської території, и в основі свойих никань, и формално ''ся лишив сыном воспитавшої го православної церьквы'', хоть # ''пудчиняв ся'' в силнуй мірі ''вливу реформаційных ідей'', котрі го привели д усвідомленьови ''мусайности введеня народного языка в церьков и жывої на нюм проповіди'', а щи # ''д розуміньови реліґії уднушньым, духовным способом'', а не вонкашньым, обрядовым, што у значнуй мірі уддалило го уд товдышнього православного общества; дуже годно быти, ож # зближеня його з протестантизмом ся проявило и „''в даякому пристатьови на неправославный спосуб думаня'' не лиш удносно ''обрядового'' боку, айбо и ''доґматичного''“, айбо # ''не привело го ид переходу в даяку конкретну форму протестантизма'', наприклад у калвінізм — # автором быв ''приятый'' лиш ''общый дух реформації''.}}Тримле ся, ож автор ориґінала быв из села Няґово вадь його околиці. === Язык === Текст Няґувської постилы написаный у языкови, приближеному ид народнуй бесіді того часу, а не в [[Церьковнословянськый язык|церьковнословянському]]. Ласлов Дежив припускає, ож тексты єванґельськых зачал у постилі удсутні завто, ож якраз їх автор зачитовав по церьковнословянськы.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXIX–XL." /> У 1985.&nbsp;році Дежив удав у Дебрецені матеріалы свого зглядованя текста Няґувської постилы на основі зобратого словника тай його аналіза. У выслідках Дежив указав: * 49% зобратого ним словника Няґувської постилы збігло ся из староукрайинськыми словниками;<ref name=":3">{{Cite book|author-link=Ласлов Дежив|last=Дэже|first=Л.|publisher=Дебреценский государственный университет|ref=Deszo1985|year=1985|title=Украинская лексика сер. XVI века: Няговские Поучения (Словарь и анализ)|location=[[Дебрецен]]}}</ref>{{Rp-primitive|бук=509}} * 13% лексикы Няґувської постилы є у староукрайинськых словниках, айбо не у літературному украйинському языкови;<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=509}} * 57% лексикы збігло ся из лексиков літературного російського языка&nbsp;— подля словника Д.&nbsp;Ушакова, почти половина з того зазначена ги книжні, церьковні, застарілі слова;<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=510}} * 21% слув из Няґувської постилы не є ни в украйинському, ни в російському языках, причому ни в днешньых, ни в історичных їх інкарнаціях;<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=512}} * 68% лексикы Няґувської постилы ся збігат из днешньым языком русинув.<ref name=":3" />{{Rp-primitive|бук=513}} Як пише Дежив, позаяк цільовов авдиторійов Няґувської постилы были селяне, ремеселникы, друбні дворяны, а пораз и сященникы, автор хоснує простый и порозумливый стиль, членорозділну структуру, май слобудну, близку ид уснуй бесіді будову речінь; часто ся дає до синонімув, антонімув и пуднимат звіданкы, за котрі слухачам треба ся было задумовати, бо за нима стояли обычні проблемы.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XLVI–XLVIII." /> === Протестантськый влив и удлика уд аналоґічных повчань === А.&nbsp;Петров изглядовав протестантськый (а май точно&nbsp;— калвіністськый) влив на Няґувську Постилу. Подля нього, як удзначує Дежив, майвеликым наслідком такого вливу было якраз хоснованя народного языка в реліґійнуй и світськуй літературі тай споліганя на „Сященоє Писаня“ ги на єдиный авторитет.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXVIII–XLI." /> Ласлов Дежив удкликує ся на аналіз, учиненый Петровом на основі порувняня Няґувської постилы тай аналоґічных мадярськоязычных и украйинськых (и наближеных ид народному языкови, и церьковнословянськоязычных) повчань и указує на такі удликы: наприклад, автор Няґувської постилы ся не дає до полемікы з другыми реліґіями и не фокусує ся на доґматичных вопросах, як тото ся просліжує у аналізованых аналоґах; а щи на удлику уд католицькых и протестантськых повчань, призначеных про школованых читачув, Няґувська постила є призначена про простых вірян. Подля Петрова, про постилы восточної церьквы были характерні вопросы ритуалув и чудес, удкликованя на історію церьквы, айбо „такого роду елементув у Няґувськых повчанях почти не стрічаєме“.<ref name=":0" details="бб.&amp;nbsp;XXXVIII–XLI." /><ref name=":2">{{Cite book|last1=Петровъ|first1=А.|year=1923|title=Отзвукъ реформаціи въ Русскомъ Закарпатьи XVI в. Няговскіе поученія на евангеліе. Прага — Особый оттискъ изъ Вѣстника Чешскаго Королевскаго Общества Наукъ. Классъ философскій и историко-филологическій: 1921–1922|place=[[Прага]]|ref=Petrov1923}}</ref> == Література == * {{Cite book|author-link=Ласлов Дежив|last=Дэже|first=Л.|publisher=Дебреценский государственный университет|ref=Deszo1985|year=1985|title=Украинская лексика сер. XVI века: Няговские Поучения (Словарь и анализ)|location=[[Дебрецен]]}} * {{Cite book|editor1-last=Zoltán|editor1-first=András|pages=74+12+226&nbsp;old.|title=A Nyagovai Posztilla / Няговские поучения / The Niagovo Postilla : Alekszej Petrov szövegkiadásának fakszimiléj, Dezső László bevezető tanulmányával, A kötetet szerkesztette és az előszót írta Zoltán András|year=2006|publisher=Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszék|location=[[Ніредьгаза|Nyíregyháza]]|ref=Zoltan2006}} == Никайте щи == * [[Постила]] * [[Гомілія]] * [[Учительноє Єванґеліє]] * [[Протестантизм]] * [[Калвінізм]] == Запяткы == {{Reflist|group=запятка}} == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Хрістіанство]] [[Катеґорія:Христианска литература]] [[Катеґорія:Протестантство]] 185qetmc0kl8wo4hhbi28eu1msoaum6 Няґово (чеперушка) 0 24941 168894 168879 2026-08-30T16:14:26Z Flipdot 23893 Зрушена верзія [[Special:Diff/168879|168879]] од хоснователя [[Special:Contributions/Rue323|Rue323]] ([[User talk:Rue323|діскусія]]) 168894 wikitext text/x-wiki '''Няґово''' годно значити: * [[Няґів]], село у [[Словакія|Словакії]]. * [[Добрянске (Закарпатска область)|Добрянськоє]], село в [[Закарпатська область|Закарпатськуй области]] в [[Украйина|Украйині]], котроє ся до 1946.&nbsp;року называло ''Няґово''. {{Чеперушка}} == Никайте щи == * [[Няґувська постила]] rkqz5j5c4itxkfq9cnlpm2vkiflvaoy Діскузія:Няґувська постила 1 24943 168885 168878 2026-08-30T12:55:33Z Rue323 31002 /* "Первость" */ 168885 wikitext text/x-wiki == "Первость" == Такоє иппен утверждіня є у статі [[Грамота 1404. року]] "грамота традиційно рахує ся майстарыв письменныв памнятков русинського языка. Кому вірити? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 12:19, 30 авґуста 2026 (CEST) rxy3a9km4yk3c3yvfawdp7djrnjbycs 168892 168885 2026-08-30T16:13:50Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Діскузія:Няґувська Постила]] на [[Діскузія:Няґувська постила]] 168885 wikitext text/x-wiki == "Первость" == Такоє иппен утверждіня є у статі [[Грамота 1404. року]] "грамота традиційно рахує ся майстарыв письменныв памнятков русинського языка. Кому вірити? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 12:19, 30 авґуста 2026 (CEST) rxy3a9km4yk3c3yvfawdp7djrnjbycs Ніколае Чаушеску 0 24944 168886 168882 2026-08-30T12:59:31Z Rue323 31002 Удколи латынськоє Republica вмістило у ся "s" ? Слово не у 1945 ид нам прийшло 168886 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс урядник |довжность=ґенералный секретарь Румынської комуністичної партії (1965–1989) предсіда Державної рады Соціалістичної реппублікы Румынії (1967–1974) президент Соціалістичної републікы Румынії (1974–1989)|дата уроженя=8.&nbsp;фебруара (26.&nbsp;януара) 1918|місто уроженя=Скорнічешті, [[Румынія]]|наступник=посада ліквідована|имня=Ніколае Чаушеску|образчик=[[Файл:Nicolae Ceaușescu (3x4 cropped).jpg|280пкс]]|пудпис образчика=Чаушеску в 1965|супруга=Елена Чаушеску|пудпис=[[Файл:Nicolae Ceaușescu Signature.svg|240пкс]]|діти={{hlist|Ніку Чаушеску|Валентін Чаушеску|Зоя Чаушеску}}|дата смерти=25.&nbsp;децембра 1989|місто смерти=[[Тырґовіште]], [[Румынія]]}} '''Нікола́е Чауше́ску''' ({{Lang-ro|Nicolae Ceaușescu}}; 8.&nbsp;фебруара [26.&nbsp;януара за старым стильом] 1918&nbsp;– 25.&nbsp;децембра 1989) быв румынськый [[політик]], другый и послідньый керовник [[Соціалістична реппубліка Румынія|Соціалістичної републікы Румынії]], ґенералный секретарь [[Румынська комуністична партія|Румынської комуністичної партії]] уд 1965. до його звергнутя тай [[Изгуба|изгубы]] в 1989.&nbsp;році. У 1967–1989.&nbsp;роках ун быв ай [[Голова державы|головов державы]], будучи предсідов Державної рады у 1967–1974 и президентом републікы в 1974–1989. Ніколае Чаушеску ся родив у малому селови Скорнічешті в біднуй селянськуй родині и в юні рокы ся прикапчав ид Румынськуй комуністичнуй партії; у рокы перед и бігом войны вун не єден раз быв арештованый за свуй комуністичный активізм. По [[Друга світова война|Другуй світовуй войні]], у часы правліня [[Ґеорґе Ґеорґіу-Деж|Ґеорґе Ґеорґіу-Дежа]], Чаушеску си вчинив карєру удну партії и з часом замінив його на посаді ґенералного секретаря. Дуставши власть Чаушеску полегшив [[Цензура пресы|цензуру пресы]] тай засудив [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазію Варшавського пакта до Чехословакії]] у свойому выступі 21.&nbsp;авґуста 1968.&nbsp;року, што стало піком його популарности. Айбо період лібералізації быв куртый и скоро його режим став май строгым: Румынія пуд керовництвом Чаушеску ся держала єднов из майрепресивных держав у Восточному блокови. [[Тайна поліція]] Чаушескового режима, [[Секурітате]], масово слідила за громадянами тай хосновала жорстокі методы на досягнутя свойих цілий удну державы, контроловала медіа тай пресу. Його провбы пудняти рождаємость у крайині привела д масовому збулшеню числа пудполных абортув тай сирут у державных сиротинцях. Економічні провалы позад неуспішных нафтовых авантур у 1970.&nbsp;роках назбирали читаві вонкашні довгы. Провбы удплотити довгы через політику жорсткої економії были успішні, айбо дуже непопуларні. Його режим ся пуджывльовав [[Култ особы|култом особы]]. До кунця 1989.&nbsp;року недоволство ставом державы переросло у [[Румынська револуція|Румынську револуцію]]. Чаушеску чуствовав угрозу з боку демонстрацій у [[Тімішоара|Тімішоарі]] и 17.&nbsp;децембра наказав войськови удкрыти вгень, што привело ид ворохови смертий и ранень. Демонстрації дуйшли д столиці, Букурештьови, позад чого Чаушеску вєдно из свойов жонов Еленов попробовав утікнути гелікоптером, айбо їх имили вдяку переходови воєнных на бук протестувучых. Над Чаушесками справили демонстративный суд,<ref>{{Cite journal|last=Kozinski|first=Alex|date=1991|title=Death, Lies & VIDEOTAPE: The Ceausescu Show Trial and the Future of Romania|url=https://www.jstor.org/stable/20761362|journal=ABA Journal|volume=77|issue=1|pages=70–73|issn=0747-0088}}</ref> де їх обвинили в економічному саботажі тай ґеноциді, обох засудили на згубу через розстріл. Ніколае тай Елена были розстріляні 25.&nbsp;децембра 1989.&nbsp;року, што ознаменовало конець 42-ручного комуністичного режима.<ref>{{cite web |url=http://www.biography.com/people/nicolae-ceausescu-38355 |title=Nicolae Ceaușescu |website=Biography.com |date=December 2021 }}</ref><ref>{{cite encyclopedia|url=https://www.britannica.com/biography/Nicolae-Ceausescu|title=Nicolae Ceaușescu – president of Romania|encyclopedia=Encyclopædia Britannica|date=10 May 2023}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.thetimes.com/best-law-firms/profile-legal/article/ceausescu-looked-in-my-eyes-and-he-knew-that-he-was-going-to-die-n07wcxv22k9|location=London|work=The Times|first=Roger|last=Boyes|title=Ceaușescu looked in my eyes and he knew that he was going to die|date=24 December 2009}}</ref><ref>Ratesh, N. (1991). Romania: The Entangled Revolution. Praeger Publishers.</ref> Май пак того же дня кадры їхнього розстріла вказали на націоналнуй телевізії.<ref>{{Cite web |title=Der Diktator und sein Henker |url=https://www.stern.de/politik/ausland/ceausescus-scharfrichter-der-diktator-und-sein-henker-3293070.html |access-date=3 October 2020 |website=stern.de |date=20 October 2005 |language=de }}</ref> Чаушескы стали послідньыми засужеными на згубу в історії Румынії перед скасованьом смертної кары 7.&nbsp;януара 1990.&nbsp;року.<ref>{{cite web |url=http://www.cdep.ro/pls/legis/legis_pck.htp_act_text?idt=11033 |title=DECRET-LEGE nr.6 din 7 ianuarie 1990 pentru abolirea pedepsei cu moartea, pentru modificarea și abrogarea unor prevederi din Codul penal și alte acte normative |access-date=12 April 2016 |language=ro |archive-date=25 July 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180725112100/http://www.cdep.ro/pls/legis/legis_pck.htp_act_text?idt=11033 |url-status=dead }}</ref> Попри вшытко Чаушеску ся лишат єдным из майпопуларных межи румынами президентув; в обзвідованьови 2018.&nbsp;року 64% обзвіданых румынув мали позитивну опінію за період його правліня.<ref>{{Cite web |url=https://transylvanianow.com/ceausescu-still-most-beloved-president-of-romania/ |title=Ceaușescu still most beloved President of Romania |first=Dénes |last=Albert |access-date=16 September 2022 |date=27 December 2018 }}</ref> == Референції == {{Reflist}} {{Lifetime|1918|1989}} {{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Чаушеску, Ніколае}} 8ku42bcdogk5xryorh1uywl4yqmbk6l 168889 168886 2026-08-30T16:12:07Z Flipdot 23893 Зрушена верзія [[Special:Diff/168886|168886]] од хоснователя [[Special:Contributions/Rue323|Rue323]] ([[User talk:Rue323|діскусія]]) 168889 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс урядник |довжность=ґенералный секретарь Румынської комуністичної партії (1965–1989) предсіда Державної рады Соціалістичної республікы Румынії (1967–1974) президент Соціалістичної республікы Румынії (1974–1989)|дата уроженя=8.&nbsp;фебруара (26.&nbsp;януара) 1918|місто уроженя=Скорнічешті, [[Румынія]]|наступник=посада ліквідована|имня=Ніколае Чаушеску|образчик=[[Файл:Nicolae Ceaușescu (3x4 cropped).jpg|280пкс]]|пудпис образчика=Чаушеску в 1965|супруга=Елена Чаушеску|пудпис=[[Файл:Nicolae Ceaușescu Signature.svg|240пкс]]|діти={{hlist|Ніку Чаушеску|Валентін Чаушеску|Зоя Чаушеску}}|дата смерти=25.&nbsp;децембра 1989|місто смерти=[[Тырґовіште]], [[Румынія]]}} '''Нікола́е Чауше́ску''' ({{Lang-ro|Nicolae Ceaușescu}}; 8.&nbsp;фебруара [26.&nbsp;януара за старым стильом] 1918&nbsp;– 25.&nbsp;децембра 1989) быв румынськый [[політик]], другый и послідньый керовник [[Соціалістична республіка Румынія|Соціалістичної республікы Румынії]], ґенералный секретарь [[Румынська комуністична партія|Румынської комуністичної партії]] уд 1965. до його звергнутя тай [[Изгуба|изгубы]] в 1989.&nbsp;році. У 1967–1989.&nbsp;роках ун быв ай [[Голова державы|головов державы]], будучи предсідов Державної рады у 1967–1974 и президентом республікы в 1974–1989. Ніколае Чаушеску ся родив у малому селови Скорнічешті в біднуй селянськуй родині и в юні рокы ся прикапчав ид Румынськуй комуністичнуй партії; у рокы перед и бігом войны вун не єден раз быв арештованый за свуй комуністичный активізм. По [[Друга світова война|Другуй світовуй войні]], у часы правліня [[Ґеорґе Ґеорґіу-Деж|Ґеорґе Ґеорґіу-Дежа]], Чаушеску си вчинив карєру удну партії и з часом замінив його на посаді ґенералного секретаря. Дуставши власть Чаушеску полегшив [[Цензура пресы|цензуру пресы]] тай засудив [[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|інвазію Варшавського пакта до Чехословакії]] у свойому выступі 21.&nbsp;авґуста 1968.&nbsp;року, што стало піком його популарности. Айбо період лібералізації быв куртый и скоро його режим став май строгым: Румынія пуд керовництвом Чаушеску ся держала єднов из майрепресивных держав у Восточному блокови. [[Тайна поліція]] Чаушескового режима, [[Секурітате]], масово слідила за громадянами тай хосновала жорстокі методы на досягнутя свойих цілий удну державы, контроловала медіа тай пресу. Його провбы пудняти рождаємость у крайині привела д масовому збулшеню числа пудполных абортув тай сирут у державных сиротинцях. Економічні провалы позад неуспішных нафтовых авантур у 1970.&nbsp;роках назбирали читаві вонкашні довгы. Провбы удплотити довгы через політику жорсткої економії были успішні, айбо дуже непопуларні. Його режим ся пуджывльовав [[Култ особы|култом особы]]. До кунця 1989.&nbsp;року недоволство ставом державы переросло у [[Румынська револуція|Румынську револуцію]]. Чаушеску чуствовав угрозу з боку демонстрацій у [[Тімішоара|Тімішоарі]] и 17.&nbsp;децембра наказав войськови удкрыти вгень, што привело ид ворохови смертий и ранень. Демонстрації дуйшли д столиці, Букурештьови, позад чого Чаушеску вєдно из свойов жонов Еленов попробовав утікнути гелікоптером, айбо їх имили вдяку переходови воєнных на бук протестувучых. Над Чаушесками справили демонстративный суд,<ref>{{Cite journal|last=Kozinski|first=Alex|date=1991|title=Death, Lies & VIDEOTAPE: The Ceausescu Show Trial and the Future of Romania|url=https://www.jstor.org/stable/20761362|journal=ABA Journal|volume=77|issue=1|pages=70–73|issn=0747-0088}}</ref> де їх обвинили в економічному саботажі тай ґеноциді, обох засудили на згубу через розстріл. Ніколае тай Елена были розстріляні 25.&nbsp;децембра 1989.&nbsp;року, што ознаменовало конець 42-ручного комуністичного режима.<ref>{{cite web |url=http://www.biography.com/people/nicolae-ceausescu-38355 |title=Nicolae Ceaușescu |website=Biography.com |date=December 2021 }}</ref><ref>{{cite encyclopedia|url=https://www.britannica.com/biography/Nicolae-Ceausescu|title=Nicolae Ceaușescu – president of Romania|encyclopedia=Encyclopædia Britannica|date=10 May 2023}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.thetimes.com/best-law-firms/profile-legal/article/ceausescu-looked-in-my-eyes-and-he-knew-that-he-was-going-to-die-n07wcxv22k9|location=London|work=The Times|first=Roger|last=Boyes|title=Ceaușescu looked in my eyes and he knew that he was going to die|date=24 December 2009}}</ref><ref>Ratesh, N. (1991). Romania: The Entangled Revolution. Praeger Publishers.</ref> Май пак того же дня кадры їхнього розстріла вказали на націоналнуй телевізії.<ref>{{Cite web |title=Der Diktator und sein Henker |url=https://www.stern.de/politik/ausland/ceausescus-scharfrichter-der-diktator-und-sein-henker-3293070.html |access-date=3 October 2020 |website=stern.de |date=20 October 2005 |language=de }}</ref> Чаушескы стали послідньыми засужеными на згубу в історії Румынії перед скасованьом смертної кары 7.&nbsp;януара 1990.&nbsp;року.<ref>{{cite web |url=http://www.cdep.ro/pls/legis/legis_pck.htp_act_text?idt=11033 |title=DECRET-LEGE nr.6 din 7 ianuarie 1990 pentru abolirea pedepsei cu moartea, pentru modificarea și abrogarea unor prevederi din Codul penal și alte acte normative |access-date=12 April 2016 |language=ro |archive-date=25 July 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180725112100/http://www.cdep.ro/pls/legis/legis_pck.htp_act_text?idt=11033 |url-status=dead }}</ref> Попри вшытко Чаушеску ся лишат єдным из майпопуларных межи румынами президентув; в обзвідованьови 2018.&nbsp;року 64% обзвіданых румынув мали позитивну опінію за період його правліня.<ref>{{Cite web |url=https://transylvanianow.com/ceausescu-still-most-beloved-president-of-romania/ |title=Ceaușescu still most beloved President of Romania |first=Dénes |last=Albert |access-date=16 September 2022 |date=27 December 2018 }}</ref> == Референції == {{Reflist}} {{Lifetime|1918|1989}} {{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Чаушеску, Ніколае}} q94vmkiqc6xwry824lkbr535kzv132j Політик 0 24946 168888 2026-08-30T16:08:13Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Политик]] 168888 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Политик]] dcn678zdhgdm6g8iu1zm03argluemxx Няґувська Постила 0 24947 168891 2026-08-30T16:13:50Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Няґувська Постила]] на [[Няґувська постила]] 168891 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Няґувська постила]] oudpxlkshhmxbyjjt2md5xzudwie1v7 Діскузія:Няґувська Постила 1 24948 168893 2026-08-30T16:13:50Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Діскузія:Няґувська Постила]] на [[Діскузія:Няґувська постила]] 168893 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Діскузія:Няґувська постила]] fim37gxy2xkipczudf3u4tsp2ad62ib Няґовська постила 0 24949 168901 2026-08-30T18:48:11Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Няґувська постила]] 168901 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Няґувська постила]] bynm1bzemg50azs0wta7ufnrb7tqlyc Калвінізм 0 24950 168904 2026-08-30T18:51:22Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Калвинизм]] 168904 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Калвинизм]] 8lw4a3vfz0tt2cir6b3zbk67ntuj01s Вікіпедія:Інтересне/2026/35 4 24951 168906 2026-08-30T19:05:57Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: * одпечаткы языка каждого чоловіка суть таксамо унікатны як одпечаткы палцїв? * імператорьскы тучнякы можуть выскочіти з воды до вышкы аж двох метрів? * першый лїт чоловіка до весміру тырвав лем 108 минут? * розлога Сагарьской пустынї ся каждый рік звекшу... 168906 wikitext text/x-wiki * одпечаткы языка каждого чоловіка суть таксамо унікатны як одпечаткы палцїв? * імператорьскы тучнякы можуть выскочіти з воды до вышкы аж двох метрів? * першый лїт чоловіка до весміру тырвав лем 108 минут? * розлога Сагарьской пустынї ся каждый рік звекшує о дакілько кілометрів? * мачкы не чують солодкого смаку через давню ґенетічну мутацію? fpq989kmzlb9gb5np5sramdbwkiz4wo Вікіпедія:Образчік тыждня/2026/35 4 24952 168909 2026-08-30T19:13:17Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{Образчік тыждня |образчік=Fingerprintforcriminologystubs2.png |розмір=300 |назва образчіка=Образчік одпечатка створеный на основі штруктуры папіларного взору |попис=Образчік одпечатка створеный на основі штруктуры папіларного взору }} 168909 wikitext text/x-wiki {{Образчік тыждня |образчік=Fingerprintforcriminologystubs2.png |розмір=300 |назва образчіка=Образчік одпечатка створеный на основі штруктуры папіларного взору |попис=Образчік одпечатка створеный на основі штруктуры папіларного взору }} t65izhpz6r2lvp1jnf06jjtn65ae6b8 Липовиць (Ужгородьскый район) 0 24953 168919 2026-08-30T20:28:46Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Липовиць (Ужгородьскый район)]] на [[Липовиць (Ужгородськый район)]] 168919 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Липовиць (Ужгородськый район)]] alpvx2ia4b3c64nii73jhyg3qfqrqd6 Стрипа (село) 0 24954 168921 2026-08-30T20:44:56Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Стрипа (село)]] на [[Стрыпа (село)]] 168921 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Стрыпа (село)]] ezvekldnl10kelr2j5gjoxr9cgmixdf Становиць 0 24955 168922 2026-08-30T20:48:19Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/48050477|Становець]]» 168922 wikitext text/x-wiki == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Мараморош]] l6qd31ku8lisbfl8iby04ke17trpyf3 168923 168922 2026-08-30T21:06:51Z Rue323 31002 /* */ 168923 wikitext text/x-wiki '''Станови́ць''' ({{Lang-hu|Sztanovec}}) ({{Lang-ro|Stanoveț}}) ({{Lang-uk|Становець}}) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатська область]], [[Україна|Украйина]].{{НП}} == Ґеоґрафія == == Історія == == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 486 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 99,18% инні — 0,82% == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Мараморош]] 74pxx5zfix36mkg9x33n3aazowwx3pd 168925 168923 2026-08-30T21:14:08Z Rue323 31002 168925 wikitext text/x-wiki '''Станови́ць''' ({{Lang-hu|Sztanovec}}) ({{Lang-ro|Stanoveț}}) ({{Lang-uk|Становець}}) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатська область]], [[Україна|Украйина]].{{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є у реґіонови [[Мараморош (реґіон)|Мараморош]], на берегови [[Ріка|рікы]] [[Теребля (рѣка)|Терибля]]. Є миже селами [[Кічерелы]] и [[Драгово (Закарпатска область)|Драгово]], и є в [[Мікрореґіон|мікрореґіонови]] [[Драгӱвщина]]. == Історія == == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 486 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 99,18% инні — 0,82% == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Мараморош]] 6jhdy7ohvubo0c48casa9vhq8w5554c 168926 168925 2026-08-30T21:17:53Z Rue323 31002 168926 wikitext text/x-wiki '''Станови́ць''' ({{Lang-hu|Sztanovec}}) ({{Lang-ro|Stanoveț}}) ({{Lang-uk|Становець}}) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатська область]], [[Україна|Украйина]].{{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є у реґіонови [[Мараморош (реґіон)|Мараморош]], на берегови [[Ріка|рікы]] [[Теребля (рѣка)|Терибля]]. Є миже селами [[Кічерелы]] и [[Драгово (Закарпатска область)|Драгово]], и є в [[Мікрореґіон|мікрореґіонови]] [[Драгӱвщина]]. == Історія == На окрайині села Становиць были найдені сліды поселеня раннёго [[Палеоліт|палеоліта]] (50-100 тысяч рокӱв типирь).<ref>https://ukrssr.com/zakarp/hustskiy/dragovo-hustskiy-rayon-zakarpatskaya-oblast?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 486 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 99,18% инні — 0,82% == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Мараморош]] 6sudl00vx94iu5g17rf1kwspitd005e 168927 168926 2026-08-30T23:05:29Z Halajkovič 33393 +курта статя 168927 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Станови́ць''' ({{Lang-uk|Становець}}, {{Lang-hu|Sztanovec}}, {{Lang-ro|Stanoveț}}) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатська область]], [[Україна|Украйина]]. == Ґеоґрафія == [[Село]] є у реґіонови [[Мараморош (реґіон)|Мараморош]], на берегови [[Ріка|рікы]] [[Теребля (рѣка)|Терибля]]. Є миже селами [[Кічерелы]] и [[Драгово (Закарпатска область)|Драгово]], и є в [[Мікрореґіон|мікрореґіонови]] [[Драгӱвщина]]. == Історія == На окрайині села Становиць были найдені сліды поселеня раннёго [[Палеоліт|палеоліта]] (50-100 тысяч рокӱв типирь).<ref>https://ukrssr.com/zakarp/hustskiy/dragovo-hustskiy-rayon-zakarpatskaya-oblast?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 486 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> *[[Україньскый язык|украйинськый]] — 99,18% *инні — 0,82% == Удкликованя == {{референції}} {{stub}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Мараморош]] b61qdo2n15b61d6xxjt44prt40vunhb