Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.18 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Гомер 0 575 169259 168580 2026-09-07T08:29:33Z Igor Kercsa 5504 образчик 169259 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name=Гомер |image=Homer bust, Farnese collection (Naples).jpg |birthname=Ὅμηρος |birthdate=прибл.&nbsp;VIII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е. |birthplace=гадано Іонія<ref>{{Cite web |last=Kirk |first=Geoffrey S |title=Homer |at=Encyclopædia Britannica. |url=https://www.britannica.com/biography/Homer-Greek-poet |language=анґліцькы }}</ref> |deathplace=Іос<ref>{{Cite book|last=Lefkowitz|first=Mary R|url=https://books.google.com/books?id=W1H9xrMAkrcC&pg=PA14|title=The Lives of the Greek Poets|year=2013|pages=14–30|publisher=A&C Black|isbn=978-1472503077|language=анґліцькы}}</ref> |genre=епос |subject=Епічный Цикел |notableworks={{Bulleted list|„Іліада“|„Одісея“}} |language=гомерувськый грецькый (літературный), іонічный грецькый |caption=Буст Гомера, Фарнеська колекція (Неаполь)}} '''Гоме́р''' ({{Lang-grc|Ὃμηρος|''Hómēros''}} {{IPA2|hómɛːros}}; гадано рожд.&nbsp;прибл.&nbsp;VIII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е.) быв [[Старовіке Ґрецько|давньогрецькый]] [[поет]], котрому ся приписувут [[Илиада|„Іліада“]] тай „Одісея“, дві [[Епос|епічні]] [[Поема|поемы]], фундаменталні про давньогрецьку літературу. Попри сомніваня у його авторстві, Гомер ся держит ги єден из майзнамых и майвплывовых авторув у історії.<ref>{{Cite web |title=Learn about Homer's The Iliad and The Odyssey |at=Encyclopædia Britannica |url=https://www.britannica.com/summary/Homer-Greek-poet |language=анґліцькы }}</ref> „Іліада“ ся фокусує на конфліктови межи царьом Аґамемноном тай вояком Ахілесом бігом посліднього рока Троянської войны. „Одісея“ описує десятьручноє вандрованя Одісея, царя Ітакы, назад домув по падіню Трої. Поемы указувут борьбу челядника, а май&nbsp;— „Одісея“, у котруй Одісей проходит через кары богув.<ref>{{Cite web |date=16 April 2021 |title=Odysseus: the First Western Man |url=https://merionwest.com/2021/04/16/odysseus-the-first-western-man/ |access-date=13 October 2024 |language=en-US }}</ref> Поемы написані гомерувськым грецькым языком, знамым ищи як епічный грецькый&nbsp;— літературнов бесідов, котра колотит на вороха рисы іонічного тай еолічного діалектув разных сторуч; спомежи того основным вливом є восточноіонічный.<ref>{{cite book|last1=Hose|first1=Martin|url=https://books.google.com/books?id=DgBSCgAAQBAJ&pg=PA445|title=A Companion to Greek Literature|last2=Schenker|first2=David|publisher=John Wiley & Sons|year=2015|isbn=978-1118885956|page=445}}</ref><ref>{{cite book|last1=Miller|first1=D. Gary|url=https://books.google.com/books?id=5vPnBQAAQBAJ&pg=PA351|title=Ancient Greek Dialects and Early Authors: Introduction to the Dialect Mixture in Homer, with Notes on Lyric and Herodotus|publisher=Walter de Gruyter|year=2013|isbn=978-1614512950|page=351|access-date=23 November 2016}}</ref> Булшина зглядователюв ся держит думкы, ож поемы ся зачатково передавали усно.<ref>{{cite book|last1=Ahl|first1=Frederick|url=https://books.google.com/books?id=dB27oJJb_NYC&pg=PA7|title=The Odyssey Re-formed|last2=Roisman|first2=Hanna|publisher=Cornell University Press|year=1996|isbn=978-0801483356|access-date=23 November 2016}}</ref> Попри головно траґічні тай серйозні темы, Гомерові поемы щи обсягувут [[Гомеричный сміх|епізодичну комедію тай сміхы]].<ref name="Bell">Bell, Robert H. "Homer’s humor: laughter in the Iliad." hand 1 (2007): 596.</ref> == Роботы, приписовані Гомерови == Из имньом Гомера майчасто ся асоціювут „Іліада“ тай „Одісея“, айбо у античности йому ся приписовало авторство щий такых робут як: „Гомерувські гімны“, „Соперництво Гомера и Гесіода“, дакулко „Епіґрам“, „Мала Іліада“, „Вертаня“, „Тебаїда“, „Кіпрія“, „Епіґоны“, „Батрахоміомахія“ („Война жабув и мышакув“), „Марґітес“, „Взятя Ехалії“ тай „Фокеїда“. Верзії за ипен Гомеровоє авторство сих творув ся пуддавали сомніваню у античнум світі тай не тримлют ся за правдиві на днешньый день. Як и у трафункови многых леґенд за жывот Гомера, они указувут лиш на читавый влив Гомера на културу Давньої Греції.<ref>{{cite book|last1=Graziosi|first1=Barbara|url=https://books.google.com/books?id=LiDUAwAAQBAJ&pg=PA24|title=Homer: The Resonance of Epic|last2=Haubold|first2=Johannes|date=2005|publisher=A&C Black|isbn=978-0715632826|pages=24–26}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Graziosi|year=2005|title=Homer: The Resonance of Epic|publisher=A&C Black|pages=24–26|isbn=978-0715632826|first1=Barbara|first2=Johannes|last2=Haubold}}</ref><ref>Graziosi 2002, pp.&nbsp;165–168.</ref> == Жывотопис == [[Файл:Homer British Museum.jpg|thumb|Мармуровый буст Гомера, римська копія страченого геленістичного ориґінала, II.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е.]] Подакотрі давні описы походжіня Гомера ся рано заклали тай часто повторьовали: наприклад, ож Гомер быв [[Сліпота|сліпый]] (тай ож епізод из сліпым бардом Демодокусом у „Одісеї“ тото Гомерова самовставка),<ref name=":0">Graziosi 2002, p.&nbsp;138</ref><ref>''Одісея'', 8:64ff</ref> ож ун жыв на Хіосі, ож быв сыном рікы Мелес тай німфы Крітеїс, ож быв вандрувучым бардом, ож написав шор другых робут („Гомерику“), ож умер авадь на Іосі, авадь по тум, як не побировав рішити загадку, котру му задали галасы,<ref>Загадка была: „Маєме тото, што сьме не найшли, а што сьме найшли&nbsp;— уверли“. (Розгадка: воші.) {{Cite web |date=11.&nbsp;фебруара 2017 |title=A Riddle, and How Homer Went Blind |at=Sententiae Antiquae |url=https://sententiaeantiquae.com/2017/02/11/a-riddle-and-how-homer-went-blind/ |language=анґліцькы }}</ref> а щи многі провбы обяснити имня „Гомер“.<ref name=":0" /> Щи єдна біоґрафічна традиція з часув римського імператора Гадріана каже, ож родаками Гомера были Епікаста, донька Нестора, тай Телемах, сын Одісея.<ref>{{Cite web |title=OMACL: Hesiod, the Homeric Hymns and Homerica: The Contest of Homer and Hesiod |url=http://mcllibrary.org/Hesiod/homrhes.html |website=mcllibrary.org |access-date=2025-04-15 }}</ref><ref>{{cite book|title=Greek Oracles|url=https://archive.org/details/greekoracles0000hwpa|last=Parke|first=Herbert William|year=1967|pages=[https://archive.org/details/greekoracles0000hwpa/page/n139 136]–137 citing the ''Contest of Homer and Hesiod'', 12}}</ref> Дві майзнамі античні біоґрафії Гомера тото „Жывут Гомера“ Псевдо-Геродота тай „Соперництво Гомера и Гесіода“.<ref name="Lefkowitz2013">{{cite book|last1=Lefkowitz|first1=Mary R.|title=The Lives of the Greek Poets|date=2013|publisher=A&C Black|isbn=978-1472503077|pages=14–30|url=https://books.google.com/books?id=W1H9xrMAkrcC&pg=PA14|language=анґліцькы}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Kelly|first1=Adrian D.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0243|at=In Finkelberg|title=Biographies of Homer|year=2012}}</ref> == Стиль и язык == Гомерові епічні поемы написані штучным літературным языком, котрый ся хосновав сугубо у епічнуй гекзаметровуй поезії. Гомеровый грецькый проявлят рисы дакулкох реґіоналных варіацій тай періодув грецького, айбо є головно закладеный на іонічному грецькому языкови, што ся збігат из біоґрафічнов традиційов за походжіня Гомера из Іонії. Лінґвістичный аналіз указує, ож „Іліада“ была написана мало май скорі ги „Одісея“.<ref>{{Cite book|last1=Willi|first1=Andreas|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0792|at=In Finkelberg|title=Language, Homeric|year=2012}}</ref><ref>{{cite book|last1=Bakker|first1=Egbert J.|title=A Companion to the Ancient Greek Language|date=2010|publisher=John Wiley & Sons|isbn=978-1444317404|page=401|url=https://books.google.com/books?id=oa42E3DP3icC&pg=PA401|language=en}}</ref> Поемы написані неримованым дактилічным гекзаметром; давньогрецькый метер характеризовав ся числом, а не надголосами.<ref>{{Cite book|last1=Edwards|first1=Mark W.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0913|at=In Finkelberg|title=Meter|year=2012}}</ref><ref>{{cite book|last1=Nussbaum|first1=Gerry B.|title=Homer's Metre: A Practical Guide for Reading Greek Hexameter Poetry|date=1986|publisher=Bristol Classical Press|isbn=978-0862921729|url=https://books.google.com/books?id=aUMlAAAAMAAJ|language=анґліцькы}}</ref> Гомер часто хоснує сталі фразы, як наприклад епітеты („хытрый Одісей“, „ружовоперста Еос“, „совиноока Атена“ и так дале), гомеричні формулы, порувнаня, типові сцены, повтореня. Такі речі помагавут бардови при переказі епоса тай сут характерныма про усну поезію. Головні слова у гомеричному речіню обычайно ся кладут на зачаток, хоснувут ся прості, май курті речіня (у тот час, як такі поеты як [[Верґіліус|Верґілій]] и Джон Мілтон хоснувут сложні синтаксичні структуры). Гомер пак доповнює условленоє у далшых речіньох; така техніка ся кличе паратаксіс.<ref>{{Cite book|last1=Edwards|first1=Mark W.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1377|at=In Finkelberg|title=Style|year=2012}}</ref> У Гомеровуй поезії ся просліжує хоснованя „карікової композиції“ вадь хіастичної структуры&nbsp;— коли фраза ци ідея ся повторює як на зачаткови, так и у кунци історії, вадь послідовность такых ідей раз иде у порядку A, B, C … а пак ся розвертат на … C, B, A. Опінії ся розходят на рахунок того, ци йсе свідомый умілецькый прийом, мнемонічна техніка, котра мала помагати бардам запоминати тай удтворьовати поезію, ци просто спонтанна часть людського переказованя історій.<ref>{{cite book|last1=Stanley|first1=Keith|title=The Shield of Homer: Narrative Structure in the Illiad|date=2014|publisher=Princeton University Press|isbn=978-1400863372|url=https://books.google.com/books?id=Jz8ABAAAQBAJ|language=en}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Minchin|first1=Elizabeth|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1287|at=In Finkelberg|title=Ring Composition|year=2012}}</ref> Обідві Гомерові поемы ся зачинавут закликом ид Музі:<ref name="Adler2003">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> у „Іліаді“ поет кличе ю піти за „гнів Ахілеса“,<ref name="Adler20032">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> а в „Одісеї“ просит розказати за „чоловіка бывалого“.<ref name="Adler20033">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> Похожо свою „Енеїду“ пак зачинат Верґілій.<ref name="Adler20034">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> == Текстовый запис == Передавані усно поемы Гомера были записані в текст у якыйись момент межи VIII.&nbsp;тай VI.&nbsp;сторочами до нашої еры. Подакотрі учені тримлют, ож поемы были надиктовані поетом писарьови тай ож наші верзії „Іліады“ и „Одісеї“ походжіньом усно диктовані тексты.<ref>Steve Reece, "Homer's Iliad and Odyssey: From Oral Performance to Written Text", in Mark Amodio (ed.), ''New Directions in Oral Theory'' (Tempe: Center for Medieval and Renaissance Studies, 2005) 43–89.</ref> Другі рахувут, ож поемы ся дале переказовали тай ся переробльовали у процесі, докідь не были записані у VI.&nbsp;сторочу.<ref>{{cite book|last1=Nagy|first1=Gregory|title=Poetry as Performance: Homer and Beyond|date=1996|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0521558488|url=https://books.google.com/books?id=6GCHXNMeHMoC|language=en}}</ref> По записови кажджа из поем была розбита на 24 рапсоды (днесь ''книгы''), названі подля букв грецького алфавіта. Булшина ученых приписує розбитя на книгы геленістичным ученым Александрії (Єґипет);<ref>U. von Wilamowitz-Moellendorff, ''Homerische Untersuchungen'' (Berlin, 1884) 369; R. Pfeiffer, ''History of Classical Scholarship'' (Oxford, 1968) 116–117.</ref> поєдны приписувут розділеня у класичный період.<ref>{{Cite book|last1=West|first1=Martin L.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0253|at=In Finkelberg|title=Book Division|year=2012}}; S. West, ''The Ptolemaic Papyri of Homer'' (Cologne, 1967) 18–25.</ref> Дуже мала часть приписує тото самому Гомерови.<ref>P. Mazon, ''Introduction à l'Iliade'' (Paris, 1912) 137–140. C. H. Whitman, ''Homer and the Heroic Tradition'' (Cambridge [Massachusetts], 1958) 282–283 {{cite journal|author=G. P. Goold|title=Homer and the Alphabet|journal=Transactions and Proceedings of the American Philological Association|volume=91|date=1960|pages=272–291|jstor=283857|doi=10.2307/283857|ref=none}} {{Cite book|author=K. Stanley|title=The Shield of Homer|url=https://archive.org/details/shieldofhomernar00stan|year=1993|place=Princeton|pages=[https://archive.org/details/shieldofhomernar00stan/page/n53 37], 249ff|nopp=y}}</ref> У античности ся держало, ож Гомерові поемы были зобраті тай орґанізовані у [[Атены|Атенах]] Пісістратом (умер у 528/7.&nbsp;рокови до н.&nbsp;е.) у другуй половині VII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е., што ся пак назвало „Пісістратовов рецензійов“.<ref>{{cite book|last1=Jensen|first1=Minna Skafte|title=The Homeric Question and the Oral-formulaic Theory|date=1980|publisher=Museum Tusculanum Press|isbn=978-8772890968|page=128|url=https://books.google.com/books?id=xgyJoouOkyAC&pg=PA128|language=en}}</ref><ref name="Lamberton2010">{{cite book|last=Lamberton|first=Robert|date=2010|chapter=Homer|title=The Classical Tradition|editor1-last=Grafton|editor1-first=Anthony|editor2-last=Most|editor2-first=Glenn W.|editor3-last=Settis|editor3-first=Salvatore|location=Cambridge, Massachusetts and London, England|publisher=The Belknap Press of Harvard University Press|isbn=978-0-674-03572-0|pages=449–452}}</ref> Таку ідею, ож Гомерові поемы ся раз пошырьовали усно, а пак першый раз были записані у час правліня Пісістрата, споминат Ціцеро тай шор другых жерел, котрі дуйшли до нашого часу, вєдно из двома античныма „Жывотами Гомера“.<ref name="Lamberton2010" /> Зачинавучи приблизно уд 150.&nbsp;рока до н.&nbsp;е., тексты Гомеровых поем, котрі ся находили у папірусовых фраґментах, указувут многым менше варіації тай текст стає удносно стабілным. По закладеню Александрійської бібліотекы зглядователі Гомера ги Зенодот Ефеськый, Арістофан Бізантськый тай Арістарх Самотракійськый помагали сформовати канонічный текст.<ref>{{Cite book|last1=Haslam|first1=Michael|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1413|at=In Finkelberg|title=Text and Transmission|year=2012}}</ref> [[Катеґорія:Ґрецькы поеты]] У 1488.&nbsp;рокови у [[Італія|таліянськуй]] Флоренції [[Ґреція|грецькый]] ученый Деметріос Халкоконділес учинив ''[[editio princeps]]'' Гомеровых поем.<ref name="Lamberton2010" /><ref>{{Cite web |title=Homer Editio Princeps |url=https://library.chethams.com/collections/101-treasures-of-chethams/homer-editio-princeps/ |access-date=7 January 2021 |website=Chetham's Library }}</ref> == Ник. щи == * [[Илиада|„Іліада“]] * [[Старовіке Ґрецько]] * [[Давньогрецькый язык]] == Література == * {{cite book|editor-last=Finkelberg|editor-first=Margalit|title=The Homer Encyclopedia|url=https://archive.org/details/homerencyclopedi0002unse|year=2012|publisher=Wiley|isbn=9781405177689|doi=10.1002/9781444350302}} * {{cite book|editor-last=Fowler|editor-first=Robert|title=The Cambridge Companion to Homer|location=Cambridge|publisher=Cambridge University Press|year=2004|isbn=978-0-521-01246-1|url-access=registration|url=https://archive.org/details/cambridgecompani0000unse_i1h6|via=[[Internet Archive]]}} * {{cite book|last=Graziosi|first=Barbara|title=Inventing Homer: The Early Perception of Epic|location=Cambridge|publisher=Cambridge University Press|series=Cambridge Classical Studies|year=2002|isbn=978-0521809665|url=https://books.google.com/books?id=vCHsh9QWzLYC}} == Референції == <references /> l48zp9u1b22grvcb7549dq6837tlinf Штефан Смолей 0 3646 169248 168172 2026-09-07T07:10:53Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 169248 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Штефан Смолей |portrait= {{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top|link=http://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2018/09/11.jpg}} | pseudonym = | birthname = | birthdate = {{Birth date and age|1933|09|13}} | birthplace = [[Рошківцї]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|1933|09|13}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = | genre = | subject = | movement = | notableworks = Бурї над Бескидами (2013) | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = Премия Александра Духновича (2014)<ref name=Zyvotopis>Жывотопис</ref> | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''Штефан Смолей''' ([[13. септембер]] [[1933]], [[Рошківцї]]) — русинскый [[писатель]]. За книгу ''Бурї над Бескидами'' оціненый наградов ''[[Премия Александра Духновича]]''.<ref name="Кузмякова">Анна Кузмякова.</ref> == Жывотопис == Походив з многодїтной малорольницькой родины в селї [[Рошківцї]], Меджілабірьского окресу, там выходив [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народну школу]]. До [[Горожанска школа|міщаньской школы]] ходив у [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]] і в Жілінї. Наступив до реалной ґімназії в Жілінї, але з родинных, но главнї з фінанчных, прічін штудії мусив передчасно скончіти. Працовав як обрабляч ковів в [[Прага|Празї]] і Снинї. В [[Снина|Снинї]] попри роботї скончів і стройницьку промысловку. Од року 1959 в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]] конштруктер в Лабстрою, де од року 1988 зо здравотных прічін перешов робити до заводной технічной книжніцї, де робив аж до передчасного одходу до пензії (1991). Одтогды зачав сполупрацовати з редакціёв Русин і Народны новинкы, же публіковав стишкы, повіданя і описы.<ref name=Zyvotopis/> == Выбер з творбы == Штефан Смолей — автор 30 книжок, літературный рекордман сучасной русиньской літературы на Словакії.<ref name=Pavlic>Михал Павліч.</ref> * [[2005]] — [[Не ганьб ся, Русине!]] * [[2007]] — [[Юрковы пригоды]] * [[2008]] — [[Бескидьскы співы]] * [[2009]] — Нагода або судьба (проза) * [[2011]] — Чудный світ (байкы) * [[2013]] — Бурї над Бескидами (роман) * [[2016]] — Мамко наша (лирика) * [[2020]] — Отрошынкы щастя (лирика, проза, опис традиций) ==Жерела и одказы== * {{Cite web |title= <big>Жывотопис</big> |publisher= |url= http://rusynlit.sk/index.php/category/rusynsky-pysateli/page/4/ |accessdate= 2022-01-10}} * {{cite web |author=<big>Анна Кузмякова</big> |editor= |date=2019-12-14 |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?14-12-2019-Оцїнили-русиньскых-писателїв-Ш-Смолея-і-Гелену-Ґіцову-Міцовчінову |title=Оцїнили русиньскых писателїв Ш. Смолея і Гелену Ґіцову-Міцовчінову |publisher=Podvihorlatské noviny |format=ФОТО |quote= |language=[[русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2020-02-03 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author=<big>Михал Павліч</big> |editor= |date=2020-08-01 |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?1-8-2020-Штефан-Смолей-Отрошынкы-щастя-%28Пряшів-АРК-в-СР-2020-120-с-isbn-978-80-89798-22-3%29 |title=Штефан Смолей: Отрошынкы щастя (Пряшів: АРК в СР, 2020, 120 с., ISBN 978-80-89798-22-3) |publisher= |format= |quote= |language=[[русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2020-08-01 |archiveurl= |archivedate= }} ==Референции== {{reflist}} {{Lifetime|1933||Смолей, Штефан}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] nyu9pexo8zsa18yjyjmyn1trrct84up Осиф Кудзей 0 3650 169249 168173 2026-09-07T07:12:56Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 169249 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Осиф Кудзей |portrait= {{Фоторамка|Увидьте фото|link=http://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2018/11/kudzej-860x280.png |width=90|pos=top|align=center}} | pseudonym = М. Вишнянський,<br>Петро Лаїк, Ян О.<ref name="Мушинка">Мушинка М.</ref> | birthname = | birthdate = {{Birth date and age|1952|02|24}} | birthplace = [[Няґів|Нягово]], [[Окрес Міджілабірцї|окрес Меджилаборцѣ]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = | genre = | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''Осиф Кудзей''' (*[[24. фебруар|24.]]&nbsp;[[24. фебруар|фебруар]] [[1952]])&nbsp;— русинскый [[писатель]], [[поет]], [[перекладатель]] и културный дѣятель з [[Няґів|Нягова]], [[Окрес Міджілабірцї|окрес Меджилаборцѣ]]. Лавреат [[Премия Александра Духновича|Духновичовой]] ([[США]]) и Павловичовой (Словацкого литературного фонду) литературных наград (обѣдвѣ в року 2010).<ref name="Мушинка"/> {{Цитат збоку|Полога=right |Содержанье=Осиф Кудзей є добрый байкарь, а з Миколаём Ксеняком творять силне байкарьске дуо в сучасній русиньскій літературї. |Ширина= 242px |Подпис=''Марія Мальцовска''<ref>Мальцовска М.</ref>}} {{Цитат збоку|Полога=right |Содержанье=Міморядно духовно заложеный чоловік, котрый і в часах твердого соціалізму не переставав ходити до церькви. |Ширина= 242px |Подпис=''Кветослава Копорова''<ref name="Копорова"/>}} ==Животна дорога== Выростав в набоженскы ориентованой русинской родинѣ. Через цѣлы 15 рокы быв активным участником аматерского [[Театер|театру]] свого села, переважно в фиглярных ролях, одповѣдных его натурѣ. Театер выступовав лем по русинскы диалектом свого села, хоть мав успѣх далеко за его границями, што не все любило ся тогочасным организаторам фестивальох.<ref name="Копорова">Копорова К.</ref> Закончив строярско-ставбарску промысловку в [[Брезно|Брезнѣ]] (1969), де зыскав фах токаря. Працовав на фабрицѣ в [[Меджилаборцѣ|Меджилаборцях]] (до 2012). Од року 1994 выступовав в русинскых и грекокатолицкых выданях з куртыма автобиографичныма повѣданями. Од року 2005 сполуредагуе духовны алма­нахы ''Gregokatolîćkyj rusîň­skyj kalendaŕ'' и ''Artos''. Пише [[Лемківскый язык|лемковсков бесѣдов]].<ref name="Мушинка"/><ref name="Копорова"/> В року 2010 за три найновшы зберкы поезий: ''[[Мудрость жывота]]'' (2008), ''[[Байкы-забавляйкы]]'' (2008), ''[[Байкарёвы думы]]'' (2009) — зыскав [[Премия Александра Духновича|Духновичову]] литературну награду.<ref name=Pavlič>Michal Pavlič.</ref> == Творба == Творчость Осифа Кудзея мать два выразны полы. Первый — то духовна литература властна и переклады до русинской бесѣды старославянскых церковных текстох. Другым полом е свѣтска [[поезия]], з котрой найвыпуклѣйшы суть байкы.<ref name="Копорова"/> Осиф Кудзей автор вельох публикаций:<ref name=Pavlič/> * Акафіст священомученикови П. П. Ґойдічові (2006) * [[Пацеркы (збірка поезії)|Пацеркы]] (2008) * [[Байкы-забавляйкы]] (2008) * [[Мудрость жывота]] (2008) * [[Байкарёвы думы]] (2009) * Духовны піснї (2009) * Кадило (2011) * (Ча)байка (2012) * Байкал (2013) * Сміх через слызы (2013) * Bajky, dumky i vydumky (2013) * Bajkomat (2014) * Šoky (2015) * Smichoty i chmury rusiňskoj natury (2016) * Zamiška (2017) * Цукерь, мед і феферонкы (2018) * Хрумкы (2019) == Жерела и одказы == * {{Cite web |author=<big>Кветослава Копорова</big> |title=Осиф Кудзей і ёго писательска дорога |date=2019 |url=http://rusynlit.sk/index.php/2019/04/17/945/#more-945 |publisher=//Сполок русиньскых писателїв Словеньска |language=[[Русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2022-02-23}} * {{Cite web |author=<big>Осиф Кудзей</big> |title=Осиф Кудзей, выбор з творбы |date=2015 |url=https://rusin8.webnode.ru/o-pisatjeljakh/z-prjashovshchiny/kudzej-osif/ |publisher=//Русинська Веб-книга |language=[[Русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2020-03-23}} * {{Cite web |author=<big>Марія Мальцовска</big> |title=Кудзей Осиф: жывотопис |date=2010 |url=http://rusynlit.sk/index.php/biografiji/kudzej-osyf/ |publisher=//Сполок русиньскых писателїв Словеньска |language=[[Русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2020-03-23}} * {{Cite web |author=<big>М. І. Мушинка</big> |title=Кудзей Осиф |date=2014 |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=587 |publisher=//Енциклопедія Сучасної України |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2020-03-23}} * {{Cite web |author=<big>Michal Pavlič</big> |title=Кудзей Осиф: Публікації |date=2019 |url=http://rusynlit.sk/index.php/2019/05/13/1062/ |publisher=//Сполок русиньскых писателїв Словеньска |language=[[Русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2020-03-23}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1952||Кудзей, Осиф}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] grl5afqk1gngu7v4odgjwofkc50cang Шаблона:Берегівскый район 10 3749 169228 165730 2026-09-06T19:30:10Z Rue323 31002 169228 wikitext text/x-wiki {{Населены пункты | name = Берегівскый район | назва = Населены пункты [[Берегівскый район|Береговского района]] (до р. 2020) | прапор = Flag of Berehove Raion.svg | міста = районный центер [[Берегово]] (в район не входить) | смт = [[Батёво]] | села = [[Астей ]] &bull; [[Бадалово ]] &bull; [[Бадов ]] &bull; [[Бакош ]] &bull; [[Балажер ]] • [[Бовтрадь ]] &bull; [[Бене (Берегівськый район)|Бене]] &bull; [[Берегуйфалу ]] &bull; [[Боржава (село)|Боржава]] &bull; [[Вары ]] &bull; [[Велика Бакта ]] &bull; [[Велика Бийгань ]] &bull; [[Великы Берегы]] &bull; [[Вирьхні Реметы ]] &bull; [[Галабор ]] &bull; [[Гать (Береговскый район)|Гать]] &bull; [[Ґетен ]] &bull; [[Ґеча ]] &bull; [[Горонґлаб ]] &bull; [[Гуняді]] &bull; [[Ґут ]] &bull; [[Даниловка (Береговскый район)|Даниловка]] &bull; [[Дийда ]] &bull; [[Запсонь ]] &bull; [[Каштаново]] &bull; [[Квасово ]] &bull; [[Кідёш ]] &bull; [[Косонь ]] &bull; [[Мала Бийгань ]] &bull; [[Малоє Попово ]] &bull; [[Мочола ]] &bull; [[Мужіёво ]] &bull; [[Нижны Реметы ]] &bull; [[Оросийово ]] &bull; [[Чонкопопі|Попово]] &bull; [[Рафайново ]] &bull; [[Свобода (Береговскый район)|Свобода]] &bull; [[Четово]] &bull; [[Чікош Ґоронда ]] &bull; [[Чома ]] &bull; [[Шом (Украйина)|Шом ]] &bull; [[Яноши ]] }} {{#if: {{{ nocat| }}} ||<includeonly> </includeonly>}} <noinclude> [[Катеґорія:Навигация:Закарпатска область|Б]] </noinclude> 3qujb0x2edaghnxhp32wkmvjx5yin8l 169242 169228 2026-09-06T21:05:00Z Rue323 31002 169242 wikitext text/x-wiki {{Населены пункты | name = Берегівскый район | назва = Населены пункты [[Берегівскый район|Береговского района]] (до р. 2020) | прапор = Flag of Berehove Raion.svg | міста = районный центер [[Берегово]] (в район не входить) | смт = [[Батёво]] | села = [[Астей ]] &bull; [[Бадалово ]] &bull; [[Бадов ]] &bull; [[Бакош ]] &bull; [[Балажер ]] • [[Бовтрадь ]] &bull; [[Бене (Берегівськый район)|Бене]] &bull; [[Берегуйфалу ]] &bull; [[Боржава (село)|Боржава]] &bull; [[Вары ]] &bull; [[Велика Бакта ]] &bull; [[Велика Бийгань ]] &bull; [[Великы Берегы]] &bull; [[Вирьхні Реметы ]] &bull; [[Галабор ]] &bull; [[Гать (Береговскый район)|Гать]] &bull; [[Ґетен ]] &bull; [[Ґеча ]] &bull; [[Горонґлаб ]] &bull; [[Гуняді]] &bull; [[Ґут ]] &bull; [[Даниловка (Береговскый район)|Даниловка]] &bull; [[Дийда ]] &bull; [[Запсонь ]] &bull; [[Каштаново]] &bull; [[Квасово ]] &bull; [[Кідёш ]] &bull; [[Косонь ]] &bull; [[Мала Бийгань ]] &bull; [[Малоє Попово ]] &bull; [[Мочола ]] &bull; [[Мужіёво ]] &bull; [[Нижны Реметы ]] &bull; [[Оросийово ]] &bull; [[Чонкопопі|Попово]] &bull; [[Рофойново ]] &bull; [[Свобода (Береговскый район)|Свобода]] &bull; [[Четово]] &bull; [[Чікош Ґоронда ]] &bull; [[Чома ]] &bull; [[Шом (Украйина)|Шом ]] &bull; [[Яноши ]] }} {{#if: {{{ nocat| }}} ||<includeonly> </includeonly>}} <noinclude> [[Катеґорія:Навигация:Закарпатска область|Б]] </noinclude> e40w4fuzitjfkjalrnr90pirplysfrj Володимир Танчинець 0 3791 169250 168174 2026-09-07T07:15:12Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 169250 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Володимир Танчинець |portrait={{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top |link=https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/3/6/36dc861------------------02.jpg}} | pseudonym = | birthname = | birthdate = {{Birth date|1956|10|31}} | birthplace = [[Широкый Луг]], [[Закарпатска область]] | deathdate = {{Death date and age|2016|03|23|1956|10|31}} | deathplace = | resting_place = | occupation = | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = 2002–2010 | genre = вершы, повѣданя | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''Володимир Танчинець''' (*[[31. октобер]] [[1956]], [[Широкый Луг]] [[Тячовскый район|Тячовского района]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] — †[[23. марец|23. марца]] [[2016]]<ref>Валерій Падяк, 2016</ref> — русинскый писатель. == Биография == Походив з [[учитель]]ской родины. Отець му учив [[История|историю]], а мати — [[математика|математику]]. В родном селѣ выходив основну школу, а середню освѣту достав у [[Тячово|Тячовѣ]]. По двох роках шоровой военчины в совѣтском войску працовав на розличных роботах, пак од року 1978 одышов служити до милиции. Добыв освѣту на Высшой школѣ милиции и достав диплому шпециалисты высшой квалификации. В року 1995 закончив роботу в милиции яко майор и одышов до пензии.<ref name=Medvid>Петро Медвідь</ref> == Творба == В року 2002 выдав свою перву поетичну збѣрку под назвов ''Тямте нас!''. Дебютна Танчинцьова книжочка выволала бурну реакцию в домашной и заграничной пресѣ ([[Мукачово]], [[Ужгород]], [[Будапешт]]), кулминация пришла з [[Пряшов]]а, де на критику од [[академик]]а [[Микола Мушинка|Миколы Мушинкы]] аргументовано реаговав доцент, кандидат наук Мирон Сисак, же «в конфрон­тации з поетом академикы не мають шансу: выстрадане слово поета не переважать тоны купленых публикаций!»<ref>{{Cite book |author=Мірон Сисак |editor= |title=Русин |language=русинскы |edition= |volume=2004 № 1-2 |chapter=«... Е така нація...» |quote= |location=Пряшів |publisher=Русин і Народны новинкы |date=|series= |page=16 |isbn= |doi= |url= }}</ref><ref>Валерій Падяк, 2010</ref> Танчинець по собѣ зохабив лем двѣ збѣркы. Спомянуту ''Тямте нас!'' (2002) и ''Русине, віруй!'' (2010). Як пише его выдаватель, думав и на третю, котра мала быти збѣрков поезии и куртой прозы, но тяжка хворота не дала му книжку докончити.<ref name=Medvid/> ;Публикации: * {{Cite book |author=Танчинець, Володимир |editor= |title=[[Тямте нас!]]: стихы |language=русинскы |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво В.Падяка |date=2002 |series="Брости" |pages=42 |isbn=966-7838-37-4 |doi= |url= }} * {{Cite book |author=Танчинець, Володимир |editor= |title= [[Русине, віруй!]]: стихы, переклады, повіданя |language=русинскы |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво В.Падяка |date=2010 |series="Брости" |pages=62 |isbn=978-966-387-040-3 |doi= |url= }} == Жерела и одказы == * {{cite web |author=<big>[[Петро Медвідь]]</big> |title=Умер Володимир Танчинець – русиньскый поет |url=https://www.lem.fm/umer-volodimir-tanchinets-rusinskyiy-poet/ |date=5.4.2016 |publisher=ЛЕМ.FM |language=русинскы |accessdate=2021-10-22}} * {{cite web |author=<big>[[Валерій Падяк]]</big> |editor= |date=22.09.2010 |url=http://www.rusyn.com.ua/?rl=news2&arch=0&num=2 |title=Душа поета – то народна правда |publisher= Русинська родина, Закарпатське обласне громадське об’єднання |format= |quote= |language=русинскы |accessdate=2021-10-22 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110115023026/http://www.rusyn.com.ua/?rl=news2&arch=0&num=2 |archivedate=Jan 15 2011 }} * {{cite web |author=<big>[[Валерій Падяк]]</big> |title=Перестало битися сердце поета Володимира Танчинця |url=https://goloskarpat.info/culture/57036e2135dd8/ |date=05.04.2016 |publisher=Голос Карпат |accessdate=2021-10-22}}{{ref-uk}} * {{cite web |author=<big>Володимир Танчинець</big> |title=Книгы автора в каталогу Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського |url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%92$ |date= |publisher=НБУВ |accessdate=2021-10-22}}{{ref-uk}} == Референции == <references/> {{Lifetime|1956|2016|Танчинець, Володимир}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] m3u45dg5y9iakts3jkuqfftk4o8x4q4 Церьков Покровы Пресвятой Богородицї (Нижнїй Комарник) 0 4768 169218 169111 2026-09-06T17:06:39Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0 */ 169218 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Infobox | title = Церьков Покровы Пресвятой Богородицї | image = [[Файл:Nizny Komarnik-Eglise Ruthene-2.jpg|250px]] | caption = Церьков Покровы Пресвятой Богородицї в Нижнїм Комарнику | headerstyle = background-color: #efefef; | header1 = Основны інформації | label2 = Штат | data2 = {{SVK}} | label3 = Край | data3 = [[Пряшівскый край]] | label4 = Окрес | data4 = [[Окрес Свідник|Свідник]] | label5 = Село | data5 = [[Нижнїй Комарник]] | label6 = Церьков | data6 = Ґрекокатолицька церьков | label7 = Тіп | data7 = Деревяный храм (бойківскый тіп) | header8 = Історія і архітектура | label9 = Архітект | data9 = Володимир Січаньскый | label10 = Взник | data10 = 20. стороча | label11 = Реконштрукції | data11 = (1946, 60. рокы, рокы 2004–2005) | label12 = Штатут | data12 = Народна културна памятка (од 1968) }} '''Церьков Покровы Пресвятой Богородицї''' є ґрекокатолицькый храм в [[Нижнїй Комарник|Нижнїм Комарнику]]. Од року 1968 є [[Народна културна памятка|народнов културнов памятков]]. Церьков ся находить на юговыходнім схылї над [[Село|селом]]. Коло нёй стояла по іщі старша церьков спомянута в 19. сторочу, котра была зничена в часї [[Перша світова война|першой світовой войны]]. Теперь уж старой церькви не є. Цалый ареал є огородженый простым плотиком з дочок. І кедь нова деревяна церьков є з 20. стороча єдинов в колекції (27 народных памяток), мать дакілько выняткового годного навщівы. На теріторії Словеньска є єдинов бойківского тіпу, єдина в екстерьєрї скоро доконало деревяна зрубова купола - реалізована візія уж в 5. сторочу будованых царіградьскых мурованых церьквей. Тот деревяный русиньскый ґрекокатолицькый храм збудовали домашнї русиньскы майстрове за помочі другых селянів і проєкту добродителя. Проєктовав го україньскый архітектор і кунстісторік Інж. Володимир Січаньскый (1894-1962). Тот архітект є тыж автором храму Сошествія Святого Духа в [[Михалївцї|Михалївцях]]. Теперїшнїй деревяный храм є може єдина деревяна сакрална будова на Словеньску, котру помагав реалізовати професіоналный архітектор. На роздїл од спомянутого старого храму лемківского тіпу, тот храм є бойківского тіпу, у котрім тройчатость не є підчаркнута вежами різной вышкы (у лемківского тіпу є найвысша вежа над бабінцём, даколи якбы оддїлена од остатнёй конштрукції ставбы і найнизша вежа є над головным олтарём). Бойківскый тіп деревяного храму підкреслює покрытя храмовой лодї (нава). Церьков стоїть на камяных підвалинках. На куполах суть іглановиты вежочкы. Перед вступом є тімпаноном закінченый портікус з хрестом і вырїзаваныма стовпами. Є то народне перетворїня класіцістічного штілу. Внутрїшнє оздоблїня є з час будованя храму. На южнім боцї олтарьной части є мала сакрістія з особітным вступом. Актівну естетічну задачу ту мають фарбы (блядожовта, ясносиня, тмавочервена). До выразу придавають і двоїты окна і членитость тварів конштрукції. Архітектонічнов домінантов лодї є шырка олтарьного простори і бабінця, тай найвысша централна вежочка. Вшыткы вежочкы суть закінчены кованыма желїзныма крестами. Покрыты суть бляхов а аж далшы части шынделями. Внутрїшня оздоба є з часів взнику храму. [[Іконостас]] привезли правдоподобно зо [[Земплін]]а, асі з [[Требішов]]а. Походить асі з іконописецькой майстернї родины Богданьскых з польскых Ясел. Храм в [[Нижнїй Комарник|Нижнїм Комарнику]] почас крутых фронтовых боїв в осени 1944 як кебы чудом обстав невелё пошкодженый. Справили го в роцї 1946 і далшы великы оправы были в половинї шістьдесятых років. В половинї 90. років быв часточно рештаврованый апостольскый ряд на іконостасї. Заслугов тамтешнёго адміністратора фарности, і з помочов ктіторів, родаків, вірників в роцї 2004 і 2005 учінена реконштрукція і рештаврачны працы на іконостасї. == Література == * ''Drevené gréckokatolícke chrámy na východnom Slovensku. Svidník a okolie.'' Prešov : PETRA n.o., 2007, s. 94-105: "NIŽNÝ KOMÁRNIK, Gréckokatolícky chrám Ochrany Presvätej Bohorodičky z roku 1938, NKP". ISBN 978-80-8099-010-7. {{Commons|Category:Temple of the Protection of the Mother of God, Nižný Komárnik}} == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20100423201851/http://www.drevenechramy.sk/drevene-chramy/svidnik-a-okolie/nizny-komarnik/ Nižný Komárnik, Gréckokatolícky drevený chrám Ochrany Presvätej Bohorodičky, 1938, NKP] [[Катеґорія:Ґрекокатолицькы деревяны храмы|Покровы Пресвятой Богородицї (Нижнїй Комарник)]] m7mt1fxhtekynqfo0lhiiv3kruamuv9 Милан Руфус 0 10636 169260 166073 2026-09-07T08:48:53Z Igor Kercsa 5504 фото 169260 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Милан Руфус | image = Milan Rúfus (Matica Slovenská, 1964).png |imagesize=200px | alt = | caption = | pseudonym = | birthname = | birthdate = 10. децембер 1928 | birthplace = Заважна Поруба, окр.Липт.Микулаш, ЧСР | deathdate = 11. януар 2009 (80 рокы) | deathplace = Братислава, Словакия | resting_place = | occupation = поет, ессеиста, товмач, историк литературы | language = словацкый | nationality = Словак | ethnicity = з Липтова | citizenship = чехословацке | education = | alma_mater = [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Универзита Коменского, Братислава]] | period = | genre = <!-- or: | genres = --> | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = | notableworks = <!-- or: | notablework = --> | spouse = <!-- or: | spouses = --> | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = Крест Прибины I.классы (2009) | signature = | signature_alt = }} '''Милан Руфус''' (Milan Rúfus, [[10. децембер]] [[1928]], Заважна Поруба, окр. Липтовски Микулаш — [[11. януар]] [[2009]], [[Братїслава|Братислава]]) — словацкый поет, товмач, ессеиста, литературознатель. == Биография == Из родины мурника. Гимназию выходив в Липтовском Микулаши, зматуровав року 1948. Студовав словенчину и историю на [[Братїслава|Братиславской]] [[Универзита Коменского в Братиславѣ|универзитѣ Я.А.Коменского]], а по закончѣню, од року 1952, учив там на философской факултѣ. В роках 1966—1970 читав лекции на [[Неаполь]]ской универзитѣ. Од року 1990 на пензии, жив до смерти в Бритиславѣ. == Творба == Окрем творбы про доростлых писав и дѣтскы книгы, товмачив [[Лермонтов]]а, [[Есенин]]а, [[Ибсен]]а а тыж з еспанского, норвежского, чешского языков. Его творы выходили на вецеро языках, на всѣх свѣтовых, включно з китайскым. Од року 1991 быв много раз номинованый на Нобелову премию за литературу. === Вершы === * [[1956]] — Až dozrieme * [[1966]] — Chlapec * [[1968]] — Zvony * [[1969]] — Ľudia v horách * [[1972]] — Stôl chudobných * 1972 — Kolíska * [[1973]] — Hľadanie obrazu * [[1974]] — Chlapec maľuje dúhu * 1974 — Kolíska spieva deťom * [[1977]] — Hudba tvarov * [[1978]] — Hora * [[1982]] — Óda na radosť * [[1987]] — Prísny chlieb * [[1992]] — Neskorý autoportrét * [[1996]] — Čítanie z údelu * [[1997]] — Žalmy o nevinnej * [[1998]] — Vážka * [[2000]] — Jednoduchá až po korienky vlasov * [[2001]] — Čas plachých otázok * [[2003]] — Čakanka * [[2005]] — Báseň a čas * [[2007]] — Vernosť === Ессеи === * [[1968]] — Človek, čas a tvorba * [[1969]] — Štyri epištoly k ľuďom * [[1974]] — O literatúre * [[1978]] — A čo je báseň * [[1996]] — Epištoly staré a nové * [[1998]] — Rozhovory so sebou a s tebou == Оцѣнѣня == Лавреат многих националных премий, серед котрых — премия Министерии културы за книгу [[верш]]и ''Поезия и час - Báseň a čas'' (2005). Року 1998 достав почестный докторат литературы од Свѣтовой Академии умѣлства и културы (ЗША). Штатны вызнаменаня: * Орден T.Г. Масарика III. классы (1991) * Крест Прибины I. классы (2009). Имя поета носить астероид [[(33158) Руфус]], котрый объявили словацкы звѣздаре Леош Корнош и Петер Коленый 26. фебруара 1998.<ref>[http://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb.cgi?sstr=33158;orb=1 33158 Rúfus (1998 DU23)]</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20140713160410/http://www.litcentrum.sk/50309 Asteroid (33158) Rúfus]</ref> == Одказы и референции == * [http://magazines.russ.ru/neva/2003/10/poesi.html Милан Руфус в Журнальном зале (русск.)] * [https://web.archive.org/web/20130204002256/http://www.litcentrum.sk/39843 Litcentrum.sk - Milan Rúfus (слов.)] [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Поеты Словакии]] {{Lifetime|1928|2009|Руфус, Милан}} ccrb15h4ffcczkzhceq65vc9msf1xhn Андрей Платонов 0 11284 169261 166086 2026-09-07T08:58:04Z Igor Kercsa 5504 фото 169261 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Андрей Платонов | image = Andrei Platonov 1973.png | imagesize = 300px | alt = | caption = | pseudonym = Платонов, А. Фирсов,<br/> Ф. Человеков, А Вагулов | birthname = Андрей Платонович Климентов | birthdate = {{Birth date|1899|08|28}} | birthplace = Воронеж, Россия | deathdate = {{Death date and age|1951|01|05|1899|08|28}} | deathplace = Москва, СССР | resting_place = Москва, Армянскый теметов | occupation = [[писатель]], [[поет]], [[драматик]] | language = русскый | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = 1919–1951 | genre = [[верш]]ы, [[роман]]ы, повѣсти, [[повѣданя]], пьесы, сценарии, [[публицистика]] | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = | notableworks = Котлован; Чевенгур | spouse = Мария Кашинцева, 1921 | partner = <!-- or: | partners = --> | children = сын Платон, 1922<br/>дѣвка Мария, 1944 | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = http://platonov-ap.ru/ Андрей Платонов | Commons = Andrey Platonov }} '''Андре́й Плато́нов''' (правдиво ''Андрей Платонович Климе́нтов''; *[[28. авґуст|28. август]] (16. авг. Юл. кал.) [[1899]], Воронеж, [[Российска империя]] — †[[5. януар]] [[1951]], [[Москва]], [[СССР]]) — русскый совѣтскый писатель, драматик, поет, публициста. ==Биография== Отець Андрея Платонова быв желѣзничный шлосарь, мати — дѣвка годинаря. В родинѣ было 11 дѣтей, з них Андрей быв старшый. Школы его не были довгы — уже яко штирнадцятьрочный пошов робити майстерчиком в розличных майстернях [[Воронеж]]а, помочником одливаря и до року 1918, коли зачав публиковати поезии и прозы в мѣстных новинках, перемѣнив много робот и набрав ся богатых животных обсерваций. В рр. 1918–1921 з перерывами выучив ся на електротехника в Воронежском техничном желѣзничном училищу. В тоты рокы робив яко новинарь в редакции нового желѣзничного часописа ''Желѣзный путь'' и фронтовый дописователь на фронтах домовой войны. Року 1919 быв мобилизованый до войска и служив яко помочник паровозника и шоровый стрѣлець. В рр. 1923–1926 лишив литературу и робив в Воронежском губернском урядѣ як инженер в проектах мелиорации и ставбы електрарень. В року 1927 переселив ся до Москвы и вернув ся ку литературѣ. До року 1930 ту были написаны его найлѣпшы роботы, повѣсть ''Котлован'' и роман ''Чевенгур'', в котрых содержала ся критика системы, але тоты роботы не были публикованы за живота автора. Его повѣсти и повѣданя, котры мож было судити нееднозначныма, достали остру критику од [[Осиф Сталін|Сталина]] и литературных цензорох. В року 1931 опубликована повѣсть ''На хосен'' (''русс. Впрок''), о котрой [[Осиф Сталін|Сталин]] написав: <cite>«Талантованый писатель, але подляк.»</cite><ref>Рой Медведев. Личная библиотека «корифея всех наук».</ref> Творы писателя перестали принимати в редакциях и выдавательствах. Сына его, пятнадцятьрочного, арештовали в року 1938 яко «шпиона и террориста», выпустили в року 1940, але хворого на туберкулозу, дозираючи за ним и сам Андрей Платонов заразив ся, и то стало ся причинов его передчасной смерти. В часѣ [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] быв фронтовым дописовательом в шаржи капитана. Демобилизованый в року 1946. В конци року было опубликовано его повѣданя ''Навернѣня'' (авторска назва ''Родина Иванова''). Хоть написано оно было цѣлком реалистично, без всякых языково-штилистичных експериментох, без сатиры, подобны истории много раз описаны были у иншых авторох, критика и так назвала го «паскудным огваряньом совѣтскых людей, совѣтской родины, воинох-побѣдникох, што вертали ся домю». ==Неповторимый Платонов== Язык и штил Андрея Платонова оригиналный и неповторимый. Его герои, будователе социализма, вплѣтають до своей бесѣды слова и фразы, почерпнуты очевидно из партийной пропаганды. В зачатку рока 1930 была опубликована статья [[Осиф Сталін|Сталина]] ''Обертаня головы од успѣхох'' (''русс. Головокружение от успехов'') о коллективизации земледѣлства. Никого не могло зачудовати, кедь сама назва статьи и окремы фразы, означѣня з той статьи были на устах народа, кедь тото чули каждый день и на каждом кроку з радия, читали в новинках и доставали директивно од партийных агитаторох. В повѣсти ''На хосен'' в бесѣдѣ селян не лем густо натыканы слова и обороты з той статьи, але и споминать ся имя вождя: «''Всякое слово хрустить в головѣ — и як бы есь свѣжой воды напив ся: лем товариш Сталин годен так ознамовати.''» Автор заглублять ся до наивной психологии селян, описуе их иррационалны, неграмотны и смѣшны планы и чины. Формално повторюючи «правилны» слова партийной пропаганды, зображуе совѣтску реалность свого часу, як ю видять и розумѣють тоты люде. Официална критика прияла таке двозначне зображѣня як «клеветы на совѣтску систему». [[Юрий Нагибин]], добрѣ знавшый Платонова, говорив о его неповторимости: «''Наподобньовати Чехова або Бунина, або иншого классика не так опасно, як Андрея Платонова. Моцный квас его фразы выпалить на угля несмѣлы пробы зачаточника.''»<ref>Чалмаев В., с. 30.</ref> ==Жерела и одказы== * [http://www.iliteratura.cz/Clanek/18737/platonov-andrej Alena Machoninová. Prozaik, dramatik a publicista Andrej Platonovič Platonov. ''(чеш.)''] * Рой Медведев. Личная библиотека «корифея всех наук» // Вестник РАН. 2001. № 3. С. 264—267.[https://web.archive.org/web/20160304115020/http://www.ihst.ru/projects/sohist/biblio/med01vr.htm Доступно онлайн] * Виктор Чалмаев. «Нечаянное» и вечное совершенство Андрея Платонова. //Андрей Платонов. Государственный житель. Москва. Советский писатель. 1988. Сс. 5–33. ==Референции== {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Платонов, Андрей}} [[Катеґорія:Російскы писателї]] [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] [[Катеґорія:Уродили ся 1899]] [[Катеґорія:Умерли 1951]] t8lvykss39e72faz607pd6n9bir6h8a Юстина Матяшовска 0 15206 169262 166122 2026-09-07T09:22:15Z Igor Kercsa 5504 фото 169262 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Юстина Матяшовска |portrait= {{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top|link=}} | image = | imagesize = | alt = | caption = | pseudonym = Юстина Кындя, Терка Брежна, Юстина Полянска<ref>Мамко, куп мі книжку, с. 128.</ref> | birthname = Юстина Кындьова | birthdate = {{Birth date|1931|03|27}} | birthplace = [[Орябина]], [[Чехословакия]] | deathdate = {{Death date and age|2018|09|11|1931|03|27}} | deathplace = [[Пряшов|Пряшово]], [[Словакия]] | resting_place = | occupation = [[писатель]]ка,<br>зберателька [[фолклор]]а | language = [[русинскый язык|русинскый]] | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = | genre = [[повѣданя]], [[поезия|поезии]] | subject = живот в Орябинѣ, минуле краю | movement = реализм, гумор | notableworks = <!-- or: | notablework = --> | spouse = <!-- or: | spouses = --> | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''Юстина Матяшовска''', родж. Кындьова, *&nbsp;[[27. марец]] [[1931]], [[Орябина]], [[окрес Стара Любовня]] – †&nbsp;[[11. септембер]] [[2018]], [[Пряшов|Пряшово]] — [[Русины|русинська]] [[писатель]]ка зоз [[Пряшовскый край|Пряшовского края]], [[автор]]ка книжок [[Проза|прозы]] и [[поезия|поезии]], написаных гваров родного [[Село|села]].<ref name="мі">Мирослав Ілюк.</ref> ==Биография== Юстина Матяшовска походила зоз многодѣтной родины Ивана Кындѣ, зберателя [[фолклор]]а, [[автор]]а книжкы споминок ''«Дрітарі» (1974)''. Зачаточну освѣту достала в родном [[Село|селѣ]]. Абсолвовала [[Горожанка|горожанку]] в [[Стара Любовня|Старой Любовни]] и шпециальны курзы працовникох здоровництва, отворены в року 1948 при Украинской Народной Радѣ Пряшовского края. Служила в здоровництвѣ, пак в окружном комитетѣ Сполку словацкых жен в [[Стропков]]ѣ, пак в редакции новинкы ''«Нове життя»''. В року 1955 оддала ся за Йозефа Матяшовського и въедно одышли до [[Чехословакия|Чех]], в [[Чешскый Крумлов]]. Неодовго зоз сыном Йозефом вернули до родного краю. В [[Пряшов]]ѣ Юстина Матяшовска працьовала секретарьков в апаратѣ [[КСУТ]]у, а пак в редакции ''«Дружно вперед»'', одкы пензионовала.<ref name="мі"/> ==Творба== Юстина Матяшовска писала бесѣдов родного [[Село|села]] [[верш]]ы, балады, курту [[Проза|прозу]], зберала [[фолклор]],<ref name="КСРУ">Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина, с. 214.</ref> ей творба появляла ся в украинскых, а од року 1989 и в русинскых периодиках и [[антология]]х. Окремыма книжками вышли:<ref name="мі"/><ref name="КСРУ"/> * Орябинський вінок (вершы, 1975) * Великі дрібнички (повѣданя, 1979) Найкрасшы в творчости Юстины Матяшовской суть балады.<ref>Муза спід Карпат, с. 114.</ref> ==Жерела и одказы== * {{Cite book |author= '''Мирослав Ілюк''' |title= // Нове життя (новинкы) |at= ч.&nbsp;19/2018, с.&nbsp;2 |chapter= Юстина Матяшовська |url= |date=2018-09-28 |publisher= [[СРУСР]], [[Пряшів|Пряшов]] |format= |page= |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=}} * '''''Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина.''''' Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. {{ISBN| 80-85137-15-1}} ([[Украинскый язык|по украинскы]]) * '''''Муза спід Карпат'''''. (Зборник поезії Русинів на Словеньску). Зоставила ПгДр. Анна Плїшкова. — Пряшів: Русиньска оброда, 1996. {{ISBN| 80-88769-15-9}} ([[Русинскый язык|по русинскы]]) * '''''Мамко, куп мі книжку'''''. Упорядник Петро Трохановскій. — Nowy Sącz: SOWY, 1995 {{ISBN| 83-85753-30-3}} ([[Русинскый язык|по русинскы]]) == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1931|2018|Матяшовска Юстина}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] 95eybwmcm9lp472qno25nl0m54qmecf 169263 169262 2026-09-07T09:23:23Z Igor Kercsa 5504 Зрушена верзія [[Special:Diff/169262|169262]] од хоснователя [[Special:Contributions/Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[User talk:Igor Kercsa|діскусія]]) 169263 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Юстина Матяшовска | image = | imagesize = | alt = | caption = | pseudonym = Юстина Кындя, Терка Брежна, Юстина Полянска<ref>Мамко, куп мі книжку, с. 128.</ref> | birthname = Юстина Кындьова | birthdate = {{Birth date|1931|03|27}} | birthplace = [[Орябина]], [[Чехословакия]] | deathdate = {{Death date and age|2018|09|11|1931|03|27}} | deathplace = [[Пряшов|Пряшово]], [[Словакия]] | resting_place = | occupation = [[писатель]]ка,<br>зберателька [[фолклор]]а | language = [[русинскый язык|русинскый]] | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = | genre = [[повѣданя]], [[поезия|поезии]] | subject = живот в Орябинѣ, минуле краю | movement = реализм, гумор | notableworks = <!-- or: | notablework = --> | spouse = <!-- or: | spouses = --> | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''Юстина Матяшовска''', родж. Кындьова, *&nbsp;[[27. марец]] [[1931]], [[Орябина]], [[окрес Стара Любовня]] – †&nbsp;[[11. септембер]] [[2018]], [[Пряшов|Пряшово]] — [[Русины|русинська]] [[писатель]]ка зоз [[Пряшовскый край|Пряшовского края]], [[автор]]ка книжок [[Проза|прозы]] и [[поезия|поезии]], написаных гваров родного [[Село|села]].<ref name="мі">Мирослав Ілюк.</ref> ==Биография== Юстина Матяшовска походила зоз многодѣтной родины Ивана Кындѣ, зберателя [[фолклор]]а, [[автор]]а книжкы споминок ''«Дрітарі» (1974)''. Зачаточну освѣту достала в родном [[Село|селѣ]]. Абсолвовала [[Горожанка|горожанку]] в [[Стара Любовня|Старой Любовни]] и шпециальны курзы працовникох здоровництва, отворены в року 1948 при Украинской Народной Радѣ Пряшовского края. Служила в здоровництвѣ, пак в окружном комитетѣ Сполку словацкых жен в [[Стропков]]ѣ, пак в редакции новинкы ''«Нове життя»''. В року 1955 оддала ся за Йозефа Матяшовського и въедно одышли до [[Чехословакия|Чех]], в [[Чешскый Крумлов]]. Неодовго зоз сыном Йозефом вернули до родного краю. В [[Пряшов]]ѣ Юстина Матяшовска працьовала секретарьков в апаратѣ [[КСУТ]]у, а пак в редакции ''«Дружно вперед»'', одкы пензионовала.<ref name="мі"/> ==Творба== Юстина Матяшовска писала бесѣдов родного [[Село|села]] [[верш]]ы, балады, курту [[Проза|прозу]], зберала [[фолклор]],<ref name="КСРУ">Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина, с. 214.</ref> ей творба появляла ся в украинскых, а од року 1989 и в русинскых периодиках и [[антология]]х. Окремыма книжками вышли:<ref name="мі"/><ref name="КСРУ"/> * Орябинський вінок (вершы, 1975) * Великі дрібнички (повѣданя, 1979) Найкрасшы в творчости Юстины Матяшовской суть балады.<ref>Муза спід Карпат, с. 114.</ref> ==Жерела и одказы== * {{Cite book |author= '''Мирослав Ілюк''' |title= // Нове життя (новинкы) |at= ч.&nbsp;19/2018, с.&nbsp;2 |chapter= Юстина Матяшовська |url= |date=2018-09-28 |publisher= [[СРУСР]], [[Пряшів|Пряшов]] |format= |page= |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=}} * '''''Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина.''''' Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. {{ISBN| 80-85137-15-1}} ([[Украинскый язык|по украинскы]]) * '''''Муза спід Карпат'''''. (Зборник поезії Русинів на Словеньску). Зоставила ПгДр. Анна Плїшкова. — Пряшів: Русиньска оброда, 1996. {{ISBN| 80-88769-15-9}} ([[Русинскый язык|по русинскы]]) * '''''Мамко, куп мі книжку'''''. Упорядник Петро Трохановскій. — Nowy Sącz: SOWY, 1995 {{ISBN| 83-85753-30-3}} ([[Русинскый язык|по русинскы]]) == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1931|2018|Матяшовска Юстина}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] 7xd86dz3gehnwtlx40kw9l55n34alys Прокопий Кесарийскый 0 16565 169251 168180 2026-09-07T07:18:11Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 169251 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |birthdate = межи 490 а 507 |birthplace =[[Кесария Палестинска]], [[Византска империя]] |portrait = {{Фоторамка|Обсяг=Увидьте фото|pos=top|align=center|width=120|link=https://images.findagrave.com/photos/2015/353/156218758_1450657474.jpg}} |deathdate =circa 565 |deathplace =[[Константинополь]] | notableworks = Polemon (De bellis; Войны, 8 книг); Peri Ktismaton (De aedificiis; О ставбах, 6 книг) и Anecdota (Historia arcana, Тайна история) }} '''Проко́пий Кесари́йскый''' ({{lang-la|Procopius Caesarensis}}, {{lang-el|Προκόπιος ὁ Καισαρεύς}}; родив ся межи 490 а 507, [[Кесария Палестинска]], [[Византска империя]]&nbsp;– умер ''circa''&nbsp;565, [[Константинополь]])&nbsp;— [[Византска империя|византскый]] [[историк]] и [[писатель]], секретарь войводы [[Белизар]]а.<ref name=Otto>Ottův slovník naučný</ref><ref name=EB>Encyclopædia Britannica</ref> Прокопий быв штатный урядник и [[историк]] [[Византска империя|Восточной Римской империи]]. Доставши правницке образованя, од року 527 быв секретарьом и радником (consilarius) воеводы [[Белизар]]а, брав участь во войнах з Вандалами (533–534), быв в сѣверной Африцѣ до року 536, пак в Италии в походѣ на Готох до року 540 и Персох. Од року 542 Прокопий, правдоподобно, быв в [[Константинополь|Константинополю]], понеже описав великый мор, котрый там быв того року. Нич бизовно не мож знати о його далшом животѣ.<ref name=EB/><ref name=Otto/> Од Прокопия ся захранили три великы дѣла: Polemon (De bellis; Войны, 8 книг); Peri Ktismaton (De aedificiis; О ставбах, 6 книг) и Anecdota (Historia arcana, Тайна история), появнена уже по його смерти. В центрѣ книг о войнах [[Юстиниан I.|Юстиниана]] стоить фигура [[Белизар]]а. Велику цѣну мають описы войн и епизодох, де пише як свѣдок подѣй, не закрываючи хыбы Юстиниана и його воевод, и многочисленны епизоды, етнографичны и географичны, де меджи иншым пише и о [[Славяне|Славянох]] при долном Дунаю (Σκλαβηνοι).<ref name=Otto/> Книгы о ставбах, описуючы ставбы [[Юстиниан I.|Юстиниана]] в розличных частях империи, написаны кедь не на росказ самого императора, та на основѣ официалной информации и так ся поважують за цѣнне жерело.<ref name=EB/> Вызнам книгы ''Тайна история'' спочивать в додаточной и пояснюючой информации ку книгам о войнах, котру автор не годен быв подати в тых книгах в страхови перед [[Юстиниан I.|Юстинианом]] и його женов [[Теодора Византска|Теодоров]]. Суть то запалисты атакы на монаршу пару, на [[Белизар]]а и його жену Антонину, на иншых высокых штатных урядникох. Через лютость тых атак, дакотры историкы кладуть под сомнѣв бизовность информации, але авторство Прокопия в цѣлому ся вызнавать. Што ся тыче умѣлецкой вартости, книга стоить ниже книг о войнах и чинить доим незавершености, найменше, недзбалого редагованя.<ref name=EB/> == Жерела и одказы == * <big>Ottův slovník naučný</big>. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 20. Vyd. J. Otto. V Praze, 1903. S.&nbsp;753. {{ref-cs}} * {{cite web |title=Procopius |publisher=<big>Encyclopædia Britannica</big> |date=July 31, 2019 |url=https://www.britannica.com/biography/Procopius-Byzantine-historian |accessdate=2020-06-24}}{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|500|565|Прокопий Кесарийскый}} [[Катеґорія:Византска империя]] [[Катеґорія:Історіци]] a4ys1qq7repetrenssd99h5amfggtra Михайло Молнар (1912–1997) 0 18395 169253 168185 2026-09-07T07:26:40Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 169253 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Михайло Молнар |portrait={{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top |link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSITCBPqKPD6XpmKnAHF5o4AsD_Af0mpuA_A702Py5kNjGeKF74CWJNOnEMkA&s}} | pseudonym = | birthname = | birthdate = {{Birth date|1912|02|04}} | birthplace = [[Голубине]], [[Свалявскый район|Свалявскый округ]], [[Австро-Мадярщина]] | deathdate = {{Death date and age|1997|12|18|1912|02|04}} | deathplace = [[Голубине]], [[Свалявскый район]], [[Украина]] | resting_place = | occupation = [[педагог]], [[Фолклористика|фолклорист]], [[проза]]ик | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = | genre = | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''Михайло Иванович Молнар''', *[[4. фебруар]] [[1912]], [[Голубине]], [[Свалявскый район|Свалявскый округ]], [[Австро-Мадярщина]] – †[[18. децембер]] [[1997]], [[Голубине]], [[Свалявскый район]], [[Украина]] — [[педагог]], [[Фолклористика|фолклорист]] и [[проза]]ик, културный дѣятель. Брат [[Василь Молнар|Василя Молнара]].<ref name=Almasi>Алмашій, Михайло</ref><ref name=Dolinic>Долинич Й.</ref> == Биография == Походив з родины земледѣлцьох Ивана Молнара и Марии Улѣганець, де было восьмеро дѣти (четыри хлопцѣ и четыри дѣвкы), меджи котрыма быв найстаршым. По закончѣню 6-класной народной школы в родиску (1924) зачав ся учити в Ужгородской гимназии, а завершив гимназиалны штудии в Мукачовской гимназии (1932). Мав дяку на высокошколскы штудии в [[Прага|Празѣ]], але худобность родины то не доволила. Учительовав в селах Свалявского округу ([[Сасовка (Свалявскый район)|Сасовка]], [[Поляна (Свалявскый район)|Поляна]], [[Сусково]], [[Солочин]]).<ref name=Homonnay>Гомоннай В. В.</ref> В часѣ [[Друга світова война|войны]] быв мобилизованый до мадярского войска и бойовав на выходном фронтѣ. По войнѣ зыскав фах [[Учитель|учителя]] [[История|истории]] и [[География|географии]] (екстерно).<ref name=Almasi/> Од самого зачатку украинской добы быв организатором школства як школный инспектор Свалявского округа, а цѣлых 30 рокы быв директором 7-рочной, а пак 8-рочной школы в [[Голубине|Голубиному]] (1945–1975). Инициовав добудову «народным методом» штока партеровой школы, резултатом чого было выучованя на едну змѣну, были створены предметны кабинеты.<ref name=Homonnay/> Од него ся зачала и велика учительска династия Молнарох, уже в трьох генерациях числяча понад 30 [[педагог]]ы.<ref name=Dolinic/> В часѣ своей педагогичной роботы быв активным организатором културной чинности и много раз быв повѣреный сполоченскыма функциями: подпредсѣдник сельской рады, посланець районной рады, голова районной комисии з културы и школства, член областной и районной обрядовых комисий. По одходѣ з педагогичной роботы до пензии продовжовав ативну културну чинность. Михайло Молнар вызнаменаный похвалныма вызнанями Министерства освѣты Украины, знаком ''Взоровый працовник освѣты Украины'', медайлов {{nowrap|А. С. Макаренка}}, медайлов ''За трудову доблесть'', титулом ''Заслуженый учитель Украины''.<ref name=Homonnay/> Стояв у чолѣ обновленого районного Общества Александра Духновича. На будинкови голубинской школы вдячны краяне отворили памятну таблу Михайлови Молнарови.<ref name=Almasi/><ref name=Dolinic/> == Културна чинность == ;Литература:Зачав писати ещи в штудентскых роках. Публиковав ся в часописѣ ''Наши стремления'' (1941), в алманаху молодых литераторох (1943).<ref name=Almasi/> Записовав фолклор, инсценовав даколько народных казок про театралны кружкы. В року 1935 окремыма брожурами выйшли его дѣточы пьесы ''Злый Петро'' и ''Дѣд Мороз и бабушка Зима''. Од {{nowrap|1960-х}} рокох немало новел, черт, усмѣвох, фолклорно-етнографичных материалох опубликовав в свалявской районной новинцѣ. Найвекшой популарности заслужили гуморескы, писаны мѣстнов бесѣдов, з котрыма смѣшили публику на концертах, критикуючи вады сполоченского и каждоденного живота. Незадовго до смерти выйшли его "Голубинські бувальщини" (1997) — зберька интересных историй, взятых з реалного минулого живота и переповненых духовитыма фиглями.<ref name=Dolinic/> Посмертно выйшли фолклорны запискы ''Вичурки у вуйны Полані'' (Свалява, 2002, сполуавтор В. Молнар). ;Фолклор и сцена:Як правдивый запаленик розвою и помножѣня културы, умѣня в [[Голубине|Голубиному]] организовав зо своима еднодумцями многожанрове учньовске аматерске умѣлство, а тоты колективы суть познаты и витаны ай в районѣ, ай в области: хор ''Голубинська борона'', женскы вокалны зборы ''Семеро сестры Молнаровы'', ''Голубинскы свашкы'', хлопскый вокалный збор ''Семеро братя Цимболинцѣ'' ай иншы. Тоты фолклорно-етнографичны колективы успѣшно выступали на многых сценах и в програмах Закарпатской областной телерадиокомпании, доставали награды районных, областных и республиковых конкурзох, были нафилмованы во филмах.<ref name=Dolinic/> Михайло Молнар зберав предметы хыжного и газдовского хоснованя. Етнографичны колекции передав до Свалявского историчного музея и до школного музея в [[Голубине|Голубиному]].<ref> ''Вичурки у вуйны Полані'', с. 20.</ref> == Жерела и одказы == * {{Cite book |author= <big>Алмашій, Михайло</big> |chapter= Молнар Михайло |title= //Русинська педагогічна енциклопедія |location= Ужгород |publisher= Карпатська Вежа, 2005 |isbn= 966-2674-43-X |at= C.&nbsp;161}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author= <big>Гомоннай В. В.</big> |chapter= Михайло Іванович Молнар |title= //Антологія педагогічної думки Закарпаття (XIX–XX ст.) |location= Ужгород |publisher= «Закарпаття», 1992 |isbn= |at= Cс.&nbsp;226–228}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author= <big>Долинич Й.</big> |chapter= Молнар Михайло Іванович (1912–1997) ... |title= Визначні діячі Свалявщини |at= cc.&nbsp;26–31 |url= https://en.calameo.com/read/0046711928c0fe4a12098 |accessdate= 2022-02-16}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1912|1997|Молнар, Михайло}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы фолклорісты]] ptcpedopekc22ahm8eu37egywf9dcpq Андрѣй Патрус-Карпатскый 0 18457 169254 168570 2026-09-07T07:28:30Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 169254 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Андрѣй Патрус | portrait = {{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top|link=https://ukrlit.net/biography/patrus.jpg}} | pseudonym = Сѣрый, Гранчак, Карпатскый, Петро&nbsp;Карпатскый<ref name="Pop2005">Ivan Pop</ref> | birthname = | birthdate = {{Birth date|1917|03|29}} | birthplace = [[Теребля (Тячовскый район)|Теребля]], [[Мадярске кральовство]] | deathdate = {{Death date and age|1980|04|19|1917|03|29}} | deathplace = [[Киев]], [[УССР]] | resting_place = [[Киев]] | occupation = [[поет]], [[проза]]ик, [[новинарь]], [[перекладатель]] | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = 1934–1980 | genre = | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''Андрѣй Патрус''', ({{ref-uk}} ''Андрі́й Миха́йлович Па́трус-Карпа́тський'', {{nowrap|*[[29. марец]] [[1917]]}}, [[Теребля (Тячовскый район)|Теребля]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;– {{nowrap|†[[19. апріль|19. апрѣль]] [[1980]]}}, [[Киев]], [[УССР]])&nbsp;— [[Подкарпатя|подкарпатскый]] [[поет]], [[проза]]ик, [[новинарь]], [[перекладатель]].<ref name="Dovhanic1994">Омелян Довганич</ref><ref name="Dovhanic2007">Довганич О. Д.</ref><ref name="Pavlenko">Павленко Г. В.</ref><ref name="Ferenc">Ференц, Надія</ref> Его живот и творчость перешли зложенов и противоречивов дорогов через часто змѣнюючы ся политичны условия, в котрых жив и творив.<ref name="Dovhanic1994"/> == Биография == === Походжѣня и штудии === Андрѣй Патрус походив з худобной родины дровосѣка, што дефинитивно вызначило его лѣвицьову ориентацию. [[Верш|Стихы]] и [[повѣданя]] зачав печатати од року 1934 в [[русофил]]скых выданях „''Нашъ Путь''“, „''Наши стремленія''“, „''Русскій Народный Голосъ''“, „''Карпаторусское Слово''“, а в перекладѣ и в чешскых выданях.<ref>Андрей Патрус (фото, биография, творба)</ref> Первов его публикациов быв верш „''Мой кличъ''“ (газета „''Нашъ Путь''“, 1934).<ref name="Ferenc"/> Быв тогды гимназистом Хустской русской гимназии, до котрой наступив в року 1928 по закончѣню [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народной школы]] в родиску.<ref name="Dovhanic1994"/><ref name="Dovhanic2007"/> А уже в року 1935 Андрѣй Патрус быв выказаный зоз Хустской гимназии за членство в тайной [[комсомол]]ской групѣ. Гимназиалны штудии докончив екстерно на Мукачовской русской гимназии (1935–1937). На двадцятом року живота поет выдав свою перву, [[Русскый язык|русскоязычну]] зберьку „''Плетью по совѣсти''“ (Ужгород, „''Школьная помощь''“, 1937), в котрой переважали социално-политичны мотивы.<ref name="Ferenc"/> === Перед свѣтовов войнов === В [[Мукачово|Мукачовѣ]] аматерскый театер инсценовав его гру „''Сватання''“. На додаток, того ж року 1937 став ся членом [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]] и заступив на пост литературного редактора партийного журнала „''Голос молоді''“, выдаваного в [[Ужгород]]ѣ.<ref name="Dovhanic1994"/><ref name="Pop2005"/><ref name="Pop2001">Иван Поп</ref> В новембрѣ 1938, коли подля [[Перва вѣденьска арбитража|Вѣденьской арбитражи]] Ужгород быв одданый [[Мадярске кральовство|Мадярам]], Андрѣй Патрус зачатком року 1939 прияв роботу в редакции хустской новинкы „''Русскій народный голосъ''“, што была органом русофилской [[Централна Руська Народна Рада|Централной Русской Народной Рады]]. Але уже в фебруарѣ 1939 перейшов на пост литературного редактора украинской националистичной новинкы „''Нова Свобода''“ в [[Хуст]]ѣ, де працовав до 16.&nbsp;марца 1939. Его поезии и статьи того периода цѣлком одповѣдали характеру новинкы.<ref name="Dovhanic1994"/> Украинскы националисты таку остру перемѣну поглядох коментовали як свою побѣду над русофилсков групов, але сам поет по часѣ твердив, же служив там як информатор про [[Комунистична партия Чехословакии|комунистичну партию]],<ref name="Pop2001"/> а тото потверджують ай архивны документы, опубликованы в сучасности.<ref name="Dovhanic1994"/> === До СССР === По падѣ [[Карпатска Украина|Карпатской Украины]] вернув ся до [[Теребля (Тячовскый район)|Тереблѣ]] и до мая 1939 быв под домашным арештом и выслухами в мадярской жандармерии. 29.&nbsp;септембра 1939, скоро по установлѣню в Карпатах совѣтско-мадярской границѣ нелегално з двома товаришами утѣк до [[СССР]], де были арештованы и умѣщены в тюрмѣ [[Камянець-Подольскый|Камянця Подольского]]. За Патруса але поручили ся авторитетны в СССР дѣятелѣ [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]], и быв пущеный на слободу зо статусом политичного емигранта.<ref name="Dovhanic1994"/><ref name="Pop2001"/> Достав роботу [[Новинарь|новинаря]] в мѣстной новинцѣ. По зачатку нѣмецко-совѣтской войны перебывав в Червеной армадѣ до новембра 1941, а пак быв посланый до [[Бузулук]]а, де ся формовав Первый чехословацкый окремый баталион. Ту зостав придѣленый за товмача чехословацкой военской мисии, котра квартельовала в недалеком Куйбышевѣ (Самарѣ), де окрем иншого брав участь в радиовысыланях, утримовав контакты з чехословацков екзиловов владов в [[Лондон]]ѣ, писав статьи про карпаторуску пресу в [[Сѣверна Америка|Америцѣ]], в року 1943 выдав зберьку поезий „''Батьківщина кличе до бою''“.<ref name="Dovhanic2007"/> Прислужив ся ку тому, же тысячи [[Русины|Русинох]] были выслободжены з [[ГУЛАГ]]у и поповнили чехословацкый корпус. При миссии быв до октобра 1943, пак быв посланый назад до [[Бузулук]]а и яко заступник велителя Другой парашутно-десантной бригады Чехословацкого армадного корпуса перейшов бойову дорогу до конця войны.<ref name="Pop2001"/> === По войнѣ === По войнѣ вернув ся дому и тогды ся дознав, же быв ещи в року 1943 выказаный зоз [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]] за „контакты з [[Павел Цибере|Цибере]], емиграчны тенденции, одход од линии партии и аморалне справованя“.<ref name="Dovhanic1994"/> Быв приятый за члена [[ВКП(б)]], [[Народный сполок писательох Украины|сполку писательох Украины]], членом редакции ведучой областной новинкы „''Закарпатська Правда''“, став на челѣ областной писательской организации. Выграв конкурз на найлѣпше поетичне писмо-оду [[Йосиф Сталин|Сталин]]у и достав солидну грошову награду. Але нечекано в октобрѣ 1947 быв арештованый [[НКВД]], котре выявило, же быв он „приживник фашистох и англицкый шпион“. В основѣ, кавза Патруса была лем одголоском первого великого политичного процеса в [[Чехословакия|Чехословакии]] по комунистичном переворотѣ, в котром главный обвиненый быв генерал Гелиодор Пика, началник Патруса по военской мисии в [[СССР]]. Пика быв завѣшеный, а Патрус достав 25&nbsp;рокы [[ГУЛАГ]]а.<ref name="Pop2001"/> Лем в року 1956 поет и писатель быв регабилитованый и годен быв ся вернути дому. Жив в селѣ [[Минай]] коло [[Ужгород]]а, сполупрацовав в мѣстных [[Новины (папірёвы)|новинках]] и вельох украинскых периодиках. Активно выдавав новы книгы. Послѣдны рокы бывав в [[Киев]]ѣ, там и умер и покоить ся.<ref name="Pavlenko"/> == Дѣдузнина == На днешный день в Минаѣ майдовга улиця села е названа на честь Патруса-Карпатского.<ref>https://maps.visicom.ua/i/STR3JVL2ZJW8?lang=uk</ref> Так само улиця Патруса-Карпатского е в селѣ Теребля. == З ранней творбы == * {{Cite web |url= http://carpatho-russian-almanacs.org/LEMKO/LEMKO1938/Patrus.php |title= Андрей Патрус |format= фото, биография, творба |publisher= Карпаторусский Календарь Лемко-Союза На Год 1938}} * {{Cite web |url= http://carpatho-russian-almanacs.org/LEMKO/LEMKO1938/KarpatLit.php |author= Андрей Патрус |title= О Карпаторусской Литературі |format= проба литературной критикы |publisher= Карпаторусский Календарь Лемко-Союза На Год 1938 }} * {{Cite web |url= http://carpatho-russian-almanacs.org/LEMKO/LEMKO1938/Springtime38.php |author= Андрей Патрус |title= Навстречу весні |format= проба прозы |publisher= Карпаторусский Календарь Лемко-Союза На Год 1938}} * {{Cite web |url= http://carpatho-russian-almanacs.org/LEMKO/LEMKO1939/MishkoHulyak.php |author= Андрей Патрус |title= Мишко Гуляк |format= повѣсть з Марамороша 1918–1920 |publisher= Карпаторусский Календарь Лемко-Союза На Год 1939 }} == Выбор з выдань зрѣлой добы == * ''Що в серці найсвятіше: лірика, легенди, поема'' / А.&nbsp;Патрус-Карпатський. – К.: Рад. письм., 1958. – 240&nbsp;с. * ''Іду життям!: лірика'' / А.&nbsp;М.&nbsp;Патрус-Карпатський; ред. В.&nbsp;Панченко ; худ. О.&nbsp;П.&nbsp;Терновська. – Ужгород: Закарпат. обл. вид-во, 1960. – 112&nbsp;с. * ''Бескиде, відрадо моя: поезії'' / А.&nbsp;М.&nbsp;Патрус-Карпатський; ред. Ю.&nbsp;П.&nbsp;Петренко. – К.: Рад. письм., 1961. – 128&nbsp;с. * ''Колиска орлина: вірші та поеми'' / А.&nbsp;М.&nbsp;Патрус-Карпатський; ред. Л.&nbsp;С.&nbsp;Малахова; худ. Г.&nbsp;Р.&nbsp;Кохан. – К.: Держ. вид-во худож. л-ри, 1963. – 158&nbsp;с. * ''Малиново квітнуть малини: поезії'' / А.&nbsp;М.&nbsp;Патрус-Карпатський; ред. Г.&nbsp;П.&nbsp;Коваль. – К.: Рад. письм., 1966. – 88&nbsp;с. * ''Терези часу: поезії'' / А.&nbsp;М.&nbsp;Патрус-Карпатський. – Ужгород: Карпати, 1967. – 88&nbsp;с. * ''Співучі смереки: поезії'' / А.&nbsp;М.&nbsp;Патрус-Карпатський; упоряд. та передм. М.&nbsp;І.&nbsp;Дубина; ред. Т.&nbsp;В.&nbsp;Карбовнича; худ. А.&nbsp;М.&nbsp;Пугачевський. – К.: Дніпро, 1987. – 198&nbsp;с.: портр. * ''Голуба далечінь: поезії'' / А.&nbsp;М.&nbsp;Патрус-Карпатський; упоряд., передм. О.&nbsp;Д.&nbsp;Довганич. – Ужгород: ВАТ "Видавництво "Закарпаття", 2008. – 440&nbsp;с. : портр. – (Письменство Закарпаття). == Жерела и одказы == * {{Cite book |editor= Paul Robert Magocsi, Ivan Pop |author= <big>Ivan Pop</big> |chapter= Patrus-Karpats'kyi, Andrii |title= Encyclopedia of Rusyn History and Culture |year= 2002 |url= https://archive.org/details/encyclopediaofru0000mago |location= Toronto Buffalo London |publisher= University of Toronto Press, 2005 |edition= Revised and expanded |pages= |doi= 10.3138/9781442674431 |isbn= 0-8020-3566-3 |page= 377–378 }}{{ref-en}} * {{Cite book |author= <big>Омелян Довганич</big> |chapter= «Мої жалі і світлі мрії...» (Нове про {{nowrap|А. М. Патруса-Карпатського}}) |title= Карпатський край. Травень – червень 1994. {{nowrap|№ 5–6 (105)}} |location= Ужгород |publisher= |at= {{nowrap|Сс. 52–55}} }}{{ref-uk}} * <big>Довганич О. Д.</big>: Патрус-Карпатський Андрій Михайлович // {{ЕЗВО20}} {{nowrap|Сс. 242–243}} * {{Cite book |author= <big>Павленко Г. В.</big> |chapter= Патрус-Карпатський |title= Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник |location= Ужгород |publisher= Патент, 1999 |at= {{nowrap|Сс. 137–138 |isbn= 966-7242-10-2 }} }}{{ref-uk}} * {{Поп2001|позиция=Сс. 295–296|статья=Патрус-Карпатский Андрей}} * {{Cite book |author= <big>Ференц, Надія</big> |chapter= Андрій Михайлович Патрус-Карпатський : 90-річчя від дня народж. поета, прозаїка (1917-1980) |title= // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік : рек. бібліогр. посіб. / Закарпат. обл. універс. наук. б-ка |location= Ужгород |publisher= Вид-во В. Падяка, 2006 |at= {{nowrap|Сс. 156–160}} |url= https://www.biblioteka.uz.ua/vistavka/?presentation=95 |accessdate= 2022-03-31}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1917|1980|Патрус-Карпатскый}} [[Катеґорія:Украинскы поеты]] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] 7c4t1x4al90171larhlwwa6ipj9bmxn Милош Крно 0 18673 169255 167101 2026-09-07T07:30:06Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 169255 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name = Милош Крно |portrait={{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top |link= https://www.litcentrum.sk/sites/default/files/person_photos/milos_krno1.jpg}} |pseudonym = Ľupčiansky, M.&nbsp;Blesk, Miloš&nbsp;Blesk, Miloš&nbsp;Krno-Ľupčiansky, Peter&nbsp;Vrba<ref name="LIC">Literárne informačné centrum</ref> |birthname = Miloš Krno |birthdate = {{Birth date|1922|07|25}} |birthplace = [[Братислава]] |deathdate = {{Death date and age|2007|07|21|1922|07|25}} |deathplace = [[Братислава]] |resting_place = |occupation = [[писатель]], [[перекладатель]], [[новинарь]], [[сценариста]] |nationality = |ethnicity = [[Словаци|Словак]] |citizenship = |genre = [[поезия]], [[проза]], [[драма]], [[литература факту]], дѣточо-молодежна |subject = |movement = |notableworks = |spouse = |partner = |children = |relatives = |awards = |signature = |signature_alt = |website = |Commons = }} '''Милош Крно''' ({{lang-sk|Miloš Krno}}, *[[25. юн]] [[1922]], [[Братислава]] – †[[21. юн]] [[2007]])&nbsp;— [[Словакия|словацкый]] [[писатель]], [[перекладатель]], [[новинарь]], [[сценариста]].<ref name="LIC"/><ref name="Teraz2012">Teraz.sk, 25. júla 2012</ref> == Биография == Дѣточы рокы пережив в Нѣмецкой Люпчи,<ref>Од року 1946 Партизанска Люпча</ref> одкы пак взяв собѣ дакотры псевдонимы. Абсолвовав гимназию в [[Кежмарок|Кежмарку]] (1933–1944) и правницку факулту [[Универзита Коменского в Братиславѣ|универзиты Коменского в Братиславѣ]] (1941–1946). В року 1945 — новинарь в [[Кошицѣ|Кошицях]] и [[Братислава|Братиславѣ]], 1946 — працовник министерства загранича в [[Прага|Празѣ]], 1946–1953 первый секретарь чехословацкой амбасады в [[Москва|Москвѣ]], 1954–1959 [[новинарь]], 1959–1963 секретарь Союзу словацкых писательох, едночасно в роках 1954–1964 посланець Словацкой Народной Рады, 1963–1968 [[писатель]] на вольной нозѣ, 1969–1971 шефредактор [[часопис]]у ''Obzor socializmu'', 1971–1978 [[драматург]] и [[сценариста]] ''Словацкого филму'', од року 1978 жив на пензии в Братиславѣ.<ref name="LIC"/> == Творба == Автор понад 30 книг. Еден з главных представительох словацкого [[Социалистичный реализм|социалистичного реализма]].<ref name="LIC"/> Дебутовав [[Надреализм|надреалистичнов]] поетичнов зберьков ''Šialené predstavenie'' (1944). В прозовых творах найвеце писав о добѣ [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]]. Написав двѣ романовы трилогии, окремы [[роман]]ы и [[повѣданя]]. Вельо его книжок суть написаны дѣтьом и молодежи ай о проблематицѣ охраны природы. Послѣдня книжка ''Ak je na zemi raj'' (2002) — споминкы и есеи о Грузии. Его творы перекладены до 11 языкох, а он сам перекладав поезию и прозу русскых, нѣмецкых, грузинскых и арменскых авторох.<ref name="Teraz2012"/> == Жерела и одказы == * {{Cite web |title = Miloš Krno |url = https://www.litcentrum.sk/autor/milos-krno/zivotopis-autora |publisher= '''Literárne informačné centrum''' |accessdate= 2022-07-30}}{{ref-sk}} * {{Cite web |title= Spisovateľ a publicista Miloš Krno by oslávil deväťdesiatku |url= https://www.teraz.sk/kultura/spisovatel-a-publicista-milos-krno-by/16586-clanok.html |publisher= '''Teraz.sk, 25. júla 2012''' |accessdate= 2022-07-30}}{{ref-sk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1922|2007|Крно, Милош}} [[Катеґорія:Словацкы писателе]] qgyw8g1o64o8m8j8a4uxqr63cy7uj7t Микола Лелекач 0 19137 169246 168539 2026-09-07T03:35:43Z CommonsDelinker 9283 Removing [[:c:File:Лелекач_М._М.jpg|Лелекач_М._М.jpg]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Krd|Krd]] because: No permission since 30 August 2026. 169246 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя= Микола Лелекач |Имя_оригиналне= ''Микола Михайлович Лелекач''{{ref-uk}} |Категория_склада= Rusyn historians |Образчик= |Образчика_подпис= |Чинность= [[историк]], [[педагог]], |Уроджѣня= {{Birth date|1907|12|19}} |Мѣсто_роджѣня= [[Корытняны]], [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня= {{Death date and age|1975|09|06|1907|12|19}} |Мѣсто_смерти= [[Ужгород]], [[УССР]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=<!-- не знати --> }} '''Микола Лелекач''', {{ref-uk}} ''Микола Михайлович Лелекач'' (псевдоним «Леми Мишилко», криптонимы «Н. Л-кач», «Н. Л.»; {{nowrap|*[[19. децембер]] [[1907]]}}, [[Корытняны]], [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;– {{nowrap|†[[6. септембер]] [[1975]]}}, [[Ужгород]])&nbsp;— [[историк]], [[педагог]], [[литературознатель]], [[Библиография|библиограф]], културно-просвѣтный дѣятель [[Подкарпатя]] украинской ориентации.<ref name="AlmasiPop">Mykhailo Almashii, Ivan Pop</ref><ref name="Zvorski">Зворський Сергій Леонідович</ref> == Биография == Походив з роботницкой фамилии. Скоро зостав без отця, котрый загынув на зароботках в Америцѣ (1917). Учив ся в [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народной школѣ]] в [[Корытняны|Корытнянох]] (1916–1921), Ужгородской гимназии (1921–1929), на филозофской факултѣ [[Карлова универзита|Карловой универзиты]] в [[Прага|Празѣ]] (1929–1934), де быв секретарьом «Союзу подкарпатскых руськых штудентох» (1931–1932). По шоровой службѣ в чехословацком войску (1934–1936) куртый час преподавав на [[хуст]]ской гимназии (1936), пак одышов до [[Ужгород]]у, де быв архиварьом Земского архиву [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] (1936–1939), секретарьом ''[[Подкарпатское Общество Наук|Подкарпатского общества наук]]'' и редактором выдань ПОН (1941–1942), професором Ужгородской учительской семинарии (1942–1944). В юну 1944 быв мобилизованый до мадярского войска. На выходном фронтѣ трафив до заятя и добровольно перейшов на бок Червеной армады, де до септембра 1945 служив товмачом з мадярского и чешского, а з фронтом дойшов до [[Прага|Прагы]]. По демобилизации став ся первым директором Централного державного историчного архиву [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] (1945–1946, теперь Державный архив Закарпатской области). Од року 1946 — на историчной факултѣ новоствореной [[Ужгородска народна универзита|Ужгородского державной универзиты]]: старшый преподавач (1946–1947), доцент (1947–1948, 1956–1969), ведучый катедры общой истории (1948–1956).<ref name="Zvorski"/><ref name="AlmasiPop"/> == Творба == Переважна часть робот Миколы Лелекача написана в добѣ, коли працовав в архивѣ и в [[ПОН]]. В совѣтском периодѣ мусѣв дати почестунок комунистичной идеологии и догмам и написав роботы, опубликованы в ''Науковых записках'' универзиты, в котрых «обосновав» «споконвѣчны» звязи [[Угорска Русь|Угорской Руси]] з восточным славянством:<ref name="AlmasiPop"/> * Про приналежність Закарпаття до Київської Русі в Х–ХI ст. Іп НЗ УжДУ, Ужгород, 1949, Т.2; * Культурні зв'язки з Україною і Росією в XVII–XVIII ст. Іп НЗ УжДУ, 1954, Т.9. Меджи найцѣннѣйшыма роботами суть «Загальна бібліо­графія Підкарпаття» (Унгвар, 1943), «Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область» (К., 1969), де выхоснованы в великой мѣрѣ его материалы.<ref>М. В. Олашин</ref> == Главнѣйшы публикации == * Зейканѣ (До исторіѣ фамиліѣ Зейкань) // Зоря-Hajnal. – 1942. – Ч. 1–2. – С.&nbsp;35–42; * Подкарпатское письменство на початку ХХ.&nbsp;вѣка / Николай Лелекачъ; Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. – Унгваръ: 1944. – 32&nbsp;с.; * Мункачевска богословска школа (1744–1776) / Николай Лелекачъ; Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. – Унгваръ: Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ, 1943. – 24&nbsp;с.; * Загальна библіографія Подкарпатя / Зложили Лелекачъ&nbsp;Н., Гарайда&nbsp;И. = Kárpátalja általános bibliográfiája / Öszeállították Lelekács Miklós és Harajda János: З додатками: 1.&nbsp;Библіографія подкарпатской руськой литературы; 2.&nbsp;Библіографія подкарпатской руськой исторіѣ литературы = Загальна бібліографія Підкарпаття / Уклали Лелекач&nbsp;М., Гарайда&nbsp;І.: З додатками: 1.&nbsp;Бібліографія підкарпатської руської літератури; 2.&nbsp;Бібліографія підкарпатської руської історії літератури / Факс. вид. (на русинській та угорській мовах) ; Передмова Д.&nbsp;Данилюка; Післямова В.&nbsp;Падяка. – [Факсимільне вид. 1944]. – Ужгород : Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2000. – 214&nbsp;с.; * Выборъ изъ старого руського письменства Подкарпатя (отъ найдавнѣйшихъ початковъ до середины ХІХ.&nbsp;в.) / сост. Н.&nbsp;Лелекач, М.&nbsp;Грига; Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. – Унгваръ: Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ, 1943. – 136&nbsp;c. – На обкл. рік видання 1944. == Честь памяти == * 19. децембра 2012 в школѣ села [[Корытняны]] историци [[Ужгородска народна универзита|УжНУ]] славностно припомянули живот и творчость Миколы Лелекача. Участник славности познатый скулптор [[Михайло Белень|М.&nbsp;Белень]] приобѣцяв выготовити мемориалну таблу.<ref>[https://korytnjanyskol.at.ua/news/zanovo_vidkritij_mikola_lelekach/2012-12-24-51 Заново відкритий Микола Лелекач]</ref> * 20. децембра 2013 на фасадѣ Корытнянской школы отворена памятна табла од [[Михайло Белень|М.&nbsp;Беленя]] з портретом Миколы Лелекача, де е спомянутый яко вызнамный родак села и найславнѣйшый абитуриент школы.<ref name="Zvorski"/> == Интересны факты == * Укажка з полемикы Миколы Лелекача и [[Федор Потушняк|Федора Потушняка]] з добы [[ПОН]]: [https://rusin8.webnode.ru/news/o-poetakh-i-kritikakh/ О поетах и критиках (Русинська Веб-книга)] == Жерела и одказы == * {{Cite book |editor= Paul Robert Magocsi, Ivan Pop |author= '''Mykhailo Almashii, Ivan Pop''' |chapter= Lelekach, Mykola |title= //Encyclopedia of Rusyn History and Culture |year= 2002 |url= https://archive.org/details/encyclopediaofru0000mago |location= Toronto Buffalo London |publisher= University of Toronto Press, 2005 |edition= Revised and expanded |pages= [https://archive.org/details/encyclopediaofru0000mago/page/n301 284]–285 |doi= 10.3138/9781442674431 |isbn= 0-8020-3566-3 |page= }}{{ref-en}} * {{Cite web |author= '''Зворський Сергій Леонідович''' |date= 2017 |url= https://ube.nlu.org.ua/article/Лелекач%20Микола%20Михайлович?fbclid=IwAR3FY9kfrtKbLTxO-83K8xaS8-lN_gwR9Joe5VZRZTfFXywSOb7i67OLiHE |title= Лелекач Микола Михайлович |publisher= // Українська бібліотечна енциклопедія |accessdate= 2022-12-21}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author= '''М. В. Олашин''' |chapter= Лелекач Микола Михайлович |title= // Енциклопедія Сучасної України / ред.: І.&nbsp;М.&nbsp;Дзюба, А.&nbsp;І.&nbsp;Жуковський, М.&nbsp;Г.&nbsp;Железняк та ін.; НАН України, НТШ |location= Київ |publisher= Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016 |volume= Т.&nbsp;17 |url= https://esu.com.ua/article-54129 |accessdate= 22.12.2022}}{{ref-uk}} ==Референции== {{reflist}} {{Lifetime|1907|1975|Лелекач, Микола}} [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] sf30r9abg6gtpo330ptcdspvrpniajr 169247 169246 2026-09-07T06:54:13Z Igor Kercsa 5504 фото 169247 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя= Микола Лелекач |Имя_оригиналне= ''Микола Михайлович Лелекач''{{ref-uk}} |Категория_склада= Rusyn historians |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top |link=https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&Z21ID=&Image_file_name=IMG%2FLelekach_M_M.jpg }} |Образчика_подпис= |Чинность= [[историк]], [[педагог]], |Уроджѣня= {{Birth date|1907|12|19}} |Мѣсто_роджѣня= [[Корытняны]], [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня= {{Death date and age|1975|09|06|1907|12|19}} |Мѣсто_смерти= [[Ужгород]], [[УССР]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=<!-- не знати --> }} '''Микола Лелекач''', {{ref-uk}} ''Микола Михайлович Лелекач'' (псевдоним «Леми Мишилко», криптонимы «Н. Л-кач», «Н. Л.»; {{nowrap|*[[19. децембер]] [[1907]]}}, [[Корытняны]], [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;– {{nowrap|†[[6. септембер]] [[1975]]}}, [[Ужгород]])&nbsp;— [[историк]], [[педагог]], [[литературознатель]], [[Библиография|библиограф]], културно-просвѣтный дѣятель [[Подкарпатя]] украинской ориентации.<ref name="AlmasiPop">Mykhailo Almashii, Ivan Pop</ref><ref name="Zvorski">Зворський Сергій Леонідович</ref> == Биография == Походив з роботницкой фамилии. Скоро зостав без отця, котрый загынув на зароботках в Америцѣ (1917). Учив ся в [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народной школѣ]] в [[Корытняны|Корытнянох]] (1916–1921), Ужгородской гимназии (1921–1929), на филозофской факултѣ [[Карлова универзита|Карловой универзиты]] в [[Прага|Празѣ]] (1929–1934), де быв секретарьом «Союзу подкарпатскых руськых штудентох» (1931–1932). По шоровой службѣ в чехословацком войску (1934–1936) куртый час преподавав на [[хуст]]ской гимназии (1936), пак одышов до [[Ужгород]]у, де быв архиварьом Земского архиву [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] (1936–1939), секретарьом ''[[Подкарпатское Общество Наук|Подкарпатского общества наук]]'' и редактором выдань ПОН (1941–1942), професором Ужгородской учительской семинарии (1942–1944). В юну 1944 быв мобилизованый до мадярского войска. На выходном фронтѣ трафив до заятя и добровольно перейшов на бок Червеной армады, де до септембра 1945 служив товмачом з мадярского и чешского, а з фронтом дойшов до [[Прага|Прагы]]. По демобилизации став ся первым директором Централного державного историчного архиву [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] (1945–1946, теперь Державный архив Закарпатской области). Од року 1946 — на историчной факултѣ новоствореной [[Ужгородска народна универзита|Ужгородского державной универзиты]]: старшый преподавач (1946–1947), доцент (1947–1948, 1956–1969), ведучый катедры общой истории (1948–1956).<ref name="Zvorski"/><ref name="AlmasiPop"/> == Творба == Переважна часть робот Миколы Лелекача написана в добѣ, коли працовав в архивѣ и в [[ПОН]]. В совѣтском периодѣ мусѣв дати почестунок комунистичной идеологии и догмам и написав роботы, опубликованы в ''Науковых записках'' универзиты, в котрых «обосновав» «споконвѣчны» звязи [[Угорска Русь|Угорской Руси]] з восточным славянством:<ref name="AlmasiPop"/> * Про приналежність Закарпаття до Київської Русі в Х–ХI ст. Іп НЗ УжДУ, Ужгород, 1949, Т.2; * Культурні зв'язки з Україною і Росією в XVII–XVIII ст. Іп НЗ УжДУ, 1954, Т.9. Меджи найцѣннѣйшыма роботами суть «Загальна бібліо­графія Підкарпаття» (Унгвар, 1943), «Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область» (К., 1969), де выхоснованы в великой мѣрѣ его материалы.<ref>М. В. Олашин</ref> == Главнѣйшы публикации == * Зейканѣ (До исторіѣ фамиліѣ Зейкань) // Зоря-Hajnal. – 1942. – Ч. 1–2. – С.&nbsp;35–42; * Подкарпатское письменство на початку ХХ.&nbsp;вѣка / Николай Лелекачъ; Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. – Унгваръ: 1944. – 32&nbsp;с.; * Мункачевска богословска школа (1744–1776) / Николай Лелекачъ; Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. – Унгваръ: Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ, 1943. – 24&nbsp;с.; * Загальна библіографія Подкарпатя / Зложили Лелекачъ&nbsp;Н., Гарайда&nbsp;И. = Kárpátalja általános bibliográfiája / Öszeállították Lelekács Miklós és Harajda János: З додатками: 1.&nbsp;Библіографія подкарпатской руськой литературы; 2.&nbsp;Библіографія подкарпатской руськой исторіѣ литературы = Загальна бібліографія Підкарпаття / Уклали Лелекач&nbsp;М., Гарайда&nbsp;І.: З додатками: 1.&nbsp;Бібліографія підкарпатської руської літератури; 2.&nbsp;Бібліографія підкарпатської руської історії літератури / Факс. вид. (на русинській та угорській мовах) ; Передмова Д.&nbsp;Данилюка; Післямова В.&nbsp;Падяка. – [Факсимільне вид. 1944]. – Ужгород : Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2000. – 214&nbsp;с.; * Выборъ изъ старого руського письменства Подкарпатя (отъ найдавнѣйшихъ початковъ до середины ХІХ.&nbsp;в.) / сост. Н.&nbsp;Лелекач, М.&nbsp;Грига; Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. – Унгваръ: Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ, 1943. – 136&nbsp;c. – На обкл. рік видання 1944. == Честь памяти == * 19. децембра 2012 в школѣ села [[Корытняны]] историци [[Ужгородска народна универзита|УжНУ]] славностно припомянули живот и творчость Миколы Лелекача. Участник славности познатый скулптор [[Михайло Белень|М.&nbsp;Белень]] приобѣцяв выготовити мемориалну таблу.<ref>[https://korytnjanyskol.at.ua/news/zanovo_vidkritij_mikola_lelekach/2012-12-24-51 Заново відкритий Микола Лелекач]</ref> * 20. децембра 2013 на фасадѣ Корытнянской школы отворена памятна табла од [[Михайло Белень|М.&nbsp;Беленя]] з портретом Миколы Лелекача, де е спомянутый яко вызнамный родак села и найславнѣйшый абитуриент школы.<ref name="Zvorski"/> == Интересны факты == * Укажка з полемикы Миколы Лелекача и [[Федор Потушняк|Федора Потушняка]] з добы [[ПОН]]: [https://rusin8.webnode.ru/news/o-poetakh-i-kritikakh/ О поетах и критиках (Русинська Веб-книга)] == Жерела и одказы == * {{Cite book |editor= Paul Robert Magocsi, Ivan Pop |author= '''Mykhailo Almashii, Ivan Pop''' |chapter= Lelekach, Mykola |title= //Encyclopedia of Rusyn History and Culture |year= 2002 |url= https://archive.org/details/encyclopediaofru0000mago |location= Toronto Buffalo London |publisher= University of Toronto Press, 2005 |edition= Revised and expanded |pages= [https://archive.org/details/encyclopediaofru0000mago/page/n301 284]–285 |doi= 10.3138/9781442674431 |isbn= 0-8020-3566-3 |page= }}{{ref-en}} * {{Cite web |author= '''Зворський Сергій Леонідович''' |date= 2017 |url= https://ube.nlu.org.ua/article/Лелекач%20Микола%20Михайлович?fbclid=IwAR3FY9kfrtKbLTxO-83K8xaS8-lN_gwR9Joe5VZRZTfFXywSOb7i67OLiHE |title= Лелекач Микола Михайлович |publisher= // Українська бібліотечна енциклопедія |accessdate= 2022-12-21}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author= '''М. В. Олашин''' |chapter= Лелекач Микола Михайлович |title= // Енциклопедія Сучасної України / ред.: І.&nbsp;М.&nbsp;Дзюба, А.&nbsp;І.&nbsp;Жуковський, М.&nbsp;Г.&nbsp;Железняк та ін.; НАН України, НТШ |location= Київ |publisher= Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016 |volume= Т.&nbsp;17 |url= https://esu.com.ua/article-54129 |accessdate= 22.12.2022}}{{ref-uk}} ==Референции== {{reflist}} {{Lifetime|1907|1975|Лелекач, Микола}} [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] bvenwvjjlix7tdmu0zxhvjfev250cvu Наоми Джеймс 0 20040 169256 168188 2026-09-07T07:32:00Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 169256 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name= Наоми Джеймс |birthname= Dame Naomi Christine James, DBE |Категория_склада= |portrait= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top |link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSETQycY8ZYtlz4i4Au10_xVsVv5i8BVsrQRms2dShUBIMaaKwZ2MvUhEym-MapmMYLbx4&usqp=CAU}} |occupation= яхтсменка, писателька |birthdate= {{Birth date and age|1949|03|02}} |birthplace= Гисборн, [[Новый Зеланд]] |deathdate= <!--{{Death date and age|20yy|mm|dd|1949|03|02}}--> |deathplace= |period= 1979 — |awards=[[File:Order of the British Empire (Civil) Ribbon.png|90px|]]<br/>Дама Командор Ордена Британской Империи (DBE, 1978) }} '''Наоми Джеймс''', {{ref-en}} ''Dame Naomi Christine James, DBE'' (в дѣвоцтвѣ ''Naomi Christine Power''), роджена {{nowrap|[[2. марца]] [[1949]]}}, Гисборн, [[Новый Зеланд]] — яхтсменка и [[писатель]]ка мемуарох, перва жена, котра обплавала довкола свѣта в соло плавбѣ на малой плахтарцѣ рутов клиперох через кончик Горн.<ref name="Encyclopedia">Encyclopedia.com</ref> Родила ся в [[Новый Зеланд|Новом Зеландѣ]] на далекой од [[Море|моря]] овечой фармѣ, де не было потребы и можности научити ся плавати и так не знала плавати до свого 21-рочного вѣку. Працовала яко фризерка, покля не наважила ся сѣсти на пасажерску шифу и одплыти до [[Европа|Европы]]. В року 1975 спознала ся зоз своим будучым мужом, Робом Джеймсом, любительом яхтового шпорту, котрому в часѣ медовой плавбы ся признала, же любила бы обплавати в соло плавбѣ доокола свѣта. Ей фантазия ся могла реализовати в року 1977, коли достала спонзорску помочь од лондонской новинкы ''Daily Express'', позычену яхту ''Express Crusader'' и суму про подорожны кельтункы.<ref name=hinds>Michael deCourcy Hinds</ref> По 9-мѣсячной плавбѣ морями стала ся она первов женов, котра самотно обплавала довкола свѣта через кончик Горн по трасѣ, познатой як ''Клиперова Рута'' (9. септембер 1977 – 8. юн 1978), а при тому вылѣпшила попередный рекорд на той трасѣ од Френсиса Чичестера о два днѣ. Тота плавба принесла ей славу. Достала немешску титулу ''Дама Командор Ордена Британской Империи'' (DBE, 1978), котрый удѣлять британска кральова, а в [[Новый Зеланд|Новом Зеланду]] оцѣнена титулов ''Моряк року'' (1978), введена до ''Галы Славы'' (1990). В року 1979 вылѣпшила женскый рекорд ''Трансатлантичных перегонох''. В року 1982 лишила яхтовый шпорт через морску хвороту. О рок ей муж, Роб Джеймс утопив ся в часѣ плавбы (1983), а 10 днѣ на то им ся родила дѣвочка. Наоми ся выдала другый раз в року 1990 и оселили ся во [[Вашингтон (мѣсто)|Вашингтонѣ]]. О своих пригодах написала мемуары ''At One with the Sea'' (1979) и ''At Sea on Land'' (1981).<ref name="Encyclopedia"/> Подля правил ''World Sailing Speed Record Council (WSSRC)'', организации, котра региструе рекорды яхтинга, плавба мать быти ''non-stop''. Наоми мусѣла два раз ставати. Раз в Кейптаунѣ, жебы ремонтовати радио, бо без контакту з родинов уже плавала 8000&nbsp;мил. Другый раз на Фолклендскых островах, де потребовала ремонтовати потрепану в плавбѣ стареньку яхту, по тому, як перейшла страшный кончик Горн, жебы ся могла могла вернути до [[Велика Британия|Британии]]. Тото од ней забрало можность регистровати и вызнати рекорд у WSSRC.<ref name= "Redman">Chris Redman</ref> В року 2005 Еллен Макартур (Dame Ellen MacArthur DBE) обплавала довкола свѣта ''non-stop'' за 71&nbsp;день.<ref>BBC on this day</ref> Ей рекорд быв вызнаный и зарегистрованый. Тот великый роздѣл — 272 днѣ и 71 день — видить ся тяжко порозумѣти. Але Еллен Макартур мала GPS навигацию и швыдкый тримаран, нароком сконштруованый про ню, а ей плавба была каждоденно указована на телевизии. В том часѣ, коли плавала Наоми, Еллен мала лем два рокы, и Наоми не любить пакостны порувнаня их двох. «Моя плавба была абсолутно иншака», — наголошуе она. «Еллен професионална шпортовкыня, а я была авантуристка».<ref name= "Redman"/> == Жерела и одказы == * {{Cite web |date= 8 June 1978 |title= 1978: Woman takes world sailing record |publisher= <big>BBC on this day</big> |url= http://news.bbc.co.uk/onthisday/hi/dates/stories/june/8/newsid_2500000/2500541.stm |accessdate= 2023-05-31}}{{ref-en}} * {{Cite web |title= James, Naomi (1949–) // Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages |publisher= <big>Encyclopedia.com</big> |date= 26 May. 2023 |url= https://www.encyclopedia.com/women/dictionaries-thesauruses-pictures-and-press-releases/james-naomi-1949 |accessdate= 2023-05-31}}{{ref-en}} * {{cite web |url= https://www.nytimes.com/1979/09/23/archives/unlikely-roundtheworld-sailor-learned-how-on-the-way.html |title= Unlikely Round-the-World Sailor Learned How on the Way |author= <big>Michael deCourcy Hinds</big> |publisher= The New York Times, page 60 |date= 23 September 1979 |accessdate= 2023-05-31}}{{ref-en}} * {{Cite web |author= <big>Chris Redman</big> |date= 12 February 2005 |publisher= The Independent |title= The forgotten Dame who sailed round the world |url= https://www.independent.co.uk/news/the-forgotten-dame-who-sailed-round-the-world-1530210.html |accessdate= 2023-06-01}}{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1949||Джеймс, Наоми}} [[Катеґорія:Вандровници]] cbg2qg8x6u02l2wcrl6edst468pgexz Статуя Слободы 0 21044 169216 166885 2026-09-06T14:12:34Z Flipdot 23893 169216 wikitext text/x-wiki [[Файл:IMG_20180818_162654730_HDR-EFFECTS.jpg|міні|праворуч|Статуя Слободы]] '''Ста́туя Слобо́ды''' ({{Lang-en|Statue of Liberty}}), повнов назвов '''„Слобода освічує світ“''', {{Lang-en|Liberty Enlightening the World}}) є колосална [[Мідь|мідна]] [[Неокласицизм|неокласицистична]] [[скулптура]] жоны у туніці и короні на [[Остров Слободы|Острові Слободы]] в [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорку]], [[США]], у [[Аппер-Ню-Йорк-Бей|Верьхньому Нюйоркському заливі]]. Дизайн скулптуры вчинив французькый скулптор [[Фредерік Оґюст Бартолді]], металічну раму постройив [[Ґюстав Еффель]]. Статуя Слободы была подарком [[Споєні штаты Америкы|Споєным штатам Америкы]] уд народа [[Франція|Франції]]. Церемонія удкрытя ся удбыла 28.&nbsp;октовбра 1886. Статуя Слободы тото класично убрата жона,{{sfn|Hayden|Despont|1986|p=45}} вдухновлена римськов богыньов слободы, Лібертас.{{sfn|Sutherland|2003|p=19}} Над головов у правуй руці вна держит факлю, а в лівуй&nbsp;— дощку з написом „<small>JULY IV MDCCLXXVI</small>“ („4.&nbsp;юлія 1776“), датов уголошіня декларації незалежности США. Лівов ногов она стає на вломленый ланц и окову,{{sfn|Hayden|Despont|1986|p=45}} што симболізує скасованя рабства по [[Америцька громадянська война|Америцькуй громадянськуй войні]].<ref>{{Cite news|last=Jacobs|first=Julia|date=May 15, 2019|title=New Statue of Liberty Museum Illuminates a Forgotten History|url=https://www.nytimes.com/2019/05/15/arts/design/statue-of-liberty-museum.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20240621055727/https://www.nytimes.com/2019/05/15/arts/design/statue-of-liberty-museum.html|archive-date=June 21, 2024|access-date=July 22, 2024|work=The New York Times|language=en-US}}</ref><ref name=":0">{{Cite web |date=October 25, 2021 |title=Celebrate Lady Liberty |url=https://www.statueofliberty.org/liberty135/ |access-date=July 22, 2024 |website=The Statue of Liberty—Ellis Island Foundation |language=en }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.nps.gov/stli/learn/historyculture/abolition.htm |title=Abolition |date=February 26, 2015 |website=Statue of Liberty National Monument |publisher=National Park Service |language=en |access-date=November 18, 2019 |archive-date=November 8, 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191108202033/https://www.nps.gov/stli/learn/historyculture/abolition.htm |url-status=live }}</ref> У 1865.&nbsp;році французькый історик и аболіціонішта Едуар де Лабуле предложив покласти монумент на честь стороча америцької незалежности и [[Всесвітня выставка (1876)|Всесвітньої выставкы 1876.&nbsp;року]], стуйкости америцької демократії и услободжіня рабув.<ref>{{cite web |url=https://www.nps.gov/stli/learn/historyculture/the-french-connection.htm |title=The French Connection |work=National Park Service |date=May 19, 2019 |access-date=June 10, 2023 }}</ref> Франко-пруська война задержала проґрес над ним до 1875.&nbsp;року, кой Лабуле запропоновав, обы наруд Франції профінансовав статую, а США означили пуд неї місто и поклали педестал. Бартолді завершив голову и руку з факльов ищи сперед тым, як статус была до кунця пропланована, и тоты дві єї дарабы ся возили по межинародных выставках и вказовали ся публіці. Рука з факльов была представлена на [[Всесвітня выставка (1876)|Всесвітнюй выставці 1876.&nbsp;року]] в [[Філаделфія|Філаделфії]] тай у Медісон Сквер Паркови в Менгеттені в 1876–1882.&nbsp;роках. Збираня гроший ишло тяжко, и [[Джозеф Пуліцер]] из ґазеты „New York World“ зачав закликати челядь жертвовати гроші на завершеня проєкта. Статую вчинили у Франції, перевезли через море у ящиках и зобрали на готовому педесталі на товдышньому острові Бедловз. Завершеня статуї ся удпразновало першым конфеті-парадом ({{Lang-en|ticker-tape parade}}<ref>''Ticker-tape parade'' ся забило у америцькый лексикон ипен позад сеї події.</ref>) у Ню Йорку и церемонійов удкрытя з участьов президента [[Ґровер Клівленд|Ґровера Клівленда]]. Статуя стала симболом слободы тай Споєных штатув Америкы, кланявучым ся іміґрантам, што приходили до крайины морьом. До 1901.&nbsp;року нив ся розпоряжала Рада маякув США, пак [[Департамент войны США|Департамент войны]]; по 1933.&nbsp;році вна перейшла у юрисдикцію Службы націоналных паркув ги часть націоналного монумента „Статуя Слободы“. Навщивителюв пущавут на краєць педестала тай удну короны; доступ публікы до факлі уд 1916.&nbsp;року заказаный. Уд 1984.&nbsp;року входит до [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|исписа Світової дідузнины]] [[ЮНЕСКО]].<ref>{{Cite web |url=https://whc.unesco.org/en/list/307 |title=Statue of Liberty |publisher=UNESCO |work=UNESCO World Heritage List |ref=UNESCOWHC |access-date=6. 9. 2026 }}</ref> == Проєктованя и ставба == [[Файл:Frederic_Auguste_Bartholdi.jpg|міні|праворуч|Фредерік Огюст Бартольді — французькый скулптор, якый спроєктовав статую Слободы, фотоґрафія Наполеона Сароні (1880.)]] Ідея созданя монумента належит Едуару Рене Лефевру де Лабуле, вызначному [[Французы|французькому]] мыслительови, [[Писатель|писательови]] и політичному дїятельови, президентови французького антирабовластивого общества. По словам [[Скулптор|скулптора]] Фредеріка Огюста Бартольді, де Лабуле высловив її в бисїдї з ним в серединї 1865. года, коли быв одуховленый выйграшом антирабовластивых сил в [[Домова война в США|гражданськуй войнї в США]]. У 1863. годови, в тот час, коли кониць противостояня ще не быв рішеный, в посланьови, выданому в місячнуй публікації Revue nationale, Едуар Рене закликав граждан ид пуддержцї [[:en:Union (American Civil War)|Союза]].{{Жрідло}} Озвучена де Лабуле думка про созданя статуї «силами скулптору зкапчаный націй» притягла увагу Бартольді, айбо якшо никати на політичну обстановку [[Франція|Франції]] йому было тяжко розрахововати на її отїленя. В період управляня Наполеона III. такі ідеї руняли ся ид державнуй зрадї. Кроме того, мало ко из французу захотїли бы публічно пуддержати проєкт, бо бояли ся, што йсе годно быти розникано як протест проти панованя імператора. Якшо не никати на склавшу ся ситуацію, Бартолді не удказав ся уд ідеї по ставбі статуї. Час уд часа ун експериментовав з малыми глиняными моделями.{{Жрідло}} В кунцї 1860. году Бартолді получило ся заінтересовати конструкційов грубої статуї, дачим похожа на Колоса Родоського, правителя [[Еґіпет|Єґипта]] Ісмаїл-пашу. Статую, названу «Єґипет, несучый світло в Азію», плановало ся уставити при входови в Суецькый канал из стороны Порт-Саїда, но в резултатови влада країны пришла ид заключеньови, што перевозка конструкції из Франції и работа бы ї установити то дуже сильно ударит по економіцї Єґипта.{{Жрідло}} В зачаткови 1870. году скулптор взяв участь в франко-пруськуй войнї, в ходї котрої дустав званя майора. В пуслявоєні годы Бартолді создав три скулптуры, посвячені мужествови французького народа. Кажда из них вміщовала в собі елементы популарного в тот час направленя [[Романтізм|романтизма]], ид якому май тош зачали удносити и статую Слободы. В 1871. годови Бартолді май май бывав на вечері в хыжи де Лабуле, в ходї якого высловив жаданя вернути ся ид «летучым думкам». На тот момент скулптор йще не быв увіреный в її довершенуй формі, но точно знав, што она буде символом свободы. Товгды было принято рішеня, што Бартолді удправит ся в США, кыбы пересвідчити американцю роздїлити кильтованя гроший на ставбу, в тот час, як де Лабуле стане одповідальным за зачаток кампанії по фінансованбови проєкта в Франції. Через девять дню пусля вертаня в Париж скулптор удправив ся в двадцяти дньовоє вандрованя через [[Атлантічный океан|Атлантичный океан]]. В юнійови 1871. года ун прибыв в [[Ню Йорк (місто)|Ню-Йорк]]. Кой його корабель входив у залив [[Аппер-Ню-Йорк-Бей|Апаер-Ню-Йорк-Бей]], он замітив остров, котрый находит ся не далеко. Бартолді рішив, што найшов ідеалноє місто для статуї. Май тош скулптор писав: «Статуя была урожена для сього міста, оно вдохновило мене на її созданя». В тот час остров называв ся на честь голандського іміґранта Ісаака Бедлоу.{{Жрідло}} Одуховленый увиженым, Бартолді зробив акварельный начерк, изсокотившый ся до нашых дню. На ньому намальована статуя Слободы, доста сильно рузняча ся уд свойої нынїшньої версії. На начеркови в лївуй руцї статуї находит ся разбита ваза, давньый символ рабства, котра май тош была замінена на табличку з датов принятя Декларації независимості. Кроме того, поміняли й містонахоженя статуї в границях острова и форма педестала. В ходї перевезеня Бартолді познакомив ся з журналістом Хорасом Ґрілі, писательом Джорджом Кортісом и поетом Ґенрі Лонґфелло, котрі пуддержали проєкт. Дїяня скулптора так само одобрив президент Улісса Ґранта. 4. юлія 1871. года, коли прибыв ун у [[Вашінґтон (місто)|Вашинґтон]], Бартолді стрітив ся з сенатором уд Масачусетса Чарлзом Самнером. В письмови де Лабуле ун писав: «Я глядаю людий, котрі хотят приняти участь в реалізації нашого проєкта, и я нашов пудходячоє число такых». Особенну роль в послїдуючуй реалізації ідеї удыграло востановленя контакту з Джоном Лафаржом, з якым Бартолді познакомив ся йще в Парижі. В наслїдок Лафарж дав скулпторови свою студію в Нюпорті, де в продовж слїдуючых десятигодю Бартолді рабив над статуйов. В ходї свого вандрованя, кроме Ню-Йорка, Бостона и Вашинґтона, скулптор бывав у Чікаґо, Пітсбурзї, Сент-Луїсі, Денвері, Солт-Лейк-Сіті, Сакраменто и Сан-Франциско. Восени 1871. года ун вернув ся в Францію.{{Жрідло}} == Удкликованя == {{Переклад|ru|Статуя Свободы|141426605}} [[Катеґорія:ЮНЕСКО]] [[Катеґорія:История США]] f2zojksmzp46xl4wwyojpdbs3sbu5rj 169245 169216 2026-09-07T01:15:16Z Flipdot 23893 169245 wikitext text/x-wiki [[Файл:IMG_20180818_162654730_HDR-EFFECTS.jpg|міні|праворуч|Статуя Слободы]] '''Ста́туя Слобо́ды''' ({{Lang-en|Statue of Liberty}}), повнов назвов '''„Слобода освічує світ“''', {{Lang-en|Liberty Enlightening the World}}) є колосална [[Мідь|мідна]] [[Неокласицизм|неокласицистична]] [[скулптура]] жоны у туніці и короні на [[Остров Слободы|Острові Слободы]] в [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорку]], [[США]], у [[Аппер-Ню-Йорк-Бей|Верьхньому Нюйоркському заливі]]. Дизайн скулптуры вчинив французькый [[скулптор]] [[Фредерік Оґюст Бартолді]], металічну раму постройив [[Ґюстав Еффель]]. Статуя Слободы была подарком [[Споєні штаты Америкы|Споєным штатам Америкы]] уд народа [[Франція|Франції]]. Церемонія удкрытя ся удбыла 28.&nbsp;октовбра 1886. Статуя Слободы тото класично убрата жона,{{sfn|Hayden|Despont|1986|p=45}} вдухновлена римськов богыньов слободы, Лібертас.{{sfn|Sutherland|2003|p=19}} Над головов у правуй руці вна держит факлю, а в лівуй&nbsp;— дощку з написом „<small>JULY IV MDCCLXXVI</small>“ („4.&nbsp;юлія 1776“), датов уголошіня декларації незалежности США. Лівов ногов она стає на вломленый ланц и окову,{{sfn|Hayden|Despont|1986|p=45}} што симболізує скасованя рабства по [[Америцька громадянська война|Америцькуй громадянськуй войні]].<ref>{{Cite news|last=Jacobs|first=Julia|date=May 15, 2019|title=New Statue of Liberty Museum Illuminates a Forgotten History|url=https://www.nytimes.com/2019/05/15/arts/design/statue-of-liberty-museum.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20240621055727/https://www.nytimes.com/2019/05/15/arts/design/statue-of-liberty-museum.html|archive-date=June 21, 2024|access-date=July 22, 2024|work=The New York Times|language=en-US}}</ref><ref name=":0">{{Cite web |date=October 25, 2021 |title=Celebrate Lady Liberty |url=https://www.statueofliberty.org/liberty135/ |access-date=July 22, 2024 |website=The Statue of Liberty—Ellis Island Foundation |language=en }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.nps.gov/stli/learn/historyculture/abolition.htm |title=Abolition |date=February 26, 2015 |website=Statue of Liberty National Monument |publisher=National Park Service |language=en |access-date=November 18, 2019 |archive-date=November 8, 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191108202033/https://www.nps.gov/stli/learn/historyculture/abolition.htm |url-status=live }}</ref> У 1865.&nbsp;році французькый історик и аболіціонішта Едуар де Лабуле предложив покласти монумент на честь стороча америцької незалежности и [[Всесвітня выставка (1876)|Всесвітньої выставкы 1876.&nbsp;року]], стуйкости америцької демократії и услободжіня рабув.<ref>{{cite web |url=https://www.nps.gov/stli/learn/historyculture/the-french-connection.htm |title=The French Connection |work=National Park Service |date=May 19, 2019 |access-date=June 10, 2023 }}</ref> Франко-пруська война задержала проґрес над ним до 1875.&nbsp;року, кой Лабуле запропоновав, обы наруд Франції профінансовав статую, а США означили пуд неї місто и поклали педестал. Бартолді завершив голову и руку з факльов ищи сперед тым, як статус была до кунця пропланована, и тоты дві єї дарабы ся возили по межинародных выставках и вказовали ся публіці. Рука з факльов была представлена на [[Всесвітня выставка (1876)|Всесвітнюй выставці 1876.&nbsp;року]] в [[Філаделфія|Філаделфії]] тай у Медісон Сквер Паркови в Менгеттені в 1876–1882.&nbsp;роках. Збираня гроший ишло тяжко, и [[Джозеф Пуліцер]] из ґазеты „New York World“ зачав закликати челядь жертвовати гроші на завершеня проєкта. Статую вчинили у Франції, перевезли через море у ящиках и зобрали на готовому педесталі на товдышньому острові Бедловз. Завершеня статуї ся удпразновало першым конфеті-парадом ({{Lang-en|ticker-tape parade}}<ref>''Ticker-tape parade'' ся забило у америцькый лексикон ипен позад сеї події.</ref>) у Ню Йорку и церемонійов удкрытя з участьов президента [[Ґровер Клівленд|Ґровера Клівленда]]. Статуя стала симболом слободы тай Споєных штатув Америкы, кланявучым ся іміґрантам, што приходили до крайины морьом. До 1901.&nbsp;року нив ся розпоряжала Рада маякув США, пак [[Департамент войны США|Департамент войны]]; по 1933.&nbsp;році вна перейшла до юрисдикції [[Служба націоналных паркув США|Службы націоналных паркув]] ги часть націоналного монумента „Статуя Слободы“. Навщивителюв пущавут на краєць педестала тай удну короны; доступ публікы до факлі уд 1916.&nbsp;року заказаный. Уд 1984.&nbsp;року входит до [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|исписа Світової дідузнины]] [[ЮНЕСКО]].<ref>{{Cite web |url=https://whc.unesco.org/en/list/307 |title=Statue of Liberty |publisher=UNESCO |work=UNESCO World Heritage List |ref=UNESCOWHC |access-date=6. 9. 2026 }}</ref> == Проєктованя и ставба == === Зароджіня ідеї === [[Файл:Frederic_Auguste_Bartholdi.jpg|міні|праворуч|[[Фредерік Оґюст Бартолді]]&nbsp;— французькый [[скулптор]], автор проєкта Статуї Слободы. Фотоґрафія Наполеона Сароні, 1880.]] Подля [[Служба націоналных паркув США|Службы націоналных паркув США]] ідею про монумент уд французького народа Споєным штатам Америкы на зачаткови подав голова французького Общества против рабства тай знамый політик свого часу [[Едуар Рене де Лабуле]]. Тримле ся, ож ун ї озвучив у бесіді из скулптором [[Фредерік Оґюст Бартолді|Фредеріком Оґюстом Бартолдійом]] у&nbsp;1865.&nbsp;році; по вечері у своюй хыжи коло Версая Лабуле, твердый пудпоровач [[Унія (Америцька громадянська война)|Унії]] в [[Америцька громадянська война|Америцькуй громадянськуй войні]], гадано вповів: „Кедь бы ся у Споєных штатах и клав монумент ги памнятка за їхню незалежность, думаву си, ож было бы природньо, кобы вун ся клав через ворошный труд обох нашых держав“.{{sfn|Harris|1985|pp=7–9}} Айбо в звіті 2000.&nbsp;року Служба націоналных паркув назвала йсю історію леґендов из зазывавучого на пожертвы памфлета 1885.&nbsp;року, и указала 1870.&nbsp;рук майвіроятнов часовов точков зароджіня ідеї статуї.<ref name="Africa" /> Подля Службы націоналных паркув Лабуле ся надіяв, ож такый подарок даст увагу на успіх Споєных штатув у досягненьови демократії и вдухновит французькый наруд тоже бороти ся за власну демократію перед лицьом репресивної монархії.<ref>{{Cite web |url=https://www.nps.gov/stli/learn/historyculture/abolition.htm |title=Abolition |publisher=National Park Service |access-date=July 7, 2014 |archive-date=July 14, 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714131717/https://www.nps.gov/stli/historyculture/abolition.htm |url-status=live }}</ref> Подля слув скулптора Бартолдія, котрый май пак споминав тоту історію, Лабуле не задумовав свою гадану репліку ги понуку, айбо вдухновив го нив.{{sfn|Harris|1985|pp=7–9}} Бартолді, никавучи на жорсткый характер режима [[Наполеон III.|Наполеона&nbsp;III.]], нич нараз не зачинав чинити про йсю ідею, долиш обговорьовав ї з Лабуле.{{sfn|Harris|1985|pp=7–9}} У любому случайови вун быв у тот час занятый и другыми проєктами; у 1856.&nbsp;році пушов до Еґипта штудовати античні вытворы.{{sfn|Hayden|Despont|1986|p=24}} Пуд конець 1860.&nbsp;рокув Бартолді указав [[Ісмаʼіл Паша|Ісмаʼілу Паші]], хедіву Еґипта, план скулптуры „Проґрес“ авадь „Еґипет несе світло в Азію“&nbsp;— ґіґантськый маяк у формі давньоеґипетської [[Фелах|фелашкы]] у робі и з факльов на сіверному вході до Суецького канала в порті Саід.{{sfn|Harris|1985|pp=7–9}} Бартолді ся спирав на класичный прецедент, Родоського Колоса&nbsp;— античну 30-метрову бронзову статую грецького бога сонця Геліоса,{{sfn|Harris|1985|pp=7–8}} котра похожо стояла на вході до порта и фунґовала ги маяк про шіфы. Про статую „Проґрес“ ся чинили нарисы и мініатурні макеты, айбо нич из того не уйшло: и хедів, и Фердінанд де Лессепс, керовник ставбы Суецького канала, удказали ся уд ідеї статуї, бо была подорога в реалізації.<ref>{{Cite book|first=Zachary|last=Karabell|title=Parting the desert: the creation of the Suez Canal|publisher=Alfred A. Knopf|date=2003|page=[https://archive.org/details/partingdesertcre00kara/page/243 243]|isbn=0-375-40883-5|url=https://archive.org/details/partingdesertcre00kara/page/243}}</ref> Вмісто того в 1869 поклали тот маяк у порті Саід за проєктом Франсва Кынєта<!-- François Coignet -->, котрый там стойит дотеперь. В зачаткови 1870. году скулптор взяв участь в франко-пруськуй войнї, в ходї котрої дустав званя майора. В пуслявоєні годы Бартолді создав три скулптуры, посвячені мужествови французького народа. Кажда из них вміщовала в собі елементы популарного в тот час направленя [[Романтізм|романтизма]], ид якому май тош зачали удносити и статую Слободы. В 1871. годови Бартолді май май бывав на вечері в хыжи де Лабуле, в ходї якого высловив жаданя вернути ся ид «летучым думкам». На тот момент скулптор йще не быв увіреный в її довершенуй формі, но точно знав, што она буде символом свободы. Товгды было принято рішеня, што Бартолді удправит ся в США, кыбы пересвідчити американцю роздїлити кильтованя гроший на ставбу, в тот час, як де Лабуле стане одповідальным за зачаток кампанії по фінансованбови проєкта в Франції. Через девять дню пусля вертаня в Париж скулптор удправив ся в двадцяти дньовоє вандрованя через [[Атлантічный океан|Атлантичный океан]]. В юнійови 1871. года ун прибыв в [[Ню Йорк (місто)|Ню-Йорк]]. Кой його корабель входив у залив [[Аппер-Ню-Йорк-Бей|Апаер-Ню-Йорк-Бей]], он замітив остров, котрый находит ся не далеко. Бартолді рішив, што найшов ідеалноє місто для статуї. Май тош скулптор писав: «Статуя была урожена для сього міста, оно вдохновило мене на її созданя». В тот час остров называв ся на честь голандського іміґранта Ісаака Бедлоу.{{Жрідло}} Одуховленый увиженым, Бартолді зробив акварельный начерк, изсокотившый ся до нашых дню. На ньому намальована статуя Слободы, доста сильно рузняча ся уд свойої нынїшньої версії. На начеркови в лївуй руцї статуї находит ся разбита ваза, давньый символ рабства, котра май тош была замінена на табличку з датов принятя Декларації независимості. Кроме того, поміняли й містонахоженя статуї в границях острова и форма педестала. В ходї перевезеня Бартолді познакомив ся з журналістом Хорасом Ґрілі, писательом Джорджом Кортісом и поетом Ґенрі Лонґфелло, котрі пуддержали проєкт. Дїяня скулптора так само одобрив президент Улісса Ґранта. 4. юлія 1871. года, коли прибыв ун у [[Вашінґтон (місто)|Вашинґтон]], Бартолді стрітив ся з сенатором уд Масачусетса Чарлзом Самнером. В письмови де Лабуле ун писав: «Я глядаю людий, котрі хотят приняти участь в реалізації нашого проєкта, и я нашов пудходячоє число такых». Особенну роль в послїдуючуй реалізації ідеї удыграло востановленя контакту з Джоном Лафаржом, з якым Бартолді познакомив ся йще в Парижі. В наслїдок Лафарж дав скулпторови свою студію в Нюпорті, де в продовж слїдуючых десятигодю Бартолді рабив над статуйов. В ходї свого вандрованя, кроме Ню-Йорка, Бостона и Вашинґтона, скулптор бывав у Чікаґо, Пітсбурзї, Сент-Луїсі, Денвері, Солт-Лейк-Сіті, Сакраменто и Сан-Франциско. Восени 1871. года ун вернув ся в Францію.{{Жрідло}} == Ґабаріты == [[Файл:Statue_of_Liberty_frontal_2.jpg|праворуч|міні|Вид на Статую Слободы з землі]] {| class="wikitable" |+Ґабаріты |Высота мідної статуї |46&nbsp;м |- |Уд фундамента педестала до верьхушкы факлі |93&nbsp;м |- |Уд талпы до верьха головы |34&nbsp;м |- |Высота рукы |5&nbsp;м |- |Указный перст |2.44&nbsp;м |- |Обхват другого сустава |1.07&nbsp;м |- |Голова уд вилиці до верьха |5.26&nbsp;м |- |Head thickness from ear to ear |3.05&nbsp;м |- |Distance across the eye |0.76&nbsp;м |- |Довгота носа |1.48&nbsp;м |- |Довгота правої рукы |12.8&nbsp;м |- |Шырина майгрубого міста на правуй руці |3.66&nbsp;м |- |Шырина пояса |10.67&nbsp;м |- |Шырина рота |0.91&nbsp;м |- |Довгота дощкы |7.19&nbsp;м |- |Шырина дощкы |4.14&nbsp;м |- |Грубина дощкы |0.61&nbsp;м |- |Высота педестала |27.13&nbsp;м |- |Высота фундамента |19.81&nbsp;м |- |Маса міді, ухоснованої на статую |27.22&nbsp;тоны |- |Маса сталі, ухоснованої на статую |113.4&nbsp;тоны |- |Мага статуї вцілови |204.1&nbsp;тоны |- |Грубина мідного листа |2.4&nbsp;мм |} {{clear}} == Референції == {{Reflist|colwidth=20em|refs= <ref name=Africa>{{Cite web |last1=Joseph |first1=Rebecca M. |first2=Brooke |last2=Rosenblatt |first3=Carolyn |last3=Kinebrew |title=The Black Statue of Liberty Rumor |publisher=National Park Service |date=September 2000 |url=https://home.nps.gov/stli/learn/historyculture/black-statue-of-liberty.htm |access-date=July 31, 2012 |archive-date=July 1, 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140701124157/https://www.nps.gov/stli/historyculture/black-statue-of-liberty.htm |url-status=live }}</ref> }} [[Катеґорія:ЮНЕСКО]] [[Катеґорія:История США]] rw5zurc0pglvy8yypnath34bj1wijb0 Модуль:Footnotes 828 21244 169244 157831 2026-09-07T01:12:42Z Flipdot 23893 169244 Scribunto text/plain require('strict'); local getArgs = require ('Модуль:Arguments').getArgs; --[[--------------------------< A R G S _ D E F A U L T >------------------------------------------------------ a table to specify initial values. ]] local args_default = { bracket_left = '', bracket_right = '', bracket_year_left = '', bracket_year_right = '', postscript = '', page = '', pages = '', location = '', page_sep = ", с.&nbsp;", pages_sep = ", с.&nbsp;", ref = '', template = 'harv', -- if template name not provided in {{#invoke:}} use this }; --[[--------------------------< T A R G E T _ C H E C K >------------------------------------------------------ look for anchor_id (CITEREF name-list and year or text from |ref=) in anchor_id_list the 'no target' error may be suppressed with |ignore-err=yes when target cannot be found because target is inside a template that wraps another template; 'multiple targets' error may not be suppressed ]] local function target_check (anchor_id, args) local namespace = mw.title.getCurrentTitle().namespace; local anchor_id_list_module = mw.loadData ('Модуль:Footnotes/anchor_id_list'); local anchor_id_list = anchor_id_list_module.anchor_id_list; local article_whitelist = anchor_id_list_module.article_whitelist; local template_list = anchor_id_list_module.template_list; local whitelist_module = mw.loadData ('Модуль:Footnotes/whitelist'); local whitelist = whitelist_module.whitelist; local special_patterns = whitelist_module.special_patterns; local DNB_special_patterns = whitelist_module.DNB_special_patterns; local DNB_template_names = whitelist_module.DNB_template_names; if 10 == namespace then return ''; -- automatic form of |no-tracking=yes; TODO: is this too broad? end local tally = anchor_id_list[anchor_id]; -- nil when anchor_id not in list; else a tally local msg; local category; if not tally then if args.ignore then return ''; -- if ignore is true then no message, no category end if article_whitelist and article_whitelist[anchor_id] then -- if an article-local whitelist and anchor ID is in it return ''; -- done end local wl_anchor_id = anchor_id; -- copy to be modified to index into the whitelist if args.year then -- for anchor IDs created by this template (not in |ref=) that have a date if args.year:match ('%d%l$') or -- use the date value to determine if we should remove the disambiguator args.year:match ('n%.d%.%l$') or args.year:match ('nd%l$') then wl_anchor_id = wl_anchor_id:gsub ('%l$', ''); -- remove the disambiguator end end local t_tbl = whitelist[wl_anchor_id]; -- get list of templates associated with this anchor ID if t_tbl then -- when anchor ID not whitelisted t_tbl is nil for _, t in ipairs (t_tbl) do -- spin through the list of templates associated with this anchor ID if template_list[t] then -- if associated template is found in the list of templates in the article return ''; -- anchor ID is whitlisted and article has matching template so no error end end end for _, pattern in ipairs (special_patterns) do -- spin through the spcial patterns and try to match if anchor_id:match (pattern) then return ''; end end for _, dnb_t in ipairs (DNB_template_names or {}) do -- getting desparate now, are there any DNB templates? DNB_template_names may be nil; empty table prevents script error if template_list[dnb_t] then -- if the article has this DNB template for _, pattern in ipairs (DNB_special_patterns) do -- spin through the DNB-specifiec wildcard patterns if anchor_id:match (pattern) then -- and attempt a match return ''; -- found a match end end end end msg = 'немає цілі: ' .. anchor_id; -- anchor_id not found category = '[[Категорія:Нецільові помилки Harv та Sfn]]'; elseif 1 < tally then msg = 'численні цілі (' .. tally .. '×): ' .. anchor_id; -- more than one anchor_id in this article category = 0 == namespace and '[[Категорія:Помилки численних цілей Harv та Sfn]]' or ''; -- only categorize in article space return '<span class="error harv-error" style="display: inline; font-size:100%"> ' .. args.template .. ' помилка: ' .. msg .. ' ([[:Категорія:Помилка шаблонів Harv та Sfn|допомога]])</span>' .. category; end -- category = 0 == namespace and '[[Категорія:Помилка шаблонів Harv та Sfn]]' or ''; -- only categorize in article space category = 0 == namespace and category or ''; -- only categorize in article space --use this version to show error messages -- return msg and '<span class="error harv-error" style="display: inline; font-size:100%"> ' .. args.template .. ' помилка: ' .. msg .. ' ([[:Категорія:Помилка шаблонів Harv та Sfn|допомога]])</span>' .. category or ''; --use this version to hide error messages return msg and '<span class="error harv-error" style="display: none; font-size:100%"> ' .. args.template .. ' помилка: ' .. msg .. ' ([[:Категорія:Помилка шаблонів Harv та Sfn|допомога]])</span>' .. category or ''; end --[[--------------------------< I S _ Y E A R >---------------------------------------------------------------- evaluates param to see if it is one of these forms with or without lowercase letter disambiguator: YYYY n.d. nd c. YYYY YYYY–YYYY (separator is endash) YYYY–YY (separator is endash) return true when param has a recognized form; false else ]] local patterns_date= { '^%d%d%d%d?%l?$', '^n%.d%.%l?$', '^nd%l?$', '^c%. %d%d%d%d?%l?$', '^%d%d%d%d–%d%d%d%d%l?$', '^%d%d%d%d–%d%d%l?$', } local function is_year (param, args) args.year = ''; -- used for harv error; for _, pattern in ipairs (patterns_date) do if mw.ustring.match (param, pattern) then args.year = param; -- used for harv error; return true; end end end --[[--------------------------< C O R E >---------------------------------------------------------------------- returns an anchor link (CITEREF) formed from one to four author names, year, and insource location (|p=, |pp=, loc=) ]] local function core( args ) local result; local err_msg = '' if args.P5 ~= '' then if is_year (args.P5, args) then result = table.concat ({args.P1, ' и др., ', args.bracket_year_left, args.P5, args.bracket_year_right}); else args.P5 = ''; -- when P5 not a year don't include in anchor result = table.concat ({args.P1, ' и др.'}); -- and don't render it end elseif args.P4 ~= '' then if is_year (args.P4, args) then result = table.concat ({args.P1, ', ', args.P2, ' и ', args.P3, ', ', args.bracket_year_left, args.P4, args.bracket_year_right}); -- three names and a year else result = table.concat ({args.P1, ' и др.'}); -- four names end elseif args.P3 ~= '' then if is_year (args.P3, args) then result = table.concat ({args.P1, ' и ', args.P2, ', ', args.bracket_year_left, args.P3, args.bracket_year_right}); -- two names and a year else result = table.concat ({args.P1, ', ', args.P2, ' ', ' и ', args.P3}); -- three names end elseif args.P2 ~= '' then if is_year (args.P2, args) then result = table.concat ({args.P1, ', ', args.bracket_year_left, args.P2, args.bracket_year_right}); -- one name and year else result = table.concat ({args.P1, ' и ', args.P2}); -- two names end else result = args.P1; -- one name end -- when author-date result ends with a dot (typically when the last positional parameter holds 'n.d.') -- and when no in-source location (no |p=, |pp=, or |loc=) -- and when the first or only character in args.postscript is a dot -- remove the author-date result trailing dot -- the author-date result trailing dot will be replaced later with the content of args.postscript (usually a dot) if ('.' == result:sub(-1)) and ('.' == args.postscript:sub(1)) and ('' == args.page) and ('' == args.pages) and ('' == args.location) then result = result:gsub ('%.$', ''); end if args.ref ~= 'none' then local anchor_id; if args.ref ~= '' then anchor_id = mw.uri.anchorEncode (args.ref); -- err_msg = target_check (anchor_id, args); тимчасово вимкнув створення помилки result = table.concat ({'[[#', anchor_id, '|', result, ']]'}); else anchor_id = mw.uri.anchorEncode (table.concat ({'CITEREF', args.P1, args.P2, args.P3, args.P4, args.P5})); -- err_msg = target_check (anchor_id, args); тимчасово вимкнув створення помилки result = table.concat ({'[[#', anchor_id, '|', result, ']]'}); end end if args.page ~= '' then result = table.concat ({result, args.page_sep, args.page}); elseif args.pages ~= ''then result = table.concat ({result, args.pages_sep, args.pages}); end if args.location ~= '' then result = table.concat ({result, ', ', args.location}); end result = table.concat ({args.bracket_left, result, args.bracket_right, args.postscript}):gsub ('%s+', ' '); -- strip redundant spaces return result .. err_msg; end --[[--------------------------< H Y P H E N _ T O _ D A S H >-------------------------------------------------- Converts a hyphen to a dash under certain conditions. The hyphen must separate like items; unlike items are returned unmodified. These forms are modified: letter - letter (A - B) digit - digit (4-5) digit separator digit - digit separator digit (4.1-4.5 or 4-1-4-5) letterdigit - letterdigit (A1-A5) (an optional separator between letter and digit is supported – a.1-a.5 or a-1-a-5) digitletter - digitletter (5a - 5d) (an optional separator between letter and digit is supported – 5.a-5.d or 5-a-5-d) any other forms are returned unmodified. str may be a comma- or semicolon-separated list This code copied from Module:Citation/CS1. The only modification is to require Module:Citation/CS1/Utilities so that it has access to the functions is_set() and has_accept_as_written() ]] local function hyphen_to_dash( str ) local utilities = require ('Module:Citation/CS1/Utilities'); -- only modification so that this function has access to is_set() and has_accept_as_written() if not utilities.is_set (str) then return str; end local accept; -- Boolean str = str:gsub ('&[nm]dash;', {['&ndash;'] = '–', ['&mdash;'] = '—'}); -- replace &mdash; and &ndash; entities with their characters; semicolon mucks up the text.split str = str:gsub ('&#45;', '-'); -- replace HTML numeric entity with hyphen character str = str:gsub ('&nbsp;', ' '); -- replace &nbsp; entity with generic keyboard space character local out = {}; local list = mw.text.split (str, '%s*[,;]%s*'); -- split str at comma or semicolon separators if there are any for _, item in ipairs (list) do -- for each item in the list item, accept = utilities.has_accept_as_written (item); -- remove accept-this-as-written markup when it wraps all of item if not accept and mw.ustring.match (item, '^%w*[%.%-]?%w+%s*[%-–—]%s*%w*[%.%-]?%w+$') then -- if a hyphenated range or has endash or emdash separators if item:match ('^%a+[%.%-]?%d+%s*%-%s*%a+[%.%-]?%d+$') or -- letterdigit hyphen letterdigit (optional separator between letter and digit) item:match ('^%d+[%.%-]?%a+%s*%-%s*%d+[%.%-]?%a+$') or -- digitletter hyphen digitletter (optional separator between digit and letter) item:match ('^%d+[%.%-]%d+%s*%-%s*%d+[%.%-]%d+$') or -- digit separator digit hyphen digit separator digit item:match ('^%d+%s*%-%s*%d+$') or -- digit hyphen digit item:match ('^%a+%s*%-%s*%a+$') then -- letter hyphen letter item = item:gsub ('(%w*[%.%-]?%w+)%s*%-%s*(%w*[%.%-]?%w+)', '%1—%2'); -- replace hyphen, remove extraneous space characters else item = mw.ustring.gsub (item, '%s*[–—]%s*', '—'); -- for endash or emdash separated ranges, replace en with em, remove extraneous whitespace end end table.insert (out, item); -- add the (possibly modified) item to the output table end local temp_str = ''; -- concatenate the output table into a comma separated string temp_str, accept = utilities.has_accept_as_written (table.concat (out, ', ')); -- remove accept-this-as-written markup when it wraps all of concatenated out if accept then temp_str = utilities.has_accept_as_written (str); -- when global markup removed, return original str; do it this way to suppress boolean second return value return temp_str; else return temp_str; -- else, return assembled temp_str end end --[[--------------------------< A R G S _ F E T C H >--------------------------------------------------------- Because all of the templates share a common set of parameters, a single common function to fetch those parameters from frame and parent frame. ]] local function args_fetch (frame, ps) local args = args_default; -- create a copy of the default table local pframe = frame:getParent(); -- point to the template's parameter table for k, v in pairs (frame.args) do -- override defaults with values provided in the #invoke: if any args[k] = v; end args.postscript = pframe.args.postscript or pframe.args.ps or ps; if 'none' == args.postscript then args.postscript = ''; end args.page = pframe.args.p or pframe.args.page or pframe.args["с"] or pframe.args["С"] or pframe.args["сторінка"] or pframe.args["Сторінка"] or ''; args.pages = pframe.args.pp or pframe.args.pages or pframe.args["сторінки"] or pframe.args["Сторінки"] or ''; args.pages = ('' ~= args.pages) and hyphen_to_dash (args.pages) or ''; args.location = pframe.args.at or pframe.args.loc or pframe.args["місце"] or ''; args.ref = pframe.args.ref or pframe.args.Ref or ''; args.ignore = ('yes' == pframe.args['ignore-false-positive']) or ('yes' == pframe.args['ignore-err']); for i, v in ipairs ({'P1', 'P2', 'P3', 'P4', 'P5'}) do -- loop through the five positional parameters and trim if set else empty string args[v] = (pframe.args[i] and mw.text.trim (pframe.args[i])) or ''; end if args.P5 and not is_year (args.P5, args) then local i = 6; -- initialize the indexer to the sixth positional parameter while pframe.args[i] do -- in case there are too many authors loop through the authors looking for a year local v = mw.text.trim (pframe.args[i]); -- trim if is_year (v, args) then -- if a year args.P5 = v; -- overwrite whatever was in args.P5 with year break; -- and abandon the search end i = i + 1; -- bump the indexer end end return args; end --[[--------------------------< H A R V A R D _ C I T A T I O N >---------------------------------------------- common entry point for: {{harvard citation}} aka {{harv}} {{Harvard citation no brackets}} aka {{harvnb}} {{harvcol}} {{harvcolnb}} {{harvcoltxt}} {{Harvard citation text}} aka {{harvtxt}} {{Harvp}} Distinguishing features (brackets and page separators) are specified in this module's {{#invoke}} in the respective templates. ]] local function harvard_citation (frame) local args = args_fetch (frame, ''); -- get the template and invoke parameters; default postscript is empty string return core (args); end --[[--------------------------< S T R I P _ U R L >------------------------------------------------------------ used by sfn() and sfnm(). This function fixes an issue with reference tooltip gadget where the tooltip is not displayed when an insource locator (|p=, |pp=, |loc=) has an external wikilink that contains a # character strip uri-reserved characters from urls in |p=, |pp-, and |loc= parameters The researved characters are: !#$&'()*+,/:;=?@[] ]] local function strip_url (pages) local escaped_uri; if not pages or ('' == pages) then return pages; end for uri in pages:gmatch ('%[(%a[%w%+%.%-]*://%S+)') do -- for each external link get the uri escaped_uri = uri:gsub ("([%(%)%.%%%+%-%*%?%[%^%$%]])", "%%%1" ); -- save a copy with lua pattern characters escaped uri = uri:gsub ("[!#%$&'%(%)%*%+,/:;=%?@%[%]%.%%]", ''); -- remove reserved characters and '%' because '%20' (space character) is a lua 'invalid capture index' pages = pages:gsub (escaped_uri, uri, 1); -- replace original uri with the stripped version end return pages; end --[[--------------------------< S F N >------------------------------------------------------------------------ entry point for {{sfn}} and {{sfnp}} ]] local function sfn (frame) local args = args_fetch (frame, '.'); -- get the template and invoke parameters; default postscript is a dot local result = core (args); -- go make a CITEREF anchor -- put it all together and then strip redundant spaces local name = table.concat ({'FOOTNOTE', args.P1, args.P2, args.P3, args.P4, args.P5, strip_url (args.page), strip_url (args.pages), strip_url (args.location)}):gsub ('%s+', ' '); return frame:extensionTag ({name='ref', args={name=name}, content=result}); end --[[--------------------------< S F N M >---------------------------------------------------------------------- common entry point for {{sfnm}} and {{sfnmp}} Distinguishing features (brackets) are specified in this module's {{#invoke}} in the respective templates. ]] local function sfnm (frame) local args = args_default; -- create a copy of the default table local pframe = frame:getParent(); -- point to the template's parameter table local n = 1; -- index of source; this is the 'n' in na1, ny, etc local first_pnum = 1; -- first of a pair of positional parameters local second_pnum = 2; -- second of a pair of positional parameters local last_ps = 0; -- index of the last source with |nps= set local last_index = 0; -- index of the last source; these used to determine which of |ps= or |nps= will terminate the whole rendering local out = {}; -- table to hold rendered sources local footnote = {'FOOTNOTE'}; -- all author, date, insource location stuff becomes part of the reference's footnote id; added as we go for k, v in pairs (frame.args) do -- override defaults with values provided in the #invoke: if any args[k] = v; end while true do if not pframe.args[table.concat ({n, 'a1'})] and not pframe.args[first_pnum] then break; -- no na1 or matching positional parameter so done end if pframe.args[table.concat ({n, 'a1'})] then -- does this source use named parameters? for _, v in ipairs ({'P1', 'P2', 'P3', 'P4', 'P5'}) do -- initialize for this source args[v] = ''; end for i, v in ipairs ({'P1', 'P2', 'P3', 'P4', 'P5'}) do -- extract author and year parameters for this source args[v] = pframe.args[table.concat ({n, 'a', i})] or ''; -- attempt to assign author name if '' == args[v] then -- when there wasn't an author name args[v] = pframe.args[table.concat ({n, 'y'})] or ''; -- attempt to assign year break; -- done with author/date for this source end end else -- this source uses positional parameters args.P1 = mw.text.trim (pframe.args[first_pnum]); -- yes, only one author supported args.P2 = (pframe.args[second_pnum] and mw.text.trim (pframe.args[second_pnum])) or ''; -- when positional author, year must also be positional for _, v in ipairs ({'P3', 'P4', 'P5'}) do -- blank the rest of these for this source args[v] = ''; end first_pnum = first_pnum + 2; -- source must use positional author and positional year second_pnum = first_pnum + 1; -- bump these for possible next positional source end args.postscript = pframe.args[table.concat ({n, 'ps'})] or ''; if 'none' == args.postscript then -- this for compatibility with other footnote templates; does nothing args.postscript = ''; end args.ref = pframe.args[table.concat ({n, 'ref'})] or ''; -- alternate reference for this source args.page = pframe.args[table.concat ({n, 'p'})] or pframe.args[table.concat ({n, 'с'})] or pframe.args[table.concat ({n, 'С'})] or pframe.args[table.concat ({n, 'сторінка'})] or pframe.args[table.concat ({n, 'Сторінка'})] or ''; -- insource locations for this source args.pages = pframe.args[table.concat ({n, 'pp'})] or pframe.args[table.concat ({n, 'сторінки'})] or pframe.args[table.concat ({n, 'Сторінки'})] or ''; args.pages = ('' ~= args.pages) and hyphen_to_dash (args.pages) or ''; args.location = pframe.args[table.concat ({n, 'loc'})] or pframe.args[table.concat ({n, 'at'})] or pframe.args[table.concat ({n, 'місце'})] or ''; args.ignore = ('yes' == pframe.args[table.concat ({n, 'ignore-false-positive'})]) or ('yes' == pframe.args[table.concat ({n, 'ignore-err'})]); table.insert (out, core (args)); -- save the rendering of this source for k, v in ipairs ({'P1', 'P2', 'P3', 'P4', 'P5'}) do -- create the FOOTNOTE id if '' ~= args[v] then table.insert (footnote, args[v]); end end for k, v in ipairs ({'page', 'pages', 'location'}) do -- these done separately so that we can strip uri-reserved characters from extlinked page numbers if '' ~= args[v] then table.insert (footnote, strip_url (args[v])) end end last_index = n; -- flags used to select terminal postscript from nps or from end_ps if '' ~= args.postscript then last_ps = n; end n = n+1; -- bump for the next one end local name = table.concat (footnote):gsub ('%s+', ' '); -- put the footnote together and strip redundant space args.end_ps = pframe.args.postscript or pframe.args.ps or '.'; -- this is the postscript for the whole not for the individual sources if 'none' == args.end_ps then -- not an original sfnm parameter value; added for compatibility with other footnote templates args.end_ps = ''; end local result = table.concat ({table.concat (out, '; '), (last_index == last_ps) and '' or args.end_ps}); return frame:extensionTag ({name='ref', args={name=name}, content=result}); end --[[--------------------------< S F N R E F >------------------------------------------------------------------ implements {{sfnref}} ]] local function sfnref (frame) local args = getArgs (frame); local out = {}; for i=1, 5 do -- get the first five args if there are five args if args[i] then out[i] = args[i]; else break; -- less than 5 args break out end end if 5 == #out then -- when we have seen five args there may bemore local i = 6; -- initialize the indexer to the sixth positional parameter while args[i] do -- in case there are too many authors loop through the authors looking for a year if is_year (args[i], args) then -- if a year out[5] = args[i]; -- overwrite whatever was in args[5] with year break; -- and abandon the search end i = i + 1; -- bump the indexer end end return mw.uri.anchorEncode ('CITEREF' .. table.concat (out)); end --[[--------------------------< E X P O R T E D F U N C T I O N S >------------------------------------------ ]] return { harvard_citation = harvard_citation, sfn = sfn, sfnm = sfnm, sfnref = sfnref, }; ivredxsf4aqp21zoenuwtmqwotxk561 Кідёвш 0 21855 169229 162903 2026-09-06T19:31:42Z Rue323 31002 169229 wikitext text/x-wiki '''Кідёвш''' (до [[1991]] — Змійӱвка)<ref>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1592-12#Text</ref> ([[Мадярскый язык|мад]]. Kígyós) ([[Україньскый язык|укр]]. Кідьош) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 895 людий, из них: {| class="wikitable sortable" !Націоналность !Кӯлько их !Процент |- |[[Мадярскый язык|Мадяры]] |778 |86.93% |- |[[Українцї|Украйинці]] |113 |12.63% |- |[[Російскый язык|Русы]] |3 |0.33% |- |[[Білоруськый язык|Білорусы]] |1 |0.11% |- class="sortbottom" !Усёго |895 |100% |} == Історія == [[Село]] основано кралём изгнанцём Соломоном, (внуком [[Ярослав Мудрый|Ярослава Мудрого]]) въедно из [[Монастырь|монастырём]]. Кажуть аш туй ёго дочку Розу укусив [[гыд]] та получила зимля назву «Кідёш» ([[Русиньскый язык|русин]]. Гыдово, Гыдовка) [[Файл:Кiдьош-костел1.jpg|альт=Костел Івана Хрестителя, с. Кідьош|міні|Костел Иоана Крестителя, с. Кідёш]] == Иппен позерайте == * [[Анця Кушницька]] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BE%D1%88 Кідьош] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). * http://www.castles.com.ua/kigyos.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191110141806/http://www.castles.com.ua/kigyos.html|date=10 листопада 2019}} * [https://web.archive.org/web/20190628063735/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60671 Кідьош&nbsp;— село славетних виноробів з таємничим храмом на пагорбі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190628063735/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60671|date=28 червня 2019}} * ''«''[https://web.archive.org/web/20250422110821/https://zakarpattja.livejournal.com/62303.html Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] jqpcr8g59kps8ga7u07sy3ydeep0v95 169230 169229 2026-09-06T19:32:04Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Кідёш]] на [[Кідёвш]] 169229 wikitext text/x-wiki '''Кідёвш''' (до [[1991]] — Змійӱвка)<ref>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1592-12#Text</ref> ([[Мадярскый язык|мад]]. Kígyós) ([[Україньскый язык|укр]]. Кідьош) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 895 людий, из них: {| class="wikitable sortable" !Націоналность !Кӯлько их !Процент |- |[[Мадярскый язык|Мадяры]] |778 |86.93% |- |[[Українцї|Украйинці]] |113 |12.63% |- |[[Російскый язык|Русы]] |3 |0.33% |- |[[Білоруськый язык|Білорусы]] |1 |0.11% |- class="sortbottom" !Усёго |895 |100% |} == Історія == [[Село]] основано кралём изгнанцём Соломоном, (внуком [[Ярослав Мудрый|Ярослава Мудрого]]) въедно из [[Монастырь|монастырём]]. Кажуть аш туй ёго дочку Розу укусив [[гыд]] та получила зимля назву «Кідёш» ([[Русиньскый язык|русин]]. Гыдово, Гыдовка) [[Файл:Кiдьош-костел1.jpg|альт=Костел Івана Хрестителя, с. Кідьош|міні|Костел Иоана Крестителя, с. Кідёш]] == Иппен позерайте == * [[Анця Кушницька]] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BE%D1%88 Кідьош] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). * http://www.castles.com.ua/kigyos.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191110141806/http://www.castles.com.ua/kigyos.html|date=10 листопада 2019}} * [https://web.archive.org/web/20190628063735/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60671 Кідьош&nbsp;— село славетних виноробів з таємничим храмом на пагорбі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190628063735/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60671|date=28 червня 2019}} * ''«''[https://web.archive.org/web/20250422110821/https://zakarpattja.livejournal.com/62303.html Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] jqpcr8g59kps8ga7u07sy3ydeep0v95 Діскузія з хоснователём:Rue323 3 21882 169201 169180 2026-09-06T12:01:33Z Rue323 31002 /* Вытворьованя пустых/непотовмаченых статий */ Відповідь 169201 wikitext text/x-wiki == Поміч == Добрый день/ночі! В порівняню з остатныма за послїднїй час хоснователями вы єдина хоснователька в русиньскій Вікіпедії, котра пише в середнім 1-2 статї в день. Можуть быти хыбы, але головне їх оправити. Вы уж мате велику практіку ку написаню статей, і іщі до їх перекладу. Єднім сі, же буде тяжко вшыток змінити, векшына часть статей (приближно ≈90%) во Вікіпедії стоїть на містї, вандалізм, вытвореня пустых статей, даколи мате почутя, же тота Вікіпедія є якымсь анархістьскым містом, подля іншых експеріментів, актіва не є практічно, потребно штось міняти. Ці хотїли бы вы зі мнов сполупрацовати і полїпшыти сітуацію в русиньскій Вікіпедії? Кедь хочете помочі, напиште свою соціалну мрежу (discord, telegram, gmail), жебы могти з вами контактовати. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 21:10, 16 септембра 2024 (CEST) :Telegram: @Ruszinok_Orosz (Анґеліна Палаташъ) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 10:28, 17 септембра 2024 (CEST) == Правопис == Найновшы правила правопису 2019 (Плїшкова, Копорова, Ябур) https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf на с. 229 подають правилны формы: Молдаване, молдавскый. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 19:53, 14 септембра 2024 (CEST) :Я бы м сама не против перемінити тоту назву (ге и автор статі @[[Хоснователь:Іван Романеску|Іван Романеску]] айбо кідь ї переменовати та обнулять ся елемент Вікіданы.) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 20:08, 14 септембра 2024 (CEST) == Бронька == Добрый вечур. Маю до вас пару просьб у дотычности до статі [[Бронька]]. 1. Не нападайте на новых учасникув. Опытні учасникы мают помагати новачкам из оформленьом, а не наказовати їм лишити Вікіпедію. Хыбы роблять ушыткі, так само и вы. Кедь маєте што вповісти конструктивного, хоснуйте сторунку дискусії. 2. На Русинськуй Вікіпедії є неформалноє правило етикета — языковый варіант ся мінят лем при значному доповненю статі. Добре, што додали сьте вікі-форматованя, айбо язык статі варта было не кывати. Не кажу вже за тото, што додали сьте у статю языкові хыбы, котрі так само кось мусить правити. 3. Інформацію на Вікіпедії мусай пудтвержовати жерелами. На переписі населеня Украйины 2001. року русины ся не раховали (тым булше верховинці и долиняне). Из головы, на «хлопськый розум» сяк писати не слобудно, тото нарушат основні правила Вікіпедії. Кедь хочете написати за хыбы украйинського переписа, тото ся має робити в статі за сам перепис (из жерелами). Тоту саму проблему виджу у многых статях из вашов участьов. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 00:57, 15 октобра 2024 (CEST) :За нападаня праві сь те, кідь ись те годні та за языкові хыбы ми кажіть, бо ге ся каже Вік живи — Вік учи ся. (Надіву ся вы не будете раховати хоснованя Ӯ, Ю̄ за хыбу)). [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 13:56, 15 октобра 2024 (CEST) == Непудтверджені народности у селах == Доброго здоровля! Вижу ож маєте тенденцію у многі населені пункты в Пудкарпатьови додавати в інформацію за населеня (спиравучи ся на перепис 2001. рока) удмітку за Русинув Долинян / Верьховинцюв и так дале. У переписови за 2001. гуд я таку інформацію не найшов. Долинян авадь Верьховинцюв у исписови ниє, руно у тому переписови не пише, ож там живут русины. Є інформація за метеринськый язык, но не за народность. Будьте добрі, дайте жерело на таку інформацію, бо инчак тото треба буде поутирати гет. Вікіпедія має быти містом про фактичну інформацію. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:51, 18 октобра 2024 (CEST) :Графа иппен за Русинӯв и етнос котрый там жиє не спирать ся на перепис 2001 року, не мож раховати усьых містных Русинами авадь Украйинцями, тому така доста теоретична графа бо многі люде там годни ся раховати Русинами но не быти записаными, так записано же докӯть не буде ясность ситуації из Русинами и Украйинцями у Пудкарпатёви. И при тому тяжко розділити по розділам по языкови и нації бо у переписови окрем варошӯв и подакотрых сел звідано леш язык, а у дакотрых даже такых даных ниє. :[[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 08:11, 19 октобра 2024 (CEST) ::D [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:52, 19 октобра 2024 (CEST) ::Проблематика переписа 2001. рока нам ясна, на сюв Вікі нитко не чинит ся, ож там была подана сугубо правдива інформація. Руно так знаєме, ож наша чилядь має проблемы из репрезентаційов тай самовызначіньом. ::Айбо у статях пишете ож "ставом на 2001. гӯд там жиє ..." тай подаєте ціфры из того переписа, но дописуєте д тым ціфрам свою інформацію, котрої в тому жерелови ниє. На Вікіпедії сяк чинити не мож, сесе є маніпулація інформаційов. А маніпулація інформаційов тото не добрі, даже кидь ся чинит на благо русинського народа. Гаткуйте за тым, обы писати у статях фактічну інформацію, а не свої придумкы, бодай сут и дуже благі. ::Буде май продуктівно, кидь напишете може окрему публикацію за проблематику переписа 2001. рока, тай чом ся на подані там податкы не мож повностю сполїгати. А вжек у ґрафі за населеня у сих селах мож ся удкликати на тоту публикацію. Помирькуйте над такым варіантом. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:56, 19 октобра 2024 (CEST) ::На Вікіпедії має місто лем пудтвержена інформація, а не теоретична. Вижу, ож раз дале робите тоту саму хыбу в новых статях. Не іґноруйте правила Вікіпедії. За нарушеня правил Вас будуть годні заблоковати. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:07, 19 октобра 2024 (CEST) :::Добрі, прислухаву ся, у контекстови Пудкарпатя. [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 22:58, 19 октобра 2024 (CEST) ::::Уважайте, будьте добрі, як товмачите, бо сохтуєте некоректно товмачити з украйинської вікіпедії статі за села. На украйинськуй вікіпедії, у розділох за быватилюв села ся давут податкы з списованя 2001. рока, айбо за '''материнськый язык''', што не є ідентично '''націоналному составови''', ги тото подаєте вы. ::::'''Напримір:''' ::::укр. [[:uk:Іванівці_(Дністровський_район)|Іваніцві (Дністровський район)]]: ''Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: '''исписок языкув''''' - исе коректна інформація. ::::вашоє [[Ивановци (Дністровськый район)]]:'' У селі на 2001 рӯк живе 3237 людий, из них: '''исписок націоналностий''''' - исе '''укривлена''' інформація. ::::Сякі неточности сут дораз у доґдеєднуй вашуй статі. Волієте написати єдну читаву статю за три дны, ги вусям адсякых за єден динь. Щи раз вас прошу уважати на коректну подачу інформації, биріт исе ги послідньоє варованя. ::::P.S. у нормах русинського языка ся назывкы сякого филя кунчавут на -ці (авадь -цї, кидь хоснуєте ї на мнягчиня). Поз. [https://www.academia.edu/73965907/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8F_%D0%9B%D1%96%D1%88%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BB_%D0%B8_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%B2_%D1%83_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D1%83%D0%B9_%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96_%D0%B4%D0%B5_%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C_%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8B_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%A1%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C_Budapest_2021_96_c| Карпаторусинські поселеня. Михаил Капраль]. Т.є. назывка бы мала быти Иванувці. [[Хоснователь:Gramo Džukić|Gramo Džukić]] ([[Діскузія з хоснователём:Gramo Džukić|діскусія]]) 11:02, 21 октобра 2024 (CEST) :::::Добрі, я уж адде поняла ож воліву за сутку айбо велику статю затовмачити [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 16:35, 21 октобра 2024 (CEST) == Проблемні статі == Добрый день. Маєте специфічный стиль роботы, котрый часто не йде проєктови на хосен. Мусай май гадковати на кваліту. Тяжко найти хоть єдну вашу статю, котра бы удповідала стандартам Вікіпедії. Долу подаю хыбашні приміры '''лем за послідньый час'''. Треба, обы сьте їх направили. На жаль, из вашыми темпами тото нико другый не встигне захарити. Аж дале будете лишати статі в такому стані, дуйде до санкцій а(вадь) стераня низкоквалітных статей. Аж будете мати даякі вопросы, можете їх писати туй. * Статі, де хыблять референції: [[Сято]], [[Концово]], [[Ліхтенштейні]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Круче]], [[Северный Опасный Риф]], [[Парасельскі островы]], [[Керкена]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Велика Бийгань]], [[Варіхівці]], [[Лендєл, Золтан Золтанович]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Плужіне]], [[Ульцинь (община)]], [[Бар (Чорна Гора)]], [[Салч]], [[Ряпідь]], [[Вая (варош)]], [[Туймазы]], [[Тісаашвань]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Плоскый Потӯк]], [[Оградзаны]], [[Череёвци]], [[Балатонфӯред]], [[Ульцинь]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Сукобін]], [[Вареш]], [[Само]], [[По̄ляна (Хустськый район)]], [[По̄ляна]], [[Німшин]], [[Ґастроентеролоґія]], [[Щербовець]], [[Главный град Подґориця]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Доболц]], [[Фертешолмаш]], [[Метех]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Гусине (община)]], [[Гусине]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Шкуратовци]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Фонтан]], [[Пчолы]], [[Мерешор]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Дніпро (варош)]], [[Гуняді]], [[Вала]], [[Плав (община)]], [[Общины Чорной Горы]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Черна (Украйина)]], [[Їржі Драгош]], [[УПА-Запад]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Словеньска Волова]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Малый Раковиць]], [[Торкы]], [[Голубінка]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Яблонкы]], [[Сімеркы]], [[Нижня Солотвина]], [[Музей археолоґії Батурина]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Брчко]], [[Бискӯв]], [[Telegram]], [[Згары]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Бенедековци]], Свалявка, Біласовиця, Меммінґен, Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Медьє, Камерун, Велика Украйина, Намюр, Жудец, Герцовци, Ӱ (кирилиця), Збойник, Букӯвцёво, Ракош, Пудгорб, Добош Торта, Кузьмино (Украйина), Завосіно, По̄ляна (Самбӯрськый район), Лімна, Хотиньскый район, Учіха Саске * Статі з покажеными референціями: [[Адміністративноє діленя Сербиї]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Улиця Гулака-Артемовського (Львӯв)]], [[Колекторна улиця]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Оріховиця]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Само]], [[Німшин]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Фертешолмаш]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Фонтан]], [[Мерешор]], [[Дніпро (варош)]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Білгородьска область]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Велика Украйина]], [[Пудгорб]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]] * Недотовмачені статі: [[Боснякы у Сербиї]], [[Общины Чорной Горы]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Колач]] * Стыржні без хосенного змісту: [[С́]], [[Турі]], [[2026 (значеня)]], [[Міліція Южной Осетії]], [[С (кирилиця)]], [[Кал]], [[Парціум]], [[Боб (значеня)]], [[Дрисляк]], [[Балта]], [[Р (буква)]], [[Ӥ]], [[3 (число)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Гвӯзд]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 10:45, 4 новембра 2024 (CET) :добре [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 11:05, 4 новембра 2024 (CET) :Но наприклад [[Сято]] што у тӯв статі є не добрі? [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:36, 4 новембра 2024 (CET) :Тай чим не добрі суть референції из статі [[Ліхтенштейні]] [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:53, 4 новембра 2024 (CET) ::У статі [[Сято]] уся інформація без референцій. Маєте там лем довгый список жерел, котрый сьте скопіровали з другої Вікіпедії. Котрі з тых жерел мают потвержовати тоту інформацію? ::У статі [[Ліхтенштейні]] не є референцій за число и етнічный склад населеня, першу споминку. Уся специфічна інформація має мати пуд собов якісь жерела. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:40, 9 новембра 2024 (CET) :Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ба ци плануєте захарьовати йсі статі? Булшина (аж не вшыткі) так ся и лишат у такому стані, як ото было у новембрі 2024, айбо попри вто чогось доста активно ся занимаєте створіньом новых. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:35, 14 мая 2025 (CEST) ::буде учинено [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:53, 14 мая 2025 (CEST) :::Добрый день, якый там проґрес по управленю сих статий? Вижу, ож уже чините нові, из такыма ипен проблемами, хоть из исписа горі дотеперь такоє гибы булша часть не похарена. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 13:59, 26 мая 2025 (CEST) ::::Добрый день. Та коли тото буде учинено? Видко, ож умісто захарьованя свойих екзістувучых статий, чините нові. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:23, 18 юнія 2025 (CEST) :::::Перебачте, но, я вам не будилник оповіщати коли буде учинено, по мірі часу проблемны статі койых богужаль направду много, преобразовуву главным образом через добавліня Удкликовань и управлінь хыб, што вы видко не видите, и чим вам хыбить ож я написав АЖ 2 нові статі за місяць? Они пусті? Без Удкликованя? ци што из ними не так, што вам у них хыбить? Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико, я не єден туй участник котрый мать проблемны статі койых я у свӯй час не знавучи так ге днись што є Вікіпедія начинив много, я не подобно хосновачови @[[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] , я го не виню у чомусь, можек у нёго штось ся стало та не годен управити и привести у порядок без приуменшіня бӯлше дас двох тысяч свойых статий, абсолутно пустых, неквалітных и напросто безхосенных, котрых вӯн судя по числови и датам «штампа» наштамповав ге на ботофермі, давайте не чинити из сёго конфлікт, из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:19, 18 юнія 2025 (CEST) ::::::Ото вы чините из сього конфлікт. Я ид вам ся звертаву супокуйно, без силных емоцій, тай вы можете так само удповідати. ::::::Gazeb мусів учинити повно куртых стыржнюв позад того, ож на його плечі упало заданя дасти русинськуй Вікіпедії старт. Ун мусів&nbsp;— и, так розуміву, чинив тото практично сам&nbsp;— написати зачаткові статі, обы проєкт уйшов из інкубатора. Ун по тому щи довгый час старав ся як муг держати порядок на сюй Вікіпедії тай по можности уліпшовати свої статі. Не мусите рувняти себе из ним. ::::::Айно, ваші нові статі таги булшина вашых старых часто не обсягувут референції и, пудозріваву, копірувут ся из другых Вікіпедій типа украйинської, на котрых тоже учасникы знавут іґноровати правила за жерела. Ник.&nbsp;ищи [[Вікіпедія:Портал комуніты#c-Flipdot-20250607101400-Сліпоє копірованя статий из украйинської В|сю голузку у Порталі комуніты]]. ::::::Сяк вы не лиш шкодите другым вікіпедіштам, котрі бдут мусіти за вами харити, айбо и обычным хосновачам, котрі узьмут на віру непровірену інформацію, скопіровану хотьде. ::::::<blockquote>''Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико […]''</blockquote> ::::::Айно, я уліпшуву статі тай не все пилуву чинити нові. Тото видко з мої історії редаґовань. Вас я цырмаву за ваші неквалітні статі, бо вы їх пообіцяли поуправляти, айбо вмісто того продовжуєте таку поведінку, за котру вас уже поваровали. ::::::Ваші проблемні статі не управляє „булш практично нико“ зато, бо їх є дуже повно, обы їх довести до нормалного виду, треба вчинити повно змін авадь такой переписати; и за тот час, докідь кось побирує єдну управити, вы щи такі пять такых сотворите. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:14, 18 юнія 2025 (CEST) :Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Вижу, ож изась створюєте нові статі. Хотів бым вам нагадати за сесь испис вашых статий проблемнов кваліты. Бульш ги рук теперь вас попросили з нима дашто вчинити, и почти рувно рук теперь обіцяли сьте ся, ож ото буде вчинено. Пролистав єм быв ваші недавні нові статі, и, хоть они уже хоть мавут по дакулько жерел и написані май невтрално ги старі, у них так само ся просліжує тенденція давати тверджіня без жерел. :Мало того, я вижу, ож вы вносите правкы у старі свої статі, айбо вмісто реалных змін вы бульшинов просто міняєте ортоґрафію тай іґноруєте тоты проблемы, котрі вам были пудняли у сих дискусіях. :Я періодично захожу тай переписуву продукты вашої бурної, айбо, на бану, не домак продуктивної діялности. Из майблагыми намірами хочу вам максимално културно вповісти&nbsp;— ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя? Будьте добрі, займіт ся реалным уліпшеньом того, што сьте, перебачте, самі наштамповали. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:35, 24 мая 2026 (CEST) ::Честованый пане Петре! ::Я ціню вашу справедливу критику, котра напрамлена на то жебы поліпшити до ныні пӱллоє становище нашого проєкта Русинська Вікіпедія, и конкретно мої статі. Робота по переробці Богужаль справді пӱллых и масовых статий из перерывами айбо иде. Кідь говорити за резултаты, на многых статях справді ге вы удмітили, дані жрідла (што для тых статий є новинка), прикладом успішного на мою думку руняно из аналоґовыми Вікі, и спередошньым ёго видом перероблінём статі мож навести статю [[Діл]] вадь даякі другі статі, их не много и не бӱлшина, но они суть, Вікі уже точно не буде гӱрше ге было у 2012 ([[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]]), Глубина нашої Вікі сягла ужек 11 што про наш проєкт направду новый рекорд... ::Так што не журіть ся, вшытко буде добрі! ::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 22:14, 25 мая 2026 (CEST) ::А ищи м єдно не порозумів. Самі же кажете ож мої статі стали ліпше ге были, и ге вижу не кываєте их ґлобално. Но при тӱм кажете ''“ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя”'' де я ї пложу? Я зовміщаву писаня новых и доста квалітных статий из дописанём старых мойых и не леш мойых котрі такыми не суть. У чӱм проблем? Я щи раз кажу, вы си придумуєте проблем на пустӱм місті, статі ся старі перероблювуть по єдна? Йо. Нові уж домак май квалітні ся пишуть што є не менш важно? Так иппен Йо. ::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:01, 25 мая 2026 (CEST) :::Ваші стандарты кваліты майжень не дуже ся збігавут из стандартами кваліты, котрі ся типово хоснувут про Вікіпедію. Вы так и дале продовжуєте чинити практично тото самоє, што чинили рук, два рокы сперед тым: конвеєром творите нові статі, кладете до них по пару жерел „про галочку“ (''[[Архей]]'', ''[[Протерозой]]'', ''[[Драґыня]]'', наприклад), бо у них ся лишат повно непудтверженых жерелами тверджінь. :::И то з натяжков, бо за послідньый час, як я уже написав, дуже многі з вашых „дописовань“ и „перероблінь“ ото просто заміна „ӯ“ на „ӱ“ и другоє подобноє правописноє переливаня з пустого в порожньоє&nbsp;— імітація бурної діялности, уповім прямо. :::Тото, ож вы теперь обще даєте жерела, тото ''мінімум'', котрый ся має ''чинити'', а не уровень „домак май квалітных [статий]“. :::И будьте добрі, не переводіт тему на тото, як Вікіпедія узирала у 2012, при Gazeb, ищи при дакому. И не апелуйте до тяжкого стану Вікіпедії, бо ипен ваші дії у сьому трафункови тото часть проблемы. Говориме за тото, ож вы начинили проблемных статий и, дуставши просьбу товдышнього модератора захарити тот хайдер, успішно ї дале іґноруєте. :::——— :::А теперь учиню мало наглядный приклад. Я першека узяв и тыцькнув у пять трафунковых статий из исписа: [[Плав (община)]], [[Telegram]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Оріховиця]]. Чотыри з тых пяти статий ся не кывали вами уд 2024.&nbsp;року; [[Telegram]] ся мало того, ож не кывав вами уд 2024.&nbsp;року, та щий тоту статю до єї днешнього, мало май прийнятного ставу довюг ''я''. :::Того може не переводіт тему, не розказуйте мені, ож я придумуву проблемы на пустому місті (кідь вам уже кулько&nbsp;— четверо и бульше хосновачув писали за єдно и тото самоє?), а удкладіт ґомбичку „Створити нову статю“ и поправляйте тоты, котрых єсьте уже начинили преповно? Тото бде на мою гадку многым май важный крок у бук уліпшеня Вікіпедії ги нові такі самі курті статі з мінімалным держаньом правил. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:08, 26 мая 2026 (CEST) Привіт! Можно б ви помоглі створити статтю про пісню "[[:tt:Пермь_—_город_на_Каме|Перм' - місто на Камі]]"? В цієї пісні є джерела, але я дуже погано розумію ваш язик. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:16, 4 януара 2025 (CET) :Мож, на якому языкови вам май удобно говорити? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:57, 4 януара 2025 (CET) ::Рускый [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:59, 4 януара 2025 (CET) :::Хорошо, какова ценность данная статья представляет для Русинской Википедии и Википедии в целом? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 09:12, 5 януара 2025 (CET) ::::Статья «Пермь — город на Каме» представляет значительную ценность для Русинской Википедии и Википедии в целом, так как она освещает культурный и географический аспекты Перми через призму музыкального произведения. Песня, созданная NITron, не только отражает уникальные черты города, такие как его расположение на реке Каме, транспортный узел, природные богатства Урала и Пермского края, но и способствует популяризации локальной культуры в глобальном контексте. Для Русинской Википедии это возможность расширить контент, связанный с русскоязычной культурой, а для Википедии в целом — обогатить знания о региональных особенностях России. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 09:51, 5 януара 2025 (CET) :::::Предоставьте файл или ссылку на данную «песню» [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 11:32, 5 януара 2025 (CET) ::::::https://audiodevil.ru/tracks/NITron+%E2%80%93+%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%8C+-+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4+%D0%BD%D0%B0+%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5/ Название "NITron – Пермь - город на Каме" [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 12:36, 5 януара 2025 (CET) :::::::Фу, [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:26, 23 януара 2025 (CET) == Thank you for being a medical contributors! == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {| style="background-color: #fdffe7; border: 1px solid #fceb92;" |rowspan="2" style="vertical-align: middle; padding: 5px;" | [[File:Wiki Project Med Foundation logo.svg|130px]] |style="font-size: x-large; padding: 3px 3px 0 3px; height: 1.5em;" |'''The 2024 Cure Award''' |- | style="vertical-align: middle; padding: 3px;" |In 2024 you '''[[mdwiki:WikiProjectMed:WikiProject_Medicine/Stats/Top_medical_editors_2024_(all)|were one of the top medical editors in your language]]'''. Thank you from [[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med]] for helping bring free, complete, accurate, up-to-date health information to the public. We really appreciate you and the vital work you do! Wiki Project Med Foundation is a [[meta:Wikimedia_thematic_organizations|thematic organization]] whose mission is to improve our health content. '''[[meta:Wiki_Project_Med#People_interested|Consider joining for 2025]]''', there are no associated costs. Additionally one of our primary efforts revolves around translating health content. We invite you to '''[https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/index.php try our new workflow]''' if you have not already. Our dashboard automatically [https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/leaderboard.php collects statistics] of your efforts and we are working on [https://mdwiki.toolforge.org/fixwikirefs.php tools to automatically improve formating]. |} Thanks again :-) -- [[mdwiki:User:Doc_James|<span style="color:#0000f1">'''Doc James'''</span>]] along with the rest of the team at '''[[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med Foundation]]''' 07:24, 26 януара 2025 (CET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Doc James@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/Top_Other_Language_Editors_2024&oldid=28172893 --> == Статї із хыбами == Майже всї ваші статї требуют доробкы, практічно у всьых не є удкликань, даякых проблемы із шаблонами, даякі ґраматічнї хыбы, будьте добре перевірте свої статї, дайте удкликаня і повысталяйте шаблны. А ще рекомендовано не хосновати сімбол "ю̄". Придержуйтеся у свойых статях аполітічности тай правил вікі. Се лиш уд хоснователя @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]](туй практічно всї ваші статї). А сут іще статї уд @Іван Романеску, котрі не є у симу списку: * Недотомачинї статї: [[Гвӯзд]], [[Кумыс]], [[87 (число)]], [[УПА-Запад]], [[Руски новини]] * Не є шаблону(БД Держстату Украйины, Переклад, Стыржень, Село Україны, языковый шаблон) авадь проблема із шаблнами: [[Р (буква)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Н]], [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Дрисляк]], [[Парціум]], [[Шпация]], [[Протоиєрей]], [[Меммінґен]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Ропчиці]], [[Думен (гора)]], [[Ваґаш]], [[Баня]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[Лазы (Украйина)]], [[1 (число)]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[Монґолы]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Штрібро]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Неум (община)]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Кілва (острӯв)]], [[Боркут]], [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Кочевци]], [[Прошовиці]], [[Біловарци]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Фонтинясы]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Ідліб (провінція)]],[[Болгары у Росії]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Роверета]], [[Сібінь]], [[Намюр]], [[Хустиць (село)]], [[Керкена]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Ґерінґсдорф]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Вулканешты (варош)]],(туй дале будут іти лиш тоты де із референціями бульш-менш нормално) [[Емірат]], [[Гавіржов]], [[Уйрек]], [[Кстово]], [[Бурятьскый язык]], [[Гыд (компютерный червак)]] * Покаженї статї: [[Кочевци]] * Гія референцій(проблема із референціями є у всьых статях, не лиш із сего пункта): [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Ваґаш]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[190 до н. е.]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[100000 (число)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Ярь]], [[Неум (община)]], [[Мер]], [[Дрельє]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Малацкы]], [[Бішево (Коміжа)]], [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Мінет]], [[Міліція Южной Осетії]], [[Кілва (острӯв)]], [[По̄ляна]], [[Ӥ]], [[Сукобін]], [[Шатер]], [[Боркут]], [[Гусине]], [[Голубінка]], [[Літо]], [[Прошовиці]],[[Коштіуй]], [[Magyar Jogpárt]], [[Анкоридж]], [[Біловарци]], [[Бискӯв]], [[Вінковоє]], [[Хеб]], [[Грынява]], [[Яловоє]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Ростовятиця]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Ракош]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Керестур]], [[4 (число)]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Перекрестный]], [[Земплінські Гамры]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Пудпӯльноє]], [[Колут]], [[Ясінь (село)]], [[Курьска область]], [[Пригӯдь]], [[Яблоновка (Хустськый район)]], [[Згары]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Палинка]], [[Сібінь]], [[Добош Торта]], [[Кутлаш]], [[Домбокы]], [[Бенедековци]], [[Хустиць (село)]],[[2026]], [[Ардово]], [[Ялова (Турція)]], [[Керкена]], [[Словеньска Волова]],[[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Круче]], [[Максимець]], [[Яблонов (Мукачовськый район)]],[[Плужіне]], [[Жупа Ґемер]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Главный град Подґориця]], [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Вая (варош)]], [[Пудгорб]], [[Герцовци]], [[Труська]], [[Свалявка]], [[Туймазы]], [[Вӯльхӯвка (Хустськый район)]], [[Їржі Драгош]], [[Птичье]], [[Лікіцары]], [[Жетысуська область]], [[Колекторна улиця]], [[Оградзаны]], [[Плав (община)]], [[Дунковиця]], [[Туря По̄ляна]], [[Череёвци]], [[Турійськ]], [[Лімна]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Ряпідь]], [[Мыта]], [[Туричкы]], [[Суха (Украйина)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Демичі]], [[Вала]], [[Валаликы]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]],[[Ульцинь]], [[Смерть|Сімер]], [[Перевалы]], [[Ліхтенштейні]], [[Хотиньскый район]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Зубриця]], [[Жудец]], [[Волосянка (Закарпатьска область)]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]],[[Велика Паладь]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Петровка (Закарпатьска область)]], [[Запсонь]], [[Мідяниця]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Учіха Саске]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Надькапош]], [[Поточок]], [[Руськоє (Закарпатьска область)]], [[Руська]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Руські Комаровци]], [[Кузьмино (Украйина)]],[[Ґаничі]], [[Котор (община)]], [[Московська ґубернія]], [[Стужиця]], [[Рекіты]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Концово]], [[Буркут (Украйина)]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Келімане]], [[Ватра Дорней]], [[Салч]], [[Серноє]], [[Соленоє (Тячовськый район)]], [[Заднёє]], [[Забродь (Ужгородьскый район)]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Нижня Солотвина]], [[Орява]],[[Новобарово]], [[Переможноє (Львӯвська область)]], [[Щербовець]], [[Шаркадь]], [[Плоскый Потӯк]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Велика Розтока]], [[Баранинці]], [[Херсоньскый район]], [[Хмільник (Закарпатьска область)]], [[Кальник (Мукачовскый район)]], [[Вареш]], [[Сільце (Закарпатьска область)]], [[Медьє]], [[Збины]], [[Исаї]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Леово]], [[Богоявленка (Донецька область)]], [[Недзиця]], [[Сімеркы]],[[Родникова Гута]], [[Волова (Верховиньскый район)]], [[Кідёш]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[По̄ляна (Хустськый район)]],[[Верхо̄винці]], [[Глубокоє (Ужгородьскый район)]], [[Осінь]], [[Копач]], [[Страмтура]], [[Ѓ]], [[Ольшаны (Закарпатьска область)]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Верхо̄вина Быстра]], [[Ольховци-Лазы]], [[Кошмак]], [[Малый Раковиць]], [[Шкуратовци]], [[Дубрӯвка (Ужгородьскый район)]], [[Овцебык]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Горяны (Ужгород)]], [[Само]], [[Дрокія]], [[Сутоморе]], [[Ровненьскый район]], [[Очеретино]], [[Мала Розтока]], [[Велика Бакта]], [[Клехӯвка]], [[Есень]], [[Сарвасов]], [[Малоє Попово]], [[Мочола]], [[Мізоч]], [[Шышловци]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Будва (община)], Галабор, [[Косӯвськый аеродром]], Соловка, Малі Ґеёвці, [[Асфальт]], Гуняді, [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], Костанайська область, [[Инстасамка]], Руська Кучава, Вирьхні Реметы, Діомід (Аляска), Колач, Гомок, Адміністративноє діленя Сербиї, Парасельскі островы, Компас, Кишинёв (муніципій), Лужкы (Калуськый район), Світлогорьск (Гомельска область), Литовська Републіка (1918—1940), Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Батёво, Тісаашвань, Гомельска область, Актюбіньска область, Мокра (Украйина), Костёва, Ряба Орда, Орда, Яблонкы, Посада Рыботицька, Telegram, Липа (Калуськый район), Верховина (варощик),Козаковка (Болеховська вароська рада), Туранци, Берліньска конференція (1884), Соледар, Ділок (Мукачовськый район), Северный Опасный Риф, Завосіно, Кагул (варош), Кухче, Павшино (Украйина), Шымкент, Шом (Украйина), Минай, Травы, Балигород (ґміна), Німшин, Липовиць (Ужгородьскый район), Восстаня Маджі-Маджі, Ульцинь (община), Злынка (Росія), Вітебьска область, Ландскруна, Бряньск, Оріховиця, Торкы, Сойм подкарпатьскых русинов, Великый Ходак, Балатонфӯред, Мінск Світ, Ганё (острӯв), Брестьска область, Кривоє (Тячӯвськый район), Чома, Сент-Пол (Аляска), Жденёво, Знаменьскоє (Чечня), Фертешолмаш, Пасіка (Закарпатьска область), Гребля (Закарпатьска область), Султанат Кілва, Чорногорци у Републіці Серьбскӯв, Алеппо (провінція), Фантастика, Костёва Пастіль, Соломоново, Населеный пункт, Воловиця (Берегӯвськый район), Украйинці у Туркменістанови, Крымськоє ханство, Ключарькы, Телеханы, Клей, Старомлиновка, Вӯрцбурґ, Баркасово, Мерешор, Меноніты, Нюфаундленд и Лабрадор, Суботӯв, Кучава, Бар (Чорна Гора), Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ, Зволен, Верба (Дубеньскый район), Мужіёво, Неґровець, Костопӯль, Жнятино, Лемкӯвськоє письмо, Крайня Мартинка, Беґендяцька Пастіль, Кобакы, Проблема, Шейх Хасіна, Гута (Ужгородьскый район), Заболотноє (Закарпатьска область), Смига, Тур, Зимно, Удділеня, Копачі, Кобалевиця, Петров, Алексій Леонідович, Вышково, Літл Рок, Ґеча, Дешковиця, Жупа Мараморош (Чехословеньско), Летичӯв, Гродненьска область, Неветленфолу, Здолбунӯв, Санремо, Мангыстауська область, Мессіна, Велика Украйина, Тверьска ґубернія, Кызылорда, Авдіёвка, Еґипетьскі піраміды, Венеція, Сято, Загатя, Подобовець, Ґалісія, Річка (Хустськый район), Климовиця,Смологовиця, Ґёдёллё, Западноказахстаньска область, Чорный Потӯк (Хустськый район), Вараш, Локӯть (село), Чорнобыльска зона удчуджіня, Выходнофризькый язык, Выходнофризькый язык, Карагандыньска область, Сухый (Хустськый район), Брчко, Кольчино, Черна (Украйина), Жамбыльска область, Боснякы у Сербиї, Скотарьскоє, Общины Чорной Горы, Богаревиця, Сіґма Бой (в статї не хоснуются бульшость удкликань), Василёвка (варош), Дістрикт Люблін, Аляска, Ґастроентеролоґія, Концентракы Кременчука, Давыд-Городок, УПА-Запад, Пчолы, Поліся, Лодзькоє воєводство, Сарны, GPS, Бетлегем, Ґрунт, Брест, Кертовина, Нижньый Студеный, Уйгурьскый язык, Кетьскый язык, Руски новини, Кобрин, Тропарь Пасхы, Гуляйполе. * неправильна назва:[[2026 (значеня)]], [[Боб (значеня)]], [[Турі]], [[Шаш (значеня)]], [[Ліхтенштейн (значеня)]], [[Торкы (значеня)]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Руські Геёвци]], [[Руські Комаровци]], [[Асфальт]], Вітебьска область, Украйина (значеня), Руда (значеня). * Вызир статї авадь недописана статя:[[Малацкы]], [[Курьска область]], [[Кайла (Румыния)]], [[Порноґрафія]], [[Грабово (Томпоєвци)]],[[Слобожане]], [[Косӯвськый аеродром]], [[Колач]], Мангыстауська область. * Ґраматічні хыбы авадь порушіня правил Вікі: [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Анкоридж]], [[Ґрамота 1404. року]]. [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 22:33, 25 марца 2025 (CET) :Є цїлком інтересно, ці ся тот проблем із хыбныма статями вырїшыть в найблизшій добі, або бы сьме мали дати хоснователёви (@[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]) веце часу на ёго вырїшыня? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:08, 19 мая 2026 (CEST) == Пруйшлі нікнеймы тай алтернативный акаунт == Про архівні цілі тай обы не было путанины, сесь хосновач (Rue323) быв май давно знамый пуд нікнеймом Бойкыня Босорканя и має алтернативный акаунт [[Хоснователь:Иван Романеску|Иван Романеску]]. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:34, 6 фебруара 2026 (CET) == Сірєноґірьовый == Колии [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 11:40, 26 авґуста 2026 (CEST) :чіт [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 18:52, 27 авґуста 2026 (CEST) == Захарьованя старых статий == Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ци плануєте такы заняти ся свойими старыми неквалітными статями? Такой у вашому майновому внескови, [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D1%8B%D0%B9_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%8C_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0&curid=24960&oldid=168951 ''Послідньый динь літа''], изась єдна из тых самых проблем, за котрі ся гибы уже не раз говорило сперед сим&nbsp;— ся такой дискусна сторунка тому в потверджіня. Умісто того, вбы захарьовати шкоду, котру сьте начинили туй май давно, наново плодите лишні нові статі, в котрых половина текста у другому языкови, не є жерел, не є потребы, не є добрі написаного текста и так дале. Наприклад, исі ваші старі статі дотеперь недотовмачені (не кажучи уже за другі, у котрых тоже повно проблем): * [[Ужгородьскый замок]] * [[Жупа Мараморош]] * [[Diabolo menthe]] * [[Чонкаш]] До вас видав просто не доходит. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:24, 31 авґуста 2026 (CEST) :Хотїв бы-м лем зазначіти, же статї як: „Ужгородьскый замок“, „Жупа Мараморош“ были написаны іншыма хоснователями; лем другу статю міг хоснователь:Rue323 управити, жебы придав одказ на якусь іншу статю; лем конштатую факт, ніч веце.-_- [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:07, 31 авґуста 2026 (CEST) ::Пардон, айно, за замок добрі кажете, а [[Жупа Мараморош (Чехословеньско)]] недобрі ся скопіровала. Як бы там не было, сесе скорше приклад ги вычерпный испис&nbsp;— бизувный єм, ож кедь копнути май глубоко, мож буде найти щи ваґон подобных трафункув, де @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] полишав в удносно новых статях повно непотовмаченого текста, айбо я того не доникав, обы до того дасти шаблон за потребу потовмачити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:48, 1 септембра 2026 (CEST) :Доброго здоровля и вам, честованый пане. Розуміву ож насердив им вас тым ож пхаву ся у ваші бизӱвно непохыбні и оспорити ся не давущі статі. Бывать. :# Чом бы не пролупити очи тай увідіти такой ож читаво статий (бӱлш ге сьте такой туй привели) я переробив націло, ци вы лиш пӱллоє видите? Якось вшытко у вас за єдным боком. :# Розкажіть май подробно за то што є "потреба у статі", честно не чув им за такоє щи, ни уд другых Вікіпедіштӱв ни на самӱв Вікіпедії. Ци статя за кіно вадь за село не натӱлко затребована ге ''ваша'' на пару тысяч байт за локалного писатиля, за вид якогось быдла, за алкогол. Такый термін ге ''потреба'' про Вікі, а иппен про нашу Вікі тым бӱлш не примінимый, бо нашу Вікі читавуть у ліпшому трафункови кідь не самі Вікіпедішты, до дисять людий, якый девіз Вікіпедії? ''Вікіпедія — слободна енціклопедія'' ци ніт? :# За то што у мене сотні статий, котрі щи треба довго и атрактивно доповняти, а май часто націло переписовати з нулы, я не спорю. Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі, гий [[Ібаракі-кен]], [[Короваї]], [[Архей]], [[Протерозой]], [[Ґут]], [[Велика Уґолька|Мала Уґолька]], [[Еґілсстадір]] (ай, я тоже годен писати статі гий ваша [[Банді Шолтес]] за розміром, лиш у вас бӱлше половины обсяга ото жрідла у тӱв статі), вадь не хочете відіти, ци штось ся у вас урве уд того? Не придасть ниякого хӱсна вадь доброго поучіня то што вы реґуларно будете ми сюды написовати (кой вам зайде у голову ож я все щи не управив ~800 свойых неквалітных статий, а было 900 з лишньым у яри), ци не ліпше дашто посовітовати, объяснити, ож што недобрі (то вы уж догадали и не раз), и як ото управити (я ся Богу дяковати и сам без вас догадав), вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида (майчасто щи з 2024). Я фізично не годен за єден раз управити 800 косурдавых статий на великі, квалітні и из пійсятьма жрідлами. Вы як ми догадаєте, пӱдете си припочивати, прӱйде 2 місяці, прийдете никати што на Вікі: ага, у сёго фатёва щи сотні статий які были так ся и лишили, ІЁЙ! Треба ити писати тому лымпакови, кый фрас, ко сякоє відів!!! И у такому роді. Вы добрі видите які позитивні переміны суть у мойых як и немногых новых статях, так и у поправленых старых, койых є доста замітно. Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше (вам просто тоті масові статі, написані колись неопытным участником, не вписувуть ся у красну естетику идеалної Енциклопедії/ чомусь лиш до мене такый позӱр (из миже авторӱв "неквалітчины"), ну дякуву и на тӱм), вадь даже бою ся предположити што то є. :# Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі, и управлять ся мнов (пак, ачий не вами) домак скорш ге статі Gazeb'а, Vaktec'а (надіву ся добрі м написав имня) и ищи дякых "неквалітных" авторӱв изходячи из вашої катеґорізації и термінолоґії. :# То што вы будете ми догадовати, нич не дасть, (вы уж мож уповісти, добили ся ґіґантського успіха місяцями скорше, я зачав управляти ся, у основі, из личных причин), я не стану скорше переписовати статі, нашто опят спіховати, мож переправити пару десяткӱв статий (ге за исе літо), учинити пару новых нормалных статий, а пак опят управляти старі, нашто вам мене кудысь пудганяти? Обы што? Живіть собі своє житя, пишіть свої статі (у вас бизӱвно ниє и ниґда не было жадных хыб, и переправляти вам у себе нішто, вы непрерікаємый еталон про любого Вікіпедішта), ваші "нотації" изчерпали ся уж товды, кой я зачав сам без вашых, и чужых уповісток, переправляти ся. :На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам. Завчасу перебачу ся за неформалный штіл мойых писемств у діскузії :Из честованём, ваш, горячолюбимый [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:25, 31 авґуста 2026 (CEST) ::Я на йсю всю повну язвліня ґрафоманію удповідати детально желаня не маву, удповім на главноє: :::>''вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида'' ::Айно, я ипен тото и чиню. Аж поникаєте по історії мойих внескув, дуже многі з них сут якраз управленями, розшыренями и дописованями вашого писаня. Тото наприклад: ::* [[Само]] ::* [[Одоакер]] ::* [[Кийзликы]] ::* [[Оладі]] ::* [[Гвузд]] ::* [[Інвалідность]] ::* [[Нарушеня нику]] ::* [[Убивство Ірины Фаріон]] ::* [[Паленка]] ::* [[Telegram]] ::…и так дале, и так дале, и так дале. ::Проблема у тому, ож свою писанину устигаєте продуковати многым май скоро&nbsp;— само собов, харити многым май тяжко и часозатратно, як смітити. Того пропорція статий, котрі з вашых, перебачте, помыюв, я змуг привести до нормалного ставу, дуже мала. :::>''Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі'' ::Бо їх є мало, и число смітя у разы и разы переважує число непудлых статий. Мало того, аж мало почитати наприклад тоту такой статю за [[Ґут]], та там мож увидіти, ож вы без критичної аналізы просто копіруєте вшытко за населені пункты в Украйині з украйинської Вікіпедії, котра у свою очерідь тоже має преповно гріхув. ::Учинили сьте так из многыма селами Пудкарпатя, позад чого маєме теперь повно статий за наші села, у котрых є інформація леґендарного характера, не пудкріплені жерелами домыслы тай другі неенциклопедичні дані. :::>''Розкажіть май подробно за то што є "потреба у статі"…'' ::Уже м не раз говорив. Вы чините статі за локалных людий, котрі не пудпадавут пуд критерії значимости, и удкликуєте ся у них на дачії „слова“ вмісто оформленя жерел як того жадат Вікіпедія. :::>''Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі'' ::А давайте у вас час ся зачне находити уже на управленя старых статий? Бо тот испис кылавых статий лиш росте та росте, и чогось захарюву їх я. А я бы мав дяку заняти ся май хосенным ділом ги читати низкосортні статі за вто, што порноакторы си думавут за стріляня спермов. :::>''Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше'' ::А ко у тому виноватый? Ба ци тото я писав за вас тоты статі? Вартало было вам думати за йсе, кой єсьте плодили тоты статі. :::>''На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам.'' ::А я предлагаву не предлагати, ай обы вы наконець ся заняли ліквідаційов наслідкув свойих такой дій. Бо мені уже аж чесно насточортіло видіти, як вы плодите, перебачте, лупину. Вам дуже повезло, ож русинська Вікіпедія натулько малоресурсна, ож у нюй мож удносно без наслідкув гадити, бо по хорошому вам бы вже повтирали гет добру половину внескув, не кажучи уже за санкції за нарушеня такых закладных принципув як [[ВП:NPOV]], [[ВП:5С1]], [[ВП:5С4]] и другых. Даже у сюй своюй уповістці не бируєте ся держати четвертого стовпа. ::Тулько сьте енерґії укільтовали на написаня сеї жовчі, хоть мож было ї ухосновати на правкы у ваші старі статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:43, 1 септембра 2026 (CEST) == Вытворьованя пустых/непотовмаченых статий == Продуфлуву туй тото, што м написав и на [[Діскузія:Чонкопопі]]. З вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня. Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:00, 5 септембра 2026 (CEST) :Там є шаблона <nowiki>{{статья в роботѣ}}</nowiki> [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 14:01, 6 септембра 2026 (CEST) 0sa3ykxbjx2k6q9btqf0my4hv5c0zt1 169217 169201 2026-09-06T17:05:44Z Rue323 31002 Смітё 169217 wikitext text/x-wiki == Поміч == Добрый день/ночі! В порівняню з остатныма за послїднїй час хоснователями вы єдина хоснователька в русиньскій Вікіпедії, котра пише в середнім 1-2 статї в день. Можуть быти хыбы, але головне їх оправити. Вы уж мате велику практіку ку написаню статей, і іщі до їх перекладу. Єднім сі, же буде тяжко вшыток змінити, векшына часть статей (приближно ≈90%) во Вікіпедії стоїть на містї, вандалізм, вытвореня пустых статей, даколи мате почутя, же тота Вікіпедія є якымсь анархістьскым містом, подля іншых експеріментів, актіва не є практічно, потребно штось міняти. Ці хотїли бы вы зі мнов сполупрацовати і полїпшыти сітуацію в русиньскій Вікіпедії? Кедь хочете помочі, напиште свою соціалну мрежу (discord, telegram, gmail), жебы могти з вами контактовати. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 21:10, 16 септембра 2024 (CEST) :Telegram: @Ruszinok_Orosz (Анґеліна Палаташъ) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 10:28, 17 септембра 2024 (CEST) == Правопис == Найновшы правила правопису 2019 (Плїшкова, Копорова, Ябур) https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf на с. 229 подають правилны формы: Молдаване, молдавскый. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 19:53, 14 септембра 2024 (CEST) :Я бы м сама не против перемінити тоту назву (ге и автор статі @[[Хоснователь:Іван Романеску|Іван Романеску]] айбо кідь ї переменовати та обнулять ся елемент Вікіданы.) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 20:08, 14 септембра 2024 (CEST) == Бронька == Добрый вечур. Маю до вас пару просьб у дотычности до статі [[Бронька]]. 1. Не нападайте на новых учасникув. Опытні учасникы мают помагати новачкам из оформленьом, а не наказовати їм лишити Вікіпедію. Хыбы роблять ушыткі, так само и вы. Кедь маєте што вповісти конструктивного, хоснуйте сторунку дискусії. 2. На Русинськуй Вікіпедії є неформалноє правило етикета — языковый варіант ся мінят лем при значному доповненю статі. Добре, што додали сьте вікі-форматованя, айбо язык статі варта было не кывати. Не кажу вже за тото, што додали сьте у статю языкові хыбы, котрі так само кось мусить правити. 3. Інформацію на Вікіпедії мусай пудтвержовати жерелами. На переписі населеня Украйины 2001. року русины ся не раховали (тым булше верховинці и долиняне). Из головы, на «хлопськый розум» сяк писати не слобудно, тото нарушат основні правила Вікіпедії. Кедь хочете написати за хыбы украйинського переписа, тото ся має робити в статі за сам перепис (из жерелами). Тоту саму проблему виджу у многых статях из вашов участьов. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 00:57, 15 октобра 2024 (CEST) :За нападаня праві сь те, кідь ись те годні та за языкові хыбы ми кажіть, бо ге ся каже Вік живи — Вік учи ся. (Надіву ся вы не будете раховати хоснованя Ӯ, Ю̄ за хыбу)). [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 13:56, 15 октобра 2024 (CEST) == Непудтверджені народности у селах == Доброго здоровля! Вижу ож маєте тенденцію у многі населені пункты в Пудкарпатьови додавати в інформацію за населеня (спиравучи ся на перепис 2001. рока) удмітку за Русинув Долинян / Верьховинцюв и так дале. У переписови за 2001. гуд я таку інформацію не найшов. Долинян авадь Верьховинцюв у исписови ниє, руно у тому переписови не пише, ож там живут русины. Є інформація за метеринськый язык, но не за народность. Будьте добрі, дайте жерело на таку інформацію, бо инчак тото треба буде поутирати гет. Вікіпедія має быти містом про фактичну інформацію. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:51, 18 октобра 2024 (CEST) :Графа иппен за Русинӯв и етнос котрый там жиє не спирать ся на перепис 2001 року, не мож раховати усьых містных Русинами авадь Украйинцями, тому така доста теоретична графа бо многі люде там годни ся раховати Русинами но не быти записаными, так записано же докӯть не буде ясность ситуації из Русинами и Украйинцями у Пудкарпатёви. И при тому тяжко розділити по розділам по языкови и нації бо у переписови окрем варошӯв и подакотрых сел звідано леш язык, а у дакотрых даже такых даных ниє. :[[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 08:11, 19 октобра 2024 (CEST) ::D [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:52, 19 октобра 2024 (CEST) ::Проблематика переписа 2001. рока нам ясна, на сюв Вікі нитко не чинит ся, ож там была подана сугубо правдива інформація. Руно так знаєме, ож наша чилядь має проблемы из репрезентаційов тай самовызначіньом. ::Айбо у статях пишете ож "ставом на 2001. гӯд там жиє ..." тай подаєте ціфры из того переписа, но дописуєте д тым ціфрам свою інформацію, котрої в тому жерелови ниє. На Вікіпедії сяк чинити не мож, сесе є маніпулація інформаційов. А маніпулація інформаційов тото не добрі, даже кидь ся чинит на благо русинського народа. Гаткуйте за тым, обы писати у статях фактічну інформацію, а не свої придумкы, бодай сут и дуже благі. ::Буде май продуктівно, кидь напишете може окрему публикацію за проблематику переписа 2001. рока, тай чом ся на подані там податкы не мож повностю сполїгати. А вжек у ґрафі за населеня у сих селах мож ся удкликати на тоту публикацію. Помирькуйте над такым варіантом. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:56, 19 октобра 2024 (CEST) ::На Вікіпедії має місто лем пудтвержена інформація, а не теоретична. Вижу, ож раз дале робите тоту саму хыбу в новых статях. Не іґноруйте правила Вікіпедії. За нарушеня правил Вас будуть годні заблоковати. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:07, 19 октобра 2024 (CEST) :::Добрі, прислухаву ся, у контекстови Пудкарпатя. [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 22:58, 19 октобра 2024 (CEST) ::::Уважайте, будьте добрі, як товмачите, бо сохтуєте некоректно товмачити з украйинської вікіпедії статі за села. На украйинськуй вікіпедії, у розділох за быватилюв села ся давут податкы з списованя 2001. рока, айбо за '''материнськый язык''', што не є ідентично '''націоналному составови''', ги тото подаєте вы. ::::'''Напримір:''' ::::укр. [[:uk:Іванівці_(Дністровський_район)|Іваніцві (Дністровський район)]]: ''Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: '''исписок языкув''''' - исе коректна інформація. ::::вашоє [[Ивановци (Дністровськый район)]]:'' У селі на 2001 рӯк живе 3237 людий, из них: '''исписок націоналностий''''' - исе '''укривлена''' інформація. ::::Сякі неточности сут дораз у доґдеєднуй вашуй статі. Волієте написати єдну читаву статю за три дны, ги вусям адсякых за єден динь. Щи раз вас прошу уважати на коректну подачу інформації, биріт исе ги послідньоє варованя. ::::P.S. у нормах русинського языка ся назывкы сякого филя кунчавут на -ці (авадь -цї, кидь хоснуєте ї на мнягчиня). Поз. [https://www.academia.edu/73965907/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8F_%D0%9B%D1%96%D1%88%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BB_%D0%B8_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%B2_%D1%83_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D1%83%D0%B9_%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96_%D0%B4%D0%B5_%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C_%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8B_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%A1%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C_Budapest_2021_96_c| Карпаторусинські поселеня. Михаил Капраль]. Т.є. назывка бы мала быти Иванувці. [[Хоснователь:Gramo Džukić|Gramo Džukić]] ([[Діскузія з хоснователём:Gramo Džukić|діскусія]]) 11:02, 21 октобра 2024 (CEST) :::::Добрі, я уж адде поняла ож воліву за сутку айбо велику статю затовмачити [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 16:35, 21 октобра 2024 (CEST) == Проблемні статі == Добрый день. Маєте специфічный стиль роботы, котрый часто не йде проєктови на хосен. Мусай май гадковати на кваліту. Тяжко найти хоть єдну вашу статю, котра бы удповідала стандартам Вікіпедії. Долу подаю хыбашні приміры '''лем за послідньый час'''. Треба, обы сьте їх направили. На жаль, из вашыми темпами тото нико другый не встигне захарити. Аж дале будете лишати статі в такому стані, дуйде до санкцій а(вадь) стераня низкоквалітных статей. Аж будете мати даякі вопросы, можете їх писати туй. * Статі, де хыблять референції: [[Сято]], [[Концово]], [[Ліхтенштейні]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Круче]], [[Северный Опасный Риф]], [[Парасельскі островы]], [[Керкена]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Велика Бийгань]], [[Варіхівці]], [[Лендєл, Золтан Золтанович]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Плужіне]], [[Ульцинь (община)]], [[Бар (Чорна Гора)]], [[Салч]], [[Ряпідь]], [[Вая (варош)]], [[Туймазы]], [[Тісаашвань]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Плоскый Потӯк]], [[Оградзаны]], [[Череёвци]], [[Балатонфӯред]], [[Ульцинь]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Сукобін]], [[Вареш]], [[Само]], [[По̄ляна (Хустськый район)]], [[По̄ляна]], [[Німшин]], [[Ґастроентеролоґія]], [[Щербовець]], [[Главный град Подґориця]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Доболц]], [[Фертешолмаш]], [[Метех]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Гусине (община)]], [[Гусине]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Шкуратовци]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Фонтан]], [[Пчолы]], [[Мерешор]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Дніпро (варош)]], [[Гуняді]], [[Вала]], [[Плав (община)]], [[Общины Чорной Горы]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Черна (Украйина)]], [[Їржі Драгош]], [[УПА-Запад]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Словеньска Волова]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Малый Раковиць]], [[Торкы]], [[Голубінка]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Яблонкы]], [[Сімеркы]], [[Нижня Солотвина]], [[Музей археолоґії Батурина]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Брчко]], [[Бискӯв]], [[Telegram]], [[Згары]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Бенедековци]], Свалявка, Біласовиця, Меммінґен, Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Медьє, Камерун, Велика Украйина, Намюр, Жудец, Герцовци, Ӱ (кирилиця), Збойник, Букӯвцёво, Ракош, Пудгорб, Добош Торта, Кузьмино (Украйина), Завосіно, По̄ляна (Самбӯрськый район), Лімна, Хотиньскый район, Учіха Саске * Статі з покажеными референціями: [[Адміністративноє діленя Сербиї]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Улиця Гулака-Артемовського (Львӯв)]], [[Колекторна улиця]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Оріховиця]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Само]], [[Німшин]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Фертешолмаш]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Фонтан]], [[Мерешор]], [[Дніпро (варош)]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Білгородьска область]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Велика Украйина]], [[Пудгорб]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]] * Недотовмачені статі: [[Боснякы у Сербиї]], [[Общины Чорной Горы]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Колач]] * Стыржні без хосенного змісту: [[С́]], [[Турі]], [[2026 (значеня)]], [[Міліція Южной Осетії]], [[С (кирилиця)]], [[Кал]], [[Парціум]], [[Боб (значеня)]], [[Дрисляк]], [[Балта]], [[Р (буква)]], [[Ӥ]], [[3 (число)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Гвӯзд]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 10:45, 4 новембра 2024 (CET) :добре [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 11:05, 4 новембра 2024 (CET) :Но наприклад [[Сято]] што у тӯв статі є не добрі? [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:36, 4 новембра 2024 (CET) :Тай чим не добрі суть референції из статі [[Ліхтенштейні]] [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:53, 4 новембра 2024 (CET) ::У статі [[Сято]] уся інформація без референцій. Маєте там лем довгый список жерел, котрый сьте скопіровали з другої Вікіпедії. Котрі з тых жерел мают потвержовати тоту інформацію? ::У статі [[Ліхтенштейні]] не є референцій за число и етнічный склад населеня, першу споминку. Уся специфічна інформація має мати пуд собов якісь жерела. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:40, 9 новембра 2024 (CET) :Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ба ци плануєте захарьовати йсі статі? Булшина (аж не вшыткі) так ся и лишат у такому стані, як ото было у новембрі 2024, айбо попри вто чогось доста активно ся занимаєте створіньом новых. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:35, 14 мая 2025 (CEST) ::буде учинено [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:53, 14 мая 2025 (CEST) :::Добрый день, якый там проґрес по управленю сих статий? Вижу, ож уже чините нові, из такыма ипен проблемами, хоть из исписа горі дотеперь такоє гибы булша часть не похарена. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 13:59, 26 мая 2025 (CEST) ::::Добрый день. Та коли тото буде учинено? Видко, ож умісто захарьованя свойих екзістувучых статий, чините нові. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:23, 18 юнія 2025 (CEST) :::::Перебачте, но, я вам не будилник оповіщати коли буде учинено, по мірі часу проблемны статі койых богужаль направду много, преобразовуву главным образом через добавліня Удкликовань и управлінь хыб, што вы видко не видите, и чим вам хыбить ож я написав АЖ 2 нові статі за місяць? Они пусті? Без Удкликованя? ци што из ними не так, што вам у них хыбить? Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико, я не єден туй участник котрый мать проблемны статі койых я у свӯй час не знавучи так ге днись што є Вікіпедія начинив много, я не подобно хосновачови @[[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] , я го не виню у чомусь, можек у нёго штось ся стало та не годен управити и привести у порядок без приуменшіня бӯлше дас двох тысяч свойых статий, абсолутно пустых, неквалітных и напросто безхосенных, котрых вӯн судя по числови и датам «штампа» наштамповав ге на ботофермі, давайте не чинити из сёго конфлікт, из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:19, 18 юнія 2025 (CEST) ::::::Ото вы чините из сього конфлікт. Я ид вам ся звертаву супокуйно, без силных емоцій, тай вы можете так само удповідати. ::::::Gazeb мусів учинити повно куртых стыржнюв позад того, ож на його плечі упало заданя дасти русинськуй Вікіпедії старт. Ун мусів&nbsp;— и, так розуміву, чинив тото практично сам&nbsp;— написати зачаткові статі, обы проєкт уйшов из інкубатора. Ун по тому щи довгый час старав ся як муг держати порядок на сюй Вікіпедії тай по можности уліпшовати свої статі. Не мусите рувняти себе из ним. ::::::Айно, ваші нові статі таги булшина вашых старых часто не обсягувут референції и, пудозріваву, копірувут ся из другых Вікіпедій типа украйинської, на котрых тоже учасникы знавут іґноровати правила за жерела. Ник.&nbsp;ищи [[Вікіпедія:Портал комуніты#c-Flipdot-20250607101400-Сліпоє копірованя статий из украйинської В|сю голузку у Порталі комуніты]]. ::::::Сяк вы не лиш шкодите другым вікіпедіштам, котрі бдут мусіти за вами харити, айбо и обычным хосновачам, котрі узьмут на віру непровірену інформацію, скопіровану хотьде. ::::::<blockquote>''Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико […]''</blockquote> ::::::Айно, я уліпшуву статі тай не все пилуву чинити нові. Тото видко з мої історії редаґовань. Вас я цырмаву за ваші неквалітні статі, бо вы їх пообіцяли поуправляти, айбо вмісто того продовжуєте таку поведінку, за котру вас уже поваровали. ::::::Ваші проблемні статі не управляє „булш практично нико“ зато, бо їх є дуже повно, обы їх довести до нормалного виду, треба вчинити повно змін авадь такой переписати; и за тот час, докідь кось побирує єдну управити, вы щи такі пять такых сотворите. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:14, 18 юнія 2025 (CEST) :Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Вижу, ож изась створюєте нові статі. Хотів бым вам нагадати за сесь испис вашых статий проблемнов кваліты. Бульш ги рук теперь вас попросили з нима дашто вчинити, и почти рувно рук теперь обіцяли сьте ся, ож ото буде вчинено. Пролистав єм быв ваші недавні нові статі, и, хоть они уже хоть мавут по дакулько жерел и написані май невтрално ги старі, у них так само ся просліжує тенденція давати тверджіня без жерел. :Мало того, я вижу, ож вы вносите правкы у старі свої статі, айбо вмісто реалных змін вы бульшинов просто міняєте ортоґрафію тай іґноруєте тоты проблемы, котрі вам были пудняли у сих дискусіях. :Я періодично захожу тай переписуву продукты вашої бурної, айбо, на бану, не домак продуктивної діялности. Из майблагыми намірами хочу вам максимално културно вповісти&nbsp;— ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя? Будьте добрі, займіт ся реалным уліпшеньом того, што сьте, перебачте, самі наштамповали. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:35, 24 мая 2026 (CEST) ::Честованый пане Петре! ::Я ціню вашу справедливу критику, котра напрамлена на то жебы поліпшити до ныні пӱллоє становище нашого проєкта Русинська Вікіпедія, и конкретно мої статі. Робота по переробці Богужаль справді пӱллых и масовых статий из перерывами айбо иде. Кідь говорити за резултаты, на многых статях справді ге вы удмітили, дані жрідла (што для тых статий є новинка), прикладом успішного на мою думку руняно из аналоґовыми Вікі, и спередошньым ёго видом перероблінём статі мож навести статю [[Діл]] вадь даякі другі статі, их не много и не бӱлшина, но они суть, Вікі уже точно не буде гӱрше ге было у 2012 ([[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]]), Глубина нашої Вікі сягла ужек 11 што про наш проєкт направду новый рекорд... ::Так што не журіть ся, вшытко буде добрі! ::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 22:14, 25 мая 2026 (CEST) ::А ищи м єдно не порозумів. Самі же кажете ож мої статі стали ліпше ге были, и ге вижу не кываєте их ґлобално. Но при тӱм кажете ''“ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя”'' де я ї пложу? Я зовміщаву писаня новых и доста квалітных статий из дописанём старых мойых и не леш мойых котрі такыми не суть. У чӱм проблем? Я щи раз кажу, вы си придумуєте проблем на пустӱм місті, статі ся старі перероблювуть по єдна? Йо. Нові уж домак май квалітні ся пишуть што є не менш важно? Так иппен Йо. ::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:01, 25 мая 2026 (CEST) :::Ваші стандарты кваліты майжень не дуже ся збігавут из стандартами кваліты, котрі ся типово хоснувут про Вікіпедію. Вы так и дале продовжуєте чинити практично тото самоє, што чинили рук, два рокы сперед тым: конвеєром творите нові статі, кладете до них по пару жерел „про галочку“ (''[[Архей]]'', ''[[Протерозой]]'', ''[[Драґыня]]'', наприклад), бо у них ся лишат повно непудтверженых жерелами тверджінь. :::И то з натяжков, бо за послідньый час, як я уже написав, дуже многі з вашых „дописовань“ и „перероблінь“ ото просто заміна „ӯ“ на „ӱ“ и другоє подобноє правописноє переливаня з пустого в порожньоє&nbsp;— імітація бурної діялности, уповім прямо. :::Тото, ож вы теперь обще даєте жерела, тото ''мінімум'', котрый ся має ''чинити'', а не уровень „домак май квалітных [статий]“. :::И будьте добрі, не переводіт тему на тото, як Вікіпедія узирала у 2012, при Gazeb, ищи при дакому. И не апелуйте до тяжкого стану Вікіпедії, бо ипен ваші дії у сьому трафункови тото часть проблемы. Говориме за тото, ож вы начинили проблемных статий и, дуставши просьбу товдышнього модератора захарити тот хайдер, успішно ї дале іґноруєте. :::——— :::А теперь учиню мало наглядный приклад. Я першека узяв и тыцькнув у пять трафунковых статий из исписа: [[Плав (община)]], [[Telegram]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Оріховиця]]. Чотыри з тых пяти статий ся не кывали вами уд 2024.&nbsp;року; [[Telegram]] ся мало того, ож не кывав вами уд 2024.&nbsp;року, та щий тоту статю до єї днешнього, мало май прийнятного ставу довюг ''я''. :::Того може не переводіт тему, не розказуйте мені, ож я придумуву проблемы на пустому місті (кідь вам уже кулько&nbsp;— четверо и бульше хосновачув писали за єдно и тото самоє?), а удкладіт ґомбичку „Створити нову статю“ и поправляйте тоты, котрых єсьте уже начинили преповно? Тото бде на мою гадку многым май важный крок у бук уліпшеня Вікіпедії ги нові такі самі курті статі з мінімалным держаньом правил. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:08, 26 мая 2026 (CEST) Привіт! Можно б ви помоглі створити статтю про пісню "[[:tt:Пермь_—_город_на_Каме|Перм' - місто на Камі]]"? В цієї пісні є джерела, але я дуже погано розумію ваш язик. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:16, 4 януара 2025 (CET) :Мож, на якому языкови вам май удобно говорити? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:57, 4 януара 2025 (CET) ::Рускый [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:59, 4 януара 2025 (CET) :::Хорошо, какова ценность данная статья представляет для Русинской Википедии и Википедии в целом? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 09:12, 5 януара 2025 (CET) ::::Статья «Пермь — город на Каме» представляет значительную ценность для Русинской Википедии и Википедии в целом, так как она освещает культурный и географический аспекты Перми через призму музыкального произведения. Песня, созданная NITron, не только отражает уникальные черты города, такие как его расположение на реке Каме, транспортный узел, природные богатства Урала и Пермского края, но и способствует популяризации локальной культуры в глобальном контексте. Для Русинской Википедии это возможность расширить контент, связанный с русскоязычной культурой, а для Википедии в целом — обогатить знания о региональных особенностях России. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 09:51, 5 януара 2025 (CET) :::::Предоставьте файл или ссылку на данную «песню» [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 11:32, 5 януара 2025 (CET) ::::::https://audiodevil.ru/tracks/NITron+%E2%80%93+%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%8C+-+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4+%D0%BD%D0%B0+%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5/ Название "NITron – Пермь - город на Каме" [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 12:36, 5 януара 2025 (CET) :::::::Фу, [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:26, 23 януара 2025 (CET) == Thank you for being a medical contributors! == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {| style="background-color: #fdffe7; border: 1px solid #fceb92;" |rowspan="2" style="vertical-align: middle; padding: 5px;" | [[File:Wiki Project Med Foundation logo.svg|130px]] |style="font-size: x-large; padding: 3px 3px 0 3px; height: 1.5em;" |'''The 2024 Cure Award''' |- | style="vertical-align: middle; padding: 3px;" |In 2024 you '''[[mdwiki:WikiProjectMed:WikiProject_Medicine/Stats/Top_medical_editors_2024_(all)|were one of the top medical editors in your language]]'''. Thank you from [[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med]] for helping bring free, complete, accurate, up-to-date health information to the public. We really appreciate you and the vital work you do! Wiki Project Med Foundation is a [[meta:Wikimedia_thematic_organizations|thematic organization]] whose mission is to improve our health content. '''[[meta:Wiki_Project_Med#People_interested|Consider joining for 2025]]''', there are no associated costs. Additionally one of our primary efforts revolves around translating health content. We invite you to '''[https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/index.php try our new workflow]''' if you have not already. Our dashboard automatically [https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/leaderboard.php collects statistics] of your efforts and we are working on [https://mdwiki.toolforge.org/fixwikirefs.php tools to automatically improve formating]. |} Thanks again :-) -- [[mdwiki:User:Doc_James|<span style="color:#0000f1">'''Doc James'''</span>]] along with the rest of the team at '''[[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med Foundation]]''' 07:24, 26 януара 2025 (CET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Doc James@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/Top_Other_Language_Editors_2024&oldid=28172893 --> == Статї із хыбами == Майже всї ваші статї требуют доробкы, практічно у всьых не є удкликань, даякых проблемы із шаблонами, даякі ґраматічнї хыбы, будьте добре перевірте свої статї, дайте удкликаня і повысталяйте шаблны. А ще рекомендовано не хосновати сімбол "ю̄". Придержуйтеся у свойых статях аполітічности тай правил вікі. Се лиш уд хоснователя @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]](туй практічно всї ваші статї). А сут іще статї уд @Іван Романеску, котрі не є у симу списку: * Недотомачинї статї: [[Гвӯзд]], [[Кумыс]], [[87 (число)]], [[УПА-Запад]], [[Руски новини]] * Не є шаблону(БД Держстату Украйины, Переклад, Стыржень, Село Україны, языковый шаблон) авадь проблема із шаблнами: [[Р (буква)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Н]], [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Дрисляк]], [[Парціум]], [[Шпация]], [[Протоиєрей]], [[Меммінґен]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Ропчиці]], [[Думен (гора)]], [[Ваґаш]], [[Баня]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[Лазы (Украйина)]], [[1 (число)]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[Монґолы]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Штрібро]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Неум (община)]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Кілва (острӯв)]], [[Боркут]], [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Кочевци]], [[Прошовиці]], [[Біловарци]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Фонтинясы]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Ідліб (провінція)]],[[Болгары у Росії]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Роверета]], [[Сібінь]], [[Намюр]], [[Хустиць (село)]], [[Керкена]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Ґерінґсдорф]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Вулканешты (варош)]],(туй дале будут іти лиш тоты де із референціями бульш-менш нормално) [[Емірат]], [[Гавіржов]], [[Уйрек]], [[Кстово]], [[Бурятьскый язык]], [[Гыд (компютерный червак)]] * Покаженї статї: [[Кочевци]] * Гія референцій(проблема із референціями є у всьых статях, не лиш із сего пункта): [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Ваґаш]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[190 до н. е.]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[100000 (число)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Ярь]], [[Неум (община)]], [[Мер]], [[Дрельє]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Малацкы]], [[Бішево (Коміжа)]], [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Мінет]], [[Міліція Южной Осетії]], [[Кілва (острӯв)]], [[По̄ляна]], [[Ӥ]], [[Сукобін]], [[Шатер]], [[Боркут]], [[Гусине]], [[Голубінка]], [[Літо]], [[Прошовиці]],[[Коштіуй]], [[Magyar Jogpárt]], [[Анкоридж]], [[Біловарци]], [[Бискӯв]], [[Вінковоє]], [[Хеб]], [[Грынява]], [[Яловоє]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Ростовятиця]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Ракош]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Керестур]], [[4 (число)]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Перекрестный]], [[Земплінські Гамры]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Пудпӯльноє]], [[Колут]], [[Ясінь (село)]], [[Курьска область]], [[Пригӯдь]], [[Яблоновка (Хустськый район)]], [[Згары]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Палинка]], [[Сібінь]], [[Добош Торта]], [[Кутлаш]], [[Домбокы]], [[Бенедековци]], [[Хустиць (село)]],[[2026]], [[Ардово]], [[Ялова (Турція)]], [[Керкена]], [[Словеньска Волова]],[[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Круче]], [[Максимець]], [[Яблонов (Мукачовськый район)]],[[Плужіне]], [[Жупа Ґемер]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Главный град Подґориця]], [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Вая (варош)]], [[Пудгорб]], [[Герцовци]], [[Труська]], [[Свалявка]], [[Туймазы]], [[Вӯльхӯвка (Хустськый район)]], [[Їржі Драгош]], [[Птичье]], [[Лікіцары]], [[Жетысуська область]], [[Колекторна улиця]], [[Оградзаны]], [[Плав (община)]], [[Дунковиця]], [[Туря По̄ляна]], [[Череёвци]], [[Турійськ]], [[Лімна]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Ряпідь]], [[Мыта]], [[Туричкы]], [[Суха (Украйина)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Демичі]], [[Вала]], [[Валаликы]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]],[[Ульцинь]], [[Смерть|Сімер]], [[Перевалы]], [[Ліхтенштейні]], [[Хотиньскый район]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Зубриця]], [[Жудец]], [[Волосянка (Закарпатьска область)]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]],[[Велика Паладь]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Петровка (Закарпатьска область)]], [[Запсонь]], [[Мідяниця]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Учіха Саске]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Надькапош]], [[Поточок]], [[Руськоє (Закарпатьска область)]], [[Руська]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Руські Комаровци]], [[Кузьмино (Украйина)]],[[Ґаничі]], [[Котор (община)]], [[Московська ґубернія]], [[Стужиця]], [[Рекіты]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Концово]], [[Буркут (Украйина)]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Келімане]], [[Ватра Дорней]], [[Салч]], [[Серноє]], [[Соленоє (Тячовськый район)]], [[Заднёє]], [[Забродь (Ужгородьскый район)]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Нижня Солотвина]], [[Орява]],[[Новобарово]], [[Переможноє (Львӯвська область)]], [[Щербовець]], [[Шаркадь]], [[Плоскый Потӯк]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Велика Розтока]], [[Баранинці]], [[Херсоньскый район]], [[Хмільник (Закарпатьска область)]], [[Кальник (Мукачовскый район)]], [[Вареш]], [[Сільце (Закарпатьска область)]], [[Медьє]], [[Збины]], [[Исаї]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Леово]], [[Богоявленка (Донецька область)]], [[Недзиця]], [[Сімеркы]],[[Родникова Гута]], [[Волова (Верховиньскый район)]], [[Кідёш]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[По̄ляна (Хустськый район)]],[[Верхо̄винці]], [[Глубокоє (Ужгородьскый район)]], [[Осінь]], [[Копач]], [[Страмтура]], [[Ѓ]], [[Ольшаны (Закарпатьска область)]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Верхо̄вина Быстра]], [[Ольховци-Лазы]], [[Кошмак]], [[Малый Раковиць]], [[Шкуратовци]], [[Дубрӯвка (Ужгородьскый район)]], [[Овцебык]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Горяны (Ужгород)]], [[Само]], [[Дрокія]], [[Сутоморе]], [[Ровненьскый район]], [[Очеретино]], [[Мала Розтока]], [[Велика Бакта]], [[Клехӯвка]], [[Есень]], [[Сарвасов]], [[Малоє Попово]], [[Мочола]], [[Мізоч]], [[Шышловци]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Будва (община)], Галабор, [[Косӯвськый аеродром]], Соловка, Малі Ґеёвці, [[Асфальт]], Гуняді, [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], Костанайська область, [[Инстасамка]], Руська Кучава, Вирьхні Реметы, Діомід (Аляска), Колач, Гомок, Адміністративноє діленя Сербиї, Парасельскі островы, Компас, Кишинёв (муніципій), Лужкы (Калуськый район), Світлогорьск (Гомельска область), Литовська Републіка (1918—1940), Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Батёво, Тісаашвань, Гомельска область, Актюбіньска область, Мокра (Украйина), Костёва, Ряба Орда, Орда, Яблонкы, Посада Рыботицька, Telegram, Липа (Калуськый район), Верховина (варощик),Козаковка (Болеховська вароська рада), Туранци, Берліньска конференція (1884), Соледар, Ділок (Мукачовськый район), Северный Опасный Риф, Завосіно, Кагул (варош), Кухче, Павшино (Украйина), Шымкент, Шом (Украйина), Минай, Травы, Балигород (ґміна), Німшин, Липовиць (Ужгородьскый район), Восстаня Маджі-Маджі, Ульцинь (община), Злынка (Росія), Вітебьска область, Ландскруна, Бряньск, Оріховиця, Торкы, Сойм подкарпатьскых русинов, Великый Ходак, Балатонфӯред, Мінск Світ, Ганё (острӯв), Брестьска область, Кривоє (Тячӯвськый район), Чома, Сент-Пол (Аляска), Жденёво, Знаменьскоє (Чечня), Фертешолмаш, Пасіка (Закарпатьска область), Гребля (Закарпатьска область), Султанат Кілва, Чорногорци у Републіці Серьбскӯв, Алеппо (провінція), Фантастика, Костёва Пастіль, Соломоново, Населеный пункт, Воловиця (Берегӯвськый район), Украйинці у Туркменістанови, Крымськоє ханство, Ключарькы, Телеханы, Клей, Старомлиновка, Вӯрцбурґ, Баркасово, Мерешор, Меноніты, Нюфаундленд и Лабрадор, Суботӯв, Кучава, Бар (Чорна Гора), Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ, Зволен, Верба (Дубеньскый район), Мужіёво, Неґровець, Костопӯль, Жнятино, Лемкӯвськоє письмо, Крайня Мартинка, Беґендяцька Пастіль, Кобакы, Проблема, Шейх Хасіна, Гута (Ужгородьскый район), Заболотноє (Закарпатьска область), Смига, Тур, Зимно, Удділеня, Копачі, Кобалевиця, Петров, Алексій Леонідович, Вышково, Літл Рок, Ґеча, Дешковиця, Жупа Мараморош (Чехословеньско), Летичӯв, Гродненьска область, Неветленфолу, Здолбунӯв, Санремо, Мангыстауська область, Мессіна, Велика Украйина, Тверьска ґубернія, Кызылорда, Авдіёвка, Еґипетьскі піраміды, Венеція, Сято, Загатя, Подобовець, Ґалісія, Річка (Хустськый район), Климовиця,Смологовиця, Ґёдёллё, Западноказахстаньска область, Чорный Потӯк (Хустськый район), Вараш, Локӯть (село), Чорнобыльска зона удчуджіня, Выходнофризькый язык, Выходнофризькый язык, Карагандыньска область, Сухый (Хустськый район), Брчко, Кольчино, Черна (Украйина), Жамбыльска область, Боснякы у Сербиї, Скотарьскоє, Общины Чорной Горы, Богаревиця, Сіґма Бой (в статї не хоснуются бульшость удкликань), Василёвка (варош), Дістрикт Люблін, Аляска, Ґастроентеролоґія, Концентракы Кременчука, Давыд-Городок, УПА-Запад, Пчолы, Поліся, Лодзькоє воєводство, Сарны, GPS, Бетлегем, Ґрунт, Брест, Кертовина, Нижньый Студеный, Уйгурьскый язык, Кетьскый язык, Руски новини, Кобрин, Тропарь Пасхы, Гуляйполе. * неправильна назва:[[2026 (значеня)]], [[Боб (значеня)]], [[Турі]], [[Шаш (значеня)]], [[Ліхтенштейн (значеня)]], [[Торкы (значеня)]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Руські Геёвци]], [[Руські Комаровци]], [[Асфальт]], Вітебьска область, Украйина (значеня), Руда (значеня). * Вызир статї авадь недописана статя:[[Малацкы]], [[Курьска область]], [[Кайла (Румыния)]], [[Порноґрафія]], [[Грабово (Томпоєвци)]],[[Слобожане]], [[Косӯвськый аеродром]], [[Колач]], Мангыстауська область. * Ґраматічні хыбы авадь порушіня правил Вікі: [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Анкоридж]], [[Ґрамота 1404. року]]. [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 22:33, 25 марца 2025 (CET) :Є цїлком інтересно, ці ся тот проблем із хыбныма статями вырїшыть в найблизшій добі, або бы сьме мали дати хоснователёви (@[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]) веце часу на ёго вырїшыня? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:08, 19 мая 2026 (CEST) == Сірєноґірьовый == Колии [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 11:40, 26 авґуста 2026 (CEST) :чіт [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 18:52, 27 авґуста 2026 (CEST) == Захарьованя старых статий == Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ци плануєте такы заняти ся свойими старыми неквалітными статями? Такой у вашому майновому внескови, [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D1%8B%D0%B9_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%8C_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0&curid=24960&oldid=168951 ''Послідньый динь літа''], изась єдна из тых самых проблем, за котрі ся гибы уже не раз говорило сперед сим&nbsp;— ся такой дискусна сторунка тому в потверджіня. Умісто того, вбы захарьовати шкоду, котру сьте начинили туй май давно, наново плодите лишні нові статі, в котрых половина текста у другому языкови, не є жерел, не є потребы, не є добрі написаного текста и так дале. Наприклад, исі ваші старі статі дотеперь недотовмачені (не кажучи уже за другі, у котрых тоже повно проблем): * [[Ужгородьскый замок]] * [[Жупа Мараморош]] * [[Diabolo menthe]] * [[Чонкаш]] До вас видав просто не доходит. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:24, 31 авґуста 2026 (CEST) :Хотїв бы-м лем зазначіти, же статї як: „Ужгородьскый замок“, „Жупа Мараморош“ были написаны іншыма хоснователями; лем другу статю міг хоснователь:Rue323 управити, жебы придав одказ на якусь іншу статю; лем конштатую факт, ніч веце.-_- [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:07, 31 авґуста 2026 (CEST) ::Пардон, айно, за замок добрі кажете, а [[Жупа Мараморош (Чехословеньско)]] недобрі ся скопіровала. Як бы там не было, сесе скорше приклад ги вычерпный испис&nbsp;— бизувный єм, ож кедь копнути май глубоко, мож буде найти щи ваґон подобных трафункув, де @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] полишав в удносно новых статях повно непотовмаченого текста, айбо я того не доникав, обы до того дасти шаблон за потребу потовмачити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:48, 1 септембра 2026 (CEST) :Доброго здоровля и вам, честованый пане. Розуміву ож насердив им вас тым ож пхаву ся у ваші бизӱвно непохыбні и оспорити ся не давущі статі. Бывать. :# Чом бы не пролупити очи тай увідіти такой ож читаво статий (бӱлш ге сьте такой туй привели) я переробив націло, ци вы лиш пӱллоє видите? Якось вшытко у вас за єдным боком. :# Розкажіть май подробно за то што є "потреба у статі", честно не чув им за такоє щи, ни уд другых Вікіпедіштӱв ни на самӱв Вікіпедії. Ци статя за кіно вадь за село не натӱлко затребована ге ''ваша'' на пару тысяч байт за локалного писатиля, за вид якогось быдла, за алкогол. Такый термін ге ''потреба'' про Вікі, а иппен про нашу Вікі тым бӱлш не примінимый, бо нашу Вікі читавуть у ліпшому трафункови кідь не самі Вікіпедішты, до дисять людий, якый девіз Вікіпедії? ''Вікіпедія — слободна енціклопедія'' ци ніт? :# За то што у мене сотні статий, котрі щи треба довго и атрактивно доповняти, а май часто націло переписовати з нулы, я не спорю. Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі, гий [[Ібаракі-кен]], [[Короваї]], [[Архей]], [[Протерозой]], [[Ґут]], [[Велика Уґолька|Мала Уґолька]], [[Еґілсстадір]] (ай, я тоже годен писати статі гий ваша [[Банді Шолтес]] за розміром, лиш у вас бӱлше половины обсяга ото жрідла у тӱв статі), вадь не хочете відіти, ци штось ся у вас урве уд того? Не придасть ниякого хӱсна вадь доброго поучіня то што вы реґуларно будете ми сюды написовати (кой вам зайде у голову ож я все щи не управив ~800 свойых неквалітных статий, а было 900 з лишньым у яри), ци не ліпше дашто посовітовати, объяснити, ож што недобрі (то вы уж догадали и не раз), и як ото управити (я ся Богу дяковати и сам без вас догадав), вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида (майчасто щи з 2024). Я фізично не годен за єден раз управити 800 косурдавых статий на великі, квалітні и из пійсятьма жрідлами. Вы як ми догадаєте, пӱдете си припочивати, прӱйде 2 місяці, прийдете никати што на Вікі: ага, у сёго фатёва щи сотні статий які были так ся и лишили, ІЁЙ! Треба ити писати тому лымпакови, кый фрас, ко сякоє відів!!! И у такому роді. Вы добрі видите які позитивні переміны суть у мойых як и немногых новых статях, так и у поправленых старых, койых є доста замітно. Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше (вам просто тоті масові статі, написані колись неопытным участником, не вписувуть ся у красну естетику идеалної Енциклопедії/ чомусь лиш до мене такый позӱр (из миже авторӱв "неквалітчины"), ну дякуву и на тӱм), вадь даже бою ся предположити што то є. :# Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі, и управлять ся мнов (пак, ачий не вами) домак скорш ге статі Gazeb'а, Vaktec'а (надіву ся добрі м написав имня) и ищи дякых "неквалітных" авторӱв изходячи из вашої катеґорізації и термінолоґії. :# То што вы будете ми догадовати, нич не дасть, (вы уж мож уповісти, добили ся ґіґантського успіха місяцями скорше, я зачав управляти ся, у основі, из личных причин), я не стану скорше переписовати статі, нашто опят спіховати, мож переправити пару десяткӱв статий (ге за исе літо), учинити пару новых нормалных статий, а пак опят управляти старі, нашто вам мене кудысь пудганяти? Обы што? Живіть собі своє житя, пишіть свої статі (у вас бизӱвно ниє и ниґда не было жадных хыб, и переправляти вам у себе нішто, вы непрерікаємый еталон про любого Вікіпедішта), ваші "нотації" изчерпали ся уж товды, кой я зачав сам без вашых, и чужых уповісток, переправляти ся. :На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам. Завчасу перебачу ся за неформалный штіл мойых писемств у діскузії :Из честованём, ваш, горячолюбимый [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:25, 31 авґуста 2026 (CEST) ::Я на йсю всю повну язвліня ґрафоманію удповідати детально желаня не маву, удповім на главноє: :::>''вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида'' ::Айно, я ипен тото и чиню. Аж поникаєте по історії мойих внескув, дуже многі з них сут якраз управленями, розшыренями и дописованями вашого писаня. Тото наприклад: ::* [[Само]] ::* [[Одоакер]] ::* [[Кийзликы]] ::* [[Оладі]] ::* [[Гвузд]] ::* [[Інвалідность]] ::* [[Нарушеня нику]] ::* [[Убивство Ірины Фаріон]] ::* [[Паленка]] ::* [[Telegram]] ::…и так дале, и так дале, и так дале. ::Проблема у тому, ож свою писанину устигаєте продуковати многым май скоро&nbsp;— само собов, харити многым май тяжко и часозатратно, як смітити. Того пропорція статий, котрі з вашых, перебачте, помыюв, я змуг привести до нормалного ставу, дуже мала. :::>''Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі'' ::Бо їх є мало, и число смітя у разы и разы переважує число непудлых статий. Мало того, аж мало почитати наприклад тоту такой статю за [[Ґут]], та там мож увидіти, ож вы без критичної аналізы просто копіруєте вшытко за населені пункты в Украйині з украйинської Вікіпедії, котра у свою очерідь тоже має преповно гріхув. ::Учинили сьте так из многыма селами Пудкарпатя, позад чого маєме теперь повно статий за наші села, у котрых є інформація леґендарного характера, не пудкріплені жерелами домыслы тай другі неенциклопедичні дані. :::>''Розкажіть май подробно за то што є "потреба у статі"…'' ::Уже м не раз говорив. Вы чините статі за локалных людий, котрі не пудпадавут пуд критерії значимости, и удкликуєте ся у них на дачії „слова“ вмісто оформленя жерел як того жадат Вікіпедія. :::>''Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі'' ::А давайте у вас час ся зачне находити уже на управленя старых статий? Бо тот испис кылавых статий лиш росте та росте, и чогось захарюву їх я. А я бы мав дяку заняти ся май хосенным ділом ги читати низкосортні статі за вто, што порноакторы си думавут за стріляня спермов. :::>''Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше'' ::А ко у тому виноватый? Ба ци тото я писав за вас тоты статі? Вартало было вам думати за йсе, кой єсьте плодили тоты статі. :::>''На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам.'' ::А я предлагаву не предлагати, ай обы вы наконець ся заняли ліквідаційов наслідкув свойих такой дій. Бо мені уже аж чесно насточортіло видіти, як вы плодите, перебачте, лупину. Вам дуже повезло, ож русинська Вікіпедія натулько малоресурсна, ож у нюй мож удносно без наслідкув гадити, бо по хорошому вам бы вже повтирали гет добру половину внескув, не кажучи уже за санкції за нарушеня такых закладных принципув як [[ВП:NPOV]], [[ВП:5С1]], [[ВП:5С4]] и другых. Даже у сюй своюй уповістці не бируєте ся держати четвертого стовпа. ::Тулько сьте енерґії укільтовали на написаня сеї жовчі, хоть мож было ї ухосновати на правкы у ваші старі статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:43, 1 септембра 2026 (CEST) ms6nctb9ynh8i2p9zsuyvrto1x4017r 169222 169217 2026-09-06T19:20:44Z Flipdot 23893 Зрушена верзія [[Special:Diff/169217|169217]] од хоснователя [[Special:Contributions/Rue323|Rue323]] ([[User talk:Rue323|діскусія]]) 169222 wikitext text/x-wiki == Поміч == Добрый день/ночі! В порівняню з остатныма за послїднїй час хоснователями вы єдина хоснователька в русиньскій Вікіпедії, котра пише в середнім 1-2 статї в день. Можуть быти хыбы, але головне їх оправити. Вы уж мате велику практіку ку написаню статей, і іщі до їх перекладу. Єднім сі, же буде тяжко вшыток змінити, векшына часть статей (приближно ≈90%) во Вікіпедії стоїть на містї, вандалізм, вытвореня пустых статей, даколи мате почутя, же тота Вікіпедія є якымсь анархістьскым містом, подля іншых експеріментів, актіва не є практічно, потребно штось міняти. Ці хотїли бы вы зі мнов сполупрацовати і полїпшыти сітуацію в русиньскій Вікіпедії? Кедь хочете помочі, напиште свою соціалну мрежу (discord, telegram, gmail), жебы могти з вами контактовати. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 21:10, 16 септембра 2024 (CEST) :Telegram: @Ruszinok_Orosz (Анґеліна Палаташъ) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 10:28, 17 септембра 2024 (CEST) == Правопис == Найновшы правила правопису 2019 (Плїшкова, Копорова, Ябур) https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf на с. 229 подають правилны формы: Молдаване, молдавскый. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 19:53, 14 септембра 2024 (CEST) :Я бы м сама не против перемінити тоту назву (ге и автор статі @[[Хоснователь:Іван Романеску|Іван Романеску]] айбо кідь ї переменовати та обнулять ся елемент Вікіданы.) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 20:08, 14 септембра 2024 (CEST) == Бронька == Добрый вечур. Маю до вас пару просьб у дотычности до статі [[Бронька]]. 1. Не нападайте на новых учасникув. Опытні учасникы мают помагати новачкам из оформленьом, а не наказовати їм лишити Вікіпедію. Хыбы роблять ушыткі, так само и вы. Кедь маєте што вповісти конструктивного, хоснуйте сторунку дискусії. 2. На Русинськуй Вікіпедії є неформалноє правило етикета — языковый варіант ся мінят лем при значному доповненю статі. Добре, што додали сьте вікі-форматованя, айбо язык статі варта было не кывати. Не кажу вже за тото, што додали сьте у статю языкові хыбы, котрі так само кось мусить правити. 3. Інформацію на Вікіпедії мусай пудтвержовати жерелами. На переписі населеня Украйины 2001. року русины ся не раховали (тым булше верховинці и долиняне). Из головы, на «хлопськый розум» сяк писати не слобудно, тото нарушат основні правила Вікіпедії. Кедь хочете написати за хыбы украйинського переписа, тото ся має робити в статі за сам перепис (из жерелами). Тоту саму проблему виджу у многых статях из вашов участьов. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 00:57, 15 октобра 2024 (CEST) :За нападаня праві сь те, кідь ись те годні та за языкові хыбы ми кажіть, бо ге ся каже Вік живи — Вік учи ся. (Надіву ся вы не будете раховати хоснованя Ӯ, Ю̄ за хыбу)). [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 13:56, 15 октобра 2024 (CEST) == Непудтверджені народности у селах == Доброго здоровля! Вижу ож маєте тенденцію у многі населені пункты в Пудкарпатьови додавати в інформацію за населеня (спиравучи ся на перепис 2001. рока) удмітку за Русинув Долинян / Верьховинцюв и так дале. У переписови за 2001. гуд я таку інформацію не найшов. Долинян авадь Верьховинцюв у исписови ниє, руно у тому переписови не пише, ож там живут русины. Є інформація за метеринськый язык, но не за народность. Будьте добрі, дайте жерело на таку інформацію, бо инчак тото треба буде поутирати гет. Вікіпедія має быти містом про фактичну інформацію. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:51, 18 октобра 2024 (CEST) :Графа иппен за Русинӯв и етнос котрый там жиє не спирать ся на перепис 2001 року, не мож раховати усьых містных Русинами авадь Украйинцями, тому така доста теоретична графа бо многі люде там годни ся раховати Русинами но не быти записаными, так записано же докӯть не буде ясность ситуації из Русинами и Украйинцями у Пудкарпатёви. И при тому тяжко розділити по розділам по языкови и нації бо у переписови окрем варошӯв и подакотрых сел звідано леш язык, а у дакотрых даже такых даных ниє. :[[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 08:11, 19 октобра 2024 (CEST) ::D [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:52, 19 октобра 2024 (CEST) ::Проблематика переписа 2001. рока нам ясна, на сюв Вікі нитко не чинит ся, ож там была подана сугубо правдива інформація. Руно так знаєме, ож наша чилядь має проблемы из репрезентаційов тай самовызначіньом. ::Айбо у статях пишете ож "ставом на 2001. гӯд там жиє ..." тай подаєте ціфры из того переписа, но дописуєте д тым ціфрам свою інформацію, котрої в тому жерелови ниє. На Вікіпедії сяк чинити не мож, сесе є маніпулація інформаційов. А маніпулація інформаційов тото не добрі, даже кидь ся чинит на благо русинського народа. Гаткуйте за тым, обы писати у статях фактічну інформацію, а не свої придумкы, бодай сут и дуже благі. ::Буде май продуктівно, кидь напишете може окрему публикацію за проблематику переписа 2001. рока, тай чом ся на подані там податкы не мож повностю сполїгати. А вжек у ґрафі за населеня у сих селах мож ся удкликати на тоту публикацію. Помирькуйте над такым варіантом. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:56, 19 октобра 2024 (CEST) ::На Вікіпедії має місто лем пудтвержена інформація, а не теоретична. Вижу, ож раз дале робите тоту саму хыбу в новых статях. Не іґноруйте правила Вікіпедії. За нарушеня правил Вас будуть годні заблоковати. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:07, 19 октобра 2024 (CEST) :::Добрі, прислухаву ся, у контекстови Пудкарпатя. [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 22:58, 19 октобра 2024 (CEST) ::::Уважайте, будьте добрі, як товмачите, бо сохтуєте некоректно товмачити з украйинської вікіпедії статі за села. На украйинськуй вікіпедії, у розділох за быватилюв села ся давут податкы з списованя 2001. рока, айбо за '''материнськый язык''', што не є ідентично '''націоналному составови''', ги тото подаєте вы. ::::'''Напримір:''' ::::укр. [[:uk:Іванівці_(Дністровський_район)|Іваніцві (Дністровський район)]]: ''Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: '''исписок языкув''''' - исе коректна інформація. ::::вашоє [[Ивановци (Дністровськый район)]]:'' У селі на 2001 рӯк живе 3237 людий, из них: '''исписок націоналностий''''' - исе '''укривлена''' інформація. ::::Сякі неточности сут дораз у доґдеєднуй вашуй статі. Волієте написати єдну читаву статю за три дны, ги вусям адсякых за єден динь. Щи раз вас прошу уважати на коректну подачу інформації, биріт исе ги послідньоє варованя. ::::P.S. у нормах русинського языка ся назывкы сякого филя кунчавут на -ці (авадь -цї, кидь хоснуєте ї на мнягчиня). Поз. [https://www.academia.edu/73965907/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8F_%D0%9B%D1%96%D1%88%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BB_%D0%B8_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%B2_%D1%83_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D1%83%D0%B9_%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96_%D0%B4%D0%B5_%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C_%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8B_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%A1%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C_Budapest_2021_96_c| Карпаторусинські поселеня. Михаил Капраль]. Т.є. назывка бы мала быти Иванувці. [[Хоснователь:Gramo Džukić|Gramo Džukić]] ([[Діскузія з хоснователём:Gramo Džukić|діскусія]]) 11:02, 21 октобра 2024 (CEST) :::::Добрі, я уж адде поняла ож воліву за сутку айбо велику статю затовмачити [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 16:35, 21 октобра 2024 (CEST) == Проблемні статі == Добрый день. Маєте специфічный стиль роботы, котрый часто не йде проєктови на хосен. Мусай май гадковати на кваліту. Тяжко найти хоть єдну вашу статю, котра бы удповідала стандартам Вікіпедії. Долу подаю хыбашні приміры '''лем за послідньый час'''. Треба, обы сьте їх направили. На жаль, из вашыми темпами тото нико другый не встигне захарити. Аж дале будете лишати статі в такому стані, дуйде до санкцій а(вадь) стераня низкоквалітных статей. Аж будете мати даякі вопросы, можете їх писати туй. * Статі, де хыблять референції: [[Сято]], [[Концово]], [[Ліхтенштейні]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Круче]], [[Северный Опасный Риф]], [[Парасельскі островы]], [[Керкена]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Велика Бийгань]], [[Варіхівці]], [[Лендєл, Золтан Золтанович]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Плужіне]], [[Ульцинь (община)]], [[Бар (Чорна Гора)]], [[Салч]], [[Ряпідь]], [[Вая (варош)]], [[Туймазы]], [[Тісаашвань]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Плоскый Потӯк]], [[Оградзаны]], [[Череёвци]], [[Балатонфӯред]], [[Ульцинь]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Сукобін]], [[Вареш]], [[Само]], [[По̄ляна (Хустськый район)]], [[По̄ляна]], [[Німшин]], [[Ґастроентеролоґія]], [[Щербовець]], [[Главный град Подґориця]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Доболц]], [[Фертешолмаш]], [[Метех]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Гусине (община)]], [[Гусине]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Шкуратовци]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Фонтан]], [[Пчолы]], [[Мерешор]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Дніпро (варош)]], [[Гуняді]], [[Вала]], [[Плав (община)]], [[Общины Чорной Горы]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Черна (Украйина)]], [[Їржі Драгош]], [[УПА-Запад]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Словеньска Волова]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Малый Раковиць]], [[Торкы]], [[Голубінка]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Яблонкы]], [[Сімеркы]], [[Нижня Солотвина]], [[Музей археолоґії Батурина]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Брчко]], [[Бискӯв]], [[Telegram]], [[Згары]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Бенедековци]], Свалявка, Біласовиця, Меммінґен, Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Медьє, Камерун, Велика Украйина, Намюр, Жудец, Герцовци, Ӱ (кирилиця), Збойник, Букӯвцёво, Ракош, Пудгорб, Добош Торта, Кузьмино (Украйина), Завосіно, По̄ляна (Самбӯрськый район), Лімна, Хотиньскый район, Учіха Саске * Статі з покажеными референціями: [[Адміністративноє діленя Сербиї]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Улиця Гулака-Артемовського (Львӯв)]], [[Колекторна улиця]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Оріховиця]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Само]], [[Німшин]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Фертешолмаш]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Фонтан]], [[Мерешор]], [[Дніпро (варош)]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Білгородьска область]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Велика Украйина]], [[Пудгорб]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]] * Недотовмачені статі: [[Боснякы у Сербиї]], [[Общины Чорной Горы]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Колач]] * Стыржні без хосенного змісту: [[С́]], [[Турі]], [[2026 (значеня)]], [[Міліція Южной Осетії]], [[С (кирилиця)]], [[Кал]], [[Парціум]], [[Боб (значеня)]], [[Дрисляк]], [[Балта]], [[Р (буква)]], [[Ӥ]], [[3 (число)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Гвӯзд]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 10:45, 4 новембра 2024 (CET) :добре [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 11:05, 4 новембра 2024 (CET) :Но наприклад [[Сято]] што у тӯв статі є не добрі? [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:36, 4 новембра 2024 (CET) :Тай чим не добрі суть референції из статі [[Ліхтенштейні]] [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:53, 4 новембра 2024 (CET) ::У статі [[Сято]] уся інформація без референцій. Маєте там лем довгый список жерел, котрый сьте скопіровали з другої Вікіпедії. Котрі з тых жерел мают потвержовати тоту інформацію? ::У статі [[Ліхтенштейні]] не є референцій за число и етнічный склад населеня, першу споминку. Уся специфічна інформація має мати пуд собов якісь жерела. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:40, 9 новембра 2024 (CET) :Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ба ци плануєте захарьовати йсі статі? Булшина (аж не вшыткі) так ся и лишат у такому стані, як ото было у новембрі 2024, айбо попри вто чогось доста активно ся занимаєте створіньом новых. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:35, 14 мая 2025 (CEST) ::буде учинено [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:53, 14 мая 2025 (CEST) :::Добрый день, якый там проґрес по управленю сих статий? Вижу, ож уже чините нові, из такыма ипен проблемами, хоть из исписа горі дотеперь такоє гибы булша часть не похарена. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 13:59, 26 мая 2025 (CEST) ::::Добрый день. Та коли тото буде учинено? Видко, ож умісто захарьованя свойих екзістувучых статий, чините нові. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:23, 18 юнія 2025 (CEST) :::::Перебачте, но, я вам не будилник оповіщати коли буде учинено, по мірі часу проблемны статі койых богужаль направду много, преобразовуву главным образом через добавліня Удкликовань и управлінь хыб, што вы видко не видите, и чим вам хыбить ож я написав АЖ 2 нові статі за місяць? Они пусті? Без Удкликованя? ци што из ними не так, што вам у них хыбить? Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико, я не єден туй участник котрый мать проблемны статі койых я у свӯй час не знавучи так ге днись што є Вікіпедія начинив много, я не подобно хосновачови @[[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] , я го не виню у чомусь, можек у нёго штось ся стало та не годен управити и привести у порядок без приуменшіня бӯлше дас двох тысяч свойых статий, абсолутно пустых, неквалітных и напросто безхосенных, котрых вӯн судя по числови и датам «штампа» наштамповав ге на ботофермі, давайте не чинити из сёго конфлікт, из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:19, 18 юнія 2025 (CEST) ::::::Ото вы чините из сього конфлікт. Я ид вам ся звертаву супокуйно, без силных емоцій, тай вы можете так само удповідати. ::::::Gazeb мусів учинити повно куртых стыржнюв позад того, ож на його плечі упало заданя дасти русинськуй Вікіпедії старт. Ун мусів&nbsp;— и, так розуміву, чинив тото практично сам&nbsp;— написати зачаткові статі, обы проєкт уйшов из інкубатора. Ун по тому щи довгый час старав ся як муг держати порядок на сюй Вікіпедії тай по можности уліпшовати свої статі. Не мусите рувняти себе из ним. ::::::Айно, ваші нові статі таги булшина вашых старых часто не обсягувут референції и, пудозріваву, копірувут ся из другых Вікіпедій типа украйинської, на котрых тоже учасникы знавут іґноровати правила за жерела. Ник.&nbsp;ищи [[Вікіпедія:Портал комуніты#c-Flipdot-20250607101400-Сліпоє копірованя статий из украйинської В|сю голузку у Порталі комуніты]]. ::::::Сяк вы не лиш шкодите другым вікіпедіштам, котрі бдут мусіти за вами харити, айбо и обычным хосновачам, котрі узьмут на віру непровірену інформацію, скопіровану хотьде. ::::::<blockquote>''Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико […]''</blockquote> ::::::Айно, я уліпшуву статі тай не все пилуву чинити нові. Тото видко з мої історії редаґовань. Вас я цырмаву за ваші неквалітні статі, бо вы їх пообіцяли поуправляти, айбо вмісто того продовжуєте таку поведінку, за котру вас уже поваровали. ::::::Ваші проблемні статі не управляє „булш практично нико“ зато, бо їх є дуже повно, обы їх довести до нормалного виду, треба вчинити повно змін авадь такой переписати; и за тот час, докідь кось побирує єдну управити, вы щи такі пять такых сотворите. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:14, 18 юнія 2025 (CEST) :Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Вижу, ож изась створюєте нові статі. Хотів бым вам нагадати за сесь испис вашых статий проблемнов кваліты. Бульш ги рук теперь вас попросили з нима дашто вчинити, и почти рувно рук теперь обіцяли сьте ся, ож ото буде вчинено. Пролистав єм быв ваші недавні нові статі, и, хоть они уже хоть мавут по дакулько жерел и написані май невтрално ги старі, у них так само ся просліжує тенденція давати тверджіня без жерел. :Мало того, я вижу, ож вы вносите правкы у старі свої статі, айбо вмісто реалных змін вы бульшинов просто міняєте ортоґрафію тай іґноруєте тоты проблемы, котрі вам были пудняли у сих дискусіях. :Я періодично захожу тай переписуву продукты вашої бурної, айбо, на бану, не домак продуктивної діялности. Из майблагыми намірами хочу вам максимално културно вповісти&nbsp;— ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя? Будьте добрі, займіт ся реалным уліпшеньом того, што сьте, перебачте, самі наштамповали. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:35, 24 мая 2026 (CEST) ::Честованый пане Петре! ::Я ціню вашу справедливу критику, котра напрамлена на то жебы поліпшити до ныні пӱллоє становище нашого проєкта Русинська Вікіпедія, и конкретно мої статі. Робота по переробці Богужаль справді пӱллых и масовых статий из перерывами айбо иде. Кідь говорити за резултаты, на многых статях справді ге вы удмітили, дані жрідла (што для тых статий є новинка), прикладом успішного на мою думку руняно из аналоґовыми Вікі, и спередошньым ёго видом перероблінём статі мож навести статю [[Діл]] вадь даякі другі статі, их не много и не бӱлшина, но они суть, Вікі уже точно не буде гӱрше ге было у 2012 ([[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]]), Глубина нашої Вікі сягла ужек 11 што про наш проєкт направду новый рекорд... ::Так што не журіть ся, вшытко буде добрі! ::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 22:14, 25 мая 2026 (CEST) ::А ищи м єдно не порозумів. Самі же кажете ож мої статі стали ліпше ге были, и ге вижу не кываєте их ґлобално. Но при тӱм кажете ''“ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя”'' де я ї пложу? Я зовміщаву писаня новых и доста квалітных статий из дописанём старых мойых и не леш мойых котрі такыми не суть. У чӱм проблем? Я щи раз кажу, вы си придумуєте проблем на пустӱм місті, статі ся старі перероблювуть по єдна? Йо. Нові уж домак май квалітні ся пишуть што є не менш важно? Так иппен Йо. ::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:01, 25 мая 2026 (CEST) :::Ваші стандарты кваліты майжень не дуже ся збігавут из стандартами кваліты, котрі ся типово хоснувут про Вікіпедію. Вы так и дале продовжуєте чинити практично тото самоє, што чинили рук, два рокы сперед тым: конвеєром творите нові статі, кладете до них по пару жерел „про галочку“ (''[[Архей]]'', ''[[Протерозой]]'', ''[[Драґыня]]'', наприклад), бо у них ся лишат повно непудтверженых жерелами тверджінь. :::И то з натяжков, бо за послідньый час, як я уже написав, дуже многі з вашых „дописовань“ и „перероблінь“ ото просто заміна „ӯ“ на „ӱ“ и другоє подобноє правописноє переливаня з пустого в порожньоє&nbsp;— імітація бурної діялности, уповім прямо. :::Тото, ож вы теперь обще даєте жерела, тото ''мінімум'', котрый ся має ''чинити'', а не уровень „домак май квалітных [статий]“. :::И будьте добрі, не переводіт тему на тото, як Вікіпедія узирала у 2012, при Gazeb, ищи при дакому. И не апелуйте до тяжкого стану Вікіпедії, бо ипен ваші дії у сьому трафункови тото часть проблемы. Говориме за тото, ож вы начинили проблемных статий и, дуставши просьбу товдышнього модератора захарити тот хайдер, успішно ї дале іґноруєте. :::——— :::А теперь учиню мало наглядный приклад. Я першека узяв и тыцькнув у пять трафунковых статий из исписа: [[Плав (община)]], [[Telegram]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Оріховиця]]. Чотыри з тых пяти статий ся не кывали вами уд 2024.&nbsp;року; [[Telegram]] ся мало того, ож не кывав вами уд 2024.&nbsp;року, та щий тоту статю до єї днешнього, мало май прийнятного ставу довюг ''я''. :::Того може не переводіт тему, не розказуйте мені, ож я придумуву проблемы на пустому місті (кідь вам уже кулько&nbsp;— четверо и бульше хосновачув писали за єдно и тото самоє?), а удкладіт ґомбичку „Створити нову статю“ и поправляйте тоты, котрых єсьте уже начинили преповно? Тото бде на мою гадку многым май важный крок у бук уліпшеня Вікіпедії ги нові такі самі курті статі з мінімалным держаньом правил. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:08, 26 мая 2026 (CEST) Привіт! Можно б ви помоглі створити статтю про пісню "[[:tt:Пермь_—_город_на_Каме|Перм' - місто на Камі]]"? В цієї пісні є джерела, але я дуже погано розумію ваш язик. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:16, 4 януара 2025 (CET) :Мож, на якому языкови вам май удобно говорити? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:57, 4 януара 2025 (CET) ::Рускый [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:59, 4 януара 2025 (CET) :::Хорошо, какова ценность данная статья представляет для Русинской Википедии и Википедии в целом? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 09:12, 5 януара 2025 (CET) ::::Статья «Пермь — город на Каме» представляет значительную ценность для Русинской Википедии и Википедии в целом, так как она освещает культурный и географический аспекты Перми через призму музыкального произведения. Песня, созданная NITron, не только отражает уникальные черты города, такие как его расположение на реке Каме, транспортный узел, природные богатства Урала и Пермского края, но и способствует популяризации локальной культуры в глобальном контексте. Для Русинской Википедии это возможность расширить контент, связанный с русскоязычной культурой, а для Википедии в целом — обогатить знания о региональных особенностях России. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 09:51, 5 януара 2025 (CET) :::::Предоставьте файл или ссылку на данную «песню» [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 11:32, 5 януара 2025 (CET) ::::::https://audiodevil.ru/tracks/NITron+%E2%80%93+%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%8C+-+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4+%D0%BD%D0%B0+%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5/ Название "NITron – Пермь - город на Каме" [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 12:36, 5 януара 2025 (CET) :::::::Фу, [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:26, 23 януара 2025 (CET) == Thank you for being a medical contributors! == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {| style="background-color: #fdffe7; border: 1px solid #fceb92;" |rowspan="2" style="vertical-align: middle; padding: 5px;" | [[File:Wiki Project Med Foundation logo.svg|130px]] |style="font-size: x-large; padding: 3px 3px 0 3px; height: 1.5em;" |'''The 2024 Cure Award''' |- | style="vertical-align: middle; padding: 3px;" |In 2024 you '''[[mdwiki:WikiProjectMed:WikiProject_Medicine/Stats/Top_medical_editors_2024_(all)|were one of the top medical editors in your language]]'''. Thank you from [[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med]] for helping bring free, complete, accurate, up-to-date health information to the public. We really appreciate you and the vital work you do! Wiki Project Med Foundation is a [[meta:Wikimedia_thematic_organizations|thematic organization]] whose mission is to improve our health content. '''[[meta:Wiki_Project_Med#People_interested|Consider joining for 2025]]''', there are no associated costs. Additionally one of our primary efforts revolves around translating health content. We invite you to '''[https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/index.php try our new workflow]''' if you have not already. Our dashboard automatically [https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/leaderboard.php collects statistics] of your efforts and we are working on [https://mdwiki.toolforge.org/fixwikirefs.php tools to automatically improve formating]. |} Thanks again :-) -- [[mdwiki:User:Doc_James|<span style="color:#0000f1">'''Doc James'''</span>]] along with the rest of the team at '''[[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med Foundation]]''' 07:24, 26 януара 2025 (CET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Doc James@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/Top_Other_Language_Editors_2024&oldid=28172893 --> == Статї із хыбами == Майже всї ваші статї требуют доробкы, практічно у всьых не є удкликань, даякых проблемы із шаблонами, даякі ґраматічнї хыбы, будьте добре перевірте свої статї, дайте удкликаня і повысталяйте шаблны. А ще рекомендовано не хосновати сімбол "ю̄". Придержуйтеся у свойых статях аполітічности тай правил вікі. Се лиш уд хоснователя @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]](туй практічно всї ваші статї). А сут іще статї уд @Іван Романеску, котрі не є у симу списку: * Недотомачинї статї: [[Гвӯзд]], [[Кумыс]], [[87 (число)]], [[УПА-Запад]], [[Руски новини]] * Не є шаблону(БД Держстату Украйины, Переклад, Стыржень, Село Україны, языковый шаблон) авадь проблема із шаблнами: [[Р (буква)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Н]], [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Дрисляк]], [[Парціум]], [[Шпация]], [[Протоиєрей]], [[Меммінґен]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Ропчиці]], [[Думен (гора)]], [[Ваґаш]], [[Баня]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[Лазы (Украйина)]], [[1 (число)]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[Монґолы]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Штрібро]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Неум (община)]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Кілва (острӯв)]], [[Боркут]], [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Кочевци]], [[Прошовиці]], [[Біловарци]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Фонтинясы]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Ідліб (провінція)]],[[Болгары у Росії]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Роверета]], [[Сібінь]], [[Намюр]], [[Хустиць (село)]], [[Керкена]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Ґерінґсдорф]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Вулканешты (варош)]],(туй дале будут іти лиш тоты де із референціями бульш-менш нормално) [[Емірат]], [[Гавіржов]], [[Уйрек]], [[Кстово]], [[Бурятьскый язык]], [[Гыд (компютерный червак)]] * Покаженї статї: [[Кочевци]] * Гія референцій(проблема із референціями є у всьых статях, не лиш із сего пункта): [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Ваґаш]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[190 до н. е.]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[100000 (число)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Ярь]], [[Неум (община)]], [[Мер]], [[Дрельє]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Малацкы]], [[Бішево (Коміжа)]], [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Мінет]], [[Міліція Южной Осетії]], [[Кілва (острӯв)]], [[По̄ляна]], [[Ӥ]], [[Сукобін]], [[Шатер]], [[Боркут]], [[Гусине]], [[Голубінка]], [[Літо]], [[Прошовиці]],[[Коштіуй]], [[Magyar Jogpárt]], [[Анкоридж]], [[Біловарци]], [[Бискӯв]], [[Вінковоє]], [[Хеб]], [[Грынява]], [[Яловоє]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Ростовятиця]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Ракош]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Керестур]], [[4 (число)]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Перекрестный]], [[Земплінські Гамры]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Пудпӯльноє]], [[Колут]], [[Ясінь (село)]], [[Курьска область]], [[Пригӯдь]], [[Яблоновка (Хустськый район)]], [[Згары]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Палинка]], [[Сібінь]], [[Добош Торта]], [[Кутлаш]], [[Домбокы]], [[Бенедековци]], [[Хустиць (село)]],[[2026]], [[Ардово]], [[Ялова (Турція)]], [[Керкена]], [[Словеньска Волова]],[[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Круче]], [[Максимець]], [[Яблонов (Мукачовськый район)]],[[Плужіне]], [[Жупа Ґемер]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Главный град Подґориця]], [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Вая (варош)]], [[Пудгорб]], [[Герцовци]], [[Труська]], [[Свалявка]], [[Туймазы]], [[Вӯльхӯвка (Хустськый район)]], [[Їржі Драгош]], [[Птичье]], [[Лікіцары]], [[Жетысуська область]], [[Колекторна улиця]], [[Оградзаны]], [[Плав (община)]], [[Дунковиця]], [[Туря По̄ляна]], [[Череёвци]], [[Турійськ]], [[Лімна]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Ряпідь]], [[Мыта]], [[Туричкы]], [[Суха (Украйина)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Демичі]], [[Вала]], [[Валаликы]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]],[[Ульцинь]], [[Смерть|Сімер]], [[Перевалы]], [[Ліхтенштейні]], [[Хотиньскый район]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Зубриця]], [[Жудец]], [[Волосянка (Закарпатьска область)]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]],[[Велика Паладь]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Петровка (Закарпатьска область)]], [[Запсонь]], [[Мідяниця]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Учіха Саске]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Надькапош]], [[Поточок]], [[Руськоє (Закарпатьска область)]], [[Руська]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Руські Комаровци]], [[Кузьмино (Украйина)]],[[Ґаничі]], [[Котор (община)]], [[Московська ґубернія]], [[Стужиця]], [[Рекіты]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Концово]], [[Буркут (Украйина)]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Келімане]], [[Ватра Дорней]], [[Салч]], [[Серноє]], [[Соленоє (Тячовськый район)]], [[Заднёє]], [[Забродь (Ужгородьскый район)]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Нижня Солотвина]], [[Орява]],[[Новобарово]], [[Переможноє (Львӯвська область)]], [[Щербовець]], [[Шаркадь]], [[Плоскый Потӯк]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Велика Розтока]], [[Баранинці]], [[Херсоньскый район]], [[Хмільник (Закарпатьска область)]], [[Кальник (Мукачовскый район)]], [[Вареш]], [[Сільце (Закарпатьска область)]], [[Медьє]], [[Збины]], [[Исаї]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Леово]], [[Богоявленка (Донецька область)]], [[Недзиця]], [[Сімеркы]],[[Родникова Гута]], [[Волова (Верховиньскый район)]], [[Кідёш]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[По̄ляна (Хустськый район)]],[[Верхо̄винці]], [[Глубокоє (Ужгородьскый район)]], [[Осінь]], [[Копач]], [[Страмтура]], [[Ѓ]], [[Ольшаны (Закарпатьска область)]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Верхо̄вина Быстра]], [[Ольховци-Лазы]], [[Кошмак]], [[Малый Раковиць]], [[Шкуратовци]], [[Дубрӯвка (Ужгородьскый район)]], [[Овцебык]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Горяны (Ужгород)]], [[Само]], [[Дрокія]], [[Сутоморе]], [[Ровненьскый район]], [[Очеретино]], [[Мала Розтока]], [[Велика Бакта]], [[Клехӯвка]], [[Есень]], [[Сарвасов]], [[Малоє Попово]], [[Мочола]], [[Мізоч]], [[Шышловци]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Будва (община)], Галабор, [[Косӯвськый аеродром]], Соловка, Малі Ґеёвці, [[Асфальт]], Гуняді, [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], Костанайська область, [[Инстасамка]], Руська Кучава, Вирьхні Реметы, Діомід (Аляска), Колач, Гомок, Адміністративноє діленя Сербиї, Парасельскі островы, Компас, Кишинёв (муніципій), Лужкы (Калуськый район), Світлогорьск (Гомельска область), Литовська Републіка (1918—1940), Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Батёво, Тісаашвань, Гомельска область, Актюбіньска область, Мокра (Украйина), Костёва, Ряба Орда, Орда, Яблонкы, Посада Рыботицька, Telegram, Липа (Калуськый район), Верховина (варощик),Козаковка (Болеховська вароська рада), Туранци, Берліньска конференція (1884), Соледар, Ділок (Мукачовськый район), Северный Опасный Риф, Завосіно, Кагул (варош), Кухче, Павшино (Украйина), Шымкент, Шом (Украйина), Минай, Травы, Балигород (ґміна), Німшин, Липовиць (Ужгородьскый район), Восстаня Маджі-Маджі, Ульцинь (община), Злынка (Росія), Вітебьска область, Ландскруна, Бряньск, Оріховиця, Торкы, Сойм подкарпатьскых русинов, Великый Ходак, Балатонфӯред, Мінск Світ, Ганё (острӯв), Брестьска область, Кривоє (Тячӯвськый район), Чома, Сент-Пол (Аляска), Жденёво, Знаменьскоє (Чечня), Фертешолмаш, Пасіка (Закарпатьска область), Гребля (Закарпатьска область), Султанат Кілва, Чорногорци у Републіці Серьбскӯв, Алеппо (провінція), Фантастика, Костёва Пастіль, Соломоново, Населеный пункт, Воловиця (Берегӯвськый район), Украйинці у Туркменістанови, Крымськоє ханство, Ключарькы, Телеханы, Клей, Старомлиновка, Вӯрцбурґ, Баркасово, Мерешор, Меноніты, Нюфаундленд и Лабрадор, Суботӯв, Кучава, Бар (Чорна Гора), Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ, Зволен, Верба (Дубеньскый район), Мужіёво, Неґровець, Костопӯль, Жнятино, Лемкӯвськоє письмо, Крайня Мартинка, Беґендяцька Пастіль, Кобакы, Проблема, Шейх Хасіна, Гута (Ужгородьскый район), Заболотноє (Закарпатьска область), Смига, Тур, Зимно, Удділеня, Копачі, Кобалевиця, Петров, Алексій Леонідович, Вышково, Літл Рок, Ґеча, Дешковиця, Жупа Мараморош (Чехословеньско), Летичӯв, Гродненьска область, Неветленфолу, Здолбунӯв, Санремо, Мангыстауська область, Мессіна, Велика Украйина, Тверьска ґубернія, Кызылорда, Авдіёвка, Еґипетьскі піраміды, Венеція, Сято, Загатя, Подобовець, Ґалісія, Річка (Хустськый район), Климовиця,Смологовиця, Ґёдёллё, Западноказахстаньска область, Чорный Потӯк (Хустськый район), Вараш, Локӯть (село), Чорнобыльска зона удчуджіня, Выходнофризькый язык, Выходнофризькый язык, Карагандыньска область, Сухый (Хустськый район), Брчко, Кольчино, Черна (Украйина), Жамбыльска область, Боснякы у Сербиї, Скотарьскоє, Общины Чорной Горы, Богаревиця, Сіґма Бой (в статї не хоснуются бульшость удкликань), Василёвка (варош), Дістрикт Люблін, Аляска, Ґастроентеролоґія, Концентракы Кременчука, Давыд-Городок, УПА-Запад, Пчолы, Поліся, Лодзькоє воєводство, Сарны, GPS, Бетлегем, Ґрунт, Брест, Кертовина, Нижньый Студеный, Уйгурьскый язык, Кетьскый язык, Руски новини, Кобрин, Тропарь Пасхы, Гуляйполе. * неправильна назва:[[2026 (значеня)]], [[Боб (значеня)]], [[Турі]], [[Шаш (значеня)]], [[Ліхтенштейн (значеня)]], [[Торкы (значеня)]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Руські Геёвци]], [[Руські Комаровци]], [[Асфальт]], Вітебьска область, Украйина (значеня), Руда (значеня). * Вызир статї авадь недописана статя:[[Малацкы]], [[Курьска область]], [[Кайла (Румыния)]], [[Порноґрафія]], [[Грабово (Томпоєвци)]],[[Слобожане]], [[Косӯвськый аеродром]], [[Колач]], Мангыстауська область. * Ґраматічні хыбы авадь порушіня правил Вікі: [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Анкоридж]], [[Ґрамота 1404. року]]. [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 22:33, 25 марца 2025 (CET) :Є цїлком інтересно, ці ся тот проблем із хыбныма статями вырїшыть в найблизшій добі, або бы сьме мали дати хоснователёви (@[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]) веце часу на ёго вырїшыня? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:08, 19 мая 2026 (CEST) == Пруйшлі нікнеймы тай алтернативный акаунт == Про архівні цілі тай обы не было путанины, сесь хосновач (Rue323) быв май давно знамый пуд нікнеймом Бойкыня Босорканя и має алтернативный акаунт [[Хоснователь:Иван Романеску|Иван Романеску]]. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:34, 6 фебруара 2026 (CET) == Сірєноґірьовый == Колии [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 11:40, 26 авґуста 2026 (CEST) :чіт [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 18:52, 27 авґуста 2026 (CEST) == Захарьованя старых статий == Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ци плануєте такы заняти ся свойими старыми неквалітными статями? Такой у вашому майновому внескови, [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D1%8B%D0%B9_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%8C_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0&curid=24960&oldid=168951 ''Послідньый динь літа''], изась єдна из тых самых проблем, за котрі ся гибы уже не раз говорило сперед сим&nbsp;— ся такой дискусна сторунка тому в потверджіня. Умісто того, вбы захарьовати шкоду, котру сьте начинили туй май давно, наново плодите лишні нові статі, в котрых половина текста у другому языкови, не є жерел, не є потребы, не є добрі написаного текста и так дале. Наприклад, исі ваші старі статі дотеперь недотовмачені (не кажучи уже за другі, у котрых тоже повно проблем): * [[Ужгородьскый замок]] * [[Жупа Мараморош]] * [[Diabolo menthe]] * [[Чонкаш]] До вас видав просто не доходит. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:24, 31 авґуста 2026 (CEST) :Хотїв бы-м лем зазначіти, же статї як: „Ужгородьскый замок“, „Жупа Мараморош“ были написаны іншыма хоснователями; лем другу статю міг хоснователь:Rue323 управити, жебы придав одказ на якусь іншу статю; лем конштатую факт, ніч веце.-_- [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:07, 31 авґуста 2026 (CEST) ::Пардон, айно, за замок добрі кажете, а [[Жупа Мараморош (Чехословеньско)]] недобрі ся скопіровала. Як бы там не было, сесе скорше приклад ги вычерпный испис&nbsp;— бизувный єм, ож кедь копнути май глубоко, мож буде найти щи ваґон подобных трафункув, де @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] полишав в удносно новых статях повно непотовмаченого текста, айбо я того не доникав, обы до того дасти шаблон за потребу потовмачити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:48, 1 септембра 2026 (CEST) :Доброго здоровля и вам, честованый пане. Розуміву ож насердив им вас тым ож пхаву ся у ваші бизӱвно непохыбні и оспорити ся не давущі статі. Бывать. :# Чом бы не пролупити очи тай увідіти такой ож читаво статий (бӱлш ге сьте такой туй привели) я переробив націло, ци вы лиш пӱллоє видите? Якось вшытко у вас за єдным боком. :# Розкажіть май подробно за то што є "потреба у статі", честно не чув им за такоє щи, ни уд другых Вікіпедіштӱв ни на самӱв Вікіпедії. Ци статя за кіно вадь за село не натӱлко затребована ге ''ваша'' на пару тысяч байт за локалного писатиля, за вид якогось быдла, за алкогол. Такый термін ге ''потреба'' про Вікі, а иппен про нашу Вікі тым бӱлш не примінимый, бо нашу Вікі читавуть у ліпшому трафункови кідь не самі Вікіпедішты, до дисять людий, якый девіз Вікіпедії? ''Вікіпедія — слободна енціклопедія'' ци ніт? :# За то што у мене сотні статий, котрі щи треба довго и атрактивно доповняти, а май часто націло переписовати з нулы, я не спорю. Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі, гий [[Ібаракі-кен]], [[Короваї]], [[Архей]], [[Протерозой]], [[Ґут]], [[Велика Уґолька|Мала Уґолька]], [[Еґілсстадір]] (ай, я тоже годен писати статі гий ваша [[Банді Шолтес]] за розміром, лиш у вас бӱлше половины обсяга ото жрідла у тӱв статі), вадь не хочете відіти, ци штось ся у вас урве уд того? Не придасть ниякого хӱсна вадь доброго поучіня то што вы реґуларно будете ми сюды написовати (кой вам зайде у голову ож я все щи не управив ~800 свойых неквалітных статий, а было 900 з лишньым у яри), ци не ліпше дашто посовітовати, объяснити, ож што недобрі (то вы уж догадали и не раз), и як ото управити (я ся Богу дяковати и сам без вас догадав), вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида (майчасто щи з 2024). Я фізично не годен за єден раз управити 800 косурдавых статий на великі, квалітні и из пійсятьма жрідлами. Вы як ми догадаєте, пӱдете си припочивати, прӱйде 2 місяці, прийдете никати што на Вікі: ага, у сёго фатёва щи сотні статий які были так ся и лишили, ІЁЙ! Треба ити писати тому лымпакови, кый фрас, ко сякоє відів!!! И у такому роді. Вы добрі видите які позитивні переміны суть у мойых як и немногых новых статях, так и у поправленых старых, койых є доста замітно. Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше (вам просто тоті масові статі, написані колись неопытным участником, не вписувуть ся у красну естетику идеалної Енциклопедії/ чомусь лиш до мене такый позӱр (из миже авторӱв "неквалітчины"), ну дякуву и на тӱм), вадь даже бою ся предположити што то є. :# Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі, и управлять ся мнов (пак, ачий не вами) домак скорш ге статі Gazeb'а, Vaktec'а (надіву ся добрі м написав имня) и ищи дякых "неквалітных" авторӱв изходячи из вашої катеґорізації и термінолоґії. :# То што вы будете ми догадовати, нич не дасть, (вы уж мож уповісти, добили ся ґіґантського успіха місяцями скорше, я зачав управляти ся, у основі, из личных причин), я не стану скорше переписовати статі, нашто опят спіховати, мож переправити пару десяткӱв статий (ге за исе літо), учинити пару новых нормалных статий, а пак опят управляти старі, нашто вам мене кудысь пудганяти? Обы што? Живіть собі своє житя, пишіть свої статі (у вас бизӱвно ниє и ниґда не было жадных хыб, и переправляти вам у себе нішто, вы непрерікаємый еталон про любого Вікіпедішта), ваші "нотації" изчерпали ся уж товды, кой я зачав сам без вашых, и чужых уповісток, переправляти ся. :На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам. Завчасу перебачу ся за неформалный штіл мойых писемств у діскузії :Из честованём, ваш, горячолюбимый [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:25, 31 авґуста 2026 (CEST) ::Я на йсю всю повну язвліня ґрафоманію удповідати детально желаня не маву, удповім на главноє: :::>''вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида'' ::Айно, я ипен тото и чиню. Аж поникаєте по історії мойих внескув, дуже многі з них сут якраз управленями, розшыренями и дописованями вашого писаня. Тото наприклад: ::* [[Само]] ::* [[Одоакер]] ::* [[Кийзликы]] ::* [[Оладі]] ::* [[Гвузд]] ::* [[Інвалідность]] ::* [[Нарушеня нику]] ::* [[Убивство Ірины Фаріон]] ::* [[Паленка]] ::* [[Telegram]] ::…и так дале, и так дале, и так дале. ::Проблема у тому, ож свою писанину устигаєте продуковати многым май скоро&nbsp;— само собов, харити многым май тяжко и часозатратно, як смітити. Того пропорція статий, котрі з вашых, перебачте, помыюв, я змуг привести до нормалного ставу, дуже мала. :::>''Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі'' ::Бо їх є мало, и число смітя у разы и разы переважує число непудлых статий. Мало того, аж мало почитати наприклад тоту такой статю за [[Ґут]], та там мож увидіти, ож вы без критичної аналізы просто копіруєте вшытко за населені пункты в Украйині з украйинської Вікіпедії, котра у свою очерідь тоже має преповно гріхув. ::Учинили сьте так из многыма селами Пудкарпатя, позад чого маєме теперь повно статий за наші села, у котрых є інформація леґендарного характера, не пудкріплені жерелами домыслы тай другі неенциклопедичні дані. :::>''Розкажіть май подробно за то што є "потреба у статі"…'' ::Уже м не раз говорив. Вы чините статі за локалных людий, котрі не пудпадавут пуд критерії значимости, и удкликуєте ся у них на дачії „слова“ вмісто оформленя жерел як того жадат Вікіпедія. :::>''Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі'' ::А давайте у вас час ся зачне находити уже на управленя старых статий? Бо тот испис кылавых статий лиш росте та росте, и чогось захарюву їх я. А я бы мав дяку заняти ся май хосенным ділом ги читати низкосортні статі за вто, што порноакторы си думавут за стріляня спермов. :::>''Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше'' ::А ко у тому виноватый? Ба ци тото я писав за вас тоты статі? Вартало было вам думати за йсе, кой єсьте плодили тоты статі. :::>''На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам.'' ::А я предлагаву не предлагати, ай обы вы наконець ся заняли ліквідаційов наслідкув свойих такой дій. Бо мені уже аж чесно насточортіло видіти, як вы плодите, перебачте, лупину. Вам дуже повезло, ож русинська Вікіпедія натулько малоресурсна, ож у нюй мож удносно без наслідкув гадити, бо по хорошому вам бы вже повтирали гет добру половину внескув, не кажучи уже за санкції за нарушеня такых закладных принципув як [[ВП:NPOV]], [[ВП:5С1]], [[ВП:5С4]] и другых. Даже у сюй своюй уповістці не бируєте ся держати четвертого стовпа. ::Тулько сьте енерґії укільтовали на написаня сеї жовчі, хоть мож было ї ухосновати на правкы у ваші старі статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:43, 1 септембра 2026 (CEST) == Вытворьованя пустых/непотовмаченых статий == Продуфлуву туй тото, што м написав и на [[Діскузія:Чонкопопі]]. З вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня. Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:00, 5 септембра 2026 (CEST) :Там є шаблона <nowiki>{{статья в роботѣ}}</nowiki> [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 14:01, 6 септембра 2026 (CEST) 0sa3ykxbjx2k6q9btqf0my4hv5c0zt1 Мигаль Лыжечко 0 21954 169264 166227 2026-09-07T10:12:12Z Igor Kercsa 5504 фото 169264 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name=Мигаль Лыжечко |portrait= {{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top|link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQMi9Jb9RaZIOtuIdvuoDJbH63qF2UhuQhCDU9zDOcr_PBTmss-fdRW8l8&s=10}} |birthplace=[[Кушниця]] |pseudonym=Мигаль Кушницькый |occupation=творець контента, стрімер, [[Малярь|малярь]], [[Писатель|писатель]], [[Поет|поет]] |birthdate=1991|alma_mater=[[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый націоналный університет]]|image=}} '''Мига́ль Лыже́чко''' (псевдонім '''Мига́ль''' '''Ку́шницькый'''; 1991,<ref name=":0">{{Cite web |title=Мигаль Лыжечко |at=Карпаторусинська поезія |url=https://poezija.rueportal.eu/avtory/myhal-lyzecko |language=русинськы }}</ref> [[Кушниця]]) є [[Русины|русинськый]] діятель, [[Інтернет|творець контента]], стрімер, [[Малярство|малярь]], [[писатель]], [[поет]]. Майбулш ся знає як автор інформаційного канала на [[YouTube]] „Мигаль Кушницькый“, на котрому розказує за [[Русины|русинув]], їхньый [[Русиньскый язык|язык]], културу, ґраматику, ортоґрафію, історію [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] и похожі темы.<ref name=":3">{{Cite web |at=YouTube |url=https://www.youtube.com/@myhal-k |title=Мигаль Кушницькый |language=русинськы }}</ref> Знає [[Русиньскый язык|русинськый]], [[Російскый язык|російськый]], [[Україньскый язык|украинськый]], [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] тай [[Чеськый язык|чеськый]] языкы.<ref name=":1">{{Cite web |title=Carpatho-Rusyn polyglot {{!}} Чого я туй? |url=https://www.youtube.com/watch?v=TMgVCCkP0co |at=YouTube: Мигаль Кушницькый }}</ref> == Животопис == Мигаль Лыжечко ся родив у [[Кушниця|Кушници]] [[Иршавскый район|Иршавського района]] (теперь [[Хустськый район|Хустського]]).<ref name=":1" /> Такой у Кушници удходив усі 11 класув ошколы.<ref name=":2">{{Cite web |url=https://www.rueportal.eu/gazeta/special/myhal-kushnytskyy.html |at=іҐазета/Rueportal.eu |title=Мигаль Кушницькый {{!}} іҐазета Спеціал |language=русинськы }}</ref> За материнську бесіду має боржавськый діалект [[Русиньскый язык|русинського языка]]. У 17&nbsp;рокув пушов жити в [[Ужгород]].<ref name=":1" /> Тамкы штудовав компютерну інженерію в [[Ужгородска народна универзита|Ужгородському націоналному університетови]].<ref name=":0" /> До руснацької ідентичности прийшов, кой му было за 24&nbsp;рокы&nbsp;— мавучи контакт из [[Чеськый язык|чеськов]] и [[Словеньскый язык|словацьков]] бесідами, порозумів, ож они не сут онь такі далекі уд „закарпатського діалекта“ тай зачав ся заглубльовати у тему. Єдным из першых трафункув, кой „увидів свою бесіду на папірьови“, тримле своє знакомство из [[Поезія|поетичнов]] творьбов русинського писателя [[Іван Петровцій|Ивана Петровція]].<ref name=":2" /> Читавым вливом уже у період свої свідомости тай жерелом май глубокого знатя за русинськый язык, його специфіку тай ортоґрафію, называт Facebook-сторунку „По-нашому“.<ref name=":2" /> == Творьба == === YouTube === Тематика основного канала: [[Русины|русинськый народ]], [[Русиньскый язык|язык]], култура, історія [[Подкарпатя|Пудкарпатя]], Лыжечково рудноє [[село]] [[Кушниця]]. Сохтує накручовати відеа-колаборації из другыма персоналіями: одеськым [[Актер|актором]]-[[Подузятник|пудузятником]] Аммаром Сапо,<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=_0U9W9wySps |at=YouTube: Мигаль Кушницькый |title=Аммар: из Одесы в Ужгород }}</ref> стендап-коміком Васильом Шоваком,<ref>{{Cite web |title=Говорити по-міжгірськы? |at=YouTube: Мигаль Кушницькый |url=https://youtube.com/watch?v=VQEjEqvDyo4 }}</ref> русинськым [[Музикант|гудаком]] [[Ігорь Свалявин|Ґошов Ґашаном]],<ref>{{Cite web |at=YouTube: Мигаль Кушницькый |url=https://www.youtube.com/watch?v=EUHYqYsVzlE |title=Ґоша Ґашан {{!}} Иршавськоє казкованя }}</ref> полськым YouTube-ером Норбертом Вербицькым;<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=4JivjZYLclE |at=YouTube: Ecolinguist |title=Carpatho Rusyn Language {{!}} Can Polish and Czech understand it? }}</ref> пораз начитує тексты, книгы. Сперед веденьом YouTube-канала не мав скушеності з монтажом відей.<ref name=":2" /> Першоє відео, де розказав мало за себе у пятьох языках, котрі знає,<ref name=":1" /> уклав 18.&nbsp;апріля 2020 уклав на свому основному каналови „Мигаль Кушницькый“ на відеострімінґови YouTube.<ref name=":1" /> Удтовды опубліковав тамкы булше ги 140&nbsp;відей, на септембер 2024.&nbsp;рока набравши булше ги 8,000&nbsp;пудписникув.<ref name=":3" /> 2.&nbsp;апріля 2022 вчинив другый канал, присяченый компютерным бавкам, на котрому на септембер 2024.&nbsp;рока уйшло булше ги 250 відей и прямых транслацій тай на котрый на тот час пудписано булше ги 1,000&nbsp;чоловік.<ref>{{Cite web |title=Мигаль бавит |url=https://www.youtube.com/@myhal-bavyt |at=YouTube }}</ref> === Проєкт „Інтерфийса“ === {{ГоловнаСтатя|Інтерфийса}} 23.&nbsp;януара 2021, на 10.&nbsp;ручницю закладеня [[Русиньска Вікіпедія|русинської Вікіпедії]], вытворив проєкт „Інтерфийса“ (на зачаткови стилізованый ги „InterФийса“)<ref>{{Cite web |language=русинськы |url=https://t.me/interfyisa/3 |at=Інтерфийса у Telegram |title=Витайте! }}</ref>&nbsp;— новинковоє інтернет-уданя за технолоґії, техніку тай [[Популарна наука|популарну науку]]. Зачинав тот проєкт як канал у месенджерови Telegram, самі матеріалы ся публіковали на платформі Telegraph уд тых такой розробникув; дале у проєкта ся появила сторунка у соціалнуй сітці Twitter. 23.&nbsp;юлія 2022 „Інтерфийса“ дустала свуй вебсайт на доменови interfyisa.com.<ref>{{Cite web |url=https://interfyisa.com/interfyisa-typyrky-maje-svuj-website/ |at=interfyisa.com |title=Інтерфийса типирькы має свӯй вебсайт! |language=русинськы }}</ref> Станом на септембер 2024 уданя має вебсайт из май булш ги 110&nbsp;публікаціями, Telegram-канал, Twitter, Instagram тай сторунку на русинськуй соціалнуй сітці Трумбета. 17.&nbsp;януара 2024 была анонсована папірьова зберька „Інтерфийса“ з убраныма матеріалами тай новыма ексклузивами.<ref>{{Cite web |title=Інтерфийса у папірьови |at=interfyisa.com |url=https://interfyisa.com/interfyisa-u-papirjovy/ |language=русинськы }}</ref> === Радіо === Довгый час быв реґуларным гостьом першого пудкарпатського інтернет-[[Радіо|радіа]] „Єден“, читав у етерах книжкы (у тум числі по русинськы), вюг передачу подкастового типа на слобудну тематику „Троє на ‚Єден‘“.<ref>{{Cite web |url=https://t.me/troe_na_yeden |title=Троє на "Єден" у Telegram }}</ref> Уд септембра 2024.&nbsp;рока&nbsp;— спувведучый тай спувредактор проґрамы „Слововиця“ из [[Демко Трохановскій|Даміяном Трохановськым]] на радіови [[Радіо Лем.фм|„Лем.фм“]].<ref>{{Cite web |title=Слововиця {{!}} за 02.09.2024 |at=YouTube: tv.lem.fm |url=https://youtube.com/watch?v=Xg7TCfLBZPc |language=русинськы }}</ref> === Товмацька діятелность === Участвовав у товмаченьови популарної [[Компютерна ігра|компютерної бавкы]] [[Minecraft]],<ref>{{Cite web |language=русинськы |url=https://interfyisa.com/minecraft-po-rusinsky/ |at=interfyisa.com |title=Minecraft по-русинськы — додано офіціалноє товмачіня }}</ref> децентралізованої соціалної сіткы Mastodon (на основі котрої ходит русинська інстанція Трумбета) тай ґрафічного редактора Photopea<ref>{{Cite web |url=https://interfyisa.com/photopea-po-rusynsky/ |at=interfyisa.com |title=Photopea по-русинськы |language=русинськы }}</ref> на русинськый язык. === Мальованя === Пораз малює ілустрації, іншпіровані народныма мотивами, у тум числі у виді тату-ескізув.<ref>{{Cite web |title=Michael Koosha |at=Behance |url=https://www.behance.net/mikoosh |language=анґліцькы }}</ref> === Літературна діятелность === Што ся кыват фізичных носителюв, свої літературні творы публікує у „Алманахови днешньої русинської літературы“, журналови „Отцюзнина“. Онлайн творы му мож найти на сих двох вебсторунках: * [https://poezija.rueportal.eu/avtory/myhal-lyzecko поетичні творы Мигаля Лыжечка на сайтови „Карпаторусинської поезії“] * [https://rusynsociety.com/author/mykhailolyzhechko/ прозові творы Мигаля Лыжечка на сайтови „Общества про русинськый розвуй“] == Удкликованя == * [https://www.youtube.com/@myhal-k Канал на YouTube] * [https://www.youtube.com/@myhal-bavyt Бавковый канал на YouTube] * [https://t.me/myhalprykazuie Канал у Telegram] * [https://interfyisa.com Інтерфийса] * [https://www.facebook.com/myhalkushnytskyi Facebook] * [https://instagram.com/mi.koosh Мальованя у Instagram] * [https://www.behance.net/mikoosh Мальованя на Behance] * [https://michaelkoosha.medium.com/ Medium] == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1991||Лыжечко, Мигаль}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] kfzay7drv7zdkmkli3j2pnn4j7ph1cx Леся Адамова-Стецович 0 22039 169221 166228 2026-09-06T19:17:16Z Igor Kercsa 5504 фото 169221 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |portrait={{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top |link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSUYcTI-oToKO_tDkHRomHHZmMvkBKixQ9TdTInlNg0REOtYdsGzIXXaMd3&s=10}} |birthname=Леся Стецович |name=Леся Адамова-Стецович |birthdate=[[7. януар|7.&nbsp;януара]] [[1974]] |birthplace=[[Павлово (Мукачовскый район)|Павлово]], [[Свалявскый район|Свалявськый район]] |occupation=[[Поет|поетка]], [[Писатель|писателька]] |citizenship=[[Чесько|Чеська республіка]] |genre=[[Поезія]] }} '''Ле́ся Ада́мова''' (рожд.&nbsp;'''Стецо́вич'''; [[7. януар|7.&nbsp;януара]] [[1974]], [[Павлово (Мукачовскый район)|Павлово]], [[Свалявскый район|Свалявськый район]]) є [[Русины|русинська]] [[Поет|поетка]] тай [[Писатель|писателька]]. == Ранньый живот == Леся Стецович ся родила [[7. януар|7.&nbsp;януара]] [[1974]] у [[Павлово (Мукачовскый район)|Павлові]] [[Свалявскый район|Свалявського]], а наднесь уже [[Мукачовськый район|Мукачовського района]]. Кунчила [[Плоское (Закарпатска область)|Плоскувську]] ошколу.<ref name=":0">{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шиповіч, Петро Медвідь|publisher=Обчаньске здружіня Русин Медія, Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духновіча, Русиньскый културолоґічный клуб|page=37|year=2022|title=Aлманах днешньой підкарпатьской русиньской літературы|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-22/}}</ref> В [[1988|1988.&nbsp;рокови]] воступила у Свалявськый політехнічный технікум на планово-економічноє удділеня тай го кунчила у [[1991|році 1991.]] Робила на Свалявському лісокомбінатови, на фабриці ДСП.<ref name=":1">{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шипович|publisher=Удавательство „Карпатська вежа“|page=37|year=2021|title=Aлманах днешньої русинської літературы 2020|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-20/|isbn=978-966-8269-56-1}}</ref> Уд зачатку 1995.&nbsp;рока жиє на [[Чесько|Чехах]]. == Творьба == У [[2017|2017.&nbsp;рокови]] удала [[Поезія|поетичну]] зберьку „Перегортаючи сторінки щоденника“ из стихами у чотырьох языках: [[Русиньскый язык|по русинськы]], [[Україньскый язык|по украйинськы]], [[Російскый язык|по російськы]] тай [[Чеськый язык|по &nbsp;чеськы]]. На вусям стихув (4 по русинськы тай 4 по украйинськы) из сиї зберькы были написані мелодії.<ref name=":1" /> У [[2021|2021.&nbsp;рокови]] удала велику зберьку поезії „Мамины чічкы (2017–2020)“.<ref name=":0" /> Поезія Адамової-Стецович часто уходит у журналови „Отцюзнина“ (головно на першых боках у вступови), єї поетичні тай прозові творы уходят у кажджому из „Алманахув днешньої русинської літературы“. Поетка фурт ся ділит новов творьбов у соціалнуй сітці Facebook. == Референції == <references /> {{lifetime|1974||Адамова, Леся}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] o7a3ficnwqcfnazoysfqqcn4kg6s7zn Иван Завадяк 0 22041 169265 166230 2026-09-07T10:15:22Z Igor Kercsa 5504 фото 169265 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name=Иван (Иванув) Завадяк |portrait= {{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top|link=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2024/09/zavadak_ivan.jpg}} |birthdate=[[24. септембер|24.&nbsp;септембра]] [[1939]] |birthplace=[[Новоселиця (Межгорскый район)|Новоселиця]], [[Межгорскый район|Воловськый район]] |deathdate=18.&nbsp;фебруара 2026|relatives=брат [[Михаил Завадяк]]|alma_mater=[[Ужгородськый державный університет]]|occupation=[[писатель]], [[проза]]їк}} '''Ива́н Завадя́к''' (24.&nbsp;септембра 1939, [[Новоселиця (Межгорскый район)|Новоселиця]]&nbsp;– 18.&nbsp;фебруара 2026) быв [[Русины|русинськый]] [[писатель]], [[Проза|прозаїк]]. == Ранньый жывут == Pодив ся 24.&nbsp;септембра 1939 у [[Новоселиця (Межгорскый район)|Новоселици]] [[Хустськый район|Хустського]] (товды Воловського, а пак [[Межгорскый район|Міжгірського]]) района у многодітнуй селянськуй файті. Фаховоє ошколованя дуставав уд 1954.&nbsp;по 1957.&nbsp;рук у Хустському културно-школовалному технікумови тай [[Ужгородска народна универзита|Ужгородському державному університеті]]. Уд 1958.&nbsp;по 1961.&nbsp;рук служив у Збройных Силах [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]].<ref name=":0">{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шиповіч, Петро Медвідь|publisher=Обчаньске здружіня Русин Медія, Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духновіча, Русиньскый културолоґічный клуб|page=72|year=2022|title=Aлманах днешньой підкарпатьской русиньской літературы|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-22/}}</ref> 55&nbsp;рокув робив на разных роботах у [[Култура|културнуй]], [[Ошколованя|ошколовалнуй]], общественно-політичнуй, правоохороннуй тай выробничуй сферах.<ref name=":1">{{Cite web |author=Юрій Шипович |date=24.&nbsp;септембра 2024 |title=Іван Завадяк — „Голосы Русинів Підкарпатя“ |at=Lem.fm |url=https://www.lem.fm/holosy-rusiniv-pidkarpatya-sereda-18-10-hod-90/ |language=русинськы }}</ref> == Творьба == Писати краснописемні творы зачав ужек у пінзійові рокы — из слув самого Завадяка, стало ся тото так, ож му ся у нуч на Руздво 2017.&nbsp;рока наснила покуйна мамка тай попросила написати книжку.<ref name=":1" /> Быв єдным из упорядникув тай авторув книгы історично-културолоґічных нарисув „Верховина: Волівщина&nbsp;‒ Міжгірщина“ (2017). Оповіді у русинському языку зачав публіковати у журналови „Отцюзнина“ зачинавучи тым такой 2017.&nbsp;роком, а пак ся публіковав ай у „Алманахах днешньої русинської літературы“. Автор романа у новелах „Брызґы споминÿв из дітвацтва“ (2019) тай трьох повісти из ворошнов назывков „Выпровбалованя любовльôв“ (2021).<ref name=":0" /> 22.&nbsp;фебруара 2025 презентовав фіналну часть автобіоґрафічної трилоґії, книгу „Налице та й нарубы“ за характерні тай тайні стороны совітського часу.<ref name=":1" /><ref>{{Cite web |at=Отцюзнина |url=https://otcuznyna.com/tvorchyj-vechur-ivana-zavadjaka/ |language=русинськы |title=«Налице тай нарубы»: юбілейный творчый вечур Ивана Завадяка |date=22.&nbsp;фебруара 2025 }}</ref> Михаил Зан написав про неї спередслово тай рецензію.<ref>{{Citation|first=Михаил|last=Зан|url=https://otcuznyna.com/karpatorusynska-ironija-ivana-zavadjaka/|work=[[Отцюзнина (журнал)|Отцюзнина]]|issue=№4 (16) 2024|year=2024|title=Карпаторусинська іронія Ивана Завадяка}}</ref> == Смерть == Иван Завадяк умер 18.&nbsp;фебруара 2026.&nbsp;року; опровуд быв справленый 20.&nbsp;фебруара.<ref>{{Cite web |last=Медвідь |first=Петро |date=18-02-2026 |title=Вмер русиньскый писатель Іван Завадяк |url=https://www.lem.fm/vmer-rusinskyj-pisatel-ivan-zavadyak/ |language=rue |publisher=[[Лем.FM]] |authorlink=Петро Медвідь }}</ref> == Референції == <references /> {{Lifetime|1939|2026|Завадяк, Иван}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Завадяк, Иван}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] 91uj8glake2p5sz9fgr3otlvkipq3ir Володимир Рошко 0 22042 169257 168822 2026-09-07T07:47:57Z Igor Kercsa 5504 фото 169257 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Володимир Рошко |образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top |link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQbRG2WjSoq56Gg2Zj1ysS5pzUHgLvXVXG9UJ41t5eQ5IDeLlkh4wpTS2s&s=10}} |уроджѣня = [[26. юл|26.&nbsp;юлія]] [[1957]] |мѣсто роджѣня = [[Кальник (Мукачовскый район)|Калник]] |alma mater = [[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый державный університет]] |одзнакы = Орден „За заслугы“ III.&nbsp;ступеня<br>Удмінник ошколованя Украйины |noyat = 1 |сферы наук = [[Зоология|зоолоґія]], ентомолоґія, [[Еколоґія|еколоґія]] |ученый ступень = [[Кандидат наук|кандидат біолоґічных наук]] }} {{Писатель |name=Володимир Рошко |image=[[Файл:roshko-volodymyr-2006-zag-edit.jpg]] |birthdate=[[26. юл|26.&nbsp;юлія]] [[1957]] |occupation=[[Поет|поет]] |citizenship=[[СССР]], [[Україна|Украйина]] |awards=Премія им.&nbsp;Ивана Петровція |birthplace=[[Кальник (Мукачовскый район)|Калник]]}} '''Володи́мир Рошко́''' ([[26. юл|26.&nbsp;юлія]] [[1957]], [[Кальник (Мукачовскый район)|Калник]]) є [[Русины|русинськый]] [[Зоология|зоолоґ]], ентомолоґ, [[Еколоґія|еколоґ]], [[Поет|поет]]. [[Кандидат наук|Кандидат біолоґічных наук]], доцент, выкладач катедры ентомолоґії тай усокоченя біорузноты біолоґічного факултета [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського націоналного університета]]. Лавреат премії им.[[Іван Петровцій|&nbsp;Ивана Петровція]].<ref name=":0">{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шиповіч, Петро Медвідь|publisher=Обчаньске здружіня Русин Медія, Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духновіча, Русиньскый културолоґічный клуб|page=138|year=2022|title=Aлманах днешньой підкарпатьской русиньской літературы|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-22/}}</ref> Знає [[Русиньскый язык|русинськый]], [[Україньскый язык|украйинськый]], [[Російскый язык|російськый]], [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] тай [[Словеньскый язык|словацькый]] языкы.<ref name=":1" /> == Ранньый живот == Родив ся 26.&nbsp;юлія 1957 в [[Кальник (Мукачовскый район)|Калнику]]. Кунчив спеціалізовану ошколу&nbsp;№1 в [[Ужгород|Ужгороді]] у році&nbsp;1974. == Научна карєра == У 1979.&nbsp;рокови матуровав біолоґічный факултет Ужгородського державного університета тай дустав диплом спеціаліста из удзнаков за спеціалностьов „Біолоґія“, кваліфікаційов „Біолоґ. Выкладач [[Біолоґія|біолоґії]] тай [[Хемія|хемії]]<nowiki/>“.<ref name=":1">{{Cite web |url=https://drive.google.com/file/d/11U5pouX1L6CNgmQtPIF_u299pESRsOeq/view?pli=1 |title=Володимир Рошко |language=украйинськы }}</ref> У 1991.&nbsp;рокови защитив [[Кандидат наук|кандидатську]] [[Дисертация|дисертацію]] на тему „Фавна тай еколоґія пластинчастовусых боґарув (Coleoptera, Scarabaeidae) Пудкарпатя“ за спеціалностьов 03.00.09 „Ентомолоґія“ у Інститутови зоолоґії им.&nbsp;И.&nbsp;И.&nbsp;Шмальгаузена АН [[Украинска ССР|УРСР]]. У 1997.&nbsp;рокови дустав ученоє званя доцента катедры ентомолоґії. Завідовач катедры ентомолоґії тай усокоченя біорузноты уд 1992.&nbsp;по 2021.&nbsp;рук.<ref name=":0" /> Уд 2011.&nbsp;по 2013.&nbsp;рук{{Жрідло}}&nbsp;— декан біолоґічного факултета. На днешньый день, Володимир Рошко має булше ги 150&nbsp;научных публікацій тай ошколовално-методичных робут, межи котрыма дві моноґрафії. Ун спувавтор двох учебникув из ґрифом Міністерства школованя тай наукы Украйины, двох ошколовалных руководств из ґрифом Міністерства школованя тай наукы Украйины тай чотырьох ошколовалных руководств из ґрифом Міністерства аґрарної політикы Украйины.<ref name=":1" /> Рошко поучаствовав у булше ги 50&nbsp;научных конференційох.<ref name=":1" /> Приладив шість кандидатув наук: А.&nbsp;В.&nbsp;Грабовського (2002), А.&nbsp;А.&nbsp;Сікуру (2005), А.&nbsp;М.&nbsp;Бокотея (2005), Е.&nbsp;В.&nbsp;Туриса (2010), В.&nbsp;В.&nbsp;Мірутенка (2010), Я.&nbsp;Варгу (громадянина [[Мадярьско|Мадярщины]], 2011).<ref name=":1" /> === Нагороды === У маї 2013.&nbsp;рока указом [[Презідент|президента]] [[Україна|Украйины]] Володимир Рошко быв нагороженый орденом „За заслугы“ III.&nbsp;ступеня „За читавый личный внесок у розвуй украйинської наукы, змоцненя научно-технолоґічного потенціала Украйины, многоручну совістну роботу, высокый професіоналізм тай на честь Дне наукы“.<ref>{{Cite web |language=украйинськы |url=https://zaholovok.com.ua/yanukovich-vidznachiv-derzhavnim-ordenom-uzhgorodskogo-naukovtsya |at=Zaholovok.com.ua |title=Янукович відзначив державним орденом ужгородського науковця }}</ref> Нагороженый знаком „Удмінника ошколованя Украйины“.<ref name=":0" /> == Краснописемство == Кромі научных творув Володимир Рошко щи ся занимат красным писемством&nbsp;— пише [[Верш|стихы]] [[Русиньскый язык|по русинськы]], головно [[Коміка|комічні]]. Має премію им.&nbsp;Ивана Петровція.<ref name=":0" /> Печатав ся у журналови „Отцюзнина“ тай „Алманахах днешньої русинської літературы“.<ref name=":0" /> Його стихы, наприклад „Чорный кавіль“, мавут читаву популарность тай розходят ся [[Інтернет|інтернетом]] у виді відей, де сам Рошко начитує свою поезію. === Зберькы === * Рошко В. Г. Я дуркаву у ваші двері: Збірка русинської поезії. — Ужгород: Вид-во ФОП Бреза А. Е., 2015.-190 с. * Рошко В. Н. Вірши Руснаків. — Румынія, 2020.<ref name=":0" /> == Научні роботы == === Моноґрафії тай учебникы === <small>(Тоту секцію мож листати — вчинено про компактный вызир сторінкы.)</small> <div class="reflist4" style="height: 400px; overflow: auto; padding: 3px" > * Сергиенко М. И., Загайкевич И. К., Рошко В. Г. и др. Почвенные членистоногие Украинских Карпат. — Киев: Наукова думка, 1988. — 244 с. * Примак І. Д., Вахній С. П., Бомба М. Я., Тимощук О. С., Гудзь В. П., Рошко В. Г. та інші Ерозія і дефляція ґрунтів та заходи боротьби з ними (навч. посібник). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2001. — 392 с. * Примак І. Д., Рошко В. Г., Гудзь В. П., Демидась Д. І., Танчик С. П., Мартинюк І. В., Бомба М. Я. та ін. Механічний обробіток ґрунту в землеробстві (навч. посібник). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2002. — 320 с. * Примак І. Д., Рошко В. Г., Демидась Г. І., Гудзь В. П., Каленська С. М., Мартинюк І. В., Вергунова І. М. та ін. Раціональні сівозміни в сучасному землеробстві (навч. посібник). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2003. — 384 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Рошко В. Г., Мудрук О. С. та ін. Системи землеробства: історія їх розвитку і наукові основи (підручник МОНУ). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2004. — 528 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Рошко В. Г., Купчик В. І., Демидась Г. І., Печенюк В. І., Козяр О. М. Наукові основи землеробства (підручник МОНУ). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2005. — 408 с. * Рошко В. Г., Різак В. М. Повінь — явище природне (що кожен повинен знати про повені). — Ужгород: Мистецька лінія, 2005. — 60 с. * Rosko V.H., Rizak V.M. Az arviz — termeszeti jelenseg (amit az arvizrol mindenkinek tudnia kell). — Ужгород: Мистецька лінія, 2005. — 59 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Ковбасюк П. У., Андрієнко В. В., Іваніна В. В., Лі М., Метьюз Г., Ткачук В. М., Рошко В. Г., Гамалій І. П., Примак О. І. Несприятливі метеорологічні умови в землеробстві: захист від них культурних рослин (навчальний посібник МОНУ). — К.: Кондор, 2006. — 314 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Рошко В. Г., Гамалій І. П., Польовий А. М., Гудзь В. П. Тлумачний словник із сільськогосподарської метеорології (навчальний посібник МОНУ). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2007. — 308 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Основи цитології. — Ужгород: Говерла, 2007. — 193 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Генетика людини і онтогенез. — Ужгород: Говерла, 2007. — 252 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Паразитологія з основами антропогенезу та екології людини. — Ужгород: Говерла, 2007. — 237 с. * Примак І. Д., Косолап М. П., Рошко В. Г., Мазуркевич І. В. Визначник сходів і насіння бур'янів (навчальний посібник МАПУ) — К: КВІЦ, 2008. — 150 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Мірутенко В. В. Медична біологія з основами генетики. Частина 1. — Ужгород: Говерла, 2009. — 276 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Мірутенко В. В. Медична біологія з основами генетики. Частина 2. — Ужгород: Говерла, 2009. — 200 с. </div> === Научні статі === <small>(Тоту секцію мож листати — вчинено про компактный вызир сторінкы.)</small> <div class="reflist4" style="height: 400px; overflow: auto; padding: 3px" > * Рошко В. Г. До вивчення екологічних особливостей личинок-фітофагів пластинчатовусих жуків Закарпаття // Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів Закарпатської обл. — Ужгород, 1980. — С. 130—131. * Рошко В. Г. Экология западного майского хруща в условиях Закарпатья и меры борьбы с ним // Рекомендации по охране природы Карпат. — Ужгород, 1982. — С. 143—144. * Рошко В. Г. Хрущик садовый — вредитель плодовых культур Закарпатья // Рекомендации по выполнению Продовольственной программы СССР в Закарпатской области. — Ужгород, 1984. — С. 166—167. * Рошко В. Г. Навозник Aphodius alpinus Scop. (Col., Scarabaeidae) характерный вид высокогорья Карпат // Тезисы IX Международного съезда энтомологов. — Киев, 1984. — Т. 2. С. 129. * Рошко В. Г. Влияние антропических факторов на пластинчатоусых жуков фауны Закарпатья // Тезисы III съезда Украинского энтомологического общества. — Киев, 1987. — С. 168—169. * Рошко В. Г. Распределение пластинчатоусых жуков в вертикально-растительных поясах Закарпатья и некоторые особенности влияния на них антропогенного фактора // Вопросы охраны и рационального использования, растительного и животного мира Украинских Карпат. — Ужгород, 1988. — С. 99-106. * Рошко В. Г. Некоторые аспекты биологии пластинчастоусых жуков /Coleoptera, Scarabaeidae/ Украинских Карпат // Экология и таксономия насекомых Украины. Сборник научных трудов. — Киев, 1988. — С. 70-73. * Рошко В. Г. К вопросу о трофике пластинчастоусых жуков: Тезисы докладов IV конференции молодых ученых. — Ужгород, 1989. — С. 135. * Загайкевич И. К., Харамбура И., Рошко В. Г. Пластинчастоусые подсемейства Ризотрогины, Афодиины (Coleoptera, Scarabaeidae, Rhizotroginae, Aphoidiinae) // Биосистематическая структура музейных фондов. — Львовский государственный природоведческий музей АН УССР. — Москва, 1989. — С. 83-98. — Деп. в ВИНИТИ, № 1634. * Рошко В. Г. Зоогеографический анализ пластинчастоусых жуков (Coleoptera, Scarabaeidae) Закарпаття // Материалы Х международного съезда энтомологов. — Ленинград, 1990. — С. 122—123. * Рошко В. Г., Сагарда В. В. Концепція екологічної освіти майбутнього вчителя біології в умовах університету. // Концепція підготовки педагога в умовах університету та її методичне забезпечення. — Ужгород, 1991. — С. 26-28. * Понін І. Я., Рошко В. Г. Питання екологічної освіти і виховання студентів університету // Концепція підготовки педагога в умовах університету та її методичне забезпечення. — Ужгород, 1991. — С. 47-49. * Рошко В. Г., Сагарда В. В. До питання самостійної роботи студентів-біологів у змісті їх педагогічної практики // Самостійна робота студентів: організація, форми і методи контролю. — Ужгород, 1992. — С. 56-58. * Бокотей І. І., Рошко В. Г. Кафедра ентомології у дослідженні ентомофауни Українських Карпат // Тези доповідей 49 наукової конференції УжДУ. — Ужгород, 1995. — С. 15-18. * Ніколайчук В. І., Рошко В. Г., Куруц Н. В. Концепція екологічного виховання в загальноосвітній школі і вузі // Тези доповідей 49 наукової конференції УжДУ. — Ужгород, 1995. — С. 64-65. * Рошко В. Г., Куруц Н. В. Загальнопедагогічні основи екологічної освіти і виховання // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 2. — Ужгород, 1995. — С. 12-15. * Рошко В. Г., Роман В. В. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач на покритонасінні рослини. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 4. — Ужгород, 1997. — С. 122—128. * Рошко В. Г. Вплив антропогенізації природних екосистем на фауну пластинчастовусих жуків Закарпаття // Матеріали міжнародного регіонального семінару «Охорона довкілля». — Ужгород, 1997. — С. 211—212. * Рошко В. Г., Роман В. В. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач на деякі живі організми // Матеріали міжнародного регіонального семінару «охорона довкілля». — Ужгород, 1997. — С. 267—271. * Грабовський О, Рошко В. До питання про вплив солей свинцю на рослинні організми // Матеріали міжнародного регіонального семінару «Охорона довкілля». — Ужгород, 1997. — С. 170—172. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. До питання про забруднення оточуючого середовища іонами металів // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 5. — Ужгород, 1998. — С. 144—145. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Оцінка забруднення важкими металами агроценозів, межуючих з автомагістралями // Матеріали науково-практичної конференції «Збереження флористичного різноманіття Карпатського регіону». — Синевир, 1998. — С. 130—132. * Рошко В. Г., Деяк І. І., Ількова Н. П. Аналіз схожості скарабеїдофауни Закарпаття та суміжних регіонів. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 6 . — Ужгород, 1999. — С. 153—157. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Оцінка забруднення важкими металами агроценозів, межуючих з автомагістралями. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 6. — Ужгород, 1999. — С. 259—262. * Роман В. В., Рошко В. Г. До проблеми біологічного впливу електромагнітного поля на живі організми. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 6. — Ужгород, 1999. — С. 262—265. * Деяк І. І., Любушко В. В., Рошко В. Г. Стан забруднення урболандшафту міста Ужгород (Україна) важкими металами // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 7. — Ужгород, 2000. — С. 144—146. * Грабовський О. В., Рошко В. Г., Ніколайчук В. І. Акумуляція важких металів ґрунтом та рослинністю в умовах значного автотранспортного навантаження // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 8. — Ужгород, 2000. — С. 158—160. * Рошко В. Г., Вагерич О. О. Комплекс комах — шкідників виноградної лози в умовах низовини Закарпаття. // Материалы международного семинара по биологическому методу защиты плодовоягодных насаждений. — Ужгород: Патент, 2000, — С. 87-90. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Ентомофауна як біоіндикатор важких металів на примагістральних територіях // Тези міжнародної конференції «Проблеми сучасної екології». — Запоріжжя, 2000. — С. 12. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. До проблеми забруднення агроценозів важкими металами в умовах Закарпаття // Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій (матер. Міжнародн. Нук.-практ. Конф. — Ніжин, 2001. — С. 102—104. * Ніколайчук В. І., Рошко В. Г., Грабовський О. В. Важкі метали та їх вплив на екологічну ситуацію в Закарпатській області // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 9. — Ужгород, 2001. — С. 30-32. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Важкі метали та їх вплив на екологічний стан Закарпатської області // Матеріали міжнародної конференції «Гори і люди», т. ІІ. — Рахів, 2002. — С. 142—147. * Рошко В. Г., Крочко В. Ю., Чумак В. О., Ребрей В. В., Вагерич О. О. Підсумки дослідження шкідливої ентомофауни Закарпаття // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 12. — Ужгород, 2003. — С. 110—126. * Торохтін М. О., Рошко В. Г. Стан забруднення важкими металами ґрунтів, рослинних і тваринних компонентів заплавних екосистем ділянки р. Тиса в умовах Хустського району Закарпатської області // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 13. — Ужгород, 2003. — С. 96-98. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Реакція безхребетних придорожних біоценозів на підвищений вміст важких металів // VI з'їзд Українського ентомологічного товариства. — Ніжин, 2003. — С. 107. * Roshko V.H. Hemiptera-complex of beech forests in Transcarpathia // Natural Forests in the Temperate Zone of Europe — Values and Utilisation (International Conference in Mukachevo). — Birmensdorf — Rakhiv, 2003. — P. 240—241. * Рошко В. Г. Ентомокомплекси напівтвердокрилих комах (Hemiptera) основних лучних рослинних асоціацій субальпіки Українських Карпат //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 14. — Ужгород, 2004. — С. 165—168. * Крон А. А., Рошко В. Г. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на живі організми в умовах урболандшафту //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 17. — Ужгород, 2005. — С. 64-66. * Волошин О. І., Крон А. А., Рошко В. Г. Загальний характер впливу електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на членистоногих тварин //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 19. — Ужгород, 2006. — С. 207—210. * Мателешко О. Ю., Рошко В. Г. Твердокрилі (Insecta, Coleoptera) м. Ужгорода //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 19. — Ужгород, 2006. — С. 231—242. * Рошко В. Г., Сымочко Л. Ю., Волошин О. И., Крон А. А. Влияние электромагнитного поля на функционирование разных эколого-трофических групп почвенных микроорганизмов //Экотоксикология: Современные биоаналитические системы, методы и технологии. — Тула-Пущино, 2006. — С. 127. * Arpad A. Kron, Olesja I. Voloshyn, Volodimir H. Roshko Response of some groups of Arthropoda to electromagnetic field effect of high-voltage power transmission lines //Landscape Architecture and Spatial Planning as the Basic Element in the Protection of Native Species. — Tuczno (Poland), 2007. — p. 108-113. * Симочко Л. Ю., Крон А. А., Рошко В. Г. Вплив електромагнітного поля на біологічну активність ґрунту //Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — К: Науковий світ, 2007. — с. 63-64. * Symochko L., Roshko V. Influence of Electromagnetic Field on the Functioning of Microbial Soil Cenosis //Modern Problems of Microbiology and Biotechnology: Book of abstracts. — Odesa: Astroprint, 2007. — p. 25. * Волошин О. І., Крон А. А., Рошко В. Г. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на окремі морфологічні показники покритонасінних рослин //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 22. — Ужгород, 2008. — С. 118—121. * Крон А. А., Волошин О. І., Меламуд В. В., Рошко В. Г. Загальний характер впливу електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на ґрунтових кліщів (Arachnida, Acarina) //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 23. — Ужгород, 2008. — С. 174—179. * Волошин О. І., Маргітай Л. Г., Рошко В. Г., Крон А. А. Динаміка накопичення фотосинтезуючих пігментів покритонасінними рослинами в умовах хронічного електромагнітного стресу //Охорона та раціональне використання природних ресурсів Українських Карпат: тези доповідей регіональної науково-практичної конференції, Колочава Закарпатської області. — Ужгород, 2008. — С. 22-23. * Крон А. А., Рошко В. Г., Волошин О. І. Оцінка чисельності дрібних ссавців (Micromammalia) в зоні дії електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги // Охорона та раціональне використання природних ресурсів Українських Карпат: тези доповідей регіональної науково-практичної конференції, Колочава Закарпатської області. — Ужгород, 2008. — С. 68-69. * Крон А. А., Рошко В. Г. Влияние электромагнитного поля линий электропередач высокого напряжения на пространственное распределение насекомых //Труды Ставропольского отделения Русского энтомологического общества. Вып. 4: материалы Международной научно-практической конференции. — Ставрополь: АГРУС, 2008. — С. 208—211. * Крон А. А., Рошко В. Г. Реакції угруповань дрібних ссавців (Micromammalia) на вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. — Вип. 416: Біологія. — Чернівці: Рута, 2008. — С. 94-99. * Маргітай Л., Волошин О., Рошко В., Крон А. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на кількісні показники фотосинтезуючих пігментів покритонасінних рослин //Вісник Львівського університету, Серія біологічна. Вип. 47. — Львів, 2008. — С. 153—159. * Varga J., Naar Z., Roshko V. Influence of microhabitat on the selection of Collembolan species Tomocerus longicornis (Mull.) among fungi available in moss cushion //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 25. — Ужгород, 2009. — С. 164—166. * Рошко В. Г. Ужгородські ентомологічні читання //Матеріали міжнародної конференції присвяченої 20-ти річчю створення НПП «Синевир» (1-3 жовтня 2009 р., Синевир, Україна). — Синевир, 2009. — С. 94-95. * Крон А. А., Рошко В. Г., Капрусь І. Я. Реакція угруповань колембол (Collembola) на хронічний електромагнітний стрес //Матеріали міжнародної конференції присвяченої 20-ти річчю створення НПП «Синевир» (1-3 жовтня 2009 р., Синевир, Україна). — Синевир, 2009. — С. 120—121. </div> === Роботы за університет тай його робутникув === * Рошко В. Г. Історія біологічного факультету Ужгородського національного університету. — Ужгород: Мистецька лінія, 2004. — 140 с. * Колесник О. Б., Рошко В. Г. Ужгородський національний університет. Біологічний факультет. — Ужгород: Мистецька лінія, 2004. — 12 с. * Рошко В. Г. Гаврило Михайлович Рошко: 80-річчя з дня народження науковця, фауніста, еколога (1925—1979) //Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2005 рік: Рекомендаційний бібліографічний посібник. — Ужгород: вид-во В.Падяка, 2004. — С. 140—142. * Рошко В. Г. Пам'яті ужгородського ентомолога І. І. Бокотея //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 23. — Ужгород, 2008. — С. 268—269. * Рошко В. Г. Пам'яті ужгородського ентомолога В. О. Добея //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 26. — Ужгород, 2009. — С. 245—246. === Методична література === <small>(Тоту секцію мож листати — вчинено про компактный вызир сторінкы.)</small> <div class="reflist4" style="height: 400px; overflow: auto; padding: 3px" > * Понін І. Я., Рошко В. Г. Основи наукових досліджень (Методичні вказівки для студентів ІІІ-го курсу біологічного факультету). — Ужгород, 1992. — 29 с. * Рошко В. Г., Куруц Н. В. Еволюційне вчення. (Методичні вказівки до практичних занять з біології для слухачів підготовчого відділення). — Ужгород, 1994. — 22 с. * Рошко В. Г., Добей В. О. Ряд Лускокрилі — Lepidoptera (Методичний посібник з великого практикуму для студентів 4 курсу біологічного факультету). — Ужгород, 1995. — 17 с. * Куруц Н. В., Рошко В. Г. Основи екології (основні поняття). Для студентів природничих і гуманітарних факультетів. — Ужгород, 1995. — 39 с. * Куруц Н. В., Рошко В. Г. Основи екології (основні поняття). Довідник для студентів природничих і гуманітарних факультетів. — Ужгород, 1995. — 39 с. * Рошко В. Г., Сагарда В. В. Стратегія екологічної освіти школярів // Проблеми післядипломної освіти // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Ужгород, 1996. — С. 140—143. * Сагарда В., Рошко В. Стратегія екологічної освіти юнацтва // Культура і екологія юнацтва. — Хмельницький, 1996 — С. 137—139. * Ніколайчук В. І., Рошко В. Г., Куруц Н. В. Концепція екологічної освіти та виховання в загальноосвітній та вищій школах // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 4. — Ужгород, 1997. — С. 3-8. * Крочко В. Ю., Рошко В. Г. Лабораторний практикум з ентомології (для студентів біологічного факультету УжДУ). — Ужгород, 1999. — 56 с. * Понін І. Я., Рошко В. Г., Крочко В. Ю. Методичні вказівки з курсу «Основи наукових досліджень». — Ужгород: УжНУ, 1999. — 30 с. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Тлумачний словник екологічної та природоохоронної тематики (термінології). — Ужгород, 2000. — 42 с. * Рошко В. Г. Методичні вказівки до семінарських занять і завдань самостійної роботи студентів з дисципліни «Теоретичні основи охорони і раціонального використання тваринного світу». — Ужгород: УжНУ, 2002. — 25 с. * Рошко В. Г., Чумак В. О. Методичні вказівки до написання і оформлення курсових та дипломних робіт для студентів біологічного факультету, спеціалізації «Ентомологія». — Ужгород: УжНУ, 2002. — 35 с. * Корчинський О. В., Петрусь Ю. Ю., Рошко В. Г., Фаринець С. І. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Патент, 2002. — 127 с. * Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Рошко В. Г. Конкурсні тестові тестові завдання для вступників: Біологія. — Ужгород: ІВА, 2004. — 164 с. * Рошко В. Г., Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Фекета В. П. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Ужгородський національний університет, 2006. — 256 с. * Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Рошко В. Г. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. . Ужгород, 2005. — 194 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Паразитологія з основами антропогенезу та екології людини (тестові завдання). — Ужгород: Говерла, 2007. — 99 с. * Рошко В. Г., Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Фекета В. П. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Говерла, 2007. — 256 с. * Рошко В. Г., Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Фекета В. П. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Говерла, 2008. — 256 с. </div> == Удкликованя == * [https://orcid.org/0000-0001-9080-3664 ORCID ID: 0000-0001-9080-3664] * [https://scholar.google.com/citations?user=kqP2N3gAAAAJ Володимир Рошко на Google Scholar] * [https://www.researchgate.net/scientific-contributions/V-H-Roshko-2120958012 Володимир Рошко на ResearchGate] == Референції == <references />{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Рошко, Володимир}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] stczoaf9ftqlnkv7ld701wkb47gfbmi Михаил Чухран 0 22596 169266 166231 2026-09-07T10:19:00Z Igor Kercsa 5504 фото 169266 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name=Михаил Михаилович Чухран |portrait= {{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top|link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQ3dkI6Gu1LEru0Zzz2tLfwhXIH8c8zvQQjLX2BKDN1RcvpVDFZv3G7G-4&s=10}} |birthdate=23.&nbsp;новембра 1954 |birthplace=[[Королево]] |deathdate=13.&nbsp;юлія 2023 |alma_mater=[[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый державный університет]] |awards=Удзнакы Закарпатської обласної державної адміністрації тай обласної рады |occupation=писатель, поет, хемік, телеведучый}} '''Михаи́л Чухра́н''' (23.&nbsp;новембра 1954, [[Королево]]&nbsp;– 13.&nbsp;юлія 2023) быв [[Русины|русинськый]] [[писатель]] и [[поет]], громадськый діяч, автор тай ведучый телепроґрам за місну културу реґіоналної телевізії „Виноградів-ТВ“. Быв головов виноградувського Общества им.&nbsp;Александра Духновича, реґуларным дописовачом [[Русинськый културолоґічный клуб|„Алманаха днешньої русинської літературы“]] тай власником [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]]. == Жывотопис == Родив ся Чухран 23.&nbsp;новембра 1954.&nbsp;року в селищі [[Королево]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]], товды [[Украинска ССР|УССР]], у файті штрекаря тай бібліотекарькы. Ошколу уходив у Королеві, а пак у 1976.&nbsp;році кунчив хемічный факултет [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського державного (теперь націоналного) університета]].<ref name=":1" /> По університетськых штудіях нарабляв из напувпроводниками раз у [[Львів|Львові]], а пак шість рокув робив началником дробилного цеха на карєрі у [[Хуст|Хусті]], де дустав квартіль. У Хусті ся вженив. Из 1996.&nbsp;по 2007.&nbsp;рокы занимав разні посады в „Укртелекомі“. Прослужив два рокы у совітськуй армії.<ref name=":0">{{Cite book|title=Алманах днешньої русинської літературы (2024)|url=https://otcuznyna.com/almanach-dneshnjoji-rusynskoji-literatury-2024/|page=80|editor=Юрій Шипович|language=русинськы}}</ref> Пак перетягнув ся назад у Королево, де робив на реґіоналному телеканалі „Виноградів-ТВ“, чинив технічну роботу тай быв автором и ведучым проґрам, у тому числі [[Русиньскый язык|по русинськы]], ги „Фіґлі тыжня“, „Наша бесіда“, „Сріберні струны“. По роботі на телевізії уйшов на пінзію.<ref name=":0" /> == Творьба == Михаил Чухран є головно знамый як поет, котрый написав много комічных стихув по русинськы. Чухран ся занимав и історичными тай етноґрафічными нарисами. Його творы ся печатали у обласнуй періодиці: „Ріо“, „Старий Замок“, „Спорт-тайм“, „Пудкарпатськый русин“; у чесько-украйинському журналови „Пороги“; у зберьках „Карпатський блудослов“, „Русинська пажить. Антологія русинськых поетӱв Закарпатя“. Уєдно из Павлом Чучков Чухран накрутив авдіокнигу „Из Центра Европи“.<ref name=":1" /> Часто свою поезію, історичні тай етноґрафічні заміткы публіковав на личному профілови у Facebook. У майови 2015.&nbsp;року [[Ґоша Ґашан]] тай one chan выпустили реп-співанку ''„чистота языка“'' пуд акустичну ґітару на слова єдноименного стиха Михаила Чухрана. == Бібліоґрафія == === Зберькы === * Міські мотиви (2010) * Про мене, про тебе, про нас (2010) * Сім тайстринок (2014) * Фейсбук-фіґлі (2018) * Читанка по нашому (2019) === Діточа література === * Пітятко (2010) * Потятко (2014) === Історичні нарисы === * Королево. Історія у фрагментах (2021) == Смерть тай дідузнина == 13.&nbsp;юлія 2023.&nbsp;року на профілови Королевської територіалної громады у Facebook заголосили за смерть Михаила Чухрана.<ref>{{Cite web |at=Korolivska Gromada @ Facebook |url=https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0VLgqupaG6bjhJr6tKyU38qMN3KrHfzefFtVjFWpZF4wkzsz5LRRrhL22N1xjnSaol&id=100057104081029 |language=украйинськы |title=Смерть уродженця селища Королево Михайла Чухрана |date=13.&nbsp;юлія 2023 }}</ref> Памняти Михаила Чухрана присяченый уданый уже по його смерти „Алманах днешньої русинської літературы“ за рук&nbsp;2024.<ref name=":0" /> 24.&nbsp;апріля 2024.&nbsp;року, на 221.&nbsp;роковины уд рожденя [[Александер Духновіч|Александра Духновича]], у Виноградувському варошському домі културы было представленоє документалноє кіно „Приреченый на вічность“, накрученоє из ініціативы Закарпатського обласного научно-културолоґічного общества им.&nbsp;А.&nbsp;Духновича Васильом Кішом (режисура, сценарій, дикторськый текст) тай Иваном Буркалом (операторська робота, монтаж); два дны по тому кіно стало публічно доступноє на YouTube. Робота над кіном ишла почти девять місяцюв; сам [[Филм|філм]] поданый у форматі [[інтервю]] из булше ги 20 людьми, котрі знали М.&nbsp;Чухрана.<ref>{{Cite book|title=Отцюзнина №3 (14) 2024|url=https://otcuznyna.com/otcuznyna-2-14-2024/|issue=14|magazine=Отцюзнина|pages=25–26|editor=Юрій Шипович|language=русинськы}}</ref><ref>{{Cite web |date=26.&nbsp;апріля 2024 |title=„Приреченый на вічность“ |at=YouTube |url=https://www.youtube.com/watch?v=biQ2XDV8JV4 }}</ref> 15.&nbsp;новембра 2024.&nbsp;року за ініціативов Общества им.&nbsp;А.&nbsp;Духновича тай из пудпоров Королевської селищної громады на фасадови <abbr title="Комуналный заклад">КЗ</abbr> „Королевська публічна бібліотека“ была сяточно удкрыта меморіална табла памняти Михаила Чухрана.<ref name=":1">{{Cite web |url=https://vin-library.org/2024/11/70-річчя-карпаторусинського-письменни/ |language=украйинськы |at=КЗ „Виноградівська публічна бібліотека“ |title=70-річчя карпаторусинського письменника, гумориста, краєзнавця та громадського діяча Чухран Михайла Михайловича |date=22.&nbsp;новембра 2024 }}</ref> == Референції == <references />{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Чухран, Михаил}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] m4wr59y442pqot21e7asnak3anw3410 Иван Ситар 0 22620 169267 166232 2026-09-07T10:22:59Z Igor Kercsa 5504 фото 169267 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name=Иван Ситар |portrait= {{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top|link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQo4V796GJvZQCqWsfwaq4_7lfzY7deKatrVRuWred6R-XGNFrgW79vah8&s=10}} |birthdate=30.&nbsp;юнія 1940 |birthplace=[[Кайданово]], [[Мадярске кральовство|Мадярськоє корольство]] |alma_mater=[[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый державный університет]] |awards=Заслуженый учитель Украйины |occupation=[[Поет|поет]], [[Перекладатель|товмач]], [[Педагог|педаґоґ]]|period=1991–днесь|ethnicity=[[Русины|русин]]}} '''Ива́н Си́тар''' (30.&nbsp;юнія 1940, [[Кайданово]], [[Мадярске кральовство|Мадярськоє корольство]]) є [[Русины|русинськый]] [[поет]], [[товмач]], [[педаґоґ]], общественный діяч. Заслуженый учитель Украйины (2011), бывшый школськый директор, методик Ужгородського варошського тай Закарпатського обласного управліня школованя, автор методичных книг про учителюв. == Жывотопис == Родив ся Иван Ситар 30.&nbsp;юнія 1940.&nbsp;року у файті чехословацького урядовника Митра Ситара у селі Кайданово коло [[Мукачово|Мункача]] при [[Мадярске кральовство|Мадярському корольстві]]. Хрестили го у греко-католицькуй церькві. Уд 1947.&nbsp;до 1957.&nbsp;рока ся учив у ошколі у [[Ракошино|Ракошині]]. У 1962.&nbsp;рокови кунчив фізико-математичный факултет [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського державного (теперь націоналного) університета]] тай раз 4&nbsp;рокы робив асистентом на кафедрі в університеті, пак учительом фізикы уєдно из жонов (котра тоже выкладала фізику), а у 1965.&nbsp;рокови зачав выкладати [[Математіка|математику]].<ref name=":1">{{Cite web |author=Юрій Шипович |title=Іван Ситар {{!}} Голосы Русинів Підкарпатя |at=tv.lem.fm @ YouTube |url=https://www.youtube.com/watch?v=3WbiN_-P4zo |language=русинськы |date=24.&nbsp;октовбра 2024 }}</ref><ref name=":0" /> Быв єдиным делеґатом уд [[Ужгород|Ужгорода]] на послідньому вчительському зїздови у Совєтському союзі у Москві.<ref name=":1" /> Быв директором у дакулкох ужгородськых ошколах, членом робочої ґрупы Міністерства ошколованя Украйины.<ref name=":0">{{Cite web |author=Каріна Муляр |language=русинськы |url=https://www.lem.fm/ivan-sitar-ya-hluboko-peresvidchenyj-zhe-pisati-po-rusinsky-treba-khots-dobri-znayu-i-ukrayinskyj-i-ruskyj-yazyk/ |at=lem.fm |title=Іван Ситар: Я глубоко пересвідченый, же писати по русиньскы треба, хоць добрі знаю і україньскый і руськый язык |date=3.&nbsp;апріля 2020 }}</ref> У 2011.&nbsp;рокови быв нагороженый указом [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]], товдышнього президента Украйины, титулом ''„Заслужений вчитель України“''.<ref name=":0" /> == Творьба == Иван Ситар&nbsp;— автор учительськых методичных учебникув, академічных публікацій у журналах на математичну тематику, а щи фіґлярної [[Поезія|поезії]] по русинськы тай товмачень знамых заграничных тай украйинськых поетув. Активно участвовати у русинському кываню тай писати творы [[Русиньскый язык|по русинськы]] зачав по розпаду [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]; подля слув самого Ситара, „пуднимати вопрос русинства“ у совєтськый час было „опасно про [[жывот]]<nowiki/>“.<ref name=":0" /> Ищи єдным фактором, котрый Ситар называт іншпіраційов на писаня у русинському языкови, став його цімбор, русинськый поет [[Иван Петровцій]], котрый му пораз помагав у поетичному ділі.<ref name=":1" /> У 2010.&nbsp;рокови удав зберьку-триптих ''„Товмацтва. Руданки. Стихи“'', у котру зайшли як потовмачені Ситаром по русинськы гумористичні творы Степана Руданського, так и його власні творы у стилі Руданського. Ситар щи до 2010.&nbsp;року публіковав свої товмаченя творув російського поета [[Сергей Есенин|Сєрґея Єсєніна]], айбо лиш у 2015.&nbsp;році удав їх у зберьці ''„Русинська Єсения“''. У 2017.&nbsp;році на просьбу [[Михаил Алмашій|Михаила Алмашія]] потовмачив по русинськы ліричну драму Василя Густія ''„Зоря Біловежі“''; нараз по выпускови Петро Мікула, бывшый бірув села [[Біловежа]] Бардейовського окреса на [[Словеньско|Словаках]], купив половину тиража тай закликав Ситара на місный фестиваль [[Александер Духновіч|Духновича]] и [[Александер Павловіч|Павловича]].<ref name=":1" /> У 2019.&nbsp;рокови выпустив зберьку русинськых товмачень творув украйинського поета [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], котрого называт свойим облюбленым писательом.<ref name=":1" /> == Бібліоґрафія == <!-- Туй переличені лиш тоты уданя, на котрі мож было найти доста інформації. У інтервю Ю. Шипович, наприклад, споминат „Старі стихи про рудний край“ за 1992. рук, айбо найти бізувну інформацію за тото уданя у інтернетови раз нереално. --> === Ориґіналні творы === * {{Книга |автор=Иван Ситар |рік=2010 |сторінок=218 |выдавательство=Інвазор |місто=Ужгород |назва=Товмацтва. Руданки. Стихи }} * {{Книга |автор=Иван Ситар |сторінок=306 |рік=2012 |назва=Смійтеся, смійте з того, Русины!.. }} * {{Книга |автор=Иван Ситар |isbn=978-966-8269-66-0 |місто=Мукачево |назва=Єврофіґлі, Авадь сміхотерапія дїла русинӱв: Смійтеся и думайте (мож и наоборот!) |рік=2021 |выдавательство=Карпатська Вежа |сторінок=272 }} === Товмаченя === * {{Книга |автор=Иван Ситар |рік=2010 |сторінок=218 |выдавательство=Інвазор |місто=Ужгород |назва=Товмацтва. Руданки. Стихи }} * {{Книга |автор=Иван Ситар |isbn=978-617-531-136-3 |сторінок=335 |назва=Русинская Есения / Русинська Єсения |місто=Ужгород |выдавательство=Видавництво О. Гаркуші |рік=2015 |тіраж=500 }} * {{Книга |автор=Василь Густі, пер. русин. Ивана Ситара |isbn=978-617-531-159-2 |назва=Зоря Біловежі |місто=Ужгород |рік=2017 |сторінок=86 |тіраж=100 |выдавательство=Видавництво Олександри Гаркуші }} * {{Книга |автор=Иван Ситар |isbn=978-966-8269-46-2 |сторінок=270 |рік=2019 |выдавательство=Карпатська Вежа |місто=Мукачево |назва=Русинська Шевченкіана }} === Методичні матеріалы === * {{Книга |автор=Іван Ситар |isbn=5-87116-067-0 |сторінок=113 |місто=Ужгород |выдавательство=Закарпатський інститут методики навчання і виховання, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів |рік=1998 |назва=Лекційно-практична система навчання математики в школі : навч.-метод. посібник для вчителів та керівників загальноосвіт. шкіл, ліцеїв, гімназій, проф.-техн. училищ, серед. спец. навч. закл. }} == Личный жывот == Иван Ситар має из жонов Ізабелов доньку.<ref>(Спередслово Ивана Петровція) {{Книга |автор=Иван Ситар |рік=2010 |сторінок=218 |выдавательство=Інвазор |місто=Ужгород |назва=Товмацтва. Руданки. Стихи }}</ref> За свого утця Митра споминав, ож тот быв „твердый русин“ тай зато трафляв у біды з [[Мадяре|мадярами]], быв пуд мадярськым арештом уд 1939.&nbsp;до 1944.&nbsp;року из заказом ходити до церькви, слухати [[радіо]] вадь збирати у себе у хыжи булше ги 3&nbsp;люди (хоть у рокови&nbsp;1938, такой подля слув И.&nbsp;Ситара, мадярська власть учинила утця му біровом Кайданова); при Совєтському союзі быв переслідованый [[НКВД]].<ref name=":0" /> == Референції == <references />{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Ситар, Иван}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] 5iik8igvvqekmuczskhdso7tiz3t4t1 Матей Бел 0 23542 169268 166235 2026-09-07T11:04:23Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 169268 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name=Matthias Bel |birthdate ={{Birth date|1684|3|22}} |birthplace = [[Очова]] |deathdate = {{Death date and age|1749|8|29|1684|3|22}} |deathplace = [[Прешпурк]] |image=Matej Bel.jpg |imagesize=200px |Commons=Matthias Bel}} '''Матей Бел''' ({{lang-sk|Matej Bel z Očovej}}, {{lang-hu|Bél Mátyás}}, {{lang-de|Matthias Bel}}, {{lang-la|Matthias Belius}}; *[[22. марец]] [[1684]], [[Очова]]&nbsp;— [[29. авґуст|29. август]] [[1749]], [[Прешпурк]])&nbsp;— [[ученый]], [[Енциклопедия|енциклопедиста]], [[историк]], [[филозоф]], [[Просвітительство|просвѣтитель]], закладатель модерной [[Педагогика|педагогикы]].<ref name="MEL">MAGYAR ÉLETRAJZI LEXIKON</ref><ref name="RNL">Révai nagy lexikona</ref> [[Писатель]], [[ученый]], евангеличный [[казатель]], проминентна постава академичного живота в [[Мадярске кральовство|Мадярском кральовствѣ]] [[XVIII. стороча|18. стороча]]. З отцьовой стороны быв [[Словакы|словацкого]] походжѣня, а з материной — [[Мадяре|мадярского]]. Подля его властных слов быв материнского [[Славяньскы языкы|языка славянского]] (конкретно словацкого), горожанства [[Мадяре|мадярского]], а школованя [[Нѣмцѣ|нѣмецкого]] („Lingua Slavus, natione Hungarus, eruditione Germanus“). Вшиткы тоты три языкы знав добрѣ, але творы свои в духу того часу писав по [[Латиньскый язык|латинскы]].<ref name="IMB">Inštitút Mateja Bela</ref> Попри своей [[педагог]]ичной чинности оддавав ся [[Лингвистика|лингвистицѣ]], [[История|истории]] и [[География|географии]]. Его найславнѣйшым твором суть пятитомны Notitia Hungariae historico-geographica (Исторично-землеписны запискы о Мадярщинѣ), котры обсягують вѣдомостѣ з десятьох мадярскых жуп. Окрем того суть цѣнны его лингвистичны роботы. За якость своих робот достав вельо чести од ученых сполочностей в [[Берлін|Берлинѣ]], Йенѣ, [[Лондон]]ѣ, Оломоуцу ай [[Петроград]]ѣ, котры го прияли за свого члена.<ref name="IMB"/> Значну часть свого живота пережив в [[Прешпурк]]у, де меджи роками 1714 аж 1719 быв директором евангеличного лицея, а пак аж до пензии (1748) служив яко нѣмецкый евангеличный пастор.<ref name="RNL"/><ref name="MEL"/> == Основны творы == * Forma sacrorum verborum (Halle, 1707) * Compendium (1713) * Invitatio ad symbola conferenda dum historia linguae hungaricae libri II…edere parat… (Berolini, 1713) * Grammatica Latina (Leutschoviae, 1717) * Rhetorices veteris et novae praecepta (Lipsiae, 1717) * Institutiones linguac germanicae et slavicae in Hungaria ortu (Leutschoviae, 1718) * De vetera literatura hunnoscythica exercitatio (Lipsiae, 1718) * Christophori Cellarii latinitatis probatae et exercitae liber memorialis naturali ordine dispositus (Norimbergae, 1719) * Flos medicinae scholae Salernitanae (Posonii, 1721) * Hungariae antiquae et novae prodromus (Norinbergae, 1723) * Preces christianae (Lipsiae, 1728) * Die Gatt suchende Seele (1729) * Der ungarische Sprachmeister. (Pressburg, 1729) * Adparatus ad historiam Hungariae. Decades II. (Posonii, 1735—1746) * Notitia Hungariae novae historico-geographica. Partis I. Tom. I—IV. Partis II. Tom. V. Viennae, (1735—1742) * Compendium Hungariae geographicum (Posonii, 1753) * Kurze und zuverlässige Nachricht von dem Zustande der protestantischen Kirche in Ungarn * Compendiolum regnorum Slavoniae, Croatiae, Dalmatiae, Gallicae et Lodomeriae. Posonii et Cassoviae (1777) * Miscellanea Berolinensia (1734) == Жерела и одказы == * Inštitút Mateja Bela / Bél Mátyás Intézet [https://www.institutmatejabela.sk/matej-bel] * MAGYAR ÉLETRAJZI LEXIKON 1000–1990 Javított, átdolgozott kiadás. Főszerkesztő: Kenyeres Ágnes [https://mek.oszk.hu/00300/00355/html/] * Révai nagy lexikona, 3. kötet (1911), 16. old. == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1684|1749|Бел Матей}} Катеґорія:Писателе подля алфавиту r5w461c9tvx6sygwnaomdw3mnyid1fu Банді Шолтес 0 24497 169258 166238 2026-09-07T08:18:08Z Igor Kercsa 5504 фото 169258 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста | name = Банди Шолтес |portrait={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top |link=https://folio.com.ua/system/artists/photos/000/000/146/large/изображение_2023-11-06_132516843.png?1699270000}} |birthdate=1974|penname=Банді Шолтес (Bandy Sholtes)|language=[[Украйинськый язык|украйинськый]], [[суржик]], [[Мадярськый язык|мадярськый]], [[Російськый язык|російськый]]|notableworks=„''T-Shirtология: Общая теория футболки''“ (2015)|alma_mater=[[Ужгородськый націоналный університет]]|birthname={{Lang-uk|Андрій Петрович Шолтес}}}} '''Андрі́й (О́ндраш) Шолтес''', знамый ги '''Ба́нди (Ба́нді) Шолтес''' вадь, стилізовано, '''Bandy Sholtes''' ({{Рожд}}&nbsp;1974)<ref name=":0">{{Cite web |url=https://folio.com.ua/authors/(bandy%20sholtes)-bandi%20sholtes |language=uk |publisher=Folio |title=Банді Шолтес (Bandy Sholtes) }}</ref> є [[Пудкарпатя|пудкарпатськый]] [[писатель]], [[Журналістіка|журналішта]], [[товмач]] [[Мадяре|мадярського]] походжіня. Пише [[Украйинськый язык|по украйинськы]], [[Суржик|суржиком]], [[Мадярськый язык|по мадярськы]] и [[Російськый язык|по російськы]]. Товмачит мадярську прозу и поезію, історію [[Мадярщина|Мадярщины]] по украйинськы.<ref name=":0" /> == Жывотопис == Родив ся у 1974.&nbsp;році у файті [[Уменя|умільцюв]] мадярського коріня. Кунчив філолоґічный факултет [[Ужгородськый націоналный університет|Ужгородського націоналного університета]], робив у дакулькох ужгородськых ґазетах; выкладав украйинськый язык и літературу в педаґоґічнум інституті в [[Ніредьгаза|Ніредьгазі]].<ref>{{Cite web |url=https://goloskarpat.info/culture/5a05cd54d26fb/ |title=Ужгородський письменник Bandy Sholtes розповів про місто, літературу та класних чуваків |date=10.11.2017 |language=uk }}</ref> == Творьба == === Романы === * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|title=T-Shirtология: Общая теория футболки|language=ru|year=2015}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Folio|year=2016|title=Фрики Европы, или Экспедиция за вином|isbn=978-966-03-7408-9|language=ru|pages=207}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Люта справа|year=2016|title=Остров Sziget, или Труселя Iggy Попа|isbn=978-617-7420-07-0|language=ru|pages=344}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|publisher=Люта справа|year=2019|title=Меня нет дома|isbn=978-617-7420-48-3|language=ru|pages=288}} * {{Cite book|author=Bandy Sholtes|author-link=Банді Шолтес|pages=288|publisher=Люта справа|isbn=9786177420551|title=Невдячна свиня, або Мене немає вдома|year=2019}} (товмачіня Олександры Гонтар) * {{Cite book|author-link=Банді Шолтес|pages=368|publisher=Фабула|title=Ужгородські історії|author=Bandy Sholtes|year=2026|isbn=9786175224755}} === Спувавторство у зберьках === * [[Повѣданя|Повіданя]] „''Back to the 31 грудня''“&nbsp;— {{Cite book|authors=Слава Світова, [[Банді Шолтес|Bandy Sholtes]], Юлія Мак, Наталія Довгопол, Дмитро Безверхній, Марина Єщенко, Олексій Декань, Ярослава Литвин, Максим Беспалов, Оксана Вєліт, Федір Рудий, Василь Карп'юк|publisher=Фабула|isbn=9786175223192|title=Не чіпай, то на свята!|year=2025|pages=336}} == Референції == <references /> {{Lifetime|1974}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Шолтес, Банді}} [[Катеґорія:Писателї]] [[Катеґорія:Перекладателе]] 2l8jk26cwvbr045acjg53kmnd8mhsiq Шаблона:Писатель проста 10 24644 169220 166161 2026-09-06T19:04:45Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы 169220 wikitext text/x-wiki <!-- Шаблона:Писатель проста --> {| class="infobox vcard" style="float:right; width: {{#if:{{{box_width|}}}|{{{box_width}}}|22em}}; font-size: 88%; text-align: left; line-height: 1.5em" ! colspan=2 class="fn" style="text-align:center; background:#dde; font-size: 125%" | {{{name|<includeonly>{{PAGENAME}}</includeonly>}}} |- {{#if:{{{portrait|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{image class|{{{image}}}}} {{!}} {{{portrait}}} }} |- {{#if:{{{image|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{image class|{{{image}}}}} {{!}} [[file:{{{image}}}|frameless|{{#if:{{{imagesize|}}}|{{{imagesize}}}|upright=1.11}}|alt={{{alt|}}}]] {{!}}- {{#if:{{{caption|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} {{{caption}}} {{!}}- }} }} {{#if:{{{birthname|}}}{{{birthdate|}}}{{{birthplace|}}}| ! Уроджѣня {{!}} {{{birthname|}}}{{#if:{{{birthdate|}}}{{{birthplace|}}}|{{#if:{{{birthname|}}}|<br />}}{{#switch:{{lc:{{{birthdate}}} }} | ? | ?? | ??? | ???? | 19? | 19?? | 18?? | 17?? | unknown | u = date of birth unknown | {{{birthdate}}} }} }}{{#if:{{{birthplace|}}}|{{#if:{{{birthdate|}}}|<br />}}{{{birthplace}}} }} {{!}}- }} {{#if:{{{deathdate|}}}{{{deathplace|}}}| ! Умертя {{!}} {{#switch:{{lc:{{{deathdate}}} }} | ? | ?? | ??? | ???? | 19? | 19?? | 18?? | 17?? | unknown | u = date of death unknown | {{{deathdate}}} }}{{#if:{{{deathplace|}}}|{{#if:{{{deathdate|}}}|<br />}}{{{deathplace}}} }} {{!}}- }} {{#if:{{{resting_place|}}}| ! Погреб {{!}} <span class="label">{{{resting_place|}}}</span>{{#if:{{{resting_place_coordinates|}}}|{{#if:{{{resting_place|}}}|<br />}}{{{resting_place_coordinates}}} }} {{!}}- }} {{#if:{{{penname|}}}{{{pseudonym|}}}| ! Псевдоним {{!}} <span class="nickname">{{{penname|{{{pseudonym|}}} }}}</span> {{!}}- }} {{#if:{{{occupation|}}}| ! Занятя {{!}} <span class="role">{{{occupation|}}}</span> {{!}}- }} {{#if:{{{language|}}}| ! Язык творов {{!}} {{{language|}}} {{!}}- }} {{#if:{{{nationality|}}}| ! Народность {{!}} <span class="category">{{{nationality|}}}</span> {{!}}- }} {{#if:{{{ethnicity|}}}| ! Родом {{!}} {{{ethnicity|}}} {{!}}- }} {{#if:{{{citizenship|}}}| ! Подданство {{!}} {{{citizenship|}}} {{!}}- }} {{#if:{{{education|}}}| ! Едукация {{!}} {{{education|}}} {{!}}- }} {{#if:{{{alma_mater|}}}| ! [[Alma mater]] {{!}} {{{alma_mater|}}} {{!}}- }} {{#if:{{{period|}}}| ! Час творбы {{!}} {{{period|}}} {{!}}- }} {{#if:{{{genre|}}}| ! Жанры {{!}} <span class="category">{{{genre|}}}</span> {{!}}- }} {{#if:{{{subject|}}}| ! Темы {{!}} {{{subject|}}} {{!}}- }} {{#if:{{{movement|}}}| ! Тренд {{!}} {{{movement|}}} {{!}}- }} {{#if:{{{notableworks|}}}| ! Вызначны роботы {{!}} {{{notableworks|}}} {{!}}- }} {{#if:{{{awards|}}}| ! Одзнакы {{!}} {{{awards|}}} {{!}}- }} {{#if:{{{spouse|}}}| ! Супруг(а) {{!}} {{{spouse|}}} {{!}}- }} {{#if:{{{partner|}}}| ! Партнер(ы) {{!}} {{{partner|}}} {{!}}- }} {{#if:{{{children|}}}| ! Дѣти {{!}} {{{children|}}} {{!}}- }} {{#if:{{{relatives|}}}{{{relations|}}}| ! Свояк(ы) {{!}} {{{relatives|{{{relations|}}} }}} {{!}}- }} {{#if:{{{influences|}}}| {{!}} colspan=2 {{!}} <hr /> {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} {{Collapsible list|expand={{{expand|}}}|title=Influences|frame_style=border:none; padding: 0;|title_style=background:transparent; text-align:left;|list_style=text-align:left;|1={{#if:{{{influences|}}}|{{{influences}}}}}}} {{!}}- }} {{#if:{{{influenced|}}}| {{!}} colspan=2 {{!}} <hr /> {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} {{Collapsible list|expand={{{expand|}}}|title=Influenced|frame_style=border:none; padding: 0;|title_style=background:transparent; text-align:left;|list_style=text-align:left;|1={{#if:{{{influenced|}}}|{{{influenced}}}}}}} {{!}}- }} {{#if:{{{signature|}}}| {{!}} colspan=2 {{!}} <hr /> {{!}}- ! Подпис {{!}} [[file:{{{signature}}}|frameless|upright=0.72|alt={{{signature_alt|}}}]] {{!}}- }} {{#if:{{{website|}}}| {{!}} colspan=2 {{!}} <hr /> {{!}}- ! Офиц. сайт {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} [{{{website}}}] {{!}}- }} {{!}}- {{#if:{{{Commons|}}}|<tr style="text-align:center;"><th colspan="2"><hr/><div style="background:lavender;">{{{#if:{{{Commons|}}}|<div class="plainlinks metadata" style="border:solid #ddd;border-width:1px 0px 0px 0px;width:100%;background:#F0F0F0">'''[{{#ifeq:{{SERVERNAME}}|rue.wikipedia.org|{{localurl:commons:Category:{{{Commons}}}}}?uselang=rue|https://secure.wikimedia.org/wikipedia/commons/w/index.php?uselang=rue&title=Category:{{urlencode:{{{Commons}}}}}}} {{{name}}}]''' на [[Вікісклад|Викискладѣ]]</div>}}}</div></th></tr>}} {{!}}- {{!}}- {{#if:{{{коментар|}}}|<tr><td colspan="2" style="font-size: smaller; border-top: 1px solid;">{{{коментар}}}</td></tr>}} |}<includeonly>{{#if:{{{nocat|}}}{{NAMESPACE}}|| }}</includeonly> <noinclude> {{documentation}} </noinclude> asa01ap8qtuo24dlndpygtvh2mwrxux Акурейрі 0 24854 169215 168390 2026-09-06T13:39:33Z Rue323 31002 /* Історія */ 169215 wikitext text/x-wiki [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісланду]] [[Катеґорія:Міста Ісланду]] [[Катеґорія:Акурейрі]] [[Катеґорія:Исландия]] '''Акуре́йрі''' ({{Lang-is|Akureyri}}) — [[Місто|варош]] у [[Акурейрі (община)|общині Акурейрі]]. Адміністратівный центр свої общины и реґіона [[Нордурланд-Ейстра]]. {{Місто}} == Назва == Назва Акурейрі первый раз упомнянута у [[XV. стороча|XV. сторочови]]. Назва изъязана из участком плодородної земли, скорше усёго лежавшого у поляні миже потоками.<ref>https://www.visitakureyri.is/en/about-akureyri/history-of-akureyri?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://gamli.akureyri.is/en/administration/about-akureyri/brief-history?utm_source=chatgpt.com</ref>. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1562]]. році. У тот час на тӱв території были склады [[Даньско|датськых]] купцьӱв и торговцьӱв. У [[1778]]. році туй оселила ся перва файта. У [[1786]]. році Акурейрі дӱстав статус торогового поселеня и мав уж 12 жытильӱв.<ref>https://www.visitakureyri.is/en/about-akureyri/history-of-akureyri?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == == Знамі родакы == == Знаменитості == == Удкликованя == fqauuilqjxiv9t0k20ffgkh7s6tefmq Ібаракі-кен 0 24875 169214 168854 2026-09-06T13:26:34Z Rue323 31002 169214 wikitext text/x-wiki '''Ібара́кі''' ({{Lang-ja|茨城県}}; ''Ібаракі-кен; [[Діалект Ібаракі|ібар]]. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен)''<ref>http://www1.tmtv.ne.jp/~kadoya-sogo/ibaraki-i.html</ref><ref>https://japanknowledge.com/articles/blognihongo/entry.html?entryid=387</ref> — [[кен]] у [[Канто (реґіон)|реґіонови Канто]], острӱв [[Хоншу]], [[Японія]]. Є на берегови [[Тихый океан|Тихого океана]], знама свойым розвоём, технолоґічностёв и [[Діалект Ібаракі|интересным діалектом]]. {{Універзалный інфобокс}} == Назва == Назва [[Кен|кена]] происходить уд історичного топоніма ''Ібаракі'', знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у ''Хітачі-фудокі'' изкладеному у [[VIII. стороча|VIII. сторочови]].<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]</ref> Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована [[ружа]], што є символом края.<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]</ref> == Ґеоґрафія == Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры [[Токіо|Токё]]. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из [[Фукушіма-кен]], а на западови из [[Тоґічі-кен]], на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд [[Чіба-кен|Чібы]] и [[Сайтама-кен|Сайтамы]]. Адміністративный центр кена — варош [[Міто (Ібаракі)|Міто́]].<ref>https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com</ref>. Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі. Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро [[Кашуміґаура]], што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины. Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com Погода у Ібаракі-кен]</ref> == Історія == Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у [[VIII. стороча|VIII]]. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт. У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії. Дале описує ся сись край у ''Дайніппонші'' (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а [[Конфуцианство|конфуціанство]] шырило ся доста скоро. По [[Реставрація Мейджі|реставрації Мейджі]] адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у [[1871]]. році, у [[1875]]. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Бігом [[XX. стороча|XX]]. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У [[1998]]. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. Важным варошом став Цукуба, се є ''наукоград'' и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр [[Японія|Японії]]. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.<ref>https://studyinjapan.krjc.kg/university/tsukuba-university</ref> == Адміністративноє діліня == Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 [[Шічёсон|шічёсоны]], миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба, Цучіура, Хітачінака и Кашіма. === Вароші === Испис варошӱв кена: * [[Бандо (варош)|Бандо]]; * [[Дзёсо]]; * [[Інашікі]]; * [[Ішіока (варош)|Ішіока]]; * [[Ітако (варош)|Ітако]]; * [[Камішу]]; * [[Касама]]; * [[Кашіма (Ібаракі)|Кашіма]]; * [[Касуміґаура (варош)|Касуміґаура]]; * [[Кітаібаракі]]; * [[Коґа (Ібаракі)|Коґа]]; * [[Міто (Ібаракі)|Міто]]; * [[Мория (город)|Морія]]; * [[Нака (город)|Нака]]; * [[Намеґата]]; * [[Омітама]]; * [[Рюґасакі]]; * [[Сакураґава]]; * [[Шімоцума]]; * [[Такахаґі]]; * [[Тікусей]]; * [[Торіде]]; * [[Ушіку]]; * [[Хітачі (Ібаракі)|Хітачі]]; * [[Хітачінака]]; * [[Хітачіомія]]; * [[Хітачіота]]; * [[Хокота]]; * [[Цукуба]]; * [[Цукубамірай]]; * [[Цутіура]]; * [[Юкі (варош)|Юкі]]. === Ґуны === [[Мачі Японії|Мачі]] и [[Муры Японії|муры]] по ґунам: * [[Хіґашіібаракі]]; ** [[Ібаракі (мачі)|Ібаракі]]; ** [[Оараі]]; ** [[Шіросато]]; * [[Нака (Ібаракі)|Нака]]; ** [[Токай (мура)|Токай]]; * [[Куджі (ґун)|Куджі]]; ** [[Дайґо (мачі)|Дайґо]]; * [[Інашікі (уезд)|Інашікі]]; ** [[Амі (Японія)|Амі]]; ** [[Кавачі (Ібаракі)|Кавачі]]; ** [[Міхо (мура)|Міхо]]; * [[Юкі (ґун)|Юкі]]; ** [[Ятіё (мачі)|Ятіё]]; * [[Сашіма]]; ** [[Ґока]]; ** [[Сакаі (Ібаракі)|Сакаі]]; * [[Кітасома]]; ** [[Тоне (мачі)|Тоне]]. == Обывательство == На 1. юла 2026. року у Ібаракі-кен жило коло 2.78 млн чиляди, из них 101.790 суть иноземці. Обывательство кена у послідні дисятьроча маліє позад старіня, хоть міґрація у кен часточно покрывать тоту проблему. За юн 2026. року обывательство змаліло на 932 людий, 1602 умерло, 670 прийшло.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/kikaku/tokei/fukyu/tokei/betsu/jinko/getsu/jinko2607.html?utm_source=chatgpt.com</ref> По даным управы Ібаракі-кен число иноземцьӱв увеличує ся: из 88.829 у януарови 2025 до 101.790 у юлови 2026. У краёви живуть многі народности. Окрем [[Японці|японцьӱв]], сереґ майбӱлшых общин суть [[вьетнамці]], [[філіпінці]], [[китайці]], [[бразильці]] и [[индонезійці]].<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/gikai/report/mirai/05/setsumeichoshu4.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Економіка == Краёва економіка включать у ся великый промысел, научно-технічный сектор и сільськоє ґаздӱвство. Сам кен занимать дуже выгодну позицію, поблизь [[Токіо|Токё]], мать великі промыслові плошины, и єдну из майбӱлшых слободных територій здалых на заставбу. У [[Хітачі]] зформовав ся кластер [[Машинарьство|машинарьськых]] и [[Електротехніка|електротехнічных]] пудприємств, а побережя [[Кашімв|Кашімы]] є центром ропнохемічної и металурґічної промысловости.<ref>https://www.jetro.go.jp/en/invest/region/data/ibaraki.html?_previewDate_=null&_tmpCssPreview_=0&revision=0&viewForce=1&utm_source=chatgpt.com</ref> Сільськоє ґаздӱвство є и было ачий ци не майважным конарём економікы. Наприклад: у [[2024]]. році обща ціна усёї продукції што ю продали была 549,4 млрд єн, и из [[2018]]. року занимать тритёє місто по продажам сільґазд<ref>= ''сельхоз'' у [[Російскый язык|руському языкови]]. ''Куртанка'' из '''сільськоґаздӱ́вської'''</ref> продукції у крайні. Особо велика роль є зеленинарьства, садовины и косиць: на ростлинарьство у [[2024]]. році приходило ся 48% сільґазд продукції. Ібаракі-кен тыж є єдным из майгрубых уробникӱв [[Рис|риса]] и скотарьської продукції.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/nourinsuisan/noseisaku/senryaku/5sonota/sanshutsugaku.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Одліка Ібаракі — [[Цукуба]], єден из грубых научно-изслідоватильськых центрӱв [[Японія|Японії]]. Туй изконцентровані державні изслідоватильські институты, універзитеты и пудприємства высокотехнолоґічных конарьӱв. У варошови розвивавуть ся робототехніка, біотехнолоґії, еколоґічні технолоґії и передовоє продукованя; наприклад у [[Цукуба|Цукубі]] є Центр передовых изслідовань полупроводникӱв AIST, заложеный у [[2023]]. році про розвой технолоґій будущности.<ref>https://unit.aist.go.jp/sfrc/index_en.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Што лоґічно, важный є тыж и транспорно-лоґістичный сектор. Порты Ібаракі и Кашіма суть ге выходні и северні "ворота столичного реґіона": порт Ібаракі зъединять [[Хітачі]], [[Оарай]] и [[Хітачі-Нака]] и обслуговує навалочні грузы, контейнерові перевезіня, автомобілові паромы тай судна типа RORO. Уддільныв перевагов є добра комунікація из усьым реґіоном [[Канто (реґіон)|Канто]], и близость до [[Токіо|Токё]].<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/doboku/ibako/index.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Ищи ге жрідло доходӱв росте туризм. У 2024. році туристичні траты у Ібаракі-кен сягли 444,7 млрд єн, што бӱлше на 24,4% уд 2023. року. Кен прияв 61,8 млн туристӱв; сереґ майнавщівленых міст суть [[Цукуба (гора)|гора Цукуба]], придорожна штація Мічі-но-Екі Джёсо и народный парк Хітачі-Кайхін.<ref>https://ibarakinews.jp/news/newsdetail.php?f_jun=17528442780412&utm_source=chatgpt.com</ref> == Наука == [[Цукуба]] є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На [[2023]]. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/news/mame/index.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Култура == Ібаракі-кен ге и уся Японія мать унікалну културу, наприклад, єдныв из майзнамых традицій є Касама-які. То є кераміка котру чинять у варошови Касама. Касама є главным центром гончарьства у Ібаракі-кен, и сокотить своє старовікоє ремесло. Каждорӱчно проходить фестівал керамікы у котрӱм беруть участь, часто бӱлше 200 майстерньӱв.<ref>https://www.ibarakiguide.jp/sp/special/kasama_himatsuri.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Тыж єдным из главных по значимости културных фестівалӱв є Хітачі-сакура-мацурі, што проходить кажду ярь, у варошови Хітачі. Главныв ёго културныв подіёв є Хітачі-фурюмоно — велика платформа высотов у 15 метрӱв котра зклавши ся, стає сценов про кукольноє представліня. Ся традиція взникла ищи у XVII. сторочови и входить у испис нематеріалного културного наслідя ЮНЕСКО. Современна же култура Ібаракі-кен, то суть умілицькі центры, музеї, театралні и літературні міроприємства, и особно то суть концерты и поп-култура. У кенови реґуларно проходить Ібаракійськый фестівал умілств. Є музей керамічного ремела Ібаракі-кен и музей и современного умілства. Културный портал кена публікує концерты, уставкы, и другоє. У послідні рокы общественность и власти Ібаракі розвивавуть проєкты на переділови културы и современної масової културы, включавучи уддільно проґрамы ге «Ібаракі × аніме».<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/event.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Знаменитости == Майзнамыми знаменитыми містами є сад [[Кайраку-ен]] у Міто, гора Цукуба, озеро Кашуміґаура и Народный парк Хітачі.<ref>https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com</ref>. [[Народный парк Хітачі]] є єдныв из майзнамых знаменитостий Ібаракі-кен. Там у великых полях цвітуть немофілы, челлені кохії и другі косиці. Подобні поля мож стрітити у другых "народных парках" Ібаракі-кен. А варош [[Оарай]], мать як популарні сереґ містных пляжі, так и реліґійні объекты. [[Сінтоїзм|Синтоістські]] храмы ге Оарай-Ісосакі, Каміісо-но-Торіі, и [[Будгізм|будгійськый]] храм Ґеншішіншу Ґанню.<ref>https://www.getyourguide.com/uk-ua/oarai-isosaki-shrine-l239971/?visitor-id=96OXJ8V0U12NVKAUZDWU08Z1OROAOGW3&locale_autoredirect_optout=true</ref> == Символы кена == [[Ґерб Ібаракі]] представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности. Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є '''''«Ібаракі-блю»''''' — насыченый темно-синьый цвіт. Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/kenminnohi/kenmin/bosyu.html</ref> == Знамі родакы == * [[Токуґава Міцкуні]] (1628-1701) — [[даймё]] у [[Міто]] и єден из майзнамых представитильӱв рода Міто-Токуґава. Быв покровитилём історичных изслідовань и написаня “Дайніппонші”. Внӱс великый вклад у розвой [[Култура|културы]] у варошови [[Міто]].<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin.html?utm_source=chatgpt.com</ref> * [[Мамія Ріндзо]] (1780-1844) — [[Японія|японськый]] [[Путованя|вандраш]] и [[картоґраф]], знамый свойыв експедиціёв на [[Сахалін]], и уложінём карт северної [[Японія|Японії]].<ref>https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com</ref>. * [[Токуґава Наріакі]] (1800-1860) — даймё у Міто, реформатор періода Едо.<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin/senjin22.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. * [[Фуджіта Токо]] (1806-1855) — [[Японія|японськый]] ученый и політичный мыслитиль, быв близкый совітник Токуґавы Наріакі и провказав великый вплыв на ідеї зъязані из императорськый властёв и вонкашныв політиков Японії у період Едо.<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin/senjin22.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. * [[Ёкояма Тайкан]] (1868-1958) — єден из майзнамых японськых малярьӱв [[XX. стороча]], родив ся у Міто. Єден из основатильӱв Японської академії Красных Умілств и мав значиму роль у розвоёви современної японської живописи.<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin.html?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == {{референції}} [[Катеґорія:Реґіон Канто]] [[Катеґорія:Кены Японії]] [[Катеґорія:Ібаракі-кен]] [[Катеґорія:Ібаракі]] [[Катеґорія:Япония]] [[Катеґорія:Адміністративноє діліня Японії]] 24sxiwoomeojzchl3atsamwkedcihqx Чонкопопі 0 25033 169202 169179 2026-09-06T12:07:53Z Rue323 31002 169202 wikitext text/x-wiki '''Чонкопо́пі'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня</ref> авадь '''Попо́во''' ({{Lang-uk|Попово}}) ({{Lang-hu|Csonkapapi}}) — село у Берегӱвському районови, Закарпатської области, Украйины. {{НП}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5}} == Назва == == Ґеоґрафія == == Історія == == Обывательство == == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] 5l95le84ztq2e9kiwexmz3w6uckdm57 169203 169202 2026-09-06T12:11:39Z Rue323 31002 169203 wikitext text/x-wiki '''Чонкопо́пі'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня</ref> авадь '''Попо́во''' ({{Lang-uk|Попово}}) ({{Lang-hu|Csonkapapi}}) — село у Берегӱвському районови, Закарпатської области, Украйины. {{НП}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5}} == Назва == Назва села происходить уд [[Мадярскый язык|мадярського]] pap — пӱп/[[Священик|сященик]]. Давні назвы были Papy, Papifalw, а перва задокументована была назва Pop ([[1261]].р).<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/10970de3-29e8-4bb1-87f3-c29211b568cd/content?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == == Історія == == Обывательство == == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] 9l5zcqiasonmrco8ytuncj3px39f9ez 169206 169203 2026-09-06T12:18:01Z Rue323 31002 169206 wikitext text/x-wiki '''Чонкопо́пі'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня</ref> авадь '''Попо́во''' ({{Lang-uk|Попово}}) ({{Lang-hu|Csonkapapi}}) — село у Берегӱвському районови, Закарпатської области, Украйины. {{НП}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5}} == Назва == Назва села происходить уд [[Мадярскый язык|мадярського]] pap — пӱп/[[Священик|сященик]]. Давні назвы были Papy, Papifalw, а перва задокументована была назва Pop ([[1261]].р).<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/10970de3-29e8-4bb1-87f3-c29211b568cd/content?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == == Історія == == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 929 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 97,95% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 1,4% * инні — 0,65% == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] 7wpwn18f1ir8306ebl0ac5r9au1ezug 169207 169206 2026-09-06T12:41:37Z Rue323 31002 169207 wikitext text/x-wiki '''Чонкопо́пі'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня</ref> авадь '''Попо́во''' ({{Lang-uk|Попово}}) ({{Lang-hu|Csonkapapi}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Чонкопопӱвляне, Попӱвляне}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5}} == Назва == Назва села происходить уд [[Мадярскый язык|мадярського]] pap — пӱп/[[Священик|сященик]]. Давні назвы были Papy, Papifalw, а перва задокументована была назва Pop ([[1261]].р).<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/10970de3-29e8-4bb1-87f3-c29211b568cd/content?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == Чонкопопі є у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Косоньщина]]. [[Село]] є миже [[Шом (Украйина)|Шомом]], [[Косонь|Косонёв]], [[Гетен|Гетеном]] и [[Малоє Попово|Малым Поповом]]. У 22 км на северо-запад уд [[Берегово|Берегова]], через село тече ріка [[Міц]], што бере зачаток коло Косоньськых горбӱв. Територія удносить ся ид рунині Вирьхнёго Потися; на выход суть вулканічного происхождіня Косоньські и Запсоньські горбы.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/gero-boglarkapalyamunkaba.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/28fe0be3-6037-49ee-a967-9245279c0d64/content</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1261]]. році ге Pop. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 929 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 97,95% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 1,4% * инні — 0,65% == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] 0js30yuqrk8xyw7wd0rh11f2rfwrnxh 169208 169207 2026-09-06T12:49:04Z Rue323 31002 169208 wikitext text/x-wiki '''Чонкопо́пі'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня</ref> авадь '''Попо́во''' ({{Lang-uk|Попово}}) ({{Lang-hu|Csonkapapi}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Чонкопопӱвляне, Попӱвляне}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5}} == Назва == Назва села происходить уд [[Мадярскый язык|мадярського]] pap — пӱп/[[Священик|сященик]]. Давні назвы были Papy, Papifalw, а перва задокументована была назва Pop ([[1261]].р).<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/10970de3-29e8-4bb1-87f3-c29211b568cd/content?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == Чонкопопі є у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Косоньщина]]. [[Село]] є миже [[Шом (Украйина)|Шомом]], [[Косонь|Косонёв]], [[Гетен|Гетеном]] и [[Малоє Попово|Малым Поповом]]. У 22 км на северо-запад уд [[Берегово|Берегова]], через село тече ріка [[Міц]], што бере зачаток коло Косоньськых горбӱв. Територія удносить ся ид рунині Вирьхнёго Потися; на выход суть вулканічного происхождіня Косоньські и Запсоньські горбы.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/gero-boglarkapalyamunkaba.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/28fe0be3-6037-49ee-a967-9245279c0d64/content</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1261]]. році ге Pop. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 929 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 97,95% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 1,4% * инні — 0,65% == Знамі родакы == * [[Вереш, Пийтер Павлович]] ([[1943]]—[[2004]]) — пудкарпатськый малярь. Родив ся у селі Чонкопопі. Робив у области скулптуры, керамікы, илустрації, живописи и другых.<ref>https://esu.com.ua/article-33555</ref><ref>https://karpataljalap.net/2011/08/19/csonkapapi-750-eves?page=7596&utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] fydsn8ofwtxpntewsfozllwvd90ffhd 169209 169208 2026-09-06T13:07:00Z Rue323 31002 169209 wikitext text/x-wiki '''Чонкопо́пі'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня</ref> авадь '''Попо́во''' ({{Lang-uk|Попово}}) ({{Lang-hu|Csonkapapi}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Чонкопопӱвляне, Попӱвляне}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5}} == Назва == Назва села происходить уд [[Мадярскый язык|мадярського]] pap — пӱп/[[Священик|сященик]]. Давні назвы были Papy, Papifalw, а перва задокументована была назва Pop ([[1261]].р).<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/10970de3-29e8-4bb1-87f3-c29211b568cd/content?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == Чонкопопі є у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Косоньщина]]. [[Село]] є миже [[Шом (Украйина)|Шомом]], [[Косонь|Косонёв]], [[Гетен|Гетеном]] и [[Малоє Попово|Малым Поповом]]. У 22 км на северо-запад уд [[Берегово|Берегова]], через село тече ріка [[Міц]], што бере зачаток коло Косоньськых горбӱв. Територія удносить ся ид рунині Вирьхнёго Потися; на выход суть вулканічного происхождіня Косоньські и Запсоньські горбы.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/gero-boglarkapalyamunkaba.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/28fe0be3-6037-49ee-a967-9245279c0d64/content</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1261]]. році ге Pop. У XIV. сторочови селом стали правити [[Керечені (фамелія)|Кереченяї]], а сперед тым правили ним [[Абов (фамелія)|Абовы]].<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://karpataljalap.net/2012/04/20/egy-falu-melyet-hajdan-fal-vett-korul?page=7661&utm_source=chatgpt.com</ref> За давньыми переказами, люди из сосіднёго села Чонкаш (не типирішньый [[Чонкаш|Уґочанськый Чонкаш]]) переселили ся у майукріпленоє село Папі. Но точно установити де было село Чонкаш не дає ся. У [[1567]]. році село розорили [[Крымськоє ханство|крымські татары]].<ref>https://karpataljalap.net/2012/04/20/egy-falu-melyet-hajdan-fal-vett-korul?page=7661&utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> У [[1646]]. році у селі появила ся [[Реформация|реформатська]] цирьков, а у [[1659]]. році при ньӱв удкрыли [[Школа|школу]]. У 1795-1800 роках цирьков розобрали и на її місті поклали камняну.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/pallagi-laszlopalyamunkama.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 929 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 97,95% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 1,4% * инні — 0,65% == Знамі родакы == * [[Вереш, Пийтер Павлович]] ([[1943]]—[[2004]]) — пудкарпатськый малярь. Родив ся у селі Чонкопопі. Робив у области скулптуры, керамікы, илустрації, живописи и другых.<ref>https://esu.com.ua/article-33555</ref><ref>https://karpataljalap.net/2011/08/19/csonkapapi-750-eves?page=7596&utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] 7ovrq90ubmlwkdag0a57q8qpbsx040l 169210 169209 2026-09-06T13:09:53Z Rue323 31002 169210 wikitext text/x-wiki '''Чонкопо́пі'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня</ref> авадь '''Попо́во''' ({{Lang-uk|Попово}}) ({{Lang-hu|Csonkapapi}}) ({{Lang-cs|Čonkapapi, Popovo, Čonka-Papi}}) ({{Lang-ro|Popovo}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Чонкопопӱвляне, Попӱвляне}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5}} == Назва == Назва села происходить уд [[Мадярскый язык|мадярського]] слова ''pap'' — пӱп/[[Священик|сященик]]. Давні назвы села были Papy, Papifalw, а перва задокументована была назва Pop ([[1261]].р).<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/10970de3-29e8-4bb1-87f3-c29211b568cd/content?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == Чонкопопі є у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Косоньщина]]. [[Село]] є миже [[Шом (Украйина)|Шомом]], [[Косонь|Косонёв]], [[Гетен|Гетеном]] и [[Малоє Попово|Малым Поповом]]. У 22 км на северо-запад уд [[Берегово|Берегова]], через село тече ріка [[Міц]], што бере зачаток коло Косоньськых горбӱв. Територія удносить ся ид рунині Вирьхнёго Потися; на выход суть вулканічного происхождіня Косоньські и Запсоньські горбы.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/gero-boglarkapalyamunkaba.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/28fe0be3-6037-49ee-a967-9245279c0d64/content</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1261]]. році ге Pop. У XIV. сторочови селом стали правити [[Керечені (фамелія)|Кереченяї]], а сперед тым правили ним [[Абов (фамелія)|Абовы]].<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://karpataljalap.net/2012/04/20/egy-falu-melyet-hajdan-fal-vett-korul?page=7661&utm_source=chatgpt.com</ref> За давньыми переказами, люди из сосіднёго села Чонкаш (не типирішньый [[Чонкаш|Уґочанськый Чонкаш]]) переселили ся у май укріпленоє село Папі. Но точно установити де было село Чонкаш не дає ся. У [[1567]]. році село розорили [[Крымськоє ханство|крымські татары]].<ref>https://karpataljalap.net/2012/04/20/egy-falu-melyet-hajdan-fal-vett-korul?page=7661&utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> У [[1646]]. році у селі появила ся [[Реформация|реформатська]] цирьков, а у [[1659]]. році при ньӱв удкрыли [[Школа|школу]]. У 1795-1800 роках цирьков розобрали и на її місті поклали камняну.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/pallagi-laszlopalyamunkama.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 929 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 97,95% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 1,4% * инні — 0,65% == Знамі родакы == * [[Вереш, Пийтер Павлович]] ([[1943]]—[[2004]]) — пудкарпатськый малярь. Родив ся у селі Чонкопопі. Робив у области скулптуры, керамікы, илустрації, живописи и другых.<ref>https://esu.com.ua/article-33555</ref><ref>https://karpataljalap.net/2011/08/19/csonkapapi-750-eves?page=7596&utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] q12ag019u9wnp5pwuvicbum71mr6ed5 169211 169210 2026-09-06T13:19:59Z Rue323 31002 169211 wikitext text/x-wiki '''Чонкопо́пі'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины. КРОΑΤИКΑ – [[Будапешт|БУДАПЕШТ]], [[2021]].</ref> авадь '''Попо́во''' ({{Lang-uk|Попово}}) ({{Lang-hu|Csonkapapi}}) ({{Lang-cs|Čonkapapi, Popovo, Čonka-Papi}}) ({{Lang-ro|Popovo}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Чонкопопӱвляне, Попӱвляне}}{{Статья в роботѣ|Rue323|5}} == Назва == Назва села происходить уд [[Мадярскый язык|мадярського]] слова ''pap'' — пӱп/[[Священик|сященик]]. Давні назвы села были Papy, Papifalw, а перва задокументована была назва Pop ([[1261]].р).<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/10970de3-29e8-4bb1-87f3-c29211b568cd/content?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == Чонкопопі є у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Косоньщина]]. [[Село]] є миже [[Шом (Украйина)|Шомом]], [[Косонь|Косонёв]], [[Гетен|Гетеном]] и [[Малоє Попово|Малым Поповом]]. У 22 км на северо-запад уд [[Берегово|Берегова]], через село тече ріка [[Міц]], што бере зачаток коло Косоньськых горбӱв. Територія удносить ся ид рунині Вирьхнёго Потися; на выход суть вулканічного происхождіня Косоньські и Запсоньські горбы.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/gero-boglarkapalyamunkaba.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/28fe0be3-6037-49ee-a967-9245279c0d64/content</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1261]]. році ге Pop. У XIV. сторочови селом стали правити [[Керечені (фамелія)|Кереченяї]], а сперед тым правили ним [[Абов (фамелія)|Абовы]].<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://karpataljalap.net/2012/04/20/egy-falu-melyet-hajdan-fal-vett-korul?page=7661&utm_source=chatgpt.com</ref> За давньыми переказами, люди из сосіднёго села Чонкаш (не типирішньый [[Чонкаш|Уґочанськый Чонкаш]]) переселили ся у май укріпленоє село Папі. Но точно установити де было село Чонкаш не дає ся. У [[1567]]. році село розорили [[Крымськоє ханство|крымські татары]].<ref>https://karpataljalap.net/2012/04/20/egy-falu-melyet-hajdan-fal-vett-korul?page=7661&utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> У [[1646]]. році у селі появила ся [[Реформация|реформатська]] цирьков, а у [[1659]]. році при ньӱв удкрыли [[Школа|школу]]. У 1795-1800 роках цирьков розобрали и на її місті поклали камняну.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/pallagi-laszlopalyamunkama.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 929 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 97,95% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 1,4% * инні — 0,65% == Знамі родакы == * [[Вереш, Пийтер Павлович]] ([[1943]]—[[2004]]) — пудкарпатськый малярь. Родив ся у селі Чонкопопі. Робив у области скулптуры, керамікы, илустрації, живописи и другых.<ref>https://esu.com.ua/article-33555</ref><ref>https://karpataljalap.net/2011/08/19/csonkapapi-750-eves?page=7596&utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] ismd0bk4xnyv7o0w9f4giuoeengc3dn 169212 169211 2026-09-06T13:22:25Z Rue323 31002 169212 wikitext text/x-wiki '''Чонкопо́пі'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины. КРОΑΤИКΑ – [[Будапешт|БУДАПЕШТ]], [[2021]].</ref> авадь '''Попо́во''' ({{Lang-uk|Попово}}) ({{Lang-hu|Csonkapapi}}) ({{Lang-cs|Čonkapapi, Popovo, Čonka-Papi}}) ({{Lang-ro|Popovo}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Чонкопопӱвляне, Попӱвляне}} == Назва == Назва села происходить уд [[Мадярскый язык|мадярського]] слова ''pap'' — пӱп/[[Священик|сященик]]. Давні назвы села были Papy, Papifalw, а перва задокументована была назва Pop ([[1261]].р).<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/10970de3-29e8-4bb1-87f3-c29211b568cd/content?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == Чонкопопі є у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Косоньщина]]. [[Село]] є миже [[Шом (Украйина)|Шомом]], [[Косонь|Косонёв]], [[Гетен|Гетеном]] и [[Малоє Попово|Малым Поповом]]. У 22 км на северо-запад уд [[Берегово|Берегова]], через село тече ріка [[Міц]], што бере зачаток коло Косоньськых горбӱв. Територія удносить ся ид рунині Вирьхнёго Потися; на выход суть вулканічного происхождіня Косоньські и Запсоньські горбы.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/gero-boglarkapalyamunkaba.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/28fe0be3-6037-49ee-a967-9245279c0d64/content</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1261]]. році ге Pop. У XIV. сторочови селом стали правити [[Керечені (фамелія)|Кереченяї]], а сперед тым правили ним [[Абов (фамелія)|Абовы]].<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://karpataljalap.net/2012/04/20/egy-falu-melyet-hajdan-fal-vett-korul?page=7661&utm_source=chatgpt.com</ref> За давньыми переказами, люди из сосіднёго села Чонкаш (не типирішньый [[Чонкаш|Уґочанськый Чонкаш]]) переселили ся у май укріпленоє село Папі. Но точно установити де было село Чонкаш не дає ся. У [[1567]]. році село розорили [[Крымськоє ханство|крымські татары]].<ref>https://karpataljalap.net/2012/04/20/egy-falu-melyet-hajdan-fal-vett-korul?page=7661&utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> У [[1646]]. році у селі появила ся [[Реформация|реформатська]] цирьков, а у [[1659]]. році при ньӱв удкрыли [[Школа|школу]]. У 1795-1800 роках цирьков розобрали и на її місті поклали камняну.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/pallagi-laszlopalyamunkama.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 929 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 97,95% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 1,4% * инні — 0,65% == Знамі родакы == * [[Вереш, Пийтер Павлович]] ([[1943]]—[[2004]]) — пудкарпатськый малярь. Родив ся у селі Чонкопопі. Робив у области скулптуры, керамікы, илустрації, живописи и другых.<ref>https://esu.com.ua/article-33555</ref><ref>https://karpataljalap.net/2011/08/19/csonkapapi-750-eves?page=7596&utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] 5p8shseh9di1ixy3c6nkb6zo2oni5up 169219 169212 2026-09-06T18:01:52Z Halajkovič 33393 169219 wikitext text/x-wiki {{НП|этнохороним=Чонкопопӱвляне, Попӱвляне}} '''Чонкопо́пі'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины. КРОΑΤИКΑ – [[Будапешт|БУДАПЕШТ]], [[2021]].</ref> авадь '''Попо́во''' ({{Lang-uk|Попово}}, {{Lang-hu|Csonkapapi}}, {{Lang-cs|Čonkapapi, Popovo, Čonka-Papi}}, {{Lang-ro|Popovo}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Назва == Назва села происходить уд [[Мадярскый язык|мадярського]] слова ''pap'' — пӱп/[[Священик|сященик]]. Давні назвы села были Papy, Papifalw, а перва задокументована была назва Pop ([[1261]].р).<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/10970de3-29e8-4bb1-87f3-c29211b568cd/content?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == Чонкопопі є у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Косоньщина]]. [[Село]] є миже [[Шом (Украйина)|Шомом]], [[Косонь|Косонёв]], [[Гетен|Гетеном]] и [[Малоє Попово|Малым Поповом]]. У 22 км на северо-запад уд [[Берегово|Берегова]], через село тече ріка [[Міц]], што бере зачаток коло Косоньськых горбӱв. Територія удносить ся ид рунині Вирьхнёго Потися; на выход суть вулканічного происхождіня Косоньські и Запсоньські горбы.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/gero-boglarkapalyamunkaba.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/28fe0be3-6037-49ee-a967-9245279c0d64/content</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1261]]. році ге Pop. У XIV. сторочови селом стали правити [[Керечені (фамелія)|Кереченяї]], а сперед тым правили ним [[Абов (фамелія)|Абовы]].<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://karpataljalap.net/2012/04/20/egy-falu-melyet-hajdan-fal-vett-korul?page=7661&utm_source=chatgpt.com</ref> За давньыми переказами, люди из сосіднёго села Чонкаш (не типирішньый [[Чонкаш|Уґочанськый Чонкаш]]) переселили ся у май укріпленоє село Папі. Но точно установити де было село Чонкаш не дає ся. У [[1567]]. році село розорили [[Крымськоє ханство|крымські татары]].<ref>https://karpataljalap.net/2012/04/20/egy-falu-melyet-hajdan-fal-vett-korul?page=7661&utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> У [[1646]]. році у селі появила ся [[Реформация|реформатська]] цирьков, а у [[1659]]. році при ньӱв удкрыли [[Школа|школу]]. У 1795-1800 роках цирьков розобрали и на її місті поклали камняну.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/pallagi-laszlopalyamunkama.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 929 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 97,95% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 1,4% * инні — 0,65% == Знамі родакы == * [[Вереш, Пийтер Павлович]] ([[1943]]—[[2004]]) — пудкарпатськый малярь. Родив ся у селі Чонкопопі. Робив у области скулптуры, керамікы, илустрації, живописи и другых.<ref>https://esu.com.ua/article-33555</ref><ref>https://karpataljalap.net/2011/08/19/csonkapapi-750-eves?page=7596&utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] t87k5n9snabd6sg0pbbww2gxf9nn4kx 169235 169219 2026-09-06T20:33:27Z LYTMAN 23698 169235 wikitext text/x-wiki {{НП|этнохороним=Чонкопопӱвляне, Попӱвляне}} '''Чóнкопóпі'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины. КРОΑΤИКΑ – [[Будапешт|БУДАПЕШТ]], [[2021]].</ref> авадь '''Попо́во''' ({{Lang-uk|Попово}}, {{Lang-hu|Csonkapapi}}, {{Lang-cs|Čonkapapi, Popovo, Čonka-Papi}}, {{Lang-ro|Popovo}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Назва == Назва села происходить уд [[Мадярскый язык|мадярського]] слова ''pap'' — пӱп/[[Священик|сященик]]. Давні назвы села были Papy, Papifalw, а перва задокументована была назва Pop ([[1261]].р).<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/10970de3-29e8-4bb1-87f3-c29211b568cd/content?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == Чонкопопі є у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Косоньщина]]. [[Село]] є миже [[Шом (Украйина)|Шомом]], [[Косонь|Косонёв]], [[Гетен|Гетеном]] и [[Малоє Попово|Малым Поповом]]. У 22 км на северо-запад уд [[Берегово|Берегова]], через село тече ріка [[Міц]], што бере зачаток коло Косоньськых горбӱв. Територія удносить ся ид рунині Вирьхнёго Потися; на выход суть вулканічного происхождіня Косоньські и Запсоньські горбы.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/gero-boglarkapalyamunkaba.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/28fe0be3-6037-49ee-a967-9245279c0d64/content</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1261]]. році ге Pop. У XIV. сторочови селом стали правити [[Керечені (фамелія)|Кереченяї]], а сперед тым правили ним [[Абов (фамелія)|Абовы]].<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://karpataljalap.net/2012/04/20/egy-falu-melyet-hajdan-fal-vett-korul?page=7661&utm_source=chatgpt.com</ref> За давньыми переказами, люди из сосіднёго села Чонкаш (не типирішньый [[Чонкаш|Уґочанськый Чонкаш]]) переселили ся у май укріпленоє село Папі. Но точно установити де было село Чонкаш не дає ся. У [[1567]]. році село розорили [[Крымськоє ханство|крымські татары]].<ref>https://karpataljalap.net/2012/04/20/egy-falu-melyet-hajdan-fal-vett-korul?page=7661&utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> У [[1646]]. році у селі появила ся [[Реформация|реформатська]] цирьков, а у [[1659]]. році при ньӱв удкрыли [[Школа|школу]]. У 1795-1800 роках цирьков розобрали и на її місті поклали камняну.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/pallagi-laszlopalyamunkama.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 929 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 97,95% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 1,4% * инні — 0,65% == Знамі родакы == * [[Вереш, Пийтер Павлович]] ([[1943]]—[[2004]]) — пудкарпатськый малярь. Родив ся у селі Чонкопопі. Робив у области скулптуры, керамікы, илустрації, живописи и другых.<ref>https://esu.com.ua/article-33555</ref><ref>https://karpataljalap.net/2011/08/19/csonkapapi-750-eves?page=7596&utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] izkxaaq6v68p37tnwwb7vnaq71wi4in Діскузія:Чонкопопі 1 25034 169204 169178 2026-09-06T12:14:59Z Rue323 31002 /* Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови */ Відповідь 169204 wikitext text/x-wiki == Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови == @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]], з вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня. Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:55, 5 септембра 2026 (CEST) :# Туй є шаблона <nowiki>{{статья в роботѣ}}</nowiki> :# Для кого там пише " :[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 14:14, 6 септембра 2026 (CEST) hsl88f0dnx45cu62mitijr3afah76ck 169205 169204 2026-09-06T12:15:19Z Rue323 31002 /* Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови */ 169205 wikitext text/x-wiki == Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови == @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]], з вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня. Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:55, 5 септембра 2026 (CEST) :# Туй є шаблона <nowiki>{{статья в роботѣ}}</nowiki> :# Для кого там пише "Будьте добры, не пробуйте ту жадны змѣны, покля не выгасне тото варованя. В иншом припадѣ можуть настати конфликты редагованя. Варованя не мать держати сторону веце як 5 дньох."? :[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 14:14, 6 септембра 2026 (CEST) 51r8uvl8nkhktri02y0mg7wq2kvn5c8 169225 169205 2026-09-06T19:22:39Z Flipdot 23893 /* Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови */ Відповідь 169225 wikitext text/x-wiki == Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови == @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]], з вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня. Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:55, 5 септембра 2026 (CEST) :# Туй є шаблона <nowiki>{{статья в роботѣ}}</nowiki> :# Для кого там пише "Будьте добры, не пробуйте ту жадны змѣны, покля не выгасне тото варованя. В иншом припадѣ можуть настати конфликты редагованя. Варованя не мать держати сторону веце як 5 дньох."? :[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 14:14, 6 септембра 2026 (CEST) ::Яка бы там шаблона не стояла, статя не має мати три слова и заглушку. Ги м уже вповів, на такоє сут файликы на компютерови вадь сендбок пуд профільом. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 21:22, 6 септембра 2026 (CEST) 0te1f6xj9gnd8vrxtc3ipwpf8qs0kwb 169226 169225 2026-09-06T19:26:24Z Rue323 31002 /* Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови */ Відповідь 169226 wikitext text/x-wiki == Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови == @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]], з вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня. Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:55, 5 септембра 2026 (CEST) :# Туй є шаблона <nowiki>{{статья в роботѣ}}</nowiki> :# Для кого там пише "Будьте добры, не пробуйте ту жадны змѣны, покля не выгасне тото варованя. В иншом припадѣ можуть настати конфликты редагованя. Варованя не мать держати сторону веце як 5 дньох."? :[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 14:14, 6 септембра 2026 (CEST) ::Яка бы там шаблона не стояла, статя не має мати три слова и заглушку. Ги м уже вповів, на такоє сут файликы на компютерови вадь сендбок пуд профільом. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 21:22, 6 септембра 2026 (CEST) :::купіть ми компютор [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 21:26, 6 септембра 2026 (CEST) jdw8g6jlm7nlzxbl04u7ehtk03o2j1o 169227 169226 2026-09-06T19:28:34Z Rue323 31002 /* Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови */ Відповідь 169227 wikitext text/x-wiki == Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови == @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]], з вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня. Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:55, 5 септембра 2026 (CEST) :# Туй є шаблона <nowiki>{{статья в роботѣ}}</nowiki> :# Для кого там пише "Будьте добры, не пробуйте ту жадны змѣны, покля не выгасне тото варованя. В иншом припадѣ можуть настати конфликты редагованя. Варованя не мать держати сторону веце як 5 дньох."? :[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 14:14, 6 септембра 2026 (CEST) ::Яка бы там шаблона не стояла, статя не має мати три слова и заглушку. Ги м уже вповів, на такоє сут файликы на компютерови вадь сендбок пуд профільом. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 21:22, 6 септембра 2026 (CEST) :::купіть ми компютор [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 21:26, 6 септембра 2026 (CEST) :::А кідь "статья в роботѣ"? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 21:28, 6 септембра 2026 (CEST) 57jnvuzvf0dmql8fokxjtyflpqcmoxx 169233 169227 2026-09-06T20:23:19Z Flipdot 23893 /* Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови */ Відповідь 169233 wikitext text/x-wiki == Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови == @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]], з вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня. Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:55, 5 септембра 2026 (CEST) :# Туй є шаблона <nowiki>{{статья в роботѣ}}</nowiki> :# Для кого там пише "Будьте добры, не пробуйте ту жадны змѣны, покля не выгасне тото варованя. В иншом припадѣ можуть настати конфликты редагованя. Варованя не мать держати сторону веце як 5 дньох."? :[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 14:14, 6 септембра 2026 (CEST) ::Яка бы там шаблона не стояла, статя не має мати три слова и заглушку. Ги м уже вповів, на такоє сут файликы на компютерови вадь сендбок пуд профільом. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 21:22, 6 септембра 2026 (CEST) :::купіть ми компютор [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 21:26, 6 септембра 2026 (CEST) :::А кідь "статья в роботѣ"? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 21:28, 6 септембра 2026 (CEST) ::::Не є разниці. Шаблоны типа „статі в роботі“ треба, обы не было конфліктув редаґовань, а не обы покласти пусту статю и даколи у будучности ї написати. ::::Так само вун не спасає уд удповідалности, кедь перекопіровати статю из другої Вікіпедії и даколи у будучности плановати ї товмачити. Такоє ся чинит у даґде в чорновиках, нотатках, файликах авадь сендбоксови. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:23, 6 септембра 2026 (CEST) 7sg6my76pishgwuyq5lul1t37q27zu9 169234 169233 2026-09-06T20:25:51Z Rue323 31002 /* Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови */ Відповідь 169234 wikitext text/x-wiki == Сякому місто в сендбоксови вадь локалному файлови == @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]], з вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня. Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:55, 5 септембра 2026 (CEST) :# Туй є шаблона <nowiki>{{статья в роботѣ}}</nowiki> :# Для кого там пише "Будьте добры, не пробуйте ту жадны змѣны, покля не выгасне тото варованя. В иншом припадѣ можуть настати конфликты редагованя. Варованя не мать держати сторону веце як 5 дньох."? :[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 14:14, 6 септембра 2026 (CEST) ::Яка бы там шаблона не стояла, статя не має мати три слова и заглушку. Ги м уже вповів, на такоє сут файликы на компютерови вадь сендбок пуд профільом. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 21:22, 6 септембра 2026 (CEST) :::купіть ми компютор [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 21:26, 6 септембра 2026 (CEST) :::А кідь "статья в роботѣ"? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 21:28, 6 септембра 2026 (CEST) ::::Не є разниці. Шаблоны типа „статі в роботі“ треба, обы не было конфліктув редаґовань, а не обы покласти пусту статю и даколи у будучности ї написати. ::::Так само вун не спасає уд удповідалности, кедь перекопіровати статю из другої Вікіпедії и даколи у будучности плановати ї товмачити. Такоє ся чинит у даґде в чорновиках, нотатках, файликах авадь сендбоксови. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:23, 6 септембра 2026 (CEST) :::::ок [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 22:25, 6 септембра 2026 (CEST) qaqhsk2h8jvg6nc47rfzhttwo9ak0qb Верблюд 0 25042 169213 169198 2026-09-06T13:25:06Z Rue323 31002 169213 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс | fossil_range = {{Fossil range|3.6|0|[[Pliocene]]–Recent|ref=<ref>{{cite web|url=https://paleobiodb.org/classic/checkTaxonInfo?taxon_no=42521|title=Fossilworks: Camelus|website=fossilworks.org|access-date=2021-12-17|archive-date=2021-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20211212195107/http://www.fossilworks.org/cgi-bin/bridge.pl?a=taxonInfo&taxon_no=42521|url-status=live}}</ref>}} | name = Camel | image = 07. Camel Profile, near Silverton, NSW, 07.07.2007.jpg | image_upright = | image_alt = Єдногорбый верблюд | image_caption = [[Єдногорбый верблюд]]<br/> (''Camelus dromedarius'') | image2 = Camelus bactrianus (55026866188).jpg | image2_upright = | image2_alt = Чудный двагорбый верблюд | image2_caption = [[Двагорбый верблюд]]<br/> (''Camelus bactrianus'') | regnum = [[Animalia]] | phylum = [[Chordata]] | classis = [[Mammalia]] | ordo = [[Artiodactyla]] | familia = Camelidae | tribus = Camelini | genus = [[Camelus]] | genus_authority = [[Карл ЛІнней|Linnaeus]], [[10. уданя Systema Naturæ|1758]] | taxon = Camelus | authority = [[Карл ЛІнней|Linnaeus]], [[10. уданя Systema Naturæ|1758]] | type_species = ''[[Camelus dromedarius]]''<ref>{{cite book |author= |chapter= |chapter-url=http://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14200111 |editor1-last=Wilson |editor1-first=D. E. |editor2-last=Reeder |editor2-first=D. M. |date=2005 |title=Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference |url=http://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14200111 |edition=3rd |location=Baltimore |publisher=Johns Hopkins University Press |isbn=978-0-8018-8221-0 |oclc=62265494 |ref=MSW3 }}</ref> | type_species_authority = Linnaeus, 1758 | type_species_ref = | subdivision_ranks = Species | subdivision = {{Plain list| * ''[[Camelus bactrianus]]'' * ''[[Camelus dromedarius]]'' * ''[[Camelus ferus]]'' * †''[[Camelus grattardi]]'' (fossil)<ref name="Geraads2019">{{cite journal|last1=Geraads|first1=D.|last2=Barr|first2=W. A.|last3=Reed|first3=D.|last4=Laurin|first4=M. |last5=Alemseged|first5=Z.|title=New Remains of ''Camelus grattardi'' (Mammalia, Camelidae) from the Plio-Pleistocene of Ethiopia and the Phylogeny of the Genus|journal=Journal of Mammalian Evolution|date=2019|volume=28|issue=2 |pages=359–370|doi=10.1007/s10914-019-09489-2 |s2cid=209331892|url=https://hal.sorbonne-universite.fr/hal-02457813/file/Geraads%20et%20al.%20-%202019%20-%20New%20Remains%20of%20Camelus%20grattardi%20%28Mammalia%2C%20Cameli.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20201003073130/https://hal.sorbonne-universite.fr/hal-02457813/file/Geraads%20et%20al.%20-%202019%20-%20New%20Remains%20of%20Camelus%20grattardi%20%28Mammalia%2C%20Cameli.pdf |archive-date=2020-10-03 |url-status=live|issn = 1064-7554}}</ref> * †''[[Camelus knoblochi]]'' (fossil)<ref name="Titov2018">{{cite journal|last1=Titov|first1=V. V.|title=Habitat conditions for ''Camelus knoblochi'' and factors in its extinction|journal=Quaternary International |date=2008|volume=179 |issue= 1 |pages=120–125|doi=10.1016/j.quaint.2007.10.022|bibcode=2008QuInt.179..120T}}</ref> * †''[[Syrian camel|Camelus moreli]]'' (fossil) * †''Camelus sivalensis'' (fossil)<ref>{{cite book| publisher = R. Hardwicke| last = Falconer| first = Hugh| title = Palæontological Memoirs and Notes of the Late Hugh Falconer: Fauna antiqua sivalensis| year = 1868| page = [https://archive.org/details/bub_gb_4r4wAQAAMAAJ/page/n274 231]| url = https://archive.org/details/bub_gb_4r4wAQAAMAAJ}}</ref> * †''[[Camelus thomasi]]'' (fossil)<ref name="Martini2018">{{cite journal|last1=Martini|first1=P.|last2=Geraads|first2=D.|title=''Camelus thomasi'' Pomel, 1893 from the Pleistocene type-locality Tighennif (Algeria). Comparisons with modern ''Camelus''|journal=Geodiversitas |date=2019|volume=40 |issue= 1|pages=115–134|doi= 10.5252/geodiversitas2018v40a5|doi-access=free}}</ref> }} | range_map = Camels by country per capita.png | range_map_caption = Distribution of camels worldwide | synonyms = {{collapsible list|title=List |''Camellus'' <small>[[Juan Ignacio Molina|Molina]], 1782</small> |''Dromedarius'' <small>[[C. L. Gloger|Gloger]], 1841</small> }} | audio = Cri du chameau.ogg | audio_caption = Двагорбый верблюд }} '''Верблю́д''' ци '''комі́ла'''<ref>{{Cite book|last=Керча|first=Іґорь|author-link=Іґорь Керча|title=Словник русинсько-руськый|url=https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk/|year=2007|chapter=коміла|chapter-url=https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk/komila|location=[[Ужгород]]|ref=Kercha2007}}<br>{{bulleted list|Украинская лексика сер. XVI века: Няговские поучения (словарь и анализ). Дебрецен, 1985|Деловая письменность русинов в XVII-XVIII веках. Словарь, анализ, тексты. Ред. Иштван Удвари. Ниредьгаза, 1996}}</ref> (уд {{Lang-la|camelus}} и {{Lang-grc|κάμηλος ''kamēlos''}}, уд [[Семітські языкы|давньосемітського]] ''gāmāl<ref>{{cite web |last=Herper |first=Douglas |title=camel |url=http://www.etymonline.com/index.php?term=camel |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130927090522/http://www.etymonline.com/index.php?term=camel |archive-date=27 September 2013 |access-date=28 November 2012 |work=Online Etymology Dictionary }}</ref>'') є [[Парнокопытникы|парнокопытник]] из роду '''''Camelus''''', котрый має характерні запасы масти у виді горбув на плечох. Верблюды давно приручені и як маржина сут жерелом їдіня (молоко тай мнясо) и текстиля (тканина и [[філц]] из верблюдового волоса), [[Робоча марга|робочов силов]]. Они добрі присохтовані ид жывоту в пустыни тай сут критично важні про транспортацію пасажірув и терьху. Сут три жыві виды верблюдув: представникув [[Єдногорбый верблюд|єдногорбого ''Camelus dromedarius'']] майбулше&nbsp;— 94% уд ушыткої популації верблюдув; [[Двагорбый верблюд|двагорбый ''Camelus bactrianus'']] чинит 6%; [[дикый верблюд]] (''Camelus ferus''), на ныні [[Загрожені виды|загроженый вид]], має популацію дас&nbsp;1,000&nbsp;особин, котра дале паде.<ref>{{Cite web|url=https://www.iucnredlist.org/species/63543/50197851|title=Camelus ferus: Mallon, D., Jemmett, A., Xue, Y., Whitemore, S. & Yadamsuren, A.: The IUCN Red List of Threatened Species 2025: e.T63543A50197851|last=IUCN|date=2025-05-03|publisher=International Union for Conservation of Nature|doi=10.2305/IUCN.UK.2025-2.RLTS.T63543A50197851.en|language=en}}</ref> Верблюды належат до родины ''Camelidae'', ид котруй ся удносят ай представникы окремого племені ''Lamini'': [[Лама|ламы]], [[Алпака|алпакы]], [[Ґванако|ґванакы]] тай [[Вікуня|вікуні]].<ref name="bornstein10">{{cite journal|doi=10.1186/1751-0147-52-S1-S17|issn=1751-0147|volume=52|issue=Suppl 1|article-number=S17|last=Bornstein|first=Set|title=Important ectoparasites of Alpaca (Vicugna pacos)|journal=Acta Veterinaria Scandinavica|year=2010|pmc=2994293|doi-access=free}}</ref> ''Camelidae'' походят из [[Сіверна Америка|Сіверної Америкы]], де ся появили у еоцені, а предок сучасных верблюдув, ''Paracamelus'', гіпотетично міґровав до Азії через земный муст у [[Берінґія|Берінґії]] (днешнюй Берінґовуй земли) бігом пузнього міоцена, дас&nbsp;6&nbsp;міліонув рокув&nbsp;теперь == Біолоґія == Просікова довгота жывота верблюда&nbsp;— 40–50&nbsp;рокув.<ref name="nationalgeo-bactrian">{{cite web |title=Bactrian Camel: Camelus bactrianus |work=National Geographic |date=10 May 2011 |access-date=28 November 2012 |url=http://animals.nationalgeographic.com/animals/mammals/bactrian-camel/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20121104103313/http://animals.nationalgeographic.com/animals/mammals/bactrian-camel |archive-date=4 November 2012 }}</ref> Доросла особина єдногорбого верблюда має высоту 1.85&nbsp;м на уровни плечий и 2.15&nbsp;м на уровни горба.<ref name="camello">{{cite web |publisher=Camello Safari |title=The amazing characteristics of the camels |access-date=26 November 2012 |url=http://www.camellosafari.com/?page_id=251 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20121107134110/http://www.camellosafari.com/?page_id=251 |archive-date=7 November 2012 }}</ref> Двагорбі верблюды годні быти щи на 30&nbsp;цм май высокі. Верблюды бирувут бігати куртыми рывками до 65&nbsp;км/год, вадь из постоянов скоротов до 40&nbsp;км/год.<ref name="bigfacts">{{cite web |title=How Fast Can Camels Run and How Long Can They Run For? |work=Big Site of Amazing Facts |date=17 April 2010 |access-date=29 November 2012 |url=http://www.bigsiteofamazingfacts.com/how-fast-can-camels-run-and-how-long-can-they-run-for/ }}</ref> Єдногорбі верблюды важат 300–600&nbsp;кґ, двагорбі&nbsp;— 300–1,000&nbsp;кґ. [[Файл:Teve_3.jpg|міні|Верблюды мавут у горбах масть на трафункы, кой їдіня мало. Кой верблюд ухосновує запасы масти, горб стає кылавый и спадає.]] Є пошыреный міт, гибы верблюды мавут у горбах воду,<ref name="auto">{{cite web |url=https://www.loc.gov/everyday-mysteries/zoology/item/how-much-water-does-a-camels-hump-hold/#:~:text=A%20camel's%20hump%20does%20not,become%20limp%20and%20droop%20down. |publisher=Library of Congress |accessdate=2025-05-06 |title=How much water does a camel's hump hold? }}</ref> айбо посправді у них сут резервуары масти, котрі годні ся хосновати ги запасноє жерело калорій, а не воды. Кой тота масть ся метаболізує, она дає воду спозад того, ож травліня масти перечинює [[кысень]] на воду; айбо процес дыханя того кысня выпаровує тоту воду з легкых&nbsp;— и в резултаті в сухых кліматах з метаболізма масти з горба обсяг воды ся дустає удємный.<ref name="vannjones">{{cite web |url=http://www.djur.cob.lu.se/Djurartiklar/Kamel.html |title=What secrets lie within the camel's hump? |first=Kerstin |last=Vann Jones |publisher=Lund University |location=[[Швеція|Sweden]] |access-date=7 January 2008 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20090523104134/http://www.djur.cob.lu.se/Djurartiklar/Kamel.html |archive-date=23 May 2009 }}</ref><ref name="rastogi71">{{cite book|publisher=New Age International|isbn=9788122412796|last=Rastogi|first=S. C.|title=Essentials Of Animal Physiology|year=1971|pages=180–181}}</ref> [[Файл:Eylcamel.jpg|альт=Транспортный верблюд на водилови|міні|Верблюд у [[Сомалія|Сомалії]]&nbsp;— крайині з мавеликов їх популаційов<ref name="Bernstein">{{cite book|first=William J.|last=Bernstein|title=A Splendid Exchange: How Trade Shaped the World|publisher=Grove Press|year=2009|page=56|isbn=9780802144164}}</ref>]] Верблюды мавут шор фізіолоґічных адаптацій, котрі помагавут їм ужывати в сухых пустынных кліматах и довгый час ся обходити без жерел воды.<ref name="roberts86">{{cite book|last=Roberts|first=Michael Bliss Vaughan|title=Biology: A Functional Approach|publisher=Nelson Thornes|year=1986|isbn=9780174480198|pages=234–235, 241}}</ref> [[Єдногорбый верблюд|Єдногорбі верблюды]] бирувут не пити 10&nbsp;днув у дуже горячу погоду тай страчати до&nbsp;30% масы тіла позад [[Дегідрація|дегідрації]].<ref>{{Cite web |url=http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002240/224033e.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20151109175143/http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002240/224033e.pdf |archive-date=2015-11-09 |url-status=live |title=The Camel from Tradition To Modern Times |author=[[UNESCO]] }}</ref> Они годні пити до&nbsp;140&nbsp;літрув воды за раз,<ref>{{Cite web |last=Crupi |first=Sarah |date=2021-04-06 |title=Truth or Tail: A camel's hump |url=https://www.clevelandzoosociety.org/z/2021/04/06/truth-or-tail-a-camels-hump |access-date=2025-08-04 |website=www.clevelandzoosociety.org |language=en }}</ref> айбо тота вода ся держит у їхньому кровобігови, а не горбі, як ся сохтує думати.<ref name="auto" /> == Етимолоґія == ''Верблюд'' походит уд [[Прасловянськый язык|прасловянського]] {{Lang|sla-pro|*velьb(l)ǫdъ}} ← {{Lang|sla-pro|vъlbǫdъ}}, позыченого з [[Ґотськый язык|ґотського]] ''{{Lang|got|ulbandus}}'' и через [[Народна етимолоґія|народну етимолоґію]] зближеного з velь „великый“ и blǫdъ „блуд“. ''{{Lang|got|ulbandus}}'' у свою очерідь походит уд [[Давньогрецькый язык|давньогрецького]] {{Lang|grc|ἐλέφας ''eléfas''}}, {{Lang|grc|ἐλέφαντος ''eléfantos''}} „<nowiki/>[[слон]]<nowiki/>“, котроє ся позычило из восточных языкув (грецькоє ἐλ- удповідат [[Арабскый язык|арабському]] ''al'' авадь хамітському ''eḷu'' „слон“, а -έφας представленоє в єґипетському ''āb(u)'' „слон, слонова кустка“).<ref>{{Cite book|editor1-first=О. С.|editor1-last=Мельничук|location=[[Київ]]|url=https://archive.org/details/etslukrmov1|title=Етимологічний словник української мови|chapter-url=https://archive.org/details/etslukrmov1/page/n350/mode/1up?view=theater|chapter=верблю́д|publisher=Наукова думка|volume=Том 1 (А – Г)|page=351|year=1982}}</ref> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Біолоґія]] tgl5mgwzxnkh0bc1kux45vnfcyolnyl 169223 169213 2026-09-06T19:21:11Z Flipdot 23893 Зрушена верзія [[Special:Diff/169213|169213]] од хоснователя [[Special:Contributions/Rue323|Rue323]] ([[User talk:Rue323|діскусія]]) 169223 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс | fossil_range = {{Fossil range|3.6|0|[[Pliocene]]–Recent|ref=<ref>{{cite web|url=https://paleobiodb.org/classic/checkTaxonInfo?taxon_no=42521|title=Fossilworks: Camelus|website=fossilworks.org|access-date=2021-12-17|archive-date=2021-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20211212195107/http://www.fossilworks.org/cgi-bin/bridge.pl?a=taxonInfo&taxon_no=42521|url-status=live}}</ref>}} | name = Camel | image = 07. Camel Profile, near Silverton, NSW, 07.07.2007.jpg | image_upright = | image_alt = Єдногорбый верблюд | image_caption = [[Єдногорбый верблюд]]<br/> (''Camelus dromedarius'') | image2 = Camelus bactrianus (55026866188).jpg | image2_upright = | image2_alt = Чудный двагорбый верблюд | image2_caption = [[Двагорбый верблюд]]<br/> (''Camelus bactrianus'') | regnum = [[Animalia]] | phylum = [[Chordata]] | classis = [[Mammalia]] | ordo = [[Artiodactyla]] | familia = Camelidae | tribus = Camelini | genus = [[Camelus]] | genus_authority = [[Карл ЛІнней|Linnaeus]], [[10. уданя Systema Naturæ|1758]] | taxon = Camelus | authority = [[Карл ЛІнней|Linnaeus]], [[10. уданя Systema Naturæ|1758]] | type_species = ''[[Camelus dromedarius]]''<ref>{{cite book |author= |chapter= |chapter-url=http://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14200111 |editor1-last=Wilson |editor1-first=D. E. |editor2-last=Reeder |editor2-first=D. M. |date=2005 |title=Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference |url=http://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14200111 |edition=3rd |location=Baltimore |publisher=Johns Hopkins University Press |isbn=978-0-8018-8221-0 |oclc=62265494 |ref=MSW3 }}</ref> | type_species_authority = Linnaeus, 1758 | type_species_ref = | subdivision_ranks = Species | subdivision = {{Plain list| * ''[[Camelus bactrianus]]'' * ''[[Camelus dromedarius]]'' * ''[[Camelus ferus]]'' * †''[[Camelus grattardi]]'' (fossil)<ref name="Geraads2019">{{cite journal|last1=Geraads|first1=D.|last2=Barr|first2=W. A.|last3=Reed|first3=D.|last4=Laurin|first4=M. |last5=Alemseged|first5=Z.|title=New Remains of ''Camelus grattardi'' (Mammalia, Camelidae) from the Plio-Pleistocene of Ethiopia and the Phylogeny of the Genus|journal=Journal of Mammalian Evolution|date=2019|volume=28|issue=2 |pages=359–370|doi=10.1007/s10914-019-09489-2 |s2cid=209331892|url=https://hal.sorbonne-universite.fr/hal-02457813/file/Geraads%20et%20al.%20-%202019%20-%20New%20Remains%20of%20Camelus%20grattardi%20%28Mammalia%2C%20Cameli.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20201003073130/https://hal.sorbonne-universite.fr/hal-02457813/file/Geraads%20et%20al.%20-%202019%20-%20New%20Remains%20of%20Camelus%20grattardi%20%28Mammalia%2C%20Cameli.pdf |archive-date=2020-10-03 |url-status=live|issn = 1064-7554}}</ref> * †''[[Camelus knoblochi]]'' (fossil)<ref name="Titov2018">{{cite journal|last1=Titov|first1=V. V.|title=Habitat conditions for ''Camelus knoblochi'' and factors in its extinction|journal=Quaternary International |date=2008|volume=179 |issue= 1 |pages=120–125|doi=10.1016/j.quaint.2007.10.022|bibcode=2008QuInt.179..120T}}</ref> * †''[[Syrian camel|Camelus moreli]]'' (fossil) * †''Camelus sivalensis'' (fossil)<ref>{{cite book| publisher = R. Hardwicke| last = Falconer| first = Hugh| title = Palæontological Memoirs and Notes of the Late Hugh Falconer: Fauna antiqua sivalensis| year = 1868| page = [https://archive.org/details/bub_gb_4r4wAQAAMAAJ/page/n274 231]| url = https://archive.org/details/bub_gb_4r4wAQAAMAAJ}}</ref> * †''[[Camelus thomasi]]'' (fossil)<ref name="Martini2018">{{cite journal|last1=Martini|first1=P.|last2=Geraads|first2=D.|title=''Camelus thomasi'' Pomel, 1893 from the Pleistocene type-locality Tighennif (Algeria). Comparisons with modern ''Camelus''|journal=Geodiversitas |date=2019|volume=40 |issue= 1|pages=115–134|doi= 10.5252/geodiversitas2018v40a5|doi-access=free}}</ref> }} | range_map = Camels by country per capita.png | range_map_caption = Distribution of camels worldwide | synonyms = {{collapsible list|title=List |''Camellus'' <small>[[Juan Ignacio Molina|Molina]], 1782</small> |''Dromedarius'' <small>[[C. L. Gloger|Gloger]], 1841</small> }} | audio = Cri du chameau.ogg | audio_caption = Двагорбый верблюд }} '''Верблю́д''' ци '''комі́ла'''<ref>{{Cite book|last=Керча|first=Іґорь|author-link=Іґорь Керча|title=Словник русинсько-руськый|url=https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk/|year=2007|chapter=коміла|chapter-url=https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk/komila|location=[[Ужгород]]|ref=Kercha2007}}<br>{{bulleted list|Украинская лексика сер. XVI века: Няговские поучения (словарь и анализ). Дебрецен, 1985|Деловая письменность русинов в XVII-XVIII веках. Словарь, анализ, тексты. Ред. Иштван Удвари. Ниредьгаза, 1996}}</ref> (уд {{Lang-la|camelus}} и {{Lang-grc|κάμηλος ''kamēlos''}}, уд [[Семітські языкы|давньосемітського]] ''gāmāl<ref>{{cite web |last=Herper |first=Douglas |title=camel |url=http://www.etymonline.com/index.php?term=camel |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130927090522/http://www.etymonline.com/index.php?term=camel |archive-date=27 September 2013 |access-date=28 November 2012 |work=Online Etymology Dictionary }}</ref>'') є [[Парнокопытникы|парнокопытник]] из роду '''''Camelus''''', котрый має характерні запасы масти у виді горбув на плечох. Верблюды давно приручені и як маржина сут жерелом їдіня (молоко тай мнясо) и текстиля (тканина и [[філц]] из верблюдового волоса), [[Робоча марга|робочов силов]]. Они добрі присохтовані ид жывоту в пустыни тай сут критично важні про транспортацію пасажірув и терьху. Сут три жыві виды верблюдув: представникув [[Єдногорбый верблюд|єдногорбого ''Camelus dromedarius'']] майбулше&nbsp;— 94% уд ушыткої популації верблюдув; [[Двагорбый верблюд|двагорбый ''Camelus bactrianus'']] чинит 6%; [[дикый верблюд]] (''Camelus ferus''), на ныні [[Загрожені виды|загроженый вид]], має популацію дас&nbsp;1,000&nbsp;особин, котра дале паде.<ref>{{Cite web|url=https://www.iucnredlist.org/species/63543/50197851|title=Camelus ferus: Mallon, D., Jemmett, A., Xue, Y., Whitemore, S. & Yadamsuren, A.: The IUCN Red List of Threatened Species 2025: e.T63543A50197851|last=IUCN|date=2025-05-03|publisher=International Union for Conservation of Nature|doi=10.2305/IUCN.UK.2025-2.RLTS.T63543A50197851.en|language=en}}</ref> Верблюды належат до родины ''Camelidae'', ид котруй ся удносят ай представникы окремого племені ''Lamini'': [[Лама|ламы]], [[Алпака|алпакы]], [[Ґванако|ґванакы]] тай [[Вікуня|вікуні]].<ref name="bornstein10">{{cite journal|doi=10.1186/1751-0147-52-S1-S17|issn=1751-0147|volume=52|issue=Suppl 1|article-number=S17|last=Bornstein|first=Set|title=Important ectoparasites of Alpaca (Vicugna pacos)|journal=Acta Veterinaria Scandinavica|year=2010|pmc=2994293|doi-access=free}}</ref> ''Camelidae'' походят из [[Сіверна Америка|Сіверної Америкы]], де ся появили у еоцені, а предок сучасных верблюдув, ''Paracamelus'', гіпотетично міґровав до Азії через земный муст у [[Берінґія|Берінґії]] (днешнюй Берінґовуй земли) бігом пузнього міоцена, дас&nbsp;6&nbsp;міліонув рокув&nbsp;теперь == Біолоґія == Просікова довгота жывота верблюда&nbsp;— 40–50&nbsp;рокув.<ref name="nationalgeo-bactrian">{{cite web |title=Bactrian Camel: Camelus bactrianus |work=National Geographic |date=10 May 2011 |access-date=28 November 2012 |url=http://animals.nationalgeographic.com/animals/mammals/bactrian-camel/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20121104103313/http://animals.nationalgeographic.com/animals/mammals/bactrian-camel |archive-date=4 November 2012 }}</ref> Доросла особина єдногорбого верблюда має высоту 1.85&nbsp;м на уровни плечий и 2.15&nbsp;м на уровни горба.<ref name="camello">{{cite web |publisher=Camello Safari |title=The amazing characteristics of the camels |access-date=26 November 2012 |url=http://www.camellosafari.com/?page_id=251 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20121107134110/http://www.camellosafari.com/?page_id=251 |archive-date=7 November 2012 }}</ref> Двагорбі верблюды годні быти щи на 30&nbsp;цм май высокі. Верблюды бирувут бігати куртыми рывками до 65&nbsp;км/год, вадь из постоянов скоротов до 40&nbsp;км/год.<ref name="bigfacts">{{cite web |title=How Fast Can Camels Run and How Long Can They Run For? |work=Big Site of Amazing Facts |date=17 April 2010 |access-date=29 November 2012 |url=http://www.bigsiteofamazingfacts.com/how-fast-can-camels-run-and-how-long-can-they-run-for/ }}</ref> Єдногорбі верблюды важат 300–600&nbsp;кґ, двагорбі&nbsp;— 300–1,000&nbsp;кґ. [[Файл:Teve_3.jpg|міні|Верблюды мавут у горбах масть на трафункы, кой їдіня мало. Кой верблюд ухосновує запасы масти, горб стає кылавый и спадає.]] Є пошыреный міт, гибы верблюды мавут у горбах воду,<ref name="auto">{{cite web |url=https://www.loc.gov/everyday-mysteries/zoology/item/how-much-water-does-a-camels-hump-hold/#:~:text=A%20camel's%20hump%20does%20not,become%20limp%20and%20droop%20down. |publisher=Library of Congress |accessdate=2025-05-06 |title=How much water does a camel's hump hold? }}</ref> айбо посправді у них сут резервуары масти, котрі годні ся хосновати ги запасноє жерело калорій, а не воды. Кой тота масть ся метаболізує, она дає воду спозад того, ож травліня масти перечинює [[кысень]] на воду; айбо процес дыханя того кысня выпаровує тоту воду з легкых&nbsp;— и в резултаті в сухых кліматах з метаболізма масти з горба обсяг воды ся дустає удємный.<ref name="vannjones">{{cite web |url=http://www.djur.cob.lu.se/Djurartiklar/Kamel.html |title=What secrets lie within the camel's hump? |first=Kerstin |last=Vann Jones |publisher=Lund University |location=[[Швеція|Sweden]] |access-date=7 January 2008 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20090523104134/http://www.djur.cob.lu.se/Djurartiklar/Kamel.html |archive-date=23 May 2009 }}</ref><ref name="rastogi71">{{cite book|publisher=New Age International|isbn=9788122412796|last=Rastogi|first=S. C.|title=Essentials Of Animal Physiology|year=1971|pages=180–181}}</ref> [[Файл:Eylcamel.jpg|альт=Транспортный верблюд на водилови|міні|Верблюд у [[Сомалія|Сомалії]]&nbsp;— крайині з мавеликов їх популаційов<ref name="Bernstein">{{cite book|first=William J.|last=Bernstein|title=A Splendid Exchange: How Trade Shaped the World|publisher=Grove Press|year=2009|page=56|isbn=9780802144164}}</ref>]] Верблюды мавут шор фізіолоґічных адаптацій, котрі помагавут їм ужывати в сухых пустынных кліматах и довгый час ся обходити без жерел воды.<ref name="roberts86">{{cite book|last=Roberts|first=Michael Bliss Vaughan|title=Biology: A Functional Approach|publisher=Nelson Thornes|year=1986|isbn=9780174480198|pages=234–235, 241}}</ref> [[Єдногорбый верблюд|Єдногорбі верблюды]] бирувут не пити 10&nbsp;днув у дуже горячу погоду тай страчати до&nbsp;30% масы тіла позад [[Дегідрація|дегідрації]].<ref>{{Cite web |url=http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002240/224033e.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20151109175143/http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002240/224033e.pdf |archive-date=2015-11-09 |url-status=live |title=The Camel from Tradition To Modern Times |author=[[UNESCO]] }}</ref> Они годні пити до&nbsp;140&nbsp;літрув воды за раз,<ref>{{Cite web |last=Crupi |first=Sarah |date=2021-04-06 |title=Truth or Tail: A camel's hump |url=https://www.clevelandzoosociety.org/z/2021/04/06/truth-or-tail-a-camels-hump |access-date=2025-08-04 |website=www.clevelandzoosociety.org |language=en }}</ref> айбо тота вода ся держит у їхньому кровобігови, а не горбі, як ся сохтує думати.<ref name="auto" /> == Етимолоґія == ''Верблюд'' походит уд [[Прасловянськый язык|прасловянського]] {{Lang|sla-pro|*velьb(l)ǫdъ}} ← {{Lang|sla-pro|vъlbǫdъ}}, позыченого з [[Ґотськый язык|ґотського]] ''{{Lang|got|ulbandus}}'' и через [[Народна етимолоґія|народну етимолоґію]] зближеного з velь „великый“ и blǫdъ „блуд“. ''{{Lang|got|ulbandus}}'' у свою очерідь походит уд [[Давньогрецькый язык|давньогрецького]] {{Lang|grc|ἐλέφας ''eléfas''}}, {{Lang|grc|ἐλέφαντος ''eléfantos''}} „<nowiki/>[[слон]]<nowiki/>“, котроє ся позычило из восточных языкув (грецькоє ἐλ- удповідат [[Арабськый язык|арабському]] ''al'' авадь хамітському ''eḷu'' „слон“, а -έφας представленоє в єґипетському ''āb(u)'' „слон, слонова кустка“).<ref>{{Cite book|editor1-first=О. С.|editor1-last=Мельничук|location=[[Київ]]|url=https://archive.org/details/etslukrmov1|title=Етимологічний словник української мови|chapter-url=https://archive.org/details/etslukrmov1/page/n350/mode/1up?view=theater|chapter=верблю́д|publisher=Наукова думка|volume=Том 1 (А – Г)|page=351|year=1982}}</ref> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Біолоґія]] f8xludh4l0ud1xvmjclu7illgplay0b Арабськый язык 0 25047 169224 2026-09-06T19:21:31Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Арабскый язык]] 169224 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Арабскый язык]] 7rmxwi5cntf1fbc8ud3muu1bg7eeflm Кідёш 0 25048 169231 2026-09-06T19:32:04Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Кідёш]] на [[Кідёвш]] 169231 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Кідёвш]] 6ubs4beh8fpdhvpb5rfhhsnlgsb184f Вікіпедія:Інтересне/2026/36 4 25049 169232 2026-09-06T20:23:00Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: * найпопуларнїше женьске мено на світї є Анна і єй одводжены формы? * на Місяцї є вміщеный малый памнятник присвяченый мертвым козмонавтам і астронавтам? * ядро обычайной церузкы є выроблене з ґрафіту, котрый є штруктуралным близкым діаманту? * тіґры ма... 169232 wikitext text/x-wiki * найпопуларнїше женьске мено на світї є Анна і єй одводжены формы? * на Місяцї є вміщеный малый памнятник присвяченый мертвым козмонавтам і астронавтам? * ядро обычайной церузкы є выроблене з ґрафіту, котрый є штруктуралным близкым діаманту? * тіґры мають смугату не лем серсть, але ай саму скору під нёв? * перша офіціална поштова знамка в історії дістала назву „Чорный пенні“? 77igtoph0o1pwrujgwufdofk22pnk5n Рофойново 0 25050 169236 2026-09-06T20:43:37Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/45495531|Рафайново]]» 169236 wikitext text/x-wiki '''Рофойно́во''' ({{Lang-hu|Rafajnaújfalu}}) [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Села Україны]] mropiywt04a1v27k1yxv98aff1pjust 169237 169236 2026-09-06T20:46:49Z Rue323 31002 169237 wikitext text/x-wiki '''Рофойно́во'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня.</ref> авадь '''Рафайно́во ('''{{Lang-uk|Рафайново}}) ({{Lang-hu|Rafajnaújfalu}}) ({{Lang-ro|Rafainovo}}) — село в Берегӱвському районови, Закарпатської области, Украйины. {{НП}}{{Статья в роботѣ|Rue323|3}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Села Україны]] rrq3ydjbjsj3wt4aydhffjubeo1jd0e 169238 169237 2026-09-06T20:52:00Z Rue323 31002 169238 wikitext text/x-wiki '''Рофойно́во'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня.</ref> авадь '''Рафайно́во ('''{{Lang-uk|Рафайново}}) ({{Lang-hu|Rafajnaújfalu}}) ({{Lang-ro|Rafainovo}}) — село в Берегӱвському районови, Закарпатської области, Украйины. {{НП}}{{Статья в роботѣ|Rue323|3}} == Назва == == Ґеоґрафія == == Історія == == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 974 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 96,41% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 2,57% * инні — 1,02% == Знаменитості == == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Села Україны]] gx3nbj5ny2ymk53ugvaffozku0uiq33 169239 169238 2026-09-06T20:57:47Z Rue323 31002 169239 wikitext text/x-wiki '''Рофойно́во'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня.</ref> авадь '''Рафайно́во ('''{{Lang-uk|Рафайново}}) ({{Lang-hu|Rafajnaújfalu}}) ({{Lang-ro|Rafainovo}}) — [[село]] в [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}}{{Статья в роботѣ|Rue323|3}} == Назва == Перва назва села была записана у [[1270]]. році ге Rophoyn. Пак споминали ся такі ге: Rophayn, Rafayna, Rafajna. Изслідоватилі тоту назву изъязувуть из имнём, вадь фаміліёв Рофойн котрый скорше всёго, и основав село. У [[Мадярскый язык|мадярськӱв]] назві приставка -уйфолу ("новоє село") ({{Lang-hu|újfalu}}) появило ся май потому.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/pallagi-laszlopalyamunkama.pdf</ref><ref>https://mek.oszk.hu/20800/20807/20807.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == == Історія == == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 974 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 96,41% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 2,57% * инні — 1,02% == Знаменитості == == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Села Україны]] buhveghoauw2sx9nj3zc4rdtrq6mgnr 169241 169239 2026-09-06T21:04:14Z Rue323 31002 169241 wikitext text/x-wiki '''Рофойно́во'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня.</ref> авадь '''Рафайно́во''' ци '''Рофойнуйфо́лу''' ({{Lang-uk|Рафайново}}) ({{Lang-hu|Rafajnaújfalu}}) ({{Lang-ro|Rafainovo}}) — [[село]] в [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}}{{Статья в роботѣ|Rue323|3}} == Назва == Перва назва села была записана у [[1270]]. році ге Rophoyn. Пак споминали ся такі ге: Rophayn, Rafayna, Rafajna. Изслідоватилі тоту назву изъязувуть из имнём, вадь фаміліёв Рофойн котрый скорше всёго, и основав село. У [[Мадярскый язык|мадярськӱв]] назві приставка -уйфолу ("новоє село") ({{Lang-hu|újfalu}}) появило ся май потому.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/pallagi-laszlopalyamunkama.pdf</ref><ref>https://mek.oszk.hu/20800/20807/20807.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == == Історія == == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 974 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 96,41% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 2,57% * инні — 1,02% == Знаменитості == Главна знаменитость села є [[Реформация|реформатськый]] костел [[1828]]. року уставбы, у класичному штілови. Храм возвели на місті деривляного, [[1733]]. року уставбы.<ref>https://www.oriszentpeter.hu/data/file/2015/05/22/ori-hirek_3_2.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://karpataljalap.net/2007/09/07/rafajnaujfalu-tortenete?utm_source=chatgpt.com</ref>. Тыж туристичный потенціал мавуть [[Рофойнӱвська хаща]] и [[Рофойнӱвськоє озеро]], котрі у изслідованях туристичных ресурсӱв [[Косоньщина|Косоньщины]], удмічені ге містні природні знаменитості.<ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/20ffbd69-0a20-4d3f-91ae-c3e835dc3c54/content?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Села Україны]] 9tac3k3tlwqj3n0a665b6v6iupckava 169252 169241 2026-09-07T07:21:08Z Rue323 31002 169252 wikitext text/x-wiki '''Рофойно́во'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня.</ref> авадь '''Рафайно́во''' ци '''Рофойнуйфо́лу''' ({{Lang-uk|Рафайново}}) ({{Lang-hu|Rafajnaújfalu}}) ({{Lang-ro|Rafainovo}}) — [[село]] в [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}}{{Статья в роботѣ|Rue323|3}} == Назва == Перва назва села была записана у [[1270]]. році ге Rophoyn. Пак споминали ся такі ге: Rophayn, Rafayna, Rafajna. Изслідоватилі тоту назву изъязувуть из имнём, вадь фаміліёв Рофойн котрый скорше всёго, и основав село. У [[Мадярскый язык|мадярськӱв]] назві приставка -уйфолу ("новоє село") ({{Lang-hu|újfalu}}) появило ся май потому.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/pallagi-laszlopalyamunkama.pdf</ref><ref>https://mek.oszk.hu/20800/20807/20807.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == Село є у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Косоньщина]]. Є у 28 км на северо-запад уд [[Берегово|Берегова]]. Миже [[Запсонь|Запсонёв]] и [[Баркасово|Баркасовом]]; а пудъїзд ид селови часто затруднять ся станом містных путьӱв.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/pallagi-laszlopalyamunkama.pdf</ref> == Історія == == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 974 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 96,41% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 2,57% * инні — 1,02% == Знаменитості == Главна знаменитость села є [[Реформация|реформатськый]] костел [[1828]]. року уставбы, у класичному штілови. Храм возвели на місті деривляного, [[1733]]. року уставбы.<ref>https://www.oriszentpeter.hu/data/file/2015/05/22/ori-hirek_3_2.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://karpataljalap.net/2007/09/07/rafajnaujfalu-tortenete?utm_source=chatgpt.com</ref>. Тыж туристичный потенціал мавуть [[Рофойнӱвська хаща]] и [[Рофойнӱвськоє озеро]], котрі у изслідованях туристичных ресурсӱв [[Косоньщина|Косоньщины]], удмічені ге містні природні знаменитості.<ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/20ffbd69-0a20-4d3f-91ae-c3e835dc3c54/content?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Села Україны]] 27pxyuk4tmg986n50uyfpmpqcbpliu2 Вікіпедія:Інтересне/2026/37 4 25051 169240 2026-09-06T20:58:39Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: * слоны суть єдиныма ссавцями на нашій планетї, котры фізіолоґічно не знать скакати? * середня копковита хмара може важити около 500 тон? * найдорогшым корїнём на світї традічно зіставать шафран? * найчастїше поужывана буква в сучаснім русиньскім і украї... 169240 wikitext text/x-wiki * слоны суть єдиныма ссавцями на нашій планетї, котры фізіолоґічно не знать скакати? * середня копковита хмара може важити около 500 тон? * найдорогшым корїнём на світї традічно зіставать шафран? * найчастїше поужывана буква в сучаснім русиньскім і україньскім алфавітї є „о“? * морьскы коникы суть єдиныма быдлины, у котрых зіставають в тяжі і родять праві самцї? 99ybg0ty8yikev714zcj7h5mes2o4ew Вікіпедія:Образчік тыждня/2026/37 4 25052 169243 2026-09-06T21:16:43Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{Образчік тыждня |образчік=Cyrillic letter O - uppercase and lowercase.svg |розмір=300 |назва образчіка=Буква „О“ |попис=Буква <nowiki>„</nowiki>[[О]]<nowiki>“</nowiki> }} 169243 wikitext text/x-wiki {{Образчік тыждня |образчік=Cyrillic letter O - uppercase and lowercase.svg |розмір=300 |назва образчіка=Буква „О“ |попис=Буква <nowiki>„</nowiki>[[О]]<nowiki>“</nowiki> }} 7h1ykv7dqu2zug7dg0zv62r00t1osd3