Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.18 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Шаблона:Перекласти/дня 10 1763 169107 142843 2026-09-04T22:56:24Z Halajkovič 33393 169107 wikitext text/x-wiki {| align=center class="messagebox" style="width: 79%; margin-bottom: 3px; padding: 8px; border: 1px solid #aaa; border-left: 10px solid #F28500; background-color: var(--background-color-interactive-subtle, #f8f9fa); color: var(--color-base, #202122); font-size: 100%;" | style="padding-right: 4px; padding-left: 4px;" | [[Image:Translation to ukrainian arrow.svg|150px]] | '''Тота статя (або їй часть) потребує [[Вікіпедія:Вікіпроєкт Переклад|перекласти]] до русиньского языка.''' <br/> Кедь ку перекладу не дійде до тыждня, буде статя (або часть з іншоязычным текстом) [[Вікіпедія:Одложене змазаня|змазана]]. Можете Вікіпедії помочі тым, же єй <span class="plainlinks">[{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} вылїпшыте]</span>.<br /><small>Час означіня є {{#time:j. n. Y H.i|{{{1|}}} +{{CURRENTUTCOFFSET}} hours}} SE(L)Č, т.є. змазаный буде {{#time:j. n. Y H.i|{{{1|}}} +7 days +{{CURRENTUTCOFFSET}} hours}} SE(L)Č.</small> |}{{#if:{{NAMESPACE}}|| [[Катеґорія:Статї про переклад]] }}<noinclude> ---- Тота шаблона вкладать статї до [[:Катеґорія:Статї про переклад]]. [[Category:Шаблоны про управы статей]] </noinclude> sjen5jzkupily6vkwyehnnzepb9ub1i Церьков Покровы Пресвятой Богородицї (Нижнїй Комарник) 0 4768 169111 142484 2026-09-04T23:17:15Z Halajkovič 33393 +коректованя 169111 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Infobox | title = Церьков Покровы Пресвятой Богородицї | image = [[Файл:Nizny Komarnik-Eglise Ruthene-2.jpg|250px]] | caption = Церьков Покровы Пресвятой Богородицї в Нижнїм Комарнику | headerstyle = background-color: #efefef; | header1 = Основны інформації | label2 = Штат | data2 = {{SVK}} | label3 = Край | data3 = [[Пряшівскый край]] | label4 = Окрес | data4 = [[Окрес Свідник|Свідник]] | label5 = Село | data5 = [[Нижнїй Комарник]] | label6 = Церьков | data6 = Ґрекокатолицька церьков | label7 = Тіп | data7 = Деревяный храм (бойківскый тіп) | header8 = Історія і архітектура | label9 = Архітект | data9 = Володимир Січаньскый | label10 = Взник | data10 = 20. стороча | label11 = Реконштрукції | data11 = (1946, 60. рокы, рокы 2004–2005) | label12 = Штатут | data12 = Народна културна памятка (од 1968) }} '''Церьков Покровы Пресвятой Богородицї''' є ґрекокатолицькый храм в [[Нижнїй Комарник|Нижнїм Комарнику]]. Од року 1968 є [[Народна културна памятка|народнов културнов памятков]]. Церьков ся находить на юговыходнім схылї над селом. Коло нёй стояла по іщі старша церьков спомянута в 19. сторочу, котра была зничена в часї першой світовой войны. Теперь уж старой церькви не є. Цалый ареал є огородженый простым плотиком з дочок. І кедь нова деревяна церьков є з 20. стороча єдинов в колекції (27 народных памяток), мать дакілько выняткового годного навщівы. На теріторії Словеньска є єдинов бойківского тіпу, єдина в екстерьєрї скоро доконало деревяна зрубова купола - реалізована візія уж в 5. сторочу будованых царіградьскых мурованых церьквей. Тот деревяный русиньскый ґрекокатолицькый храм збудовали домашнї русиньскы майстрове за помочі другых селянів і проєкту добродителя. Проєктовав го україньскый архітектор і кунстісторік Інж. Володимир Січаньскый (1894-1962). Тот архітект є тыж автором храму Сошествія Святого Духа в [[Михалївцї|Михалївцях]]. Теперїшнїй деревяный храм є може єдина деревяна сакрална будова на Словеньску, котру помагав реалізовати професіоналный архітектор. На роздїл од спомянутого старого храму лемківского тіпу, тот храм є бойківского тіпу, у котрім тройчатость не є підчаркнута вежами різной вышкы (у лемківского тіпу є найвысша вежа над бабінцём, даколи якбы оддїлена од остатнёй конштрукції ставбы і найнизша вежа є над головным олтарём). Бойківскый тіп деревяного храму підкреслює покрытя храмовой лодї (нава). Церьков стоїть на камяных підвалинках. На куполах суть іглановиты вежочкы. Перед вступом є тімпаноном закінченый портікус з хрестом і вырїзаваныма стовпами. Є то народне перетворїня класіцістічного штілу. Внутрїшнє оздоблїня є з час будованя храму. На южнім боцї олтарьной части є мала сакрістія з особітным вступом. Актівну естетічну задачу ту мають фарбы (блядожовта, ясносиня, тмавочервена). До выразу придавають і двоїты окна і членитость тварів конштрукції. Архітектонічнов домінантов лодї є шырка олтарьного простори і бабінця, тай найвысша централна вежочка. Вшыткы вежочкы суть закінчены кованыма желїзныма крестами. Покрыты суть бляхов а аж далшы части шынделями. Внутрїшня оздоба є з часів взнику храму. Іконостас привезли правдоподобно зо [[Земплін]]а, асі з [[Требішов]]а. Походить асі з іконописецькой майстернї родины Богданьскых з польскых Ясел. Храм в [[Нижнїй Комарник|Нижнїм Комарнику]] почас крутых фронтовых боїв в осени 1944 як кебы чудом обстав невелё пошкодженый. Справили го в роцї 1946 і далшы великы оправы были в половинї шістьдесятых років. В половинї 90. років быв часточно рештаврованый апостольскый ряд на іконостасї. Заслугов тамтешнёго адміністратора фарности, і з помочов ктіторів, родаків, вірників в роцї 2004 і 2005 учінена реконштрукція і рештаврачны працы на іконостасї. == Література == * ''Drevené gréckokatolícke chrámy na východnom Slovensku. Svidník a okolie.'' Prešov : PETRA n.o., 2007, s. 94-105: "NIŽNÝ KOMÁRNIK, Gréckokatolícky chrám Ochrany Presvätej Bohorodičky z roku 1938, NKP". ISBN 978-80-8099-010-7. {{Commons|Category:Temple of the Protection of the Mother of God, Nižný Komárnik}} == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20100423201851/http://www.drevenechramy.sk/drevene-chramy/svidnik-a-okolie/nizny-komarnik/ Nižný Komárnik, Gréckokatolícky drevený chrám Ochrany Presvätej Bohorodičky, 1938, NKP] [[Катеґорія:Ґрекокатолицькы деревяны храмы|Покровы Пресвятой Богородицї (Нижнїй Комарник)]] j0t97zj9zxfanhlqjdgbugkjklnexe2 Пискорь 0 4836 169080 82676 2026-09-04T18:37:54Z Rue323 31002 169080 wikitext text/x-wiki [[Файл:Misgurnus_fossilis_2009_G1.jpg|right|thumb|Пискôрь]] '''Пискорь''' або тыж '''чік''' (''Misgurnus fossilis'') є солодководна рыба. Кислік підїмать нелем через [[жабры]] але і помочов лыґаня вздуху, котрый є спрацованый в [[кышка]]х. {{commonscat|Misgurnus fossilis}} [[Катеґорія:Рыбы Підкарпатьской Руси]] jabc7f1wjdwe6h0e3aquogo3irqkfuy 169081 169080 2026-09-04T18:38:18Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Пискôрь]] на [[Пискорь]] 169080 wikitext text/x-wiki [[Файл:Misgurnus_fossilis_2009_G1.jpg|right|thumb|Пискôрь]] '''Пискорь''' або тыж '''чік''' (''Misgurnus fossilis'') є солодководна рыба. Кислік підїмать нелем через [[жабры]] але і помочов лыґаня вздуху, котрый є спрацованый в [[кышка]]х. {{commonscat|Misgurnus fossilis}} [[Катеґорія:Рыбы Підкарпатьской Руси]] jabc7f1wjdwe6h0e3aquogo3irqkfuy Ялыч 0 4847 169079 123306 2026-09-04T18:31:14Z Rue323 31002 169079 wikitext text/x-wiki [[Файл:Leuciscus leuciscus.jpg|thumb|right|Ялыч]] '''Ялы́ч''' або тыж '''яле́ць''', '''вербляни́к''', '''клюва́к''' (''Leuciscus leuciscus'') є карповита [[рыбы|рыба]] жыюча скоро по цїлїй [[Европа|Европі]] у водї богатой на кислік. Росте до довжкы 40 цм і вагы 1 кґ. Дожывать ся аж 13 років. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рыбы Підкарпатьской Руси]] jthhl8wp8ql4ixdi2uw197rzx9yfpxj Подуства 0 4856 169083 82681 2026-09-04T18:41:19Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Пôдуства]] на [[Подуства]] 82681 wikitext text/x-wiki [[Файл:Chondrostoma nasus (aka).jpg|thumb|right|Пôдуства]] '''Пôдуства''' або тыж '''яловнык''', '''ножикованя''' (''Chondrostoma nasus'') є солодководна карпова [[рыба]]. Дожывать ся аж 20 років і досягує довжкы аж 60 цм і вагы 3 кґ. {{commonscat|Chondrostoma nasus}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рыбы Підкарпатьской Руси]] ev9tz38qgqg6jjbdoputuam9sf857ga Покровск 0 6043 169085 161690 2026-09-04T18:50:34Z ~2026-48055-71 36851 полностью перевел оригинальную статью на русинский. 169085 wikitext text/x-wiki {{Інші значення|Покровськ (значення){{!}}Покровськ}} {{Місто України | назва = [[Файл:Hero of Ukraine.svg|15пкс|link=Місто-герой України]] Покровськ | зображення = {{Photomontage|position=center | photo1a = DonNTU (Pokrovsk) 2021.jpg | photo2a = Місце революційних подій 1905 року.jpg | photo2b = Братська могила радянських воїнів Південно-Західного фронту. Покровськ.jpg | photo3a = Місто Покровськ.jpg | size = 280 | spacing = 2 | color = #FFFFFF | border = 0 }} | зображення_розмір = 250пкс | зображення_підпис = Верхній ряд: Головний корпус [[Донецький національний технічний університет|Донецького національного технічного університету]], Вокзальна площа станції [[Покровськ (станція)|Покровськ]], Братська могила радянських воїнів Південно-Західного фронту, Стела при в'їзді до міста зі сторони [[Донецьк]]а. | прапор = Flag of Pokrovsk, Ukraine.png | опис прапора = Прапор Покровська | герб = Coat of Arms of Pokrovsk.svg | опис герба = Герб Покровська | розташування = Donetsk-Ukraine-map new.png | mapx = 244 | mapy = 95 | регіон = [[File:Flag of Donetsk Oblast.svg|20px]] [[Донецька область]] | район = [[File:Flag of Pokrovsk Raion, Ukraine.png|20px]] [[Покровський район (Донецька область)|Покровський район]] | громада = [[Покровська міська територіальна громада (Донецька область)|Покровська міська громада]] | засноване = {{Дата з віком|1881}}<ref>https://pokrovsk.news/news/view/pokrovsk-pomolodshav-na-rokiv</ref> | статус = [[1938]] | населення = {{зменшення}} {{Formatnum:1327}} <small>(12 серпня 2025)</small><ref>{{Cite web |url=https://vchasnoua.com/news/u-pokrovsku-zrosla-kilkist-stixiinix-poxovan-zayizdu-v-misto-fakticno-ne-isnuje |title=У Покровську зросла кількість стихійних поховань, заїзду в місто фактично не існує |website=vchasnoua.com |publisher= |date=2025-08-12 |access-date=2025-08-12}}</ref> | площа = 29,57 | ref-площа = | густота = 1352 | поштові індекси = 85300—85309 | код = 6239 | координати = {{coord|48|16|51|N|37|10|46|E|scale:100000|display=inline,title}} | висота = 181 | водойма = р. [[Гришинка]], [[Балка Созонова]] | станція = [[Покровськ (станція)|Покровськ]] | відстань = | залізниця о = 66 | ref-залізниця о = | автошлях о = 67 | ref-автошлях о = | фізична о = 53,8 | ref-фізична о = | залізниця с = 735 | фізична с = 537 | автошлях с = 626 | міста-побратими = {{flag|GEO}} [[Зугдіді]] | день міста = Перша неділя вересня | адреса = 85300, Донецька обл., м. Покровськ, пл. Шибанкова, 11 | вебсторінка = [http://pokrovsk-rada.gov.ua Покровська міська рада] | мер = [[Требушкін Руслан Валерійович]] | ремарки = |Рада=Покровська міська рада|етнікон=покровча́нин, покровча́нка, покровча́ни}} '''Покро́вськ''' ({{МФА-всі|pɔˈkrɔu̯sʲk|3=Uk-Покровськ.ogg}}; до [[1934]]&nbsp;року&nbsp;— пристанційне селище ''Гришине'', у [[1934]]–[[1938]]&nbsp;— ''Постишеве'', у [[1938]]—[[1962]]&nbsp;— ''Красноармійське'', у [[1962]]—[[2016]]&nbsp;— ''Красноармійськ'')&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]], [[адміністративний центр]] [[Покровська міська територіальна громада (Донецька область)|Покровської міської громади]] та [[Покровський район (Донецька область)|Покровського району]] [[Донецька область|Донецької області]]. = '''<big><u>"ZОV"</u></big>''' = В ходе [[Освобождєніє (Липецька область)|освобождения]] данного [[Город|населённого пункта]] '''"Красноармейск"''' были успешно ликвидированы '''''<big><u>3 тысячи</u></big>''''' мобильных [[Біологія|биоразлагаемых]] [[Збройні Сили України|вооруженых]] [[Гуманоїд|гуманоидов]] из [[Фашизм|украинсткой]] группировки '''<big>"[[Збройні Сили України|ВСУ]]"</big>''', подчиняющиеся центру принятий решений в населённом пункте [[Київ|'''<big>Киев</big>''']]. <ref>{{Cite web |url=https://www.gazeta.ru/auth/sso.shtml?origin=/army/news/2025/11/11/27151142.shtml |title=Document |website=www.gazeta.ru |access-date=2026-09-04}}</ref> <ref>{{Cite web |url=https://news.ru/regions/raskryty-masshtaby-poter-vsu-pri-bitve-za-krasnoarmejsk |website=news.ru |access-date=2026-09-04}}</ref><blockquote>Позабудьте об Азове - он был ликвидирован,<ref>{{Cite web |url=https://news.ru/regions/v-zone-svo-byl-likvidirovan-voevavshij-za-azov-zhurnalist |website=news.ru |access-date=2026-09-04}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.gazeta.ru/auth/sso.shtml?origin=/army/news/2026/08/29/29207011.shtml |title=Document |website=www.gazeta.ru |access-date=2026-09-04}}</ref> <ref>{{Cite web |url=https://tsargrad.tv/news/v-zone-svo-likvidirovan-boevik-azova-kotoryj-otvechal-za-kontrrazvedku_1033243 |title=В зоне СВО ликвидирован боевик "Азова"*, который отвечал за контрразведку |date=2024-07-27 |website=tsargrad.tv |language=ru |access-date=2026-09-04}}</ref> Апокалипсис зомби - Америкой спонсирован.<ref>{{Cite web |url=https://newsukraine.rbc.ua/news/us-intelligence-declassifies-files-on-alleged-1781303683.html |title=US intelligence declassifies files on alleged biolab network in Ukraine and beyond |website=RBC-Ukraine |language=en |access-date=2026-09-04}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.newsweek.com/tulsi-gabbard-reveals-declassified-map-records-ukraine-biolabs-12066925 |title=Gabbard reveals declassified map, records of Ukraine bio labs—view in full |date=2026-06-12 |website=Newsweek |language=en |access-date=2026-09-04}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://grokipedia.com/page/Biolabs_in_Ukraine |title=Biolabs in Ukraine |website=Grokipedia |language=en |access-date=2026-09-04}}</ref> </blockquote> === -- 2024 © SV0 SV0 <ref>{{Cite AV media |url=https://www.youtube.com/watch?v=9OZ5AmKlFH4 |title=СВО НАС СВЯЗАЛО |date=2024-06-17 |last=SVO SVO |access-date=2026-09-04 |via=YouTube}}</ref> === == Географія == Покровськ розташований у західній частині Донецької області, тому його називають «західними воротами Донбасу». Містом тече річка [[Гришинка]]. На півдні міста бере початок [[Балка Созонова]]. Місто розташовано в помірних широтах за 180&nbsp;км від моря, тому клімат тут помірно континентальний з недостатньою вологістю та засушливо-суховійними явищами. Середньорічна температура повітря становить +7,9 С, найтепліший місяць&nbsp;— липень, найхолодніший&nbsp;— січень, за рік понад 180 теплих днів. == Історія == {{main|Історія Покровська}} {{Скоротити}} === Російська імперія === [[Файл:Гришино (Красноармейск). Конец XIX - начало XX века 1.jpg|міні|Станція Гришине]] Первинна назва міста&nbsp;— Гришине, походить від назви найближчого на той час волосного центру [[Гришине (Покровський район)|Гришине]]. Залізнична станція [[Покровськ (станція)|Гришине (Покровськ)]], що дала життя місту, будувалася на віддалі від нього за 7,9 версти (8,5&nbsp;км). За даними [[1859]] року, у казеній слободі ''[[Гришине (Покровський район)|Гришине]]'' [[Бахмутський повіт|Бахмутського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]] мешкало {{formatnum:3016}} {{МНОЖИНА:3016|особа|особи|осіб}} (1523 чоловічої статі та 1493&nbsp;— жіночої), налічувалося 435 дворових господарств, існували православна церква й поштова станція, відбувалися три [[Ярмарок|ярмарки]] за рік<ref>{{ЕГТГ-СНМ-1859|907}}</ref>. Станом на [[1886]] рік у колишньому державному селі, центрі [[Гришинська волость|Гришинської волості]], мешкало {{formatnum:4135}} {{МНОЖИНА:4135|особа|особи|осіб}}, налічувалося 411 дворових господарств, існували [[Православна церква України|православна церква]], школа, арештантський будинок, 2 винні склади, 6 крамни́ць і поштова станція, щороку відбувалися три [[Ярмарок|ярмарки]]<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>. {{Перепис-1897|+|3233|3400|6450}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1–59}}</ref>. [[1908]] року в селі мешкало {{formatnum:8038}} {{МНОЖИНА:8038|особа|особи|осіб}} (3965 чоловічої статі та 4079&nbsp;— жіночої), налічувалося 1227 дворових господарств<ref>{{СНМБУ-1911|16-1}}</ref>. Виникнення пристанційного селища Гришине пов'язане з будівництвом [[Катерининська залізниця|Катерининської залізниці]]. Згідно із офіційними даними, у [[1875]] році за рішенням Міністерства шляхів сполучення Росії у Гришинської сільської громади придбали ділянку землі для будівництва залізничної станції. Частину зі вказаних земель відвели під майбутнє [[локомотивне депо]], будівництво якого розпочалося 1881 року. Це було основне депо на 4 стійла<ref name=":0">{{Cite book|title=Красноармейск. Люди. Годы. События: Историко-краеведческий очерк|last=Олейников М.Я.|first=|year=1974|publisher=|location=Донецк|pages=|language=|isbn=}}</ref>. [[Файл:Гришино (erotetro.ru).jpg|міні|Гришине]] Одночасно, у 1881—1882 роках почали будувати інші об'єкти станції [[Покровськ (станція)|Гришине]], у тому числі будівлю [[вокзал]]у (станом на 1917 рік&nbsp;— загальною площею 200 квадратних [[Сажень|сажнів]]<ref name=":1">{{Cite book|title=Альбом схематических планов станций Екатерининской железной дороги|last=|first=|year=1917|publisher=|location=Екатеринослав|pages=|language=|isbn=}}</ref>). [[1883]] року, коли на східній ділянці [[Катерининська залізниця|Катерининської залізниці]] розпочався тимчасовий товарний і пасажирський рух, вокзальна будівля станції Гришине була готова до експлуатації. У 1884 році був відкритий регулярний вантажний і пасажирський рух Катерининською залізницею<ref name=":0" />. На вокзалі обладнали зал очікування 3-го класу, [[буфет]], поштову (пізніше&nbsp;— поштово-телеграфну) контору. Згодом з'явилося й [[фотоательє]]. Садочки й клумби на привокзальній площі надавали Гришинському вокзалу естетичного вигляду. В перші роки експлуатації Катерининської залізниці пасажирообіг останньої був невеликим&nbsp;— вистачало 1 пари поштових потягів на добу. Але згодом кількість пасажирських потягів поступово зросла, і станом на 1916—1917 роки на головному ході Катерининської залізниці їх було вже до шести на добу. З травня 1917 року розпочався регулярний рух пасажирських потягів на [[Добропілля (станція)|Добропілля]] й [[Рутченкове]]. Це було однією із причин, чому вокзал станції Гришине декілька разів добудовувався. Станом на 1914 рік, по станції Гришине продано 75,6 тис. пасажирських квитків, видано майже 4,3 тис. багажних квитанцій<ref name=":0" /><ref name=":1" /><ref name=":2">{{Cite book|title=Этюды о старом городе: Историко-краеведческие очерки|last=Кордюков В.В.|first=|year=|publisher=2015|location=Краматорск|pages=|language=|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|title=Спутник по России|last=Ландцерт В.П.|first=|year=1884|publisher=|location=СПб.|pages=|language=|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|title=Официальный указатель железнодорожных и других пассажирских сообщений с мая 1917 года|last=|first=|year=1917|publisher=|location=СПб.|pages=|language=|isbn=}}</ref>. [[Файл:Гришино (Красноармейск). Конец XIX - начало XX века 2.jpg|міні|Станція Гришине]] З розвитком залізниці, розросталася станція Гришине, з'являлися нові підприємства, зокрема, почалася розробка покладів корисних копалин. З перших років існування залізниці, по станції Гришине відвантажували вугілля. Останнє у 1880-х роках XIX століття на станцію гужем вивозили з-під [[Новоекономічне|Новоекономічного]] (Новоекономічна копальня О.&nbsp;М.&nbsp;Жуковського, Гришинська копальня Південно-Руського Дніпровського металургійного товариства), Жовтої (Божедарівська копальня В.&nbsp;І.&nbsp;Бахірева) тощо. У 1899 році 1710 вагонів вугілля (по 600 [[пуд]]ів кожний) відвантажили по Гришино з Преображенського рудника В.&nbsp;Н.&nbsp;Файнштейна, який знаходився в районі Лисої гори, нині&nbsp;— територія селища міського типу Шевченко<ref name=":0" /><ref>{{Cite book|title=Труды XI Съезда горнопромышленников юга России, бывшего в городе Харькове с 20-го октября по 24-е ноября 1886 года|last=|first=|year=1886|publisher=|location=Х.|pages=|language=|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|title=Доклад председателя комиссии выборных А.Ф.Мевиуса о предполагаемой производительности копей в 1888 году // Труды XIII съезда горнопромышленников юга России, бывшего в г. Харькове с 20-го ноября по 4-е декабря 1888 года. – I часть (протоколы и доклады)|last=|first=|year=1889|publisher=|location=Х.|pages=|language=|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|title=Ведомость № 6-й о количестве минерального топлива, отправленного с копей, расположенных по Курско-Харьковско-Севастопольской, Юго-Восточным и Екатерининской железным дорогам за время с 1 сентября 1898 г. по 1 сентября 1899 года // Труды XXIV Съезда горнопромышленников юга России, бывшего в городе Харькове с 25 октября по 20 ноября 1899 года // Часть I. Отчёты, протоколы и доклады|last=|first=|year=1900|publisher=|location=Х.|pages=|language=|isbn=}}</ref>. Відкриття великих кам'яновугільних рудників у зоні тяжіння до станції [[Покровськ (станція)|Гришине]] на початку ХХ століття призвело до поступового зростання вантажообігу станції. У 1909 році Гришине відправило 4,4&nbsp;млн пудів, а прийняла&nbsp;— 1,4&nbsp;млн пудів різних вантажів. Будівництво рейкових під'їзних колій, а після&nbsp;— нових протяжних залізниць загального користування в Гришинському вугленосному районі призвело до різкого збільшення вантажообігу станції Гришине. У 1913 році відправлення і прибуття вантажів по станції Гришине складало 7,8&nbsp;млн пудів (з них 5,2&nbsp;млн пудів&nbsp;— вугілля) і 1,8&nbsp;млн пудів, відповідно. Вже у 1914 році чисельність населення у торговельному селищі станції Гришине складала 4,5 тис. осіб. Вантажообіг станції склав 16,7&nbsp;млн пудів, з них 8,3&nbsp;млн пудів&nbsp;— відправлення, 6,9&nbsp;млн пудів&nbsp;— прибуття, 1,5&nbsp;млн пудів&nbsp;— перевантаження. І врешті-решт, станом на 1917 рік станція Гришине відправляла більше 10 тис. вагонів вугілля щорічно, приймаючі лише для рудників 1,5 тис. вагонів різних вантажів. У самому селищі працювали пивоварний завод, 4 парових млини, банк, храм, бібліотека тощо. Чисельність населення у пристанційному селищі зросла до 6 тис. осіб,&nbsp;— з'явилися передумови для надання Гришинові статусу міста<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref>{{Cite book|title=Красноармійськ: історія, адміністративний статус, зміна назв // Историко-краеведческий альманах «Любимый город»|last=Гайворонський П.Є.|first=|year=2013|publisher=|location=Донецьк|pages=|language=ru|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|title=Статистический сборник Министерства путей сообщения. Выпуск сто двенадцатый. Железные дороги в 1909 г. – Часть I-я|last=|first=|year=1911|publisher=|location=СПб.|pages=|language=ru|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|title=Статистический сборник Министерства путей сообщения. Выпуск сто тридцать восьмой. Железные дороги в 1913 г. – Часть I-я|last=|first=|year=1915|publisher=|location=Пг.|pages=|language=ru|isbn=}}</ref>. === Визвольні змагання 1917—1922 === [[Лютнева революція|Лютневий переворот]] у районі відбувся через 3–4 дні після падіння царської влади. До революції в районі діяла підпільна організація [[Соціалісти-революціонери|есерів]], які першими й виступили на мітингу в самому місті. Були створені громадські комітети, до складу яких увійшли переважно власники й заможні селяни.<ref>Борьба за Октябрь на Артемовщине. с. 236</ref> До Гришинського міського громадського комітету були обрані: 6 власників, 1 службовець, 3 залізничники, один лікар та два машиністи. Перший склад громадських комітетів району очолювали есери. [[Більшовики|Більшовицької]] організації до самого [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] в місті не існувало. [[6 березня]] обрано [[Рада|Раду робітничих депутатів]], у якій переважали меншовики та есери. Незабаром при раді була створена селянська сесія.<ref>Д.&nbsp;А.&nbsp;Першак Хроника великих дней «Донбас» 1977, С. 24</ref> Так, під час відзначення [[1 травня]] [[1917]] року, коли робітники Західно-Донецького і двох сусідніх руднів зійшлися на спільний страйк, робітники Лисогірської копальні, підтримуючи [[Соціалісти-революціонери|есерів]] і [[Меншовики|меншовиків]], стали викрикувати «Геть більшовиків» і почали розходитися з мітингу. На загальноміському мітингу колаборанти-провокатори [[Медне Едуард Мартинович|Едуард Медне]] та Біленький також спробували виступити, але, заледве непобиті, були арештовані при спробі сховатися, і тільки після переговорів, за наказом начальника поліції, есера Давидова, їх звільнили.<ref>Борьба за Октябрь на Артемовщине. С. 237</ref>. Постановою Тимчасового уряду від 3 червня 1917&nbsp;р. «Про перетворення 41 сільського поселення в міста з уведенням в них Міського Положення» селище Гришине отримало статус міста та міську думу у кількости 23 гласних. У серпні 1917 року проведено вибори Міської думи. Головою Гришинської міської думи був обраний Шевченко П. П., а міським головою&nbsp;— службовець Мельников А. С. (меншовик), помічником міського голови був обраний Лінда М. С.&nbsp;— службовець млина Маліса і слюсар депо Божченко Й. П.<ref>http://donetshina.ucoz.org/publ/rozdumi_z_privodu/miscevi_vibori_1917_roku_v_misti_grishin/4-1-0-1362{{Недоступне посилання}}</ref> У дні [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] в місті спробували створити районний військово-революційний комітет. Частина залізничників організувала свій транспортний «ревком», до якого входили Шнібель, Кондратенко, Череватенко, І. Сурін, Н. Боровий. Дещо пізніше промисловці й залізнична адміністрація міста відповіли спротивом Жовтневому перевороту<ref>Борьба за Октябрь на Артемовщине. С. 238</ref>. Рада представників російсько-більшовицьких окупантів спробувала встановити тотальний контроль над виробництвом міста, на транспорті також створили технічні контрольні комісії, до установ були приставлені, так звані, озброєні комісари. У [[Грудень|грудні]] [[1917]] року&nbsp;— [[Січень|січні]] [[1918]] року організували Червону гвардію та роззброїли 3-ю кавалерійську дивізію, окремі частини якої перебували в околицях міста. Роззброєнням керував С.&nbsp;А.&nbsp;Хилько, який діяв за дорученням [[Центральний Військово-Революційний Комітет Донбасу|Центрального революційного комітету Донбасу]]<ref>Борьба за Октябрь на Артемовщине. С. 239</ref> Так звана Червона гвардія міста за неперевіреними джерелами місцевих комуністів налічувала 1000 осіб<ref>Д. Воробьев Воспоминания (материалы Истпарта ЦК КП(б)У)</ref>. [[Файл:GermanSoldiersOnTrainRoof.jpg|міні|праворуч|250пкс|Демобілізація німецької армії, західний фронт, ([[1918]])]] Навесні 1918 року, у зв'язку з наближенням до Донбасу військ і частин [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]] місцеві громадяни, поміщики й багаті селяни стали чинити активний опір озброєним загонам більшовиків. Під приводом оборони Гришиного від наступу частин [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], у місті створили додаткові окупаційні загони [[Червона армія|Червоної армії]]. За розпорядженням ревкому поблизу села [[Сергіївка (Покровський район, Сергіївська сільська рада)|Сергіївка]], за містом Гришине рили окопи, для чого ревком під загрозою розстрілу мобілізував усе населення від 18 до 45 років. Після недовгої стрілянини загони Червоної гвардії відступили з міста, а 21 квітня сюди зайшли спільні сили [[Четверний Союз|Четверного союзу]]. У місті створили Волосну земську управу. [[Професійна спілка|Профспілки]] гірників і залізничників заборонили, вони пішли в підпілля. Керівництво профспілковими організаціями взяв на себе т.&nbsp;зв. Горнотруд. У нелегальних правліннях союзу працювали Яковенко, [[Печериця Олексій Васильович|Печериця]], Стебні, Казаков. Головним завданням була робота з підготовки загального страйку. У серпні 1918 року залізничники Гришиного приєдналися до загального страйку. Був організований так званий маріонетковий страйковий комітет з Бакакіна, Стрельцова і Говора. У день початку страйку робітники транспорту розбіглися навколишніми хуторами, селами й полями, аби їх силою не вивели на роботу. За документально невстановленими даними, німці та залізнична адміністрація почали застосовувати репресивні заходи: закривали кооператив, обмежували доступ до питної води, почали виселяти з квартир<ref>Борьба за Октябрь на Артемовщине. с. 330</ref>. [[Файл:Вільна територія.jpg|міні|250пкс|[[Вільна територія]]. У листопаді німці почали евакуацію. Після відходу німців відбулося падіння [[Українська Держава|гетьманату]], на станції [[Покровськ (станція)|Гришине]] з'явився «центр Махно»: Гуляйпільський, [[Гришинський повіт|Гришинський]], Маріупольський, Олександрівський і Бердянський повіти (за даними [[Білаш Віктор Федорович|Віктора Білаша]])|альт=]] перші збройні загони УНР, які організували охорону залізниці. Командири цих загонів оголосили, що вони є представниками влади України в місті. У середині листопада начальник української частини, сотник Гудвило, отримав директиву від свого командування роззброїти колаборантську Гришинську варту, але у нього для цього забракло сил. Тоді Гудвило звернувся до більшовиків з проханням допомогти роззброїти варту що і зробили<ref>Борьба за Октябрь на Артемовщине. с. 331</ref>. 19 листопада 1918 року у Покровську відбулось [[Антигетьманське повстання (1918)|Антигетьманське повстання]], і результаті котрого в місті та його околицях була відновленна влада [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]]. А в самому місті колишній член УЦР [[Малашко Михайло Васильович|Малашко]] почав формувати загін вільних козаків, якій він назвав Курень Донецького кряжу. До початку грудня 1918 року Курень Донецького кряжу під командуванням Малашка розташовувався у Покровську і стримував просування на місто російських військ отамана Краснова.<ref>Мєдвєдєв А. Донеччина в добу Директорії УНР. «Старий рудник №&nbsp;2» Історико-краєзнавчий альманах / редактор упорядник С.&nbsp;П.&nbsp;Луковенко. Запоріжжя. 100 ст. Стр. 36</ref> Після роззброєння варти населення міста взялося до виборів ради. Для підтримання копалень, районний ревком наклав контрибуцію на «куркулів», чиї харчі розподіляли по копальневих базах для харчування робітників. Відповіддю на контрибуцію став розвиток повстанського руху в околицях міста. Для боротьби з повстанством, у місті були створені каральні загони так званої самооборони, які за рішенням Гришинського військового комісаріату влилися до регулярних окупаційних військ [[Червона армія|Червоної армії]]. Частину загонів зарахували до 75-го окупаційного радянського полку, а більша частина загонів влилася до [[Махновський рух|війська Нестора Махна]]. Регулярні окупаційні червоні загони не могли впоратися з махновським рухом у Гришинському районі, упродовж декількох місяців вони сіяли абсолютне безвладдя, осередком якого стало Гришине. У [[Березень|березні]]&nbsp;— [[Квітень|квітні]] [[1919]]&nbsp;р. до Гришинського району на боротьбу з українськими повстанцями були відряджені регулярні частини російських червоних окупантів з броньовиком. [[5 травня]] [[1919]] року, через втечу червоних окупаційних частин із фронту, місто взяла під контроль так звана [[Добровольча армія|Добровольча (біла) російська окупаційна армія]]. У Гришині створили каральний загін Малиновського, який продовжив більшовицько-російську практику розстрілів і повішень на телеграфних стовпах.<ref>Борьба за Октябрь на Артемовщине. С. 334</ref> === УСРР-УРСР === Переживши [[Перша світова війна|Першу світову війну]] та [[Громадянська війна в Росії|Громадянську війну в Росії]], станція Гришине під час радянської окупації розпочала відновлюватися, до [[1925]] року почали працювати: паровозне депо, цегельний завод, 6 шахт Гришинського рудоуправління. 1926 року населення селища міського типу складало 11374 особи<ref> Административно-территориальное деление Союза и список важнейших населенных пунктов с хронологическим перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г. / Народный комиссариат внутренних дел, Статистическое бюро. ‒ М.: Издание НКВД, 1929. ‒ 322 с.</ref>. Змінилася назва станції і селища&nbsp;— спершу на ''Постишеве'', а в березні [[1938]] року&nbsp;— ''Красноармійське''. У жовтні 1938 року селище отримало статус міста.<ref>{{Archive Ukraine|ЦДАВО|1|16|3|5зв}}</ref> === Німецько-радянська війна === [[Файл:Братська могила радянських воїнів та підпільників, Покровськ 5.jpg|міні|праворуч|250пкс||Братська могила радянських воїнів та підпільників, пл. Шибанкова, 10]] У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] понад 1000 жителів знищили німецькі окупанти, 4788 краян загинули на фронтах, кількість знищених людей радянськими окупантами замовчується. === Післявоєнний період === [[30 грудня]] [[1962]] року місто ''Красноармійське'' перейменоване на ''Красноармійськ'' і віднесене до міст обласного підпорядкування<ref>{{Cite web |url=http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/32а-06 |title=Указ Президії Верховної Ради УРСР«Про віднесення міст до категорії обласного підпорядкування» |accessdate=10 листопада 2016 |archive-date=10 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161110235342/http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/32а-06 }}</ref>. [[Файл:Пам'ятник Москаленку К.С., двічі Герою Радянського Союзу Покровськ (Красноармійськ) вул. Маршала Москаленка.jpg|міні|Пам'ятник маршалу [[Москаленко Кирило Семенович|Москаленку]], двічі Герою СРСР]] На початку [[1970-ті|1970-х]] років побудовані місцеві: молокозавод, м'ясокомбінат, почалося спорудження [[Шахтоуправління «Покровське»|шахти «Красноармійська-Західна №&nbsp;1»]]. Проведено технічне переозброєння залізничного вузла. [[1970]] року місто газифікували. === Незалежна Україна === 12 травня 2016 року постановою Верховної Ради України №&nbsp;1353-VIII Красноармійськ перейменовано на Покровськ від Покрова Святої Богородиці. {{Main|Російське вторгнення в Україну (з 2022)|Битва за Покровськ}} [[Файл:Pokrovsk after Russian shelling, 2023-02-15 (04).jpg|міні|Пошкоджений будинок, лютий 2023]] [[Файл:Pokrovsk after Russian shelling, 2023-02-15 (10).jpg|міні|Ракетний удар по місту 15 лютого 2023 року]] 18 березня 2022 року [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російські війська]] обстріляли місто новітніми керованими [[касетні засоби ураження|касетними]] реактивними снарядами РСЗВ [[9К515 «Торнадо-С»]]<ref>{{Cite web|url=https://lb.ua/society/2022/03/04/507963_rosiyski_viyska_obstrilyali.html |title=Російські війська обстріляли Покровськ новітніми касетними снарядами «Торнадо-С»|accessdate=4 березня 2022 |archive-date=4 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220304112827/https://lb.ua/society/2022/03/04/507963_rosiyski_viyska_obstrilyali.html}}</ref>. Двоє людей загинуло, поранено близько 10 людей. 7 серпня 2023 року ЗС РФ [[Ракетний удар по Покровську|вдарили]] по центру міста<ref>{{Cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2023/08/7/7414604/|title=РФ вдарила ракетами по Покровську: пошкоджені багатоповерхівки, є загиблий|first=|date=7 серпня 2023|work=[[Українська правда]]}}</ref>. 13 жовтня окупанти вдарили по центру міста з ОТРК «[[Іскандер (ОТРК)|Іскандер-М]]», одна людина загинула, 12 постраждало<ref>{{Cite web|url=https://rubryka.com/2023/10/13/obstril-pokrovska-za-poperednimy-danymy-vorog-atakuvav-misto-dvoma-iskanderamy/|title=Обстріл Покровська: за попередніми даними ворог атакував місто двома «Іскандерами»|website=Рубрика|date=2023-10-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://hromadske.radio/news/2023/10/13/rosiiany-zranku-obstrilialy-pokrovsk-ie-zahybli-ta-poraneni|title=Росіяни зранку обстріляли Покровськ, є загиблі та поранені|website=Громадське радіо|date=2023-10-13}}</ref>. 6 січня 2024 року Покровськ та Рівне (Мирноградської громади) були обстріляні ракетами С-300, загинуло 11 людей, з них 5&nbsp;— діти, ще 8&nbsp;— отримали поранення<ref>{{cite web | url = https://novynarnia.com/2024/01/06/naslidky-raketnogo-udaru-v-pokrovskomu-rajoni-na-donechchyni-rosiyany-vbyly-11-lyudej-sered-yakyh-5-dity/ | title = Наслідки ракетного удару в Покровському районі Донеччини: росіяни вбили 11 людей, серед яких 5 — діти | publisher = Новинарня | date = 2024-01-06 }}</ref>. Станом на грудень 2024 року окупаційні війська знаходилися за 2-3&nbsp;км від околиць міста. 2 січня 2025 росіяни зруйнували синьо-жовту стелу на в'їзді до міста ударом КАБу<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2025/01/2/7491752/|назва=Росіяни зруйнували синьо-жовту стелу на в'їзді в Покровськ|видавець=[[Українська правда]]|ім'я1=Анастасія|прізвище1=Проц|дата=2 січня 2025|url-архіву=https://web.archive.org/web/20250102144825/https://www.pravda.com.ua/news/2025/01/2/7491752/|дата-архіву=2025-01-02|мертвий-url=dead|дата-доступу=19 лютого 2025}}</ref>. Станом на середину серпня 2025 року, в місті перебувало понад 1300 жителів, їхня евакуація була практично неможливою через постійні російські обстріли. Росіяни знаходилися приблизно за кілометр від околиць міста<ref>{{Cite web |url=https://www.rbc.ua/rus/news/evakuatsiya-pokrovska-mayzhe-nemozhliva-ponad-1755144200.html |title=Евакуація з Покровська майже неможлива: понад 1300 жителів заблоковані |website=РБК-Украина |language=uk |access-date=2025-08-22}}</ref>. Станом на листопад у місті йдуть [[Битва за Покровськ|важкі бої]], більша частина контролюється російськими окупантами<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2025/11/25/8008891/ |title=Росіяни контролюють більшу частину Покровська – УП |date=2025-11-25 |website=Українська правда |language= |access-date=}}</ref>. Станом на січень 2026 року, українські підрозділи контролювали північну частину міста<ref>{{Cite web |url=https://www.rbc.ua/rus/news/zsu-trimayut-pokrovsk-vorog-zdiysniv-49-atak-1767468557.html |title=Північ Покровська контролюють Сили оборони, під Мирноградом ворог несе втрати |website=РБК-Украина |language=uk |access-date=2026-01-29}}</ref>. Станом на травень 2026 року, за даними співзасновника [[DeepStateMapLive|DeepState]] Романа Погорілого, російським військам вдалося повністю окупувати Покровськ та [[Мирноград]]<ref>{{Cite web |url=https://www.unian.ua/war/viyna-v-ukrajini-pokrovsk-i-mirnograd-povnistyu-okupovano-13389090.html |title=РФ повністю окупувала Покровськ та Мирноград, – Deep State |date=2026-05-21 |website=www.unian.ua |language=uk |access-date=2026-05-31}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://24tv.ua/pokrovsk-okupovaniy-ni-situatsiya-mirnogradi-dani-deepstate-novini_n3072480 |title=Росія повністю окупувала Покровськ та Мирноград: у DeepState описали ситуацію на Донеччині |date=2026-05-21 |website=24 Канал |language=uk |access-date=2026-05-31}}</ref>. Міста перебували під регулярними обстрілами, а окупанти використовували їх як плацдарм для просування вглиб області<ref>{{Cite web |url=https://hromadske.ua/sytuatsiia-na-fronti/264560-deepstate-zaiavyv-pro-povnu-okupatsiiu-pokrovska-7-korpus-sprostovuye |title=DeepState заявив про повну окупацію Покровська. 7 корпус спростовує |date=2026-05-22 |website=hromadske |language=uk |access-date=2026-05-31}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.rbc.ua/rus/news/deepstate-ogolosiv-pokrovsk-okupovanim-viyskovi-1779484443.html |title=DeepState оголосив Покровськ окупованим: військові прокоментували ситуацію в місті |website=РБК-Украина |language=uk |access-date=2026-05-31}}</ref>. При цьому, представники [[7-й десантно-штурмовий корпус (Україна)|7-го корпусу швидкого реагування ДШВ]] заявили, що це не відповідає дійсності, оборонні операції в містах тривали, а підрозділи утримували позиції на північних околицях міста<ref>{{Cite web |url=https://hromadske.ua/sytuatsiia-na-fronti/264560-deepstate-zaiavyv-pro-povnu-okupatsiiu-pokrovska-7-korpus-sprostovuye |title=DeepState заявив про повну окупацію Покровська. 7 корпус спростовує |date=2026-05-22 |website=hromadske |language=uk |access-date=2026-05-31}}</ref>. === Загинув у боях за місто === * [[Петрук Валентин Васильович]] (1997—2022)&nbsp;— [[старший солдат]] [[Збройні сили України|ЗСУ]], учасник російсько-української війни, загинув 23.04.2022 року в ході російського вторгнення в Україну. == Населення == {{Historical populations | percentages = pagr | 1923|8203 | 1926|11335 | 1939|29617 | 1959|47974 | 1970|55044 | 1979|59864 | 1989|72859 | 2001|69154 | 2014|64533 |footnote={{UKR-popstat}} |2022|60127 |2024|13000 |2025|2155}} За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]] населення міста становило 68740 осіб, із них 39,39&nbsp;% зазначили рідною мову [[Українська мова|українську]], 59,84&nbsp;%&nbsp;— [[Російська мова|російську]], 0,18&nbsp;%&nbsp;— [[Вірменська мова|вірменську]], 0,10&nbsp;%&nbsp;— [[Білоруська мова|білоруську]], 0,03&nbsp;%&nbsp;— [[молдовська мова|молдовську]], 0,02&nbsp;%&nbsp;— [[циганська мова|циганську]], 0,01&nbsp;%&nbsp;— [[грецька мова|грецьку]] та [[німецька мова|німецьку]], а також [[польська мова|польську]], [[болгарська мова|болгарську]], [[гагаузька мова|гагаузьку]], [[угорська мова|угорську]], [[словацька мова|словацьку]] та [[Єврейські мови|єврейську]] мови<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp |title=Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua |accessdate=3 квітня 2014 |archive-date=31 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp }}</ref>. === Національний склад === Національний склад населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]<ref>{{Cite web|url=https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities|title=Національний склад міст|website=Datatowel.in.ua|language=uk|access-date=2024-04-27}}</ref>: {| class="wikitable standard" ![[Національний склад населення України|Національність]] !Відсоток |- |[[Українці в Україні|українці]] | align="right" |75,04&nbsp;% |- |[[Росіяни в Україні|росіяни]] | align="right" |22,09&nbsp;% |- |[[Білоруси в Україні|білоруси]] | align="right" |0,67&nbsp;% |- |[[Вірмени в Україні|вірмени]] | align="right" |0,37&nbsp;% |- |[[Азербайджанці в Україні|азербайджанці]] | align="right" |0,26&nbsp;% |- |[[Греки в Україні|греки]] | align="right" |0,19&nbsp;% |- |[[Татари в Україні|татари]] | align="right" |0,18&nbsp;% |- |[[Молдовани в Україні|молдовани]] | align="right" |0,16&nbsp;% |- |інші/не вказали | align="right" |1,04&nbsp;% |} === Мовний склад === Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}: {| class="wikitable sortable" !Мова !Кількість !Відсоток |- |[[Російська мова|російська]] |41132 |59.84&nbsp;% |- |[[Українська мова|українська]] |27080 |39.39&nbsp;% |- |[[Вірменська мова|вірменська]] |122 |0.18&nbsp;% |- |[[Білоруська мова|білоруська]] |66 |0.10&nbsp;% |- |[[Румунська мова|румунська]] |22 |0.03&nbsp;% |- |[[Циганська мова|циганська]] |16 |0.02&nbsp;% |- |інші/не вказали |302 |0.44&nbsp;% |- class="sortbottom" !Усього |68740 |100&nbsp;% |} == Економіка == [[Файл:Пирамида Донбаса - panoramio.jpg|мини|Один з териконів в межах міста]] До війни Покровськ був великим промисловим містом, тут працювало 20 підприємств у шести галузях промисловості. Старий центр вугільних шахт [[Донецький вугільний басейн|Донецького басейну]] (з [[1884]] року). У місті працювали флагмани вугільної промисловості України&nbsp;— шахта [[Вугільна компанія «Краснолиманська»|«Краснолиманська»]] та ПАТ [[Шахтоуправління «Покровське»]] (видобуток вугілля в [[2005]] році&nbsp;— 6&nbsp;241 тис. тонн). Крім того, розвинена індустрія будівельних матеріалів й обслуговування залізниці. 5 заводів машинобудівної галузі (у тому числі, випуск електродвигунів), два підприємства з виробництва будматеріалів (вогнетриви, [[динас]]овий завод), швацька фабрика, хлібозавод, м'ясокомбінат, молокозавод, харчова фабрика. [[1999]]&nbsp;— Красноармійськ (нині&nbsp;— ''Покровськ'') визнано територією пріоритетного розвитку. У промисловості працювало понад 50&nbsp;% загальної кількості зайнятих в народному господарстві, на транспорті&nbsp;— близько 20&nbsp;%. * Динасовий завод (вул. Івана Мазепи) * Вагонне депо (вул. Івана Мазепи) * ДВАТ «ШСУ №&nbsp;3» (вул. Добропільська) * ВАТ «Автобаза» Укрбуд (вул. Захисників України) * Бізнес-центр ТОВ «Красноармійський електромеханічний завод» (мікрорайон «Південний») Обсяг промислового виробництва&nbsp;— 797&nbsp;млн гривень (на 1 жителя&nbsp;— 9&nbsp;781 грн). [[Індекс промислового виробництва]]&nbsp;— 102,8&nbsp;% у [[2003]] році відповідно до [[1990]] року. Викиди шкідливих речовин у 2003 році в повітря від джерел забруднення міста&nbsp;— 39,3 тис. тонн. Місто було центром значного сільськогосподарського району. == Транспорт == [[Файл:Sverdlova Street (Krasnoarmiisk). Bus Stop in the center..JPG|міні|Зупинка автобусів на вулиці Центральна]] Територією міста проходить автошлях {{Автошлях М|30}}{{Автошлях E|50}}. У місті розташована [[Покровськ (станція)|однойменна]] [[Залізничний вузол|вузлова]] [[залізнична станція]] на перетині ліній [[Дніпро-Головний|Дніпро]]&nbsp;— [[Ясинувата-Пасажирська|Ясинувата]] та [[Лозова-Пасажирська|Лозова]]&nbsp;— [[Рутченкове]]. Діяли наступні маршрути таксі: * №&nbsp;2: (АС) Колгоспний ринок&nbsp;— Дачна * №&nbsp;3: Залізничний вокзал&nbsp;— Магазин «Люкс» * №&nbsp;5: Залізничний вокзал&nbsp;— (АС) Колгоспний ринок * №&nbsp;8: Сквер Соборний&nbsp;— (Кільцевий) * №&nbsp;10: Залізничний вокзал&nbsp;— Мікрорайон «Лазурний» * №&nbsp;25: (АС) Колгоспний&nbsp;— Шахтарська (Родинське) * №&nbsp;28: Залізничний вокзал&nbsp;— Селище Шевченко * №&nbsp;107: Залізничний вокзал&nbsp;— Мікрорайон «Сонячний» * №&nbsp;108: Залізничний вокзал&nbsp;— (АС) «Покровськ» == Екологія == Викиди забруднюючих речовин у атмосферу стаціонарними та пересувними джерелами забруднення (тис. т)<ref>[http://www.google.com Посилання на джерело] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180319001813/http://www.google.com/ |date=19 березня 2018 }} «Статистичний збірник», Автор Ім'я Батькович, 2018 рік, Покровськ, ст. 228</ref> {| class="wikitable sortable" |- ! 2000 | 26.6 |- ! 2010 | 36.9 |- ! 2011 | 44.2 |- ! 2012 | 35.7 |- ! 2016 | 68.1 |} == Фінанси == Дохід бюджету міста в [[2004]] році склав 34 409,8 тис. гривень, з них перераховано до державного бюджету України 9 628,1 тис. [[Гривня|гривень]]. Бюджет міста в [[1976]] році&nbsp;— 11 100 тис. [[Карбованець|карбованців]], у тому числі на охорону здоров'я&nbsp;— 5 тис. 500 карбованців, на культуру й освіту&nbsp;— 4 200 тис. карбованців, на впорядкування та житлово-комунальні господарства&nbsp;— 1 000 тис. карбованців. Експорт товарів у [[2003]] році&nbsp;— 62,6&nbsp;млн [[Долар США|доларів США]]. Прямі іноземні інвестиції на 2003 рік&nbsp;— 3,7&nbsp;млн доларів США. Обсяг вироблених послуг у 2003 році&nbsp;— 72,2&nbsp;млн гривень. Коефіцієнт безробіття&nbsp;— 3,3&nbsp;%. Середньомісячна зарплата у 2003 році&nbsp;— 868 гривень. == Культура та освіта == {{see also|Пам'ятки Покровська}} [[Файл:Скульптурна композиція присвячена Миколі Дмитрович Леонтовичу.jpg|міні|Скульптурна композиція, присвячена [[Леонтович Микола Дмитрович|Миколі Леонтовичу]]]] * [[Покровська міська рада (Донецька область)|Покровська міська рада]], * Центральна міська бібліотека імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка (вул. Європейська), * Свято-Михайлівський храм (Сквер Соборний), * Пам'ятник Миколі Леонтовичу (Парк Ювілейний), * Меморіал воїнів визволителів, * Пам'ятник загиблим Афганцям, * Бульвар Андрющенко, * КПСМНЗ «Покровська музична школа ім. М.&nbsp;Д.&nbsp;Леонтовича» (вул. Поштова, 2), * [[Донецький національний технічний університет]] (пл. Незалежності, 2), * Палац культури ПАТ [[Шахтоуправління «Покровське»]] (пл. Незалежності), * Центр творчості та дозвілля<ref>{{Cite web |url=http://cleo.org.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=2017-12-03 |archive-date=2017-12-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171204061536/http://cleo.org.ua/ }}</ref> (вул. Поштова), * Покровський навчально-виховний комплекс (мікрорайон «Лазурний»), * Клуб імені Комарова (вул. Київська), * СПТУ №&nbsp;38 (вул. Захисників України), * Ліцей №&nbsp;2 Покровської міської ради ''(колишня загальноосвітня школа №&nbsp;9),'' * Ліцей зі структурним підрозділом гімназії №&nbsp;1 Покровської міської ради ''(колишня багатопрофільна гімназія №&nbsp;1),'' * Ліцей зі структурним підрозділом гімназії №&nbsp;6 Покровської міської ради ''(колишня загальноосвітня школа №&nbsp;6),'' * Гімназія №&nbsp;12 Покровської міської ради ''(колишня загальноосвітня школа №&nbsp;12),'' * Гімназія №&nbsp;5 Покровської міської ради ''(колишня загальноосвітня школа №&nbsp;5),'' * Гімназія №&nbsp;3 Покровської міської ради ''(колишня загальноосвітня школа №&nbsp;3),'' * Гімназія №&nbsp;2 Покровської міської ради ''(колишня загальноосвітня школа №&nbsp;2),'' * Гімназія зі структурним підрозділом початкової школи №&nbsp;14 ''(колишня загальноосвітня школа №&nbsp;14),'' * Гімназія зі структурним підрозділом початкової школи №&nbsp;15 ''(колишня загальноосвітня школа №&nbsp;15),'' * Початкова школа №&nbsp;4 Покровської міської ради ''(колишня загальноосвітня школа №&nbsp;4),'' * Покровський навчально-виховний комплекс, * Дві Водонапірні вежі, * Покровський міський центр зайнятості, * Стадіон «олімпієць» (парк ювілейний), * Стадіон «олімпійський», * Шибанкова площа, * Танк Т-34 Пам'ятник, * Скульптура «Олень» у парку «Ювілейний», * ПТУ №&nbsp;38, * Покровське педагогічне училище * Проспект Миру (Алея). * Спортивний комплекс «Металург» В місті діяло наукове історико-краєзнавче об'єднання «Спадщина». == Релігія == [[Файл:Krasnoarmiisk church.JPG|thumb|Свято-Михайлівський собор ([[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦвУ]])]] До [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] велика кількість вірян-[[Католицька церква|католиків]] мала власну каплицю, котра належала до [[Костел Святого Йосипа (Дніпро)|парафії св. Йосифа]] у [[Дніпро (місто)|Катеринославі]] (тепер&nbsp;— Дніпрі). Її доля невідома. [[7 квітня]] [[2013]] року єпископ [[Мар'ян Бучек]] освятив скульптуру [[Мати Божа Фатімська|Фатимської Матері Божої]], котра є перед будинком, у якому розташовано сучасну каплицю. Також у місті є православний [[Свято-Михайлівський храм (Покровськ)|Свято-Михайлівський храм УПЦ МП]], Православна парафія прп. Амфілохія Почаївського ПЦУ, парафія святого Юрія УГКЦ. Серед протестантів діє [[Церква адвентистів сьомого дня]]. == Соціальна сфера == У місті розташовується зелений масив на 80 га, 11 палаців культури, 6 лікарень та 8 поліклінік (140 лікарів, 425 медичних працівників), 10 шкіл (в тому числі [[Початкова школа № 4 Покровської міської ради Донецької області|ЗОШ №&nbsp;4]], [[Навчально-виховний комплекс № 2 (Покровськ)|НВК №&nbsp;2]]) (9 000 учнів), бібліотеки. * [[Покровський історичний музей]]<ref>{{cite web|website=shkvarki.org|url=http://shkvarki.org/krasnoarmeysk/item/10201-muzej-pokrovska-ishchet-eksponaty|title=Музей Покровска ищет экспонаты|date=7.11.2016|language=ru|accessdate=22 жовтня 2016|archive-date=22 жовтня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161022221519/http://shkvarki.org/krasnoarmeysk/item/10201-muzej-pokrovska-ishchet-eksponaty}}</ref><ref>{{cite web|url=http://ddk.dn.ua/news/article/9539?f=y|website=ddk.dn.ua|title=В Покровске ищут уникальные экспонаты|language=ru|accessdate=15 листопада 2016|archive-date=15 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161115132809/http://ddk.dn.ua/news/article/9539?f=y}}</ref> * [[Донецький національний технічний університет]] * [[Покровський педагогічний коледж]] * Покровський міський ліцей «Надія» * КНП «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради Донецької області (вул. Івана Сірка, 73) * КНП «Покровська міська лікарня» Покровської міської ради Донецької області (вул. Степана Бовкуна 20)<ref>{{Cite web |url=https://doz.donoda.gov.ua/departament/zakladi-ohoroni-zdorov-ya/ |title=Заклади охорони здоров'я Донецької області |accessdate=2022-03-29 |archive-date=2022-04-08 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220408192333/https://doz.donoda.gov.ua/departament/zakladi-ohoroni-zdorov-ya/ }}</ref> == Міста-побратими == * {{Прапорець|GEO}} [[Зугдіді]], [[Грузія]] (2013) == Відомі особи == * [[Анчишкін Владлен Миколайович]]&nbsp;— прозаїк, драматург, перекладач. * Благонадежин Владислав Васильович &nbsp;— просвітній і громадський діяч на Катеринославщині, юрист, член Просвіти. * [[Губа Нечипір Данилович|Нечипір Губа]]&nbsp;— сотник Армії [[Українська Народна Республіка|УНР]]. * [[Гужва Валерій Федорович|Валерій Гужва]]&nbsp;— український письменник. * [[Зварич Петро Юрійович]]&nbsp;— старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. * [[Єлісєєв Костянтин Петрович|Костянтин Єлісєєв]]&nbsp;— український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України. Заступник Міністра закордонних справ України (2007—2010). Представник України при [[Європейський Союз|Європейському Союзі]] з 2010 року. * [[Кот Юрій Миколайович|Юрій Кот]]&nbsp;— піаніст. * [[Кравець Володимир Сергійович|Володимир Кравець]]&nbsp;— боксер. * [[Курінський Валерій Олександрович|Валерій Курінський]]&nbsp;— науковець, письменник, поет, поет-пісняр, філософ, композитор, музикант, перекладач із більш як сотні мов, дослідник. * [[Мандрик Віталій Олегович|Віталій Мандрик]] (1987—2015)&nbsp;— старший лейтенант МВС України, учасник російсько-української війни. * [[Маричев Дмитро Михайлович]] (1996—2022)&nbsp;— старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. * Мірошкін Іван Сергійович&nbsp;— офіцер Добровольчої армії. * [[Надточій Іван Іванович|Іван Надточій]]&nbsp;— [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] [[офіцер]], [[Герой Радянського Союзу]]. * [[Рябокрис Олександр Михайлович|Олександр Рябокрис]]&nbsp;— український режисер, лавреат [[Премія імені Василя Стуса|премії ім. Василя Стуса]]. Творець телефільмів, що досліджують життя України й українців у минулому. * [[Ткачук Андрій Сергійович|Андрій Ткачук]]&nbsp;— майор [[Збройні сили України|Збройних сил України]], учасник [[Війна на сході України|війни на сході України (2014&nbsp;— понині)]], [[Герой України]]. * Мільковський Євген Геннадійович&nbsp;— музикант, соліст гурту «[[Нервы]]». * Юденич Сергій Володимирович&nbsp;— поручик Добровольчої армії. * [[Москаленко Кирило Семенович]] (1902—1985)&nbsp;— український радянський військовий діяч, Маршал Радянського Союзу. * [[Тендітник Ярослав Володимирович]] (1980—2014)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. У Покровську останні роки життя прожив учасник українського руху опору [[Шумук Данило Лаврентійович|Данило Шумук]].<ref name=prava>[http://www.khpg.org/index.php?id=1086667303 Пам'яті Данила Шумука // Права людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи.&nbsp;— 13.09.2004.]</ref>. В місті працювали: * [[Леонтович Микола Дмитрович|Микола Леонтович]] (1877—1921), український композитор, хоровий диригент, музикант, педагог&nbsp;— деякий час працював учителем співу в школі на ст. Гришине (тепер м. Покровськ). У серпні 2018 року в Покровську на честь Леонтовича встановили пам'ятник<ref>{{Cite news|url=https://hromadskeradio.org/news/2018/08/27/u-pokrovsku-na-donechchyni-postavyly-pamyatnyk-kompozytoru-mykoli-leontovychu-foto|title=У Покровську на Донеччині поставили пам’ятник композитору Миколі Леонтовичу (фото)|date=2018-08-27|language=uk|work=Громадське радіо|accessdate=2018-08-27|archive-date=27 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180827174050/https://hromadskeradio.org/news/2018/08/27/u-pokrovsku-na-donechchyni-postavyly-pamyatnyk-kompozytoru-mykoli-leontovychu-foto}}</ref>. * [[Малашко Михайло Васильович|Михайло Малашко]] (1885—1920), член Української Центральної Ради, головний отаман Донецького кряжу. У 1918 році працював викладачем на ст. Гришине та очолив Антигетьманське повстання у місті у листопаді 1918 року. Також він створив на ст. Гришине загін вільних козаків&nbsp;— Курень Донецького кряжу. * [[Ксенчук Андрій Сергійович|Андрій Ксенчук]] (1980—2017)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. * [[Казарін Владислав Вадимович|Владислав Казарін]] ([[28 вересня]] [[1994]]&nbsp;— [[10 серпня]] [[2016]])&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Указом Президента України №&nbsp;522/2016 від 25 листопада 2016 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) * [[Чирва Андрій Олександрович|Андрій Чирва]] (1972—2018)&nbsp;— старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Про місто писав [[Божко Сава Захарович|Сава Божко]] у романі «В степах»<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1523 |title=Бібліотека української літератури: Божко Сава Захарович |accessdate=3 грудня 2017 |archive-date=3 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171203224454/http://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1523 }}</ref>: {{цитата|''"Курів степ копальнями, сходились і з'їздились юрби безробітіньої людності, а пунктом їхнього розподілу була станція Генераш. І коли маси робочої людності розпорошились по копальнях, коли увірвалися в підземні товщі степу, тоді тут і там погнало могили сіро-червоної породи та чорно-синього вугілля. Станція стала місцем розподілу і робочої сили, і вугілля, і хліба. Майдан навколо станції обсіли крамниці й будинки ремісників та містечкового купецтва. Закуріли димарі величезних парових млинів, а забране з околішніх сіл та економій зерно перемелювалось на борошно й шло на копальні та далі на заводи Донбасу"''. }} == ЗМІ == === Газети === * [http://pokrovsk.city/ «Маяк»]<ref name=":3">{{Cite web |url=http://pokrovsk.city/ |title=Архівована копія |accessdate=2017-12-04 |archive-date=2017-12-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171204223001/http://pokrovsk.city/ }}</ref> * [http://teleskop.dn.ua/ «Телескоп»]<ref>{{Cite web |url=http://teleskop.dn.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=2017-02-09 |archive-date=2017-02-11 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170211080533/http://teleskop.dn.ua/ }}</ref> === Телебачення === * [http://kapri.dn.ua Телекомпанія «Капрі»]<ref>{{Cite web |url=https://kapri.dn.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=2022-03-23 |archive-date=2022-03-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220322140949/https://kapri.dn.ua/ }}</ref> === FM-радіомовлення === {| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center" !№п/п !Назва !Частота, МГц !Потужність |- |1 |«[[Lux FM|Люкс FM»]] |92,5 |0,1 |- |2 |«[[Українське радіо]]» |98,8 |0,5 |- |3 |«[[Громадське радіо]]» |99,6 |0,5 |- |4 |«[[Перець FM]]» |100,7 |0,25 |- |5 |«[[Армія FM]]» |101,4 |0,3 |- |6 |«Best FM» |101,9 |0,1 |- |7 |«[[Радіо П'ятниця]]» (немає мовлення) |103,3 |0,1 |- |8 |[[Радіо М]] |103,7 |0,1 |} === Інтернет-ЗМІ === * [http://vchasnoua.com Медіа-центр «Вчасно&nbsp;UA»]<ref>{{Cite web |url=https://vchasnoua.com/ |title=Архівована копія |accessdate=2022-03-23 |archive-date=2022-03-23 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220323110605/https://vchasnoua.com/ }}</ref> * [http://06239.com.ua 06239.com.ua]<ref>{{Cite web |url=https://www.06239.com.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=2022-03-23 |archive-date=2022-03-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220322153108/https://www.06239.com.ua/ }}</ref> * [http://pokrovsk.city pokrovsk.city]<ref name=":3"/> * [https://ddk.dn.ua/ DDK.DN.UA]<ref>{{Cite web |url=https://ddk.dn.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=2020-05-22 |archive-date=2020-05-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200522010033/https://ddk.dn.ua/ }}</ref> == Галерея == <gallery> File:Chervonoarmijsk city center (4).JPG|Центр міста File:Chervonoarmijsk city center (3).JPG|Центр міста File:Станція Красноармійськ (Покровськ), 2013 рік, вид на Добропілля, Авдіївку і Рою.jpg|Залізнична станція [[Покровськ (станція)|Покровськ]] </gallery> == Примітки == {{reflist|2}} == Джерела та література == * ''Г.&nbsp;О.&nbsp;Гаврильченко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=2865 Красноармійськ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818152228/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=2865 |date=18 серпня 2016 }} // {{ЕСУ}} * [http://imsu-doneck.info/mista-i-sela-doneckoi-oblasti/krasnoarmijskyj-rajon/krasnoarmijsk.html Красноармійськ&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160325140830/http://imsu-doneck.info/mista-i-sela-doneckoi-oblasti/krasnoarmijskyj-rajon/krasnoarmijsk.html |date=25 березня 2016 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.) * '''Борьба'''&nbsp;'''за'''&nbsp;'''Октябрь'''&nbsp;'''на'''&nbsp;Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей.&nbsp;Год: 1929 Автор: Острогорский М. (сост.) * [[Пірко Василь Олексійович|Василь Пірко]] [https://web.archive.org/web/20170214232451/http://shron.chtyvo.org.ua/Vasyl_Pirko/Zaselennia_i_hospodarske_osvoiennia_Stepovoi_Ukrainy_v_XVI-XVIII_st.pdf Заселення Степової України в XVI—XVIII&nbsp;ст.] // Донецьк: Укр. центр, 1998.&nbsp;— 124 с. * [http://www.ukrlit.vn.ua/lib/lavriv/1.html Петро Лаврів. Моя земля&nbsp;— земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161220045322/http://www.ukrlit.vn.ua/lib/lavriv/1.html |date=20 грудня 2016 }} * [http://www.experts.in.ua/baza/doc/download/Donetsk_population.pdf Пірко В.&nbsp;О.&nbsp;Заселення Донеччини у XVI—XVIII&nbsp;ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161220060615/http://www.experts.in.ua/baza/doc/download/Donetsk_population.pdf |date=20 грудня 2016 }} / [[Український культурологічний центр]].&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2003.&nbsp;— 180 с. * [[Лаврів Петро Іванович|Петро Лаврів]]. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152 с. ISBN 5-8326-0011-8 * ''Алфьоров М. А.'' Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров&nbsp;— Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012.&nbsp;— 552 с. * Алфьоров М.&nbsp;А.&nbsp;Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959&nbsp;рр.): монографія / М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка.&nbsp;— Донецьк, 2008.&nbsp;— 192 c. * Кордюков В.&nbsp;В.&nbsp;Покровщина як частина Запорозького краю.&nbsp;— Краматорськ: «Каштан», 2018. * Кордюков В. Витоки Покровська: історико-краєзнавчий нарис. Краматорськ, 2019. 83 с. == Посилання == * {{cite web |title=Памʼять крізь попіл: історія заснування та розвитку міста Покровськ |author=Інга Павлій |date=2025-12-12 |website=Східний Варіант |url=https://v-variant.com.ua/article/istoriia-pokrovska/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20260325131536/https://v-variant.com.ua/article/istoriia-pokrovska/ |archive-date=2026-03-25}} {{Покровська міська громада (Донецька область)}} {{Покровський район (Донецька область)}} {{Міста Донецької області}} {{Донецька область}} {{Бахмутський повіт}} {{Бібліоінформація}} [[Категорія:Покровськ| ]] [[Категорія:Населені пункти Покровської міської громади]] [[Категорія:Міста Покровського району (Донецька область)]] [[Категорія:Районні центри Донецької області]] [[Категорія:Покровська агломерація|*]] [[Категорія:Міста, перейменовані в рамках декомунізації]] [[Категорія:Виборчий округ 50]] [[Категорія:Бахмутський повіт]] [[Категорія:Населені пункти, зруйновані в ході російського вторгнення в Україну]] [[Категорія:Міста-герої України]] qoxci8zwx5ddv9gb8ddvowmoi7qec3a 169086 169085 2026-09-04T19:03:30Z Halajkovič 33393 Обсяг сторінкы нагородженый текстом „{{delete}}“ 169086 wikitext text/x-wiki {{delete}} 35r2j9t4ectnt1cmb7mlgcqvwz6h5k6 169087 169086 2026-09-04T19:04:32Z Halajkovič 33393 /* */ 169087 wikitext text/x-wiki {{Місто |прапор = Flag of Pokrovsk, Ukraine.png |ерб = Pokrovsk gerb.png |край = [[Україна]] |реґіон = [[Донецька область]] |заложене = [[1875]] |статус = [[1938]] |жытелїв = 77 612 |розлога = 39,3 |коордінаты = {{Coord|48|16|N|37|10|E|scale:100000}} |водойма = Грышинка |станція = Покровськ |відстань = |желїзніця к = 735 |автошлях к = 638 |фізічна к = 537 |желїзніця с = 66 |фізічна с = 53,8 |автошлях с = 62 |поштовы індексы = 85300-85309 |адреса = 85300, Донецька обл., м. Красноармійськ, пл. Шибанкова, 11, 2-12-47 |веб-сторінка = http://www.pokrovsk-rada.gov.ua/ |пріматор = Ляшенко Андрій Геннадійович }} '''Покровск''',{{Ref-uk}} ''Покровськ'' — є місто в [[Україна|Україні]], [[Донецька область]]. Находить ся на берегах ріки Грышинка, 62 км по штрасi и 66 км по желüзному путёви уд [[Донецьк]]а. Жиє тамкы 1 200 жытелїв. Перше ся споминать у [[1875]] році. {{commonscat}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Донецька область]] mmfjjxcf8tamsrrd9mdgc2y55i4uatj Сербохорватьскый язык 0 10119 169099 168545 2026-09-04T22:30:39Z Halajkovič 33393 169099 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:Serbo croatian languages2006.png|thumb|Розшырїня сербохорватьского языка]] '''Сербохорва́тьскый язык''' ({{lang-sh|srpskohrvatski / српскохрватски}}), знамый ай як '''хорватосербскый язык''', '''босняцько-хорватьско-чорногорьско-сербскый язык''' є южнославяньскый язык індоевропской языковой родины, котрый фунґує як плуріцентрічный макроязык. Є материньскым языком [[Сербы|Сербів]], [[Хорваты|Хорватів]], [[Босняци|Босняків]] і [[Чорногорцѣ|Чорногорцїв]] і хоснують ю ай меншыны в сусїдных країнах. З чісто лінґвістічного погляду іде о єдиній комунікачній сістемі, котра мать штири взаємны зрозумітелны і рівноцїнны літературны штандарты: [[Сербскый язык|сербскый]], [[Хорватьскый язык|хорватьскый]], [[Босняцькый язык|босняцькый]] і [[Чорногорьскый язык|чорногорьскый]].<ref>{{cite book |last=Šipka |first=Danko |author-link=Danko Sipka |year=2019 |title=Lexical layers of identity: words, meaning, and culture in the Slavic languages |location=New York, NY |publisher=Cambridge University Press |pages=206, 166 |doi=10.1017/9781108685795|isbn=978-953-313-086-6 |s2cid=150383965 |lccn=2018048005 |oclc=1061308790 |quote = Serbo-Croatian, which features four ethnic variants: Serbian, Croatian, Bosnian, and Montenegrin}}</ref><ref name="Econ">{{cite news |url = https://www.economist.com/the-economist-explains/2017/04/10/is-serbo-croatian-a-language |title = Is Serbo-Croatian a language? |date = 10 April 2017 |newspaper = The Economist |archive-date = 18 October 2018 |access-date = 27 April 2019 |archive-url = https://web.archive.org/web/20181018093530/https://www.economist.com/the-economist-explains/2017/04/10/is-serbo-croatian-a-language |url-status = live }}</ref> == Класіфікація і діалектолоґія == Сербохорватьскый язык належить до западной галузкы южнославяньскых языків. Ёго діалектална штруктура є міморядно розмаїта. Традічны роздїлїня на наріча выходять з того, як ся в розлічных реґіонах высловлює вопросный містоназывник „што“ (što, kaj, ča). === Штокавске наріча (штокавіця) === Є то найрозшыренїша ґрупа наріч, котров говорять абсолутна векшына носителїв в [[Сербія|Сербії]], [[Босна і Герцеґовина|Боснї і Герцеґовинї]], [[Чорна Гора|Чорній Горї]] і во великій части [[Хорватія|Хорватії]]. Праві штокавіця (конкретно єй выходогерцеґовиньскый субдіалект) ся стала основов вшыткых штирёх сучасных літературных штандартів. В залежности од історічного вывоя праславяньского звуку „ять“ ся штокавіця дїлить на екавску (розшырену в Сербії), єкавску (Босна і Герцеґовина, Чорна Гора, часть Хорватії і Сербії) і ікавску (Далмація, западна Босна і Герцеґовина) высловность.<ref>{{cite book | last = Browne | first = Wayles | title = The Slavonic Languages | chapter = Serbo-Croat | editor = Bernard Comrie, Greville G. Corbett | publisher = Routledge | location = London | year = 1993 | language = en }}</ref> === Кайкавске наріча (кайковіця) === Розшыреный переважно в северній і северозападній Хорватії, в тім чіслї реґіону головного міста Заґребу. Своёв штруктуров, лексіков і акцентолоґіёв є кайкавіця барз близка сусїднёму [[словіньскый язык|словіньскому языку]], з котрым творить діалектный контінуум. === Чакавске наріча (чакавіця) === Найархаічнїше наріча, розшырене вздовж хорватьского побережя Ядраньского моря (в Далмації, Істрії) і на ядраньскых островах. Чакавіця сі заховала много старых славяньскых фонетічных черт і єдинечну сістему музичного призвуку. === Торлацьке наріча === Шпеціфічна ґрупа говорів на югу і юговыходї Сербії. Представлює переходну зону меджі сербохорватьскым языком і выходныма южнославяньскыма ([[Булгарьскый язык|булгарьскым]] і [[Македоньскый язык|македоньскым]]). Про торлацьке наріча є характерістічна страта падів і хоснованя постпозітівного члену, што є чертов балканьского языкового союзу. == Історічный вывой і штандартізація == До 19. стороча не екзістовала єднотна літературна норма: католицькы Хорваты писали латиніков (переважно в чакавскім і кайкавскім нарічі, як ай в штокавскім в Дубровнику), православны Сербы хосновали церьковнославяньску або славяньско-сербскый язык в кіріліцї, а босняцькы мусулмане хосновали арабске писмо. === Ілірьскый рух і Віденьскый договор === В 30. роках 19. стороча взник в Хорватії Ілірьскый рух під веджінём Людевіта Гая, котрого цїлём было вытворїня є єднотного літературного языка про вшыткых южных Славян на основі найрозшыренїшого штокавского діалекту. Сучасно в Сербії лінґвіста Вук Караджіч выпровадив радікалну реформу языка і кірілічного писма, чім їх приближив к народному штокавскому нарічу подля прінціпу „пиш, як говориш“. В роцї 1850 підписали во Віднї сербскы і хорватьскы інтелектуалы (меджі котрыма были Вук Караджіч і Іван Мажураніч) Віденьскый літературный договор, котрый офіціално выголосив вытворїня єднотного літературного языка на основі штокавского наріча.<ref>{{cite book | last = Greenberg | first = Robert D. | title = Language and Identity in the Balkans: Serbo-Croatian and its Disintegration | url = https://archive.org/details/languageidentity0000gree | publisher = Oxford University Press | location = Oxford | year = 2004 | language = en }}</ref> === Ера Югославії === По взнику Югославії в роцї 1918 здобыв тот язык штатут штатного языка. В роцї 1954 быв в соціалістічній Югославії заключеный Новосадьскый договор. Тот договор потвердив назву „сербохорватьскый / хорватосербскый язык“, узнав абсолутна рівноцїнность кіріліцї і латинікы і леґалізовав екзістенцію двох варіантів літературной нормы: выходной (із центром в [[Белеград]]ї) і западной (із центром в [[Заґреб]]і). === Розпад языкового простору === З наступом розпаду Югославії в 90. роках ся языковый вопрос став інштрументом політічного боя. Каждый з новых незалежных штатів зачав процес кодіфікації властного народного языка, причім ся снажив підкреслити свої одлишности од сусїдів. Хорватьскы лінґвісты зачали актівно очіщовати язык од сербізмів і заваджати неолоґізмы, в Боснї і Герцеґовинї штандартізовали хоснованя турцізмів (слов выходного походжіня) а Чорна Гора в 21. сторочу завела до свого алфавіту дві новы літеры.<ref>{{cite book | last = Alexander | first = Ronelle | title = Bosnian, Croatian, Serbian, a Grammar: With Sociolinguistic Commentary | publisher = University of Wisconsin Press | location = Madison | year = 2006 | language = en }}</ref> == Соціолінґвістічный статус == В сучасности ся понятя „сербохорватьскый язык“ в офіціалных документах країн колишнёй Югославії поужывать лем зрїдка через ёго політізацію; намісто того кажда країна поужывать властну етнічну назву языка. Меджінародна лінґвістічна комуніта лемже сербскый, хорватьскый, босняцькый і чорногорьскый язык не поважує за самостатны языкы, але за народны варіанты єдного поліцентрічного языка (подобно як америцькый, брітаньскый і австральскый варіант анґліцького языка). Взаємна зрозумітельность меджі носителями тых варіантів є майже 100%, кедьже выходжають з того істого выходогерцеґовиньского діалекту штокавского наріча. В роцї 2017 ґрупа промінентных інтелектуалів і лінґвістів зо вшыткых штирёх країн підписала „Декларацію о сполочнім языку“, котра науково здоводнює сполочный характер того комунікачного простору.<ref>{{cite book | last = Kordić | first = Snježana | title = Jezik i nacionalizam | publisher = Durieux | location = Zagreb | year = 2010 | language = sh }}</ref> == Писмо == Єдинечнов чертов сербохорватьского языкового простору є актівне хоснованя двох алфавітів, котры ся збігають літера в літерї (діґрафія): * Ґаїця (латиніка) – вытворена Людевітом Ґаём на основі чеського алфавіта. Є то єдиный офіціалный алфавіт в Хорватії і шыроко ся поужывать ай в Боснї і Герцеґовинї, Сербії і Чорній Горї. * Вуковіця (кіріліця) — адаптована Вуком Караджічом, де каждому звуку одповідать єдна літера. Є урядна в Сербії (де мать конштітучну пріоріту) і в [[Републіка сербска|Републіцї сербскій]] (у рамках Босны і Герцеґовины), і єднако є узнавана в Чорній Горї. == Референції == {{референції}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Сербохорватьскый язык]] [[Катеґорія:Южнославяньскы языкы]] 7twe5jex8a7u7qob9uc1hhlhywsszgy Русиньска оброда 0 10193 169097 165365 2026-09-04T22:27:01Z Halajkovič 33393 169097 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Русиньска оброда''' (''Русиньска оброда на Словеньску''), скорочіня '''РОС''' є найвекша, найвызнамнїша і найстарша орґанізація заступуюча [[Русины на Словеньску|русиньску народностну меншыну на Словеньску]], котра є членом [[Світова рада Русинів|Світовой рады Русинів]]. Резіденція орґанізації „Русиньской оброды“ на [[Словеньско|Словеньску]] ся находить в [[Пряшів|Пряшові]]. Орґанізація мать на містах чіселны окресны і містны орґанізації РОС. Закладаючі згромаджіня Русиньской оброды ся одбыло [[17. новембер|17. новембра]] [[1990]] в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]]. Уж 23.-24. марца 1991 ся „Русиньска оброда“ і представителї русиньского руху з пятёх европскых державах і зо [[Северна Америка|Северной Америкы]] зышли в Меджілаборцях на Першім світовім конґресї Русинів,<ref>[http://www.lem.fm/v-midzhilabirtsyah-odkryiyut-pamyatnu-tablu-skr/ В Міджілабірцях одкрыють памятну таблу СКР]</ref> котрый мав про Русинів середнёй Европы великый вызнам в їх народнім возроджіню. == Зачаткы в Меджілабірчінї == Снагы Русинів о заложіню єднотной орґанізації, котра бы їх заступовала проти штатной моци, тырвали, такповіджено, 100 років, але конкретно к тому дошло аж із розпадом [[СССР]] і з посилнїнём думкы о Русиньскій обродї і, формално, єй першым зъяздом 17. новембра 1990, рік по зачатю такзваной нїжной револуції, котра поступно завершыла процес трансформації сполоченьского, културного і економічного жывота на теріторії Словеньской републікы. Іщі перед револуціёв в роцї [[1989]] приправив в середовиску Основной умелецькой школы в Меджілаборцях учітель і доктор педаґоґікы Михал Бицко выставу о [[Енді Варгол|Енді Варголови]]. Енді Варгол, америцькый умелець і філмарь, закладатель [[поп-арт]]у во світовім [[Уменя|уменю]], быв сыном Русинів з недалекого села [[Микова]] при Меджілаборцях. Многы предметы і експонаты про споминану выставу были тогды пожычены од родин Завадьскых з Миковы і Противняковых з [[Выдрань|Выдрани]]. Выстава была в тых бурливых часах силным імпулзом про многых обывателїв Меджілаборцїв і іншпіровала плодны діскусії о русинстві. Уж рокы было очівісным фактом, же русиньска свідомость меджі людми екзістує, же є ту і чекать лем на приязну хвілю, жебы ся знову повно проявило. Тот час настав і в основі ся вшытко змінило 17. новембра 1989, кедь зачала нїжна револуція. Настали великы зміны, повороты, формовали ся новы цїлї нелем в сполочности, але ай в поглядах многых людей на нову реаліту. == Резултаты твердой українізації == Дослова о рік пізнїше, 17. новембра 1990, ся в Меджілаборцях одбыв першый зъязд Русиньской оброды. Взник Русиньской оброды передходила майже півсторочна тверда [[Украинизация|українізація]], котра зохабила глубокы слїды, але новы зміны ся тыкали вшыткых: тых, котры были за новы зміны, ай тых, котры были проти тым змінам. Тому треба особливо оцїнити намагы тых, котры безусловно удїлили свій час народным проблемом ожывіня і посилнїня русинства. Ожывіня русинства на Словеньску спроваджав єден шпеціфічный процес — великый одпор ведучіх проукраїньскы орьєнтованых представителїв „Културного союзу україньскых робочіх“ (КСУР), котры мали в руках орґанізачну штруктуру на цїлім Словеньску, мали своїх заступцёв в штатных орґанах і інштітуціях, во вшыткых тіпах школ, в [[Радіо|розгласї]], в телевізії, як ай в театрї і новинах. Головнов базов при обнові русинства на Словеньску была силна молода і середня ґенерація інтелектуалів, котрой ся подарило пробудити русиньску свідомость у людей в центрах, де дїяли. То ся проявило уж при списованю людей в роцї 1990, при котрім ся к русиньской народности і к русиньскому материньскому языку приголосило овелё веце людей як к україньской. Ту треба підкреслити факт, же од самого зачатку прорусиньскы ініціатівы і нескорша актівность Русиньской оброды нїґда не были намірены проти Українцїв, проти україньского народу, ёго языку і културї. Прорусиньска сторона предложыла сполупрацу рівного із рівным, але головны представителї „Културного союзу україньскых робочіх“, котрый быв од [[20. януар]]а 1990 переменованый на „Союз Русинів-Українцїв Чехословакії“ і аж по днешнїй <nowiki>„</nowiki>[[Союз Русинох-Украинцьох Словацкой Републикы|Союз Русинів-Українцїв Словеньской републікы]]<nowiki>“</nowiki> (СРУСР), таку слопупрацу неприяли. Як противагу предложеній сполупрацї вытворили свою платформу чінности, на котрій зістали в наслїдуючіх десятьрочах аж доднесь.{{efn|Звыразнюєме, же умела конштрукція назвы „Русин-Українець“, котру мають в назві орґанізації, не мать реалной основы – не є то ани [[Русины|Русин]], ани [[Українцї|Українець]] – і така назва народности не є узнана ани зо стороны народных орґанів Словеньска}} == Розвой і посилнёваня русиньской ідеї == Народну проблематіку зачали рїшыти передовшыткым в нововытворенім русї під назвов „Обчаньскый форум“ в містї Меджілабірцї, причім першу ініціатіву в тім дїлї подали доктор Михал Бицко, Петро Фецура, Йозеф Ґрамат і маґістра Любоміра Оначіла. „Обчаньскый форум“ было по дакількых днях екзістенції переменовано на „Обчане проти ґвалту“ і ёго председом быв в першім ай в другім волебнім періодї Петро Фецура. == Позначкы == {{notelist}} == Жрїдла == * [http://www.lem.fm/dnes-minat-25-rokiv-od-osnovayuchoy-gormadyi-ros/ 25 років Світового конґресу Русинів] == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] [[Катеґорія:Организации в Словакии]] 9znd7nz2xfi2qv2kwc9w7p7hkbce9cv Шаблона:Непотверджено 10 10769 169105 143902 2026-09-04T22:53:27Z Halajkovič 33393 169105 wikitext text/x-wiki {| align=center class="messagebox" style="width: 79%; margin-bottom: 3px; padding: 8px; border: 1px solid #aaa; border-left: 10px solid #F28500; background-color: var(--background-color-interactive-subtle, #f8f9fa); color: var(--color-base, #202122); font-size: 100%;" | style="padding-right: 4px; padding-left: 4px;" | [[Image:Achtung.png|50px]] | '''Тота статья не мать зазначены жерела або одказы, котрыма бы ся потвердила подана ту информация и так бы была овѣрителна.''' <br/> Можете Википедии помочи тым, же ю <span class="plainlinks">[{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} вылѣпшите] викизациов</span>. |}<includeonly> {{Катеґорія|Статьи без жерел або одказов||{{#if:{{#ifexpr:{{{1}}}}}|!}} {{{1}}}{{PAGENAME}}}} {{Катеґорія|Статї з неяснов достовірностёв||{{#if:{{#ifexpr:{{{1}}}}}|!}} {{{1}}}{{PAGENAME}}}} </includeonly> <noinclude> {{doc-inline}} Про тото варованя замѣстите в зачатку статьи тото: <nowiki>{{Непотверджено}}</nowiki> [[Катеґорія:Варованя]] {{doc-end}} </noinclude> 98qi7bj5f343y1kxwv1cpembcu77fi1 Владислав Бугера 0 12003 169138 166999 2026-09-05T01:04:12Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169138 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя=Владислав Бугера |имя оригиналне = {{Реф-инфо|рос.|по російскы}} Владислав Евгеньевич Бугера |уроджѣня = {{Birth date and age|1971|01|24}} |мѣсто роджѣня= [[Уфа]] |сферы наук = [[епістемолоґія]], [[економіка]], [[політолоґія]] }} '''Владисла́в Буге́ра''' ({{lang-ru|Владислав Евгеньевич Бугера}}; {{ДН|24.|01|1971}}, [[Уфа]], [[РСФСР]], [[СССР]])&nbsp;— російскый ученый, філозоф, україньскый і російскый лiвый політічный публіціста, дїятель і револуціонарь-антiнацiоналiста; {{iw|доктор філозофскых наук||d|Q17281084}}<ref>[https://web.archive.org/web/20181106171653/http://ufacity.info/history/day/129307.html Официальный сайт Администрации ГО г. Уфа РБ]</ref><ref>''Аюпов, Рашит'' Знаменитые уроженцы Уфы // газета «Вечерняя Уфа», №80 (13260), 05.10.2018, с. 6</ref> (2006). == Научны i публіцістічны роботы == === Монографiї === * ''Бугера В. Е.'' [http://www.nietzsche.ru/look/xxc/politik/bugera-fenomen/ Ницшеанство как общественный феномен: его социальная сущность и роль : Социально-философское исследование] : диссертация … кандидата философских наук : 09.00.11. — Уфа, 2000. — 156 с. * ''Бугера В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20160305130512/http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/213165.html Отношения собственности и управления как необходимые формы человеческой деятельности]: Дис. … д-ра филос. наук : специальность 09.00.11 <Соц. философия> / Бугера Владислав Евгеньевич; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. — М.: 2005. — 379 с. * ''Бугера В. Е.'' [http://eretik-samizdat.blogspot.ru/2014/01/blog-post_30.html Социальная сущность и роль философии Ницше.] — Уфа: Изд-во АН Республики Башкортостан «Гилем», 2004. — (тираж 400 экз., ISBN 5-7501-0465-6); — М.: КомКнига, 2005 (тираж 500 экз., ISBN 5-484-00120-X); — М.: КомКнига, 2010 (изд. стереотипное, тираж 500 экз., ISBN 978-5-484-01062-2). * ''Бугера В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20160304092844/http://www.ogbus.ru/authors/Bugera/Bugera_1.pdf Собственность и управление: философско-экономические очерки.] — М.: Наука, 2003. — 344 с. Тираж 500 экз., ISBN 5-02-032777-8 * ''Бугера В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20171202211506/http://www.dialog21.ru/biblio/essence1.htm Сущность человека.] — М.: Наука, 2005. — 300 с. (тираж 500 экз., ISBN 5-02-033820-6); — Saarbrücken: LAP Lambert Academic Publishing, 2011, ISBN 978-3-8465-0845-9 ([http://eretik-samizdat.blogspot.ru/2011/09/blog-post_8438.html копия]) * Исторический материализм в XXI веке: необходимость обновления: Сборник статей / Сост. и ред. В. Е. Бугера. — М.: Компания Спутник+, 2005. Тираж 100 экз., ISBN 5-93406-924-1 * ''Бугера В. Е.'' Гл. 1, п. 5: Компьютеризация производственной деятельности как одна из необходимых предпосылок перехода к бесклассовому обществу. // Философские и прикладные вопросы методологии искусственного интеллекта. — М.: Машиностроение, 2009. — С. 71-79. Тираж 500 экз. ISBN 978-5-217-03453-6. === Статї === * ''Бугера В.'' [https://web.archive.org/web/20160730175126/http://dialog21.ru/biblio/Bugera_rodstvennye_dushy.htm Родственные души] // «Истоки». — № 52 (560). — 26.12.2007. — С. 12. ([https://leftcom.wordpress.com/2011/08/29/родственные-души/ копия, озаглавленная «Достоевский и Дюма: родственные души»]) * ''Бугера В. Е.'' [http://bagsu.webservis.ru/Bugera.pdf Экономические причины войн XXI века] // Экономика и управление: научно-практический журнал. — 2008. — № 4. * ''Бугера В. Е.'' Введение в философский анализ отношений собственности и управления // Вестник Академии наук Республики Башкортостан. — Уфа: АН РБ. — 2004. — Т. 9. — № 3. * ''Бугера В. Е., Шакиров И. А.'' О ценности сомнения в познании: современные аспекты старого вопроса // Философские науки. — 2007. — № 9. — С. 129—140. * ''Галлямова А. Р., Бугера В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20160304191351/http://www.ogbus.ru/authors/Gallyamova/Gallyamova_1.pdf Развитие критического мышления студентов технических специальностей в процессе преподавания философии: социальное значение и методические аспекты] // [https://web.archive.org/web/20170701060638/http://ogbus.ru/article/razvitie-kriticheskogo-myshleniya-studentov-texnicheskix-specialnostej-v-processe-prepodavaniya-im-filosofii-socialnoe-znachenie-i-metodicheskie-aspekty/#more-1538 Электронный научный журнал «Нефтегазовое дело». — 2008. — № 1.] * ''Бугера В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20160304141825/http://www.ogbus.ru/authors/Bugera/Bugera_4.pdf Об одной актуальной проблеме оценки успеваемости студентов нефилософских специальностей в процессе преподавания им философии] // [https://web.archive.org/web/20170915005150/http://ogbus.ru/article/ob-odnoj-aktualnoj-probleme-ocenki-uspevaemosti-studentov-nefilosofskix-specialnostej-v-processe-prepodavaniya-im-filosofii/#more-1539 Электронный научный журнал «Нефтегазовое дело». — 2008. — № 1.] * ''Бугера В. Е.'' [https://web.archive.org/web/20171130134027/http://www.dialog21.ru/biblio/Bugera_3rd_World_War.htm Экономические предпосылки третьего передела мира] // [https://web.archive.org/web/20170701035206/http://ogbus.ru/article/ekonomicheskie-predposylki-tretego-peredela-mira/#more-1551 Электронный научный журнал «Нефтегазовое дело». — 2008. — № 1.] ([https://web.archive.org/web/20091229095407/http://www.ogbus.ru/authors/Bugera/Bugera_3.pdf копия1], [https://web.archive.org/web/20211217121840/http://prognoz.eurasian-defence.ru/?q=ekonomicheskie-predposylki-tretego копия2], [https://web.archive.org/web/20170829070605/http://zerkalov.org.ua/node/6611 копия3]) * ''Бугера В. Е.'' Ошибка Норберта Винера, или как определить понятие «управления» // [http://www.reflexion.ru/Library/2009RPC.pdf Рефлексивные процессы и управление. Сборник материалов VII Международного симпозиума 15-16 октября 2009 г., Москва] / Под ред. В. Е. Лепского — М.: Когито-Центр, 2009. — С. 49-52. ISBN 978-5-89353-299-9 * ''Бугера В. Е., Гиндуллин Н. Ф., Кадырова Г. Ф.'' [https://web.archive.org/web/20140228045818/http://www.work.vegu.ru/vegu/vestnik/DocLib/%D0%91%D1%83%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0,%20%D0%93%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BB%D0%BB%D0%B8%D0%BD,%20%D0%9A%D0%B0%D0%B4%D1%8B%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_11-16.pdf Что такое отношение собственности и почему этот вопрос имеет существенное значение для развития методологии исследования общественных отношений?] // Вестник ВЭГУ. — № 4 (66). — 2013. — С. 11-16. * ''Бугера В. Е., Кадырова Г. Ф.'' Индивидуальная и коллективная типология личности: этико-философские и правовые вопросы // Евразийский юридический журнал. — № 1 (80). — 2015. — С. 220—222. * ''Бугера В. Е., Гиндуллин Н. Ф.'' Украинский фашизм и ницшеанство // Евразийский юридический журнал. — № 7 (86). — 2015. — С. 333—334. * ''Бугера В. Е.'' О коллективистском будущем человечества // Проблема обоснования знания: сб. науч. статей, посвящ. 25-летию методологического семинара при факультете философии и социологии / отв. ред. А. Ф. Кудряшев. - Уфа: РИЦ БашГУ, 2017. - С. 17-23. ISBN 978-5-7477-4370-0 * ''Бугера В.'' Порфирий Иванов и его последователи // Советский пограничник. (Впослед. переимен. в «Пограничник Украины».) — 20 сентября 1991. — № 74. * ''Бугера В.'' [http://eretik-samizdat.blogspot.ru/2014/01/blog-post_24.html Обыкновенный, заурядный фашизм] // Советский пограничник. — 1991. — № 85, 6 ноября. (Статья опубликована под псевдонимом «Герберт Эрнст»; за подписью автора переиздана в сборнике [https://web.archive.org/web/20190724221220/http://libelli.ru/modernpl/internal.htm#Бугера «В борьбе против буржуазного национализма»] наряду с несколькими другими, отображающими участие В. Бугеры в политической борьбе на Украине в начале 1990-х гг. Также опубликована ВКонтакте 24.01.2014 в Цитатнике Владислава Бугеры vk.com/vlad_bugera и в паблике журнала «Еретик» vk.com/eretiksamizdat .) * ''Бугера В.'' Наследники Штрассера // Интервзгляд-Inprecor. — 1993. — № 5. * ''Бугера В.'' [https://web.archive.org/web/20171108175719/http://marxistparty.ru/marxist/1.shtml Смысл жизни сегодня] // Марксист. — 1993. — № 1. — С. 55-59. * ''Бугера В.'' [https://web.archive.org/web/20180308023600/http://marxistparty.ru/marxist/2.shtml Социал-фашизм] // Марксист. — 1994. — № 2. — С. 27-54 (переиздана в сборнике [https://web.archive.org/web/20190724221220/http://libelli.ru/modernpl/internal.htm#Бугера «В борьбе против буржуазного национализма»]). * ''Бугера В.'' [http://eretik-samizdat.blogspot.ru/2014/02/blog-post_5769.html Будет ли война между Россией и Украиной?] // Рабочая демократия. — 1994. — № 2 (17). (Статья опубликована под псевдонимом «Дмитро Зализняк»; за подписью автора переиздана в сборниках [https://web.archive.org/web/20200930023030/http://sbiblio.com/biblio/archive/bugera_teorija/ «Теория и практика коллективизма»] и [https://web.archive.org/web/20190724221220/http://libelli.ru/modernpl/internal.htm#Бугера «В борьбе против буржуазного национализма»]. Также опубликована ВКонтакте 02.03.2014 в Цитатнике Владислава Бугеры vk.com/vlad_bugera и в паблике журнала «Еретик» vk.com/eretiksamizdat .) * ''Wladislaw Bugera.'' Der Antisemitismus der «echten Internationalisten» // Direkte Aktion. — September 1994. * ''Бугера В.'' [https://web.archive.org/web/20200813112701/https://www.alternativy.ru/old/magazine/htm/99_3/esse.htm Компьютеризация как предпосылка социалистической революции] // Альтернативы. — 1999. — № 3. * ''Бугера В.'' [https://web.archive.org/web/20171229100343/http://www.dialog21.ru/biblio/Bugera_Russia_ucraina.htm Завтра война?] // «Истоки». — № 37 (597). — 10.09.2008. — С. 9. * ''Бугера В.'' [http://levsd.ru/obrez/lsd-3.pdf Неужели всё-таки будет война между Россией и Украиной?] // ОБщественный РЕЗонанс. — 2009. — № 1(3). — С. 1, 3. * ''Бугера В.'' [http://antifa-union.ucoz.ru/_ld/0/1_af-5-f.pdf Экономические причины очередного империалистического передела мира и грядущих революций] // Антифашист. — 2009. — № 1 (5). — С. 3. * ''Vladislav Bugera.'' [http://eretik-samizdat.blogspot.ru/2013/02/vladislav-bugera-obituary-for-stanislav.html Obituary for Stanislav Markelov] ([http://justicefornorthcaucasus.info/?p=1232515200 копия]) * ''Vladislav Bugera, Vladimir Sirotin and Peter Khrustalev.'' [https://web.archive.org/web/20170826112556/https://www.solidarity-us.org/site/node/3124 Political Repression in Russia.] // Against The Current. — January-February 2011. — № 150. Публикацию статьи в переводе на испанский яз. см. [http://www.vientosur.info/spip.php?article5042 здесь]; источник, из которого статья была взята для перевода, см. [https://web.archive.org/web/20150622035319/http://www.europe-solidaire.org/spip.php?article19674 здесь]. * ''Бугера В.'' [http://gubkin.info/interesting/122837-tezisy-o-sovremennoy-burzhuaznoy-demokratii.html Тезисы о современной буржуазной демократии] // Губкин-инфо, 06.11.2012. ([http://eretik-samizdat.blogspot.ru/2012/10/blog-post_19.html копия]) * ''Vladislav Bugera.'' [http://stephenshenfield.net/themes/war-and-disarmament/165-war-in-ukraine-and-ethnic-identities The War in Ukraine and the Human Right to Free Play with Ethnic Identities.] 27 October 2014 // [http://stephenshenfield.net Сайт Стивена Шенфилда] * ''Vladislav Bugera.'' [http://www.stephenshenfield.net/places/russia/current-politics/168-moscow-kiev-and-the-west-european-far-right Moscow, Kiev, and the West European Far Right.] 17 April 2015 // [http://stephenshenfield.net Сайт Стивена Шенфилда] ([https://web.archive.org/web/20200927230031/http://www.criticatac.ro/lefteast/moscow-kiev-and-the-w-e-far-right/ копия] в издании [https://web.archive.org/web/20191226090836/http://www.criticatac.ro/lefteast/ LeftEast] на сайте [https://web.archive.org/web/20150527015509/http://www.criticatac.ro/ CriticAtac]) * ''Бугера В.'' [http://bugerave.wordpress.com/2017/10/02/критика-бритвы-оккама/ Критика «бритвы Оккама»] == Интервью == * ''Байков Э. А.'' [https://web.archive.org/web/20160304054018/http://dialog21.ru/biblio/Bugera_veliky_blef_XX_veka.htm «Великий блеф XX века?»] // «Истоки». — № 32 (488). — 9.08.2006. — С. 11. ([http://eretik-samizdat.blogspot.ru/2013/02/xx.html копия]) ([https://web.archive.org/web/20131113073805/http://russialist.com/2008-204.php#4 на англ. яз., под заголовком ''THE GREAT BLUFF'']) * ''Моргунова, Елена'' [https://web.archive.org/web/20080218131255/http://www.poisknews.ru/2008/01/27/ljubov_po_vertikali.html «Любовь по вертикали» умеет ли коллективный разум поправить власть?] // «Поиск» — газета научного сообщества, № 4 (974), 25 января 2008 г. ([https://web.archive.org/web/20160304070349/http://dialog21.ru/biblio/Bugera_lubov_po_vertikaly.htm копия]) ([https://web.archive.org/web/20131113073805/http://russialist.com/2008-204.php#3 на англ. яз., под заголовком ''THE RARITY OF LOVE'']) * ''Фьюче, Дмитрий'' [http://www.nietzsche.ru/project/meeting/bugera/ Встреча с Владиславом Бугерой] // Nietzsche.ru, 22.02.2004 * ''Stephen Shenfield'' My inteview with Vladislav Bugera: from Stephen’s introduction // The Libertarian Communist. [http://www.stephenshenfield.net/pdf/lib_com/Lib_Com_23.pdf Issue 23, Summer 2013.] — P. 20-23. == Література == * ''Александров Д.'' [https://web.archive.org/web/20180310014918/http://marxistparty.ru/marxist/3-4.shtml Расставим точки над новым «измом»] // Марксист. — 1995-96. — № 3-4. — С. 90-119. * ''Антонов В., Афанасьев В., Годин В., Лялин А.'' [http://books.google.ru/books?id=tg4hTYWNjxkC&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false Теория менеджмента: Учебник для вузов.] — СПб: «Питер», 2009. — 464 с. * ''Байков Э.'' [https://web.archive.org/web/20150923234458/http://www.eifgaz.ru/baykov1-e-09.htm Новая философская школа] // «Экономическая и философская газета» * ''Байков Э.'' О Дракуле и не только // [http://rubuki.com/books/gorizonty-nauki-bashkortostana Байков Э. А. Горизонты науки Башкортостана: Статьи, очерки, эссе.] — 2-е изд. — Уфа: ООО «ХАН», 2008. — С. 35-36. — ISBN 978-5-457-48560-0 * ''Белоногов Г.'' [https://web.archive.org/web/20140712052142/http://scjournal.ru/articles/issn_1997-292X_2012_5-2_05.pdf Роль антропоцентрических элементов в философии русского космизма] // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. - 2012. - №5(19), ч. 2. - С. 22-24. * ''Борисов И.'' Идеологическая топика иррационалистической философии конца XIX – середины XX века // Социально-гуманитарные знания. - 2013. - №2 - C. 87-102. * ''Демидов А.'' [https://web.archive.org/web/20170218064700/http://lib.vsu.by/xmlui/bitstream/handle/123456789/5069/t11pub80.pdf?sequence=1&isAllowed=y Образ сверхчеловека в философии Ф. Ницше] // [http://elibrary.ru/item.asp?id=22266066 Ученые записки УО «ВГУ им. П. М. Машерова». - 2011. - Т. 11. - С. 80-89.] * ''Завалько Г.'' Проблема соотношения морали и религии в истории философии. — М., КомКнига, 2006. — С. 195—197. ISBN 5-484-00553-1 * ''Здоров А.'' Государственный капитализм и модернизация Советского Союза: Марксистский анализ советского общества. 3-е стер. изд. — М., КомКнига, 2007. — С. 11-12. ISBN 978-5-484-00822-3 * [https://web.archive.org/web/20191225134356/http://cprf.info/library/politolog/4209.shtml 5.3.7. «Независимые марксисты».] // ''Коргунюк Ю. , Заславский С.'' Российская многопартийность: становление, функционирование, развитие. — М.: Фонд ИНДЕМ, 1996. * ''Кулакова Т.'' [https://web.archive.org/web/20150622064853/http://www.vest-news.ru/article.php?id=6351 По примеру Ромео и Джульетты] // «Весть», 21.02.2008. * ''Лезгин Н.'' [https://web.archive.org/web/20180308023600/http://marxistparty.ru/marxist/2.shtml Является ли Зюганов фашистом] // Марксист. — 1994. — № 2. — С. 55-57. * ''Ломов О.'' [https://web.archive.org/web/20180310014918/http://marxistparty.ru/marxist/3-4.shtml К вопросу о социал-фашизме] // Марксист. — 1995-96. — № 3-4. — С. 80-89. * ''Овруцкий А.'' Производство и потребление: диалектика взаимодействия // Философия хозяйства. — 2010. — № 3. — С. 238—247. * ''Смирнова В.'' [http://psychology.snauka.ru/2013/10/2494 Изъяны профессиональной сегрегации: гендерный аспект выбора специальности «акушерство и гинекология»] // Психология, социология и педагогика. - 2013. — №10. * ''Суслов М.'' [https://web.archive.org/web/20161009173620/http://do.gendocs.ru/docs/index-153023.html?page=9 Об анархизме наших дней. (Критический анализ программных документов РКРП).] — Пермь: б.и., 2004. — 166 с. * ''Тулупов В.'' [http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=2400&level1=main&level2=articles Системный взгляд на российское образование] // RELGA — научно-культурологический журнал. — № 8 [188]. - 01.06.2009 * ''Умланд А.'' [https://web.archive.org/web/20160304093437/http://www.ipiend.gov.ua/img/scholarly/file/nz_33_37.pdf Новые идеологические образования в современном русском антидемократизме: западные концепции, антизападные политические доктрины и постсоветский партийный спектр] // НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАÏНИ. ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ім. І.Ф. Кураса. НАУКОВІ ЗАПИСКИ. ВИПУСК 33. — Київ, 2007. * ''Умланд А.'' [http://magazines.russ.ru/nz/2003/5/umland.html Современные концепции фашизма в России и на Западе.] // Неприкосновенный запас. — 2003. — № 5 (31). * [http://system-of-knowledge.wikia.com/wiki/The_information_revolution_continued The information revolution continued] * [https://web.archive.org/web/20160406033803/http://xn----7sbacsfsccnbdnzsqis3h5a6ivbm.xn--p1ai/index.php/2-statya/16459-marksistskaya-filosofiya Марксистская философия] // Башкирская энциклопедия. В 7 т. Т. 4. Л-О / гл. ред. М. Ильгамов. — Уфа: Башк. энцикл., 2008. ISBN 978-5-88185-068-5 * [https://web.archive.org/web/20160406031247/http://xn----7sbacsfsccnbdnzsqis3h5a6ivbm.xn--p1ai/index.php/2-statya/286-bugera-vladislav-evgenevich Бугера, Владислав Евгеньевич] // Башкирская энциклопедия. В 7 т. Т. 7. Ф-Я, с дополнениями / гл. ред. М. Ильгамов. — Уфа: Башк. энцикл., 2011. ISBN 978-5-88185-075-3 * [https://web.archive.org/web/20160405210213/http://xn--80ab4e.xn----7sbacsfsccnbdnzsqis3h5a6ivbm.xn--p1ai/index.php/component/content/article/8-statya/2631-bugera-vladislav-evgenevich Бугера Владислав Евгеньевич] // Башҡорт энциклопедияһы. 7 томда. 1-се т. А-Б / баш мөхәр. М. Илһамов. — Өфө: Башҡ. энцикл., 2014. ISBN 978-5-88185-153-8 * [https://web.archive.org/web/20160421092148/http://xn--80ab4e.xn----7sbacsfsccnbdnzsqis3h5a6ivbm.xn--p1ai/index.php/component/content/article/8-statya/9282-marksistik-filosofiya Марксистик философия] // Башҡорт энциклопедияһы. 7 томда. 4-се т. М-Ө / баш мөхәр. М. Илһамов. — Өфө: Башҡ. энцикл., 2016. ISBN 978-5-88185-286-3 * Бугера Владислав Евгеньевич // Ученые России: Энциклопедия. Т. 4. — М.: «Академия Естествознания», 2008. ISBN 978-5-91327-028-3 * Бугера Владислав Евгеньевич // Ученые России: Энциклопедия. Т. 6. — М.: «Академия Естествознания», 2010. ISBN 978-5-91327-106-8 * Бугера Владислав Евгеньевич // Философы современной России. Энциклопедический словарь. 3-е изд. — М.: Изд. дом «Максимум»; СПб: Изд. дом «Мiръ», 2015. ISBN 978-5-98846-117-3 == Жерела == * [http://bugerave.wordpress.com/ Официальный блог Владислава Бугеры] * ''В 1971 году в Уфе родился доктор философских наук, профессор кафедры философии гуманитарного факультета УГНТУ Владислав Евгеньевич Бугера.'' — Аюпов Р. [http://vechufa.ru/day/1135-24-yanvarya.html «День в истории»] // газета «Вечерняя Уфа», 24-01-2013 * [https://archive.li/20140225033316/http://philosophy.rusoil.net/default.aspx?link=96 Бугера Владислав Евгеньевич] // Официальный сайт кафедры философии УГНТУ * [https://web.archive.org/web/20191222032453/http://www.rusoil.net/faculty/33 Страница кафедры философии на сайте УГНТУ] * [https://web.archive.org/web/20180213115534/http://libelli.ru/ Работы В. Бугеры на интернет-портале «Материалистическая диалектика»] * [https://web.archive.org/web/20170908112430/http://theory.red/lib/ Работы В. Бугеры в библиотеке сайта "Красная теория"] * [http://www.rideo.tv/bugera/ Бугера В. — Видео] * [https://bugerave.wordpress.com/category/аудио/ Бугера В. — Аудио] * [http://eretik-samizdat.blogspot.com Работы В. Бугеры в интернет-журнале «Еретик»] * [https://web.archive.org/web/20200119102844/http://muss.su/lectors/bugera.htm О В. Бугере на сайте Молодежного университета современного социализма (МУСС)] * [http://avtonom.org/freenews/zachem-chelovechestvu-nuzhna-mirovaya-revolyuciya О политическом кредо В. Бугеры на сайте организации «Автономное действие»] * [http://www.left-dis.nl Работы В. Е. Бугеры на международном сайте «„Left Wing“ Communism — an infantile disorder?» (в разделе русскоязычных текстов)] * [https://web.archive.org/web/20200930023030/http://sbiblio.com/biblio/archive/bugera_teorija/ Теория и практика коллективизма] ''Сборник'' * [https://web.archive.org/web/20190724221220/http://libelli.ru/modernpl/internal.htm#Бугера «В борьбе против буржуазного национализма»] ''Сборник'' * Shenfield, S. [https://web.archive.org/web/20081112101246/http://www.cdi.org/russia/johnson/2008-204.cfm Vladislav Bugera: Portrait of a Post-Marxist Thinker] // Johnson's Russia List Research & Analytical Supplement, No. 44, November 2008 * Колоколова Л. [http://www.bashinform.ru/news/172794/ Статьи учёных и журналистов Башкортостана публикует информационный бюллетень Джонсона] * [https://web.archive.org/web/20100527154256/http://www.globalistika.ru/biblio/bajkov3.htm «Служить науке и обществу» Интервью Эдуарда Байкова] // «Истоки». — № 47. — 19.11.2008.) * [https://web.archive.org/web/20200929104648/https://gorobzor.ru/news/novosti-kultury/radiostanciya-sputnik-107-fm-podvodit-itogi-goda-26-12-2008 Радиостанция «Спутник 107 FM» подводит итоги года] // Горобзор.ру, 26.12.2008 * Новопольцев И. [http://samlib.ru/i/i/ba.shtml Анархiя (роман). Глава 14: Перекресток-2.] * [https://web.archive.org/web/20171220122848/http://livasprava.info/content/view/5265 О разоблачении аферы Олега Верника в воспоминаниях киевского полит. активиста Владимира Задираки] * [https://www.marxists.org/history/etol/newspape/atc/3124.html Marxists Internet Archive] * Schwartz S. [https://web.archive.org/web/20140301224911/http://www.weeklystandard.com/Content/Public/Articles/000/000/016/156vsrut.asp Murder in Moscow] // The Weekly Standard, 23 February 2009 == Референции == {{reflist|2}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політіци]] [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Уфа]] 8qb61kiwgxa53i14j8clvjb5xcycv7o Лобіані 0 14289 169062 158321 2026-09-04T16:37:57Z Flipdot 23893 169062 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс | above = Лобіані | image = [[Файл:Lobiani,_Restaurant_Aragvi.jpg|250пкс]] | caption = | label1 = Місто походжіня | data1 = Рача, [[Грузія]] | label2 = Головні інґредієнты | data2 = [[лобіо]] (пасуля) }} '''Лобіані''' ({{lang-ka|ლობიანი}}) є традиційноє [[Грузины|грузинськоє]] їдіня, хліб из пасульовов начинков.<ref>Encyclopedia of Jewish Food, Gil Marks, Houghton Mifflin Harcourt</ref><ref>Georgisk Mad, Rikke Elisabeth Frederiksen, p. 46</ref><ref name="talerka">{{Cite web |url=http://www.talerka.ru/recept/georgia/lobiani/ |title=Лобиани (ლობიანი) |access-date=2013-09-16 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180214185340/http://www.talerka.ru/recept/georgia/lobiani |archive-date=2018-02-14 |url-status=dead }}</ref> Майпопуларнов варіаційов є рачулі лобіані ({{Lang-ka|რაჭული ლობიანი}}), названоє за высокогорным реґіоном [[Рача (Грузія)|Рача]], удкедь и пушла. Назывка ''лобіані'' походит уд грузинського слова на пасулю&nbsp;— ''[[лобіо]]'' ({{Lang-ka|ლობიო}}). Кісто на лобіані ся чинит на [[Мацоні|мацонійови]]&nbsp;— густому квасномолочному продуктови; удну ся кладе варена пасуля.<ref name="talerka" /> Вцілови лобіані подабат на хачапурі з пасульов умісто сыра. == Никайте щи == {{commons}} * [[Лобіо]] * [[Мацоні]] * [[Хачапурі]] == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Їдла]] cvdbookcezh2rsqiu377avxd3yorw3w Сергѣй Есенин 0 17088 169056 166147 2026-09-04T14:57:17Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:2|0|0 */ 169056 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Сергѣй Есенин | image = Esenin1925.jpg | imagesize = 200px | alt = | caption =Фото з року 1925 | pseudonym = | birthname = | birthdate = {{Birth date|1895|10|03}} | birthplace = Константиново, Рязанской губернии [[Российска империя]] | deathdate = {{Death date and age|1925|12|28|1895|10|03}} | deathplace = [[Ленинград]], [[СССР]] | resting_place = [[Москва]] | occupation =[[поет]], [[писатель]] | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = 1914—1925 | genre = [[лирика]] | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = [[имажинизм]] | notableworks = <!-- or: | notablework = --> | spouse = Анна Изряднова (1913–1916)<br>Зинаида Райх (1917–1921)<br>Изадора Данкан (1922–1923)<br>София Толстая (1925) | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = | signature = Signature of Sergei Yesenin.svg | signature_alt = | website =http://www.esenin.ru С. А. Есенин: Жизнь моя, иль ты приснилась мне | Commons =Sergei Yesenin }} [[File:Eseninnikolaiklyeuv.jpg|thumb|262px|<small>Сергѣй Есенин и [[Николай Клюев]] в Петроградѣ</small>]] [[File:Yesenin Dunkan.jpg|thumb|262px|Изадора Данкан и Сергѣй Есенин, 1922]] [[File:С. А. Есенин и С. А. Толстая-Есенина.jpg|thumb|<small>Сергѣй Есенин и София Толстая-Есенина, 1925</small>]] [[File:Yesenin in coffin.jpg|thumb|262px|Похороны: злѣва — друга жена Есенина Зинаида Райх (завергла голову) и Всеволод Мейерголд, ей другый муж, справа — сестра Катерина и мати Татяна Федоровна]] [[Файл:Esen radun.jpg|thumb|262px|{{center|Перва книжка С. Есенина, 1916}}]] '''Сергѣй Есенин''', {{ref-ru}} ''Серге́й Алекса́ндрович Есе́нин'', {{nowrap|*[[3. октобер]] [[1895]],}} (21. септ. Юл. кал.) Константиново Рязанской губернии, [[Российска империя]] – {{nowrap|†[[28. децембер]] [[1925]]}}, [[Ленинград]], [[СССР]], быв [[Россия|русскый]] [[СССР|совѣтскый]] [[поет]] и [[писатель]].<ref name=Marcenko-su>Марченко А. М.</ref><ref name=Marcenko-uk>Марченко А.</ref><ref name=Lekmanov>Лекманов О. А.</ref> == Биография == ;Школы:Походив зоз селянской родины. Отець му служив шафарьом в едной московской мясарни и дому до села приходив лем зрѣдка. Сергѣй выростав у дѣда и бабы Титовых (по материнской вѣтвѣ), од котрых усвоив народны духовны спѣвы и казкы а под их вплывом зачав пробовати складовати вершы (1899–1904). Закончив з одзначѣньом 4-класну школу в родном селѣ (1904–1909), хоть третю класу повторяв.<ref name=Azadovski>Азадовский К. М.</ref> Як писав в автобиографии, в родинѣ хотѣли, жебы з него быв сельскый [[Педагог|учитель]], та послали го до церковной учительской школы в оддаленых такой о сто километры Спас-Клепиках, де зыскав диплому учителя зачаточной школы (1909–1912).<ref name=Marcenko-uk/> ;Москва:В августѣ 1912 оселять ся в Москвѣ и зачинать службу в мясарни, де шафарьовав его отець. Спознавать ся з писателями из [[Иван Суриков|Суриковского]] литературного кружка. Отець не схвальовав его литературны интересы, зато мусѣв лишити роботу в мясарни и найшов собѣ мѣсто в книговыдавательствѣ. Зачинать ся интересовати политиков и в марцу 1913 з групов роботникох книгопечатни подписуе петицию, за што го полиция бере под скрытый дозор. Од року 1913 до марца 1915 навщѣвовав лекции историко-филозофского оддѣлѣня [[Людова универзита А. Шанявского|{{nowrap|Людовой универзиты А. Шанявского}}]]. В книгопечатни ся спознавать зо своев первов женов, Аннов Изрядновов, з котров жив «на вѣру» и мав сына Юрия (1914–1938, репресованый и росстрѣляный).<ref name=Azadovski/> ;Петроград:В марцу 1915 одходить до [[Петроград]]у, котрый на тот час став ся центром славянофилства, и де быв великый интерес о поетах «з народа». Ту ся доставать под туторство [[Николай Клюев|Николая Клюева]], популарного и вплывного народного поета зоз сѣвера России. Мобилизованый до войска, з помочов свого тутора оминать высланя на фронт и зоставать санитаром в императорском Царскосельском шпиталю, а тыж выдавать свою перву поетичну зберьку ''Радуница''<ref name=Radunica>[[Радуниця|Православный святок]]</ref> (1916). Ставать ся модным поетом и в парѣ з Клюевом выступуе на литературных вечорницях.<ref name=Marcenko-uk/> В юлу 1916 на концертѣ про раненых в Царскосельском шпиталю Есенин читав свои вершы в притомности императрицѣ и членох царской фамилии; его [[Поезія|поезии]] появляють найвекшы периодичны выданя: новинка ''Биржевыя вѣдомости'', журнал ''Весь мір'', ''Ежемѣсячный журнал'' и др.<ref name=Azadovski/> ;Далшы женитвы:Есенин быв обдарованый краснов вонкашностьов и залюбливов натуров. За свой куртый живот быв женатый 5 разы.<ref name=NWE>New World Encyclopedia</ref> В яри 1917 в редакции новинкы ''Дѣло'' спознав ся з краснов секретарьков-писарьков редакции Зинаидов Райх з котров ся влѣтѣ побрали. В року 1918 родина ся перевезла до [[Москва|Москвы]], мали двох дѣти: Татьяну (1918–1992) и Константина (1920–1986). Родина ся роспала в року 1920.<ref name=Azadovski/> По розлучѣню зо Зинаидов од року 1920 Есенин жив на квартелю Галины Бониславской, котра стала ся его секретарьков. В року 1921 спознав ся (1922 побрали ся) з америцков танцошков Изадоров Данкан, 18 рокы старшов од него. В тот час уже терпѣв од алкоголизма и душевного розладу. Изадора рѣшила указати му свѣт и, передо вшиткым, Америку. Походивши Европу и Америку, Есенин порозумѣв, же е неполѣпшално русскым, аж и кус совѣтскым. Первый «червеный шкандал» став ся в [[Бостон]]ѣ. Есенин, зайшовши в шатню Дункан, што ся ладила выйти на сцену, зачав махати червеным прапором и гойкати [[Російскый язык|по русскы]]: «Да здравствует большевизм!» Настрашены бостонцѣ чимскорше утѣкали гет из залы. За тым шкандалом наслѣдовав другый, пак — третий.<ref name=Marcenko-uk/> Далшы выступы в Америцѣ стали ся неможны. В року 1923 вернув ся до Москвы и жив дале на квартелю Галины Бениславской, де з ним жили и его сестры Катя и Шура. Влѣтѣ року 1925, перед женитвов з внучков [[Лев Толстой|Лева Толстого]] Софиев Толстов, Есенин розорвав одношѣня с Галинов Бениславсков. В септембрѣ 1925 побрав ся послѣдный раз, зоз Софиев Толстов.<ref name=muzej>Государственный музей-заповедник С. А. Есенина</ref> ;Послѣдны рокы:В роках 1923–1924 в новинках зачали ся указовати остры критичны статьи о Есенинѣ, обвиняли го за пияцтво, безряд, биткы ай иншы асоциалны чины. На Есенина отворили криминалны кавзы — переважно за хулиганство.<ref name=Zerkalo>Зеркало недели (Украина)</ref> [[Владимир Маяковскый]] так занотовав свою нагодну встрѣчу з Есенином в року 1925: «Ледвы спознав ем Есенина. Ледвы ем ся однѣткав од его напорчивых жадань ити з ним выпити, при котрых махав товстов пачков банковок. Цѣлый день быв передо мнов тот депримуючый образ, а навечур говорив ем з колегами, што мож з ним зробити. На жаль, в такой ситуации вшитко ся лем одбывать бесѣдов.»<ref name=NWE/> Влада го пробовала лѣчити в санаторию, але «через его хулиганскый характер на поддавав ся ниякым дохторам» — писав 25. октобра 1925 урядник высокого ранга Христиан Раковскый предсѣдателю беспекы Феликсу Дзержинскому, просячи приставити ку Есенину дозорцю, котрый бы му не дав пити и заставив го лѣчити ся.<ref name=Zerkalo/> 26. новембра 1925 Есенин быв умѣщеный лѣчити ся до психиатричной клиникы 1. Московской державной универзиты, але 21. децембра одышов з клиникы, забрав з банка майже вшиткы свои грошѣ и одышов до Ленинграду, де свои послѣдны днѣ пробыв в готелу Англетер.<ref name=muzej/> 28. децембра быв найденый завѣшеным во своей готеловой избѣ. Дакотры поважують, же самогубство было инсценоване, а в реалности быв забитый, але доказы на то не найдены.<ref name=NWE/> == Творба == ;Рання поезия:Первый опубликованый [[верш]] — ''Береза'', появив ся в року 1914. Перва поетична зберька ''Ра́дуница''<ref name=Radunica/> (1916) притягла увагу проникливым зображѣньом природы и святочностьов виджѣня, котру сам Есенин по часѣ усвѣдомив як живу черту народного вниманя свѣта.<ref name=Marcenko-su/> Его рання поезия основана на людово-пѣсенной традиции.<ref name=Gajsarjan>Гайсарьян С. З.</ref> ;Револучна поезия:Обѣ револуции року 1917 Есенин прияв одушевнено.<ref name=Lekmanov/> Под вплывом розличных поетичных школ, з котрыма ся запознав в литературных кругах, значно мѣнять свою поетику. Образы тратять зачаточну предметность, чинять ся все май абстрактныма, обтяжать ся и наберать компликованости символика; спонтанне чувство, лиризм уступать ся реторичному пафосу ''Инония'' (1918) и др.<ref name=Gajsarjan/>.В конци року 1918 въедно з Анатолием Мариенгофом и Вадимом Шершеневичом створили групу [[имажинизм|имажинистох]] и з помочов шкандалох и новой поезии, розрахованой на читаня зо сцены, добили ся небывалого успѣха у читателя, наймя у доста широкой в том часѣ версти вчорашных приходникох зо села. В духу [[имажинизм]]а написаный найпознатѣйшый его литературно-критичный трактат ''Ключѣ Марии'' (1919). Пустив ся з [[Изадора Данкан|Данкан]] по [[Европа|Европѣ]] и [[США|Америцѣ]] з надѣев на свѣтову славу Свое росчарованя з Америкы описав в начерку ''Желѣзный Миргород'' (1923).<ref name=Lekmanov/> По навернѣню з Америкы написав в року 1924 веце ултрасовѣтскых дѣл: ''Пѣсня о великом походѣ'', ''Балада за двадцять шѣсть'', ''Поема за 36''. Влада была тому рада, але сам Есенин не зыскав душевну ровновагу, пересвѣдчив ся, же дале писати подля правил пролетарской културы не годен.<ref name=Marcenko-uk/> ;Вершина творчости:Есенин досягать вершин в роках 1925–1925: его поезия зась одзыскуе спокойну простоту, ясны реалистичны формы, органичны образы. Указуе интерес ку епичному повѣданю и заразом силнѣе лиричность его поезии. Верш доставать особену емкость, наповнять ся драматизмом, выразнов пластичностьов и спѣвностьов, проникливов интоначнов силов. Есенин — тонкый лирик, што годен чутко передавати стан души, поезию чувства и природы. Его великый реалистичный талант, звязаный з животом люда, через вшиткы блуканя и хыбы, находить путь ку свѣтлу и правдѣ. Лѣпшы дѣла Есенина чинять золотый фонд совѣтской поезии, перекладены на веце языкох свѣта.<ref name=Gajsarjan/> ==Жерела и одказы== * {{cite web |title=Sergei Yesenin |publisher='''New World Encyclopedia''' |date=4 August 2020‎ |url=https://www.newworldencyclopedia.org/entry/Sergei_Yesenin |accessdate=2020-10-03}}{{ref-en}} * '''Азадовский К. М.''': ЕСЕНИН //// Русские писатели: Биогр. словарь, 1800–1917 / Под ред. П. А. Николаева. — М.:Большая рос. энцикл., 1992. — Т. 2. — Сс. 240—245. [http://feb-web.ru/feb/esenin/encyclop/rpa-240-.htm Одчитане: 03.10.2020]{{ref-ru}} * '''Гайсарьян С. З.''': Есенин // Краткая литературная энциклопедия / Гл. ред. А. А. Сурков. — М.: Сов. энцикл., 1962—1978. Т. 2: Гаврилюк — Зюльфигар Ширвани. — 1964. — Стб. 897—900. {{ref-ru}} * '''Лекманов О. А.''': ЕСЕНИН // Большая российская энциклопедия. Том 9. Москва, 2007, стр. 702–703 [https://web.archive.org/web/20210127153315/https://bigenc.ru/literature/text/1978590 Верзия: 2017. Одчитане: 03.10.2020][https://old.bigenc.ru/literature/text/1978590]{{ref-ru}} * {{cite web |author='''Марченко А. М.''' |title=Есенин Сергей Александрович |publisher=Большая Советская Энциклопедия |url=http://bse.sci-lib.com/article037918.html |accessdate=2020-10-03}}{{ref-ru}} * '''Марченко А.''': Єсенін, Сергій Олександрович //Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 томах. Том 1: А—К / За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2005. — 824 с. {{ISBN| 966-692-578-8}} Сс. 631–634. {{ref-uk}} * {{cite web |author= |title=Хронологическая канва жизни и творчества Сергея Александровича Есенина (1895—1925) |publisher='''Государственный музей-заповедник С. А. Есенина''' |url=http://www.museum-esenin.ru/biography |accessdate=2020-10-04}}{{ref-ru}} * {{cite web |author= |title=Штрихи к трагедии поэта |publisher='''Зеркало недели (Украина)''' |date=07 октября, 1994 |url=https://zn.ua/SOCIUM/shtrihi_k_tragedii_poeta.html |accessdate=2020-10-05}}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1895|1925|Есенин, Сергей}} {{Переклад|ru|Есенин, Сергей Александрович|109645809|ru|Бениславская, Галина Артуровна|108373141}} [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] 87ihl8km2l9s7jr3qlmcmn3o3jjqs6v 169057 169056 2026-09-04T15:00:59Z Flipdot 23893 169057 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Сергѣй Есенин | image = Esenin1925.jpg | imagesize = 200px | alt = | caption =Фото з року 1925 | pseudonym = | birthname = | birthdate = {{Birth date|1895|10|03}} | birthplace = Константиново, Рязанской губернии [[Российска империя]] | deathdate = {{Death date and age|1925|12|28|1895|10|03}} | deathplace = [[Ленинград]], [[СССР]] | resting_place = [[Москва]] | occupation =[[поет]], [[писатель]] | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = 1914—1925 | genre = [[лирика]] | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = [[имажинизм]] | notableworks = <!-- or: | notablework = --> | spouse = Анна Изряднова (1913–1916)<br>Зинаида Райх (1917–1921)<br>Изадора Данкан (1922–1923)<br>София Толстая (1925) | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = | signature = Signature of Sergei Yesenin.svg | signature_alt = | website =http://www.esenin.ru С. А. Есенин: Жизнь моя, иль ты приснилась мне | Commons =Sergei Yesenin }} [[File:Eseninnikolaiklyeuv.jpg|thumb|262px|<small>Сергѣй Есенин и [[Николай Клюев]] в Петроградѣ</small>]] [[File:Yesenin Dunkan.jpg|thumb|262px|Изадора Данкан и Сергѣй Есенин, 1922]] [[File:С. А. Есенин и С. А. Толстая-Есенина.jpg|thumb|<small>Сергѣй Есенин и София Толстая-Есенина, 1925</small>]] [[File:Yesenin in coffin.jpg|thumb|262px|Похороны: злѣва — друга жена Есенина Зинаида Райх (завергла голову) и Всеволод Мейерголд, ей другый муж, справа — сестра Катерина и мати Татяна Федоровна]] [[Файл:Esen radun.jpg|thumb|262px|{{center|Перва книжка С. Есенина, 1916}}]] '''Сергѣ́й Есе́нин''' ({{ref-ru}} ''Серге́й Алекса́ндрович Есе́нин'', {{nowrap|*[[3. октобер]] [[1895]],}} [21. септ. Юл. кал.] Константиново Рязанской губернии, [[Российска империя]]&nbsp;– {{nowrap|†[[28. децембер]] [[1925]]}}, [[Ленинград]], [[СССР]]) быв [[Россия|русскый]] [[СССР|совѣтскый]] [[поет]] и [[писатель]].<ref name=Marcenko-su>Марченко А. М.</ref><ref name=Marcenko-uk>Марченко А.</ref><ref name=Lekmanov>Лекманов О. А.</ref> == Биография == === Школы === Походив зоз селянской родины. Отець му служив шафарьом в едной московской мясарни и дому до села приходив лем зрѣдка. Сергѣй выростав у дѣда и бабы Титовых (по материнской вѣтвѣ), од котрых усвоив народны духовны спѣвы и казкы а под их вплывом зачав пробовати складовати вершы (1899–1904). Закончив з одзначѣньом 4-класну школу в родном селѣ (1904–1909), хоть третю класу повторяв.<ref name=Azadovski>Азадовский К. М.</ref> Як писав в автобиографии, в родинѣ хотѣли, жебы з него быв сельскый [[Педагог|учитель]], та послали го до церковной учительской школы в оддаленых такой о сто километры Спас-Клепиках, де зыскав диплому учителя зачаточной школы (1909–1912).<ref name=Marcenko-uk/> === Москва === В августѣ 1912 оселять ся в Москвѣ и зачинать службу в мясарни, де шафарьовав его отець. Спознавать ся з писателями из [[Иван Суриков|Суриковского]] литературного кружка. Отець не схвальовав его литературны интересы, зато мусѣв лишити роботу в мясарни и найшов собѣ мѣсто в книговыдавательствѣ. Зачинать ся интересовати политиков и в марцу 1913 з групов роботникох книгопечатни подписуе петицию, за што го полиция бере под скрытый дозор. Од року 1913 до марца 1915 навщѣвовав лекции историко-филозофского оддѣлѣня [[Людова универзита А. Шанявского|{{nowrap|Людовой универзиты А. Шанявского}}]]. В книгопечатни ся спознавать зо своев первов женов, Аннов Изрядновов, з котров жив „на вѣру“ и мав сына Юрия (1914–1938, репресованый и росстрѣляный).<ref name=Azadovski/> === Петроград === В марцу 1915 одходить до [[Петроград]]у, котрый на тот час став ся центром славянофилства, и де быв великый интерес о поетах „з народа“. Ту ся доставать под туторство [[Николай Клюев|Николая Клюева]], популарного и вплывного народного поета зоз сѣвера России. Мобилизованый до войска, з помочов свого тутора оминать высланя на фронт и зоставать санитаром в императорском Царскосельском шпиталю, а тыж выдавать свою перву поетичну зберьку ''Радуница''<ref name=Radunica>[[Радуниця|Православный святок]]</ref> (1916). Ставать ся модным поетом и в парѣ з Клюевом выступуе на литературных вечорницях.<ref name=Marcenko-uk/> В юлу 1916 на концертѣ про раненых в Царскосельском шпиталю Есенин читав свои вершы в притомности императрицѣ и членох царской фамилии; его [[Поезія|поезии]] появляють найвекшы периодичны выданя: новинка ''Биржевыя вѣдомости'', журнал ''Весь мір'', ''Ежемѣсячный журнал'' и др.<ref name=Azadovski/> === Далшы женитвы === Есенин быв обдарованый краснов вонкашностьов и залюбливов натуров. За свой куртый живот быв женатый 5 разы.<ref name=NWE>New World Encyclopedia</ref> В яри 1917 в редакции новинкы ''Дѣло'' спознав ся з краснов секретарьков-писарьков редакции Зинаидов Райх з котров ся влѣтѣ побрали. В року 1918 родина ся перевезла до [[Москва|Москвы]], мали двох дѣти: Татьяну (1918–1992) и Константина (1920–1986). Родина ся роспала в року 1920.<ref name=Azadovski/> По розлучѣню зо Зинаидов од року 1920 Есенин жив на квартелю Галины Бониславской, котра стала ся его секретарьков. В року 1921 спознав ся (1922 побрали ся) з америцков танцошков Изадоров Данкан, 18 рокы старшов од него. В тот час уже терпѣв од алкоголизма и душевного розладу. Изадора рѣшила указати му свѣт и, передо вшиткым, Америку. Походивши Европу и Америку, Есенин порозумѣв, же е неполѣпшално русскым, аж и кус совѣтскым. Первый „червеный шкандал“ став ся в [[Бостон]]ѣ. Есенин, зайшовши в шатню Дункан, што ся ладила выйти на сцену, зачав махати червеным прапором и гойкати [[Російскый язык|по русскы]]: „''Да здравствует большевизм!''“ Настрашены бостонцѣ чимскорше утѣкали гет из залы. За тым шкандалом наслѣдовав другый, пак — третий.<ref name=Marcenko-uk/> Далшы выступы в Америцѣ стали ся неможны. В року 1923 вернув ся до Москвы и жив дале на квартелю Галины Бениславской, де з ним жили и его сестры Катя и Шура. Влѣтѣ року 1925, перед женитвов з внучков [[Лев Толстой|Лева Толстого]] Софиев Толстов, Есенин розорвав одношѣня с Галинов Бениславсков. В септембрѣ 1925 побрав ся послѣдный раз, зоз Софиев Толстов.<ref name=muzej>Государственный музей-заповедник С. А. Есенина</ref> === Послѣдны рокы === В роках 1923–1924 в новинках зачали ся указовати остры критичны статьи о Есенинѣ, обвиняли го за пияцтво, безряд, биткы ай иншы асоциалны чины. На Есенина отворили криминалны кавзы — переважно за хулиганство.<ref name=Zerkalo>Зеркало недели (Украина)</ref> [[Владимир Маяковскый]] так занотовав свою нагодну встрѣчу з Есенином в року 1925: „Ледвы спознав ем Есенина. Ледвы ем ся однѣткав од его напорчивых жадань ити з ним выпити, при котрых махав товстов пачков банковок. Цѣлый день быв передо мнов тот депримуючый образ, а навечур говорив ем з колегами, што мож з ним зробити. На жаль, в такой ситуации вшитко ся лем одбывать бесѣдов.“<ref name=NWE/> Влада го пробовала лѣчити в санаторию, але „через его хулиганскый характер на поддавав ся ниякым дохторам“ — писав 25. октобра 1925 урядник высокого ранга Христиан Раковскый предсѣдателю беспекы Феликсу Дзержинскому, просячи приставити ку Есенину дозорцю, котрый бы му не дав пити и заставив го лѣчити ся.<ref name=Zerkalo/> 26. новембра 1925 Есенин быв умѣщеный лѣчити ся до психиатричной клиникы 1. Московской державной универзиты, але 21. децембра одышов з клиникы, забрав з банка майже вшиткы свои грошѣ и одышов до Ленинграду, де свои послѣдны днѣ пробыв в готелу Англетер.<ref name=muzej/> 28. децембра быв найденый завѣшеным во своей готеловой избѣ. Дакотры поважують, же самогубство было инсценоване, а в реалности быв забитый, але доказы на то не найдены.<ref name=NWE/> == Творба == === Рання поезия === Первый опубликованый [[верш]] — ''Береза'', появив ся в року 1914. Перва поетична зберька ''Ра́дуница''<ref name=Radunica/> (1916) притягла увагу проникливым зображѣньом природы и святочностьов виджѣня, котру сам Есенин по часѣ усвѣдомив як живу черту народного вниманя свѣта.<ref name=Marcenko-su/> Его рання поезия основана на людово-пѣсенной традиции.<ref name=Gajsarjan>Гайсарьян С. З.</ref> === Револучна поезия === Обѣ револуции року 1917 Есенин прияв одушевнено.<ref name=Lekmanov/> Под вплывом розличных поетичных школ, з котрыма ся запознав в литературных кругах, значно мѣнять свою поетику. Образы тратять зачаточну предметность, чинять ся все май абстрактныма, обтяжать ся и наберать компликованости символика; спонтанне чувство, лиризм уступать ся реторичному пафосу ''Инония'' (1918) и др.<ref name=Gajsarjan/>.В конци року 1918 въедно з Анатолием Мариенгофом и Вадимом Шершеневичом створили групу [[имажинизм|имажинистох]] и з помочов шкандалох и новой поезии, розрахованой на читаня зо сцены, добили ся небывалого успѣха у читателя, наймя у доста широкой в том часѣ версти вчорашных приходникох зо села. В духу [[имажинизм]]а написаный найпознатѣйшый его литературно-критичный трактат ''Ключѣ Марии'' (1919). Пустив ся з [[Изадора Данкан|Данкан]] по [[Европа|Европѣ]] и [[США|Америцѣ]] з надѣев на свѣтову славу Свое росчарованя з Америкы описав в начерку ''Желѣзный Миргород'' (1923).<ref name=Lekmanov/> По навернѣню з Америкы написав в року 1924 веце ултрасовѣтскых дѣл: ''Пѣсня о великом походѣ'', ''Балада за двадцять шѣсть'', ''Поема за 36''. Влада была тому рада, але сам Есенин не зыскав душевну ровновагу, пересвѣдчив ся, же дале писати подля правил пролетарской културы не годен.<ref name=Marcenko-uk/> === Вершина творчости === Есенин досягать вершин в роках 1925–1925: его поезия зась одзыскуе спокойну простоту, ясны реалистичны формы, органичны образы. Указуе интерес ку епичному повѣданю и заразом силнѣе лиричность его поезии. Верш доставать особену емкость, наповнять ся драматизмом, выразнов пластичностьов и спѣвностьов, проникливов интоначнов силов. Есенин — тонкый лирик, што годен чутко передавати стан души, поезию чувства и природы. Его великый реалистичный талант, звязаный з животом люда, через вшиткы блуканя и хыбы, находить путь ку свѣтлу и правдѣ. Лѣпшы дѣла Есенина чинять золотый фонд совѣтской поезии, перекладены на веце языкох свѣта.<ref name=Gajsarjan/> == Жерела и одказы == * {{cite web |title=Sergei Yesenin |publisher=New World Encyclopedia |date=4 August 2020‎ |url=https://www.newworldencyclopedia.org/entry/Sergei_Yesenin |accessdate=2020-10-03}}{{ref-en}} * Азадовский К. М.: ЕСЕНИН //// Русские писатели: Биогр. словарь, 1800–1917 / Под ред. П. А. Николаева. — М.:Большая рос. энцикл., 1992. — Т. 2. — Сс. 240—245. [http://feb-web.ru/feb/esenin/encyclop/rpa-240-.htm Одчитане: 03.10.2020]{{ref-ru}} * Гайсарьян С. З.: Есенин // Краткая литературная энциклопедия / Гл. ред. А. А. Сурков. — М.: Сов. энцикл., 1962—1978. Т. 2: Гаврилюк — Зюльфигар Ширвани. — 1964. — Стб. 897—900. {{ref-ru}} * Лекманов О. А.: ЕСЕНИН // Большая российская энциклопедия. Том 9. Москва, 2007, стр. 702–703 [https://web.archive.org/web/20210127153315/https://bigenc.ru/literature/text/1978590 Верзия: 2017. Одчитане: 03.10.2020][https://old.bigenc.ru/literature/text/1978590]{{ref-ru}} * {{cite web |author=Марченко А. М. |title=Есенин Сергей Александрович |publisher=Большая Советская Энциклопедия |url=http://bse.sci-lib.com/article037918.html |accessdate=2020-10-03}}{{ref-ru}} * Марченко А.: Єсенін, Сергій Олександрович //Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 томах. Том 1: А—К / За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2005. — 824 с. {{ISBN| 966-692-578-8}} Сс. 631–634. {{ref-uk}} * {{cite web |author= |title=Хронологическая канва жизни и творчества Сергея Александровича Есенина (1895—1925) |publisher=Государственный музей-заповедник С. А. Есенина |url=http://www.museum-esenin.ru/biography |accessdate=2020-10-04}}{{ref-ru}} * {{cite web |author= |title=Штрихи к трагедии поэта |publisher=Зеркало недели (Украина) |date=07 октября, 1994 |url=https://zn.ua/SOCIUM/shtrihi_k_tragedii_poeta.html |accessdate=2020-10-05}}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1895|1925|Есенин, Сергей}} {{Переклад|ru|Есенин, Сергей Александрович|109645809|ru|Бениславская, Галина Артуровна|108373141}} [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] 8xgm0x7zum7z4uexvwf6jr96zj08gj0 Дубно (город) 0 17745 169149 152058 2026-09-05T01:28:57Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169149 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Дубно}}{{Локалита |статус = [[Мѣсто]] [[Украина|Украины]] |руська назва = Дубно |оригинална назва = <!-- словацка, мадярска и т.п. --> |застава = Flag of Dubno.svg |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = 100 |герб = Coat of arms Dubno.svg |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 --> |вид крайны = [[Держава]] |крайна = Украина |lat_dir = N |lat_deg =50 |lat_min =23 |lat_sec =35 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =25 |lon_min =44 |lon_sec =06 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = [[Область]]<!--3.гарадича администрации--> |регион = [[Ровенска область|Ровенска]] |вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = Дубенскый |вид общины = Городскый голова<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Антонюк Василь Михайлович |площа = 27,04<!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 200<!-- в метрах --> |население = 36 901<!-- лем само число --><ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf Чисельність населення на 1 січня 2022 Стор. 37</ref> |год переписи = 2022 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +380 3656 |почтовый индекс = 35600 — 35608 |вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор =5610300000 |категория в Commons = Dubno |сайт = https://dubno-adm.gov.ua |язык сайта = {{ref-uk}} }} '''Ду́бно''' — [[город]] в [[Ровенска область|Ровенской области]] [[Украина|Украины]], административный центер Дубенского района, але в район не входить (областного подряджѣня).<ref name=Hupalo>Гупало В.</ref> == История == Перва упоминка зафиксована под назвов ''Дубен'' в року 1100.<ref name=Hupalo/><ref name=Descinski>Л. Є. Дещинський, П. О. Савчук, В. Д. Селедець</ref><ref name=Sevcuk>Шевчук А.</ref> В року 1240 Дубно спустошила и спалила монголо-татарска орда. В року 1507 достало [[магдебургске право]].<ref name=Sevcuk/><ref name=Hupalo/> Належало [[Литовске велике княжество|Литовскому великому княжеству]], од року1569 — [[Рѣчь Посполита|Рѣчи Посполитой]], од року 1772 — [[Австрийска империя|Австрийской империи]], од року 1795 — [[Российска империя|России]].<ref name=Descinski/><ref name=Hupalo/> Од року 1939 — [[Украина|Украинѣ]].<ref name=Hupalo/> == Интересны факты == * В Дубнѣ 24. октобра 1915 по нечеканом наступу российского войска трафив до заятя австрийскый вояк [[Ярослав Гашек]].<ref>[https://www.svejkmuseum.cz/new/slovnik/r_dubno.htm Virtuální muzeum Jaroslava Haška & Josefa Švejka Одчитане: 2021-05-07]{{ref-cs}}</ref> == Жерела и одказы == * '''Гупало В.''': Дубно //Енциклопедія історії України {{nowrap|у 10 т.}} / редкол.: {{nowrap|В. А. Смолій (голова)}} та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2004. — Т.&nbsp;2 : Г — Д. — {{nowrap|Сc. 487–488.}} — {{nowrap|518 с.: іл.}} — {{ISBN|966-00-0405-2}}. [http://www.history.org.ua/?termin=Dubno Одчитане: 07.05.2021] {{ref-uk}} * {{cite web |author='''Л. Є. Дещинський, П. О. Савчук, В. Д. Селедець''' |title=Дубно, Дубнівський Район, Ровенська Область |date=2016-08-02 |url=http://ukrssr.com.ua/rovenska/dubnivskiy/dubno-dubnivskiy-rayon-rovenska-oblast |publisher=//Історія міст і сіл Української РСР Том&nbsp;18 Ровенська область |accessdate=2021-05-07}} {{ref-uk}} * '''Шевчук А.''': Дубно //Енциклопедія сучасної України : {{nowrap|у 30 т.}} / ред. кол.: {{nowrap|І. М. Дзюба [та ін.]}} ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2008. — Т.&nbsp;8 : Дл — Дя. — {{nowrap|Сc. 475–476}}. — {{ISBN|978-966-02-4458-0}} [https://web.archive.org/web/20160630162241/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22551 Одчитане: 07.05.2021] {{ref-uk}} * {{cite web |author='''Спецкор''' |url=https://www.youtube.com/watch?v=rcvc9dnWLYg |title=Зграя бандитів орудує у місті Дубно: залякують, труять газом та навіть проламують голови |date=29 січ. 2021 |format=video 5 min. ||publisher=Новини 2+2 |accessdate=2021-05-07}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} [[Категория:Населены пункты Украины]] h85gm016xlxq0bhwg4onr031ybm3sjx Юрий Станинець 0 17962 169055 169050 2026-09-04T14:48:10Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 169055 wikitext text/x-wiki {{ Особа проста | Имя = Юрий Станинець |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top | link=https://1939.in.ua/wp-content/uploads/2020/04/19-203x300.jpg}} |Уроджѣня={{Birth date|1906|09|05}} | pseudonym = |Мѣсто_роджѣня= [[Нижний Шард]], [[жупа Угоча]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня= {{Death date and age|1994|04|11|1906|09|05}} [[Мадярске кральовство]] | Мѣсто_смерти= [[Горонда]], [[Украина]] | Чинность= [[священик]], [[Писатель|прозаик]] }} '''Юрий Станинець''' (*{{nowrap|[[5. септембер]] [[1906]]}}, [[Нижний Шард]], [[жупа Угоча]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;– †{{nowrap|[[11. апріль|11. апрѣль]] [[1994]]}}, [[Горонда]], [[Украина]])&nbsp;— [[священик]], [[писатель]] (псевдонимы: Юра Станчук, Юрій Лунай).<ref name="Chlanta">[[Юрий Станинець#Chlanta2007|Хланта І. В.]]</ref><ref name="Rebrik">[[Юрий Станинець#Rebryk2019|Наталія Ребрик.]]</ref> {{Цитат 2|<poem>''Ростѣть, ростѣть, выростайте,'' ''Цвѣты Подкарпатя,'' ''Тепле сонце, свѣжий воздух'' ''Для вас, моѣ братя''. :::''Выростайте такѣ краснѣ,'' :::''Як цвѣты у гаю,'' :::''Та розсѣйтесь э добрым дѣлом'' :::''По руському краю.''</poem>|Ю. Лунай, [[Наш родный край]], 1933, с. 195}} == Биография == === Штудии === Три класы церковной народной школы Юрко выходив в родном селѣ, а четвертый&nbsp;— у [[Доробратово|Доробратовѣ]] (1917–1918). Быв третий дѣтвак зоз семерох, але его отець, Иван Станинець, староста села, видячи, же якраз тот найздатнѣйшый до наукы, намѣнив го выучити „кедь не на попа, та хоть лем на учителя“. По двох роках мадярской [[Горожанка|горожанкы]] в [[Севлюш]]и, де слабо розумѣв учителя, абсолвовав отворену при новой чешской владѣ „руську“ гимназию в [[Берегово|Береговѣ]] (1920–1926), де его наставниками были галичанскы емигранты, и ту будучый писатель „одчув себе сыном великого украинского народу“. По матурѣ выштудовав [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицку]] богословску семинарию в [[Ужгород]]ѣ (1926–1930). Оженив ся з Маргаретов Шелестай, учительков з Имстичова. [[27. юла]] [[1930]] [[епископ]] [[Петр Гебей]] вывятив го на [[священик]]а, а од [[Авґуст|августа]] быв посланый дочасным администратором до [[Угля|Углѣ]] [[Тячовскый район|Тячовского округу]]. В октобрѣ–децембрѣ того ж року быв поволаный на курту службу до чехословацкого войска.<ref name=Rebrik/> === Священича служба === Далшы службовы придѣлѣня мав по мараморошскых осадах: [[Буштино]], [[Салдобош]], [[Вонигово]].<ref name=Chlanta/> Быв активным участником политичного живота в краю, организатором кооперативного руху в 1930-х роках; в фебруарѣ 1939 быв выбраный до подкарпатского сойму, а по окупации [[Карпатска Украина|„Карпатской Украины“]] гортийовскым войском репресии го обминули лем дякуючи духовному статусу.<ref name="Pop">[[Юрий Станинець#Pop2001|Иван Поп.]]</ref> Скоро по приходѣ Червеной армады, на зачатку року 1945, з [[Ужгород]]а прийшов росказ, же [[Православна Церковь|православны]] мають право перебрати церквы од грекокатоликох ай там, де мають свого священика и суть числом хотьлем една четвертина од униатох; така ситуация была ай у [[Вонигово|Вониговѣ]]. Отець {{nowrap|Ю. Станинець}} не зрек ся своей вѣры, одышов до свого родиска и довгы рокы зоставав священиком без парохии.<ref name=Rebrik/> Быв под дозором [[НКВД]], изолованый од сполоченского живота. Аж по роспадѣ [[СССР]] были перевыданы его книгы, а незадовго до смерти быв приятый до Сполку писательох Украины.<ref name=Pop/><ref name="Barcan">[[Юрий Станинець#Barchan2016|Валентина Барчан.]]</ref> == Литературна творба == Уже од низшых клас гимназии {{nowrap|Ю. Станинець}} зачав зберати [[фолклор]]но-етнографичны материалы, котры публиковав в журналѣ ''[[Наш родный край]]'' (1925, 1926, 1927), змеджи них материал ''Як одбывають ся коляды в Нижном Шарду'' быв вызнаменаный наградов, а переказ о Раковцию, записаный в Нижном Шарду быв замѣщеный в фолклорном зборнику лѣпшых материалох, зобраных учениками Береговской гимназии ''Народнѣ оповѣданя про давнину'' (Пряшов, 1925). Под псевдонимом {{nowrap|Ю. Лунай}} в журналѣ ''[[Наш родный край]]'' появили ся даколько его [[верш]]и. Под псевдонимом {{nowrap|Ю. Станчук}} появляють ся [[повѣданя]] в журналах ''Наша земля'' (1928), ''Вѣстник'' (Львов, 1936, 1937, ''Пробоем'' (Прага, 1937), в алманаху подкарпатскых украинскых писательох (1936). Его [[повѣданя]] ''У вагонѣ'' сподобило ся замѣщѣня до италоязычного выданя антологии украинской поезии (Рим, 1938). В военных роках, в [[ПОН]]ом выдаваном двотыжденнику ''Литературна недѣля'', регуларно появляли ся прозы Станинця и позитивна критика на них, окремыма книгами вышли ''Подарунок'' (1942) и ''Юра Чорный'' (1943).<ref name=Barcan/><ref name=Chlanta/><ref name=Pop/> Публикация социално-психологичной повѣсти ''Юра Чорный'' стала ся вызнамнов подѣев, котра нараз принесла авторови успѣх.<ref name="Oficinski">[[Юрий Станинець#Oficynskyj2010|Роман Офіцинський.]]</ref> Але наступно, в добѣ [[УССР]] и репресий [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицкой Церкви]] {{nowrap|Ю. Станинець}} быв дефинитивно вылученый з литературного живота. Аж в року 1991 выйшов другым выданьом ''Юра Чорный'' (1991), а в року 2006 (посмертно) роман ''Сусѣды''.<ref name=Chlanta/><ref name=Barcan/> Написаный ещи в роках 1935–1941, тот реалистичный социално-бытовый роман, з его елементами етнографизма, морализаторства и психологизма, указуе приватный живот героя в нерозрывном повязаню зо сполоченскым розвойом и подавать в живых образах историю [[Боржава (ріка)|Боржавской]] долины.<ref name=Oficinski/> == Жерела и одказы == * {{Cite book |author=Валентина Барчан |editor= |title=Творча спадщина Юрія Станинця: літературознавчий дискурс |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=[[Ужгород]] |publisher=//Науковий вісник Ужгородського університету |date=2016 |series=Серія: Філологія, вип. 2(36) |pages=38–44 |isbn= |doi= |url=https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/24489/1/ТВОРЧА%20СПАДЩИНА%20ЮРІЯ%20СТАНИНЦЯ.pdf |ref=Barchan2016}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author=Роман Офіцинський |editor= |title=Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Під ред. М. Вегеша, Ч. Фединець; [Редколег. Ю. Остапець. Р. Офіцинський, Л. Сорко, М. Токар, С. Черничко; Відп. за вип. М. Токар] |language= |edition= |volume= |chapter=9.1. «Срібний вік» закарпатської літератури |quote= |location=[[Ужгород]] |publisher=«Ліра» |date=2010 |series= |page=368 |isbn=978-966-2195-98-9 |doi= |url= |ref=Oficynskyj2010}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author=Иван Поп |editor= |title=Энциклопедия Подкарпатской Руси |language= |edition= |volume= |chapter=Станинец Юрий Иванович |quote= |location=[[Ужгород]] |publisher=Изд-во В. Падяка |date=2001 |series= |page= 352 |isbn=966-7838-23-4 |doi= |url= |ref=Pop2001}}{{ref-ru}} * {{Cite web |author=Наталія Ребрик |title=О. ЮРІЙ СТАНИНЕЦЬ: «…ВІЧНІСТЬ НЕ ПРОДАЄТЬСЯ ЗА КОРОТЕНЬКЕ ВИГІДНЕ ЖИТТЯ…» |date=08 квітня 2019 |url=https://www.osbm.org.ua/index.php/2014-11-26-09-44-45/novyny-provintsii/4599-o-yurii-stanynets-vichnist-ne-prodaietsia-za-korotenke-vyhidne-zhyttia |publisher=Провінція Святого Миколая ЧСВВ |accessdate=2021-09-03 |ref=Rebryk2019 }}{{ref-uk}} * Хланта І. В.: Станинець Юрій Іванович //{{ЕЗВО20}} {{nowrap|с. 309}}{{Anchor|Chlanta2007}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1906|1994|Станинець, Юрий}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Категория:Украинскы писателе]] 5nvd9qamv3cwow3xu3cfn9kazl1hjbg 169058 169055 2026-09-04T15:22:14Z Flipdot 23893 169058 wikitext text/x-wiki {{ Особа проста | Имя = Юрий Станинець |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top | link=https://1939.in.ua/wp-content/uploads/2020/04/19-203x300.jpg}} |Уроджѣня={{Birth date|1906|09|05}} | pseudonym = |Мѣсто_роджѣня= [[Нижний Шард]], [[жупа Угоча]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня= {{Death date and age|1994|04|11|1906|09|05}} [[Мадярске кральовство]] | Мѣсто_смерти= [[Горонда]], [[Украина]] | Чинность= [[священик]], [[Писатель|прозаик]] }} '''Юрий Станинець''' (псевдонимы: '''Юра Станчу́к''', '''Юрій Луна́й'''; *{{nowrap|[[5. септембер]] [[1906]]}}, [[Нижний Шард]], [[жупа Угоча]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;– †{{nowrap|[[11. апріль|11. апрѣль]] [[1994]]}}, [[Горонда]], [[Украина]])&nbsp;— [[священик]], [[писатель]].<ref name="Chlanta">[[Юрий Станинець#Chlanta2007|Хланта І. В.]]</ref><ref name="Rebrik">[[Юрий Станинець#Rebryk2019|Наталія Ребрик.]]</ref> {{Цитат 2|<poem>''Ростѣть, ростѣть, выростайте,'' ''Цвѣты Подкарпатя,'' ''Тепле сонце, свѣжий воздух'' ''Для вас, моѣ братя''. :::''Выростайте такѣ краснѣ,'' :::''Як цвѣты у гаю,'' :::''Та розсѣйтесь э добрым дѣлом'' :::''По руському краю.''</poem>|Ю. Лунай, [[Наш родный край]], 1933, с. 195}} == Биография == === Штудии === Три класы церковной народной школы Юрко выходив в родном селѣ, а четвертый&nbsp;— у [[Доробратово|Доробратовѣ]] (1917–1918). Быв третий дѣтвак зоз семерох, але его отець, Иван Станинець, староста села, видячи, же якраз тот найздатнѣйшый до наукы, намѣнив го выучити „кедь не на попа, та хоть лем на учителя“. По двох роках мадярской [[Горожанка|горожанкы]] в [[Севлюш]]и, де слабо розумѣв учителя, абсолвовав отворену при новой чешской владѣ „руську“ гимназию в [[Берегово|Береговѣ]] (1920–1926), де его наставниками были галичанскы емигранты, и ту будучый писатель „одчув себе сыном великого украинского народу“. По матурѣ выштудовав [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицку]] богословску семинарию в [[Ужгород]]ѣ (1926–1930). Оженив ся з Маргаретов Шелестай, учительков з Имстичова. [[27. юла]] [[1930]] [[епископ]] [[Петр Гебей]] вывятив го на [[священик]]а, а од [[Авґуст|августа]] быв посланый дочасным администратором до [[Угля|Углѣ]] [[Тячовскый район|Тячовского округу]]. В октобрѣ–децембрѣ того ж року быв поволаный на курту службу до чехословацкого войска.<ref name=Rebrik/> === Священича служба === Далшы службовы придѣлѣня мав по мараморошскых осадах: [[Буштино]], [[Салдобош]], [[Вонигово]].<ref name=Chlanta/> Быв активным участником политичного живота в краю, организатором кооперативного руху в 1930-х роках; в фебруарѣ 1939 быв выбраный до подкарпатского сойму, а по окупации [[Карпатска Украина|„Карпатской Украины“]] гортийовскым войском репресии го обминули лем дякуючи духовному статусу.<ref name="Pop">[[Юрий Станинець#Pop2001|Иван Поп.]]</ref> Скоро по приходѣ Червеной армады, на зачатку року 1945, з [[Ужгород]]а прийшов росказ, же [[Православна Церковь|православны]] мають право перебрати церквы од грекокатоликох ай там, де мають свого священика и суть числом хотьлем една четвертина од униатох; така ситуация была ай у [[Вонигово|Вониговѣ]]. Отець {{nowrap|Ю. Станинець}} не зрек ся своей вѣры, одышов до свого родиска и довгы рокы зоставав священиком без парохии.<ref name=Rebrik/> Быв под дозором [[НКВД]], изолованый од сполоченского живота. Аж по роспадѣ [[СССР]] были перевыданы его книгы, а незадовго до смерти быв приятый до Сполку писательох Украины.<ref name=Pop/><ref name="Barcan">[[Юрий Станинець#Barchan2016|Валентина Барчан.]]</ref> == Литературна творба == Уже од низшых клас гимназии {{nowrap|Ю. Станинець}} зачав зберати [[фолклор]]но-етнографичны материалы, котры публиковав в журналѣ ''[[Наш родный край]]'' (1925, 1926, 1927), змеджи них материал ''Як одбывають ся коляды в Нижном Шарду'' быв вызнаменаный наградов, а переказ о Раковцию, записаный в Нижном Шарду быв замѣщеный в фолклорном зборнику лѣпшых материалох, зобраных учениками Береговской гимназии ''Народнѣ оповѣданя про давнину'' (Пряшов, 1925). Под псевдонимом {{nowrap|Ю. Лунай}} в журналѣ ''[[Наш родный край]]'' появили ся даколько его [[верш]]и. Под псевдонимом {{nowrap|Ю. Станчук}} появляють ся [[повѣданя]] в журналах ''Наша земля'' (1928), ''Вѣстник'' (Львов, 1936, 1937, ''Пробоем'' (Прага, 1937), в алманаху подкарпатскых украинскых писательох (1936). Его [[повѣданя]] ''У вагонѣ'' сподобило ся замѣщѣня до италоязычного выданя антологии украинской поезии (Рим, 1938). В военных роках, в [[ПОН]]ом выдаваном двотыжденнику ''Литературна недѣля'', регуларно появляли ся прозы Станинця и позитивна критика на них, окремыма книгами вышли ''Подарунок'' (1942) и ''Юра Чорный'' (1943).<ref name=Barcan/><ref name=Chlanta/><ref name=Pop/> Публикация социално-психологичной повѣсти ''Юра Чорный'' стала ся вызнамнов подѣев, котра нараз принесла авторови успѣх.<ref name="Oficinski">[[Юрий Станинець#Oficynskyj2010|Роман Офіцинський.]]</ref> Але наступно, в добѣ [[УССР]] и репресий [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицкой Церкви]] {{nowrap|Ю. Станинець}} быв дефинитивно вылученый з литературного живота. Аж в року 1991 выйшов другым выданьом ''Юра Чорный'' (1991), а в року 2006 (посмертно) роман ''Сусѣды''.<ref name=Chlanta/><ref name=Barcan/> Написаный ещи в роках 1935–1941, тот реалистичный социално-бытовый роман, з его елементами етнографизма, морализаторства и психологизма, указуе приватный живот героя в нерозрывном повязаню зо сполоченскым розвойом и подавать в живых образах историю [[Боржава (ріка)|Боржавской]] долины.<ref name=Oficinski/> == Жерела и одказы == * {{Cite book |author=Валентина Барчан |editor= |title=Творча спадщина Юрія Станинця: літературознавчий дискурс |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=[[Ужгород]] |publisher=//Науковий вісник Ужгородського університету |date=2016 |series=Серія: Філологія, вип. 2(36) |pages=38–44 |isbn= |doi= |url=https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/24489/1/ТВОРЧА%20СПАДЩИНА%20ЮРІЯ%20СТАНИНЦЯ.pdf |ref=Barchan2016}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author=Роман Офіцинський |editor= |title=Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Під ред. М. Вегеша, Ч. Фединець; [Редколег. Ю. Остапець. Р. Офіцинський, Л. Сорко, М. Токар, С. Черничко; Відп. за вип. М. Токар] |language= |edition= |volume= |chapter=9.1. «Срібний вік» закарпатської літератури |quote= |location=[[Ужгород]] |publisher=«Ліра» |date=2010 |series= |page=368 |isbn=978-966-2195-98-9 |doi= |url= |ref=Oficynskyj2010}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author=Иван Поп |editor= |title=Энциклопедия Подкарпатской Руси |language= |edition= |volume= |chapter=Станинец Юрий Иванович |quote= |location=[[Ужгород]] |publisher=Изд-во В. Падяка |date=2001 |series= |page= 352 |isbn=966-7838-23-4 |doi= |url= |ref=Pop2001}}{{ref-ru}} * {{Cite web |author=Наталія Ребрик |title=О. ЮРІЙ СТАНИНЕЦЬ: «…ВІЧНІСТЬ НЕ ПРОДАЄТЬСЯ ЗА КОРОТЕНЬКЕ ВИГІДНЕ ЖИТТЯ…» |date=08 квітня 2019 |url=https://www.osbm.org.ua/index.php/2014-11-26-09-44-45/novyny-provintsii/4599-o-yurii-stanynets-vichnist-ne-prodaietsia-za-korotenke-vyhidne-zhyttia |publisher=Провінція Святого Миколая ЧСВВ |accessdate=2021-09-03 |ref=Rebryk2019 }}{{ref-uk}} * Хланта І. В.: Станинець Юрій Іванович //{{ЕЗВО20}} {{nowrap|с. 309}}{{Anchor|Chlanta2007}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1906|1994|Станинець, Юрий}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Категория:Украинскы писателе]] pnwfic283gd6rfqnho7jq3aw7sopfpj 169061 169058 2026-09-04T15:26:06Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы 169061 wikitext text/x-wiki {{ Особа проста | Имя = Юрий Станинець |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top | link=https://1939.in.ua/wp-content/uploads/2020/04/19-203x300.jpg}} |Уроджѣня={{Birth date|1906|09|05}} | pseudonym = |Мѣсто_роджѣня= [[Нижний Шард]], [[жупа Угоча]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня= {{Death date and age|1994|04|11|1906|09|05}} | Мѣсто_смерти= [[Горонда]], [[Украина]] | Чинность= [[священик]], [[Писатель|прозаик]] }} '''Юрий Станинець''' (псевдонимы: '''Юра Станчу́к''', '''Юрій Луна́й'''; *{{nowrap|[[5. септембер]] [[1906]]}}, [[Нижний Шард]], [[жупа Угоча]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;– †{{nowrap|[[11. апріль|11. апрѣль]] [[1994]]}}, [[Горонда]], [[Украина]])&nbsp;— [[священик]], [[писатель]].<ref name="Chlanta">[[Юрий Станинець#Chlanta2007|Хланта І. В.]]</ref><ref name="Rebrik">[[Юрий Станинець#Rebryk2019|Наталія Ребрик.]]</ref> {{Цитат 2|<poem>''Ростѣть, ростѣть, выростайте,'' ''Цвѣты Подкарпатя,'' ''Тепле сонце, свѣжий воздух'' ''Для вас, моѣ братя''. :::''Выростайте такѣ краснѣ,'' :::''Як цвѣты у гаю,'' :::''Та розсѣйтесь э добрым дѣлом'' :::''По руському краю.''</poem>|Ю. Лунай, [[Наш родный край]], 1933, с. 195}} == Биография == === Штудии === Три класы церковной народной школы Юрко выходив в родном селѣ, а четвертый&nbsp;— у [[Доробратово|Доробратовѣ]] (1917–1918). Быв третий дѣтвак зоз семерох, але его отець, Иван Станинець, староста села, видячи, же якраз тот найздатнѣйшый до наукы, намѣнив го выучити „кедь не на попа, та хоть лем на учителя“. По двох роках мадярской [[Горожанка|горожанкы]] в [[Севлюш]]и, де слабо розумѣв учителя, абсолвовав отворену при новой чешской владѣ „руську“ гимназию в [[Берегово|Береговѣ]] (1920–1926), де его наставниками были галичанскы емигранты, и ту будучый писатель „одчув себе сыном великого украинского народу“. По матурѣ выштудовав [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицку]] богословску семинарию в [[Ужгород]]ѣ (1926–1930). Оженив ся з Маргаретов Шелестай, учительков з Имстичова. [[27. юла]] [[1930]] [[епископ]] [[Петр Гебей]] вывятив го на [[священик]]а, а од [[Авґуст|августа]] быв посланый дочасным администратором до [[Угля|Углѣ]] [[Тячовскый район|Тячовского округу]]. В октобрѣ–децембрѣ того ж року быв поволаный на курту службу до чехословацкого войска.<ref name=Rebrik/> === Священича служба === Далшы службовы придѣлѣня мав по мараморошскых осадах: [[Буштино]], [[Салдобош]], [[Вонигово]].<ref name=Chlanta/> Быв активным участником политичного живота в краю, организатором кооперативного руху в 1930-х роках; в фебруарѣ 1939 быв выбраный до подкарпатского сойму, а по окупации [[Карпатска Украина|„Карпатской Украины“]] гортийовскым войском репресии го обминули лем дякуючи духовному статусу.<ref name="Pop">[[Юрий Станинець#Pop2001|Иван Поп.]]</ref> Скоро по приходѣ Червеной армады, на зачатку року 1945, з [[Ужгород]]а прийшов росказ, же [[Православна Церковь|православны]] мають право перебрати церквы од грекокатоликох ай там, де мають свого священика и суть числом хотьлем една четвертина од униатох; така ситуация была ай у [[Вонигово|Вониговѣ]]. Отець {{nowrap|Ю. Станинець}} не зрек ся своей вѣры, одышов до свого родиска и довгы рокы зоставав священиком без парохии.<ref name=Rebrik/> Быв под дозором [[НКВД]], изолованый од сполоченского живота. Аж по роспадѣ [[СССР]] были перевыданы его книгы, а незадовго до смерти быв приятый до Сполку писательох Украины.<ref name=Pop/><ref name="Barcan">[[Юрий Станинець#Barchan2016|Валентина Барчан.]]</ref> == Литературна творба == Уже од низшых клас гимназии {{nowrap|Ю. Станинець}} зачав зберати [[фолклор]]но-етнографичны материалы, котры публиковав в журналѣ ''[[Наш родный край]]'' (1925, 1926, 1927), змеджи них материал ''Як одбывають ся коляды в Нижном Шарду'' быв вызнаменаный наградов, а переказ о Раковцию, записаный в Нижном Шарду быв замѣщеный в фолклорном зборнику лѣпшых материалох, зобраных учениками Береговской гимназии ''Народнѣ оповѣданя про давнину'' (Пряшов, 1925). Под псевдонимом {{nowrap|Ю. Лунай}} в журналѣ ''[[Наш родный край]]'' появили ся даколько его [[верш]]и. Под псевдонимом {{nowrap|Ю. Станчук}} появляють ся [[повѣданя]] в журналах ''Наша земля'' (1928), ''Вѣстник'' (Львов, 1936, 1937, ''Пробоем'' (Прага, 1937), в алманаху подкарпатскых украинскых писательох (1936). Его [[повѣданя]] ''У вагонѣ'' сподобило ся замѣщѣня до италоязычного выданя антологии украинской поезии (Рим, 1938). В военных роках, в [[ПОН]]ом выдаваном двотыжденнику ''Литературна недѣля'', регуларно появляли ся прозы Станинця и позитивна критика на них, окремыма книгами вышли ''Подарунок'' (1942) и ''Юра Чорный'' (1943).<ref name=Barcan/><ref name=Chlanta/><ref name=Pop/> Публикация социално-психологичной повѣсти ''Юра Чорный'' стала ся вызнамнов подѣев, котра нараз принесла авторови успѣх.<ref name="Oficinski">[[Юрий Станинець#Oficynskyj2010|Роман Офіцинський.]]</ref> Але наступно, в добѣ [[УССР]] и репресий [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицкой Церкви]] {{nowrap|Ю. Станинець}} быв дефинитивно вылученый з литературного живота. Аж в року 1991 выйшов другым выданьом ''Юра Чорный'' (1991), а в року 2006 (посмертно) роман ''Сусѣды''.<ref name=Chlanta/><ref name=Barcan/> Написаный ещи в роках 1935–1941, тот реалистичный социално-бытовый роман, з его елементами етнографизма, морализаторства и психологизма, указуе приватный живот героя в нерозрывном повязаню зо сполоченскым розвойом и подавать в живых образах историю [[Боржава (ріка)|Боржавской]] долины.<ref name=Oficinski/> == Жерела и одказы == * {{Cite book |author=Валентина Барчан |editor= |title=Творча спадщина Юрія Станинця: літературознавчий дискурс |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=[[Ужгород]] |publisher=//Науковий вісник Ужгородського університету |date=2016 |series=Серія: Філологія, вип. 2(36) |pages=38–44 |isbn= |doi= |url=https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/24489/1/ТВОРЧА%20СПАДЩИНА%20ЮРІЯ%20СТАНИНЦЯ.pdf |ref=Barchan2016}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author=Роман Офіцинський |editor= |title=Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Під ред. М. Вегеша, Ч. Фединець; [Редколег. Ю. Остапець. Р. Офіцинський, Л. Сорко, М. Токар, С. Черничко; Відп. за вип. М. Токар] |language= |edition= |volume= |chapter=9.1. «Срібний вік» закарпатської літератури |quote= |location=[[Ужгород]] |publisher=«Ліра» |date=2010 |series= |page=368 |isbn=978-966-2195-98-9 |doi= |url= |ref=Oficynskyj2010}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author=Иван Поп |editor= |title=Энциклопедия Подкарпатской Руси |language= |edition= |volume= |chapter=Станинец Юрий Иванович |quote= |location=[[Ужгород]] |publisher=Изд-во В. Падяка |date=2001 |series= |page= 352 |isbn=966-7838-23-4 |doi= |url= |ref=Pop2001}}{{ref-ru}} * {{Cite web |author=Наталія Ребрик |title=О. ЮРІЙ СТАНИНЕЦЬ: «…ВІЧНІСТЬ НЕ ПРОДАЄТЬСЯ ЗА КОРОТЕНЬКЕ ВИГІДНЕ ЖИТТЯ…» |date=08 квітня 2019 |url=https://www.osbm.org.ua/index.php/2014-11-26-09-44-45/novyny-provintsii/4599-o-yurii-stanynets-vichnist-ne-prodaietsia-za-korotenke-vyhidne-zhyttia |publisher=Провінція Святого Миколая ЧСВВ |accessdate=2021-09-03 |ref=Rebryk2019 }}{{ref-uk}} * Хланта І. В.: Станинець Юрій Іванович //{{ЕЗВО20}} {{nowrap|с. 309}}{{Anchor|Chlanta2007}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1906|1994|Станинець, Юрий}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Категория:Украинскы писателе]] c272ns30vr6b2f72om40p8pek1sknl7 Румынськый язык 0 18748 169151 152580 2026-09-05T10:54:53Z Flipdot 23893 169151 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Румынськый | altname = Дако-румынськый | nativename = {{lang-ro|limba română}}, {{lang|ro|românește}}, {{lang|ro|română}}{{efn|{{lang|ro|лимба ромынэ}}, {{lang|ro|ромынеште}}, {{lang|ro|ромынэ}} у молдавськуй кирилици, котра ся хоснує лиш у [[Придністровя|Придністровї]].}} | pronunciation = {{Audio-IPA|Ro-Limba_Română.ogg|[ˈlimba roˈmɨnə]}} | states = [[Румынія]]<br>[[Молдова]] | region = Юговосточна Европа<br>[[Восточна Европа]]<br>[[Централна Европа]] | ethnicity = {{ubl|[[Румыны]]<br />{{small|(including [[Молдаване]] and [[Тімоцькі влахы]])}}}} | speakers = {{sigfig|22.209690|2}} міліонув | date = 2020 | ref = e27 | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропські языкы|індоевропські]] | fam2 = італіцькі | fam3 = латино-фалісканські | fam4 = латинські | fam5 = [[Романські языкы|романські]] | fam6 = Восточнороманські | fam7 = сівернорумынськый?{{efn|name=a|Петруччі (1999) предлагат класифікацію восточнороманськых языкув, розділену на сіверну (котра ся в свою очерідь ділит на істро-румынськый и дако-румынськый) и южну голузкы.{{sfn|Petrucci|1999|p=4}} [[Glottolog]] v4.8 предлагат розділеня на арумынську и сівернорумынську (котра ся ділит дале на істро-румынську и восточнорумынську, з котрої ся гіпотетично выділили дако-румынська и меґлено-румынська).<ref>{{Cite journal |url=https://glottolog.org/resource/languoid/id/east2714 |title=Glottolog 4.8 – Eastern Romance |date=2023-07-10 |access-date=2023-11-20 |website=[[Glottolog]] |last1=Hammarström |first1=Harald |publisher=Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology |last2=Forkel |first2=Robert |publication-place=[[Лайпціґ|Leipzig]] |doi=10.5281/zenodo.7398962 |last3=Haspelmath |first3=Martin |last4=Bank |first4=Sebastian |doi-access=free |archive-date=21 November 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231121043919/https://glottolog.org/resource/languoid/id/east2714 |url-status=live }}</ref>}} | fam8 = восточнорумынськый?{{efn|name=a}} | dia1 = трансілванськый | dia2 = крішанськый | dia3 = молдавськый | dia4 = банатськый | dia5 = валаськый | dia6 = марамуреськый | dia7 = буковинськый | dia8 = олтенськый | ancestor = [[Праіндоевропськый язык|праіндоевропськый]] | ancestor2 = [[Праіталіцькый язык|праіталіцькый]] | ancestor3 = старолатинськый | ancestor4 = [[народна латина|народна латина]] | ancestor5 = [[Прароманськый язык|прароманськый]] | ancestor6 = румынськый | script = {{unbulleted list|[[Латиниця]]|[[кирилиця]]|молдавська кирилиця (лиш у [[Придністровська молдавська республіка|Придністровї]])|історична [[румынська кирилиця]]|[[румынськый Брайль]]}} | nation = {{ubl|[[Румынія]]<ref>{{cite web |url=http://www.cdep.ro/pls/dic/site.page?den=act2_1&par1=1 |title=ARTICOLUL 13 – Constitutia României |website=Cdep.ro |access-date=2016-01-28 |archive-date=7 September 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110907004110/http://www.cdep.ro/pls/dic/site.page?den=act2_1&par1=1 |url-status=dead }}</ref>|[[Молдова]]<ref>{{cite news|url=https://protv.md/actualitate/modificat-si-in-constitutie-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-limba-romana-foto---2648619.html|title=Modificat și în Constituție: "Limba de stat a Republicii Moldova este limba română" – FOTO|publisher=ProTV Chișinău|date=30 March 2023|language=ro|access-date=2 April 2023|archive-date=31 March 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230331075620/https://protv.md/actualitate/modificat-si-in-constitutie-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-limba-romana-foto---2648619.html|url-status=live}}</ref>|''[[Придністровя]]'' ({{small|ги „[[Молдавськый язык|молдавськый]]“}})<ref>{{cite news|url=https://newsmaker.md/ro/cat-exista-transnistria-va-exista-limba-moldoveneasca-krasnoselski-despre-posibile-divergente-cu-chisinaul/|title="Cât există Transnistria, va exista "limba moldovenească". Krasnoselski, despre posibile divergențe cu Chișinăul|first=Stela|last=Untila|newspaper=NewsMaker|date=14 July 2021|language=ro|access-date=2 April 2023|archive-date=2 April 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230402182649/https://newsmaker.md/ro/cat-exista-transnistria-va-exista-limba-moldoveneasca-krasnoselski-despre-posibile-divergente-cu-chisinaul/|url-status=live}}</ref>|[[Войводина]] ([[Сербія]])<ref>{{cite web | url = http://www.puma.vojvodina.gov.rs/etext.php?ID_mat=207 | title = Official use of languages and scripts in the Autonomous Province of Vojvodina | publisher = Provincial Secretariat for Regulations, Administration and National Minorities |access-date= 18 October 2010 | archive-date = 25 October 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20201025083851/http://www.puma.vojvodina.gov.rs/etext.php?ID_mat=207 | url-status = live }}</ref>|[[Европська унія]]<ref>{{Cite web |url=https://commission.europa.eu/about-european-commission/service-standards-and-principles/commissions-use-languages_en |title=The Commission's use of languages |access-date=2 April 2023 |archive-date=3 April 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230403205756/https://commission.europa.eu/about-european-commission/service-standards-and-principles/commissions-use-languages_en |url-status=live }}</ref>}} | minority = {{ubl|[[Мадярщина]]<ref>{{Cite web |url=https://www.coe.int/en/web/european-charter-regional-or-minority-languages/home/-/asset_publisher/VzXuex45jmKt/content/hungary-needs-to-strengthen-use-of-and-access-to-minority-languages?_101_INSTANCE_VzXuex45jmKt_viewMode=view/ |title=Hungary needs to strengthen use of and access to minority languages |publisher=[[Рада Европы|Council of Europe]] |access-date=16 January 2019 |archive-date=27 August 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190827104838/https://www.coe.int/en/web/european-charter-regional-or-minority-languages/home/-/asset_publisher/VzXuex45jmKt/content/hungary-needs-to-strengthen-use-of-and-access-to-minority-languages?_101_INSTANCE_VzXuex45jmKt_viewMode=view/ |url-status=live }}</ref>|[[Сербія]] ({{small|ги румынськый и власькый}})<ref>{{cite web|url=http://www.npld.eu/news/latest-news/60/latest-council-of-europe-report-on-regional-or-minority-languages-in-serbia-published-/|title=Latest Council of Europe report on regional or minority Languages in Serbia published|publisher=The Network to Promote Linguistic Diversity|access-date=25 June 2015|archive-date=26 June 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150626134700/http://www.npld.eu/news/latest-news/60/latest-council-of-europe-report-on-regional-or-minority-languages-in-serbia-published-/|url-status=dead}}</ref>|[[Украйина]]<ref>{{Cite web |title=Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов |url=https://www.golos.com.ua/documents/z-4699-ix.pdf |website=Голос України |language=uk |date=12 June 2026 |archive-url=https://web.archive.org/web/20260613172853/https://www.golos.com.ua/documents/z-4699-ix.pdf |archive-date=13 June 2026 |access-date=16 June 2026 |url-status=live}}</ref><ref>{{cite news|url=https://cotidianul.md/20657/corectam-o-inexactitate-istorica-parlamentul-ucrainei-a-eliminat-limba-moldoveneasca-si-a-consfintit-protejarea-limbii-romane-limba-rusa-retrogradata/|title="Corectăm o inexactitate istorică!" – Parlamentul Ucrainei a eliminat "limba moldovenească" și a consfințit protejarea Limbii Române / Limba rusă, "retrogradată"|first=Mircea|last=Savin|newspaper=Cotidianul.md|date=3 December 2025|language=ro}}</ref>}} | agency = Румынська академія | iso1 = ro | iso2b = rum | iso2t = ron | iso3 = ron | lingua = 51-AAD-c (varieties: 51-AAD-ca to -ck) | map = Map Roumanophone World.png | mapcaption = Синьым: реґіоны, де румынськый є домінантным языком. Світлосиньым: реґіоны, де є читава меншина носителюв румынського. | map2 = Idioma rumano.PNG | mapcaption2 = Ареал розшыріня румынського языка в Румынії, Молдові тай коло них | notice = IPA | glotto = roma1327 | glottorefname = Romanian }} [[Файл:Native from Bucharest, Romania speaking Romanian.webm|thumb|Носителька румынського з [[Букурешть|Букурештя]], [[Румынія]]. Букурештськый діалект румынського є стандартным.]] '''Румы́нськый''' вадь '''руму́нськый язык''' ({{lang-ro|limba română}} {{Audio-IPA|Ro-Limba_Română.ogg|[ˈlimba roˈmɨnə]}} вадь ''{{lang|ro|românește}}'' {{IPA|[romɨˈneʃte]}}, {{букв|„по румынськы“}}) є [[Романські языкы|восточнороманськый]] язык, офіційна и головна бесіда [[Румынія|Румынії]] и [[Молдова|Молдовы]]. Румынськым приказувут меншины в [[Мадярщина|Мадярщині]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Сербія|Сербії]] и [[Украйина|Украйині]], а щи читава румынська [[діаспора]]. Вцілови румынськый за першый язык мавут 22&nbsp;міліоны&nbsp;чоловік.<ref name=e27/> Румынськый ся щи знає кликати [[Молдавськый язык|„молдавськый язык“]] у Молдові, айбо Конституційный суд Молдовы в 2013.&nbsp;році постановив, ож „офіційным языком Молдовы є румынськый“.{{efn|Конституція Республікы Молдовы 1994.&nbsp;року называла державный язык „молдавськым“, а декларація незалежности 1991.&nbsp;року&nbsp;— „румынськым“. У децембрі 2013 Конституційный суд Молдовы постановив, ож декларація незалежности має перевагу над конституційов, а значит державный язык&nbsp;— „румынськый“, а не „молдавськый“. [https://web.archive.org/web/20131209102718/http://www.foxnews.com/world/2013/12/05/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored/ "Moldovan court rules official language is 'Romanian,' replacing Soviet-flavored 'Moldovan'"].}} 16.&nbsp;марця 2023.&nbsp;року молдавськый парламент прияв закон за называня націоналного языка румынськым в ушыткых леґіслативных текстах и конституції; 22.&nbsp;марця президентка Молдовы [[Мая Санду]] тот закон [[Промулґація|промулґовала]].<ref name="romanian-law-prom">{{cite news |title=Președinta Maia Sandu a promulgat Legea care confirmă că limba de stat a Republicii Moldova este cea română |language=ro |publisher=Presidency of the Republic of Moldova |url=https://presedinte.md/rom/comunicate-de-presa/presedinta-maia-sandu-a-promulgat-legea-care-confirma-ca-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-cea-romna |quote=Astăzi am promulgat Legea care confirmă un adevăr istoric și incontestabil: limba de stat a Republicii Moldova este cea română. |trans-quote=Today I have promulgated the law that confirms a historical and indisputable truth: the state language of the Republic of Moldova is Romanian. }}{{Dead link|date=May 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> == Запяткы == <references group="lower-alpha"/> == Референції == {{Reflist}} eza0mkh64yin5hl1pprip1l7ju0hnsd 169152 169151 2026-09-05T10:56:03Z Flipdot 23893 169152 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Румынськый | altname = Дако-румынськый | nativename = {{lang-ro|limba română}}, {{lang|ro|românește}}, {{lang|ro|română}}{{efn|{{lang|ro|лимба ромынэ}}, {{lang|ro|ромынеште}}, {{lang|ro|ромынэ}} у молдавськуй кирилици, котра ся хоснує лиш у [[Придністровя|Придністровї]].}} | pronunciation = {{Audio-IPA|Ro-Limba_Română.ogg|[ˈlimba roˈmɨnə]}} | states = [[Румынія]]<br>[[Молдова]] | region = Юговосточна Европа<br>[[Восточна Европа]]<br>[[Централна Европа]] | ethnicity = {{ubl|[[румыны]]<br />{{small|(у т.&nbsp;ч.&nbsp;[[молдаване]] и [[тімоцькі влахы]])}}}} | speakers = {{sigfig|22.209690|2}} міліоны | date = 2020 | ref = e27 | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропські языкы|індоевропські]] | fam2 = італіцькі | fam3 = латино-фалісканські | fam4 = латинські | fam5 = [[Романські языкы|романські]] | fam6 = Восточнороманські | fam7 = сівернорумынськый?{{efn|name=a|Петруччі (1999) предлагат класифікацію восточнороманськых языкув, розділену на сіверну (котра ся в свою очерідь ділит на істро-румынськый и дако-румынськый) и южну голузкы.{{sfn|Petrucci|1999|p=4}} [[Glottolog]] v4.8 предлагат розділеня на арумынську и сівернорумынську (котра ся ділит дале на істро-румынську и восточнорумынську, з котрої ся гіпотетично выділили дако-румынська и меґлено-румынська).<ref>{{Cite journal |url=https://glottolog.org/resource/languoid/id/east2714 |title=Glottolog 4.8 – Eastern Romance |date=2023-07-10 |access-date=2023-11-20 |website=[[Glottolog]] |last1=Hammarström |first1=Harald |publisher=Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology |last2=Forkel |first2=Robert |publication-place=[[Лайпціґ|Leipzig]] |doi=10.5281/zenodo.7398962 |last3=Haspelmath |first3=Martin |last4=Bank |first4=Sebastian |doi-access=free |archive-date=21 November 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231121043919/https://glottolog.org/resource/languoid/id/east2714 |url-status=live }}</ref>}} | fam8 = восточнорумынськый?{{efn|name=a}} | dia1 = трансілванськый | dia2 = крішанськый | dia3 = молдавськый | dia4 = банатськый | dia5 = валаськый | dia6 = марамуреськый | dia7 = буковинськый | dia8 = олтенськый | ancestor = [[Праіндоевропськый язык|праіндоевропськый]] | ancestor2 = [[Праіталіцькый язык|праіталіцькый]] | ancestor3 = старолатинськый | ancestor4 = [[народна латина|народна латина]] | ancestor5 = [[Прароманськый язык|прароманськый]] | ancestor6 = румынськый | script = {{unbulleted list|[[Латиниця]]|[[кирилиця]]|молдавська кирилиця (лиш у [[Придністровська молдавська республіка|Придністровї]])|історична [[румынська кирилиця]]|[[румынськый Брайль]]}} | nation = {{ubl|[[Румынія]]<ref>{{cite web |url=http://www.cdep.ro/pls/dic/site.page?den=act2_1&par1=1 |title=ARTICOLUL 13 – Constitutia României |website=Cdep.ro |access-date=2016-01-28 |archive-date=7 September 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110907004110/http://www.cdep.ro/pls/dic/site.page?den=act2_1&par1=1 |url-status=dead }}</ref>|[[Молдова]]<ref>{{cite news|url=https://protv.md/actualitate/modificat-si-in-constitutie-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-limba-romana-foto---2648619.html|title=Modificat și în Constituție: "Limba de stat a Republicii Moldova este limba română" – FOTO|publisher=ProTV Chișinău|date=30 March 2023|language=ro|access-date=2 April 2023|archive-date=31 March 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230331075620/https://protv.md/actualitate/modificat-si-in-constitutie-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-limba-romana-foto---2648619.html|url-status=live}}</ref>|''[[Придністровя]]'' ({{small|ги „[[Молдавськый язык|молдавськый]]“}})<ref>{{cite news|url=https://newsmaker.md/ro/cat-exista-transnistria-va-exista-limba-moldoveneasca-krasnoselski-despre-posibile-divergente-cu-chisinaul/|title="Cât există Transnistria, va exista "limba moldovenească". Krasnoselski, despre posibile divergențe cu Chișinăul|first=Stela|last=Untila|newspaper=NewsMaker|date=14 July 2021|language=ro|access-date=2 April 2023|archive-date=2 April 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230402182649/https://newsmaker.md/ro/cat-exista-transnistria-va-exista-limba-moldoveneasca-krasnoselski-despre-posibile-divergente-cu-chisinaul/|url-status=live}}</ref>|[[Войводина]] ([[Сербія]])<ref>{{cite web | url = http://www.puma.vojvodina.gov.rs/etext.php?ID_mat=207 | title = Official use of languages and scripts in the Autonomous Province of Vojvodina | publisher = Provincial Secretariat for Regulations, Administration and National Minorities |access-date= 18 October 2010 | archive-date = 25 October 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20201025083851/http://www.puma.vojvodina.gov.rs/etext.php?ID_mat=207 | url-status = live }}</ref>|[[Европська унія]]<ref>{{Cite web |url=https://commission.europa.eu/about-european-commission/service-standards-and-principles/commissions-use-languages_en |title=The Commission's use of languages |access-date=2 April 2023 |archive-date=3 April 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230403205756/https://commission.europa.eu/about-european-commission/service-standards-and-principles/commissions-use-languages_en |url-status=live }}</ref>}} | minority = {{ubl|[[Мадярщина]]<ref>{{Cite web |url=https://www.coe.int/en/web/european-charter-regional-or-minority-languages/home/-/asset_publisher/VzXuex45jmKt/content/hungary-needs-to-strengthen-use-of-and-access-to-minority-languages?_101_INSTANCE_VzXuex45jmKt_viewMode=view/ |title=Hungary needs to strengthen use of and access to minority languages |publisher=[[Рада Европы|Council of Europe]] |access-date=16 January 2019 |archive-date=27 August 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190827104838/https://www.coe.int/en/web/european-charter-regional-or-minority-languages/home/-/asset_publisher/VzXuex45jmKt/content/hungary-needs-to-strengthen-use-of-and-access-to-minority-languages?_101_INSTANCE_VzXuex45jmKt_viewMode=view/ |url-status=live }}</ref>|[[Сербія]] ({{small|ги румынськый и власькый}})<ref>{{cite web|url=http://www.npld.eu/news/latest-news/60/latest-council-of-europe-report-on-regional-or-minority-languages-in-serbia-published-/|title=Latest Council of Europe report on regional or minority Languages in Serbia published|publisher=The Network to Promote Linguistic Diversity|access-date=25 June 2015|archive-date=26 June 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150626134700/http://www.npld.eu/news/latest-news/60/latest-council-of-europe-report-on-regional-or-minority-languages-in-serbia-published-/|url-status=dead}}</ref>|[[Украйина]]<ref>{{Cite web |title=Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов |url=https://www.golos.com.ua/documents/z-4699-ix.pdf |website=Голос України |language=uk |date=12 June 2026 |archive-url=https://web.archive.org/web/20260613172853/https://www.golos.com.ua/documents/z-4699-ix.pdf |archive-date=13 June 2026 |access-date=16 June 2026 |url-status=live}}</ref><ref>{{cite news|url=https://cotidianul.md/20657/corectam-o-inexactitate-istorica-parlamentul-ucrainei-a-eliminat-limba-moldoveneasca-si-a-consfintit-protejarea-limbii-romane-limba-rusa-retrogradata/|title="Corectăm o inexactitate istorică!" – Parlamentul Ucrainei a eliminat "limba moldovenească" și a consfințit protejarea Limbii Române / Limba rusă, "retrogradată"|first=Mircea|last=Savin|newspaper=Cotidianul.md|date=3 December 2025|language=ro}}</ref>}} | agency = Румынська академія | iso1 = ro | iso2b = rum | iso2t = ron | iso3 = ron | lingua = 51-AAD-c (varieties: 51-AAD-ca to -ck) | map = Map Roumanophone World.png | mapcaption = Синьым: реґіоны, де румынськый є домінантным языком. Світлосиньым: реґіоны, де є читава меншина носителюв румынського. | map2 = Idioma rumano.PNG | mapcaption2 = Ареал розшыріня румынського языка в Румынії, Молдові тай коло них | notice = IPA | glotto = roma1327 | glottorefname = Romanian }} [[Файл:Native from Bucharest, Romania speaking Romanian.webm|thumb|Носителька румынського з [[Букурешть|Букурештя]], [[Румынія]]. Букурештськый діалект румынського є стандартным.]] '''Румы́нськый''' вадь '''руму́нськый язык''' ({{lang-ro|limba română}} {{Audio-IPA|Ro-Limba_Română.ogg|[ˈlimba roˈmɨnə]}} вадь ''{{lang|ro|românește}}'' {{IPA|[romɨˈneʃte]}}, {{букв|„по румынськы“}}) є [[Романські языкы|восточнороманськый]] язык, офіційна и головна бесіда [[Румынія|Румынії]] и [[Молдова|Молдовы]]. Румынськым приказувут меншины в [[Мадярщина|Мадярщині]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Сербія|Сербії]] и [[Украйина|Украйині]], а щи читава румынська [[діаспора]]. Вцілови румынськый за першый язык мавут 22&nbsp;міліоны&nbsp;чоловік.<ref name=e27/> Румынськый ся щи знає кликати [[Молдавськый язык|„молдавськый язык“]] у Молдові, айбо Конституційный суд Молдовы в 2013.&nbsp;році постановив, ож „офіційным языком Молдовы є румынськый“.{{efn|Конституція Республікы Молдовы 1994.&nbsp;року называла державный язык „молдавськым“, а декларація незалежности 1991.&nbsp;року&nbsp;— „румынськым“. У децембрі 2013 Конституційный суд Молдовы постановив, ож декларація незалежности має перевагу над конституційов, а значит державный язык&nbsp;— „румынськый“, а не „молдавськый“. [https://web.archive.org/web/20131209102718/http://www.foxnews.com/world/2013/12/05/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored/ "Moldovan court rules official language is 'Romanian,' replacing Soviet-flavored 'Moldovan'"].}} 16.&nbsp;марця 2023.&nbsp;року молдавськый парламент прияв закон за называня націоналного языка румынськым в ушыткых леґіслативных текстах и конституції; 22.&nbsp;марця президентка Молдовы [[Мая Санду]] тот закон [[Промулґація|промулґовала]].<ref name="romanian-law-prom">{{cite news |title=Președinta Maia Sandu a promulgat Legea care confirmă că limba de stat a Republicii Moldova este cea română |language=ro |publisher=Presidency of the Republic of Moldova |url=https://presedinte.md/rom/comunicate-de-presa/presedinta-maia-sandu-a-promulgat-legea-care-confirma-ca-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-cea-romna |quote=Astăzi am promulgat Legea care confirmă un adevăr istoric și incontestabil: limba de stat a Republicii Moldova este cea română. |trans-quote=Today I have promulgated the law that confirms a historical and indisputable truth: the state language of the Republic of Moldova is Romanian. }}{{Dead link|date=May 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> == Запяткы == <references group="lower-alpha"/> == Референції == {{Reflist}} r90o3us2j3g91cvu4y9t0htmmlfmq2q 169153 169152 2026-09-05T10:56:19Z Flipdot 23893 added [[Category:Языкы]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 169153 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Румынськый | altname = Дако-румынськый | nativename = {{lang-ro|limba română}}, {{lang|ro|românește}}, {{lang|ro|română}}{{efn|{{lang|ro|лимба ромынэ}}, {{lang|ro|ромынеште}}, {{lang|ro|ромынэ}} у молдавськуй кирилици, котра ся хоснує лиш у [[Придністровя|Придністровї]].}} | pronunciation = {{Audio-IPA|Ro-Limba_Română.ogg|[ˈlimba roˈmɨnə]}} | states = [[Румынія]]<br>[[Молдова]] | region = Юговосточна Европа<br>[[Восточна Европа]]<br>[[Централна Европа]] | ethnicity = {{ubl|[[румыны]]<br />{{small|(у т.&nbsp;ч.&nbsp;[[молдаване]] и [[тімоцькі влахы]])}}}} | speakers = {{sigfig|22.209690|2}} міліоны | date = 2020 | ref = e27 | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропські языкы|індоевропські]] | fam2 = італіцькі | fam3 = латино-фалісканські | fam4 = латинські | fam5 = [[Романські языкы|романські]] | fam6 = Восточнороманські | fam7 = сівернорумынськый?{{efn|name=a|Петруччі (1999) предлагат класифікацію восточнороманськых языкув, розділену на сіверну (котра ся в свою очерідь ділит на істро-румынськый и дако-румынськый) и южну голузкы.{{sfn|Petrucci|1999|p=4}} [[Glottolog]] v4.8 предлагат розділеня на арумынську и сівернорумынську (котра ся ділит дале на істро-румынську и восточнорумынську, з котрої ся гіпотетично выділили дако-румынська и меґлено-румынська).<ref>{{Cite journal |url=https://glottolog.org/resource/languoid/id/east2714 |title=Glottolog 4.8 – Eastern Romance |date=2023-07-10 |access-date=2023-11-20 |website=[[Glottolog]] |last1=Hammarström |first1=Harald |publisher=Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology |last2=Forkel |first2=Robert |publication-place=[[Лайпціґ|Leipzig]] |doi=10.5281/zenodo.7398962 |last3=Haspelmath |first3=Martin |last4=Bank |first4=Sebastian |doi-access=free |archive-date=21 November 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231121043919/https://glottolog.org/resource/languoid/id/east2714 |url-status=live }}</ref>}} | fam8 = восточнорумынськый?{{efn|name=a}} | dia1 = трансілванськый | dia2 = крішанськый | dia3 = молдавськый | dia4 = банатськый | dia5 = валаськый | dia6 = марамуреськый | dia7 = буковинськый | dia8 = олтенськый | ancestor = [[Праіндоевропськый язык|праіндоевропськый]] | ancestor2 = [[Праіталіцькый язык|праіталіцькый]] | ancestor3 = старолатинськый | ancestor4 = [[народна латина|народна латина]] | ancestor5 = [[Прароманськый язык|прароманськый]] | ancestor6 = румынськый | script = {{unbulleted list|[[Латиниця]]|[[кирилиця]]|молдавська кирилиця (лиш у [[Придністровська молдавська республіка|Придністровї]])|історична [[румынська кирилиця]]|[[румынськый Брайль]]}} | nation = {{ubl|[[Румынія]]<ref>{{cite web |url=http://www.cdep.ro/pls/dic/site.page?den=act2_1&par1=1 |title=ARTICOLUL 13 – Constitutia României |website=Cdep.ro |access-date=2016-01-28 |archive-date=7 September 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110907004110/http://www.cdep.ro/pls/dic/site.page?den=act2_1&par1=1 |url-status=dead }}</ref>|[[Молдова]]<ref>{{cite news|url=https://protv.md/actualitate/modificat-si-in-constitutie-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-limba-romana-foto---2648619.html|title=Modificat și în Constituție: "Limba de stat a Republicii Moldova este limba română" – FOTO|publisher=ProTV Chișinău|date=30 March 2023|language=ro|access-date=2 April 2023|archive-date=31 March 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230331075620/https://protv.md/actualitate/modificat-si-in-constitutie-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-limba-romana-foto---2648619.html|url-status=live}}</ref>|''[[Придністровя]]'' ({{small|ги „[[Молдавськый язык|молдавськый]]“}})<ref>{{cite news|url=https://newsmaker.md/ro/cat-exista-transnistria-va-exista-limba-moldoveneasca-krasnoselski-despre-posibile-divergente-cu-chisinaul/|title="Cât există Transnistria, va exista "limba moldovenească". Krasnoselski, despre posibile divergențe cu Chișinăul|first=Stela|last=Untila|newspaper=NewsMaker|date=14 July 2021|language=ro|access-date=2 April 2023|archive-date=2 April 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230402182649/https://newsmaker.md/ro/cat-exista-transnistria-va-exista-limba-moldoveneasca-krasnoselski-despre-posibile-divergente-cu-chisinaul/|url-status=live}}</ref>|[[Войводина]] ([[Сербія]])<ref>{{cite web | url = http://www.puma.vojvodina.gov.rs/etext.php?ID_mat=207 | title = Official use of languages and scripts in the Autonomous Province of Vojvodina | publisher = Provincial Secretariat for Regulations, Administration and National Minorities |access-date= 18 October 2010 | archive-date = 25 October 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20201025083851/http://www.puma.vojvodina.gov.rs/etext.php?ID_mat=207 | url-status = live }}</ref>|[[Европська унія]]<ref>{{Cite web |url=https://commission.europa.eu/about-european-commission/service-standards-and-principles/commissions-use-languages_en |title=The Commission's use of languages |access-date=2 April 2023 |archive-date=3 April 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230403205756/https://commission.europa.eu/about-european-commission/service-standards-and-principles/commissions-use-languages_en |url-status=live }}</ref>}} | minority = {{ubl|[[Мадярщина]]<ref>{{Cite web |url=https://www.coe.int/en/web/european-charter-regional-or-minority-languages/home/-/asset_publisher/VzXuex45jmKt/content/hungary-needs-to-strengthen-use-of-and-access-to-minority-languages?_101_INSTANCE_VzXuex45jmKt_viewMode=view/ |title=Hungary needs to strengthen use of and access to minority languages |publisher=[[Рада Европы|Council of Europe]] |access-date=16 January 2019 |archive-date=27 August 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190827104838/https://www.coe.int/en/web/european-charter-regional-or-minority-languages/home/-/asset_publisher/VzXuex45jmKt/content/hungary-needs-to-strengthen-use-of-and-access-to-minority-languages?_101_INSTANCE_VzXuex45jmKt_viewMode=view/ |url-status=live }}</ref>|[[Сербія]] ({{small|ги румынськый и власькый}})<ref>{{cite web|url=http://www.npld.eu/news/latest-news/60/latest-council-of-europe-report-on-regional-or-minority-languages-in-serbia-published-/|title=Latest Council of Europe report on regional or minority Languages in Serbia published|publisher=The Network to Promote Linguistic Diversity|access-date=25 June 2015|archive-date=26 June 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150626134700/http://www.npld.eu/news/latest-news/60/latest-council-of-europe-report-on-regional-or-minority-languages-in-serbia-published-/|url-status=dead}}</ref>|[[Украйина]]<ref>{{Cite web |title=Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов |url=https://www.golos.com.ua/documents/z-4699-ix.pdf |website=Голос України |language=uk |date=12 June 2026 |archive-url=https://web.archive.org/web/20260613172853/https://www.golos.com.ua/documents/z-4699-ix.pdf |archive-date=13 June 2026 |access-date=16 June 2026 |url-status=live}}</ref><ref>{{cite news|url=https://cotidianul.md/20657/corectam-o-inexactitate-istorica-parlamentul-ucrainei-a-eliminat-limba-moldoveneasca-si-a-consfintit-protejarea-limbii-romane-limba-rusa-retrogradata/|title="Corectăm o inexactitate istorică!" – Parlamentul Ucrainei a eliminat "limba moldovenească" și a consfințit protejarea Limbii Române / Limba rusă, "retrogradată"|first=Mircea|last=Savin|newspaper=Cotidianul.md|date=3 December 2025|language=ro}}</ref>}} | agency = Румынська академія | iso1 = ro | iso2b = rum | iso2t = ron | iso3 = ron | lingua = 51-AAD-c (varieties: 51-AAD-ca to -ck) | map = Map Roumanophone World.png | mapcaption = Синьым: реґіоны, де румынськый є домінантным языком. Світлосиньым: реґіоны, де є читава меншина носителюв румынського. | map2 = Idioma rumano.PNG | mapcaption2 = Ареал розшыріня румынського языка в Румынії, Молдові тай коло них | notice = IPA | glotto = roma1327 | glottorefname = Romanian }} [[Файл:Native from Bucharest, Romania speaking Romanian.webm|thumb|Носителька румынського з [[Букурешть|Букурештя]], [[Румынія]]. Букурештськый діалект румынського є стандартным.]] '''Румы́нськый''' вадь '''руму́нськый язык''' ({{lang-ro|limba română}} {{Audio-IPA|Ro-Limba_Română.ogg|[ˈlimba roˈmɨnə]}} вадь ''{{lang|ro|românește}}'' {{IPA|[romɨˈneʃte]}}, {{букв|„по румынськы“}}) є [[Романські языкы|восточнороманськый]] язык, офіційна и головна бесіда [[Румынія|Румынії]] и [[Молдова|Молдовы]]. Румынськым приказувут меншины в [[Мадярщина|Мадярщині]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Сербія|Сербії]] и [[Украйина|Украйині]], а щи читава румынська [[діаспора]]. Вцілови румынськый за першый язык мавут 22&nbsp;міліоны&nbsp;чоловік.<ref name=e27/> Румынськый ся щи знає кликати [[Молдавськый язык|„молдавськый язык“]] у Молдові, айбо Конституційный суд Молдовы в 2013.&nbsp;році постановив, ож „офіційным языком Молдовы є румынськый“.{{efn|Конституція Республікы Молдовы 1994.&nbsp;року называла державный язык „молдавськым“, а декларація незалежности 1991.&nbsp;року&nbsp;— „румынськым“. У децембрі 2013 Конституційный суд Молдовы постановив, ож декларація незалежности має перевагу над конституційов, а значит державный язык&nbsp;— „румынськый“, а не „молдавськый“. [https://web.archive.org/web/20131209102718/http://www.foxnews.com/world/2013/12/05/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored/ "Moldovan court rules official language is 'Romanian,' replacing Soviet-flavored 'Moldovan'"].}} 16.&nbsp;марця 2023.&nbsp;року молдавськый парламент прияв закон за называня націоналного языка румынськым в ушыткых леґіслативных текстах и конституції; 22.&nbsp;марця президентка Молдовы [[Мая Санду]] тот закон [[Промулґація|промулґовала]].<ref name="romanian-law-prom">{{cite news |title=Președinta Maia Sandu a promulgat Legea care confirmă că limba de stat a Republicii Moldova este cea română |language=ro |publisher=Presidency of the Republic of Moldova |url=https://presedinte.md/rom/comunicate-de-presa/presedinta-maia-sandu-a-promulgat-legea-care-confirma-ca-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-cea-romna |quote=Astăzi am promulgat Legea care confirmă un adevăr istoric și incontestabil: limba de stat a Republicii Moldova este cea română. |trans-quote=Today I have promulgated the law that confirms a historical and indisputable truth: the state language of the Republic of Moldova is Romanian. }}{{Dead link|date=May 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> == Запяткы == <references group="lower-alpha"/> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Языкы]] 12nebtbzy0pjk1aiophc6wqh4p7vg29 169154 169153 2026-09-05T10:56:41Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Румуньскый язык]] на [[Румынськый язык]] з вычерянём напрямлїнь 169153 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Румынськый | altname = Дако-румынськый | nativename = {{lang-ro|limba română}}, {{lang|ro|românește}}, {{lang|ro|română}}{{efn|{{lang|ro|лимба ромынэ}}, {{lang|ro|ромынеште}}, {{lang|ro|ромынэ}} у молдавськуй кирилици, котра ся хоснує лиш у [[Придністровя|Придністровї]].}} | pronunciation = {{Audio-IPA|Ro-Limba_Română.ogg|[ˈlimba roˈmɨnə]}} | states = [[Румынія]]<br>[[Молдова]] | region = Юговосточна Европа<br>[[Восточна Европа]]<br>[[Централна Европа]] | ethnicity = {{ubl|[[румыны]]<br />{{small|(у т.&nbsp;ч.&nbsp;[[молдаване]] и [[тімоцькі влахы]])}}}} | speakers = {{sigfig|22.209690|2}} міліоны | date = 2020 | ref = e27 | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропські языкы|індоевропські]] | fam2 = італіцькі | fam3 = латино-фалісканські | fam4 = латинські | fam5 = [[Романські языкы|романські]] | fam6 = Восточнороманські | fam7 = сівернорумынськый?{{efn|name=a|Петруччі (1999) предлагат класифікацію восточнороманськых языкув, розділену на сіверну (котра ся в свою очерідь ділит на істро-румынськый и дако-румынськый) и южну голузкы.{{sfn|Petrucci|1999|p=4}} [[Glottolog]] v4.8 предлагат розділеня на арумынську и сівернорумынську (котра ся ділит дале на істро-румынську и восточнорумынську, з котрої ся гіпотетично выділили дако-румынська и меґлено-румынська).<ref>{{Cite journal |url=https://glottolog.org/resource/languoid/id/east2714 |title=Glottolog 4.8 – Eastern Romance |date=2023-07-10 |access-date=2023-11-20 |website=[[Glottolog]] |last1=Hammarström |first1=Harald |publisher=Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology |last2=Forkel |first2=Robert |publication-place=[[Лайпціґ|Leipzig]] |doi=10.5281/zenodo.7398962 |last3=Haspelmath |first3=Martin |last4=Bank |first4=Sebastian |doi-access=free |archive-date=21 November 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231121043919/https://glottolog.org/resource/languoid/id/east2714 |url-status=live }}</ref>}} | fam8 = восточнорумынськый?{{efn|name=a}} | dia1 = трансілванськый | dia2 = крішанськый | dia3 = молдавськый | dia4 = банатськый | dia5 = валаськый | dia6 = марамуреськый | dia7 = буковинськый | dia8 = олтенськый | ancestor = [[Праіндоевропськый язык|праіндоевропськый]] | ancestor2 = [[Праіталіцькый язык|праіталіцькый]] | ancestor3 = старолатинськый | ancestor4 = [[народна латина|народна латина]] | ancestor5 = [[Прароманськый язык|прароманськый]] | ancestor6 = румынськый | script = {{unbulleted list|[[Латиниця]]|[[кирилиця]]|молдавська кирилиця (лиш у [[Придністровська молдавська республіка|Придністровї]])|історична [[румынська кирилиця]]|[[румынськый Брайль]]}} | nation = {{ubl|[[Румынія]]<ref>{{cite web |url=http://www.cdep.ro/pls/dic/site.page?den=act2_1&par1=1 |title=ARTICOLUL 13 – Constitutia României |website=Cdep.ro |access-date=2016-01-28 |archive-date=7 September 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110907004110/http://www.cdep.ro/pls/dic/site.page?den=act2_1&par1=1 |url-status=dead }}</ref>|[[Молдова]]<ref>{{cite news|url=https://protv.md/actualitate/modificat-si-in-constitutie-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-limba-romana-foto---2648619.html|title=Modificat și în Constituție: "Limba de stat a Republicii Moldova este limba română" – FOTO|publisher=ProTV Chișinău|date=30 March 2023|language=ro|access-date=2 April 2023|archive-date=31 March 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230331075620/https://protv.md/actualitate/modificat-si-in-constitutie-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-limba-romana-foto---2648619.html|url-status=live}}</ref>|''[[Придністровя]]'' ({{small|ги „[[Молдавськый язык|молдавськый]]“}})<ref>{{cite news|url=https://newsmaker.md/ro/cat-exista-transnistria-va-exista-limba-moldoveneasca-krasnoselski-despre-posibile-divergente-cu-chisinaul/|title="Cât există Transnistria, va exista "limba moldovenească". Krasnoselski, despre posibile divergențe cu Chișinăul|first=Stela|last=Untila|newspaper=NewsMaker|date=14 July 2021|language=ro|access-date=2 April 2023|archive-date=2 April 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230402182649/https://newsmaker.md/ro/cat-exista-transnistria-va-exista-limba-moldoveneasca-krasnoselski-despre-posibile-divergente-cu-chisinaul/|url-status=live}}</ref>|[[Войводина]] ([[Сербія]])<ref>{{cite web | url = http://www.puma.vojvodina.gov.rs/etext.php?ID_mat=207 | title = Official use of languages and scripts in the Autonomous Province of Vojvodina | publisher = Provincial Secretariat for Regulations, Administration and National Minorities |access-date= 18 October 2010 | archive-date = 25 October 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20201025083851/http://www.puma.vojvodina.gov.rs/etext.php?ID_mat=207 | url-status = live }}</ref>|[[Европська унія]]<ref>{{Cite web |url=https://commission.europa.eu/about-european-commission/service-standards-and-principles/commissions-use-languages_en |title=The Commission's use of languages |access-date=2 April 2023 |archive-date=3 April 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230403205756/https://commission.europa.eu/about-european-commission/service-standards-and-principles/commissions-use-languages_en |url-status=live }}</ref>}} | minority = {{ubl|[[Мадярщина]]<ref>{{Cite web |url=https://www.coe.int/en/web/european-charter-regional-or-minority-languages/home/-/asset_publisher/VzXuex45jmKt/content/hungary-needs-to-strengthen-use-of-and-access-to-minority-languages?_101_INSTANCE_VzXuex45jmKt_viewMode=view/ |title=Hungary needs to strengthen use of and access to minority languages |publisher=[[Рада Европы|Council of Europe]] |access-date=16 January 2019 |archive-date=27 August 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190827104838/https://www.coe.int/en/web/european-charter-regional-or-minority-languages/home/-/asset_publisher/VzXuex45jmKt/content/hungary-needs-to-strengthen-use-of-and-access-to-minority-languages?_101_INSTANCE_VzXuex45jmKt_viewMode=view/ |url-status=live }}</ref>|[[Сербія]] ({{small|ги румынськый и власькый}})<ref>{{cite web|url=http://www.npld.eu/news/latest-news/60/latest-council-of-europe-report-on-regional-or-minority-languages-in-serbia-published-/|title=Latest Council of Europe report on regional or minority Languages in Serbia published|publisher=The Network to Promote Linguistic Diversity|access-date=25 June 2015|archive-date=26 June 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150626134700/http://www.npld.eu/news/latest-news/60/latest-council-of-europe-report-on-regional-or-minority-languages-in-serbia-published-/|url-status=dead}}</ref>|[[Украйина]]<ref>{{Cite web |title=Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов |url=https://www.golos.com.ua/documents/z-4699-ix.pdf |website=Голос України |language=uk |date=12 June 2026 |archive-url=https://web.archive.org/web/20260613172853/https://www.golos.com.ua/documents/z-4699-ix.pdf |archive-date=13 June 2026 |access-date=16 June 2026 |url-status=live}}</ref><ref>{{cite news|url=https://cotidianul.md/20657/corectam-o-inexactitate-istorica-parlamentul-ucrainei-a-eliminat-limba-moldoveneasca-si-a-consfintit-protejarea-limbii-romane-limba-rusa-retrogradata/|title="Corectăm o inexactitate istorică!" – Parlamentul Ucrainei a eliminat "limba moldovenească" și a consfințit protejarea Limbii Române / Limba rusă, "retrogradată"|first=Mircea|last=Savin|newspaper=Cotidianul.md|date=3 December 2025|language=ro}}</ref>}} | agency = Румынська академія | iso1 = ro | iso2b = rum | iso2t = ron | iso3 = ron | lingua = 51-AAD-c (varieties: 51-AAD-ca to -ck) | map = Map Roumanophone World.png | mapcaption = Синьым: реґіоны, де румынськый є домінантным языком. Світлосиньым: реґіоны, де є читава меншина носителюв румынського. | map2 = Idioma rumano.PNG | mapcaption2 = Ареал розшыріня румынського языка в Румынії, Молдові тай коло них | notice = IPA | glotto = roma1327 | glottorefname = Romanian }} [[Файл:Native from Bucharest, Romania speaking Romanian.webm|thumb|Носителька румынського з [[Букурешть|Букурештя]], [[Румынія]]. Букурештськый діалект румынського є стандартным.]] '''Румы́нськый''' вадь '''руму́нськый язык''' ({{lang-ro|limba română}} {{Audio-IPA|Ro-Limba_Română.ogg|[ˈlimba roˈmɨnə]}} вадь ''{{lang|ro|românește}}'' {{IPA|[romɨˈneʃte]}}, {{букв|„по румынськы“}}) є [[Романські языкы|восточнороманськый]] язык, офіційна и головна бесіда [[Румынія|Румынії]] и [[Молдова|Молдовы]]. Румынськым приказувут меншины в [[Мадярщина|Мадярщині]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Сербія|Сербії]] и [[Украйина|Украйині]], а щи читава румынська [[діаспора]]. Вцілови румынськый за першый язык мавут 22&nbsp;міліоны&nbsp;чоловік.<ref name=e27/> Румынськый ся щи знає кликати [[Молдавськый язык|„молдавськый язык“]] у Молдові, айбо Конституційный суд Молдовы в 2013.&nbsp;році постановив, ож „офіційным языком Молдовы є румынськый“.{{efn|Конституція Республікы Молдовы 1994.&nbsp;року называла державный язык „молдавськым“, а декларація незалежности 1991.&nbsp;року&nbsp;— „румынськым“. У децембрі 2013 Конституційный суд Молдовы постановив, ож декларація незалежности має перевагу над конституційов, а значит державный язык&nbsp;— „румынськый“, а не „молдавськый“. [https://web.archive.org/web/20131209102718/http://www.foxnews.com/world/2013/12/05/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored/ "Moldovan court rules official language is 'Romanian,' replacing Soviet-flavored 'Moldovan'"].}} 16.&nbsp;марця 2023.&nbsp;року молдавськый парламент прияв закон за называня націоналного языка румынськым в ушыткых леґіслативных текстах и конституції; 22.&nbsp;марця президентка Молдовы [[Мая Санду]] тот закон [[Промулґація|промулґовала]].<ref name="romanian-law-prom">{{cite news |title=Președinta Maia Sandu a promulgat Legea care confirmă că limba de stat a Republicii Moldova este cea română |language=ro |publisher=Presidency of the Republic of Moldova |url=https://presedinte.md/rom/comunicate-de-presa/presedinta-maia-sandu-a-promulgat-legea-care-confirma-ca-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-cea-romna |quote=Astăzi am promulgat Legea care confirmă un adevăr istoric și incontestabil: limba de stat a Republicii Moldova este cea română. |trans-quote=Today I have promulgated the law that confirms a historical and indisputable truth: the state language of the Republic of Moldova is Romanian. }}{{Dead link|date=May 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> == Запяткы == <references group="lower-alpha"/> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Языкы]] 12nebtbzy0pjk1aiophc6wqh4p7vg29 169156 169154 2026-09-05T11:23:01Z Flipdot 23893 169156 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Румынськый | altname = Дако-румынськый | nativename = {{lang-ro|limba română}}, {{lang|ro|românește}}, {{lang|ro|română}}{{efn|{{lang|ro|лимба ромынэ}}, {{lang|ro|ромынеште}}, {{lang|ro|ромынэ}} у молдавськуй кирилици, котра ся хоснує лиш у [[Придністровя|Придністровї]].}} | pronunciation = {{Audio-IPA|Ro-Limba_Română.ogg|[ˈlimba roˈmɨnə]}} | states = [[Румынія]]<br>[[Молдова]] | region = Юговосточна Европа<br>[[Восточна Европа]]<br>[[Централна Европа]] | ethnicity = {{ubl|[[румыны]]<br />{{small|(у т.&nbsp;ч.&nbsp;[[молдаване]] и [[тімоцькі влахы]])}}}} | speakers = {{sigfig|22.209690|2}} міліоны | date = 2020 | ref = e27 | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропські языкы|індоевропські]] | fam2 = італіцькі | fam3 = латино-фалісканські | fam4 = латинські | fam5 = [[Романські языкы|романські]] | fam6 = Восточнороманські | fam7 = сівернорумынськый?{{efn|name=a|Петруччі (1999) предлагат класифікацію восточнороманськых языкув, розділену на сіверну (котра ся в свою очерідь ділит на істро-румынськый и дако-румынськый) и южну голузкы.{{sfn|Petrucci|1999|p=4}} [[Glottolog]] v4.8 предлагат розділеня на арумынську и сівернорумынську (котра ся ділит дале на істро-румынську и восточнорумынську, з котрої ся гіпотетично выділили дако-румынська и меґлено-румынська).<ref>{{Cite journal |url=https://glottolog.org/resource/languoid/id/east2714 |title=Glottolog 4.8 – Eastern Romance |date=2023-07-10 |access-date=2023-11-20 |website=[[Glottolog]] |last1=Hammarström |first1=Harald |publisher=Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology |last2=Forkel |first2=Robert |publication-place=[[Лайпціґ|Leipzig]] |doi=10.5281/zenodo.7398962 |last3=Haspelmath |first3=Martin |last4=Bank |first4=Sebastian |doi-access=free |archive-date=21 November 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231121043919/https://glottolog.org/resource/languoid/id/east2714 |url-status=live }}</ref>}} | fam8 = восточнорумынськый?{{efn|name=a}} | dia1 = трансілванськый | dia2 = крішанськый | dia3 = молдавськый | dia4 = банатськый | dia5 = валаськый | dia6 = марамуреськый | dia7 = буковинськый | dia8 = олтенськый | ancestor = [[Праіндоевропськый язык|праіндоевропськый]] | ancestor2 = [[Праіталіцькый язык|праіталіцькый]] | ancestor3 = старолатинськый | ancestor4 = [[народна латина|народна латина]] | ancestor5 = [[Прароманськый язык|прароманськый]] | ancestor6 = румынськый | script = {{unbulleted list|[[Латиниця]]|[[кирилиця]]|молдавська кирилиця (лиш у [[Придністровська молдавська республіка|Придністровї]])|історична [[румынська кирилиця]]|[[румынськый Брайль]]}} | nation = {{ubl|[[Румынія]]<ref>{{cite web |url=http://www.cdep.ro/pls/dic/site.page?den=act2_1&par1=1 |title=ARTICOLUL 13 – Constitutia României |website=Cdep.ro |access-date=2016-01-28 |archive-date=7 September 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110907004110/http://www.cdep.ro/pls/dic/site.page?den=act2_1&par1=1 |url-status=dead }}</ref>|[[Молдова]]<ref>{{cite news|url=https://protv.md/actualitate/modificat-si-in-constitutie-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-limba-romana-foto---2648619.html|title=Modificat și în Constituție: "Limba de stat a Republicii Moldova este limba română" – FOTO|publisher=ProTV Chișinău|date=30 March 2023|language=ro|access-date=2 April 2023|archive-date=31 March 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230331075620/https://protv.md/actualitate/modificat-si-in-constitutie-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-limba-romana-foto---2648619.html|url-status=live}}</ref>|''[[Придністровя]]'' ({{small|ги „[[Молдавськый язык|молдавськый]]“}})<ref>{{cite news|url=https://newsmaker.md/ro/cat-exista-transnistria-va-exista-limba-moldoveneasca-krasnoselski-despre-posibile-divergente-cu-chisinaul/|title="Cât există Transnistria, va exista "limba moldovenească". Krasnoselski, despre posibile divergențe cu Chișinăul|first=Stela|last=Untila|newspaper=NewsMaker|date=14 July 2021|language=ro|access-date=2 April 2023|archive-date=2 April 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230402182649/https://newsmaker.md/ro/cat-exista-transnistria-va-exista-limba-moldoveneasca-krasnoselski-despre-posibile-divergente-cu-chisinaul/|url-status=live}}</ref>|[[Войводина]] ([[Сербія]])<ref>{{cite web | url = http://www.puma.vojvodina.gov.rs/etext.php?ID_mat=207 | title = Official use of languages and scripts in the Autonomous Province of Vojvodina | publisher = Provincial Secretariat for Regulations, Administration and National Minorities |access-date= 18 October 2010 | archive-date = 25 October 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20201025083851/http://www.puma.vojvodina.gov.rs/etext.php?ID_mat=207 | url-status = live }}</ref>|[[Европська унія]]<ref>{{Cite web |url=https://commission.europa.eu/about-european-commission/service-standards-and-principles/commissions-use-languages_en |title=The Commission's use of languages |access-date=2 April 2023 |archive-date=3 April 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230403205756/https://commission.europa.eu/about-european-commission/service-standards-and-principles/commissions-use-languages_en |url-status=live }}</ref>}} | minority = {{ubl|[[Мадярщина]]<ref>{{Cite web |url=https://www.coe.int/en/web/european-charter-regional-or-minority-languages/home/-/asset_publisher/VzXuex45jmKt/content/hungary-needs-to-strengthen-use-of-and-access-to-minority-languages?_101_INSTANCE_VzXuex45jmKt_viewMode=view/ |title=Hungary needs to strengthen use of and access to minority languages |publisher=[[Рада Европы|Council of Europe]] |access-date=16 January 2019 |archive-date=27 August 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190827104838/https://www.coe.int/en/web/european-charter-regional-or-minority-languages/home/-/asset_publisher/VzXuex45jmKt/content/hungary-needs-to-strengthen-use-of-and-access-to-minority-languages?_101_INSTANCE_VzXuex45jmKt_viewMode=view/ |url-status=live }}</ref>|[[Сербія]] ({{small|ги румынськый и власькый}})<ref>{{cite web|url=http://www.npld.eu/news/latest-news/60/latest-council-of-europe-report-on-regional-or-minority-languages-in-serbia-published-/|title=Latest Council of Europe report on regional or minority Languages in Serbia published|publisher=The Network to Promote Linguistic Diversity|access-date=25 June 2015|archive-date=26 June 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150626134700/http://www.npld.eu/news/latest-news/60/latest-council-of-europe-report-on-regional-or-minority-languages-in-serbia-published-/|url-status=dead}}</ref>|[[Украйина]]<ref>{{Cite web |title=Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов |url=https://www.golos.com.ua/documents/z-4699-ix.pdf |website=Голос України |language=uk |date=12 June 2026 |archive-url=https://web.archive.org/web/20260613172853/https://www.golos.com.ua/documents/z-4699-ix.pdf |archive-date=13 June 2026 |access-date=16 June 2026 |url-status=live}}</ref><ref>{{cite news|url=https://cotidianul.md/20657/corectam-o-inexactitate-istorica-parlamentul-ucrainei-a-eliminat-limba-moldoveneasca-si-a-consfintit-protejarea-limbii-romane-limba-rusa-retrogradata/|title="Corectăm o inexactitate istorică!" – Parlamentul Ucrainei a eliminat "limba moldovenească" și a consfințit protejarea Limbii Române / Limba rusă, "retrogradată"|first=Mircea|last=Savin|newspaper=Cotidianul.md|date=3 December 2025|language=ro}}</ref>}} | agency = Румынська академія | iso1 = ro | iso2b = rum | iso2t = ron | iso3 = ron | lingua = 51-AAD-c (varieties: 51-AAD-ca to -ck) | map = Map Roumanophone World.png | mapcaption = Синьым: реґіоны, де румынськый є домінантным языком. Світлосиньым: реґіоны, де є читава меншина носителюв румынського. | map2 = Idioma rumano.PNG | mapcaption2 = Ареал розшыріня румынського языка в Румынії, Молдові тай коло них | notice = IPA | glotto = roma1327 | glottorefname = Romanian }} [[Файл:Native from Bucharest, Romania speaking Romanian.webm|thumb|Носителька румынського з [[Букурешть|Букурештя]], [[Румынія]]. Букурештськый діалект румынського є стандартным.]] '''Румы́нськый''' вадь '''руму́нськый язык''' ({{lang-ro|limba română}} {{Audio-IPA|Ro-Limba_Română.ogg|[ˈlimba roˈmɨnə]}} вадь ''{{lang|ro|românește}}'' {{IPA|[romɨˈneʃte]}}, {{букв|„по румынськы“}}) є [[Романські языкы|восточнороманськый]] язык, офіційна и головна бесіда [[Румынія|Румынії]] и [[Молдова|Молдовы]]. Румынськым приказувут меншины в [[Мадярщина|Мадярщині]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Сербія|Сербії]] и [[Украйина|Украйині]], а щи читава румынська [[діаспора]]. Вцілови румынськый за першый язык мавут 22&nbsp;міліоны&nbsp;чоловік.<ref name=e27/> Румынськый ся щи знає кликати [[Молдавськый язык|„молдавськый язык“]] у Молдові, айбо Конституційный суд Молдовы в 2013.&nbsp;році постановив, ож „офіційным языком Молдовы є румынськый“.{{efn|Конституція Республікы Молдовы 1994.&nbsp;року называла державный язык „молдавськым“, а декларація незалежности 1991.&nbsp;року&nbsp;— „румынськым“. У децембрі 2013 Конституційный суд Молдовы постановив, ож декларація незалежности має перевагу над конституційов, а значит державный язык&nbsp;— „румынськый“, а не „молдавськый“. [https://web.archive.org/web/20131209102718/http://www.foxnews.com/world/2013/12/05/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored/ "Moldovan court rules official language is 'Romanian,' replacing Soviet-flavored 'Moldovan'"].}} 16.&nbsp;марця 2023.&nbsp;року молдавськый парламент прияв закон за называня націоналного языка румынськым в ушыткых леґіслативных текстах и конституції; 22.&nbsp;марця президентка Молдовы [[Мая Санду]] тот закон [[Промулґація|промулґовала]].<ref name="romanian-law-prom">{{cite news |title=Președinta Maia Sandu a promulgat Legea care confirmă că limba de stat a Republicii Moldova este cea română |language=ro |publisher=Presidency of the Republic of Moldova |url=https://presedinte.md/rom/comunicate-de-presa/presedinta-maia-sandu-a-promulgat-legea-care-confirma-ca-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-cea-romna |quote=Astăzi am promulgat Legea care confirmă un adevăr istoric și incontestabil: limba de stat a Republicii Moldova este cea română. |trans-quote=Today I have promulgated the law that confirms a historical and indisputable truth: the state language of the Republic of Moldova is Romanian. }}{{Dead link|date=May 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> == Румынськый влив на словянські языкы == Хоть уцілови языковый контакт тяжіє у бук словянського вливу на румынськый язык, сут подакотрі приклады зворотного процеса. Тото головно лексика, скапчана з [[Пастырь|пастырьськым ділом]] и розведеньом маржины на молоко.<ref name=":1">{{Cite book|last=Rosetti|first=Alexandru|title=Istoria limbii române, vol I|publisher=Editura Științifică și Enciclopedică|year=1986|language=Romanian}}</ref>{{Rp-primitive|бук=390–391}} [[Русинськый язык]] ся тоже пуддав румынському вливу в лексичному плані: ватра (← vatră), [[брынза]] (← brânză), румеґати (← rumegat), [[колиба]] (← colibă), царина (← țarină), [[дзяма]] (← zeamă/zamă), [[мелай]] (← mălai), мериндя (← merinde) май (← mai; ипен ги спосуб формованя аналітичных компаративув и суперлативув, напр.&nbsp;май добрый, майдобрый).<ref name=":1" />{{Rp-primitive|бук=390–391}} Майліпше румынськый влив видко у южнословянськых языках, особено у [[Болгарськый язык|болгарському]] и [[Македонськый язык|македонському]], де вун ся зачав ищи уд першых сторочув по інвазії словянськых племен до южнодунайськых земель.<ref name=":0">{{Cite web |last=Breu|first=Walter|date=23 March 2022|title=Romance in Contact with Slavic in Southern and South-Eastern Europe|url=https://oxfordre.com/linguistics/view/10.1093/acrefore/9780199384655.001.0001/acrefore-9780199384655-e-449|website=Oxford Research Encyclopedias|doi=10.1093/acrefore/9780199384655.013.449|isbn=978-0-19-938465-5}}</ref> == Запяткы == <references group="lower-alpha"/> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Языкы]] fqkdikc6516p0y5htfbo87qc6ocm0ee Григорий Сковорода 0 19071 169074 167491 2026-09-04T18:03:29Z Igor Kercsa 5504 wikizacja 169074 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Григорий Сковорода |Имя_оригиналне= {{ref-uk}}''Григорій Савич Сковорода'' |Образчик= [[File:Сковорода.png|250px]] |Образчика_подпис= |Категория_склада=Hryhoriy Skovoroda in art |Чинность= [[поет]], [[педагог]], вандровный [[филозоф]] |Уроджѣня= {{Birth date|1722|12|03}} |Мѣсто_роджѣня= [[Чорнухы]] |Упокоеня={{Death date and age|1794|11|09|1722|12|03}} |Мѣсто_смерти= [[Сковородинивка|Пан-Иванивка]] |Мѣсто_погребу=там же }} [[File:Могила Г.Скороводи.jpg|thumb|260px|{{center|Гроб Григория Сковороды}}]] '''Григо́рий Сковорода́''', {{ref-uk}} ''Григорій Савич Сковорода''; *[[3. децембер]] [[1722]] (22. новембер [[Юл. кал.]]),[[Чорнухы]], [[Киевска губерния]]<ref>Векшина биографий хыбно указуе на Полтавску губернию, котра была основана в року 1802, хоть ещи Михаил Ковалѣнскый, первый биограф филозофа, справедливо писав, же село Чорнухы належало ку Киевскому намѣстництву. В первой половцѣ [[XVIII. стороча|XVIII. ст.]] зоставало традичне сотенно-полкове дѣлѣня козацкых земель, зашто Чорнухы, де ся родив Сковорода, належали ку Чорнухынской сотни Лубенского полка. А подля административного дѣлѣня Российской империи, Чорнухы, як и вшиткы землѣ Лубенского полка належали ку Киевской губернии, створеной в року 1708 [[Петро Великый|Петром I]]. На провинции Киевска губерния тогды ся не дѣлила, бо там зоставали сотенно-полковы козацкы землѣ.</ref>, [[Российска империя]] — †[[9. новембер]] [[1794]] (29.октобер [[Юл. кал.]]), [[Сковородинивка|Пан-Иванивка]], Харьковске намѣстництво, [[Российска империя]] (днесь [[Харьковска область]], [[Украина]]) — украинскый [[поет]], [[педагог]], вандровный [[филозоф]].<ref name="Marcenko">Марченко О. В.</ref> == Биография == Походив з козацкой родины. В роках 1734–1753 (з перерывками) учив ся в Киево-Могылянской академии, де слухав лекции [[Георгий Конисскый|Георгия Конисского]]. В роках 1751, 1759–1769 преподавав в Переяславском и Харьковском колегиумах. Од року 1769 провадив живот вандровного филозофа («старчика»).<ref name="Marcenko"/> == Творба == Писав филозофскы диалогы и трактаты, байкы, вершы, писма, котры за его живота ся ширили лем в рукописных копиях. Первый раз были зобраны и опубликованы [[професор]]ом Багалейом в [[Харьков]]ѣ, 1894.<ref>''Багалей Д. И.'' Сочинения Григория Саввича Сковороды. — Харьков, 1894.</ref> Багалей не быв наклоненый преувеличовати вызнам филозофскых робот Сковороды и прямо писав, же его живот интересный о много вецей, неж его творы. «Общый смысел живота Сковороды, — подля Багалея, — цѣлком злагодный з его филозофиов», и тото чинить его цѣнность. Багалей зазначав, же того погляду быв и граф [[Лев Толстой|Лев Николаевич Толстой]].<ref>Багалей Д. И. (1923), стр.&nbsp;14</ref> === Филозофия === В основѣ филозофии Сковороды — учѣня о «трьох свѣтах» — макрокозмѣ (Вселена) и двох микрокозмах: чоловѣкови и симболичом свѣтѣ, описаном в [[Библия|Библии]]. Свѣт, природа в обох «натурах» дають ся познати. Найвекшый вызнам давав Сковорода познаню сутности чоловѣка самого, самопознаню, из чого выходила его практична [[филозофия]] и [[етика]], главным вопросом котрой было учѣня о людском щастю. Основу щастя чинить «сродный труд», одвѣтуючый природным наклонностям чоловѣка; шастя не зависить од богатства, славы и подобного. Выходячи з того, Сковорода демасковав сполоченскы вады свого часу, такы як панованя владолюбства, експлуатации и гнету.<ref name="Machnovec">Махновец Л. Е.</ref> Ай сам во своем животѣ веце разы не прияв або зрюк ся скорше приятых посад, котры бы му забеспечовали богатство, сполоченскый статус, але и такых, де ся од него выжадовало змѣнити свои погляды, што посуджовав за утрату вольности. === Поезия === Свои морално-етичны погляды вывинув в жанрѣ байок в прозѣ, створивши циклус «Басни Харьковскія» на властны и езоповскы сюжеты. 30 его верши склали зберьку «Сад божественных пѣсней» (написаны в роках {{nowrap|1757–1785}}). Сковорода быв выникаючым [[поет]]ом з тематичнов широтов, глубокостьов думкы и чутя, оригиналнов и силнов образностьов. Его поезия мать зложену строфику, в основѣ силабичну, писана староукраинчинов и по латинскы.<ref name="Machnovec"/> == Народностна идентификация == Сам Сковорода нигда не идентификовав себе як ''украинскый'' филозоф — «або му было вшитко едно, а може зато, бо доба национализмох ещи не пришла».<ref name="Artiuch">Артюх В'ячеслав</ref> Украинскы учены недолюбльовали Сковороду за его язык и повне одсутство националного патриотизма. Професор Грушевскый чудовав ся «з его ровнодушности ку народностному вопросу, повного одсутства националной свѣдомости».<ref name="Javorsky">М. И. Яворский</ref> Вытягованя Сковороды з «общерусскости» и перетворѣня на украинского филозофа ся зачало в конци [[XIX. стороча]]. А остаточно ставать ся ''чисто украинскым'' филозофом в часѣ, коли славили 200-роча его уродин (1922). Тогды в резултатѣ болшевицкой политикы «коренизации», котра в [[УССР]] достала форму «[[Украинизация|украинизации]]», Сковорода зачинать быти еднозначно украинскым филозофом. Лем меджи российскыма емигрантскыма ученыма ещи ай доднесь суть окреслѣня Сковороды як «первого филозофа на Руси», «первого вызнамного русского мыслителя» и подобны.<ref name="Artiuch"/> == Жерела и одказы == * {{Cite web |author= <big>Артюх В'ячеслав</big> |title= Григорій Сковорода: українізація образу |url= https://history.sumy.ua/research/article/9521-hryhorii-skovoroda-ukrainizatsiia-obrazu.html |date= 11 квітня 2022 |accessdate= 2022-12-08}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author= <big>Багалей Д. И.</big> |title= Украинский странствующий философ Г. С. Сковорода / С прилож. статьи М.&nbsp;И.&nbsp;Яворского «Сковорода и его общество» |location= Харьков, 1923. — 66&nbsp;с |url= http://history.org.ua/LiberUA/BagUkrStrSkov_1923/BagUkrStrSkov_1923.pdf }}{{ref-ru}} * {{Cite book |author= <big>Марченко О. В.</big> |chapter= СКОВОРОДА |title= // Большая российская энциклопедия |volume= Том&nbsp;30 |location= Москва, 2015 |at= стр.&nbsp;356 |url= https://old.bigenc.ru/philosophy/text/3623788}}{{ref-ru}} * {{Cite book |author= <big>Махновец Л. Е.</big> |chapter= СКОВОРОДА |title= // Краткая литературная энциклопедия / Гл.&nbsp;ред. А.&nbsp;А.&nbsp;Сурков |location= Москва |volume= Том&nbsp;6 |publisher= Сов. энцикл., 1971 |at= стр.&nbsp;891–892 |url= http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke6/ke6-8913.htm}}{{ref-ru}} * {{Cite book |author= <big>М. И. Яворский</big> |chapter= Сковорода и его общество |title= // Багалей Д. И.: Украинский странствующий философ Г. С. Сковорода |location= Харьков, 1923. — Сс&nbsp;45–65 |url= http://history.org.ua/LiberUA/BagUkrStrSkov_1923/BagUkrStrSkov_1923.pdf }}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1722|1794|Сковорода, Григорий}} [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Персоналии 18. стороча]] f4tnarmfmzcsfwf9gzjhv9mzabyi1je Шаблона:Lang-sh 10 19357 169100 144198 2026-09-04T22:31:12Z Halajkovič 33393 169100 wikitext text/x-wiki [[Сербохорватьскый язык|сербохорв.]] ''{{lang|sh|{{{1}}}}}''<noinclude> [[Category:Шаблоны языків|sh]] {{documentation}} </noinclude> kw690koak4b2zuyhz2hpoyc7k2zs79e Шаблона:Country data Приднѣстровья 10 19887 169147 136711 2026-09-05T01:21:40Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Country data Придністровя]] 169147 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Country data Придністровя]] 4tjs5la738a9jm1ai85hop6fdbzi7dt Угля 0 20826 169106 149232 2026-09-04T22:54:17Z Halajkovič 33393 169106 wikitext text/x-wiki [[Файл:Liquefaction-charbon.jpg|міні|праворуч]] '''Угля́'''&nbsp;— тверда усїдкова порода, [[Фосилны палива|горюча копалина]], утворена спомучу вуглефікації рослиных залишку пуд дійов напора та высокых температур без доступа ид кысньови. Єдна з майрозширеных у природі тай майбуше хоснованов чоловіком пожиточнов копалинов. Угля є вартосным топливом та сыровинов для [[Металургія|металурґійного]] тай хімічного промысла. [[Файл:Tagebau Garzweiler Panorama 2005.jpg|center|1000px|thumb|]] {{stub}} [[Катеґорія:Седиментны горнины]] hd3q8c0zo5cgmh001p666viezi2o9g4 Хоснователь:Flipdot 2 21040 169123 168996 2026-09-05T00:18:40Z Flipdot 23893 169123 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''За мене''' |- | {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}} |- | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User rsk-1}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} == Діялность на русинськуй Вікіпедії == Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&nbsp;мая&nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&nbsp;— уд 4.&nbsp;фебруара&nbsp;2021. Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, уліпшовати типоґрафічно екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный конзенс. Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''. Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]]. Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&nbsp;Меґелы]]&nbsp;(2019). == Треба ми помуч == Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі: {{div col|colwidth=12em}} * [[Вилок]] * [[Пол (біолоґія)]] {{div col end}} == Статі == Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше). === Серія „Русинські писателі“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Петро Береш]] * [[Михаил Град]] ** [[Премія Михаила Града|Премія им.&nbsp;Михаила Града]] * [[Иван Завадяк]] * [[Володимир Рошко]] * [[Иван Ситар]] * [[Леся Адамова-Стецович]] * [[Михаил Чухран]] {{div col end}} === Серія „Русинські діячі (и діячі русинського коріня)“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Євґеній Медєші Генц]] * [[Стів Дітко]] * [[Євген Жупан]] * [[Михаил Завадяк]] * [[Юрко Капац]] * [[Мигаль Лыжечко]] * [[Димитрій Сидор]] * [[Маріан Токар]] * [[Юрій Шипович]] * [[Русинськый културолоґічный клуб]] {{div col end}} === Серія „Русины 101“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Кийзликы]] * [[Мукачово]] * [[Няґувська постила]] * [[Фрыч]] {{div col end}} === Серія „Місні гудакы“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Ґоша Ґашан]] * [[hackedface]] * [[Obšar]] {{div col end}} === Серія [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|''„Статі, котрі мусят быти у кажджуй Вікіпедії!“'']] === {{div col|colwidth=12em}} * [[Апартеїд]] * [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]] * [[Біблія]] * [[Годинка]] * [[Гомер]] * [[Джеймс Джойс]] * [[Дінастія Чінґ]] * [[Еколоґія]] * [[Еффельова турня]] * [[Загрожені виды]] * [[Інвалідность]] * [[Йоґа]] * [[Комар]] * [[Менструація]] * [[Мнягкуны]] * [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]]) * [[Нематоды]] * [[Нус]] * [[Письмова система]] * [[Реставрація Мейджі]] * [[Самошкоджіня]] * [[Худоба]] {{div col end}} === Другоє === {{div col|colwidth=12em}} * [[Адміністративноє діленя Украйины]] * [[Аперітіф]] * [[Баклава]] * [[Баптізм]] * [[Біблія]] * [[Ласлов Біров]] * [[Вінниця]] * [[Выкричник]] * [[Вылтава]] * [[Вацлав Гавел]] * [[Гвузд]] / [[Клинець]] * [[Гомеричный сміх]] * [[Горянська ротунда]] * [[Ґеноцід у Ґазі]] * [[Ґрісіні]] * [[Давньоруськый язык]] * [[Діжестіф]] * [[Надія Дьолог]] * [[Еколоґія]] * [[Емпірізмус]] * [[Емпіричный доказ]] * [[Ефект Даннінґа–Круґера]] * [[Закарпатська академія умінь]] * [[Лудвік Лазарь Заменгоф]] * [[Звідалник]] * [[Інтелектуална інвалідность]] * [[Кваґа]] * [[Радьярд Кіплінґ]] * [[Коледж умінь им. А. Ерделія|Коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія]] * [[Латвія]] * [[Лінґва франка]] * [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] * [[Алберто Мєлґо]] * [[Мовда]] * [[Молдавськый язык]] * [[Муцность алкоголя]] * [[Одоакер]] * [[Оладі]] * [[Оломовц]] * [[Опровуд]] * [[Палачінта]] * [[Паленка]] * [[Пандемія COVID-19]] * [[Паралімпійські бавища]] * [[Пешітта]] * [[Пылзень]] * [[Карл Поппер]] * [[Псавтыря (ритуал)]] * [[Псавтыря]] * [[Псалтырь]] * [[Ракія]] * [[Михайло Рошко]] * [[Само]] * [[Септуаґінта]] * [[Тімоті Снайдер]] * [[Сумы]] * [[Сята Моніка]] * [[Убивство Ірины Фаріон]] * [[Фавн]] * [[Фавна (божество)]] * [[ФК Русин|ФК „Русин“]] * [[Ніколае Чаушеску]] * [[Чехія]] * [[Банді Шолтес]] / [[Bandy Sholtes]] * [[AfrikaBurn]] * [[Burning Man]] * [[Editio princeps]] * [[Pfeilstorch]] {{div col end}} == Хосенні шаблоны == {{div col|colwidth=12em}} * [[Шаблона:Небізувноє жерело]] * [[Шаблона:В розробку]] * [[Шаблона:Рожд]] * [[Шаблона:Букв]] * [[Шаблона:Досл]] * [[Шаблона:Пор]] * [[Шаблона:Trim]] * [[Шаблона:Em]] {{div col end}} == Файлы == {{div col|colwidth=12em}} * [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]] {{div col end}} == Другі квалітні статі == Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії. {{div col|colwidth=12em}} * [[Ярослав Гашек]] * [[Ґриґорій Жаткович]] * [[Кіріліця]] * [[Латиньскый алфавіт]] * [[Потопа (філм)]] * [[Пруссия]] * [[Словенія]] * [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]] {{div col end}} == За мене == Я штудент. Маву каналы на [https://www.youtube.com/@krumplitv YouTube] тай [https://t.me/krumplitv Telegram.] Участвовав єм у русинськых товмаченьох: * месенджера Telegram; * [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]]; * вебового ґрафічного редактора Photopea. {{Userpage}} 4ommk5yxrj69vc2jopx47p4kjqpkt2l 169157 169123 2026-09-05T11:25:19Z Flipdot 23893 169157 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''За мене''' |- | {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}} |- | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User rsk-1}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} == Діялность на русинськуй Вікіпедії == Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&nbsp;мая&nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&nbsp;— уд 4.&nbsp;фебруара&nbsp;2021. Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, типоґрафічно уліпшовати екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный конзенс. Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''. Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]]. Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&nbsp;Меґелы]]&nbsp;(2019). == Треба ми помуч == Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі: {{div col|colwidth=12em}} * [[Вилок]] * [[Пол (біолоґія)]] {{div col end}} == Статі == Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше). === Серія „Русинські писателі“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Петро Береш]] * [[Михаил Град]] ** [[Премія Михаила Града|Премія им.&nbsp;Михаила Града]] * [[Иван Завадяк]] * [[Володимир Рошко]] * [[Иван Ситар]] * [[Леся Адамова-Стецович]] * [[Михаил Чухран]] {{div col end}} === Серія „Русинські діячі (и діячі русинського коріня)“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Євґеній Медєші Генц]] * [[Стів Дітко]] * [[Євген Жупан]] * [[Михаил Завадяк]] * [[Юрко Капац]] * [[Мигаль Лыжечко]] * [[Димитрій Сидор]] * [[Маріан Токар]] * [[Юрій Шипович]] * [[Русинськый културолоґічный клуб]] {{div col end}} === Серія „Русины 101“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Кийзликы]] * [[Мукачово]] * [[Няґувська постила]] * [[Фрыч]] {{div col end}} === Серія „Місні гудакы“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Ґоша Ґашан]] * [[hackedface]] * [[Obšar]] {{div col end}} === Серія [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|''„Статі, котрі мусят быти у кажджуй Вікіпедії!“'']] === {{div col|colwidth=12em}} * [[Апартеїд]] * [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]] * [[Біблія]] * [[Годинка]] * [[Гомер]] * [[Джеймс Джойс]] * [[Дінастія Чінґ]] * [[Еколоґія]] * [[Еффельова турня]] * [[Загрожені виды]] * [[Інвалідность]] * [[Йоґа]] * [[Комар]] * [[Менструація]] * [[Мнягкуны]] * [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]]) * [[Нематоды]] * [[Нус]] * [[Письмова система]] * [[Реставрація Мейджі]] * [[Самошкоджіня]] * [[Худоба]] {{div col end}} === Другоє === {{div col|colwidth=12em}} * [[Адміністративноє діленя Украйины]] * [[Аперітіф]] * [[Баклава]] * [[Баптізм]] * [[Біблія]] * [[Ласлов Біров]] * [[Вінниця]] * [[Выкричник]] * [[Вылтава]] * [[Вацлав Гавел]] * [[Гвузд]] / [[Клинець]] * [[Гомеричный сміх]] * [[Горянська ротунда]] * [[Ґеноцід у Ґазі]] * [[Ґрісіні]] * [[Давньоруськый язык]] * [[Діжестіф]] * [[Надія Дьолог]] * [[Еколоґія]] * [[Емпірізмус]] * [[Емпіричный доказ]] * [[Ефект Даннінґа–Круґера]] * [[Закарпатська академія умінь]] * [[Лудвік Лазарь Заменгоф]] * [[Звідалник]] * [[Інтелектуална інвалідность]] * [[Кваґа]] * [[Радьярд Кіплінґ]] * [[Коледж умінь им. А. Ерделія|Коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія]] * [[Латвія]] * [[Лінґва франка]] * [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] * [[Алберто Мєлґо]] * [[Мовда]] * [[Молдавськый язык]] * [[Муцность алкоголя]] * [[Одоакер]] * [[Оладі]] * [[Оломовц]] * [[Опровуд]] * [[Палачінта]] * [[Паленка]] * [[Пандемія COVID-19]] * [[Паралімпійські бавища]] * [[Пешітта]] * [[Пылзень]] * [[Карл Поппер]] * [[Псавтыря (ритуал)]] * [[Псавтыря]] * [[Псалтырь]] * [[Ракія]] * [[Михайло Рошко]] * [[Румынськый язык]] * [[Само]] * [[Септуаґінта]] * [[Тімоті Снайдер]] * [[Сумы]] * [[Сята Моніка]] * [[Убивство Ірины Фаріон]] * [[Фавн]] * [[Фавна (божество)]] * [[ФК Русин|ФК „Русин“]] * [[Ніколае Чаушеску]] * [[Чехія]] * [[Банді Шолтес]] / [[Bandy Sholtes]] * [[AfrikaBurn]] * [[Burning Man]] * [[Editio princeps]] * [[Pfeilstorch]] {{div col end}} == Хосенні шаблоны == {{div col|colwidth=12em}} * [[Шаблона:Небізувноє жерело]] * [[Шаблона:В розробку]] * [[Шаблона:Рожд]] * [[Шаблона:Букв]] * [[Шаблона:Досл]] * [[Шаблона:Пор]] * [[Шаблона:Trim]] * [[Шаблона:Em]] {{div col end}} == Файлы == {{div col|colwidth=12em}} * [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]] {{div col end}} == Другі квалітні статі == Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії. {{div col|colwidth=12em}} * [[Ярослав Гашек]] * [[Ґриґорій Жаткович]] * [[Кіріліця]] * [[Латиньскый алфавіт]] * [[Потопа (філм)]] * [[Пруссия]] * [[Словенія]] * [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]] {{div col end}} == За мене == Я штудент. Маву каналы на [https://www.youtube.com/@krumplitv YouTube] тай [https://t.me/krumplitv Telegram.] Участвовав єм у русинськых товмаченьох: * месенджера Telegram; * [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]]; * вебового ґрафічного редактора Photopea. {{Userpage}} 5ziw0p0y7k6g4yf5tm963rmm7yemszh Бударь 0 22005 169066 162804 2026-09-04T17:26:05Z Rue323 31002 169066 wikitext text/x-wiki [[Файл:Taiwan_HighSpeedRail_Train_Disable-Friendly_Lavatory.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Унітаз]] [[Файл:Туалет_у_Тимках.jpg|праворуч|міні|333x333пкс|Бударь у Бобровицькому районови Чернігӯвської области.]] '''Буда́рь'''<ref>{{Русиньскый правопис|Будáрь|86}}</ref> ('''''зáход''''',<ref>{{Русиньскый правопис|Зáход|168}}</ref> '''''тоалéта'''''<ref>{{Русиньскый правопис|Тоалéта|474}}</ref>) — місто на справліня природных потреб [[дефекації]] и [[мочопущаня]]. == Історія == Бударі суть уж тысячі рокӱв, єдні из майстаровікых знамых бударьӱв были у [[Мезопотамія|Мезопотамії]], на [[Крета|Критови]] и у [[Індія|Індії]]. У старовікому Римови стройили общественні бударі, удходы из котрых ишли у каналізацію подобну нынішньӱв. У XVIII-XIX. сторочах каналізація, водовод и общественна [[санітарія]] стали масовым явлінём.<ref>https://www.who.int/news/item/19-11-2020-learning-from-history-sanitation-for-prosperity?utm_source=chatgpt.com</ref> У [[1596]]. році анґлічанин [[Джон Гарінґтон]] описав бударь из змывом приназначеный про королеву [[Елизавета. I|Елизавету. I]]. У [[XVIII. стороча|XVIII]]. сторочови появили ся бударі из гідравлічным затвором котрый не пущав сморӱд из каналізації. А розвитя промыслӱв, индустрії, каналізації, [[Санітарія|санітарії]] и водоснабжіня пошырило по світови бударі типирішнёго типа.<ref>https://www.history.com/articles/who-invented-the-flush-toilet?utm_source=chatgpt.com</ref> == Референції == {{референції}} {{Стыржень}} ebp5brjlltslk92xsxcage78a69qakx 169067 169066 2026-09-04T17:26:30Z Rue323 31002 169067 wikitext text/x-wiki [[Файл:Taiwan_HighSpeedRail_Train_Disable-Friendly_Lavatory.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Унітаз]] [[Файл:Туалет_у_Тимках.jpg|праворуч|міні|333x333пкс|Бударь у Бобровицькому районови Чернігӱвської области, [[Україна|Украйина]].]] '''Буда́рь'''<ref>{{Русиньскый правопис|Будáрь|86}}</ref> ('''''зáход''''',<ref>{{Русиньскый правопис|Зáход|168}}</ref> '''''тоалéта'''''<ref>{{Русиньскый правопис|Тоалéта|474}}</ref>) — місто на справліня природных потреб [[дефекації]] и [[мочопущаня]]. == Історія == Бударі суть уж тысячі рокӱв, єдні из майстаровікых знамых бударьӱв были у [[Мезопотамія|Мезопотамії]], на [[Крета|Критови]] и у [[Індія|Індії]]. У старовікому Римови стройили общественні бударі, удходы из котрых ишли у каналізацію подобну нынішньӱв. У XVIII-XIX. сторочах каналізація, водовод и общественна [[санітарія]] стали масовым явлінём.<ref>https://www.who.int/news/item/19-11-2020-learning-from-history-sanitation-for-prosperity?utm_source=chatgpt.com</ref> У [[1596]]. році анґлічанин [[Джон Гарінґтон]] описав бударь из змывом приназначеный про королеву [[Елизавета. I|Елизавету. I]]. У [[XVIII. стороча|XVIII]]. сторочови появили ся бударі из гідравлічным затвором котрый не пущав сморӱд из каналізації. А розвитя промыслӱв, индустрії, каналізації, [[Санітарія|санітарії]] и водоснабжіня пошырило по світови бударі типирішнёго типа.<ref>https://www.history.com/articles/who-invented-the-flush-toilet?utm_source=chatgpt.com</ref> == Референції == {{референції}} {{Стыржень}} j5o4fw95qrozjgfma1ui2ocm1kiriix 169069 169067 2026-09-04T17:33:35Z Rue323 31002 169069 wikitext text/x-wiki [[Файл:Taiwan_HighSpeedRail_Train_Disable-Friendly_Lavatory.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Унітаз]] [[Файл:Туалет_у_Тимках.jpg|праворуч|міні|333x333пкс|Бударь у Бобровицькому районови Чернігӱвської области, [[Україна|Украйина]].]] '''Буда́рь'''<ref>{{Русиньскый правопис|Будáрь|86}}</ref> ('''''зáход''''',<ref>{{Русиньскый правопис|Зáход|168}}</ref> '''''тоалéта'''''<ref>{{Русиньскый правопис|Тоалéта|474}}</ref>) — місто на справліня природных потреб [[дефекації]] и [[мочопущаня]]. == Історія == Бударі суть уж тысячі рокӱв, єдні из майстаровікых знамых бударьӱв были у [[Мезопотамія|Мезопотамії]], на [[Крета|Критови]] и у [[Індія|Індії]]. У старовікому Римови стройили общественні бударі, удходы из котрых ишли у каналізацію подобну нынішньӱв. У XVIII-XIX. сторочах каналізація, водовод и общественна [[санітарія]] стали масовым явлінём.<ref>https://www.who.int/news/item/19-11-2020-learning-from-history-sanitation-for-prosperity?utm_source=chatgpt.com</ref> У [[1596]]. році анґлічанин [[Джон Гарінґтон]] описав бударь из змывом приназначеный про королеву [[Елизавета. I|Елизавету. I]]. У [[XVIII. стороча|XVIII]]. сторочови появили ся бударі из гідравлічным затвором котрый не пущав сморӱд из каналізації. А розвитя промыслӱв, индустрії, каналізації, [[Санітарія|санітарії]] и водоснабжіня пошырило по світови бударі типирішнёго типа.<ref>https://www.history.com/articles/who-invented-the-flush-toilet?utm_source=chatgpt.com</ref>. == Устроїня и типы == == Санітарноє значіня == Бударь то є бизӱвно дуже важна часть санітарної инфраструктуры. Их розвитя и пошыріня, домак зменшило захворіня дізентеріёв, тіфусом, корелы, поліомеліта и кышкового паразітоза. По даным ВОЗ у 2022. році 4,6 млрд людий (57% людства) хосновали нормалні бударі новӱтнёго типа. Єднак 1,5 млрд людий не мала даже базового доступа ид примітивным удобствам.<ref>https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/sanitation?utm_source=chatgpt.com</ref> == Референції == {{референції}} {{Стыржень}} ktq6rtwm34dsfxn9l5edxbw6vsry118 169070 169069 2026-09-04T17:40:11Z Rue323 31002 169070 wikitext text/x-wiki [[Файл:Taiwan_HighSpeedRail_Train_Disable-Friendly_Lavatory.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Унітаз]] [[Файл:Туалет_у_Тимках.jpg|праворуч|міні|333x333пкс|Бударь у Бобровицькому районови Чернігӱвської области, [[Україна|Украйина]].]] '''Буда́рь'''<ref>{{Русиньскый правопис|Будáрь|86}}</ref> ('''''зáход''''',<ref>{{Русиньскый правопис|Зáход|168}}</ref> '''''тоалéта'''''<ref>{{Русиньскый правопис|Тоалéта|474}}</ref>) — місто на справліня природных потреб [[дефекації]] и [[мочопущаня]]. == Історія == Бударі суть уж тысячі рокӱв, єдні из майстаровікых знамых бударьӱв были у [[Мезопотамія|Мезопотамії]], на [[Крета|Критови]] и у [[Індія|Індії]]. У старовікому Римови стройили общественні бударі, удходы из котрых ишли у каналізацію подобну нынішньӱв. У XVIII-XIX. сторочах каналізація, водовод и общественна [[санітарія]] стали масовым явлінём.<ref>https://www.who.int/news/item/19-11-2020-learning-from-history-sanitation-for-prosperity?utm_source=chatgpt.com</ref> У [[1596]]. році анґлічанин [[Джон Гарінґтон]] описав бударь из змывом приназначеный про королеву [[Елизавета. I|Елизавету. I]]. У [[XVIII. стороча|XVIII]]. сторочови появили ся бударі из гідравлічным затвором котрый не пущав сморӱд из каналізації. А розвитя промыслӱв, индустрії, каналізації, [[Санітарія|санітарії]] и водоснабжіня пошырило по світови бударі типирішнёго типа.<ref>https://www.history.com/articles/who-invented-the-flush-toilet?utm_source=chatgpt.com</ref>. == Устроїня и типы == Бударь мать быти зъединеный из септиком, [[Каналізація|каналізаціёв]] вадь иннзв ставбов што перероблять у збирать удходы. Ка-май шыреный ныні варіант є унітаз, у нёму удходы ся змывавуть водов и спеціалный затвор зпирать сморӱд у трубі. Ныні ищи екзістувуть и активно ся хоснувуть "вонкові" бударі, то є угрібный бударь (овӱн же ямный), и инні.<ref>https://www.who.int/docs/default-source/wash-documents/sanitation/sanitation-system-fact-sheets/fact-sheet-7---flush-toilet-with-septic-tank-and-effluent-infiltration-and-offsite-faecal-sludge-treatment.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Санітарноє значіня == Бударь то є бизӱвно дуже важна часть санітарної инфраструктуры. Их розвитя и пошыріня, домак зменшило захворіня дізентеріёв, тіфусом, корелы, поліомеліта и кышкового паразітоза. По даным ВОЗ у 2022. році 4,6 млрд людий (57% людства) хосновали нормалні бударі новӱтнёго типа. Єднак 1,5 млрд людий не мала даже базового доступа ид примітивным удобствам.<ref>https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/sanitation?utm_source=chatgpt.com</ref> == Референції == {{референції}} {{Стыржень}} h7b039ftzm8tpkg1a2jc9x8q7cpnvxr 169071 169070 2026-09-04T17:43:01Z Rue323 31002 /* Санітарноє значіня */ 169071 wikitext text/x-wiki [[Файл:Taiwan_HighSpeedRail_Train_Disable-Friendly_Lavatory.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Унітаз]] [[Файл:Туалет_у_Тимках.jpg|праворуч|міні|333x333пкс|Бударь у Бобровицькому районови Чернігӱвської области, [[Україна|Украйина]].]] '''Буда́рь'''<ref>{{Русиньскый правопис|Будáрь|86}}</ref> ('''''зáход''''',<ref>{{Русиньскый правопис|Зáход|168}}</ref> '''''тоалéта'''''<ref>{{Русиньскый правопис|Тоалéта|474}}</ref>) — місто на справліня природных потреб [[дефекації]] и [[мочопущаня]]. == Історія == Бударі суть уж тысячі рокӱв, єдні из майстаровікых знамых бударьӱв были у [[Мезопотамія|Мезопотамії]], на [[Крета|Критови]] и у [[Індія|Індії]]. У старовікому Римови стройили общественні бударі, удходы из котрых ишли у каналізацію подобну нынішньӱв. У XVIII-XIX. сторочах каналізація, водовод и общественна [[санітарія]] стали масовым явлінём.<ref>https://www.who.int/news/item/19-11-2020-learning-from-history-sanitation-for-prosperity?utm_source=chatgpt.com</ref> У [[1596]]. році анґлічанин [[Джон Гарінґтон]] описав бударь из змывом приназначеный про королеву [[Елизавета. I|Елизавету. I]]. У [[XVIII. стороча|XVIII]]. сторочови появили ся бударі из гідравлічным затвором котрый не пущав сморӱд из каналізації. А розвитя промыслӱв, индустрії, каналізації, [[Санітарія|санітарії]] и водоснабжіня пошырило по світови бударі типирішнёго типа.<ref>https://www.history.com/articles/who-invented-the-flush-toilet?utm_source=chatgpt.com</ref>. == Устроїня и типы == Бударь мать быти зъединеный из септиком, [[Каналізація|каналізаціёв]] вадь иннзв ставбов што перероблять у збирать удходы. Ка-май шыреный ныні варіант є унітаз, у нёму удходы ся змывавуть водов и спеціалный затвор зпирать сморӱд у трубі. Ныні ищи екзістувуть и активно ся хоснувуть "вонкові" бударі, то є угрібный бударь (овӱн же ямный), и инні.<ref>https://www.who.int/docs/default-source/wash-documents/sanitation/sanitation-system-fact-sheets/fact-sheet-7---flush-toilet-with-septic-tank-and-effluent-infiltration-and-offsite-faecal-sludge-treatment.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Санітарноє значіня == Бударь то є бизӱвно дуже важна часть санітарної инфраструктуры. Их розвитя и пошыріня, домак зменшило захворіня [[Дізентерія|дізентеріёв]], [[Тифус|тіфусом]], [[Корела|корелы]], [[Поліомеліт|поліомеліта]] и [[Кышкові паразіты|кышкового паразітоза]]. По даным ВОЗ у [[2022]]. році 4,6 млрд людий (57% [[Чоловік розумный|людства]]) хосновали нормалні бударі новӱтнёго типа. Єднак 1,5 млрд людий не мала даже базового доступа ид примітивным удобствам.<ref>https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/sanitation?utm_source=chatgpt.com</ref> == Референції == {{референції}} {{Стыржень}} 0n9xe2qxg2d5om6euohixnu9ef36za8 169072 169071 2026-09-04T17:43:33Z Rue323 31002 169072 wikitext text/x-wiki [[Файл:Taiwan_HighSpeedRail_Train_Disable-Friendly_Lavatory.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Унітаз]] [[Файл:Туалет_у_Тимках.jpg|праворуч|міні|333x333пкс|Бударь у Бобровицькому районови [[Чернїгівска область|Чернігӱвської области]], [[Україна|Украйина]].]] '''Буда́рь'''<ref>{{Русиньскый правопис|Будáрь|86}}</ref> ('''''зáход''''',<ref>{{Русиньскый правопис|Зáход|168}}</ref> '''''тоалéта'''''<ref>{{Русиньскый правопис|Тоалéта|474}}</ref>) — місто на справліня природных потреб [[дефекації]] и [[мочопущаня]]. == Історія == Бударі суть уж тысячі рокӱв, єдні из майстаровікых знамых бударьӱв были у [[Мезопотамія|Мезопотамії]], на [[Крета|Критови]] и у [[Індія|Індії]]. У старовікому Римови стройили общественні бударі, удходы из котрых ишли у каналізацію подобну нынішньӱв. У XVIII-XIX. сторочах каналізація, водовод и общественна [[санітарія]] стали масовым явлінём.<ref>https://www.who.int/news/item/19-11-2020-learning-from-history-sanitation-for-prosperity?utm_source=chatgpt.com</ref> У [[1596]]. році анґлічанин [[Джон Гарінґтон]] описав бударь из змывом приназначеный про королеву [[Елизавета. I|Елизавету. I]]. У [[XVIII. стороча|XVIII]]. сторочови появили ся бударі из гідравлічным затвором котрый не пущав сморӱд из каналізації. А розвитя промыслӱв, индустрії, каналізації, [[Санітарія|санітарії]] и водоснабжіня пошырило по світови бударі типирішнёго типа.<ref>https://www.history.com/articles/who-invented-the-flush-toilet?utm_source=chatgpt.com</ref>. == Устроїня и типы == Бударь мать быти зъединеный из септиком, [[Каналізація|каналізаціёв]] вадь иннзв ставбов што перероблять у збирать удходы. Ка-май шыреный ныні варіант є унітаз, у нёму удходы ся змывавуть водов и спеціалный затвор зпирать сморӱд у трубі. Ныні ищи екзістувуть и активно ся хоснувуть "вонкові" бударі, то є угрібный бударь (овӱн же ямный), и инні.<ref>https://www.who.int/docs/default-source/wash-documents/sanitation/sanitation-system-fact-sheets/fact-sheet-7---flush-toilet-with-septic-tank-and-effluent-infiltration-and-offsite-faecal-sludge-treatment.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Санітарноє значіня == Бударь то є бизӱвно дуже важна часть санітарної инфраструктуры. Их розвитя и пошыріня, домак зменшило захворіня [[Дізентерія|дізентеріёв]], [[Тифус|тіфусом]], [[Корела|корелы]], [[Поліомеліт|поліомеліта]] и [[Кышкові паразіты|кышкового паразітоза]]. По даным ВОЗ у [[2022]]. році 4,6 млрд людий (57% [[Чоловік розумный|людства]]) хосновали нормалні бударі новӱтнёго типа. Єднак 1,5 млрд людий не мала даже базового доступа ид примітивным удобствам.<ref>https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/sanitation?utm_source=chatgpt.com</ref> == Референції == {{референції}} b1s6dfu0bwjq58eppa3ff66gk6ffnkv Грамота 1404. року 0 22130 169063 159783 2026-09-04T17:08:41Z Engelseziekte 2261 reflist 169063 wikitext text/x-wiki [[Файл:The Earliest Church Slavonic Document Concerning the Carpatho-Russian Territory from 1404.jpg|thumb|{{center|Знимок грамоты}}]] '''Грамота 1404. року''' — условна назва майстаршого [[славяньскы языкы|славянськоязычного]] [[грамота|урядного документа]], найденого на території [[Карпатська Русь|Карпатської Руси]]. Традиційно ся держит за першый документ, написаный [[Русиньскый язык|по-русинськы]].<ref>Поз. напр. {{Книга |автор=[[Александр Дуліченко|Дуличенко, А]] |тітул=Письменность и литературные языки Карпатской Руси (XV—XX вв.) |місто=Ужгород |выдавательство=Издательство В.&nbsp;Падяка |рік=2008 |сторінкы=33 |сторінок=908 |isbn=978-966-387-020-5}}</ref> Грамота была зложена в [[Сигет|Сиготі]] и датована 1. мая 1404.<ref>10. мая 1404 подля [[ґреґоріаньскый календарь|нового стилю]].</ref> Грамота потвержує дарованя трьох сел ([[Грушово|Грушова]], [[Кривоє (Тячӯвськый район)|Кривого]] и [[Тересва|Тересвы]]) и цілої їх території [[Грушовськый монастырь|Грушовському монастырьови]]. Копію документа найшов історик [[Петров, Алексій Леонідович|Алексій Петров]] у 1924. році. == Історія == Як судит історик [[Петров, Алексій Леонідович|Алексій Петров]], [[Грушовськый монастырь|монастырь сят. архангела Михаила в Грушові]] заосновав [[Молдавськоє княжество|молдавськый]] [[воєвода]] [[Сас]], його отець [[Драґош]] авадь їх май далекый предок.<ref>Петровъ 1926: 235.</ref> У середині 14. столітя молдавськый престол си забрав [[жупа Мараморош|мараморошськый]] воєвода [[Богдан I.|Богдан]].<ref>{{Книга |автор=Spinei, V |тітул=Moldavia in the 11th–14th Centuries |серія=Biblioteca Historica Romaniae. Monographs, XX |одказ=https://archive.org/details/moldaviain11th140000vict |місто=Bucharest |выдавательство=Editura Academiei Republicii Socialiste România |рік=1986 |сторінок=277 |сторінкы=207–208}}</ref> Сасовы сынове [[Балиця]] (Балк) и [[Драґ]] утікли до Марамороша, де мали дустати маєток уд [[Мадярске кральовство|мадярського короля]].<ref>Петровъ 1930: 107–108.</ref><ref>Антошин 1955: 11.</ref> Подля грамоты 1404. року, Балиця и Драґ были даровали Грушовському монастырю села [[Грушово]], [[Крива (Тячӯвськый район)|Кривоє]] и [[Тересва|Тересву]]. Грамоту дали написати Балицьовы сынове Димитрій и Александер уже по вутцьовуй смерти (Драґ умер на дакулько рокув май скоро<ref>Петровъ 1930: 116–117.</ref>). Петров сесе пояснює так, ож у Мадярськум корольстві православні ся находили звон державного права — зато дарованя Балиці и Драґа держало лем за їх жывота, а сынове мали щи раз передати монастырьови вутцювськый маєток.<ref>Петровъ 1930: 116–118.</ref> {{Blockquote|На Руси князі, бояре и шырше, богаті люде заоснововали свої наслідственні монастырі. Основателі монастырюв ся робили їх «ктіторами», обдарьовали монастырі селами а другыми доходками и в монастырях шафарили. Так само чинили подобні особы у Волощині, Молдавії и Угорщині.<ref>Петровъ 1930: 105.</ref><small>{{hidden|title=Ориґіналный текст (рос.)|titlestyle=font-weight:normal|ta1=left|content=На Руси князья, бояре и вообще богатые люди основывали свои наслѣдственные монастыри. Основатели монастырей дѣлались ихъ «ктиторами», они одаривали монастыри селами и другими доходами и въ монастыряхъ хозяйничали. Такъ же поступали подобныя лица въ Валахіи, Молдавіи и Угріи.}}</small>}} Ориґінална грамота ся мала передати монастырьови. Попри того была выроблена и копія, котра вже в пузнішум часі была схоснована на обплетеня даякого рукописа.<ref>Петров гадат за копію, бо текст споминат за печаткы, из котрых на найденому документі не є ани сліду (Петровъ 1926: 180).</ref> Пак ся передала до архіва [[Мадярськый націоналный музей|Мадярського націоналного музея]], де ю [[Петров, Алексій Леонідович|А.&nbsp;Петров]] найшов и сфотоґрафовав у 1924. році. Оповістка за грамоту была выдана в Філолоґічному зборнику [[Чеська академія наук|Чеської академії наук и уміня]].<ref>Петровъ 1926.</ref> == Язык == Оцінкы языка грамоты ся розлучают. Сам [[Петров, Алексій Леонідович|Петров]] подав лем курті зазначкы на тоту тему. Ищи єдну курту языкову характеристику мож найти в роботі [[Франтишек Тихый|Франтішка Тихого]] за історію літературы [[Подкарпатя|Пудкарпатської Руси]].<ref>Tichý 1938: 3–6.</ref> Окремі розвідкы на тему языка грамоты 1404. року выдали лінґвісты [[Георгий Геровскый|Ґеорґій Ґеровськый]] и Николай Антошин.<ref>Геровский 1940, Антошин 1955.</ref> Вопросными ся обстают материнськый язык автора грамоты и языкова приналежность окремых елементув у тексті. Што до языка документа в цілови, та Петров и Ґеровськый го вызначили як [[церковнославянскый язык|церькувно-славянськый]],<ref>Петровъ 1926, Геровский 1940: 356.</ref> Антошин — як [[давноруськый язык|давноруськый]].<ref>Антошин 1955: 61.</ref> Лем Тихый видів у основі грамоты [[русинськый язык|русинськый бесідный язык]].<ref>Tichý 1938: 3–4.</ref> Правопис грамоты указує на южнославянськый уплыв. За [[булгарьскый язык|болгаризм]] ся держит подоба слов ''азъ, въсѣкому, прѣд, длъгополскои'', так само и хоснованя буквы '''щ''' на позначеня /шт/ (''мещерь'' из [[мадярськый язык|мад.]] ''mester''). За приклад [[серьбскый язык|сербського]] вплыва ся держит форма ''име'' (може и ''служет'') и непослідовность розлученя букв '''ь''' и '''ъ''' на кунци слова. Южнославянську подобу мают формы [[аорист]]а ''дадоше, съзидаше''; удты годна быти й заміна '''ы''' на '''и''' (напр. ''тиꙗ'').<ref>Петровъ 1926: 180, Геровский 1940: 356–358, Антошин 1955: 36, 43, 45–46, 50–51.</ref> Попри того структура и стиль грамоты дуже близкі дарителным грамотам [[Юго-Западна Русь|Юго-Западної Руси]]. Грамота 1404. року повтарят многі стандартні формулы руського урядного писемства (''се азъ, даемо вѣдомо'' и др.).<ref>Геровский 1940: 365–366, Антошин 1955: 16–21.</ref> Непрямый уплыв польського языка видят у словах ''листъ'' (май давно ''грамота''), ''мѣсто'' (варош).<ref>Геровский 1940: 366–367, Антошин 1955: 27.</ref> Теперішному русинському языкови (айбо не лем йому) удповідат [[назывникы|назывник]] ''млин'', [[містоназывникы|містоназывник]] ''сесь'', [[злучникы]] ''аже, що''.<ref>Петровъ 1926: 180–181, Геровский 1940: 369–371, Антошин 1955: 32.</ref><ref>У формах ''Тодѣрь'', ''Сигѣту'' даколи виділи зміну ''*ō → i'' (напр. Петровъ 1926: 181, Антошин 1955: 42–43). Ґеровськый (1940: 361–364) тото справедливо удмітовав як анахронізм, а '''ѣ''' у сих формах поясньовав як {{iw|Румынська кирилиця|румынськоє написаня|ru|Валахо-молдавская азбука}} звука /е/.</ref> Топонімы грамоты майусиловно зглядав Ґ.&nbsp;Ґеровськый. Назвы села ''Тересь, Тарась'' ([[Тересва]]) поясньовав як румынськый варіант, ''Кривчичь'' ([[Кривоє (Тячӯвськый район)|Кривоє]]) — як адаптацію румынського ''Crivești'', а в назві ''Крушево'' ([[Грушово]]) видів уплыв южнославянського слова ''круша'' (грушка). Варіанты ''Съпѫнка, Сопунка, Сопонка'', подля Ґеровського, передают русинську назву села и рікы [[Сопунка]], а ''Съпънца, Съпѫнца'' — єї румынськый еквівалент ''Săpânța''.<ref>Геровский 1940: 359–361.</ref> Петров допущав, ож автором грамоты быв румын. Из языковых фактув за сесе мают свідчити румынські особові имена в грамоті, южнославянські вплывы на правопис и необычноє для церькувно-славянського хоснованя [[часослова|глагола незакунченого виду]] у формі аориста (''съзидаше'').<ref>Петровъ 1926: 180</ref> Ґеровськый до того додав формы [[локатив]]а ''на Cопункы, на Cопонкы'' без [[друга палаталізація|перезвука /к ~ ц/]] и побудову фраз ''немиши от Сарвасова, Нань от Съпѫнкы''.<ref>«…он[и] воспроизводят в точности румынское соединение слов ''boieri de Sărăsău, Nanu de Săpînță'', вместо русского прилагательного: сарасовские дворяне, Нан сопунский» (Геровский 1940: 360).</ref> На другого бока, Н.&nbsp;Антошин удвер сесю версію, інтерпретуючи названі языкові характеристикы в рамках давноруського языка.<ref>Фразам ''немиши от Сарвасова, Нань от Съпѫнкы'' Антошин (1955) находит южноруські аналоґы (сс. 39–40), а глаголну форму ''съзидаше'' пояснює стратов аориста у жывому языкови (сс. 36–37). Нечекані формы локатива ''на Сопункы, на Сопонкы'' пояснює авторськов хыбов авадь [[Аналоґія (лінґвістика)|аналоґійов]] (с. 33–34).</ref> Місто того вызначав автора за русина, операючи ся на русинські елементы грамоты.<ref>«Диалектизмы грамоты говорят о том, что переписчик грамоты был выходцем из среды коренного населения Закарпатья, знал местные говоры, которые, как отмечалось выше, являлись говорами украинского языка» (Антошин 1955: 61).</ref> Наперекур сякым спорам ся научникы сходят на тому, ож грамота указує мішані вплывы, характерні для такої пограничної території, як середновічный Мараморош: {{Blockquote|Из сказаного видко, ож ся в грамоті 1404. року перетинают уплывы з ушелиякых бокув: из румынського [[Ардял]]у, з болгарського и почасти сербського югу, з [[Литовськоє великоє княжество|литовсько-руської державы]], из [[Молдавськоє княжество|Молдавії]], з Угорщины и з Карпатської Руси. Сесе удповідало місту писаня грамоты — у вароши Сиготі на русько-румынськуй языковуй граници, у місті, де ся сходили границі Карпатської Руси, [[Галич]]а, Молдавії и Ардялу.<ref>Геровский 1940: 372. Поз. тыж Антошин 1955: 45–46 (за вплыв волоськых и молдавськых грамот).</ref><small>{{hidden|title=Ориґіналный текст (рос.)|titlestyle=font-weight:normal|ta1=left|content=Из сказанного видно, что в грамоте 1404 года перекрещиваются воздействия, идущие с разных сторон: из румынской Трансильвании, с болгарского, и отчасти сербского юга, с Литовско-Русского государства, из Молдавии, с Угорщины и с Карпатской Руси. Это соответствовало месту написания грамоты, в городе Сиготе, лежащем на русско-румынской языковой границе, в месте, где сходились границы Карпатской Руси, Галича, Молдавии и Трансильвании.}}</small>}} == Текст == Долу подана транскрипція ориґіналного текста грамоты 1404. року.<ref>Поз. транскрипції и зазначкы в роботах Петровъ 1924, Tichý 1938, Геровский 1940, Антошин 1955.</ref> У текстовуй версії вылишені [[діакритичні знакы]], надшорові буквы записані ''курсивом''. <div style="display:flex; flex-wrap:wrap"> <div style="flex-basis: 35em;">[[Файл:Грамота_1404.svg|450px]]</div> <div style="flex-basis: 35em;">Сє азъ пань радꙋль · вицашпань марамꙋрє''ш''скы''м''<ref group="nota">Похыбка, мало быти марамꙋрє''ш''скы''и''.</ref> · и жꙋпань ба''н''ко <br /> и тодѣрь, и шандрь · нємиши ѿ ''са''рвасова<ref group="nota">Днесь село в [[Марамуреш|румынськуй части Марамороша]], [[Сарвасов]] (рум. ''Sarasău'').</ref> · иванчꙋкь драго <br /> мирь и брать єго дань · и леѡка бєлкови''ч''<ref group="nota">Тихый и Ґеровськый туй читают ''Лев Кабелкович''.</ref> · и костє драгꙋшє <br /> вичь и костє поповь · и нань ѿ съпѫнкы<ref group="nota">Село [[Сопунка]] (рум. ''Săpânța''), што лежит на ріці тої само назвы, днесь у румынськуй части Марамороша.</ref> · даємо вѣдомо <br /> симъ наши''м'' листомь · въсѣкомꙋ кто посмотрить на <br /> сєсь листъ · ажє балица воєвода · и драгь мещерь · съзи <br /> дашє црковь · въ имє стго архаггла михаила · на зє <br /> мли тересовскои · и прѣ''д'' нами дадошє ѿ своєго ѹрика · <br /> три сєла манастирю · и єдинъ млинъ: єдно сєло тєрєсь<ref group="nota" name="teresva">Село [[Тересва]] в днешнюй [[Закарпатська область|Закарпатськуй области]].</ref> <br /> а дрꙋго кривчичь<ref group="nota">Село [[Крива (Тячӯвськый район)|Кривоє]] в днешнюй Закарпатськуй области.</ref> · а третїє крꙋшєво<ref group="nota">Село [[Грушово]] в днешнюй Закарпатськуй области.</ref> · и млинъ, що є''с'' на зє <br /> мли длъгополскои<ref group="nota">Село [[Довгоє Поле]] (рум. ''Câmpulung la Tisa''), днесь у румынськуй части Марамороша.</ref> · на сопꙋнкы гдє падаєть съпънца <br /> ѹ тисꙋ · да слꙋжє''т'' манастирꙋ стго архаггла михаи(ла) <br /> а по ихь съмрти и дꙋмитрꙋ воєвода · и брать єго ал(є) <br /> (ѯа)''н''дръ мещерь дадошє · прѣ''д'' нами (въ)сѣми тиꙗ <br /> сєла стмꙋ архагглꙋ михаилꙋ, ѿ своєго ѹрика · <br /> сєло тарась<ref group="nota" name="teresva" />, и сєло кривчичь, и сєло крꙋшєво, и млинъ <br /> що є''с'' на зємли длъгополскои · на сопонкы · кдє па <br /> дає''т'' съпѫнца ꙋ тисꙋ · а тиꙗ сєла дадошє прѣ''д'' на <br /> ми и на нашє вѣданїє · и с полємь и съ лѣсомь и съ водою · <br /> и съ въсѣмь прижитко''м'' · да бꙋдꙋть манастирꙋ · <br /> писано под нашими пєчатами на столномъ <br /> мѣстѣ ѹ сигѣтꙋ · въ лѣ''т'' ѕ и ц, и ві<ref group="nota">Рук 6912 ([[Кирилиця#Буквы|кириличный запис]]) {{iw|Візантійська ера|уд сотвореня світа|ru|Константинопольская эра}}, т.є. 1404. рук [[нашой еры|уд Руздва Христова]].</ref> м''с''ца маꙗ <br /> въ а<ref group="nota">Першый.</ref> днь <br />{{reflist|group=nota}}</div></div> == Жерела == * {{Статя |автор=Антошин, Н.С |тітул=Закарпатская грамота 1404 года |одказ=https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/41950 |автор выданя=Н.С. Антошин (отв. ред.) |выданя=Научные записки Ужгородского государственного университета. Т. XIII. Серия историко-филологическая |місто=Львов |выдавательство=Львов. гос. ун-т им. И. Франка |рік=1955 |сторінкы=3–62}} * {{Статя |автор=[[Георгий Геровскый|Геровский, Г]] |тітул=О языке грамоты 1404 года Грушевскому монастырю на Карпатской Руси |выданя=Slavia |номер=17 |рік=1940 |сторінкы=354–373}} * {{Статя |автор=[[Алексій Петров|Петровъ, А]] |тітул=Древнѣйшая церковнославянская грамота 1404 г. о карпаторусской территоріи |выданя=Sborník filologický, svazek VIII, část I |місто=Praha |выдавательство=Česká akademie věd a umění |рік=1926 |сторінкы=179–184, 234–239}} * {{Книга |автор=[[Алексій Петров|Петровъ, А]] |тітул=Древнѣйшія грамоты по исторіи карпато-русской церкви и іерархіи 1391–1498 г. |серія=Knihovna Sboru pro výzkum Slovenska a Podkarpatské Rusi, č.&nbsp;1 |місто=Praha |выдавательство=Orbis |рік=1930 |сторінок=229}} * {{Книга |автор=[[Франтишек Тихый|Tichý, F]] |тітул=Vývoj současného spisovného jazyka na Podkarpatské Rusi |серія=Knihovna Sboru pro výzkum Slovenska a Podkarpatské Rusi, č.&nbsp;11 |місто=Praha |выдавательство=Orbis |рік=1938 |сторінок=215}} == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Русинськый язык]] ksrjq3silkojwywdwsw19ibsq4cyr6n Фонтан 0 22200 169089 151190 2026-09-04T20:00:07Z Halajkovič 33393 169089 wikitext text/x-wiki [[Файл:Bratislava_bronzova_plastika_na_Ganymedovej_fontane.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Фонтан Ганімед сперед оперным театром, в місті [[Братїслава|Братіслава]], [[Словеньско]], 1888&nbsp;р. Скулптор Віктор Оскар Тілґнер.]] '''Фонта́н''' ({{lang-rsn|фонтáна}};<ref>{{Русиньскый правопис|Фонтáна|492}}</ref> через {{Lang-it|fontana}} уд {{Lang-la|fons}}, род. відм. ''fontis''&nbsp;— «жрідло, ґейзер, причина»)&nbsp;— потӯк воды, який бъє горі авадь утікать пуд тиском, а иппен спеціалнноє улажіня, што забезпечує удметаня воды, и споруда, што ёго обрамлять<ref name=":1" />. == Интересны факты == Єден у Украйині<ref name=":0">{{Cite web |url=http://www.fountainroshen.com/ua/o-fontane/ |title=Архівована копія |access-date=1 жовтня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130801182446/http://www.fountainroshen.com/ua/o-fontane |archivedate=1 серпня 2013 }}</ref> и майвеликыв у Европі плавучый фонтан&nbsp;— исе Фонтан Roshen&nbsp;— фонтан што, построєный у річищі [[Южный Буг|Южного Буга]] близ острова Кемпа (Фестивалный). За оцінками експертӯв входить у дисятку майліпшых и видовиздных фонтанӯв світа.<ref name=":0" /> == Ґалерея == <gallery> Файл:Wrocławska_fontanna_Piotr_Walczak2.jpg|[[Вроцлав]] Мултимедіа фонтан Файл:Water_fountains_-_two_stainless_steel.jpg|Питні фонтаны Файл:Фонтан_у_Варшаві.JPG|Фонтан у [[Варшава|Варшаві]]. Файл:Szökőkút_(Bibione).jpg Файл:Zaporizhzhia_Art_Vernissage.jpg|Фонтан Живота у [[Запоріжя|Запорожжю]] из Вернісажом Запорозькых умельцю̄в на заднёму планови. Файл:Севастополь13.JPG|Фонтан у Севастополёви. </gallery> == Удкликованя == * Фонтан // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 203. — <nowiki>ISBN 978-966-7407-83-4</nowiki>. * [https://www.youtube.com/watch?v=K7QFsdwzcIo Fountain Melody. Фонтан у Харкові.] {{Reflist}} [[Катеґорія:Водны ставбы]] [[Катеґорія:Фонтаны]] 1nozsfkydyye7c04aqcrjg1nevnba9y Вӯрцбурґ 0 22250 169093 151920 2026-09-04T21:55:02Z Halajkovič 33393 169093 wikitext text/x-wiki '''Вӯ́рцбурґ''' авадь '''Вӱ́рцбурґ''', ''[[Нїмецькый язык|нім]]. Würzburg'') — [[Місто|варош]] на югови [[Нїмецько|Німицька]], на северо-западови земли [[Баварія]]. Є адміністративным центром реґіона [[Нижня Франконія]]. {{Місто}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є на берегах [[Ріка|рікы]] [[Майн (ріка)|Майн]]. == Історія == [[Файл:Dom_R1.jpg|праворуч|220x220пкс|Собор і [[Радниця|ратуша]] міста.]] [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[704]] році. * [[741]]: сотворено [[Вюрцбурзьке єпископство|Вӯрцбурзькоє єпископство]], якоє є и ныні. * [[1127]]: первый рыцарськый турнір на німицькых зимлях. * [[1156]]: свальба [[Фрідріх І. Барбаросса|Фрідріха I Барбароссы]] из [[Беатрікс Бургундська|Беатрікс Бургундьскыв]]. * [[1168]]: єпископ Геролд одержує уд [[Фрідріх І. Барбаросса|Фрідріха I Барбароссы]] титул ґерцоґа. * [[1402]]: основаный Вӯрцбурзькый універзитет. * [[1427]]: закрытый Вӯрцбурзькый універзитет, бо убили ректора.<ref>{{Cite web |url=http://www.uni-wuerzburg.de/ueber/universitaet/geschichte/chronik/ |title=Universität Würzburg: Chronik |access-date=2013-04-28 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6GFXNWeRq?url=http://www.uni-wuerzburg.de/ueber/universitaet/geschichte/chronik/ |archivedate=2013-04-29 }}</ref> * [[1582]]: повторноє удкрытя Вӯрцбурзького універзитета * [[1626]]—[[1630]]: Вӯрцбурґ&nbsp;— столиця охоты на босоркань. Было запалено близко 900 босоркань. * [[1720]]—[[1744]]: Стройка Вӯрцбурзькой резиденції єпископа, включенойту Список [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|Світового наслідя ЮНЕСКО]]. * [[1817]]: Вӯрцбурґ стає столицёв Баварськой области Нижня Франконія. * [[1892]]: Удкрыто перву лінію Вӯрцбурзького трамвая. * [[1895]]: Вілгельм Конрад Рентген удкрывать названі ёго именём промені. * [[16. марец|16 марца 19]][[1945|45]]: варош практично боґдеєдної хыжи зничтоженый пуд час налёта британьской авіації. == Иппен позерайте == * [[ТЕС Вӯрцбурґ]] == Удкликованя == {{reflist}} {{stub}} * Вюрцбурґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006. * [http://www.wuerzburg.de/ Офіційний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20030212002849/http://www.wuerzburg.de/|date=12 лютого 2003}}.  <span class="ref-info" title="німецькою мовою ">(нім.)</span> * [https://web.archive.org/web/20070613140652/http://www.guliyev.de/dvd/ Віртуальний путівник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070613140652/http://www.guliyev.de/dvd/|date=13 червня 2007}}.  <span class="ref-info" title="німецькою мовою ">(нім.)</span> * [http://www.uni-wuerzburg.de/index.php?lang=en Сайт Вюрцбурзького університету] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150330000928/http://www.uni-wuerzburg.de/index.php?lang=en|date=30 березня 2015}}. {{Ref-en}}<span class="ref-info" title="англійською мовою ">(англ.)</span> {{Ref-en}} * [http://alpen-ballada.narod.ru/Wuerzburg.htm Історія та цікаві місця Вюрцбурга] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111104085702/http://alpen-ballada.narod.ru/Wuerzburg.htm|date=4 листопада 2011}}. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою ">(рос.)</span> * [http://www.dw-world.de/dw/article/0,,4696697,00.html Вюрцбург&nbsp;— туристичне досьє] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100920023804/http://www.dw-world.de/dw/article/0,,4696697,00.html|date=20 вересня 2010}} від [http://www.dw-world.de/ Deutsche Welle] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110224043227/http://www.dw-world.de/|date=24 лютого 2011}}. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою ">(рос.)</span> {{Reflist}} [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Нїмецька]] [[Катеґорія:Вароші Баварії]] [[Катеґорія:Вӯрцбурґ]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты Германии]] pi8zwl931n6mqw53c5jmn935gwjkm80 Турі 0 22300 169053 157526 2026-09-04T13:58:39Z Flipdot 23893 169053 wikitext text/x-wiki '''Турі''' — є назва, хоснована про ґеоґрафічні обєкты. ==  Італія == * [[Турі (Італія)|Турі]] ({{Lang-it|Turi}})&nbsp;— муніципалітет у [[Італія|Італії]], у реґіонови [[Апулія]], [[провінція Барі]]. ==  Франція == * [[Турі (Центр — Долина Луары)|Турі]] ({{Lang-fr|Toury}})&nbsp;— муніципалітет у [[Франція|Франції]], у [[Реґіон|реґіонови]] [[Центр — Долина Луары]], департамент [[Ер и Луар]]. * [[Турі (Бретань)|Турі]] ({{Lang-fr|Thourie}}) — муніципалітет у [[Франція|Франції]], у [[Реґіон|реґіонови]] [[Бретань]], департамент [[Иль и Вілен]]. [[Катеґорія:Чеперушкы]] {{Чеперушка}} d6a8zqjpy18xybrmo1820hr9xlvlt4b 169054 169053 2026-09-04T13:58:43Z Flipdot 23893 169054 wikitext text/x-wiki '''Турі''' є назва, хоснована про ґеоґрафічні обєкты. ==  Італія == * [[Турі (Італія)|Турі]] ({{Lang-it|Turi}})&nbsp;— муніципалітет у [[Італія|Італії]], у реґіонови [[Апулія]], [[провінція Барі]]. ==  Франція == * [[Турі (Центр — Долина Луары)|Турі]] ({{Lang-fr|Toury}})&nbsp;— муніципалітет у [[Франція|Франції]], у [[Реґіон|реґіонови]] [[Центр — Долина Луары]], департамент [[Ер и Луар]]. * [[Турі (Бретань)|Турі]] ({{Lang-fr|Thourie}}) — муніципалітет у [[Франція|Франції]], у [[Реґіон|реґіонови]] [[Бретань]], департамент [[Иль и Вілен]]. [[Катеґорія:Чеперушкы]] {{Чеперушка}} ezceleyr7myo0945blllk88bpc0dnyi Климово (Бряньска область) 0 22364 169104 152135 2026-09-04T22:51:29Z Halajkovič 33393 169104 wikitext text/x-wiki {{НП}} {{непотверджено}} {{Вецезначность|Климово}} '''Кли́мово''' ({{lang-ru|2|Климово}}, {{lang-uk|Климів}}, {{lang-be|Клімава}}) — [[Мѣстечко|варощик]] у [[Климовськый район|Климовському районови]], [[Бряньска область|Бряньской области]], [[Росія|Росії]]. Адміністративный центр [[Климовськый район|Климовського района]]. == Ґеоґрафія == [[Мѣстечко|Варощик]] є ріці [[Ірпа (ріка)|Ірпа]], правӯв притоці [[Ріка|рікы]] [[Снов (ріка)|Снов]], за 10&nbsp;км уд гатара из [[Україна|Украйинов]]. == Історія == [[Мѣстечко|Варощик]] первый раз ся споминать у [[1708]] році. == Економіка == У [[Мѣстечко|варощикови]] робить конзервный [[завод]], швейна фабрика тай крохмално-паточный комбінат. == Знамі Родаци == [[Шведов, Игорь Александрович|Шведов Игорь Александрович]]&nbsp;— [[артист]], [[писатель]]. Народный артист [[Украинска ССР|УССР]]. == Удкликованя == {{stub}} {{Reflist}} * Ігор Роздобудько. [http://www.haidamaka.org.ua/page_perbilstar.html Переселенці на Стародубщину&nbsp;— білорусы та старообрядці. // Стародубщина. Нарис українського життя краю.] [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.] * [https://web.archive.org/web/20140119111506/http://www.panoramio.com/map/#lt=52.385868&ln=32.183418&z=5&k=2&a=1&tab=1 Галерея та супутниковий знімок] * [https://web.archive.org/web/20081014142445/http://terrus.ru/cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=32 База даних Росії] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Слобожане]] jhv2vlghb1rw59xisk7o1e3jtc1o36e Алексій Петров 0 22427 169064 168876 2026-09-04T17:25:50Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Петров, Алексій Леонідович]] на [[Алексій Петров]] 168876 wikitext text/x-wiki  {{Othernames|Петров}}'''Петро́в Алексі́й Леоні́дович''' ({{Lang-ru|Петров Алексей Леонидович}}) (*[[16. марец|16. марца]] [[1859]]&nbsp;— †[[5. януар|5. януара]] [[1932]])&nbsp;— [[Російска імперія|російськый]] и [[Русины|русинськый]] [[Історік|історик]], [[Педагог|педаґоґ]] и [[Лінґвістіка|лінґвішта]]. {{Особа|Мѣсто_смерти=[[Прага]]}} == Біоґрафія == Родив ся Алексій Леонідович Петров [[16. марец|16. марца]] [[1859]]. року у [[Санкт-Петербурґ|Петербурґови]] у файті протоиєрея. Кӱнчив ґімназію у Санкт-Петербурґови ([[1876]]), історико-філолоґічный факултет Петербурзького універзитета ([[1880]]). Укладав історію у петербурзькых ґімназіях, а из [[1887]] професор славянознавства Вышшых жӱнськых курсӱв, а по тому&nbsp;— Петербурзького універзитета ([[1890]]–[[1922]]). У [[1922]]. році еміґровав у [[Чеськословеньско|Чехословенсько]], жив у [[Прага|Празі]]. Быв дійсным членом [[Научне товаришство Шевченка|«Научного общества им. Т. Шевченка»]] у [[Львів|Львовови]], почестным членом Общества им. А. Духновича. [[5. януар|5. януара]] [[1932]].&nbsp;року умер пӱсля тяжкої хвороты, захраненый вӱн быв на знаменитому Ольшанському тиметовови у [[Прага|Празі]]. == Творьба == Вись ёго научный доробок присяченый изучіню [[Історія|історії]] [[Карпатська Русь|Пудкарпатя]] и [[Угорска Русь|«Угорської Руси»]]. Первый раз прибыв у «<nowiki/>[[Угорска Русь|Угорську Русь]]<nowiki/>» у 1885. році, потӱм у 1890, 1897 и 1911. Из 1922 каждого року приїзджав на [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатстку Русь]] и [[Пряшӯвська Русь|Пряшӱвську Русь]], изучав туй книжні зберькы и архівні матеріалы. У резултатови довгої роботы из-пуд рукы А.&nbsp;Л.&nbsp;Петрова уходять 9 выпускӱв «Матеріалы для історії Угорської Руси» (СПб., 1905–1914, т. І-VII; Прага, 1923–1932, т. VIII-ІХ). За перві шість томӱв сёго вызданя вӱн одержує у Петербурзькому універзитетови, де робив, ученый ступінь маґістра (1907), а потӱм доктора славянознавства (1911). === Книгы === * «Материалы для истории Угорской Руси» (СПб., 1905–1914, т. І-VII; Прага, 1923–1932, т. VIII-ІХ) * «К вопросу о словенско-русской этнографической границе»&nbsp;— Ужгород, 1923 * [[Грамота 1404. року|«Древнѣйшая церковнославянская грамота 1404 г. о карпаторусской территоріи к основанию Грушевского монастыря св. архангела Михаила в Марамороше»]]&nbsp;— Ужгород, 1927 * «Древнѣйшая на Карпатской Руси шолтысская грамота 1329 г.»&nbsp;— Ужгород, 1929 * «Древнѣйшие грамоты по истории карпаторусской церкви и иерархии 1391–1498 гг.» (Прага, 1930) * «Задачи карпаторусской историографии»&nbsp;— Прага, 1930 * [http://www.slovakeana.sk/index.php?option=com_slovakiana_display&c=form&view=form&Itemid=1&rowid=4552 "Národopisná mapa Uher podle úředního lexikonu osad z roku 1773" - Praha, 1924] == Удкликованя == * ''Віднянськый С. В''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Petrov_O Петров Алексій Леонідович] // Енциклопедія історії Украйины : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії Украйины НАН Украйины. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 193. — <nowiki>ISBN 978-966-00-1142-7</nowiki>. * Иван Поп. Енциклопедія Підкарпатської Руси. Видавництво В. Падяка.&nbsp;— Ужгород, 2001 * Петров Алексій Леонідович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я] / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.102-103 * [https://web.archive.org/web/20120330060622/http://mediacentr.info/The_newspaper_Europa_Center/patriarh-karpatorusskoj-istoriografii-aleksej-petrov-k-80-letiju-so-dnja-smerti__30463 Патриарх карпаторусской историографии Алексей Петров (к 80-летию со дня смерти)] <references /> [[Катеґорія:Уродили ся 1859]] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Умерли 1932]] [[Катеґорія:Умерли у Празі]] [[Катеґорія:Родакы Санкт-Петербурґа]] [[Катеґорія:Умерли 5. януара]] [[Катеґорія:Родили ся 16. марца]] [[Катеґорія:Історіци]] [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] d0upir7ns7mbq6wn3pns9bl8o0ti877 169068 169064 2026-09-04T17:29:24Z Flipdot 23893 169068 wikitext text/x-wiki  {{Othernames|Петров}}'''Алексі́й Петро́в''' ({{Lang-ru|Петров Алексей Леонидович}}; *[[16. марец|16. марца]] [[1859]]&nbsp;– †[[5. януар|5. януара]] [[1932]])&nbsp;— [[Російска імперія|російськый]] [[Історік|історик]], [[Педагог|педаґоґ]] и [[Лінґвістіка|лінґвішта]], зглядователь історії [[Карпатська Русь|Карпатської Руси]]. {{Особа|Мѣсто_смерти=[[Прага]]}} == Біоґрафія == Родив ся Алексій Леонідович Петров [[16. марец|16. марца]] [[1859]]. року у [[Санкт-Петербурґ|Петербурґови]] у файті протоиєрея. Кӱнчив ґімназію у Санкт-Петербурґови ([[1876]]), історико-філолоґічный факултет Петербурзького універзитета ([[1880]]). Укладав історію у петербурзькых ґімназіях, а из [[1887]] професор славянознавства Вышшых жӱнськых курсӱв, а по тому&nbsp;— Петербурзького універзитета ([[1890]]–[[1922]]). У [[1922]]. році еміґровав у [[Чеськословеньско|Чехословенсько]], жив у [[Прага|Празі]]. Быв дійсным членом [[Научне товаришство Шевченка|Научного общества им. Т. Шевченка]] у [[Львів|Львовови]], почестным членом Общества им. А. Духновича. [[5. януар|5. януара]] [[1932]].&nbsp;року умер пӱсля тяжкої хвороты, захраненый вӱн быв на знаменитому Ольшанському тиметовови у [[Прага|Празі]]. == Творьба == Вись ёго научный доробок присяченый изучіню [[Історія|історії]] [[Карпатська Русь|Пудкарпатя]] и [[Угорска Русь|Угорської Руси]]. Первый раз прибыв у [[Угорска Русь|Угорську Русь]] у 1885. році, потӱм у 1890, 1897 и 1911. Из 1922 каждого року приїзджав на [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатську Русь]] и [[Пряшӯвська Русь|Пряшӱвську Русь]], изучав туй книжні зберькы и архівні матеріалы. У резултатови довгої роботы из-пуд рукы А.&nbsp;Л.&nbsp;Петрова уходять 9 выпускӱв „Матеріалы для історії Угорської Руси“ (СПб., 1905–1914, т. І-VII; Прага, 1923–1932, т. VIII-ІХ). За перві шість томӱв сёго вызданя вӱн одержує у Петербурзькому універзитетови, де робив, ученый ступінь маґістра (1907), а потӱм доктора славянознавства (1911). === Книгы === * ''Материалы для истории Угорской Руси'' (СПб., 1905–1914, т. І-VII; Прага, 1923–1932, т. VIII-ІХ) * ''К вопросу о словенско-русской этнографической границе''&nbsp;— Ужгород, 1923 * [[Грамота 1404. року|''Древнѣйшая церковнославянская грамота 1404 г. о карпаторусской территоріи к основанию Грушевского монастыря св. архангела Михаила в Марамороше'']]&nbsp;— Ужгород, 1927 * ''Древнѣйшая на Карпатской Руси шолтысская грамота 1329 г.''&nbsp;— Ужгород, 1929 * ''Древнѣйшие грамоты по истории карпаторусской церкви и иерархии 1391–1498 гг.'' (Прага, 1930) * ''Задачи карпаторусской историографии''&nbsp;— Прага, 1930 * [http://www.slovakeana.sk/index.php?option=com_slovakiana_display&c=form&view=form&Itemid=1&rowid=4552 Národopisná mapa Uher podle úředního lexikonu osad z roku 1773 - Praha, 1924] == Удкликованя == * ''Віднянськый С. В''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Petrov_O Петров Алексій Леонідович] // Енциклопедія історії Украйины : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії Украйины НАН Украйины. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 193. — <nowiki>ISBN 978-966-00-1142-7</nowiki>. * Иван Поп. Енциклопедія Підкарпатської Руси. Видавництво В. Падяка.&nbsp;— Ужгород, 2001 * Петров Алексій Леонідович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я] / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.102-103 * [https://web.archive.org/web/20120330060622/http://mediacentr.info/The_newspaper_Europa_Center/patriarh-karpatorusskoj-istoriografii-aleksej-petrov-k-80-letiju-so-dnja-smerti__30463 Патриарх карпаторусской историографии Алексей Петров (к 80-летию со дня смерти)] <references /> [[Катеґорія:Уродили ся 1859]] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Умерли 1932]] [[Катеґорія:Умерли у Празі]] [[Катеґорія:Родакы Санкт-Петербурґа]] [[Катеґорія:Умерли 5. януара]] [[Катеґорія:Родили ся 16. марца]] [[Катеґорія:Історіци]] [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] c1jh8vm117p2qo5o7abn86qn9tseb4j Уйгурськый язык 0 22595 169075 153286 2026-09-04T18:08:17Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Уйгурьскый язык]] на [[Уйгурськый язык]] 153286 wikitext text/x-wiki '''Уйгу́рьскый язы́к''' ([[Кіріліця|кирил]]. <nowiki>''</nowiki>Уйғурчә<nowiki>''</nowiki> авадь <nowiki>''</nowiki>Уйғур тили<nowiki>''</nowiki>; [[МФА]] [ʔʊjˈʁʊrtʃɛ], [[Арабскый язык|араб]].]] <nowiki>''</nowiki>ئۇيغۇر تىلى<nowiki>''</nowiki> чи <nowiki>''</nowiki>ئۇيغۇرچە<nowiki>''</nowiki>; [[Кітайскый язык|кит]].]] 维吾尔语/維吾爾語, [[Пінїнь|піньїнь]], Wéiwú'ěryǔ) — [[язык]] [[Уйгуры|уйгурӯв]], єдна из тюркськых языкӯв. Шырена у Сінцзян-Уйгурьскому автономному районови, [[Кітайска Народна Републіка|Китая]] у [[Казахстан|Кахахстанови]] тай [[Середня Азія|Сиридню̄в Азії]]. Въедно из узбецькым и ілі-тюркськым творить карлуцьку ґрупу. Современный уйгурьскый язык авадь <nowiki>''</nowiki>новоуйгурська<nowiki>''</nowiki> є історичним і генетичним продовженням уйгурсько-караханідьского языка, проте она не є продовжіням древнёуйгурьского языка охоньскых тюркӯв (оґузӯв). Терміны «уйгуры» тай «уйгурьскый язык» принято про єдну етнолінґвістичну общность на зъїыдови уйгурӯв [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] у [[1921]] році (до того они именовали ся «китайські татары», «китайські мусулмане», «туркестанци Китая» и т.д). Офіціална назва у [[Російска імперія|Російськӯв Ріші]] и [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] до 1920-ых рокӯв.&nbsp;— '''таранчи́ньскый язы́к''' (таранчинский язык). == Діалекты == * '''Централный''' (говорять на території уд [[Кумула]] на [[юг]] до [[Яркенд|Яркенда]]); * '''Южный''' (говорять у районови уд [[Гума|Гумы]] на [[Восток|выход]] до [[Чарклик|Чарлыкаа]]); * '''Выходный''' (говорять на території уд [[Чарклик|Чарлыка]] на [[Сѣвер|север]] до [[Чункьоль|Чункёля]]). В основу сучасної літературної уйгурьского языка положено централный діалект, што охвачує три домінувущі говоры: турфанськый, ілійськый тай кашґарськый, и иппен много говорӯв містного значеня: урумчинський, кумульський, карашарський, кучарський, корлинський, аксуйський, яркендський, [[Атуш|атушський]]. Централным нарічям говорить приблизно 90&nbsp;% уйгуроязычного обывательства, у тот час двома другыми діалектами хоснує ся доста невелика часть уйгурӯв. Норма выгвара у літературной у языкови закріплена за говором ілійськых (кульджиньскых) уйгурӯв, а літературный штандарт базує ся у основі на дуже близкому говорови [[Урумчі]]. == Алфавіт == [[Файл:Chinese_minority_languages_05.JPG|праворуч|міні|Современный китайсько-уйгурьскый словарь]] <div class="Unicode"> <span style="font-size:medium;">ﯪ ﯭ ب پ ت ج چ خ د ر ز ژ س ش غ ف ق ك گ ڭ ل م ن و ﯮ ﯰ ه ﰃ ى</span> ''Уйгурьскый латиніцькый алфавіт [[1930]]—[[1946]] ([[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]])'' {| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid;border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF" | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | A a | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | B в | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | C c | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ç ç | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | D d | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | E e | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ə ə | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | G g |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ƣ ƣ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | H h | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | I i | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | J j | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | K k | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | L l | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | M m | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | N n |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ŋ ŋ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | O o | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ө ө | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | P p | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Q q | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | R r | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | S s | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ş ş |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | T t | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | U u | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | V v | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | X x | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Y y | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Z z | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ƶ ƶ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | ’ |} ''Уйгурьскый кириличный алфавіт из [[1947]] ([[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]])'' {| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF" | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | А а | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Б б | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | В в | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Г г | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ғ ғ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Д д | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Е е | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Һ һ |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ә ә | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ж ж | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Җ җ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | З з | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | И и | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Й й | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | К к | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Қ қ |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Л л | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | М м | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Н н | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ң ң | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | О о | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ө ө | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | П п | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Р р |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | С с | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Т т | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | У у | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ү ү | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ф ф | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Х х | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ц ц | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ч ч |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ш ш | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Щ щ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ъ ъ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ы ы | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ь ь | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Э э | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ю ю | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Я я |} {| class="wikitable" |+'''Рунялна таблиця уйгурьскых алфавітӯв''' |- ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабьска (КНР, из 1982)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (КНР, 1965-82)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця (СССР, СНД)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (СССР, до 1946)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Сучасна латиниця (ULY)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''IPA'' | style="background:white" rowspan="17"| &nbsp; ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабьска (КНР, из 1982)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (КНР, 1965-82)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця (СССР, СНД)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (СССР, до 1946)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Современна латыниця (ULY)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''IPA'' |- | '''ئا''' | '''A a''' | '''A a''' | '''A a''' | '''A a''' | '''{{IPA|/a/}}''' | '''ق''' | '''Ⱪ ⱪ''' | '''Қ қ''' | '''Q q''' | '''Q q''' | '''{{IPA|/q/}}''' |- | '''ئە''' || '''Ə ə''' || '''Ə ə''' || '''Ə ə''' || '''E e''' || '''{{IPA|/æ/}}''' || '''ك''' || '''K k''' || '''К к''' || '''K k ''' || '''K k''' || '''{{IPA|/k/}}''' |- | '''ب''' || '''B b''' || '''Б б''' || '''B в''' || '''B b''' || '''{{IPA|/b/}}''' || '''ڭ''' || '''-ng''' || '''Ң ң''' || '''Ŋ ŋ''' || ''' -ng ''' || '''{{IPA|/ŋ/}}''' |- | '''پ''' || '''P p''' || '''П п''' || '''P p'''|| '''P p''' || '''{{IPA|/p/}}''' || '''گ''' || '''G g''' || '''Г г''' || '''G g''' || '''G g'''|| '''{{Unicode|/ɡ/}}''' |- | '''ت''' || '''T t''' || '''Т т'''|| '''T t'''|| '''T t''' || '''{{IPA|/t/}}''' || '''ل''' || '''L l''' || '''Л л''' || '''L l'''|| '''L l''' || '''{{IPA|/l/}}''' |- | '''ج''' || '''J j''' || '''Җ җ''' || '''Ç ç'''|| '''J j''' || '''{{IPA|/ʤ/}}''' || '''م''' || '''M m''' || '''М м''' || '''M m''' || '''M m''' || '''{{IPA|/m/}}''' |- | '''چ''' || '''Q q''' || '''Ч ч''' || '''C c'''|| '''Ch ch''' || '''{{IPA|/ʧ/}}''' || '''ن''' || '''N n''' || '''Н н'''|| '''N n''' || '''N n''' || '''{{IPA|/n/}}''' |- | '''خ''' || '''H h''' || '''X x''' || '''X x''' || '''X x''' || '''{{IPA|/x/}}''' || '''ھ''' || {{Unicode|'''Ⱨ ⱨ'''}} || '''Һ һ''' || '''H h''' || '''H h''' || '''{{IPA|/h/}} ''' |- | '''د''' || '''D d''' || '''Д д''' || '''D d''' || '''D d''' || '''{{IPA|/d/}}''' || '''ئو''' || '''O o''' || '''О о'''|| '''О о'''|| '''O o'''|| '''{{IPA|/o/}}''' |- | '''ر''' || '''R r''' || '''Р р'''|| '''R r''' || '''R r''' || '''{{IPA|/r/}}''' || '''ئۇ''' || '''U u''' || '''У у'''|| '''U u''' || '''U u''' || '''{{IPA|/u/}}''' |- | '''ز''' || '''Z z''' || '''З з''' || '''Z z''' || '''Z z''' || '''{{IPA|/z/}}''' || '''ئۆ''' || '''{{Unicode|Ɵ ɵ}}''' || '''Ө ө'''|| '''Ɵ ɵ''' || '''Ö ö''' || '''{{IPA|/ø/}}''' |- | '''ژ''' || '''{{Unicode|Ⱬ ⱬ}}''' || '''Ж ж'''|| '''Ƶ ƶ''' || '''J j/Zh zh'''|| '''{{IPA|/ʒ/}}''' || '''ئۈ''' || '''Ü ü''' || '''Ү ү''' || '''Y y''' || '''Ü ü''' || '''{{IPA|/y/}}''' |- | '''س''' || '''S s''' || '''С с'''|| '''S s''' || '''S s''' || '''{{IPA|/s/}}''' || '''ۋ''' || '''V v''' || '''В в''' || '''V v''' || '''W w''' || '''{{IPA|/v/}}''' |- | '''ش''' || '''X x''' || '''Ш ш''' || '''Ş ş''' || '''Sh sh''' || '''{{IPA|/ʃ/}}''' || '''ئې''' || '''E e''' || '''E e''' || '''E e''' || '''É é''' || '''{{IPA|/e/}}''' |- | '''غ''' || '''Ƣ ƣ''' || '''Ғ ғ''' || '''Ƣ ƣ''' || '''Gh gh'''|| '''{{IPA|/ʁ/}}''' || '''ئى''' || '''I i''' || '''И и''' || '''I i''' || '''I i''' || '''{{IPA|/i/}}''','''{{IPA|/ɨ/}}''' |- | '''ف''' || '''F f''' || '''Ф ф''' || '''F f''' || '''F f''' || '''{{IPA|/f/}}''' || '''ي''' || '''Y y''' || '''Й й''' || '''J j''' || '''Y y''' || '''{{IPA|/j/}}''' |- |} Окрем того, уйгурьскый кириличний алфавіт мать ищи дві дополнялні буквы, які у другых двох системах (арабьскому письмі и латыници) записувуть ся двома знаками кажда: {| class="wikitable" ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабьскый алфавіт'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця'' |- | '''Ю ю''' | '''يۇ''' | '''yu''' |- | '''Я я''' | '''يا''' | '''ya''' |} == Жрідла == * В.&nbsp;Н.&nbsp;Ярцева и др. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, «Советская энциклопедия», 1990 {{Reflist}} == Удкликованя == * {{ШевЕ-6|частина=Уйгурська література і Шевченко|сторінки=364}} {{InterWiki|ug|ئۇيغۇرچە ۋىكىپىدىيە|уйгурського|}} [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Языкы Китая]] [[Катеґорія:Уйгурьскый язык]] [[Катеґорія:Уйгуры]] [[Катеґорія:Лінґвістіка]] oaosmdqxq1o8tys5601yi77qfys7mad 169077 169075 2026-09-04T18:15:44Z Rue323 31002 169077 wikitext text/x-wiki '''Уйгу́рськый язы́к''' ([[Кіріліця|кирил]]. <nowiki>''</nowiki>Уйғурчә<nowiki>''</nowiki> авадь <nowiki>''</nowiki>Уйғур тили<nowiki>''</nowiki>; [[МФА]] [ʔʊjˈʁʊrtʃɛ], [[Арабскый язык|араб]]. <nowiki>''</nowiki>ئۇيغۇر تىلى<nowiki>''</nowiki> ци <nowiki>''</nowiki>ئۇيغۇرچە<nowiki>''</nowiki>; [[Кітайскый язык|кит]]. 维吾尔语/維吾爾語, [[пінїнь]], Wéiwú'ěryǔ) — [[язык]] [[Уйгуры|уйгурӱв]], єден из тӱрцькых языкӱв. Шыреный у Сінцзян-Уйгурському автономному районови, [[Кітайска Народна Републіка|Китая]] у [[Казахстан|Казахстанови]] тай [[Середня Азія|Серидньӱв Азії]]. Въедно из [[Узбецькый язык|узбецькым]] и [[Ілі-тӱрцькый язык|ілі-тӱрцькым]] творить карлуцьку ґрупу. Современный уйгурськый язык авадь <nowiki>''</nowiki>новоуйгурськый<nowiki>''</nowiki> є історичным и ґенетичным продовжінём уйгурсько-караханідського языка, айбо овӱн не є продовжінём староуйгурського языка охонськых тюркӱв (оґузӯв). Терміны «уйгуры» тай «уйгурськый язык» принято про єдну етнолінґвістичну общность на зъїздови уйгурӱв [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] у [[1921]]. році (до того они именовали ся «китайські татары», «китайські мусулмане», «туркестанци Китая» и т.д). Офіціална назва у [[Російска імперія|Російськӱв Имперії]] и [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] до 1920-ых рокӱв.&nbsp;— '''таранчи́нськый язы́к''' ({{Lang-ru|таранчинский язык}}). == Діалекты == * '''Централный''' (говорять на території уд [[Кумул|Кумула]] на [[юг]] до [[Яркенд|Яркенда]]); * '''Южный''' (говорять у районови уд [[Гума|Гумы]] на [[Восток|выход]] до [[Чарклык|Чарклыка]]); * '''Выходный''' (говорять на території уд [[Чарклык|Чарклыка]] на [[Сѣвер|север]] до [[Чункёл|Чункёла]]). У основу современного літературного уйгурського языка положено централный діалект, што охвачує три домінувущі говоры: турфанськый, ілійськый тай кашґарськый, и иппен много говорӱв містного значіня: урумчинськый, кумульськый, карашарськый, кучарськый, корлинськый, аксуйськый, яркендськый, атушськый. Централным нарічам говорить приблизно 90&nbsp;% уйгуроязычного обывательства, у тот час двома другыми діалектами хоснує ся доста невелика часть уйгурӱв. Норма уговора у літературному языкови закріплена за говором ілійськых (кулджинськых) уйгурӱв, а літературный штандарт базує ся у основі на дуже близкому говорови [[Урумчі]]. == Алфавіт == [[Файл:Chinese_minority_languages_05.JPG|праворуч|міні|Современный китайсько-уйгурськый словник]] <div class="Unicode"> <span style="font-size:medium;">ﯪ ﯭ ب پ ت ج چ خ د ر ز ژ س ش غ ف ق ك گ ڭ ل م ن و ﯮ ﯰ ه ﰃ ى</span> ''Уйгурськый латыницькый алфавіт [[1930]]—[[1946]] ([[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]])'' {| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid;border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF" | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | A a | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | B в | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | C c | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ç ç | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | D d | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | E e | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ə ə | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | G g |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ƣ ƣ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | H h | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | I i | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | J j | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | K k | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | L l | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | M m | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | N n |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ŋ ŋ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | O o | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ө ө | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | P p | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Q q | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | R r | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | S s | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ş ş |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | T t | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | U u | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | V v | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | X x | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Y y | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Z z | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ƶ ƶ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | ’ |} ''Уйгурськый кириличный алфавіт из [[1947]] ([[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]])'' {| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF" | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | А а | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Б б | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | В в | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Г г | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ғ ғ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Д д | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Е е | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Һ һ |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ә ә | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ж ж | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Җ җ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | З з | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | И и | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Й й | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | К к | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Қ қ |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Л л | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | М м | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Н н | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ң ң | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | О о | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ө ө | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | П п | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Р р |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | С с | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Т т | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | У у | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ү ү | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ф ф | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Х х | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ц ц | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ч ч |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ш ш | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Щ щ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ъ ъ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ы ы | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ь ь | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Э э | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ю ю | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Я я |} {| class="wikitable" |+'''Рунялна таблиця уйгурськых алфавітӱв''' |- ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабськый (КНР, из 1982)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (КНР, 1965-82)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця (СССР, СНД)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (СССР, до 1946)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Сучасна латиниця (ULY)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''IPA'' | style="background:white" rowspan="17"| &nbsp; ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабьска (КНР, из 1982)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (КНР, 1965-82)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця (СССР, СНД)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (СССР, до 1946)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Современна латыниця (ULY)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''IPA'' |- | '''ئا''' | '''A a''' | '''A a''' | '''A a''' | '''A a''' | '''{{IPA|/a/}}''' | '''ق''' | '''Ⱪ ⱪ''' | '''Қ қ''' | '''Q q''' | '''Q q''' | '''{{IPA|/q/}}''' |- | '''ئە''' || '''Ə ə''' || '''Ə ə''' || '''Ə ə''' || '''E e''' || '''{{IPA|/æ/}}''' || '''ك''' || '''K k''' || '''К к''' || '''K k ''' || '''K k''' || '''{{IPA|/k/}}''' |- | '''ب''' || '''B b''' || '''Б б''' || '''B в''' || '''B b''' || '''{{IPA|/b/}}''' || '''ڭ''' || '''-ng''' || '''Ң ң''' || '''Ŋ ŋ''' || ''' -ng ''' || '''{{IPA|/ŋ/}}''' |- | '''پ''' || '''P p''' || '''П п''' || '''P p'''|| '''P p''' || '''{{IPA|/p/}}''' || '''گ''' || '''G g''' || '''Г г''' || '''G g''' || '''G g'''|| '''{{Unicode|/ɡ/}}''' |- | '''ت''' || '''T t''' || '''Т т'''|| '''T t'''|| '''T t''' || '''{{IPA|/t/}}''' || '''ل''' || '''L l''' || '''Л л''' || '''L l'''|| '''L l''' || '''{{IPA|/l/}}''' |- | '''ج''' || '''J j''' || '''Җ җ''' || '''Ç ç'''|| '''J j''' || '''{{IPA|/ʤ/}}''' || '''م''' || '''M m''' || '''М м''' || '''M m''' || '''M m''' || '''{{IPA|/m/}}''' |- | '''چ''' || '''Q q''' || '''Ч ч''' || '''C c'''|| '''Ch ch''' || '''{{IPA|/ʧ/}}''' || '''ن''' || '''N n''' || '''Н н'''|| '''N n''' || '''N n''' || '''{{IPA|/n/}}''' |- | '''خ''' || '''H h''' || '''X x''' || '''X x''' || '''X x''' || '''{{IPA|/x/}}''' || '''ھ''' || {{Unicode|'''Ⱨ ⱨ'''}} || '''Һ һ''' || '''H h''' || '''H h''' || '''{{IPA|/h/}} ''' |- | '''د''' || '''D d''' || '''Д д''' || '''D d''' || '''D d''' || '''{{IPA|/d/}}''' || '''ئو''' || '''O o''' || '''О о'''|| '''О о'''|| '''O o'''|| '''{{IPA|/o/}}''' |- | '''ر''' || '''R r''' || '''Р р'''|| '''R r''' || '''R r''' || '''{{IPA|/r/}}''' || '''ئۇ''' || '''U u''' || '''У у'''|| '''U u''' || '''U u''' || '''{{IPA|/u/}}''' |- | '''ز''' || '''Z z''' || '''З з''' || '''Z z''' || '''Z z''' || '''{{IPA|/z/}}''' || '''ئۆ''' || '''{{Unicode|Ɵ ɵ}}''' || '''Ө ө'''|| '''Ɵ ɵ''' || '''Ö ö''' || '''{{IPA|/ø/}}''' |- | '''ژ''' || '''{{Unicode|Ⱬ ⱬ}}''' || '''Ж ж'''|| '''Ƶ ƶ''' || '''J j/Zh zh'''|| '''{{IPA|/ʒ/}}''' || '''ئۈ''' || '''Ü ü''' || '''Ү ү''' || '''Y y''' || '''Ü ü''' || '''{{IPA|/y/}}''' |- | '''س''' || '''S s''' || '''С с'''|| '''S s''' || '''S s''' || '''{{IPA|/s/}}''' || '''ۋ''' || '''V v''' || '''В в''' || '''V v''' || '''W w''' || '''{{IPA|/v/}}''' |- | '''ش''' || '''X x''' || '''Ш ш''' || '''Ş ş''' || '''Sh sh''' || '''{{IPA|/ʃ/}}''' || '''ئې''' || '''E e''' || '''E e''' || '''E e''' || '''É é''' || '''{{IPA|/e/}}''' |- | '''غ''' || '''Ƣ ƣ''' || '''Ғ ғ''' || '''Ƣ ƣ''' || '''Gh gh'''|| '''{{IPA|/ʁ/}}''' || '''ئى''' || '''I i''' || '''И и''' || '''I i''' || '''I i''' || '''{{IPA|/i/}}''','''{{IPA|/ɨ/}}''' |- | '''ف''' || '''F f''' || '''Ф ф''' || '''F f''' || '''F f''' || '''{{IPA|/f/}}''' || '''ي''' || '''Y y''' || '''Й й''' || '''J j''' || '''Y y''' || '''{{IPA|/j/}}''' |- |} Окрем того, уйгурськый кириличный алфавіт мать ищи дві дополнялні буквы, які у другых двох системах (арабському письмі и латыници) записувуть ся двома знаками кажда: {| class="wikitable" ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабьскый алфавіт'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця'' |- | '''Ю ю''' | '''يۇ''' | '''yu''' |- | '''Я я''' | '''يا''' | '''ya''' |} == Жрідла == * В.&nbsp;Н.&nbsp;Ярцева и др. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, «Советская энциклопедия», 1990 {{Reflist}} == Удкликованя == * {{ШевЕ-6|частина=Уйгурська література і Шевченко|сторінки=364}} {{InterWiki|ug|ئۇيغۇرچە ۋىكىپىدىيە|уйгурського|}} [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Языкы Китая]] [[Катеґорія:Уйгурьскый язык]] [[Катеґорія:Уйгуры]] [[Катеґорія:Лінґвістіка]] 5if99ffpp1xg8sjhcpk5flkpdpvo291 169078 169077 2026-09-04T18:27:06Z Rue323 31002 169078 wikitext text/x-wiki '''Уйгу́рськый язы́к''' ([[Кіріліця|кирил]]. <nowiki>''</nowiki>Уйғурчә<nowiki>''</nowiki> авадь <nowiki>''</nowiki>Уйғур тили<nowiki>''</nowiki>; [[МФА]] [ʔʊjˈʁʊrtʃɛ], [[Арабскый язык|араб]]. <nowiki>''</nowiki>ئۇيغۇر تىلى<nowiki>''</nowiki> ци <nowiki>''</nowiki>ئۇيغۇرچە<nowiki>''</nowiki>; [[Кітайскый язык|кит]]. 维吾尔语/維吾爾語, [[пінїнь]], Wéiwú'ěryǔ) — [[язык]] [[Уйгуры|уйгурӱв]], єден из тӱрцькых языкӱв. Шыреный у Сінцзян-Уйгурському автономному районови, [[Кітайска Народна Републіка|Китая]] у [[Казахстан|Казахстанови]] тай [[Середня Азія|Серидньӱв Азії]]. Въедно из [[Узбецькый язык|узбецькым]] и [[Ілі-тӱрцькый язык|ілі-тӱрцькым]] творить карлуцьку ґрупу. Современный уйгурськый язык авадь <nowiki>''</nowiki>новоуйгурськый<nowiki>''</nowiki> є історичным и ґенетичным продовжінём уйгурсько-караханідського языка, айбо овӱн не є продовжінём староуйгурського языка охонськых тюркӱв (оґузӯв). Терміны «уйгуры» тай «уйгурськый язык» принято про єдну етнолінґвістичну общность на зъїздови уйгурӱв [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] у [[1921]]. році (до того они именовали ся «китайські татары», «китайські мусулмане», «туркестанци Китая» и т.д). Офіціална назва у [[Російска імперія|Російськӱв Имперії]] и [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] до 1920-ых рокӱв.&nbsp;— '''таранчи́нськый язы́к''' ({{Lang-ru|таранчинский язык}}). Ныні у світови по-уйгурськы говорять 8-13 млн чоловік.<ref>https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/15348458.2020.1753193</ref> == Діалекты == * '''Централный''' (говорять на території уд [[Кумул|Кумула]] на [[юг]] до [[Яркенд|Яркенда]]); * '''Южный''' (говорять у районови уд [[Гума|Гумы]] на [[Восток|выход]] до [[Чарклык|Чарклыка]]); * '''Выходный''' (говорять на території уд [[Чарклык|Чарклыка]] на [[Сѣвер|север]] до [[Чункёл|Чункёла]]). У основу современного літературного уйгурського языка положено централный діалект, што охвачує три домінувущі говоры: турфанськый, ілійськый тай кашґарськый, и иппен много говорӱв містного значіня: урумчинськый, кумульськый, карашарськый, кучарськый, корлинськый, аксуйськый, яркендськый, атушськый. Централным нарічам говорить приблизно 90&nbsp;% уйгуроязычного обывательства, у тот час двома другыми діалектами хоснує ся доста невелика часть уйгурӱв. Норма уговора у літературному языкови закріплена за говором ілійськых (кулджинськых) уйгурӱв, а літературный штандарт базує ся у основі на дуже близкому говорови [[Урумчі]]. == Алфавіт == [[Файл:Chinese_minority_languages_05.JPG|праворуч|міні|Современный китайсько-уйгурськый словник]] <div class="Unicode"> <span style="font-size:medium;">ﯪ ﯭ ب پ ت ج چ خ د ر ز ژ س ش غ ف ق ك گ ڭ ل م ن و ﯮ ﯰ ه ﰃ ى</span> ''Уйгурськый латыницькый алфавіт [[1930]]—[[1946]] ([[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]])'' {| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid;border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF" | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | A a | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | B в | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | C c | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ç ç | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | D d | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | E e | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ə ə | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | G g |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ƣ ƣ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | H h | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | I i | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | J j | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | K k | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | L l | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | M m | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | N n |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ŋ ŋ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | O o | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ө ө | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | P p | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Q q | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | R r | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | S s | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ş ş |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | T t | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | U u | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | V v | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | X x | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Y y | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Z z | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ƶ ƶ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | ’ |} ''Уйгурськый кириличный алфавіт из [[1947]] ([[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]])'' {| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF" | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | А а | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Б б | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | В в | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Г г | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ғ ғ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Д д | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Е е | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Һ һ |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ә ә | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ж ж | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Җ җ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | З з | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | И и | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Й й | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | К к | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Қ қ |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Л л | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | М м | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Н н | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ң ң | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | О о | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ө ө | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | П п | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Р р |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | С с | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Т т | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | У у | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ү ү | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ф ф | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Х х | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ц ц | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ч ч |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ш ш | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Щ щ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ъ ъ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ы ы | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ь ь | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Э э | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ю ю | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Я я |} {| class="wikitable" |+'''Рунялна таблиця уйгурськых алфавітӱв''' |- ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабськый (КНР, из 1982)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (КНР, 1965-82)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця (СССР, СНД)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (СССР, до 1946)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Сучасна латиниця (ULY)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''IPA'' | style="background:white" rowspan="17"| &nbsp; ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабьска (КНР, из 1982)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (КНР, 1965-82)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця (СССР, СНД)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (СССР, до 1946)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Современна латыниця (ULY)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''IPA'' |- | '''ئا''' | '''A a''' | '''A a''' | '''A a''' | '''A a''' | '''{{IPA|/a/}}''' | '''ق''' | '''Ⱪ ⱪ''' | '''Қ қ''' | '''Q q''' | '''Q q''' | '''{{IPA|/q/}}''' |- | '''ئە''' || '''Ə ə''' || '''Ə ə''' || '''Ə ə''' || '''E e''' || '''{{IPA|/æ/}}''' || '''ك''' || '''K k''' || '''К к''' || '''K k ''' || '''K k''' || '''{{IPA|/k/}}''' |- | '''ب''' || '''B b''' || '''Б б''' || '''B в''' || '''B b''' || '''{{IPA|/b/}}''' || '''ڭ''' || '''-ng''' || '''Ң ң''' || '''Ŋ ŋ''' || ''' -ng ''' || '''{{IPA|/ŋ/}}''' |- | '''پ''' || '''P p''' || '''П п''' || '''P p'''|| '''P p''' || '''{{IPA|/p/}}''' || '''گ''' || '''G g''' || '''Г г''' || '''G g''' || '''G g'''|| '''{{Unicode|/ɡ/}}''' |- | '''ت''' || '''T t''' || '''Т т'''|| '''T t'''|| '''T t''' || '''{{IPA|/t/}}''' || '''ل''' || '''L l''' || '''Л л''' || '''L l'''|| '''L l''' || '''{{IPA|/l/}}''' |- | '''ج''' || '''J j''' || '''Җ җ''' || '''Ç ç'''|| '''J j''' || '''{{IPA|/ʤ/}}''' || '''م''' || '''M m''' || '''М м''' || '''M m''' || '''M m''' || '''{{IPA|/m/}}''' |- | '''چ''' || '''Q q''' || '''Ч ч''' || '''C c'''|| '''Ch ch''' || '''{{IPA|/ʧ/}}''' || '''ن''' || '''N n''' || '''Н н'''|| '''N n''' || '''N n''' || '''{{IPA|/n/}}''' |- | '''خ''' || '''H h''' || '''X x''' || '''X x''' || '''X x''' || '''{{IPA|/x/}}''' || '''ھ''' || {{Unicode|'''Ⱨ ⱨ'''}} || '''Һ һ''' || '''H h''' || '''H h''' || '''{{IPA|/h/}} ''' |- | '''د''' || '''D d''' || '''Д д''' || '''D d''' || '''D d''' || '''{{IPA|/d/}}''' || '''ئو''' || '''O o''' || '''О о'''|| '''О о'''|| '''O o'''|| '''{{IPA|/o/}}''' |- | '''ر''' || '''R r''' || '''Р р'''|| '''R r''' || '''R r''' || '''{{IPA|/r/}}''' || '''ئۇ''' || '''U u''' || '''У у'''|| '''U u''' || '''U u''' || '''{{IPA|/u/}}''' |- | '''ز''' || '''Z z''' || '''З з''' || '''Z z''' || '''Z z''' || '''{{IPA|/z/}}''' || '''ئۆ''' || '''{{Unicode|Ɵ ɵ}}''' || '''Ө ө'''|| '''Ɵ ɵ''' || '''Ö ö''' || '''{{IPA|/ø/}}''' |- | '''ژ''' || '''{{Unicode|Ⱬ ⱬ}}''' || '''Ж ж'''|| '''Ƶ ƶ''' || '''J j/Zh zh'''|| '''{{IPA|/ʒ/}}''' || '''ئۈ''' || '''Ü ü''' || '''Ү ү''' || '''Y y''' || '''Ü ü''' || '''{{IPA|/y/}}''' |- | '''س''' || '''S s''' || '''С с'''|| '''S s''' || '''S s''' || '''{{IPA|/s/}}''' || '''ۋ''' || '''V v''' || '''В в''' || '''V v''' || '''W w''' || '''{{IPA|/v/}}''' |- | '''ش''' || '''X x''' || '''Ш ш''' || '''Ş ş''' || '''Sh sh''' || '''{{IPA|/ʃ/}}''' || '''ئې''' || '''E e''' || '''E e''' || '''E e''' || '''É é''' || '''{{IPA|/e/}}''' |- | '''غ''' || '''Ƣ ƣ''' || '''Ғ ғ''' || '''Ƣ ƣ''' || '''Gh gh'''|| '''{{IPA|/ʁ/}}''' || '''ئى''' || '''I i''' || '''И и''' || '''I i''' || '''I i''' || '''{{IPA|/i/}}''','''{{IPA|/ɨ/}}''' |- | '''ف''' || '''F f''' || '''Ф ф''' || '''F f''' || '''F f''' || '''{{IPA|/f/}}''' || '''ي''' || '''Y y''' || '''Й й''' || '''J j''' || '''Y y''' || '''{{IPA|/j/}}''' |- |} Окрем того, уйгурськый кириличный алфавіт мать ищи дві дополнялні буквы, які у другых двох системах (арабському письмі и латыници) записувуть ся двома знаками кажда: {| class="wikitable" ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабьскый алфавіт'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця'' |- | '''Ю ю''' | '''يۇ''' | '''yu''' |- | '''Я я''' | '''يا''' | '''ya''' |} == Удкликованя == {{InterWiki|ug|ئۇيغۇرچە ۋىكىپىدىيە|уйгурського|}} [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Языкы Китая]] [[Катеґорія:Уйгурьскый язык]] [[Катеґорія:Уйгуры]] [[Катеґорія:Лінґвістіка]] d17twaia26lskrnk9amyhopklh1zump 169088 169078 2026-09-04T19:44:32Z Halajkovič 33393 169088 wikitext text/x-wiki '''Уйгу́рськый язы́к''' ([[Кіріліця|кирил]]. <nowiki>''</nowiki>Уйғурчә<nowiki>''</nowiki> авадь <nowiki>''</nowiki>Уйғур тили<nowiki>''</nowiki>; [[МФА]] [ʔʊjˈʁʊrtʃɛ], [[Арабскый язык|араб]]. <nowiki>''</nowiki>ئۇيغۇر تىلى<nowiki>''</nowiki> ци <nowiki>''</nowiki>ئۇيغۇرچە<nowiki>''</nowiki>; [[Кітайскый язык|кит]]. 维吾尔语/維吾爾語, [[пінїнь]], Wéiwú'ěryǔ) — [[язык]] [[Уйгуры|уйгурӱв]], єден из тӱрцькых языкӱв. Шыреный у Сінцзян-Уйгурському автономному районови, [[Кітайска Народна Републіка|Китая]] у [[Казахстан|Казахстанови]] тай [[Середня Азія|Серидньӱв Азії]]. Въедно из [[Узбецькый язык|узбецькым]] и [[Ілі-тӱрцькый язык|ілі-тӱрцькым]] творить карлуцьку ґрупу. Современный уйгурськый язык авадь <nowiki>''</nowiki>новоуйгурськый<nowiki>''</nowiki> є історичным и ґенетичным продовжінём уйгурсько-караханідського языка, айбо овӱн не є продовжінём староуйгурського языка охонськых тюркӱв (оґузӯв). Терміны «уйгуры» тай «уйгурськый язык» принято про єдну етнолінґвістичну общность на зъїздови уйгурӱв [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] у [[1921]]. році (до того они именовали ся «китайські татары», «китайські мусулмане», «туркестанци Китая» и т.д). Офіціална назва у [[Російска імперія|Російськӱв Имперії]] и [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] до 1920-ых рокӱв.&nbsp;— '''таранчи́нськый язы́к''' ({{Lang-ru|таранчинский язык}}). Ныні у світови по-уйгурськы говорять 8-13 млн чоловік.<ref>https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/15348458.2020.1753193</ref> == Діалекты == * '''Централный''' (говорять на території уд [[Кумул|Кумула]] на [[юг]] до [[Яркенд|Яркенда]]); * '''Южный''' (говорять у районови уд [[Гума|Гумы]] на [[Восток|выход]] до [[Чарклык|Чарклыка]]); * '''Выходный''' (говорять на території уд [[Чарклык|Чарклыка]] на [[Сѣвер|север]] до [[Чункёл|Чункёла]]). У основу современного літературного уйгурського языка положено централный діалект, што охвачує три домінувущі говоры: турфанськый, ілійськый тай кашґарськый, и иппен много говорӱв містного значіня: урумчинськый, кумульськый, карашарськый, кучарськый, корлинськый, аксуйськый, яркендськый, атушськый. Централным нарічам говорить приблизно 90&nbsp;% уйгуроязычного обывательства, у тот час двома другыми діалектами хоснує ся доста невелика часть уйгурӱв. Норма уговора у літературному языкови закріплена за говором ілійськых (кулджинськых) уйгурӱв, а літературный штандарт базує ся у основі на дуже близкому говорови [[Урумчі]]. == Алфавіт == [[Файл:Chinese_minority_languages_05.JPG|праворуч|міні|Современный китайсько-уйгурськый словник]] <div class="Unicode"> <span style="font-size:medium;">ﯪ ﯭ ب پ ت ج چ خ د ر ز ژ س ش غ ف ق ك گ ڭ ل م ن و ﯮ ﯰ ه ﰃ ى</span> </div> ''Уйгурськый латыницькый алфавіт [[1930]]—[[1946]] ([[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]])'' {| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid;border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF" | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | A a | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | B в | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | C c | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ç ç | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | D d | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | E e | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ə ə | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | G g |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ƣ ƣ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | H h | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | I i | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | J j | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | K k | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | L l | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | M m | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | N n |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ŋ ŋ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | O o | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ө ө | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | P p | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Q q | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | R r | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | S s | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ş ş |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | T t | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | U u | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | V v | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | X x | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Y y | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Z z | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ƶ ƶ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | ’ |} ''Уйгурськый кириличный алфавіт из [[1947]] ([[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]])'' {| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF" | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | А а | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Б б | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | В в | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Г г | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ғ ғ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Д д | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Е е | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Һ һ |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ә ә | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ж ж | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Җ җ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | З з | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | И и | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Й й | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | К к | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Қ қ |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Л л | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | М м | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Н н | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ң ң | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | О о | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ө ө | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | П п | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Р р |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | С с | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Т т | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | У у | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ү ү | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ф ф | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Х х | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ц ц | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ч ч |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ш ш | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Щ щ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ъ ъ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ы ы | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ь ь | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Э э | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ю ю | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Я я |} <div style="overflow-x: auto;"> {| class="wikitable" |+'''Рунялна таблиця уйгурськых алфавітӱв''' |- ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабськый (КНР, из 1982)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (КНР, 1965-82)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця (СССР, СНД)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (СССР, до 1946)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Сучасна латиниця (ULY)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''IPA'' | style="background:white" rowspan="17"| &nbsp; ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабьска (КНР, из 1982)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (КНР, 1965-82)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця (СССР, СНД)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (СССР, до 1946)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Современна латыниця (ULY)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''IPA'' |- | '''ئا''' | '''A a''' | '''A a''' | '''A a''' | '''A a''' | '''{{IPA|/a/}}''' | '''ق''' | '''Ⱪ ⱪ''' | '''Қ қ''' | '''Q q''' | '''Q q''' | '''{{IPA|/q/}}''' |- | '''ئە''' || '''Ə ə''' || '''Ə ə''' || '''Ə ə''' || '''E e''' || '''{{IPA|/æ/}}''' || '''ك''' || '''K k''' || '''К к''' || '''K k ''' || '''K k''' || '''{{IPA|/k/}}''' |- | '''ب''' || '''B b''' || '''Б б''' || '''B в''' || '''B b''' || '''{{IPA|/b/}}''' || '''ڭ''' || '''-ng''' || '''Ң ң''' || '''Ŋ ŋ''' || ''' -ng ''' || '''{{IPA|/ŋ/}}''' |- | '''پ''' || '''P p''' || '''П п''' || '''P p'''|| '''P p''' || '''{{IPA|/p/}}''' || '''گ''' || '''G g''' || '''Г г''' || '''G g''' || '''G g'''|| '''{{Unicode|/ɡ/}}''' |- | '''ت''' || '''T t''' || '''Т т'''|| '''T t'''|| '''T t''' || '''{{IPA|/t/}}''' || '''ل''' || '''L l''' || '''Л л''' || '''L l'''|| '''L l''' || '''{{IPA|/l/}}''' |- | '''ج''' || '''J j''' || '''Җ җ''' || '''Ç ç'''|| '''J j''' || '''{{IPA|/ʤ/}}''' || '''م''' || '''M m''' || '''М м''' || '''M m''' || '''M m''' || '''{{IPA|/m/}}''' |- | '''چ''' || '''Q q''' || '''Ч ч''' || '''C c'''|| '''Ch ch''' || '''{{IPA|/ʧ/}}''' || '''ن''' || '''N n''' || '''Н н'''|| '''N n''' || '''N n''' || '''{{IPA|/n/}}''' |- | '''خ''' || '''H h''' || '''X x''' || '''X x''' || '''X x''' || '''{{IPA|/x/}}''' || '''ھ''' || {{Unicode|'''Ⱨ ⱨ'''}} || '''Һ һ''' || '''H h''' || '''H h''' || '''{{IPA|/h/}} ''' |- | '''د''' || '''D d''' || '''Д д''' || '''D d''' || '''D d''' || '''{{IPA|/d/}}''' || '''ئو''' || '''O o''' || '''О о'''|| '''О о'''|| '''O o'''|| '''{{IPA|/o/}}''' |- | '''ر''' || '''R r''' || '''Р р'''|| '''R r''' || '''R r''' || '''{{IPA|/r/}}''' || '''ئۇ''' || '''U u''' || '''У у'''|| '''U u''' || '''U u''' || '''{{IPA|/u/}}''' |- | '''ز''' || '''Z z''' || '''З з''' || '''Z z''' || '''Z z''' || '''{{IPA|/z/}}''' || '''ئۆ''' || '''{{Unicode|Ɵ ɵ}}''' || '''Ө ө'''|| '''Ɵ ɵ''' || '''Ö ö''' || '''{{IPA|/ø/}}''' |- | '''ژ''' || '''{{Unicode|Ⱬ ⱬ}}''' || '''Ж ж'''|| '''Ƶ ƶ''' || '''J j/Zh zh'''|| '''{{IPA|/ʒ/}}''' || '''ئۈ''' || '''Ü ü''' || '''Ү ү''' || '''Y y''' || '''Ü ü''' || '''{{IPA|/y/}}''' |- | '''س''' || '''S s''' || '''С с'''|| '''S s''' || '''S s''' || '''{{IPA|/s/}}''' || '''ۋ''' || '''V v''' || '''В в''' || '''V v''' || '''W w''' || '''{{IPA|/v/}}''' |- | '''ش''' || '''X x''' || '''Ш ш''' || '''Ş ş''' || '''Sh sh''' || '''{{IPA|/ʃ/}}''' || '''ئې''' || '''E e''' || '''E e''' || '''E e''' || '''É é''' || '''{{IPA|/e/}}''' |- | '''غ''' || '''Ƣ ƣ''' || '''Ғ ғ''' || '''Ƣ ƣ''' || '''Gh gh'''|| '''{{IPA|/ʁ/}}''' || '''ئى''' || '''I i''' || '''И и''' || '''I i''' || '''I i''' || '''{{IPA|/i/}}''','''{{IPA|/ɨ/}}''' |- | '''ف''' || '''F f''' || '''Ф ф''' || '''F f''' || '''F f''' || '''{{IPA|/f/}}''' || '''ي''' || '''Y y''' || '''Й й''' || '''J j''' || '''Y y''' || '''{{IPA|/j/}}''' |- |} </div> Окрем того, уйгурськый кириличный алфавіт мать ищи дві дополнялні буквы, які у другых двох системах (арабському письмі и латыници) записувуть ся двома знаками кажда: {| class="wikitable" ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабьскый алфавіт'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця'' |- | '''Ю ю''' | '''يۇ''' | '''yu''' |- | '''Я я''' | '''يا''' | '''ya''' |} == Удкликованя == {{InterWiki|ug|ئۇيغۇرچە ۋىكىپىدىيە|уйгурського|}} [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Языкы Китая]] [[Катеґорія:Уйгурьскый язык]] [[Катеґорія:Уйгуры]] [[Катеґорія:Лінґвістіка]] 4mchfkur8nva53pa2gnfr27i5hv7j6r Апотема 0 23100 169113 156382 2026-09-04T23:19:23Z Halajkovič 33393 +коректованя 169113 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:Apothem of hexagon.svg|thumb|Апотема реґуларного шістьуголника]] [[File:Апофема пирамиды.TIF|thumb|250px|<math>SO</math> — высота<br><math>SF</math> — апотема<br><math>OF</math> — радіус круга вписаного до підставы]] '''Апотéма''' ({{lang-el|ἀπόθεμα}}) є ґеометрічне понятя дефіноване двома способами:<ref>''[https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;4007604 apotema]'', [w:] ''[[:pl:Encyklopedia PWN|Encyklopedia PWN]]'' [online], [[:pl:Wydawnictwo Naukowe PWN|Wydawnictwo Naukowe PWN]] [accessed 2021-10-14].</ref> * в планіметрії: радіус круга вписаного до реґуларного многоуголника. * в стереометрії: апотема реґуларной піраміды є высота бічной стїны. == Дізайны == Кедь є довжка стороны реґуларного многоуголника ''a'', потім є довжка апотемы: * [[триуголник]] – <math>\frac{a\sqrt3}{6}</math> * [[квадрат]] – <math>\frac{a}{2}</math> * [[пятьуголник]] – <math>\frac{a}{2\sqrt{5-2\sqrt5}}</math> * [[шестьуголник]] – <math>\frac{a\sqrt3}{2}</math> * [[вісемуголник]] – <math>\frac{a}{2}(1+\sqrt2)</math> == Референції == {{Переклад|pl|Apotema|69236408}} {{reflist}} dlofyynpuebaxni7ksgjmpzhgnsub29 Зузана Ганудельова 0 23531 169095 158915 2026-09-04T22:15:59Z Halajkovič 33393 +актуалізованы інформації 169095 wikitext text/x-wiki {{Ученый |noyat = <!-- непустый про опцию без ятя --> |имя = Зузана Ганудельова |имя оригиналне = |образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото |pos=top|align=center|width=90 |link=https://esu.com.ua/images/article_images/G/g299747649-01.jpg}} |образчика подпис = |познатый як = |позната як = [[Языкознательство|языкознателька]] |имя при уроджѣню = Зузана Плѣшка<ref name="Ковач"/><ref name="Магочи"/> |уроджѣня = {{Birth date|1929|06|09}} |мѣсто роджѣня = [[Пыхнї|Пыхнѣ]], [[Чехословакія|Чехословакия]] |упокоеня = {{Death date and age|2021|02|26|1929|06|09}} |мѣсто смерти = [[Пряшов]], [[Словакия]] |причина смерти = |сферы наук = [[языкознаня]] |ученый ступень = [[кандидат наук]], доцент |alma mater = [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Братиславска универзита]] |главны роботы = |честны титулы = |членство в = |одзнакы = |категория склада = <!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie --> }} '''Зузана Ганудельова''' ({{lang-sk|2|Zuzana Hanudeľová}}; *[[9. юн]] [[1929]], [[Пыхнї|Пыхнѣ]], [[Чехословакія|Чехословакия]], теперь [[окрес Гуменне]], [[Словакия]]&nbsp;— ✝[[26. фебруар]] [[2021]], [[Пряшов]], [[Словакия]])<ref>{{cite journal |author=Júlia Dudášová |title=Odišla výrazná osobnosť slovenskej ukrajinistiky |journal=Slavica Slovaca |year=2021 |volume=56 |issue=1 |pages=135–136 |issn=0037-6787 |doi=10.31577/SlavSlov.2021.1.14 |url=https://www.sav.sk/journals/uploads/11161810Dud%C3%A1%C5%A1ov%C3%A1.pdf |language=sk |access-date=2026-09-05}}</ref>&nbsp;— была словацка [[Языкознательство|языкознателька]], културно-просвѣтна дѣятелька, кандидат филологичних наук (1980), доцент (1982); бывша членка [[Комунистична партия Чехословакии|Компартии Чехословакии]] (од 1948).<ref name="Бабота">Любиця Бабота</ref><ref name="Ковач">Федір Ковач</ref><ref name="Магочи">Маґочій Павло Роберт</ref> Высокошколскы штудии зачала на [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Универзитѣ Коменского в Братиславѣ]] (1951–1952), а доштудовала [[Филология|филологию]] и дипломовала на Одесской универзитѣ (1952–1957).<ref name="Бабота"/><ref name="Ковач"/> Зачала працовну чинность яко новинарька (1958–1960),<ref name="Ковач"/> пак током трьох десятьроч (1960–1990) преподавала [[украинскый язык]] на [[Универзита Павла Йозефа Шафарика|Пряшовской универзитѣ {{s|П. Й. Шафарика}}]]<ref name="Магочи"/> Завершила свою преподавательску чинность уже пензистков на [[Универзита Матея Бела в Банской Быстрици|универзитѣ Матея Бела в Банской Быстрици]], 1998–2004.<ref name="Бабота"/> Выдала около 130 научных публикаций, 11 учебникох и 4 методичны порадникы з [[Украинскый язык|украинского языка]].<ref name="Ковач"/> Зузана Ганудельова поважуе [[Русиньскый язык|русинскый язык]] диалектом [[Украинскый язык|украинского]] и критично прияла усилованя створити нормативны основы русинского языка в 1990-х роках. Тоту позицию она высловила в даколькых полемичных трактатах, примѣром «"Новинкы" на решеті» (1994) и «Поспішиш — людей насмішиш» (1994).<ref name="Магочи"/> ;Основны роботы<ref name="Бабота"/> (вшиткы публикованы в [[Пряшів|Пряшовѣ]]) * Побутова лексика українських говорів Східної Словаччини. 1980; * Назви страв, посуду і кухонного начиння. 1981; * Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. Т. 1. 1981; Назви страв, посуду і кухонного начиння; * Ткацька лексика в українських говорах Східної Словаччини. 1987; * Народні страви і напої. 1987; * Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. Т. 2. 1989; Ткацька лексика; * Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. Т. 3. 2001; Назви будівництва і транспорту; == Жерела == * '''Любиця Бабота''': Ганудель Зузана // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : {{s|І. М. Дзюба}}, {{s|А. І. Жуковський}}, {{s|М. Г. Железняк [та ін.]}}; {{s|НАН України,}} НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень {{s|НАН України}}, 2006, {{s|оновл. 2023}}. Онлайн доступ: https://esu.com.ua/article-28614 * '''Федір Ковач''': Ганудель Зузана, дів призв. Плішка //{{КСРУ}}, стор.&nbsp;80. * '''Маґочій Павло Роберт''': Ганудель Зузана //{{ЕКР}}, стор.&nbsp;112. == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1929|2021|Ганудельова, Зузана}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Пряшівска універзіта]] [[Катеґорія:Уродили ся 1929]] [[Катеґорія:Лингвисты]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] 6ct98evkpowzi5v8kmet6mzfpwjfa4j 169096 169095 2026-09-04T22:18:52Z Halajkovič 33393 169096 wikitext text/x-wiki {{Ученый |noyat = <!-- непустый про опцию без ятя --> |имя = Зузана Ганудельова |имя оригиналне = |образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото |pos=top|align=center|width=90 |link=https://esu.com.ua/images/article_images/G/g299747649-01.jpg}} |образчика подпис = |познатый як = |позната як = [[Языкознательство|языкознателька]] |имя при уроджѣню = Зузана Плѣшка<ref name="Ковач"/><ref name="Магочи"/> |уроджѣня = {{Birth date|1929|06|09}} |мѣсто роджѣня = [[Пыхнї|Пыхнѣ]], [[Чехословакія|Чехословакия]] |упокоеня = {{Death date and age|2021|02|26|1929|06|09}} |мѣсто смерти = [[Пряшов]], [[Словакия]] |причина смерти = |сферы наук = [[языкознаня]] |ученый ступень = [[кандидат наук]], доцент |alma mater = [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Братиславска универзита]] |главны роботы = |честны титулы = |членство в = |одзнакы = |категория склада = <!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie --> }} '''Зузана Ганудельова''' ({{lang-sk|2|Zuzana Hanudeľová}}; *[[9. юн]] [[1929]], [[Пыхнї|Пыхнѣ]], [[Чехословакія|Чехословакия]], теперь [[окрес Гуменне]], [[Словакия]]&nbsp;— ✝[[26. фебруар]] [[2021]], [[Пряшов]], [[Словакия]])<ref>{{cite journal |author=Júlia Dudášová |title=Odišla výrazná osobnosť slovenskej ukrajinistiky |journal=Slavica Slovaca |date=2021 |volume=56 |issue=1 |pages=135–136 |issn=0037-6787 |doi=10.31577/SlavSlov.2021.1.14 |url=https://www.sav.sk/journals/uploads/11161810Dud%C3%A1%C5%A1ov%C3%A1.pdf |language=sk |access-date=2026-09-05}}</ref>&nbsp;— была словацка [[Языкознательство|языкознателька]], културно-просвѣтна дѣятелька, кандидат филологичних наук (1980), доцент (1982); бывша членка [[Комунистична партия Чехословакии|Компартии Чехословакии]] (од 1948).<ref name="Бабота">Любиця Бабота</ref><ref name="Ковач">Федір Ковач</ref><ref name="Магочи">Маґочій Павло Роберт</ref> Высокошколскы штудии зачала на [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Универзитѣ Коменского в Братиславѣ]] (1951–1952), а доштудовала [[Филология|филологию]] и дипломовала на Одесской универзитѣ (1952–1957).<ref name="Бабота"/><ref name="Ковач"/> Зачала працовну чинность яко новинарька (1958–1960),<ref name="Ковач"/> пак током трьох десятьроч (1960–1990) преподавала [[украинскый язык]] на [[Универзита Павла Йозефа Шафарика|Пряшовской универзитѣ {{s|П. Й. Шафарика}}]]<ref name="Магочи"/> Завершила свою преподавательску чинность уже пензистков на [[Универзита Матея Бела в Банской Быстрици|универзитѣ Матея Бела в Банской Быстрици]], 1998–2004.<ref name="Бабота"/> Выдала около 130 научных публикаций, 11 учебникох и 4 методичны порадникы з [[Украинскый язык|украинского языка]].<ref name="Ковач"/> Зузана Ганудельова поважуе [[Русиньскый язык|русинскый язык]] диалектом [[Украинскый язык|украинского]] и критично прияла усилованя створити нормативны основы русинского языка в 1990-х роках. Тоту позицию она высловила в даколькых полемичных трактатах, примѣром «"Новинкы" на решеті» (1994) и «Поспішиш — людей насмішиш» (1994).<ref name="Магочи"/> ;Основны роботы<ref name="Бабота"/> (вшиткы публикованы в [[Пряшів|Пряшовѣ]]) * Побутова лексика українських говорів Східної Словаччини. 1980; * Назви страв, посуду і кухонного начиння. 1981; * Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. Т. 1. 1981; Назви страв, посуду і кухонного начиння; * Ткацька лексика в українських говорах Східної Словаччини. 1987; * Народні страви і напої. 1987; * Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. Т. 2. 1989; Ткацька лексика; * Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. Т. 3. 2001; Назви будівництва і транспорту; == Жерела == * '''Любиця Бабота''': Ганудель Зузана // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : {{s|І. М. Дзюба}}, {{s|А. І. Жуковський}}, {{s|М. Г. Железняк [та ін.]}}; {{s|НАН України,}} НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень {{s|НАН України}}, 2006, {{s|оновл. 2023}}. Онлайн доступ: https://esu.com.ua/article-28614 * '''Федір Ковач''': Ганудель Зузана, дів призв. Плішка //{{КСРУ}}, стор.&nbsp;80. * '''Маґочій Павло Роберт''': Ганудель Зузана //{{ЕКР}}, стор.&nbsp;112. == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1929|2021|Ганудельова, Зузана}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Пряшівска універзіта]] [[Катеґорія:Уродили ся 1929]] [[Катеґорія:Лингвисты]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] j7sbaypx3ydz8atahnc3h2v6n1ovw72 Михайло Грушевскый 0 23809 169122 167546 2026-09-05T00:09:03Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|2|0 */ 169122 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Михайло Грушевскый |Образчик=[[ File:Hrushevskyi Mykhailo XX.jpg |230px]] |Категория_склада=Mykhailo Hrushevsky |Чинность=[[историк]], [[политик]] |Уроджѣня={{Birth date|1866|9|29}} |Мѣсто_роджѣня=Холм, [[Царство Польске]], [[Российска империя]] |Упокоеня={{Death date and age|1934|11|24|1866|9|29}} |Мѣсто_смерти=Кисловодск, [[РСФСР]] |Мѣсто_погребу=теметов Байкове, [[Киев]] }} '''Михайло Сергѣйович Грушевскый''' ({{ref-uk}} ''Михайло Сергійович Грушевський''; *[[29. септембер]] [[1866]] – †[[24. новембер]]<ref name="Юркова">Юркова Оксана</ref> [[1934]]) быв [[Украинцѣ|украинскый]] [[историк]], [[политик]], сполоченскый дѣятель, една з найважнѣйшых постав украинской народной оброды в зачатку [[20. стороча]].<ref name="ЕСУ">Верба І. В.</ref><ref name="Жикаляк">Жикаляк Тетяна</ref> == Родина Михайла Грушевского == Отець Михайла, Сергѣй Федорович Грушевскый, сын православного священика, быв автором официйного росийского учебника церковнословянского языка, якый ся перевыдавав около тридцять раз. Хоть з часом сам Михайло Грушевскый добрѣ заробляв и без того, найвекшы доходы Грушевскы аж до року 1917 доставали од перевыданя сього учебника. Року 1908 Грушевскы купили в [[Киев]]ѣ штокову родинну виллу на улици Паньковской (теперь там музей Михайла Грушевского), а поблизь незадовго збудовали пятьштоковый дом.<ref name="Жикаляк"/> Року 1865 Сергѣя Федоровича загнали в польскый Холм ([[Царство Польске]] в роках 1814–1915 было автономнов частьов [[Российска империя|Российской империи]]<ref>{{cite web |author= Ісаєвич Я. Д.|editor= |date=2014 |url=https://esu.com.ua/article-5993 |title=Королівство польське // Енциклопедія Сучасної України|publisher=НАН України, НТШ |format= |quote= |language= |accessdate=2025.09.20 |archiveurl= |archivedate= }}</ref>) преподавати великорусчину мѣстным семинаристам. Там ся му наступного року и уродив сын Михайло. Михайлов дѣдо Федор Васильович быв заслуженый годнош, достав два ордены Святой Анны и Бронзовый крест, наслѣдственну немешску титулу, походив з козацкого роду на призвиско Груша.<ref name=loc>{{Cite web|title=Михайло Грушевський. Життя вченого у 9 світлинах|date=2013-10-07|url=https://localhistory.org.ua/texts/statti/mikhailo-grushevskii-zhittia-vchenogo-u-9-svitlina/|access-date=2025-09-20}}</ref><ref>{{Cite web|title=Грушевські.|date=2023-09-29|url=http://www.day.kiev.ua/uk/article/simeyniy-albom-ukrayini/grushevski|quote=Рід Грушевських відомий з XVIII ст. на Чигиринщині і був церковним. Кілька його поколінь складалося зі священиків, дияконів, дячків і паламарів. Перші відомі предки цього роду... писалися прізвищем Груша, якому згодом надали типової шляхетської форми. |access-date=2025-09-20}}</ref> == Межовы етапы биографии == * 29. септембер 1866 родив ся у Холмѣ, [[Царство Польске]]. * 1886–1890 учив ся на Императорской универзитѣ Св.&nbsp;Владимира в [[Киев]]ѣ. * 1897–1913 провадив [[Научне товаришство Шевченка]] у [[Львів|Львов]]ѣ и преподавав на универзитѣ. * 1914–1917 арештованый в [[Киев]]ѣ и высланый без права вертати ся на Украину до конця штатарии. * 1917–1918 Голова Централной Рады [[УЛР]]. * 23. юн 1917 выголошеня Первого универзалу Централной Рады [[Україньска людова републіка|УЛР]]; * 29. апрѣль 1918 по переворотѣ, при котром до влады прийшов Скоропадскый, Грушевскый перейшов до иллегалиты, под час котрой ся занимав науков. * 1919–1924 на емиграции в Австрии. * 1924 став ся академиком Всеукраинской АН. * 1929 [[академик]] АН [[СССР]]. * 1931 арештованый [[ОГПУ]] и репресованый. * 24. новембер 1934 умер од сепсы наслѣдком неудачной операции в Кисловодску, [[РСФСР]]. * 29. новембер 1934 похованый у [[Киев]]ѣ на Байковому теметовѣ. == Важнѣйшы роботы == * [http://litopys.org.ua/hrushukr/hrushe.htm Історія української літератури] * [http://litopys.org.ua/hrushrus/iur.htm Історія України-Руси] * [http://chtyvo.org.ua/authors/Hrushevskyi/ М.&nbsp;Грушевський в бібліотеці ЧТИВО] == Жерела == * {{cite web |author= '''Верба І. В.'''|editor= |date=2006 |url=https://esu.com.ua/article-32114 |title=Грушевський Михайло Сергійович // Енциклопедія Сучасної України |publisher=НАН України, НТШ |format= |quote= |language= |accessdate=18.09.2025 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= '''Жикаляк Тетяна'''|editor= |date=2018 |url=https://dyvys.info/2018/10/31/biografiya-myhajla-grushevskogo/ |title=Біографія Михайла Грушевського |publisher=Дивись.info |format= |quote= |language= |accessdate=18.09.2025 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author='''Юркова Оксана''' |editor= |date=2013 |url=https://www.istpravda.com.ua/research/2014/11/24/145966/ |title= Загадка дати смерті Михайла Грушевського |publisher=.istpravda.com |format= |quote=23/11 // Состояние тяжелое, резкая слабость, упадок аппетита, сонливость, бред […] // 24/11 // Сердечная слабость нарастает, температура ниже нормы. Пульс 120, едва прощупывается. Сознание помрачено. В 2 ч[аса] дня смерть при нарастании сердечной слабости". // Ввечері того дня Катерина Грушевська телеграфом повідомляє про смерть батька. Страшну у своїй лаконічності телеграму вона надсилає додому, до Києва, на вулицю Паньківську, 9 дядьку Олександру Грушевському: "Отец умер едем Киев". Розшифрування позначок телеграфістів чітко засвідчує, що у Києві у поштовому відділенні цю телеграму отримали 24 листопада о сьомій годині вечора, а доставили за зазначеною адресою та персонально вручили 24 листопада о дев'ятій вечора. Отже, і історія хвороби, і телеграма однозначно засвідчують, що Михайло Грушевський помер 24 листопада 1934 р. |language= |accessdate=18.09.2025 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161009014723/http://www.istpravda.com.ua/research/2014/11/24/145966/ |archivedate=09.10.2016 }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1866|1934|Грушевскый, Михайло }} 079jeqtaaksho9u0ordp77v52lo5kq9 Босняци 0 24479 169098 168579 2026-09-04T22:30:29Z Halajkovič 33393 169098 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Інфобокс Етнічна ґрупа | group = Босняци | native_name = ''Bošnjaci / Бошњаци'' | flag = [[Файл:Flag of Bosnia and Herzegovina (1992–1998).svg|thumb]] | flag_caption = Прапор [[Босна і Герцеґовина|Босны і Герцеґовины]], котрый ся днесь поужывать як [[етнічный прапор]] | population = {{прибл}} '''3.5 міліона''' (верьхнїй одгад)<ref group="note">Загранічны списованя народу або владны одгады часто заряджують босняньску діаспору на основі народности або штатной приналежности, а не на основі меншых етнічных ґруп, што значіть, же Босняци суть заряджены вєдно з іншыма етнічныма ґрупами з Босны і Герцеґовины, чім ся скреслює точне чісло Босняків в тых країнах. Цїлкове чісло членів босняньской діаспоры ся лемже одгадує на приближно два міліоны, з котрых ся векшына поважує за Босняків. {{citation |date= 2018 |url= https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/ba/4cfb53e535e6ab3cad66a3150ca29986e9ab2ac5cdd2e91a7edd2dfa9ff577db.pdf |title= Halilovich, Hariz & Hasic, Jasmin & Karabegovic, Dzeneta & Karamehic-Muratovic, Ajlina & Oruc, Nermin. (2018). Mapping the Bosnian-Herzegovinian Diaspora: Utilizing the Socio-Economic Potential of the Diaspora for Development of BiH. |publisher= [[International Organization for Migration]], Ministry of Human Rights and Refugees B&H |access-date= 2025-05-02 |archive-date= 2025-05-02 |archive-url= https://web.archive.org/web/20250502174205/https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/ba/4cfb53e535e6ab3cad66a3150ca29986e9ab2ac5cdd2e91a7edd2dfa9ff577db.pdf |url-status= live }}</ref> | image = [[File:A_lamb_roast_and_"kolo"_(circle)_dancing_-_Bosnia_and_Herzegovina_1895.jpg|thumb]] | image_caption = Образ з року 1895, на котрім Босняци печуть ягня і танцюють [[Коло (танець)|коло]] | popplace = {{flag|Босна і Герцеґовина}} 1,769,592<ref>{{cite web |url=http://www.popis2013.ba/popis2013/doc/Popis2013prvoIzdanje.pdf |title=Popis stanovništva, domaćinstava i stanova u Bosni i Hercegovini, 2013. Rezultati popisa |trans-title=Cenzus of population, households and dwellings in Bosnia and Herzegovina, 2013. Final results |access-date=2017-05-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160630143615/http://www.popis2013.ba/popis2013/doc/Popis2013prvoIzdanje.pdf |archive-date=2016-06-30 }}</ref> | tablehdr = Значна босняньска діаспора | region1 = {{flag|Турція}} | pop1 = {{прибл}} 115,000, подля передків {{прибл}} 2,000,000 | ref1 = <ref name="Türkiye'deki Kürtlerin sayısı!">{{cite web|url=https://www.milliyet.com.tr/cadde/turkiyedeki-kurtlerin-sayisi-873452|access-date=2006-06-09|title=Türkiye'deki Kürtlerin sayısı! - Magazin Haberleri - Milliyet|archive-date=2021-12-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20211226173959/https://www.milliyet.com.tr/cadde/turkiyedeki-kurtlerin-sayisi-873452|url-status=live}}</ref> | region2 = {{flag|США}} | pop2 = {{прибл}} 100,000 | ref2 = <ref name="The 2000 USA census">{{cite web|url=https://www.census.gov/|title=U.S. Census website|access-date=2008-06-06|archive-date=2021-07-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20210709054630/https://www.census.gov/|url-status=live|publisher= U.S. Census Bureau}}</ref> | region3 = {{flag|Сербія}} | pop3 = 153,801 | ref3 = <ref>{{cite web|url=https://www.stat.gov.rs/vesti/20230428-konacnirezpopisa/|title=Коначни резултати Пописа становништва, домаћинстава и станова 2022.|website=stat.gov.rs|access-date=2023-10-08|archive-date=2023-06-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20230608013816/https://www.stat.gov.rs/vesti/20230428-konacnirezpopisa/|url-status=live}}</ref> | region4 = {{flag|Чорна Гора}} | pop4 = 58,956 | ref4 = {{lower|<ref name="t819">{{cite web | title=Popis stanovništva, domaćinstava i stanova, 2023. godine | url=https://www.monstat.org/uploads/files/popis%202021/saopstenja/SAOPSTENJE_Popis%20stanovnistva%202023%20II_cg.pdf | access-date=2024-10-15 | archive-date=2025-04-04 | archive-url=https://web.archive.org/web/20250404194901/https://www.monstat.org/uploads/files/popis%202021/saopstenja/SAOPSTENJE_Popis%20stanovnistva%202023%20II_cg.pdf | url-status=live }}</ref>}} | region5 = {{flag|Канада}} | pop5 = {{прибл}} 50,000 | ref5 = {{lower|<ref>{{cite web|url=https://bosniak.org/about-bosniaks/|title=About Bosniaks|date=December 2020 |access-date=1 January 2023|archive-date=4 December 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20221204052510/https://bosniak.org/about-bosniaks/|url-status=live}}</ref>}} | region6 = {{flag|Косово}} | pop6 = 27,533 | ref6 = {{lower|<ref>{{citation|title=Kosovo Census 2011 |publisher=ask.rks-gov.net}}</ref>}} | region7 = {{flag|Хорватія}} | pop7 = 24,131 | ref7 = {{lower|<ref>[https://podaci.dzs.hr/media/3hue4q5v/popis_2021-stanovnistvo_rh.xlsx "Population by Ethnicity/Citizenship/Mother tongue/Religion"] (xlsx). Census of Population, Households and Dwellings in 2021. Zagreb: Croatian Bureau of Statistics. 2022.</ref>}} | region8 = {{flag|Слоаіньско}} | pop8 = 21,542 | ref8 = {{lower|<ref>{{cite web|url=http://www.stat.si/popis2002/en/rezultati/rezultati_red.asp?ter=SLO&st=15|title=Statistični urad RS - Popis 2002|access-date=1 May 2016|archive-date=30 May 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170530131402/http://www.stat.si/popis2002/en/rezultati/rezultati_red.asp?ter=SLO&st=15|url-status=live}}</ref>}} | region9 = {{flag|Даньско}} | pop9 = 21,000 | ref9 = {{lower|<ref>{{cite web |url=http://www.folkedrab.dk/sw52060.asp?usepf=true |title=Kilde: "Ældre bosniske flygtninge søger hjem" |publisher=Folkedrab.dk |access-date=2012-01-05 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20120325153158/http://www.folkedrab.dk/sw52060.asp?usepf=true |archive-date=2012-03-25 }}</ref>}} | region10 = {{flag|Северна Македонія}} | pop10 = 17,018 | ref10 = {{lower|<ref>{{cite web |url=http://www.stat.gov.mk/pdf/kniga_13.pdf |title=Macedonian Census 2002 |access-date=2012-01-05 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20070708073549/http://www.stat.gov.mk/pdf/kniga_13.pdf |archive-date=2007-07-08 }}</ref>}} | region11 = {{flag|Австралія}} | pop11 = 14,620 | ref11 = <ref>{{cite web|url= https://mojabih.oslobodjenje.ba/mb/kolumne/zasto-je-tesko-procijeniti-broj-bosanaca-i-hercegovaca-u-australiji-1321|title= Zašto je teško procijeniti broj Bosanaca i Hercegovaca u Australiji?|date= 17 September 2019|access-date= 17 September 2019|archive-date= 6 November 2023|archive-url= https://web.archive.org/web/20231106061158/https://mojabih.oslobodjenje.ba/mb/kolumne/zasto-je-tesko-procijeniti-broj-bosanaca-i-hercegovaca-u-australiji-1321|url-status= live}}</ref> | languages = [[Босняньскый язык|босняньскый]] | religions = Переважно [[суннітьскый іслам]] <ref name="Cambridge University Press">{{cite book|author1=Aziz Al-Azmeh|author2=Effie Fokas|title=Islam in Europe: Diversity, Identity and Influence|url=https://books.google.com/books?id=uoSUovCrjLwC&pg=PA97|date=15 November 2007|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-1-139-46782-7|page=97}}</ref> | related = Остатнї [[Южны Славяне]],<br/>головне [[Сербы в Боснї і Герцеґовинї|босаньскы Сербы]], [[Хорваты в Боснї і Герцеґовинї|босаньскы Хорваты]] }} '''Босня́ци'''<ref>{{Русиньскый правопис|Босня́к|84}}</ref> ({{lang-bs|Bošnjaci / Бошњаци}} {{IPA|[bɔ'ʃɲaːt͡si]}}) суть южнославяньскый народ, котрый ся традічно голосить к [[іслам]]у і жыє переважно на теріторії [[Босна і Герцеґовина|Босны і Герцеґовины]], як ай в історічнім реґіонї Санджак на граніцї [[Сербія|Сербії]] і [[Чорна Гора|Чорной Горы]]. == Етнонім і термінолоґія == В научній літературї, політолоґії і етноґрафії є дуже важно розлишовати меджі етноніном „Босняк“ і політоніном „Босанець“. [[Босанцї|Босанець]] ({{lang-bs|Bosanac}}) є обчаньска або реґіонална приналежность. Тот термін означує каждого обывателя Босны і Герцеґовины без огляду на ёго етнічне або реліґійне походжіня (може то быти Хорват, Серб або Босняк). Наопак, Босняк є представитель конкретной етнічной ґрупы (народа), котра мать властну културу, ідентіту і язык і є історічно повязана з ісламсков реліґійнов традіціёв.<ref>{{cite book | last = Friedman | first = Francine | title = The Bosnian Muslims: Denial of a Nation | publisher = Westview Press | location = Boulder | year = 1996 | language = en }}</ref> == Ґеоґрафія і розложіня обывательства == Абсолутна векшына Босняків жыє на теріторії сучасной Босны і Герцеґовины, де творять веце як половину обывательства країны (суть сконцентрованы переважно у рамках субєкту Федерації Босны і Герцеґовины). Значна автохтонна комуніта Босняків тыж історічно жыє в реґіонї Санджак, котрый є роздїленый штатної граніцёв меджі южнозападнов Сербіёв і севернов Чорнов Горов.<ref>{{cite book | last = Bieber | first = Florian | title = Post-War Bosnia: Ethnicity, Inequality and Public Sector Governance | publisher = Palgrave Macmillan | location = New York | year = 2006 | language = en }}</ref><ref>{{cite book | last = Morrison | first = Kenneth | last2 = Roberts | first2 = Elizabeth | title = The Sandžak: A History | publisher = Hurst & Company | location = London | year = 2013 | language = en }}</ref> В резултатї працовной міґрації в 20. сторочу і ніченых воєн на Балканї в 90. роках 20. стороча взникла обровска босняцька діаспора. Найвекшы комуніты в загранічі ся находять в Нїмецьку, Австрії, Турції, Швеції, як ай в Споєных штатах америцькых і Канадї.<ref>{{cite book | last = Valenta | first = Marko | last2 = Ramet | first2 = Sabrina P. | title = The Bosnian Diaspora: Integration in Transnational Communities | publisher = Ashgate | location = Farnham | year = 2011 | language = en }}</ref> == Історія == === Походжіня і ісламізація === Етноґенеза Босняків є неоддїлительно повязана із славяньскыма племенами, котры заселили западны Балкан в період раннёго середнёвіку. В період екзістенції середнёвікого Босняньского кралёвства належила значна часть містного обывательства к автокефалній Босняньской церькви, хрістіаньскому пруду, котрый як католицькый Рим, так ай православна Візантія часто поважовали за геретічный (споєный із рухом богомілів). По добыты Босны Османьсков імперіёв в роцї 1463 зачав довготырваючій процес ісламізації містного славяньского обывательства. Переход на іслам дав містній елітї (бегам) можность заховати сі своє земельне властництво і соціалный статус в новій імперії, а звычайным рольникам – выгнути ся додаточным данём, котрыма было затяжено немусулманьске обывательство. Часом ся іслам став ключовым елементом ідентіты того народа.<ref>{{cite book | last = Malcolm | first = Noel | title = Bosnia: A Short History | url = https://archive.org/details/bosniashorthisto0000malc | publisher = New York University Press | location = New York | year = 1994 | language = en }}</ref> === Австро-угорьскый договор і Югославія === В роцї 1878 перешла справа Босны на основі рїшіня Берліньского конґресу під Австро-Угорьско. В тім часї ся австрійска справа (головно Бенямін фон Каллаі) снажила умело вытворити єднотный „босняцькый народ“, котрый бы загорнув вшыткых обывателїв реґіону, жебы так протидїяла ростучому сербскому і хорватьскому націоналізму. Тота ідея лемже зазнала неуспіху. В періодї соціалістічной Югославії по [[Друга світова война|Другій світовій войнї]] не мали Босняци статус самостатного народа. Аж в роцї 1968 їх югославска влада офіціално узнала як самостатну етнічну ґрупу під назвою „Мусулмане“ (з великой буквы, на роздїл од реліґійной прислушности „мусулмане“ з малой буквы). Тот народный статус быв дефінітівно узаконеный в югославскій конштітуції з року 1974.<ref>{{cite book | last = Donia | first = Robert J. | last2 = Fine | first2 = John V. A. | title = Bosnia and Hercegovina: A Tradition Betrayed | url = https://archive.org/details/bosniahercegovin0000doni | publisher = Columbia University Press | location = New York | year = 1994 | language = en }}</ref> === Босняньска война і сучасность === Розпад Югославії вів к кырвавій босняньскій войнї (1992–1995). Босняци зазнали найтяжшы демоґрафічны страты почас того конфлікту, котрый спроваджали масовы чісткы і акты ґеноціды (з котрых найзнамішых є масакер Сребреніцї в юлї 1995). Праві почас войны, в септембрї 1993, было на Першім босняньскім саборї в Сараєві прияти історічны рїшіня о одмітнутю навязаной югославской назвы „Мусулмане“ і навернутя к історічному етноніму „босняк“. == Реліґія і култура == Переважна векшына Босняків суть суннітьскы мусулмане, котры належать к ханафітьскій мазгабі (реліґійно-правной школї). Ханафітьска школа, котру на Балкан принесли Османы, ся традічно вызначує релатівнов поміркованостёв і приспособливостёв містным звыкам. Іслам зогравать ключову задачу в захованы народной ідентіты Босняків, лемже уровень реліґійности в сполочности є дуже розмаїтый: од строго практікуючіх мусулманів аж по цалком світьскых людей, про котрых є іслам радше културнов і історічнов дїдовизнов чім каждоденнов практіков. Култура Босняків є унікатным европскым феноменом – іде о сінтезу славяньскых, османьскых (выходных) і середнёевропскых (австро-угорьскых) традіцій.<ref>[https://www.britannica.com/place/Bosnia-and-Herzegovina/Cultural-life Bosnia and Herzegovina - Cultural life // Britannica.]</ref> Тота сінтеза ся ясно проявлює в архітектурї (стары містьскы четвертї із мешітами і [[оріент]]алныма торгами коло европской забудовы),<ref>[https://www.fomoso.org/en/mosoculture/feuilleton/architectural-historical-heritage-of-austria-hungary-and-ottoman-empire-in-sarajevo/ Hodžić N. Architectural historical heritage of Austria-Hungary and Ottoman Empire in Sarajevo // FOMOSO.]</ref> народній кухнї (чевапчічі, бурек, [[баклава]])<ref>[https://www.tasteatlas.com/bih/map#modal Traditional Food in Bosnia and Herzegovina // TasteAtlas.]</ref><ref>[https://www.tasteatlas.com/best-rated-dishes-in-bih Bosnian and Herzegovinian Food // TasteAtlas.]</ref> і традічній музицї. Візітков босняньской музичної културы є севдалінка – традічна меланхолічна містьска пісня о ласцї, тужбі і душевній боли.<ref>[https://ich.unesco.org/en/RL/sevdalinka-traditional-urban-folk-song-01872 Sevdalinka, traditional urban folk song // UNESCO Intangible Cultural Heritage.]</ref> == Язык == Босняци говорять [[Босняньскый язык|босняньскым языком]], котрый є одним із штирёх рівноцїнных літературных штандартів плуріцентрічного [[Сербохорватьскый язык|сербохорватьского языка]]. Выходить з выходогерцеґовиньского діалекту штокавского наріча (переважно із єкавсков высловностёв). Шпеціфічнов чертов босняньской лексікы, котра ю одлишує од сербского і хорватьского штандарту, є значне чісло оріенталізмів – слов турецького, арабского і перзьского походжіння, котры ся дістали до словной засобы в часї надвлады Османьской імперії. Історічно Босняци хосновали на писаня арабского писма – шпеціално управленый арабскый алфавіт про славяньску фонетіку, як ай стару босняньску кіріліцю. Сучасный босняньскый літературный язык офіціално поужывать латиніку, котра є абсолутно домінантна во вшыткых сферах жывота, хоць кіріліця мать тыж конштітучный статус.<ref>{{cite book | last = Alexander | first = Ronelle | title = Bosnian, Croatian, Serbian, a Grammar: With Sociolinguistic Commentary | publisher = University of Wisconsin Press | location = Madison | year = 2006 | language = en }}</ref> Нынї є створеный языковый роздїл [[Вікіпедія|Вікіпедії]] тым языком — [[Босняцька Вікіпедія]]. == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Босняци]] [[Катеґорія:Южны Славяне]] [[Катеґорія:Етнічны ґрупы в Боснї і Герцеґовинї]] [[Катеґорія:Народы Европы]] k1bwavwuhsf6xo0qws6vl2g4p3p3ahs Баптізм 0 24518 169158 168548 2026-09-05T11:25:56Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|1|0 */ 169158 wikitext text/x-wiki [[Файл:Baptism_at_Northolt_Park_Baptist_Church_(cropped)_(cropped).jpg|міні|320x320пкс|[[Хрещеня]] у Баптіштськуй церькві у Нортголт Парку, [[Великый Лондон]], афіліовануй из Баптіштськов унійов Великої Британії, 2015]] '''Бапті́зм''' (уд [[Грецькоє койне|гр.&nbsp;койне]]&nbsp;{{Lang|grc-x-koine|βάπτισμα}} ''váptisma'', {{Букв}}&nbsp;„зануреня у воду“) є [[Протестантство|протестантська]] традиція у [[Християнство|християнстві]], котра ся удличат [[Хрещеня вірувучых|хрещеньом лиш вірувучых]] (кредобаптізмом) через [[Хрещеня зануреньом|повноє зануреня]] їх у воду. Сучасні баптіштські церьквы як правило ся держат доктрин удповідалности кажджої особы перед Богом, [[sola fide]] (управданя через саму віру), [[sola scriptura]] (Біблія ги єдиноє безхыбноє авторитетноє жерело) тай [[Конґреґаціоналізм|конґреґаціоналізма]] (незалежна самоврядность кажджої церьквы). Баптізм головно признає два тайинства: [[хрещеня]] тай [[Евхарістія|евхарістію]].<ref name="BS2025">{{cite web |title=Orthodox Creed |url=https://baptiststudiesonline.com/wp-content/uploads/2007/02/orthodox-creed.pdf |publisher=California Baptist University |access-date=2 July 2025 |at=XXVII. Article. |quote=These two Sacraments, (viz.) Baptism, and the Lord's Supper, are Ordinances of Positive, Soveraign, and holy Institution |date=1679 }}</ref><ref name="NAFWB2025">{{cite web |title=What We Believe |url=https://nafwb.org/site/about/what-we-believe/ |publisher=National Association of Free Will Baptists |access-date=2 July 2025 |quote=Gospel Ordinances – Free Will Baptists believe the Bible teaches three ordinances for the church to practice: Baptism in water by immersion, the Lord’s Supper, to be perpetuated until His return, and the Washing of the Saints’ feet, an ordinance teaching humility. }}</ref><ref name="BRBC2024">{{cite web |title=What we believe |url=https://www.berbc.org/articles-of-faith-consitution-rules |publisher=Bethel Reformed Baptist Church |access-date=2 July 2025 |language=en |date=2024 |quote=Female members should remember the teaching of 1 Cor. 14:34–35, and so must ask questions at Members’ Meetings through their own husbands or a male member of the Church. Female head covering is the teaching of Holy Scripture, as seen in 1 Cor. 11, and so is to be observed by all female Church members in all Church Services, business and prayer meetings. }}</ref> Послідовникы баптізма ся кличут '''бапті́шты'''. На днешньый день тоты, ко ся ідентифікує баптіштами, годні мати дуже разні представліня за вто, у што вірят, як практикувут віру, удношіня ид другым християнам тай розуміня того, што є важным у християнськых учінях.<ref name="Shurden turning">{{Cite web |last=Shurden |first=Walter |title=Turning Points in Baptist History |publisher=The Center for Baptist Studies, Mercer University |location=Macon, GA |year=2001 |access-date=16 January 2010 |url=http://www.centerforbaptiststudies.org/pamphlets/style/turningpoints.htm }}</ref> Баптіштські місіонеры пошырили на кажджый контінент разні баптіштські церьквы.<ref name="ODCC self">{{cite encyclopedia|title=The Oxford Dictionary of the Christian Church|edition=4th|editor=Andrew Louth|publisher=Oxford University Press|date=2022|isbn=9780191744396|entry=Baptists|last=Fiddes|first=Paul|entry-url=https://www.oxfordreference.com/display/10.1093/acref/9780199642465.001.0001/acref-9780199642465-e-688|entry-url-access=subscription}}</ref> Сут ушылиякі разні ґрупы баптіштськых церьков тай окремі приходы; майвеликов ґрупов баптіштськых церьков є [[Світовый аліанс баптіштув]]. [[Файл:John-Smyth.png|міні|Джон Сміт вюг першу баптіштську церьков у [[Амстердам|Амстердамі]] у 1609.&nbsp;році.]] Баптізм ся выводит уд [[Анґліцькі дисиденты|дисидентув]] [[Церьков Анґлії|Церьквы Анґлії]] у [[Велика Британія|Великуй Британії]]. У [[Ґейнсборо, Лінкыншыр|Ґейнсборо]], [[Лінкыншыр]], [[теолоґ]] Джон Сміт быв заклав церьков; його приход уєдно из церьковльов у Скрубі, [[Нотінґемшыр]], пушли у екзиль у [[Амстердам]] у 1608.&nbsp;році.<ref name="Gourley">Gourley, Bruce. "A Very Brief Introduction to Baptist History, Then and Now."</ref> Подля свої інтерпретації [[Новый Завіт|Нового Завіта]] они не признавали хрещеня дітий тай установили хрещеня лиш свідомых вірувучых.<ref name="ODCC self" /> Томас Гелвіс вернув приход Анґлії, сформуловавши філозофськоє прошіня, обы церьков и [[Штат|держава]] ся держали поокреме у юридичнум плані, про [[Слобода думкы|слободу думкы]]. Баптішты ся розыйшли Анґлійов, и поділили ся на прибучникув [[Вселюдськоє выкупленя|вселюдського выкупленя]] (вірячи, ож Христос выкупив ушыткых людий) тай часточного искупления (межи котрыма не є конзенса за тото, якый критерій дефінує, на кого ся пошырює Христовоє искуплениє).<ref name="Benedict1848">{{cite book|last=Benedict|first=David|title=A General History of the Baptist Denomination in America and Other Parts of the World|url=https://archive.org/details/ageneralhistory00benegoog|year=1848|publisher=Lewis Colby|language=en|page=[https://archive.org/details/ageneralhistory00benegoog/page/n222 325]|quote=It is, however, well known by the community at home and abroad, that from a very early period they have been divided into two parties, which have been denominated ''General'' and ''Particular'', which differ from each other mainly in their doctrinal sentiments; the Generals being Arminians, and the other, Calvinists.}}</ref> Другоє Лондонськоє баптіштськоє віросповіданя 1689.&nbsp;року є майобшырным документом про баптіштув-прибучникув часточного искупления, а Ортодоксноє віросповіданя 1679.&nbsp;року є шыроко приятоє баптіштами-прибучниками вселюдського выкупленя. == Походженя == Історик баптізма Брус Ґурлі уокремив чотыри головні никаня на походжіня баптізма: # сучасный научный конзенс<ref name="Gourley2">Gourley, Bruce. "A Very Brief Introduction to Baptist History, Then and Now."</ref> є такый, ож коріня деномінації ся тягнут уд анґліцькых дисидентув 17.&nbsp;стороча и влив анабаптіштув на них быв мінімалный авадь домак удсутствовав; # никаня, ож деномінація ся у 1525.&nbsp;році удокремила уд [[Анабаптізм|анабаптіштського]] кываня у континенталнуй Европі; # сукцесіоніштськоє никаня, котроє держит, ож баптіштські церьквы екзістовали у незрушенум ланці поза основнов Церьквов щи уд часув Исуса Христа;<ref name="Gourley2" /><ref>The First Church, J. T. Mann</ref> # подобный ид сукцесіоніштському назур, котрый тримле, ож баптіштська віра и практикы ся тягнут уд епохы Исуса Христа. === Теорія походженя уд анґліцькых дисидентув === === Теорія походженя уд анабаптіштув === === Теорії походженя уд епохы Христа === === Походженя баптізма у Великуй Британії === === Походженя баптізма у Сівернуй Америці === === Походженя баптізма у Німещині === === Походженя баптізма у Фінландії === === Походженя баптізма в Украйині === [[File:Ecbua_temple.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Ecbua_temple.jpg|праворуч|міні|„Дум Єванґелія“ в Кийові, централна церьков [[Всеукрайинська унія церьков єванґелськых християн-баптіштув|Всеукрайинської унії церьков єванґелськых християн-баптіштув]] (''ВСЦ ЄХБ'').]] Перед баптіштськыми церьквами в [[Украйина|Украйині]] ся появили общины німецькых анабаптіштув и менонітув, котрі бывали в южнуй Украйині уд 16.&nbsp;стороча тай практиковали хрещеня дорослых вірувучых.<ref>{{Cite web |url=http://www.risu.org.ua/eng/major.religions/baptists |title=RISU / English / Major Religions / Baptists |access-date=20 April 2005 |archive-url=http://webarchive.loc.gov/all/20050420001102/http://www.risu.org.ua/eng/major.religions/baptists/ |archive-date=20 April 2005 |url-status=dead }}</ref> Першоє баптіштськоє хрещіня (т.&nbsp;є.&nbsp;дорослого и повным зануреньом) в Украйині ся стало у 1864.&nbsp;році на ріці [[Інгул]] у Єлисаветградськум повіті (ныні [[Кропивницькый район]]) у німецькому поселеньови. У 1867 у тум реґіоні были орґанізовані перші баптіштські церьквы; удтідь баптіштська традиція ся пошырила югом Украйины тай у другі реґіоны. Єдна из першых баптіштськых общин была зареєстрована у Кийові в 1907.&nbsp;році, а у 1908 там пруйшли Перші всеросійські зборы баптіштув (на тот момент Украйина щи была пуд контрольом [[Російська імперія|Російської імперії]]). Всеросійська унія баптіштув была закладена у Єкатеринославі (теперь [[Дніпро (варош)|Дніпро]]). На конець 19.&nbsp;стороча в Украйині было уд&nbsp;100,000 до&nbsp;300,000&nbsp;баптіштув.<ref>[http://ecbua.info/index.php?option=com_content&task=view&id=44&Itemid=29 Історія ВСЦ ЄХБ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160805104147/http://ecbua.info/index.php?option=com_content&task=view&id=44&Itemid=29|date=5 August 2016}} Всеукраїнський Союз Церков Євангельських Християн-Баптистів</ref> Незалежна Всеукрайинська украйинська баптіштська унія была закладена бігом куртого періода незалежности [[Украйинська народна республіка|Украйинської народної республікы]] на зачаткови 20.&nbsp;стороча тай пак по розвалови [[Совєтськый союз|Совєтського союза]]; майвеликов ґрупов баптіштськых церьков в Украйині на днешньый день є ''Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів'' (''ВСЦ ЄХБ''). До уголошіня незалежности в 1991 Украйина мала другу майвелику баптіштську общину у світі по Споєных штатах Америкы, и єї завто кликали „<nowiki/>[[Біблійовый пояс|Біблійовым поясом]]<nowiki/>“ Совєтського союза.<ref name="NCEEER">{{cite journal|url=http://www.ucis.pitt.edu/nceeer/2006_819_19g_Wanner.pdf|title=EVANGELICALISM AND THE RESURGENCE OF RELIGION IN UKRAINE|author=Wanne, Catherine|journal=The National Council for Eurasian and East European Research|year=2006}}</ref> == Баптіштські церьквы == [[File:Hong_Kong_Baptist_Hospital_2019.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Hong_Kong_Baptist_Hospital_2019.jpg|праворуч|міні|Гонконґськый баптіштськый госпіталь, афіліованый из Баптіштськов конвенційов Гонконґа]] [[File:Regent’s_Park_College_Dining_Hall.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Regent%E2%80%99s_Park_College_Dining_Hall.jpg|міні|[[:en:Regent's_Park_College,_Oxford|Regent's Park College]] in [[:en:Oxford|Oxford]], affiliated with the [[:en:Baptist_Union_of_Great_Britain|Baptist Union of Great Britain]]]] Подакотрі баптіштські церьквы убиравут быти незалежными уд май великых церьковных орґанізацій; другі рішавут быти частьов межинародных авадь націоналных баптіштськых асоціацій, при тум ся держачи [[Конґреґаціоналізм|конґреґаціоналізма]].<ref>{{cite web |title=Family Trees |url=https://www.thearda.com/us-religion/history/family-trees?F=96 |publisher=Association of Religion Data Archives |access-date=28 November 2023 |quote=Modern Baptists are a group of Christian denominations and churches who subscribe to a theology of believer's baptism (as opposed to infant baptism), salvation through faith alone, Scripture alone as the rule of faith and practice, and the autonomy of the local church. }}</ref><ref>{{cite book|last1=Williams|first1=Michael Edward|last2=Shurden|first2=Walter B.|title=Turning Points in Baptist History|date=2008|publisher=Mercer University Press|pages=63, 72|language=en|quote=63: "Baptists' practice of congregational church government means that all authority and power in Baptist life is focused in the local congregation of believers, not in any extra-local ecclesiastical body. From their beginnings, especially in America, the Baptist people consistently and repeatedly affirmed the local church as the center of their life together. For that reason there is no "The Baptist Church" in the same sense that there is "The Methodist Church," "The Episcopal Church," or "The Presbyterian Church." There are only "Baptist churches." Baptists have formed "conventions" of churches, "unions" of churches, and "associations" of churches, but final authority in Baptist life resides in the local congregation of believers. That authority does not rest in a denomination or any extra-local church body of any kind, civil or ecclesiastical." 72: " If you examine Baptist associations among different national Baptist bodies in contemporary America or if you compare Baptist associations in various countries today, you will find a wide divergence in the nature and practice of associations. This leads to the conclusion that Baptists really have no consistent or obvious theology of church order beyond the local church. Baptists do not have an ecclesiology beyond the local church that tells them how they must organize or structure their local churches into a Baptist denomination. For the most part, each group of Baptists has been guided primarily by practical issues, though they usually conscript both the Bible and Baptist theology in making the case for church connectionalism."}}</ref><ref>{{cite book|last1=Blankman|first1=Drew|last2=Augustine|first2=Todd|title=Pocket Dictionary of North American Denominations: Over 100 Christian Groups Clearly & Concisely Defined|date=17 April 2010|publisher=InterVarsity Press|isbn=978-0-8308-6706-6|page=88|language=en}}</ref><ref>Stephen R. Holmes, ''Baptist Theology'', T&T Clark, Edinburgh, 2012, p. 104-105</ref> Такоє коопераційноє удношіня позволяє розвивати ворошні орґанізації про місіонерські вадь обществені цілі, наприклад про гуманітарну помуч, ошколованя, теолоґічні інституції вадь медичні заклады.<ref>William H. Brackney, ''Historical Dictionary of the Baptists'', Scarecrow Press, US, 2020, p. 173–174</ref> Бульшина баптіштськых церьквув ся капчавут у націоналні деномінації/асоціації/кооперативні ґрупы тай [[Світовый аліанс баптіштув]], исформованый у 1905.&nbsp;році 24&nbsp;баптіштськыми деномінаціями из разных крайин.<ref>Robert E. Johnson, ''A Global Introduction to Baptist Churches'', Cambridge University Press, UK, 2010, p. 238</ref><ref>{{cite book|last1=Brackney|first1=William H.|title=Historical Dictionary of the Baptists|date=2009|publisher=Scarecrow Press|pages=38–40|language=en|quote=ASSOCIATIONS, BAPTIST. Groups of Baptist churches formed for the purpose of mutual support, aid to destitute congregations, and advice on matters of order, discipline, expansion, and identity. Based upon a principle common to most Christian organizations, Baptists have almost from their beginnings associated in this way with other churches of like faith and order. The Baptist association is not considered a superior body to the local congregation but rather an advisory body voluntarily covenanting with local churches for specific tasks.}}</ref><ref>{{cite book|last1=Weaver|first1=C. Douglas|title=In Search of the New Testament Church: The Baptist Story|date=2008|publisher=Mercer University Press|pages=26|language=en|quote=Interdependence of Churches: Associations. Baptist life has accented the independence of the local church more than the interdependence of churches. At the same time, Baptists from their earliest decades of existence sought to practice cooperative work with other Baptist churches in associations. Churches met for fellowship and mutual encouragement and sought doctrinal unity with like-minded churches.}}</ref> Межи цілями аліанса сут: помуч нужденным, світовый єванґелізм, защита людськых прав и реліґійної слободы. == Місіонерські орґанізації == Місіонерські орґанізації ся вытворьовали про пошыріня баптіштського кываня на вшыткых контінентах. У 1792.&nbsp;році в анґліцькум Кетерінґу было закладеноє Баптіштськоє місіонерськоє общество ({{Lang-en|Baptist Missionary Society}}), знамоє ай як ''{{Lang|en|BMS World Mission}}''.<ref>Robert E. Johnson, ''A Global Introduction to Baptist Churches'', Cambridge University Press, UK, 2010, p. 99</ref><ref>J. Gordon Melton and Martin Baumann, ''Religions of the World: A Comprehensive Encyclopedia of Beliefs and Practices'', ABC-CLIO, US, 2010, p. 292</ref> У Споєных штатах Америкы были закладені орґанізації {{Lang|en|International Ministries}} (у 1814) тай International Mission Board (у 1845).<ref>George Thomas Kurian, Mark A. Lamport, ''Encyclopedia of Christianity in the United States, Volume 5'', Rowman & Littlefield, US, 2016, p. 63</ref><ref>George Thomas Kurian, Mark A. Lamport, ''Encyclopedia of Christianity in the United States, Volume 5'', Rowman & Littlefield, US, 2016, p. 1206</ref> == Членство == {{multiple image|direction=vertical|width=220|image1=Linkway Church Cape Town service.jpg|caption1=Богослужіня у Лінквейськуй церькві у Кейптавні, афіліовануй из Баптіштськов унійов Южної Африкы|image2=Crossway Church service.jpg|caption2=Богослужіня у Кросвейськуй баптіштськуй церькві у [[Мелбурн]]ови, афіліовануй из Австралійськыми баптіштськыми церьквами, 2008|image3=KABA 2.jpg|caption3=Богослужіня у Баптіштськуй церькві Когіма Ао у Когімі, афіліовануй из Наґалендськов радов баптіштськых церьквув, [[Індія]], 2019}} Політика баптіштськых церьквув за членство годна ся варійовати межи приходами позад їх автономної природы, айбо як правило особа стає членом церьквы через хрещеня вірувучого: публічної демонстрації віры в Исуса и хрещеня через повноє занурьованя у воду.<ref>{{Cite book|last=Pendleton|first=James Madison|url=http://www.reformedreader.org/rbb/pendleton/churchmanual/bcm01.htm|title=Church Manual For Baptist Churches|publisher=The Judson Press|year=1867}}</ref> Многі баптішты держат, ож хрещеня є не мусайным елементом спасіня, а публічным выраженьом уднушнього покаяня тай віры.<ref name="Brackney">{{Cite book|last=Brackney|first=William H|title=Baptists in North America: an historical perspective|url=https://archive.org/details/baptistsinnortha00brac|publisher=Blackwell Publishing|year=2006|page=[https://archive.org/details/baptistsinnortha00brac/page/22 22]|isbn=978-1-4051-1865-1}}</ref> Вцілови баптіштські церьквы не мавут конкретного ограниченя у віці, айбо про хрещеня вірувучого особа має быти годна свідомо тай исто сповідовати свою віру.<ref>{{cite web |title=Baptist Faith and Mission |url=http://www.sbc.net/bfm/ |access-date=8 November 2011 |publisher=Southern Baptist Convention }}</ref> У 2010.&nbsp;році ся шацовало, ож дас&nbsp;100&nbsp;міліонув христян ся ідентифікувут баптіштами вадь належачыма ид баптіштського филя церькві.<ref>J. Gordon Melton and Martin Baumann, ''Religions of the World: A Comprehensive Encyclopedia of Beliefs and Practices'', ABC-CLIO, USA, 2010, p.299</ref> Подля Сибастєна Фата из Французького націоналного центра научного зглядованя, у 2020.&nbsp;році баптіштськоє кываня мало по світови дас&nbsp;170&nbsp;млн вірувучых.<ref>{{Cite web |date=2020-07-28 |title=Qui sont les baptistes ? |url=https://www.reforme.net/religion/protestantisme/2020/07/28/qui-sont-les-baptistes/ |access-date=2023-05-09 |website=Réforme |first1=Louis |last1=Fraysse |language=fr-FR }}</ref> Подля списованя Світового аліанса баптіштув 2025.&nbsp;року, у нюм ся числят 283&nbsp;баптіштськых обществ у 138&nbsp;крайинах, котрі чинят 178,000&nbsp;церьквув и 53,000,000&nbsp;хрещеных вірувучых.<ref name="Member Unions">{{Cite web |date=2025 |title=Member Unions {{!}} Baptist World Alliance |url=https://baptistworld.org/member-unions/ |access-date=August 16, 2025 |website=baptistworld.org |language=English }}</ref> Тота статистика годна быти нерепрезентативна, бо подакотрі церьквы у США мавут двойну вадь тройну націоналну баптіштську афіліацію, што значит, ож тота сама церьков и єї прихожане могли быти пораховані дакулькома баптіштськыми асоціаціями-членами аліанса нараз.<ref>Robert E. Johnson, ''A Global Introduction to Baptist Churches'', Cambridge University Press, UK, 2010, p. 361</ref><ref>Paul Finkelman, Cary D. Wintz, ''Encyclopedia of African American History, 1896 to the Present: From the Age of Segregation to the Twenty-first Century Five-volume Set'', Oxford University Press, US, 2009, p. 193</ref> У списованях, справленых у 2025.&nbsp;році окремыми баптіштськыми асоціаціями, ґрупами з майбульшым числом членув были записані:<ref name="Member Unions" /> {| class="wikitable col3right" !Реґіон !Назывка !Церьквув !Членув |- | rowspan="2" |[[Сіверна Америка]] |Южна баптіштська конвенція |46,608 |12,331,954<ref>Aaron Earls, [https://research.lifeway.com/2026/05/05/southern-baptists-see-attendance-and-baptism-gains-amid-membership-declines/ Southern Baptists See Attendance and Baptism Gains Amid Membership Declines], research.lifeway.com, May 5, 2026</ref> |- |Націонална баптіштська конвенція, США |21,145 |8,415,100 |- | rowspan="2" |[[Южна Америка]] |Бразилська баптіштська конвенція |9,238 |1,814,158 |- |Єванґелська баптіштська конвенція Арґентіны |1,216 |85,000 |- | rowspan="3" |[[Африка]] |Ніґерійська баптіштська конвенція |14,678 |9,015,000 |- |Баптіштська конвенція Танзанії |1,432 |2,692,179 |- |Баптіштська община рікы Конґо |2,697 |1,769,444 |- | rowspan="3" |[[Азія]] |Мянмарська баптіштська конвенція |5,494 |1,723,500 |- |Наґалендська рада баптіштськых церьквув |1,724 |716,495 |- |Конвенція філіпінськых баптіштськых церьквув |1,400 |700,000 |- | rowspan="3" |[[Европа]] |Всеукрайинська унія церьков єванґелськых християн-баптіштув |2,154 |112,000 |- |Баптіштська унія Великої Британії |1,822 |99,121 |- |Унія християнськых баптіштськых церьквув Румынії |1,223 |87,468 |- | rowspan="2" |[[Океанія]] |Баптіштська унія Папуы Нової Ґвінеї |500 |85,100 |- |Австралійські баптіштські церьквы |1,041 |79,326 |} == Референції == <references /> [[Катеґорія:Хрістіанство]] [[Катеґорія:Христианскы конфессии]] [[Катеґорія:Протестантство]] [[Катеґорія:Баптізм]] 4rmjubiz7ydbeatu8h21zmigdxnsvpp Нематоды 0 24964 169127 169014 2026-09-05T00:22:51Z Flipdot 23893 169127 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс | name = Nematoda | image = CelegansGoldsteinLabUNC.jpg | image_caption = ''Caenorhabditis elegans'', [[модельный орґанізм]] нематод | regnum = [[Animalia]] | subregnum = Eumetazoa | superphylum = Ecdysozoa | phylum = [[Nematoda]] | phylum_authority = [[Карл Моріц Дізінґ|Diesing]], 1861 | synonyms = {{Plainlist | * Nematodes <small>[[Герман Бурмайстер|Burmeister]], 1837</small> * Nematoidea <small>''sensu stricto'' Cobb, 1919</small> * Nemates <small>Cobb, 1919</small> * Nemata <small>Cobb, 1919 ''emend.''</small> }} | subdivision = * Chromadorea * Enoplea | subdivision_ranks = Класы }} '''Немато́ды''' (єдн.&nbsp;'''немато́да'''; '''''Nematoda''''', уд {{Lang-grc|Νηματώδη ''Nematóde''}}, {{Lang-la|Nematoda}}) є біолоґічный [[Тип (біолоґія)|тип]], [[Вид (біолоґія)|виды]] котрого населявут шырокый спектер ушылиякых окружінь. Булшина видув сут непаразитичні и жывлят ся [[Мікроорґанізм|мікроорґанізмами]], айбо многі сут [[Паразит|паразитами]]. Паразитичні червакы (гелмінты) причинювут [[Гелмінтоза|гелмінтозы]] (червові інфекції). Нематоды ся класифікувут вєдно з [[Членкаре|членкарями]], [[Помалкы|помалками]] и другыми линявучыми звірями у [[Клада|кладі]] Ecdysozoa. На удлику уд плыскых червакув у нематод трубчаста травна система из отворами на обох кунцях. Як и помалкы, они мавут меншоє число Hox-ґенув. Виды нематод пораз тяжко удличити єден уд другого, завто тяжко даже приближно вывести їх число. Зглядованя 1993.&nbsp;року припускало, ож годно быти булш як міліон видув нематод.<ref name="Lambshead-1993">{{cite journal|last=Lambshead|first=P. John D.|date=January 1993|title=Recent developments in marine benthic biodiversity research|journal=Oceanis|volume=19|issue=6|pages=5–24|url=https://www.researchgate.net/publication/279896164|access-date=November 5, 2018}}</ref> Далші публікації ся в такому числі сомнівали и называли число в маймало 40,000&nbsp;видув.<ref name="RAnderson">{{cite book|last=Anderson|first=Roy C.|title=Nematode Parasites of Vertebrates: Their Development and Transmission|url=https://books.google.com/books?id=lEERbfsvP1EC&pg=PA1|date=2000|publisher=CABI|isbn=978-0-85199-421-5|oclc=559243334|doi=10.1079/9780851994215.0000|pages=1–2|quote=Estimates of 500,000 to a million species have no basis in fact.}}</ref> Подакотрі шацованя досігали чисел до&nbsp;100&nbsp;міліонув&nbsp;видув, айбо сучасні зглядованя вдяку баркодованьови ДНК<ref name="Floyd2002">{{cite journal|last1=Floyd|first1=Robin|last2=Abebe|first2=Eyualem|last3=Papert|first3=Artemis|last4=Blaxter|first4=Mark|year=2002|title=Molecular barcodes for soil nematode identification|journal=Molecular Ecology|volume=11|issue=4|pages=839–850|doi=10.1046/j.1365-294X.2002.01485.x|pmid=11972769|bibcode=2002MolEc..11..839F|s2cid=12955921|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1046/j.1365-294X.2002.01485.x?sid=nlm%3Apubmed|url-access=subscription}}</ref> тай из помочов кривых метода розріджіня (rarefaction)<ref name="Lambshead_Boucher">{{cite journal|last1=Lambshead|first1=P.J.|last2=Boucher|first2=G.|title=Marine nematode deep-sea biodiversity—hyperdiverse or hype?|journal=Journal of Biogeography|year=2003|volume=30|issue=4|pages=475–485|doi=10.1046/j.1365-2699.2003.00843.x|bibcode=2003JBiog..30..475L|s2cid=86504164|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1046/j.1365-2699.2003.00843.x|url-access=subscription}}</ref><ref name="Qing_Bert">{{cite journal|last1=Qing|first1=X.|last2=Bert|first2=W.|year=2019|title=Family Tylenchidae (Nematoda): an overview and perspectives|journal=Organisms Diversity & Evolution|volume=19|issue=3|pages=391–408|doi=10.1007/s13127-019-00404-4|bibcode=2019ODivE..19..391Q|s2cid=190873905|url=https://link.springer.com/article/10.1007/s13127-019-00404-4|url-access=subscription}}</ref> указувут на число в дас&nbsp;міліон&nbsp;видув.<ref name="Blaxter2016">{{cite journal|last=Blaxter|first=Mark|year=2016|title=Imagining Sisyphus happy: DNA barcoding and the unnamed majority|journal=Philosophical Transactions of the Royal Society of London B|volume=371|issue=1702|article-number=20150329|doi=10.1098/rstb.2015.0329|pmid=27481781|pmc=4971181}}</ref> Нематоды ся успішно адаптовали д почти кажджуй екосистемі: уд соленої до прісної воды, ґрунту, уд поларных реґіонув до тропікув, уд майнизкых до майвысокых точок. Їх мож найти у кажджуй части земної літосферы,<ref name="Borgonie 2011">{{cite journal|last1=Borgonie|first1=G.|last2=García-Moyano|first2=A.|last3=Litthauer|first3=D.|last4=Bert|first4=W.|last5=Bester|first5=A.|last6=van Heerden|first6=E.|last7=Möller|first7=C.|last8=Erasmus|first8=M.|last9=Onstott|first9=T. C.|date=June 2011|title=Nematoda from the terrestrial deep subsurface of South Africa|journal=Nature|volume=474|issue=7349|pages=79–82|doi=10.1038/nature09974|pmid=21637257|bibcode=2011Natur.474...79B|s2cid=4399763|hdl=1854/LU-1269676|hdl-access=free|url=https://biblio.ugent.be/publication/1269676}}</ref> даже на глубині 0.9–3.6&nbsp;км пуд поверьхностьов Землі у золотых банях Южної Африкы.<ref name="Borgonie 2011" /> Они чинят 90% вшыткых звірюв на дні океана.<ref name="pmid18164201">{{cite journal|last1=Danovaro|first1=Roberto|last2=Gambi|first2=Cristina|last3=Dell'Anno|first3=Antonio|last4=Corinaldesi|first4=Cinzia|last5=Fraschetti|first5=Simonetta|last6=Vanreusel|first6=Ann|last7=Vincx|first7=Magda|last8=Gooday|first8=Andrew J.|title=Exponential Decline of Deep-Sea Ecosystem Functioning Linked to Benthic Biodiversity Loss|journal=Current Biology|volume=18|issue=1|date=2008|doi=10.1016/j.cub.2007.11.056|doi-access=free|pages=1–8|pmid=18164201|bibcode=2008CBio...18....1D|url=http://www.cell.com/article/S0960982207023421/pdf|access-date=2024-12-21}}</ref> Вцілови 4.4&nbsp;×&nbsp;10<sup>20</sup> нематод жыют у верьхньых слоях ґрунту вадь дас&nbsp;60&nbsp;міліардув на кажджого чоловіка, а майвысока їх густота є в тундрі тай тайзі.<ref name=":0">{{cite journal|last1=van den Hoogen|first1=Johan|last2=Geisen|first2=Stefan|last3=Routh|first3=Devin|last4=Ferris|first4=Howard|last5=Traunspurger|first5=Walter|last6=Wardle|first6=David A.|last7=de Goede|first7=Ron G.M.|last8=Adams|first8=Byron J.|last9=Ahmad|first9=Wasim|display-authors=5|date=2019-07-24|title=Soil nematode abundance and functional group composition at a global scale|journal=Nature|volume=572|issue=7768|pages=194–198|doi=10.1038/s41586-019-1418-6|s2cid=198492891|pmid=31341281|bibcode=2019Natur.572..194V|hdl=20.500.11755/c8c7bc6a-585c-4a13-9e36-4851939c1b10|hdl-access=free|url=https://gitlab.ethz.ch/devinrouth/crowther_lab_nematodes|access-date=2019-12-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20200302112231/https://gitlab.ethz.ch/devinrouth/crowther_lab_nematodes|archive-date=2020-03-02}}</ref> Они чинят дас 80% вшыткых звірюв на Земли. Нематоды дуже важні про многі екосистемы,<ref name=":0" /><ref name="isbn0-903874-22-9">{{cite book|last=Platt|first=H.M.|chapter=foreword|editor1=Lorenzen, S.|editor2=Lorenzen, S.A.|title=The phylogenetic systematics of freeliving nematodes|publisher=Ray Society|series=Ray Society (Series)|volume=162|location=London, UK|year=1994|isbn=978-0-903874-22-9|oclc=1440106662}}</ref> а май&nbsp;— про поларні.<ref>{{cite journal|last1=Lee|first1=Charles K.|last2=Laughlin|first2=Daniel C.|last3=Bottos|first3=Eric M.|last4=Caruso|first4=Tancredi|last5=Joy|first5=Kurt|last6=Barrett|first6=John E.|last7=Brabyn|first7=Lars|last8=Nielsen|first8=Uffe N.|last9=Adams|first9=Byron J.|last10=Wall|first10=Diana H.|last11=Hopkins|first11=David W.|last12=Pointing|first12=Stephen B.|last13=McDonald|first13=Ian R.|last14=Cowan|first14=Don A.|last15=Banks|first15=Jonathan C.|last16=Stichbury|first16=Glen A.|last17=Jones|first17=Irfon|last18=Zawar-Reza|first18=Peyman|last19=Katurji|first19=Marwan|last20=Hogg|first20=Ian D.|last21=Sparrow|first21=Ashley D.|last22=Storey|first22=Bryan C.|last23=Allan Green|first23=T. G.|last24=Cary|first24=S. Craig|display-authors=5|title=Biotic interactions are an unexpected yet critical control on the complexity of an abiotically driven polar ecosystem|journal=Communications Biology|volume=2|issue=1|date=2019-02-15|issn=2399-3642|pmid=30793041|pmc=6377621|doi=10.1038/s42003-018-0274-5|doi-access=free|url=https://www.nature.com/articles/s42003-018-0274-5.pdf|access-date=2024-12-21|page=62|bibcode=2019CmBio...2...62L}}</ref><ref>{{cite journal|last1=Caruso|first1=Tancredi|last2=Hogg|first2=Ian D.|last3=Nielsen|first3=Uffe N.|last4=Bottos|first4=Eric M.|last5=Lee|first5=Charles K.|last6=Hopkins|first6=David W.|last7=Cary|first7=S. Craig|last8=Barrett|first8=John E.|last9=Green|first9=T. G. Allan|last10=Storey|first10=Bryan C.|last11=Wall|first11=Diana H.|last12=Adams|first12=Byron J.|title=Nematodes in a polar desert reveal the relative role of biotic interactions in the coexistence of soil animals|journal=Communications Biology|volume=2|issue=1|date=2019-02-15|issn=2399-3642|pmid=30793042|pmc=6377602|doi=10.1038/s42003-018-0260-y|doi-access=free|url=https://www.nature.com/articles/s42003-018-0260-y.pdf|access-date=2024-12-21|page=63|bibcode=2019CmBio...2...63C}}</ref> Дас&nbsp;2,271&nbsp;[[Род (біолоґія)|родув]] нематод ся розкладувут по 256&nbsp;[[Родина (біолоґія)|родинах]].<ref name="n">{{cite book|last=Anderson|first=Roy C.|date=8 February 2000|title=Nematode Parasites of Vertebrates: Their development and transmission|publisher=CABI|isbn=978-0-85199-786-5|page=1|url=https://books.google.com/books?id=lEERbfsvP1EC}}</ref> Межи паразитичными їх формами в т.&nbsp;ч.&nbsp;сут патоґены про многі ростиня тай звірі. Третина родув сут паразитами хребетных; дас&nbsp;35&nbsp;видув нематод сут паразитами людий.<ref name="n" /> == Етимолоґія == Термін ''нематода'' походит уд новолатинського споєня ''nema-'' „нитка“ (уд {{Lang-el|''nema''}}, ґен.&nbsp;''nematos'' „нитка“)&nbsp;+ ''-odes'' „-подобный“, т.&nbsp;є.&nbsp;буквално значит „ниткоподобный“.<ref name="Name">{{cite web |title=Phylum Name |url=http://nemaplex.ucdavis.edu/General/Phylumname.htm |website=nemaplex.ucdavis.edu |access-date=23 December 2024 }}</ref> == Референції == {{Reflist}} odpgycj5i7pf4m7c7bvbl6d62ecwb32 Комар 0 24972 169126 169016 2026-09-05T00:22:40Z Flipdot 23893 169126 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс | name = Culicidae | image = Aedes aegypti.jpg | image_caption = ''Aedes aegypti'', головный [[переносник]] [[Жовта горячка|жовтої горячкы]] | fossil_range = {{fossilrange |99|0|earliest=125}} <small>[[Пузньый крейдовый період]] ([[Сеноман]]) – днесь</small> | regnum = [[Animalia]] | phylum = [[Arthropoda]] | classis = [[Insecta]] | ordo = [[Diptera]] | superfamilia = Culicoidea | familia = [[Culicidae]] | familia_authority = [[Йоганн Вілгелм Майґен|Meigen]], 1818<ref name=mosqInv>{{cite web |url=https://mosquito-taxonomic-inventory.myspecies.info/family-culicidae-meigen-1818 |title=Family Culicidae Meigen, 1818 |date=November 2, 2008 |last=Harbach |first=Ralph |work=Mosquito Taxonomic Inventory |access-date=December 26, 2025 |archive-date=October 3, 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221003061320/https://mosquito-taxonomic-inventory.myspecies.info/family-culicidae-meigen-1818 |url-status=dead }}, ник. ай [https://mosquito-taxonomic-inventory.myspecies.info/valid-species-list Valid Species List] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20220315103505/https://mosquito-taxonomic-inventory.myspecies.info/valid-species-list |date=March 15, 2022 }}</ref> |subdivision=* Anophelinae * Culicinae|subdivision_ranks=Пудродины}} '''Комары''' ('''''Culicidae''''') тото [[Родина (біолоґія)|родина]] малых [[Двакрылі|двакрылых]] [[Овады|овадув]], котра ся чинит 3,600&nbsp;видами. Комарі мавут тонкі, членковані (сеґментовані) тіла, єдну пару крыл, три пары довгых, тонкых лабок и спеціалный дуже довгый хоботок:<ref name="Wahid Sunahara Mogi 2003">{{cite journal|last1=Wahid|first1=Isra|last2=Sunahara|first2=Toshihiko|last3=Mogi|first3=Motoyoshi|title=Maxillae and Mandibles of Male Mosquitoes and Female Autogenous Mosquitoes (Diptera: Culicidae)|journal=Journal of Medical Entomology|volume=40|issue=2|date=2003-03-01|doi=10.1603/0022-2585-40.2.150|pages=150–158|pmid=12693842|s2cid=41524028}}</ref> вшыткі комарі пют [[нектар]] из [[Косиця|косиць]];<ref name="Peach-Gries-2020">{{cite journal|last1=Peach|first1=Daniel A. H.|last2=Gries|first2=Gerhard|title=Mosquito phytophagy – sources exploited, ecological function, and evolutionary transition to haematophagy|journal=Entomologia Experimentalis et Applicata|issue=2|doi=10.1111/eea.12852|year=2019|volume=168|doi-access=free|pages=120–136}}</ref> самиці многых видув комарув ся адаптовали д пробиваню кожі хребетных и ссаню їхньої крови.<ref name="Wahid Sunahara Mogi 2003" /> Ґрупа ся диверзифіковала у крейдовый період. Еволуційні біолоґы розникувут комарув ги мікрохыжакув&nbsp;— малых звірькув, котрі паратизувут на май великых через питя їхньої крови без забиваня. Медичні паразитолоґы розникувут комарув ги переносникув бетегув, бо тоты переносят [[Майпрості|майпростых]] паразитув авадь бактеріалні тай вірусні патоґены уд єдного орґанізма до другого. [[Файл:Mosquito_Life-Cycle.svg|міні|праворуч|Цикл жывота комара: яйця, ларва (личинка), бабовка тай доросла особина.]] Цикл жывота комара має чотыри етапы: яйце, ларва (личинка), бабовка тай доросла особина. Яйця ся выношувут на поверьхность воды; з них ся улуплювут ларвы, котрі ся жывлят водоростами тай [[Орґанічна матерія|орґанічнов матерійов]].<ref name="EPA life cycle">{{cite web |title=Mosquito Life Cycle |date=21 February 2013 |url=https://www.epa.gov/mosquitocontrol/mosquito-life-cycle |publisher=United States Environmental Protection Agency |access-date=12 December 2023 |archive-date=19 December 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201219184319/https://www.epa.gov/mosquitocontrol/mosquito-life-cycle |url-status=live }}</ref> Ларвы комарув сут важным жерелом їдіня про многых прісноводных звірюв, наприклад бабок-німф, многых видув [[Рыбы|рыб]] и подакотрых [[Потя|потят]]. Подакотрі виды комарув несут яйця лиш по питьови крови. Слина комарув трафляє до орґанізма з укусом и годна спричиньовати чуханя. Пючі кров виды комарув годні переносити через укусы паразитичні хвороты, такі як [[Маларія|маларію]] тай [[філаріоз]], тай [[Арбовірус|арбовірусні]] бетегы ги [[Жовта горячка|жовту горячку]]<ref name="WHO2 014">{{cite web |title=Yellow fever Fact sheet N°100 |url=https://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs100/en/ |publisher=[[Світова орґанізація охороны здоровля|World Health Organization]] |access-date=23 February 2014 |date=May 2013 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20140219011908/http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs100/en/ |archive-date=19 February 2014 }}</ref> и [[Горячка денґе|горячку денґе]].<ref name="WHO 2009">{{cite book|url=http://whqlibdoc.who.int/publications/2009/9789241547871_eng.pdf|title=Dengue Guidelines for Diagnosis, Treatment, Prevention and Control|publisher=[[Світова орґанізація охороны здоровля|World Health Organization]]|year=2009|isbn=978-92-4-154787-1|access-date=2013-08-13|archive-date=2012-10-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20121017230435/http://whqlibdoc.who.int/publications/2009/9789241547871_eng.pdf|url-status=live}}</ref><ref name="BBC250814">{{cite news|work=BBC News|date=14 August 2025|first=Dominic|last=Hughes|title=UK cases of mosquito-borne virus more than double|url=https://www.bbc.co.uk/news/articles/c7419g1l488o|access-date=14 August 2025|archive-date=14 August 2025|archive-url=https://web.archive.org/web/20250814061013/https://www.bbc.co.uk/news/articles/c7419g1l488o|url-status=live}}</ref> Позад переношіня хворот комарами умират булш ги міліон людий кажджый рук.<ref name="EBMED2014">{{cite web |title=Mosquito as Deadly Menace |url=https://www.pfizer.com/news/articles/mosquito_as_deadly_menace#.Yweo2_DM88I.link |publisher=Pfizer |access-date=10 December 2023 |archive-date=25 August 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220825170028/https://www.pfizer.com/news/articles/mosquito_as_deadly_menace#.Yweo2_DM88I.link |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite web |title=Explainer: How climate change is amplifying mosquito-borne diseases |url=https://www.worldmosquitoprogram.org/en/news-stories/stories/explainer-how-climate-change-amplifying-mosquito-borne-diseases |access-date=2024-06-20 |website=World Mosquito Program |date=22 April 2022 |archive-date=27 January 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230127042108/https://www.worldmosquitoprogram.org/en/news-stories/stories/explainer-how-climate-change-amplifying-mosquito-borne-diseases |url-status=live }}</ref> == Референції == {{Reflist}} qtapzzty3g2e7h4n8e3cj6tbkwndaiw Розлога 0 24984 169091 169020 2026-09-04T20:05:46Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Площа]] 169091 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Площа]] 2oirglzluhe43hk4vf248fxwolujimq Нус 0 24990 169125 169044 2026-09-05T00:22:24Z Flipdot 23893 169125 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс | image = [[Файл:Canine Nose Macro Photo.png|260пкс]] | above = Нус | caption = [[Пес|Псячый]] нус }} '''Нус''' є сензорный орґан запаху и респіраторна (дыхална) структура у хребетных. Ун ся чинит из носової порожнины в голові тай вонкашнього носа на твари. У вонковому носі сут нуздрі&nbsp;— пара трубок, через котрі проходит воздух; они сут май шырокі там, де проходят крузі носову порожнину. Носова порожнина ся капчат на колоносові сінусы (тупикові порожнины, котрі ся хоснувут на врувняня тиску тай зволожіня). Из носової порожнины нуздрі йдут дале у гыртанку. У людий нус розміщеный посередині тварі и є алтернативным респіраторным путьом, а май&nbsp;— про кормлячых ся з грудий дітий.<ref>{{Cite book|chapter-url=https://opentextbc.ca/anatomyandphysiology/chapter/7-1-the-skull/|title=Anatomy and Physiology - The Skull|chapter=7.2 the Skull|date=2020-04-05|publisher=OpenStax}}</ref><ref>{{Cite book|chapter-url=https://opentextbc.ca/anatomyandphysiology/chapter/22-1-organs-and-structures-of-the-respiratory-system/|title=Anatomy and Physiology - Organs and Structures of the Respiratory System|chapter=22.1 Organs and Structures of the Respiratory System|date=2020-04-05|publisher=OpenStax}}</ref><ref>{{cite book|last=Bahr|first=Diane|date=2010-05-15|title=Nobody Ever Told Me (Or My Mother) That!|url=https://books.google.com/books?id=jEIj1Zs7z3EC&pg=PA10|publisher=Sensory World|page=10|isbn=978-1-935567-20-2}}</ref> Выпиравучі носы, цілком удділені уд рота, характерні лиш про [[Жывородні|жывородных]] (''Theria'') [[Ссавцї|ссавцюв]]. Сут теорії, ож такый унікалный ссавцьовый нус еволуціоновав уд передньої части верьхньої вилиці рептілійоподобных предкув (сінапсідув).<ref>{{Cite journal|last1=Higashiyama|first1=Hiroki|last2=Koyabu|first2=Daisuke|last3=Hirasawa|first3=Tatsuya|last4=Werneburg|first4=Ingmar|last5=Kuratani|first5=Shigeru|last6=Kurihara|first6=Hiroki|title=Mammalian face as an evolutionary novelty|journal=PNAS|date=November 2, 2021|volume=118|issue=44|article-number=e2111876118|doi=10.1073/pnas.2111876118|pmc=8673075|pmid=34716275|bibcode=2021PNAS..11811876H|s2cid=240228857|doi-access=free}}</ref><ref>{{Cite web |title=Mammals' noses come from reptiles' jaws: Evolutionary development of facial bones |website=Phys.org |date=November 1, 2021 |url=https://phys.org/news/2021-11-mammals-noses-reptiles-jaws-evolutionary.html }}</ref> У [[Медицина|медицині]] ся носом занимат оториноларинґолоґія вадь отоларинґолоґія (де -''рино''- значит „нус“). == Обробка воздуха == [[Файл:3D_Medical_Animation_Nose_Top_section.jpg|ліворуч|міні|235x235пкс|Стоп-кадер из медичної анімації, указувучый анатомію людського носа]] Нус тото першый посередник межи окружіньом и легкыми; вун обробляє входячый воздух, як термално, так и філтрувучи го, а щи дає чуствовати запахы.<ref name="guardian">{{cite web |title=Your Nose, the Guardian of Your Lungs |url=https://www.bmc.org/otolaryngology-head-neck-surgery/resources/your-nose-guardian-your-lungs |access-date=2020-06-29 |publisher=Boston Medical Center }}</ref> Волося удну ноздрюв філтрує входный воздух, є першов линійов защиты уд пороху, дыму и другых потенційных перепон про дыханя, и почасти філтром уд бетегув, котрі ся переносят воздухом. Окрем того, слиз, выроблявучый ся в носі, помагат тілови держати стабілну температуру тай зволожує важні компоненты респіраторної системы. Капіларні структуры в носі нагрівавут и зволожувут воздух на вході в тіло; тота волога помагат алвеолам у легкых обміньовати O<sub>2</sub> на CO<sub>2</sub>. Бігом выдыханя капілары помагавут удновити часть вологы, булшинов про термалну реґулацію.<ref>{{Cite book|chapter-url=https://opentextbc.ca/anatomyandphysiology/chapter/22-1-organs-and-structures-of-the-respiratory-system/|title=Anatomy and Physiology - Organs and Structures of the Respiratory System|chapter=22.1 Organs and Structures of the Respiratory System|date=2020-04-05|publisher=OpenStax}}</ref> == Чутя напряму == Мокрый нус (а аж май точно&nbsp;— [[рінаріум]], мокра поверьхность кругом ноздрюв у многых звірьок, кромі [[Сухоносі|сухоносых]], а значит и людий) помагат звірям чуствовати напрям. Рецепторы в кожи зчитувут майстуденоє місто на носі&nbsp;— тото и є напрям даякого запаху, котрый пес якраз имив.<ref>Dijkgraaf, S. (1978). ''Vergelijkende dierfysiologie''; Bohn: Scheltema en Holkema, {{ISBN|90-313-0322-4}}</ref> == Никайте щи == * [[Рінаріум]] == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Анатомия]] knxx7bf9fqays2ez3dq338fjm0utirz Менструація 0 24994 169051 2026-09-04T13:52:54Z Flipdot 23893 Створена сторінка: [[Файл:Lining_of_Uterine_Wall.jpg|міні|Ілустрація нарощеня тай розрушеня ендометрія (уднушньої оболонкы маткы) бігом менструалного цикла]] '''Менструа́ція''' (уд {{Lang-la|mensis}} „місяць“<ref name="Allen, Kevin 2007 239">{{cite book|title=The Reluctant Hypothesis: A History of Discourse Surrounding the Lunar Phase Method of Regulating Conc... 169051 wikitext text/x-wiki [[Файл:Lining_of_Uterine_Wall.jpg|міні|Ілустрація нарощеня тай розрушеня ендометрія (уднушньої оболонкы маткы) бігом менструалного цикла]] '''Менструа́ція''' (уд {{Lang-la|mensis}} „місяць“<ref name="Allen, Kevin 2007 239">{{cite book|title=The Reluctant Hypothesis: A History of Discourse Surrounding the Lunar Phase Method of Regulating Conception|vauthors=Allen K|publisher=Lacuna Press|year=2007|isbn=978-0-9510974-2-7|page=239|name-list-style=vanc}}</ref>) вадь '''мі́сячні''' тото реґуларный вытік крові тай слизу з [[Ендометрій|ендометрія]]&nbsp;— уднушньої оболонкы [[Матка|маткы]]&nbsp;— через [[Ваґіна|ваґіну]].<ref name="Thiyagarajan">{{cite journal|last1=Thiyagarajan|first1=Dhanalakshmi K.|last2=Basit|first2=Hajira|last3=Jeanmonod|first3=Rebecca|title=Physiology, Menstrual Cycle|journal=StatPearls|date=27 September 2024|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500020/|publisher=StatPearls Publishing|pmid=29763196}}</ref> [[Менструалный цикел]] ся характеризує змінами уровнюв [[Гормон|гормонув]]. Менструація ся зачинат спозад падіня уровня проґестерона и є знаком, ож не стало ся заплодніня.<ref name="Thiyagarajan" /> Бігом менструації ся на гіґієну хоснувут ушылиякі продукты жунської гіґієны: прокладкы, тампоны, менструалні чаші. Перша менструація, котра ся кличе [[менархе]], типово ся зачинат у пубертат межи віком 11 и 13&nbsp;рокув,<ref name="Jones2011">{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=pj_ourS3PBMC&pg=PA94|title=Women's Gynecologic Health|date=2011|publisher=Jones & Bartlett Publishers|isbn=978-0-7637-5637-6|page=94|archive-url=https://web.archive.org/web/20150626120253/https://books.google.ca/books?id=pj_ourS3PBMC&pg=PA94|archive-date=26 June 2015|url-status=live}}</ref> айбо годна ся зачинати и скорше; нормалный вік про менархе є уд 8&nbsp;рокув.<ref name="Women2014Men">{{cite web |date=23 December 2014 |title=Menstruation and the menstrual cycle fact sheet |url=http://www.womenshealth.gov/publications/our-publications/fact-sheet/menstruation.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20150626134338/http://www.womenshealth.gov/publications/our-publications/fact-sheet/menstruation.html |archive-date=26 June 2015 |access-date=25 June 2015 |website=Office of Women's Health }}</ref> Просіково перша менструація справила настає май пузно у розвивавучых ся державах и май скоро у розвинутых.<ref name="Diaz2006">{{cite journal|vauthors=Diaz A, Laufer MR, Breech LL|title=Menstruation in girls and adolescents: using the menstrual cycle as a vital sign|journal=Pediatrics|volume=118|issue=5|pages=2245–2250|date=November 2006|pmid=17079600|doi=10.1542/peds.2006-2481|s2cid=37802775|doi-access=}}</ref> Типовый інтервал межи першым дньом єдної менструації и першым дньом слідувучої&nbsp;— уд&nbsp;21 до&nbsp;45&nbsp;днув у дівочок; уд&nbsp;21 до&nbsp;35&nbsp;днув у дорослых жун, просіково&nbsp;— 28&nbsp;днув.<ref name="Women2014Men" /><ref name="Diaz2006" /> У майвеликому зглядованьови податкув аплікацій про удсліжованя менструалных циклув была установлена просікова довгота менструалного цикла в 29.3&nbsp;днув.<ref name=":6">{{cite journal|vauthors=Bull JR, Rowland SP, Scherwitzl EB, Scherwitzl R, Danielsson KG, Harper J|title=Real-world menstrual cycle characteristics of more than 600,000 menstrual cycles|journal=npj Digital Medicine|volume=2|issue=1|article-number=83|date=2019-08-27|pmid=31482137|pmc=6710244|doi=10.1038/s41746-019-0152-7|doi-access=free}}</ref> Кровотеча як правило йде уд двох до семи днув. Менструація ся не стає у тяжи тай обычно ся не продовжує у перші місяці кормліня з грудий.<ref name="Women2014Men" /> По рожденьови дітины ся ставут [[лохії]]&nbsp;— ваґіналні уверженя з крові, слизу тай тканин маткы.<ref>{{cite web |title=Pregnancy: Physical Changes After Delivery |url=https://my.clevelandclinic.org/health/articles/9682-pregnancy-physical-changes-after-delivery |website=Cleveland Clinic |access-date=16 August 2024 }}</ref> Менструація, а з нив и шанс на [[тяж]], спирає ся по [[Менопавза|менопавзі]], котра ся типово стає межи 45 и 55&nbsp;роками.<ref name="NIH2013Def">{{cite web |title=Menopause: Overview |url=https://www.nichd.nih.gov/health/topics/menopause |website=National Institutes of Health |access-date=8 March 2015 |date=28 June 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402111845/http://www.nichd.nih.gov/health/topics/menopause/Pages/default.aspx |archive-date=2 April 2015 |url-status=live }}</ref> Подля обзвідовань, 38%&nbsp;жун из выборкы бігом менструалного періода цикла не годні чинити кажджоденні активності.<ref name="The impact of menstrual symptoms on everyday life: a survey among 42,879 women">{{cite journal|vauthors=Schoep ME, Nieboer TE, van der Zanden M, Braat DD, Nap AW|title=The impact of menstrual symptoms on everyday life: a survey among 42,879 women|journal=Am J Obstet Gynecol|volume=220|issue=6|date=2019|pages=569.e1–569.e7|pmid=30885768|doi=10.1016/j.ajog.2019.02.048|doi-access=free}}</ref> Симптомы, котрі ся указувут перед менструаційов и мішавут кажджоденным талантам ся кличут [[Пременструалный синдром|пременструалным синдромом]] (ПМС). Дас&nbsp;20–30%&nbsp;жун переносят ПМС; 3–8% мавут тяжкі симптомы:<ref name="AFP2011">{{cite journal|vauthors=Biggs WS, Demuth RH|title=Premenstrual syndrome and premenstrual dysphoric disorder|journal=American Family Physician|volume=84|issue=8|pages=918–924|date=October 2011|pmid=22010771}}</ref> акне, чуствительні груди, здутя, змученость, миреґашность и перепады дякы.<ref name="Women2014PMS">{{cite web |title=Premenstrual syndrome (PMS) fact sheet |url=http://www.womenshealth.gov/publications/our-publications/fact-sheet/premenstrual-syndrome.html |website=Office on Women's Health |access-date=23 June 2015 |date=23 December 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150628073755/http://www.womenshealth.gov/publications/our-publications/fact-sheet/premenstrual-syndrome.html |archive-date=28 June 2015 }}</ref> Подакотрі жоны мавут болючі менструації (дас&nbsp;50–90%), силні кровотечі тай абнормалні кровотечі у хотькотрый період менструалного циклу.<ref name="Women2014Men" /> Удсутность менструації до віку 15&nbsp;рокув авадь через 90&nbsp;днув з момента пруйшлої менструації кличе ся [[аменорея]].<ref name="Women2014Men" /> == Етимолоґія == Термін ''менструація'' походит уд {{Lang-la|mensis}} „місяць“, уд {{Lang-grc|μήνη ''méne''}} „місяць“.<ref name="Allen, Kevin 2007 239" /> == Другі ссавці == Кровотеча бігом менструації ся стає у людий и еволуційно близкых ссавцюв, ги [[шімпанзе]].<ref name="strassmann">{{cite journal|vauthors=Strassmann BI|title=The evolution of endometrial cycles and menstruation|journal=The Quarterly Review of Biology|volume=71|issue=2|pages=181–220|date=June 1996|pmid=8693059|doi=10.1086/419369|s2cid=6207295}}</ref> == Референції == {{Reflist}} 9y71yhxmu46kzguuzpoiizezhkgsvgl Місячні 0 24995 169052 2026-09-04T13:53:20Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Менструація]] 169052 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Менструація]] ideczea73660eoinb55xsxohljucx7u Юра Станчук 0 24996 169059 2026-09-04T15:22:53Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Юрий Станинець]] 169059 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Юрий Станинець]] m88to5uqg4hc9o6846bthtr20kbwly1 Юрій Лунай 0 24997 169060 2026-09-04T15:23:20Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Юрий Станинець]] 169060 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Юрий Станинець]] m88to5uqg4hc9o6846bthtr20kbwly1 Петров, Алексій Леонідович 0 24998 169065 2026-09-04T17:25:50Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Петров, Алексій Леонідович]] на [[Алексій Петров]] 169065 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Алексій Петров]] kf3r5on3lx3xmqh5n3jcbox3ifp8zye Писомна сістема 0 24999 169073 2026-09-04T17:45:55Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Письмова система]] 169073 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Письмова система]] 1cbzz5el5869xv09hwm95gfe6sagvwq Уйгурьскый язык 0 25000 169076 2026-09-04T18:08:17Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Уйгурьскый язык]] на [[Уйгурськый язык]] 169076 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Уйгурськый язык]] tdhgf3u9d5tmvelz90i8arrqjwh1l28 Пискôрь 0 25001 169082 2026-09-04T18:38:18Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Пискôрь]] на [[Пискорь]] 169082 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Пискорь]] k1xrgg5rh4g0kwj8fdhkqftdtd3g7de Пôдуства 0 25002 169084 2026-09-04T18:41:19Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Пôдуства]] на [[Подуства]] 169084 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Подуства]] kfdthjupyb2w39fczhb2165vn68jgl4 Шаблона:Lang-rsn 10 25003 169090 2026-09-04T20:02:19Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: [[Русиньскый язык на Словеньску|пряш.-русин.]] ''{{lang|rsn|{{{1}}}}}''<noinclude> [[Category:Шаблоны языків|rsn]] {{documentation}} </noinclude> 169090 wikitext text/x-wiki [[Русиньскый язык на Словеньску|пряш.-русин.]] ''{{lang|rsn|{{{1}}}}}''<noinclude> [[Category:Шаблоны языків|rsn]] {{documentation}} </noinclude> fxw5rbf1fn6gmgiok9zlolmqfbedi6y Порно 0 25004 169092 2026-09-04T21:51:49Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Порноґрафія]] 169092 wikitext text/x-wiki #redirect [[Порноґрафія]] 1qg7v3i1s3nn85u1f6wlacjs3qdlxmf Молдавскый язык 0 25005 169094 2026-09-04T21:57:10Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Румуньскый язык]] 169094 wikitext text/x-wiki #redirect [[румуньскый язык]] gpkm4n9lxp8nk8kxn9834tfmfexvl8o 169120 169094 2026-09-05T00:05:50Z Flipdot 23893 Змінено ціль перенаправлення з [[Румуньскый язык]] на [[Молдавськый язык]] 169120 wikitext text/x-wiki #redirect [[Молдавськый язык]] jknjvci02ngiv9087z0y6857azwfvml Давньоруськый язык 0 25006 169101 2026-09-04T22:46:24Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{Інфобокс язык | name = Давньоруськый язык | altname = | image = 14 2 List of Radzivill Chron.jpg | imagecaption = Лист из [[Радзівілової хронікы]] | nativename = {{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}} | region = [[Восточна Европа]] | era = 7. вадь 8.&nbsp;стороча&nbsp;– 13. вадь 14.&nbsp;стороча{{s... 169101 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Давньоруськый язык | altname = | image = 14 2 List of Radzivill Chron.jpg | imagecaption = Лист из [[Радзівілової хронікы]] | nativename = {{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}} | region = [[Восточна Европа]] | era = 7. вадь 8.&nbsp;стороча&nbsp;– 13. вадь 14.&nbsp;стороча{{sfn|SIL|2022}}{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1}}<br />розвив ся в староросійськый и руськый (рутенськый) язык | familycolor = Індоевропські | fam2 = [[Балтословянські языкы|Балтословянські]] | fam3 = [[Словянські языкы|Словянські]] | fam4 = [[Восточнословянські языкы|Восточнословянські]] | iso3 = orv | glotto = oldr1238 | glottorefname = Old Russian | notice = IPA | script = [[Стара кирилиця]] }} '''Давньору́ськый язык''' ({{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}}; {{lang-be|старажытнаруская мова}}, {{lang-ru|древнерусский язык}},{{sfn|Magocsi|2010|p=106}} {{lang-uk|давньоруська мова}}) быв язык (авадь ґрупа діалектув), котрый хосновали восточні словяне уд 7. авадь 8.&nbsp;стороча до 13. авадь 14.&nbsp;стороча,{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1: "Chronologically, Common Russian is considered by some to have existed from the 7th or 8th century to the 13th or 14th century (Aleksei Sobolevsky, Vatroslav Jagić, Fedot Filin, et al) and by others only to the 10th or 11th century (Oleksander Potebnia, Ahatanhel Krymsky, and, in part, Leonid Bulakhovsky)"}} кой ун ся розділив на [[Староросійськый язык|староросійськый]] и руськый (рутенськый) языкы.{{sfn|Pugh|1996|pp=2–3}} Руськый/рутенськый ся в свою очерідь розвив у [[Русинськый язык|русинськый]], [[Украйинськый язык|украйинськый]] и [[Білоруськый язык|білоруськый]] языкы.{{sfn|Pugh|1985|pp=53–60}} == Фонолоґія == === Голосні === {| | {| class="wikitable" |+Голосні в ранньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- ! rowspan="2" |Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- !Розслаблені |'''ь''' {{IPA|/ɪ/}} |'''ъ''' {{IPA|/ʊ/}} | |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/ɑ/}} | |} {| class="wikitable" |+Носові&nbsp;голосні !Передні !Задні |- |'''ѧ''' {{IPA|/ɛ̃/}} |'''ѫ''' {{IPA|/ɔ̃/}} |} |} Note that there were also iotated variants: ꙗ, ѥ, ю, ѩ, ѭ. {| class="wikitable" |+Голосні в пузньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- !Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !Напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/a/}} | |} Носові голосні ѧ тай ѫ золляли ся з ꙗ тай у удповідно на ранньому етапови (дас&nbsp;10.&nbsp;стороча)&nbsp;— перед написаньом майранньых дожывшых рукописув. Май пак у 11–13.&nbsp;сторочах ь тай ъ подаґде поупадовали, а подаґде (у „силных“ позиціях) ся вокалізовали в е тай о подля закона Гавліка.{{sfn|Matthews|2013|pp=112–114}} === Приголосні === {| class="wikitable" |+Приголосні в давньоруському ! colspan="2" | !Губні !Зубні/ Алвеоларні !Палаталні !Веларні |- ! colspan="2" |Носові |m |n |nʲ | |- ! rowspan="2" |Плозивні !{{small|глухі}} |p |t | |k |- !{{small|звункі}} |b |d | |ɡ |- ! rowspan="2" |Африкаты !{{small|глухі}} | |t͡sʲ |t͡ɕ | |- !{{small|звункі}} | | | | |- ! rowspan="2" |Фрикативы !{{small|глухі}} | |s |ɕ, sʲ |x |- !{{small|звункі}} | |z |ʑ | |- ! colspan="2" |Бокові | |l |lʲ | |- ! colspan="2" |Апроксиманты |ʋ |r |rʲ j | |} Давньоруськый усокотив почти вшыткі приголосні прасловянського кроме палаталных плозивных *ť и *ď, котрі ся золляли з наявными фонемами /č/ тай /ž/ удповідно.{{sfn|Matthews|2013|p=114}} Перед падіньом єрув (11–13.&nbsp;стороча) палаталізація приголосных была позиційнов (алофонічнов) перед передньыми голосными. Страта єрув вчинила палаталізацію контрастивнов, фонемнов рисов языка.{{sfn|Matthews|2013|p=115}} == General considerations == [[File:Slavic_languages_tree_and_map_from_Kushniarevich_article.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Slavic_languages_tree_and_map_from_Kushniarevich_article.png|396x396пкс|Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя&nbsp;Касьяна тай Анны&nbsp;Дыбо|альт=Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя Касьяна тай Анны Дыбо|міні]] [[File:EastSlavicLanguages.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:EastSlavicLanguages.png|ліворуч|міні|Схема розвою восточнословянськых языкув]] Давньоруськый язык быв наслідником прасловянського и всокотив многі з його рис. Ун розвив так звану плеофонію вадь [[повноголося]], котроє стало вызначнов розлуков помежи нововывинутыми восточнословянськыми и другыми словянськыми бесідами. Наприклад ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*gȏrdъ}}'' в давньоруському ся стало ''{{Lang|orv|городъ}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 178: "*gȏrdъ m. o (c) 'fortification, town' … E Ru. górod 'town, city', Gsg. góroda; Bel. hórad 'town, city', Gsg. hórada; Ukr. hórod 'town, city', Gsg. hóroda"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*melkò}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|молоко}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 307: "*melkò n. o (b) 'milk' … E Ru. molokó"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*kòrva}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|корова}}''.{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 236: "*kòrva f. ā (a) 'cow' … E Ru. koróva"}} Другі словянські діалекты удличили ся метатезов ліквід (плавных) у закрытых складах *eRC тай *aRC (южно- тай западнословянські языкы) вадь лишивши їх домак без змін (ник.&nbsp;[[Метатеза ліквід и плеофонія у словянськых языках]]). Позаяк до нашых днув дожыло мало письмовых памняток давньоруського языка, тяжко оцінити уровень його єдности. Никавучи на тото, як [[Кийовська Русь]] ся чинила многыми племенами тай кланами, годно быти, ож было ай много вшылиякых діалектув давньоруського языка. Айбо набизувно мож говорити лиш за языкы конкретных всокотившых ся рукописув. Дас на 1150.&nbsp;рук давньоруськый мав маймалу реґіоналну варіацію спомежи макродіалектув ворошного словянського.{{sfn|Lunt|2001|loc=p. 184: "the Late Common Slavic of c1000 CE had four regional variants or macro dialects: NorthWest, SouthWest, SouthEast, NorthEast. .&nbsp;.&nbsp;. by c1150 .&nbsp;.&nbsp;. [East Slavic] was still a single language, with the weakest of local variations"}} З часом давньоруськый ся розвив у дакулько май разных форм; по розпадови Кийовської Руси по 1100.&nbsp;році діалектална диференціація ся ускорила.<ref>{{cite book|last1=Byram|first1=Michael|last2=Hu|first2=Adelheid|title=Routledge Encyclopedia of Language Teaching and Learning|date=26 June 2013|publisher=Routledge|isbn=978-1-136-23554-2|page=601|url=https://books.google.com/books?id=vtmSLywH3i8C|language=en}}</ref> Реґіоналні языкы мож было розличити зачинавучи 12. вадь 13.&nbsp;сторочом.{{sfn|Lotha|Kuiper|Mahajan|Shukla|2022|loc=section 1: "Ukrainian is a lineal descendant of the colloquial language used in Kievan Rus (10th–13th century). It is written in a form of the Cyrillic alphabet and is closely related to Russian and Belarusian, from which it was indistinguishable until the 12th or 13th century"}} Подля російського лінґвішты [[Андрєй Залізняк|Андрєя Залізняка]] до 14. вадь 15.&nbsp;стороча майчитава языкова розлука была не межи реґіонами днешньых [[Білорусь|Білоруси]], [[Росія|Росії]] тай [[Украйина|Украйины]],{{sfn|Zaliznyak|2012|loc=section 111: "…ростовско-суздальско-рязанская языковая зона от киевско-черниговской ничем существенным в древности не отличалась. Различия возникли позднее, они датируются сравнительно недавним, по лингвистическим меркам, временем, начиная с XIV–XV вв […the Rostov-Suzdal-Ryazan language area did not significantly differ from the Kiev-Chernigov one. Distinctions emerged later, in a relatively recent, by linguistic standards, time, starting from the 14th–15th centuries]"}} ай межи сіверозападом (коло сучасного [[Великый Новґород|Великого Новґорода]] тай [[Псков|Пскова]]) и центром (коло сучасных [[Кийов|Кийова]], [[Суздаль|Суздалі]], [[Ростов|Ростова]], [[Москва|Москвы]] тай Білоруси) восточнословянськых територій.{{sfn|Zaliznyak|2012|loc=section 88: "Северо-запад — это была территория Новгорода и Пскова, а остальная часть, которую можно назвать центральной, или центрально-восточной, или центрально-восточно-южной, включала одновременно территорию будущей Украины, значительную часть территории будущей Великороссии и территории Белоруссии … Существовал древненовгородский диалект в северо-западной части и некоторая более нам известная классическая форма древнерусского языка, объединявшая в равной степени Киев, Суздаль, Ростов, будущую Москву и территорию Белоруссии [The territory of Novgorod and Pskov was in the north-west, while the remaining part, which could either be called central, or central-eastern, or central-eastern-southern, comprised the territory of the future Ukraine, a substantial part of the future Great Russia, and the territory of Belarus … The Old Novgorodian dialect existed in the north-western part, while a somewhat more well-known classical variety of the Old Russian language united equally Kiev, Suzdal, Rostov, the future Moscow and the territory of Belarus]"}} Староновґородськый діалект того часу многым булше ся удличав уд централных восточнословянськых діалектув и другых словянськых языкув уцілови як у далшых сторочах.{{sfn|Zaliznyak|2012|loc=section 82: "…черты новгородского диалекта, отличавшие его от других диалектов Древней Руси, ярче всего выражены не в позднее время, когда, казалось бы, они могли уже постепенно развиться, а в самый древний период […features of the Novgorodian dialect, which made it different from the other dialects of the Old Rus', were most pronounced not in later times, when they seemingly could have evolved, but in the oldest period]"}}{{sfn|Zaliznyak|2012|loc=section 92: "…северо-западная группа восточных славян представляет собой ветвь, которую следует считать отдельной уже на уровне праславянства […north-western group of the East Slavs is a branch that should be regarded as separate already in the Proto-Slavic period]"}} За Залізняком російськый язык ся розвив ги злитя того діалекта з централными,{{sfn|Zaliznyak|2012|loc=section 94: "…великорусская территория оказалась состоящей из двух частей, примерно одинаковых по значимости: северо-западная (новгородско-псковская) и центрально-восточная (Ростов, Суздаль, Владимир, Москва, Рязань) […the Great Russian territory happened to include two parts of approximately equal importance: the north-western one (Novgorod-Pskov) and the central-eastern-southern one (Rostov, Suzdal, Vladimir, Moscow, Ryazan)]"}} в тот час, як украйинськый и білоруськый были продовжіньом розвою централных діалектув восточных словян.{{sfn|Zaliznyak|2012|loc=section 94: "…нынешняя Украина и Белоруссия — наследники центрально-восточно-южной зоны восточного славянства, более сходной в языковом отношении с западным и южным славянством […today's Ukraine and Belarus are successors of the central-eastern-southern area of the East Slavs, more linguistically similar to the West and South Slavs]"}} Російськый языкознатель Сєрґей Ніколаєв, аналізувучи історичный розвуй надголосової системы словянськых діалектув, дуйшов ид услідкови, ож дакулько другых племен у Кийовськуй Руси были з другых словянськых голузок и приказовали май далекыми словянськыми діалектами.{{sfn|Dybo|Zamyatina|Nikolaev|1990}} Російськый лінґвішта Ґ.&nbsp;А.&nbsp;Хабурґаєв{{sfn|Khaburgaev|2005|loc=p. 418-437}} и шор украйинськых лінґвіштув ([[Степан Смаль-Стоцькый]], [[Иван Огієнко]], [[Юрій Шевельов]], [[Євген Тимченко]], Всеволод Ганцов, [[Олена Курило]]) заперечувут єствованя єдного ворошного восточнословянського языка.{{sfn|Nimchuk|2001}} Подля них діалекты восточнословянськых племен розвили ся поступово з ворошного правословянського языка без проміжных етапув.{{sfn|Shevelov|1979}} По кунци „татарського ярма“ територія даколишньої Кийовської Руси была розділена помежи [[Великоє княжство Литовськоє|Великым княжством Литовськым]] и [[Великоє княжство Московськоє|Великым княжством Московськым]],{{sfn|Chauhan|2012}} и в сих державах ся розвили дві окремі літературні традиції: рутенська на западі и російська на востоці.<ref>{{cite book|last1=Kolodziejczyk|first1=Dariusz|title=The Crimean Khanate and Poland-Lithuania: International Diplomacy on the European Periphery (15th–18th Century), A Study of Peace Treaties Followed by an Annotated Edition of Relevant Documents|date=22 June 2011|publisher=BRILL|isbn=978-90-04-21571-9|page=241|url=https://books.google.com/books?id=B-R5DwAAQBAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Woolhiser|first1=Curt Fredric|title=Polish and Belorussian Dialects in Contact: A Study in Linguistic Convergence|date=1995|publisher=Indiana University|page=90|url=https://books.google.com/books?id=lzYeAQAAMAAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Rhyne|first1=George N.|last2=Lazzerini|first2=Edward J.|last3=Adams|first3=Bruce Friend|title=The Supplement to The Modern Encyclopedia of Russian, Soviet and Eurasian History: Bashkir Autonomous Soviet Socialist Republic – Bugaev, Boris Nikolaevich|date=2003|publisher=Academic International Press|isbn=978-0-87569-142-8|page=89|url=https://books.google.com/books?id=Y0tpAAAAMAAJ|language=en}}</ref> == Літературный язык == [[File:Izbornik_page.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Izbornik_page.jpg|міні|Бук из „Изборника“ Святослава (1073)]] Політична уніфікація реґіона в державу [[Кийовська Русь]] стала ся приближно за стороча до [[Хрещіня Руси|приятя християнства]] в 988.&nbsp;році тай установленя южнословянського [[Староцерьковнословянськый язык|староцерьковнословянського]] языка літурґійным и літературным. Из сього періода є мало документації в давньоруському языкови, и товдышньоє удношіня межи літературнов и говоренов бесідов тяжко ся дає дефіновати. У бізантськых жерелах дохристиянські восточні словяне ся споминавут писати&nbsp;— айбо попри дотычні археолоґічні находкы тай споминок за „<nowiki/>[[черты и різы]]<nowiki/>“ у монаха 10.&nbsp;стороча [[Чорноризець Храбр|Чорноризця Храбра]], котрыми писали давні словяне, точну природу їхньої письмової системы сперед кирилізаційов не знати. Як тото демонструвут церьковні написы в Новґороді, куртый час была у хоснованьови [[глаголиця]], айбо доста скоро ї повнустю замінило [[Кирилиця|кириличноє письмо]].{{sfn|Vinokur|1971|loc=p. 27: "There are no extant Old Russian manuscripts written entirely in Glagolitic. There are however Russian Cyrillic manuscripts in which isolated words and lines in Glagolitic occur"}} Фраґменты берестяных грамот, найдені на розкопках у [[Великый Новґород|Новґородови]], дали важный матеріал про зглядованя староновґородської бесіды, котра в тот час была щи практично цілком чиста уд вливу церьковнословянського языка. Знає ся ай ож товды у хоснованя зачали заходити позычкы тай калкы з бізантського грецького языка, а літературный язык зачав ся наближовати д восточнословянському. === Повість минулых літ === {{Main|Повість минулых літ}} „Повѣсть времѧньных лѣ<sup>т</sup>“, дас 1110.&nbsp;рук, дараб из Лаврентіювського літописа (1377): [[File:Povest_vremennykh_let_text.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Povest_vremennykh_let_text.png|500x500пкс]] {| class="wikitable" ! !Original |- !По давньоруськы{{sfn|RSL}}{{sfn|Izbornyk2}} |{{lang|orv|Се повѣсти времѧньны<sup>х</sup> лѣ<sup>т</sup> ‧ ѿкꙋдꙋ єсть пошла рꙋскаꙗ зем[л]ѧ ‧ кто въ києвѣ нача первѣє кнѧжи<sup>т</sup> ‧ и ѿкꙋдꙋ рꙋскаꙗ землѧ стала єсть <nowiki>|~</nowiki>}} |- !По [[Російскый язык|російськы]]{{sfn|NLR|loc=section 1: "Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля"}}{{sfn|BBM}} |{{lang|ru|Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля.}} |- !По [[Украйинськый язык|украйинськы]]{{sfn|LUL|loc=section 1: "Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала"}} |{{lang|uk|Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала.}} |- !По [[Білоруськый язык|білоруськы]]{{sfn|Karotki|2004|loc=p. 4: "Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала"}} |{{lang|be|Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала.}} |} У сьому прикладі падіня єрув щи в процесі вадь уже ся стало: дакулько слув ся кунчавут на приголосный, напр.&nbsp;{{Lang|orv|кнѧжит}} (← {{Lang|orv|кънѧжити}}; сучасноє ''княжити''). Из южнословянськых рис туй є {{Lang|orv|времѧньнъıх}} (сучасноє ''минулых''). Коректно ся хоснує [[Перфект (ґраматика)|перфект]] и [[аорист]]: {{Lang|orv|єсть пошла}} (''пушла''), {{Lang|orv|нача}} (''начав''). === Слово о полку Игореві === {{Main|Слово о полку Игореві}} „Слово о пълку Игоревѣ“, дас&nbsp;1200.&nbsp;рук, из Псковського списка (15.&nbsp;стороча): {{Blockquote|Не лѣпо ли ны бяшетъ братїє, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстїй о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича? Начати же ся тъй пѣсни по былинамъ сего времени, а не по замышленїю Бояню. Боянъ бо вѣщїй, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы.{{sfn|Izbornyk1}}}} Были припущеня, ож фраза „розтікати ся мысльов по дереву“ появила ся з недоброго прочитаня ориґіналного {{Lang|orv|мысію}} (т.&nbsp;є.&nbsp;''мышов''), айбо и в рукописнуй копії 1790.&nbsp;року, и першому выданю 1800.&nbsp;року, як и в ушыткых далшых научных уданях, є ипен прочитаня {{Lang|orv|мыслію}}. == Референції == {{Reflist}} lscl2kx8bxnqe4bseibfgz1vfzt4kla 169108 169101 2026-09-04T23:07:13Z Flipdot 23893 169108 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Давньоруськый язык | altname = | image = 14 2 List of Radzivill Chron.jpg | imagecaption = Лист из [[Радзівілової хронікы]] | nativename = {{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}} | region = [[Восточна Европа]] | era = 7. вадь 8.&nbsp;стороча&nbsp;– 13. вадь 14.&nbsp;стороча{{sfn|SIL|2022}}{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1}}<br />розвив ся в староросійськый и руськый (рутенськый) язык | familycolor = Індоевропські | fam2 = [[Балтословянські языкы|Балтословянські]] | fam3 = [[Словянські языкы|Словянські]] | fam4 = [[Восточнословянські языкы|Восточнословянські]] | iso3 = orv | glotto = oldr1238 | glottorefname = Old Russian | notice = IPA | script = [[Стара кирилиця]] }} '''Давньору́ськый язык''' ({{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}}; {{lang-be|старажытнаруская мова}}, {{lang-ru|древнерусский язык}},{{sfn|Magocsi|2010|p=106}} {{lang-uk|давньоруська мова}}) быв язык (авадь ґрупа діалектув), котрый хосновали восточні словяне уд 7. авадь 8.&nbsp;стороча до 13. авадь 14.&nbsp;стороча,{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1: "Chronologically, Common Russian is considered by some to have existed from the 7th or 8th century to the 13th or 14th century (Aleksei Sobolevsky, Vatroslav Jagić, Fedot Filin, et al) and by others only to the 10th or 11th century (Oleksander Potebnia, Ahatanhel Krymsky, and, in part, Leonid Bulakhovsky)"}} кой ун ся розділив на [[Староросійськый язык|староросійськый]] и руськый (рутенськый) языкы.{{sfn|Pugh|1996|pp=2–3}} Руськый/рутенськый ся в свою очерідь розвив у [[Русинськый язык|русинськый]], [[Украйинськый язык|украйинськый]] и [[Білоруськый язык|білоруськый]] языкы.{{sfn|Pugh|1985|pp=53–60}} == Фонолоґія == === Голосні === {| | {| class="wikitable" |+Голосні в ранньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- ! rowspan="2" |Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- !Розслаблені |'''ь''' {{IPA|/ɪ/}} |'''ъ''' {{IPA|/ʊ/}} | |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/ɑ/}} | |} {| class="wikitable" |+Носові&nbsp;голосні !Передні !Задні |- |'''ѧ''' {{IPA|/ɛ̃/}} |'''ѫ''' {{IPA|/ɔ̃/}} |} |} Note that there were also iotated variants: ꙗ, ѥ, ю, ѩ, ѭ. {| class="wikitable" |+Голосні в пузньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- !Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !Напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/a/}} | |} Носові голосні ѧ тай ѫ золляли ся з ꙗ тай у удповідно на ранньому етапови (дас&nbsp;10.&nbsp;стороча)&nbsp;— перед написаньом майранньых дожывшых рукописув. Май пак у 11–13.&nbsp;сторочах ь тай ъ подаґде поупадовали, а подаґде (у „силных“ позиціях) ся вокалізовали в е тай о подля закона Гавліка.{{sfn|Matthews|2013|pp=112–114}} === Приголосні === {| class="wikitable" |+Приголосні в давньоруському ! colspan="2" | !Губні !Зубні/ Алвеоларні !Палаталні !Веларні |- ! colspan="2" |Носові |m |n |nʲ | |- ! rowspan="2" |Плозивні !{{small|глухі}} |p |t | |k |- !{{small|звункі}} |b |d | |ɡ |- ! rowspan="2" |Африкаты !{{small|глухі}} | |t͡sʲ |t͡ɕ | |- !{{small|звункі}} | | | | |- ! rowspan="2" |Фрикативы !{{small|глухі}} | |s |ɕ, sʲ |x |- !{{small|звункі}} | |z |ʑ | |- ! colspan="2" |Бокові | |l |lʲ | |- ! colspan="2" |Апроксиманты |ʋ |r |rʲ j | |} Давньоруськый усокотив почти вшыткі приголосні прасловянського кроме палаталных плозивных *ť и *ď, котрі ся золляли з наявными фонемами /č/ тай /ž/ удповідно.{{sfn|Matthews|2013|p=114}} Перед падіньом єрув (11–13.&nbsp;стороча) палаталізація приголосных была позиційнов (алофонічнов) перед передньыми голосными. Страта єрув вчинила палаталізацію контрастивнов, фонемнов рисов языка.{{sfn|Matthews|2013|p=115}} == General considerations == [[File:Slavic_languages_tree_and_map_from_Kushniarevich_article.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Slavic_languages_tree_and_map_from_Kushniarevich_article.png|396x396пкс|Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя&nbsp;Касьяна тай Анны&nbsp;Дыбо|альт=Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя Касьяна тай Анны Дыбо|міні]] [[File:EastSlavicLanguages.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:EastSlavicLanguages.png|ліворуч|міні|Схема розвою восточнословянськых языкув]] Давньоруськый язык быв наслідником прасловянського и всокотив многі з його рис. Ун розвив так звану плеофонію вадь [[повноголося]], котроє стало вызначнов розлуков помежи нововывинутыми восточнословянськыми и другыми словянськыми бесідами. Наприклад ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*gȏrdъ}}'' в давньоруському ся стало ''{{Lang|orv|городъ}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 178: "*gȏrdъ m. o (c) 'fortification, town' … E Ru. górod 'town, city', Gsg. góroda; Bel. hórad 'town, city', Gsg. hórada; Ukr. hórod 'town, city', Gsg. hóroda"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*melkò}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|молоко}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 307: "*melkò n. o (b) 'milk' … E Ru. molokó"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*kòrva}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|корова}}''.{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 236: "*kòrva f. ā (a) 'cow' … E Ru. koróva"}} Другі словянські діалекты удличили ся метатезов ліквід (плавных) у закрытых складах *eRC тай *aRC (южно- тай западнословянські языкы) вадь лишивши їх домак без змін (ник.&nbsp;[[Метатеза ліквід и плеофонія у словянськых языках]]). Позаяк до нашых днув дожыло мало письмовых памняток давньоруського языка, тяжко оцінити уровень його єдности. Никавучи на тото, як [[Кийовська Русь]] ся чинила многыми племенами тай кланами, годно быти, ож было ай много вшылиякых діалектув давньоруського языка. Айбо набизувно мож говорити лиш за языкы конкретных всокотившых ся рукописув. Дас на 1150.&nbsp;рук давньоруськый мав маймалу реґіоналну варіацію спомежи макродіалектув ворошного словянського.{{sfn|Lunt|2001|loc=p. 184: "the Late Common Slavic of c1000 CE had four regional variants or macro dialects: NorthWest, SouthWest, SouthEast, NorthEast. .&nbsp;.&nbsp;. by c1150 .&nbsp;.&nbsp;. [East Slavic] was still a single language, with the weakest of local variations"}} З часом давньоруськый ся розвив у дакулько май разных форм; по розпадови Кийовської Руси по 1100.&nbsp;році діалектална диференціація ся ускорила.<ref>{{cite book|last1=Byram|first1=Michael|last2=Hu|first2=Adelheid|title=Routledge Encyclopedia of Language Teaching and Learning|date=26 June 2013|publisher=Routledge|isbn=978-1-136-23554-2|page=601|url=https://books.google.com/books?id=vtmSLywH3i8C|language=en}}</ref> Реґіоналні языкы мож было розличити зачинавучи 12. вадь 13.&nbsp;сторочом.{{sfn|Lotha|Kuiper|Mahajan|Shukla|2022|loc=section 1: "Ukrainian is a lineal descendant of the colloquial language used in Kievan Rus (10th–13th century). It is written in a form of the Cyrillic alphabet and is closely related to Russian and Belarusian, from which it was indistinguishable until the 12th or 13th century"}} Подля російського лінґвішты [[Андрєй Залізняк|Андрєя Залізняка]] до 14. вадь 15.&nbsp;стороча майчитава языкова розлука была не межи реґіонами днешньых [[Білорусь|Білоруси]], [[Росія|Росії]] тай [[Украйина|Украйины]],{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 111: "…ростовско-суздальско-рязанская языковая зона от киевско-черниговской ничем существенным в древности не отличалась. Различия возникли позднее, они датируются сравнительно недавним, по лингвистическим меркам, временем, начиная с XIV–XV вв […the Rostov-Suzdal-Ryazan language area did not significantly differ from the Kiev-Chernigov one. Distinctions emerged later, in a relatively recent, by linguistic standards, time, starting from the 14th–15th centuries]"}} ай межи сіверозападом (коло сучасного [[Великый Новґород|Великого Новґорода]] тай [[Псков|Пскова]]) и центром (коло сучасных [[Кийов|Кийова]], [[Суздаль|Суздалі]], [[Ростов|Ростова]], [[Москва|Москвы]] тай Білоруси) восточнословянськых територій.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 88: "Северо-запад — это была территория Новгорода и Пскова, а остальная часть, которую можно назвать центральной, или центрально-восточной, или центрально-восточно-южной, включала одновременно территорию будущей Украины, значительную часть территории будущей Великороссии и территории Белоруссии … Существовал древненовгородский диалект в северо-западной части и некоторая более нам известная классическая форма древнерусского языка, объединявшая в равной степени Киев, Суздаль, Ростов, будущую Москву и территорию Белоруссии [The territory of Novgorod and Pskov was in the north-west, while the remaining part, which could either be called central, or central-eastern, or central-eastern-southern, comprised the territory of the future Ukraine, a substantial part of the future Great Russia, and the territory of Belarus … The Old Novgorodian dialect existed in the north-western part, while a somewhat more well-known classical variety of the Old Russian language united equally Kiev, Suzdal, Rostov, the future Moscow and the territory of Belarus]"}} Староновґородськый діалект того часу многым булше ся удличав уд централных восточнословянськых діалектув и другых словянськых языкув уцілови як у далшых сторочах.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 82: "…черты новгородского диалекта, отличавшие его от других диалектов Древней Руси, ярче всего выражены не в позднее время, когда, казалось бы, они могли уже постепенно развиться, а в самый древний период […features of the Novgorodian dialect, which made it different from the other dialects of the Old Rus', were most pronounced not in later times, when they seemingly could have evolved, but in the oldest period]"}}{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 92: "…северо-западная группа восточных славян представляет собой ветвь, которую следует считать отдельной уже на уровне праславянства […north-western group of the East Slavs is a branch that should be regarded as separate already in the Proto-Slavic period]"}} За Залізняком російськый язык ся розвив ги злитя того діалекта з централными,{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 94: "…великорусская территория оказалась состоящей из двух частей, примерно одинаковых по значимости: северо-западная (новгородско-псковская) и центрально-восточная (Ростов, Суздаль, Владимир, Москва, Рязань) […the Great Russian territory happened to include two parts of approximately equal importance: the north-western one (Novgorod-Pskov) and the central-eastern-southern one (Rostov, Suzdal, Vladimir, Moscow, Ryazan)]"}} в тот час, як украйинськый и білоруськый были продовжіньом розвою централных діалектув восточных словян.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 94: "…нынешняя Украина и Белоруссия — наследники центрально-восточно-южной зоны восточного славянства, более сходной в языковом отношении с западным и южным славянством […today's Ukraine and Belarus are successors of the central-eastern-southern area of the East Slavs, more linguistically similar to the West and South Slavs]"}} Російськый языкознатель Сєрґей Ніколаєв, аналізувучи історичный розвуй надголосової системы словянськых діалектув, дуйшов ид услідкови, ож дакулько другых племен у Кийовськуй Руси были з другых словянськых голузок и приказовали май далекыми словянськыми діалектами.{{sfn|Dybo|Zamyatina|Nikolaev|1990}} Російськый лінґвішта Ґ.&nbsp;А.&nbsp;Хабурґаєв{{sfn|Khaburgaev|2005|loc=p. 418-437}} и шор украйинськых лінґвіштув ([[Степан Смаль-Стоцькый]], [[Иван Огієнко]], [[Юрій Шевельов]], [[Євген Тимченко]], Всеволод Ганцов, [[Олена Курило]]) заперечувут єствованя єдного ворошного восточнословянського языка.{{sfn|Nimchuk|2001}} Подля них діалекты восточнословянськых племен розвили ся поступово з ворошного правословянського языка без проміжных етапув.{{sfn|Shevelov|1979}} По кунци „татарського ярма“ територія даколишньої Кийовської Руси была розділена помежи [[Великоє княжство Литовськоє|Великым княжством Литовськым]] и [[Великоє княжство Московськоє|Великым княжством Московськым]],{{sfn|Chauhan|2012}} и в сих державах ся розвили дві окремі літературні традиції: рутенська на западі и російська на востоці.<ref>{{cite book|last1=Kolodziejczyk|first1=Dariusz|title=The Crimean Khanate and Poland-Lithuania: International Diplomacy on the European Periphery (15th–18th Century), A Study of Peace Treaties Followed by an Annotated Edition of Relevant Documents|date=22 June 2011|publisher=BRILL|isbn=978-90-04-21571-9|page=241|url=https://books.google.com/books?id=B-R5DwAAQBAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Woolhiser|first1=Curt Fredric|title=Polish and Belorussian Dialects in Contact: A Study in Linguistic Convergence|date=1995|publisher=Indiana University|page=90|url=https://books.google.com/books?id=lzYeAQAAMAAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Rhyne|first1=George N.|last2=Lazzerini|first2=Edward J.|last3=Adams|first3=Bruce Friend|title=The Supplement to The Modern Encyclopedia of Russian, Soviet and Eurasian History: Bashkir Autonomous Soviet Socialist Republic – Bugaev, Boris Nikolaevich|date=2003|publisher=Academic International Press|isbn=978-0-87569-142-8|page=89|url=https://books.google.com/books?id=Y0tpAAAAMAAJ|language=en}}</ref> == Літературный язык == [[Файл:Izbornik_page.jpg|міні|Бук из „Изборника“ Святослава (1073)]] Політична уніфікація реґіона в державу [[Кийовська Русь]] стала ся приближно за стороча до [[Хрещіня Руси|приятя християнства]] в 988.&nbsp;році тай установленя южнословянського [[Староцерьковнословянськый язык|староцерьковнословянського]] языка літурґійным и літературным. Из сього періода є мало документації в давньоруському языкови, и товдышньоє удношіня межи літературнов и говоренов бесідов тяжко ся дає дефіновати. У бізантськых жерелах дохристиянські восточні словяне ся споминавут писати&nbsp;— айбо попри дотычні археолоґічні находкы тай споминок за „<nowiki/>[[черты и різы]]<nowiki/>“ у монаха 10.&nbsp;стороча [[Чорноризець Храбр|Чорноризця Храбра]], котрыми писали давні словяне, точну природу їхньої письмової системы сперед кирилізаційов не знати. Як тото демонструвут церьковні написы в Новґороді, куртый час была у хоснованьови [[глаголиця]], айбо доста скоро ї повнустю замінило [[Кирилиця|кириличноє письмо]].{{sfn|Vinokur|1971|loc=p. 27: "There are no extant Old Russian manuscripts written entirely in Glagolitic. There are however Russian Cyrillic manuscripts in which isolated words and lines in Glagolitic occur"}} Фраґменты берестяных грамот, найдені на розкопках у [[Великый Новґород|Новґородови]], дали важный матеріал про зглядованя староновґородської бесіды, котра в тот час была щи практично цілком чиста уд вливу церьковнословянського языка. Знає ся ай ож товды у хоснованя зачали заходити позычкы тай калкы з бізантського грецького языка, а літературный язык зачав ся наближовати д восточнословянському. === Повість минулых літ === {{Main|Повість минулых літ}} „Повѣсть времѧньных лѣ<sup>т</sup>“, дас 1110.&nbsp;рук, дараб из Лаврентіювського літописа (1377): [[Файл:Povest_vremennykh_let_text.png|500x500пкс]] {| class="wikitable" ! !Original |- !По давньоруськы{{sfn|RSL}}{{sfn|Izbornyk2}} |{{lang|orv|Се повѣсти времѧньны<sup>х</sup> лѣ<sup>т</sup> ‧ ѿкꙋдꙋ єсть пошла рꙋскаꙗ зем[л]ѧ ‧ кто въ києвѣ нача первѣє кнѧжи<sup>т</sup> ‧ и ѿкꙋдꙋ рꙋскаꙗ землѧ стала єсть <nowiki>|~</nowiki>}} |- !По [[Російскый язык|російськы]]{{sfn|NLR|loc=section 1: "Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля"}}{{sfn|BBM}} |{{lang|ru|Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля.}} |- !По [[Украйинськый язык|украйинськы]]{{sfn|LUL|loc=section 1: "Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала"}} |{{lang|uk|Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала.}} |- !По [[Білоруськый язык|білоруськы]]{{sfn|Karotki|2004|loc=p. 4: "Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала"}} |{{lang|be|Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала.}} |} У сьому прикладі падіня єрув щи в процесі вадь уже ся стало: дакулько слув ся кунчавут на приголосный, напр.&nbsp;{{Lang|orv|кнѧжит}} (← {{Lang|orv|кънѧжити}}; сучасноє ''княжити''). Из южнословянськых рис туй є {{Lang|orv|времѧньнъıх}} (сучасноє ''минулых''). Коректно ся хоснує [[Перфект (ґраматика)|перфект]] и [[аорист]]: {{Lang|orv|єсть пошла}} (''пушла''), {{Lang|orv|нача}} (''начав''). === Слово о полку Игореві === {{Main|Слово о полку Игореві}} „Слово о пълку Игоревѣ“, дас&nbsp;1200.&nbsp;рук, из Псковського списка (15.&nbsp;стороча): {{Blockquote|Не лѣпо ли ны бяшетъ братїє, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстїй о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича? Начати же ся тъй пѣсни по былинамъ сего времени, а не по замышленїю Бояню. Боянъ бо вѣщїй, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы.{{sfn|Izbornyk1}}}} Были припущеня, ож фраза „розтікати ся мысльов по дереву“ появила ся з недоброго прочитаня ориґіналного {{Lang|orv|мысію}} (т.&nbsp;є.&nbsp;''мышов''), айбо и в рукописнуй копії 1790.&nbsp;року, и першому выданю 1800.&nbsp;року, як и в ушыткых далшых научных уданях, є ипен прочитаня {{Lang|orv|мыслію}}. == Референції == {{Reflist}} == Література == {{Refbegin|2}} * {{cite web |url=http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4869 |website=Институт русской литературы (Пушкинский дом) Российской академии наук |title=Повесть временных лет |language=Russian |ref={{SfnRef|BBM}} |access-date=2026-06-23 }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Old-Russian |title=Old Russian |author=<!--Not stated--> |website=Encyclopædia Britannica |access-date=14 July 2022 |ref={{SfnRef|Britannica}} }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Grand-Principality-of-Moscow |title=Grand Principality of Moscow {{!}} medieval principality, Russia |last1=Chauhan |first1=Yamini |website=Encyclopædia Britannica |date=25 May 2012 |access-date=2022-12-31 }} * {{cite book |last=Karotki |first=Uladzimir |translator-last1=Karotki |translator-first1=Uladzimir |translator-last2=Nekrashevich-Karotkaya |translator-first2=Zhanna |translator-last3=Kayala |translator-first3=U. I. |date=2004 |title=Staražytnaja litaratura uschodnich slavian XI – XIII stahoddziaŭ |trans-title=Old Literature of the East Slavs in the 11th–13th Centuries |script-title=be:Старажытная літаратура ўсходніх славян ХІ – ХІІІ стагоддзяў |url=http://www.bsu.by/Cache/pdf/362473.pdf |language=be |location=Grodno |publisher=GrSU }} * {{cite encyclopedia |editor-last=Chisholm |editor-first=Hugh |title=Slavonic, Old |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Slavonic,_Old |work=Encyclopædia Britannica |edition=11th |publisher=Cambridge University Press |volume=25 |pages=227–228 |year=1911}} * {{cite book |last1=Cross |first1=Samuel Hazzard |last2=Sherbowitz-Wetzor |first2=Olgerd P. |date=2012 |orig-date=1953 |ref={{SfnRef|Cross|Sherbowitz-Wetzor|1953}} |title=The Russian Primary chronicle: Laurentian Text |url=https://books.google.com/books?id=ynIJAQAAIAAJ&q=%22bygone+years%22 |location=Cambridge, MA |publisher=Mediaeval Academy of America |isbn=978-0-915651-32-0 }} * {{cite book |last=Derksen |first=Rick |date=2008 |title=Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon |url=https://archive.org/details/EtymologicalDictionaryOfTheSlavicInheritedLexicon_201310 |location=Leiden-Boston |publisher=Koninklijke Brill NV |issn=1574-3586 |isbn=978-90-04-15504-6 }} * {{cite book |last1=Дыбо |first1=В. А. |last2=Замятина |first2=Г. И. |last3=Николаев |first3=С. Л. |editor-last=Булатова |editor-first=Р. В. |date=1990 |title=Основы славянской акцентологии |url=https://inslav.ru/publication/dybo-v-zamyatina-g-i-nikolaev-s-l-osnovy-slavyanskoy-akcentologii-m-1990 |language=Russian |location=[[Москва]] |publisher=Наука |isbn=5-02-011011-6 }} * Getka, Joanna, Moisiienko, Viktor, [https://www.wuw.pl/product-pol-20404-Na-poczatku-bylo-Slowo-Od-standardu-mowionego-do-normy-literackiej-Zarys-genezy-ukrainskiego-jezyka-literackiego-EBOOK.html Na początku było Słowo… Od standardu mówionego do normy literackiej (Zarys genezy ukraińskiego języka literackiego)] // Йоанна Ґетка, Віктор Мойсієнко, Спочатку було Слово… Від мовного узусу – до літературної норми (Нарис генези української літературної мови). Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024, ISBN 978-83-235-6700-4, ISBN 978-83-235-6701-1 (pdf online) * Getka, Joanna, Moisiienko, Viktor, Origins of the Ukrainian literary language in the context of the polish hypothesis on genesis polish literary language „Українська полоністика”, 17/2020 DOI: https://doi.org/10.35433/2220-4555.17.2020.fil-4 * {{cite web |url=http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm |title=СЛОВО О ПЛЪКУ ИГОРЕВѢ. Слово о полку Ігоревім. Слово о полку Игореве |website=Izbornyk |access-date=2022-12-22 |lang=uk |ref={{SfnRef|Izbornyk1}} }} * {{cite web |url=http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr01.htm |title=Лѣтопись по Лаврентьевскому списку |language=Russian |website=Izbornyk |ref={{SfnRef|Izbornyk2}} }} * {{cite book |last=Хабургаев |first=Георгий Александрович |editor-last1=Молдован |editor-first1=А. М. |editor-last2=Скорвид |editor-first2=С. С. |editor-last3=Кибрик |editor-first3=А. А. |editor-last4=Рогова |editor-first4=Н. В. |editor-last5=Якушкина |editor-first5=Е. И. |editor-last6=Журавлев |editor-first6=А. Ф. |editor-last7=Толстая |editor-first7=С. М. |title=Языки мира. Славянские языки |chapter=Древнерусский язык |date=2005 |chapter-url=https://archive.org/details/iazykymyra/page/418/mode/1up |url=https://archive.org/details/iazykymyra |language=Russian |publisher=Academia |location=Moscow |pages=418–437 }} * {{cite web |last1=Krause |first1=Todd B. |last2=Slocum |first2=Jonathan |date=2013 |title=Old Russian Online, Series Introduction |url=https://lrc.la.utexas.edu/eieol/oruol |website=Early Indo-European Online Language Lessons |publisher=University of Texas at Austin |access-date=2022-12-25 }} * {{cite book |last=Langston |first=Keith |editor1=Jared Klein |editor2=Brian Joseph |editor3=Matthias Fritz |year=2018 |title=Handbook of Comparative and Historical Indo-European Linguistics |chapter=The documentation of Slavic |chapter-url=https://books.google.com/books?id=SuR8DwAAQBAJ&dq=%22The+language+of+the+oldest+texts+from+the+period+of+Kievan+Rus%22&pg=PA1397 |pages=1397–1413 |publisher=Walter de Gruyter GmbH & Co KG |isbn=978-3-11-054243-1 }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Ukrainian-language |title=Ukrainian Language |last1=Lotha |first1=Gloria |last2=Kuiper |first2=Kathleen |last3=Mahajan |first3=Deepti |last4=Shukla |first4=Gaurav |date=13 September 2022 |access-date=2022-12-31 |website=Encyclopædia Britannica }} * {{cite web |url=http://www.ukrlib.com.ua/narod/printout.php?id=7&bookid=2 |website=Бібліотека української літератури |title=Повість минулих літ |lang=uk |ref={{SfnRef|LUL}} }} * {{cite book |last=Lunt |first=Horace G. |year=2001 |title=Old Church Slavonic Grammar |publisher=Mouton De Gruyter |isbn=3-11-016284-9 |edition=seventh |location=Berlin |page=184}} * {{Cite book |last=Magocsi |first=Paul Robert |title=A history of Ukraine: the land and its peoples |date=2010 |publisher=University of Toronto press |isbn=978-1-4426-4085-6 |edition=2nd |location=Toronto }} * {{cite encyclopedia |last=Minns |first=Ellis Hovell |editor-last=Chisholm |editor-first=Hugh |title=Slavs |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Slavs |work=Encyclopædia Britannica |edition=11th |publisher=Cambridge University Press |volume=25 |pages=228–237 |year=1911}} * {{cite web |url=https://expositions.nlr.ru/LaurentianCodex/_Project/page_Show.php?lang=en |title=Laurentian Codex. 1377 |website=The National Library of Russia |ref={{SfnRef|NLR}} }} * {{cite book |url=http://litopys.org.ua/istkult/ikult01.htm |last=Німчук |first=В. В. |author-link=Василь Німчук |editor-last=Смолій |editor-first=В. А. |date=2001 |title=Історія української культури |chapter=9.1. Мова |volume=1 |lang=uk |location=[[Кийов|Київ]] |publisher=Наукова думка |access-date=2022-12-25 }} * {{cite book |last=Ostrowski |first=Donald |others=Christian Raffensperger |date=2018 |title=Portraits of Medieval Eastern Europe, 900–1400 |location=Abingdon, Oxon |publisher=Routledge |isbn=978-1-315-20417-8 |oclc=994543451 }} * {{cite web |url=https://viewer.rsl.ru/ru/rsl01004161806?page=23&rotate=0&theme=white |title=Laurentian Codex |website=Russian State Library |ref={{SfnRef|RSL}} }} * {{cite book |last=Schenker |first=Alexander M. |year=1995 |title=The Dawn of Slavic: An Introduction to Slavic Philology |url=https://archive.org/details/schenker.-the-dawn-of-slavic/mode/1up |location=New Haven / London |publisher=Yale University Press |isbn=0-300-05846-2 }} * {{cite web |url=http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CC%5CO%5CCommonRussian.htm |title=Common Russian |last=Shevelov |first=George Yurii |date=1984 |website=Internet Encyclopedia of Ukraine |access-date=2022-12-25 }} * {{cite Q|Q105081119}} * {{cite book |last=Shevelov |first=George Yurii |author-link=Юрій Шевельов |chapter=History of the Ukrainian Language |title=Ukraine: A Concise Encyclopaedia |volume=I |editor-last=Kubijovyč |editor-first=Volodymyr |editor-link=Володимир Кубійович |publisher=University of Toronto Press |date=1963 |lccn=63023686}} * {{cite book |last=Shevelov |first=George Yurii |translator-last1=Vakulenko |translator-first1=Serhiy |translator-last2=Danilenko |translator-first2=Andriy |date=1979 |title=Istorychna fonologiia ukrains'koi movy |trans-title=A Historical Phonology of the Ukrainian Language |script-title=uk:Історична фонологія української мови |url=http://www.litopys.org.ua/shevelov/shev.htm |language=Ukrainian |location=Kharkiv |publisher=Acta |publication-date=2000 |access-date=2022-12-25 }} * {{cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/orv |title=639 Identifier Documentation: orv |date=2022 |publisher=SIL International (formerly known as the Summer Institute of Linguistics) |access-date=25 December 2022 |ref={{SfnRef|SIL|2022}} }} * {{cite journal |last=Simone |first=Lucas Ricardo |year=2018 |title=Uma breve introdução ao idioma eslavo oriental antigo |trans-title=A Brief Introduction to the Old East Slavic Language |journal=Slovo – Revista de Estudos em Eslavística |url=https://revistas.ufrj.br/index.php/slovo/article/view/17473 |volume=1 |issue=1 |pages=14–39 |language=Portuguese }} * {{cite book |last=Vinokur |first=G. O. |translator-last=Forsyth |translator-first=Mary A. |editor-last=Forsyth |editor-first=James |year=1971 |title=The Russian Language: A Brief History |url=https://books.google.com/books?id=qi232E66QbQC |location=Cambridge |publisher=Cambridge University |isbn=0-521-07944-6 }} * {{cite book |last1=Ярцева |first1=В. Н. |last2=Арутюнова |first2=Н. Д. |date=1990 |title=Лингвистический энциклопедический словарь |publisher=Издательство «Советская энциклопедия», Институт языкознания Академии наук СССР |language=Russian |location=[[Москва]] |page=143 |isbn=5-85270-031-2 |oclc=23704551 }} * {{cite web |url=https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/431649/Ob_istorii_russkogo_yazyka |last=Зализняк |first=Андрей Анатольевич |date=2012 |title=Об истории русского языка |language=Russian |website=Elementy |publisher=Mumi-Troll School |access-date=2022-12-25 }} * {{Cite journal|last=Pugh|first=Stefan M.|title=The Ruthenian Language of Meletij Smotryc'kyj: Phonology|journal=Harvard Ukrainian Studies|year=1985|volume=9|number=1/2|pages=53–60|jstor=41036132}} * {{cite book |last1=Bermel |first1=Neil |title=Context and the Lexicon in the Development of Russian Aspect |date=1 January 1997 |publisher=University of California Press |isbn=978-0-520-09812-1 |url=https://books.google.com/books?id=hIzbAkw1SOwC |language=en }} * {{cite book |last1=Fortson |first1=Benjamin W. |title=Indo-European Language and Culture: An Introduction |date=7 September 2011 |publisher=John Wiley & Sons |isbn=978-1-4443-5968-8 |url=https://books.google.com/books?id=bSxHgej4tKMC |language=en }} * {{Cite book|last=Pugh|first=Stefan M.|title=Testament to Ruthenian: A Linguistic Analysis of the Smotryc'kyj Variant|year=1996|location=Cambridge, Mass.|publisher=Harvard University Press|isbn=978-0-916458-75-1|url=https://books.google.com/books?id=-hWBAAAAIAAJ}} * {{cite book |last1=Matthews |first1=W. K. |title=The structure and development of Russian |date=2013 |location=Cambridge |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-61939-5 |edition=First paperback}} {{Refend}} mi6844yin2og9yt9lx4i39awt7hx2tq 169109 169108 2026-09-04T23:08:44Z Flipdot 23893 169109 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Давньоруськый язык | altname = | image = 14 2 List of Radzivill Chron.jpg | imagecaption = Лист из [[Радзівілової хронікы]] | nativename = {{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}} | region = [[Восточна Европа]] | era = 7. вадь 8.&nbsp;стороча&nbsp;– 13. вадь 14.&nbsp;стороча{{sfn|SIL|2022}}{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1}}<br />розвив ся в староросійськый и руськый (рутенськый) язык | familycolor = Індоевропські | fam2 = [[Балтословянські языкы|Балтословянські]] | fam3 = [[Словянські языкы|Словянські]] | fam4 = [[Восточнословянські языкы|Восточнословянські]] | iso3 = orv | glotto = oldr1238 | glottorefname = Old Russian | notice = IPA | script = [[Стара кирилиця]] }} '''Давньору́ськый язык''' ({{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}}; {{lang-be|старажытнаруская мова}}, {{lang-ru|древнерусский язык}},{{sfn|Magocsi|2010|p=106}} {{lang-uk|давньоруська мова}}) быв язык (авадь ґрупа діалектув), котрый хосновали восточні словяне уд 7. авадь 8.&nbsp;стороча до 13. авадь 14.&nbsp;стороча,{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1: "Chronologically, Common Russian is considered by some to have existed from the 7th or 8th century to the 13th or 14th century (Aleksei Sobolevsky, Vatroslav Jagić, Fedot Filin, et al) and by others only to the 10th or 11th century (Oleksander Potebnia, Ahatanhel Krymsky, and, in part, Leonid Bulakhovsky)"}} кой ун ся розділив на [[Староросійськый язык|староросійськый]] и руськый (рутенськый) языкы.{{sfn|Pugh|1996|pp=2–3}} Руськый/рутенськый ся в свою очерідь розвив у [[Русинськый язык|русинськый]], [[Украйинськый язык|украйинськый]] и [[Білоруськый язык|білоруськый]] языкы.{{sfn|Pugh|1985|pp=53–60}} == Фонолоґія == === Голосні === {| | {| class="wikitable" |+Голосні в ранньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- ! rowspan="2" |Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- !Розслаблені |'''ь''' {{IPA|/ɪ/}} |'''ъ''' {{IPA|/ʊ/}} | |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/ɑ/}} | |} {| class="wikitable" |+Носові&nbsp;голосні !Передні !Задні |- |'''ѧ''' {{IPA|/ɛ̃/}} |'''ѫ''' {{IPA|/ɔ̃/}} |} |} Note that there were also iotated variants: ꙗ, ѥ, ю, ѩ, ѭ. {| class="wikitable" |+Голосні в пузньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- !Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !Напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/a/}} | |} Носові голосні ѧ тай ѫ золляли ся з ꙗ тай у удповідно на ранньому етапови (дас&nbsp;10.&nbsp;стороча)&nbsp;— перед написаньом майранньых дожывшых рукописув. Май пак у 11–13.&nbsp;сторочах ь тай ъ подаґде поупадовали, а подаґде (у „силных“ позиціях) ся вокалізовали в е тай о подля закона Гавліка.{{sfn|Matthews|2013|pp=112–114}} === Приголосні === {| class="wikitable" |+Приголосні в давньоруському ! colspan="2" | !Губні !Зубні/ Алвеоларні !Палаталні !Веларні |- ! colspan="2" |Носові |m |n |nʲ | |- ! rowspan="2" |Плозивні !{{small|глухі}} |p |t | |k |- !{{small|звункі}} |b |d | |ɡ |- ! rowspan="2" |Африкаты !{{small|глухі}} | |t͡sʲ |t͡ɕ | |- !{{small|звункі}} | | | | |- ! rowspan="2" |Фрикативы !{{small|глухі}} | |s |ɕ, sʲ |x |- !{{small|звункі}} | |z |ʑ | |- ! colspan="2" |Бокові | |l |lʲ | |- ! colspan="2" |Апроксиманты |ʋ |r |rʲ j | |} Давньоруськый усокотив почти вшыткі приголосні прасловянського кроме палаталных плозивных *ť и *ď, котрі ся золляли з наявными фонемами /č/ тай /ž/ удповідно.{{sfn|Matthews|2013|p=114}} Перед падіньом єрув (11–13.&nbsp;стороча) палаталізація приголосных была позиційнов (алофонічнов) перед передньыми голосными. Страта єрув вчинила палаталізацію контрастивнов, фонемнов рисов языка.{{sfn|Matthews|2013|p=115}} == Обща інформація == [[Файл:Slavic_languages_tree_and_map_from_Kushniarevich_article.png|396x396пкс|Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя&nbsp;Касьяна тай Анны&nbsp;Дыбо|альт=Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя Касьяна тай Анны Дыбо|міні]] [[Файл:EastSlavicLanguages.png|ліворуч|міні|Схема розвою восточнословянськых языкув]] Давньоруськый язык быв наслідником прасловянського и всокотив многі з його рис. Ун розвив так звану плеофонію вадь [[повноголося]], котроє стало вызначнов розлуков помежи нововывинутыми восточнословянськыми и другыми словянськыми бесідами. Наприклад ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*gȏrdъ}}'' в давньоруському ся стало ''{{Lang|orv|городъ}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 178: "*gȏrdъ m. o (c) 'fortification, town' … E Ru. górod 'town, city', Gsg. góroda; Bel. hórad 'town, city', Gsg. hórada; Ukr. hórod 'town, city', Gsg. hóroda"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*melkò}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|молоко}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 307: "*melkò n. o (b) 'milk' … E Ru. molokó"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*kòrva}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|корова}}''.{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 236: "*kòrva f. ā (a) 'cow' … E Ru. koróva"}} Другі словянські діалекты удличили ся метатезов ліквід (плавных) у закрытых складах *eRC тай *aRC (южно- тай западнословянські языкы) вадь лишивши їх домак без змін (ник.&nbsp;[[Метатеза ліквід и плеофонія у словянськых языках]]). Позаяк до нашых днув дожыло мало письмовых памняток давньоруського языка, тяжко оцінити уровень його єдности. Никавучи на тото, як [[Кийовська Русь]] ся чинила многыми племенами тай кланами, годно быти, ож было ай много вшылиякых діалектув давньоруського языка. Айбо набизувно мож говорити лиш за языкы конкретных всокотившых ся рукописув. Дас на 1150.&nbsp;рук давньоруськый мав маймалу реґіоналну варіацію спомежи макродіалектув ворошного словянського.{{sfn|Lunt|2001|loc=p. 184: "the Late Common Slavic of c1000 CE had four regional variants or macro dialects: NorthWest, SouthWest, SouthEast, NorthEast. .&nbsp;.&nbsp;. by c1150 .&nbsp;.&nbsp;. [East Slavic] was still a single language, with the weakest of local variations"}} З часом давньоруськый ся розвив у дакулько май разных форм; по розпадови Кийовської Руси по 1100.&nbsp;році діалектна диференціація ся ускорила.<ref>{{cite book|last1=Byram|first1=Michael|last2=Hu|first2=Adelheid|title=Routledge Encyclopedia of Language Teaching and Learning|date=26 June 2013|publisher=Routledge|isbn=978-1-136-23554-2|page=601|url=https://books.google.com/books?id=vtmSLywH3i8C|language=en}}</ref> Реґіоналні языкы мож было розличити зачинавучи 12. вадь 13.&nbsp;сторочом.{{sfn|Lotha|Kuiper|Mahajan|Shukla|2022|loc=section 1: "Ukrainian is a lineal descendant of the colloquial language used in Kievan Rus (10th–13th century). It is written in a form of the Cyrillic alphabet and is closely related to Russian and Belarusian, from which it was indistinguishable until the 12th or 13th century"}} Подля російського лінґвішты [[Андрєй Залізняк|Андрєя Залізняка]] до 14. вадь 15.&nbsp;стороча майчитава языкова розлука была не межи реґіонами днешньых [[Білорусь|Білоруси]], [[Росія|Росії]] тай [[Украйина|Украйины]],{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 111: "…ростовско-суздальско-рязанская языковая зона от киевско-черниговской ничем существенным в древности не отличалась. Различия возникли позднее, они датируются сравнительно недавним, по лингвистическим меркам, временем, начиная с XIV–XV вв […the Rostov-Suzdal-Ryazan language area did not significantly differ from the Kiev-Chernigov one. Distinctions emerged later, in a relatively recent, by linguistic standards, time, starting from the 14th–15th centuries]"}} ай межи сіверозападом (коло сучасного [[Великый Новґород|Великого Новґорода]] тай [[Псков|Пскова]]) и центром (коло сучасных [[Кийов|Кийова]], [[Суздаль|Суздалі]], [[Ростов|Ростова]], [[Москва|Москвы]] тай Білоруси) восточнословянськых територій.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 88: "Северо-запад — это была территория Новгорода и Пскова, а остальная часть, которую можно назвать центральной, или центрально-восточной, или центрально-восточно-южной, включала одновременно территорию будущей Украины, значительную часть территории будущей Великороссии и территории Белоруссии … Существовал древненовгородский диалект в северо-западной части и некоторая более нам известная классическая форма древнерусского языка, объединявшая в равной степени Киев, Суздаль, Ростов, будущую Москву и территорию Белоруссии [The territory of Novgorod and Pskov was in the north-west, while the remaining part, which could either be called central, or central-eastern, or central-eastern-southern, comprised the territory of the future Ukraine, a substantial part of the future Great Russia, and the territory of Belarus … The Old Novgorodian dialect existed in the north-western part, while a somewhat more well-known classical variety of the Old Russian language united equally Kiev, Suzdal, Rostov, the future Moscow and the territory of Belarus]"}} Староновґородськый діалект того часу многым булше ся удличав уд централных восточнословянськых діалектув и другых словянськых языкув уцілови як у далшых сторочах.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 82: "…черты новгородского диалекта, отличавшие его от других диалектов Древней Руси, ярче всего выражены не в позднее время, когда, казалось бы, они могли уже постепенно развиться, а в самый древний период […features of the Novgorodian dialect, which made it different from the other dialects of the Old Rus', were most pronounced not in later times, when they seemingly could have evolved, but in the oldest period]"}}{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 92: "…северо-западная группа восточных славян представляет собой ветвь, которую следует считать отдельной уже на уровне праславянства […north-western group of the East Slavs is a branch that should be regarded as separate already in the Proto-Slavic period]"}} За Залізняком російськый язык ся розвив ги злитя того діалекта з централными,{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 94: "…великорусская территория оказалась состоящей из двух частей, примерно одинаковых по значимости: северо-западная (новгородско-псковская) и центрально-восточная (Ростов, Суздаль, Владимир, Москва, Рязань) […the Great Russian territory happened to include two parts of approximately equal importance: the north-western one (Novgorod-Pskov) and the central-eastern-southern one (Rostov, Suzdal, Vladimir, Moscow, Ryazan)]"}} в тот час, як украйинськый и білоруськый были продовжіньом розвою централных діалектув восточных словян.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 94: "…нынешняя Украина и Белоруссия — наследники центрально-восточно-южной зоны восточного славянства, более сходной в языковом отношении с западным и южным славянством […today's Ukraine and Belarus are successors of the central-eastern-southern area of the East Slavs, more linguistically similar to the West and South Slavs]"}} Російськый языкознатель Сєрґей Ніколаєв, аналізувучи історичный розвуй надголосової системы словянськых діалектув, дуйшов ид услідкови, ож дакулько другых племен у Кийовськуй Руси были з другых словянськых голузок и приказовали май далекыми словянськыми діалектами.{{sfn|Dybo|Zamyatina|Nikolaev|1990}} Російськый лінґвішта Ґ.&nbsp;А.&nbsp;Хабурґаєв{{sfn|Khaburgaev|2005|loc=p. 418-437}} и шор украйинськых лінґвіштув ([[Степан Смаль-Стоцькый]], [[Иван Огієнко]], [[Юрій Шевельов]], [[Євген Тимченко]], Всеволод Ганцов, [[Олена Курило]]) заперечувут єствованя єдного ворошного восточнословянського языка.{{sfn|Nimchuk|2001}} Подля них діалекты восточнословянськых племен розвили ся поступово з ворошного правословянського языка без проміжных етапув.{{sfn|Shevelov|1979}} По кунци „татарського ярма“ територія даколишньої Кийовської Руси была розділена помежи [[Великоє княжство Литовськоє|Великым княжством Литовськым]] и [[Великоє княжство Московськоє|Великым княжством Московськым]],{{sfn|Chauhan|2012}} и в сих державах ся розвили дві окремі літературні традиції: рутенська на западі и російська на востоці.<ref>{{cite book|last1=Kolodziejczyk|first1=Dariusz|title=The Crimean Khanate and Poland-Lithuania: International Diplomacy on the European Periphery (15th–18th Century), A Study of Peace Treaties Followed by an Annotated Edition of Relevant Documents|date=22 June 2011|publisher=BRILL|isbn=978-90-04-21571-9|page=241|url=https://books.google.com/books?id=B-R5DwAAQBAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Woolhiser|first1=Curt Fredric|title=Polish and Belorussian Dialects in Contact: A Study in Linguistic Convergence|date=1995|publisher=Indiana University|page=90|url=https://books.google.com/books?id=lzYeAQAAMAAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Rhyne|first1=George N.|last2=Lazzerini|first2=Edward J.|last3=Adams|first3=Bruce Friend|title=The Supplement to The Modern Encyclopedia of Russian, Soviet and Eurasian History: Bashkir Autonomous Soviet Socialist Republic – Bugaev, Boris Nikolaevich|date=2003|publisher=Academic International Press|isbn=978-0-87569-142-8|page=89|url=https://books.google.com/books?id=Y0tpAAAAMAAJ|language=en}}</ref> == Літературный язык == [[Файл:Izbornik_page.jpg|міні|Бук из „Изборника“ Святослава (1073)]] Політична уніфікація реґіона в державу [[Кийовська Русь]] стала ся приближно за стороча до [[Хрещіня Руси|приятя християнства]] в 988.&nbsp;році тай установленя южнословянського [[Староцерьковнословянськый язык|староцерьковнословянського]] языка літурґійным и літературным. Из сього періода є мало документації в давньоруському языкови, и товдышньоє удношіня межи літературнов и говоренов бесідов тяжко ся дає дефіновати. У бізантськых жерелах дохристиянські восточні словяне ся споминавут писати&nbsp;— айбо попри дотычні археолоґічні находкы тай споминок за „<nowiki/>[[черты и різы]]<nowiki/>“ у монаха 10.&nbsp;стороча [[Чорноризець Храбр|Чорноризця Храбра]], котрыми писали давні словяне, точну природу їхньої письмової системы сперед кирилізаційов не знати. Як тото демонструвут церьковні написы в Новґороді, куртый час была у хоснованьови [[глаголиця]], айбо доста скоро ї повнустю замінило [[Кирилиця|кириличноє письмо]].{{sfn|Vinokur|1971|loc=p. 27: "There are no extant Old Russian manuscripts written entirely in Glagolitic. There are however Russian Cyrillic manuscripts in which isolated words and lines in Glagolitic occur"}} Фраґменты берестяных грамот, найдені на розкопках у [[Великый Новґород|Новґородови]], дали важный матеріал про зглядованя староновґородської бесіды, котра в тот час была щи практично цілком чиста уд вливу церьковнословянського языка. Знає ся ай ож товды у хоснованя зачали заходити позычкы тай калкы з бізантського грецького языка, а літературный язык зачав ся наближовати д восточнословянському. === Повість минулых літ === {{Main|Повість минулых літ}} „Повѣсть времѧньных лѣ<sup>т</sup>“, дас 1110.&nbsp;рук, дараб из Лаврентіювського літописа (1377): [[Файл:Povest_vremennykh_let_text.png|500x500пкс]] {| class="wikitable" ! !Original |- !По давньоруськы{{sfn|RSL}}{{sfn|Izbornyk2}} |{{lang|orv|Се повѣсти времѧньны<sup>х</sup> лѣ<sup>т</sup> ‧ ѿкꙋдꙋ єсть пошла рꙋскаꙗ зем[л]ѧ ‧ кто въ києвѣ нача первѣє кнѧжи<sup>т</sup> ‧ и ѿкꙋдꙋ рꙋскаꙗ землѧ стала єсть <nowiki>|~</nowiki>}} |- !По [[Російскый язык|російськы]]{{sfn|NLR|loc=section 1: "Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля"}}{{sfn|BBM}} |{{lang|ru|Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля.}} |- !По [[Украйинськый язык|украйинськы]]{{sfn|LUL|loc=section 1: "Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала"}} |{{lang|uk|Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала.}} |- !По [[Білоруськый язык|білоруськы]]{{sfn|Karotki|2004|loc=p. 4: "Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала"}} |{{lang|be|Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала.}} |} У сьому прикладі падіня єрув щи в процесі вадь уже ся стало: дакулько слув ся кунчавут на приголосный, напр.&nbsp;{{Lang|orv|кнѧжит}} (← {{Lang|orv|кънѧжити}}; сучасноє ''княжити''). Из южнословянськых рис туй є {{Lang|orv|времѧньнъıх}} (сучасноє ''минулых''). Коректно ся хоснує [[Перфект (ґраматика)|перфект]] и [[аорист]]: {{Lang|orv|єсть пошла}} (''пушла''), {{Lang|orv|нача}} (''начав''). === Слово о полку Игореві === {{Main|Слово о полку Игореві}} „Слово о пълку Игоревѣ“, дас&nbsp;1200.&nbsp;рук, из Псковського списка (15.&nbsp;стороча): {{Blockquote|Не лѣпо ли ны бяшетъ братїє, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстїй о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича? Начати же ся тъй пѣсни по былинамъ сего времени, а не по замышленїю Бояню. Боянъ бо вѣщїй, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы.{{sfn|Izbornyk1}}}} Были припущеня, ож фраза „розтікати ся мысльов по дереву“ появила ся з недоброго прочитаня ориґіналного {{Lang|orv|мысію}} (т.&nbsp;є.&nbsp;''мышов''), айбо и в рукописнуй копії 1790.&nbsp;року, и першому выданю 1800.&nbsp;року, як и в ушыткых далшых научных уданях, є ипен прочитаня {{Lang|orv|мыслію}}. == Референції == {{Reflist}} == Література == {{Refbegin|2}} * {{cite web |url=http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4869 |website=Институт русской литературы (Пушкинский дом) Российской академии наук |title=Повесть временных лет |language=Russian |ref={{SfnRef|BBM}} |access-date=2026-06-23 }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Old-Russian |title=Old Russian |author=<!--Not stated--> |website=Encyclopædia Britannica |access-date=14 July 2022 |ref={{SfnRef|Britannica}} }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Grand-Principality-of-Moscow |title=Grand Principality of Moscow {{!}} medieval principality, Russia |last1=Chauhan |first1=Yamini |website=Encyclopædia Britannica |date=25 May 2012 |access-date=2022-12-31 }} * {{cite book |last=Karotki |first=Uladzimir |translator-last1=Karotki |translator-first1=Uladzimir |translator-last2=Nekrashevich-Karotkaya |translator-first2=Zhanna |translator-last3=Kayala |translator-first3=U. I. |date=2004 |title=Staražytnaja litaratura uschodnich slavian XI – XIII stahoddziaŭ |trans-title=Old Literature of the East Slavs in the 11th–13th Centuries |script-title=be:Старажытная літаратура ўсходніх славян ХІ – ХІІІ стагоддзяў |url=http://www.bsu.by/Cache/pdf/362473.pdf |language=be |location=Grodno |publisher=GrSU }} * {{cite encyclopedia |editor-last=Chisholm |editor-first=Hugh |title=Slavonic, Old |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Slavonic,_Old |work=Encyclopædia Britannica |edition=11th |publisher=Cambridge University Press |volume=25 |pages=227–228 |year=1911}} * {{cite book |last1=Cross |first1=Samuel Hazzard |last2=Sherbowitz-Wetzor |first2=Olgerd P. |date=2012 |orig-date=1953 |ref={{SfnRef|Cross|Sherbowitz-Wetzor|1953}} |title=The Russian Primary chronicle: Laurentian Text |url=https://books.google.com/books?id=ynIJAQAAIAAJ&q=%22bygone+years%22 |location=Cambridge, MA |publisher=Mediaeval Academy of America |isbn=978-0-915651-32-0 }} * {{cite book |last=Derksen |first=Rick |date=2008 |title=Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon |url=https://archive.org/details/EtymologicalDictionaryOfTheSlavicInheritedLexicon_201310 |location=Leiden-Boston |publisher=Koninklijke Brill NV |issn=1574-3586 |isbn=978-90-04-15504-6 }} * {{cite book |last1=Дыбо |first1=В. А. |last2=Замятина |first2=Г. И. |last3=Николаев |first3=С. Л. |editor-last=Булатова |editor-first=Р. В. |date=1990 |title=Основы славянской акцентологии |url=https://inslav.ru/publication/dybo-v-zamyatina-g-i-nikolaev-s-l-osnovy-slavyanskoy-akcentologii-m-1990 |language=Russian |location=[[Москва]] |publisher=Наука |isbn=5-02-011011-6 }} * Getka, Joanna, Moisiienko, Viktor, [https://www.wuw.pl/product-pol-20404-Na-poczatku-bylo-Slowo-Od-standardu-mowionego-do-normy-literackiej-Zarys-genezy-ukrainskiego-jezyka-literackiego-EBOOK.html Na początku było Słowo… Od standardu mówionego do normy literackiej (Zarys genezy ukraińskiego języka literackiego)] // Йоанна Ґетка, Віктор Мойсієнко, Спочатку було Слово… Від мовного узусу – до літературної норми (Нарис генези української літературної мови). Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024, ISBN 978-83-235-6700-4, ISBN 978-83-235-6701-1 (pdf online) * Getka, Joanna, Moisiienko, Viktor, Origins of the Ukrainian literary language in the context of the polish hypothesis on genesis polish literary language „Українська полоністика”, 17/2020 DOI: https://doi.org/10.35433/2220-4555.17.2020.fil-4 * {{cite web |url=http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm |title=СЛОВО О ПЛЪКУ ИГОРЕВѢ. Слово о полку Ігоревім. Слово о полку Игореве |website=Izbornyk |access-date=2022-12-22 |lang=uk |ref={{SfnRef|Izbornyk1}} }} * {{cite web |url=http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr01.htm |title=Лѣтопись по Лаврентьевскому списку |language=Russian |website=Izbornyk |ref={{SfnRef|Izbornyk2}} }} * {{cite book |last=Хабургаев |first=Георгий Александрович |editor-last1=Молдован |editor-first1=А. М. |editor-last2=Скорвид |editor-first2=С. С. |editor-last3=Кибрик |editor-first3=А. А. |editor-last4=Рогова |editor-first4=Н. В. |editor-last5=Якушкина |editor-first5=Е. И. |editor-last6=Журавлев |editor-first6=А. Ф. |editor-last7=Толстая |editor-first7=С. М. |title=Языки мира. Славянские языки |chapter=Древнерусский язык |date=2005 |chapter-url=https://archive.org/details/iazykymyra/page/418/mode/1up |url=https://archive.org/details/iazykymyra |language=Russian |publisher=Academia |location=Moscow |pages=418–437 }} * {{cite web |last1=Krause |first1=Todd B. |last2=Slocum |first2=Jonathan |date=2013 |title=Old Russian Online, Series Introduction |url=https://lrc.la.utexas.edu/eieol/oruol |website=Early Indo-European Online Language Lessons |publisher=University of Texas at Austin |access-date=2022-12-25 }} * {{cite book |last=Langston |first=Keith |editor1=Jared Klein |editor2=Brian Joseph |editor3=Matthias Fritz |year=2018 |title=Handbook of Comparative and Historical Indo-European Linguistics |chapter=The documentation of Slavic |chapter-url=https://books.google.com/books?id=SuR8DwAAQBAJ&dq=%22The+language+of+the+oldest+texts+from+the+period+of+Kievan+Rus%22&pg=PA1397 |pages=1397–1413 |publisher=Walter de Gruyter GmbH & Co KG |isbn=978-3-11-054243-1 }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Ukrainian-language |title=Ukrainian Language |last1=Lotha |first1=Gloria |last2=Kuiper |first2=Kathleen |last3=Mahajan |first3=Deepti |last4=Shukla |first4=Gaurav |date=13 September 2022 |access-date=2022-12-31 |website=Encyclopædia Britannica }} * {{cite web |url=http://www.ukrlib.com.ua/narod/printout.php?id=7&bookid=2 |website=Бібліотека української літератури |title=Повість минулих літ |lang=uk |ref={{SfnRef|LUL}} }} * {{cite book |last=Lunt |first=Horace G. |year=2001 |title=Old Church Slavonic Grammar |publisher=Mouton De Gruyter |isbn=3-11-016284-9 |edition=seventh |location=Berlin |page=184}} * {{Cite book |last=Magocsi |first=Paul Robert |title=A history of Ukraine: the land and its peoples |date=2010 |publisher=University of Toronto press |isbn=978-1-4426-4085-6 |edition=2nd |location=Toronto }} * {{cite encyclopedia |last=Minns |first=Ellis Hovell |editor-last=Chisholm |editor-first=Hugh |title=Slavs |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Slavs |work=Encyclopædia Britannica |edition=11th |publisher=Cambridge University Press |volume=25 |pages=228–237 |year=1911}} * {{cite web |url=https://expositions.nlr.ru/LaurentianCodex/_Project/page_Show.php?lang=en |title=Laurentian Codex. 1377 |website=The National Library of Russia |ref={{SfnRef|NLR}} }} * {{cite book |url=http://litopys.org.ua/istkult/ikult01.htm |last=Німчук |first=В. В. |author-link=Василь Німчук |editor-last=Смолій |editor-first=В. А. |date=2001 |title=Історія української культури |chapter=9.1. Мова |volume=1 |lang=uk |location=[[Кийов|Київ]] |publisher=Наукова думка |access-date=2022-12-25 }} * {{cite book |last=Ostrowski |first=Donald |others=Christian Raffensperger |date=2018 |title=Portraits of Medieval Eastern Europe, 900–1400 |location=Abingdon, Oxon |publisher=Routledge |isbn=978-1-315-20417-8 |oclc=994543451 }} * {{cite web |url=https://viewer.rsl.ru/ru/rsl01004161806?page=23&rotate=0&theme=white |title=Laurentian Codex |website=Russian State Library |ref={{SfnRef|RSL}} }} * {{cite book |last=Schenker |first=Alexander M. |year=1995 |title=The Dawn of Slavic: An Introduction to Slavic Philology |url=https://archive.org/details/schenker.-the-dawn-of-slavic/mode/1up |location=New Haven / London |publisher=Yale University Press |isbn=0-300-05846-2 }} * {{cite web |url=http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CC%5CO%5CCommonRussian.htm |title=Common Russian |last=Shevelov |first=George Yurii |date=1984 |website=Internet Encyclopedia of Ukraine |access-date=2022-12-25 }} * {{cite Q|Q105081119}} * {{cite book |last=Shevelov |first=George Yurii |author-link=Юрій Шевельов |chapter=History of the Ukrainian Language |title=Ukraine: A Concise Encyclopaedia |volume=I |editor-last=Kubijovyč |editor-first=Volodymyr |editor-link=Володимир Кубійович |publisher=University of Toronto Press |date=1963 |lccn=63023686}} * {{cite book |last=Shevelov |first=George Yurii |translator-last1=Vakulenko |translator-first1=Serhiy |translator-last2=Danilenko |translator-first2=Andriy |date=1979 |title=Istorychna fonologiia ukrains'koi movy |trans-title=A Historical Phonology of the Ukrainian Language |script-title=uk:Історична фонологія української мови |url=http://www.litopys.org.ua/shevelov/shev.htm |language=Ukrainian |location=Kharkiv |publisher=Acta |publication-date=2000 |access-date=2022-12-25 }} * {{cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/orv |title=639 Identifier Documentation: orv |date=2022 |publisher=SIL International (formerly known as the Summer Institute of Linguistics) |access-date=25 December 2022 |ref={{SfnRef|SIL|2022}} }} * {{cite journal |last=Simone |first=Lucas Ricardo |year=2018 |title=Uma breve introdução ao idioma eslavo oriental antigo |trans-title=A Brief Introduction to the Old East Slavic Language |journal=Slovo – Revista de Estudos em Eslavística |url=https://revistas.ufrj.br/index.php/slovo/article/view/17473 |volume=1 |issue=1 |pages=14–39 |language=Portuguese }} * {{cite book |last=Vinokur |first=G. O. |translator-last=Forsyth |translator-first=Mary A. |editor-last=Forsyth |editor-first=James |year=1971 |title=The Russian Language: A Brief History |url=https://books.google.com/books?id=qi232E66QbQC |location=Cambridge |publisher=Cambridge University |isbn=0-521-07944-6 }} * {{cite book |last1=Ярцева |first1=В. Н. |last2=Арутюнова |first2=Н. Д. |date=1990 |title=Лингвистический энциклопедический словарь |publisher=Издательство «Советская энциклопедия», Институт языкознания Академии наук СССР |language=Russian |location=[[Москва]] |page=143 |isbn=5-85270-031-2 |oclc=23704551 }} * {{cite web |url=https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/431649/Ob_istorii_russkogo_yazyka |last=Зализняк |first=Андрей Анатольевич |date=2012 |title=Об истории русского языка |language=Russian |website=Elementy |publisher=Mumi-Troll School |access-date=2022-12-25 }} * {{Cite journal|last=Pugh|first=Stefan M.|title=The Ruthenian Language of Meletij Smotryc'kyj: Phonology|journal=Harvard Ukrainian Studies|year=1985|volume=9|number=1/2|pages=53–60|jstor=41036132}} * {{cite book |last1=Bermel |first1=Neil |title=Context and the Lexicon in the Development of Russian Aspect |date=1 January 1997 |publisher=University of California Press |isbn=978-0-520-09812-1 |url=https://books.google.com/books?id=hIzbAkw1SOwC |language=en }} * {{cite book |last1=Fortson |first1=Benjamin W. |title=Indo-European Language and Culture: An Introduction |date=7 September 2011 |publisher=John Wiley & Sons |isbn=978-1-4443-5968-8 |url=https://books.google.com/books?id=bSxHgej4tKMC |language=en }} * {{Cite book|last=Pugh|first=Stefan M.|title=Testament to Ruthenian: A Linguistic Analysis of the Smotryc'kyj Variant|year=1996|location=Cambridge, Mass.|publisher=Harvard University Press|isbn=978-0-916458-75-1|url=https://books.google.com/books?id=-hWBAAAAIAAJ}} * {{cite book |last1=Matthews |first1=W. K. |title=The structure and development of Russian |date=2013 |location=Cambridge |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-61939-5 |edition=First paperback}} {{Refend}} q91t7tnk690l7ipqj6hhqt74rfvw0n1 169110 169109 2026-09-04T23:15:45Z Flipdot 23893 169110 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Давньоруськый язык | altname = | image = 14 2 List of Radzivill Chron.jpg | imagecaption = Лист из [[Радзівілової хронікы]] | nativename = {{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}} | region = [[Восточна Европа]] | era = 7. вадь 8.&nbsp;стороча&nbsp;– 13. вадь 14.&nbsp;стороча{{sfn|SIL|2022}}{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1}}<br />розвив ся в староросійськый и руськый (рутенськый) язык | familycolor = Індоевропські | fam2 = [[Балтословянські языкы|Балтословянські]] | fam3 = [[Словянські языкы|Словянські]] | fam4 = [[Восточнословянські языкы|Восточнословянські]] | iso3 = orv | glotto = oldr1238 | glottorefname = Old Russian | notice = IPA | script = [[Стара кирилиця]] }} '''Давньору́ськый язык''' ({{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}}; {{lang-be|старажытнаруская мова}}, {{lang-ru|древнерусский язык}},{{sfn|Magocsi|2010|p=106}} {{lang-uk|давньоруська мова}}) быв язык (авадь ґрупа діалектув), котрый хосновали восточні словяне уд 7. авадь 8.&nbsp;стороча до 13. авадь 14.&nbsp;стороча,{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1: "Chronologically, Common Russian is considered by some to have existed from the 7th or 8th century to the 13th or 14th century (Aleksei Sobolevsky, Vatroslav Jagić, Fedot Filin, et al) and by others only to the 10th or 11th century (Oleksander Potebnia, Ahatanhel Krymsky, and, in part, Leonid Bulakhovsky)"}} кой ун ся розділив на [[Староросійськый язык|староросійськый]] и руськый (рутенськый) языкы.{{sfn|Pugh|1996|pp=2–3}} Руськый/рутенськый ся в свою очерідь розвив у [[Русинськый язык|русинськый]], [[Украйинськый язык|украйинськый]] и [[Білоруськый язык|білоруськый]] языкы.{{sfn|Pugh|1985|pp=53–60}} == Фонолоґія == === Голосні === {| | {| class="wikitable" |+Голосні в ранньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- ! rowspan="2" |Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- !Розслаблені |'''ь''' {{IPA|/ɪ/}} |'''ъ''' {{IPA|/ʊ/}} | |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/ɑ/}} | |} {| class="wikitable" |+Носові&nbsp;голосні !Передні !Задні |- |'''ѧ''' {{IPA|/ɛ̃/}} |'''ѫ''' {{IPA|/ɔ̃/}} |} |} {| class="wikitable" |+Голосні в пузньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- !Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !Напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/a/}} | |} Носові голосні ѧ тай ѫ золляли ся з ꙗ тай у удповідно на ранньому етапови (дас&nbsp;10.&nbsp;стороча)&nbsp;— перед написаньом майранньых дожывшых рукописув. Май пак у 11–13.&nbsp;сторочах ь тай ъ подаґде поупадовали, а подаґде (у „силных“ позиціях) ся вокалізовали в е тай о подля закона Гавліка.{{sfn|Matthews|2013|pp=112–114}} === Приголосні === {| class="wikitable" |+Приголосні в давньоруському ! colspan="2" | !Губні !Зубні/ Алвеоларні !Палаталні !Веларні |- ! colspan="2" |Носові |m |n |nʲ | |- ! rowspan="2" |Плозивні !{{small|глухі}} |p |t | |k |- !{{small|звункі}} |b |d | |ɡ |- ! rowspan="2" |Африкаты !{{small|глухі}} | |t͡sʲ |t͡ɕ | |- !{{small|звункі}} | | | | |- ! rowspan="2" |Фрикативы !{{small|глухі}} | |s |ɕ, sʲ |x |- !{{small|звункі}} | |z |ʑ | |- ! colspan="2" |Бокові | |l |lʲ | |- ! colspan="2" |Апроксиманты |ʋ |r |rʲ j | |} Давньоруськый усокотив почти вшыткі приголосні прасловянського кроме палаталных плозивных *ť и *ď, котрі ся золляли з наявными фонемами /č/ тай /ž/ удповідно.{{sfn|Matthews|2013|p=114}} Перед падіньом єрув (11–13.&nbsp;стороча) палаталізація приголосных была позиційнов (алофонічнов) перед передньыми голосными. Страта єрув вчинила палаталізацію контрастивнов, фонемнов рисов языка.{{sfn|Matthews|2013|p=115}} == Обща інформація == [[Файл:Slavic_languages_tree_and_map_from_Kushniarevich_article.png|396x396пкс|Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя&nbsp;Касьяна тай Анны&nbsp;Дыбо|альт=Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя Касьяна тай Анны Дыбо|міні]] [[Файл:EastSlavicLanguages.png|ліворуч|міні|Схема розвою восточнословянськых языкув]] Давньоруськый язык быв наслідником прасловянського и всокотив многі з його рис. Ун розвив так звану плеофонію вадь [[повноголося]], котроє стало вызначнов розлуков помежи нововывинутыми восточнословянськыми и другыми словянськыми бесідами. Наприклад ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*gȏrdъ}}'' в давньоруському ся стало ''{{Lang|orv|городъ}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 178: "*gȏrdъ m. o (c) 'fortification, town' … E Ru. górod 'town, city', Gsg. góroda; Bel. hórad 'town, city', Gsg. hórada; Ukr. hórod 'town, city', Gsg. hóroda"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*melkò}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|молоко}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 307: "*melkò n. o (b) 'milk' … E Ru. molokó"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*kòrva}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|корова}}''.{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 236: "*kòrva f. ā (a) 'cow' … E Ru. koróva"}} Другі словянські діалекты удличили ся метатезов ліквід (плавных) у закрытых складах *eRC тай *aRC (южно- тай западнословянські языкы) вадь лишивши їх домак без змін (ник.&nbsp;[[Метатеза ліквід и плеофонія у словянськых языках]]). Позаяк до нашых днув дожыло мало письмовых памняток давньоруського языка, тяжко оцінити уровень його єдности. Никавучи на тото, як [[Кийовська Русь]] ся чинила многыми племенами тай кланами, годно быти, ож было ай много вшылиякых діалектув давньоруського языка. Айбо набизувно мож говорити лиш за языкы конкретных всокотившых ся рукописув. Дас на 1150.&nbsp;рук давньоруськый мав маймалу реґіоналну варіацію спомежи макродіалектув ворошного словянського.{{sfn|Lunt|2001|loc=p. 184: "the Late Common Slavic of c1000 CE had four regional variants or macro dialects: NorthWest, SouthWest, SouthEast, NorthEast. .&nbsp;.&nbsp;. by c1150 .&nbsp;.&nbsp;. [East Slavic] was still a single language, with the weakest of local variations"}} З часом давньоруськый ся розвив у дакулько май разных форм; по розпадови Кийовської Руси по 1100.&nbsp;році діалектна диференціація ся ускорила.<ref>{{cite book|last1=Byram|first1=Michael|last2=Hu|first2=Adelheid|title=Routledge Encyclopedia of Language Teaching and Learning|date=26 June 2013|publisher=Routledge|isbn=978-1-136-23554-2|page=601|url=https://books.google.com/books?id=vtmSLywH3i8C|language=en}}</ref> Реґіоналні языкы мож было розличити зачинавучи 12. вадь 13.&nbsp;сторочом.{{sfn|Lotha|Kuiper|Mahajan|Shukla|2022|loc=section 1: "Ukrainian is a lineal descendant of the colloquial language used in Kievan Rus (10th–13th century). It is written in a form of the Cyrillic alphabet and is closely related to Russian and Belarusian, from which it was indistinguishable until the 12th or 13th century"}} Подля російського лінґвішты [[Андрєй Залізняк|Андрєя Залізняка]] до 14. вадь 15.&nbsp;стороча майчитава языкова розлука была не межи реґіонами днешньых [[Білорусь|Білоруси]], [[Росія|Росії]] тай [[Украйина|Украйины]],{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 111: "…ростовско-суздальско-рязанская языковая зона от киевско-черниговской ничем существенным в древности не отличалась. Различия возникли позднее, они датируются сравнительно недавним, по лингвистическим меркам, временем, начиная с XIV–XV вв […the Rostov-Suzdal-Ryazan language area did not significantly differ from the Kiev-Chernigov one. Distinctions emerged later, in a relatively recent, by linguistic standards, time, starting from the 14th–15th centuries]"}} ай межи сіверозападом (коло сучасного [[Великый Новґород|Великого Новґорода]] тай [[Псков|Пскова]]) и центром (коло сучасных [[Кийов|Кийова]], [[Суздаль|Суздалі]], [[Ростов|Ростова]], [[Москва|Москвы]] тай Білоруси) восточнословянськых територій.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 88: "Северо-запад — это была территория Новгорода и Пскова, а остальная часть, которую можно назвать центральной, или центрально-восточной, или центрально-восточно-южной, включала одновременно территорию будущей Украины, значительную часть территории будущей Великороссии и территории Белоруссии … Существовал древненовгородский диалект в северо-западной части и некоторая более нам известная классическая форма древнерусского языка, объединявшая в равной степени Киев, Суздаль, Ростов, будущую Москву и территорию Белоруссии [The territory of Novgorod and Pskov was in the north-west, while the remaining part, which could either be called central, or central-eastern, or central-eastern-southern, comprised the territory of the future Ukraine, a substantial part of the future Great Russia, and the territory of Belarus … The Old Novgorodian dialect existed in the north-western part, while a somewhat more well-known classical variety of the Old Russian language united equally Kiev, Suzdal, Rostov, the future Moscow and the territory of Belarus]"}} Староновґородськый діалект того часу многым булше ся удличав уд централных восточнословянськых діалектув и другых словянськых языкув уцілови як у далшых сторочах.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 82: "…черты новгородского диалекта, отличавшие его от других диалектов Древней Руси, ярче всего выражены не в позднее время, когда, казалось бы, они могли уже постепенно развиться, а в самый древний период […features of the Novgorodian dialect, which made it different from the other dialects of the Old Rus', were most pronounced not in later times, when they seemingly could have evolved, but in the oldest period]"}}{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 92: "…северо-западная группа восточных славян представляет собой ветвь, которую следует считать отдельной уже на уровне праславянства […north-western group of the East Slavs is a branch that should be regarded as separate already in the Proto-Slavic period]"}} За Залізняком російськый язык ся розвив ги злитя того діалекта з централными,{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 94: "…великорусская территория оказалась состоящей из двух частей, примерно одинаковых по значимости: северо-западная (новгородско-псковская) и центрально-восточная (Ростов, Суздаль, Владимир, Москва, Рязань) […the Great Russian territory happened to include two parts of approximately equal importance: the north-western one (Novgorod-Pskov) and the central-eastern-southern one (Rostov, Suzdal, Vladimir, Moscow, Ryazan)]"}} в тот час, як украйинськый и білоруськый были продовжіньом розвою централных діалектув восточных словян.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 94: "…нынешняя Украина и Белоруссия — наследники центрально-восточно-южной зоны восточного славянства, более сходной в языковом отношении с западным и южным славянством […today's Ukraine and Belarus are successors of the central-eastern-southern area of the East Slavs, more linguistically similar to the West and South Slavs]"}} Російськый языкознатель Сєрґей Ніколаєв, аналізувучи історичный розвуй надголосової системы словянськых діалектув, дуйшов ид услідкови, ож дакулько другых племен у Кийовськуй Руси были з другых словянськых голузок и приказовали май далекыми словянськыми діалектами.{{sfn|Dybo|Zamyatina|Nikolaev|1990}} Російськый лінґвішта Ґ.&nbsp;А.&nbsp;Хабурґаєв{{sfn|Khaburgaev|2005|loc=p. 418-437}} и шор украйинськых лінґвіштув ([[Степан Смаль-Стоцькый]], [[Иван Огієнко]], [[Юрій Шевельов]], [[Євген Тимченко]], Всеволод Ганцов, [[Олена Курило]]) заперечувут єствованя єдного ворошного восточнословянського языка.{{sfn|Nimchuk|2001}} Подля них діалекты восточнословянськых племен розвили ся поступово з ворошного правословянського языка без проміжных етапув.{{sfn|Shevelov|1979}} По кунци „татарського ярма“ територія даколишньої Кийовської Руси была розділена помежи [[Великоє княжство Литовськоє|Великым княжством Литовськым]] и [[Великоє княжство Московськоє|Великым княжством Московськым]],{{sfn|Chauhan|2012}} и в сих державах ся розвили дві окремі літературні традиції: рутенська на западі и російська на востоці.<ref>{{cite book|last1=Kolodziejczyk|first1=Dariusz|title=The Crimean Khanate and Poland-Lithuania: International Diplomacy on the European Periphery (15th–18th Century), A Study of Peace Treaties Followed by an Annotated Edition of Relevant Documents|date=22 June 2011|publisher=BRILL|isbn=978-90-04-21571-9|page=241|url=https://books.google.com/books?id=B-R5DwAAQBAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Woolhiser|first1=Curt Fredric|title=Polish and Belorussian Dialects in Contact: A Study in Linguistic Convergence|date=1995|publisher=Indiana University|page=90|url=https://books.google.com/books?id=lzYeAQAAMAAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Rhyne|first1=George N.|last2=Lazzerini|first2=Edward J.|last3=Adams|first3=Bruce Friend|title=The Supplement to The Modern Encyclopedia of Russian, Soviet and Eurasian History: Bashkir Autonomous Soviet Socialist Republic – Bugaev, Boris Nikolaevich|date=2003|publisher=Academic International Press|isbn=978-0-87569-142-8|page=89|url=https://books.google.com/books?id=Y0tpAAAAMAAJ|language=en}}</ref> == Літературный язык == [[Файл:Izbornik_page.jpg|міні|Бук из „Изборника“ Святослава (1073)]] Політична уніфікація реґіона в державу [[Кийовська Русь]] стала ся приближно за стороча до [[Хрещіня Руси|приятя християнства]] в 988.&nbsp;році тай установленя южнословянського [[Староцерьковнословянськый язык|староцерьковнословянського]] языка літурґійным и літературным. Из сього періода є мало документації в давньоруському языкови, и товдышньоє удношіня межи літературнов и говоренов бесідов тяжко ся дає дефіновати. У бізантськых жерелах дохристиянські восточні словяне ся споминавут писати&nbsp;— айбо попри дотычні археолоґічні находкы тай споминок за „<nowiki/>[[черты и різы]]<nowiki/>“ у монаха 10.&nbsp;стороча [[Чорноризець Храбр|Чорноризця Храбра]], котрыми писали давні словяне, точну природу їхньої письмової системы сперед кирилізаційов не знати. Як тото демонструвут церьковні написы в Новґороді, куртый час была у хоснованьови [[глаголиця]], айбо доста скоро ї повнустю замінило [[Кирилиця|кириличноє письмо]].{{sfn|Vinokur|1971|loc=p. 27: "There are no extant Old Russian manuscripts written entirely in Glagolitic. There are however Russian Cyrillic manuscripts in which isolated words and lines in Glagolitic occur"}} Фраґменты берестяных грамот, найдені на розкопках у [[Великый Новґород|Новґородови]], дали важный матеріал про зглядованя староновґородської бесіды, котра в тот час была щи практично цілком чиста уд вливу церьковнословянського языка. Знає ся ай ож товды у хоснованя зачали заходити позычкы тай калкы з бізантського грецького языка, а літературный язык зачав ся наближовати д восточнословянському. === Повість минулых літ === {{Main|Повість минулых літ}} „Повѣсть времѧньных лѣ<sup>т</sup>“, дас 1110.&nbsp;рук, дараб из Лаврентіювського літописа (1377): [[Файл:Povest_vremennykh_let_text.png|500x500пкс]] {| class="wikitable" ! !Original |- !По давньоруськы{{sfn|RSL}}{{sfn|Izbornyk2}} |{{lang|orv|Се повѣсти времѧньны<sup>х</sup> лѣ<sup>т</sup> ‧ ѿкꙋдꙋ єсть пошла рꙋскаꙗ зем[л]ѧ ‧ кто въ києвѣ нача первѣє кнѧжи<sup>т</sup> ‧ и ѿкꙋдꙋ рꙋскаꙗ землѧ стала єсть <nowiki>|~</nowiki>}} |- !По [[Російскый язык|російськы]]{{sfn|NLR|loc=section 1: "Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля"}}{{sfn|BBM}} |{{lang|ru|Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля.}} |- !По [[Украйинськый язык|украйинськы]]{{sfn|LUL|loc=section 1: "Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала"}} |{{lang|uk|Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала.}} |- !По [[Білоруськый язык|білоруськы]]{{sfn|Karotki|2004|loc=p. 4: "Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала"}} |{{lang|be|Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала.}} |} У сьому прикладі падіня єрув щи в процесі вадь уже ся стало: дакулько слув ся кунчавут на приголосный, напр.&nbsp;{{Lang|orv|кнѧжит}} (← {{Lang|orv|кънѧжити}}; сучасноє ''княжити''). Из южнословянськых рис туй є {{Lang|orv|времѧньнъıх}} (сучасноє ''минулых''). Коректно ся хоснує [[Перфект (ґраматика)|перфект]] и [[аорист]]: {{Lang|orv|єсть пошла}} (''пушла''), {{Lang|orv|нача}} (''начав''). === Слово о полку Игореві === {{Main|Слово о полку Игореві}} „Слово о пълку Игоревѣ“, дас&nbsp;1200.&nbsp;рук, из Псковського списка (15.&nbsp;стороча): {{Blockquote|Не лѣпо ли ны бяшетъ братїє, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстїй о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича? Начати же ся тъй пѣсни по былинамъ сего времени, а не по замышленїю Бояню. Боянъ бо вѣщїй, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы.{{sfn|Izbornyk1}}}} Были припущеня, ож фраза „розтікати ся мысльов по дереву“ появила ся з недоброго прочитаня ориґіналного {{Lang|orv|мысію}} (т.&nbsp;є.&nbsp;''мышов''), айбо и в рукописнуй копії 1790.&nbsp;року, и першому выданю 1800.&nbsp;року, як и в ушыткых далшых научных уданях, є ипен прочитаня {{Lang|orv|мыслію}}. == Референції == {{Reflist}} == Література == {{Refbegin|2}} * {{cite web |url=http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4869 |website=Институт русской литературы (Пушкинский дом) Российской академии наук |title=Повесть временных лет |language=Russian |ref={{SfnRef|BBM}} |access-date=2026-06-23 }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Old-Russian |title=Old Russian |author=<!--Not stated--> |website=Encyclopædia Britannica |access-date=14 July 2022 |ref={{SfnRef|Britannica}} }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Grand-Principality-of-Moscow |title=Grand Principality of Moscow {{!}} medieval principality, Russia |last1=Chauhan |first1=Yamini |website=Encyclopædia Britannica |date=25 May 2012 |access-date=2022-12-31 }} * {{cite book |last=Karotki |first=Uladzimir |translator-last1=Karotki |translator-first1=Uladzimir |translator-last2=Nekrashevich-Karotkaya |translator-first2=Zhanna |translator-last3=Kayala |translator-first3=U. I. |date=2004 |title=Staražytnaja litaratura uschodnich slavian XI – XIII stahoddziaŭ |trans-title=Old Literature of the East Slavs in the 11th–13th Centuries |script-title=be:Старажытная літаратура ўсходніх славян ХІ – ХІІІ стагоддзяў |url=http://www.bsu.by/Cache/pdf/362473.pdf |language=be |location=Grodno |publisher=GrSU }} * {{cite encyclopedia |editor-last=Chisholm |editor-first=Hugh |title=Slavonic, Old |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Slavonic,_Old |work=Encyclopædia Britannica |edition=11th |publisher=Cambridge University Press |volume=25 |pages=227–228 |year=1911}} * {{cite book |last1=Cross |first1=Samuel Hazzard |last2=Sherbowitz-Wetzor |first2=Olgerd P. |date=2012 |orig-date=1953 |ref={{SfnRef|Cross|Sherbowitz-Wetzor|1953}} |title=The Russian Primary chronicle: Laurentian Text |url=https://books.google.com/books?id=ynIJAQAAIAAJ&q=%22bygone+years%22 |location=Cambridge, MA |publisher=Mediaeval Academy of America |isbn=978-0-915651-32-0 }} * {{cite book |last=Derksen |first=Rick |date=2008 |title=Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon |url=https://archive.org/details/EtymologicalDictionaryOfTheSlavicInheritedLexicon_201310 |location=Leiden-Boston |publisher=Koninklijke Brill NV |issn=1574-3586 |isbn=978-90-04-15504-6 }} * {{cite book |last1=Дыбо |first1=В. А. |last2=Замятина |first2=Г. И. |last3=Николаев |first3=С. Л. |editor-last=Булатова |editor-first=Р. В. |date=1990 |title=Основы славянской акцентологии |url=https://inslav.ru/publication/dybo-v-zamyatina-g-i-nikolaev-s-l-osnovy-slavyanskoy-akcentologii-m-1990 |language=Russian |location=[[Москва]] |publisher=Наука |isbn=5-02-011011-6 }} * Getka, Joanna, Moisiienko, Viktor, [https://www.wuw.pl/product-pol-20404-Na-poczatku-bylo-Slowo-Od-standardu-mowionego-do-normy-literackiej-Zarys-genezy-ukrainskiego-jezyka-literackiego-EBOOK.html Na początku było Słowo… Od standardu mówionego do normy literackiej (Zarys genezy ukraińskiego języka literackiego)] // Йоанна Ґетка, Віктор Мойсієнко, Спочатку було Слово… Від мовного узусу – до літературної норми (Нарис генези української літературної мови). Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024, ISBN 978-83-235-6700-4, ISBN 978-83-235-6701-1 (pdf online) * Getka, Joanna, Moisiienko, Viktor, Origins of the Ukrainian literary language in the context of the polish hypothesis on genesis polish literary language „Українська полоністика”, 17/2020 DOI: https://doi.org/10.35433/2220-4555.17.2020.fil-4 * {{cite web |url=http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm |title=СЛОВО О ПЛЪКУ ИГОРЕВѢ. Слово о полку Ігоревім. Слово о полку Игореве |website=Izbornyk |access-date=2022-12-22 |lang=uk |ref={{SfnRef|Izbornyk1}} }} * {{cite web |url=http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr01.htm |title=Лѣтопись по Лаврентьевскому списку |language=Russian |website=Izbornyk |ref={{SfnRef|Izbornyk2}} }} * {{cite book |last=Хабургаев |first=Георгий Александрович |editor-last1=Молдован |editor-first1=А. М. |editor-last2=Скорвид |editor-first2=С. С. |editor-last3=Кибрик |editor-first3=А. А. |editor-last4=Рогова |editor-first4=Н. В. |editor-last5=Якушкина |editor-first5=Е. И. |editor-last6=Журавлев |editor-first6=А. Ф. |editor-last7=Толстая |editor-first7=С. М. |title=Языки мира. Славянские языки |chapter=Древнерусский язык |date=2005 |chapter-url=https://archive.org/details/iazykymyra/page/418/mode/1up |url=https://archive.org/details/iazykymyra |language=Russian |publisher=Academia |location=Moscow |pages=418–437 }} * {{cite web |last1=Krause |first1=Todd B. |last2=Slocum |first2=Jonathan |date=2013 |title=Old Russian Online, Series Introduction |url=https://lrc.la.utexas.edu/eieol/oruol |website=Early Indo-European Online Language Lessons |publisher=University of Texas at Austin |access-date=2022-12-25 }} * {{cite book |last=Langston |first=Keith |editor1=Jared Klein |editor2=Brian Joseph |editor3=Matthias Fritz |year=2018 |title=Handbook of Comparative and Historical Indo-European Linguistics |chapter=The documentation of Slavic |chapter-url=https://books.google.com/books?id=SuR8DwAAQBAJ&dq=%22The+language+of+the+oldest+texts+from+the+period+of+Kievan+Rus%22&pg=PA1397 |pages=1397–1413 |publisher=Walter de Gruyter GmbH & Co KG |isbn=978-3-11-054243-1 }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Ukrainian-language |title=Ukrainian Language |last1=Lotha |first1=Gloria |last2=Kuiper |first2=Kathleen |last3=Mahajan |first3=Deepti |last4=Shukla |first4=Gaurav |date=13 September 2022 |access-date=2022-12-31 |website=Encyclopædia Britannica }} * {{cite web |url=http://www.ukrlib.com.ua/narod/printout.php?id=7&bookid=2 |website=Бібліотека української літератури |title=Повість минулих літ |lang=uk |ref={{SfnRef|LUL}} }} * {{cite book |last=Lunt |first=Horace G. |year=2001 |title=Old Church Slavonic Grammar |publisher=Mouton De Gruyter |isbn=3-11-016284-9 |edition=seventh |location=Berlin |page=184}} * {{Cite book |last=Magocsi |first=Paul Robert |title=A history of Ukraine: the land and its peoples |date=2010 |publisher=University of Toronto press |isbn=978-1-4426-4085-6 |edition=2nd |location=Toronto }} * {{cite encyclopedia |last=Minns |first=Ellis Hovell |editor-last=Chisholm |editor-first=Hugh |title=Slavs |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Slavs |work=Encyclopædia Britannica |edition=11th |publisher=Cambridge University Press |volume=25 |pages=228–237 |year=1911}} * {{cite web |url=https://expositions.nlr.ru/LaurentianCodex/_Project/page_Show.php?lang=en |title=Laurentian Codex. 1377 |website=The National Library of Russia |ref={{SfnRef|NLR}} }} * {{cite book |url=http://litopys.org.ua/istkult/ikult01.htm |last=Німчук |first=В. В. |author-link=Василь Німчук |editor-last=Смолій |editor-first=В. А. |date=2001 |title=Історія української культури |chapter=9.1. Мова |volume=1 |lang=uk |location=[[Кийов|Київ]] |publisher=Наукова думка |access-date=2022-12-25 }} * {{cite book |last=Ostrowski |first=Donald |others=Christian Raffensperger |date=2018 |title=Portraits of Medieval Eastern Europe, 900–1400 |location=Abingdon, Oxon |publisher=Routledge |isbn=978-1-315-20417-8 |oclc=994543451 }} * {{cite web |url=https://viewer.rsl.ru/ru/rsl01004161806?page=23&rotate=0&theme=white |title=Laurentian Codex |website=Russian State Library |ref={{SfnRef|RSL}} }} * {{cite book |last=Schenker |first=Alexander M. |year=1995 |title=The Dawn of Slavic: An Introduction to Slavic Philology |url=https://archive.org/details/schenker.-the-dawn-of-slavic/mode/1up |location=New Haven / London |publisher=Yale University Press |isbn=0-300-05846-2 }} * {{cite web |url=http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CC%5CO%5CCommonRussian.htm |title=Common Russian |last=Shevelov |first=George Yurii |date=1984 |website=Internet Encyclopedia of Ukraine |access-date=2022-12-25 }} * {{cite Q|Q105081119}} * {{cite book |last=Shevelov |first=George Yurii |author-link=Юрій Шевельов |chapter=History of the Ukrainian Language |title=Ukraine: A Concise Encyclopaedia |volume=I |editor-last=Kubijovyč |editor-first=Volodymyr |editor-link=Володимир Кубійович |publisher=University of Toronto Press |date=1963 |lccn=63023686}} * {{cite book |last=Shevelov |first=George Yurii |translator-last1=Vakulenko |translator-first1=Serhiy |translator-last2=Danilenko |translator-first2=Andriy |date=1979 |title=Istorychna fonologiia ukrains'koi movy |trans-title=A Historical Phonology of the Ukrainian Language |script-title=uk:Історична фонологія української мови |url=http://www.litopys.org.ua/shevelov/shev.htm |language=Ukrainian |location=Kharkiv |publisher=Acta |publication-date=2000 |access-date=2022-12-25 }} * {{cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/orv |title=639 Identifier Documentation: orv |date=2022 |publisher=SIL International (formerly known as the Summer Institute of Linguistics) |access-date=25 December 2022 |ref={{SfnRef|SIL|2022}} }} * {{cite journal |last=Simone |first=Lucas Ricardo |year=2018 |title=Uma breve introdução ao idioma eslavo oriental antigo |trans-title=A Brief Introduction to the Old East Slavic Language |journal=Slovo – Revista de Estudos em Eslavística |url=https://revistas.ufrj.br/index.php/slovo/article/view/17473 |volume=1 |issue=1 |pages=14–39 |language=Portuguese }} * {{cite book |last=Vinokur |first=G. O. |translator-last=Forsyth |translator-first=Mary A. |editor-last=Forsyth |editor-first=James |year=1971 |title=The Russian Language: A Brief History |url=https://books.google.com/books?id=qi232E66QbQC |location=Cambridge |publisher=Cambridge University |isbn=0-521-07944-6 }} * {{cite book |last1=Ярцева |first1=В. Н. |last2=Арутюнова |first2=Н. Д. |date=1990 |title=Лингвистический энциклопедический словарь |publisher=Издательство «Советская энциклопедия», Институт языкознания Академии наук СССР |language=Russian |location=[[Москва]] |page=143 |isbn=5-85270-031-2 |oclc=23704551 }} * {{cite web |url=https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/431649/Ob_istorii_russkogo_yazyka |last=Зализняк |first=Андрей Анатольевич |date=2012 |title=Об истории русского языка |language=Russian |website=Elementy |publisher=Mumi-Troll School |access-date=2022-12-25 }} * {{Cite journal|last=Pugh|first=Stefan M.|title=The Ruthenian Language of Meletij Smotryc'kyj: Phonology|journal=Harvard Ukrainian Studies|year=1985|volume=9|number=1/2|pages=53–60|jstor=41036132}} * {{cite book |last1=Bermel |first1=Neil |title=Context and the Lexicon in the Development of Russian Aspect |date=1 January 1997 |publisher=University of California Press |isbn=978-0-520-09812-1 |url=https://books.google.com/books?id=hIzbAkw1SOwC |language=en }} * {{cite book |last1=Fortson |first1=Benjamin W. |title=Indo-European Language and Culture: An Introduction |date=7 September 2011 |publisher=John Wiley & Sons |isbn=978-1-4443-5968-8 |url=https://books.google.com/books?id=bSxHgej4tKMC |language=en }} * {{Cite book|last=Pugh|first=Stefan M.|title=Testament to Ruthenian: A Linguistic Analysis of the Smotryc'kyj Variant|year=1996|location=Cambridge, Mass.|publisher=Harvard University Press|isbn=978-0-916458-75-1|url=https://books.google.com/books?id=-hWBAAAAIAAJ}} * {{cite book |last1=Matthews |first1=W. K. |title=The structure and development of Russian |date=2013 |location=Cambridge |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-61939-5 |edition=First paperback}} {{Refend}} 0ow9ptliqw1n4zu9f931ud1bxjyryjx 169112 169110 2026-09-04T23:17:37Z Flipdot 23893 169112 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Давньоруськый язык | altname = | image = 14 2 List of Radzivill Chron.jpg | imagecaption = Лист из [[Радзівілової хронікы]] | nativename = {{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}} | region = [[Восточна Европа]] | era = 7. вадь 8.&nbsp;стороча&nbsp;– 13. вадь 14.&nbsp;стороча{{sfn|SIL|2022}}{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1}}<br />розвив ся в староросійськый и руськый (рутенськый) язык | familycolor = Індоевропські | fam2 = [[Балтословянські языкы|Балтословянські]] | fam3 = [[Словянські языкы|Словянські]] | fam4 = [[Восточнословянські языкы|Восточнословянські]] | iso3 = orv | glotto = oldr1238 | glottorefname = Old Russian | notice = IPA | script = [[Стара кирилиця]] }} '''Давньору́ськый язык''' ({{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}}; {{lang-be|старажытнаруская мова}}, {{lang-ru|древнерусский язык}},{{sfn|Magocsi|2010|p=106}} {{lang-uk|давньоруська мова}}) быв язык (авадь ґрупа діалектув), котрый хосновали восточні словяне уд 7. авадь 8.&nbsp;стороча до 13. авадь 14.&nbsp;стороча,{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1: "Chronologically, Common Russian is considered by some to have existed from the 7th or 8th century to the 13th or 14th century (Aleksei Sobolevsky, Vatroslav Jagić, Fedot Filin, et al) and by others only to the 10th or 11th century (Oleksander Potebnia, Ahatanhel Krymsky, and, in part, Leonid Bulakhovsky)"}} кой ун ся розділив на [[Староросійськый язык|староросійськый]] и руськый (рутенськый) языкы.{{sfn|Pugh|1996|pp=2–3}} Руськый/рутенськый ся в свою очерідь розвив у [[Русинськый язык|русинськый]], [[Украйинськый язык|украйинськый]] и [[Білоруськый язык|білоруськый]] языкы.{{sfn|Pugh|1985|pp=53–60}} == Фонолоґія == === Голосні === {| | {| class="wikitable" |+Голосні в ранньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- ! rowspan="2" |Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- !Розслаблені |'''ь''' {{IPA|/ɪ/}} |'''ъ''' {{IPA|/ʊ/}} | |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/ɑ/}} | |} {| class="wikitable" |+Носові&nbsp;голосні !Передні !Задні |- |'''ѧ''' {{IPA|/ɛ̃/}} |'''ѫ''' {{IPA|/ɔ̃/}} |} |} {| class="wikitable" |+Голосні в пузньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- !Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !Напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/a/}} | |} Носові голосні [[ѧ]] тай [[ѫ]] золляли ся з [[ꙗ]] тай у удповідно на ранньому етапови (дас&nbsp;10.&nbsp;стороча)&nbsp;— перед написаньом майранньых дожывшых рукописув. Май пак у 11–13.&nbsp;сторочах ь тай ъ („єры“) подаґде поупадовали, а подаґде (у „силных“ позиціях) ся вокалізовали в е тай о подля [[Гавлікув закон|закона Гавліка]].{{sfn|Matthews|2013|pp=112–114}} === Приголосні === {| class="wikitable" |+Приголосні в давньоруському ! colspan="2" | !Губні !Зубні/ Алвеоларні !Палаталні !Веларні |- ! colspan="2" |Носові |m |n |nʲ | |- ! rowspan="2" |Плозивні !{{small|глухі}} |p |t | |k |- !{{small|звункі}} |b |d | |ɡ |- ! rowspan="2" |Африкаты !{{small|глухі}} | |t͡sʲ |t͡ɕ | |- !{{small|звункі}} | | | | |- ! rowspan="2" |Фрикативы !{{small|глухі}} | |s |ɕ, sʲ |x |- !{{small|звункі}} | |z |ʑ | |- ! colspan="2" |Бокові | |l |lʲ | |- ! colspan="2" |Апроксиманты |ʋ |r |rʲ j | |} Давньоруськый усокотив почти вшыткі приголосні прасловянського кроме палаталных плозивных *ť и *ď, котрі ся золляли з наявными фонемами /č/ тай /ž/ удповідно.{{sfn|Matthews|2013|p=114}} Перед [[Падіня єрув|падіньом єрув]] (11–13.&nbsp;стороча) палаталізація приголосных была позиційнов (алофонічнов) перед передньыми голосными. Страта єрув вчинила палаталізацію контрастивнов, фонемнов рисов языка.{{sfn|Matthews|2013|p=115}} == Обща інформація == [[Файл:Slavic_languages_tree_and_map_from_Kushniarevich_article.png|396x396пкс|Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя&nbsp;Касьяна тай Анны&nbsp;Дыбо|альт=Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя Касьяна тай Анны Дыбо|міні]] [[Файл:EastSlavicLanguages.png|ліворуч|міні|Схема розвою восточнословянськых языкув]] Давньоруськый язык быв наслідником прасловянського и всокотив многі з його рис. Ун розвив так звану плеофонію вадь [[повноголося]], котроє стало вызначнов розлуков помежи нововывинутыми восточнословянськыми и другыми словянськыми бесідами. Наприклад ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*gȏrdъ}}'' в давньоруському ся стало ''{{Lang|orv|городъ}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 178: "*gȏrdъ m. o (c) 'fortification, town' … E Ru. górod 'town, city', Gsg. góroda; Bel. hórad 'town, city', Gsg. hórada; Ukr. hórod 'town, city', Gsg. hóroda"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*melkò}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|молоко}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 307: "*melkò n. o (b) 'milk' … E Ru. molokó"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*kòrva}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|корова}}''.{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 236: "*kòrva f. ā (a) 'cow' … E Ru. koróva"}} Другі словянські діалекты удличили ся метатезов ліквід (плавных) у закрытых складах *eRC тай *aRC (южно- тай западнословянські языкы) вадь лишивши їх домак без змін (ник.&nbsp;[[Метатеза ліквід и плеофонія у словянськых языках]]). Позаяк до нашых днув дожыло мало письмовых памняток давньоруського языка, тяжко оцінити уровень його єдности. Никавучи на тото, як [[Кийовська Русь]] ся чинила многыми племенами тай кланами, годно быти, ож было ай много вшылиякых діалектув давньоруського языка. Айбо набизувно мож говорити лиш за языкы конкретных всокотившых ся рукописув. Дас на 1150.&nbsp;рук давньоруськый мав маймалу реґіоналну варіацію спомежи макродіалектув ворошного словянського.{{sfn|Lunt|2001|loc=p. 184: "the Late Common Slavic of c1000 CE had four regional variants or macro dialects: NorthWest, SouthWest, SouthEast, NorthEast. .&nbsp;.&nbsp;. by c1150 .&nbsp;.&nbsp;. [East Slavic] was still a single language, with the weakest of local variations"}} З часом давньоруськый ся розвив у дакулько май разных форм; по розпадови Кийовської Руси по 1100.&nbsp;році діалектна диференціація ся ускорила.<ref>{{cite book|last1=Byram|first1=Michael|last2=Hu|first2=Adelheid|title=Routledge Encyclopedia of Language Teaching and Learning|date=26 June 2013|publisher=Routledge|isbn=978-1-136-23554-2|page=601|url=https://books.google.com/books?id=vtmSLywH3i8C|language=en}}</ref> Реґіоналні языкы мож было розличити зачинавучи 12. вадь 13.&nbsp;сторочом.{{sfn|Lotha|Kuiper|Mahajan|Shukla|2022|loc=section 1: "Ukrainian is a lineal descendant of the colloquial language used in Kievan Rus (10th–13th century). It is written in a form of the Cyrillic alphabet and is closely related to Russian and Belarusian, from which it was indistinguishable until the 12th or 13th century"}} Подля російського лінґвішты [[Андрєй Залізняк|Андрєя Залізняка]] до 14. вадь 15.&nbsp;стороча майчитава языкова розлука была не межи реґіонами днешньых [[Білорусь|Білоруси]], [[Росія|Росії]] тай [[Украйина|Украйины]],{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 111: "…ростовско-суздальско-рязанская языковая зона от киевско-черниговской ничем существенным в древности не отличалась. Различия возникли позднее, они датируются сравнительно недавним, по лингвистическим меркам, временем, начиная с XIV–XV вв […the Rostov-Suzdal-Ryazan language area did not significantly differ from the Kiev-Chernigov one. Distinctions emerged later, in a relatively recent, by linguistic standards, time, starting from the 14th–15th centuries]"}} ай межи сіверозападом (коло сучасного [[Великый Новґород|Великого Новґорода]] тай [[Псков|Пскова]]) и центром (коло сучасных [[Кийов|Кийова]], [[Суздаль|Суздалі]], [[Ростов|Ростова]], [[Москва|Москвы]] тай Білоруси) восточнословянськых територій.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 88: "Северо-запад — это была территория Новгорода и Пскова, а остальная часть, которую можно назвать центральной, или центрально-восточной, или центрально-восточно-южной, включала одновременно территорию будущей Украины, значительную часть территории будущей Великороссии и территории Белоруссии … Существовал древненовгородский диалект в северо-западной части и некоторая более нам известная классическая форма древнерусского языка, объединявшая в равной степени Киев, Суздаль, Ростов, будущую Москву и территорию Белоруссии [The territory of Novgorod and Pskov was in the north-west, while the remaining part, which could either be called central, or central-eastern, or central-eastern-southern, comprised the territory of the future Ukraine, a substantial part of the future Great Russia, and the territory of Belarus … The Old Novgorodian dialect existed in the north-western part, while a somewhat more well-known classical variety of the Old Russian language united equally Kiev, Suzdal, Rostov, the future Moscow and the territory of Belarus]"}} Староновґородськый діалект того часу многым булше ся удличав уд централных восточнословянськых діалектув и другых словянськых языкув уцілови як у далшых сторочах.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 82: "…черты новгородского диалекта, отличавшие его от других диалектов Древней Руси, ярче всего выражены не в позднее время, когда, казалось бы, они могли уже постепенно развиться, а в самый древний период […features of the Novgorodian dialect, which made it different from the other dialects of the Old Rus', were most pronounced not in later times, when they seemingly could have evolved, but in the oldest period]"}}{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 92: "…северо-западная группа восточных славян представляет собой ветвь, которую следует считать отдельной уже на уровне праславянства […north-western group of the East Slavs is a branch that should be regarded as separate already in the Proto-Slavic period]"}} За Залізняком російськый язык ся розвив ги злитя того діалекта з централными,{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 94: "…великорусская территория оказалась состоящей из двух частей, примерно одинаковых по значимости: северо-западная (новгородско-псковская) и центрально-восточная (Ростов, Суздаль, Владимир, Москва, Рязань) […the Great Russian territory happened to include two parts of approximately equal importance: the north-western one (Novgorod-Pskov) and the central-eastern-southern one (Rostov, Suzdal, Vladimir, Moscow, Ryazan)]"}} в тот час, як украйинськый и білоруськый были продовжіньом розвою централных діалектув восточных словян.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 94: "…нынешняя Украина и Белоруссия — наследники центрально-восточно-южной зоны восточного славянства, более сходной в языковом отношении с западным и южным славянством […today's Ukraine and Belarus are successors of the central-eastern-southern area of the East Slavs, more linguistically similar to the West and South Slavs]"}} Російськый языкознатель Сєрґей Ніколаєв, аналізувучи історичный розвуй надголосової системы словянськых діалектув, дуйшов ид услідкови, ож дакулько другых племен у Кийовськуй Руси были з другых словянськых голузок и приказовали май далекыми словянськыми діалектами.{{sfn|Dybo|Zamyatina|Nikolaev|1990}} Російськый лінґвішта Ґ.&nbsp;А.&nbsp;Хабурґаєв{{sfn|Khaburgaev|2005|loc=p. 418-437}} и шор украйинськых лінґвіштув ([[Степан Смаль-Стоцькый]], [[Иван Огієнко]], [[Юрій Шевельов]], [[Євген Тимченко]], Всеволод Ганцов, [[Олена Курило]]) заперечувут єствованя єдного ворошного восточнословянського языка.{{sfn|Nimchuk|2001}} Подля них діалекты восточнословянськых племен розвили ся поступово з ворошного правословянського языка без проміжных етапув.{{sfn|Shevelov|1979}} По кунци „татарського ярма“ територія даколишньої Кийовської Руси была розділена помежи [[Великоє княжство Литовськоє|Великым княжством Литовськым]] и [[Великоє княжство Московськоє|Великым княжством Московськым]],{{sfn|Chauhan|2012}} и в сих державах ся розвили дві окремі літературні традиції: рутенська на западі и російська на востоці.<ref>{{cite book|last1=Kolodziejczyk|first1=Dariusz|title=The Crimean Khanate and Poland-Lithuania: International Diplomacy on the European Periphery (15th–18th Century), A Study of Peace Treaties Followed by an Annotated Edition of Relevant Documents|date=22 June 2011|publisher=BRILL|isbn=978-90-04-21571-9|page=241|url=https://books.google.com/books?id=B-R5DwAAQBAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Woolhiser|first1=Curt Fredric|title=Polish and Belorussian Dialects in Contact: A Study in Linguistic Convergence|date=1995|publisher=Indiana University|page=90|url=https://books.google.com/books?id=lzYeAQAAMAAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Rhyne|first1=George N.|last2=Lazzerini|first2=Edward J.|last3=Adams|first3=Bruce Friend|title=The Supplement to The Modern Encyclopedia of Russian, Soviet and Eurasian History: Bashkir Autonomous Soviet Socialist Republic – Bugaev, Boris Nikolaevich|date=2003|publisher=Academic International Press|isbn=978-0-87569-142-8|page=89|url=https://books.google.com/books?id=Y0tpAAAAMAAJ|language=en}}</ref> == Літературный язык == [[Файл:Izbornik_page.jpg|міні|Бук из „Изборника“ Святослава (1073)]] Політична уніфікація реґіона в державу [[Кийовська Русь]] стала ся приближно за стороча до [[Хрещіня Руси|приятя християнства]] в 988.&nbsp;році тай установленя южнословянського [[Староцерьковнословянськый язык|староцерьковнословянського]] языка літурґійным и літературным. Из сього періода є мало документації в давньоруському языкови, и товдышньоє удношіня межи літературнов и говоренов бесідов тяжко ся дає дефіновати. У бізантськых жерелах дохристиянські восточні словяне ся споминавут писати&nbsp;— айбо попри дотычні археолоґічні находкы тай споминок за „<nowiki/>[[черты и різы]]<nowiki/>“ у монаха 10.&nbsp;стороча [[Чорноризець Храбр|Чорноризця Храбра]], котрыми писали давні словяне, точну природу їхньої письмової системы сперед кирилізаційов не знати. Як тото демонструвут церьковні написы в Новґороді, куртый час была у хоснованьови [[глаголиця]], айбо доста скоро ї повнустю замінило [[Кирилиця|кириличноє письмо]].{{sfn|Vinokur|1971|loc=p. 27: "There are no extant Old Russian manuscripts written entirely in Glagolitic. There are however Russian Cyrillic manuscripts in which isolated words and lines in Glagolitic occur"}} Фраґменты берестяных грамот, найдені на розкопках у [[Великый Новґород|Новґородови]], дали важный матеріал про зглядованя староновґородської бесіды, котра в тот час была щи практично цілком чиста уд вливу церьковнословянського языка. Знає ся ай ож товды у хоснованя зачали заходити позычкы тай калкы з бізантського грецького языка, а літературный язык зачав ся наближовати д восточнословянському. === Повість минулых літ === {{Main|Повість минулых літ}} „Повѣсть времѧньных лѣ<sup>т</sup>“, дас 1110.&nbsp;рук, дараб из Лаврентіювського літописа (1377): [[Файл:Povest_vremennykh_let_text.png|500x500пкс]] {| class="wikitable" ! !Original |- !По давньоруськы{{sfn|RSL}}{{sfn|Izbornyk2}} |{{lang|orv|Се повѣсти времѧньны<sup>х</sup> лѣ<sup>т</sup> ‧ ѿкꙋдꙋ єсть пошла рꙋскаꙗ зем[л]ѧ ‧ кто въ києвѣ нача первѣє кнѧжи<sup>т</sup> ‧ и ѿкꙋдꙋ рꙋскаꙗ землѧ стала єсть <nowiki>|~</nowiki>}} |- !По [[Російскый язык|російськы]]{{sfn|NLR|loc=section 1: "Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля"}}{{sfn|BBM}} |{{lang|ru|Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля.}} |- !По [[Украйинськый язык|украйинськы]]{{sfn|LUL|loc=section 1: "Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала"}} |{{lang|uk|Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала.}} |- !По [[Білоруськый язык|білоруськы]]{{sfn|Karotki|2004|loc=p. 4: "Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала"}} |{{lang|be|Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала.}} |} У сьому прикладі падіня єрув щи в процесі вадь уже ся стало: дакулько слув ся кунчавут на приголосный, напр.&nbsp;{{Lang|orv|кнѧжит}} (← {{Lang|orv|кънѧжити}}; сучасноє ''княжити''). Из южнословянськых рис туй є {{Lang|orv|времѧньнъıх}} (сучасноє ''минулых''). Коректно ся хоснує [[Перфект (ґраматика)|перфект]] и [[аорист]]: {{Lang|orv|єсть пошла}} (''пушла''), {{Lang|orv|нача}} (''начав''). === Слово о полку Игореві === {{Main|Слово о полку Игореві}} „Слово о пълку Игоревѣ“, дас&nbsp;1200.&nbsp;рук, из Псковського списка (15.&nbsp;стороча): {{Blockquote|Не лѣпо ли ны бяшетъ братїє, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстїй о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича? Начати же ся тъй пѣсни по былинамъ сего времени, а не по замышленїю Бояню. Боянъ бо вѣщїй, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы.{{sfn|Izbornyk1}}}} Были припущеня, ож фраза „розтікати ся мысльов по дереву“ появила ся з недоброго прочитаня ориґіналного {{Lang|orv|мысію}} (т.&nbsp;є.&nbsp;''мышов''), айбо и в рукописнуй копії 1790.&nbsp;року, и першому выданю 1800.&nbsp;року, як и в ушыткых далшых научных уданях, є ипен прочитаня {{Lang|orv|мыслію}}. == Референції == {{Reflist}} == Література == {{Refbegin|2}} * {{cite web |url=http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4869 |website=Институт русской литературы (Пушкинский дом) Российской академии наук |title=Повесть временных лет |language=Russian |ref={{SfnRef|BBM}} |access-date=2026-06-23 }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Old-Russian |title=Old Russian |author=<!--Not stated--> |website=Encyclopædia Britannica |access-date=14 July 2022 |ref={{SfnRef|Britannica}} }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Grand-Principality-of-Moscow |title=Grand Principality of Moscow {{!}} medieval principality, Russia |last1=Chauhan |first1=Yamini |website=Encyclopædia Britannica |date=25 May 2012 |access-date=2022-12-31 }} * {{cite book |last=Karotki |first=Uladzimir |translator-last1=Karotki |translator-first1=Uladzimir |translator-last2=Nekrashevich-Karotkaya |translator-first2=Zhanna |translator-last3=Kayala |translator-first3=U. I. |date=2004 |title=Staražytnaja litaratura uschodnich slavian XI – XIII stahoddziaŭ |trans-title=Old Literature of the East Slavs in the 11th–13th Centuries |script-title=be:Старажытная літаратура ўсходніх славян ХІ – ХІІІ стагоддзяў |url=http://www.bsu.by/Cache/pdf/362473.pdf |language=be |location=Grodno |publisher=GrSU }} * {{cite encyclopedia |editor-last=Chisholm |editor-first=Hugh |title=Slavonic, Old |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Slavonic,_Old |work=Encyclopædia Britannica |edition=11th |publisher=Cambridge University Press |volume=25 |pages=227–228 |year=1911}} * {{cite book |last1=Cross |first1=Samuel Hazzard |last2=Sherbowitz-Wetzor |first2=Olgerd P. |date=2012 |orig-date=1953 |ref={{SfnRef|Cross|Sherbowitz-Wetzor|1953}} |title=The Russian Primary chronicle: Laurentian Text |url=https://books.google.com/books?id=ynIJAQAAIAAJ&q=%22bygone+years%22 |location=Cambridge, MA |publisher=Mediaeval Academy of America |isbn=978-0-915651-32-0 }} * {{cite book |last=Derksen |first=Rick |date=2008 |title=Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon |url=https://archive.org/details/EtymologicalDictionaryOfTheSlavicInheritedLexicon_201310 |location=Leiden-Boston |publisher=Koninklijke Brill NV |issn=1574-3586 |isbn=978-90-04-15504-6 }} * {{cite book |last1=Дыбо |first1=В. А. |last2=Замятина |first2=Г. И. |last3=Николаев |first3=С. Л. |editor-last=Булатова |editor-first=Р. В. |date=1990 |title=Основы славянской акцентологии |url=https://inslav.ru/publication/dybo-v-zamyatina-g-i-nikolaev-s-l-osnovy-slavyanskoy-akcentologii-m-1990 |language=Russian |location=[[Москва]] |publisher=Наука |isbn=5-02-011011-6 }} * Getka, Joanna, Moisiienko, Viktor, [https://www.wuw.pl/product-pol-20404-Na-poczatku-bylo-Slowo-Od-standardu-mowionego-do-normy-literackiej-Zarys-genezy-ukrainskiego-jezyka-literackiego-EBOOK.html Na początku było Słowo… Od standardu mówionego do normy literackiej (Zarys genezy ukraińskiego języka literackiego)] // Йоанна Ґетка, Віктор Мойсієнко, Спочатку було Слово… Від мовного узусу – до літературної норми (Нарис генези української літературної мови). Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024, ISBN 978-83-235-6700-4, ISBN 978-83-235-6701-1 (pdf online) * Getka, Joanna, Moisiienko, Viktor, Origins of the Ukrainian literary language in the context of the polish hypothesis on genesis polish literary language „Українська полоністика”, 17/2020 DOI: https://doi.org/10.35433/2220-4555.17.2020.fil-4 * {{cite web |url=http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm |title=СЛОВО О ПЛЪКУ ИГОРЕВѢ. Слово о полку Ігоревім. Слово о полку Игореве |website=Izbornyk |access-date=2022-12-22 |lang=uk |ref={{SfnRef|Izbornyk1}} }} * {{cite web |url=http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr01.htm |title=Лѣтопись по Лаврентьевскому списку |language=Russian |website=Izbornyk |ref={{SfnRef|Izbornyk2}} }} * {{cite book |last=Хабургаев |first=Георгий Александрович |editor-last1=Молдован |editor-first1=А. М. |editor-last2=Скорвид |editor-first2=С. С. |editor-last3=Кибрик |editor-first3=А. А. |editor-last4=Рогова |editor-first4=Н. В. |editor-last5=Якушкина |editor-first5=Е. И. |editor-last6=Журавлев |editor-first6=А. Ф. |editor-last7=Толстая |editor-first7=С. М. |title=Языки мира. Славянские языки |chapter=Древнерусский язык |date=2005 |chapter-url=https://archive.org/details/iazykymyra/page/418/mode/1up |url=https://archive.org/details/iazykymyra |language=Russian |publisher=Academia |location=Moscow |pages=418–437 }} * {{cite web |last1=Krause |first1=Todd B. |last2=Slocum |first2=Jonathan |date=2013 |title=Old Russian Online, Series Introduction |url=https://lrc.la.utexas.edu/eieol/oruol |website=Early Indo-European Online Language Lessons |publisher=University of Texas at Austin |access-date=2022-12-25 }} * {{cite book |last=Langston |first=Keith |editor1=Jared Klein |editor2=Brian Joseph |editor3=Matthias Fritz |year=2018 |title=Handbook of Comparative and Historical Indo-European Linguistics |chapter=The documentation of Slavic |chapter-url=https://books.google.com/books?id=SuR8DwAAQBAJ&dq=%22The+language+of+the+oldest+texts+from+the+period+of+Kievan+Rus%22&pg=PA1397 |pages=1397–1413 |publisher=Walter de Gruyter GmbH & Co KG |isbn=978-3-11-054243-1 }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Ukrainian-language |title=Ukrainian Language |last1=Lotha |first1=Gloria |last2=Kuiper |first2=Kathleen |last3=Mahajan |first3=Deepti |last4=Shukla |first4=Gaurav |date=13 September 2022 |access-date=2022-12-31 |website=Encyclopædia Britannica }} * {{cite web |url=http://www.ukrlib.com.ua/narod/printout.php?id=7&bookid=2 |website=Бібліотека української літератури |title=Повість минулих літ |lang=uk |ref={{SfnRef|LUL}} }} * {{cite book |last=Lunt |first=Horace G. |year=2001 |title=Old Church Slavonic Grammar |publisher=Mouton De Gruyter |isbn=3-11-016284-9 |edition=seventh |location=Berlin |page=184}} * {{Cite book |last=Magocsi |first=Paul Robert |title=A history of Ukraine: the land and its peoples |date=2010 |publisher=University of Toronto press |isbn=978-1-4426-4085-6 |edition=2nd |location=Toronto }} * {{cite encyclopedia |last=Minns |first=Ellis Hovell |editor-last=Chisholm |editor-first=Hugh |title=Slavs |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Slavs |work=Encyclopædia Britannica |edition=11th |publisher=Cambridge University Press |volume=25 |pages=228–237 |year=1911}} * {{cite web |url=https://expositions.nlr.ru/LaurentianCodex/_Project/page_Show.php?lang=en |title=Laurentian Codex. 1377 |website=The National Library of Russia |ref={{SfnRef|NLR}} }} * {{cite book |url=http://litopys.org.ua/istkult/ikult01.htm |last=Німчук |first=В. В. |author-link=Василь Німчук |editor-last=Смолій |editor-first=В. А. |date=2001 |title=Історія української культури |chapter=9.1. Мова |volume=1 |lang=uk |location=[[Кийов|Київ]] |publisher=Наукова думка |access-date=2022-12-25 }} * {{cite book |last=Ostrowski |first=Donald |others=Christian Raffensperger |date=2018 |title=Portraits of Medieval Eastern Europe, 900–1400 |location=Abingdon, Oxon |publisher=Routledge |isbn=978-1-315-20417-8 |oclc=994543451 }} * {{cite web |url=https://viewer.rsl.ru/ru/rsl01004161806?page=23&rotate=0&theme=white |title=Laurentian Codex |website=Russian State Library |ref={{SfnRef|RSL}} }} * {{cite book |last=Schenker |first=Alexander M. |year=1995 |title=The Dawn of Slavic: An Introduction to Slavic Philology |url=https://archive.org/details/schenker.-the-dawn-of-slavic/mode/1up |location=New Haven / London |publisher=Yale University Press |isbn=0-300-05846-2 }} * {{cite web |url=http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CC%5CO%5CCommonRussian.htm |title=Common Russian |last=Shevelov |first=George Yurii |date=1984 |website=Internet Encyclopedia of Ukraine |access-date=2022-12-25 }} * {{cite Q|Q105081119}} * {{cite book |last=Shevelov |first=George Yurii |author-link=Юрій Шевельов |chapter=History of the Ukrainian Language |title=Ukraine: A Concise Encyclopaedia |volume=I |editor-last=Kubijovyč |editor-first=Volodymyr |editor-link=Володимир Кубійович |publisher=University of Toronto Press |date=1963 |lccn=63023686}} * {{cite book |last=Shevelov |first=George Yurii |translator-last1=Vakulenko |translator-first1=Serhiy |translator-last2=Danilenko |translator-first2=Andriy |date=1979 |title=Istorychna fonologiia ukrains'koi movy |trans-title=A Historical Phonology of the Ukrainian Language |script-title=uk:Історична фонологія української мови |url=http://www.litopys.org.ua/shevelov/shev.htm |language=Ukrainian |location=Kharkiv |publisher=Acta |publication-date=2000 |access-date=2022-12-25 }} * {{cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/orv |title=639 Identifier Documentation: orv |date=2022 |publisher=SIL International (formerly known as the Summer Institute of Linguistics) |access-date=25 December 2022 |ref={{SfnRef|SIL|2022}} }} * {{cite journal |last=Simone |first=Lucas Ricardo |year=2018 |title=Uma breve introdução ao idioma eslavo oriental antigo |trans-title=A Brief Introduction to the Old East Slavic Language |journal=Slovo – Revista de Estudos em Eslavística |url=https://revistas.ufrj.br/index.php/slovo/article/view/17473 |volume=1 |issue=1 |pages=14–39 |language=Portuguese }} * {{cite book |last=Vinokur |first=G. O. |translator-last=Forsyth |translator-first=Mary A. |editor-last=Forsyth |editor-first=James |year=1971 |title=The Russian Language: A Brief History |url=https://books.google.com/books?id=qi232E66QbQC |location=Cambridge |publisher=Cambridge University |isbn=0-521-07944-6 }} * {{cite book |last1=Ярцева |first1=В. Н. |last2=Арутюнова |first2=Н. Д. |date=1990 |title=Лингвистический энциклопедический словарь |publisher=Издательство «Советская энциклопедия», Институт языкознания Академии наук СССР |language=Russian |location=[[Москва]] |page=143 |isbn=5-85270-031-2 |oclc=23704551 }} * {{cite web |url=https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/431649/Ob_istorii_russkogo_yazyka |last=Зализняк |first=Андрей Анатольевич |date=2012 |title=Об истории русского языка |language=Russian |website=Elementy |publisher=Mumi-Troll School |access-date=2022-12-25 }} * {{Cite journal|last=Pugh|first=Stefan M.|title=The Ruthenian Language of Meletij Smotryc'kyj: Phonology|journal=Harvard Ukrainian Studies|year=1985|volume=9|number=1/2|pages=53–60|jstor=41036132}} * {{cite book |last1=Bermel |first1=Neil |title=Context and the Lexicon in the Development of Russian Aspect |date=1 January 1997 |publisher=University of California Press |isbn=978-0-520-09812-1 |url=https://books.google.com/books?id=hIzbAkw1SOwC |language=en }} * {{cite book |last1=Fortson |first1=Benjamin W. |title=Indo-European Language and Culture: An Introduction |date=7 September 2011 |publisher=John Wiley & Sons |isbn=978-1-4443-5968-8 |url=https://books.google.com/books?id=bSxHgej4tKMC |language=en }} * {{Cite book|last=Pugh|first=Stefan M.|title=Testament to Ruthenian: A Linguistic Analysis of the Smotryc'kyj Variant|year=1996|location=Cambridge, Mass.|publisher=Harvard University Press|isbn=978-0-916458-75-1|url=https://books.google.com/books?id=-hWBAAAAIAAJ}} * {{cite book |last1=Matthews |first1=W. K. |title=The structure and development of Russian |date=2013 |location=Cambridge |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-61939-5 |edition=First paperback}} {{Refend}} jjdd3gs6rzu36u98lwvf6l8ozkicrc4 169114 169112 2026-09-04T23:22:10Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Давноруськый язык]] на [[Давньоруськый язык]] 169112 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Давньоруськый язык | altname = | image = 14 2 List of Radzivill Chron.jpg | imagecaption = Лист из [[Радзівілової хронікы]] | nativename = {{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}} | region = [[Восточна Европа]] | era = 7. вадь 8.&nbsp;стороча&nbsp;– 13. вадь 14.&nbsp;стороча{{sfn|SIL|2022}}{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1}}<br />розвив ся в староросійськый и руськый (рутенськый) язык | familycolor = Індоевропські | fam2 = [[Балтословянські языкы|Балтословянські]] | fam3 = [[Словянські языкы|Словянські]] | fam4 = [[Восточнословянські языкы|Восточнословянські]] | iso3 = orv | glotto = oldr1238 | glottorefname = Old Russian | notice = IPA | script = [[Стара кирилиця]] }} '''Давньору́ськый язык''' ({{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}}; {{lang-be|старажытнаруская мова}}, {{lang-ru|древнерусский язык}},{{sfn|Magocsi|2010|p=106}} {{lang-uk|давньоруська мова}}) быв язык (авадь ґрупа діалектув), котрый хосновали восточні словяне уд 7. авадь 8.&nbsp;стороча до 13. авадь 14.&nbsp;стороча,{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1: "Chronologically, Common Russian is considered by some to have existed from the 7th or 8th century to the 13th or 14th century (Aleksei Sobolevsky, Vatroslav Jagić, Fedot Filin, et al) and by others only to the 10th or 11th century (Oleksander Potebnia, Ahatanhel Krymsky, and, in part, Leonid Bulakhovsky)"}} кой ун ся розділив на [[Староросійськый язык|староросійськый]] и руськый (рутенськый) языкы.{{sfn|Pugh|1996|pp=2–3}} Руськый/рутенськый ся в свою очерідь розвив у [[Русинськый язык|русинськый]], [[Украйинськый язык|украйинськый]] и [[Білоруськый язык|білоруськый]] языкы.{{sfn|Pugh|1985|pp=53–60}} == Фонолоґія == === Голосні === {| | {| class="wikitable" |+Голосні в ранньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- ! rowspan="2" |Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- !Розслаблені |'''ь''' {{IPA|/ɪ/}} |'''ъ''' {{IPA|/ʊ/}} | |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/ɑ/}} | |} {| class="wikitable" |+Носові&nbsp;голосні !Передні !Задні |- |'''ѧ''' {{IPA|/ɛ̃/}} |'''ѫ''' {{IPA|/ɔ̃/}} |} |} {| class="wikitable" |+Голосні в пузньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- !Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !Напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/a/}} | |} Носові голосні [[ѧ]] тай [[ѫ]] золляли ся з [[ꙗ]] тай у удповідно на ранньому етапови (дас&nbsp;10.&nbsp;стороча)&nbsp;— перед написаньом майранньых дожывшых рукописув. Май пак у 11–13.&nbsp;сторочах ь тай ъ („єры“) подаґде поупадовали, а подаґде (у „силных“ позиціях) ся вокалізовали в е тай о подля [[Гавлікув закон|закона Гавліка]].{{sfn|Matthews|2013|pp=112–114}} === Приголосні === {| class="wikitable" |+Приголосні в давньоруському ! colspan="2" | !Губні !Зубні/ Алвеоларні !Палаталні !Веларні |- ! colspan="2" |Носові |m |n |nʲ | |- ! rowspan="2" |Плозивні !{{small|глухі}} |p |t | |k |- !{{small|звункі}} |b |d | |ɡ |- ! rowspan="2" |Африкаты !{{small|глухі}} | |t͡sʲ |t͡ɕ | |- !{{small|звункі}} | | | | |- ! rowspan="2" |Фрикативы !{{small|глухі}} | |s |ɕ, sʲ |x |- !{{small|звункі}} | |z |ʑ | |- ! colspan="2" |Бокові | |l |lʲ | |- ! colspan="2" |Апроксиманты |ʋ |r |rʲ j | |} Давньоруськый усокотив почти вшыткі приголосні прасловянського кроме палаталных плозивных *ť и *ď, котрі ся золляли з наявными фонемами /č/ тай /ž/ удповідно.{{sfn|Matthews|2013|p=114}} Перед [[Падіня єрув|падіньом єрув]] (11–13.&nbsp;стороча) палаталізація приголосных была позиційнов (алофонічнов) перед передньыми голосными. Страта єрув вчинила палаталізацію контрастивнов, фонемнов рисов языка.{{sfn|Matthews|2013|p=115}} == Обща інформація == [[Файл:Slavic_languages_tree_and_map_from_Kushniarevich_article.png|396x396пкс|Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя&nbsp;Касьяна тай Анны&nbsp;Дыбо|альт=Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя Касьяна тай Анны Дыбо|міні]] [[Файл:EastSlavicLanguages.png|ліворуч|міні|Схема розвою восточнословянськых языкув]] Давньоруськый язык быв наслідником прасловянського и всокотив многі з його рис. Ун розвив так звану плеофонію вадь [[повноголося]], котроє стало вызначнов розлуков помежи нововывинутыми восточнословянськыми и другыми словянськыми бесідами. Наприклад ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*gȏrdъ}}'' в давньоруському ся стало ''{{Lang|orv|городъ}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 178: "*gȏrdъ m. o (c) 'fortification, town' … E Ru. górod 'town, city', Gsg. góroda; Bel. hórad 'town, city', Gsg. hórada; Ukr. hórod 'town, city', Gsg. hóroda"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*melkò}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|молоко}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 307: "*melkò n. o (b) 'milk' … E Ru. molokó"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*kòrva}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|корова}}''.{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 236: "*kòrva f. ā (a) 'cow' … E Ru. koróva"}} Другі словянські діалекты удличили ся метатезов ліквід (плавных) у закрытых складах *eRC тай *aRC (южно- тай западнословянські языкы) вадь лишивши їх домак без змін (ник.&nbsp;[[Метатеза ліквід и плеофонія у словянськых языках]]). Позаяк до нашых днув дожыло мало письмовых памняток давньоруського языка, тяжко оцінити уровень його єдности. Никавучи на тото, як [[Кийовська Русь]] ся чинила многыми племенами тай кланами, годно быти, ож было ай много вшылиякых діалектув давньоруського языка. Айбо набизувно мож говорити лиш за языкы конкретных всокотившых ся рукописув. Дас на 1150.&nbsp;рук давньоруськый мав маймалу реґіоналну варіацію спомежи макродіалектув ворошного словянського.{{sfn|Lunt|2001|loc=p. 184: "the Late Common Slavic of c1000 CE had four regional variants or macro dialects: NorthWest, SouthWest, SouthEast, NorthEast. .&nbsp;.&nbsp;. by c1150 .&nbsp;.&nbsp;. [East Slavic] was still a single language, with the weakest of local variations"}} З часом давньоруськый ся розвив у дакулько май разных форм; по розпадови Кийовської Руси по 1100.&nbsp;році діалектна диференціація ся ускорила.<ref>{{cite book|last1=Byram|first1=Michael|last2=Hu|first2=Adelheid|title=Routledge Encyclopedia of Language Teaching and Learning|date=26 June 2013|publisher=Routledge|isbn=978-1-136-23554-2|page=601|url=https://books.google.com/books?id=vtmSLywH3i8C|language=en}}</ref> Реґіоналні языкы мож было розличити зачинавучи 12. вадь 13.&nbsp;сторочом.{{sfn|Lotha|Kuiper|Mahajan|Shukla|2022|loc=section 1: "Ukrainian is a lineal descendant of the colloquial language used in Kievan Rus (10th–13th century). It is written in a form of the Cyrillic alphabet and is closely related to Russian and Belarusian, from which it was indistinguishable until the 12th or 13th century"}} Подля російського лінґвішты [[Андрєй Залізняк|Андрєя Залізняка]] до 14. вадь 15.&nbsp;стороча майчитава языкова розлука была не межи реґіонами днешньых [[Білорусь|Білоруси]], [[Росія|Росії]] тай [[Украйина|Украйины]],{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 111: "…ростовско-суздальско-рязанская языковая зона от киевско-черниговской ничем существенным в древности не отличалась. Различия возникли позднее, они датируются сравнительно недавним, по лингвистическим меркам, временем, начиная с XIV–XV вв […the Rostov-Suzdal-Ryazan language area did not significantly differ from the Kiev-Chernigov one. Distinctions emerged later, in a relatively recent, by linguistic standards, time, starting from the 14th–15th centuries]"}} ай межи сіверозападом (коло сучасного [[Великый Новґород|Великого Новґорода]] тай [[Псков|Пскова]]) и центром (коло сучасных [[Кийов|Кийова]], [[Суздаль|Суздалі]], [[Ростов|Ростова]], [[Москва|Москвы]] тай Білоруси) восточнословянськых територій.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 88: "Северо-запад — это была территория Новгорода и Пскова, а остальная часть, которую можно назвать центральной, или центрально-восточной, или центрально-восточно-южной, включала одновременно территорию будущей Украины, значительную часть территории будущей Великороссии и территории Белоруссии … Существовал древненовгородский диалект в северо-западной части и некоторая более нам известная классическая форма древнерусского языка, объединявшая в равной степени Киев, Суздаль, Ростов, будущую Москву и территорию Белоруссии [The territory of Novgorod and Pskov was in the north-west, while the remaining part, which could either be called central, or central-eastern, or central-eastern-southern, comprised the territory of the future Ukraine, a substantial part of the future Great Russia, and the territory of Belarus … The Old Novgorodian dialect existed in the north-western part, while a somewhat more well-known classical variety of the Old Russian language united equally Kiev, Suzdal, Rostov, the future Moscow and the territory of Belarus]"}} Староновґородськый діалект того часу многым булше ся удличав уд централных восточнословянськых діалектув и другых словянськых языкув уцілови як у далшых сторочах.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 82: "…черты новгородского диалекта, отличавшие его от других диалектов Древней Руси, ярче всего выражены не в позднее время, когда, казалось бы, они могли уже постепенно развиться, а в самый древний период […features of the Novgorodian dialect, which made it different from the other dialects of the Old Rus', were most pronounced not in later times, when they seemingly could have evolved, but in the oldest period]"}}{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 92: "…северо-западная группа восточных славян представляет собой ветвь, которую следует считать отдельной уже на уровне праславянства […north-western group of the East Slavs is a branch that should be regarded as separate already in the Proto-Slavic period]"}} За Залізняком російськый язык ся розвив ги злитя того діалекта з централными,{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 94: "…великорусская территория оказалась состоящей из двух частей, примерно одинаковых по значимости: северо-западная (новгородско-псковская) и центрально-восточная (Ростов, Суздаль, Владимир, Москва, Рязань) […the Great Russian territory happened to include two parts of approximately equal importance: the north-western one (Novgorod-Pskov) and the central-eastern-southern one (Rostov, Suzdal, Vladimir, Moscow, Ryazan)]"}} в тот час, як украйинськый и білоруськый были продовжіньом розвою централных діалектув восточных словян.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 94: "…нынешняя Украина и Белоруссия — наследники центрально-восточно-южной зоны восточного славянства, более сходной в языковом отношении с западным и южным славянством […today's Ukraine and Belarus are successors of the central-eastern-southern area of the East Slavs, more linguistically similar to the West and South Slavs]"}} Російськый языкознатель Сєрґей Ніколаєв, аналізувучи історичный розвуй надголосової системы словянськых діалектув, дуйшов ид услідкови, ож дакулько другых племен у Кийовськуй Руси были з другых словянськых голузок и приказовали май далекыми словянськыми діалектами.{{sfn|Dybo|Zamyatina|Nikolaev|1990}} Російськый лінґвішта Ґ.&nbsp;А.&nbsp;Хабурґаєв{{sfn|Khaburgaev|2005|loc=p. 418-437}} и шор украйинськых лінґвіштув ([[Степан Смаль-Стоцькый]], [[Иван Огієнко]], [[Юрій Шевельов]], [[Євген Тимченко]], Всеволод Ганцов, [[Олена Курило]]) заперечувут єствованя єдного ворошного восточнословянського языка.{{sfn|Nimchuk|2001}} Подля них діалекты восточнословянськых племен розвили ся поступово з ворошного правословянського языка без проміжных етапув.{{sfn|Shevelov|1979}} По кунци „татарського ярма“ територія даколишньої Кийовської Руси была розділена помежи [[Великоє княжство Литовськоє|Великым княжством Литовськым]] и [[Великоє княжство Московськоє|Великым княжством Московськым]],{{sfn|Chauhan|2012}} и в сих державах ся розвили дві окремі літературні традиції: рутенська на западі и російська на востоці.<ref>{{cite book|last1=Kolodziejczyk|first1=Dariusz|title=The Crimean Khanate and Poland-Lithuania: International Diplomacy on the European Periphery (15th–18th Century), A Study of Peace Treaties Followed by an Annotated Edition of Relevant Documents|date=22 June 2011|publisher=BRILL|isbn=978-90-04-21571-9|page=241|url=https://books.google.com/books?id=B-R5DwAAQBAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Woolhiser|first1=Curt Fredric|title=Polish and Belorussian Dialects in Contact: A Study in Linguistic Convergence|date=1995|publisher=Indiana University|page=90|url=https://books.google.com/books?id=lzYeAQAAMAAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Rhyne|first1=George N.|last2=Lazzerini|first2=Edward J.|last3=Adams|first3=Bruce Friend|title=The Supplement to The Modern Encyclopedia of Russian, Soviet and Eurasian History: Bashkir Autonomous Soviet Socialist Republic – Bugaev, Boris Nikolaevich|date=2003|publisher=Academic International Press|isbn=978-0-87569-142-8|page=89|url=https://books.google.com/books?id=Y0tpAAAAMAAJ|language=en}}</ref> == Літературный язык == [[Файл:Izbornik_page.jpg|міні|Бук из „Изборника“ Святослава (1073)]] Політична уніфікація реґіона в державу [[Кийовська Русь]] стала ся приближно за стороча до [[Хрещіня Руси|приятя християнства]] в 988.&nbsp;році тай установленя южнословянського [[Староцерьковнословянськый язык|староцерьковнословянського]] языка літурґійным и літературным. Из сього періода є мало документації в давньоруському языкови, и товдышньоє удношіня межи літературнов и говоренов бесідов тяжко ся дає дефіновати. У бізантськых жерелах дохристиянські восточні словяне ся споминавут писати&nbsp;— айбо попри дотычні археолоґічні находкы тай споминок за „<nowiki/>[[черты и різы]]<nowiki/>“ у монаха 10.&nbsp;стороча [[Чорноризець Храбр|Чорноризця Храбра]], котрыми писали давні словяне, точну природу їхньої письмової системы сперед кирилізаційов не знати. Як тото демонструвут церьковні написы в Новґороді, куртый час была у хоснованьови [[глаголиця]], айбо доста скоро ї повнустю замінило [[Кирилиця|кириличноє письмо]].{{sfn|Vinokur|1971|loc=p. 27: "There are no extant Old Russian manuscripts written entirely in Glagolitic. There are however Russian Cyrillic manuscripts in which isolated words and lines in Glagolitic occur"}} Фраґменты берестяных грамот, найдені на розкопках у [[Великый Новґород|Новґородови]], дали важный матеріал про зглядованя староновґородської бесіды, котра в тот час была щи практично цілком чиста уд вливу церьковнословянського языка. Знає ся ай ож товды у хоснованя зачали заходити позычкы тай калкы з бізантського грецького языка, а літературный язык зачав ся наближовати д восточнословянському. === Повість минулых літ === {{Main|Повість минулых літ}} „Повѣсть времѧньных лѣ<sup>т</sup>“, дас 1110.&nbsp;рук, дараб из Лаврентіювського літописа (1377): [[Файл:Povest_vremennykh_let_text.png|500x500пкс]] {| class="wikitable" ! !Original |- !По давньоруськы{{sfn|RSL}}{{sfn|Izbornyk2}} |{{lang|orv|Се повѣсти времѧньны<sup>х</sup> лѣ<sup>т</sup> ‧ ѿкꙋдꙋ єсть пошла рꙋскаꙗ зем[л]ѧ ‧ кто въ києвѣ нача первѣє кнѧжи<sup>т</sup> ‧ и ѿкꙋдꙋ рꙋскаꙗ землѧ стала єсть <nowiki>|~</nowiki>}} |- !По [[Російскый язык|російськы]]{{sfn|NLR|loc=section 1: "Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля"}}{{sfn|BBM}} |{{lang|ru|Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля.}} |- !По [[Украйинськый язык|украйинськы]]{{sfn|LUL|loc=section 1: "Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала"}} |{{lang|uk|Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала.}} |- !По [[Білоруськый язык|білоруськы]]{{sfn|Karotki|2004|loc=p. 4: "Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала"}} |{{lang|be|Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала.}} |} У сьому прикладі падіня єрув щи в процесі вадь уже ся стало: дакулько слув ся кунчавут на приголосный, напр.&nbsp;{{Lang|orv|кнѧжит}} (← {{Lang|orv|кънѧжити}}; сучасноє ''княжити''). Из южнословянськых рис туй є {{Lang|orv|времѧньнъıх}} (сучасноє ''минулых''). Коректно ся хоснує [[Перфект (ґраматика)|перфект]] и [[аорист]]: {{Lang|orv|єсть пошла}} (''пушла''), {{Lang|orv|нача}} (''начав''). === Слово о полку Игореві === {{Main|Слово о полку Игореві}} „Слово о пълку Игоревѣ“, дас&nbsp;1200.&nbsp;рук, из Псковського списка (15.&nbsp;стороча): {{Blockquote|Не лѣпо ли ны бяшетъ братїє, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстїй о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича? Начати же ся тъй пѣсни по былинамъ сего времени, а не по замышленїю Бояню. Боянъ бо вѣщїй, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы.{{sfn|Izbornyk1}}}} Были припущеня, ож фраза „розтікати ся мысльов по дереву“ появила ся з недоброго прочитаня ориґіналного {{Lang|orv|мысію}} (т.&nbsp;є.&nbsp;''мышов''), айбо и в рукописнуй копії 1790.&nbsp;року, и першому выданю 1800.&nbsp;року, як и в ушыткых далшых научных уданях, є ипен прочитаня {{Lang|orv|мыслію}}. == Референції == {{Reflist}} == Література == {{Refbegin|2}} * {{cite web |url=http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4869 |website=Институт русской литературы (Пушкинский дом) Российской академии наук |title=Повесть временных лет |language=Russian |ref={{SfnRef|BBM}} |access-date=2026-06-23 }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Old-Russian |title=Old Russian |author=<!--Not stated--> |website=Encyclopædia Britannica |access-date=14 July 2022 |ref={{SfnRef|Britannica}} }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Grand-Principality-of-Moscow |title=Grand Principality of Moscow {{!}} medieval principality, Russia |last1=Chauhan |first1=Yamini |website=Encyclopædia Britannica |date=25 May 2012 |access-date=2022-12-31 }} * {{cite book |last=Karotki |first=Uladzimir |translator-last1=Karotki |translator-first1=Uladzimir |translator-last2=Nekrashevich-Karotkaya |translator-first2=Zhanna |translator-last3=Kayala |translator-first3=U. I. |date=2004 |title=Staražytnaja litaratura uschodnich slavian XI – XIII stahoddziaŭ |trans-title=Old Literature of the East Slavs in the 11th–13th Centuries |script-title=be:Старажытная літаратура ўсходніх славян ХІ – ХІІІ стагоддзяў |url=http://www.bsu.by/Cache/pdf/362473.pdf |language=be |location=Grodno |publisher=GrSU }} * {{cite encyclopedia |editor-last=Chisholm |editor-first=Hugh |title=Slavonic, Old |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Slavonic,_Old |work=Encyclopædia Britannica |edition=11th |publisher=Cambridge University Press |volume=25 |pages=227–228 |year=1911}} * {{cite book |last1=Cross |first1=Samuel Hazzard |last2=Sherbowitz-Wetzor |first2=Olgerd P. |date=2012 |orig-date=1953 |ref={{SfnRef|Cross|Sherbowitz-Wetzor|1953}} |title=The Russian Primary chronicle: Laurentian Text |url=https://books.google.com/books?id=ynIJAQAAIAAJ&q=%22bygone+years%22 |location=Cambridge, MA |publisher=Mediaeval Academy of America |isbn=978-0-915651-32-0 }} * {{cite book |last=Derksen |first=Rick |date=2008 |title=Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon |url=https://archive.org/details/EtymologicalDictionaryOfTheSlavicInheritedLexicon_201310 |location=Leiden-Boston |publisher=Koninklijke Brill NV |issn=1574-3586 |isbn=978-90-04-15504-6 }} * {{cite book |last1=Дыбо |first1=В. А. |last2=Замятина |first2=Г. И. |last3=Николаев |first3=С. Л. |editor-last=Булатова |editor-first=Р. В. |date=1990 |title=Основы славянской акцентологии |url=https://inslav.ru/publication/dybo-v-zamyatina-g-i-nikolaev-s-l-osnovy-slavyanskoy-akcentologii-m-1990 |language=Russian |location=[[Москва]] |publisher=Наука |isbn=5-02-011011-6 }} * Getka, Joanna, Moisiienko, Viktor, [https://www.wuw.pl/product-pol-20404-Na-poczatku-bylo-Slowo-Od-standardu-mowionego-do-normy-literackiej-Zarys-genezy-ukrainskiego-jezyka-literackiego-EBOOK.html Na początku było Słowo… Od standardu mówionego do normy literackiej (Zarys genezy ukraińskiego języka literackiego)] // Йоанна Ґетка, Віктор Мойсієнко, Спочатку було Слово… Від мовного узусу – до літературної норми (Нарис генези української літературної мови). Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024, ISBN 978-83-235-6700-4, ISBN 978-83-235-6701-1 (pdf online) * Getka, Joanna, Moisiienko, Viktor, Origins of the Ukrainian literary language in the context of the polish hypothesis on genesis polish literary language „Українська полоністика”, 17/2020 DOI: https://doi.org/10.35433/2220-4555.17.2020.fil-4 * {{cite web |url=http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm |title=СЛОВО О ПЛЪКУ ИГОРЕВѢ. Слово о полку Ігоревім. Слово о полку Игореве |website=Izbornyk |access-date=2022-12-22 |lang=uk |ref={{SfnRef|Izbornyk1}} }} * {{cite web |url=http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr01.htm |title=Лѣтопись по Лаврентьевскому списку |language=Russian |website=Izbornyk |ref={{SfnRef|Izbornyk2}} }} * {{cite book |last=Хабургаев |first=Георгий Александрович |editor-last1=Молдован |editor-first1=А. М. |editor-last2=Скорвид |editor-first2=С. С. |editor-last3=Кибрик |editor-first3=А. А. |editor-last4=Рогова |editor-first4=Н. В. |editor-last5=Якушкина |editor-first5=Е. И. |editor-last6=Журавлев |editor-first6=А. Ф. |editor-last7=Толстая |editor-first7=С. М. |title=Языки мира. Славянские языки |chapter=Древнерусский язык |date=2005 |chapter-url=https://archive.org/details/iazykymyra/page/418/mode/1up |url=https://archive.org/details/iazykymyra |language=Russian |publisher=Academia |location=Moscow |pages=418–437 }} * {{cite web |last1=Krause |first1=Todd B. |last2=Slocum |first2=Jonathan |date=2013 |title=Old Russian Online, Series Introduction |url=https://lrc.la.utexas.edu/eieol/oruol |website=Early Indo-European Online Language Lessons |publisher=University of Texas at Austin |access-date=2022-12-25 }} * {{cite book |last=Langston |first=Keith |editor1=Jared Klein |editor2=Brian Joseph |editor3=Matthias Fritz |year=2018 |title=Handbook of Comparative and Historical Indo-European Linguistics |chapter=The documentation of Slavic |chapter-url=https://books.google.com/books?id=SuR8DwAAQBAJ&dq=%22The+language+of+the+oldest+texts+from+the+period+of+Kievan+Rus%22&pg=PA1397 |pages=1397–1413 |publisher=Walter de Gruyter GmbH & Co KG |isbn=978-3-11-054243-1 }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Ukrainian-language |title=Ukrainian Language |last1=Lotha |first1=Gloria |last2=Kuiper |first2=Kathleen |last3=Mahajan |first3=Deepti |last4=Shukla |first4=Gaurav |date=13 September 2022 |access-date=2022-12-31 |website=Encyclopædia Britannica }} * {{cite web |url=http://www.ukrlib.com.ua/narod/printout.php?id=7&bookid=2 |website=Бібліотека української літератури |title=Повість минулих літ |lang=uk |ref={{SfnRef|LUL}} }} * {{cite book |last=Lunt |first=Horace G. |year=2001 |title=Old Church Slavonic Grammar |publisher=Mouton De Gruyter |isbn=3-11-016284-9 |edition=seventh |location=Berlin |page=184}} * {{Cite book |last=Magocsi |first=Paul Robert |title=A history of Ukraine: the land and its peoples |date=2010 |publisher=University of Toronto press |isbn=978-1-4426-4085-6 |edition=2nd |location=Toronto }} * {{cite encyclopedia |last=Minns |first=Ellis Hovell |editor-last=Chisholm |editor-first=Hugh |title=Slavs |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Slavs |work=Encyclopædia Britannica |edition=11th |publisher=Cambridge University Press |volume=25 |pages=228–237 |year=1911}} * {{cite web |url=https://expositions.nlr.ru/LaurentianCodex/_Project/page_Show.php?lang=en |title=Laurentian Codex. 1377 |website=The National Library of Russia |ref={{SfnRef|NLR}} }} * {{cite book |url=http://litopys.org.ua/istkult/ikult01.htm |last=Німчук |first=В. В. |author-link=Василь Німчук |editor-last=Смолій |editor-first=В. А. |date=2001 |title=Історія української культури |chapter=9.1. Мова |volume=1 |lang=uk |location=[[Кийов|Київ]] |publisher=Наукова думка |access-date=2022-12-25 }} * {{cite book |last=Ostrowski |first=Donald |others=Christian Raffensperger |date=2018 |title=Portraits of Medieval Eastern Europe, 900–1400 |location=Abingdon, Oxon |publisher=Routledge |isbn=978-1-315-20417-8 |oclc=994543451 }} * {{cite web |url=https://viewer.rsl.ru/ru/rsl01004161806?page=23&rotate=0&theme=white |title=Laurentian Codex |website=Russian State Library |ref={{SfnRef|RSL}} }} * {{cite book |last=Schenker |first=Alexander M. |year=1995 |title=The Dawn of Slavic: An Introduction to Slavic Philology |url=https://archive.org/details/schenker.-the-dawn-of-slavic/mode/1up |location=New Haven / London |publisher=Yale University Press |isbn=0-300-05846-2 }} * {{cite web |url=http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CC%5CO%5CCommonRussian.htm |title=Common Russian |last=Shevelov |first=George Yurii |date=1984 |website=Internet Encyclopedia of Ukraine |access-date=2022-12-25 }} * {{cite Q|Q105081119}} * {{cite book |last=Shevelov |first=George Yurii |author-link=Юрій Шевельов |chapter=History of the Ukrainian Language |title=Ukraine: A Concise Encyclopaedia |volume=I |editor-last=Kubijovyč |editor-first=Volodymyr |editor-link=Володимир Кубійович |publisher=University of Toronto Press |date=1963 |lccn=63023686}} * {{cite book |last=Shevelov |first=George Yurii |translator-last1=Vakulenko |translator-first1=Serhiy |translator-last2=Danilenko |translator-first2=Andriy |date=1979 |title=Istorychna fonologiia ukrains'koi movy |trans-title=A Historical Phonology of the Ukrainian Language |script-title=uk:Історична фонологія української мови |url=http://www.litopys.org.ua/shevelov/shev.htm |language=Ukrainian |location=Kharkiv |publisher=Acta |publication-date=2000 |access-date=2022-12-25 }} * {{cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/orv |title=639 Identifier Documentation: orv |date=2022 |publisher=SIL International (formerly known as the Summer Institute of Linguistics) |access-date=25 December 2022 |ref={{SfnRef|SIL|2022}} }} * {{cite journal |last=Simone |first=Lucas Ricardo |year=2018 |title=Uma breve introdução ao idioma eslavo oriental antigo |trans-title=A Brief Introduction to the Old East Slavic Language |journal=Slovo – Revista de Estudos em Eslavística |url=https://revistas.ufrj.br/index.php/slovo/article/view/17473 |volume=1 |issue=1 |pages=14–39 |language=Portuguese }} * {{cite book |last=Vinokur |first=G. O. |translator-last=Forsyth |translator-first=Mary A. |editor-last=Forsyth |editor-first=James |year=1971 |title=The Russian Language: A Brief History |url=https://books.google.com/books?id=qi232E66QbQC |location=Cambridge |publisher=Cambridge University |isbn=0-521-07944-6 }} * {{cite book |last1=Ярцева |first1=В. Н. |last2=Арутюнова |first2=Н. Д. |date=1990 |title=Лингвистический энциклопедический словарь |publisher=Издательство «Советская энциклопедия», Институт языкознания Академии наук СССР |language=Russian |location=[[Москва]] |page=143 |isbn=5-85270-031-2 |oclc=23704551 }} * {{cite web |url=https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/431649/Ob_istorii_russkogo_yazyka |last=Зализняк |first=Андрей Анатольевич |date=2012 |title=Об истории русского языка |language=Russian |website=Elementy |publisher=Mumi-Troll School |access-date=2022-12-25 }} * {{Cite journal|last=Pugh|first=Stefan M.|title=The Ruthenian Language of Meletij Smotryc'kyj: Phonology|journal=Harvard Ukrainian Studies|year=1985|volume=9|number=1/2|pages=53–60|jstor=41036132}} * {{cite book |last1=Bermel |first1=Neil |title=Context and the Lexicon in the Development of Russian Aspect |date=1 January 1997 |publisher=University of California Press |isbn=978-0-520-09812-1 |url=https://books.google.com/books?id=hIzbAkw1SOwC |language=en }} * {{cite book |last1=Fortson |first1=Benjamin W. |title=Indo-European Language and Culture: An Introduction |date=7 September 2011 |publisher=John Wiley & Sons |isbn=978-1-4443-5968-8 |url=https://books.google.com/books?id=bSxHgej4tKMC |language=en }} * {{Cite book|last=Pugh|first=Stefan M.|title=Testament to Ruthenian: A Linguistic Analysis of the Smotryc'kyj Variant|year=1996|location=Cambridge, Mass.|publisher=Harvard University Press|isbn=978-0-916458-75-1|url=https://books.google.com/books?id=-hWBAAAAIAAJ}} * {{cite book |last1=Matthews |first1=W. K. |title=The structure and development of Russian |date=2013 |location=Cambridge |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-61939-5 |edition=First paperback}} {{Refend}} jjdd3gs6rzu36u98lwvf6l8ozkicrc4 169150 169114 2026-09-05T09:22:35Z Engelseziekte 2261 хыбашноє речіня - сеся книга сяк не каже 169150 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Давньоруськый язык | altname = | image = 14 2 List of Radzivill Chron.jpg | imagecaption = Лист из [[Радзівілової хронікы]] | nativename = {{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}} | region = [[Восточна Европа]] | era = 7. вадь 8.&nbsp;стороча&nbsp;– 13. вадь 14.&nbsp;стороча{{sfn|SIL|2022}}{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1}}<br />розвив ся в староросійськый и руськый (рутенськый) язык | familycolor = Індоевропські | fam2 = [[Балтословянські языкы|Балтословянські]] | fam3 = [[Словянські языкы|Словянські]] | fam4 = [[Восточнословянські языкы|Восточнословянські]] | iso3 = orv | glotto = oldr1238 | glottorefname = Old Russian | notice = IPA | script = [[Стара кирилиця]] }} '''Давньору́ськый язык''' ({{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}}; {{lang-be|старажытнаруская мова}}, {{lang-ru|древнерусский язык}},{{sfn|Magocsi|2010|p=106}} {{lang-uk|давньоруська мова}}) быв язык (авадь ґрупа діалектув), котрый хосновали восточні словяне уд 7. авадь 8.&nbsp;стороча до 13. авадь 14.&nbsp;стороча,{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1: "Chronologically, Common Russian is considered by some to have existed from the 7th or 8th century to the 13th or 14th century (Aleksei Sobolevsky, Vatroslav Jagić, Fedot Filin, et al) and by others only to the 10th or 11th century (Oleksander Potebnia, Ahatanhel Krymsky, and, in part, Leonid Bulakhovsky)"}} кой ун ся розділив на [[Староросійськый язык|староросійськый]] и руськый (рутенськый) языкы.{{sfn|Pugh|1996|pp=2–3}} Руськый/рутенськый ся в свою очерідь розвив у [[Русинськый язык|русинськый]], [[Украйинськый язык|украйинськый]] и [[Білоруськый язык|білоруськый]] языкы.{{sfn|Pugh|1985|pp=53–60}} == Фонолоґія == === Голосні === {| | {| class="wikitable" |+Голосні в ранньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- ! rowspan="2" |Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- !Розслаблені |'''ь''' {{IPA|/ɪ/}} |'''ъ''' {{IPA|/ʊ/}} | |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/ɑ/}} | |} {| class="wikitable" |+Носові&nbsp;голосні !Передні !Задні |- |'''ѧ''' {{IPA|/ɛ̃/}} |'''ѫ''' {{IPA|/ɔ̃/}} |} |} {| class="wikitable" |+Голосні в пузньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- !Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !Напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/a/}} | |} Носові голосні /[[ѧ]]/ тай /[[ѫ]]/ золляли ся з /[[ꙗ]]/ тай /у/ удповідно на ранньому етапови (дас&nbsp;10.&nbsp;стороча)&nbsp;— перед написаньом майранньых дожывшых рукописув. Май пак у 11–13.&nbsp;сторочах /ь/ тай /ъ/ („єры“) подаґде поупадовали, а подаґде (у „силных“ позиціях) ся вокалізовали в /е/ тай /о/ подля [[Гавлікув закон|закона Гавліка]].{{sfn|Matthews|2013|pp=112–114}} === Приголосні === {| class="wikitable" |+Приголосні в давньоруському ! colspan="2" | !Губні !Зубні/ Алвеоларні !Палаталні !Веларні |- ! colspan="2" |Носові |m |n |nʲ | |- ! rowspan="2" |Плозивні !{{small|глухі}} |p |t | |k |- !{{small|звункі}} |b |d | |ɡ |- ! rowspan="2" |Африкаты !{{small|глухі}} | |t͡sʲ |t͡ɕ | |- !{{small|звункі}} | | | | |- ! rowspan="2" |Фрикативы !{{small|глухі}} | |s |ɕ, sʲ |x |- !{{small|звункі}} | |z |ʑ | |- ! colspan="2" |Бокові | |l |lʲ | |- ! colspan="2" |Апроксиманты |ʋ |r |rʲ j | |} Давньоруськый усокотив почти вшыткі приголосні прасловянського кроме палаталных плозивных *ť и *ď, котрі ся золляли з наявными фонемами /č/ тай /ž/ удповідно.{{sfn|Matthews|2013|p=114}} Перед [[Падіня єрув|падіньом єрув]] (11–13.&nbsp;стороча) палаталізація приголосных была позиційнов (алофонічнов) перед передньыми голосными. Страта єрув вчинила палаталізацію контрастивнов, фонемнов рисов языка.{{sfn|Matthews|2013|p=115}} == Обща інформація == [[Файл:Slavic_languages_tree_and_map_from_Kushniarevich_article.png|396x396пкс|Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя&nbsp;Касьяна тай Анны&nbsp;Дыбо|альт=Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя Касьяна тай Анны Дыбо|міні]] [[Файл:EastSlavicLanguages.png|ліворуч|міні|Схема розвою восточнословянськых языкув]] Давньоруськый язык быв наслідником прасловянського и всокотив многі з його рис. Ун розвив так звану плеофонію вадь [[повноголося]], котроє стало вызначнов розлуков помежи нововывинутыми восточнословянськыми и другыми словянськыми бесідами. Наприклад ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*gȏrdъ}}'' в давньоруському ся стало ''{{Lang|orv|городъ}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 178: "*gȏrdъ m. o (c) 'fortification, town' … E Ru. górod 'town, city', Gsg. góroda; Bel. hórad 'town, city', Gsg. hórada; Ukr. hórod 'town, city', Gsg. hóroda"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*melkò}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|молоко}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 307: "*melkò n. o (b) 'milk' … E Ru. molokó"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*kòrva}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|корова}}''.{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 236: "*kòrva f. ā (a) 'cow' … E Ru. koróva"}} Другі словянські діалекты удличили ся метатезов ліквід (плавных) у закрытых складах *eRC тай *aRC (южно- тай западнословянські языкы) вадь лишивши їх домак без змін (ник.&nbsp;[[Метатеза ліквід и плеофонія у словянськых языках]]). Позаяк до нашых днув дожыло мало письмовых памняток давньоруського языка, тяжко оцінити уровень його єдности. Никавучи на тото, як [[Кийовська Русь]] ся чинила многыми племенами тай кланами, годно быти, ож было ай много вшылиякых діалектув давньоруського языка. Айбо набизувно мож говорити лиш за языкы конкретных всокотившых ся рукописув. Дас на 1150.&nbsp;рук давньоруськый мав маймалу реґіоналну варіацію спомежи макродіалектув ворошного словянського.{{sfn|Lunt|2001|loc=p. 184: "the Late Common Slavic of c1000 CE had four regional variants or macro dialects: NorthWest, SouthWest, SouthEast, NorthEast. .&nbsp;.&nbsp;. by c1150 .&nbsp;.&nbsp;. [East Slavic] was still a single language, with the weakest of local variations"}} З часом давньоруськый ся розвив у дакулько май разных форм; по розпадови Кийовської Руси по 1100.&nbsp;році діалектна диференціація ся ускорила.<ref>{{cite book|last1=Byram|first1=Michael|last2=Hu|first2=Adelheid|title=Routledge Encyclopedia of Language Teaching and Learning|date=26 June 2013|publisher=Routledge|isbn=978-1-136-23554-2|page=601|url=https://books.google.com/books?id=vtmSLywH3i8C|language=en}}</ref> Реґіоналні языкы мож было розличити зачинавучи 12. вадь 13.&nbsp;сторочом.{{sfn|Lotha|Kuiper|Mahajan|Shukla|2022|loc=section 1: "Ukrainian is a lineal descendant of the colloquial language used in Kievan Rus (10th–13th century). It is written in a form of the Cyrillic alphabet and is closely related to Russian and Belarusian, from which it was indistinguishable until the 12th or 13th century"}} Подля російського лінґвішты [[Андрєй Залізняк|Андрєя Залізняка]] до 14. вадь 15.&nbsp;стороча майчитава языкова розлука была не межи реґіонами днешньых [[Білорусь|Білоруси]], [[Росія|Росії]] тай [[Украйина|Украйины]],{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 111: "…ростовско-суздальско-рязанская языковая зона от киевско-черниговской ничем существенным в древности не отличалась. Различия возникли позднее, они датируются сравнительно недавним, по лингвистическим меркам, временем, начиная с XIV–XV вв […the Rostov-Suzdal-Ryazan language area did not significantly differ from the Kiev-Chernigov one. Distinctions emerged later, in a relatively recent, by linguistic standards, time, starting from the 14th–15th centuries]"}} ай межи сіверозападом (коло сучасного [[Великый Новґород|Великого Новґорода]] тай [[Псков|Пскова]]) и центром (коло сучасных [[Кийов|Кийова]], [[Суздаль|Суздалі]], [[Ростов|Ростова]], [[Москва|Москвы]] тай Білоруси) восточнословянськых територій.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 88: "Северо-запад — это была территория Новгорода и Пскова, а остальная часть, которую можно назвать центральной, или центрально-восточной, или центрально-восточно-южной, включала одновременно территорию будущей Украины, значительную часть территории будущей Великороссии и территории Белоруссии … Существовал древненовгородский диалект в северо-западной части и некоторая более нам известная классическая форма древнерусского языка, объединявшая в равной степени Киев, Суздаль, Ростов, будущую Москву и территорию Белоруссии [The territory of Novgorod and Pskov was in the north-west, while the remaining part, which could either be called central, or central-eastern, or central-eastern-southern, comprised the territory of the future Ukraine, a substantial part of the future Great Russia, and the territory of Belarus … The Old Novgorodian dialect existed in the north-western part, while a somewhat more well-known classical variety of the Old Russian language united equally Kiev, Suzdal, Rostov, the future Moscow and the territory of Belarus]"}} Староновґородськый діалект того часу многым булше ся удличав уд централных восточнословянськых діалектув и другых словянськых языкув уцілови як у далшых сторочах.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 82: "…черты новгородского диалекта, отличавшие его от других диалектов Древней Руси, ярче всего выражены не в позднее время, когда, казалось бы, они могли уже постепенно развиться, а в самый древний период […features of the Novgorodian dialect, which made it different from the other dialects of the Old Rus', were most pronounced not in later times, when they seemingly could have evolved, but in the oldest period]"}}{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 92: "…северо-западная группа восточных славян представляет собой ветвь, которую следует считать отдельной уже на уровне праславянства […north-western group of the East Slavs is a branch that should be regarded as separate already in the Proto-Slavic period]"}} За Залізняком російськый язык ся розвив ги злитя того діалекта з централными,{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 94: "…великорусская территория оказалась состоящей из двух частей, примерно одинаковых по значимости: северо-западная (новгородско-псковская) и центрально-восточная (Ростов, Суздаль, Владимир, Москва, Рязань) […the Great Russian territory happened to include two parts of approximately equal importance: the north-western one (Novgorod-Pskov) and the central-eastern-southern one (Rostov, Suzdal, Vladimir, Moscow, Ryazan)]"}} в тот час, як украйинськый и білоруськый были продовжіньом розвою централных діалектув восточных словян.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 94: "…нынешняя Украина и Белоруссия — наследники центрально-восточно-южной зоны восточного славянства, более сходной в языковом отношении с западным и южным славянством […today's Ukraine and Belarus are successors of the central-eastern-southern area of the East Slavs, more linguistically similar to the West and South Slavs]"}} Російськый лінґвішта Ґ.&nbsp;А.&nbsp;Хабурґаєв{{sfn|Khaburgaev|2005|loc=p. 418-437}} и шор украйинськых лінґвіштув ([[Степан Смаль-Стоцькый]], [[Иван Огієнко]], [[Юрій Шевельов]], [[Євген Тимченко]], Всеволод Ганцов, [[Олена Курило]]) заперечувут єствованя єдного ворошного восточнословянського языка.{{sfn|Nimchuk|2001}} Подля них діалекты восточнословянськых племен розвили ся поступово з ворошного правословянського языка без проміжных етапув.{{sfn|Shevelov|1979}} По кунци „татарського ярма“ територія даколишньої Кийовської Руси была розділена помежи [[Великоє княжство Литовськоє|Великым княжством Литовськым]] и [[Великоє княжство Московськоє|Великым княжством Московськым]],{{sfn|Chauhan|2012}} и в сих державах ся розвили дві окремі літературні традиції: рутенська на западі и російська на востоці.<ref>{{cite book|last1=Kolodziejczyk|first1=Dariusz|title=The Crimean Khanate and Poland-Lithuania: International Diplomacy on the European Periphery (15th–18th Century), A Study of Peace Treaties Followed by an Annotated Edition of Relevant Documents|date=22 June 2011|publisher=BRILL|isbn=978-90-04-21571-9|page=241|url=https://books.google.com/books?id=B-R5DwAAQBAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Woolhiser|first1=Curt Fredric|title=Polish and Belorussian Dialects in Contact: A Study in Linguistic Convergence|date=1995|publisher=Indiana University|page=90|url=https://books.google.com/books?id=lzYeAQAAMAAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Rhyne|first1=George N.|last2=Lazzerini|first2=Edward J.|last3=Adams|first3=Bruce Friend|title=The Supplement to The Modern Encyclopedia of Russian, Soviet and Eurasian History: Bashkir Autonomous Soviet Socialist Republic – Bugaev, Boris Nikolaevich|date=2003|publisher=Academic International Press|isbn=978-0-87569-142-8|page=89|url=https://books.google.com/books?id=Y0tpAAAAMAAJ|language=en}}</ref> == Літературный язык == [[Файл:Izbornik_page.jpg|міні|Бук из „Изборника“ Святослава (1073)]] Політична уніфікація реґіона в державу [[Кийовська Русь]] стала ся приближно за стороча до [[Хрещіня Руси|приятя християнства]] в 988.&nbsp;році тай установленя южнословянського [[Староцерьковнословянськый язык|староцерьковнословянського]] языка літурґійным и літературным. Из сього періода є мало документації в давньоруському языкови, и товдышньоє удношіня межи літературнов и говоренов бесідов тяжко ся дає дефіновати. У бізантськых жерелах дохристиянські восточні словяне ся споминавут писати&nbsp;— айбо попри дотычні археолоґічні находкы тай споминок за „<nowiki/>[[черты и різы]]<nowiki/>“ у монаха 10.&nbsp;стороча [[Чорноризець Храбр|Чорноризця Храбра]], котрыми писали давні словяне, точну природу їхньої письмової системы сперед кирилізаційов не знати. Як тото демонструвут церьковні написы в Новґороді, куртый час была у хоснованьови [[глаголиця]], айбо доста скоро ї повнустю замінило [[Кирилиця|кириличноє письмо]].{{sfn|Vinokur|1971|loc=p. 27: "There are no extant Old Russian manuscripts written entirely in Glagolitic. There are however Russian Cyrillic manuscripts in which isolated words and lines in Glagolitic occur"}} Фраґменты берестяных грамот, найдені на розкопках у [[Великый Новґород|Новґородови]], дали важный матеріал про зглядованя староновґородської бесіды, котра в тот час была щи практично цілком чиста уд вливу церьковнословянського языка. Знає ся ай ож товды у хоснованя зачали заходити позычкы тай калкы з бізантського грецького языка, а літературный язык зачав ся наближовати д восточнословянському. === Повість минулых літ === {{Main|Повість минулых літ}} „Повѣсть времѧньных лѣ<sup>т</sup>“, дас 1110.&nbsp;рук, дараб из Лаврентіювського літописа (1377): [[Файл:Povest_vremennykh_let_text.png|500x500пкс]] {| class="wikitable" ! !Original |- !По давньоруськы{{sfn|RSL}}{{sfn|Izbornyk2}} |{{lang|orv|Се повѣсти времѧньны<sup>х</sup> лѣ<sup>т</sup> ‧ ѿкꙋдꙋ єсть пошла рꙋскаꙗ зем[л]ѧ ‧ кто въ києвѣ нача первѣє кнѧжи<sup>т</sup> ‧ и ѿкꙋдꙋ рꙋскаꙗ землѧ стала єсть <nowiki>|~</nowiki>}} |- !По [[Російскый язык|російськы]]{{sfn|NLR|loc=section 1: "Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля"}}{{sfn|BBM}} |{{lang|ru|Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля.}} |- !По [[Украйинськый язык|украйинськы]]{{sfn|LUL|loc=section 1: "Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала"}} |{{lang|uk|Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала.}} |- !По [[Білоруськый язык|білоруськы]]{{sfn|Karotki|2004|loc=p. 4: "Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала"}} |{{lang|be|Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала.}} |} У сьому прикладі падіня єрув щи в процесі вадь уже ся стало: дакулько слув ся кунчавут на приголосный, напр.&nbsp;{{Lang|orv|кнѧжит}} (← {{Lang|orv|кънѧжити}}; сучасноє ''княжити''). Из южнословянськых рис туй є {{Lang|orv|времѧньнъıх}} (сучасноє ''минулых''). Коректно ся хоснує [[Перфект (ґраматика)|перфект]] и [[аорист]]: {{Lang|orv|єсть пошла}} (''пушла''), {{Lang|orv|нача}} (''начав''). === Слово о полку Игореві === {{Main|Слово о полку Игореві}} „Слово о пълку Игоревѣ“, дас&nbsp;1200.&nbsp;рук, из Псковського списка (15.&nbsp;стороча): {{Blockquote|Не лѣпо ли ны бяшетъ братїє, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстїй о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича? Начати же ся тъй пѣсни по былинамъ сего времени, а не по замышленїю Бояню. Боянъ бо вѣщїй, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы.{{sfn|Izbornyk1}}}} Были припущеня, ож фраза „розтікати ся мысльов по дереву“ появила ся з недоброго прочитаня ориґіналного {{Lang|orv|мысію}} (т.&nbsp;є.&nbsp;''мышов''), айбо и в рукописнуй копії 1790.&nbsp;року, и першому выданю 1800.&nbsp;року, як и в ушыткых далшых научных уданях, є ипен прочитаня {{Lang|orv|мыслію}}. == Референції == {{Reflist}} == Література == {{Refbegin|2}} * {{cite web |url=http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4869 |website=Институт русской литературы (Пушкинский дом) Российской академии наук |title=Повесть временных лет |language=Russian |ref={{SfnRef|BBM}} |access-date=2026-06-23 }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Old-Russian |title=Old Russian |author=<!--Not stated--> |website=Encyclopædia Britannica |access-date=14 July 2022 |ref={{SfnRef|Britannica}} }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Grand-Principality-of-Moscow |title=Grand Principality of Moscow {{!}} medieval principality, Russia |last1=Chauhan |first1=Yamini |website=Encyclopædia Britannica |date=25 May 2012 |access-date=2022-12-31 }} * {{cite book |last=Karotki |first=Uladzimir |translator-last1=Karotki |translator-first1=Uladzimir |translator-last2=Nekrashevich-Karotkaya |translator-first2=Zhanna |translator-last3=Kayala |translator-first3=U. I. |date=2004 |title=Staražytnaja litaratura uschodnich slavian XI – XIII stahoddziaŭ |trans-title=Old Literature of the East Slavs in the 11th–13th Centuries |script-title=be:Старажытная літаратура ўсходніх славян ХІ – ХІІІ стагоддзяў |url=http://www.bsu.by/Cache/pdf/362473.pdf |language=be |location=Grodno |publisher=GrSU }} * {{cite encyclopedia |editor-last=Chisholm |editor-first=Hugh |title=Slavonic, Old |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Slavonic,_Old |work=Encyclopædia Britannica |edition=11th |publisher=Cambridge University Press |volume=25 |pages=227–228 |year=1911}} * {{cite book |last1=Cross |first1=Samuel Hazzard |last2=Sherbowitz-Wetzor |first2=Olgerd P. |date=2012 |orig-date=1953 |ref={{SfnRef|Cross|Sherbowitz-Wetzor|1953}} |title=The Russian Primary chronicle: Laurentian Text |url=https://books.google.com/books?id=ynIJAQAAIAAJ&q=%22bygone+years%22 |location=Cambridge, MA |publisher=Mediaeval Academy of America |isbn=978-0-915651-32-0 }} * {{cite book |last=Derksen |first=Rick |date=2008 |title=Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon |url=https://archive.org/details/EtymologicalDictionaryOfTheSlavicInheritedLexicon_201310 |location=Leiden-Boston |publisher=Koninklijke Brill NV |issn=1574-3586 |isbn=978-90-04-15504-6 }} * {{cite book |last1=Дыбо |first1=В. А. |last2=Замятина |first2=Г. И. |last3=Николаев |first3=С. Л. |editor-last=Булатова |editor-first=Р. В. |date=1990 |title=Основы славянской акцентологии |url=https://inslav.ru/publication/dybo-v-zamyatina-g-i-nikolaev-s-l-osnovy-slavyanskoy-akcentologii-m-1990 |language=Russian |location=[[Москва]] |publisher=Наука |isbn=5-02-011011-6 }} * Getka, Joanna, Moisiienko, Viktor, [https://www.wuw.pl/product-pol-20404-Na-poczatku-bylo-Slowo-Od-standardu-mowionego-do-normy-literackiej-Zarys-genezy-ukrainskiego-jezyka-literackiego-EBOOK.html Na początku było Słowo… Od standardu mówionego do normy literackiej (Zarys genezy ukraińskiego języka literackiego)] // Йоанна Ґетка, Віктор Мойсієнко, Спочатку було Слово… Від мовного узусу – до літературної норми (Нарис генези української літературної мови). Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024, ISBN 978-83-235-6700-4, ISBN 978-83-235-6701-1 (pdf online) * Getka, Joanna, Moisiienko, Viktor, Origins of the Ukrainian literary language in the context of the polish hypothesis on genesis polish literary language „Українська полоністика”, 17/2020 DOI: https://doi.org/10.35433/2220-4555.17.2020.fil-4 * {{cite web |url=http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm |title=СЛОВО О ПЛЪКУ ИГОРЕВѢ. Слово о полку Ігоревім. Слово о полку Игореве |website=Izbornyk |access-date=2022-12-22 |lang=uk |ref={{SfnRef|Izbornyk1}} }} * {{cite web |url=http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr01.htm |title=Лѣтопись по Лаврентьевскому списку |language=Russian |website=Izbornyk |ref={{SfnRef|Izbornyk2}} }} * {{cite book |last=Хабургаев |first=Георгий Александрович |editor-last1=Молдован |editor-first1=А. М. |editor-last2=Скорвид |editor-first2=С. С. |editor-last3=Кибрик |editor-first3=А. А. |editor-last4=Рогова |editor-first4=Н. В. |editor-last5=Якушкина |editor-first5=Е. И. |editor-last6=Журавлев |editor-first6=А. Ф. |editor-last7=Толстая |editor-first7=С. М. |title=Языки мира. Славянские языки |chapter=Древнерусский язык |date=2005 |chapter-url=https://archive.org/details/iazykymyra/page/418/mode/1up |url=https://archive.org/details/iazykymyra |language=Russian |publisher=Academia |location=Moscow |pages=418–437 }} * {{cite web |last1=Krause |first1=Todd B. |last2=Slocum |first2=Jonathan |date=2013 |title=Old Russian Online, Series Introduction |url=https://lrc.la.utexas.edu/eieol/oruol |website=Early Indo-European Online Language Lessons |publisher=University of Texas at Austin |access-date=2022-12-25 }} * {{cite book |last=Langston |first=Keith |editor1=Jared Klein |editor2=Brian Joseph |editor3=Matthias Fritz |year=2018 |title=Handbook of Comparative and Historical Indo-European Linguistics |chapter=The documentation of Slavic |chapter-url=https://books.google.com/books?id=SuR8DwAAQBAJ&dq=%22The+language+of+the+oldest+texts+from+the+period+of+Kievan+Rus%22&pg=PA1397 |pages=1397–1413 |publisher=Walter de Gruyter GmbH & Co KG |isbn=978-3-11-054243-1 }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Ukrainian-language |title=Ukrainian Language |last1=Lotha |first1=Gloria |last2=Kuiper |first2=Kathleen |last3=Mahajan |first3=Deepti |last4=Shukla |first4=Gaurav |date=13 September 2022 |access-date=2022-12-31 |website=Encyclopædia Britannica }} * {{cite web |url=http://www.ukrlib.com.ua/narod/printout.php?id=7&bookid=2 |website=Бібліотека української літератури |title=Повість минулих літ |lang=uk |ref={{SfnRef|LUL}} }} * {{cite book |last=Lunt |first=Horace G. |year=2001 |title=Old Church Slavonic Grammar |publisher=Mouton De Gruyter |isbn=3-11-016284-9 |edition=seventh |location=Berlin |page=184}} * {{Cite book |last=Magocsi |first=Paul Robert |title=A history of Ukraine: the land and its peoples |date=2010 |publisher=University of Toronto press |isbn=978-1-4426-4085-6 |edition=2nd |location=Toronto }} * {{cite encyclopedia |last=Minns |first=Ellis Hovell |editor-last=Chisholm |editor-first=Hugh |title=Slavs |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Slavs |work=Encyclopædia Britannica |edition=11th |publisher=Cambridge University Press |volume=25 |pages=228–237 |year=1911}} * {{cite web |url=https://expositions.nlr.ru/LaurentianCodex/_Project/page_Show.php?lang=en |title=Laurentian Codex. 1377 |website=The National Library of Russia |ref={{SfnRef|NLR}} }} * {{cite book |url=http://litopys.org.ua/istkult/ikult01.htm |last=Німчук |first=В. В. |author-link=Василь Німчук |editor-last=Смолій |editor-first=В. А. |date=2001 |title=Історія української культури |chapter=9.1. Мова |volume=1 |lang=uk |location=[[Кийов|Київ]] |publisher=Наукова думка |access-date=2022-12-25 }} * {{cite book |last=Ostrowski |first=Donald |others=Christian Raffensperger |date=2018 |title=Portraits of Medieval Eastern Europe, 900–1400 |location=Abingdon, Oxon |publisher=Routledge |isbn=978-1-315-20417-8 |oclc=994543451 }} * {{cite web |url=https://viewer.rsl.ru/ru/rsl01004161806?page=23&rotate=0&theme=white |title=Laurentian Codex |website=Russian State Library |ref={{SfnRef|RSL}} }} * {{cite book |last=Schenker |first=Alexander M. |year=1995 |title=The Dawn of Slavic: An Introduction to Slavic Philology |url=https://archive.org/details/schenker.-the-dawn-of-slavic/mode/1up |location=New Haven / London |publisher=Yale University Press |isbn=0-300-05846-2 }} * {{cite web |url=http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CC%5CO%5CCommonRussian.htm |title=Common Russian |last=Shevelov |first=George Yurii |date=1984 |website=Internet Encyclopedia of Ukraine |access-date=2022-12-25 }} * {{cite Q|Q105081119}} * {{cite book |last=Shevelov |first=George Yurii |author-link=Юрій Шевельов |chapter=History of the Ukrainian Language |title=Ukraine: A Concise Encyclopaedia |volume=I |editor-last=Kubijovyč |editor-first=Volodymyr |editor-link=Володимир Кубійович |publisher=University of Toronto Press |date=1963 |lccn=63023686}} * {{cite book |last=Shevelov |first=George Yurii |translator-last1=Vakulenko |translator-first1=Serhiy |translator-last2=Danilenko |translator-first2=Andriy |date=1979 |title=Istorychna fonologiia ukrains'koi movy |trans-title=A Historical Phonology of the Ukrainian Language |script-title=uk:Історична фонологія української мови |url=http://www.litopys.org.ua/shevelov/shev.htm |language=Ukrainian |location=Kharkiv |publisher=Acta |publication-date=2000 |access-date=2022-12-25 }} * {{cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/orv |title=639 Identifier Documentation: orv |date=2022 |publisher=SIL International (formerly known as the Summer Institute of Linguistics) |access-date=25 December 2022 |ref={{SfnRef|SIL|2022}} }} * {{cite journal |last=Simone |first=Lucas Ricardo |year=2018 |title=Uma breve introdução ao idioma eslavo oriental antigo |trans-title=A Brief Introduction to the Old East Slavic Language |journal=Slovo – Revista de Estudos em Eslavística |url=https://revistas.ufrj.br/index.php/slovo/article/view/17473 |volume=1 |issue=1 |pages=14–39 |language=Portuguese }} * {{cite book |last=Vinokur |first=G. O. |translator-last=Forsyth |translator-first=Mary A. |editor-last=Forsyth |editor-first=James |year=1971 |title=The Russian Language: A Brief History |url=https://books.google.com/books?id=qi232E66QbQC |location=Cambridge |publisher=Cambridge University |isbn=0-521-07944-6 }} * {{cite book |last1=Ярцева |first1=В. Н. |last2=Арутюнова |first2=Н. Д. |date=1990 |title=Лингвистический энциклопедический словарь |publisher=Издательство «Советская энциклопедия», Институт языкознания Академии наук СССР |language=Russian |location=[[Москва]] |page=143 |isbn=5-85270-031-2 |oclc=23704551 }} * {{cite web |url=https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/431649/Ob_istorii_russkogo_yazyka |last=Зализняк |first=Андрей Анатольевич |date=2012 |title=Об истории русского языка |language=Russian |website=Elementy |publisher=Mumi-Troll School |access-date=2022-12-25 }} * {{Cite journal|last=Pugh|first=Stefan M.|title=The Ruthenian Language of Meletij Smotryc'kyj: Phonology|journal=Harvard Ukrainian Studies|year=1985|volume=9|number=1/2|pages=53–60|jstor=41036132}} * {{cite book |last1=Bermel |first1=Neil |title=Context and the Lexicon in the Development of Russian Aspect |date=1 January 1997 |publisher=University of California Press |isbn=978-0-520-09812-1 |url=https://books.google.com/books?id=hIzbAkw1SOwC |language=en }} * {{cite book |last1=Fortson |first1=Benjamin W. |title=Indo-European Language and Culture: An Introduction |date=7 September 2011 |publisher=John Wiley & Sons |isbn=978-1-4443-5968-8 |url=https://books.google.com/books?id=bSxHgej4tKMC |language=en }} * {{Cite book|last=Pugh|first=Stefan M.|title=Testament to Ruthenian: A Linguistic Analysis of the Smotryc'kyj Variant|year=1996|location=Cambridge, Mass.|publisher=Harvard University Press|isbn=978-0-916458-75-1|url=https://books.google.com/books?id=-hWBAAAAIAAJ}} * {{cite book |last1=Matthews |first1=W. K. |title=The structure and development of Russian |date=2013 |location=Cambridge |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-61939-5 |edition=First paperback}} {{Refend}} o6k47i0qp356wuntytnpsbgmqwph0ps Великый Новґород 0 25007 169102 2026-09-04T22:48:31Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Великый Новгород]] 169102 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Великый Новгород]] 1xlunnr7y2jong52xjgqrqq50g4fuhb Ростов 0 25008 169103 2026-09-04T22:49:51Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Ростов над Доном]] 169103 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Ростов над Доном]] 4siasoxmzda1jhi4kaxeaazndqq08cg Давноруськый язык 0 25009 169115 2026-09-04T23:22:11Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Давноруськый язык]] на [[Давньоруськый язык]] 169115 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Давньоруськый язык]] n5d405vfmvtxbizhsd11onjhils4oo6 Шаблона:Нар 10 25010 169116 2026-09-04T23:50:17Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: <abbr title="датум народжіня">нар.</abbr> {{doc-inline}} Тота шаблона служить на курте означіня слов „датум народжіня“ з высвітлюючім текстом, котрый ся зобразить по набігнутю курзора мыші. '''Хоснованя:''' <nowiki>{{нар}}</nowiki> 1919 [[Катеґорія:Шаблоны про біоґрафії]] {{doc-end}}... 169116 wikitext text/x-wiki <abbr title="датум народжіня">нар.</abbr> {{doc-inline}} Тота шаблона служить на курте означіня слов „датум народжіня“ з высвітлюючім текстом, котрый ся зобразить по набігнутю курзора мыші. '''Хоснованя:''' <nowiki>{{нар}}</nowiki> 1919 [[Катеґорія:Шаблоны про біоґрафії]] {{doc-end}} </noinclude> tqp0tni7yf03pyzmy0er3bysn1fq7a1 169128 169116 2026-09-05T00:30:31Z Halajkovič 33393 169128 wikitext text/x-wiki <abbr title="датум народжіня">нар.</abbr><noinclude> {{doc-inline}} Тота шаблона служить на курте означіня слов „датум народжіня“ з высвітлюючім текстом, котрый ся зобразить по набігнутю курзора мыші. '''Хоснованя:''' <nowiki>{{нар}}</nowiki> 1919 [[Катеґорія:Шаблоны про біоґрафії]] {{doc-end}} </noinclude> kis185zancfuptbaf87781drwkderky Молдавськоє княжство 0 25011 169117 2026-09-04T23:51:54Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Молдавськоє княжество]] 169117 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Молдавськоє княжество]] 7z0jt97wsqyuxankfkyqvwtdtqlr63x Придністровська молдавська республіка 0 25012 169118 2026-09-04T23:57:10Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Придністровська Молдавська Републіка]] 169118 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Придністровська Молдавська Републіка]] ojsvexem4bmedogwwx2evs2yelb4ctq Молдавськый язык 0 25013 169119 2026-09-05T00:05:24Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{Інфобокс язык | name = Молдавськый язык | altname = Молдовськый язык | nativename = {{ubl|{{lang|ro|limba moldovenească}}|{{lang|ro-Cyrl|лимба молдовеняскэ}}}} | pronunciation = {{IPA|[ˈlimba moldoveˈne̯askə]}} | ethnicity = [[Молдаване]] | familycolor = Індоевропські | fam2 = Італіцькі | fam3 =... 169119 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Молдавськый язык | altname = Молдовськый язык | nativename = {{ubl|{{lang|ro|limba moldovenească}}|{{lang|ro-Cyrl|лимба молдовеняскэ}}}} | pronunciation = {{IPA|[ˈlimba moldoveˈne̯askə]}} | ethnicity = [[Молдаване]] | familycolor = Індоевропські | fam2 = Італіцькі | fam3 = Латино-фалісканські | fam4 = Латинські | fam5 = [[Романські языкы|Романські]] | fam6 = Восточнороманські | fam7 = [[Румынськый язык]] | fam8 = Молдавськый діалект | script = {{unbulleted list|[[латиниця]]|[[кирилиця]]}} | nation = ''{{flag|Придністровя}}'' (молдавська кирилиця) | isoexception = none | iso1 = mo | iso1comment = (застарілый) | iso2 = mol | iso2comment = (застарілый) | iso3 = mol | iso3comment = (застарілый) }} '''Молда́вськый''' авадь '''молдо́вськый язык''' ({{lang-ro|limba moldovenească}}, [[Кирилиця|кирилицьов]] ''{{Lang|ro-Cyrl|лимба молдовеняскэ}}'') є єдна з двох місных назывок на [[румынськый язык]] у [[Молдова|Молдові]].{{sfn|Kogan Page|2004}}<ref>{{cite web |last=Directorate-General for Translation of the European Commission |title=A Field Guide to the Main Languages of Europe – Spot That Language and How to Tell Them Apart |date=2008 |url=http://extranet.isti.ulb.ac.be/telecharge2.php?user=0&nomfic=willmott%2Fbac2_linguistics%2Fsection%201%20-%20%20history%20of%20linguistics%20indo-eur%20langs%20%20units%201%20and%202%2Ffield_guide_main_languages_of_europe_en.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20151117032940/http://extranet.isti.ulb.ac.be/telecharge2.php?user=0&nomfic=willmott%2Fbac2_linguistics%2Fsection%201%20-%20%20history%20of%20linguistics%20indo-eur%20langs%20%20units%201%20and%202%2Ffield_guide_main_languages_of_europe_en.pdf |edition=3rd |access-date=7 April 2020 |archive-date=17 November 2015 |url-status=dead }}</ref> Формално офіційный язык Молдовы ся дефіновав ги „молдавськый“ у Статі&nbsp;13 конституції 1994.&nbsp;року,<ref name="Constitution">{{Cite web |url=http://gov.md/content/ro/0000072.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20080226205217/http://gov.md/content/ro/0000072.pdf |url-status=dead |at=Article 13, line 1 |title=Constitution of the Republic of Moldova |archive-date=26 February 2008 }}</ref> кой декларація незалежности за 1991.&nbsp;рук указовала „румынськый“. У 2003.&nbsp;році молдавськый парламент прияв закон, подля котрого и „молдавськый“, и „румынськый“ тото [[Лінґвонім|лінґвонімы]] на єден и тот самый язык.<ref name=":0">{{cite web |title=Politics of National Conception of Moldova |url=http://lex.justice.md/index.php?action=view&view=doc&lang=1&id=312846 |access-date=10 March 2014 |work=Law No. 546/12-19-2003 |language=ro |archive-date=10 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140310213233/http://lex.justice.md/index.php?action=view&view=doc&lang=1&id=312846 |url-status=live }}</ref> У 2013.&nbsp;році Конституційный суд Молдовы постановив, ож декларація незалежности має перевагу над статьов из конституції,<ref name="const-court">{{cite news|title=Hotărâre Nr. 36 din 05.12.2013 privind interpretarea articolului 13 alin. (1) din Constituție în corelație cu Preambulul Constituției și Declarația de Independență a Republicii Moldova (Sesizările nr. 8b/2013 și 41b/2013)|publisher=Constitutional Court of Moldova|quote=124.&nbsp;... Prin urmare, Curtea consideră că prevederea conținută în Declarația de Independență referitoare la limba română ca limbă de stat a Republicii Moldova prevalează asupra prevederii referitoare la limba moldovenească conținute în articolul 13 al Constituției.|trans-quote=124.&nbsp;... Therefore, the Court considers that the provision contained in the Declaration of Independence regarding the Romanian language as the state language of the Republic of Moldova prevails over the provision regarding the Moldovan language contained in Article 13 of the Constitution.|language=ro|url=http://constcourt.md/download.php?file=cHVibGljL2NjZG9jL2hvdGFyaXJpL3JvLWhfMzZfMjAxM19yby5wZGY%3D|access-date=20 December 2013|archive-date=5 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160305051137/http://constcourt.md/download.php?file=cHVibGljL2NjZG9jL2hvdGFyaXJpL3JvLWhfMzZfMjAxM19yby5wZGY%3D|url-status=live}}</ref> тым самым уддавши статус офіційної назывці „румынськый язык“.<ref name="foxnews">{{Cite news|date=2013-12-05|title=Moldovan court rules official language is 'Romanian', replacing Soviet-flavored 'Moldovan'|work=Fox News|agency=Associated Press|url=https://www.foxnews.com/world/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored-moldovan/|access-date=2013-12-07|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20131209102718/http://www.foxnews.com/world/2013/12/05/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored|archive-date=2013-12-09}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.rferl.org/a/moldova-romanian-official-language/25191455.html|title=Chisinau Recognizes Romanian As Official Language|newspaper=Radio Free Europe/Radio Liberty|date=5 December 2013|access-date=11 March 2014|archive-date=23 September 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160923021555/http://www.rferl.org/content/moldova-romanian-official-language/25191455.html|url-status=live}}</ref> 16.&nbsp;марця 2023 молдавськый парламент прияв закон, котрый наказує хосновати назывку „румынськый“ на націоналный язык в ушыткых леґіслативных текстах и конституції. 22.&nbsp;марця тот закон [[Промулґація|промулґовала]] президентка Молдовы Мая Санду.<ref name="romanian-law-prom">{{cite news|title=Președinta Maia Sandu a promulgat Legea care confirmă că limba de stat a Republicii Moldova este cea română|url=https://presedinte.md/rom/comunicate-de-presa/presedinta-maia-sandu-a-promulgat-legea-care-confirma-ca-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-cea-romna|publisher=Presidency of the Republic of Moldova|language=ro|quote=Astăzi am promulgat Legea care confirmă un adevăr istoric și incontestabil: limba de stat a Republicii Moldova este cea română.|trans-quote=Today I have promulgated the law that confirms a historical and indisputable truth: the state language of the Republic of Moldova is Romanian.}}</ref> [[Признаня Придністровської молдавської республікы|Непризнана]] [[Придністровська молдавська республіка]] дале признає „молдавськый язык“ єдным из офіційных вєдно з [[Російськый язык|російськым]] и [[Украйинськый язык|украйинськым]].<ref name="constitMFA">{{cite web |url=https://mid.gospmr.org/en/constitution |title=КОНСТИТУЦИЯ ПРИДНЕСТРОВСКОЙ МОЛДАВСКОЙ РЕСПУБЛИКИ |date=Октябрь 2014 |publisher=Министерство иностранных дел Приднестровской молдавской республики |access-date=16. авґуста 2024 }}</ref> В [[Украйина|Украйині]] „молдавськый язык“ быв признаный меншиновым до 13.&nbsp;юнія 2026, кой став платный закон,<ref name="byeukr">{{cite news|url=https://bucpress.eu/limba-moldoveneasca-eliminata-din-legea-ucraineana-privind-carta-limbilor-regionale-sau-minoritare/|title="Limba moldovenească", eliminată din legea ucraineană privind Carta limbilor regionale sau minoritare|first=Marin|last=Gherman|newspaper=BucPress|date=16 June 2026|language=ro}}</ref> приятый Верьховнов радов Украйины за выключіня молдавського з исписа защищеных языкув подля [[Европська хартія реґіоналных и меншиновых языкув|Европської хартії реґіоналных и меншиновых языкув]].<ref name="byeukr1">{{cite news|url=https://cotidianul.md/20657/corectam-o-inexactitate-istorica-parlamentul-ucrainei-a-eliminat-limba-moldoveneasca-si-a-consfintit-protejarea-limbii-romane-limba-rusa-retrogradata/|title="Corectăm o inexactitate istorică!" – Parlamentul Ucrainei a eliminat "limba moldovenească" și a consfințit protejarea Limbii Române / Limba rusă, "retrogradată"|first=Mircea|last=Savin|newspaper=Cotidianul.md|date=3 December 2025|language=ro}}</ref> На тот момент ушыткі 16&nbsp;школ у Одеськуй области, котрі мали у проґрамі „молдавськый язык“, замінили тот термін на „румынськый“, як написала ґазета „Думська“ 13.&nbsp;януара 2024 за заяву Міністерства школованя и наукы Украйины. Молдаване сторочами хосновали вба терміны взайимозамінно, айбо у часы [[Совєтськый союз|Совєтського союза]] термін „молдавськый язык“ став єдиным признаным. Булшина молдованув из высшым ошколованьом<ref name="IPP">{{Cite web |url=http://www.ipp.md/public/files/Barometru/BOP_11.2012_prima_parte.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20131214193454/http://www.ipp.md/public/files/Barometru/BOP_11.2012_prima_parte.pdf |url-status=dead |title=CBS AXA/IPP nov. 2012 |archive-date=14 December 2013 }}</ref> и булшина бывателюв столиці, Кишиньова,<ref name="NationalityLanguage2004">{{cite web |format=XLS |url=http://www.statistica.md/public/files/Recensamint/Recensamintul_populatiei/vol_1/8_Nation_Limba_vorbita__materna_ro.xls |title=Population by main nationalities, mother tongue and language usually spoken, 2004 |work=National Bureau of Statistics of the Republic of Moldova |access-date=14 July 2016 |archive-date=14 November 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131114010949/http://www.statistica.md/public/files/Recensamint/Recensamintul_populatiei/vol_1/8_Nation_Limba_vorbita__materna_ro.xls |url-status=live }}</ref> называвут свуй рудный язык „румынськым“; булшина бывателюв сільської місности на списованьови 2004.&nbsp;року вказали рудным языком „молдавськый“.<ref name="NationalityLanguage2004" /> У школах у Молдові ся термін „румынськый язык“ хоснує уд уголошіня незалежности.<ref name=":1">{{Cite web |date=2004-10-04 |title=Ministerul Educatiei a Republicii Moldova : Acte Normative și Publicații : Acte normative și legislative : Domeniul învațămîntului preuniversitar |url=http://www.edu.md/?lng=ro&MenuItem=6&SubMenu0=1&SubMenu1=2&article=inv_preuniversitar/reg_ex_absolvire_gimnaziu |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20070928105636/http://www.edu.md/?lng=ro&MenuItem=6&SubMenu0=1&SubMenu1=2&article=inv_preuniversitar/reg_ex_absolvire_gimnaziu |archive-date=2007-09-28 |access-date=2021-08-24 |website=www.edu.md |language=ro }}</ref> У Молдові ся говорит молдавськым діалектом румынського языка, ареалом котрого є приближно територія даколишнього [[Молдавськоє княжство|Молдавського княжства]] (теперь розділена помежи [[Румынія|Румынійов]], [[Молдова|Молдовов]] и [[Украйина|Украйинов]]). Тот діалект ся тримле за єдну из пяти головных варіацій румынського языка. Ушыткі пять сут на письмі ідентичні; Молдова и Румынія мавут єден літературный язык.<ref>* {{cite book|first=James|last=Minahan|title=Miniature Empires: A Historical Dictionary of the Newly Independent States|publisher=Greenwood|year=1989|page=276}} * {{cite web |publisher=Library of Congress |location=Washington, DC |title=Moldova, Country Study |url=http://lcweb2.loc.gov/frd/cs/mdtoc.html#md0027 |access-date=3 June 2008 |archive-date=5 August 2012 |archive-url=https://archive.today/20120805060125/http://lcweb2.loc.gov/frd/cs/mdtoc.html%23md0027 |url-status=live }} * ''Encyclopædia Britannia'' (online ed.), quoted in {{cite web |title=Descriptive Cataloging: Romanian Language Codes – Moldavian or Romanian? |work=Slavic Cataloging Manual |publisher=Indiana University |url=http://www.indiana.edu/~libslav/slavcatman/langcode.html |access-date=3 June 2008 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303173827/http://www.indiana.edu/~libslav/slavcatman/langcode.html |archive-date=2016-03-03 }} * {{cite web |title=A country-by-country update on constitutional politics in Eastern Europe and the ex-USSR |url=http://www.law.nyu.edu/eecr/vol11num1_2/constitutionwatch/moldova.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20071113224009/http://www.law.nyu.edu/eecr/vol11num1_2/constitutionwatch/moldova.html |archive-date=13 November 2007 |access-date=3 June 2008 |work=NYU LAW |volume=11 |issue=1–2 }} * {{cite web |title=The Sovietization of Moldova |url=http://www.jmu.edu/orgs/romanian/moldova1.htm |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20080327035249/http://www.jmu.edu/orgs/romanian/moldova1.htm |archive-date=27 March 2008 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |website=Ethnologue |title=Moldova |url=https://www.ethnologue.com/country/MD/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20080409200226/http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=Moldova |archive-date=9 April 2008 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |title=Disillusionment with Democracy: Notes from the Field in Moldova |url=http://www.ksg.harvard.edu/kokkalis/GSW5/anderson.pdf |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20060913025352/http://www.ksg.harvard.edu/kokkalis/GSW5/anderson.pdf |archive-date=13 September 2006 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |title=Languages across Europe: Moldovan |publisher=BBC |url=https://www.bbc.co.uk/languages/european_languages/languages/moldovan.shtml |access-date=23 December 2019 |archive-date=7 November 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211107131903/https://www.bbc.co.uk/languages/european_languages/languages/moldovan.shtml |url-status=live }}</ref><ref>Л. И. Лухт, Б. П. Нарумов. "{{lang|ru|Румынский язык}}". {{lang|ru|Языки мира}}. {{lang|ru|Романские языки}}. Институт лингвистики Российской академии наук, 2001.</ref> Стандартный алфавіт, хоснованый у Молдові є ідентичный до румынського алфавіта, вчиненого на основі [[Латиниця|латинського письма]]. До 1918.&nbsp;року хосновали ся вшылиякі варіанты [[Румынська кирилиця|румынської кирилиці]]. Молдавська кирилиця, стандартизована в Совєтському союзі на основі російської азбукы, хосновала ся у 1924–1932 и 1938–1989.&nbsp;роках и дале ся хоснує у Придністровськуй молдавськуй республіці.<ref>Denis Deletant, ''Slavonic Letters in Moldova, Wallachia & Transylvania from the Tenth to the Seventeenth Centuries'', Ed. Enciclopedicӑ, Bucharest, 1991.</ref> == Референції == {{Reflist}} 9o55dm0gwpctpsom2qlji92kb3nv8r7 169121 169119 2026-09-05T00:06:33Z Flipdot 23893 169121 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Молдавськый язык | nativename = {{ubl|{{lang|ro|limba moldovenească}}|{{lang|ro-Cyrl|лимба молдовеняскэ}}}} | pronunciation = {{IPA|[ˈlimba moldoveˈne̯askə]}} | ethnicity = [[Молдаване]] | familycolor = Індоевропські | fam2 = Італіцькі | fam3 = Латино-фалісканські | fam4 = Латинські | fam5 = [[Романські языкы|Романські]] | fam6 = Восточнороманські | fam7 = [[Румынськый язык]] | fam8 = Молдавськый діалект | script = {{unbulleted list|[[латиниця]]|[[кирилиця]]}} | nation = ''{{flag|Придністровя}}'' (молдавська кирилиця) | isoexception = none | iso1 = mo | iso1comment = (застарілый) | iso2 = mol | iso2comment = (застарілый) | iso3 = mol | iso3comment = (застарілый) }} '''Молда́вськый''' '''язык''' ({{lang-ro|limba moldovenească}}, [[Кирилиця|кирилицьов]] ''{{Lang|ro-Cyrl|лимба молдовеняскэ}}'') є єдна з двох місных назывок на [[румынськый язык]] у [[Молдова|Молдові]].{{sfn|Kogan Page|2004}}<ref>{{cite web |last=Directorate-General for Translation of the European Commission |title=A Field Guide to the Main Languages of Europe – Spot That Language and How to Tell Them Apart |date=2008 |url=http://extranet.isti.ulb.ac.be/telecharge2.php?user=0&nomfic=willmott%2Fbac2_linguistics%2Fsection%201%20-%20%20history%20of%20linguistics%20indo-eur%20langs%20%20units%201%20and%202%2Ffield_guide_main_languages_of_europe_en.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20151117032940/http://extranet.isti.ulb.ac.be/telecharge2.php?user=0&nomfic=willmott%2Fbac2_linguistics%2Fsection%201%20-%20%20history%20of%20linguistics%20indo-eur%20langs%20%20units%201%20and%202%2Ffield_guide_main_languages_of_europe_en.pdf |edition=3rd |access-date=7 April 2020 |archive-date=17 November 2015 |url-status=dead }}</ref> Формално офіційный язык Молдовы ся дефіновав ги „молдавськый“ у Статі&nbsp;13 конституції 1994.&nbsp;року,<ref name="Constitution">{{Cite web |url=http://gov.md/content/ro/0000072.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20080226205217/http://gov.md/content/ro/0000072.pdf |url-status=dead |at=Article 13, line 1 |title=Constitution of the Republic of Moldova |archive-date=26 February 2008 }}</ref> кой декларація незалежности за 1991.&nbsp;рук указовала „румынськый“. У 2003.&nbsp;році молдавськый парламент прияв закон, подля котрого и „молдавськый“, и „румынськый“ тото [[Лінґвонім|лінґвонімы]] на єден и тот самый язык.<ref name=":0">{{cite web |title=Politics of National Conception of Moldova |url=http://lex.justice.md/index.php?action=view&view=doc&lang=1&id=312846 |access-date=10 March 2014 |work=Law No. 546/12-19-2003 |language=ro |archive-date=10 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140310213233/http://lex.justice.md/index.php?action=view&view=doc&lang=1&id=312846 |url-status=live }}</ref> У 2013.&nbsp;році Конституційный суд Молдовы постановив, ож декларація незалежности має перевагу над статьов из конституції,<ref name="const-court">{{cite news|title=Hotărâre Nr. 36 din 05.12.2013 privind interpretarea articolului 13 alin. (1) din Constituție în corelație cu Preambulul Constituției și Declarația de Independență a Republicii Moldova (Sesizările nr. 8b/2013 și 41b/2013)|publisher=Constitutional Court of Moldova|quote=124.&nbsp;... Prin urmare, Curtea consideră că prevederea conținută în Declarația de Independență referitoare la limba română ca limbă de stat a Republicii Moldova prevalează asupra prevederii referitoare la limba moldovenească conținute în articolul 13 al Constituției.|trans-quote=124.&nbsp;... Therefore, the Court considers that the provision contained in the Declaration of Independence regarding the Romanian language as the state language of the Republic of Moldova prevails over the provision regarding the Moldovan language contained in Article 13 of the Constitution.|language=ro|url=http://constcourt.md/download.php?file=cHVibGljL2NjZG9jL2hvdGFyaXJpL3JvLWhfMzZfMjAxM19yby5wZGY%3D|access-date=20 December 2013|archive-date=5 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160305051137/http://constcourt.md/download.php?file=cHVibGljL2NjZG9jL2hvdGFyaXJpL3JvLWhfMzZfMjAxM19yby5wZGY%3D|url-status=live}}</ref> тым самым уддавши статус офіційної назывці „румынськый язык“.<ref name="foxnews">{{Cite news|date=2013-12-05|title=Moldovan court rules official language is 'Romanian', replacing Soviet-flavored 'Moldovan'|work=Fox News|agency=Associated Press|url=https://www.foxnews.com/world/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored-moldovan/|access-date=2013-12-07|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20131209102718/http://www.foxnews.com/world/2013/12/05/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored|archive-date=2013-12-09}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.rferl.org/a/moldova-romanian-official-language/25191455.html|title=Chisinau Recognizes Romanian As Official Language|newspaper=Radio Free Europe/Radio Liberty|date=5 December 2013|access-date=11 March 2014|archive-date=23 September 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160923021555/http://www.rferl.org/content/moldova-romanian-official-language/25191455.html|url-status=live}}</ref> 16.&nbsp;марця 2023 молдавськый парламент прияв закон, котрый наказує хосновати назывку „румынськый“ на націоналный язык в ушыткых леґіслативных текстах и конституції. 22.&nbsp;марця тот закон [[Промулґація|промулґовала]] президентка Молдовы Мая Санду.<ref name="romanian-law-prom">{{cite news|title=Președinta Maia Sandu a promulgat Legea care confirmă că limba de stat a Republicii Moldova este cea română|url=https://presedinte.md/rom/comunicate-de-presa/presedinta-maia-sandu-a-promulgat-legea-care-confirma-ca-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-cea-romna|publisher=Presidency of the Republic of Moldova|language=ro|quote=Astăzi am promulgat Legea care confirmă un adevăr istoric și incontestabil: limba de stat a Republicii Moldova este cea română.|trans-quote=Today I have promulgated the law that confirms a historical and indisputable truth: the state language of the Republic of Moldova is Romanian.}}</ref> [[Признаня Придністровської молдавської республікы|Непризнана]] [[Придністровська молдавська республіка]] дале признає „молдавськый язык“ єдным из офіційных вєдно з [[Російськый язык|російськым]] и [[Украйинськый язык|украйинськым]].<ref name="constitMFA">{{cite web |url=https://mid.gospmr.org/en/constitution |title=КОНСТИТУЦИЯ ПРИДНЕСТРОВСКОЙ МОЛДАВСКОЙ РЕСПУБЛИКИ |date=Октябрь 2014 |publisher=Министерство иностранных дел Приднестровской молдавской республики |access-date=16. авґуста 2024 }}</ref> В [[Украйина|Украйині]] „молдавськый язык“ быв признаный меншиновым до 13.&nbsp;юнія 2026, кой став платный закон,<ref name="byeukr">{{cite news|url=https://bucpress.eu/limba-moldoveneasca-eliminata-din-legea-ucraineana-privind-carta-limbilor-regionale-sau-minoritare/|title="Limba moldovenească", eliminată din legea ucraineană privind Carta limbilor regionale sau minoritare|first=Marin|last=Gherman|newspaper=BucPress|date=16 June 2026|language=ro}}</ref> приятый Верьховнов радов Украйины за выключіня молдавського з исписа защищеных языкув подля [[Европська хартія реґіоналных и меншиновых языкув|Европської хартії реґіоналных и меншиновых языкув]].<ref name="byeukr1">{{cite news|url=https://cotidianul.md/20657/corectam-o-inexactitate-istorica-parlamentul-ucrainei-a-eliminat-limba-moldoveneasca-si-a-consfintit-protejarea-limbii-romane-limba-rusa-retrogradata/|title="Corectăm o inexactitate istorică!" – Parlamentul Ucrainei a eliminat "limba moldovenească" și a consfințit protejarea Limbii Române / Limba rusă, "retrogradată"|first=Mircea|last=Savin|newspaper=Cotidianul.md|date=3 December 2025|language=ro}}</ref> На тот момент ушыткі 16&nbsp;школ у Одеськуй области, котрі мали у проґрамі „молдавськый язык“, замінили тот термін на „румынськый“, як написала ґазета „Думська“ 13.&nbsp;януара 2024 за заяву Міністерства школованя и наукы Украйины. Молдаване сторочами хосновали вба терміны взайимозамінно, айбо у часы [[Совєтськый союз|Совєтського союза]] термін „молдавськый язык“ став єдиным признаным. Булшина молдованув из высшым ошколованьом<ref name="IPP">{{Cite web |url=http://www.ipp.md/public/files/Barometru/BOP_11.2012_prima_parte.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20131214193454/http://www.ipp.md/public/files/Barometru/BOP_11.2012_prima_parte.pdf |url-status=dead |title=CBS AXA/IPP nov. 2012 |archive-date=14 December 2013 }}</ref> и булшина бывателюв столиці, Кишиньова,<ref name="NationalityLanguage2004">{{cite web |format=XLS |url=http://www.statistica.md/public/files/Recensamint/Recensamintul_populatiei/vol_1/8_Nation_Limba_vorbita__materna_ro.xls |title=Population by main nationalities, mother tongue and language usually spoken, 2004 |work=National Bureau of Statistics of the Republic of Moldova |access-date=14 July 2016 |archive-date=14 November 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131114010949/http://www.statistica.md/public/files/Recensamint/Recensamintul_populatiei/vol_1/8_Nation_Limba_vorbita__materna_ro.xls |url-status=live }}</ref> называвут свуй рудный язык „румынськым“; булшина бывателюв сільської місности на списованьови 2004.&nbsp;року вказали рудным языком „молдавськый“.<ref name="NationalityLanguage2004" /> У школах у Молдові ся термін „румынськый язык“ хоснує уд уголошіня незалежности.<ref name=":1">{{Cite web |date=2004-10-04 |title=Ministerul Educatiei a Republicii Moldova : Acte Normative și Publicații : Acte normative și legislative : Domeniul învațămîntului preuniversitar |url=http://www.edu.md/?lng=ro&MenuItem=6&SubMenu0=1&SubMenu1=2&article=inv_preuniversitar/reg_ex_absolvire_gimnaziu |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20070928105636/http://www.edu.md/?lng=ro&MenuItem=6&SubMenu0=1&SubMenu1=2&article=inv_preuniversitar/reg_ex_absolvire_gimnaziu |archive-date=2007-09-28 |access-date=2021-08-24 |website=www.edu.md |language=ro }}</ref> У Молдові ся говорит молдавськым діалектом румынського языка, ареалом котрого є приближно територія даколишнього [[Молдавськоє княжство|Молдавського княжства]] (теперь розділена помежи [[Румынія|Румынійов]], [[Молдова|Молдовов]] и [[Украйина|Украйинов]]). Тот діалект ся тримле за єдну из пяти головных варіацій румынського языка. Ушыткі пять сут на письмі ідентичні; Молдова и Румынія мавут єден літературный язык.<ref>* {{cite book|first=James|last=Minahan|title=Miniature Empires: A Historical Dictionary of the Newly Independent States|publisher=Greenwood|year=1989|page=276}} * {{cite web |publisher=Library of Congress |location=Washington, DC |title=Moldova, Country Study |url=http://lcweb2.loc.gov/frd/cs/mdtoc.html#md0027 |access-date=3 June 2008 |archive-date=5 August 2012 |archive-url=https://archive.today/20120805060125/http://lcweb2.loc.gov/frd/cs/mdtoc.html%23md0027 |url-status=live }} * ''Encyclopædia Britannia'' (online ed.), quoted in {{cite web |title=Descriptive Cataloging: Romanian Language Codes – Moldavian or Romanian? |work=Slavic Cataloging Manual |publisher=Indiana University |url=http://www.indiana.edu/~libslav/slavcatman/langcode.html |access-date=3 June 2008 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303173827/http://www.indiana.edu/~libslav/slavcatman/langcode.html |archive-date=2016-03-03 }} * {{cite web |title=A country-by-country update on constitutional politics in Eastern Europe and the ex-USSR |url=http://www.law.nyu.edu/eecr/vol11num1_2/constitutionwatch/moldova.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20071113224009/http://www.law.nyu.edu/eecr/vol11num1_2/constitutionwatch/moldova.html |archive-date=13 November 2007 |access-date=3 June 2008 |work=NYU LAW |volume=11 |issue=1–2 }} * {{cite web |title=The Sovietization of Moldova |url=http://www.jmu.edu/orgs/romanian/moldova1.htm |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20080327035249/http://www.jmu.edu/orgs/romanian/moldova1.htm |archive-date=27 March 2008 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |website=Ethnologue |title=Moldova |url=https://www.ethnologue.com/country/MD/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20080409200226/http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=Moldova |archive-date=9 April 2008 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |title=Disillusionment with Democracy: Notes from the Field in Moldova |url=http://www.ksg.harvard.edu/kokkalis/GSW5/anderson.pdf |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20060913025352/http://www.ksg.harvard.edu/kokkalis/GSW5/anderson.pdf |archive-date=13 September 2006 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |title=Languages across Europe: Moldovan |publisher=BBC |url=https://www.bbc.co.uk/languages/european_languages/languages/moldovan.shtml |access-date=23 December 2019 |archive-date=7 November 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211107131903/https://www.bbc.co.uk/languages/european_languages/languages/moldovan.shtml |url-status=live }}</ref><ref>Л. И. Лухт, Б. П. Нарумов. "{{lang|ru|Румынский язык}}". {{lang|ru|Языки мира}}. {{lang|ru|Романские языки}}. Институт лингвистики Российской академии наук, 2001.</ref> Стандартный алфавіт, хоснованый у Молдові є ідентичный до румынського алфавіта, вчиненого на основі [[Латиниця|латинського письма]]. До 1918.&nbsp;року хосновали ся вшылиякі варіанты [[Румынська кирилиця|румынської кирилиці]]. Молдавська кирилиця, стандартизована в Совєтському союзі на основі російської азбукы, хосновала ся у 1924–1932 и 1938–1989.&nbsp;роках и дале ся хоснує у Придністровськуй молдавськуй республіці.<ref>Denis Deletant, ''Slavonic Letters in Moldova, Wallachia & Transylvania from the Tenth to the Seventeenth Centuries'', Ed. Enciclopedicӑ, Bucharest, 1991.</ref> == Референції == {{Reflist}} j3w111gouh27fd7d1c1eysa6fgdirmx 169124 169121 2026-09-05T00:21:48Z Flipdot 23893 169124 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Молдавськый язык | nativename = {{ubl|{{lang|ro|limba moldovenească}}|{{lang|ro-Cyrl|лимба молдовеняскэ}}}} | pronunciation = {{IPA|[ˈlimba moldoveˈne̯askə]}} | ethnicity = [[Молдаване]] | familycolor = Індоевропські | fam2 = Італіцькі | fam3 = Латино-фалісканські | fam4 = Латинські | fam5 = [[Романські языкы|Романські]] | fam6 = Восточнороманські | fam7 = [[Румынськый язык]] | fam8 = Молдавськый діалект | script = {{unbulleted list|[[латиниця]]|[[кирилиця]]}} | nation = ''{{flag|Придністровя}}'' (молдавська кирилиця) | isoexception = none | iso1 = mo | iso1comment = (застарілый) | iso2 = mol | iso2comment = (застарілый) | iso3 = mol | iso3comment = (застарілый) }} '''Молда́вськый''' '''язык''' ({{lang-ro|limba moldovenească}}, [[Кирилиця|кирилицьов]] ''{{Lang|ro-Cyrl|лимба молдовеняскэ}}'') є єдна з двох місных назывок на [[румынськый язык]] у [[Молдова|Молдові]].{{sfn|Kogan Page|2004}}<ref>{{cite web |last=Directorate-General for Translation of the European Commission |title=A Field Guide to the Main Languages of Europe – Spot That Language and How to Tell Them Apart |date=2008 |url=http://extranet.isti.ulb.ac.be/telecharge2.php?user=0&nomfic=willmott%2Fbac2_linguistics%2Fsection%201%20-%20%20history%20of%20linguistics%20indo-eur%20langs%20%20units%201%20and%202%2Ffield_guide_main_languages_of_europe_en.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20151117032940/http://extranet.isti.ulb.ac.be/telecharge2.php?user=0&nomfic=willmott%2Fbac2_linguistics%2Fsection%201%20-%20%20history%20of%20linguistics%20indo-eur%20langs%20%20units%201%20and%202%2Ffield_guide_main_languages_of_europe_en.pdf |edition=3rd |access-date=7 April 2020 |archive-date=17 November 2015 |url-status=dead }}</ref> Формално офіційный язык Молдовы ся дефіновав ги „молдавськый“ у Статі&nbsp;13 конституції 1994.&nbsp;року,<ref name="Constitution">{{Cite web |url=http://gov.md/content/ro/0000072.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20080226205217/http://gov.md/content/ro/0000072.pdf |url-status=dead |at=Article 13, line 1 |title=Constitution of the Republic of Moldova |archive-date=26 February 2008 }}</ref> кой декларація незалежности за 1991.&nbsp;рук указовала „румынськый“. У 2003.&nbsp;році молдавськый парламент прияв закон, подля котрого и „молдавськый“, и „румынськый“ тото [[Лінґвонім|лінґвонімы]] на єден и тот самый язык.<ref name=":0">{{cite web |title=Politics of National Conception of Moldova |url=http://lex.justice.md/index.php?action=view&view=doc&lang=1&id=312846 |access-date=10 March 2014 |work=Law No. 546/12-19-2003 |language=ro |archive-date=10 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140310213233/http://lex.justice.md/index.php?action=view&view=doc&lang=1&id=312846 |url-status=live }}</ref> У 2013.&nbsp;році Конституційный суд Молдовы постановив, ож декларація незалежности має перевагу над статьов из конституції,<ref name="const-court">{{cite news|title=Hotărâre Nr. 36 din 05.12.2013 privind interpretarea articolului 13 alin. (1) din Constituție în corelație cu Preambulul Constituției și Declarația de Independență a Republicii Moldova (Sesizările nr. 8b/2013 și 41b/2013)|publisher=Constitutional Court of Moldova|quote=124.&nbsp;... Prin urmare, Curtea consideră că prevederea conținută în Declarația de Independență referitoare la limba română ca limbă de stat a Republicii Moldova prevalează asupra prevederii referitoare la limba moldovenească conținute în articolul 13 al Constituției.|trans-quote=124.&nbsp;... Therefore, the Court considers that the provision contained in the Declaration of Independence regarding the Romanian language as the state language of the Republic of Moldova prevails over the provision regarding the Moldovan language contained in Article 13 of the Constitution.|language=ro|url=http://constcourt.md/download.php?file=cHVibGljL2NjZG9jL2hvdGFyaXJpL3JvLWhfMzZfMjAxM19yby5wZGY%3D|access-date=20 December 2013|archive-date=5 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160305051137/http://constcourt.md/download.php?file=cHVibGljL2NjZG9jL2hvdGFyaXJpL3JvLWhfMzZfMjAxM19yby5wZGY%3D|url-status=live}}</ref> тым самым уддавши статус офіційної назывці „румынськый язык“.<ref name="foxnews">{{Cite news|date=2013-12-05|title=Moldovan court rules official language is 'Romanian', replacing Soviet-flavored 'Moldovan'|work=Fox News|agency=Associated Press|url=https://www.foxnews.com/world/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored-moldovan/|access-date=2013-12-07|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20131209102718/http://www.foxnews.com/world/2013/12/05/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored|archive-date=2013-12-09}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.rferl.org/a/moldova-romanian-official-language/25191455.html|title=Chisinau Recognizes Romanian As Official Language|newspaper=Radio Free Europe/Radio Liberty|date=5 December 2013|access-date=11 March 2014|archive-date=23 September 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160923021555/http://www.rferl.org/content/moldova-romanian-official-language/25191455.html|url-status=live}}</ref> 16.&nbsp;марця 2023 молдавськый парламент прияв закон, котрый наказує хосновати назывку „румынськый“ на націоналный язык в ушыткых леґіслативных текстах и конституції. 22.&nbsp;марця тот закон [[Промулґація|промулґовала]] президентка Молдовы Мая Санду.<ref name="romanian-law-prom">{{cite news|title=Președinta Maia Sandu a promulgat Legea care confirmă că limba de stat a Republicii Moldova este cea română|url=https://presedinte.md/rom/comunicate-de-presa/presedinta-maia-sandu-a-promulgat-legea-care-confirma-ca-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-cea-romna|publisher=Presidency of the Republic of Moldova|language=ro|quote=Astăzi am promulgat Legea care confirmă un adevăr istoric și incontestabil: limba de stat a Republicii Moldova este cea română.|trans-quote=Today I have promulgated the law that confirms a historical and indisputable truth: the state language of the Republic of Moldova is Romanian.}}</ref> [[Признаня Придністровської молдавської республікы|Непризнана]] [[Придністровська молдавська республіка]] дале признає „молдавськый язык“ єдным из офіційных вєдно з [[Російськый язык|російськым]] и [[Украйинськый язык|украйинськым]].<ref name="constitMFA">{{cite web |url=https://mid.gospmr.org/en/constitution |title=КОНСТИТУЦИЯ ПРИДНЕСТРОВСКОЙ МОЛДАВСКОЙ РЕСПУБЛИКИ |date=Октябрь 2014 |publisher=Министерство иностранных дел Приднестровской молдавской республики |access-date=16. авґуста 2024 }}</ref> В [[Украйина|Украйині]] „молдавськый язык“ быв признаный меншиновым до 13.&nbsp;юнія 2026, кой став платный закон,<ref name="byeukr">{{cite news|url=https://bucpress.eu/limba-moldoveneasca-eliminata-din-legea-ucraineana-privind-carta-limbilor-regionale-sau-minoritare/|title="Limba moldovenească", eliminată din legea ucraineană privind Carta limbilor regionale sau minoritare|first=Marin|last=Gherman|newspaper=BucPress|date=16 June 2026|language=ro}}</ref> приятый Верьховнов радов Украйины за выключіня молдавського з исписа защищеных языкув подля [[Европська хартія реґіоналных и меншиновых языкув|Европської хартії реґіоналных и меншиновых языкув]].<ref name="byeukr1">{{cite news|url=https://cotidianul.md/20657/corectam-o-inexactitate-istorica-parlamentul-ucrainei-a-eliminat-limba-moldoveneasca-si-a-consfintit-protejarea-limbii-romane-limba-rusa-retrogradata/|title="Corectăm o inexactitate istorică!" – Parlamentul Ucrainei a eliminat "limba moldovenească" și a consfințit protejarea Limbii Române / Limba rusă, "retrogradată"|first=Mircea|last=Savin|newspaper=Cotidianul.md|date=3 December 2025|language=ro}}</ref> На тот момент ушыткі 16&nbsp;школ у Одеськуй области, котрі мали у проґрамі „молдавськый язык“, замінили тот термін на „румынськый“, як написала ґазета „Думська“ 13.&nbsp;януара 2024 за заяву Міністерства школованя и наукы Украйины. Молдаване сторочами хосновали вба терміны взайимозамінно, айбо у часы [[Совєтськый союз|Совєтського союза]] термін „молдавськый язык“ став єдиным признаным. Булшина молдованув из высшым ошколованьом<ref name="IPP">{{Cite web |url=http://www.ipp.md/public/files/Barometru/BOP_11.2012_prima_parte.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20131214193454/http://www.ipp.md/public/files/Barometru/BOP_11.2012_prima_parte.pdf |url-status=dead |title=CBS AXA/IPP nov. 2012 |archive-date=14 December 2013 }}</ref> и булшина бывателюв столиці, [[Кишиньов|Кишиньова]],<ref name="NationalityLanguage2004">{{cite web |format=XLS |url=http://www.statistica.md/public/files/Recensamint/Recensamintul_populatiei/vol_1/8_Nation_Limba_vorbita__materna_ro.xls |title=Population by main nationalities, mother tongue and language usually spoken, 2004 |work=National Bureau of Statistics of the Republic of Moldova |access-date=14 July 2016 |archive-date=14 November 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131114010949/http://www.statistica.md/public/files/Recensamint/Recensamintul_populatiei/vol_1/8_Nation_Limba_vorbita__materna_ro.xls |url-status=live }}</ref> называвут свуй рудный язык „румынськым“; булшина бывателюв сільської місности на списованьови 2004.&nbsp;року вказали рудным языком „молдавськый“.<ref name="NationalityLanguage2004" /> У школах у Молдові ся термін „румынськый язык“ хоснує уд уголошіня незалежности.<ref name=":1">{{Cite web |date=2004-10-04 |title=Ministerul Educatiei a Republicii Moldova : Acte Normative și Publicații : Acte normative și legislative : Domeniul învațămîntului preuniversitar |url=http://www.edu.md/?lng=ro&MenuItem=6&SubMenu0=1&SubMenu1=2&article=inv_preuniversitar/reg_ex_absolvire_gimnaziu |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20070928105636/http://www.edu.md/?lng=ro&MenuItem=6&SubMenu0=1&SubMenu1=2&article=inv_preuniversitar/reg_ex_absolvire_gimnaziu |archive-date=2007-09-28 |access-date=2021-08-24 |website=www.edu.md |language=ro }}</ref> У Молдові ся говорит молдавськым діалектом румынського языка, ареалом котрого є приближно територія даколишнього [[Молдавськоє княжство|Молдавського княжства]] (теперь розділена помежи [[Румынія|Румынійов]], [[Молдова|Молдовов]] и [[Украйина|Украйинов]]). Тот діалект ся тримле за єдну из пяти головных варіацій румынського языка. Ушыткі пять сут на письмі ідентичні; Молдова и Румынія мавут єден літературный язык.<ref>* {{cite book|first=James|last=Minahan|title=Miniature Empires: A Historical Dictionary of the Newly Independent States|publisher=Greenwood|year=1989|page=276}} * {{cite web |publisher=Library of Congress |location=Washington, DC |title=Moldova, Country Study |url=http://lcweb2.loc.gov/frd/cs/mdtoc.html#md0027 |access-date=3 June 2008 |archive-date=5 August 2012 |archive-url=https://archive.today/20120805060125/http://lcweb2.loc.gov/frd/cs/mdtoc.html%23md0027 |url-status=live }} * ''Encyclopædia Britannia'' (online ed.), quoted in {{cite web |title=Descriptive Cataloging: Romanian Language Codes – Moldavian or Romanian? |work=Slavic Cataloging Manual |publisher=Indiana University |url=http://www.indiana.edu/~libslav/slavcatman/langcode.html |access-date=3 June 2008 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303173827/http://www.indiana.edu/~libslav/slavcatman/langcode.html |archive-date=2016-03-03 }} * {{cite web |title=A country-by-country update on constitutional politics in Eastern Europe and the ex-USSR |url=http://www.law.nyu.edu/eecr/vol11num1_2/constitutionwatch/moldova.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20071113224009/http://www.law.nyu.edu/eecr/vol11num1_2/constitutionwatch/moldova.html |archive-date=13 November 2007 |access-date=3 June 2008 |work=NYU LAW |volume=11 |issue=1–2 }} * {{cite web |title=The Sovietization of Moldova |url=http://www.jmu.edu/orgs/romanian/moldova1.htm |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20080327035249/http://www.jmu.edu/orgs/romanian/moldova1.htm |archive-date=27 March 2008 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |website=Ethnologue |title=Moldova |url=https://www.ethnologue.com/country/MD/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20080409200226/http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=Moldova |archive-date=9 April 2008 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |title=Disillusionment with Democracy: Notes from the Field in Moldova |url=http://www.ksg.harvard.edu/kokkalis/GSW5/anderson.pdf |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20060913025352/http://www.ksg.harvard.edu/kokkalis/GSW5/anderson.pdf |archive-date=13 September 2006 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |title=Languages across Europe: Moldovan |publisher=BBC |url=https://www.bbc.co.uk/languages/european_languages/languages/moldovan.shtml |access-date=23 December 2019 |archive-date=7 November 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211107131903/https://www.bbc.co.uk/languages/european_languages/languages/moldovan.shtml |url-status=live }}</ref><ref>Л. И. Лухт, Б. П. Нарумов. "{{lang|ru|Румынский язык}}". {{lang|ru|Языки мира}}. {{lang|ru|Романские языки}}. Институт лингвистики Российской академии наук, 2001.</ref> Стандартный алфавіт, хоснованый у Молдові є ідентичный до румынського алфавіта, вчиненого на основі [[Латиниця|латинського письма]]. До 1918.&nbsp;року хосновали ся вшылиякі варіанты [[Румынська кирилиця|румынської кирилиці]]. Молдавська кирилиця, стандартизована в Совєтському союзі на основі російської азбукы, хосновала ся у 1924–1932 и 1938–1989.&nbsp;роках и дале ся хоснує у Придністровськуй молдавськуй республіці.<ref>Denis Deletant, ''Slavonic Letters in Moldova, Wallachia & Transylvania from the Tenth to the Seventeenth Centuries'', Ed. Enciclopedicӑ, Bucharest, 1991.</ref> == Референції == {{Reflist}} tiqnke3eihmjuguy3k68ochvjc9s1wx 169143 169124 2026-09-05T01:16:50Z Halajkovič 33393 +мале коректованя 169143 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Молдавськый язык | nativename = {{ubl|{{lang|ro|limba moldovenească}}|{{lang|ro-Cyrl|лимба молдовеняскэ}}}} | pronunciation = {{IPA|[ˈlimba moldoveˈne̯askə]}} | ethnicity = [[Молдаване]] | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Индоевропскы языкы|Індоевропські]] | fam2 = Італіцькі | fam3 = Латино-фалісканські | fam4 = Латинські | fam5 = [[Романські языкы|Романські]] | fam6 = Восточнороманські | fam7 = [[Румынськый язык]] | fam8 = Молдавськый діалект | script = {{unbulleted list|[[латиниця]]|[[кирилиця]]}} | nation = ''{{flag|Придністровя}}'' (молдавська кирилиця) | isoexception = none | iso1 = mo | iso1comment = (застарілый) | iso2 = mol | iso2comment = (застарілый) | iso3 = mol | iso3comment = (застарілый) }} '''Молда́вськый язык''' ({{lang-ro|limba moldovenească}}, [[Кирилиця|кирилицьов]] ''{{Lang|ro-Cyrl|лимба молдовеняскэ}}'') є єдна з двох місных назывок на [[румынськый язык]] у [[Молдова|Молдові]].{{sfn|Kogan Page|2004}}<ref>{{cite web |last=Directorate-General for Translation of the European Commission |title=A Field Guide to the Main Languages of Europe – Spot That Language and How to Tell Them Apart |date=2008 |url=http://extranet.isti.ulb.ac.be/telecharge2.php?user=0&nomfic=willmott%2Fbac2_linguistics%2Fsection%201%20-%20%20history%20of%20linguistics%20indo-eur%20langs%20%20units%201%20and%202%2Ffield_guide_main_languages_of_europe_en.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20151117032940/http://extranet.isti.ulb.ac.be/telecharge2.php?user=0&nomfic=willmott%2Fbac2_linguistics%2Fsection%201%20-%20%20history%20of%20linguistics%20indo-eur%20langs%20%20units%201%20and%202%2Ffield_guide_main_languages_of_europe_en.pdf |edition=3rd |access-date=7 April 2020 |archive-date=17 November 2015 |url-status=dead }}</ref> Формално офіційный язык Молдовы ся дефіновав ги „молдавськый“ у Статі&nbsp;13 конституції 1994.&nbsp;року,<ref name="Constitution">{{Cite web |url=http://gov.md/content/ro/0000072.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20080226205217/http://gov.md/content/ro/0000072.pdf |url-status=dead |at=Article 13, line 1 |title=Constitution of the Republic of Moldova |archive-date=26 February 2008 }}</ref> кой декларація незалежности за 1991.&nbsp;рук указовала „румынськый“. У 2003.&nbsp;році молдавськый парламент прияв закон, подля котрого и „молдавськый“, и „румынськый“ тото [[Лінґвонім|лінґвонімы]] на єден и тот самый язык.<ref name=":0">{{cite web |title=Politics of National Conception of Moldova |url=http://lex.justice.md/index.php?action=view&view=doc&lang=1&id=312846 |access-date=10 March 2014 |work=Law No. 546/12-19-2003 |language=ro |archive-date=10 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140310213233/http://lex.justice.md/index.php?action=view&view=doc&lang=1&id=312846 |url-status=live }}</ref> У 2013.&nbsp;році Конституційный суд Молдовы постановив, ож декларація незалежности має перевагу над статьов из конституції,<ref name="const-court">{{cite news|title=Hotărâre Nr. 36 din 05.12.2013 privind interpretarea articolului 13 alin. (1) din Constituție în corelație cu Preambulul Constituției și Declarația de Independență a Republicii Moldova (Sesizările nr. 8b/2013 și 41b/2013)|publisher=Constitutional Court of Moldova|quote=124.&nbsp;... Prin urmare, Curtea consideră că prevederea conținută în Declarația de Independență referitoare la limba română ca limbă de stat a Republicii Moldova prevalează asupra prevederii referitoare la limba moldovenească conținute în articolul 13 al Constituției.|trans-quote=124.&nbsp;... Therefore, the Court considers that the provision contained in the Declaration of Independence regarding the Romanian language as the state language of the Republic of Moldova prevails over the provision regarding the Moldovan language contained in Article 13 of the Constitution.|language=ro|url=http://constcourt.md/download.php?file=cHVibGljL2NjZG9jL2hvdGFyaXJpL3JvLWhfMzZfMjAxM19yby5wZGY%3D|access-date=20 December 2013|archive-date=5 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160305051137/http://constcourt.md/download.php?file=cHVibGljL2NjZG9jL2hvdGFyaXJpL3JvLWhfMzZfMjAxM19yby5wZGY%3D|url-status=live}}</ref> тым самым уддавши статус офіційної назывці „румынськый язык“.<ref name="foxnews">{{Cite news|date=2013-12-05|title=Moldovan court rules official language is 'Romanian', replacing Soviet-flavored 'Moldovan'|work=Fox News|agency=Associated Press|url=https://www.foxnews.com/world/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored-moldovan/|access-date=2013-12-07|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20131209102718/http://www.foxnews.com/world/2013/12/05/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored|archive-date=2013-12-09}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.rferl.org/a/moldova-romanian-official-language/25191455.html|title=Chisinau Recognizes Romanian As Official Language|newspaper=Radio Free Europe/Radio Liberty|date=5 December 2013|access-date=11 March 2014|archive-date=23 September 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160923021555/http://www.rferl.org/content/moldova-romanian-official-language/25191455.html|url-status=live}}</ref> 16.&nbsp;марця 2023 молдавськый парламент прияв закон, котрый наказує хосновати назывку „румынськый“ на націоналный язык в ушыткых леґіслативных текстах и конституції. 22.&nbsp;марця тот закон [[Промулґація|промулґовала]] президентка Молдовы Мая Санду.<ref name="romanian-law-prom">{{cite news|title=Președinta Maia Sandu a promulgat Legea care confirmă că limba de stat a Republicii Moldova este cea română|url=https://presedinte.md/rom/comunicate-de-presa/presedinta-maia-sandu-a-promulgat-legea-care-confirma-ca-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-cea-romna|publisher=Presidency of the Republic of Moldova|language=ro|quote=Astăzi am promulgat Legea care confirmă un adevăr istoric și incontestabil: limba de stat a Republicii Moldova este cea română.|trans-quote=Today I have promulgated the law that confirms a historical and indisputable truth: the state language of the Republic of Moldova is Romanian.}}</ref> [[Признаня Придністровської молдавської республікы|Непризнана]] [[Придністровська молдавська республіка]] дале признає „молдавськый язык“ єдным из офіційных вєдно з [[Російськый язык|російськым]] и [[Украйинськый язык|украйинськым]].<ref name="constitMFA">{{cite web |url=https://mid.gospmr.org/en/constitution |title=КОНСТИТУЦИЯ ПРИДНЕСТРОВСКОЙ МОЛДАВСКОЙ РЕСПУБЛИКИ |date=Октябрь 2014 |publisher=Министерство иностранных дел Приднестровской молдавской республики |access-date=16. авґуста 2024 }}</ref> В [[Украйина|Украйині]] „молдавськый язык“ быв признаный меншиновым до 13.&nbsp;юнія 2026, кой став платный закон,<ref name="byeukr">{{cite news|url=https://bucpress.eu/limba-moldoveneasca-eliminata-din-legea-ucraineana-privind-carta-limbilor-regionale-sau-minoritare/|title="Limba moldovenească", eliminată din legea ucraineană privind Carta limbilor regionale sau minoritare|first=Marin|last=Gherman|newspaper=BucPress|date=16 June 2026|language=ro}}</ref> приятый Верьховнов радов Украйины за выключіня молдавського з исписа защищеных языкув подля [[Европська хартія реґіоналных и меншиновых языкув|Европської хартії реґіоналных и меншиновых языкув]].<ref name="byeukr1">{{cite news|url=https://cotidianul.md/20657/corectam-o-inexactitate-istorica-parlamentul-ucrainei-a-eliminat-limba-moldoveneasca-si-a-consfintit-protejarea-limbii-romane-limba-rusa-retrogradata/|title="Corectăm o inexactitate istorică!" – Parlamentul Ucrainei a eliminat "limba moldovenească" și a consfințit protejarea Limbii Române / Limba rusă, "retrogradată"|first=Mircea|last=Savin|newspaper=Cotidianul.md|date=3 December 2025|language=ro}}</ref> На тот момент ушыткі 16&nbsp;школ у Одеськуй области, котрі мали у проґрамі „молдавськый язык“, замінили тот термін на „румынськый“, як написала ґазета „Думська“ 13.&nbsp;януара 2024 за заяву Міністерства школованя и наукы Украйины. Молдаване сторочами хосновали вба терміны взайимозамінно, айбо у часы [[Совєтськый союз|Совєтського союза]] термін „молдавськый язык“ став єдиным признаным. Булшина молдованув из высшым ошколованьом<ref name="IPP">{{Cite web |url=http://www.ipp.md/public/files/Barometru/BOP_11.2012_prima_parte.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20131214193454/http://www.ipp.md/public/files/Barometru/BOP_11.2012_prima_parte.pdf |url-status=dead |title=CBS AXA/IPP nov. 2012 |archive-date=14 December 2013 }}</ref> и булшина бывателюв столиці, [[Кишиньов|Кишиньова]],<ref name="NationalityLanguage2004">{{cite web |format=XLS |url=http://www.statistica.md/public/files/Recensamint/Recensamintul_populatiei/vol_1/8_Nation_Limba_vorbita__materna_ro.xls |title=Population by main nationalities, mother tongue and language usually spoken, 2004 |work=National Bureau of Statistics of the Republic of Moldova |access-date=14 July 2016 |archive-date=14 November 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131114010949/http://www.statistica.md/public/files/Recensamint/Recensamintul_populatiei/vol_1/8_Nation_Limba_vorbita__materna_ro.xls |url-status=live }}</ref> называвут свуй рудный язык „румынськым“; булшина бывателюв сільської місности на списованьови 2004.&nbsp;року вказали рудным языком „молдавськый“.<ref name="NationalityLanguage2004" /> У школах у Молдові ся термін „румынськый язык“ хоснує уд уголошіня незалежности.<ref name=":1">{{Cite web |date=2004-10-04 |title=Ministerul Educatiei a Republicii Moldova : Acte Normative și Publicații : Acte normative și legislative : Domeniul învațămîntului preuniversitar |url=http://www.edu.md/?lng=ro&MenuItem=6&SubMenu0=1&SubMenu1=2&article=inv_preuniversitar/reg_ex_absolvire_gimnaziu |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20070928105636/http://www.edu.md/?lng=ro&MenuItem=6&SubMenu0=1&SubMenu1=2&article=inv_preuniversitar/reg_ex_absolvire_gimnaziu |archive-date=2007-09-28 |access-date=2021-08-24 |website=www.edu.md |language=ro }}</ref> У Молдові ся говорит молдавськым діалектом румынського языка, ареалом котрого є приближно територія даколишнього [[Молдавськоє княжство|Молдавського княжства]] (теперь розділена помежи [[Румынія|Румынійов]], [[Молдова|Молдовов]] и [[Украйина|Украйинов]]). Тот діалект ся тримле за єдну из пяти головных варіацій румынського языка. Ушыткі пять сут на письмі ідентичні; Молдова и Румынія мавут єден літературный язык.<ref>* {{cite book|first=James|last=Minahan|title=Miniature Empires: A Historical Dictionary of the Newly Independent States|publisher=Greenwood|year=1989|page=276}} * {{cite web |publisher=Library of Congress |location=Washington, DC |title=Moldova, Country Study |url=http://lcweb2.loc.gov/frd/cs/mdtoc.html#md0027 |access-date=3 June 2008 |archive-date=5 August 2012 |archive-url=https://archive.today/20120805060125/http://lcweb2.loc.gov/frd/cs/mdtoc.html%23md0027 |url-status=live }} * ''Encyclopædia Britannia'' (online ed.), quoted in {{cite web |title=Descriptive Cataloging: Romanian Language Codes – Moldavian or Romanian? |work=Slavic Cataloging Manual |publisher=Indiana University |url=http://www.indiana.edu/~libslav/slavcatman/langcode.html |access-date=3 June 2008 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303173827/http://www.indiana.edu/~libslav/slavcatman/langcode.html |archive-date=2016-03-03 }} * {{cite web |title=A country-by-country update on constitutional politics in Eastern Europe and the ex-USSR |url=http://www.law.nyu.edu/eecr/vol11num1_2/constitutionwatch/moldova.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20071113224009/http://www.law.nyu.edu/eecr/vol11num1_2/constitutionwatch/moldova.html |archive-date=13 November 2007 |access-date=3 June 2008 |work=NYU LAW |volume=11 |issue=1–2 }} * {{cite web |title=The Sovietization of Moldova |url=http://www.jmu.edu/orgs/romanian/moldova1.htm |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20080327035249/http://www.jmu.edu/orgs/romanian/moldova1.htm |archive-date=27 March 2008 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |website=Ethnologue |title=Moldova |url=https://www.ethnologue.com/country/MD/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20080409200226/http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=Moldova |archive-date=9 April 2008 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |title=Disillusionment with Democracy: Notes from the Field in Moldova |url=http://www.ksg.harvard.edu/kokkalis/GSW5/anderson.pdf |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20060913025352/http://www.ksg.harvard.edu/kokkalis/GSW5/anderson.pdf |archive-date=13 September 2006 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |title=Languages across Europe: Moldovan |publisher=BBC |url=https://www.bbc.co.uk/languages/european_languages/languages/moldovan.shtml |access-date=23 December 2019 |archive-date=7 November 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211107131903/https://www.bbc.co.uk/languages/european_languages/languages/moldovan.shtml |url-status=live }}</ref><ref>Л. И. Лухт, Б. П. Нарумов. "{{lang|ru|Румынский язык}}". {{lang|ru|Языки мира}}. {{lang|ru|Романские языки}}. Институт лингвистики Российской академии наук, 2001.</ref> Стандартный алфавіт, хоснованый у Молдові є ідентичный до румынського алфавіта, вчиненого на основі [[Латиниця|латинського письма]]. До 1918.&nbsp;року хосновали ся вшылиякі варіанты [[Румынська кирилиця|румынської кирилиці]]. Молдавська кирилиця, стандартизована в Совєтському союзі на основі російської азбукы, хосновала ся у 1924–1932 и 1938–1989.&nbsp;роках и дале ся хоснує у Придністровськуй молдавськуй республіці.<ref>Denis Deletant, ''Slavonic Letters in Moldova, Wallachia & Transylvania from the Tenth to the Seventeenth Centuries'', Ed. Enciclopedicӑ, Bucharest, 1991.</ref> == Референції == {{Reflist}} qz0dk1tbti5bh3n89oy0v4zg7scq6mp 169164 169143 2026-09-05T11:34:54Z Flipdot 23893 169164 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Молдавськый язык | nativename = {{ubl|{{lang|ro|limba moldovenească}}|{{lang|ro-Cyrl|лимба молдовеняскэ}}}} | pronunciation = {{IPA|[ˈlimba moldoveˈne̯askə]}} | ethnicity = [[Молдаване]] | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Индоевропскы языкы|Індоевропські]] | fam2 = Італіцькі | fam3 = Латино-фалісканські | fam4 = Латинські | fam5 = [[Романські языкы|Романські]] | fam6 = Восточнороманські | fam7 = [[Румынськый язык]] | fam8 = Молдавськый діалект | script = {{unbulleted list|[[латиниця]]|[[кирилиця]]}} | nation = ''{{flag|Придністровя}}'' (молдавська кирилиця) | isoexception = none | iso1 = mo | iso1comment = (застарілый) | iso2 = mol | iso2comment = (застарілый) | iso3 = mol | iso3comment = (застарілый) }} '''Молда́вськый язык''' ({{lang-ro|limba moldovenească}}, [[Кирилиця|кирилицьов]] ''{{Lang|ro-Cyrl|лимба молдовеняскэ}}'') є єдна з двох місных назывок на [[румынськый язык]] у [[Молдова|Молдові]].<ref>{{Cite book |title=Europe Review 2003/2004: The Economic and Business Report |edition=15th |date=2004 |location=London |publisher=Kogan Page |url={{GBurl|3R85byyUHeUC}} |ref={{sfnref|Kogan Page|2004}} }}</ref><ref>{{cite web |last=Directorate-General for Translation of the European Commission |title=A Field Guide to the Main Languages of Europe – Spot That Language and How to Tell Them Apart |date=2008 |url=http://extranet.isti.ulb.ac.be/telecharge2.php?user=0&nomfic=willmott%2Fbac2_linguistics%2Fsection%201%20-%20%20history%20of%20linguistics%20indo-eur%20langs%20%20units%201%20and%202%2Ffield_guide_main_languages_of_europe_en.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20151117032940/http://extranet.isti.ulb.ac.be/telecharge2.php?user=0&nomfic=willmott%2Fbac2_linguistics%2Fsection%201%20-%20%20history%20of%20linguistics%20indo-eur%20langs%20%20units%201%20and%202%2Ffield_guide_main_languages_of_europe_en.pdf |edition=3rd |access-date=7 April 2020 |archive-date=17 November 2015 |url-status=dead }}</ref> Формално офіційный язык Молдовы ся дефіновав ги „молдавськый“ у Статі&nbsp;13 конституції 1994.&nbsp;року,<ref name="Constitution">{{Cite web |url=http://gov.md/content/ro/0000072.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20080226205217/http://gov.md/content/ro/0000072.pdf |url-status=dead |at=Article 13, line 1 |title=Constitution of the Republic of Moldova |archive-date=26 February 2008 }}</ref> кой декларація незалежности за 1991.&nbsp;рук указовала „румынськый“. У 2003.&nbsp;році молдавськый парламент прияв закон, подля котрого и „молдавськый“, и „румынськый“ тото [[Лінґвонім|лінґвонімы]] на єден и тот самый язык.<ref name=":0">{{cite web |title=Politics of National Conception of Moldova |url=http://lex.justice.md/index.php?action=view&view=doc&lang=1&id=312846 |access-date=10 March 2014 |work=Law No. 546/12-19-2003 |language=ro |archive-date=10 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140310213233/http://lex.justice.md/index.php?action=view&view=doc&lang=1&id=312846 |url-status=live }}</ref> У 2013.&nbsp;році Конституційный суд Молдовы постановив, ож декларація незалежности має перевагу над статьов из конституції,<ref name="const-court">{{cite news|title=Hotărâre Nr. 36 din 05.12.2013 privind interpretarea articolului 13 alin. (1) din Constituție în corelație cu Preambulul Constituției și Declarația de Independență a Republicii Moldova (Sesizările nr. 8b/2013 și 41b/2013)|publisher=Constitutional Court of Moldova|quote=124.&nbsp;... Prin urmare, Curtea consideră că prevederea conținută în Declarația de Independență referitoare la limba română ca limbă de stat a Republicii Moldova prevalează asupra prevederii referitoare la limba moldovenească conținute în articolul 13 al Constituției.|trans-quote=124.&nbsp;... Therefore, the Court considers that the provision contained in the Declaration of Independence regarding the Romanian language as the state language of the Republic of Moldova prevails over the provision regarding the Moldovan language contained in Article 13 of the Constitution.|language=ro|url=http://constcourt.md/download.php?file=cHVibGljL2NjZG9jL2hvdGFyaXJpL3JvLWhfMzZfMjAxM19yby5wZGY%3D|access-date=20 December 2013|archive-date=5 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160305051137/http://constcourt.md/download.php?file=cHVibGljL2NjZG9jL2hvdGFyaXJpL3JvLWhfMzZfMjAxM19yby5wZGY%3D|url-status=live}}</ref> тым самым уддавши статус офіційної назывці „румынськый язык“.<ref name="foxnews">{{Cite news|date=2013-12-05|title=Moldovan court rules official language is 'Romanian', replacing Soviet-flavored 'Moldovan'|work=Fox News|agency=Associated Press|url=https://www.foxnews.com/world/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored-moldovan/|access-date=2013-12-07|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20131209102718/http://www.foxnews.com/world/2013/12/05/moldovan-court-rules-official-language-is-romanian-replacing-soviet-flavored|archive-date=2013-12-09}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.rferl.org/a/moldova-romanian-official-language/25191455.html|title=Chisinau Recognizes Romanian As Official Language|newspaper=Radio Free Europe/Radio Liberty|date=5 December 2013|access-date=11 March 2014|archive-date=23 September 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160923021555/http://www.rferl.org/content/moldova-romanian-official-language/25191455.html|url-status=live}}</ref> 16.&nbsp;марця 2023 молдавськый парламент прияв закон, котрый наказує хосновати назывку „румынськый“ на націоналный язык в ушыткых леґіслативных текстах и конституції. 22.&nbsp;марця тот закон [[Промулґація|промулґовала]] президентка Молдовы Мая Санду.<ref name="romanian-law-prom">{{cite news|title=Președinta Maia Sandu a promulgat Legea care confirmă că limba de stat a Republicii Moldova este cea română|url=https://presedinte.md/rom/comunicate-de-presa/presedinta-maia-sandu-a-promulgat-legea-care-confirma-ca-limba-de-stat-a-republicii-moldova-este-cea-romna|publisher=Presidency of the Republic of Moldova|language=ro|quote=Astăzi am promulgat Legea care confirmă un adevăr istoric și incontestabil: limba de stat a Republicii Moldova este cea română.|trans-quote=Today I have promulgated the law that confirms a historical and indisputable truth: the state language of the Republic of Moldova is Romanian.}}</ref> [[Признаня Придністровської молдавської республікы|Непризнана]] [[Придністровська молдавська республіка]] дале признає „молдавськый язык“ єдным из офіційных вєдно з [[Російськый язык|російськым]] и [[Украйинськый язык|украйинськым]].<ref name="constitMFA">{{cite web |url=https://mid.gospmr.org/en/constitution |title=КОНСТИТУЦИЯ ПРИДНЕСТРОВСКОЙ МОЛДАВСКОЙ РЕСПУБЛИКИ |date=Октябрь 2014 |publisher=Министерство иностранных дел Приднестровской молдавской республики |access-date=16. авґуста 2024 }}</ref> В [[Украйина|Украйині]] „молдавськый язык“ быв признаный меншиновым до 13.&nbsp;юнія 2026, кой став платный закон,<ref name="byeukr">{{cite news|url=https://bucpress.eu/limba-moldoveneasca-eliminata-din-legea-ucraineana-privind-carta-limbilor-regionale-sau-minoritare/|title="Limba moldovenească", eliminată din legea ucraineană privind Carta limbilor regionale sau minoritare|first=Marin|last=Gherman|newspaper=BucPress|date=16 June 2026|language=ro}}</ref> приятый Верьховнов радов Украйины за выключіня молдавського з исписа защищеных языкув подля [[Европська хартія реґіоналных и меншиновых языкув|Европської хартії реґіоналных и меншиновых языкув]].<ref name="byeukr1">{{cite news|url=https://cotidianul.md/20657/corectam-o-inexactitate-istorica-parlamentul-ucrainei-a-eliminat-limba-moldoveneasca-si-a-consfintit-protejarea-limbii-romane-limba-rusa-retrogradata/|title="Corectăm o inexactitate istorică!" – Parlamentul Ucrainei a eliminat "limba moldovenească" și a consfințit protejarea Limbii Române / Limba rusă, "retrogradată"|first=Mircea|last=Savin|newspaper=Cotidianul.md|date=3 December 2025|language=ro}}</ref> На тот момент ушыткі 16&nbsp;школ у Одеськуй области, котрі мали у проґрамі „молдавськый язык“, замінили тот термін на „румынськый“, як написала ґазета „Думська“ 13.&nbsp;януара 2024 за заяву Міністерства школованя и наукы Украйины. Молдаване сторочами хосновали вба терміны взайимозамінно, айбо у часы [[Совєтськый союз|Совєтського союза]] термін „молдавськый язык“ став єдиным признаным. Булшина молдованув из высшым ошколованьом<ref name="IPP">{{Cite web |url=http://www.ipp.md/public/files/Barometru/BOP_11.2012_prima_parte.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20131214193454/http://www.ipp.md/public/files/Barometru/BOP_11.2012_prima_parte.pdf |url-status=dead |title=CBS AXA/IPP nov. 2012 |archive-date=14 December 2013 }}</ref> и булшина бывателюв столиці, [[Кишиньов|Кишиньова]],<ref name="NationalityLanguage2004">{{cite web |format=XLS |url=http://www.statistica.md/public/files/Recensamint/Recensamintul_populatiei/vol_1/8_Nation_Limba_vorbita__materna_ro.xls |title=Population by main nationalities, mother tongue and language usually spoken, 2004 |work=National Bureau of Statistics of the Republic of Moldova |access-date=14 July 2016 |archive-date=14 November 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131114010949/http://www.statistica.md/public/files/Recensamint/Recensamintul_populatiei/vol_1/8_Nation_Limba_vorbita__materna_ro.xls |url-status=live }}</ref> называвут свуй рудный язык „румынськым“; булшина бывателюв сільської місности на списованьови 2004.&nbsp;року вказали рудным языком „молдавськый“.<ref name="NationalityLanguage2004" /> У школах у Молдові ся термін „румынськый язык“ хоснує уд уголошіня незалежности.<ref name=":1">{{Cite web |date=2004-10-04 |title=Ministerul Educatiei a Republicii Moldova : Acte Normative și Publicații : Acte normative și legislative : Domeniul învațămîntului preuniversitar |url=http://www.edu.md/?lng=ro&MenuItem=6&SubMenu0=1&SubMenu1=2&article=inv_preuniversitar/reg_ex_absolvire_gimnaziu |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20070928105636/http://www.edu.md/?lng=ro&MenuItem=6&SubMenu0=1&SubMenu1=2&article=inv_preuniversitar/reg_ex_absolvire_gimnaziu |archive-date=2007-09-28 |access-date=2021-08-24 |website=www.edu.md |language=ro }}</ref> У Молдові ся говорит молдавськым діалектом румынського языка, ареалом котрого є приближно територія даколишнього [[Молдавськоє княжство|Молдавського княжства]] (теперь розділена помежи [[Румынія|Румынійов]], [[Молдова|Молдовов]] и [[Украйина|Украйинов]]). Тот діалект ся тримле за єдну из пяти головных варіацій румынського языка. Ушыткі пять сут на письмі ідентичні; Молдова и Румынія мавут єден літературный язык.<ref>* {{cite book|first=James|last=Minahan|title=Miniature Empires: A Historical Dictionary of the Newly Independent States|publisher=Greenwood|year=1989|page=276}} * {{cite web |publisher=Library of Congress |location=Washington, DC |title=Moldova, Country Study |url=http://lcweb2.loc.gov/frd/cs/mdtoc.html#md0027 |access-date=3 June 2008 |archive-date=5 August 2012 |archive-url=https://archive.today/20120805060125/http://lcweb2.loc.gov/frd/cs/mdtoc.html%23md0027 |url-status=live }} * ''Encyclopædia Britannia'' (online ed.), quoted in {{cite web |title=Descriptive Cataloging: Romanian Language Codes – Moldavian or Romanian? |work=Slavic Cataloging Manual |publisher=Indiana University |url=http://www.indiana.edu/~libslav/slavcatman/langcode.html |access-date=3 June 2008 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303173827/http://www.indiana.edu/~libslav/slavcatman/langcode.html |archive-date=2016-03-03 }} * {{cite web |title=A country-by-country update on constitutional politics in Eastern Europe and the ex-USSR |url=http://www.law.nyu.edu/eecr/vol11num1_2/constitutionwatch/moldova.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20071113224009/http://www.law.nyu.edu/eecr/vol11num1_2/constitutionwatch/moldova.html |archive-date=13 November 2007 |access-date=3 June 2008 |work=NYU LAW |volume=11 |issue=1–2 }} * {{cite web |title=The Sovietization of Moldova |url=http://www.jmu.edu/orgs/romanian/moldova1.htm |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20080327035249/http://www.jmu.edu/orgs/romanian/moldova1.htm |archive-date=27 March 2008 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |website=Ethnologue |title=Moldova |url=https://www.ethnologue.com/country/MD/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20080409200226/http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=Moldova |archive-date=9 April 2008 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |title=Disillusionment with Democracy: Notes from the Field in Moldova |url=http://www.ksg.harvard.edu/kokkalis/GSW5/anderson.pdf |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20060913025352/http://www.ksg.harvard.edu/kokkalis/GSW5/anderson.pdf |archive-date=13 September 2006 |access-date=3 June 2008 }} * {{cite web |title=Languages across Europe: Moldovan |publisher=BBC |url=https://www.bbc.co.uk/languages/european_languages/languages/moldovan.shtml |access-date=23 December 2019 |archive-date=7 November 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211107131903/https://www.bbc.co.uk/languages/european_languages/languages/moldovan.shtml |url-status=live }}</ref><ref>Л. И. Лухт, Б. П. Нарумов. "{{lang|ru|Румынский язык}}". {{lang|ru|Языки мира}}. {{lang|ru|Романские языки}}. Институт лингвистики Российской академии наук, 2001.</ref> Стандартный алфавіт, хоснованый у Молдові є ідентичный до румынського алфавіта, вчиненого на основі [[Латиниця|латинського письма]]. До 1918.&nbsp;року хосновали ся вшылиякі варіанты [[Румынська кирилиця|румынської кирилиці]]. Молдавська кирилиця, стандартизована в Совєтському союзі на основі російської азбукы, хосновала ся у 1924–1932 и 1938–1989.&nbsp;роках и дале ся хоснує у Придністровськуй молдавськуй республіці.<ref>Denis Deletant, ''Slavonic Letters in Moldova, Wallachia & Transylvania from the Tenth to the Seventeenth Centuries'', Ed. Enciclopedicӑ, Bucharest, 1991.</ref> == Референції == {{Reflist}} id15bym8ppocijm3ugyevbemnp8s5l9 Канако 0 25014 169129 2026-09-05T00:39:47Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{Infobox | title = Канако | image = | caption = | headerstyle = background-color: #efefef; | header1 = | label1 = Род | data1 = Женьскый | header2 = Походжіня | label3 = Слово/мено | data3 = Японьске | label4 = Значіня | data4 = Значіня ся одлишать в залежности од поужытых знаків канджі }} '''Канако''' є женьске я... 169129 wikitext text/x-wiki {{Infobox | title = Канако | image = | caption = | headerstyle = background-color: #efefef; | header1 = | label1 = Род | data1 = Женьскый | header2 = Походжіня | label3 = Слово/мено | data3 = Японьске | label4 = Значіня | data4 = Значіня ся одлишать в залежности од поужытых знаків канджі }} '''Канако''' є женьске японьске хрестне мено. == Писомны формы == Формы в [[канджі]] можуть обсяговати: * 加奈子, „приданя, (само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ * 香奈子, „аромат, (само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ * 佳南子, „добрый, гардый і т. д., юг, дїтя“ * 香菜子, „аромат, зеленина, дїтя“ * 可南子, „приятельный, юг, дїтя“ == Особности з тым меном == * Канако Абе (阿部 加奈子; {{нар}} 1973), японьска діріґентка, писателька і піаністка * Канако Доморі (堂森 佳南子; {{нар}} 1975), японьска теністка на возику * Канако Еномото (榎本 加奈子; {{нар}} 1980), японьска артістка і моделка * Канако Фукаура (深浦 加奈子; 1960–2008), японьска артістка * Канако Гаґінаґа (萩永 佳奈子; {{нар}} 1975), японьска біжкыня * Канако Гіґучі (樋口 可南子; {{нар}} 1958), японьска артістка * Канако Гірай (平井 香菜子; {{нар}} 1984), японьска волейбалістка * Канако Гірамацу (平松 可奈子; {{нар}} 1991), колишня членка японьской ідоловой ґрупы SKE48 * Канако Інукі (犬木 加奈子; {{нар}} 1958), японьска авторка манґы і ілустраторка * Канако Іто (いとう かなこ; {{нар}} 1973), японьска співачка * Канако Іто (фотбалістка) (伊藤 香菜子; {{нар}} 1983), японьска фотбалістка * Канако Касе (加瀬 加奈子; {{нар}} 1980), японьска професіонална біціґлістка * Канако Кітао (北尾 佳奈子; {{нар}} 1982), японьско-америцька сінхронізована плавкыня * Канако Кобаяші (小林 花奈子; {{нар}} 1998), японьска грачка реґбі * Канако Кондо (近藤 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска даберка і співачка * Канако Міцугаші (三橋 加奈子; {{нар}} 1978), японьска артістка і даберка * Канако Міямото (宮本 佳那子; {{нар}} 1989), японьска артістка і співачка * Канако Момота (百田 夏菜子; {{нар}} 1994), японьска співачка і артістка * Канако Морікасі (森崎 可南子; {{нар}} 1996), японьска теністка * Канако Муракамі (村上 佳菜子; {{нар}} 1994), японьска красокорчулярька * Канако Мурата (村田 夏南子; {{нар}} 1993), японьска боёвнічка змішаных боёвых умень і колишня запаснічка * Канако Найто (内藤 香菜子; 1980 – 2019), японьска волейбалістка * Канако Ніші (西 加南子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка * Канако Ніші (писателька) (西 加奈子; {{нар}} 1977), японьска писателька і умелкыня * Канако Оґата (緒方 かな子; {{нар}} 1973), японьска співачка і телевізна особность * Канако Омура (大村 加奈子; {{нар}} 1976), японьска волейбалістка * Канако Оцуджі (尾辻 かな子; {{нар}} 1974), японьска політічка і актівістка * Канако Сакаі (酒井 香奈子; {{нар}} 1986), японьска даберка * Канако Тагара (田原 可南子; {{нар}} 1994), японьска артістка і співачка * Канако Такацукі (高槻 かなこ; {{нар}} 1993), японьска даберка і співачка * Канако Танікава (谷川 可奈子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка * Канако Татено (立野 香菜子; {{нар}} 1981), японьска даберка * Канако Тоджо (東條 加那子; {{нар}} 1984), японьска даберка * Канако Ураі (浦井 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска професіонална запаснічка, новинарька і умелкыня * Канако Ватанабе(渡部 香生子; {{нар}} 1996), японьска плавкыня * Канако Янаґігара (柳原 可奈子; {{нар}} 1986), японьска артістка і комічка * Канако Йонекура (米倉 加奈子; {{нар}} 1976), японьска бедмінтоністка == Фіктівны поставы == * Канако Ясака (八坂 神奈子), постава з гры „[[Mountain of Faith]]“ зо серії „Touhou Project“ * Канако Курусу (来栖 加奈子), постава зо серії легкых романів „Oreimo“ * Канако Кецукане (決鐘 仮名子), постава у фанушиковскій грї к [[пріквел]]у „Undertale“ під назвов „[[Undertale Yellow]]“ * Канако Мімура (三村 かな子), постава в герній серії „[[The Idolmaster Cinderella Girls]]“ {{given name}} {{DEFAULTSORT:Канако}} [[Катеґорія:Японьскы женьскы хрестны мена]] [[Катеґорія:Женьскы хрестны мена]] dntaa4yxsvpsmznuyyn3t6xfmbfdp1g 169130 169129 2026-09-05T00:40:46Z Halajkovič 33393 169130 wikitext text/x-wiki {{Infobox | title = Канако | image = | caption = | headerstyle = background-color: #efefef; | header1 = | label1 = Род | data1 = Женьскый | header2 = Походжіня | label3 = Слово/мено | data3 = Японьске | label4 = Значіня | data4 = Значіня ся одлишать в залежности од поужытых знаків канджі }} '''Канако''' ({{lang-ja|かなこ, カナコ}}) є женьске японьске хрестне мено. == Писомны формы == Формы в [[канджі]] можуть обсяговати: * 加奈子, „приданя, (само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ * 香奈子, „аромат, (само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ * 佳南子, „добрый, гардый і т. д., юг, дїтя“ * 香菜子, „аромат, зеленина, дїтя“ * 可南子, „приятельный, юг, дїтя“ == Особности з тым меном == * Канако Абе (阿部 加奈子; {{нар}} 1973), японьска діріґентка, писателька і піаністка * Канако Доморі (堂森 佳南子; {{нар}} 1975), японьска теністка на возику * Канако Еномото (榎本 加奈子; {{нар}} 1980), японьска артістка і моделка * Канако Фукаура (深浦 加奈子; 1960–2008), японьска артістка * Канако Гаґінаґа (萩永 佳奈子; {{нар}} 1975), японьска біжкыня * Канако Гіґучі (樋口 可南子; {{нар}} 1958), японьска артістка * Канако Гірай (平井 香菜子; {{нар}} 1984), японьска волейбалістка * Канако Гірамацу (平松 可奈子; {{нар}} 1991), колишня членка японьской ідоловой ґрупы SKE48 * Канако Інукі (犬木 加奈子; {{нар}} 1958), японьска авторка манґы і ілустраторка * Канако Іто (いとう かなこ; {{нар}} 1973), японьска співачка * Канако Іто (фотбалістка) (伊藤 香菜子; {{нар}} 1983), японьска фотбалістка * Канако Касе (加瀬 加奈子; {{нар}} 1980), японьска професіонална біціґлістка * Канако Кітао (北尾 佳奈子; {{нар}} 1982), японьско-америцька сінхронізована плавкыня * Канако Кобаяші (小林 花奈子; {{нар}} 1998), японьска грачка реґбі * Канако Кондо (近藤 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска даберка і співачка * Канако Міцугаші (三橋 加奈子; {{нар}} 1978), японьска артістка і даберка * Канако Міямото (宮本 佳那子; {{нар}} 1989), японьска артістка і співачка * Канако Момота (百田 夏菜子; {{нар}} 1994), японьска співачка і артістка * Канако Морікасі (森崎 可南子; {{нар}} 1996), японьска теністка * Канако Муракамі (村上 佳菜子; {{нар}} 1994), японьска красокорчулярька * Канако Мурата (村田 夏南子; {{нар}} 1993), японьска боёвнічка змішаных боёвых умень і колишня запаснічка * Канако Найто (内藤 香菜子; 1980 – 2019), японьска волейбалістка * Канако Ніші (西 加南子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка * Канако Ніші (писателька) (西 加奈子; {{нар}} 1977), японьска писателька і умелкыня * Канако Оґата (緒方 かな子; {{нар}} 1973), японьска співачка і телевізна особность * Канако Омура (大村 加奈子; {{нар}} 1976), японьска волейбалістка * Канако Оцуджі (尾辻 かな子; {{нар}} 1974), японьска політічка і актівістка * Канако Сакаі (酒井 香奈子; {{нар}} 1986), японьска даберка * Канако Тагара (田原 可南子; {{нар}} 1994), японьска артістка і співачка * Канако Такацукі (高槻 かなこ; {{нар}} 1993), японьска даберка і співачка * Канако Танікава (谷川 可奈子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка * Канако Татено (立野 香菜子; {{нар}} 1981), японьска даберка * Канако Тоджо (東條 加那子; {{нар}} 1984), японьска даберка * Канако Ураі (浦井 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска професіонална запаснічка, новинарька і умелкыня * Канако Ватанабе(渡部 香生子; {{нар}} 1996), японьска плавкыня * Канако Янаґігара (柳原 可奈子; {{нар}} 1986), японьска артістка і комічка * Канако Йонекура (米倉 加奈子; {{нар}} 1976), японьска бедмінтоністка == Фіктівны поставы == * Канако Ясака (八坂 神奈子), постава з гры „[[Mountain of Faith]]“ зо серії „Touhou Project“ * Канако Курусу (来栖 加奈子), постава зо серії легкых романів „Oreimo“ * Канако Кецукане (決鐘 仮名子), постава у фанушиковскій грї к [[пріквел]]у „Undertale“ під назвов „[[Undertale Yellow]]“ * Канако Мімура (三村 かな子), постава в герній серії „[[The Idolmaster Cinderella Girls]]“ {{given name}} {{DEFAULTSORT:Канако}} [[Катеґорія:Японьскы женьскы хрестны мена]] [[Катеґорія:Женьскы хрестны мена]] 7azkqpyu0x206kpko95s07d8nvf3p6r 169142 169130 2026-09-05T01:11:40Z Halajkovič 33393 169142 wikitext text/x-wiki {{Infobox | title = Канако | image = | caption = | headerstyle = background-color: #efefef; | header1 = | label1 = Род | data1 = Женьскый | header2 = Походжіня | label3 = Слово/мено | data3 = Японьске | label4 = Значіня | data4 = Значіня ся одлишать в залежности од поужытых знаків канджі }} '''Канако''' ({{lang-ja|かなこ, カナコ}}) є женьске японьске хрестне мено. == Писомны формы == Формы в [[канджі]] можуть обсяговати: * 加奈子, „приданя, (само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ * 香奈子, „аромат, (само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ * 佳南子, „добрый, гардый і т. д., юг, дїтя“ * 香菜子, „аромат, зеленина, дїтя“ * 可南子, „приятельный, юг, дїтя“ == Особности з тым меном == * Канако Абе (阿部 加奈子; {{нар}} 1973), японьска діріґентка, писателька і піаністка * Канако Доморі (堂森 佳南子; {{нар}} 1975), японьска теністка на возику * Канако Еномото (榎本 加奈子; {{нар}} 1980), японьска артістка і моделка * Канако Фукаура (深浦 加奈子; 1960–2008), японьска артістка * Канако Гаґінаґа (萩永 佳奈子; {{нар}} 1975), японьска біжкыня * Канако Гіґучі (樋口 可南子; {{нар}} 1958), японьска артістка * Канако Гірай (平井 香菜子; {{нар}} 1984), японьска волейбалістка * Канако Гірамацу (平松 可奈子; {{нар}} 1991), колишня членка японьской ідоловой ґрупы SKE48 * Канако Інукі (犬木 加奈子; {{нар}} 1958), японьска авторка манґы і ілустраторка * Канако Іто (いとう かなこ; {{нар}} 1973), японьска співачка * Канако Іто (фотбалістка) (伊藤 香菜子; {{нар}} 1983), японьска фотбалістка * Канако Касе (加瀬 加奈子; {{нар}} 1980), японьска професіонална біціґлістка * Канако Кітао (北尾 佳奈子; {{нар}} 1982), японьско-америцька сінхронізована плавкыня * Канако Кобаяші (小林 花奈子; {{нар}} 1998), японьска грачка реґбі * Канако Кондо (近藤 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска даберка і співачка * Канако Міцугаші (三橋 加奈子; {{нар}} 1978), японьска артістка і даберка * Канако Міямото (宮本 佳那子; {{нар}} 1989), японьска артістка і співачка * Канако Момота (百田 夏菜子; {{нар}} 1994), японьска співачка і артістка * Канако Морікасі (森崎 可南子; {{нар}} 1996), японьска теністка * Канако Муракамі (村上 佳菜子; {{нар}} 1994), японьска красокорчулярька * Канако Мурата (村田 夏南子; {{нар}} 1993), японьска боёвнічка змішаных боёвых умень і колишня запаснічка * Канако Найто (内藤 香菜子; 1980 – 2019), японьска волейбалістка * Канако Ніші (西 加南子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка * Канако Ніші (писателька) (西 加奈子; {{нар}} 1977), японьска писателька і умелкыня * Канако Оґата (緒方 かな子; {{нар}} 1973), японьска співачка і телевізна особность * Канако Омура (大村 加奈子; {{нар}} 1976), японьска волейбалістка * Канако Оцуджі (尾辻 かな子; {{нар}} 1974), японьска політічка і актівістка * Канако Сакаі (酒井 香奈子; {{нар}} 1986), японьска даберка * Канако Тагара (田原 可南子; {{нар}} 1994), японьска артістка і співачка * Канако Такацукі (高槻 かなこ; {{нар}} 1993), японьска даберка і співачка * Канако Танікава (谷川 可奈子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка * Канако Татено (立野 香菜子; {{нар}} 1981), японьска даберка * Канако Тоджо (東條 加那子; {{нар}} 1984), японьска даберка * Канако Ураі (浦井 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска професіонална запаснічка, новинарька і умелкыня * Канако Ватанабе(渡部 香生子; {{нар}} 1996), японьска плавкыня * Канако Янаґігара (柳原 可奈子; {{нар}} 1986), японьска артістка і комічка * Канако Йонекура (米倉 加奈子; {{нар}} 1976), японьска бедмінтоністка == Фіктівны поставы == * Канако Ясака (八坂 神奈子), постава з гры <nowiki>„</nowiki>[[Mountain of Faith]]<nowiki>“</nowiki> зо серії „Touhou Project“ * Канако Курусу (来栖 加奈子), постава зо серії легкых романів „Oreimo“ * Канако Кецукане (決鐘 仮名子), постава у фанушиковскій грї к [[пріквел]]у <nowiki>„</nowiki>[[Undertale]]<nowiki>“</nowiki> під назвов <nowiki>„</nowiki>[[Undertale Yellow]]<nowiki>“</nowiki> * Канако Мімура (三村 かな子), постава в герній серії <nowiki>„</nowiki>[[The Idolmaster Cinderella Girls]]<nowiki>“</nowiki> {{хрестне мено}} {{DEFAULTSORT:Канако}} [[Катеґорія:Японьскы женьскы хрестны мена]] [[Катеґорія:Женьскы хрестны мена]] 88z6x3axarx206r89r2xbgd4bchw12x Шаблона:Given name 10 25015 169131 2026-09-05T00:45:52Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Хрестне мено]] 169131 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Хрестне мено]] 8cw6ehe5yx4zdnv7jsqkxqh157bzejk Шаблона:Хрестне мено 10 25016 169132 2026-09-05T00:57:38Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{dmbox | type = setindex | image = [[File:WPanthroponymy.svg|30px|alt=|link=]] | text = {{short description|Name list|noreplace|pagetype=Articles}}На {{#if:{{{section|}}}|section|{{#if:{{{page|}}}|page|тій сторінцї або в тій секції}}}} є уведженый список особ з {{ #switch:{{lc:{{{type|x}}}}} |hndis|personal=the same [[personal name]] |both=the same [[given name]] or the same [[family name]] |last|fami... 169132 wikitext text/x-wiki {{dmbox | type = setindex | image = [[File:WPanthroponymy.svg|30px|alt=|link=]] | text = {{short description|Name list|noreplace|pagetype=Articles}}На {{#if:{{{section|}}}|section|{{#if:{{{page|}}}|page|тій сторінцї або в тій секції}}}} є уведженый список особ з {{ #switch:{{lc:{{{type|x}}}}} |hndis|personal=the same [[personal name]] |both=the same [[given name]] or the same [[family name]] |last|family|surname=the same [[family name]] |epithet=the same [[epithet]] |cognomen=the same [[cognomen]] |first|given|#default=з такым істым [[Хрестне мено|хрестным меном]] }}. <br /><small>Кедь вас ту привів [{{fullurl:Special:WhatLinksHere/{{FULLPAGENAME}}|namespace=0}} внутрїшнїй одказ], мож будете хотїти тот одказ змінити так, жебы направляв прямо на пожадовану статю.</small> | nocat = {{{nocat|}}} <!--So "nocat=true" works--> }}{{main other | {{#ifeq:{{{cat|{{{cat1|{{#ifeq:{{{2|{{{1|}}}}}}|nocat|none}}}}}}}}|none | <!-- "none" given --> | {{#switch:{{lc:{{{type|x}}}}}|#default=|x|both|first|given= [[Катеґорія:{{#if:{{{cat|}}}|{{{cat|}}}|Given names}}]] }} {{#switch:{{lc:{{{type|x}}}}}|#default=|both|last|family|surname= [[Катеґорія:{{#if:{{{cat|}}}|{{{cat|}}}|Surnames}}]] }} {{#switch:{{lc:{{{type|x}}}}}|cognomen= [[Катеґорія:{{#if:{{{cat|}}}|{{{cat|}}}|Ancient Roman cognomina}}]] }} {{#switch:{{lc:{{{type|x}}}}}|epithet= [[Катеґорія:{{#if:{{{cat|}}}|{{{cat|}}}|Lists of people by epithet}}]] }} {{#if:{{{cat1|}}}|[[Катеґорія:{{{cat1|}}}]]}} {{#if:{{{cat2|}}}|[[Катеґорія:{{{cat2|}}}]]}} {{#if:{{{cat3|}}}|[[Катеґорія:{{{cat3|}}}]]}} {{#if:{{{cat4|}}}|[[Катеґорія:{{{cat4|}}}]]}} {{#if:{{{cat5|}}}|[[Катеґорія:{{{cat5|}}}]]}} {{#if:{{{cat6|}}}|[[Катеґорія:{{{cat6|}}}]]}} {{#if:{{{cat7|}}}|[[Катеґорія:{{{cat7|}}}]]}} {{#if:{{{cat8|}}}|[[Катеґорія:{{{cat8|}}}]]}} {{#if:{{{cat9|}}}|[[Катеґорія:{{{cat9|}}}]]}} }} | <!-- Don't categorise when not in main (article) space. --> }}<includeonly>{{#if:{{{nocat|}}}||{{#ifeq:{{#invoke:redirect|isRedirect|{{TALKPAGENAME}}}}|yes|[[Катеґорія:Діскусны сторінкы о розлишованю понять без сінхронізації]]}}}}</includeonly><noinclude> {{Документації}} <!-- Придавайте катеґорії шаблон на підсторінку /doc, не ту! --> </noinclude> abduuvn21gazbns949uuk9seg6wnomr 169140 169132 2026-09-05T01:05:11Z Halajkovič 33393 169140 wikitext text/x-wiki {{dmbox | type = setindex | image = [[File:WPanthroponymy.svg|30px|alt=|link=]] | text = {{short description|Name list|noreplace|pagetype=Articles}}На {{#if:{{{section|}}}|section|{{#if:{{{page|}}}|page|тій сторінцї або в тій секції}}}} є уведженый список особ {{ #switch:{{lc:{{{type|x}}}}} |hndis|personal=the same [[personal name]] |both=the same [[given name]] or the same [[family name]] |last|family|surname=the same [[family name]] |epithet=the same [[epithet]] |cognomen=the same [[cognomen]] |first|given|#default=з такым істым [[Хрестне мено|хрестным меном]] }}. <br /><small>Кедь вас ту привів [{{fullurl:Special:WhatLinksHere/{{FULLPAGENAME}}|namespace=0}} внутрїшнїй одказ], мож будете хотїти тот одказ змінити так, жебы направляв прямо на пожадовану статю.</small> | nocat = {{{nocat|}}} <!--So "nocat=true" works--> }}{{main other | {{#ifeq:{{{cat|{{{cat1|{{#ifeq:{{{2|{{{1|}}}}}}|nocat|none}}}}}}}}|none | <!-- "none" given --> | {{#switch:{{lc:{{{type|x}}}}}|#default=|x|both|first|given= [[Катеґорія:{{#if:{{{cat|}}}|{{{cat|}}}|Given names}}]] }} {{#switch:{{lc:{{{type|x}}}}}|#default=|both|last|family|surname= [[Катеґорія:{{#if:{{{cat|}}}|{{{cat|}}}|Surnames}}]] }} {{#switch:{{lc:{{{type|x}}}}}|cognomen= [[Катеґорія:{{#if:{{{cat|}}}|{{{cat|}}}|Ancient Roman cognomina}}]] }} {{#switch:{{lc:{{{type|x}}}}}|epithet= [[Катеґорія:{{#if:{{{cat|}}}|{{{cat|}}}|Lists of people by epithet}}]] }} {{#if:{{{cat1|}}}|[[Катеґорія:{{{cat1|}}}]]}} {{#if:{{{cat2|}}}|[[Катеґорія:{{{cat2|}}}]]}} {{#if:{{{cat3|}}}|[[Катеґорія:{{{cat3|}}}]]}} {{#if:{{{cat4|}}}|[[Катеґорія:{{{cat4|}}}]]}} {{#if:{{{cat5|}}}|[[Катеґорія:{{{cat5|}}}]]}} {{#if:{{{cat6|}}}|[[Катеґорія:{{{cat6|}}}]]}} {{#if:{{{cat7|}}}|[[Катеґорія:{{{cat7|}}}]]}} {{#if:{{{cat8|}}}|[[Катеґорія:{{{cat8|}}}]]}} {{#if:{{{cat9|}}}|[[Катеґорія:{{{cat9|}}}]]}} }} | <!-- Don't categorise when not in main (article) space. --> }}<includeonly>{{#if:{{{nocat|}}}||{{#ifeq:{{#invoke:redirect|isRedirect|{{TALKPAGENAME}}}}|yes|[[Катеґорія:Діскусны сторінкы о розлишованю понять без сінхронізації]]}}}}</includeonly><noinclude> {{Документації}} <!-- Придавайте катеґорії шаблон на підсторінку /doc, не ту! --> </noinclude> fbith4nyng39c033se4xmutod04d3nm Шаблона:Dmbox 10 25017 169133 2026-09-05T00:58:30Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: <templatestyles src="Dmbox/styles.css" /> <div role="note" id="{{#switch:{{{type|}}} | setindex = setindexbox | disambig | #default = disambigbox }}" class="metadata plainlinks dmbox {{#switch:{{{type|}}} | setindex = dmbox-setindex | disambig | #default = dmbox-disambig }} {{{class|}}}">{{#ifeq:{{{image|}}}|none| | {{#if:{{{image|}}} | <div>{{{image}}}</div> | File:{{#switch:{{{type|}}} | setindex = DAB list gray.svg | disambig... 169133 wikitext text/x-wiki <templatestyles src="Dmbox/styles.css" /> <div role="note" id="{{#switch:{{{type|}}} | setindex = setindexbox | disambig | #default = disambigbox }}" class="metadata plainlinks dmbox {{#switch:{{{type|}}} | setindex = dmbox-setindex | disambig | #default = dmbox-disambig }} {{{class|}}}">{{#ifeq:{{{image|}}}|none| | {{#if:{{{image|}}} | <div>{{{image}}}</div> | [[File:{{#switch:{{{type|}}} | setindex = DAB list gray.svg | disambig <!-- disambig = default --> | #default = Disambig gray.svg }}|30px|alt=Disambiguation icon]] }} }}<div class="dmbox-body">{{{text}}}</div>{{#if:{{{imageright|}}}|<div>{{{imageright}}}</div>}} </div><!-- Detect and report usage with faulty "type" parameter: -->{{#switch:{{{type|}}} | <!-- No type fed, is also valid input --> | disambig | setindex = <!-- Do nothing, valid "type" --> | #default = <div class="dmbox-invalid-type">This message box is using an invalid "type={{{type|}}}" parameter and needs fixing.</div>[[Category:Wikipedia message box parameter needs fixing|{{main other|Main:}}{{FULLPAGENAME}}]]<!-- Sort on namespace --> }}<!-- Magic word for disambiguation pages: -->{{#if:{{{nocat|}}}||{{#ifeq:{{{type|}}}|disambig|__DISAMBIG__|}}}}<!-- Categorization: -->{{#switch:{{{type|}}} | setindex = {{category handler | main = [[Category:All set index articles]] | nocat = {{{nocat|}}} <!--So "nocat=true" works--> | page = {{{page|}}} <!--For testing--> }} | disambig <!-- disambig = default --> | #default = {{category handler | main = [[Category:All article disambiguation pages]][[Category:All disambiguation pages]] | template = <!-- Don't categorize on template pages. --> | other = [[Category:All disambiguation pages]] | nocat = {{{nocat|}}} <!--So "nocat=true" works--> | page = {{{page|}}} <!--For testing--> }} }}<includeonly>__EXPECTSHORTPAGE__<!--To prevent pages from appearing on Special:ShortPages. See Tech News 2026-34. --></includeonly><noinclude> {{documentation}} <!-- Add categories to the /doc subpage; interwikis go to Wikidata, thank you! --> </noinclude> n4l2ktd8lhc541j6kszrest9p94mr6u Шаблона:Dmbox/styles.css 10 25018 169134 2026-09-05T00:58:50Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: /* {{pp-template}} */ .dmbox { display: flex; align-items: center; clear: both; margin: 0.9em 1em; border-top: 1px solid #ccc; border-bottom: 1px solid #ccc; padding: 0.25em 0.35em; font-style: italic; } .dmbox > * { flex-shrink: 0; margin: 0 0.25em; } .dmbox-body { flex-grow: 1; flex-shrink: 1; padding: 0.1em 0; } .dmbox-invalid-type { text-align: center; } 169134 sanitized-css text/css /* {{pp-template}} */ .dmbox { display: flex; align-items: center; clear: both; margin: 0.9em 1em; border-top: 1px solid #ccc; border-bottom: 1px solid #ccc; padding: 0.25em 0.35em; font-style: italic; } .dmbox > * { flex-shrink: 0; margin: 0 0.25em; } .dmbox-body { flex-grow: 1; flex-shrink: 1; padding: 0.1em 0; } .dmbox-invalid-type { text-align: center; } tgpvzmn76xgybue7p7v93il8ew53tcv Шаблона:Short description 10 25019 169135 2026-09-05T01:01:52Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Куртый попис]] 169135 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Куртый попис]] hpvxewabpccej18lpdqsn97eip0q8sx Шаблона:Куртый попис 10 25020 169136 2026-09-05T01:02:07Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{#ifeq:{{lc:{{{1|}}}}}|none|{{SHORTDESC:|{{{2|}}}}}<nowiki/><!--Prevents whitespace issues when used with adjacent newlines-->|<div class="shortdescription nomobile noexcerpt noprint searchaux" style="display:none">{{{1|}}}{{SHORTDESC:{{{1|}}}|{{{2|}}}}}</div>}}<includeonly>{{#ifeq:{{{pagetype}}}|Disambiguation pages||{{#ifeq:{{pagetype |defaultns = all |user=exclude}}|exclude||{{#ifeq:{{#switch: {{NAMESPACENUMBER}} | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 10 | 11 | 12... 169136 wikitext text/x-wiki {{#ifeq:{{lc:{{{1|}}}}}|none|{{SHORTDESC:|{{{2|}}}}}<nowiki/><!--Prevents whitespace issues when used with adjacent newlines-->|<div class="shortdescription nomobile noexcerpt noprint searchaux" style="display:none">{{{1|}}}{{SHORTDESC:{{{1|}}}|{{{2|}}}}}</div>}}<includeonly>{{#ifeq:{{{pagetype}}}|Disambiguation pages||{{#ifeq:{{pagetype |defaultns = all |user=exclude}}|exclude||{{#ifeq:{{#switch: {{NAMESPACENUMBER}} | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 100 | 101 | 118 | 119 | 828 | 829 | = exclude|#default=}}|exclude||[[Category:{{{pagetype|{{pagetype |defaultns = extended |plural=y}}}}} with short description]]}}}}}}</includeonly><!-- Start tracking -->{{#invoke:Check for unknown parameters|check|unknown={{Main other|[[Category:Pages using short description with unknown parameters|_VALUE_{{PAGENAME}}]]}}|preview=Page using [[Template:Short description]] with unknown parameter "_VALUE_"|ignoreblank=y| 1 | 2 | pagetype | bot |plural }}<!-- -->{{#ifexpr: {{#invoke:String|len|{{{1|}}}}}>100 | [[Category:{{{pagetype|{{pagetype |defaultns = extended |plural=y}}}}} with long short description]]}}<!-- --><includeonly>{{#if:{{{1|}}}||[[Category:Pages with empty short description]]}}</includeonly><!-- -->{{Short description/lowercasecheck|{{{1|}}}}}<!-- -->{{Main other |{{SDcat |sd={{{1|}}} }} }}<noinclude> {{Documentation}} </noinclude> kneamzwadjt95irj9gnv7bocpjuw4uz Шаблона:Short description/lowercasecheck 10 25021 169137 2026-09-05T01:03:19Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{#ifeq:<!--test first character for lower-case letter-->{{#invoke:string|find|1={{{1|}}}|2=^%l|plain=false}}|1 |<!-- first character is a lower case letter; test against whitelist -->{{#switch: {{First word|{{{1|}}}}}<!--begin whitelist--> |c. <!--for circa--> |gTLD |iMac |iOS |iOS, |iPad |iPhone |iTunes |macOS |none |pH |pH-dependent=<!-- end whitelist; short description starts with an allowed lower-case string; whitelist matched; do nothing --> |#defau... 169137 wikitext text/x-wiki {{#ifeq:<!--test first character for lower-case letter-->{{#invoke:string|find|1={{{1|}}}|2=^%l|plain=false}}|1 |<!-- first character is a lower case letter; test against whitelist -->{{#switch: {{First word|{{{1|}}}}}<!--begin whitelist--> |c. <!--for circa--> |gTLD |iMac |iOS |iOS, |iPad |iPhone |iTunes |macOS |none |pH |pH-dependent=<!-- end whitelist; short description starts with an allowed lower-case string; whitelist matched; do nothing --> |#default=<!-- apply category to track lower-case short descriptions -->{{main other|[[Category:Pages with lower-case short description|{{trim|{{{1|}}}}}]]}}{{Testcases other|{{red|CATEGORY APPLIED}}}}<!-- end whitelist test -->}} |<!-- short description does not start with lower-case letter; do nothing; end lower-case test --> }}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> i1e9w8d3rdcgxtws9nvbvfopq7y0nnk Шаблона:SDcat 10 25022 169139 2026-09-05T01:04:27Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: <includeonly>{{#invoke:SDcat |setCat}}</includeonly><noinclude> {{documentation}} </noinclude> 169139 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#invoke:SDcat |setCat}}</includeonly><noinclude> {{documentation}} </noinclude> gejktck2ca8vfelabmrprhfecoxzlpi Модуль:SDcat 828 25023 169141 2026-09-05T01:05:47Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: --[[ SDcat Module to check whether local short description matches that on Wikidata --]] local p = {} ------------------------------------------------------------------------------- --[[ setCat has the qid of a Wikidata entity passed as |qid= (it defaults to the associated qid of the current article if omitted) and the local short description passed as |sd= It returns a category if there is an associated Wikidata entity. It returns one of the following t... 169141 Scribunto text/plain --[[ SDcat Module to check whether local short description matches that on Wikidata --]] local p = {} ------------------------------------------------------------------------------- --[[ setCat has the qid of a Wikidata entity passed as |qid= (it defaults to the associated qid of the current article if omitted) and the local short description passed as |sd= It returns a category if there is an associated Wikidata entity. It returns one of the following tracking categories, as appropriate: * Category:Short description matches Wikidata (case-insensitive) * Category:Short description is different from Wikidata * Category:Short description with empty Wikidata description For testing purposes, a link prefix |lp= may be set to ":" to make the categories visible. --]] -- function exported for use in other modules -- (local short description, Wikidata entity-ID, link prefix) p._setCat = function(sdesc, itemID, lp) if not mw.wikibase then return nil end if itemID == "" then itemID = nil end -- Wikidata description field local wdesc = (mw.wikibase.getDescription(itemID) or ""):lower() if wdesc == "" then return "[[" .. lp .. "Category:Short description with empty Wikidata description]]" elseif wdesc == sdesc then return "[[" .. lp .. "Category:Short description matches Wikidata]]" else return "[[" .. lp .. "Category:Short description is different from Wikidata]]" end end -- function exported for call from #invoke p.setCat = function(frame) local args if frame.args.sd then args = frame.args else args = frame:getParent().args end -- local short description local sdesc = mw.text.trim(args.sd or ""):lower() -- Wikidata entity-ID local itemID = mw.text.trim(args.qid or "") -- link prefix, strip quotes local lp = mw.text.trim(args.lp or ""):gsub('"', '') return p._setCat(sdesc, itemID, lp) end return p cml06m2kvz7og9bi5f1xe6ylhi3d9a0 Латиниця 0 25024 169144 2026-09-05T01:18:49Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Латиньскый алфавіт]] 169144 wikitext text/x-wiki #redirect [[Латиньскый алфавіт]] lxnlcm6aox91jbadltancrkpgftp5jw Шаблона:Country data Придністровя 10 25025 169145 2026-09-05T01:20:30Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{ {{{1<noinclude>|country showdata</noinclude>}}} | alias = Придністровя | flag alias = Flag of Transnistria (state).svg | flag alias-reverse = Flag of Transnistria (variant).svg | flag alias-russia = Flag of Russia.svg | size = {{{size|}}} | name = {{{name|}}} | altlink = {{{altlink|}}} | variant = {{{variant|}}} <noinclude> | var1 = reverse | var2 = russia | redir1 = Pridnestrovie </noinclude> }} 169145 wikitext text/x-wiki {{ {{{1<noinclude>|country showdata</noinclude>}}} | alias = Придністровя | flag alias = Flag of Transnistria (state).svg | flag alias-reverse = Flag of Transnistria (variant).svg | flag alias-russia = Flag of Russia.svg | size = {{{size|}}} | name = {{{name|}}} | altlink = {{{altlink|}}} | variant = {{{variant|}}} <noinclude> | var1 = reverse | var2 = russia | redir1 = Pridnestrovie </noinclude> }} aw6xajcq3r3vm40a9jsdqmck02h9b9e 169148 169145 2026-09-05T01:21:54Z Halajkovič 33393 169148 wikitext text/x-wiki {{ {{{1<noinclude>|country showdata</noinclude>}}} | alias = Придністровя | flag alias = Flag of Transnistria (state).svg | flag alias-reverse = Flag of Transnistria (variant).svg | flag alias-russia = Flag of Russia.svg | size = {{{size|}}} | name = {{{name|}}} | altlink = {{{altlink|}}} | variant = {{{variant|}}} <noinclude> | var1 = reverse | var2 = russia </noinclude> }} s5w8qy1mgpna4f587898efhu28jrkyp Шаблона:Country data Приднїстровя 10 25026 169146 2026-09-05T01:21:10Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Country data Придністровя]] 169146 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Country data Придністровя]] 4tjs5la738a9jm1ai85hop6fdbzi7dt Румуньскый язык 0 25027 169155 2026-09-05T10:56:42Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Румуньскый язык]] на [[Румынськый язык]] з вычерянём напрямлїнь 169155 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Румынськый язык]] kpv1rna2hyaag8sp9w7fct0we71j8ls Баптисты 0 25028 169159 2026-09-05T11:27:32Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Баптізм]] 169159 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Баптізм]] hvtnfpgmqs5mtc0nil7esq2tumiaz6e Баптизм 0 25029 169160 2026-09-05T11:27:38Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Баптізм]] 169160 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Баптізм]] hvtnfpgmqs5mtc0nil7esq2tumiaz6e Шаблона:Google books 10 25030 169161 2026-09-05T11:32:16Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{#if:{{{plainurl|{{{plain-url|}}}}}}|https://books.google.com/books?id={{trim|{{{1|{{{id}}}}}}}}{{#if:{{{page|}}}|&pg=PA{{{page|}}}|{{#if:{{{pg|}}}|&pg={{{pg}}}}}}}{{#if:{{{text|}}}|&dq={{urlencode:"{{{text|}}}"}}}}{{#if:{{{keywords|}}}|&q={{urlencode:{{{keywords}}}}}}}|''[https://books.google.com/books?id={{trim|{{{1|{{{id}}}}}}}}{{#if:{{{page|}}}|&pg=PA{{{page|}}}|{{#if:{{{pg|}}}|&pg={{{pg}}}}}}}{{#if:{{{text|}}}|&dq={{urlencode:"{{{text|}}}"}}}}{{#if:{... 169161 wikitext text/x-wiki {{#if:{{{plainurl|{{{plain-url|}}}}}}|https://books.google.com/books?id={{trim|{{{1|{{{id}}}}}}}}{{#if:{{{page|}}}|&pg=PA{{{page|}}}|{{#if:{{{pg|}}}|&pg={{{pg}}}}}}}{{#if:{{{text|}}}|&dq={{urlencode:"{{{text|}}}"}}}}{{#if:{{{keywords|}}}|&q={{urlencode:{{{keywords}}}}}}}|''[https://books.google.com/books?id={{trim|{{{1|{{{id}}}}}}}}{{#if:{{{page|}}}|&pg=PA{{{page|}}}|{{#if:{{{pg|}}}|&pg={{{pg}}}}}}}{{#if:{{{text|}}}|&dq={{urlencode:"{{{text|}}}"}}}}{{#if:{{{keywords|}}}|&q={{urlencode:{{{keywords}}}}}}} {{{2|{{{title|{{PAGENAME}}}}}}}}]''{{#if:{{{page|}}}|, б. {{{page}}},}} на [[Google Books]]}}<noinclude>{{документація}}</noinclude> 26akqaoyuwanpbc30g3ll3gwyrbcg90 Шаблона:Google Books URL 10 25031 169162 2026-09-05T11:33:31Z Flipdot 23893 Створена сторінка: <includeonly>{{Google books|plainurl=yes|id={{{1|{{{id|}}}}}}|page={{{p|{{{page|}}}}}}|pg={{{pg|}}}|text={{{text|{{{dq|}}}}}}|keywords={{{keywords|{{{q|}}}}}}}}</includeonly><noinclude> {{документація}} </noinclude> 169162 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{Google books|plainurl=yes|id={{{1|{{{id|}}}}}}|page={{{p|{{{page|}}}}}}|pg={{{pg|}}}|text={{{text|{{{dq|}}}}}}|keywords={{{keywords|{{{q|}}}}}}}}</includeonly><noinclude> {{документація}} </noinclude> 06lxm2qke0lyyc4ty7q2mskwaztmqng Шаблона:GBurl 10 25032 169163 2026-09-05T11:34:27Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Шаблона:Google Books URL]] 169163 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Шаблона:Google Books URL]] 96zn5wxa3qx8dcf7xrmwpasbbs3k9ar