Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.19 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 540 169398 163745 2026-09-10T14:54:42Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:2|0|0 */ 169398 wikitext text/x-wiki {{Везирь|имя=Владимир Ленин |образок=Vladimir Lenin giving a speech.jpg | датум_уроджѣня = {{Birth date|1870|04|22}} |подпис_под_образком = Ленин в року 1917 агитуе на револуцию |мѣсто_уроджѣня = [[Ульяновск|Симбирск]] |датум_смерти = {{Death date and age|1924|01|21|1870|04|22}}|мѣсто_смерти = [[Горкы Ленинскы|Горкы]]|пост= Голова Совнаркома РСФСР| зачаток_термина =9. новембер 1917 | конець_термина =21. януар 1924 |пост2= Голова Совнаркома СССР| зачаток_термина2 =6. юл 1923 | конець_термина2 =21. януар 1924 |пост3= Голова рады труда и обороны РСФСР| зачаток_термина3 = апрѣль 1920 | конець_термина3 =16. юл 1923 |пост4= Голова рады труда и обороны РСФСР| зачаток_термина4 = 17. юл 1923 | конець_термина4 =21. януар 1924 | мати = Мария Александровна Ульянова (Бланк) (1835–1916) | отець = Илья Николаевич Ульянов (1831–1886) | супруга = Надежда Константиновна Крупская (1869–1939) | вѣра = [[Атеізм|атеизм]] | категория в Commons = Vladimir Lenin }} '''Владимир Ильич Ленин''' ({{lang-ru|Владимир Ильич Ульянов}}; [[22. апріль|22. апрѣля]]<ref>10. апрѣль подля юлианского календаря</ref> [[1870]], [[Ульяновск|Симбирск]], [[Российска империя]] – [[21. януар|21. януара]] [[1924]], [[Горкы Ленинскы|Горкы]] коло [[Москва|Москвы]], [[РСФСР]], [[СССР]]) — российскый [[Комунизм|комунистичный]] [[политик]] и [[Револуция|револуционер]], голова болшевицкой фракции, архитектор, [[мурник]] и первый везирь [[СССР| совѣтской державы]] (1917–1924), теоретик [[ленинизм]]у, доктрины, што адаптовала [[марксизм]] ку добѣ [[империализм]]у.<ref>How did Vladimir Lenin change the world? (Як Владимир Ленин змѣнив свѣт? Курты факты з животописа: Владимир Ленин уродив ся в Симбирску, Россия 22.апр. 1870. Ленин штудовав право на Казанской универзитѣ, але быв выключеный уже по трьох мѣсяцях. Наперек тому, склав испыты на правника на одлично и року 1891 достав диплому правника. Ленин уженив ся з Надеждов Крупсков 22. юла 1898. Крупска была його секретарьков и мала ключову организачну роль в створѣню Российской комунистичной партии. Владимир Ленин змѣнив свѣт як везирь болшевицкого переворота (1917). Владимир Ленин умер 21. януара 1924 в Горках, Россия.)</ref> Ленин Владимир Ильич (псевдоним), правдиве призвиско Ульянов (1870–1924), русскый револуционер и [[политик]]. Походив из родины вызнамного директора гимназии и, по проведеню смертелной кары брата му, обернув ся ку револучным идеям. Не позераючи на проблемы з урядами, удало му ся выштудовати [[право]], а неодовго включив ся в чинность Социал-демократичной роботничой партии [[Российска империя|России]] и по розколѣ партии в року 1903 став ся лидером ей болшевицкой фракции. Часто трафляв до арешту и мусѣв жити на высланю, вернув ся лем в року 1917 по детронизации царя. По тому удало ся му звершити державный переворот, в резултатѣ которого хопив ся моци. Неодовго подписав мир з [[Нѣмецке цѣсарство|Нѣмецком]], але в [[Российска империя|России]] ся зачала домова война, котра в дакоторых мѣстах тягла ся до року 1923. Болшевикы ся справовали барз немилосердно в часѣ войны и наступной совѣтизации [[Российска Федерация|России]].<ref>[https://klub.slovniky.cz/clanek/slovnicek-osobnosti-l Klaretův encyklopedický klub: Slovníček osobností / L]</ref> == Ключовы факты з живота== === Дѣтство и школованя === Быв третий з шестеро дѣти в дружной щастливой родинѣ высокошколованых и културных родительох. Закончив [[Гимназия|гимназию]] на одлично. В 16 рокы нич не указовало на будучого бунтаря. Але в 17 рокы по передчасной смерти отця и завѣшеню старшого брата Александра за участь в терористичной групѣ, плановавшой забити императора Александра&nbsp;ІІІ., Владимир нечекано став ся головов родины, котра одтеперь была потупена як выховавша «антидержавного злочинця». Владимир, зачавшый ся учити на универзитѣ в [[Казань|Казани]], быв выказаный з универзиты и з [[Казань|Казани]] и высланый в село Кокушкино в маеток дѣда, де уже скорше была выслана старша сестра му, Анна. В року 1889 Ульяновы перенесли ся до [[Самара|Самары]], де Владимиру дозволили скласти испыты на [[правник]]а, и быв [[адвокат]]ом в [[Самара|Самарѣ]] (1982–1983), пак в [[Санкт-Петербург]]у (1893–1895).<ref name="Resis"/> === Зачаток револучной чинности === В столици з иншыма [[Марксізм|марксистами]] створив нелегалный «Союз борьбы за освобождение рабочего класса». В децембрѣ 1895 года организаторы «Союза» были арештованы, быв запертый в тюрму на 15 мѣсяци, а пак спроваженый на высланя в село Шушенске, на [[Сибирия|Сибирию]], на три рокы. Там за ним пошла и його обручена, Надежда Крупска. В року 1900 одышов до загранича, де писав роботы з теории пролетарской револуции, од року 1901 хосновав псевдоним ''Ленин''.<ref name="Resis">Albert Resis</ref> === Русскы револуции и свѣтова война === {{Цитат 3|header=Споминка за Ленина<br/> од його опонента-меншевика |content=As one Menshevik opponent described Lenin: “There is no other man who is absorbed by the revolution twenty-four hours a day, who has no other thoughts but the thought of revolution, and who even when he sleeps, dreams of nothing but revolution.”<ref name="Resis"/>|footer=«Не е щи едного такого, што быв бы заятый револуциов 24 годины денно, котрый не мав бы иншой журы, окрем револуции, и котрому ай во снѣ бы ся снила лем револуция»}} По неуспѣху револуции 1905 Ленин мусѣв зась одыйти до загранича, а царскый режим зреализовав скромны реформы и невеликы репресии и добив ся, же ряды револуционерох прорѣдли. В [[Авґуст|августѣ]] 1914 выбухла [[Перва свѣтова война|свѣтова война]], социалистичны партии по вшиткой [[Европа|Европѣ]] ся здружили довкола своих урядох, наперек резолюции Другого Интернационала, котрый од них жадав противити ся своим урядам, аж и обаляти их. Ленин тогды выголосив новый слоган: «Обернути империалистичну войну на домову!» Але ани так не достав вельо симпатизантох ани в наступных рокох: люде не хотѣли нияку войну. Ку року 1917 Ленину ся видѣло, же война ся нигда не скончить, и перспектива револуции навално зникать. Але за тыждень з 8. по 15. марца 1917<ref>Подля юлианского календаря то быв фебруар, зато подѣи называють фебруарова револуция або фебруаровый переворот.</ref> голодны, замерзлы, змучены войнов роботникы и воякы [[Петроград]]а змогли ся обалити царя. Ленин и його найблизшы соратникы понаглили ся дому, а нѣмецка влада дозволила им повезти ся в двох специалных вагонах з невтралного [[Швайц]]а через вшитку [[Германия|Германию]], застачивши грошѣ и охрану. [[Берлин]] ся надѣяв, же револуция в [[Российска империя|России]] подломить ей военну силу. Ленин прийшов до [[Петроград]]у 16. апрѣля 1917, мѣсяць по тому, як царь мусѣв ся зречи престола. Из револуции ся родив ''Дочасный уряд'', сформованый з буржуазно-либеральных партий. Приход того уряду ку владѣ став ся можный лем из сугласу Петроградского Совѣта, совѣта роботницкых депутатох, выбранных на заводах столицѣ. Але ''Дочасный уряд'' не хотѣв прияти найвекшы жаданя роботникох, воякох и селян — неодкладный мир и роздѣл статкарскых земель межи селянами.<ref name="Resis"/> === Розбудова совѣтской державы и домова война === Лем влада Совѣтох могла сповнити тоты жаданя. Ленин сформуловав слоган: «Вшитку владу Совѣтам!», але болшевикы ещи не мали векшину в Совѣтах. Онь в септембрѣ 1917 вымучены од войны и упадка економикы роботникы, воякы и селяне, котры жадали неодкладных и радикалных перемѣн, проголосовали за болшевицку векшину. Ленин, котрый быв скрыв ся до илегалиты по тому, як ''Дочасный уряд'' выголосив го за «нѣмецкого агента», выхосновав момент, жебы обалити ''Дочасный уряд'' и передати владу Совѣтам, котры теперь были в руках болшевикох. 7. и 8. новембра ведена болшевиками Червена гвардия ай револучны воякы и морякы, натрафивши лем на незначный одпор, обалили ''Дочасный уряд'' и выголосили, же державна влада перешла до рук Совѣтох. Делегаты Другого Всероссийского зъѣзду Советох проголосовали за принятя повной влады и выбрали Ленина предсѣдником Совѣта Народных Комисарох, нового Совѣтского уряду, ай одобрили його ''Декрет о мирѣ'' и ''Декрет о землѣ''. Коли в януарѣ 1918 года слободно выбрали ''Уставотворны Зборы'', меншевикы и правы есеры категорически одвергли совѣтизм. Тогды Ленин без ваганя розказав розогнати ''Уставотворны Зборы''. Лѣвы комунисты были против мира, але Ленин видѣв, же тото найглубше желаня люду, и наконець в марцу 1918, коли неприятель одорвав ещи векшу часть [[Российска империя|бывшой России]], в Брест-Литовску подписали мир. Уряд Ленина одказав ся од выплаты вшитых заграничных позычок и без компензации национализовав чужоземны активы в России. Война з вонкашным неприятельом ся закончила, але такой в року 1918 зачала ся домова война, котра принесла миллионы жертв и незмѣрны спустошеня. Меджи первыма жертвами быв сам Ленин. В августѣ 1918 нападник вцѣлив Ленина двома кулями в шию при выходѣ з фабрикы, де иппен мав выступ з далшов рѣчов, але Ленин ся з того выздоровѣв. Совѣтскый уряд наразив на величезны перепоны. Антисовѣтскы силы, што достали прозывку ''бѣлых'', ведены переважно бывшыма царскыма генералами и адмиралами, завзято ся били за обаленя режима ''черленых''. Што вецей, союзникы щедро застачали ''белых'' техников, грошима и войсками подтримкы, котры заручали безпеку ''бѣлых''. Далша жура была з селянами: поддержка их жаданя забрати и роздѣлити вшитку землю од землепанох завойовала довѣру селян, без подпоры котрых влада бы не могла ся удержати. Але розвал економикы заставив Ленина, не маючи грошей и товарох, обы обмѣняти на зерно, потребное на прокормленя Червеной Армии и городского обывательства, завести систему реквизиции звышкох хлѣба. Селяне ся сопротивляли, хоть лем до того, покля не скусили «ослободженя» ''бѣлыма''. На завойованых териториях ''бѣлы'' вернули землю пережым властникам и твердо покарали селян, посмѣвшых захватити чужое. Зато хоть и не приимали селяне совѣтскы реквизиции хлѣба, але тоты з них, што мусѣли выбрати меджи ''червеныма'' и ''бѣлыма'', выбирали ''червеных''.<ref name="Resis"/> === Конець войны и далшы проблемы === Ку року 1921 на векшой части територии побѣдили ''червены'' и перед селянами уже не стояв выбор. Але теперь они категорично ся одказали здавати хлѣб владѣ. Грозило масове селянске восстаня и Ленин рѣшив одступити. В марцу 1921 была заведена [[Нова економична политика]], што поклала конець реквизициям и дозволила селянам продавати урожай на вольному торгу. Тото означало часточное наверненя [[капитализм]]а, але привело ку росту економикы. Теперь Ленин зачав бой против опозиции вдну партии, поважуючи же она стала ся опасна, бо селянство и значна часть роботникох были незадоволены совѣтскым режимом. Тоты репресии розчистили путь настаню особной диктатуры [[Сталин]]а. Совѣтска [[Штат|держава]] в послѣдны рокы живота Ленина была дуже далека од образа социализма, котрый он нарисовав во своих теоретичных роботах. В апрѣлю 1922 дохторы выбрали му з шиѣ едну з куль, котры достав из пиштолѣ нападника в року 1918. Через мѣсяць по тому Ленин зостав часточно парализованый и не годен быв говорити. {{nobr|10. марца 1923}} далшый мозговый удар остаточно одняв му дар рѣчи, а {{nobr|21. януара 1924}} далша гута спричинила його смерть того ж дня.<ref name="Resis"/> == Жерела == * {{cite web |author='''Albert Resis''' |editor= |date=Nov. 15, 2025 |url=https://www.britannica.com/biography/Vladimir-Lenin |title=Vladimir Lenin, prime minister of Soviet Union |publisher=Britannica online |format= |quote= |language= |accessdate=28.11.2025 |archiveurl= |archivedate= }} * '''How did Vladimir Lenin change the world?''' Questions and answers about Russian revolutionary leader Vladimir Lenin. https://www.britannica.com/video/Top-questions-answers-Vladimir-Lenin/-245849 {{ref-en}} ''(Як Владимир Ленин змѣнив свѣт? Курты факты з животописа: * Владимир Ленин уродив ся в Симбирску, Россия 22. апр. 1870. * Ленин штудовав право на Казанской универзитѣ, але быв выключеный уже по трьох мѣсяцях. Наперек тому, склав испыты на [[правник]]а на одлично и року 1891 достав диплому [[правник]]а. * Ленин уженив ся з Надеждов Крупсков 22. юла 1898. Крупска была його секретарьков и мала ключову организачну роль в створѣню Российской комунистичной партии. *Владимир Ленин змѣнив свѣт як везирь болшевицкого переворота (1917). * Владимир Ленин умер 21. януара 1924 в Горках, Россия.)'' == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1870|1924|Ленін, Володимир}} [[Катеґорія:Політічны лідеры|Ленін]] c2aaqvvi8cddzrwcpvsu1rot5swx6q6 169403 169398 2026-09-10T15:31:53Z Flipdot 23893 169403 wikitext text/x-wiki {{Везирь|имя=Владимир Ленин |образок=Vladimir Lenin giving a speech.jpg | датум_уроджѣня = {{Birth date|1870|04|22}} |подпис_под_образком = Ленин в року 1917 агитуе на револуцию |мѣсто_уроджѣня = [[Ульяновск|Симбирск]] |датум_смерти = {{Death date and age|1924|01|21|1870|04|22}}|мѣсто_смерти = [[Горкы Ленинскы|Горкы]]|пост= Голова Совнаркома РСФСР| зачаток_термина =9. новембер 1917 | конець_термина =21. януар 1924 |пост2= Голова Совнаркома СССР| зачаток_термина2 =6. юл 1923 | конець_термина2 =21. януар 1924 |пост3= Голова рады труда и обороны РСФСР| зачаток_термина3 = апрѣль 1920 | конець_термина3 =16. юл 1923 |пост4= Голова рады труда и обороны РСФСР| зачаток_термина4 = 17. юл 1923 | конець_термина4 =21. януар 1924 | мати = Мария Александровна Ульянова (Бланк) (1835–1916) | отець = Илья Николаевич Ульянов (1831–1886) | супруга = Надежда Константиновна Крупская (1869–1939) | вѣра = [[Атеізм|атеизм]] | категория в Commons = Vladimir Lenin }} '''Владимир Ильич Ленин''' ({{lang-ru|Владимир Ильич Ульянов}}; [[22. апріль|22. апрѣля]]<ref>10. апрѣль подля юлианского календаря</ref> [[1870]], [[Ульяновск|Симбирск]], [[Российска империя]] – [[21. януар|21. януара]] [[1924]], [[Горкы Ленинскы|Горкы]] коло [[Москва|Москвы]], [[РСФСР]], [[СССР]]) — российскый [[Комунизм|комунистичный]] [[политик]] и [[Револуция|револуционер]], голова болшевицкой фракции, архитектор, [[мурник]] и первый везирь [[СССР| совѣтской державы]] (1917–1924), теоретик [[ленинизм]]у, доктрины, што адаптовала [[марксизм]] ку добѣ [[империализм]]у.<ref>How did Vladimir Lenin change the world? (Як Владимир Ленин змѣнив свѣт? Курты факты з животописа: Владимир Ленин уродив ся в Симбирску, Россия 22.апр. 1870. Ленин штудовав право на Казанской универзитѣ, але быв выключеный уже по трьох мѣсяцях. Наперек тому, склав испыты на правника на одлично и року 1891 достав диплому правника. Ленин уженив ся з Надеждов Крупсков 22. юла 1898. Крупска была його секретарьков и мала ключову организачну роль в створѣню Российской комунистичной партии. Владимир Ленин змѣнив свѣт як везирь болшевицкого переворота (1917). Владимир Ленин умер 21. януара 1924 в Горках, Россия.)</ref> Ленин Владимир Ильич (псевдоним), правдиве призвиско Ульянов (1870–1924), русскый револуционер и [[политик]]. Походив из родины вызнамного директора гимназии и, по проведеню смертелной кары брата му, обернув ся ку револучным идеям. Не позераючи на проблемы з урядами, удало му ся выштудовати [[право]], а неодовго включив ся в чинность Социал-демократичной роботничой партии [[Российска империя|России]] и по розколѣ партии в року 1903 став ся лидером ей болшевицкой фракции. Часто трафляв до арешту и мусѣв жити на высланю, вернув ся лем в року 1917 по детронизации царя. По тому удало ся му звершити державный переворот, в резултатѣ которого хопив ся моци. Неодовго подписав мир з [[Нѣмецке цѣсарство|Нѣмецком]], але в [[Российска империя|России]] ся зачала домова война, котра в дакоторых мѣстах тягла ся до року 1923. Болшевикы ся справовали барз немилосердно в часѣ войны и наступной совѣтизации [[Российска Федерация|России]].<ref>[https://klub.slovniky.cz/clanek/slovnicek-osobnosti-l Klaretův encyklopedický klub: Slovníček osobností / L]</ref> == Ключовы факты з живота== === Дѣтство и школованя === Быв третий з шестеро дѣти в дружной щастливой родинѣ высокошколованых и културных родительох. Закончив [[Гимназия|гимназию]] на одлично. В 16 рокы нич не указовало на будучого бунтаря. Але в 17 рокы по передчасной смерти отця и завѣшеню старшого брата Александра за участь в терористичной групѣ, плановавшой забити императора Александра&nbsp;ІІІ., Владимир нечекано став ся головов родины, котра одтеперь была потупена як выховавша „антидержавного злочинця“. Владимир, зачавшый ся учити на универзитѣ в [[Казань|Казани]], быв выказаный з универзиты и з [[Казань|Казани]] и высланый в село Кокушкино в маеток дѣда, де уже скорше была выслана старша сестра му, Анна. В року 1889 Ульяновы перенесли ся до [[Самара|Самары]], де Владимиру дозволили скласти испыты на [[правник]]а, и быв [[адвокат]]ом в [[Самара|Самарѣ]] (1982–1983), пак в [[Санкт-Петербург]]у (1893–1895).<ref name="Resis"/> === Зачаток револучной чинности === В столици з иншыма [[Марксізм|марксистами]] створив нелегалный „Союз борьбы за освобождение рабочего класса“. В децембрѣ 1895 года организаторы „Союза“ были арештованы, быв запертый в тюрму на 15 мѣсяци, а пак спроваженый на высланя в село Шушенске, на [[Сибирия|Сибирию]], на три рокы. Там за ним пошла и його обручена, Надежда Крупска. В року 1900 одышов до загранича, де писав роботы з теории пролетарской револуции, од року 1901 хосновав псевдоним ''Ленин''.<ref name="Resis">Albert Resis</ref> === Русскы револуции и свѣтова война === {{Цитат 3|header=Споминка за Ленина<br/> од його опонента-меншевика |content=As one Menshevik opponent described Lenin: “There is no other man who is absorbed by the revolution twenty-four hours a day, who has no other thoughts but the thought of revolution, and who even when he sleeps, dreams of nothing but revolution.”<ref name="Resis"/>|footer=«Не е щи едного такого, што быв бы заятый револуциов 24 годины денно, котрый не мав бы иншой журы, окрем револуции, и котрому ай во снѣ бы ся снила лем револуция»}} По неуспѣху револуции 1905 Ленин мусѣв зась одыйти до загранича, а царскый режим зреализовав скромны реформы и невеликы репресии и добив ся, же ряды револуционерох прорѣдли. В августѣ 1914 выбухла [[Перва свѣтова война|свѣтова война]], социалистичны партии по вшиткой [[Европа|Европѣ]] ся здружили довкола своих урядох, наперек резолюции Другого Интернационала, котрый од них жадав противити ся своим урядам, аж и обаляти их. Ленин тогды выголосив новый слоган: „Обернути империалистичну войну на домову!“ Але ани так не достав вельо симпатизантох ани в наступных рокох: люде не хотѣли нияку войну. Ку року 1917 Ленину ся видѣло, же война ся нигда не скончить, и перспектива револуции навално зникать. Але за тыждень з 8. по 15. марца 1917<ref>Подля юлианского календаря то быв фебруар, зато подѣи называють фебруарова револуция або фебруаровый переворот.</ref> голодны, замерзлы, змучены войнов роботникы и воякы [[Петроград]]а змогли ся обалити царя. Ленин и його найблизшы соратникы понаглили ся дому, а нѣмецка влада дозволила им повезти ся в двох специалных вагонах з невтралного [[Швайц]]а через вшитку [[Германия|Германию]], застачивши грошѣ и охрану. [[Берлин]] ся надѣяв, же револуция в [[Российска империя|России]] подломить ей военну силу. Ленин прийшов до [[Петроград]]у 16. апрѣля 1917, мѣсяць по тому, як царь мусѣв ся зречи престола. Из револуции ся родив ''Дочасный уряд'', сформованый з буржуазно-либеральных партий. Приход того уряду ку владѣ став ся можный лем из сугласу Петроградского Совѣта, совѣта роботницкых депутатох, выбранных на заводах столицѣ. Але ''Дочасный уряд'' не хотѣв прияти найвекшы жаданя роботникох, воякох и селян — неодкладный мир и роздѣл статкарскых земель межи селянами.<ref name="Resis"/> === Розбудова совѣтской державы и домова война === Лем влада Совѣтох могла сповнити тоты жаданя. Ленин сформуловав слоган: „Вшитку владу Совѣтам!“, але болшевикы ещи не мали векшину в Совѣтах. Онь в септембрѣ 1917 вымучены од войны и упадка економикы роботникы, воякы и селяне, котры жадали неодкладных и радикалных перемѣн, проголосовали за болшевицку векшину. Ленин, котрый быв скрыв ся до илегалиты по тому, як ''Дочасный уряд'' выголосив го за „нѣмецкого агента“, выхосновав момент, жебы обалити ''Дочасный уряд'' и передати владу Совѣтам, котры теперь были в руках болшевикох. 7. и 8. новембра ведена болшевиками Червена гвардия ай револучны воякы и морякы, натрафивши лем на незначный одпор, обалили ''Дочасный уряд'' и выголосили, же державна влада перешла до рук Совѣтох. Делегаты Другого Всероссийского зъѣзду Советох проголосовали за принятя повной влады и выбрали Ленина предсѣдником Совѣта Народных Комисарох, нового Совѣтского уряду, ай одобрили його ''Декрет о мирѣ'' и ''Декрет о землѣ''. Коли в януарѣ 1918 года слободно выбрали ''Уставотворны Зборы'', меншевикы и правы есеры категорически одвергли совѣтизм. Тогды Ленин без ваганя розказав розогнати ''Уставотворны Зборы''. Лѣвы комунисты были против мира, але Ленин видѣв, же тото найглубше желаня люду, и наконець в марцу 1918, коли неприятель одорвав ещи векшу часть [[Российска империя|бывшой России]], в Брест-Литовску подписали мир. Уряд Ленина одказав ся од выплаты вшитых заграничных позычок и без компензации национализовав чужоземны активы в России. Война з вонкашным неприятельом ся закончила, але такой в року 1918 зачала ся домова война, котра принесла миллионы жертв и незмѣрны спустошеня. Меджи первыма жертвами быв сам Ленин. В августѣ 1918 нападник вцѣлив Ленина двома кулями в шию при выходѣ з фабрикы, де иппен мав выступ з далшов рѣчов, але Ленин ся з того выздоровѣв. Совѣтскый уряд наразив на величезны перепоны. Антисовѣтскы силы, што достали прозывку ''бѣлых'', ведены переважно бывшыма царскыма генералами и адмиралами, завзято ся били за обаленя режима ''черленых''. Што вецей, союзникы щедро застачали ''белых'' техников, грошима и войсками подтримкы, котры заручали безпеку ''бѣлых''. Далша жура была з селянами: поддержка их жаданя забрати и роздѣлити вшитку землю од землепанох завойовала довѣру селян, без подпоры котрых влада бы не могла ся удержати. Але розвал економикы заставив Ленина, не маючи грошей и товарох, обы обмѣняти на зерно, потребное на прокормленя Червеной Армии и городского обывательства, завести систему реквизиции звышкох хлѣба. Селяне ся сопротивляли, хоть лем до того, покля не скусили „ослободженя“ ''бѣлыма''. На завойованых териториях ''бѣлы'' вернули землю пережым властникам и твердо покарали селян, посмѣвшых захватити чужое. Зато хоть и не приимали селяне совѣтскы реквизиции хлѣба, але тоты з них, што мусѣли выбрати меджи ''червеныма'' и ''бѣлыма'', выбирали ''червеных''.<ref name="Resis" /> === Конець войны и далшы проблемы === Ку року 1921 на векшой части територии побѣдили ''червены'' и перед селянами уже не стояв выбор. Але теперь они категорично ся одказали здавати хлѣб владѣ. Грозило масове селянске восстаня и Ленин рѣшив одступити. В марцу 1921 была заведена [[Нова економична политика]], што поклала конець реквизициям и дозволила селянам продавати урожай на вольному торгу. Тото означало часточное наверненя [[капитализм]]а, але привело ку росту економикы. Теперь Ленин зачав бой против опозиции вдну партии, поважуючи же она стала ся опасна, бо селянство и значна часть роботникох были незадоволены совѣтскым режимом. Тоты репресии розчистили путь настаню особной диктатуры [[Сталин]]а. Совѣтска держава в послѣдны рокы живота Ленина была дуже далека од образа социализма, котрый он нарисовав во своих теоретичных роботах. В апрѣлю 1922 дохторы выбрали му з шиѣ едну з куль, котры достав из пиштолѣ нападника в року 1918. Через мѣсяць по тому Ленин зостав часточно парализованый и не годен быв говорити. {{nobr|10. марца 1923}} далшый мозговый удар остаточно одняв му дар рѣчи, а {{nobr|21. януара 1924}} далша гута спричинила його смерть того ж дня.<ref name="Resis"/> == Жерела == * {{cite web |author=Albert Resis |editor= |date=Nov. 15, 2025 |url=https://www.britannica.com/biography/Vladimir-Lenin |title=Vladimir Lenin, prime minister of Soviet Union |publisher=Encyclopædia Britannica |format= |quote= |language= |accessdate=28.11.2025 |archiveurl= |archivedate= }} * How did Vladimir Lenin change the world? Questions and answers about Russian revolutionary leader Vladimir Lenin. https://www.britannica.com/video/Top-questions-answers-Vladimir-Lenin/-245849 {{ref-en}} ''(Як Владимир Ленин змѣнив свѣт? Курты факты з животописа: * Владимир Ленин уродив ся в Симбирску, Россия 22. апр. 1870. * Ленин штудовав право на Казанской универзитѣ, але быв выключеный уже по трьох мѣсяцях. Наперек тому, склав испыты на [[правник]]а на одлично и року 1891 достав диплому [[правник]]а. * Ленин уженив ся з Надеждов Крупсков 22. юла 1898. Крупска была його секретарьков и мала ключову организачну роль в створѣню Российской комунистичной партии. *Владимир Ленин змѣнив свѣт як везирь болшевицкого переворота (1917). * Владимир Ленин умер 21. януара 1924 в Горках, Россия.)'' == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1870|1924|Ленін, Володимир}} [[Катеґорія:Політічны лідеры|Ленін]] jovfwaladti49o242tl4p59c42kyx13 0 602 169454 161072 2026-09-11T08:54:57Z Igor Kercsa 5504 доповненя 169454 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Джакомо Пуччіні |Образчик=[[Файл:GiacomoPuccini.jpg|200px]] |Категория_склада=Giacomo Puccini |Уроджѣня={{Birth date|1858|12|24}} |Мѣсто_роджѣня=Лука |Упокоеня={{Death date and age|1924|11|29|1858|12|24}} |Мѣсто_смерти=[[Брусел]] }} '''Джакомо Пуччіні''' ([[22. децембра]] [[1858]], Лука - [[29. новембра]] Брусел, [[1924]]) быв італскый оперный композітор і вызначный представитель верізму. Ёго оперы ся тїшать тырвалому інтересу публікы і належыть міджі найчастїше граны дїла на цїлім світї. {{lifetime|1858|1924|Пуччіні, Джакомо}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] 6k02161a5dro0encqbp94jzdh6hn3sf 0 619 169423 166039 2026-09-11T00:19:34Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169423 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Адолф Добрянскый<br>фон Сачуров | image = DobrianskyAdolf(1885).jpg | imagesize = 210 | alt = | caption = Политичный лидер<br>[[Славяньскы языкы|славянох]] [[Австро-Мадярщина|Австро-Мадярщины]] | pseudonym = A. Iv...tsch; A. Iv...witsch; A. I.; S; А. И. Д.; K. Lomensky; Ein Slave; Ein österreichischer Patriot; Срѣмецъ; Старый австрійскій патріотъ; Православный галичанинъ; Аидинъ | birthname = Адолф Добрянскый | birthdate = {{Birth date|1817|12|19}} | birthplace = [[Рудльов]], [[жупа Земплин]], [[Австрийска империя]] | deathdate = {{Death date and age|1901|03|19|1817|12|19}} | deathplace = [[Иннсбрук]], [[Австро-Мадярщина]] | resting_place = {{Death date|1901|03|24}}<br>[[Чертижне (окрес Меджилаборце)|Чертижне]], [[жупа Земплин]], [[Австро-Мадярщина]] | occupation = банскый [[инженер]], [[политик]], депутат [[парламент]]а, политичный теоретик | language = русскый<br>нѣмецкый | nationality = [[Русины|Русин]] | ethnicity = з [[Пряшівскый край|Пряшовского края]] | citizenship = [[Австро-Мадярщина|австро-мадярске]] | education = | alma_mater = | period = 1861-1901 | genre = политичны теории,<br>историчны екскурсы<br>интерпелации | subject = панславизм, автономия, церковна традиция | movement = | notableworks = <!-- or: | notablework = --> | spouse = Елеонора Милвиусова | partner = <!-- or: | partners = --> | children = Олга (1843), Владимир (1846), Мирослав (1849), Ирина (1854), Олена (1855), Алексѣя (1857), Вѣра (1861), Борис (1863)<ref>[http://ru.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C:218368 Добрянскый-Сачуров на сайтѣ ''Родовід'' ]</ref> | relatives = Иван Добрянскый (отець)<br>Шарлотта Сепешгази (мати)<br>[[Виктор Добрянскый]] (брат)<br>[[Алексей Ґеровскый|Алексей Геровскый]] (внук)<br>[[Георгий Геровскый]] (внук)<br>[[Игорь Грабарь]] (внук) | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons =Adolf Dobryansky }} '''Адолф Добряньскый фон Сачуров''' (*[[19. децембер|19. децембра]] [[1817]], [[Рудльов]] — †[[19. марец|19. марца]] [[1901]], [[Иннсбрук|Інсбрук]], похованый в [[Село|селі]] [[Чертижне (окрес Меджилаборце)|Чертижне]]) — русиньскый економ [[Підкарпатьска Русь|карпаторусиньского]] походжіня, доктор [[Право|права]], педаґоґ і [[Политик|політічный]] діятель. Першый великый політічный лідер Русинів в Угорьску.<ref>[https://web.archive.org/web/20151114193525/http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_history.html#Адолф_Добряньскый_і_ёго_одказ/Адолф Добряньскый і ёго одказ]</ref> Быв єдным із закладаючіх членів [[Матїця словеньска|Матіцї словеньской]] у возроднім процесї Словаків і Русинів у 19. сторочу. <ref>[https://www.certizne.eu/prispevky/adolf-i-dobriansky Адолф Добряньскый на офіціалній вебсторінцї села Чертижне]{{ref-sk}}</ref> == Біоґрафія == Народив ся до родины ґрекокатолицького [[священик]]а, походить із старого [[шляхта|шляхтічного]] [[род Сас|роду Сас]]. Ґімназіалны штудії абсолвовав у [[Левоча|Левочі]], [[Рожнява|Рожняві]] і в [[Мішколц|Мішколцю]], высшу освіту в области філозофії і права здобыв у [[Кошіцї|Кошіцях]] і в [[Ягер|Яґрї]]. В роках 1836 – 1840 штудовав на баньскій і лїсницькій академії в [[Баньска Щавніця|Баньскій Щавніцї]], штудії закінчів у Відню. Робив як адъюнкт, пізнїше як баньскый інжінїр на середнїм Словеньску, в чеськых краях і в [[Слезьско|Слезьку]]. Підчас [[Революція в Австрійскій імперії|револуції]] ся вернув до [[Баньска Щавніця|Баньскій Щавніцї]], де в роцї 1848 кандідовав у вольбах до [[угорьскый сейм|угорьского сейму]], но посланці його мандат не хотіли узнати. Оженив ся з Елеоноров, дївков гонтяньского народовця Йозефа Мілвіуса, з котров мав сына Мірослава і пять дївок (єдна з них [[Олга Грабарь|Ольґа Грабарь]]). Вплив, же ся став ведучoв oсoбнoстёв русиньского народного оброджіня, мало і ёго перебываня в Чехах (1846-48), де ся спознав з чеськыма публічныма чінителямі як [[E. Палацькый]], [[К. Гавлічек-Боровскый]] ці [[Ф. Л. Ріґер]]. Сполупрацовав з многыма словеньскыма публічныма чінителямі як наприклад [[Йозеф Милослав Гурбан|Й. М. Гурбан]] і [[A. Радліньскый]]. Быв прихыленцьом ідей славяньской взаємности і [[Русофил|русофілства]] <ref>[http://www.lem.fm/115-rokiv-od-smerti-dobryanskogo/ 115 років од смерти Добряньского - лем.fm.]</ref>. Быв ведучов особностьов ґрупы русиньскых інтелектуалів, котра зоставила політічный проґрам соєдиніня Русинів [[Підкарпатьска Русь|Угорьской Руси]], [[Галич|Выходной Галичі]] і [[Буковина|Буковины]] до єдной провінції в рамках [[Австрійска імперія|Габсбурьской монархії]]. В роцї 1849, в рамкох ґрупы русиньскых інтелектуалів, А. Добряньскый передложыв цісарьови Франтішкови Йозефови I. політічный проґрам соєдиніня Русинів Угорьской Руси, Выходной Галичі і Буковины до єдной провінції в рамках Габсбурьской монархії у формі меморандуму під назвов '''Памятникъ Русинов угорскых'''. В роках 1849 – 1867 быв у службах [[Австрійска імперія|цісарьского двора]], а то наперед як цівілный комісарь при руськім войску а потім у функціях высшого урядника штатной справы в Ужгородї, в Кошіцях, в Будинї, в Сеґединї і у Великім Варадинї. В роцї 1857 А. Добряньскый купив село Сачуров. В роцї 1858 му быв подарований [[шляхта|шляхтічный тітул]] а до призвіска зробленый додаток «фон Сачуров». В роцї 1861 А. Добряньскый вырішыв зоставити новый меморандум пожадавків Русинів. До окремых русиньскых ґрекокатолицькых парохій роспослав тайный обіжник у твердім протимадярьскім тоні. Быв председом [[Общество св. Іоанна Крестителя|Общества св. Іоанна Крестителя]] і [[Общество св. Василія Великого|Общества св. Василія Великого]]. У роцї 1861 успішно кандідовав у вольбах до [[угорьскый сейм|угорьского сейму]], але нa першім засіданю сейму ґрупа мадярьскых посланців напала Добряньского мандат посланьця через ёго діятельство як комісаря в руськім інтервечнім войску у р. 1849. Ганливо го означілі за “московского лідра” і “Панслава”, і так выбор сейму зрушыв платность його мандату. А. Добряньскый ся різныма способамі снажыв о наповніня пожадавків Русинів (зрівноправнїня в рамках Угорьска, а то в адміністратівній, школьскій і языковій области), причім ся прімарно орєнтовав на віденьскы власти. А. Добряньскый але не таїв ани свої панславістічны погляды, котры бранили міцнїшій підпорї з боку віденьского двора і спущали неволю Будапешті. Послїднїй модел рішіня русиньского вопросу в рамкох монархії А. Добряньскый представив в роботї '''Проэктъ политической программы для Руси австрійской''' в р. 1871. В нїй указав на потребу автономії про '''Австрійску Русь''' (провінції [[Галич|Ґаліція]] і [[Буковина]]), а то в рамкох будучой федералізації Австрії. У 70-ых роках поступнї порозумів нереалность орьєнтації на Відень і зато ся заміряв на сполупрацу з галицкыма [[Русофил|русофілами]]. В роцї 1875 еміґровав під тиском мадярізаторів до [[Конґресова Полща|Конґресовой Полщі]] (у [[Варшава|Варшаві]]). Од року 1881 дїяв у Львові, де сполупрацовав з тамтешнїма галицкыма [[Русофил|русофілами]]. Угорьскым міністерьскым председом К. Тісом быв в р. 1882 у Львові проти ньому, його дівці [[Олга Грабарь|Ольґі]] і дакотрым [[Русофил|русофілам]] выконштруованый [[Процес проти Ольґы Грабарь|судный процес]]). По процесї, хоць были вшыткы позбавлены вины, на рекомендацію австрійской влады і цісарьской канцеларії, мусів А. Добряньскый одыйті до Відня, пізнїше ся усадив в [[Иннсбрук|Інсбруку]], де 19. марца 1901 умер. Похованый быв 24. марца 1901 в [[Чертижне (окрес Меджилаборце)|Чертижнім]] на [[Лабірщіна|Лабірщіні]]. == Інтересны факты == * В [[Михаловце|Михаловцях]] ай в [[Ужгород]]ї были памятникы А.&nbsp;Добряньскому, але пропали при невыясненых обстоянях.<ref>{{Cite web |author= Тетяна ЛІТЕРАТІ |date= 21.01.2022 |publisher= «Про Захід» |title= Втрачений Ужгород: пам’ятник Адольфу Добрянському (Фото) |url= https://prozahid.com/vtrachenyj-uzhhorod-pam-iatnyk-adolfu-dobrianskomu-foto/ |accessdate= 19.12.2022}}{{ref-uk}}</ref> == Література == * {{книга|автор =[[Іван Поп]]|тітул =Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury|одказ = |місто =[[Прага]] |выдавательство =Libri |рік = [[2008]]|том = |сторінкы =324 |сторінок = |серія = |isbn =978-80-7277-370-1 |тіраж =1200 }} == Жрідла == * {{cite web |author=Mgr. Milan Jasik |editor= |date= 2021|url=https://www.youtube.com/watch?v=vOJVF1dxsQU |title=Адолф Добряньскый -dokument o diele, odkaze a najpodstatnejších okamihoch života najväčšieho rusínskeho národného buditeľa 19. storočia Adolfa Dobrianskeho. |publisher=prešovské štúdio DYNAMIKA |format= |quote= |language= |accessdate=18-12-2025 |archiveurl= |archivedate= }} * [https://web.archive.org/web/20151114193525/http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_history.html#Адолф_Добряньскый_і_ёго_одказ/Адолф Добряньскый і ёго одказ - вебсторінка rusynacademy.sk] * [http://www.lem.fm/115-rokiv-od-smerti-dobryanskogo/ 115 років од смерти Добряньского - лем.fm] == Референції == <references/> {{Lifetime|1817|1901|Добряньскый, Адолф}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Инженеры]] [[Катеґорія:Русиньскы політіци]] [[Катеґорія:Посланцьове парламента]] [[Катеґорія: Шляхтічны роды]] bgt37on31f81cms6e32jtmi80rkmvc8 0 774 169382 163135 2026-09-10T14:15:26Z Flipdot 23893 169382 wikitext text/x-wiki {{місто}} '''Лос Éнджелс'''<ref>{{Русиньскый правопис|Лос Éнджелс|216}}</ref> або '''Лос А́нджелес''' ({{lang-en|Los Angeles}}; часто тыж скорочено по анґліцькы як '''L. A.''' або '''LA'''), є по [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорку]] друге найвекше місто [[США]], середовище рівноменного окресу. Лос Енджелс є єдно з найвызначнїшых світовых центрів културы, наукы, технолоґії, меджінародного обходу і едукації. Лежыть на западї країны у южной граніцї з [[Мексіко|Мексіком]] в штатї [[Каліфорнія]] на берегу [[Тихый океан|Тихого океану]]. Властне місто має розлогу 1 290,6 км² і рахує 3 957 875 жытелїв (одгад ку 1. маю 2005), ціла метрополітна область приближно 17 545 623. [[File:LosAngeles06.jpg|thumb|left]] {{-|left}} == Референції == <references /> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста США]] [[Катеґорія:Населены пункты США]] ev0xwjb6ec4w1wo0hazpw11y12e9jm9 0 811 169431 141676 2026-09-11T02:14:51Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169431 wikitext text/x-wiki [[Файл:A čija to chyža.jpg|мини|Русиньскы умелцї (М. Мачошкова друга справа)]] '''Марія Мачошкова''' (народжена [[30. марец|30. марца]] [[1940]] в селї [[Потічкы]]) є популарна співачка русиньскых народных співанок. Подля многых є Марія Мачошкова найзнаміша русиньска народна співачка <ref>[http://www.lem.fm/mariya-machoshkova-v-ssha-i-varila-galushkyi// Марія Мачошкова в США]</ref>. ==Біоґрафія== По скінчіню міщанкы в Стропкові М.&nbsp;Мачошкова вступила до втогдышнёго ''Піддуклянського українського народного ансамблю'' в [[Пряшов]]і (теперь [[ПУЛС]]), де выше сорок років (1956 – 1998) выступала як хорістка і перша солістка. В 1964 роції выступала з Державным орхестром народных інштрументів радія [[Брно]] і з Орхестром цімбалїв Яношка в [[Прага|Празї]]. М.&nbsp;Мачошкова є челнов популарізаторков русиньской народной музикы і співу нелем в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]], але і по цїлій втогдышнїй [[Чехословакия|Чехословакії]] по Другій світовій войнї. Із зачатком 1960-ых років фактічно каждый рік путовала і співала з Піддукляньскым україньскім народным ансамблём або з Орхестром радія [[Брно]] в різных европскых країнах і в [[Северна Америка|Северній Америцї]]. М.&nbsp;Мачошкова была із соловыма концертами в [[США]], де в 1969 роцї выступила на першім народнім фестивалї в ''Лемко-парку'' в містї Монро ([[Ню Йорк (штат)|Ню Йорк]]). Голос М.&nbsp;Мачошковой мож чути з многых платень, казет і ЦД. В роцї 1985 была оцїнена честным титулом ''Заслужена умелкыня [[Чехословакия|Чехословакії]]''.<ref>П. Р. Маґочій.</ref><ref>Академія русиньской културы на Словеньску.</ref> ==Выбор з творбы== * [[2003]]: ''Заспівайме собі трёма голосами - Let´s sing together in trio'' - ,MC, CD (Марія Мачошкова, [[Анна Сервіцка]], [[Андреа Сикорякова]]'') <ref>https://web.archive.org/web/20101006203602/http://www.rusynacademy.sk/english/en_spev.html</ref> * [[2004]]: ''Три звізды трёх ґенерацій - Three stars Three generations'' - ,MC, CD (Марія Мачошкова, [[Анна Сервіцка]], [[Андреа Сикорякова]]'') * [[2007]]: ''Чорны очі як терен – Марка Мачошкова a [[Анна Порачова]], ĽH Ondreja Kandráča a hostia z ĽH Železiar'' — Folklórne združenie Anička <small>R209 0001-2-731</small>, CD <ref>[https://web.archive.org/web/20161129024801/http://www.rusyn.sk/cd-corny-oci-jak-teren/ CD "ČORNY OČI JAK TEREN..." - rusyn.sk]</ref> == Жрідла == * '''Павел Роберт МАҐОЧІЙ''' //''Енциклопедія історії та культури карпатських русинів'' (зоставителї П. Р. Маґочій і І. Поп). Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2010. Сс. 454-455 * {{Cite web |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?29-3-2020-Все-молода-Марька-Мачошкова |title=29. 3. 2020: Все молода Марька Мачошкова... |publisher='''Академія русиньской културы на Словеньску''' |accessdate=2020-03-29}} * <!--{{Cite web |author='''Walter Maksimovich''' |url=https://youtu.be/USkEAWjEfgU |title=Mária Mačošková (2014) |publisher=Youtube |format=video |accessdate=2020-03-29}} blocked in wiki --> * {{Cite web |author='''MÁRIA DUDOVÁ-BAŠISTOVÁ''' |date=19. okt 2016 |url=https://presov.korzar.sme.sk/c/20357975/marka-macoskova-spieva-uz-sestdesiat-rokov.html |title=Marka Mačošková spieva už šesťdesiat rokov |publisher=Korzár Prešov |accessdate=2020-03-29}} == Референції == <references/> {{Lifetime|1940||Мачошкова}} [[Катеґорія:Русиньскы співаци]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Співаци]] qt1znsr2pssvcfivhc9ezxoc6ga7rum 0 873 169436 168810 2026-09-11T02:44:46Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169436 wikitext text/x-wiki {{Фоторамка|Перше чісло «Народных Новинок» вышло [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1991]]. На тот час быв то двойтыжденник, а мав важну улогу в унормованю русиньского языка.<br/> Увидьте фото|align=right|pos=top|width=250 |link=https://scontent-iev1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/782148121_28564638079808023_2247567036497965929_n.jpg?stp=dst-jpg_tt6&cstp=mx2048x1488&ctp=s2048x1488&_nc_cat=107&ccb=1-7&_nc_sid=127cfc&_nc_ohc=YepFhHHFCX4Q7kNvwHLdcBg&_nc_oc=AdrmubOY3B52zGQmapP2AIAXbazJRxl0tKpRSghqmbvqboYNHEV90rL2Q6XbzNID8VE&_nc_zt=23&_nc_ht=scontent-iev1-1.xx&_nc_gid=gVSe3MnndLBJo0_Yfxq-wQ&_nc_ss=7f2a8&oh=00_AQHgSHouzWPJkQU-OljludITH4PtoXhy-NXbnBoiGrnlhw&oe=6A978C09}} '''Народны новинкы''' быв [[Русины|русиньскый]] тыжденник на Словакії. Зачали выходити в 1991. роцї як першы пореволучны новинкы на Словакії [[Русиньскый язык|по русиньскы]]. В 1991–2003. роках были пресовым орґаном [[Русиньска оброда|Русиньской оброды на Словакії]]. Од 2017. року ся споїли з новинками [[Інфо Русин]] до єдной ґазеты під назвов [[НН інфо Русин]]. Шефредактором Народных новинок быв [[Александер Зозуляк]]. == Вонкашнї лінкы == * [https://web.archive.org/web/20070205015000/http://narodny-novynky.presov.sk/ Архів чісел за період 2001–2005] * [https://web.archive.org/web/20220127080324/http://rusynacademy.sk/master_rus.html Архів чісел за період 2005–2015] * [http://cms3.rusynacademy.sk/?2016-%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%8B Архів чісел за 2016. рік]{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} [[Катеґорія:Русинскы новинкы]] dnhgk9vgkdbra3bvcmredd8jm1lkp3w 0 886 169457 167265 2026-09-11T09:05:31Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169457 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Никифор Крыницкый |Имя_оригиналне=Епифаний Дровняк |Образчик=[[File:Nikifor Drowniak 1963.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Фото од Тадеуша Ролке, 1963 |Категория_склада=Nykyfor Epifaniy Drovniak |Чинность=наивный малярь |Уроджѣня={{Birth date|1895|05|21}} |Мѣсто_роджѣня=[[Крыниця-Здруй]],<br>[[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{Death date and age|1968|10|10|1895|05|21}} |Мѣсто_смерти=[[Фолюш]], [[Польща]] |Мѣсто_погребу=[[Крыниця-Здруй]] }} {{Вонкове медиум | title = | topic =Епифан Дровняк: фотогалерия з живота | align =right | width =268px | image1 =[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=3245759178807597&set=a.3245754512141397&type=3&eid=ARBh2JmKjy6h71sBqaxPCagUsGegMjIBTsTVhgrT9kXPjMmEJSz6zVaVK-GkAjV0avtY6JWhUNhLT_1c&__xts__%5B0%5D=68.ARB2GrDB2SPwdlXm3MLSU7Gc1K-To1UpLGN9pt26G9FasbikHYHgaRgnnkdcUbefVQ5RC7FST4Sm3_ornpFVTCZoRUigBwVr1wfk1kID2LpEXLU5MFUwiQ49cA_0zlTkOSowtbhUUAWobFW8b4rlVaLht9NYUGcd5Cmj2eTMmZRfLhYXEyIcENE-ycJFxNDVHDJP2MJ3MsKp76pcAAKElxWtkBRS_w907JU1TKMZ01Xw4kfC1Kte_ghx681sn0lD0VS3yAeAj4WP&__tn__=EEHH-R од Валтера Максимовича] | image2 = | image3 = | audio1 = | audio2 = | audio3 = | video1 = | video2 = | video3 = | model1 = | model2 = | model3 = }} [[Файл:Nikifor Krynicki a1.jpg|thumb|262px|{{center|Памятна табла на музею...}}]] [[File:Nikifor Krynicki grave.jpg|thumb|262px|{{center|..и гроб в Крыници-Здрою}}]] '''Никифор''' або '''Никифор Крыницькый''', {{ref-pl}} ''Nikifor Krynicki'', властным меном '''Епифаний Дровняк''', *&nbsp;[[21. май|21.]]&nbsp;[[21. май|май]] [[1895]], [[Крыниця-Здруй]]&nbsp;– †&nbsp;[[10. октобер|10.]]&nbsp;[[10. октобер|октобер]] [[1968]], [[Фолюш]])&nbsp;— вызнамный [[Русины|русинскый]] ([[Лемкы|лемковскый]]) наивный [[Малярство|малярь]], котрый жив и творив переважно в польскых купелях Крыниця-Здруй (в його часѣ званых Крыниця).<ref name="ЕКР">Богдан Горбаль.</ref> Скоро цѣлый живот быв недоцѣненый, самотный и [[Худоба|худобный]], увязненый в психичной хворотѣ. Його дѣла были оцѣнены аж на концю жывота, а днесь Никифор признаный за едного з найвызнамнѣшых наивных малярьох. В центрѣ мѣста [[Крыниця-Здруй]] чинный [[музей Никифора]]. == Биография == [[21. мая|21.]]&nbsp;[[21. мая|мая]] [[1895]] глухонѣма жебрачка з [[Крыниця-Здруй|Крыницѣ]] [[Лемкы]]ня Евдокия Дровняк уродила дѣтвака од отця, зоставшого непознаным. Як в такых припадах кажуть церковны правила, в мѣстной [[Ґрекокатолицька церьков|грекокатолицкой церкви]] хлопець зостав окрещеный на имя святого Епифания (чий день 25.&nbsp;май), и записаный до матрикы як Епифан Дровняк. Але мати го называла Никифором. Мати умерла, коли еще быв малый хлопець, а вырос майже глухонѣмым, не так з физичных, як з психологичных причин.<ref>Вадим Лесич, с. 13–15.</ref> Нигда не ходив до школы, не научив ся читати и писати, лем мальовати. Жив з алмужны, за котру ся оддячовав своима малюнками, але тоты малюнкы люде поважовали за нич не варты. Зачатком 1930-х Никифора объявив львовскый малярь Роман Турин, котрый представив образы Никифора на выставцѣ в Парижу (1932), де мали великый успѣх. О Никифорови зачали писати.<ref name="Шипович">Юрій Шипович</ref> В року 1947 як Лемко быв выселеный на западны землѣ, але трираз пѣшо вертав ся назад. В року 1949 быв «еще раз объявеный», коли його роботы были выставлены во [[Варшава|Варшавѣ]], а в 1950-х уже пошли широко по свѣтѣ.<ref name="ЕКР"/> Никифор быв принятый до ''Сполку польскых вытварных умѣлцьох (Związek Polskich Artystów Plastyków)'' за честного члена.<ref>Zbigniew Wolanin.</ref> В зачатку 1960-х польска влада, зваживши на добыту Никифором велику славу в заграничу, дала бездомному малярьови добре убытованя и опѣкуна и двараз рочно подлѣчовала го в санаториях, бо быв невылѣчимо хворый на туберкулозу и дыхавицю.<ref>Вадим Лесич, с. 22–23.</ref> В часѣ едного такого побываня в санаторию в [[Фолюш]]у, [[10. октобра]] [[1968]] и закончив ся живот Никифора. == Творба == === Техника === Малюнкы Никифора суть переважно в техницѣ акварел и гваш. Мальовав и олайовыма фарбами, але ани една така мальба ся не захранила. Мальовав ай колоровыма церузами, переважно в остатных роках.<ref name=tvorba>Вадим Лесич, сс. 27–29.</ref> === Тематика === Мальовав вшитко: интерьеры церков, хыж, бовтох, кухонь, з людми и без них; портреты и автопортреты, пейзажы и жанровы сцены, будовы и улицѣ фантастичной [[Архітектура|архитектуры]] великых форматох, але и миниатурны иконы. Любив там зобразити и себе самого в подобѣ епископа, урядника, учителя, або и святого.<ref name=tvorba/> „Бо он на то (у его наивном пересвѣдченю) мав повне право, як малярь, як творець, а значить челядник лѣпшый и май справедливый як тѣ, хто в реалном животѣ его окружають и часто болячо кривдять“, як тото пише Вадим Лесич у свойой биографичной працѣ о животѣ и творбѣ Никифора.<ref>Вадим Лесич, с. 18. У церкві Никифор почував себе безпечно, ставав справді повною людиною, якою (як сам відчував, мабуть) не був поза нею... А часом сам ставав під мальованою ним церквою чи будівлею у різних зображеннях: як мистець-маляр, як єпископ, як учитель і проповідник, а навіть як найсправжніший святець. Бо він на це (у його наївному переконанні) мав повне право, як маляр, як творець, отже, людина ліпша і справедливіша, ніж ті, хто в дійсному житті його оточують та часто боляче кривдять.</ref> === Надписы === Характернов про Никифора е декорация образох шором букв, найчастѣйше на их сподѣ. Тоты буквы не творят яснѣ слова, бо быв он аналфабет, и суть векшинов копиями увидженых Никифором друкованых пописох, але подля Лесича тото быв про маляря композично важный елемент образа. Часто меджи тыма буквами суть осмыслены слова, напримѣр «село» (котре Никифор любив повторьовати&nbsp;— записовав го латинков), а тыж звыкла быти написана цѣна образа.<ref name=tvorba/> === Колоры === Подля Лесича найсилнѣйшым елементом в образах Никифора суть колоры: в них проявлять ся фантастичный малярскый дар. Лесич одзначуе, же игра и взаимодѣя колорох, привельо смѣлых в комбинациях, але все гармонийных, створюе настройову драматичну експресию и е неповторным Никифоровым штилом.<ref name=tvorba/> === Печаткы === Никифор давав собѣ справити печаткы и позначовав свои мальбы на реверсѣ листа печатков. На тых печатках, котрых мав дас десяток, быв часто його автопортрет. То быв еще еден способ подкреслити важность свою и свойой роботы.<ref>Вадим Лесич, сс. 34–35.</ref> == Бой за честь имени == Комунистична влада [[Польща|Польщи]] по тому, як взяла на себе опѣку над бездомным малярьом, в року 1962 выдала му фалшиву матрику и документы на имя ''Nikifor Krynicki''.<ref name="ЕКР"/> Было то зроблене на основѣ рѣшѣня суда в [[Новый Сонч|Новом Сончу]] з мотивациов, же «славный малярь Nikifor з Крыницѣ не мать призвиска, а понеже настало бывать и творить в Крыници, постанавлять ся дати му [[призвиско]] Krynicki».<ref name=lemko.org>Jerzy Leśniak.</ref> Коли отворили [[музей Никифора]] не было дозволене там подати правдиве имя маляря, ани написати го на гробѣ. [[Стоваришыня Лемків|Стоваришѣня Лемкох]] [[Польща|Польщѣ]] зачало через суд добивати ся скасованя фалшивых документох з добы комунистичной влады.<ref name="ЕКР"/> Процес тяг ся 6&nbsp;рокы, суд в [[Мушына|Мушинѣ]] сягнув до архивох грекокатолицкого епископства в [[Перемышль|Перемышлю]] и найшов матрикалны книгы зоз записом: «Epifaniusz Drowniak, ur. 21 maja 1895 r. w Krynicy, syn Eudokii Drowniak&nbsp;– córki Grzegorza i Tatiany» и выяснив од свѣдкох, же имя ''Никифор'' походило лем з каждоденного живота: так го называли знакомы и критикы малярства. Наконець [[26. марца|26.]]&nbsp;[[26. марца|марца]] [[2003]] Районовый суд в [[Мушына|Мушинѣ]] скасовав рѣшѣня и фалшивы документы з року 1962 и вернув Епифанию Дровняку його правдиве имя.<ref name=lemko.org/> Одтогды ''Никифор'' и ''Никифор Крыницкый'' зостають лем малярскыма псевдонимами умѣлця. {{Clear}} == Жерела и одказы == * {{cite web |url=http://www.lemko.org/gazeta/lesniak/nikifor.html |author='''Jerzy Leśniak''' |title=Odzyskana tożsamość. Bezprecedensowa decyzja sądu w Muszynie |publisher=lemko.org |date=2003 |accessdate=2020-05-26}} {{ref-pl}} * '''Богдан Горбаль''': Никифор Криницький //{{ЕКР}} Сс.&nbsp;538–539. * '''Вадим Лесич''': ''Никифор з Криниці''. — Сучасність, 1971 {{ref-uk}} [http://uartlib.org/downloads/NikiforLesich_uartlib.org.pdf Илустрована монография (PDF) Одчитане 2020-05-26] * {{cite web |url=http://muzeum.sacz.pl/nikifor/ |author='''Zbigniew Wolanin''' |title=NIKIFOR MALARZ – NIKIFOR ARTYSTA |date= |publisher=Музей Никифора |accessdate=2020-05-27}} * {{cite web |url=https://www.rueportal.eu/gazeta/may20/125-rokuv-nikiforu-drovniaku.html |author='''Юрій Шипович''' |title= 125 рōкӯв Нікіфōру Дрōвняку (Крыницькōму) – живот лемковського маляря-наівіста |date=20. мая 2020 |publisher=rueportal.eu |accessdate=2020-05-24}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1895|1968|Дровняк, Никифор}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] hh065rgdo3tam66tzrgidisopuhi5ry 0 1047 169458 167197 2026-09-11T09:10:57Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169458 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Сергей Ейзенштейн |Чинность=филмовый режисер |Имя_оригиналне={{ref-ru}} ''Сергей Эйзенштейн'' {{nowrap|{{ref-lv}} ''Sergejs Eizenšteins''}} |Образчик=[[File:Sergei Eisenstein 03.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Фото зо зачатку 1920. рр. |Категория_склада=Sergei Eisenstein |Уроджѣня={{Birth date|1898|01|22}} |Мѣсто_роджѣня=[[Рига]], [[Российска империя]] |Упокоеня={{Death date and age|1948|02|11|1898|01|22}} |Мѣсто_смерти=[[Москва]], [[СССР]] |Мѣсто_погребу=Новодѣвичый теметов }} {{Кратное изображение |зона = right |направление = vertical |заголовок = |зона_заголовка = |фон_заголовка = |подпись = Двѣ памятны монеты Банка России <br/>ку 100-рочу уродин С. Ейзенштейна (1898–1998) <br/>2 рублѣ, стрѣбро. |зона_подписи = center |фон_подписи = |ширина = 225 |изобр1 = RR5110-0023R 100-летие со дня рождения С.М. Эйзенштейна.png |ширина1 = |подпись1 = |изобр2 = 5110-0024-reverse.gif |ширина2 = |подпись2 = }} '''Сергей Михайлович Ейзенштейн''', {{lang-ru|Сергей Михайлович Эйзенштейн}}, {{lang-lv|Sergejs Eizenšteins}}; [[22. януар]] [[1898]], [[Рига]] (теперь [[Латвия]]) – [[11. фебруар]] [[1948]], [[Москва]])&nbsp;— росийскый, спочатку театровый режисер але найвекшу славу собѣ здобыв на полю граного филма. Его найславнѣйшым филмом став ся ''Крижник Потемкин'' ([[СССР]], 1925), котрый поважують за найлѣпшый филм свѣтовой кинематографии, а в [[Белгия|Белгии]] в року 1958 в рамках ''World's Fair'' быв фахманами зволеный за найлѣпшый филм вшыткых доб. == Биография и творба == Сын богатого [[архитектура|архитекта]], Ейзенштейн в року 1915 зачав штудовати [[архитектура|архитектуру]] на Ставебном инштитутѣ в [[Петроград]]ѣ. В яри [[1917]] быв мобилизованый до войска, од року 1918 служив яко войсковый инженер в Червеной армадѣ, але при каждой можности споряжав театралны инсценации. Наконець быв придѣленый ку Политичному оддѣлу Западного фронта, и театрална пропаганда ся стала его войсковов повинностьов.<ref>Шкловский В. Б.</ref> В далшых роках Ейзенштейн перешов до Московского театра ''Пролеткулт'',<ref>Пролетарска култура.</ref> яко сценограф, а пак и режисер. Режисер ''Пролеткулта'' [[Всеволод Мейерхолд]] мав великый вплыв на Ейзенштейна, коли го ознакомив з концепциев биомеханикы циже подмѣненой спонтанности. Ейзенштейн з теории Мейерхолда вывинув свое властне «зоставлѣня атракционох» — поступность образчикох, сполочный емоционалный ефект котрых перевысшать суму его частей. Подля его теории, тот штил редагованя фунгуе аналогично диалектицѣ [[Карл Маркс|Маркса]]. Хоть Ейзенштейн мав намѣр чинити филмы про обычайного позирача, его интензивне поуживаня [[символизм]]а и [[Метафора|метафор]], котре называв «интелектуалным монтованьом», даколи не мало порозумѣня од публикы. Наперек тому, же створив лем сѣм филмох за свою карьеру, его роботы указали, як филм годен выйти за рамкы свого попередника девятнадцатого стороча — викторианского театра — и створити абстрактны концепции з конкретныма образами.<ref>Michael Kaminsky</ref> == Выбор з филмографии == *1924 Штрайк, {{ref-ru}} ''Стачка'' *1925 Крижник Потемкин, {{ref-ru}} ''Броненосец Потёмкин'' *1927 Октобер, {{ref-ru}} ''Октябрь'' *1929 Давне и нове (Генерална линия), {{ref-ru}} ''Старое и новое (Генеральная линия)'' *1938 Александер Невскый, {{ref-ru}} ''Александр Невский'' *1944–1945 Иван Грозный, {{ref-ru}} ''Иван Грозный'' Часть филмох была заказана цензуров, або знята з промѣтаня по куртом часѣ. Филмы, створены в заграничу {{nowrap|(1929–1932),}} не достали схвалѣня в [[СССР]]. == Жерела и одказы == * '''Шкловский В. Б.''' Эйзенштейн. — 2-е изд. — М.: Искусство, 1976. — 328 с. {{ref-ru}} Сс.&nbsp;62–64. * {{cite web |author='''Michael Kaminsky''' |title=Sergei M. Eisenstein / Biography |url=https://www.imdb.com/name/nm0001178/bio?ref_=nm_ov_bio_sm |publisher=IMDb |accessdate=2021-03-17 }} {{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1898|1948|Ейзенштейн, Серґей Михайлович}} [[Катеґорія:Російскы режісеры]] t7y5m34g8u274w9njnopq50o3o778ga 0 1085 169451 167183 2026-09-11T08:24:31Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169451 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Стенлі Кубрік |Образчик=[[File:Stanley Kubrick (1949 portrait by Phillip Harrington - cropped).jpg|250px]] |Чинность=[[режисер]], [[Фотография|фотограф]] |Уроджѣня={{Birth date|1928|07|26}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ню Йорк (місто)|Новый Йорк]] |Мѣсто_смерти=Гарпенден, ґрафство Гертфордшир, [[Велика Британия|Анґліцько]] |Упокоеня={{Death date and age|1999|3|7|1928|7|26}} |Мѣсто_погребу= |Категория_склада=Stanley Kubrick }} '''Стенлі Кубрік''' ([[26. юл|26. юла]] [[1928]] Бронкс, [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] – [[7. марец|7. марца]] [[1999]], Гарпенден, ґрафство Гертфордшир, [[Велика Британия|Анґліцько]]) быв америцькый [[Режисер|режісер]] і фотоґраф.<ref>IMDb.com, Inc.</ref><ref>Wallenfeldt, Jeff and Barson, Michael</ref> == Филмография == * [[1953]] ''Страх и жаданя'' (Fear and Desire) * [[1955]] ''Цюлунок смерти'' (Killer's Kiss) * [[1956]] ''Забиваня'' (The Killing) * [[1957]] ''Дорогы славы'' (Paths of Glory) * [[1960]] ''Спартак'' (Spartacus) * [[1961]] ''Лолита'' (Lolita – DVD) * [[1964]] ''Др. Дивнолюб циже Як ем ся научив не творити ся нич а любити бомбу'' (Dr. Strangelove or How I Learned to Stop Worrying and Love the Bomb) * [[1968]] ''2001: Козмична одисея'' (2001: A Space Odyssey) * [[1971]] ''Механичный помаранч'' (A Clockwork Orange) * [[1975]] ''Барри Линдон'' (Barry Lyndon) * [[1980]] ''Освітлїня'' (Shining) * [[1987]] ''Панцирьлайбик'' (Full Metal Jacket) * [[1999]] ''Заслїплююча пасія'' (Eyes Wide Shut) == Жерела и одказы == * {{ Cite web |author= '''Wallenfeldt, Jeff and Barson, Michael''' |title= Stanley Kubrick |publisher= Encyclopedia Britannica |date= 3 Mar. 2022 |url= https://www.britannica.com/biography/Stanley-Kubrick |accessdate= 2022-03-11}}{{ref-en}} * {{Cite web |title= Stanley Kubrick (1928–1999) |url= https://www.imdb.com/name/nm0000040/ |publisher= '''IMDb.com, Inc.''' |accessdate= 2022-03-11}}{{ref-en}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1928|1999|Кубрик, Стенли}} [[Катеґорія:Филмовы режиссеры]] 3bkuiz7elv8v1pxvufflj3as7hxhkvr 0 1236 169465 167210 2026-09-11T09:53:24Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169465 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Юрай Якубіско |Имя_оригиналне= {{ref-sk}} Juraj Jakubisko |Образчик= [[File:Juraj Jakubisko - profile photo.jpg|200px]] |Образчика_подпис= Фото з року 2015 |Категория_склада=Juraj Jakubisko |Чинность= словацькый філмовый режісер, сценаріста, камераман |Уроджѣня= {{Birth date|1938|04|30}} |Мѣсто_роджѣня= [[Койшов]], [[Кошицкый край]] |Упокоеня= {{Death date and age|2023|02|24|1938|04|30}} |Мѣсто_смерти= [[Прага]], [[Чехия]] |Мѣсто_погребу= }} '''Юрай Якубіско''' ({{lang-sk|Juraj Jakubisko}}, *[[30. апріль|30. апріля]] [[1938]] [[Койшов]], [[Словеньско]] – †[[24. фебруар|24. фебруара]] [[2023]], [[Прага]], [[Чесько]]) — [[Словаци|словацькый]] філмовый режісер, сценаріста і камераман [[Русины|русиньского]] походжіня. Ёго філмы ся вызначують дуже особитов поетічностёв, бізарностёв і дивнов гравостёв. Ёго другов манжелков была словацька [[Актер|геречка]] и [[філм]]ова продуцентка Деана Горватова-Якубіскова. Од року 2001 ся став [[доцент]]ом Філмовой факулты Академії музичного уменя в [[Прага|Празї]].<ref name="Osobnosti">Osobnosti.sk: Juraj Jakubisko</ref> Юрай Якубіско ся родив в русиньской фамилії на [[выход]]ї [[Словеньско|Словеньска]]. Выштудовав умелецко-промыслову школу во фаху «умелецка фотографія» в [[Братїслава|Братїславі]], режісерске и камераманске оддїлїня Філмовой факулты Академії музичного уменя в [[Прага|Празї]]. Яко [[Режисер|режісер]] дебутовав в року 1967 повнометражным граным [[Филм|філмом]] ''Христовы рокы''. Наступны філмы ''Утїкачі і одпустовы'' (1968), ''Потята, сироты ай блазнї'' (1969), ''Стрітиме ся в пеклї, приятелї'' (1970) были в {{nowrap|1970-х роках}} заказаны «нормалізачнов» цензуров, а режісер надале довгы рокы мав право награвати лем документарны філмы. Аж в року 1979 накрутив граный філм ''Постав дом, засадь стром''. Вершинов ёго творбы з {{nowrap|1980-х років}} стала ся історічна саґа ''Тысячрочна пчола'' (1983). В року 2000 в резултатї анкеты быв вызнаный лїпшым словацькым режісером [[XX. стороча]]. Быв членом Европской філмовой академії.<ref name="Osobnosti"/> == Інтересны факты == * В маю 2012 Юрай Якубіско в Інштітутї клінічной ай експеріменталной медицины (IKEM, Прага) абсолвовав трансплантацію сердця, а так став ся найстаршым паціентом (74 рокы), котрый успішно вытримав таку компліковану операцію.<ref>Režiséru Jakubiskovi transplantovali v IKEM srdce </ref> == Жрідла і одказы == * {{Cite web |title=Juraj Jakubisko |url=http://www.osobnosti.sk/index.php?os=zivotopis&ID=231 |publisher=osobnosti.sk |accessdate=2023-03-15}} {{ref-sk}} * {{Cite web |title=Režiséru Jakubiskovi transplantovali v IKEM srdce |url=https://magazin.aktualne.cz/reziseru-jakubiskovi-transplantovali-v-ikem-srdce/r~i:article:744719/ |publisher=Aktuálně.cz |accessdate=2023-03-16}} {{ref-sk}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1938|2023|Якубіско, Юрай}} [[Катеґорія:Русиньскы режісеры]] [[Катеґорія:Камераманы]] a4xsqofk2mrt67nljq1yybtehs8qjam 0 1260 169450 152014 2026-09-11T05:08:10Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169450 wikitext text/x-wiki [[File:Gregor Tarkovič portrait (Zmij-Miklošik).jpg|thumb|Портрет єпископа Тарковіча од [[Йосиф Змій-Миклошик|Йосифа Змія-Миклошика]].]] '''Ґріґо́рій Тарко́віч''' ({{lang-sk|Gregor Tarkovič}}, {{lang-uk|Григорій Таркович}}; [[20. октобра]] [[1754]], [[Пасіка_(Закарпатьска_область)|Пасіка]], [[Мадярске кральовство|Угорьске кралёвство]], днесь [[Україна]], [[Закарпатска область|Закарпатьска область]] — [[16. януара]] [[1841]], [[Пряшів]], Угорьске кралёвство, днесь [[Словакія]]) — быв русиньскый [[священик]], церьковный ієрарх і урядник. Быв першым [[Епископ|єпіскопом]] [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії]] (1816–1841). == Біоґрафія == Народив ся в [[село|селї]] [[Пасіка_(Закарпатьска_область)|Пасіка]] (днесь [[Свалявскый район|Свалявского раёна]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]]). Скінчів [[Ужгородьска ґімназія|Ужгородьску ґімназію]] і академію у [[Великый Варадин|Великім Варадинї]]. Теолоґічну освіту здобыв у віденьскім [[Барбареум]]і. По высвячіню на ґрекокатолицького священика служыв парохіалным священиком в [[Ужгород]]ї (1797–1803), у тым самім часї учітелёвав в Ужгородьскій ґрекокатолицькій богословскій семінарії. У 1803–1813 роках быв цензором кіріличных выдань у друкарнї Кралёвской універзіты в Будї, пізнїше – [[Викарь|вікарём]] Кошіцького вікаріату [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії]] (1813–1815) і катедралным вікарём у [[Мукачово|Мукачові]] (1815). У 1816 р. Тарковіч быв призначеный першым єпіскопом новозаложеной [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії]], хоць фактічно він повнив задачі єпіскопа аж од 1820 р. Тїсно сполупрацовав з єпіскопом [[Андрій Бачіньскый|Андріём Бачіньскым]] в ёго просвітительскых дїях у Мукачовскій єпархії. Як єпіскоп заложыв велику бібліотеку в Пряшові, котра мала тыж книжкы з Російской імперії. Бібліотека была сполочным проєктом Тарковіча і угорьского філантропа Яна Ковача, котрый быв єй першым донатором. Похованый є у кріптї [[Храм св. Іоана Хрестителя (Пряшів)|Катедралного храму св. Іоана Хрестителя]] у Пряшові. [[File:COA bishop SK Tarkovits Hryhorij.png|thumb|left|100px|Герб єпіскопа Тарковіча]] == Літературна робота == Тарковіч написав панегірічну оду «Тезоимениству Его Царскаго Высочества, Пресвѣтлейшаго Государя Іосифа, угорскаго палатина» (1805) на честь [[Йосиф Габсбурґско-Лотарінґскый|Йосифа, намістника Угорьска]], з присвячінём знамому угорьскому державному діятелёви [[Ференц Сечені|Ференцови Сечені]]. Написана в штилї російского поета і науковця 18. ст. [[Михаіл Ломоносов|Михаіла Ломоносова]], ода демонштрує Тарковічово знаня російской културы, котре він здобыв од [[Іван Орлай|Івана Орлая]], русиньского педаґоґа в Російскій імперії. Ода Тарковіча была знама і в Росії, она ся цітує в першім томі популарной роботы [[Михаіл Карамзін|Михаіла Карамзіна]] «Исторія государства Россійскаго» (1817). ==Жерела и одказы== * {{статя|автор =[[Михаил Алмашій|Mykhailo Almashii]]|тітул =Tarkovych, Hryhorii|одказ =|автор выданя =[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], [[Іван Поп|Ivan Pop]] (eds.)|выданя =Encyclopedia of Rusyn History and Culture|місто =Toronto Buffalo London|выдавательство =University of Toronto Press|рік =2005|сторінкы =490|isbn =0-8020-3566-3}} ([http://www.cms3.rusynacademy.sk/?20-11-2019-265-років-од-народжіня-Ґріґорія-Тарковіча русиньскый переклад]) * [http://www.grkatpo.sk/?gregor_tarkovic Єпіскоп Тарковіч на сайтї Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії] * ''Михал Ґлеваняк''. Епархіална бібліотека (1819) як сполочный проєкт пряшівского єпіскопа Ґріґорія Тарковіча (1745-1841) і угорьского філантропа Яна-Батісты Ковача (1764-1834) // [https://web.archive.org/web/20201210032944/http://www.cms3.rusynacademy.sk/files/rusyn_1_2018.pdf ''Русин 1/2018''] і [https://web.archive.org/web/20201207092419/http://www.cms3.rusynacademy.sk/files/rusyn_2_2018.pdf ''Русин 2/2018'']. — Пряшів: Русин і Народны новинкы. * {{статя|автор =Гавриїл Бескид|тітул =Формованя першой публічной бібліотекы в часї єпіскопа Ґріґорія Тарковіча|одказ =http://www.rusynacademy.sk/image/6-2008.pdf|автор выданя =|выданя =Русин 6/2008|місто =[[Пряшів]]|выдавательство =Русин і Народны новинкы|рік =|сторінкы =3‑4}} {{Lifetime|1754|1841|Тарковіч, Ґріґорій}} [[Катеґорія:Русиньскы єпіскопы]] [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Грекокатолицкы епископы]] lpxq6lx2sek96aulmmcy0ebezw7pva6 0 1755 169438 167480 2026-09-11T02:59:28Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169438 wikitext text/x-wiki [[Файл:JosefGaganec.jpg|thumb|right|Осиф Ґаґанець]] [[Файл:Ґрецкокатолицькый алумней в Пряшові.png|альт=|міні|Ґрецкокатолицькый алумней в Пряшові 1862 - основаный Осифом Ґаґанцьом на основі рекомендації Александра Духновіча з думков підпорити худобых ґрецкокатоліцькых штудентів, будучіх священиків.]] '''Осиф Ґаґанець''' (*[[10. апріля]] [[1793]], [[Вышнїй Тварожець|Вышній Тварожець]] – †[[22. децембра]] [[1875]], [[Пряшів]]) — вызначный русиньскый народный обродженецькый дїятель, [[Народны будителї|будитель]] [[Русины|Русинів]], єпіскоп [[Пряшовска грекокатолицка архиепархия|Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії]]. == Біоґрафія == О. Ґаґанець ся народив у [[Вышнїй Тварожець|Вышнїм Тварожцю]] и быв хрещеный 10. апріля 1793. Походив з родины желїзничаря, варташа [[Желѣзниця|желїзничной лінії]] [[Дукля]] – [[Горлицѣ|Ґорлицї]]. Учів ся в основній школї в [[Бардеёв]]і (1801–1804), ґімназіалны рокы провів у піарістічнім монастырю в столічным місті [[Шатораяуйгей]] (1805–1807). Штудовав філозофію на Великоварадиньскій академії (1811-12) і теолоґію на богословскій семінарії в [[Трнава|Трнаві]]. За священика быв высвяченый в р. 1816 і за єпіскопа быв менованый папов Ґреґором XVI. другого авґуста 1842 <ref>[http://www.grkatpo.sk/?jozef_gaganec Офіц. стор. Пряшовского ґрекокатолицького єпіскопства/слов.]</ref>. Высвяченый быв в цісарьскій капліцї у Відню, за участи цісарьского двора, мукачевскым єпіскопом Василём Поповічом. Старав ся о выхову священиків-патріотів, якы в часах твердой мадярізації бы доказали свому народови передавати як церьковны, так і народны традіції з ґенерації на ґенерацію. Снажив ся рішати ай соціалны проблемы в єпархії. Силно выступав проти мадярізації Русинів і підпоровав русиньскых народных дїятелїв [[Александер Духновіч|А. Духновіча]] і [[Адолф Добряньскый|А. Добряньского]]. В року 1849 го закликали до [[Дебрецен|Дебреціна]], де тогды мала резіденцію мадярьска влада і мусив їм пояснити своє дїйствованя. По неуспішній [[Революція в Австрійскій імперії|револуції]] 1848–49 брав участь на готовлїню меморанда [[Адолф Добряньскый|А. Добряньского]] з пожадавками русиньского народа. У септембрі р. 1862 довєдна з [[Александер Духновіч|А. Духновічом]] і [[Адолф Добряньскый|А. Добряньскым]] в [[Пряшів|Пряшові]] сполузасновав русиньску културну орґанізацію [[Общество св. Іоанна Крестителя]]. == Література == * {{книга|автор =[[Іван Поп]]|тітул =Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury|одказ = |місто =[[Прага]] |выдавательство =Libri |рік = [[2008]]|том = |сторінкы =89 |сторінок = |серія = |isbn =978-80-7277-370-1 |тіраж =1200 }} {{Lifetime|1793|1875|Ґаґанець, Осиф}} [[Катеґорія:Русиньскы єпіскопы]] == Жрідла == * [https://web.archive.org/web/20160312000059/http://www.rusynacademy.sk/master_rus.html Академія русиньской културы в СР] == Референції == <references/> {{Lifetime|1793|1875|Ґаґанець, Осиф}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Грекокатолицкы епископы]] 2pxc42yivg6f8kte6opfv1tmhn4v17u 0 2691 169439 168368 2026-09-11T03:04:04Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169439 wikitext text/x-wiki {{Локалита исторична |статус = Заникле село в Словакии |руська назва = Остружниця |оригинална назва = |застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --></nowiki> |ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 --></nowiki> |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… --> |вид крайны = Причина занику |крайна = Ставба водного дѣла <!-- землеписна ширка--> |lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =05 |lat_sec =44 |lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =13 |lon_sec =54 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 0 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |часть = <!-- куды входив --> |вид региона = Край<!--2. гарадича администрации --> |регион = Пряшовскый |вид района = Окрес<!--3.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = Снина |вид общины = Справа територии<!--4.гарадича администрации --> |община = [[Снина]] |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = <!--(Найвысша точка/Высота центра…--> |высота = <!-- в метрах --> |категория в Commons = }} {{ПозКарта|Словакия |label = Стружниця |position=left |caption= |lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =05 |lat_sec =44 |lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =13 |lon_sec =54 |width = 290 |float = right }} '''Острожніця''' або '''Стружнíця'''<ref>{{Русиньскый правопис|Стружнíця|539}}</ref> (по {{язык+sk|Ostrožnica}}, [[Мадярскый язык|мад]]. ''Szedreske'', рус. нар. ''Остружниця, Стружниця'') — заникле русиньске [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Снина|окресї Снина]]. В роцї [[1980]] было выстяговане про выставбу водного дїла [[Старина (водозбор)|Старина]]. ==З истории== Перва упоминка о селї походить з року 1585. Жителї села говорили тзв. "пуйдяцькым" діалектом, што мож видїти и з народных назв села. Село давнїйше належало до панства [[Гуменне]], а пак до окресу [[Гуменне]]. Остружниця цїлково заникла року 1986.<ref>Vodná nádrž Starina – súčasť Polonín</ref> ==Днешный стан== Про вступ до заниклого села, котре находить ся теперь в храненой зонї [[Старина (водозбор)|водозбору]], е потребне шпеціалне поволїня од окресного уряду в [[Снина|Снинї]]. По бывшом селї заховали ся такы памяткы: * сельскый цынтарь; * военьскый цынтарь з Первой світовой войны, де похованы 82 воякы; * розвалины церкви з року 1806, з котрого походить рідкостный литературный памятник —— рукописна тзв. ''Остружницка евангелія'' з року 1492.<ref>Lesopoľnohospodárske urbárske spoločenstvo Starina</ref> ==Вызначны люде села== * [[Анна Галґашова]] (*1923–†1996), народна писателька, зберателька фолклору. * [[Юрко Харитун]] (*1948), поет, лавреат [[Премія Александра Духновіча|премії Александра Духновича]] (2012), удїляной Карпаторуськым выскумным центром ( Тhe Carpatho-Rusyn Research Center). ==Жрідла, одказы== * [http://www.sopsr.sk/nppoloniny/sk/starina.php Vodná nádrž Starina – súčasť Polonín (слов.)] * [http://www.urbar-starina.sk/o-nas/ Lesopoľnohospodárske urbárske spoločenstvo Starina (слов.)] * [http://www.new.rusynacademy.sk/index.php/novinky-32-2015/articles/id-35-yj-rik-od-vyseljinja-zhyteljiv-semox-sel-starinskoj-doliny.html Кузмякова А. 35-ый рік од выселїня жытелїв семох сел Стариньской долины]{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * Дудаш Н. (зряд.). Русински / руски писнї. Нови сад. 1997. ==Референції== {{Reflist}} [[Катеґорія:Заниклы села Словеньска]] rtujb00b8ot5kltx8lde1byoajfqhqr 0 2776 169421 164307 2026-09-10T23:59:08Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169421 wikitext text/x-wiki [[Файл:Divadlo Alexandra Duchnoviča.jpg|thumb|275px|right|Чоло будовы Tеатру Александра Духновіча]] '''Tеатер [[Александер Духновіч|Александра Духновіча]]''' ся находить в [[Пряшів|Пряшові]] і є єдиным [[Словеньско|словеньскым]] [[театр|театром]] што учінкує в [[Русиньскый язык|русиньскім языку]]. Основаный быв у році 1945 (24-го новембра). Свою першу премєру одограв в марці 1946 рока і была то пєса Ой, не ходи Грицю. На зачатку свойого існованя театер грав по російскы. В 50-тых роках 20-го стороча театер переорьєнтовав ся на україньскый язык. У 80-тых роках в театрі перешла ґенерачна зміна і поступно театер зачав переходити на русиньскый язык.<ref>[http://www.lem.fm/teater-aleksandra-duhnovicha-zachinat-yubileynu-70-tu-sezonu Петро Медвідь: Театер Александра Духновіча зачінать юбілейну 70-ту сезону]</ref> Од основаня до [[15. октобра]] [[1990]] назва была '''Украинскый народный театер (УНТ)''', {{ref-uk}} Український національний театр.<ref name="Магочи">Маґочій, Павло Роберт</ref> == Жрідла і одказы == * '''Маґочій, Павло Роберт''' Театр імені Олександра Духновича (Театер Александра Духновіча – ТАД) {{ЕКР}} Стор. 726–727. * Офіціална сторінка [https://web.archive.org/web/20220331221639/http://www.divadload.sk/ Divadlo Alexandra Duchnoviča Tеатер Александра Духновіча]. * TEATEР AЛEКСAНДРA ДУХНOВІЧA В ПРЯШOВІ (Статї з русиньской пресы) [https://web.archive.org/web/20200919122915/http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_teatro.html#%D0%A0%D0%95%D0%90%D0%9A%D0%A6%D0%86%D0%AF_%D0%9D%D0%90_%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A2%D0%AE_%D0%A3_%D0%A1%D0%9B%D0%9E%D0%92%D0%95%D0%9D%D0%AC%D0%A1%D0%9A%D0%86%D0%9C_%D0%94%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%98%D0%9A%D0%A3_%E2%80%9ESME%E2%80%9C_%D0%9F%D0%86%D0%94_%D0%9D%D0%90%D0%97%D0%92%D0%9E%D0%92_%D0%A2%D0%95%D0%90%D0%A2%D0%95%D0%A0_%D0%A1%D0%AF_]. {{Commonscat|Divadlo Alexandra Duchnoviča}} == Референції == <references/> [[Катеґорія:Александер Духновіч]] [[Катеґорія:Театер]] 59qkdn7sz435dksd7grsbqvnmabax8r 0 3462 169442 140686 2026-09-11T03:23:11Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169442 wikitext text/x-wiki {{unibox}} '''Премія [[Александер Духновіч|Александра Духновіча]]''' є дана за нaйлїпшы творы в поезії ці в прозї писаных по русиньскы. Премія помагать хоснованю русиньского языка в творах, котры приносять вызнамный вклад до русиньской красной літературы. Премія є фінанцована [[Штефан Чепа|Штефаном Чепом]] з [[Торонто|Торонта]] і выдавать ся [[Карпато-русиньскый научный центер|Карпато-русиньскым научным центром]] у [[США]]. На теперїшнїй час ся перестала выдавати<ref>{{cite web |author=Петро Медвідь |date=21.4.2022 |url=https://www.lem.fm/rusinskoho-nobela-zasluzhat-sobi-dalshy |title=Русиньского «Нобела» заслужать собі далшы |publisher=lem.fm |language=русиньскы |accessdate=13.8.2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220813115648/https://www.lem.fm/rusinskoho-nobela-zasluzhat-sobi-dalshy/ |archivedate=13.8.2022 }}</ref>. * [[1997]] — [[Дюра Папгаргаї]] * [[1998]] — [[Іван Петровцій]] * [[1999]] — [[Марія Мальцовска]] («[[Під русиньскым небом]]») * [[2000]] — [[Штефан Сухый]] * [[2001]] — [[Іван Калинич]] * [[2002]] — [[Петро Мурянка]] * [[2003]] — [[Николай Ксеняк]] * [[2004]] — [[Владимір Фединишинець]] * [[2005]] — [[Агнета Бучко Папгаргаї]] («Стриберни мотиль») * [[2006]] — [[Любка Сегеди Фалц|Любкa Сeґeди Фaлц]] («Класки») * [[2007]] — [[Славко Вінаї]], [[Наташа Рибович]], [[Іван Медєші|Иван Медєши]] («Трилоґия») * [[2008]] — [[Іріна Гарді-Ковачевіч|Ирина Гарди-Ковачевич]] («Єднозложносц») * [[2009]] — [[Олена Дуць-Файфер]] («По обох странах думкы») * [[2010]] — [[Осиф Кудзей]] («Мудрость жывота», «Байкы забавляйкы», «Байкарёвы думы») * [[2011]] – [[Наталия Канюх]] («Дом мур брудна рика мост») * [[2012]] — [[Юрко Харитун]] («Мої жалї») * [[2013]] – [[Владимир Кирда Болхорвес]] («Опиванє з витром и з огньом») * [[2014]] – [[Штефан Смолей]] («Бурї над Бескидами») * [[2015]] — [[Людміла Шандалова]] («Подьте дїти, што Вам повім») * [[2016]] – [[Василь Ябур]] (за вклад до кодіфікації русиньского языка) == Жрідла == * http://www.rusynacademy.sk{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * {{cite web |url=https://rusynlit.sk/index.php/ocinina/ |title=Оцїнїня |website=rusynlit.sk |publisher=[[Сполок русиньскых писателїв Словакії]] }} <references /> [[Катеґорія:Русины]] [[Катеґорія:Премія Александра Духновіча| ]] [[Катеґорія:Награды]] ng8ou4qxeoeyymxwwrcs8xguth4zuzp 0 3652 169433 167202 2026-09-11T02:23:08Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169433 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Миколай Ксеняк |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик=[[File:Миколай Ксеняк.jpg|250px]] |Чинность=[[писатель]], [[педагог]] |Уроджѣня={{Birth date|1933|12|04}} |Мѣсто_роджѣня=[[Камюнка]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2020|02|01|1933|12|04}}<ref>Кузмякова А.</ref> |Мѣсто_смерти=[[Камюнка]], [[Словакия]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Николай (Миколай) Ксеняк''' (*[[4. децембер]] [[1933]], с. [[Камюнка]], окрес [[Стара Любовня]], Словакия – †[[1. фебруар]] [[2020]], там же) — [[педагог]], русиньскый [[писатель]], байкарь і културный дїятель. Писав о жывотї чоловіка на селї. Скінчів руську ґімназію в [[Пряшов]]і і Інштітут руського языка і літературы в [[Прага|Празі]]. Довгы рокы учів на ґімназії в [[Ружомберок|Ружомберку]], а в роках 1968 – 1991 быв і єй директором. В 1981 році здобыв тітул ПгДр. на [[Універзіта Павла Йозефа Шафаріка|Універзіті Павла Йозефа Шафарика]] в [[Пряшов]]і. Першы свої творы писав по руськы, пізніше по україньскы, але по 1989 р. і зачатку русиньского возроджіня зачав писати своїм материньскым, русиньскым языком. М. Ксеняк написав цїлый ряд книжок баёк, таксамо віршованых творів, є автором приповідок, радіёпєс, як автор ся реалізовав і на сценї [[Театер Александра Духновича|театру А. Духновіча]] в [[Пряшов]]і. І хоць є ёго домінантнов темов дротарьство, є выразный главно як байкарь. == Творба == === Украинский язык === * „Байки“ (1963, 1970, 1974), * „Сміх і гіркість серця“ (1977), * „Віночок з терня“ (1980), * „Дорогоцінна знахідка“ (1985) === Русиньскый язык === * [[О камюньскых майстрах]] ([[1994]]) * [[Як біда Русинів з дому выганяла]] ([[2002]]; Літературна премія Александра Духновіча за русиньску літературу, 2003)<ref name=Pavlic>Міхал Павліч, Русин 3/19</ref> * Байкы ([[2002]]) * Выбраны байкы ([[2006]]) * [[Жменї родной землї]] ([[2009]]) * Углы погляду (2011), * Споминкы і очекованя (2013), * Нашы горізонты (2015), * Приповідкы і байкы (2016), * Формованя русиньской културы (2016),<ref name=Pavlic/> * Резонанції на книжкы и подїї (2017),<ref name=Pavlic/> * Недоповіджене (2018), * Кошарик плодів (2019),<ref name=Pavlic/> * Одповідж собі сам (2020, посмертно).<ref>Михал Павліч</ref> === Словацкый язык === * „Ozveny“ (2009), * Зеркалїня/Zrkadlenie (2010, білінґвалне выданя). == Жерела и одказы == * {{cite web |author='''Анна КУЗМЯКОВА, НН Інфо Русин''' |editor= |date=1. фебруар 2020 |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?1-2-2020-До-русиньского-літературного-неба-одышов-байкарь-Миколай-Ксеняк |title=До русиньского літературного неба одышов байкарь Миколай Ксеняк |publisher= |format=ФОТО |quote= |language= |accessdate=2020-02-03 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author='''Міхал Павліч, Русин 3/19''' |editor= |date=6. фебруар 2020 |url=http://rusynlit.sk/index.php/2020/02/06/1678/ |title=МИКОЛАЙ КСЕНЯК: КОШАРИК ПЛОДІВ (РЕЦЕНЗІА) |publisher=Spolok rusínskych spisovateľov Slovenska |format=ФОТО |quote= |language= |accessdate=2020-08-01 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author='''Михал Павліч''' |editor= |date=31. юл 2020 |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?31-7-2020-Миколай-Ксеняк-Одповідж-собі-сам-%28Пряшів-АРК-в-СР-2020-96-с-isbn-978-80-89798-21-6%29 |title=Миколай Ксеняк: Одповідж собі сам |publisher=АРК в СР |format= |quote= |language= |accessdate=2020-08-01 |archiveurl= |archivedate= }} * http://esu.com.ua/search_articles.php?id=490 * https://web.archive.org/web/20201129230458/http://rusynlit.sk/index.php/2018/12/04/675/#more-675 * http://www.lem.fm/vyiznachnyiy-yubiley/ == Литература == * Роман М. Літературні портрети українських письменників в Чехословаччині. 1989; * Z. Džupinková. Diela ukrajin­ských spisovateľov Slovenska. 2011. == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1933|2020|Ксеняк, Миколай}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] b5pv8gnmod2lu8t5ft11y1avzq0bsud 0 3668 169448 167182 2026-09-11T04:54:36Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169448 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Юрко Харитун |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=http://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2019/05/charitun.png}} |Чинность=Учитель, збератель фолклора, културный дѣятель, поет, музикант |Уроджѣня={{Birth date|1948|07|17}} |Мѣсто_роджѣня=[[Стружниця]], [[окрес Снина]], [[Словакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2024|08|30|1948|07|17}} |Мѣсто_смерти= Кежмарок |Причина_смерти= тяжка хворота |Мѣсто_погребу= }} '''Юрко Харитун''' — учитель, збератель русинского [[фолклор]]у, русинскый [[поет]] в [[Словакия|Словакии]], лавреат «[[Премія Александра Духновіча|Премии Александра Духновича]]» (2012), удѣляной Карпаторускым выскумным центром (Тhe Carpatho-Rusyn Research Center) в [[США]]. ==Биография== Родив ся [[17. юла]] [[1948]] в [[Стружниця|Стружници]] [[Окрес Снина|Снинского окресу]]. Основну школу выходив в родном селѣ, пак в [[Старина (окрес Снина)|Старинѣ]], а середню — во [[Снина|Снинѣ]], де уж од школной лавкы зачав писати стишкы. Учив ся гру на гуслях в музичной школѣ. Высоку освѣту зыскав на педагогичной факултѣ в Пряшовѣ, а пак од року 1970 зачав учительовати в основной школѣ в [[Лендак]]у, [[Окрес Попрад|Попрадского окресу]]. Еще в середньой школѣ зачав записовати русинскый фолклор: народны спѣванкы, дѣтскый фолклор, пословицѣ, приповѣдкы. В року 1986 его родне село цѣлком заникло, а обывателе были переселены. Юрко Харитун дале жив и творив в [[Кежмарок|Кежмарку]], одкы походить его жена, а тема жалю за заниклым селом молодости стала ся еднов з доминант его поезии.<ref>Зозуляк А.</ref> Умер [[поет]] [[30. авґуст|30. август]]а [[2024]] во вѣку 76 рокы по довгой а тяжкой хворотѣ.<ref>Michal Frank</ref> == Творба == Юрко Харитун публиковав свои дѣла в периодиках, а тыж е автором многых книжок:<ref>Кралёва Л.</ref><ref>Копорова К. (2020)</ref> * 1995 — [[Гуслї з явора]] * 2010 — Мої жалї * 2011 — Мої сны * 2013 — Мої незабудкы * 2014 — Мої надїї * 2016 — Здогадай, школярику * 2017 — [https://web.archive.org/web/20230226083255/https://issuu.com/www.rusinskyjazyk.sk/docs/kolysocka Юрко Харитун: Дякую, мамко! Пряшів: ОЗ КОЛЫСОЧКА, 2017. 104 с.] * 2018 — Діяґноза: фіґлї про дїти * 2018 — Нашы співаночкы, як дївчат віночкы * 2019 — Моя тринадцята * 2020 — Наш край – наш рай * 2021 — Надгоріты мої днї Книжка ''Мої сны'' в року 2012 вызнаменана «[[Премія Александра Духновіча|Премиов Александра Духновича]]».<ref>Копорова К. (2012)</ref> ==Жридла и одказы== * {{cite web |author= Michal Frank |editor= |date= 30.08.2024 |url=https://spis.korzar.sme.sk/c/23377331/vo-versoch-smutil-za-zatopenym-krajom-zomrel-ocenovany-rusinsky-basnik-juraj-charitun.html |title=Vo veršoch smútil za zatopeným krajom. Zomrel oceňovaný rusínsky básnik Juraj Charitun |publisher=Korzar.sme.sk |format= |quote= |language= |accessdate= 2.09.2024 |archiveurl= |archivedate= }} * '''Зозуляк А.''': [https://web.archive.org/web/20160312000059/http://www.rusynacademy.sk/master_rus.html Moлодый шістдесятник – Юрко Харітун] * '''Копорова К. (2012)''': Писмо од Юрка Харитуна, тогорічного лавреата Цїны А. Павловіча і Премії А. Духновіча... Русин 2012/2, сс. 8-9. * '''Копорова К. (2020)''': Харитун, Юрко [https://web.archive.org/web/20201020200246/http://rusynlit.sk/index.php/category/rusynsky-pysateli/biografiji-pysateliv/] * '''Кралёва Л.''': Слово выдавателя. // Юрко Харитун: Дякую, мамко! Пряшів: ОЗ КОЛЫСОЧКА, 2017, с. 104. == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1948||Харитун, Юрко}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Поеты Словакии]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Фолклористы]] 9ds1mdgpg793k5f9dthonxnc8jlr16l 0 4645 169430 164029 2026-09-11T02:07:29Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169430 wikitext text/x-wiki '''Радіо Лем.фм''' - єдине [[Лемко|лемківске]] і єдно з двох [[Русиньскый язык|русиньскых]] [[інтернет|інтернетовых]] [[радіо|радій]]. Фунґує під застрїшінём орґанізації [[Руска Бурса]]. Высылать од [[1. юна]] [[2011]]. Проґрамы ідуть 24 годин на день. == Проґрамы радія == === Інформачны === * Вістї * Хвіля * Справозданя/Коментарї * Пропаґанда === Вчіня і едукація === * Лекції [[лемківскый язык|лемківского языка]] * Языковый Гокус Покус * На крылах історії * Слуховиско * А Я[К]...? * Лемківскій * З лемківского архіву * [[Карпатьска Русь|Карпацка Русь]] * Церковна гомілетика === Релації === * Діскузії * Трансмісії і релації * Рецензії === Музика === * Духовна музика * Концерт желань * Гравце * Раз Фрас === Інчы === * Щыро доношу * Што Настцї по голові ходить * Боїско == Редакторы (2011) == * Богдан Ґамбаль * Павльо Малецкій * Моніка Тылявска (Настка) * Славко Загорскiй * Демко Трохановскій * Наталія Малецка == Екстерны одказы == * [http://www.lem.fm сторінка Лем.фм] * [https://web.archive.org/web/20160425032731/http://archive-fm.com/fm/l/lem.fm/2014-01-26_3595487_7/%D0%BB%D0%B5%D0%BC_fm_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B9%D0%BE_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B1%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8B/ лем.fm - радийо руской бурсы (archive-fm.com)] * [https://web.archive.org/web/20160822030340/http://www.new.rusynacademy.sk/index.php/novinky-16-2015/articles/bude-1-festival-avtorskoj-lemkivskoj-tvorchosti-moloda-lemkovina.html Академія русинськой культуры в Словенській республіці] * [https://web.archive.org/web/20160602001057/http://www.ruwega.com/news/fonetika/ Русинська веб-книга] * [http://www.academia.edu/6885949/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8B_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2_%D0%BA%D0%B0%D0%BA_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%89%D0%B5%D0%B5_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BE_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%B8_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%D0%B9 www.academia.edu Социально-коммуникативные ресурсы польских караимов как связующее звено между Украиной и Польшей] ({{lang-ru| }}) * [http://malopolskie-media.info/ malopolskie-media.info "Ruska Bursa" stworzy radio w Gorlicach?] ({{lang-pl| }}) * [http://lemkoassociation.org/2014/04/thalerhof-memorial-day-august-9th/ Thalerhof Memorial Day August 9th ] ({{lang-en| }}) [[Катеґорія:Русиньскы радія]] gjhdkly409ygzzxp55r638p1hwdeljb 0 8715 169415 138247 2026-09-10T19:01:21Z CommonsDelinker 9283 Removing [[:c:File:Luxembourg_City_Centre_E_Hamilius_from_bvd_Royal.jpg|Luxembourg_City_Centre_E_Hamilius_from_bvd_Royal.jpg]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Jameslwoodward|Jameslwoodward]] because: per [[:c:Commons:Deletion requests/Files 169415 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава= Велике герцогство Луксембурга |Самоназва= Grousherzogdem Lëtzebuerg<br> Grand Duché de Luxembourg<br>Großherzogtum Luxemburg |Образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Застава и герб |ширина1 = 160 |ширина2 = 98 |изобр1 = Flag of Luxembourg.svg |изобр2 =Greater-Coat-of-Arms-of-Luxembourg.svg }} |Подпис= |Розлога=2586 км² |Обывательство=602 005<ref name="rtl.lu">http://www.rtl.lu/letzebuerg/1167086.html</ref> (2018) |Столиця=[[Луксембург (город)|Луксембург]]<br>{{coord|49|36||N|6|7||E|type:adm3rd}} |ГДП на особу=$150&nbsp;554<ref>[http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2008/01/weodata/weorept.aspx?sy=2006&ey=2013&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&pr1.x=66&pr1.y=7&c=137&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CBCA%2CBCA_NGDPD&grp=0&a= Меджинародный валутовый фонд (2013)]</ref> |Интернет-домен=.lu |Часовый пояс=UTC+1 (влѣтѣ +2) |Телефонный код=+352 }} [[File:Luxembourg - Location Map (2013) - LUX - UNOCHA.svg|290px|right]] '''Луксембург''', повнов назвов '''Велике герцогство Луксембурга''', {{Реф-инфо|[[Луксембургскый язык|лукс.]]}} ''Grousherzogdem Lëtzebuerg'', {{Реф-инфо|[[Французскый язык|фр.]]}} ''Grand Duché de Luxembourg'', {{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} ''Großherzogtum Luxemburg'' — [[держава]] в западной [[Европа|Европѣ]]. Головне мѣсто — [[Луксембург (город)|Луксембург]]. Официална валута — [[евро]]. Луксембург е закладаючым членом [[Европска унія|Европской унии]] од року 1957. Обывательство — 0,6&nbsp;милиона особ; густота залюднѣня — 233/км². Територия — 2586 км². Урядны языкы: [[Луксембургскый язык|луксембургскый]], [[французскый язык|французскый]] и [[Нїмецькый язык|нѣмецкый]]. Луксембург граничить з [[Франція|Франциов]] на югу, з [[Нїмецько|Нѣмечинов]] на востоку и з [[Белгия|Белгиов]] на западѣ. == Административне дѣлѣня == Штат подѣленый на 3 округы,<br> 12 кантонох и 105 комунит. [[Файл:Luxemburg districts.svg|60px]] # Округ Дикирх — 5 кантонох, границя з [[Белгия|Белгиов]] и [[Нїмецько|Нѣмечинов]] # Округ Гревенмахер — 3 кантоны границя з [[Нїмецько|Нѣмечинов]] и [[Франция|Франциов]] # Округ Луксембург — 4 кантоны границя з [[Франция|Франциов]] и [[Белгия|Белгиов]] ==Обывательство== Подля штатистик в зачатку року 2018 обывательство штату чинило 602 тыс. особ, з того 52,1% — [[Луксембурчане]], а 47,9% — чужинцѣ, меджи котрыма найвекшу частку мали [[Португалцѣ]] (16%).<ref name="ОЛ">Обывательство Луксембурга.</ref> 90% обывательства суть римокатоликы.<ref name="ЕБ">Encyclopaedia Britannica.</ref> ==Политичне заряджѣня== Луксембург — конштитучна монархия. Голова державы — великый герцог. Законодарный орган (парламент) — Палата посланцьох, екзекутивный орган — влада.<ref name="УСЭС">Украинский советский энциклопедический словарь, т.2, с. 302.</ref> Великый герцог мать право роспустити парламент, менуе голову влады, а тыж схвалюе законы и мать право вета. Реална выконна влада е в руках премьер-министра.<ref name="ЕБ"/> ==Економика== Од конця 19. ст. економика Луксембурга была закладена на продукции желѣза и оцели, але од року 1970 тот конарь зачав утрачати свою профитабилиту. Од конця 20. ст. економика переориентована, Луксембург став ся важным свѣтовым финанчным центром, дякуючи выгодной даньовой политицѣ ту суть сѣдлиска великых меджинародных компаний, штаб-квартиры многых европскых организаций. Главныма торговыма партнерами суть сосѣды: [[Белгия]], [[Германия]], [[Франция]]. В аграрном секторѣ найвызнамнѣйшов е продукция вина з винниць, положеных в долинѣ [[Мозель (ріка)|Мозели]].<ref name="ЕБ"/> B Луксембургe є офіціална мена [[Евро]]. ==Жерела и одказы== * [https://www.britannica.com/place/Luxembourg Luxembourg. //Encyclopaedia Britannica.] * Люксембург. //Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 2. {{ISBN| 5-88500-002-6}} С. 302. * [http://www.rtl.lu/letzebuerg/1167086.html Обывательство Луксембурга.] {{Commonscat|Luxembourg}} == Референции == {{reflist}} == Галерея == <gallery mode=packed heights=100px> Luxembourg military band.jpg|Войскова парада Luxembourg Dexia Building.JPG|Банк в столици Round straw bales in Luxembourg 1.jpg|Стерниско по жатвѣ Luxembourg Cathedral HDR.jpg|Катедрала в столици </gallery> {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Державы НАТО]] 36xmxjegx4tlkdpdnssrtr4m1rmv2kg 169416 169415 2026-09-10T19:23:07Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 169416 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава= Велике герцогство Луксембурга |Самоназва= Grousherzogdem Lëtzebuerg<br> Grand Duché de Luxembourg<br>Großherzogtum Luxemburg |Образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Застава и герб |ширина1 = 160 |ширина2 = 98 |изобр1 = Flag of Luxembourg.svg |изобр2 =Greater-Coat-of-Arms-of-Luxembourg.svg }} |Подпис= |Розлога=2586 км² |Обывательство=602 005<ref name="rtl.lu">http://www.rtl.lu/letzebuerg/1167086.html</ref> (2018) |Столиця=[[Луксембург (город)|Луксембург]]<br>{{coord|49|36||N|6|7||E|type:adm3rd}} |ГДП на особу=$150&nbsp;554<ref>[http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2008/01/weodata/weorept.aspx?sy=2006&ey=2013&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&pr1.x=66&pr1.y=7&c=137&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CBCA%2CBCA_NGDPD&grp=0&a= Меджинародный валутовый фонд (2013)]</ref> |Интернет-домен=.lu |Часовый пояс=UTC+1 (влѣтѣ +2) |Телефонный код=+352 }} [[File:Luxembourg - Location Map (2013) - LUX - UNOCHA.svg|290px|right]] '''Луксембург''', повнов назвов '''Велике герцогство Луксембурга''', {{Реф-инфо|[[Луксембургскый язык|лукс.]]}} ''Grousherzogdem Lëtzebuerg'', {{Реф-инфо|[[Французскый язык|фр.]]}} ''Grand Duché de Luxembourg'', {{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} ''Großherzogtum Luxemburg'' — [[держава]] в западной [[Европа|Европѣ]]. Головне мѣсто — [[Луксембург (город)|Луксембург]]. Официална валута — [[евро]]. Луксембург е закладаючым членом [[Европска унія|Европской унии]] од року 1957. Обывательство — 0,6&nbsp;милиона особ; густота залюднѣня — 233/км². Територия — 2586 км². Урядны языкы: [[Луксембургскый язык|луксембургскый]], [[французскый язык|французскый]] и [[Нїмецькый язык|нѣмецкый]]. Луксембург граничить з [[Франція|Франциов]] на югу, з [[Нїмецько|Нѣмечинов]] на востоку и з [[Белгия|Белгиов]] на западѣ. == Административне дѣлѣня == Штат подѣленый на 3 округы,<br> 12 кантонох и 105 комунит. [[Файл:Luxemburg districts.svg|60px]] # Округ Дикирх — 5 кантонох, границя з [[Белгия|Белгиов]] и [[Нїмецько|Нѣмечинов]] # Округ Гревенмахер — 3 кантоны границя з [[Нїмецько|Нѣмечинов]] и [[Франция|Франциов]] # Округ Луксембург — 4 кантоны границя з [[Франция|Франциов]] и [[Белгия|Белгиов]] ==Обывательство== Подля штатистик в зачатку року 2018 обывательство штату чинило 602 тыс. особ, з того 52,1% — [[Луксембурчане]], а 47,9% — чужинцѣ, меджи котрыма найвекшу частку мали [[Португалцѣ]] (16%).<ref name="ОЛ">Обывательство Луксембурга.</ref> 90% обывательства суть римокатоликы.<ref name="ЕБ">Encyclopaedia Britannica.</ref> ==Политичне заряджѣня== Луксембург — конштитучна монархия. Голова державы — великый герцог. Законодарный орган (парламент) — Палата посланцьох, екзекутивный орган — влада.<ref name="УСЭС">Украинский советский энциклопедический словарь, т.2, с. 302.</ref> Великый герцог мать право роспустити парламент, менуе голову влады, а тыж схвалюе законы и мать право вета. Реална выконна влада е в руках премьер-министра.<ref name="ЕБ"/> ==Економика== Од конця 19. ст. економика Луксембурга была закладена на продукции желѣза и оцели, але од року 1970 тот конарь зачав утрачати свою профитабилиту. Од конця 20. ст. економика переориентована, Луксембург став ся важным свѣтовым финанчным центром, дякуючи выгодной даньовой политицѣ ту суть сѣдлиска великых меджинародных компаний, штаб-квартиры многых европскых организаций. Главныма торговыма партнерами суть сосѣды: [[Белгия]], [[Германия]], [[Франция]]. В аграрном секторѣ найвызнамнѣйшов е продукция вина з винниць, положеных в долинѣ [[Мозель (ріка)|Мозели]].<ref name="ЕБ"/> B Луксембургe є офіціална мена [[Евро]]. ==Жерела и одказы== * [https://www.britannica.com/place/Luxembourg Luxembourg. //Encyclopaedia Britannica.] * Люксембург. //Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 2. {{ISBN| 5-88500-002-6}} С. 302. * [http://www.rtl.lu/letzebuerg/1167086.html Обывательство Луксембурга.] {{Commonscat|Luxembourg}} == Референции == {{reflist}} == Галерея == <gallery mode=packed heights=120px> Luxembourg military band.jpg|Войскова парада Luxembourg Dexia Building.JPG|Банк в столици Round straw bales in Luxembourg 1.jpg|Стерниско по жатвѣ Luxembourg Cathedral HDR.jpg|Катедрала в столици </gallery> {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Державы НАТО]] fuu3djsk6743n3gups4vk0ibqgomtaj 0 10150 169429 137968 2026-09-11T02:02:37Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169429 wikitext text/x-wiki '''Лабірщіна''' ({{lang-sk|Laborecko}}) — є реґіон на [[Словеньско|Словеньску]] коло русиньского міста [[Міджілабірцї]]. Ґеоґрафічні ся майже збігать з [[окрес Міджілабірцї|окресом Міджілабірцї]], малов частёв засягує до [[Окрес Стропков|окресу Стропков]]. == Референції == * [http://www.rusynacademy.sk/rusynski/d/d_102.htm "Лабірщіна! Оспівана то країна многыма авторами" - Академія русиньской културы в СР ]{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [http://www.petrasovsky.itgo.com/whats_new.html Пісня М. Петрашовского "Лабірщіно моя" ] * [https://web.archive.org/web/20160625180929/http://www.rusyn.sk/data/att/4153_subor.pdf "Лабірщіно наша, мій зеленый гаю" - ІНФОРМАЧНЫЙ ДВОТЫЖДЕННИК РУСИНІВ СЛОВЕНЬСКА ] [[Катеґорія:Словеньско]] o6uugfgycvwj33u2qa911lhl630laob 0 10251 169437 127025 2026-09-11T02:56:29Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169437 wikitext text/x-wiki '''Осиф Ткач''' (*[[15. януар|15. януара]] [[1950]], [[Будераж]], (нынї [[Україна]])) - русиньскый актер. Є членом [[Tеатр Александра Духновіча|Театру Александра Духновіча в Пряшові]]. Народив ся 15. януара 1950 в Будеражі у [[СССР]], в роцї 1966 ся вєдно з родічами перестїговав назад до [[Чеськословеньско|Чехословакії]]. По скінчіню середнёй школы у [[Пряшів|Пряшові]] пішов дїяти до драматічного колектіву [[Українськый Народный Театр|Українського Народного Театра]] передходцю [[Tеатр Александра Духновіча|Театра Александра Духновіча]]. Театр го післав штудовати герецьтво до [[Київ|Києва]] (1970 -1974) до [[Київський державний інштітут ім. Карпенка-Карого|Державного театрального інштітуту Карпенка-Карого]]. По вернутюся продовжовав у театралнім дїятельстві. Од р. 1993 до 2014 дїяв у функції умелецького шефа драматічного колектіву [[Tеатр Александра Духновіча|ТАД]]. У сучасности є шпічковым актером колектіву [[Tеатр Александра Духновіча|ТАД]]. == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20260608181019/http://www.new.rusynacademy.sk/index.php/novinky-5-2015/articles/gerec-osif-tkach-oslaviv-65-rokiv-od-narodzhinja.html О. Ткач на сайті Академії русиньской културы в СР]] * [https://web.archive.org/web/20160309073236/http://www.divadload.sk/cinohra.php О. Ткач на сайті Театру Александра Духновіча в Пряшові] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русиньскы актеры]] {{DEFAULTSORT:Ткач, Осиф}} gupka5t1e24k1eqs8br7y2tok6yhgy1 0 10277 169440 167256 2026-09-11T03:07:16Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169440 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Павел Цибере |Имя_оригиналне={{ref-cs}} ''Pavel Cibere'' |Категория_склада= |Образчик=[[File:Павел Цибере.jpg|250px]] |Чинность=Правник, дипломат |Уроджѣня={{Birth date|1910|05|05}} |Мѣсто_роджѣня= {{flagicon|Австро-Мадярщина}} [[Залуж (Мукачовскый район)|Залуж]], [[жупа Берег]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{Death date and age|1979|07|28|1910|05|05}} |Ошкола = [[Карлова универзита]], [[Прага]] |Мѣсто_смерти= {{flagicon|СССР}} [[Мукачово]], [[УССР]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=[[Залуж (Мукачовскый район)]] }} {{Вонкове медиум | title = Фотографии | topic = | align =right | width = | image1 =[https://www.ustrcr.cz/wp-content/uploads/2020/05/Z-Pavel-Cibere-scaled.jpg Павел Цибере яко арештант Гулагу] | image2 =[https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2015/05/cibere-1024x512.jpg П. Цибере з подкарпатскыма вояками чехословацкого корпусу в Лондонѣ, 1942] | image3 = }} '''Павел Цибере''', {{ref-cs}} ''Pavel Cibere'', *[[5. май]] [[1910]], [[Залуж (Мукачовскый район)|Залуж]], [[жупа Берег]], [[Австро-Мадярщина]] – †[[28. юл]] [[1979]], [[Мукачово]], [[УССР]] — [[правник]], вызнамный [[Подкарпатска Русь|подкарпатскый]] [[Русины|русинскый]] [[политик]] и [[дипломат]], [[учитель]].<ref name="РПЕ">Михайло Алмашій.</ref><ref name="ЕЗВО20">Довганич О. Д.</ref> == Родина и штудии == Походив з многодѣтной селянской родины. В [[Залуж (Мукачовскый район)|Залужу]] закончив [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народну школу]], пак в [[Мукачово|Мукачовѣ]] [[Реална гимназия|реалну гимназию]] (1922–1930), правничу факулту [[Карлова универзита|Карловой универзиты]] (1930–1935) в [[Прага|Празѣ]], де зыскав ступѣнь ''доктор права'' (1936).<ref name="ЕЗВО20"/><ref name="ЕКР">Михайло Алмашій, Іван Поп.</ref> Уже под час штудий в [[Прага|Празѣ]] вступив до социал-демокрации и быв активный во многых организациях карпаторускых штудентох, участником пацифистичных и антифашистичных конгресох в [[Прага|Празѣ]], [[Париж]]у, [[Вѣдень|Вѣдню]] и [[Београд]]ѣ.<ref name="Portréty">Portréty lidí zavlečených do Sovětského svazu po skončení 2. světové války</ref><ref name="ЕКР"/><ref name="РПЕ"/> == Сполоченскый активиста, политик, дипломат == По закончѣню штудий працовав яко [[правник]] в Земском (крайовом) урядѣ [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] в Ужгородѣ.<ref name="Portréty"/> Быв [[русофил]]скы ориентованый и надзвычайно социално активный: редаговав журнал ''Право'' (1937), организовав {{ref-ru}} ''Общество карпаторусских юристов'', инициовав створѣня просвѣтной организации {{ref-ru}} ''Русский народный университет'', котра окрем ужгородской централы мала филиалкы в Хустѣ и Пряшовѣ.<ref name="РПЕ"/> В часѣ политичной кризы в [[Чехословакия|Чехословакии]] в роках 1938 – 1939 Цибере выступив на политичном полю яко противник промадярской политикы [[Андрей Бродий|Андрея Бродия]] и [[Стефан Фенцик|Стефана Фенцика]], но и противник проукраинской влады [[Августин Волошин|Августина Волошина]]. Як алтернативу, коли [[Перва вѣденьска арбитража]] одрѣзала од [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] [[Ужгород]], [[Мукачово]] и [[Берегово]], Цибере в [[Хуст]]ѣ основав [[ЦРНР (Хуст)|Централну Руську Народну Раду]] (новембер 1938), котра до роспаду [[Чехословакия|Чехословакии]] сполупрацовала з чехословацков владов, и быв генералным секретарьом той рады.<ref name="РПЕ"/><ref name="ЕКР"/> В централной владѣ и парламентѣ в [[Прага|Празѣ]] вывинув активну чинность, жебы не допустити принятя новелы закона, внесеного автономным урядом [[Августин Волошин|Волошина]] о переименованю [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] на Карпатску Украину. Змаганя тоты были успѣшны и новела закона не была прията чехословацкым парламентом.<ref name="ИПоп">М. Алмаший, И. Поп.</ref> При повном росчленованю [[Чехословакия|Чехословакии]] (марец 1939) перед наступаючым мадярскым войском утѣкать через [[Кральовство Югославия|Югославию]] до [[Франция|Франции]], де доставать функцию прес-секретаря чехословацкой амбасады в [[Париж]]у и публикуе остры критичны материалы о мадярской политицѣ на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]],<ref name="Portréty"/><ref name="ИПоп"/> По окупации [[Франция|Франции]] [[Нацистична Германия|Нѣмцями]] (юл 1940) Павел Цибере одышов до [[Лондон]]а, де го президент [[Чехословакия|Чехословакии]] в екзилу [[Едвард Бенеш]] [[12. октобра]] [[1940]] повѣрив функциов члена Державной рады (тогдышня екзилова влада), одповѣдного за вопросы, дотычны [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]].<ref name="ИПоп"/> В [[Лондон]]ѣ редаговав новинкы ''Единство'' и ''Карпаторусские новости'', створив ''Канцеларню в дѣлах [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]]'', котра утримовала контакты зоз подкарпатцями, што служили в розличных чехословацкых военскых формованях в заграничу, зберала информацию о положѣню подкарпатцьох в краю и заграничу, публиковала материалы в радио, властных новинках, а тыж через славянску пресу США и Славянскый комитет в [[Лондон]]ѣ.<ref name="РПЕ"/><ref name="ЕЗВО20"/> Од чехословацкой военской мисии в [[Москва|Москвѣ]] дознав ся о положѣню подкарпатцьох, котры утѣкли до [[СССР]] в роках 1939–1941 и перебывали в працовных лаграх, добивав ся их выпущѣня з арешту до новостворьованого чехословацкого армадного корпусу генерала [[Лудвик Свобода|Лудвика Свободы]] (1942).<ref name="ЕКР"/> == В ГУЛагу и по ньому == В конци року 1944 вернув ся до [[Подкарпатя]] и оселив ся у брата Федора в [[Лалово|Лаловѣ]] и гледав собѣ роботу, але му нова совѣтска администрация тото препинала, не было му дозволене ани выѣхати з краю.<ref name="ЕЗВО20"/> Понукнув свои службы в организации взникаючой Ужгородской державной универзиты, але и на то влада зареаговала негативно.<ref name="РПЕ"/> Наконець, еще универзита ани не зачала фунговати, коли в септембрѣ 1947 быв Павел Цибере заарештованый агентами [[НКВД]] и одвезеный до темницѣ Лефортово в [[Москва|Москвѣ]]. Быв обвиненый зо шпионажу, антисовѣтской агитации и членства в реакчных организациях. Выслухованый быв переважно по ночох, а выслухы были ориентованы на добытя информаций про тоты конштруованы процесы, котры готовили комунисты в [[Прага|Празѣ]]. [[11. децембра]] [[1948]] быв засудженый на 25 рокы поправчых лагрох. Але го в Лефортовѣ держали еще далшы три рокы, аж в року 1952 достав ся до Дубравлагу (Дубравскый лагер Мордовии).<ref name="Portréty"/> По смерти [[Сталин]]а много раз писав до найвысшых инстанций о своем припадѣ и в року 1956 быв выслободженый и вызнаный невинным.<ref name="ЕЗВО20"/> Вернувши ся на [[Закарпатска область|Подкарпатя]], жыв спочатку з трафунковых робот а пак му дали можность учити [[Англицкый язык|англицкый]] и [[французскый язык|французскый]] языкы и другы предметы по школах [[Мукачовскый район|Мукачовского]] и [[Виноградовскый район|Виноградовского]] [[район]]ох. Хоть не мав педагогичный фах, але вдякы житьовым скушеностям и енциклопедичным знаням указав ся як майстерный педагог, и його ученикы досяговали высокы резултаты.<ref name="РПЕ"/> == Жерела и одказы == * '''Михайло Алмашій''': Цібере Павло //Алмашій, Михайло. Русинська педагогічна енциклопедія. — Ужгород: Карпатська Вежа, 2005. — 304 с. {{ISBN| 966-2674-43-X}}{{ref-uk}} Сс.&nbsp;286–287. * '''Михайло Алмашій, Іван Поп''': Цібере Павло //{{ЕКР}} Сс.&nbsp;795–796. * '''Довганич О. Д.''': Цібере Павло Петрович //{{ЕЗВО20}} С.&nbsp;356. * '''М. Алмаший, И. Поп''': Цибере Павел //Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} {{ref-ru}} Сс.&nbsp;397–398. * {{cite web |url=https://www.ustrcr.cz/uvod/portrety-lidi-zavlecenych-do-sovetskeho-svazu-po-skonceni-2-svetove-valky/ |date=2020 |title='''Portréty lidí zavlečených do Sovětského svazu po skončení 2. světové války''' |publisher=Ústav pro studium totalitních režimů |accessdate=2020-05-10}}{{ref-cs}} * [https://web.archive.org/web/20200929223826/http://www.new.rusynacademy.sk/index.php/novinky-21-2015/articles/id-105-rokiv-od-narodzhinja-pavla-cibere-vyznachnogo-rusinskogo-dijatelja.html 105 років од народжіня Павла Цібере - вебсторінка Академії русиньской културы] * http://orthodoxengland.org.uk/philos.htm * https://www.rusyn.sk/pavel-cibere-pravnik-a-politik-rusinskeho-povodu/ == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1910|1979|Цибере, Павел}} [[Катеґорія:Русиньскы політіци]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Дипломаты]] [[Катеґорія:Новинаре]] 5se0mfly917s8bhw0hxhi8n0s615n22 0 10317 169434 167255 2026-09-11T02:27:39Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169434 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Михаил Алмаший |Имя_оригиналне=Михайло Іванович Алмашій {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} |Категория_склада= |Образчик=[[Файл:Михаил Алмашій.jpg|250px]] |Чинность=Учитель, збератель фолклора, културный и сполоченскый дѣятель, енциклопедиста, [[хормайстер]] |Уроджѣня={{Birth date|1930|10|02}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ромочевиця]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2019|06|06|1930|10|02}} |Мѣсто_смерти=[[Ужгород]], [[Украина]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=теметов Доманинцѣ, Ужгород }} '''Михаил Алмаший''', {{ref-uk}} ''Михайло Іванович Алмашій'', ({{nowrap|*&nbsp;[[2. октобер|2. октобра]]}} [[1930]], [[Ромочевиця]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – {{nowrap|†&nbsp;[[6. юна]]}} [[2019]], [[Ужгород]], [[Украина]]) — [[Русины|русинскый]] [[педагог]], языкознатель, збератель фолклора, културный и сполоченскый дѣятель, енциклопедиста, [[хормайстер]].<ref name="МагПоп">Магочій П.Р., Поп І.</ref><ref name=Medvid>Петро Медвідь</ref> ==Биография== === Школы === Походив з селянской родины. Зачаточну школу выходив в родном селѣ (1937–1941). Середню освѣту достав на [[Мукачово|Мукачовской]] [[Реална гимназия|реалной гимназии]], котра в року 1945 была реорганизована по [[СССР|совѣтской]] системѣ в середню школу №20 (1941–1949). На филологичной факултѣ [[УжНУ|новоствореной универзиты]] в [[Ужгород]]ѣ зыскав диплому [[Русскый язык|русского]] [[Филология|филолога]] (1949–1954).<ref name="">Гомоннай В. В., сс. 232–237.</ref> === Педагогична и научна робота === Уже од штудентскых рокох мав активну сполоченску позицию: быв старостом академгрупы, пять рокы активный участник научных конференций, а од третього рочника голова научного товаришства факулты, хормайстер штудентского хора и оркестра народных инштрументох историко-филологичной факулты, член шпортовой репрезентации универзиты (атлетика, фотбал, кошарка). Въедно з [[Петро Линтур|П. Линтуром]] занимав ся проблемами русинского фолклора, языка и литературы. Уже од пятого рочника, од року 1953 зачав працовати [[учитель]]ом русского языка и литературы в [[Ромочевиця|Залужанской]] середньой школѣ и оддав той роботѣ 43 рокы свого живота. Не лишив интерес ку [[Музика|музицѣ]], быв членом Лигы народных композиторох Украины, майже повстороча быв ведучым школского оркестра народных инштрументох, з котрым ходив по гостьовых выступах и зыскав званя ''Взорного колектива''. Нераз его педагогична робота была оцѣнена одзнаками, меджи тыма званя ''Заслуженый учитель Украины'' (1983), одзнака ''Взорный працовник освѣты'' (1996), ''Чоловѣк року Мукачовщины'' (1997).<ref name="Шарган">Шарган Г., Закривидорога О.</ref> === Сполоченска робота === Од року 1989 активно став на чоло русинской народной оброды. Од року 1994 голова областного ''Общества А.&nbsp;Духновича'' на [[Закарпатска область|Подкарпатю]], од року 1996 основатель и [[хормайстер|ведучый хора]] ''Стара спѣванка'', котрый вертать до живота спѣванкы подкарпатскых Русинох, ведучый церковного хору [[Село|села]] [[Ромочевиця|Ромочевиця-Залуж]].<ref name="МагПоп">Магочій П.Р., Поп І.</ref> Активно ся участнить в процесѣ кодификации [[Русиньскый язык|русинского языка]], Е [[автор]]ом сучасной граматикы подкарпатского варианту русинского языка и вельох далшых русинистичных робот. Умер в [[Ужгород]]ѣ [[6. юна]] [[2019]] во вѣку 88 рокы, яко до конця активный працовник русинской културной нивы. Погребеный на Доманинском теметовѣ.<ref>Иван Роман</ref><ref name=Medvid/> Лишив жену, двох одданых дѣвок з властныма дѣтми.<ref name="Шарган"/> ==Творба== Выступав активно в пресѣ з публикациями, переважно народописного характера, на темы истории, языка, вызначных особ [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] и звязаных з ньов, з рецензиями на новы публикации русинскых авторох и о Русинах, з чертами о интересных, малопознатых, або забытых подѣях и людях своей отцюзнины. Яко словникарь и енциклопедиста выдав цѣлу библиотеку властных книг, а тыж быв активным сполуавтором в найлѣпшых енциклопедиях о Русинах, котры доднесь появлены.<ref name="МагПоп"/> Неповна библиография его пресовых публикаций и властных книжок станом на рок 2015 числить 557 позиций.<ref>Алмашій М.: Бібліографія, сс. 559–574.</ref> ==Жерела и одказы== * '''Алмашій М.: Бібліографія'''. //Михаил Алмашій. Еволуція світозора. — Ужгород: Карпатська Вежа, 2015. 582&nbsp;с. {{ISBN| 978-966-8270-15-1}} * '''Гомоннай В. В.''' Антологія педагогічної думки Закарпаття (XIX–XX ст.) — Ужгород: Вид-во «Закарпаття», 1992. * '''Магочій П.Р., Поп І.''' (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}}, с.&nbsp;7. * '''Шарган Г., Закривидорога О.''': Михайло Іванович Алмашій: 75-річчя з дня народження заслуженого вчителя України, хормейстера (народився 1930). //Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2005 рік — Ужгород: Вид-во Падяка, 2004. Сс.&nbsp;255–259. * [https://web.archive.org/web/20191223161509/http://www.new.rusynacademy.sk/index.php/novinky-42-2015/articles/novinky-42-2015.html Михайло Алмашій ославив 85 років свого жывота] // Академія русиньской културы в СР * {{cite web |author='''Петро Медвідь''' |url=https://www.lem.fm/nedozhyta-90-ka-mikhaila-almashiya/ |title=Недожыта 90-ка Михаіла Алмашія |date=2020-10-02 |publisher=LEM.FM |format= |accessdate=2020-10-10}} * {{cite web |author='''Иван Роман''' |url=https://www.facebook.com/rusyn.pr/videos/877980359203732/ |title=Смуточна одправа, Ужгород, Калвария |date=2019-06-08 |language=[[Русиньскый язык|русинскы]] |format=video |accessdate=2019-06-09}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1930|2019|Алмашій, Михаил}} [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Енциклопедисты]] aidgd258r5f2j1ig541biyvvtwn9cxc 0 10321 169424 167232 2026-09-11T00:27:46Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169424 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Анна Плїшкова |Чинность=директорка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты |Уроджѣня={{Birth date and age|1964|06|27}}<ref name=2J>DVE JUBILEÁ</ref> |Мѣсто_роджѣня= Снина |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото |pos=top|align=center|width=90 |link=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2024/06/pliskova_anna-750x536.jpg}} |Упокоеня=<!--{{Death date and age|YYYY|MM|DD|1964|06|27}} --> |Мѣсто_погребу= }} '''Анна Плїшкова''' (* [[27. юн]]а [[1964]], [[Снина]], [[Чеськословеньско]])&nbsp;— директорка Інштітуту русиньского языка і културы [[Пряшівска універзіта|Пряшівской універзіты]] (2008), академічна выкладателька, [[Русины|русиньска]] журналістка. В роцї 1987 закінчіла Філозофічну факулту Універзіты Павла Йозефа Шафаріка в Пряшові&nbsp;— учітельство україньского языка і літературы і словацького языка і літературы, в роках 1987—1991 была редакторков україньскоязычных новинок [[:uk:Нове життя (газета, Пряшів)|Нове життя]], в роках 1991—1998 была редакторков русиньскоязычных періодік&nbsp;— часопису і новинок «Русин» і «[[Народны Новинкы]]». В часі, кедь была новинарьков и редакторков, брала участь в роботї над «Орфоґрафічним словником русиньского языка» (1994). Од року 1999 є высокошкольсков учітельков русиньского языка на Пряшівскій універзітї. В роцї 2006 абсолвовала екстерны штудії на Славістічнім інштітутї Яна Станїслава Словацькой академії наук в Братїславі і під веджінём вызначного словацького лінґвісты універзітного професора ПгДр. Яна Дорулї, др. н., обгаїла докторьску дізертацію на тему «Списовный язык карпатьскых Русинів: проблемы становлїня, кодіфікації, акцептації і сфер функціонованя». В роцї 2010 ся габілітовала в Братїславі на Філозофічній факултї Універзіты Яна Амоса Коменьского і здобыла научно-педаґоґічный тітул «доцент» в штудійнім одборї «Славяньскы языкы і літературы» із замірянём на русиньскый язык. Од року 2008 была директорков Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты. Од року 2010 ся на Пряшівскій універзітї стала ґарантков бакаларьского і маґістерьского штудійного проґраму «Русиньскый язык і література», а од року 2014 і сполуґарантков докторьского штудійного проґраму Славістіка&nbsp;— русиньскый язык і література. Анна Плїшкова є авторков многых научно-педаґоґічных публікацій; 4 научных моноґрафій, авторков і сполуавторков (вєдно з колеґом і ментором доц. ПгДр. [[Василь Ябур|Василём Ябуром]], к. н., пізнїше і з ПгДр. [[Кветослава Копорова|Кветославов Копоровов]], ПгД.) 5 высокошкольскых і 8 середнёшкольскых учебників і понад 100 научных і одборных домашнїх і загранічных публікацій. За свою роботу у сферї русиністікы была оцїнена Преміёв св. Кіріла і Мефодїя за розвой русиньского языка, Преміёв Антонія Годинкы за розвой русиньского языка і літературы, Цїнов ректора Пряшівской універзіты i Бронзовов медайлов Пряшівской універзіты за вызначный вклад до наукы і освіты Пряшівской універзіты. За свою научно-педаґоґічну роботу в сферї русиністікы ся в роцї 2008 дістала до персоналной енціклопедії «Who is Who v Slovenskej republike»<ref>[https://web.archive.org/web/20190907085147/http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_jazyk.html Академія русиньской културы в СР]</ref>. == Найвызначнїшы роботы == ; Моноґрафії: # Rusínsky jazyk na Slovensku – náčrt vývoja a súčasné problémy. Prešov: Metodicko-pedagogické centrum, 2007. 116 s. # Русиньскый язык на Словеньску. Пряшів: Світовый конґрес Русинів, 2008. 204 s. # Language and National Identity : Rusyns South of Carpathians. East European Monographs. New York: Columbia University Press, 2009. 230 s. # Плїшкова, А. – Копорова, К. – Ябур, В: Русиньскый язык : Комплексный опис языквой сістемы в контекстї кодіфікації. Prešov: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity, 2019. 476 s. ; Научны статї: # Ябур, Василь – Плїшкова, А.: Літературный язык. Пряшівска Русь. In: Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык. Redaktor naukowy P. R. Magocsi. Opole: Uniwersytet Opolski – Instytut Filologiji Polskiej, 2004, с. 145-209; 2007, с. 147-209, # Соціолінґвістічный аспект. Пряшівска Русь. In: Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык. Redaktor naukowy P. R. Magocsi. Opole: Uniwersytet Opolski – Instytut Filologiji Polskiej, 2004, с. 319-345; 2007, с. 331-348. # Practical Spheres of the Rusyn Language in Slovakia. In: Studia Slavica Hungarica, 53, 1, Budapest: Akadémia Kiadó, 2008, с. 95-115. # К функціонованю русиньского языка у выховно-освітній сістемі Словеньской републікы In: Studia Russica, XXIII, Budapest: Univerzita L. Etvesa, 2009, с. 81-94. # Современное состояние русинского литературного языка в Словакии. In: Studia Slavica Hungarica, 55, 1, Budapest: Akadémiai Kiadó, 2010, с. 1-23. # Русиньскый язык на Словеньску 1995 – 2010 : Тенденції зближованя варіантів. In: Річник Руской Бурсы / Rocznik Ruskiej Bursy 2011. Gorlice: Stowarzyszenie „Ruska Bursa“ v Gorlicach, VII, 2011, с. 105-114. # Rusínsky jazyk na Slovensku v „treťom“ národnom obrodení. In: Tamaš, J., ed.: Величина малих jезичких, књижевних, културних и историjских традицициjах. Зборник радова. Нови Сад: Филозофски факултет - Одсек за русинистику, 2012, с. 339-358. # Materinský jazyk Rusínov na začiatku 21. storočia. In: Społeczeństwo-Kultura-Wartości. Studium społeczne. Polsko-Słowacka seria wydawnicza. Nr 4., r. III. Jarosław-Prešov: Wydawnictwo Państwowej Wyźszej Szkoly Techniczno-Ekonomicznej im. Ks. Bronisława Markiewicza w Jarosławiu, 2013, с. 65-84. ; Учебникы: # Ябур, В. – Плїшкова, A.: Русиньскый язык про 1. класу середніх школ із навчанём русиньского языка. Пряшів: Русиньска оброда, 2002. 104 с. # Ябур, В. – Плїшкова, A.: Русиньскый язык про 2. класу середніх школ із навчанём русиньского языка. Пряшів: Русиньска оброда, 2003. 120 с. # Ябур, В. – Плїшкова, A.: Русиньскый язык про 3. класу середніх школ із навчанём русиньского языка. Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2004. 64 с. # Ябур, В. – Плїшкова, A.: Русиньскый язык про 4. класу середніх школ із навчанём русиньского языка. Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2005. 96 с. # Ябур, В. – Плїшкова, A.: Русиньскый язык про 1.– 4. класы середнїх школ із навчанём русиньского языка. Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2007. 288 c. # Ябур, В. – Плїшкова, A.: Русиньскый язык в зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка. Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2005. 128 с. # Ябур, В. – Плїшкова, A. – Копорова, K.: Русиньска лексіка на основі змін у правилах русиньского языка (Правописный і ґраматічный словник). Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2007. 348 c. == См. тыж == * {{cite web |author=Петро Медвідь |editor= |date=27. 6. 2024 |url=https://www.lem.fm/yubilej-rusinskoj-lingvistky-anny-plishkovoj/ |title=Юбілей русиньской лінґвісткы Анны Плішковой |publisher=LEM.fm |format= |quote= |language= |accessdate=27.6.2024 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= |editor= |date=27. 8. 2024 |url=https://www.youtube.com/watch?v=LTTbyjMVbh8 |title=DVE JUBILEÁ v SNM-MRK v PREŠOVE - ДВА ЮБІЛЕЇ в СНМ-МРК в ПРЯШОВІ |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate=1.9.2024 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Плїшкова, Анна}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы новинаре]] [[Катеґорія:Снина]] [[Катеґорія:Пряшівска універзіта]] [[Катеґорія:Уродили ся 1964]] ttqus53rw981jkewulnm9k47d5hvd3z 0 10418 169446 147513 2026-09-11T04:35:31Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169446 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fiodar Karyjatavič. Фёдар Карыятавіч (XVIII).jpg|thumb|right|{{center|Федор Кориатович, {{nowrap|князь Мукачовскый    }}}}]] '''Федор Коріатович''' (Корятович) *[[1331]], [[Літовске королівство]] – †[[1414]], [[Мукачово]], [[Мадярске кральовство|Угорське королівство]] — літовський князь з [[Подолія|Подолії]] з великокнязьской дінастії [[Ґедиміновичі|Ґедиміновичів]]. [[Мадярске кральовство|Угорський]] [[Жигмонд Луксембургскый|краль Жіґмонд]] дав в роцї [[1396]] князёви Коріатовичови як ленне (дочасне) володіня Мукачовську і Маковицьку домінії <ref>[https://web.archive.org/web/20160407085938/http://www.rusynacademy.sk/rusynski/history_3.htm Др. Дмитрій ПОП]</ref> потім, што быв князь Коріатович выгнаный зос [[Подолія|Подолії]] великокнязём літовськым [[Вітолд (великокнязь)|Вітолдом]]. Князь Коріатович дав [[Мадярске кральовство|угорському]] [[Жигмонд Луксембургскый|кралёви Жіґмондови]] своє номінальне право володіня [[Подолія|Подольского]] князївства. Коріатович ся зос своёв родинов і оточінём усадив у [[Мукачів|Мукачові]], на замковым бралї, на якым основно розбудовав кріпость, яка тамкы вже стояла. Коріатович богато підпорёвав (подля даякых мнїнь докінце засновав) [[Мукачовскый монастырь]], де є і похованый. == Жрідла == * Іван Поп: Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury, Libri; Перше выданя ([[2008]]), {{ISBN| 978-80-7277-370-1}} == Референції == <references/> q09rar0afrutvh9azmhf0g3ebg19kth 0 10591 169407 169360 2026-09-10T15:50:32Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169407 wikitext text/x-wiki [[File:Городищенський монастир. Загін отамана Йосипа Біденка палить російські книжки.jpg|thumb|Городищенскый [[монастырь]]. Украинизация через спалѣня [[Росія|русскых]] [[книга|книг]] (1918–1919)]] [[File:Посвідка украинизация 1928 год.jpg|thumb|right|Посвѣдка з испыту. [[Киев|Киевщина]]. 1928]] '''Украинизация''' ({{lang-uk|Українізація}})&nbsp;— политика преференции и заводжаня [[Україньскый язык|украинского языка]] и украинской политичной ориентации („украинства“) в розличны сферы житя. Термин „украинизация“ предложив року 1907 [[Михайло Грушевскый]].<ref>Борисенок Е. Ю. Концепции «украинизации» и их реализация в национальной политике в государствах восточноевропейского региона (1918‒1941 гг.). Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук. — М., 2015. — С. 27. Режим доступа: https://web.archive.org/web/20160306225536/http://www.inslav.ru/sobytiya/zashhity-dissertaczij/2181-2015-borisenok</ref> == Ход и способы переведеня == === На Украинѣ === Генералный секретарь [[КПСС]] [[Йосиф Сталин]] од зачатку подтримовав украинизацию, и так ся она стала политиков украинскых комунистов и штатных органов. Сталин видѣв проблему в том, же в промысловых мѣстах пролетарѣ, люде первой категории, говорили переважно по русскы, а в околичных селах селяне, люде другой категории&nbsp;— по украинскы.<ref>Борисенок Е. Ю. Концепции «украинизации» и их реализация в национальной политике в государствах восточноевропейского региона (1918‒1941 гг.). Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук. — М., 2015. — С. 232. Режим доступа: https://web.archive.org/web/20160306225536/http://www.inslav.ru/sobytiya/zashhity-dissertaczij/2181-2015-borisenok З выступу Сталина на X. зъѣздѣ РКП(б), 1921: «Нельзя идти против истории. Ясно, что если в городах Украины до сих пор ещё преобладают русские элементы, то с течением времени эти города будут неизбежно украинизированы... потому что города растут за счет деревни. Деревня — это хранительница украинского языка, и он войдет во все украинские города как господствующий элемент.»</ref> Украинизация мала стати ся свого рода компензациов про тоту другу категорию в рамках гамѣшного комунистичого слогана „''єднання міста і села''“. Украинскый язык ся поважовав лем за первый крок до повного „украинства“. Роботу могли достати лем тоты, что склали испыт в специалной инспектурѣ „''Укрлікнепу Окрнаросвіти''“.<ref>[[#Magocsi2007|Маґочій]], с.&nbsp;462.</ref> [[File:ukposter.jpg|thumb|right|Вербунковый постер. 1921]] В юлу 1923 на чело украинской влады поклали Власа Чубаря, якый быв первым етничным [[Украинцѣ|Украинцьом]] на том урядѣ и активным симпатизантом украинизации. Под его проводом [[1. авґуст|1.&nbsp;августа]] [[1923]] опубликовали первый указ о украинизации.<ref>[[#Magocsi2007|Маґочій]], с.&nbsp;461.</ref> Украинизация кулминовала в року 1931, коли 89% [[Новины (папірёвы)|новинок]] [[УССР|Украины]] выдавали в [[Украинскый язык|украинском языку]].<ref>[[#Magocsi2007|Маґочій]], с.&nbsp;465.</ref> Тота политика не стрѣтила ентузиазм межи членами партии и урядниками неукраинского роду, котры творили переважну векшину. Друга тяжкость была в том, же учителѣ и пропагаторы украинского языка самы го не знали як треба, про то сповняли росказ украинизации формално и так, як знали.<ref>На документах, фотографиях з того часу можеме то легко замерковати. За примѣр може послужити публиковане в зачатку статѣ фото, де текст по украинскы надписаный з хыбами.</ref> Далшов препонов украинизации стала ся индустриализация и коллективизация, котры привели до масового руху и перемѣшованя обывательства, а тыж „чистка“ од националистов. З тых причин украинизация ся пригамовала. В часѣ нѣмецкой оккупации Нѣмцѣ давали преференции Украинцям над Поляками и Русами, поважуючи первых за лоялнѣйшых ку собѣ. Еднак то не могло приспѣти украинизации, бо образованя на украинском языцѣ было ограничено 4 классами зачаточной школы.<ref>Czesław Partacz, ''Przyczyny i tło konfliktu polsko-ukraińskiego w latach 1939-1947'', "27 Dywizja Wołyńska AK" Biuletyn Informacyjny, nr 1(101), styczeń-marzec 2009 Warszawa, s. 18</ref> [[File:Here is Ukrainian spoken.jpg|thumb|right|[[Львов]], поликлиника Франковского района. 2007]] По року 1991 украинизация доставать, в спортивных терминах, „другое дыханя“. Еднак препонов на дорозѣ ку „повному украинству“ теперь суть глобализация и права неукраинскых меншин, гарантованы законами, а тых меншин стало теперь омного вецей, одколи территория Украины значно росширила ся новыма землями, прилученыма к [[УССР|Украинѣ]] комунистичныма добывателями. === На Подкарпатю === Украинизации [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] помагала од року 1919 нова чешска администрация. Статьи в чешскых новинках и массовы брошуры акцентовали, же в Подкарпатю Чехы мають лем еден лоялный им напрям&nbsp;— украинскый, на него и треба оперти ся. Главным инспектором школной управы быв менованый Чех Йозеф Пешек. Он оддав вшиткы права рѣшати вопросы школной выуки имигранту Ивану Панькевичу, галицкому лингвисту, котрый розробив переходну грамматику, од мѣстных диалектов ку литературному украинскому языку: лишив дочасно традицийный правопис, але додав нову „ô“ под стрѣшков, понеже тота мала была застачити помалы переход од „о“ ку „i“ и читала ся, як нѣмецке „ü“.<ref>[[#Pushkash2006|Пушкаш]], сс.&nbsp;91–92.</ref> Друга велика сила, подпоруюча украинизацию, была краева организация [[Комунистична партия Чехословакии|комунистичной партии Чехословакии]], найвплывнѣйша партия в краю, котрой многы члены проходили политичну подготовку в комунистичной Украинѣ.<ref>[[#Pushkash2006|Пушкаш]], с.&nbsp;94. «...довыборы в Национальное собрание Чехословакии (палату депутатов и сейм)... были назначены на март 1924 года... Из 254 724 избирателей, принявших участие в голосовании, 100 242 человека (почти 40%) проголосовали за коммунистическую партию. Она получила четыре мандата из девяти и палату представителей и два из четырех — в сенат.»</ref> Так то и было за довгы роки. „В народных школах учило ся на так званом руськом языцѣ по грамматицѣ Панькевича, котра з каждым новым выданьом приближала ся к украинскому литературному языку…“ Коли наконець недовольство таков школнов политиков так наросло, же року 1937 министер школства Чехословакии нарядив школный референдум, за традицийну грамматику выповѣли ся 73.19%, за грамматику Панькевича&nbsp;— 26.8%. Доволны были и Чехы, одношѣня котрых к Украинцям зачало ся мѣняти: они указали себе демократами и потвердили свое становиско волев народа. Незадоволены референдумом были лем украинскы организации и комунисты.<ref>[[#Pushkash2006|Пушкаш]], сс.&nbsp;122–123.</ref> Проблема украинизации [[Подкарпатя]] рѣшила ся блискавично в року 1944, коли Червена Армия ([[28.&nbsp;октобер]]) заняла вшитку территорию Подкарпатской Руси, „на зъѣздѣ делегатов народных комитетов в Мукачовѣ было проглашена штатна формация ''Закарпатска Украина'' з единков задачов&nbsp;— прилучити край ку Совѣтской Украинѣ“ ([[26.&nbsp;новембер]]).<ref> [[#Pushkash2006|Пушкаш]], с.&nbsp;430.</ref> Всѣ обывателѣ Подкарпатской Руси стали ся „Украинцями“, а неодовго ''Закарпатска Украина'' ([[22.&nbsp;януар]] [[1946]]) была зликвидована без всякого „зъѣзда делегатов народных комитетов“. [[Едвард Бенеш|Едварду Бенешу]] удало ся лем выпросити од совѣтского водства, жебы лишили на спокою еще около 100 тысяч „Украинцев“, котры зоставали в восточной Словакии.<ref>[[#Pushkash2006|Пушкаш]], с.&nbsp;433.</ref> === На Пряшовщинѣ === Ани выпрошена Бенешом преференция не тримала довго. Русины в [[Словакия|Словакии]] не поважовали ся за [[Украинцѣ|Украинцьох]], и их дѣти часточно учили ся в школах на „[[русиньскый язык|карпаторуськом языцѣ]]“. В {{nowrap|1950-х}} роках [[Комунистична партия Чехословакии|комунистична влада]] перевела украинизацию тых школ. В резултатѣ из 275 руськых (карпаторуськых) школ (1948) в Восточной Словакии зостало 245 украинских (1955), а наконець лем 68 (1966). Не поважуючи себе за Украинцьох, родителѣ дали свои дѣти до словацкых школ. „Украинцев“ Словакии объединяв [[КСУТ|Културный Союз Украинскых Трудящых]], финансованый Украинов.<ref>{{Книга|автор = Іван Ванат|назва = Шкільне питання на Пряшівщині під час домюнхенської республіки.|ответственный = |выданя = XIV|місто = Прешов|выдавательство = Дукля|рік = 1966|страницы = |сторінок = 63|isbn = }}</ref> == Основны жерела == * {{Cite book |chapter= Українізація |title= Історія України |location= [[Київ]] |publisher= Часопис «Критика». 2007 |at= Cc.&nbsp;457–470 |isbn= 966-7679-81-0|last=Маґочій|first=Павло-Роберт|author-link=Павел Роберт Маґочій|ref=Magocsi2007|language=uk}}{{ref-uk}} * {{Cite book |title= Цивилизация или варварство. Закарпатье 1918–1945 |location= [[Москва]], Институт славяноведения РАН |publisher= Издательство «Европа». 2006 |isbn= 5-9739-0083-5|last=Пушкаш|first=Андрей|author-link=Андрей Пушкаш|ref=Pushkash2006|language=ru}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Історія Европы]] fvqtqjz3ii16760yhngc172jx4u420c 0 10664 169427 166075 2026-09-11T01:37:01Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169427 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = о. Йоанн Чургович | image = Churgovich.jpg | imagesize = 250px | alt = | caption = | pseudonym = | birthname = Иван Чургович<br/> (Csurgovics János) | birthdate = {{Birth date|1791|01|26}} | birthplace = [[Новоселиця (Перечинскый район)|Новоселиця]], [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]] | deathdate = {{Death date and age|1862|10|02|1791|01|26}} | deathplace = [[Унгвар]], [[Мадярске кральовство]] | resting_place = | occupation = [[педагог]], церковный и школный администратор | language = церковнославянскый, латинскый, мадярскый | nationality = Русин | ethnicity = з Ужанщины | citizenship = австро-мадярске | education = теологии доктор (1823) | alma_mater = инштитут св.Августина (Frintaneum), [[Вѣдень]] | period = 1825–1861 | genre = <!-- or: | genres = --> | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = реформация школства | notableworks = Церковныя проповѣди<!-- or: | notablework = --> | spouse = <!-- or: | spouses = --> | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = }} '''Иван Чургович'''; *[[26. януар]] [[1791]], с. [[Новоселиця (Перечинскый район)|Новоселиця (Újkemence)]] [[Жупа Унг|жупы Унг]], [[Мадярске кральовство]] (нынѣ [[Перечинскый район]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]])<ref>Дакотры жерела указують на [[Новоселіця|Новоселицю (Újszék)]] [[Окрес Снина|Снинского окреса]] [[Жупа Земплин|жупы Земплин]] (Алмаший, Ковач, Магочи, Поп).</ref> — †[[2. октобер]] [[1862]], [[Ужгород|Унгвар]], [[Мадярске кральовство]] (нынѣ [[Ужгород]], [[Украина]]) — угро-руськый [[педагог]], церковный, школно-просвѣтителный администратор, доктор богословия. == Биография == Иван Чургович родив ся року 1791 в фамилии [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкого]] [[Священик|священика]], гимназиалный курс освоив в Унгварѣ и Будапештѣ, четырирочне теологичне образованя достав на Унгварской [[Семинария|семинарии]], року 1817 быв рукоположеный в священикы и зачав робити як профессор Унгварской кральовской гимназии. Року 1819 быв посланый до вѣденского Богословского инштитута св. Августина Фринтанеум<ref>Официална назва K. u. K. höheres Weltpriesterbildungsinstitut zum hl. Augustin (Цѣсарско-кральовскый богословскый инштитут св. Августина), неофициалны назвы Августинеум, або Фринтанеум (од имени [[епископ]]а Якоба Фринта, подавшого идею такого инштитута). Фунговав в роках 1816–1918, а посылали до него по едного штудента од епархии. Задача инштитута была воспитати елиту, яка скрѣпить всѣ части многонационалной монархии. См. Das „Projekt Frintaneum“: Das Priesterkolleg St. Augustin „Frintaneum“ in Wien 1816-1918: Kirchliche Elite-Bildung im Donau-Alpen-Adria-Raum. [http://kg-ktf.univie.ac.at/forschung/forschungsprojekte/frintaneum/]{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }},</ref> де року 1823 достав ученый ступѣнь доктора теологии.<br /> По навернѣню дому быв посланый [[священик]]ом в Гайдубесермень (Hajdúböszörmény), де служив три рокы.<ref> Csurgovics János. // Szinnyei József. Magyar írók élete és munkái II. (Caban–Exner). Budapest: Hornyánszky. 1893.</ref> <br /> До Унгвару вернув ся року 1827, достав титулу [[каноник]]а и пост директора Унгварской кральовской державной гимназии.<ref> И едно и друге удѣляло ся кральовсков милостьов. [[Каноник]] — высшый духовник епархии, член [[Капитула|капитулы]], администрации [[епископ]]а.</ref><br /> Року 1831, понеже умер [[епископ]] [[Алексѣй Повчий]], Йоанн Чургович зоставать [[Капитула|капитулов]] выбраный на генералного [[Викарь|викаря]]<ref>Помочник [[епископ]]а.</ref> и аж до року 1837, коли быв назначеный новый [[епископ]], [[Василий Попович]], выповняв функцию главного администратора [[Епархия|епархии]]. Параллелно быв директором гимназии, яка находила ся такой там, на улици Капитулной. Року 1833 прияв понуку хормайстра [[Константин Матезонскый|К. Матезонского]] и створив хор, якый пак прославив ся далеко за границями епархии. Плановав выпускати ''Руську народну газету,'' заложити кириличну печатню, но се ему не удало ся. Зобрав велику библиотеку научной литературы, котра по его смерти была хранена аж до року 1948 в Домѣ А. Духновича, а по ликвидации общества трафила до библиотекы [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской универзиты]], до музея и в приватны библиотекы. Умер року 1862 в [[Ужгород]]ѣ. == Директорство в гимназии == За вшиток час ествованя гимназии никто из директорох не занимав свой пост так довго як Йоанн Чургович (1827–1856), а еще параллелно быв директором учительской семинарии (1839–1861), што якнайлѣпше свѣдчить о его педагогичном наданю.<ref>Федір Брецко. Першій ужгородській гімназії — 400 років. // [[Интернет]] новинкы «Ріо», (дат. цит. Неділя, 2016.12.18) [http://rionews.com.ua/newspaper/socio/now/n14114155027]</ref> Оба училища находили ся в тых рокох на улици Капитулной, так же повинности [[каноник]]а и два педагогичны директорскы посты дало ся згодити. В семинарии Чургович установив строгый порядок, выробив ''Правила семинариста'', свого рода десять заповѣдей штудента. Тоты правила фунговали и в Унгварской гимназии: # Духовность — примарна, а материалны цѣнности — секундарны в животѣ. # Люби ближного не менше, як самого себе. # Будь щастливый, коли оддаваш, а не коли доставаш. # Честуй старшых, чужу роботу, горди ся цѣнностями минулого и хрань их. # Выявляй националну гордость, але, як у вшитком, знай мѣру. # Подтримуй злагоду межи людьми розличных поглядох, вѣровань и походжѣня. # Безконечна усиловность в науцѣ, трудѣ и выдержливость — зарука успѣху. # Совѣсть, правдивость, скромность и порядность — украса чоловѣка. # Не тяжкай ся, не будь завистливым, не высмѣвай иншых, а старай ся их розумѣти. # Лем праца збогачать науку, културу и духовность. Гимназия року 1856 стала ся восьмирочнов, выросло число и едукация профессорох, а во выпускной класѣ завели науку [[Филозофия|филозофии]]. Йоанн Чургович створив научну библиотеку, завюг катедралну и кабинетно-лабораторну систему наукы, упорядковав шпортовы площадкы. == Публикованы и рукописны роботы == О. Йоанн Чургович свои роботы, переважно духовной и педагогичной тематикы, публиковав в ''Листку'', редактором котрого быв [[Евген Фенцик]], мадярскоязычны — в новинцѣ ''Felvidéki Sion'' (Верховинскый Сион). Его латинскоязычны роботы товмачив по [[русинскый язык|руськы]] [[Юрий Калман Жаткович]], а по мадярскы Корнел Зомбори, и печатали ся по тому там само. Значна часть робот зостала в рукописах, напримѣр: Ünnepi, vasárnapi, nagybőjti és gyászbeszédek (по мадярскы); Недѣльны, святочны и постовы проповѣди (18 проповѣдей по руськы); учебник Педагогия и методика (Paedagogia és Methodica), написаный по [[русинскый язык|руськы]] и по мадярскы. Проповѣди выдав року 1888 {{nowrap|о. [[Виктор Каминскый]]}}, директор Унгварской [[пѣвцоучитель]]ской семинарии под назвов ''Церковныя проповѣди Іоанна Чурговича'', а сто роков по тому перевыданы в Ужгородѣ в осучасненом выкладѣ.<ref>О. Йоанн Чургович в Обл.Научной Библиотецѣ, Ужгород [http://www.biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=161#sthash.ImPSLf6v.dpuf]</ref> == Жерела == * Алмашій М. Чургович Іван. // Алмашій М. Русинська педагогічна енциклопедія. Ужгород, 2005. Сс. 290–291. * Гомоннай В. В. Іоан Іванович Чургович // В.Гомоннай. Антологія педагогічної думки Закарпаття. Ужгород, 1992. С. 42-44. * Ковач, Ф. Чургович Іоанн // Краєзнавчий словник русинів-українців, Пряшівщина. Пряшів, 1999. {{ISBN| 80-85137-15-1}}. С.373. * Маґочій П. Р., Поп І. Чургович Іоанн // Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород, 2010. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} Сс. 811–812. * Павленко Г. Чургович Іван Іванович // Павленко, Г. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енцикл. слов. – Ужгород, 1999. – С. 183-184. * Поп И. Чургович Иван // Поп. И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород, изд-во В. Падяк, 2001. – С. 406. * Філіп, Людвіг. Ужгородська ґімназія круз вікы. // Подкарпатський Русин. № 50 (63), октобер 2012. С. 5. * Szinnyei József. Magyar írók élete és munkái II. (Caban–Exner). Budapest: Hornyánszky. 1893. == Одказы == * Szinnyei József. Magyar írók élete és munkái II. (Caban–Exner). [http://mek.oszk.hu/03600/03630/html/toc/c.htm] == Референции == {{Reflist}} {{Lifetime|1791|1862|Чургович, Иван}} [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] a8k4gnpk9yxnoqy8cgzn4tl66y91kof 0 10817 169425 168064 2026-09-11T00:31:06Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169425 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя= Бастіян Швайнштайґер |Образчик=[[File:Bastian Schweinsteiger 20120609.jpg|250px]] |Категория_склада=Bastian Schweinsteiger |Уроджѣня={{birth date and age|1984|8|1}} |Мѣсто_роджѣня=[[Кольбермор]], [[Німеччина]] }} '''Ба́стіян Шва́йнштайґер''' ([[Німецькый язык|нім]]. Bastian Schweinsteiger, ур. [[1. авґуста]] [[1984]], )&nbsp;—вызначный німецькый фотбалíста в «[[Манчестер Юнайтед]]». В року 2008 пролонґовав договор із Байерном Мніхов до 30. юна 2012. Во Майстровстві світу 2006 забив два ґолы. == Одказы == * [https://web.archive.org/web/20210125010421/http://www.bastian-schweinsteiger.de/ Особна сторінка] == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1984||Швайнштайґер, Бастіян }} {{DEFAULTSORT:Швайнштайґер}} [[Катеґорія:Німецькы фотбалісти]] [[Катеґорія:Персоналии 21. стороча]] n55gmettn07dy1z3ip6e1m98tnvt72i 0 11669 169380 145062 2026-09-10T13:45:21Z Flipdot 23893 169380 wikitext text/x-wiki [[Файл:Flag of Kenya.svg|міні|Прапор Кенії]] [[Файл:Location Kenya AU Africa.svg|міні|Кенія в [[Африка|Африці]]]] '''Ке́нія''' ({{Lang-sw|Kenya}} {{IPA|ˈkɛɲɑ}}), повнов назвов '''Республіка Ке́нія''' ({{Lang-sw|Jamhuri ya Kenya}})&nbsp;— внутроземна держава у Восточнуй [[Африка|Африці]], 27.&nbsp;майвелика крайина за бывательством у світі и 7.&nbsp;у Африці з населеньом 54.2&nbsp;міліоны чоловік на 2026.&nbsp;рук.<ref>{{cite web |date=23 December 2021 |title=Kenya National Bureau of Statistics – Kenya's Top Data Site |url=https://www.knbs.or.ke/ |access-date=11 January 2025 |language=en-US }}</ref> [[Головне місто|Головным]] и майвеликым варошом Кенії є [[Найробі]]; другый за розміром и майстарый варош тото [[Момбаса]]. На сіверозападі Кенія граничит из [[Южный Судан|Южным Суданом]], на сівер из [[Ефіопія|Ефіопійов]], на восток из [[Сомалія|Сомалійов]], на югозапад из [[Танзанія|Танзанійов]], на запад из [[Уґанда|Уґандов]]. На території Кенії на розкопках у [[Кообі Фора]] были найдені закамінілості майранньых знамых людий, еволуціоновавшых из предкув роду Homo. Май пак там жыли [[вадасы-збирачі]], котрі подабали на сучасных [[Гадза|гадзув]].<ref>{{Cite web |title=African Hunter-Gatherers: Survival, History and Politics of Identity |url=https://repository.kulib.kyoto-u.ac.jp/dspace/bitstream/2433/68396/1/ASM_S_26_257.pdf |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20181104052710/https://repository.kulib.kyoto-u.ac.jp/dspace/bitstream/2433/68396/1/ASM_S_26_257.pdf |archive-date=4 November 2018 |access-date=18 October 2021 |website=repository.kulib.kyoto-u.ac.jp }}</ref><ref name="researchgate_271694891">{{cite web |title=The East African Bushmen |url=https://www.researchgate.net/publication/271694891 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220109200619/https://www.researchgate.net/publication/271694891_The_Myth_of_the_East_African_%27Bushmen%27 |archive-date=9 January 2022 |access-date=18 October 2021 |website=researchgate.net }}</ref> == Етимолоґія == Республіка Кенія названа на честь [[Кенія (гора)|горы Кенії]]. Майранньый споминок за сучасну назывку горы быв записаный німецькым вандрувником Йоганом Лудвіґом Крапфом у 19.&nbsp;сторочу, кой ун, вандрувучи з караваном пуд проводом вождов Ківойом, увидів гору и зазвідав, як ся кличе. Ківой уповів „Kĩ-Nyaa“ вадь „Kĩlĩma-Kĩinyaa“, гадано позад єї вонкашнього виду, котрый позад чередованя чорного каміня и білого снігу подабав на піря страуса.<ref name="sullivan">{{cite book|last=Sullivan|first=Paul|title=Kikuyu Districts|publisher=Mkuki na Nyota Publishers|year=2006|location=Dar es Salaam, Tanzania}}</ref> У архаїчному [[ґікую]] слово „nyaga“, вадь май часто „manyaganyaga“ хоснує ся на попис дуже яркого предмета. Аґікую, котрі жыют на горі Кенії, у языкови ґікую называвут ї „Kĩrĩma Kĩrĩnyaga“ ({{букв|„гора з яркустьов“}}), а [[ембу]] кличут ї „Ki-nyaga“ вадь „Kirima Kinyaga“. Вшыткі три назывкы мавут єднакоє значіня.<ref>{{cite web |title=History |url=http://www.kenyaembassy.com/aboutkenyahistory.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20160526191351/http://www.kenyaembassy.com/aboutkenyahistory.html |archive-date=26 May 2016 |access-date=13 May 2016 }}</ref> Лудвіґ Крапф записав назывку ги Kenia и Kegnia.<ref name="Krapf">{{cite book|last=Krapf|first=Johann Ludwig|title=Travels, Researches, and Missionary Labours in Eastern Africa|publisher=Frank Cass & Co. Ltd|year=1860|location=London|author-link=Йоган Лудвіґ Крапф}}</ref><ref name="krapf_452">{{cite journal|last=Krapf|first=Johann Ludwig|author-link=Йоган Лудвіґ Крапф|date=13 May 1850|title=Extract from Krapf's diary|journal=Church Missionary Intelligencer|volume=i|page=452}}</ref><ref name="foottit">{{Cite book|last=Foottit|first=Claire|title=Kenya|publisher=Bradt Travel Guides Ltd|year=2006|isbn=978-1-84162-066-4|series=The Brade Travel Guide|orig-date=2004}}</ref> У 1882.&nbsp;році Джозеф Томпсонс, [[Шкоты|шкотськый]] ґеолоґ и натуралішта, указав гору ги „Mount Kenia“.<ref name="sullivan">{{cite book|last=Sullivan|first=Paul|title=Kikuyu Districts|publisher=Mkuki na Nyota Publishers|year=2006|location=Dar es Salaam, Tanzania}}</ref> Назву горы прияли pars pro toto ги назву крайины; при тому вна не зайшла до шырокоприятого офіційного хоснованя бігом раннього колоніалного періода, кой ищи была в хоснованю назва Восточный африканськый протекторат. Офіційну назывку поміняли на Колонія Кенії в 1920.&nbsp;році. == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Африка]] jg1qzlevz9wrl0l00i8ewzmhmtylrcc 0 11823 169460 167253 2026-09-11T09:21:56Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169460 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Тадеуш Косцюшко |Имя_оригиналне=''Andrzej Tadeusz Bonawentura Kościuszko'' {{Реф-инфо|поль.|по польскы}} |Образчик=[[File:Tadeusz Kościuszko.PNG|230px]] |Образчика_подпис=Т.Косцюшко в року 1766 |Категория_склада=Tadeusz Kościuszko |Чинность=польскый и америцкый генерал, фортификачный инжинер, вождь повстаня |Уроджѣня={{Birth date|1746|02|04}} |Мѣсто_роджѣня=Меречовщина, Велике княжество Литовске, дн. Бѣлорусь, Брестска обл. |Упокоеня={{Death date and age|1817|10|15|1746|02|04}} |Мѣсто_смерти=Золотурн, Швайц |Мѣсто_погребу=Катедрала сс. Станислава и Вацлава в [[Краков]]ѣ }} '''Тадеуш Косцюшко''', повным йменом ''Andrzej Tadeusz Bonawentura Kościuszko'' {{Реф-инфо|поль.|по польскы}}, (*[[4. фебруар]] [[1746]] – †[[15. октобер]] [[1817]]) быв польскый и америцкый генерал, фортификачный инжинер, участник [[Америцка война за независимость|америцкой войны за независимость]], вождь повстаня против [[Россия|России]], народный герой [[Польско|Польщи]], [[Білорусь|Бѣлоруси]] и [[США]], честный горожанин [[Франція|Франции]].<ref>[http://www.belarus.by/en/about-belarus/famous-belarusians/tadeusz-kosciuszko Tadeusz Kościuszko.] BelTA News Agency. {{ref-en}} Одчитано: новембра 16., 2015.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20151117024931/http://minsk.usembassy.gov/kosciuszko2015.html U.S. Embassy Marks Birthday of Tadeusz Kościuszko With Donation to Museum.] February 5, 2015. U.S. Department of State {{ref-en}} Одчитано: новембра 16., 2015.</ref>. == Молоды рокы == Родив ся яко четвертый дѣтвак полковника литовского войска в родовом маетку Меречовщина около мѣстечка [[Косово (Білорусь)|Косово]], тогды належного до [[Велике княжество Литовске|Великого княжества Литовского]] (днесь в Бѣлоруси). Учив ся в школѣ [[Пиаристы|пиаристох]] (1755–1760), але лишив через родинны проблемы, пак закончив Кадетскый Корпус новоотвореной Рыцарской школы в [[Варшава|Варшавѣ]] в шаржи капитана (1765-1768). За добры успѣхы в науцѣ яко кралевскый штипендиста учив ся еще 5 рокы во [[Франція|Франции]]. Влѣтѣ року 1775 вернув ся до [[Польско|Польщи]], тогды уже три рокы як роздѣленой и принученой редуковати свое войско до 10 тыс. воякох. З той причины не удало му ся найти войскову службу. На родовом маетку газдовав его старшый брат, прото в гледаню службы выѣхав до [[Дрезда|Дрезды]], але ани там не успѣв и побрав ся до [[Паріж|Парижу]]. Там ся дознав о войнѣ в [[Америка|Америцѣ]], де колонии зачали войну за независимость од [[Велика Брітанія|Великобритании]]. В Парижу ся много говорило о первых успѣхах Америчанох, котрых подпоровала и [[Франція|Франция]], и так неодовго одплыв до Америкы. == В Америцѣ == Быв приятый до войска, боюючого за независимость сѣвероамерицкых колоний в годности полковника-инжинера и такой достав задачу опевнити мѣсто [[Филаделфия|Филаделфию]] (септембер, 1776). В яри 1977 быв посланый под канадску границю до штабу генерала Гейтса, войско котрого уступало под натиском перевагы Англичанох. Косцюшко достав задачу загамовати Англичанох.<ref name="Storozynski53–54">Storozynski 2011, сс. 53–54</ref>. На его росказ воякы обаляли дерева, зносили мосты и гати.<ref name="Storozynski53–54"/>. Англичане тратили час и силы, перемагаючи препоны, дякуючи тому Америчане устигли перебрати ся через [[Гудзон (рѣка)|рѣку Гудзон]]<ref name="Storozynski53–54"/>, збудовати фортификации и перемочи неприятеля в битвѣ коло [[Битва под Саратогов|Саратогы]]. В роках 1778–1779 занимав ся укрѣпленьом форта [[Вест-Пойнт]] на [[Гудзон (рѣка)|рѣцѣ Гудзон]] и зробив з него неприступну крѣпость, за што достав похвалну характеристику од самого [[Джордж Вашінґтон|Джорджа Вашингтона]]: «муж наукы и заслуг (a gentleman of science and of merit)».<ref name="ВР">Rosiek, Wilhelm (Kraków). Kościuszko, с.547.</ref> Од року 1780 был главным фортификачным инжинером Южного войска.<ref name="ВР"/> По закончѣню войны в року 1783 достав шаржу бригадного генерала, америцке гражданство, орден [[Общество Цинциннатох|Общества Цинциннатох]],<ref name="ВР"/> двѣ особны пиштолѣ в дар од [[Джордж Вашінґтон|Джорджа Вашингтона]]<ref>Сулек З. Тадеуш Костюшко — вождь и общественный реформатор // История военного дела в Польше: Избранные вопросы / Под ред.Витольда Беганьского и др. — Варшава: Изд-во М-во нац. обороны Польск. Нар. Республики, 1970. — С. 132—151.</ref> и в року 1784 вернув ся до краю. == Война з Россиев == В року 1788 Великый Сойм рѣшив росширити польске войско до 100 тыс. воякох, што выволало непокой [[Российска империя|России]] и [[Кральовство Пруссия|Пруссии]]. Од року 1789 Косцюшко быв од краля именованый генералмайором и занимав ся реорганизациов войска. В року 1791 была прията [[Конштитуция 3. мая]], котров ся ограничовали права шляхтичох. До незадоволеных додали ся польскы магнаты, котры попросили помоч од [[Катарина Велика|Катарины Великой]]. В яри 1792 российска армада вкрочила до [[Польско|Польщи]]. Дивизия под веденьом Косцюшка (една з трьох) успѣшно клала им одпор. Косцюшко быв повышеный на генералпоручника и достав орден [[Virtuti Militari]]. Але краль приступив [[24. юл]]а [[1792]] на жаданя магнатох и росказав перестати чинити одпор. Косцюшко на то лишив войскову службу и емигровав до [[Франція|Франции]]. == Косцюшково повстаня == [[File:Przysiega Kosciuszki.jpg|thumb|265px|Присяга Косцюшка]] В року 1793 зостала Польща по другый раз роздѣлена. Патриоты на емиграции и в краю готовили повстаня. Косцюшко во [[Франція|Франции]] гледав материалну помоч, але достав лем почестне гражданство. [[24. марец|24. марца]] [[1794]] в [[Краков|Краковѣ]] Косцюшко зложив присягу перед народом и прияв веденя повстаня яко Найвысшый Велитель Народных Збройных Сил. [[4. апріль|4.апрѣля]] 1794 выграв [[Битва под Рацлавицями|битву под Рацлавицями]], што мало велику цѣну не так милитарну, як моралну. В маю против повстанцям приступило и прусске войско, на што Косцюшко не раховав, выголошуючи войну лем России. В конци юна до [[Польско|Польщи]] вступило и австрийске войско. На российской сторонѣ вступив до бою корпус генерала [[Александер Суворов|Суворова]]. Найзнаменитѣйшым чином Косцюшкового повстаня была оборона Варшавы, котру облѣгало российско-прусске войско в силѣ 41 тыс. воякох и 235 канонох. По двохмѣсячном марном облѣганю мусѣли одыйти з великыма стратами. [[10. октобер|10. октобра]] [[1794]] в програной битвѣ под [[Мацейовицѣ|Мацейовицями]] Косцюшко трафив зоз цѣлым своим штабом до российской неволѣ. [[16. новембер|16. новембра]] новый Найвысшый Велитель Томаш Вавжецки под [[Радошицѣ|Радошицями]] зложив капитулацию перед российскым генералом Федором Денисовом. Резултатом повстаня было третье роздѣлѣня, при котром Польща зникла з мапы [[Европа|Европы]]. == В доживотной емиграции == [[File:Kosciuszkova mohyla v Krakove.jpg|thumb|265px|Косцюшкова могыла в Краковѣ]] [[26. новембер|26. новембра]] [[1796]] Косцюшко зложив присягу вѣрноподданства, а тыж мусѣв ся завязати, же нигда ся не верне до [[Польско|Польщи]], и царь [[Павел І. Романов]] выпустив го на волю. За тоту цѣну достали ся на слободу 20 тысяч Полякох, котры были заяты в току повстаня. Хоть ся повстаня не подарило, зостав Косцюшко в очах народа символом независимости, котрый ся передавать з поколѣня на поколѣня. Косцюшко оселив ся в [[Золотурн]]у в [[Швайц]]у. В року 1806 не прияв вызву [[Наполеон]]а, жебы став в челѣ польского войска в сполочном походѣ на [[Росія|Россию]]. В року 1815 не прияв ани пропозиции од царя [[Александр І. Романов|Александра]] высловити схвалѣня марионетового Кралевства Польского взамѣн за статкы и дары. Умер в [[Золотурн]]у [[15. октобер|15. октобра]] [[1817]]. Во вшиткых частях роздѣленой [[Польско|Польщи]] служили смуточны молебны. Сенат в [[Краков]]ѣ дав [[3. юл]]а [[1818]] святочно перенести его позостаткы до отчизнины и уложити в кралевской гробцѣ на [[Вавел]]у.<ref name="ВР1">Rosiek, Wilhelm (Kraków). Kościuszko, с.552.</ref> Вдячный народ насыпав му тысячами рук славный помник — могылу при [[Краков]]ѣ. == Жерела и одказы == * Rosiek, Wilhelm (Kraków). Kościuszko. // Tvůrcové dějin. Čtyři tisicletí světových dějin v obrazech dob a osobností. Třetí díl. Novověk. Red. Karel Stloukal. Nakladatel L. Mazáč. V Praze, 1935. Cc. 546-552. {{ref-cs}} * Storozynski Alex. Kosciuszko Książę chłopów. — W.A.B, 2011. — {{ISBN| 978-83-7414-930-3}} {{ref-pl}} == Референции == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Косцюшко, Тадеуш}} [[Катеґорія:Польскы генералове]] [[Катеґорія:Америцкы генералове]] [[Катеґорія:Пиаристичны штуденты]] [[Катеґорія:История Польщи]] 5dijjobdj7fb7oyzmg6e5zq4nhzfa7f 0 12566 169455 167258 2026-09-11T08:59:05Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169455 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Жан-Батист Пон дю Сабл |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} Jean Baptiste Point du Sable |Образчик=[[File:Jean Baptiste Point du Sable Andreas 1884.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Приживотный портрет з книгы A.T. Andreas History of Chicago, 1884 |Категория_склада=Jean Baptiste Point du Sable |Чинность=трапер, торговець, основатель [[Чикаго|Чикага]] |Уроджѣня=1745<ref name="ECh">Early Chicago: Jean Baptiste DuSable.</ref> (1750?)<ref name="EB">Encyclopaedia Britannica.</ref> |Мѣсто_роджѣня=остров Гайти,<br>Санто Доминго<ref name="Cohn">Cohn, Scotti (2009). It Happened in Chicago. Globe Pequot. pp. 2–4. {{ISBN| 0-7627-5056-1}}.</ref> |Упокоеня={{Death date and age|1818|08|28|1745|01|01}} |Мѣсто_смерти=[[Сент Чарлз (Миссури)|Сент Чарлз]], [[США]] |Мѣсто_погребу= }} [[File:Jean Baptiste Point Du Sable Homesite.JPG|thumb|262px|Памятовище закладателя Чикага]] '''Жан-Батист Пон дю Сабл''', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} Jean-Baptiste Pointe du Sable, Jean Baptiste DuSable — быв чорнокожый трапер, котрый первый оселив ся и вецей як 20 рокы жив и газдовав на мѣстѣ, де днесь е [[Чикаго]]. Коли ДюСабл пришов на тото мѣсто, была там дика и невлюдна погранична краина, але его подникательскый дух наповѣв му, же тото мѣсто при важных водотоках е обѣцяюче. Днесь е честованый яко закладатель [[Чикаго|Чикага]], а его помник стоить в центрѣ города, обраменый мракодрапами. == Биография == === Молоды лѣта === Отець му быв [[Франція|французскый]] моряк, мати — чорнокожа [[Гайти|Гайтянка]], рабыня походжѣньом з [[Африка|Африкы]]. Жан-Батист родив ся яко слободный, учив ся во [[Франция|Франции]], а зачатком 1770-х приплыв до [[Ню Орлинс]]а и подняв ся горѣ током [[Міссісіпі (ріка)|Миссисипи]] до [[Пеория (Иллинойс)|Пеории]].<ref name="ECh"/> Сприятелив ся з [[Индиане|Индианами]] племена [[Потаватоми]] и женив ся з Индианков на имя Киттигава (Катерина).<ref name="EB"/> Мали двое дѣти, сына Жана и дѣвку Сюзан.<ref>Meehan, Thomas A., с. 452.</ref> Их побраня формално зарегистровав [[Католицька церьков|католицкый]] священник в [[Кагокия (Иллинойс)|Кагокии]] [[27. октобер|27. октобра]] [[1778]],<ref name=Intellegencer>[https://www.newspapers.com/image/26513847/ Chicago's "First" Citizen. //Edwardsville Intelligencer, October 17, 1961 (via Newspapers.com). Одчитане: August 15, 2014.]</ref> хоть перед тым они побрали ся подля индианского обряда.<ref name="ECh"/> Жили в обыстю, котре заклав в року 1773 в мѣстѣ, де стоить днешный [[Чикаго]].<ref>Keating (2005), pp. 30-31, 221.</ref> === Бритске заятя === ДюСабл жив и утримовав родину пограничнов торговльов межи [[Французы|Французами]], [[Америчане|Америчанами]] и [[Индиане|Индианами]], достачаючи первым кожушины, а другым стрѣлный порох, пушкы и алкогол. В часѣ [[Америцка война за независимость|Америцкой войны за независимость]], в августѣ 1779, Бриты го арештовали, подозрѣваючи яко шпиона, и закрыли в фортѣ Мишилимакинак, Мичиган. Командант форта Арнт Скайлер де Пейстр записав во своих записках: же «Батист Пон де Сейбл» быв «красный негер, добрѣ образованый».<ref>Peyster, Arent Schuyler de, с. 10.</ref> В роках 1780-1784 ДюСабл провадив на контролованой Бритами територии торгову штацию ''Pinery'' (Сосновый бор) на рѣцѣ [[Сент Клер (ріка)|Сент Клер]] в днешном штатѣ [[Мичиган]].<ref name="EB"/> === Важна и богата особа === По закончѣню войны, в серединѣ року 1784 ДюСабл вернув ся на землѣ племена [[Потаватоми]] до своей старой торговой штации в устю рѣкы [[Чикаго (ріка)|Чикаго]] на ей сѣверном березѣ. Найскорша упоминка о той штации походить з [[10. май|10. мая]] [[1790]], коли експедиция Гю Геварда<ref>Quaife, Milo Milton (1933), с. 39.</ref> вымѣняла свое каное на пирогу од Пон дю Сабла и докупила собѣ хлѣб, муку и свинске мясо.<ref>Heward, Hugh (1928). "Hugh Heward's Journal from Detroit to the Illinois, 1790". In Quaife, Milo M. The John Askin Papers. Volume 1: 1747–1795. Detroit Library Commission. pp. 339–362.</ref> ДюСабл быв важнов особов и богатым торговцьом. Его дом мав пышный, просторный салон з великым камяным камином, около него пять комнат, пекарню, удярню, ковалню, хлѣвы, окремы будовы про наятых слуг, обгороженый сад и заградку, понад 800 акры землѣ. В домѣ были образы, зеркала и орѣховый бутор. [[17. май|17. мая]] [[1800]], ДюСабл вшиток маеток продав [[Жан ЛеЛим|Жану ЛеЛиму]] за 6000 ливры и перебрав ся до [[Сент Чарлз (Миссури)|Сент Чарлзу]]. Три рокы по тому маеток перекупив [[Джон Кинзи]].<ref name="Бауманн">Baumann (2005).</ref> === Негер-перевозник === [[Сент Чарлз (Миссури)|Сент Чарлз]] днесь лежить в штатѣ [[Миссури]], але тогды то была [[Луизиана (Нова Испания)|Испанска Луизиана]].<ref name="Cohn"/> ДюСабл овладав испанскый, як и французскый, английскый языкы и даколькы индианскы диалекты, што му было и потребне в торговли.<ref name="ECh"/> Испанскый колониалный губернатор звѣрив му обслужованя перевоза через рѣку [[Миссури (ріка)|Миссури]].<ref name=Intellegencer/> Што могло быти причинов одхода, неясно. Неодовго перед одходом умерла му жена. Дѣвка оддала ся за Француза и одышла до Луизианы, там робив и сын, што одышов еще скорше. Правдоподобно, же ДюСабл хотѣв быти ближе ку родинѣ и в мѣстѣ переважно французском. В року 1805 ДюСабл купив фундуш на улицях Секонд и Клей в блоку №72 и цѣлый мѣстскый блок №96. В року 1814 умер му сын и быв погребеный на теметовѣ Борромео в [[Сент Чарлз (Миссури)|Сент Чарлзу]].<ref name="Бауманн"/> Нич не знати о его дѣвцѣ Сюзан и внучцѣ, але мав зостати зовсѣм самый, коли в року 1813 переписав свой маеток на сосѣдку, Евлали Барада, котрой отець, Луи Барада, быв мясарь, пекарь и богатый землевластник в [[Сент Чарлз (Миссури)|Сент Чарлзу]], замѣнов за ей обѣцяня, же ся постарать о него в хворотѣ, а тыж обстарать его погреб на католицком теметовѣ в [[Сент Чарлз (Миссури)|Сент Чарлзу]]. ДюСабл умер в [[Сент Чарлз (Миссури)|Сент Чарлзу]] [[28. авґуст|28. августа]] [[1818]] и быв погребеный в неозначеном гробѣ на теметовѣ Борромео. Парохиална погребна матрика не зазначать ни походжѣня, ни родительох, ни суродникох, ни присутных на погребѣ; опис мать лем едно слово: негер.<ref name="Бауманн"/> == Память == * 12. октобра 1968 быв святочно отвореный гранитный знак на мѣстѣ гаданого гроба Жан-Батиста Пон дю Сабла.<ref name="Бауманн"/> * 25. октобра 1968 Жан-Батист Пон дю Сабл быв штатом [[Иллинойс]] и [[Чикаго]]м вызнаный за основателя [[Чикаго|Чикага]].<ref name="Бауманн"/> * Многы инштитуции и мѣста в Чикагу носять имя Жан-Батиста Пон дю Сабла.<ref name="Cohn"/> == Жерела и одказы == *[http://www.gbl.indiana.edu/baumann/Baumann%202005%20-%20Du%20Sable.pdf Baumann, Timothy E. The Du Sable Grave Project in St. Charles, Missouri. //The Missouri Archaeologist, December 2005, vol. 66, pp. 59–76. Одчитане: February 27, 2014.] [https://web.archive.org/web/20131021081619/http://www.gbl.indiana.edu/baumann/Baumann%202005%20-%20Du%20Sable.pdf Архивоване: October 21, 2013.] {{ref-en}} * [https://www.britannica.com/biography/Jean-Baptist-Point-Du-Sable Jean-Baptist-Point Du Sable. // '''Encyclopaedia Britannica.'''] {{ref-en}} * [http://interactive.wttw.com/a/main.taf-p=76,4,3.html '''Early Chicago: Jean Baptiste DuSable.'']' // wttw.com {{ref-en}} * Keating, Ann Durkin (2005). Chicagoland: City and Suburbs in the Railroad Age. The University of Chicago Press. {{ISBN| 0-226-42882-6}}. {{ref-en}} * [https://www.jstor.org/stable/40190620?seq=1#page_scan_tab_contents '''Meehan, Thomas A.''' Jean Baptiste Point du Sable, the First Chicagoan. // Journal of the Illinois State Historical Society (1908-1984). Vol. 56, No. 3, Emancipation Centennial Issue (Autumn, 1963), pp. 439-453.] {{ref-en}} * [https://archive.org/details/miscellanies00depeuoft '''Peyster, Arent Schuyler de'''. Miscellanies. Dumfries and Galloway Courier Office, 1813. Одчитане: August 25, 2010] {{ref-en}} * [https://archive.org/stream/checagoufromindi001651mbp#page/n7/mode/2up '''Quaife, Milo Milton (1933)'''. Checagou From Indian Wigwam To Modern City 1673-1835. The University of Chicago Press. Одчитане: August 26, 2010.] {{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|en|Jean Baptiste Point du Sable|40415}} {{DEFAULTSORT:Дюсабл, Жан-Батист Пон}} [[Катеґорія:Особы звязаны з Чикагом]] mscduplaz8f1lxq7w3ntgku8aygsvbk 0 14139 169461 167214 2026-09-11T09:28:18Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169461 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Чорна Борода |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} Edward Teach |Чинность=[[пират|пиратство]] |Образчик=[[File:Blackbeard.gif|230px]] |Образчика_подпис=Из книгы Defoe D, Johnson Ch. (1736)<br> "Capt. Teach alias Black-Beard" |Категория_склада=Blackbeard |Уроджѣня= около 1680 |Мѣсто_роджѣня=[[Бристол]], [[Англицке кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1718|11|22|1680|01|01}} |Мѣсто_смерти=[[остров Окракок]], [[Атлантичный океан]] |Причина_смерти=5 огньовых и<br> 25 сабльовых ран |Мѣсто_погребу= }} '''Чорна Борода''' — прозывка Едварда Тича, {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} ''Blackbeard, Edward Teach'', родженого около [[1680]], [[Бристол]], [[Англицке кральовство]] — забитого [[22. новембра]] [[1718]], [[остров Окракок]], [[Атлантичный океан]] (днесь [[штат Сѣверна Каролина]]), едного из найславнѣйшых [[пират]]ох в [[История|истории]], котрый став ся импозантнов поставов америцкого [[фолклор]]а. == Пират в английскых службах == Мало што знати за его молодость и походжѣня, ани правдиве имя его не певне, бо суть тыж верзии ''Thatch'' и ''Thack'', и мы, ачей, нигда ся не дознаме, котре е правдиве, бо пираты в тых часах звыкли были хосновати лем прозывку. Хоть спочатку служив як найомный пират (privateer) англицкой кральовны Анны в часѣ англо-испанской войны (1701–1713), первый раз было чути за пирата ''Чорну Бороду'' аж в конци рока 1716. == Пират на вольных ногах == В року 1717 заяв французску торгову шифу ''La Concorde'', переробив ю на бойову зоз 40 канонами и, назвавши ю ''Помста кральовны Анны (Queen Anne’s Revenge)'', учинив ся найстрашнѣйшым пиратом [[Карибске море|Карибского моря]], котрый насилствовав и рабловав при берегах англицкых колоний Вирджиния и Каролина. В року 1718 розбизовав ся во своей повной безкарности до того, же основав собѣ базу на [[остров]]ку при [[залив]]ѣ [[Памлико (залив)|Памлико]], де контроловав приходячы до Каролины шифы и брав з них дань, дѣлячи ся з губернатором колонии Сѣверна Каролина Чарлзом Иденом. == Конець пиратства == [[File:Blackbeard's head.jpg|right|250px]] По скаргах плантаторох колонии Каролина вицегубернатор сосѣдной колонии Вирджиния послав двѣ военскы шифы под командов поручника Роберта Мейнарда, котрым по тяжком бою [[22. новембра]] [[1718]] удало ся забити ''Чорну Бороду''. Мертволѣ пирата одрубали голову и завѣсили на конци носового трама его шифы. == См тыж == * [[Остров Окракок]] == Жерела и одказы == * [https://www.britannica.com/biography/Blackbeard Blackbeard, English pirate. //Encyclopaedia Britannica] * [http://www.anb.org/view/10.1093/anb/9780198606697.001.0001/anb-9780198606697-e-0101087 American National Biography: Teach, Edward.] {{Lifetime|1680|1718|Чорна Борода}} [[Катеґорія:Пираты]] qk0fvwvcoeqecepk3j02eoe1yoaym47 0 14326 169459 167171 2026-09-11T09:15:59Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169459 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Франц Ксавер Грубер |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} Franz Xaver Gruber |Образчик=[[File:Franz Xaver Gruber (1787-1863).jpg|230px]] |Образчика_подпис= Ф. К. Грубер в року 1846 |Категория_склада=Franz Xaver Gruber |Чинность=[[учитель]], [[композитор]], [[органиста]], [[костелник]] |Уроджѣня={{Birth date|1787|11|25}} |Мѣсто_роджѣня=Гохбург-Ах, [[Австрийска империя|Австрия]] |Упокоеня={{Death date and age|1863|06|07|1787|11|25}} |Мѣсто_смерти=[[Галлайн]], [[Австрийска империя|Австрия]] |Мѣсто_погребу= }} '''Франц Ксавер Грубер''', {{ref-de}} Franz Xaver Gruber, *[[25. новембер]] [[1787]] – †[[7. юн]] [[1863]]&nbsp;— [[австрияци|австрийскый]] [[учитель]] основной школы и церковный [[органиста]] и [[костелник]]. Автор музикы найзнамѣйшой во свѣтѣ рождественной [[колядкы]] ''[[Тиха ночь]]''.<ref name=stillenacht.com>Franz Xaver Gruber (1787 – 1863).</ref> == Молоды рокы и наука == Конрад Ксавер Грубер родив ся яко пятый дѣтвак в родинѣ Йозефа и Анны Груберох, котры ся жывили зоз ткачством. Имя ''Франц'' перебрав од свого [[нанашко|нанашка]], што было обычаем в тых часох. На ткачске ремесло ся готовили и дѣти уж одмала. Ткачом быв бы ся став и Франц Ксавер, кебы не его учитель Андреас Петерлехнер, котрый увидѣв у него дар ку музицѣ и зачав го тайно учити на органы. Отець, вшелияк, налѣгав на том, обы сын до 18 рокы працовав яко ткач, але ту ся замѣшала нечекана нагода. Учитель органиста Петерлехнер похворѣв ся, а на его мѣсто сѣв за органы дванадцятьрочный Франц Ксавер, а пак на его выкон быв гордый и отець му. Учитель помог хлопцьови закончити штудии, и в року 1806 Ф. К. Грубер склав испыт и, по одбытю повинного еднорочного стажованя яко помочный учитель, став ся [[пѣвцоучитель]]ом и органистом.<ref name=stillenacht.com/> == Учитель, костелник и органиста == В року 1807 достав мѣсто [[Учитель|учителя]], [[костелник]]а и [[органиста|органисты]] в Арнсдорфу. Правда, про то мусѣв еще раз скласти вшиткы испыты в Залцбургу, бо там мали на то свои правила. Мусѣв тыж взяти за жену вдову свого умерлого попередника, Марию Елизабет Енгелсбергерову з двома дѣтми, о 13 рокы старшу од него, бо таке было жаданя громады, а то было тогды цѣлком обычайне, и так мав можность оселити ся в учительской хыжи. Од року 1816 прилѣпшовав собѣ з финанциями, працуючи тыж в церкви Св. Николая в Оберндорфу, оддаленом о 4 км, яко [[хормайстер]] и [[органиста]], маючи надѣю, же даколи там достане мѣсто учителя.<ref name=stillenacht.com/> == Тиха ночь == Найвекшов Груберовов пасиев была [[музика]]. В року 1817 до церкви в Оберндорфу пришов новый помочный [[священик]] [[Йозеф Мор]], запаленый любитель спѣву и [[гитара|гитары]] з котрым ся сприятелили. Перед [[Рождество]]м в року 1818 Йозеф Мор передав Груберови еден свой [[строфа|6-строфовый]] [[верш]] и просив го скласти мелодию ку нему. Грубер склав мелодию про два голосы ([[бас (голос)|бас]] и [[тенор]]) ай допровод [[гитара|гитары]], а тоту въедно заспѣвали [[24. децембра]] [[1818]] по рождественной службѣ в Оберндорфу. Была тото колядка ''[[Тиха ночь]]'', котру сам Грубер поважовав за «просту композицию». Кулминачным моментом в животѣ Грубера став ся рок 1820, коли славили 300-роча марианского [[одпуст]]а в Арнсдорфу: на 5-денны ославы зышли ся 20 тысяч вѣрникох, а были меджи нима важны гостьове, котры чули композицию Грубера и понесли ю до широкого свѣта.<ref name=stillenacht.com/> == Музика и родина == Перва жена Груберова умерла в року 1825. Мав з нев двое властны дѣти, але тоты передчасно умерли. Грубер оженив ся другый раз з Мариев Брайтфус, своев бывшов ученицьов, а мав з нев десятеро дѣти, з котрых доспѣлости дожили ся лем четверо, а двое з них, Франц Ксавер (1826-1871) и Феликс (1840-1884) стали ся музикантами. Друга жена му умерла в року 1841, а третий раз оженив ся з ей приятельков, овдовѣлов Катаринов Ризер. Не удало ся му ани достати мѣсто [[учитель|учителя]] в Оберндорфу, пришло ку незгодам ай з церковнов верхностьов в Арнсдорфу. Лем [[музика]] была его великов пасиев и утѣхов в тяжкых хвилях живота. В року 1835 быв перемѣщеный до Галлайну, тогды другого найвекшого мѣста по Залцбургу, центру провинции, яко [[хормайстер]] и [[органиста]], и ту сповнило ся его желаня веце оддати ся [[Музика|музицѣ]]<ref name=stillenacht.com/> Ту служив до смерти, а его наступником на мѣстѣ хормайстра став ся его наймолодшый сын, Феликс Грубер.<ref>[https://web.archive.org/web/20180818211222/http://www.halleiner-liedertafel.com/stille-nacht/ STILLE NACHT, HEILIGE NACHT]</ref> == См. тыж == * [[Тиха ночь]] * [[Йозеф Мор]] == Жерела и одказы == * [https://web.archive.org/web/20190301212549/https://www.stillenacht.com/en/protagonists/franz-xaver-gruber-1787-1863/ Franz Xaver Gruber (1787 – 1863) / Teacher, musician and composer of the melody of “Silent Night”] * [https://web.archive.org/web/20180818211222/http://www.halleiner-liedertafel.com/stille-nacht/ STILLE NACHT, HEILIGE NACHT] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1787|1863|Грубер, Франц Ксавер}} [[Катеґорія:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] [[Катеґорія:Хормайстеры]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] 2bpy1rqiin4j8qs99fcjmri69hqepn2 0 14521 169456 167294 2026-09-11T09:01:47Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169456 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Георгий Береговой |Имя_оригиналне=''русс.'' Гео́ргий Тимофе́евич Берегово́й |Образчик=[[File:The Soviet Union 1968 CPA 3699 stamp (Pilot-Cosmonaut of the USSR Georgy Beregovoy and Carrier Rocket Start).jpg|230px]] |Образчика_подпис= |Категория_склада=Georgy Beregovoy |Чинность=козмонавт,<br>«Союз-3», 26-30. окт. 1968 |Уроджѣня={{Birth date|1921|04|15}} |Мѣсто_роджѣня=Федоривка, [[Полтавска область|Полтавска губерния]], [[УССР]] |Упокоеня={{Death date and age|1995|06|30|1921|04|15}} |Мѣсто_смерти=[[Москва]], [[Российска Федерация|Россия]] |Причина_смерти=неудачна хирургична операция на [[Сердце|сердцю]] |Мѣсто_погребу=теметов Новодѣвичье, [[Москва]] }} '''Георгий Береговой''', {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} ''Гео́ргий Тимофе́евич Берегово́й'', *[[15. апріль|15. апрѣль]] [[1921]], село [[Федоровка (Карловскый район)|Федоровка]], [[Полтавска область|Полтавска губерния]], [[УССР|Украинска ССР]] — †[[30. юн]] [[1995]], [[Москва]], [[РСФСР|Россия]])&nbsp;— [[пилот]]-[[козмонавт]] [[СССР]], двараз Герой [[СССР|Совѣтского Союза]] (единый, кто достав перву звѣзду Героя за [[Друга світова война|Другу свѣтову войну]], а другу — за лет в [[козмос]]ѣ). == Биография == Георгий Береговой выростав в [[Енакиево|Енакиевѣ]] [[Донецька область|Донецкой губернии]] [[УССР]], де выходив середню школу (1936) и аероклуб (1938) и наруковав до войска, де ся выучив на военного [[пилот]]а (1941). Воевав яко военный [[пилот]] и в року 1944 быв вызнаменаный титулом Героя [[СССР|Совѣтского Союза]]. По войнѣ дале служив в авиации, а од року 1963 — в групѣ козмонавтох. Абсолвовав Военно-воздушну академию (1956, нынѣ несе имя [[Юрий Гагарин|Ю.&nbsp;Гагарина]]).<ref>Украинский советский энциклопедический словарь, том 1, с.&nbsp;173.</ref> Георгий Береговой уродив ся скорше одо вшиткых люди, што побывали на [[Орбита|орбитѣ]] (он родив ся на 3 месяцѣ перед [[Джон Гленн|Джоном Гленном]]. Иншы титулы: Заслуженый [[пилот]]-пробант [[СССР]], генерал-лейтенант авиации, кандидат психологичных наук, пилот-козмонавт СССР, лавреат Державной премии СССР (1981). == Интересны факты == [[22. януара]] [[1969]] в [[Москва|Москвѣ]] колона авт з [[козмонавт]]ами была [[Атентат на Леонида Брежнева|острѣляна]]. [[Виктор Ильин (атентатник)|Атентатник]] думав, же Береговой, котрый сидѣв около шофера — [[Леонид Брежнев|Брежнев]], бо они были барз подобны. Береговой быв раненый одломками вѣтрового скла, а шофер быв забитый.<ref>Космонавт Георгий Береговой (видео).</ref> == Жерела и одказы == * Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 1. {{ISBN|5-88500-001-8}} * Космонавт Георгий Береговой (YouTube видео, 7 мин., од Роскосмос, гледати: fkTTREXMbZI) == Референции == {{reflist}} {{Переклад|ru|Береговой, Георгий Тимофеевич|0}} {{Lifetime|1921|1995|Береговой, Георгий}} [[Катеґорія:Козмонавты]] kred7d1elahr2pu7gfvoh1odm4dwo2t 0 14743 169463 167303 2026-09-11T09:40:37Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169463 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Юрай Палкович|люде, званы}} {{Особа проста |Имя=Юрай Палкович |Имя_оригиналне=''слов.'' Juraj Palkovič<br> ''мад.'' Palkovics György |Образчик=[[File:Doľany memorial.JPG|250px]] |Образчика_подпис=Памятник Ю.Палковичу и Ю.Фандли<br>в Долянах, окрес Пезинок |Категория_склада=Juraj Palkovič (1763 - 1835) |Уроджѣня={{Birth date|1763|04|24}} |Мѣсто_роджѣня=[[Велькы Хлѣваны]], [[Габсбургска монархия]] |Упокоеня={{Death date and age|1835|01|21|1763|04|24}} |Мѣсто_смерти=[[Естергом]], [[Мадярске кральовство]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=Естергомска бизилика }} [[File:Úvodná strana Palkovičovej biblie.png|thumb|262px{{center|Титулова сторона первой части Палковичовой Библии}}]] '''Юрай Палкович''', {{lang-sk|Juraj Palkovič}}, *[[24. апріль|24. апрѣль]] [[1763]], [[Велькы Хлѣваны]], [[Габсбургска монархия]] – †[[21. януар]] [[1835]], [[Естергом]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;— римокатолицкый [[каноник]], религийный [[писатель]] и [[перекладатель]], подпорователь первого варианта [[Словацкый язык|словацкого литературного языка]] (бернолаковчины). == Кружок бернолаковцьох == Словацкы [[Католицька церьков|католици]] мали културный центер в [[Трнава|Трнавѣ]], Около року 1790 [[Антон Бернолак]], [[Католицька церьков|католицкый]] [[священик]], вывинув первый вариант литературного [[Словацкый язык|словацкого языка]] на основѣ западословацкого [[диалект]]а. Брав примѣр з [[Мадяре|Мадярох]], котры своев роднов речов зачали выдавати книгы, вытѣсняючи дотогды всесилну [[Латиньскый язык|латину]].<ref>Josef Kotrč, Josef Kotalík, с. 43.</ref> По смерти [[Антон Бернолак|Бернолака]] и [[Юрай Фандли|Юрая Фандли]] Палкович зостав найвекшым представительом кружка бернолаковцьох.<ref name=Dolany>Jur Palkovič (24. 4. 1763 – 21. 1. 1835)</ref> == Биография == Родичове му, отець Ян Палкович и мати Катарина (родж. Пурманова), походили з [[Доляны|Долян]], але в роках 1761–1773 бывали на фарѣ у Катерининого брата Грегора Пурмана, фараря во [[Велькы Хлѣваны|Велькых Хлѣванох]], а в року 1774 вернули ся до [[Доляны|Долян]]. Родина мала 8 дѣтей. Юрай абсолвовав [[Пиаристы|пиаристичну]] [[Гимназия|гимназию]] во [[Святый Юр|Святом Юри]] (1775–1779), учив ся в [[Трнава|Трнавѣ]], а высшу теологичну освѣту достав на [[Пазманеум]]ѣ во [[Вѣдень|Вѣдню]] (1783–1784) и в [[Прешпурк]]у (1784–1788), в року 1788 быв рукоположеный на священство и зачав службу яко [[каплан]], а од року 1796 — ашпирант, а пак [[професор]] [[етика|етикы]] и церковного права, занимать поступно высокы посты в церковной иерархии, од року 1816 — [[каноник]] Естергомской архидиецезии.<ref name=Dolinský>Juraj Dolinský SJ</ref> В послѣдных роках живота терпѣв на хвороту сердця и глухоту.<ref>Szinnyei József.</ref> == Творба == Животным дѣлом Юрая Палковича стала ся Библия, перекладена на западнословацкый диалект (бернолаковчину), што вышла в двох частях (выдавательство Josef Beimel, 1829, 1832), над котров ся трудив 30 рокы: ''Swaté Písmo starého i nowého Zákona: podla obecného latinského od sw. Rímsko-katolíckég Církwi potwrďeného, preložené s Prirownaním ğruntowného Tekstu na Swetlo widané. Ďel prwní, Ďel druhí. W Ostrihome: Josef Beimel, 1829, 1832''.<ref>Палкович, Юрий (католический писатель).</ref><ref name=Dolinský/> Быв щедрым подпоровательом словацкых писательох. З помочов естергомского архиепископа Александра Рудная в роках 1825–1827 выдав пятьтомовый ''Slowár Slowenskí, Češko-Laťinsko-Ňemecko-Uherskí'' [[Антон Бернолак|Антона Бернолака]], котрый доповнив и зредиговав.<ref name=Dolinský/> == Жерела и одказы == * '''Josef Kotrč, Josef Kotalík''': Stručné dějiny československé literatury pro vyššy třídy škol střednich. — V Praze nákladem Československé Grafické Unie A.S. — 230&nbsp;s. * '''Szinnyei József''': Palkovics György, esztergomi kanonok. //MAGYAR ÍRÓK ÉLETE ÉS MUNKÁI [http://mek.oszk.hu/03600/03630/html/index.htm ''<small>Доступне онлайн</small>''] * '''Палкович, Юрий (католический писатель)'''. //Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, т.&nbsp;XXIIa (1897): Оуэн — Патент о поединках, с.&nbsp;634 [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Палкович,_Юрий_(католический_писатель) ''<small>Доступне онлайн</small>''] * [https://web.archive.org/web/20190222003627/https://www.dolany.sk/o-obci/osobnosti/#jur-palkovic '''Jur Palkovič (24. 4. 1763 – 21. 1. 1835)'''] * {{cite web |author='''Juraj Dolinský SJ''' |editor= |date=2002 |url=http://www.jezuiti.sk/admin/dok/47fc2d780f75b.pdf |title=Juraj Palkovič, prekladateľ Svätého písma |publisher=Studia Alaisiana 2002. Bratislava, 2002 |format=PDF |quote= |language= |accessdate=2021-09-13 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20140224182717/http://www.jezuiti.sk/admin/dok/47fc2d780f75b.pdf |archivedate=Feb 24 2014 }} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|hu|Juraj Palkovič (kanonok)|17249772|sk|Juraj Palkovič (1763 – 1835)|6789338}} {{Lifetime|1763|1835|Палкович, Юрай к)}} [[Катеґорія:Перекладателе]] [[Катеґорія:Перекладателе Библии]] [[Катеґорія:Словацкы писателе]] 8hzlnjdhrbnojp9k8ls7wvmymb5gxs5 0 14922 169445 167306 2026-09-11T04:11:30Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169445 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Стивен Чепа |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} Steven Chepa |Категория_склада= |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=http://www.norstonecorp.com/management.php}} |Чинность=[[Подузятник|бизнисмен]], банкарь, [[меценаш]] |Уроджѣня={{Birth date and age|1939|04|25}} |Мѣсто_роджѣня=[[Гамилтон (Онтарио)|Гамилтон]], [[Онтарио (провинция)|Онтарио]], [[Канада]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|YYYY|MM|DD|1939|04|25}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Стивен Чепа''', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} ''Steven Chepa'', *&nbsp;[[25. апріль|25. апрѣля]] [[1939]], [[Гамилтон (Онтарио)|Гамилтон]], [[Онтарио (провинция)|Онтарио]], [[Канада]] — канадскый [[подузятник]], банкарь и [[меценаш]].<ref name=Magocsi>Magocsi P. R.: Chepa, Steven.</ref><ref name="Маґочій"> Маґочій П. Р. Чепа Степан (Chepa Steven).</ref> ==Биография== Стивен Чепа походить з родины [[Русины|русинскых]] емигрантох в [[Канада|Канадѣ]], его отець — з [[Малый Березный|Малого Березного]], а мати — з [[Устя Рускє|Устя Руского]] (дн. [[Устя Горлицке]]) в польской [[Лемковина|Лемковинѣ]]. Отець в 1927-м, а мати в 1929-м емигровали до [[Канада|Канады]], де, заробивши доста гроши, купили и провадили властну пекарню. Малый Стивен працовав яко розношач хлѣба отцьовым заказникам.<ref name=ACADEMY>Steven Chepa (Canada), President of the World Academy of Rusyn Culture/</ref> Хоть родив ся, выростав и жие в [[Канада|Канадѣ]], добрѣ говорить [[Русинскый язык|по русинскы]].<ref>[https://ua-reporter.com/news/stiven-chepa-vidvidav-uzhgorodske-obshchestvo-im-aduhnovicha-ta-publichno-vidlupcyuvav-avtora Стівен Чепа відвідав Ужгородське Общество ім. А.Духновича та публічно "відлупцював" автора компромату П.Годьмаша "со товарищи" //Веб-новинка UA-Reporter.com]</ref> Абсолвовав комерчну факулту [[Макмастерска универзита|Макмастерской универзиты]] в [[Гамилтон (Онтарио)|Гамилтон]], [[Онтарио (провинция)|Онтарио]], [[Канада]], де зыскав ступѣнь бакалавра комерции (1962). Быв директором и ведучым менаджером в розличных канадскых компаниях. В року 1978 основав властный бизнис: комерчный банк ''Cheppa Corporation''.<ref name=Magocsi/><ref name="Маґочій"/> В сучасности Стивен Чепа е президентом комерчного инвестичного банка Norstone Financial Corporation, котрого е повным властником и веде бизнес широко по свѣтѣ.<ref>[http://www.norstonecorp.com/management.php STEVEN W. CHEPA, President & Chief Executive Officer, NORSTONE FINANICAL CORPORATION]</ref> ==Робота в русинской културѣ== Од року 1990 Стивен Чепа активно ся ангажуе в подтримцѣ русинской културы. Основав каждорочны награды А.&nbsp;Духновича за лѣпшы оригиналны дѣла русинской литературы (1997) и за вызнамный вклад в русинску културу (2001). В року 2005 основав виртуалну вебову Свѣтову Академию Русинской Културы, котрой замѣром е пропагованя русинской културы и ширѣня информации о минулости и днешности [[Русины|Карпаторусинох]].<ref name=Magocsi/><ref name="Маґочій"/><ref name=ACADEMY/> == Жерела и одказы == * Magocsi P. R.: Chepa, Steven. //Magocsi P.R., Pop I. (eds.). Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto Press, 2002 {{ISBN| 0-8020-3566-3}} С. 63. * Маґочій П. Р. Чепа Степан (Chepa Steven). //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} С. 800. * [http://www.norstonecorp.com/management.php STEVEN W. CHEPA, President & Chief Executive Officer, NORSTONE FINANICAL CORPORATION (ФОТО)] * [https://web.archive.org/web/20210417175902/http://rusynacademy.sk/english/en-academy2.html Steven Chepa (Canada), President of the World Academy of Rusyn Culture] * [https://www.youtube.com/watch?v=zRdT2p7oLCk Vira Kobulei (2018) Колесо життя Стівена ЧЕПИ (видео, 20 минут)] == Референции== {{reflist}} {{Lifetime|1939||Чепа, Стивен}} [[Катеґорія:Меценашы]] [[Катеґорія:Бизнисмены]] [[Катеґорія:Персоналии:Канада]] te6i0t9yvug22rfyu4gobthqqcf0wqv 0 15264 169453 167314 2026-09-11T08:36:44Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169453 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Едмунд Гиллари |Чинность=[[алпинизм|алпиниста]], поларный выгледователь и [[меценаш]] |Имя_оригиналне=''англ.'' Sir Edmund Percival Hillary |Образчик=[[File:Edmund Hillary, c. 1953, autograph removed.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Едмунд Гиллари, ок.1953 |Уроджѣня={{Birth date|1919|07|20}} |Мѣсто_роджѣня=[[Окленд]], [[Новый Зеланд]] |Упокоеня={{Death date and age|2008|01|11|1919|07|20}} |Мѣсто_смерти=[[Окленд]], [[Новый Зеланд]] |Мѣсто_погребу=[[Окленд]], залив Гаураки, монастырь Кумджунг |Категория_склада=Edmund Hillary }} [[File:Edmund Hillary detail, Armoural letters patent (AM 2014.7.17-4) (cropped).jpg|thumb|260px|{{center|Шляхетскый герб Сера Едмунда Гиллари, KG<ref>Knight of the Garter</ref>, ONZ<ref>Order of New Zealand</ref>, KBE<ref>Knight Commander of the Most Excellent Order of the British Empire</ref>}}]] '''Сер Едмунд Гиллари''', повным йменом Едмунд Персивал Гиллари, {{lang-en|Sir Edmund Percival Hillary}}, *&nbsp;[[20. юл]] [[1919]], [[Окленд]], [[Новый Зеланд]] – †&nbsp;[[11. януар]] [[2008]], [[Окленд]], [[Новый Зеланд]]&nbsp;— новозеландскый [[алпинизм|алпиниста]], поларный выгледователь и [[меценаш]]. [[29. мая]] [[1953]] въедно зоз [[Шерпове|Шерпом]] [[Тензинг Норгей|Тензингом Норгейом]] яко первый во свѣтѣ задокументовано добыв вершину [[Монт Еверест]]а. == Биография == === Од пчолярства ку алпинизмови === Его отець держав [[Пчола|пчолы]], и Едмунд ладив ся продовжити тото газдованя з пчолами. Але яко 16-рочный зо школнов екскурзийов побывав в горах, и од того часу [[алпинизм]] став ся найвекшым смыслом его живота. В наступных роках походив вшиткы найвекшы верхы [[Новый Зеланд|Нового Зеланду]]. По военской службѣ в часѣ [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] вернув ся ку [[алпинизм]]у и задумав добыти [[Монт Еверест]]. В року 1951 быв участником новозеландской експедиции в [[Гималаи]] и британской експедиции в околицю [[Монт Еверест]]а, котра выгледала приступовы дорогы ку вершинѣ. Далша, добрѣ зорганизована експедиция рушила в яри року 1953 и в серединѣ мая быв поставленый верхный табор, одкы мож было штурмовати вершину. Една пара алпинистох зробила пробу 27. мая, але не мали успѣх. Далша проба, на котру ся подъяли Едмунд Гиллари и [[Тензинг Норгей]], была успѣшна. На вершинѣ нашли знакы того, же ту побывав Джордж Меллори, британскый [[алпинизм|алпиниста]], котрый пропав при експедиции в року 1924. О своих выправах Едмунд Гиллари написав книжку ''High Adventure (1955)''. В околици [[Еверест]]а побывав еще вельо разы, але уже нигда вецей не пробовав выйти на вершину.<ref name=EB>Sir Edmund Hillary, New Zealand explorer.</ref> === По Евересту === В роках 1955–1958 быв участником трансантарктичного перехода и побывав на [[Юг|южном]] полу ([[4. януар]] [[1958]]). В року 1977 став на чолѣ човновой експедиции горѣ [[Ганг]]ом, котра подняла ся током до самого вытока в [[Гималаи|Гималаях]].<ref name=EB/> Едмунд Гиллари в року 1953 быв врученый в рыцарство и достав титул Сера. В роках 1985–1988 быв на дипломатичной службѣ яко повномочный комисарь [[Новый Зеланд|Нового Зеланду]] в [[Бангладеш]]у, [[Индия|Индии]], [[Непал]]ѣ, через рокы быв вызнаменаный высокыма орденами [[Споене кральовство Великой Британии и Сѣверной Ирландии|Споеного кральовства]] и [[Новый Зеланд|Нового Зеланду]], але зоставав все скромный, а его главным интересом ся стало вылѣпшѣня живота людей [[Непал]]а.<ref name=EB/> Створив компанию ''Himalayan Trust'' (1960), котра будовала школы, болницѣ и летиска для них; его старанями мѣстны люде достали будинкы 25 школ, двох болниць, 12 медицинскых клиник, а еще мосты и летиска. То вшитко зробило [[Еверест]] легко доступным, наконець в року 1992 притрафило ся, же за еден день на вершку Евереста побывали 32 людей. «Побывати коло Евереста теперь так легко, як повезти ся автобусом на екскурзию,» — жаловав Сер Едуард, а чув ся кус винный.<ref name=Telegraph>Sir Edmund Hillary.</ref> В року 2003 его меценашска чинность была оцѣнена званьом честного гражданина [[Непал]]а.<ref name=EB/> === Приватный живот === [[File:Sir Edmund and Lady Louise Hillary with their son Peter, 1955.jpg|thumb|260px|{{center|Гиллари з первов женов, Луизов,<br>и сыном Питером, 1955}}]] [[File:Sir_Edmund_Hillary_with_Lady_Hillary.jpg|thumb|260px|{{center|Сер Едмунд и его друга жена,<br>Леди Гиллари, 2000}}]] Мав старшу сестру Джун (*1917) и молодшого брата Рекса (*1920). Од малости снив о пригодах и лыгав авантурны романы, книжку за книжков. Быв независимой натуры и мав часты перекы з отцьом, часто ай быв битый, але нигда не признав свою вину. Во школѣ быв спочатку несмѣлый, мало з кым приятелив ся, а его худа фигура приводила в безнадѣю [[Учитель|учителя]] физкултуры. Але з часом ся зачав розвивати и лишав за собов многых в битках. Пробовав ся учити на универзитѣ, але за два рокы не склав ани еден екзамен, и так вернув ся ку тяжкой роботѣ з [[пчола]]ми. Перед [[Друга світова война|Другов свѣтовов войнов]] пробовав ся достати до Воздушных Сил и быв меджи 14 найлѣпшыма зоз 260 претендентох на вступном екзаменѣ. По войнѣ вернув ся ку [[пчола]]м, але вольный час оддавав [[алпинизм]]ови. Наконець его успѣхы в [[алпинизм]]ѣ привели го до британской выправы на [[Еверест]], де змеджи сотками участникох указав ся якнайлѣпше приготовленый и быв выбраный на штурм. Вернувши ся дому як герой, в септембрѣ 1953 оженив ся з Луизов Роуз, дѣвков президента Новозеландского алпского клуба, и мав з нев сына Питера (*1954) и дѣвок Сару (*1955) и Белинду (*1959). В року 1954 вернув ся в [[Гималаи]] як ведучый новозеландской експедиции на Макалу (8470&nbsp;м&nbsp;н.м.), спасаючи колегу, зламав три ребра, але справовав ся так, якбы ся нич не стало. Резултатом быв колапс, и три днѣ забрало, покы го доправили в нижный табор, де зостав при животѣ лем вдякы скушеному хирургови Чарлзу Евансу. Одтеперь мав забыти о высокых горах, бо его способность адаптованя ку рѣдкому воздуху зостала редукована. Але тото не могло змѣнити его натуру: в року 1961 зась на Макалу во вышцѣ 5790&nbsp;м&nbsp;н.м. достав инфаркт и на два днѣ му одняло бесѣду. В року 1975 в катастрофѣ летадла в [[Катманду]] были забиты его жена и дѣвка Белинда. Тото переживав тяжко, помогав собѣ алкоголом и таблетками на спаня. В року 1977 в експедиции в горном току [[Ганг]]а во вышцѣ 5490&nbsp;м&nbsp;н.м. достав опух мозку, а в року 1981 на восточной убочи [[Еверест]]а зоз вышкы 5180&nbsp;м&nbsp;н.м. мусѣли го доправити долу, бо напали го галуцинации. Подтримало го приятельство зоз вдовов его колегы, Питера Малгрю, загыблого в авиакатастрофѣ в року 1879. В року 1985, коли быв посланый до [[Ню Дили]] яко повномочный комисарь [[Новый Зеланд|Нового Зеланду]] в трьох [[держава]]х региону, Джун Малгрю ишла з ним, а в року 1989 ся побрали.<ref name=Telegraph/> === Смерть === [[11. януар|11. януара]] [[2008]] Едмунд Гиллари умер в шпиталю [[Окленд]]а на сердцьовый напад.<ref name="NZ_Herald_10482156">{{cite news|url=http://www.nzherald.co.nz/section/1/story.cfm?c_id=1&objectid=10482156|title=State funeral for Sir Edmund Hillary|author=McKenzie-Minifie, Martha|date=11 January 2008|work=[[The New Zealand Herald]]|access-date=29 September 2011}}</ref> 22. януара одбыла ся державна церемония погребу,<ref>{{cite web|url=http://www.stuff.co.nz/4351997a10.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20080111132642/http://www.stuff.co.nz/4351997a10.html |url-status=dead |archive-date=11 January 2008 |title=State funeral for Sir Ed |work=[[Stuff (website)|Stuff]] |access-date=29 September 2011 }}</ref> по чому тѣло было поддано кремации. Подля волѣ спочилого една часть праха была розсѣяна над заливом Гаураки в Оклендѣ,<ref name="NZ_Herald_10495373">{{cite news|url=http://www.nzherald.co.nz/section/1/story.cfm?c_id=1&objectid=10495373|title=Sir Edmund Hillary takes final voyage, ashes scattered at sea|date=29 February 2008|work=[[The New Zealand Herald]]|access-date=29 September 2011|archive-date=3 November 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20121103083406/http://www.nzherald.co.nz/nz/news/article.cfm?c_id=1&objectid=10495373|url-status=dead}}</ref> а инша передана в монастырь Кумджунг около Евереста з планом розсѣяня на вершинѣ, але будгистскы ламы в року 2010 з самого розсѣяня зрезигновали, же могло бы зашкодити тутешным обывателям.<ref>{{cite news|url=https://news.bbc.co.uk/1/hi/world/south_asia/8612256.stm|title=Sherpas cancel plan to spread Hillary ashes on Everest|date=9 April 2010|work=[[BBC News]] |access-date=10 April 2010}}</ref> == Жерела и одказы == * {{cite web |author= |date=2019-07-16 |url=https://www.britannica.com/biography/Edmund-Hillary |title='''Sir Edmund Hillary, New Zealand explorer''' |publisher=Encyclopaedia Britannica |format= |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2019-07-20 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= |date=2008-01-11 |url=https://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/1575208/Sir-Edmund-Hillary.html |title='''Sir Edmund Hillary''' |publisher=The Telegraph |format=Obituary |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2019-07-22 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1919|2008|Гиллари, Едмунд}} [[Катеґорія:Вандровници]] [[Катеґорія:Меценашы]] [[Катеґорія:Непал]] lxrjvfk1l94kwshhxdznvakblwqp6n5 0 15462 169466 167204 2026-09-11T09:57:02Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169466 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Юрай Трановскый |Имя_оригиналне=Georgius Tranoscius {{ref-la}} |Образчик=[[File:Tranoscius.JPG|230px]] |Образчика_подпис=Славянскый Лутер |Категория_склада=George Tranoscius |Чинность=евангелицкый фарарь и набоженскый [[писатель]] |Уроджѣня={{Birth date|1592|03|27}} |Мѣсто_роджѣня=[[Чешин]], [[Австрийска империя]] |Упокоеня={{Death date and age|1637|05|29|1592|03|27}} |Мѣсто_смерти=[[Липтовскый Микулаш]], [[Мадярске кральовство]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Юрай Трановскый''', {{lang-la|Georgius Tranoscius}}, званый [[Славяне|славянскым]] [[Мартин Лутер|Лутером]],<ref name=PEK>Podręczna Encyklopedia Kościelna, том 25, с. 647</ref> *&nbsp;{{date|15920327||a}}, [[Чешин]], [[Австрийска империя]] — †&nbsp;{{date|16370529||a}}, [[Липтовскый Микулаш]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;— евангелицкый фарарь и набоженскый [[писатель]]. == Живот == Родина Юрая Трановского походила з [[Трановицѣ|Трановиць]] (около 4&nbsp;км од [[Чешин]]а, днесь [[Чешска република]]), де его прадѣдо Адам быв старостом. Аж его отець, Валентин, переселив ся до Чешина, де быв ремеселником. Юрай Трановскый учив ся в [[Чешин]]ѣ, пак в в долнолужицком [[Губин]]ѣ, поморском [[Колобжег]]у, наконець а универзитѣ во [[Лутерштадт Виттемберг|Виттембергу]] (1607–1611). Аугсбургскый евангелицкый [[священик]] в [[Прага|Празѣ]], пак в [[Голешов]]ѣ, наконец од року 1615 — фарарь во [[Валашске Меджирѣча|Валашском Меджирѣчу]] на [[Морава (історічна країна)|Моравѣ]]. В року 1625 мусѣв лишити фару через преслѣдованя его вѣры и одышов на фару до [[Бьелско|Бѣлска]] в Шлезии, де го покликав мадярскый велможа Ян Суньог. в року 1627 через далшы преслѣдованя одышов на позваня грофа Гашпара Иллешгази до [[Словакия|Словакии]].<ref>Ottův slovník naučný.</ref> Ту быв [[каплан]]ом на замку [[Орава (замок)|Орава]], наконець ороку 1631 до смерти священиком в [[Липтовскый Микулаш|Липтовском Микулашу]]. == Творба == [[Файл:Tranovsky exlibris.jpg|thumb|upright|320px|Екслибрис Трановского зоз его миниатурным портретом]] Писав по чешскы и словацкы переважно духовны пѣснѣ, котры складовав сам або товмачив з нѣмецкого и польского. Его найвекшым дѣлом стала ся ''Cithara sanctorum'', котра, доповньована далшыма словацкыма писателями, доднесь зоставать найвеце любеным спѣвником словацкых лутеранох.<ref>Révai nagy lexikona.</ref><ref name=Cithara/> === По чешскы === * ''Konffessí Augšpurská'' – переклад основ Аугсбургской конфесии з року [[1530]]; [[Оломоуц]] [[1620]]. * ''Phiala odoramentorum'' – молитвеник; [[1635]]. * ''Cithara sanctorum''<ref>Apocv. Pjſne Duchownj Staré y Nowé Kterychž Cyrkew Kreſtanſká pri Weyročnjch Slawnoſtech a Památkách Jakož y wewſſelikých potrebách ſwých obecnich yobwzlaſtnijch proſpechem mnohým uživá: Knimžto pridaný gsau Pjſne Dr. M. Luthera wſſecky z Nnemecké reči do naſſi Slowanſké Preložené</ref> – зборник духовных спѣванок, познатый яко ''Tranoscius''.<ref name=Cithara>Juraj Tranovský: Cithara sanctorum</ref> Перве выданя (1636) обсяговало текст и музику 412 спѣванок, з котрых над 150 переклав або склав сам Трановскый. Тот спѣвник быв доста часто выдаваный и доповньованый, в конци [[XIX. стороча]] мав уже около 1200 спѣванок. Быв выданым найменше 215 разы. Хосновав ся в евангелицкых церквах в чешскых землях и на [[Словакия|Словаках]] и доднесь поуживають го словацкы евангелици на Дольной земли (в [[Мадярщина|Мадярщинѣ]] и [[Войводина|Войводинѣ]]). === По латинскы === * ''Odarum sacrarum sive hymnorum libri III'' –[[Бжег]] [[1629]] зборник 150 латинскых од. Ку зборнику доданый авторов вершованый животопис „Coronis ad posteritatem" (Заключне слово ку потомкам) и полемична статья „Disertatio de christiano-gentilismo“. == Жерела и одказы == * Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 25. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909. С. 647. * Podręczna Encyklopedia Kościelna (opracowana pod kierunkiem ks: ks Stan. Galla, Jana Niedzielskiego, Henr. Przczdzłeckiego, Ant. Szlagowskiego, Ant. Tauera i redaktora ks Zygm. Chelmlcklego). Tt. 39-40. Wydawnictwo biblioteki dzieł chrześcijańskich. Warszawa, 1914. С. 288. * Révai nagy lexikona. 18. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest, 1925. С. 452. * {{Cite web |url=https://zlatyfond.sme.sk/autor/196/Juraj-Tranovsky |title=Juraj Tranovský: Cithara sanctorum |publisher=Zlatý fond denníka SME |language=[[Словацкый язык|словацкы]] |accessdate=2019-09-16}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|cs|Jiří Třanovský|17610477|pl|Jerzy Trzanowski|56089843}} {{Lifetime|1592|1637|Трановскый Юрай}} [[Катеґорія:Духовенство]] [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Персоналии 17. стороча]] by006mjpx2h0loed74g8hju5odyme91 0 15586 169441 145695 2026-09-11T03:16:44Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169441 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Другый найвекшый [[город]] [[Пенсилвания|Пенсилвании]] |руська назва = Питтсбург |оригинална назва = Pittsburgh {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} |застава = Flag of Pittsburgh, Pennsylvania.svg |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = 120 |герб = Coat of arms of Pittsburgh, Pennsylvania.svg |опис герба = |ширина герба = 90 |вид крайны = [[Держава]] |крайна = США |lat_dir = N |lat_deg =40 |lat_min =27 |lat_sec = <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = W |lon_deg =80 |lon_min =00 |lon_sec = <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Штат США<!--3.гарадича администрации--> |регион = [[Пенсилвания]] |вид района = Округ<!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = Аллегейни |вид общины = Мер<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Ед Гейни<br>{{ref-en}} Ed Gainey |площа = 151,11<!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 220–420<!-- в метрах --> |население = 305&nbsp;704<!-- лем само число --> |год переписи = 2010 |часовый пояс = -5 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = 412, 724, 878 |почтовый индекс = 15106, 15120–15121, 15201, 15203–15208, 15210–15222, 15224, 15226–15227, 15230, 15232–15235, 15237, 15239, 15289, 15229 |вид идентификатора = <!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = |категория в Commons = Pittsburgh |сайт = http://www.pittsburghpa.gov/ |язык сайта = англ. }} '''Пи́ттсбург''', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} ''Pittsburgh'' — другый найвекшый [[город]] [[Штаты США|штата]] [[Пенсилвания]] з обывательством 305&nbsp;704 особ (списованя 2010). Питтсбург и околиця были териториев найвекшой [[Русины|русинской]] имиграции, де доднесь жие велике число людей [[Русины|русинского]] походжѣня. В Питтсбургу фунгуе Музей [[Енді Варгол|Енди Варгола]].<ref>[https://web.archive.org/web/20210806004704/http://www.cms3.rusynacademy.sk/?22-10-2019-%D0%95%D0%BD%D0%B4%D1%96-%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C-%D0%BE%D0%B4-%D0%90-%D0%B4%D0%BE-%D0%91-%D1%96-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%B4&fbclid=IwAR0EWmzwh-Y_M3HDEsLihGDYfxn9os-dZMnS0OXc1mWo1ihUvizUGtjfhX0 Енді Варголь од А до Б і назад]</ref> ==Полога== Лежить на [[сѣвер]]о[[восток]]у [[США]], пристав на [[Огайо (рѣка)|рѣцѣ Огайо]],<ref name="Трешников">Трёшников А.Ф., с. 375.</ref> в ей зачатку. ==Економика== Важный транспортный узел. Товарный обѣг рѣчного порта 33&nbsp;млн.&nbsp;т (1980), фунгуе меджинародне летиско. Перва в [[США]] атомова електрарня. До 1980-х рокох быв едным з найвекшых центрох тяжкого промысла, металургии, выробы труб, мостовых конштрукций и др.<ref name="Трешников"/> В сучасности економика переориентована на высокы технологии, промысловы выгледованя, роботы, биомедицину, програмованя, технологии охраны окружѣня. Интензивно росте сектор служеб. Питтсбург надале зоставать важным транспортным узлом, заховали ся тыж з минулости хемичный промысел и спрацованя металох.<ref>Encyclopaedia Britannica.</ref> ==Наука== В Питтсбургу находить ся дотована [[штаты США|штатом]] [[Пенсилвания]] [[Питтсбургска универзита]] (1787), и даколько приватных меншых универзит: Карнеги Меллон (1900), Дюкейн (1878), Пойнт Парк (1960), Четем (1869), Карлоу (1929). ==Жерела и одказы== *'''Трёшников А.Ф.''' Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — 2-е изд., доп. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— 592 с. {{ISBN|5-85270-057-6}} {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * {{Cite web |url=https://www.britannica.com/place/Pittsburgh |title=Pittsburgh, PENNSYLVANIA, UNITED STATES |publisher='''Encyclopaedia Britannica''' |accessdate=2019-10-25}} * {{Cite web |url=http://www.pittsburghpa.gov/ |title='''Официалный сайт''' |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2019-10-25}} == Референції == {{reflist}} {{Панорама|Pittsburgh skyline panorama daytime.jpg|1000px|align-cap=center|border=no|Центер Питтсбурга}} [[Катеґорія:Населены пункты США]] lj77nk6pp40jl96zrina3c5musgjwhy 0 15924 169444 159224 2026-09-11T04:08:01Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169444 wikitext text/x-wiki ПгДр. '''Станїслав Конєчні''', к. н. (* 6. децембра 1949 в Левочі) - історик. Од року 1990 Станїслав Конєчні ся наповно занимав штудіом історії Русинів і Українцїв на Словеньску і в середнїй Европі 20. стороча. Став ся сполуавтором восьмох моноґрафій і веце як 100 штудій і одборных статей, двох каталоґів, сценаря выставкы і реалізатором многых лекцій і научных презентацій на Словеньску і за ёго граніцями з области історії Русинів, історії іншых етнічных меншын і подобных тем. Вів рїшіня трёх научных і одборных проєктів, быв орґанізатором або єдным з орґанізаторів дакількох научных акцій міджінародного характеру. С. Конєчні є членом Словеньской історічной сполочности, Асоціації україністів Словеньска, Світовой академії русиньской културы. В сучасности є председом Ученой рады Сполоченьсконаучного інштітуту САН в Кошіцях, членом Сейму САН в Братїславі і членом Научно-одборной рады Словеньского народного музея – [[Музей Русиньской Культуры в Пряшові|Музея русиньской културы в Пряшові]]. == Жерела и одказы == * http://www.rusynacademy.sk/rusynski/d/d_114.htm{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * https://web.archive.org/web/20191223202400/https://www.unipo.sk/cjknm/hlavne-sekcie/urjk/obsadenie-institutu/stanislav-konecny/ * https://web.archive.org/web/20200808151958/https://www.svusav.sk/en/staff/personnel/phdr-stanislav-konecny-csc/ [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] jpqeiowu0crlfehxp8z4jjp4qiej2kx 0 15929 169443 145663 2026-09-11T04:04:45Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 3 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169443 wikitext text/x-wiki {{unibox}} '''Сполок русиньскых писателїв Словеньска''' / '''Spolok rusínskych spisovateľov Slovenska'''<ref>https://web.archive.org/web/20230719183607/https://rusynlit.sk/</ref> [[Пряшовскый литературный сполок|Пряшівскый літературный сполок]] (Літературноє заведеніє пряшевскоє,​​ 1850—1856)​​ — попередник Сполку [[Русины|русиньскых]] [[Писатель|писателїв]] як наслїдователя выдаваня красной літературы в народнім языку Русинів. Алманахы Сполку русиньскых писателїв ся стали простором на публікацію плеяды уж знамых новодобых русиньскых авторів — Миколая Ксеняка, Михала Павука, Михала Гиряка, Штефана Сухого, Штефана Смолея, Гелены Ґіцовой-Міцовчіновой, Юрка Харитуна, Мірославы Лацовой, Штефана Ладижіньского, Петра Ялча, Кветы Мороховічовой-Цвик,... але таксамо їх самостатных поетічных або прозовых збірок. == Жерела и одказы == * К. Копорова. [https://web.archive.org/web/20211018101555/https://rusynlit.sk/index.php/2018/09/11/378/ СПОЛОК РУСИНЬСКЫХ ПИСАТЕЛЇВ І ЁГО РОЛЬ В ПЕСТОВАНЮ ЛІТЕРАТУРНОГО ЯЗЫКА РУСИНІВ НА СЛОВАКІЇ] * https://web.archive.org/web/20200925053608/http://cms3.rusynacademy.sk/?12-3-2016-%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA-%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B%D1%85-%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%97%D0%B2-%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%97 [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Словеньско]] [[Катеґорія:Организации в Словакии]] j25corl7207o2v8no6wwttkilw5w2vh 0 15957 169449 167341 2026-09-11T04:57:56Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169449 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Ян Гриб |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|ширина=100|полога=center|pos=top|капча=http://www.cms3.rusynacademy.sk/files/hrib-j.gif}} |Чинность=[[педагог]] |Уроджѣня={{Birth date|1934|9|4}} |Мѣсто_роджѣня=[[Репеїв]] (тогды Праврівцї) |Упокоеня= {{Death date and age|2015|11|23|1934|9|4}} |Мѣсто_погребу= }} '''Ян Гриб''' ([[4. септембра]] 1934, с. [[Праврівцї]], котры ся пізніше зъєднали зо селом [[Репеїв]], окрес [[Міджілабірцї]] — [[23. новембра]] 2015 р.) — [[Педагог|учітель]], автор першого русиньского Букваря і Чітанкы в русиньскім языку по роцї 1989, як і і многых русиньскых учебників, актівный орґанізатор културного і освітнёго жывота [[Русины в Словеньску|Русинів на Словакії]]. == Біоґрафія == Основну школу по 5-ту класу выходив Янко в Репеёві а до першой мещанкы ходив до недалекой Олькы. Потім продовжовав у штудіaх на Руській педаґоґічній ґімназії в Міджілабірцях, котру в 1953 роцї переложыли до Пряшова уж під зміненов назвов Україньска педаґоґічна школа про учітелів народной школы. Пізнїше здобыв высокошкольску освіту на тодышнім Педаґоґічнім інштітутї в Пряшові. Як абсолвент зачав учіти в основній школі на русиньскім селі у [[Велика Поляна|Великій Поляні]]. Потім учів в селі [[Олька]], де од 1965 до 1971 рр. быв і директором школы. Ян Гриб публічно в школі выступав проти інвазії войск Варшавского договору, і в році 1971 комуністічны власти змусили Яна Гриба зохабити роботу учітеля. Ян Гриб быв автором першого Букваря і першой, котрый быв выданый в русинькім языку а то іщі в 1994 році Быв оцїненый Преміов св. Кіріла і Мефодія за розвиток русиньского языка (2007). == Найвызначнїшы роботы == * {{книга|автор = [[Ян Гриб]]|тітул =Чітанка про русиньскы дїти|одказ =|місто =|выдавательство =Русиньска оброда|рік =1994 |том = |сторінкы = |сторінок =|выданя = |isbn = |тіраж =}} - учебник * {{книга|автор = [[Ян Гриб]]|тітул =Букварь про русиньскы дїти|одказ =|місто =|выдавательство =Русиньска оброда|рік =1994 |том = |сторінкы = |сторінок =|выданя = |isbn = |тіраж =}} - учебник == Жерела и одказы == * [https://web.archive.org/web/20200919210748/http://cms3.rusynacademy.sk/?2-1-2016-%D0%A3%D0%BC%D0%B5%D1%80-%D0%AF%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B1-%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8F-%D0%B2-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B9-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97 2. 1. 2016: Умер Янко Гриб, автор першого Букваря в новодобій історії] * [http://www.lem.fm/avtor-rusinskyih-uchebnikiv-dozhyivat-sya-80-rokiv/ Автор русиньскых учебників дожывать ся 80 років] {{DEFAULTSORT:Гриб, Ян}} {{Lifetime|1934|2015|Гриб, Ян}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы новинаре]] navpnic9b5pqxdo2euhwyraf895hdoj 0 16070 169412 169365 2026-09-10T17:34:36Z Igor Kercsa 5504 доповненя 169412 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Йосиф Архий | image = Йосиф Архий.jpg | imagesize =150px | alt = | pseudonym = Йосиф Иванов | birthname = | birthdate = {{Birth date|1920|02|20}} | birthplace = [[Ужгород|Радванка]], [[Чехословакия]] | deathdate = {{Death date and age|1996|04|03|1920|02|20}} | deathplace = [[Ужгород]], [[Украина]] | resting_place = | occupation = [[педагог]], [[писатель]] | language = [[Русскый язык|русскый]], [[Украинскый язык|украинскый]] | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = [[Будапештска универзита]] | period = 1941–1992 | genre = поезия | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''Йосиф (Иванов) Архий''' (*[[20.&nbsp;фебруар]] [[1920]], [[Ужгород|Радванка]], [[Чехословакия]]&nbsp;– †[[3. апріль|3.&nbsp;апрѣль]] [[1996]], [[Ужгород]], [[Украина]])&nbsp;— [[педагог]], подкарпатскый [[поет]]. == Биография == === Школованя === Походив з родины [[мурник]]а з роботницкого предмѣстя Радванка (нынѣ микрорайон) лѣвобережного [[Ужгород]]а. Закончивши Ужгородску гимназию (1939), учив ся гуманитны наукы на [[Дебреценска универзита|Дебреценской универзитѣ]] (1939–1941), продовжив науку и дипломовав на [[Будапештска универзита|Будапештской универзитѣ]] (1941–1943).<ref name="Хланта2008">Хланта І. В., 2008.</ref> === Прилучѣня ку литературѣ === В Будапештѣ в той добѣ зобрала ся велика група штудентох з бывшой [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], зчасти вдякы тому, же школске про них было в десяткы раз менше обычайного. Их прилучѣня ку литературной творбѣ подтримовали [[професор]] Хустской гимназии [[Петро Линтур]] ([[русофил]]скый напрям) и неофициалный продиректор Подкарпатского Общества Наук [[Федор Потушняк]] ([[украинофил]]скый напрям). Йосиф Архий належав до групы штудентох, котры уже в Будапештѣ в часѣ штудий под вплывом лекций [[професор]]а [[Иштван Кньежа|Иштвана Кньежи]] перешли на украинофилску ориентацию.<ref name="Розумик">Розумик Т.</ref> === Педагогична карьера === Од року 1943 преподавательом Ужгородской [[Реална гимназия|реалной гимназии]], од року 1945 паралелно з учительсков роботов сполупрацуе в главной областной новинцѣ ''Закарпатська правда''. В роках 1949–1961&nbsp;— урядник Закарпатского областного оддѣла народного образованя («облоно»). Од року 1961&nbsp;— учитель Ужгородской интернатной школы №1, а по ей ликвидации&nbsp;— в середньой школѣ №15, одкы и пензионовав в септембрѣ 1976.<ref name="Хланта2007">Хланта І. В., 2007.</ref> == Литературна творба == Йосиф Архий зачав публиковати свои [[Поезія|поезии]], писаны [[Русскый язык|по русскы]] в новинках ''Карпаторусский голос'', ''Русское слово'', зборнику ''Наканунѣ'' (1941). В року 1941 вышла его властна поетична зберька ''С полетом дней''.<ref name="Хланта2007"/> Од року 1942 зачав писати по украинскы и публиковав свою творбу в новинцѣ ''Литературна недѣля'' тай иншых выданях.<ref name="Хланта2008"/> В року 1943 Подкарпатске Общество Наук спонзоровало выданя колективной поетичной зберкы ''Перед сходом'' трьох авторох, Й.&nbsp;Архия, Ю.&nbsp;Барвѣнка (Ю.&nbsp;Керекеша) и К.&nbsp;Вершана ([[Кирил Галас|К.&nbsp;Галаса]]), котры зачали писати по [[Украинскый язык|украинскы]]. Лем една мадярска новинка позитивно оцѣнила тоту зберку, а была то социал-демократична ''[[Népszava]]''.<ref name="Розумик"/> В ''Литературной недѣли'' появили ся тыж его курты повѣданя ''Парцелы'' (1942), ''Петро Гринюк'' (1943), критична статья ''Поезія'' (1944), переклад верша [[Йоганн Волфганг Гете|Гете]], (1944). В [[УССР|совѣтской добѣ]] лишив ся поезии, хоть зрѣдка его поезии появили ся в ретроспективных антологиях (1965, 1974). В року 2005 вышло посмертне выданя Й.&nbsp;Архия ''Чуття вогненне молоде''.<ref name="Хланта2007"/> == Интересны факты == * Учительом Йосифа Архия в гимназии быв [[Йосиф Бокшай]], котрый найшов во своем ученикови малярске наданя.<ref>Ганна Іваночко</ref> * Йосиф Архий учив латину, нѣмецкый и русскый язык.<ref>Ганна Іваночко</ref> * Радостьов и утѣхов Йосифа Архия поза фахом было загородництво.<ref>Ганна Іваночко</ref> * Йосиф Архий выдав лем едну властну книгу: поетичну зберку ''С полетом дней'' (1941), написану [[Русскый язык|по русскы]].<ref name="Хланта2007"/><ref name="Хланта2008"/> == Жерела и одказы == * Тамара Розумик: І мовознавець, і педагог, і поет, і публіцист (До 90-річчя з дня народження К. Й. Галаса) //Мовознавство. Науковий вісник Ужгородського університету, 2011. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Випуск 25. Сс.&nbsp;4–14. [https://dspace.uzhnu.edu.ua/bitstreams/649fa341-c8f4-4f6b-b35b-6c6cde4b2593/download] * Хланта І. В. (2007): Архій Йосип Іванович //Енциклопедія Закарпаття: Визначні особи XX століття.&nbsp;— Видавництво «Ґражда», 2007.&nbsp;—400 c. {{ISBN| 978-966-8924-33-0}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Сс.&nbsp;14–15. * {{cite web |author=Хланта І. В. |date=2008 |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22774 |title=Архій Йосип Іванович |publisher=Енциклопедія Сучасної України |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2020-02-22}} * {{cite web |author=Ганна Іваночко |date=2015-03-05 |format=ФОТО |url=https://zakarpattya.net.ua/Zmi/136845-Iosyp-Arkhii-prynis-u-poeziiu-shchos-svoie-nepovtorne… |title=Йосип Архій приніс у поезію щось своє, неповторне… |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2020-02-23}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1920|1996|Архий, Йосиф}} [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] [[Катеґорія:Украинскы писателе]] [[Катеґорія:Писателе 20. стороча]] ef3v9y257og5gswoc8sj205zy7d1rzn 0 16643 169462 167206 2026-09-11T09:36:14Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169462 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Юрай Крижанич |Имя_оригиналне={{ref-hr}} Juraj Križanić |Образчик=[[File:Krizanic Varazdin.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Памятна табла, Вараждин |Категория_склада=Juraj Križanić |Чинность=католицкый [[мисионер]], зачинатель славистикы |Уроджѣня=1618 |Мѣсто_роджѣня=[[Обрг]], [[Османска империя]], днесь [[Хорватия]] |Упокоеня={{Death date and age|1683|09|12|1618|30|06}} |Мѣсто_смерти=[[Вѣдень]], [[Священна римска империя|Священна Римска империя]] |Причина_смерти=упав в бою за выслободжѣня Вѣдня од Османох |Мѣсто_погребу= }} '''Юрай Крижанич''', {{lang-hr|Juraj Križanić}}, *[[1618]], [[Обрг]], [[Османска империя]], днесь [[Хорватия]] – †[[12. септембер]] [[1683]], [[Вѣдень]], [[Священна римска империя|Священна Римска империя]]&nbsp;— [[Хорваты|хорватскый]] [[Католицка Церковь|католицкый]] [[священик]], [[филозоф]], [[Лингвистика|лингвист]], зачинатель [[Славистика|славистикы]], [[историк]], [[мисионер]], котрый пропаговав унию [[Католицка Церковь|Католицкой]] и [[Православна Церковь|Православной Церков]] и едноту [[Славяне|славянских]] народох ([[панславизм]]).<ref name=Lukasova>Лукашова С. С.</ref><ref name=EB>Encyclopædia Britannica</ref> == Биография == ;Походжѣня и штудии:Юрай Крижанич походив з родины небогатого шляхтича Гаспара Крижанича.<ref name=Vasenko>Васенко П. Г.</ref> Учив ся в католицкых [[семинария]]х в [[Загреб]]ѣ, [[Рим]]ѣ и [[Болонья|Болоньи]]. В року 1641 высвяченый на поповство, в року 1642 достав ступень доктора [[Теология|теологии]], в роках 1642–1646 служив [[каноник]]ом в [[Загреб]]ѣ.<ref name=Lukasova/> ;Выходна мисия:Подля властной просьбы быв подготовленый на католицкого [[мисионер]]а и в року 1647 первый раз навщивив [[Русске царство]]<ref name=EB/> ай вывез одты [[Кирилова книга|Кирилову книгу]], затым в роках 1652–1656 в [[Рим]]ѣ приготовив зберьку ''Bibliotheca Schismaticorum universa...'' (1656), котра обсяговала переложены до [[Латинскый язык|латины]] з [[Грецкый язык|грецкого]] и [[Церковнославянскый язык|церковнославянского]] антикатолицкы писаня, а тыж одпертя на тоты писаня. Зберька была высоко оцѣнена Римсков куриов.<ref name=Lukasova/> Крижанич достав скромну пензию од папской влады, хоть он не того ся домогав.<ref name=Vasenko/> ;Друга выходна мисия:Крижанич на тот час вывинув идею, як споити вшиткых [[славяне|славянох]] в едной [[Держава|державѣ]] под политичнов владов [[Москва|Москвы]], але в церковной унии, циже под духовнов владов [[Рим]]а.<ref name=EB/> Домогав ся од [[Папа римскый|Папы]], жебы го послали яко [[мисионер]]а до [[Россия|России]], ай быв в року 1657 приятый до ''Конгрегации пропаганды вѣры'', але таку мисию Папа не схвалив, поважуючи, же то не на часѣ. Крижанич ся ухылив до гамѣшства, на што звык быв и перед тым.<ref name=Vasenko/> Через русску амбасаду во [[Вѣдень|Вѣдни]] в року 1658 понукнув ся на службу русскому царьови, затаивши свое католицке мисионерство. Быв наятый, же буде штудовати славянску граматику и в року 1659 пустив ся в путь до [[Москва|Москвы]].<ref name=EB/> Путь му забрав два рокы через войну, што точила ся в Малороссии, а скоро по приходѣ до Москвы, в януарѣ 1661 його гамѣшство было роскрыте, и быв высланый до [[Тобольск]]а, «жебы там быв при царскых дѣлах, котры пристойны, а на прожитя му росказано давати мѣсячно 7,5 рублѣ».<ref name=Vasenko/> В Тобольску быв 15 рокы (1661–1676) аж до смерти царя [[Алексей I. Романов|Алексея I. Романова]], а пак го перемѣстили до Соловецкого монастыря; в року 1677 царь [[Федор III. Романов]] змиловав ся и дозволив му одыйти з [[Россия|России]], што было выимочным припадом. Крижанич оселив ся в [[Рѣчь Посполита|Речи Посполитой]]. З войском Яна Собеского брав участь во войнѣ з [[Османска империя|Османами]], де [[12. септембра]] 1683 упав в боях за [[Вѣдень]].<ref name=Lukasova/> == Погляды и творба == [[Файл:Križanić - Gramatično izkazanje ob ruskom jeziku.png|240px|right]] Юрай Крижанич быв автором множества писань, котры были векшинов опубликованы в [[XIX. стороча|XIX. сторочу]]. В роботѣ ''Грамати́чно изка̂занје об ру́ском јези́ку'' (1665) подавать проект единого [[міджіславяньскый язык|панславянского языка]],<ref name=Lukasova/> цѣнну филологичну роботу,<ref name=EB/> котров заслужив собѣ честный титул "отця славянской поровнателной филологии".<ref name=Vasenko/> Найпознатѣйшый Крижаничов трактат ''Политика или разговоры об владательству'' (1663–1666), подавать проект системы идеалного державного заряджѣня, поддавать критицѣ розличны стороны живота русского сполоченства и програму його перетворѣня. Крижанич поважовав, же в России треба змоцнити централну владу, реформовати войско, реорганизовати вонкашну и внуторну торговлю, законодарно закрѣпити права вшиткых станох.<ref name=Lukasova/> Тоты погляды были зважены и послужили назнаком про културны и социалны реформы [[Петро Великый|Петра I. Великого]], котрый пановав в роках 1682–1725.<ref name=EB/> В року 1659 перейшовши [[Мадярщина|Мадярщину]], [[Угорска Русь|Угорску Русь]] и [[Галич]], Крижанич два рокы пробыв в [[Украина|Малороссии]]. Ку тому периоду припадають два його писаня: ''Опис пути зо Львова до Москвы'' и "Слово ку Черкасам". В первом автор указуе на вплыв [[Поляци|Полякох]] и [[Греци|Грекох]], як причину недякы [[Украинцѣ|Малоросох]] ку [[Русы|Великоросам]], в другом радить Малоросам подрядити ся [[Россия|Московии]].<ref name=Vasenko/> == Жерела и одказы == * '''Васенко П. Г.''': Крижанич, Юрий Гаспарович // Русский биографический словарь {{s|А. А. Половцова. —}} С-Пб., 1903. Том 9, сс. 441–443. {{ref-ru}} * '''Лукашова С. С.''' КРИЖАНИЧ // Большая российская энциклопедия. Том 16. Москва, 2010, стр. 21. {{ref-ru}} [https://web.archive.org/web/20200804170540/https://bigenc.ru/religious_studies/text/2111991 Зредаговане: 2016. Одчитане: 14.07.2020] * {{cite web |title=Juraj Križanić |publisher='''Encyclopædia Britannica''' |date=January 01, 2020 |url=https://www.britannica.com/biography/Juraj-Krizanic |accessdate=2020-07-14}} {{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1618|1683|Крижанич, Юрай}} [[Категория:Слависты]] [[Категория:Лингвисты]] [[Категория:Мисионеры]] qo8n8kj4sd495dmk1or2gnvcimbbbrd 0 17606 169464 167407 2026-09-11T09:48:34Z Igor Kercsa 5504 доповненя portrait 169464 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя= Юрий Герц |Имя_оригиналне= |Категория_склада= Yuriy Herts |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://esu.com.ua/images/article_images/G/g-1549341992-02.jpg}} |Образчика_подпис= |Чинность= [[малярь]] |Уроджѣня= {{Birth date|1931|02|27}} |Мѣсто_роджѣня= [[Лохово (Мукачовскый район)|Лохово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Упокоеня= {{Death date and age|2012|09|15|1931|02|27}} |Мѣсто_смерти= [[Ужгород]], [[Украина]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]] }} '''Юрий Герц''', *[[27. фебруар]] [[1931]], [[Лохово (Мукачовскый район)|Лохово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[15. септембер]] [[1992]], [[Ужгород]], [[Украина]] — [[Русины|русинскый]] [[малярь]] з [[Подкарпатя]].<ref name=AZ>А. З.</ref><ref name=Misanic>Мишанич О. В., Стельмах К. Є.</ref> В року 1955 закончив Ужгородске училище ужиткового умѣня, де его учителями были [[Йосиф Бокшай]], [[Адалберт Ерделий]], [[Федор Манайло]]. Член Сполку малярьох Украины (1969), Заслуженый умѣлець Украины (1990), Шевченковскый лавреат (1994), Народный умѣлець Украины (2003). == Творба == Блискачый послѣдовник манайловской традиции духовности и людовости в малярствѣ. Майстер вельофигурных жанровых композиций. Пасионарный малярь народных вѣровань, обрядох, звычайох и бытя Карпатского краю. Умѣлець неповторного ай своефайтового многофаребного штилу, комбинуючого французскый поинтилизм, византскы рафинованы мозаикы и середновѣкы окенны витражы.<ref name=AZ/><ref name=Chlanta>Хланта І. В.</ref> В совѣтской добѣ его псевдомажорны полотна зображовали щастливый колгоспный живот, чим заспокоив потребы официалного [[соцреализм]]у. В роботах, котры не были мальованы про публичность, Ю.&nbsp;Герц обертав ся ку карпатскому [[фолклор]]у. В постсовѣтском периодѣ ся заглубив до верховинской тематикы, главно святочных традиций, яко колядованя на Роздво, вертеп итп.<ref name=AZ/> Шевченковску награду достав за цикл робот ''Фарбиста Верховина''.<ref name=Chlanta/> ;З творбы<ref name=Misanic/>: * Свято на Верховинѣ (1970) * Пѣсня Верховины (1975), * Карпатска земля, Верховина святочна (обадва 1979), * Великодна ночь, Коляды (обадва 1980), * Мукачово празднуе (1982), * Стрѣберна свадьба (1983), * Верховинскы молоды, Святый вечор (обадва 1985), * Верховинцѣ, Роздвяный день на Верховинѣ (обадва 1990), * Дерево живота (1991), * Верховино, свѣтку ты наш (1993), * Церква в Студеному, Свадебны спѣвы, Карпатска легенда (вшиткы 1994), * Карпатскы переспѣвы, Верховинскый мотив (обадва 1997), * Коляды на Верховинѣ (1998), * Верховинска свадьба (1999), * Колядникы (2000), * Воскресѣня (2002), * Моя Верховина (2003), * Миколайовска церква (2004), * Молоды (2005). == Жерела и одказы == * '''Хланта І. В.''': Герц Юрій Дмитрович //{{ЕЗВО20}} С.&nbsp;91 * {{cite web |author='''А. З.''' |title=Недожытых 90 років русиньского маляря з Підкарпатя – Юрія Герца |date=26. 2. 2021 |publisher= |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?26-2-2021-Недожытых-90-років-русиньского-маляря-з-Підкарпатя-–-Юрія-Герца |accessdate=2021-02-28}} * {{cite web |author='''Мишанич О. В., Стельмах К. Є.''' |title=Герц Юрій Дмитрович |date=2016 |publisher=Енциклопедія сучасної України |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=29361 |accessdate=2021-02-28}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1931|2012|Герц, Юрий}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] k6rumcw7xqj7s5jx8lfjzrws3fiosiw 0 17664 169383 141156 2026-09-10T14:16:59Z Flipdot 23893 169383 wikitext text/x-wiki [[File:OGPU 10 years, 1927.gif|thumb|{{center|Знак ОГПУ, 1927}}]] [[File:Работники ОГПУ извлекают из ямы спрятанное зерно (1932).jpg|thumb|{{center|Достойници ОГПУ выберають из ямы спрятане зерно (1932)}}]] '''ОГПУ''', повна назва {{ref-ru}} ''Объединенное Государственное Политическое Управление'' — шпециалный орган штатной безпекы [[СССР]] в роках 1923–1934, створеный при владѣ (совнаркомѣ) СССР в новембрѣ 1923.<ref name=Chaustov>Хаустов В. Н.</ref> == История == Предходником ОГПУ была [[ВЧК]] (1917–1922), котра была винна в забивствѣ 140&nbsp;000 люди, выголошеных без суда за неприятельох револуции. Роспущѣньом [[ВЧК]], створѣньом намѣсто того ГПУ, по року перейменованого на ОГПУ, [[Комунистична партия Совѣтского Союзу|комунистична партия]] мала указати, же в новоствореном [[СССР]] (1922) уже не буде той остаточной самоволѣ органох безпекы. Коли [[Сталин]] пришов ку владѣ, в зачатку {{nowrap|1930-х}} достойници ОГПУ мали широку сѣть информаторох в цивилной сферѣ и войску, заграли важну роль в насилной [[колективизация в СССР|колективизации]], в депортации [[кулак|«кулакох»]] и зреализовали тайны операции в заграничу против неприятельох [[СССР]], аж дакотрых выкрали и забили.<ref name=Pringle>Robert W. Pringle</ref> Декретом централной выконной влады [[СССР]] зо дня [[10. юла]] [[1934]] быв организованый [[НКВД]] СССР, котрый зачленив до себе ОГПУ. Предсѣдателями ОГПУ:были {{nowrap|Ф. Э. Дзержинскый}} (нов. 1923 – юл 1926), {{nowrap|В. Р. Менжинскый}} (авг. 1926 – май 1934). Заступав Менжинского при хворотѣ, а тыж по его смерти яко шеф ОГПУ {{nowrap|Г. Г. Ягода}}. == Функции и правомочность == === Функции ОГПУ === Были означены в ''Настановках о ОГПУ и его органах'', схваленых в новембрѣ 1923. Они были подобны, як и про ГПУ, але в россягу [[СССР]]. ОГПУ шефовало роботѣ ГПУ союзных републик и подлеглых ему особых оддѣлох военных округох; шефовало особым отдѣлам фронтох и армий; организовало охрану штатных границь [[СССР]]; вело оперативну роботу в общесоюзном россягу.<ref name=Chaustov/> Неодовго ку тым функциям ся додало администрованя направно-працовных лагрох и дозираня за обывательством.<ref name=Pringle/> === Правомочность === Што ся тыче хоснованя транспорта; комуникачных средств, застачаня потравинами и мундуровым облечивом, мало ровны права, як Червена армада. Достойници ОГПУ были прировнаны ку особам, стоячым на военской службѣ. Шеф ОГПУ быв членом влады (совнаркома) СССР з правом дорадного голоса. Быв тыж шефом колегии ОГПУ.<ref name=Chaustov/> == Жерела и одказы == * {{cite web |author=Robert W. Pringle |title=KGB; Pre-KGB Soviet Security Services |url=https://www.britannica.com/topic/KGB#ref233708 |date=Mar 2, 2021 |publisher=Encyclopedia Britannica |accessdate=2021-03-24}}{{ref-en}} * Хаустов В. Н. ОБЪЕДИНЁННОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ ПОЛИТИЧЕСКОЕ УПРАВЛЕНИЕ // Большая российская энциклопедия. Том&nbsp;23. Москва, 2013, стр.&nbsp;591 [https://web.archive.org/web/20210512135311/https://bigenc.ru/military_science/text/2676237 Верзия:2020 Одчитане: 24.03.2021][https://old.bigenc.ru/military_science/text/2676237]{{ref-ru}} {{Commonscat|Joint State Political Directorate, USSR (OGPU)}} == Референции == {{reflist}} [[Категория:История СССР]] [[Катеґорія:Органы безпекы]] 0uftx1q6we6gev128nmo56dzn8icdf4 0 17829 169452 167436 2026-09-11T08:28:01Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169452 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Гавриил Костельник |Имя_оригиналне=Ґабор Костелник Гомзов |Образчик=[[File:Костельник Гавриїл.jpg|230px]] |Образчика_подпис= |Чинность=[[священик]], [[писатель]], [[филозоф]], [[педагог]], сполоченскый дѣятель украинской ориентации |Уроджѣня={{Birth date|1886|06|15}} |Мѣсто_роджѣня=[[Руски Керестур]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{Death date and age|1948|09|20|1886|06|15}} |Мѣсто_смерти=[[Львов]], [[УССР]] |Причина_смерти=застрѣленый |Мѣсто_погребу=Лычаковскый теметов, [[Львів|Львов]]<ref>https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Headstone_on_the_grave_of_Havryil_Kostelnyk_at_the_Lychakiv_Cemetery_in_Lviv.jpg</ref> |Категория_склада=Gabriel Kostelnyk }} '''Гавриил Костельник''', *[[15. юн]] [[1886]], [[Руски Керестур]], [[Австро-Мадярщина]] (днесь [[Сербия]]) – {{nowrap|†[[20. септембер]] [[1948]]}}, [[Львов]], [[УССР]] — [[священик]], [[педагог]], [[писатель]], [[филозоф]], закладатель литературы и литературного языка [[Руснаци у Войводини|Русинох Сербии]], сполоченскый дѣятель украинской ориентации.<ref name=Dulicenko-Magocsi>Олександр Дуліченко, Павло Роберт Маґочій</ref> == Биография == === Походжѣня === Походив з родины посередного достатку. Его отець, Федор быв честованый сельскый газда, а в роках 1895–1919 быв членом сельской управы [[Руски Керестур|Руского Керестура]], мати — Анна, родж. Макаи. Быв лем едным дѣтваком, котрого дали выучити ся, братя Михал и Янко ай сестры Мария, Юла и Гелена зостали газдовати в селѣ.<ref name=prudens>(prudens)</ref> === Штудии === Закладну школу абсолвовав в родном селѣ (1892–1898), [[Гимназия|гимназию]] — в [[Хорватия|Хорватии]] во [[Винковци|Винковцях]] (1898–1900) и [[Загреб]]ѣ (1900–1906).<ref name=prudens/><ref name=Koň>Р. М. Конь</ref> Од року 1906 зачав штудовати [[Теология|теологию]] на Загребской универзитѣ, де его наданя замерьковав декан теологичной факулты [[Дионизий Няради]] и послав го на далшы штудии до Львовской духовной семинарии (1907–1911). Закончив теологичны штудии на Фрибургской универзитѣ в [[Швайц]]у (1911–1913), де зыскав ступень доктора Ph.D. з теологии и права зоз роботов ''De principiis cognitionis fundamentalibus'' (О закладных принципах познаня, 1913).<ref name=prudens/><ref name=Koň/> === Родина === Перед высвячѣньом в року 1913 заклав родину з Елеоноров Зарѣцков (1891–1982), дѣвков директора Руской гимназии в [[Перемышль|Перемышлю]], и в той родинѣ им ся уродили пятеро дѣти: Святослава (1914–1920), Ириней (1916), Богдан (1921–1941), Зенон (1924) и Христина (1925).<ref name=prudens/> === Переход до украинчины === По одходѣ до [[Львов]]а зачав усиловно ся учити [[украинскый язык]]<ref name=Rublova>Рубльова Н. С.</ref> и векшину своих религийных, филозофичных и публицистичных робот одтогды писав по украинскы. Причины свого одхода до Львова и писаня по украинскы {{nowrap|Г. Костельник}} пояснив так: {{Цитат 2|Гимназию в Загребѣ-м выходив и годен ем быв писати по хорватскы, ци бачванско-срѣмскым диалектом. Хорваты (тогды ещи Югославия не была) — малый и убогый народець. А писати лем бачванско-срѣмскым диалектом — се писати про 25&nbsp;000 прощавы. Про мою душу того было помало! Я тужив стати ся универзитным професором филозофии, жебы ширити новы, але нереволучны, неатеистичны, несоциалистичны позрѣня. Якы конкретно мали быти, тото-м ещи не знав, але ем перечував, же штось таке я свѣтови дам. Кебы-м быв зостав в Хорватии, та мусѣв бых писати по хорватскы. Хоть ем ся чув наполы Хорват, зато лем волѣв бых писати моему руському народу (назву Украинець тогды у нас ещи не чути было.) | {{Цитат 3|Оригинал{{ref-uk}}|„Я гімназію скінчив у Загребі, і міг писати або по-хорватському, або в бачвансько-сримским діалекті. Хорвати (тоді ще не було Югославії) — малий і убогий народець. А писати тільки в бачвансько-сримским діалекті — це означало писати для 25&nbsp;000 селюхів. І одне і друге було замалим полем для моєї душі! Моєю мрією було стати професором університету, і то професором філософії, як предмету, щоб „проповідувати" нові, одначе „нереволюційні" (неатеїстичні, несоціалістичні і т. д.) погляди. Які це мали бути погляди в подробицях, я тоді ще того не знав, тільки прочував, що щось таке я світові дам. Але якби я лишився в Хорватії, то я мусів би писати по-хорватському. Хоч я почувався напів хорватом, всетаки я волів би був писати для мого „руського" народу (назва „українець" тоді в нас ще й відома не була)"|Г. Костельник, цит. подля о. О. Гирника}}}} === Священича и сполоченска чинность === Во Львовѣ прожив до конця свого живота. Од року 1920 быв професором на грекокатолицкой семинарии, а пак и богословской академии, редаговав религийный часопис ''Нива''.<ref name=Dulicenko-Magocsi/> Выступовав з острыма антиболшевицкыма публикациями, але тыж з критиков политикы [[Свята Столиця|Ватикан]]а, Брестской и Унгварской унии, зашто утратив пост редактора ''Нивы'' и професора академии. а совѣтскы безпековы органы выбрали го на роль лидера руху ''Гет од Ватикана''.<ref name=Rublova/> {{nowrap|Г. Костельник}} заграв ключову роль в «самороспуску» [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкой Церкви]] на львовском Соборѣ, перейшов на [[Православна Церковь|православие]] и закликав иншых священикох перейти тыж (1946), зашто украинскы националисты выголосили го за зрадника.<ref name=Dulicenko-Magocsi/> === Загадка смерти === [[20. септембра]] [[1948]], як закончив Божу службу, а ишов домов, што было недалеко од церквы, на гарадичох своей хижы, быв застрѣленый непознатым чоловѣком. Забивця такой учинив самогубство, а его особа не была опознана. Основны верзии суть тоты: # «Забитый украинскыма илегалцями» (Кубийович),<ref>В. Кубийович Енциклопедія українознавства. Словникова частина 3. Paris – New York: Вид-во «Молоде Життя», 1959 {{ref-uk}} с.&nbsp;1147</ref> або «националистичныма екстремистами» (совѣтскы идеологы).<ref name=Dulicenko-Magocsi/> # «Забитый агентом Ватикана».<ref> Кудрицкий А. В. и др. (ред.): ''Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах''. / Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии {{nowrap|им. М. П. Бажана.}} К., 1988. Том&nbsp;2. {{ISBN|5-88500-002-6}}{{ref-ru}} с.&nbsp;151</ref> # Забитый совѣтсков безпеков, як уже выхоснованый выконаватель (западны експерты).<ref name=Dulicenko-Magocsi/> == Интересны факты == [[Файл:Hramatyka bachvansko-ruskej beshedy.gif|міні|праворуч|250пкс|{{center|Граматика бачваньско-рускей бешеди ([[1923]])}}]] * В року 1904 Гавриил Костельник став ся автором первой книгы, выданой в [[Галич|Галичинѣ]] в днешном литературном языку войводинскых Русинох: была то поетична зберька ''З мойого валала / Идилски венєц'',<ref>[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/07/Kosteljnik-Idilski-venjec.jpg З мойого валала]</ref> а сам автор ся еще тогды писав Ґабор Костелник Гомзов.<ref name=Dulicenko-Magocsi/> * Гавриил Костельник быв тыж первым кодификатором днешного литературного языка войводинскых Русинох: в року 1923 в [[Сремскі Карловці|Срѣмскых Карловцях]] выдав ''Граматику бачваньско-рускей бешеди'', де подав основны лексичны, фонетичны и граматичны (морфология и синтаксис) нормы ай основы словотворбы.<ref>Михайло Фейса</ref> == Жерела и одказы == * '''о. Олег Гирник''': Забути ювилей познатого чловека {{nowrap|//Русин 2006, ч. 5, сс. 11–13.}} * '''Олександр Дуліченко, Павло Роберт Маґочій''': Костельник Гавриїл //{{ЕКР}} {{nowrap|Сс. 363–365}} * '''Р. М. Конь''': [https://www.pravenc.ru/text/2458863.html КОСТЕЛЬНИК] // Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2015. — {{nowrap|Т. XXXVIII}} : «Коринф — Крискентия». — {{nowrap|С. 290–296.}} — {{nowrap|752 с.}} {{ISBN| 978-5-89572-029-5}} [https://www.pravenc.ru/text/2458863.html Одчитане 2021-06-13]{{ref-ru}} * {{cite web |author='''Олег Петрук''' |url=https://zbruc.eu/node/104244 |title=Отець Гавриїл Костельник і псевдособор 1946 року: пасіонарій чи колаборант |publisher=Zbruč |date=30.03.2021 |accessdate=2021-06-12}}{{ref-uk}} * '''Рубльова Н. С.''': КОСТЕЛЬНИК Гавриїл Теодорович // Енциклопедія історії України: {{nowrap|Т. 5: Кон – Кю}} / Редкол.: {{nowrap|В. А. Смолій}} (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2008. — {{nowrap|568 с.}}: іл. [http://www.history.org.ua/?termin=Kostelnik_G Одчитане: 2021-06-13]{{ref-uk}} * {{cite web |author='''Михайло Фейса''' |url=https://rdsa.tripod.com/90rokigramatiki.htm#startne |title=90 РОКИ ПЕРШЕЙ РУСКЕЙ ҐРАМАТИКИ |date= 9. новембра 2013 |publisher=Rusyns in Pannonia |accessdate=2021-06-13}} * {{cite web |author='''(prudens)''' |title=Protopresbiter ( Archdeacon ), Dr. Phil. HAVRIIL KOSTELNIK (1886-1948) |url=https://rdsa.tripod.com/biografeng.html#gabor |publisher=Rusyns in Pannonia |accessdate=2021-06-13}} {{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1886|1948|Костельник, Гавриил}} [[Катеґорія:Русинскы драматици]] [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Руски Керестур]] 5gg2pe79pczwsmuxk86vozc3g5xc3bz 0 17942 169381 157274 2026-09-10T13:48:58Z Flipdot 23893 169381 wikitext text/x-wiki {{Народ | group = <!-- народ обо етнична група -->Шкоты | image = <!-- образок, колаж або табло -->[[File:FamousScotts2.jpg|thumb|350px|Горѣ: [[Джеймс Ватт]], [[Валтер Скотт]], [[Александер Греам Белл]]<br>Долов: [[Виллиам Воллес]], [[Мери, кралиця Шкотох]], [[Шон Коннери]]]] | image_caption = <!-- припад табло см. в примѣрѣ --> | population = <!-- сумарна популация -->28–40 млн.<ref> {{cite web |url=http://www.gov.scot/Publications/2009/05/28141101/6 |title=The Scottish Diaspora and Diaspora Strategy: Insights and Lessons from Ireland |publisher=Scottish Government |date=May 2009 |accessdate=2021-08-17 }} </ref> | popplace = {{center|'''[[Шкоция]] 4 446 000'''<ref>{{cite web|url=http://www.scotlandscensus.gov.uk/documents/censusresults/release2/statsbulletin2.pdf |title=Statistical Bulletin: Ethnicity |publisher=Government of the United Kingdom |format= pages 16–17 |date=2014 |accessdate=2021-08-17}}</ref> (2011, з особами шкотского походжѣня)}} | region1 = <!-- регион -->[[США]] | pop1 = <!-- популация в регионѣ -->5 457 798 | ref1 = <!-- референция про регион --><ref name=USSurvey>{{cite web |title=Ancestry in the United States |url=https://statisticalatlas.com/United-States/Ancestry |publisher=Statistical Atlas |accessdate=2021-08-17}}</ref> (шкотске походжѣня) | region2 =   | pop2 = 3 056 848 | ref2 = <ref name=USSurvey /> (шкотско-ирске походжѣня) | region3 = [[Канада]] | pop3 = 4 799 005 | ref3 = <ref>{{cite web |title=Census Profile, 2016 Census |url=https://www12.statcan.gc.ca/census-recensement/2016/dp-pd/prof/details/page.cfm?Lang=E&Geo1=PR&Code1=01&Geo2=&Code2=&Data=Count&SearchText=Canada&SearchType=Begins&SearchPR=01&B1=All&TABID=1 |publisher=Statistics Canada |accessdate=2021-08-17}}</ref> (2016) | region4 = [[Австралия]] | pop4 = 2 023 474 | ref4 = <ref name="abs.gov.au">{{cite web |url=http://www.censusdata.abs.gov.au/census_services/getproduct/census/2016/quickstat/036 |title=ABS Ancestry |dater=2016 |accessdate=2021-08-17}}</ref> (2016) | region5 = [[Новый Зеланд]] | pop5 = 1–2 млн. | ref5 = <ref name="2013 NZ census Scottish">{{cite web |url=http://www.stats.govt.nz/Census/2013-census/profile-and-summary-reports/ethnic-profiles.aspx?request_value=24658&parent_id=24650&tabname=#24658 |title=2013 Census ethnic group profiles: Scottish |publisher=stats.govt.nz |accessdate=2021-08-17}}</ref><ref name="stats.gov.nz">{{cite web |url=http://nzdotstat.stats.govt.nz/wbos/Index.aspx?DataSetCode=TABLECODE8021 |title= Ethnic group (total responses) by age group and sex, for the census usually resident population count, 2001, 2006, and 2013 Censuses (RC, TA) Information on table. |publisher=stats.govt.nz |accessdate=2021-08-17}}</ref><!--the link requires a user to search across multiple editions of the census--> шкотского походжѣня (шацованя) | region6 = [[Англия]] | pop6 = 795 000 | ref6 = <ref name="Carr 2009 10"> {{cite book |last=Carr |first=Julie |url=http://www.gov.scot/Resource/Doc/285746/0087034.pdf |title=Scotland's diaspora and overseas-born population |publisher=Scottish Government Social Research |location=Edinburgh |year=2009 |accessdate=2021-08-17 |isbn=978-0-7559-7657-7 |page=10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160305031646/http://www.gov.scot/Resource/Doc/285746/0087034.pdf |archivedate=5 March 2016 |url-status=dead }}</ref> | languages = <!-- языкы -->[[Англицкый язык|англицкый]], шкотскый, шкотскый гелскый | religions = <!-- вѣры -->[[атеизм|атеисты]] 52%, презбитариане 20%, [[Римокатолицка Церковь|римокатолици]] 15%<ref name=BBC2016/> | related = <!-- сродникы --> | footnotes = <!-- зазначкы --><small>Поданы лем штаты з популациов Шкотох над 20 тысяч особ</small> }} [[File:EdwardVIIby LordRedesdalesm.jpg|thumb|right|200px|{{center|Краль [[Едвард VII.]] (1841–1901–1910) в твидовом аргайловом кабатѣ и лайбику, килтѣ, споранѣ и гленгарию}}]] [[File:Mac Nicol (R. R. McIan).jpg|thumb|200px|{{center|Молодиця з клану MacNeacail}}]] '''Шкоты''' — корѣнный народ [[Шкоция|Шкоции]], котрый ся исторично сформовав з двох келтскых племен: ''Пиктох'' и ''Гелох''. == История == В [[V. стороча|V.]] – [[VI. стороча|VI. сторочах]] там з [[Ирландия|Ирландии]] пришли ''Шкоты'', завоевали край и передали му свою племенну назву. В [[IX. стороча|IX. сторочу]] ся склало споене кральовство, называне ''Алба'', а од [[XI. стороча]] познате як ''Кральовство шкотох'' {{ref-la}} ''Regnum Scottorum'' або ''Шкоция'' {{ref-la}} ''Scotia'', што поклало основу формованя народной самосвѣдомости.<ref name=Grozdova>Гроздова И. И.</ref> == Етноним == В сучасном хоснованю етноним «Шкоты» односять ку каждому, чие языкове, културне, родинне, або генетичне походжѣня звязане зоз [[Шкоция|Шкоциов]]. Латинске слово ''Scoti'', зачаточно означавше ''Гелох'', теперь означать вшиткых обывательох Шкоции. В англоязычном свѣтѣ поуживать ся термин ''Scottish people'', ''Scots'' и ''Scotsmen''. Термин ''Scotch'' ся поважуе в [[Шкоция|Шкоции]] за уразливый. Обывателе шкотской верховины доднесь захранили субетничну назву ''Гелох''.{{Жрідло}} == Характер и традиции == Шкоты знамы за свои традиции и [[Култура|културу]], особено народну ношу. Хоть дефинитивна векшина теперь говорить по англицкы, гелскый (Scottish Gaelic) и шкотскый (Scots) язык ещи все мають широкый вплыв и хоснованя.<ref name=EBScotland>Brown, Alice; Macleod, Iseabail C.; Moulton, Matthew James and Cameron, Ewen A.</ref> Подля социалного анкетованя з року 2016, опубликованого агенциов ScotCen Social Research, 52% Шкотох — атеисты, 20% належать ку Церкви Шкоции (презбитариане), 15% — [[Римокатолицка Церковь|римокатолици]], 11% — ся голосять ку иншым [[Христианска Церковь|христианскым Церквам]], 2% — суть нехристианской вѣры.<ref name="BBC2016">{{cite web |url=https://www.bbc.co.uk/news/uk-scotland-35953639 |title=Most People in Scotland 'Not Religious' |date=3 April 2016 |accessdate=2021-08-17 |publisher=BBC News}}</ref> === Кланы === Шкотске сполоченство подѣлене на ''кланы''. Слово ''clann'' келтского походжѣня означало родову сполочность, належность ку едному роду, а наслѣдно и ку едной територии. В реалности члены клана суть не лем особы, звязаны через родинство, але и наяты слугы, привандровалы и натурализованы особы. Основным знаком клана е ''тартан'' — коцкасте вовняне полотно шпецифичного рисунка и фарб, з котрого ся шие шатя. Клан може мати веце як еден тартан. Окрем того кланы мають гербы и символы. Екзистуе Высшый гералдичный суд, ''Court of the Lord Lyon'', котрый региструе и легитимизуе такы гербы. По року 1707, коли ся створила уния Шкоции и Англии, кланы были зрушены,<ref name=Grozdova/> але по успокоѣню ситуации обновили ся. В сучасности кланы суть лем романтичнов традициов, але на ''Збор кланох 2009'' в [[Единбург]]у пришло над 47 тысяч участникох.<ref>{{cite web |author= |title=The Gathering unites Scots from home and abroad for a Homecoming celebration |url=http://clangathering.org/news/view/41 |publisher= |archivedate=03 Aug 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090803183718/http://clangathering.org/news/view/41 |accessdate=2021-08-18}}</ref> === Народна ноша === Шпецифичне шкотске народне облечѣня найвеце ся захранило на верховинѣ и на островах Шкоции, де жиють переважно Гелы. Типова хлопска ноша складать ся з килта (сукнѣ), а верхню часть тѣла закрывав векшый або меншый плед (шал), вшитко з тартану свого клану. Ку килту, што не мав жебох, носив ся намѣсто того споран (кожана або кожушинова тобовка), а на голову — гленгарий, бонет з пантликами и знаками клану. Тота ноша была по якобитском повстаню (1745) заказана, але в [[XIX. стороча|XIX. сторочу]] ся обновила. Долинянскы Шкоты намѣсто килта носили надрагы, котры могли быти тартановы. Женска ноша у Гелох обсягуе довгу сукню и плед в поясом, або меншый тартановый шал. Одданы жены на головѣ носять чепець.<ref name=Grozdova/> == Жерела и одказы == * {{cite web |author=Brown, Alice; Macleod, Iseabail C.; Moulton, Matthew James and Cameron, Ewen A. |url=https://www.britannica.com/place/Scotland |title=Scotland |publisher=Encyclopedia Britannica |date=12 May. 2021 |accessdate=2021-08-17 }}{{ref-en}} * Гроздова И. И.: Шотландцы //Народы и религии мира: Энциклопедия / Гл. ред. {{nowrap|В. А. Тишков}}, Редкол.: {{nowrap|О. Ю. Артемова}}, {{nowrap|С. А. Арутюнов}}, {{nowrap|А. Н. Кожановский}} и др. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. — {{nowrap|928 с: ил.}} {{ISBN| 5-85270-155-6}} {{nowrap|Сс. 645–647}} {{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|en|Scottish people|1037923550}} [[Катеґорія:Народы і етніка]] 77ju5j4v6pejl1ztha3y2alnucn38ww 169413 169381 2026-09-10T18:44:26Z Igor Kercsa 5504 доповненя 169413 wikitext text/x-wiki {{Народ | group = <!-- народ обо етнична група -->Шкоты | image = <!-- образок, колаж або табло -->[[File:FamousScotts2.jpg|thumb|350px|Горѣ: [[Джеймс Ватт]], [[Валтер Скотт]], [[Александер Греам Белл]]<br>Долов: [[Виллиам Воллес]], [[Мери, кралиця Шкотох]], [[Шон Коннери]]]] | image_caption = <!-- припад табло см. в примѣрѣ --> | population = <!-- сумарна популация -->28–40 млн.<ref> {{cite web |url=http://www.gov.scot/Publications/2009/05/28141101/6 |title=The Scottish Diaspora and Diaspora Strategy: Insights and Lessons from Ireland |publisher=Scottish Government |date=May 2009 |accessdate=2021-08-17 }} </ref> | popplace = {{center|'''[[Шкоция]] 4 446 000'''<ref>{{cite web|url=http://www.scotlandscensus.gov.uk/documents/censusresults/release2/statsbulletin2.pdf |title=Statistical Bulletin: Ethnicity |publisher=Government of the United Kingdom |format= pages 16–17 |date=2014 |accessdate=2021-08-17}}</ref> (2011, з особами шкотского походжѣня)}} | region1 = <!-- регион -->[[США]] | pop1 = <!-- популация в регионѣ -->5 457 798 | ref1 = <!-- референция про регион --><ref name=USSurvey>{{cite web |title=Ancestry in the United States |url=https://statisticalatlas.com/United-States/Ancestry |publisher=Statistical Atlas |accessdate=2021-08-17}}</ref> (шкотске походжѣня) | region2 =   | pop2 = 3 056 848 | ref2 = <ref name=USSurvey /> (шкотско-ирске походжѣня) | region3 = [[Канада]] | pop3 = 4 799 005 | ref3 = <ref>{{cite web |title=Census Profile, 2016 Census |url=https://www12.statcan.gc.ca/census-recensement/2016/dp-pd/prof/details/page.cfm?Lang=E&Geo1=PR&Code1=01&Geo2=&Code2=&Data=Count&SearchText=Canada&SearchType=Begins&SearchPR=01&B1=All&TABID=1 |publisher=Statistics Canada |accessdate=2021-08-17}}</ref> (2016) | region4 = [[Австралия]] | pop4 = 2 023 474 | ref4 = <ref name="abs.gov.au">{{cite web |url=http://www.censusdata.abs.gov.au/census_services/getproduct/census/2016/quickstat/036 |title=ABS Ancestry |dater=2016 |accessdate=2021-08-17}}</ref> (2016) | region5 = [[Новый Зеланд]] | pop5 = 1–2 млн. | ref5 = <ref name="2013 NZ census Scottish">{{cite web |url=http://www.stats.govt.nz/Census/2013-census/profile-and-summary-reports/ethnic-profiles.aspx?request_value=24658&parent_id=24650&tabname=#24658 |title=2013 Census ethnic group profiles: Scottish |publisher=stats.govt.nz |accessdate=2021-08-17}}</ref><ref name="stats.gov.nz">{{cite web |url=http://nzdotstat.stats.govt.nz/wbos/Index.aspx?DataSetCode=TABLECODE8021 |title= Ethnic group (total responses) by age group and sex, for the census usually resident population count, 2001, 2006, and 2013 Censuses (RC, TA) Information on table. |publisher=stats.govt.nz |accessdate=2021-08-17}}</ref><!--the link requires a user to search across multiple editions of the census--> шкотского походжѣня (шацованя) | region6 = [[Англия]] | pop6 = 795 000 | ref6 = <ref name="Carr 2009 10"> {{cite book |last=Carr |first=Julie |url=http://www.gov.scot/Resource/Doc/285746/0087034.pdf |title=Scotland's diaspora and overseas-born population |publisher=Scottish Government Social Research |location=Edinburgh |year=2009 |accessdate=2021-08-17 |isbn=978-0-7559-7657-7 |page=10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160305031646/http://www.gov.scot/Resource/Doc/285746/0087034.pdf |archivedate=5 March 2016 |url-status=dead }}</ref> | languages = <!-- языкы -->[[Англицкый язык|англицкый]], шкотскый, шкотскый гелскый | religions = <!-- вѣры -->[[атеизм|атеисты]] 52%, презбитариане 20%, [[Римокатолицка Церковь|римокатолици]] 15%<ref name=BBC2016/> | related = <!-- сродникы --> | footnotes = <!-- зазначкы --><small>Поданы лем штаты з популациов Шкотох над 20 тысяч особ</small> }} [[File:EdwardVIIby LordRedesdalesm.jpg|thumb|right|200px|{{center|Краль [[Едвард VII.]] (1841–1901–1910) в твидовом аргайловом кабатѣ и лайбику, килтѣ, споранѣ и гленгарию}}]] [[File:Mac Nicol (R. R. McIan).jpg|thumb|200px|{{center|Молодиця з клану MacNeacail}}]] '''Шкоты''' — корѣнный народ [[Шкоция|Шкоции]], котрый ся исторично сформовав з двох келтскых племен: ''Пиктох'' и ''Гелох''. == История == В [[V. стороча|V.]] – [[VI. стороча|VI. сторочах]] там з [[Ирландия|Ирландии]] пришли ''Шкоты'', завоевали край и передали му свою племенну назву. В [[IX. стороча|IX. сторочу]] ся склало споене кральовство, называне ''Алба'', а од [[XI. стороча]] познате як ''Кральовство шкотох'' {{ref-la}} ''Regnum Scottorum'' або ''Шкоция'' {{ref-la}} ''Scotia'', што поклало основу формованя народной самосвѣдомости.<ref name=Grozdova>Гроздова И. И.</ref> == Етноним == В сучасном хоснованю етноним «Шкоты» односять ку каждому, чие языкове, културне, родинне, або генетичне походжѣня звязане зоз [[Шкоция|Шкоциов]]. Латинске слово ''Scoti'', зачаточно означавше ''Гелох'', теперь означать вшиткых обывательох Шкоции. В англоязычном свѣтѣ поуживать ся термин ''Scottish people'', ''Scots'' и ''Scotsmen''. Термин ''Scotch'' ся поважуе в [[Шкоция|Шкоции]] дакотрыма за уразливый,<ref>{{cite web |url=https://www.dictionary.com/browse/scotch |title=Scotch |website=dictionary.com |access-date=25 April 2019 |quote=[''Scotch'' is] disdained by the Scottish because of the many insulting and pejorative formations made from it by the English... |archive-date=4 March 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304113525/http://dictionary.reference.com/browse/scotch |url-status=live }}</ref> поуживать ся переважно поза границями [[Шкоция|Шкоции]]. Обывателе шкотской верховины доднесь захранили субетничну назву ''Гелох''. == Характер и традиции == Шкоты знамы за свои традиции и [[Култура|културу]], особено народну ношу. Хоть дефинитивна векшина теперь говорить по англицкы, гелскый (Scottish Gaelic) и шкотскый (Scots) язык ещи все мають широкый вплыв и хоснованя.<ref name=EBScotland>Brown, Alice; Macleod, Iseabail C.; Moulton, Matthew James and Cameron, Ewen A.</ref> Подля социалного анкетованя з року 2016, опубликованого агенциов ScotCen Social Research, 52% Шкотох — атеисты, 20% належать ку Церкви Шкоции (презбитариане), 15% — [[Римокатолицка Церковь|римокатолици]], 11% — ся голосять ку иншым [[Христианска Церковь|христианскым Церквам]], 2% — суть нехристианской вѣры.<ref name="BBC2016">{{cite web |url=https://www.bbc.co.uk/news/uk-scotland-35953639 |title=Most People in Scotland 'Not Religious' |date=3 April 2016 |accessdate=2021-08-17 |publisher=BBC News}}</ref> === Кланы === Шкотске сполоченство подѣлене на ''кланы''. Слово ''clann'' келтского походжѣня означало родову сполочность, належность ку едному роду, а наслѣдно и ку едной територии. В реалности члены клана суть не лем особы, звязаны через родинство, але и наяты слугы, привандровалы и натурализованы особы. Основным знаком клана е ''тартан'' — коцкасте вовняне полотно шпецифичного рисунка и фарб, з котрого ся шие шатя. Клан може мати веце як еден тартан. Окрем того кланы мають гербы и символы. Екзистуе Высшый гералдичный суд, ''Court of the Lord Lyon'', котрый региструе и легитимизуе такы гербы. По року 1707, коли ся створила уния Шкоции и Англии, кланы были зрушены,<ref name=Grozdova/> але по успокоѣню ситуации обновили ся. В сучасности кланы суть лем романтичнов традициов, але на ''Збор кланох 2009'' в [[Единбург]]у пришло над 47 тысяч участникох.<ref>{{cite web |author= |title=The Gathering unites Scots from home and abroad for a Homecoming celebration |url=http://clangathering.org/news/view/41 |publisher= |archivedate=03 Aug 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090803183718/http://clangathering.org/news/view/41 |accessdate=2021-08-18}}</ref> === Народна ноша === Шпецифичне шкотске народне облечѣня найвеце ся захранило на верховинѣ и на островах Шкоции, де жиють переважно Гелы. Типова хлопска ноша складать ся з килта (сукнѣ), а верхню часть тѣла закрывав векшый або меншый плед (шал), вшитко з тартану свого клану. Ку килту, што не мав жебох, носив ся намѣсто того споран (кожана або кожушинова тобовка), а на голову — гленгарий, бонет з пантликами и знаками клану. Тота ноша была по якобитском повстаню (1745) заказана, але в [[XIX. стороча|XIX. сторочу]] ся обновила. Долинянскы Шкоты намѣсто килта носили надрагы, котры могли быти тартановы. Женска ноша у Гелох обсягуе довгу сукню и плед в поясом, або меншый тартановый шал. Одданы жены на головѣ носять чепець.<ref name=Grozdova/> == Жерела и одказы == * {{cite web |author=Brown, Alice; Macleod, Iseabail C.; Moulton, Matthew James and Cameron, Ewen A. |url=https://www.britannica.com/place/Scotland |title=Scotland |publisher=Encyclopedia Britannica |date=12 May. 2021 |accessdate=2021-08-17 }}{{ref-en}} * Гроздова И. И.: Шотландцы //Народы и религии мира: Энциклопедия / Гл. ред. {{nowrap|В. А. Тишков}}, Редкол.: {{nowrap|О. Ю. Артемова}}, {{nowrap|С. А. Арутюнов}}, {{nowrap|А. Н. Кожановский}} и др. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. — {{nowrap|928 с: ил.}} {{ISBN| 5-85270-155-6}} {{nowrap|Сс. 645–647}} {{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|en|Scottish people|1037923550}} [[Катеґорія:Народы і етніка]] 5947l9hczv4pxx9f6523abtgbvr3wvh 0 18389 169397 129920 2026-09-10T14:54:22Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0 */ 169397 wikitext text/x-wiki [[File:Řád Bílého lva řetěz.jpg|thumb|270px|Сучасна подоба ордена I. класы з ланцком]] '''Орден Бѣлого лева''', {{ref-cs}} ''Řád Bílého lva'' — найвысше штатне вызнаменаня [[Чешска република|Чешской републикы]], котре придѣлять [[Презідент|президент]] републикы за выникаючы заслугы гражданам штату або чужоземным особам.<ref name=StateDecorations>State decorations of the Czech Republic</ref> Орден установленый в року 1922 и до року 1990 ся официално называв ''Чехословацкый орден Бѣлого лева''.<ref>Подля штатного акта č.&nbsp;362/1922&nbsp;Sb. и додаткох (261/1924&nbsp;Sb., 120/1930&nbsp;Sb., 170/1936&nbsp;Sb., 10/1961&nbsp;Sb.).</ref> Од року 1994 орден мать нову, сучасну подобу. == Опис == Дѣлить ся на цивилну и военску групы. Цивилна мать на завѣсцѣ скрижованы палмовы голузкы, а военска — мечѣ. Дале ся дѣлить на пять клас. Ку первым двом приходить восемраменна лучовита стрѣберна звѣзда. Орден мать форму червеной пятьраменной звѣзды зоз стрѣберным двохвостым левом на серединѣ, а кажде рамено мать три шпицы, завершены золотыма кульками. На аверсѣ выписане гесло „Pravda vítězí“, а в роках 1921–1961 были гербы пятьох части републикы: [[Чехия|Чехы]], [[Морава (історічна країна)|Морава]], [[Шлезия]], [[Словакия]], [[Подкарпатска Русь]]. Орден з ланцком ся удѣлять лем головам штатох. Чешскому президентови ся орден не удѣлять, але ся придавать автоматично на добу его президентства въедно з Орденом [[Томаш Ґарік Масарік|Томаша Гаррига Масарика]], котрый мать наступный низшый ранг. Шпециалным рѣшѣньом [[парламент]]а ся му годен придати доживотно.<ref>Закон č.&nbsp;157/1994&nbsp;Sb.</ref> В роках 1922–1961 екзистовала ай медайла Бѣлого лева в двох класах: [[Золото|золота]] и стрѣберна. == Галерия == <gallery mode=packed heights=150px> Bílý lev.jpg|Орден з рокох {{nowrap|1921–1961}} з ланцком Orde van de Witte Leeuw 1936.jpg|Цивилна група, рокы {{nowrap|1921–1961}} Ster van de Orde van de Witte Leeuw 1922 - 1961.jpg|Стрѣберна звѣзда, {{nowrap|1921–1961}} Orde van de Witte Leeuw 1970.jpg|Цивилна група, рокы {{nowrap|1961–1990}} </gallery> == Пантликы == Во святочных припадах ся мали вызнаменаня носити в повной парадѣ, в обычайных могли быти заступлены пантликами. {|align=center class=wikitable width=85% !colspan=5|Пантликы ордена Бѣлого лева |- !width=10% valign=center align=center| !width=20% valign=center align=center|''ČSR''<br />(1922–1961) !width=20% valign=center align=center|''ČSSR''<br />(1961–1990) !width=20% valign=center align=center|''ČSFR''<br />(1990–1992) !width=20% valign=center align=center|[[Чешска република]]<br />(од 1994) |- !width=10% valign=center align=center|I. класа |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 1 tridy (pre1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 1 tridy (pre1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 1 tridy (1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 1 tridy BAR.svg|110px|center]] |- !width=10% valign=center align=center|II. класа |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 2 tridy (pre1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 2 tridy (pre1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 2 tridy (1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 2 tridy BAR.svg|110px|center]] |- !width=15% valign=center align=center|III. класа |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 3 tridy (pre1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 3 tridy (pre1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 3 tridy BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 3 tridy BAR.svg|110px|center]] |- !width=15% valign=center align=center|IV. класа |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 4 tridy BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|''—'' |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 4 tridy BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 4 tridy BAR.svg|110px|center]] |- !width=10% valign=center align=center|V. класа |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 5 tridy BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|''—'' |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 5 tridy BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 5 tridy BAR.svg|110px|center]] |- !width=10% valign=center align=center|Золота медайла |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva gold-medal (CSR) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|''—'' |width=20% valign=center align=center|''—'' |width=20% valign=center align=center|''—'' |- !width=10% valign=center align=center|Стрѣберна медайла |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva silver-medal (CSR) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|''—'' |width=20% valign=center align=center|''—'' |width=20% valign=center align=center|''—'' |- |} == Жерела и одказы == * {{Cite web |url= http://www.hrad.cz/en/czech-republic/state-decorations/the-act-on-the-state-decorations-of-the-cr.shtml |title= '''State decorations of the Czech Republic''' |publisher= Czech President's Personal Pages |accessdate= 2022-02-14}}{{ref-en}} {{Commonscat|Order of the White Lion}} == Референции == {{reflist}} [[Категория:Чесько]] 6vbzcefipkfly6exfpld260olyg38zu 169408 169397 2026-09-10T15:53:19Z Flipdot 23893 /* Жерела и одказы */ 169408 wikitext text/x-wiki [[File:Řád Bílého lva řetěz.jpg|thumb|270px|Сучасна подоба ордена I. класы з ланцком]] '''Орден Бѣлого лева''', {{ref-cs}} ''Řád Bílého lva'' — найвысше штатне вызнаменаня [[Чешска република|Чешской републикы]], котре придѣлять [[Презідент|президент]] републикы за выникаючы заслугы гражданам штату або чужоземным особам.<ref name=StateDecorations>State decorations of the Czech Republic</ref> Орден установленый в року 1922 и до року 1990 ся официално называв ''Чехословацкый орден Бѣлого лева''.<ref>Подля штатного акта č.&nbsp;362/1922&nbsp;Sb. и додаткох (261/1924&nbsp;Sb., 120/1930&nbsp;Sb., 170/1936&nbsp;Sb., 10/1961&nbsp;Sb.).</ref> Од року 1994 орден мать нову, сучасну подобу. == Опис == Дѣлить ся на цивилну и военску групы. Цивилна мать на завѣсцѣ скрижованы палмовы голузкы, а военска — мечѣ. Дале ся дѣлить на пять клас. Ку первым двом приходить восемраменна лучовита стрѣберна звѣзда. Орден мать форму червеной пятьраменной звѣзды зоз стрѣберным двохвостым левом на серединѣ, а кажде рамено мать три шпицы, завершены золотыма кульками. На аверсѣ выписане гесло „Pravda vítězí“, а в роках 1921–1961 были гербы пятьох части републикы: [[Чехия|Чехы]], [[Морава (історічна країна)|Морава]], [[Шлезия]], [[Словакия]], [[Подкарпатска Русь]]. Орден з ланцком ся удѣлять лем головам штатох. Чешскому президентови ся орден не удѣлять, але ся придавать автоматично на добу его президентства въедно з Орденом [[Томаш Ґарік Масарік|Томаша Гаррига Масарика]], котрый мать наступный низшый ранг. Шпециалным рѣшѣньом [[парламент]]а ся му годен придати доживотно.<ref>Закон č.&nbsp;157/1994&nbsp;Sb.</ref> В роках 1922–1961 екзистовала ай медайла Бѣлого лева в двох класах: [[Золото|золота]] и стрѣберна. == Галерия == <gallery mode=packed heights=150px> Bílý lev.jpg|Орден з рокох {{nowrap|1921–1961}} з ланцком Orde van de Witte Leeuw 1936.jpg|Цивилна група, рокы {{nowrap|1921–1961}} Ster van de Orde van de Witte Leeuw 1922 - 1961.jpg|Стрѣберна звѣзда, {{nowrap|1921–1961}} Orde van de Witte Leeuw 1970.jpg|Цивилна група, рокы {{nowrap|1961–1990}} </gallery> == Пантликы == Во святочных припадах ся мали вызнаменаня носити в повной парадѣ, в обычайных могли быти заступлены пантликами. {|align=center class=wikitable width=85% !colspan=5|Пантликы ордена Бѣлого лева |- !width=10% valign=center align=center| !width=20% valign=center align=center|''ČSR''<br />(1922–1961) !width=20% valign=center align=center|''ČSSR''<br />(1961–1990) !width=20% valign=center align=center|''ČSFR''<br />(1990–1992) !width=20% valign=center align=center|[[Чешска република]]<br />(од 1994) |- !width=10% valign=center align=center|I. класа |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 1 tridy (pre1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 1 tridy (pre1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 1 tridy (1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 1 tridy BAR.svg|110px|center]] |- !width=10% valign=center align=center|II. класа |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 2 tridy (pre1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 2 tridy (pre1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 2 tridy (1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 2 tridy BAR.svg|110px|center]] |- !width=15% valign=center align=center|III. класа |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 3 tridy (pre1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva 3 tridy (pre1990) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 3 tridy BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 3 tridy BAR.svg|110px|center]] |- !width=15% valign=center align=center|IV. класа |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 4 tridy BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|''—'' |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 4 tridy BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 4 tridy BAR.svg|110px|center]] |- !width=10% valign=center align=center|V. класа |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 5 tridy BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|''—'' |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 5 tridy BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|[[File:CZE Rad Bileho Lva 5 tridy BAR.svg|110px|center]] |- !width=10% valign=center align=center|Золота медайла |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva gold-medal (CSR) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|''—'' |width=20% valign=center align=center|''—'' |width=20% valign=center align=center|''—'' |- !width=10% valign=center align=center|Стрѣберна медайла |width=20% valign=center align=center|[[File:TCH Rad Bileho Lva silver-medal (CSR) BAR.svg|110px|center]] |width=20% valign=center align=center|''—'' |width=20% valign=center align=center|''—'' |width=20% valign=center align=center|''—'' |- |} == Жерела и одказы == * {{Cite web |url= http://www.hrad.cz/en/czech-republic/state-decorations/the-act-on-the-state-decorations-of-the-cr.shtml |title= State decorations of the Czech Republic |publisher= Czech President's Personal Pages |accessdate= 2022-02-14}}{{ref-en}} {{Commonscat|Order of the White Lion}} == Референции == {{reflist}} [[Категория:Чесько]] e72f8f7ka20eomg4k5rubllhzs5agdp 0 18470 169435 168492 2026-09-11T02:30:40Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169435 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста | name = Михаил Кеминь |portrait={{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top |link=http://www.cms3.rusynacademy.sk/files/kemin_mychajlo.jpg}} | birthdate = {{Birth date|1922|04|12}} | birthplace = [[Иза]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] | deathdate = {{Death date and age|2020|10|21|1922|04|12}} | deathplace = [[Ужгород]], [[Украина]] | occupation = [[педагог]], [[ поет]],<br>пропагатор [[фолклор]]а | nationality = [[Русины|Русин]] | ethnicity = з [[Мараморош (Реґіон)|Марамороша]] | language = [[русинскый язык|русинскый]] | genre = [[верш]], [[поема]] | citizenship = чехословацке, украинске | period = 1942 – 2015 | spouse = | children = | awards = }} '''Михаил Кеминь''' (* [[12. апріль|12. апрѣль]] [[1922]], [[Иза]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] (днесь Украина) — †[[21. октобер]] [[2020]], [[Ужгород]], [[Украина]]) —[[педагог]], русинскый [[поет]], [[фолклористика|фолклориста]], cполоченскый активиста.<ref>[https://web.archive.org/web/20250124234043/http://cms3.rusynacademy.sk/?12-4-2022-%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D1%8B%D1%82%D0%B0-100-%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%86%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D2%91%D0%BE%D2%91%D0%B0-%D1%96-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D1%97%D1%8F%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F-%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B0-%D0%9A%D0%95%D0%9C%D0%86%D0%9D%D0%AF А.З.: Недожыта 100-рочніця поета, педаґоґа і културного дїятеля Михайла КЕМІНЯ]</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=nhTzz1iOkaU Доц. Валерій Падяк: Русинські літераторы. Михайло Кемінь]</ref> == Живот и културно-сполоченска чинность == По закончѣню русской гимназии в [[Хуст]]ѣ (1934–1942), учив ся на [[Будапештска универзита|Будапештской универзитѣ]] (1942–1944), закончив [[Филология|филологичну]] факулту [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской универзиты]] (1951) в шпециалности [[Русскый язык|русского]] филолога.<ref name=Magocsi> Paul Robert Magocsi </ref> Працуючи учительом в [[Иза|Изѣ]], екстерно закончив Педагогичный инштитут чужоземных языкох в [[Киев]]ѣ (1965). Перейшов до [[Ужгород]]у, де выучовав [[англицкый язык]] в Ужгородской интернатной школѣ и вечерной школѣ молодых роботникох. <ref name=Almasi2005>Михайло Алмашій</ref> По падѣ комунистичного режима Кеминь ся активизовав в русинском културном возроджѣню и став ся едным зоз основательох «Общества Подкарпатскых Русинох» (1990).<ref name=Almasi2001>М. Алмаший</ref><ref name=Almasi2005/><ref name=Magocsi/> З обновлѣньом русинскых выдань публиковав позии по русинскы. Вершину его поетичной русинской творбы представлять поема ''Изянска русалка''.<ref name=Almasi2001/> <ref name=Almasi2005/>.<ref name=Magocsi/> Михаил Кеминь активно пропаговав русинскый фолклор, зокрема людову поезию, котра служила основов и взором про его властну поетичну творчость. Быв тыж автором интересных етнографичных публикаций, напримѣр, в есею ''Изяне и лозоплетеніе'' подробно описуе село, его обывательох и их славне ремесло лозоплетѣня.<ref>{{Cite book |author= М.&nbsp;Кеминь |chapter= Изяне и лозоплетеніе |title= Календарь Культурно-просвітительного Общества им.&nbsp;А.&nbsp;Духновича (на год 1995) |editors= С.&nbsp;Броди, В. &nbsp;Сочка-Боржавин |location=Ужгород |publisher= Общество им.&nbsp;А.&nbsp;Духновича, 1995 |at= Сс.&nbsp;134–143}}</ref> == Книжны публикации == * Михаил Кеминь: Изянська русалка. Роман в стихах. Том І. — Ужгород: ІВА, 2006. — 192&nbsp;с. {{ISBN|966-7231-74-7}} * Русинськѣ коломыйкы Мараморощины. Том І. / Упорядник М.&nbsp;Кеминь. — Ужгород: ІВА, 2007. — 316&nbsp;с. {{ISBN|978-966-7231-87-3}} * Фолклор подкарпатськых русинов Мараморощины. Пословицѣ, загадкы, шарады, спѣванкы-коломыйкы, баллады / М.&nbsp;Ф.&nbsp;Кемѣнь, М.&nbsp;И.&nbsp;Завадяк. — Ужгород: ІВА, 2015. — 192&nbsp;с. {{ISBN|978-617-501-095-2}} == Жерела и одказы == * {{Cite book |editor= Paul Robert Magocsi, Ivan Pop |author= '''Paul Robert Magocsi''' |chapter= Kemyn’, Mykhailo |title= //Encyclopedia of Rusyn History and Culture |year= 2002 |url= https://archive.org/details/encyclopediaofru0000mago |location= Toronto Buffalo London |publisher= University of Toronto Press, 2005 |edition= Revised and expanded |pages= |doi= 10.3138/9781442674431 |isbn= 0-8020-3566-3 |page= [https://archive.org/details/encyclopediaofru0000mago/page/233 233] }}{{ref-en}} * {{Cite book |author= '''Михайло Алмашій''' |title= Русинська педагогічна енциклопедія |location= Ужгород |publisher= Карпатська Вежа, 2005 — 304&nbsp;с |isbn= 966-2674-43-X |at= C.&nbsp;114}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author= '''М. Алмаший''' |chapter= Кеминь Михаил |editor= Иван Поп |title= Энциклопедия Подкарпатской Руси |location= Ужгород |publisher= Изд-во В.&nbsp;Падяка, 2001 — 431&nbsp;с |isbn= 966-7838-23-4 |at= C.&nbsp;204}}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1922|2020|Кеминь, Михаил}} [[Катеґорія:Русиньскы фолклорісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] mtkvv1oa1s9ymcldnf0gbgc1l4ti366 0 18615 169432 169327 2026-09-11T02:20:16Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169432 wikitext text/x-wiki {{Писатель |name = Микола Скубан |image=Mikola Skuban 44.jpg |imagesize = 250 |pseudonym = Соцки |birthname = |birthdate = {{Birth date|1932|07|02}} |birthplace = [[Коцур]], [[Кральовство Югославия]] |deathdate = {{Death date and age|1993|09|03|1932|07|02}} |deathplace = [[Руски Керестур]], [[Союзна Република Югославия]] |resting_place = [[Руски Керестур]] |occupation = [[новинарь]], [[писатель]] |language = |nationality = |ethnicity = |citizenship = |education = |alma_mater = |period = 1950–1993 |genre = поезия, проза, драма |subject = |movement = |notableworks = Стари ствари, 1976 |spouse = |partner = |children = |relatives = |awards = |website = }} {{Вонкове медиум |title = Микола Скубан - Соцки |topic = Животна драга и творчосц |video1 = https://www.youtube.com/watch?v=bENHS5g4DIM&t=25s (видео, 25 мин.) }} '''Микола Скубан'''<ref>Познатый тыж на прозывку Соцки.</ref> ([[2. юл]] [[1932]], [[Коцур]], [[Кральовство Югославия]] – †[[3. септембер]] [[1993]], [[Руски Керестур]], [[Союзна Република Югославия]]) — [[Войводина|войводинскый]] [[Русины|русинскый]] дѣточый [[поет]], [[писатель]], [[новинарь]], аматерскый [[актер]] [[Театер|театра]], член Дружства писательох Войводины.<ref name="Dulichenko2005">Aleksandr D. Dulichenko</ref> == Живот и творчость == Микола Скубан закончив основну школу. в [[Коцур]]ѣ, пак четыри класы гимназии Петро Кузмяк в [[Руски Керестур|Руском Керестурѣ]], де склав малу матуру. В року 1950 зачав роботу професийного новинаря в русинской редакции Радия Нови Сад. Од року 1955 — новинарь и техничный редактор в редакции ''Руского слова'', де остав по рок 1992, коли одышов до пензии.<ref name="НАР">НАР (Новинарска Асоцияция Руснацох)</ref> === Литература === Литературны пробы зачав ещи яко гимназиста в Руском Керестурѣ. В роках {{nowrap|1950-60}} М.&nbsp;Скубан пише традичны римованы стихы в духу [[Социалистичный реализм|социалистичного реализму]], од {{nowrap|1970-х}} выступать зоз неримованов поезиов. Во своей поетицѣ быв до значной мѣры овплывненый творчостьов сербского поета [[Йован Йованович-Змай|Йована Йовановича-Змая]]. Про повнолѣтного читателя написав [[Поема|поему]] в [[Проза|прозѣ]] ''Кади идзе чловек'' (1981). Написав тыж три томы [[Проза|прозы]], з котрых найвекшый успѣх мали повѣданя ''Стари ствари'' (1976), в якых указуе стародавну домашность ай историю хоснованых давно предметох, што знать быти не менше компликована, як история самых людей. М.&nbsp;Скубан перекладав зоз вельо языкох до языка войводинскых Русинох, а его властны творы были перекладаны до сербско-хорватского, украинского, словацкого ай иншых языкох.<ref name="AZ">А. З.</ref><ref name="Dulichenko2005"/> Быв членом ''Дружства писательох Войводины'' и появив сѣм авторскых книжок прозы и поезии. В новинцѣ ''Руске слово'' регуларно появляв гуморескы, котры подписовав зоз псевдонимом ''Соцки'' и з нима записав ся меджи найдаровитшы русинскы [[гумор|гумористы]]. Попри том, як перекладатель появив девять книжок литературного обсягу зоз сербского, [[Словацкый язык|словацкого]], [[Украинскый язык|украинского]] и [[Русскый язык|русского]] языкох на [[русинскый язык|русинскый]] ай з русинского на [[сербскый язык]].<ref name="НАР"/> === Театер === Попри [[Литература|литературѣ]], другов великов залюбов М.&nbsp;Скубана быв [[театер]]. Тоту наслѣдовав од своего отця, котрый тыж быв аматерскым актером театра. На театралной сценѣ Микола Скубан быв присутный од 1948. по 1993. рок. За тот час заграв 45 улогы на сценѣ, а тыж регуларно выступовав и в радиодрамох, котры были рихтованы в русинской редакции Радио Нови Сад. Про потребы театру переклав по русинскы 30 театралны фалаты зоз русского, украинского, словацкого, а найвецей зоз сербского языка. В Русинском народном театру «Дядя» быв скоро три децении член управы. Вецей рокы быв редактором и едным з авторох ''Билтену'', котрый выходив под час перебѣгу Театралного мемориала «Петро Ризнич – Дядя».<ref name="НАР"/> == Публикации == [[File:Kadzi idze človek.jpg|right|264px]] (Подля А. Д. Дуличенка<ref>А. Д. Дуличенко</ref>) * Дванац мешаци. Писнї за дзеци и о дзецох. — Руски Керестур: Руске слово, 1965. — 144 с.; * Колач. Колаж. — Нови Сад: Руске слово, 1974. — 126 с.; * Стари ствари. Приповедки. — Нови Сад: Руске слово, 1976. — 87 с.; * Добри тоти дзеци. Писнї. — Нови Сад: Руске слово, 1978. — 80 с.; * Кадзи идзе чловек. — Нови Сад: Руске слово, 1981. — 79 с.; * Рибна свадзба. Приповедки. — Нови Сад: Руске слово, 1982. — 94 с.; * Стих за стихом. Песме за децу. — Кула: Народна библиотека, 1979. — 67 с.; * Антолоґия поезиї бачванско-сримских руских писательох. — Руски Керестур: Руске слово, 1963, с. 271–277; * Антолоґия дзецинскей поезиї0 бачванско-сримских руских писательох. — Руски Керестур: Руске слово, 1964, с. 173–193; * Антолоґия рускей поезиї. — Нови Сад: Руске слово, 1984, с. 121–125; * Хмара на верху тополї. Антолоґия дзецинскей поезиї. — Нови Сад: Руске слово, 1990, с. 121–129; * Дуга над валалом. Зборнїк писньох коцурских поетох. — Коцур: Подружнїца Дружтва за руски язик и литературу Коцур, 1995, с.44–48. == Жерела и одказы == * {{Cite book |editor=[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], [[Иван Поп|Ivan Pop]] |author=<big>Aleksandr D. Dulichenko</big> |chapter=Skuban, Mikola |title=// Encyclopedia of Rusyn History and Culture |year=2002 |url=https://archive.org/details/encyclopediaofru0000mago |location=Toronto Buffalo London |publisher=University of Toronto Press, 2005 |edition=Revised and expanded |pages=[https://archive.org/details/encyclopediaofru0000mago/page/461 461]–462|doi=10.3138/9781442674431 |isbn=0-8020-3566-3 |page= }}{{ref-en}} * {{Cite web |author=<big>А. Д. Дуличенко</big> |title=Скубан, Микола |url=https://rdsa.tripod.com/pisatrusij.htm#socki |accessdate=2022-07-08}}{{ref-ru}} * [http://www.cms3.rusynacademy.sk/?2-7-2022-%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5-%D1%81%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D1%8B%D1%82%D1%8B-90-%D1%8B-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D1%8B-%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F-%D1%96-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%8F-%D0%9C%D0%98%D0%9A%D0%9E%D0%9B%D0%AB-%D0%A1%D0%9A%D0%A3%D0%91%D0%90%D0%9D%D0%90&fbclid=IwAR1sTLl-ZWlRhSOwK6xX-79dORjY7ctdyeUVK_dd3197coiUefOkvzpovaU <big>А. З.</big>: 2. 7. 2022: Припоминаме сі недожыты 90-ы народенины писателя і новинаря МИКОЛЫ СКУБАНА]{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * {{Cite web |title=Микола Скубан. Новинар, хумориста, ґлумец аматер |url=https://nar.org.rs/rue/микола-скубан/ |publisher=<big>НАР</big> |accessdate=2022-07-08}} == Референции == <references /> {{Lifetime|1932|1993|Скубан, Микола}} [[Катеґорія:Русиньскы новинаре]] [[Катеґорія:Русиньскы актеры]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Писателе 20. стороча]] ftkjnp2o4qrfuacavaq9z8hb2cs0kgh 0 18640 169447 168575 2026-09-11T04:49:52Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169447 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Юлиан Кольесар |Имя_оригиналне= {{ref-rsk}} ''Юлиян Д. М. Колєсар'' |Чинность=[[малярь]], [[поет]], [[етнограф]] |Категория_склада=Julijan Kolesar |Образчик=[[File:Julijan Koljesar 1927 1992.jpg|250px]] |Уроджѣня= {{Birth date|1927|07|15}} |Мѣсто_роджѣня= [[Дюрдьов]], [[Войводина]], [[Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох]] |Упокоеня= {{Death date and age|1992|03|26|1927|07|15}} |Мѣсто_смерти= [[Монтреал]], [[Канада]] |Мѣсто_погребу= }} '''Юлиан Кольесар''', *[[15. юл]] [[1927]], [[Дюрдьов]], [[Войводина]], [[Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох]] – †[[26. марец]] [[1992]], [[Монтреал]], [[Канада]] — [[малярь]], [[поет]], [[етнограф]] русинской народностной ориентации.<ref name="Magocsi">Paul Robert Magocsi</ref><ref name="Popovic">В. Попович</ref> == Биография == Походив з родины Драгена и Меланы Кольесаровых. Род Кольесаровых занотованый в Дюрдьовѣ од зачатку русинского заселѣня в серединѣ [[XVIII. стороча]]. Юлиан Кольесар основну школу выштудовав в Дюрдьовѣ, пак ся в [[Нови Сад|Новом Садѣ]] школовав за [[малярь|маляря]] во Школѣ ужиткового умѣня и закончив Высшу педагогичну школу (1949–1954). В року 1950 Юлианови и Верунѣ (родж. Гнип) ся уродили двойнята Ганча и Верунка, а одтогды про утриманя родины гледав заробкы в розличных мѣстах [[Социалистична Федеративна Република Югославия|Югославии]] и в [[Белгия|Белгии]].<ref name="SR2007-12">Юлиян Д. М. Колєсар (1927–1992)</ref> В року 1966 навсе охабив [[Друга Югославия|Югославию]], жив даякы рокы в [[Париж]]у и [[США]], де робив яко комерчный график (1969–1973), пак одышов до [[Монтреал]]у, де прожив звышок свого живота, присвятивши ся [[Малярство|малярству]] и научной творчости.<ref name="Magocsi"/><ref name="AZ">А. З.</ref> Юлиан Кольесар умер в року 1992. в Канадѣ, де и похованый. В [[Дюрдьов]]ѣ, в музею ''Руска одлога'',<ref>[https://zavod.rs/ruska-odloga/ Руска одлога]</ref> основана експозиция его умѣня, выгледовацкых робот и зобраных ним етнографичных материалох. Рукописы его суть в Народном архивѣ [[Канада|Канады]].<ref name="SR2007-12"/> == Творба == === Умѣня === Ю. Кольесар поуживав розличны штилы и техникы, творив иконы в духу середньовѣкой иконографии, але тыж мальовав [[Неореализм (умілство)|неорелистичны]], [[Експресионизм|експресионистичны]], [[Кубизм|кубистичны]] и [[Абстрактный експресионизм|абстрактны]] полотна. Его творы суть близкы тематицѣ живота [[Руснаци у Сербиї|войводинскых Русинох]], часто суть фаребнов реминисценциов из фоклористичного умѣня.<ref name="Magocsi"/><ref name="AZ"/> Мав персоналны вы­ставкы в [[Ню Йорк (місто)|Ню-Йорку]] (1970–71), [[Филаделфия|Филаделфии]] (1970, 1972), [[Чикаго|Чикагу]] (1972), [[Детройт]]ѣ а [[Торонто|Торонту]] (обѣ – 1973).<ref name="Popovic"/> === История, етнография === Ю. Кольесар заложив властне выдавательство и выдавав свои выгледованя з [[История|истории]], историографии, [[Етнография|етнографии]], умѣня [[Руснаци у Сербиї|войводинскых Русинох]], котры высылав розличным научным инштитуциям. Быв автором понад стовкы такых робот.<ref name="Magocsi"/><ref name="AZ">А. З.</ref> Но лем една з них нашла путь ку ширшому читательству, коли была перевыдана через 23 рокы по написаню: История руско­го народного мена, НВУ "Руске слово", Нови Сад, 1996. Причина в том, же автор в [[Друга Югославия|Югославии]], а так и в ширшом научном свѣтѣ, быв ''persona non grata'', а влада зробила вшитко, жебы го публично не споминали, а о его роботах не знали.<ref name="Megyesi">Любомир Медєши</ref> {{Цитат 2|Юлиян Колєсар у тих златних рокох рускей култури, як вибеженєц зоз жеми и процивнїк пануюцей системи, а ище баржей як критичар дзепоєдних зоз преднякох медзи Руснацами и як осамени бул онєможлївени явно дїйствовац. Престало ше друковац його литературни и подобово роботи. Престало ше го споминац як заслужного руского роботнїка. Писма, хтори вон писал поєдинцом и институцийом замикало ше або знїчтожовало (а и покрадзме чувало). З єдним словом, Юлиян Колєсар могол лєм приватно контактовац з нашима ту, Руснацами.|Любомир Медєши, Шлїди благей Колєсаровей души}} Ку тому не вызнавав правопис [[Гавриил Костельник|Гавриила Костельника]], котрый долноземскы Русины хоснують скоро 100 рокы, а писав «повным фонетичным» правописом [[Якым (Яша) Баков|Яши Бакова]], так же ку иншому ся додавало, же его писаня было тяжко читати. Так было легко створити му репутацию галабурдника, з котрым не варто мати дѣло.<ref name="Megyesi"/> == Вызнам == Творы, написаны Ю.&nbsp;Кольесаром, суть переважно полемичного характеру. Окремо критично выступать проти украиноориентованой части войводинскых русинскых писательох и лингвистох, доказуючи, же его родный народ — часть окремого карпаторусинского народу.<ref name="Magocsi"/><ref name="AZ">А. З.</ref> Кликав [[Руснаци у Сербиї|Русинох Сербии]], най ся моцнѣйше повязують з Русинами на Карпатох. Свѣдомо, ци несвѣдомо, быв меджи первыма, котры предвидѣли карпаторусинскый рух 1990-х. Зато его творба драгоцѣнна про объективнѣйше розумѣня русинского народностно-културного руху.<ref name="Megyesi"/> == Жерела и одказы == * {{Cite book |editor=Paul Robert Magocsi, Ivan Pop |author='''Paul Robert Magocsi''' |chapter=Koliesar, Iuliian |title=// Encyclopedia of Rusyn History and Culture |year=2002 |url=https://archive.org/details/encyclopediaofru0000mago |location=Toronto; Buffalo; London |publisher=University of Toronto Press, 2005 |edition=Revised and expanded |pages= |doi=10.3138/9781442674431 |isbn=0-8020-3566-3 |page=243 }}{{ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20260109021228/http://www.cms3.rusynacademy.sk/?15-7-2022-%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5-%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-95-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%BE%D0%B4-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%96%D0%BD%D1%8F-%D1%96-30-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%BE%D0%B4-%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8-%D0%AE%D0%9B%D0%86%D0%90%D0%9D%D0%90-%D0%9A%D0%9E%D0%9B%D0%84%D0%A1%D0%90%D0%A0%D0%90&fbclid=IwAR2CIi5z1e2S5DDcY3m_We9esXXv7swiX9NTNQpZk4UBKPo2qp6LsZGqppA '''А. З.''':15. 7. 2022: Припоминаме собі 95 років од народжіня і 30 років од смерти ЮЛІАНА КОЛЄСАРА] * {{Cite book |chapter='''Юлиян Д. М. Колєсар (1927–1992)''' |title=''STUDIA RUTHENICA'' {{nowrap|ч. 12 (25)}} |location=Novi Sad |publisher=Дружтво за руски язик, литературу и културу, 2007 |at=Сc.&nbsp;130–131 |url=http://www.druztvo.org/radno/Studia%20ruthenica%2012.pdf |accessdate= 2022-07-15}} * {{Cite book |author='''Любомир Медєши''' |chapter=Шлїди благей Колєсаровей души |title=''STUDIA RUTHENICA'' {{nowrap|ч. 12 (25)}} |location=Novi Sad |publisher=Дружтво за руски язик, литературу и културу, 2007 |at=Сc.&nbsp;131–134 |url=http://www.druztvo.org/radno/Studia%20ruthenica%2012.pdf |accessdate=2022-07-15}} * {{cite web |author='''В. Попович''' |title=Колєсар Юліан Драґенович |date=2014 |publisher=Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=5647 |accessdate=15.07.2022}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1927|1992|Кольесар, Юлиан}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] [[Катеґорія:Монтреал]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] [[Катеґорія:Персоналии:Канада]] klzvbv79q13jpktoli4dv712voruwit 0 20154 169400 168500 2026-09-10T14:56:00Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0 */ 169400 wikitext text/x-wiki '''Мадяро́н'''<ref>Giuseppe Motta. Less than nations: Volume 1 and 2 : Central-Eastern European minorities after WWI. Cambridge Scholars Publishing; Unabridged edition (October 1, 2013)</ref><ref>[http://www.sdr-ihpan.edu.pl/images/volume53SI/07_Wojnar.pdf Marek Wojnar. Department of Central and Eastern Europe, Institute of Political Studies, Polish Academy of Sciences A minor ally or a minor enemy? The Hungarian issue in the political thought and activity of Ukrainian integral nationalists (until 1941)]</ref><ref>[https://www.academia.edu/4887260/Martin_Pek%C3%A1r_et_al._Ethnic_minorities_in_Slovakia_in_the_years_1918-1945._A_survey Martin Pekár et al. Ethnic minorities in Slovakia in the years 1918-1945. A survey] {{ISBN|978-80-555-0442-1}}</ref> (мн. '''мадяро́ны''', {{ref-sk}} ''maďarón'', {{ref-uk}} ''мадярони'') — понижуюче означѣня особы немадярского етничного походжѣня в [[Мадярске кральовство|Мадярском кральовствѣ]], котра подлягла помадярчѣню, пейоративне означѣня '''''мадярофила, патриота мадярской державы'''''.<ref>Peciar, Š.</ref><ref name="Pop">Ivan Pop</ref> Од року 1867 по австрийско-мадярском выровнаню в Мадярском кральовствѣ народностны меншины зостали лишены на ласку пануючой мадярской националистичной олигархии, зачав ся намѣреный процес их помадярчѣня. Реакциов на тот процес од боку Русинох было мадяронство: то была адаптация ку новой реалитѣ. Мадяронство не означовало народностный напрям: мадярон разом мог мати хоть яку народностну ориентацию. Але мадяронство отворяло путь до зысканя сполоченской позиции. Напримѣр, [[Августин Волошин]], еден з найвызнамнѣйшых карпаторусинскых дѣячи быв спочатку [[русинофил]]ом, пак [[украинофил]]ом, а при том быв мадярон. Яко [[педагог]], Волошин од року 1907 подля школскых законох Аппонѣ, мав статус державного урядника, склавши присягу державного учителя, и быв остро контролованый дозорнов радов, прото нѣт што ся чудовати, же поступовав, як яло мадярскому патриотови, и в таком духу выучовав, а свого шефа, автора мадяризачных законох, в року 1910 высоко оцѣнив: «… заслуживъ себѣ искренну благодарность цѣлого края министръ графъ Албертъ Аппонѣ, составитель сего закона, котрый своею ученостью, своимъ ораторскимъ талантомъ, своею побожностью и своимъ народолюбіемъ пріобрѣвъ себѣ уваженіе передъ цѣлымъ цивилизованнымъ свѣтомъ».<ref>Павло-Роберт Маґочій, с. 103.</ref> Што веце, Волошин написав даколькы мадярскоязычны учебникы, котры мали помочи переходу на [[мадярскый язык]] выучованя, хоть на то законы Аппонѣ не примушовали. А бизовно, же так собѣ вылѣпшив шансы на успѣшну карьеру. В року 1907 написав русинску граматику по мадярскы ''Gyakorlati kisorosz (ruszin) nyelvtan'', котра мала помочи [[Русины|Русинам]] научити ся свому литературному языкови, а едночасно ся научити мадярску граматичну терминологию. Перед [[Перва свѣтова война|Первов свѣтовов войнов]] быв ведучов поставов выдавательства ''[[Уніо|Unio]]'' и членом Централной комисии [[Мукачовска грекокатолицка епархия|грекокатолицкой епархии]], котра ся усиловала помадярчити карпаторусинскы парохии (1915), против чого протестовав. Але в року 1918 став ся главнов фигуров промадярской ''Рады угро-руского народа'' в [[Ужгород]]ѣ (котра ся усиловала о зостаня Подкарпатя в Мадярском кральовствѣ). Уже слѣдуючого року прилучив ся ку прочехословацкому напряму, став ся подпредсѣдником [[Централна Руська Народна Рада|Централной руськой народной рады]] (май 1919) и членом делегации, што ишла до Прагы просити прилучѣня.<ref>Павло-Роберт Маґочій, с. 490.</ref> Другый, [[Стефан Фенцик]], еден з найамбициознѣйшых карпаторусинскых дѣячи, автор мелодии ''[[Русинска гимна|Русинской народной гимны]]'', закладатель партии, быв цѣлый живот [[русофил]] и мадярон, писав учебникы [[язычие]]м и по мадярскы.<ref>Павло-Роберт Маґочій, сс. 539–540.</ref> Третий, [[Иван Гарайда]], фаховый [[Лингвистика|лингвиста]], автор [[Граматика Гарайды|официално кодификованой граматикы,]] директор [[Подкарпатское Общество Наук|ПОН]] быв [[русинофил]] и мадярон.<ref>Павло-Роберт Маґочій, сс. 539–540.</ref> При том во своих крайных формах мадяронство могло обсяговати нечестованя властного материнского русинского языка, даколи ай агресивну участь в процесах помадярчѣня, окреме од особ, котры мали державну службу во школах, або служили [[Ґрекокатолицька церьков|Грекокатолицкой Церкви]]. Про то нерѣдко означѣня ''мадярон'' было поуживане як понижуюча прозывка, такой ровнозначне понятю ''одродилець''.<ref name="Pop"/> А при том вшитком мадяронство через довгы рокы намѣреного помадярчѣня пустило глубоке корѣня ай в простом народѣ. [[Писатель]] [[Ириней Кондратович]] зобразив то в [[Повѣданя|повѣданю]] ''Козаки и мы / Правдива повѣстка из свѣтовой войны'', де в дидактичной формѣ подавать и основны постулаты мадяронох. {{Цитат|{{spaces|5}}Русин Святостефанску державу все за свою держав. Если ему зле йшло, не поносовав ся, не глядав собѣ чужих богов, чужих патронов. Задоволив ся с малым. Мачошинство природы, суровость климата зносив нѣмо, не жаловав ся. Хотяй ему достав ся найчорнѣйшый хлѣб, не нарѣкав. Знав добрѣ, что судьба мадярского народа, то судьба его. Едно терпѣня, една радость.<br/>{{spaces|5}}Дружеска сповпраця Русинов с Мадярами, то не якась неслышана новина, но от предков, от прадѣдов перебраное святое и ненарушимое наслѣдство. Сей дружеской сповпрацѣ много пошкодила фалшива и крутарска ческо-украинска т.&nbsp;зв. национална идеология, котра через 20 роков в публичном и в приватном животѣ неперестала углубляти ненависть Русинов сопротив Мадяр.|И.Кондратович<ref>Иреней Кондратович</ref>}} == Жерела и одказы == * {{Cite book |chapter= maďarón |author= '''Peciar, Š.''' |title= Slovník slovenského jazyka (Peciar) |url= http://slovnik.juls.savba.sk/?w=ma%C4%8Far%C3%B3n&s=exact&c=C1b4&d=peciar&ie=utf-8&oe=utf-8# |accessdate=2023-06-19 }}{{ref-sk}} * {{Cite book |editor= Paul Robert Magocsi, Ivan Pop |author= '''[[Иван Поп|Ivan Pop]]''' |chapter= Magyarones |title= //Encyclopedia of Rusyn History and Culture |year= 2002 |url= https://archive.org/details/encyclopediaofru0000mago |location= Toronto Buffalo London |publisher= University of Toronto Press, 2005 |edition= Revised and expanded |quote= Magyarones — persons of Rusyn and other non-Magyar ethnonational backgrounds in the Hungarian Kingdom, who during the process of magyarization in the late nineteenth and early twentieth century not only became Hungarian state patriots but also gave up their ancestral identity, identified as Magyars, and adopted the Hungarian language as their own. Magyarones were often scornful of their origins and were frequently active and aggressive participants in the state-encouraged magyarization process, especially within the schools and the Greek Catholic Church. The term magyarone, somewhat the equivalent of a traitor to one's own people, was used in a derogatory sense by individuals who refused to give up their ancestral identity and language.|pages= |doi= 10.3138/9781442674431 |isbn= 0-8020-3566-3 |page= [https://archive.org/details/encyclopediaofru0000mago/page/314 314] }}{{ref-en}} * {{Cite book |chapter= Козаки и мы / Правдива повѣстка из свѣтовой войны |author= '''[[Ириней Кондратович|Иреней Кондратович]]''' |title= Миссійный календарь на рок 1941 |editor= Александер Ильницкій (составитель) |location= Ужгород |publisher= Т-во «Дѣло Ширеня Вѣры», 1940 |at= Сс.&nbsp;79–84 |url= https://rusin8.webnode.ru/news/kozaki-i-my/ |accessdate=2023-06-20 }} * {{Cite book |author= '''[[Павел Роберт Маґочій|Павло-Роберт Маґочій]]''' |title= // Підкарпатська Русь: формування національної самосвідомості (1848–1948) |edition= Друге видання, доповнене та перероблене |location= Ужгород |publisher= Видавництво Валерія Падяка, 2021 |isbn= 978-966-387-127-1}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Култура]] 201ed4muowxvmeuh7uzzov4u3fsntg2 0 20210 169389 169314 2026-09-10T14:30:19Z Flipdot 23893 169389 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name = Ернест Гемингвей |image = ErnestHemingway.jpg |imagesize = 250px |alt = |caption = |birthname = Ernest Miller Hemingway |birthdate = {{Birth date|1899|07|21}} |birthplace = [[Чикаго]], [[Иллинойс]], [[США]] |deathdate = {{Death date and age|1961|07|02|1899|07|21}} |deathplace = [[Кетчум]], [[Айдахо]], [[США]] |period = 1917–1961 |genre = |subject = |movement = [[Реализм (литература)|реализм]] }} [[File:Nobel prize medal.svg|50px|left]] [[File:ErnestHemingwayHadley1922.jpg|thumb|{{center|Ернест и Гедли, Швайц, 1922}}]] [[File:Ernest and Pauline Hemingway, Paris, 1927.jpg|thumb|{{center|Ернест и Павлина, Париж, 1927}}]] [[File:Ernest and Martha Hemingway Photograph - NARA - 192698.jpg|thumb|{{center|Ернест и Марта, Китай, 1941}}]] [[File:Ernest and Mary Hemingway on safari, 1953-54.jpg|thumb|{{center|Ернест и Мери, Кения, 1953}}]] '''Е́рнест Ге́мингвей''' ({{ref-en}} ''Ernest Hemingway'');<ref>Двоите имя Ернест Миллер достав за дѣдом по линии матери.</ref> *[[21. юл]] [[1899]], [[Чикаго]], [[Иллинойс]], [[США]] – †[[2. юл]] [[1961]], [[Кетчум]], [[Айдахо]], [[США]]&nbsp;— америцкый [[писатель]] и [[новинарь]], [[Нобелова награда|лавреат Нобела]] з [[Література|литературы]] за рок 1954.<ref name="EB">Young, Philip</ref> Гемингвей быв познатый мужественостьов своих геройох, але ай своим властным авантурным и широко розрекламованым животом. Його лаконичный и ясный штил прозы зробив моцный вплыв на красне писемство [[XX. стороча]].<ref name="EB"/> == Живот и творчость == Походив з родины [[дохтор]]а зоз [[Село|села]] недалеко [[Чикаго|Чикага]], котрое днесь уже район того [[город]]а. По закончѣню школы (1917) быв репортером в [[Новины (папірёвы)|новинках]]. До войска не быв приятый, бо мав ошкоджене око, але року 1918 служив шофером америцкого [[Червеный Крест|Червеного Креста]] яко добровольник на австро-талианском фронтѣ. По тяжком зранѣню ся вернув до [[США]] и служив [[новинарь]]ом. Новинарска практика мала важну роль во формованю литературного стила Гемингвея, куртого, беземоцийного, з выразнов увагов ку детайлам и фактам. Репортажы, статьи и начеркы не лишив до конця живота, и стали ся они взором новинарского умѣня. В роках 1920–1924 быв репортером од ''Toronto Star'' в [[Париж]]у и ту дебутовав малов книжочков ''Три повѣдкы и десять верши'' ({{ref-en}} Тhrее short stories and ten poems), 1923).<ref name="BRE">Осовский О. Е.</ref> Його перва векша книга — зберька повѣдань ''В нашѣ часы'' ({{ref-en}} In our time), [[Париж]], 1924; [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], 1925). В року 1926 опубликовав роман ''И сонце вставать'' ({{ref-en}} The sun also rises), з котрым добыв свой первый свѣтовый успѣх. Гемингвей вельо путовав, интересовали го лыжованя, бычы бои, рыбырѣня и ловецтво, а тото вшитко, як и зажиткы войнового репортера, стало ся не лем частьов його живота, але и тлом його творбы, котра в значной мѣрѣ обсягуе автобиографичны зложкы.<ref name="EB"/> В том романѣ з великов силов указав боль, розчарованя и безнадѣю „страченой генерации“ в рокы повойнового „процвѣтаня“. В далшом антивойновом романѣ ''Збогом, оружие!'' ({{ref-en}} A farewell to arms, 1929), котрый написав уже в [[США]] и з ним змоцнив собѣ свѣтову славу, „страчена генерация“ нам ся являть в процесѣ формованя. Автор дегероизуе войну, але не громадить описы войновых страхот. Через окремы фронтовы епизоды подавать што лем мож кондензованы образы, в котрых указуе глубоке неприятельство войны чоловѣкови. В основному же война указана непрямо — через ей оддѣяня на духовный свѣт и судьбы людей.<ref name="KLE">Финкельштейн И. Л.</ref> За первыма триумфами появив даколько менше указных дѣл: Смерть по полудню ({{ref-en}} Death in the Afternoon, 1932) о бычых боя в Испании; ''Зелены грункы Африкы'' ({{ref-en}} Green Hills of Africa, 1935), автобиографична „ловецка книга“; ''Мати ай не мати'' ({{ref-en}} To Have and Have Not, 1937), социалный роман з добы економичной депресии.<ref name="BRE"/> Подѣи [[Домова война|домовой войны]] в Испании (1936–1939) стали ся материалом про новый здвиг в творчости Гемингвея. О них написав шор [[Повѣданя|повѣдань]], свою едину велику гру ''Пята колона'' ({{ref-en}} The Fifth Column, 1938) и найвекшый роман, перве по року 1929 могуче и вызнамне дѣло, ''Кому звонять на одпровод'' ({{ref-en}} For Whom the Bell Tolls, 1940).<ref name="KLE"/> Тогочасна критика означила го за найлѣпшый роман Гемингвея, и став ся його найвецей продаванов книгов.<ref name="EB"/> По [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]] (1939—1945), в котрой Гемингвей быв тыж участный, в його творчости наставать спозначный спад. То вертать ся ку вычерпаным темам, то ся зъявлять неспособным умѣлецко освоити новый материал (роман зоз [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] ''За рѣков, меджи деревами'' ({{ref-en}} Across the river and into the trees, 1950).<ref name="KLE"/> Тот роман критика означила за провал.<ref name="EB"/> Але Гемингвей ещи раз ся збировав утвердити в позачасовом [[сюжет]]ѣ и штилизованой на библицкый лад повѣсти-притчи ''Старець а море'' ({{ref-en}} The old man and the sea, 1952), котра ся стала своефайтовым умѣлецкым салдом його творбы и нагодов на признаня му Пулитцеровой (1953) и Нобеловой (1954) наград.<ref name="KLE"/> == Приватный живот == Охабивши [[Куба|Кубу]], де бывав около 20 рокы, Гемингвей ся в року 1960 оселив в [[Кетчум]]ѣ, штат [[Айдахо]], и пробовав дале писати, але, поятый непокойом и депресиев, не збировав. 2. юла 1961 закончив свой живот выстрѣлом з броковницѣ во свойом домѣ в Кетчумѣ. Гемингвей быв женатый четырираз: зоз Гедли Ричардсон ({{ref-en}} Hadley Richardson, 1921, розвели ся 1927), зоз Павлинов Пфайффер ({{ref-en}} Pauline Pfeiffer, 1927, развели ся 1940), зоз Мартов Геллхорн ({{ref-en}} Martha Gellhorn, 1940, розвели ся 1945) ай зоз Мери Велш ({{ref-en}} Mary Welsh, 1946). Родили ся им трое сынове: Джон Гедли Никанор „Бамби“ од Гедли, 1923; Патрик од Павлины, 1928; ай Грегори, тыж од Павлины, 1931.<ref name="EB"/> Гемингвей лишив [[Куба|Кубу]], послухавши раду [[дохтор]]а переселити ся до невеликого горского [[Мѣстечко|мѣстечка]] в зонѣ мѣрной климы. В року 1960 у нього выявили симптомы шизофрении и мании преслѣдованя. Але ани лѣчѣня одпочивком, ани терапия в америцкой клиницѣ не дали резултат. Не знав собѣ иншой рады, як наслѣдовати примѣр свого отця, котрый тыж ся застрѣлив зоз свойой любленой ловецкой броковницѣ.<ref>Дудова Л.</ref> == Жерела и одказы == * {{Cite web |author=Young, Philip |title=Ernest Hemingway |publisher=Encyclopedia Britannica |url=https://www.britannica.com/biography/Ernest-Hemingway |accessdate=2023-07-12 }}{{ref-en}} * {{Cite book |author=Дудова Л. |editor= |title=// Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник / Редакція: Михальська&nbsp;Н., Щавурський&nbsp;Б. |edition= |volume=Том&nbsp;2 Л–Я |chapter=Хемінґвей, Ернест Міллер |location=Тернопіль |publisher=Навчальна книга – Богдан, 2006 |date= |series= |at=Cc.&nbsp;712–715 |isbn=966-692-744-6 |url=http://chtyvo.org.ua/authors/Schavurskyi_Borys/Zarubizhni_pysmennyky_Entsyklopedychnyi_dovidnyk_Tom_2.pdf }}{{ref-uk}} * {{Cite book |author=Осовский О. Е. |chapter=ХЕМИНГУЭЙ ЭРНЕСТ МИЛЛЕР |title=// Большая российская энциклопедия |volume=Том&nbsp;34 |location=Москва, 2017 |at=стр.&nbsp;23–24 |url=https://old.bigenc.ru/literature/text/4664141 |accessdate=2023-07-13}}{{ref-ru}} * {{Cite book |author=Финкельштейн И. Л. |chapter=Хемингуэй |title=// Краткая литературная энциклопедия / {{nowrap|Гл. ред. А. А. Сурков}} |location=Москва |publisher=Советская энциклопедия, 1975 |volume=Т.&nbsp;8 |at=Стб.&nbsp;258–262 |url=http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke8/ke8-2582.htm |accessdate=2023-07-13}}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1899|1961|Гемингвей, Ернест }} [[Катеґорія:Англоязычны писателе]] [[Катеґорія:Писателе США]] [[Катеґорія:Писателе 20. стороча]] [[Катеґорія:Нобеловы лавреаты з литературы]] 8h1pzdnmeebf0h9b5x9ilq7o1nmti3b 0 21406 169410 165205 2026-09-10T16:27:43Z Spokiyny 33037 /* */ 169410 wikitext text/x-wiki {{НП|население=4220}} '''Косӯвська По̄ляна''' ({{lang-uk|Косівська Поляна}}) — [[село]] у [[Раховскый район|Раховському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] [[Україна|Украйины]]. == Історія == Село первый раз ся споминать у [[Мадярске кральовство|Мадярскых]] хронікох у [[1361]] році ги [[Руснакы|Руснацькоє]] [[село]] Ozon у [[Жупа Мараморош|жупі Мараморош]]. Дале ся споминать ги: [[1387]] — Kozo, Косов; [[1402]] — Kethkoso, Косов; [[1405]] — Kaszou, Косов; [[1672]] — Kaszo Polyana, Косовскі Поляны; [[1725]] — Kaszo pojana, Косовскі Поляны; [[1773]] — Kaszo Polyana, Косовскі Поляны; Polyana Koszinszka, Косовскі Поляны; (lex loc. 136), [[1808]] — Polyána (Kaszó-), Kosulská-Polána, Poljana-Koszuluj, Косовскі Поляны; [[1828]] — Polyana (Kaszó), Koszuska Polyana, Косовскі Поляны; [[1838]] — Kaszó-Pojána, Косовскі Поляны; [[1851]] — Polyána (Kaszó), Поляна; [[1877]] — Kaszopoly, Kaszó-Polyána, Kaszovszka-Polyána, Косовскі Поляны; (hnt.), [[1913]] — Kaszómező, Косівська Поляна; [[1925]] — Kosovská Poljana, Косівська Поляна; [[1930]] — Polana Kosovská, Косівська Поляна; [[1944]] — Kaszópolyána, Косовска Поляна, [[1983]] —Косівська Поляна, Косівська Поляна, Косовская Поляна (Zo).{{жрідло}} == Обывательство == Чиселность жительства позад [[Списаня жительства Украйины (2001)|списаня 2001. року]] чинила 4221 людий.<ref>{{ПН2001-нас}}</ref> Поданый материнськый язык:<ref>{{ПН2001-язык}}</ref> *[[україньскый язык|украйинськый]] — 98,79% *[[російскый язык|російськый]] — 1,16% *[[молдовскый язык|молдовськый]] — 0,02% *иншакый — 0,03% == Присілкы == '''Баньскый''' Баньскый — бывшоє село у [[Подкарпатя|Пудкарпатёви]], зъединено из селом Косӯвська П̄оляна. Баньскый ся первый раз споминать у [[XVIII. стороча|XVIII]] сторочу. '''Березово''' Березово — бывшоє село у [[Подкарпатя|Пудкарпатёви]], зъединено из селом Косӯвська П̄о̄ляна. Село ся первый раз споминать у [[XIX. стороча|XIX]] сторочу. '''Ялинка''' Ялинка — бывшоє село у [[Україна|Украйині]], зъединено из селом Косӯвська По̄ляна. Первый раз ся споминать у зачатку [[XX. стороча|XX]] стороча. == Знамі Родаци == • Піпаш-Косӯвськый Василь — народный поет-коломыйкарь. • [[Липчак, Федор Федорович|Липчак Федор Федорович]] — солдат, батальйон «Айдар», умер у [[Октобер|окто̄вброви]] [[2014]] року, [[28. октобер|28 окто̄вбра]] [[2015]] року одкрыто памнятну табличку у ООЗ (ЗОШ) № 2. == Удкликованя == {{reflist}} {{Раховскый район}}{{Закарпатска область}} {{stub}} go6fa1i1ub0lnngzra2vu0cv6t5tmym 2 21646 169402 164882 2026-09-10T15:03:11Z Rue323 31002 169402 wikitext text/x-wiki '''Rue323''' — хосновач припоєный ид [[Вікіпедія|Вікіпедії]] [[3. авґуст|3 авґуста]] [[2024]]. року. Є активный хосновач [[Русиньска Вікіпедія|Русинської Вікіпедії]]. Автор ~1100 статий на [[Русиньска Вікіпедія|Русинськӱв Вікіпедії]] (въедно из май старым контом [[Хоснователь:Иван Романеску|Иван Романеску]]). {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 490px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языку]]''' |- | {{User rue}} {{User sk-2}} {{User cs-2}} {{User en-2}} {{User uk-4}} {{User ru-5}} {{User hu-2}} {{User pl-2}} |- | style="text-align: center;" | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты по языкови]] |} fjcjn5ywdt8ws1o83d1epxf481p12cp 0 21689 169384 166500 2026-09-10T14:27:47Z Flipdot 23893 169384 wikitext text/x-wiki [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] '''Де́мечі''' вадь '''Демичі''' ({{Lang-uk|Демечі}}, {{Lang-hu|Dimicső}}, {{Lang-cs|Demeči}}, {{Lang-ro|Demeci}})&nbsp;— [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Назывка == При [[Чехословакія|Чехословакії]] ся село кликало {{Lang-cs|Ligetky}}<ref name="Bohac1928">{{Cite book|title=Statistický lexikon obcí v Republice československé |volume=IV |url=https://kramerius.lib.cas.cz/view/uuid:ce3e1b85-42ba-4ab3-bd63-f94bdad2e4c8?page=uuid:cf928b40-6684-4de0-badd-dbdd4b5ec717 |publisher=Státní úřad statistický |location=[[Прага|Praha]] |last1=Boháč |first1=Antonín |last2=Prokop |first2=Ladislav |year=1928 |pages=26}}</ref> и ''{{Lang|cs|Malodobroňské Lázně}}''.<ref name=":2">{{Cite book |title=Chytilův místopis Československé republiky |url=https://kramerius5.nkp.cz/view/uuid:a5c01980-066f-11ed-be35-5ef3fc9bb22f?page=uuid:052d24bb-6356-40a3-8471-b38bd6d13e81 |location=[[Прага|Praha]] |year=1930 |pages=614, 645}}</ref>{{НП|этнохороним=Демичане}} == Історія == Давно [[село]] было поділено миже [[Село|селами]] [[Есень]] и [[Тісааґтелек]]. У составови [[Чеськословеньско|Чехословенська]] было уділено уддільноє [[село]]. У [[Село|селі]] на начало ХХ.&nbsp;стороча были [[Баня (парова)|бані]], [[вода]] у котрых лічила [[ревматизм]]. Правда у [[1991]]. році [[баня]] запустіла и перестала фунґовати.{{Жрідло}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Мочар|мочарёвӱв]] містности у 33 кіло́метрах уд [[Ужгород|Ужгорода]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 399 людий, из них подля языка:{{Жрідло}} [[Україньскый язык|украйинськый]] — 81,70% [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 17,29% [[Російскый язык|руськый]] — 0,75% [[Циганськый языка|циганськый]] — 0,25% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%96 Демечі] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Reflist}} kbjpjlikp365ayb5rjdcjhbv07s8ukz 169385 169384 2026-09-10T14:28:19Z Flipdot 23893 169385 wikitext text/x-wiki {{НП|этнохороним=Демичане}} '''Де́мечі''' вадь '''Демичі''' ({{Lang-uk|Демечі}}, {{Lang-hu|Dimicső}}, {{Lang-cs|Demeči}}, {{Lang-ro|Demeci}})&nbsp;— [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Назывка == При [[Чехословакія|Чехословакії]] ся село кликало {{Lang-cs|Ligetky}}<ref name="Bohac1928">{{Cite book|title=Statistický lexikon obcí v Republice československé |volume=IV |url=https://kramerius.lib.cas.cz/view/uuid:ce3e1b85-42ba-4ab3-bd63-f94bdad2e4c8?page=uuid:cf928b40-6684-4de0-badd-dbdd4b5ec717 |publisher=Státní úřad statistický |location=[[Прага|Praha]] |last1=Boháč |first1=Antonín |last2=Prokop |first2=Ladislav |year=1928 |pages=26}}</ref> и ''{{Lang|cs|Malodobroňské Lázně}}''.<ref name=":2">{{Cite book |title=Chytilův místopis Československé republiky |url=https://kramerius5.nkp.cz/view/uuid:a5c01980-066f-11ed-be35-5ef3fc9bb22f?page=uuid:052d24bb-6356-40a3-8471-b38bd6d13e81 |location=[[Прага|Praha]] |year=1930 |pages=614, 645}}</ref> == Історія == Давно [[село]] было поділено миже [[Село|селами]] [[Есень]] и [[Тісааґтелек]]. У составови [[Чеськословеньско|Чехословенська]] было уділено уддільноє [[село]]. У [[Село|селі]] на начало ХХ.&nbsp;стороча были [[Баня (парова)|бані]], [[вода]] у котрых лічила [[ревматизм]]. Правда у [[1991]]. році [[баня]] запустіла и перестала фунґовати.{{Жрідло}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Мочар|мочарёвӱв]] містности у 33 кіло́метрах уд [[Ужгород|Ужгорода]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 399 людий, из них подля языка:{{Жрідло}} [[Україньскый язык|украйинськый]] — 81,70% [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 17,29% [[Російскый язык|руськый]] — 0,75% [[Циганськый языка|циганськый]] — 0,25% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%96 Демечі] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] ouy3147ql7wf48e9i7he1ncwi4hsmwk 169386 169385 2026-09-10T14:28:50Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Демичі]] на [[Демечі]] 169385 wikitext text/x-wiki {{НП|этнохороним=Демичане}} '''Де́мечі''' вадь '''Демичі''' ({{Lang-uk|Демечі}}, {{Lang-hu|Dimicső}}, {{Lang-cs|Demeči}}, {{Lang-ro|Demeci}})&nbsp;— [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Назывка == При [[Чехословакія|Чехословакії]] ся село кликало {{Lang-cs|Ligetky}}<ref name="Bohac1928">{{Cite book|title=Statistický lexikon obcí v Republice československé |volume=IV |url=https://kramerius.lib.cas.cz/view/uuid:ce3e1b85-42ba-4ab3-bd63-f94bdad2e4c8?page=uuid:cf928b40-6684-4de0-badd-dbdd4b5ec717 |publisher=Státní úřad statistický |location=[[Прага|Praha]] |last1=Boháč |first1=Antonín |last2=Prokop |first2=Ladislav |year=1928 |pages=26}}</ref> и ''{{Lang|cs|Malodobroňské Lázně}}''.<ref name=":2">{{Cite book |title=Chytilův místopis Československé republiky |url=https://kramerius5.nkp.cz/view/uuid:a5c01980-066f-11ed-be35-5ef3fc9bb22f?page=uuid:052d24bb-6356-40a3-8471-b38bd6d13e81 |location=[[Прага|Praha]] |year=1930 |pages=614, 645}}</ref> == Історія == Давно [[село]] было поділено миже [[Село|селами]] [[Есень]] и [[Тісааґтелек]]. У составови [[Чеськословеньско|Чехословенська]] было уділено уддільноє [[село]]. У [[Село|селі]] на начало ХХ.&nbsp;стороча были [[Баня (парова)|бані]], [[вода]] у котрых лічила [[ревматизм]]. Правда у [[1991]]. році [[баня]] запустіла и перестала фунґовати.{{Жрідло}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Мочар|мочарёвӱв]] містности у 33 кіло́метрах уд [[Ужгород|Ужгорода]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 399 людий, из них подля языка:{{Жрідло}} [[Україньскый язык|украйинськый]] — 81,70% [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 17,29% [[Російскый язык|руськый]] — 0,75% [[Циганськый языка|циганськый]] — 0,25% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%96 Демечі] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] ouy3147ql7wf48e9i7he1ncwi4hsmwk 0 21800 169393 158662 2026-09-10T14:51:45Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Сільце (Закарпатьска область)]] на [[Сільце (Закарпатська область)]] 158662 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Сільце}} {{Непотверджено}} '''Сільце́''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Beregkisfalud) ([[Україньскый язык|укр]]. Сільце) ([[Румуньскый язык|рум]]. Silțe) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӯвськӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1466]] році.{{Жрідло}} '''Каштиль Бодулӯв''' '''Бо́дулӯв''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Bodoló vár) — май мало знамый каштиль [[Подкарпатя|Пудкарпатя]]. Каштиль быв при ріці [[Иршавка]], туй ся селили и [[Келты]] и [[Дакы]], у [[IX. стороча|IX]]-[[XI. стороча|XI]] сторочу гору Бодулӯв превратили у [[городище]] окруженоє валом и рвами. Скорше всёго [[Мадярске кральовство|мадяры]] зничтожили у [[XII. стороча|XII]] сторочу [[Місто|варош]] и учинили там камляный каштиль.{{Жрідло}} == Природны ресурсы == У [[Село|селі]] є [[карєр]] из добычи [[Андезіт|андезіта]].{{Жрідло}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 3,113 людий, из них подля языка:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> [[Україньскый язык|украйиньскый]] — 99,68% [[Російскый язык|руськый]] — 0,26% [[Мадярскый язык|мадярьскый]] — 0,03% [[Білоруськый язык|білоруськый]] — 0,03% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B5_(%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Сільце (Хустський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] iuzqzvc2vtrbzu9rpd657ngr41bxulu 169406 169393 2026-09-10T15:42:06Z Flipdot 23893 169406 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Сільце}} {{Непотверджено}} '''Сільце́''' ({{Lang-uk|Сільце}}, {{Lang-hu|Beregkisfalud}}, {{Lang-ro|Silţe}})&nbsp;— [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӯвськӯм районови]] в [[Закарпатска область|Закарпатськуй области]] в [[Україна|Украйині]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1466]] році.{{Жрідло}} === Каштиль Бодулӯв === '''Бо́дулӯв''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Bodoló vár) — май мало знамый{{Жрідло}} каштиль [[Подкарпатя|Пудкарпатя]]. Каштиль быв при ріці [[Иршавка]], туй ся селили и [[Келты]] и [[Дакы]], у [[IX. стороча|IX]]-[[XI. стороча|XI]] сторочу гору Бодулӯв превратили у [[городище]] окруженоє валом и рвами. Скорше всёго [[Мадярске кральовство|мадяры]] зничтожили у [[XII. стороча|XII]] сторочу [[Місто|варош]] и учинили там камляный каштиль.{{Жрідло}} == Природны ресурсы == У [[Село|селі]] є [[карєр]] из добычи [[Андезіт|андезіта]].{{Жрідло}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 3,113 людий, из них подля языка:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> [[Україньскый язык|украйиньскый]] — 99,68% [[Російскый язык|руськый]] — 0,26% [[Мадярскый язык|мадярьскый]] — 0,03% [[Білоруськый язык|білоруськый]] — 0,03% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B5_(%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Сільце (Хустський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] azjsl5swu984uf7pht0wa93i73q9hoq 0 21951 169420 165304 2026-09-10T20:25:25Z CommonsDelinker 9283 Removing [[:c:File:Система_уральских_княжеств_на_карте_Сибирского_ханства_16_век.jpg|Система_уральских_княжеств_на_карте_Сибирского_ханства_16_век.jpg]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Jameslwoodward|Jameslwoodward]] because: per [[:c:Commo 169420 wikitext text/x-wiki '''«Ряба́ Орда́»''' — [[Російскый язык|руська]] назва споєня племен [[Селькупы|селькупӱв]] и [[Кеты|кетӱв]] у басейнах [[Обь|Оби]] и [[Томь|Томи]], екзістовавшого у [[XVI. стороча|XVI сторочу]]<ref>{{Cite web |url=http://www.spsl.nsc.ru/history/descr/sibir.htm |title=СИБИРСКОЕ ХАНСТВО |access-date=2012-06-26 |archivedate=2015-06-30 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150630045449/http://www.spsl.nsc.ru/history/descr/sibir.htm }}</ref>. Было союзником и выходным сосідом [[Сибірьськоє ханство|Сибірьського ханства]]. {{Заникла держава|názov=Ряба Орда|rok vzniku=[[XVI. стороча]]|rok zániku=[[1602]]|hlavné mesto=[[Парабель]]|najdlhšia rieka=[[Томь]], [[Обь]]|národnostné zloženie=[[Селькупы]], [[Русы]], [[Татары]], [[Казахы]], [[Кеты]]|počet obyvateľov=400-600|jazyky=[[Селькупськый язык]], [[Кетськый язык]], [[Російскый язык| Руськый язык]]|štátne zriadenie=[[Орда]], [[Монархія]]|po 1=Русске царство|po 1 vlajka=Seal of Ivan 4 1539 a.svg|pred 1=Золота Орда|pred 1 vlajka=GoldenHorde1300.png|pred 2=Узбецькоє Ханство|pred 2 vlajka=Map of the Uzbek Khanate.png|mapa=}} == Історія == У кӱнцёви [[XVI. стороча]] во главі Рябої Орды стояв князь Вирьхнёго Нарыма — Воня. Нижньым Нарымом владів князь [[Кічей]], зъязаный из Вонём свойством: ёго внучка была уддана за сына Воні — Тайбохтом. Ид Рябӱв Орді [[Русске царство|руські]] источникы удносять и парабельського князця Кіршу Кунязева. Из [[1594]]. року по стройці варошӱв [[Тара|Тары]] и [[Сургут|Сургута]], Ряба Орда стала платити [[ясак]] [[Русске царство|руському]] царёви. Остяцькый князь Воня звозив [[Пушнина|пушнину]] у [[Тара|Тару]]. До сёго [[ясак]] платили [[Ногайська орда|ногайському]] мурзови. Всёго, у [[1596|1596. році]], «у Вони князя зъ братьею и съ дѣтьми сбирается съ 400 человѣкъ, а всѣ около его ходом въ днище, а иные же волости подошли къ Вонѣ близко ж». До [[1610]]. року дакотрі князі перестали платити ясак и интеґровали ся у [[Русске царство|Руськоє царство]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%8F_%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B0 Пегая Орда] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Історія Томськой области]] [[Катеґорія:Селькупы]] [[Катеґорія:Історія Сибіра]] [[Катеґорія:Ряба Орда]] [[Катеґорія:Воня]] i1hy44c51c6x3vagnp78fal55trrfw8 0 22050 169395 164304 2026-09-10T14:53:04Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Букӯвцёво]] на [[Букӱвцёва]] 164304 wikitext text/x-wiki {{Село Україны|назва=Букӯвцёво|область=[[Закарпатська область]]|район=[[Ужгородьскый район]]|рада=[[Букӯвцёвська сільська рада]]|код КОАТУУ=2120880401|заложене=1420|розлога=40|густота жытельства=5,88|поштовы індексы=89043|телефон=03135|надморьска вышка=430|образок=The_old_cemetry_at_the_upper_part_of_Bukitsyovo_village.jpg|образок_розмір=350пкс|образок_підпис=Вид из тиметова над селом Букӯвцёво|вебова сторінка=[https://www.rada.info/rada/04349099/ Букӯвцёвська сільська рада]|жытелїв=227}} '''Букӯвцё́во''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Ungbükkös) ([[Україньскый язык|укр]]. Буківцьово) ([[Румуньскый язык|рум]]. Bukivțovo) ([[Чеськый язык|чис]]. Bukivcovo) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]] (бывшый [[Великоберезняньскый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. == Назва == Бывша назва&nbsp;— Буківцеве. Очевидно, [[село]] одержало назву уд урочища Букова авадь Буковець. Взникло намного май скорше, ге появила ся письменна споминка за нёго.{{жрідло}} Первый спомин у 1582 — Bukóc.{{жрідло}} Спомины села: 1768 — Bukócz, 1773- Bukocz, 1800 — Alsó Bukócz, Felső Bukócz, 1808 — Bukócz, Bukowec, Bukowce, 1851-Bukócz, 1913 — Ungbükkös, 1925 — Bukovec, Bukoc, Bukocova, 1930 — Bukovcová, 1944 — Ungbukóc, 1983 — Буківцеве, Буковцево, 1995 — Буківцьово.{{жрідло}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1582]] році.{{жрідло}} == Обывательство == За [[Списаня жительства Украйины (2001)|списанём обывательства Украйины 2001 року]], в [[Село|селі]] живе 227 людий<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_с|реґіон=Закарпатська область}}</ref>, из них:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001|реґіон=Закарпатська область}}</ref> [[Українцї|Украйинці]] — 100% == Памняткы == [[Файл:Bukivcyova_IMG_5670.jpg|ліворуч|міні|Цирьков ст. Анны]] У [[Село|селі]] сохранилася памнятка деривляної архітектуры&nbsp;— [[Цирьков ст. Анны (Букӯвцёво)|цирьков ст. Анны]], яка принадлежить до церков [[Бароко|барокового]] стиля. == Туристичны міста == * памнятка деривляної архітектуры&nbsp;— храм Ст. Анны. * Сято-Троицькый жӯнськый монастырь. * жіванські ямы ([[Пещера|пещеры]]). * гора Перунка. == Одказы == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] <references /> {{Ужгородскый район}}{{Закарпатска область}} r63iw6v3ccu2g160zmpkwa98bizgkl7 0 22120 169401 168147 2026-09-10T14:59:53Z Rue323 31002 169401 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|2026 (значеня)}} {{TOCright}} {{Навіґація про рокы|2026}} {{Рік ся зачінав|2026}} == Умерли == * [[28. фебруар]] — [[Алі Хаменеї]], аятолла [[Іран|Ирана]], [[Политик|політик]] а до того [[Шіїты|шиітськый]] имам. * [[6. марец]] — [[Александр Дуличенко]], [[Лингвистика|лингвиста]], [[Славистика|слависта]]. * [[17. марец]] — [[Михаил Завадяк]], [[дохтор]], кандидат наук. * [[8. авґуст|8. август]] — [[Петро Лизанець]], доктор филологии, [[професор]] [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской универзиты]], мадярско-украинскый [[Лингвистика|лингвист]] и [[Лексикография|лексикограф]]. * [[4. септембер]] — [[Гаваші, Андрій Андріёвич|Гаваші Андрій]], советськый и украйинськый фотбаліста и спортсмен.<ref>https://www.ua-football.com/ua/ukrainian/news/1788636537-yogo-znalo-vse-zakarpattya-ne-stalo-kolishnogo-vorotarya-kiyivskogo-dinamo.html</ref> == Віщованя == • [[1. януар|1 януара]] — [[Кюрасао]] має поміняти обложеня про [[азартны игры|азартні игры]] у [[Інтернет|интернетови]], які до сёго часу будуть становити 2% уд чистого дохода и 0% на ставкы про [[онлайн-казино]]. • [[1. януар|1 януара]] — [[Ціпрус|Кіпр]] зачне предсідати у [[Рада ЕС|Раді ЕС]]. • [[1. януар|1 януара]] — [[Ірьско|Ирьско]] зачне предсідати у [[Рада ЕС|Раді ЕС]]. • [[4. юл|4 юла]] — [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] празднує 250. юбілей [[Независность|независности]]. • Непілотованый полёт на [[Марс (планета)|Марс]] по проґрамі Аврора. • [[12. авґуст|12 авґуста]] — Повноє сонячноє затемненя. • Удкрытя [[Храм «Сята Фамілія»|Храма «Сята Фамілія»]] у [[Барселона|Барселоні]]. == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Рокы]] [[Катеґорія:2026]] [[Катеґорія:2020-ы]] 2lld6d5auewrqdep8f4jeyj803my9wh 0 22467 169399 152599 2026-09-10T14:55:14Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|1|0 */ 169399 wikitext text/x-wiki '''Бої́ за [[Очеретино|Очере́тино]]''' зачалися у [[Апріль|апрілёви]] [[2024]] року пӯсля захвата [[Росія|російськыми]] вӯйськами [[Авдіёвка|Авдіёвкы]]. {{Бой|конфликт=[[Російско-україньска война|Русо-Украйиньска во̄йна]]|мѣсто=[[Очеретино]] и окрес|резултат=Зтрата ВСУ нп. Очеретино и далшый рывок на Покровськ ВС РФ|противник2=[[ВС РФ]]|противник1=[[Вооружені силы Украйины|ВСУ]]}} == Причины == За даными Романа Погорілого, основателя DeepStateMap, Очеретино є дуже важным из стратеґіцькой точкы никаня населеным пунктом у районови Авдіёвкы, бо лежить на высоті, и исе дає возмогу держати близкі населені пункты и території пуд никалным и огнёвым контролём.<ref name="nv.ua_2024.04.25">{{Cite web |url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/ocheretine-ye-znikli-i-zagibli-kerivnictvo-115-ombr-dopustilo-krah-deepstate-novini-ukrajini-50413246.html |title=«Багато зниклих або загиблих». Що дійсно відбулося в районі Очеретиного — інтерв'ю зі співзасновником DeepState |date=25 квітня 2024 |language=uk |access-date=2024-08-25 }}</ref> == Історія == У [[Ярь|яри]] [[2024]] року оборону Очеретиного держала 47-ма механізована бриґада, її мала замінити 115-та механізована бриґада. Но у процесови ротації, за даными Forbes, даякі лінії окопӯв были не незанятыми украйиньскыми вӯйськами и російська 30-та мотострілицька бриґада зхосновала ся нагодов, стрімително продвигнувши ся на пару кілометрӯв.<ref name="forbes_2024.04.24">{{Cite web |url=https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2024/04/24/as-russian-troops-broke-through-ukrainian-lines-panicky-ukrainian-commanders-had-no-choice-but-to-deploy-one-of-their-least-prepared-brigades/ |title=As Russian Troops Broke Through Ukrainian Lines, Panicky Ukrainian Commanders Had No Choice But To Deploy One Of Their Least-Prepared Brigades |publisher=[[Форбс (журнал)|Форбс]] |first=David |author=Axe |date=24 квітня 2024 |archiveurl=http://web.archive.org/web/20240515052242/https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2024/04/24/as-russian-troops-broke-through-ukrainian-lines-panicky-ukrainian-commanders-had-no-choice-but-to-deploy-one-of-their-least-prepared-brigades/ |archivedate=15 травня 2024 |access-date=4 вересня 2024 }} {{Ref-en}}</ref> Такым образом росіяне прорвали оборону у місті де была 115 бриґада. Основатель DeepState обивинив у тому провалови командованя бриґады. Вӯн зазначив, што бриґада заняла ужек готові позиції, айбо зтратила их. Изокреме, суміжні вӯйська удзначали припадкы систематичного лишаня позицій бӯйцями 115 бриґады.<ref name="nv.ua_2024.04.25">{{Cite web |url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/ocheretine-ye-znikli-i-zagibli-kerivnictvo-115-ombr-dopustilo-krah-deepstate-novini-ukrajini-50413246.html |title=«Багато зниклих або загиблих». Що дійсно відбулося в районі Очеретиного — інтерв'ю зі співзасновником DeepState |date=25 квітня 2024 |language=uk |access-date=2024-08-25 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">[https://nv.ua/ukr/ukraine/events/ocheretine-ye-znikli-i-zagibli-kerivnictvo-115-ombr-dopustilo-krah-deepstate-novini-ukrajini-50413246.html «Багато зниклих або загиблих». Що дійсно відбулося в районі Очеретиного — інтерв'ю зі співзасновником DeepState]. ''nv.ua'' <span class="cs1-ref-lang" title="українською мовою">(укр.)</span>. 25 квітня 2024<span class="reference-accessdate">. Процитовано 25 серпня 2024</span>.</cite></ref><ref>{{Cite web |url=https://hromadske.ua/viyna/223335-boyi-za-ocheretyne-115-ombr-rozpovila-iak-yiyi-viyskovi-bylysia-za-selo-z-vorohom-iakyy-perevazav-u-15-raziv |title=Бої за Очеретине: 115 ОМБр розповіла, як її військові билися за село з ворогом, який переважав у 15 разів |date=2024-05-02 |language=uk |access-date=2024-08-25 }}</ref> Иче призвело до того, што поставило пуд загрозу фланґовых ударӯв позиції инных украйиньскых вӯйськ.<ref name="nv.ua_2024.04.25" /> 24 апріля 2024 року казало ся, што украйиньскоє командрваня наново получило 47 механізовату бриґаду, и иппен 100 механізовату бриґаду ВСУ, недавно переформовату из територіалной обороны, айбо раз без тяжкой технікы. 100 механізовата бриґада держала оборону северно и на [[запад]] уд Очеретиного. Она на даякый час застопорила у контратаці російську 30 мотострілицьку бриґаду тай инні вӯйська 41 армії, кой они хотіли продвигнути ся у районови [[Село|села]] [[Проґрес (Донецька область)|Проґрес]].<ref name="forbes_2024.04.24">{{Cite web |url=https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2024/04/24/as-russian-troops-broke-through-ukrainian-lines-panicky-ukrainian-commanders-had-no-choice-but-to-deploy-one-of-their-least-prepared-brigades/ |title=As Russian Troops Broke Through Ukrainian Lines, Panicky Ukrainian Commanders Had No Choice But To Deploy One Of Their Least-Prepared Brigades |publisher=[[Форбс (журнал)|Форбс]] |first=David |author=Axe |date=24 квітня 2024 |archiveurl=http://web.archive.org/web/20240515052242/https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2024/04/24/as-russian-troops-broke-through-ukrainian-lines-panicky-ukrainian-commanders-had-no-choice-but-to-deploy-one-of-their-least-prepared-brigades/ |archivedate=15 травня 2024 |access-date=4 вересня 2024 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">Axe, David (24 квітня 2024). [https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2024/04/24/as-russian-troops-broke-through-ukrainian-lines-panicky-ukrainian-commanders-had-no-choice-but-to-deploy-one-of-their-least-prepared-brigades/ As Russian Troops Broke Through Ukrainian Lines, Panicky Ukrainian Commanders Had No Choice But To Deploy One Of Their Least-Prepared Brigades]. [[Форбс (журнал)|Форбс]]. [http://web.archive.org/web/20240515052242/https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2024/04/24/as-russian-troops-broke-through-ukrainian-lines-panicky-ukrainian-commanders-had-no-choice-but-to-deploy-one-of-their-least-prepared-brigades/ Архів] оригіналу за 15 травня 2024<span class="reference-accessdate">. Процитовано 4 вересня 2024</span>.</cite> {{Ref-en}}<span class="ref-info" data-ve-ignore="true" title="англійською мовою">(англ.)</span></ref> Станом на кӯниць апріля, 47 механізовата бриґада не здержала російськоє прорываня.<ref name="forbes_2024.04.30">{{Cite web |url=https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2024/04/30/the-war-weary-47th-mechanized-is-ukraines-emergency-brigade-the-pentagon-is-rushing-replacement-vehicles-to-keep-the-exhausted-unit-in-the-fight/ |title=The War-Weary 47th Mechanized Is Ukraine's ‘Emergency Brigade.' The Pentagon Is Rushing Replacement Vehicles To Keep The Exhausted Unit In The Fight. |author=Axe |first=David |date=30 квітня 2024 |publisher=[[Форбс (журнал)|Форбс]] |archiveurl=http://web.archive.org/web/20240823012849/https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2024/04/30/the-war-weary-47th-mechanized-is-ukraines-emergency-brigade-the-pentagon-is-rushing-replacement-vehicles-to-keep-the-exhausted-unit-in-the-fight/ |archivedate=23 серпня 2024 |access-date=16 вересня 2024 }} {{Ref-en}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://notes.citeam.org/dispatch-apr-24-26-2024 |title=Sitrep for April 24-26, 2024 (as of 8:30 a.m. UTC+3) |author=Team |first=Conflict Intelligence |date=2024-04-26 |language=ru |access-date=2024-08-04 }}</ref> На зачатку мая 2024 року 13 бриґада НГУ «Хартія» прибыла на усиленя украйиньскых вӯйськ у район Очеретино. У авґустови 2024 року оборону северно уд Очеретиного держала 109 бриґада територіалной обороны.<ref name="znua_2024.08.28">{{Cite web |url=https://zn.ua/ukr/war/bitva-za-pokrovsk-chi-stane-donbas-ukrajinskim-verdenom.html |title=Битва за Покровськ. Чи стане Донбас українським Верденом? |language=uk |access-date=2024-08-31 }}</ref> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%9E%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5 Бої за Очеретине] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} [[Катеґорія:Битвы 2024]] [[Катеґорія:Донецька область]] [[Катеґорія:Російско-україньска война]] 70f4sgz03jp5g0jwelzh7negovedovj 0 22576 169392 164727 2026-09-10T14:51:01Z Rue323 31002 169392 wikitext text/x-wiki '''Горя́ны''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Gerény) ([[Україньскый язык|укр]]. Горяни) — [[район]] у [[Місто|варошови]] [[Ужгород]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]].{{citation needed}} У [[Район|районови]] є памнятка архітектуры — [[горянська ротунда]]. {{НП|первое упоминание=1332}} == Назва == Назва Горяны уд слова ''горяне'' — горні люде. [[Мадярскый язык|Мадярьскый]] перевод назвы ''Gerény'', на думаня русинӱв є споєно из {{Lang-hu|görény}}, т.е ''[[тхӱрь]]''. == Історія == [[Район]] первый раз ся споминать у [[1332]] році ге.{{citation needed}} Мадярьскый краль Бийла IV замісто изпустошеного старого Ужгородьского замка постройив новый замок. Из того замка лишила ся леш цирьков [[XII. стороча|12 стороча]], яку у XV стопочови переробили у готичному штіловт (фрескы 14 и 15 стороч). Стародавня цирькрв-ротонда учинена у візантійському штілови (кладка стін - «opus mixtum»).{{citation needed}} Замок можек быв изпустошеный у 14 сторочови.{{citation needed}} На ёго руїнах Друґеты учинили новый замок, обстануы якого были удкрыті к [[1926]] році. Ищи не начаті розкопкы построєного у [[1384]] році монастыря Ордена Павла. У [[1910]] році у районови жило 1173 чоловік, векшыну составляли [[русины]], из великым числом [[Мадяре|мадяр]].{{citation needed}} До [[Трианонскый мирный договор|Тріаноньского мирного договора]] Горяны удносили ся до [[Жупа Унґ|жупы Унґ]], Унґварьского округа. == Удкликованя == * [http://community.livejournal.com/arch_heritage/272189.html Ротонда в Горянах: средневековый реликварий] * http://www.castles.com.ua/g.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101129014512/http://www.castles.com.ua/g.html|date=29 листопада 2010}} * https://web.archive.org/web/20100607094720/http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/06/goryany.php {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100607094720/http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/06/goryany.php|date=7 червня 2010}} <references /> [[Катеґорія:Районы Ужгорода]] [[Катеґорія:Ужгород]] [[Катеґорія:Ужгородскый район]] ndzst03wjkjqv3tc2y413c10qkb5hx7 169404 169392 2026-09-10T15:36:28Z Flipdot 23893 169404 wikitext text/x-wiki '''Горя́ны''' ({{Lang-uk|Горяни}}, {{Lang-hu|Gerény}}) — [[район]] в [[Ужгород|Ужгороді]] в [[Закарпатска область|Закарпатьскуй области]] в [[Україна|Украйині]]. У [[Район|районови]] є памнятка архітектуры — [[горянська ротунда]]. {{НП|первое упоминание=1332}} == Назва == Назва Горяны уд слова ''горяне'' — горні люде. [[Мадярскый язык|Мадярьскый]] перевод назвы ''Gerény'', на думаня русинӱв є споєно из {{Lang-hu|görény}}, т.е ''[[тхӱрь]]''.{{citation needed}} == Історія == [[Район]] первый раз ся споминать у [[1332]] році ге.{{citation needed}} Мадярьскый краль Бийла IV замісто изпустошеного старого Ужгородьского замка постройив новый замок. Из того замка лишила ся леш цирьков [[XII. стороча|12 стороча]], яку у XV стопочови переробили у готичному штіловт (фрескы 14 и 15 стороч). Стародавня цирькрв-ротонда учинена у візантійському штілови (кладка стін - «opus mixtum»).{{citation needed}} Замок можек быв изпустошеный у 14 сторочови.{{citation needed}} На ёго руїнах Друґеты учинили новый замок, обстануы якого были удкрыті к [[1926]] році. Ищи не начаті розкопкы построєного у [[1384]] році монастыря Ордена Павла. У [[1910]] році у районови жило 1173 чоловік, векшыну составляли [[русины]], из великым числом [[Мадяре|мадяр]].{{citation needed}} До [[Трианонскый мирный договор|Тріаноньского мирного договора]] Горяны удносили ся до [[Жупа Унґ|жупы Унґ]], Унґварьского округа. == Удкликованя == * [http://community.livejournal.com/arch_heritage/272189.html Ротонда в Горянах: средневековый реликварий] * http://www.castles.com.ua/g.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101129014512/http://www.castles.com.ua/g.html|date=29 листопада 2010}} * https://web.archive.org/web/20100607094720/http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/06/goryany.php {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100607094720/http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/06/goryany.php|date=7 червня 2010}} <references /> [[Катеґорія:Районы Ужгорода]] [[Катеґорія:Ужгород]] [[Катеґорія:Ужгородскый район]] qde2relzki693wjti197d98xz6pmczo 169405 169404 2026-09-10T15:37:04Z Flipdot 23893 169405 wikitext text/x-wiki {{Не є референцій удну текста}} '''Горя́ны''' ({{Lang-uk|Горяни}}, {{Lang-hu|Gerény}}) — [[район]] в [[Ужгород|Ужгороді]] в [[Закарпатска область|Закарпатьскуй области]] в [[Україна|Украйині]]. У [[Район|районови]] є памнятка архітектуры — [[горянська ротунда]]. {{НП|первое упоминание=1332}} == Назва == Назва Горяны уд слова ''горяне'' — горні люде. [[Мадярскый язык|Мадярьскый]] перевод назвы ''Gerény'', на думаня русинӱв є споєно из {{Lang-hu|görény}}, т.е ''[[тхӱрь]]''.{{citation needed}} == Історія == [[Район]] первый раз ся споминать у [[1332]] році ге.{{citation needed}} Мадярьскый краль Бийла IV замісто изпустошеного старого Ужгородьского замка постройив новый замок. Из того замка лишила ся леш цирьков [[XII. стороча|12 стороча]], яку у XV стопочови переробили у готичному штіловт (фрескы 14 и 15 стороч). Стародавня цирькрв-ротонда учинена у візантійському штілови (кладка стін - «opus mixtum»).{{citation needed}} Замок можек быв изпустошеный у 14 сторочови.{{citation needed}} На ёго руїнах Друґеты учинили новый замок, обстануы якого были удкрыті к [[1926]] році. Ищи не начаті розкопкы построєного у [[1384]] році монастыря Ордена Павла. У [[1910]] році у районови жило 1173 чоловік, векшыну составляли [[русины]], из великым числом [[Мадяре|мадяр]].{{citation needed}} До [[Трианонскый мирный договор|Тріаноньского мирного договора]] Горяны удносили ся до [[Жупа Унґ|жупы Унґ]], Унґварьского округа. == Удкликованя == * [http://community.livejournal.com/arch_heritage/272189.html Ротонда в Горянах: средневековый реликварий] * http://www.castles.com.ua/g.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101129014512/http://www.castles.com.ua/g.html|date=29 листопада 2010}} * https://web.archive.org/web/20100607094720/http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/06/goryany.php {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100607094720/http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/06/goryany.php|date=7 червня 2010}} <references /> [[Катеґорія:Районы Ужгорода]] [[Катеґорія:Ужгород]] [[Катеґорія:Ужгородскый район]] jugoienemuxdnm3zextdibkm6k6jbfm 0 22901 169428 168189 2026-09-11T01:54:10Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169428 wikitext text/x-wiki {{Othernames|Костенко}}{{Писатель |image =Lina Kostenko (cropped).jpg |imagesize = |alt = |caption = |birthname = |birthdate = {{Birth date and age|1930|03|19}} |birthplace = |deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|1930|03|19}} --> |deathplace = |resting_place = |occupation=[[поет]]еса, [[писатель]]ка |pseudonym=Ліна Костенко}} '''Олéна Васи́лївна Косте́нко''' (род. [[19. марец|19. марца]] [[1930]], Ржищів, Київска округа, [[Украинска ССР|Украйинська ССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]])&nbsp;— украйинска поетеса-шістдесятниця, писателька (історичный [[роман]], писаня для дїтей), [[Дисидент (политика)|дисидентка]]. Лауреатка Шевченківскої премії ([[1987]]), Премії Антоновичів ([[1989]]), Ордену Почесного легіону ([[2022]]). [[1967]] року заєдно з [[Павло Тычина|Павлом Тычинов]] тай Іваном Драчём номінована на Нобелівську премію з літературы<ref>{{Cite web |title=Тичина, Драч, Костенко… Кого номінували на Нобелівську премію з літератури 1967 року? |url=https://starylev.com.ua/news/tychyna-drach-kostenko-kogo-nominuvaly-na-nobelivsku-premiyu-z-literatury-1967-roku |work=Видавництво Старого Лева |access-date=2022-07-16 |language=ua }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.svenskaakademien.se/sites/default/files/forslagslista_1967.pdf |title=Перелік номінантів на премію 1967 року |access-date=11 серпня 2019 |archivedate=20 серпня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180820162750/http://www.svenskaakademien.se/sites/default/files/forslagslista_1967.pdf }}</ref>. У совітскі часы брала активну участь у дисидентскому рухови, за шо была надовго выключена з [[Література|літературного]] процесу. Авторка [[Зборник вершів|поетичных зборників]] «Проміння землі» ([[1957]]), «Вітрила» ([[1958]]), «Мандрівки серця» ([[1961]]), «Над берегами вічної ріки» ([[1977]]), «Неповторність» ([[1980]]), «Сад нетанучих скульптур» ([[1987]]), роману у вершах «Маруся Чурай» ([[1979]], Шевченківська премія [[1987]]), поемы «Берестечко» ([[1999]], [[2010]]). [[2010]] року опублікувала первый прозовый роман «Записки українського самашедшого», шо став єдным із лідерів продажу межи украйинскых книжок [[2011]] року<ref>{{Cite web |url=http://life.pravda.com.ua/culture/2011/09/14/85652/ |title=10 найуспішніших книжок: Шантарам VS Самашедший |publisher=[[Українська правда|Українська правда: Життя]] |date=14 вересня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230126143819/https://life.pravda.com.ua/culture/2011/09/14/85652/ |archivedate=2023-01-26 |access-date=19 лютого 2023 }}</ref>. Майзначущі писаня&nbsp;— «Берестечко» і «Маруся Чурай». Почестна професорка Києво-Могилянскої академії, почестна докторка Львівского й Чернівецкого універзитетїв. Зрекла ся званя [[Герой Украйины|Героя Украйины]]<ref name="hero">[https://web.archive.org/web/20160309235947/http://www.school-library.com.ua/slavetni-ukrajintsi/lina-kostenko.html Ліна Костенко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160309235947/http://www.school-library.com.ua/slavetni-ukrajintsi/lina-kostenko.html}}, school-library.com.ua</ref><ref>{{Cite web |url=http://library.hneu.edu.ua/news.php?id=115 |title=19 березня — 85 років від дня народження Ліни Василівни Костенко (1930), української письменниці-шістдесятниці, поетеси. |access-date=28 лютого 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150428041849/http://library.hneu.edu.ua/news.php?id=115 |archivedate=28 квітня 2015 }}</ref>. У нынїшній украйинскій традиції входит у перелік майзнаємых [[Жена|жен]] давнёї тай теперішнёї Украйины<ref>{{Cite web |url=http://www.uaua.world/1531/ |title=Найвідоміші жінки давньої та сучасної України |access-date=2 вересня 2017 |archivedate=3 вересня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170903093603/http://www.uaua.world/1531/ }}</ref>. == Одкликаня == {{Lifetime|1930||Костенко}} [[Катеґорія:Уродили ся 1930]] [[Катеґорія:Писателе 20. стороча]] [[Катеґорія:Поеты]] mjjxh7qso1o0ccqhhnk9qml5hubybx0 0 23531 169390 169276 2026-09-10T14:32:42Z Flipdot 23893 169390 wikitext text/x-wiki {{Ученый |noyat = <!-- непустый про опцию без ятя --> |имя = Зузана Ганудельова |имя оригиналне = |образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото |pos=top|align=center|width=90 |link=https://esu.com.ua/images/article_images/G/g299747649-01.jpg}} |образчика подпис = |познатый як = |позната як = [[Языкознательство|языкознателька]] |имя при уроджѣню = Зузана Плѣшка<ref name="Ковач"/><ref name="Магочи"/> |уроджѣня = {{Birth date|1929|06|09}} |мѣсто роджѣня = [[Пыхнї|Пыхнѣ]], [[Чехословакія|Чехословакия]] |упокоеня = {{Death date and age|2021|02|26|1929|06|09}} |мѣсто смерти = [[Пряшов]], [[Словакия]] |причина смерти = |сферы наук = [[языкознаня]] |ученый ступень = [[кандидат наук]], доцент |alma mater = [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Братиславска универзита]] |главны роботы = |честны титулы = |членство в = |одзнакы = |категория склада = <!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie --> }} '''Зузана Ганудельова''' ({{lang-sk|2|Zuzana Hanudeľová}}; *[[9. юн]] [[1929]], [[Пыхнї|Пыхнѣ]], [[Чехословакія|Чехословакия]], теперь [[окрес Гуменне]], [[Словакия]]&nbsp;— †[[26. фебруар]] [[2021]], [[Пряшов]], [[Словакия]])<ref>{{cite journal |author=Júlia Dudášová |title=Odišla výrazná osobnosť slovenskej ukrajinistiky |journal=Slavica Slovaca |date=2021 |volume=56 |issue=1 |pages=135–136 |issn=0037-6787 |doi=10.31577/SlavSlov.2021.1.14 |url=https://www.sav.sk/journals/uploads/11161810Dud%C3%A1%C5%A1ov%C3%A1.pdf |language=sk |access-date=2026-09-05}}</ref>&nbsp;— была словацка [[Языкознательство|языкознателька]], културно-просвѣтна дѣятелька, кандидат филологичних наук (1980), доцентка (1982); бывша членка [[Комунистична партия Чехословакии|Компартии Чехословакии]] (од 1948).<ref name="Бабота">Любиця Бабота</ref><ref name="Ковач">Федір Ковач</ref><ref name="Магочи">Маґочій Павло Роберт</ref> Высокошколскы штудии зачала на [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Универзитѣ Коменского в Братиславѣ]] (1951–1952), а доштудовала [[Филология|филологию]] и дипломовала на Одесской универзитѣ (1952–1957).<ref name="Бабота"/><ref name="Ковач"/> Зачала працовну чинность яко новинарька (1958–1960),<ref name="Ковач"/> пак током трьох десятьроч (1960–1990) преподавала [[украинскый язык]] на [[Универзита Павла Йозефа Шафарика|Пряшовской универзитѣ {{s|П. Й. Шафарика}}]]<ref name="Магочи"/> Завершила свою преподавательску чинность уже пензистков на [[Универзита Матея Бела в Банской Быстрици|универзитѣ Матея Бела в Банской Быстрици]], 1998–2004.<ref name="Бабота"/> Выдала около 130 научных публикаций, 11 учебникох и 4 методичны порадникы з [[Украинскый язык|украинского языка]].<ref name="Ковач"/> Зузана Ганудельова поважуе [[Русиньскый язык|русинскый язык]] диалектом [[Украинскый язык|украинского]] и критично прияла усилованя створити нормативны основы русинского языка в 1990-х роках. Тоту позицию она высловила в даколькых полемичных трактатах, примѣром «"Новинкы" на решеті» (1994) и «Поспішиш — людей насмішиш» (1994).<ref name="Магочи"/> == Основны роботы == (вшиткы публикованы в [[Пряшів|Пряшовѣ]]) * Побутова лексика українських говорів Східної Словаччини. 1980; * Назви страв, посуду і кухонного начиння. 1981; * Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. Т. 1. 1981; Назви страв, посуду і кухонного начиння; * Ткацька лексика в українських говорах Східної Словаччини. 1987; * Народні страви і напої. 1987; * Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. Т. 2. 1989; Ткацька лексика; * Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. Т. 3. 2001; Назви будівництва і транспорту;<ref name="Бабота"/> == Жерела == * Любиця Бабота: Ганудель Зузана // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : {{s|І. М. Дзюба}}, {{s|А. І. Жуковський}}, {{s|М. Г. Железняк [та ін.]}}; {{s|НАН України,}} НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень {{s|НАН України}}, 2006, {{s|оновл. 2023}}. Онлайн доступ: https://esu.com.ua/article-28614 * Федір Ковач: Ганудель Зузана, дів призв. Плішка //{{КСРУ}}, стор.&nbsp;80. * Маґочій Павло Роберт: Ганудель Зузана //{{ЕКР}}, стор.&nbsp;112. == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1929|2021|Ганудельова, Зузана}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Пряшівска універзіта]] [[Катеґорія:Уродили ся 1929]] [[Катеґорія:Лингвисты]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] fmbe3w67fjofiylvd1ibsx22wss8u6d 0 24875 169422 169214 2026-09-11T00:05:06Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169422 wikitext text/x-wiki '''Ібара́кі''' ({{Lang-ja|茨城県}}; ''Ібаракі-кен; [[Діалект Ібаракі|ібар]]. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен)''<ref>http://www1.tmtv.ne.jp/~kadoya-sogo/ibaraki-i.html</ref><ref>https://japanknowledge.com/articles/blognihongo/entry.html?entryid=387</ref> — [[кен]] у [[Канто (реґіон)|реґіонови Канто]], острӱв [[Хоншу]], [[Японія]]. Є на берегови [[Тихый океан|Тихого океана]], знама свойым розвоём, технолоґічностёв и [[Діалект Ібаракі|интересным діалектом]]. {{Універзалный інфобокс}} == Назва == Назва [[Кен|кена]] происходить уд історичного топоніма ''Ібаракі'', знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у ''Хітачі-фудокі'' изкладеному у [[VIII. стороча|VIII. сторочови]].<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]</ref> Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована [[ружа]], што є символом края.<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]</ref> == Ґеоґрафія == Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры [[Токіо|Токё]]. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из [[Фукушіма-кен]], а на западови из [[Тоґічі-кен]], на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд [[Чіба-кен|Чібы]] и [[Сайтама-кен|Сайтамы]]. Адміністративный центр кена — варош [[Міто (Ібаракі)|Міто́]].<ref>https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com</ref>. Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі. Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро [[Кашуміґаура]], што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины. Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com Погода у Ібаракі-кен]</ref> == Історія == Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у [[VIII. стороча|VIII]]. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт. У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії. Дале описує ся сись край у ''Дайніппонші'' (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а [[Конфуцианство|конфуціанство]] шырило ся доста скоро. По [[Реставрація Мейджі|реставрації Мейджі]] адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у [[1871]]. році, у [[1875]]. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Бігом [[XX. стороча|XX]]. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У [[1998]]. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. Важным варошом став Цукуба, се є ''наукоград'' и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр [[Японія|Японії]]. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.<ref>https://studyinjapan.krjc.kg/university/tsukuba-university</ref> == Адміністративноє діліня == Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 [[Шічёсон|шічёсоны]], миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба, Цучіура, Хітачінака и Кашіма. === Вароші === Испис варошӱв кена: * [[Бандо (варош)|Бандо]]; * [[Дзёсо]]; * [[Інашікі]]; * [[Ішіока (варош)|Ішіока]]; * [[Ітако (варош)|Ітако]]; * [[Камішу]]; * [[Касама]]; * [[Кашіма (Ібаракі)|Кашіма]]; * [[Касуміґаура (варош)|Касуміґаура]]; * [[Кітаібаракі]]; * [[Коґа (Ібаракі)|Коґа]]; * [[Міто (Ібаракі)|Міто]]; * [[Мория (город)|Морія]]; * [[Нака (город)|Нака]]; * [[Намеґата]]; * [[Омітама]]; * [[Рюґасакі]]; * [[Сакураґава]]; * [[Шімоцума]]; * [[Такахаґі]]; * [[Тікусей]]; * [[Торіде]]; * [[Ушіку]]; * [[Хітачі (Ібаракі)|Хітачі]]; * [[Хітачінака]]; * [[Хітачіомія]]; * [[Хітачіота]]; * [[Хокота]]; * [[Цукуба]]; * [[Цукубамірай]]; * [[Цутіура]]; * [[Юкі (варош)|Юкі]]. === Ґуны === [[Мачі Японії|Мачі]] и [[Муры Японії|муры]] по ґунам: * [[Хіґашіібаракі]]; ** [[Ібаракі (мачі)|Ібаракі]]; ** [[Оараі]]; ** [[Шіросато]]; * [[Нака (Ібаракі)|Нака]]; ** [[Токай (мура)|Токай]]; * [[Куджі (ґун)|Куджі]]; ** [[Дайґо (мачі)|Дайґо]]; * [[Інашікі (уезд)|Інашікі]]; ** [[Амі (Японія)|Амі]]; ** [[Кавачі (Ібаракі)|Кавачі]]; ** [[Міхо (мура)|Міхо]]; * [[Юкі (ґун)|Юкі]]; ** [[Ятіё (мачі)|Ятіё]]; * [[Сашіма]]; ** [[Ґока]]; ** [[Сакаі (Ібаракі)|Сакаі]]; * [[Кітасома]]; ** [[Тоне (мачі)|Тоне]]. == Обывательство == На 1. юла 2026. року у Ібаракі-кен жило коло 2.78 млн чиляди, из них 101.790 суть иноземці. Обывательство кена у послідні дисятьроча маліє позад старіня, хоть міґрація у кен часточно покрывать тоту проблему. За юн 2026. року обывательство змаліло на 932 людий, 1602 умерло, 670 прийшло.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/kikaku/tokei/fukyu/tokei/betsu/jinko/getsu/jinko2607.html?utm_source=chatgpt.com</ref> По даным управы Ібаракі-кен число иноземцьӱв увеличує ся: из 88.829 у януарови 2025 до 101.790 у юлови 2026. У краёви живуть многі народности. Окрем [[Японці|японцьӱв]], сереґ майбӱлшых общин суть [[вьетнамці]], [[філіпінці]], [[китайці]], [[бразильці]] и [[индонезійці]].<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/gikai/report/mirai/05/setsumeichoshu4.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Економіка == Краёва економіка включать у ся великый промысел, научно-технічный сектор и сільськоє ґаздӱвство. Сам кен занимать дуже выгодну позицію, поблизь [[Токіо|Токё]], мать великі промыслові плошины, и єдну из майбӱлшых слободных територій здалых на заставбу. У [[Хітачі]] зформовав ся кластер [[Машинарьство|машинарьськых]] и [[Електротехніка|електротехнічных]] пудприємств, а побережя [[Кашімв|Кашімы]] є центром ропнохемічної и металурґічної промысловости.<ref>https://www.jetro.go.jp/en/invest/region/data/ibaraki.html?_previewDate_=null&_tmpCssPreview_=0&revision=0&viewForce=1&utm_source=chatgpt.com</ref> Сільськоє ґаздӱвство є и было ачий ци не майважным конарём економікы. Наприклад: у [[2024]]. році обща ціна усёї продукції што ю продали была 549,4 млрд єн, и из [[2018]]. року занимать тритёє місто по продажам сільґазд<ref>= ''сельхоз'' у [[Російскый язык|руському языкови]]. ''Куртанка'' из '''сільськоґаздӱ́вської'''</ref> продукції у крайні. Особо велика роль є зеленинарьства, садовины и косиць: на ростлинарьство у [[2024]]. році приходило ся 48% сільґазд продукції. Ібаракі-кен тыж є єдным из майгрубых уробникӱв [[Рис|риса]] и скотарьської продукції.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/nourinsuisan/noseisaku/senryaku/5sonota/sanshutsugaku.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Одліка Ібаракі — [[Цукуба]], єден из грубых научно-изслідоватильськых центрӱв [[Японія|Японії]]. Туй изконцентровані державні изслідоватильські институты, універзитеты и пудприємства высокотехнолоґічных конарьӱв. У варошови розвивавуть ся робототехніка, біотехнолоґії, еколоґічні технолоґії и передовоє продукованя; наприклад у [[Цукуба|Цукубі]] є Центр передовых изслідовань полупроводникӱв AIST, заложеный у [[2023]]. році про розвой технолоґій будущности.<ref>https://unit.aist.go.jp/sfrc/index_en.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Што лоґічно, важный є тыж и транспорно-лоґістичный сектор. Порты Ібаракі и Кашіма суть ге выходні и северні "ворота столичного реґіона": порт Ібаракі зъединять [[Хітачі]], [[Оарай]] и [[Хітачі-Нака]] и обслуговує навалочні грузы, контейнерові перевезіня, автомобілові паромы тай судна типа RORO. Уддільныв перевагов є добра комунікація из усьым реґіоном [[Канто (реґіон)|Канто]], и близость до [[Токіо|Токё]].<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/doboku/ibako/index.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Ищи ге жрідло доходӱв росте туризм. У 2024. році туристичні траты у Ібаракі-кен сягли 444,7 млрд єн, што бӱлше на 24,4% уд 2023. року. Кен прияв 61,8 млн туристӱв; сереґ майнавщівленых міст суть [[Цукуба (гора)|гора Цукуба]], придорожна штація Мічі-но-Екі Джёсо и народный парк Хітачі-Кайхін.<ref>https://ibarakinews.jp/news/newsdetail.php?f_jun=17528442780412&utm_source=chatgpt.com{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> == Наука == [[Цукуба]] є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На [[2023]]. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/news/mame/index.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Култура == Ібаракі-кен ге и уся Японія мать унікалну културу, наприклад, єдныв из майзнамых традицій є Касама-які. То є кераміка котру чинять у варошови Касама. Касама є главным центром гончарьства у Ібаракі-кен, и сокотить своє старовікоє ремесло. Каждорӱчно проходить фестівал керамікы у котрӱм беруть участь, часто бӱлше 200 майстерньӱв.<ref>https://www.ibarakiguide.jp/sp/special/kasama_himatsuri.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Тыж єдным из главных по значимости културных фестівалӱв є Хітачі-сакура-мацурі, што проходить кажду ярь, у варошови Хітачі. Главныв ёго културныв подіёв є Хітачі-фурюмоно — велика платформа высотов у 15 метрӱв котра зклавши ся, стає сценов про кукольноє представліня. Ся традиція взникла ищи у XVII. сторочови и входить у испис нематеріалного културного наслідя ЮНЕСКО. Современна же култура Ібаракі-кен, то суть умілицькі центры, музеї, театралні и літературні міроприємства, и особно то суть концерты и поп-култура. У кенови реґуларно проходить Ібаракійськый фестівал умілств. Є музей керамічного ремела Ібаракі-кен и музей и современного умілства. Културный портал кена публікує концерты, уставкы, и другоє. У послідні рокы общественность и власти Ібаракі розвивавуть проєкты на переділови културы и современної масової културы, включавучи уддільно проґрамы ге «Ібаракі × аніме».<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/event.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Знаменитости == Майзнамыми знаменитыми містами є сад [[Кайраку-ен]] у Міто, гора Цукуба, озеро Кашуміґаура и Народный парк Хітачі.<ref>https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com</ref>. [[Народный парк Хітачі]] є єдныв из майзнамых знаменитостий Ібаракі-кен. Там у великых полях цвітуть немофілы, челлені кохії и другі косиці. Подобні поля мож стрітити у другых "народных парках" Ібаракі-кен. А варош [[Оарай]], мать як популарні сереґ містных пляжі, так и реліґійні объекты. [[Сінтоїзм|Синтоістські]] храмы ге Оарай-Ісосакі, Каміісо-но-Торіі, и [[Будгізм|будгійськый]] храм Ґеншішіншу Ґанню.<ref>https://www.getyourguide.com/uk-ua/oarai-isosaki-shrine-l239971/?visitor-id=96OXJ8V0U12NVKAUZDWU08Z1OROAOGW3&locale_autoredirect_optout=true</ref> == Символы кена == [[Ґерб Ібаракі]] представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности. Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є '''''«Ібаракі-блю»''''' — насыченый темно-синьый цвіт. Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/kenminnohi/kenmin/bosyu.html</ref> == Знамі родакы == * [[Токуґава Міцкуні]] (1628-1701) — [[даймё]] у [[Міто]] и єден из майзнамых представитильӱв рода Міто-Токуґава. Быв покровитилём історичных изслідовань и написаня “Дайніппонші”. Внӱс великый вклад у розвой [[Култура|културы]] у варошови [[Міто]].<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin.html?utm_source=chatgpt.com</ref> * [[Мамія Ріндзо]] (1780-1844) — [[Японія|японськый]] [[Путованя|вандраш]] и [[картоґраф]], знамый свойыв експедиціёв на [[Сахалін]], и уложінём карт северної [[Японія|Японії]].<ref>https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com</ref>. * [[Токуґава Наріакі]] (1800-1860) — даймё у Міто, реформатор періода Едо.<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin/senjin22.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. * [[Фуджіта Токо]] (1806-1855) — [[Японія|японськый]] ученый и політичный мыслитиль, быв близкый совітник Токуґавы Наріакі и провказав великый вплыв на ідеї зъязані из императорськый властёв и вонкашныв політиков Японії у період Едо.<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin/senjin22.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. * [[Ёкояма Тайкан]] (1868-1958) — єден из майзнамых японськых малярьӱв [[XX. стороча]], родив ся у Міто. Єден из основатильӱв Японської академії Красных Умілств и мав значиму роль у розвоёви современної японської живописи.<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin.html?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == {{референції}} [[Катеґорія:Реґіон Канто]] [[Катеґорія:Кены Японії]] [[Катеґорія:Ібаракі-кен]] [[Катеґорія:Ібаракі]] [[Катеґорія:Япония]] [[Катеґорія:Адміністративноє діліня Японії]] kj1bzz4jdln95li2n5ta6puze04qqmm 0 24957 169426 168946 2026-09-11T01:30:54Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169426 wikitext text/x-wiki [[Файл:Golden lion tamarin portrait3.jpg|thumb|upright|Золотый левовый тамарин є ендеміком Бразілії и єдным из загроженых видув, котрі там ся дало спасти уд вымираня. На днешньый день має статус загроженого (EN) вида.]] [[Файл:Gymnogyps californianus -Bitter Creek National Wildlife Refuge, California, USA -flying-8.jpg|thumb|upright|Каліфорнійськый кондор тото критично загроженый (CR) вид. Важайте на цідолу на крылах, котра ся хоснує на моніторінґ популації.]] '''Загроженый вид''' є [[Вид (біолоґія)|вид]], котрый из высокым шансом годен [[Вымираня|вымерти]] у близкуй будучности, вадь по вшыткум світі, вадь у конкретному реґіоні. Виды годні быти пуд угрозов позад разных факторув, такых ги [[страта природного окруженя]], браконьєрство, [[інвазивні виды]] тай [[кліматичні зміны]].<ref>{{Cite web |title=Why do animals and plants become endangered? {{!}} U.S. Geological Survey |url=https://www.usgs.gov/faqs/why-do-animals-and-plants-become-endangered |access-date=2024-01-14 |website=www.usgs.gov|date=31 December 2016 }}</ref> Черленый испис [[Меджинародна уния охраны природы|Межинародної унії сокочіня природы]] (IUCN) переличує став многых видув по вшыткому світі, и многі другі аґенції ся занимавут оцінков статуса вшылиякых видув у окремых реґіонах. Многі державы мавут законы про защиту загроженых видув, котрі, наприклад, заказувут їх забиваня вадь збираня и вытворювут [[Заказник|заказникы]]. Над подакотрыми загрожеными видами ся чинят усиловні провбы їх усокотити: наприклад, їх розводят у неволи вадь силувут ся удновити їхньоє природньоє окруженя. Людська діялность є читавым фактором у пудпаданьови видув пуд угрозу щезнутя.<ref>{{cite web|title=Giant Panda WWF|url=https://www.worldwildlife.org/species/giant-panda|access-date=19 September 2022|archive-date=9 August 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120809023057/http://www.worldwildlife.org/species/finder/giantpanda/panda.html|url-status=live}}</ref><ref>{{cite web|title = Grey Long-Eared Bat Mammal Society|url = https://www.mammal.org.uk/species-grey-long-eared-bat|access-date = 19 September 2022|archive-date = 25 February 2023|archive-url = https://web.archive.org/web/20230225043953/https://www.mammal.org.uk/species-grey-long-eared-bat/|url-status = dead}}</ref><ref>{{cite web |title=Endangered Species |url=https://education.nationalgeographic.org/resource/endangered-species/ |website=education.nationalgeographic.org |publisher=National Geographic |access-date=27 September 2023 |language=en |archive-date=5 September 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240905085418/https://education.nationalgeographic.org/resource/endangered-species/ |url-status=live }}</ref><ref>{{cite journal |last1=Tollefson |first1=Jeff |title=Humans are driving one million species to extinction |journal=Nature |date=6 May 2019 |volume=569 |issue=7755 |page=171 |doi=10.1038/d41586-019-01448-4 |pmid=31065101 |bibcode=2019Natur.569..171T |s2cid=256768064 |language=en|doi-access=free }}</ref> == Ступінь загрожености == Ступінь загрожености вида указує на віроятность, ож тот вид вымре. У оцінці статуса вида ся розникувут ушылиякі факторы: кулько представникув вида ся лишило, динаміка популації, успішность провб розводити вид, знамі угрозы и другі.<ref>{{cite web |url=http://www.natureserve.org/infonatura/Lnsstatus.htm |title=NatureServe Conservation Status |date=April 2007 |publisher=NatureServe |access-date=2 June 2012 |archive-date=21 September 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130921055302/http://www.natureserve.org/infonatura/Lnsstatus.htm |url-status=live }}</ref> Майзнама система оцінкы ступінюв загрожености в світі тото [[Черленый испис загроженых видув]] [[Меджинародна уния охраны природы|Межинародної унії сокочіня природы]].<ref>{{cite web|url=http://www.iucnredlist.org/about/red-list-overview |title=Red List Overview |date=February 2011 |publisher=IUCN |access-date=2 June 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120527175928/http://www.iucnredlist.org/about/red-list-overview |archive-date=27 May 2012 }}</ref> Подля неї ся виды класифікувут у девять ґруп за такыми критеріями, ги наприклад число тай динаміка популації, ґеоґрафічноє пошыреня, фраґментація популації тай єї пошыреня.<ref>{{cite web | title=Categories and criteria | url=http://www.icunredlist.org/technical-documents/categories-and-criteria }}</ref><ref>[https://jr.icunredlist.org/documents/redlist_cats_crit_en.pdf jr.icunredlist.org/documents/redlist_cats_crit_en.pdf]{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> До Черленого исписа входят ай виды, вымерлі уд 1500.&nbsp;року&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>{{Cite web |date=March 2024 |title=Guidelines for Using the IUCN Red List Categories and Criteria |url=https://cmsdocs.s3.amazonaws.com/RedListGuidelines.pdf |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20260113074157/https://cmsdocs.s3.amazonaws.com/RedListGuidelines.pdf |archive-date=2026-01-13 |access-date= |website=}}</ref> === Система Межинародної унії сокочіня природы (IUCN) === [[Файл:Status_iucn3.1_WCAG.svg|міні|360x360пкс|Шкала ступінюв загрожености Межинародної унії сокочіня природы (IUCN), уд вымираня (зліва) до маймалої угрозы]] * Вымерлый '''(Extinct, EX)''' — не має знамых жывых представникув. * Вымерлый у природі '''(Extinct in the wild, EW)''' — ужывшый лиш у неволи вадь у натуралізовануй популації поза історичным ареалом. * Критично загроженый '''(Critically Endangered, CR)''' — майвысокый ризик вымираня на воли. * Загроженый '''(Endangered, EN)''' — май высокый ризик вымираня на воли. * Уразливый '''(Vulnerable, VU)''' — высокый ризик вымираня на воли. * Почти загроженый '''(Near Threatened, NT)''' — высокый шанс стати загроженым видом у близкуй будучности. * Залежный уд защиты '''(Conservation Dependent, CD)''' — низкый ризик; вид є пуд защитов, обы не став почти загроженым. * Малодокывнутый '''(Least concern, LC)''' — дуже малый ризик; не пудпадат пуд катеґорії з май высокым ризиком и має малу шансу стати загроженым у близкуй будучности. У сюй катеґорії сут таксоны з читавым пошыріньом и великов популаційов. * Недоста податкув '''(Data deficient, DD)''' — не є доста податкув, обы оцінити ризик вымираня вида. * Неоціненый '''(Not evaluated, NE)''' — ищи не быв оціненый подля критеріюв. Шацує ся, ож булш як 50% видув у вшыткому світі сут пуд угрозов вымираня,<ref>{{cite web|url=http://www.conservationandwildlife.com/threatened-species/ |title=Threatened Species |publisher=Conservation and Wildlife |access-date=2 June 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120913043721/http://www.conservationandwildlife.com/threatened-species |archive-date=13 September 2012 }}</ref> айбо недостаток податкув на булшину загроженых, рідкых и локално вымерлых видув усложняє процес їх оцінкы; особено тото ся кыват океанічных таксонув, за котрыма тяжко слідити и котрых не видко декадами, позад чого вни годні вымерти незамітно. У 2012.&nbsp;році Черленый испис IUCN обсяговав 3,079&nbsp;звірюв и 2,655&nbsp;ростинь, означеных як „загрожені“ виды (EN).<ref name=":0">{{Cite web |date=2018-02-07 |title=IUCN Red List of Threatened Species |url=https://www.iucn.org/resources/conservation-tools/iucn-red-list-threatened-species |access-date=2022-04-22 |website=IUCN |language=en |archive-date=27 May 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200527101241/https://www.iucn.org/resources/conservation-tools/iucn-red-list-threatened-species |url-status=live }}</ref> <gallery> File:Panthera tigris altaica 13 - Buffalo Zoo.jpg|Сібірськый тіґер тото загроженый (EN) пудвид тіґрув. Три пудвиды тіґрув уже сут вымерлі.<ref>{{cite web |url=http://www.sundarbantigerproject.info/viewpage.php?page_id=2 |title=The Tiger |publisher=Sundarbans Tiger Project |access-date=2 June 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120805043704/http://sundarbantigerproject.info/viewpage.php?page_id=2 |archive-date=2012-08-05 }}</ref> File:AraGlaucogularisFull.jpg|Синьошия ара, критично загроженоє (CR) [[потя]] File:BrownSpiderMonkey (edit2).jpg|Барнаста пауча малфа, критично загроженый (CR) [[ссавець]] File:Siamese Crocodiles.JPG|Сіамськый крокодил, критично загрожена (CR) [[рептилія]] File:Nicrophorus americanus - Sankt-Peterburg.jpg|''Nicrophorus americanus'', критично загроженый (CR) [[овад]] File:Lepidochelys kempii.jpg|Кемпова корытниця, критично загрожена (CR) [[рептилія]] File:Mexican_Wolf_2_yfb-edit_1.jpg|Мексиканськый вовк, майзагроженый пудвид сівероамерицького сірого вовка. На воли жыют лиш дас 143&nbsp;особины. File:Pusa hispida saimensis ca 1956.jpg|Загрожена (EN) саймаанська кольчаста нерпа (''Pusa hispida saimensis''), 1956. Жыє лиш у озері Саймаа у Фінландії и є єдным из майзагроженых тюленюв у світі з популаційов лиш дас&nbsp;400 особин.<ref>{{cite web |title= Saimaa Ringed Seal |url= https://wwf.fi/en/saimaaringedseal/ |access-date= 22 December 2018 |archive-date= 25 December 2018 |archive-url= https://web.archive.org/web/20181225014047/https://wwf.fi/en/saimaaringedseal/ |url-status= live }}</ref> </gallery> == Референції == {{Reflist}} 2kdk8btatstaowzlafh9941cbx44214 0 25050 169391 169252 2026-09-10T14:43:03Z Rue323 31002 169391 wikitext text/x-wiki '''Рофойно́во'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня.</ref> авадь '''Рафайно́во''' ци '''Рофойнуйфо́лу''' ({{Lang-uk|Рафайново}}) ({{Lang-hu|Rafajnaújfalu}}) ({{Lang-ro|Rafainovo}}) — [[село]] в [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Назва == Перва назва села была записана у [[1270]]. році ге Rophoyn. Пак споминали ся такі ге: Rophayn, Rafayna, Rafajna. Изслідоватилі тоту назву изъязувуть из имнём, вадь фаміліёв Рофойн котрый скорше всёго, и основав село. У [[Мадярскый язык|мадярськӱв]] назві приставка -уйфолу ("новоє село") ({{Lang-hu|újfalu}}) появило ся май потому.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/pallagi-laszlopalyamunkama.pdf</ref><ref>https://mek.oszk.hu/20800/20807/20807.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == Село є у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Косоньщина]]. Є у 28 км на северо-запад уд [[Берегово|Берегова]]. Миже [[Запсонь|Запсонёв]] и [[Баркасово|Баркасовом]]; а пудъїзд ид селови часто затруднять ся станом містных путьӱв.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/pallagi-laszlopalyamunkama.pdf</ref> == Історія == Рофойново основали у [[XIII. стороча|XIII]]. сторочови. [[Село]] первый раз ся споминать у [[1270]]. році, товды бировом села быв Рофойн Мигалёвич, из рода Лоньяї. У [[XV. стороча|XV]]. сторочови селом став правити рӱд Чопі а у [[1461]]. році дало ся пуд заклад Сіладій Иржібеті. У [[1566]]. році село знищили [[Крымськоє ханство|татары]] а многых жытильӱв повели у рабство у [[Крым]].<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/pallagi-laszlopalyamunkama.pdf</ref> У [[1645]]. році заложила ся [[Реформация|реформатська]] община, пак у [[1733]]. році была построєна деривляна цирьков, а у [[1828]]. році переробила ся у камняну. Село из [[XIX. стороча|XIX]]. стороча до [[Трианонскый мирный договор|Тріанонського договора]] удносило ся ид [[Округ Косонь|округови Косонь]], [[Жупа Берег|жупы Береґ]].<ref>https://karpataljalap.net/2007/09/07/rafajnaujfalu-tortenete?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://adatbank.ro/html/alcim_pdf11586.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 974 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 96,41% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 2,57% * инні — 1,02% == Знаменитості == Главна знаменитость села є [[Реформация|реформатськый]] костел [[1828]]. року уставбы, у класичному штілови. Храм возвели на місті деривляного, [[1733]]. року уставбы.<ref>https://www.oriszentpeter.hu/data/file/2015/05/22/ori-hirek_3_2.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://karpataljalap.net/2007/09/07/rafajnaujfalu-tortenete?utm_source=chatgpt.com</ref>. Тыж туристичный потенціал мавуть [[Рофойнӱвська хаща]] и [[Рофойнӱвськоє озеро]], котрі у изслідованях туристичных ресурсӱв [[Косоньщина|Косоньщины]], удмічені ге містні природні знаменитості.<ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/20ffbd69-0a20-4d3f-91ae-c3e835dc3c54/content?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Села Україны]] ddtheivxpx8bxym0rjhr9kugv0o3xag 0 25072 169388 169377 2026-09-10T14:29:19Z Rue323 31002 169388 wikitext text/x-wiki [[Файл:FoodMeat.jpg|міні|Сыроє мнясо: ззаду зліва курятина (курячоє), ззаду справа марженина (коровлячоє), спереду зліва свинина (свинськоє), спереду справа [[бекон]] (тоже свинськоє)]] '''Мня́со''' тото звірячі [[Тканина (біолоґія)|тканины]], головно [[мускулы]], котрі ся їдят. [[Чоловік]] чинит [[Вадаска|вадаску]] и розводит другых звірюв на мнясо уд [[правік]]у. [[Неолітична револуція]] позволила приручити тай одомашнити [[Хребетні|хребетных]], у тум числі [[Курка|кури]], [[Вівця|вувці]], [[козы]], [[Свиня домашня|свині]], [[Кінь|коні]] и [[Маржина|маржину]], зачинавучи дас&nbsp;11,000&nbsp;рокув теперь. [[Селекція]] позволила выводити породы звірюв з мнясом из такыми квалітами, як жадавут выробникы и спожывачі. Мнясо важноє про економікы, културы и віры по вшыткому світі. Мнясо ся головно чинит водов, [[протеїн]]ом (білками) и [[масть]]ов. На його кваліту вливає много факторув, у тому числі [[ґенетика]], здоровля, жывліня звіря. Без конзервації позад [[Бактерії|бактерій]] и [[Грибы|грибув]] необробленоє мнясо пропадат и розкладат ся за годины вадь дны. Мнясо мож їсти сырым, айбо вно ся типово їст прилаженым, наприклад вареным, жареным, буженым и так дале. Спожываня мняса (особено черленого и обробленого мняса, на удлику уд рыбы тай птиці) пуднимат ризик подакотрых угроз про здоровля, наприклад [[Раковіна|раку]], [[Ішемічна серцьова хворота|ішемічної серцьової хвороты]] тай [[Цукрёвый діабет|діабета]]. Выробництво мняса читаво шкодит окружіньови, бо дукладує ся ид [[Ґлобалноє потепліня|ґлобалному потепліньови]], вымітованям и [[Страта біорузноты|страті біорузноты]]. Подакотрі люди не їдят мнясо позад причин, скапчаных из здоровльом, етичных, реліґійных авадь політичных (еколоґічных) никань. Люди, котрі не їдят мнясо, кличут ся [[веґетеріанці]]; [[веґаны]] не їдят ниякі продукты звірячого походжіня, а [[пескатаріанці]] держат веґетеріанську [[Дієта|дієту]], айбо їдят [[Рыбы|рыбу]] и [[морьопродукты]]. == Етимолоґія == ''Мнясо'' походит уд [[Прасловянськый язык|прасл.]] ''{{Lang|sla-pro|*męso}}'', уд [[Праіндоевропськый язык|ПІЕ]] ''{{Lang|pie-pro|*mḗms}}'' „мнясо, плоть“.<ref name="Vasmer">{{Cite book |last1=Фасмер |first1=Макс |last2=Трубачев |first2=Олег |title=Этимологический словарь русского языка |chapter=мясо |year=1964–1973 |publisher=Прогресс |location=[[Москва]] }}</ref> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Їдла]] e26ymidx8vlarakqvxxpr7nte6lt9xx 0 25074 169387 2026-09-10T14:28:50Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Демичі]] на [[Демечі]] 169387 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Демечі]] 2k8a6kpv5cmleyf3t6x38fqolm4bkep 0 25075 169394 2026-09-10T14:51:46Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Сільце (Закарпатьска область)]] на [[Сільце (Закарпатська область)]] 169394 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Сільце (Закарпатська область)]] 6xk3fr2d321g3p9he5ytgxyyuyumjnf 0 25076 169396 2026-09-10T14:53:04Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Букӯвцёво]] на [[Букӱвцёва]] 169396 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Букӱвцёва]] 4dclpacipxgot16vq7ohgm7k2itu6eb 0 25077 169409 2026-09-10T16:05:26Z Rue323 31002 Створена сторінка: '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — штація [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], Дайґо|мачі Дайґ... 169409 wikitext text/x-wiki '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — штація [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація ''М''''іто'', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.</ref> {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} == Історія == == За штацію == == Пасажироток == == Иппен позерайте == == Удкликованя == nszhdg28r6n4whahqw8wgicqglac2qy 169411 169409 2026-09-10T17:24:47Z Rue323 31002 169411 wikitext text/x-wiki '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — штація [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація ''М''''іто'', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.</ref> {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} == Історія == == За штацію == == Пасажироток == Штація мать невелику хоснованость позад удтока чиляди у вароші и природного уменшіня обывательства (старіня нації). == Иппен позерайте == == Удкликованя == 9kuvxme5dfb6pt0nonh299jnet5eiyl 169414 169411 2026-09-10T18:59:59Z Flipdot 23893 169414 wikitext text/x-wiki {{Db-empty}} '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — штація [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація ''М''''іто'', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.</ref> {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} == Історія == == За штацію == == Пасажироток == Штація мать невелику хоснованость позад удтока чиляди у вароші и природного уменшіня обывательства (старіня нації). == Иппен позерайте == == Удкликованя == 1pkout30v1cuugybw5dhx85r602mxkv 169417 169414 2026-09-10T19:55:09Z Rue323 31002 А де в пана милого 169417 wikitext text/x-wiki '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — штація [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація ''М''''іто'', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.</ref> {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} == Історія == == За штацію == == Пасажироток == Штація мать невелику хоснованость позад удтока чиляди у вароші и природного уменшіня обывательства (старіня нації). == Иппен позерайте == == Удкликованя == 9kuvxme5dfb6pt0nonh299jnet5eiyl 169418 169417 2026-09-10T20:09:44Z Rue323 31002 169418 wikitext text/x-wiki '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — штація [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація ''М''''іто'', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.</ref> {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} == Історія == == За штацію == == Пасажироток == Штація мать невелику хоснованость позад удтока чиляди у вароші и природного уменшіня обывательства (старіня нації). Сериднёє число на динь є 34 пасажира, из них 26 хоснувуть реґуларні проїздні білеты, а 8 то нереґуларні пасажиры.<ref>https://www.jreast.co.jp/company/data/passenger/2024_08.html/</ref> == Иппен позерайте == == Удкликованя == gh588itzhl91s641envh9z8ta81w2z9 169419 169418 2026-09-10T20:17:34Z Rue323 31002 169419 wikitext text/x-wiki '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[Ромаджі|ром]]. Kami-Ogawa-eki; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — штація [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація ''М''''іто'', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.</ref> {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} == Історія == == За штацію == == Пасажироток == Штація мать невелику хоснованость позад удтока чиляди у вароші и природного уменшіня обывательства (старіня нації). Сериднёє число на динь є 34 пасажира, из них 26 хоснувуть реґуларні проїздні білеты, а 8 то нереґуларні пасажиры.<ref>https://www.jreast.co.jp/company/data/passenger/2024_08.html/</ref> == Иппен позерайте == * [[Японська желізниця]] * [[Ібаракі-кен]] * [[Дайґо]] == Удкликованя == 26v8agep20vex6hvwtyx7yntf3b1z7x