Ліпско

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.18</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Ліпско</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10459</id>
    <revision>
      <id>169024</id>
      <parentid>93593</parentid>
      <timestamp>2026-09-02T20:16:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>169024</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="306" sha1="j1l2dcerjjlq2tbw8zwqofd7y3bvvec" xml:space="preserve">{{місто}}
'''Ліпско''' є місто в [[Нїмецько|Нїмецьку]], жыє в нём офіціално 560,472 обывателїв (десяте найвекше місто Нїмецька подля жытельства).

{{stub}}
 
[[Катеґорія:Міста Европы]]</text>
      <sha1>j1l2dcerjjlq2tbw8zwqofd7y3bvvec</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лазещина (ріка)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21429</id>
    <revision>
      <id>169025</id>
      <parentid>145935</parentid>
      <timestamp>2026-09-02T20:30:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>169025</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1278" sha1="sciof4zz2a85734dyjw268u0f1vdx1a" xml:space="preserve">[[Файл:Lazeshchyna_River.jpg|міні|Лазещина у зимі]]

'''Лазе́щина''' — ріка у [[Раховскый район|Раховскому районови]], [[Закарпатска область|Закарпатськой области]], [[Україна|Украйины]]. Ліва притока [[Чорна Тиса (рѣка)|Чорной Тисы]] (басейн [[Дунай|Дуная]]). Ріка дає назву селови [[Лазещина]].

== Притокы ==
* [[Зимир (ріка)|Зимир]], [[Регенӯв (ріка)|Регенӯв]], [[Стебна (ріка)|Стебна]], [[Форесок (ріка)|Форесок]] (праві)
* [[Лопушанка (ріка)|Лопушанка]], [[Студеный (ріка)|Студеный]] (ліві).

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0) Лазещина (річка)]  на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
{{stub}}</text>
      <sha1>sciof4zz2a85734dyjw268u0f1vdx1a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Undertale Yellow</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24410</id>
    <revision>
      <id>169023</id>
      <parentid>169021</parentid>
      <timestamp>2026-09-02T20:04:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>169023</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="30561" sha1="0nmmtjsx7lmi8muz34nyu1vxtfqdg30" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
{{Infobox
 | bodystyle  = width: 23em; font-size: 89%
 | above      = Undertale Yellow
 | titlestyle = 
 | abovestyle = background-color: #E9EAEE
 | headerstyle = background-color: #E9EAEE
 | image      = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]]&lt;br&gt;Лоґо гры
 | caption    =
 | label1     = Вывоярь
 | data1      = Team Undertale Yellow
 | label2     = Выдаватель
 | data2      = [[Game Jolt]]
 | label3     = Жанер
 | data3      = ролёва відеогра, пригоды
 | label4     = Платформа
 | data4      = [[Microsoft Windows]]
 | label5     = Датум выданя
 | data5      = 9. децембра 2023
 | label6     = Режім гры
 | data6      = Гра єдного грача
 | label7     = Язык
 | data7      = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]]
 | header10   = Творцёве
 | header10style = background-color: #e0e0e0;
 | label11    = Режісер
 | data11     = MasterSwordRemix
 | label12    = Сценаріста
 | data12     = Pippy V&lt;/br&gt;MasterSwordRemix&lt;/br&gt;AWildDaydreamer
 | label13    = [[Проґраматор]] 
 | data13     = Spasco&lt;/br&gt;MysteryRacer
 | label14    = Умелець
 | data14     = AWildDaydreamer&lt;/br&gt;Fireburn02&lt;/br&gt;Gaziter&lt;/br&gt;Emmalume
 | label15    = Композітор
 | data15     = MasterSwordRemix&lt;/br&gt;MyNewSoundtrack&lt;/br&gt;NoteBlock
 | header20   = Технічны детайлы
 | header20style = background-color: #e0e0e0;
 | label21    = Мотор
 | data21     = GameMaker Studio
}}
'''Undertale Yellow''' ('''UTY'''), даколи просто '''жóвтуха''' (з {{lang-en|yellow}} – жовтый) є [[ролёва відеогра]], котра вышла на [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]] [[9. децембер|9. децембра]] [[2023]]. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї [[Undertale]], розповідать сюжет о поставі Кловер — [[Фіктівна постава|поставі]] зо жовтов (шестов) душов з гры Undertale, котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьх.&lt;ref&gt;{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}&lt;/ref&gt;

== Грательность ==
Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезна підземна країна повной монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать.

Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа [[Небінарный род|недефінованого поглавя]]&lt;ref&gt;{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}&lt;/ref&gt; меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носить ковбойскый капелюх і [[револвер]]. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити.

Почас свого путованя грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцём, котре представлює душу Кловера, жебы обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами вводять дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (бой), ACT (дїя), ITEM (предметы) і MERCY (змилованя), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить стиснути ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды.

== Сюжет ==
Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душ потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьх. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до Підземля, кралёвства монштрів, стрїчать сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо уможнює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї.

При путованю Підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіню Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати.

=== Невтралный конець ===
Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать ёго людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету.

=== Добрый (паціфістічный) конець ===
Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од Кловера Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив.

Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне змилованя ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры.

=== Немілосердный (ґеноцідный) конець ===
Забитя каждого монштра, з котрым мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без змилованя“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По знічіню вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцне бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale.

== Вывой і выданя ==
{{Цитат збоку|Содержанье=Гра „Undertale“ іншпіровала многых к створїню дачого чудесного і тото не є выняток. По першім проходжіню гры „Undertale“ єм лежав в постели і тота ідея мі пришла практічно трафунково. Здало ся мі, же вшыткы детайлы перфектно ся збігли, і так єм ся пустив до роботы, одразу як то было можне.|Заглавье=MasterSwordRemix 2016&lt;ref&gt;{{cite interview |author=MasterSwordRemix |interviewer=Kenny McKee |title=Interview: MasterSwordRemix of Undertale Yellow |work=Hey Poor Player |date=2016-12-09 |url=https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |access-date=2024-01-19 |archive-date=2024-01-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240120024429/https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;|Заглавье долов = 1 |Полога=right|width=500px}}

Вывой гры „Undertale Yellow“ зачав по тім, што [[Тобі Фокс]], творця гры „Undertale“, дав к нїй згоду по контактї з тімом Team Undertale Yellow. Вывой гры тырвав практічно вісем років (точнїше 7 років і 10 місяцїв).&lt;ref&gt;{{Cite news|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|author=Sullivan|first=Kean|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|website=Game Rant|date=2022-01-19|access-date=2023-12-15|lang=en|archive-date=2023-12-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20231215175556/https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Гра, створена на моторї [[GameMaker|GameMaker Studio]], была выдумана писателём і складателём MasterSwordRemixom. Офіціално ознамлїня о нїй ся обявило в апрілї 2016 вєдно з трейлером „Soonish“ з невстановленым датумом выданя.&lt;ref&gt;{{YouTube|id=Vru1B9snXoo|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|lang=en}}&lt;/ref&gt; Почас вывоя ся к тіму вывоярїв Undertale Yellow придало дакілько аніматорів, малярїв, складателїв і сценарістів, чім ся наконець створив тім з веце як двадцятёма членами.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|title=Фанаты Undertale выпустили игру-приквел после более 7 лет разработки — Игромания|lang=ru|author=Kuleshova|first=Ekaterina|website=Igromania|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Хоць ся спочатку плановало выданя в зимі 2022,&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|lang=en|author=Fahey|first=Mike|website=[[Kotaku]]|date=2022-01-18|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|url-status=live}}&lt;/ref&gt; гра была наконець выдана 9. децембра 2023.&lt;ref&gt;{{YouTube|id=pr4OTPFtLrA|lang=en|title=Undertale Yellow Launch Trailer}}&lt;/ref&gt;

Гра „Undertale Yellow“ обсягує 135 саундтреків, з котрых многы выходжають зо саундтреків з гры „Undertale“. То выкликало діскусії о хоснованю матеріалів храненых авторьскыма правами в грї. Себастіан Волф, ґенералный директор сполочности [[Materia Collective]], котра ліценцовала музику з гры „Undertale“, пожадав о предложіню „опредїленого поволїня, котре было удїлене Тобі перед 7 роками“, котре дозволює вывоярьскому тіму гры Undertale Yellow хосновати музику з гры „Undertale“. Фокс в одповідї зазначів, же в послїднїй добі жадне поволїня не удїлив, єднак крітіковав справованя Волфа в тій сітуації як „крайнє непрофесіоналне“. Як оправданя предложыв, жебы тім Team Undertale Yellow пожертвовав 20 000 доларів на облюблену харітатівну орґанізацію — [[AbleGamers]].&lt;ref&gt;{{Cite news|title=Undertale's Toby Fox says fans should be &quot;supported at every opportunity&quot; amid debate over music rights in fanmade prequel|author=Ostler|first=Anne-Marie|url=https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|website=GamesRadar+|date=2024-01-08|access-date=2024-01-08|lang=en|archive-date=2024-01-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20240108162558/https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|url-status=live}}&lt;/ref&gt;

== Приятя ==
Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.&lt;ref&gt;{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}&lt;/ref&gt;

== Фанушиковскы модіфікації  ==
=== Undertale: Red &amp; Yellow ===
Хоць є гра „Undertale Yellow“ сама о собі фанушиковскым дїлом, єй популарность іншпіровала далшых незалежных вывоярїв к створїню розсяглых неофіціалных модіфікацій.

Найвекшу позорность комуніты выкликав проєкт під назвов „Undertale: Red &amp; Yellow“, котрый створює незалежный вывоярь під псевдонімом Shinix. Головнов особливостёв проєкту є навернутя ку класічной герной механіцї з оріґіналной гры „Undertale“: намісто жовтой душі, котра могла стрїляти, грач овладать звычайну червену душу. Кедьже атакы неприятелїв в „Undertale Yellow“ были створены з оглядом на стрїльбу, тота зміна сі жадає нелем візуалны управы, але ай повне перероблїня взорів атаків босів, як ай адаптація діалоґів і реакцій герного світа про вшыткы три дорогы проходжіня гры (Паціфіста, Невтралный, Ґеноціда).&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/undertale-red-yellow/877387 |title=Undertale: Red &amp; Yellow |publisher=Game Jolt |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

Наперек шпекулаціям у рамках фанушиковской комуніты ся оріґіналный тім Team UTY на вывої той модіфікації не подїлять. Проєкт не є офіціалным доповнїнём і нїґда не быв узнаный за канонічне продовжіня ани выросток історії. Шпекулації о „общім вывої“ ці помочі ся векшынов высвітлюють шпеціфіками інді-модіфікацій на моторї GameMaker: хоснованём отвореной датабазы герных средств оріґіналной гры і неформалнов комунікаціёв вывоярїв на соціалных сїтях, што єднак проєкт не робить офіціалным.

К авґусту 2026 є модіфікація іщі незмінно в фазї актівного вывоя (WIP). В актуалній верзії не є проходжіня гры повне — доступный герный обсяг дочасно кончіть на зачатку локації Steamworks при заблокованім ліфту, котрый є частёв сюжету.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://gamebanana.com/mods/496958 |title=Undertale: Red &amp; Yellow (WIP) |publisher=GameBanana |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

=== Deltarune Yellow ===
Окрем прямых модіфікацій вела популарность гры к взнику самостатных фанушиковскых выростків. Найвыразнїшым з них є проєкт під назвов „Deltarune Yellow“, котрый вывивать незалежный тім на челї з вывояром під псевдонімом toastemperor1.&lt;ref name=&quot;gj_dy&quot;&gt;{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/deltaruneyellow/981988 |title=Deltarune Yellow |author=toastemperor1 |website=Game Jolt |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt; На роздїл од оріґіналной гры і векшыны модів, котры хоснують средства мотора GameMaker, тота гра взникать од нулы на отворенім моторї Godot.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://toastemperor1.itch.io/deltarune-yellow |title=Deltarune Yellow by toastemperor1 |website=itch.io |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt;

Концепчно є проєкт презентованый як „фанушиковска гра на фанушиковску гру“ і переносить поставы з гры „Undertale Yellow“ до світа гры „Deltarune“. Головнов поставов є Канако, котра ся трапить в таємнім „Темнім світї“ (Dark World).&lt;ref&gt;{{Cite AV media |url=https://www.youtube.com/watch?v=uoVyzycd_dY |title=Deltarune Yellow Chapter 1 Playthrough |publisher=YouTube |language=en |access-date=2026-08-18}}&lt;/ref&gt; То кардінално мінять герный процес: намісто класічных боїв єдного проти єдного была заведжена сістема ґруповых боїв. Грач овладать одразу дакілько постав, причім хоснує механікы маґії, тімовых дїй (Acts) і тактічной шкалы напятя (TP).

Проєкт не мать жадной офіціалной звязи з тімом Team UTY а іде вылучно о фанушиковскый кросовер, котрый споює штіл і механікы двох розлічных гер. Став вывоя ся реґуларно актуалізує на платформі Game Jolt у формі денників вывоярїв.&lt;ref name=&quot;gj_dy&quot; /&gt;

== Референції ==
{{референції}}

== Одказы ==
* [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]]
* [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]]
* [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]]
{{Undertale|state=collapsed}}

[[Катеґорія:Гры про Windows]]
[[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]]
[[Катеґорія:Ролёвы відеогры]]
[[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]]
[[Катеґорія:Незалежны відеогры]]
[[Катеґорія:Фанушиковскы гры]]
[[Катеґорія:Відеогры з року 2023]]
[[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]]
[[Катеґорія:Undertale]]
[[Катеґорія:Портал фентезі]]</text>
      <sha1>0nmmtjsx7lmi8muz34nyu1vxtfqdg30</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Алєксандр Зіновєв</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24985</id>
    <revision>
      <id>169026</id>
      <timestamp>2026-09-02T20:39:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>KingPiter2000</username>
        <id>36837</id>
      </contributor>
      <comment>Створено шляхом перекладу преамбули сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/154808263|Зиновьев, Александр Александрович]]»</comment>
      <origin>169026</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3515" sha1="g76k6c8rdig5w40tw1vo968q5aikvok" xml:space="preserve">'''Алекса́ндр Алекса́ндрович Зино́вьев (29 октобра 1922, село Пахтино, Чухломскый уѣзд, Костромска губерния — 10 мая 2006, Москва) — рускый філософ, писатель, соціолог, публіцист.'''

Походжаючі з бідной селяньской родины, участник войны, Александр Зіновьєв в 1950-х і 1960-х роках быв єдным із сімволів одроджіня філозофічной думкы в СССР. После публикации на Западе остросатирической книги «&lt;nowiki/&gt;[[Зияющие высоты]]&lt;nowiki/&gt;», принёсшей ему мировую известность{{sfn|БРЭ|2008}}, и второго романа «&lt;nowiki/&gt;[[Светлое будущее (роман)|Светлое будущее]]&lt;nowiki/&gt;», в 1978 году был выслан из страны и лишён советского гражданства. Вернулся в Россию в 1999 году.

Творческое наследие Зиновьева включает около 40 книг, охватывает ряд областей знания: [[Социология|социологию]], [[Социальная философия|социальную философию]], [[Математическая логика|математическую логику]], [[Этика|этику]], [[Политическая философия|политическую мысль]]. Большинство его работ трудно отнести к какому-либо направлению, поместить в какие-либо рамки, включая академические. Получив известность в 1960-е годы как исследователь [[Неклассическая логика|неклассической логики]], в эмиграции Зиновьев вынужденно оставил науку и стал профессиональным писателем, считая себя в первую очередь социологом. Произведения в оригинальном жанре «социологического романа» принесли Зиновьеву международное признание. Зачастую его характеризуют как независимого русского мыслителя, одну из наиболее крупных, оригинальных и противоречивых фигур русской социальной мысли второй половины XX века.

Антисталинист в юности, Зиновьев всю жизнь занимал активную гражданскую позицию, подвергнув в своих работах острой критике вначале советский строй, затем — российский и [[Западный мир|западный]] и в конце жизни — процессы [[Глобализация|глобализации]]. Мировоззрение Зиновьева отличали трагизм и пессимизм. На Западе, как и в России, его [[Нонконформизм|нонконформистские]] взгляды подвергались резкой критике.</text>
      <sha1>g76k6c8rdig5w40tw1vo968q5aikvok</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>169027</id>
      <parentid>169026</parentid>
      <timestamp>2026-09-02T21:27:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* */</comment>
      <origin>169027</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3540" sha1="ibwgybh2x2hq61xcqpzug9zhsygnef2" xml:space="preserve">{{Перекласти}}
'''Алекса́ндр Алекса́ндрович Зино́вьев (29 октобра 1922, село Пахтино, Чухломскый уѣзд, Костромска губерния — 10 мая 2006, Москва) — рускый філософ, писатель, соціолог, публіцист.'''

Походжаючі з бідной селяньской родины, участник войны, Александр Зіновьєв в 1950-х і 1960-х роках быв єдным із сімволів одроджіня філозофічной думкы в СССР. После публикации на Западе остросатирической книги «&lt;nowiki/&gt;[[Зияющие высоты]]&lt;nowiki/&gt;», принёсшей ему мировую известность{{sfn|БРЭ|2008}}, и второго романа «&lt;nowiki/&gt;[[Светлое будущее (роман)|Светлое будущее]]&lt;nowiki/&gt;», в 1978 году был выслан из страны и лишён советского гражданства. Вернулся в Россию в 1999 году.

Творческое наследие Зиновьева включает около 40 книг, охватывает ряд областей знания: [[Социология|социологию]], [[Социальная философия|социальную философию]], [[Математическая логика|математическую логику]], [[Этика|этику]], [[Политическая философия|политическую мысль]]. Большинство его работ трудно отнести к какому-либо направлению, поместить в какие-либо рамки, включая академические. Получив известность в 1960-е годы как исследователь [[Неклассическая логика|неклассической логики]], в эмиграции Зиновьев вынужденно оставил науку и стал профессиональным писателем, считая себя в первую очередь социологом. Произведения в оригинальном жанре «социологического романа» принесли Зиновьеву международное признание. Зачастую его характеризуют как независимого русского мыслителя, одну из наиболее крупных, оригинальных и противоречивых фигур русской социальной мысли второй половины XX века.

Антисталинист в юности, Зиновьев всю жизнь занимал активную гражданскую позицию, подвергнув в своих работах острой критике вначале советский строй, затем — российский и [[Западный мир|западный]] и в конце жизни — процессы [[Глобализация|глобализации]]. Мировоззрение Зиновьева отличали трагизм и пессимизм. На Западе, как и в России, его [[Нонконформизм|нонконформистские]] взгляды подвергались резкой критике.</text>
      <sha1>ibwgybh2x2hq61xcqpzug9zhsygnef2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>169029</id>
      <parentid>169027</parentid>
      <timestamp>2026-09-03T11:52:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>169029</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10237" sha1="2i3gs7y25kt82k6htjmgl3uzyhs54lj" xml:space="preserve">{{Інфобокс писатель
| name = Алєксандр Зіновєв
| image = Зиновьев А.jpg
| birthname = {{Lang-ru|Александр Александрович Зиновьев}}
| deathplace = [[Москва]], [[Російська федерація]]
| birthdate = 29.&amp;nbsp;октовбра 1922
| birthplace = Пахтіно, Костромська ґубернія, [[РСФСР]]
| deathdate = 10.&amp;nbsp;мая 2006 (83&amp;nbsp;рокы)&lt;br&gt;[[Раковіна|рак мозґу]]
| signature = Alexander_Zinoviev_signature.svg
| notableworks = {{unbulleted list|„Зияющие высоты“|„Homo Sovieticus“|„Глобальный человейник“}}
| education = доктор філозофії (1962), професор
| alma_mater = Московськый державный університет (1951)
| genre = соціолоґічный роман
| occupation = [[філозоф]], [[писатель]], [[соціолоґ]], [[журналішта]]
| spouse = Ольґа Зіновєва (1969)
| children = {{unbulleted list|Поліна (1971)|Ксєнія (1990)}}
}}
'''Алєкса́ндр Зіно́вєв''' ({{Lang-ru|Алекса́ндр Алекса́ндрович Зино́вьев}}; 29.&amp;nbsp;октовбра 1922, Пахтіно, [[РСФСР]]&amp;nbsp;– 10.&amp;nbsp;мая 2006, [[Москва]], [[Росія]]) быв [[Совєтськый союз|совєтськый]] и [[Росіяне|російськый]] [[філозоф]], [[писатель]], [[Соціолоґія|соціолоґ]] и [[Журналістіка|журналішта]]; совєтськый [[Дисидент (политика)|дисидент]].

Походив из бідної селянської файты, участвовав у [[Друга світова война|Другуй світовуй войні]]. У 1950–1960.&amp;nbsp;роках Зіновєв быв єдным из симболув удроджіня філозофської думкы в [[Совєтськый союз|Совєтському союзі]]. По уданьови в Европі книгы „Зияющие высоты“ дустав світову славу;&lt;ref name=&quot;Hgre&quot;&gt;{{cite journal|last1=Хусейнов|date=2008|title=Зиновьев|url=https://bigenc.ru/philosophy/text/2879259|journal=Большая российская энциклопедия|volume=10|pages=493–495|first1=Абдусалам}}&lt;/ref&gt; в 1978.&amp;nbsp;році быв укіряный из СССР, а його совєтськоє громадянство было анулованоє. Вернув ся до Росії в 1999.&amp;nbsp;році.

Креативноє портфоліо Зіновєва обсягує дас&amp;nbsp;40&amp;nbsp;книг на вшылиякі темы: [[соціолоґія]], [[соціална філозофія]], [[математична лоґіка]], [[етика]], політична думка. Кой у 1960.&amp;nbsp;роках став популарный у еміґрації ги зглядователь [[Некласична лоґіка|некласичної лоґікы]], Зіновєв мусів лишити ся наукы тай стати професійным писательом, рахувучи себе майперше соціолоґом. Його творы в ориґіналнум жанрі „соціолоґічного романа“ принесли му межинародноє узнаня. Зіновєв ся держит за єдну из майориґіналных и спорных перзоналій у російськуй соціалнуй думці другої половины 20.&amp;nbsp;стороча.

Цілый жывут Зіновєв мав активну громадянську позицію: в юні рокы быв [[Антісталінізм|антісталінішта]], дале критиковав совєтську систему, пак російську політичну систему тай [[Западный світ]], а пуд конець и процес [[Ґлобалізація|ґлобалізації]].&lt;ref name=&quot;Kirk2010&quot;&gt;{{cite book|last=Michael Kirkwood|title=Alexander Zinoviev: An Introduction to His Work|location=L., etc.|publisher=Macmillan Press|date=1992|isbn=978-1-349-12485-5}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Fok&quot;&gt;{{cite book|last=Фокин|date=2016|title=Александр Зиновьев: Прометей отвергнутый|location=[[Москва]]|publisher=Молодая гвардия|pages=749|isbn=978-5-235-03928-5|first=Павел}}&lt;/ref&gt; Мав траґічні тай песимістичні никаня на світ. Як на Западі, так и в Росії, його неконформіштські позоры ся пуддавали силнуй критиці.

Алєксандр Зіновєв увюг в оборот терміны „гомо совєтікус“ (на попис архетипа совєтського челядника: „…навыклый жыти в удносно пудлых обстояньох, готовый пережывати тяжкоты, фурт чекат ищи гуршого, пудчиняє ся наказам… є продуктом адаптації до подаякых соціалных условій“)&lt;ref name=&quot;Krug&quot;&gt;{{cite web |url=http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/literatura/ZINOVEV_ALEKSANDR_ALEKSANDROVICH.html |title=Зиновьев, Александр Александрович |last=Ермакова |first=Ирина |publisher=Энциклопедия «Кругосвет» }}&lt;/ref&gt; и „человейнік“ (т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;„людська мурянкова купина“, [[портманто]] уд {{Lang-ru|человек}} и ''{{Lang|ru|муравейник}}''; зачатково на попис соціалных асоціацій людий).&lt;ref name=&quot;Hgre&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Hus20&quot;&gt;{{cite book|last1=Хусейнов|title=Об Александре Зиновьеве и его социологии|issue=Александр Зиновьев. На пути к сверхобществу|location=[[Москва]]|publisher=Центрполиграф|date=2000|pages=3–21|isbn=978-5-8243-1073-3|first1=Абдусалам}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Kry&quot;&gt;{{cite journal|last1=Крылов|date=2010|title=В память об Александре Зиновьеве|url=http://zinoviev.info/wps/archives/231|journal=Константин Крылов. Прогнать чертей|pages=318–408|isbn=978-5-903066-06-3|first1=Константин}}&lt;/ref&gt;

== Бібліоґрафія ==
=== Научні роботы ===
* ''Философские проблемы многозначной логики'' (1960)
* ''Логика высказываний и теория вывода'' (1962)
* ''Основы научной теории научных знаний'' (1967)
* ''Комплексная логика'' (1970)
* ''Логика науки'' (1972)
* ''Логическая физика'' (1972)
* ''Non-standard logic and its applications'' (серія лекцій у Оксфорді) (1983)

=== Фікшын и соціолоґія ===
{{div col}}
* ''Зияющие высоты'' (1976)
* ''Светлое будущее'' (1978)
* ''В преддверии рая'' (1979)
* ''[http://antisoviet.imwerden.de/zinoviev_a_bez_illuz.html.zip Без иллюзий]'' (1979)
* ''В преддверии рая'' (1979)
* ''Коммунизм как реальность'' (1980)
* ''Желтый дом'' (1980)
* ''Мы и Запад'' (1981)
* ''Гомо советикус'' (1982) {{ISBN|0-87113-080-7}}
* ''Ни свободы, ни равенства, ни братства'' (1983)
* ''Пара беллум'' (1982)
* ''Мой дом – моя чужбина'' (1982)
* ''[http://moshkow.perm.ru/win/PROZA/ZINOWXEW/polet.txt Нашей юности полёт]'' (1983)
* ''Евангелие для Ивана'' (1982)
* ''[https://web.archive.org/web/20060222023124/http://moshkow.perm.ru/win/PROZA/ZINOWXEW/golgofa.txt Иди на Голгофу]'' (1985)
* ''Горбачевизм'' (1988)
* ''[http://moshkow.perm.ru/win/PROZA/ZINOWXEW/ktastrojka.txt Катастройка]''{{dead link|date=December 2017|bot=InternetArchiveBot|fix-attempted=yes}} (1988)
* ''Живи'' (1989)
* ''Мой Чехов'' (1989)
* ''Смута'' (1994)
* ''Русский эксперимент'' (1994)
* ''Запад: феномен западнизма'' (1995)
* ''Посткоммунистическая Россия'' (1996)
* ''Глобальный человейник'' (1997)
* ''Русская судьба'' (1999)
* ''[http://shelestiuk.narod.ru/Aleksandr-Zinovyev-Global-Suprasociety-and-Russia.htm Глобальное сверхобщество и Запад]'' (2000)
* ''Затея'' (2000)
* ''Гибель русского коммунизма'' (2001)
* ''Логическая социология'' (2003)
* ''Запад'' (2003)
* ''Русская трагедия: гибель утопии'' (2002)
* ''Идеология партии будущего'' (2003)
* ''На пути к сверхобществу'' (2004)
* ''Логический интеллект'' (2005)
* ''Распутье'' (2005)
* ''Исповедь отщепенца'' (2005)
* ''Фактор понимания'' (2006)
{{div col end}}

=== За Зіновєва ===
* {{Cite book|last1=Hanson|last2=Kirkwood|first1=Philip|first2=Michael|year=1988|title=Alexander Zinoviev as Writer and Thinker: An Assessment|pages=207|isbn=9780312015428|publisher=Palgrave Macmillan}}
* {{Cite journal|last1=Hanson|first1=Philip|year=1988|title=Alexander Zinoviev on Stalinism: Some Observations on &quot;The Flight of Our Youth&quot;|pages=125–135|journal=Soviet Studies|issue=1 (Jan., 1988)|volume=40}}

== Референції ==
{{Reflist}}

{{Lifetime|1922|2006}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Зіновєв, Алєксандр Алєксандровіч}}
[[Катеґорія:Писателї]]
[[Катеґорія:Писателе СССР]]
[[Катеґорія:Писателе 20. стороча]]</text>
      <sha1>2i3gs7y25kt82k6htjmgl3uzyhs54lj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>169030</id>
      <parentid>169029</parentid>
      <timestamp>2026-09-03T11:53:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Flipdot переменовав сторінку [[Зиновьев, Александр Александрович]] на [[Алєксандр Зіновєв]]</comment>
      <origin>169029</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10237" sha1="2i3gs7y25kt82k6htjmgl3uzyhs54lj" xml:space="preserve">{{Інфобокс писатель
| name = Алєксандр Зіновєв
| image = Зиновьев А.jpg
| birthname = {{Lang-ru|Александр Александрович Зиновьев}}
| deathplace = [[Москва]], [[Російська федерація]]
| birthdate = 29.&amp;nbsp;октовбра 1922
| birthplace = Пахтіно, Костромська ґубернія, [[РСФСР]]
| deathdate = 10.&amp;nbsp;мая 2006 (83&amp;nbsp;рокы)&lt;br&gt;[[Раковіна|рак мозґу]]
| signature = Alexander_Zinoviev_signature.svg
| notableworks = {{unbulleted list|„Зияющие высоты“|„Homo Sovieticus“|„Глобальный человейник“}}
| education = доктор філозофії (1962), професор
| alma_mater = Московськый державный університет (1951)
| genre = соціолоґічный роман
| occupation = [[філозоф]], [[писатель]], [[соціолоґ]], [[журналішта]]
| spouse = Ольґа Зіновєва (1969)
| children = {{unbulleted list|Поліна (1971)|Ксєнія (1990)}}
}}
'''Алєкса́ндр Зіно́вєв''' ({{Lang-ru|Алекса́ндр Алекса́ндрович Зино́вьев}}; 29.&amp;nbsp;октовбра 1922, Пахтіно, [[РСФСР]]&amp;nbsp;– 10.&amp;nbsp;мая 2006, [[Москва]], [[Росія]]) быв [[Совєтськый союз|совєтськый]] и [[Росіяне|російськый]] [[філозоф]], [[писатель]], [[Соціолоґія|соціолоґ]] и [[Журналістіка|журналішта]]; совєтськый [[Дисидент (политика)|дисидент]].

Походив из бідної селянської файты, участвовав у [[Друга світова война|Другуй світовуй войні]]. У 1950–1960.&amp;nbsp;роках Зіновєв быв єдным из симболув удроджіня філозофської думкы в [[Совєтськый союз|Совєтському союзі]]. По уданьови в Европі книгы „Зияющие высоты“ дустав світову славу;&lt;ref name=&quot;Hgre&quot;&gt;{{cite journal|last1=Хусейнов|date=2008|title=Зиновьев|url=https://bigenc.ru/philosophy/text/2879259|journal=Большая российская энциклопедия|volume=10|pages=493–495|first1=Абдусалам}}&lt;/ref&gt; в 1978.&amp;nbsp;році быв укіряный из СССР, а його совєтськоє громадянство было анулованоє. Вернув ся до Росії в 1999.&amp;nbsp;році.

Креативноє портфоліо Зіновєва обсягує дас&amp;nbsp;40&amp;nbsp;книг на вшылиякі темы: [[соціолоґія]], [[соціална філозофія]], [[математична лоґіка]], [[етика]], політична думка. Кой у 1960.&amp;nbsp;роках став популарный у еміґрації ги зглядователь [[Некласична лоґіка|некласичної лоґікы]], Зіновєв мусів лишити ся наукы тай стати професійным писательом, рахувучи себе майперше соціолоґом. Його творы в ориґіналнум жанрі „соціолоґічного романа“ принесли му межинародноє узнаня. Зіновєв ся держит за єдну из майориґіналных и спорных перзоналій у російськуй соціалнуй думці другої половины 20.&amp;nbsp;стороча.

Цілый жывут Зіновєв мав активну громадянську позицію: в юні рокы быв [[Антісталінізм|антісталінішта]], дале критиковав совєтську систему, пак російську політичну систему тай [[Западный світ]], а пуд конець и процес [[Ґлобалізація|ґлобалізації]].&lt;ref name=&quot;Kirk2010&quot;&gt;{{cite book|last=Michael Kirkwood|title=Alexander Zinoviev: An Introduction to His Work|location=L., etc.|publisher=Macmillan Press|date=1992|isbn=978-1-349-12485-5}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Fok&quot;&gt;{{cite book|last=Фокин|date=2016|title=Александр Зиновьев: Прометей отвергнутый|location=[[Москва]]|publisher=Молодая гвардия|pages=749|isbn=978-5-235-03928-5|first=Павел}}&lt;/ref&gt; Мав траґічні тай песимістичні никаня на світ. Як на Западі, так и в Росії, його неконформіштські позоры ся пуддавали силнуй критиці.

Алєксандр Зіновєв увюг в оборот терміны „гомо совєтікус“ (на попис архетипа совєтського челядника: „…навыклый жыти в удносно пудлых обстояньох, готовый пережывати тяжкоты, фурт чекат ищи гуршого, пудчиняє ся наказам… є продуктом адаптації до подаякых соціалных условій“)&lt;ref name=&quot;Krug&quot;&gt;{{cite web |url=http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/literatura/ZINOVEV_ALEKSANDR_ALEKSANDROVICH.html |title=Зиновьев, Александр Александрович |last=Ермакова |first=Ирина |publisher=Энциклопедия «Кругосвет» }}&lt;/ref&gt; и „человейнік“ (т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;„людська мурянкова купина“, [[портманто]] уд {{Lang-ru|человек}} и ''{{Lang|ru|муравейник}}''; зачатково на попис соціалных асоціацій людий).&lt;ref name=&quot;Hgre&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Hus20&quot;&gt;{{cite book|last1=Хусейнов|title=Об Александре Зиновьеве и его социологии|issue=Александр Зиновьев. На пути к сверхобществу|location=[[Москва]]|publisher=Центрполиграф|date=2000|pages=3–21|isbn=978-5-8243-1073-3|first1=Абдусалам}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Kry&quot;&gt;{{cite journal|last1=Крылов|date=2010|title=В память об Александре Зиновьеве|url=http://zinoviev.info/wps/archives/231|journal=Константин Крылов. Прогнать чертей|pages=318–408|isbn=978-5-903066-06-3|first1=Константин}}&lt;/ref&gt;

== Бібліоґрафія ==
=== Научні роботы ===
* ''Философские проблемы многозначной логики'' (1960)
* ''Логика высказываний и теория вывода'' (1962)
* ''Основы научной теории научных знаний'' (1967)
* ''Комплексная логика'' (1970)
* ''Логика науки'' (1972)
* ''Логическая физика'' (1972)
* ''Non-standard logic and its applications'' (серія лекцій у Оксфорді) (1983)

=== Фікшын и соціолоґія ===
{{div col}}
* ''Зияющие высоты'' (1976)
* ''Светлое будущее'' (1978)
* ''В преддверии рая'' (1979)
* ''[http://antisoviet.imwerden.de/zinoviev_a_bez_illuz.html.zip Без иллюзий]'' (1979)
* ''В преддверии рая'' (1979)
* ''Коммунизм как реальность'' (1980)
* ''Желтый дом'' (1980)
* ''Мы и Запад'' (1981)
* ''Гомо советикус'' (1982) {{ISBN|0-87113-080-7}}
* ''Ни свободы, ни равенства, ни братства'' (1983)
* ''Пара беллум'' (1982)
* ''Мой дом – моя чужбина'' (1982)
* ''[http://moshkow.perm.ru/win/PROZA/ZINOWXEW/polet.txt Нашей юности полёт]'' (1983)
* ''Евангелие для Ивана'' (1982)
* ''[https://web.archive.org/web/20060222023124/http://moshkow.perm.ru/win/PROZA/ZINOWXEW/golgofa.txt Иди на Голгофу]'' (1985)
* ''Горбачевизм'' (1988)
* ''[http://moshkow.perm.ru/win/PROZA/ZINOWXEW/ktastrojka.txt Катастройка]''{{dead link|date=December 2017|bot=InternetArchiveBot|fix-attempted=yes}} (1988)
* ''Живи'' (1989)
* ''Мой Чехов'' (1989)
* ''Смута'' (1994)
* ''Русский эксперимент'' (1994)
* ''Запад: феномен западнизма'' (1995)
* ''Посткоммунистическая Россия'' (1996)
* ''Глобальный человейник'' (1997)
* ''Русская судьба'' (1999)
* ''[http://shelestiuk.narod.ru/Aleksandr-Zinovyev-Global-Suprasociety-and-Russia.htm Глобальное сверхобщество и Запад]'' (2000)
* ''Затея'' (2000)
* ''Гибель русского коммунизма'' (2001)
* ''Логическая социология'' (2003)
* ''Запад'' (2003)
* ''Русская трагедия: гибель утопии'' (2002)
* ''Идеология партии будущего'' (2003)
* ''На пути к сверхобществу'' (2004)
* ''Логический интеллект'' (2005)
* ''Распутье'' (2005)
* ''Исповедь отщепенца'' (2005)
* ''Фактор понимания'' (2006)
{{div col end}}

=== За Зіновєва ===
* {{Cite book|last1=Hanson|last2=Kirkwood|first1=Philip|first2=Michael|year=1988|title=Alexander Zinoviev as Writer and Thinker: An Assessment|pages=207|isbn=9780312015428|publisher=Palgrave Macmillan}}
* {{Cite journal|last1=Hanson|first1=Philip|year=1988|title=Alexander Zinoviev on Stalinism: Some Observations on &quot;The Flight of Our Youth&quot;|pages=125–135|journal=Soviet Studies|issue=1 (Jan., 1988)|volume=40}}

== Референції ==
{{Reflist}}

{{Lifetime|1922|2006}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Зіновєв, Алєксандр Алєксандровіч}}
[[Катеґорія:Писателї]]
[[Катеґорія:Писателе СССР]]
[[Катеґорія:Писателе 20. стороча]]</text>
      <sha1>2i3gs7y25kt82k6htjmgl3uzyhs54lj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Западный світ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24986</id>
    <redirect title="Западный свѣт" />
    <revision>
      <id>169028</id>
      <timestamp>2026-09-03T11:02:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Западный свѣт]]</comment>
      <origin>169028</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="39" sha1="fje08qnuw4w0dl5hrroz07vbzp9od40" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Западный свѣт]]</text>
      <sha1>fje08qnuw4w0dl5hrroz07vbzp9od40</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зиновьев, Александр Александрович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24987</id>
    <redirect title="Алєксандр Зіновєв" />
    <revision>
      <id>169031</id>
      <timestamp>2026-09-03T11:53:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Flipdot переменовав сторінку [[Зиновьев, Александр Александрович]] на [[Алєксандр Зіновєв]]</comment>
      <origin>169031</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="69" sha1="2hi48x2ncxi8b6va0my8pyavwnntliv" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Алєксандр Зіновєв]]</text>
      <sha1>2hi48x2ncxi8b6va0my8pyavwnntliv</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>