Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.20 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Буенос Айрес 0 512 169628 161181 2026-09-16T16:13:04Z Flipdot 23893 169628 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Буе́нос А́йрес''' ({{lang-es|Buenos Aires}} {{Audio-IPA|Es_Buenos_Aires.ogg|[ˈbwenos ˈajɾes]}}), повнов назывков '''Автономный варош Буенос Айрес''' ({{lang-es|Ciudad Autónoma de Buenos Aires}}) є [[головный варош|головный]] и майвеликый [[варош]] [[Арґентина|Арґентины]]. Сам варош має 3.1&nbsp;міліона обывателюв, а його аґломерація&nbsp;— 16.7&nbsp;міліона, што го чинит 21.&nbsp;майвеликов метрополійнов земльов у світі.<ref name="Demographia">{{cite web |date=July 2022 |title=Demographia World Urban Areas, 18th Annual Edition |url=http://www.demographia.com/db-worldua.pdf |access-date=2023-01-30 |publisher=Demographia }}</ref> Буенос Айрес знамый за всокочену [[Еклектика|еклектичну]] европську архітектуру<ref>{{cite web |url=http://www.lonelyplanet.com/argentina/travel-tips-and-articles/76692 |title=Introduction to architecture in Buenos Aires |publisher=Lonely Planet |date=14 June 2011 |access-date=18 January 2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20150118104835/http://www.lonelyplanet.com/argentina/travel-tips-and-articles/76692 |archive-date=18 January 2015 }}</ref> и активный културный жывут.<ref name="adventurelife">{{cite web |url=http://www.adventure-life.com/articles/buenos-aires-83 |title=Buenos Aires History and Culture |publisher=Adventure Life |access-date=28 May 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120916190255/http://www.adventure-life.com/articles/buenos-aires-83/ |archive-date=16 September 2012 |url-status=live }}</ref> Буенос Айрес&nbsp;— многокултурный варош и дум про многі етнічні и реліґійні ґрупы. Уд 19.&nbsp;стороча варош, як и ціла крайина, принимат міліоны іміґрантув по вшыткум світі. Буенос Айрес єден из майрозмайитых варошув у [[Америкы|Америках]].<ref>{{cite web |url=http://www.buenosaires.gob.ar/cultos/turismo-religioso |author=Buenos Aires Ciudad |title=Turismo Religioso |language=es |access-date=25 November 2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160105115134/http://www.buenosaires.gob.ar/cultos/turismo-religioso |archive-date=5 January 2016 }}</ref> У 1880.&nbsp;році, по Арґентинськуй громадянськуй войні, варош быв федералізованый и удділив ся уд Буеносайреської провінції.<ref>{{cite book|title=La federalización de Buenos Aires: debates y documentos|last=Ruiz Moreno|first=Isidro|publisher=Buenos Aires: Hyspamerica|year=1986|isbn=978-950-614-467-8|location=Buenos Aires}}</ref> Гатары вароша ся розшырили и включили в себе сосідні варощикы Белґрано тай Флорес, котрі теперь сут районами Буенос Айреса. Конституційна поправка 1994.&nbsp;року дала варошови автономію. Громадяны убрали свого першого голову вароського уряда в 1996; сперед тым ся мер убирав напряму президентом Арґентины. == Етимолоґія == [[Файл:Nuestra Señora del Buen Aire plaza Cerdeña.jpg|upright|left|міні|Діва Марія Буенайрська перед будовов Націоналного департамента міґрації]] Архівні записы [[Араґонська корона|Араґонської короны]] свідчат, ож по захватови Кальярі в [[Сардінія|Сардінії]] уд пізанцюв у 1324.&nbsp;році туды яли приходити каталанські місіонеры и [[єзуіты]]; селили ся вни на верьху берега над варошом.<ref name="catalanname">{{cite web |url=http://en.todobuenosaires.com/buenos_aires/en/historia/origenombre.php |title=Origin of the name Buenos Aires |publisher=Todo Buenos Aires |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119003340/http://en.todobuenosaires.com/buenos_aires/en/historia/origenombre.php |archive-date=19 January 2015 |url-status=live }}</ref> Берег они кликали Бонайра (Bonaira вадь по сардинськы Bonaria), бо там не чути были мерзького запаху старого вароша (замкової території), котрый лежав коло [[Мочарь|мочарюв]]. Бігом облогы Кальярі каталанці поклали горі капличку Богородиці. У 1335.&nbsp;році король [[Алфонс IV. Араґонськый|Алфонс&nbsp;IV.&nbsp;Добрый]] подарив церьков мерцедарьському орденови, котрый поклав абатство, дотеперь цілоє. У рокы по тому зачала ходити межи челядьов історія, гибы статуя Дівы Марії чудом розогнала бурю в Середземному морьови, удкедь ї утягнули. Статую розмістили в абатстві. Іспанські морякы, особено андалузці, честовали тот образ и часто кликали „Добрі вітры“ на помуч у навіґації и вбы не трафити у біду. Пак ся поклала така капличка Дівы Марії Буенайрської и в [[Севія|Севії]].<ref name="catalanname" /> У часы закладеня Буенос Айреса іспанські морякы прибыли до рікы Ла Плата вдяку благословіню „Дівы Марії Добрых вітрув“ (Santa Maria de los Buenos Aires); они вірили, ож она вчинила добрі вітры, котрі їм помогли безпечно дуйти д берегови днешнього вароша.<ref name="banderin">{{cite web |language=es |url=http://rotaryba.com.ar/?page_id=80 |title=Nuestro Banderín |publisher=Buenos Aires Rotary Club |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119004113/http://rotaryba.com.ar/?page_id=80 |archive-date=19 January 2015 |url-status=live }}</ref> [[Конкістадор]] [[Педро де Мендоза]] назвав варош Santa Maria de los Buenos Aires на єї честь з понукы [[капелана]] їхньої експедиції&nbsp;.<ref>{{cite web |url=http://www.pittau.it/Sardo/bonaria.html |title=Massimo Pittau – La Madonna di Bonaria di Cagliari e Buenos Aires |work=pittau.it |access-date=13 January 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160208055821/http://www.pittau.it/Sardo/bonaria.html |archive-date=8 February 2016 |url-status=live }}</ref> Мало май пак поселеня атаковали місні бывателі и в 1541.&nbsp;році його зохабили.<ref name="banderin" /> Довгый час назывка вароша ся приписовала Санчови дел Кампови, котрый по прибытю гадано вповів: „Ейбо добрі вітры сього краю!“. У 1882.&nbsp;році арґентинськый бізнісмен [[Едуардо Мадеро]] по деталному зглядованьови іспанськых архівув дуйшов ид услідкови, ож назывка вароша скапчана из моряцькым бечелованьом Дівы Марії Буенайрської.<ref>{{cite book|url=https://archive.org/details/estudiotopogrfi00martgoog|quote=sancho del campo buenos aires.|title=Estudio topográfico é historia demografica de la ciudad de Buenos Aires|publisher=Compañía Sud-Americana de Billetes de Banco|author=B. Martinez, Alberto|year=1889|location=Buenos Aires|page=[https://archive.org/details/estudiotopogrfi00martgoog/page/n26 14]}}</ref> Другоє, ужек фурташноє поселеня заклав у 1580.&nbsp;році Хуан де Ґарай, приплывши з [[Асунсьйон]]а (теперь столиця [[Параґвай|Параґвая]]) ріков [[Парана]]. Ґарай усокотив назву, котру убрав быв Мендоза и назвав варош {{Lang|es|Ciudad de la Santísima Trinidad y Puerto de Santa María del Buen Aire}} („Варош Пресятої Тройці и порт Дівы Марії Добрых вітрув“). Уд 17.&nbsp;стороча стала ся часто хосновати куртанка уд тої назывкы, и з часом она стала офіційнов назывков.<ref name="provincia">{{cite web |url=http://www.buenosaires.gov.ar/areas/ciudad/historico/calendario/destacado.php?menu_id=23203&ide=44 |title=Calendario Histórico – Segunda fundación de Buenos Aires |language=es |publisher=Government of the Autonomous City of Buenos Aires |access-date=9 February 2012 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20121024201506/http://www.buenosaires.gov.ar/areas/ciudad/historico/calendario/destacado.php?menu_id=23203&ide=44 |archive-date=24 October 2012 }}</ref> По іспанськы ся Буенос Айрес часто абревіює до {{Lang|es|Bs.As.}},<ref>{{cite web |url=http://spanish.about.com/od/writtenspanish/a/abbreviations.htm |title=Spanish Abbreviations |publisher=About.com |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150404051117/http://spanish.about.com/od/writtenspanish/a/abbreviations.htm |archive-date=4 April 2015 |url-status=live }}</ref> хоть хоснувут ся и варіанты {{Lang|es|B.A.}} тай {{Lang|es|BA}}.<ref>{{cite web |url=http://www.allacronyms.com/_internet_slang/BA/Buenos_Aires |title=BA Abbreviation |work=All Acronyms |publisher=allacronyms.com |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119013148/http://www.allacronyms.com/_internet_slang/BA/Buenos_Aires |archive-date=19 January 2015 |url-status=live }}</ref> Удкой варош дустав автономію, хоснує ся абревіатура {{Lang|es|CABA}} (уд {{Lang|es|Ciudad Autónoma de Buenos Aires}}). == Референції == {{Reflist}} {{Commons|Buenos Aires}} [[Катеґорія:Міста Арґентины]] [[Катеґорія:Головны міста]] h4wler5cive2yr66qqcj0rxroksz7h5 169629 169628 2026-09-16T16:14:04Z Flipdot 23893 /* Етимолоґія */ 169629 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Буе́нос А́йрес''' ({{lang-es|Buenos Aires}} {{Audio-IPA|Es_Buenos_Aires.ogg|[ˈbwenos ˈajɾes]}}), повнов назывков '''Автономный варош Буенос Айрес''' ({{lang-es|Ciudad Autónoma de Buenos Aires}}) є [[головный варош|головный]] и майвеликый [[варош]] [[Арґентина|Арґентины]]. Сам варош має 3.1&nbsp;міліона обывателюв, а його аґломерація&nbsp;— 16.7&nbsp;міліона, што го чинит 21.&nbsp;майвеликов метрополійнов земльов у світі.<ref name="Demographia">{{cite web |date=July 2022 |title=Demographia World Urban Areas, 18th Annual Edition |url=http://www.demographia.com/db-worldua.pdf |access-date=2023-01-30 |publisher=Demographia }}</ref> Буенос Айрес знамый за всокочену [[Еклектика|еклектичну]] европську архітектуру<ref>{{cite web |url=http://www.lonelyplanet.com/argentina/travel-tips-and-articles/76692 |title=Introduction to architecture in Buenos Aires |publisher=Lonely Planet |date=14 June 2011 |access-date=18 January 2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20150118104835/http://www.lonelyplanet.com/argentina/travel-tips-and-articles/76692 |archive-date=18 January 2015 }}</ref> и активный културный жывут.<ref name="adventurelife">{{cite web |url=http://www.adventure-life.com/articles/buenos-aires-83 |title=Buenos Aires History and Culture |publisher=Adventure Life |access-date=28 May 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120916190255/http://www.adventure-life.com/articles/buenos-aires-83/ |archive-date=16 September 2012 |url-status=live }}</ref> Буенос Айрес&nbsp;— многокултурный варош и дум про многі етнічні и реліґійні ґрупы. Уд 19.&nbsp;стороча варош, як и ціла крайина, принимат міліоны іміґрантув по вшыткум світі. Буенос Айрес єден из майрозмайитых варошув у [[Америкы|Америках]].<ref>{{cite web |url=http://www.buenosaires.gob.ar/cultos/turismo-religioso |author=Buenos Aires Ciudad |title=Turismo Religioso |language=es |access-date=25 November 2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160105115134/http://www.buenosaires.gob.ar/cultos/turismo-religioso |archive-date=5 January 2016 }}</ref> У 1880.&nbsp;році, по Арґентинськуй громадянськуй войні, варош быв федералізованый и удділив ся уд Буеносайреської провінції.<ref>{{cite book|title=La federalización de Buenos Aires: debates y documentos|last=Ruiz Moreno|first=Isidro|publisher=Buenos Aires: Hyspamerica|year=1986|isbn=978-950-614-467-8|location=Buenos Aires}}</ref> Гатары вароша ся розшырили и включили в себе сосідні варощикы Белґрано тай Флорес, котрі теперь сут районами Буенос Айреса. Конституційна поправка 1994.&nbsp;року дала варошови автономію. Громадяны убрали свого першого голову вароського уряда в 1996; сперед тым ся мер убирав напряму президентом Арґентины. == Етимолоґія == [[Файл:Nuestra Señora del Buen Aire plaza Cerdeña.jpg|upright|left|міні|Діва Марія Буенайрська перед будовов Націоналного департамента міґрації]] Архівні записы [[Араґонська корона|Араґонської короны]] свідчат, ож по захватови Кальярі в [[Сардінія|Сардінії]] уд пізанцюв у 1324.&nbsp;році туды яли приходити каталанські місіонеры и [[єзуіты]]; селили ся вни на верьху берега над варошом.<ref name="catalanname">{{cite web |url=http://en.todobuenosaires.com/buenos_aires/en/historia/origenombre.php |title=Origin of the name Buenos Aires |publisher=Todo Buenos Aires |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119003340/http://en.todobuenosaires.com/buenos_aires/en/historia/origenombre.php |archive-date=19 January 2015 |url-status=live }}</ref> Берег они кликали Бонайра ({{lang-es|Bonaira}} вадь {{lang-sc|Bonaria}}), бо там не чути были мерзького запаху старого вароша (замкової території), котрый лежав коло [[Мочарь|мочарюв]]. Бігом облогы Кальярі каталанці поклали горі капличку Богородиці. У 1335.&nbsp;році король [[Алфонс IV. Араґонськый|Алфонс&nbsp;IV.&nbsp;Добрый]] подарив церьков мерцедарьському орденови, котрый поклав абатство, дотеперь цілоє. У рокы по тому зачала ходити межи челядьов історія, гибы статуя Дівы Марії чудом розогнала бурю в Середземному морьови, удкедь ї утягнули. Статую розмістили в абатстві. Іспанські морякы, особено андалузці, честовали тот образ и часто кликали „Добрі вітры“ на помуч у навіґації и вбы не трафити у біду. Пак ся поклала така капличка Дівы Марії Буенайрської и в [[Севія|Севії]].<ref name="catalanname" /> У часы закладеня Буенос Айреса іспанські морякы прибыли до рікы Ла Плата вдяку благословіню „Дівы Марії Добрых вітрув“ (Santa Maria de los Buenos Aires); они вірили, ож она вчинила добрі вітры, котрі їм помогли безпечно дуйти д берегови днешнього вароша.<ref name="banderin">{{cite web |language=es |url=http://rotaryba.com.ar/?page_id=80 |title=Nuestro Banderín |publisher=Buenos Aires Rotary Club |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119004113/http://rotaryba.com.ar/?page_id=80 |archive-date=19 January 2015 |url-status=live }}</ref> [[Конкістадор]] [[Педро де Мендоза]] назвав варош Santa Maria de los Buenos Aires на єї честь з понукы [[капелана]] їхньої експедиції&nbsp;.<ref>{{cite web |url=http://www.pittau.it/Sardo/bonaria.html |title=Massimo Pittau – La Madonna di Bonaria di Cagliari e Buenos Aires |work=pittau.it |access-date=13 January 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160208055821/http://www.pittau.it/Sardo/bonaria.html |archive-date=8 February 2016 |url-status=live }}</ref> Мало май пак поселеня атаковали місні бывателі и в 1541.&nbsp;році його зохабили.<ref name="banderin" /> Довгый час назывка вароша ся приписовала Санчови дел Кампови, котрый по прибытю гадано вповів: „Ейбо добрі вітры сього краю!“. У 1882.&nbsp;році арґентинськый бізнісмен [[Едуардо Мадеро]] по деталному зглядованьови іспанськых архівув дуйшов ид услідкови, ож назывка вароша скапчана из моряцькым бечелованьом Дівы Марії Буенайрської.<ref>{{cite book|url=https://archive.org/details/estudiotopogrfi00martgoog|quote=sancho del campo buenos aires.|title=Estudio topográfico é historia demografica de la ciudad de Buenos Aires|publisher=Compañía Sud-Americana de Billetes de Banco|author=B. Martinez, Alberto|year=1889|location=Buenos Aires|page=[https://archive.org/details/estudiotopogrfi00martgoog/page/n26 14]}}</ref> Другоє, ужек фурташноє поселеня заклав у 1580.&nbsp;році Хуан де Ґарай, приплывши з [[Асунсьйон]]а (теперь столиця [[Параґвай|Параґвая]]) ріков [[Парана]]. Ґарай усокотив назву, котру убрав быв Мендоза и назвав варош {{Lang|es|Ciudad de la Santísima Trinidad y Puerto de Santa María del Buen Aire}} („Варош Пресятої Тройці и порт Дівы Марії Добрых вітрув“). Уд 17.&nbsp;стороча стала ся часто хосновати куртанка уд тої назывкы, и з часом она стала офіційнов назывков.<ref name="provincia">{{cite web |url=http://www.buenosaires.gov.ar/areas/ciudad/historico/calendario/destacado.php?menu_id=23203&ide=44 |title=Calendario Histórico – Segunda fundación de Buenos Aires |language=es |publisher=Government of the Autonomous City of Buenos Aires |access-date=9 February 2012 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20121024201506/http://www.buenosaires.gov.ar/areas/ciudad/historico/calendario/destacado.php?menu_id=23203&ide=44 |archive-date=24 October 2012 }}</ref> По іспанськы ся Буенос Айрес часто абревіює до {{Lang|es|Bs.As.}},<ref>{{cite web |url=http://spanish.about.com/od/writtenspanish/a/abbreviations.htm |title=Spanish Abbreviations |publisher=About.com |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150404051117/http://spanish.about.com/od/writtenspanish/a/abbreviations.htm |archive-date=4 April 2015 |url-status=live }}</ref> хоть хоснувут ся и варіанты {{Lang|es|B.A.}} тай {{Lang|es|BA}}.<ref>{{cite web |url=http://www.allacronyms.com/_internet_slang/BA/Buenos_Aires |title=BA Abbreviation |work=All Acronyms |publisher=allacronyms.com |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119013148/http://www.allacronyms.com/_internet_slang/BA/Buenos_Aires |archive-date=19 January 2015 |url-status=live }}</ref> Удкой варош дустав автономію, хоснує ся абревіатура {{Lang|es|CABA}} (уд {{Lang|es|Ciudad Autónoma de Buenos Aires}}). == Референції == {{Reflist}} {{Commons|Buenos Aires}} [[Катеґорія:Міста Арґентины]] [[Катеґорія:Головны міста]] 6r3m20166ey51oy159bltzt1fafhuxx 169630 169629 2026-09-16T16:19:06Z Flipdot 23893 169630 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Буе́нос А́йрес''' ({{lang-es|Buenos Aires}} {{Audio-IPA|Es_Buenos_Aires.ogg|[ˈbwenos ˈajɾes]}}), повнов назывков '''Автономный варош Буенос Айрес''' ({{lang-es|Ciudad Autónoma de Buenos Aires}}) є [[головный варош|головный]] и майвеликый [[варош]] [[Арґентина|Арґентины]]. Лежит на югозападі залива [[Ріо де ла Плата]]. Сам варош має 3.1&nbsp;міліона обывателюв, а його аґломерація&nbsp;— 16.7&nbsp;міліона, што го чинит 21.&nbsp;майвеликов метрополійнов земльов у світі.<ref name="Demographia">{{cite web |date=July 2022 |title=Demographia World Urban Areas, 18th Annual Edition |url=http://www.demographia.com/db-worldua.pdf |access-date=2023-01-30 |publisher=Demographia }}</ref> Буенос Айрес знамый за всокочену [[Еклектика|еклектичну]] европську архітектуру<ref>{{cite web |url=http://www.lonelyplanet.com/argentina/travel-tips-and-articles/76692 |title=Introduction to architecture in Buenos Aires |publisher=Lonely Planet |date=14 June 2011 |access-date=18 January 2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20150118104835/http://www.lonelyplanet.com/argentina/travel-tips-and-articles/76692 |archive-date=18 January 2015 }}</ref> и активный културный жывут.<ref name="adventurelife">{{cite web |url=http://www.adventure-life.com/articles/buenos-aires-83 |title=Buenos Aires History and Culture |publisher=Adventure Life |access-date=28 May 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120916190255/http://www.adventure-life.com/articles/buenos-aires-83/ |archive-date=16 September 2012 |url-status=live }}</ref> Буенос Айрес&nbsp;— многокултурный варош и дум про многі етнічні и реліґійні ґрупы. Уд 19.&nbsp;стороча варош, як и ціла крайина, принимат міліоны іміґрантув по вшыткум світі. Буенос Айрес єден из майрозмайитых варошув у [[Америкы|Америках]].<ref>{{cite web |url=http://www.buenosaires.gob.ar/cultos/turismo-religioso |author=Buenos Aires Ciudad |title=Turismo Religioso |language=es |access-date=25 November 2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160105115134/http://www.buenosaires.gob.ar/cultos/turismo-religioso |archive-date=5 January 2016 }}</ref> У 1880.&nbsp;році, по Арґентинськуй громадянськуй войні, варош быв федералізованый и удділив ся уд Буеносайреської провінції.<ref>{{cite book|title=La federalización de Buenos Aires: debates y documentos|last=Ruiz Moreno|first=Isidro|publisher=Buenos Aires: Hyspamerica|year=1986|isbn=978-950-614-467-8|location=Buenos Aires}}</ref> Гатары вароша ся розшырили и включили в себе сосідні варощикы Белґрано тай Флорес, котрі теперь сут районами Буенос Айреса. Конституційна поправка 1994.&nbsp;року дала варошови автономію. Громадяны убрали свого першого голову вароського уряда в 1996; сперед тым ся мер убирав напряму президентом Арґентины. == Етимолоґія == [[Файл:Nuestra Señora del Buen Aire plaza Cerdeña.jpg|upright|left|міні|Діва Марія Буенайрська перед будовов Націоналного департамента міґрації]] Архівні записы [[Араґонська корона|Араґонської короны]] свідчат, ож по захватови Кальярі в [[Сардінія|Сардінії]] уд пізанцюв у 1324.&nbsp;році туды яли приходити каталанські місіонеры и [[єзуіты]]; селили ся вни на верьху берега над варошом.<ref name="catalanname">{{cite web |url=http://en.todobuenosaires.com/buenos_aires/en/historia/origenombre.php |title=Origin of the name Buenos Aires |publisher=Todo Buenos Aires |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119003340/http://en.todobuenosaires.com/buenos_aires/en/historia/origenombre.php |archive-date=19 January 2015 |url-status=live }}</ref> Берег они кликали Бонайра ({{lang-es|Bonaira}} вадь {{lang-sc|Bonaria}}), бо там не чути были мерзького запаху старого вароша (замкової території), котрый лежав коло [[Мочарь|мочарюв]]. Бігом облогы Кальярі каталанці поклали горі капличку Богородиці. У 1335.&nbsp;році король [[Алфонс IV. Араґонськый|Алфонс&nbsp;IV.&nbsp;Добрый]] подарив церьков мерцедарьському орденови, котрый поклав абатство, дотеперь цілоє. У рокы по тому зачала ходити межи челядьов історія, гибы статуя Дівы Марії чудом розогнала бурю в Середземному морьови, удкедь ї утягнули. Статую розмістили в абатстві. Іспанські морякы, особено андалузці, честовали тот образ и часто кликали „Добрі вітры“ на помуч у навіґації и вбы не трафити у біду. Пак ся поклала така капличка Дівы Марії Буенайрської и в [[Севія|Севії]].<ref name="catalanname" /> У часы закладеня Буенос Айреса іспанські морякы прибыли до [[Ріо де ла Плата]] вдяку благословіню „Дівы Марії Добрых вітрув“ (Santa Maria de los Buenos Aires); они вірили, ож она вчинила добрі вітры, котрі їм помогли безпечно дуйти д берегови днешнього вароша.<ref name="banderin">{{cite web |language=es |url=http://rotaryba.com.ar/?page_id=80 |title=Nuestro Banderín |publisher=Buenos Aires Rotary Club |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119004113/http://rotaryba.com.ar/?page_id=80 |archive-date=19 January 2015 |url-status=live }}</ref> [[Конкістадор]] [[Педро де Мендоса]] назвав варош Santa Maria de los Buenos Aires на єї честь з понукы [[капелана]] їхньої експедиції&nbsp;.<ref>{{cite web |url=http://www.pittau.it/Sardo/bonaria.html |title=Massimo Pittau – La Madonna di Bonaria di Cagliari e Buenos Aires |work=pittau.it |access-date=13 January 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160208055821/http://www.pittau.it/Sardo/bonaria.html |archive-date=8 February 2016 |url-status=live }}</ref> Мало май пак поселеня атаковали місні бывателі и в 1541.&nbsp;році його зохабили.<ref name="banderin" /> Довгый час назывка вароша ся приписовала Санчови дел Кампови, котрый по прибытю гадано вповів: „Ейбо добрі вітры сього краю!“. У 1882.&nbsp;році арґентинськый бізнісмен [[Едуардо Мадеро]] по деталному зглядованьови іспанськых архівув дуйшов ид услідкови, ож назывка вароша скапчана из моряцькым бечелованьом Дівы Марії Буенайрської.<ref>{{cite book|url=https://archive.org/details/estudiotopogrfi00martgoog|quote=sancho del campo buenos aires.|title=Estudio topográfico é historia demografica de la ciudad de Buenos Aires|publisher=Compañía Sud-Americana de Billetes de Banco|author=B. Martinez, Alberto|year=1889|location=Buenos Aires|page=[https://archive.org/details/estudiotopogrfi00martgoog/page/n26 14]}}</ref> Другоє, ужек фурташноє поселеня заклав у 1580.&nbsp;році Хуан де Ґарай, приплывши з [[Асунсьйон]]а (теперь столиця [[Параґвай|Параґвая]]) ріков [[Парана]]. Ґарай усокотив назву, котру убрав быв Мендоса и назвав варош {{Lang|es|Ciudad de la Santísima Trinidad y Puerto de Santa María del Buen Aire}} („Варош Пресятої Тройці и порт Дівы Марії Добрых вітрув“). Уд 17.&nbsp;стороча стала ся часто хосновати куртанка уд тої назывкы, и з часом она стала офіційнов назывков.<ref name="provincia">{{cite web |url=http://www.buenosaires.gov.ar/areas/ciudad/historico/calendario/destacado.php?menu_id=23203&ide=44 |title=Calendario Histórico – Segunda fundación de Buenos Aires |language=es |publisher=Government of the Autonomous City of Buenos Aires |access-date=9 February 2012 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20121024201506/http://www.buenosaires.gov.ar/areas/ciudad/historico/calendario/destacado.php?menu_id=23203&ide=44 |archive-date=24 October 2012 }}</ref> По іспанськы ся Буенос Айрес часто абревіює до {{Lang|es|Bs.As.}},<ref>{{cite web |url=http://spanish.about.com/od/writtenspanish/a/abbreviations.htm |title=Spanish Abbreviations |publisher=About.com |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150404051117/http://spanish.about.com/od/writtenspanish/a/abbreviations.htm |archive-date=4 April 2015 |url-status=live }}</ref> хоть хоснувут ся и варіанты {{Lang|es|B.A.}} тай {{Lang|es|BA}}.<ref>{{cite web |url=http://www.allacronyms.com/_internet_slang/BA/Buenos_Aires |title=BA Abbreviation |work=All Acronyms |publisher=allacronyms.com |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119013148/http://www.allacronyms.com/_internet_slang/BA/Buenos_Aires |archive-date=19 January 2015 |url-status=live }}</ref> Удкой варош дустав автономію, хоснує ся абревіатура {{Lang|es|CABA}} (уд {{Lang|es|Ciudad Autónoma de Buenos Aires}}). == Референції == {{Reflist}} {{Commons|Buenos Aires}} [[Катеґорія:Міста Арґентины]] [[Катеґорія:Головны міста]] 5o0ngd1qluxvfuxs8twi6vd7xk5ymgw 169631 169630 2026-09-16T16:19:16Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Буенос Аірес]] на [[Буенос Айрес]] 169630 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Буе́нос А́йрес''' ({{lang-es|Buenos Aires}} {{Audio-IPA|Es_Buenos_Aires.ogg|[ˈbwenos ˈajɾes]}}), повнов назывков '''Автономный варош Буенос Айрес''' ({{lang-es|Ciudad Autónoma de Buenos Aires}}) є [[головный варош|головный]] и майвеликый [[варош]] [[Арґентина|Арґентины]]. Лежит на югозападі залива [[Ріо де ла Плата]]. Сам варош має 3.1&nbsp;міліона обывателюв, а його аґломерація&nbsp;— 16.7&nbsp;міліона, што го чинит 21.&nbsp;майвеликов метрополійнов земльов у світі.<ref name="Demographia">{{cite web |date=July 2022 |title=Demographia World Urban Areas, 18th Annual Edition |url=http://www.demographia.com/db-worldua.pdf |access-date=2023-01-30 |publisher=Demographia }}</ref> Буенос Айрес знамый за всокочену [[Еклектика|еклектичну]] европську архітектуру<ref>{{cite web |url=http://www.lonelyplanet.com/argentina/travel-tips-and-articles/76692 |title=Introduction to architecture in Buenos Aires |publisher=Lonely Planet |date=14 June 2011 |access-date=18 January 2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20150118104835/http://www.lonelyplanet.com/argentina/travel-tips-and-articles/76692 |archive-date=18 January 2015 }}</ref> и активный културный жывут.<ref name="adventurelife">{{cite web |url=http://www.adventure-life.com/articles/buenos-aires-83 |title=Buenos Aires History and Culture |publisher=Adventure Life |access-date=28 May 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120916190255/http://www.adventure-life.com/articles/buenos-aires-83/ |archive-date=16 September 2012 |url-status=live }}</ref> Буенос Айрес&nbsp;— многокултурный варош и дум про многі етнічні и реліґійні ґрупы. Уд 19.&nbsp;стороча варош, як и ціла крайина, принимат міліоны іміґрантув по вшыткум світі. Буенос Айрес єден из майрозмайитых варошув у [[Америкы|Америках]].<ref>{{cite web |url=http://www.buenosaires.gob.ar/cultos/turismo-religioso |author=Buenos Aires Ciudad |title=Turismo Religioso |language=es |access-date=25 November 2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160105115134/http://www.buenosaires.gob.ar/cultos/turismo-religioso |archive-date=5 January 2016 }}</ref> У 1880.&nbsp;році, по Арґентинськуй громадянськуй войні, варош быв федералізованый и удділив ся уд Буеносайреської провінції.<ref>{{cite book|title=La federalización de Buenos Aires: debates y documentos|last=Ruiz Moreno|first=Isidro|publisher=Buenos Aires: Hyspamerica|year=1986|isbn=978-950-614-467-8|location=Buenos Aires}}</ref> Гатары вароша ся розшырили и включили в себе сосідні варощикы Белґрано тай Флорес, котрі теперь сут районами Буенос Айреса. Конституційна поправка 1994.&nbsp;року дала варошови автономію. Громадяны убрали свого першого голову вароського уряда в 1996; сперед тым ся мер убирав напряму президентом Арґентины. == Етимолоґія == [[Файл:Nuestra Señora del Buen Aire plaza Cerdeña.jpg|upright|left|міні|Діва Марія Буенайрська перед будовов Націоналного департамента міґрації]] Архівні записы [[Араґонська корона|Араґонської короны]] свідчат, ож по захватови Кальярі в [[Сардінія|Сардінії]] уд пізанцюв у 1324.&nbsp;році туды яли приходити каталанські місіонеры и [[єзуіты]]; селили ся вни на верьху берега над варошом.<ref name="catalanname">{{cite web |url=http://en.todobuenosaires.com/buenos_aires/en/historia/origenombre.php |title=Origin of the name Buenos Aires |publisher=Todo Buenos Aires |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119003340/http://en.todobuenosaires.com/buenos_aires/en/historia/origenombre.php |archive-date=19 January 2015 |url-status=live }}</ref> Берег они кликали Бонайра ({{lang-es|Bonaira}} вадь {{lang-sc|Bonaria}}), бо там не чути были мерзького запаху старого вароша (замкової території), котрый лежав коло [[Мочарь|мочарюв]]. Бігом облогы Кальярі каталанці поклали горі капличку Богородиці. У 1335.&nbsp;році король [[Алфонс IV. Араґонськый|Алфонс&nbsp;IV.&nbsp;Добрый]] подарив церьков мерцедарьському орденови, котрый поклав абатство, дотеперь цілоє. У рокы по тому зачала ходити межи челядьов історія, гибы статуя Дівы Марії чудом розогнала бурю в Середземному морьови, удкедь ї утягнули. Статую розмістили в абатстві. Іспанські морякы, особено андалузці, честовали тот образ и часто кликали „Добрі вітры“ на помуч у навіґації и вбы не трафити у біду. Пак ся поклала така капличка Дівы Марії Буенайрської и в [[Севія|Севії]].<ref name="catalanname" /> У часы закладеня Буенос Айреса іспанські морякы прибыли до [[Ріо де ла Плата]] вдяку благословіню „Дівы Марії Добрых вітрув“ (Santa Maria de los Buenos Aires); они вірили, ож она вчинила добрі вітры, котрі їм помогли безпечно дуйти д берегови днешнього вароша.<ref name="banderin">{{cite web |language=es |url=http://rotaryba.com.ar/?page_id=80 |title=Nuestro Banderín |publisher=Buenos Aires Rotary Club |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119004113/http://rotaryba.com.ar/?page_id=80 |archive-date=19 January 2015 |url-status=live }}</ref> [[Конкістадор]] [[Педро де Мендоса]] назвав варош Santa Maria de los Buenos Aires на єї честь з понукы [[капелана]] їхньої експедиції&nbsp;.<ref>{{cite web |url=http://www.pittau.it/Sardo/bonaria.html |title=Massimo Pittau – La Madonna di Bonaria di Cagliari e Buenos Aires |work=pittau.it |access-date=13 January 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160208055821/http://www.pittau.it/Sardo/bonaria.html |archive-date=8 February 2016 |url-status=live }}</ref> Мало май пак поселеня атаковали місні бывателі и в 1541.&nbsp;році його зохабили.<ref name="banderin" /> Довгый час назывка вароша ся приписовала Санчови дел Кампови, котрый по прибытю гадано вповів: „Ейбо добрі вітры сього краю!“. У 1882.&nbsp;році арґентинськый бізнісмен [[Едуардо Мадеро]] по деталному зглядованьови іспанськых архівув дуйшов ид услідкови, ож назывка вароша скапчана из моряцькым бечелованьом Дівы Марії Буенайрської.<ref>{{cite book|url=https://archive.org/details/estudiotopogrfi00martgoog|quote=sancho del campo buenos aires.|title=Estudio topográfico é historia demografica de la ciudad de Buenos Aires|publisher=Compañía Sud-Americana de Billetes de Banco|author=B. Martinez, Alberto|year=1889|location=Buenos Aires|page=[https://archive.org/details/estudiotopogrfi00martgoog/page/n26 14]}}</ref> Другоє, ужек фурташноє поселеня заклав у 1580.&nbsp;році Хуан де Ґарай, приплывши з [[Асунсьйон]]а (теперь столиця [[Параґвай|Параґвая]]) ріков [[Парана]]. Ґарай усокотив назву, котру убрав быв Мендоса и назвав варош {{Lang|es|Ciudad de la Santísima Trinidad y Puerto de Santa María del Buen Aire}} („Варош Пресятої Тройці и порт Дівы Марії Добрых вітрув“). Уд 17.&nbsp;стороча стала ся часто хосновати куртанка уд тої назывкы, и з часом она стала офіційнов назывков.<ref name="provincia">{{cite web |url=http://www.buenosaires.gov.ar/areas/ciudad/historico/calendario/destacado.php?menu_id=23203&ide=44 |title=Calendario Histórico – Segunda fundación de Buenos Aires |language=es |publisher=Government of the Autonomous City of Buenos Aires |access-date=9 February 2012 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20121024201506/http://www.buenosaires.gov.ar/areas/ciudad/historico/calendario/destacado.php?menu_id=23203&ide=44 |archive-date=24 October 2012 }}</ref> По іспанськы ся Буенос Айрес часто абревіює до {{Lang|es|Bs.As.}},<ref>{{cite web |url=http://spanish.about.com/od/writtenspanish/a/abbreviations.htm |title=Spanish Abbreviations |publisher=About.com |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150404051117/http://spanish.about.com/od/writtenspanish/a/abbreviations.htm |archive-date=4 April 2015 |url-status=live }}</ref> хоть хоснувут ся и варіанты {{Lang|es|B.A.}} тай {{Lang|es|BA}}.<ref>{{cite web |url=http://www.allacronyms.com/_internet_slang/BA/Buenos_Aires |title=BA Abbreviation |work=All Acronyms |publisher=allacronyms.com |access-date=18 January 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119013148/http://www.allacronyms.com/_internet_slang/BA/Buenos_Aires |archive-date=19 January 2015 |url-status=live }}</ref> Удкой варош дустав автономію, хоснує ся абревіатура {{Lang|es|CABA}} (уд {{Lang|es|Ciudad Autónoma de Buenos Aires}}). == Референції == {{Reflist}} {{Commons|Buenos Aires}} [[Катеґорія:Міста Арґентины]] [[Катеґорія:Головны міста]] 5o0ngd1qluxvfuxs8twi6vd7xk5ymgw Вікіпедія 0 558 169649 169292 2026-09-16T17:41:44Z Flipdot 23893 169649 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} [[Файл:Wikipedia-logo-v2.svg|міні|Лоґотип Вікіпедії&nbsp;— незавершеный ґлобус из пазликув из симболами з ушылиякых языкув світа]] '''Вікіпе́дія''' ({{lang-en|Wikipedia}} {{IPA2|ˌwɪkɪˈpiːdɪə}})&nbsp;є слобудна онлайн-[[енциклопедія]], колективно написана и адміністрована обществом волонтерув. Вікіпедія ходит на [[вікі]]-софтверови [[MediaWiki]] и має верзії у булш як 300 языках світа. Вікіпедія была закладена [[Джімі Вейлз|Джімійом Вейлзом]] и [[Лері Сенджер|Лерійом Сенджером]] у 2001.&nbsp;році; уд 2003.&nbsp;року вна ся управляє [[Фонд Вікімедія|Фондом Вікімедія]]&nbsp;— америцьков некомерційнов орґанізаційов, фінансованов головно через пожертвы читачув.<ref name="WF10.23.23">{{cite web |title=7 reasons you should donate to Wikipedia |url=https://wikimediafoundation.org/news/2022/11/03/7-reasons-you-should-donate-to-wikipedia/ |last=Seitz-Gruwell |first=Lisa |author-link=Lisa Seitz-Gruwell |publisher=[[Фонд Вікімедія|Wikimedia Foundation]] |date=October 23, 2023 |access-date=December 27, 2023 |url-status=live |archive-date=October 8, 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20241008212455/https://wikimediafoundation.org/news/2023/10/23/7-reasons-you-should-donate-to-wikipedia/ }}</ref> Вікіпедія&nbsp;— єден из майпопуларных вебсайтув на 2026.&nbsp;рук. [[Файл:Wikipedia Portal Screenshot (2022).svg|міні|Домашня сторунка Вікіпедії в 2022.&nbsp;році]] Вікіпедію хвалят за уднушню структуру и културу, демократизацію знатя, обшырноє усвітленя вшылиякых тем, самомодерацію; єї ґанят за системну предузятость: ґендерну против жун и ґеоґрафічну против [[Ґлобалный Сівер и ґлобалный Юг|ґлобалного Юга]].<ref>{{cite news|last=Noor|first=Poppy|title=Wikipedia biases|url=https://www.theguardian.com/technology/2018/jul/29/the-five-wikipedia-biases-pro-western-male-dominated|newspaper=[[The Guardian]]|access-date=May 31, 2024|date=July 29, 2018|archive-date=November 9, 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201109040056/https://www.theguardian.com/technology/2018/jul/29/the-five-wikipedia-biases-pro-western-male-dominated|url-status=live}}</ref><ref>{{cite news|last1=Hern|first1=Alex|title=Wikipedia's view of the world is written by the west|url=https://www.theguardian.com/technology/2015/sep/15/wikipedia-view-of-the-world-is-still-written-by-the-west|newspaper=The Guardian|access-date=May 31, 2024|date=September 15, 2015}}</ref> У&nbsp;2000.&nbsp;роках Вікіпедія ся пуддавала критиці за свою небизувность, айбо уд 2010.&nbsp;рокув она має добру репутацію.<ref name="Wiki20">{{cite news|date=January 9, 2021|title=Wikipedia is 20, and its reputation has never been higher|url=https://www.economist.com/international/2021/01/09/wikipedia-is-20-and-its-reputation-has-never-been-higher|url-access=subscription|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20210107165356/https://www.economist.com/international/2021/01/09/wikipedia-is-20-and-its-reputation-has-never-been-higher|archive-date=January 7, 2021|access-date=February 25, 2021|newspaper=[[The Economist]]}}</ref><ref name="Econ21">{{Cite news|date=January 9, 2021|title=Happy Birthday, Wikipedia|newspaper=[[The Economist]]|url=https://www.economist.com/leaders/2021/01/09/happy-birthday-wikipedia|url-access=subscription|access-date=January 22, 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230101031816/https://www.economist.com/leaders/2021/01/09/happy-birthday-wikipedia|archive-date=January 1, 2023}}</ref> Державні уряды пораз пробувут цензуровати Вікіпедію&nbsp;— через блокованя доступу д окремым сторункам авадь сайтови цілком, судові процесы и другі дії.<ref>{{Cite news|last=Treisman|first=Rachel|date=April 1, 2022|title=Russia threatens to fine Wikipedia if it doesn't remove some details about the war|work=[[NPR]]|url=https://www.npr.org/2022/04/01/1090279187/russia-wikipedia-fine|url-status=live|access-date=January 22, 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20221202215844/https://www.npr.org/2022/04/01/1090279187/russia-wikipedia-fine|archive-date=December 2, 2022}}</ref><ref name="Skipper-2015">{{Cite news|last=Skipper|first=Ben|date=December 7, 2015|title=China's government has blocked Wikipedia in its entirety again|work=International Business Times UK|url=https://www.ibtimes.co.uk/chinas-government-has-blocked-wikipedia-its-entirety-again-1532138|url-status=live|access-date=May 2, 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180503111142/https://www.ibtimes.co.uk/chinas-government-has-blocked-wikipedia-its-entirety-again-1532138|archive-date=May 3, 2018}}</ref><ref name="Last best">{{cite news|last1=Cooke|first1=Richard|date=February 17, 2020|title=Wikipedia Is the Last Best Place on the Internet|magazine=[[Wired]]|url=https://www.wired.com/story/wikipedia-online-encyclopedia-best-place-internet/|url-access=limited|access-date=October 13, 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20221217081500/https://www.wired.com/story/wikipedia-online-encyclopedia-best-place-internet/|archive-date=December 17, 2022}}</ref> {{Multiple image| | image1 = Jimbo beard.jpg | alt1 = Джімі Вейлз | image2 = L Sanger (cropped).jpg | alt2 = Лері Сенджер | footer = Закладателі Вікіпедії: [[Джімі Вейлз]] и [[Лері Сенджер]] | total_width = 300 }} [[Файл:English Wikipedia HomePage 2001-12-20.png|міні|Домашня сторунка Вікіпедії 30.&nbsp;децембра 2001{{efn|Доступна в архівнум виді на [[nost:|Носталґічнуй Вікіпедії]]}}]] == Запяткы == <references group="lower-alpha" /> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Вікіпедія| ]] [[Катеґорія:Фонд Вікімедія]] ta6bqeh17x3oqyfu0rzhtza2zg2rx4h Ґріґорій Тарковіч 0 1260 169666 169450 2026-09-17T04:19:46Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169666 wikitext text/x-wiki [[File:Gregor Tarkovič portrait (Zmij-Miklošik).jpg|thumb|Портрет єпископа Тарковіча од [[Йосиф Змій-Миклошик|Йосифа Змія-Миклошика]].]] '''Ґріґо́рій Тарко́віч''' ({{lang-sk|Gregor Tarkovič}}, {{lang-uk|Григорій Таркович}}; [[20. октобра]] [[1754]], [[Пасіка_(Закарпатьска_область)|Пасіка]], [[Мадярске кральовство|Угорьске кралёвство]], днесь [[Україна]], [[Закарпатска область|Закарпатьска область]] — [[16. януара]] [[1841]], [[Пряшів]], Угорьске кралёвство, днесь [[Словакія]]) — быв русиньскый [[священик]], церьковный ієрарх і урядник. Быв першым [[Епископ|єпіскопом]] [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії]] (1816–1841). == Біоґрафія == Народив ся в [[село|селї]] [[Пасіка_(Закарпатьска_область)|Пасіка]] (днесь [[Свалявскый район|Свалявского раёна]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]]). Скінчів [[Ужгородьска ґімназія|Ужгородьску ґімназію]] і академію у [[Великый Варадин|Великім Варадинї]]. Теолоґічну освіту здобыв у віденьскім [[Барбареум]]і. По высвячіню на ґрекокатолицького священика служыв парохіалным священиком в [[Ужгород]]ї (1797–1803), у тым самім часї учітелёвав в Ужгородьскій ґрекокатолицькій богословскій семінарії. У 1803–1813 роках быв цензором кіріличных выдань у друкарнї Кралёвской універзіты в Будї, пізнїше – [[Викарь|вікарём]] Кошіцького вікаріату [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії]] (1813–1815) і катедралным вікарём у [[Мукачово|Мукачові]] (1815). У 1816 р. Тарковіч быв призначеный першым єпіскопом новозаложеной [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії]], хоць фактічно він повнив задачі єпіскопа аж од 1820 р. Тїсно сполупрацовав з єпіскопом [[Андрій Бачіньскый|Андріём Бачіньскым]] в ёго просвітительскых дїях у Мукачовскій єпархії. Як єпіскоп заложыв велику бібліотеку в Пряшові, котра мала тыж книжкы з Російской імперії. Бібліотека была сполочным проєктом Тарковіча і угорьского філантропа Яна Ковача, котрый быв єй першым донатором. Похованый є у кріптї [[Храм св. Іоана Хрестителя (Пряшів)|Катедралного храму св. Іоана Хрестителя]] у Пряшові. [[File:COA bishop SK Tarkovits Hryhorij.png|thumb|left|100px|Герб єпіскопа Тарковіча]] == Літературна робота == Тарковіч написав панегірічну оду «Тезоимениству Его Царскаго Высочества, Пресвѣтлейшаго Государя Іосифа, угорскаго палатина» (1805) на честь [[Йосиф Габсбурґско-Лотарінґскый|Йосифа, намістника Угорьска]], з присвячінём знамому угорьскому державному діятелёви [[Ференц Сечені|Ференцови Сечені]]. Написана в штилї російского поета і науковця 18. ст. [[Михаіл Ломоносов|Михаіла Ломоносова]], ода демонштрує Тарковічово знаня російской културы, котре він здобыв од [[Іван Орлай|Івана Орлая]], русиньского педаґоґа в Російскій імперії. Ода Тарковіча была знама і в Росії, она ся цітує в першім томі популарной роботы [[Михаіл Карамзін|Михаіла Карамзіна]] «Исторія государства Россійскаго» (1817). ==Жерела и одказы== * {{статя|автор =[[Михаил Алмашій|Mykhailo Almashii]]|тітул =Tarkovych, Hryhorii|одказ =|автор выданя =[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], [[Іван Поп|Ivan Pop]] (eds.)|выданя =Encyclopedia of Rusyn History and Culture|місто =Toronto Buffalo London|выдавательство =University of Toronto Press|рік =2005|сторінкы =490|isbn =0-8020-3566-3}} ([https://web.archive.org/web/20241208160541/http://www.cms3.rusynacademy.sk/?20-11-2019-265-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%BE%D0%B4-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%96%D0%BD%D1%8F-%D2%90%D1%80%D1%96%D2%91%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%B0 русиньскый переклад]) * [http://www.grkatpo.sk/?gregor_tarkovic Єпіскоп Тарковіч на сайтї Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії] * ''Михал Ґлеваняк''. Епархіална бібліотека (1819) як сполочный проєкт пряшівского єпіскопа Ґріґорія Тарковіча (1745-1841) і угорьского філантропа Яна-Батісты Ковача (1764-1834) // [https://web.archive.org/web/20201210032944/http://www.cms3.rusynacademy.sk/files/rusyn_1_2018.pdf ''Русин 1/2018''] і [https://web.archive.org/web/20201207092419/http://www.cms3.rusynacademy.sk/files/rusyn_2_2018.pdf ''Русин 2/2018'']. — Пряшів: Русин і Народны новинкы. * {{статя|автор =Гавриїл Бескид|тітул =Формованя першой публічной бібліотекы в часї єпіскопа Ґріґорія Тарковіча|одказ =http://www.rusynacademy.sk/image/6-2008.pdf|автор выданя =|выданя =Русин 6/2008|місто =[[Пряшів]]|выдавательство =Русин і Народны новинкы|рік =|сторінкы =3‑4}} {{Lifetime|1754|1841|Тарковіч, Ґріґорій}} [[Катеґорія:Русиньскы єпіскопы]] [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Грекокатолицкы епископы]] 2zyvp446tbiknrktos3kwjv54v39mhn Шаблона:Audio 10 2534 169641 136461 2026-09-16T17:10:08Z Flipdot 23893 169641 wikitext text/x-wiki {{Codex icon|icon=volumeUp|size=medium|adaptive=y }}&nbsp;[[Media:{{{1}}} |{{{2}}}]] <small>([[:Image:{{{1|}}}|<small>файл</small>]])</small><noinclude> Параметры: <br> 1= назва файлу (напр. test.ogg)<br> 2= назва аудіоприкладу<br> </noinclude> 2p9udcriu15b1u9gybdyc1oyavy71zd Василь Сочка-Боржавин 0 10215 169659 166065 2026-09-17T00:56:11Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169659 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Василь Сочка-Боржавин | image = Василь Сочка.gif | imagesize = 200px | alt = | caption = | pseudonym = Василий Боржавин, Александр&nbsp;Андрейчик, {{nowrap|Юрий Соколич}}, Степан&nbsp;Соколич, М.&nbsp;Варга<ref name=Pop>Иван Поп</ref> | birthname = Василь Сочка | birthdate = {{Birth date|1922|01|03}} | birthplace = [[Берегово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] | deathdate = {{Death date and age|2010|08|18|1922|01|03}} | deathplace = [[Собранцї|Собранцѣ]], [[Словакия]] | resting_place = [[:cs:Nový Hrádek|Новый Градек]], [[Чехия]] | occupation = [[педагог]], [[писатель]] | language = [[Русскый язык|русскый]], [[русинскый язык|русинскый]] | nationality = | ethnicity = | citizenship = [[Чехословакия]], [[Мадярске кральовство]], [[СССР]], [[Украина]] | education = | alma_mater = | period = 1943–2009 | genre = [[поезия]], [[Есей|есеи]], мемоары | subject = | movement = | notableworks = Горы и доля, 1990 | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''Василь Сочка-Боржавин''', властным йменом Василь Сочка, *[[3. януар]] [[1922]], [[Берегово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] (дн. [[Украина]]) – †[[18. авґуст|18. август]] [[2010]], [[Собранцї|Собранцѣ]], [[Словакия]] — познатый [[педагог]], [[поет]], [[Есей|есеиста]], публициста и културный дѣятель подкарпатскых Русинох.<ref name=Kuzmiakova>Анна Кузмякова</ref> == Биография == === Походжѣня === Походив з учительской родины з глубоков традициов. Его дѣдо Сочка Иван Петров (1863–1956) из [[Гребля (Закарпатска область)|Греблѣ]] над [[Боржава (ріка)|Боржавов]] быв там директором школы (1901–1939), а посмертно поклали му памятну таблу на стѣнѣ школы.<ref>[http://www.greblia-zosh.uz.sch.in.ua/pro_shkolu/istoriya_shkoli/ Греблянська гімназія. Історія школи]</ref> Од своих дѣточых рокох над Боржавов и споминок на дѣда взяв собѣ псевдоним ''Боржавин''. Его отець, Андрѣй Иванов Сочка, тыж быв учительом. А сам Василь Сочка, хоть веце познатый як литератор и културный дѣятель, оддав педагогичной роботѣ понад 30&nbsp;рокы.<ref name=Chlanta>Хланта І. В.</ref> По материной линии его прадѣдом быв [[Андрѣй Рѣпай]] (1830–1914), познатый [[педагог]], професор Унгварской учительской [[Семинария|семинарии]], редактор первой подкарпатской педагогичной новинкы ''Учитель'' (1867). Другый дѣдо быв [[пѣвцоучитель]].<ref>Василий Боржавин: Горы и доля, {{nowrap|сс. 220, 230–231}}</ref><ref name=Lattova>Теодозия Латтова</ref> === Штудии и робота === Учив ся в [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народных школах]] в [[Кострина|Костринѣ]] и [[Перечин]]ѣ, в Ужгородской и Хустской гимназиях. В Ужгородѣ его учительом быв [[Алексей Фаринич]], а в Хустѣ — [[Петро Линтур]].<ref name=Filip>Л. Філіп</ref> Обое были пропагаторами русского языка и литературы, а так уже в гимназиалны рокы В.&nbsp;Сочка собѣ освоив таку ориентацию и уже в року 1940 зачав з первыма литературныма пробами. Дебютовав вершами в новинках ''Русское слово'', ''Карпаторусский голос'', в колективных зборниках ''«12»'' (1940), ''Будет день'' (1941), ''Литературный альманах'' (1943). З первыма прозовыма пробами выступив в новинках ''Карпаторусский голос'' и ''Slovenská jednota'' (выдавала ся в Будапештѣ в {{nobr|1940-х}} роках), По закончѣню Хустской гимназии од року 1940 учив ся на филозофичной факултѣ [[Универзита Лоранда Етвеша|Будапештской универзиты]].<ref name=Chlanta/><ref name=Kuzmiakova/> Через войнов причинены прикрости штудии закончив аж року 1950 на филологичной факултѣ [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской державной универзиты]].<ref name=Pop/> В повоенной добѣ оддав педагогичной роботѣ понад 30&nbsp;рокы — в школах [[Тячовскый район|Тячовского]], [[Мукачовскый район|Мукачовского]], [[Береговскый район|Береговского районох]], а пак в Закарпатском инштитутѣ здокональованя учительох, де проводив кабинет школ з мадярскым и румынскым выуковым языком. Служив тыж референтом в Рефератѣ умѣня областной администрации, литературным редактором новинкы ''Закарпатска правда'', старшым библиографом и крайознательом Областной библиотекы.<ref name=Chlanta/><ref name=Basarab>Василь Басараб</ref> === Сполоченска активность === В роках 1991–1992 быв предсѣдательом областного ''Общества Карпатскых Русинох'', наступно честным предсѣдательом Ужгородского общества А.&nbsp;Духновича, участником Свѣтовых конгресох Русинох, членом и координатором Свѣтовой рады Русинох (1991–1995).<ref name=Pop/> Любив путовати по краях, де жиють Русины, быв участником их русинскых културных акций. Быв добрый и розважный муж, отець и приятель. Умер [[18. авґуст|18. августа]] [[2010]].<ref name=Kuzmiakova/> Было то в [[Собранцї|Собранцях]] в часѣ его послѣдного путованя до Чех. Погребеный в Новом Градку, {{ref-cs}} ''Nový Hrádek'', в Чехии, де жиють его дѣвка Надежда и жена Ирина.<ref>. [https://web.archive.org/web/20220105191928/http://www.cms3.rusynacademy.sk/?12-5-2016-%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%BD%D1%8F-%D1%96-%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4-%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8F-%D0%A1%D0%BE%D1%87%D0%BA%D1%8B-%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0 П.М.: Значіня і вклад Василя Сочкы-Боржавина]</ref><ref>{{Cite web |author= Доц. Валерій Падяк |title= Василь Сочка-Боржавин / Русинскькі літераторы |date= 14 Aug 2021 <!-- тото видео е на wiki в чорном списку |url= https://youtu.be/yHJYl4L1rHI --> |format= video |accessdate= 2022-01-03}}</ref> == Литературна творба == В септембрѣ 1943 в Ужгородѣ вышла перва поетична зберька В.&nbsp;Боржавина ''Горы и доля''.<ref name=Chlanta/><ref name=Filip/><ref name=Basarab/> Друга книжка была поетична зберька ''Верховинские напевы'' (1960), третя, котра повторила назву первой, ''Горы и доля'' (1990) вершина его русскоязычной творбы, подаюча найлѣпше и найповнѣйше понятя о творчости автора.<ref name=Basarab/><ref name=Chlanta/> В наступных роках русинской оброды публиковав серию биографий под назвов ''Будителі Подкарпатськых Русинов'' (1995), зберьку русинской поезииї ''В подбескидных долинах'' (1996) и зборник есейох о русинской литературѣ и културѣ под назвов ''Зазвонили в селѣ на вичурню''.<ref name=Pop/><ref name=Kuzmiakova/> В тых роках активно выступовав тыж во вецейнистых периодичных русинскых выданях.<ref name=Filip/> == Жерела и одказы == * {{Cite book |author= '''[[Василь Басараб]]''' |chapter= Коротко об авторе |title= //Василий Боржавин: Горы и доля: Поэзия. Проза |location= Ужгород, 1990 |publisher= Карпаты |isbn= 5-7757-0315-4 |at= сс.&nbsp;5–6 }} * {{Cite book |author= '''[[Анна Кузмякова]]''' |chapter= Василь Сочка-Боржавин і його богатство |title= //ІнфоРУСИН 2016, ч.&nbsp;10 PDF |url= https://issuu.com/lem.fm/docs/info_rusyn_10_2016 |at= сс.&nbsp;6–7}} * {{Cite web |author='''Теодозия Латтова''' |title= HАШЫ ЦЕЛЕБРІТЫ / Василь Сочка-Боржавин |date= 8. 9. 2015 |format= audio 4 min |url= https://www.rusyn.fm/archiv/vasyl-socka-borzavin-8-9-2015/ |[ublisher= Radio Rusyn.FM |accessdate= 2022-01-04 }} * {{Поп2001|позиция=Сс. 349–350|статья=Сочка-Боржавин Василий}} * {{Cite book |author= '''Л. Філіп''' |chapter= Поет, историк литературы, прозаик, публицист |title= //В.&nbsp;Сочка-Боржавин: Любимый край |location= Ужгород, 2006 |at= сс.&nbsp;96–97}} * '''Хланта І. В.''': Сочка Василь Андрійович (Василь Боржавин) //{{ЕЗВО20}} сс.&nbsp;308–309 * [http://www.lem.fm/znachinya-i-vklad-vasilya-sochkyi-borzhavina/ Портал Лем.фм] * [http://www.rusyn.fm/archiv/vasyl-socka-borzavin-8-9-2015 Радіо Русин.фм] * [http://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/pismenniki-zakarpattja/2937-vasyl-borzgavyn Колиба - портал о Закарпаттю (укр.)] == Указкы з творбы == * [https://www.academia.edu/13241898/Василій_Боржавинъ_Сочка_Горы_и_доля_Стихи_Библіотека_современныхъ_угро_русскихъ_писателей_Унгваръ_Ужгородъ_1943?fbclid=IwAR0aDX3pR_m9KMT8EmRwFVyY-YWy9by2XnkbfbKG265RhS4m324G1dDPcW4 Василій Боржавинъ: Горы и доля. Стихи. Библіотека современныхъ угро-русскихъ писателей. Унгваръ-Ужгородъ, 1943 (PDF)] * {{Cite web |title= Тег: Василь Сочка-Боржавин |date= 26.05.2013 |url= https://rusin8.webnode.ru/tags/Василь%20Сочка-Боржавин/ |publisher= Русинська Веб-книга |accessdate= 2022-01-04}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1922|2010|Сочка-Боржавин, Василь}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] sxdpge4f4dxtei2lvctdxegdl1v32pp Агнета Бучко Папгаргаї 0 10247 169654 168162 2026-09-17T00:12:40Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169654 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя = Агнета Бучко Папгаргаї |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|ширина=100|надпис=top|полога=center|капча=https://www.ruskeslovo.com/wp-content/uploads/2016/03/Ahneta-DSC_0228-1024x680.jpg}} |Уроджѣня = {{Birth date and age|1951|11|03}} |Мѣсто_роджѣня = [[Миклошевци]], [[Срѣм]]<br>[[Югославия]], (дн. [[Хорватия]]) |Чинность = [[новинарь]]ка, [[поет]]еса, [[перекладатель]]ка }} '''Агнета Бучко Папгаргаї''' (* [[3. новембер]] [[1951]], [[Миклошевци]], [[Хорватія]])&nbsp;— [[поет]]еса, [[Перекладатель|прекладателька]], [[Новинарь|новинарка]]. В року 2005 ше стала лавреатку [[Премія Александра Духновіча|награди ''Александер Духнович'']] за найлєпшу кнїжку на руским язику (Стриберни мотиль). Од року 1975 по одход до пензиї 2010 була [[Новинарь|новинарка]] и редакторка Рускей редакциї [[Радіо Новий Сад|Радія Новый Сад]].<ref name=Misanic>О. В. Мишанич</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20211022100904/https://rusynlit.sk/index.php/ocinina/ Премія A. Духновіча]</ref><ref name=NAR>НАР</ref> == Биография == До нїзших класох основней школи ходзела у родним валалє, потим прешла до Дякова дзе закончела основну школу и два класи ґимназиї, а потим ше врацела до свойого валалу и трецу и штварту класу ґимназиї закончела у [[Вуковар]]е. Абсолвовала на Филозофским факултету у [[Новый Сад|Новим Садзе]] (1974), на ґрупи за русийски язик и литературу. Як студент и млади новинар у Радио Новим Садзе Агнета Бучко активно участвовала у орґанизованю перших културних манифестацийох "Миклошевци".<ref>[https://web.archive.org/web/20220313135429/https://rdsa.tripod.com/biografiji.htm#ahnetabp Биография]</ref> Од року 1975 – редакторка рускей редакции радиа Нови Сад (културни програми и програми за дзеци). Ушорйовала емисию за младих “Одгуки з ровнїни“, емисию За наших роботнїкох у иножемстве, “Културну панораму“, “Емисию за дзеци“ и “Красне слово и музика“. Була часц ґлумецкей екипи емисиї „На габох музики и гумору“ , бавела у радио драмох, участвовала у явних емисийох, була длуги роки рецитаторка. За 15 роки ґлумецкей активносци у руским театре, достала бронзову плакету 1996.<ref name=NAR/> В року 2010 одошла до пензиї. Жиє у [[Новый Сад|Новим Садзе]].<ref name=NAR/> == Писательска творчосц == Ей поезия преважнє дзецинска лирика зоз идеализацию валала и валалского живота. Преклада по руски зоз сербского и русийского язикох (Б. Чопич, А. Чехов, О. Островский, А. Тишма, М. Салтиков-Щедрин).<ref name=Misanic/> Першу писню обявела у новинох Руске слово 1966. року. Обявела кнїжки поезиї: Облак одхилєни (1973), Птица у цмоти (1977), Позни роки (1984), Дзешец печаци цихосци (1989), Спокуси Злополя (2006) и Осце и черешнї (2015). Кнїжку прози за дзеци Стриберни мотиль и други сказки обявела 2004. року. Тота кнїжка є од текстох котри писала за емисию за дзеци.<ref>Ruske Slovo</ref><ref name=NAR/> == Жрідла == * {{cite web |url=https://www.ruskeslovo.com/автор/агнета-бучко-папгаргаї/ |title=Агнета Бучко Папгаргаї |publisher={{нп|Руске слово|<big>Ruske Slovo</big>|sr|}} |accessdate=2021-11-03}} * {{cite web |author=<big>О. В. Мишанич</big> |title=Бучко Агнета |publisher=// Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |date=2004 |url=https://esu.com.ua/search_articles.php?id=38391 |accessdate=03.11.2021}}{{ref-uk}} * {{cite web |title=Агнета Бучко Папгаргаї |date=марец 30, 2018 |url=https://nar.org.rs/rue/агнета-бучко-папгаргаї/ |publisher=<big>НАР</big> |accessdate=2021-11-04}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1951||Бучко Агнета}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Перекладателе]] [[Катеґорія:Новинаре]] [[Катеґорія:Новосадска универзита]] [[Катеґорія:Персоналии:Сербія]] [[Катеґорія:Новый Сад]] dwoxp8p9c1dh35icar9stxqn1arycdw Василь Русиняк 0 10248 169658 127181 2026-09-17T00:53:08Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169658 wikitext text/x-wiki '''Василь Русиняк''' (*[[14. авґуст|14. авґуста]] [[1953]], [[Пряшів]]) - русиньскый актер. Є попередным членом [[Tеатр Александра Духновіча|Театру Александра Духновіча в Пряшові]]. Абсолвовав [[Київський державний інштітут ім. Карпенка-Карого|Державный театральный інштітут Карпенка-Карого]] [[Київ|в Києві]]. По скінчіню школованя у [[Пряшів|Пряшові]] і [[Київ|в Києві]] зачав грати в професіоналнім театрї [[Tеатр Александра Духновіча|Александра Духновіча]]. Як гость выступав і нa сценї другого професіоналного пряшівского театру – [[Театр Йонаша Заборьского|Театру Йонаша Заборьского]]. == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20241214071032/http://www.rusynacademy.sk/cms/-1052;-1072;-1090;-1100;-1076;-1072;-1088;-1086;-1076;-1041;-1086;-1075;-1072;,1506.html В. Русиняк на сайті Академії русиньской културы в СР] * [https://web.archive.org/web/20160309073236/http://www.divadload.sk/cinohra.php В. Русиняк на сайті Театру Александра Духновіча в Пряшові] * [http://www.lem.fm/vasil-rusinyak-nominovanyiy-na-dosky/ Василь Русиняк номінованый на DOSKY] {{DEFAULTSORT:Русиняк, Василь}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русиньскы актеры]] 67mh264ina6erpeey4nx3fotoz70knt Евґен Либезнюк 0 10249 169664 127218 2026-09-17T01:43:30Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169664 wikitext text/x-wiki '''Евґен Либезнюк''' (*[[14. авґуст|14. авґуста]] [[1953]], [[Кіцмань]], (нынї [[Україна]])) - русиньскый актер [[Буковина|буковиньского походжіня]], жыючий на [[Словеньско|Словеньску]]. Є членом [[Tеатр Александра Духновіча|Театру Александра Духновіча в Пряшові]] од року 1986<ref>[http://www.presov.sk/portal/?c=12&id=12017 Сайт вістїв міста Пряшів]{{dead link}}</ref>. == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20191231174643/http://www.rusynacademy.sk/rusynski/d_9.htm Е. Либезнюк на сайті Академії русиньской културы в СР] * [https://web.archive.org/web/20160309073236/http://www.divadload.sk/cinohra.php Е. Либезнюк на сайті Театру Александра Духновіча в Пряшові] * [https://web.archive.org/web/20160802180627/http://zivot.cas.sk/clanok/190/jevgenij-libeznuk-vecny-cudzinec Е. Либезнюк у часописї Жывот (слов.)] == Референції == <references/> {{Lifetime|1953||Либезнюк, Ев}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русиньскы актеры]] gohypk13zocj65l5bw0npaji1d2i42d Іван Петровцій 0 10312 169653 167808 2026-09-17T00:01:41Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169653 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Іван Петровцій |Образчик=[[File:Иван Петровцій.jpg|250px]] |Чинность=[[поет]], [[писатель]] |Уроджѣня={{birth date|1945|5|22}} |Упокоеня={{death date and age|2016|1|1|1945|5|22}} |Мѣсто_роджѣня=[[Осой (Закарпатска область)|Осій]] |Мѣсто_смерти=[[Илниця|Ілниця]] |Мѣсто_погребу=[[Осой (Закарпатска область)|Осій]] }} '''Іван Петровцій''' (*[[22. мая]] [[1945]], [[Осой (Закарпатска область)|Осій]], [[Підкарпатьска Русь]] — †[[1. януара]] [[2016]], [[Илниця|Ілниця]], [[Закарпатьска область]], [[Україна]])&nbsp;— [[Русины|русиньскый]] [[поет]], [[писатель]] з [[Карпатьска Русь|Підкарпатя]]. Петровцій Іван ся родив у фамілії до совітив заможної чиляди. Сїм клас выходив в [[Осой (Закарпатска область)|Осою]], докончив школу в [[Илниця|Ілници]], дале пак робив накладачом, разноробочым, банясом у Краснодонї, шофером, токарьом. У армії три з половков годы служив у [[Германска демократична република|Германії]], в [[Дреждяны|Дрезден]]ї. У 1973 годї кінчив ся вчити на французького філолога в Ужгородcькому универзитетї. Робив два годы [[учитель]]ом у ріднім селї [[Осой (Закарпатска область)|Осою]], пак быв [[новинарь]]ом. За [[комунізм]]у писав в [[Україньскый язык|україньскім языку]]. Товмачив до [[Україньскый язык|україньского языка]] творы світовой літературы, головно поезії. Быв членом [[Народный сполок писательох Украины|«Спілки письменників України»]] (скорше [[СССР|Совєтьского союза]]). З огляду на публічне презентованя ся за [[Русины|Русина]] быв зо Сполку україньскых писателїв выказаный в роцї 2008. Іван Петровцій є лауреатом премиї имени Дюлы Ійєша Мадярського Союза писателїв (1994), премиї за лїпшу сатиру "Хытрый Петр" (1997), Межинародної премії за русинську літературу имени Александра Духновича (1998), Руської премиї (Швейцария, Австрия, Чехия, 2005) Русинськым [[интернет]]-уданьом “RUTHEN - GAZETA” признаный май лїпшым писательом постсовітського періода на Підкарпатській Руси. == Творба == По україньскы выдав: *„Знак весни”, 1979, *„Карпатське літо”, 1984, *„Жовтень – осені свічадо”, 1988 *„Софійка і весна”, 1986 У сполувторстві з [[Валентина Петровцій|Валентинов Петровцій]] написав кримінално-детектівну повість – „[https://petrovtsiy.jimdofree.com/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B0/manumissio-%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD-%D0%B4%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2/ Мануміссіо, або ж Хроніка урмезійовських убивств]” (1991). В [[Русиньскый язык|русиньскым языку]]: *„Дїалектарій, авать Мила книжочка русинської бисїды у віршах”, 1993 *„Наші спüванкы: русинська поезия”, 1996 *„Наші и нинаші спüванкы”, 1998 *„Битангüські спüванкы”, 2001 *„Послїднї спüванкы”, 2004 *„Cпüванкы”, 2006 р. – Друге выданя: 2015 *„Чом я пишу по русинськы”, 2015 == Література == * [https://web.archive.org/web/20250409202051/http://www.new.rusynacademy.sk/index.php/novinky-23-2015/articles/poet-iz-pidkarpatja-ivan-petrovcij-svjatkuje-70-narodeniny.html Поет із Підкарпатя Іван Петровцій святкує] == Жерела и одказы == * http://gafya.narod.ru/petrovtsiy.htm {{Lifetime|1945|2016|Петровцій, Іван}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Украинскы писателе]] mcsoy2u23l3eme4pdjbgy8kptd3aleu Гипертекст 0 10631 169663 127268 2026-09-17T01:29:05Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169663 wikitext text/x-wiki [[File:Ted Nelson cropped.jpg|thumb|right|{{center|Ted Nelson}}]] '''Гиперте́кст''' (''англ.'' hypertext) — термин, означаючый систему из текстовых сторонок, звязаных перекрестныма одказами. Примѣрами гипертекста суть енциклопедии, компютерны сѣти, веб-сайты, в котрых мож переходити з едной сторонкы на другу и выглядовати информацию помочов ключовых слов. == Розличны хоснованя термина == В [[компютер]]ной терминологии гипертекст — тото текст, сформованый в языку значкованя (напримѣр, [[HTML]]), розрахованый на хоснованя [[гиперодказ]]ов. В [[Литературознаня|литературознаню]] гипертекст — тото книга, что мать внуторны одказы, котру не читаме за шором, але переходиме з едной части на другу. Примѣром суть словникы, енциклопедии, а в модерной беллетристицѣ зберькы поезий, але и прозу так пишуть дакотры авторы, же ю мож читати вырывково. Найдавнѣйшым гипертекстовым литературным твором е Библия, что мать нумерованя окремых частей текста и е хоснована з частыма одказами. {{Цитат 3|(русск.)|Гипертекстом называют любой текст, в котором обнаруживаются какие-либо ссылки на другие фрагменты.Ссылки могут быть поименованы,тогда гипертекст удаётся сделать обозримым...Показателен пример - Библия - Книга Книг сделана как гипертекст со множеством взаимных отсылок к различным главам и строкам документа, именно в связи с тем, что многие происходящие события описываются сразу группой авторов...|Цитат од Letopisi.Ru}} == История появы и етимология == [[Теодор Нелсон]] первый похосновав термин "гипертекст"<ref> (24 августа 1965 года) "Complex information processing: a file structure for the complex, the changing and the indeterminate" in Association for Computing Machinery: Proceedings of the 20th National Conference. Ed. Lewis Winner: 84‑100, Cleveland (Canada): ACM. DOI:10.1145/800197.806036</ref> в лекции ''Файлова структура зложеного, мѣнливого и до конця неопредѣлимого». В той лекции Нелсон повѣв таке: {{Цитат 2|Дозвольте ми поужити слово «гипертекст» на означѣня вороха текста и образкох, котры так меджи собов звязаны, же тото не мож звычайным способом указати на папѣрю. Там годны быти резуме або мапы обсягу и повязаня его частей; анотации, додаткы и зазначкы од ученых, котры тото штудовали.| {{Цитат 3|(англ.)|Let me introduce the word «hypertext» to mean a body of written or pictorial material interconnected in such a complex way that it could not conveniently be presented or represented on paper. It may contain summaries, or maps of its contents and their interrelations; it may contain annotations, additions and footnotes from scholars who have examined it.|Теодор Нелсон, 24. август 1965}} }} Префикс гипер- е грецького поводу и значить то саме, что префикс супер-, котрый приходить з латины. Его значѣня: перевысшѣня, выход за границѣ тых можностей, котры были перед тым. В добѣ компютеров настало можным легко створити системы сторонок, звязаных межи собов одказами, глядати тоту, котру потребуеме помочов ключовых слов, фурт редаговати и обновляти их обсяг. Такыма гипертекстовыма системами суть в Интернетѣ хотькотры веб-сайты. == Смоть тыж == * [[HTML]] == Одказы == * [https://dl.acm.org/citation.cfm?id=806036 Лекция Т.Нелсона 24. авг. 1965] * [https://web.archive.org/web/20210123184204/http://www.letopisi.ru/index.php/%D0%93%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82 Гипертекст на letopisi.ru (русск.)] == Жерела == * Dostál, J. [https://web.archive.org/web/20120222104225/http://www.jtie.upol.cz/clanky_2_2009/multimedialni_hypertextove_a_hypermedialni_ucebni_pomucky.pdf Multimediální, hypertextové a hypermediální učební pomůcky - trend soudobého vzdělávání.] Časopis pro technickou a informační výchovu. 2009, Olomouc, Vydala Univerzita Palackého, Ročník 1, Číslo 2, s. 18 - 23. ISSN 1803-537X (print). ISSN 1803-6805 (on-line). * ''Негуторов В. В.'' Гипертекст как феномен современного общества: Дис. … канд. филос. наук.&nbsp;— Краснодар, 2003.&nbsp;— С. 3-4. == Референции == [[Катеґорія:Компютеры і інтернет]] 0tl6y3wk8msh79j6vcp8yysmi0sk5dv Божена Сланчикова-Тимрава 0 11730 169657 166095 2026-09-17T00:41:20Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169657 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Божена Сланчикова-Тимрава | image = Portrait slancikova-timrava-bozena.jpg |imagesize=200px | alt = | caption = словацка прозаичка и драматичка | pseudonym = Тимрава,<br/> Тета з Полихна | birthname = Božena Slančíková | birthdate = {{Birth date|1867|10|02}} | birthplace = [[Полихно]], [[Мадярске кралевство]] | deathdate = {{Death date and age|1951|11|27|1867|10|02}} | deathplace = [[Лученець]], [[Чеськословеньско|Чехословакия]] | resting_place = [[Лученець]], [[Словеньско|Словакия]] | occupation = прозаичка и драматичка | language = словацкый | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = 1893-1938 | genre = <!-- or: | genres = --> | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = реализм | notableworks = Ťapákovci, новела<br/>Dedinské povesti, зберка | spouse = <!-- or: | spouses = --> | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = Народна умѣлкыня (1947) | signature = | signature_alt = | website = http://www.timrava.sk Б. С. Тимрава ''слов.'' | Commons = Božena Slančíková-Timrava }} [[File:Timrava-tomb.jpg|thumb|262px|Гроб Божены С. Тимравы в [[Лученець|Лученци]]]] '''Божена Сланчикова-Тимрава''', ''слов.'' Božena Slančíková-Timrava, властне имя '''Божена Сланчикова''', псевда '''Тимрава''',<ref>Тимрава — назва едной кырницѣ в околици Полихна.</ref> '''Тета з Полихна''' (*[[2. октобер]] [[1867]], [[Полихно]], [[Мадярске кралевство]] — †[[27. новембер]] [[1951]], [[Лученець]], [[Чеськословеньско|Чехословакия]]) — словацка [[проза]]ичка и [[драма]]тичка. ==Биография== Пришла на свѣт в родинѣ евангелицкого священика Павла Сланчика (Pavel Slančík) и Марии Гонеци (Mária Honétzy) на фарѣ в [[Полихно|Полихнѣ]] яко двойча въедно з братом Богуславом. Были 3-4. дѣти, а цѣлком родина мала 11 дѣтей, з котрых лем шестеро дожили ся уверстного вѣку. З причины худобности родины лем два рокы ходила до народной школы в родном селѣ, дале пак ю учив дома отець. В року 1881/82 в [[Банска Быстриця|Банской Быстрици]] навщивовала четверту класу [[Горожанска школа|горожанкы]] и склала екзамены за вшыткы 4 класы. Изгодя склала екзамены в педучилищу в [[Лученець|Лученци]]. Не оддала ся а про то мала цѣложивотны проблемы. Пробовала ся осамостойнити и найти собѣ роботу в приватной службѣ, в музею, яко поштарька, але то ей вышло лем накурто. В роках 1882-1909 жила в [[Полихно|Полихнѣ]] и вручила ся литературѣ. По смерти отця (1909) жила в [[Абелова|Абеловой]] у брата Богуслава и была выховательков в захоронцѣ. По року 1945 одышла ку своякам до [[Лученець|Лученця]], де жила до смерти. ==Творба== Тимрава написала даколько книг сельскых повѣдань. Выступала тыж против емиграции до Америкы. О доли села за [[Перша світова война|свѣтовой войны]] написала повѣданя ''Герои'' (''Hrdinovia'')<ref>Josef Kotrč, Josef Kotalík, с. 136.</ref> и ''В часѣ войны'' (''V čase vojny''). Живот и творба Тимравы тѣсно звязана з селами [[Полихно]] и [[Абелова]]. Описала горскы села, людей и природу. Люде ей творбу розумѣли, была им близка, зато стала ся их облюбенов писательков. Критична позиция ку людьом (напр. в ''Тяпаковцях'') ся вшак одбила даяков здержаностьов сопротив "теты" Тимравы в [[Полихно|Полихнѣ]].<ref>[http://www.timrava.sk/dielo.php О творбѣ Теты з Полихна ''слов.'']</ref> Дебутовала повѣданьом ''За кого ся оддати?'' (''Za koho ísť?'', 1893). Мѣстска кишасонка гледать, а наконець найде жениха межи сельсков интелигенциев. З даяков ирониев ся концентруе на психичны реакции своей героинѣ, ей внуторный свѣт и менталиту. Еще скорше написала около 70 [[верш]]и, котры записовала до тейкы, але нигда не опубликовала; волѣла писати прозу, бо [[верш]]ы, подля ней ограничовали слободу творчости. Характерный про ню быв новый выклад тексту, при котром выужила вецезначность слова; зо сарказмом зобразила словацку народностно ориентовану сполочность и критично описала ей ковтунскы недугы. З ирониев концентровала ся на психологию геройох, конфронтовала их поступованя и их думаня, котры были повны протиречѣнь. Ей творба ся поважуе за вершину словацкого реализму, але своим акцентом на психологию постав е уж ближе ку творбѣ словацкой модерны.<ref>Оsobnosti.sk: Božena Slančíková Timrava.</ref> Творы Тимравы доднесь суть популарны. В року 2010 професионалный русинскый [[Театер Александра Духновича]] включив до свого репертоару драматизацию новелы Тяпаковцѣ,<ref>[https://web.archive.org/web/20160913152638/http://rusynacademy.sk/cms/-1053;-1086;-1074;-1080;-1085;-1082;-1099;-%E2%80%A2-noviny-%E2%80%A2-news-40-2010,732.html ''Тяпаковцѣ'' в ТАД, 2010]</ref> а е на сценѣ ТАД доднесь.<ref>[http://www.lem.fm/events/tyapakovtsi-pyesa-tad-v-pryashovi/ ''Тяпаковцѣ'' в ТАД, 2017]</ref> ==Вызнаменаня== * 1937 Державна премия за новелу ''Двѣ добы (Dve doby)'' * 1947 Титул ''Народна умѣлкыня'' ==Жерела и одказы== * Josef Kotrč, Josef Kotalík. Stručné dějiny československé literatury pro vyšší třídy škol středních. V Praze, nákladem Československé grafické unie A.S., 1934. C. 136. * [http://www.polichno.sk/wp/?page_id=121 Полихно, родиско Б. С. Тимравы ''слов.''] * [http://www.osobnosti.sk/osobnost/bozena-slancikova-timrava-1337 Оsobnosti.sk: Božena Slančíková Timrava ''слов.''] == Референции == {{reflist}} {{Переклад|sk|Božena Slančíková-Timrava|contents|ID=77429}} {{DEFAULTSORT:Тимрава, Божена Сланчикова}} [[Катеґорія:Словацкы писателе]] [[Катеґорія:Словацкы драматици]] 5g25smhr3ja3ay6envv9haphbik6ivq Георгий Конисскый 0 12036 169662 119504 2026-09-17T01:25:42Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169662 wikitext text/x-wiki {{Везирь | имя = Архиепископ Георгий | образок = Georgy Konissky.jpeg | величина_образка = 250px | подпис_под_образком = Григорий Осипович Конисскый | пост = Архиепископ Могылевскый, Мстиславскый и Оршанскый | предходник = новый пост | наступник = Анастасий Братановскый<ref name="Мартынов">[https://rusk.ru/st.php?idar=24875 Мартынов, Иван. Могилевская земля — Куликово поле святителя Георгия Конисского {{Реф-инфо|русс.|по русскы}}]</ref> | зачаток_термина = [[22. септембер]] [[1783]] | конець_термина = [[13. фебруар]]а [[1795]] | пост2 = епископ Могылевскый | зачаток_термина2 = [[20. авґуст|20. август]] [[1755]] | конець_термина2 = [[22. септембер]] [[1783]] | предходник2 = Иероним Волчанскый<ref name="Мартынов"/> | наступник2 = епархия инкорпорована |пост3 =монаша служба | зачаток_термина3 = [[11. апріль|11. апрѣль]] [[1744]] | конець_термина3 = [[13. фебруар]]а [[1795]] <!-- Дале так само з номерами 3-9 --> | датум_уроджѣня = {{Birth date|1717|11|20}} | мѣсто_уроджѣня = [[Нїжин|Нѣжин]], [[Русске царство]] | датум_смерти = {{Death date and age|1795|02|13|1717|11|20}} | мѣсто_смерти = [[Могылев]], [[Российска империя]] | назывка = | alma_mater = [[Могылянска Академия]] | едукация = | горожанство = [[Российска империя]] | народность = | династия = | род = <!-- алтернатива параметру «династия» --> | мати = | отець = | супруга = | супруг = | дѣти = | своина = | профессия = | шаржа = <!-- про военных --> | вѣра = [[Русска Православна Церковь]] | награды = | премии = | честна титула = | сайт = | категория в Commons = George (Konissky) }} '''Архиепископ Георгий''' (свѣтске имя: '''Григорий Осипович Конисскый'''; 20. новембра 1717, Нѣжин - 13. фебруара 1795, Могылев) – вызнамный православный просвѣтитель [[Российска империя|Российской империи]], ученый, [[филозоф]], мыслитель, [[писатель]], казатель, [[професор]] и ректор [[Могылянска Академия|Могылянской Академии]], архи[[епископ]] Могилевскый, Мстиславскый и Оршанскый. Служба [[епископ]]а Георгия припала на тяжкый час про [[Рѣчь Посполита|Польщу]], але наймя про [[Православна церьков|православных]]. Православны епископы на територии [[Рѣчь Посполита|Речи Посполитой]] терпѣли всякы уражкы и понижѣня. Из четырех православных епископскых катедер, бывшых в той державѣ в конци 17. ст., три были конвертованы на униатскы, а зостала лем православна епископска катедра в [[Могилев]]ѣ. [[Епископ]] Георгий интервеновав у краля, але кральова влада при пановачности шляхты и домовой войнѣ была барз слаба. Зоставала надѣя лем на императрицю российску [[Катарина Велика|Катарину]], котру просив о помоч в часѣ ей инавгурации (1762). Лѣпшы можности про православных настали аж по первом роздѣлѣ [[Рѣчь Посполита|Польщи]] (1772). ==Биография== Родив ся [[20. новембер|20. новембра]] [[1717]] в [[Ніжин|Нѣжину]] [[Чернїгівска область|Черниговской губернии]] [[Русске царство|Русского царства]] в родинѣ шляхтича Осипа Конисского, городского головы [[Ніжин|Нѣжина]]. Абсолвовав Могылянску Академию в [[Киев]]ѣ (1728–1743). [[11. авґуст|11. августа]] [[1744]] прияв монашество и духовне имя Георгий<ref name="НБУВ">Кониський Григорій Осипович. //Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.</ref> в [[Киево-Печерска Лавра|Киево-Печерской Лаврѣ]]. Року 1745 именованый [[професор]]ом в Могылянску Академию, де учив [[Поетика|пиитику]], [[Теология|богословие]] и [[Филозофия|филозофию]]. В роках 1751-1755 — ректор академии.<ref name="Кашуба">Кашуба&nbsp;М.&nbsp;В.</ref> [[20. авґуст|20. августа]] [[1755]] Киевском храмѣ Св. Софии высвяченый на [[епископ]]а и прияв епархию Могилевску на бѣлоруськых землях, котра по первом роздѣлѣ [[Рѣчь Посполита|Польщи]] и прилучѣню [[Білорусь|Бѣлоруси]] ку [[Россия|России]] (1772) росширила ся парохиями мстиславскыма и оршанскыма. [[22. септембер|22. септембра]] [[1783]] повышеный на архиепископа и менованый членом Найсвятѣйшого Синода.<ref name="Кашуба"/> Упокоив ся [[13. фебруар]]а [[1795]]. Погребеный в храмѣ Спасителя в [[Могилев]]ѣ. == Роботы == Роботы свои писав по русскы, але тыж и по латинскы и по польскы. * Praecepta de arte poëtica. 1746 (рукопис) * Prawa i wolności dyssydentów w naboźeństwie chrześcijańskim w Koronie Polskiej i w Welkim Xięstwie Litewskim. Warszawa, 1767 * Исторические известия о епархии Могилевской. 1775. * О должностях пресвитеров приходских (руководство приходскому духовенству). 1776. * Записки о том, что в России до конца XVII столетия не было никакой унии с Римской Церковью // Чтения в обществе истории и древностей Российских, 1847, № 8. * О воскресении мертвых (трагедия), интермедии. // [[Древняя и Новая Россия (журнал)|Древняя и Новая Россия]], 1878, ч. III. * Слова и речи. Могилев, 1892. Конисскому приписана ''История Русов или Малой России'', в рукопису найдена в року 1817, а выдана под его именом в року 1846 под крылом ''Императорского общества Истории и Древностей Российских'', по тому еще нераз перевыдана. Але уж од року 1891 и доднесь векшина историкох поважують его авторство за неможне. ==Характеристика творчости== В филозофии ориентовав ся на [[рационализм]], прихыляв ся до поглядох [[Рене Декарт]]а и в професорской роботѣ быв пропагатором новых объявлѣнь природных наук. В литературѣ лишив слѣд своев драмов ''Воскресение мертвых'' де сконфронтовав образы безсердечного богача и терпезливого бѣдака, котры по смерти заслужують собѣ одповѣдно пекло и рай. Его церковны казаня и политичны прословы заслужили добру оцѣнку [[Александр Пушкин|Пушкина]]. О его литературных здатностях найлѣпше свѣдчить епитаф, котрый сам собѣ написав, а просив выписати на своем гробѣ. Колыска — Нѣжин, Киев мой учитель, Я в тридцать восемь лѣт названый: Святитель. Сѣмнадцать рокы бив ем ся з вовками. А двадцать два, як Пастырь, одпочив з овцями. За претерпены труды и непогоду Архиепископом и Членом став ся Синоду, Георгий именем, я из Конисских дому, Коню подобен быв я поштовому. Ту мои кости зарыты спочивати В рок тысяч сѣмсто девятдесять пятый.<ref>Цитоване подля: Булгаков М., священник. Преосвященный Георгий Конисский. Минск, 2000. С. 505. Суть и другы, кус иншы, варианты того епитафа.</ref> Але найвекшыма суть заслугы архиепископа Георгия в оборонѣ бѣлорусского православия перед покатоличеньом. ==Жерела и одказы== * [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B8%D0%B9 Житецкий И. П. Конисский, Георгий // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. {{Реф-инфо|русс.|по русскы}}] * Кашуба&nbsp;М.&nbsp;В. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Konisky_G Кониський Георгій. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 24. — ISBN 978-966-00-0855-4. {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}] * [http://irbis-nbuv.gov.ua/fond/ir/show/show_006/foto.htm Кониський Григорій Осипович. //Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Спеціалізовані та архівні фонди НБУВ {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}] * [https://web.archive.org/web/20171110171021/http://www.biografija.ru/biography/georgij-konisskij.htm Георгий Конисский. //Биография.Ру {{Реф-инфо|русс.|по русскы}}] * [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%A0%D0%91%D0%A1/%D0%92%D0%A2/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B8%D0%B9_(%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9) Георгий (Кониский). //Русский биографический словарь А. А. Половцова, т. 4 (1914): Гааг — Гербель, с. 432—438. {{Реф-инфо|русс.|по русскы}}] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1717|1795|Конисскый, Георгий}} [[Катеґорія:Православны епископы]] [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] 1ix0g3w9k7b220lhwpkus8uzcmuvr65 Анна Кузмякова 0 14685 169656 167296 2026-09-17T00:29:25Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169656 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Анна Кузмякова |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=http://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2020/12/ak-jpg.jpg}} |Чинность=русинска народностна дѣятелька, новинарька |Уроджѣня={{Birth date and age|1949|02|17}} |Мѣсто_роджѣня=[[Страняны]], [[Окрес Стара Любовня]], [[Пряшовскый край]] |Упокоеня= |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Анна Кузмякова''', *&nbsp;[[17. фебруар]] [[1949]], [[Страняны]], [[окрес Стара Любовня]], [[Пряшовскый край]] — русинска народностна дѣятелька, новинарька.<ref>[https://web.archive.org/web/20241204164753/https://rusynlit.sk/index.php/2020/12/13/2270/?fbclid=IwAR17NOiwEukWV3dXVxpKg8lgX4ho_OaIViEMdiWQYUrNix7yzU2JQHdnFdM Анна Кузмякова на rusynlit.sk]</ref> ==Биография== Середню школу абсолвовала в [[Стара Любовня|Старой Любовни]]. В [[Пряшов]]ѣ на педагогичной факултѣ тогдышной [[Универзита Павла Йозефа Шафарика|Универзиты Павла Йозефа Шафарика]] зыскала фах учителькы ІІ.&nbsp;ступня в комбинации [[Нѣмецкый язык|нѣмецка]] и [[Украинскый язык|украинска]] [[филология]] (1972). Учительовала в [[Якубяны|Якубянох]], а од року 1979 — в [[Пряшов]]ѣ, де з родинов жие и доднесь.<ref name="Медвідь"> Медвідь П.: 70 є лем чісло або народ ті нe забуде!</ref> ==Новинарство и народовство== В Пряшовѣ были ширшы можности и по часѣ нашла себе во выдавательско-новинарской сферѣ, спочатку в ''Културном союзѣ украинскых трудящых ([[КСУТ]])'', понеже при комунистичном режимѣ [[Русины]] «не екзистовали» [[де юре]]. Але и ту не таила ся зо своев русинсков идентичностьов, а навеце не выявляла тужбу поступити меджи шоры «лѣпшых людей», членох [[КПЧ]], доста было, же могла и ту дашто робити про русинску културу. Од року 1990, коли створила ся [[Русиньска оброда|Русинска Оброда]], а голосити ся ку [[Русины|Русинам]] уже не быв «злочин» и «пережиток минулости», активно ся дала до розъясньовалной роботы по селах меджи людми, а на списованю в року 1991 указало ся, же десяткы тысяч «украинскых трудящых» суть подля властного пересвѣдчѣня [[Русины]]. Активно робила новинарску, редакторску, коректорску роботу в русинскых выданях (''Народны Новинкы'', ''Русин'' и др.), в колективѣ котрый ся занимав вопросами русинского языка. В роках 2001&nbsp;–&nbsp;2006 была предсѣдкыньов [[Русиньска оброда|Русинской Оброды]]. В року 2004 инициовала нову новинку ''[[НН Інфо Русин|Інфо Русин]]'', котрой была редакторков в роках 2004&nbsp;–&nbsp;2010, а котра была успѣшна и широко информовала читателя о вшитком, што ся дѣе в русинском животѣ не лем в Словакии, але и в свѣтѣ. Была то новота, котра принесла в русинске новинарство [[конкуренция|конкуренцию]], а то ишло му на хосен. Новинка успѣшно жие доднесь, од року 2017 споила ся з ''Народныма Новинками'' и выходить яко ''[[НН Інфо Русин|НН Інфо Русин]]''. Инициовала декламаторскый конкурз ''Духновичов Пряшов'' (2000), котрым доднесь перешли уже соткы участникох. В роках 2004&nbsp;–&nbsp;2010 была редакторков ''Музичных поздравох'' в русинской редакции Словацкого радия.<ref name="Медвідь"/> Од року 2016 е редакторков справодайства в радию ''Rusyn&nbsp;FM''.<ref>АННА КУЗМЯКОВА / ANNA KUZMIAKOVA (профил)</ref> Од зачатку русинской оброды Анна Кузмякова была участна и в групѣ, котра приготовльовала материалы потребны про кодификацию пряшовского варианта русинского языка. Залучила ся до приготовлѣня основных кодификачных норм, головно до проекту первых норм русинского правопису з року 1992, пак ''Орфоґрафічного словника русиньского языка'' (1994, ред. [[Юрий Панько]]). Наконець, в року 1995 прислужила ся ку организации святочного выголошѣня кодификации варианта русинского языка про [[Словакия|Словакию]].<ref name="Медвідь"/> ==Жерела и одказы== * АННА КУЗМЯКОВА / ANNA KUZMIAKOVA (профил) //Радио ''Rusyn&nbsp;FM'' [https://www.rusyn.fm/spravy/region/вызнамна-особность-русиньского-култ/ ФОТО] * Медвідь П.: 70 є лем чісло або народ ті нe забуде! (Ку юбілею Анны Кузмяковой) [http://www.lem.fm/70-ye-lem-chislo-abo-narod-ti-ne-zabude-ku-yubileyu-annyi-kuzmyakovoy/ Текст и фото] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1949||Кузмякова, Анна}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы новинаре]] kagujmmud2zbvjcc4d5ew0zvapmgjvl Василь Ябур 0 15815 169660 167005 2026-09-17T00:59:10Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169660 wikitext text/x-wiki {{Ученый |noyat = ай |имя = Василь Ябур |имя оригиналне = {{ref-sk}} Vasil Jabur |образчик = [[File:Vasilj Jabur.jpg|300px]] |познатый як = кодіфікатор русначіны {{nobr|про Словакію}} |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date|1936|10|28}} |мѣсто роджѣня = [[Стащін]], [[окрес Снина]], [[Словакія]] |упокоеня = {{Death date and age|2025|06|01|1936|10|28}} |мѣсто смерти = [[Пряшів]] (похованя: [[Кошіцї]]) |причина смерти = |сферы наук = [[лінґвістіка]] |ученый ступень =доктор філозофії (1969); кандідат наук (1987); {{nobr|доцент (1991)}} |alma mater = [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Універзіта Коменьского {{nobr|в Братїславі}}]] |главны роботы = |честны титулы = {{s|Дяковный лист [[Русиньска оброда|РОС]] (2016)}}<ref name="Медв2016-11"/> {{s|Дяковный лист [[Русиньска оброда|РОС]] (2025)}}<ref name="Медвідь 2025"/> |членство в = |одзнакы = {{s|Премія св. Кіріла і Мефтодія (2007)}} {{s|Бронзова медайла Пряш. універзіты (2016)}} {{s|Премія А. Духновича (2016)}} {{s|Стріберна медайла Пряш. універзіты (2019)}} {{s|Крест Прибины III. класы (2021)}} {{s|Золота медайла Пряш. універзіты (2024)}} |категория склада = Ruske Slovo<!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie --> }} '''Васи́ль Я́бур''' ({{s|*[[28. октобер]] [[1936]],}} [[Стащін]], окрес [[Снина]] – {{s|†[[1. юн]] [[2025]],}} [[Пряшів]])&nbsp;— [[Лінґвістіка|языкознатель]], [[Педагог|педаґоґ]] і єден з двох кодіфікаторів [[русиньскый язык|русиньского літературного языка]] на [[Словеньско|Словакії]].<ref name="Медвідь 2025">[https://www.lem.fm/vmer-vasil-yabur-yeden-iz-dvokh-holovnykh-kodifikatoriv-rusinskoho-yazyka/ Медвідь 2025]</ref> == Штудії і научна робота == Учів ся в руській ґімназії в [[Гуменне|Гуменнім]] в рр.&nbsp;1947–1953, в році 1954 закінчів штудії на україньскій середній школі в Снині. Потім продовжовав в здобываню освіты на Высшій школы російского языка і літературы в [[Прага|Празі]], котру закінчів у 1958-ім році. На [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Універзіті Коменьского]] в [[Братїслава|Братїславі]] здобыв тітулы кандідата наук (р.&nbsp;1987) і доцента (р.&nbsp;1991).<ref name="П.Р.Маг.">Павел Роберт Маґочій</ref> Ябур як фаховець в области фукціоналного языкознательства выкладав в рр.&nbsp;1961–1977 на Педаґоґічній школі в [[Пряшов]]і, в рр.&nbsp;1964–1986 на [[Універзіта Павла Йозефа Шафаріка|Універзіті Павла Йозефа Шафарика]] і в рр.&nbsp;1986–1993 на Высшій педаґоґічній школі в [[Нѣтра|Нітрі]].<ref name="П.Р.Маг."/> По зміні режіму у 1989-ім році, Василь Ябур зачав занимати ся кодіфікаційов русиньского літературного языка, в роцї 1993 вырїшив наповно ся оддати карпатьскій русиністіцї, конкретно намаганю сповнити цїль русиньского руху&nbsp;— вытворити кодіфікованый русиньскый язык. Ябурове рїшіня але не зістало без наслїдків. Такой быв засыпаный крітіков з боку колеґів з [[Пряшівска універзіта|універзіты у Пряшові]], котры были [[Украинофил|україньской орьєнтації]]. Обвинили го з того, же ся зрік свого посланя науковця в моментї, коли вырїшив скапчати ся з „політічным русинізмом“, як ся обродный рух Русинів у тім часї называв.<ref name="П.Р.Маг."/> Выслїдком того процесу была серія языковых публікацій, котрых быв Василь Ябур едітором, ці автором.<ref>[https://independent.academia.edu/JaburVasil Academia]</ref> Актівный быв таксамо як шпеціаліста на русиністіку (1995–1998) в пряшівскій філії Штатного педаґоґічного інштітуту в Братїславі, де про Міністерство школства [[Словеньско|Словацькой републікы]] приправив проґрам про выучованя русиньского языка на першім ступню основных школ. Тот проґрам быв розшыреный ай на другый ступінь ОШ, а тыж про середнї школы. Наслїдовало выданя серії учебників про 1.–9.&nbsp;річник основных школ і про 1.–4.&nbsp;річник середнїх школ. В роцї 1998 на Пряшівскій універзітї у Пряшові было заложене Русиньске оддїлїня, а наслїдно самостатный Інштітут русиньского языка і културы (2008).<ref name="Медв2016-10">П. Медвідь (2016.10.28)</ref> Ябур є так само автором серії русиньскых учебників про штудентів універзіты, і є сполуавтором і головным редактором публікації „Правила русинського правопису“ із 1994-го року, котра поклала основу норм русиньского літературного языка на Словакії.<ref name="Штець">Микола Штець</ref><ref name="П.Р.Маг."/> == Вызнаменаня == В року 2007 Карпаторусиньскый научный центер в Споєных штатах Америкы уділив Васильови Ябурови {{s|Премію св. Кіріла і Мефтодія}} за розвиток русиньского языка.<ref name="Медвідь 2025"/> В року 2016 за розвой русіністікы од Пряшовской універзіты дістав бронзову медайлу і премію А.&nbsp;Духновіча од Карпаторусиньского научного центра в [[США]].<ref name="Медв2016-11">П. Медвідь (2016.11.07)</ref> В року 2019 Пряшівска універзіта в Пряшові уділила Васильови Ябурови Стріберну медайлу за ціложывотне діло.<ref name="Медвідь 2025"/> В року 2021 Василь Ябур одзначеный Крестом Прибины III.&nbsp;класы за заслугы при кодіфікації русиньского языка.<ref>{{Cite web |url=https://www.teraz.sk/slovensko/prezidentka-udelila-vyznamenania-24-osob/559247-clanok.html |title=VIDEO: Prezidentka udelila vyznamenania 24 osobnostiam |lang=sk|access-date=2025-06-05 |archive-date=2022-07-09 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220709143415/https://www.teraz.sk/slovensko/prezidentka-udelila-vyznamenania-24-osob/559247-clanok.html |url-status=live }}</ref> В року 2024 Васильови Ябурови Пряшівска універзітауділила Золоту медайлу – найвысшу нагороду універзіты, котру дістав за вызначну научно-педаґоґічну роботу і розвиток Інштітуту русиньского языка і културы і Пряшівской універзіты.<ref name="Медвідь 2025"/> == Публікації == * А. Плїшкова, К. Копорова, В. Ябур. «[https://www.academia.edu/41022753/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9_%D1%81%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%8B_%D0%B2_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_Rus%C3%ADnsky_jazyk_Komplexn%C3%BD_opis_jazykov%C3%A9ho_syst%C3%A9mu_v_kontexte_kodifik%C3%A1cie_The_Rusyn_Language_A_Comprehensive_Description_of_the_Language_System_in_the_Context_of_Its_Codification Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації]» (2019, 476 с.) * В. Ябур, А. Плїшкова, К. Копорова. [https://www.academia.edu/21132570/%D2%90%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0_Gramatika_rus%C3%ADnskeho_jazyka_Grammar_of_the_Rusyn_Language Ґраматіка русиньского языка] * В. Ябур, К. Копорова, А. Плїшкова. [https://www.academia.edu/30385287/MORFOL%C3%93GIA_A_SLOVOTVORBA_RUS%C3%8DNSKEHO_JAZYKA_%D0%9C%D0%9E%D0%A0%D0%A4%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D2%90%D0%86%D0%AF_%D0%86_%D0%A1%D0%9B%D0%9E%D0%92%D0%9E%D0%A2%D0%92%D0%9E%D0%A0%D0%87%D0%9D%D0%AF_%D0%A0%D0%A3%D0%A1%D0%98%D0%9D%D0%AC%D0%A1%D0%9A%D0%9E%D0%93%D0%9E_%D0%AF%D0%97%D0%AB%D0%9A%D0%90 Морфолоґія і словотворїня русиньского языка]. Высокошкольскый учебник (2016, 187 с.), == Жерела и одказы == * [https://web.archive.org/web/20200924103750/http://cms3.rusynacademy.sk/?8-10-2016-%D0%96%D0%95%D0%A0%D0%A2%D0%9E%D0%92%D0%9D%D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0%AC-%D0%86-%D0%A1%D0%9C%D0%86%D0%9B%D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0%AC-%D0%92%D0%90%D0%A1%D0%98%D0%9B%D0%AC-%D0%AF%D0%91%D0%A3%D0%A0-%D0%86-%D0%A0%D0%A3%D0%A1%D0%98%D0%9D%D0%AC%D0%A1%D0%9A%D0%AB%D0%99-%D0%AF%D0%97%D0%AB%D0%9A Павел Роберт Маґочій в статі Жертовность і смілость: Василь Ябур і русиньскый язык "Кодіфікаторы языків суть подобны єднотливцям в іншых сферах жывота, котры мають амбіцію зробити штось нове. Такы особы суть звычайнї выставлены крітіцї, ці то уже за цїлковый концепт, котрый пропонують (в данім припадї за думку окремого русиньского языка), або за дакотрый з шпеціфічных аспектів пропонованой кодіфікації. Ани Василь Ябур не є вынятком. Кодіфікацію (1995), але передовшыткым доповнїня і зміну дакотрых правил по десятёх роках од кодіфікації (2005) не прияли вшыткы, котры в сучасности пишуть і публікують в русиньскім языку. Конець-кінцїв, така крітіка є сама по собі позітівным феноменом, бо кедь уже не має іншу функцію, назначує, же кодіфікованый русиньскый язык не є лем думков дакількох інтелектуалів, але жывов ентітов, котру шырша сполочность бере важнї."] * [http://www.lem.fm/vasil-yabur-distav-premiyu-a-duhnovicha-nagorodila-go-i-univerzita/ П. Медвідь (2016.11.07): Василь Ябур дістав премію А. Духновіча. Нагородила го і універзіта] * [http://www.lem.fm/okruglyiy-yubiley-vasilya-yabura-kodifikatora-nashogo-yazyika/ П. Медвідь (2016.10.28): Округлый юбілей Василя Ябура, кодіфікатора нашого языка] * [https://www.lem.fm/vmer-vasil-yabur-yeden-iz-dvokh-holovnykh-kodifikatoriv-rusinskoho-yazyka/ П. Медвідь (2025.06.04): Вмер Василь Ябур – єден із двох головных кодіфікаторів русиньского языка] * {{cite web |author=Микола Штець |editor= |date= |url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Shtets_Mykola/Do_pytannia_kodyfikatsii_rusynskoho_iazka.pdf |title=ДО ПИТАННЯ КОДИФІКАЦІЇ «РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА» |publisher= |format=pdf |quote=Проголошення кодифікації «русиньского языка» не змінило прагматичного ставлення батьків до викладової мови, а саме до питання, «де може їхня дитина застосувати свої знання “русиньского языка”, на яку роботу, посаду може влаштуватися, в яку школу буде їй легше поступати». На ці питання батьки не знайшли позитивної відповіді. Саме тому «русиньска» мова не стала мовою викладання в школах (якщо не брати до уваги кілька дітей одного класу, де вивчається «русиньска» мова і для яких творяться навіть шкільні підручники). Незважаючи на те що досі немає «русиньского» шкільництва, у Пряшівському університеті вже іде підготовка студентів на «русиньскому» відділенні (у комбінації «русиньска» мова – англійська мова), хоча досі це відділення не має ґрунтовних вузівських підручників «русиньского языка» (фонетики, морфології, синтаксису та ін.). Отже, за весь час від кодифікації «русиньского языка» не виникло «русиньске» шкільництво і не бачимо якихось передумов, що воно виникне, тоді для кого кодифікувався «русиньский язык»? І в наш час кодифікація здійснювалася лише для «русиньскої еліти», або, як пише М. Сисак, «...akt kodifikácie sa uskutočnil a v histórii ostane ako satisfakcia pre пеvеl’кý kolektiv entuziastov, ktorí priložili ruku k blahorodnému dielu...». Чи дійсно варто було робити такий експеримент для кількох ентузіастів? Адже і той невеликий «колектив» розділився (чи розпався), оскільки після появи згаданих «нових правил» В. Ябура та А. Плішкової «Русиньска оброда» заявила про те, що тільки їй належить право координувати справу кодифікації (для цього створила Языкову раду), пообіцяла створити нову норму (кодифікацію?) і прийняти необхідні заходи для того, щоб підручники за «новими правилами» В. Ябура та А. Плішкової не були надруковані. Отже, «Русиньска оброда» не визнала виправлену версію «Правил русиньского правопису», не визнала водночас і компетентність «Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові» займатися справами кодифікації «русиньского языка». |language= укр. |accessdate= 2025.06.06 |archiveurl= |archivedate= }} * https://independent.academia.edu/JaburVasil == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1936|2025|Ябур, Василь}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы новинаре]] f35udh3bxbi6qgqpj23fm08nbmzyswh Юрій Панько 0 15848 169671 153503 2026-09-17T09:23:51Z Halajkovič 33393 169671 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]])|датум=11:23, 17 септембра 2026 (CEST)}} {{Ученый |noyat = ай |имя = Юрій Панько |имя оригиналне = {{ref-sk}} Juraj Paňko |образчик = [[Файл:Юрій Панько.png|200px]] |образчика подпис = |познатый як = кодіфікатор русиньского языка {{nobr|про Словакію}} |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date and age|1933|05|03}} |мѣсто роджѣня = [[Рокытів]], [[окрес Гуменне]], [[Чехословакія]] |упокоеня = {{Death date and age|2017|06|22|1933|05|03}} |мѣсто смерти = [[Орябина]], [[окрес Стара Любовня]], [[Словакія]] |причина смерти = |сферы наук = [[лінґвістіка]] |ученый ступень = доктор філозофії (1970); кандідат наук (1991); {{nobr|доцент (1994)}} |alma mater = [[Масарикова универзита]] |главны роботы = |честны титулы = |членство в = |одзнакы = |категория склада = <!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie --> }} Доц. ПгДр. '''Юрій Панько''', к.н.; {{lang-sk|Juraj Paňko}}; [[3. май]] [[1933]], [[Рокытів]] коло Гуменного – [[22. юн]] [[2017]], [[Орябина]], Словакія) быв вызначный русиньскый філолоґ, лінґвіста, славіста, лексікоґраф, автор сучасного словацько-русиньского словника, першый директор [[Інштітут русиньского языка і културы|Інштітуту русиньского языка і културы в Пряшові]]. == Біоґрафія == Народив ся в русиньскім селї Рокытів коло Гуменного, там скончів народну школу, а пак в рр. 1945-53 ся учів в [[Гуменне|гуменьскій]] російскій ґімназії, де здобыв матуру. Штудовав [[україньскый язык]] і літературу, по чім, од 1957 р., учів в середнїй школї в [[Стара Любовня|Старій Любовни]]. В меджічасї екстерно штудовав [[Російскый язык|російскый язык]] і літературу в [[Пряшів|Пряшові]], а в 1962 р. ся став асістентом при Катедрї російского языка і літературы на [[Універзіта Павла Йозефа Шафаріка|Універзітї П. Й. Шафарика]]. Од 1964 р. быв ашпірантом на універзітї в [[Брно|Бырнї]] (днешня [[Масарикова універзіта]]), а в 1970 р. здобыв званя ПгДр. на основі докторьской дізертації. В 1975 р., не по своїй волї, мусив одыйти з роботы на універзітї, будучі пак технічным робітником в шпыталю, учітелём в Старій Любовни і выхователём на інтернатї в Пряшові. В 1990 р. ся вернув на Катедру [[Російскый язык|російского языка]] і літературы [[УПЙШ]] в [[Пряшів|Пряшові]] (в 1991 р. обгаїв кандідатьску дізертацію, а в 1994 р. ся габілітовав на доцента), де до одходу на пензію вів лекції із сінтаксісу російского языка. По політічных перемінах конця 1980-х років ся актівно залучів до русиньского оброджіня, будучі єдным з главных кодіфікаторів [[Русиньскый язык|русиньского языка]] на Словакії, автором і співавтором публікацій з области правил русиньского языка, є автором сучасного двойтомного словацько-русиньского словника і другых лексікоґрафічных публікацій. == Найвызначнїшы роботы == * {{Cite web |author= Юрій Панько |title= К орфоґрафії русиньского языка |url= https://rusin8.webnode.ru/news/a2008-k-orfografiji-rusinskogo-yazyka/ |publisher= InfoРусин 5/2008 ст.&nbsp;8 |accessdate= 2023-04-25}} [https://web.archive.org/web/20200102035252/https://www.ruwega.com/news/a2008-k-orfografiji-rusinskogo-yazyka/ Archived on Jan&nbsp;02&nbsp;2020] * Панько Ю. Нормы русиньского правопису. – Пряшів, 1992. * Панько Ю. Русиньско-русько-україньско-словеньско-польский словник лінґвістічных термінів. – Пряшов, 1994. – С. 21. * Ябур, В., Панько, Ю.: Правила русиньского правопису. Пряшів: Русиньска оброда, 1994. * PAŇKO, Juraj (2012-15) Slovensko-rusínsky slovník/Словацько-русиньскый словник, 2 томів. Prešov: Rusínska obroda na Slovensku. == Жрїдла і одказы == * {{Cite web |last=Трохановскій |first=Демян |title=Одышол доц. ПгДр. Юрий Панько, кодифікатор русиньского языка (1933-2017) |url=http://www.lem.fm/odyishol-dots-pgdr-yuriy-panko-kodifikator-rusinskogo-yazyika-1933-2017/ |website=Lem.fm |access-date=2023-04-25}} {{Lifetime|1933|2017|Панько, Юрій}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] qqd7pynzruwmyxtzi4883u19lkxm31f Владимір Фединишинець 0 15934 169661 138187 2026-09-17T01:08:47Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169661 wikitext text/x-wiki '''Владимір Фединишинець''' ({{lang-uk|Володимир Степанович Фединишинець}}; {{ДН|9.|05|1943}}, [[Репинноє]] — {{ДС|3.|10|2018}}, [[Ужгород]]) — [[педаґоґ]], [[писатель]], [[Новинарь|журналіста]], публіціста, теоретік літературы. Належав меджі основателїв „Общества подкарпатських русинов‟, котре стало пізнїше сполуосновательсков орґанізації Світового конґресу Русинів. Хотїв, жебы русиньскый язык быв кодіфікованый, о чім написав і дакілько есеїв. Быв автором многых книг і есеїв. По 1989-ім роцї зачав писати по русиньскы. Здобыв [[Премія Александра Духновіча|премію А. Духновича]] (2004) за русиньску літературу. == Жерела и одказы == * https://web.archive.org/web/20200922202959/http://cms3.rusynacademy.sk/?19-6-2018-%D0%92-%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%97-%D1%85%D0%BE%D1%82%D1%8F%D1%82%D1%8C-%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%8E-%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%8F-%D0%95%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8B-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C * https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/fedynyshynets-volodymyr-biografiya/ {{DEFAULTSORT:Фединишинець, Владимір}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] {{Lifetime|1943|2018|Фединишинець, Владимір}} jf6m4rz720a0da980xjdlesecpl9nbq Анґліцька Вікіпедія 0 19289 169648 134360 2026-09-16T17:40:44Z Flipdot 23893 169648 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} [[Файл:Wikipedia-logo-v2-en.svg|right]] '''Анґліцька Вікіпедія''' ({{lang-en|English Wikipedia}})&nbsp;— удділеня [[Вікіпедія|Вікіпедії]] у [[Анґліцькый язык|анґліцькому языку]]. На {{CURRENTDAY}}.&nbsp;{{CURRENTMONTHNAMEGEN}} {{CURRENTYEAR}}.&nbsp;року анґліцькоє удділеня Вікіпедії обсягує {{NUMBEROF|ARTICLES|en|N}} {{plural:статя|статі|статий}}. Має {{NUMBEROF|USERS|en|n}} {{plural:{{NUMBEROF|USERS|en}}|зареєстрованый учасник|зареєстровані учасникы|зареєстрованых учасникув}}, из них {{NUMBEROF|ACTIVEUSERS|en|n}} учинили даяку операцію за послідні 30&nbsp;днув. Вцілови в анґліцькоязычнуй Вікіпедії {{plural:{{NUMBEROF}EDITS|en}}|справлена|справлено|справлено}} {{NUMBEROF|EDITS|en|n}} {{plural:{{NUMBEROF}EDITS|en}}|правка|правкы|правок}}. == Скапчані статі == * [[Вікіпедія]] == Одказы == * [[:en:Main page|Анґліцька Вікіпедія — Головна сторунка]] [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] avjris1kv505jswu0js9pukk8gtv0yg Шаблона:Audio-IPA 10 20631 169626 140672 2026-09-16T15:19:26Z Flipdot 23893 169626 wikitext text/x-wiki <span class="IPA">[[Меджінародный фонетічный алфавіт|{{{2}}}]]</span> <span class="nowrap">[[Файл:Loudspeaker.svg|11px|link=Файл:{{{1}}}|Пустити авдіо]]<sup>[[:Media:{{{1}}}|ⓘ]]</sup></span><noinclude>{{documentation}}</noinclude> e7segxmicely75ucdyacljh7amc0ahp 169642 169626 2026-09-16T17:11:01Z Flipdot 23893 169642 wikitext text/x-wiki <span class="IPA">[[Меджінародный фонетічный алфавіт|{{{2}}}]]</span> <span class="nowrap">{{Audio|{{{1|}}}}}<sup>[[:Media:{{{1}}}|ⓘ]]</sup></span><noinclude>{{documentation}}</noinclude> dvn6u88nw0mh5h96l915k2j3a0f0iba 169643 169642 2026-09-16T17:12:05Z Flipdot 23893 Зрушена верзія [[Special:Diff/169642|169642]] од хоснователя [[Special:Contributions/Flipdot|Flipdot]] ([[User talk:Flipdot|діскусія]]) 169643 wikitext text/x-wiki <span class="IPA">[[Меджінародный фонетічный алфавіт|{{{2}}}]]</span> <span class="nowrap">[[Файл:Loudspeaker.svg|11px|link=Файл:{{{1}}}|Пустити авдіо]]<sup>[[:Media:{{{1}}}|ⓘ]]</sup></span><noinclude>{{documentation}}</noinclude> e7segxmicely75ucdyacljh7amc0ahp 169644 169643 2026-09-16T17:17:38Z Flipdot 23893 169644 wikitext text/x-wiki <span class="IPA">[[Меджінародный фонетічный алфавіт|{{{2}}}]]</span> <span class="nowrap">[[Файл:Codex icon volumeUp.svg|16px|class=skin-invert-image|middle|link=Файл:{{{1}}}|Пустити авдіо]]<sup>[[:Media:{{{1}}}|ⓘ]]</sup></span><noinclude>{{documentation}}</noinclude> mki8a0equw19f9xazgsz7v3tswwyrda SadSvit 0 21280 169627 163796 2026-09-16T16:03:17Z Halajkovič 33393 /* Етімолоґія назвы */ 169627 wikitext text/x-wiki {{Музиканты | honorific_prefix = Sadsvit | name = Богдан Розвадовскый | honorific_suffix = | image = SadSvit, 2022.jpg | image_upright = | image_size = 250 | landscape = <!-- yes, кедь образчик горизонталный, иншак пролишьте --> | alt = | caption = | background = | native_name = Богдан Розвадовський | native_name_lang = [[Україньскый язык|укр.]] | birth_name = | alias = | birth_date = {{birth date and age|2004|05|01}} | birth_place = [[Івано-Франківск]] | origin = [[Українцї|Українець]] | death_date = <!-- {{death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} (спочатку датум смерти) --> | death_place = | genre = | occupation = співак-умелець | instrument = | years_active = 2019 — нынї | label = | associated_acts = | website = <!-- {{URL|www.example.com}} --> | notable_instruments = | module = | module2 = | module3 = }} '''Богдан Розвадовскый''',<ref>{{Cite web|title=Український постпанк на верхівках чартів: хто такий SadSvit — автор пісні «Касета»|url=https://slukh.media/new-music/sadsvit/|website=СЛУХ — медіа про музику та все, що навколо неї|date=2022-04-25|accessdate=2022-04-30|archive-date=25. апріля 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220425102712/https://slukh.media/new-music/sadsvit/}}</ref> тыж знамый як '''SadSvit'''<ref>{{Cite web|title=SadSvit про вірусний трек "Касета" та лідерство у чартах після відео "Азова"|url=https://suspilne.media/234209-sadsvit-pro-virusnij-trek-kaseta-liderstvo-u-cartah-pisla-video-polku-azov-ta-vimusenu-emigraciu/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-04-29|accessdate=2022-04-30|language=uk|first=Юлія|last=Ткачук|archive-date=30. апріля 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220430144950/https://suspilne.media/234209-sadsvit-pro-virusnij-trek-kaseta-liderstvo-u-cartah-pisla-video-polku-azov-ta-vimusenu-emigraciu/}}</ref> ({{lang-uk|Богдан Розвадовський}}; {{Дн|1.|5|2004}}, [[Івано-Франківск]], [[Івано-Франківска область]], [[Україна]]) є [[Україна|україньскый]] сінтпоп і [[алтернатівный рок|алтпоп]] умелець, композітор і [[автор пісень]]. Діскоґрафія артіста має три албумы: „Cassette“, „20&21“, „Неонова мрія“, а тыж два мініалбумы: „Суматоха“, і „Холод“ (вєдно з Sad Novelist). == Етімолоґія назвы == Псевдонім умелця „SadSvit“ ся складать з двох слов; перше слово є {{lang-en|Sad}} — смутный, друге слово ''Svit'' є транслітераціёв слова {{lang-uk|світ}} ({{lang-rue|світ}}), прото псевдонім значіть „Смутный Світ“<ref>[https://www.obozrevatel.com/ukr/shou-oboz/hto-takij-sadsvit-yakij-u-20-rokiv-rozrivae-ukrainski-trendi-pid-jogo-pisni-nischat-okupantiv-i-grayut-v-s-t-a-l-k-e-r-2.htm Хто такий Sadsvit, який у 20 років розриває українські тренди: під його пісні нищать окупантів і грають в S.T.A.L.K.E.R. 2]</ref> == Жывот і творчость == Народив ся 1. мая 2004 в містї [[Івано-Франківск]]. Штудує на Прикарпатьскій народній універзітї на правницькій факултї.<ref>{{Cite web|title=Український постпанк на верхівках чартів: хто такий SadSvit — автор пісні «Касета»|url=https://slukh.media/new-music/sadsvit/|website=СЛУХ — медіа про музику та все, що навколо неї|date=2022-04-25|accessdate=2022-10-08}}</ref> Музиков ся занимать од раннёго дїтства. Во віцї 14 років дістав Богдан ноутбук і зачав ся учіть проґрамы на складаня музикы. Богдан не має музичной школы, але грає на ґітарї. Спочатку быв бітмейкером і творив біты на обїднавку, але пізнїше сі усвідомив, же хоче творити власну музику. В роцї 2019 кооперовав з реповым інтерпретом „Хтось із Заходу“{{жрідло}} і пізнїше з ним награв пісень „Мій Вимір“.<ref>{{Citation|title=Мій вимір [feat.Six Stage]|url=https://soundcloud.com/sadsvit/my-vimr-featsix-stage|accessdate=2022-04-13|language=en|archive-date=13 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220413155021/https://soundcloud.com/sadsvit/my-vimr-featsix-stage}}</ref> Свою солову карьєру зачав Богдан в роцї 2020, 4. апріля вышов ёго першый трек на SoundCloud „Разбитые мечты“.{{жрідло}} Першов україньсков піснёв была пісня „Не забувай“{{жрідло}} з року 2020, праві з нёв Богдан зачав свою карьєру як SadSvit. Першый мініалбум SadSvit „Суматоха“ вышов 4. децембра 2020 в [[Російскый язык|російскім языку]]. 30. децембра 2020 вышов далшый албум „Холод“<ref>{{Cite web|title=Холод [ft. SadSvit]|url=https://soundcloud.com/sadnovelist/sets/holod|website=SoundCloud|accessdate=2022-04-13|language=en|archive-date=13 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220413155010/https://soundcloud.com/sadnovelist/sets/holod}}</ref> награный вєдно з SadNovelist.<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/234209-sadsvit-pro-virusnij-trek-kaseta-liderstvo-u-cartah-pisla-video-polku-azov-ta-vimusenu-emigraciu/|title=SadSvit про вірусний трек "Касета", лідерство у чартах після відео полку "Азов" та вимушену еміграцію|website=Суспільне}}</ref> 13. децембра 2021 вышов першый штудійный албум „Cassette“<ref>{{Cite web|title=SadSvit випустив homemade альбом|url=https://www.neformat.com.ua/news/23192-sadsvit-vipustiv-homemade-albom.html|website=neformat|accessdate=2022-04-13|language=uk|archive-date=1 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220501115001/https://www.neformat.com.ua/news/23192-sadsvit-vipustiv-homemade-albom.html}}</ref> з піснёв „Молодість“, котра сі стала барз популарнов на TikTok. З піснёв „Молодість“ SadSvit умістив на 7. містї в рейтінґу Топ 50 трендів Україны<ref>{{Cite web|title=Топ-50 трендів (Україна)|url=https://open.spotify.com/playlist/37i9dQZEVXbLwLH0YjrtGb|website=Spotify|accessdate=2022-04-13|language=uk|archive-date=13 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220413154803/https://open.spotify.com/playlist/37i9dQZEVXbLwLH0YjrtGb}}</ref> на Spotify і на 95. містї в рейтінґу Ukraine Top 100<ref>{{Cite web|title=Ukraine Top 100|url=https://open.spotify.com/playlist/7tjKgm2ObDHZOW8t6A33sE|website=Spotify|accessdate=2022-04-13|language=uk|archive-date=13 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220413154805/https://open.spotify.com/playlist/7tjKgm2ObDHZOW8t6A33sE}}</ref> на [[Spotify]]. 16. децембра 2021 вышов другый штудійный албум „20&21“. 18. апріля 2022 опубліковав плук „Азов“ відео о каждоденнім жывотї вояків, котры боронять місто [[Маріуполь]], з піснёв „Касета“ як музичным підкладом.<ref>{{Cite web|title=Полк “Азов” створив ВІДЕО на пісню 17-річного франківця |url=https://pravda.if.ua/polk-azov-stvoryv-video-na-pisnyu-17-richnogo-frankivczya/ |website=pravda.if.ua |accessdate=2022-07-22}}</ref> Пізнїше ёго шырили популарны каналы Telegram і пісень ся дораз дістала на верьх рейтінґа Spotify Viral 50 і Shazam Top 200.<ref>{{Cite web|title=SadSvit про вірусний трек "Касета", лідерство у чартах після відео полку "Азов" та вимушену еміграцію |url=https://suspilne.media/234209-sadsvit-pro-virusnij-trek-kaseta-liderstvo-u-cartah-pisla-video-polku-azov-ta-vimusenu-emigraciu/ |website=suspilne.media |accessdate=2022-07-22}}</ref> 28. октобра 2022 вышов сполочный сінґел з ґрупов „Структура Щастя“ з назвов „Силуети“, котрый од першых днїв по выданю веце як місяць вів рейтінґ.<ref>{{Cite web|title=СТРУКТУРА ЩАСТЯ стала амбасадоркою програми EQUAL Україна від Spotify|url=https://muzvar.com.ua/struktura-shchastia-stala-ambasadorkoiu-prohramy-equal-ukraina-vid-spotify/|website=МУЗВАР|date=2023-08-25|accessdate=2023-12-15|language=uk|last=muzvarua}}</ref> 17. фебруара 2023 вышов третїй штудійный албум „Неонова мрія“. 20. новембра 2024 вышла гра S.T.A.L.K.E.R. 2: Сердце Чорнобылю ({{lang-uk|S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля}}), в котрій было як саундтрек поужытых 5 пісень SadSvit.<ref>{{Cite web|url=https://open.spotify.com/playlist/1ypjU4VMfOktKLk3drVgT5|title=S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl Radio Mix|website=Spotify|language=uk|access-date=2024-12-30}}</ref> 14. фебруара 2025 Тіна Карол і SadSvit представили сполочный трек „МИ“.<ref>{{Citation|title=ТІНА КАРОЛЬ & SADSVIT - МИ ( ПРЕМ'ЄРА 2025)|url=https://www.youtube.com/watch?v=4LRVoGyRIqk|date=2025-02-13|accessdate=2025-02-15|last=Tina Karol}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://orest.com.ua/music/tina-karol-i-sadsvit-prezentuyut-postapokaliptichnu-pisnyu-mi |title=Тіна Кароль і SadSvit презентують постапокаліптичну пісню «МИ» |website=OREST |language=ru |access-date=2025-02-15}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://tsn.ua/glamur/tina-karol-u-den-zakohanih-zacharuvala-duetom-iz-sadsvit-i-dovela-do-murah-mistichnim-klipom-2767137.html |title=Тіна Кароль у День закоханих зачарувала дуетом із SadSvit і довела до мурах містичним кліпом |date=2025-02-14 |website=ТСН.ua |language=uk |access-date=2025-02-15}}</ref> == Діскоґрафія == === Штудійны албумы === * ''«''<nowiki/>''[[Cassette]]''<nowiki/>''» (2021)'' * ''«''<nowiki/>''[[20&21]]''<nowiki/>''» (2021)'' * ''«''<nowiki/>''[[Неонова мрія]]''<nowiki/>''» (2023) === Мініалбумы === * ''«''<nowiki/>''[[Суматоха]]''<nowiki/>''» (2020)'' * ''«''<nowiki/>''[[Холод (альбом)|Холод]]''<nowiki/>''» (2020) (спільно з [[Sad Novelist]])'' === Сінґлы === * ''«Разбитые мечты» (2020)'' * ''«Не забувай» (2020)'' * ''«Тільки як назвати» (2020) (Досі не придумав)'' * ''«Світло» (2021)'' * ''«Тління» (2021)'' * ''«Наосліп» (2021)'' * ''«Всупереч» (2021)'' * ''«Касета» (2021)'' * ''«Вдома не буду» (2021)'' * ''«Молодість» (2021)'' * ''«Літо» (2021)'' * ''«Прощавай» (2021)'' * ''«Двоє» (2022)'' * ''«Небо» (2022)'' * ''«Персонажі» (2022)'' * ''«Світанок» (2022)'' * ''«Додому» (2022) (за участю [[Джозерс]] і [[Sad Novelist]])'' * ''«Квартали» (2022) (за участю Мія Рамарі)'' * ''«Страдча» (2022) (за участю Лея)'' * ''«Останній день» (2022)'' * ''«Повертайся живим» (2022) (за участю [[Morphom]])'' * ''«Була весна» (2022) (за участю [[Бурбан Степан Петрович|Паліндром]])'' * ''«Силуети» (2022) (за участю «''<nowiki/>''[[Структура щастя]]''<nowiki/>''»)'' * ''«Твоя душа» (2023) (за участю''<nowiki/> ''ARCHEZ)'' * ''«Пам'ятай свій дім» (2023)'' * ''«Дотики» (2023) (за участю «''<nowiki/>''[[Golubenko]]''<nowiki/>''»)'' * ''«Квіти» (2023)'' * ''«Автомагістралі» (2023) (за участю «''<nowiki/>''[[Lely45]]''<nowiki/>''»)'' * ''«''Персонажі (Live)''» (2023)''<ref>{{Cite web|url=https://open.spotify.com/album/2B4rJ7HkDZneG4oBXZWzQI?si=4g9Zz22ZTlm0amjyZGx6jw|title=Персонажі (Live)}}</ref> * ''«Луги''<nowiki/>''» (202''<nowiki/>''4) (за участю «Do Sliz»)''<ref>{{Cite web|url=https://open.spotify.com/album/7rFdDzZpQkzXw48uhQ7Owm?si=oLdT1hv3RcyZnDWlKuo89w|title=Луги}}</ref> == Відеокліпы == ''Штатістічны інформації уведжены к 5. юну 2023'' {| class="wikitable" !№ !Кліп !Рік !Чісло переглядів !Жрїдло |- |1 |Світанок | rowspan="4" |2022 |482 000 |<center>[[Файл:YouTube 2024.svg|70px|link=https://www.youtube.com/watch?v=qlGEV3K43T8]]</center> |- |2 |Небо |2 254 000 |<center>[[Файл:YouTube 2024.svg|70px|link=https://www.youtube.com/watch?v=cPzhNzqt9LA]]</center> |- |3 |Силуети <small>(вєдно з „Структура Щастя“)</small> |5 415 000 |<center>[[Файл:YouTube 2024.svg|70px|link=https://www.youtube.com/watch?v=NjDMzkRbSZI]]</center> |- |4 |Страдча <small>(вєдно з „Лея“)</small> |177 000 |<center>[[Файл:YouTube 2024.svg|70px|link=https://www.youtube.com/watch?v=mk2HCrqmk9M]]</center> |- |5 |Твоя душа <small>(вєдно з „ARCHEZ“)</small> | rowspan="2" |2023 |254 000 |<center>[[Файл:YouTube 2024.svg|70px|link=https://www.youtube.com/watch?v=Bt8Dxj5Hq9A]]</center> |- |6 |Пам'ятай свій дім |308 000 |<center>[[Файл:YouTube 2024.svg|70px|link=https://www.youtube.com/watch?v=oZ8NeQvOW6w]]</center> |} == Референції == {{reflist}} {{lifetime|2004||Розвадовскый, Богдан}} [[Катеґорія:Уродили ся 1. мая]] [[Катеґорія:Україньскы музиканты]] == Жрїдла і одказы == * [https://music.apple.com/us/artist/sadsvit/1540958659 Apple Music] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220413154800/https://music.apple.com/us/artist/sadsvit/1540958659 |date=13. апріль 2022}} * [https://open.spotify.com/artist/2ojY7fXJxZQhg8Rx5e8h9G Spotify] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220413155012/https://open.spotify.com/artist/2ojY7fXJxZQhg8Rx5e8h9G |date=13. апріля 2022 }} * [https://web.archive.org/web/20220425102712/https://slukh.media/new-music/sadsvit/ Інтерв‘ю для медіа СЛУХ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220425102712/https://slukh.media/new-music/sadsvit/ |date=25. апріля 2022}} 0y2a0wz8ff0u005ad5vp0pjxkwjwx4l Демичово 0 21689 169668 169386 2026-09-17T06:17:22Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Демечі]] на [[Демичово]] 169385 wikitext text/x-wiki {{НП|этнохороним=Демичане}} '''Де́мечі''' вадь '''Демичі''' ({{Lang-uk|Демечі}}, {{Lang-hu|Dimicső}}, {{Lang-cs|Demeči}}, {{Lang-ro|Demeci}})&nbsp;— [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Назывка == При [[Чехословакія|Чехословакії]] ся село кликало {{Lang-cs|Ligetky}}<ref name="Bohac1928">{{Cite book|title=Statistický lexikon obcí v Republice československé |volume=IV |url=https://kramerius.lib.cas.cz/view/uuid:ce3e1b85-42ba-4ab3-bd63-f94bdad2e4c8?page=uuid:cf928b40-6684-4de0-badd-dbdd4b5ec717 |publisher=Státní úřad statistický |location=[[Прага|Praha]] |last1=Boháč |first1=Antonín |last2=Prokop |first2=Ladislav |year=1928 |pages=26}}</ref> и ''{{Lang|cs|Malodobroňské Lázně}}''.<ref name=":2">{{Cite book |title=Chytilův místopis Československé republiky |url=https://kramerius5.nkp.cz/view/uuid:a5c01980-066f-11ed-be35-5ef3fc9bb22f?page=uuid:052d24bb-6356-40a3-8471-b38bd6d13e81 |location=[[Прага|Praha]] |year=1930 |pages=614, 645}}</ref> == Історія == Давно [[село]] было поділено миже [[Село|селами]] [[Есень]] и [[Тісааґтелек]]. У составови [[Чеськословеньско|Чехословенська]] было уділено уддільноє [[село]]. У [[Село|селі]] на начало ХХ.&nbsp;стороча были [[Баня (парова)|бані]], [[вода]] у котрых лічила [[ревматизм]]. Правда у [[1991]]. році [[баня]] запустіла и перестала фунґовати.{{Жрідло}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Мочар|мочарёвӱв]] містности у 33 кіло́метрах уд [[Ужгород|Ужгорода]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 399 людий, из них подля языка:{{Жрідло}} [[Україньскый язык|украйинськый]] — 81,70% [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 17,29% [[Російскый язык|руськый]] — 0,75% [[Циганськый языка|циганськый]] — 0,25% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%96 Демечі] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] ouy3147ql7wf48e9i7he1ncwi4hsmwk 169670 169668 2026-09-17T06:20:37Z Rue323 31002 169670 wikitext text/x-wiki {{НП|этнохороним=Демичане}} '''Деми́чово'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня</ref> авадь '''Деми́чі''' ({{Lang-uk|Демечі}}, {{Lang-hu|Dimicső}}, {{Lang-cs|Demeči}}, {{Lang-ro|Demeci}})&nbsp;— [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Назывка == При [[Чехословакія|Чехословакії]] ся село кликало {{Lang-cs|Ligetky}}<ref name="Bohac1928">{{Cite book|title=Statistický lexikon obcí v Republice československé |volume=IV |url=https://kramerius.lib.cas.cz/view/uuid:ce3e1b85-42ba-4ab3-bd63-f94bdad2e4c8?page=uuid:cf928b40-6684-4de0-badd-dbdd4b5ec717 |publisher=Státní úřad statistický |location=[[Прага|Praha]] |last1=Boháč |first1=Antonín |last2=Prokop |first2=Ladislav |year=1928 |pages=26}}</ref> и ''{{Lang|cs|Malodobroňské Lázně}}''.<ref name=":2">{{Cite book |title=Chytilův místopis Československé republiky |url=https://kramerius5.nkp.cz/view/uuid:a5c01980-066f-11ed-be35-5ef3fc9bb22f?page=uuid:052d24bb-6356-40a3-8471-b38bd6d13e81 |location=[[Прага|Praha]] |year=1930 |pages=614, 645}}</ref> == Історія == Давно [[село]] было поділено миже [[Село|селами]] [[Есень]] и [[Тісааґтелек]]. У составови [[Чеськословеньско|Чехословенська]] было уділено уддільноє [[село]]. У [[Село|селі]] на начало XX.&nbsp;стороча были [[Баня (парова)|бані]], [[вода]] у котрых лічила [[ревматизм]]. Правда у [[1991]]. році [[баня]] запустіла и перестала фунґовати.{{Жрідло}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Мочар|мочарёвӱв]] містности у 33 кіло́метрах уд [[Ужгород|Ужгорода]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 399 людий, из них подля языка:{{Жрідло}} [[Україньскый язык|украйинськый]] — 81,70% [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 17,29% [[Російскый язык|руськый]] — 0,75% [[Циганськый языка|циганськый]] — 0,25% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%96 Демечі] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] dzhyugx14rf1o4lg2j0jil1vk6cd1nj Межинародный фонетичный алфавіт 0 22702 169645 168487 2026-09-16T17:21:44Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] на [[Межинародный фонетичный алфавіт]] з вычерянём напрямлїнь 168487 wikitext text/x-wiki [[Файл:IPA_chart_2020.svg|міні|382x382пкс|Офіціална табла МФА у редакції 2020.&nbsp;рока]] '''Межинаро́дный фонети́чный алфаві́т (МФА)''' є алфавітна система фонетичної транскрипції. Ун быв розробленый Межинароднов фонетичнов асоціаційов у другуй половині 19.&nbsp;стороча як письмовый стандарт удображеня звукув бесіды.<ref name=":0">International Phonetic Association 1999.</ref> МФА хоснувут [[Лексикография|лексикоґрафы]], штуденты тай учителі чужых языкув, [[Лінґвістіка|лінґвішты]], лоґопеды, [[Співак|співакы]], [[Актер|акторы]], творці штучных языкув тай [[Перекладатель|товмачі]].<ref name=":1">{{Cite book|last=MacMahon|first=Michael K. C.|year=1996|title=The World's Writing Systems|url=https://archive.org/details/isbn_9780195079937/page/821|editors=Daniels, P. T.; Bright, W. (eds.)|chapter=Phonetic Notation|place=New York|publisher=Oxford University Press|pages=821–846|isbn=0-19-507993-0|language=анґліцькы}}</ref> МФА розробленый про передачу фонетичных, фонематичных, лексичных тай часточно прозодичных елементув: фонув, фонем, інтонації, надголоса, розділеня на склады и т.&nbsp;д.<ref name=":0" /> Розшырені комплеты символув ся пораз хоснувут на позначеня другых рис бесіды, такых як шепелявліня вадь звукы, продуковані розщепленым пуднебіньом.<ref name=":1" /> Транскрипція ся реалізовує через буквы тай діакритику. Слеші (/) ся хоснувут на фонемну, май абстрактну транскрипцію, а квадратні дужкы []&nbsp;— на май точну передачу ипен звукув. Час уд часу МФА ся модифікує: символы ся додавут, забиравут гет авадь мінявут подля рішень Межинародної фонетичної асоціації. Майактуална редакція МФА ся публікує на вебсайтови асоціації.<ref>{{Cite web |at=International Phonetic Association |url=https://www.internationalphoneticassociation.org/content/full-ipa-chart |title=Full IPA Chart |language=анґліцькы }}</ref> == Історія == У 1886.&nbsp;рокови ґрупа французькых тай британськых учителюв языка пуд лідерством Поля Едуарда Пассі, сформовала будучну Межинародну фонетичну асоціацію ({{Lang-fr|l’Association phonétique internationale}}, сесю назывку она дустала у 1897).<ref name=":2">International Phonetic Association 1999, бб.&nbsp;194–196</ref> Ідею алфавіта Пассі подав данськый лінґвішта Отто Єсперсен. Пассі вєдно из другыма членами, головно Деніелом Джонсом, реалізовали тоту ідею. Зачатковый Межинародный фонетичный алфавіт быв закладеный на ромічному алфавітови, фонетичнуй ортоґрафії Генрія Світа. Прототип ромічного алфавіта, Палеотиповый алфавіт Александра Джона Еліса, хосновав разні знакы залежно на транскрибованый язык&nbsp;— сесе ся указало непрактично; у 1888.&nbsp;рокови быв уведеный єден комплет символув, універзалный про всі языкы. Так ся заклала база на будучні ревізії МФА.<ref name=":2" /><ref>{{Cite book|last=Passy|first=Paul|year=1888|title=The Phonetic Teacher.|url=https://www.jstor.org/stable/44701189|volume=3 (7/8)|pages=57–60|chapter=Our revised alphabet|language=анґліцькы}}</ref> По доста частых ревізійох тай розшыреньох межи 1890.&nbsp;тай 1940.&nbsp;роками, МФА быв удносно незмінный онь до Кільської конвенції у 1989, бігом котрої читаво ся перечинив. Май мала ревізія ся стала у 1993.&nbsp;році из вернутьом символув про гласні середнього шора середнього пуднятя<ref name=":1" /> тай забратьом букв на означіня глухых імплозивных согласных.<ref>{{Cite book|last2=Ladusaw|last1=Pullum|first2=William A.|first1=Geoffrey K.|year=1986|title=Phonetic Symbol Guide|url=https://archive.org/details/phoneticsymbolgu0000pull|pages=[https://archive.org/details/phoneticsymbolgu0000pull/page/152 152], 209|place=Chicago|publisher=University of Chicago Press|isbn=0-226-68532-2|language=анґліцькы}}</ref> Розшыреня МФА про патолоґії бесіды ({{Lang-en|extIPA, Extensions to the International Phonetic Alphabet}}) были вытворені у 1990.&nbsp;році тай офіціално взяті на хоснованя Межинароднов асоціаційов клінічної фонетикы тай лінґвістикы у 1994.<ref>International Phonetic Association 1999, б.&nbsp;186.</ref> У 2015.&nbsp;рокови йсі розшыреня были читаво перероблені. == Принцип == Общый принцип МФА такый, ож єдна буква удповідат єдному розличному звуку (сеґменту бесіды). Ото значит, ож: *МФА не сохтує хосновати комбінації букв про передачу єдного звука; вадь передавати єднов буквов нараз дакулко звукув, як у русинськуй ортоґрафії буква ⟨щ⟩ передає комбінацію звукув /шч/. *У МФА не є букв, котрі ся читавут залежно на контекст ци позицію, наприклад ги у ортоґрафії [[Анґліцькый язык|анґліцького языка]] ⟨c⟩ годен передавати звукы /k/, /s/, /t͡ʃ/. *МФА не сохтує мати разні буквы на два разні звукы, кідь ниєден знаный язык не чинит розлукы межи нима&nbsp;— сесе ся знає ги „селективность“.<ref name=":1" /><ref>Наприклад, єдноударні согласні ({{Lang-en|taps and flaps}}) тото два разні виды артикулації, айбо позад того, ож (раз) ся не знає ни за єден язык, котрый розличат, повічме, алвеоларный „тап“ тай алвеоларный „флеп“, МФА не має на них дві разні буквы, а хоснує на обадва звукы єден символ&nbsp;— [ɾ]. Зато у строгому смыслови МФА посправді фонемный алфавіт, а не сугубо фонетичный.</ref> Алфавіт учиненый про транскрипцію звукув (фонув), а не фонем, айбо хоснує ся ай на фонемну транскрипцію. == Жерела == * {{Cite book|author=International Phonetic Association|year=1999|title=Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet|url=https://archive.org/details/handbookofintern0000inte|place=Cambridge|publisher=Cambridge University Press|isbn=0-521-65236-7|language=анґліцькы}} == Референції == <references /> g9coh8abn3g54az4zc8lt8avqiy22ok Шардик 0 22788 169624 169622 2026-09-16T14:14:11Z Flipdot 23893 169624 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Вецезначность|Заболотноє (значеня)}}'''Заболо́тноє''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Sárdik) ([[Румуньскый язык|рум]]. Zabolotne) ([[Чеськый язык|чис]] и [[Словеньскый язык|словен]]. Zabolotne) ([[Україньскый язык|укр]]. Заболотне) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]] (бывшый [[Иршавскый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Заболотняне|год переписи=2001|население=793|прежние имена=Sárdik, Zabolotne, Заболотное}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1340]] році.{{Жрідло}} У [[Село|селі]] дотипирь є много мадярьскых фамілій, носители якых не знавуть мадярьского языка, ге и не знали их предкы. Старожилы говорять, што у селі фурт была звыка давати людям назывку, у якӯв указовалося происхождіня за материньскыв лініёв.{{Жрідло}} У [[Село|селі]] находить ся Сято-Ґеорґіёвськый чоловічый монастырь Мукачӯвськой єпархії Украйиньской Православной Церкви. У [[Село|селі]] є Заболотняньскі озера площадёв у 40 га. У [[1946]] році указом ПВС [[Украинска ССР|УССР]] [[село]] Шардик переименовано на Заболотноє.{{Жрідло}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на 2001 рӯк живе 793 людий, ты них подля языка:{{Жрідло}} {| class="standard" !Мова !Відсоток |- |[[Україньскый язык|українська]] | align="right" |99,62&nbsp;% |- |російська | align="right" |0,38&nbsp;% |} == Туристичны міста == • Заболотняньскі озера площадёв у 40 га. • Сято-Ґеорґіёвськый чоловічый монастырь. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B5_(%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Заболотне (Хустський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist|refs=<ref name="населення 1989">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>}} * [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/8026 Погода в селі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080305021404/http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/8026|date=5 березня 2008}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Основаны 1340]] 72dgarsyesqciqm3yf8xuev8x9xbq6e Хоснователь:Flipdot/Лабораторія/Вікіпедія:Консенс 2 24245 169650 163733 2026-09-16T17:50:06Z Flipdot 23893 169650 wikitext text/x-wiki {{Пропозиція}} '''Консенс''' авадь '''консенсус''' ото фундаменталный метод приятя рішень на Вікіпедії. Його суть у намаганях рішити исті проблемы редакторув через компроміс и слідованя політикам и приписам Вікіпедії. Ун ся держит майліпшым способом досягнути головні цілі Вікіпедії&nbsp;— єї [[Вікіпедія:Пять стовпів|пять стовпув]]. Консенс на Вікіпедії не потребує єдноголосности (хоть тото бы было ідеално, айбо у реалности вна ся дуже рідко досігат) и не є резултатом голосованя. Редакторы выстроювут консенс через [[ВП:5С4|учтиву дискусію]], переговоры тай компромісы. Консенс годен робити лиш межи редакторами здорого розуму, котрі ся силувут робити врокаши тай из [[Вікіпедія:Передпокладайте добру волю|добров вольов]]. == Уробленя консенса == Редакторы як правило досігавут консенс природно. Кой єден редактор мінят сторунку, другі ї читавут и годні убрати, ци редаґовати ї дале, ци лишити як є. Кой редакторы не доходят ид согласови через редаґованя, на удповіднуй дискуснуй сторунці ся удбыват дискусія, обы прийти д консенсови. Консенсноє рішеня бере до увагы вшыткі пудняті звіданкы. В ідеалі консенс настає из удсутством заперечінь, айбо часто мусиме ся сперти на такому шырокому согласі, якый лиш можеме досягнути. Аж не є шырокого согласу, консенсотворіня обсягує адаптацію пропозиції в такому ключі, обы включити опонентув, айбо не стратити тых, ко прияв зачаткову понуку. Консенс ся не вызначає простов порахованов бульшинов голосув у даякому голосованьови; ун ся годен вызначати квалітов арґументованя, а голосованя ся мавут у його гатарах розниковати як структуровані дискусії. === Через редаґованя === Консенс на Вікіпедії типово ся формує непрямо. Редаґованя має передпокладаный консенс, докідь го не оспорят авадь ревертнут. Кідь другый редактор пудправит тоту зміну, його варіант буде мати передпокладаный консенс, докідь ся не стрітит из несогласностьов авадь далшым уліпшеньом. Сяк енциклопедія ся помалы з часом уліпшує. В ідеалі вшыткі редаґованя мали бы быти обяснені (кідь їх причина не є очевидна)&nbsp;– авадь через ясный „куртый попис змін“, авадь через дискусію на релевантнуй дискуснуй сторунці. Інформативні обясненя указувут на проблемы, з котрыми ся треба розобрати у далшых старанях досягнути консенса. Обясняти свої зміны особено важно при ревертах добронаміреных змін, внесеных другым редактором. Кроме тых трафункув, у котрых ся хоснувут політикы тай приписы, бульшину спорув за обсяг статий мож рішити через малі поступові зміны вмісто заятя позиції „вадь ушытко, вадь нич“. Кідь вашоє редаґованя скасовали, подумайте, якоє компромісноє редаґованя мож учинити, обы и вы, и другый редактор были задоволені. Аж не годні сьте, вадь кідь придумали сьте, а вам ревертнули и тото другоє редаґованя, вытворіт нову тему на релевантнуй дискуснуй сторунці, обы проговорити проблему. [[Вікіпедія:Будьте смілі|Будьте смілі]], айбо не поспішні. Ци зміны ся реалізувут через редаґованя, ци через дискусію, енциклопедія ся майліпше уліпшує через спувпрацю и консенс, а не конфлікты. Повторявучі ся реверты йдут против політикы Вікіпедії позад того, ож ведут ид [[Вікіпедія:Биткы редаґованями|биткам редаґованями]], кроме уйимкув, такых ги з [[Вікіпедія:Біоґрафії жывых людий|біоґрафіями жывых людий]] вадь ревертами вандалізма. Повторні реверты не радні даже аж редакторы хоснувут ґрафу „куртого попису“, обы ся спорити при кажджому реверті. === Через дискусію === Кой порозуміня не мож найти сугубо через редаґованя, консенсотворчый процес стає май прямым и явным: редакторы удкрывавут тему на релевантнуй дискуснуй сторунці тай пробувут рішити спор через бесідованя, хоснувучи {{Em|арґументы}}, закладені на політиках, приписах, жерелах и здоровому смыслі; они щи годні пропоновати алтернативні рішеня вадь компромісы у провбах розобрати ся з проблемами, озвучеными обома сторонами. Резултат годен не задоволняти вшыткых повнустю, айбо буде указовати желаня спувпраьовати. Консенс на Вікіпедії вто фурташный процес; часто ліпше прияти не домак ідеалный компроміс из розуміньом, ож сторунка поступово стає ліпшов, ги бити ся за моменталну реалізацію желаної візії. На трафункы, кой редакторам дуже тяжко дуйти д консенсови, є дакулько процесув про консенсотворіня (наприклад третя думка) вадь даже май радикалні крокы, котрі рішат спор авторитативно (ги вмішаня адміністраторув). Айбо важайте, ож адміністраторы ся у першу очерідь занимавут застосованьом політик тай редакторськым справованьом (наприклад битками редаґовань) и не будут авторитативно рішати споры за обсяг (наприклад котроє слово ліпше ухосновати у першому речіньови). Они годні блоковати редакторув за справованя, котроє мішат процесови консенсотворіня (такоє ги злохоснованя дакулькома акаунтами вадь грубіянство). Они годні рішати, ци позволявут ся даякі зміны подля даякої політикы, айбо типово не будут выходити за гатары такых дій. === Консенсотворіня === Редакторы, што ся держат невтралної, накулько мож обєктивної тай почтивої позиції, справила годні дуйти д консенсови у статі через описаный горі процес. Патові ситуації ся итак пораз трафлявут, авадь позад того, ож они не можут найти раціоналну середину, на котруй мож завершити спор, авадь кой єден ци обадва бокы дискусії ставут емоційно вадь ідеолоґічно приязані ид тому, обы {{Em|выйграти}} спор. Долув идут пропозиції, як мож розрішати тяжкі споры уєдно из пописами дакулькох формалных и неформалных процесув, котрі у тому годні помочи. ==== У дискусных сторунках ==== У вызначіньови консенса, дайте увагу на кваліту арґументув, їхню історію, конкретні возраженя несогласных тай екзістувучі політикы тай приписы. Кваліта арґумента май важна ги тото, ци арґумент представлят никаня бульшины, ци меншины. Арґументы ги „мені ся любит“, „мені ся не любит“ як правило не мавут ниякої вагы. Ограничте обговореня на дискусных сторунках статий до приказованя за жерела, фокус статі тай вікіполітикы. Кой редаґованя ся оспорює вадь має высокый шанс быти оспореноє, редакторам варта обясняти на дискусных сторунках, зашто додаваня, міняня вадь удаленя матеріала уліпшує статю, а з нив уєдно и вшытку енциклопедію. Мож раховати, ож консенс є, кой нико другый не оспорює зміну. Редакторы, котрі іґнорувут дискусні сторункы и дале редаґувут авадь ревертят спорный матеріал, вадь котрі [[Філібастер|філібаструвут]] дискусії, т.&nbsp;є.&nbsp;затягувут процес и продавлювут своє никаня, з котрым ся явно не соглашає комуніта, годні быти признані винныма у деструктивному справованю тай обкладені санкціями. Не все мож просто передпокладати консенс чисто зато, ож редакторы, котрі май давно писали у дискусії, перестали на них удповідати. Ціль консенсотворчої дискусії у тому, обы рішати споры способом, котрый удображат цілі тай політикы Вікіпедії, а миреґує чим май менше редакторув. Редакторы з добрыми соціалными тай переговорными навычками мавут май высокый шанс быти успішні як май менше почтиві редакторы. ==== Через вонкашні назоры ==== Кой обговореня на дискусных сторунках заходят у тупик&nbsp;— часто зато, ож два редакторы вадь дві ґрупы редакторув просто не годні найти ворошный язык у даякуй звіданці&nbsp;— Вікіпедія має дакулько процесув про закликаня незалученых редакторув про розрішеня спорув. Они ся часто пригождавут про рішеня простых, добронаміреных тупиковых обговорень, бо невмішані сперед тым у дискусії редакторы годні дати свіжі никаня на ситуацію тай помочи увидіти компроміс, котрый не видят участвувучі в спорі стороны. Головні ресурсы на такоє тото: * '''[[Вікіпедія:Пожаданя третьої думкы|Пожаданя третьої думкы.]]''' Невтралный третьый челядник вам даст {{Em|немусайну д исповненю}} пораду вадь свіжоє никаня на ситуацію. * '''[[Вікіпедія:Таблы на голошіня|Релевантні таблы на голошіня.]]''' Політикы тай приписы Вікіпедії мавут искапчані з собов таблы на голошіня, де мож попросити помуч другых вікіпедіштув на тему удповідної таблы. Невтрално сформуловані вповісткы за споры годні вывести їх из локалного контекста єдної статі на май шыроку комуніту вадь задати май шырокый прецедент. * '''[[Вікіпедія:Портал комуніты|Портал комуніты.]]''' Невтрално сформуловані голошіня за споры мож розміщовати на порталови, обы привернути увагу другых редакторув, готовых помочи з розрішеньом спора. ==== Вмішаня адміністраторув ==== Пораз ся ставут споры перзоналного вадь ідеолоґічного характера, што ся удличат уд непорозумінь сугубо за обсяг, и такі трафункы годні потребовати вмішаня адміністраторув авадь комуніты вцілови. Системні операторы (sysop) не выносят рішеня за обсяг, айбо годні ся вмішовати, обы застосововати політикы Вікіпедії (наприклад, за [[Вікіпедія:Біоґрафії жывых людий|Біоґрафії жывых людий]]) авадь накласти санкції на редакторув, котрі пудрывавут консенсотворіня. Треба розуміти: вмішаня адміністраторув тото як правило єдна из послідньых мір; перед тым, як просити вмішаня адміністратора, мусите вчинити вшытко у свойих силах, обы рішити конфлікт другым способом. Ресурсы, де мож попросити адміністраторув вмішати ся: *'''[[Вікіпедія:Таблы на голошіня|Релевантні таблы на голошіня.]]''' Політикы Вікіпедії мавут искапчані з собов таблы на голошіня, де мож у тум числі дустати помуч адміністратора. *'''Адміністраторська табла.''' На адміністраторськуй таблі мож просити помуч адміністраторув у вопросах деструктивного справованя хосновачув. *'''[[meta:Oversight_policy|Пожаданя Oversight.]]''' У трафунках, кой треба {{Em|повнустю}} стерти непублічну личну інформацію, таку як номер телефона, домашньый адрес, адрес робочого міста авадь особу челядника, розкрыту против його волі, вадь публічного челядника, котрый не розкрывав таку інформацію на публіку, мож попросити спеціалный процес, котрый ся кличе Oversight; його треба просити лично уд хосновачув, котрі мавут локалні права Oversight (котрых у трафунку русинської Вікіпедії не є) авадь стюардув. Удаленя інформації через Oversight не лишат ї у історії редаґовань и у подакотрых трафунках чинит ї недоступнов даже про адміністраторув. Другі критерії Oversight и способы пожадати такоє удаленя сут на [[meta:Oversight_policy|Метавікі]]. ==== Хыбы ==== У процесі консенсотворіня редакторами майчасто ся чинят такі хыбы: * '''Дискусії за гатарами Вікіпедії.''' Консенс ся досігат через дискусію вадь редаґованя на Вікіпедії; дискусії за гатарами платформы ся не берут до увагы. У подакотрых трафунках, координація поза Вікіпедійов годна спричинити пудозру тай недовіру. * '''[[Вікіпедія:Аґітація|Аґітація]], заанґажованоє поданя, [[Вікіпедія:Бабовка|бабовкы]] тай [[Вікіпедія:Бабовка#Псевдобабовка|псевдобабовкы]].''' Провбы зобрати учасникув на дискусію з наміром нахылити тоту дискусію у даякый бук&nbsp;— неприпустимі. Хоть кликати людий на дискусію, обы дустати свіжоє никаня вадь арґументы, добрі, неприпустимо кликати сугубо людий, котрі ся держат даякого никаня, вадь кликати людий такым способом, якый посилує їх мати передсуды за тему вадь показит їхньоє розуміня дискусії. Хоснованя алтернативного акаунта („бабовкы“, „мулта“, „фейка“, „твінка“, „смурфа“), обы вливати на консенс абсолутно заказано. Позволяє ся лишати невтралні, інформативні вповісткы за дискусію на дискусных сторунках, порталови, вікіпроєктах авадь на дискусіях хосновачув; айбо дії, котрі мож у здоровому розумі інтерпретовати ги провбу „набрати потрібні мені голосы“ вадь даяк иншак искомпрометовати процес консенсотворіня ся держат деструктивными. * '''Тенденційноє редаґованя.''' Стабілноє аґресивноє намаганя досягнути даякої личної цілі ся держит деструктивным и нежеланым. Редакторы мали бы ся дослуховати, комуніковати тай кооперовати, обы вчинити статю ліпшов. Редакторы, котрі ся удказувут принимати хотьякый консенс кроме такого, на котрому самі настоювут, котрі [[Філібастер|філібаструвут]], т.&nbsp;є.&nbsp;затягувут процес, обы досягнути тої свої цілі, ризикувут показити процес консенсотворіня. * '''Перебираня адміністраторами.''' Повторно пуднимати по сути тото самоє звіданя на разных сторунках авадь перед разными адміністраторами („звідати другого родака“), докідь ся не найде місто, де челядник дустане таку удповідь, котру хоче увидіти, не помагат глядати вадь досягнути консенс. Кідь є дакулько проблем, котрі треба пудняти у парі разных удповідных міст, варта лишити удкликованя на другі міста, де уже сьте пудняли суміжну проблему. == Вызначіня консенса == === Уровні консенса === Є локалный консенс, а є консенс май шырокый. Приклад локалного консенса тото масштаб єдної статі: як ліпше сформуловати речіня вадь вступ. Май шырокый консенс выходит за рамкы конкретных статий и годен доходити онь до масштаба вшыткої русинської Вікіпедії&nbsp;— а у подакотрых трафунках и до масштабув ушыткых проєктув Фонда Вікімедіа (як тото є наприклад из політиков [[Вікіпедія:Невтралный позур|Невтралного позору]]). Консенс межи ограниченов ґрупов редакторув у єдному місті тай часі, не годен перекрыти консенс, уробленый комунітов у май шырокому масштабі. Наприклад, докідь они не пересвідчат май шыроку комуніту в доцілности такого, члены вікіпроєкта вадь редакторы єдної статі не годні рішити, ож даяка шыроко прията політика вадь припис не тыче ся конкретної статі. При потребі выробити шырокый консенс мож хосновати [[Вікіпедія:Портал комуніты|Портал комуніты]]. Зміны, вносимі у політикы тай приписы Вікіпедії, як правило ся чинят из консенсом, бо їх стабілность, послідовность и удображеня актуалного консенса важні про комуніту. Як правило такі зміны ся раз пропонувут на удповідных дискусных сторунках перед внесеньом у самі політикы тай приписы. Необговорені смілі редаґованя ся позволявут, айбо радно їх такы обговорьовати перед внесеньом. Уліпшеня політик и приписув ся майліпше реалізувут через помалі конзервативні крокы из активными провбами дустати зворотньый зязок и соглас уд другых учасникув. === Кой не є консенса === Што ся стає, кой дискусія пруйшла у добруй воли, айбо завершила ся без согласу на тему того, чинити дашто ци нєт? Зависит уд контекста: * Кой дискусії за '''пропозиції удалити статі, медії вадь другі сторункы''' ся завершувут без консенса, типово ся сохтує лишати обсяг пуд вопросом. ** Айбо у трафунках файлув пуд вопросом, кідь є ''читавоє арґументованоє сомніваня'' за статус авторськых прав файла, адміністратор годен рішити удалити файл, керувучи ся принципом осторожности. * Кой дискусії '''пропозицій додати, модифіковати вадь забрати матеріал у статях''' ся завершує без консенса, частый (айбо не ''мусайный'') резултат ото лишити верзію статі до пропозиції вадь смілого редаґованя. Айбо: ** ''Жыві люде.'' У обговорінях, скапчаных из статями за жывых людий, удсутство консенса часто приводит ид удаленьови матеріала пуд вопросом, не никавучи на вто, ци пропозиція была за його додаваня, ци модифікацію, ци удаленя. ** ''Нарушеня авторськых прав.'' Кой ся пудозрює, ож матеріал пуд вопросом нарушат авторські права, ун мусит быти неудкладно удаленый и не годен быти поновленый, докідь дискусія ся лишат без консенса. ** ''Вонкашні удкликованя.'' У спорах за вонкашні удкликованя, удкликованя пуд вопросом ся удалявут, докідь не буде консенса їх додати. * Кой дискусія '''за назывку статі''' ся завершує без консенса, сохтує ся лишати послідньый стабілный варіант назывкы. Кідь не є пережого варіанта, товды ся лишат варіант назывкы, ухоснованый першым читавым внеском по тому, як статя перестала быти [[Вікіпедія:Стыржень|стыржньом]]. == Неписаный шырокый консенс == Пораз так ся стає, ож хосновачі независимо єден уд другого приходят ид даякуй єднуй конвенції; пораз вікіпедішты уроблявут помежи собов негласні традиції. У такых трафунках годен ся вытворити неписаный шырокый консенс. Добрым прикладом неписаного шырокого консенса є негласна договореность редакторув русинської Вікіпедії не міняти языкову норму вадь правопис статі, кідь їхня зміна попри таку правку не чинит читавый внесок у обсяг тої статі. Тото нараз и добрый тон, и спосуб не забуксовати на місті, опусто мінявучи єден за другым туды-сюды ортоґрафію вмісто реалного уліпшеня статий. Айбо варта розуміти: неписаный шырокый консенс не все є інтуїтивно зрозумілый новачкам. Радно ся старати записовати выробленый консенс такого масштаба, обы нові редакторы могли ся ознакомити з тым, як фунґує русинська Вікіпедія, а щи про май конкретноє формулованя&nbsp;— бо неписані правила годні ся вшылияко інтерпретовати тай удличати ся уд вікіпедішты до вікіпедішты. == Консенс ся може поміняти == Редакторы годні пропоновати зміну діючого консенса, особено обы дати увагу на переже нерозникані арґументы вадь обстояня. Айбо пораз пропозиції змінити недавно установленый консенс годні быти деструктивными. Пропоновати зміну консенсу мож через дискусію вадь редаґованя. У бульшині трафункув, кідь пропонованоє редаґованя мінят штось, переже рішеноє дискусійным путьом, та и тото редаґованя вартат дати раз у дискусію. Редакторы, што удкочувут редаґованя, в ідеалі мали бы не лишати курті неінформативні обясненя (ги наприклад „йде против консенса“); кідь ся хоче дати куртоє обясненя, ліпше д ньому додати удкликованя на дискусію, де быв исформованый релевантный консенс. == Рішеня, котрі ся не керувут консенсом == * Леґалный контроль над и удповідалность за Вікіпедію має Фонд Вікімедіа. Рішеня, вердикты тай дії Рады Фонда и призначеных нив представникув перекрывавут и выпережавут консенс. Консенс межи редакторами, ож хотьякоє такоє рішеня, вердикт ци дія нарушавут політику Фонда, мож письмово направити Фондови. * Консенс, исформованый на русинськуй Вікіпедії, не пошырює ся на сестринські проєкты, такі ги Вікікнижкы, Віківерситет, Вікіцитаты тай другі; они оперувут и реґулувут ся окреме. == Ник. щи == * [[:meta:Consensus|meta:Consensus]], дефініція консенса на Метавікі * [[:en:Wikipedia:Consensus]], політика консенса на анґліцькуй Вікіпедії pqx1wgjc55m7vi129gmaipurrnst4j4 Undertale Yellow 0 24410 169625 169615 2026-09-16T14:41:58Z Flipdot 23893 169625 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Інфобокс відеогра | назва = Undertale Yellow | образ = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]] | опис = Лоґо гры | вывоярь = Team Undertale Yellow | выдаватель = [[Game Jolt]] | жанер = ролёва відеогра, пригоды | платформа = [[Microsoft Windows]] | датум_выданя = 9. децембра 2023 | режім = Гра єдного грача | язык = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | режісер = MasterSwordRemix | сценаріста = Pippy V<br>MasterSwordRemix<br>AWildDaydreamer | проґраматор = Spasco<br>MysteryRacer | умелець = AWildDaydreamer<br>Fireburn02<br>Gaziter<br>Emmalume | композітор = MasterSwordRemix<br>MyNewSoundtrack<br>NoteBlock | мотор = GameMaker Studio }} '''Undertale Yellow''' ('''UTY'''), даколи просто „жóвтуха“{{Жрідло}} (з {{lang-en|yellow}} – жовтый) є [[ролёва відеогра]], котра вышла на [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]] [[9. децембер|9. децембра]] [[2023]]. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї [[Undertale]], розповідать сюжет о [[Фіктівна постава|поставі]] зо жовтов (шестов) душов з гры [[Undertale]], котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьх.<ref>{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}</ref> == Грательность == Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезна підземна країна повной монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать. Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа [[Небінарный род|недефінованого поглавя]]<ref>{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}</ref> меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носить ковбойскый капелюх і [[револвер]]. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити. Почас свого путованя грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцём, котре представлює душу Кловера, жебы обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами вводять дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (бой), ACT (дїя), ITEM (предметы) і MERCY (змилованя), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить стиснути ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды. == Сюжет == Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душ потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьх. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до Підземля, кралёвства монштрів, стрїчать сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо уможнює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї. При путованю Підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіню Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати. === Невтралный конець === Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать ёго людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету. === Добрый (паціфістічный) конець === Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од Кловера Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив. Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне змилованя ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры. === Немілосердный (ґеноцідный) конець === Забитя каждого монштра, з котрым мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без змилованя“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По знічіню вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцне бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale. == Вывой і выданя == {{Цитат збоку|Содержанье=Гра „Undertale“ іншпіровала многых к створїню дачого чудесного і тото не є выняток. По першім проходжіню гры „Undertale“ єм лежав в постели і тота ідея мі пришла практічно трафунково. Здало ся мі, же вшыткы детайлы перфектно ся збігли, і так єм ся пустив до роботы, одразу як то было можне.|Заглавье=MasterSwordRemix 2016<ref>{{cite interview |author=MasterSwordRemix |interviewer=Kenny McKee |title=Interview: MasterSwordRemix of Undertale Yellow |work=Hey Poor Player |date=2016-12-09 |url=https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |access-date=2024-01-19 |archive-date=2024-01-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240120024429/https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |url-status=live }}</ref>|Заглавье долов = 1 |Полога=right|width=500px}} Вывой гры „Undertale Yellow“ зачав по тім, што [[Тобі Фокс]], творця гры „Undertale“, дав к нїй згоду по контактї з тімом Team Undertale Yellow. Вывой гры тырвав практічно вісем років (точнїше 7 років і 10 місяцїв).<ref>{{Cite news|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|author=Sullivan|first=Kean|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|website=Game Rant|date=2022-01-19|access-date=2023-12-15|lang=en|archive-date=2023-12-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20231215175556/https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|url-status=live}}</ref> Гра, створена на моторї [[GameMaker|GameMaker Studio]], была выдумана писателём і складателём MasterSwordRemixom. Офіціално ознамлїня о нїй ся обявило в апрілї 2016 вєдно з трейлером „Soonish“ з невстановленым датумом выданя.<ref>{{YouTube|id=Vru1B9snXoo|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|lang=en}}</ref> Почас вывоя ся к тіму вывоярїв Undertale Yellow придало дакілько аніматорів, малярїв, складателїв і сценарістів, чім ся наконець створив тім з веце як двадцятёма членами.<ref>{{Cite web|url=https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|title=Фанаты Undertale выпустили игру-приквел после более 7 лет разработки — Игромания|lang=ru|author=Kuleshova|first=Ekaterina|website=Igromania|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|url-status=live}}</ref> Хоць ся спочатку плановало выданя в зимі 2022,<ref>{{Cite web|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|lang=en|author=Fahey|first=Mike|website=[[Kotaku]]|date=2022-01-18|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|url-status=live}}</ref> гра была наконець выдана 9. децембра 2023.<ref>{{YouTube|id=pr4OTPFtLrA|lang=en|title=Undertale Yellow Launch Trailer}}</ref> Гра „Undertale Yellow“ обсягує 135 саундтреків, з котрых многы выходжають зо саундтреків з гры „Undertale“. То выкликало діскусії о хоснованю матеріалів храненых авторьскыма правами в грї. Себастіан Волф, ґенералный директор сполочности [[Materia Collective]], котра ліценцовала музику з гры „Undertale“, пожадав о предложіню „опредїленого поволїня, котре было удїлене Тобі перед 7 роками“, котре дозволює вывоярьскому тіму гры Undertale Yellow хосновати музику з гры „Undertale“. Фокс в одповідї зазначів, же в послїднїй добі жадне поволїня не удїлив, єднак крітіковав справованя Волфа в тій сітуації як „крайнє непрофесіоналне“. Як оправданя предложыв, жебы тім Team Undertale Yellow пожертвовав 20 000 доларів на облюблену харітатівну орґанізацію — [[AbleGamers]].<ref>{{Cite news|title=Undertale's Toby Fox says fans should be "supported at every opportunity" amid debate over music rights in fanmade prequel|author=Ostler|first=Anne-Marie|url=https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|website=GamesRadar+|date=2024-01-08|access-date=2024-01-08|lang=en|archive-date=2024-01-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20240108162558/https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|url-status=live}}</ref> == Приятя == Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.<ref>{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}</ref> == Фанушиковскы модіфікації == === Undertale: Red & Yellow === Хоць є гра „Undertale Yellow“ сама о собі фанушиковскым дїлом, єй популарность іншпіровала далшых незалежных вывоярїв к створїню розсяглых неофіціалных модіфікацій. Найвекшу позорность комуніты выкликав проєкт під назвов „Undertale: Red & Yellow“, котрый створює незалежный вывоярь під псевдонімом Shinix. Головнов особливостёв проєкту є навернутя ку класічной герной механіцї з оріґіналной гры „Undertale“: намісто жовтой душі, котра могла стрїляти, грач овладать звычайну червену душу. Кедьже атакы неприятелїв в „Undertale Yellow“ были створены з оглядом на стрїльбу, тота зміна сі жадає нелем візуалны управы, але ай повне перероблїня взорів атаків босів, як ай адаптація діалоґів і реакцій герного світа про вшыткы три дорогы проходжіня гры (Паціфіста, Невтралный, Ґеноціда).<ref>{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/undertale-red-yellow/877387 |title=Undertale: Red & Yellow |publisher=Game Jolt |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}</ref> Наперек шпекулаціям у рамках фанушиковской комуніты ся оріґіналный тім Team UTY на вывої той модіфікації не подїлять. Проєкт не є офіціалным доповнїнём і нїґда не быв узнаный за канонічне продовжіня ани выросток історії. Шпекулації о „общім вывої“ ці помочі ся векшынов высвітлюють шпеціфіками інді-модіфікацій на моторї GameMaker: хоснованём отвореной датабазы герных средств оріґіналной гры і неформалнов комунікаціёв вывоярїв на соціалных сїтях, што єднак проєкт не робить офіціалным. К авґусту 2026 є модіфікація іщі незмінно в фазї актівного вывоя (WIP). В актуалній верзії не є проходжіня гры повне — доступный герный обсяг дочасно кончіть на зачатку локації Steamworks при заблокованім ліфту, котрый є частёв сюжету.<ref>{{Cite web |url=https://gamebanana.com/mods/496958 |title=Undertale: Red & Yellow (WIP) |publisher=GameBanana |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}</ref> === Deltarune Yellow === Окрем прямых модіфікацій вела популарность гры к взнику самостатных фанушиковскых выростків. Найвыразнїшым з них є проєкт під назвов „Deltarune Yellow“, котрый вывивать незалежный тім на челї з вывояром під псевдонімом toastemperor1.<ref name="gj_dy">{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/deltaruneyellow/981988 |title=Deltarune Yellow |author=toastemperor1 |website=Game Jolt |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> На роздїл од оріґіналной гры і векшыны модів, котры хоснують средства мотора GameMaker, тота гра взникать од нулы на отворенім моторї Godot.<ref>{{Cite web |url=https://toastemperor1.itch.io/deltarune-yellow |title=Deltarune Yellow by toastemperor1 |website=itch.io |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> Концепчно є проєкт презентованый як „фанушиковска гра на фанушиковску гру“ і переносить поставы з гры „Undertale Yellow“ до світа гры „Deltarune“. Головнов поставов є Канако, котра ся трапить в таємнім „Темнім світї“ (Dark World).<ref>{{Cite AV media |url=https://www.youtube.com/watch?v=uoVyzycd_dY |title=Deltarune Yellow Chapter 1 Playthrough |publisher=YouTube |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> То кардінално мінять герный процес: намісто класічных боїв єдного проти єдного была заведжена сістема ґруповых боїв. Грач овладать одразу дакілько постав, причім хоснує механікы маґії, тімовых дїй (Acts) і тактічной шкалы напятя (TP). Проєкт не мать жадной офіціалной звязи з тімом Team UTY а іде вылучно о фанушиковскый кросовер, котрый споює штіл і механікы двох розлічных гер. Став вывоя ся реґуларно актуалізує на платформі Game Jolt у формі денників вывоярїв.<ref name="gj_dy" /> == Референції == {{референції}} == Одказы == * [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]] * [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]] * [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]] {{Undertale|state=collapsed}} [[Катеґорія:Гры про Windows]] [[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]] [[Катеґорія:Ролёвы відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]] [[Катеґорія:Незалежны відеогры]] [[Катеґорія:Фанушиковскы гры]] [[Катеґорія:Відеогры з року 2023]] [[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]] [[Катеґорія:Undertale]] [[Катеґорія:Портал фентезі]] 1cabsqubsanfr6ubfa4bi3ywe72vaml Діскузія:Буенос Айрес 1 24607 169633 165667 2026-09-16T16:19:17Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Діскузія:Буенос Аірес]] на [[Діскузія:Буенос Айрес]] 165667 wikitext text/x-wiki == Назва == Назва "Буенос Айрес" (а іщі лїпше "Бвенос Айрес" подля іспаньской транскріпції [ˈbwenos ˈai̯ɾes]) бы приближно была правилнїша чім "Буенос Аірес", нї? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:54, 25 мая 2026 (CEST) n5ti1s4qhedqomtm4s9yiyj3xz5n21o 169647 169633 2026-09-16T17:25:44Z Flipdot 23893 /* Назва */ Відповідь 169647 wikitext text/x-wiki == Назва == Назва "Буенос Айрес" (а іщі лїпше "Бвенос Айрес" подля іспаньской транскріпції [ˈbwenos ˈai̯ɾes]) бы приближно была правилнїша чім "Буенос Аірес", нї? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:54, 25 мая 2026 (CEST) :{{Done|Готово.}} [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:25, 16 септембра 2026 (CEST) fo4q8q20m9f6rhyi5gxuptjywqno4zi Хоснователь:Gazdadev 2 24781 169651 169165 2026-09-16T19:00:58Z Gazdadev 36573 /* */ 169651 wikitext text/x-wiki Малоактивный на Вікіпедії бо занимауся збором інформації зза її нехваткы == Вклад у інформаційноє пространство русинӱв в общому == <small>Я не знау як уто назвати такшто думаву пудобравим май ліпшу назву тому</small> '''Стікер-пак у Тилиґрамови.''' Нивиликый стікер-пак за Вікіпедію - https://t.me/addstickers/vicoxivivocicciruecicic_by_fStikBot. '''Стаття за Вермахт.''' [[Вермахт|Така значима стаття]] довгый час просто не еґзіштовала, но я ї зробив, пак управив бо мало была нидобра і типирь нив мош файно доповнити (ввыгляді гіперудкликуваня) другі статті зв'язані із другов світовов войнов. '''Редаґованя статті за танк Тиґр 1.''' Додано пару роздӱлӱв інтересных, [[Тіґер (танк)|иппен самі позирайте у лоґах]], то ниє ош стаття я ка ся часто редаґує. '''Стаття за танк Тиґр 2.''' ❗ Недороблена ❗[[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Історичный наслідник танка Тиґр 1]], лиш ниє карточкы (шаблона) самого танка із його характеристиками. Я просто не знаву такоє робити! Помогти нико не хоче! Зато м і перестав тото робити. '''Постинг фіґль у Телеґрам-каналови Нео-ту́ман.''' Инколи штось пощу, обычно смішное хоть мало хаха. Лиш тамка ни витко ко постить та не думайте ош я ся чокнув. Нео-ту́ман - https://t.me/neotuman. '''Реклама новоутвориных русинськых рисурсӱв.''' Рекламувавим ввыгляді удкликуваня неофіційный канал нашої Вікі '''Редаґованя статті за Загаття 1.''' Просто додана стара назва села - [[Загатя|Гатмег]]. '''Стаття за Бундесвер.''' ❗Недороблена❗[[Бундесвер|Дакотра базова інформація]]. == Вклад у реальности у культуру русинӱв і не лиш в общому == '''Вербованіє новых соратникӱв і просвітлиння мающыхся.''' Розказуву за русинӱв тай заохочуву знакомых уд патріотизмови (ко русин канешно) hwae8rmqt7b8t0tzqaynsreerxe0uj8 Бундесвер 0 24917 169652 168845 2026-09-16T22:15:17Z Flipdot 23893 169652 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Збройні силы Німещины}} {{Інфобокс | above = Бундесвер<br>{{lang-de|Bundeswehr}} | image = [[Файл:Logo of the Bundeswehr.svg|185пкс]] | caption = Лоґо Бундесвера | label1 = [[Мото]] | data1 = Wir. Dienen. Deutschland.<ref>{{cite web |url=https://www.bundeswehr.de/de/ueber-die-bundeswehr/selbstverstaendnis-bundeswehr |title='Wir. Dienen. Deutschland.' Das Selbstverständnis der Bundeswehr |archive-url=https://web.archive.org/web/20220217211743/https://www.bundeswehr.de/de/ueber-die-bundeswehr/selbstverstaendnis-bundeswehr |access-date=20 May 2022 |archive-date=17 February 2022 |url-status=live }}</ref><br>(„Мы. Служиме. Німещині.“) | label2 = Дата закладеня | data2 = 12.&nbsp;новембра 1955 | label3 = У днешнюй формі | data3 = 3.&nbsp;октовбра 1990 | label4 = Конары | data4 = {{bulleted list|[[Німецька армія]]|[[Німецькый флот]]|[[Німецькі воздушні силы]]|[[Кібер- и інформаційна служба]]}} | label5 = Штабквартира | data5 = [[Берлін]], [[Бон (Німещина)]] и [[Потсдам]] | label6 = Вебсайт | data6 = [https://www.bundeswehr.de/ bundeswehr.de] }} '''Бундесвер''' ({{lang-de|Bundeswehr}} {{Audio-IPA|De-Bundeswehr2.ogg|[ˈbʊndəsˌveːɐ̯]}}, {{букв|„федерална оборона“}}) тото збройні силы [[Нїмецько|Федеративної республікы Німещины]]. Бундесвер розділеный на воєнну ({{lang-de|Streitkräfte}}) тай цивілну часті. Воєнна часть ся чинит чотырьма силами: [[Німецька армія|німецьков армійов]], [[Луфтвафе (Бундесвер)|воздушными силами]], [[Німецькый флот|флотом]] и кібер- и інформаційнов службов, котрі ся пудпорувут изкапчанов службов забезпечіня. На 31.&nbsp;януара 2026.&nbsp;року Бундесвер мав 186,221&nbsp;активных катун и 81,205&nbsp;цивілных,<ref name="bundeswehr">{{cite web |url=https://www.bundeswehr.de/de/organisation/zahlen-daten-fakten/personalzahlen-bundeswehr |title=Aktuelle Personalzahlen der Bundeswehr [Current personnel numbers of the Federal Defence] |access-date=2026-03-17 |language=de }}</ref> што го чинит 30.&nbsp;майчиселнов збройнов силов у світі и другов майчиселнов у [[Европська унія|Европськуй унії]] по [[Франція|французькуй]]. На 2025.&nbsp;рук Бундесвер мав дас 860,000&nbsp;резервіштув.<ref name="Reserve">{{cite web |title=Reserve der Bundeswehr |url=https://www.bundeswehr.de/de/menschen-karrieren/die-reserve-der-bundeswehr |access-date=2025-11-07 |website=Bundeswehr.de |language=de }}</ref> Позад оборонного буджета 127&nbsp;міліардув [[Америцькый долар|доларув]] (108.2 міліарда [[евро]]) за 2026.&nbsp;рук Бундесвер є четвертов майфінансованов армійов у світі. Розтраты Німещины на оборону за пруйшлі десять рокув просіково были на уровни 1.2% уд [[ГДП]] державы, многым низше уд порога [[НАТО]] в 2%, котрый Німещина першый раз досягнула у 2024.&nbsp;році.<ref name=":0">{{Cite web |author1=Xiao Liang |author2=Nan Tian |author3=Diego Lopes da Silva |author4=Lorenzo Scarazzato |author5=Zubaita Karim |author6=Guiberteau Ricard |date= |title=Trends in World Military Expenditure 2024 |url=https://www.sipri.org/sites/default/files/2025-04/2504_fs_milex_2024.pdf#page=2 |access-date=2025-06-12 |website=SIPRI }}</ref><ref>{{Cite web |last=Ratz |first=Alexander |date=14 February 2024 |title=Germany hits 2% NATO spending target for first time since end of Cold War |url=https://www.reuters.com/world/europe/germany-hits-2-nato-target-first-time-since-1992-reports-dpa-2024-02-14/ |access-date=17 May 2024 |website=Reuters }}</ref> == Референції == {{Reflist}} 0bvopk9zbdoqwg7hagbavffpbl49r1r 169665 169652 2026-09-17T02:47:47Z Flipdot 23893 169665 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Збройні силы Німещины}} {{Стыржень}} {{Інфобокс | above = Бундесвер<br>{{lang-de|Bundeswehr}} | image = [[Файл:Logo of the Bundeswehr.svg|185пкс]] | caption = Лоґо Бундесвера | label1 = [[Мото]] | data1 = Wir. Dienen. Deutschland.<ref>{{cite web |url=https://www.bundeswehr.de/de/ueber-die-bundeswehr/selbstverstaendnis-bundeswehr |title='Wir. Dienen. Deutschland.' Das Selbstverständnis der Bundeswehr |archive-url=https://web.archive.org/web/20220217211743/https://www.bundeswehr.de/de/ueber-die-bundeswehr/selbstverstaendnis-bundeswehr |access-date=20 May 2022 |archive-date=17 February 2022 |url-status=live }}</ref><br>(„Мы. Служиме. Німещині.“) | label2 = Дата закладеня | data2 = 12.&nbsp;новембра 1955 | label3 = У днешнюй формі | data3 = 3.&nbsp;октовбра 1990 | label4 = Конары | data4 = {{bulleted list|[[Німецька армія]]|[[Німецькый флот]]|[[Німецькі воздушні силы]]|[[Кібер- и інформаційна служба]]}} | label5 = Штабквартира | data5 = [[Берлін]], [[Бон (Німещина)]] и [[Потсдам]] | label6 = Вебсайт | data6 = [https://www.bundeswehr.de/ bundeswehr.de] }} '''Бундесвер''' ({{lang-de|Bundeswehr}} {{Audio-IPA|De-Bundeswehr2.ogg|[ˈbʊndəsˌveːɐ̯]}}, {{букв|„федерална оборона“}}) тото збройні силы [[Нїмецько|Федеративної республікы Німещины]]. Бундесвер розділеный на воєнну ({{lang-de|Streitkräfte}}) тай цивілну часті. Воєнна часть ся чинит чотырьма силами: [[Німецька армія|німецьков армійов]], [[Луфтвафе (Бундесвер)|воздушными силами]], [[Німецькый флот|флотом]] и кібер- и інформаційнов службов, котрі ся пудпорувут изкапчанов службов забезпечіня. На 31.&nbsp;януара 2026.&nbsp;року Бундесвер мав 186,221&nbsp;активных катун и 81,205&nbsp;цивілных,<ref name="bundeswehr">{{cite web |url=https://www.bundeswehr.de/de/organisation/zahlen-daten-fakten/personalzahlen-bundeswehr |title=Aktuelle Personalzahlen der Bundeswehr [Current personnel numbers of the Federal Defence] |access-date=2026-03-17 |language=de }}</ref> што го чинит 30.&nbsp;майчиселнов збройнов силов у світі и другов майчиселнов у [[Европська унія|Европськуй унії]] по [[Франція|французькуй]]. На 2025.&nbsp;рук Бундесвер мав дас 860,000&nbsp;резервіштув.<ref name="Reserve">{{cite web |title=Reserve der Bundeswehr |url=https://www.bundeswehr.de/de/menschen-karrieren/die-reserve-der-bundeswehr |access-date=2025-11-07 |website=Bundeswehr.de |language=de }}</ref> Позад оборонного буджета 127&nbsp;міліардув [[Америцькый долар|доларув]] (108.2 міліарда [[евро]]) за 2026.&nbsp;рук Бундесвер є четвертов майфінансованов армійов у світі. Розтраты Німещины на оборону за пруйшлі десять рокув просіково были на уровни 1.2% уд [[ГДП]] державы, многым низше уд порога [[НАТО]] в 2%, котрый Німещина першый раз досягнула у 2024.&nbsp;році.<ref name=":0">{{Cite web |author1=Xiao Liang |author2=Nan Tian |author3=Diego Lopes da Silva |author4=Lorenzo Scarazzato |author5=Zubaita Karim |author6=Guiberteau Ricard |date= |title=Trends in World Military Expenditure 2024 |url=https://www.sipri.org/sites/default/files/2025-04/2504_fs_milex_2024.pdf#page=2 |access-date=2025-06-12 |website=SIPRI }}</ref><ref>{{Cite web |last=Ratz |first=Alexander |date=14 February 2024 |title=Germany hits 2% NATO spending target for first time since end of Cold War |url=https://www.reuters.com/world/europe/germany-hits-2-nato-target-first-time-since-1992-reports-dpa-2024-02-14/ |access-date=17 May 2024 |website=Reuters }}</ref> Обновлені рекомендації НАТО обсягувут пункт за оборонні розтраты у розмірі 3.5% уд націоналного ГДП и додаточні 1.5% на стуйкость критичної інфраструктуры&nbsp;— такі зміны были внесені бігом Гаазького саміта 2025.&nbsp;року.<ref>{{Cite web |date=2025-06-16 |title=Europe’s Defense Under NATO’s Five‑Percent Doctrine: Scenarios & Execution Risks |url=https://www.grosswald.org/nato-five-percent-doctrine-europe-defense-scenarios/ |access-date=2026-02-11 |website=Großwald |language=en }}</ref> До 2031.&nbsp;року Німещина планує розшырити Бундесвер до дас&nbsp;203,000&nbsp;катун, обы ся ліпше справляти з нароставучов удповідалностьов.<ref name="auto">{{cite web |title=Steigende Bewerberzahlen bei der Bundeswehr |url=https://www.zdf.de/nachrichten/politik/deutschland/bundeswehr-bewerbungen-anstieg-frauen-100.html |access-date=18 April 2025 |website=ZDF |date=17 April 2025 }}</ref> Позад пережывань, скапчаных из [[Російсько-украйинська война|Російськов інвазійов до Украйины]] Німещина уголосила читаву зміну в обороннуй політиці, уділила 100&nbsp;міліардув&nbsp;еврув на Бундесвер, обы компензовати рокы недофінансованя и пудняла оборонный буджет до булш як 2% уд [[ГДП]].<ref name="commits">{{cite web |title=Germany commits €100 billion to defense spending |url=https://www.dw.com/en/germany-commits-100-billion-to-defense-spending/a-60933724 |date=27 February 2022 |website=[[Deutsche Welle]] |access-date=11 March 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227113954/https://www.dw.com/en/germany-commits-100-billion-to-defense-spending/a-60933724 |archive-date=27 February 2022 |url-status=live }}</ref> У 2025.&nbsp;році німецька конституція была обновлена, обы вчинити уймиок на розтраты на армію и розвідку, высші за 1% уд ГДП, и вынести їх за рамкы державного ліміта довгув ({{lang-de|Schuldenbremse}}).<ref>{{Cite web |last=Reimer |first=Sören Christian |title=Haushaltsausschuss beschließt Änderungen des Grundgesetzes |url=https://www.bundestag.de/dokumente/textarchiv/2025/kw11-pa-haushalt-sonntag-1056790 |access-date=2025-06-12 |website=Deutscher Bundestag |language=de }}</ref> == Референції == {{Reflist}} nmll5ww2er7zv0m15j7c73nr9vj2p7h Алєксандр Зіновєв 0 24985 169655 169033 2026-09-17T00:26:02Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 169655 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс писатель | name = Алєксандр Зіновєв | image = Зиновьев А.jpg | birthname = {{Lang-ru|Александр Александрович Зиновьев}} | deathplace = [[Москва]], [[Російська федерація]] | birthdate = 29.&nbsp;октовбра 1922 | birthplace = Пахтіно, Костромська ґубернія, [[РСФСР]] | deathdate = 10.&nbsp;мая 2006 (83&nbsp;рокы)<br>[[Раковіна|рак мозґу]] | signature = Alexander_Zinoviev_signature.svg | notableworks = {{unbulleted list|„Зияющие высоты“|„Homo Sovieticus“|„Глобальный человейник“}} | education = доктор філозофії (1962), професор | alma_mater = Московськый державный університет (1951) | genre = соціолоґічный роман | occupation = [[філозоф]], [[писатель]], [[соціолоґ]], [[журналішта]] | spouse = Ольґа Зіновєва, {{Рожд|Сорокіна}} (1969) | children = {{unbulleted list|Поліна (1971)|Ксєнія (1990)}} }} '''Алєкса́ндр Зіно́вєв''' ({{Lang-ru|Алекса́ндр Алекса́ндрович Зино́вьев}}; 29.&nbsp;октовбра 1922, Пахтіно, [[РСФСР]]&nbsp;– 10.&nbsp;мая 2006, [[Москва]], [[Росія]]) быв [[Совєтськый союз|совєтськый]] и [[Росіяне|російськый]] [[філозоф]], [[писатель]], [[Соціолоґія|соціолоґ]] и [[Журналістіка|журналішта]]; совєтськый [[Дисидент (политика)|дисидент]]. Походив из бідної селянської файты, участвовав у [[Друга світова война|Другуй світовуй войні]]. У 1950–1960.&nbsp;роках Зіновєв быв єдным из симболув удроджіня філозофської думкы в [[Совєтськый союз|Совєтському союзі]]. По уданьови в Европі книгы „Зияющие высоты“ дустав світову славу;<ref name="Hgre">{{cite journal|last1=Хусейнов|date=2008|title=Зиновьев|url=https://bigenc.ru/philosophy/text/2879259|journal=Большая российская энциклопедия|volume=10|pages=493–495|first1=Абдусалам}}</ref> в 1978.&nbsp;році быв укіряный из СССР, а його совєтськоє громадянство было анулованоє. Вернув ся до Росії в 1999.&nbsp;році. Креативноє портфоліо Зіновєва обсягує дас&nbsp;40&nbsp;книг на вшылиякі темы: [[соціолоґія]], [[соціална філозофія]], [[математична лоґіка]], [[етика]], політична думка. Кой у 1960.&nbsp;роках став популарный у еміґрації ги зглядователь [[Некласична лоґіка|некласичної лоґікы]], Зіновєв мусів лишити ся наукы тай стати професійным писательом, рахувучи себе майперше соціолоґом. Його творы в ориґіналнум жанрі „соціолоґічного романа“ принесли му межинародноє узнаня. Зіновєв ся держит за єдну из майориґіналных и спорных перзоналій у російськуй соціалнуй думці другої половины 20.&nbsp;стороча. Цілый жывут Зіновєв мав активну громадянську позицію: в юні рокы быв [[Антісталінізм|антісталінішта]], дале критиковав совєтську систему, пак російську політичну систему тай [[Западный світ]], а пуд конець и процес [[Ґлобалізація|ґлобалізації]].<ref name="Kirk2010">{{cite book|last=Michael Kirkwood|title=Alexander Zinoviev: An Introduction to His Work|location=L., etc.|publisher=Macmillan Press|date=1992|isbn=978-1-349-12485-5}}</ref><ref name="Fok">{{cite book|last=Фокин|date=2016|title=Александр Зиновьев: Прометей отвергнутый|location=[[Москва]]|publisher=Молодая гвардия|pages=749|isbn=978-5-235-03928-5|first=Павел}}</ref> Мав траґічні тай песимістичні никаня на світ. Як на Западі, так и в Росії, його неконформіштські позоры ся пуддавали силнуй критиці. Алєксандр Зіновєв увюг в оборот терміны „гомо совєтікус“ (на попис архетипа совєтського челядника: „…навыклый жыти в удносно пудлых обстояньох, готовый пережывати тяжкоты, фурт чекат ищи гуршого, пудчиняє ся наказам… є продуктом адаптації до подаякых соціалных условій“)<ref name="Krug">{{cite web |url=http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/literatura/ZINOVEV_ALEKSANDR_ALEKSANDROVICH.html |title=Зиновьев, Александр Александрович |last=Ермакова |first=Ирина |publisher=Энциклопедия «Кругосвет» }}</ref> и „человейнік“ (т.&nbsp;є.&nbsp;„людська мурянкова купина“, [[портманто]] уд {{Lang-ru|человек}} и ''{{Lang|ru|муравейник}}''; зачатково на попис соціалных асоціацій людий).<ref name="Hgre" /><ref name="Hus20">{{cite book|last1=Хусейнов|title=Об Александре Зиновьеве и его социологии|issue=Александр Зиновьев. На пути к сверхобществу|location=[[Москва]]|publisher=Центрполиграф|date=2000|pages=3–21|isbn=978-5-8243-1073-3|first1=Абдусалам}}</ref><ref name="Kry">{{cite journal|last1=Крылов|date=2010|title=В память об Александре Зиновьеве|url=http://zinoviev.info/wps/archives/231|journal=Константин Крылов. Прогнать чертей|pages=318–408|isbn=978-5-903066-06-3|first1=Константин}}</ref> == Бібліоґрафія == === Научні роботы === * ''Философские проблемы многозначной логики'' (1960) * ''Логика высказываний и теория вывода'' (1962) * ''Основы научной теории научных знаний'' (1967) * ''Комплексная логика'' (1970) * ''Логика науки'' (1972) * ''Логическая физика'' (1972) * ''Non-standard logic and its applications'' (серія лекцій у Оксфорді) (1983) === Фікшын и соціолоґія === {{div col}} * ''Зияющие высоты'' (1976) * ''Светлое будущее'' (1978) * ''В преддверии рая'' (1979) * ''[http://antisoviet.imwerden.de/zinoviev_a_bez_illuz.html.zip Без иллюзий]'' (1979) * ''В преддверии рая'' (1979) * ''Коммунизм как реальность'' (1980) * ''Желтый дом'' (1980) * ''Мы и Запад'' (1981) * ''Гомо советикус'' (1982) {{ISBN|0-87113-080-7}} * ''Ни свободы, ни равенства, ни братства'' (1983) * ''Пара беллум'' (1982) * ''Мой дом – моя чужбина'' (1982) * ''[https://web.archive.org/web/20070328213457/http://moshkow.perm.ru/win/PROZA/ZINOWXEW/polet.txt Нашей юности полёт]'' (1983) * ''Евангелие для Ивана'' (1982) * ''[https://web.archive.org/web/20060222023124/http://moshkow.perm.ru/win/PROZA/ZINOWXEW/golgofa.txt Иди на Голгофу]'' (1985) * ''Горбачевизм'' (1988) * ''[http://moshkow.perm.ru/win/PROZA/ZINOWXEW/ktastrojka.txt Катастройка]''{{dead link|date=December 2017|bot=InternetArchiveBot|fix-attempted=yes}} (1988) * ''Живи'' (1989) * ''Мой Чехов'' (1989) * ''Смута'' (1994) * ''Русский эксперимент'' (1994) * ''Запад: феномен западнизма'' (1995) * ''Посткоммунистическая Россия'' (1996) * ''Глобальный человейник'' (1997) * ''Русская судьба'' (1999) * ''[http://shelestiuk.narod.ru/Aleksandr-Zinovyev-Global-Suprasociety-and-Russia.htm Глобальное сверхобщество и Запад]'' (2000) * ''Затея'' (2000) * ''Гибель русского коммунизма'' (2001) * ''Логическая социология'' (2003) * ''Запад'' (2003) * ''Русская трагедия: гибель утопии'' (2002) * ''Идеология партии будущего'' (2003) * ''На пути к сверхобществу'' (2004) * ''Логический интеллект'' (2005) * ''Распутье'' (2005) * ''Исповедь отщепенца'' (2005) * ''Фактор понимания'' (2006) {{div col end}} === За Зіновєва === * {{Cite book|last1=Hanson|last2=Kirkwood|first1=Philip|first2=Michael|year=1988|title=Alexander Zinoviev as Writer and Thinker: An Assessment|pages=207|isbn=9780312015428|publisher=Palgrave Macmillan}} * {{Cite journal|last1=Hanson|first1=Philip|year=1988|title=Alexander Zinoviev on Stalinism: Some Observations on "The Flight of Our Youth"|pages=125–135|journal=Soviet Studies|issue=1 (Jan., 1988)|volume=40}} == Референції == {{Reflist}} {{Lifetime|1922|2006}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Зіновєв, Алєксандр Алєксандровіч}} [[Катеґорія:Писателї]] [[Катеґорія:Писателе СССР]] [[Катеґорія:Писателе 20. стороча]] [[Катеґорія:Філозофы]] [[Катеґорія:Социологы]] fnvi4n9qxpxur5p4mg5i49ggg789w46 Теково 0 25061 169667 169305 2026-09-17T06:15:13Z Rue323 31002 169667 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} {{НП}} '''Те́ково''' ({{Lang-uk|Теково}}, {{Lang-hu|Tekeháza}}, {{Lang-cs|Tekehaza}}<ref name="Seznam1922">{{Cite book|title=Seznam obcí a úřadů na Podkarpatské Rusi|url=https://kramerius5.nkp.cz/view/uuid:4726c9d0-b7de-11dd-a769-000d606f5dc6?page=uuid:1905fcf0-a118-11e8-ba56-5ef3fc9bb22f|location=[[Ужгород|Užhorod]]|year=1922|pages=21}}</ref> вадь {{Lang|cs|Tekovo}}<ref name="BohacProkop1928">{{Cite book|title=Statistický lexikon obcí v Republice československé|volume=IV|url=https://kramerius.lib.cas.cz/view/uuid:ce3e1b85-42ba-4ab3-bd63-f94bdad2e4c8?page=uuid:5f5202a2-517f-45d3-9f87-464f7e1a6c04|publisher=Státní úřad statistický|location=Praha|last1=Boháč|first1=Antonín|last2=Prokop|first2=Ladislav|year=1928|pages=19}}</ref>) є [[село]] в Корольовськуй територіалнуй громаді [[Берегівскый район|Берегувського района]] в [[Закарпатська область|Закарпатськуй области]] в [[Украйина|Украйині]].<ref name="GromadaInfo">{{Cite web|title=Королівська громада - Закарпатська область|work=gromada.info|url=https://gromada.info/gromada/korolivska/|access-date=2025-05-15}}</ref> == Історія == До укладеня [[Трианонскый мирный договор|Тріанонського договора]] село было в складі [[Мадярске кральовство|Мадярщины]], а пак (раз пуд назвов Текегаза, пузніше Теково)&nbsp;— в складі [[Перша чехословацька республіка|Першої чехословацької республікы]].<ref name="Seznam1922" /> == Референції == {{Reflist}} jn3er0tptqmvim67wb54806fyfmgbjp Буенос Аірес 0 25109 169632 2026-09-16T16:19:17Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Буенос Аірес]] на [[Буенос Айрес]] 169632 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Буенос Айрес]] 44f2dyy6551ygp5c1z3wu0tmp8u6uek Діскузія:Буенос Аірес 1 25110 169634 2026-09-16T16:19:17Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Діскузія:Буенос Аірес]] на [[Діскузія:Буенос Айрес]] 169634 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Діскузія:Буенос Айрес]] jrembxbpbd72ubbjqdw8fa8xhug043h Шаблона:Codex icon/link 10 25111 169635 2026-09-16T16:35:07Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{{namespace|Файл}}}:Codex icon {{{1|{{{icon|heart}}}}}}{{#switch:{{{3|{{{dir|}}}}}} | ltr = -ltr | rtl = -rtl | #default = }}{{#if:{{{2|{{{flag|}}}}}}|{{#switch:{{{2|{{{flag|}}}}}} | invert = -invert | progressive = -progressive | destructive = -destructive | warning = -warning | yellow = -yellow | constructive = -constructive | #default = -{{{2|{{{flag}}}}}} }}}}.svg 169635 wikitext text/x-wiki {{{namespace|Файл}}}:Codex icon {{{1|{{{icon|heart}}}}}}{{#switch:{{{3|{{{dir|}}}}}} | ltr = -ltr | rtl = -rtl | #default = }}{{#if:{{{2|{{{flag|}}}}}}|{{#switch:{{{2|{{{flag|}}}}}} | invert = -invert | progressive = -progressive | destructive = -destructive | warning = -warning | yellow = -yellow | constructive = -constructive | #default = -{{{2|{{{flag}}}}}} }}}}.svg rq4ysgjw7ehu0rfrd2tphm19ktw6fwu Шаблона:Codex icon 10 25112 169636 2026-09-16T16:35:16Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{#if:{{{3|{{{dir|}}}}}} | {{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|{{{3|{{{dir|}}}}}}}} | {{#ifexist: {{Шаблона:Codex icon/link|namespace=Media|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|dir=ltr}} |{{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|dir=ltr}} |{{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}}} }} }}|{{{size|16px}}}|link... 169636 wikitext text/x-wiki [[{{#if:{{{3|{{{dir|}}}}}} | {{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|{{{3|{{{dir|}}}}}}}} | {{#ifexist: {{Шаблона:Codex icon/link|namespace=Media|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|dir=ltr}} |{{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|dir=ltr}} |{{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}}} }} }}|{{{size|16px}}}|link=|alt={{{1{{{icon|heart}}}}}} icon]]<noinclude> {{Documentation}} </noinclude> ib7mso4f1wnd87tzte4jor4wueaud4e 169637 169636 2026-09-16T16:46:53Z Flipdot 23893 169637 wikitext text/x-wiki [[{{#if:{{{3|{{{dir|}}}}}} | {{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|{{{3|{{{dir|}}}}}}}} | {{#ifexist: {{Шаблона:Codex icon/link|namespace=Media|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|dir=ltr}} |{{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|dir=ltr}} |{{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}}} }} }}|{{{size|16px}}}|link={{{link|}}}|alt={{{1{{{icon|heart}}}}}} icon]]<noinclude> {{Documentation}} </noinclude> b1zhqtjr3ksfrsqfup1lnayii3bcvm0 169638 169637 2026-09-16T16:57:53Z Flipdot 23893 169638 wikitext text/x-wiki [[{{#if:{{{3|{{{dir|}}}}}} | {{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|{{{3|{{{dir|}}}}}}}} | {{#ifexist: {{Шаблона:Codex icon/link|namespace=Media|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|dir=ltr}} |{{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|dir=ltr}} |{{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}}} }} }}|{{{size|16px}}}|link={{{link|}}}|class={{{class|}}}|alt={{{1{{{icon|heart}}}}}} icon]]<noinclude> {{Documentation}} </noinclude> 5eyt5rcyot3pydmkf5s687okdl17zmp 169639 169638 2026-09-16T17:07:16Z Flipdot 23893 169639 wikitext text/x-wiki [[{{#if:{{{3|{{{dir|}}}}}} | {{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|{{{3|{{{dir|}}}}}}}} | {{#ifexist: {{Шаблона:Codex icon/link|namespace=Media|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|dir=ltr}} |{{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|dir=ltr}} |{{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}}} }} }}|{{{size|16px}}}|link={{{link|}}}|class={{{class|}}}{{#if:{{{adaptive|}}}| class=skin-invert-image|}}|alt={{{1{{{icon|heart}}}}}} icon]]<noinclude> {{Documentation}} </noinclude> ah44dnnirlfz3n4jmy2f8kfpa8zdqes 169640 169639 2026-09-16T17:09:16Z Flipdot 23893 169640 wikitext text/x-wiki [[{{#if:{{{3|{{{dir|}}}}}} | {{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|{{{3|{{{dir|}}}}}}}} | {{#ifexist: {{Шаблона:Codex icon/link|namespace=Media|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|dir=ltr}} |{{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}|dir=ltr}} |{{Шаблона:Codex icon/link|{{{1|{{{icon|heart}}}}}}|{{{2|{{{flag|}}}}}}}} }} }}|{{{size|16px}}}|link={{{link|}}}|class={{{class|}}}{{#if:{{{adaptive|}}}| skin-invert-image|}}|alt={{{1{{{icon|heart}}}}}} icon]]<noinclude> {{Documentation}} </noinclude> nsrmh7itzquj2mzflfzjt5yoykf0hdd Меджінародный фонетічный алфавіт 0 25113 169646 2026-09-16T17:21:44Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] на [[Межинародный фонетичный алфавіт]] з вычерянём напрямлїнь 169646 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Межинародный фонетичный алфавіт]] t20fc0coazco5glot8609xap38n6le7 Демечі 0 25114 169669 2026-09-17T06:17:22Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Демечі]] на [[Демичово]] 169669 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Демичово]] srzyprbgnq9q0xk2246j641rqdih8cp