Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.18 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Блуз 0 501 169185 159692 2026-09-05T21:46:45Z Halajkovič 33393 169185 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Блюз''' (з {{lang-en|blues}} {{МФА|[blu:z]}}, скорочіня од „blue devils“) є [[музика|музичный]] штіл, котрый взникнув в афроамерицькій рабскій комунітї в 19. сторочу в [[США]].<ref name="dexon">{{cite web |url=https://dexonline.ro/definitie/blues/835580 |title=blues |publisher=Dexonline |access-date=2026-09-05 |language=ro}}</ref> Блюз є світьска музика, выходяча з реліґійных ґоспелів і шпірітуалів і є дуже овпливнена африцьков музиков автохтонных народів. На роздїл од шпірітуалів была в оріґіналнім блюз кладжена вага на соловый [[спів]]. Часто было хоснованя моделу кликаня-одповідь.<ref name="britannica-blues">{{cite web |url=https://www.britannica.com/art/blues-music |title=Blues |publisher=Encyclopedia Britannica |date=2024-07-25 |access-date=2026-09-05 |language=en}}</ref> Соловый голос быв пізнїше допроваджаный [[музичный інштрумент|музичным інштрументом]], барз часто [[ґітара|ґітаров]]. Слово блюз в анґліцькім языку выражать депресівный став, што характерізує і много блюзовых складеб.<ref name="esu">{{cite web |url=https://esu.com.ua/article-35586 |title=Блюз |author=В. С. Симоненко |website=Енциклопедія Сучасної України |date=2004 |access-date=2026-09-05 |language=uk}}</ref> Часто ся але обявують і складбы з веселым, фіґлярьскым ці сексуалным обсягом, єднак к характерістічным рисам того жанру належить, же текст скорше выражать почутя, як розповідать історію.<ref name="britannica-blues" /> Блюз дав пряму основу [[джез]]у, [[реґтайм]]у, [[кантрі]] (кантрі музику блюз в 19. сторочу лем овпливнив бо она выникла в 18. сторочу), [[рокенрол]]у, [[рок]]у і далшым штілам западоевропской [[популарна музика|популарной музикы]] і овпливнило і много композіторів [[класічна музика|класічной музикы]],<ref>{{cite book |last=Dorůžka |first=Lubomír |title=Panoráma populární hudby 1915/1969 |publisher=Mladá fronta |location=Praha |year=1987 |pages=24-26 |language=cs}}</ref> і непряму основу про [[гіпгоп]], [[поп мюзік]]. == Форма == Найчастїшов і основнов формов блюз є дванадцятьтактова все докола повторяна слючка зо слїдуючім складом: {| class="wikitable" |'''Такт''' |'''Гармонічна функція''' |- |1. - 4. |[[Тоніка]] |- |5. - 6. |[[Субдомінанта]] |- |7. - 8. |[[Тоніка]] |- |9. |[[Домінанта (музика)|Домінанта]] |- |10. |[[Субдомінанта]] |- |11. |[[Тоніка]] |- |12. |[[Домінанта (музика)|Домінанта]] |} Прикладом простого блюзового допроваджаня є наслїдня поступность [[Акордова значка|акордовых значок]]: * <math> | E^7 | E^7 | E^7 | E^7 | A^7 | A^7 | E^7 | E^7 | H^7 | A^7 | E^7 | H^7 | \,\!</math> == Мелодія == [[Мелодія|Мелодіка]] выходить з [[блюзова пентатоніка|блюзовой пентатонікы]], котра є обычайно росшырёвана до дакотрых вецеґрадовых [[Блюзова шкала|блюзовых шкал]]. Тіпічна є неточность меджі [[Дурова шкала|дуровым]] і [[Молова шкала|моловым]] характером складбы - хоснованя великой і малой [[Терція (музика)|терції]] і великой і малой [[Септіма (музика)|септімы]] (окреме часте є дурове допроводжаня в комбінації з моловов мелодічнов лініов). Далшым характерістічным тоном (єдным з тзв. ''blue notes'') є зменшана [[квінта (музика)|квінта]]. == Рітм == Про блюз є тіпічне штиртактове членїня такту, де є але кажда четвертина дале дїлена на дванадцятины – їднать ся о [[Тріола (музика)|тріоловый]] рітм з одлегченов (або цілком вышмаренов) другов дванадцятинов у каждій тріолї. Тым выникать характерістічный „колысавый рітм“, котрый годен приближыти наприклад як повторяня слабік „дуба-дуба-дуба-дуба“. В мелодії є з облюбов выужывано [[Сінкопа|сінкоп]] і нароком неточного фразованя, котре ся „не змістить“ до основного рітму – тым є окрем гармонічного напнутя досягнуте і рітмічне напнутя мtджі допроводжанём і соловов (співнов) лінков. == Представителї == [[Файл:RobertCray.jpg|thumb|Блюзовый ґітаріста [[Роберт Крей]]]] {{columns-list|colwidth=25em| * [[Ерік Клептон]] * [[Роберт Джонсон]] * [[Чарлі Паттон]] * [[Лідбеллі]] * [[Блайнд Лемон Джефферсон]] * [[Лоні Джонсон]] * [[Біссі Сміт]] * [[Біґ Білл Брунзі]] * [[Муді Вотерс]] * [[Гожлін Волф]] * [[Сонні Бой Віліамсон]] * [[Джон Лі Гукер]] * [[Лузъяна Ред]] * [[Баді Ґай]] * [[Отіс Раш]] * [[Фреді Кінґ]] * [[Алберт Кінґ]] * [[Б. Б. Кінґ]] * [[Айк Тарнер]] * [[Рей Чарлз]] * [[Петер Ґрін]] * [[Стіві Вей Вауґган]] }} == Референції == {{референції}} {{stub}} == Жрїдла == * {{cite web |url=https://dexonline.ro/definitie/blues/835580 |title=blues |publisher=Dexonline |access-date=2026-09-05 |language=ro}} == Література == * {{cite book |last=Gioia |first=Ted |title=Delta Blues: The Life and Times of the Mississippi Masters Who Revolutionized American Music |publisher=W. W. Norton & Company |location=New York |year=2009 |isbn=978-0-393-33750-1 |language=en}} [[Катеґорія:Музичны штилы]] rovymkf82romb3ebidq22bean4c7rdl 169186 169185 2026-09-05T21:47:02Z Halajkovič 33393 169186 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Блюз''' (з {{lang-en|blues}} {{МФА|[blu:z]}}, скорочіня од „blue devils“) є [[музика|музичный]] штіл, котрый взникнув в афроамерицькій рабскій комунітї в 19. сторочу в [[США]].<ref name="dexon">{{cite web |url=https://dexonline.ro/definitie/blues/835580 |title=blues |publisher=Dexonline |access-date=2026-09-05 |language=ro}}</ref> Блюз є світьска музика, выходяча з реліґійных ґоспелів і шпірітуалів і є дуже овпливнена африцьков музиков автохтонных народів. На роздїл од шпірітуалів была в оріґіналнім блюз кладжена вага на соловый [[спів]]. Часто было хоснованя моделу кликаня-одповідь.<ref name="britannica-blues">{{cite web |url=https://www.britannica.com/art/blues-music |title=Blues |publisher=Encyclopedia Britannica |date=2024-07-25 |access-date=2026-09-05 |language=en}}</ref> Соловый голос быв пізнїше допроваджаный [[музичный інштрумент|музичным інштрументом]], барз часто [[ґітара|ґітаров]]. Слово блюз в анґліцькім языку выражать депресівный став, што характерізує і много блюзовых складеб.<ref name="esu">{{cite web |url=https://esu.com.ua/article-35586 |title=Блюз |author=В. С. Симоненко |website=Енциклопедія Сучасної України |date=2004 |access-date=2026-09-05 |language=uk}}</ref> Часто ся але обявують і складбы з веселым, фіґлярьскым ці сексуалным обсягом, єднак к характерістічным рисам того жанру належить, же текст скорше выражать почутя, як розповідать історію.<ref name="britannica-blues" /> Блюз дав пряму основу [[джез]]у, [[реґтайм]]у, [[кантрі]] (кантрі музику блюз в 19. сторочу лем овпливнив бо она выникла в 18. сторочу), [[рокенрол]]у, [[рок]]у і далшым штілам западоевропской [[популарна музика|популарной музикы]] і овпливнило і много композіторів [[класічна музика|класічной музикы]],<ref>{{cite book |last=Dorůžka |first=Lubomír |title=Panoráma populární hudby 1915/1969 |publisher=Mladá fronta |location=Praha |year=1987 |pages=24-26 |language=cs}}</ref> і непряму основу про [[гіпгоп]], [[поп мюзік]]. == Форма == Найчастїшов і основнов формов блюз є дванадцятьтактова все докола повторяна слючка зо слїдуючім складом: {| class="wikitable" |'''Такт''' |'''Гармонічна функція''' |- |1. - 4. |[[Тоніка]] |- |5. - 6. |[[Субдомінанта]] |- |7. - 8. |[[Тоніка]] |- |9. |[[Домінанта (музика)|Домінанта]] |- |10. |[[Субдомінанта]] |- |11. |[[Тоніка]] |- |12. |[[Домінанта (музика)|Домінанта]] |} Прикладом простого блюзового допроваджаня є наслїдня поступность [[Акордова значка|акордовых значок]]: * <math> | E^7 | E^7 | E^7 | E^7 | A^7 | A^7 | E^7 | E^7 | H^7 | A^7 | E^7 | H^7 | \,\!</math> == Мелодія == [[Мелодія|Мелодіка]] выходить з [[блюзова пентатоніка|блюзовой пентатонікы]], котра є обычайно росшырёвана до дакотрых вецеґрадовых [[Блюзова шкала|блюзовых шкал]]. Тіпічна є неточность меджі [[Дурова шкала|дуровым]] і [[Молова шкала|моловым]] характером складбы - хоснованя великой і малой [[Терція (музика)|терції]] і великой і малой [[Септіма (музика)|септімы]] (окреме часте є дурове допроводжаня в комбінації з моловов мелодічнов лініов). Далшым характерістічным тоном (єдным з тзв. ''blue notes'') є зменшана [[квінта (музика)|квінта]]. == Рітм == Про блюз є тіпічне штиртактове членїня такту, де є але кажда четвертина дале дїлена на дванадцятины – їднать ся о [[Тріола (музика)|тріоловый]] рітм з одлегченов (або цілком вышмаренов) другов дванадцятинов у каждій тріолї. Тым выникать характерістічный „колысавый рітм“, котрый годен приближыти наприклад як повторяня слабік „дуба-дуба-дуба-дуба“. В мелодії є з облюбов выужывано [[Сінкопа|сінкоп]] і нароком неточного фразованя, котре ся „не змістить“ до основного рітму – тым є окрем гармонічного напнутя досягнуте і рітмічне напнутя меджі допроводжанём і соловов (співнов) лінков. == Представителї == [[Файл:RobertCray.jpg|thumb|Блюзовый ґітаріста [[Роберт Крей]]]] {{columns-list|colwidth=25em| * [[Ерік Клептон]] * [[Роберт Джонсон]] * [[Чарлі Паттон]] * [[Лідбеллі]] * [[Блайнд Лемон Джефферсон]] * [[Лоні Джонсон]] * [[Біссі Сміт]] * [[Біґ Білл Брунзі]] * [[Муді Вотерс]] * [[Гожлін Волф]] * [[Сонні Бой Віліамсон]] * [[Джон Лі Гукер]] * [[Лузъяна Ред]] * [[Баді Ґай]] * [[Отіс Раш]] * [[Фреді Кінґ]] * [[Алберт Кінґ]] * [[Б. Б. Кінґ]] * [[Айк Тарнер]] * [[Рей Чарлз]] * [[Петер Ґрін]] * [[Стіві Вей Вауґган]] }} == Референції == {{референції}} {{stub}} == Жрїдла == * {{cite web |url=https://dexonline.ro/definitie/blues/835580 |title=blues |publisher=Dexonline |access-date=2026-09-05 |language=ro}} == Література == * {{cite book |last=Gioia |first=Ted |title=Delta Blues: The Life and Times of the Mississippi Masters Who Revolutionized American Music |publisher=W. W. Norton & Company |location=New York |year=2009 |isbn=978-0-393-33750-1 |language=en}} [[Катеґорія:Музичны штилы]] ivp8rqsz1vtm6i7a3j6mj4wn2naakj2 169188 169186 2026-09-06T00:10:17Z Flipdot 23893 169188 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Блуз''' ці '''блюз''' (з {{lang-en|blues}} {{МФА|[blu:z]}}, скорочіня од „blue devils“) є [[музика|музичный]] штіл, котрый взникнув в афроамерицькій рабскій комунітї в 19.&nbsp;сторочу в [[США]].<ref name="dexon">{{cite web |url=https://dexonline.ro/definitie/blues/835580 |title=blues |publisher=Dexonline |access-date=2026-09-05 |language=ro}}</ref> Блюз є світьска музика, выходяча з реліґійных [[Ґоспел|ґоспелів]] і шпірітуалів і є дуже овпливнена африцьков музиков автохтонных народів. На роздїл од шпірітуалів была в оріґіналнім блюз кладжена вага на соловый [[спів]]. Часто было хоснованя моделу кликаня-одповідь.<ref name="britannica-blues">{{cite web |url=https://www.britannica.com/art/blues-music |title=Blues |publisher=Encyclopedia Britannica |date=2024-07-25 |access-date=2026-09-05 |language=en}}</ref> Соловый голос быв пізнїше допроваджаный [[музичный інштрумент|музичным інштрументом]], барз часто [[ґітара|ґітаров]]. Слово блюз в анґліцькім языку выражать депресівный став, што характерізує і много блюзовых складеб.<ref name="esu">{{cite web |url=https://esu.com.ua/article-35586 |title=Блюз |author=В. С. Симоненко |website=Енциклопедія Сучасної України |date=2004 |access-date=2026-09-05 |language=uk}}</ref> Часто ся але обявують і складбы з веселым, фіґлярьскым ці сексуалным обсягом, єднак к характерістічным рисам того жанру належить, же текст скорше выражать почутя, як розповідать історію.<ref name="britannica-blues" /> Блюз дав пряму основу [[джез]]у, [[реґтайм]]у, [[кантрі]] (кантрі музику блюз в 19. сторочу лем овпливнив бо она выникла в 18. сторочу), [[рокенрол]]у, [[рок]]у і далшым штілам западоевропской [[популарна музика|популарной музикы]] і овпливнило і много композіторів [[класічна музика|класічной музикы]],<ref>{{cite book |last=Dorůžka |first=Lubomír |title=Panoráma populární hudby 1915/1969 |publisher=Mladá fronta |location=Praha |year=1987 |pages=24-26 |language=cs}}</ref> і непряму основу про [[гіпгоп]], [[поп мюзік]]. == Форма == Найчастїшов і основнов формов блюз є дванадцятьтактова все докола повторяна слючка зо слїдуючім складом: {| class="wikitable" |'''Такт''' |'''Гармонічна функція''' |- |1. - 4. |[[Тоніка]] |- |5. - 6. |[[Субдомінанта]] |- |7. - 8. |[[Тоніка]] |- |9. |[[Домінанта (музика)|Домінанта]] |- |10. |[[Субдомінанта]] |- |11. |[[Тоніка]] |- |12. |[[Домінанта (музика)|Домінанта]] |} Прикладом простого блюзового допроваджаня є наслїдня поступность [[Акордова значка|акордовых значок]]: * <math> | E^7 | E^7 | E^7 | E^7 | A^7 | A^7 | E^7 | E^7 | H^7 | A^7 | E^7 | H^7 | \,\!</math> == Мелодія == [[Мелодія|Мелодіка]] выходить з [[блюзова пентатоніка|блюзовой пентатонікы]], котра є обычайно росшырёвана до дакотрых вецеґрадовых [[Блюзова шкала|блюзовых шкал]]. Тіпічна є неточность меджі [[Дурова шкала|дуровым]] і [[Молова шкала|моловым]] характером складбы - хоснованя великой і малой [[Терція (музика)|терції]] і великой і малой [[Септіма (музика)|септімы]] (окреме часте є дурове допроводжаня в комбінації з моловов мелодічнов лініов). Далшым характерістічным тоном (єдным з тзв. ''blue notes'') є зменшана [[квінта (музика)|квінта]]. == Рітм == Про блюз є тіпічне штиртактове членїня такту, де є але кажда четвертина дале дїлена на дванадцятины – їднать ся о [[Тріола (музика)|тріоловый]] рітм з одлегченов (або цілком вышмаренов) другов дванадцятинов у каждій тріолї. Тым выникать характерістічный „колысавый рітм“, котрый годен приближыти наприклад як повторяня слабік „дуба-дуба-дуба-дуба“. В мелодії є з облюбов выужывано [[Сінкопа|сінкоп]] і нароком неточного фразованя, котре ся „не змістить“ до основного рітму – тым є окрем гармонічного напнутя досягнуте і рітмічне напнутя меджі допроводжанём і соловов (співнов) лінков. == Представителї == [[Файл:RobertCray.jpg|thumb|Блюзовый ґітаріста [[Роберт Крей]]]] {{columns-list|colwidth=25em| * [[Ерік Клептон]] * [[Роберт Джонсон]] * [[Чарлі Паттон]] * [[Лідбеллі]] * [[Блайнд Лемон Джефферсон]] * [[Лоні Джонсон]] * [[Біссі Сміт]] * [[Біґ Білл Брунзі]] * [[Муді Вотерс]] * [[Гожлін Волф]] * [[Сонні Бой Віліамсон]] * [[Джон Лі Гукер]] * [[Лузъяна Ред]] * [[Баді Ґай]] * [[Отіс Раш]] * [[Фреді Кінґ]] * [[Алберт Кінґ]] * [[Б. Б. Кінґ]] * [[Айк Тарнер]] * [[Рей Чарлз]] * [[Петер Ґрін]] * [[Стіві Вей Вауґган]] }} == Референції == {{референції}} {{stub}} == Жрїдла == * {{cite web |url=https://dexonline.ro/definitie/blues/835580 |title=blues |publisher=Dexonline |access-date=2026-09-05 |language=ro}} == Література == * {{cite book |last=Gioia |first=Ted |title=Delta Blues: The Life and Times of the Mississippi Masters Who Revolutionized American Music |publisher=W. W. Norton & Company |location=New York |year=2009 |isbn=978-0-393-33750-1 |language=en}} [[Катеґорія:Музичны штилы]] 2cuiolbfqmnj9aer2kf5zsshchazoti Америцькый долар 0 4098 169172 158610 2026-09-05T16:35:56Z Halajkovič 33393 169172 wikitext text/x-wiki [[Файл:USDnotes.png|thumb|right|Долары США]] '''Америцькый долар''' ({{lang-en|US dollar, United States dollar, American dollar}}; сімбол $, в говоровім [[Анґліцькый язык|анґліцькім языку]] тыж '''''buck''''' або рідше '''''greenie''''') є офіціална [[міна]] [[США|Споєных штатів америцькых]] і дакотрых далшых країн ([[Камбоджа]], [[Выходный Тімор]], [[Еквадор]], [[Салвадор]], [[Ліберія]], [[Маршаловы островы]], [[Мікронезія]], [[Палау]], [[Панама]], [[Зімбабве]] так вырїшыли незалежно, дакотры штаты опереднїх америцькых теріторій на Тихоморьскых островах сі по добытю незалежности прияли властну міну), далшы штаты пак мають свою міну [[Список мен з певным змінным курзом|певно звязану]] на курз америцького долара. Америцькый долар є найхоснованїша мена в меджінародных трансакціях, в много другых країнах є шыроко хоснована як [[банкова резерва]]. == Референції == * {{cite web|url=http://www.bis-ans-ende-der-welt.net/USA-B-En.htm|title=США долар|language=en,de|editor=Heiko Otto|accessdate=2018-06-26}} ([[Анґліцькый язык|анґл.]]) ([[Нїмецькый язык|нїм.]]) {{Стыржень}} [[Катеґорія:Валуты штатів]] mbtjkzbkcxfsifdypf11nekrp4sp9pq Латиньскый алфавіт 0 4239 169181 165400 2026-09-05T21:08:57Z Flipdot 23893 169181 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс писмо |name=Латиньскый алфавіт |тип=алфавіт |языкы=Спершу [[Латиньскый язык|латиньскый]], языкы [[Западна Европа|Западной]] и [[Централна Европа|Централной Европы]], дакотры языкы [[Азія|Азії]], многы языкы [[Африка|Африкы]], [[Америка|Америкы]], [[Австралія|Австралії]] і [[Океанія|Океанії]] |де взникла=[[Італія]] |теріторія=Спершу [[Італія]], пак вшытка Западна [[Европа]], [[Америка]], [[Австралія]] і [[Океанія]] |дата=~700. [[п.н.е.]] |період=~700. п.н.е. доднесь |напрям=злїва направо |знаків=26 |походжіня = [[Ханааньске писмо]] * [[Фінікійске писмо|Фінікійске писмо]] ** [[Ґрецькый алфавіт]] *** [[Етруськый алфавіт]] **** [[Латиньскый алфавіт]] |повязаны=[[Кіріліця]]<br />[[Коптьскый алфавіт]]<br />[[Арменьскый алфавіт]]<br />[[Руны]] |ISO=Latn |приклад=A Specimen by William Caslon.jpg |размер=200px }} '''Латиньскый алфавіт''' є найповжыванїше писмо в світї. Розвив ся із западного виду [[Ґрецькый алфавіт|ґрецького алфавіту]], пожыченого і управленого [[Етрускы|Етрусками]], чій алфавіт пак быв адаптованый й іщі веце управленый [[Старовікый Рим|старыма Римлянами]] про запис [[Латиньскый язык|латиньского языка]]. Бігом [[Середовік]]у латиньскый алфавіт быв адаптованый [[Романьскы языкы|романьскым языкам]], прямым потомкам латины, а такой [[Келтьскы языкы|келтьскым]], [[Ґерманьскы языкы|ґерманьскым]], [[Бальтіцькы языкы|балтіцькым]] ай дакотрым [[Славяньскы языкы|славяньскым языкам]], а пак векшинї [[Языкы Европы|языків Европы]]. В час епохы [[колоніалізм]]у ся латиньскый алфавіт пошырив за океан і быв уведженый до [[Індіаньскы языкы|індіаньскых]], [[Австралійскы языкы|австралійскых]], [[Австронезійскы языкы|австронезійскых]], [[Выходна Азія|выходноазійскых]] і [[Языкы Африкы|африканьскых языків]]. В сучасности термін ''латиньскый алфавіт'' означує хоцьякый алфавіт, прямо выведеный од алфавіту Латинян. Дакотры такы варіанты не мають вшыткы буквы класічного римского писма (напр. [[Польскый язык|польскый алфавіт]]) ці доповнюють го новыма буквами (напр. [[Даньскый язык|даньскый алфавіт]]). == Історія == === Обявлїня === Латиньскый алфавіт ся обявив із алфавіту [[Етрускы|Етрусків]], котрый сам походить із западного (італійского) [[Ґрецькый алфавіт|ґрецького алфавіту]]. Обявленый приближно в [[7. стороча п.н.е.|7. сторочу п.н.е.]] латиньскый алфавіт спершу мав лем 21 букву: {| class="wikitable" |+ '''Давнолатиньскый алфавіт''' |- ! A || B ||C || D || E || F || Z || H || I || K || L || M || N || O || P || Q || R || S || T || V || X |} Буква '''C''' была западным варіантом ґрецькой [[Ґама|ґамы]], айбо повжывала ся про запис двох звуків, {{IPA|[g]}}, і {{IPA|[k]}}, може вдяка впливу [[Етруськый язык|етруського языка]], котрый не мав звонкых [[Выбуховы согласны|выбуховых согласных]]. Пізнїше, приближно в [[3. стороча до н.е.|3. сторочу до н.е.]], буква '''Z''', котру [[латиньскый язык]] не потребовав, была замінена на нову букву '''G''', котра была модіфікаціёв старой '''C'''. Одтовды '''G''' означовала звонкый выбуховый {{IPA|[g]}}, а '''C''' — глухый выбуховый {{IPA|[k]}}. Буква '''K''' ся повжывала лем в дакотрых окремых словах. По завоёваню [[Ґреція|Ґреції]] Римлянами в [[1. стороча п.н.е.|1. сторочу п.н.е.]] латиньскый язык пожычив ґрецькы буквы '''Y''' і '''Z''' про запис пожычок із [[Ґрецькый язык|ґрецького языка]]. Імператор [[Клавдій]] без успіху пробовав завести до алфавіту буквы на означіня ''bs/ps'', ''v'' (в класічнім латиньскім алфавітї буква '''v''' означовала як '''V''', так і '''U''') і ''sonus medius'', звука меджі '''U''' і '''I'''. По ёго смерти «Клавдіёвы буквы» были забыты. Так, в класічный період латиньскый алфавіт мав 23 буквы: {| class="wikitable IPA" style="text-align:center" |+ Класічный латиньскый алфавіт |- ! style="text-align:left" | Буква ! style="width:5em"| [[A]] ! style="width:5em"| [[B]] ! style="width:5em"| [[C]] ! style="width:5em"| [[D]] ! style="width:5em"| [[E]] ! style="width:5em"| [[F]] ! style="width:5em"| [[G]] ! style="width:5em"| [[H]] |- ! style="text-align:left" | Назва | ā || bē || cē || dē || ē || ef || gē || hā |- class="IPA" ! style="text-align:left" | Высловность | /aː/ || /beː/ || /keː/ || /deː/ || /eː/ || /ɛf/ || /ɡeː/ || /haː/ |- | colspan="8" style="font-size:3px;line-height:1"| &nbsp; |- ! style="text-align:left" | Буква ! [[I]] !! [[K]] !! [[L]] !! [[M]] !! [[N]] !! [[O]] !! [[P]] !! [[Q]] |- ! style="text-align:left" | Назва | ī || kā || el || em || en || ō || pē || qū |- class="IPA" ! style="text-align:left" | Высловность | /iː/ || /kaː/ || /ɛl/ || /ɛm/ || /ɛn/ || /oː/ || /peː/ || /kʷuː/ |- | colspan="8" style="font-size:3px;line-height:1"| &nbsp; |- ! style="text-align:left" | Буква ! [[R]] !! [[S]] !! [[T]] !! [[V]] !! [[X]] !! [[Y]] !! [[Z]] !! rowspan="3"| &nbsp; |- ! style="text-align:left" | Назва | er || es || tē || ū || ex || ī Graeca || zēta |- class="IPA" ! style="text-align:left" | Высловность | /ɛr/ || /ɛs/ || /teː/ || /uː/ || /ɛks/ || /iː ˈɡrajka/ || /ˈzeːta/ |} На роздїл од Ґреків, Римляне не повжывалы традічны [[Фінікійске писмо|семітьскы]] назвы літер. Буква '''Y''' ся называла іґрек („i Graeca“&nbsp;— ґрецьке і), бо Латинянам было тяжко роздїляти чуджій звук /y/ од /i/. '''Z''' мала ґрецьку назву [[зета]]. Стары Римляне хосновали лем заголовны формы букв, малы буквы повстали на переломі [[Антічность|Антічности]] і [[Середовік]]у. В Середовіку ся зъявила буква '''W''', котра ся хосновала в записї [[Ґерманьскы языкы|ґерманьскых языків]]. Вызначіня '''I''' і '''U''' як гласных, а '''J''' і '''V''' як согласных ся конечно утвердило лем в добі [[Ренесанція|Ренесанції]] (перед тим они были вольныма [[алоґраф]]ами). === Шыріня === Латиньскый алфавіт ся пошырив, вєдно з [[Латиньскый язык|латинов]], з [[Італійскый півостров|Італійского півострова]] до земель наоколо [[Середоземне море|Середоземного моря]] в добу експанзії [[Римска империя|Римской рішы]]. Хоць выходна часть імперії&nbsp;— [[Ґреція]], [[Турція]], [[Левант]] і [[Еґіпет]], продовжыла хоснованя [[Ґрецькый язык|ґрецького языка]] як [[лінґва франка]], латина была значно пошырена в западній части, і повсталы западны [[романьскы языкы]] продовжовали хоснованя і адаптацію латиньского алфавіту. З шыріням [[Заходне хрістіанство|заходного хрістіанства]] бігом [[Середовік]]у ся алфавіт поступно переберав народами [[Северна Европа|северной Европы]], котры говорили [[Келтьскы языкы|келтьскыма]] (вытїсняючі алфавіт [[оґам]]), [[Ґерманьскы языкы|ґерманьскыма]] (вытїсняючі [[Рунічный алфавіт|рунічны]] алфавіты), [[Балтіцькы языкы|балтіцькыма языками]], а таксамо носителями дакотрых [[Уральскы языкы|уральскых языків]], напр. [[Мадярьскый язык|мадярьского]], [[Фіньскый язык|фіньского]] і [[Естоньскый язык|естоньского]]. Алфавіт тіж зачали хосновати про запис [[Западославяньскы языкы|западославяньскых]] і дакотрых [[Югославяньскы языкы|югославяньскых языків]] бігом того як їх носителї переяли [[римо-католицізм]]. Носителї [[Выходославяньскы языкы|выходославяньскых языків]] обычайно переймали [[Кіріліця|кіріліцю]] вєдно з [[православіє]]м. За послїднї 500 років ся латиніка пошырила світом до [[Америка|Америкы]], [[Океанія|Океанії]], частей [[Азія|Азії]] і [[Африка|Африкы]] европсков колонізаціёв, вєдно з [[Шпанєльскый язык|шпанєльскым]], [[Портуґальскый язык|портуґальскым]], [[Анґліцькый язык|анґліцькым]], [[Французькый язык|французькым]], [[Шведьскый язык|шведьскым]] і [[Голандьскый язык|голандьскым языками]]. Латиньскый алфавіт ся іщі хоснує про многы [[Австронезійскы языкы|австронезійскы языкы]], в тім чіслї про [[Таґальскый язык|таґальскый]] і іншы языкы [[Філіпіны|Філіпін]], офіційны языкы [[Малайзія|Малайзії]] і [[Індонезія|Індонезії]]. На кінцю [[19. стороча]] латиньскый алфавіт переяли [[Румыны|Румуны]]. До того [[румуньскый язык]] хосновав [[Кіріліця|кіріліцю]]. В [[1928|1928. роцї]] латиньскый алфавіт змінив [[Арабскый алфавіт|арабскый]] в [[Турція|Турції]]. Векшына [[Тюркскы языкы|тюркоязычных]] народів бывшого [[СССР]], втч. [[Татары]], [[Башкіры]], [[Азербайджанцї]], [[Казахы]] і іншы, перейшли на алфавіты на основі латинікы в [[1930-ы|1930-ых роках]], але в [[1940-ы]]х былы переведені на [[Кіріліця|кіріліцю]]. По падіню [[СССР|Совєтьского Союзу]] в [[1991|1991. роцї]] ся латиньскый алфавіт зась зачав хосновати про запис [[Азербайджаньскый язык|азербайджаньского]], [[Узбецькый язык|узбецького]], [[Туркменьскый язык|туркменьского]], [[Казахскый язык|казахского]], [[Татарскый язык|татарьского]] языків і [[Румуньскый язык|румуньского языка]] в [[Молдавія|Молдавії]]. == Модіфікації == За час свого хоснованя латиньскый алфавіт быв адаптованый новым языкам, при тому даколи мусив означати [[фонема|фонемы]], не притомны в языках, котры ся вже записовали римскыма буквами. Про означіня такых звуків были створены модіфікації алфавіту. === Ліґатуры === {{ГоловнаСтатя|Ліґатура}} Ліґатура є злитя двох ці веце обычайных букв до нового [[ґліф]]у ці літеры. Приклады суть '''[[Æ|Æ/æ]]''' (з AE), '''[[Œ|Œ/œ]]''' (з OE), скорочіня '''[[&]]''' (з [[Латиньскый язык|лат.]] ''et'' «і»), нїмецька буква '''[[ß]]''' («есцет», з ſz ці ſs). === Новы буквы === Приклады новых букв, заведеных до штандартного латиньского алфавіту, суть [[Рунічный алфавіт|рунічны]] [[Вінн|вінн ('''Ƿ/ƿ''')]], [[Торн|торн ('''Þ/þ''')]] ай [[Ет|ет ('''Ð/ð''')]], заведены до [[Староанґліцькый язык|староанґліцького алфавіту]]. Іншов таков літеров є [[Середнёанґліцькый язык|середнёанґліцькый]] [[Ёґ|ёґ ('''Ȝ/ȝ''')]]. Пак вшыткы штирї были замінены: ёґ — на '''gh''', вінн — на '''w''', ет і торн — на '''th'''. Послїднї два ся доднесь хоснують в [[Ісландьскый язык|ісландьскім]] і [[Фарерьскый язык|фарерьскім алфавітах]]. === Діґрафы і тріґрафы === :''Головны статї: [[Діґраф]] і [[Тріґраф]]'' Діґраф є пара літер, хоснованых на означіня єдного ці веце звуків, што ся в обычайнім споїню такых букв не читають. Приклады суть '''ch''', '''th''', '''sh''' в [[Анґліцькый язык|анґліцькім]], '''ch''', '''dz''', '''dž''' в [[Словеньскый язык|словацькім языку]]. Тріґраф є складеный з трёх букв, як то [[Нїмецькый язык|нїмецьке]] '''sch'''. === Діакрітічны знакы === {{ГоловнаСтатя|Діакрітічны знакы}} Діакрітічный знак є невеликый сімбол, што може стояти над ці під буквов, або в іншій позіції, як то знак [[умлаут]]у в [[Нїмецькый язык|нїмецькых]] буквах '''[[Ä]]''', '''[[Ö]]''', '''[[Ü]]'''. Ёго головнов функціёв є зміна высловности літеры, ку котрій ся припоює, айбо іщі може змінёвати высловность цілого складу ці ай слова, або роздїлёвати [[гомоґраф]]ы. == Латинізація == Слова з языків, котры ся записують іншым писмом, обычайно ся в латиньскім текстї [[Транслітерація|транслітерують]] ці [[Транскріпція|транскрібують]]. === Русиньска латиніка === Найстаршым знамым прикладом хоснованя [[Мадярьскый язык|мадярьского правопису]] в русиньскій писомній памятцї суть документы [[Урбарьска реформа Марії Терезії|урбарьской реформы Марії Терезії]] з 70-х років XVIII. стороча. Документы ся были повинны записовати в зрозумілім підданым народнім языку, але записовачі, Мадяре і Словаци, правдоподобно не знали писати [[Кіріліця|кіріліцёв]]<ref name="tendencii">{{статя|автор=[[Маріанна Лявинець|Марианна Лявинец-Угрин]]|назва=Тенденции использования венгерской орфографии в русинском языке|выданя=Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae|рік=2018|выпуск=63/1|язык=ru|doi=10.1556/060.2018.63.1.11|сторінкы=97-105|одказ=https://www.academia.edu/39981109/%D0%A2%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%B8%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D0%B8_%D0%B2_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B5}}</ref>. Шырокы дебаты около заведеня мадярьского варіанта латинікы про русиньскый язык в [[Угорьско|Угорьску]] ся зачали в період [[мадярізація|мадярізації]], т. є. кінцём XIX. стороча. Єдна неуспішна проба о латинізацію русиньского писма была в роцї 1874 на ініціативу міністерства реліґії і народной освіты. В роцї 1885 будапештьска новинка «Magyar Állam» рекомендовала новозаложеным новинкам [[Євґеній Фенцик|Є. Фенцика]] «[[Листокъ]]» перейти на латиньске писмо. То саме пропоновав в роцї 1890 [[Йосиф Фесторій]], парох [[Войчіце|войчіцькый]], у своїй крітіцї [[місяцёслов]]а [[Общество св. Василія Великого|Общества св. Василія Великого]] на сторінках новинок «[[Kelet]]», а о три рокы пізнїше сам выдав брошуру в латиньскім писмі. Тоты пропозіції ся часто арґументовали тым, же латиньске писмо бы было ефектівнїше про выуку русиньского языка. Тогдышня [[Русофил|русофільска]] русиньска інтеліґенція на то реаґовала остров крітіков. З єй погляду быв вопрос захованя кіріліцї в «етімолоґічнім» правописї тотожный із захованём реліґії і самого русиньского народа (аналоґічнов была реакція на пробы завести «фонетичный» правопис напр. [[Ласлов Чопей|Ласлова Чопея]])<ref>{{книга|автор=[[Маріанна Лявинець|Lyavinecz-Ugrin Marianna]]|назва=Попытки кодификации русинского языка на рубеже XIX и XX веков (младшее поколение писателей-русофилов) (докторьска дізертація)|одказ= https://edit.elte.hu/xmlui/bitstream/handle/10831/32836/Lyavinecz-Ugrin_DISSZERT%C3%81CI%C3%93_2016.pdf|місто=[[Будапешт]]|рік=2016|сторінкы=56-68|язык=ru}}</ref>. В австрійскій Галічінї ся дебата о латиньскім писму (тзв. «[[азбучна война]]» <small><nowiki>[</nowiki>[[:ru:Азбучная война|ru]]<nowiki>]</nowiki></small>) розвинула уж скорше, в серединї XIX. стороча. {{Зачаток цітаты|жрідло=«[[Листокъ]]», ч. 1/XI (1. януара 1895)}} <poem>Войчицкій чудодѣй. ... Итакъ, твой старый дѣдъ отнынѣ будетъ dyid, А ближнему желать ты долженъ много lyit, ... Пусть будет! да пройдётъ по всѣмъ угламъ Карпата Его-то славы вѣсть, но славы — [[Герострат]]а! ... [[Юлій Ставровскый-Попрадов|Попрадовъ]].</poem> {{Конець цітаты}} [[Файл:Mukachevo Soviet leaflet March 1919.png|thumb|upright|Летак Мукачівской рады робітників і вояків, март 1919.]] Із зачатком [[Перша світова война|Першой світовой войны]] асімілачна політика зміцнїла. В авґустї 1915 міністерство реліґії вєдно з [[Мукачовска єпархія|мукачівскым]], [[Пряшівска єпархія|пряшівскым]] і [[Гайдудороґска єпархія|гайдудороґскым]] єпископами приправили план латінізачных кроків, в т. ч. заведжіня латиньского писма в церьковных книгах і школах. Наряджінём єпископа [[Штефан Новак|Штефана Новака]] од новембра того істого року Пряшівска єпархія перейшла на проєкт латинікы [[Иштван Семан|др. Іштвана Семана]] (фактічно проста мадярьска транслітерація). Мукачівска єпархія прияла модіфіковане латиньске писмо [[Авґустин Волошин|Авґустина Волошина]]<ref>{{книга|автор=[[Авґустин Волошин|Августин Волошин]]|назва=Спомины|одказ=https://shron1.chtyvo.org.ua/Voloshyn_Avgustyn/Spomyny.pdf|місто=[[Ужгород]]|рік=1923|сторінкы=73—87}}</ref>. В каждоденнім жывотї (напр. в писмах) ся мадярьскый правопис хосновав уж давнїше<ref name="tendencii" />. Вопрос латінізації ся зась обявлять по роцї 1925 в чехословацькій [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]]. Редактор ужгородьскых новинок «[[Podkarpatské hlasy]]» Франтїшек Свойше пропоновав одмітнути кіріліцю, жебы полегшыти асімілацію Русинів з чехословацькым народом. В латиньскім алфавітї (в «[[Чехословацькый язык|чехословацькій]]» подобі) выходили новинкы «[[Novoje vremja]]» (1925-33, ред. [[Віктор Барань]]), мотівуючі свій выбір снагов выгнути ся марґіналізації русиньской културы. Русиньска інтеліґенція, главно русофільска, зась одповіла крітіков обох редакторів<ref>{{статя|автор=Geoffrey Brown, Alexander Maxwell|назва=Czechoslovak Ruthenia's 1925 Latinization campaign as the heritage of nineteenth-century Slavism|выданя=Nationalities Papers|рік=2016|язык=en|doi=10.1080/00905992.2016.1212824|одказ= https://www.academia.edu/29874921/Czechoslovak_Ruthenias_1925_Latinization_campaign_as_the_heritage_of_nineteenth_century_Slavism}}</ref>. Латіньскый алфавіт мав важну роль меджі Русинами в Северній Америцї, а то з огляду на слабы зналости кіріліцї і єй недоступность в америцькых тіпоґрафіях. Новинкы «[[Американскій русскій вѣстникъ]]» выходили в двох паралелных верзіях<ref>Выданя «А. Р. Вѣстника» в латиньскім писмі ся звало «[[Slavish]] Edition» (опроти кірілічному «Russian Edition»). В залежности од чісла ішло або о русиньску латиніку, або о [[Словацькы діалекты|земпліньскый словацькый діалект]].</ref> до 1926 року<ref>{{книга|автор=[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], [[Иван Поп|Ivan Pop]]|назва=Encyclopedia of Rusyn History and Culture (Revised and Expanded Edition)|місто=[[Торонто]]-[[Баффало]]-[[Лондон]]|рік=2005|сторінкы=4}}</ref>. Латиніков ся выдавали ай творы [[Еміл Кубек|Еміла Кубека]]<ref name="rabus">{{статя|автор=Achim Rabus|назва=Zweischriftigkeit bei den Karpatorussinen|рік=2019|выданя=Slavic Alphabets and Identities (ред. S. Kempgen, V. S. Tomelleri)|язык=de|одказ=http://kodeks.uni-bamberg.de/slavling/downloads/SK_VST_eds_SlavicAlphabetsIdentities_Web.pdf|місто=[[Бамберґ]]|сторінкы=161—193}}</ref>. Діскузія о русиньскім писму ся зась розвинула в контекстї [[Конгрес русинского языка|Першого конґреса русиньского языка]] (1992)<ref>{{статя|автор =[[Петро Трохановскій]] (ред.)|тітул =Лемківскій річник 2012|одказ =http://lemko.org/pdf/LR2012.pdf|місто =[[Крениця]]-[[Ліґниця]]|выдавательство =[[Стоваришыня Лемків]]|рік =|сторінкы =76—95}}</ref>. Конґрес єднак у пунктї 9. своёй резолуції потвердив кірілічне писмо про русиньскый язык: «ґрафічна сістема (алфавіт) русиньского языка є кіріліця»<ref>{{статя|автор =[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]]|тітул =Scholarly Seminar on the Codification of the Rusyn Language|выданя=Revue des études slaves|одказ=https://www.persee.fr/doc/slave_0080-2557_1993_num_65_3_6128|рік =1993|выпуск=65-3|сторінкы =597—599}}</ref>. В сучасности ся русиньска латиніка поужывать главно на Словакії і в Польщі, на Словакії докінця домінує в каждоденнім ужываню русиньского языка. Ряд медій є приступный в двох верзіях, як друкованых («[[Артос]]», «[[Благовістник]]»), так і електронічных (сторінкы «[[Молоды Русины|Молодых Русинів]]», «[[Русин Фм]]», днесь уж неекзістуючій портал [[holosy.sk]])<ref name="rabus" />. Нормы [[Транслітерація русиньского языка до латинікы|транслітерації русиньского писма]] до латиньского алфавіту суть частёв кодіфікованого русиньского языка на Словакії<ref>{{книга|автор=[[Василь Ябур]], [[Анна Плїшкова]]|назва=Сучасный русиньскый списовный язык|одказ= https://www.unipo.sk/public/media/26868/S%C3%BA%C4%8Dasn%C3%BD%20rus%C3%ADnsky%20spisovn%C3%BD%20jazyk.pdf |місто=[[Пряшів]]|рік=2009|сторінкы=59—61}}</ref>: {| class="wikitable mw-collapsible mw-collapsed" style="text-align:center; width:80%;" ! scope="col" | [[Русинськый алфавіт|Кіріліця]] ! scope="col" | Латиніка ! scope="col" | Позіція ! colspan="2" scope="col" | Приклады |- |а |a | | | |- |б |b | | | |- |в |v | | | |- |г |h | | | |- |ґ |g | | | |- |д |d | | | |- |е |e | | | |- | rowspan="4" | є | rowspan="4" | je |на зачатку слова |єден, Єрусалим |jeden, Jerusalym |- |по гласных |грїє, маєток |hr'ije, majetok |- |по твердых согласных |пє, бє |pje, bje |- |по роздїлюючіх ъ, ь |зъєднотити ся |zjednotyty s'a |- |дє, тє |d'e, t'e | | rowspan="5" | синє, кізє | rowspan="5" | syn'e, kiz'e |- |нє, лє |n'e, l'e | |- |сє, зє |s'e, z'e | |- |рє, цє |r'e, c'e | |- |дзє |dz'e | |- | rowspan="4" | ё | rowspan="4" | jo |на зачатку слова |ёго, Ёлкін |joho, Jolkin |- |по гласных |моёв |mojov |- |по твердых согласных | | |- |по роздїлюючіх ъ, ь |зъёйкнути |zjojknuty |- |дё, тё |d'o, t'o | |малёваный |mal'ovanŷj |- |нё, лё |n'o, l'o | |тінёв |t'in'ov |- |сё, зё |s'o, z'o | |князёва |kn'az'ova |- |рё, цё |r'o, c'o | |царёва |car'ova |- |дзё |dz'o | |дзёбати |dz'obaty |- |ж |ž | | | |- |з |z | | | |- |і |i | | | |- | rowspan="4" | ї | rowspan="4" | ji |на зачатку слова |їсти, їж |jisty, již |- |по гласных |наїсти ся |najisty s'a |- |по твердых согласных |обїднати |objidnaty |- |по роздїлюючіх ъ, ь |одъїсти |odjisty |- |дї, тї |d'i, t'i | |дїти, тїло |d'ity, t'ilo |- |нї, лї |n'i, l'i | |конї, лїто |kon'i, l'ito |- |сї, зї |s'i, z'i | |сїно, на нозї |s'ino, na noz'i |- |рї, цї |r'i, c'i | |грїх, цїпы |hr'ich, c'ipŷ |- |дзї |dz'i | | | |- |и |y | | | |- |ы |ŷ | | | |- |й |j | | | |- |к |k | | | |- |л |l | | | |- |м |m | | | |- |н |n | | | |- |о |o | | | |- |п |p | | | |- |р |r | | | |- |с |s | | | |- |т |t | | | |- |у |u | | | |- |ф |f | | | |- |х |ch | | | |- |ц |c | | | |- |ч |č | | | |- |ш |š | | | |- |щ |šč | | | |- | rowspan="4" | ю | rowspan="4" | ju |на зачатку слова |юбілант, Юрко |jubilant, Jurko |- |по гласных |купую, твою |kupuju, tvoju |- |по твердых согласных |пю, бю |pju, bju |- |по роздїлюючіх ъ, ь |адъютант |adjutant |- |дю, тю |d'u, t'u | |тюкати |t'ukaty |- |ню, лю |n'u, l'u | |нюхати, любити |n'uchaty, l'ubyty |- |сю, зю |s'u, z'u | |сюжет |s'užet |- |рю, цю |r'u, c'u | |орю, на палцю |or'u, na palc'u |- |дзю |dz'u | | | |- | rowspan="4" | я | rowspan="4" | ja |на зачатку слова |яма, Янко |jama, Janko |- |по гласных |моя, стояти |moja, stojaty |- |по твердых согласных |вязати |vjazaty |- |по роздїлюючіх ъ, ь |зъявити ся |zjavyty s'a |- |дя, тя |d'a, t'a | |дяковати, тягати |d'akovaty, t'ahaty |- |ня, ля |n'a, l'a | |нянько, фляшка |n'an'ko, fl'aška |- |ся, зя |s'a, z'a | |волося, зять |volos'a, z'at' |- |ря, ця |r'a, c'a | |куря, паця |kur'a, pac'a |- |дзя |dz'a | |дзявкати |dz'avkaty |- |ь |' | | | |- |дь, ть |d', t' | |подь, заплать |pod', zaplat' |- |нь, ль |n', l' | |нянько, обмаль |n'an'ko, obmal' |- |сь, зь |s', z' | |принесь, лїзь |prînes', l'iz' |- |рь, ць |r', c' | |пастырь, хлопець |pastyr', chlopec' |- |дзь |dz' | | | |} == Референції == <references /> {{Переклад|en|Latin alphabet}} [[Катеґорія:Алфавіт]] [[Катеґорія:Русинськый язык]] fkqy8r3yjty248k62a0ii1l3xz5ojzx Часослово 0 5110 169170 165436 2026-09-05T16:00:25Z Halajkovič 33393 169170 wikitext text/x-wiki '''Часослово''' ({{lang-la|verbum}}) є змінна [[Части речі|часть речі]], яка выражать дїяня (напр.&nbsp;''іти''), статус (напр.&nbsp;''лежати'') або зміну статусу (напр.&nbsp;''зачервенїти''). == Ґраматічны катеґорії часослов == Часослова годен часовати, у векшынї языків своёв формов выражають: * особу, * чісло, * час, * способ, * рід, * вид, === Особа === Тіпічно екзістують три катеґорії особы, котры означають одношіня дїяня к субєктови: * перша особа * друга особа * третя особа === Чісло === '''Чісло''' (''numerus'') є ґраматічна катеґорія, котра выражать чісло субєктів дїяня. === Час === '''Час''' (''tempus'') в [[лінґвістіка|лінґвістіцї]] значіть часослово выражаюче часовый момент, у котрім дїя ся учінила/чінить/буде чінити. В розлічных языках ся можуть часы дїлити на актуалны (минулый, теперїшнїй, будучій) і релатівны (напр. передминулый, передтеперїшнїй, передбудучій), котры служать на выражаня передчасности ці наслїдности дїй. === Способ === '''Способ''' (''modus'') є катеґоріов часослова, котре пописує одношіня часослова і реалности ці умыслу. [[Русиньскый язык]] розлишує лем способ ознамовый, условный і росказовый, дакотры языкы мають сістему часословных способів зложытїшу. === Рід === '''Часословный рід''' (''genus verbi'') є катеґорія часослова. Звычайно є в різных языках двоїтый, а то актів і пасів. === Вид === '''Вид''' (''aspekt'') є катеґоріов часослова, котра выражать, же часословне дїяня ся усвідомлює: * огранічене, цілостне * протїкаюче, неогранічене == Література == * {{книга|автор =[[Василь Ябур]], [[Анна Плїшкова]]|тітул =Русиньскый язык про 1. - 4. класу середнїх школ із навчалным русиньскым языком і з навчанём русиньского языка|одказ = http://www.unipo.sk/public/media/11523/Rusinsky_jazyk_v_zrkadle.pdf|місто =[[Пряшів]] |выдавательство =Русин і Народны новинкы|рік =2007 |том = |сторінкы =76-83|сторінок = 288|выданя =1 |isbn =978-80-88769-77-4 |тіраж = }} == Референції == {{Переклад|cs|Sloveso|7525840}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Части речі]] 689c19rcmob6ly1iwpi0dkhw8sxrakt Пунктуація 0 5111 169171 109877 2026-09-05T16:33:28Z Halajkovič 33393 169171 wikitext text/x-wiki '''Пунктуація''' є сістема ґрафічных знаків, котры членять текст, выражають штруктуру і орґанізацію тексту; при чітаню і бісїдї ся проявують інтонаціёв і перервами і речі. == Пунктуація в русиньскім языку == {| class="wikitable" !colspan="4"| Знак ! Назва !! Функція |- |colspan="4" align="center"|'''.''' | [[точка]] || Закінчує [[речіня]], означує [[скорочіня]], означує порядковы [[чісловникы]]. |- |colspan="4" align="center"|''',''' | [[запята]] || Оддїлює части речіня, вольно вложены выразы, оддїлює десятинны чісла од цїлых. |- |colspan="4" align="center"|''';''' | [[точка із запятов]] || Мать припоюючу функцію, выраз за котрым стоїть ся буде росшырёвати далшым речінём ці выразом. |- |colspan="4" align="center"|''':''' | [[двоточка]] || Мать припоюючу функцію, выраз за котрым стоїть ся буде росшырёвати, розвивать і доповнює опередню часть; часто уводить пряму реч. |- |colspan="4" align="center"|'''!''' | [[выкричник]] || Закінчує розказове ці скричаче речіня. |- |colspan="4" align="center"|'''?''' | [[звідалник]] || Закінчує вопрос. |- |colspan="2" align="center"|'''–'''||colspan="2" align="center"|'''—''' | [[тіре]] || Оддїлює части прояву, назначує перерву в речі, вызначує розсяг (од-до). |- |colspan="4" align="center"|'''‐''' | [[дефіс]] || Споює тїсно вязаны слова, на концї рядку ся хоснує при дїлїню слов. |- |colspan="4" align="center"|'''…''' | [[три точкы]] || Нагороджує выпущену часть тексту, внутрї тексту означать перервану реч. |- |colspan="2" align="center"|'''„“''' |align="center"|'''‚‘''' |align="center"|'''»«''' | [[цітовалникы]] || Уводжають пряму реч (цітаты іпод.). |- |colspan="4" align="center"|'''’''' | [[апостроф]]|| Нагороджує части слов, апострофом ся нагороджують першы дві чісла з означіня стороча і тісячроча. |- |align="center"|'''()''' |align="center"|'''[]''' |align="center"|'''{}''' |align="center"|'''〈〉''' | [[скобкы]] || Означують вольно вложены части тексту, менше важны ці лем окраёвё повязаны пасажы, імя автора за цітатом, імя автора роботы, точнїшы даны, часовы або іншы інформації, сінонімы. |- |colspan=4 align="center"|'''/''' | [[ломка]] || В одборных текстах меджі протикладныма ці варіантныма выразами, одношіня фізікалных величін, рядкы вірша, кедь ідуть за собов. |} == Далшы пунктуації в чуджіх языках == {| class="wikitable" !colspan="4"| Знак ! Назва !! Фунцкія |- |colspan="2" align="center"| '''“ ”''' |colspan="2" align="center"|'''‘ ’''' | Цітовалникы || Цітовалникы хоснованы в анґліцькім языку. |- |colspan="4" align="center"| '''[ ]''' | Гранаты скобкы || До гранатых скобок ся уводжать высловность - напр. hello [helou]. |- |colspan="4" align="center"| '''" "''' | Рівны цітовалникы || Рівны цітовалникы хоснованы наприклад на писачіх машынах ці в кодї [[ASCII]] |} == Література == * {{книга|автор =[[Василь Ябур]], [[Анна Плїшкова]]|тітул =Русиньскый язык у зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка|одказ =http://www.unipo.sk/public/media/11523/Rusinsky_jazyk_v_zrkadle.pdf |місто =[[Пряшів]] |выдавательство =Русин і Народны новинкы|рік =2005 |том = |сторінкы =117-125|сторінок = 128|выданя =2 |isbn =80-88769-61-2 |тіраж = }} == Референції == {{Переклад|cs|Interpunkční znaménko|7326767}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Пунктуація|*]] kk6w4fm3jzmbjuq4vj5d9xvfnuda7wv Лекарівцї 0 5150 169166 168424 2026-09-05T14:18:17Z Rue323 31002 169166 wikitext text/x-wiki '''Лїкаровцї''' (по {{язык+sk|Lekárovce}}) є [[село]] в [[Окрес Собранцї|окресї Собранцї]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. {{НП}} == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Собранцї}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} f8tfzdxs13oke5cgsuvzz1sugvg7m23 Шаблона:Lang-orv 10 20292 169174 138917 2026-09-05T19:18:54Z Halajkovič 33393 169174 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#if:{{{1|}}} | {{#if:{{{2|}}} | {{#switch:{{{1|1}}} | 1 = [[Давньоруськый язык|давньорус.]] {{noitalic|{{Script/Slavonic|orv|{{{2}}}}}}} | 2 = [[Давньоруськый язык|старорус.]] {{noitalic|{{Script/Slavonic|orv|{{{2}}}}}}} | #default = {{{1}}}. {{noitalic|{{Script/Slavonic|orv|{{{2}}}}}}} }} | [[Давньоруськый язык|давньорус.]] {{noitalic|{{Script/Slavonic|orv|{{{1}}}}}}} }} | [[Давньоруськый язык|старорус.]] }}</includeonly><noinclude> [[Катеґорія:Шаблоны языків|orv]] {{documentation}} </noinclude> qkhoekgc0vijlh2b8vektfeh4sv9be6 Хоснователь:Flipdot 2 21040 169200 169157 2026-09-06T01:50:12Z Flipdot 23893 169200 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''За мене''' |- | {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}} |- | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User rsk-1}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} == Діялность на русинськуй Вікіпедії == Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&nbsp;мая&nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&nbsp;— уд 4.&nbsp;фебруара&nbsp;2021. Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, типоґрафічно уліпшовати екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный конзенс. Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''. Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]]. Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&nbsp;Меґелы]]&nbsp;(2019). == Треба ми помуч == Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі: {{div col|colwidth=12em}} * [[Вилок]] * [[Пол (біолоґія)]] {{div col end}} == Статі == Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше). === Серія „Русинські писателі“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Петро Береш]] * [[Михаил Град]] ** [[Премія Михаила Града|Премія им.&nbsp;Михаила Града]] * [[Иван Завадяк]] * [[Володимир Рошко]] * [[Иван Ситар]] * [[Леся Адамова-Стецович]] * [[Михаил Чухран]] {{div col end}} === Серія „Русинські діячі (и діячі русинського коріня)“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Євґеній Медєші Генц]] * [[Стів Дітко]] * [[Євген Жупан]] * [[Михаил Завадяк]] * [[Юрко Капац]] * [[Мигаль Лыжечко]] * [[Димитрій Сидор]] * [[Маріан Токар]] * [[Юрій Шипович]] * [[Русинськый културолоґічный клуб]] {{div col end}} === Серія „Русины 101“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Кийзликы]] * [[Мукачово]] * [[Няґувська постила]] * [[Фрыч]] {{div col end}} === Серія „Місні гудакы“ === {{div col|colwidth=12em}} * [[Ґоша Ґашан]] * [[hackedface]] * [[Obšar]] {{div col end}} === Серія [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|''„Статі, котрі мусят быти у кажджуй Вікіпедії!“'']] === {{div col|colwidth=12em}} * [[Апартеїд]] * [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]] * [[Біблія]] * [[Верблюд]] * [[Годинка]] * [[Гомер]] * [[Джеймс Джойс]] * [[Дінастія Чінґ]] * [[Еколоґія]] * [[Еффельова турня]] * [[Загрожені виды]] * [[Інвалідность]] * [[Йоґа]] * [[Комар]] * [[Менструація]] * [[Мнягкуны]] * [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]]) * [[Нематоды]] * [[Нус]] * [[Письмова система]] * [[Реставрація Мейджі]] * [[Самошкоджіня]] * [[Худоба]] {{div col end}} === Другоє === {{div col|colwidth=12em}} * [[Адміністративноє діленя Украйины]] * [[Аперітіф]] * [[Баклава]] * [[Баптізм]] * [[Біблія]] * [[Ласлов Біров]] * [[Вінниця]] * [[Выкричник]] * [[Вылтава]] * [[Вацлав Гавел]] * [[Гвузд]] / [[Клинець]] * [[Гомеричный сміх]] * [[Горянська ротунда]] * [[Ґеноцід у Ґазі]] * [[Ґрісіні]] * [[Давньоруськый язык]] * [[Діжестіф]] * [[Надія Дьолог]] * [[Еколоґія]] * [[Емпірізмус]] * [[Емпіричный доказ]] * [[Ефект Даннінґа–Круґера]] * [[Закарпатська академія умінь]] * [[Лудвік Лазарь Заменгоф]] * [[Звідалник]] * [[Інтелектуална інвалідность]] * [[Кваґа]] * [[Радьярд Кіплінґ]] * [[Коледж умінь им. А. Ерделія|Коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія]] * [[Латвія]] * [[Лінґва франка]] * [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] * [[Алберто Мєлґо]] * [[Мовда]] * [[Молдавськый язык]] * [[Муцность алкоголя]] * [[Одоакер]] * [[Оладі]] * [[Оломовц]] * [[Опровуд]] * [[Палачінта]] * [[Паленка]] * [[Пандемія COVID-19]] * [[Паралімпійські бавища]] * [[Пешітта]] * [[Пылзень]] * [[Карл Поппер]] * [[Псавтыря (ритуал)]] * [[Псавтыря]] * [[Псалтырь]] * [[Ракія]] * [[Михайло Рошко]] * [[Румынськый язык]] * [[Само]] * [[Септуаґінта]] * [[Тімоті Снайдер]] * [[Сумы]] * [[Сята Моніка]] * [[Убивство Ірины Фаріон]] * [[Фавн]] * [[Фавна (божество)]] * [[ФК Русин|ФК „Русин“]] * [[Ніколае Чаушеску]] * [[Чехія]] * [[Банді Шолтес]] / [[Bandy Sholtes]] * [[AfrikaBurn]] * [[Burning Man]] * [[Editio princeps]] * [[Pfeilstorch]] {{div col end}} == Хосенні шаблоны == {{div col|colwidth=12em}} * [[Шаблона:Небізувноє жерело]] * [[Шаблона:В розробку]] * [[Шаблона:Рожд]] * [[Шаблона:Букв]] * [[Шаблона:Досл]] * [[Шаблона:Пор]] * [[Шаблона:Trim]] * [[Шаблона:Em]] {{div col end}} == Файлы == {{div col|colwidth=12em}} * [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]] {{div col end}} == Другі квалітні статі == Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії. {{div col|colwidth=12em}} * [[Ярослав Гашек]] * [[Ґриґорій Жаткович]] * [[Кіріліця]] * [[Латиньскый алфавіт]] * [[Потопа (філм)]] * [[Пруссия]] * [[Словенія]] * [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]] {{div col end}} == За мене == Участвовав єм у русинськых товмаченьох: * месенджера Telegram; * [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]]; * вебового ґрафічного редактора Photopea. {{Userpage}} pjycjj3xlo6vv2o1pkimo609c8upgsv Русины в Румыниї 0 21156 169167 162378 2026-09-05T14:56:09Z Rue323 31002 169167 wikitext text/x-wiki [[File:Unofficial local flag of the Rusyns living in Romania.png|thumb|Неофіціалный прапор Русинӯв в Румыниї]] '''Руси́ны у Румыниї''' — етнічна меншина котра жиє у [[Румыния|Румыниї]], за послідні 80 рокӱв силно ся изкоротила. У [[1930]]. році у [[Румуньско|Румыниї]] было 512,115 [[Русины|Русинӱв]] іи[[Українцї|Украйинцьӱв]]<ref>[[:Файл:Recensamant1930-II-XXIV.jpg|Recensământului național din 1930, Populația pe neamuri, Tabela 1 – Total România]] {{ref|ro}}</ref> а у [[2011]]. році 50,920.<ref>{{cite web|url=http://www.recensamantromania.ro/wp-content/uploads/2013/07/sR_Tab_8.xls|title=Rezultatele finale ale Recensământului din 2011 - Tab8. Populaţia stabilă după etnie – judeţe, municipii, oraşe, comune|date=201-05-07|publisher=recensamantromania.ro|access-date=2015-09-20|lang=ro|description=|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160118131243/http://www.recensamantromania.ro/wp-content/uploads/2013/07/sR_Tab_8.xls|archive-date=2016-01-18}}</ref> Живуть у жудецах Сатмар<ref>[http://www.edrc.ro/recensamant.jsp?regiune_id=2140&judet_id=2447&localitate_id=0 Structura Etno-demografică a României — Nord-Vest — Satu Mare] {{Wayback|url=http://www.edrc.ro/recensamant.jsp?regiune_id=2140&judet_id=2447&localitate_id=0 |date=20210512060330 }} {{ref|ro}}</ref> и [[Мараморош (реґіон)|Мараморошови]].<ref>[http://www.edrc.ro/recensamant.jsp?regiune_id=2140&judet_id=2447&localitate_id=0 Structura Etno-demografică a României — Nord-Vest — Maramureș] {{Wayback|url=http://www.edrc.ro/recensamant.jsp?regiune_id=2140&judet_id=2447&localitate_id=0 |date=20210512060330 }} {{ref|ro}}</ref> У палаті депутатӱв Румыниї є представитель уд [[Културне общество Русинів Румунії|Русинської партії Румыниї]].<ref>{{cite web|url=http://www.cameradeputatilor.ro/pls/parlam/structura2015.fp?idp=34&cam=2&leg=2000|title=Uniunea Culturală a Rutenilor din România|publisher=cameradeputatilor.ro|access-date=2015-09-20|lang=ro|description= |url-status= |archive-url= |archive-date= }}</ref> == Історія == [[Русины]] живуть у [[Румуньско|Румыниї]] из давна, туй оселили ся их предкы Білі Горваты, у [[XIV. стороча|14]]. сторочови [[Русины]] стали єдными из основательӱв [[Молдавськоє княжество|Молдавської Державы]]. == Удкликованя == {{референції}} {{stub}} 7v2sjtgksfmuigm2g47ekg5lrh703z9 169169 169167 2026-09-05T15:10:38Z Halajkovič 33393 /* */ +коректованя 169169 wikitext text/x-wiki [[File:Unofficial local flag of the Rusyns living in Romania.png|thumb|Неофіціалный прапор Русинӯв в Румыниї]] '''Руси́ны у Румыниї''' — етнічна меншина котра жиє у [[Румыния|Румыниї]], за послідні 80 рокӱв силно ся изкоротила. У [[1930]]. році у [[Румуньско|Румыниї]] было 512,115 [[Русины|Русинӱв]] и [[Українцї|Украйинцьӱв]]<ref>[[:Файл:Recensamant1930-II-XXIV.jpg|Recensământului național din 1930, Populația pe neamuri, Tabela 1 – Total România]] {{ref|ro}}</ref> а у [[2011]]. році 50,920.<ref>{{cite web|url=http://www.recensamantromania.ro/wp-content/uploads/2013/07/sR_Tab_8.xls|title=Rezultatele finale ale Recensământului din 2011 - Tab8. Populaţia stabilă după etnie – judeţe, municipii, oraşe, comune|date=201-05-07|publisher=recensamantromania.ro|access-date=2015-09-20|lang=ro|description=|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160118131243/http://www.recensamantromania.ro/wp-content/uploads/2013/07/sR_Tab_8.xls|archive-date=2016-01-18}}</ref> Живуть у жудецах Сатмар<ref>[http://www.edrc.ro/recensamant.jsp?regiune_id=2140&judet_id=2447&localitate_id=0 Structura Etno-demografică a României — Nord-Vest — Satu Mare] {{Wayback|url=http://www.edrc.ro/recensamant.jsp?regiune_id=2140&judet_id=2447&localitate_id=0 |date=20210512060330 }} {{ref|ro}}</ref> и [[Мараморош (реґіон)|Мараморошови]].<ref>[http://www.edrc.ro/recensamant.jsp?regiune_id=2140&judet_id=2447&localitate_id=0 Structura Etno-demografică a României — Nord-Vest — Maramureș] {{Wayback|url=http://www.edrc.ro/recensamant.jsp?regiune_id=2140&judet_id=2447&localitate_id=0 |date=20210512060330 }} {{ref|ro}}</ref> У палаті депутатӱв Румыниї є представитель уд [[Културне общество Русинів Румунії|Русинської партії Румыниї]].<ref>{{cite web|url=http://www.cameradeputatilor.ro/pls/parlam/structura2015.fp?idp=34&cam=2&leg=2000|title=Uniunea Culturală a Rutenilor din România|publisher=cameradeputatilor.ro|access-date=2015-09-20|lang=ro|description= |url-status= |archive-url= |archive-date= }}</ref> == Історія == [[Русины]] живуть у [[Румуньско|Румыниї]] из давна, туй оселили ся их предкы Білі Горваты, у [[XIV. стороча|14]]. сторочови [[Русины]] стали єдными из основательӱв [[Молдавськоє княжество|Молдавської Державы]]. == Удкликованя == {{референції}} {{stub}} dcu22enrckco3ng8th3mrq5id28xhtp Діскузія з хоснователём:Rue323 3 21882 169180 168975 2026-09-05T21:00:44Z Flipdot 23893 /* Вытворьованя пустых/непотовмаченых статий */ нова секція 169180 wikitext text/x-wiki == Поміч == Добрый день/ночі! В порівняню з остатныма за послїднїй час хоснователями вы єдина хоснователька в русиньскій Вікіпедії, котра пише в середнім 1-2 статї в день. Можуть быти хыбы, але головне їх оправити. Вы уж мате велику практіку ку написаню статей, і іщі до їх перекладу. Єднім сі, же буде тяжко вшыток змінити, векшына часть статей (приближно ≈90%) во Вікіпедії стоїть на містї, вандалізм, вытвореня пустых статей, даколи мате почутя, же тота Вікіпедія є якымсь анархістьскым містом, подля іншых експеріментів, актіва не є практічно, потребно штось міняти. Ці хотїли бы вы зі мнов сполупрацовати і полїпшыти сітуацію в русиньскій Вікіпедії? Кедь хочете помочі, напиште свою соціалну мрежу (discord, telegram, gmail), жебы могти з вами контактовати. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 21:10, 16 септембра 2024 (CEST) :Telegram: @Ruszinok_Orosz (Анґеліна Палаташъ) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 10:28, 17 септембра 2024 (CEST) == Правопис == Найновшы правила правопису 2019 (Плїшкова, Копорова, Ябур) https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf на с. 229 подають правилны формы: Молдаване, молдавскый. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 19:53, 14 септембра 2024 (CEST) :Я бы м сама не против перемінити тоту назву (ге и автор статі @[[Хоснователь:Іван Романеску|Іван Романеску]] айбо кідь ї переменовати та обнулять ся елемент Вікіданы.) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 20:08, 14 септембра 2024 (CEST) == Бронька == Добрый вечур. Маю до вас пару просьб у дотычности до статі [[Бронька]]. 1. Не нападайте на новых учасникув. Опытні учасникы мают помагати новачкам из оформленьом, а не наказовати їм лишити Вікіпедію. Хыбы роблять ушыткі, так само и вы. Кедь маєте што вповісти конструктивного, хоснуйте сторунку дискусії. 2. На Русинськуй Вікіпедії є неформалноє правило етикета — языковый варіант ся мінят лем при значному доповненю статі. Добре, што додали сьте вікі-форматованя, айбо язык статі варта было не кывати. Не кажу вже за тото, што додали сьте у статю языкові хыбы, котрі так само кось мусить правити. 3. Інформацію на Вікіпедії мусай пудтвержовати жерелами. На переписі населеня Украйины 2001. року русины ся не раховали (тым булше верховинці и долиняне). Из головы, на «хлопськый розум» сяк писати не слобудно, тото нарушат основні правила Вікіпедії. Кедь хочете написати за хыбы украйинського переписа, тото ся має робити в статі за сам перепис (из жерелами). Тоту саму проблему виджу у многых статях из вашов участьов. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 00:57, 15 октобра 2024 (CEST) :За нападаня праві сь те, кідь ись те годні та за языкові хыбы ми кажіть, бо ге ся каже Вік живи — Вік учи ся. (Надіву ся вы не будете раховати хоснованя Ӯ, Ю̄ за хыбу)). [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 13:56, 15 октобра 2024 (CEST) == Непудтверджені народности у селах == Доброго здоровля! Вижу ож маєте тенденцію у многі населені пункты в Пудкарпатьови додавати в інформацію за населеня (спиравучи ся на перепис 2001. рока) удмітку за Русинув Долинян / Верьховинцюв и так дале. У переписови за 2001. гуд я таку інформацію не найшов. Долинян авадь Верьховинцюв у исписови ниє, руно у тому переписови не пише, ож там живут русины. Є інформація за метеринськый язык, но не за народность. Будьте добрі, дайте жерело на таку інформацію, бо инчак тото треба буде поутирати гет. Вікіпедія має быти містом про фактичну інформацію. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:51, 18 октобра 2024 (CEST) :Графа иппен за Русинӯв и етнос котрый там жиє не спирать ся на перепис 2001 року, не мож раховати усьых містных Русинами авадь Украйинцями, тому така доста теоретична графа бо многі люде там годни ся раховати Русинами но не быти записаными, так записано же докӯть не буде ясность ситуації из Русинами и Украйинцями у Пудкарпатёви. И при тому тяжко розділити по розділам по языкови и нації бо у переписови окрем варошӯв и подакотрых сел звідано леш язык, а у дакотрых даже такых даных ниє. :[[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 08:11, 19 октобра 2024 (CEST) ::D [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:52, 19 октобра 2024 (CEST) ::Проблематика переписа 2001. рока нам ясна, на сюв Вікі нитко не чинит ся, ож там была подана сугубо правдива інформація. Руно так знаєме, ож наша чилядь має проблемы из репрезентаційов тай самовызначіньом. ::Айбо у статях пишете ож "ставом на 2001. гӯд там жиє ..." тай подаєте ціфры из того переписа, но дописуєте д тым ціфрам свою інформацію, котрої в тому жерелови ниє. На Вікіпедії сяк чинити не мож, сесе є маніпулація інформаційов. А маніпулація інформаційов тото не добрі, даже кидь ся чинит на благо русинського народа. Гаткуйте за тым, обы писати у статях фактічну інформацію, а не свої придумкы, бодай сут и дуже благі. ::Буде май продуктівно, кидь напишете може окрему публикацію за проблематику переписа 2001. рока, тай чом ся на подані там податкы не мож повностю сполїгати. А вжек у ґрафі за населеня у сих селах мож ся удкликати на тоту публикацію. Помирькуйте над такым варіантом. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:56, 19 октобра 2024 (CEST) ::На Вікіпедії має місто лем пудтвержена інформація, а не теоретична. Вижу, ож раз дале робите тоту саму хыбу в новых статях. Не іґноруйте правила Вікіпедії. За нарушеня правил Вас будуть годні заблоковати. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:07, 19 октобра 2024 (CEST) :::Добрі, прислухаву ся, у контекстови Пудкарпатя. [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 22:58, 19 октобра 2024 (CEST) ::::Уважайте, будьте добрі, як товмачите, бо сохтуєте некоректно товмачити з украйинської вікіпедії статі за села. На украйинськуй вікіпедії, у розділох за быватилюв села ся давут податкы з списованя 2001. рока, айбо за '''материнськый язык''', што не є ідентично '''націоналному составови''', ги тото подаєте вы. ::::'''Напримір:''' ::::укр. [[:uk:Іванівці_(Дністровський_район)|Іваніцві (Дністровський район)]]: ''Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: '''исписок языкув''''' - исе коректна інформація. ::::вашоє [[Ивановци (Дністровськый район)]]:'' У селі на 2001 рӯк живе 3237 людий, из них: '''исписок націоналностий''''' - исе '''укривлена''' інформація. ::::Сякі неточности сут дораз у доґдеєднуй вашуй статі. Волієте написати єдну читаву статю за три дны, ги вусям адсякых за єден динь. Щи раз вас прошу уважати на коректну подачу інформації, биріт исе ги послідньоє варованя. ::::P.S. у нормах русинського языка ся назывкы сякого филя кунчавут на -ці (авадь -цї, кидь хоснуєте ї на мнягчиня). Поз. [https://www.academia.edu/73965907/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8F_%D0%9B%D1%96%D1%88%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BB_%D0%B8_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%B2_%D1%83_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D1%83%D0%B9_%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96_%D0%B4%D0%B5_%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C_%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8B_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%A1%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C_Budapest_2021_96_c| Карпаторусинські поселеня. Михаил Капраль]. Т.є. назывка бы мала быти Иванувці. [[Хоснователь:Gramo Džukić|Gramo Džukić]] ([[Діскузія з хоснователём:Gramo Džukić|діскусія]]) 11:02, 21 октобра 2024 (CEST) :::::Добрі, я уж адде поняла ож воліву за сутку айбо велику статю затовмачити [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 16:35, 21 октобра 2024 (CEST) == Проблемні статі == Добрый день. Маєте специфічный стиль роботы, котрый часто не йде проєктови на хосен. Мусай май гадковати на кваліту. Тяжко найти хоть єдну вашу статю, котра бы удповідала стандартам Вікіпедії. Долу подаю хыбашні приміры '''лем за послідньый час'''. Треба, обы сьте їх направили. На жаль, из вашыми темпами тото нико другый не встигне захарити. Аж дале будете лишати статі в такому стані, дуйде до санкцій а(вадь) стераня низкоквалітных статей. Аж будете мати даякі вопросы, можете їх писати туй. * Статі, де хыблять референції: [[Сято]], [[Концово]], [[Ліхтенштейні]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Круче]], [[Северный Опасный Риф]], [[Парасельскі островы]], [[Керкена]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Велика Бийгань]], [[Варіхівці]], [[Лендєл, Золтан Золтанович]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Плужіне]], [[Ульцинь (община)]], [[Бар (Чорна Гора)]], [[Салч]], [[Ряпідь]], [[Вая (варош)]], [[Туймазы]], [[Тісаашвань]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Плоскый Потӯк]], [[Оградзаны]], [[Череёвци]], [[Балатонфӯред]], [[Ульцинь]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Сукобін]], [[Вареш]], [[Само]], [[По̄ляна (Хустськый район)]], [[По̄ляна]], [[Німшин]], [[Ґастроентеролоґія]], [[Щербовець]], [[Главный град Подґориця]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Доболц]], [[Фертешолмаш]], [[Метех]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Гусине (община)]], [[Гусине]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Шкуратовци]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Фонтан]], [[Пчолы]], [[Мерешор]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Дніпро (варош)]], [[Гуняді]], [[Вала]], [[Плав (община)]], [[Общины Чорной Горы]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Черна (Украйина)]], [[Їржі Драгош]], [[УПА-Запад]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Словеньска Волова]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Малый Раковиць]], [[Торкы]], [[Голубінка]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Яблонкы]], [[Сімеркы]], [[Нижня Солотвина]], [[Музей археолоґії Батурина]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Брчко]], [[Бискӯв]], [[Telegram]], [[Згары]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Бенедековци]], Свалявка, Біласовиця, Меммінґен, Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Медьє, Камерун, Велика Украйина, Намюр, Жудец, Герцовци, Ӱ (кирилиця), Збойник, Букӯвцёво, Ракош, Пудгорб, Добош Торта, Кузьмино (Украйина), Завосіно, По̄ляна (Самбӯрськый район), Лімна, Хотиньскый район, Учіха Саске * Статі з покажеными референціями: [[Адміністративноє діленя Сербиї]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Улиця Гулака-Артемовського (Львӯв)]], [[Колекторна улиця]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Оріховиця]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Само]], [[Німшин]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Фертешолмаш]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Фонтан]], [[Мерешор]], [[Дніпро (варош)]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Білгородьска область]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Велика Украйина]], [[Пудгорб]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]] * Недотовмачені статі: [[Боснякы у Сербиї]], [[Общины Чорной Горы]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Колач]] * Стыржні без хосенного змісту: [[С́]], [[Турі]], [[2026 (значеня)]], [[Міліція Южной Осетії]], [[С (кирилиця)]], [[Кал]], [[Парціум]], [[Боб (значеня)]], [[Дрисляк]], [[Балта]], [[Р (буква)]], [[Ӥ]], [[3 (число)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Гвӯзд]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 10:45, 4 новембра 2024 (CET) :добре [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 11:05, 4 новембра 2024 (CET) :Но наприклад [[Сято]] што у тӯв статі є не добрі? [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:36, 4 новембра 2024 (CET) :Тай чим не добрі суть референції из статі [[Ліхтенштейні]] [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:53, 4 новембра 2024 (CET) ::У статі [[Сято]] уся інформація без референцій. Маєте там лем довгый список жерел, котрый сьте скопіровали з другої Вікіпедії. Котрі з тых жерел мают потвержовати тоту інформацію? ::У статі [[Ліхтенштейні]] не є референцій за число и етнічный склад населеня, першу споминку. Уся специфічна інформація має мати пуд собов якісь жерела. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:40, 9 новембра 2024 (CET) :Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ба ци плануєте захарьовати йсі статі? Булшина (аж не вшыткі) так ся и лишат у такому стані, як ото было у новембрі 2024, айбо попри вто чогось доста активно ся занимаєте створіньом новых. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:35, 14 мая 2025 (CEST) ::буде учинено [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:53, 14 мая 2025 (CEST) :::Добрый день, якый там проґрес по управленю сих статий? Вижу, ож уже чините нові, из такыма ипен проблемами, хоть из исписа горі дотеперь такоє гибы булша часть не похарена. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 13:59, 26 мая 2025 (CEST) ::::Добрый день. Та коли тото буде учинено? Видко, ож умісто захарьованя свойих екзістувучых статий, чините нові. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:23, 18 юнія 2025 (CEST) :::::Перебачте, но, я вам не будилник оповіщати коли буде учинено, по мірі часу проблемны статі койых богужаль направду много, преобразовуву главным образом через добавліня Удкликовань и управлінь хыб, што вы видко не видите, и чим вам хыбить ож я написав АЖ 2 нові статі за місяць? Они пусті? Без Удкликованя? ци што из ними не так, што вам у них хыбить? Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико, я не єден туй участник котрый мать проблемны статі койых я у свӯй час не знавучи так ге днись што є Вікіпедія начинив много, я не подобно хосновачови @[[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] , я го не виню у чомусь, можек у нёго штось ся стало та не годен управити и привести у порядок без приуменшіня бӯлше дас двох тысяч свойых статий, абсолутно пустых, неквалітных и напросто безхосенных, котрых вӯн судя по числови и датам «штампа» наштамповав ге на ботофермі, давайте не чинити из сёго конфлікт, из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:19, 18 юнія 2025 (CEST) ::::::Ото вы чините из сього конфлікт. Я ид вам ся звертаву супокуйно, без силных емоцій, тай вы можете так само удповідати. ::::::Gazeb мусів учинити повно куртых стыржнюв позад того, ож на його плечі упало заданя дасти русинськуй Вікіпедії старт. Ун мусів&nbsp;— и, так розуміву, чинив тото практично сам&nbsp;— написати зачаткові статі, обы проєкт уйшов из інкубатора. Ун по тому щи довгый час старав ся як муг держати порядок на сюй Вікіпедії тай по можности уліпшовати свої статі. Не мусите рувняти себе из ним. ::::::Айно, ваші нові статі таги булшина вашых старых часто не обсягувут референції и, пудозріваву, копірувут ся из другых Вікіпедій типа украйинської, на котрых тоже учасникы знавут іґноровати правила за жерела. Ник.&nbsp;ищи [[Вікіпедія:Портал комуніты#c-Flipdot-20250607101400-Сліпоє копірованя статий из украйинської В|сю голузку у Порталі комуніты]]. ::::::Сяк вы не лиш шкодите другым вікіпедіштам, котрі бдут мусіти за вами харити, айбо и обычным хосновачам, котрі узьмут на віру непровірену інформацію, скопіровану хотьде. ::::::<blockquote>''Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико […]''</blockquote> ::::::Айно, я уліпшуву статі тай не все пилуву чинити нові. Тото видко з мої історії редаґовань. Вас я цырмаву за ваші неквалітні статі, бо вы їх пообіцяли поуправляти, айбо вмісто того продовжуєте таку поведінку, за котру вас уже поваровали. ::::::Ваші проблемні статі не управляє „булш практично нико“ зато, бо їх є дуже повно, обы їх довести до нормалного виду, треба вчинити повно змін авадь такой переписати; и за тот час, докідь кось побирує єдну управити, вы щи такі пять такых сотворите. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:14, 18 юнія 2025 (CEST) :Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Вижу, ож изась створюєте нові статі. Хотів бым вам нагадати за сесь испис вашых статий проблемнов кваліты. Бульш ги рук теперь вас попросили з нима дашто вчинити, и почти рувно рук теперь обіцяли сьте ся, ож ото буде вчинено. Пролистав єм быв ваші недавні нові статі, и, хоть они уже хоть мавут по дакулько жерел и написані май невтрално ги старі, у них так само ся просліжує тенденція давати тверджіня без жерел. :Мало того, я вижу, ож вы вносите правкы у старі свої статі, айбо вмісто реалных змін вы бульшинов просто міняєте ортоґрафію тай іґноруєте тоты проблемы, котрі вам были пудняли у сих дискусіях. :Я періодично захожу тай переписуву продукты вашої бурної, айбо, на бану, не домак продуктивної діялности. Из майблагыми намірами хочу вам максимално културно вповісти&nbsp;— ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя? Будьте добрі, займіт ся реалным уліпшеньом того, што сьте, перебачте, самі наштамповали. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:35, 24 мая 2026 (CEST) ::Честованый пане Петре! ::Я ціню вашу справедливу критику, котра напрамлена на то жебы поліпшити до ныні пӱллоє становище нашого проєкта Русинська Вікіпедія, и конкретно мої статі. Робота по переробці Богужаль справді пӱллых и масовых статий из перерывами айбо иде. Кідь говорити за резултаты, на многых статях справді ге вы удмітили, дані жрідла (што для тых статий є новинка), прикладом успішного на мою думку руняно из аналоґовыми Вікі, и спередошньым ёго видом перероблінём статі мож навести статю [[Діл]] вадь даякі другі статі, их не много и не бӱлшина, но они суть, Вікі уже точно не буде гӱрше ге было у 2012 ([[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]]), Глубина нашої Вікі сягла ужек 11 што про наш проєкт направду новый рекорд... ::Так што не журіть ся, вшытко буде добрі! ::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 22:14, 25 мая 2026 (CEST) ::А ищи м єдно не порозумів. Самі же кажете ож мої статі стали ліпше ге были, и ге вижу не кываєте их ґлобално. Но при тӱм кажете ''“ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя”'' де я ї пложу? Я зовміщаву писаня новых и доста квалітных статий из дописанём старых мойых и не леш мойых котрі такыми не суть. У чӱм проблем? Я щи раз кажу, вы си придумуєте проблем на пустӱм місті, статі ся старі перероблювуть по єдна? Йо. Нові уж домак май квалітні ся пишуть што є не менш важно? Так иппен Йо. ::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:01, 25 мая 2026 (CEST) :::Ваші стандарты кваліты майжень не дуже ся збігавут из стандартами кваліты, котрі ся типово хоснувут про Вікіпедію. Вы так и дале продовжуєте чинити практично тото самоє, што чинили рук, два рокы сперед тым: конвеєром творите нові статі, кладете до них по пару жерел „про галочку“ (''[[Архей]]'', ''[[Протерозой]]'', ''[[Драґыня]]'', наприклад), бо у них ся лишат повно непудтверженых жерелами тверджінь. :::И то з натяжков, бо за послідньый час, як я уже написав, дуже многі з вашых „дописовань“ и „перероблінь“ ото просто заміна „ӯ“ на „ӱ“ и другоє подобноє правописноє переливаня з пустого в порожньоє&nbsp;— імітація бурної діялности, уповім прямо. :::Тото, ож вы теперь обще даєте жерела, тото ''мінімум'', котрый ся має ''чинити'', а не уровень „домак май квалітных [статий]“. :::И будьте добрі, не переводіт тему на тото, як Вікіпедія узирала у 2012, при Gazeb, ищи при дакому. И не апелуйте до тяжкого стану Вікіпедії, бо ипен ваші дії у сьому трафункови тото часть проблемы. Говориме за тото, ож вы начинили проблемных статий и, дуставши просьбу товдышнього модератора захарити тот хайдер, успішно ї дале іґноруєте. :::——— :::А теперь учиню мало наглядный приклад. Я першека узяв и тыцькнув у пять трафунковых статий из исписа: [[Плав (община)]], [[Telegram]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Оріховиця]]. Чотыри з тых пяти статий ся не кывали вами уд 2024.&nbsp;року; [[Telegram]] ся мало того, ож не кывав вами уд 2024.&nbsp;року, та щий тоту статю до єї днешнього, мало май прийнятного ставу довюг ''я''. :::Того може не переводіт тему, не розказуйте мені, ож я придумуву проблемы на пустому місті (кідь вам уже кулько&nbsp;— четверо и бульше хосновачув писали за єдно и тото самоє?), а удкладіт ґомбичку „Створити нову статю“ и поправляйте тоты, котрых єсьте уже начинили преповно? Тото бде на мою гадку многым май важный крок у бук уліпшеня Вікіпедії ги нові такі самі курті статі з мінімалным держаньом правил. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:08, 26 мая 2026 (CEST) Привіт! Можно б ви помоглі створити статтю про пісню "[[:tt:Пермь_—_город_на_Каме|Перм' - місто на Камі]]"? В цієї пісні є джерела, але я дуже погано розумію ваш язик. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:16, 4 януара 2025 (CET) :Мож, на якому языкови вам май удобно говорити? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:57, 4 януара 2025 (CET) ::Рускый [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:59, 4 януара 2025 (CET) :::Хорошо, какова ценность данная статья представляет для Русинской Википедии и Википедии в целом? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 09:12, 5 януара 2025 (CET) ::::Статья «Пермь — город на Каме» представляет значительную ценность для Русинской Википедии и Википедии в целом, так как она освещает культурный и географический аспекты Перми через призму музыкального произведения. Песня, созданная NITron, не только отражает уникальные черты города, такие как его расположение на реке Каме, транспортный узел, природные богатства Урала и Пермского края, но и способствует популяризации локальной культуры в глобальном контексте. Для Русинской Википедии это возможность расширить контент, связанный с русскоязычной культурой, а для Википедии в целом — обогатить знания о региональных особенностях России. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 09:51, 5 януара 2025 (CET) :::::Предоставьте файл или ссылку на данную «песню» [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 11:32, 5 януара 2025 (CET) ::::::https://audiodevil.ru/tracks/NITron+%E2%80%93+%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%8C+-+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4+%D0%BD%D0%B0+%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5/ Название "NITron – Пермь - город на Каме" [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 12:36, 5 януара 2025 (CET) :::::::Фу, [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:26, 23 януара 2025 (CET) == Thank you for being a medical contributors! == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {| style="background-color: #fdffe7; border: 1px solid #fceb92;" |rowspan="2" style="vertical-align: middle; padding: 5px;" | [[File:Wiki Project Med Foundation logo.svg|130px]] |style="font-size: x-large; padding: 3px 3px 0 3px; height: 1.5em;" |'''The 2024 Cure Award''' |- | style="vertical-align: middle; padding: 3px;" |In 2024 you '''[[mdwiki:WikiProjectMed:WikiProject_Medicine/Stats/Top_medical_editors_2024_(all)|were one of the top medical editors in your language]]'''. Thank you from [[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med]] for helping bring free, complete, accurate, up-to-date health information to the public. We really appreciate you and the vital work you do! Wiki Project Med Foundation is a [[meta:Wikimedia_thematic_organizations|thematic organization]] whose mission is to improve our health content. '''[[meta:Wiki_Project_Med#People_interested|Consider joining for 2025]]''', there are no associated costs. Additionally one of our primary efforts revolves around translating health content. We invite you to '''[https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/index.php try our new workflow]''' if you have not already. Our dashboard automatically [https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/leaderboard.php collects statistics] of your efforts and we are working on [https://mdwiki.toolforge.org/fixwikirefs.php tools to automatically improve formating]. |} Thanks again :-) -- [[mdwiki:User:Doc_James|<span style="color:#0000f1">'''Doc James'''</span>]] along with the rest of the team at '''[[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med Foundation]]''' 07:24, 26 януара 2025 (CET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Doc James@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/Top_Other_Language_Editors_2024&oldid=28172893 --> == Статї із хыбами == Майже всї ваші статї требуют доробкы, практічно у всьых не є удкликань, даякых проблемы із шаблонами, даякі ґраматічнї хыбы, будьте добре перевірте свої статї, дайте удкликаня і повысталяйте шаблны. А ще рекомендовано не хосновати сімбол "ю̄". Придержуйтеся у свойых статях аполітічности тай правил вікі. Се лиш уд хоснователя @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]](туй практічно всї ваші статї). А сут іще статї уд @Іван Романеску, котрі не є у симу списку: * Недотомачинї статї: [[Гвӯзд]], [[Кумыс]], [[87 (число)]], [[УПА-Запад]], [[Руски новини]] * Не є шаблону(БД Держстату Украйины, Переклад, Стыржень, Село Україны, языковый шаблон) авадь проблема із шаблнами: [[Р (буква)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Н]], [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Дрисляк]], [[Парціум]], [[Шпация]], [[Протоиєрей]], [[Меммінґен]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Ропчиці]], [[Думен (гора)]], [[Ваґаш]], [[Баня]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[Лазы (Украйина)]], [[1 (число)]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[Монґолы]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Штрібро]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Неум (община)]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Кілва (острӯв)]], [[Боркут]], [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Кочевци]], [[Прошовиці]], [[Біловарци]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Фонтинясы]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Ідліб (провінція)]],[[Болгары у Росії]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Роверета]], [[Сібінь]], [[Намюр]], [[Хустиць (село)]], [[Керкена]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Ґерінґсдорф]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Вулканешты (варош)]],(туй дале будут іти лиш тоты де із референціями бульш-менш нормално) [[Емірат]], [[Гавіржов]], [[Уйрек]], [[Кстово]], [[Бурятьскый язык]], [[Гыд (компютерный червак)]] * Покаженї статї: [[Кочевци]] * Гія референцій(проблема із референціями є у всьых статях, не лиш із сего пункта): [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Ваґаш]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[190 до н. е.]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[100000 (число)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Ярь]], [[Неум (община)]], [[Мер]], [[Дрельє]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Малацкы]], [[Бішево (Коміжа)]], [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Мінет]], [[Міліція Южной Осетії]], [[Кілва (острӯв)]], [[По̄ляна]], [[Ӥ]], [[Сукобін]], [[Шатер]], [[Боркут]], [[Гусине]], [[Голубінка]], [[Літо]], [[Прошовиці]],[[Коштіуй]], [[Magyar Jogpárt]], [[Анкоридж]], [[Біловарци]], [[Бискӯв]], [[Вінковоє]], [[Хеб]], [[Грынява]], [[Яловоє]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Ростовятиця]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Ракош]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Керестур]], [[4 (число)]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Перекрестный]], [[Земплінські Гамры]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Пудпӯльноє]], [[Колут]], [[Ясінь (село)]], [[Курьска область]], [[Пригӯдь]], [[Яблоновка (Хустськый район)]], [[Згары]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Палинка]], [[Сібінь]], [[Добош Торта]], [[Кутлаш]], [[Домбокы]], [[Бенедековци]], [[Хустиць (село)]],[[2026]], [[Ардово]], [[Ялова (Турція)]], [[Керкена]], [[Словеньска Волова]],[[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Круче]], [[Максимець]], [[Яблонов (Мукачовськый район)]],[[Плужіне]], [[Жупа Ґемер]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Главный град Подґориця]], [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Вая (варош)]], [[Пудгорб]], [[Герцовци]], [[Труська]], [[Свалявка]], [[Туймазы]], [[Вӯльхӯвка (Хустськый район)]], [[Їржі Драгош]], [[Птичье]], [[Лікіцары]], [[Жетысуська область]], [[Колекторна улиця]], [[Оградзаны]], [[Плав (община)]], [[Дунковиця]], [[Туря По̄ляна]], [[Череёвци]], [[Турійськ]], [[Лімна]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Ряпідь]], [[Мыта]], [[Туричкы]], [[Суха (Украйина)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Демичі]], [[Вала]], [[Валаликы]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]],[[Ульцинь]], [[Смерть|Сімер]], [[Перевалы]], [[Ліхтенштейні]], [[Хотиньскый район]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Зубриця]], [[Жудец]], [[Волосянка (Закарпатьска область)]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]],[[Велика Паладь]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Петровка (Закарпатьска область)]], [[Запсонь]], [[Мідяниця]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Учіха Саске]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Надькапош]], [[Поточок]], [[Руськоє (Закарпатьска область)]], [[Руська]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Руські Комаровци]], [[Кузьмино (Украйина)]],[[Ґаничі]], [[Котор (община)]], [[Московська ґубернія]], [[Стужиця]], [[Рекіты]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Концово]], [[Буркут (Украйина)]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Келімане]], [[Ватра Дорней]], [[Салч]], [[Серноє]], [[Соленоє (Тячовськый район)]], [[Заднёє]], [[Забродь (Ужгородьскый район)]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Нижня Солотвина]], [[Орява]],[[Новобарово]], [[Переможноє (Львӯвська область)]], [[Щербовець]], [[Шаркадь]], [[Плоскый Потӯк]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Велика Розтока]], [[Баранинці]], [[Херсоньскый район]], [[Хмільник (Закарпатьска область)]], [[Кальник (Мукачовскый район)]], [[Вареш]], [[Сільце (Закарпатьска область)]], [[Медьє]], [[Збины]], [[Исаї]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Леово]], [[Богоявленка (Донецька область)]], [[Недзиця]], [[Сімеркы]],[[Родникова Гута]], [[Волова (Верховиньскый район)]], [[Кідёш]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[По̄ляна (Хустськый район)]],[[Верхо̄винці]], [[Глубокоє (Ужгородьскый район)]], [[Осінь]], [[Копач]], [[Страмтура]], [[Ѓ]], [[Ольшаны (Закарпатьска область)]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Верхо̄вина Быстра]], [[Ольховци-Лазы]], [[Кошмак]], [[Малый Раковиць]], [[Шкуратовци]], [[Дубрӯвка (Ужгородьскый район)]], [[Овцебык]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Горяны (Ужгород)]], [[Само]], [[Дрокія]], [[Сутоморе]], [[Ровненьскый район]], [[Очеретино]], [[Мала Розтока]], [[Велика Бакта]], [[Клехӯвка]], [[Есень]], [[Сарвасов]], [[Малоє Попово]], [[Мочола]], [[Мізоч]], [[Шышловци]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Будва (община)], Галабор, [[Косӯвськый аеродром]], Соловка, Малі Ґеёвці, [[Асфальт]], Гуняді, [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], Костанайська область, [[Инстасамка]], Руська Кучава, Вирьхні Реметы, Діомід (Аляска), Колач, Гомок, Адміністративноє діленя Сербиї, Парасельскі островы, Компас, Кишинёв (муніципій), Лужкы (Калуськый район), Світлогорьск (Гомельска область), Литовська Републіка (1918—1940), Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Батёво, Тісаашвань, Гомельска область, Актюбіньска область, Мокра (Украйина), Костёва, Ряба Орда, Орда, Яблонкы, Посада Рыботицька, Telegram, Липа (Калуськый район), Верховина (варощик),Козаковка (Болеховська вароська рада), Туранци, Берліньска конференція (1884), Соледар, Ділок (Мукачовськый район), Северный Опасный Риф, Завосіно, Кагул (варош), Кухче, Павшино (Украйина), Шымкент, Шом (Украйина), Минай, Травы, Балигород (ґміна), Німшин, Липовиць (Ужгородьскый район), Восстаня Маджі-Маджі, Ульцинь (община), Злынка (Росія), Вітебьска область, Ландскруна, Бряньск, Оріховиця, Торкы, Сойм подкарпатьскых русинов, Великый Ходак, Балатонфӯред, Мінск Світ, Ганё (острӯв), Брестьска область, Кривоє (Тячӯвськый район), Чома, Сент-Пол (Аляска), Жденёво, Знаменьскоє (Чечня), Фертешолмаш, Пасіка (Закарпатьска область), Гребля (Закарпатьска область), Султанат Кілва, Чорногорци у Републіці Серьбскӯв, Алеппо (провінція), Фантастика, Костёва Пастіль, Соломоново, Населеный пункт, Воловиця (Берегӯвськый район), Украйинці у Туркменістанови, Крымськоє ханство, Ключарькы, Телеханы, Клей, Старомлиновка, Вӯрцбурґ, Баркасово, Мерешор, Меноніты, Нюфаундленд и Лабрадор, Суботӯв, Кучава, Бар (Чорна Гора), Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ, Зволен, Верба (Дубеньскый район), Мужіёво, Неґровець, Костопӯль, Жнятино, Лемкӯвськоє письмо, Крайня Мартинка, Беґендяцька Пастіль, Кобакы, Проблема, Шейх Хасіна, Гута (Ужгородьскый район), Заболотноє (Закарпатьска область), Смига, Тур, Зимно, Удділеня, Копачі, Кобалевиця, Петров, Алексій Леонідович, Вышково, Літл Рок, Ґеча, Дешковиця, Жупа Мараморош (Чехословеньско), Летичӯв, Гродненьска область, Неветленфолу, Здолбунӯв, Санремо, Мангыстауська область, Мессіна, Велика Украйина, Тверьска ґубернія, Кызылорда, Авдіёвка, Еґипетьскі піраміды, Венеція, Сято, Загатя, Подобовець, Ґалісія, Річка (Хустськый район), Климовиця,Смологовиця, Ґёдёллё, Западноказахстаньска область, Чорный Потӯк (Хустськый район), Вараш, Локӯть (село), Чорнобыльска зона удчуджіня, Выходнофризькый язык, Выходнофризькый язык, Карагандыньска область, Сухый (Хустськый район), Брчко, Кольчино, Черна (Украйина), Жамбыльска область, Боснякы у Сербиї, Скотарьскоє, Общины Чорной Горы, Богаревиця, Сіґма Бой (в статї не хоснуются бульшость удкликань), Василёвка (варош), Дістрикт Люблін, Аляска, Ґастроентеролоґія, Концентракы Кременчука, Давыд-Городок, УПА-Запад, Пчолы, Поліся, Лодзькоє воєводство, Сарны, GPS, Бетлегем, Ґрунт, Брест, Кертовина, Нижньый Студеный, Уйгурьскый язык, Кетьскый язык, Руски новини, Кобрин, Тропарь Пасхы, Гуляйполе. * неправильна назва:[[2026 (значеня)]], [[Боб (значеня)]], [[Турі]], [[Шаш (значеня)]], [[Ліхтенштейн (значеня)]], [[Торкы (значеня)]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Руські Геёвци]], [[Руські Комаровци]], [[Асфальт]], Вітебьска область, Украйина (значеня), Руда (значеня). * Вызир статї авадь недописана статя:[[Малацкы]], [[Курьска область]], [[Кайла (Румыния)]], [[Порноґрафія]], [[Грабово (Томпоєвци)]],[[Слобожане]], [[Косӯвськый аеродром]], [[Колач]], Мангыстауська область. * Ґраматічні хыбы авадь порушіня правил Вікі: [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Анкоридж]], [[Ґрамота 1404. року]]. [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 22:33, 25 марца 2025 (CET) :Є цїлком інтересно, ці ся тот проблем із хыбныма статями вырїшыть в найблизшій добі, або бы сьме мали дати хоснователёви (@[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]) веце часу на ёго вырїшыня? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:08, 19 мая 2026 (CEST) == Пруйшлі нікнеймы тай алтернативный акаунт == Про архівні цілі тай обы не было путанины, сесь хосновач (Rue323) быв май давно знамый пуд нікнеймом Бойкыня Босорканя и має алтернативный акаунт [[Хоснователь:Иван Романеску|Иван Романеску]]. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:34, 6 фебруара 2026 (CET) == Сірєноґірьовый == Колии [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 11:40, 26 авґуста 2026 (CEST) :чіт [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 18:52, 27 авґуста 2026 (CEST) == Захарьованя старых статий == Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ци плануєте такы заняти ся свойими старыми неквалітными статями? Такой у вашому майновому внескови, [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D1%8B%D0%B9_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%8C_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0&curid=24960&oldid=168951 ''Послідньый динь літа''], изась єдна из тых самых проблем, за котрі ся гибы уже не раз говорило сперед сим&nbsp;— ся такой дискусна сторунка тому в потверджіня. Умісто того, вбы захарьовати шкоду, котру сьте начинили туй май давно, наново плодите лишні нові статі, в котрых половина текста у другому языкови, не є жерел, не є потребы, не є добрі написаного текста и так дале. Наприклад, исі ваші старі статі дотеперь недотовмачені (не кажучи уже за другі, у котрых тоже повно проблем): * [[Ужгородьскый замок]] * [[Жупа Мараморош]] * [[Diabolo menthe]] * [[Чонкаш]] До вас видав просто не доходит. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:24, 31 авґуста 2026 (CEST) :Хотїв бы-м лем зазначіти, же статї як: „Ужгородьскый замок“, „Жупа Мараморош“ были написаны іншыма хоснователями; лем другу статю міг хоснователь:Rue323 управити, жебы придав одказ на якусь іншу статю; лем конштатую факт, ніч веце.-_- [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:07, 31 авґуста 2026 (CEST) ::Пардон, айно, за замок добрі кажете, а [[Жупа Мараморош (Чехословеньско)]] недобрі ся скопіровала. Як бы там не было, сесе скорше приклад ги вычерпный испис&nbsp;— бизувный єм, ож кедь копнути май глубоко, мож буде найти щи ваґон подобных трафункув, де @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] полишав в удносно новых статях повно непотовмаченого текста, айбо я того не доникав, обы до того дасти шаблон за потребу потовмачити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:48, 1 септембра 2026 (CEST) :Доброго здоровля и вам, честованый пане. Розуміву ож насердив им вас тым ож пхаву ся у ваші бизӱвно непохыбні и оспорити ся не давущі статі. Бывать. :# Чом бы не пролупити очи тай увідіти такой ож читаво статий (бӱлш ге сьте такой туй привели) я переробив націло, ци вы лиш пӱллоє видите? Якось вшытко у вас за єдным боком. :# Розкажіть май подробно за то што є "потреба у статі", честно не чув им за такоє щи, ни уд другых Вікіпедіштӱв ни на самӱв Вікіпедії. Ци статя за кіно вадь за село не натӱлко затребована ге ''ваша'' на пару тысяч байт за локалного писатиля, за вид якогось быдла, за алкогол. Такый термін ге ''потреба'' про Вікі, а иппен про нашу Вікі тым бӱлш не примінимый, бо нашу Вікі читавуть у ліпшому трафункови кідь не самі Вікіпедішты, до дисять людий, якый девіз Вікіпедії? ''Вікіпедія — слободна енціклопедія'' ци ніт? :# За то што у мене сотні статий, котрі щи треба довго и атрактивно доповняти, а май часто націло переписовати з нулы, я не спорю. Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі, гий [[Ібаракі-кен]], [[Короваї]], [[Архей]], [[Протерозой]], [[Ґут]], [[Велика Уґолька|Мала Уґолька]], [[Еґілсстадір]] (ай, я тоже годен писати статі гий ваша [[Банді Шолтес]] за розміром, лиш у вас бӱлше половины обсяга ото жрідла у тӱв статі), вадь не хочете відіти, ци штось ся у вас урве уд того? Не придасть ниякого хӱсна вадь доброго поучіня то што вы реґуларно будете ми сюды написовати (кой вам зайде у голову ож я все щи не управив ~800 свойых неквалітных статий, а было 900 з лишньым у яри), ци не ліпше дашто посовітовати, объяснити, ож што недобрі (то вы уж догадали и не раз), и як ото управити (я ся Богу дяковати и сам без вас догадав), вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида (майчасто щи з 2024). Я фізично не годен за єден раз управити 800 косурдавых статий на великі, квалітні и из пійсятьма жрідлами. Вы як ми догадаєте, пӱдете си припочивати, прӱйде 2 місяці, прийдете никати што на Вікі: ага, у сёго фатёва щи сотні статий які были так ся и лишили, ІЁЙ! Треба ити писати тому лымпакови, кый фрас, ко сякоє відів!!! И у такому роді. Вы добрі видите які позитивні переміны суть у мойых як и немногых новых статях, так и у поправленых старых, койых є доста замітно. Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше (вам просто тоті масові статі, написані колись неопытным участником, не вписувуть ся у красну естетику идеалної Енциклопедії/ чомусь лиш до мене такый позӱр (из миже авторӱв "неквалітчины"), ну дякуву и на тӱм), вадь даже бою ся предположити што то є. :# Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі, и управлять ся мнов (пак, ачий не вами) домак скорш ге статі Gazeb'а, Vaktec'а (надіву ся добрі м написав имня) и ищи дякых "неквалітных" авторӱв изходячи из вашої катеґорізації и термінолоґії. :# То што вы будете ми догадовати, нич не дасть, (вы уж мож уповісти, добили ся ґіґантського успіха місяцями скорше, я зачав управляти ся, у основі, из личных причин), я не стану скорше переписовати статі, нашто опят спіховати, мож переправити пару десяткӱв статий (ге за исе літо), учинити пару новых нормалных статий, а пак опят управляти старі, нашто вам мене кудысь пудганяти? Обы што? Живіть собі своє житя, пишіть свої статі (у вас бизӱвно ниє и ниґда не было жадных хыб, и переправляти вам у себе нішто, вы непрерікаємый еталон про любого Вікіпедішта), ваші "нотації" изчерпали ся уж товды, кой я зачав сам без вашых, и чужых уповісток, переправляти ся. :На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам. Завчасу перебачу ся за неформалный штіл мойых писемств у діскузії :Из честованём, ваш, горячолюбимый [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:25, 31 авґуста 2026 (CEST) ::Я на йсю всю повну язвліня ґрафоманію удповідати детально желаня не маву, удповім на главноє: :::>''вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида'' ::Айно, я ипен тото и чиню. Аж поникаєте по історії мойих внескув, дуже многі з них сут якраз управленями, розшыренями и дописованями вашого писаня. Тото наприклад: ::* [[Само]] ::* [[Одоакер]] ::* [[Кийзликы]] ::* [[Оладі]] ::* [[Гвузд]] ::* [[Інвалідность]] ::* [[Нарушеня нику]] ::* [[Убивство Ірины Фаріон]] ::* [[Паленка]] ::* [[Telegram]] ::…и так дале, и так дале, и так дале. ::Проблема у тому, ож свою писанину устигаєте продуковати многым май скоро&nbsp;— само собов, харити многым май тяжко и часозатратно, як смітити. Того пропорція статий, котрі з вашых, перебачте, помыюв, я змуг привести до нормалного ставу, дуже мала. :::>''Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі'' ::Бо їх є мало, и число смітя у разы и разы переважує число непудлых статий. Мало того, аж мало почитати наприклад тоту такой статю за [[Ґут]], та там мож увидіти, ож вы без критичної аналізы просто копіруєте вшытко за населені пункты в Украйині з украйинської Вікіпедії, котра у свою очерідь тоже має преповно гріхув. ::Учинили сьте так из многыма селами Пудкарпатя, позад чого маєме теперь повно статий за наші села, у котрых є інформація леґендарного характера, не пудкріплені жерелами домыслы тай другі неенциклопедичні дані. :::>''Розкажіть май подробно за то што є "потреба у статі"…'' ::Уже м не раз говорив. Вы чините статі за локалных людий, котрі не пудпадавут пуд критерії значимости, и удкликуєте ся у них на дачії „слова“ вмісто оформленя жерел як того жадат Вікіпедія. :::>''Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі'' ::А давайте у вас час ся зачне находити уже на управленя старых статий? Бо тот испис кылавых статий лиш росте та росте, и чогось захарюву їх я. А я бы мав дяку заняти ся май хосенным ділом ги читати низкосортні статі за вто, што порноакторы си думавут за стріляня спермов. :::>''Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше'' ::А ко у тому виноватый? Ба ци тото я писав за вас тоты статі? Вартало было вам думати за йсе, кой єсьте плодили тоты статі. :::>''На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам.'' ::А я предлагаву не предлагати, ай обы вы наконець ся заняли ліквідаційов наслідкув свойих такой дій. Бо мені уже аж чесно насточортіло видіти, як вы плодите, перебачте, лупину. Вам дуже повезло, ож русинська Вікіпедія натулько малоресурсна, ож у нюй мож удносно без наслідкув гадити, бо по хорошому вам бы вже повтирали гет добру половину внескув, не кажучи уже за санкції за нарушеня такых закладных принципув як [[ВП:NPOV]], [[ВП:5С1]], [[ВП:5С4]] и другых. Даже у сюй своюй уповістці не бируєте ся держати четвертого стовпа. ::Тулько сьте енерґії укільтовали на написаня сеї жовчі, хоть мож было ї ухосновати на правкы у ваші старі статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:43, 1 септембра 2026 (CEST) == Вытворьованя пустых/непотовмаченых статий == Продуфлуву туй тото, што м написав и на [[Діскузія:Чонкопопі]]. З вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня. Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:00, 5 септембра 2026 (CEST) bg5y1bc7lam6186ms7fyscb0z06j7ai Алексій Петров 0 22427 169173 169068 2026-09-05T17:33:05Z Engelseziekte 2261 + фото 169173 wikitext text/x-wiki [[Файл:Aleksej-Petrov-1935.png|right|thumb]] {{Othernames|Петров}} '''Алексі́й Петро́в''' ({{Lang-ru|Петров Алексей Леонидович}}; *[[16. марец|16. марца]] [[1859]]&nbsp;– †[[5. януар|5. януара]] [[1932]])&nbsp;— [[Російска імперія|російськый]] [[Історік|історик]], [[Педагог|педаґоґ]] и [[Лінґвістіка|лінґвішта]], зглядователь історії [[Карпатська Русь|Карпатської Руси]]. == Біоґрафія == Родив ся Алексій Леонідович Петров [[16. марец|16. марца]] [[1859]]. року у [[Санкт-Петербурґ|Петербурґови]] у файті протоиєрея. Кӱнчив ґімназію у Санкт-Петербурґови ([[1876]]), історико-філолоґічный факултет Петербурзького універзитета ([[1880]]). Укладав історію у петербурзькых ґімназіях, а из [[1887]] професор славянознавства Вышшых жӱнськых курсӱв, а по тому&nbsp;— Петербурзького універзитета ([[1890]]–[[1922]]). У [[1922]]. році еміґровав у [[Чеськословеньско|Чехословенсько]], жив у [[Прага|Празі]]. Быв дійсным членом [[Научне товаришство Шевченка|Научного общества им. Т. Шевченка]] у [[Львів|Львовови]], почестным членом Общества им. А. Духновича. [[5. януар|5. януара]] [[1932]].&nbsp;року умер пӱсля тяжкої хвороты, захраненый вӱн быв на знаменитому Ольшанському тиметовови у [[Прага|Празі]]. == Творьба == Вись ёго научный доробок присяченый изучіню [[Історія|історії]] [[Карпатська Русь|Пудкарпатя]] и [[Угорска Русь|Угорської Руси]]. Первый раз прибыв у [[Угорска Русь|Угорську Русь]] у 1885. році, потӱм у 1890, 1897 и 1911. Из 1922 каждого року приїзджав на [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатську Русь]] и [[Пряшӯвська Русь|Пряшӱвську Русь]], изучав туй книжні зберькы и архівні матеріалы. У резултатови довгої роботы из-пуд рукы А.&nbsp;Л.&nbsp;Петрова уходять 9 выпускӱв „Матеріалы для історії Угорської Руси“ (СПб., 1905–1914, т. І-VII; Прага, 1923–1932, т. VIII-ІХ). За перві шість томӱв сёго вызданя вӱн одержує у Петербурзькому універзитетови, де робив, ученый ступінь маґістра (1907), а потӱм доктора славянознавства (1911). === Книгы === * ''Материалы для истории Угорской Руси'' (СПб., 1905–1914, т. І-VII; Прага, 1923–1932, т. VIII-ІХ) * ''К вопросу о словенско-русской этнографической границе''&nbsp;— Ужгород, 1923 * [[Грамота 1404. року|''Древнѣйшая церковнославянская грамота 1404 г. о карпаторусской территоріи к основанию Грушевского монастыря св. архангела Михаила в Марамороше'']]&nbsp;— Ужгород, 1927 * ''Древнѣйшая на Карпатской Руси шолтысская грамота 1329 г.''&nbsp;— Ужгород, 1929 * ''Древнѣйшие грамоты по истории карпаторусской церкви и иерархии 1391–1498 гг.'' (Прага, 1930) * ''Задачи карпаторусской историографии''&nbsp;— Прага, 1930 * [http://www.slovakeana.sk/index.php?option=com_slovakiana_display&c=form&view=form&Itemid=1&rowid=4552 Národopisná mapa Uher podle úředního lexikonu osad z roku 1773 - Praha, 1924] == Удкликованя == * ''Віднянськый С. В''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Petrov_O Петров Алексій Леонідович] // Енциклопедія історії Украйины : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії Украйины НАН Украйины. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 193. — <nowiki>ISBN 978-966-00-1142-7</nowiki>. * Иван Поп. Енциклопедія Підкарпатської Руси. Видавництво В. Падяка.&nbsp;— Ужгород, 2001 * Петров Алексій Леонідович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я] / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.102-103 * [https://web.archive.org/web/20120330060622/http://mediacentr.info/The_newspaper_Europa_Center/patriarh-karpatorusskoj-istoriografii-aleksej-petrov-k-80-letiju-so-dnja-smerti__30463 Патриарх карпаторусской историографии Алексей Петров (к 80-летию со дня смерти)] <references /> [[Катеґорія:Уродили ся 1859]] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Умерли 1932]] [[Катеґорія:Умерли у Празі]] [[Катеґорія:Родакы Санкт-Петербурґа]] [[Катеґорія:Умерли 5. януара]] [[Катеґорія:Родили ся 16. марца]] [[Катеґорія:Історіци]] [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] 3v5ihes3skvthrdw9sgya66nf9jxy3d Хоснователь:Gazdadev 2 24781 169165 168847 2026-09-05T13:56:28Z Gazdadev 36573 /* */ 169165 wikitext text/x-wiki Тымчасово неактивный на Вікіпедії бо занимауся збором інформації зза її нехваткы == Вклад у інформаційноє пространство русинӱв в общому == <small>Я не знау як уто назвати такшто думаву пудобравим май ліпшу назву тому</small> '''Стікер-пак у Тилиґрамови.''' Нивиликый стікер-пак за Вікіпедію - https://t.me/addstickers/vicoxivivocicciruecicic_by_fStikBot. '''Стаття за Вермахт.''' [[Вермахт|Така значима стаття]] довгый час просто не еґзіштовала, но я ї зробив, пак управив бо мало была нидобра і типирь нив мош файно доповнити (ввыгляді гіперудкликуваня) другі статті зв'язані із другов світовов войнов. '''Редаґованя статті за танк Тиґр 1.''' Додано пару роздӱлӱв інтересных, [[Тіґер (танк)|иппен самі позирайте у лоґах]], то ниє ош стаття я ка ся часто редаґує. '''Стаття за танк Тиґр 2.''' ❗ Недороблена ❗[[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Історичный наслідник танка Тиґр 1]], лиш ниє карточкы (шаблона) самого танка із його характеристиками. Я просто не знаву такоє робити! Помогти нико не хоче! Зато м і перестав тото робити. '''Постинг фіґль у Телеґрам-каналови Нео-ту́ман.''' Инколи штось пощу, обычно смішное хоть мало хаха. Лиш тамка ни витко ко постить та не думайте ош я ся чокнув. Нео-ту́ман - https://t.me/neotuman. '''Реклама новоутвориных русинськых рисурсӱв.''' Рекламувавим ввыгляді удкликуваня неофіційный канал нашої Вікі '''Редаґованя статті за Загаття 1.''' Просто додана стара назва села - [[Загатя|Гатмег]]. '''Стаття за Бундесвер.''' ❗Недороблена❗[[Бундесвер|Дакотра базова інформація]]. == Вклад у реальности у культуру русинӱв і не лиш в общому == '''Вербованіє новых соратникӱв і просвітлиння мающыхся.''' Розказуву за русинӱв тай заохочуву знакомых уд патріотизмови (ко русин канешно) 9321dgdy4pm8riooc6uoc5yczna2mfi Давньоруськый язык 0 25006 169175 169150 2026-09-05T19:52:41Z Halajkovič 33393 +приданя жрїдел 169175 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Давньоруськый язык | altname = | image = 14 2 List of Radzivill Chron.jpg | imagecaption = Лист из [[Радзівілової хронікы]] | nativename = {{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}} | region = [[Восточна Европа]] | era = 7. вадь 8.&nbsp;стороча&nbsp;– 13. вадь 14.&nbsp;стороча{{sfn|SIL|2022}}{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1}}<br />розвив ся в староросійськый и руськый (рутенськый) язык | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Индоевропскы языкы|Індоевропські]] | fam2 = [[Балтословянські языкы|Балтословянські]] | fam3 = [[Словянські языкы|Словянські]] | fam4 = [[Восточнословянські языкы|Восточнословянські]] | iso3 = orv | glotto = oldr1238 | glottorefname = Old Russian | notice = IPA | script = [[Стара кирилиця]] }} '''Давньору́ськый язык''' ({{lang-orv|рѹсьскъ ꙗзыкъ}}; {{lang-be|старажытнаруская мова}}, {{lang-ru|древнерусский язык}},{{sfn|Magocsi|2010|p=106}} {{lang-uk|давньоруська мова}}) быв язык (авадь ґрупа діалектув), котрый хосновали восточні словяне уд 7. авадь 8.&nbsp;стороча до 13. авадь 14.&nbsp;стороча,{{sfn|Shevelov|1984|loc=section 1: "Chronologically, Common Russian is considered by some to have existed from the 7th or 8th century to the 13th or 14th century (Aleksei Sobolevsky, Vatroslav Jagić, Fedot Filin, et al) and by others only to the 10th or 11th century (Oleksander Potebnia, Ahatanhel Krymsky, and, in part, Leonid Bulakhovsky)"}} кой ун ся розділив на [[Староросійськый язык|староросійськый]] и руськый (рутенськый) языкы.{{sfn|Pugh|1996|pp=2–3}} Руськый/рутенськый ся в свою очерідь розвив у [[Русинськый язык|русинськый]], [[Украйинськый язык|украйинськый]] и [[Білоруськый язык|білоруськый]] языкы.{{sfn|Pugh|1985|pp=53–60}} == Фонолоґія == === Голосні === {| | {| class="wikitable" |+Голосні в ранньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- ! rowspan="2" |Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- !Розслаблені |'''ь''' {{IPA|/ɪ/}} |'''ъ''' {{IPA|/ʊ/}} | |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/ɑ/}} | |} {| class="wikitable" |+Носові&nbsp;голосні !Передні !Задні |- |'''ѧ''' {{IPA|/ɛ̃/}} |'''ѫ''' {{IPA|/ɔ̃/}} |} |} {| class="wikitable" |+Голосні в пузньому давньоруському ! colspan="2" rowspan="2" | ! rowspan="2" |Передні ! colspan="2" |Задні |- !Неогублені !Огублені |- !Закрыті !Напружені |'''и''' {{IPA|/i/}} |'''ꙑ''' {{IPA|/ɯ/}} |'''у''' {{IPA|/u/}} |- ! rowspan="2" |Удкрыті !Розслаблені |'''е''' {{IPA|/e/}} | |'''о''' {{IPA|/ɔ/}} |- !Напружені |'''ѣ''' {{IPA|/eː/}} |'''a''' {{IPA|/a/}} | |} Носові голосні /[[ѧ]]/ тай /[[ѫ]]/ золляли ся з /[[ꙗ]]/ тай /у/ удповідно на ранньому етапови (дас&nbsp;10.&nbsp;стороча)&nbsp;— перед написаньом майранньых дожывшых рукописув. Май пак у 11–13.&nbsp;сторочах /ь/ тай /ъ/ („єры“) подаґде поупадовали, а подаґде (у „силных“ позиціях) ся вокалізовали в /е/ тай /о/ подля [[Гавлікув закон|закона Гавліка]].{{sfn|Matthews|2013|pp=112–114}} === Приголосні === {| class="wikitable" |+Приголосні в давньоруському ! colspan="2" | !Губні !Зубні/ Алвеоларні !Палаталні !Веларні |- ! colspan="2" |Носові |m |n |nʲ | |- ! rowspan="2" |Плозивні !{{small|глухі}} |p |t | |k |- !{{small|звункі}} |b |d | |ɡ |- ! rowspan="2" |Африкаты !{{small|глухі}} | |t͡sʲ |t͡ɕ | |- !{{small|звункі}} | | | | |- ! rowspan="2" |Фрикативы !{{small|глухі}} | |s |ɕ, sʲ |x |- !{{small|звункі}} | |z |ʑ | |- ! colspan="2" |Бокові | |l |lʲ | |- ! colspan="2" |Апроксиманты |ʋ |r |rʲ j | |} Давньоруськый усокотив почти вшыткі приголосні прасловянського кроме палаталных плозивных *ť и *ď, котрі ся золляли з наявными фонемами /č/ тай /ž/ удповідно.{{sfn|Matthews|2013|p=114}} Перед [[Падіня єрув|падіньом єрув]] (11–13.&nbsp;стороча) палаталізація приголосных была позиційнов (алофонічнов) перед передньыми голосными. Страта єрув вчинила палаталізацію контрастивнов, фонемнов рисов языка.{{sfn|Matthews|2013|p=115}} == Обща інформація == [[Файл:Slavic_languages_tree_and_map_from_Kushniarevich_article.png|396x396пкс|Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя&nbsp;Касьяна тай Анны&nbsp;Дыбо|альт=Мапа тай дерево балтословянськых языкув подля Алєксєя Касьяна тай Анны Дыбо|міні]] [[Файл:EastSlavicLanguages.png|ліворуч|міні|Схема розвою восточнословянськых языкув]] Давньоруськый язык быв наслідником прасловянського и всокотив многі з його рис. Ун розвив так звану плеофонію вадь [[повноголося]], котроє стало вызначнов розлуков помежи нововывинутыми восточнословянськыми и другыми словянськыми бесідами. Наприклад ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*gȏrdъ}}'' в давньоруському ся стало ''{{Lang|orv|городъ}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 178: "*gȏrdъ m. o (c) 'fortification, town' … E Ru. górod 'town, city', Gsg. góroda; Bel. hórad 'town, city', Gsg. hórada; Ukr. hórod 'town, city', Gsg. hóroda"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*melkò}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|молоко}}'',{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 307: "*melkò n. o (b) 'milk' … E Ru. molokó"}} ворошноє словянськоє ''{{Lang|2=*kòrva}}''&nbsp;— давньорус.&nbsp;''{{Lang|orv|корова}}''.{{sfn|Derksen|2008|loc=p. 236: "*kòrva f. ā (a) 'cow' … E Ru. koróva"}} Другі словянські діалекты удличили ся метатезов ліквід (плавных) у закрытых складах *eRC тай *aRC (южно- тай западнословянські языкы) вадь лишивши їх домак без змін (ник.&nbsp;[[Метатеза ліквід и плеофонія у словянськых языках]]). Позаяк до нашых днув дожыло мало письмовых памняток давньоруського языка, тяжко оцінити уровень його єдности. Никавучи на тото, як [[Кийовська Русь]] ся чинила многыми племенами тай кланами, годно быти, ож было ай много вшылиякых діалектув давньоруського языка. Айбо набизувно мож говорити лиш за языкы конкретных всокотившых ся рукописув. Дас на 1150.&nbsp;рук давньоруськый мав маймалу реґіоналну варіацію спомежи макродіалектув ворошного словянського.{{sfn|Lunt|2001|loc=p. 184: "the Late Common Slavic of c1000 CE had four regional variants or macro dialects: NorthWest, SouthWest, SouthEast, NorthEast. .&nbsp;.&nbsp;. by c1150 .&nbsp;.&nbsp;. [East Slavic] was still a single language, with the weakest of local variations"}} З часом давньоруськый ся розвив у дакулько май разных форм; по розпадови Кийовської Руси по 1100.&nbsp;році діалектна диференціація ся ускорила.<ref>{{cite book|last1=Byram|first1=Michael|last2=Hu|first2=Adelheid|title=Routledge Encyclopedia of Language Teaching and Learning|date=26 June 2013|publisher=Routledge|isbn=978-1-136-23554-2|page=601|url=https://books.google.com/books?id=vtmSLywH3i8C|language=en}}</ref> Реґіоналні языкы мож было розличити зачинавучи 12. вадь 13.&nbsp;сторочом.{{sfn|Lotha|Kuiper|Mahajan|Shukla|2022|loc=section 1: "Ukrainian is a lineal descendant of the colloquial language used in Kievan Rus (10th–13th century). It is written in a form of the Cyrillic alphabet and is closely related to Russian and Belarusian, from which it was indistinguishable until the 12th or 13th century"}} Подля російського лінґвішты [[Андрєй Залізняк|Андрєя Залізняка]] до 14. вадь 15.&nbsp;стороча майчитава языкова розлука была не межи реґіонами днешньых [[Білорусь|Білоруси]], [[Росія|Росії]] тай [[Украйина|Украйины]],{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 111: "…ростовско-суздальско-рязанская языковая зона от киевско-черниговской ничем существенным в древности не отличалась. Различия возникли позднее, они датируются сравнительно недавним, по лингвистическим меркам, временем, начиная с XIV–XV вв […the Rostov-Suzdal-Ryazan language area did not significantly differ from the Kiev-Chernigov one. Distinctions emerged later, in a relatively recent, by linguistic standards, time, starting from the 14th–15th centuries]"}} ай межи сіверозападом (коло сучасного [[Великый Новґород|Великого Новґорода]] тай [[Псков|Пскова]]) и центром (коло сучасных [[Кийов|Кийова]], [[Суздаль|Суздалі]], [[Ростов|Ростова]], [[Москва|Москвы]] тай Білоруси) восточнословянськых територій.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 88: "Северо-запад — это была территория Новгорода и Пскова, а остальная часть, которую можно назвать центральной, или центрально-восточной, или центрально-восточно-южной, включала одновременно территорию будущей Украины, значительную часть территории будущей Великороссии и территории Белоруссии … Существовал древненовгородский диалект в северо-западной части и некоторая более нам известная классическая форма древнерусского языка, объединявшая в равной степени Киев, Суздаль, Ростов, будущую Москву и территорию Белоруссии [The territory of Novgorod and Pskov was in the north-west, while the remaining part, which could either be called central, or central-eastern, or central-eastern-southern, comprised the territory of the future Ukraine, a substantial part of the future Great Russia, and the territory of Belarus … The Old Novgorodian dialect existed in the north-western part, while a somewhat more well-known classical variety of the Old Russian language united equally Kiev, Suzdal, Rostov, the future Moscow and the territory of Belarus]"}} Староновґородськый діалект того часу многым булше ся удличав уд централных восточнословянськых діалектув и другых словянськых языкув уцілови як у далшых сторочах.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 82: "…черты новгородского диалекта, отличавшие его от других диалектов Древней Руси, ярче всего выражены не в позднее время, когда, казалось бы, они могли уже постепенно развиться, а в самый древний период […features of the Novgorodian dialect, which made it different from the other dialects of the Old Rus', were most pronounced not in later times, when they seemingly could have evolved, but in the oldest period]"}}{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 92: "…северо-западная группа восточных славян представляет собой ветвь, которую следует считать отдельной уже на уровне праславянства […north-western group of the East Slavs is a branch that should be regarded as separate already in the Proto-Slavic period]"}} За Залізняком російськый язык ся розвив ги злитя того діалекта з централными,{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 94: "…великорусская территория оказалась состоящей из двух частей, примерно одинаковых по значимости: северо-западная (новгородско-псковская) и центрально-восточная (Ростов, Суздаль, Владимир, Москва, Рязань) […the Great Russian territory happened to include two parts of approximately equal importance: the north-western one (Novgorod-Pskov) and the central-eastern-southern one (Rostov, Suzdal, Vladimir, Moscow, Ryazan)]"}} в тот час, як украйинськый и білоруськый были продовжіньом розвою централных діалектув восточных словян.{{sfn|Зализняк|2012|loc=section 94: "…нынешняя Украина и Белоруссия — наследники центрально-восточно-южной зоны восточного славянства, более сходной в языковом отношении с западным и южным славянством […today's Ukraine and Belarus are successors of the central-eastern-southern area of the East Slavs, more linguistically similar to the West and South Slavs]"}} Російськый лінґвішта Ґ.&nbsp;А.&nbsp;Хабурґаєв{{sfn|Khaburgaev|2005|loc=p. 418-437}} и шор украйинськых лінґвіштув ([[Степан Смаль-Стоцькый]], [[Иван Огієнко]], [[Юрій Шевельов]], [[Євген Тимченко]], Всеволод Ганцов, [[Олена Курило]]) заперечувут єствованя єдного ворошного восточнословянського языка.{{sfn|Nimchuk|2001}} Подля них діалекты восточнословянськых племен розвили ся поступово з ворошного правословянського языка без проміжных етапув.{{sfn|Shevelov|1979}} По кунци „татарського ярма“ територія даколишньої Кийовської Руси была розділена помежи [[Великоє княжство Литовськоє|Великым княжством Литовськым]] и [[Великоє княжство Московськоє|Великым княжством Московськым]],{{sfn|Chauhan|2012}} и в сих державах ся розвили дві окремі літературні традиції: рутенська на западі и російська на востоці.<ref>{{cite book|last1=Kolodziejczyk|first1=Dariusz|title=The Crimean Khanate and Poland-Lithuania: International Diplomacy on the European Periphery (15th–18th Century), A Study of Peace Treaties Followed by an Annotated Edition of Relevant Documents|date=22 June 2011|publisher=BRILL|isbn=978-90-04-21571-9|page=241|url=https://books.google.com/books?id=B-R5DwAAQBAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Woolhiser|first1=Curt Fredric|title=Polish and Belorussian Dialects in Contact: A Study in Linguistic Convergence|date=1995|publisher=Indiana University|page=90|url=https://books.google.com/books?id=lzYeAQAAMAAJ|language=en}}</ref><ref>{{cite book|last1=Rhyne|first1=George N.|last2=Lazzerini|first2=Edward J.|last3=Adams|first3=Bruce Friend|title=The Supplement to The Modern Encyclopedia of Russian, Soviet and Eurasian History: Bashkir Autonomous Soviet Socialist Republic – Bugaev, Boris Nikolaevich|date=2003|publisher=Academic International Press|isbn=978-0-87569-142-8|page=89|url=https://books.google.com/books?id=Y0tpAAAAMAAJ|language=en}}</ref> == Літературный язык == [[Файл:Izbornik_page.jpg|міні|Бук из „Изборника“ Святослава (1073)]] Політична уніфікація реґіона в державу [[Кийовська Русь]] стала ся приближно за стороча до [[Хрещіня Руси|приятя християнства]] в 988.&nbsp;році тай установленя южнословянського [[Староцерьковнословянськый язык|староцерьковнословянського]] языка літурґійным и літературным. Из сього періода є мало документації в давньоруському языкови, и товдышньоє удношіня межи літературнов и говоренов бесідов тяжко ся дає дефіновати.<ref>{{cite book |last=Magocsi |first=Paul Robert |title=With Their Backs to the Mountains: A History of Carpathian Rus' and Carpatho-Rusyns |publisher=Central European University Press |location=Budapest |year=2015 |isbn=978-615-5053-39-9 |pages=37, 40, 47–49 |language=en}}</ref> У бізантськых жерелах дохристиянські восточні словяне ся споминавут писати&nbsp;— айбо попри дотычні археолоґічні находкы тай споминок за „<nowiki/>[[черты и різы]]<nowiki/>“ у монаха 10.&nbsp;стороча [[Чорноризець Храбр|Чорноризця Храбра]], котрыми писали давні словяне, точну природу їхньої письмової системы сперед кирилізаційов не знати.<ref>{{cite web |url=http://litopys.org.ua/istkult/ikult04.htm |title=Писемність. Освіта. |author=С. О. Висоцький |website=Ізборник |date=2001 |access-date=2026-09-05 |language=uk}}</ref> Як тото демонструвут церьковні написы в Новґороді, куртый час была у хоснованьови [[глаголиця]], айбо доста скоро ї повнустю замінило [[Кирилиця|кириличноє письмо]].{{sfn|Vinokur|1971|loc=p. 27: "There are no extant Old Russian manuscripts written entirely in Glagolitic. There are however Russian Cyrillic manuscripts in which isolated words and lines in Glagolitic occur"}} Фраґменты берестяных грамот, найдені на розкопках у [[Великый Новґород|Новґородови]], дали важный матеріал про зглядованя староновґородської бесіды, котра в тот час была щи практично цілком чиста уд вливу церьковнословянського языка. Знає ся ай ож товды у хоснованя зачали заходити позычкы тай калкы з бізантського грецького языка, а літературный язык зачав ся наближовати д восточнословянському. === Повість минулых літ === {{Main|Повість минулых літ}} „Повѣсть времѧньных лѣ<sup>т</sup>“, дас 1110.&nbsp;рук, дараб из Лаврентіювського літописа (1377): [[Файл:Povest_vremennykh_let_text.png|500x500пкс]] {| class="wikitable" ! !Original |- !По давньоруськы{{sfn|RSL}}{{sfn|Izbornyk2}} |{{lang|orv|Се повѣсти времѧньны<sup>х</sup> лѣ<sup>т</sup> ‧ ѿкꙋдꙋ єсть пошла рꙋскаꙗ зем[л]ѧ ‧ кто въ києвѣ нача первѣє кнѧжи<sup>т</sup> ‧ и ѿкꙋдꙋ рꙋскаꙗ землѧ стала єсть <nowiki>|~</nowiki>}} |- !По [[Російскый язык|російськы]]{{sfn|NLR|loc=section 1: "Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля"}}{{sfn|BBM}} |{{lang|ru|Вот повести минувших лет, откуда пошла русская земля, кто в Киеве стал первым княжить, и как возникла русская земля.}} |- !По [[Украйинськый язык|украйинськы]]{{sfn|LUL|loc=section 1: "Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала"}} |{{lang|uk|Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала.}} |- !По [[Білоруськый язык|білоруськы]]{{sfn|Karotki|2004|loc=p. 4: "Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала"}} |{{lang|be|Вось аповесці мінулых гадоў: адкуль пайшла руская зямля, хто ў Кіеве першым пачаў княжыць, і адкуль руская зямля паўстала.}} |} У сьому прикладі падіня єрув щи в процесі вадь уже ся стало: дакулько слув ся кунчавут на приголосный, напр.&nbsp;{{Lang|orv|кнѧжит}} (← {{Lang|orv|кънѧжити}}; сучасноє ''княжити''). Из южнословянськых рис туй є {{Lang|orv|времѧньнъıх}} (сучасноє ''минулых''). Коректно ся хоснує [[Перфект (ґраматика)|перфект]] и [[аорист]]: {{Lang|orv|єсть пошла}} (''пушла''), {{Lang|orv|нача}} (''начав''). === Слово о полку Игореві === {{Main|Слово о полку Игореві}} „Слово о пълку Игоревѣ“, дас&nbsp;1200.&nbsp;рук, из Псковського списка (15.&nbsp;стороча): {{Blockquote|Не лѣпо ли ны бяшетъ братїє, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстїй о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича? Начати же ся тъй пѣсни по былинамъ сего времени, а не по замышленїю Бояню. Боянъ бо вѣщїй, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы.{{sfn|Izbornyk1}}}} Были припущеня, ож фраза „розтікати ся мысльов по дереву“ появила ся з недоброго прочитаня ориґіналного {{Lang|orv|мысію}} (т.&nbsp;є.&nbsp;''мышов''), айбо и в рукописнуй копії 1790.&nbsp;року, и першому выданю 1800.&nbsp;року, як и в ушыткых далшых научных уданях, є ипен прочитаня {{Lang|orv|мыслію}}. == Референції == {{Reflist}} == Література == {{Refbegin|2}} * {{cite web |url=http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4869 |website=Институт русской литературы (Пушкинский дом) Российской академии наук |title=Повесть временных лет |language=Russian |ref={{SfnRef|BBM}} |access-date=2026-06-23 }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Old-Russian |title=Old Russian |author=<!--Not stated--> |website=Encyclopædia Britannica |access-date=14 July 2022 |ref={{SfnRef|Britannica}} }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Grand-Principality-of-Moscow |title=Grand Principality of Moscow {{!}} medieval principality, Russia |last1=Chauhan |first1=Yamini |website=Encyclopædia Britannica |date=25 May 2012 |access-date=2022-12-31 }} * {{cite book |last=Karotki |first=Uladzimir |translator-last1=Karotki |translator-first1=Uladzimir |translator-last2=Nekrashevich-Karotkaya |translator-first2=Zhanna |translator-last3=Kayala |translator-first3=U. I. |date=2004 |title=Staražytnaja litaratura uschodnich slavian XI – XIII stahoddziaŭ |trans-title=Old Literature of the East Slavs in the 11th–13th Centuries |script-title=be:Старажытная літаратура ўсходніх славян ХІ – ХІІІ стагоддзяў |url=http://www.bsu.by/Cache/pdf/362473.pdf |language=be |location=Grodno |publisher=GrSU }} * {{cite encyclopedia |editor-last=Chisholm |editor-first=Hugh |title=Slavonic, Old |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Slavonic,_Old |work=Encyclopædia Britannica |edition=11th |publisher=Cambridge University Press |volume=25 |pages=227–228 |year=1911}} * {{cite book |last1=Cross |first1=Samuel Hazzard |last2=Sherbowitz-Wetzor |first2=Olgerd P. |date=2012 |orig-date=1953 |ref={{SfnRef|Cross|Sherbowitz-Wetzor|1953}} |title=The Russian Primary chronicle: Laurentian Text |url=https://books.google.com/books?id=ynIJAQAAIAAJ&q=%22bygone+years%22 |location=Cambridge, MA |publisher=Mediaeval Academy of America |isbn=978-0-915651-32-0 }} * {{cite book |last=Derksen |first=Rick |date=2008 |title=Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon |url=https://archive.org/details/EtymologicalDictionaryOfTheSlavicInheritedLexicon_201310 |location=Leiden-Boston |publisher=Koninklijke Brill NV |issn=1574-3586 |isbn=978-90-04-15504-6 }} * {{cite book |last1=Дыбо |first1=В. А. |last2=Замятина |first2=Г. И. |last3=Николаев |first3=С. Л. |editor-last=Булатова |editor-first=Р. В. |date=1990 |title=Основы славянской акцентологии |url=https://inslav.ru/publication/dybo-v-zamyatina-g-i-nikolaev-s-l-osnovy-slavyanskoy-akcentologii-m-1990 |language=Russian |location=[[Москва]] |publisher=Наука |isbn=5-02-011011-6 }} * Getka, Joanna, Moisiienko, Viktor, [https://www.wuw.pl/product-pol-20404-Na-poczatku-bylo-Slowo-Od-standardu-mowionego-do-normy-literackiej-Zarys-genezy-ukrainskiego-jezyka-literackiego-EBOOK.html Na początku było Słowo… Od standardu mówionego do normy literackiej (Zarys genezy ukraińskiego języka literackiego)] // Йоанна Ґетка, Віктор Мойсієнко, Спочатку було Слово… Від мовного узусу – до літературної норми (Нарис генези української літературної мови). Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024, ISBN 978-83-235-6700-4, ISBN 978-83-235-6701-1 (pdf online) * Getka, Joanna, Moisiienko, Viktor, Origins of the Ukrainian literary language in the context of the polish hypothesis on genesis polish literary language „Українська полоністика”, 17/2020 DOI: https://doi.org/10.35433/2220-4555.17.2020.fil-4 * {{cite web |url=http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm |title=СЛОВО О ПЛЪКУ ИГОРЕВѢ. Слово о полку Ігоревім. Слово о полку Игореве |website=Izbornyk |access-date=2022-12-22 |lang=uk |ref={{SfnRef|Izbornyk1}} }} * {{cite web |url=http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr01.htm |title=Лѣтопись по Лаврентьевскому списку |language=Russian |website=Izbornyk |ref={{SfnRef|Izbornyk2}} }} * {{cite book |last=Хабургаев |first=Георгий Александрович |editor-last1=Молдован |editor-first1=А. М. |editor-last2=Скорвид |editor-first2=С. С. |editor-last3=Кибрик |editor-first3=А. А. |editor-last4=Рогова |editor-first4=Н. В. |editor-last5=Якушкина |editor-first5=Е. И. |editor-last6=Журавлев |editor-first6=А. Ф. |editor-last7=Толстая |editor-first7=С. М. |title=Языки мира. Славянские языки |chapter=Древнерусский язык |date=2005 |chapter-url=https://archive.org/details/iazykymyra/page/418/mode/1up |url=https://archive.org/details/iazykymyra |language=Russian |publisher=Academia |location=Moscow |pages=418–437 }} * {{cite web |last1=Krause |first1=Todd B. |last2=Slocum |first2=Jonathan |date=2013 |title=Old Russian Online, Series Introduction |url=https://lrc.la.utexas.edu/eieol/oruol |website=Early Indo-European Online Language Lessons |publisher=University of Texas at Austin |access-date=2022-12-25 }} * {{cite book |last=Langston |first=Keith |editor1=Jared Klein |editor2=Brian Joseph |editor3=Matthias Fritz |year=2018 |title=Handbook of Comparative and Historical Indo-European Linguistics |chapter=The documentation of Slavic |chapter-url=https://books.google.com/books?id=SuR8DwAAQBAJ&dq=%22The+language+of+the+oldest+texts+from+the+period+of+Kievan+Rus%22&pg=PA1397 |pages=1397–1413 |publisher=Walter de Gruyter GmbH & Co KG |isbn=978-3-11-054243-1 }} * {{cite web |url=https://www.britannica.com/topic/Ukrainian-language |title=Ukrainian Language |last1=Lotha |first1=Gloria |last2=Kuiper |first2=Kathleen |last3=Mahajan |first3=Deepti |last4=Shukla |first4=Gaurav |date=13 September 2022 |access-date=2022-12-31 |website=Encyclopædia Britannica }} * {{cite web |url=http://www.ukrlib.com.ua/narod/printout.php?id=7&bookid=2 |website=Бібліотека української літератури |title=Повість минулих літ |lang=uk |ref={{SfnRef|LUL}} }} * {{cite book |last=Lunt |first=Horace G. |year=2001 |title=Old Church Slavonic Grammar |publisher=Mouton De Gruyter |isbn=3-11-016284-9 |edition=seventh |location=Berlin |page=184}} * {{Cite book |last=Magocsi |first=Paul Robert |title=A history of Ukraine: the land and its peoples |date=2010 |publisher=University of Toronto press |isbn=978-1-4426-4085-6 |edition=2nd |location=Toronto }} * {{cite encyclopedia |last=Minns |first=Ellis Hovell |editor-last=Chisholm |editor-first=Hugh |title=Slavs |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Slavs |work=Encyclopædia Britannica |edition=11th |publisher=Cambridge University Press |volume=25 |pages=228–237 |year=1911}} * {{cite web |url=https://expositions.nlr.ru/LaurentianCodex/_Project/page_Show.php?lang=en |title=Laurentian Codex. 1377 |website=The National Library of Russia |ref={{SfnRef|NLR}} }} * {{cite book |url=http://litopys.org.ua/istkult/ikult01.htm |last=Німчук |first=В. В. |author-link=Василь Німчук |editor-last=Смолій |editor-first=В. А. |date=2001 |title=Історія української культури |chapter=9.1. Мова |volume=1 |lang=uk |location=[[Кийов|Київ]] |publisher=Наукова думка |access-date=2022-12-25 }} * {{cite book |last=Ostrowski |first=Donald |others=Christian Raffensperger |date=2018 |title=Portraits of Medieval Eastern Europe, 900–1400 |location=Abingdon, Oxon |publisher=Routledge |isbn=978-1-315-20417-8 |oclc=994543451 }} * {{cite web |url=https://viewer.rsl.ru/ru/rsl01004161806?page=23&rotate=0&theme=white |title=Laurentian Codex |website=Russian State Library |ref={{SfnRef|RSL}} }} * {{cite book |last=Schenker |first=Alexander M. |year=1995 |title=The Dawn of Slavic: An Introduction to Slavic Philology |url=https://archive.org/details/schenker.-the-dawn-of-slavic/mode/1up |location=New Haven / London |publisher=Yale University Press |isbn=0-300-05846-2 }} * {{cite web |url=http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CC%5CO%5CCommonRussian.htm |title=Common Russian |last=Shevelov |first=George Yurii |date=1984 |website=Internet Encyclopedia of Ukraine |access-date=2022-12-25 }} * {{cite Q|Q105081119}} * {{cite book |last=Shevelov |first=George Yurii |author-link=Юрій Шевельов |chapter=History of the Ukrainian Language |title=Ukraine: A Concise Encyclopaedia |volume=I |editor-last=Kubijovyč |editor-first=Volodymyr |editor-link=Володимир Кубійович |publisher=University of Toronto Press |date=1963 |lccn=63023686}} * {{cite book |last=Shevelov |first=George Yurii |translator-last1=Vakulenko |translator-first1=Serhiy |translator-last2=Danilenko |translator-first2=Andriy |date=1979 |title=Istorychna fonologiia ukrains'koi movy |trans-title=A Historical Phonology of the Ukrainian Language |script-title=uk:Історична фонологія української мови |url=http://www.litopys.org.ua/shevelov/shev.htm |language=Ukrainian |location=Kharkiv |publisher=Acta |publication-date=2000 |access-date=2022-12-25 }} * {{cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/orv |title=639 Identifier Documentation: orv |date=2022 |publisher=SIL International (formerly known as the Summer Institute of Linguistics) |access-date=25 December 2022 |ref={{SfnRef|SIL|2022}} }} * {{cite journal |last=Simone |first=Lucas Ricardo |year=2018 |title=Uma breve introdução ao idioma eslavo oriental antigo |trans-title=A Brief Introduction to the Old East Slavic Language |journal=Slovo – Revista de Estudos em Eslavística |url=https://revistas.ufrj.br/index.php/slovo/article/view/17473 |volume=1 |issue=1 |pages=14–39 |language=Portuguese }} * {{cite book |last=Vinokur |first=G. O. |translator-last=Forsyth |translator-first=Mary A. |editor-last=Forsyth |editor-first=James |year=1971 |title=The Russian Language: A Brief History |url=https://books.google.com/books?id=qi232E66QbQC |location=Cambridge |publisher=Cambridge University |isbn=0-521-07944-6 }} * {{cite book |last1=Ярцева |first1=В. Н. |last2=Арутюнова |first2=Н. Д. |date=1990 |title=Лингвистический энциклопедический словарь |publisher=Издательство «Советская энциклопедия», Институт языкознания Академии наук СССР |language=Russian |location=[[Москва]] |page=143 |isbn=5-85270-031-2 |oclc=23704551 }} * {{cite web |url=https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/431649/Ob_istorii_russkogo_yazyka |last=Зализняк |first=Андрей Анатольевич |date=2012 |title=Об истории русского языка |language=Russian |website=Elementy |publisher=Mumi-Troll School |access-date=2022-12-25 }} * {{Cite journal|last=Pugh|first=Stefan M.|title=The Ruthenian Language of Meletij Smotryc'kyj: Phonology|journal=Harvard Ukrainian Studies|year=1985|volume=9|number=1/2|pages=53–60|jstor=41036132}} * {{cite book |last1=Bermel |first1=Neil |title=Context and the Lexicon in the Development of Russian Aspect |date=1 January 1997 |publisher=University of California Press |isbn=978-0-520-09812-1 |url=https://books.google.com/books?id=hIzbAkw1SOwC |language=en }} * {{cite book |last1=Fortson |first1=Benjamin W. |title=Indo-European Language and Culture: An Introduction |date=7 September 2011 |publisher=John Wiley & Sons |isbn=978-1-4443-5968-8 |url=https://books.google.com/books?id=bSxHgej4tKMC |language=en }} * {{Cite book|last=Pugh|first=Stefan M.|title=Testament to Ruthenian: A Linguistic Analysis of the Smotryc'kyj Variant|year=1996|location=Cambridge, Mass.|publisher=Harvard University Press|isbn=978-0-916458-75-1|url=https://books.google.com/books?id=-hWBAAAAIAAJ}} * {{cite book |last1=Matthews |first1=W. K. |title=The structure and development of Russian |date=2013 |location=Cambridge |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-61939-5 |edition=First paperback}} {{Refend}} n8hrgxn7kjq9i7xgzm011sq3vvlkf6i Канако 0 25014 169168 169142 2026-09-05T15:00:37Z Rue323 31002 Уточніня 169168 wikitext text/x-wiki {{Infobox | title = Канако | image = | caption = | headerstyle = background-color: #efefef; | header1 = | label1 = Род | data1 = Женьскый | header2 = Походжіня | label3 = Слово/мено | data3 = Японьске | label4 = Значіня | data4 = Значіня ся одлишать в залежности од поужытых знаків канджі }} '''Кана́ко''' ({{lang-ja|かなこ, カナコ}}) є женьске [[Японці|японьске]] хрестне мено. == Писомны формы == Формы в [[канджі]] можуть обсяговати: * 加奈子, „приданя, (само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ * 香奈子, „аромат, (само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ * 佳南子, „добрый, гардый і т. д., юг, дїтя“ * 香菜子, „аромат, зеленина, дїтя“ * 可南子, „приятельный, юг, дїтя“ == Особности з тым меном == * Канако Абе (阿部 加奈子; {{нар}} 1973), японьска діріґентка, писателька і піаністка * Канако Доморі (堂森 佳南子; {{нар}} 1975), японьска теністка на возику * Канако Еномото (榎本 加奈子; {{нар}} 1980), японьска артістка і моделка * Канако Фукаура (深浦 加奈子; 1960–2008), японьска артістка * Канако Гаґінаґа (萩永 佳奈子; {{нар}} 1975), японьска біжкыня * Канако Гіґучі (樋口 可南子; {{нар}} 1958), японьска артістка * Канако Гірай (平井 香菜子; {{нар}} 1984), японьска волейбалістка * Канако Гірамацу (平松 可奈子; {{нар}} 1991), колишня членка японьской ідоловой ґрупы SKE48 * Канако Інукі (犬木 加奈子; {{нар}} 1958), японьска авторка манґы і ілустраторка * Канако Іто (いとう かなこ; {{нар}} 1973), японьска співачка * Канако Іто (фотбалістка) (伊藤 香菜子; {{нар}} 1983), японьска фотбалістка * Канако Касе (加瀬 加奈子; {{нар}} 1980), японьска професіонална біціґлістка * Канако Кітао (北尾 佳奈子; {{нар}} 1982), японьско-америцька сінхронізована плавкыня * Канако Кобаяші (小林 花奈子; {{нар}} 1998), японьска грачка реґбі * Канако Кондо (近藤 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска даберка і співачка * Канако Міцугаші (三橋 加奈子; {{нар}} 1978), японьска артістка і даберка * Канако Міямото (宮本 佳那子; {{нар}} 1989), японьска артістка і співачка * Канако Момота (百田 夏菜子; {{нар}} 1994), японьска співачка і артістка * Канако Морікасі (森崎 可南子; {{нар}} 1996), японьска теністка * Канако Муракамі (村上 佳菜子; {{нар}} 1994), японьска красокорчулярька * Канако Мурата (村田 夏南子; {{нар}} 1993), японьска боёвнічка змішаных боёвых умень і колишня запаснічка * Канако Найто (内藤 香菜子; 1980 – 2019), японьска волейбалістка * Канако Ніші (西 加南子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка * Канако Ніші (писателька) (西 加奈子; {{нар}} 1977), японьска писателька і умелкыня * Канако Оґата (緒方 かな子; {{нар}} 1973), японьска співачка і телевізна особность * Канако Омура (大村 加奈子; {{нар}} 1976), японьска волейбалістка * Канако Оцуджі (尾辻 かな子; {{нар}} 1974), японьска політічка і актівістка * Канако Сакаі (酒井 香奈子; {{нар}} 1986), японьска даберка * Канако Тагара (田原 可南子; {{нар}} 1994), японьска артістка і співачка * Канако Такацукі (高槻 かなこ; {{нар}} 1993), японьска даберка і співачка * Канако Танікава (谷川 可奈子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка * Канако Татено (立野 香菜子; {{нар}} 1981), японьска даберка * Канако Тоджо (東條 加那子; {{нар}} 1984), японьска даберка * Канако Ураі (浦井 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска професіонална запаснічка, новинарька і умелкыня * Канако Ватанабе(渡部 香生子; {{нар}} 1996), японьска плавкыня * Канако Янаґігара (柳原 可奈子; {{нар}} 1986), японьска артістка і комічка * Канако Йонекура (米倉 加奈子; {{нар}} 1976), японьска бедмінтоністка == Фіктівны поставы == * Канако Ясака (八坂 神奈子), постава з гры <nowiki>„</nowiki>[[Mountain of Faith]]<nowiki>“</nowiki> зо серії „Touhou Project“ * Канако Курусу (来栖 加奈子), постава зо серії легкых романів „Oreimo“ * Канако Кецукане (決鐘 仮名子), постава у фанушиковскій грї к [[пріквел]]у <nowiki>„</nowiki>[[Undertale]]<nowiki>“</nowiki> під назвов <nowiki>„</nowiki>[[Undertale Yellow]]<nowiki>“</nowiki> * Канако Мімура (三村 かな子), постава в герній серії <nowiki>„</nowiki>[[The Idolmaster Cinderella Girls]]<nowiki>“</nowiki> {{хрестне мено}} {{DEFAULTSORT:Канако}} [[Катеґорія:Японьскы женьскы хрестны мена]] [[Катеґорія:Женьскы хрестны мена]] te99o5vmd5zr5mc7n86tqmsir6ge8m7 Чонкопопі 0 25033 169176 2026-09-05T20:03:48Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/48088890|Попово (Україна)]]» 169176 wikitext text/x-wiki '''Чонкопо́пі''' авадь '''Попо́во''' [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] p8qwttnm7h3wv6bexcud73r15a7h1mh 169177 169176 2026-09-05T20:04:32Z Rue323 31002 169177 wikitext text/x-wiki '''Чонкопо́пі''' авадь '''Попо́во''' {{Статья в роботѣ|Rue323|5}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] pgqd14ek1oehmpfbrl0oulpucqyyj7y 169179 169177 2026-09-05T20:58:26Z Flipdot 23893 Empty page / Пуста сторунка 169179 wikitext text/x-wiki {{Db-empty}} '''Чонкопо́пі''' авадь '''Попо́во''' {{Статья в роботѣ|Rue323|5}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] 1vmogz7j6lr67gejv3e3ai7eancqbl2 Діскузія:Чонкопопі 1 25034 169178 2026-09-05T20:55:03Z Flipdot 23893 /* Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови */ нова секція 169178 wikitext text/x-wiki == Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови == @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]], з вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня. Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:55, 5 септембра 2026 (CEST) impko1owrlutdjiiqf12k00kt4847v6 Шаблона:Columns-list 10 25035 169182 2026-09-05T21:42:52Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: <noinclude>{{Requested move notice|1=Template:Columns list|2=Template talk:Hlist#Requested move 3 August 2026}} </noinclude>{{<includeonly>safesubst:</includeonly>#if:{{{1|}}}|{{<includeonly>safesubst:</includeonly>#invoke:Template wrapper|wrap|_template=div col|_alias-map=1:content|colwidth=30em}}}}{{<includeonly>safesubst:</includeonly>#invoke:Check for unknown parameters|check|unknown={{main other|Category:Pages using columns-list with unknown paramet... 169182 wikitext text/x-wiki <noinclude>{{Requested move notice|1=Template:Columns list|2=Template talk:Hlist#Requested move 3 August 2026}} </noinclude>{{<includeonly>safesubst:</includeonly>#if:{{{1|}}}|{{<includeonly>safesubst:</includeonly>#invoke:Template wrapper|wrap|_template=div col|_alias-map=1:content|colwidth=30em}}}}{{<includeonly>safesubst:</includeonly>#invoke:Check for unknown parameters|check|unknown={{main other|[[Category:Pages using columns-list with unknown parameters|_VALUE_{{PAGENAME}}]]}}|preview=Page using [[Template:Columns-list]] with unknown parameter "_VALUE_"|ignoreblank=y| 1 | class | content | colwidth | gap | rules | small | style }}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> 90o7mmc9j4xxvpgdp1emyub3c8xfidy Шаблона:Requested move notice 10 25036 169183 2026-09-05T21:43:37Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{ {{{|safesubst:}}}#invoke:Unsubst||$B= {{mbox | subst= <includeonly>{{subst:</includeonly><includeonly>substcheck}}</includeonly> | type = move | small = {{{small|}}} | text = <b>A request that this {{main other|article|page}} title be changed{{#ifeq:{{{1|?}}}|?||&nbsp;to ''{{no redirect|{{{1}}}}}''}} is {{#if:{{{2|}}}|[[{{{2}}}|under discussion]]|[[:{{NAMESPACE}} talk:{{PAGENAME}}#{{{section|}}}|under discussion]]}}</b>. Please <em>do not move</em> this... 169183 wikitext text/x-wiki {{ {{{|safesubst:}}}#invoke:Unsubst||$B= {{mbox | subst= <includeonly>{{subst:</includeonly><includeonly>substcheck}}</includeonly> | type = move | small = {{{small|}}} | text = <b>A request that this {{main other|article|page}} title be changed{{#ifeq:{{{1|?}}}|?||&nbsp;to ''{{no redirect|{{{1}}}}}''}} is {{#if:{{{2|}}}|[[{{{2}}}|under discussion]]|[[:{{NAMESPACE}} talk:{{PAGENAME}}#{{{section|}}}|under discussion]]}}</b>. Please <em>do not move</em> this {{main other|article|page}} until the discussion is closed. }} }}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> m8leh6fx3cm47b963h68rgop67tgyof Модуль:Template wrapper 828 25037 169184 2026-09-05T21:45:11Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: require('strict'); local error_msg = '<span style=\"font-size:100%\" class=\"error\"><code style=\"color:inherit; border:inherit; padding:inherit;\">&#124;_template=</code> missing or empty</span>'; --[[--------------------------< I S _ I N _ T A B L E >-------------------------------------------------------- scan through tbl looking for value; return true if found, false else ]] local function is_in_table (tbl, value) for k, v in pairs (tbl) do... 169184 Scribunto text/plain require('strict'); local error_msg = '<span style=\"font-size:100%\" class=\"error\"><code style=\"color:inherit; border:inherit; padding:inherit;\">&#124;_template=</code> missing or empty</span>'; --[[--------------------------< I S _ I N _ T A B L E >-------------------------------------------------------- scan through tbl looking for value; return true if found, false else ]] local function is_in_table (tbl, value) for k, v in pairs (tbl) do if v == value then return true end end return false; end --[[--------------------------< A D D _ P A R A M E T E R >---------------------------------------------------- adds parameter name and its value to args table according to the state of boolean list argument; kv pair for template execution; k=v string for template listing. ]] local function add_parameter (k, v, args, list) if list then table.insert( args, table.concat ({k, '=', v})); -- write parameter names and values to args table as string else args[k] = v; -- copy parameters to args table end end --[[--------------------------< A L I A S _ M A P _ G E T >---------------------------------------------------- returns a table of local template (parent frame) parameter names and the target template names that match where in [key]=<value> pairs where: [key] is local template parameter name (an alias) <value> is target template parameter name (the canonical parameter name used in the working template) The parameter |_alias-map= has the form: |_alias-map=<list> where <list> is a comma-separated list of alias / canonical parameter name pairs in the form <from> : <to> where: <from> is the local template's parameter name (alias) <to> is the target template's parameter name (canonical) for enumerated parameters place an octothorp (#) where the enumerator digits are placed in the parameter names: <from#> : <to#> ]] local function alias_map_get (_alias_map) local T = mw.text.split (_alias_map, '%s*,%s*'); -- convert the comma-separated list into a table of alias pairs local mapped_aliases = {}; -- mapped aliases will go here local l_name, t_name; -- parameter names for _, alias_pair in ipairs (T) do -- loop through the table of alias pairs l_name, t_name = alias_pair:match ('(.-)%s*:%s*(.+)'); -- from each pair, get local and target parameter names if l_name and t_name then -- if both are set if tonumber (l_name) then l_name = tonumber (l_name); -- convert number-as-text to a number end mapped_aliases[l_name] = t_name; -- add them to the map table end end return mapped_aliases; end --[[--------------------------< F R A M E _ A R G S _ G E T >-------------------------------------------------- Fetch the wrapper template's 'default' and control parameters; adds default parameters to args returns content of |_template= parameter (name of the working template); nil else ]] local function frame_args_get (frame_args, args, list) local template; for k, v in pairs (frame_args) do -- here we get the wrapper template's 'default' parameters if 'string' == type (k) and (v and ('' ~= v)) then -- do not pass along positional or empty parameters if '_template' == k then template = v; -- save the name of template that we are wrapping elseif '_exclude' ~= k and '_reuse' ~= k and '_include-positional' ~= k and '_alias-map' ~= k then -- these already handled so ignore here; add_parameter (k, v, args, list); -- add all other parameters to args in the style dictated by list end end end return template; -- return contents of |_template= parameter end --[=[--------------------------< P F R A M E _ A R G S _ G E T >------------------------------------------------ Fetches the wrapper template's 'live' parameters; adds live parameters that aren't members of the exclude table to args table; positional parameters may not be excluded no return value ]=] local function pframe_args_get (pframe_args, args, exclude, _include_positional, list) for k, v in pairs (pframe_args) do if 'string' == type (k) and not is_in_table (exclude, k) then -- do not pass along excluded parameters if v and ('' ~= v) then -- pass along only those parameters that have assigned values if 'unset' == v:lower() then -- special keyword to unset 'default' parameters set in the wrapper template v = ''; -- unset the value in the args table end add_parameter (k, v, args, list) -- add all other parameters to args in the style dictated by list; alias map only supported for local-template parameters end end end if _include_positional then for i, v in ipairs (pframe_args) do -- pass along positional parameters if 'unset' == v:lower() then -- special keyword to unset 'default' parameters set in the wrapper template v = ''; -- unset the value in the args table end add_parameter (i, v, args, list); end end end --[[--------------------------< _ M A I N >-------------------------------------------------------------------- Collect the various default and live parameters into args styled according to boolean list. returns name of the working or listed template or nil for an error message ]] local function _main (frame, args, list) local template; local exclude = {}; -- table of parameter names for parameters that are not passed to the working template local reuse_list = {}; -- table of pframe parameter names whose values are modified before they are passed to the working template as the same name local alias_map = {}; -- table that maps parameter aliases to working template canonical parameter names local _include_positional; if frame.args._exclude and ('' ~= frame.args._exclude) then -- if there is |_exclude= and it's not empty exclude = mw.text.split (frame.args._exclude, "%s*,%s*"); -- make a table from its contents end -- TODO: |_reuse= needs a better name (|_reuse=) if frame.args._reuse and ('' ~= frame.args._reuse) then -- if there is |_reuse= and it's not empty reuse_list = mw.text.split (frame.args._reuse, "%s*,%s*"); -- make a table from its contents end if frame.args['_alias-map'] and ('' ~= frame.args['_alias-map']) then -- if there is |_alias-map= and it's not empty alias_map = alias_map_get (frame.args['_alias-map']); -- make a table from its contents end template = frame_args_get (frame.args, args, list); -- get parameters provided in the {{#invoke:template wrapper|...|...}} if nil == template or '' == template then -- this is the one parameter that is required by this module return nil; -- not present, tell calling function to emit an error message end _include_positional = 'yes' == frame.args['_include-positional']; -- when true pass all positional parameters along with non-excluded named parameters to ... -- ... the working template; positional parameters are not excludable local _pframe_args = frame:getParent().args; -- here we get the wrapper template's 'live' parameters from pframe.args local pframe_args = {}; -- a local table that we can modify for k, v in pairs (_pframe_args) do -- make a copy that we can modify pframe_args[k] = v; end -- here we look for pframe parameters that are aliases of canonical parameter names; when found -- we replace the alias with the canonical. We do this here because the reuse_list works on -- canonical parameter names so first we convert alias parameter names to canonical names and then -- we remove those canonical names from the pframe table that are reused (provided to the working -- template through the frame args table) for k, v in pairs (alias_map) do -- k is alias name, v is canonical name if pframe_args[k] then -- if pframe_args has parameter with alias name pframe_args[v] = _pframe_args[k]; -- create new canonical name with alias' value pframe_args[k] = nil; -- unset the alias end end for k, v in pairs (pframe_args) do -- do enumerated parameter alias -> canonical translation if 'string' == type (k) then -- only named parameters can be enumerated if alias_map[k..'#'] then -- non-enumerated alias matches enumerated parameter pattern? enumerator at end only pframe_args[alias_map[k..'#']:gsub('#', '')] = v; -- remove '#' and copy parameter to pframe_args table pframe_args[k] = nil; -- unset the alias elseif k:match ('%d+') then -- if this parameter name contains digits local temp = k:gsub ('%d+', '#'); -- make a copy; digits replaced with single '#' local enum = k:match ('%d+'); -- get the enumerator if alias_map[temp] then -- if this parameter is a recognized enumerated alias pframe_args[alias_map[temp]:gsub('#', enum)] = v; -- use canonical name and replace '#' with enumerator and add to pframe_args pframe_args[k] = nil; -- unset the alias end end end end -- pframe parameters that are _reused are 'reused' have the form something like this: -- |chapter=[[wikisource:{{{chapter}}}|{{{chapter}}}]] -- where a parameter in the wrapping template is modified and then passed to the working template -- using the same parameter name (in this example |chapter=) -- remove parameters that will be reused for k, v in ipairs (reuse_list) do -- k is numerical index, v is canonical parameter name to ignore if pframe_args[v] then -- if pframe_args has parameter that should be ignored pframe_args[v] = nil; -- unset the ignored parameter end end pframe_args_get (pframe_args, args, exclude, _include_positional, list); -- add parameters and values to args that are not listed in the exclude table return template; -- args now has all default and live parameters, return working template name end --[[--------------------------< W R A P >---------------------------------------------------------------------- Template entry point. Call this function to 'execute' the working template ]] local function wrap (frame) local args = {}; -- table of default and live parameters and their values to be passed to the wrapped template local template; -- the name of the working template template = _main (frame, args, false); -- get default and live parameters and the name of the working template if not template then -- template name is required return error_msg; -- emit error message and abandon if template name not present end return frame:expandTemplate {title=template, args=args}; -- render the working template end --[[--------------------------< L I S T >---------------------------------------------------------------------- Template entry point. Call this function to 'display' the source for the working template. This function added as a result of a TfD here: Wikipedia:Templates_for_discussion/Log/2018_April_28#Module:PassArguments This function replaces a similarly named function which was used in {{cite compare}} and {{cite compare2}} Values in the args table are numerically indexed strings in the form 'name=value' ]] local function list(frame, do_link) local args = {}; -- table of default and live parameters and their values to be passed to the listed template local template; -- the name of the listed template template = _main (frame, args, true); -- get default and live parameters and the name of the listed template if not template then -- template name is required return error_msg; -- emit error message and abandon if template name not present end if do_link then template = ('[[%s|%s]]'):format(frame:expandTemplate{ title='Transclude', args = {template} }, template) end table.sort(args) for i = 1, #args do local stripped = args[i]:match('^' .. i .. '=([^=]*)$') if stripped then args[i] = stripped else break end end return frame:preprocess(table.concat({ '<code style="color:inherit; background:inherit; border:none;">&#123;&#123;', template, ('<wbr><nowiki>|%s</nowiki>'):rep(#args):format(unpack(args)), '&#125;&#125;</code>'})); -- render the template end local function link (frame) return list(frame, true) end --[[--------------------------< E X P O R T E D F U N C T I O N S >------------------------------------------ ]] return { link = link, list = list, wrap = wrap, }; b0ambjffywwcjy4rlrl344s9i200kdz Староруськый язык 0 25038 169187 2026-09-05T21:52:43Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Давньоруськый язык]] 169187 wikitext text/x-wiki #redirect [[Давньоруськый язык]] spqygurzwwdp0nrhnqs4d2uv6h90eqb Шаблона:Plain list 10 25039 169189 2026-09-06T00:31:56Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Шаблона:Plainlist]] 169189 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Шаблона:Plainlist]] llrrkn2h642fmfcgckp04k1w91vkh1q Шаблона:Plist 10 25040 169190 2026-09-06T00:32:21Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Шаблона:Plainlist]] 169190 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Шаблона:Plainlist]] llrrkn2h642fmfcgckp04k1w91vkh1q Шаблона:PL 10 25041 169191 2026-09-06T00:32:32Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Шаблона:Plainlist]] 169191 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Шаблона:Plainlist]] llrrkn2h642fmfcgckp04k1w91vkh1q Верблюд 0 25042 169192 2026-09-06T01:13:55Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{Таксобокс | fossil_range = {{Fossil range|3.6|0|[[Pliocene]]–Recent|ref=<ref>{{cite web|url=https://paleobiodb.org/classic/checkTaxonInfo?taxon_no=42521|title=Fossilworks: Camelus|website=fossilworks.org|access-date=2021-12-17|archive-date=2021-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20211212195107/http://www.fossilworks.org/cgi-bin/bridge.pl?a=taxonInfo&taxon_no=42521|url-status=live}}</ref>}} | name = Camel | image = 07. Camel Profile,... 169192 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс | fossil_range = {{Fossil range|3.6|0|[[Pliocene]]–Recent|ref=<ref>{{cite web|url=https://paleobiodb.org/classic/checkTaxonInfo?taxon_no=42521|title=Fossilworks: Camelus|website=fossilworks.org|access-date=2021-12-17|archive-date=2021-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20211212195107/http://www.fossilworks.org/cgi-bin/bridge.pl?a=taxonInfo&taxon_no=42521|url-status=live}}</ref>}} | name = Camel | image = 07. Camel Profile, near Silverton, NSW, 07.07.2007.jpg | image_upright = | image_alt = Єдногорбый верблюд | image_caption = [[Єдногорбый верблюд]]<br/> (''Camelus dromedarius'') | image2 = Camelus bactrianus (55026866188).jpg | image2_upright = | image2_alt = Чудный двагорбый верблюд | image2_caption = [[Двагорбый верблюд]]<br/> (''Camelus bactrianus'') | regnum = [[Animalia]] | phylum = [[Chordata]] | classis = [[Mammalia]] | ordo = [[Artiodactyla]] | familia = Camelidae | tribus = Camelini | genus = [[Camelus]] | genus_authority = [[Карл ЛІнней|Linnaeus]], [[10. уданя Systema Naturæ|1758]] | taxon = Camelus | authority = [[Карл ЛІнней|Linnaeus]], [[10. уданя Systema Naturæ|1758]] | type_species = ''[[Camelus dromedarius]]''<ref>{{cite book |author= |chapter= |chapter-url=http://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14200111 |editor1-last=Wilson |editor1-first=D. E. |editor2-last=Reeder |editor2-first=D. M. |date=2005 |title=Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference |url=http://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14200111 |edition=3rd |location=Baltimore |publisher=Johns Hopkins University Press |isbn=978-0-8018-8221-0 |oclc=62265494 |ref=MSW3 }}</ref> | type_species_authority = Linnaeus, 1758 | type_species_ref = | subdivision_ranks = Species | subdivision = {{Plain list| * ''[[Camelus bactrianus]]'' * ''[[Camelus dromedarius]]'' * ''[[Camelus ferus]]'' * †''[[Camelus grattardi]]'' (fossil)<ref name="Geraads2019">{{cite journal|last1=Geraads|first1=D.|last2=Barr|first2=W. A.|last3=Reed|first3=D.|last4=Laurin|first4=M. |last5=Alemseged|first5=Z.|title=New Remains of ''Camelus grattardi'' (Mammalia, Camelidae) from the Plio-Pleistocene of Ethiopia and the Phylogeny of the Genus|journal=Journal of Mammalian Evolution|date=2019|volume=28|issue=2 |pages=359–370|doi=10.1007/s10914-019-09489-2 |s2cid=209331892|url=https://hal.sorbonne-universite.fr/hal-02457813/file/Geraads%20et%20al.%20-%202019%20-%20New%20Remains%20of%20Camelus%20grattardi%20%28Mammalia%2C%20Cameli.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20201003073130/https://hal.sorbonne-universite.fr/hal-02457813/file/Geraads%20et%20al.%20-%202019%20-%20New%20Remains%20of%20Camelus%20grattardi%20%28Mammalia%2C%20Cameli.pdf |archive-date=2020-10-03 |url-status=live|issn = 1064-7554}}</ref> * †''[[Camelus knoblochi]]'' (fossil)<ref name="Titov2018">{{cite journal|last1=Titov|first1=V. V.|title=Habitat conditions for ''Camelus knoblochi'' and factors in its extinction|journal=Quaternary International |date=2008|volume=179 |issue= 1 |pages=120–125|doi=10.1016/j.quaint.2007.10.022|bibcode=2008QuInt.179..120T}}</ref> * †''[[Syrian camel|Camelus moreli]]'' (fossil) * †''Camelus sivalensis'' (fossil)<ref>{{cite book| publisher = R. Hardwicke| last = Falconer| first = Hugh| title = Palæontological Memoirs and Notes of the Late Hugh Falconer: Fauna antiqua sivalensis| year = 1868| page = [https://archive.org/details/bub_gb_4r4wAQAAMAAJ/page/n274 231]| url = https://archive.org/details/bub_gb_4r4wAQAAMAAJ}}</ref> * †''[[Camelus thomasi]]'' (fossil)<ref name="Martini2018">{{cite journal|last1=Martini|first1=P.|last2=Geraads|first2=D.|title=''Camelus thomasi'' Pomel, 1893 from the Pleistocene type-locality Tighennif (Algeria). Comparisons with modern ''Camelus''|journal=Geodiversitas |date=2019|volume=40 |issue= 1|pages=115–134|doi= 10.5252/geodiversitas2018v40a5|doi-access=free}}</ref> }} | range_map = Camels by country per capita.png | range_map_caption = Distribution of camels worldwide | synonyms = {{collapsible list|title=List |''Camellus'' <small>[[Juan Ignacio Molina|Molina]], 1782</small> |''Dromedarius'' <small>[[C. L. Gloger|Gloger]], 1841</small> }} | audio = Cri du chameau.ogg | audio_caption = Двагорбый верблюд }} '''Верблю́д''' ци '''комі́ла'''<ref>Ласлов Дежив.</ref> (уд {{Lang-la|camelus}} и {{Lang-grc|κάμηλος ''kamēlos''}}, уд [[Семітські языкы|давньосемітського]] ''gāmāl<ref>{{cite web |last=Herper |first=Douglas |title=camel |url=http://www.etymonline.com/index.php?term=camel |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130927090522/http://www.etymonline.com/index.php?term=camel |archive-date=27 September 2013 |access-date=28 November 2012 |work=Online Etymology Dictionary }}</ref>'') є [[Парнокопытникы|парнокопытник]] из роду '''''Camelus''''', котрый має характерні запасы масти у виді горбув на плечох. Верблюды давно приручені и як маржина сут жерелом їдіня (молоко тай мнясо) и текстиля (тканина и [[філц]] из верблюдового волоса), [[Робоча марга|робочов силов]]. Они добрі присохтовані ид жывоту в пустыни тай сут критично важні про транспортацію пасажірув и терьху. Сут три жыві виды верблюдув: представникув [[Єдногорбый верблюд|єдногорбого ''Camelus dromedarius'']] майбулше&nbsp;— 94% уд ушыткої популації верблюдув; [[Двагорбый верблюд|двагорбый ''Camelus bactrianus'']] чинит 6%; [[дикый верблюд]] (''Camelus ferus''), на ныні [[Загрожені виды|загроженый вид]], має популацію дас&nbsp;1,000&nbsp;особин, котра дале паде.<ref>{{Cite web|url=https://www.iucnredlist.org/species/63543/50197851|title=Camelus ferus: Mallon, D., Jemmett, A., Xue, Y., Whitemore, S. & Yadamsuren, A.: The IUCN Red List of Threatened Species 2025: e.T63543A50197851|last=IUCN|date=2025-05-03|publisher=International Union for Conservation of Nature|doi=10.2305/IUCN.UK.2025-2.RLTS.T63543A50197851.en|language=en}}</ref> Верблюды належат до родины ''Camelidae'', ид котруй ся удносят ай представникы окремого племені ''Lamini'': [[Лама|ламы]], [[Алпака|алпакы]], [[Ґванако|ґванакы]] тай [[Вікуня|вікуні]].<ref name="bornstein10">{{cite journal|doi=10.1186/1751-0147-52-S1-S17|issn=1751-0147|volume=52|issue=Suppl 1|article-number=S17|last=Bornstein|first=Set|title=Important ectoparasites of Alpaca (Vicugna pacos)|journal=Acta Veterinaria Scandinavica|year=2010|pmc=2994293|doi-access=free}}</ref> ''Camelidae'' походят из [[Сіверна Америка|Сіверної Америкы]], де ся появили у еоцені, а предок сучасных верблюдув, ''Paracamelus'', гіпотетично міґровав до Азії через земный муст у [[Берінґія|Берінґії]] (днешнюй Берінґовуй земли) бігом пузнього міоцена, дас&nbsp;6&nbsp;міліонув рокув&nbsp;теперь == Біолоґія == Просікова довгота жывота верблюда&nbsp;— 40–50&nbsp;рокув.<ref name="nationalgeo-bactrian">{{cite web |title=Bactrian Camel: Camelus bactrianus |work=National Geographic |date=10 May 2011 |access-date=28 November 2012 |url=http://animals.nationalgeographic.com/animals/mammals/bactrian-camel/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20121104103313/http://animals.nationalgeographic.com/animals/mammals/bactrian-camel |archive-date=4 November 2012 }}</ref> Доросла особина єдногорбого верблюда має высоту 1.85&nbsp;м на уровни плечий и 2.15&nbsp;м на уровни горба.<ref name="camello">{{cite web |publisher=Camello Safari |title=The amazing characteristics of the camels |access-date=26 November 2012 |url=http://www.camellosafari.com/?page_id=251 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20121107134110/http://www.camellosafari.com/?page_id=251 |archive-date=7 November 2012 }}</ref> Двагорбі верблюды годні быти щи на 30&nbsp;цм май высокі. Верблюды бирувут бігати куртыми рывками до 65&nbsp;км/год, вадь из постоянов скоротов до 40&nbsp;км/год.<ref name="bigfacts">{{cite web |title=How Fast Can Camels Run and How Long Can They Run For? |work=Big Site of Amazing Facts |date=17 April 2010 |access-date=29 November 2012 |url=http://www.bigsiteofamazingfacts.com/how-fast-can-camels-run-and-how-long-can-they-run-for/ }}</ref> Єдногорбі верблюды важат 300–600&nbsp;кґ, двагорбі&nbsp;— 300–1,000&nbsp;кґ. [[Файл:Teve_3.jpg|міні|Верблюды мавут у горбах масть на трафункы, кой їдіня мало. Кой верблюд ухосновує запасы масти, горб стає кылавый и спадає.]] Є пошыреный міт, гибы верблюды мавут у горбах воду,<ref name="auto">{{cite web |url=https://www.loc.gov/everyday-mysteries/zoology/item/how-much-water-does-a-camels-hump-hold/#:~:text=A%20camel's%20hump%20does%20not,become%20limp%20and%20droop%20down. |publisher=Library of Congress |accessdate=2025-05-06 |title=How much water does a camel's hump hold? }}</ref> айбо посправді у них сут резервуары масти, котрі годні ся хосновати ги запасноє жерело калорій, а не воды. Кой тота масть ся метаболізує, она дає воду спозад того, ож травліня масти перечинює [[кысень]] на воду; айбо процес дыханя того кысня выпаровує тоту воду з легкых&nbsp;— и в резултаті в сухых кліматах з метаболізма масти з горба обсяг воды ся дустає удємный.<ref name="vannjones">{{cite web |url=http://www.djur.cob.lu.se/Djurartiklar/Kamel.html |title=What secrets lie within the camel's hump? |first=Kerstin |last=Vann Jones |publisher=Lund University |location=[[Швеція|Sweden]] |access-date=7 January 2008 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20090523104134/http://www.djur.cob.lu.se/Djurartiklar/Kamel.html |archive-date=23 May 2009 }}</ref><ref name="rastogi71">{{cite book|publisher=New Age International|isbn=9788122412796|last=Rastogi|first=S. C.|title=Essentials Of Animal Physiology|year=1971|pages=180–181}}</ref> [[Файл:Eylcamel.jpg|альт=Транспортный верблюд на водилови|міні|Верблюд у [[Сомалія|Сомалії]]&nbsp;— крайині з мавеликов їх популаційов<ref name="Bernstein">{{cite book|first=William J.|last=Bernstein|title=A Splendid Exchange: How Trade Shaped the World|publisher=Grove Press|year=2009|page=56|isbn=9780802144164}}</ref>]] Верблюды мавут шор фізіолоґічных адаптацій, котрі помагавут їм ужывати в сухых пустынных кліматах и довгый час ся обходити без жерел воды.<ref name="roberts86">{{cite book|last=Roberts|first=Michael Bliss Vaughan|title=Biology: A Functional Approach|publisher=Nelson Thornes|year=1986|isbn=9780174480198|pages=234–235, 241}}</ref> [[Єдногорбый верблюд|Єдногорбі верблюды]] бирувут не пити 10&nbsp;днув у дуже горячу погоду тай страчати до&nbsp;30% масы тіла позад [[Дегідрація|дегідрації]].<ref>{{Cite web |url=http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002240/224033e.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20151109175143/http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002240/224033e.pdf |archive-date=2015-11-09 |url-status=live |title=The Camel from Tradition To Modern Times |author=[[UNESCO]] }}</ref> Они годні пити до&nbsp;140&nbsp;літрув воды за раз,<ref>{{Cite web |last=Crupi |first=Sarah |date=2021-04-06 |title=Truth or Tail: A camel's hump |url=https://www.clevelandzoosociety.org/z/2021/04/06/truth-or-tail-a-camels-hump |access-date=2025-08-04 |website=www.clevelandzoosociety.org |language=en }}</ref> айбо тота вода ся держит у їхньому кровобігови, а не горбі, як ся сохтує думати.<ref name="auto" /> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Біолоґія]] q31brcj960ekvp4lk3iy1zmafnnu2mc 169196 169192 2026-09-06T01:25:39Z Flipdot 23893 169196 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс | fossil_range = {{Fossil range|3.6|0|[[Pliocene]]–Recent|ref=<ref>{{cite web|url=https://paleobiodb.org/classic/checkTaxonInfo?taxon_no=42521|title=Fossilworks: Camelus|website=fossilworks.org|access-date=2021-12-17|archive-date=2021-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20211212195107/http://www.fossilworks.org/cgi-bin/bridge.pl?a=taxonInfo&taxon_no=42521|url-status=live}}</ref>}} | name = Camel | image = 07. Camel Profile, near Silverton, NSW, 07.07.2007.jpg | image_upright = | image_alt = Єдногорбый верблюд | image_caption = [[Єдногорбый верблюд]]<br/> (''Camelus dromedarius'') | image2 = Camelus bactrianus (55026866188).jpg | image2_upright = | image2_alt = Чудный двагорбый верблюд | image2_caption = [[Двагорбый верблюд]]<br/> (''Camelus bactrianus'') | regnum = [[Animalia]] | phylum = [[Chordata]] | classis = [[Mammalia]] | ordo = [[Artiodactyla]] | familia = Camelidae | tribus = Camelini | genus = [[Camelus]] | genus_authority = [[Карл ЛІнней|Linnaeus]], [[10. уданя Systema Naturæ|1758]] | taxon = Camelus | authority = [[Карл ЛІнней|Linnaeus]], [[10. уданя Systema Naturæ|1758]] | type_species = ''[[Camelus dromedarius]]''<ref>{{cite book |author= |chapter= |chapter-url=http://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14200111 |editor1-last=Wilson |editor1-first=D. E. |editor2-last=Reeder |editor2-first=D. M. |date=2005 |title=Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference |url=http://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14200111 |edition=3rd |location=Baltimore |publisher=Johns Hopkins University Press |isbn=978-0-8018-8221-0 |oclc=62265494 |ref=MSW3 }}</ref> | type_species_authority = Linnaeus, 1758 | type_species_ref = | subdivision_ranks = Species | subdivision = {{Plain list| * ''[[Camelus bactrianus]]'' * ''[[Camelus dromedarius]]'' * ''[[Camelus ferus]]'' * †''[[Camelus grattardi]]'' (fossil)<ref name="Geraads2019">{{cite journal|last1=Geraads|first1=D.|last2=Barr|first2=W. A.|last3=Reed|first3=D.|last4=Laurin|first4=M. |last5=Alemseged|first5=Z.|title=New Remains of ''Camelus grattardi'' (Mammalia, Camelidae) from the Plio-Pleistocene of Ethiopia and the Phylogeny of the Genus|journal=Journal of Mammalian Evolution|date=2019|volume=28|issue=2 |pages=359–370|doi=10.1007/s10914-019-09489-2 |s2cid=209331892|url=https://hal.sorbonne-universite.fr/hal-02457813/file/Geraads%20et%20al.%20-%202019%20-%20New%20Remains%20of%20Camelus%20grattardi%20%28Mammalia%2C%20Cameli.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20201003073130/https://hal.sorbonne-universite.fr/hal-02457813/file/Geraads%20et%20al.%20-%202019%20-%20New%20Remains%20of%20Camelus%20grattardi%20%28Mammalia%2C%20Cameli.pdf |archive-date=2020-10-03 |url-status=live|issn = 1064-7554}}</ref> * †''[[Camelus knoblochi]]'' (fossil)<ref name="Titov2018">{{cite journal|last1=Titov|first1=V. V.|title=Habitat conditions for ''Camelus knoblochi'' and factors in its extinction|journal=Quaternary International |date=2008|volume=179 |issue= 1 |pages=120–125|doi=10.1016/j.quaint.2007.10.022|bibcode=2008QuInt.179..120T}}</ref> * †''[[Syrian camel|Camelus moreli]]'' (fossil) * †''Camelus sivalensis'' (fossil)<ref>{{cite book| publisher = R. Hardwicke| last = Falconer| first = Hugh| title = Palæontological Memoirs and Notes of the Late Hugh Falconer: Fauna antiqua sivalensis| year = 1868| page = [https://archive.org/details/bub_gb_4r4wAQAAMAAJ/page/n274 231]| url = https://archive.org/details/bub_gb_4r4wAQAAMAAJ}}</ref> * †''[[Camelus thomasi]]'' (fossil)<ref name="Martini2018">{{cite journal|last1=Martini|first1=P.|last2=Geraads|first2=D.|title=''Camelus thomasi'' Pomel, 1893 from the Pleistocene type-locality Tighennif (Algeria). Comparisons with modern ''Camelus''|journal=Geodiversitas |date=2019|volume=40 |issue= 1|pages=115–134|doi= 10.5252/geodiversitas2018v40a5|doi-access=free}}</ref> }} | range_map = Camels by country per capita.png | range_map_caption = Distribution of camels worldwide | synonyms = {{collapsible list|title=List |''Camellus'' <small>[[Juan Ignacio Molina|Molina]], 1782</small> |''Dromedarius'' <small>[[C. L. Gloger|Gloger]], 1841</small> }} | audio = Cri du chameau.ogg | audio_caption = Двагорбый верблюд }} '''Верблю́д''' ци '''комі́ла'''<ref>{{Cite book|last=Керча|first=Іґорь|author-link=Іґорь Керча|title=Словник русинсько-руськый|url=https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk/|year=2007|chapter=коміла|chapter-url=https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk/komila|location=[[Ужгород]]|ref=Kercha2007}}<br>{{bulleted list|Украинская лексика сер. XVI века: Няговские поучения (словарь и анализ). Дебрецен, 1985|Деловая письменность русинов в XVII-XVIII веках. Словарь, анализ, тексты. Ред. Иштван Удвари. Ниредьгаза, 1996}}</ref> (уд {{Lang-la|camelus}} и {{Lang-grc|κάμηλος ''kamēlos''}}, уд [[Семітські языкы|давньосемітського]] ''gāmāl<ref>{{cite web |last=Herper |first=Douglas |title=camel |url=http://www.etymonline.com/index.php?term=camel |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130927090522/http://www.etymonline.com/index.php?term=camel |archive-date=27 September 2013 |access-date=28 November 2012 |work=Online Etymology Dictionary }}</ref>'') є [[Парнокопытникы|парнокопытник]] из роду '''''Camelus''''', котрый має характерні запасы масти у виді горбув на плечох. Верблюды давно приручені и як маржина сут жерелом їдіня (молоко тай мнясо) и текстиля (тканина и [[філц]] из верблюдового волоса), [[Робоча марга|робочов силов]]. Они добрі присохтовані ид жывоту в пустыни тай сут критично важні про транспортацію пасажірув и терьху. Сут три жыві виды верблюдув: представникув [[Єдногорбый верблюд|єдногорбого ''Camelus dromedarius'']] майбулше&nbsp;— 94% уд ушыткої популації верблюдув; [[Двагорбый верблюд|двагорбый ''Camelus bactrianus'']] чинит 6%; [[дикый верблюд]] (''Camelus ferus''), на ныні [[Загрожені виды|загроженый вид]], має популацію дас&nbsp;1,000&nbsp;особин, котра дале паде.<ref>{{Cite web|url=https://www.iucnredlist.org/species/63543/50197851|title=Camelus ferus: Mallon, D., Jemmett, A., Xue, Y., Whitemore, S. & Yadamsuren, A.: The IUCN Red List of Threatened Species 2025: e.T63543A50197851|last=IUCN|date=2025-05-03|publisher=International Union for Conservation of Nature|doi=10.2305/IUCN.UK.2025-2.RLTS.T63543A50197851.en|language=en}}</ref> Верблюды належат до родины ''Camelidae'', ид котруй ся удносят ай представникы окремого племені ''Lamini'': [[Лама|ламы]], [[Алпака|алпакы]], [[Ґванако|ґванакы]] тай [[Вікуня|вікуні]].<ref name="bornstein10">{{cite journal|doi=10.1186/1751-0147-52-S1-S17|issn=1751-0147|volume=52|issue=Suppl 1|article-number=S17|last=Bornstein|first=Set|title=Important ectoparasites of Alpaca (Vicugna pacos)|journal=Acta Veterinaria Scandinavica|year=2010|pmc=2994293|doi-access=free}}</ref> ''Camelidae'' походят из [[Сіверна Америка|Сіверної Америкы]], де ся появили у еоцені, а предок сучасных верблюдув, ''Paracamelus'', гіпотетично міґровав до Азії через земный муст у [[Берінґія|Берінґії]] (днешнюй Берінґовуй земли) бігом пузнього міоцена, дас&nbsp;6&nbsp;міліонув рокув&nbsp;теперь == Біолоґія == Просікова довгота жывота верблюда&nbsp;— 40–50&nbsp;рокув.<ref name="nationalgeo-bactrian">{{cite web |title=Bactrian Camel: Camelus bactrianus |work=National Geographic |date=10 May 2011 |access-date=28 November 2012 |url=http://animals.nationalgeographic.com/animals/mammals/bactrian-camel/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20121104103313/http://animals.nationalgeographic.com/animals/mammals/bactrian-camel |archive-date=4 November 2012 }}</ref> Доросла особина єдногорбого верблюда має высоту 1.85&nbsp;м на уровни плечий и 2.15&nbsp;м на уровни горба.<ref name="camello">{{cite web |publisher=Camello Safari |title=The amazing characteristics of the camels |access-date=26 November 2012 |url=http://www.camellosafari.com/?page_id=251 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20121107134110/http://www.camellosafari.com/?page_id=251 |archive-date=7 November 2012 }}</ref> Двагорбі верблюды годні быти щи на 30&nbsp;цм май высокі. Верблюды бирувут бігати куртыми рывками до 65&nbsp;км/год, вадь из постоянов скоротов до 40&nbsp;км/год.<ref name="bigfacts">{{cite web |title=How Fast Can Camels Run and How Long Can They Run For? |work=Big Site of Amazing Facts |date=17 April 2010 |access-date=29 November 2012 |url=http://www.bigsiteofamazingfacts.com/how-fast-can-camels-run-and-how-long-can-they-run-for/ }}</ref> Єдногорбі верблюды важат 300–600&nbsp;кґ, двагорбі&nbsp;— 300–1,000&nbsp;кґ. [[Файл:Teve_3.jpg|міні|Верблюды мавут у горбах масть на трафункы, кой їдіня мало. Кой верблюд ухосновує запасы масти, горб стає кылавый и спадає.]] Є пошыреный міт, гибы верблюды мавут у горбах воду,<ref name="auto">{{cite web |url=https://www.loc.gov/everyday-mysteries/zoology/item/how-much-water-does-a-camels-hump-hold/#:~:text=A%20camel's%20hump%20does%20not,become%20limp%20and%20droop%20down. |publisher=Library of Congress |accessdate=2025-05-06 |title=How much water does a camel's hump hold? }}</ref> айбо посправді у них сут резервуары масти, котрі годні ся хосновати ги запасноє жерело калорій, а не воды. Кой тота масть ся метаболізує, она дає воду спозад того, ож травліня масти перечинює [[кысень]] на воду; айбо процес дыханя того кысня выпаровує тоту воду з легкых&nbsp;— и в резултаті в сухых кліматах з метаболізма масти з горба обсяг воды ся дустає удємный.<ref name="vannjones">{{cite web |url=http://www.djur.cob.lu.se/Djurartiklar/Kamel.html |title=What secrets lie within the camel's hump? |first=Kerstin |last=Vann Jones |publisher=Lund University |location=[[Швеція|Sweden]] |access-date=7 January 2008 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20090523104134/http://www.djur.cob.lu.se/Djurartiklar/Kamel.html |archive-date=23 May 2009 }}</ref><ref name="rastogi71">{{cite book|publisher=New Age International|isbn=9788122412796|last=Rastogi|first=S. C.|title=Essentials Of Animal Physiology|year=1971|pages=180–181}}</ref> [[Файл:Eylcamel.jpg|альт=Транспортный верблюд на водилови|міні|Верблюд у [[Сомалія|Сомалії]]&nbsp;— крайині з мавеликов їх популаційов<ref name="Bernstein">{{cite book|first=William J.|last=Bernstein|title=A Splendid Exchange: How Trade Shaped the World|publisher=Grove Press|year=2009|page=56|isbn=9780802144164}}</ref>]] Верблюды мавут шор фізіолоґічных адаптацій, котрі помагавут їм ужывати в сухых пустынных кліматах и довгый час ся обходити без жерел воды.<ref name="roberts86">{{cite book|last=Roberts|first=Michael Bliss Vaughan|title=Biology: A Functional Approach|publisher=Nelson Thornes|year=1986|isbn=9780174480198|pages=234–235, 241}}</ref> [[Єдногорбый верблюд|Єдногорбі верблюды]] бирувут не пити 10&nbsp;днув у дуже горячу погоду тай страчати до&nbsp;30% масы тіла позад [[Дегідрація|дегідрації]].<ref>{{Cite web |url=http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002240/224033e.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20151109175143/http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002240/224033e.pdf |archive-date=2015-11-09 |url-status=live |title=The Camel from Tradition To Modern Times |author=[[UNESCO]] }}</ref> Они годні пити до&nbsp;140&nbsp;літрув воды за раз,<ref>{{Cite web |last=Crupi |first=Sarah |date=2021-04-06 |title=Truth or Tail: A camel's hump |url=https://www.clevelandzoosociety.org/z/2021/04/06/truth-or-tail-a-camels-hump |access-date=2025-08-04 |website=www.clevelandzoosociety.org |language=en }}</ref> айбо тота вода ся держит у їхньому кровобігови, а не горбі, як ся сохтує думати.<ref name="auto" /> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Біолоґія]] 7jhl37lktskfz54cfrc9n2i0b1v74lx 169197 169196 2026-09-06T01:42:17Z Flipdot 23893 169197 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс | fossil_range = {{Fossil range|3.6|0|[[Pliocene]]–Recent|ref=<ref>{{cite web|url=https://paleobiodb.org/classic/checkTaxonInfo?taxon_no=42521|title=Fossilworks: Camelus|website=fossilworks.org|access-date=2021-12-17|archive-date=2021-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20211212195107/http://www.fossilworks.org/cgi-bin/bridge.pl?a=taxonInfo&taxon_no=42521|url-status=live}}</ref>}} | name = Camel | image = 07. Camel Profile, near Silverton, NSW, 07.07.2007.jpg | image_upright = | image_alt = Єдногорбый верблюд | image_caption = [[Єдногорбый верблюд]]<br/> (''Camelus dromedarius'') | image2 = Camelus bactrianus (55026866188).jpg | image2_upright = | image2_alt = Чудный двагорбый верблюд | image2_caption = [[Двагорбый верблюд]]<br/> (''Camelus bactrianus'') | regnum = [[Animalia]] | phylum = [[Chordata]] | classis = [[Mammalia]] | ordo = [[Artiodactyla]] | familia = Camelidae | tribus = Camelini | genus = [[Camelus]] | genus_authority = [[Карл ЛІнней|Linnaeus]], [[10. уданя Systema Naturæ|1758]] | taxon = Camelus | authority = [[Карл ЛІнней|Linnaeus]], [[10. уданя Systema Naturæ|1758]] | type_species = ''[[Camelus dromedarius]]''<ref>{{cite book |author= |chapter= |chapter-url=http://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14200111 |editor1-last=Wilson |editor1-first=D. E. |editor2-last=Reeder |editor2-first=D. M. |date=2005 |title=Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference |url=http://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14200111 |edition=3rd |location=Baltimore |publisher=Johns Hopkins University Press |isbn=978-0-8018-8221-0 |oclc=62265494 |ref=MSW3 }}</ref> | type_species_authority = Linnaeus, 1758 | type_species_ref = | subdivision_ranks = Species | subdivision = {{Plain list| * ''[[Camelus bactrianus]]'' * ''[[Camelus dromedarius]]'' * ''[[Camelus ferus]]'' * †''[[Camelus grattardi]]'' (fossil)<ref name="Geraads2019">{{cite journal|last1=Geraads|first1=D.|last2=Barr|first2=W. A.|last3=Reed|first3=D.|last4=Laurin|first4=M. |last5=Alemseged|first5=Z.|title=New Remains of ''Camelus grattardi'' (Mammalia, Camelidae) from the Plio-Pleistocene of Ethiopia and the Phylogeny of the Genus|journal=Journal of Mammalian Evolution|date=2019|volume=28|issue=2 |pages=359–370|doi=10.1007/s10914-019-09489-2 |s2cid=209331892|url=https://hal.sorbonne-universite.fr/hal-02457813/file/Geraads%20et%20al.%20-%202019%20-%20New%20Remains%20of%20Camelus%20grattardi%20%28Mammalia%2C%20Cameli.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20201003073130/https://hal.sorbonne-universite.fr/hal-02457813/file/Geraads%20et%20al.%20-%202019%20-%20New%20Remains%20of%20Camelus%20grattardi%20%28Mammalia%2C%20Cameli.pdf |archive-date=2020-10-03 |url-status=live|issn = 1064-7554}}</ref> * †''[[Camelus knoblochi]]'' (fossil)<ref name="Titov2018">{{cite journal|last1=Titov|first1=V. V.|title=Habitat conditions for ''Camelus knoblochi'' and factors in its extinction|journal=Quaternary International |date=2008|volume=179 |issue= 1 |pages=120–125|doi=10.1016/j.quaint.2007.10.022|bibcode=2008QuInt.179..120T}}</ref> * †''[[Syrian camel|Camelus moreli]]'' (fossil) * †''Camelus sivalensis'' (fossil)<ref>{{cite book| publisher = R. Hardwicke| last = Falconer| first = Hugh| title = Palæontological Memoirs and Notes of the Late Hugh Falconer: Fauna antiqua sivalensis| year = 1868| page = [https://archive.org/details/bub_gb_4r4wAQAAMAAJ/page/n274 231]| url = https://archive.org/details/bub_gb_4r4wAQAAMAAJ}}</ref> * †''[[Camelus thomasi]]'' (fossil)<ref name="Martini2018">{{cite journal|last1=Martini|first1=P.|last2=Geraads|first2=D.|title=''Camelus thomasi'' Pomel, 1893 from the Pleistocene type-locality Tighennif (Algeria). Comparisons with modern ''Camelus''|journal=Geodiversitas |date=2019|volume=40 |issue= 1|pages=115–134|doi= 10.5252/geodiversitas2018v40a5|doi-access=free}}</ref> }} | range_map = Camels by country per capita.png | range_map_caption = Distribution of camels worldwide | synonyms = {{collapsible list|title=List |''Camellus'' <small>[[Juan Ignacio Molina|Molina]], 1782</small> |''Dromedarius'' <small>[[C. L. Gloger|Gloger]], 1841</small> }} | audio = Cri du chameau.ogg | audio_caption = Двагорбый верблюд }} '''Верблю́д''' ци '''комі́ла'''<ref>{{Cite book|last=Керча|first=Іґорь|author-link=Іґорь Керча|title=Словник русинсько-руськый|url=https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk/|year=2007|chapter=коміла|chapter-url=https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk/komila|location=[[Ужгород]]|ref=Kercha2007}}<br>{{bulleted list|Украинская лексика сер. XVI века: Няговские поучения (словарь и анализ). Дебрецен, 1985|Деловая письменность русинов в XVII-XVIII веках. Словарь, анализ, тексты. Ред. Иштван Удвари. Ниредьгаза, 1996}}</ref> (уд {{Lang-la|camelus}} и {{Lang-grc|κάμηλος ''kamēlos''}}, уд [[Семітські языкы|давньосемітського]] ''gāmāl<ref>{{cite web |last=Herper |first=Douglas |title=camel |url=http://www.etymonline.com/index.php?term=camel |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130927090522/http://www.etymonline.com/index.php?term=camel |archive-date=27 September 2013 |access-date=28 November 2012 |work=Online Etymology Dictionary }}</ref>'') є [[Парнокопытникы|парнокопытник]] из роду '''''Camelus''''', котрый має характерні запасы масти у виді горбув на плечох. Верблюды давно приручені и як маржина сут жерелом їдіня (молоко тай мнясо) и текстиля (тканина и [[філц]] из верблюдового волоса), [[Робоча марга|робочов силов]]. Они добрі присохтовані ид жывоту в пустыни тай сут критично важні про транспортацію пасажірув и терьху. Сут три жыві виды верблюдув: представникув [[Єдногорбый верблюд|єдногорбого ''Camelus dromedarius'']] майбулше&nbsp;— 94% уд ушыткої популації верблюдув; [[Двагорбый верблюд|двагорбый ''Camelus bactrianus'']] чинит 6%; [[дикый верблюд]] (''Camelus ferus''), на ныні [[Загрожені виды|загроженый вид]], має популацію дас&nbsp;1,000&nbsp;особин, котра дале паде.<ref>{{Cite web|url=https://www.iucnredlist.org/species/63543/50197851|title=Camelus ferus: Mallon, D., Jemmett, A., Xue, Y., Whitemore, S. & Yadamsuren, A.: The IUCN Red List of Threatened Species 2025: e.T63543A50197851|last=IUCN|date=2025-05-03|publisher=International Union for Conservation of Nature|doi=10.2305/IUCN.UK.2025-2.RLTS.T63543A50197851.en|language=en}}</ref> Верблюды належат до родины ''Camelidae'', ид котруй ся удносят ай представникы окремого племені ''Lamini'': [[Лама|ламы]], [[Алпака|алпакы]], [[Ґванако|ґванакы]] тай [[Вікуня|вікуні]].<ref name="bornstein10">{{cite journal|doi=10.1186/1751-0147-52-S1-S17|issn=1751-0147|volume=52|issue=Suppl 1|article-number=S17|last=Bornstein|first=Set|title=Important ectoparasites of Alpaca (Vicugna pacos)|journal=Acta Veterinaria Scandinavica|year=2010|pmc=2994293|doi-access=free}}</ref> ''Camelidae'' походят из [[Сіверна Америка|Сіверної Америкы]], де ся появили у еоцені, а предок сучасных верблюдув, ''Paracamelus'', гіпотетично міґровав до Азії через земный муст у [[Берінґія|Берінґії]] (днешнюй Берінґовуй земли) бігом пузнього міоцена, дас&nbsp;6&nbsp;міліонув рокув&nbsp;теперь == Біолоґія == Просікова довгота жывота верблюда&nbsp;— 40–50&nbsp;рокув.<ref name="nationalgeo-bactrian">{{cite web |title=Bactrian Camel: Camelus bactrianus |work=National Geographic |date=10 May 2011 |access-date=28 November 2012 |url=http://animals.nationalgeographic.com/animals/mammals/bactrian-camel/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20121104103313/http://animals.nationalgeographic.com/animals/mammals/bactrian-camel |archive-date=4 November 2012 }}</ref> Доросла особина єдногорбого верблюда має высоту 1.85&nbsp;м на уровни плечий и 2.15&nbsp;м на уровни горба.<ref name="camello">{{cite web |publisher=Camello Safari |title=The amazing characteristics of the camels |access-date=26 November 2012 |url=http://www.camellosafari.com/?page_id=251 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20121107134110/http://www.camellosafari.com/?page_id=251 |archive-date=7 November 2012 }}</ref> Двагорбі верблюды годні быти щи на 30&nbsp;цм май высокі. Верблюды бирувут бігати куртыми рывками до 65&nbsp;км/год, вадь из постоянов скоротов до 40&nbsp;км/год.<ref name="bigfacts">{{cite web |title=How Fast Can Camels Run and How Long Can They Run For? |work=Big Site of Amazing Facts |date=17 April 2010 |access-date=29 November 2012 |url=http://www.bigsiteofamazingfacts.com/how-fast-can-camels-run-and-how-long-can-they-run-for/ }}</ref> Єдногорбі верблюды важат 300–600&nbsp;кґ, двагорбі&nbsp;— 300–1,000&nbsp;кґ. [[Файл:Teve_3.jpg|міні|Верблюды мавут у горбах масть на трафункы, кой їдіня мало. Кой верблюд ухосновує запасы масти, горб стає кылавый и спадає.]] Є пошыреный міт, гибы верблюды мавут у горбах воду,<ref name="auto">{{cite web |url=https://www.loc.gov/everyday-mysteries/zoology/item/how-much-water-does-a-camels-hump-hold/#:~:text=A%20camel's%20hump%20does%20not,become%20limp%20and%20droop%20down. |publisher=Library of Congress |accessdate=2025-05-06 |title=How much water does a camel's hump hold? }}</ref> айбо посправді у них сут резервуары масти, котрі годні ся хосновати ги запасноє жерело калорій, а не воды. Кой тота масть ся метаболізує, она дає воду спозад того, ож травліня масти перечинює [[кысень]] на воду; айбо процес дыханя того кысня выпаровує тоту воду з легкых&nbsp;— и в резултаті в сухых кліматах з метаболізма масти з горба обсяг воды ся дустає удємный.<ref name="vannjones">{{cite web |url=http://www.djur.cob.lu.se/Djurartiklar/Kamel.html |title=What secrets lie within the camel's hump? |first=Kerstin |last=Vann Jones |publisher=Lund University |location=[[Швеція|Sweden]] |access-date=7 January 2008 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20090523104134/http://www.djur.cob.lu.se/Djurartiklar/Kamel.html |archive-date=23 May 2009 }}</ref><ref name="rastogi71">{{cite book|publisher=New Age International|isbn=9788122412796|last=Rastogi|first=S. C.|title=Essentials Of Animal Physiology|year=1971|pages=180–181}}</ref> [[Файл:Eylcamel.jpg|альт=Транспортный верблюд на водилови|міні|Верблюд у [[Сомалія|Сомалії]]&nbsp;— крайині з мавеликов їх популаційов<ref name="Bernstein">{{cite book|first=William J.|last=Bernstein|title=A Splendid Exchange: How Trade Shaped the World|publisher=Grove Press|year=2009|page=56|isbn=9780802144164}}</ref>]] Верблюды мавут шор фізіолоґічных адаптацій, котрі помагавут їм ужывати в сухых пустынных кліматах и довгый час ся обходити без жерел воды.<ref name="roberts86">{{cite book|last=Roberts|first=Michael Bliss Vaughan|title=Biology: A Functional Approach|publisher=Nelson Thornes|year=1986|isbn=9780174480198|pages=234–235, 241}}</ref> [[Єдногорбый верблюд|Єдногорбі верблюды]] бирувут не пити 10&nbsp;днув у дуже горячу погоду тай страчати до&nbsp;30% масы тіла позад [[Дегідрація|дегідрації]].<ref>{{Cite web |url=http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002240/224033e.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20151109175143/http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002240/224033e.pdf |archive-date=2015-11-09 |url-status=live |title=The Camel from Tradition To Modern Times |author=[[UNESCO]] }}</ref> Они годні пити до&nbsp;140&nbsp;літрув воды за раз,<ref>{{Cite web |last=Crupi |first=Sarah |date=2021-04-06 |title=Truth or Tail: A camel's hump |url=https://www.clevelandzoosociety.org/z/2021/04/06/truth-or-tail-a-camels-hump |access-date=2025-08-04 |website=www.clevelandzoosociety.org |language=en }}</ref> айбо тота вода ся держит у їхньому кровобігови, а не горбі, як ся сохтує думати.<ref name="auto" /> == Етимолоґія == ''Верблюд'' походит уд прасловянського {{Lang|sla-pro|*velьb(l)ǫdъ}} ← {{Lang|sla-pro|vъlbǫdъ}}, запозыченого з ґотського {{Lang|got|ulbandus}} и через народну етимолоґію зближеного з velь „великый“ и blǫdъ „блуд“. {{Lang|got|ulbandus}} у свою очерідь походит уд грецького {{Lang|grc|ἐλέφας ''eléfas''}}, {{Lang|grc|ἐλέφαντος ''eléfantos''}} „слон“, котроє ся позычило из восточных языкув (грецькоє ἐλ- удповідат арабському ''al'' авадь хамітському ''eḷu'' „слон“, а -έφας представленоє в єґипетському ''āb(u)'' „слон, слонова кустка“).<ref>{{Cite book|editor1-first=О. С.|editor1-last=Мельничук|location=[[Київ]]|url=https://archive.org/details/etslukrmov1|title=Етимологічний словник української мови|chapter-url=https://archive.org/details/etslukrmov1/page/n350/mode/1up?view=theater|chapter=верблю́д|publisher=Наукова думка|volume=Том 1 (А – Г)|page=351|year=1982}}</ref> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Біолоґія]] lyvuoevd42b62h9qeqb0u15kgxx090b 169198 169197 2026-09-06T01:44:02Z Flipdot 23893 169198 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс | fossil_range = {{Fossil range|3.6|0|[[Pliocene]]–Recent|ref=<ref>{{cite web|url=https://paleobiodb.org/classic/checkTaxonInfo?taxon_no=42521|title=Fossilworks: Camelus|website=fossilworks.org|access-date=2021-12-17|archive-date=2021-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20211212195107/http://www.fossilworks.org/cgi-bin/bridge.pl?a=taxonInfo&taxon_no=42521|url-status=live}}</ref>}} | name = Camel | image = 07. Camel Profile, near Silverton, NSW, 07.07.2007.jpg | image_upright = | image_alt = Єдногорбый верблюд | image_caption = [[Єдногорбый верблюд]]<br/> (''Camelus dromedarius'') | image2 = Camelus bactrianus (55026866188).jpg | image2_upright = | image2_alt = Чудный двагорбый верблюд | image2_caption = [[Двагорбый верблюд]]<br/> (''Camelus bactrianus'') | regnum = [[Animalia]] | phylum = [[Chordata]] | classis = [[Mammalia]] | ordo = [[Artiodactyla]] | familia = Camelidae | tribus = Camelini | genus = [[Camelus]] | genus_authority = [[Карл ЛІнней|Linnaeus]], [[10. уданя Systema Naturæ|1758]] | taxon = Camelus | authority = [[Карл ЛІнней|Linnaeus]], [[10. уданя Systema Naturæ|1758]] | type_species = ''[[Camelus dromedarius]]''<ref>{{cite book |author= |chapter= |chapter-url=http://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14200111 |editor1-last=Wilson |editor1-first=D. E. |editor2-last=Reeder |editor2-first=D. M. |date=2005 |title=Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference |url=http://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14200111 |edition=3rd |location=Baltimore |publisher=Johns Hopkins University Press |isbn=978-0-8018-8221-0 |oclc=62265494 |ref=MSW3 }}</ref> | type_species_authority = Linnaeus, 1758 | type_species_ref = | subdivision_ranks = Species | subdivision = {{Plain list| * ''[[Camelus bactrianus]]'' * ''[[Camelus dromedarius]]'' * ''[[Camelus ferus]]'' * †''[[Camelus grattardi]]'' (fossil)<ref name="Geraads2019">{{cite journal|last1=Geraads|first1=D.|last2=Barr|first2=W. A.|last3=Reed|first3=D.|last4=Laurin|first4=M. |last5=Alemseged|first5=Z.|title=New Remains of ''Camelus grattardi'' (Mammalia, Camelidae) from the Plio-Pleistocene of Ethiopia and the Phylogeny of the Genus|journal=Journal of Mammalian Evolution|date=2019|volume=28|issue=2 |pages=359–370|doi=10.1007/s10914-019-09489-2 |s2cid=209331892|url=https://hal.sorbonne-universite.fr/hal-02457813/file/Geraads%20et%20al.%20-%202019%20-%20New%20Remains%20of%20Camelus%20grattardi%20%28Mammalia%2C%20Cameli.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20201003073130/https://hal.sorbonne-universite.fr/hal-02457813/file/Geraads%20et%20al.%20-%202019%20-%20New%20Remains%20of%20Camelus%20grattardi%20%28Mammalia%2C%20Cameli.pdf |archive-date=2020-10-03 |url-status=live|issn = 1064-7554}}</ref> * †''[[Camelus knoblochi]]'' (fossil)<ref name="Titov2018">{{cite journal|last1=Titov|first1=V. V.|title=Habitat conditions for ''Camelus knoblochi'' and factors in its extinction|journal=Quaternary International |date=2008|volume=179 |issue= 1 |pages=120–125|doi=10.1016/j.quaint.2007.10.022|bibcode=2008QuInt.179..120T}}</ref> * †''[[Syrian camel|Camelus moreli]]'' (fossil) * †''Camelus sivalensis'' (fossil)<ref>{{cite book| publisher = R. Hardwicke| last = Falconer| first = Hugh| title = Palæontological Memoirs and Notes of the Late Hugh Falconer: Fauna antiqua sivalensis| year = 1868| page = [https://archive.org/details/bub_gb_4r4wAQAAMAAJ/page/n274 231]| url = https://archive.org/details/bub_gb_4r4wAQAAMAAJ}}</ref> * †''[[Camelus thomasi]]'' (fossil)<ref name="Martini2018">{{cite journal|last1=Martini|first1=P.|last2=Geraads|first2=D.|title=''Camelus thomasi'' Pomel, 1893 from the Pleistocene type-locality Tighennif (Algeria). Comparisons with modern ''Camelus''|journal=Geodiversitas |date=2019|volume=40 |issue= 1|pages=115–134|doi= 10.5252/geodiversitas2018v40a5|doi-access=free}}</ref> }} | range_map = Camels by country per capita.png | range_map_caption = Distribution of camels worldwide | synonyms = {{collapsible list|title=List |''Camellus'' <small>[[Juan Ignacio Molina|Molina]], 1782</small> |''Dromedarius'' <small>[[C. L. Gloger|Gloger]], 1841</small> }} | audio = Cri du chameau.ogg | audio_caption = Двагорбый верблюд }} '''Верблю́д''' ци '''комі́ла'''<ref>{{Cite book|last=Керча|first=Іґорь|author-link=Іґорь Керча|title=Словник русинсько-руськый|url=https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk/|year=2007|chapter=коміла|chapter-url=https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk/komila|location=[[Ужгород]]|ref=Kercha2007}}<br>{{bulleted list|Украинская лексика сер. XVI века: Няговские поучения (словарь и анализ). Дебрецен, 1985|Деловая письменность русинов в XVII-XVIII веках. Словарь, анализ, тексты. Ред. Иштван Удвари. Ниредьгаза, 1996}}</ref> (уд {{Lang-la|camelus}} и {{Lang-grc|κάμηλος ''kamēlos''}}, уд [[Семітські языкы|давньосемітського]] ''gāmāl<ref>{{cite web |last=Herper |first=Douglas |title=camel |url=http://www.etymonline.com/index.php?term=camel |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130927090522/http://www.etymonline.com/index.php?term=camel |archive-date=27 September 2013 |access-date=28 November 2012 |work=Online Etymology Dictionary }}</ref>'') є [[Парнокопытникы|парнокопытник]] из роду '''''Camelus''''', котрый має характерні запасы масти у виді горбув на плечох. Верблюды давно приручені и як маржина сут жерелом їдіня (молоко тай мнясо) и текстиля (тканина и [[філц]] из верблюдового волоса), [[Робоча марга|робочов силов]]. Они добрі присохтовані ид жывоту в пустыни тай сут критично важні про транспортацію пасажірув и терьху. Сут три жыві виды верблюдув: представникув [[Єдногорбый верблюд|єдногорбого ''Camelus dromedarius'']] майбулше&nbsp;— 94% уд ушыткої популації верблюдув; [[Двагорбый верблюд|двагорбый ''Camelus bactrianus'']] чинит 6%; [[дикый верблюд]] (''Camelus ferus''), на ныні [[Загрожені виды|загроженый вид]], має популацію дас&nbsp;1,000&nbsp;особин, котра дале паде.<ref>{{Cite web|url=https://www.iucnredlist.org/species/63543/50197851|title=Camelus ferus: Mallon, D., Jemmett, A., Xue, Y., Whitemore, S. & Yadamsuren, A.: The IUCN Red List of Threatened Species 2025: e.T63543A50197851|last=IUCN|date=2025-05-03|publisher=International Union for Conservation of Nature|doi=10.2305/IUCN.UK.2025-2.RLTS.T63543A50197851.en|language=en}}</ref> Верблюды належат до родины ''Camelidae'', ид котруй ся удносят ай представникы окремого племені ''Lamini'': [[Лама|ламы]], [[Алпака|алпакы]], [[Ґванако|ґванакы]] тай [[Вікуня|вікуні]].<ref name="bornstein10">{{cite journal|doi=10.1186/1751-0147-52-S1-S17|issn=1751-0147|volume=52|issue=Suppl 1|article-number=S17|last=Bornstein|first=Set|title=Important ectoparasites of Alpaca (Vicugna pacos)|journal=Acta Veterinaria Scandinavica|year=2010|pmc=2994293|doi-access=free}}</ref> ''Camelidae'' походят из [[Сіверна Америка|Сіверної Америкы]], де ся появили у еоцені, а предок сучасных верблюдув, ''Paracamelus'', гіпотетично міґровав до Азії через земный муст у [[Берінґія|Берінґії]] (днешнюй Берінґовуй земли) бігом пузнього міоцена, дас&nbsp;6&nbsp;міліонув рокув&nbsp;теперь == Біолоґія == Просікова довгота жывота верблюда&nbsp;— 40–50&nbsp;рокув.<ref name="nationalgeo-bactrian">{{cite web |title=Bactrian Camel: Camelus bactrianus |work=National Geographic |date=10 May 2011 |access-date=28 November 2012 |url=http://animals.nationalgeographic.com/animals/mammals/bactrian-camel/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20121104103313/http://animals.nationalgeographic.com/animals/mammals/bactrian-camel |archive-date=4 November 2012 }}</ref> Доросла особина єдногорбого верблюда має высоту 1.85&nbsp;м на уровни плечий и 2.15&nbsp;м на уровни горба.<ref name="camello">{{cite web |publisher=Camello Safari |title=The amazing characteristics of the camels |access-date=26 November 2012 |url=http://www.camellosafari.com/?page_id=251 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20121107134110/http://www.camellosafari.com/?page_id=251 |archive-date=7 November 2012 }}</ref> Двагорбі верблюды годні быти щи на 30&nbsp;цм май высокі. Верблюды бирувут бігати куртыми рывками до 65&nbsp;км/год, вадь из постоянов скоротов до 40&nbsp;км/год.<ref name="bigfacts">{{cite web |title=How Fast Can Camels Run and How Long Can They Run For? |work=Big Site of Amazing Facts |date=17 April 2010 |access-date=29 November 2012 |url=http://www.bigsiteofamazingfacts.com/how-fast-can-camels-run-and-how-long-can-they-run-for/ }}</ref> Єдногорбі верблюды важат 300–600&nbsp;кґ, двагорбі&nbsp;— 300–1,000&nbsp;кґ. [[Файл:Teve_3.jpg|міні|Верблюды мавут у горбах масть на трафункы, кой їдіня мало. Кой верблюд ухосновує запасы масти, горб стає кылавый и спадає.]] Є пошыреный міт, гибы верблюды мавут у горбах воду,<ref name="auto">{{cite web |url=https://www.loc.gov/everyday-mysteries/zoology/item/how-much-water-does-a-camels-hump-hold/#:~:text=A%20camel's%20hump%20does%20not,become%20limp%20and%20droop%20down. |publisher=Library of Congress |accessdate=2025-05-06 |title=How much water does a camel's hump hold? }}</ref> айбо посправді у них сут резервуары масти, котрі годні ся хосновати ги запасноє жерело калорій, а не воды. Кой тота масть ся метаболізує, она дає воду спозад того, ож травліня масти перечинює [[кысень]] на воду; айбо процес дыханя того кысня выпаровує тоту воду з легкых&nbsp;— и в резултаті в сухых кліматах з метаболізма масти з горба обсяг воды ся дустає удємный.<ref name="vannjones">{{cite web |url=http://www.djur.cob.lu.se/Djurartiklar/Kamel.html |title=What secrets lie within the camel's hump? |first=Kerstin |last=Vann Jones |publisher=Lund University |location=[[Швеція|Sweden]] |access-date=7 January 2008 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20090523104134/http://www.djur.cob.lu.se/Djurartiklar/Kamel.html |archive-date=23 May 2009 }}</ref><ref name="rastogi71">{{cite book|publisher=New Age International|isbn=9788122412796|last=Rastogi|first=S. C.|title=Essentials Of Animal Physiology|year=1971|pages=180–181}}</ref> [[Файл:Eylcamel.jpg|альт=Транспортный верблюд на водилови|міні|Верблюд у [[Сомалія|Сомалії]]&nbsp;— крайині з мавеликов їх популаційов<ref name="Bernstein">{{cite book|first=William J.|last=Bernstein|title=A Splendid Exchange: How Trade Shaped the World|publisher=Grove Press|year=2009|page=56|isbn=9780802144164}}</ref>]] Верблюды мавут шор фізіолоґічных адаптацій, котрі помагавут їм ужывати в сухых пустынных кліматах и довгый час ся обходити без жерел воды.<ref name="roberts86">{{cite book|last=Roberts|first=Michael Bliss Vaughan|title=Biology: A Functional Approach|publisher=Nelson Thornes|year=1986|isbn=9780174480198|pages=234–235, 241}}</ref> [[Єдногорбый верблюд|Єдногорбі верблюды]] бирувут не пити 10&nbsp;днув у дуже горячу погоду тай страчати до&nbsp;30% масы тіла позад [[Дегідрація|дегідрації]].<ref>{{Cite web |url=http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002240/224033e.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20151109175143/http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002240/224033e.pdf |archive-date=2015-11-09 |url-status=live |title=The Camel from Tradition To Modern Times |author=[[UNESCO]] }}</ref> Они годні пити до&nbsp;140&nbsp;літрув воды за раз,<ref>{{Cite web |last=Crupi |first=Sarah |date=2021-04-06 |title=Truth or Tail: A camel's hump |url=https://www.clevelandzoosociety.org/z/2021/04/06/truth-or-tail-a-camels-hump |access-date=2025-08-04 |website=www.clevelandzoosociety.org |language=en }}</ref> айбо тота вода ся держит у їхньому кровобігови, а не горбі, як ся сохтує думати.<ref name="auto" /> == Етимолоґія == ''Верблюд'' походит уд [[Прасловянськый язык|прасловянського]] {{Lang|sla-pro|*velьb(l)ǫdъ}} ← {{Lang|sla-pro|vъlbǫdъ}}, позыченого з [[Ґотськый язык|ґотського]] ''{{Lang|got|ulbandus}}'' и через [[Народна етимолоґія|народну етимолоґію]] зближеного з velь „великый“ и blǫdъ „блуд“. ''{{Lang|got|ulbandus}}'' у свою очерідь походит уд [[Давньогрецькый язык|давньогрецького]] {{Lang|grc|ἐλέφας ''eléfas''}}, {{Lang|grc|ἐλέφαντος ''eléfantos''}} „<nowiki/>[[слон]]<nowiki/>“, котроє ся позычило из восточных языкув (грецькоє ἐλ- удповідат [[Арабськый язык|арабському]] ''al'' авадь хамітському ''eḷu'' „слон“, а -έφας представленоє в єґипетському ''āb(u)'' „слон, слонова кустка“).<ref>{{Cite book|editor1-first=О. С.|editor1-last=Мельничук|location=[[Київ]]|url=https://archive.org/details/etslukrmov1|title=Етимологічний словник української мови|chapter-url=https://archive.org/details/etslukrmov1/page/n350/mode/1up?view=theater|chapter=верблю́д|publisher=Наукова думка|volume=Том 1 (А – Г)|page=351|year=1982}}</ref> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Біолоґія]] f8xludh4l0ud1xvmjclu7illgplay0b Mammalia 0 25043 169193 2026-09-06T01:14:18Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Ссавцї]] 169193 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Ссавцї]] i4qkvgzdfmrhqrqmb8p4pgoqog1fyqn Camelus 0 25044 169194 2026-09-06T01:14:46Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Верблюд]] 169194 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Верблюд]] fv0xydxgmcw1m8js3t2yqj00lh20xj6 Сомалія 0 25045 169195 2026-09-06T01:15:51Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Сомальско]] 169195 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Сомальско]] 7blubg1hvv4zkc2unjet5wm77a93ry6 Коміла 0 25046 169199 2026-09-06T01:44:44Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Верблюд]] 169199 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Верблюд]] fv0xydxgmcw1m8js3t2yqj00lh20xj6