Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.19 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Леонардо да Вінчі 0 772 169476 167809 2026-09-11T17:14:45Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169476 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Леонардо да Вінчі |Имя_оригиналне={{ref-it}} Leonardo di ser Piero da Vinci |Образчик=[[File:Leonardo self.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Одгадованый автопортрет, 1510–1515 |Категория_склада=Leonardo da Vinci |Чинность=вытварник, вынаходник, ученый, мыслитель |Уроджѣня={{Birth date|1452|04|15}} |Мѣсто_роджѣня=Анкьяно при Винчи |Упокоеня={{Death date and age|1519|05|02|1452|04|14}} |Мѣсто_смерти=Кло Люсе д'Амбуаз |Мѣсто_погребу=замок Амбуаз, [[Франція|Франция]] }} '''Леонардо да Винчи''', повне имя '''Леонардо ди сер Пьеро да Винчи''', {{lang-it|Leonardo di ser Piero da Vinci}} {{Audio|It-Leonardo di ser Piero da Vinci.ogg|''[leoˈnardo di ˌsɛr ˈpjɛːro da (v)ˈvintʃi]''}} (што означать: ''Леонардо, сын пана Пьера з мѣстечка Винчи''); *&nbsp;[[15. апріль|15. апрѣля]] [[1452]], Анкьяно при Винчи – †&nbsp;[[2. май|2. мая]] [[1519]], каштель Кло Люсе д'Амбуаз (Clos Lucé d'Amboise)&nbsp;— многосторонна [[Ренесанція|ренесанчна]] особа, свѣтознаный [[Італія|италийскый]] [[малярь]], [[скулптор]], архитект, натуралиста, [[музикант]], вынаходник и конштруктер. == Творба == ;Звластный погляд на творбу:Леонардо да Винчи явив образ творця, одповѣдного гуманистичным идеалам добы Высокой Ренесанции. Злучовав во собѣ [[Уменя|умѣлецкый]] талант и обширны [[Наука|научны]] [[Знаня|познаня]]. Не лишив по собѣ вельо [[Малярство|малярскых]] робот прото, бо приступав ку творбѣ яко ученый, выгледователь, позерав на [[малярство]] як на [[Наука|науку]] и породжѣня [[Природа|природы]]. В «Трактатѣ о малярствѣ» (1498) выступив яко [[умѣлствознатель]], теоретик [[Уменя|умѣня]], поважовав за нутне штудировати линѣйну и воздушну перспективу, [[Анатомія|анатомию]] и иншы стороны [[Малярство|малярства]].<ref name="Дударев "> Дударев С.Л., сс. 86–87.</ref> {{Цитат 2|...его розум быв наставленый так еретично, же ся вобще не мѣстив до рамок даякой религии, быв он, ачей, омного веце филозоф, неж християн|{{Цитат 3|Оригинал (англ.)|„was of so heretical a cast of mind, that he conformed to no religion whatever, accounting it, perchance, much better to be a philosopher than a Christian”|M. Jourdain, Leonardo Da Vinci (2015), с. 288}}}} ;Найзнамѣйше малярске дѣло:Его мотто было: «Знай видѣти!» Наперек тому, же не быв плодовитый [[малярь]], створив найвызнамнѣйшый портрет в истории свѣтового [[Малярство|малярства]] — портрет Моны Лизы («Джоконда»), супругы [[Флоренция|флорентийского]] торговця Франческо да Джокондо (1503-1506).<ref name="Дударев "/> ;Гипотезы, инженерны проекты, вынаходы: Леонардо высловив догадку, же [[Земля (планета)|Земля]] не е центром [[Вселена|Вселеной]], а е лем едно зоз вельох небесных тѣлес. Ему належать многочислены объявлѣня, проекты и выгледованя, намного предстигнувшы его епоху проекты: [[иригация|иригачны]] системы, [[металургия|металургичны]] пецы, вальцовны строи, землерыйны машины, подводный човен, танк, лѣтаючый апарат и парашут.<ref name="Дударев "/> == Жерела и одказы == * Дударев С.Л.: Словарь-справочник по истории средних веков и раннего нового времени (термины, названия, персоналии) — Армавир: Армавирская государственная педагогическая академия; Ставрополь: изд-во «Графа», 2010. — 176 с. * M. Jourdain, Leonardo Da Vinci., The Monist, Volume 30, Issue 2, 1 April 1920, Pages 281–291, [https://doi.org/10.5840/monist192030223] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1452|1519|Леонардо}} [[Катеґорія:Скулпторы]] [[Катеґорія:Архитекторы]] [[Катеґорія:Вынаходници]] [[Катеґорія:Італія]] [[Катеґорія:Таліяньска ренесанція]] t9bpnlz8az19jgezoadjw2bbqch7lu6 Сімона де Бовуар 0 1100 169492 167130 2026-09-11T19:01:06Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169492 wikitext text/x-wiki {{Писатель |name = Simone de Beauvoir |image = Simone De Beauvoir (cropped).jpg |imagesize = 230px |alt = |caption = |pseudonym = |birthname = Simone Lucie Ernestine Marie Bertrand de Beauvoir |birthdate = {{Birth date and age|1908|1|9}}<!-- {{Birth date and age|YYYY|MM|DD}} --> |birthplace = [[Паріж|Париж]] |deathdate = {{Death date and age|1986|4|14|1908|1|9}}<!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> |deathplace = [[Паріж|Париж]] |resting_place = теметов Montparnasse |Commons=Simone de Beauvoir }} '''Сімона де Бовуар''' (9. януара 1908 – 14. апріля 1986) была [[Французы|французька]] [[писатель]]ка, представителька екзістенціоналізму. Была дружков [[Жан-Пол Сартр|Жана-Пола Сартра]], прославила ся своїма неґатівныма поглядами на манжелство і одмоганя ся традічных жывотных одношінь. Мала великый вплив на росшырїня еманціпачного руху жен. {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Бовуар, Симона де}} [[Катеґорія:Філозофы]] 3fznc12inshhzds4stcoovzi4xbrmg4 Алберт Айнштайн 0 4213 169491 167215 2026-09-11T18:57:15Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169491 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя=Алберт Айнштайн |образчик=[[File:Einstein1921 by F Schmutzer 2.jpg|250px]] |категория склада=Albert Einstein |сферы наук=теоретична физика |уроджѣня={{Birth date and age|1879|03|14}} |мѣсто роджѣня=[[Улм]], [[Нїмецько]] |упокоеня={{Birth date and age|1955|04|18|1879|03|14}} }} [[Файл:Nobel prize medal.svg|50px]] '''Алберт Айнштайн''' (''Albert Einstein''; [[14. марца]] [[1879]], [[Улм]], [[Нїмецько]] – [[18. апріля]] [[1955]], [[Прінстон]], [[Ню Джерзі]], [[США]])&nbsp;— теоретічный фізік, єден з найвызначнїшых вченых вшыткых доб. Лавреат [[Нобелівска премія|Нобелової премії]] з физикы ([[1921]]). == См. тыж == * [[Обща теорія релатівіты]] * [[Квантова механіка]] * [[Стімулована емісія]] == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{lifetime|1879|1955|Айнштайн, Алберт}} [[Катеґорія:Алберт Айнштайн| ]] [[Катеґорія:Физици]] [[Катеґорія:Нобеловы лавреаты з физикы]] [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Нїмецько]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] 27jr8unm7uqbmnaqgenefuk8w81c6wt Юлій Ставровскый-Попрадов 0 4661 169485 167212 2026-09-11T18:16:44Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169485 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Особа проста |Имя=Юлий Ставровскый-Попрадов |Имя_оригиналне=Юлий Ставровскый |Чинность=[[священик]], [[Народны будителї|народный будитель]] |Образчик=[[File:Yuliy Stavrovsky-Popradov.gif|240px]] |Образчика_подпис=Портрет од нар.умѣлця В.Скакандия |Категория_склада=Juli Stavrovski |Уроджѣня={{Birth date|1850|01|18}} |Мѣсто_роджѣня=[[Сулин]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{Death date and age|1899|03|27|1850|01|18}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшов]], [[Австро-Мадярщина]] |Мѣсто_погребу=[[Чертижне (окрес Меджилаборце)|Чертижне]] }} [[File:Hrob JIStavrovskij.JPG|thumb|260px|{{center|Гроб писателя в [[Чертижне (окрес Меджилаборце)|Чертижном]]}}]] [[File:Stavrovski handwriting.jpg|thumb|260px|{{center|Писмо Ставровского}}]] '''Юлій Ставровскый-Попрадов''' ([[18. януара]] [[1850]], [[Сулин]] — [[27. марца]] [[1899]], [[Чертижне (окрес Меджилаборце)|Чертижне]])&nbsp;— русиньскый будитель, поет, фолклоріста, публіціста, етноґраф, ґрекокатолицькый священик. == Біоґрафія == Уродив ся в селї [[Сулин]] в родинї де про походжіня ёго матери пановала атмосфера мадярьской културы. Учів ся в ріднім селї, в [[Подолинець|Подолинцї]] і [[Левоча|Левочі]]. Потом штудовав на ґімназії в Пряшові (1863-68) і одты року 1868 пішов на духовный семінарь в [[Будапешт|Будапештї]]. Ту стрїтив російского [[діпломат]]а К.Л. Кустодієвом, котрый силно впливав на ёго славяньскы і [[Русофил|русофільскы]] погляды. По высвячіню на священика спочатку служыв в селї [[Орябина]] (1874-76), потом в роках 1877-78 працовав в єпіскопскій канцеларії пряшівского єпіскопа [[Николай Товт|Николая Товта]]. Року 1879 по рекомендації [[Адолф Добряньскый|Адолфа Добряньского]] перебрав місце попа в Чертіжнім де зістав до кінце жывота. Подля нёго про успішне завершіня народного оброджіня Русинів є кодіфікація русиньского языка, но сам писав підкарпатьсков варіантов російского языка. == Творба == Творба Ю. Ставровского-Попрадова складать ся з лірічной поезії, етноґрафічных нарисів і фолклорных записів. Друковав на сторінках сучасных ёму підкарпатьскых новинок і часописів: „Свѣтъ‟, „Новый свѣт‟, „Карпатъ‟, „Листокъ‟, але тыж в мадярьскоязычній періодіцї. Продовжуючі традіцію народных будителїв старшого поколїня, він вызывать Русинів „научіти ся самых себе‟. Тото пересвідчіня одбито в ёго статях о фолклорї і звыках свого народу: „Очерки изъ Подкарпатской Руси‟ (1872), „Сказкы изъ спишской Руси‟ (1872), „Ярмарка въ одномъ городѣ вышнаго Спиша‟ (1872), „Работа со льномъ и полотном у спишскихъ русскихъ‟ і іншых.<ref name="АЗ">170 років од народжіня Юлія Ставровского-Попрадова.</ref><ref name="Поп">Иван Поп: Ставровский-Попрадов Юлий.</ref> Ю. Ставровскый-Попрадов писав «підкарпатьскым варіантом» русского языка. Написав дакілько языкознательскых статей, присвяченых голосным і выкладовому языку в школах. Написав русскоязычный „Русскій букваръ‟, але тот зостав в рукопису. Меджі іншыма неопублікованыма роботами писателя мож спомянути публицистичну роботу „Отношеніе венгро-русскихъ к мадярамъ‟ і роботу на тему історії „Нѣчто объ образованіи венгро-русскаго народа‟. Ёго історічны роботы, присвячены Краснобрідьскому монастырю і селу [[Чертижне (окрес Меджилаборце)|Чертижне]], были выданы в мадярьскім языку. Од часу смерти Ю.&nbsp;Ставровского-Попрадова ёго роботы были выданы [[Николай Бескид|Николаём Бескидом]] (1928) і [[Олена Рудловчакова|Оленов Рудловчаковов]] (1984).<ref name="АЗ"/><ref name="Поп"/> == Ставровскый о литературном языку == Ставровскый во своих языковых симпатиях еднозначно и усвѣдомено ишов традичнов дорогов, указанов Духновичом, Што веце, такый погляд роздѣляли не лем его колегы и окружѣня, але и тогдышна наука [[Мадярске кральовство|Мадярщины]]. Зато, неисторичне е тверджѣня, же причинов была ограниченость Ставровского.<ref>Федір Ковач: Ставровський-Попрадов Юлій.</ref> В конци живота, склавши зберку проповѣдей так поясняв погляд на литературный язык: «...при составленіи этихъ проповѣдей я не могъ приняти во вниманіе всѣ нарѣчія, господствующія у нашего простонародія. Я писалъ потому на томъ, употребляемомъ у насъ вообще, литературном языкѣ, на котором писаны и сочиненія пок. Духновича, или торжественныя рѣчи нашихъ просвѣщенныхъ архіереевъ, или школьные учебники, издаваемые нашими епархіальными начальствами.» == Жерела и одказы == * '''Федір Ковач: Ставровський-Попрадов Юлій''' //{{КСРУ}} С.&nbsp;326. * '''Иван Поп: Ставровский-Попрадов Юлий''' //Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} {{Реф-инфо|[[Русскый язык|рус.]]}} Сс.&nbsp;351–352. * {{cite web |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?17-1-2020-170-років-од-народжіня-Юлія-Ставровского-Попрадова |title='''170 років од народжіня Юлія Ставровского-Попрадова''' |author='''А.З.''' |language=[[русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2020-01-31 }} == Література == * {{книга |автор=[[Іван Поп]] |тітул=Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury |одказ= |місто=[[Прага]] |выдавательство=Libri |рік=2008 |сторінкы=324 |сторінок= |тіраж=1200 |ISBN=978-80-7277-370-1}} * {{КСРУ}} С.&nbsp;326. * {{книга |автор=[[Михал Шмайда]] |тітул=А іщі вам вінчую |одказ=http://lemko.org/pdf/Szmajda_s.pdf |місто=[[Пряшів]] |выдавательство=Slovenské pedagogické vydavateľstvo |рік=1992 |сторінкы=35 |сторінок=502 |тіраж=700 |ISBN=80-08-01151-3}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1850|1899|Ставровскый-Попрадов, Юлій}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] 610gfr4c2cskci4w1xn5qd9pedfmjyk Григорій зо Санока 0 4939 169488 167751 2026-09-11T18:50:06Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 169488 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Григорій зо Санока |Образчик=[[File:Grzegorz z Sanoka 1.JPG|250px]] |Чинность=[[Филозоф|філозоф]], [[педаґоґ]] |Уроджѣня=~1406 |Мѣсто_роджѣня=[[Санок]] |Упокоеня={{death date|1477|1|29}} |Мѣсто_смерти=[[Рoгатин]] |Категория_склада=Grzegorz z Sanoka |Мѣсто_погребу= }} '''Григорій зо Санока''' (коло [[1406]], [[Санок]] – [[29. януар]] [[1477]] [[Рoгатин]]) — [[Славяне|славяньскый]] [[Ученый|вченый]], [[Филозоф|філозоф]], дїятель і [[педаґоґ]] [[лемкы|лемківского]] походжіня. == Біоґрафія == Народив ся в [[Санок]]у і в роцї [[1419]] одышов до [[Краков|Кракова]] і стамаль до [[Священна римска імперія|Нїмецька]]. Там ся жывив нагоднов роботов. На [[Лемковина|рідну землю]] ся вернув в роцї [[1428]] і штудовав на Краковскій універзітї. Родина Тарнавскых му помогла дістати ся за нотаря короля Владислава IV. Писав по [[Латиньскый язык|латиньскы]] по у тім часї не годен быв быти [[Русины|руськым]] [[Ученый|вченым]]. Занимав ся церьковным правом і доґматіков. ==Література== * {{книга |автор=[[Іван Красовскый]] |тітул=Діячі науки і культури Лемківщини |одказ= |місто=Торонто-[[Львів]] |выдавательство= |рік=2000 |том= |сторінкы=7 |сторінок=124 |выданя= |isbn=966-95740-0-5 |тіраж=}} == Референції == <references /> {{Біоґрафічный стыржень}} [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Лемкы]] [[Катеґорія:Персоналии 15. стороча]] fmis540fbtuhurgu7zd4xazf6keg88o 169489 169488 2026-09-11T18:52:48Z Igor Kercsa 5504 Igor Kercsa переменовав сторінку [[Григорій зо Сянока]] на [[Григорій зо Санока]]: як в текстѣ 169488 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Григорій зо Санока |Образчик=[[File:Grzegorz z Sanoka 1.JPG|250px]] |Чинность=[[Филозоф|філозоф]], [[педаґоґ]] |Уроджѣня=~1406 |Мѣсто_роджѣня=[[Санок]] |Упокоеня={{death date|1477|1|29}} |Мѣсто_смерти=[[Рoгатин]] |Категория_склада=Grzegorz z Sanoka |Мѣсто_погребу= }} '''Григорій зо Санока''' (коло [[1406]], [[Санок]] – [[29. януар]] [[1477]] [[Рoгатин]]) — [[Славяне|славяньскый]] [[Ученый|вченый]], [[Филозоф|філозоф]], дїятель і [[педаґоґ]] [[лемкы|лемківского]] походжіня. == Біоґрафія == Народив ся в [[Санок]]у і в роцї [[1419]] одышов до [[Краков|Кракова]] і стамаль до [[Священна римска імперія|Нїмецька]]. Там ся жывив нагоднов роботов. На [[Лемковина|рідну землю]] ся вернув в роцї [[1428]] і штудовав на Краковскій універзітї. Родина Тарнавскых му помогла дістати ся за нотаря короля Владислава IV. Писав по [[Латиньскый язык|латиньскы]] по у тім часї не годен быв быти [[Русины|руськым]] [[Ученый|вченым]]. Занимав ся церьковным правом і доґматіков. ==Література== * {{книга |автор=[[Іван Красовскый]] |тітул=Діячі науки і культури Лемківщини |одказ= |місто=Торонто-[[Львів]] |выдавательство= |рік=2000 |том= |сторінкы=7 |сторінок=124 |выданя= |isbn=966-95740-0-5 |тіраж=}} == Референції == <references /> {{Біоґрафічный стыржень}} [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Лемкы]] [[Катеґорія:Персоналии 15. стороча]] fmis540fbtuhurgu7zd4xazf6keg88o Мартін Гавелка 0 6763 169495 161122 2026-09-11T19:36:58Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169495 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Мартін Гавелка |Образчик=[[File:Mefisto (Městské divadlo Brno).jpg|250px]] |Категория_склада=Martin Havelka |Чинность=[[актер]] |Уроджѣня={{birth date|1958|7|10}} |Мѣсто_роджѣня= [[Карловы Вары]] |Упокоеня={{death date and age|2020|10|2|1958|7|10}} ||Мѣсто_смерти=[[Брно]] }} '''Мартін Гавелка''' ([[10. юл]]я [[1958]], [[Карловы Вары]] – [[2. октобер|2. октобра]] [[2020]], [[Брно]])&nbsp;— [[Чесько|чеськый]] [[театр]]овый і [[Філм|філмовый]] [[актер]]. {{Стыржень}} {{Lifetime|1958|2020|Гавелка, Мартін}} [[Катеґорія:Филмовы артисты]] [[Катеґорія:Артисты театра]] [[Катеґорія:Чесько]] 4ppj2ijhmdjpigeecfhiztlfeymjpin Микола Вегеш 0 10694 169483 166998 2026-09-11T18:01:05Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169483 wikitext text/x-wiki {{ученый|имя=Микола Вегеш |образчик = [[Файл:VehesM-2400px.png|180px]] |категория склада=Mykola Vehash |сферы наук=[[история]] |уроджѣня ={{Birth date and age|1962|11|28}} |мѣсто роджѣня =[[Межгорье (Закарпатска область)|Межгорье]] }} '''Микола Вегеш''' (*[[28. новембер]] [[1962]], [[Межгорье (Закарпатска область)]], [[Україна|Украина]])&nbsp;— историк, експерт з истории [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]]. Доктор историчных наук (1999), профессор (2001). [[Ректор]] [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской народной универзиты]] (2005–2012). Член Дозорной Рады ВМГО «Союз обдарованой молодежи». Ученик академика Володимира Грабовецкого.<ref>[https://web.archive.org/web/20150617143843/http://nauka.in.ua/news/articles/article_detail/1331?print=true Микола КУГУТЯК, Ігор РАЙКІВСЬКИЙ. Історична школа Грабовецького]</ref> == Студии и карьера == Середну школу выходив в родном Межгорью (1979). Такой того року зачав студии на историко-педагогичной факултѣ Ивано-Франковского державного пединститута В. Стефаника, днесь [[Прикарпатска национална универзита Василя Стефаника]]. Быв проводником проблемного семинара з истории Украины добы феодализма под водством академика В.&nbsp;Грабовецкого (1979–1984). В рр. 1984–1991 учительовав в середной школѣ в селе [[Синевир (село)|Синевир]]. В роках 1990–1994 студовав на аспирантурѣ катедры истории СССР (изгодя истории Украины) Ужгородской державной универзиты (УжДУ). Року 1994 перед ученов радов УжДУ обгаив кандидатску диссертацию «Карпатска Украина в роках 1938–1939: социално-економичны и политичны аспекты», одтогды робить яко доцент УжДУ. Року 1998 на ученой радѣ Института истории Украины НАН Украины представив докторску диссертацию «Закарпатя в контекстѣ централноевропской политичной кризы перед [[Друга світова война|Другов свѣтовов войнов]]». Року 1999 обгаив докторску диссертацию перед специалнов ученов радов [[Киевска национална универзита Тараса Шевченка|Киевской националной универзиты Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] и зыскав докторат з истории. В рр. 2000–2004 директор Института карпатознавства УжНУ. * 2001 — профессор УжНУ. * 2004 — декан историчной факулты. * 2005—2012 ректор УжНУ, выбраный рѣшеньом трудового коллектива УжНУ.<ref name=Fedaka>Федака С. Д.</ref> == Научны роботы == Микола Вегеш мать понад 850 публикаций, серед них 450 научных. Найповнѣйше его научны роботы представлены у двох многотомных выданях «Історичні дослідження: В семи томах» (Ужгород, 2000–2001) тай «Історія і політика в чотирьох томах» (2005). Учебно-методичны приручкы: «Основи політології», «Вступ до геополітики», «Становлення і розвиток політичної думки в Україні», «Історія української державності», «Політологія: конспект лекцій», «Історична наука в Ужгородському державному університеті: матеріали до лекцій», «Українська державність у ХХ столітті», «Політологія в Ужгородському національному університеті та Болонський процес», «Як писати наукову роботу», «Зарубіжні футурологічні концепці на межі тисячоліть: порівняльний аналіз» и др. Много робот публиковав в [[ЗША]], [[Канада|Канадѣ]], [[Великобританія|Великобритании]], [[Чехія|Чехии]], [[Словеньско|Словакии]], [[Угорщина|Мадярщинѣ]], [[Румуньско|Румынии]]. Соавтор многых коллективных и енциклопедичных выдань. Под его редакциов выходить фахове выданя з проблем истории, политологии, етнологии и културолог «Carpatica-Карпатика». Библиографию робот Миколы Вегеша зобрав и выдав Мариан Токарь (2002).<ref name=Fedaka/> == Сполоченска активность == * Депутат Закарпатской областной рады 5. и 6. скликаня. * Голова Закарпатского оддѣлѣня Всеукраинского биографичного товаришства (1999–2004),<ref name=Fedaka/> * Член Президии Закарпатского областного центра [[Научне товаришство Шевченка|Наукового товаришства Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] (2004),<ref name=Fedaka/> * Голова Закарпатской областной организации {{iw|«Мемориал» Василя Стуса||uk|«Меморіал» імені Василя Стуса}} (1992–1998).<ref name=Fedaka/> == Вызнаменаня == * 1993&nbsp;— Лавреат премии В. Гренджи-Донского, * 1996&nbsp;— Лавреат премии академика Крипякевича, * 2001&nbsp;— Почестный член Зглядовательского бюро радников Америцкого биографичного института, * 2004&nbsp;— [[Почестна грамота Верховной Рады Украины]] «За заслугы перед украинскым народом», * 2005&nbsp;— Почестный знак Закарпатской областной рады «За розвитя региона», * 2007&nbsp;— [[Орден «За заслугы» (Украина)|Орден «За заслугы»]] ІІІ. ст., * 2009&nbsp;— Орден «За заслугы» ІІ. ст. == Жерела и одказы == * '''Федака С. Д.''': Вегеш Микола Миколайович //{{ЕЗВО20}} {{nowrap|Сс. 66–67}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1962||Вегеш, Микола}} [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Ужгородска народна универзита]] q8fpxfic2m6kkd4sb7koxgvbjtfmgrl Доналд Трамп 0 10764 169494 161125 2026-09-11T19:20:58Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169494 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Доналд Трамп |Чинность=45. м 47. [[Презіденты США|президент США]] |Образчик=[[File:Official Presidential Portrait of President Donald J. Trump (2025).jpg|200px]] |Категория_склада=Donald Trump |Уроджѣня={{birth date and age|1946|6|14}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]] }} '''Доналд Джон Трамп''' ({{lang-en|Donald John Trump}}; [[14. юна]] [[1946]], [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]]) — 45. [[Презіденты США|презідент Споєных штатів америцькы]] (з [[20. януара]] [[2017]] по 20 януара 2021) і (ізбраный наново у [[2024]] році, вступив у чин [[Презіденты США|презідента]] [[20. януар|20. януара]] [[2025]]). І быв ізбраный 47. презідентом уд [[Републіканьска партія Зъединеных Штатӯв Америкы|Републіканьскої партії]]. До ізбраня презідентом быв [[Подузятник|бізнісменом]]. == Референції == <references /> {{Презіденты США}} {{стыржень}} {{DEFAULTSORT:Трамп, Доналд}} [[Катеґорія:Политици США]] [[Катеґорія:Презіденты США]] [[Катеґорія:Політічны лідеры]] alsn7hjemowvra63uawqi2132760gne Микола Овчаров 0 11674 169484 166092 2026-09-11T18:06:57Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169484 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name=Микола Овчаров | image = Mykola Ovcharov.jpg | imagesize = 250px | caption = Микола Овчаров у 2025 році | birthdate = {{Birth date and age|1988|07|09}} | birthplace = Одеса | occupation = [[режісер]] | language = [[Україньскый язык|україньскый]], [[Руськый язык|руськый]], [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | nationality = [[Українцї|українець]] | citizenship = [[Україна]] | education = | alma_mater = | period = | notableworks = Мастер публичных выступлений<!-- or: | notablework = --> |Commons=Mykola Ovcharov }} '''Микола Михайлович Овчаров''' (*[[9. юл]]а [[1988]], [[Одеса]])&nbsp;— україньскый оратор, [[Філм|філмовый]] режісер і сценаріста<ref>https://www.imdb.com/name/nm10582561/</ref><ref>https://fspo.udpu.edu.ua/%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80-%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81-%D0%BF%D0%BE-%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82/</ref>. Прославив ся передовшыткым як закладатель [[Инштитут риторики Миколы Овчарова|Инштитута риторики Миколы Овчарова]]. == Жывотопис == Народив ся в м. Одесі. Учився в Київскій державній академії водного транспорту, Київскім народнім універзітеті културы. Робив з передныма державныма і громадскыма орґанізаціями. Автор книжкы «Майстер публичных выступлений» (2017, 2023) і выдань з етікы публичных выступлений. == Теорія арґументації == Микола Овчаров выділив основны три формы арґументації в сучасній риториці. * Теоретична — научны факты, даны досліджінь, статістіка, аналітіка. * Практична — практичный приклад зо свого або чуджого досвіду. * Візуална — доказованя з хоснованьом знамых образів або подій. До каждого арґументу є три вымогы: авторітетность, унікалность, посиліня тезы другым арґументом. == Бібліоґрафія == '''Научно-популярны выданя''' * 2017 – Майстер публічных выступлїнь * 2023 – Майстер публічных выступлїнь: Монохромне выданя * 2023 – Майстер публічных выступлїнь: Колорове выданя * 2024 – [[Мала етіка]] * 2024 – [[Доказова арґументация|Доказова арґументація]] '''Навчално-методічны выданя''' * 2025 – Як выховати оратора '''Періодічны выданя''' * 2025 – журнал "[[Невідомый оратор]]"<ref>https://play.google.com/store/books/details?id=uIpdEQAAQBAJ</ref><ref>[https://ovcharov.institute/unknown-orator Інститут риторики Миколи Овчарова | Невідомий оратор]</ref> == Філмы == * 2019 – [[Чорна дїра (філм 2019)|Чорна дїра]] == Жерела и одказы == * [[Файл:Facebook New Logo (2015).svg|30px]] [https://www.facebook.com/NicholasOvcharov Офіційна страниця у Facebook] * [[Файл:YouTube Logo (2005-2011).png|30px]] [https://www.youtube.com/channel/UC2ASGYUmF7GZxVVvqM0eYLQ Канал на YouTube] * [[Файл:IMDB Logo 2016.svg|30px]] [https://www.imdb.com/name/nm10582561 Микола Овчаров на сайті IMDb] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1988||Овчаров, Микола}} [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Филмовы режиссеры]] [[Катеґорія:Персоналии:Україна]] [[Катеґорія:Персоналии 21. стороча]] [[Катеґорія:Микола Овчаров]] b1hutdw4p0tykd4c87rabyz4zaa4u5m Бартоломе Естебан Мурильо 0 12400 169471 167263 2026-09-11T16:02:00Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169471 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Бартоломе Естебан Мурильо |Имя_оригиналне=Bartolomè Esteban Murillo {{Реф-инфо|[[Испанскый язык|исп.]]}} |Образчик=[[File:Murillo Self-portrait.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Автопортрет, 1660-ы рокы |Категория_склада=Bartolomé Esteban Murillo |Чинность=[[малярь]] |Уроджѣня={{Birth date|1618|01|01}}<ref>Датум кресту.</ref> |Мѣсто_роджѣня= [[Севилья]], [[Испания]] |Упокоеня={{Death date and age|1682|04|03|1618|01|01}} |Мѣсто_смерти= [[Севилья]], [[Испания]] |Мѣсто_погребу= <!-- днесь утрачено --> }} '''Бартоломе Естебан Мурильо''', {{lang-es|Bartolomé Esteban Murillo}}, (крещеный [[1. януар]]а [[1618]], [[Севилья]] – †[[3. апріль|3. апрѣля]] [[1682]], [[Севилья]]) — [[Испания|испанскый]] малярь, една з найвызнамнѣйшых особности испанского [[бароко]]вого малярства. Хоть передо вшиткым познаты суть его образы з набоженсков тематиков, вытворив и велике число образох жен и дѣти. Своима реалистичныма портретами продавачок цвѣтя, уличных роспущеникох и жебракох представив розсяглый и притяжливый образ каждоденного живота своей добы. == Дѣтство == Мурильо пришов на свѣт яко 14. дѣтвак у родинѣ борбѣля и гойника Гашпара Естебана и Марии Перес. В року 1627 умер му отець, о рок и мати. 10-рочный дѣтвак быв приятый в родину едной зо старшых сестер, одданой за иншого севилского борбѣля Хуана Августина де Лагареса. Уйко Мурильов, Антонио Перес, материн брат, быв малярь. Шовгор дав хованика за мялярчика ку познатому в Севильи набоженскому малярю Хуану дел Кастильо, котрый тыж быв свояком его умерлой матери.<ref name="Маркес">Marqués, Manuela B. Mena.</ref> == Карьера == [[File:Bartolomé Esteban Perez Murillo 014.jpg|thumb|260px|Двѣ жены при вызорѣ. The National Gallery of Art, Washington D.C, USA]] [[File:Bartolomé Esteban Perez Murillo 008.jpg|thumb|260px|Свята фамилия зо псиком.<br>Museo del Prado, Madrid.]] В майстерни Хуана дел Кастильо служив и учив ся около пять рокы, покы его хлѣбодатель не одышов з Севильи. Мурильо не ишов за ним, як то обычайно робили малярьчикы, але рѣшив, же стане на властны ногы. Уже скорше зачав мальовати жанровы сценкы и портреты и продавати на торгу в [[Севилья|Севильи]], зробив ся популарным. Свои образы найчастѣйше подписовав призвиском не отця, ани матери, але взяв го од бабы по материной линии, Елвиры Мурильо.<ref name="Маркес"/> По пару роках уж мав можность ити учити ся до [[Мадрид]]а, де его краян, севильскый родак [[Диего Веласкес]], придворный малярь, помог му зознамити ся з роботами майстров венецианской и фламской школы в кральовскых колекциях. В року 1645 Мурильо вернув ся до [[Севилья|Севильи]] и оженив ся з ''Беатрис Кабрера и Вильялобос'', з котров подля розличных жерел мав од пять аж до еденадцять дѣти.<ref name="Маркес"/> Того ж року достав перву велику объеднавку од францишканского монастыря в [[Севилья|Севильи]] на 11 образы, на котрой працовав два рокы и котра го зробила признаным малярьом. В найлѣпшых роботах уже того первого цикла мож спознати характерный штил будучого великого майстра. Теперь уж не мав проблем из заробком, и мог собѣ дозволити выберати и доконалити ся. По другом побытѣ в [[Мадрид]]ѣ (1658-1660), вернувши ся до [[Севилья|Севильи]], основав ту Академию образописного умѣлства (1660). В року 1682 при роботѣ в храмѣ капуцинох в [[Кадис]]у упав з алашох. Одвезеный до родинного дому в [[Севилья|Севильи]], уж ся не мог з того поранѣня выздоровѣти. == Дѣдовизна == Мурильо мав множество ученикох и без числа наподобньовачох. Его мальбы были копированы и наподобньованы по цѣлой [[Испания|Испании]] и ей колониях. Быв первый испанскый малярь, котрый достав европску славу, а цѣлком аж до 19. ст. быв единый испанскый малярь, чии роботы были широко познаты за границями испанского свѣта.<ref>Encyclopaedia Britannica.</ref> Лишив богату дѣдовизну, котра складать ся з религийных образох и реалистичных жанровых сцен. Перебрав лѣпшое од италианскых и фламскых майстрох, але вывинув властну манѣру, в котрой найвысша реалистичность переплетена и заплавена емоцийностев и побожностьов испанского католицкого малярства.<ref>Révai nagy lexikona.</ref> Доднесь заховало ся около 500 образох, котры суть во многых найславнѣйшых музеях свѣта. == Жерела и одказы == * '''Marqués, Manuela B. Mena.''' "Murillo, Bartolomé Esteban." Grove Art Online. Oxford Art Online. Oxford University Press. {{ref-en}} * '''Révai nagy lexikona.''' 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Том 14, сс. 117-118. {{ref-hu}} * [https://www.britannica.com/biography/Bartolome-Esteban-Murillo Bartolomé Esteban Murillo, Spanish painter. //'''Encyclopaedia Britannica'''.] {{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|en|Bartolomé Esteban Murillo|824688714}} {{Lifetime|1618|1682|Мурильо, Бартоломе Естебан}} [[Катеґорія:Бароковы маляре]] [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Испания]] [[Катеґорія:Персоналии 17. стороча]] 6t4sd0x0ldqvggl3kn8zrtuklb3t4fo Клавдия Кардинале 0 12853 169477 167588 2026-09-11T17:18:49Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169477 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Клавдия Кардинале |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Италиянскый язык|ит.]]}} Claudia Cardinale |Чинность=филмова [[актер]]ка |Образчик=[[File:Claudia Cardinale (1960 hq).jpg|230px]] |Образчика_подпис=Портрет около р. 1960 |Категория_склада=Claudia Cardinale |Уроджѣня={{Birth date|1938|04|15}} |Мѣсто_роджѣня=[[Халк-ел-Уед|Ла Гулетта]], [[Тунис]] |Упокоеня={{Death date and age|2025|09|23|1938|04|15}} |Мѣсто_смерти= Немур, [[Франція|Франция]] |Мѣсто_погребу=<!-- кремация, прах у родины<ref>https://radio.orpheus.ru/news/news/104492/v-parizhe-proschayutsya-s-klaudiey-kardinale</ref> --> }} '''Кла́вдия Кардина́ле''', {{Реф-инфо|[[Италиянскый язык|ит.]]}} ''Claudia Cardinale''; имя при роджѣню — '''Клод Жозефин Роз Кардинале''', {{Реф-инфо|[[Италиянскый язык|ит.]]}} Claude Joséphine Rose Cardinale; (*[[15. апріль|15. апрѣль]] [[1938]], [[Халк-ел-Уед|Ла Гулетта]], [[Тунис]] – †[[23. септембер]], [[2025]]) — [[Италия|италиянска]] филмова [[актер]]ка. == Биография == Родила ся в [[Тунис]]у, на тот час французском протекторату. Родина походила з [[Сицилия|Сицилии]], але уже три генерации жили в Тунису, говорило ся в родинѣ по французскы.<ref name="ГелЛанд">Helena Landovská</ref> {{Цитат збоку|Ширина=242px|Полога=right|Тло=#eee9d9|Содержанье=Я бых повѣла, же з походжѣня ем Италиянка, корѣнями Афричанка, а културов [[Французы|Французка]]. |Подпис=Клавдия Кардинале<ref name="ГелЛанд"/>}} В року [[1957]] была признана найкрасшов Италиянков [[Тунис]]а и зостала позвана на [[Венецийскый филмовый фестивал]]. Было ей понукнуто заграти во филмѣ, але не прияла и вернула ся дому, де ладила быти учительков. Але по шѣстьох мѣсяця продуцент пришов за ньов до [[Тунис]]у и понукнув такый контракт, котрый уж не мож было не прияти. З цѣлов родинов: родичами, зоз сестров и двома братами одышли до [[Италия|Италии]].<ref name="ИМДб">Claudia Cardinale: Biography</ref> Ей материнскым языком была французчина, так же еще в часѣ накручаня первого италианского филма (1958) Клаудия Кардинале мусѣла была научити ся свои репликы на память, не розумѣючи. Ей италиянчина была з моцным французскым акцентом, зато довго была дублована. Теперь говорить по французскы, италиянскы, английскы, испанскы и арабскы.<ref name=”IMDb”/> Грала во филмах славных италиянскых режисерох [[Лукино Висконти]] (Luchino Visconti) и [[Федерико Феллини]] (Federico Fellini). Заграла в около 150 филмах. Од конця 1980-х жие в [[Париж]]у. Найлѣпше ей любить ся прозывка СС.<ref name="ИМДб"/> Е носительков [[Орден Честной легии|ордена Честной легии]] вшиткых трьох ступни, французского найвысшого державного вызнаменаня и командантом и великодостойником ордена за заслугы про Италиянску републику. == Родина == * Франко Кристалди (муж 1966-1975, розведены) <ref name=”IMDb”>Датабаза ''International Movie''.</ref> * Патрик (неманжелскый сын, адоптованый Франком Кристалдим)<ref name=”NNDB”>Датабаза ''Notable Names''.</ref> * Пасквале Сквитьери (партнер 1975-2017†, подля контракта не могла ся оддати) <ref name=”IMDb”/> * Клавдия (дѣвка од Пасквале Сквитьери)<ref name=”NNDB”/> == Жерела и одказы == * [https://www.novinky.cz/koktejl/31878-claudia-cardinalova-se-s-vekem-netaji.html Helena Landovská. Claudia Cardinalová se s věkem netají. //Novinky.cz, 2004-05-13.] {{ref-cs}} * [https://www.csfd.cz/tvurce/2015-claudia-cardinale/ Claudia Cardinalová v Česko-Slovenské filmové databázi] {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} * [http://www.nndb.com/people/706/000110376/ Клавдия Кардинале в датабазѣ Notable Names] {{ref-en}} * [http://www.imdb.com/name/nm0001012/?ref_=nmbio_bio_nm Claudia Cardinale в датабазѣ IMDb] {{ref-en}} * [http://www.imdb.com/name/nm0001012/bio?ref_=nm_ov_bio_sm Claudia Cardinale: Biography] {{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|cs|Claudia Cardinalová|0}} {{Lifetime|1938|2025|Кардинале, Клавдия}} [[Катеґорія:Филмовы артисты]] tr0tk12w8t0iejotsxzxpdvw4w43p3t Лукино Висконти 0 12862 169470 167277 2026-09-11T15:56:00Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169470 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Лукино Висконти |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Италиянскый язык|ит.]]}} Luchino Visconti |Образчик=[[File:Luchino-visconti.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Luchino Visconti di Modrone,<br>conte di Lonate Pozzolo |Категория_склада=Luchino Visconti |Уроджѣня={{Birth date|1906|11|02}} |Мѣсто_роджѣня=[[Милано]], [[Италия]] |Упокоеня={{Death date and age|1976|03|17|1906|11|02}} |Мѣсто_смерти=[[Рим]], [[Италия]] |Причина_смерти=хрипка,<br>сердцьова поруха<ref name="Encyclopedia.com">Encyclopedia of World Biography.</ref> |Чинность=[[режисер]] |Мѣсто_погребу=остров Искья, регион Кампания, [[Италия]]<ref>https://www.tripadvisor.ru/LocationPhotoDirectLink-g580210-d4371595-i159539393-Luchino_Visconti_Museum_Villa_La_Colombaia-Forio_Isola_d_Ischia_Province.html</ref> }} '''Лукино Висконти''', {{lang-it|Don Luchino Visconti di Modrone, гроф Lonate Pozzolo}}, *[[2. новембер]] [[1906]] – †[[17. марец]] [[1976]], быв [[Италия|италиянскым]] [[режисер]]ом [[Театер|театра]], [[Опера|оперы]] и [[филм]]а, як тыж и сценаристом.<ref name="ЕБ">Encyclopædia Britannica.</ref><ref name="БСЭ">Большая Советская Энциклопедия.</ref> == Биография == Родив ся в едной з найбогатшых аристократичных фамилий [[Италия|Италии]], де было семеро дѣтей. В дѣтствѣ четыри раз утѣкав здомю, аж го отець наконець дав до военской школы, жебы ся научив дисциплину.<ref name="ИМДб">Датабаза International Movie.</ref> Достав добру класичну освѣту, 10 рокы школовав ся в музицѣ, зознамив ся з театром. В року 1935 одышов до [[Париж]]а и яко помочник режисера Жана Ренуара зачав робити во филмѣ.<ref name="ЕБ"/> Симпатизовав з комунистами, быв участником антифашистичного руху.<ref name="БСЭ"/> Его первый властный филм ''[[Мания (Ossessione, 1943)]]'' вызвав гнѣв муссолиниовой цензуры, и быв заказаный, а Висконти взятый до арешту; захранив му живот лем своечасный приход америцкого войска. Не створив властну родину, а быв тяжкый куряк: 120 цигаретлѣ денно. В року 1973 достав мозковый напад, од котрого зостав парализованый и послѣдны три рокы накручав филмы, сидячи в инвалидном возику. Причинов его смерти была подана хрипка и сердцьова поруха.<ref name="Encyclopedia.com"/><ref name="ИМДб"/> == Творба == Висконти зробив [[Револуция|револуцию]] в италианском филмѣ по [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]]. В року 1948 на [[Сицилия|Сицилии]] накрутив филм [[Земля ся трясе]] зоз непрофесионалныма актерами, котры говорили на мѣстном диалектѣ. Висконти быв признаный ''отцьом италиянского [[Неореализм (умілство)|неореализма]]'', а з тым филмом достав гран-при на [[Венецийскый филмовый фестивал|Венецийском филмовом фестивалу]].<ref name="ЕБ"/> Найвецей познатый своима филмами ''[[Леопард (филм, 1963)|Леопард]]'' (1963) and ''[[Смерть во Венеции (филм)|Смерть во Венеции]]'' (1971). Во филмѣ ''[[Леопард (филм, 1963)|Леопард]]'' зображеный традичный аристократ зоз либералныма пересвѣдчѣнями, в котром моцно одгадуе ся сам Висконти. Як театралный режисер принюс на итальянску сцену французскых и америцкых авторох и выховав колектив актерох, котры пак придали ся при накручаню далшых филмох. В оперѣ яко режисер, комбинуючи реализм и представлѣня, выпродуковав ряд меджинародно признаных опер з новов звѣздов сопрано [[Мария Каллас|Мариов Каллас]].<ref name="ЕБ"/> == Жерела и одказы == * [https://www.britannica.com/biography/Luchino-Visconti-Italian-director Luchino Visconti. //Encyclopædia Britannica.] * [https://www.encyclopedia.com/people/literature-and-arts/film-and-television-biographies/luchino-visconti Visconti, Luchino. //Encyclopedia of World Biography.] * [http://bse.sci-lib.com/article005323.html Висконти Лукино. //Большая Советская Энциклопедия.] * [https://www.imdb.com/name/nm0899581/bio?ref_=nm_ov_bio_sm Лукино Висконти в датабазѣ International Movie.] == Референции == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Висконти, Лукино}} [[Катеґорія:Филмовы режиссеры]] [[Катеґорія:Італія]] i4wizepm1yp41ar9wl0996cihzxv0ee Теодор Гоч 0 13900 169481 167282 2026-09-11T17:43:11Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169481 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Теодор Гоч |Имя_оригиналне=''пол.'' Teodor Gocz |Образчик=[[File:Zn (10), Zyndranowa, 30 sierpnia 2015 r,Teodor Gocz.JPG|250px]] |Образчика_подпис=Теодор Гоч в року 2015 |Категория_склада=Orthodox church of Saint Nicholas in Zyndranowa |Чинность=лемковскый сполоченскый и културный дѣятель |Уроджѣня={{Birth date|1929|06|28}} |Мѣсто_роджѣня=[[Зындранова|Зиндранова]], [[Подкарпатске воеводство]], [[Польща]] |Упокоеня={{Death date and age|2018|06|05|1929|06|28}} |Мѣсто_смерти=[[Зындранова|Зиндранова]], [[Подкарпатске воеводство]], [[Польща]] |Мѣсто_погребу=[[Зындранова|Зиндранова]] }} '''Теодор (Фецьо) Гоч''' ({{lang-pl|Teodor Gocz}}, *[[28. юн]] [[1929]], [[Зындранова|Зиндранова]], [[Подкарпатске воеводство]], [[Польща]]&nbsp;— †[[5. юн]] [[2018]], тамтыж)&nbsp;— [[Лемкы|лемковскый]] културный и сполоченскый дѣятель, основатель и довгорочный дозорця [[Музей лемковской културы в Зиндрановой|Музея лемковской културы в Зиндрановой]].<ref name="Магочи">Магочій П.Р., Поп І., сс. 168-169.</ref><ref>Иван Красовскый, капитола «Церква, культура»</ref> Кедь стискнути живот и дѣло Гоча до пару слов&nbsp;— быв он и зостав «живым памятником польской Лемковины, котрый указуе, же Лемкы жиють и будуть жити на своей земли».<ref>Мирон Жирош.</ref> ==Биография== В року 1930, коли Теодор мав 9 мѣсяци, его отець Николай Гоч одышов до [[Северна Америка|Америкы]] «за хлѣбом», лишивши сына и жену Анну, котра чекала далшу дѣтину. В его планах было забрати цѣлу родину до [[Канада|Канады]], але тоты планы поламала [[Друга світова война|война]]. В тяжкых повойновых роках [[Лемкы]] были депортованы частьов до [[СССР]], а частьов на новы польскы западны землѣ, на мѣсто депортованых одтам [[Нѣмцѣ|Нѣмцьох]]. Родину Гочох депортация обминула, понеже Анна Гочова указала документы, же она и двое дѣтей мають право одыйти до Канады, а 80-рочный Теодоров прадѣдо Теодор Кукела быв еще за [[Австрийска империя|Австрии]] урядна особа&nbsp;— писарь [[Зындранова|Зиндрановой]] и мав медалию од польской влады.<ref name="Гжебик">Katarzyna Grzebyk.</ref> Але тоты Лемкы, што зостали дома, были немилосердно преслѣдованы як народностна меншина. Комунистичны влады обох держав мали скоординовану политику асимилации подля котрой [[Лемкы]] ся поважовали за [[Українцї|Украинцьох]]. В року 1947 17-рочный Теодор на основѣ сфабрикованых «доказох», и свѣдчѣнь, котры го заставили подписати битьом, быв засудженый яко «бандеровець» на 8 рокы арешту, з котрых половку одсидѣв, а другу половку одслужив в карном баталионѣ, котрого вояци мали робити на тяжкых и небезпечных подземных роботах в банях. Мати и брат Ваньо выѣхали до Канады без нього, а его спасли лем потравиновы «пачкы», котры в арештѣ доставав одтам и од родины в краю, а еще то, же мав сценичный талант и быв выученый на ремесло сабова, а едно и друге потребовали и в арештѣ, и в карном баталионѣ. Тото вшитко описав во своих мемуарах ''Жытя Лемка'', а тото вызначило и его далшу животну дорогу. Од року 1954, коли одбыв свою кару, занимав ся организациов културного живота [[Лемкы|Лемкох]] в [[Зындранова|Зиндрановой]] и «на чужинѣ», в [[Любин]]ѣ. Коли в року 1955 умер Теодор Кукела и цѣле газдовство з трьома будинками и загородов, з головнов хыжов з року 1860, одказав на правнука, Гоч рѣшив з того зробити музей лемковской културы.<ref>Жытя Лемка, с. 28.</ref> Дознав еще нераз векзатуры од милиции и безпекы, покаль не дочекав ся паду комунистичной системы. В року [[1958]] быв зась сфабриковано засудженый до [[арешт]]у, тот раз на три рокы, формално за [[хулиганство]], але его адвокат быв пересвѣдченый, же з политичных мотивох.<ref>Ałła Matreńczyk.</ref> В року [[1963]] заложив родину з Мариев Буряк и мав з ньов два сыны: Богдана и Романа. В року [[1984]] пензионовав з невеликой платнѣ, котру мав з роботы в културѣ.<ref>Жытя Лемка, с. 156.</ref> Пробовав пару раз добити ся анулованя фалшованого судового выроку, але марно.<ref name="Гжебик"/> == Културно-сполоченска чинность == Главны факты, занотованы Гочом в его мемуарах ''Жытя Лемка'' (в скобках сторона). * 1954 — в [[Зындранова|Зиндрановой]] створив театралну групу, котра выступовала з фолклорнов представов ''Лемковске весѣля'' (117) * 1956, юн — комунистична влада дозволила створити УСКТ – Украинске Сполоченско-Културне Товаришство, котрого став ся активистом (121) * 1957 януар-фебруар — учив ся на курсах украинского актива организацию културной роботы (122) * 1957 влѣтѣ вернув ся на Лемковину и створьовав бункы УСКТ и артистичны колективы (122) * 1962 1. септембер — достав плачену роботу инструктора лемковскых колективох на цѣле тогдышне [[Подкарпатске воеводство|Ряшовске воеводство]] (128) * 1967 — закончив курс театралного школѣня в [[Ряшов]]ѣ (141) * [[1968]] [[18. авґуст|18. август]] — отворена ''Хыжа памяток лемковской културы'', прообраз днешного [[Музей лемковской културы в Зиндрановой|музея]]. (136) * 1969-1989 — сценична участь в ансамблу ''Лемковина'' (133) * 1974 — закончив техникум рольництва и зыскав матуру, 45-рочный (141) * 1975 — закончив школу веджѣня театралных колективох (141) * 1976 6. октобра — в загородѣ музея отвореный памятник воякам, упавшым в Дуклянской операции (29) * 1982 — инициовав будованя новой церкви в [[Зындранова|Зиндрановой]] (153) * [[1985]] [[28. юла]] — отворена и посвячена нова церковь (153) * 1996 1. фебруар — знятый з роботы инструктора лемковскых колективох без одкрытя причины (128) Од року 1989, коли уж и [[Лемкы|Лемкам]] было мож створити свое окреме [[Стоваришѣня Лемкох]], Гоч зачав сполупрацовати з ним, за што стратив прихыльность од радикалных украинскых организаций в [[Польща|Польщи]].<ref name="Магочи"/> == Публикации == Гоч е автором даколькох едноактовок, филмового сценария ''Лемківске весіля'' (1956), сатирично-гумористичной зберькы ''Куме Гнате'' (1997), автобиографии ''Жытя Лемка'' (1999), статей и репортажи.<ref name="Магочи"/> * Фецьо Гоч. Куме Гнате.<br> Teodor Gocz. Kume Hnate.<br> Без зазнач. выдавателя и року выданя. 32 стор.[http://lemko.org/pdf/gocz_kum_hnat.pdf] * Теодор - Фецьо Ґоч, ЖЫТЯ ЛЕМКА.<br> Teodor - Fedor Gocz. ŻYCIE ŁEMKA<br> Druk:„CHEMIGRAFІA" - M. Łuczaj, Зиндранова 1999. 164 стор.[http://lemko.org/pdf/gocz_zytia.pdf] == Жерела и одказы == * Теодор - Фецьо Ґоч, ЖЫТЯ ЛЕМКА. Зиндранова 1999. * Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}}. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * [http://lemko.org/history/krasovskiy/diyache/ Иван Красовскый: Діячі науки і культури Лемківщини] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * [http://lemko.org/zhiros/ziros.vodica.org/index_files/novinarstvo15.htm Мирон Жирош: Федор Ґоч&nbsp;— живи памятнїк польскей Лемковщини] * [http://wordpress.radio-lemko.pl/?p=4845 Одышли Федор Ґоч. //Radio-Lemko.pl] * [https://web.archive.org/web/20180620101721/http://www.przegladprawoslawny.pl/articles.php?id_n=1577&id=8 Ałła Matreńczyk: Pusto zrobiło się w Zyndranowej. //PRZEGLĄD PRAWOSŁAWNY] {{Реф-инфо|[[Польскый язык|поль.]]}} * [http://www.biznesistyl.pl/lifestyle/podroze/3991_lemkowie-z-zyndranowej.-smutna-historia-wysiedlen-i-muzeum-dajace-nadzieje.html Katarzyna Grzebyk: Łemkowie z Zyndranowej. Historia wysiedleń i muzeum dające nadzieję. //Podkarpacki portal opinii BIZNESiSTYL.pl] {{Реф-инфо|[[Польскый язык|поль.]]}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1929|2018|Гоч, Теодор}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Лемкы]] 59yxzb70k0q9pnn6jl3kde0zf1vgqpy Янг Ли-вей 0 13923 169486 167283 2026-09-11T18:26:44Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169486 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Янг Ли-вей |Имя_оригиналне=''традичн. кит.'' 楊利偉 |Чинность= |Образчик=[[File:Yang Liwei.jpg|210px]] |Образчика_подпис=Генерал-майор Янг Ли-вей (2011) |Категория_склада=Yang Liwei |Уроджѣня={{Birth date and age|1965|6|21}} |Мѣсто_роджѣня=Суйчон, провинция Лаонин, [[Китайска людова република|КЛР]] |Упокоеня= |Мѣсто_погребу= }} '''Янг Ли-вей''' (''традичн. кит.'' 楊利偉; *[[21. юн]] [[1965]], Суйчон, провинция Лаонин, [[Китайска людова република|КЛР]])&nbsp;— китайскый [[козмонавт]] и перва особа, котра побывала в [[козмос]]ѣ подля властной козмичной програмы [[Китайска людова република|КЛР]].<ref name="ЕБ">Encyclopaedia Britannica.</ref> == Родина == Его мати была учителька, а отець книговод в державной агрофирмѣ.<ref name=st-yang>Ong, Hwee Hwee: Fighter pilot Yang - average student, superb self-control. //The Straits Times. 16 October 2003.</ref> Его жена, з котров мать сына, е таксамо офицером китайского войска.<ref>"Chinese astronaut calls family from space (details added)". Xinhua News Agency. 15 October 2003.</ref> == Карьера == В року 1983 наруковав до войска и быв одобраный на выуку в авиатичном коледжу военного летецтва. В року 1987 закончив школѣня и став ся пилотом-ловцьом зоз 1350 налѣтаныма годинами. В року [[1998]] быв одобраный спомеджи 1500 кандидатами на пятьрочне [[козмонавтика|козмонавтичне]] школѣня, котрое обсяговало тѣлесный и [[Психология|психологичный]] тренинг. Янг быв з еще двома резервныма [[козмонавт]]ами выбраный про первый китайскый пилотованый козмичный лет. Тот лет успѣшно реализовав [[16. октобра]] [[2003]] в мисии [[Шенчоу-5]]. По летѣ быв менованый на заступника высшого велителя козмичной програмы [[Китайска людова република|КЛР]], а в року [[2008]] аванжованый на генерал-майора.<ref name="ЕБ"/> В року 2017 Янг быв меджи первыма лавреатами ''Медалии Козмонавтикы'' од [[UNESCO]].<ref>[http://www.chinadaily.com.cn/china/2017-10/29/content_33842695.htm Chinese astronaut Yang Liwei among first UNESCO Space Science Medal winners.] chinadaily.com.cn</ref> == Одказы == * [https://www.britannica.com/biography/Yang-Liwei Yang Liwei, Chinese astronaut.] //Encyclopaedia Britannica * [http://www.unis.unvienna.org/unis/pressrels/2004/unisbio706.html United Nations: Background Information on Chinese Astronaut, Yang Liwei] {{Переклад|en|Yang Liwei|0}} == Референции == <references /> {{Lifetime|1965||Янг, Ли-вей}} [[Катеґорія:Козмонавты]] [[Катеґорія:Кітай]] 3pm7m7utmn6sf9shunq949dydre5o6d Йозеф Мор 0 14367 169467 167289 2026-09-11T15:45:57Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169467 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Йозеф Мор |Имя_оригиналне= {{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} Josephus Franciscus Mohr |Образчик=[[File:Stille Nacht Kapelle Glasfenster Josef Mohr.JPG|300px]] |Категория_склада=Joseph Mohr |Чинность=[[священик]], [[поет]] |Уроджѣня={{Birth date|1792|12|11}} |Мѣсто_роджѣня=[[Залцбург]], [[Австрийска империя|Австрия]] |Упокоеня={{Death date and age|1848|12|04|1792|12|11}} |Мѣсто_смерти=[[Ваграйн]], [[Австрийска империя|Австрия]] |Причина_смерти= запал плюц |Мѣсто_погребу=[[Ваграйн]] }} [[File:Wagrain (Friedhof-Grab von Joseph Mohr).jpg|thumb|310px|{{center|Гроб Йозефа Мора в [[Ваграйн]]у}}]] '''Йозеф Франц Мор''' ({{lang-de|Joseph Franz Mohr}}; *[[11. децембер]] [[1792]], [[Залцбург]]&nbsp;— †[[4. децембер]] [[1848]], [[Ваграйн]])&nbsp;— [[Католицька церьков|католицкый]] [[священик]], [[поет]], автор текста свѣтознамой колядкы [[Тиха ночь]].<ref name=Mohr>Joseph Mohr (1792 – 1848) / Priest and author of “Silent Night”</ref> == Молоды рокы в Залцбургу == Пришов на свѣт в [[Залцбург]]у яко неманжелска дѣтина Анны Шойбер, плетарькы и гачковарькы родом з [[Галлайн]]у. Отець му, Франц Мор, родом з [[Мариапфар]]у быв вояком в Залцбургу, але здезертеровав, и слѣд по нем пропав. Подля тогдышных обычайох родити [[копыл]]а быв не лем [[грѣх]], але злочин. Такый хлопець подля обычая доставав имя отця, а тыж приберав имя од [[нанашко|нанашка]]. [[Нанашко]] ся иншый не нашов, лем Йозеф Волмут, залцбургскый [[кат]], котрый брав под свое поручництво [[копыл]]ох, жебы тым поправив свою злу славу. Дѣтвак од малости указовав наданость ку [[Музика|музицѣ]] и интелигенцию. Стямив го мѣстный [[священик]] Йоганн Непомук Гирнле и дав го учити ся до Бенедиктинского лицея, а пак до духовной [[Семинария|семинарии]]. Про тото вшитко потребовав шпециалну [[диспенза|диспензу]] яко неманжелскый дѣтвак. В року 1815, маючи лем 23 рокы намѣсто потребных 25, зась за окремов диспензов быв рукоположеный в священство.<ref name=Mohr/> == Зроджѣня ''Тихой ночи'' == Первым мѣстом службы Мора в року 1815 став ся [[Мариапфар]], де быв ''[[Костел]] Нашой Милой Панны'' з [[XII. стороча]], и де одбывали ся каждорочны марианскы [[одпуст]]ы при чудодѣйной иконѣ ''Красна Мадона и поклон трьох мудерцьох''. Тота икона и одпустова атмосфера в року 1816 иншпировала молодого священика ку написаню рождественого [[верш]]а о «милом хлопчикови з кучерявов головков». В року 1817 Мор з причины слабого здоровля зостав перенесеный до климатично благодатнѣйшого Оберндорфу, де ся спознав и сприятелив з тамошным [[органиста|органистом]] [[Франц Ксавер Грубер|Францом Грубером]] и в року 1818 попросив го скласти музику ку свому [[верш]]у. Так ся родила гирешна колядка-кантата ''[[Тиха ночь]]'', котру въедно первый раз представили вѣрникам на [[Рождество]] [[24. децембра]] [[1818]].<ref name=Mohr/><ref name=STILLENACHT>STILLE NACHT, HEILIGE NACHT</ref> ==Далшы рокы== Йозеф Мор уже в року 1819 быв з Оберндорфа перенесеный на нове мѣсто службы и дале перемѣнив много мѣст. Аж в року 1927 быв повышеный на провизорного [[викарь|викаря]] и служив 9 рокы на едном мѣстѣ (Гоф и Гинтерзее). В року 1837 быв повышеный на викаря и перенесеный до [[Ваграйн]]у, де служив до конця живота. Ту его усилованями появила ся школа, де ся могли учити понад сто дѣти, и заложив фундацию на подпору школованя дѣтей з худобных родин. Заложив тыж притулок про худобных и Дом самотных старых людей. Умер на запал плюц, коли застудив ся при зимушных навщѣвах хворых. Едине материалне богатство, котре по нем зостало была его [[гитара]]. == См. тыж == * [[Франц Ксавер Грубер|Франц Грубер]] * [[Тиха ночь]] == Жерела и одказы == * [https://web.archive.org/web/20190301213028/https://www.stillenacht.com/en/protagonists/joseph-mohr-1792-1848/ Joseph Mohr (1792 – 1848) / Priest and author of “Silent Night”] * [https://web.archive.org/web/20180818211222/http://www.halleiner-liedertafel.com/stille-nacht/ STILLE NACHT, HEILIGE NACHT (ФОТО)] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1792|1848|Мор, Йозеф}} [[Катеґорія:Духовенство]] [[Катеґорія:Німецкоязычны поеты]] hlyre6gjzjtrhy6rbqc6na27iocryb7 Лавр (Шкурла) 0 14394 169478 167292 2026-09-11T17:21:33Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169478 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Митрополит Лавр (Василь&nbsp;Шкурла) |Образчик=[[File:Metropolitan_Laurus.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Митрополит Лавр в року 2008 |Категория_склада=Laurus (Škurla) |Чинность=[[монах]], иерарх [[Православна церьков|Православной Церкви]] |Уроджѣня={{Birth date|1928|01|01}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ладомирова]], [[Словакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2008|03|16|1928|01|01}} |Мѣсто_смерти=[[Джорданвилл]], [[США]] |Мѣсто_погребу=Свято-Троицкый монастырь, [[Джорданвилл]] }} '''Митрополит Лавр''' (родженый яко '''Василь Шкурла''', {{lang-ru|Василий Михайлович Шкурла}}, {{lang-sk|Vasiľ Škurla}}; *[[1. януар]] [[1928]], [[Ладомирова]], [[Словакия]]&nbsp;— †[[16. марец]] [[2008]], [[Джорданвилл]], [[США]]) быв Первоиерарх Русской православной церкви в заграничу, митрополит Восточной Америкы и [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорка]].<ref name=britannica>Metropolitan Laurus, Carpato-Russian religious leader. // {{iw|Encyclopaedia Britannica}}.</ref> == Родина == Василь Шкурла родив ся в моцно религийной родинѣ Михайла и Олены Шкурлох и уже од 5-рочного вѣку прилучив ся до религийного живота.<ref name=Woerl>M. Woerl: His Eminence Metropolitan Laurus (Vassily Skurla).</ref> Члены родины Шкурлох и доднесь жиють в краю и суть горды на свого суродника. == Духовна карьера == В осени року [[1944]] [[Православна церьков|православный]] Ладомировскый монастырь в [[Пряшівскый край|Пряшовском краю]] быв майже зовсѣм збуреный при военных операциях. 14 [[монах]]ы утѣкли и вступили до монастыря [[Свята Тройця|Святой Тройцѣ]] в [[Джорданвилл]], [[Ню Йорк (штат)|штат Ню Йорк]]. Там они збудовали копию ладомировской церкви, основали печатню и од року [[1947]] продовжили выдавати новинку ''Православная Русь''.<ref name="Магочій">Магочій П.Р.: Ладомирівський монастир.</ref> З [[монах]]ами утѣк и 16-рочный Василь Шкурла, котрый з дозволу родичох в року 1939 став ся новицием монастыря. Поступно ся выпрацовав на ректора Духовной академии в [[Джорданвилл]], в року 1981 став ся [[архиепископ]]ом, а в року 2001 Первоиерархом Русской православной церкви в заграничу.<ref>Pravda, 18.03.2008.</ref><ref name=Woerl/> В 1980-х роках монастырь [[Свята Тройця|Святой Тройцѣ]] в [[Джорданвилл]] став ся Мекков духовности про новый приток православных емигрантох до [[США]], едным из свѣдчѣнь того е факт, же вызнамный челиста [[Мстислав Ростропович]] оселив ся в [[Джорданвилл]], недалеко од монастыря.<ref name="Магочій"/> == Примирѣня Церков == [[Русска православна церква в заграничу]] (РПЦЗ) мать около 400 парохий и 500 тысяч вѣрникох в 40 державах, котры суть потомками емигрантох, переважно з [[РСФСР|России]], и была в конфронтации з Руссков православнов церквов (РПЦ, Московскый патриархат), котру одсуджовало за «колаборацию з болшевиками». РПЦЗ вшак высловльовала думку, же могла бы ся «вернути до отечества», коли упаде режим болшевикох. Од року 1990, по падѣ комунистичной системы, з инициативы РПЦ вели ся розговоры о злучѣню. Але реално то стало ся можным лем з приходом владыкы Лавра на чело РПЦЗ. [[17. мая]] [[2007]] в [[Москва|Москвѣ]] подписаный акт ''О каноничной комуникации'' [{{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} О каноническом общении, {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} ''The Act of Canonical Communion'']<ref name=Kadrmatov>Руслан Кадрматов: [https://lenta.ru/articles/2007/05/17/church/ Две в одной]. lenta.ru, 17.05.2007</ref><ref>The Act of Canonical Communion is signed.</ref> Загранична РПЦЗ зоставать цѣлком автономна, але в молебнах будуть споминати имя московского патриарха, а тыж будуть мусѣти достати затверджѣня з Москвы про свого нововыбраного Первоиерарха, а тыж ся радити в вопросах выбора голов членскых церков РПЦЗ.<ref name=Kadrmatov/> == Жерела и одказы == * '''Магочій П.Р.: Ладомирівський монастир.''' //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN|978-966-387-044-1}} Сс. 391-392. * '''Pravda, 18.03.2008''': Ruské pravoslávie zjednotil Slovák. [https://spravy.pravda.sk/domace/clanok/157184-ruske-pravoslavie-zjednotil-slovak/ <small>''Доступне онлайн''</small>] * [https://web.archive.org/web/20201024065836/https://www.britannica.com/biography/Metropolitan-Laurus '''Metropolitan Laurus, Carpato-Russian religious leader.'''] // Encyclopaedia Britannica. * [https://www.stjohnthebaptist.org.au/en/documents/laurus.html '''M. Woerl: His Eminence Metropolitan Laurus (Vassily Skurla)'''] * '''Руслан Кадрматов: Две в одной''' / Русская православная церковь объединилась с "зарубежниками". // LENTA.RU, 17 мая 2007 [https://lenta.ru/articles/2007/05/17/church/ <small>''Доступне онлайн''</small>] *[http://www.russianorthodoxchurch.ws/synod/enrt07/enakt.html The Russian Orthodox Church Outside of Russia: '''The Act of Canonical Communion is signed.'''] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1928|2008|Лавр (Шкурла)}} [[Катеґорія:Русиньскы єпіскопы]] [[Катеґорія:Православны епископы]] qmnnuiu3iumdjz3vhbzcnxa4anh54jh Лестер Аллан Пелтон 0 14529 169480 167295 2026-09-11T17:31:58Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169480 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Лестер Аллан Пелтон |Чинность=вынаходник |Образчик=[[File:LesterAllanPelton.jpg|170px]] |Образчика_подпис=Америцкый инженер-механик |Категория_склада=Lester Allan Pelton |Уроджѣня={{Birth date|1829|09|05}} |Мѣсто_роджѣня=[[Вермилион]], [[Огайо]], [[США]] |Упокоеня={{Death date and age|1908|03|14|1829|09|05}} |Мѣсто_смерти=[[Оукленд]], [[Калифорния]], [[США]] |Мѣсто_погребу=теметов Maple Grow, [[Вермилион]], [[Огайо]]<ref>https://www.findagrave.com/memorial/38905374/lester-allen-pelton</ref> }} '''Лестер Аллан Пелтон''' (*[[5. септембер]] [[1829]] — †[[14. марец]] [[1908]]) быв америцкый [[вынаходник]], котрый додав вызнамный принос ку розвою [[гидроенергетика|гидроенергетикы]] в [[США]] и в цѣлом свѣтѣ. В конци 1870-х вынайшов [[водне колесо]] Пелтона, в тот час найефективнѣйшу конштрукцию импулзной водяной турбины. Быв вызнаный едным из отцьох гидроелектрарень, вызнаменаный медальов Еллиотта Крессона и титулованый поволанцьом Народной Сѣни Славы Вынаходникох.<ref name=NIHF>[https://web.archive.org/web/20121219090613/http://www.invent.org/hall_of_fame/293.html National Inventors Hall of Fame: Lester Allen Pelton]</ref> == Биография == Родив ся во Вермилионѣ, Огайо. В добѣ золотой горячкы, в року 1850 одышов до Калифорнии, але не повело ся му збогатѣти на вымываню [[Золото|золота]]. Зачав працовати яко [[тесарь]] при выставбѣ млинох. Ту ся [[Водне колесо|водны колеса]] поуживали в горництвѣ и их выкон быв недостаточный. Пелтон в конци 1870-х придумав, як схосновати кинетичну енергию водного сика, радше як просту вагу [[Вода|воды]] в потоцѣ. Поступно вывинув [[Пелтонова турбина|колесо зоз двоитыма черпаками]], котре могло ефективно выхосновати енергию невеликой масы воды, летячой з великов скоростьов. По далшых експериментах досяг ефективность понад 90% попри тому, же иншы тогдышны водны колеса при найлѣпшом мали ефективность 40%.<ref name=NIHF/> == Вызнам вынахода == Вынаход Пелтона зробив електроенергию туншов и вытѣснив дорогы паровы моторы з горництва в западных штатах. Пелтон з компаниов ''San Francisco machine shop'' основав компанию ''Пелтоновы турбины (Pelton Water Wheel Company)''. Малы гидроелектрарнѣ выставлены тов компаниов на западѣ [[США]] суть в ходу доднесь. Ефективность Пелтоновой турбины зробила ю идеалнов про гидроенергетику.<ref name=NIHF/> == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1829|1908|Пелтон, Лестер}} [[Катеґорія:Вынаходници]] [[Катеґорія:Инженеры]] [[Катеґорія:Персоналии:США]] t7uir9vcvuoz75oqolay2250l3qcaku Августин Штефан (1877–1944) 0 14869 169472 167304 2026-09-11T16:04:14Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169472 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Августин Штефан}} {{Особа проста |Имя=Августин Штефан |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Stefán Ágoston |Образчик=[[File:Stefán Ágoston.png|230px]] |Образчика_подпис= |Категория_склада=Avhustyn Shtefan (1877-1944) |Чинность=адвокат, людовый комисарь, посланець парламента |Уроджѣня={{Birth date|1877|05|25}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ботар]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1944|08|02|1877|05|25}} |Мѣсто_смерти=[[Рахово]], [[Мадярске кральовство]] |Мѣсто_погребу=[[Рахово]] }} '''Августин Штефан''' {{lang-hu|Stefán Ágoston}}; *&nbsp;[[25. мая]] [[1877]], [[Ботар]], [[Мадярске кральовство]] – †&nbsp;[[2. авґуст|2. августа]] [[1944]], [[Рахово]], [[Мадярске кральовство]] — [[правник]], державный урядник, политичный дѣятель [[Русины|русинской]] народной ориентации на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]].<ref name="Поп">Іван Поп: Штефан Аґоштон; Иван Поп: Штефан Августин (Агоштон).</ref> == Живот и карьера == ;Штудии и фахова робота:Учив ся в [[гимназия]]х [[Сигет]]а и [[Сату Маре]], фах [[правник]]а зыскав на универзитах [[Будапештска универзита|Будапешта]] и [[Универзита Бабеша–Бояи|Коложвара]]. В штудентскых роках став ся пересвѣдченым мадярскым патриотом.<ref name="Поп"/> :Быв членом Мадярской партии Ардяла (Erdélyi Magyar Párt) и Сполку мадярскых новинарьох (Magyar Újságírók Szövetsége).<ref>А. Штефан в каталогу Литературного музея Петефи.</ref> В [[Рахово|Раховѣ]] од року 1903 выдавав [[Мадярскый язык|мадярскоязычну]] [[Новины (папірёвы)|новинку]] ''Tiszavölgy'' (Раховщина), а од року 1905 зачав приватну [[адвокат]]ску практику.<ref name="Поп"/> ;Урядництво в Руськой Крайнѣ:По створѣню [[Перва мадярска република|Первой мадярской републикы]] кабинет [[Мигаль Карольи|Мигаля Карольи]] активно зачав з проектом [[Русины|русинской]] автономии, уже [[10. децембра]] [[1918]] в [[Будапешт]]ѣ зачали ся конзултации з [[Русины|русинскыма]] представителями и Штефан быв предсѣдником того конзултачного «зъѣзда». Понеже занимав он лоялну позицию ку проекту [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] и мав довѣру од влады, быв менованый на пост губернатора (kormányzó), безпосредно подрядженый министрови [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] в [[Будапешт]]ѣ [[Орест Сабов|Орестови Сабову]].<ref>Пушкаш А., сс. 30–32.</ref> По комунистичном переворотѣ на змѣну кабинетови Карольи приходить Людовый комисариат [[Бейла Кун|Бейлы Куна]], [[21. марца]] [[1919]] [[Орест Сабов]] одмѣтуе прияти пост ''Людового комисаря Руськой Крайны'', а [[24. марца]] [[1919]] на тоту понуку приставать Августин Штефан.<ref name=MKL>Ruszka Krajna a Magyar Katolikus Lexikonban.</ref> Губернаторскы повинности лишать на [[Йосиф Каминскый|Йосифа Каминского]], бывшого секретаря [[Орест Сабов|Ореста Сабова]], и пробуе демократично урядовати в [[Руська Крайна|Руськой Крайни]].<ref name=MAKARK>Marosi Anita: Kárpátalja anno: Ruszka Krajna.</ref> Августин Штефан не принимав комунистичны идеи, усиловав ся покласти конець той владѣ в [[Руська Крайна|Руськой Крайни]].<ref name="Поп"/> ;Апрѣльова хроника 1919:Едным зо своих первых рѣшѣнь установив державну платню духовным особам.<ref name=MKL/><ref name=MAKARK/> Еще [[12. марца]] [[1919]] в [[Мукачово|Мукачовѣ]] было перве засѣданя сойма [[Руська Крайна|Руськой Крайны]], выбраного на выберанках [[4. марца]], циже до комунистичного переворота.<ref name=MKL/> Штефан хотѣв захранити тот выбраный народом сойм и по комунистичном переворотѣ.<ref name=Puskas>Пушкаш А., с. 58.</ref> * [[8. апріль|8. апрѣля]] [[1919]] было друге засѣданя сойма [[Руська Крайна|Руськой Крайны]], котрый переформатовали в Совѣт [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] и на его чолѣ поклали [[Орест Сабов|Ореста Сабова]].<ref name=MKL/> * [[9. апріль|9. апрѣля]] Штефан росказав зачати формованя Русинской Червеной Гарды, жебы было кому охранити и реализовати его политичны рѣшѣня.<ref name=MKL/> Але часу на то уже не было. *[[17. апріль|17. апрѣля]] в [[Мукачово|Мукачовѣ]] зобрало ся третье засѣданя Совѣта [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] (бывшого сойма), оно стало ся и послѣдным, бо его участникы были розогнаны озброеным мукачовськым директориумом (револучным комитетом).<ref name=MKL/> * [[22. апріль|22. апрѣля]] в [[Мукачово|Мукачовѣ]] стала ся антикомунистична збура и директориум быв збавленый влады.<ref name=MKL/> * По пару днях збурцѣ были арештованы; Людовый комисарь Руськой крайны Штефан выступив на их обрану и усиловав ся их выбавити од кары.<ref>Пушкаш А., с. 59.</ref> * [[29. апріль|29. апрѣля]] [[1919]] чешске и румынске войска зышли ся на линии [[Мукачово]]–[[Берегово]], завершивши окупацию [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] и добу совѣтской влады, котра продержала ся ту лем 40 днѣ.<ref>Пушкаш А., с. 53.</ref> Августин Штефан укрыв ся до [[Польща|Польщи]] и вернув ся лем а року 1925.<ref name=Puskas/> ;Карьера в чехословацкой добѣ: В року 1920 быв едным зо закладательох Руськой аграрной партии.<ref>Politické strany, 1861-1938. (Kol. aut.) Brno: Doplněk, 2005. {{ISBN| 80-7239-178-X}} S. 961.</ref> В роках 1925–1929 быв выбраный за посланця до пражского сойму (Národní shromáždění republiky Československé) и быв активный в комитетѣ социалной политикы и здоровництва.<ref>Augustin Štefan. Poslanecká sněmovna Parlamentu České republiky [http://www.psp.cz/sqw/detail.sqw?org=293&id=3976 <small>''Доступне онлайн''</small>]</ref> == Погляд на русинскый язык == В року 1937 Августин Штефан быв участником дискузии о напрямѣ вывоя русинского языка и обстойовав розвой языка, основаный на мѣстной шпецифицѣ. {{Цитат 2|А. Штефан одмѣтать и русску и украинску языкову ориентации зато, бо они не суть властивы русинской штатности, а тым и политично шкодливы, суть културно неплодны: подаючи готовы розвиты културы, однимають Русинам творчость. Намѣсто того глядать основу в народѣ и в его одличностях од родинскых племен, акцентуючи провинчность и сепаратизм, котрый вытворила сама история. Подкарпатскы Русины хоть и суть частьов украинского народа, але не хочуть ся одречи од свого имена, не чують ся ани Украинцями, ани Великорусами, их интелигенция не знать идеално ани русскый, ани украинскый язык, але добрѣ спознавать язык свого люду. Тота домашна основа е твердым грунтом на зъедночѣня обох языковых таборох&nbsp;— а тото зъедночѣня оперто на правну основу и е законне. Русинскый люд быв мирныма договорами и конштитуциев повышеный на народ тым, же му была гарантована найширша автономия — автономию достав не великорусскый, ани не украинскый народ, але народ подкарпаторускый, русинскый. Тот народ историев и прихылностьов долѣ просто достав не лем задачу, але повинность, обы ся културно, газдовскы и политично вывинув и поздвиг ку народной самосвѣдомости и вытворив зо себе народ, котрый за 20 рокы буде подля штатистик числити повтретя милионы особ. И тогды перестануть Русины быти народностнов меншинов в штатѣ, стануть ся штатотворным державным народом, а Украинцѣ и Русы на Подкарпатской Руси можуть быти лем народностныма меншинами. Днешня генерация одповѣдать перед историев за то, ци ся вывинуть Подкарпатскы Русины в русинскый народ, або пропадуть без слѣда в иншом великом народѣ.|{{Цитат 3|Оригиналный текст (чеш.)|A. Štefan odmítá obě již vyhraněné jazykové orientace, protože jsou státně indiferentní — a tedy politicky škodlivé — a kulturně neplodné, resignujíce na tvůrčí práci z ohledu na vysoké hotové kultury mateřské; hledaje nový základ v lidu a v jeho odlišnosti od příbuzného kmene, řeší tuto otázku akcentem na provinčnost a separatismus, vytvořený historií. Podkarpatští Rusíni jsou sice část národa ukrajinského, ale nechtějí se cítit ani Ukrajinci ani Velkorusy, nevzdávajíce se svého jména; inteligence neumí dokonale ani rusky ani ukrajinsky, zná však dobře jazyk svého lidu. Tento domácí základ jest i bezpečnou půdou pro sjednocení obou jazykových táborů — a toto sjednocení je nadto opřeno o základy právní a zákonné. Rusínský lid byl totiž mírovými smlouvami a ústavní listinou povýšen na národ tím, že mu byla zajištěna nejširší autonomie — autonomii nedostal ani velkoruský ani ukrajinský národ, nýbrž lid podkarpatoruský, rusínský. Tomuto lidu bylo dějinami a přízní osudu přímo uloženo poslání, ba povinnost, aby se kulturně, hospodářsky a politicky vyvinul a povznesl k národnímu sebevědomí a vytvořil ze sebe národ, který za 20 let bude podle statistických výpočtů čítati 2 a l/2 milionu lidí. Tím přestanou být Rusíni národnostní menšinou ve státě a stanou se národem státotvorným a státním; Ukrajinci a Rusové mohou být na P. Rusi toliko národnostními minoritami. Dnešní generace je před dějinami odpovědna za to, vyvinou-li se Podkarp. Rusíni v rusínský národ, anebo zmizejí-li beze stopy ve velkém národě jiném.|Antonín Hartl; K jazykovým sporům na Podkarpatské Rusi.}}}} == Жерела и одказы == * Володимир Кубійович. Енциклопедія українознавства : Словникова частина, том 10. Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. С. 3896. * Иван Поп: Штефан Августин (Агоштон). //Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. {{ISBN|966-7838-23-4}} С. 414. * Іван Поп: Штефан Аґоштон. // Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN|978-966-387-044-1}} Сс. 824–825. * [[Андрей Пушкаш|Пушкаш, Андрей]]. Цивилизация или варварство. Закарпатье 1918–1945. Институт славяноведения РАН. Москва. Издательство «Европа». 2006. {{ISBN|5-9739-0083-5}} * А. Штефан в каталогу Литературного музея Петефи [https://opac-nevter.pim.hu/record/-/record/PIM70421 <small>''Доступне онлайн''</small>] * Antonín Hartl; K jazykovým sporům na Podkarpatské Rusi. // Slovo a slovesnost. Ústav pro jazyk český Akademie věd ČR [http://sas.ujc.cas.cz/archiv.php?art=258 <small>''Доступне онлайн''</small>] * [http://lexikon.katolikus.hu/R/Ruszka%20Krajna.html Ruszka Krajna a Magyar Katolikus Lexikonban] * [https://karpatalja.ma/sorozatok/karpatalja-anno/karpatalja-anno-ruszka-krajna/ Marosi Anita: Kárpátalja anno: Ruszka Krajna] == Референции == {{reflist}} {{Переклад|hu|Stefán Ágoston|20580577|cs|Augustin Štefan|17108172}} {{Lifetime|1877|1944|Штефан, Августин}} [[Катеґорія:Державны урядници]] [[Катеґорія:Русиньскы політіци]] [[Катеґорія:Русиньскы правници]] [[Катеґорія:Посланцьове парламента]] ahsxn8ib097fkwnarb2rmccihfq1oka Олив Овтмен 0 16036 169479 167342 2026-09-11T17:29:58Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169479 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Олив Овтмен |Имя_оригиналне=Olive Ann Oatman {{ref-en}} |Образчик=[[File:Olive Oatman1 (cropped).jpg|230px]] |Образчика_подпис=Olive Oatman (са.1863) |Категория_склада=Olive Oatman |Чинность=индианска рабыня, добродѣтелька |Уроджѣня={{Birth date|1837|09|07}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ла Гарп, Иллинойс]] |Упокоеня={{Death date and age|1903|03|20|1837|09|07}} |Мѣсто_смерти=[[Шерман, Тексас]] |Мѣсто_погребу=теметов West Hill Cemetery, Шерман, штат Тексас, США }} '''Олив Овтмен''', {{lang-en|Olive Ann Oatman}}, *[[7. септембер]] [[1837]], [[Ла Гарп, Иллинойс]] – †[[21. марец]] [[1903]], [[Шерман, Тексас]] — жена необычайной судьбы зо штату [[Иллинойс]]. == Заятя == Цѣла ей родина была в [[18. фебруара]] [[1851]] забита на пути до [[Калифорния|Калифорнии]], коли были  атакованы [[Индиане|Индианми]]. Мала тогды штырнадцять рокы. Напад пережыли въедно зоз молодшов сестров Мери Енн aй братом Лорензом, котрого лишили нападници на мѣстѣ меджи тѣлами забитых, бо собѣ думали, же е мертвый. Дѣвкы одвели до заятя, жебы им служили як рабынѣ. Позднѣйше была Олив продана до другого индианского племена Могаве яко невѣста, де ся ку ним лѣпше односили. При свадьбѣ достала синий татуаж на бороду, котрый ей скалѣчив тварь. В року 1855 наслѣдком слабого уроджая, ей сестра умерла з голоду.<ref name=MacLean>Maggie MacLean.</ref><ref name=womenhistoryblog>OLIVE OATMAN.</ref>   == Выслободжѣня == В зимѣ 1855-56, коли Лорензо уж довго глядав свою сестру, америцке войско отримало справу, же меджи [[Индиане|Индианми]] жие бѣла жена. З крѣпости ''Форт Юма'' загнали гонця меном Франциско до села Индианох, жебы догварив одкупѣня Олив. По довгых догварянях [[28. фебруара]] [[1856]] удало ся ю одкупити, а по 5 рокох заятя ся ей подарило достати на слободу и вернути ся меджи бѣле сполоченство.<ref name=MacLean/><ref name=womenhistoryblog/> == Далшый живот == История о трагичной судьбѣ родины Овтменовых и животѣ Олив меджи [[Индиане|Индианми]] резоновала еще довго в америцком сполоченствѣ ай стала ся так иншпирациев про многы статьи в новинах, книгы, ей властны мемоары и повѣданя. Были о том накручены ай граны филмы, котры але не суть згодны з реалныма фактами. З гонорарох, котры достали за права тых публикаций, Олив и Лорензо выплатили свои штудии на [[Тихоокеанска универзита|Тихоокеанской универзитѣ]]. В новембрѣ 1865 Олив ся побрала з Джоном Ферчайлдом, в року 1876, не маючи властных дѣтей, адоптовали новороджену дѣвочку Меми. Ферчайлд, бывшый скотарь, зробив карьеру в [[Шерман, Тексас]], де быв президентом ''City Bank'' и торговав поземками. Олив жила закрытым животом, не любила говорити о минулости, занимала ся добродѣтельством на хосен сирот. Умерла на сердцьовый напад 20 марца 1903, во вѣку 65 рокы.<ref name=MacLean/><ref name=womenhistoryblog/> == Память == * Заникле [[мѣстечко]] в [[Аризона|Аризонѣ]], де была забита родина Овтменовых, было обновлене яко туристична атракция и достало назву Овтмен. * Гроб Олив в [[Шерман, Тексас]] достав в року 1969 статус историчной памяткы Тексаса. == Жерела и одказы == * {{cite web |author='''Maggie MacLean''' |editor= |date= |url=https://ehistory.osu.edu/biographies/olive-oatman |title=Olive Oatman, Indian Captive |publisher=The Ohio State University |quote= |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2020-02-02 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= |editor= |date= |url=http://www.womenhistoryblog.com/2015/06/olive-oatman.html |title='''OLIVE OATMAN''' |publisher= |quote= |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2020-02-02 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1837|1903|Овтмен Олив}} [[Катеґорія:Америчане]] [[Катеґорія:Иллинойс]] bf6cjtg9d5s3sqxn2aqlws9s41cc4hj Александер Тарасов 0 17622 169487 167007 2026-09-11T18:38:00Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169487 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Александер Тарасов |имя оригиналне = Александр Николаевич Тарасов |образчик = [[Файл:Tarasov.jpg|300px]] |уроджѣня = {{Birth date|1958|03|08}} |мѣсто роджѣня = [[Москва]], [[РСФСР]], [[СССР]] |сферы наук = [[філозофія]], [[соціолоґія]], [[політолоґія]] |категория склада=Marxist historians }} '''Александер Тарасов''' ({{lang-ru|Александр Николаевич Тарасов}}, нар. [[8. марец]] [[1958]]) — совєтьскый и російскый [[филозоф]], [[политикa|политичный]] [[Публицистика|публициста]], [[писатель]], [[політолоґ]], соціолоґ и теоретик [[марксизм]]у. {{Стыржень}} ==Жерела и одказы== * [http://saint-juste.narod.ru/ Официалный сайт] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} == Референции == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Тарасов, Александер}} [[Катеґорія:Уродили ся 1958]] [[Катеґорія:Російскы писателї]] [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Історіци]] nw79gvwi2h37ztfpzz0nbcj1qe73ipy Николай Чернышевскый 0 18182 169493 167168 2026-09-11T19:04:12Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169493 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Николай Чернышевскый |Образчик=[[File:Nikolaj G. Černyševskij.jpg|150px]] |Образчика_подпис= |Категория_склада=Nikolai Chernyshevsky |Чинность=литературный критик, револуционарь-демократ, [[филозоф]], [[Публицистика|публициста]], [[писатель]] |Уроджѣня={{Birth date|1828|07|12}} |Мѣсто_роджѣня=[[Саратов]] |Упокоеня={{Death date and age|1889|10|17|1828|07|12}} |Мѣсто_смерти=[[Саратов]] |Мѣсто_погребу= }} '''Николай Гаврилович Чернышевскый''', *[[12. юл]] (24. юл)<ref name=Gregor>В закрывках датум подля [[Григорианскый календарь|григорианского календаря]], в Росии быв еши поуживаный [[Юлианскый календарь|юлианскый]]</ref> [[1828]], [[Саратов]], [[Российска империя]] – †[[17. октобер]] (29. окт.)<ref name=Gregor/> [[1889]], [[Саратов]], [[Российска империя]]&nbsp;— российскый литературный критик, револуционарь-демократ, [[филозоф]], [[Публицистика|публициста]], [[писатель]].<ref name=EB>Encyclopedia Britannica</ref> Николай Гаврилович Чернышевскый быв сын [[Йерей|протоиерея]]. Учив ся в духовной семинарии в [[Саратов]]ѣ, а пак абсолвовав историко-филологичну факулту [[Санкт-Петербургска универзита|Санкт-Петербургской универзиты]] (1850). Быв професором в Саратовской гимназии, пак в Санкт-Петербургском кадетском корпусѣ. Од року 1853 став ся едным з ведучых редакторох журнала ''Современник''. В року 1855 обгаив дизертацию ''Естетичны одношѣня умѣня ку реалитѣ'', в котрой говорив, же умѣня мать служити сполоченству и вылѣпшѣню живота. В роках 1655–1856 опубликовав ''Начеркы гоголевской добы русской литературы'', де въедно з литературныма проблемами ся доткнув социалных и филозофскых. Зачатком {{nobr|1860-х}} — вызнаный лидер социал-револучной интелигенции. Арештованый в юлу 1862. В арештѣ, в Петропавловской твердыни, написав роман ''Што робити?''. Засудженый на 7 рокы каторгы за револучну агитацию и доживотне высланя без права литературной роботы. Каторгу одбывав на [[Сибирия|Сибирии]] за [[Байкал]]ом, а высланя в ещи май глухом закутѣ в [[Якутия|Якутии]], одкы в року 1883 было му дозволене перейти до [[Астрахань|Астрахани]], а незадовго до смерти достав дозвол ся вернути домов. Умер [[17. октобра]] [[1889]] в [[Саратов]]ѣ.<ref name=Suchov>Сухов А. Д.</ref> Николай Чернышевскый быв ориентованый прозападно и выступав против националистох-славянофилох. В [[СССР]] быв часто поважованый за найвекшого револуционаря з добы до [[Ленин]]а.<ref name=EB/> == Жерела и одказы == * {{Cite web |title=N.G. Chernyshevsky |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |date=25 Oct. 2021 |url=https://www.britannica.com/biography/N-G-Chernyshevsky |accessdate=2021-12-01 |language=en}} * {{Cite book |author='''Сухов А. Д.''' |editor=Стенин В. С. и др. |title=Новая философская энциклопедии в 4 томах |language=ru |volume=Том 4 |chapter=Чернышевский |location=Москва |publisher=«Мысль» |date=2010 |series=Институт философии РАН |page=351 |isbn=978-2-244-01119-7 |url= }}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1828|1889|Чернышевскый, Николай}} [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] [[Катеґорія:Російскы писателї]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] [[Катеґорія:Філозофы]] 7farsuqynl6ek4kqd2psipmff7ark2t Гайнрих Шлиман 0 18273 169482 167167 2026-09-11T17:47:02Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 169482 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Гайнрих Шлиман |Образчик=[[File:Die Gartenlaube (1878) b 713.jpg|230px]] |Образчика_подпис= Г. Шлиман, ок.1878 |Категория_склада=Heinrich Schliemann |Чинность=[[бизнисмен]], [[археолог]], объявитель [[Троя|Трои]] |Уроджѣня={{Birth date|1822|01|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Нойбуков]] |Упокоеня={{Death date and age|1890|12|26|1822|01|06}} |Мѣсто_смерти=[[Неаполь]] |Мѣсто_погребу= }} [[File:NeubukowSchliemannTafel.jpg|thumb|{{center|Памятна табла в Нойбукови}}]] '''Гайнрих Шлиман''', {{lang-de|Johann Ludwig Heinrich Julius Schliemann}}, *[[6. януар]] [[1822]], [[Нойбуков]], [[Германия]] – †[[26. децембер]] [[1890]], [[Неапол]], [[Италия]] — нѣмецкый [[бизнисмен]], самоукый [[археолог]], объявитель [[Троя|Трои]], [[Микены|Микен]] и [[Тиринс]]у.<ref name=EB>Kuiper, Kathleen and Daniel, Glyn Edmund</ref><ref name=BRE>Авилова Л. И</ref> == Живот и заслугы == Замала любив [[Приповідка|приповѣдкы]] отця о [[Старовіка Греция|старовѣкой Греции]], стихы [[Гомер]]а, а з часом научив ся давногрецкый и сучасный [[грецкый язык]], ай вельо иншых языкох. Здобыв велике богатство в часѣ калифорнийской золотой горячкы (1848–1851) и як войсковый лиферант на Крымской войнѣ (1853–1856), и годен быв лишити бизнис и оддати ся аматерской [[археология|археологии]]. В року 1873 на Гиссарлыку,<ref>Гиссарлык, што по турецкы означать «малый замок», — грунок вышков 40&nbsp;м, положеный о 4,5&nbsp;[[км]] од нынѣшной береговой линии, в долинах рѣк Мендерес и Дюмре, при входѣ з [[Егейске море|Егейского моря]] в пролив [[Дарданелы]]. (Толстиков&nbsp;В.&nbsp;П.)</ref> [[Турция]], он объявив позостаткы давной [[Троя|Трои]], котры подтвердили историчны подѣи [[Троянска война|Троянской войны]], и поклад из золотых красуток («Сокровище Приама»), котры он вышмугльовав зоз краины. Понеже османска влада веце го не хотѣла там видѣти, ишов на далшы роскопы [[Микены|Микен]] до [[Греция|Греции]], де найшов ещи май безцѣнны позостаткы и сокровища.<ref name=EB/><ref name=BRE/> По часѣ, в року 1882, удало ся му обновити гледаня на Гиссарлыку и дале працовав уже зоз фаховым [[археолог]]ом Вилгелмом Дерпфелдом подля модерной техникы и май точно роскрываючи [[стратиграфия|стратиграфию]]. В року 1884 они роскопали велику твердыню в [[Тиринс]]у. Зато же Шлиман справовав ся, як бизнисмен, быв в археологии дилетант, вельо ся занимав саморекламов, его роботы треба приимати з осторожностьов. Але роскопы Шлимана помогли значно розвити историчны знаня и популаризировати археологию. Зато, же Шлиман не творив ся на академичне вызнаня и репутацию, его заслугы были оцѣнены лем по его смерти.<ref name=Buzeskul >Бузескул В.&nbsp;П.</ref> В наш час, зважуючи заслугы и хыбы Гайнриха Шлимана, не треба забывати, же он во своих изгледанях практично не мав попередникох, бо вшиткы поважны роскопы другой половкы [[XIX. стороча]], при котрых ся выпрацовали модерны методы полевых изгледовань, зачали ся уже по первых роскопах Шлимана, циже по року 1873. Без сомнѣву, троянскы роскопы з методичныма хыбами, котрых ся допустив самоук [[археолог]] послужили, [[парадокс]]но, [[катализатор]]ом процесса скоршого вывоя европской полевой археологии.<ref name=Tolstikov>Толстиков В. П.</ref> == Интересны факты == * Многы фаховы археологы оспорьовали тверджѣня Шлимана, же его объявлѣня то Троя, описана у [[Гомер]]а, але Шлиман финанцовав выправу археологох на мѣсто роскопох в року 1898, а в яри 1890 меджинародна конференция рѣшила спор на хосен Шлимана.<ref name=Buzeskul/> * Подля сучасной наукы, то, што найшов Шлиман, однесене ку май давному слою ''Троя&nbsp;IIg'', датованому роками [[2300 до н. е.|2400–2200 до н.е.]], циже ку добѣ [[Бронзова доба|ранньой бронзы]], котра од [[Троянска война|Троянской войны]] (слои ''Троя&nbsp;VI'' и ''Троя&nbsp;VII'') была скорше вецей як на тысяч рокы.<ref name=Tolstikov/> * Шлиман писав дневникы, але в [[тестамент]]ѣ заказав их публиковати скорше як через 100 рокы по своей смерти, и аж тогды ся выявило, же многе, што написав в роскошных выданях о своих объявлѣньох, не одповѣдать тому, што пише в дневниках?<ref name=Tolstikov/> * коли Шлиман обгледав тото мѣсто, де подля опису Гомера мала быти Троя, не нашов нич и росчарованый хотѣв ся вернути, але запоздив на шифу; ту го в приставѣ стрѣтив англицкый конзул Фрэнк Калверт, котрый ся розумѣв на археологии и порадив му копати на Гисарлыку. котрый уже наполы быв тогды в его приватной властности — ещи еден серенчливый трафунок, котрыма повный живот Шлимана?<ref name=Tolstikov/> == Жерела и одказы == * {{Cite web |author='''Kuiper, Kathleen and Daniel, Glyn Edmund''' |title=Heinrich Schliemann |publisher=Encyclopedia Britannica |date=2 Jan. 2022 |url=https://www.britannica.com/biography/Heinrich-Schliemann |accessdate=2022-01-02}}{{ref-en}} * {{Cite book |author='''Авилова Л. И.''' |chapter=ШЛИМАН |title=// Большая российская энциклопедия |location=Москва, 2017 |at=Том&nbsp;35, стр.&nbsp;57–58 |date=Электронная версия, 2019 |url=https://old.bigenc.ru/archeology/text/4944082 }}{{ref-ru}} * {{Cite book |author='''Бузескул В.&nbsp;П.''' |title=Введение в историю Греции |at=Cc.&nbsp;381–392 |url=http://www.sno.pro1.ru/lib/buzeskul_vvedeine_v_istoriju_grezii/28.htm#nem}}{{ref-ru}} * {{cite web |url=http://www.antic-art.ru/data/troy/index.php |title=Сокровища Трои |author='''Толстиков В. П.''' |publisher=ГМИИ им. А. С. Пушкина |accessdate=2022-01-08}}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1822|1890|Шлиман, Гайнрих}} [[Катеґорія:Археологы]] [[Катеґорія:Бизнисмены]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] [[Катеґорія:Троя]] [[Катеґорія:Атены]] 8gx528wkr3kbi8c05vkf0tchyhca73t Time (журнал) 0 21254 169473 166975 2026-09-11T16:42:15Z Rue323 31002 169473 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''«Та́йм»''' ([[Анґліцькый язык|анґ]]. ''Тime'', дословно — [[час]]) — америцькый журнал тыжднёвик из штаб-квартиров у [[Ню Йорк (місто)|Ню-Йоркови]]. Єдно из май старых и вплывовых выздань у [[ЗША]], журнал мать [[Азія|Азійську]], [[Океанія|Океанійську]] и [[Европа|Европську]] філії. Знамый за аналітичні коментарі за світову и вӱтцьӱзняну [[Політіка|політику]] [[ЗША]], рейтинґам, такым ге «Чоловік року» и т.д. {{Стыржень}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BC_(%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB) Time (журнал)] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). gd5rwfekpddj0wbfa57757moq5iy25u Реставрація Мейджі 0 24137 169474 163379 2026-09-11T16:45:42Z Rue323 31002 169474 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} '''Реставрація Мейджі''' ({{Lang-ja|明治維新}} {{Lang|ja|''Meiji Ishin''}}, {{IPA|[mei.(d)ʑi iꜜ.ɕiɴ, meː-]}}<ref>{{cite book|script-title=ja:NHK日本語発音アクセント新辞典|publisher=NHK Publishing|editor=NHK Broadcasting Culture Research Institute|date=24 May 2016|language=ja}}</ref>), у свуй час знама як '''Благородна реставрація''' ({{Lang-ja|御維新／御一新}} {{Lang|ja|''Goi(s)shin''}}),<ref>{{cite web |url=https://kotobank.jp/word/%E5%BE%A1%E4%B8%80%E6%96%B0-493636 |script-title=ja:御一新 |script-website=ja:コトバンク |language=ja |title=御一新 }}</ref> знама и як '''реновація''', '''револуція''', '''реформа''', '''удновліня Мейджі''' была політична подія, котра удновила імперськоє правліня у Японії у 1868.&nbsp;році пуд проводом [[Імператор Мейджі|Імператора Мейджі]]. Імператоры были и сперед тым, айбо реставрація Мейджі удновила практичну власть імператора Японії тай консолідовала пуд ним політичну систему.{{Refn|Політична власть ся консолідовала пуд імператором, айбо власть перейшла и ґрупі людий, знамых як оліґархія Мейджі тай Ґенро.<ref name="polsy">{{cite book|last1=Gordon|first1=Andrew|title=A Modern History of Japan From Tokugawa Times to the Present.|url=https://archive.org/details/modernhistoryjap00gord|url-access=limited|date=2003|publisher=Oxford University Press|location=New York|isbn=9780198027089|pages=[https://archive.org/details/modernhistoryjap00gord/page/n75 61]–62}}</ref>|group=зазначка|name=MeijiOligarchy}} Реставрація стала читавов змінов у японськуй політичнуй и соціалнуй структурі тай припала на період [[Період Едо|пузнього Едо]]&nbsp;– зачатку [[Ера Мейджі|еры Мейджі]], кой Японія ся скоро індустріалізовала и принимала западні ідеалы, выробні методы тай технолоґії. Причинов реформы стали економічні тай політичні сложності, котрі пережывав [[шоґунат Токуґава]]. Тоты проблемы ся доповньовали приходом чужоземных держав у реґіон&nbsp;— головно [[Експедиція Перрі|експедиції Перрі]] на наказ [[Презіденты США|президента]] [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатув Америкы]] [[Міллард Філмор|Мілларда Філмора]]&nbsp;— котрі были угрозов про токуґавську політику [[Сакоку|''сакоку'']]. Подля нерувных договореностий Японію силовали удкрыти порты Западови, бючи по політичному авторитетови [[Шоґун|шоґуна]] тай японському суверенітету. Імператорськый удказ уд дій шоґуна став причинов ідеолоґічного розділеня у [[Самурай|самурайськум]] класі, котрі пережывали за свої [[Феодалізм|феодалні]] обоязкы перед и шоґуном, и імператором. Многі низко- тай середньоранґові самураї стали ''шіші'' („чоловіками духа“), уддаными імператорськым планам „укіряти варварув“. Фракційні споры удну японськых [[Ган (Японія)|князтв]] привели д конфліктови подакотрых князтв из Токуґавов. Они ся орґанізовали у антитокуґавськый аліанс и пуд проводом [[Аліанс Сацумы и Чошу|Сацумы и Чошу]] зверли шоґунувську систему. 3.&nbsp;януара 1868.&nbsp;року імператор Мейджі уголосив удновліня політичної власти імператорського дома. Цілі нового уряду были укладені новым імператором у [[Присяга на пять статий|присязі на пять статий]]. Далшый опур Токуґавы новому урядови ся проявив у [[Бошінська война|Бошінськуй войні]] тай недовгочаснуй [[Республіка Езо|Республіці Езо]], айбо на 1870.&nbsp;рокы імператорська власть уже практично ся не пуддавала сомніву. Нова власть реформовала цілі соціалні верствы, вывела з оборота стару валуту, систему князтв, а пак и класову позицію самураюв. Скасованя шоґуната тай індустріалізація общества на подобу западных імперій спричинила Саґськоє тай Сацумськоє повстаня, айбо завершило епоху феудалізма у японському обществі. Реставрація Мейджі стала фундаментом про інституції [[Японська імперія|Японської імперії]] тай мала читаві наслідкы у [[Азія|восточнуй Азії]], де Японія вела колоніалну політику в бук свойих сосідув. [[Конституція Мейджі]] 1889.&nbsp;року была платна до [[Окупація Японії Союзниками|окупації Японії]] [[Союзникы (Друга світова война)|Союзниками]] по кунцьови [[Друга світова война|Другої світової войны]]. == Зазначкы == <references group="зазначка" /> == Референції == <references /> t1381xhqjnmoil0qf23p64s5rq203i8 169475 169474 2026-09-11T16:46:32Z Rue323 31002 Зрушена верзія [[Special:Diff/169474|169474]] од хоснователя [[Special:Contributions/Rue323|Rue323]] ([[User talk:Rue323|діскусія]]) 169475 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} '''Реставрація Мейджі''' ({{Lang-ja|明治維新}} {{Lang|ja|''Meiji Ishin''}}, {{IPA|[mei.(d)ʑi iꜜ.ɕiɴ, meː-]}}<ref>{{cite book|script-title=ja:NHK日本語発音アクセント新辞典|publisher=NHK Publishing|editor=NHK Broadcasting Culture Research Institute|date=24 May 2016|language=ja}}</ref>), у свуй час знама як '''Благородна реставрація''' ({{Lang-ja|御維新／御一新}} {{Lang|ja|''Goi(s)shin''}}),<ref>{{cite web |url=https://kotobank.jp/word/%E5%BE%A1%E4%B8%80%E6%96%B0-493636 |script-title=ja:御一新 |script-website=ja:コトバンク |language=ja |title=御一新 }}</ref> знама и як '''реновація''', '''револуція''', '''реформа''', '''удновліня Мейджі''' была політична подія, котра удновила імперськоє правліня у Японії у 1868.&nbsp;році пуд проводом [[Імператор Мейджі|Імператора Мейджі]]. Імператоры были и сперед тым, айбо реставрація Мейджі удновила практичну власть імператора Японії тай консолідовала пуд ним політичну систему.{{Refn|Політична власть ся консолідовала пуд імператором, айбо власть перейшла и ґрупі людий, знамых як оліґархія Мейджі тай Ґенро.<ref name="polsy">{{cite book|last1=Gordon|first1=Andrew|title=A Modern History of Japan From Tokugawa Times to the Present.|url=https://archive.org/details/modernhistoryjap00gord|url-access=limited|date=2003|publisher=Oxford University Press|location=New York|isbn=9780198027089|pages=[https://archive.org/details/modernhistoryjap00gord/page/n75 61]–62}}</ref>|group=зазначка|name=MeijiOligarchy}} Реставрація стала читавов змінов у японськуй політичнуй и соціалнуй структурі тай припала на період [[Період Едо|пузнього Едо]]&nbsp;– зачатку [[Ера Мейджі|еры Мейджі]], кой Японія ся скоро індустріалізовала и принимала западні ідеалы, выробні методы тай технолоґії. Причинов реформы стали економічні тай політичні сложності, котрі пережывав [[шоґунат Токуґава]]. Тоты проблемы ся доповньовали приходом чужоземных держав у реґіон&nbsp;— головно [[Експедиція Перрі|експедиції Перрі]] на наказ [[Презіденты США|президента]] [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатув Америкы]] [[Міллард Філмор|Мілларда Філмора]]&nbsp;— котрі были угрозов про токуґавську політику [[Сакоку|''сакоку'']]. Подля нерувных договореностий Японію силовали удкрыти порты Западови, бючи по політичному авторитетови [[Шоґун|шоґуна]] тай японському суверенітету. Імператорськый удказ уд дій шоґуна став причинов ідеолоґічного розділеня у [[Самурай|самурайськум]] класі, котрі пережывали за свої [[Феудалізм|феудалні]] обоязкы перед и шоґуном, и імператором. Многі низко- тай середньоранґові самураї стали ''шіші'' („чоловіками духа“), уддаными імператорськым планам „укіряти варварув“. Фракційні споры удну японськых [[Ган (Японія)|князтв]] привели д конфліктови подакотрых князтв из Токуґавов. Они ся орґанізовали у антитокуґавськый аліанс и пуд проводом [[Аліанс Сацумы и Чошу|Сацумы и Чошу]] зверли шоґунувську систему. 3.&nbsp;януара 1868.&nbsp;року імператор Мейджі уголосив удновліня політичної власти імператорського дома. Цілі нового уряду были укладені новым імператором у [[Присяга на пять статий|присязі на пять статий]]. Далшый опур Токуґавы новому урядови ся проявив у [[Бошінська война|Бошінськуй войні]] тай недовгочаснуй [[Республіка Езо|Республіці Езо]], айбо на 1870.&nbsp;рокы імператорська власть уже практично ся не пуддавала сомніву. Нова власть реформовала цілі соціалні верствы, вывела з оборота стару валуту, систему князтв, а пак и класову позицію самураюв. Скасованя шоґуната тай індустріалізація общества на подобу западных імперій спричинила Саґськоє тай Сацумськоє повстаня, айбо завершило епоху феудалізма у японському обществі. Реставрація Мейджі стала фундаментом про інституції [[Японська імперія|Японської імперії]] тай мала читаві наслідкы у [[Азія|восточнуй Азії]], де Японія вела колоніалну політику в бук свойих сосідув. [[Конституція Мейджі]] 1889.&nbsp;року была платна до [[Окупація Японії Союзниками|окупації Японії]] [[Союзникы (Друга світова война)|Союзниками]] по кунцьови [[Друга світова война|Другої світової войны]]. == Зазначкы == <references group="зазначка" /> == Референції == <references /> mcksu5tq6q9hy99p9wcg5tpzqjp090a Шаблона:Номінація 10 25065 169468 169318 2026-09-11T15:53:20Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Шаблона:Номенація]] на [[Шаблона:Номінація]]: Назва з помилкою 169318 wikitext text/x-wiki <noinclude>{| class="wikitable" |- |</noinclude>style="background: #FFE3E3; color: black; vertical-align: middle; text-align: {{{align|center}}}; {{{style|}}}" class="no table-no2 notheme"|{{{1|Номінація}}}<noinclude> |} {{Documentation|Template:Table cell templates/doc}} </noinclude> 2zf4bprfvk5qpzxldb0kbzfbmf7dji8 Камі-Оґава (штація) 0 25077 169497 169419 2026-09-12T09:26:54Z Rue323 31002 169497 wikitext text/x-wiki '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[Ромаджі|ром]]. Kami-Ogawa-eki; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — штація [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація ''М''''іто'', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.</ref> {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} == Історія == Штація Камі-Оґава была заложена 15. авґуста 1925. року.<ref>[https://ndl.go.jp 鉄道省告示第149号. 官報. 1925-08-10]</ref> == За штацію == == Пасажироток == Штація мать невелику хоснованость позад удтока чиляди у вароші и природного уменшіня обывательства (старіня нації). Сериднёє число на динь є 34 пасажира, из них 26 хоснувуть реґуларні проїздні білеты, а 8 то нереґуларні пасажиры.<ref>https://www.jreast.co.jp/company/data/passenger/2024_08.html/</ref> == Иппен позерайте == * [[Японська желізниця]] * [[Ібаракі-кен]] * [[Дайґо]] == Удкликованя == 9388tyvfl91wolqiodf2yey756v9qhe 169498 169497 2026-09-12T09:36:29Z Rue323 31002 169498 wikitext text/x-wiki '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[Ромаджі|ром]]. Kami-Ogawa-eki; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — штація [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація ''М''''іто'', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.</ref> {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} == Історія == Штація Камі-Оґава была заложена 15. авґуста 1925. року.<ref name="kanpo_1925">[https://ndl.go.jp 鉄道省告示第149号.] 官報. 10. авґуста 1925.</ref> == За штацію == == Пасажироток == Штація мать невелику хоснованость позад удтока чиляди у вароші и природного уменшіня обывательства (старіня нації). Сериднёє число на динь є 34 пасажира, из них 26 хоснувуть реґуларні проїздні білеты, а 8 то нереґуларні пасажиры.<ref name="passenger_2024">[https://jreast.co.jp 各駅の乗車人員 (2024年度).] JR東日本 (JR East).</ref> == Иппен позерайте == * [[Японська желізниця]] * [[Ібаракі-кен]] * [[Дайґо]] == Удкликованя == 0geoqh126yv9j5dwouyqbos3mrw4oxq 169499 169498 2026-09-12T09:37:37Z Rue323 31002 /* Пасажироток */ 169499 wikitext text/x-wiki '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[Ромаджі|ром]]. Kami-Ogawa-eki; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — штація [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація ''М''''іто'', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.</ref> {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} == Історія == Штація Камі-Оґава была заложена 15. авґуста 1925. року.<ref name="kanpo_1925">[https://ndl.go.jp 鉄道省告示第149号.] 官報. 10. авґуста 1925.</ref> == За штацію == == Пасажироток == Штація мать невелику хоснованость позад удтока чиляди у вароші и природного уменшіня обывательства (старіня нації). Сериднёє число на динь є 34 пасажира, из них 26 хоснувуть реґуларні проїздні білеты, а 8 то нереґуларні пасажиры.<ref name="passenger_2024">[https://ndl.go.jp 各駅の乗車人員 (2024年度).] JR東日本 (JR East).</ref> == Иппен позерайте == * [[Японська желізниця]] * [[Ібаракі-кен]] * [[Дайґо]] == Удкликованя == lt9f1plyaluiiy12bhdktfqa5f7rai0 169500 169499 2026-09-12T09:46:53Z Rue323 31002 169500 wikitext text/x-wiki '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[Ромаджі|ром]]. Kami-Ogawa-eki; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — штація [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація ''М''''іто'', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.</ref> {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} == Історія == Штація Камі-Оґава была заложена 15. авґуста 1925. року.<ref name="kanpo_1925">[https://ndl.go.jp 鉄道省告示第149号.] 官報. 10. авґуста 1925.</ref> == За штацію == Желізнодорожна штація є наземныв и мать дві протикладні бокові платформы, обслуговувущі два путі. Платформы зъединені миже собов надземным пішоходным мостом. Штація не облажена автоматичными турнікетами, єднак на ньӱв установлені терміналы на читаня безконтактных транспортных карт (Suica). Камі-Оґава робить у безпілотнӱм режимови (без фурташного штата робӱтникӱв), а управліня маршрутом поїздӱв проводить ся через централізовану систему CTC.<ref name="jreast_info"> {{cite web |url=https://jreast.co.jp |title=駅情報（上小川駅）：JR東日本 |publisher=East Japan Railway Company |language=ja |accessdate=2026-09-12}} </ref> == Пасажироток == Штація мать невелику хоснованость позад удтока чиляди у вароші и природного уменшіня обывательства (старіня нації). Сериднёє число на динь є 34 пасажира, из них 26 хоснувуть реґуларні проїздні білеты, а 8 то нереґуларні пасажиры.<ref name="passenger_2024">[https://ndl.go.jp 各駅の乗車人員 (2024年度).] JR東日本 (JR East).</ref> == Иппен позерайте == * [[Японська желізниця]] * [[Ібаракі-кен]] * [[Дайґо]] == Удкликованя == if2yvjlhpncq1ers25kkn98nrn59p9s 169501 169500 2026-09-12T09:48:15Z Rue323 31002 /* За штацію */ 169501 wikitext text/x-wiki '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[Ромаджі|ром]]. Kami-Ogawa-eki; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — штація [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація ''М''''іто'', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.</ref> {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} == Історія == Штація Камі-Оґава была заложена 15. авґуста 1925. року.<ref name="kanpo_1925">[https://ndl.go.jp 鉄道省告示第149号.] 官報. 10. авґуста 1925.</ref> == За штацію == Желізнодорожна штація є наземныв и мать дві протикладні бокові платформы, обслуговувущі два путі. Платформы зъединені миже собов надземным пішоходным мостом. Штація не облажена автоматичными турнікетами, єднак на ньӱв установлені терміналы на читаня безконтактных транспортных карт (Suica). Камі-Оґава робить у безпілотнӱм режимови (без фурташного штата робӱтникӱв), а управліня маршрутом поїздӱв проводить ся через централізовану систему CTC.<ref name="jreast_info"> {{cite web |url=https://jreast.co.jp |title=駅情報（上小川駅）：JR東日本 |publisher=East Japan Railway Company |language=японськы |accessdate=2026-09-12}} </ref> == Пасажироток == Штація мать невелику хоснованость позад удтока чиляди у вароші и природного уменшіня обывательства (старіня нації). Сериднёє число на динь є 34 пасажира, из них 26 хоснувуть реґуларні проїздні білеты, а 8 то нереґуларні пасажиры.<ref name="passenger_2024">[https://ndl.go.jp 各駅の乗車人員 (2024年度).] JR東日本 (JR East).</ref> == Иппен позерайте == * [[Японська желізниця]] * [[Ібаракі-кен]] * [[Дайґо]] == Удкликованя == qxllsj3pkgby91lj5v5isbwi0mf7ew0 169502 169501 2026-09-12T09:49:48Z Rue323 31002 /* За штацію */ 169502 wikitext text/x-wiki '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[Ромаджі|ром]]. Kami-Ogawa-eki; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — штація [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація ''М''''іто'', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.</ref> {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} == Історія == Штація Камі-Оґава была заложена 15. авґуста 1925. року.<ref name="kanpo_1925">[https://ndl.go.jp 鉄道省告示第149号.] 官報. 10. авґуста 1925.</ref> == За штацію == Желізнодорожна штація є наземныв и мать дві протикладні бокові платформы, обслуговувущі два путі. Платформы зъединені миже собов надземным пішоходным мостом. Штація не облажена автоматичными турнікетами, єднак на ньӱв установлені терміналы на читаня безконтактных транспортных карт (Suica). Камі-Оґава робить у безпілотнӱм режимови (без фурташного штата робӱтникӱв), а управліня маршрутом поїздӱв проводить ся через централізовану систему CTC.<ref name="jreast_info"> {{cite web |url=https://www.jreast.co.jp/estation/station/info.aspx?StationCd=484 |title=駅情報（上小川駅）：JR東日本 |publisher=East Japan Railway Company |language=японськы |accessdate=2026-09-12}} </ref> == Пасажироток == Штація мать невелику хоснованость позад удтока чиляди у вароші и природного уменшіня обывательства (старіня нації). Сериднёє число на динь є 34 пасажира, из них 26 хоснувуть реґуларні проїздні білеты, а 8 то нереґуларні пасажиры.<ref name="passenger_2024">[https://ndl.go.jp 各駅の乗車人員 (2024年度).] JR東日本 (JR East).</ref> == Иппен позерайте == * [[Японська желізниця]] * [[Ібаракі-кен]] * [[Дайґо]] == Удкликованя == 0vyld9zhbhjzurwmlif1hnalquvakh3 169503 169502 2026-09-12T10:00:22Z Rue323 31002 169503 wikitext text/x-wiki '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[Ромаджі|ром]]. Kami-Ogawa-eki; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — [[Заставка желѣзницѣ|штація]] [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація ''М''''іто'', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.</ref> {{Універзалный інфобокс}} == Історія == Желізнодорожна штація Камі-Оґава была заложена [[15. авґуст|15. авґуста]] [[1925]]. року.<ref name="kanpo_1925">[https://ndl.go.jp 鉄道省告示第149号.] 官報. 10. авґуста 1925.</ref> == За штацію == [[Заставка желѣзницѣ|Желізнодорожна штація]] є наземныв и мать дві протикладні бокові платформы, обслуговувущі два путі. Платформы зъединені миже собов надземным пішоходным мостом. Штація не облажена автоматичными турнікетами, єднак на ньӱв установлені терміналы на читаня безконтактных транспортных карт (Suica). Камі-Оґава робить у безпілотнӱм режимови (без фурташного штата робӱтникӱв), а управліня маршрутом поїздӱв проводить ся через централізовану систему CTC.<ref name="jreast_info"> {{cite web |url=https://www.jreast.co.jp/estation/station/info.aspx?StationCd=484 |title=駅情報（上小川駅）：JR東日本 |publisher=East Japan Railway Company |language=японськы |accessdate=2026-09-12}} </ref> == Пасажироток == Штація мать невелику хоснованость позад удтока чиляди у вароші и природного уменшіня обывательства (старіня нації). Сериднёє число на динь є 34 пасажира, из них 26 хоснувуть реґуларні проїздні білеты, а 8 то нереґуларні пасажиры.<ref name="passenger_2024">[https://ndl.go.jp 各駅の乗車人員 (2024年度).] JR東日本 (JR East).</ref> == Иппен позерайте == * [[Японська желізниця]] * [[Ібаракі-кен]] * [[Дайґо]] * [[Желѣзниця|Желізниця]] * [[Заставка желѣзницѣ|Желізнична штація]] == Удкликованя == qu1ba52ar19xexxql4j5yh1vbms7kp4 169504 169503 2026-09-12T10:03:34Z Rue323 31002 169504 wikitext text/x-wiki '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[Ромаджі|ром]]. Kami-Ogawa-eki; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — [[Заставка желѣзницѣ|штація]] [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація '''''Міто'''''<nowiki/>''', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.'''</ref> {{Універзалный інфобокс}} == Історія == Желізнодорожна штація Камі-Оґава была заложена [[15. авґуст|15. авґуста]] [[1925]]. року.<ref name="kanpo_1925">[https://ndl.go.jp 鉄道省告示第149号.] 官報. 10. авґуста 1925.</ref> == За штацію == [[Заставка желѣзницѣ|Желізнодорожна штація]] є наземныв и мать дві протикладні бокові платформы, обслуговувущі два путі. Платформы зъединені миже собов надземным пішоходным мостом. Штація не облажена автоматичными турнікетами, єднак на ньӱв установлені терміналы на читаня безконтактных транспортных карт (Suica). Камі-Оґава робить у безпілотнӱм режимови (без фурташного штата робӱтникӱв), а управліня маршрутом поїздӱв проводить ся через централізовану систему CTC.<ref name="jreast_info"> {{cite web |url=https://www.jreast.co.jp/estation/station/info.aspx?StationCd=484 |title=駅情報（上小川駅）：JR東日本 |publisher=East Japan Railway Company |language=японськы |accessdate=2026-09-12}} </ref> == Пасажироток == Штація мать невелику хоснованость позад удтока чиляди у вароші и природного уменшіня обывательства (старіня нації). Сериднёє число на динь є 34 пасажира, из них 26 хоснувуть реґуларні проїздні білеты, а 8 то нереґуларні пасажиры.<ref name="passenger_2024">[https://ndl.go.jp 各駅の乗車人員 (2024年度).] JR東日本 (JR East).</ref> == Иппен позерайте == * [[Японська желізниця]] * [[Ібаракі-кен]] * [[Дайґо]] * [[Желѣзниця|Желізниця]] * [[Заставка желѣзницѣ|Желізнична штація]] == Удкликованя == hc8wru0mb68rhxf8il8hks0vfe2y4ak Шаблона:Номенація 10 25078 169469 2026-09-11T15:53:20Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Шаблона:Номенація]] на [[Шаблона:Номінація]]: Назва з помилкою 169469 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:Номінація]] 8zjhwstctngni4kzh706bn9ncfi3cr6 Григорій зо Сянока 0 25079 169490 2026-09-11T18:52:48Z Igor Kercsa 5504 Igor Kercsa переменовав сторінку [[Григорій зо Сянока]] на [[Григорій зо Санока]]: як в текстѣ 169490 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Григорій зо Санока]] 19j8uf4ouitdcyx66973gg6rf0h9pbd Шаблона:Cite interview 10 25080 169496 2026-09-11T20:17:11Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: <includeonly>{{#invoke:citation/CS1|citation |CitationClass=interview }}</includeonly><noinclude> {{documentation}} [[Category:Lua-based templates]] </noinclude> 169496 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#invoke:citation/CS1|citation |CitationClass=interview }}</includeonly><noinclude> {{documentation}} [[Category:Lua-based templates]] </noinclude> fiwdindy6agekhy6sc8j6qye9bqs95a Османьскый язык 0 25081 169505 2026-09-12T11:16:47Z ~2026-49373-79 36906 Османьскый язык 169505 wikitext text/x-wiki Османьскый язык tbqt90is88ypxgi8zezwgz0qq87quc3