Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.20 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 564 169796 151838 2026-09-18T12:32:26Z ~2026-50692-72 36950 какашка 169796 wikitext text/x-wiki [[File:Virus detected warning.jpg|right|150px]] [[File:The Soviet Union 1964 CPA 3118 stamp (Outstanding Soviet Physicians. Dmitri Ivanovsky (1864-1920), one of the founders of virology).jpg|right|150px]] '''Вирус''' (virus {{ref-la}} ''отрова'') — какашка, находяча ся на граници меджи живым а неживым (небунковый [[организм]]). Тоты найпримитивнѣйшы вирусы, обсягуючы свою [[генетика|генетичну]] информацию во формѣ [[DNA]] або [[RNA]], векшинов суть уложены в капсидѣ зоз даколько мало [[протеин]]ох, творячых вирусовый пакунок. Вирусы самы по собѣ не годны ся репродуковати, множать ся лем в бунках вецей высокоорганизованых [[организм]]ох. <ref>Тимченко А. Д., c. 66.</ref> ;Объявлѣня и класификация:Первым объявительом вирусох быв року 1892 [[Российска империя|российскый]] [[ученый]] [[Дмитрий Ивановскый]]. Было выявлене, же вирусы суть меншы од [[Бактерии|бактерий]], бо они переходять кроз бактериалный филтер. Онь в {{nowrap|1940. роках}}, коли появив ся електронный [[микроскоп]], мож было увидѣти вирусы, зачати их класификацию и штудовати их штруктуру. Вирусы в [[Биология|биологичной]] таксономии занимають свою шпецифичну позицию: то не [[ростлины]], не [[живина]], ани не [[бактерии]], а суть они умѣщены до свого властного [[Царство (биология)|царства]].<ref name=EB>Krug, Robert M. and Wagner, Robert R.</ref> Розмѣры вирусох суть обычайно в россягу {{nowrap|18 – 450 [[нм]]}}.<ref name=Jersov>Ершов Ф И.</ref> Меджинародный комитет таксономии вирусох (ICTV) ку року 2019 класификовав 6590 [[вид (биология)|виды]] вирусох, котры належать ку 1421 [[род (биология)|роду]].<ref>[https://web.archive.org/web/20200320103754/https://talk.ictvonline.org/taxonomy ICTV Virus Taxonomy: 2019 Release]{{ref-en}}</ref> ;Чим суть опасны:Вирусы суть внутробунковыма паразитами ай [[Инфекчны хвороты|инфекчныма]] агентами, котры выволують охворѣня у людей, [[Живина|живины]], [[Ростлины|ростлин]] и [[Бактерии|бактерий]]. Легко ся передають од хворых ку здоровым, причинены нима хвороты скоро ся ширять и тяжко ся дають лѣчити. Довго думали, же вирусы причинюють лем такы остры инфекции, як грипа, осыпкы (корь) и подобны, але теперь суть нагромаджены многы доказы, же вирусы можуть быти причинов хроничных хворот (герпес, вирусный гепатитис и др.).<ref name=Jersov/> ;Як ся варовати:В природном окружѣню вирусы проникають до [[организм]]у розличныма путями: воздушно-капковым (респираторным), алиментарным (зо стравов), трансмиссивным (инфекция од хворого ку здоровому), через кожу, сексуалным путем ([[АІДС|АИДС]]), парентерално (инекция, капкадло). Выявили ещи еден путь передачи вирусох — вертикалный: коли ся вирусы передають од матери плоду внутриутробно и выволують тяжкы хвороты новородженых.<ref name=Jersov/> ;Вирусы и медицина:Вдякы заведжѣню до клиничной практикы антибиотикох значно упало число хворот од [[Бактерии|бактерий]], и в патологии людей выросла участка вирусных инфекций. Екзистуе тыж вѣкова чувствителность ку вирусам: дѣти окреме подлѣгають векшинѣ вирусох. В цѣлому около 75% вшиткых инфекчных хворот, регистрованых в днешной добѣ, суть вирусны, причому первы четыри масовы позиции занимають остры респираторны охворѣня, грипа, вирусный гепатитис и осыпкы. Економичны шкоды, причиняны вирусныма хворотами суть величезны.<ref name=Jersov/> == Жерела и одказы == * {{cite web |author='''Krug, Robert M. and Wagner, Robert R.''' |title=Virus (biology) |publisher=Encyclopedia Britannica |date=12 Nov. 2020 |url=https://www.britannica.com/science/virus. |accessdate=2021-04-19}}{{ref-en}} * {{cite web |author='''Ершов Ф И.''' |title=Вирусы |url=http://www.golkom.ru/kme/03/1-208-1-3.html |publisher=//Краткая Медицинская Энциклопедия, издательство "Советская Энциклопедия", издание второе, 1989, Москва |accessdate=2021-04-19}}{{ref-ru}} * '''Тимченко А. Д.''' Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}} {{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Біолоґія]] [[Катеґорія:Здоровя і медіціна]] b3ibyc61zxetcj5schd23cvrokcpkp8 169797 169796 2026-09-18T12:33:42Z ~2026-50692-72 36950 поменял какашку 169797 wikitext text/x-wiki [[File:Virus detected warning.jpg|right|150px]] [[File:The Soviet Union 1964 CPA 3118 stamp (Outstanding Soviet Physicians. Dmitri Ivanovsky (1864-1920), one of the founders of virology).jpg|right|150px]] '''Вирус''' (virus {{ref-la}} ''отрова'') — штруктура, находяча ся на граници меджи живым а неживым (небунковый [[организм]]). Тоты найпримитивнѣйшы вирусы, обсягуючы свою [[генетика|генетичну]] информацию во формѣ [[DNA]] або [[RNA]], векшинов суть уложены в капсидѣ зоз даколько мало [[протеин]]ох, творячых вирусовый пакунок. Вирусы самы по собѣ не годны ся репродуковати, множать ся лем в бунках вецей высокоорганизованых [[организм]]ох. <ref>Тимченко А. Д., c. 66.</ref> ;Объявлѣня и класификация:Первым объявительом вирусох быв року 1892 [[Российска империя|российскый]] [[ученый]] [[Дмитрий Ивановскый]]. Было выявлене, же вирусы суть меншы од [[Бактерии|бактерий]], бо они переходять кроз бактериалный филтер. Онь в {{nowrap|1940. роках}}, коли появив ся електронный [[микроскоп]], мож было увидѣти вирусы, зачати их класификацию и штудовати их штруктуру. Вирусы в [[Биология|биологичной]] таксономии занимають свою шпецифичну позицию: то не [[ростлины]], не [[живина]], ани не [[бактерии]], а суть они умѣщены до свого властного [[Царство (биология)|царства]].<ref name=EB>Krug, Robert M. and Wagner, Robert R.</ref> Розмѣры вирусох суть обычайно в россягу {{nowrap|18 – 450 [[нм]]}}.<ref name=Jersov>Ершов Ф И.</ref> Меджинародный комитет таксономии вирусох (ICTV) ку року 2019 класификовав 6590 [[вид (биология)|виды]] вирусох, котры належать ку 1421 [[род (биология)|роду]].<ref>[https://web.archive.org/web/20200320103754/https://talk.ictvonline.org/taxonomy ICTV Virus Taxonomy: 2019 Release]{{ref-en}}</ref> ;Чим суть опасны:Вирусы суть внутробунковыма паразитами ай [[Инфекчны хвороты|инфекчныма]] агентами, котры выволують охворѣня у людей, [[Живина|живины]], [[Ростлины|ростлин]] и [[Бактерии|бактерий]]. Легко ся передають од хворых ку здоровым, причинены нима хвороты скоро ся ширять и тяжко ся дають лѣчити. Довго думали, же вирусы причинюють лем такы остры инфекции, як грипа, осыпкы (корь) и подобны, але теперь суть нагромаджены многы доказы, же вирусы можуть быти причинов хроничных хворот (герпес, вирусный гепатитис и др.).<ref name=Jersov/> ;Як ся варовати:В природном окружѣню вирусы проникають до [[организм]]у розличныма путями: воздушно-капковым (респираторным), алиментарным (зо стравов), трансмиссивным (инфекция од хворого ку здоровому), через кожу, сексуалным путем ([[АІДС|АИДС]]), парентерално (инекция, капкадло). Выявили ещи еден путь передачи вирусох — вертикалный: коли ся вирусы передають од матери плоду внутриутробно и выволують тяжкы хвороты новородженых.<ref name=Jersov/> ;Вирусы и медицина:Вдякы заведжѣню до клиничной практикы антибиотикох значно упало число хворот од [[Бактерии|бактерий]], и в патологии людей выросла участка вирусных инфекций. Екзистуе тыж вѣкова чувствителность ку вирусам: дѣти окреме подлѣгають векшинѣ вирусох. В цѣлому около 75% вшиткых инфекчных хворот, регистрованых в днешной добѣ, суть вирусны, причому первы четыри масовы позиции занимають остры респираторны охворѣня, грипа, вирусный гепатитис и осыпкы. Економичны шкоды, причиняны вирусныма хворотами суть величезны.<ref name=Jersov/> == Жерела и одказы == * {{cite web |author='''Krug, Robert M. and Wagner, Robert R.''' |title=Virus (biology) |publisher=Encyclopedia Britannica |date=12 Nov. 2020 |url=https://www.britannica.com/science/virus. |accessdate=2021-04-19}}{{ref-en}} * {{cite web |author='''Ершов Ф И.''' |title=Вирусы |url=http://www.golkom.ru/kme/03/1-208-1-3.html |publisher=//Краткая Медицинская Энциклопедия, издательство "Советская Энциклопедия", издание второе, 1989, Москва |accessdate=2021-04-19}}{{ref-ru}} * '''Тимченко А. Д.''' Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}} {{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Біолоґія]] [[Катеґорія:Здоровя і медіціна]] e2frlbimysij63hr91equp90mwbxp2t 169803 169797 2026-09-18T14:25:13Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 169803 wikitext text/x-wiki [[File:Virus detected warning.jpg|right|150px]] [[File:The Soviet Union 1964 CPA 3118 stamp (Outstanding Soviet Physicians. Dmitri Ivanovsky (1864-1920), one of the founders of virology).jpg|right|150px]] '''Вирус''' (virus {{ref-la}} ''отрова'') — штруктура, находяча ся на граници меджи живым а неживым (небунковый [[организм]]). Тоты найпримитивнѣйшы вирусы, обсягуючы свою [[генетика|генетичну]] информацию во формѣ [[DNA]] або [[RNA]], векшинов суть уложены в капсидѣ зоз даколько мало [[протеин]]ох, творячых вирусовый пакунок. Вирусы самы по собѣ не годны ся репродуковати, множать ся лем в бунках вецей высокоорганизованых [[организм]]ох. <ref>Тимченко А. Д., c. 66.</ref> == Объявлѣня и класификация == Первым объявительом вирусох быв року 1892 [[Российска империя|российскый]] [[ученый]] [[Дмитрий Ивановскый]]. Было выявлене, же вирусы суть меншы од [[Бактерии|бактерий]], бо они переходять кроз бактериалный филтер. Онь в {{nowrap|1940. роках}}, коли появив ся електронный [[микроскоп]], мож было увидѣти вирусы, зачати их класификацию и штудовати их штруктуру. Вирусы в [[Биология|биологичной]] таксономии занимають свою шпецифичну позицию: то не [[ростлины]], не [[живина]], ани не [[бактерии]], а суть они умѣщены до свого властного [[Царство (биология)|царства]].<ref name=EB>Krug, Robert M. and Wagner, Robert R.</ref> Розмѣры вирусох суть обычайно в россягу {{nowrap|18 – 450 [[нм]]}}.<ref name=Jersov>Ершов Ф И.</ref> Меджинародный комитет таксономии вирусох (ICTV) ку року 2019 класификовав 6590 [[вид (биология)|виды]] вирусох, котры належать ку 1421 [[род (биология)|роду]].<ref>[https://web.archive.org/web/20200320103754/https://talk.ictvonline.org/taxonomy ICTV Virus Taxonomy: 2019 Release]{{ref-en}}</ref> == Чим суть опасны == Вирусы суть внутробунковыма паразитами ай [[Инфекчны хвороты|инфекчныма]] агентами, котры выволують охворѣня у людей, [[Живина|живины]], [[Ростлины|ростлин]] и [[Бактерии|бактерий]]. Легко ся передають од хворых ку здоровым, причинены нима хвороты скоро ся ширять и тяжко ся дають лѣчити. Довго думали, же вирусы причинюють лем такы остры инфекции, як грипа, осыпкы (корь) и подобны, але теперь суть нагромаджены многы доказы, же вирусы можуть быти причинов хроничных хворот (герпес, вирусный гепатитис и др.).<ref name=Jersov/> == Як ся варовати == В природном окружѣню вирусы проникають до [[организм]]у розличныма путями: воздушно-капковым (респираторным), алиментарным (зо стравов), трансмиссивным (инфекция од хворого ку здоровому), через кожу, сексуалным путем ([[АІДС|АИДС]]), парентерално (инекция, капкадло). Выявили ещи еден путь передачи вирусох — вертикалный: коли ся вирусы передають од матери плоду внутриутробно и выволують тяжкы хвороты новородженых.<ref name=Jersov/> == Вирусы и медицина == Вдякы заведжѣню до клиничной практикы антибиотикох значно упало число хворот од [[Бактерии|бактерий]], и в патологии людей выросла участка вирусных инфекций. Екзистуе тыж вѣкова чувствителность ку вирусам: дѣти окреме подлѣгають векшинѣ вирусох. В цѣлому около 75% вшиткых инфекчных хворот, регистрованых в днешной добѣ, суть вирусны, причому первы четыри масовы позиции занимають остры респираторны охворѣня, грипа, вирусный гепатитис и осыпкы. Економичны шкоды, причиняны вирусныма хворотами суть величезны.<ref name=Jersov/> == Жерела и одказы == * {{cite web |author=Krug, Robert M. and Wagner, Robert R. |title=Virus (biology) |publisher=Encyclopedia Britannica |date=12 Nov. 2020 |url=https://www.britannica.com/science/virus. |accessdate=2021-04-19}}{{ref-en}} * {{cite web |author=<big>Ершов Ф И.</big> |title=Вирусы |url=http://www.golkom.ru/kme/03/1-208-1-3.html |publisher=//Краткая Медицинская Энциклопедия, издательство "Советская Энциклопедия", издание второе, 1989, Москва |accessdate=2021-04-19}}{{ref-ru}} * Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}} {{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Біолоґія]] [[Катеґорія:Здоровя і медіціна]] 22f2lkyvgnm3jxihj1vetgoidhx39de 169812 169803 2026-09-18T15:11:12Z Flipdot 23893 169812 wikitext text/x-wiki [[File:Virus detected warning.jpg|right|150px]] [[File:The Soviet Union 1964 CPA 3118 stamp (Outstanding Soviet Physicians. Dmitri Ivanovsky (1864-1920), one of the founders of virology).jpg|right|150px]] '''Вирус''' (virus {{ref-la}} ''отрова'') — штруктура, находяча ся на граници меджи живым а неживым (небунковый [[организм]]). Тоты найпримитивнѣйшы вирусы, обсягуючы свою [[генетика|генетичну]] информацию во формѣ [[DNA]] або [[RNA]], векшинов суть уложены в капсидѣ зоз даколько мало [[протеин]]ох, творячых вирусовый пакунок. Вирусы самы по собѣ не годны ся репродуковати, множать ся лем в бунках вецей высокоорганизованых [[организм]]ох. <ref>Тимченко А. Д., c. 66.</ref> == Объявлѣня и класификация == Первым объявительом вирусох быв року 1892 [[Российска империя|российскый]] [[ученый]] [[Дмитрий Ивановскый]]. Было выявлене, же вирусы суть меншы од [[Бактерии|бактерий]], бо они переходять кроз бактериалный филтер. Онь в {{nowrap|1940. роках}}, коли появив ся електронный [[микроскоп]], мож было увидѣти вирусы, зачати их класификацию и штудовати их штруктуру. Вирусы в [[Биология|биологичной]] таксономии занимають свою шпецифичну позицию: то не [[ростлины]], не [[живина]], ани не [[бактерии]], а суть они умѣщены до свого властного [[Царство (биология)|царства]].<ref name=EB>Krug, Robert M. and Wagner, Robert R.</ref> Розмѣры вирусох суть обычайно в россягу {{nowrap|18 – 450 [[нм]]}}.<ref name=Jersov>Ершов Ф И.</ref> Меджинародный комитет таксономии вирусох (ICTV) ку року 2019 класификовав 6590 [[вид (биология)|виды]] вирусох, котры належать ку 1421 [[род (биология)|роду]].<ref>[https://web.archive.org/web/20200320103754/https://talk.ictvonline.org/taxonomy ICTV Virus Taxonomy: 2019 Release]{{ref-en}}</ref> == Чим суть опасны == Вирусы суть внутробунковыма паразитами ай [[Инфекчны хвороты|инфекчныма]] агентами, котры выволують охворѣня у людей, [[Живина|живины]], [[Ростлины|ростлин]] и [[Бактерии|бактерий]]. Легко ся передають од хворых ку здоровым, причинены нима хвороты скоро ся ширять и тяжко ся дають лѣчити. Довго думали, же вирусы причинюють лем такы остры инфекции, як грипа, осыпкы (корь) и подобны, але теперь суть нагромаджены многы доказы, же вирусы можуть быти причинов хроничных хворот (герпес, вирусный гепатитис и др.).<ref name=Jersov/> == Як ся варовати == В природном окружѣню вирусы проникають до [[организм]]у розличныма путями: воздушно-капковым (респираторным), алиментарным (зо стравов), трансмиссивным (инфекция од хворого ку здоровому), через кожу, сексуалным путем ([[АІДС|АИДС]]), парентерално (инекция, капкадло). Выявили ещи еден путь передачи вирусох — вертикалный: коли ся вирусы передають од матери плоду внутриутробно и выволують тяжкы хвороты новородженых.<ref name=Jersov/> == Вирусы и медицина == Вдякы заведжѣню до клиничной практикы антибиотикох значно упало число хворот од [[Бактерии|бактерий]], и в патологии людей выросла участка вирусных инфекций. Екзистуе тыж вѣкова чувствителность ку вирусам: дѣти окреме подлѣгають векшинѣ вирусох. В цѣлому около 75% вшиткых инфекчных хворот, регистрованых в днешной добѣ, суть вирусны, причому первы четыри масовы позиции занимають остры респираторны охворѣня, грипа, вирусный гепатитис и осыпкы. Економичны шкоды, причиняны вирусныма хворотами суть величезны.<ref name=Jersov/> == Жерела и одказы == * {{cite web |author=Krug, Robert M. and Wagner, Robert R. |title=Virus (biology) |publisher=Encyclopedia Britannica |date=12 Nov. 2020 |url=https://www.britannica.com/science/virus. |accessdate=2021-04-19}}{{ref-en}} * {{cite web |author=Ершов Ф И. |title=Вирусы |url=http://www.golkom.ru/kme/03/1-208-1-3.html |publisher=//Краткая Медицинская Энциклопедия, издательство "Советская Энциклопедия", издание второе, 1989, Москва |accessdate=2021-04-19}}{{ref-ru}} * Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}} {{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Біолоґія]] [[Катеґорія:Здоровя і медіціна]] 5xxpnjejuug6lc7x0wfki8l8a573lzq 169813 169812 2026-09-18T15:12:03Z Flipdot 23893 169813 wikitext text/x-wiki [[File:Virus detected warning.jpg|right|150px]] [[File:The Soviet Union 1964 CPA 3118 stamp (Outstanding Soviet Physicians. Dmitri Ivanovsky (1864-1920), one of the founders of virology).jpg|right|150px]] '''Вирус''' ({{Lang-la|virus}} „отрова“)&nbsp;— штруктура, находяча ся на граници меджи живым а неживым (небунковый [[организм]]). Тоты найпримитивнѣйшы вирусы, обсягуючы свою [[генетика|генетичну]] информацию во формѣ [[DNA]] або [[RNA]], векшинов суть уложены в капсидѣ зоз даколько мало [[протеин]]ох, творячых вирусовый пакунок. Вирусы самы по собѣ не годны ся репродуковати, множать ся лем в бунках вецей высокоорганизованых [[организм]]ох. <ref>Тимченко А. Д., c. 66.</ref> == Объявлѣня и класификация == Первым объявительом вирусох быв року 1892 [[Российска империя|российскый]] [[ученый]] [[Дмитрий Ивановскый]]. Было выявлене, же вирусы суть меншы од [[Бактерии|бактерий]], бо они переходять кроз бактериалный филтер. Онь в {{nowrap|1940. роках}}, коли появив ся електронный [[микроскоп]], мож было увидѣти вирусы, зачати их класификацию и штудовати их штруктуру. Вирусы в [[Биология|биологичной]] таксономии занимають свою шпецифичну позицию: то не [[ростлины]], не [[живина]], ани не [[бактерии]], а суть они умѣщены до свого властного [[Царство (биология)|царства]].<ref name=EB>Krug, Robert M. and Wagner, Robert R.</ref> Розмѣры вирусох суть обычайно в россягу {{nowrap|18 – 450 [[нм]]}}.<ref name=Jersov>Ершов Ф И.</ref> Меджинародный комитет таксономии вирусох (ICTV) ку року 2019 класификовав 6590 [[вид (биология)|виды]] вирусох, котры належать ку 1421 [[род (биология)|роду]].<ref>[https://web.archive.org/web/20200320103754/https://talk.ictvonline.org/taxonomy ICTV Virus Taxonomy: 2019 Release]{{ref-en}}</ref> == Чим суть опасны == Вирусы суть внутробунковыма паразитами ай [[Инфекчны хвороты|инфекчныма]] агентами, котры выволують охворѣня у людей, [[Живина|живины]], [[Ростлины|ростлин]] и [[Бактерии|бактерий]]. Легко ся передають од хворых ку здоровым, причинены нима хвороты скоро ся ширять и тяжко ся дають лѣчити. Довго думали, же вирусы причинюють лем такы остры инфекции, як грипа, осыпкы (корь) и подобны, але теперь суть нагромаджены многы доказы, же вирусы можуть быти причинов хроничных хворот (герпес, вирусный гепатитис и др.).<ref name=Jersov/> == Як ся варовати == В природном окружѣню вирусы проникають до [[организм]]у розличныма путями: воздушно-капковым (респираторным), алиментарным (зо стравов), трансмиссивным (инфекция од хворого ку здоровому), через кожу, сексуалным путем ([[АІДС|АИДС]]), парентерално (инекция, капкадло). Выявили ещи еден путь передачи вирусох — вертикалный: коли ся вирусы передають од матери плоду внутриутробно и выволують тяжкы хвороты новородженых.<ref name=Jersov/> == Вирусы и медицина == Вдякы заведжѣню до клиничной практикы антибиотикох значно упало число хворот од [[Бактерии|бактерий]], и в патологии людей выросла участка вирусных инфекций. Екзистуе тыж вѣкова чувствителность ку вирусам: дѣти окреме подлѣгають векшинѣ вирусох. В цѣлому около 75% вшиткых инфекчных хворот, регистрованых в днешной добѣ, суть вирусны, причому первы четыри масовы позиции занимають остры респираторны охворѣня, грипа, вирусный гепатитис и осыпкы. Економичны шкоды, причиняны вирусныма хворотами суть величезны.<ref name=Jersov/> == Жерела и одказы == * {{cite web |author=Krug, Robert M. and Wagner, Robert R. |title=Virus (biology) |publisher=Encyclopedia Britannica |date=12 Nov. 2020 |url=https://www.britannica.com/science/virus. |accessdate=2021-04-19}}{{ref-en}} * {{cite web |author=Ершов Ф И. |title=Вирусы |url=http://www.golkom.ru/kme/03/1-208-1-3.html |publisher=//Краткая Медицинская Энциклопедия, издательство "Советская Энциклопедия", издание второе, 1989, Москва |accessdate=2021-04-19}}{{ref-ru}} * Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}} {{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Біолоґія]] [[Катеґорія:Здоровя і медіціна]] jpqhvdn1wud9xw48vrd5x4cp25y9sg4 169815 169813 2026-09-18T15:12:30Z Flipdot 23893 169815 wikitext text/x-wiki [[File:Virus detected warning.jpg|right|150px]] [[File:The Soviet Union 1964 CPA 3118 stamp (Outstanding Soviet Physicians. Dmitri Ivanovsky (1864-1920), one of the founders of virology).jpg|right|150px]] '''Вирус''' ({{Lang-la|virus}} „отрова“)&nbsp;— штруктура, находяча ся на граници меджи живым а неживым (небунковый [[организм]]). Тоты найпримитивнѣйшы вирусы, обсягуючы свою [[генетика|генетичну]] информацию во формѣ [[DNA]] або [[RNA]], векшинов суть уложены в капсидѣ зоз даколько мало [[протеин]]ох, творячых вирусовый пакунок. Вирусы самы по собѣ не годны ся репродуковати, множать ся лем в бунках вецей высокоорганизованых [[организм]]ох.<ref>Тимченко А. Д., c. 66.</ref> == Объявлѣня и класификация == Первым объявительом вирусох быв року 1892 [[Российска империя|российскый]] [[ученый]] [[Дмитрий Ивановскый]]. Было выявлене, же вирусы суть меншы од [[Бактерии|бактерий]], бо они переходять кроз бактериалный филтер. Онь в {{nowrap|1940. роках}}, коли появив ся електронный [[микроскоп]], мож было увидѣти вирусы, зачати их класификацию и штудовати их штруктуру. Вирусы в [[Биология|биологичной]] таксономии занимають свою шпецифичну позицию: то не [[ростлины]], не [[живина]], ани не [[бактерии]], а суть они умѣщены до свого властного [[Царство (биология)|царства]].<ref name=EB>Krug, Robert M. and Wagner, Robert R.</ref> Розмѣры вирусох суть обычайно в россягу {{nowrap|18 – 450 [[нм]]}}.<ref name=Jersov>Ершов Ф И.</ref> Меджинародный комитет таксономии вирусох (ICTV) ку року 2019 класификовав 6590 [[вид (биология)|виды]] вирусох, котры належать ку 1421 [[род (биология)|роду]].<ref>[https://web.archive.org/web/20200320103754/https://talk.ictvonline.org/taxonomy ICTV Virus Taxonomy: 2019 Release]{{ref-en}}</ref> == Чим суть опасны == Вирусы суть внутробунковыма паразитами ай [[Инфекчны хвороты|инфекчныма]] агентами, котры выволують охворѣня у людей, [[Живина|живины]], [[Ростлины|ростлин]] и [[Бактерии|бактерий]]. Легко ся передають од хворых ку здоровым, причинены нима хвороты скоро ся ширять и тяжко ся дають лѣчити. Довго думали, же вирусы причинюють лем такы остры инфекции, як грипа, осыпкы (корь) и подобны, але теперь суть нагромаджены многы доказы, же вирусы можуть быти причинов хроничных хворот (герпес, вирусный гепатитис и др.).<ref name=Jersov/> == Як ся варовати == В природном окружѣню вирусы проникають до [[организм]]у розличныма путями: воздушно-капковым (респираторным), алиментарным (зо стравов), трансмиссивным (инфекция од хворого ку здоровому), через кожу, сексуалным путем ([[АІДС|АИДС]]), парентерално (инекция, капкадло). Выявили ещи еден путь передачи вирусох&nbsp;— вертикалный: коли ся вирусы передають од матери плоду внутриутробно и выволують тяжкы хвороты новородженых.<ref name=Jersov/> == Вирусы и медицина == Вдякы заведжѣню до клиничной практикы антибиотикох значно упало число хворот од [[Бактерии|бактерий]], и в патологии людей выросла участка вирусных инфекций. Екзистуе тыж вѣкова чувствителность ку вирусам: дѣти окреме подлѣгають векшинѣ вирусох. В цѣлому около 75% вшиткых инфекчных хворот, регистрованых в днешной добѣ, суть вирусны, причому первы четыри масовы позиции занимають остры респираторны охворѣня, грипа, вирусный гепатитис и осыпкы. Економичны шкоды, причиняны вирусныма хворотами суть величезны.<ref name=Jersov/> == Жерела и одказы == * {{cite web |author=Krug, Robert M. and Wagner, Robert R. |title=Virus (biology) |publisher=Encyclopedia Britannica |date=12 Nov. 2020 |url=https://www.britannica.com/science/virus. |accessdate=2021-04-19}}{{ref-en}} * {{cite web |author=Ершов Ф И. |title=Вирусы |url=http://www.golkom.ru/kme/03/1-208-1-3.html |publisher=//Краткая Медицинская Энциклопедия, издательство "Советская Энциклопедия", издание второе, 1989, Москва |accessdate=2021-04-19}}{{ref-ru}} * Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}} {{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Біолоґія]] [[Катеґорія:Здоровя і медіціна]] czab95m5sqj89389yq924msavd9k0jm 0 575 169903 169259 2026-09-19T01:35:23Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|2|0 */ 169903 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name=Гомер |image=Homer bust, Farnese collection (Naples).jpg |birthname=Ὅμηρος |birthdate=прибл.&nbsp;VIII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е. |birthplace=гадано Іонія<ref>{{Cite web |last=Kirk |first=Geoffrey S |title=Homer |at=Encyclopædia Britannica. |url=https://www.britannica.com/biography/Homer-Greek-poet |language=анґліцькы }}</ref> |deathplace=Іос<ref>{{Cite book|last=Lefkowitz|first=Mary R|url=https://books.google.com/books?id=W1H9xrMAkrcC&pg=PA14|title=The Lives of the Greek Poets|year=2013|pages=14–30|publisher=A&C Black|isbn=978-1472503077|language=анґліцькы}}</ref> |genre=епос |subject=Епічный Цикел |notableworks={{Bulleted list|„Іліада“|„Одісея“}} |language=гомерувськый грецькый (літературный), іонічный грецькый |caption=Буст Гомера, Фарнеська колекція (Неаполь)}} '''Гоме́р''' ({{Lang-grc|Ὃμηρος|''Hómēros''}} {{IPA2|hómɛːros}}; гадано рожд.&nbsp;прибл.&nbsp;VIII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е.) быв [[Старовіке Ґрецько|давньогрецькый]] [[поет]], котрому ся приписувут [[Илиада|„Іліада“]] тай „Одісея“, дві [[Епос|епічні]] [[Поема|поемы]], фундаменталні про давньогрецьку літературу. Попри сомніваня у його авторстві, Гомер ся держит ги єден из майзнамых и майвплывовых авторув у історії.<ref>{{Cite web |title=Learn about Homer's The Iliad and The Odyssey |at=Encyclopædia Britannica |url=https://www.britannica.com/summary/Homer-Greek-poet |language=анґліцькы }}</ref> „Іліада“ ся фокусує на конфліктови межи царьом Аґамемноном тай вояком Ахілесом бігом посліднього рока Троянської войны. „Одісея“ описує десятьручноє вандрованя Одісея, царя Ітакы, назад домув по падіню Трої. Поемы указувут борьбу челядника, а май&nbsp;— „Одісея“, у котруй Одісей проходит через кары богув.<ref>{{Cite web |date=16 April 2021 |title=Odysseus: the First Western Man |url=https://merionwest.com/2021/04/16/odysseus-the-first-western-man/ |access-date=13 October 2024 |language=en-US }}</ref> Поемы написані гомерувськым грецькым языком, знамым ищи як епічный грецькый&nbsp;— літературнов бесідов, котра колотит на вороха рисы іонічного тай еолічного діалектув разных сторуч; спомежи того основным вливом є восточноіонічный.<ref>{{cite book|last1=Hose|first1=Martin|url=https://books.google.com/books?id=DgBSCgAAQBAJ&pg=PA445|title=A Companion to Greek Literature|last2=Schenker|first2=David|publisher=John Wiley & Sons|year=2015|isbn=978-1118885956|page=445}}</ref><ref>{{cite book|last1=Miller|first1=D. Gary|url=https://books.google.com/books?id=5vPnBQAAQBAJ&pg=PA351|title=Ancient Greek Dialects and Early Authors: Introduction to the Dialect Mixture in Homer, with Notes on Lyric and Herodotus|publisher=Walter de Gruyter|year=2013|isbn=978-1614512950|page=351|access-date=23 November 2016}}</ref> Булшина зглядователюв ся держит думкы, ож поемы ся зачатково передавали усно.<ref>{{cite book|last1=Ahl|first1=Frederick|url=https://books.google.com/books?id=dB27oJJb_NYC&pg=PA7|title=The Odyssey Re-formed|last2=Roisman|first2=Hanna|publisher=Cornell University Press|year=1996|isbn=978-0801483356|access-date=23 November 2016}}</ref> Попри головно траґічні тай серйозні темы, Гомерові поемы щи обсягувут [[Гомеричный сміх|епізодичну комедію тай сміхы]].<ref name="Bell">Bell, Robert H. "Homer’s humor: laughter in the Iliad." hand 1 (2007): 596.</ref> == Роботы, приписовані Гомерови == Из имньом Гомера майчасто ся асоціювут „Іліада“ тай „Одісея“, айбо у античности йому ся приписовало авторство щий такых робут як: „Гомерувські гімны“, „Соперництво Гомера и Гесіода“, дакулко „Епіґрам“, „Мала Іліада“, „Вертаня“, „Тебаїда“, „Кіпрія“, „Епіґоны“, „Батрахоміомахія“ („Война жабув и мышакув“), „Марґітес“, „Взятя Ехалії“ тай „Фокеїда“. Верзії за ипен Гомеровоє авторство сих творув ся пуддавали сомніваню у античнум світі тай не тримлют ся за правдиві на днешньый день. Як и у трафункови многых леґенд за жывот Гомера, они указувут лиш на читавый влив Гомера на културу Давньої Греції.<ref>{{cite book|last1=Graziosi|first1=Barbara|url=https://books.google.com/books?id=LiDUAwAAQBAJ&pg=PA24|title=Homer: The Resonance of Epic|last2=Haubold|first2=Johannes|date=2005|publisher=A&C Black|isbn=978-0715632826|pages=24–26}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Graziosi|year=2005|title=Homer: The Resonance of Epic|publisher=A&C Black|pages=24–26|isbn=978-0715632826|first1=Barbara|first2=Johannes|last2=Haubold}}</ref><ref>Graziosi 2002, pp.&nbsp;165–168.</ref> == Жывотопис == [[Файл:Homer British Museum.jpg|thumb|Мармуровый буст Гомера, римська копія страченого геленістичного ориґінала, II.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е.]] Подакотрі давні описы походжіня Гомера ся рано заклали тай часто повторьовали: наприклад, ож Гомер быв [[Сліпота|сліпый]] (тай ож епізод из сліпым бардом Демодокусом у „Одісеї“ тото Гомерова самовставка),<ref name=":0">Graziosi 2002, p.&nbsp;138</ref><ref>''Одісея'', 8:64ff</ref> ож ун жыв на Хіосі, ож быв сыном рікы Мелес тай німфы Крітеїс, ож быв вандрувучым бардом, ож написав шор другых робут („Гомерику“), ож умер авадь на Іосі, авадь по тум, як не побировав рішити загадку, котру му задали галасы,<ref>Загадка была: „Маєме тото, што сьме не найшли, а што сьме найшли&nbsp;— уверли“. (Розгадка: воші.) {{Cite web |date=11.&nbsp;фебруара 2017 |title=A Riddle, and How Homer Went Blind |at=Sententiae Antiquae |url=https://sententiaeantiquae.com/2017/02/11/a-riddle-and-how-homer-went-blind/ |language=анґліцькы }}</ref> а щи многі провбы обяснити имня „Гомер“.<ref name=":0" /> Щи єдна біоґрафічна традиція з часув римського імператора Гадріана каже, ож родаками Гомера были Епікаста, донька Нестора, тай Телемах, сын Одісея.<ref>{{Cite web |title=OMACL: Hesiod, the Homeric Hymns and Homerica: The Contest of Homer and Hesiod |url=http://mcllibrary.org/Hesiod/homrhes.html |website=mcllibrary.org |access-date=2025-04-15 }}</ref><ref>{{cite book|title=Greek Oracles|url=https://archive.org/details/greekoracles0000hwpa|last=Parke|first=Herbert William|year=1967|pages=[https://archive.org/details/greekoracles0000hwpa/page/n139 136]–137 citing the ''Contest of Homer and Hesiod'', 12}}</ref> Дві майзнамі античні біоґрафії Гомера тото „Жывут Гомера“ Псевдо-Геродота тай „Соперництво Гомера и Гесіода“.<ref name="Lefkowitz2013">{{cite book|last1=Lefkowitz|first1=Mary R.|title=The Lives of the Greek Poets|date=2013|publisher=A&C Black|isbn=978-1472503077|pages=14–30|url=https://books.google.com/books?id=W1H9xrMAkrcC&pg=PA14|language=анґліцькы}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Kelly|first1=Adrian D.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0243|at=In Finkelberg|title=Biographies of Homer|year=2012}}</ref> == Стиль и язык == Гомерові епічні поемы написані штучным літературным языком, котрый ся хосновав сугубо у епічнуй гекзаметровуй [[Поезія|поезії]]. Гомеровый грецькый проявлят рисы дакулкох реґіоналных варіацій тай періодув грецького, айбо є головно закладеный на іонічному грецькому языкови, што ся збігат из біоґрафічнов традиційов за походжіня Гомера из Іонії. Лінґвістичный аналіз указує, ож „Іліада“ была написана мало май скорі ги „Одісея“.<ref>{{Cite book|last1=Willi|first1=Andreas|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0792|at=In Finkelberg|title=Language, Homeric|year=2012}}</ref><ref>{{cite book|last1=Bakker|first1=Egbert J.|title=A Companion to the Ancient Greek Language|date=2010|publisher=John Wiley & Sons|isbn=978-1444317404|page=401|url=https://books.google.com/books?id=oa42E3DP3icC&pg=PA401|language=en}}</ref> Поемы написані неримованым дактилічным гекзаметром; давньогрецькый метер характеризовав ся числом, а не надголосами.<ref>{{Cite book|last1=Edwards|first1=Mark W.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0913|at=In Finkelberg|title=Meter|year=2012}}</ref><ref>{{cite book|last1=Nussbaum|first1=Gerry B.|title=Homer's Metre: A Practical Guide for Reading Greek Hexameter Poetry|date=1986|publisher=Bristol Classical Press|isbn=978-0862921729|url=https://books.google.com/books?id=aUMlAAAAMAAJ|language=анґліцькы}}</ref> Гомер часто хоснує сталі фразы, як наприклад епітеты („хытрый Одісей“, „ружовоперста Еос“, „совиноока Атена“ и так дале), гомеричні формулы, порувнаня, типові сцены, повтореня. Такі речі помагавут бардови при переказі епоса тай сут характерныма про усну поезію. Головні слова у гомеричному речіню обычайно ся кладут на зачаток, хоснувут ся прості, май курті речіня (у тот час, як такі поеты як [[Верґіліус|Верґілій]] и Джон Мілтон хоснувут сложні синтаксичні структуры). Гомер пак доповнює условленоє у далшых речіньох; така техніка ся кличе паратаксіс.<ref>{{Cite book|last1=Edwards|first1=Mark W.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1377|at=In Finkelberg|title=Style|year=2012}}</ref> У Гомеровуй поезії ся просліжує хоснованя „карікової композиції“ вадь хіастичної структуры&nbsp;— коли фраза ци ідея ся повторює як на зачаткови, так и у кунци історії, вадь послідовность такых ідей раз иде у порядку A, B, C … а пак ся розвертат на … C, B, A. Опінії ся розходят на рахунок того, ци йсе свідомый умілецькый прийом, мнемонічна техніка, котра мала помагати бардам запоминати тай удтворьовати поезію, ци просто спонтанна часть людського переказованя історій.<ref>{{cite book|last1=Stanley|first1=Keith|title=The Shield of Homer: Narrative Structure in the Illiad|date=2014|publisher=Princeton University Press|isbn=978-1400863372|url=https://books.google.com/books?id=Jz8ABAAAQBAJ|language=en}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Minchin|first1=Elizabeth|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1287|at=In Finkelberg|title=Ring Composition|year=2012}}</ref> Обідві Гомерові поемы ся зачинавут закликом ид Музі:<ref name="Adler2003">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> у „Іліаді“ поет кличе ю піти за „гнів Ахілеса“,<ref name="Adler20032">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> а в „Одісеї“ просит розказати за „чоловіка бывалого“.<ref name="Adler20033">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> Похожо свою „Енеїду“ пак зачинат Верґілій.<ref name="Adler20034">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> == Текстовый запис == Передавані усно поемы Гомера были записані в текст у якыйись момент межи VIII.&nbsp;тай VI.&nbsp;сторочами до нашої еры. Подакотрі учені тримлют, ож поемы были надиктовані поетом писарьови тай ож наші верзії „Іліады“ и „Одісеї“ походжіньом усно диктовані тексты.<ref>Steve Reece, "Homer's Iliad and Odyssey: From Oral Performance to Written Text", in Mark Amodio (ed.), ''New Directions in Oral Theory'' (Tempe: Center for Medieval and Renaissance Studies, 2005) 43–89.</ref> Другі рахувут, ож поемы ся дале переказовали тай ся переробльовали у процесі, докідь не были записані у VI.&nbsp;сторочу.<ref>{{cite book|last1=Nagy|first1=Gregory|title=Poetry as Performance: Homer and Beyond|date=1996|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0521558488|url=https://books.google.com/books?id=6GCHXNMeHMoC|language=en}}</ref> По записови кажджа из поем была розбита на 24 рапсоды (днесь ''книгы''), названі подля букв грецького алфавіта. Булшина ученых приписує розбитя на книгы геленістичным ученым Александрії (Єґипет);<ref>U. von Wilamowitz-Moellendorff, ''Homerische Untersuchungen'' (Berlin, 1884) 369; R. Pfeiffer, ''History of Classical Scholarship'' (Oxford, 1968) 116–117.</ref> поєдны приписувут розділеня у класичный період.<ref>{{Cite book|last1=West|first1=Martin L.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0253|at=In Finkelberg|title=Book Division|year=2012}}; S. West, ''The Ptolemaic Papyri of Homer'' (Cologne, 1967) 18–25.</ref> Дуже мала часть приписує тото самому Гомерови.<ref>P. Mazon, ''Introduction à l'Iliade'' (Paris, 1912) 137–140. C. H. Whitman, ''Homer and the Heroic Tradition'' (Cambridge [Massachusetts], 1958) 282–283 {{cite journal|author=G. P. Goold|title=Homer and the Alphabet|journal=Transactions and Proceedings of the American Philological Association|volume=91|date=1960|pages=272–291|jstor=283857|doi=10.2307/283857|ref=none}} {{Cite book|author=K. Stanley|title=The Shield of Homer|url=https://archive.org/details/shieldofhomernar00stan|year=1993|place=Princeton|pages=[https://archive.org/details/shieldofhomernar00stan/page/n53 37], 249ff|nopp=y}}</ref> У античности ся держало, ож Гомерові поемы были зобраті тай орґанізовані у [[Атены|Атенах]] Пісістратом (умер у 528/7.&nbsp;рокови до н.&nbsp;е.) у другуй половині VII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е., што ся пак назвало „Пісістратовов рецензійов“.<ref>{{cite book|last1=Jensen|first1=Minna Skafte|title=The Homeric Question and the Oral-formulaic Theory|date=1980|publisher=Museum Tusculanum Press|isbn=978-8772890968|page=128|url=https://books.google.com/books?id=xgyJoouOkyAC&pg=PA128|language=en}}</ref><ref name="Lamberton2010">{{cite book|last=Lamberton|first=Robert|date=2010|chapter=Homer|title=The Classical Tradition|editor1-last=Grafton|editor1-first=Anthony|editor2-last=Most|editor2-first=Glenn W.|editor3-last=Settis|editor3-first=Salvatore|location=Cambridge, Massachusetts and London, England|publisher=The Belknap Press of Harvard University Press|isbn=978-0-674-03572-0|pages=449–452}}</ref> Таку ідею, ож Гомерові поемы ся раз пошырьовали усно, а пак першый раз были записані у час правліня Пісістрата, споминат Ціцеро тай шор другых жерел, котрі дуйшли до нашого часу, вєдно из двома античныма „Жывотами Гомера“.<ref name="Lamberton2010" /> Зачинавучи приблизно уд 150.&nbsp;рока до н.&nbsp;е., тексты Гомеровых поем, котрі ся находили у папірусовых фраґментах, указувут многым менше варіації тай текст стає удносно стабілным. По закладеню Александрійської бібліотекы зглядователі Гомера ги Зенодот Ефеськый, Арістофан Бізантськый тай Арістарх Самотракійськый помагали сформовати канонічный текст.<ref>{{Cite book|last1=Haslam|first1=Michael|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1413|at=In Finkelberg|title=Text and Transmission|year=2012}}</ref> [[Катеґорія:Ґрецькы поеты]] У 1488.&nbsp;рокови у [[Італія|таліянськуй]] Флоренції [[Ґреція|грецькый]] ученый Деметріос Халкоконділес учинив ''[[editio princeps]]'' Гомеровых поем.<ref name="Lamberton2010" /><ref>{{Cite web |title=Homer Editio Princeps |url=https://library.chethams.com/collections/101-treasures-of-chethams/homer-editio-princeps/ |access-date=7 January 2021 |website=Chetham's Library }}</ref> == Ник. щи == * [[Илиада|„Іліада“]] * [[Старовіке Ґрецько]] * [[Давньогрецькый язык]] == Література == * {{cite book|editor-last=Finkelberg|editor-first=Margalit|title=The Homer Encyclopedia|url=https://archive.org/details/homerencyclopedi0002unse|year=2012|publisher=Wiley|isbn=9781405177689|doi=10.1002/9781444350302}} * {{cite book|editor-last=Fowler|editor-first=Robert|title=The Cambridge Companion to Homer|location=Cambridge|publisher=Cambridge University Press|year=2004|isbn=978-0-521-01246-1|url-access=registration|url=https://archive.org/details/cambridgecompani0000unse_i1h6|via=[[Internet Archive]]}} * {{cite book|last=Graziosi|first=Barbara|title=Inventing Homer: The Early Perception of Epic|location=Cambridge|publisher=Cambridge University Press|series=Cambridge Classical Studies|year=2002|isbn=978-0521809665|url=https://books.google.com/books?id=vCHsh9QWzLYC}} == Референції == <references /> dzba6c038qqc5otyg90o6mcakg2nimi 169904 169903 2026-09-19T01:36:25Z Flipdot 23893 169904 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name=Гомер |image=Homer bust, Farnese collection (Naples).jpg |birthname=Ὅμηρος |birthdate=прибл.&nbsp;VIII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е. |birthplace=гадано Іонія<ref>{{Cite web |last=Kirk |first=Geoffrey S |title=Homer |at=Encyclopædia Britannica. |url=https://www.britannica.com/biography/Homer-Greek-poet |language=анґліцькы }}</ref> |deathplace=Іос<ref>{{Cite book|last=Lefkowitz|first=Mary R|url=https://books.google.com/books?id=W1H9xrMAkrcC&pg=PA14|title=The Lives of the Greek Poets|year=2013|pages=14–30|publisher=A&C Black|isbn=978-1472503077|language=анґліцькы}}</ref> |genre=епос |subject=Епічный Цикел |notableworks={{Bulleted list|„Іліада“|„Одісея“}} |language=гомерувськый грецькый (літературный), іонічный грецькый |caption=Буст Гомера, Фарнеська колекція (Неаполь)}} '''Гоме́р''' ({{Lang-grc|Ὃμηρος|''Hómēros''}} {{IPA2|hómɛːros}}; гадано рожд.&nbsp;прибл.&nbsp;VIII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е.) быв [[Старовіке Ґрецько|давньогрецькый]] [[поет]], котрому ся приписує авторство [[Илиада|„Іліады“]] тай „Одісеї“, двох [[Епос|епічных]] [[Поема|поем]], фундаменталных памняток давньогрецької літературы. Попри сомніваня у його авторстві, Гомер ся держит ги єден из майзнамых и майвплывовых авторув у історії.<ref>{{Cite web |title=Learn about Homer's The Iliad and The Odyssey |at=Encyclopædia Britannica |url=https://www.britannica.com/summary/Homer-Greek-poet |language=анґліцькы }}</ref> „Іліада“ ся фокусує на конфліктови межи царьом Аґамемноном тай вояком Ахілесом бігом посліднього рока Троянської войны. „Одісея“ описує десятьручноє вандрованя Одісея, царя Ітакы, назад домув по падіню Трої. Поемы указувут борьбу челядника, а май&nbsp;— „Одісея“, у котруй Одісей проходит через кары богув.<ref>{{Cite web |date=16 April 2021 |title=Odysseus: the First Western Man |url=https://merionwest.com/2021/04/16/odysseus-the-first-western-man/ |access-date=13 October 2024 |language=en-US }}</ref> Поемы написані гомерувськым грецькым языком, знамым ищи як епічный грецькый&nbsp;— літературнов бесідов, котра колотит на вороха рисы іонічного тай еолічного діалектув разных сторуч; спомежи того основным вливом є восточноіонічный.<ref>{{cite book|last1=Hose|first1=Martin|url=https://books.google.com/books?id=DgBSCgAAQBAJ&pg=PA445|title=A Companion to Greek Literature|last2=Schenker|first2=David|publisher=John Wiley & Sons|year=2015|isbn=978-1118885956|page=445}}</ref><ref>{{cite book|last1=Miller|first1=D. Gary|url=https://books.google.com/books?id=5vPnBQAAQBAJ&pg=PA351|title=Ancient Greek Dialects and Early Authors: Introduction to the Dialect Mixture in Homer, with Notes on Lyric and Herodotus|publisher=Walter de Gruyter|year=2013|isbn=978-1614512950|page=351|access-date=23 November 2016}}</ref> Булшина зглядователюв ся держит думкы, ож поемы ся зачатково передавали усно.<ref>{{cite book|last1=Ahl|first1=Frederick|url=https://books.google.com/books?id=dB27oJJb_NYC&pg=PA7|title=The Odyssey Re-formed|last2=Roisman|first2=Hanna|publisher=Cornell University Press|year=1996|isbn=978-0801483356|access-date=23 November 2016}}</ref> Попри головно траґічні тай серйозні темы, Гомерові поемы щи обсягувут [[Гомеричный сміх|епізодичну комедію тай сміхы]].<ref name="Bell">Bell, Robert H. "Homer’s humor: laughter in the Iliad." hand 1 (2007): 596.</ref> == Роботы, приписовані Гомерови == Из имньом Гомера майчасто ся асоціювут „Іліада“ тай „Одісея“, айбо у античности йому ся приписовало авторство щий такых робут як: „Гомерувські гімны“, „Соперництво Гомера и Гесіода“, дакулко „Епіґрам“, „Мала Іліада“, „Вертаня“, „Тебаїда“, „Кіпрія“, „Епіґоны“, „Батрахоміомахія“ („Война жабув и мышакув“), „Марґітес“, „Взятя Ехалії“ тай „Фокеїда“. Верзії за ипен Гомеровоє авторство сих творув ся пуддавали сомніваню у античнум світі тай не тримлют ся за правдиві на днешньый день. Як и у трафункови многых леґенд за жывот Гомера, они указувут лиш на читавый влив Гомера на културу Давньої Греції.<ref>{{cite book|last1=Graziosi|first1=Barbara|url=https://books.google.com/books?id=LiDUAwAAQBAJ&pg=PA24|title=Homer: The Resonance of Epic|last2=Haubold|first2=Johannes|date=2005|publisher=A&C Black|isbn=978-0715632826|pages=24–26}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Graziosi|year=2005|title=Homer: The Resonance of Epic|publisher=A&C Black|pages=24–26|isbn=978-0715632826|first1=Barbara|first2=Johannes|last2=Haubold}}</ref><ref>Graziosi 2002, pp.&nbsp;165–168.</ref> == Жывотопис == [[Файл:Homer British Museum.jpg|thumb|Мармуровый буст Гомера, римська копія страченого геленістичного ориґінала, II.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е.]] Подакотрі давні описы походжіня Гомера ся рано заклали тай часто повторьовали: наприклад, ож Гомер быв [[Сліпота|сліпый]] (тай ож епізод из сліпым бардом Демодокусом у „Одісеї“ тото Гомерова самовставка),<ref name=":0">Graziosi 2002, p.&nbsp;138</ref><ref>''Одісея'', 8:64ff</ref> ож ун жыв на Хіосі, ож быв сыном рікы Мелес тай німфы Крітеїс, ож быв вандрувучым бардом, ож написав шор другых робут („Гомерику“), ож умер авадь на Іосі, авадь по тум, як не побировав рішити загадку, котру му задали галасы,<ref>Загадка была: „Маєме тото, што сьме не найшли, а што сьме найшли&nbsp;— уверли“. (Розгадка: воші.) {{Cite web |date=11.&nbsp;фебруара 2017 |title=A Riddle, and How Homer Went Blind |at=Sententiae Antiquae |url=https://sententiaeantiquae.com/2017/02/11/a-riddle-and-how-homer-went-blind/ |language=анґліцькы }}</ref> а щи многі провбы обяснити имня „Гомер“.<ref name=":0" /> Щи єдна біоґрафічна традиція з часув римського імператора Гадріана каже, ож родаками Гомера были Епікаста, донька Нестора, тай Телемах, сын Одісея.<ref>{{Cite web |title=OMACL: Hesiod, the Homeric Hymns and Homerica: The Contest of Homer and Hesiod |url=http://mcllibrary.org/Hesiod/homrhes.html |website=mcllibrary.org |access-date=2025-04-15 }}</ref><ref>{{cite book|title=Greek Oracles|url=https://archive.org/details/greekoracles0000hwpa|last=Parke|first=Herbert William|year=1967|pages=[https://archive.org/details/greekoracles0000hwpa/page/n139 136]–137 citing the ''Contest of Homer and Hesiod'', 12}}</ref> Дві майзнамі античні біоґрафії Гомера тото „Жывут Гомера“ Псевдо-Геродота тай „Соперництво Гомера и Гесіода“.<ref name="Lefkowitz2013">{{cite book|last1=Lefkowitz|first1=Mary R.|title=The Lives of the Greek Poets|date=2013|publisher=A&C Black|isbn=978-1472503077|pages=14–30|url=https://books.google.com/books?id=W1H9xrMAkrcC&pg=PA14|language=анґліцькы}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Kelly|first1=Adrian D.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0243|at=In Finkelberg|title=Biographies of Homer|year=2012}}</ref> == Стиль и язык == Гомерові епічні поемы написані штучным літературным языком, котрый ся хосновав сугубо у епічнуй гекзаметровуй [[Поезія|поезії]]. Гомеровый грецькый проявлят рисы дакулкох реґіоналных варіацій тай періодув грецького, айбо є головно закладеный на іонічному грецькому языкови, што ся збігат из біоґрафічнов традиційов за походжіня Гомера из Іонії. Лінґвістичный аналіз указує, ож „Іліада“ была написана мало май скорі ги „Одісея“.<ref>{{Cite book|last1=Willi|first1=Andreas|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0792|at=In Finkelberg|title=Language, Homeric|year=2012}}</ref><ref>{{cite book|last1=Bakker|first1=Egbert J.|title=A Companion to the Ancient Greek Language|date=2010|publisher=John Wiley & Sons|isbn=978-1444317404|page=401|url=https://books.google.com/books?id=oa42E3DP3icC&pg=PA401|language=en}}</ref> Поемы написані неримованым дактилічным гекзаметром; давньогрецькый метер характеризовав ся числом, а не надголосами.<ref>{{Cite book|last1=Edwards|first1=Mark W.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0913|at=In Finkelberg|title=Meter|year=2012}}</ref><ref>{{cite book|last1=Nussbaum|first1=Gerry B.|title=Homer's Metre: A Practical Guide for Reading Greek Hexameter Poetry|date=1986|publisher=Bristol Classical Press|isbn=978-0862921729|url=https://books.google.com/books?id=aUMlAAAAMAAJ|language=анґліцькы}}</ref> Гомер часто хоснує сталі фразы, як наприклад епітеты („хытрый Одісей“, „ружовоперста Еос“, „совиноока Атена“ и так дале), гомеричні формулы, порувнаня, типові сцены, повтореня. Такі речі помагавут бардови при переказі епоса тай сут характерныма про усну поезію. Головні слова у гомеричному речіню обычайно ся кладут на зачаток, хоснувут ся прості, май курті речіня (у тот час, як такі поеты як [[Верґіліус|Верґілій]] и Джон Мілтон хоснувут сложні синтаксичні структуры). Гомер пак доповнює условленоє у далшых речіньох; така техніка ся кличе паратаксіс.<ref>{{Cite book|last1=Edwards|first1=Mark W.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1377|at=In Finkelberg|title=Style|year=2012}}</ref> У Гомеровуй поезії ся просліжує хоснованя „карікової композиції“ вадь хіастичної структуры&nbsp;— коли фраза ци ідея ся повторює як на зачаткови, так и у кунци історії, вадь послідовность такых ідей раз иде у порядку A, B, C … а пак ся розвертат на … C, B, A. Опінії ся розходят на рахунок того, ци йсе свідомый умілецькый прийом, мнемонічна техніка, котра мала помагати бардам запоминати тай удтворьовати поезію, ци просто спонтанна часть людського переказованя історій.<ref>{{cite book|last1=Stanley|first1=Keith|title=The Shield of Homer: Narrative Structure in the Illiad|date=2014|publisher=Princeton University Press|isbn=978-1400863372|url=https://books.google.com/books?id=Jz8ABAAAQBAJ|language=en}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Minchin|first1=Elizabeth|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1287|at=In Finkelberg|title=Ring Composition|year=2012}}</ref> Обідві Гомерові поемы ся зачинавут закликом ид Музі:<ref name="Adler2003">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> у „Іліаді“ поет кличе ю піти за „гнів Ахілеса“,<ref name="Adler20032">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> а в „Одісеї“ просит розказати за „чоловіка бывалого“.<ref name="Adler20033">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> Похожо свою „Енеїду“ пак зачинат Верґілій.<ref name="Adler20034">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> == Текстовый запис == Передавані усно поемы Гомера были записані в текст у якыйись момент межи VIII.&nbsp;тай VI.&nbsp;сторочами до нашої еры. Подакотрі учені тримлют, ож поемы были надиктовані поетом писарьови тай ож наші верзії „Іліады“ и „Одісеї“ походжіньом усно диктовані тексты.<ref>Steve Reece, "Homer's Iliad and Odyssey: From Oral Performance to Written Text", in Mark Amodio (ed.), ''New Directions in Oral Theory'' (Tempe: Center for Medieval and Renaissance Studies, 2005) 43–89.</ref> Другі рахувут, ож поемы ся дале переказовали тай ся переробльовали у процесі, докідь не были записані у VI.&nbsp;сторочу.<ref>{{cite book|last1=Nagy|first1=Gregory|title=Poetry as Performance: Homer and Beyond|date=1996|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0521558488|url=https://books.google.com/books?id=6GCHXNMeHMoC|language=en}}</ref> По записови кажджа из поем была розбита на 24 рапсоды (днесь ''книгы''), названі подля букв грецького алфавіта. Булшина ученых приписує розбитя на книгы геленістичным ученым Александрії (Єґипет);<ref>U. von Wilamowitz-Moellendorff, ''Homerische Untersuchungen'' (Berlin, 1884) 369; R. Pfeiffer, ''History of Classical Scholarship'' (Oxford, 1968) 116–117.</ref> поєдны приписувут розділеня у класичный період.<ref>{{Cite book|last1=West|first1=Martin L.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0253|at=In Finkelberg|title=Book Division|year=2012}}; S. West, ''The Ptolemaic Papyri of Homer'' (Cologne, 1967) 18–25.</ref> Дуже мала часть приписує тото самому Гомерови.<ref>P. Mazon, ''Introduction à l'Iliade'' (Paris, 1912) 137–140. C. H. Whitman, ''Homer and the Heroic Tradition'' (Cambridge [Massachusetts], 1958) 282–283 {{cite journal|author=G. P. Goold|title=Homer and the Alphabet|journal=Transactions and Proceedings of the American Philological Association|volume=91|date=1960|pages=272–291|jstor=283857|doi=10.2307/283857|ref=none}} {{Cite book|author=K. Stanley|title=The Shield of Homer|url=https://archive.org/details/shieldofhomernar00stan|year=1993|place=Princeton|pages=[https://archive.org/details/shieldofhomernar00stan/page/n53 37], 249ff|nopp=y}}</ref> У античности ся держало, ож Гомерові поемы были зобраті тай орґанізовані у [[Атены|Атенах]] Пісістратом (умер у 528/7.&nbsp;рокови до н.&nbsp;е.) у другуй половині VII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е., што ся пак назвало „Пісістратовов рецензійов“.<ref>{{cite book|last1=Jensen|first1=Minna Skafte|title=The Homeric Question and the Oral-formulaic Theory|date=1980|publisher=Museum Tusculanum Press|isbn=978-8772890968|page=128|url=https://books.google.com/books?id=xgyJoouOkyAC&pg=PA128|language=en}}</ref><ref name="Lamberton2010">{{cite book|last=Lamberton|first=Robert|date=2010|chapter=Homer|title=The Classical Tradition|editor1-last=Grafton|editor1-first=Anthony|editor2-last=Most|editor2-first=Glenn W.|editor3-last=Settis|editor3-first=Salvatore|location=Cambridge, Massachusetts and London, England|publisher=The Belknap Press of Harvard University Press|isbn=978-0-674-03572-0|pages=449–452}}</ref> Таку ідею, ож Гомерові поемы ся раз пошырьовали усно, а пак першый раз были записані у час правліня Пісістрата, споминат Ціцеро тай шор другых жерел, котрі дуйшли до нашого часу, вєдно из двома античныма „Жывотами Гомера“.<ref name="Lamberton2010" /> Зачинавучи приблизно уд 150.&nbsp;рока до н.&nbsp;е., тексты Гомеровых поем, котрі ся находили у папірусовых фраґментах, указувут многым менше варіації тай текст стає удносно стабілным. По закладеню Александрійської бібліотекы зглядователі Гомера ги Зенодот Ефеськый, Арістофан Бізантськый тай Арістарх Самотракійськый помагали сформовати канонічный текст.<ref>{{Cite book|last1=Haslam|first1=Michael|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1413|at=In Finkelberg|title=Text and Transmission|year=2012}}</ref> [[Катеґорія:Ґрецькы поеты]] У 1488.&nbsp;рокови у [[Італія|таліянськуй]] Флоренції [[Ґреція|грецькый]] ученый Деметріос Халкоконділес учинив ''[[editio princeps]]'' Гомеровых поем.<ref name="Lamberton2010" /><ref>{{Cite web |title=Homer Editio Princeps |url=https://library.chethams.com/collections/101-treasures-of-chethams/homer-editio-princeps/ |access-date=7 January 2021 |website=Chetham's Library }}</ref> == Ник. щи == * [[Илиада|„Іліада“]] * [[Старовіке Ґрецько]] * [[Давньогрецькый язык]] == Література == * {{cite book|editor-last=Finkelberg|editor-first=Margalit|title=The Homer Encyclopedia|url=https://archive.org/details/homerencyclopedi0002unse|year=2012|publisher=Wiley|isbn=9781405177689|doi=10.1002/9781444350302}} * {{cite book|editor-last=Fowler|editor-first=Robert|title=The Cambridge Companion to Homer|location=Cambridge|publisher=Cambridge University Press|year=2004|isbn=978-0-521-01246-1|url-access=registration|url=https://archive.org/details/cambridgecompani0000unse_i1h6|via=[[Internet Archive]]}} * {{cite book|last=Graziosi|first=Barbara|title=Inventing Homer: The Early Perception of Epic|location=Cambridge|publisher=Cambridge University Press|series=Cambridge Classical Studies|year=2002|isbn=978-0521809665|url=https://books.google.com/books?id=vCHsh9QWzLYC}} == Референції == <references /> hu1cz5mchxab1mta86ivnkcr4hl4b0g 169905 169904 2026-09-19T01:37:19Z Flipdot 23893 /* Ник. щи */ 169905 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name=Гомер |image=Homer bust, Farnese collection (Naples).jpg |birthname=Ὅμηρος |birthdate=прибл.&nbsp;VIII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е. |birthplace=гадано Іонія<ref>{{Cite web |last=Kirk |first=Geoffrey S |title=Homer |at=Encyclopædia Britannica. |url=https://www.britannica.com/biography/Homer-Greek-poet |language=анґліцькы }}</ref> |deathplace=Іос<ref>{{Cite book|last=Lefkowitz|first=Mary R|url=https://books.google.com/books?id=W1H9xrMAkrcC&pg=PA14|title=The Lives of the Greek Poets|year=2013|pages=14–30|publisher=A&C Black|isbn=978-1472503077|language=анґліцькы}}</ref> |genre=епос |subject=Епічный Цикел |notableworks={{Bulleted list|„Іліада“|„Одісея“}} |language=гомерувськый грецькый (літературный), іонічный грецькый |caption=Буст Гомера, Фарнеська колекція (Неаполь)}} '''Гоме́р''' ({{Lang-grc|Ὃμηρος|''Hómēros''}} {{IPA2|hómɛːros}}; гадано рожд.&nbsp;прибл.&nbsp;VIII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е.) быв [[Старовіке Ґрецько|давньогрецькый]] [[поет]], котрому ся приписує авторство [[Илиада|„Іліады“]] тай „Одісеї“, двох [[Епос|епічных]] [[Поема|поем]], фундаменталных памняток давньогрецької літературы. Попри сомніваня у його авторстві, Гомер ся держит ги єден из майзнамых и майвплывовых авторув у історії.<ref>{{Cite web |title=Learn about Homer's The Iliad and The Odyssey |at=Encyclopædia Britannica |url=https://www.britannica.com/summary/Homer-Greek-poet |language=анґліцькы }}</ref> „Іліада“ ся фокусує на конфліктови межи царьом Аґамемноном тай вояком Ахілесом бігом посліднього рока Троянської войны. „Одісея“ описує десятьручноє вандрованя Одісея, царя Ітакы, назад домув по падіню Трої. Поемы указувут борьбу челядника, а май&nbsp;— „Одісея“, у котруй Одісей проходит через кары богув.<ref>{{Cite web |date=16 April 2021 |title=Odysseus: the First Western Man |url=https://merionwest.com/2021/04/16/odysseus-the-first-western-man/ |access-date=13 October 2024 |language=en-US }}</ref> Поемы написані гомерувськым грецькым языком, знамым ищи як епічный грецькый&nbsp;— літературнов бесідов, котра колотит на вороха рисы іонічного тай еолічного діалектув разных сторуч; спомежи того основным вливом є восточноіонічный.<ref>{{cite book|last1=Hose|first1=Martin|url=https://books.google.com/books?id=DgBSCgAAQBAJ&pg=PA445|title=A Companion to Greek Literature|last2=Schenker|first2=David|publisher=John Wiley & Sons|year=2015|isbn=978-1118885956|page=445}}</ref><ref>{{cite book|last1=Miller|first1=D. Gary|url=https://books.google.com/books?id=5vPnBQAAQBAJ&pg=PA351|title=Ancient Greek Dialects and Early Authors: Introduction to the Dialect Mixture in Homer, with Notes on Lyric and Herodotus|publisher=Walter de Gruyter|year=2013|isbn=978-1614512950|page=351|access-date=23 November 2016}}</ref> Булшина зглядователюв ся держит думкы, ож поемы ся зачатково передавали усно.<ref>{{cite book|last1=Ahl|first1=Frederick|url=https://books.google.com/books?id=dB27oJJb_NYC&pg=PA7|title=The Odyssey Re-formed|last2=Roisman|first2=Hanna|publisher=Cornell University Press|year=1996|isbn=978-0801483356|access-date=23 November 2016}}</ref> Попри головно траґічні тай серйозні темы, Гомерові поемы щи обсягувут [[Гомеричный сміх|епізодичну комедію тай сміхы]].<ref name="Bell">Bell, Robert H. "Homer’s humor: laughter in the Iliad." hand 1 (2007): 596.</ref> == Роботы, приписовані Гомерови == Из имньом Гомера майчасто ся асоціювут „Іліада“ тай „Одісея“, айбо у античности йому ся приписовало авторство щий такых робут як: „Гомерувські гімны“, „Соперництво Гомера и Гесіода“, дакулко „Епіґрам“, „Мала Іліада“, „Вертаня“, „Тебаїда“, „Кіпрія“, „Епіґоны“, „Батрахоміомахія“ („Война жабув и мышакув“), „Марґітес“, „Взятя Ехалії“ тай „Фокеїда“. Верзії за ипен Гомеровоє авторство сих творув ся пуддавали сомніваню у античнум світі тай не тримлют ся за правдиві на днешньый день. Як и у трафункови многых леґенд за жывот Гомера, они указувут лиш на читавый влив Гомера на културу Давньої Греції.<ref>{{cite book|last1=Graziosi|first1=Barbara|url=https://books.google.com/books?id=LiDUAwAAQBAJ&pg=PA24|title=Homer: The Resonance of Epic|last2=Haubold|first2=Johannes|date=2005|publisher=A&C Black|isbn=978-0715632826|pages=24–26}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Graziosi|year=2005|title=Homer: The Resonance of Epic|publisher=A&C Black|pages=24–26|isbn=978-0715632826|first1=Barbara|first2=Johannes|last2=Haubold}}</ref><ref>Graziosi 2002, pp.&nbsp;165–168.</ref> == Жывотопис == [[Файл:Homer British Museum.jpg|thumb|Мармуровый буст Гомера, римська копія страченого геленістичного ориґінала, II.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е.]] Подакотрі давні описы походжіня Гомера ся рано заклали тай часто повторьовали: наприклад, ож Гомер быв [[Сліпота|сліпый]] (тай ож епізод из сліпым бардом Демодокусом у „Одісеї“ тото Гомерова самовставка),<ref name=":0">Graziosi 2002, p.&nbsp;138</ref><ref>''Одісея'', 8:64ff</ref> ож ун жыв на Хіосі, ож быв сыном рікы Мелес тай німфы Крітеїс, ож быв вандрувучым бардом, ож написав шор другых робут („Гомерику“), ож умер авадь на Іосі, авадь по тум, як не побировав рішити загадку, котру му задали галасы,<ref>Загадка была: „Маєме тото, што сьме не найшли, а што сьме найшли&nbsp;— уверли“. (Розгадка: воші.) {{Cite web |date=11.&nbsp;фебруара 2017 |title=A Riddle, and How Homer Went Blind |at=Sententiae Antiquae |url=https://sententiaeantiquae.com/2017/02/11/a-riddle-and-how-homer-went-blind/ |language=анґліцькы }}</ref> а щи многі провбы обяснити имня „Гомер“.<ref name=":0" /> Щи єдна біоґрафічна традиція з часув римського імператора Гадріана каже, ож родаками Гомера были Епікаста, донька Нестора, тай Телемах, сын Одісея.<ref>{{Cite web |title=OMACL: Hesiod, the Homeric Hymns and Homerica: The Contest of Homer and Hesiod |url=http://mcllibrary.org/Hesiod/homrhes.html |website=mcllibrary.org |access-date=2025-04-15 }}</ref><ref>{{cite book|title=Greek Oracles|url=https://archive.org/details/greekoracles0000hwpa|last=Parke|first=Herbert William|year=1967|pages=[https://archive.org/details/greekoracles0000hwpa/page/n139 136]–137 citing the ''Contest of Homer and Hesiod'', 12}}</ref> Дві майзнамі античні біоґрафії Гомера тото „Жывут Гомера“ Псевдо-Геродота тай „Соперництво Гомера и Гесіода“.<ref name="Lefkowitz2013">{{cite book|last1=Lefkowitz|first1=Mary R.|title=The Lives of the Greek Poets|date=2013|publisher=A&C Black|isbn=978-1472503077|pages=14–30|url=https://books.google.com/books?id=W1H9xrMAkrcC&pg=PA14|language=анґліцькы}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Kelly|first1=Adrian D.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0243|at=In Finkelberg|title=Biographies of Homer|year=2012}}</ref> == Стиль и язык == Гомерові епічні поемы написані штучным літературным языком, котрый ся хосновав сугубо у епічнуй гекзаметровуй [[Поезія|поезії]]. Гомеровый грецькый проявлят рисы дакулкох реґіоналных варіацій тай періодув грецького, айбо є головно закладеный на іонічному грецькому языкови, што ся збігат из біоґрафічнов традиційов за походжіня Гомера из Іонії. Лінґвістичный аналіз указує, ож „Іліада“ была написана мало май скорі ги „Одісея“.<ref>{{Cite book|last1=Willi|first1=Andreas|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0792|at=In Finkelberg|title=Language, Homeric|year=2012}}</ref><ref>{{cite book|last1=Bakker|first1=Egbert J.|title=A Companion to the Ancient Greek Language|date=2010|publisher=John Wiley & Sons|isbn=978-1444317404|page=401|url=https://books.google.com/books?id=oa42E3DP3icC&pg=PA401|language=en}}</ref> Поемы написані неримованым дактилічным гекзаметром; давньогрецькый метер характеризовав ся числом, а не надголосами.<ref>{{Cite book|last1=Edwards|first1=Mark W.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0913|at=In Finkelberg|title=Meter|year=2012}}</ref><ref>{{cite book|last1=Nussbaum|first1=Gerry B.|title=Homer's Metre: A Practical Guide for Reading Greek Hexameter Poetry|date=1986|publisher=Bristol Classical Press|isbn=978-0862921729|url=https://books.google.com/books?id=aUMlAAAAMAAJ|language=анґліцькы}}</ref> Гомер часто хоснує сталі фразы, як наприклад епітеты („хытрый Одісей“, „ружовоперста Еос“, „совиноока Атена“ и так дале), гомеричні формулы, порувнаня, типові сцены, повтореня. Такі речі помагавут бардови при переказі епоса тай сут характерныма про усну поезію. Головні слова у гомеричному речіню обычайно ся кладут на зачаток, хоснувут ся прості, май курті речіня (у тот час, як такі поеты як [[Верґіліус|Верґілій]] и Джон Мілтон хоснувут сложні синтаксичні структуры). Гомер пак доповнює условленоє у далшых речіньох; така техніка ся кличе паратаксіс.<ref>{{Cite book|last1=Edwards|first1=Mark W.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1377|at=In Finkelberg|title=Style|year=2012}}</ref> У Гомеровуй поезії ся просліжує хоснованя „карікової композиції“ вадь хіастичної структуры&nbsp;— коли фраза ци ідея ся повторює як на зачаткови, так и у кунци історії, вадь послідовность такых ідей раз иде у порядку A, B, C … а пак ся розвертат на … C, B, A. Опінії ся розходят на рахунок того, ци йсе свідомый умілецькый прийом, мнемонічна техніка, котра мала помагати бардам запоминати тай удтворьовати поезію, ци просто спонтанна часть людського переказованя історій.<ref>{{cite book|last1=Stanley|first1=Keith|title=The Shield of Homer: Narrative Structure in the Illiad|date=2014|publisher=Princeton University Press|isbn=978-1400863372|url=https://books.google.com/books?id=Jz8ABAAAQBAJ|language=en}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Minchin|first1=Elizabeth|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1287|at=In Finkelberg|title=Ring Composition|year=2012}}</ref> Обідві Гомерові поемы ся зачинавут закликом ид Музі:<ref name="Adler2003">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> у „Іліаді“ поет кличе ю піти за „гнів Ахілеса“,<ref name="Adler20032">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> а в „Одісеї“ просит розказати за „чоловіка бывалого“.<ref name="Adler20033">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> Похожо свою „Енеїду“ пак зачинат Верґілій.<ref name="Adler20034">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> == Текстовый запис == Передавані усно поемы Гомера были записані в текст у якыйись момент межи VIII.&nbsp;тай VI.&nbsp;сторочами до нашої еры. Подакотрі учені тримлют, ож поемы были надиктовані поетом писарьови тай ож наші верзії „Іліады“ и „Одісеї“ походжіньом усно диктовані тексты.<ref>Steve Reece, "Homer's Iliad and Odyssey: From Oral Performance to Written Text", in Mark Amodio (ed.), ''New Directions in Oral Theory'' (Tempe: Center for Medieval and Renaissance Studies, 2005) 43–89.</ref> Другі рахувут, ож поемы ся дале переказовали тай ся переробльовали у процесі, докідь не были записані у VI.&nbsp;сторочу.<ref>{{cite book|last1=Nagy|first1=Gregory|title=Poetry as Performance: Homer and Beyond|date=1996|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0521558488|url=https://books.google.com/books?id=6GCHXNMeHMoC|language=en}}</ref> По записови кажджа из поем была розбита на 24 рапсоды (днесь ''книгы''), названі подля букв грецького алфавіта. Булшина ученых приписує розбитя на книгы геленістичным ученым Александрії (Єґипет);<ref>U. von Wilamowitz-Moellendorff, ''Homerische Untersuchungen'' (Berlin, 1884) 369; R. Pfeiffer, ''History of Classical Scholarship'' (Oxford, 1968) 116–117.</ref> поєдны приписувут розділеня у класичный період.<ref>{{Cite book|last1=West|first1=Martin L.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0253|at=In Finkelberg|title=Book Division|year=2012}}; S. West, ''The Ptolemaic Papyri of Homer'' (Cologne, 1967) 18–25.</ref> Дуже мала часть приписує тото самому Гомерови.<ref>P. Mazon, ''Introduction à l'Iliade'' (Paris, 1912) 137–140. C. H. Whitman, ''Homer and the Heroic Tradition'' (Cambridge [Massachusetts], 1958) 282–283 {{cite journal|author=G. P. Goold|title=Homer and the Alphabet|journal=Transactions and Proceedings of the American Philological Association|volume=91|date=1960|pages=272–291|jstor=283857|doi=10.2307/283857|ref=none}} {{Cite book|author=K. Stanley|title=The Shield of Homer|url=https://archive.org/details/shieldofhomernar00stan|year=1993|place=Princeton|pages=[https://archive.org/details/shieldofhomernar00stan/page/n53 37], 249ff|nopp=y}}</ref> У античности ся держало, ож Гомерові поемы были зобраті тай орґанізовані у [[Атены|Атенах]] Пісістратом (умер у 528/7.&nbsp;рокови до н.&nbsp;е.) у другуй половині VII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е., што ся пак назвало „Пісістратовов рецензійов“.<ref>{{cite book|last1=Jensen|first1=Minna Skafte|title=The Homeric Question and the Oral-formulaic Theory|date=1980|publisher=Museum Tusculanum Press|isbn=978-8772890968|page=128|url=https://books.google.com/books?id=xgyJoouOkyAC&pg=PA128|language=en}}</ref><ref name="Lamberton2010">{{cite book|last=Lamberton|first=Robert|date=2010|chapter=Homer|title=The Classical Tradition|editor1-last=Grafton|editor1-first=Anthony|editor2-last=Most|editor2-first=Glenn W.|editor3-last=Settis|editor3-first=Salvatore|location=Cambridge, Massachusetts and London, England|publisher=The Belknap Press of Harvard University Press|isbn=978-0-674-03572-0|pages=449–452}}</ref> Таку ідею, ож Гомерові поемы ся раз пошырьовали усно, а пак першый раз были записані у час правліня Пісістрата, споминат Ціцеро тай шор другых жерел, котрі дуйшли до нашого часу, вєдно из двома античныма „Жывотами Гомера“.<ref name="Lamberton2010" /> Зачинавучи приблизно уд 150.&nbsp;рока до н.&nbsp;е., тексты Гомеровых поем, котрі ся находили у папірусовых фраґментах, указувут многым менше варіації тай текст стає удносно стабілным. По закладеню Александрійської бібліотекы зглядователі Гомера ги Зенодот Ефеськый, Арістофан Бізантськый тай Арістарх Самотракійськый помагали сформовати канонічный текст.<ref>{{Cite book|last1=Haslam|first1=Michael|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1413|at=In Finkelberg|title=Text and Transmission|year=2012}}</ref> [[Катеґорія:Ґрецькы поеты]] У 1488.&nbsp;рокови у [[Італія|таліянськуй]] Флоренції [[Ґреція|грецькый]] ученый Деметріос Халкоконділес учинив ''[[editio princeps]]'' Гомеровых поем.<ref name="Lamberton2010" /><ref>{{Cite web |title=Homer Editio Princeps |url=https://library.chethams.com/collections/101-treasures-of-chethams/homer-editio-princeps/ |access-date=7 January 2021 |website=Chetham's Library }}</ref> == Скапчані статі == * [[Илиада|Іліада]] * [[Гомеричных сміх]] * [[Старовіке Ґрецько|Давня Греція]] * [[Давньогрецькый язык]] == Література == * {{cite book|editor-last=Finkelberg|editor-first=Margalit|title=The Homer Encyclopedia|url=https://archive.org/details/homerencyclopedi0002unse|year=2012|publisher=Wiley|isbn=9781405177689|doi=10.1002/9781444350302}} * {{cite book|editor-last=Fowler|editor-first=Robert|title=The Cambridge Companion to Homer|location=Cambridge|publisher=Cambridge University Press|year=2004|isbn=978-0-521-01246-1|url-access=registration|url=https://archive.org/details/cambridgecompani0000unse_i1h6|via=[[Internet Archive]]}} * {{cite book|last=Graziosi|first=Barbara|title=Inventing Homer: The Early Perception of Epic|location=Cambridge|publisher=Cambridge University Press|series=Cambridge Classical Studies|year=2002|isbn=978-0521809665|url=https://books.google.com/books?id=vCHsh9QWzLYC}} == Референції == <references /> fdglzgl8t3sxmelndzkof1797yqab6f 169906 169905 2026-09-19T01:37:33Z Flipdot 23893 /* Скапчані статі */ 169906 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name=Гомер |image=Homer bust, Farnese collection (Naples).jpg |birthname=Ὅμηρος |birthdate=прибл.&nbsp;VIII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е. |birthplace=гадано Іонія<ref>{{Cite web |last=Kirk |first=Geoffrey S |title=Homer |at=Encyclopædia Britannica. |url=https://www.britannica.com/biography/Homer-Greek-poet |language=анґліцькы }}</ref> |deathplace=Іос<ref>{{Cite book|last=Lefkowitz|first=Mary R|url=https://books.google.com/books?id=W1H9xrMAkrcC&pg=PA14|title=The Lives of the Greek Poets|year=2013|pages=14–30|publisher=A&C Black|isbn=978-1472503077|language=анґліцькы}}</ref> |genre=епос |subject=Епічный Цикел |notableworks={{Bulleted list|„Іліада“|„Одісея“}} |language=гомерувськый грецькый (літературный), іонічный грецькый |caption=Буст Гомера, Фарнеська колекція (Неаполь)}} '''Гоме́р''' ({{Lang-grc|Ὃμηρος|''Hómēros''}} {{IPA2|hómɛːros}}; гадано рожд.&nbsp;прибл.&nbsp;VIII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е.) быв [[Старовіке Ґрецько|давньогрецькый]] [[поет]], котрому ся приписує авторство [[Илиада|„Іліады“]] тай „Одісеї“, двох [[Епос|епічных]] [[Поема|поем]], фундаменталных памняток давньогрецької літературы. Попри сомніваня у його авторстві, Гомер ся держит ги єден из майзнамых и майвплывовых авторув у історії.<ref>{{Cite web |title=Learn about Homer's The Iliad and The Odyssey |at=Encyclopædia Britannica |url=https://www.britannica.com/summary/Homer-Greek-poet |language=анґліцькы }}</ref> „Іліада“ ся фокусує на конфліктови межи царьом Аґамемноном тай вояком Ахілесом бігом посліднього рока Троянської войны. „Одісея“ описує десятьручноє вандрованя Одісея, царя Ітакы, назад домув по падіню Трої. Поемы указувут борьбу челядника, а май&nbsp;— „Одісея“, у котруй Одісей проходит через кары богув.<ref>{{Cite web |date=16 April 2021 |title=Odysseus: the First Western Man |url=https://merionwest.com/2021/04/16/odysseus-the-first-western-man/ |access-date=13 October 2024 |language=en-US }}</ref> Поемы написані гомерувськым грецькым языком, знамым ищи як епічный грецькый&nbsp;— літературнов бесідов, котра колотит на вороха рисы іонічного тай еолічного діалектув разных сторуч; спомежи того основным вливом є восточноіонічный.<ref>{{cite book|last1=Hose|first1=Martin|url=https://books.google.com/books?id=DgBSCgAAQBAJ&pg=PA445|title=A Companion to Greek Literature|last2=Schenker|first2=David|publisher=John Wiley & Sons|year=2015|isbn=978-1118885956|page=445}}</ref><ref>{{cite book|last1=Miller|first1=D. Gary|url=https://books.google.com/books?id=5vPnBQAAQBAJ&pg=PA351|title=Ancient Greek Dialects and Early Authors: Introduction to the Dialect Mixture in Homer, with Notes on Lyric and Herodotus|publisher=Walter de Gruyter|year=2013|isbn=978-1614512950|page=351|access-date=23 November 2016}}</ref> Булшина зглядователюв ся держит думкы, ож поемы ся зачатково передавали усно.<ref>{{cite book|last1=Ahl|first1=Frederick|url=https://books.google.com/books?id=dB27oJJb_NYC&pg=PA7|title=The Odyssey Re-formed|last2=Roisman|first2=Hanna|publisher=Cornell University Press|year=1996|isbn=978-0801483356|access-date=23 November 2016}}</ref> Попри головно траґічні тай серйозні темы, Гомерові поемы щи обсягувут [[Гомеричный сміх|епізодичну комедію тай сміхы]].<ref name="Bell">Bell, Robert H. "Homer’s humor: laughter in the Iliad." hand 1 (2007): 596.</ref> == Роботы, приписовані Гомерови == Из имньом Гомера майчасто ся асоціювут „Іліада“ тай „Одісея“, айбо у античности йому ся приписовало авторство щий такых робут як: „Гомерувські гімны“, „Соперництво Гомера и Гесіода“, дакулко „Епіґрам“, „Мала Іліада“, „Вертаня“, „Тебаїда“, „Кіпрія“, „Епіґоны“, „Батрахоміомахія“ („Война жабув и мышакув“), „Марґітес“, „Взятя Ехалії“ тай „Фокеїда“. Верзії за ипен Гомеровоє авторство сих творув ся пуддавали сомніваню у античнум світі тай не тримлют ся за правдиві на днешньый день. Як и у трафункови многых леґенд за жывот Гомера, они указувут лиш на читавый влив Гомера на културу Давньої Греції.<ref>{{cite book|last1=Graziosi|first1=Barbara|url=https://books.google.com/books?id=LiDUAwAAQBAJ&pg=PA24|title=Homer: The Resonance of Epic|last2=Haubold|first2=Johannes|date=2005|publisher=A&C Black|isbn=978-0715632826|pages=24–26}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Graziosi|year=2005|title=Homer: The Resonance of Epic|publisher=A&C Black|pages=24–26|isbn=978-0715632826|first1=Barbara|first2=Johannes|last2=Haubold}}</ref><ref>Graziosi 2002, pp.&nbsp;165–168.</ref> == Жывотопис == [[Файл:Homer British Museum.jpg|thumb|Мармуровый буст Гомера, римська копія страченого геленістичного ориґінала, II.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е.]] Подакотрі давні описы походжіня Гомера ся рано заклали тай часто повторьовали: наприклад, ож Гомер быв [[Сліпота|сліпый]] (тай ож епізод из сліпым бардом Демодокусом у „Одісеї“ тото Гомерова самовставка),<ref name=":0">Graziosi 2002, p.&nbsp;138</ref><ref>''Одісея'', 8:64ff</ref> ож ун жыв на Хіосі, ож быв сыном рікы Мелес тай німфы Крітеїс, ож быв вандрувучым бардом, ож написав шор другых робут („Гомерику“), ож умер авадь на Іосі, авадь по тум, як не побировав рішити загадку, котру му задали галасы,<ref>Загадка была: „Маєме тото, што сьме не найшли, а што сьме найшли&nbsp;— уверли“. (Розгадка: воші.) {{Cite web |date=11.&nbsp;фебруара 2017 |title=A Riddle, and How Homer Went Blind |at=Sententiae Antiquae |url=https://sententiaeantiquae.com/2017/02/11/a-riddle-and-how-homer-went-blind/ |language=анґліцькы }}</ref> а щи многі провбы обяснити имня „Гомер“.<ref name=":0" /> Щи єдна біоґрафічна традиція з часув римського імператора Гадріана каже, ож родаками Гомера были Епікаста, донька Нестора, тай Телемах, сын Одісея.<ref>{{Cite web |title=OMACL: Hesiod, the Homeric Hymns and Homerica: The Contest of Homer and Hesiod |url=http://mcllibrary.org/Hesiod/homrhes.html |website=mcllibrary.org |access-date=2025-04-15 }}</ref><ref>{{cite book|title=Greek Oracles|url=https://archive.org/details/greekoracles0000hwpa|last=Parke|first=Herbert William|year=1967|pages=[https://archive.org/details/greekoracles0000hwpa/page/n139 136]–137 citing the ''Contest of Homer and Hesiod'', 12}}</ref> Дві майзнамі античні біоґрафії Гомера тото „Жывут Гомера“ Псевдо-Геродота тай „Соперництво Гомера и Гесіода“.<ref name="Lefkowitz2013">{{cite book|last1=Lefkowitz|first1=Mary R.|title=The Lives of the Greek Poets|date=2013|publisher=A&C Black|isbn=978-1472503077|pages=14–30|url=https://books.google.com/books?id=W1H9xrMAkrcC&pg=PA14|language=анґліцькы}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Kelly|first1=Adrian D.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0243|at=In Finkelberg|title=Biographies of Homer|year=2012}}</ref> == Стиль и язык == Гомерові епічні поемы написані штучным літературным языком, котрый ся хосновав сугубо у епічнуй гекзаметровуй [[Поезія|поезії]]. Гомеровый грецькый проявлят рисы дакулкох реґіоналных варіацій тай періодув грецького, айбо є головно закладеный на іонічному грецькому языкови, што ся збігат из біоґрафічнов традиційов за походжіня Гомера из Іонії. Лінґвістичный аналіз указує, ож „Іліада“ была написана мало май скорі ги „Одісея“.<ref>{{Cite book|last1=Willi|first1=Andreas|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0792|at=In Finkelberg|title=Language, Homeric|year=2012}}</ref><ref>{{cite book|last1=Bakker|first1=Egbert J.|title=A Companion to the Ancient Greek Language|date=2010|publisher=John Wiley & Sons|isbn=978-1444317404|page=401|url=https://books.google.com/books?id=oa42E3DP3icC&pg=PA401|language=en}}</ref> Поемы написані неримованым дактилічным гекзаметром; давньогрецькый метер характеризовав ся числом, а не надголосами.<ref>{{Cite book|last1=Edwards|first1=Mark W.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0913|at=In Finkelberg|title=Meter|year=2012}}</ref><ref>{{cite book|last1=Nussbaum|first1=Gerry B.|title=Homer's Metre: A Practical Guide for Reading Greek Hexameter Poetry|date=1986|publisher=Bristol Classical Press|isbn=978-0862921729|url=https://books.google.com/books?id=aUMlAAAAMAAJ|language=анґліцькы}}</ref> Гомер часто хоснує сталі фразы, як наприклад епітеты („хытрый Одісей“, „ружовоперста Еос“, „совиноока Атена“ и так дале), гомеричні формулы, порувнаня, типові сцены, повтореня. Такі речі помагавут бардови при переказі епоса тай сут характерныма про усну поезію. Головні слова у гомеричному речіню обычайно ся кладут на зачаток, хоснувут ся прості, май курті речіня (у тот час, як такі поеты як [[Верґіліус|Верґілій]] и Джон Мілтон хоснувут сложні синтаксичні структуры). Гомер пак доповнює условленоє у далшых речіньох; така техніка ся кличе паратаксіс.<ref>{{Cite book|last1=Edwards|first1=Mark W.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1377|at=In Finkelberg|title=Style|year=2012}}</ref> У Гомеровуй поезії ся просліжує хоснованя „карікової композиції“ вадь хіастичної структуры&nbsp;— коли фраза ци ідея ся повторює як на зачаткови, так и у кунци історії, вадь послідовность такых ідей раз иде у порядку A, B, C … а пак ся розвертат на … C, B, A. Опінії ся розходят на рахунок того, ци йсе свідомый умілецькый прийом, мнемонічна техніка, котра мала помагати бардам запоминати тай удтворьовати поезію, ци просто спонтанна часть людського переказованя історій.<ref>{{cite book|last1=Stanley|first1=Keith|title=The Shield of Homer: Narrative Structure in the Illiad|date=2014|publisher=Princeton University Press|isbn=978-1400863372|url=https://books.google.com/books?id=Jz8ABAAAQBAJ|language=en}}</ref><ref>{{Cite book|last1=Minchin|first1=Elizabeth|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1287|at=In Finkelberg|title=Ring Composition|year=2012}}</ref> Обідві Гомерові поемы ся зачинавут закликом ид Музі:<ref name="Adler2003">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> у „Іліаді“ поет кличе ю піти за „гнів Ахілеса“,<ref name="Adler20032">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> а в „Одісеї“ просит розказати за „чоловіка бывалого“.<ref name="Adler20033">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> Похожо свою „Енеїду“ пак зачинат Верґілій.<ref name="Adler20034">{{cite book|last1=Adler|first1=Eve|title=Vergil's Empire: Political Thought in the Aeneid|date=2003|publisher=Rowman & Littlefield Publishers, Inc.|location=Lanham, Maryland|isbn=978-0-7425-2167-4|page=4|url=https://books.google.com/books?id=gbUaAAAAQBAJ&q=Homer's%20Muse&pg=PA4}}</ref> == Текстовый запис == Передавані усно поемы Гомера были записані в текст у якыйись момент межи VIII.&nbsp;тай VI.&nbsp;сторочами до нашої еры. Подакотрі учені тримлют, ож поемы были надиктовані поетом писарьови тай ож наші верзії „Іліады“ и „Одісеї“ походжіньом усно диктовані тексты.<ref>Steve Reece, "Homer's Iliad and Odyssey: From Oral Performance to Written Text", in Mark Amodio (ed.), ''New Directions in Oral Theory'' (Tempe: Center for Medieval and Renaissance Studies, 2005) 43–89.</ref> Другі рахувут, ож поемы ся дале переказовали тай ся переробльовали у процесі, докідь не были записані у VI.&nbsp;сторочу.<ref>{{cite book|last1=Nagy|first1=Gregory|title=Poetry as Performance: Homer and Beyond|date=1996|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0521558488|url=https://books.google.com/books?id=6GCHXNMeHMoC|language=en}}</ref> По записови кажджа из поем была розбита на 24 рапсоды (днесь ''книгы''), названі подля букв грецького алфавіта. Булшина ученых приписує розбитя на книгы геленістичным ученым Александрії (Єґипет);<ref>U. von Wilamowitz-Moellendorff, ''Homerische Untersuchungen'' (Berlin, 1884) 369; R. Pfeiffer, ''History of Classical Scholarship'' (Oxford, 1968) 116–117.</ref> поєдны приписувут розділеня у класичный період.<ref>{{Cite book|last1=West|first1=Martin L.|doi=10.1002/9781444350302.wbhe0253|at=In Finkelberg|title=Book Division|year=2012}}; S. West, ''The Ptolemaic Papyri of Homer'' (Cologne, 1967) 18–25.</ref> Дуже мала часть приписує тото самому Гомерови.<ref>P. Mazon, ''Introduction à l'Iliade'' (Paris, 1912) 137–140. C. H. Whitman, ''Homer and the Heroic Tradition'' (Cambridge [Massachusetts], 1958) 282–283 {{cite journal|author=G. P. Goold|title=Homer and the Alphabet|journal=Transactions and Proceedings of the American Philological Association|volume=91|date=1960|pages=272–291|jstor=283857|doi=10.2307/283857|ref=none}} {{Cite book|author=K. Stanley|title=The Shield of Homer|url=https://archive.org/details/shieldofhomernar00stan|year=1993|place=Princeton|pages=[https://archive.org/details/shieldofhomernar00stan/page/n53 37], 249ff|nopp=y}}</ref> У античности ся держало, ож Гомерові поемы были зобраті тай орґанізовані у [[Атены|Атенах]] Пісістратом (умер у 528/7.&nbsp;рокови до н.&nbsp;е.) у другуй половині VII.&nbsp;стороча до н.&nbsp;е., што ся пак назвало „Пісістратовов рецензійов“.<ref>{{cite book|last1=Jensen|first1=Minna Skafte|title=The Homeric Question and the Oral-formulaic Theory|date=1980|publisher=Museum Tusculanum Press|isbn=978-8772890968|page=128|url=https://books.google.com/books?id=xgyJoouOkyAC&pg=PA128|language=en}}</ref><ref name="Lamberton2010">{{cite book|last=Lamberton|first=Robert|date=2010|chapter=Homer|title=The Classical Tradition|editor1-last=Grafton|editor1-first=Anthony|editor2-last=Most|editor2-first=Glenn W.|editor3-last=Settis|editor3-first=Salvatore|location=Cambridge, Massachusetts and London, England|publisher=The Belknap Press of Harvard University Press|isbn=978-0-674-03572-0|pages=449–452}}</ref> Таку ідею, ож Гомерові поемы ся раз пошырьовали усно, а пак першый раз были записані у час правліня Пісістрата, споминат Ціцеро тай шор другых жерел, котрі дуйшли до нашого часу, вєдно из двома античныма „Жывотами Гомера“.<ref name="Lamberton2010" /> Зачинавучи приблизно уд 150.&nbsp;рока до н.&nbsp;е., тексты Гомеровых поем, котрі ся находили у папірусовых фраґментах, указувут многым менше варіації тай текст стає удносно стабілным. По закладеню Александрійської бібліотекы зглядователі Гомера ги Зенодот Ефеськый, Арістофан Бізантськый тай Арістарх Самотракійськый помагали сформовати канонічный текст.<ref>{{Cite book|last1=Haslam|first1=Michael|doi=10.1002/9781444350302.wbhe1413|at=In Finkelberg|title=Text and Transmission|year=2012}}</ref> [[Катеґорія:Ґрецькы поеты]] У 1488.&nbsp;рокови у [[Італія|таліянськуй]] Флоренції [[Ґреція|грецькый]] ученый Деметріос Халкоконділес учинив ''[[editio princeps]]'' Гомеровых поем.<ref name="Lamberton2010" /><ref>{{Cite web |title=Homer Editio Princeps |url=https://library.chethams.com/collections/101-treasures-of-chethams/homer-editio-princeps/ |access-date=7 January 2021 |website=Chetham's Library }}</ref> == Скапчані статі == * [[Илиада|Іліада]] * [[Гомеричный сміх]] * [[Старовіке Ґрецько|Давня Греція]] * [[Давньогрецькый язык]] == Література == * {{cite book|editor-last=Finkelberg|editor-first=Margalit|title=The Homer Encyclopedia|url=https://archive.org/details/homerencyclopedi0002unse|year=2012|publisher=Wiley|isbn=9781405177689|doi=10.1002/9781444350302}} * {{cite book|editor-last=Fowler|editor-first=Robert|title=The Cambridge Companion to Homer|location=Cambridge|publisher=Cambridge University Press|year=2004|isbn=978-0-521-01246-1|url-access=registration|url=https://archive.org/details/cambridgecompani0000unse_i1h6|via=[[Internet Archive]]}} * {{cite book|last=Graziosi|first=Barbara|title=Inventing Homer: The Early Perception of Epic|location=Cambridge|publisher=Cambridge University Press|series=Cambridge Classical Studies|year=2002|isbn=978-0521809665|url=https://books.google.com/books?id=vCHsh9QWzLYC}} == Референції == <references /> fmp7ym2z4c8ikttto9oqr1q2udstbkd 0 886 169826 169457 2026-09-18T15:35:48Z Flipdot 23893 169826 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Никифор Крыницкый |Имя_оригиналне=Епифаний Дровняк |Образчик=[[File:Nikifor Drowniak 1963.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Фото од Тадеуша Ролке, 1963 |Категория_склада=Nykyfor Epifaniy Drovniak |Чинность=наивный малярь |Уроджѣня={{Birth date|1895|05|21}} |Мѣсто_роджѣня=[[Крыниця-Здруй]],<br>[[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{Death date and age|1968|10|10|1895|05|21}} |Мѣсто_смерти=[[Фолюш]], [[Польща]] |Мѣсто_погребу=[[Крыниця-Здруй]] }} {{Вонкове медиум | title = | topic =Епифан Дровняк: фотогалерия з живота | align =right | width =268px | image1 =[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=3245759178807597&set=a.3245754512141397&type=3&eid=ARBh2JmKjy6h71sBqaxPCagUsGegMjIBTsTVhgrT9kXPjMmEJSz6zVaVK-GkAjV0avtY6JWhUNhLT_1c&__xts__%5B0%5D=68.ARB2GrDB2SPwdlXm3MLSU7Gc1K-To1UpLGN9pt26G9FasbikHYHgaRgnnkdcUbefVQ5RC7FST4Sm3_ornpFVTCZoRUigBwVr1wfk1kID2LpEXLU5MFUwiQ49cA_0zlTkOSowtbhUUAWobFW8b4rlVaLht9NYUGcd5Cmj2eTMmZRfLhYXEyIcENE-ycJFxNDVHDJP2MJ3MsKp76pcAAKElxWtkBRS_w907JU1TKMZ01Xw4kfC1Kte_ghx681sn0lD0VS3yAeAj4WP&__tn__=EEHH-R од Валтера Максимовича] | image2 = | image3 = | audio1 = | audio2 = | audio3 = | video1 = | video2 = | video3 = | model1 = | model2 = | model3 = }} [[Файл:Nikifor Krynicki a1.jpg|thumb|262px|{{center|Памятна табла на музею...}}]] [[File:Nikifor Krynicki grave.jpg|thumb|262px|{{center|..и гроб в Крыници-Здрою}}]] '''Никифор''' або '''Никифор Крыницькый''', {{ref-pl}} ''Nikifor Krynicki'', властным меном '''Епифаний Дровняк''', *&nbsp;[[21. май|21.]]&nbsp;[[21. май|май]] [[1895]], [[Крыниця-Здруй]]&nbsp;– †&nbsp;[[10. октобер|10.]]&nbsp;[[10. октобер|октобер]] [[1968]], [[Фолюш]])&nbsp;— вызнамный [[Русины|русинскый]] ([[Лемкы|лемковскый]]) наивный [[Малярство|малярь]], котрый жив и творив переважно в польскых купелях Крыниця-Здруй (в його часѣ званых Крыниця).<ref name="ЕКР">Богдан Горбаль.</ref> Скоро цѣлый живот быв недоцѣненый, самотный и [[Худоба|худобный]], увязненый в психичной хворотѣ. Його дѣла были оцѣнены аж на концю жывота, а днесь Никифор признаный за едного з найвызнамнѣшых наивных малярьох. В центрѣ мѣста [[Крыниця-Здруй]] чинный [[музей Никифора]]. == Биография == [[21. мая|21.]]&nbsp;[[21. мая|мая]] [[1895]] глухонѣма жебрачка з [[Крыниця-Здруй|Крыницѣ]] [[Лемкы]]ня Евдокия Дровняк уродила дѣтвака од отця, зоставшого непознаным. Як в такых припадах кажуть церковны правила, в мѣстной [[Ґрекокатолицька церьков|грекокатолицкой церкви]] хлопець зостав окрещеный на имя святого Епифания (чий день 25.&nbsp;май), и записаный до матрикы як Епифан Дровняк. Але мати го называла Никифором. Мати умерла, коли еще быв малый хлопець, а вырос майже глухонѣмым, не так з физичных, як з психологичных причин.<ref>Вадим Лесич, с. 13–15.</ref> Нигда не ходив до школы, не научив ся читати и писати, лем мальовати. Жив з алмужны, за котру ся оддячовав своима малюнками, але тоты малюнкы люде поважовали за нич не варты. Зачатком 1930-х Никифора объявив львовскый малярь Роман Турин, котрый представив образы Никифора на выставцѣ в Парижу (1932), де мали великый успѣх. О Никифорови зачали писати.<ref name="Шипович">Юрій Шипович</ref> В року 1947 як Лемко быв выселеный на западны землѣ, але трираз пѣшо вертав ся назад. В року 1949 быв «еще раз объявеный», коли його роботы были выставлены во [[Варшава|Варшавѣ]], а в 1950-х уже пошли широко по свѣтѣ.<ref name="ЕКР"/> Никифор быв принятый до ''Сполку польскых вытварных умѣлцьох (Związek Polskich Artystów Plastyków)'' за честного члена.<ref>Zbigniew Wolanin.</ref> В зачатку 1960-х польска влада, зваживши на добыту Никифором велику славу в заграничу, дала бездомному малярьови добре убытованя и опѣкуна и двараз рочно подлѣчовала го в санаториях, бо быв невылѣчимо хворый на туберкулозу и дыхавицю.<ref>Вадим Лесич, с. 22–23.</ref> В часѣ едного такого побываня в санаторию в [[Фолюш]]у, [[10. октобра]] [[1968]] и закончив ся живот Никифора. == Творба == === Техника === Малюнкы Никифора суть переважно в техницѣ акварел и гваш. Мальовав и олайовыма фарбами, але ани една така мальба ся не захранила. Мальовав ай колоровыма церузами, переважно в остатных роках.<ref name=tvorba>Вадим Лесич, сс. 27–29.</ref> === Тематика === Мальовав вшитко: интерьеры церков, хыж, бовтох, кухонь, з людми и без них; портреты и автопортреты, пейзажы и жанровы сцены, будовы и улицѣ фантастичной [[Архітектура|архитектуры]] великых форматох, але и миниатурны иконы. Любив там зобразити и себе самого в подобѣ епископа, урядника, учителя, або и святого.<ref name=tvorba/> „Бо он на то (у его наивном пересвѣдченю) мав повне право, як малярь, як творець, а значить челядник лѣпшый и май справедливый як тѣ, хто в реалном животѣ его окружають и часто болячо кривдять“, як тото пише Вадим Лесич у свойой биографичной працѣ о животѣ и творбѣ Никифора.<ref>Вадим Лесич, с. 18. У церкві Никифор почував себе безпечно, ставав справді повною людиною, якою (як сам відчував, мабуть) не був поза нею... А часом сам ставав під мальованою ним церквою чи будівлею у різних зображеннях: як мистець-маляр, як єпископ, як учитель і проповідник, а навіть як найсправжніший святець. Бо він на це (у його наївному переконанні) мав повне право, як маляр, як творець, отже, людина ліпша і справедливіша, ніж ті, хто в дійсному житті його оточують та часто боляче кривдять.</ref> === Надписы === Характернов про Никифора е декорация образох шором букв, найчастѣйше на их сподѣ. Тоты буквы не творят яснѣ слова, бо быв он аналфабет, и суть векшинов копиями увидженых Никифором друкованых пописох, але подля Лесича тото быв про маляря композично важный елемент образа. Часто меджи тыма буквами суть осмыслены слова, напримѣр «село» (котре Никифор любив повторьовати&nbsp;— записовав го латинков), а тыж звыкла быти написана цѣна образа.<ref name=tvorba/> === Колоры === Подля Лесича найсилнѣйшым елементом в образах Никифора суть колоры: в них проявлять ся фантастичный малярскый дар. Лесич одзначуе, же игра и взаимодѣя колорох, привельо смѣлых в комбинациях, але все гармонийных, створюе настройову драматичну експресию и е неповторным Никифоровым штилом.<ref name=tvorba/> === Печаткы === Никифор давав собѣ справити печаткы и позначовав свои мальбы на реверсѣ листа печатков. На тых печатках, котрых мав дас десяток, быв часто його автопортрет. То быв еще еден способ подкреслити важность свою и свойой роботы.<ref>Вадим Лесич, сс. 34–35.</ref> == Бой за честь имени == Комунистична влада [[Польща|Польщи]] по тому, як взяла на себе опѣку над бездомным малярьом, в року 1962 выдала му фалшиву матрику и документы на имя ''Nikifor Krynicki''.<ref name="ЕКР"/> Было то зроблене на основѣ рѣшѣня суда в [[Новый Сонч|Новом Сончу]] з мотивациов, же «славный малярь Nikifor з Крыницѣ не мать призвиска, а понеже настало бывать и творить в Крыници, постанавлять ся дати му [[призвиско]] Krynicki».<ref name=lemko.org>Jerzy Leśniak.</ref> Коли отворили [[музей Никифора]] не было дозволене там подати правдиве имя маляря, ани написати го на гробѣ. [[Стоваришыня Лемків|Стоваришѣня Лемкох]] [[Польща|Польщѣ]] зачало через суд добивати ся скасованя фалшивых документох з добы комунистичной влады.<ref name="ЕКР"/> Процес тяг ся 6&nbsp;рокы, суд в [[Мушына|Мушинѣ]] сягнув до архивох грекокатолицкого епископства в [[Перемышль|Перемышлю]] и найшов матрикалны книгы зоз записом: «Epifaniusz Drowniak, ur. 21 maja 1895 r. w Krynicy, syn Eudokii Drowniak&nbsp;– córki Grzegorza i Tatiany» и выяснив од свѣдкох, же имя ''Никифор'' походило лем з каждоденного живота: так го называли знакомы и критикы малярства. Наконець [[26. марца|26.]]&nbsp;[[26. марца|марца]] [[2003]] Районовый суд в [[Мушына|Мушинѣ]] скасовав рѣшѣня и фалшивы документы з року 1962 и вернув Епифанию Дровняку його правдиве имя.<ref name=lemko.org/> Одтогды ''Никифор'' и ''Никифор Крыницкый'' зостають лем малярскыма псевдонимами умѣлця. {{Clear}} == Жерела и одказы == * {{cite web |url=http://www.lemko.org/gazeta/lesniak/nikifor.html |authorJerzy Leśniak |title=Odzyskana tożsamość. Bezprecedensowa decyzja sądu w Muszynie |publisher=lemko.org |date=2003 |accessdate=2020-05-26}} {{ref-pl}} * Богдан Горбаль: Никифор Криницький //{{ЕКР}} Сс.&nbsp;538–539. * Вадим Лесич: ''Никифор з Криниці''. — Сучасність, 1971 {{ref-uk}} [http://uartlib.org/downloads/NikiforLesich_uartlib.org.pdf Илустрована монография (PDF) Одчитане 2020-05-26] * {{cite web |url=http://muzeum.sacz.pl/nikifor/ |author=Zbigniew Wolanin |title=NIKIFOR MALARZ – NIKIFOR ARTYSTA |date= |publisher=Музей Никифора |accessdate=2020-05-27}} * {{cite web |url=https://www.rueportal.eu/gazeta/may20/125-rokuv-nikiforu-drovniaku.html |author=Юрій Шипович |title= 125 рōкӯв Нікіфōру Дрōвняку (Крыницькōму) – живот лемковського маляря-наівіста |date=20. мая 2020 |publisher=rueportal.eu |accessdate=2020-05-24}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1895|1968|Дровняк, Никифор}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] 4zr20wiu1s7f5vmy06r739gwa3vkir4 169830 169826 2026-09-18T15:44:42Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы 169830 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Никифор Крыницкый |Имя_оригиналне=Епифаний Дровняк |Образчик=[[File:Nikifor Drowniak 1963.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Фото од Тадеуша Ролке, 1963 |Категория_склада=Nykyfor Epifaniy Drovniak |Чинность=наивный малярь |Уроджѣня={{Birth date|1895|05|21}} |Мѣсто_роджѣня=[[Крыниця-Здруй]],<br>[[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{Death date and age|1968|10|10|1895|05|21}} |Мѣсто_смерти=[[Фолюш]], [[Польща]] |Мѣсто_погребу=[[Крыниця-Здруй]] }} {{Вонкове медиум | title = | topic =Епифан Дровняк: фотогалерия з живота | align =right | width =268px | image1 =[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=3245759178807597&set=a.3245754512141397&type=3&eid=ARBh2JmKjy6h71sBqaxPCagUsGegMjIBTsTVhgrT9kXPjMmEJSz6zVaVK-GkAjV0avtY6JWhUNhLT_1c&__xts__%5B0%5D=68.ARB2GrDB2SPwdlXm3MLSU7Gc1K-To1UpLGN9pt26G9FasbikHYHgaRgnnkdcUbefVQ5RC7FST4Sm3_ornpFVTCZoRUigBwVr1wfk1kID2LpEXLU5MFUwiQ49cA_0zlTkOSowtbhUUAWobFW8b4rlVaLht9NYUGcd5Cmj2eTMmZRfLhYXEyIcENE-ycJFxNDVHDJP2MJ3MsKp76pcAAKElxWtkBRS_w907JU1TKMZ01Xw4kfC1Kte_ghx681sn0lD0VS3yAeAj4WP&__tn__=EEHH-R од Валтера Максимовича] | image2 = | image3 = | audio1 = | audio2 = | audio3 = | video1 = | video2 = | video3 = | model1 = | model2 = | model3 = }} [[Файл:Nikifor Krynicki a1.jpg|thumb|262px|{{center|Памятна табла на музею...}}]] [[File:Nikifor Krynicki grave.jpg|thumb|262px|{{center|..и гроб в Крыници-Здрою}}]] '''Никифор''' або '''Никифор Крыницькый''', {{ref-pl}} ''Nikifor Krynicki'', властным меном '''Епифаний Дровняк''', *&nbsp;[[21. май|21.]]&nbsp;[[21. май|май]] [[1895]], [[Крыниця-Здруй]]&nbsp;– †&nbsp;[[10. октобер|10.]]&nbsp;[[10. октобер|октобер]] [[1968]], [[Фолюш]])&nbsp;— вызнамный [[Русины|русинскый]] ([[Лемкы|лемковскый]]) наивный [[Малярство|малярь]], котрый жив и творив переважно в польскых купелях Крыниця-Здруй (в його часѣ званых Крыниця).<ref name="ЕКР">Богдан Горбаль.</ref> Скоро цѣлый живот быв недоцѣненый, самотный и [[Худоба|худобный]], увязненый в психичной хворотѣ. Його дѣла были оцѣнены аж на концю жывота, а днесь Никифор признаный за едного з найвызнамнѣшых наивных малярьох. В центрѣ мѣста [[Крыниця-Здруй]] чинный [[музей Никифора]]. == Биография == [[21. мая|21.]]&nbsp;[[21. мая|мая]] [[1895]] глухонѣма жебрачка з [[Крыниця-Здруй|Крыницѣ]] [[Лемкы]]ня Евдокия Дровняк уродила дѣтвака од отця, зоставшого непознаным. Як в такых припадах кажуть церковны правила, в мѣстной [[Ґрекокатолицька церьков|грекокатолицкой церкви]] хлопець зостав окрещеный на имя святого Епифания (чий день 25.&nbsp;май), и записаный до матрикы як Епифан Дровняк. Але мати го называла Никифором. Мати умерла, коли еще быв малый хлопець, а вырос майже глухонѣмым, не так з физичных, як з психологичных причин.<ref>Вадим Лесич, с. 13–15.</ref> Нигда не ходив до школы, не научив ся читати и писати, лем мальовати. Жив з алмужны, за котру ся оддячовав своима малюнками, але тоты малюнкы люде поважовали за нич не варты. Зачатком 1930-х Никифора объявив львовскый малярь Роман Турин, котрый представив образы Никифора на выставцѣ в Парижу (1932), де мали великый успѣх. О Никифорови зачали писати.<ref name="Шипович">Юрій Шипович</ref> В року 1947 як Лемко быв выселеный на западны землѣ, але трираз пѣшо вертав ся назад. В року 1949 быв «еще раз объявеный», коли його роботы были выставлены во [[Варшава|Варшавѣ]], а в 1950-х уже пошли широко по свѣтѣ.<ref name="ЕКР"/> Никифор быв принятый до ''Сполку польскых вытварных умѣлцьох (Związek Polskich Artystów Plastyków)'' за честного члена.<ref>Zbigniew Wolanin.</ref> В зачатку 1960-х польска влада, зваживши на добыту Никифором велику славу в заграничу, дала бездомному малярьови добре убытованя и опѣкуна и двараз рочно подлѣчовала го в санаториях, бо быв невылѣчимо хворый на туберкулозу и дыхавицю.<ref>Вадим Лесич, с. 22–23.</ref> В часѣ едного такого побываня в санаторию в [[Фолюш]]у, [[10. октобра]] [[1968]] и закончив ся живот Никифора. == Творба == === Техника === Малюнкы Никифора суть переважно в техницѣ акварел и гваш. Мальовав и олайовыма фарбами, але ани една така мальба ся не захранила. Мальовав ай колоровыма церузами, переважно в остатных роках.<ref name=tvorba>Вадим Лесич, сс. 27–29.</ref> === Тематика === Мальовав вшитко: интерьеры церков, хыж, бовтох, кухонь, з людми и без них; портреты и автопортреты, пейзажы и жанровы сцены, будовы и улицѣ фантастичной [[Архітектура|архитектуры]] великых форматох, але и миниатурны иконы. Любив там зобразити и себе самого в подобѣ епископа, урядника, учителя, або и святого.<ref name=tvorba/> „Бо он на то (у его наивном пересвѣдченю) мав повне право, як малярь, як творець, а значить челядник лѣпшый и май справедливый як тѣ, хто в реалном животѣ его окружають и часто болячо кривдять“, як тото пише Вадим Лесич у свойой биографичной працѣ о животѣ и творбѣ Никифора.<ref>Вадим Лесич, с. 18. У церкві Никифор почував себе безпечно, ставав справді повною людиною, якою (як сам відчував, мабуть) не був поза нею... А часом сам ставав під мальованою ним церквою чи будівлею у різних зображеннях: як мистець-маляр, як єпископ, як учитель і проповідник, а навіть як найсправжніший святець. Бо він на це (у його наївному переконанні) мав повне право, як маляр, як творець, отже, людина ліпша і справедливіша, ніж ті, хто в дійсному житті його оточують та часто боляче кривдять.</ref> === Надписы === Характернов про Никифора е декорация образох шором букв, найчастѣйше на их сподѣ. Тоты буквы не творят яснѣ слова, бо быв он аналфабет, и суть векшинов копиями увидженых Никифором друкованых пописох, але подля Лесича тото быв про маляря композично важный елемент образа. Часто меджи тыма буквами суть осмыслены слова, напримѣр «село» (котре Никифор любив повторьовати&nbsp;— записовав го латинков), а тыж звыкла быти написана цѣна образа.<ref name=tvorba/> === Колоры === Подля Лесича найсилнѣйшым елементом в образах Никифора суть колоры: в них проявлять ся фантастичный малярскый дар. Лесич одзначуе, же игра и взаимодѣя колорох, привельо смѣлых в комбинациях, але все гармонийных, створюе настройову драматичну експресию и е неповторным Никифоровым штилом.<ref name=tvorba/> === Печаткы === Никифор давав собѣ справити печаткы и позначовав свои мальбы на реверсѣ листа печатков. На тых печатках, котрых мав дас десяток, быв часто його автопортрет. То быв еще еден способ подкреслити важность свою и свойой роботы.<ref>Вадим Лесич, сс. 34–35.</ref> == Бой за честь имени == Комунистична влада [[Польща|Польщи]] по тому, як взяла на себе опѣку над бездомным малярьом, в року 1962 выдала му фалшиву матрику и документы на имя ''Nikifor Krynicki''.<ref name="ЕКР"/> Было то зроблене на основѣ рѣшѣня суда в [[Новый Сонч|Новом Сончу]] з мотивациов, же «славный малярь Nikifor з Крыницѣ не мать призвиска, а понеже настало бывать и творить в Крыници, постанавлять ся дати му [[призвиско]] Krynicki».<ref name=lemko.org>Jerzy Leśniak.</ref> Коли отворили [[музей Никифора]] не было дозволене там подати правдиве имя маляря, ани написати го на гробѣ. [[Стоваришыня Лемків|Стоваришѣня Лемкох]] [[Польща|Польщѣ]] зачало через суд добивати ся скасованя фалшивых документох з добы комунистичной влады.<ref name="ЕКР"/> Процес тяг ся 6&nbsp;рокы, суд в [[Мушына|Мушинѣ]] сягнув до архивох грекокатолицкого епископства в [[Перемышль|Перемышлю]] и найшов матрикалны книгы зоз записом: «Epifaniusz Drowniak, ur. 21 maja 1895 r. w Krynicy, syn Eudokii Drowniak&nbsp;– córki Grzegorza i Tatiany» и выяснив од свѣдкох, же имя ''Никифор'' походило лем з каждоденного живота: так го называли знакомы и критикы малярства. Наконець [[26. марца|26.]]&nbsp;[[26. марца|марца]] [[2003]] Районовый суд в [[Мушына|Мушинѣ]] скасовав рѣшѣня и фалшивы документы з року 1962 и вернув Епифанию Дровняку його правдиве имя.<ref name=lemko.org/> Одтогды ''Никифор'' и ''Никифор Крыницкый'' зостають лем малярскыма псевдонимами умѣлця. {{Clear}} == Жерела и одказы == * {{cite web |url=http://www.lemko.org/gazeta/lesniak/nikifor.html |author=Jerzy Leśniak |title=Odzyskana tożsamość. Bezprecedensowa decyzja sądu w Muszynie |publisher=lemko.org |date=2003 |accessdate=2020-05-26}} {{ref-pl}} * Богдан Горбаль: Никифор Криницький //{{ЕКР}} Сс.&nbsp;538–539. * Вадим Лесич: ''Никифор з Криниці''. — Сучасність, 1971 {{ref-uk}} [http://uartlib.org/downloads/NikiforLesich_uartlib.org.pdf Илустрована монография (PDF) Одчитане 2020-05-26] * {{cite web |url=http://muzeum.sacz.pl/nikifor/ |author=Zbigniew Wolanin |title=NIKIFOR MALARZ – NIKIFOR ARTYSTA |date= |publisher=Музей Никифора |accessdate=2020-05-27}} * {{cite web |url=https://www.rueportal.eu/gazeta/may20/125-rokuv-nikiforu-drovniaku.html |author=Юрій Шипович |title= 125 рōкӯв Нікіфōру Дрōвняку (Крыницькōму) – живот лемковського маляря-наівіста |date=20. мая 2020 |publisher=rueportal.eu |accessdate=2020-05-24}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1895|1968|Дровняк, Никифор}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] 5j1tv5mz8e9l0bkin9ab485bpzskx9e 169862 169830 2026-09-18T20:25:11Z Flipdot 23893 169862 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Никифор Крыницкый |Имя_оригиналне=Епифаний Дровняк |Образчик=[[File:Nikifor Drowniak 1963.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Фото од Тадеуша Ролке, 1963 |Категория_склада=Nykyfor Epifaniy Drovniak |Чинность=наивный малярь |Уроджѣня={{Birth date|1895|05|21}} |Мѣсто_роджѣня=[[Крыниця-Здруй]],<br>[[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{Death date and age|1968|10|10|1895|05|21}} |Мѣсто_смерти=[[Фолюш]], [[Польща]] |Мѣсто_погребу=[[Крыниця-Здруй]] }} {{Вонкове медиум | title = | topic =Епифан Дровняк: фотогалерия з живота | align =right | width =268px | image1 =[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=3245759178807597&set=a.3245754512141397&type=3&eid=ARBh2JmKjy6h71sBqaxPCagUsGegMjIBTsTVhgrT9kXPjMmEJSz6zVaVK-GkAjV0avtY6JWhUNhLT_1c&__xts__%5B0%5D=68.ARB2GrDB2SPwdlXm3MLSU7Gc1K-To1UpLGN9pt26G9FasbikHYHgaRgnnkdcUbefVQ5RC7FST4Sm3_ornpFVTCZoRUigBwVr1wfk1kID2LpEXLU5MFUwiQ49cA_0zlTkOSowtbhUUAWobFW8b4rlVaLht9NYUGcd5Cmj2eTMmZRfLhYXEyIcENE-ycJFxNDVHDJP2MJ3MsKp76pcAAKElxWtkBRS_w907JU1TKMZ01Xw4kfC1Kte_ghx681sn0lD0VS3yAeAj4WP&__tn__=EEHH-R од Валтера Максимовича] | image2 = | image3 = | audio1 = | audio2 = | audio3 = | video1 = | video2 = | video3 = | model1 = | model2 = | model3 = }} [[Файл:Nikifor Krynicki a1.jpg|thumb|262px|{{center|Памятна табла на музею...}}]] [[File:Nikifor Krynicki grave.jpg|thumb|262px|{{center|..и гроб в Крыници-Здрою}}]] '''Никифор''' або '''Никифор Крыницькый''' ({{Lang-pl|Nikifor Krynicki}}), властным меном '''Епифаний Дровняк''' ({{Lang-pl|Epifaniusz Drowniak}}; *[[21. май|21.]]&nbsp;[[21. май|май]] [[1895]], [[Крыниця-Здруй]]&nbsp;– †[[10. октобер|10.]]&nbsp;[[10. октобер|октобер]] [[1968]], [[Фолюш]])&nbsp;— вызнамный [[Русины|русинскый]] ([[Лемкы|лемковскый]]) наивный [[Малярство|малярь]], котрый жив и творив переважно в польскых купелях Крыниця-Здруй (в його часѣ званых Крыниця).<ref name="ЕКР">Богдан Горбаль.</ref> Скоро цѣлый живот быв недоцѣненый, самотный и [[Худоба|худобный]], увязненый в психичной хворотѣ. Його дѣла были оцѣнены аж на концю жывота, а днесь Никифор признаный за едного з найвызнамнѣшых наивных малярьох. В центрѣ мѣста [[Крыниця-Здруй]] чинный [[музей Никифора]]. == Биография == [[21. мая|21.]]&nbsp;[[21. мая|мая]] [[1895]] глухонѣма жебрачка з [[Крыниця-Здруй|Крыницѣ]] [[Лемкы]]ня Евдокия Дровняк уродила дѣтвака од отця, зоставшого непознаным. Як в такых припадах кажуть церковны правила, в мѣстной [[Ґрекокатолицька церьков|грекокатолицкой церкви]] хлопець зостав окрещеный на имя святого Епифания (чий день 25.&nbsp;май), и записаный до матрикы як Епифан Дровняк. Але мати го называла Никифором. Мати умерла, коли еще быв малый хлопець, а вырос майже глухонѣмым, не так з физичных, як з психологичных причин.<ref>Вадим Лесич, с. 13–15.</ref> Нигда не ходив до школы, не научив ся читати и писати, лем мальовати. Жив з алмужны, за котру ся оддячовав своима малюнками, але тоты малюнкы люде поважовали за нич не варты. Зачатком 1930-х Никифора объявив львовскый малярь Роман Турин, котрый представив образы Никифора на выставцѣ в Парижу (1932), де мали великый успѣх. О Никифорови зачали писати.<ref name="Шипович">Юрій Шипович</ref> В року 1947 як Лемко быв выселеный на западны землѣ, але трираз пѣшо вертав ся назад. В року 1949 быв «еще раз объявеный», коли його роботы были выставлены во [[Варшава|Варшавѣ]], а в 1950-х уже пошли широко по свѣтѣ.<ref name="ЕКР"/> Никифор быв принятый до ''Сполку польскых вытварных умѣлцьох (Związek Polskich Artystów Plastyków)'' за честного члена.<ref>Zbigniew Wolanin.</ref> В зачатку 1960-х польска влада, зваживши на добыту Никифором велику славу в заграничу, дала бездомному малярьови добре убытованя и опѣкуна и двараз рочно подлѣчовала го в санаториях, бо быв невылѣчимо хворый на туберкулозу и дыхавицю.<ref>Вадим Лесич, с. 22–23.</ref> В часѣ едного такого побываня в санаторию в [[Фолюш]]у, [[10. октобра]] [[1968]] и закончив ся живот Никифора. == Творба == === Техника === Малюнкы Никифора суть переважно в техницѣ акварел и гваш. Мальовав и олайовыма фарбами, але ани една така мальба ся не захранила. Мальовав ай колоровыма церузами, переважно в остатных роках.<ref name=tvorba>Вадим Лесич, сс. 27–29.</ref> === Тематика === Мальовав вшитко: интерьеры церков, хыж, бовтох, кухонь, з людми и без них; портреты и автопортреты, пейзажы и жанровы сцены, будовы и улицѣ фантастичной [[Архітектура|архитектуры]] великых форматох, але и миниатурны иконы. Любив там зобразити и себе самого в подобѣ епископа, урядника, учителя, або и святого.<ref name=tvorba/> „Бо он на то (у его наивном пересвѣдченю) мав повне право, як малярь, як творець, а значить челядник лѣпшый и май справедливый як тѣ, хто в реалном животѣ его окружають и часто болячо кривдять“, як тото пише Вадим Лесич у свойой биографичной працѣ о животѣ и творбѣ Никифора.<ref>Вадим Лесич, с. 18. У церкві Никифор почував себе безпечно, ставав справді повною людиною, якою (як сам відчував, мабуть) не був поза нею... А часом сам ставав під мальованою ним церквою чи будівлею у різних зображеннях: як мистець-маляр, як єпископ, як учитель і проповідник, а навіть як найсправжніший святець. Бо він на це (у його наївному переконанні) мав повне право, як маляр, як творець, отже, людина ліпша і справедливіша, ніж ті, хто в дійсному житті його оточують та часто боляче кривдять.</ref> === Надписы === Характернов про Никифора е декорация образох шором букв, найчастѣйше на их сподѣ. Тоты буквы не творят яснѣ слова, бо быв он аналфабет, и суть векшинов копиями увидженых Никифором друкованых пописох, але подля Лесича тото быв про маляря композично важный елемент образа. Часто меджи тыма буквами суть осмыслены слова, напримѣр «село» (котре Никифор любив повторьовати&nbsp;— записовав го латинков), а тыж звыкла быти написана цѣна образа.<ref name=tvorba/> === Колоры === Подля Лесича найсилнѣйшым елементом в образах Никифора суть колоры: в них проявлять ся фантастичный малярскый дар. Лесич одзначуе, же игра и взаимодѣя колорох, привельо смѣлых в комбинациях, але все гармонийных, створюе настройову драматичну експресию и е неповторным Никифоровым штилом.<ref name=tvorba/> === Печаткы === Никифор давав собѣ справити печаткы и позначовав свои мальбы на реверсѣ листа печатков. На тых печатках, котрых мав дас десяток, быв часто його автопортрет. То быв еще еден способ подкреслити важность свою и свойой роботы.<ref>Вадим Лесич, сс. 34–35.</ref> == Бой за честь имени == Комунистична влада [[Польща|Польщи]] по тому, як взяла на себе опѣку над бездомным малярьом, в року 1962 выдала му фалшиву матрику и документы на имя ''Nikifor Krynicki''.<ref name="ЕКР"/> Было то зроблене на основѣ рѣшѣня суда в [[Новый Сонч|Новом Сончу]] з мотивациов, же «славный малярь Nikifor з Крыницѣ не мать призвиска, а понеже настало бывать и творить в Крыници, постанавлять ся дати му [[призвиско]] Krynicki».<ref name=lemko.org>Jerzy Leśniak.</ref> Коли отворили [[музей Никифора]] не было дозволене там подати правдиве имя маляря, ани написати го на гробѣ. [[Стоваришыня Лемків|Стоваришѣня Лемкох]] [[Польща|Польщѣ]] зачало через суд добивати ся скасованя фалшивых документох з добы комунистичной влады.<ref name="ЕКР"/> Процес тяг ся 6&nbsp;рокы, суд в [[Мушына|Мушинѣ]] сягнув до архивох грекокатолицкого епископства в [[Перемышль|Перемышлю]] и найшов матрикалны книгы зоз записом: «Epifaniusz Drowniak, ur. 21 maja 1895 r. w Krynicy, syn Eudokii Drowniak&nbsp;– córki Grzegorza i Tatiany» и выяснив од свѣдкох, же имя ''Никифор'' походило лем з каждоденного живота: так го называли знакомы и критикы малярства. Наконець [[26. марца|26.]]&nbsp;[[26. марца|марца]] [[2003]] Районовый суд в [[Мушына|Мушинѣ]] скасовав рѣшѣня и фалшивы документы з року 1962 и вернув Епифанию Дровняку його правдиве имя.<ref name=lemko.org/> Одтогды ''Никифор'' и ''Никифор Крыницкый'' зостають лем малярскыма псевдонимами умѣлця. {{Clear}} == Жерела и одказы == * {{cite web |url=http://www.lemko.org/gazeta/lesniak/nikifor.html |author=Jerzy Leśniak |title=Odzyskana tożsamość. Bezprecedensowa decyzja sądu w Muszynie |publisher=lemko.org |date=2003 |accessdate=2020-05-26}} {{ref-pl}} * Богдан Горбаль: Никифор Криницький //{{ЕКР}} Сс.&nbsp;538–539. * Вадим Лесич: ''Никифор з Криниці''. — Сучасність, 1971 {{ref-uk}} [http://uartlib.org/downloads/NikiforLesich_uartlib.org.pdf Илустрована монография (PDF) Одчитане 2020-05-26] * {{cite web |url=http://muzeum.sacz.pl/nikifor/ |author=Zbigniew Wolanin |title=NIKIFOR MALARZ – NIKIFOR ARTYSTA |date= |publisher=Музей Никифора |accessdate=2020-05-27}} * {{cite web |url=https://www.rueportal.eu/gazeta/may20/125-rokuv-nikiforu-drovniaku.html |author=Юрій Шипович |title= 125 рōкӯв Нікіфōру Дрōвняку (Крыницькōму) – живот лемковського маляря-наівіста |date=20. мая 2020 |publisher=rueportal.eu |accessdate=2020-05-24}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1895|1968|Дровняк, Никифор}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] i6mcruvdq0ngkqtlnbkeiiluppc7p51 4 1701 169798 169792 2026-09-18T12:35:28Z Halajkovič 33393 Не є справно переписовати приспівок іншого зоснователя, напиште свій назор низше 169798 wikitext text/x-wiki {{Шаблона:Вікіпедія:Меню}} {{Шаблона:Вікіпедія:Портал комуніты}} __NEWSECTIONLINK__ <!-- Please, put your message below. --> == Feminism and Folklore 2026 starts soon == <div style="border:8px maroon ridge;padding:6px;"> [[File:Feminism and Folklore 2026 logo.svg|centre|550px|frameless]] ::<div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> ;Invitation to Organize Feminism and Folklore 2026 Dear Wiki Community, We are pleased to invite Wikimedia communities, affiliates, and independent contributors to organize the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026]]''' writing competition on your local Wikipedia. The international campaign will run from '''1 February to 31 March 2026''' and aims to improve coverage of feminism, women’s histories, gender-related topics, and folk culture across Wikipedia projects. ;About the Campaign '''Feminism and Folklore''' is a global writing initiative that complements the '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2026|Wiki Loves Folklore]]''' photography competition. While Wiki Loves Folklore focuses on visual documentation, this writing campaign addresses the '''gender gap on Wikipedia''' by improving encyclopedic content related to folk culture and marginalized voices. ;What Can Participants Write About? Communities can contribute by creating, expanding, or translating articles related to: * Folk festivals, rituals, and celebrations * Folk dances, music, and traditional performances * Women and queer figures in folklore * Women in mythology and oral traditions * Women warriors, witches, and witch-hunting narratives * Fairy tales, folk stories, and legends * Folk games, sports, and cultural practices Participants may work from curated article lists or generate new article suggestions using campaign tools. ;How to Sign Up as an Organizer Organizers are requested to complete the following steps to register their community: # Create a local project page on your wiki [[:m:Feminism and Folklore/Sample|(see sample)]] # Set up the campaign using the '''CampWiz''' tool # Prepare a local article list and clearly mention: #* Campaign timeline #* Local and international prizes # Request a site notice from local administrators [[:mr:Template:SN-FNF|(see sample)]] # Add your local project page and CampWiz link to the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta project page]]''' ;Campaign Tools The Wiki Loves Folklore Tech Team has introduced tools to support organizers and participants: * '''Article List Generator by Topic''' – Helps identify articles available on English Wikipedia but missing in your local language Wikipedia. The tool allows customized filters and provides downloadable article lists in CSV and wikitable formats. * '''CampWiz''' – Enables communities to manage writing campaigns effectively, including jury-based evaluation. This will be the third year CampWiz is officially used for Feminism and Folklore. Both tools are now available for use in the campaign. '''[https://tools.wikilovesfolklore.org/ Click here to access the tools]''' ;Learn More & Get Support For detailed information about rules, timelines, and prizes, please visit the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 project page]]'''. If you have any questions or need assistance, feel free to reach out via: * '''[[:m:Talk:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta talk page]]''' * Email us using details on the contact page. ;Join Us We look forward to your collaboration and coordination in making Feminism and Folklore 2026 a meaningful and impactful campaign for closing gender gaps and enriching folk culture content on Wikipedia. Thank you and best wishes, '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 International Team]]''' ---- ''Stay connected:'' [[File:B&W Facebook icon.png|link=https://www.facebook.com/feminismandfolklore/|30x30px]]&nbsp; [[File:B&W Twitter icon.png|link=https://twitter.com/wikifolklore|30x30px]] </div></div> == Invitation to Host Wiki Loves Folklore 2026 in Your Country == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]] Hello everyone, We are delighted to invite Wikimedia affiliates, user groups, and community organizations worldwide to participate in '''Wiki Loves Folklore 2026''', an international initiative dedicated to documenting and celebrating folk culture across the globe. ;About Wiki Loves Folklore '''Wiki Loves Folklore''' is an annual international photography competition hosted on Wikimedia Commons. The campaign runs from '''1 February to 31 March 2026''' and encourages photographers, cultural enthusiasts, and community members to contribute photographs that highlight: * Folk traditions and rituals * Cultural festivals and celebrations * Traditional attire and crafts * Performing arts, music, and dance * Everyday practices rooted in folk heritage Through this campaign, we aim to preserve and promote diverse folk cultures and make them freely accessible to the world. [[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026|Project page on Wikimedia Commons]] ; Host a Local Edition As we celebrate the '''eight edition''' of Wiki Loves Folklore, we warmly invite communities to organize a local edition in their country or region. Hosting a local campaign is a great opportunity to: * Increase visibility of your region’s folk culture * Engage new contributors in your community * Enrich Wikimedia Commons with high-quality cultural content '''[[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026/Organize|Sign up to organize]]:''' If your team prefers to organize the competition in ''either February or March only'', please feel free to let us know. If you are unable to organize, we encourage you to share this opportunity with other interested groups or organizations in your region. ;Get in Touch If you have any questions, need support, or would like to explore collaboration opportunities, please feel free to contact us via: * The project Talk pages * Email: '''support@wikilovesfolklore.org''' We are also happy to connect via an online meeting if your team would like to discuss planning or coordination in more detail. Warm regards, '''The Wiki Loves Folklore International Team''' </div> [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 14:21, 18 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Tiven2240@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/Wikipedia&oldid=29228188 --> == <span lang="ru" dir="ltr">Ежегодный пересмотр Универсального кодекса поведения и Руководства по правоприменению</span> == <div lang="ru" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> Пишу вам, чтобы сообщить о начале ежегодного пересмотра Универсального кодекса поведения (Universal Code of Conduct) и Руководства по его применению. Вы можете вносить предложения по изменениям до 9 февраля 2026 года. Это первый из нескольких этапов ежегодного пересмотра. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Дополнительную информацию и возможность присоединиться к обсуждению можно найти на странице UCoC в Мета-вики]]. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координационный комитет по Универсальному кодексу поведения]] (U4C) — это глобальная группа, деятельность которой направлена на обеспечение справедливого и последовательного применения Универсального кодекса поведения. Эта процедура ежегодного пересмотра была спланирована и реализована U4C. Получить дополнительную информацию и узнать об обязанностях U4C можно, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|ознакомившись с Уставом U4C]]. Пожалуйста, поделитесь этой информацией с другими участниками вашего сообщества там, где это уместно. — В сотрудничестве с U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|Обсуждение]])<section end="announcement-content" /> </div> 22:01, 19 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=29905753 --> == Join the sixth Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia! == <div lang="en" dir="ltr"> [[File:Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia 2026.png|right|250px|thumb|link=https://meta.wikimedia.org/wiki/Ukraine%27s_Cultural_Diplomacy_Month_2026|Join our campaign!]] {{int:please-translate}} Dear Wikipedians! [[:m:Special:MyLanguage/Wikimedia Ukraine|Wikimedia Ukraine]], in cooperation with the [[:en:Ministry of Foreign Affairs of Ukraine|MFA of Ukraine]] and [[:en:Ukrainian Institute|Ukrainian Institute]], has launched the sixth edition of writing challenge "'''[[:m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Ukraine's Cultural Diplomacy Month]]'''", which lasts from '''1st April''' until '''30th April 2026'''. The initiative aims to promote knowledge about Ukrainian culture abroad by creating and improving Wikipedia articles in multiple languages. This year marks the sixth edition of the campaign, which will focus on contemporary culture, making today’s artistic voices and practices more visible to international audiences. 🧩'''How to participate?''' Choose an article from the suggested list → Write an article in your language, or improve an existing one according to the rules → Add your contribution to the contest page and calculate your points → Win prizes and receive a certificate of participation → Become a promoter of truthful knowledge about Ukraine. 🧩'''[[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Check our main page for more information]]'''. '''If you are interested in coordinating long-term community engagement for the campaign and becoming a local ambassador, we would love to hear from you! Please let us know your interest.''' If not, then we encourage you to translate the [[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|landing page of the contest]] and [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MessageGroupStats?group=Centralnotice-tgroup-UCDM2026banner&messages=&language=en&x=D banner] into your own language. Also, we set up a [[:m:CentralNotice/Request/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|banner]] to notify users of the possibility to participate in this challenge! [[:m:User:OlesiaLukaniuk (WMUA)|OlesiaLukaniuk (WMUA)]] ([[:m:User talk:OlesiaLukaniuk (WMUA)|talk]]) 04:35, 1 April 2026 (UTC) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем OlesiaLukaniuk (WMUA)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:OlesiaLukaniuk_(WMUA)/list_of_wikis&oldid=28552112 --> == Request for comment (global AI policy) == <bdi lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Apologies for writing in English. {{int:Please-translate}} A [[:m:Requests for comment/Artificial intelligence policy|request for comment]] is currently being held to decide on a global AI policy. {{int:Feedback-thanks-title}} [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 02:58, 26 апріля 2026 (CEST) </bdi> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30424282 --> == "Філтер знеужываня" == Інтересно мі, як "[[Хоснователь:Філтер знеужываня|Філтер знеужываня]]" (а праві якым способом) здобыв права [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Шпеціална:Список_хоснователїв&group=sysop адміністратора], і то іщі із нуловым чіслом управ. Якый мать змысел бот, кедь од року 2018 не робить в общім ніч? Є то може лем наоко, жебы ся здало, же тота Вікіпедія мать хоць бы даякых адміністраторів? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 22:29, 19 мая 2026 (CEST) :Тадь ото гибы системноє конто (на профільови так и пише) на автоматичну модерацію. Пуста сторунка внескув у нього видав зато, ож технічно бот не ревертит авадь редаґує дашто, а завертат редаґованя щи сперед тым, як они ся застосувут до даякої статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:00, 19 мая 2026 (CEST) ::гм, то єм не подумав, в тім припадї вопросы одпадають. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:12, 19 мая 2026 (CEST) == <span lang="uk" dir="ltr">Час проголосувати на виборах 2026 року до U4C</span> == <div lang="uk" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> Виборців з правом голосу запрошують проголосувати на виборах 2026 до [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]] (U4C). Більше інформації, зокрема про критерії права голосу, процес голосування, інформацію про кандидатів та посилання на голосування, можна знайти на Мета-вікі на [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026|інформаційній сторінці виборів 2026]]. Голосування завершується 2 червня 2026 о [https://zonestamp.toolforge.org/1780358400 00:00 UTC]. Якщо маєте право голосу, проголосуйте, будь ласка. Результати оголосять 14 червня 2026. -- У співпраці з U4C,<section end="announcement-content" /> </div> [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 19:14, 27 мая 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30513860 --> == Migration to Parsoid == Hello everyone! I am glad to inform you that as the next step in the [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification|Parser Unification]] project, Parsoid will soon be turned on as the default article renderer on your wiki. We are gradually increasing the number of wikis using Parsoid, with the intention of making it the default wikitext parser for MediaWiki's next long-term support release. This will make our wikis more reliable and consistent for editors, readers, and tools to use, as well as making the development of future wikitext features easier. If this disrupts your workflow, don’t worry! You can still opt out through a user preference or turn Parsoid off on the current page using the Tools submenu, as described in the [[mw:Special:MyLanguage/Help:Extension:ParserMigration|Extension:ParserMigration]] documentation. It's important to notice that we've already identified a known issue in your wiki related to mixing html and wikitext table tags. In case you notice this behaviour, please follow [[mw:Parsoid/Parser_Unification/Instructions_for_editors#T417705:_Parsoid_doesn't_close_a_table_row_when_syntax_transitions_from_HTML_to_wikitext_syntax|these instructions]] to fix it. There is [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification/Confidence_Framework|more information about our roll-out strategy]] available, including the testing done before we turn on Parsoid for a new wiki. To report bugs and issues, please look at our [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification/Known_Issues|known issues]] documentation and if you found a new bug please create a phab ticket and tag the [[phab:project/view/5846|Content Transform Team in Phabricator]]. [[Хоснователь:MSantos (WMF)|MSantos (WMF)]] ([[Діскузія з хоснователём:MSantos (WMF)|діскусія]]) 10:43, 11 юнія 2026 (CEST) == <span lang="uk" dir="ltr">Міграція на Parsoid</span> == <div lang="uk" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> <em>[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation/Product and Technology/Parsoid Read Views/Read View Announcement|Читати це іншою мовою]]</em> Привіт усім! Я радий повідомити вам, що наступним кроком у проекті [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification|Уніфікація парсеру]] буде увімкнення Parsoid як типового візуалізатора статей у вашій вікі. Ми поступово збільшуємо кількість вікі, що використовують Parsoid, з наміром зробити його парсером вікітексту за замовчуванням у наступному випуску MediaWiki з довгостроковою підтримкою. Це зробить наші вікі більш надійними та узгодженими для редакторів, читачів та інструментів, а також полегшить розробку майбутніх функцій вікітексту. Якщо це шкодить вашому ходу роботи, не переживайте: ви можете вимкнути Parsoid для себе, скориставшись пунктом у підменю «Інструменти» прямо на цій сторінці, як описано у документації [[mw:Special:MyLanguage/Help:Extension:ParserMigration|Extension:ParserMigration]]. Доступна [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification/Confidence Framework|детальніша інформація про нашу стратегію розгортання]], включно з тестуванням, яке ми проводимо перед увімкненням Parsoid у новій вікі. Не вагайтесь повідомляти про баги і проблеми: спершу погляньте у нашу документацію [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification/Known Issues|відомих проблем]], і якщо ви знайшли новий баг, створіть для нього нове завдання на Фабрикаторі і тегніть в ньому [[phab:project/view/5846|Content Transform Team]]. <section end="announcement-content" /> </div> <bdi lang="en" dir="ltr">[[mw:User:ABreault (WMF)|Content Transform Team]]</bdi> 00:30, 13 юнія 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем ABreault (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Wikimedia_Foundation/Product_and_Technology/Parsoid_Read_Views/2026-06-15_Wikipedias&oldid=30671393 --> :Добре [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:28, 21 юнія 2026 (CEST) == Новый Главный бук == Зачну з того, ож типирішньый главный бук є доста архаичным и прыжавучым про нову чилядь. Типирішньый бук за 15 году лем тай утратив актуалность, бо банално не приспособленый до темної темы тай телефону, має малу кваліту образку, тай вцілому, ун доста кривый, што прыжат людий и дає проєктови ищи гуршу репутацію. Тож ищи гуд типирь мы з Halajkovič'ом рішили зробити новый варіянт бока, котрый буде духовно наслідовати типирішньому інтерфийсу, айбо буде вызерати ліпше. Тогды же я зробив варіянт, котрый переосмысльовав старый дізайн, на основі того же дізайна, Halajkovič переробив дізайн з нулы, айбо проєкт ся лишив на гуд, онь до днись, кой мы убєденили сме обадві вирзії бока. [[Користувач:LYTMAN/Тест]] сись варіянт файно вырішив всі проблемы старого бока, став візуално ліпше, при тум не стратив юзабіліту. Ци не против вы, замінити типирішньый Главный бук на сись варіянт? [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 23:40, 21 юнія 2026 (CEST) ==== За ==== # [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:41, 21 юнія 2026 (CEST) # [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:46, 21 юнія 2026 (CEST) #[[Хоснователь:Obelick09|Obelick09]] ([[Діскузія з хоснователём:Obelick09|діскусія]]) 07:43, 22 юнія 2026 (CEST) #[[Хоснователь:Saphu rue|Saphu rue]] ([[Діскузія з хоснователём:Saphu rue|діскусія]]) 15:27, 23 юнія 2026 (CEST) ==== Против ==== 1. Аж головна сторінка постара технолоґічно, чом бы ю не адаптовати? Ваш варіант дуже далекый, не вижу, обы ун «духовно наслідовав». Наспак, усі елементы стали єднакі и дуже білі (а на моюм компютері чорні, бо штось ищи й не фунґує як бы мало быти). :: Туй маєте (подля мене) файні приклады — усі responsive: :: [https://en.wikipedia.org Анґлійська Вікіпедія] :: [https://he.wikipedia.org Іврітська Вікіпедія] :: [https://hr.wikipedia.org Горватська Вікіпедія] :: [https://jv.wikipedia.org Яванська Вікіпедія] :: --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:23, 23 юнія 2026 (CEST) :Проблема з темнов темов и даякі малі проблемы управлині. [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 13:33, 2 юлія 2026 (CEST) 2. Русины тыж суть «доста архаичны», зато они за тоты рокы створили 10000 статей и ''Головна сторона'' их нич не «прыжала». Не мали ниякый интерес до «темної темы» и не здогадовали ся, же тот «варіянт доста кривый». А «про нову чилядь» треба знати, же Википедия мать свои правила, котрых ся треба держати. А Русины мають кодификованый язык, словникы и граматикы, котры треба честовати, жебы не достати «ищи гуршу репутацію». --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 21:17, 24 юнія 2026 (CEST) :1. Як исе скапчано з главным боком? Туй ани обєктівної, ани субєктівної крітікы конкретно главного бока я не вчув им. Я лиш увидів, што вы просто не хочете міняти, "бо вно й так робит", хоть и бук обєктівно застарів, и хоть исе не майглавноє, што гія вчинити в нашуй вікі, айбо сяка зміна є лем плусом, тым булше, кой вже робота вчинена. :2. Про мене русины то не лем архаична чилядь, ай молоді люде, котрі в основнум ся хоснувут телефонами, котрі професіонално ся хоснувут компютерами, котрым важна не лем издобность, ай естетічна часть інтерфийса, тым булше, кой такой мало не вшиткі вікії за 15 году пушли вперед и "нова чилядь" привыкла видіти нормалный бук. :3. Русины то не лем діды з рузных орґанізацій, котрі ся розумівут в етимолоґії. Ай проста чилядь, котра не знає, што такоє ять, як фунґує твирьдый знак, и чого ниґде ниє буквы ґ. Аж ся орьєнтовати на основну авдіторію, то єсть, на булшость простых русину, та може бы добрі писати языком, котрого вни порозумівут? Не ґраматіков Гарайды, котра была булше 80 году типирь, не казковым нереалным койне, не пряшувськым стандартом, котрого наші за свову бисіду не гет біжат принимати, а простов бисідов. Якый хосен из літературного языка, котрый мертвый и не воскресне, доку руснацька бисіда ся не зачне вчити у вошколах. Тай не знаву, до чого се было, кой и так главный бук писаный по пряшувськы. :4. Якых 10 тисяч статий? Три з половинов тисячі пустых статий за даты, тисяча боку з шаблоном стрыжень, тай щи дакулько тисяч, котрым хыбит тот шаблон. А з нормалных статий, може, дай Бог, тисячі 3, тай то часть из них писана хоть як, а часть ґраматиков, котру не каждый порозуміє (тов же Гарайды, по пряшувськы, по лемкувськы й по бачванськы). :5. Я честуву тоту ґраматіку, котров пишу ([https://rusynsociety.com/універзалный-пудкарпатськый-русинсь/ УПРС]). Айно, вна не кодіфікована, айбо ю чилядь май принимат, бо вна показує, як годен вызерати народный варіянт літературного русинського писма, и ю годен читати каждый в пудкарпатьови, а за койне гія забыти. И я радый, ож така ґраматіка є, бо чилядь, котра хоче писати "по нашому", годна тото робити унормовано, а не хоть як, авадь ґраматиков, яка до зуправдного '''живого''' писма русину нич не має. Вы самі ся не додержуєте тої ґраматикы, котров пишете. Чого не кладите твирьді знакы, нашто записуєте рефликсію о*, чом записуєте кы гы хы, а не ки ги хи? [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 02:06, 27 юнія 2026 (CEST) ==== Здержу ся ==== == RFC about AI-generated content in Wikimedia Commons == <bdi lang="en" dir="ltr">Apologies for writing in English, please help translate this message to your language. You are invited to participate in a [[c:Commons:Requests for comment/Policy update for AI content|request for comment on Wikimedia Commons about a policy update for AI content]]. This may affect files that are uploaded to Wikimedia Commons for use on this project. Thank you. [[m:User:Codename Noreste|Codename Noreste]] ([[m:User talk:Codename Noreste|діскусія]])</bdi> 19:11, 23 юнія 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30513860 --> == <span lang="ru" dir="ltr">Размещение ссылок на контакты по вопросам права и безопасности в нижнем колонтитуле вашего вики-проекта</span> == <div lang="ru" dir="ltr"> <section begin="Message"/> '''Контакты по вопросам права и безопасности''' Дорогие участники сообщества, Фонд Викимедиа сформировал [[wmf:Special:MyLanguage/Legal:Wikimedia Foundation Legal and Safety Contact Information|единую страницу с контактами по вопросам права и безопасности]] для размещения в нижних колонтитулах ваших проектов соответствующих ссылок на нее, чтобы обеспечить доступ к достоверной юридической информации. Это нормативное требование. Мы уже разместили эти ссылки в английском, немецком, итальянском, испанском и других проектах Википедии, и мы также скоро добавим это и в ваш вики-проект. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_and_Safety_Contacts_FAQ|Пожалуйста, ознакомьтесь более подробно на странице проекта]] и оставляйте любые комментарии в этой ветке или на [[m:Special:MyLanguage/Talk:Wikimedia Foundation Legal and Safety Contacts FAQ|странице обсуждений]]. <section end="Message"/> </div> -- [[User:Sannita (WMF)|User:Sannita (WMF)]] ([[User talk:Sannita (WMF)|talk]]) 15:30, 25 юнія 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Sannita (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Sannita_(WMF)/Mass_sending_test&oldid=30731267 --> == Request for comment (the future of Abstract Wikipedia) == <bdi lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Apologies if this has not yet been translated into your wiki's language. {{int:Please-translate}} You are invited to voice your opinions in a [[:m:Requests for comment/The future of Abstract Wikipedia|request for comment about the future of Abstract Wikipedia]]. {{Int:Feedback-thanks-title}} [[:m:User:Kowal2701|Kowal2701]] ([[:m:User talk:Kowal2701|talk]]) 14:24, 24 юлія 2026 (CEST) </bdi> <!-- Повідомлення надіслано користувачем DreamRimmer@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30513860 --> == Context of the situation with Rue323 == This is me trying to provide context of the situation we have in our tiny Rusyn Wikipedia for non-Rusyn speakers in case any questions arise from stewards and other cross-wiki users with administrative access. For roughly two years there has been a user editing Rusyn Wikipedia, first under the account @[[Хоснователь:Іван Романеску|Іван Романеску]], then @[[Хоснователь:Іван Романескош|Іван Романескош]], then the current @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] (which was initially nicknamed ''Бойкыня Босорканя'' and was a sockpuppetry attempt). They have produced over a hundred new pages and have been repeatedly called out for low-quality edits and new page creations, including by an ex-administrator Engelseziekte, who nicely asked them to clean up the mess (see [https://rue.wikipedia.org/wiki/Діскузія_з_хоснователём:Rue323#Проблемні_статі|this talk page]]). Numerous people have tried to reason with them on multiple occasions. While a lot of their edits could be taken in good faith, Rusyn Wikipedia simply lacks the resources to go over these articles en masse and make them at least decent, and @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]], despite agreeing to fix the damage they have caused years ago, seems to keep making new articles instead of fixing the old ones; worse yet, their new articles often repeat the same things they have been warned about over and over again: such as pulling untranslated (see e.g. [https://rue.wikipedia.org/wiki/Diabolo_menthe Diabolo menthe], [https://rue.wikipedia.org/wiki/Жупа_Мараморош_(Чехословеньско) Жупа Мараморош (Чехословеньско)]) or unsourced content ([https://rue.wikipedia.org/wiki/Ґут Ґут], [https://rue.wikipedia.org/wiki/Чонкаш Чонкаш]) from other Wikipedias and leaving stubs. They were told about citing sources, encyclopedic style, and other aspects of editing Wikipedia, again, on multiple occasions. I am still slowly fixing their 2024–2025 stuff myself, but the rate at which they produce new low-quality edits seems to completely outpace me. They also either completely ignore any feedback at this point, talk back in a pretty uncourteous manner seemingly not intending to change anything (see e.g. [https://rue.wikipedia.org/wiki/Діскузія_з_хоснователём:Rue323#c-Rue323-20260831212500-Flipdot-20260831172400 this reply]) or even revert/blank talk pages (e.g. [https://rue.wikipedia.org/wiki/Діскузія:Birthdays_the_Beginning these 3 reverts] of my talk page comment asking them to experiment with articles in sandboxes or local files instead of making new untranslated/empty pages in the main namespace). [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:04, 18 септембра 2026 (CEST) obrtcve90h0r8u4vz9nu4fap066fu4c 10 2076 169834 10137 2026-09-18T16:21:34Z Flipdot 23893 169834 wikitext text/x-wiki {{#switch:{{{3|}}} | 1 | #default = [[Давньогрецькый язык|ст.-гр.]]&#32; | 2 = [[Давньогрецькый язык|ст.-ґр.]]&#32; | 3 = [[Давньогрецькый язык|дгр.]]&#32; | 0 = | custom = {{{4|}}} }}{{#if:{{{1|}}}|{{lang|grc|{{{1|}}}}}}}{{#if:{{{2|}}}| ''{{lang|grc-Latn|{{{2|}}}}}''}}<!-- --><noinclude>{{Documentation}}</noinclude> 78wn1c2sau1yyvu89cox97z1i6iitac 169835 169834 2026-09-18T16:22:07Z Flipdot 23893 169835 wikitext text/x-wiki {{#switch:{{{3|}}} | 1 | #default = [[Давньогрецькый язык|ст.-гр.]]&#32; | 2 = [[Давньогрецькый язык|ст.-ґр.]]&#32; | 3 = [[Давньогрецькый язык|дгр.]]&#32; | 0 = | custom = {{{4|}}} }}{{#if:{{{1|}}}|{{lang|grc|{{{1|}}}}}}}{{#if:{{{2|}}}|&#32;''{{lang|grc-Latn|{{{2|}}}}}''}}<!-- --><noinclude>{{Documentation}}</noinclude> hsumydaflppvjdbmtz2y9p9dxbogcpv 10 2141 169832 163914 2026-09-18T16:20:00Z Flipdot 23893 169832 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#if:{{{1|}}} | {{#if:{{{2|}}} | {{#switch:{{{1|1}}} | 1 = [[Словеньскый язык|сл.]] ''{{Lang|sk|{{{2}}}}}'' | 2 = [[Словеньскый язык|слов.]] ''{{Lang|sk|{{{2}}}}}'' | #default = {{{1}}} ''{{Lang|sk|{{{2}}}}}'' }} | [[Словеньскый язык|сл.]] ''{{{1}}}'' }} | [[Словеньскый язык|сл.]] }}</includeonly><noinclude> [[Category:Шаблоны языків|sk]] {{documentation}} </noinclude> 9lpw2208elkg914fvoat0vghzy9egs9 169833 169832 2026-09-18T16:21:08Z Flipdot 23893 169833 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#if:{{{1|}}} | {{#if:{{{2|}}} | {{#switch:{{{1|1}}} | 1 = [[Словеньскый язык|слов.]] ''{{Lang|sk|{{{2}}}}}'' | 2 = [[Словеньскый язык|словац.]] ''{{Lang|sk|{{{2}}}}}'' | #default = {{{1}}} ''{{Lang|sk|{{{2}}}}}'' }} | [[Словеньскый язык|слов.]] ''{{{1}}}'' }} | [[Словеньскый язык|слов.]] }}</includeonly><noinclude> [[Category:Шаблоны языків|sk]] {{documentation}} </noinclude> 8rj65w483ztxywlxfrg5gv228n5ry32 8 3344 169869 116496 2026-09-18T21:22:17Z NguoiDungKhongDinhDanh 23086 Remove deprecated option. See [[:phab:T298199|T298199]] for more information. ([[:m:GS|global sysop]] action) 169869 wikitext text/x-wiki == interface-gadgets == * purgetab[dependencies=mediawiki.util]|purgetab.js * HotCat|HotCat.js * mark-disambigs|lib-beau.js|mark-disambigs.js|mark-disambigs.css == editing-gadgets == * wikEd|wikEd.js == admin-gadgets == * CleanDeleteReasons|CleanDeleteReasons.js hvxh0uratahvmdg87jttribnxgq21un 0 3432 169842 162377 2026-09-18T18:41:49Z Igor Kercsa 5504 /* Ґеоґрафія */ мала оправа 169842 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{НП|статус=місто|русинське iмя=Пряшів|оригинальное название={{lang-sk|Prešov}}|ерб=Coat of Arms of Prešov.svg|застава=Presov-presov-flag.svg|население=82 286 (31.12.2023)|дата основания=1247|первое упоминание=[[1345]]|сайт=http://www.presov.sk/|площадь=71,18|плотность=1191,21}} '''Пря́шів''' ('''Прешов'''; {{lang-sk|Prešov}} {{IPA2|ˈpreʂɔw}} {{audio|Presov.ogg|высловность}}, {{lang-de|Eperies, Preschau}}, {{lang-hu|Eperjes}}, {{lang-uk|Пряшів}}, {{lang-la|Fragopolis, Eperiessinum}}) — [[місто]] на выходї [[Словеньско|Словеньска]], адміністратівный центер [[окрес Пряшів|Пряшівского окресу]] і [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]]. На конець року 2023 має 82 286 обывателїв, і є третїм найлюднїшым [[Міста Словеньска|містом на Словеньску]]. == Походжіня назвы == Леґенда повідать, же кедь ся в 12. сторочу мадярьскый краль [[Бело II. Слїпый]] стримовав у тім краю, стратив ся своёй дружынї. Глядавші стежкы ку допроводу собі спрагу і голод одганяв ягодами, якы у тых кончінах росли у великім множестві. Як ёго вечур нашли рытїре з дружыны, краль вырїшыв назвати недалеке село подля ягід. З історічного погляду тота леґенда не мать достовірну основу. Назва ''Пряшів'' ся обявує од 16. стороча. == Ґеоґрафія == Пряшів положеный во выходній части [[Словеньско|Словеньска]], на березї рікы [[Торіса]] і має розлогу 71,18 км². Місто лежыть в Пряшівскій котлинї, котра окружена Славковскыма горами на западї і Шарішскым хребтом на выходї. Высота міста має 250 метрів над уровнём моря, што надає ёму характерный горбистый терен. Найвысшым містом в околіцях є горб Калварія, котрый суть знамым містом паломництва. Пряшів має мірный клімат з теплыма лїтами і холодныма зимами. Середнї літнї температуры сягають коло 19-20 °C, а зимнї около -2 °C. Місто ся находить в котлї з природнов охранов од сильных вітрїв, але часто з доджыма, переважно в лїтнї місяцї.<ref>[https://www.presov.sk/ Prešov]</ref> == Історія == [[Файл:Presov10Slovakia43.JPG|left|thumb|Історічны містьскы домы]] Початкы населїня той теріторії ідуть аж до [[Камяна доба|добы камяной]], о чім свідчать вызначны археолоґічны обявы, найджены в долинї потока Делня. Далшы стопы екзістенції населїня теріторії днешнёго Пряшова походять з [[Бронзова доба|добы бронзовой]], коли гев были обявены бронзовы предметы, кераміка а і желїзный ножык і ігліцї. Найджіня золотых і стріберных мінц належыть ку дуже цїнным доказам о екзістенції господарьскых стыків той теріторії з [[Римска империя|Римсков рішов]]. Історічно доложене є і населїня теріторії Пряшова [[Славяне|Славянами]] з перелому 8. і 9. стороча. На початку 12. стороча была тота теріторія зачленена до [[Мадярске кральовство|мадярьского штату]]. Перше писемне спомянутя Пряшова ся находить в листинї краля [[Бело IV.|Бела IV.]] з року 1247. У тім самім сторочу року 1299 удїлив краль [[Андрій III.]] Пряшову містьскы права, котры розшырив краль [[Людовит I.]] в року 1374, і тым ся місто Пряшів стало [[слободне кралёвске місто|слободным кралёвскым містом]]. В 14. і 15. сторочу місто зажыло міморядный господарьскый росквіт, основали ся ту [[цех]]ы (скоряницькый, ковальскый і под.) і в тім часї ту жыло веце 2000 людей обсягуючіх ся переважно ремеслом. В роцї 1455 дістало місто од краля [[Ладїслав Погробок|Ладїслава Погробка]] свій першый містьскый ерб. Дякуючі господарьскій просперітї міста 15. стороча значіло і розвой ставебного руху, котре ся одзеркалїло і на гоносній архітектурї міщаньскых домів. Вывой міста в 16. і 17. сторочу овпливнили поступно [[Реформация|реформація]] і антігабсбурьскы повстаня. Місто постигли і жывелны погромы, мор, пожары і пропад міста ся проглубовав. До історії ся записав і рік 1687 знамый як [[пряшівскы яткы]], коли были на пляцї круто поправены 24 міщане за підпору [[Імріх Текелі|Імріха Текеліго]], ведучім антігабсбурьского повстаня як варованя про другых. Місто ся ожывило кінцём 18. і початком 19. стороча, коли ся жытельство Пряшова доповнило пристяговалцями з другых міст. Зряджінём [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|ґрекокатолицькой єпархії]] в роцї 1816 гев зачало приходити векше чісло [[Русины|Русинів]] і кінцём 18. стороча ту выникла і вызначна [[Евреи|жыдівска]] комуніта. Велике господарьске значіня про місто мала і выроба солї і зато в 19. сторочу быв застарїлый способ здобываня солї нагородженый модернїшым шырокым комплексом. В той період актівно ся розвивала културна і наукова чінность. Пряшів став центром русиньской културы і народны оброджованы чінности. В роцї 1848, почас револючных подїй в Австрійскій ріші, містьскы Русины актівізовали свої силы, штобы підпоровати свої народны права і автономію. === Перегляд вызначных історічных подїй === * 4.-5. стороча — приход [[Славяне|Славян]] на теріторію Пряшова. * 1247 – перше писемне спомянутя Пряшова. * 1299 – удїлїня містьскых прав угорьскым крялём [[Андрій III.|Андріём III.]]. * 1412 (80. рокы 15. стороча) – Пряшів належыть до Пентаполітаны (союз 5 кралёвскых міст – Пряшів, [[Кошіцї]], [[Бардеёв]], [[Левоча]], [[Сабінов]]). * 1429 – перше спомянутя містьской школы в Пряшові. * 1453 – першый ерб Пряшова. * 1455 – удїлїня права міста Пряшів орґанізовати шторічный триднёвый ярмак (од краля [[Ладїслав Погробок|Ладїслава В. Погробка]]). * 1502 – 1505 – початок будованя Дому св. Николая. * 1667 – Колеґіум в Пряшові, протестантьскый едукачный центер [[Верьхнє Угорьско|верьхнёго Угорьска]], Народна културна памятка. * 1687 – [[Пряшівскы яткы|Караффовы яткы]], 24 поправеных міщанів. * 1703 – початок найвекшого антігабсбурьского повстаня на чолї з [[Франтїшек II. Ракоці|Франтїшком II. Ракоціём]]. * Конець 18. стороча – першы [[Жыде]] пришли до Пряшова. * 1816 – Пряшів ся ставать резіденціов самостатного [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|ґрекокатолицького єпіскопства]]. * 1848 – ставляня 1. жыдівской [[Синаґоґа|сінаґоґы]]. * 1886, 1887 – великы ничівы пожары постигують Пряшів. * 16.6.1919 – з балкона радніцї была выголошена [[Словеньска Советьска Републіка|Словеньска совєтьска републіка]], котра потім выголосила своїм головным містом Пряшів. * 1923-24 – ставляня сецесной будовы Босаковой банкы. * 19.1.1945 – ослободжіня Пряшова [[Червена армада|Червенов армадов]], конець [[Друга світова война|2. світовой войны]]. * 1950 – центер ся ставать містьсков памятковов резерваціов. * 1972 – Солівары ся ставають народнов културнов памятков. == Обывательство == {{SK|pop}} Народностне зложіня ([[2011]]): * [[Словаци]]&nbsp;— 81.14 % * [[Циґане]] (Ромы)&nbsp;— 1.70 % * [[Русины]]&nbsp;— 1.59 % * [[Українцї]]&nbsp;— 0,7 % * [[Чехы]]&nbsp;— 0.48 % * [[Мадяре]]&nbsp;— 0.14 % * іншы&nbsp;— 13.8 % === Проценты реліґій === У період меджі 1880 і 2011 роками є ту ясны Реліґійне (Набоженьске) зложіня ([[2007]] p.): * [[Римокатолицька церьков|римокатолици]]&nbsp;— 66,77 %, * [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолици]]&nbsp;— 4,82 %, * [[Протестантство|протестанты]] (євангелици)&nbsp;— 4,82 %, * [[Православна церьков|православны]]&nbsp;— 1,68 %, * [[гуситы]]&nbsp;— 0,03 %, * [[Атеізм|атеісты]] або іншы&nbsp;— 16,66 % == Културны памяткы == [[File:Slovakia_Presov_694.JPG|thumb|Ґрекокатолицькый архієпіскоп і митрополія і тыж катедралный храм на Головній уліцї.]] [[File:Presov Slovakia 2091.JPG|thumb|[[Театер Александра Духновіча|театер Александра Духновіча]].]] === Храмы === У містї є [[Римокатолицька церьков|римокатолицькый]] храм св. Мікулаша з 1. пол. 14.ст., римокатолицькый франтішканьскый костол св. Йозефа, [[ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькый]] храм св. Йоана Хрестителя, [[Православна церьков|православный]] храм св. Александра Невского з 1950 р. == Ґалерія == <gallery> File:Christmas, Prešov 21 Slovakia 25.jpg File:Christmas, Prešov 21 Slovakia 7.jpg File:Christmas, Prešov 21 Slovakia 27.jpg File:Christmas, Prešov 21 Slovakia.3.jpg File:Mural, Prešov 21 Slovakia 3.jpg File:Vianočná výzdoba, Prešov 20 Slovakia 15.jpg File:Vianočná výzdoba na Solivare, Prešov 20 Slovakia 5.jpg File:Advent. Eperia night Prešov 21 Slovakia.jpg File:Bulharská, Prešov 21 Slovakia 6.jpg File:Pápež, Prešov 2021 Slovakia 28.jpg File:Pápež František. Prešov 21 Slovakia 38.jpg File:Christmas, Prešov 22 Slovakia 23.jpg File:Christmas, Prešov 22 Slovakia 13.jpg File:Christmas, Prešov 22 Slovakia 43.jpg File:Pavlovičovo námestie, Prešov 23 Slovakia 4.jpg File:Vianočná výzdoba, Weberova. Prešov 22 Slovakia 2.jpg </gallery> == См. тыж == * [[Пряшӯвська Русь|Пряшівська Русь]] == Референції == {{reflist}} {{Окрес Пряшів}} [[Катеґорія:Міста Словеньска]] [[Катеґорія:Пряшів]] [[Катеґорія:Пряшівскый край]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] 0zsle5kwevfj801olvvgzkp20niuo5i 169852 169842 2026-09-18T19:47:21Z Igor Kercsa 5504 /* Ґеоґрафія */ мала оправа 169852 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{НП|статус=місто|русинське iмя=Пряшів|оригинальное название={{lang-sk|Prešov}}|ерб=Coat of Arms of Prešov.svg|застава=Presov-presov-flag.svg|население=82 286 (31.12.2023)|дата основания=1247|первое упоминание=[[1345]]|сайт=http://www.presov.sk/|площадь=71,18|плотность=1191,21}} '''Пря́шів''' ('''Прешов'''; {{lang-sk|Prešov}} {{IPA2|ˈpreʂɔw}} {{audio|Presov.ogg|высловность}}, {{lang-de|Eperies, Preschau}}, {{lang-hu|Eperjes}}, {{lang-uk|Пряшів}}, {{lang-la|Fragopolis, Eperiessinum}}) — [[місто]] на выходї [[Словеньско|Словеньска]], адміністратівный центер [[окрес Пряшів|Пряшівского окресу]] і [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]]. На конець року 2023 має 82 286 обывателїв, і є третїм найлюднїшым [[Міста Словеньска|містом на Словеньску]]. == Походжіня назвы == Леґенда повідать, же кедь ся в 12. сторочу мадярьскый краль [[Бело II. Слїпый]] стримовав у тім краю, стратив ся своёй дружынї. Глядавші стежкы ку допроводу собі спрагу і голод одганяв ягодами, якы у тых кончінах росли у великім множестві. Як ёго вечур нашли рытїре з дружыны, краль вырїшыв назвати недалеке село подля ягід. З історічного погляду тота леґенда не мать достовірну основу. Назва ''Пряшів'' ся обявує од 16. стороча. == Ґеоґрафія == Пряшів положеный во выходній части [[Словеньско|Словеньска]], на березї рікы [[Торіса]] і має розлогу 71,18 км². Місто лежыть в Пряшівскій котлинї, котра окружена Славковскыма горами на западї і Шарішскым хребтом на выходї. Высота міста має 250 метрів над уровнём моря, што надає ёму характерный горбистый терен. Найвысшым містом в околіцях є горб Калварія, знамый обєкт паломництва. Пряшів має мірный клімат з теплыма лїтами і холодныма зимами. Середнї літнї температуры сягають коло 19-20 °C, а зимнї около -2 °C. Місто ся находить в котлї з природнов охранов од сильных вітрїв, але часто з доджами, переважно в лїтнї місяцї.<ref>[https://www.gopresov.sk/zaujimavosti/geografia/ Geografia Prešova]</ref> == Історія == [[Файл:Presov10Slovakia43.JPG|left|thumb|Історічны містьскы домы]] Початкы населїня той теріторії ідуть аж до [[Камяна доба|добы камяной]], о чім свідчать вызначны археолоґічны обявы, найджены в долинї потока Делня. Далшы стопы екзістенції населїня теріторії днешнёго Пряшова походять з [[Бронзова доба|добы бронзовой]], коли гев были обявены бронзовы предметы, кераміка а і желїзный ножык і ігліцї. Найджіня золотых і стріберных мінц належыть ку дуже цїнным доказам о екзістенції господарьскых стыків той теріторії з [[Римска империя|Римсков рішов]]. Історічно доложене є і населїня теріторії Пряшова [[Славяне|Славянами]] з перелому 8. і 9. стороча. На початку 12. стороча была тота теріторія зачленена до [[Мадярске кральовство|мадярьского штату]]. Перше писемне спомянутя Пряшова ся находить в листинї краля [[Бело IV.|Бела IV.]] з року 1247. У тім самім сторочу року 1299 удїлив краль [[Андрій III.]] Пряшову містьскы права, котры розшырив краль [[Людовит I.]] в року 1374, і тым ся місто Пряшів стало [[слободне кралёвске місто|слободным кралёвскым містом]]. В 14. і 15. сторочу місто зажыло міморядный господарьскый росквіт, основали ся ту [[цех]]ы (скоряницькый, ковальскый і под.) і в тім часї ту жыло веце 2000 людей обсягуючіх ся переважно ремеслом. В роцї 1455 дістало місто од краля [[Ладїслав Погробок|Ладїслава Погробка]] свій першый містьскый ерб. Дякуючі господарьскій просперітї міста 15. стороча значіло і розвой ставебного руху, котре ся одзеркалїло і на гоносній архітектурї міщаньскых домів. Вывой міста в 16. і 17. сторочу овпливнили поступно [[Реформация|реформація]] і антігабсбурьскы повстаня. Місто постигли і жывелны погромы, мор, пожары і пропад міста ся проглубовав. До історії ся записав і рік 1687 знамый як [[пряшівскы яткы]], коли были на пляцї круто поправены 24 міщане за підпору [[Імріх Текелі|Імріха Текеліго]], ведучім антігабсбурьского повстаня як варованя про другых. Місто ся ожывило кінцём 18. і початком 19. стороча, коли ся жытельство Пряшова доповнило пристяговалцями з другых міст. Зряджінём [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|ґрекокатолицькой єпархії]] в роцї 1816 гев зачало приходити векше чісло [[Русины|Русинів]] і кінцём 18. стороча ту выникла і вызначна [[Евреи|жыдівска]] комуніта. Велике господарьске значіня про місто мала і выроба солї і зато в 19. сторочу быв застарїлый способ здобываня солї нагородженый модернїшым шырокым комплексом. В той період актівно ся розвивала културна і наукова чінность. Пряшів став центром русиньской културы і народны оброджованы чінности. В роцї 1848, почас револючных подїй в Австрійскій ріші, містьскы Русины актівізовали свої силы, штобы підпоровати свої народны права і автономію. === Перегляд вызначных історічных подїй === * 4.-5. стороча — приход [[Славяне|Славян]] на теріторію Пряшова. * 1247 – перше писемне спомянутя Пряшова. * 1299 – удїлїня містьскых прав угорьскым крялём [[Андрій III.|Андріём III.]]. * 1412 (80. рокы 15. стороча) – Пряшів належыть до Пентаполітаны (союз 5 кралёвскых міст – Пряшів, [[Кошіцї]], [[Бардеёв]], [[Левоча]], [[Сабінов]]). * 1429 – перше спомянутя містьской школы в Пряшові. * 1453 – першый ерб Пряшова. * 1455 – удїлїня права міста Пряшів орґанізовати шторічный триднёвый ярмак (од краля [[Ладїслав Погробок|Ладїслава В. Погробка]]). * 1502 – 1505 – початок будованя Дому св. Николая. * 1667 – Колеґіум в Пряшові, протестантьскый едукачный центер [[Верьхнє Угорьско|верьхнёго Угорьска]], Народна културна памятка. * 1687 – [[Пряшівскы яткы|Караффовы яткы]], 24 поправеных міщанів. * 1703 – початок найвекшого антігабсбурьского повстаня на чолї з [[Франтїшек II. Ракоці|Франтїшком II. Ракоціём]]. * Конець 18. стороча – першы [[Жыде]] пришли до Пряшова. * 1816 – Пряшів ся ставать резіденціов самостатного [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|ґрекокатолицького єпіскопства]]. * 1848 – ставляня 1. жыдівской [[Синаґоґа|сінаґоґы]]. * 1886, 1887 – великы ничівы пожары постигують Пряшів. * 16.6.1919 – з балкона радніцї была выголошена [[Словеньска Советьска Републіка|Словеньска совєтьска републіка]], котра потім выголосила своїм головным містом Пряшів. * 1923-24 – ставляня сецесной будовы Босаковой банкы. * 19.1.1945 – ослободжіня Пряшова [[Червена армада|Червенов армадов]], конець [[Друга світова война|2. світовой войны]]. * 1950 – центер ся ставать містьсков памятковов резерваціов. * 1972 – Солівары ся ставають народнов културнов памятков. == Обывательство == {{SK|pop}} Народностне зложіня ([[2011]]): * [[Словаци]]&nbsp;— 81.14 % * [[Циґане]] (Ромы)&nbsp;— 1.70 % * [[Русины]]&nbsp;— 1.59 % * [[Українцї]]&nbsp;— 0,7 % * [[Чехы]]&nbsp;— 0.48 % * [[Мадяре]]&nbsp;— 0.14 % * іншы&nbsp;— 13.8 % === Проценты реліґій === У період меджі 1880 і 2011 роками є ту ясны Реліґійне (Набоженьске) зложіня ([[2007]] p.): * [[Римокатолицька церьков|римокатолици]]&nbsp;— 66,77 %, * [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолици]]&nbsp;— 4,82 %, * [[Протестантство|протестанты]] (євангелици)&nbsp;— 4,82 %, * [[Православна церьков|православны]]&nbsp;— 1,68 %, * [[гуситы]]&nbsp;— 0,03 %, * [[Атеізм|атеісты]] або іншы&nbsp;— 16,66 % == Културны памяткы == [[File:Slovakia_Presov_694.JPG|thumb|Ґрекокатолицькый архієпіскоп і митрополія і тыж катедралный храм на Головній уліцї.]] [[File:Presov Slovakia 2091.JPG|thumb|[[Театер Александра Духновіча|театер Александра Духновіча]].]] === Храмы === У містї є [[Римокатолицька церьков|римокатолицькый]] храм св. Мікулаша з 1. пол. 14.ст., римокатолицькый франтішканьскый костол св. Йозефа, [[ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькый]] храм св. Йоана Хрестителя, [[Православна церьков|православный]] храм св. Александра Невского з 1950 р. == Ґалерія == <gallery> File:Christmas, Prešov 21 Slovakia 25.jpg File:Christmas, Prešov 21 Slovakia 7.jpg File:Christmas, Prešov 21 Slovakia 27.jpg File:Christmas, Prešov 21 Slovakia.3.jpg File:Mural, Prešov 21 Slovakia 3.jpg File:Vianočná výzdoba, Prešov 20 Slovakia 15.jpg File:Vianočná výzdoba na Solivare, Prešov 20 Slovakia 5.jpg File:Advent. Eperia night Prešov 21 Slovakia.jpg File:Bulharská, Prešov 21 Slovakia 6.jpg File:Pápež, Prešov 2021 Slovakia 28.jpg File:Pápež František. Prešov 21 Slovakia 38.jpg File:Christmas, Prešov 22 Slovakia 23.jpg File:Christmas, Prešov 22 Slovakia 13.jpg File:Christmas, Prešov 22 Slovakia 43.jpg File:Pavlovičovo námestie, Prešov 23 Slovakia 4.jpg File:Vianočná výzdoba, Weberova. Prešov 22 Slovakia 2.jpg </gallery> == См. тыж == * [[Пряшӯвська Русь|Пряшівська Русь]] == Референції == {{reflist}} {{Окрес Пряшів}} [[Катеґорія:Міста Словеньска]] [[Катеґорія:Пряшів]] [[Катеґорія:Пряшівскый край]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] ny9h3stpzaczjw53qywso5b4klalgwo 169858 169852 2026-09-18T20:16:26Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 169858 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{ІСОА}} '''Пря́шів''' ('''Прешов'''; {{lang-sk|Prešov}} {{IPA2|ˈpreʂɔw}} {{audio|Presov.ogg|высловность}}, {{lang-de|Eperies, Preschau}}, {{lang-hu|Eperjes}}, {{lang-uk|Пряшів}}, {{lang-la|Fragopolis, Eperiessinum}}) — [[місто]] на выходї [[Словеньско|Словеньска]], адміністратівный центер [[окрес Пряшів|Пряшівского окресу]] і [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]]. На конець року 2023 має 82 286 обывателїв, і є третїм найлюднїшым [[Міста Словеньска|містом на Словеньску]]. == Походжіня назвы == Леґенда повідать, же кедь ся в 12. сторочу мадярьскый краль [[Бело II. Слїпый]] стримовав у тім краю, стратив ся своёй дружынї. Глядавші стежкы ку допроводу собі спрагу і голод одганяв ягодами, якы у тых кончінах росли у великім множестві. Як ёго вечур нашли рытїре з дружыны, краль вырїшыв назвати недалеке село подля ягід. З історічного погляду тота леґенда не мать достовірну основу. Назва ''Пряшів'' ся обявує од 16. стороча. == Ґеоґрафія == Пряшів положеный во выходній части [[Словеньско|Словеньска]], на березї рікы [[Торіса]] і має розлогу 71,18 км². Місто лежыть в Пряшівскій котлинї, котра окружена Славковскыма горами на западї і Шарішскым хребтом на выходї. Высота міста має 250 метрів над уровнём моря, што надає ёму характерный горбистый терен. Найвысшым містом в околіцях є горб Калварія, знамый обєкт паломництва. Пряшів має мірный клімат з теплыма лїтами і холодныма зимами. Середнї літнї температуры сягають коло 19-20 °C, а зимнї около -2 °C. Місто ся находить в котлї з природнов охранов од сильных вітрїв, але часто з доджами, переважно в лїтнї місяцї.<ref>[https://www.gopresov.sk/zaujimavosti/geografia/ Geografia Prešova]</ref> == Історія == [[Файл:Presov10Slovakia43.JPG|left|thumb|Історічны містьскы домы]] Початкы населїня той теріторії ідуть аж до [[Камяна доба|добы камяной]], о чім свідчать вызначны археолоґічны обявы, найджены в долинї потока Делня. Далшы стопы екзістенції населїня теріторії днешнёго Пряшова походять з [[Бронзова доба|добы бронзовой]], коли гев были обявены бронзовы предметы, кераміка а і желїзный ножык і ігліцї. Найджіня золотых і стріберных мінц належыть ку дуже цїнным доказам о екзістенції господарьскых стыків той теріторії з [[Римска империя|Римсков рішов]]. Історічно доложене є і населїня теріторії Пряшова [[Славяне|Славянами]] з перелому 8. і 9. стороча. На початку 12. стороча была тота теріторія зачленена до [[Мадярске кральовство|мадярьского штату]]. Перше писемне спомянутя Пряшова ся находить в листинї краля [[Бело IV.|Бела IV.]] з року 1247. У тім самім сторочу року 1299 удїлив краль [[Андрій III.]] Пряшову містьскы права, котры розшырив краль [[Людовит I.]] в року 1374, і тым ся місто Пряшів стало [[слободне кралёвске місто|слободным кралёвскым містом]]. В 14. і 15. сторочу місто зажыло міморядный господарьскый росквіт, основали ся ту [[цех]]ы (скоряницькый, ковальскый і под.) і в тім часї ту жыло веце 2000 людей обсягуючіх ся переважно ремеслом. В роцї 1455 дістало місто од краля [[Ладїслав Погробок|Ладїслава Погробка]] свій першый містьскый ерб. Дякуючі господарьскій просперітї міста 15. стороча значіло і розвой ставебного руху, котре ся одзеркалїло і на гоносній архітектурї міщаньскых домів. Вывой міста в 16. і 17. сторочу овпливнили поступно [[Реформация|реформація]] і антігабсбурьскы повстаня. Місто постигли і жывелны погромы, мор, пожары і пропад міста ся проглубовав. До історії ся записав і рік 1687 знамый як [[пряшівскы яткы]], коли были на пляцї круто поправены 24 міщане за підпору [[Імріх Текелі|Імріха Текеліго]], ведучім антігабсбурьского повстаня як варованя про другых. Місто ся ожывило кінцём 18. і початком 19. стороча, коли ся жытельство Пряшова доповнило пристяговалцями з другых міст. Зряджінём [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|ґрекокатолицькой єпархії]] в роцї 1816 гев зачало приходити векше чісло [[Русины|Русинів]] і кінцём 18. стороча ту выникла і вызначна [[Евреи|жыдівска]] комуніта. Велике господарьске значіня про місто мала і выроба солї і зато в 19. сторочу быв застарїлый способ здобываня солї нагородженый модернїшым шырокым комплексом. В той період актівно ся розвивала културна і наукова чінность. Пряшів став центром русиньской културы і народны оброджованы чінности. В роцї 1848, почас револючных подїй в Австрійскій ріші, містьскы Русины актівізовали свої силы, штобы підпоровати свої народны права і автономію. === Перегляд вызначных історічных подїй === * 4.-5. стороча — приход [[Славяне|Славян]] на теріторію Пряшова. * 1247 – перше писемне спомянутя Пряшова. * 1299 – удїлїня містьскых прав угорьскым крялём [[Андрій III.|Андріём III.]]. * 1412 (80. рокы 15. стороча) – Пряшів належыть до Пентаполітаны (союз 5 кралёвскых міст – Пряшів, [[Кошіцї]], [[Бардеёв]], [[Левоча]], [[Сабінов]]). * 1429 – перше спомянутя містьской школы в Пряшові. * 1453 – першый ерб Пряшова. * 1455 – удїлїня права міста Пряшів орґанізовати шторічный триднёвый ярмак (од краля [[Ладїслав Погробок|Ладїслава В. Погробка]]). * 1502 – 1505 – початок будованя Дому св. Николая. * 1667 – Колеґіум в Пряшові, протестантьскый едукачный центер [[Верьхнє Угорьско|верьхнёго Угорьска]], Народна културна памятка. * 1687 – [[Пряшівскы яткы|Караффовы яткы]], 24 поправеных міщанів. * 1703 – початок найвекшого антігабсбурьского повстаня на чолї з [[Франтїшек II. Ракоці|Франтїшком II. Ракоціём]]. * Конець 18. стороча – першы [[Жыде]] пришли до Пряшова. * 1816 – Пряшів ся ставать резіденціов самостатного [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|ґрекокатолицького єпіскопства]]. * 1848 – ставляня 1. жыдівской [[Синаґоґа|сінаґоґы]]. * 1886, 1887 – великы ничівы пожары постигують Пряшів. * 16.6.1919 – з балкона радніцї была выголошена [[Словеньска Советьска Републіка|Словеньска совєтьска републіка]], котра потім выголосила своїм головным містом Пряшів. * 1923-24 – ставляня сецесной будовы Босаковой банкы. * 19.1.1945 – ослободжіня Пряшова [[Червена армада|Червенов армадов]], конець [[Друга світова война|2. світовой войны]]. * 1950 – центер ся ставать містьсков памятковов резерваціов. * 1972 – Солівары ся ставають народнов културнов памятков. == Обывательство == {{SK|pop}} Народностне зложіня ([[2011]]): * [[Словаци]]&nbsp;— 81.14 % * [[Циґане]] (Ромы)&nbsp;— 1.70 % * [[Русины]]&nbsp;— 1.59 % * [[Українцї]]&nbsp;— 0,7 % * [[Чехы]]&nbsp;— 0.48 % * [[Мадяре]]&nbsp;— 0.14 % * іншы&nbsp;— 13.8 % === Проценты реліґій === У період меджі 1880 і 2011 роками є ту ясны Реліґійне (Набоженьске) зложіня ([[2007]] p.): * [[Римокатолицька церьков|римокатолици]]&nbsp;— 66,77 %, * [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолици]]&nbsp;— 4,82 %, * [[Протестантство|протестанты]] (євангелици)&nbsp;— 4,82 %, * [[Православна церьков|православны]]&nbsp;— 1,68 %, * [[гуситы]]&nbsp;— 0,03 %, * [[Атеізм|атеісты]] або іншы&nbsp;— 16,66 % == Културны памяткы == [[File:Slovakia_Presov_694.JPG|thumb|Ґрекокатолицькый архієпіскоп і митрополія і тыж катедралный храм на Головній уліцї.]] [[File:Presov Slovakia 2091.JPG|thumb|[[Театер Александра Духновіча|театер Александра Духновіча]].]] === Храмы === У містї є [[Римокатолицька церьков|римокатолицькый]] храм св. Мікулаша з 1. пол. 14.ст., римокатолицькый франтішканьскый костол св. Йозефа, [[ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькый]] храм св. Йоана Хрестителя, [[Православна церьков|православный]] храм св. Александра Невского з 1950 р. == Ґалерія == <gallery> File:Christmas, Prešov 21 Slovakia 25.jpg File:Christmas, Prešov 21 Slovakia 7.jpg File:Christmas, Prešov 21 Slovakia 27.jpg File:Christmas, Prešov 21 Slovakia.3.jpg File:Mural, Prešov 21 Slovakia 3.jpg File:Vianočná výzdoba, Prešov 20 Slovakia 15.jpg File:Vianočná výzdoba na Solivare, Prešov 20 Slovakia 5.jpg File:Advent. Eperia night Prešov 21 Slovakia.jpg File:Bulharská, Prešov 21 Slovakia 6.jpg File:Pápež, Prešov 2021 Slovakia 28.jpg File:Pápež František. Prešov 21 Slovakia 38.jpg File:Christmas, Prešov 22 Slovakia 23.jpg File:Christmas, Prešov 22 Slovakia 13.jpg File:Christmas, Prešov 22 Slovakia 43.jpg File:Pavlovičovo námestie, Prešov 23 Slovakia 4.jpg File:Vianočná výzdoba, Weberova. Prešov 22 Slovakia 2.jpg </gallery> == См. тыж == * [[Пряшӯвська Русь|Пряшівська Русь]] == Референції == {{reflist}} {{Окрес Пряшів}} [[Катеґорія:Міста Словеньска]] [[Катеґорія:Пряшів]] [[Катеґорія:Пряшівскый край]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] 1af06owtg8cw2t2nymxpjd1lejee44v 169861 169858 2026-09-18T20:22:50Z Halajkovič 33393 /* */ +приданя тіпу "місто" 169861 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{ІСОА |тіп = місто }} '''Пря́шів''' ('''Прешов'''; {{lang-sk|Prešov}} {{IPA2|ˈpreʂɔw}} {{audio|Presov.ogg|высловность}}, {{lang-de|Eperies, Preschau}}, {{lang-hu|Eperjes}}, {{lang-uk|Пряшів}}, {{lang-la|Fragopolis, Eperiessinum}}) — [[місто]] на выходї [[Словеньско|Словеньска]], адміністратівный центер [[окрес Пряшів|Пряшівского окресу]] і [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]]. На конець року 2023 має 82 286 обывателїв, і є третїм найлюднїшым [[Міста Словеньска|містом на Словеньску]]. == Походжіня назвы == Леґенда повідать, же кедь ся в 12. сторочу мадярьскый краль [[Бело II. Слїпый]] стримовав у тім краю, стратив ся своёй дружынї. Глядавші стежкы ку допроводу собі спрагу і голод одганяв ягодами, якы у тых кончінах росли у великім множестві. Як ёго вечур нашли рытїре з дружыны, краль вырїшыв назвати недалеке село подля ягід. З історічного погляду тота леґенда не мать достовірну основу. Назва ''Пряшів'' ся обявує од 16. стороча. == Ґеоґрафія == Пряшів положеный во выходній части [[Словеньско|Словеньска]], на березї рікы [[Торіса]] і має розлогу 71,18 км². Місто лежыть в Пряшівскій котлинї, котра окружена Славковскыма горами на западї і Шарішскым хребтом на выходї. Высота міста має 250 метрів над уровнём моря, што надає ёму характерный горбистый терен. Найвысшым містом в околіцях є горб Калварія, знамый обєкт паломництва. Пряшів має мірный клімат з теплыма лїтами і холодныма зимами. Середнї літнї температуры сягають коло 19-20 °C, а зимнї около -2 °C. Місто ся находить в котлї з природнов охранов од сильных вітрїв, але часто з доджами, переважно в лїтнї місяцї.<ref>[https://www.gopresov.sk/zaujimavosti/geografia/ Geografia Prešova]</ref> == Історія == [[Файл:Presov10Slovakia43.JPG|left|thumb|Історічны містьскы домы]] Початкы населїня той теріторії ідуть аж до [[Камяна доба|добы камяной]], о чім свідчать вызначны археолоґічны обявы, найджены в долинї потока Делня. Далшы стопы екзістенції населїня теріторії днешнёго Пряшова походять з [[Бронзова доба|добы бронзовой]], коли гев были обявены бронзовы предметы, кераміка а і желїзный ножык і ігліцї. Найджіня золотых і стріберных мінц належыть ку дуже цїнным доказам о екзістенції господарьскых стыків той теріторії з [[Римска империя|Римсков рішов]]. Історічно доложене є і населїня теріторії Пряшова [[Славяне|Славянами]] з перелому 8. і 9. стороча. На початку 12. стороча была тота теріторія зачленена до [[Мадярске кральовство|мадярьского штату]]. Перше писемне спомянутя Пряшова ся находить в листинї краля [[Бело IV.|Бела IV.]] з року 1247. У тім самім сторочу року 1299 удїлив краль [[Андрій III.]] Пряшову містьскы права, котры розшырив краль [[Людовит I.]] в року 1374, і тым ся місто Пряшів стало [[слободне кралёвске місто|слободным кралёвскым містом]]. В 14. і 15. сторочу місто зажыло міморядный господарьскый росквіт, основали ся ту [[цех]]ы (скоряницькый, ковальскый і под.) і в тім часї ту жыло веце 2000 людей обсягуючіх ся переважно ремеслом. В роцї 1455 дістало місто од краля [[Ладїслав Погробок|Ладїслава Погробка]] свій першый містьскый ерб. Дякуючі господарьскій просперітї міста 15. стороча значіло і розвой ставебного руху, котре ся одзеркалїло і на гоносній архітектурї міщаньскых домів. Вывой міста в 16. і 17. сторочу овпливнили поступно [[Реформация|реформація]] і антігабсбурьскы повстаня. Місто постигли і жывелны погромы, мор, пожары і пропад міста ся проглубовав. До історії ся записав і рік 1687 знамый як [[пряшівскы яткы]], коли были на пляцї круто поправены 24 міщане за підпору [[Імріх Текелі|Імріха Текеліго]], ведучім антігабсбурьского повстаня як варованя про другых. Місто ся ожывило кінцём 18. і початком 19. стороча, коли ся жытельство Пряшова доповнило пристяговалцями з другых міст. Зряджінём [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|ґрекокатолицькой єпархії]] в роцї 1816 гев зачало приходити векше чісло [[Русины|Русинів]] і кінцём 18. стороча ту выникла і вызначна [[Евреи|жыдівска]] комуніта. Велике господарьске значіня про місто мала і выроба солї і зато в 19. сторочу быв застарїлый способ здобываня солї нагородженый модернїшым шырокым комплексом. В той період актівно ся розвивала културна і наукова чінность. Пряшів став центром русиньской културы і народны оброджованы чінности. В роцї 1848, почас револючных подїй в Австрійскій ріші, містьскы Русины актівізовали свої силы, штобы підпоровати свої народны права і автономію. === Перегляд вызначных історічных подїй === * 4.-5. стороча — приход [[Славяне|Славян]] на теріторію Пряшова. * 1247 – перше писемне спомянутя Пряшова. * 1299 – удїлїня містьскых прав угорьскым крялём [[Андрій III.|Андріём III.]]. * 1412 (80. рокы 15. стороча) – Пряшів належыть до Пентаполітаны (союз 5 кралёвскых міст – Пряшів, [[Кошіцї]], [[Бардеёв]], [[Левоча]], [[Сабінов]]). * 1429 – перше спомянутя містьской школы в Пряшові. * 1453 – першый ерб Пряшова. * 1455 – удїлїня права міста Пряшів орґанізовати шторічный триднёвый ярмак (од краля [[Ладїслав Погробок|Ладїслава В. Погробка]]). * 1502 – 1505 – початок будованя Дому св. Николая. * 1667 – Колеґіум в Пряшові, протестантьскый едукачный центер [[Верьхнє Угорьско|верьхнёго Угорьска]], Народна културна памятка. * 1687 – [[Пряшівскы яткы|Караффовы яткы]], 24 поправеных міщанів. * 1703 – початок найвекшого антігабсбурьского повстаня на чолї з [[Франтїшек II. Ракоці|Франтїшком II. Ракоціём]]. * Конець 18. стороча – першы [[Жыде]] пришли до Пряшова. * 1816 – Пряшів ся ставать резіденціов самостатного [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|ґрекокатолицького єпіскопства]]. * 1848 – ставляня 1. жыдівской [[Синаґоґа|сінаґоґы]]. * 1886, 1887 – великы ничівы пожары постигують Пряшів. * 16.6.1919 – з балкона радніцї была выголошена [[Словеньска Советьска Републіка|Словеньска совєтьска републіка]], котра потім выголосила своїм головным містом Пряшів. * 1923-24 – ставляня сецесной будовы Босаковой банкы. * 19.1.1945 – ослободжіня Пряшова [[Червена армада|Червенов армадов]], конець [[Друга світова война|2. світовой войны]]. * 1950 – центер ся ставать містьсков памятковов резерваціов. * 1972 – Солівары ся ставають народнов културнов памятков. == Обывательство == {{SK|pop}} Народностне зложіня ([[2011]]): * [[Словаци]]&nbsp;— 81.14 % * [[Циґане]] (Ромы)&nbsp;— 1.70 % * [[Русины]]&nbsp;— 1.59 % * [[Українцї]]&nbsp;— 0,7 % * [[Чехы]]&nbsp;— 0.48 % * [[Мадяре]]&nbsp;— 0.14 % * іншы&nbsp;— 13.8 % === Проценты реліґій === У період меджі 1880 і 2011 роками є ту ясны Реліґійне (Набоженьске) зложіня ([[2007]] p.): * [[Римокатолицька церьков|римокатолици]]&nbsp;— 66,77 %, * [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолици]]&nbsp;— 4,82 %, * [[Протестантство|протестанты]] (євангелици)&nbsp;— 4,82 %, * [[Православна церьков|православны]]&nbsp;— 1,68 %, * [[гуситы]]&nbsp;— 0,03 %, * [[Атеізм|атеісты]] або іншы&nbsp;— 16,66 % == Културны памяткы == [[File:Slovakia_Presov_694.JPG|thumb|Ґрекокатолицькый архієпіскоп і митрополія і тыж катедралный храм на Головній уліцї.]] [[File:Presov Slovakia 2091.JPG|thumb|[[Театер Александра Духновіча|театер Александра Духновіча]].]] === Храмы === У містї є [[Римокатолицька церьков|римокатолицькый]] храм св. Мікулаша з 1. пол. 14.ст., римокатолицькый франтішканьскый костол св. Йозефа, [[ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькый]] храм св. Йоана Хрестителя, [[Православна церьков|православный]] храм св. Александра Невского з 1950 р. == Ґалерія == <gallery> File:Christmas, Prešov 21 Slovakia 25.jpg File:Christmas, Prešov 21 Slovakia 7.jpg File:Christmas, Prešov 21 Slovakia 27.jpg File:Christmas, Prešov 21 Slovakia.3.jpg File:Mural, Prešov 21 Slovakia 3.jpg File:Vianočná výzdoba, Prešov 20 Slovakia 15.jpg File:Vianočná výzdoba na Solivare, Prešov 20 Slovakia 5.jpg File:Advent. Eperia night Prešov 21 Slovakia.jpg File:Bulharská, Prešov 21 Slovakia 6.jpg File:Pápež, Prešov 2021 Slovakia 28.jpg File:Pápež František. Prešov 21 Slovakia 38.jpg File:Christmas, Prešov 22 Slovakia 23.jpg File:Christmas, Prešov 22 Slovakia 13.jpg File:Christmas, Prešov 22 Slovakia 43.jpg File:Pavlovičovo námestie, Prešov 23 Slovakia 4.jpg File:Vianočná výzdoba, Weberova. Prešov 22 Slovakia 2.jpg </gallery> == См. тыж == * [[Пряшӯвська Русь|Пряшівська Русь]] == Референції == {{reflist}} {{Окрес Пряшів}} [[Катеґорія:Міста Словеньска]] [[Катеґорія:Пряшів]] [[Катеґорія:Пряшівскый край]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] irp2aa9wnbhcxofpf0b8yumdhgpr9dp 0 10228 169902 107766 2026-09-19T01:34:28Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|2|0 */ 169902 wikitext text/x-wiki [[File:Sejm 2015.svg|thumb|Польскый сойм, 2015 (примѣр политологичной диаграмы)]] '''Политология''', або '''политична наука''', од [[политика]] и {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''λόγος logos'' слово, наука — конарь [[наука|наукы]], штудуючый политичну организацию и политичный живот сполоченства, проблемы внуторной и вонкашной [[политика|политикы]].<ref>Украинский советский энциклопедический словарь, том 2, с. 711.</ref> Политична наука систематично штудуе ''владу'' и ''владнутя'' з помочов емпиричных або общых научных методох и анализ. В традицийной дефиниции объектом штудий е [[штат]], его органы и его инштитуции. Авшак сучасна политология значно ширша и обнимать тыж социалны, културны и психологичны факторы, котры взаимно вплывають на владу и политичный организм штату.<ref name="ЕБ">Political science. //Encyclopaedia Britannica.</ref> ==Политология меджи иншыма социалныма науками== Политология яко [[Гуманітны і соціалны наукы|социална наука]] много позычила собѣ од иншых сполоченскых наук, але ся од них выразно одличуе своим фокусованьом на ''владу'' и ''владнутя''. Хоть политология тыж значно значно перекрывать ся зоз ''политичнов филозофиов'', тоты два поля суть окремы. ''Политична филозофия'' занимать ся политичныма идеями и вартостями, яко права, справедливость, слобода и политична повинность (ци мають або не мають люде покоряти ся политичной владѣ), циже политична филозофия занимать ся скорше тым, што мало бы быти, неж тым, што е, а мать рационалистичный приступ ку предмету. Напротив, политология штудуе инштитуции и справованя ся людей и влады, а ей заключѣня або предповѣди суть закладены на емпириных обсервациях.<ref name="ЕБ"/> ==Жерела и одказы== * Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 2. ISBN 5-88500-002-6. * [https://www.britannica.com/topic/political-science Political science. //Encyclopaedia Britannica.] {{Commonscat|Political science}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Политология]] d0e8kpmq8s0bw3dbmfqgralcpxa3x08 0 10321 169890 169424 2026-09-19T00:50:15Z Halajkovič 33393 169890 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Анна Плїшкова |Чинность=директорка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты |Уроджѣня={{Birth date and age|1964|06|27}}<ref name=2J>DVE JUBILEÁ</ref> |Мѣсто_роджѣня= Снина |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото |pos=top|align=center|width=90 |link=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2024/06/pliskova_anna-750x536.jpg}} |Упокоеня=<!--{{Death date and age|YYYY|MM|DD|1964|06|27}} --> |Мѣсто_погребу= }} '''Анна Плїшкова''' (* [[27. юн]]а [[1964]], [[Снина]], [[Чеськословеньско]])&nbsp;— директорка [[Інштітут русиньского языка і културы|Інштітуту русиньского языка і културы]] [[Пряшівска універзіта|Пряшівской універзіты]] (од року 2008), академічна выкладателька, [[Русины|русиньска]] журналістка. В роцї 1987 закінчіла Філозофічну факулту Універзіты Павла Йозефа Шафаріка в Пряшові&nbsp;— учітельство україньского языка і літературы і словацького языка і літературы, в роках 1987—1991 была редакторков україньскоязычных новинок [[:uk:Нове життя (газета, Пряшів)|Нове життя]], в роках 1991—1998 была редакторков русиньскоязычных періодік&nbsp;— часопису і новинок «Русин» і «[[Народны Новинкы]]». В часі, кедь была новинарьков и редакторков, брала участь в роботї над «Орфоґрафічним словником русиньского языка» (1994). Од року 1999 є высокошкольсков учітельков русиньского языка на Пряшівскій універзітї. В роцї 2006 абсолвовала екстерны штудії на Славістічнім інштітутї Яна Станїслава Словацькой академії наук в Братїславі і під веджінём вызначного словацького лінґвісты універзітного професора ПгДр. Яна Дорулї, др. н., обгаїла докторьску дізертацію на тему «Списовный язык карпатьскых Русинів: проблемы становлїня, кодіфікації, акцептації і сфер функціонованя». В роцї 2010 ся габілітовала в Братїславі на Філозофічній факултї Універзіты Яна Амоса Коменьского і здобыла научно-педаґоґічный тітул «доцент» в штудійнім одборї «Славяньскы языкы і літературы» із замірянём на русиньскый язык. Од року 2008 была директорков Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты. Од року 2010 ся на Пряшівскій універзітї стала ґарантков бакаларьского і маґістерьского штудійного проґраму «Русиньскый язык і література», а од року 2014 і сполуґарантков докторьского штудійного проґраму Славістіка&nbsp;— русиньскый язык і література. Анна Плїшкова є авторков многых научно-педаґоґічных публікацій; 4 научных моноґрафій, авторков і сполуавторков (вєдно з колеґом і ментором доц. ПгДр. [[Василь Ябур|Василём Ябуром]], к. н., пізнїше і з ПгДр. [[Кветослава Копорова|Кветославов Копоровов]], ПгД.) 5 высокошкольскых і 8 середнёшкольскых учебників і понад 100 научных і одборных домашнїх і загранічных публікацій. За свою роботу у сферї русиністікы была оцїнена Преміёв св. Кіріла і Мефодїя за розвой русиньского языка, Преміёв Антонія Годинкы за розвой русиньского языка і літературы, Цїнов ректора Пряшівской універзіты i Бронзовов медайлов Пряшівской універзіты за вызначный вклад до наукы і освіты Пряшівской універзіты. За свою научно-педаґоґічну роботу в сферї русиністікы ся в роцї 2008 дістала до персоналной енціклопедії «Who is Who v Slovenskej republike»<ref>[https://web.archive.org/web/20190907085147/http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_jazyk.html Академія русиньской културы в СР]</ref>. == Найвызначнїшы роботы == ; Моноґрафії: # Rusínsky jazyk na Slovensku – náčrt vývoja a súčasné problémy. Prešov: Metodicko-pedagogické centrum, 2007. 116 s. # Русиньскый язык на Словеньску. Пряшів: Світовый конґрес Русинів, 2008. 204 s. # Language and National Identity : Rusyns South of Carpathians. East European Monographs. New York: Columbia University Press, 2009. 230 s. # Плїшкова, А. – Копорова, К. – Ябур, В: Русиньскый язык : Комплексный опис языквой сістемы в контекстї кодіфікації. Prešov: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity, 2019. 476 s. ; Научны статї: # Ябур, Василь – Плїшкова, А.: Літературный язык. Пряшівска Русь. In: Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык. Redaktor naukowy P. R. Magocsi. Opole: Uniwersytet Opolski – Instytut Filologiji Polskiej, 2004, с. 145-209; 2007, с. 147-209, # Соціолінґвістічный аспект. Пряшівска Русь. In: Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык. Redaktor naukowy P. R. Magocsi. Opole: Uniwersytet Opolski – Instytut Filologiji Polskiej, 2004, с. 319-345; 2007, с. 331-348. # Practical Spheres of the Rusyn Language in Slovakia. In: Studia Slavica Hungarica, 53, 1, Budapest: Akadémia Kiadó, 2008, с. 95-115. # К функціонованю русиньского языка у выховно-освітній сістемі Словеньской републікы In: Studia Russica, XXIII, Budapest: Univerzita L. Etvesa, 2009, с. 81-94. # Современное состояние русинского литературного языка в Словакии. In: Studia Slavica Hungarica, 55, 1, Budapest: Akadémiai Kiadó, 2010, с. 1-23. # Русиньскый язык на Словеньску 1995 – 2010 : Тенденції зближованя варіантів. In: Річник Руской Бурсы / Rocznik Ruskiej Bursy 2011. Gorlice: Stowarzyszenie „Ruska Bursa“ v Gorlicach, VII, 2011, с. 105-114. # Rusínsky jazyk na Slovensku v „treťom“ národnom obrodení. In: Tamaš, J., ed.: Величина малих jезичких, књижевних, културних и историjских традицициjах. Зборник радова. Нови Сад: Филозофски факултет - Одсек за русинистику, 2012, с. 339-358. # Materinský jazyk Rusínov na začiatku 21. storočia. In: Społeczeństwo-Kultura-Wartości. Studium społeczne. Polsko-Słowacka seria wydawnicza. Nr 4., r. III. Jarosław-Prešov: Wydawnictwo Państwowej Wyźszej Szkoly Techniczno-Ekonomicznej im. Ks. Bronisława Markiewicza w Jarosławiu, 2013, с. 65-84. ; Учебникы: # Ябур, В. – Плїшкова, A.: Русиньскый язык про 1. класу середніх школ із навчанём русиньского языка. Пряшів: Русиньска оброда, 2002. 104 с. # Ябур, В. – Плїшкова, A.: Русиньскый язык про 2. класу середніх школ із навчанём русиньского языка. Пряшів: Русиньска оброда, 2003. 120 с. # Ябур, В. – Плїшкова, A.: Русиньскый язык про 3. класу середніх школ із навчанём русиньского языка. Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2004. 64 с. # Ябур, В. – Плїшкова, A.: Русиньскый язык про 4. класу середніх школ із навчанём русиньского языка. Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2005. 96 с. # Ябур, В. – Плїшкова, A.: Русиньскый язык про 1.– 4. класы середнїх школ із навчанём русиньского языка. Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2007. 288 c. # Ябур, В. – Плїшкова, A.: Русиньскый язык в зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка. Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2005. 128 с. # Ябур, В. – Плїшкова, A. – Копорова, K.: Русиньска лексіка на основі змін у правилах русиньского языка (Правописный і ґраматічный словник). Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2007. 348 c. == См. тыж == * {{cite web |author=Петро Медвідь |editor= |date=27. 6. 2024 |url=https://www.lem.fm/yubilej-rusinskoj-lingvistky-anny-plishkovoj/ |title=Юбілей русиньской лінґвісткы Анны Плішковой |publisher=LEM.fm |format= |quote= |language= |accessdate=27.6.2024 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= |editor= |date=27. 8. 2024 |url=https://www.youtube.com/watch?v=LTTbyjMVbh8 |title=DVE JUBILEÁ v SNM-MRK v PREŠOVE - ДВА ЮБІЛЕЇ в СНМ-МРК в ПРЯШОВІ |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate=1.9.2024 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Плїшкова, Анна}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы новинаре]] [[Катеґорія:Снина]] [[Катеґорія:Пряшівска універзіта]] [[Катеґорія:Уродили ся 1964]] i4cr3uytq2i9hsyy20xh18o24ueda8z 0 11660 169901 166573 2026-09-19T01:33:59Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|2|0 */ 169901 wikitext text/x-wiki '''Школный референдум в року 1937''' быв [[плебисцит]], организованый школныма урядами в [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]], в котром родичове мали выбрати межи двома граматиками, хоснованыма в чехословацкой добѣ в школах Подкарпатской Руси при выучованю русинского языка. ==Языкова традиция дочехословацкой добы== Од первых выданых граматик (1830, [[Михаил Лучкай|Лучкай]]) русинскый литературный язык розвивав ся в едной традичной линии: приближѣня од своей основы, церковнославянского языка, ку народному з непремѣнным етимологичным правописом аж до чехословацкой добы (1919–1939). О том свѣдчать и слова самого [[Авґустин Волошин|А.&nbsp;Волошина]]. {{Цитат 3|Волошин о русинском языцѣ, 1921|Перед войною, або ще и безпосередно перед револуціею у нас не было языковых споров; писателѣ наши постепенно сближалися к народному языку, желаючи сохраняти руську букву, руськое слово и ширити науку.| А. Волошин, О письменном языцѣ..., с. 3.}} ==Языковы ориентации и граматикы в чехословацкой добѣ== ===Украинска ориентация=== Подля ст.11 [[Сен-Жерменскый договор (1919, малый)|Сен-Жерменского договора]] (1919), з котрой тота клаузула перешла до [[Генералный штатут про Подкарпатску Русь|Генералного штатута]], дочасного [[Конштитуция|конштитучного]] закона [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]], и до §6 чехословацкого закона ч.122, в [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] мав быти скликаный Сойм, еднов из задач и правом котрого было "унормовати язык той територии так, обы не розрывати едность з Чехословацков републиков". Але обѣцяного Сойму не скликали аж до року 1938.<ref>Магочій, Павло Роберт. Формування..., с.85.</ref> Намѣсто того чехословацка влада, нарушаючи закон, взяла школну справу в свои рукы. До края были масово населены иммигранты з востока, котры достали учительскы посты. В чешской пресѣ публиковали ся статьи и брожуры, твердившы, же в Подкарпатю Чехы мають лем едну прихылну им орьентацию — украинску (малоруську), и на тоту мусять операти ся.<ref>А. Пушкаш. Цивилизация или..., с. 91.</ref> Главным иншпектором школной справы [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] быв менованый Чех Йозеф Пешек, а тот нараз покликав до [[Ужгород]]у из [[Галич]]ины [[Иван Панькевич|Ивана Панькевича]], котрый достав практично монополне право регуловати язык в школной выуцѣ и в официалной документации. Панькевич взяв ся за выпрацованя граматикы, котра бы застачила переход од мѣстных диалектох ку литературному украинскому языку.<ref>А. Пушкаш. Цивилизация или..., с. 92.</ref> Граматика вышла року 1922 и перевыдавала ся два раз (1927, 1936), каждый раз вецей очищаючи ся од мѣстных диалектизмох и приближаючи ся ку украинскому литературному языку.<ref>Магочій, Павло Роберт. Формування..., с.87.</ref> ===Традична ориентация=== Року 1924 [[Євменій Сабов|Евмений Сабов]] под крылом Общества А. Духновича выдав модернизовану традичну граматику. Окрем того, в традичном духу была написана граматика [[Авґустин Волошин|А.&nbsp;Волошина]] про зачаточну школу (1919). И едну и другу одобрив авторитетный чешскый слависта Иржи Поливка, котрого ся опросив пражскый министер културы. Учительскый зъѣзд року 1923 ([[Берегово]]) голосовав за граматику Волошина (544 голосы), за граматику Панькевича дали 2 голосы. Подобны протесты были на далшых учительскых зъѣздах, як тыж и од Общества А.&nbsp;Духновича.<ref name="Маг">Магочій, Павло Роберт. Формування..., с.88</ref> Противна сторона борола ся за "свою правду", аж и озброеным атентатом на автора граматикы [[Євменій Сабов|Е.&nbsp;Сабова]], котрый став ся [[1. юн]]а [[1930]].<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/65455/03-Pahirya.pdf?sequence=1 Атентат на Е.&nbsp;Сабова, с. 46 ''укр.'']</ref> Уважаючи на протесты чехословацка влада дозволила граматику [[Євменій Сабов|Е.&nbsp;Сабова]] до хоснованя в школах, але аж року 1936.<ref name="Маг"/> ==Референдум-1937== Року 1937 проблема обострила ся до такой мѣры, же [[14. септембер|14. септембра]] на росказ министра школства [[Чеськословеньско|Чехословакии]] в «руськых» школах [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] одбыв ся референдум. Родичове школоповинных дѣтей мали выбрати межи двома граматиками: [[Иван Панькевич|И.&nbsp;Панькевича]] и [[Євменій Сабов|Е.&nbsp;Сабова]]. За Сабова было 313 (73,3%), за Панькевича 114 (26,7%) голосох.<ref name="Поп"/><ref>Магочій, Павло Роберт. Формування..., с.137.</ref> На Верховинѣ и в Гуцулщинѣ выбрали Панькевича, в долинѣ Сабова, а в народностных "неруськых" школах не голосовали. Напримѣр, в Березнянском окрузѣ 30 школ были за Сабова, а другы 30 за Панькевича; в Раховском окрузѣ з 29 школ были 19 за Панькевича, а в 10 школах не голосовали; в Береговском окрузѣ з 20 школ были 5 за Панькевича, 2 за Сабова, а в 13 школах не голосовали.<ref>А. Пушкаш. Цивилизация или..., с. 123.</ref> Еще и в року 1937 про ⁴/₅ обывательства края зоставало понятя "украинскый" еще все чужым.<ref name="Поп">Pop, Ivan. Malé dejíny Rusínov, с.100.</ref> ==Реакция на референдум== Задоволены резултатами референдума были чешска влада, же рѣшила проблему демократичным способом, и сторонникы традичной граматикы. Незадоволена была украинска сторона и комунистична партия.<ref>А. Пушкаш. Цивилизация или..., сс. 123-124.</ref> Украинска сторона и комунисты зобрали [[17. октобер|17. октобра]] [[1937]] митинг в [[Ужгород]]ѣ, де выступив [[Авґустин Волошин|А.&nbsp;Волошин]] и [[Олекса Борканюк|О.&nbsp;Борканюк]], и было пропоновано проголосовати за то, обы во всѣх школах [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] [[Україньскый язык|украинскый язык]] став языком выучбы. Позднѣйше тото митингове голосованя [[Комунистична партия Чехословакии|комунисты]] и [[украинофил]]ы назвали «сполоченскым референдумом».<ref>Годьмаш П., Годьмаш С. История республики Подкарпатская Русь. Гл.10.</ref> ==Жерела и одказы== * Paul Robert Magocsi. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. {{ISBN| 978-80-89046-97-3}} Сс. 266-268. * Pop, Ivan. Malé dejíny Rusínov. Vydalo Združenie inteligencie Rusínov Slovenska. Bratislava, 2011. {{ISBN| 978-80-970354-4-0}} * Волошин, Августин. О письменном языцѣ подкарпатских Русинов. Выдавництво товариства "Просвѣта" в Ужгородѣ. Ужгород. "Уніо". 1921. * [https://web.archive.org/web/20191222193535/http://karpatorusyn.org/10-stroitelstvo-avtonomnoj-respubliki-podkarpatskaya-rus-istoriya-respubliki-podkarpatskaya-rus/ Годьмаш П., Годьмаш С. История республики Подкарпатская Русь. Гл.10. Строительство автономной республики Подкарпатская Русь] * Магочій, Павло Роберт. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь /1848–1948/. Поличка "Карпатського Краю" №3-6 (18). Ужгород. 1994. ISSN 0869–0782. * [[Андрей Пушкаш|Пушкаш А.]] Цивилизация или варварство. Закарпатье 1918–1945. Институт славяноведения РАН. Москва. Издательство «Европа». 2006. {{ISBN| 5-9739-0083-5}} Сс. 123–124. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Образованя в Чехословакии]] [[Катеґорія:Русинськый язык]] [[Катеґорія:Референдумы]] bi79usig86jkmtikqeipyfhz5uu501f 1 15813 169801 169790 2026-09-18T13:37:10Z Flipdot 23893 /* Цитата А. Плішкової */ Відповідь 169801 wikitext text/x-wiki Стаття порушує вимоги щодо нейтральності (NPOW) та зваженості викладу. КСУТ - це організація не русинів, а русинів-українців; саме так вони ідентифікували себе. І це не гібридний термін, його використовують і західні дослідники: [https://books.google.com.ua/books?id=9gGKtLTQlUcC&pg=PA326&dq=%22Cultural+Association+of+Ukrainian+Workers%22&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjJ94SA-77mAhXj-SoKHXItAXwQ6AEIKDAA#v=onepage&q=%22Cultural%20Association%20of%20Ukrainian%20Workers%22&f=false тут] (Ruthenian-Ukrainian nationality), наприклад. Твердження, що русини є українцями лише за комуністичною доктриною, також не відповідає дійсності; русини - це термін для всіх мешканців Галичини, Буковини, Закарпаття і Пряшівщини, а якщо копнути глибше, то і всіх східних слов'ян, починаючи з 15 століття. Історія української ідентичності в Пряшівському краї сягає початку 20 століття, тоді ніякої карпаторусинської ідентичності (яка не була б водночас москвофільською, мадяронською чи якою-небудь іншою) тут не було, так само як не існувало ніякої літературної кодифікованої карпаторусинської мови. Тому прошу навести незалежні (не русинські) джерела, які вказують на існування "українізації".--[[Шпеціална:Вклад/195.20.125.5|195.20.125.5]] 11:34, 18 децембра 2019 (CET) ::Указаный Вами документ походить з жерел по року 1989, а '''необосновано''' змазаный Вами текст говорить о заведжѣню до хоснованя термина ''Русин-Украинець'' уже в повойновой добѣ, коли в 1950-х роках КПЧ зачала [[Украинизация|украинизацию]]. Побробнѣйше пише о том Иван Ванат (проукраинскый, нерусинскый автор → [[Украинизация]]). Сам термин «украинизация» придумав еще Грушевскый и хоснують го и теперь украинскы историци, та не треба на него реаговати як бык на червену рянду. Што ся тыче жерел, з поданых жерел едно русинске, а друге (Федор Ковач), аж нияк не русинске, а з противного табора. Мож, кедь треба додати ще Ивана Ваната з того самого табора. Або А.Пушкаша, антирусина, комуниста и сторонника украинизации. Они подають масу фактох о украинизации. А сеся статья не е о украинизации, але о организации, котра была наслѣдком украинизации.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 13:15, 18 децембра 2019 (CET) ::: Ok, питання щодо українізації відпадає. Але це було не найголовніше питання. Необхідні джерела на те, аби називати термін "русини-українці" гібридним і породженням винятково комуністичної доктрини. Члени організації саме так себе й ідентифікували, це не була організація "Русинох Чехословакии", а саме русинів-українців (або просто українців). З точки зору КСУТ, і термін "русини", і "українці" були синонімічними назвами одного народу, лише одна назва більш давня, а інша нова. Зрештою, до КСУТ тут існувала [https://cs.wikipedia.org/wiki/Ukrajinsk%C3%A1_n%C3%A1rodn%C3%AD_rada_Prja%C5%A1ev%C4%8Diny Українська Народна Рада Пряшівщини]. Отож, писати, що КСУТ ширив українську культуру серед русинів неправильно і не нейтрально. Як я вже писав, тоді не існувало окремішньої карпаторусинської ідентичності. КСУТ ширив українську культуру серед русинів-українців; саме так треба написати.--[[Шпеціална:Вклад/195.20.125.5|195.20.125.5]] 10:28, 19 децембра 2019 (CET) :::: Гибридный означать скриженый зоз двох видох, нич веце. Але кедь теперь Украинце тото беруть за лайку, мож пояснити без того слова. Же процесом управляли комунисты и СССР суть еще тысячи жерел.--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 15:57, 19 децембра 2019 (CET) ::::: Слово "гібридний", за великим рахунком, близьке до слова штучний, а тому використовувати його недоречно. А так, стаття стала більш нейтральною. Якщо Ви маєте бажання, даний артикул можна доповнити відомостями [http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CP%5CR%5CPreK0ovregion.htm звідси].--[[Шпеціална:Вклад/195.20.125.5|195.20.125.5]] 18:51, 19 децембра 2019 (CET) == Цитата А. Плішкової == Чіє тото „(!!!)“ у цитаті А.&nbsp;Плішкової? Самої авторкы? [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:08, 17 септембра 2026 (CEST) :Така авторчина пунктуация. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 12:33, 18 септембра 2026 (CEST) ::Порозумів єм, товды добрі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 15:37, 18 септембра 2026 (CEST) cmv5jf1o7xftgmf6zmhi8su31cnpu2p 0 15815 169891 169660 2026-09-19T00:51:43Z Halajkovič 33393 /* Штудії і научна робота */ 169891 wikitext text/x-wiki {{Ученый |noyat = ай |имя = Василь Ябур |имя оригиналне = {{ref-sk}} Vasil Jabur |образчик = [[File:Vasilj Jabur.jpg|300px]] |познатый як = кодіфікатор русначіны {{nobr|про Словакію}} |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date|1936|10|28}} |мѣсто роджѣня = [[Стащін]], [[окрес Снина]], [[Словакія]] |упокоеня = {{Death date and age|2025|06|01|1936|10|28}} |мѣсто смерти = [[Пряшів]] (похованя: [[Кошіцї]]) |причина смерти = |сферы наук = [[лінґвістіка]] |ученый ступень =доктор філозофії (1969); кандідат наук (1987); {{nobr|доцент (1991)}} |alma mater = [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Універзіта Коменьского {{nobr|в Братїславі}}]] |главны роботы = |честны титулы = {{s|Дяковный лист [[Русиньска оброда|РОС]] (2016)}}<ref name="Медв2016-11"/> {{s|Дяковный лист [[Русиньска оброда|РОС]] (2025)}}<ref name="Медвідь 2025"/> |членство в = |одзнакы = {{s|Премія св. Кіріла і Мефтодія (2007)}} {{s|Бронзова медайла Пряш. універзіты (2016)}} {{s|Премія А. Духновича (2016)}} {{s|Стріберна медайла Пряш. універзіты (2019)}} {{s|Крест Прибины III. класы (2021)}} {{s|Золота медайла Пряш. універзіты (2024)}} |категория склада = Ruske Slovo<!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie --> }} '''Васи́ль Я́бур''' ({{s|*[[28. октобер]] [[1936]],}} [[Стащін]], окрес [[Снина]] – {{s|†[[1. юн]] [[2025]],}} [[Пряшів]])&nbsp;— [[Лінґвістіка|языкознатель]], [[Педагог|педаґоґ]] і єден з двох кодіфікаторів [[русиньскый язык|русиньского літературного языка]] на [[Словеньско|Словакії]].<ref name="Медвідь 2025">[https://www.lem.fm/vmer-vasil-yabur-yeden-iz-dvokh-holovnykh-kodifikatoriv-rusinskoho-yazyka/ Медвідь 2025]</ref> == Штудії і научна робота == Учів ся в руській ґімназії в [[Гуменне|Гуменнім]] в рр.&nbsp;1947–1953, в році 1954 закінчів штудії на україньскій середній школі в Снині. Потім продовжовав в здобываню освіты на Высшій школы російского языка і літературы в [[Прага|Празі]], котру закінчів у 1958-ім році. На [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Універзіті Коменьского]] в [[Братїслава|Братїславі]] здобыв тітулы кандідата наук (р.&nbsp;1987) і доцента (р.&nbsp;1991).<ref name="П.Р.Маг.">Павел Роберт Маґочій</ref> Ябур як фаховець в области фукціоналного языкознательства выкладав в рр.&nbsp;1961–1977 на Педаґоґічній школі в [[Пряшов]]і, в рр.&nbsp;1964–1986 на [[Універзіта Павла Йозефа Шафаріка|Універзіті Павла Йозефа Шафарика]] і в рр.&nbsp;1986–1993 на Высшій педаґоґічній школі в [[Нѣтра|Нітрі]].<ref name="П.Р.Маг."/> По зміні режіму у 1989-ім році, Василь Ябур зачав занимати ся кодіфікаційов русиньского літературного языка, в роцї 1993 вырїшив наповно ся оддати карпатьскій русиністіцї, конкретно намаганю сповнити цїль русиньского руху&nbsp;— вытворити кодіфікованый русиньскый язык. Ябурове рїшіня але не зістало без наслїдків. Такой быв засыпаный крітіков з боку колеґів з [[Пряшівска універзіта|універзіты у Пряшові]], котры были [[Украинофил|україньской орьєнтації]]. Обвинили го з того, же ся зрік свого посланя науковця в моментї, коли вырїшив скапчати ся з „політічным русинізмом“, як ся обродный рух Русинів у тім часї называв.<ref name="П.Р.Маг."/> Выслїдком того процесу была серія языковых публікацій, котрых быв Василь Ябур едітором, ці автором.<ref>[https://independent.academia.edu/JaburVasil Academia]</ref> Актівный быв таксамо як шпеціаліста на русиністіку (1995–1998) в пряшівскій філії Штатного педаґоґічного інштітуту в Братїславі, де про Міністерство школства [[Словеньско|Словацькой републікы]] приправив проґрам про выучованя русиньского языка на першім ступню основных школ. Тот проґрам быв розшыреный ай на другый ступінь ОШ, а тыж про середнї школы. Наслїдовало выданя серії учебників про 1.–9.&nbsp;річник основных школ і про 1.–4.&nbsp;річник середнїх школ. В роцї 1998 на Пряшівскій універзітї у Пряшові было заложене Русиньске оддїлїня, а наслїдно самостатный [[Інштітут русиньского языка і културы]] (2008).<ref name="Медв2016-10">П. Медвідь (2016.10.28)</ref> Ябур є так само автором серії русиньскых учебників про штудентів універзіты, і є сполуавтором і головным редактором публікації „Правила русинського правопису“ із 1994-го року, котра поклала основу норм русиньского літературного языка на Словакії.<ref name="Штець">Микола Штець</ref><ref name="П.Р.Маг."/> == Вызнаменаня == В року 2007 Карпаторусиньскый научный центер в Споєных штатах Америкы уділив Васильови Ябурови {{s|Премію св. Кіріла і Мефтодія}} за розвиток русиньского языка.<ref name="Медвідь 2025"/> В року 2016 за розвой русіністікы од Пряшовской універзіты дістав бронзову медайлу і премію А.&nbsp;Духновіча од Карпаторусиньского научного центра в [[США]].<ref name="Медв2016-11">П. Медвідь (2016.11.07)</ref> В року 2019 Пряшівска універзіта в Пряшові уділила Васильови Ябурови Стріберну медайлу за ціложывотне діло.<ref name="Медвідь 2025"/> В року 2021 Василь Ябур одзначеный Крестом Прибины III.&nbsp;класы за заслугы при кодіфікації русиньского языка.<ref>{{Cite web |url=https://www.teraz.sk/slovensko/prezidentka-udelila-vyznamenania-24-osob/559247-clanok.html |title=VIDEO: Prezidentka udelila vyznamenania 24 osobnostiam |lang=sk|access-date=2025-06-05 |archive-date=2022-07-09 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220709143415/https://www.teraz.sk/slovensko/prezidentka-udelila-vyznamenania-24-osob/559247-clanok.html |url-status=live }}</ref> В року 2024 Васильови Ябурови Пряшівска універзітауділила Золоту медайлу – найвысшу нагороду універзіты, котру дістав за вызначну научно-педаґоґічну роботу і розвиток Інштітуту русиньского языка і културы і Пряшівской універзіты.<ref name="Медвідь 2025"/> == Публікації == * А. Плїшкова, К. Копорова, В. Ябур. «[https://www.academia.edu/41022753/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9_%D1%81%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%8B_%D0%B2_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_Rus%C3%ADnsky_jazyk_Komplexn%C3%BD_opis_jazykov%C3%A9ho_syst%C3%A9mu_v_kontexte_kodifik%C3%A1cie_The_Rusyn_Language_A_Comprehensive_Description_of_the_Language_System_in_the_Context_of_Its_Codification Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації]» (2019, 476 с.) * В. Ябур, А. Плїшкова, К. Копорова. [https://www.academia.edu/21132570/%D2%90%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0_Gramatika_rus%C3%ADnskeho_jazyka_Grammar_of_the_Rusyn_Language Ґраматіка русиньского языка] * В. Ябур, К. Копорова, А. Плїшкова. [https://www.academia.edu/30385287/MORFOL%C3%93GIA_A_SLOVOTVORBA_RUS%C3%8DNSKEHO_JAZYKA_%D0%9C%D0%9E%D0%A0%D0%A4%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D2%90%D0%86%D0%AF_%D0%86_%D0%A1%D0%9B%D0%9E%D0%92%D0%9E%D0%A2%D0%92%D0%9E%D0%A0%D0%87%D0%9D%D0%AF_%D0%A0%D0%A3%D0%A1%D0%98%D0%9D%D0%AC%D0%A1%D0%9A%D0%9E%D0%93%D0%9E_%D0%AF%D0%97%D0%AB%D0%9A%D0%90 Морфолоґія і словотворїня русиньского языка]. Высокошкольскый учебник (2016, 187 с.), == Жерела и одказы == * [https://web.archive.org/web/20200924103750/http://cms3.rusynacademy.sk/?8-10-2016-%D0%96%D0%95%D0%A0%D0%A2%D0%9E%D0%92%D0%9D%D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0%AC-%D0%86-%D0%A1%D0%9C%D0%86%D0%9B%D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0%AC-%D0%92%D0%90%D0%A1%D0%98%D0%9B%D0%AC-%D0%AF%D0%91%D0%A3%D0%A0-%D0%86-%D0%A0%D0%A3%D0%A1%D0%98%D0%9D%D0%AC%D0%A1%D0%9A%D0%AB%D0%99-%D0%AF%D0%97%D0%AB%D0%9A Павел Роберт Маґочій в статі Жертовность і смілость: Василь Ябур і русиньскый язык "Кодіфікаторы языків суть подобны єднотливцям в іншых сферах жывота, котры мають амбіцію зробити штось нове. Такы особы суть звычайнї выставлены крітіцї, ці то уже за цїлковый концепт, котрый пропонують (в данім припадї за думку окремого русиньского языка), або за дакотрый з шпеціфічных аспектів пропонованой кодіфікації. Ани Василь Ябур не є вынятком. Кодіфікацію (1995), але передовшыткым доповнїня і зміну дакотрых правил по десятёх роках од кодіфікації (2005) не прияли вшыткы, котры в сучасности пишуть і публікують в русиньскім языку. Конець-кінцїв, така крітіка є сама по собі позітівным феноменом, бо кедь уже не має іншу функцію, назначує, же кодіфікованый русиньскый язык не є лем думков дакількох інтелектуалів, але жывов ентітов, котру шырша сполочность бере важнї."] * [http://www.lem.fm/vasil-yabur-distav-premiyu-a-duhnovicha-nagorodila-go-i-univerzita/ П. Медвідь (2016.11.07): Василь Ябур дістав премію А. Духновіча. Нагородила го і універзіта] * [http://www.lem.fm/okruglyiy-yubiley-vasilya-yabura-kodifikatora-nashogo-yazyika/ П. Медвідь (2016.10.28): Округлый юбілей Василя Ябура, кодіфікатора нашого языка] * [https://www.lem.fm/vmer-vasil-yabur-yeden-iz-dvokh-holovnykh-kodifikatoriv-rusinskoho-yazyka/ П. Медвідь (2025.06.04): Вмер Василь Ябур – єден із двох головных кодіфікаторів русиньского языка] * {{cite web |author=Микола Штець |editor= |date= |url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Shtets_Mykola/Do_pytannia_kodyfikatsii_rusynskoho_iazka.pdf |title=ДО ПИТАННЯ КОДИФІКАЦІЇ «РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА» |publisher= |format=pdf |quote=Проголошення кодифікації «русиньского языка» не змінило прагматичного ставлення батьків до викладової мови, а саме до питання, «де може їхня дитина застосувати свої знання “русиньского языка”, на яку роботу, посаду може влаштуватися, в яку школу буде їй легше поступати». На ці питання батьки не знайшли позитивної відповіді. Саме тому «русиньска» мова не стала мовою викладання в школах (якщо не брати до уваги кілька дітей одного класу, де вивчається «русиньска» мова і для яких творяться навіть шкільні підручники). Незважаючи на те що досі немає «русиньского» шкільництва, у Пряшівському університеті вже іде підготовка студентів на «русиньскому» відділенні (у комбінації «русиньска» мова – англійська мова), хоча досі це відділення не має ґрунтовних вузівських підручників «русиньского языка» (фонетики, морфології, синтаксису та ін.). Отже, за весь час від кодифікації «русиньского языка» не виникло «русиньске» шкільництво і не бачимо якихось передумов, що воно виникне, тоді для кого кодифікувався «русиньский язык»? І в наш час кодифікація здійснювалася лише для «русиньскої еліти», або, як пише М. Сисак, «...akt kodifikácie sa uskutočnil a v histórii ostane ako satisfakcia pre пеvеl’кý kolektiv entuziastov, ktorí priložili ruku k blahorodnému dielu...». Чи дійсно варто було робити такий експеримент для кількох ентузіастів? Адже і той невеликий «колектив» розділився (чи розпався), оскільки після появи згаданих «нових правил» В. Ябура та А. Плішкової «Русиньска оброда» заявила про те, що тільки їй належить право координувати справу кодифікації (для цього створила Языкову раду), пообіцяла створити нову норму (кодифікацію?) і прийняти необхідні заходи для того, щоб підручники за «новими правилами» В. Ябура та А. Плішкової не були надруковані. Отже, «Русиньска оброда» не визнала виправлену версію «Правил русиньского правопису», не визнала водночас і компетентність «Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові» займатися справами кодифікації «русиньского языка». |language= укр. |accessdate= 2025.06.06 |archiveurl= |archivedate= }} * https://independent.academia.edu/JaburVasil == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1936|2025|Ябур, Василь}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы новинаре]] hdhfbou6v9epfnngqc53lj1omfp8564 0 15848 169871 169671 2026-09-18T21:38:49Z Halajkovič 33393 169871 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Ученый |noyat = ай |имя = Юрій Панько |имя оригиналне = {{lang-sk|Juraj Paňko}} |образчик = [[Файл:Юрій Панько.png|200px]] |образчика подпис = |познатый як = [[Кодіфікація русиньского языка|кодіфікатор русиньского языка]] {{nobr|про Словакію}} |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date and age|1933|05|03}} |мѣсто роджѣня = [[Рокытів]], [[окрес Гуменне]], [[Чехословакія]] |упокоеня = {{Death date and age|2017|06|22|1933|05|03}} |мѣсто смерти = [[Орябина]], [[окрес Стара Любовня]], [[Словакія]] |причина смерти = |сферы наук = [[лінґвістіка]] |ученый ступень = доктор філозофії (1970); кандідат наук (1991); {{nobr|доцент (1994)}} |alma mater = [[Масарікова універзіта]] |главны роботы = |честны титулы = |членство в = |одзнакы = |категория склада = <!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie --> }} '''Юрій Панько''' ({{lang-sk|Juraj Paňko}}; [[3. май]] [[1933]], [[Рокытів коло Гуменного|Гуменьскый Рокытів]], [[Чехословакія]] – [[22. юн]] [[2017]], [[Орябина]], [[Словакія]]) быв вызначный русиньскый філолоґ, лінґвіста, славіста, лексікоґраф, автор сучасного словацько-русиньского словника, першый директор [[Інштітут русиньского языка і културы|Інштітуту русиньского языка і културы в Пряшові]]. == Жывотопис == === Молоды рокы і учіня (1933–1957) === Народив ся 3. мая 1933 в русиньскім селї Гуменьскый Рокытів (днесь [[Рокытів коло Гуменного]], [[окрес Гуменне]]) в родинї дрібных рольників. Основну народну школу абсолвовав у своїм роднім селї в роках 1939–1945. Потім ся учів на Штатній російскій ґімназії в Гуменнім (1945–1953), де успішно зложыв матурітны екзамены.<ref name="panko_zivotopis">{{Cite web |title=Životopis |url=https://jurajpanko.wordpress.com/about/zivotopis/ |website=Juraj Paňko |access-date=2026-09-17}}</ref> В роках 1953–1957 ся учів на філолоґічній факултї Высокій педаґоґічній школї в Пряшові в шпеціалізації „україньскый язык і література“. Почас учіня брав участь в штудентьскых ставебных бріґадах (конкретно робив на ставбі памнятника Совєтьской армады у [[Свідник]]у).<ref name="panko_zivotopis" /> === Педаґоґічна і академічна чінность (1957–1975) === По завершіню высокой школы в роцї 1957 зачав робити як учітель на єденадцятьрочній середнїй школї в містї Стара Любовня. Од новембра 1957 до апріля 1958 абсолвовав повинну воєньску службу в чеськім містї Домажліцї, по чім ся вернув к учітельскій чінности в Старій Любовни.<ref name="panko_zivotopis" /> Паралелно з педаґоґічнов практіков діштанчно штудовав російскый язык і літературу на філозофічній факултї в Пряшові. В роцї 1962 ся став асістентом і пізнїше фаховым асістентом на катедрї російского языка і літературы Філозофічной факулты Універзіты Павла Йозефа Шафаріка (УПЙШ) в Пряшові. В роках 1964–1968 абсолвовав постґрадуалне учіня на Універзітї Яна Евангелісту Пуркіна в Бырнї (днесь Масарікова універзіта), де ся під веджінём вызначных чеськых славістів шпеціалізовав на компаратівну славістіку і сінтаксісї російского языка. В роцї 1970 на основі докторьской дізертації здобыв научный тітул ПгДр.<ref name="panko_zivotopis" /> === Рокы перенаслїдованя prenasledovania і нормалізації (1975–1989) === По придушіню Пражской яри і зачатку періоду тзв. „нормалізації“ в Чехословакії ся став терчом політічных перевірок. В роцї 1975 быв через свої політічны назоры змушеный зохабити універзіту і дістав заказ публіковати научны роботы. Цїлых 15 років мусив робити мімо сістемы высокошкольской освіты: быв технічным робітником в nemocnici в Старій Любовни, пізнїше учітелём на школї і выхователём в штудентьскій будові в Пряшові.<ref name="panko_zivotopis" /> === Регабілітація і кодіфікація русиньского языка (од року 1990) === По Нїжній револуції на концї року 1989 быв в роцї 1990 цїлком морално і правно регабілітованый і вернув ся на катедру російского языка Філозофічной факулты УПЙШ в Пряшові. В роцї 1991 обгаїв кандідатьску дізертацію і здобыв научный тітул кандідат наук (CSc.), а в роцї 1994 абсолвовав габілітацію на тітул доцента. Чітав лекції о сінтаксісї і контрастівну лінґвістіку аж до одходу на пензію.<ref name="panko_zivotopis" /> В януарї 1993 ся став першым директором новозрядженого Інштітуту русиньского языка і културы при орґанізації <nowiki>„</nowiki>[[Русиньска оброда]]<nowiki>“</nowiki> в [[Пряшів|Пряшові]]. Став на челї ґрупы науковцїв, котры розробили нормы русиньского правопису. В роцї 1992 выдав основне дїло „Нормы русиньского правопису“ а в роцї 1994 в сполуавторстві з [[Василь Ябур|Василём Ябуром]] публіковав „Правила русиньского правопису“ і словник лінґвістічных термінів. Тоты публікації ся стали безпосереднёв научнов основов про офіціалне выголошіня русиньского языка на Словакії 27. януара 1995.<ref name="codification">{{Cite web |title=Codification of the Rusyn language |url=http://www.rusynacademy.sk/english/en_jazyk.html |website=Rusyn Academy of Slovakia |access-date=2026-09-17}}</ref> === Послїднї рокы і лексікоґрафія === По одходї на пензію жыв в селї [[Орябина]] в [[Окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]]. Послїднї дві десятьроча свого жывота присвятив творчости розсяглого двойтомового „Словацько-русиньского словника“ (1. том вышов в роцї 2012, 2. том в роцї 2015).<ref name="slovnik">{{Cite web |title=Slovensko-rusínsky slovník P-Z |url=https://www.rusynshop.sk/slovensko-rusinsky-slovnik-p-z-doc--phdr--juraj-panko--csc--2/ |website=Rusynshop.sk |access-date=2026-09-17}}</ref> Словник обсягує высше 50 000 словных єдиніць і є найрозсяглїшым лексікоґрафічным дїлом в русиньскій языкознательскій науцї на Словакії. Умер 22. юна 2017 во віцї 84 років. Є похованый на містнім цінтерї в селї Орябина.<ref name="lemfm_obit">{{Cite web |last=Трохановскій |first=Демян |title=Одышол доц. ПгДр. Юрий Панько, кодифікатор русиньского языка (1933-2017) |url=http://www.lem.fm/odyishol-dots-pgdr-yuriy-panko-kodifikator-rusinskogo-yazyika-1933-2017/ |website=Lem.fm |access-date=2023-04-25}}</ref> == Найвызначнїшы роботы == * {{Cite web |author= Юрій Панько |title= К орфоґрафії русиньского языка |url= https://rusin8.webnode.ru/news/a2008-k-orfografiji-rusinskogo-yazyka/ |publisher= InfoРусин 5/2008 ст.&nbsp;8 |accessdate= 2023-04-25}} [https://web.archive.org/web/20200102035252/https://www.ruwega.com/news/a2008-k-orfografiji-rusinskogo-yazyka/ Archived on Jan&nbsp;02&nbsp;2020] * Панько Ю. Нормы русиньского правопису. – Пряшів, 1992. * Панько Ю. Русиньско-русько-україньско-словеньско-польский словник лінґвістічных термінів. – Пряшов, 1994. – С. 21. * Ябур, В., Панько, Ю.: Правила русиньского правопису. Пряшів: Русиньска оброда, 1994. * PAŇKO, Juraj (2012-15) Slovensko-rusínsky slovník/Словацько-русиньскый словник, 2 томів. Prešov: Rusínska obroda na Slovensku. == Жрїдла і одказы == * {{Cite web |last=Трохановскій |first=Демян |title=Одышол доц. ПгДр. Юрий Панько, кодифікатор русиньского языка (1933-2017) |url=http://www.lem.fm/odyishol-dots-pgdr-yuriy-panko-kodifikator-rusinskogo-yazyika-1933-2017/ |website=Lem.fm |access-date=2023-04-25}} {{Lifetime|1933|2017|Панько, Юрій}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] 3sz7o22ta5oaikjvryq8a78kz6heisz 169874 169871 2026-09-18T21:49:21Z Rue323 31002 169874 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Ученый |noyat = ай |имя = Юрій Панько |имя оригиналне = {{lang-sk|Juraj Paňko}} |образчик = [[Файл:Юрій Панько.png|200px]] |образчика подпис = |познатый як = [[Кодіфікація русиньского языка|кодіфікатор русиньского языка]] {{nobr|про Словакію}} |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date and age|1933|05|03}} |мѣсто роджѣня = [[Рокытів]], [[окрес Гуменне]], [[Чехословакія]] |упокоеня = {{Death date and age|2017|06|22|1933|05|03}} |мѣсто смерти = [[Орябина]], [[окрес Стара Любовня]], [[Словакія]] |причина смерти = |сферы наук = [[лінґвістіка]] |ученый ступень = доктор філозофії (1970); кандідат наук (1991); {{nobr|доцент (1994)}} |alma mater = [[Масарікова універзіта]] |главны роботы = |честны титулы = |членство в = |одзнакы = |категория склада = <!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie --> }} '''Юрій Панько''' ({{lang-sk|Juraj Paňko}}; [[3. май]] [[1933]], [[Рокытів коло Гуменного|Гуменьскый Рокытів]], [[Чехословакія]] – [[22. юн]] [[2017]], [[Орябина]], [[Словакія]]) быв вызначный русиньскый філолоґ, лінґвіста, славіста, лексікоґраф, автор сучасного словацько-русиньского словника, першый директор [[Інштітут русиньского языка і културы|Інштітуту русиньского языка і културы в Пряшові]]. == Жывотопис == === Молоды рокы і учіня (1933–1957) === Народив ся 3. мая 1933 в русиньскім селї Гуменьскый Рокытів (днесь [[Рокытів коло Гуменного]], [[окрес Гуменне]]) в родинї дрібных рольників. Основну народну школу абсолвовав у своїм роднім селї в роках 1939–1945. Потім ся учів на Штатній російскій ґімназії в Гуменнім (1945–1953), де успішно зложыв матурітны екзамены.<ref name="panko_zivotopis">{{Cite web |title=Životopis |url=https://jurajpanko.wordpress.com/about/zivotopis/ |website=Juraj Paňko |access-date=2026-09-17}}</ref> В роках 1953–1957 ся учів на філолоґічній факултї Высокій педаґоґічній школї в Пряшові в шпеціалізації „україньскый язык і література“. Почас учіня брав участь в штудентьскых ставебных бріґадах (конкретно робив на ставбі памнятника Совєтьской армады у [[Свідник]]у).<ref name="panko_zivotopis" /> === Педаґоґічна і академічна чінность (1957–1975) === По завершіню высокой школы в роцї 1957 зачав робити як учітель на єденадцятьрочній середнїй школї в містї Стара Любовня. Од новембра 1957 до апріля 1958 абсолвовав повинну воєньску службу в чеськім містї Домажліцї, по чім ся вернув к учітельскій чінности в Старій Любовни.<ref name="panko_zivotopis" /> Паралелно з педаґоґічнов практіков діштанчно штудовав російскый язык і літературу на філозофічній факултї в Пряшові. В роцї 1962 ся став асістентом і пізнїше фаховым асістентом на катедрї російского языка і літературы Філозофічной факулты Універзіты Павла Йозефа Шафаріка (УПЙШ) в Пряшові. В роках 1964–1968 абсолвовав постґрадуалне учіня на Універзітї Яна Евангелісту Пуркіна в Бырнї (днесь Масарікова універзіта), де ся під веджінём вызначных чеськых славістів шпеціалізовав на компаратівну славістіку і сінтаксісї російского языка. В роцї 1970 на основі докторьской дізертації здобыв научный тітул ПгДр.<ref name="panko_zivotopis" /> === Рокы перенаслїдованя і нормалізації (1975–1989) === По придушіню Пражской яри і зачатку періоду тзв. „нормалізації“ в Чехословакії ся став терчом політічных перевірок. В роцї 1975 быв через свої політічны назоры змушеный зохабити універзіту і дістав заказ публіковати научны роботы. Цїлых 15 років мусив робити мімо сістемы высокошкольской освіты: быв технічным робітником в nemocnici в Старій Любовни, пізнїше учітелём на школї і выхователём в штудентьскій будові в Пряшові.<ref name="panko_zivotopis" /> === Регабілітація і кодіфікація русиньского языка (од року 1990) === По Нїжній револуції на концї року 1989 быв в роцї 1990 цїлком морално і правно регабілітованый і вернув ся на катедру російского языка Філозофічной факулты УПЙШ в Пряшові. В роцї 1991 обгаїв кандідатьску дізертацію і здобыв научный тітул кандідат наук (CSc.), а в роцї 1994 абсолвовав габілітацію на тітул доцента. Чітав лекції о сінтаксісї і контрастівну лінґвістіку аж до одходу на пензію.<ref name="panko_zivotopis" /> В януарї 1993 ся став першым директором новозрядженого Інштітуту русиньского языка і културы при орґанізації <nowiki>„</nowiki>[[Русиньска оброда]]<nowiki>“</nowiki> в [[Пряшів|Пряшові]]. Став на челї ґрупы науковцїв, котры розробили нормы русиньского правопису. В роцї 1992 выдав основне дїло „Нормы русиньского правопису“ а в роцї 1994 в сполуавторстві з [[Василь Ябур|Василём Ябуром]] публіковав „Правила русиньского правопису“ і словник лінґвістічных термінів. Тоты публікації ся стали безпосереднёв научнов основов про офіціалне выголошіня русиньского языка на Словакії 27. януара 1995.<ref name="codification">{{Cite web |title=Codification of the Rusyn language |url=http://www.rusynacademy.sk/english/en_jazyk.html |website=Rusyn Academy of Slovakia |access-date=2026-09-17}}</ref> === Послїднї рокы і лексікоґрафія === По одходї на пензію жыв в селї [[Орябина]] в [[Окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]]. Послїднї дві десятьроча свого жывота присвятив творчости розсяглого двойтомового „Словацько-русиньского словника“ (1. том вышов в роцї 2012, 2. том в роцї 2015).<ref name="slovnik">{{Cite web |title=Slovensko-rusínsky slovník P-Z |url=https://www.rusynshop.sk/slovensko-rusinsky-slovnik-p-z-doc--phdr--juraj-panko--csc--2/ |website=Rusynshop.sk |access-date=2026-09-17}}</ref> Словник обсягує высше 50 000 словных єдиніць і є найрозсяглїшым лексікоґрафічным дїлом в русиньскій языкознательскій науцї на Словакії. Умер 22. юна 2017 во віцї 84 років. Є похованый на містнім цінтерї в селї Орябина.<ref name="lemfm_obit">{{Cite web |last=Трохановскій |first=Демян |title=Одышол доц. ПгДр. Юрий Панько, кодифікатор русиньского языка (1933-2017) |url=http://www.lem.fm/odyishol-dots-pgdr-yuriy-panko-kodifikator-rusinskogo-yazyika-1933-2017/ |website=Lem.fm |access-date=2023-04-25}}</ref> == Найвызначнїшы роботы == * {{Cite web |author= Юрій Панько |title= К орфоґрафії русиньского языка |url= https://rusin8.webnode.ru/news/a2008-k-orfografiji-rusinskogo-yazyka/ |publisher= InfoРусин 5/2008 ст.&nbsp;8 |accessdate= 2023-04-25}} [https://web.archive.org/web/20200102035252/https://www.ruwega.com/news/a2008-k-orfografiji-rusinskogo-yazyka/ Archived on Jan&nbsp;02&nbsp;2020] * Панько Ю. Нормы русиньского правопису. – Пряшів, 1992. * Панько Ю. Русиньско-русько-україньско-словеньско-польский словник лінґвістічных термінів. – Пряшов, 1994. – С. 21. * Ябур, В., Панько, Ю.: Правила русиньского правопису. Пряшів: Русиньска оброда, 1994. * PAŇKO, Juraj (2012-15) Slovensko-rusínsky slovník/Словацько-русиньскый словник, 2 томів. Prešov: Rusínska obroda na Slovensku. == Жрїдла і одказы == * {{Cite web |last=Трохановскій |first=Демян |title=Одышол доц. ПгДр. Юрий Панько, кодифікатор русиньского языка (1933-2017) |url=http://www.lem.fm/odyishol-dots-pgdr-yuriy-panko-kodifikator-rusinskogo-yazyika-1933-2017/ |website=Lem.fm |access-date=2023-04-25}} {{Lifetime|1933|2017|Панько, Юрій}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] snhj8w7nvqgjicod7au2a1nszv97fva 169876 169874 2026-09-18T22:02:10Z Halajkovič 33393 169876 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Ученый |noyat = ай |имя = Юрій Панько |имя оригиналне = {{lang-sk|Juraj Paňko}} |образчик = [[Файл:Юрій Панько.png|200px]] |образчика подпис = |познатый як = [[Кодіфікація русиньского языка|кодіфікатор русиньского языка]] {{nobr|про Словакію}} |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date and age|1933|05|03}} |мѣсто роджѣня = [[Рокытів]], [[окрес Гуменне]], [[Чехословакія]] |упокоеня = {{Death date and age|2017|06|22|1933|05|03}} |мѣсто смерти = [[Орябина]], [[окрес Стара Любовня]], [[Словакія]] |причина смерти = |сферы наук = [[лінґвістіка]] |ученый ступень = доктор філозофії (1970); кандідат наук (1991); {{nobr|доцент (1994)}} |alma mater = [[Масарікова універзіта]] |главны роботы = |честны титулы = |членство в = |одзнакы = |категория склада = <!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie --> }} '''Юрій Панько''' ({{lang-sk|Juraj Paňko}}; [[3. май]] [[1933]], [[Рокытів коло Гуменного|Гуменьскый Рокытів]], [[Чехословакія]] – [[22. юн]] [[2017]], [[Орябина]], [[Словакія]]) быв вызначный русиньскый філолоґ, лінґвіста, славіста, лексікоґраф, автор сучасного словацько-русиньского словника, першый директор [[Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты|Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзітї]]. == Жывотопис == === Молоды рокы і учіня (1933–1957) === Народив ся 3. мая 1933 в русиньскім селї Гуменьскый Рокытів (днесь [[Рокытів коло Гуменного]], [[окрес Гуменне]]) в родинї дрібных рольників. Основну народну школу абсолвовав у своїм роднім селї в роках 1939–1945. Потім ся учів на Штатній російскій ґімназії в Гуменнім (1945–1953), де успішно зложыв матурітны екзамены.<ref name="panko_zivotopis">{{Cite web |title=Životopis |url=https://jurajpanko.wordpress.com/about/zivotopis/ |website=Juraj Paňko |access-date=2026-09-17}}</ref> В роках 1953–1957 ся учів на філолоґічній факултї Высокій педаґоґічній школї в Пряшові в шпеціалізації „україньскый язык і література“. Почас учіня брав участь в штудентьскых ставебных бріґадах (конкретно робив на ставбі памнятника Совєтьской армады у [[Свідник]]у).<ref name="panko_zivotopis" /> === Педаґоґічна і академічна чінность (1957–1975) === По завершіню высокой школы в роцї 1957 зачав робити як учітель на єденадцятьрочній середнїй школї в містї Стара Любовня. Од новембра 1957 до апріля 1958 абсолвовав повинну воєньску службу в чеськім містї Домажліцї, по чім ся вернув к учітельскій чінности в Старій Любовни.<ref name="panko_zivotopis" /> Паралелно з педаґоґічнов практіков діштанчно штудовав російскый язык і літературу на філозофічній факултї в Пряшові. В роцї 1962 ся став асістентом і пізнїше фаховым асістентом на катедрї російского языка і літературы Філозофічной факулты Універзіты Павла Йозефа Шафаріка (УПЙШ) в Пряшові. В роках 1964–1968 абсолвовав постґрадуалне учіня на Універзітї Яна Евангелісту Пуркіна в Бырнї (днесь Масарікова універзіта), де ся під веджінём вызначных чеськых славістів шпеціалізовав на компаратівну славістіку і сінтаксісї російского языка. В роцї 1970 на основі докторьской дізертації здобыв научный тітул ПгДр.<ref name="panko_zivotopis" /> === Рокы перенаслїдованя і нормалізації (1975–1989) === По придушіню Пражской яри і зачатку періоду тзв. „нормалізації“ в Чехословакії ся став терчом політічных перевірок. В роцї 1975 быв через свої політічны назоры змушеный зохабити універзіту і дістав заказ публіковати научны роботы. Цїлых 15 років мусив робити мімо сістемы высокошкольской освіты: быв технічным робітником в nemocnici в Старій Любовни, пізнїше учітелём на школї і выхователём в штудентьскій будові в Пряшові.<ref name="panko_zivotopis" /> === Регабілітація і кодіфікація русиньского языка (од року 1990) === По Нїжній револуції на концї року 1989 быв в роцї 1990 цїлком морално і правно регабілітованый і вернув ся на катедру російского языка Філозофічной факулты УПЙШ в Пряшові. В роцї 1991 обгаїв кандідатьску дізертацію і здобыв научный тітул кандідат наук (CSc.), а в роцї 1994 абсолвовав габілітацію на тітул доцента. Чітав лекції о сінтаксісї і контрастівну лінґвістіку аж до одходу на пензію.<ref name="panko_zivotopis" /> В януарї 1993 ся став першым директором новозрядженого Інштітуту русиньского языка і културы при орґанізації <nowiki>„</nowiki>[[Русиньска оброда]]<nowiki>“</nowiki> в [[Пряшів|Пряшові]]. Став на челї ґрупы науковцїв, котры розробили нормы русиньского правопису. В роцї 1992 выдав основне дїло „Нормы русиньского правопису“ а в роцї 1994 в сполуавторстві з [[Василь Ябур|Василём Ябуром]] публіковав „Правила русиньского правопису“ і словник лінґвістічных термінів. Тоты публікації ся стали безпосереднёв научнов основов про офіціалне выголошіня русиньского языка на Словакії 27. януара 1995.<ref name="codification">{{Cite web |title=Codification of the Rusyn language |url=http://www.rusynacademy.sk/english/en_jazyk.html |website=Rusyn Academy of Slovakia |access-date=2026-09-17}}</ref> === Послїднї рокы і лексікоґрафія === По одходї на пензію жыв в селї [[Орябина]] в [[Окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]]. Послїднї дві десятьроча свого жывота присвятив творчости розсяглого двойтомового „Словацько-русиньского словника“ (1. том вышов в роцї 2012, 2. том в роцї 2015).<ref name="slovnik">{{Cite web |title=Slovensko-rusínsky slovník P-Z |url=https://www.rusynshop.sk/slovensko-rusinsky-slovnik-p-z-doc--phdr--juraj-panko--csc--2/ |website=Rusynshop.sk |access-date=2026-09-17}}</ref> Словник обсягує высше 50 000 словных єдиніць і є найрозсяглїшым лексікоґрафічным дїлом в русиньскій языкознательскій науцї на Словакії. Умер 22. юна 2017 во віцї 84 років. Є похованый на містнім цінтерї в селї Орябина.<ref name="lemfm_obit">{{Cite web |last=Трохановскій |first=Демян |title=Одышол доц. ПгДр. Юрий Панько, кодифікатор русиньского языка (1933-2017) |url=http://www.lem.fm/odyishol-dots-pgdr-yuriy-panko-kodifikator-rusinskogo-yazyika-1933-2017/ |website=Lem.fm |access-date=2023-04-25}}</ref> == Найвызначнїшы роботы == * {{Cite web |author= Юрій Панько |title= К орфоґрафії русиньского языка |url= https://rusin8.webnode.ru/news/a2008-k-orfografiji-rusinskogo-yazyka/ |publisher= InfoРусин 5/2008 ст.&nbsp;8 |accessdate= 2023-04-25}} [https://web.archive.org/web/20200102035252/https://www.ruwega.com/news/a2008-k-orfografiji-rusinskogo-yazyka/ Archived on Jan&nbsp;02&nbsp;2020] * Панько Ю. Нормы русиньского правопису. – Пряшів, 1992. * Панько Ю. Русиньско-русько-україньско-словеньско-польский словник лінґвістічных термінів. – Пряшов, 1994. – С. 21. * Ябур, В., Панько, Ю.: Правила русиньского правопису. Пряшів: Русиньска оброда, 1994. * PAŇKO, Juraj (2012-15) Slovensko-rusínsky slovník/Словацько-русиньскый словник, 2 томів. Prešov: Rusínska obroda na Slovensku. == Жрїдла і одказы == * {{Cite web |last=Трохановскій |first=Демян |title=Одышол доц. ПгДр. Юрий Панько, кодифікатор русиньского языка (1933-2017) |url=http://www.lem.fm/odyishol-dots-pgdr-yuriy-panko-kodifikator-rusinskogo-yazyika-1933-2017/ |website=Lem.fm |access-date=2023-04-25}} {{Lifetime|1933|2017|Панько, Юрій}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] oel7avl3im6w1quae279tu9mn5xldeb 169877 169876 2026-09-18T22:04:52Z Halajkovič 33393 +выправлїня хыбы 169877 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Ученый |noyat = ай |имя = Юрій Панько |имя оригиналне = {{lang-sk|Juraj Paňko}} |образчик = [[Файл:Юрій Панько.png|200px]] |образчика подпис = |познатый як = [[Кодіфікація русиньского языка|кодіфікатор русиньского языка]] {{nobr|про Словакію}} |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date and age|1933|05|03}} |мѣсто роджѣня = [[Рокытів]], [[окрес Гуменне]], [[Чехословакія]] |упокоеня = {{Death date and age|2017|06|22|1933|05|03}} |мѣсто смерти = [[Орябина]], [[окрес Стара Любовня]], [[Словакія]] |причина смерти = |сферы наук = [[лінґвістіка]] |ученый ступень = доктор філозофії (1970); кандідат наук (1991); {{nobr|доцент (1994)}} |alma mater = [[Масарікова універзіта]] |главны роботы = |честны титулы = |членство в = |одзнакы = |категория склада = <!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie --> }} '''Юрій Панько''' ({{lang-sk|Juraj Paňko}}; [[3. май]] [[1933]], [[Рокытів коло Гуменного|Гуменьскый Рокытів]], [[Чехословакія]] – [[22. юн]] [[2017]], [[Орябина]], [[Словакія]]) быв вызначный русиньскый філолоґ, лінґвіста, славіста, лексікоґраф, автор сучасного словацько-русиньского словника, першый директор [[Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты|Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты]]. == Жывотопис == === Молоды рокы і учіня (1933–1957) === Народив ся 3. мая 1933 в русиньскім селї Гуменьскый Рокытів (днесь [[Рокытів коло Гуменного]], [[окрес Гуменне]]) в родинї дрібных рольників. Основну народну школу абсолвовав у своїм роднім селї в роках 1939–1945. Потім ся учів на Штатній російскій ґімназії в Гуменнім (1945–1953), де успішно зложыв матурітны екзамены.<ref name="panko_zivotopis">{{Cite web |title=Životopis |url=https://jurajpanko.wordpress.com/about/zivotopis/ |website=Juraj Paňko |access-date=2026-09-17}}</ref> В роках 1953–1957 ся учів на філолоґічній факултї Высокій педаґоґічній школї в Пряшові в шпеціалізації „україньскый язык і література“. Почас учіня брав участь в штудентьскых ставебных бріґадах (конкретно робив на ставбі памнятника Совєтьской армады у [[Свідник]]у).<ref name="panko_zivotopis" /> === Педаґоґічна і академічна чінность (1957–1975) === По завершіню высокой школы в роцї 1957 зачав робити як учітель на єденадцятьрочній середнїй школї в містї Стара Любовня. Од новембра 1957 до апріля 1958 абсолвовав повинну воєньску службу в чеськім містї Домажліцї, по чім ся вернув к учітельскій чінности в Старій Любовни.<ref name="panko_zivotopis" /> Паралелно з педаґоґічнов практіков діштанчно штудовав російскый язык і літературу на філозофічній факултї в Пряшові. В роцї 1962 ся став асістентом і пізнїше фаховым асістентом на катедрї російского языка і літературы Філозофічной факулты Універзіты Павла Йозефа Шафаріка (УПЙШ) в Пряшові. В роках 1964–1968 абсолвовав постґрадуалне учіня на Універзітї Яна Евангелісту Пуркіна в Бырнї (днесь Масарікова універзіта), де ся під веджінём вызначных чеськых славістів шпеціалізовав на компаратівну славістіку і сінтаксісї російского языка. В роцї 1970 на основі докторьской дізертації здобыв научный тітул ПгДр.<ref name="panko_zivotopis" /> === Рокы перенаслїдованя і нормалізації (1975–1989) === По придушіню Пражской яри і зачатку періоду тзв. „нормалізації“ в Чехословакії ся став терчом політічных перевірок. В роцї 1975 быв через свої політічны назоры змушеный зохабити універзіту і дістав заказ публіковати научны роботы. Цїлых 15 років мусив робити мімо сістемы высокошкольской освіты: быв технічным робітником в nemocnici в Старій Любовни, пізнїше учітелём на школї і выхователём в штудентьскій будові в Пряшові.<ref name="panko_zivotopis" /> === Регабілітація і кодіфікація русиньского языка (од року 1990) === По Нїжній револуції на концї року 1989 быв в роцї 1990 цїлком морално і правно регабілітованый і вернув ся на катедру російского языка Філозофічной факулты УПЙШ в Пряшові. В роцї 1991 обгаїв кандідатьску дізертацію і здобыв научный тітул кандідат наук (CSc.), а в роцї 1994 абсолвовав габілітацію на тітул доцента. Чітав лекції о сінтаксісї і контрастівну лінґвістіку аж до одходу на пензію.<ref name="panko_zivotopis" /> В януарї 1993 ся став першым директором новозрядженого Інштітуту русиньского языка і културы при орґанізації <nowiki>„</nowiki>[[Русиньска оброда]]<nowiki>“</nowiki> в [[Пряшів|Пряшові]]. Став на челї ґрупы науковцїв, котры розробили нормы русиньского правопису. В роцї 1992 выдав основне дїло „Нормы русиньского правопису“ а в роцї 1994 в сполуавторстві з [[Василь Ябур|Василём Ябуром]] публіковав „Правила русиньского правопису“ і словник лінґвістічных термінів. Тоты публікації ся стали безпосереднёв научнов основов про офіціалне выголошіня русиньского языка на Словакії 27. януара 1995.<ref name="codification">{{Cite web |title=Codification of the Rusyn language |url=http://www.rusynacademy.sk/english/en_jazyk.html |website=Rusyn Academy of Slovakia |access-date=2026-09-17}}</ref> === Послїднї рокы і лексікоґрафія === По одходї на пензію жыв в селї [[Орябина]] в [[Окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]]. Послїднї дві десятьроча свого жывота присвятив творчости розсяглого двойтомового „Словацько-русиньского словника“ (1. том вышов в роцї 2012, 2. том в роцї 2015).<ref name="slovnik">{{Cite web |title=Slovensko-rusínsky slovník P-Z |url=https://www.rusynshop.sk/slovensko-rusinsky-slovnik-p-z-doc--phdr--juraj-panko--csc--2/ |website=Rusynshop.sk |access-date=2026-09-17}}</ref> Словник обсягує высше 50 000 словных єдиніць і є найрозсяглїшым лексікоґрафічным дїлом в русиньскій языкознательскій науцї на Словакії. Умер 22. юна 2017 во віцї 84 років. Є похованый на містнім цінтерї в селї Орябина.<ref name="lemfm_obit">{{Cite web |last=Трохановскій |first=Демян |title=Одышол доц. ПгДр. Юрий Панько, кодифікатор русиньского языка (1933-2017) |url=http://www.lem.fm/odyishol-dots-pgdr-yuriy-panko-kodifikator-rusinskogo-yazyika-1933-2017/ |website=Lem.fm |access-date=2023-04-25}}</ref> == Найвызначнїшы роботы == * {{Cite web |author= Юрій Панько |title= К орфоґрафії русиньского языка |url= https://rusin8.webnode.ru/news/a2008-k-orfografiji-rusinskogo-yazyka/ |publisher= InfoРусин 5/2008 ст.&nbsp;8 |accessdate= 2023-04-25}} [https://web.archive.org/web/20200102035252/https://www.ruwega.com/news/a2008-k-orfografiji-rusinskogo-yazyka/ Archived on Jan&nbsp;02&nbsp;2020] * Панько Ю. Нормы русиньского правопису. – Пряшів, 1992. * Панько Ю. Русиньско-русько-україньско-словеньско-польский словник лінґвістічных термінів. – Пряшов, 1994. – С. 21. * Ябур, В., Панько, Ю.: Правила русиньского правопису. Пряшів: Русиньска оброда, 1994. * PAŇKO, Juraj (2012-15) Slovensko-rusínsky slovník/Словацько-русиньскый словник, 2 томів. Prešov: Rusínska obroda na Slovensku. == Жрїдла і одказы == * {{Cite web |last=Трохановскій |first=Демян |title=Одышол доц. ПгДр. Юрий Панько, кодифікатор русиньского языка (1933-2017) |url=http://www.lem.fm/odyishol-dots-pgdr-yuriy-panko-kodifikator-rusinskogo-yazyika-1933-2017/ |website=Lem.fm |access-date=2023-04-25}} {{Lifetime|1933|2017|Панько, Юрій}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] n774m70s3h7pl8nerhzw57h961jh6ze 0 16124 169893 151045 2026-09-19T01:00:41Z Flipdot 23893 Правопис 169893 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс | above = Пандемія COVID-19 | label1 = | data1 = | label2 = Хворота | data2 = Тяжкый острый респіраторный сіндром коронавірус 2 (SaRS-CoV-2) | label3 = Локація | data3 = Ґлобално | label4 = [[Нуловый пацієнт]] | data4 = Вухан, [[Кітайска Народна Републіка]] | label5 = Статус | data5 = Пандемія подля СООЗ: 11. марця 2020<ref name="rt2" /> Общественна грозьба здоровлю меджінародного значіня: 30. януара 2020 – 5. мая 2023 (3 рокы, 3 місяці і 5 днів) | label6 = Потверджены зараженя | data6 = 775&nbsp;886&nbsp;783<ref name=":0" /> | label7 = Потверджены смерті | data7 = 7&nbsp;057&nbsp;132<ref name=":0" /> }} '''Пандемія COVID-19''' вадь '''пандемія коронавіруса''', причинена тяжкым острым респіраторным синдромом коронавіруса 2 ({{Lang-en|severe acute respiratory syndrome coronavirus 2}} ци курто ''SARS-CoV-2''),<ref name="rt1">{{Cite web |url=https://www.lem.fm/sumar-dnya-na-12-martsya-2020-r/ |title=Сумар дня на 12. марця 2020 р. Пандемія коронавіруса |publisher=www.lem.fm |language=русиньскы |accessdate=2020-03-12 }}</ref> зачала ся из спалаху інфекції в децембрі 2019 в [[Кітайска Народна Републіка|китайському]] Вуханю. Дале ся хворота пошырила [[Азія|Азійов]] і выйшла на межинародну уровень у році 2020. [[Світова орґанізація охороны здоровя|Світова орґанізація охороны здоровля]] обявила спалах хвороты общественов угрозов здоровлю межинародного значіня ({{Lang-en|public health emergency of international concern}}, курто ''PHEIC''), а пандемійов означила 11.&nbsp;марця.<ref name="rt2">{{Cite web |url=https://www.rusyn.fm/spravy/zahranicie/%d0%b3%d1%80%d0%be%d0%b7%d1%8c%d0%b1%d0%b0-%d0%bf%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d0%b5%d0%bc%d1%96%d1%97-%d1%94-%d1%80%d0%b5%d0%b0%d0%bb%d0%bd%d0%b0/ |title=ГРОЗЬБА ПАНДЕМІЇ Є РЕАЛНА |publisher=rusyn.fm |language=русиньскы |accessdate=2020-03-10 }}</ref> Позад пандемії коронавіруса по світови ся стало читавоє соціалноє й економічноє зрушеня; у [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатах Америкы]] економіка пережыла майвелику рецесію з часув [[Велика депресія|Великої депресії]].<ref>{{Cite web |title=The Great Lockdown: Worst Economic Downturn Since the Great Depression |url=https://blogs.imf.org/2020/04/14/the-great-lockdown-worst-economic-downturn-since-the-great-depression/ |at=IMF Blog |language=анґліцькы }}</ref> Пошыреноє было панічноє купованя, уд чого ся ставали дефіціты бытовых товарув. [[Ошколованя|Ошколовалні]] інституції тай обществені міста ся у многых юріздикціях часточно вадь цілком закрывали, а плановані події ся скасововали вадь переносили на далші рокы. Популаризовали ся дістанційна робота тай ошколованя. Пандемія пудняла вопросы [[Дезінформація|дезінформації]] и баланса межи общественов охоронов здоровля тай індивідуалными правами. [[Файл:Ntuc_super_store,_Singapore_(49505410793).jpg|альт=Ntuc super store, Singapore (49505410793)|міні|297x297пкс|Наслідком ґлобалного страху стало панічноє купованя бытовых товарув: тоалетного папіря, воды, лашкы, антисептикув, хліба, рішкаші и їх далша нестача у бовтах (подобенка за фебруар 2020, [[Сінґапур]]).]] Статус надзвычайной сітуації у общественній охороні здоровля меджінародного значіня быв одкликаный СООЗ 5.&nbsp;марця 2023.<ref>{{Cite web |publication-date=8. мая 2023 |title=WHO declares end to COVID global health emergency |at=Reuters |url=https://www.reuters.com/business/healthcare-pharmaceuticals/covid-is-no-longer-global-health-emergency-who-2023-05-05/ |language=анґліцькы }}</ref> У році 2024 хворота іщі ціркулує, але експерты уж не суть пересвідчены, же тото дотеперь пандемія.<ref>{{Cite web |at=TIME |url=https://time.com/6898943/is-covid-19-still-pandemic-2024/ |title=Experts Can't Agree If We're Still in a Pandemic |language=анґліцькы }}</ref><ref>{{Cite web |title=Is COVID-19 Still a Pandemic? |at=The Brink |url=https://www.bu.edu/articles/2024/is-covid-19-still-a-pandemic/ |language=анґліцькы }}</ref> На авґуст 2024 CoVID-19 причінив 7&nbsp;057&nbsp;132<ref name=":0">{{Cite web |title=Coronavirus Pandemic (COVID-19) |at=Our World in Data |url=https://ourworldindata.org/coronavirus |language=анґліцькы }}</ref> потверджены [[Смерть|смерті]], але тото чісло ся бере як меньше од реалной ціфры. Різны екстраполованы проґнозы потенційного реалного чісла смерти позад коронавіруса мають од 18.2 до 33.5&nbsp;міліонів фаталных трафунків на новембер 2023, як голосило выданя The&nbsp;Economist'',''<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20240208015904/https://www.economist.com/graphic-detail/coronavirus-excess-deaths-estimates |title=The pandemic's true death toll |language=анґліцькы |at=The Economist }}</ref><ref>{{Cite web |title=Tracking CoVID-19 excess deaths across countries |at=The Economist |url=https://www.economist.com/graphic-detail/coronavirus-excess-deaths-tracker |language=анґліцькы }}</ref> і веце як 18.5&nbsp;міліонів смерти на апріль 2023 подля даных америцького Інштітута статістикы за здоровля<ref>{{Cite web |at=Institute for Health Metrics and Evaluation |url=https://covid19.healthdata.org/ |title=COVID-19 Projections |language=анґліцькы }}</ref>. Тоты даны творять наприклад і смерті позад пріорітетів і огранічень у інштітуціях охороны здоровля, а щі позад нежеланя люди лічити ся.<ref>{{Cite web |url=https://reason.com/2020/04/29/what-excess-deaths-do-and-dont-tell-us-about-covid-19/ |at=Reason |language=анґліцькы |title=What 'Excess Deaths' Do and Don't Tell Us About COVID-19 }}</ref> Перша потведжена смерть ся трафила у Вуханю 9.&nbsp;януара 2020.<ref>{{Cite web |archivedate=6. фебруара 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200206091324/https://www.nytimes.com/2020/01/23/world/asia/china-coronavirus.html |language=анґліцькы |at=New York Times |url=https://www.nytimes.com/2020/01/23/world/asia/china-coronavirus.html |title=Coronavirus Death Toll Climbs in China, and a Lockdown Widens |publication-date=23. януара 2020 }}</ref> Пандемія CoVID-19 є пятов у рейтінґу найсмертелнішых [[Пандемія|пандемій]] і [[Епідемія|епідемій]]. На зачатку ся сохтовало называти варіанты коронавіруса за місцями їх ідентіфікації, наприклад варіант „делта“ (B.1.617.2) раз ся кликав „індійскым варіантом“, але пізніше на тото СООЗ уж хосновала [[Ґрецькый алфавіт|назвы ґрецькых букв]]. == Варіанты == Подакотрі варіанты COVID-19 были означені [[СООЗ]] ги „выкликавучі неспокуй“ ({{ref-en}} ''{{Lang|en|variants of concern}}'', курто ''{{Lang|en|VoC}}''). Майфайно знамі пять варіантув, котрі силно ся пошырили й дустали шырокоє усвітленя у медіах. {| class="wikitable" |+Варіанты !Назва !Означіня !Ідентифікованый !Докынуті крайины !Пріорітет |- |Алфа |B.1.1.7 |[[Споєноє корольство]] |190 |VoC |- |Бета |B.1.351 |[[Южноафрицька републіка|Южна Афріка]] |140 |VoC |- |Делта |B.1.617.2 |[[Індія]] |170 |VoC |- |Ґамма |P.1 |[[Бразілія]] |90 |VoC |- |Омікрон |B.1.1.529 |[[Ботсвана]] |149 |VoC |} == Сімптомы == Люди з єднаков інфекційов CoVID-19 годні мати иншакі симптомы. Часті симптомы вто: * головный буль; * страта запаху и смаку (до 88% вшыткых трафункув заражіня мали сесь симптом);<ref>{{Cite web |at=World Journal of Clinical Cases |title=COVID-19: An overview and a clinical update |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7809683 |language=анґліцькы }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7243036 |at=BMJ |title=Features of 20,133 UK patients in hospital with COVID-19 using the ISARIC WHO Clinical Characterisation Protocol: prospective observational cohort study |language=анґліцькы }}</ref><ref>{{Cite web |title=The neurological manifestations of COVID-19: a review article |at=Neurological Sciences |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7262683 |language=анґліцькы }}</ref> * забитый нус; * кашланя; * буль у мускулах; * горячка; * діарея; * проблемы з дыханьом; * слабусть. == Передача == [[Файл:04.02_總統視察「中央流行疫情指揮中心」_49726568957_66543b616e_o.jpg|альт=President Tsai Ing-wen inspects the Central Epidemic Command Center on April 2, 2020.|міні|425x425пкс|Популарна профілактична міра&nbsp;— маска на лиці, як ї туй носить [[Тайван|тайванська]] [[Презідент|президентка]] Цхай Інвен.]] Коронавірус ся головно пошырює респіраторным путьом: люде вдыхавуть друбні часткы, котрі давуть у воздух хворі на коронавірус: дыхавучи, приказувучи, кашлавучи вадь кыхавучи.<ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8721651 |at=Science |title=Airborne transmission of respiratory viruses }}</ref><ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8049599 |at=Lancet |title=Ten scientific reasons in support of airborne transmission of SARS-CoV-2 }}</ref><ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url= |at=Annual Review of Biomedical Engineering |title=Fluid Dynamics of Respiratory Infectious Diseases }}</ref><ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7275719 |at=Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America |title=The airborne lifetime of small speech droplets and their potential importance in SARS-CoV-2 transmission }}</ref> Межи способами профілактикы популарні были [[Вакцинация|скіпленя (вакцинація)]], держаня „соціалної“ дистанції тай ношіня масок на лицьови в публічных містах, перебываня дома, кой не є важної причины быти вонка, реґуларноє мытя и дезінфекція рук.<ref>{{Cite web |url=https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/prevent-getting-sick/prevention.html |title=COVID-19: How to protect yourself and others |language=анґліцькы |at=U.S. Centers for Disease Control and Prevention }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/advice-for-public |title=Advice for the public on COVID-19 – World Health Organization |language=анґліцькы |at=www.who.int }}</ref> == Факторы різіку == Тримле ся, ож майвеликым фактором різіку в смертности уд CoVID-19 быв и є старшый вік. == Одказы == *[https://gisanddata.maps.arcgis.com/apps/opsdashboard/index.html#/bda7594740fd40299423467b48e9ecf6 Вірус у світі] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Здоровя і медіціна]] 3krljyulcc2j6i40jjvu13y7g6rfvo8 169894 169893 2026-09-19T01:07:14Z Flipdot 23893 Правопис 169894 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс | above = Пандемія COVID-19 | label1 = | data1 = | label2 = Хворота | data2 = Тяжкый острый респіраторный сіндром коронавірус 2 (SaRS-CoV-2) | label3 = Локація | data3 = Ґлобално | label4 = [[Нуловый пацієнт]] | data4 = Вухан, [[Кітайска Народна Републіка]] | label5 = Статус | data5 = Пандемія подля СООЗ: 11. марця 2020<ref name="rt2" /> Общественна грозьба здоровлю меджінародного значіня: 30. януара 2020 – 5. мая 2023 (3 рокы, 3 місяці і 5 днів) | label6 = Потверджены зараженя | data6 = 775&nbsp;886&nbsp;783<ref name=":0" /> | label7 = Потверджены смерті | data7 = 7&nbsp;057&nbsp;132<ref name=":0" /> }} '''Пандемія COVID-19''' вадь '''пандемія коронавіруса''', причинена тяжкым острым респіраторным синдромом коронавіруса 2 ({{Lang-en|severe acute respiratory syndrome coronavirus 2}} ци курто ''SARS-CoV-2''),<ref name="rt1">{{Cite web |url=https://www.lem.fm/sumar-dnya-na-12-martsya-2020-r/ |title=Сумар дня на 12. марця 2020 р. Пандемія коронавіруса |publisher=www.lem.fm |language=русиньскы |accessdate=2020-03-12 }}</ref> зачала ся из спалаху інфекції в децембрі 2019 в [[Кітайска Народна Републіка|китайському]] Вуханю. Дале ся хворота пошырила [[Азія|Азійов]] і выйшла на межинародну уровень у році 2020. [[Світова орґанізація охороны здоровя|Світова орґанізація охороны здоровля]] обявила спалах хвороты общественов угрозов здоровлю межинародного значіня ({{Lang-en|public health emergency of international concern}}, курто ''PHEIC''), а пандемійов означила 11.&nbsp;марця.<ref name="rt2">{{Cite web |url=https://www.rusyn.fm/spravy/zahranicie/%d0%b3%d1%80%d0%be%d0%b7%d1%8c%d0%b1%d0%b0-%d0%bf%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d0%b5%d0%bc%d1%96%d1%97-%d1%94-%d1%80%d0%b5%d0%b0%d0%bb%d0%bd%d0%b0/ |title=ГРОЗЬБА ПАНДЕМІЇ Є РЕАЛНА |publisher=rusyn.fm |language=русиньскы |accessdate=2020-03-10 }}</ref> Позад пандемії коронавіруса по світови ся стало читавоє соціалноє й економічноє зрушеня; у [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатах Америкы]] економіка пережыла майвелику рецесію з часув [[Велика депресія|Великої депресії]].<ref>{{Cite web |title=The Great Lockdown: Worst Economic Downturn Since the Great Depression |url=https://blogs.imf.org/2020/04/14/the-great-lockdown-worst-economic-downturn-since-the-great-depression/ |at=IMF Blog |language=анґліцькы }}</ref> Пошыреноє было панічноє купованя, уд чого ся ставали дефіціты бытовых товарув. [[Ошколованя|Ошколовалні]] інституції тай обществені міста ся у многых юріздикціях часточно вадь цілком закрывали, а плановані події ся скасововали вадь переносили на далші рокы. Популаризовали ся дістанційна робота тай ошколованя. Пандемія пудняла вопросы [[Дезінформація|дезінформації]] и баланса межи общественов охоронов здоровля тай індивідуалными правами. [[Файл:Ntuc_super_store,_Singapore_(49505410793).jpg|альт=Ntuc super store, Singapore (49505410793)|міні|297x297пкс|Наслідком ґлобалного страху стало панічноє купованя бытовых товарув: тоалетного папіря, воды, лашкы, антисептикув, хліба, рішкаші и їх далша нестача у бовтах (подобенка за фебруар 2020, [[Сінґапур]]).]] [[СООЗ]] удкликала статус надзвычайної ситуації у общественуй охороні здоровля межинародного значіня 5.&nbsp;марця 2023.<ref>{{Cite web |publication-date=8. мая 2023 |title=WHO declares end to COVID global health emergency |at=Reuters |url=https://www.reuters.com/business/healthcare-pharmaceuticals/covid-is-no-longer-global-health-emergency-who-2023-05-05/ |language=анґліцькы }}</ref> У 2024.&nbsp;році хворота щи ходила, айбо експерты вжек не были бизувні за актуалнусть статуса пандемії.<ref>{{Cite web |at=TIME |url=https://time.com/6898943/is-covid-19-still-pandemic-2024/ |title=Experts Can't Agree If We're Still in a Pandemic |language=анґліцькы }}</ref><ref>{{Cite web |title=Is COVID-19 Still a Pandemic? |at=The Brink |url=https://www.bu.edu/articles/2024/is-covid-19-still-a-pandemic/ |language=анґліцькы }}</ref> На авґуст 2024 CoVID-19 причинив 7&nbsp;057&nbsp;132<ref name=":0">{{Cite web |title=Coronavirus Pandemic (COVID-19) |at=Our World in Data |url=https://ourworldindata.org/coronavirus |language=анґліцькы }}</ref> потверджені [[Смерть|смерті]], айбо тото число ся бере ги май малоє уд реалної цифры. Вшылиякі екстраполовані проґнозы потенційного реалного числа смертий уд коронавіруса мали уд 18.2 до 33.5&nbsp;міліонув фаталных трафункув на новембер 2023, як голосило уданя The&nbsp;Economist'',''<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20240208015904/https://www.economist.com/graphic-detail/coronavirus-excess-deaths-estimates |title=The pandemic's true death toll |language=анґліцькы |at=The Economist }}</ref><ref>{{Cite web |title=Tracking CoVID-19 excess deaths across countries |at=The Economist |url=https://www.economist.com/graphic-detail/coronavirus-excess-deaths-tracker |language=анґліцькы }}</ref> и булш як 18.5&nbsp;міліонув смертий на апріль 2023 подля податкув америцького Інститута статистикы за здоровля.<ref>{{Cite web |at=Institute for Health Metrics and Evaluation |url=https://covid19.healthdata.org/ |title=COVID-19 Projections |language=анґліцькы }}</ref> Тоты податкы творять наприклад и смерті позад пріорітетув и ограничінь у закладах охороны здоровля, а щи позад нежеланя челяди лічити ся.<ref>{{Cite web |url=https://reason.com/2020/04/29/what-excess-deaths-do-and-dont-tell-us-about-covid-19/ |at=Reason |language=анґліцькы |title=What 'Excess Deaths' Do and Don't Tell Us About COVID-19 }}</ref> Перша потведжена смерть ся трафила у Вуханю 9.&nbsp;януара 2020.<ref>{{Cite web |archivedate=6. фебруара 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200206091324/https://www.nytimes.com/2020/01/23/world/asia/china-coronavirus.html |language=анґліцькы |at=New York Times |url=https://www.nytimes.com/2020/01/23/world/asia/china-coronavirus.html |title=Coronavirus Death Toll Climbs in China, and a Lockdown Widens |publication-date=23. януара 2020 }}</ref> Пандемія CoVID-19 є пятов у рейтінґови майсмертелных [[Пандемія|пандемій]] и [[Епідемія|епідемій]]. На зачатку ся сохтовало называти варіанты коронавіруса за містами їх ідентифікації, наприклад варіант „делта“ (B.1.617.2) ся раз кликав „індійськым варіантом“, айбо май пак на тото СООЗ уже хосновала [[Ґрецькый алфавіт|назывкы грецькых букв]]. == Варіанты == Подакотрі варіанты COVID-19 были означені [[СООЗ]] ги „выкликавучі неспокуй“ ({{ref-en}} ''{{Lang|en|variants of concern}}'', курто ''{{Lang|en|VoC}}''). Майфайно знамі пять варіантув, котрі силно ся пошырили й дустали шырокоє усвітленя у медіах. {| class="wikitable" |+Варіанты !Назва !Означіня !Ідентифікованый !Докынуті крайины !Пріорітет |- |Алфа |B.1.1.7 |[[Споєноє корольство]] |190 |VoC |- |Бета |B.1.351 |[[Южноафрицька републіка|Южна Африка]] |140 |VoC |- |Делта |B.1.617.2 |[[Індія]] |170 |VoC |- |Ґамма |P.1 |[[Бразілія]] |90 |VoC |- |Омікрон |B.1.1.529 |[[Ботсвана]] |149 |VoC |} == Сімптомы == Люди з єднаков інфекційов CoVID-19 годні мати иншакі симптомы. Часті симптомы вто: * головный буль; * страта запаху и смаку (до 88% вшыткых трафункув заражіня мали сесь симптом);<ref>{{Cite web |at=World Journal of Clinical Cases |title=COVID-19: An overview and a clinical update |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7809683 |language=анґліцькы }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7243036 |at=BMJ |title=Features of 20,133 UK patients in hospital with COVID-19 using the ISARIC WHO Clinical Characterisation Protocol: prospective observational cohort study |language=анґліцькы }}</ref><ref>{{Cite web |title=The neurological manifestations of COVID-19: a review article |at=Neurological Sciences |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7262683 |language=анґліцькы }}</ref> * забитый нус; * кашланя; * буль у мускулах; * горячка; * діарея; * проблемы з дыханьом; * слабусть. == Передача == [[Файл:04.02_總統視察「中央流行疫情指揮中心」_49726568957_66543b616e_o.jpg|альт=President Tsai Ing-wen inspects the Central Epidemic Command Center on April 2, 2020.|міні|425x425пкс|Популарна профілактична міра&nbsp;— маска на лиці, як ї туй носить [[Тайван|тайванська]] [[Презідент|президентка]] Цхай Інвен.]] Коронавірус ся головно пошырює респіраторным путьом: люде вдыхавуть друбні часткы, котрі давуть у воздух хворі на коронавірус: дыхавучи, приказувучи, кашлавучи вадь кыхавучи.<ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8721651 |at=Science |title=Airborne transmission of respiratory viruses }}</ref><ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8049599 |at=Lancet |title=Ten scientific reasons in support of airborne transmission of SARS-CoV-2 }}</ref><ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url= |at=Annual Review of Biomedical Engineering |title=Fluid Dynamics of Respiratory Infectious Diseases }}</ref><ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7275719 |at=Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America |title=The airborne lifetime of small speech droplets and their potential importance in SARS-CoV-2 transmission }}</ref> Межи способами профілактикы популарні были [[Вакцинация|скіпленя (вакцинація)]], держаня „соціалної“ дистанції тай ношіня масок на лицьови в публічных містах, перебываня дома, кой не є важної причины быти вонка, реґуларноє мытя и дезінфекція рук.<ref>{{Cite web |url=https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/prevent-getting-sick/prevention.html |title=COVID-19: How to protect yourself and others |language=анґліцькы |at=U.S. Centers for Disease Control and Prevention }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/advice-for-public |title=Advice for the public on COVID-19 – World Health Organization |language=анґліцькы |at=www.who.int }}</ref> == Факторы різіку == Тримле ся, ож майвеликым фактором різіку в смертности уд CoVID-19 быв и є старшый вік. == Одказы == *[https://gisanddata.maps.arcgis.com/apps/opsdashboard/index.html#/bda7594740fd40299423467b48e9ecf6 Вірус у світі] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Здоровя і медіціна]] c84n9x9atkx0mrzdvj1c13cfd31bvyz 169895 169894 2026-09-19T01:09:45Z Flipdot 23893 Правопис 169895 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс | above = Пандемія COVID-19 | label1 = | data1 = | label2 = Хворота | data2 = Тяжкый острый респіраторный синдром коронавірус 2 (SaRS-CoV-2) | label3 = Локація | data3 = Ґлобално | label4 = [[Нуловый пацієнт]] | data4 = [[Вухан]], [[Кітайска Народна Републіка|Китайська народна республіка]] | label5 = Статус | data5 = Пандемія подля [[СООЗ]]: 11. марця 2020<ref name="rt2" /> Обществена угроза здоровлю межинародного значіня: 30. януара 2020 – 5. мая 2023 (3 рокы, 3 місяці и 5 днув) | label6 = Потверджені заражіня | data6 = 775&nbsp;886&nbsp;783<ref name=":0" /> | label7 = Потверджені смерті | data7 = 7&nbsp;057&nbsp;132<ref name=":0" /> }} '''Пандемія COVID-19''' вадь '''пандемія коронавіруса''', причинена тяжкым острым респіраторным синдромом коронавірус 2 ({{Lang-en|severe acute respiratory syndrome coronavirus 2}} ци курто ''SARS-CoV-2''),<ref name="rt1">{{Cite web |url=https://www.lem.fm/sumar-dnya-na-12-martsya-2020-r/ |title=Сумар дня на 12. марця 2020 р. Пандемія коронавіруса |publisher=www.lem.fm |language=русиньскы |accessdate=2020-03-12 }}</ref> зачала ся из спалаху інфекції в децембрі 2019 в [[Кітайска Народна Републіка|китайському]] [[Вухан]]і. Дале ся хворота пошырила [[Азія|Азійов]] і выйшла на межинародну уровень у році 2020. [[Світова орґанізація охороны здоровя|Світова орґанізація охороны здоровля]] обявила спалах хвороты общественов угрозов здоровлю межинародного значіня ({{Lang-en|public health emergency of international concern}}, курто ''PHEIC''), а пандемійов означила 11.&nbsp;марця.<ref name="rt2">{{Cite web |url=https://www.rusyn.fm/spravy/zahranicie/%d0%b3%d1%80%d0%be%d0%b7%d1%8c%d0%b1%d0%b0-%d0%bf%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d0%b5%d0%bc%d1%96%d1%97-%d1%94-%d1%80%d0%b5%d0%b0%d0%bb%d0%bd%d0%b0/ |title=ГРОЗЬБА ПАНДЕМІЇ Є РЕАЛНА |publisher=rusyn.fm |language=русиньскы |accessdate=2020-03-10 }}</ref> Позад пандемії коронавіруса по світови ся стало читавоє соціалноє й економічноє зрушеня; у [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатах Америкы]] економіка пережыла майвелику рецесію з часув [[Велика депресія|Великої депресії]].<ref>{{Cite web |title=The Great Lockdown: Worst Economic Downturn Since the Great Depression |url=https://blogs.imf.org/2020/04/14/the-great-lockdown-worst-economic-downturn-since-the-great-depression/ |at=IMF Blog |language=анґліцькы }}</ref> Пошыреноє было панічноє купованя, уд чого ся ставали дефіціты бытовых товарув. [[Ошколованя|Ошколовалні]] інституції тай обществені міста ся у многых юріздикціях часточно вадь цілком закрывали, а плановані події ся скасововали вадь переносили на далші рокы. Популаризовали ся дістанційна робота тай ошколованя. Пандемія пудняла вопросы [[Дезінформація|дезінформації]] и баланса межи общественов охоронов здоровля тай індивідуалными правами. [[Файл:Ntuc_super_store,_Singapore_(49505410793).jpg|альт=Ntuc super store, Singapore (49505410793)|міні|297x297пкс|Наслідком ґлобалного страху стало панічноє купованя бытовых товарув: тоалетного папіря, воды, лашкы, антисептикув, хліба, рішкаші и їх далша нестача у бовтах (подобенка за фебруар 2020, [[Сінґапур]]).]] [[СООЗ]] удкликала статус надзвычайної ситуації у общественуй охороні здоровля межинародного значіня 5.&nbsp;марця 2023.<ref>{{Cite web |publication-date=8. мая 2023 |title=WHO declares end to COVID global health emergency |at=Reuters |url=https://www.reuters.com/business/healthcare-pharmaceuticals/covid-is-no-longer-global-health-emergency-who-2023-05-05/ |language=анґліцькы }}</ref> У 2024.&nbsp;році хворота щи ходила, айбо експерты вжек не были бизувні за актуалнусть статуса пандемії.<ref>{{Cite web |at=TIME |url=https://time.com/6898943/is-covid-19-still-pandemic-2024/ |title=Experts Can't Agree If We're Still in a Pandemic |language=анґліцькы }}</ref><ref>{{Cite web |title=Is COVID-19 Still a Pandemic? |at=The Brink |url=https://www.bu.edu/articles/2024/is-covid-19-still-a-pandemic/ |language=анґліцькы }}</ref> На авґуст 2024 CoVID-19 причинив 7&nbsp;057&nbsp;132<ref name=":0">{{Cite web |title=Coronavirus Pandemic (COVID-19) |at=Our World in Data |url=https://ourworldindata.org/coronavirus |language=анґліцькы }}</ref> потверджені [[Смерть|смерті]], айбо тото число ся бере ги май малоє уд реалної цифры. Вшылиякі екстраполовані проґнозы потенційного реалного числа смертий уд коронавіруса мали уд 18.2 до 33.5&nbsp;міліонув фаталных трафункув на новембер 2023, як голосило уданя The&nbsp;Economist'',''<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20240208015904/https://www.economist.com/graphic-detail/coronavirus-excess-deaths-estimates |title=The pandemic's true death toll |language=анґліцькы |at=The Economist }}</ref><ref>{{Cite web |title=Tracking CoVID-19 excess deaths across countries |at=The Economist |url=https://www.economist.com/graphic-detail/coronavirus-excess-deaths-tracker |language=анґліцькы }}</ref> и булш як 18.5&nbsp;міліонув смертий на апріль 2023 подля податкув америцького Інститута статистикы за здоровля.<ref>{{Cite web |at=Institute for Health Metrics and Evaluation |url=https://covid19.healthdata.org/ |title=COVID-19 Projections |language=анґліцькы }}</ref> Тоты податкы творять наприклад и смерті позад пріорітетув и ограничінь у закладах охороны здоровля, а щи позад нежеланя челяди лічити ся.<ref>{{Cite web |url=https://reason.com/2020/04/29/what-excess-deaths-do-and-dont-tell-us-about-covid-19/ |at=Reason |language=анґліцькы |title=What 'Excess Deaths' Do and Don't Tell Us About COVID-19 }}</ref> Перша потведжена смерть ся трафила у [[Вухан]]і 9.&nbsp;януара 2020.<ref>{{Cite web |archivedate=6. фебруара 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200206091324/https://www.nytimes.com/2020/01/23/world/asia/china-coronavirus.html |language=анґліцькы |at=New York Times |url=https://www.nytimes.com/2020/01/23/world/asia/china-coronavirus.html |title=Coronavirus Death Toll Climbs in China, and a Lockdown Widens |publication-date=23. януара 2020 }}</ref> Пандемія CoVID-19 є пятов у рейтінґови майсмертелных [[Пандемія|пандемій]] и [[Епідемія|епідемій]]. На зачатку ся сохтовало называти варіанты коронавіруса за містами їх ідентифікації, наприклад варіант „делта“ (B.1.617.2) ся раз кликав „індійськым варіантом“, айбо май пак на тото СООЗ уже хосновала [[Ґрецькый алфавіт|назывкы грецькых букв]]. == Варіанты == Подакотрі варіанты COVID-19 были означені [[СООЗ]] ги „выкликавучі неспокуй“ ({{ref-en}} ''{{Lang|en|variants of concern}}'', курто ''{{Lang|en|VoC}}''). Майфайно знамі пять варіантув, котрі силно ся пошырили й дустали шырокоє усвітленя у медіах. {| class="wikitable" |+Варіанты !Назва !Означіня !Ідентифікованый !Докынуті крайины !Пріорітет |- |Алфа |B.1.1.7 |[[Споєноє корольство]] |190 |VoC |- |Бета |B.1.351 |[[Южноафрицька републіка|Южна Африка]] |140 |VoC |- |Делта |B.1.617.2 |[[Індія]] |170 |VoC |- |Ґамма |P.1 |[[Бразілія]] |90 |VoC |- |Омікрон |B.1.1.529 |[[Ботсвана]] |149 |VoC |} == Сімптомы == Люди з єднаков інфекційов CoVID-19 годні мати иншакі симптомы. Часті симптомы вто: * головный буль; * страта запаху и смаку (до 88% вшыткых трафункув заражіня мали сесь симптом);<ref>{{Cite web |at=World Journal of Clinical Cases |title=COVID-19: An overview and a clinical update |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7809683 |language=анґліцькы }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7243036 |at=BMJ |title=Features of 20,133 UK patients in hospital with COVID-19 using the ISARIC WHO Clinical Characterisation Protocol: prospective observational cohort study |language=анґліцькы }}</ref><ref>{{Cite web |title=The neurological manifestations of COVID-19: a review article |at=Neurological Sciences |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7262683 |language=анґліцькы }}</ref> * забитый нус; * кашланя; * буль у мускулах; * горячка; * діарея; * проблемы з дыханьом; * слабусть. == Передача == [[Файл:04.02_總統視察「中央流行疫情指揮中心」_49726568957_66543b616e_o.jpg|альт=President Tsai Ing-wen inspects the Central Epidemic Command Center on April 2, 2020.|міні|425x425пкс|Популарна профілактична міра&nbsp;— маска на лиці, як ї туй носить [[Тайван|тайванська]] [[Презідент|президентка]] Цхай Інвен.]] Коронавірус ся головно пошырює респіраторным путьом: люде вдыхавуть друбні часткы, котрі давуть у воздух хворі на коронавірус: дыхавучи, приказувучи, кашлавучи вадь кыхавучи.<ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8721651 |at=Science |title=Airborne transmission of respiratory viruses }}</ref><ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8049599 |at=Lancet |title=Ten scientific reasons in support of airborne transmission of SARS-CoV-2 }}</ref><ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url= |at=Annual Review of Biomedical Engineering |title=Fluid Dynamics of Respiratory Infectious Diseases }}</ref><ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7275719 |at=Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America |title=The airborne lifetime of small speech droplets and their potential importance in SARS-CoV-2 transmission }}</ref> Межи способами профілактикы популарні были [[Вакцинация|скіпленя (вакцинація)]], держаня „соціалної“ дистанції тай ношіня масок на лицьови в публічных містах, перебываня дома, кой не є важної причины быти вонка, реґуларноє мытя и дезінфекція рук.<ref>{{Cite web |url=https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/prevent-getting-sick/prevention.html |title=COVID-19: How to protect yourself and others |language=анґліцькы |at=U.S. Centers for Disease Control and Prevention }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/advice-for-public |title=Advice for the public on COVID-19 – World Health Organization |language=анґліцькы |at=www.who.int }}</ref> == Факторы різіку == Тримле ся, ож майвеликым фактором різіку в смертности уд CoVID-19 быв и є старшый вік. == Одказы == *[https://gisanddata.maps.arcgis.com/apps/opsdashboard/index.html#/bda7594740fd40299423467b48e9ecf6 Вірус у світі] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Здоровя і медіціна]] pw5jrjtzrq401y9so65fnm7k1ro241j 0 18203 169814 128923 2026-09-18T15:12:24Z Rue323 31002 169814 wikitext text/x-wiki '''Лексика''' — од {{ref-grc}} ''τὸ λεξικός'' ''дотычный слова (слово, выповѣджѣня)'' — сума [[Слово|слов]] [[язык]]а, его словниковый фонд. Тот термин ся тыж хоснуе односно окремой части, пласта словникового фонда (лексика каждоденна, лексика бюрократична, лексика поетична), або односно сумы слов, поуживаных дакотрым [[писатель]]ом (лексика [[Александер Павловіч|Павловича]]), або односно сумы слов едного литературного дѣла (лексика [[Марко Шолтыс|Марка Шолтыса]]). Роздѣл [[Лингвистика|лингвистикы]], котрый общо штудуе лексику — [[лексикология]].<ref name=Kuznecov>Кузнецов А. М.</ref> Каждый язык мать велике множество [[Слово|слов]], але не вшиткы слова ся в даном языку хоснують еднако часто. * '''Активна лексика''' — тота, што ся хоснуе каждоденно, бѣжно;<ref name=Zerebilo>Жеребило Т.В.</ref> котру люде не лем розумѣють, але и хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з великов фреквенциов.<ref name=PKJa2015>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2015)</ref> * '''Пасивна лексика''' — тота, котру люде розумѣють, але бѣжно не хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з малов фреквенциов, а ку тым ся односять:<ref name=PKJa2015/> ** [[архаизм]]ы (глас, перст, чадо); ** [[Историзм (лингвистика)|историзмы]] (биров, желярь, левент); ** [[неологизм]]ы (викенд, козмодром, мобил); ** [[диалектизм]]ы, што ся хоснують лем локално (Бачка: озда 'ачей', Мараморош: пораз 'даколи') Богатство словника у бесѣдуючых росте з вѣком, з прибываньом скушеностей, з подвышѣньом освѣты. Дѣтвакови, котрый зачинать бесѣдовати, выстачить пару слов, штырирочна дѣтина знать уж коло тысяч слов. Чим веце слов чоловѣк знать, тым мать векшу можность выбрати слова про свое выповѣджѣню, а выбор слов, тото уже [[штилистика|штилизация]]. В каждоденной бесѣдѣ люде хоснують около 500 слов. Текст [[приповѣдка|приповѣдкы]], написаный на 10 странах мать {{nowrap|500–700 слов}}.<ref>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019)</ref> ==Жерела и одказы== * '''Жеребило Т.В.''': Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. — Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. – {{nowrap|Сс. 171–173}}. {{ISBN| 978-5-98993-133-0}} * '''Кузнецов А. М.''': Лексика //Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — {{nowrap|Сс. 257–258}} {{ISBN| 5-85270-307-9}} * {{Cite book |author='''Плїшкова А., Копорова К., Ябур В.''' |editor= |title=Ґраматіка русиньского языка |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2015 |series= |at=Сc. 202–204 |isbn=978-80-555-1448-2 |doi= |url= }} * {{Cite book |author='''Плїшкова А., Копорова К., Ябур В.''' |editor= |title=Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2019 |series= |at=С. 203 |isbn=978-80-555-2243-2 |doi= |url= }} {{Commonscat|Vocabulary}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Лексика]] [[Категория:Лексикология]] 9hv10u8yi8jdbj7vn4pbotk2hxajeta 169824 169814 2026-09-18T15:31:07Z Igor Kercsa 5504 Зрушена верзія [[Special:Diff/169814|169814]] од хоснователя [[Special:Contributions/Rue323|Rue323]] ([[User talk:Rue323|діскусія]]) 169824 wikitext text/x-wiki '''Лексика''' — од {{ref-grc}} ''τὸ λεξικός'' ''дотычный слова (слово, выповѣджѣня)'' — сума [[Слово|слов]] [[язык]]а, его словниковый фонд. Тот термин ся тыж хоснуе односно окремой части, пласта словникового фонда (лексика каждоденна, лексика бюрократична, лексика поетична), або односно сумы слов, поуживаных дакотрым [[писатель]]ом (лексика [[Александер Павлович|Павловича]]), або односно сумы слов едного литературного дѣла (лексика [[Марко Шолтыс|Марка Шолтыса]]). Роздѣл [[Лингвистика|лингвистикы]], котрый общо штудуе лексику — [[лексикология]].<ref name=Kuznecov>Кузнецов А. М.</ref> Каждый язык мать велике множество [[Слово|слов]], але не вшиткы слова ся в даном языку хоснують еднако часто. * '''Активна лексика''' — тота, што ся хоснуе каждоденно, бѣжно;<ref name=Zerebilo>Жеребило Т.В.</ref> котру люде не лем розумѣють, але и хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з великов фреквенциов.<ref name=PKJa2015>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2015)</ref> * '''Пасивна лексика''' — тота, котру люде розумѣють, але бѣжно не хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з малов фреквенциов, а ку тым ся односять:<ref name=PKJa2015/> ** [[архаизм]]ы (глас, перст, чадо); ** [[Историзм (лингвистика)|историзмы]] (биров, желярь, левент); ** [[неологизм]]ы (викенд, козмодром, мобил); ** [[диалектизм]]ы, што ся хоснують лем локално (Бачка: озда 'ачей', Мараморош: пораз 'даколи') Богатство словника у бесѣдуючых росте з вѣком, з прибываньом скушеностей, з подвышѣньом освѣты. Дѣтвакови, котрый зачинать бесѣдовати, выстачить пару слов, штырирочна дѣтина знать уж коло тысяч слов. Чим веце слов чоловѣк знать, тым мать векшу можность выбрати слова про свое выповѣджѣню, а выбор слов, тото уже [[штилистика|штилизация]]. В каждоденной бесѣдѣ люде хоснують около 500 слов. Текст [[приповѣдка|приповѣдкы]], написаный на 10 странах мать {{nowrap|500–700 слов}}.<ref>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019)</ref> ==Жерела и одказы== * Жеребило Т.В.: Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. — Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. – {{nowrap|Сс. 171–173}}. {{ISBN| 978-5-98993-133-0}} * Кузнецов А. М.: Лексика //Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — {{nowrap|Сс. 257–258}} {{ISBN| 5-85270-307-9}} * {{Cite book |author=Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. |editor= |title=Ґраматіка русиньского языка |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2015 |series= |at=Сc. 202–204 |isbn=978-80-555-1448-2 |doi= |url= }} * {{Cite book |author=Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. |editor= |title=Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2019 |series= |at=С. 203 |isbn=978-80-555-2243-2 |doi= |url= }} {{Commonscat|Vocabulary}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Лексика]] [[Категория:Лексикология]] 13qni536e582jq0w22g13zsudwbzpxb 169836 169824 2026-09-18T16:24:43Z Flipdot 23893 169836 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Лексикон (чеперушка)}} '''Лексика''' вадь '''лексико́н''' (од {{lang-grc|λεξικόν}} ''{{lang|grc|lexikon}}'', середный род од {{lang-grc|λεξικός}} ''{{lang|grc-Latn|lexikos}}'' „''[дотычный] слова''“)&nbsp;— сума [[Слово|слов]] [[язык]]а, его словниковый фонд. Тот термин ся тыж хоснуе односно окремой части, пласта словникового фонда (лексика каждоденна, лексика бюрократична, лексика поетична), або односно сумы слов, поуживаных дакотрым [[писатель]]ом (лексика [[Александер Павлович|Павловича]]), або односно сумы слов едного литературного дѣла (лексика „[[Марко Шолтыс|Марка Шолтыса]]“). Роздѣл [[Лингвистика|лингвистикы]], котрый общо штудуе лексику&nbsp;— [[лексикология]].<ref name=Kuznecov>Кузнецов А. М.</ref> Каждый язык мать велике множество [[Слово|слов]], але не вшиткы слова ся в даном языку хоснують еднако часто. * '''Активна лексика''' — тота, што ся хоснуе каждоденно, бѣжно;<ref name=Zerebilo>Жеребило Т.В.</ref> котру люде не лем розумѣють, але и хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з великов фреквенциов.<ref name=PKJa2015>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2015)</ref> * '''Пасивна лексика''' — тота, котру люде розумѣють, але бѣжно не хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з малов фреквенциов, а ку тым ся односять:<ref name=PKJa2015/> ** [[архаизм]]ы (глас, перст, чадо); ** [[Историзм (лингвистика)|историзмы]] (биров, желярь, левент); ** [[неологизм]]ы (викенд, козмодром, мобил); ** [[диалектизм]]ы, што ся хоснують лем локално (Бачка: озда 'ачей', Мараморош: пораз 'даколи') Богатство словника у бесѣдуючых росте з вѣком, з прибываньом скушеностей, з подвышѣньом освѣты. Дѣтвакови, котрый зачинать бесѣдовати, выстачить пару слов, штырирочна дѣтина знать уж коло тысяч слов. Чим веце слов чоловѣк знать, тым мать векшу можность выбрати слова про свое выповѣджѣню, а выбор слов, тото уже [[штилистика|штилизация]]. В каждоденной бесѣдѣ люде хоснують около 500&nbsp;слов. Текст [[приповѣдка|приповѣдкы]], написаный на 10&nbsp;странах мать {{nowrap|500–700 слов}}.<ref>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019)</ref>{{Небізувноє жерело}} == Жерела и одказы == * Жеребило Т.В.: Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. — Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. – {{nowrap|Сс. 171–173}}. {{ISBN| 978-5-98993-133-0}} * Кузнецов А. М.: Лексика //Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — {{nowrap|Сс. 257–258}} {{ISBN| 5-85270-307-9}} * {{Cite book |author=Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. |editor= |title=Ґраматіка русиньского языка |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2015 |series= |at=Сc. 202–204 |isbn=978-80-555-1448-2 |doi= |url= }} * {{Cite book |author=Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. |editor= |title=Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2019 |series= |at=С. 203 |isbn=978-80-555-2243-2 |doi= |url= }} {{Commonscat|Vocabulary}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Лексика]] [[Категория:Лексикология]] 2anmajq1g1x9y8pg7ghwoja92lxcsvx 169866 169836 2026-09-18T20:53:34Z Igor Kercsa 5504 доданый прямый цитат з жерела 169866 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Лексикон (чеперушка)}} '''Лексика''' вадь '''лексико́н''' (од {{lang-grc|λεξικόν}} ''{{lang|grc|lexikon}}'', середный род од {{lang-grc|λεξικός}} ''{{lang|grc-Latn|lexikos}}'' „''[дотычный] слова''“)&nbsp;— сума [[Слово|слов]] [[язык]]а, его словниковый фонд. Тот термин ся тыж хоснуе односно окремой части, пласта словникового фонда (лексика каждоденна, лексика бюрократична, лексика поетична), або односно сумы слов, поуживаных дакотрым [[писатель]]ом (лексика [[Александер Павлович|Павловича]]), або односно сумы слов едного литературного дѣла (лексика „[[Марко Шолтыс|Марка Шолтыса]]“). Роздѣл [[Лингвистика|лингвистикы]], котрый общо штудуе лексику&nbsp;— [[лексикология]].<ref name=Kuznecov>Кузнецов А. М.</ref> Каждый язык мать велике множество [[Слово|слов]], але не вшиткы слова ся в даном языку хоснують еднако часто. * '''Активна лексика''' — тота, што ся хоснуе каждоденно, бѣжно;<ref name=Zerebilo>Жеребило Т.В.</ref> котру люде не лем розумѣють, але и хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з великов фреквенциов.<ref name=PKJa2015>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2015)</ref> * '''Пасивна лексика''' — тота, котру люде розумѣють, але бѣжно не хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з малов фреквенциов, а ку тым ся односять:<ref name=PKJa2015/> ** [[архаизм]]ы (глас, перст, чадо); ** [[Историзм (лингвистика)|историзмы]] (биров, желярь, левент); ** [[неологизм]]ы (викенд, козмодром, мобил); ** [[диалектизм]]ы, што ся хоснують лем локално (Бачка: озда 'ачей', Мараморош: пораз 'даколи') Богатство словника у бесѣдуючых росте з вѣком, з прибываньом скушеностей, з подвышѣньом освѣты. Дѣтвакови, котрый зачинать бесѣдовати, выстачить пару слов, штырирочна дѣтина знать уж коло тысяч слов. Чим веце слов чоловѣк знать, тым мать векшу можность выбрати слова про свое выповѣджѣня, а выбор слов, тото уже [[штилистика|штилизация]]. В каждоденной бесѣдѣ люде хоснують около 500&nbsp;слов. Текст [[приповѣдка|приповѣдкы]], написаный на 10&nbsp;странах мать {{nowrap|500–700 слов}}.<ref>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019)</ref> == Жерела и одказы == * Жеребило Т.В.: Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. — Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. – {{nowrap|Сс. 171–173}}. {{ISBN| 978-5-98993-133-0}} * Кузнецов А. М.: Лексика //Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — {{nowrap|Сс. 257–258}} {{ISBN| 5-85270-307-9}} * {{Cite book |author=Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. |editor= |title=Ґраматіка русиньского языка |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2015 |series= |at=Сc. 202–204 |isbn=978-80-555-1448-2 |doi= |url= }} * {{Cite book |author=Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. |editor= |title=Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |language= |edition= |volume= |chapter= |quote=Каждый язык має велике множество слов, але не вшыткы слова ся в данім языку хоснують єднако часто. Богатство словника у бісїдуючіх росте з віком, з прибыванём скушеностей, з підвышованём освіты і в тіснім контакті з языком. Дїтвакови, котрый зачінать бісїдовати, выстачіть пару слов, штирирічна дїтина знає уж коло тісяч слов.Чім веце слов чоловік знає, тым має бівшу можность выберати слова на творїня выповіджіня. Выбір слов, то уж є штілізація. В каждоденній бісїдї (комунікації) хоснують люде барз мало слов — коло 500. Текст приповідкы, написаный на 10 странах, має од 500 до 700 слов. |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2019 |series= |at=С. 203 |isbn=978-80-555-2243-2 |doi= |url= }} {{Commonscat|Vocabulary}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Лексика]] [[Категория:Лексикология]] omtjvh23hhnkettlspmkkxtis3dmhkx 169878 169866 2026-09-18T22:17:57Z Flipdot 23893 169878 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Лексикон (чеперушка)}} '''Лексика''' вадь '''лексико́н''' (од {{lang-grc|λεξικόν}} ''{{lang|grc|lexikon}}'', середный род од {{lang-grc|λεξικός}} ''{{lang|grc-Latn|lexikos}}'' „''[дотычный] слова''“)&nbsp;— сума [[Слово|слов]] [[язык]]а, его словниковый фонд. Тот термин ся тыж хоснуе односно окремой части, пласта словникового фонда (лексика каждоденна, лексика бюрократична, лексика поетична), або односно сумы слов, поуживаных дакотрым [[писатель]]ом (лексика [[Александер Павлович|Павловича]]), або односно сумы слов едного литературного дѣла (лексика „[[Марко Шолтыс|Марка Шолтыса]]“). Роздѣл [[Лингвистика|лингвистикы]], котрый общо штудуе лексику&nbsp;— [[лексикология]].<ref name=Kuznecov>Кузнецов А. М.</ref> Каждый язык мать велике множество [[Слово|слов]], але не вшиткы слова ся в даном языку хоснують еднако часто. * '''Активна лексика''' — тота, што ся хоснуе каждоденно, бѣжно;<ref name=Zerebilo>Жеребило Т.В.</ref> котру люде не лем розумѣють, але и хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з великов фреквенциов.<ref name=PKJa2015>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2015)</ref> * '''Пасивна лексика''' — тота, котру люде розумѣють, але бѣжно не хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з малов фреквенциов, а ку тым ся односять:<ref name=PKJa2015/> ** [[архаизм]]ы (глас, перст, чадо); ** [[Историзм (лингвистика)|историзмы]] (биров, желярь, левент); ** [[неологизм]]ы (викенд, козмодром, мобил); ** [[диалектизм]]ы, што ся хоснують лем локално (Бачка: озда 'ачей', Мараморош: пораз 'даколи') Богатство словника у бесѣдуючых росте з вѣком, з прибываньом скушеностей, з подвышѣньом освѣты. В еден-два рокы лексика дѣтвака як правило ся чинит 50&nbsp;словами и годна доходити до 500&nbsp;слов;<ref>{{cite journal|vauthors=Crais ER, Watson LR, Baranek GT|title=Use of gesture development in profiling children's prelinguistic communication skills|journal=American Journal of Speech-Language Pathology|volume=18|issue=1|pages=95–108|date=February 2009|pmid=19029535|doi=10.1044/1058-0360(2008/07-0041)}}</ref> до пяти рокох дѣти ся выражают лексиконом розмѣром в 2,100–2,200&nbsp;слов, а до шести&nbsp;— 2,600&nbsp;слов и розумѣют дас&nbsp;20,000–24,000.<ref>{{cite book|last=Lorraine|first=S.|year=2008|title=Vocabulary development: Super duper handouts number 149|publisher=Super Duper Publications|location=Greenville, SC}}</ref> Векшина дѣтей бере си в лексикон дас по 10–20&nbsp;слов за тыждень;<ref>{{cite journal|last1=Ganger|first1=J.|last2=Brent|first2=M. R.|title=Reexamining the vocabulary spurt|journal=Developmental Psychology|year=2004|volume=40|issue=4|pages=621–632|doi=10.1037/0012-1649.40.4.621|pmid=15238048}}</ref> дѣтвак в ошколѣ учит дас&nbsp;6–7&nbsp;слов в день межи 6–8&nbsp;роками и дас&nbsp;12 в день у 8–10&nbsp;рокох.<ref>{{cite journal|last1=Bloom|first1=P.|last2=Markson|first2=L.|year=1998|title=Capacities underlying word learning|journal=Trends in Cognitive Sciences|volume=2|issue=2|pages=67–73|doi=10.1016/S1364-6613(98)01121-8|pmid=21227068|s2cid=18751927}}</ref> Изглядованя, справлене в юлию 2007.&nbsp;рока, вказало, же за день челядник просѣково хоснуе дас&nbsp;16,000&nbsp;слов.<ref>{{cite journal|doi=10.1126/science.1139940|pmid=17615349|title=Are Women Really More Talkative Than Men?|journal=Science|volume=317|issue=5834|page=82|year=2007|last1=Mehl|first1=M. R.|last2=Vazire|first2=S.|last3=Ramirez-Esparza|first3=N.|last4=Slatcher|first4=R. B.|last5=Pennebaker|first5=J. W.|s2cid=41476180|bibcode=2007Sci...317...82M}} * {{cite magazine|author=Roxanne Khamsi|date=6 July 2007|title=Men – the other talkative sex|magazine=New Scientist|url=https://www.newscientist.com/article/dn12203-men--the-other-talkative-sex.html|url-access=registration}}</ref> == Жерела и одказы == * Жеребило Т.В.: Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. — Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. – {{nowrap|Сс. 171–173}}. {{ISBN| 978-5-98993-133-0}} * Кузнецов А. М.: Лексика //Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — {{nowrap|Сс. 257–258}} {{ISBN| 5-85270-307-9}} * {{Cite book |author=Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. |editor= |title=Ґраматіка русиньского языка |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2015 |series= |at=Сc. 202–204 |isbn=978-80-555-1448-2 |doi= |url= }} {{Commonscat|Vocabulary}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Лексика]] [[Категория:Лексикология]] fspnuznhvljhw9hht1u7ict5kvm99am 169880 169878 2026-09-18T22:23:48Z Flipdot 23893 169880 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Лексикон (чеперушка)}} '''Лексика''' вадь '''лексико́н''' (од {{lang-grc|λεξικόν}} ''{{lang|grc|lexikon}}'', середный род од {{lang-grc|λεξικός}} ''{{lang|grc-Latn|lexikos}}'' „''[дотычный] слова''“)&nbsp;— сума [[Слово|слов]] [[язык]]а, его словниковый фонд. Тот термин ся тыж хоснуе односно окремой части, пласта словникового фонда (лексика каждоденна, лексика бюрократична, лексика поетична), або односно сумы слов, поуживаных дакотрым [[писатель]]ом (лексика [[Александер Павлович|Павловича]]), або односно сумы слов едного литературного дѣла (лексика „[[Марко Шолтыс|Марка Шолтыса]]“). Роздѣл [[Лингвистика|лингвистикы]], котрый общо штудуе лексику&nbsp;— [[лексикология]].<ref name=Kuznecov>Кузнецов А. М.</ref> Каждый язык мать велике множество [[Слово|слов]], але не вшиткы слова ся в даном языку хоснують еднако часто. * '''Активна лексика''' — тота, што ся хоснуе каждоденно, бѣжно;<ref name=Zerebilo>Жеребило Т.В.</ref> котру люде не лем розумѣють, але и хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з великов фреквенциов.<ref name=PKJa2015>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2015)</ref> * '''Пасивна лексика''' — тота, котру люде розумѣють, але бѣжно не хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з малов фреквенциов, а ку тым ся односять:<ref name=PKJa2015/> ** [[архаизм]]ы (глас, чадо); ** [[Историзм (лингвистика)|историзмы]] (биров, желярь, левент); ** [[неологизм]]ы (викенд, козмодром, мобил); ** [[диалектизм]]ы, што ся хоснують лем локално ([[Язык Паноньскых Русинів|Бачка]]: ''[[wikt:озда#Pannonian_Rusyn|озда]]'' „ачей“, [[Марамороськый діалект (русинськый язык)|Мараморош]]: ''пораз'' „даколи“) Богатство словника у бесѣдуючых росте з вѣком, з прибываньом скушеностей, з подвышѣньом освѣты. В еден-два рокы лексика дѣтвака як правило ся чинит 50&nbsp;словами и годна доходити до 500&nbsp;слов;<ref>{{cite journal|vauthors=Crais ER, Watson LR, Baranek GT|title=Use of gesture development in profiling children's prelinguistic communication skills|journal=American Journal of Speech-Language Pathology|volume=18|issue=1|pages=95–108|date=February 2009|pmid=19029535|doi=10.1044/1058-0360(2008/07-0041)}}</ref> до пяти рокох дѣти ся выражают лексиконом розмѣром в 2,100–2,200&nbsp;слов, а до шести&nbsp;— 2,600&nbsp;слов и розумѣют дас&nbsp;20,000–24,000.<ref>{{cite book|last=Lorraine|first=S.|year=2008|title=Vocabulary development: Super duper handouts number 149|publisher=Super Duper Publications|location=Greenville, SC}}</ref> Векшина дѣтей бере си в лексикон дас по 10–20&nbsp;слов за тыждень;<ref>{{cite journal|last1=Ganger|first1=J.|last2=Brent|first2=M. R.|title=Reexamining the vocabulary spurt|journal=Developmental Psychology|year=2004|volume=40|issue=4|pages=621–632|doi=10.1037/0012-1649.40.4.621|pmid=15238048}}</ref> дѣтвак в ошколѣ учит дас&nbsp;6–7&nbsp;слов в день межи 6–8&nbsp;роками и дас&nbsp;12 в день у 8–10&nbsp;рокох.<ref>{{cite journal|last1=Bloom|first1=P.|last2=Markson|first2=L.|year=1998|title=Capacities underlying word learning|journal=Trends in Cognitive Sciences|volume=2|issue=2|pages=67–73|doi=10.1016/S1364-6613(98)01121-8|pmid=21227068|s2cid=18751927}}</ref> Изглядованя, справлене в юлию 2007.&nbsp;рока, вказало, же за день челядник просѣково хоснуе дас&nbsp;16,000&nbsp;слов.<ref>{{cite journal|doi=10.1126/science.1139940|pmid=17615349|title=Are Women Really More Talkative Than Men?|journal=Science|volume=317|issue=5834|page=82|year=2007|last1=Mehl|first1=M. R.|last2=Vazire|first2=S.|last3=Ramirez-Esparza|first3=N.|last4=Slatcher|first4=R. B.|last5=Pennebaker|first5=J. W.|s2cid=41476180|bibcode=2007Sci...317...82M}} * {{cite magazine|author=Roxanne Khamsi|date=6 July 2007|title=Men – the other talkative sex|magazine=New Scientist|url=https://www.newscientist.com/article/dn12203-men--the-other-talkative-sex.html|url-access=registration}}</ref> == Жерела и одказы == * Жеребило Т.В.: Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. — Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. – {{nowrap|Сс. 171–173}}. {{ISBN| 978-5-98993-133-0}} * Кузнецов А. М.: Лексика //Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — {{nowrap|Сс. 257–258}} {{ISBN| 5-85270-307-9}} * {{Cite book |author=Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. |editor= |title=Ґраматіка русиньского языка |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2015 |series= |at=Сc. 202–204 |isbn=978-80-555-1448-2 |doi= |url= }} {{Commonscat|Vocabulary}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Лексика]] [[Категория:Лексикология]] nf0b6q01nf7rdrm9nmiqwqevty61jjd 169916 169880 2026-09-19T08:38:29Z Igor Kercsa 5504 вернуты необосновано выдаленый обсяг и жерело 169916 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Лексикон (чеперушка)}} '''Лексика''' вадь '''лексико́н''' (од {{lang-grc|λεξικόν}} ''{{lang|grc|lexikon}}'', середный род од {{lang-grc|λεξικός}} ''{{lang|grc-Latn|lexikos}}'' „''[дотычный] слова''“)&nbsp;— сума [[Слово|слов]] [[язык]]а, его словниковый фонд. Тот термин ся тыж хоснуе односно окремой части, пласта словникового фонда (лексика каждоденна, лексика бюрократична, лексика поетична), або односно сумы слов, поуживаных дакотрым [[писатель]]ом (лексика [[Александер Павлович|Павловича]]), або односно сумы слов едного литературного дѣла (лексика „[[Марко Шолтыс|Марка Шолтыса]]“). Роздѣл [[Лингвистика|лингвистикы]], котрый общо штудуе лексику&nbsp;— [[лексикология]].<ref name=Kuznecov>Кузнецов А. М.</ref> Каждый язык мать велике множество [[Слово|слов]], але не вшиткы слова ся в даном языку хоснують еднако часто. * '''Активна лексика''' — тота, што ся хоснуе каждоденно, бѣжно;<ref name=Zerebilo>Жеребило Т.В.</ref> котру люде не лем розумѣють, але и хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з великов фреквенциов.<ref name=PKJa2015>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2015)</ref> * '''Пасивна лексика''' — тота, котру люде розумѣють, але бѣжно не хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з малов фреквенциов, а ку тым ся односять:<ref name=PKJa2015/> ** [[архаизм]]ы (глас, чадо); ** [[Историзм (лингвистика)|историзмы]] (биров, желярь, левент); ** [[неологизм]]ы (викенд, козмодром, мобил); ** [[диалектизм]]ы, што ся хоснують лем локално ([[Язык Паноньскых Русинів|Бачка]]: ''[[wikt:озда#Pannonian_Rusyn|озда]]'' „ачей“, [[Марамороськый діалект (русинськый язык)|Мараморош]]: ''пораз'' „даколи“) Богатство словника у бесѣдуючых росте з вѣком, з прибываньом скушеностей, з подвышѣньом освѣты. Дѣтвакови, котрый зачинать бесѣдовати, выстачить пару слов, штырирочна дѣтина знать уж коло тысяч слов. Чим веце слов чоловѣк знать, тым мать векшу можность выбрати слова про свое выповѣджѣня, а выбор слов, тото уже [[штилистика|штилизация]]. В каждоденной бесѣдѣ люде хоснують около 500&nbsp;слов. Текст [[приповѣдка|приповѣдкы]], написаный на 10&nbsp;странах мать {{nowrap|500–700 слов}}.<ref>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019)</ref> В еден-два рокы лексика дѣтвака як правило ся творить 50&nbsp;словами и годна доходити до 500&nbsp;слов;<ref>{{cite journal|vauthors=Crais ER, Watson LR, Baranek GT|title=Use of gesture development in profiling children's prelinguistic communication skills|journal=American Journal of Speech-Language Pathology|volume=18|issue=1|pages=95–108|date=February 2009|pmid=19029535|doi=10.1044/1058-0360(2008/07-0041)}}</ref> до пяти рокох дѣти ся выражают лексиконом розмѣром в 2,100–2,200&nbsp;слов, а до шести&nbsp;— 2,600&nbsp;слов и розумѣют дас&nbsp;20,000–24,000.<ref>{{cite book|last=Lorraine|first=S.|year=2008|title=Vocabulary development: Super duper handouts number 149|publisher=Super Duper Publications|location=Greenville, SC}}</ref> Векшина дѣтей бере си в лексикон дас по 10–20&nbsp;слов за тыждень;<ref>{{cite journal|last1=Ganger|first1=J.|last2=Brent|first2=M. R.|title=Reexamining the vocabulary spurt|journal=Developmental Psychology|year=2004|volume=40|issue=4|pages=621–632|doi=10.1037/0012-1649.40.4.621|pmid=15238048}}</ref> дѣтвак в ошколѣ учит дас&nbsp;6–7&nbsp;слов в день межи 6–8&nbsp;роками и дас&nbsp;12 в день у 8–10&nbsp;рокох.<ref>{{cite journal|last1=Bloom|first1=P.|last2=Markson|first2=L.|year=1998|title=Capacities underlying word learning|journal=Trends in Cognitive Sciences|volume=2|issue=2|pages=67–73|doi=10.1016/S1364-6613(98)01121-8|pmid=21227068|s2cid=18751927}}</ref> Изглядованя, справлене в юлию 2007.&nbsp;рока, вказало, же за день челядник просѣково хоснуе дас&nbsp;16,000&nbsp;слов.<ref>{{cite journal|doi=10.1126/science.1139940|pmid=17615349|title=Are Women Really More Talkative Than Men?|journal=Science|volume=317|issue=5834|page=82|year=2007|last1=Mehl|first1=M. R.|last2=Vazire|first2=S.|last3=Ramirez-Esparza|first3=N.|last4=Slatcher|first4=R. B.|last5=Pennebaker|first5=J. W.|s2cid=41476180|bibcode=2007Sci...317...82M}} * {{cite magazine|author=Roxanne Khamsi|date=6 July 2007|title=Men – the other talkative sex|magazine=New Scientist|url=https://www.newscientist.com/article/dn12203-men--the-other-talkative-sex.html|url-access=registration}}</ref> == Жерела и одказы == * Жеребило Т.В.: Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. — Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. – {{nowrap|Сс. 171–173}}. {{ISBN| 978-5-98993-133-0}} * Кузнецов А. М.: Лексика //Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — {{nowrap|Сс. 257–258}} {{ISBN| 5-85270-307-9}} * {{Cite book |author=Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. |editor= |title=Ґраматіка русиньского языка |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2015 |series= |at=Сc. 202–204 |isbn=978-80-555-1448-2 |doi= |url= }} * {{Cite book |author=Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. |editor= |title=Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |language= |edition= |volume= |chapter= |quote=Каждый язык має велике множество слов, але не вшыткы слова ся в данім языку хоснують єднако часто. Богатство словника у бісїдуючіх росте з віком, з прибыванём скушеностей, з підвышованём освіты і в тіснім контакті з языком. Дїтвакови, котрый зачінать бісїдовати, выстачіть пару слов, штирирічна дїтина знає уж коло тісяч слов.Чім веце слов чоловік знає, тым має бівшу можность выберати слова на творїня выповіджіня. Выбір слов, то уж є штілізація. В каждоденній бісїдї (комунікації) хоснують люде барз мало слов — коло 500. Текст приповідкы, написаный на 10 странах, має од 500 до 700 слов. |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2019 |series= |at=С. 203 |isbn=978-80-555-2243-2 |doi= |url= }} {{Commonscat|Vocabulary}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Лексика]] [[Категория:Лексикология]] kjtvcndb4rdbci226fijv8bn8zcofsb 169924 169916 2026-09-19T09:22:12Z Flipdot 23893 Зрушена верзія [[Special:Diff/169916|169916]] од хоснователя [[Special:Contributions/Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[User talk:Igor Kercsa|діскусія]]) Ник. [[Діскузія:Лексика]] 169924 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Лексикон (чеперушка)}} '''Лексика''' вадь '''лексико́н''' (од {{lang-grc|λεξικόν}} ''{{lang|grc|lexikon}}'', середный род од {{lang-grc|λεξικός}} ''{{lang|grc-Latn|lexikos}}'' „''[дотычный] слова''“)&nbsp;— сума [[Слово|слов]] [[язык]]а, его словниковый фонд. Тот термин ся тыж хоснуе односно окремой части, пласта словникового фонда (лексика каждоденна, лексика бюрократична, лексика поетична), або односно сумы слов, поуживаных дакотрым [[писатель]]ом (лексика [[Александер Павлович|Павловича]]), або односно сумы слов едного литературного дѣла (лексика „[[Марко Шолтыс|Марка Шолтыса]]“). Роздѣл [[Лингвистика|лингвистикы]], котрый общо штудуе лексику&nbsp;— [[лексикология]].<ref name=Kuznecov>Кузнецов А. М.</ref> Каждый язык мать велике множество [[Слово|слов]], але не вшиткы слова ся в даном языку хоснують еднако часто. * '''Активна лексика''' — тота, што ся хоснуе каждоденно, бѣжно;<ref name=Zerebilo>Жеребило Т.В.</ref> котру люде не лем розумѣють, але и хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з великов фреквенциов.<ref name=PKJa2015>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2015)</ref> * '''Пасивна лексика''' — тота, котру люде розумѣють, але бѣжно не хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з малов фреквенциов, а ку тым ся односять:<ref name=PKJa2015/> ** [[архаизм]]ы (глас, чадо); ** [[Историзм (лингвистика)|историзмы]] (биров, желярь, левент); ** [[неологизм]]ы (викенд, козмодром, мобил); ** [[диалектизм]]ы, што ся хоснують лем локално ([[Язык Паноньскых Русинів|Бачка]]: ''[[wikt:озда#Pannonian_Rusyn|озда]]'' „ачей“, [[Марамороськый діалект (русинськый язык)|Мараморош]]: ''пораз'' „даколи“) Богатство словника у бесѣдуючых росте з вѣком, з прибываньом скушеностей, з подвышѣньом освѣты. В еден-два рокы лексика дѣтвака як правило ся чинит 50&nbsp;словами и годна доходити до 500&nbsp;слов;<ref>{{cite journal|vauthors=Crais ER, Watson LR, Baranek GT|title=Use of gesture development in profiling children's prelinguistic communication skills|journal=American Journal of Speech-Language Pathology|volume=18|issue=1|pages=95–108|date=February 2009|pmid=19029535|doi=10.1044/1058-0360(2008/07-0041)}}</ref> до пяти рокох дѣти ся выражают лексиконом розмѣром в 2,100–2,200&nbsp;слов, а до шести&nbsp;— 2,600&nbsp;слов и розумѣют дас&nbsp;20,000–24,000.<ref>{{cite book|last=Lorraine|first=S.|year=2008|title=Vocabulary development: Super duper handouts number 149|publisher=Super Duper Publications|location=Greenville, SC}}</ref> Векшина дѣтей бере си в лексикон дас по 10–20&nbsp;слов за тыждень;<ref>{{cite journal|last1=Ganger|first1=J.|last2=Brent|first2=M. R.|title=Reexamining the vocabulary spurt|journal=Developmental Psychology|year=2004|volume=40|issue=4|pages=621–632|doi=10.1037/0012-1649.40.4.621|pmid=15238048}}</ref> дѣтвак в ошколѣ учит дас&nbsp;6–7&nbsp;слов в день межи 6–8&nbsp;роками и дас&nbsp;12 в день у 8–10&nbsp;рокох.<ref>{{cite journal|last1=Bloom|first1=P.|last2=Markson|first2=L.|year=1998|title=Capacities underlying word learning|journal=Trends in Cognitive Sciences|volume=2|issue=2|pages=67–73|doi=10.1016/S1364-6613(98)01121-8|pmid=21227068|s2cid=18751927}}</ref> Изглядованя, справлене в юлию 2007.&nbsp;рока, вказало, же за день челядник просѣково хоснуе дас&nbsp;16,000&nbsp;слов.<ref>{{cite journal|doi=10.1126/science.1139940|pmid=17615349|title=Are Women Really More Talkative Than Men?|journal=Science|volume=317|issue=5834|page=82|year=2007|last1=Mehl|first1=M. R.|last2=Vazire|first2=S.|last3=Ramirez-Esparza|first3=N.|last4=Slatcher|first4=R. B.|last5=Pennebaker|first5=J. W.|s2cid=41476180|bibcode=2007Sci...317...82M}} * {{cite magazine|author=Roxanne Khamsi|date=6 July 2007|title=Men – the other talkative sex|magazine=New Scientist|url=https://www.newscientist.com/article/dn12203-men--the-other-talkative-sex.html|url-access=registration}}</ref> == Жерела и одказы == * Жеребило Т.В.: Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. — Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. – {{nowrap|Сс. 171–173}}. {{ISBN| 978-5-98993-133-0}} * Кузнецов А. М.: Лексика //Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — {{nowrap|Сс. 257–258}} {{ISBN| 5-85270-307-9}} * {{Cite book |author=Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. |editor= |title=Ґраматіка русиньского языка |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2015 |series= |at=Сc. 202–204 |isbn=978-80-555-1448-2 |doi= |url= }} {{Commonscat|Vocabulary}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Лексика]] [[Категория:Лексикология]] nf0b6q01nf7rdrm9nmiqwqevty61jjd 169925 169924 2026-09-19T09:23:45Z Flipdot 23893 169925 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Лексикон (чеперушка)}} '''Лексика''' вадь '''лексико́н''' (од {{lang-grc|λεξικόν}} ''{{lang|grc|lexikon}}'', середный род од {{lang-grc|λεξικός}} ''{{lang|grc-Latn|lexikos}}'' „''[дотычный] слова''“)&nbsp;— сума [[Слово|слов]] [[язык]]а, его словниковый фонд. Тот термин ся тыж хоснуе односно окремой части, пласта словникового фонда (лексика каждоденна, лексика бюрократична, лексика поетична), або односно сумы слов, поуживаных дакотрым [[писатель]]ом (лексика [[Александер Павлович|Павловича]]), або односно сумы слов едного литературного дѣла (лексика „[[Марко Шолтыс|Марка Шолтыса]]“). Роздѣл [[Лингвистика|лингвистикы]], котрый общо штудуе лексику&nbsp;— [[лексикология]].<ref name=Kuznecov>Кузнецов А. М.</ref> Каждый язык мать велике множество [[Слово|слов]], але не вшиткы слова ся в даном языку хоснують еднако часто. * '''Активна лексика''' — тота, што ся хоснуе каждоденно, бѣжно;<ref name=Zerebilo>Жеребило Т.В.</ref> котру люде не лем розумѣють, але и хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з великов фреквенциов.<ref name=PKJa2015>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2015)</ref> * '''Пасивна лексика''' — тота, котру люде розумѣють, але бѣжно не хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з малов фреквенциов, а ку тым ся односять:<ref name=PKJa2015/> ** [[архаизм]]ы (глас, чадо); ** [[Историзм (лингвистика)|историзмы]] (биров, желярь, левент); ** [[неологизм]]ы (викенд, козмодром, мобил); ** [[диалектизм]]ы, што ся хоснують лем локално ([[Язык Паноньскых Русинів|Бачка]]: ''[[wikt:озда#Pannonian_Rusyn|озда]]'' „ачей“, [[Марамороськый діалект (русинськый язык)|Мараморош]]: ''пораз'' „даколи“) Богатство словника у бесѣдуючых росте з вѣком, з прибываньом скушеностей, з подвышѣньом освѣты. В еден-два рокы лексика дѣтвака як правило ся творить 50&nbsp;словами и годна доходити до 500&nbsp;слов;<ref>{{cite journal|vauthors=Crais ER, Watson LR, Baranek GT|title=Use of gesture development in profiling children's prelinguistic communication skills|journal=American Journal of Speech-Language Pathology|volume=18|issue=1|pages=95–108|date=February 2009|pmid=19029535|doi=10.1044/1058-0360(2008/07-0041)}}</ref> до пяти рокох дѣти ся выражают лексиконом розмѣром в 2,100–2,200&nbsp;слов, а до шести&nbsp;— 2,600&nbsp;слов и розумѣют дас&nbsp;20,000–24,000.<ref>{{cite book|last=Lorraine|first=S.|year=2008|title=Vocabulary development: Super duper handouts number 149|publisher=Super Duper Publications|location=Greenville, SC}}</ref> Векшина дѣтей бере си в лексикон дас по 10–20&nbsp;слов за тыждень;<ref>{{cite journal|last1=Ganger|first1=J.|last2=Brent|first2=M. R.|title=Reexamining the vocabulary spurt|journal=Developmental Psychology|year=2004|volume=40|issue=4|pages=621–632|doi=10.1037/0012-1649.40.4.621|pmid=15238048}}</ref> дѣтвак в ошколѣ учит дас&nbsp;6–7&nbsp;слов в день межи 6–8&nbsp;роками и дас&nbsp;12 в день у 8–10&nbsp;рокох.<ref>{{cite journal|last1=Bloom|first1=P.|last2=Markson|first2=L.|year=1998|title=Capacities underlying word learning|journal=Trends in Cognitive Sciences|volume=2|issue=2|pages=67–73|doi=10.1016/S1364-6613(98)01121-8|pmid=21227068|s2cid=18751927}}</ref> Изглядованя, справлене в юлию 2007.&nbsp;рока, вказало, же за день челядник просѣково хоснуе дас&nbsp;16,000&nbsp;слов.<ref>{{cite journal|doi=10.1126/science.1139940|pmid=17615349|title=Are Women Really More Talkative Than Men?|journal=Science|volume=317|issue=5834|page=82|year=2007|last1=Mehl|first1=M. R.|last2=Vazire|first2=S.|last3=Ramirez-Esparza|first3=N.|last4=Slatcher|first4=R. B.|last5=Pennebaker|first5=J. W.|s2cid=41476180|bibcode=2007Sci...317...82M}} *{{cite magazine|author=Roxanne Khamsi|date=6 July 2007|title=Men – the other talkative sex|magazine=New Scientist|url=https://www.newscientist.com/article/dn12203-men--the-other-talkative-sex.html|url-access=registration|archive-url=https://web.archive.org/web/20230606162707/https://www.newscientist.com/article/dn12203-men-the-other-talkative-sex/|archive-date=2023-06-06}}</ref> == Жерела и одказы == * Жеребило Т.В.: Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. — Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. – {{nowrap|Сс. 171–173}}. {{ISBN| 978-5-98993-133-0}} * Кузнецов А. М.: Лексика //Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — {{nowrap|Сс. 257–258}} {{ISBN| 5-85270-307-9}} * {{Cite book |author=Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. |editor= |title=Ґраматіка русиньского языка |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2015 |series= |at=Сc. 202–204 |isbn=978-80-555-1448-2 |doi= |url= }} {{Commonscat|Vocabulary}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Лексика]] [[Категория:Лексикология]] a49pi9scarepzg0gtwma1drumuoth06 0 19336 169827 159845 2026-09-18T15:39:06Z Flipdot 23893 169827 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Но не пив им Іване нич''' — культовый мем, фіґля. Набрав векшу популяріту, на странках інтернета мижи обывателямы [[Закарпатска область|Закарпатской области]]. == История фіґлі == В року 2015 уживателём ютуба под іменём ''Бог Закарпаття''<ref>https://web.archive.org/web/20230104053843/https://www.youtube.com/@user-lj2yu7bk8s</ref>'','' явився сись мем, котрый поныкали аж 33 тис. челядныкув. Популяріту іщи набрав пошыренням на странках ВКонтакте, Одноклассники тай Facebook, котрый іщи актуальный аж дов днись. Найвекшы популярнов фразов стала:<blockquote>''Но не пив им Іване нич. Нич им не пив на***''</blockquote>Місто положенія зйомкы тай историї главного героя, дов дниська невідомоє. Йсуть думкы, ош то было знято в селї Лыпчі, [[Хустскый район|Хустского района]]. == Описаниє відео == На началови відео, нам показує ся чоловік року десь 50 - 60, котрый ледвы ходыт, проклынае вшытко што є, выглядає як бы быв в нетрезвому станови. Айбо на 0:10 мінуті відео, повів свому гийбы синовы ци племінниковы (Тот самый Іван) культову фразу: " ''Но не пив им Іване нич! Нич им не пив на*** "'' І пак жаліє ся, што не можи ані стояты на ногах, вшиткі го фразы ідут на повышеных тонах тай нецензурнов бисїдов. Потом на конци, вун ся розвертає тай йде до хижы далше жаліючи ся, ош му є погано. Відео на 0:56 мінуті кончає ся. '''Описаниє бисїди:'''<ref>https://www.youtube.com/watch?v=hHHcFuF41u4</ref><blockquote>''*Начало відео*'' :Герой: Та не пив им нич на***, Тфху, Христос бы тя Божа убыла, Обы тя Христос. :Іван (оператор): Но та што? :Герой: Но не пив им Іване нич! Нич им не пив на*** ! :Іван (оператор): Нич, абсолютно? :Герой: Який ми, грум Божий є на*** ! Умираву тай готово! :Жона героя за кадром: (што то не понятноє повіла) :Герой: Тфху, бы тя ґута божа убыла! :Іван (оператор): А,ааа плішка диє? :Герой: Но та што ми ся стало на***, но не годен бл*** (далше не понятноє), не годен им стояти. :Герой: Но не пив им нич на*** ! :Іван (оператор): Ош абсюлютно? :Герой: Тфху, Іване! Не пив им нич на*** ::''*Дале герой йде до хижы з далшов бисїдов*'' :Герой: Ґута бы го божа убыла, бл*** , Обы го ґута божа убыла на*** ! :Герой: Най го громова, божа куля убє на*** , бл*** , а грум бы тя божий убыв, бы тя убыв. Но нич им не пив! ''*Конєць відео*''</blockquote> == Референції == [[Катеґорія:Інтернет-мемы]] imvpec5tw5u1q5109pfjyu9b8e1tct7 0 20997 169875 156367 2026-09-18T21:55:27Z CommonsDelinker 9283 Replacing Ankara_pronunciation.ogg with [[File:Tr-Ankara.oga]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: CRIT 2 CRIT 4 + langcode). 169875 wikitext text/x-wiki {{Місто |місцёва назва = {{lang-tr|Ankara}} |країна = {{flag|Турція}} }} '''Анкара''' ({{lang-tr|Ankara}} {{Audio-IPA|Tr-Ankara.oga|[ˈaŋkaɾa]}}) є [[головне місто|головным і найвекшым містом]] [[Турція|Турецькой републікы]]. Друге за розміром по [[Істанбул]]а місто [[штат]]у. З року 1920 быв резіденціёв [[Мустафа Кемал Ататюрк|Ататюрка]], а з року 1923 головным містом Турції, по падінї [[Османьска імперія|Османьской імперії]]. Лежыть на середнїй высоты 938&nbsp;метрів. == Референції == {{reflist}} {{stub}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Турции]] [[Катеґорія:Головны міста]] [[Катеґорія:Міста Турції]] {{Головні міста країн Европы}} eah7mx4m0vl84siag94iors3cdu8e6h 2 21040 169825 169740 2026-09-18T15:33:03Z Flipdot 23893 169825 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''За мене''' |- | {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}} |- | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User rsk-1}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} == Діялность на русинськуй Вікіпедії == Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&nbsp;мая&nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&nbsp;— уд 4.&nbsp;фебруара&nbsp;2021. Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, типоґрафічно уліпшовати екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный конзенс. Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''. Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]]. Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&nbsp;Меґелы]]&nbsp;(2019). == Треба ми помуч == Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі: {{div col|colwidth=12em}} * [[Вилок]] * [[Пол (біолоґія)]] {{div col end}} == Статі == Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше). == Русинські писателі == {{div col|colwidth=12em}} * [[Петро Береш]] * [[Михаил Град]] ** [[Премія Михаила Града|Премія им.&nbsp;Михаила Града]] * [[Иван Завадяк]] * [[Володимир Рошко]] * [[Иван Ситар]] * [[Леся Адамова-Стецович]] * [[Михаил Чухран]] {{div col end}} == Русинські діячі и діячі русинського коріня == {{div col|colwidth=12em}} * [[Євґеній Медєші Генц]] * [[Стів Дітко]] * [[Євген Жупан]] * [[Михаил Завадяк]] * [[Юрко Капац]] * [[Мигаль Лыжечко]] * [[Димитрій Сидор]] * [[Маріан Токар]] * [[Юрій Шипович]] * [[Русинськый културолоґічный клуб]] {{div col end}} == Русины 101 == {{div col|colwidth=12em}} * [[Говіня]] * [[Кийзликы]] * [[Ланґош]] * [[Мукачово]] * [[Няґувська постила]] * [[Фрыч]] {{div col end}} == Місні гудакы == {{div col|colwidth=12em}} * [[Ґоша Ґашан]] * [[hackedface]] * [[Obšar]] {{div col end}} == [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|Статі, котрі мала бы мати кажджа Вікіпедія]] == {{div col|colwidth=12em}} * [[Апартеїд]] * [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]] * [[Біблія]] * [[Буенос Айрес]] * [[Верблюд]] * [[Годинка]] * [[Гомер]] * [[Джеймс Джойс]] * [[Дінастія Чінґ]] * [[Еколоґія]] * [[Еффельова турня]] * [[Загрожені виды]] * [[Інвалідность]] * [[Йоґа]] * [[Кенія]] * [[Комар]] * [[Менструація]] * [[Мнягкуны]] * [[Мовда]] * [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]]) * [[Нематоды]] * [[Німещина]] * [[Нус]] * [[Письмова система]] * [[Марсел Пруст]] * [[Реставрація Мейджі]] * [[Самошкоджіня]] * [[Статуя Слободы]] * [[Худоба]] {{div col end}} == Другоє == {{div col|colwidth=12em}} * [[Адміністративноє діленя Украйины]] * [[Аперітіф]] * [[Баклава]] * [[Баптізм]] * [[Біблія]] * [[Ласлов Біров]] * [[Вінниця]] * [[Выкричник]] * [[Вылтава]] * [[Вацлав Гавел]] * [[Гвузд]] / [[Клинець]] * [[Гомеричный сміх]] * [[Горянська ротунда]] * [[Ґеноцід у Ґазі]] * [[Ґрісіні]] * [[Давньоруськый язык]] * [[Діжестіф]] * [[Надія Дьолог]] * [[Еколоґія]] * [[Емпірізмус]] * [[Емпіричный доказ]] * [[Ефект Даннінґа–Круґера]] * [[Закарпатська академія умінь]] * [[Лудвік Лазарь Заменгоф]] * [[Звідалник]] * [[Інтелектуална інвалідность]] * [[Кваґа]] * [[Радьярд Кіплінґ]] * [[Коледж умінь им. А. Ерделія|Коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія]] * [[Латвія]] * [[Лінґва франка]] * [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] * [[Алберто Мєлґо]] * [[Молдавськый язык]] * [[Муцность алкоголя]] * [[Одоакер]] * [[Оладі]] * [[Оломовц]] * [[Опровуд]] * [[Палачінта]] * [[Паленка]] * [[Пандемія COVID-19]] * [[Паралімпійські бавища]] * [[Пешітта]] * [[Піца]] * [[Пылзень]] * [[Карл Поппер]] * [[Псавтыря (ритуал)]] * [[Псавтыря]] * [[Псалтырь]] * [[Ракія]] * [[Кріштяну Роналду]] * [[Михайло Рошко]] * [[Румынськый язык]] * [[Само]] * [[Септуаґінта]] * [[Тімоті Снайдер]] * [[Сумы]] * [[Сята Моніка]] * [[Убивство Ірины Фаріон]] * [[Фавн]] * [[Фавна (божество)]] * [[ФК Русин|ФК „Русин“]] * [[Ніколае Чаушеску]] * [[Чехія]] * [[Банді Шолтес]] / [[Bandy Sholtes]] * [[AfrikaBurn]] * [[Burning Man]] * [[Editio princeps]] * [[Pfeilstorch]] {{div col end}} == Хосенні шаблоны == {{div col|colwidth=12em}} * [[Шаблона:Небізувноє жерело]] * [[Шаблона:В розробку]] * [[Шаблона:Рожд]] * [[Шаблона:Букв]] * [[Шаблона:Досл]] * [[Шаблона:Пор]] * [[Шаблона:Trim]] * [[Шаблона:Em]] {{div col end}} == Файлы == {{div col|colwidth=12em}} * [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]] {{div col end}} == Другі квалітні статі == Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії. {{div col|colwidth=12em}} * [[Ярослав Гашек]] * [[Ґриґорій Жаткович]] * [[Кіріліця]] * [[Латиньскый алфавіт]] * [[Потопа (філм)]] * [[Пруссия]] * [[Словенія]] * [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]] {{div col end}} == За мене == Участвовав єм у русинськых товмаченьох: * месенджера Telegram; * [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]]; * вебового ґрафічного редактора Photopea. {{Userpage}} 3ko7hnoylr3hl6ddjjabvi796a6byp5 0 21252 169840 168472 2026-09-18T18:35:19Z Rue323 31002 169840 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Panzerkampfwagen VI Ausf.H — E, «Тіґер»''' — [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] тяжкый [[танк]] часӱв [[Друга світова война|Другої світової войны]], прототипом якого быв VK 45.01 (H), учиненый у [[1942]] році [[Фірма|фірмов]] «Геншел». {{Універзалный інфобокс}} == У боях == Первый раз танкы «Тіґер» приняли бӱй пуд [[Ленинград|Ленінґрадом]] у 1942. році, масово начав ся хосновати у фебруарови-марцёви [[1944]]. року при утраті [[Харьков|Харькова]].{{Жрідло}} Батальёны де были танкы «Тіґер» мали класіфікацію «Тяжкый танковый батальйон». Пудготовков екіпажӯв «Тіґрӱв» занимався 500-ый учбовый танковый батальйон.{{Жрідло}} У марцови [[1943]] рока были даны перві рекомендації по борьбі из «Тіґрами» нашедші удображіня ня приказах командирӯв танковых зъеденинь.{{Жрідло}} У [[Курьска Битва|Курьскӯв битві]] было 148 танкӯв «Тіґер».{{Жрідло}} [[1. децембер|1 децембра]] [[1942]] року «Тіґер» пудбив из дальности 150 м 2 союзницькі танкы, на другый динь 6 канонӯв, 4 британьскых и 2 америцькі танкы.{{Жрідло}} == Операторы == Кроме [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] танкы Тиґр І хосновала і [[Мадярщина]]. У 1944 році коли [[Красна армія]] уже подступала уд [[Галичина|Галичині]], німці дали мадярам уд 13 до 15 Тиґрӱв модифікації Е, бо мадярські танкы Turán были уже устарівші. Уті танкы увойшли у состав 2-ї мадярської танкової дивізії. Уни прийняли бӱй біля [[Надвӱрна (Івано-Франкӱвська область)|Надвӱрної]] тай [[Богородичаны (Івано-Франкӱвська область)|Богородичан]] із 1448-м самоходно-артилерӱйськым полком. Там было пудбито 8 совєтськых танкӱв і САУ. До [[Битва за Будапешт|битвы за Будапешт]] ушиткі мадярські Тиґры были утрачині. == Експортный Тиґр для Японії == у 1943 році [[Японська імперія|Японія]] рішила купити у [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] танк Тиґр для того, убы скопірувати текнолоґії тай наладити властное выроблення. Німці ся согласили айбо поклали ціну бӱльшу ги у два раза. Зато на танкови была передова німицька електроніка, радіостанції тай група інженерӱв для роботы із ним. У Японії танк мав назву Heavy tank №6 (уд [[Анґліцькый язык|англ]]. Тяжкый танк №6). І хоть, у началови 1944 рока усьо было сплачено, танк до Японії не дойшов. Хутілося пириправляти його по морю, айбо чужа авіація бы того зробити не дала тай флот тоже. Такшто было принято рішення перевезти танк на пудводному човнови. Айбо докіть вӱн стояв у портови у [[Бордо]], німцям вӱн сам ся понадобив. Такшто вӱн быв зобратый і удправленый у 101-й тяжкый танковый батальйон [[СС]]. Дальше вӱн воював на Западному фронтови де в быв унічтожиный союзниками (Анґлія, США, Франція). == Предходникы тай наслідникы == Перед сирійным выробленньом Тиґра І были похожі проекты танкӱв для прорыва, а іменно [[DW I]], [[DW II]], [[VK 30.01 H]] і [[VK 36.01 H]]. Наслідником став [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тиґр ІІ]] із 1944 року<ref>Німицькі воєнні документы</ref> == Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 1 == [[Sturmtiger]] - САУ із 380 міліметровым реактивным каноном.<ref>Исе ми ся приснило </ref> [[Panzerbefehlswagen Tiger]] - Тиґр 1 обладнаный ліпшыми радіостанціями для командування над войсками<ref><nowiki>https://www.webcitation.org/5w9XwUhqd?url=http://armor.kiev.ua/Tanks/WWII/Shturmtiger/</nowiki></ref> [[Bergepanzer Tiger I]] - Тиґр 1 перероблиный на [[БРЕМ]] == Моделізм == У [[Моделізм|моделізмі]] танк «Тигр» робить ся у розмірох 1:35 японьскыв фірмов «Tamiya», таліяньскыв фірмов «Italeri», китайськыв «Dragon», Російскыв «Звезда» и китайськыв фірмов «Ryefield model» у их варіанті представлена модель у розмірі 1:35 из варіантом изповненя выріза борта́, и повным интеръером удну.{{Жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80_(%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA)#p-lang Тигр (танк)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). jfdef7fxtk83f596irnnxcu4g0lnl5n 169841 169840 2026-09-18T18:37:32Z Rue323 31002 169841 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс збрань|служба=1942-1945|розробник=Henschell}}{{Непотверджено}} '''Panzerkampfwagen VI Ausf.H — E, «Тіґер»''' — [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] тяжкый [[танк]] часӱв [[Друга світова война|Другої світової войны]], прототипом якого быв VK 45.01 (H), учиненый у [[1942]] році [[Фірма|фірмов]] «Геншел». == У боях == Первый раз танкы «Тіґер» приняли бӱй пуд [[Ленинград|Ленінґрадом]] у 1942. році, масово начав ся хосновати у фебруарови-марцёви [[1944]]. року при утраті [[Харьков|Харькова]].{{Жрідло}} Батальёны де были танкы «Тіґер» мали класіфікацію «Тяжкый танковый батальйон». Пудготовков екіпажӯв «Тіґрӱв» занимався 500-ый учбовый танковый батальйон.{{Жрідло}} У марцови [[1943]] рока были даны перві рекомендації по борьбі из «Тіґрами» нашедші удображіня ня приказах командирӯв танковых зъеденинь.{{Жрідло}} У [[Курьска Битва|Курьскӯв битві]] было 148 танкӯв «Тіґер».{{Жрідло}} [[1. децембер|1 децембра]] [[1942]] року «Тіґер» пудбив из дальности 150 м 2 союзницькі танкы, на другый динь 6 канонӯв, 4 британьскых и 2 америцькі танкы.{{Жрідло}} == Операторы == Кроме [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] танкы Тиґр І хосновала і [[Мадярщина]]. У 1944 році коли [[Красна армія]] уже подступала уд [[Галичина|Галичині]], німці дали мадярам уд 13 до 15 Тиґрӱв модифікації Е, бо мадярські танкы Turán были уже устарівші. Уті танкы увойшли у состав 2-ї мадярської танкової дивізії. Уни прийняли бӱй біля [[Надвӱрна (Івано-Франкӱвська область)|Надвӱрної]] тай [[Богородичаны (Івано-Франкӱвська область)|Богородичан]] із 1448-м самоходно-артилерӱйськым полком. Там было пудбито 8 совєтськых танкӱв і САУ. До [[Битва за Будапешт|битвы за Будапешт]] ушиткі мадярські Тиґры были утрачині. == Експортный Тиґр для Японії == у 1943 році [[Японська імперія|Японія]] рішила купити у [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] танк Тиґр для того, убы скопірувати текнолоґії тай наладити властное выроблення. Німці ся согласили айбо поклали ціну бӱльшу ги у два раза. Зато на танкови была передова німицька електроніка, радіостанції тай група інженерӱв для роботы із ним. У Японії танк мав назву Heavy tank №6 (уд [[Анґліцькый язык|англ]]. Тяжкый танк №6). І хоть, у началови 1944 рока усьо было сплачено, танк до Японії не дойшов. Хутілося пириправляти його по морю, айбо чужа авіація бы того зробити не дала тай флот тоже. Такшто было принято рішення перевезти танк на пудводному човнови. Айбо докіть вӱн стояв у портови у [[Бордо]], німцям вӱн сам ся понадобив. Такшто вӱн быв зобратый і удправленый у 101-й тяжкый танковый батальйон [[СС]]. Дальше вӱн воював на Западному фронтови де в быв унічтожиный союзниками (Анґлія, США, Франція). == Предходникы тай наслідникы == Перед сирійным выробленньом Тиґра І были похожі проекты танкӱв для прорыва, а іменно [[DW I]], [[DW II]], [[VK 30.01 H]] і [[VK 36.01 H]]. Наслідником став [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тиґр ІІ]] із 1944 року<ref>Німицькі воєнні документы</ref> == Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 1 == [[Sturmtiger]] - САУ із 380 міліметровым реактивным каноном.<ref>Исе ми ся приснило </ref> [[Panzerbefehlswagen Tiger]] - Тиґр 1 обладнаный ліпшыми радіостанціями для командування над войсками<ref><nowiki>https://www.webcitation.org/5w9XwUhqd?url=http://armor.kiev.ua/Tanks/WWII/Shturmtiger/</nowiki></ref> [[Bergepanzer Tiger I]] - Тиґр 1 перероблиный на [[БРЕМ]] == Моделізм == У [[Моделізм|моделізмі]] танк «Тигр» робить ся у розмірох 1:35 японьскыв фірмов «Tamiya», таліяньскыв фірмов «Italeri», китайськыв «Dragon», Російскыв «Звезда» и китайськыв фірмов «Ryefield model» у их варіанті представлена модель у розмірі 1:35 из варіантом изповненя выріза борта́, и повным интеръером удну.{{Жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80_(%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA)#p-lang Тигр (танк)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). c52k5ec7uv9k8n3w6cju8iz806tg7oj 169843 169841 2026-09-18T18:58:40Z Halajkovič 33393 169843 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс збрань | назва = Panzerkampfwagen VI «Tiger» Ausf E | зображення = TigerITankTunis.jpg | розм_зобр = 300пкс | альт = | підпис = Танк «Тигр» у Тунісі, [[1943]] | походження = [[Третій Райх]] | тип = [[важкий танк]] <!-- Зазначення типу --> | є_техніка = так <!-- Історія використання --> | служба = [[1942]]—[[1945]] | оператори = | війни = [[Друга світова війна]] <!-- Історія виробництва --> | розробник = [[Геншель]], конструктор [[Ервін Адерс]] | дата_розробки = | виробник = | вартість_одиниці = [[ℛℳ]] 250 700{{sfn|Zetterling|2000|p=61}} | дата_виготовлення = [[1942]]—[[1944]] | кількість = | варіанти = <!-- Основні характеристики --> | хар_підпис = | вага = 56,9 [[тонна|т]] | довжина = 6,32 [[м]] | част_довжина = | ширина = 3,7 м | висота = 3 м | діаметр = | обслуга = 5 | десант = <!-- Характеристики техніки/ракет --> | броня = Хромомолібденова, [[Катана гомогенна броня|катана гомогенна]] протиснарядна <br>'''Товщина мм/град:'''{{sfn|Jentz|1993|pp=8, 16}} <br/><br/> Корпус <br/>лоб: 100 <br>борт: 80 / 0° <br>корма: 80 / 8° <br>дах: 25{{efn|40 мм з лютого 1944}} <br/><br/> Башта <br/>лоб: 100 / 0° <br>[[Маска гармати|маска]]: 90—200 <br>борт: 80 / 0° <br>корма: 80 / 0° <br>дах: 25{{efn|40 мм з лютого 1944}} | основне_озброєння = 1×[[Гармата 8,8 см KwK 36|8.8 cm KwK 36 L/56]]<br/>(92 снаряда) | додаткове_озброєння = 2×7,92-мм [[кулемет]]и [[MG-34]] | двигун = [[Maybach]] [[Maybach HL230|HL230 P45]] | потужність_двигуна = 700 [[Кінська сила|к.с.]] | пп_відношення = 11,4 кс/т | корисне_навантаження = | трансмісія = | підвіска = індивідуальна, [[Торсіонна підвіска|торсіонна]] | кліренс = 470 мм | ємність_палива = | дальність_техніки = шосе: 100 км<br/>бездоріжжя: 60 км | швидкість = шосе: 40 км/год<br/>бездоріжжя: 20—25 км/год | наведення = | керування = }}{{Непотверджено}} '''Panzerkampfwagen VI Ausf.H — E, «Тіґер»''' — [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] тяжкый [[танк]] часӱв [[Друга світова война|Другої світової войны]], прототипом якого быв VK 45.01 (H), учиненый у [[1942]] році [[Фірма|фірмов]] «Геншел». == У боях == Первый раз танкы «Тіґер» приняли бӱй пуд [[Ленинград|Ленінґрадом]] у 1942. році, масово начав ся хосновати у фебруарови-марцёви [[1944]]. року при утраті [[Харьков|Харькова]].{{Жрідло}} Батальёны де были танкы «Тіґер» мали класіфікацію «Тяжкый танковый батальйон». Пудготовков екіпажӯв «Тіґрӱв» занимався 500-ый учбовый танковый батальйон.{{Жрідло}} У марцови [[1943]] рока были даны перві рекомендації по борьбі из «Тіґрами» нашедші удображіня ня приказах командирӯв танковых зъеденинь.{{Жрідло}} У [[Курьска Битва|Курьскӯв битві]] было 148 танкӯв «Тіґер».{{Жрідло}} [[1. децембер|1 децембра]] [[1942]] року «Тіґер» пудбив из дальности 150 м 2 союзницькі танкы, на другый динь 6 канонӯв, 4 британьскых и 2 америцькі танкы.{{Жрідло}} == Операторы == Кроме [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] танкы Тиґр І хосновала і [[Мадярщина]]. У 1944 році коли [[Красна армія]] уже подступала уд [[Галичина|Галичині]], німці дали мадярам уд 13 до 15 Тиґрӱв модифікації Е, бо мадярські танкы Turán были уже устарівші. Уті танкы увойшли у состав 2-ї мадярської танкової дивізії. Уни прийняли бӱй біля [[Надвӱрна (Івано-Франкӱвська область)|Надвӱрної]] тай [[Богородичаны (Івано-Франкӱвська область)|Богородичан]] із 1448-м самоходно-артилерӱйськым полком. Там было пудбито 8 совєтськых танкӱв і САУ. До [[Битва за Будапешт|битвы за Будапешт]] ушиткі мадярські Тиґры были утрачині. == Експортный Тиґр для Японії == у 1943 році [[Японська імперія|Японія]] рішила купити у [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] танк Тиґр для того, убы скопірувати текнолоґії тай наладити властное выроблення. Німці ся согласили айбо поклали ціну бӱльшу ги у два раза. Зато на танкови была передова німицька електроніка, радіостанції тай група інженерӱв для роботы із ним. У Японії танк мав назву Heavy tank №6 (уд [[Анґліцькый язык|англ]]. Тяжкый танк №6). І хоть, у началови 1944 рока усьо было сплачено, танк до Японії не дойшов. Хутілося пириправляти його по морю, айбо чужа авіація бы того зробити не дала тай флот тоже. Такшто было принято рішення перевезти танк на пудводному човнови. Айбо докіть вӱн стояв у портови у [[Бордо]], німцям вӱн сам ся понадобив. Такшто вӱн быв зобратый і удправленый у 101-й тяжкый танковый батальйон [[СС]]. Дальше вӱн воював на Западному фронтови де в быв унічтожиный союзниками (Анґлія, США, Франція). == Предходникы тай наслідникы == Перед сирійным выробленньом Тиґра І были похожі проекты танкӱв для прорыва, а іменно [[DW I]], [[DW II]], [[VK 30.01 H]] і [[VK 36.01 H]]. Наслідником став [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тиґр ІІ]] із 1944 року<ref>Німицькі воєнні документы</ref> == Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 1 == [[Sturmtiger]] - САУ із 380 міліметровым реактивным каноном.<ref>Исе ми ся приснило </ref> [[Panzerbefehlswagen Tiger]] - Тиґр 1 обладнаный ліпшыми радіостанціями для командування над войсками<ref><nowiki>https://www.webcitation.org/5w9XwUhqd?url=http://armor.kiev.ua/Tanks/WWII/Shturmtiger/</nowiki></ref> [[Bergepanzer Tiger I]] - Тиґр 1 перероблиный на [[БРЕМ]] == Моделізм == У [[Моделізм|моделізмі]] танк «Тигр» робить ся у розмірох 1:35 японьскыв фірмов «Tamiya», таліяньскыв фірмов «Italeri», китайськыв «Dragon», Російскыв «Звезда» и китайськыв фірмов «Ryefield model» у их варіанті представлена модель у розмірі 1:35 из варіантом изповненя выріза борта́, и повным интеръером удну.{{Жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80_(%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA)#p-lang Тигр (танк)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). <references /> 07x9kxt3utv4871pfugit47e63senzx 169847 169843 2026-09-18T19:30:23Z Flipdot 23893 169847 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Інфобокс збрань | назва = Panzerkampfwagen VI «Tiger» Ausf E | зображення = TigerITankTunis.jpg | розм_зобр = 300пкс | альт = | підпис = Танк «Тигр» у Тунісі, [[1943]] | походження = [[Третій Райх]] | тип = [[важкий танк]] <!-- Зазначення типу --> | є_техніка = так <!-- Історія використання --> | служба = [[1942]]—[[1945]] | оператори = | війни = [[Друга світова війна]] <!-- Історія виробництва --> | розробник = [[Геншель]], конструктор [[Ервін Адерс]] | дата_розробки = | виробник = | вартість_одиниці = [[ℛℳ]] 250 700{{sfn|Zetterling|2000|p=61}} | дата_виготовлення = [[1942]]—[[1944]] | кількість = | варіанти = <!-- Основні характеристики --> | хар_підпис = | вага = 56,9 [[тонна|т]] | довжина = 6,32 [[м]] | част_довжина = | ширина = 3,7 м | висота = 3 м | діаметр = | обслуга = 5 | десант = <!-- Характеристики техніки/ракет --> | броня = Хромомолібденова, [[Катана гомогенна броня|катана гомогенна]] протиснарядна <br>'''Товщина мм/град:'''{{sfn|Jentz|1993|pp=8, 16}} <br/><br/> Корпус <br/>лоб: 100 <br>борт: 80 / 0° <br>корма: 80 / 8° <br>дах: 25{{efn|40 мм з лютого 1944}} <br/><br/> Башта <br/>лоб: 100 / 0° <br>[[Маска гармати|маска]]: 90—200 <br>борт: 80 / 0° <br>корма: 80 / 0° <br>дах: 25{{efn|40 мм з лютого 1944}} | основне_озброєння = 1×[[Гармата 8,8 см KwK 36|8.8 cm KwK 36 L/56]]<br/>(92 снаряда) | додаткове_озброєння = 2×7,92-мм [[кулемет]]и [[MG-34]] | двигун = [[Maybach]] [[Maybach HL230|HL230 P45]] | потужність_двигуна = 700 [[Кінська сила|к.с.]] | пп_відношення = 11,4 кс/т | корисне_навантаження = | трансмісія = | підвіска = індивідуальна, [[Торсіонна підвіска|торсіонна]] | кліренс = 470 мм | ємність_палива = | дальність_техніки = шосе: 100 км<br/>бездоріжжя: 60 км | швидкість = шосе: 40 км/год<br/>бездоріжжя: 20—25 км/год | наведення = | керування = }} '''Panzerkampfwagen VI Ausf.H — E, «Тіґер»''' — [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] тяжкый [[танк]] часӱв [[Друга світова война|Другої світової войны]], прототипом якого быв VK 45.01 (H), учиненый у [[1942]] році [[Фірма|фірмов]] «Геншел». == У боях == Первый раз танкы «Тіґер» приняли бӱй пуд [[Ленинград|Ленінґрадом]] у 1942. році, масово начав ся хосновати у фебруарови-марцёви [[1944]]. року при утраті [[Харьков|Харькова]].{{Жрідло}} Батальёны де были танкы «Тіґер» мали класіфікацію «Тяжкый танковый батальйон». Пудготовков екіпажӯв «Тіґрӱв» занимався 500-ый учбовый танковый батальйон.{{Жрідло}} У марцови [[1943]] рока были даны перві рекомендації по борьбі из «Тіґрами» нашедші удображіня ня приказах командирӯв танковых зъеденинь.{{Жрідло}} У [[Курьска Битва|Курьскӯв битві]] было 148 танкӯв «Тіґер».{{Жрідло}} [[1. децембер|1 децембра]] [[1942]] року «Тіґер» пудбив из дальности 150 м 2 союзницькі танкы, на другый динь 6 канонӯв, 4 британьскых и 2 америцькі танкы.{{Жрідло}} == Операторы == Кроме [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] танкы Тиґр І хосновала і [[Мадярщина]]. У 1944 році коли [[Красна армія]] уже подступала уд [[Галичина|Галичині]], німці дали мадярам уд 13 до 15 Тиґрӱв модифікації Е, бо мадярські танкы Turán были уже устарівші. Уті танкы увойшли у состав 2-ї мадярської танкової дивізії. Уни прийняли бӱй біля [[Надвӱрна (Івано-Франкӱвська область)|Надвӱрної]] тай [[Богородичаны (Івано-Франкӱвська область)|Богородичан]] із 1448-м самоходно-артилерӱйськым полком. Там было пудбито 8 совєтськых танкӱв і САУ. До [[Битва за Будапешт|битвы за Будапешт]] ушиткі мадярські Тиґры были утрачині. == Експортный Тиґр для Японії == у 1943 році [[Японська імперія|Японія]] рішила купити у [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] танк Тиґр для того, убы скопірувати текнолоґії тай наладити властное выроблення. Німці ся согласили айбо поклали ціну бӱльшу ги у два раза. Зато на танкови была передова німицька електроніка, радіостанції тай група інженерӱв для роботы із ним. У Японії танк мав назву Heavy tank №6 (уд [[Анґліцькый язык|англ]]. Тяжкый танк №6). І хоть, у началови 1944 рока усьо было сплачено, танк до Японії не дойшов. Хутілося пириправляти його по морю, айбо чужа авіація бы того зробити не дала тай флот тоже. Такшто было принято рішення перевезти танк на пудводному човнови. Айбо докіть вӱн стояв у портови у [[Бордо]], німцям вӱн сам ся понадобив. Такшто вӱн быв зобратый і удправленый у 101-й тяжкый танковый батальйон [[СС]]. Дальше вӱн воював на Западному фронтови де в быв унічтожиный союзниками (Анґлія, США, Франція). == Предходникы тай наслідникы == Перед сирійным выробленньом Тиґра І были похожі проекты танкӱв для прорыва, а іменно [[DW I]], [[DW II]], [[VK 30.01 H]] і [[VK 36.01 H]]. Наслідником став [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тиґр ІІ]] із 1944 року<ref>Німицькі воєнні документы</ref>{{Жрідло}} == Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 1 == [[Sturmtiger]] - САУ із 380 міліметровым реактивным каноном.{{Жрідло}} [[Panzerbefehlswagen Tiger]] - Тиґр 1 обладнаный ліпшыми радіостанціями для командування над войсками<ref><nowiki>https://www.webcitation.org/5w9XwUhqd?url=http://armor.kiev.ua/Tanks/WWII/Shturmtiger/</nowiki></ref> [[Bergepanzer Tiger I]] - Тиґр 1 перероблиный на [[БРЕМ]] == Моделізм == У [[Моделізм|моделізмі]] танк «Тигр» робить ся у розмірох 1:35 японьскыв фірмов «Tamiya», таліяньскыв фірмов «Italeri», китайськыв «Dragon», Російскыв «Звезда» и китайськыв фірмов «Ryefield model» у их варіанті представлена модель у розмірі 1:35 из варіантом изповненя выріза борта́, и повным интеръером удну.{{Жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80_(%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA)#p-lang Тигр (танк)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). <references /> c5mrwobkhaxpgjpiyba8v2ynghtkpor 169850 169847 2026-09-18T19:46:31Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Тіґер (танк)]] на [[Panzerkampfwagen VI Tiger]] 169847 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Інфобокс збрань | назва = Panzerkampfwagen VI «Tiger» Ausf E | зображення = TigerITankTunis.jpg | розм_зобр = 300пкс | альт = | підпис = Танк «Тигр» у Тунісі, [[1943]] | походження = [[Третій Райх]] | тип = [[важкий танк]] <!-- Зазначення типу --> | є_техніка = так <!-- Історія використання --> | служба = [[1942]]—[[1945]] | оператори = | війни = [[Друга світова війна]] <!-- Історія виробництва --> | розробник = [[Геншель]], конструктор [[Ервін Адерс]] | дата_розробки = | виробник = | вартість_одиниці = [[ℛℳ]] 250 700{{sfn|Zetterling|2000|p=61}} | дата_виготовлення = [[1942]]—[[1944]] | кількість = | варіанти = <!-- Основні характеристики --> | хар_підпис = | вага = 56,9 [[тонна|т]] | довжина = 6,32 [[м]] | част_довжина = | ширина = 3,7 м | висота = 3 м | діаметр = | обслуга = 5 | десант = <!-- Характеристики техніки/ракет --> | броня = Хромомолібденова, [[Катана гомогенна броня|катана гомогенна]] протиснарядна <br>'''Товщина мм/град:'''{{sfn|Jentz|1993|pp=8, 16}} <br/><br/> Корпус <br/>лоб: 100 <br>борт: 80 / 0° <br>корма: 80 / 8° <br>дах: 25{{efn|40 мм з лютого 1944}} <br/><br/> Башта <br/>лоб: 100 / 0° <br>[[Маска гармати|маска]]: 90—200 <br>борт: 80 / 0° <br>корма: 80 / 0° <br>дах: 25{{efn|40 мм з лютого 1944}} | основне_озброєння = 1×[[Гармата 8,8 см KwK 36|8.8 cm KwK 36 L/56]]<br/>(92 снаряда) | додаткове_озброєння = 2×7,92-мм [[кулемет]]и [[MG-34]] | двигун = [[Maybach]] [[Maybach HL230|HL230 P45]] | потужність_двигуна = 700 [[Кінська сила|к.с.]] | пп_відношення = 11,4 кс/т | корисне_навантаження = | трансмісія = | підвіска = індивідуальна, [[Торсіонна підвіска|торсіонна]] | кліренс = 470 мм | ємність_палива = | дальність_техніки = шосе: 100 км<br/>бездоріжжя: 60 км | швидкість = шосе: 40 км/год<br/>бездоріжжя: 20—25 км/год | наведення = | керування = }} '''Panzerkampfwagen VI Ausf.H — E, «Тіґер»''' — [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] тяжкый [[танк]] часӱв [[Друга світова война|Другої світової войны]], прототипом якого быв VK 45.01 (H), учиненый у [[1942]] році [[Фірма|фірмов]] «Геншел». == У боях == Первый раз танкы «Тіґер» приняли бӱй пуд [[Ленинград|Ленінґрадом]] у 1942. році, масово начав ся хосновати у фебруарови-марцёви [[1944]]. року при утраті [[Харьков|Харькова]].{{Жрідло}} Батальёны де были танкы «Тіґер» мали класіфікацію «Тяжкый танковый батальйон». Пудготовков екіпажӯв «Тіґрӱв» занимався 500-ый учбовый танковый батальйон.{{Жрідло}} У марцови [[1943]] рока были даны перві рекомендації по борьбі из «Тіґрами» нашедші удображіня ня приказах командирӯв танковых зъеденинь.{{Жрідло}} У [[Курьска Битва|Курьскӯв битві]] было 148 танкӯв «Тіґер».{{Жрідло}} [[1. децембер|1 децембра]] [[1942]] року «Тіґер» пудбив из дальности 150 м 2 союзницькі танкы, на другый динь 6 канонӯв, 4 британьскых и 2 америцькі танкы.{{Жрідло}} == Операторы == Кроме [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] танкы Тиґр І хосновала і [[Мадярщина]]. У 1944 році коли [[Красна армія]] уже подступала уд [[Галичина|Галичині]], німці дали мадярам уд 13 до 15 Тиґрӱв модифікації Е, бо мадярські танкы Turán были уже устарівші. Уті танкы увойшли у состав 2-ї мадярської танкової дивізії. Уни прийняли бӱй біля [[Надвӱрна (Івано-Франкӱвська область)|Надвӱрної]] тай [[Богородичаны (Івано-Франкӱвська область)|Богородичан]] із 1448-м самоходно-артилерӱйськым полком. Там было пудбито 8 совєтськых танкӱв і САУ. До [[Битва за Будапешт|битвы за Будапешт]] ушиткі мадярські Тиґры были утрачині. == Експортный Тиґр для Японії == у 1943 році [[Японська імперія|Японія]] рішила купити у [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] танк Тиґр для того, убы скопірувати текнолоґії тай наладити властное выроблення. Німці ся согласили айбо поклали ціну бӱльшу ги у два раза. Зато на танкови была передова німицька електроніка, радіостанції тай група інженерӱв для роботы із ним. У Японії танк мав назву Heavy tank №6 (уд [[Анґліцькый язык|англ]]. Тяжкый танк №6). І хоть, у началови 1944 рока усьо было сплачено, танк до Японії не дойшов. Хутілося пириправляти його по морю, айбо чужа авіація бы того зробити не дала тай флот тоже. Такшто было принято рішення перевезти танк на пудводному човнови. Айбо докіть вӱн стояв у портови у [[Бордо]], німцям вӱн сам ся понадобив. Такшто вӱн быв зобратый і удправленый у 101-й тяжкый танковый батальйон [[СС]]. Дальше вӱн воював на Западному фронтови де в быв унічтожиный союзниками (Анґлія, США, Франція). == Предходникы тай наслідникы == Перед сирійным выробленньом Тиґра І были похожі проекты танкӱв для прорыва, а іменно [[DW I]], [[DW II]], [[VK 30.01 H]] і [[VK 36.01 H]]. Наслідником став [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тиґр ІІ]] із 1944 року<ref>Німицькі воєнні документы</ref>{{Жрідло}} == Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 1 == [[Sturmtiger]] - САУ із 380 міліметровым реактивным каноном.{{Жрідло}} [[Panzerbefehlswagen Tiger]] - Тиґр 1 обладнаный ліпшыми радіостанціями для командування над войсками<ref><nowiki>https://www.webcitation.org/5w9XwUhqd?url=http://armor.kiev.ua/Tanks/WWII/Shturmtiger/</nowiki></ref> [[Bergepanzer Tiger I]] - Тиґр 1 перероблиный на [[БРЕМ]] == Моделізм == У [[Моделізм|моделізмі]] танк «Тигр» робить ся у розмірох 1:35 японьскыв фірмов «Tamiya», таліяньскыв фірмов «Italeri», китайськыв «Dragon», Російскыв «Звезда» и китайськыв фірмов «Ryefield model» у их варіанті представлена модель у розмірі 1:35 из варіантом изповненя выріза борта́, и повным интеръером удну.{{Жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80_(%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA)#p-lang Тигр (танк)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). <references /> c5mrwobkhaxpgjpiyba8v2ynghtkpor 169855 169850 2026-09-18T19:58:32Z Flipdot 23893 169855 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Інфобокс збрань | назва = Panzerkampfwagen VI Tiger Ausf. E<br> Panzerkampfwagen VI Tiger Ausf. H1 | зображення = TigerITankTunis.jpg | розм_зобр = 300пкс | альт = | підпис = „Тіґер“у [[Туніс]]і, 1943 | походження = [[Третьый Райх]] | тип = [[важкий танк]] <!-- Зазначення типу --> | є_техніка = так <!-- Історія використання --> | служба = [[1942]]–[[1945]] | оператори = | війни = [[Друга світова война]] | розробник = [[Геншел]], конструктор [[Ервін Адерс]] | дата_розробки = | виробник = | вартість_одиниці = [[ℛℳ]] 250 700{{sfn|Zetterling|2000|p=61}} | дата_виготовлення = [[1942]]—[[1944]] | кількість = | варіанти = | хар_підпис = | вага = 56,9 т | довжина = 6,32 м | част_довжина = | ширина = 3,7 м | висота = 3 м | діаметр = | обслуга = 5 | десант = <!-- Характеристики техніки/ракет --> | броня = Хромомолібденова, [[Катана гомогенна броня|катана гомогенна]] протиснарядна <br>'''Товщина мм/град:'''{{sfn|Jentz|1993|pp=8, 16}} <br/><br/> Корпус <br/>лоб: 100 <br>борт: 80 / 0° <br>корма: 80 / 8° <br>дах: 25{{efn|40 мм з лютого 1944}} <br/><br/> Башта <br/>лоб: 100 / 0° <br>[[Маска гармати|маска]]: 90—200 <br>борт: 80 / 0° <br>корма: 80 / 0° <br>дах: 25{{efn|40 мм з лютого 1944}} | основне_озброєння = 1×[[Гармата 8,8 см KwK 36|8.8 cm KwK 36 L/56]]<br/>(92 снаряда) | додаткове_озброєння = 2×7,92-мм [[кулемет]]и [[MG-34]] | двигун = [[Maybach]] [[Maybach HL230|HL230 P45]] | потужність_двигуна = 700 [[Кінська сила|к.с.]] | пп_відношення = 11,4 кс/т | корисне_навантаження = | трансмісія = | підвіска = індивідуальна, [[Торсіонна підвіска|торсіонна]] | кліренс = 470 мм | ємність_палива = | дальність_техніки = шосе: 100 км<br/>бездоріжжя: 60 км | швидкість = шосе: 40 км/год<br/>бездоріжжя: 20—25 км/год | наведення = | керування = }} '''Panzerkampfwagen VI Tiger Ausf.&nbsp;H1''' авадь '''Ausf.&nbsp;E''', '''Tiger&nbsp;I''' вадь курто „'''Тіґер'''“ (в інвентаризації муніції означеный ги [[Sonderkraftfahrzeug|Sd.Kfz.]]&nbsp;182 вадь Sd.Kfz.&nbsp;181)&nbsp;— [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] тяжкый [[танк]] часӱв [[Друга світова война|Другої світової войны]], прототипом якого быв VK 45.01 (H), учиненый у 1942. році [[Фірма|фірмов]] „Геншел“. == У боях == Первый раз танкы „Тіґер“ приняли бӱй пуд [[Ленинград|Ленінґрадом]] у 1942.&nbsp;році, масово начав ся хосновати у фебруарови-марцёви 1944.&nbsp;року при утраті [[Харьков|Харькова]].{{Жрідло}} Батальёны де были танкы „Тіґер“ мали класіфікацію „Тяжкый танковый батальйон“. Пудготовков екіпажӯв „Тіґрӱв“ занимався 500-ый учбовый танковый батальйон.{{Жрідло}} У марцови 1943 рока были даны перві рекомендації по борьбі из „Тіґрами“ нашедші удображіня ня приказах командирӯв танковых зъеденинь.{{Жрідло}} У [[Курьска Битва|Курьскӯв битві]] было 148 танкӯв „Тіґер“.{{Жрідло}} 1 децембра 1942 року „Тіґер“ пудбив из дальности 150&nbsp;м 2&nbsp;союзницькі танкы, на другый динь 6&nbsp;канонӯв, 4&nbsp;британьскых и 2&nbsp;америцькі танкы.{{Жрідло}} == Операторы == Кроме [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] танкы Тіґер&nbsp;І хосновала і [[Мадярщина]]. У 1944.&nbsp;році коли [[Красна армія]] уже подступала уд [[Галичина|Галичині]], німці дали мадярам уд 13 до 15 Тіґрӱв модифікації Е, бо мадярські танкы Turán были уже устарівші. Уті танкы увойшли у состав 2.&nbsp;мадярської танкової дивізії. Уни прийняли бӱй біля [[Надвӱрна (Івано-Франкӱвська область)|Надвӱрної]] тай [[Богородичаны (Івано-Франкӱвська область)|Богородичан]] із 1448.&nbsp;самоходно-артилерійськым полком. Там было пудбито 8&nbsp;совєтськых танкӱв і САУ. До [[Битва за Будапешт|битвы за Будапешт]] ушиткі мадярські Тиґры были утрачині.{{Жрідло}} == Експортный Тиґр для Японії == У 1943.&nbsp;році [[Японська імперія|Японія]] рішила купити у [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] танк Тіґер для того, убы скопірувати текнолоґії тай наладити властное выроблення. Німці ся согласили айбо поклали ціну бӱльшу ги у два раза. Зато на танкови была передова німицька електроніка, радіостанції тай група інженерӱв для роботы із ним. У Японії танк мав назву Heavy tank №6 (уд [[Анґліцькый язык|англ]]. Тяжкый танк №6). І хоть, у началови 1944.&nbsp;рока усьо было сплачено, танк до Японії не дойшов. Хотіло ся пириправляти його по морю, айбо чужа авіація бы того зробити не дала тай флот тоже. Такшто было принято рішення перевезти танк на пудводному човнови. Айбо докіть вӱн стояв у портови у [[Бордо]], німцям вӱн сам ся понадобив. Такшто вӱн быв зобратый і удправленый у 101.&nbsp;тяжкый танковый батальйон [[СС]]. Дальше вӱн воював на Западному фронтови де в быв унічтожиный союзниками (Анґлія, США, Франція).{{Жрідло}} == Предходникы тай наслідникы == Перед сирійным выробленньом Тиґра І были похожі проекты танкӱв для прорыва, а іменно [[DW I]], [[DW II]], [[VK 30.01 H]] і [[VK 36.01 H]]. Наслідником став [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тіґер&nbsp;ІІ]] із 1944.&nbsp;року<ref>Німицькі воєнні документы</ref>{{Жрідло}} == Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 1 == [[Sturmtiger]] — САУ із 380-міліметровым реактивным каноном.{{Жрідло}} [[Panzerbefehlswagen Tiger]] — Тіґер&nbsp;I обладнаный ліпшыми радіостанціями для командування над войсками.<ref><nowiki>https://www.webcitation.org/5w9XwUhqd?url=http://armor.kiev.ua/Tanks/WWII/Shturmtiger/</nowiki></ref> [[Bergepanzer Tiger I]] — Тіґер&nbsp;I перероблиный на [[БРЕМ]].{{Жрідло}} == Моделізм == У [[Моделізм|моделізмі]] танк „Тигр“ робить ся у розмірох 1:35 японьскыв фірмов „Tamiya“, таліяньскыв фірмов „Italeri“, китайськыв „Dragon“, Російскыв „Звезда“ и китайськыв фірмов „Ryefield model“ у их варіанті представлена модель у розмірі 1:35 из варіантом изповненя выріза борта́, и повным интеръером удну.{{Жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80_(%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA)#p-lang Тигр (танк)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). <references /> r7s73xxnrbfff5r6etsfsmxczbc1wg2 169856 169855 2026-09-18T19:58:59Z Flipdot 23893 169856 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Інфобокс збрань | назва = Panzerkampfwagen VI Tiger Ausf. E<br> Panzerkampfwagen VI Tiger Ausf. H1 | зображення = TigerITankTunis.jpg | розм_зобр = 300пкс | альт = | підпис = „Тіґер“у [[Туніс]]і, 1943 | походження = [[Третьый Райх]] | тип = [[важкий танк]] <!-- Зазначення типу --> | є_техніка = так <!-- Історія використання --> | служба = [[1942]]–[[1945]] | оператори = | війни = [[Друга світова война]] | розробник = [[Геншел]], конструктор [[Ервін Адерс]] | дата_розробки = | виробник = | вартість_одиниці = [[ℛℳ]] 250 700{{sfn|Zetterling|2000|p=61}} | дата_виготовлення = [[1942]]—[[1944]] | кількість = | варіанти = | хар_підпис = | вага = 56,9 т | довжина = 6,32 м | част_довжина = | ширина = 3,7 м | висота = 3 м | діаметр = | обслуга = 5 | десант = <!-- Характеристики техніки/ракет --> | броня = Хромомолібденова, [[Катана гомогенна броня|катана гомогенна]] протиснарядна <br>'''Товщина мм/град:'''{{sfn|Jentz|1993|pp=8, 16}} <br/><br/> Корпус <br/>лоб: 100 <br>борт: 80 / 0° <br>корма: 80 / 8° <br>дах: 25{{efn|40 мм з лютого 1944}} <br/><br/> Башта <br/>лоб: 100 / 0° <br>[[Маска гармати|маска]]: 90—200 <br>борт: 80 / 0° <br>корма: 80 / 0° <br>дах: 25{{efn|40 мм з лютого 1944}} | основне_озброєння = 1×[[Гармата 8,8 см KwK 36|8.8 cm KwK 36 L/56]]<br/>(92 снаряда) | додаткове_озброєння = 2×7,92-мм [[кулемет]]и [[MG-34]] | двигун = [[Maybach]] [[Maybach HL230|HL230 P45]] | потужність_двигуна = 700 [[Кінська сила|к.с.]] | пп_відношення = 11,4 кс/т | корисне_навантаження = | трансмісія = | підвіска = індивідуальна, [[Торсіонна підвіска|торсіонна]] | кліренс = 470 мм | ємність_палива = | дальність_техніки = шосе: 100 км<br/>бездоріжжя: 60 км | швидкість = шосе: 40 км/год<br/>бездоріжжя: 20—25 км/год | наведення = | керування = }} '''Panzerkampfwagen VI Tiger Ausf.&nbsp;H1''' авадь '''Ausf.&nbsp;E''', '''Tiger&nbsp;I''' вадь курто „'''Тіґер'''“ (в інвентаризації муніції означеный ги [[Sonderkraftfahrzeug|Sd.Kfz.]]&nbsp;182 вадь Sd.Kfz.&nbsp;181)&nbsp;— [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] тяжкый [[танк]] часӱв [[Друга світова война|Другої світової войны]], прототипом якого быв VK 45.01 (H), учиненый у 1942. році [[Фірма|фірмов]] „Геншел“. == У боях == Первый раз танкы „Тіґер“ приняли бӱй пуд [[Ленинград|Ленінґрадом]] у 1942.&nbsp;році, масово начав ся хосновати у фебруарови-марцёви 1944.&nbsp;року при утраті [[Харьков|Харькова]].{{Жрідло}} Батальёны де были танкы „Тіґер“ мали класіфікацію „Тяжкый танковый батальйон“. Пудготовков екіпажӯв „Тіґрӱв“ занимався 500-ый учбовый танковый батальйон.{{Жрідло}} У марцови 1943 рока были даны перві рекомендації по борьбі из „Тіґрами“ нашедші удображіня ня приказах командирӯв танковых зъеденинь.{{Жрідло}} У [[Курьска Битва|Курьскӯв битві]] было 148&nbsp;танкӯв „Тіґер“.{{Жрідло}} 1.&nbsp;децембра 1942 року „Тіґер“ пудбив из дальности 150&nbsp;м 2&nbsp;союзницькі танкы, на другый динь 6&nbsp;канонӯв, 4&nbsp;британьскых и 2&nbsp;америцькі танкы.{{Жрідло}} == Операторы == Кроме [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] танкы Тіґер&nbsp;І хосновала і [[Мадярщина]]. У 1944.&nbsp;році коли [[Красна армія]] уже подступала уд [[Галичина|Галичині]], німці дали мадярам уд 13 до 15 Тіґрӱв модифікації Е, бо мадярські танкы Turán были уже устарівші. Уті танкы увойшли у состав 2.&nbsp;мадярської танкової дивізії. Уни прийняли бӱй біля [[Надвӱрна (Івано-Франкӱвська область)|Надвӱрної]] тай [[Богородичаны (Івано-Франкӱвська область)|Богородичан]] із 1448.&nbsp;самоходно-артилерійськым полком. Там было пудбито 8&nbsp;совєтськых танкӱв і САУ. До [[Битва за Будапешт|битвы за Будапешт]] ушиткі мадярські Тиґры были утрачині.{{Жрідло}} == Експортный Тиґр для Японії == У 1943.&nbsp;році [[Японська імперія|Японія]] рішила купити у [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] танк Тіґер для того, убы скопірувати текнолоґії тай наладити властное выроблення. Німці ся согласили айбо поклали ціну бӱльшу ги у два раза. Зато на танкови была передова німицька електроніка, радіостанції тай група інженерӱв для роботы із ним. У Японії танк мав назву Heavy tank №6 (уд [[Анґліцькый язык|англ]]. Тяжкый танк №6). І хоть, у началови 1944.&nbsp;рока усьо было сплачено, танк до Японії не дойшов. Хотіло ся пириправляти його по морю, айбо чужа авіація бы того зробити не дала тай флот тоже. Такшто было принято рішення перевезти танк на пудводному човнови. Айбо докіть вӱн стояв у портови у [[Бордо]], німцям вӱн сам ся понадобив. Такшто вӱн быв зобратый і удправленый у 101.&nbsp;тяжкый танковый батальйон [[СС]]. Дальше вӱн воював на Западному фронтови де в быв унічтожиный союзниками (Анґлія, США, Франція).{{Жрідло}} == Предходникы тай наслідникы == Перед сирійным выробленньом Тиґра І были похожі проекты танкӱв для прорыва, а іменно [[DW I]], [[DW II]], [[VK 30.01 H]] і [[VK 36.01 H]]. Наслідником став [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тіґер&nbsp;ІІ]] із 1944.&nbsp;року<ref>Німицькі воєнні документы</ref>{{Жрідло}} == Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 1 == [[Sturmtiger]] — САУ із 380-міліметровым реактивным каноном.{{Жрідло}} [[Panzerbefehlswagen Tiger]] — Тіґер&nbsp;I обладнаный ліпшыми радіостанціями для командування над войсками.<ref><nowiki>https://www.webcitation.org/5w9XwUhqd?url=http://armor.kiev.ua/Tanks/WWII/Shturmtiger/</nowiki></ref> [[Bergepanzer Tiger I]] — Тіґер&nbsp;I перероблиный на [[БРЕМ]].{{Жрідло}} == Моделізм == У [[Моделізм|моделізмі]] танк „Тигр“ робить ся у розмірох 1:35 японьскыв фірмов „Tamiya“, таліяньскыв фірмов „Italeri“, китайськыв „Dragon“, Російскыв „Звезда“ и китайськыв фірмов „Ryefield model“ у их варіанті представлена модель у розмірі 1:35 из варіантом изповненя выріза борта́, и повным интеръером удну.{{Жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80_(%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA)#p-lang Тигр (танк)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). <references /> gzozq28em28jxndoatk6i7tbxgduc95 169917 169856 2026-09-19T08:41:44Z Gazdadev 36573 /* */ Додано кӱлькость уробленых танкӱв тай щи пару рядкӱв у інфобоксови 169917 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Інфобокс збрань | назва = Panzerkampfwagen VI Tiger Ausf. E<br> Panzerkampfwagen VI Tiger Ausf. H1 | зображення = TigerITankTunis.jpg | розм_зобр = 300пкс | альт = Тіґер 1 фото | підпис = „Тіґер“у [[Туніс]]і, 1943 | походження = [[Третьый Райх]] | тип = [[важкий танк]] <!-- Зазначення типу --> | є_техніка = так <!-- Історія використання --> | служба = [[1942]]–[[1945]] | війни = [[Друга світова война]] | розробник = [[Геншел]], конструктор [[Ервін Адерс]] | дата_розробки = | виробник = | вартість_одиниці = [[ℛℳ]] 250 700{{sfn|Zetterling|2000|p=61}} | дата_виготовлення = [[1942]]—[[1944]] | кількість = 1335 | варіанти = | хар_підпис = | вага = 56,9 т | довжина = 6,32 м | част_довжина = | ширина = 3,7 м | висота = 3 м | діаметр = | обслуга = 5 | десант = <!-- Характеристики техніки/ракет --> | броня = Хромомолібденова, [[Катана гомогенна броня|катана гомогенна]] протиснарядна <br>'''Товщина мм/град:'''{{sfn|Jentz|1993|pp=8, 16}} <br/><br/> Корпус <br/>лоб: 100 <br>борт: 80 / 0° <br>корма: 80 / 8° <br>дах: 25{{efn|40 мм з лютого 1944}} <br/><br/> Башта <br/>лоб: 100 / 0° <br>[[Маска гармати|маска]]: 90—200 <br>борт: 80 / 0° <br>корма: 80 / 0° <br>дах: 25{{efn|40 мм з лютого 1944}} | основне_озброєння = 1×[[Гармата 8,8 см KwK 36|8.8 cm KwK 36 L/56]]<br/>(92 снаряда) | додаткове_озброєння = 2×7,92-мм [[кулемет]]и [[MG-34]] | двигун = [[Maybach]] [[Maybach HL230|HL230 P45]] | потужність_двигуна = 700 [[Кінська сила|к.с.]] | пп_відношення = 11,4 кс/т | корисне_навантаження = | трансмісія = | підвіска = індивідуальна, [[Торсіонна підвіска|торсіонна]] | кліренс = 470 мм | ємність_палива = | дальність_техніки = шосе: 100 км<br/>бездоріжжя: 60 км | швидкість = шосе: 40 км/год<br/>бездоріжжя: 20—25 км/год | наведення = | керування = }} '''Panzerkampfwagen VI Tiger Ausf.&nbsp;H1''' авадь '''Ausf.&nbsp;E''', '''Tiger&nbsp;I''' вадь курто „'''Тіґер'''“ (в інвентаризації муніції означеный ги [[Sonderkraftfahrzeug|Sd.Kfz.]]&nbsp;182 вадь Sd.Kfz.&nbsp;181)&nbsp;— [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] тяжкый [[танк]] часӱв [[Друга світова война|Другої світової войны]], прототипом якого быв VK 45.01 (H), учиненый у 1942. році [[Фірма|фірмов]] „Геншел“. == У боях == Первый раз танкы „Тіґер“ приняли бӱй пуд [[Ленинград|Ленінґрадом]] у 1942.&nbsp;році, масово начав ся хосновати у фебруарови-марцёви 1944.&nbsp;року при утраті [[Харьков|Харькова]].{{Жрідло}} Батальёны де были танкы „Тіґер“ мали класіфікацію „Тяжкый танковый батальйон“. Пудготовков екіпажӯв „Тіґрӱв“ занимався 500-ый учбовый танковый батальйон.{{Жрідло}} У марцови 1943 рока были даны перві рекомендації по борьбі из „Тіґрами“ нашедші удображіня ня приказах командирӯв танковых зъеденинь.{{Жрідло}} У [[Курьска Битва|Курьскӯв битві]] было 148&nbsp;танкӯв „Тіґер“.{{Жрідло}} 1.&nbsp;децембра 1942 року „Тіґер“ пудбив из дальности 150&nbsp;м 2&nbsp;союзницькі танкы, на другый динь 6&nbsp;канонӯв, 4&nbsp;британьскых и 2&nbsp;америцькі танкы.{{Жрідло}} == Операторы == Кроме [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] танкы Тіґер&nbsp;І хосновала і [[Мадярщина]]. У 1944.&nbsp;році коли [[Красна армія]] уже подступала уд [[Галичина|Галичині]], німці дали мадярам уд 13 до 15 Тіґрӱв модифікації Е, бо мадярські танкы Turán были уже устарівші. Уті танкы увойшли у состав 2.&nbsp;мадярської танкової дивізії. Уни прийняли бӱй біля [[Надвӱрна (Івано-Франкӱвська область)|Надвӱрної]] тай [[Богородичаны (Івано-Франкӱвська область)|Богородичан]] із 1448.&nbsp;самоходно-артилерійськым полком. Там было пудбито 8&nbsp;совєтськых танкӱв і САУ. До [[Битва за Будапешт|битвы за Будапешт]] ушиткі мадярські Тиґры были утрачині.{{Жрідло}} == Експортный Тиґр для Японії == У 1943.&nbsp;році [[Японська імперія|Японія]] рішила купити у [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] танк Тіґер для того, убы скопірувати текнолоґії тай наладити властное выроблення. Німці ся согласили айбо поклали ціну бӱльшу ги у два раза. Зато на танкови была передова німицька електроніка, радіостанції тай група інженерӱв для роботы із ним. У Японії танк мав назву Heavy tank №6 (уд [[Анґліцькый язык|англ]]. Тяжкый танк №6). І хоть, у началови 1944.&nbsp;рока усьо было сплачено, танк до Японії не дойшов. Хотіло ся пириправляти його по морю, айбо чужа авіація бы того зробити не дала тай флот тоже. Такшто было принято рішення перевезти танк на пудводному човнови. Айбо докіть вӱн стояв у портови у [[Бордо]], німцям вӱн сам ся понадобив. Такшто вӱн быв зобратый і удправленый у 101.&nbsp;тяжкый танковый батальйон [[СС]]. Дальше вӱн воював на Западному фронтови де в быв унічтожиный союзниками (Анґлія, США, Франція).{{Жрідло}} == Предходникы тай наслідникы == Перед сирійным выробленньом Тиґра І были похожі проекты танкӱв для прорыва, а іменно [[DW I]], [[DW II]], [[VK 30.01 H]] і [[VK 36.01 H]]. Наслідником став [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тіґер&nbsp;ІІ]] із 1944.&nbsp;року<ref>Німицькі воєнні документы</ref>{{Жрідло}} == Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 1 == [[Sturmtiger]] — САУ із 380-міліметровым реактивным каноном.{{Жрідло}} [[Panzerbefehlswagen Tiger]] — Тіґер&nbsp;I обладнаный ліпшыми радіостанціями для командування над войсками.<ref><nowiki>https://www.webcitation.org/5w9XwUhqd?url=http://armor.kiev.ua/Tanks/WWII/Shturmtiger/</nowiki></ref> [[Bergepanzer Tiger I]] — Тіґер&nbsp;I перероблиный на [[БРЕМ]].{{Жрідло}} == Моделізм == У [[Моделізм|моделізмі]] танк „Тигр“ робить ся у розмірох 1:35 японьскыв фірмов „Tamiya“, таліяньскыв фірмов „Italeri“, китайськыв „Dragon“, Російскыв „Звезда“ и китайськыв фірмов „Ryefield model“ у их варіанті представлена модель у розмірі 1:35 из варіантом изповненя выріза борта́, и повным интеръером удну.{{Жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80_(%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA)#p-lang Тигр (танк)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). <references /> iby17uu4r3t066r76ucl4vhhd3efery 0 21489 169907 168801 2026-09-19T01:41:43Z Flipdot 23893 169907 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Особа проста |Имя=Мурник Иван Антолович |Образчика_подпис=Мурник Иван Антолович |Мѣсто_роджѣня=[[Имстичово]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] |Мѣсто_смерти=[[Кошыцї|Кошиці]] ([[ріка|р.]] [[Горнад]]), [[Чеськословеньско|ЧССР]] |Уроджѣня=[[22. юн]]а [[1945]] |Чинность=солдат [[КГБ]], младшый офіцірь |Упокоеня=[[21. авґуст]]а [[1968]] [[Имстичово]], тиметӱв у присілкови Центра |Причина_смерти=огнестрільноє раненя }} '''Му́рник Ивáн А́нтолович''' ({{lang-uk|Мурник Іван Антонович}}, {{lang-ru|2|Мурник Иван Антонович}}; род. [[22. юн]]а [[1945]], [[Имстичово]], [[Иршавскый район|Иршавськый район]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] — ум. [[21. авґуст]]а [[1968]], [[Кошіцї|Кошиці]], [[Чеськословеньско|ЧССР]]) быв [[СССР|советськый]] солдат, солдат [[КГБ]] (1965–1968), мінометник 315. ґвардійськый мотострілковый полк, 128. мотострілкова бриґада, [[Русины|русинського происхождіня]].<ref>https://archive.org/details/1968_20260131</ref> == Біоґрафія == Родив ся Иван Мурник у селі [[Имстичово]] [[Иршавскый район|Иршавського района]], [[Украинска ССР|Украйинської ССР]], присілок Центра у файті Антола Мурника и Терезії Мурник, кӱнчив сиридню школу у селі [[Имстичово]] и уж по кӱнцёвм учобы робив у [[Иршава|Иршаві]], токарь 6-го розряда, у зачатку [[1965]]. року забратый на службу у вӯйська [[КГБ]], продовжав службу при штабови, и пак демобілізованый, [[14. авґуст]]а [[1968]], быв мобілізованый из ткацької фабрикы у [[Иршава|Иршаві]]. [[21. авґуст]]а из зачатком операції «<nowiki/>[[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|Дунай]]<nowiki/>» по заверніню [[Чеськословеньско|Чехословенська]] у сферу вплыва [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] въедно из свойым полком перейшов гатар из Чехословенськом, того же дне, у динь быв убитый из огнестрільного оружия чехословенськым солдатом при переправі через ріку [[Горнад]] у варошови [[Кошіцї|Кошиці]], пару дньӱв ёго тіло не годни были дӱстати (вись тот час оно было у ріці), кой ёго тіло дӱстали захоронили го у варошови [[Угерскоє Градіштє|Угерскоє Градіште]], уж у септемброви ёго тіло привезли домӱ у [[Имстичово]] для перезахороніня.<ref>https://dunay1968.com/dead.html</ref><ref>https://www.facebook.com/share/p/1HoWVD2Nmo/</ref> == Памнять == [[File:Выписка Мурник, Иван Антолович.jpg|thumb|Уписка за смирть Мурник Ивана Антоловича: {{ref-ru}} «в связи с действием контрреволюционных элементов»<ref>https://dunay1968.com/pdf/book.pdf</ref>]] Имня Ивана Мурника увіковічено на памнятнӱм монументови у центрі села [[Имстичово]], у [[2023]] році ёму быв покладеный памнятник на місті захороніня у присілкови Центра.{{жрідло}} == Удкликованя == ''Тоты даны суть часточно основаны на даных из удчитовань командіра 315. полка и воєнной части 91026 Бойко и Варламова, розказах родичӯв Ивана и словах сослуживцю̄в Ивана из вароша [[Ростов над Доном|Ростов-над-Доном]]. И на прочых:'' === Референції === {{reflist}} === Удказы === * [https://peacekeeping-centre.in.ua/Museum/Czechoslovakia/Memory.htm Операция «Дунай» / Погибли в Чехословакии в 1968 году] * [http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1848 Книга пам'яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за кордоном.]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://chz.org.ua/stezhkamy-pamyati-operatsiya-dunaj-okupatsiya-chehoslovachchyny/ Стежками пам’яті: операція «Дунай» – окупація Чехословаччини]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://militera.lib.ru/h/20c2/09.html Советские войска в Чехословакии (1968г.)] {{lifetime|1945|1968|Мурник, Иван}} 18fj4x7n8k69fd66v6frlp04byn3ye2 169913 169907 2026-09-19T08:30:50Z Rue323 31002 /* Удкликованя */ 169913 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Особа проста |Имя=Мурник Иван Антолович |Образчика_подпис=Мурник Иван Антолович |Мѣсто_роджѣня=[[Имстичово]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] |Мѣсто_смерти=[[Кошыцї|Кошиці]] ([[ріка|р.]] [[Горнад]]), [[Чеськословеньско|ЧССР]] |Уроджѣня=[[22. юн]]а [[1945]] |Чинность=солдат [[КГБ]], младшый офіцірь |Упокоеня=[[21. авґуст]]а [[1968]] [[Имстичово]], тиметӱв у присілкови Центра |Причина_смерти=огнестрільноє раненя }} '''Му́рник Ивáн А́нтолович''' ({{lang-uk|Мурник Іван Антонович}}, {{lang-ru|2|Мурник Иван Антонович}}; род. [[22. юн]]а [[1945]], [[Имстичово]], [[Иршавскый район|Иршавськый район]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] — ум. [[21. авґуст]]а [[1968]], [[Кошіцї|Кошиці]], [[Чеськословеньско|ЧССР]]) быв [[СССР|советськый]] солдат, солдат [[КГБ]] (1965–1968), мінометник 315. ґвардійськый мотострілковый полк, 128. мотострілкова бриґада, [[Русины|русинського происхождіня]].<ref>https://archive.org/details/1968_20260131</ref> == Біоґрафія == Родив ся Иван Мурник у селі [[Имстичово]] [[Иршавскый район|Иршавського района]], [[Украинска ССР|Украйинської ССР]], присілок Центра у файті Антола Мурника и Терезії Мурник, кӱнчив сиридню школу у селі [[Имстичово]] и уж по кӱнцёвм учобы робив у [[Иршава|Иршаві]], токарь 6-го розряда, у зачатку [[1965]]. року забратый на службу у вӯйська [[КГБ]], продовжав службу при штабови, и пак демобілізованый, [[14. авґуст]]а [[1968]], быв мобілізованый из ткацької фабрикы у [[Иршава|Иршаві]]. [[21. авґуст]]а из зачатком операції «<nowiki/>[[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|Дунай]]<nowiki/>» по заверніню [[Чеськословеньско|Чехословенська]] у сферу вплыва [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] въедно из свойым полком перейшов гатар из Чехословенськом, того же дне, у динь быв убитый из огнестрільного оружия чехословенськым солдатом при переправі через ріку [[Горнад]] у варошови [[Кошіцї|Кошиці]], пару дньӱв ёго тіло не годни были дӱстати (вись тот час оно было у ріці), кой ёго тіло дӱстали захоронили го у варошови [[Угерскоє Градіштє|Угерскоє Градіште]], уж у септемброви ёго тіло привезли домӱ у [[Имстичово]] для перезахороніня.<ref>https://dunay1968.com/dead.html</ref><ref>https://www.facebook.com/share/p/1HoWVD2Nmo/</ref> == Памнять == [[File:Выписка Мурник, Иван Антолович.jpg|thumb|Уписка за смирть Мурник Ивана Антоловича: {{ref-ru}} «в связи с действием контрреволюционных элементов»<ref>https://dunay1968.com/pdf/book.pdf</ref>]] Имня Ивана Мурника увіковічено на памнятнӱм монументови у центрі села [[Имстичово]], у [[2023]] році ёму быв покладеный памнятник на місті захороніня у присілкови Центра.{{жрідло}} == Удкликованя == ''Тоты даны суть часточно основаны на даных из удчитовань командіра 315. полка и воєнної части 91026 Бойко и Варламова, розказах родичӱв Ивана и словах сослуживцтӱв Ивана из вароша [[Ростов над Доном|Ростов-над-Доном]]. И на прочых (не суть жрідлами но у жрідлах спомнянуті):'' === Референції === {{reflist}} === Удказы === * [https://peacekeeping-centre.in.ua/Museum/Czechoslovakia/Memory.htm Операция «Дунай» / Погибли в Чехословакии в 1968 году] * [http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1848 Книга пам'яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за кордоном.]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://chz.org.ua/stezhkamy-pamyati-operatsiya-dunaj-okupatsiya-chehoslovachchyny/ Стежками пам’яті: операція «Дунай» – окупація Чехословаччини]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://militera.lib.ru/h/20c2/09.html Советские войска в Чехословакии (1968г.)] {{lifetime|1945|1968|Мурник, Иван}} ch46nxco4f54rn2y597j5xwg05jiz81 169914 169913 2026-09-19T08:31:05Z Rue323 31002 Пак нєт 169914 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Мурник Иван Антолович |Образчика_подпис=Мурник Иван Антолович |Мѣсто_роджѣня=[[Имстичово]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] |Мѣсто_смерти=[[Кошыцї|Кошиці]] ([[ріка|р.]] [[Горнад]]), [[Чеськословеньско|ЧССР]] |Уроджѣня=[[22. юн]]а [[1945]] |Чинность=солдат [[КГБ]], младшый офіцірь |Упокоеня=[[21. авґуст]]а [[1968]] [[Имстичово]], тиметӱв у присілкови Центра |Причина_смерти=огнестрільноє раненя }} '''Му́рник Ивáн А́нтолович''' ({{lang-uk|Мурник Іван Антонович}}, {{lang-ru|2|Мурник Иван Антонович}}; род. [[22. юн]]а [[1945]], [[Имстичово]], [[Иршавскый район|Иршавськый район]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] — ум. [[21. авґуст]]а [[1968]], [[Кошіцї|Кошиці]], [[Чеськословеньско|ЧССР]]) быв [[СССР|советськый]] солдат, солдат [[КГБ]] (1965–1968), мінометник 315. ґвардійськый мотострілковый полк, 128. мотострілкова бриґада, [[Русины|русинського происхождіня]].<ref>https://archive.org/details/1968_20260131</ref> == Біоґрафія == Родив ся Иван Мурник у селі [[Имстичово]] [[Иршавскый район|Иршавського района]], [[Украинска ССР|Украйинської ССР]], присілок Центра у файті Антола Мурника и Терезії Мурник, кӱнчив сиридню школу у селі [[Имстичово]] и уж по кӱнцёвм учобы робив у [[Иршава|Иршаві]], токарь 6-го розряда, у зачатку [[1965]]. року забратый на службу у вӯйська [[КГБ]], продовжав службу при штабови, и пак демобілізованый, [[14. авґуст]]а [[1968]], быв мобілізованый из ткацької фабрикы у [[Иршава|Иршаві]]. [[21. авґуст]]а из зачатком операції «<nowiki/>[[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|Дунай]]<nowiki/>» по заверніню [[Чеськословеньско|Чехословенська]] у сферу вплыва [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] въедно из свойым полком перейшов гатар из Чехословенськом, того же дне, у динь быв убитый из огнестрільного оружия чехословенськым солдатом при переправі через ріку [[Горнад]] у варошови [[Кошіцї|Кошиці]], пару дньӱв ёго тіло не годни были дӱстати (вись тот час оно было у ріці), кой ёго тіло дӱстали захоронили го у варошови [[Угерскоє Градіштє|Угерскоє Градіште]], уж у септемброви ёго тіло привезли домӱ у [[Имстичово]] для перезахороніня.<ref>https://dunay1968.com/dead.html</ref><ref>https://www.facebook.com/share/p/1HoWVD2Nmo/</ref> == Памнять == [[File:Выписка Мурник, Иван Антолович.jpg|thumb|Уписка за смирть Мурник Ивана Антоловича: {{ref-ru}} «в связи с действием контрреволюционных элементов»<ref>https://dunay1968.com/pdf/book.pdf</ref>]] Имня Ивана Мурника увіковічено на памнятнӱм монументови у центрі села [[Имстичово]], у [[2023]] році ёму быв покладеный памнятник на місті захороніня у присілкови Центра.{{жрідло}} == Удкликованя == ''Тоты даны суть часточно основаны на даных из удчитовань командіра 315. полка и воєнної части 91026 Бойко и Варламова, розказах родичӱв Ивана и словах сослуживцтӱв Ивана из вароша [[Ростов над Доном|Ростов-над-Доном]]. И на прочых (не суть жрідлами но у жрідлах спомнянуті):'' === Референції === {{reflist}} === Удказы === * [https://peacekeeping-centre.in.ua/Museum/Czechoslovakia/Memory.htm Операция «Дунай» / Погибли в Чехословакии в 1968 году] * [http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1848 Книга пам'яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за кордоном.]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://chz.org.ua/stezhkamy-pamyati-operatsiya-dunaj-okupatsiya-chehoslovachchyny/ Стежками пам’яті: операція «Дунай» – окупація Чехословаччини]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://militera.lib.ru/h/20c2/09.html Советские войска в Чехословакии (1968г.)] {{lifetime|1945|1968|Мурник, Иван}} pu9kucquun5tpj8j4bt8jo5fm3vbhni 169915 169914 2026-09-19T08:35:14Z Rue323 31002 169915 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Мурник Иван Антолович |Образчика_подпис=Мурник Иван Антолович |Мѣсто_роджѣня=[[Имстичово]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] |Мѣсто_смерти=[[Кошыцї|Кошиці]] ([[ріка|р.]] [[Горнад]]), [[Чеськословеньско|ЧССР]] |Уроджѣня=[[22. юн]]а [[1945]] |Чинность=солдат [[КГБ]], младшый офіцірь |Упокоеня=[[21. авґуст]]а [[1968]] [[Имстичово]], тиметӱв у присілкови Центра |Причина_смерти=огнестрільноє раненя }} '''Му́рник Ивáн А́нтолович''' ({{lang-uk|Мурник Іван Антонович}}, {{lang-ru|2|Мурник Иван Антонович}}; род. [[22. юн]]а [[1945]], [[Имстичово]], [[Иршавскый район|Иршавськый район]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] — ум. [[21. авґуст]]а [[1968]], [[Кошіцї|Кошиці]], [[Чеськословеньско|ЧССР]]) быв [[СССР|советськый]] солдат, солдат [[КГБ]] (1965–1968), мінометник 315. ґвардійськый мотострілковый полк, 128. мотострілкова бриґада, [[Русины|русинського происхождіня]].<ref>https://archive.org/details/1968_20260131</ref> == Біоґрафія == {{Статья в роботѣ|Rue323|3}} Родив ся Иван Мурник у селі [[Имстичово]] [[Иршавскый район|Иршавського района]], [[Украинска ССР|Украйинської ССР]], присілок Центра у файті Антола Мурника и Терезії Мурник, кӱнчив сиридню школу у селі [[Имстичово]] и уж по кӱнцёвм учобы робив у [[Иршава|Иршаві]], токарь 6-го розряда, у зачатку [[1965]]. року забратый на службу у вӯйська [[КГБ]], продовжав службу при штабови, и пак демобілізованый, [[14. авґуст]]а [[1968]], быв мобілізованый из ткацької фабрикы у [[Иршава|Иршаві]]. [[21. авґуст]]а из зачатком операції «<nowiki/>[[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|Дунай]]<nowiki/>» по заверніню [[Чеськословеньско|Чехословенська]] у сферу вплыва [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] въедно из свойым полком перейшов гатар из Чехословенськом, того же дне, у динь быв убитый из огнестрільного оружия чехословенськым солдатом при переправі через ріку [[Горнад]] у варошови [[Кошіцї|Кошиці]], пару дньӱв ёго тіло не годни были дӱстати (вись тот час оно было у ріці), кой ёго тіло дӱстали захоронили го у варошови [[Угерскоє Градіштє|Угерскоє Градіште]], уж у септемброви ёго тіло привезли домӱ у [[Имстичово]] для перезахороніня.<ref>https://dunay1968.com/dead.html</ref><ref>https://www.facebook.com/share/p/1HoWVD2Nmo/</ref> == Памнять == [[File:Выписка Мурник, Иван Антолович.jpg|thumb|Уписка за смирть Мурник Ивана Антоловича: {{ref-ru}} «в связи с действием контрреволюционных элементов»<ref>https://dunay1968.com/pdf/book.pdf</ref>]] Имня Ивана Мурника увіковічено на памнятнӱм монументови у центрі села [[Имстичово]], у [[2023]] році ёму быв покладеный памнятник на місті захороніня у присілкови Центра.{{жрідло}} == Удкликованя == ''Тоты даны суть часточно основаны на даных из удчитовань командіра 315. полка и воєнної части 91026 Бойко и Варламова, розказах родичӱв Ивана и словах сослуживцтӱв Ивана из вароша [[Ростов над Доном|Ростов-над-Доном]]. И на прочых (не суть жрідлами но у жрідлах спомнянуті):'' === Референції === {{reflist}} === Удказы === * [https://peacekeeping-centre.in.ua/Museum/Czechoslovakia/Memory.htm Операция «Дунай» / Погибли в Чехословакии в 1968 году] * [http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1848 Книга пам'яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за кордоном.]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://chz.org.ua/stezhkamy-pamyati-operatsiya-dunaj-okupatsiya-chehoslovachchyny/ Стежками пам’яті: операція «Дунай» – окупація Чехословаччини]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://militera.lib.ru/h/20c2/09.html Советские войска в Чехословакии (1968г.)] {{lifetime|1945|1968|Мурник, Иван}} ofcyluzsami20d5czjtqo6tgkup1veb 169918 169915 2026-09-19T08:43:20Z Flipdot 23893 Попрошу не забирати плашку без обговореня в дискусії 169918 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Особа проста |Имя=Мурник Иван Антолович |Образчика_подпис=Мурник Иван Антолович |Мѣсто_роджѣня=[[Имстичово]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] |Мѣсто_смерти=[[Кошыцї|Кошиці]] ([[ріка|р.]] [[Горнад]]), [[Чеськословеньско|ЧССР]] |Уроджѣня=[[22. юн]]а [[1945]] |Чинность=солдат [[КГБ]], младшый офіцірь |Упокоеня=[[21. авґуст]]а [[1968]] [[Имстичово]], тиметӱв у присілкови Центра |Причина_смерти=огнестрільноє раненя }} '''Му́рник Ивáн А́нтолович''' ({{lang-uk|Мурник Іван Антонович}}, {{lang-ru|2|Мурник Иван Антонович}}; род. [[22. юн]]а [[1945]], [[Имстичово]], [[Иршавскый район|Иршавськый район]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] — ум. [[21. авґуст]]а [[1968]], [[Кошіцї|Кошиці]], [[Чеськословеньско|ЧССР]]) быв [[СССР|советськый]] солдат, солдат [[КГБ]] (1965–1968), мінометник 315. ґвардійськый мотострілковый полк, 128. мотострілкова бриґада, [[Русины|русинського происхождіня]].<ref>https://archive.org/details/1968_20260131</ref> == Біоґрафія == {{Статья в роботѣ|Rue323|3}} Родив ся Иван Мурник у селі [[Имстичово]] [[Иршавскый район|Иршавського района]], [[Украинска ССР|Украйинської ССР]], присілок Центра у файті Антола Мурника и Терезії Мурник, кӱнчив сиридню школу у селі [[Имстичово]] и уж по кӱнцёвм учобы робив у [[Иршава|Иршаві]], токарь 6-го розряда, у зачатку [[1965]]. року забратый на службу у вӯйська [[КГБ]], продовжав службу при штабови, и пак демобілізованый, [[14. авґуст]]а [[1968]], быв мобілізованый из ткацької фабрикы у [[Иршава|Иршаві]]. [[21. авґуст]]а из зачатком операції «<nowiki/>[[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|Дунай]]<nowiki/>» по заверніню [[Чеськословеньско|Чехословенська]] у сферу вплыва [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] въедно из свойым полком перейшов гатар из Чехословенськом, того же дне, у динь быв убитый из огнестрільного оружия чехословенськым солдатом при переправі через ріку [[Горнад]] у варошови [[Кошіцї|Кошиці]], пару дньӱв ёго тіло не годни были дӱстати (вись тот час оно было у ріці), кой ёго тіло дӱстали захоронили го у варошови [[Угерскоє Градіштє|Угерскоє Градіште]], уж у септемброви ёго тіло привезли домӱ у [[Имстичово]] для перезахороніня.<ref>https://dunay1968.com/dead.html</ref><ref>https://www.facebook.com/share/p/1HoWVD2Nmo/</ref> == Памнять == [[File:Выписка Мурник, Иван Антолович.jpg|thumb|Уписка за смирть Мурник Ивана Антоловича: {{ref-ru}} «в связи с действием контрреволюционных элементов»<ref>https://dunay1968.com/pdf/book.pdf</ref>]] Имня Ивана Мурника увіковічено на памнятнӱм монументови у центрі села [[Имстичово]], у [[2023]] році ёму быв покладеный памнятник на місті захороніня у присілкови Центра.{{жрідло}} == Удкликованя == ''Тоты даны суть часточно основаны на даных из удчитовань командіра 315. полка и воєнної части 91026 Бойко и Варламова, розказах родичӱв Ивана и словах сослуживцтӱв Ивана из вароша [[Ростов над Доном|Ростов-над-Доном]]. И на прочых (не суть жрідлами но у жрідлах спомнянуті):'' === Референції === {{reflist}} === Удказы === * [https://peacekeeping-centre.in.ua/Museum/Czechoslovakia/Memory.htm Операция «Дунай» / Погибли в Чехословакии в 1968 году] * [http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1848 Книга пам'яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за кордоном.]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://chz.org.ua/stezhkamy-pamyati-operatsiya-dunaj-okupatsiya-chehoslovachchyny/ Стежками пам’яті: операція «Дунай» – окупація Чехословаччини]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://militera.lib.ru/h/20c2/09.html Советские войска в Чехословакии (1968г.)] {{lifetime|1945|1968|Мурник, Иван}} 8is38jurzx3bi9ev8jh7ml8nnxf8sk5 0 21542 169821 151376 2026-09-18T15:18:00Z Flipdot 23893 169821 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} {{Непотверджено}} {{Вецезначность|Ивановци (Дністровськый район)}} {{НП}} '''Ива́новці''' авадь '''Ива́нівці''' ({{Lang-uk|Іванівці}}, {{Lang-hu|Iványi}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районі]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == Село туй было ищи у [[XIII. стороча|XIII]] строчу айбо ёго назва ся споминать у [[1333]] році.{{Жрідло}} У [[XIX. стороча|XIX]] сторочу село было знамо свойыми лічебными ваннами, а у [[1881]] році на окрайині села учинили баню.{{Жрідло}} У кӯнцю сириднёвічя въедно из [[Русины|Русинами]] туй жили и [[Мадяре|Мадяры]] [[Римокатолицька церьков|Римо-католикы]], у кӯнцю [[XIX. стороча|XIX]] стороча ([[1869]] рӯк) [[Тивадар Легоцкый|Тывдарь Леґоцькый]] учинив зарисовку обстанкӯв бывшого Римо-католицького храма.{{Жрідло}} == Обывательство == У селі на [[2001]] рӯк живе 1222 людий, их них:{{Жрідло}} [[Русины]] и [[Українцї|Украйинці]] — 97,71% [[Русы|Руські]] — 0,65% [[Румыны]] — 0,25% [[Мадяре|Мадяры]] — 0,08% Инні — 1,31% == Присілкы == '''Кулінкоч''' — село первый раз ся споминать у [[1600]] році.{{Жрідло}} '''Малі Ивановці''' — село первый раз ся споминать у [[1600]] році.{{Жрідло}} Спомин: 1600: Kisiványi, 1645: Kis Ivani{{Жрідло}} '''Брод''' — село первый раз ся споминать у [[1264]] році.{{Жрідло}} Спомин: 1264/70: Borod, 1357: Brod{{Жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_(%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Іванівці (Мукачівський район)] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). oaji4z8gf749h969njz1ro88juyblgr 169822 169821 2026-09-18T15:18:17Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Ивановци (Мукачовскый район)]] на [[Ивановці (Мукачовськый район)]]: Назва з помилкою 169821 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} {{Непотверджено}} {{Вецезначность|Ивановци (Дністровськый район)}} {{НП}} '''Ива́новці''' авадь '''Ива́нівці''' ({{Lang-uk|Іванівці}}, {{Lang-hu|Iványi}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районі]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == Село туй было ищи у [[XIII. стороча|XIII]] строчу айбо ёго назва ся споминать у [[1333]] році.{{Жрідло}} У [[XIX. стороча|XIX]] сторочу село было знамо свойыми лічебными ваннами, а у [[1881]] році на окрайині села учинили баню.{{Жрідло}} У кӯнцю сириднёвічя въедно из [[Русины|Русинами]] туй жили и [[Мадяре|Мадяры]] [[Римокатолицька церьков|Римо-католикы]], у кӯнцю [[XIX. стороча|XIX]] стороча ([[1869]] рӯк) [[Тивадар Легоцкый|Тывдарь Леґоцькый]] учинив зарисовку обстанкӯв бывшого Римо-католицького храма.{{Жрідло}} == Обывательство == У селі на [[2001]] рӯк живе 1222 людий, их них:{{Жрідло}} [[Русины]] и [[Українцї|Украйинці]] — 97,71% [[Русы|Руські]] — 0,65% [[Румыны]] — 0,25% [[Мадяре|Мадяры]] — 0,08% Инні — 1,31% == Присілкы == '''Кулінкоч''' — село первый раз ся споминать у [[1600]] році.{{Жрідло}} '''Малі Ивановці''' — село первый раз ся споминать у [[1600]] році.{{Жрідло}} Спомин: 1600: Kisiványi, 1645: Kis Ivani{{Жрідло}} '''Брод''' — село первый раз ся споминать у [[1264]] році.{{Жрідло}} Спомин: 1264/70: Borod, 1357: Brod{{Жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_(%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Іванівці (Мукачівський район)] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). oaji4z8gf749h969njz1ro88juyblgr 0 21964 169910 149950 2026-09-19T06:41:40Z Rue323 31002 169910 wikitext text/x-wiki [[Файл:Wiki-fellatio02.png|міні|Мінет]] '''Міне́т''' ({{Lang-fr|faire des minettes}}, '''фела́ція''' ({{Lang-la|fellatio}})&nbsp;— «скомтати»; уд {{Lang-fr|minette}}&nbsp;— «мачка»)&nbsp;— разновидность полового акта, оралный секс, при якому особа стимулює потя другої за помӱчов рота, языка, губ авадь горла. Годно быти учинено ради досягнутя половым членом ерекції, при часточнӱв ерекції, при еректилнӱв дисфункції, и иппен ге замінна форма полової діяттильности при больӱсному половому актови. Иппен ''пенілінкція'' ({{Lang-la|penilinctio}}; уд ''penis'' + ''lingo''&nbsp;— «лижу»), ''фалаторизм'' (уд {{Lang-el|φαλλός}}&nbsp;— «ереґованый половый член»). У 1920-ті-1930-ті рокы слово «мінет» хосновало ся и на позначіня кунілінґуса. [[Катеґорія:Мінет]] [[Катеґорія:Оралный секс]] [[Катеґорія:Секс]] ij4s7g50op5avgwdlilszinbk70hawa 0 21981 169838 158997 2026-09-18T17:19:36Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Сойм подкарпатьскых русинов]] на [[Сойм подкарпатськых русинов]] 158997 wikitext text/x-wiki {{Языкова норма}} '''Асоціація русиньскых орґанізацій Пудкарпатя «Сойм подкарпатьскых русинов»''' ({{Lang-uk|Асоціація русинських організацій Закарпаття «Сойм підкарпатських русинів»}}) — общественна орґанізація у [[Закарпатска область|Закарпатьскӯв области]] [[Украйина|Украйины]]. Председа — протоиерей [[Дмитрій Сидор]]. Сойм подкарпатских русинов рахує, што на протя́зі 16 рокӯв управні кругы Киёва уклонявуть ся уд введіня русиньского звіданя у правовоє поле Украйины, проводять на державнӯм уровнёви політику етноцида [[Русины|русиньского народа]]. Главным требованием Сойма являетт ся созданя у соотвітствови иы миженародным правом и волеизъявлінём народа на референдумови [[1. децембер|1 децембра]] [[1991|1991 року]] самоуправныв административно-национальной территории с конституционным названием «<nowiki/>[[Підкарпатьска Русь|Подкарпатская Русь]]<nowiki/>» под международным контролем. На указанном референдуме большинство участников поддержало создание русинской автономии, однако голосование было проигнорировано киевскими властями. Учитывая, что существует законное решение Закарпатского областного совета от [[7. марец|7 марта]] [[2007|2007 года]] «О признании русинской национальности на территории Закарпатской области», отказ официальных властей Украины признать русинский народ Сойм подкарпатских русинов, считает преступным актом и классифицирует деяние властей Украины как направленное на ликвидацию русинского народа и как зафиксированный документально факт геноцида русинов Закарпатья. По заявліням Сидора, орґанізація выражать интересы корінного [[Русины|русиньского]] обывательства реґіона. По думці ёго опонентӯв, діятельность Сидора «мало соотвітствує интересам жителю̄в Закарпатьской области». По думці дакотрых украйиньскых СМИ Сойм подкарпатьскых русинов получав фінансовы средства на пуддержку и розвитя русиньских и русскых воскресных школ Пудкарпатя уд російського управного фонда Русский мир. У юнови 2011 року екстренноє засіданя руководителю̄в молоджавных русиньскых орґанізацій 10-и штатӯв кваліфіковало Сойм, миже инных орґанізацій, ге «маріонетку у руках рішаниньскых спецслужб Російськой Федерації и ЗША»<ref>{{Cite web |url=http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/10628-na-yekstrennom-zasedanii-rukovoditelej-molodezhnyx-rusinskix-organizacij-10-stran-o-dmitrij-sidor-s-soratnikami-obyavleny-marionetkami-v-rukax-imperskix-specsluzhb-rossii-i-ssha.html |title=На экстренном заседании руководителей молодёжных русинских организаций 10-ти стран о. Дмитрий Сидор с соратниками объявлены «марионетками в руках имперских спецслужб» России и США |access-date=2012-05-22 |archivedate=2014-03-09 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140309011437/http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/10628-na-yekstrennom-zasedanii-rukovoditelej-molodezhnyx-rusinskix-organizacij-10-stran-o-dmitrij-sidor-s-soratnikami-obyavleny-marionetkami-v-rukax-imperskix-specsluzhb-rossii-i-ssha.html }}</ref>. [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] [[Катеґорія:Русины]] fpirpdqd1itniffw6uky6rmp1pvhf78 0 22232 169804 155542 2026-09-18T14:34:43Z Hongkongski 27596 // Edit via Wikiplus 169804 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Ивановци (Мукачовскый район)}} '''Ива́новци''' ([[Україньскый язык|укр]]. Іванівці; [[Румуньскый язык|рум]]. Ianăuți) — [[село]] у [[Дністровськый район|Дністровськӯм районови]], [[Чернівецька область|Чернівецькой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1604]] році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 3237 людий, из них:<ref name="населіня 2001 язык"/> [[Українцї|Украйинці]] — 98,92% [[Русы]] — 0,71% [[Молдаване]] — 0,18% [[Білорусины|Білорусы]] — 0,06% [[Армяне]] — 0,03% == Памняткы == [[Файл:Вигляд_на_лівий_берег.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|[[Поливанӯв яр]]]] * [[Поливанӯв яр]]&nbsp;— ландшафтный заказник містного значеня. == Удкликованя == {{Reflist|refs= <ref name="населіня 2001 язык">{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Чернівецька область}}</ref>}} * [http://a9765395.0fees.net/ Сайт школи с. Іванівці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160307073420/http://a9765395.0fees.net/}} * [http://weather.in.ua/ua/chernovickaja/9391 Погода в селі Іванівці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081008071734/http://weather.in.ua/ua/chernovickaja/9391}} * [https://web.archive.org/web/20110720155034/http://dediserver.eu/hosting/ethnodoc/data/MO_Hotin_1930.pdf Land: Territorium der heutigen Republik Moldau, 1930 Teil Rumäniens&nbsp;— Bezeichnung: Die registrierte Wohnbevölkerung nach Nationalität und Muttersprache 1930&nbsp;— Bezirk Hotin] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Черновицкой области]] [[Катеґорія:Чернівецька область]] bkegbxivdvqi40cegcpej1t04ru75pe 169817 169804 2026-09-18T15:16:01Z Flipdot 23893 169817 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} {{Вецезначность|Ивановці (Мукачовськый район)}} {{НП}} '''Ива́новці''' ({{Lang-uk|Іванівці}}; {{Lang-ro|Ianăuți}}) — [[село]] у [[Дністровськый район|Дністровськӯм районови]], [[Чернівецька область|Чернівецькой области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1604]] році.{{Жрідло}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 3237 людий, из них:<ref name="населіня 2001 язык"/> [[Українцї|Украйинці]] — 98,92% [[Русы]] — 0,71% [[Молдаване]] — 0,18% [[Білорусины|Білорусы]] — 0,06% [[Армяне]] — 0,03% == Памняткы == [[Файл:Вигляд_на_лівий_берег.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|[[Поливанӯв яр]]]] * [[Поливанӯв яр]]&nbsp;— ландшафтный заказник містного значеня. == Удкликованя == {{Reflist|refs= <ref name="населіня 2001 язык">{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Чернівецька область}}</ref>}} * [http://a9765395.0fees.net/ Сайт школи с. Іванівці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160307073420/http://a9765395.0fees.net/}} * [http://weather.in.ua/ua/chernovickaja/9391 Погода в селі Іванівці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081008071734/http://weather.in.ua/ua/chernovickaja/9391}} * [https://web.archive.org/web/20110720155034/http://dediserver.eu/hosting/ethnodoc/data/MO_Hotin_1930.pdf Land: Territorium der heutigen Republik Moldau, 1930 Teil Rumäniens&nbsp;— Bezeichnung: Die registrierte Wohnbevölkerung nach Nationalität und Muttersprache 1930&nbsp;— Bezirk Hotin] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Черновицкой области]] [[Катеґорія:Чернівецька область]] drr57gccmc9rhos00rmjnb09wsbze6q 169818 169817 2026-09-18T15:16:16Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Ивановци (Дністровськый район)]] на [[Ивановці (Дністровськый район)]]: Назва з помилкою 169817 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} {{Вецезначность|Ивановці (Мукачовськый район)}} {{НП}} '''Ива́новці''' ({{Lang-uk|Іванівці}}; {{Lang-ro|Ianăuți}}) — [[село]] у [[Дністровськый район|Дністровськӯм районови]], [[Чернівецька область|Чернівецькой области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1604]] році.{{Жрідло}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 3237 людий, из них:<ref name="населіня 2001 язык"/> [[Українцї|Украйинці]] — 98,92% [[Русы]] — 0,71% [[Молдаване]] — 0,18% [[Білорусины|Білорусы]] — 0,06% [[Армяне]] — 0,03% == Памняткы == [[Файл:Вигляд_на_лівий_берег.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|[[Поливанӯв яр]]]] * [[Поливанӯв яр]]&nbsp;— ландшафтный заказник містного значеня. == Удкликованя == {{Reflist|refs= <ref name="населіня 2001 язык">{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Чернівецька область}}</ref>}} * [http://a9765395.0fees.net/ Сайт школи с. Іванівці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160307073420/http://a9765395.0fees.net/}} * [http://weather.in.ua/ua/chernovickaja/9391 Погода в селі Іванівці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081008071734/http://weather.in.ua/ua/chernovickaja/9391}} * [https://web.archive.org/web/20110720155034/http://dediserver.eu/hosting/ethnodoc/data/MO_Hotin_1930.pdf Land: Territorium der heutigen Republik Moldau, 1930 Teil Rumäniens&nbsp;— Bezeichnung: Die registrierte Wohnbevölkerung nach Nationalität und Muttersprache 1930&nbsp;— Bezirk Hotin] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Черновицкой области]] [[Катеґорія:Чернівецька область]] drr57gccmc9rhos00rmjnb09wsbze6q 0 22376 169805 165256 2026-09-18T14:46:00Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Жупа Мараморош (Чехословеньско)]] на [[Жупа Мараморош (Чехословакія)]] 165256 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}}'''Жу́па Марамо́рош''' (даколи иппен '''Великосе́влюшська жу́па''', [[Чеськый язык|чис]]. ''Marmarošská župa'')&nbsp;— єдна из жуп, одиниць територіального управліня у [[Карпатьска Україна|Пудкарпатьскӯв Руси]] у рамкох Первой [[Чеськословеньско|Чехословеньской]] Републікы. Жупа была сотворена путём уокремленя уд мадярьской [[Жупа Мараморош|Жупы Мараморош]]. Екзістовала у 1920—1926 роках, рад мала площадь 3&nbsp;758 км², пӯсля 1921 року потӯм 6&nbsp;037 км². Ёго адміністративным центром мав быти [[Хуст]], айбо органы власти дочасно розмістили ся у селах [[Великый Бычков|Великый Бычкӯв]], Слатиньскі Долы и [[Виноградово|Севлюш]]. == Історія == {{Перекласти}} Кой у первӯв половині [[1919]] року чехословеньска армада окуповала велику часть [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатьской Руси]], 6 юна 1919 року была неофіційно оголошена військова диктатура під командуванням французького генерала на чехословацькій службі Едмона Геннока з метою консолідації сил за час удхода [[Мадярска Совѣтска Република|мадярьскых комуністичных]] і румунських військ. Підкарпатська Русь поступово була розділена на чотири жупи, які були засновані на адміністративних одиницях, створених там [[Мадярске кральовство|Угорщиною]].Однією з таких одиниць була Мармароська жупа, яка виникла з північної частини оригінального угорського [[Жупа Мараморош|Мармароського комітату]]. Південна частина чехословацького повіту продовжувала контролюватися румунською армією, яка відступила лише влітку 1920&nbsp;р.<ref>{{Cite book|title=Dějiny Podkarpatské Rusi v datech|publisher=Libri|pages=312|isbn=80-7277-237-6}}</ref> Жупна канцелярія почала функціонувати в липні 1920&nbsp;р. Під час реорганізації підкарпатських жуп у 1921 році Мармароська жупа отримала не лише частину території скасованої Мукачівської жупи, а й територію, яка спочатку належала до Березького повіту. На чолі повіту стояв призначений урядом префект, але призначався лише тимчасовий повітовий адміністратор.<ref name="Rychlík55">{{Cite book|title=Podkarpatská Rus v dějinách Československa 1918–1946|publisher=Vyšehrad|pages=55–56|isbn=978-80-7429-768-7}}</ref> Початковий центр угорського округу, місто [[Сигет|Мармароський Сігіт]], відійшло до Румунії, тому було необхідно створити новий адміністративний центр. Тому повітова канцелярія тимчасово розташовувалася в селах [[Великый Бычков|Великий Бичків]] (1920–?), Слатинські Доли (?–?), знову Великий Бичків (?–?) і [[Виноградово|Севлюш]] (?–1926).<ref>{{Cite book|title=Encyklopedie českých právních dějin, V. svazek Pa–Právni|publisher=Vydavatelství a nakladatelství Aleš Čeněk v koedici s Key Publishing|pages=427|isbn=978-80-7380-638-5}}</ref> Остаточним центром жупи мав стати [[Хуст]].<ref>{{Cite book|title=Podkarpatská Rus (všeobecný zeměpis se zvláštním zřetelem k životu lidu)|publisher=Česká grafická unie|pages=213–214}}</ref> == Ґеоґрафія == Жупа Мараморош была на выходови Пудкарпатьской Руси, у районови рік [[Тиса]], [[Теребля (рѣка)|Теребля]] и [[Тересва (рѣка)|Тересва]]. Она становила майвшходну часть первой Чехословеньской Републікы и межовала из трёх сторӯн из другыми державами: на северови тай выходови из Польскрм, на югови из Румыниёв и на юго-западови из Мадярщинов. Леш на западови она межовала из Чехословеньскыв Жупов Береґ (и сотвореныв у 1921 році з Мукачовськыв жупов). == Адміністративоє діленя == До реорґанізації у [[1921]] році Жупа Мараморош была поділена на чотыри округы: Великый Бочков, Рахово, Тересва и Тячово. По реорґанізації жуп у 1921 році и далшому спою жуп ситуація поміняла ся, и Жупа Мараморош складала ся из шести округӯв (Хуст, Рахово, Севлюш, Тересва, Тячово и Воловоє).<ref>{{Cite web |title=Demografický vývoj Podkarpatské Rusi v letech 1919-1937 |url=https://www.czechdemography.cz/res/archive/001/000187.pdf |pages=17 |publisher=Czechdemography.cz }}</ref> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B6%D1%83%D0%BF%D0%B0_(%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0) Мармароська жупа (Чехословаччина)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} [[Катеґорія:Підкарпатьска Русь]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1920]] [[Катеґорія:Основаны 1920]] [[Катеґорія:Заникли 1926]] 47txng7qt4p32jy8q1zlhc4t0yxp9u0 0 22430 169897 168435 2026-09-19T01:24:00Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Кусин (Словенщина)]] на [[Кусин (Словеньско)]] з вычерянём напрямлїнь: Назва з помилкою 161931 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Кусин}}'''Ку́син''' ([[Словеньскый язык|словен]]. Kusín) ([[Польскый язык|пол]]. Kusín) ([[Мадярскый язык|мад]]. Harapás) ([[Україньскый язык|укр]]. Кусін) — [[село]] у [[Окрес Михалївцї|окресови Михаловци]], [[Кошіцькый край|Кошицькый край]], [[Словеньско|Словеньску]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село|Селом]] тече [[ріка]] [[Кусин (ріка)|Кусин]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1416]] році. == Обывательство == {{SK|pop}} == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.kusin.sk/ сайт села] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180707125630/http://www.kusin.sk/|date=7 липня 2018}}. Процитовано 7 липня 2018 року. * [https://web.archive.org/web/20180707123649/https://www.e-obce.sk/obec/kusin/kusin.html дані про село на сайті www.e-obce.sk] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180707123649/https://www.e-obce.sk/obec/kusin/kusin.html|date=7 липня 2018}}. Процитовано 7 липня 2018 року. * [https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO дані про національний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201008014923/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO|date=8 жовтня 2020}}. Процитовано 7 липня 2018 року. * [https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/10278b36-c50f-40cc-9c9a-c190904705af/Tab_3_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_nabozenskeho_vyznania_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC4pBd&CVID=kKC4pBd дані про конфесійний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини]. Процитовано 7 липня 2018 року. * [https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T дані про мовний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T|date=26 жовтня 2020}}. Процитовано 7 липня 2018 року. [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Окрес Михаловце]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Русиньскы села на Словеньску]] [[Катеґорія:Пословачены русиньскы села на Словеньску]] 6z35u198r9nhk1n9a0yzz3ooqgmy9n9 0 22691 169887 166542 2026-09-19T00:32:48Z Halajkovič 33393 +зміна латиньскых букв "і" на кірілічны 169887 wikitext text/x-wiki [[Файл:Диалекты русинского языка.png|thumb|right|upright=1.25|Мапа русиньскых діалектів]] '''Руси́ньскы діалéкты''' ('''руснáцькы діалéкты''') суть теріторіалны варіанты [[Русиньскый язык|русиньского языка]], розшырены в карпатьскых реґіонах на выходнім [[Словеньско|Словеньску]], на западній [[Україна|Українї]] (в [[Закарпатска область|Закарпатьскій]], [[Чернівецька область|Чернівецькій]], [[Львівска область|Львівскій]] і [[Івано-Франківска область|Івано-Франківскій области]]) прилеглых областях [[Мадярьско|Мадярьска]] і [[Румуньско|Румуньска]]. Як ай меджі переселенцями жыючі компактно в северній [[Сербія|Сербії]] і выходній [[Хорватія|Хорватії]] і прилеглых в розлічных реґіонах [[Польско|Польска]] і [[Україна|Україны]]. Выдїляють два головных діалектных реґіонів — выходославяньску підкарпаторусиньску, котра приналежна до єдиного діалектного контінуіта з югозападным діалектом україньского языка, і [[Язык Паноньскых Русинів|паноньско-русиньскый]] (южнорусиньскый), котры сі споють особливости западославяньскых і выходославяньскых і одчасти ай южнославяньскых языковых підґруп<ref name="БРЭ. Русинский язык">{{БРЭ|автор=[[Скорвід, Сергій Сергійович|Скорвид С. С.]]|статя=Русинский язык|том=29|сторінкы=|одказ=https://old.bigenc.ru/linguistics/text/3520873|архів=https://web.archive.org/web/20230705064457/https://old.bigenc.ru/linguistics/text/3520873|архів датум=2023-07-05}}{{перевірено|10.|11|2020}}</ref><ref name="Серболужицкий (серболужицкие) и русинский (русинские) языки">{{книга |автор=[[Скорвід, Сергій Сергійович|Скорвид С. С.]] |часть=Серболужицкий (серболужицкие) и русинский (русинские) языки: к проблеме их сравнительно-исторической и синхронной общности |тітул=Исследование славянских языков в русле традиций сравнительно-исторического и сопоставительного языкознания. Информационные материалы и тезисы докладов международной конференции |одказ часть=http://www.philol.msu.ru/~slavphil/books/30_10_2001.pdf |выданя= |місто={{М.}} |выдавательство=[[Издательство Московского университета]] |рік=2001 |сторінкы=113—115 |сторінок=152 |isbn=5-211-04448-7 |ref= }}{{перевірено|10.|11|2020}}</ref><ref name="Карпатьскы русиньскы діалекты">{{cite web|url=http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_jazyk.html#%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B_%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%8B|author={{comment|Ванько Ю|Юрій Ванько}}|title=Русиньскый язык. Карпатьскы русиньскы діалекты|info=|format=|archiveurl=https://archive.today/20120911052130/http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_jazyk.html%23%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B_%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%8B|archivedate=2012-09-11|lang=rue|showlang=yes|editor=|website=Академія русиньской културы в Словеньскій републіцї|websiteurl=http://www.rusynacademy.sk/|type=|location=Пряшів|publisher=|year=|pages=|description=|ref=}}{{проверено|10.|11|2020}}</ref>. Скоро, і часто ай в сучасности, в славістіцї, і передовшыткым в українській языкознательной традіції, підкарпаторусиньскы діалекты розглядали (або ся істо стали поважовати) за ґрупу карпатьскых діалектів южнозападных україньскых говорів меджі нима ай лемківскы, середнёкарпатьскы і бойковскы говоры<ref name="Карпатьскы русиньскы діалекты"/><ref name="Языки мира. Украинский язык">{{книга|автор=[[Жовтобрюх, Михаил Андреевич|Жовтобрюх М. А.]], [[Молдован, Александр Михайлович|Молдован А. М.]]|часть=Восточнославянские языки. Украинский язык|тітул=[[Языки мира (серия книг)|Языки мира. Славянские языки]]|ответственный=[[Молдован, Александр Михайлович|А. М. Молдован]], [[Скорвид, Сергей Сергеевич|С. С. Скорвид]], [[Кибрик, Андрей Александрович|А. А. Кибрик]] и др|місто={{М.}}|выдавательство=[[Академия (российское издательство)|Academia]]|рік=2005|сторінкы=541—542, 545|сторінок=656|isbn=5-87444-216-2|ref=}}</ref><ref name="Південно-західне наріччя">''[[Гриценко, Павел Ефимович|Гриценко П. Ю.]]'' [http://litopys.org.ua/ukrmova/um159.htm Південно-західне наріччя] {{Wayback|url=http://litopys.org.ua/ukrmova/um159.htm|date=20120207143836}} // {{УМ-2000}}{{проверено|30.|8|2017}}</ref><ref>''{{iw|Чучка, Павел Павлович|Чучка П. П.|uk|Чучка Павло Павлович}}'' [http://litopys.org.ua/ukrmova/um87.htm Русиньска мова] {{Wayback|url=http://litopys.org.ua/ukrmova/um87.htm |date=20080617145255 }} // {{УМ-2000}}{{проверено|30.|8|2017}}</ref>, а южнорусиньскы говоры поважовали (або поважають) як переходны україньскы бачваньскы (бачваньско-сремскы) говоры з великым выходославяньскым впливом<ref>''{{iw|Белей, Любомир Емельянович|Белей Л. О.|uk|Белей Любомир Омелянович}}'' [http://litopys.org.ua/ukrmova/um87.htm Русиньска мова в Югославiï та в Хорватiï] {{Wayback|url=http://litopys.org.ua/ukrmova/um87.htm |date=20080617145255 }} // {{УМ-2000}}{{проверено|30.|8|2017}}</ref>{{ref+|Почас «соціалістічного періоду» ся во вшыткых країнах, де жыли Русины во [[Выходна Европа|Выходній Европі]], окрем [[Югославія|Югославії]], русиньскы діалекты поважовали ся частёв [[Україньскый язык|україньского языка]], а самы Русины ся поважовали за етноґрафічну ґрупу Українцїв<ref name="Русиньскый язык. Магочий">{{cite web|url=http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_jazyk.html#%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA:|author=[[Магочий, Пол Роберт|Магочий П. Р]]|title=Русиньскый язык: дотеперь досягнуты выслїдкы і задачі до будучности|info=|format=|archiveurl=https://archive.today/20210113023944/http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_jazyk.html%23%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA:|archivedate=2021-01-13|lang=rue|showlang=yes|editor=|website=Академія русиньской културы в Словеньскій републіцї|websiteurl=http://www.rusynacademy.sk/|type=|location=Пряшів|publisher=|year=|pages=|description=|ref=}}{{проверено|10.|11|2020}}</ref>.|~}}. Южнорусиньска діалектна область є достаточно єднородна, роздїл меджі говорами окремых сел [[Руснаци у Сербиї|Паноньскых (Войводиньскых) Русинів]] по цїлім незначны<ref name="Введение в славянскую филологию 640">{{книга|автор=[[Дуличенко, Александр Дмитриевич|Дуличенко А. Д.]]|тітул=Введение в славянскую филологию|одказ=|місто={{М.}}|выдавательство=Флинта|выданя=2-е изд., стер|рік=2014|сторінкы=640|сторінок=720|isbn=978-5-9765-0321-2|ref=}}</ref><ref name="Чарский В. В. Южнорусинский язык 78">{{книга|автор=[[Чарский, Вячеслав Владимирович|Чарский В. В.]]|часть=Южнорусинский язык сегодня: статус и перспективы|тітул=Язык и социум: Материалы VII Междунар. науч. конф., г. Минск, 1—2 декабря 2006 г. В 2 ч. Ч. 1|одказ часть=https://elib.bsu.by/bitstream/123456789/97590/1/%d0%a7%d0%b0%d1%80%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20%d0%92.%d0%92.%20%d0%ae%d0%b6%d0%bd%d0%be%d1%80%d1%83%d1%81%d0%b8%d0%bd%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20%d1%8f%d0%b7%d1%8b%d0%ba%20%d1%81%d0%b5%d0%b3%d0%be%d0%b4%d0%bd%d1%8f_%20%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%82%d1%83%d1%81%20%d0%b8%20%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%81%d0%bf%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%b8%d0%b2%d1%8b.pdf|ответственный=под общ. ред. [[Чумак Людмила Николаевна|Л. Н. Чумак]]|місто=Минск|издательство=РИВШ|рік=2007|сторінкы=78|сторінок=|isbn=978-985-500-097-7|ref=}}{{проверено|16.|02|2022}}</ref><ref name="Рамач Ю. Літературный язык. Войводина 277">{{книга|автор={{iw|Рамач, Юлиян|Рамач Ю|rue|Юлиан Рамач}}|часть=ІІ. Літературный язык. Войводина|тітул=Русиньскый язык|серія=Najnowsze dzieje języków słowiańskich|одказ=https://archive.org/details/rusynskyiiazyk0000unse|ответственный=Redaktor naukowy [[Магочий, Пол Роберт|Paul Robert Magocsi]]|выданя=|место=Opole|выдавательство=[[Опольский университет|Uniwersytet Opolski]] — Instytut filologii Polskiej|рік=2004|сторінкы=[https://archive.org/details/rusynskyiiazyk0000unse/page/277 277]|сторінок=484|том=|isbn=83-86881-38-0|ref=}}</ref>. Карпаторусиньска діалектна область обсягує дакілько ґруп і підґруп говорів, роздїл меджі котрыма ся проявляють на вшыткых языковых уровнях — в фонетіцї, обсягуючій прозодії, в морфолоґії, сінтаксісї і лексіцї. Чім близше ку западным граніцям карпаторусиньской діалектной области, тым векше ся в говорах розшырены западославяньскы языковы знакы, і наопак, чім близше ку выходным граніцям, тым векше українськых языковых знаків ся в говорах стрїчає<ref name="Карпатьскы русиньскы діалекты"/>. Днесь проходить ку поступной зміны внутрішнїх діалектных граніць історічно взникнутого карпаторусиньского ареалу під впливом граніць сучасных штатів ([[Урядный язык|урядных языків]] [[штат]]ів, в котрых жыють [[Русины]])<ref>{{статя|автор={{comment|Рабус А.|Ахім Рабус}}, {{comment|Шимон А|Андріанна Шимон}}|тітул=На новых путях ісслідованя русинськых діалекту: Корпус розговорного русинського языка|выданя=Русиньскый літературный язык на Словакії. 20 років кодіфікації — Rusínsky spisovný jazyk na Slovensku. 20 rokov kodifikácie (Зборник рефератів з IV. Міджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів, 23. — 25. 09. 2015)|ссылка=https://www.unipo.sk/public/media/26872/Zborn%C3%ADk_IV.%20kongres.pdf|ответственный=зост. i одп. ред. [[Кветослава Копорова]]|місто=Пряшів|выдавательство=[[Пряшівска універзіта|Пряшівска універзіта в Пряшові]]. Інштітут русиньского языка і културы|рік=2015|номер=|сторінкы=41—42|сторінок=|isbn=978-80-555-1521-2|ref=|archivedate=2021-01-31|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210131215712/https://www.unipo.sk/public/media/26872/Zborn%C3%ADk_IV.%20kongres.pdf}}{{проверено|10.|11|2020}}</ref>. Русиньскый є [[плуріцентрічный язык]]. В каждім з штатів, в котрых жыють Русины, ся вытворили або ся вытваряють списовны нормы на основі містьскых говорів<ref name="Русиньскый язык. Магочий"/> — [[Язык Паноньскых Русинів|паноньско-русиньскый]] (або тыж южнорусиньскый; в [[Сербія|Сербії]] і [[Хорватія|Хорватії]] — вытворена на основі [[Керестурскый говор|говора села Руськый Керестур]])<ref name="Рамач Ю. Літературный язык. Войводина 277"/>, [[Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівско-русиньскый]] (на Словеньску — вытвореный на основі [[Выходоземпліньскы діалекты|выходоземпліньскых]] і [[Западоземпліньскы діалекты|западоземпліньскых діалектів]]){{sfn|Ванько|2007|с=135}}{{sfn|Dudášová-Kriššáková|2015|s=31}}{{ref+|Ґрупы [[Выходоземпліньскы діалекты|выходоземпліньскых]] і [[Западоземпліньскы діалекты|западоземпліньскых діалектів]] суть зазначены в класіфікації [[Георгий Геровскый|Георгія Геровского]]. Діалекты приближно того істого ареалу в класіфікації Зузаны Ганудель означують до [[Сниньскы діалекты|сниньской ґрупы діалектів]]<ref name="К шпеціфічным знакам">{{статя|автор={{comment|Цітрякова З|Зденка Цітрякова}}|тітул=К шпеціфічным знакам діалектів ареалу Сниньского окресу на выход од рїкы Цірохы|выданя=Дінамічны процесы в сучасній славістіцї присвячени 80. народенинам доц. ПгДр. Василя Ябура|одказ=|ответственный=ред. [[Кветослава Копорова]]|місто=Пряшів|выдавательство=[[Пряшівска універзіта|Пряшівска універзіта в Пряшові]]. [[Інштітут русиньского языка і културы]]|рік=2016|номер=|сторінкы=2—3|isbn=|ref=}}</ref>.|~}}, пряшівско-русиньскый (на [[Словеньско|Словеньску]] — вытворена на основі западоземпліньскых і выходоземпліньскых діалектів), лемківскый (в [[Польско|Польску]] — вытворена на основі переважно западных северолемківскых говорів) <ref>{{книга|автор=[[Алексеева, Мадина Михайловна|Алексеева М. М.]]|часть=Лемки-переселенцы в Польше: Этническое самосознание и языковая ориентация|заглавие=Актуальные этноязыковые и этнокультурные проблемы современности. Книга II|ответственный=Отв. редактор [[Нещименко, Галина Парфеньевна|Г. П. Нещименко]]|одказ=|місто={{М.}}|выдавательство=«Рукописные памятники Древней Руси»|серія=Studia philologica|рік=2015|сторінкы=69|сторінок=376|isbn=978-5-9905759-8-1|ref=}}</ref>, підкарпатьскый (в [[Україна|Українї]] — утвореный в розлічных варіантах, як правило з оглядом на особитости трёх головных підкарпатьскых діалектных ґруп, ужаньского, боржавского і мараморошского)<ref>{{статя|автор=[[Падяк, Валерій Иванович|Падяк В. И.]]|тітул=Языкова сітуація на Підкарпатській Руси: проблемы и перспективы|выданя=Языкова култура і языкова норма в русиньскім языку — Jazyková kultúra a jazyková norma v rusínskom jazyku (Зборник рефератів із міджінародного научного семінаря Языкова култура і языкова норма в русиньскім языку, котрый ся одбыв 27. — 28. септембра 2007 на Пряшівскій універзітї в Пряшові.)|ссылка=https://www.unipo.sk/public/media/files/docs/u/svk/dokument_12_14.pdf|ответственный=зост. [[Анна Плїшкова]]|місто=Пряшів|выдавательство=[[Пряшівска універзіта|Пряшівска універзіта в Пряшові]]. Інштітут реґіоналных і народностных штудій|рік=2007|выпуск=|сторінкы=79—81|isbn=978-80-8068-710-6|ref=|archivedate=2022-08-17|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220817092336/https://www.unipo.sk/public/media/files/docs/u/svk/dokument_12_14.pdf}}{{проверено|24|10|2020}}</ref><ref>{{статя|автор=[[Падяк, Валерий Иванович|Падяк В. И.]]|тітул=Повышение статуса карпаторусинского языка до уровня литературного (письменного) стандарта в Украине (2004—2014)|выданя=Славянская микрофилология (Slavica Tartuensia XI (Tartu Ülikool / Тартуский университет) — Slavic Eurasian Studies № 34)|одказ=http://src-h.slav.hokudai.ac.jp/coe21/publish/no34_ses/SES34.pdf|ответственный=Під редакціёв [[Александр Дуліченко]] і {{iw|Номати, Мотоки|Мотоки Номати|en|Motoki Nomachi}}|місто=Sapporo, Tartu|выдавательство={{iw|Центр славянских исследований университета Хоккайдо|Slavic-Eurasian Research Center|en|Slavic-Eurasian Research Center}}, [[Университет Хоккайдо|Hokkaido University]]; Slaavi Filoloogia Osakond, [[Тартуский университет|Tartu Ülikool]]|год=2018|номер=|сторінкы=147—149|isbn=978-4-938637-94-1|ref=|archivedate=2020-11-03|archiveurl=https://web.archive.org/web/20201103040803/http://src-h.slav.hokudai.ac.jp/coe21/publish/no34_ses/SES34.pdf}}{{проверено|24.|10|2020}}</ref><ref>{{книга|автор=[[Александр Дуліченко]]|тітул=Письменность и литературные языки Карпатской Руси (XV—XX вв.)|одказ=http://www.lemko.org/pdf/Dulichenko.pdf|ответственный=|выданя=|місто=Ужгород|выдавательство=Издательство В. Падяка|год=2008|сторінкы=20|сторінок=908|том=|isbn=978-966-387-020-5|ref=|archivedate=2019-12-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20191223000000/http://www.lemko.org/pdf/Dulichenko.pdf}} {{Cite web |url=http://www.lemko.org/pdf/Dulichenko.pdf |title=Архивированная копия |access-date=2021-01-29 |archive-date=2019-12-23 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191223000000/http://www.lemko.org/pdf/Dulichenko.pdf |deadlink=unfit }}{{проверено|06.|11|2020}}</ref> і «[[Русиньскый язык у Мадярщині|мадярьско-русиньскый]]» (у [[Мадярьско|Мадярщінї]] — утвореный на основі різнородных підкарпатьскых говорів Україны з оглядом на елементы містьского [[Комловшка|комловшского]] говору)<ref>{{статя|автор=[[Михаил Капраль|Михал Капраль]]|тітул=Якый язык мають кодіфіковати мадярські Русины?|выданя=Языкова култура і языкова норма в русиньскім языку (Зборник рефератів із міджінародного научного семінаря Языкова култура і языкова норма в русиньскім языку, котрый ся одбыв 27. — 28. септембра 2007 на Пряшівскій універзітї в Пряшові)|одказ=|ответственный=[[Анна Плїшкова]] (зост.)|місто=Пряшів|выдавательство=[[Пряшівска універзіта|Пряшівска універзіта в Пряшові]]. Інштітут реґіоналных і народностных штудій|рік=2007|номер=|сторінкы=89—90|isbn=978-80-8068-710-6|ref=}}</ref><ref>{{статя|автор=[[Михаил Капраль|Михал Капраль]]|тітул=Kultúrny život a edukácia Rusínov v Maďarsku|выданя=Русиньскый літературный язык на Словакії. 20 років кодіфікації — Rusínsky spisovný jazyk na Slovensku. 20 rokov kodifikácie (Зборник рефератів з IV. Міджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів, 23. — 25. 09. 2015)|одказ=https://www.unipo.sk/public/media/26872/Zborn%C3%ADk_IV.%20kongres.pdf|ответственный=зост. i одп. ред. [[Копорова Кветослава]]|місто=Пряшів|выдавательство=[[Пряшівска універзіта|Пряшівска універзіта в Пряшові]]. [[Інштітут русиньского языка і културы]]|рік=2015|номер=|сторінкы=93|isbn=978-80-555-1521-2|ref=|archivedate=2021-01-31|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210131215712/https://www.unipo.sk/public/media/26872/Zborn%C3%ADk_IV.%20kongres.pdf}}</ref><ref>{{статя|автор=[[Михаил Капраль|Михал Капраль]] |тітул=Русинськый язык у Мадярщинї по 1989 рокови|выданя=Рiчник Руской Бурсы|ссылка=https://journals.akademicka.pl/rrb/article/view/1167/1047|ответственный=|место=|выдавательство=|рік=2019|том=15 : Русины по 1989 р. — розвитя i змiны|сторінкы=176—177|doi=10.12797/RRB.15.2019.15.05|issn=1892-222X|ref=|archivedate=2021-01-21|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210121041420/https://journals.akademicka.pl/rrb/article/view/1167/1047}}{{проверено|10.|11|2020}}</ref>. == Референції == '''Коментарії''' {{reflist|group=~}} '''Жрїдла''' {{reflist|2}} == Література == * {{книга|автор={{comment|Ванько Ю|Юрій Ванько}}|часть=І. Історічно-етноґрафічна і языкова основа. Класіфікація і головны знакы карпатьскых русиньскых діалектів|тітул=Русиньскый язык|серія=Najnowsze dzieje języków słowiańskich|ссылка=https://archive.org/details/rusynskyiiazyk0000unse|ответственный=Redaktor naukowy [[Магочий, Пол Роберт|Paul Robert Magocsi]]|выданя=|місто=Opole|выдавательство=[[Опольска універзіта|Uniwersytet Opolski]] — Instytut filologii Polskiej|рік=2004|сторінкы=[https://archive.org/details/rusynskyiiazyk0000unse/page/67 67]—84|сторінок=484|том=|isbn=83-86881-38-0|ref=Ванько}} * {{статя|автор={{comment|Ванько Ю|Юрій Ванько}}|тітул=Формованя койне з літературных штандартів|выданя=Языкова култура і языкова норма в русиньскім языку (Зборник рефератів із міджінародного научного семінаря Языкова култура і языкова норма в русиньскім языку, котрый ся одбыв 27. — 28. септембра 2007 на Пряшівскій універзітї в Пряшові)|одказ=|ответственный=[[Анна Плїшкова]] (зост.)|місто=Пряшів|выдавательство=[[Пряшівска універзіта|Пряшівска універзіта в Пряшові]]. Інштітут реґіоналных і народностных штудій|рік=2007|номер=|сторінкы=133—143|isbn=978-80-8068-710-6|ref=Ванько}} * {{книга|автор=[[Георгий Геровскый|Геровский Г. Ю.]]|часть=|тітул=Язык Подкарпатской Руси|одказ=https://zapadrus.su/bibli/arhbib/1222-georgij-yulianovich-gerovskij-yazyk-podkarpatskoj-rusi.html|ответственный=подготовлено к изданию {{comment|С. В. Шараповым|Шарапов, Сергей Владиславович}}, переклад з чеського|выданя=|місто={{М.}}|выдавательство=|рік=1995|сторінок=90|том=|isbn=|ref=Геровский}} * {{статя|автор={{iw|Дудашова-Кришшакова, Юлия|Dudášová-Kriššáková J|pl|Júlia Dudášová-Kriššáková}}|тітул=Miesto rusínskeho jazyka v rodine slovanských jazykov|выданя=Русиньскый літературный язык на Словакії. 20 років кодіфікації — Rusínsky spisovný jazyk na Slovensku. 20 rokov kodifikácie (Зборник рефератів з IV. Міджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів, 23. — 25. 09. 2015)|одказ=https://www.unipo.sk/public/media/26872/Zborn%C3%ADk_IV.%20kongres.pdf|ответственный=зост. i одп. ред. [[Кветослава Копорова]]|місто=Пряшів|выдавательство=[[Пряшівска універзіта|Пряшівска універзіта в Пряшові]]. [[Інштітут русиньского языка і културы]]|рік=2015|номер=|сторінкы=26—39|isbn=978-80-555-1521-2|ref=Dudášová-Kriššáková}}{{проверено|10.|11|2020}} * {{статя|автор={{iw|Латта, Василий Петрович|Латта В. П.|uk|Латта Василь Петрович}}|тітул=О классификации украинских говоров|выданя=Наукові записки. [[КСУТ|Культурний союз українських трудящих у ЧССР]]|одказ=|ответственный=Гол. pед. М. Новак|місто=Пряшів|выдавательство=|рік=1979—1981|номер=8—9|сторінкы=119—130|isbn=|ref=}} * {{книга|автор={{iw|Латта, Василий Петрович|Латта В. П.|uk|Латта Василь Петрович}}|часть=|тітул=Атлас українських говорів Східної Словаччини|серія=|одказ=|ответственный=|выданя=Видання перше. Наукове і картографічне доопрацування та упорядкування {{iw|Ганудель, Зузанна|З. Ганудель|uk|Ганудель Зузана Томашівна}}, {{comment|І. Ріпка|Ivor Ripka / Ивор Рипка}}, [[Мирослав Сополиґа|М. Сопoлига]]|місто=Братіслава|выдавательство={{iw|Словацкое педагогическое издательство|Словацьке педагогічне видавництво|sk|Slovenské pedagogické nakladateľstvo}} — Відділ української літератури в Пряшеві|рік=1991|сторінкы=|сторінок=552|том=|isbn=|ref=}} * {{книга|автор=[[Иван Панькевич|Панкевич I. А]]|часть=|тітул=Українські говори Підкарпатської Руси і сумежних областей : з приложенням 5 діялектологiчних мап|оріґінал=Ukrajinská nářečí Podkarpatské Rusi a sousedních oblastí : s 5 dialektologickými mapami. Частина I : Звучня і морфологія = Část I : Hláskoslovi a tvaroslovi|серія=Knihovna Sboru pro výzkum Slovenska a Podkarpatské Rusi při Slovanskem ústavu v Praze; číslo 9|ответственный=|выданя=|місто=Praha|выдавательство=V komisi nakladatelství Orbis|рік=1938|сторінок=549|том=|isbn=|ref=Панкевич}} == Одказы == * {{cite web|url=http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_jazyk.html#%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B_%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%8B|author={{comment|Ванько Ю|Юрій Ванько}}|title=Русиньскый язык. Карпатьскы русиньскы діалекты|info=|format=|archiveurl=https://archive.today/20120911052130/http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_jazyk.html%23%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B_%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%8B|archivedate=2012-09-11|lang=rue|showlang=yes|editor=|website=Академія русиньской културы в Словеньскій републіцї|websiteurl=http://www.rusynacademy.sk/|type=|location=Пряшів|publisher=|year=|pages=|description=|ref=}}{{проверено|29.|07|2022}} {{Русиньскы діалекты}} {{Русины}} {{Русиньский язык}} [[Катеґорія:Русиньскы діалекты|*]] 8344a8gh967w0ch1sey5ezayaptqxg9 1 23177 169908 163340 2026-09-19T01:46:54Z Flipdot 23893 /* Deletion proposal: Not notable */ нова секція 169908 wikitext text/x-wiki == Статя нарушат політику значимости == Не є бізувных жерел, котрі бы пудкріпльовали значимость Ивана Мурника (тай сама статя не наводит домак ниякі жерела), накулко я вижу, зато номінуву статю на удаленя. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:07, 27 апріля 2025 (CEST) :# У якому смыслови «значимость» накӯлко вӯн має быти значимым :# Жрідла будуть дані :# Хочу звідати, ци Facebook є жрідлом ци ніт? (Я так розуміву ож ніт) :[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 15:46, 28 мая 2025 (CEST) ::# Иван Мурник не має у бізувных вторинных и третинных жерелах достаточного усвітленя, обы го мож было назвати доста значимым про власну вікістатю. Посправді на сьому етапі за нього домак не є бізувных жерел, та ун у такому виді не штімує ани як споминок у другі статі Вікіпедії. ::# Но та я предлагаву втерти гет статю, а кой буде матеріал, достаточно пудкріпленый жерелами, товды мож буде за штось говорити. ::# Сама по собі соцсітка Facebook ото домак UGC-платформа (user-generated content), што чинит сам по собі Facebook у общому небізувным жерелом, аж говорити без конкретикы. ::[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 21:28, 28 мая 2025 (CEST) :::Нагадаву, ож уд момента сиї діскусії нич ся не поміняло. Иван Мурник усе щи не пудпадат пуд політику значимости, не доста ся фіксує у бізувных вторинных и третинных жерелах, а статя все щи ся удкликує на тоты рувно небізувні жерела. @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]], є даяка причина, зашто забираєте плашку и іґноруєте йсі арґументы? [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 14:01, 31 януара 2026 (CET) == Deletion proposal: Not notable == The article subject is not notable enough for a standalone Wikipedia article. There isn’t enough direct coverage of the subject save for a single short article from a source that is not cited properly, and the rest of the sources cited are unreliable and/or address the subject tangentially. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:46, 19 септембра 2026 (CEST) 0fqp9iuq1ont883joe31oouq998ljxv 0 23361 169820 157820 2026-09-18T15:17:17Z Rue323 31002 169820 wikitext text/x-wiki {{Не змыльте|[[Русиньскый язык|русиньскым]], [[Російскый язык|російскым]] і [[Староруськый язык|староруськым языками]]}} {{Hatnote|Може гледате: [[русиньскый язык]] – модерный язык, котрым ся говорить на граніцях Мадярьска, Польска, Румунії, Словеньска і Україны}} '''Рутеньскый язык''' (так само знаный як '''староруськый''', '''канцелярьскый славяньскый''' або '''простый язык''') є історічный [[Выходославяньскы языкы|выходославяньскый язык]], котрый ся хоснував од [[15. стороча|15.]] до [[18. стороча|18. столітя]] у [[Велике князівство Литовське|Великым князівстві Литовскым]], пізніше у [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] і у [[Габсбурьска монархія|Габсбурьскій монархії]].<ref>[https://www.britannica.com/topic/Rusyn-people Rusyn | History, Culture & Language | Britannica]</ref> У [[16. стороча|16.]] і [[17. стороча|17. столітю]] рутеньскый язык підпав під вплив [[польскый язык|польского языка]] і [[церковнославяньскый язык|церковнославяньского языка]], што довело до поступного перепаду його хоснуваня у офіціалных сферох. Рутеньскый язык мав дві головны функціональны формы: * канцелярьскый язык — формальный, хоснованый в урядовых і правных документох. * простый язык — народна форма, хоснована у літературі і освіті. В пізнїйшых столітях рутеньскый язык поступні ся трансформував до сучасных выходославяньскых языків:{{sfn|Frick|1985|p=25-52}}{{sfn|Pugh|1985|p=53-60}}{{sfn|Bunčić|2015|p=276-289}}{{sfn|Moser|2017|p=119-135}} * [[Білоруськый язык|білоруського]] — на [[юг]]у, * [[Україньскый язык|україньского]] — на [[север]]і, * [[Русиньскый язык|русиньского]] — у реґіоні [[Карпатьска Русь|Карпат]]. Днес рутеньскый язык ся поважує за історічного предшественика тых языків і є предметом досліджіня лінґвістів і істориків. Язык быв в минулости даколи называный [[Русиньскый язык|русиньшчіна]], што є уж днесь новый термін, хоснованый на означіня модерного карпатського языка — [[Русиньскый язык|русиньского]]. Подобно быв занеханый і термін малорускый язык, бо выходив з концепції надрядженности [[Російскый язык|російского языка]]. == Етімолоґія == Тот язык выник зос [[Старославяньскый язык|старославяньского языка]] і служыв як офіціалный язык адміністрації, судів, літературы і освіты. Писаный быв у [[Кіріліця|кіріліцї]], і у текстох ся хосновали терміны як:<ref>[https://www.academia.edu/4466062/_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%96_%D0%B2_XVI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%96 Prosta mova v Ukraini ta Bilorusi XVI st]</ref><ref>[https://www.researchgate.net/publication/363755160_The_Development_of_the_Lexicon_of_Humility_in_Church_Slavonic_and_Old_Ukrainian_Biblical_Monuments_of_the_16th_Century The Development of the «Lexicon of Humility» in Church Slavonic and Old Ukrainian Biblical Monuments of the 16th Century]</ref> * '''руськый язык''' (“''ру́скаꙗ мо́ва''” і “''ру́скїй ѧзы́къ''”), * '''простый язык''' (“''проста(ѧ) мова”, “''простй ѧзыкъ''”, “''простый руский (язык)''”, “''простая молва''” і “''проста мова''”). == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Рутеньскый язык]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] igenaoq1kxg7r7pyla6qttf0gz6wpbi 0 24504 169892 165844 2026-09-19T00:56:33Z Halajkovič 33393 /* Списованя людей і меджінародна сполупраца */ 169892 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Округлый стіл Русинів Словеньска''' ({{lang-sk|Okrúhly stôl Rusínov Slovenska}}, скорочено OSRS або ОСРС) є коордіначна обчаньско-політічна платформа, котра здружує русиньскы інштітуції, мімовладны орґанізації і незалежных актівістів в [[Словеньско|Словеньскій републіцї]]. Орґанізація выступлює як консолідованый заступуючій орґан [[Русины на Словеньску|русиньской народностной меншыны]] в діалоґу із орґанами штатной моци і містной самосправы Словеньска. == Цїль і ідеолоґічны основы == Подля офіціалных штатутів є главным цїлём ОСРС розвой народной ідентіты, охрана прав [[Русины|Русинів]] выпливаючіх з меджінародных документів і злїпшіня якости жывота русиньской меншыны.<ref name="RAD">[https://okruhly-stol.sk/округлый-стіл-okruhly-stol/rad-adolfa-dobrianskeho/statut-radu/ Štatút Radu Adolfa Dobrianskeho // Округлый стіл Русинів Словеньска]</ref> Платформа ідеолоґічно операть о дїдовизну русиньскых [[Народны будителї|народных будителїв]] 19.–20. стороча, головно [[Адолф Добряньскый|Адолфа Добряньского]], на почесть котрого ОСРС заложыло своє найвысше оцїнїня – „Орден Адолфа Добряньского“ ({{Lang-sk|Rad Adolfa Dobrianskeho}}).<ref name="RAD"/> == Історія консолідації == Вытворїня платформы было реакціёв на неодкладну потребу зъєднотїня розтрїщеного русиньского руху по демократічных змінах в роцї 1989. Важным кроком к посилнїню платформы ся стало офіціалне припоїня найстаршой і найвекшой пореволучной орґанізації – <nowiki>„</nowiki>[[Русиньска оброда|Русиньской оброды на Словеньску]]<nowiki>“</nowiki> ({{lang-sk|Rusínska obroda na Slovensku}}). Тот крок дав можность ОСРС выступати в менї абсолутной векшыны орґанізованых Русинів в країнї і обыйти ся внутрїшнёй конкуренції о штатне фінанцованя.<ref>[https://www.rusyn.sk/rusinska-obroda-sa-pripojila-k-okruhlemu-stolu/ Rusínska obroda sa pripojila k okrúhlemu stolu]</ref> == Главны области дїяня == === Освіта і Проґрам розвоя меншыны === ОСРС выпрацовала і реґуларно актіалізує публічно доступный документ „Проґрам розвоя русиньской народностной меншыны в Словеньскій републіцї“. Ключовыма условіями проґраму є ініціованя зряджованя матерьскых школ, основных і середнїх школ із русиньскым наученым языком (або паралелных клас) на етнічно змішаных теріторіях, як ай заведжіня механізмів фінанчного стімулованя такых освітовых інштітуцій зо стороны штату.<ref>[https://www.rusyn.sk/okruhly-stol-rusinov-slovenska-program-rozvoja-rusinskej-narodnostnej-mensiny-v-slovenskej-republike/ Program rozvoja rusínskej národnostnej menšiny v Slovenskej republike]</ref> === Списованя людей і меджінародна сполупраца === Платформа є главным ініціатором інформачных кампани перед цїлоштатныма списованями людей (наприклад розсягла меджінародна кампань „Сьме Русины“ / „Sme Rusíni“). В тій чінности ОСРС актівно сполупрацує із русиньскыма орґанізаціями сусїднїх країн: [[Чехія|Чеська]] (Rusíni.cz), [[Польско|Польска]] („Руська Бурса“ в [[Горлицѣ|Ґорліцях]]), [[Сербія|Сербії]] і [[Хорватія|Хорватії]].<ref>[https://www.rusyn.sk/rusini-v-roznych-krajinach-sa-spajaju-v-kampani-s-nazvom-sme-rusini/ Rusíni v rôznych krajinách sa spájajú v kampani s názvom Sme Rusíni]</ref> === Културны ініціатівы === Платформа ініціує тематічны концепчны акції на підпору културы. Наприклад ОСРС выголосила рік 2020 за „Рік русиньского села“ і зорґанізовала розсяглый конкурз заміряный на фотоґрафічны зниманя і популарізацію візуалной дїдовизны, природы і історічных памняток русиньскых поселїнь.<ref>[https://www.rusyn.sk/osrs-vyhlasil-sutaz-o-najkrajsiu-fotografiu-rusinskej-dediny/ OSRS vyhlásil súťaž o najkrajšiu fotografiu rusínskej dediny]</ref> === Реґіоналне заступлїня === Значным політічным успіхом ОСРС ся стала вузка сполупраца із Пряшівскым самосправным краём, де жыє найвекша русиньска комуніта на Словеньску. Вдяка ініціатівам платформы выменовав председа Пряшівского краю Мілан Маєрьскый, Яна Кочака за першого офіціалного „русиньского амбасадора“. Ёго задачов є коордінація вопросів тыкаючіх ся інфраштруктуры, културы і школства меджі крайской самосправы і русиньскыма селами/містами.<ref name="O">[https://sita.sk/rusinske-organizacie-si-zvolili-nove-vedenie-pilip-nahradil-doterajsieho-predsedu-petra-stefanaka/ Rusínske organizácie si zvolili nové vedenie, Pilip nahradil doterajšieho predsedu Petra Štefaňáka]</ref> === Веджіня === Веджіня платформы ся волить на тройрочный функчный термін. Почас дакількох волебных термінів став на челї орґанізації Петер Peter Штефняк. На осїнь 2025 быв за нового председу ОСРС зволеный Мілан Ян Піліп – скушеный обчаньскый актівіста, котрый став при самотных початках взнику платформы. Довгорочным офіціалным говорцём (пресовым секретарём) ОСРС є новинарь і актівіста [[Петро Медвідь]].<ref name="O"/> == Референції == {{референції}} ckqrtoluvyc3lf7kyzmiki67hby6y4c 0 24676 169909 166772 2026-09-19T04:09:43Z CommonsDelinker 9283 Removing [[:c:File:Artem_Frank_(1.KLA$).jpg|Artem_Frank_(1.KLA$).jpg]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Krd|Krd]] because: No ticket permission since 19 August 2026. 169909 wikitext text/x-wiki {{Музиканты | honorific_prefix = | name = Артём Александровіч Франк | honorific_suffix = | image = | image_upright = | image_size = | landscape = | alt = | caption = | background = solo_singer | native_name = Артём Александрович Франк | native_name_lang = ru | birth_name = | alias = 1.Kla$<br>Псевдонимы:<br>1.Kla$, Первый Класс, 1Кла$, 1KLAS, Perwij Kla$ | birth_date = {{birth date and age|1992|12|1.}} | birth_place = [[Ґубаха]], [[Наґорньскій]], [[Пермськый край|Пермскый край]], [[РСФСР]], [[СССР]] | origin = {{USSR}}<br>{{RUS}}<br>{{GER}} | death_date = | death_place = | genre = [[гіп-гоп]], [[реп баттл]], [[гардкор гіп-гоп]] | occupation = | instrument = | years_active = 1998–2012, 2019, 2023 – {{т. ч.}} | label = Rap Woyska Records<br>RT Productions<br>Optik Records<br>RZ-Recordingz<br>ДЖЕМ<br>Ренессанс<br>ДСХХ<br>Sieg Kla$ Label | associated_acts = Divers (2000–2006)<br>Rap Woyska (2007–2011)<br>Optik Russia (2008–2010) | website = | notable_instruments = | module = | module2 = | module3 = }} '''1.Kla$''' (реалне мено – '''Артём Алекса́ндровіч Франк''', {{lang-ru|Артём Алекса́ндрович Франк}}; {{ДН|1.|12|1983}}, [[Наґорньскій|Ґубаха]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]) є нїмецькый російскоязычный репер і бітмейкер. Знамый є ай під менами ''Erste Klasse'', ''Firstclass'', ''Первый Класс''. Є знамый тым, же во своїх піснях поужывать помірно велике множство [[Вулґарізм|вулґарных выразів]].<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20120308051242/http://rapwoyska.org/1klas.html |title=Биография 1.Kla$'a |work=rapwoyska.org }}</ref> Колишнїй член ґрупы Rap Woyska<ref>{{Cite web |url=https://www.google.ru/books/edition/%D0%AD%D1%82%D0%BE_%D0%B1%D1%8B%D0%BB%D0%BE_%D0%B2_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8_%D0%9C%D1%83%D0%B7%D1%8B/oyWbEQAAQBAJ?hl=en&gbpv=0 |title=Это было в России. Музыка 2010-х от кальян-рэпа до постпанка (Книга) |author=Аркадий Романов |publisher=ООО «Издательство «Эксмо» }}</ref> і умелецького здружіня Optik Russia. Поважує ся за єдного зо закладателїв реп баттлу в [[Російскый язык|російскім языку]] в [[Нїмецько|Нїмецьку]] і на теріторії [[Сполоченство Незалежных Штатів|Сполоченства незалежных штатів]]. Ёго принос про музику оцїнило много знамых особностей.<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20210512052754/http://rhyme.ru/1klas/ |title=Биография 1.Kla$ |work=rhyme.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://nacion.ru/479266a-klass-biografiya-i-tvorchestvo |title=1.Kla$: биография и творчество |work=nacion.ru }}</ref> == Жывотопис == Народив ся [[1. децембер|1. децембра]] [[1983]] в російско-нїмецькій родинї в містї Ґубаха, в селищі містьского тіпу Наґорньскій в [[Пермськый край|Пермскім краю]]. В роцї 1994, кедь мав Артём 10 років,<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20070520210007/http://www.russian-town.com/index.php?name=Pages&op=page&pid=11 |title=Текстовое интервью с 1.Kla$ (часть 2) |work=Russian-Town.com }}</ref> еміґровав вєдно з родинов до Нїмецька у рамках проґраму про переселенцїв. Артём не є женатый, веде скромный жывот<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20180510002429/https://rap-info.com/my-uznali-na-kakix-mashinax-ezdyat-repery-i-na-kakix-xoteli-by/ |title=Мы узнали, на каких машинах ездят русские рэперы и на каких хотели бы |work=rap-info.com }}</ref> і робить як соціалный педаґоґ в дїтьскім домови, де помагать проблемовым дорастаючім. Заставать конзерватівны погляды. Артём і ёго брат ся присвячують музицї уж од раннёго дїтства.<ref>{{Cite web |url=https://telegra.ph/1Kla-04-16 |title=1.Kla$ — живая легенда хип-хопа |work=telegra.ph }}</ref> Практічно не поужывать соціалны сїти і обходить ся інтервю. == Творчость і музичный штіл == === New Krew (1998–2000) === Подля ёго зрїдкавых інтервю, цїлком першы трекы „Первый Класс“ награвав в молодежнім центрї в Ротенбурґу на Вюмме зо своїм старшым братом<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=h2Hg2Li4pKQ&ab_channel=Hypeology%2F%D0%A5%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B8 |title=Интервью с братом 1.KLA$'a |work=Hypeology / Хайполоджи }}</ref> Євґеніём у рамках ґрупы X-Sector. В роцї 1998 ся їх композіція дістала на музичный компілат ''„Наше время пришло“'' од East Level. Пізнїше ся Артём споїв зо своїм приятелём Іваном Махаловым (M.Mecker, пізнїше знамый як Czar) і створили дуо „New Krew“. В роцї 2000 ся оба брали участь в конкурзї ''„''Live in Bremen''“'', де обсадили перше місто і здобыли цїну в подобі компактного діску, як ай 4000 нїмецькых марок,<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20070520210337/http://www.russian-town.com/index.php?name=Pages&op=page&pid=14 |title=Текстовое интервью с M.Mecker (Zarj) |work=Russian-town.com }}</ref> котры інвестовали до награваючого штудія в молодежнім центрї. В роцї 2001 году Артём дістав на компілачне CD ''„Hip Hop Attack Vol. 2“.''<ref>{{Cite web |url=https://www.discogs.com/ru/artist/2445399-1-Kla |title=Дискография 1.Kla$ |work=discogs.com }}</ref> О їх успіху во віку 16 років писали нїмецькы часописы і новины.<ref name=":0">{{Cite web |url=https://iimg.su/i/7ZuUP |title=Статьи в журналах и газетах про Divers (New Krew) |work=Bremen Live. Heiße beats und coole sounds. Hip-Hop Kultur gedeiht am Wümmeufer }}</ref> === Divers (2001–2006) === По перемозї в конкурзї молодых інтерпретів хлопцї заложыли ґрупу „Divers“, до котрой належили ай Number Ron і DJ Majin. Награли множство сполочных пісень, але через конфлікты ся ґрупа розпала. Потім Артём і Іван в роцї 2005 награли і выдали свій першый албум як дуо в нїмецькім языку з назвов Weiß Blau Rot<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20170228170141/https://www.rotenburger-rundschau.de/rrarchiv/lokales/rotenburg-wuemme/jugendzentrum-rotenburg-treffpunkt-fuer-junge-musiker-37965.html |title=Von Battle-Hiphop und anderem Rap |author= |work=rotenburger-rundschau.de }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20070520210344/http://www.russian-town.com/index.php?name=Pages&op=page&pid=6 |title=Текстовое интервью с 1.Kla$ (часть 1) |work=Russian-Town.com }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20110608110012/http://klas-rap.de/1-klas-biography/ |title=Биография Кла$ |work=klas-rap.de }}</ref> (з одказом на [[Флаґ Росії|тройфаребный прапор Росії]]), на котрім сами продуковали класічны семплы і підклады, технічно реповали в баттл штілї і доконця „дісовали“ своїх колишнїх колеґів.<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20170114115916/http://rap-info.com/luchshie-dissy-nemeckix-reperov-za-2002-2016/ |title=Лучшие диссы немецких рэперов за 2002-2016 |work=Rap-Info.com }}</ref> В Росії їх в тот час практічно нихто не знав. Перша популарность пришла к Артёмови по выданю компілації в російскім языку „Сукины Дети“ в роцї 2006 (одказ на рівноменный філм Леоніда Філатора – Сукины Дети). Музичный штіл 1.Kla$ ся вызначовав аґресіёв, єднак в ёго ранніх дїлах мож найти ай танечны піснї і лірічны композіції. Іщі векшу славу му приніс першый соловый албум „Х*й в рот Стайлс“, котрый вышов концём децембра 2006 на інтернетї на сторінцї Russian-town.com.<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=O84cfLLX0Eo&ab_channel=KlasRap |title=1KLA$ - Amstaff TNG |work=youtube.com klasrap }}</ref> Дізайн обложок створив знамый умелець TNG<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20071013124158/http://star-designz.de/interviews/klas.html |title=Интервью 1.Kla$ для tng.visions |work=star-designz.de }}</ref>. Плановало ся выданя на фізічных носічах, але через піратство ся то не вдало. На тім албумі была послїднїй трек Артёма в нїмецькім язык; потім зачав награвати реп вылучно в російскім языку. Подля крітіків были тоты албумы про російскый гіп-гоп той добы унікатно: в тім часї іщі не екзістовали албумы повны дісів і твердого прояву в російскім языку.<ref>{{Cite web |url=https://podcast.ru/e/56eEGCL-cIu |title=«Русский рэп без эмиграции — ничто». Как Германия нулевых стала колыбелью российских рэперов |work=podcast.ru }}</ref> На ранню творчость інтерпретів мали вплив такы ґрупы і інтерпреты як: „Красная Плесень“, „Сектор Газа“,<ref>{{Cite web |url=https://daily.afisha.ru/music/30200-idealnyy-sobutylnik-s-kladezem-baek-i-istoriy-chto-delaet-sektor-gaza-velikoy-gruppoy/ |title=Идеальный собутыльник с кладезем баек и историй. Что делает «Сектор Газа» великой группой |work=daily.afisha.ru }}</ref> „Suprême NTM“, N.W.A, „Kool Savas“, 2pac, Notorious B.I.G. і многы далшы. Пізнїше творчость 1.Kla$ значно вплинула на російскоязычну гіп-гопову сцену – передовшыткым баттл реп і Versus Battle. Ёго штіл (прямый прояв, провокатівны тексты, притиск на конфронтацію) ся став взором про цїлу ґенерацію інтерпретів.<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20161227165050/http://free-observer.ru/1-klas1-klapervyj-klass-besstrashnyj-don-kixot-xip-xopa/ |title=Обзор творчества 1.Kla$ |work=free-observer.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20131206184237/https://vseorep.ru/persony/1klas |title=Статья о 1klas |work=vseorep.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://the-flow.ru/features/john-garik-interview-2025 |title=Интервью с молодым исполнителем Джон Гарик |work=the-flow.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://the-flow.ru/features/sqwoz-bab-interview-2021 |title=Интервью с Sqwoz Bab |work=the-flow.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://tntmusic.ru/7483-ya-ne-avtor-odnogo-khita-cygo-v-eksklyuzivnom-intervyu-tntmusic-ru/ |title=Интервью с CYGO |work=tntmusic.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://the-flow.ru/news/video-the-flow-pro-battl-rap |title=Почему рэперы любили чужих мам? |work=the-flow.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://the-flow.ru/releases/aqyla-dikiy-zapad |title=Aqyla "Дикий запад" |work=the-flow.ru }}</ref>. Умелець мать єднак ай не мале чісло крітіків, котры не мають любов к неморалному репу і вулґарізму. Артём майже нїґда не снажив о комерчный успіх: ёго трекы cя шырили задарьмо і албумы выходили без пропаґачных кампани. === Rap Woyska (2007–2010) === В роцї 2007 выдав 1.Kla$ вєдно з Czar'ём албум „Твою Мать“ в штілї Motherfucker-реп, котрый послухачі прияли з інтересом. В тім істім роцї 2007 ся Іван на соціалній сїти Myspace зознамив з репером Schokk'ом, з котрым пізнїше награли свій першый сполочный трек. Пізнїше Іван представив Артёма Дмітріёви і предложыв му, жебы ся припоїв к ґрупі Rap Woyska, котрой частёв были спочатку лем двоє інтерпреты. Rap Woyska награвала сполочны сінґлы з іншыма музикантами з [[Нїмецько|Нїмецька]], [[Росія|Росії]] і [[Україна|Україны]]. Тріё Rap Woyska не выдало жадны сполочны албумы, але мало властну вебову сторінку, множство сполочных треків і концертів. Єден з треків – „Ван Гог“ – зазвучала на телевізії НТВ в інтервю з Czar'ём. Ґрупа ся прославила своїма конфліктами і біфами. Реперы велё концертовали по Нїмецьку, де выступали в клубах перед російскоговорячов публіков.<blockquote>„1. Kla$ і Czar (закладателї ґрупы Rap Woyska, ку котрій ся пізнїше придав Schokk) выростали на нїмецькій реповій сценї. Такый реп – повный аґресії, уражок і вулґарности – ся в Росії называв „баттл“. З єдного боку є то дивно, протоже „баттл“ ся часто одогравав якбы з никым, проти невидимому опонентови. Але слово ся прияло. З другого боку ся ту неменше охотно складали дісы на реалных людей. І російска діаспора меджі собов дуже голосно конфліктовала.“ – Пише о тім часопис The Flow.</blockquote> === Optik Russia (2008–2010) === В роцї 2008 ся Артём<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20090403092052/https://indarnb.ru/underground/audio/?newsId=1F0E8164209884DC |title=В сети появился трек от N.G. и 1 Kla$ |work=indarnb.ru }}</ref> зознамив з репером I.G.O.R.<ref>{{Cite web |url=https://rap.de/c37-interview/6187-igor/ |title=Interview I.G.O.R. |work=rap.de }}</ref> і бере участь на мікстейпї Optik Russia – „Приятного Аппетита“<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=V1VoiNFHWrI&ab_channel=KlasRap |title=Видеоинтервью 1.Kla$ (2 часть) |work=Undercorp TV Bolt }}</ref> і на лонґміксї „Взрыв“. В роцї 2009 тыж бере участь на компілації російскоговорячіх реперів в Нїмецьку з назвов „Optik Russia – New Russian Standard“,<ref>{{Cite web |url=https://hiphop.de/magazin/news/melbeatz-franky-kubrick-kaas-und-igor-zum-ende-von-optik-records-166803 |title=News Melbeatz, Franky Kubrick, Kaas und I.G.O.R. zum Ende von Optik Records |work=hiphop.de }}</ref> котра вышла на КД. Артём ся тыж обявив во своїм першім і єдинім відеокліпі – NRS,<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=a-YSjW0MH1s&ab_channel=KlasRap |title=Видеоинтервью 1.Kla$ (3 часть) |work=Undercorp TV Bolt }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20090203131929/http://rap-zona.ru/index.php?name=News&op=view&id=368 |title=Интервью с Parliament Music |work=rap-zona.ru }}</ref> котрый ся дістав до номінації „Лучшее Хип-Хоп Видео 2009“ подля порталу hip-hop.ru.<ref>{{Cite web |url=https://www.hip-hop.ru/awards2009/#aw09-c1-n6-o0-link |title=Лучшее Хип-Хоп Видео 2009 (Клип) |work=hip-hop.ru }}</ref> Сам албум быв награный під веджінём популарного нїмецького репера Kool Savasa, котрый в тім часї властнив выдавательство „Optik Records“. Пізнїше ся тото здружіня розпало через фінанчным проблемом і дослїдком світовой господарьской крізы. === Послїднї албумы. Розпад RW (2009–2012) === В роцї 2009 вышов Артёмів другый соловый албум з назвов Sieg Kla$,<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=h9LJworgmu8&ab_channel=KlasRap |title=Видеоинтервью 1.Kla$ (1 часть) |work=Undercorp TV Bolt }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20090902165743/http://www.russian-town.com/shop/index.php?name=Shop&op=view&id=1 |title=1.Kla$ - Sieg Kla$ |work=russian-town.com }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=l9cZbavAfjI&ab_channel=RapWoyskaTV |title=Sieg Kla$ - Video Statement |work=RapWoyskaTV. youtube.com }}</ref> котрый быв выданый на дісках в накладї веце як 1 000 копій. Тот албум ся дістав до номінації „Лучший Хип-Хоп альбом 2009“ на hip-hop.ru.<ref name=":1">{{Cite web |url=https://www.hip-hop.ru/awards2009/#aw09-c1-n1-o0-link |title=Номинация на лучший хип-хоп альбом 2009 |work=hip-hop.ru }}</ref> О півночі 31. децембра 2011 вышов послїднїй сполочный албум з Tsar'ём з назвов „Твою Мать 2“,<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20111006174030/https://indarnb.ru/wanna-be-a-rapper/news/?newsId=F220D23EA3451648&cityId=1 |title=Czar: "У меня тогда случались небольшие депрессии". Интервью с представителем лейбла "Rap Woyska" |work=indarnb.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20120328104339/http://rapwoyska.org/news/53-intervyu-s-czar-rap-woyska.html |title=Интервью с Czar (Rap Woyska) 2011г. |work=rapwoyska.org }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20150507030927/http://free-observer.ru/1-kla-czar-tvoyu-mat-2-2011-seksualnye-kannibaly-v-sovetskix-kedax/ |title=Рецензия на альбом Твою Мать 2 |work=free-observer.ru }}</ref> котрый быв выданый на дісках в накладї веце як 2 000 копій. Тото было продовжіня першого албуму і публіка привитала тото выданя з захопленыма одзывами. В роцї 2012 ся на інтернетї обявив выбер неопублікованых і старшых треків в нїмецькім языку з назвов Divers est.1999. Спочатку ся плановало, же албум „Твою Мать 2“ выдають в тройцї зо Schokk'ом, але ґрупа ся в роцї 2010 розпала через внутрїшнї конфлікты і незгоды.<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20101229061329/http://www.russian-town.com/viewPage.php?ID=NewsDetails&newsID=570 |title=Schokk о распаде РВ |work=russian-town.com }}</ref> Потім ся 1.Kla$ на 7 років одышов од музикы через недостаток мотівації (хоць в роцї 2012 награв єдну строфу про промо трека з Tsar'ём, „Газпром“, де прочітав рядкы: {{Ref-ru}} „Чё вы ждёте мой comeback? Ну, ты знаешь, что у меня тяги возвращаться нет“. Тым припомнянув послухачам, же затля не мать желаня робити реп). Czar і Schokk ся єднак по конфліктї выдали своёв властнов творчов дорогов.<ref>{{Cite web |url=https://www.calameo.com/books/00733468763d2c8838c9f |title=Die Spätaussiedler ins Spiel: русский рэп в эмиграции |work=calameo.com }}</ref> Хоць о дакілько років пізнїше ся Іван і Дмітрій змірили і по новім выдуманім конфліктї зачали „дісовати“ Артёма.<ref>{{Cite web |url=https://the-flow.ru/news/czar-klas-battle-vyzov |title=Czar вызвал на баттл соратника по "рэп-войскам" 1.Kla$ |work=the-flow.ru }}</ref><ref name=":7">{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20240422121345/https://www.rap.ru/news/16381 |title=Сразу после Oxxxymiron* с 1.Kla$ трек записал Schokk? |work=rap.ru }}</ref><ref name=":8">{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20240807220340/https://www.rap.ru/news/16457 |title=1.Kla$ отреагировал на выходки Шокка |work=rap.ru }}</ref> === Навернутя к музицї (2019) === 7. марца 2019 ся Артём 1.Kla$ про вшыткых несподївано вернув на музичну сцену з новым сінґлом „Не Интеллектуал“.<ref>{{Cite web |url=https://the-flow.ru/features/1-klas-vernulsja |title=1.Kla$ вернулся с песней "Не интеллектуал". Почему это интересно |work=the-flow.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20190316120131/http://rhyme.ru/1-klas-ne-intellektual/ |title=Сегодня состоялась долгожданная премьера нового трека 1.Kla$ |work=rhyme.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20191230111552/https://www.rap.ru/news/11274 |title=1.Kla$ возвращается в рэп-игру спустя 9 лет |work=rap.ru }}</ref> Фанушици довго вірили, же „завершыв карьєру“. Музичны комуніты на соціалных сїтях і відеоблоґеры горячо привитали навернутя 1.Kla$'а до світа гіп-гопу. Непозераючі на павзы в карьєрї зіставать 1.Kla$ култовов поставов про фанушиків андерґраундового репу. <blockquote>Перед пара днями ся на інтернетї обявила пісня „Не интеллектуал“. Єй автора, Артёма „1.Kla$“ Франка, называють майже хрестным отцём баттл репу в російскім языку. Пісня, котра є ёго навернутём по восьмых роках мовчаня, ся стала предметом діскусії нелем меджі послухачами, але ай меджі колеґами репера. – Пише о тім часопис The Flow.</blockquote> В роцї 2019 вышло іщі дакілько сінґлів („После грянул шторм“, „На все сто“, „До конца своих дней“),<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20191219181605/https://www.rap.ru/news/11526 |title=1.Kla$ выпустил новый трек |work=Rap.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20210412012653/http://rhyme.ru/1-kla-posle-gryanul-shtorm/ |title=1.Kla$ презентовал новый трек! |work=rhyme.ru }}</ref> по чім ся Артём зась на майже 4 рокы вытратив з музичной сцены. Од року 2019 Роскомнадзор не єден раз блоковав дакілько треків, на котрых ся брали участь 1.Kla$ і Rap Woyska.<ref>{{Cite web |url=https://daily.afisha.ru/news/42595-rospotrebnadzor-pochti-polgoda-blokiruet-sayty-s-testom-pesni-eto-car-eto-shok-eto-rep-voyska/ |title=Роспотребнадзор почти полгода блокирует сайты с текстом песни «Это царь, это шок, это рэп-войска» |work=daily.afisha.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://lenta.ru/articles/2021/07/29/genius/ |title=Насилие, суицид, наркотики. За что в России заблокировали крупнейший в мире сайт с текстами песен? |work=lenta.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://the-flow.ru/news/pochemu-v-rossii-zablokirovali-genius |title=Почему в России заблокировали Genius |work=The-flow.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20221018001551/https://tjournal.ru/post/415888 |title=За тексты каких песен Роскомнадзор заблокировал сайт Genius |work=tjournal.ru }}</ref> === Sieg Kla$ Label и ДСХХ (2023 – по н. в.) === В роцї 2019 Артём зась на дакілько років счезнув з музичной сцены. 1. септембра 2023 Oxxxymiron выдав відеокліп-трібют[1] з назвов 1.Kla$, в котрім проявив почесть Артёмовій творчости,<ref>{{Cite web |url=https://the-flow.ru/videos/oxxxymiron-1klas |title=Oxxxymiron "1.Kla$" Окси читает рэп про мам — олды прослезились |work=the-flow.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.pravilamag.ru/news/culture-and-entertainment/01-09-2023/706153-oxxxymiron-vypustil-trek1kla-i-klip-na-nego/ |title=Oxxxymiron выпустил трек 1.Kla$ и клип на него |work=pravilamag.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://ru.mdz-moskau.eu/a-nu-vyjdi-pochitaem/ |title=А ну, выйди, почитаем! |work=ru.mdz-moskau.eu }}</ref> кедьже мав великый влпив на репову сцену.<ref>{{Cite web |url=https://www.zvuki.ru/R/P/83945/ |title=Оксимирон расстреливает рифмами и панчами в ностальгическом треке "1.Kla$" - про мамку тоже есть |work=zvuki.ru }}</ref> Така честь і решпект од колишнёго колеґы підбурили 1.Kla$'а к навернутю<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20231019094610/https://www.rap.ru/news/16291 |title=1 Kla$ отреагировал на клип Oxxxymiron'a* |work=Rap.ru }}</ref> до музичного світа і к навернутю сполочного трека з Oxxymiron'ом на єднакім бітї з назвов „1.Kla$ Part 2“.<ref>{{Cite web |url=https://the-flow.ru/news/oxxxymiron-feat-1-klas-pt-2 |title=Oxxxymiron и 1.Kla$ выпустили трек "1.Kla$ Pt. 2" |work=the-flow.ru }}</ref> Тот сполочный трек ся дістав на popredné міста гітпарад: на YouTube Music,<ref name=":3">{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20230929191207/https://www.intermedia.ru/news/381140 |title=Россия – 20 лучших клипов 25.09.2023 |work=intermedia.ru }}</ref> як ай в домашнїх гітпарадах VK і „Яндекс Музыка“.<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20241227070248/https://www.intermedia.ru/news/380779 |title=Музыкальные чарты за 36 неделю 2023 |work=intermedia.ru }}</ref> В роцї 2023 ся ґрупа 1.Kla$ зась тїшыла великій популарности вдяка мешапам і управам піснї к серіалу „Слово пацана. Кровь на асфальте''“.''<ref>{{Cite web |url=https://posletitrov.ru/articles/tv-series/obzory/recenzia-slovo-pacana/ |title=рецензия на сериал «Слово пацана. Кровь на асфальте» (2023) |work=posletitrov.ru }}</ref><ref name=":6">{{Cite web |url=https://www.business-gazeta.ru/article/615501 |title=«Вымарали из титров сериала»: как мир «шазамит» татарское техно от дуэта «Аигел» и других русских артистов. |work=business-gazeta.ru }}</ref> Фанушици зачали масово створёвати відео зо серіалу з піснёв 1.Kla$ – „Сукины дети“, вдяка чому ся стала неофіціалным саундтреком к серіалу. В дослїдку того ся трек вышов до гітпарады і став ся вірусным, хоць быв выданый уж в роцї 2006. Пісня „Сукины Дети“ ся дістала до домашніх ай загранічных гітпарад, в тім чіслї гітпарады „Shazam“,<ref name=":4">{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20241112224210/https://www.intermedia.ru/news/382932 |title=SHAZAM Самые шазамируемые песни недели: Россия 12 декабря 2023 года |work=intermedia.ru }}</ref><ref name=":5">{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20240130113051/https://www.intermedia.ru/news/383290 |title=SHAZAM Самые шазамируемые песни недели: Россия 26 декабря 2023 года |work=intermedia.ru }}</ref> [[Spotify]]<ref>{{Cite web |url=https://kworb.net/spotify/artist/2KbKmQQqFN6MgbWViBVl06.html |title=1.Kla$ - Chart History |work=Spotify }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://tophit.ru/artist/56014-1.kla%24 |title=1.Kla$ на tophit с треком "Сукины дети " |work=tophit.com }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.seeitnow.ru/2024/04/1kla-james-blake-soda-luv-30.html |title=САША ВАШ: 1.Kla$, James Blake, SODA LUV {{!}} 30 ТРЕКОВ |work=seeitnow.ru }}</ref> і світовой гітпарады „Genius“. В роцї 2023 ся творчость 1.Kla$'а стала терчом вовны выужываня невроновых сїтей на награваня фалошных пісень з ёго голосом, створеных з помочі умелой інтеліґенції,<ref name=":8">{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20240807220340/https://www.rap.ru/news/16457 |title=1.Kla$ отреагировал на выходки Шокка |work=rap.ru }}</ref><ref name=":7">{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20240422121345/https://www.rap.ru/news/16381 |title=Сразу после Oxxxymiron* с 1.Kla$ трек записал Schokk? |work=rap.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20231015203106/https://www.rap.ru/news/16392 |title=Schokk написал донос на ютуб-канал «Мультивселенная Рэпа» |work=rap.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20230726023014/https://www.rap.ru/news/16150 |title=Нейросеть заменяет рэпперов |work=rap.ru }}</ref> і прото ся розшырили фалошны новины о тім, же новы трекы якбы награвать дахто іншый.<ref>{{Cite web |url=https://the-flow.ru/features/mm44-turbo-shitpost-machine-interview-2025 |title=В итоге я человек, которого вспоминают по скибиди-туалету": кто такой mm44 turbo shitpost machine |work=the-flow.ru }}</ref> В золотій ерї баттл репу (2000. рокы) ся трекы умелцїв шырили піратьскыма каналами, пізнїше єднак были права на їх стрімованя офіціално ліценцованы. В роцї 2023 Артём вєдно зо своїм братом Євґеніём заложыли новый лейбел Sieg Kla$ і в сполупрацї з російскый лейблом ДСХХ<ref>{{Cite web |url=https://dshhmusic.ru/ |title=Артисты лейбла ДСХХ |work=dshhmusic.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://band.link/scanner?search=4471427&type=artist_id&service=yandex_music |title=band.link СКАНЕР 1.Kla$ |work=Яндекс Музыка }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://papagal.bg/eik/208079090/8d7e |title=„Sieg Klas Label“ Ltd |work=papagal.bg }}</ref> зачали зарабляти на музицї на діґіталных платформах. На многых платформах чісло слухань перекрочують міліоны. З таков мотіваціёв ся Артём в роцї 2024 зась рїшыв вернути ся к репу. Першый трек, котрый выдав, быв „Чёрный Гранит“, награна з нїмецько-білоруськов інтерпретков kraenkova.<ref>{{Cite web |url=https://the-flow.ru/features/playlist-new-07-08-24 |title=Первый Класс возвращается в игру и выпускает трек-коллаборацию с артисткой kraenkova |work=the-flow.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://moscow.media/moscow/384940667/ |title=1.Kla$ & kraenkova – это будущее русского рэпа! |work=moscow.media }}</ref> Пізнїше, на концї рока, вышли соловы композіції „Кровавый Спорт“ і „Антигерой“. На офіціалнім YouTube каналї інтерпрета быв опублікованый анімованый відеокліп к треку „Кровавый Спорт“, котрый быв пізнїше заблокованый на основі пожадавок леґіслатівы Росії. В януарї 2025 выходить трек „Бурдж-Халифа“, награный з Нїмцём Number Ronom. В апрілї 2025 выходить соловый трек „Миста Биг Дик“. Кус пізнїше выходить радіовый ремікс трека „Я тебя никому не отдам“ од Silver Ace. В тім істім роцї ся на інтернетї обявує дотеперь невыданый трек „Titel 4 от Divers“. 5. децембра 2025 выходить сполочный трек з московсков ґрупов Цинк Уродов з назвов „Табор заходит в гетто“.<ref>{{Cite web |url=https://risazatvorchestvo.com/track/tabor-zahodit-v-getto |title=Рецензии на Табор заходит в гетто |work=risazatvorchestvo.com }}</ref> В фебруарї 2026 выходить ремікс трека „Бурдж-Халифа“. 11. марца є на Вікіпедії опублікована актуална статя о музикантови. 13. марца выходить сполочный трек з інтерпретков Kraenkova з назвов „Love Russia“. 17. апріля выходить соловый трек під назвов „Первый навсегда“<ref>{{Cite web |url=https://1navsegda.com/ |title=Сайт 1-го Класа |work=1navsegda.com }}</ref> і 24. апріля відеокліп з артістами к тому треку. 15. мая выходить трек „Легенда“ в сполупрацї з міньсков ґрупов H8.HOOD. 12. юнія выходить соловый трек „Сука“, цензурована верзія ся кличе „Уходи“. В офіціалных комунітах умелця были оголошены новы дїла, як ай продукты і мерч. == Оцїнїня і номінації / Уміщіня в музичных рейтінґах і гітпарадах == * 2000 – переможець баттлу на жывім выступлїню „(Live in Bremen). National Hip-Hop Fest“.<ref>{{Cite web |url=https://www.jz-row.de/geschichte.htm |title=События молодёжного центра |work=jz-row.de }}</ref><ref name=":0">{{Cite web |url=https://iimg.su/i/7ZuUP |title=Статьи в журналах и газетах про Divers (New Krew) |work=Bremen Live. Heiße beats und coole sounds. Hip-Hop Kultur gedeiht am Wümmeufer }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20210513063336/http://rhyme.ru/czar/ |title=Czar: Биография |work=rhyme.ru }}</ref> * 2009 – номінація на албум і компілацію рока у рамках „Hip-hop.ru Awards“.<ref name=":1">{{Cite web |url=https://www.hip-hop.ru/awards2009/#aw09-c1-n1-o0-link |title=Номинация на лучший хип-хоп альбом 2009 |work=hip-hop.ru }}</ref> * 2009 – номінація на відеокліп рока у рамках „Hip-hop.ru Awards“.<ref name=":1" /> * 2011 – переможець публіічного голосованя на „Plusok.ru“.<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20111011162012/http://plusok.ru/i/25/ |title=Лучший рэпер/группа России |work=plusok.ru }}</ref> * 2012 – албум „Твою Мать 2“ ся на порталї „Hip-hop.ru“ дістав до топ 10 подля чіслу коментарїв і зображінь.<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20170929042826/http://rhyme.ru/czar/ |title=Биография Czar / Rap Woyska. |work=rhyme.ru }}</ref> * 2019 – трек „Не Интеллектуал“ ся дістав до топу VK Music.<ref>{{Cite web |url=https://vk.com/wall-30446833_269610 |title=1.Kla$ - Не интеллектуал на «17» месте в топ-чартах ВК |work=vk.com }}</ref> * 2021 – переможець проєкту „Риса за Творчество“.<ref name=":2">{{Cite web |url=https://genius.com/Rzt-36-czar-vs-1kla-pastor-napas-annotated |title=Риса за Творчество - 36 {{!}} CZAR vs. 1.Kla$ |work=genius.com / РЗТ }}</ref> * 2023 – YouTube Music: Гітпарада. Найпопуларнїшы відеокліпы в Росії. 6. місто з треком „1.Kla$ Part 2 з участю Oxxxymiron“.<ref name=":3">{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20230929191207/https://www.intermedia.ru/news/381140 |title=Россия – 20 лучших клипов 25.09.2023 |work=intermedia.ru }}</ref> * 2023 – SHAZAM: Найвеце выглядованы піснї тыждня: Росія, 12. децембра. 10. місто з треком „Сукины Дети“.<ref name=":4">{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20241112224210/https://www.intermedia.ru/news/382932 |title=SHAZAM Самые шазамируемые песни недели: Россия 12 декабря 2023 года |work=intermedia.ru }}</ref><ref name=":6">{{Cite web |url=https://www.business-gazeta.ru/article/615501 |title=«Вымарали из титров сериала»: как мир «шазамит» татарское техно от дуэта «Аигел» и других русских артистов. |work=business-gazeta.ru }}</ref> * 2023 – SHAZAM: Найвеце выглядованы піснї тыждня: Росія, 26. децембра. 16. місто з треком „Сукины Дети“.<ref name=":5">{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20240130113051/https://www.intermedia.ru/news/383290 |title=SHAZAM Самые шазамируемые песни недели: Россия 26 декабря 2023 года |work=intermedia.ru }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://prostars.org/news/2023/12/28/muzikal-nie-charti-za-658d63424bf85/ |title=Музыкальные чарты 2023 |work=prostars.org }}</ref> == Діскоґрафія == '''Штудіовы албумы:''' * 2005 – ''Divers «Weiß Blau Rot“'' (вєдно з M.Mecker) * 2006 – „Х*й в рот Styles“ * 2007 – „Твою Мать“ (вєдно з Czar) * 2009 – ''„Sieg Kla$“'' * 2011 – „Твою Мать 2“ (вєдно з Czar) '''Збіркы:''' * 2006 – „Сукины Дети“ * 2012 – ''„Divers est.1999“'' (вєдно з M.Mecker & Number Ron) * 2023 – „UNRELEASED“ (Перевыданя старых треків) * 2023 – „RWR“ (вєдно з Rap Woyska / Перевыданя старых треків) '''Сінґлы:''' * 2007 – „Yes, Yes, Yes“ * 2007 – „MySpace Rap“ („Кусок п*зды“) * 2009 – „Я Устал“ (Parliament Remix) * 2019 – „Не Интеллектуал“ * 2019 – „После грянул шторм“ * 2019 – „На все сто“ * 2019 – „До конца своих дней“ * 2024 – „Антигерой“ * 2024 – „Кровавый спорт“ * 2025 – „Миста Биг Дик“ * 2026 – „Первый навсегда“ * 2026 – „Сука“ („Уходи“) '''Сполочны сінґлы:''' * 2006 – „Кот Леопольд“ (з участю Czar) * 2007 – „Там где мы, там нету вас“ (з участю Czar) * 2007 – „Танцуй со мной“ („Кто Песенка Remix“) (з участю Lena) * 2008 – „Взрыв“ (з участю I.G.O.R, Czar, Oxxxymiron, Schokk & Kozz Porno) * 2008 – „Двойной удар“ (з участю Blaiz) * 2008 – „Я тебя никому не отдам“ („Gipsy Dance“) (з участю Dj Wik) * 2009 – „Take Over“ (з участю Blaiz & Schokk) * 2009 – „Давай Bounce Remix“ (з участю Czar & DJ Vodka) * 2010 – „Schwuchtel“ (з участю APD) * 2010 – „Этот мир больной“ (з участю Rud!k) * 2023 – „1.Kla$ Pt. 2“ (з участю Oxxxymiron) * 2024 – „Чёрный гранит“ (з участю Kraenkova) * 2025 – „Бурдж-Халифа“ (з участю Number Ron) * 2025 – „Title 4 Divers“ (з участю M.Mecker & Number Ron) * 2025 – „Табор заходит в гетто“ (з участю Цинк Уродов) * 2026 – „Love Russia“ (з участю Kraenkova) * 2026 – „Легенда“ (з участю H8.HOOD) '''Участь на награвках:''' {| class="wikitable" !Рік !Інтерпрет !Назва награвкы !Назва треку |- |2007 |Schokk |Disscography |«Не рэпер», «Ван Гог» feat. Czar |- |2007 |Drago |Naughty North |«Самый Замечательный 2» feat. Czar |- |2008 |Czar |Мои Манеры |«Руины и пепел» |- |2008 |Optik Russia |Приятного Аппетита |«Не рэпер 2» feat. Czar & Schokk |- |2008 |Atures |Rap ist Unsinn |«Punkz» |- |2008 |Dandy |II Уровень / Скачай или Умри |«Армагеддон», «Боль» feat. Oxxxymiron |- |2008 |NG |Вырвись вверх или останься никем |«Fake Shit» |- |2009 |Optik Russia |New Russian Standard |«Наш народ», «NRS» feat. I.G.O.R & Schokk |- |2009 |Czar |Грязный Язык |«I love Drago», «Kamon», «До конца» |- |2009 |Ginex |Russisch Roulette |«King of sex» feat. Czar |- |2009 |NG |Грязное Бельё |«Наш рэп будет жить» |- |2010 |Schokk |Schizzo |«Раз и навсегда» feat. Maxat & t1one |- |2010 |Atures & Blaiz |Wiederbelebung des Raps |«WDR Skit», «Gruppen Sex» feat. Czar |- |2010 |Czar |Porno Dance |«Partyshiat» feat. Atures |- |2013 |Czar |Phantom |«Gazprom» |} '''Промо участь:''' {| class="wikitable" !Рік !Інтерпрет !Назва награвкы !Назва треку |- |2008 |Schokk |Старый Хлам, Ч. 3 |«Grand Final» (Dessar Diss) |- |2008 |Syndikat (Kozz Porno & D1S) |Mixtape Vol.1 |«8 Марта» feat. Schokk |- |2009 |Schokk |New beef on the block |«Intro TNG» |- |2009 |Schokk |Disscography 2 |«Это не зависть» |- |2010 |Rud!k |AHWF |«Aus Hatern werden Fans» |- |2010 |DoN-A (Ginex) |RapKontrast |«Outro / Конец игры» |} == Референції == {{референції|2}} == Одказы == * [https://t.me/siegklasrap/ Официальный Telegram-канал] * [https://vk.com/klasrap Официальное сообщество] «ВКонтакте» * [https://vk.com/1klas_of Официальное фан-сообщество] «ВКонтакте» * {{YouTube|BL8Te7_Zy3g|Официальный канал}} * [https://music.yandex.ru/artist/4471427/ Страница] на «Яндекс.Музыке» * [https://vk.com/artist/1klas/ Страница] на VK Music * [https://music.apple.com/us/artist/1-kla%24/1455674006 Apple Music] * [https://zvuk.com/artist/19767554 Звук] * [https://music.mts.ru/artist/4471427/ Кион МТС Музыка] * [https://www.deezer.com/ru/artist/10614869 Deezer] * [https://spotify.com/2KbKmQQqFN6MgbWViBVl06/ Spotify] * [https://genius.com/artists/1kla/ Genius] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Жыючі люде]] rwenhtbfy4cn9e30ldqgin84y2bm6bz 2 24781 169865 169651 2026-09-18T20:50:23Z Gazdadev 36573 /* */ 169865 wikitext text/x-wiki Малоактивный на Вікіпедії бо занимауся збором інформації зза її нехваткы == Вклад у інформаційноє пространство русинӱв в общому == <small>Я не знау як уто назвати такшто думаву пудобравим май ліпшу назву тому</small> '''Стікер-пак у Тилиґрамови.''' Нивиликый стікер-пак за Вікіпедію - https://t.me/addstickers/vicoxivivocicciruecicic_by_fStikBot. '''Стаття за Вермахт.''' [[Вермахт|Така значима стаття]] довгый час просто не еґзіштовала, но я ї зробив, пак управив бо мало была нидобра і типирь нив мош файно доповнити (ввыгляді гіперудкликуваня) другі статті зв'язані із другов світовов войнов. '''Редаґованя статті за танк Тиґр 1.''' Додано пару роздӱлӱв інтересных, [[Тіґер (танк)|иппен самі позирайте у лоґах]], то ниє ош стаття я ка ся часто редаґує. '''Стаття за танк Тиґр 2.''' [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Історичный наслідник танка Тиґр 1]], лиш ниє карточкы (шаблона) самого танка із його характеристиками. Я просто не знаву такоє робити! Помогти нико не хоче! Зато м і перестав тото робити. '''Постинг фіґль у Телеґрам-каналови Нео-ту́ман.''' Инколи штось пощу, обычно смішное хоть мало хаха. Лиш тамка ни витко ко постить та не думайте ош я ся чокнув. Нео-ту́ман - https://t.me/neotuman. '''Реклама новоутвориных русинськых рисурсӱв.''' Рекламувавим ввыгляді удкликуваня неофіційный канал нашої Вікі '''Редаґованя статті за Загаття 1.''' Просто додана стара назва села - [[Загатя|Гатмег]]. '''Стаття за Бундесвер.''' [[Бундесвер|Дакотра базова інформація]]. '''Стаття за зондекрафтфарцойґ.''' [[Sonderkraftfahrzeug|Тото номенклатура]] котра індексовала бронетехніку у Вермахті == Вклад у реальности у культуру русинӱв і не лиш в общому == '''Вербованіє новых соратникӱв і просвітлиння мающыхся.''' Розказуву за русинӱв тай заохочуву знакомых уд патріотизмови (ко русин канешно) ghnqs03tn1r36imjym2jyl4qj7iw7tq 169912 169865 2026-09-19T08:22:40Z Gazdadev 36573 /* */ Діянія на Вікі мош увідіти і без того 169912 wikitext text/x-wiki Малоактивный на Вікіпедії бо занимауся збором інформації зза її нехваткы == Вклад у інформаційноє пространство русинӱв в общому == <small>Я не знау як уто назвати такшто думаву пудобравим май ліпшу назву тому</small> '''Стікер-пак у Тилиґрамови.''' Нивиликый стікер-пак за Вікіпедію - https://t.me/addstickers/vicoxivivocicciruecicic_by_fStikBot. '''Постинг фіґль у Телеґрам-каналови Нео-ту́ман.''' Инколи штось пощу, обычно смішное хоть мало хаха. Лиш тамка ни витко ко постить та не думайте ош я ся чокнув. Нео-ту́ман - https://t.me/neotuman. '''Реклама новоутвориных русинськых рисурсӱв.''' Рекламувавим ввыгляді удкликуваня неофіційный канал нашої Вікі '''Редаґованя статті за Загаття 1.''' Просто додана стара назва села - [[Загатя|Гатмег]]. == Вклад у реальности у культуру русинӱв і не лиш в общому == '''Вербованіє новых соратникӱв і просвітлиння мающыхся.''' Розказуву за русинӱв тай заохочуву знакомых уд патріотизмови (ко русин канешно) 3vloresi9do1equgau1vsebkto8advf 0 24814 169857 168797 2026-09-18T20:00:57Z Flipdot 23893 169857 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Тиґр 2''' (''[[Нїмецькый язык|нім]]. Panzerkampfwagen VI Ausf B Tiger II'' авать [[Sonderkraftfahrzeug|''Sd. Kfz'']]. ''182'') - німицькый [[тяжкый танк]] часӱв [[Друга світова война|другої світової войны]], а кідь конкретніше та її кӱнцевого пиріода. Вӱн став продовженям [[Тигр (танк)|первого Тиґра]]. Сирійно выробляв ся із начала 1944. року тай до капітулації [[Націстічне Нїмецько|Німеччины]]. У общому было упущено 489 штук.{{Жрідло}} [[File:44 La Gleize 01.jpg|thumb|{{center| Тиґр 2 у музейови}} ]] == Операторы == Кроме [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] быв іщи шор країн кутрі мали хоть якусь кӱлькӱсть Тиґрӱв ІІ. А іменно [[Мадярщина]], но і не лиш. Трофейні Тиґры ІІ были у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[Споєны штаты америцькы|США]], [[Велика Брітанія|Великої Британії]] тай [[Франція|Франції]].{{Жрідло}} == Предходникы тай наслідникы == Прямым предходником Тиґра ІІ быв [[Тіґер (танк)|Тиґр І]], розроблиный двома рока́ми раньше. Наслідником мав стати [[Е-75 (танк)|Е-75]] (Тиґр ІІІ), ни зробленый даже у єнному прототипі чириз недостаток часу́ тай катастрофу із економіков [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]].{{Жрідло}} == Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 2 == [[Jagdtiger]] - найважчый сирійный вынищовач танкӱв. Мав 128 міліметровый канон.<ref>Книга Отто Каріус - Tiger in the mud</ref> Befehlswagen Tiger II - командирська вирсія оснащена раціями FuG 7 авать FuG 8 і із зменшеным боєкомплектом убы ся стали радіостанції. Візуально почти ся не удлічав уд обычного Тиґра ІІ но мав радіостанції на кормі корпуса.<ref>[https://www.flickr.com/photos/panzerdb/albums/72157658446864423/ Андека фоткы] Тиґра першого із такыма самыма радіостанціями. Такі самі і были на вирсії сӱв командирськӱв вирсії Тиґра 2</ref>{{Жрідло}} [[Pz. Kpfw. VI Tiger II 10.5 cm kanone]] - проект по установлинню 105 міліметрового канона замість стандартного 88 міліметрового. Не пӱшов у сирію бо треба бы было робити пуд такоє нову башню.{{Жрідло}} Шор ,,бумажных" САУ Grille: [[Grille 17|Grille-17]], [[Grille 21|Grille-21]], [[Grille 30|Grille-30]] і [[Grille 42|Grille-42]].{{Жрідло}} == Жерела == 6w0k6jq7e6qaxuqmb2qu5izk2m4h0ua 169867 169857 2026-09-18T20:53:53Z Gazdadev 36573 /* */ 169867 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Тиґр 2''' (''[[Нїмецькый язык|нім]]. Panzerkampfwagen VI Ausf B Tiger II'' авать [[Sonderkraftfahrzeug|''Sd. Kfz'']]. ''182'') - німицькый [[тяжкый танк]] часӱв [[Друга світова война|другої світової войны]], а кідь конкретніше та її кӱнцевого пиріода. Вӱн став продовженям [[Тигр (танк)|первого Тиґра]]. Сирійно выробляв ся із начала 1944. року тай до капітулації [[Націстічне Нїмецько|Німеччины]]. У общому было упущено 489 штук.{{Жрідло}} [[File:44 La Gleize 01.jpg|thumb|{{center| Тиґр 2 у музейови}}{{В розробку}}]] == Операторы == Кроме [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] быв іщи шор країн кутрі мали хоть якусь кӱлькӱсть Тиґрӱв ІІ. А іменно [[Мадярщина]], но і не лиш. Трофейні Тиґры ІІ были у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[Споєны штаты америцькы|США]], [[Велика Брітанія|Великої Британії]] тай [[Франція|Франції]].{{Жрідло}} == Предходникы тай наслідникы == Прямым предходником Тиґра ІІ быв [[Тіґер (танк)|Тиґр І]], розроблиный двома рока́ми раньше. Наслідником мав стати [[Е-75 (танк)|Е-75]] (Тиґр ІІІ), ни зробленый даже у єнному прототипі чириз недостаток часу́ тай катастрофу із економіков [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]].{{Жрідло}} == Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 2 == [[Jagdtiger]] - найважчый сирійный вынищовач танкӱв. Мав 128 міліметровый канон.<ref>Книга Отто Каріус - Tiger in the mud</ref> Befehlswagen Tiger II - командирська вирсія оснащена раціями FuG 7 авать FuG 8 і із зменшеным боєкомплектом убы ся стали радіостанції. Візуально почти ся не удлічав уд обычного Тиґра ІІ но мав радіостанції на кормі корпуса.<ref>[https://www.flickr.com/photos/panzerdb/albums/72157658446864423/ Андека фоткы] Тиґра першого із такыма самыма радіостанціями. Такі самі і были на вирсії сӱв командирськӱв вирсії Тиґра 2</ref>{{Жрідло}} [[Pz. Kpfw. VI Tiger II 10.5 cm kanone]] - проект по установлинню 105 міліметрового канона замість стандартного 88 міліметрового. Не пӱшов у сирію бо треба бы было робити пуд такоє нову башню.{{Жрідло}} Шор ,,бумажных" САУ Grille: [[Grille 17|Grille-17]], [[Grille 21|Grille-21]], [[Grille 30|Grille-30]] і [[Grille 42|Grille-42]].{{Жрідло}} == Жерела == ax4z1kuxe3z0dk2uuxeaybbilc736nq 0 24888 169816 168705 2026-09-18T15:15:50Z Rue323 31002 169816 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Інфобокс языкова родина | name = Выходославяньскы языкы | ethnicity = [[Выходны Славяне]] | region = [[Евразія]] ([[Выходна Европа]], [[Северна Азія]], і [[Кавказ]]) | familycolor = Indo-European | fam2 = [[Балтославяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | ancestor = [[Proto-Indo-European language|Proto-Indo-European]] | ancestor2 = [[Proto-Balto-Slavic language|Proto-Balto-Slavic]] | ancestor3 = [[Proto-Slavic language|Proto-Slavic]] | ancestor4 = [[Old East Slavic]] | child1 = [[Білоруськый язык|білоруськый]] | child2 = [[Російскый язык|російскый]] | child3 = [[Русиньскый язык|русиньскый]] | child4 = [[Україньскый язык|україньскый]] | iso5 = zle | glotto = east1426 | glottorefname = East Slavic | altname = }} '''Выходославяньскы языкы'''<ref>{{cite book |last1=Плїшкова |first1=Анна |last2=Копорова |first2=Кветослава |last3=Ябур |first3=Василь |title=Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |location=[[Пряшів]] |year=2019 |isbn=978-80-555-2243-2 |page=15 |series=Acta Universitatis Prešoviensis}}</ref> суть єднов з трёх реґіоналных підґруп [[Славяньскы языкы|славяньского конаря]] [[Индоевропскы языкы|індоевропской языковой родины]]. Подля кількости носителїв іде о найчіселнїшу языкову підґрупу в славяньскім світї, котра є розшырена переважно во [[Выходна Европа|выходній Европі]] і северній Азії. == Класіфікація і сучасный став == [[File:Idioma bielorruso.png|border|left|thumb|Розшырїня [[білоруськый язык|білоруського языка]] в [[Европа|Европі]]]] [[File:Idioma ruso.PNG|center|thumb|450x450px|Розшырїня [[російскый язык|російского языка]] в [[Евразія|Евразії]]]] [[File:Idioma rusino.PNG|right|thumb|Розшырїня [[русиньскый язык|русиньского языка]] в [[Европа|Европі]]]] [[File:Idioma ucraniano.png|left|thumb|Розшырїня [[україньскый язык|україньского языка]] в [[Европа|Европі]]]] К жывым выходославяньскым языкам ся традічно односять: * [[Білоруськый язык]] * [[Російскый язык]] * [[Русиньскый язык]] (у сучасній лінґвістіцї є то предметом діскусій: поважує ся то за самостатный язык або за [[мікроязык]]<ref>{{cite book | author = Плішкова, А. | title = Rusínsky jazyk na Slovensku: náčrt vývoja a súčasné problémy | location = Пряшів | publisher = Metodicko-pedagogické centrum | year = 2007 | isbn = 978-80-8045-476-6}}</ref><ref>{{Cite journal |last=Moser |first=Michael A. |year=2018 |title=The Fate of the Ruthenian or Little Russian (Ukrainian) Language in Austrian Galicia (1772–1867) |url=https://www.jstor.org/stable/44983536 |url-status=live |journal=Harvard Ukrainian Studies |volume=35 (2017–2018) |pages=124–139 |jstor=44983536 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210505215931/https://www.jstor.org/stable/44983536 |archive-date=5 May 2021 |access-date=28 June 2021 |number=1/4}}</ref>) * [[Україньскый язык]] Выходославяньскый языковый простор не є цалком єднородный: на ёго окраях екзістують переходны діалекты, як суть полїськы і підляшскы говоры, котры споюють рисы розлічных языків. Вшыткы сучасны штандартізованы выходославяньскы языкы хоснують алфавіты заложены на [[Кіріліця|кіріліцї]]. == Історія вывоя == Створїня выходославяньскых языків як самостатной підґрупы ся датує до періоду упадку праславяньского языкового сполоченства. В пепебігу 9. аж 13. стороча екзістовав на теріторії выходной Европы розсяглый масів близкородинных говорів. Хоць ся в традічній історіоґрафії на ёго означіня удомашнили терміны „<nowiki/>[[Давньоруськый язык|староруськый язык]]<nowiki/>“ або „сполочный выходославяньскый язык“,<ref>{{cite book | author = Півторак, Г. П. | title = Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі „спільної колиски“ | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = Академія | year = 2001 | pages = 45–47 | isbn = 966-580-082-5}}</ref> многы сучасны лінґвісты ся приклоняють к назору, же в тім часї не екзістовав жадный єднотный говоровый язык. Намісто того екзістовали ясно обмеджены діалектны области (конкретно южнозападна, северозападна і северовыходна). Розпад [[Кієвска Русь|Кієвской Руси]] вів к дефінітівному роздїлїню того языкового контінууму. Кедьже ся розлічны выходославяньскы теріторії дістали під надвладов Литовского великокнязївства, Польского кралёвства і Російского царьства, їх языковый вывой ся уберав розлічныма путями. В резултатї того на основі южнозападных і западных говорів взник [[Рутеньскый язык|рутеньскый (староруськый) язык]], за тот час як северовыходный масів ся став основов про формованя староросійского языка. == Шпеціфічны языковы рисы == Выходославяньскый языковый ареал ся вызначує рядом унікатных [[Фонетика|фонетічных]] і [[Морфолоґія|морфолоґічных]] характерістік, котры дозволяють ясно го одлишыти од остатнёго славяньского світа:<ref>{{cite book | author = Филин, Ф. П. | title = Происхождение русского, украинского и белорусского языков | location = [[Санкт-Петербурґ|Ленинград]] | publisher = Наука | year = 1972 | pages = 112–115}}</ref> * Повноголося: праславяньске споїня *or, *ol, *er, *el в позіції меджі согласныма ся трансформовали на повноголосны формы -оро-, -оло-, -ере-, -еле- (про порівнаня: праслав. *gordъ → {{lang-be|горад}}, {{lang-ru|город}}, {{lang-rue|город}}, {{lang-uk|город}}). * Заник носовых звуків: колишнї праславяньскы носовы гласны *ǫ і *ę ся не заховали і перемінили ся на звычайны чістї ''у'' і ''а'' (наприклад праслав. *pętь дало ''пять'', за тот час як маме в {{lang-pl|pięć}}). * Вставне (епентетічне) „л“: по ворговых согласных на граніцї морфем ся заховав шпеціфічный вставный звук, і то нелем на зачатку, але ай серед слов (наприклад ''земля'', ''люблю''). * Зміны в ґрупах согласных: праславяньскы кластеры *tl, *dl прошли спрощінём і перемінили ся на звук „л“ (з праслав. *mesti маме форму ''мела'', за тот час як западославяньскы языкы сі во векшынї припадів заховали старшый варіант – {{lang-pl|miotł}}). * Вывой початочного „o“: еволуція праславяньского початочного *je- на звук ''o-'' (наприклад праслав. *jedinъ ся змінило на ''єден''). == Референції == {{референції}} == Література == * {{cite book | author = Півторак, Г. П. | title = Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = Академія | year = 2001 | pages = 152 | isbn = 966-580-082-5}} * {{cite book | author = Русанівський, В. М. | title = Історія української літературної мови | location = [[Кієв|Київ]] | publisher = АртЕк | year = 2001 | pages = 392}} * {{cite book | author = Супрун, А. Е. | title = Введение в славянскую филологию | location = [[Мінск|Минск]] | publisher = Вышэйшая школа | year = 1989 | pages = 480}} * {{cite book | author = Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. | title = Русиньскый язык: Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації | location = [[Пряшів]] | publisher = Vydavateľstvo Prešovskej univerzity | year = 2019 | pages = 476 | isbn = 978-80-555-2243-2}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы|*]] [[Катеґорія:Выходны Славяне]] [[Катеґорія:Выходна Европа]] mqgrgmy7xwwyx7wokrmiaigie56s3hk 0 25126 169799 169791 2026-09-18T12:55:50Z Rue323 31002 169799 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс відеогра | image = | caption = North American cover | developer = [[Arc System Works]] | publisher = {{vgrelease|JP|Arc System Works|WW|[[NIS America]]}} | designer = | engine = | released = '''PlayStation 4'''<br />{{vgrelease|JP|January 19, 2017|Америка|9. мая, 2017<ref name=Release>{{cite web |last=Romano |first=Sal |date=December 21, 2016 |url=https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |title=Birthdays the Beginning delayed to May 9 in North America, May 12 in Europe |website=Gematsu |access-date=May 8, 2023 |archive-date=May 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230508185919/https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |url-status=live }}</ref>|EU|May 12, 2017<ref name=Release/>|AU|May 26, 2017}}'''Windows'''{{vgrelease|WW|May 9, 2017 (on day of PS4 NA release)}}'''Switch'''<br />{{vgrelease|JP|March 29, 2018|NA|June 5, 2018|EU|June 8, 2018|AU|June 15, 2018}} | genre = [[Симулатор бытя]], [[пісковниця (игры)|пісковниця]] | series = | modes = [[Игра на єдного]] | platforms = [[PlayStation 4]], [[Microsoft Windows]], [[Nintendo Switch]] }} '''Birthdays the Beginning''' ({{Lang-rue|Дні рождіня: Зачаток}}) ({{Lang-ja|バースデイズ・ザ・ビギニング}}, ''Bāsudeizu za Biginingu'') — [[Компютерна бавка|игра]] у жанрови пісочниця и симулатор бога, розроблена TOYBOX и ARC SYSTEM WORKS при продуцентованёви [[Ясухіро Вада|Ясухіро Вады]]. Играч появлять ся у кубічному світови и мать переробити ёго рельеф, температуру и окружавущі условія так, жебы у ньӱм росли и розвивали ся различні формы живота, уд майпростых орґанізмӱв, до [[Ростлины|ростлин]], [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и [[Чоловік розумный|чоловіка]]. Игра уйшла на PC и PlayStation у [[2017]]. році.<ref>[https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning? https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning?]</ref> {{Статья в роботѣ|Rue323|10}} == Концепція игры == Играч не управлять истнотами вадь ростлинами напряму. Замісто того управлявучи условіями их живота, мінявучи температуру, высоту повирьхности, воду, и инноє. Играч робить простӱр де орґанізмы годни ся розмножати, появляти, [[Еволуція|еволуціоновати]], [[Мутація|мутовати]], удмирати и розвивати. Продуцент игры [[Ясухіро Вада]] объясняв концепцію через интерес ид тому, як у цілому взникать живот на [[Земля (планета)|земли]].<ref>[https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/? https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/?]</ref> Игра представлять [[Свѣт|світ]] у виді ґіґантського куба, у межох котрого играч годен творити [[горы]], [[Низина|низины]], [[Море|моря]], [[Остров|островы]] и другі части рельефа. При тому сотвореный світ стає не просто декоративныв картов: переміна рельефа вплывать на [[клімат]] и тым самым на далшоє розвитя [[Екосистема|екосистемы]].<ref>[https://www.birthdaysthebeginning.com/? https://www.birthdaysthebeginning.com/?]</ref> == Основный игровый цикл == Игровый процес робить ся вокруг повторіня двох основных дійств: переміняти світ и гадковати за током часу. У зачатку играч зпирать час и терраформує повирьх земли, пак переводить світ у режим протіканя часу, и никать, як появлявуть ся орґанізмы и як ся розвивавуть. Пак играч изпирать ток часу, и вертать ся у режим терраформованя, аж треба перемінити глубину у [[Море|морёви]], покласти камінь теплини/студени и т.д.<ref>[https://www.birthdaysthebeginning.com/? https://www.birthdaysthebeginning.com/?]</ref> Так игра фурт дає играчови переключати ся миже активным управлінём и никанём на резултаты свойых трудӱв. По мірі розвитя світа процес стає май продуманым и тяжкым, наприклад появліня єдного орґанізма годно привести ид появлінёви другого, а же пропаде якый ись вид, та то скорше всёго замітно повплывать на далші етапы розвитя.<ref>[https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/? https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/?]</ref> == Мікрорежим == '''''Мікрорежим''''' — основный режим прямої взаємодії из світом. У нёму час ся изпирать, а играч дӱстає возмогу літати над зимлёв и міняти її повирьх. Основна дія то є пуднятя и пущаня блокӱв рельефа, дякувучи чому образувуть ся низины, [[Горб|горбы]], [[Гора|горы]], [[Море|моря]], [[Озеро|озера]], [[Водопад|водопады]] и другі.<ref>[https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/? https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/?]</ref> Пуднятя и пущаня земли мать наслідкы не лиш про візуалный вид карты. Рельеф изъязаный из температуров світа, пуднятя знижать ї, а понижіня чинить ї май великыв.<ref>[https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/? https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/?]</ref> Ищи у мікрорежимови мож никати за уже екзістувущыми орґанізмами, збирати разні предметы, и удкрывати нові найдені формы живности. Потӱм орґанізм переносить ся у бібліотеку де указує ёго фото, назва, рекомендовані условія живота и друга информація за нёго. == Макрорежим == '''''Макрорежим''''' — у нёму час опят занчинать ити, а играч не знаимать ся иппен редаґованём світа, ай никать за проходящыми у світови процесами. Ток часу мож ускоряти, авадь никати у режимови реалного часу.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> Иппен у сёму режимови проходить бӱлша часть подій у екосистемі и світови. Орґанізмы появлявуть ся, удумиравуть, розпложувуть ся, а даколи щезавуть. У игрі суть спеціалні уповісткы за стан живых орґанізмӱв, позволявуща гадковати за перемінами у их популаціях. == Рельеф и терраформованя == == Температура == == Вода и вогкость == == Орґанізмы == == Еволуція == == Поживовый ланц и удумираня == == Бібліотека орґанізмӱв == == Колекціонованя орґанізмӱв == == Предметы == == Игровый режим == == Розмір світа == == Игровый час == == Взаємодійство орґанізмӱв == == Управліня == == Візуал == == Сотворіня игры == == Значіня игры == == Приятя == == Удкликованя == [[Катеґорія:Статї обсягуючі японьскый языковый текст]] [[Катеґорія:Бавкы про ПК]] [[Катеґорія:Гры]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]] [[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]] [[Катеґорія:Основаны 2018]] [[Катеґорія:Основаны 2017]] 8pjsvjq3nfyufdydxcpjnc2st5br4yl 169800 169799 2026-09-18T13:17:19Z Rue323 31002 169800 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс відеогра | image = | caption = North American cover | developer = [[Arc System Works]] | publisher = {{vgrelease|JP|Arc System Works|WW|[[NIS America]]}} | designer = | engine = | released = '''PlayStation 4'''<br />{{vgrelease|JP|January 19, 2017|Америка|9. мая, 2017<ref name=Release>{{cite web |last=Romano |first=Sal |date=December 21, 2016 |url=https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |title=Birthdays the Beginning delayed to May 9 in North America, May 12 in Europe |website=Gematsu |access-date=May 8, 2023 |archive-date=May 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230508185919/https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |url-status=live }}</ref>|EU|May 12, 2017<ref name=Release/>|AU|May 26, 2017}}'''Windows'''{{vgrelease|WW|May 9, 2017 (on day of PS4 NA release)}}'''Switch'''<br />{{vgrelease|JP|March 29, 2018|NA|June 5, 2018|EU|June 8, 2018|AU|June 15, 2018}} | genre = [[Симулатор бытя]], [[пісковниця (игры)|пісковниця]] | series = | modes = [[Игра на єдного]] | platforms = [[PlayStation 4]], [[Microsoft Windows]], [[Nintendo Switch]] }} '''Birthdays the Beginning''' ({{Lang-rue|Дні рождіня: Зачаток}}) ({{Lang-ja|バースデイズ・ザ・ビギニング}}, ''Bāsudeizu za Biginingu'') — [[Компютерна бавка|игра]] у жанрови пісочниця и симулатор бога, розроблена [[TOYBOX]] и [[ARC SYSTEM WORKS]] при продуцентованёви [[Ясухіро Вада|Ясухіро Вады]]. Играч появлять ся у кубічному світови и мать переробити ёго рельеф, температуру и окружавущі условія так, жебы у ньӱм росли и розвивали ся различні формы живота, уд майпростых [[Орґанізм|орґанізмӱв]], до [[Ростлины|ростлин]], [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и [[Чоловік розумный|чоловіка]]. Игра уйшла на [[PC]] и [[PlayStation]] у [[2017]]. році.<ref>[https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning? https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning?]</ref> {{Статья в роботѣ|Rue323|10}} == Концепція игры == Играч не управлять истнотами вадь ростлинами напряму. Замісто того управлявучи условіями их живота, мінявучи температуру, высоту повирьхности, воду, и инноє. Играч робить простӱр де орґанізмы годни ся розмножати, появляти, [[Еволуція|еволуціоновати]], [[Мутація|мутовати]], удмирати и розвивати. Продуцент игры [[Ясухіро Вада]] объясняв концепцію через интерес ид тому, як у цілому взникать живот на [[Земля (планета)|земли]].<ref>[https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/? https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/?]</ref> Игра представлять [[Свѣт|світ]] у виді ґіґантського куба, у межох котрого играч годен творити [[горы]], [[Низина|низины]], [[Море|моря]], [[Остров|островы]] и другі части рельефа. При тому сотвореный світ стає не просто декоративныв картов: переміна рельефа вплывать на [[клімат]] и тым самым на далшоє розвитя [[Екосистема|екосистемы]].<ref>[https://www.birthdaysthebeginning.com/? https://www.birthdaysthebeginning.com/?]</ref> == Основный игровый цикл == Игровый процес робить ся вокруг повторіня двох основных дійств: переміняти світ и гадковати за током часу. У зачатку играч зпирать час и терраформує повирьх земли, пак переводить світ у режим протіканя часу, и никать, як появлявуть ся орґанізмы и як ся розвивавуть. Пак играч изпирать ток часу, и вертать ся у режим терраформованя, аж треба перемінити глубину у [[Море|морёви]], покласти камінь теплини/студени и т.д.<ref>[https://www.birthdaysthebeginning.com/? https://www.birthdaysthebeginning.com/?]</ref> Так игра фурт дає играчови переключати ся миже активным управлінём и никанём на резултаты свойых трудӱв. По мірі розвитя світа процес стає май продуманым и тяжкым, наприклад появліня єдного орґанізма годно привести ид появлінёви другого, а же пропаде якый ись вид, та то скорше всёго замітно повплывать на далші етапы розвитя.<ref>[https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/? https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/?]</ref> == Мікрорежим == '''''Мікрорежим''''' — основный режим прямої взаємодії из світом. У нёму час ся изпирать, а играч дӱстає возмогу літати над зимлёв и міняти її повирьх. Основна дія то є пуднятя и пущаня блокӱв рельефа, дякувучи чому образувуть ся низины, [[Горб|горбы]], [[Гора|горы]], [[Море|моря]], [[Озеро|озера]], [[Водопад|водопады]] и другі.<ref>[https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/? https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/?]</ref> Пуднятя и пущаня земли мать наслідкы не лиш про візуалный вид карты. Рельеф изъязаный из температуров світа, пуднятя знижать ї, а понижіня чинить ї май великыв.<ref>[https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/? https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/?]</ref> Ищи у мікрорежимови мож никати за уже екзістувущыми орґанізмами, збирати разні предметы, и удкрывати нові найдені формы живности. Потӱм орґанізм переносить ся у бібліотеку де указує ёго фото, назва, рекомендовані условія живота и друга информація за нёго. == Макрорежим == '''''Макрорежим''''' — у нёму час опят занчинать ити, а играч не знаимать ся иппен редаґованём світа, ай никать за проходящыми у світови процесами. Ток часу мож ускоряти, авадь никати у режимови реалного часу.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> Иппен у сёму режимови проходить бӱлша часть подій у екосистемі и [[Свѣт|світови]]. Орґанізмы появлявуть ся, удумиравуть, розпложувуть ся, а даколи щезавуть. У игрі суть спеціалні уповісткы за стан живых орґанізмӱв, позволявущі гадковати за перемінами у их популаціях. == Рельеф и терраформованя == == Температура == == Вода и вогкость == == Орґанізмы == == Еволуція == == Поживовый ланц и удумираня == == Бібліотека орґанізмӱв == == Колекціонованя орґанізмӱв == == Предметы == == Игровый режим == == Розмір світа == == Игровый час == == Взаємодійство орґанізмӱв == == Управліня == == Візуал == == Сотворіня игры == == Значіня игры == == Приятя == == Удкликованя == [[Катеґорія:Статї обсягуючі японьскый языковый текст]] [[Катеґорія:Бавкы про ПК]] [[Катеґорія:Гры]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]] [[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]] [[Катеґорія:Основаны 2018]] [[Катеґорія:Основаны 2017]] 4tss1uuz9jux3z5srfnosbmi9wn5t5a 169808 169800 2026-09-18T15:08:46Z Rue323 31002 169808 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс відеогра | image = | caption = North American cover | developer = [[Arc System Works]] | publisher = {{vgrelease|JP|Arc System Works|WW|[[NIS America]]}} | designer = | engine = | released = '''PlayStation 4'''<br />{{vgrelease|JP|January 19, 2017|Америка|9. мая, 2017<ref name=Release>{{cite web |last=Romano |first=Sal |date=December 21, 2016 |url=https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |title=Birthdays the Beginning delayed to May 9 in North America, May 12 in Europe |website=Gematsu |access-date=May 8, 2023 |archive-date=May 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230508185919/https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |url-status=live }}</ref>|EU|May 12, 2017<ref name=Release/>|AU|May 26, 2017}}'''Windows'''{{vgrelease|WW|May 9, 2017 (on day of PS4 NA release)}}'''Switch'''<br />{{vgrelease|JP|March 29, 2018|NA|June 5, 2018|EU|June 8, 2018|AU|June 15, 2018}} | genre = [[Симулатор бытя]], [[пісковниця (игры)|пісковниця]] | series = | modes = [[Игра на єдного]] | platforms = [[PlayStation 4]], [[Microsoft Windows]], [[Nintendo Switch]] }} '''Birthdays the Beginning''' ({{Lang-rue|Дні рождіня: Зачаток}}) ({{Lang-ja|バースデイズ・ザ・ビギニング}}, ''Bāsudeizu za Biginingu'') — [[Компютерна бавка|игра]] у жанрови пісочниця и симулатор бога, розроблена [[TOYBOX]] и [[ARC SYSTEM WORKS]] при продуцентованёви [[Ясухіро Вада|Ясухіро Вады]]. Играч появлять ся у кубічному світови и мать переробити ёго рельеф, температуру и окружавущі условія так, жебы у ньӱм росли и розвивали ся различні формы живота, уд майпростых [[Орґанізм|орґанізмӱв]], до [[Ростлины|ростлин]], [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и [[Чоловік розумный|чоловіка]]. Игра уйшла на [[PC]] и [[PlayStation]] у [[2017]]. році.<ref>[https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning? https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning?]</ref> {{Статья в роботѣ|Rue323|10}} == Концепція игры == Играч не управлять истнотами вадь ростлинами напряму. Замісто того управлявучи условіями их живота, мінявучи температуру, высоту повирьхности, воду, и инноє. Играч робить простӱр де орґанізмы годни ся розмножати, появляти, [[Еволуція|еволуціоновати]], [[Мутація|мутовати]], удмирати и розвивати. Продуцент игры [[Ясухіро Вада]] объясняв концепцію через интерес ид тому, як у цілому взникать живот на [[Земля (планета)|земли]].<ref>[https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/? https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/?]</ref> Игра представлять [[Свѣт|світ]] у виді ґіґантського куба, у межох котрого играч годен творити [[горы]], [[Низина|низины]], [[Море|моря]], [[Остров|островы]] и другі части рельефа. При тому сотвореный світ стає не просто декоративныв картов: переміна рельефа вплывать на [[клімат]] и тым самым на далшоє розвитя [[Екосистема|екосистемы]].<ref>[https://www.birthdaysthebeginning.com/? https://www.birthdaysthebeginning.com/?]</ref> == Основный игровый цикл == Игровый процес робить ся вокруг повторіня двох основных дійств: переміняти світ и гадковати за током часу. У зачатку играч зпирать час и терраформує повирьх земли, пак переводить світ у режим протіканя часу, и никать, як появлявуть ся орґанізмы и як ся розвивавуть. Пак играч изпирать ток часу, и вертать ся у режим терраформованя, аж треба перемінити глубину у [[Море|морёви]], покласти камінь теплини/студени и т.д.<ref>[https://www.birthdaysthebeginning.com/? https://www.birthdaysthebeginning.com/?]</ref> Так игра фурт дає играчови переключати ся миже активным управлінём и никанём на резултаты свойых трудӱв. По мірі розвитя світа процес стає май продуманым и тяжкым, наприклад появліня єдного орґанізма годно привести ид появлінёви другого, а же пропаде якый ись вид, та то скорше всёго замітно повплывать на далші етапы розвитя.<ref>[https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/? https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/?]</ref> == Мікрорежим == '''''Мікрорежим''''' — основный режим прямої взаємодії из світом. У нёму час ся изпирать, а играч дӱстає возмогу літати над зимлёв и міняти її повирьх. Основна дія то є пуднятя и пущаня блокӱв рельефа, дякувучи чому образувуть ся низины, [[Горб|горбы]], [[Гора|горы]], [[Море|моря]], [[Озеро|озера]], [[Водопад|водопады]] и другі.<ref>[https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/? https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/?]</ref> Пуднятя и пущаня земли мать наслідкы не лиш про візуалный вид карты. Рельеф изъязаный из температуров світа, пуднятя знижать ї, а понижіня чинить ї май великыв.<ref>[https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/? https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/?]</ref> Ищи у мікрорежимови мож никати за уже екзістувущыми орґанізмами, збирати разні предметы, и удкрывати нові найдені формы живности. Потӱм орґанізм переносить ся у бібліотеку де указує ёго фото, назва, рекомендовані условія живота и друга информація за нёго. == Макрорежим == '''''Макрорежим''''' — у нёму час опят занчинать ити, а играч не знаимать ся иппен редаґованём світа, ай никать за проходящыми у світови процесами. Ток часу мож ускоряти, авадь никати у режимови реалного часу.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> Иппен у сёму режимови проходить бӱлша часть подій у екосистемі и [[Свѣт|світови]]. Орґанізмы появлявуть ся, удумиравуть, розпложувуть ся, а даколи щезавуть. У игрі суть спеціалні уповісткы за стан живых орґанізмӱв, позволявущі гадковати за перемінами у их популаціях. У сӱжетному режимови играч проходить величезні уднуигрові періоды часу, аж до дакӱлкох міліардӱв рокӱв. При тому сись колосалный час изтискать ся до удносно короткого игрового процеса.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> == Рельеф и терраформованя == == Температура == == Вода и вогкость == == Орґанізмы == == Еволуція == == Поживовый ланц и удумираня == == Бібліотека орґанізмӱв == == Колекціонованя орґанізмӱв == == Предметы == == Игровый режим == == Розмір світа == == Игровый час == == Взаємодійство орґанізмӱв == == Управліня == == Візуал == == Сотворіня игры == == Значіня игры == == Приятя == == Удкликованя == [[Катеґорія:Статї обсягуючі японьскый языковый текст]] [[Катеґорія:Бавкы про ПК]] [[Катеґорія:Гры]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]] [[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]] [[Катеґорія:Основаны 2018]] [[Катеґорія:Основаны 2017]] 44dbp51xn2hfa104svz4l9f080lxrhp 169829 169808 2026-09-18T15:40:53Z Rue323 31002 169829 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс відеогра | image = | caption = North American cover | developer = [[Arc System Works]] | publisher = {{vgrelease|JP|Arc System Works|WW|[[NIS America]]}} | designer = | engine = | released = '''PlayStation 4'''<br />{{vgrelease|JP|January 19, 2017|Америка|9. мая, 2017<ref name=Release>{{cite web |last=Romano |first=Sal |date=December 21, 2016 |url=https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |title=Birthdays the Beginning delayed to May 9 in North America, May 12 in Europe |website=Gematsu |access-date=May 8, 2023 |archive-date=May 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230508185919/https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |url-status=live }}</ref>|EU|May 12, 2017<ref name=Release/>|AU|May 26, 2017}}'''Windows'''{{vgrelease|WW|May 9, 2017 (on day of PS4 NA release)}}'''Switch'''<br />{{vgrelease|JP|March 29, 2018|NA|June 5, 2018|EU|June 8, 2018|AU|June 15, 2018}} | genre = [[Симулатор бытя]], [[пісковниця (игры)|пісковниця]] | series = | modes = [[Игра на єдного]] | platforms = [[PlayStation 4]], [[Microsoft Windows]], [[Nintendo Switch]] }} '''Birthdays the Beginning''' ({{Lang-rue|Дні рождіня: Зачаток}}) ({{Lang-ja|バースデイズ・ザ・ビギニング}}, ''Bāsudeizu za Biginingu'') — [[Компютерна бавка|игра]] у жанрови пісочниця и симулатор бога, розроблена [[TOYBOX]] и [[ARC SYSTEM WORKS]] при продуцентованёви [[Ясухіро Вада|Ясухіро Вады]]. Играч появлять ся у кубічному світови и мать переробити ёго рельеф, температуру и окружавущі условія так, жебы у ньӱм росли и розвивали ся различні формы живота, уд майпростых [[Орґанізм|орґанізмӱв]], до [[Ростлины|ростлин]], [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и [[Чоловік розумный|чоловіка]]. Игра уйшла на [[PC]] и [[PlayStation]] у [[2017]]. році.<ref>[https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning? https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning?]</ref> {{Статья в роботѣ|Rue323|10}} == Концепція игры == Играч не управлять истнотами вадь ростлинами напряму. Замісто того управлявучи условіями их живота, мінявучи температуру, высоту повирьхности, воду, и инноє. Играч робить простӱр де орґанізмы годни ся розмножати, появляти, [[Еволуція|еволуціоновати]], [[Мутація|мутовати]], удмирати и розвивати. Продуцент игры [[Ясухіро Вада]] объясняв концепцію через интерес ид тому, як у цілому взникать живот на [[Земля (планета)|земли]].<ref>[https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/? https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/?]</ref> Игра представлять [[Свѣт|світ]] у виді ґіґантського куба, у межох котрого играч годен творити [[горы]], [[Низина|низины]], [[Море|моря]], [[Остров|островы]] и другі части рельефа. При тому сотвореный світ стає не просто декоративныв картов: переміна рельефа вплывать на [[клімат]] и тым самым на далшоє розвитя [[Екосистема|екосистемы]].<ref>[https://www.birthdaysthebeginning.com/? https://www.birthdaysthebeginning.com/?]</ref> == Основный игровый цикл == Игровый процес робить ся вокруг повторіня двох основных дійств: переміняти світ и гадковати за током часу. У зачатку играч зпирать час и терраформує повирьх земли, пак переводить світ у режим протіканя часу, и никать, як появлявуть ся орґанізмы и як ся розвивавуть. Пак играч изпирать ток часу, и вертать ся у режим терраформованя, аж треба перемінити глубину у [[Море|морёви]], покласти камінь теплини/студени и т.д.<ref>[https://www.birthdaysthebeginning.com/? https://www.birthdaysthebeginning.com/?]</ref> Так игра фурт дає играчови переключати ся миже активным управлінём и никанём на резултаты свойых трудӱв. По мірі розвитя світа процес стає май продуманым и тяжкым, наприклад появліня єдного орґанізма годно привести ид появлінёви другого, а же пропаде якый ись вид, та то скорше всёго замітно повплывать на далші етапы розвитя.<ref>[https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/? https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/?]</ref> == Мікрорежим == '''''Мікрорежим''''' — основный режим прямої взаємодії из світом. У нёму час ся изпирать, а играч дӱстає возмогу літати над зимлёв и міняти її повирьх. Основна дія то є пуднятя и пущаня блокӱв рельефа, дякувучи чому образувуть ся низины, [[Горб|горбы]], [[Гора|горы]], [[Море|моря]], [[Озеро|озера]], [[Водопад|водопады]] и другі.<ref>[https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/? https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/?]</ref> Пуднятя и пущаня земли мать наслідкы не лиш про візуалный вид карты. Рельеф изъязаный из температуров світа, пуднятя знижать ї, а понижіня чинить ї май великыв.<ref>[https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/? https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/?]</ref> Ищи у мікрорежимови мож никати за уже екзістувущыми орґанізмами, збирати разні предметы, и удкрывати нові найдені формы живности. Потӱм орґанізм переносить ся у бібліотеку де указує ёго фото, назва, рекомендовані условія живота и друга информація за нёго. == Макрорежим == '''''Макрорежим''''' — у нёму час опят занчинать ити, а играч не знаимать ся иппен редаґованём світа, ай никать за проходящыми у світови процесами. Ток часу мож ускоряти, авадь никати у режимови реалного часу.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> Иппен у сёму режимови проходить бӱлша часть подій у екосистемі и [[Свѣт|світови]]. Орґанізмы появлявуть ся, удумиравуть, розпложувуть ся, а даколи щезавуть. У игрі суть спеціалні уповісткы за стан живых орґанізмӱв, позволявущі гадковати за перемінами у их популаціях. У сӱжетному режимови играч проходить величезні уднуигрові періоды часу, аж до дакӱлкох міліардӱв рокӱв. При тому сись колосалный час изтискать ся до удносно короткого игрового процеса.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> == Рельеф и терраформованя == Основный инструмент играча є міняня высоты блокӱв. Пуднятя их горі помагать творити горы и высоты, а опущаня долӱ, впадины и водні просторы. Позад кубічної системы світа каждоє такоє міняня є єдночасно локалным мінянём ландшафта и дарабом общої кліматично-ґеоґрафічної системы.<ref>https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/</ref> Терраформованя мать ограничіня у видови енерґії/здоровля ''аватара'' (тото є персонаж играча). Дійства тратять тот ресурс, и играч не годен цілый час провести за переставбов світа у мікрорежимови. Обы удновити енерґію треба перейти у макрорежим (режим де иде ток часу).<ref>https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/</ref> Спеціалні инструменты (тратять много енерґії) годни локално упростити вам пуднятя температуры — ''камінь тепла'', и її понижіня — ''камінь студени'', у межох 31x31 блокӱв. Усёго их є по 3 штукы, их мож класти, а пак по непотребі забирати и переміщати у другоє місто на карті.<ref>https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/</ref><ref>https://steamcommunity.com/app/525700/discussions/0/2741975115069938246/</ref> == Температура == == Вода и вогкость == == Орґанізмы == == Еволуція == == Поживовый ланц и удумираня == == Бібліотека орґанізмӱв == == Колекціонованя орґанізмӱв == == Предметы == == Игровый режим == == Розмір світа == == Игровый час == == Взаємодійство орґанізмӱв == == Управліня == == Візуал == == Сотворіня игры == == Значіня игры == == Приятя == == Удкликованя == [[Катеґорія:Статї обсягуючі японьскый языковый текст]] [[Катеґорія:Бавкы про ПК]] [[Катеґорія:Гры]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]] [[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]] [[Катеґорія:Основаны 2018]] [[Катеґорія:Основаны 2017]] 668aeci8y5vwqbxri35a2kuyjq6sw8i 169881 169829 2026-09-18T22:25:22Z Rue323 31002 169881 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс відеогра | image = | caption = North American cover | developer = [[Arc System Works]] | publisher = {{vgrelease|JP|Arc System Works|WW|[[NIS America]]}} | designer = | engine = | released = '''PlayStation 4'''<br />{{vgrelease|JP|January 19, 2017|Америка|9. мая, 2017<ref name=Release>{{cite web |last=Romano |first=Sal |date=December 21, 2016 |url=https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |title=Birthdays the Beginning delayed to May 9 in North America, May 12 in Europe |website=Gematsu |access-date=May 8, 2023 |archive-date=May 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230508185919/https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |url-status=live }}</ref>|EU|May 12, 2017<ref name=Release/>|AU|May 26, 2017}}'''Windows'''{{vgrelease|WW|May 9, 2017 (on day of PS4 NA release)}}'''Switch'''<br />{{vgrelease|JP|March 29, 2018|NA|June 5, 2018|EU|June 8, 2018|AU|June 15, 2018}} | genre = [[Симулатор бытя]], [[пісковниця (игры)|пісковниця]] | series = | modes = [[Игра на єдного]] | platforms = [[PlayStation 4]], [[Microsoft Windows]], [[Nintendo Switch]] }} '''Birthdays the Beginning''' ({{Lang-rue|Дні рождіня: Зачаток}}) ({{Lang-ja|バースデイズ・ザ・ビギニング}}, ''Bāsudeizu za Biginingu'') — [[Компютерна бавка|игра]] у жанрови пісочниця и симулатор бога, розроблена [[TOYBOX]] и [[ARC SYSTEM WORKS]] при продуцентованёви [[Ясухіро Вада|Ясухіро Вады]]. Играч появлять ся у кубічному світови и мать переробити ёго рельеф, температуру и окружавущі условія так, жебы у ньӱм росли и розвивали ся различні формы живота, уд майпростых [[Орґанізм|орґанізмӱв]], до [[Ростлины|ростлин]], [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и [[Чоловік розумный|чоловіка]]. Игра уйшла на [[PC]] и [[PlayStation]] у [[2017]]. році.<ref>[https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning? https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning?]</ref> {{Статья в роботѣ|Rue323|10}} == Концепція игры == Играч не управлять истнотами вадь ростлинами напряму. Замісто того управлявучи условіями их живота, мінявучи температуру, высоту повирьхности, воду, и инноє. Играч робить простӱр де орґанізмы годни ся розмножати, появляти, [[Еволуція|еволуціоновати]], [[Мутація|мутовати]], удмирати и розвивати. Продуцент игры [[Ясухіро Вада]] объясняв концепцію через интерес ид тому, як у цілому взникать живот на [[Земля (планета)|земли]].<ref>[https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/? https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/?]</ref> Игра представлять [[Свѣт|світ]] у виді ґіґантського куба, у межох котрого играч годен творити [[горы]], [[Низина|низины]], [[Море|моря]], [[Остров|островы]] и другі части рельефа. При тому сотвореный світ стає не просто декоративныв картов: переміна рельефа вплывать на [[клімат]] и тым самым на далшоє розвитя [[Екосистема|екосистемы]].<ref>[https://www.birthdaysthebeginning.com/? https://www.birthdaysthebeginning.com/?]</ref> == Основный игровый цикл == Игровый процес робить ся вокруг повторіня двох основных дійств: переміняти світ и гадковати за током часу. У зачатку играч зпирать час и терраформує повирьх земли, пак переводить світ у режим протіканя часу, и никать, як появлявуть ся орґанізмы и як ся розвивавуть. Пак играч изпирать ток часу, и вертать ся у режим терраформованя, аж треба перемінити глубину у [[Море|морёви]], покласти камінь теплини/студени и т.д.<ref>[https://www.birthdaysthebeginning.com/? https://www.birthdaysthebeginning.com/?]</ref> Так игра фурт дає играчови переключати ся миже активным управлінём и никанём на резултаты свойых трудӱв. По мірі розвитя світа процес стає май продуманым и тяжкым, наприклад появліня єдного орґанізма годно привести ид появлінёви другого, а же пропаде якый ись вид, та то скорше всёго замітно повплывать на далші етапы розвитя.<ref>[https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/? https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/?]</ref> == Мікрорежим == '''''Мікрорежим''''' — основный режим прямої взаємодії из світом. У нёму час ся изпирать, а играч дӱстає возмогу літати над зимлёв и міняти її повирьх. Основна дія то є пуднятя и пущаня блокӱв рельефа, дякувучи чому образувуть ся низины, [[Горб|горбы]], [[Гора|горы]], [[Море|моря]], [[Озеро|озера]], [[Водопад|водопады]] и другі.<ref>[https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/? https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/?]</ref> Пуднятя и пущаня земли мать наслідкы не лиш про візуалный вид карты. Рельеф изъязаный из температуров світа, пуднятя знижать ї, а понижіня чинить ї май великыв.<ref>[https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/? https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/?]</ref> Ищи у мікрорежимови мож никати за уже екзістувущыми орґанізмами, збирати разні предметы, и удкрывати нові найдені формы живности. Потӱм орґанізм переносить ся у бібліотеку де указує ёго фото, назва, рекомендовані условія живота и друга информація за нёго. == Макрорежим == '''''Макрорежим''''' — у нёму час опят занчинать ити, а играч не знаимать ся иппен редаґованём світа, ай никать за проходящыми у світови процесами. Ток часу мож ускоряти, авадь никати у режимови реалного часу.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> Иппен у сёму режимови проходить бӱлша часть подій у екосистемі и [[Свѣт|світови]]. Орґанізмы появлявуть ся, удумиравуть, розпложувуть ся, а даколи щезавуть. У игрі суть спеціалні уповісткы за стан живых орґанізмӱв, позволявущі гадковати за перемінами у их популаціях. У сӱжетному режимови играч проходить величезні уднуигрові періоды часу, аж до дакӱлкох міліардӱв рокӱв. При тому сись колосалный час изтискать ся до удносно короткого игрового процеса.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> == Рельеф и терраформованя == Основный инструмент играча є міняня высоты блокӱв. Пуднятя их горі помагать творити горы и высоты, а опущаня долӱ, впадины и водні просторы. Позад кубічної системы світа каждоє такоє міняня є єдночасно локалным мінянём ландшафта и дарабом общої кліматично-ґеоґрафічної системы.<ref>https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/</ref> Терраформованя мать ограничіня у видови енерґії/здоровля ''аватара'' (тото є персонаж играча). Дійства тратять тот ресурс, и играч не годен цілый час провести за переставбов світа у мікрорежимови. Обы удновити енерґію треба перейти у макрорежим (режим де иде ток часу).<ref>https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/</ref> Спеціалні инструменты (тратять много енерґії) годни локално упростити вам пуднятя температуры — ''камінь тепла'', и її понижіня — ''камінь студени'', у межох 31x31 блокӱв. Усёго их є по 3 штукы, их мож класти, а пак по непотребі забирати и переміщати у другоє місто на карті.<ref>https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/</ref><ref>https://steamcommunity.com/app/525700/discussions/0/2741975115069938246/</ref> == Температура == '''''Температура''''' — єден из майважных параметрӱв у Birthdays the Beginning. Она опереділять які истноты годни жити у разных частях світа. Тому играчови приходить ся не лиш ставбити красный [[ландшафт]], а и урахововати кліматичні наслідкы.<ref>https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-review-biology-in-a-box/</ref> Самої лиш ґлобалної температуры мало про [[Еволуція|еволуцію]], у світі суть многі локалні удмінности у температурі, тому самої лиш сериднёї температуры по світови не є доста про появліня нового орґанізма вадь ёго розвитя. Даколи ліпше учинити уддільну область — наприклад невеликого розміра низину близко ид [[Водоєм|водоємови]].<ref>https://www.keengamer.com/articles/reviews/birthdays-the-beginning-review-ps4/</ref> Тому міняня температуры стає єдныв из главных стратеґічных механік. Играч годен сотворити условія про [[Еволуція|еволуцію]] єдного орґанізма, а дале пак изпозоровати як тоты переміны учинили тото місто не май ипным про другый орґанізм.<ref>https://simplybinge.com/2017/05/game-review-birthdays-the-beginning/</ref> == Вода и вогкость == == Орґанізмы == == Еволуція == == Поживовый ланц и удумираня == == Бібліотека орґанізмӱв == == Колекціонованя орґанізмӱв == == Предметы == == Игровый режим == == Розмір світа == == Игровый час == == Взаємодійство орґанізмӱв == == Управліня == == Візуал == == Сотворіня игры == == Значіня игры == == Приятя == == Удкликованя == [[Катеґорія:Статї обсягуючі японьскый языковый текст]] [[Катеґорія:Бавкы про ПК]] [[Катеґорія:Гры]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]] [[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]] [[Катеґорія:Основаны 2018]] [[Катеґорія:Основаны 2017]] 413mwtp4lfvqhueugzhizkajz4sz3mf 169882 169881 2026-09-18T22:35:15Z Rue323 31002 169882 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс відеогра | image = | caption = North American cover | developer = [[Arc System Works]] | publisher = {{vgrelease|JP|Arc System Works|WW|[[NIS America]]}} | designer = | engine = | released = '''PlayStation 4'''<br />{{vgrelease|Японія|19. януара, 2017|Америка|9. мая, 2017<ref name=Release>{{cite web |last=Romano |first=Sal |date=21. децембра, 2016 |url=https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |title=Birthdays the Beginning delayed to May 9 in North America, May 12 in Europe |website=Gematsu |access-date=May 8, 2023 |archive-date=May 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230508185919/https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |url-status=live }}</ref>|EU|May 12, 2017<ref name=Release/>|AU|May 26, 2017}}'''Windows'''{{vgrelease|WW|May 9, 2017 (on day of PS4 NA release)}}'''Switch'''<br />{{vgrelease|Японія|March 29, 2018|NA|June 5, 2018|EU|June 8, 2018|AU|June 15, 2018}} | genre = [[Симулатор бытя]], [[пісковниця (игры)|пісковниця]] | series = | modes = [[Игра на єдного]] | platforms = [[PlayStation 4]], [[Microsoft Windows]], [[Nintendo Switch]] }} '''Birthdays the Beginning''' ({{Lang-rue|Дні рождіня: Зачаток}}) ({{Lang-ja|バースデイズ・ザ・ビギニング}}, ''Bāsudeizu za Biginingu'') — [[Компютерна бавка|игра]] у жанрови пісочниця и симулатор бога, розроблена [[TOYBOX]] и [[ARC SYSTEM WORKS]] при продуцентованёви [[Ясухіро Вада|Ясухіро Вады]]. Играч появлять ся у кубічному світови и мать переробити ёго рельеф, температуру и окружавущі условія так, жебы у ньӱм росли и розвивали ся различні формы живота, уд майпростых [[Орґанізм|орґанізмӱв]], до [[Ростлины|ростлин]], [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и [[Чоловік розумный|чоловіка]]. Игра уйшла на [[PC]] и [[PlayStation]] у [[2017]]. році.<ref>[https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning? https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning?]</ref> {{Статья в роботѣ|Rue323|10}} == Концепція игры == Играч не управлять истнотами вадь ростлинами напряму. Замісто того управлявучи условіями их живота, мінявучи температуру, высоту повирьхности, воду, и инноє. Играч робить простӱр де орґанізмы годни ся розмножати, появляти, [[Еволуція|еволуціоновати]], [[Мутація|мутовати]], удмирати и розвивати. Продуцент игры [[Ясухіро Вада]] объясняв концепцію через интерес ид тому, як у цілому взникать живот на [[Земля (планета)|земли]].<ref>[https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/? https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/?]</ref> Игра представлять [[Свѣт|світ]] у виді ґіґантського куба, у межох котрого играч годен творити [[горы]], [[Низина|низины]], [[Море|моря]], [[Остров|островы]] и другі части рельефа. При тому сотвореный світ стає не просто декоративныв картов: переміна рельефа вплывать на [[клімат]] и тым самым на далшоє розвитя [[Екосистема|екосистемы]].<ref>[https://www.birthdaysthebeginning.com/? https://www.birthdaysthebeginning.com/?]</ref> == Основный игровый цикл == Игровый процес робить ся вокруг повторіня двох основных дійств: переміняти світ и гадковати за током часу. У зачатку играч зпирать час и терраформує повирьх земли, пак переводить світ у режим протіканя часу, и никать, як появлявуть ся орґанізмы и як ся розвивавуть. Пак играч изпирать ток часу, и вертать ся у режим терраформованя, аж треба перемінити глубину у [[Море|морёви]], покласти камінь теплини/студени и т.д.<ref>[https://www.birthdaysthebeginning.com/? https://www.birthdaysthebeginning.com/?]</ref> Так игра фурт дає играчови переключати ся миже активным управлінём и никанём на резултаты свойых трудӱв. По мірі розвитя світа процес стає май продуманым и тяжкым, наприклад появліня єдного орґанізма годно привести ид появлінёви другого, а же пропаде якый ись вид, та то скорше всёго замітно повплывать на далші етапы розвитя.<ref>[https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/? https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/?]</ref> == Мікрорежим == '''''Мікрорежим''''' — основный режим прямої взаємодії из світом. У нёму час ся изпирать, а играч дӱстає возмогу літати над зимлёв и міняти її повирьх. Основна дія то є пуднятя и пущаня блокӱв рельефа, дякувучи чому образувуть ся низины, [[Горб|горбы]], [[Гора|горы]], [[Море|моря]], [[Озеро|озера]], [[Водопад|водопады]] и другі.<ref>[https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/? https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/?]</ref> Пуднятя и пущаня земли мать наслідкы не лиш про візуалный вид карты. Рельеф изъязаный из температуров світа, пуднятя знижать ї, а понижіня чинить ї май великыв.<ref>[https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/? https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/?]</ref> Ищи у мікрорежимови мож никати за уже екзістувущыми орґанізмами, збирати разні предметы, и удкрывати нові найдені формы живности. Потӱм орґанізм переносить ся у бібліотеку де указує ёго фото, назва, рекомендовані условія живота и друга информація за нёго. == Макрорежим == '''''Макрорежим''''' — у нёму час опят занчинать ити, а играч не знаимать ся иппен редаґованём світа, ай никать за проходящыми у світови процесами. Ток часу мож ускоряти, авадь никати у режимови реалного часу.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> Иппен у сёму режимови проходить бӱлша часть подій у екосистемі и [[Свѣт|світови]]. Орґанізмы появлявуть ся, удумиравуть, розпложувуть ся, а даколи щезавуть. У игрі суть спеціалні уповісткы за стан живых орґанізмӱв, позволявущі гадковати за перемінами у их популаціях. У сӱжетному режимови играч проходить величезні уднуигрові періоды часу, аж до дакӱлкох міліардӱв рокӱв. При тому сись колосалный час изтискать ся до удносно короткого игрового процеса.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> == Рельеф и терраформованя == Основный инструмент играча є міняня высоты блокӱв. Пуднятя их горі помагать творити горы и высоты, а опущаня долӱ, впадины и водні просторы. Позад кубічної системы світа каждоє такоє міняня є єдночасно локалным мінянём ландшафта и дарабом общої кліматично-ґеоґрафічної системы.<ref>https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/</ref> Терраформованя мать ограничіня у видови енерґії/здоровля ''аватара'' (тото є персонаж играча). Дійства тратять тот ресурс, и играч не годен цілый час провести за переставбов світа у мікрорежимови. Обы удновити енерґію треба перейти у макрорежим (режим де иде ток часу).<ref>https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/</ref> Спеціалні инструменты (тратять много енерґії) годни локално упростити вам пуднятя температуры — ''камінь тепла'', и її понижіня — ''камінь студени'', у межох 31x31 блокӱв. Усёго их є по 3 штукы, их мож класти, а пак по непотребі забирати и переміщати у другоє місто на карті.<ref>https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/</ref><ref>https://steamcommunity.com/app/525700/discussions/0/2741975115069938246/</ref> == Температура == '''''Температура''''' — єден из майважных параметрӱв у Birthdays the Beginning. Она опереділять які истноты годни жити у разных частях світа. Тому играчови приходить ся не лиш ставбити красный [[ландшафт]], а и урахововати кліматичні наслідкы.<ref>https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-review-biology-in-a-box/</ref> Самої лиш ґлобалної температуры мало про [[Еволуція|еволуцію]], у світі суть многі локалні удмінности у температурі, тому самої лиш сериднёї температуры по світови не є доста про появліня нового орґанізма вадь ёго розвитя. Даколи ліпше учинити уддільну область — наприклад невеликого розміра низину близко ид [[Водоєм|водоємови]].<ref>https://www.keengamer.com/articles/reviews/birthdays-the-beginning-review-ps4/</ref> Тому міняня температуры стає єдныв из главных стратеґічных механік. Играч годен сотворити условія про [[Еволуція|еволуцію]] єдного орґанізма, а дале пак изпозоровати як тоты переміны учинили тото місто не май ипным про другый орґанізм.<ref>https://simplybinge.com/2017/05/game-review-birthdays-the-beginning/</ref> == Вода и вогкость == == Орґанізмы == == Еволуція == == Поживовый ланц и удумираня == == Бібліотека орґанізмӱв == == Колекціонованя орґанізмӱв == == Предметы == == Игровый режим == == Розмір світа == == Игровый час == == Взаємодійство орґанізмӱв == == Управліня == == Візуал == == Сотворіня игры == == Значіня игры == == Приятя == == Удкликованя == [[Катеґорія:Статї обсягуючі японьскый языковый текст]] [[Катеґорія:Бавкы про ПК]] [[Катеґорія:Гры]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]] [[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]] [[Катеґорія:Основаны 2018]] [[Катеґорія:Основаны 2017]] ms1egty0z2turaodv89j5y93d3qev5c 169883 169882 2026-09-18T22:49:24Z Rue323 31002 /* Вода и вогкость */ 169883 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс відеогра | image = | caption = North American cover | developer = [[Arc System Works]] | publisher = {{vgrelease|JP|Arc System Works|WW|[[NIS America]]}} | designer = | engine = | released = '''PlayStation 4'''<br />{{vgrelease|Японія|19. януара, 2017|Америка|9. мая, 2017<ref name=Release>{{cite web |last=Romano |first=Sal |date=21. децембра, 2016 |url=https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |title=Birthdays the Beginning delayed to May 9 in North America, May 12 in Europe |website=Gematsu |access-date=May 8, 2023 |archive-date=May 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230508185919/https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |url-status=live }}</ref>|EU|May 12, 2017<ref name=Release/>|AU|May 26, 2017}}'''Windows'''{{vgrelease|WW|May 9, 2017 (on day of PS4 NA release)}}'''Switch'''<br />{{vgrelease|Японія|March 29, 2018|NA|June 5, 2018|EU|June 8, 2018|AU|June 15, 2018}} | genre = [[Симулатор бытя]], [[пісковниця (игры)|пісковниця]] | series = | modes = [[Игра на єдного]] | platforms = [[PlayStation 4]], [[Microsoft Windows]], [[Nintendo Switch]] }} '''Birthdays the Beginning''' ({{Lang-rue|Дні рождіня: Зачаток}}) ({{Lang-ja|バースデイズ・ザ・ビギニング}}, ''Bāsudeizu za Biginingu'') — [[Компютерна бавка|игра]] у жанрови пісочниця и симулатор бога, розроблена [[TOYBOX]] и [[ARC SYSTEM WORKS]] при продуцентованёви [[Ясухіро Вада|Ясухіро Вады]]. Играч появлять ся у кубічному світови и мать переробити ёго рельеф, температуру и окружавущі условія так, жебы у ньӱм росли и розвивали ся различні формы живота, уд майпростых [[Орґанізм|орґанізмӱв]], до [[Ростлины|ростлин]], [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и [[Чоловік розумный|чоловіка]]. Игра уйшла на [[PC]] и [[PlayStation]] у [[2017]]. році.<ref>[https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning? https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning?]</ref> {{Статья в роботѣ|Rue323|10}} == Концепція игры == Играч не управлять истнотами вадь ростлинами напряму. Замісто того управлявучи условіями их живота, мінявучи температуру, высоту повирьхности, воду, и инноє. Играч робить простӱр де орґанізмы годни ся розмножати, появляти, [[Еволуція|еволуціоновати]], [[Мутація|мутовати]], удмирати и розвивати. Продуцент игры [[Ясухіро Вада]] объясняв концепцію через интерес ид тому, як у цілому взникать живот на [[Земля (планета)|земли]].<ref>[https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/? https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/?]</ref> Игра представлять [[Свѣт|світ]] у виді ґіґантського куба, у межох котрого играч годен творити [[горы]], [[Низина|низины]], [[Море|моря]], [[Остров|островы]] и другі части рельефа. При тому сотвореный світ стає не просто декоративныв картов: переміна рельефа вплывать на [[клімат]] и тым самым на далшоє розвитя [[Екосистема|екосистемы]].<ref>[https://www.birthdaysthebeginning.com/? https://www.birthdaysthebeginning.com/?]</ref> == Основный игровый цикл == Игровый процес робить ся вокруг повторіня двох основных дійств: переміняти світ и гадковати за током часу. У зачатку играч зпирать час и терраформує повирьх земли, пак переводить світ у режим протіканя часу, и никать, як появлявуть ся орґанізмы и як ся розвивавуть. Пак играч изпирать ток часу, и вертать ся у режим терраформованя, аж треба перемінити глубину у [[Море|морёви]], покласти камінь теплини/студени и т.д.<ref>[https://www.birthdaysthebeginning.com/? https://www.birthdaysthebeginning.com/?]</ref> Так игра фурт дає играчови переключати ся миже активным управлінём и никанём на резултаты свойых трудӱв. По мірі розвитя світа процес стає май продуманым и тяжкым, наприклад появліня єдного орґанізма годно привести ид появлінёви другого, а же пропаде якый ись вид, та то скорше всёго замітно повплывать на далші етапы розвитя.<ref>[https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/? https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/?]</ref> == Мікрорежим == '''''Мікрорежим''''' — основный режим прямої взаємодії из світом. У нёму час ся изпирать, а играч дӱстає возмогу літати над зимлёв и міняти її повирьх. Основна дія то є пуднятя и пущаня блокӱв рельефа, дякувучи чому образувуть ся низины, [[Горб|горбы]], [[Гора|горы]], [[Море|моря]], [[Озеро|озера]], [[Водопад|водопады]] и другі.<ref>[https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/? https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/?]</ref> Пуднятя и пущаня земли мать наслідкы не лиш про візуалный вид карты. Рельеф изъязаный из температуров світа, пуднятя знижать ї, а понижіня чинить ї май великыв.<ref>[https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/? https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/?]</ref> Ищи у мікрорежимови мож никати за уже екзістувущыми орґанізмами, збирати разні предметы, и удкрывати нові найдені формы живности. Потӱм орґанізм переносить ся у бібліотеку де указує ёго фото, назва, рекомендовані условія живота и друга информація за нёго. == Макрорежим == '''''Макрорежим''''' — у нёму час опят занчинать ити, а играч не знаимать ся иппен редаґованём світа, ай никать за проходящыми у світови процесами. Ток часу мож ускоряти, авадь никати у режимови реалного часу.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> Иппен у сёму режимови проходить бӱлша часть подій у екосистемі и [[Свѣт|світови]]. Орґанізмы появлявуть ся, удумиравуть, розпложувуть ся, а даколи щезавуть. У игрі суть спеціалні уповісткы за стан живых орґанізмӱв, позволявущі гадковати за перемінами у их популаціях. У сӱжетному режимови играч проходить величезні уднуигрові періоды часу, аж до дакӱлкох міліардӱв рокӱв. При тому сись колосалный час изтискать ся до удносно короткого игрового процеса.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> == Рельеф и терраформованя == Основный инструмент играча є міняня высоты блокӱв. Пуднятя их горі помагать творити горы и высоты, а опущаня долӱ, впадины и водні просторы. Позад кубічної системы світа каждоє такоє міняня є єдночасно локалным мінянём ландшафта и дарабом общої кліматично-ґеоґрафічної системы.<ref>https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/</ref> Терраформованя мать ограничіня у видови енерґії/здоровля ''аватара'' (тото є персонаж играча). Дійства тратять тот ресурс, и играч не годен цілый час провести за переставбов світа у мікрорежимови. Обы удновити енерґію треба перейти у макрорежим (режим де иде ток часу).<ref>https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/</ref> Спеціалні инструменты (тратять много енерґії) годни локално упростити вам пуднятя температуры — ''камінь тепла'', и її понижіня — ''камінь студени'', у межох 31x31 блокӱв. Усёго их є по 3 штукы, их мож класти, а пак по непотребі забирати и переміщати у другоє місто на карті.<ref>https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/</ref><ref>https://steamcommunity.com/app/525700/discussions/0/2741975115069938246/</ref> == Температура == '''''Температура''''' — єден из майважных параметрӱв у Birthdays the Beginning. Она опереділять які истноты годни жити у разных частях світа. Тому играчови приходить ся не лиш ставбити красный [[ландшафт]], а и урахововати кліматичні наслідкы.<ref>https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-review-biology-in-a-box/</ref> Самої лиш ґлобалної температуры мало про [[Еволуція|еволуцію]], у світі суть многі локалні удмінности у температурі, тому самої лиш сериднёї температуры по світови не є доста про появліня нового орґанізма вадь ёго розвитя. Даколи ліпше учинити уддільну область — наприклад невеликого розміра низину близко ид [[Водоєм|водоємови]].<ref>https://www.keengamer.com/articles/reviews/birthdays-the-beginning-review-ps4/</ref> Тому міняня температуры стає єдныв из главных стратеґічных механік. Играч годен сотворити условія про [[Еволуція|еволуцію]] єдного орґанізма, а дале пак изпозоровати як тоты переміны учинили тото місто не май ипным про другый орґанізм.<ref>https://simplybinge.com/2017/05/game-review-birthdays-the-beginning/</ref> == Вода и вогкость == '''Вода''' — є ищи єдным важным елементом околища. Знижувучи высоту блокӱв, играч годен творити моря, озера, и прочі водні обводы, а спеціалні предметы давуть возмогу робити прісну воду и [[Ріка|рікы]]. Исе необходно про формована ипных условій про разні орґанізмы.<ref>https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/</ref> Розличавуть ся условія, изъязані из водов и вогкостёв суши. Тому даже при пудходящӱв температурі орґанізм годен не появити ся, кідь поблизь ниє затрібованого типа водного простора, авадь кідь ниє доста вогкости.<ref>https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/</ref> == Орґанізмы == == Еволуція == == Поживовый ланц и удумираня == == Бібліотека орґанізмӱв == == Колекціонованя орґанізмӱв == == Предметы == == Игровый режим == == Розмір світа == == Игровый час == == Взаємодійство орґанізмӱв == == Управліня == == Візуал == == Сотворіня игры == == Значіня игры == == Приятя == == Удкликованя == [[Катеґорія:Статї обсягуючі японьскый языковый текст]] [[Катеґорія:Бавкы про ПК]] [[Катеґорія:Гры]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]] [[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]] [[Катеґорія:Основаны 2018]] [[Катеґорія:Основаны 2017]] f0wmwq5uheq60nhsz1xdla8nll0hsr9 1 25127 169802 169786 2026-09-18T13:42:54Z Flipdot 23893 /* 3RR */ Відповідь 169802 wikitext text/x-wiki == 3RR == @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]], довожу до відома, ож правочні биткы неприпустимі. Шыроко приятым є правило за 3 реверты (3RR) ги явный черленый гатар про дефінованя деструктивного редаґованя, котрый єсьте нарушили. Обычно у другых Вікіпедіях деструктивноє редаґованя сякого филя в якыйись момент приводит ид санкціям у виді блока на редаґованя. Межи тым реверты вадь очищеня сторункы не скасовує и не пряче ''повнустю'' того, што м уповів у очищеному вами коментарьови. For non-Rusyn speakers: with this message I have notified @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] about breaching the 3 revert rule on this talk page. They have been previously warned about destructive editing, incl. by an ex-sysop. I will provide more context in English on the community portal. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:17, 18 септембра 2026 (CEST) :Перебачаву ся, вашу уповістку м пораховав уж не рентабелныв бо статя не пуста, сякым иппен способом пише статі Игорь Керча (дарабами + шаблон {статья в роботѣ}), а за екзістованя 3RR я не знав, за што ищи раз ся перебачаву. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 08:58, 18 септембра 2026 (CEST) ::Я вже не єден раз вам написав, ож проблема в тому, ож вы чините пусту нову статю и пак через дны (вадь ниґда, ги тото є з [[Diabolo menthe]], [[Жупа Мараморош (Чехословеньско)]] и може стувков другых статий, де дотеперь вашоє писаня ся лишат без жерел авадь управлень) лиш туды дописуєте обсяг, умісто того, вбы тото вчинити даґде у сендбоксови вадь просто у файлах на девайсі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 15:42, 18 септембра 2026 (CEST) toxxicv97bua1z2o7t8gwbgvmvd8d7t 1 25138 169831 169777 2026-09-18T15:44:53Z Halajkovič 33393 /* „Жовтуха“ */ Відповідь 169831 wikitext text/x-wiki == „Жовтуха“ == Запервоє, видит ми ся, ож ипен такый наголос ги там быв&nbsp;— „жо́втуха“&nbsp;— ото якась хыба. Задругоє, забираву тот дарабчик гет, бо UGC-вікі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;сама Вікіпедія) не сут бизувными жерелами, тай ипен само включіня такої кличкы на бавку до статі тоже вижу мало безхосенным. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:47, 17 септембра 2026 (CEST) :Добрый день/вечур. Дякую за вашу позорность к статї. З першым пунктом цїлком згодный (трафунком єм ся помылив з притиском, мав бы быти на „у“). З другым пунктом тыж часточно згодный, протоже сторінкы з обсягом вытваряным хоснователями (UGC) реално не выповнюють строго крітерії перевірительности Вікіпедії. Сама назва „жовтуха“ ся актівно хоснує ай в україньскій (''жовтуха''), ай в російскій (''желтуха'') фанушиковскій комунітї, жебы не было потребно довго і нудно высловлёвати цїлу назву той фанушиковской гры. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 00:54, 18 септембра 2026 (CEST) ::Образив єм вас чімсь, же ня іґноруєте-_-? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:44, 18 септембра 2026 (CEST) 22pq4af137iuvqft001rzgwab81wqx7 169863 169831 2026-09-18T20:29:07Z Flipdot 23893 /* „Жовтуха“ */ Відповідь 169863 wikitext text/x-wiki == „Жовтуха“ == Запервоє, видит ми ся, ож ипен такый наголос ги там быв&nbsp;— „жо́втуха“&nbsp;— ото якась хыба. Задругоє, забираву тот дарабчик гет, бо UGC-вікі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;сама Вікіпедія) не сут бизувными жерелами, тай ипен само включіня такої кличкы на бавку до статі тоже вижу мало безхосенным. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:47, 17 септембра 2026 (CEST) :Добрый день/вечур. Дякую за вашу позорность к статї. З першым пунктом цїлком згодный (трафунком єм ся помылив з притиском, мав бы быти на „у“). З другым пунктом тыж часточно згодный, протоже сторінкы з обсягом вытваряным хоснователями (UGC) реално не выповнюють строго крітерії перевірительности Вікіпедії. Сама назва „жовтуха“ ся актівно хоснує ай в україньскій (''жовтуха''), ай в російскій (''желтуха'') фанушиковскій комунітї, жебы не было потребно довго і нудно высловлёвати цїлу назву той фанушиковской гры. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 00:54, 18 септембра 2026 (CEST) ::Образив єм вас чімсь, же ня іґноруєте-_-? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:44, 18 септембра 2026 (CEST) :::Перебачте, не мав єм такого наміру, айбо виділо ми ся, ож дискусія себе вычерьпала. Такі нікнеймы на медіа мавут мало енциклопедичної цінности в сякых трафунках, та їх сміло мож пролишати. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:29, 18 септембра 2026 (CEST) ft78z4wyopsf460lasmvbuloekwgcve 169930 169863 2026-09-19T09:42:28Z Halajkovič 33393 /* „Жовтуха“ */ Відповідь 169930 wikitext text/x-wiki == „Жовтуха“ == Запервоє, видит ми ся, ож ипен такый наголос ги там быв&nbsp;— „жо́втуха“&nbsp;— ото якась хыба. Задругоє, забираву тот дарабчик гет, бо UGC-вікі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;сама Вікіпедія) не сут бизувными жерелами, тай ипен само включіня такої кличкы на бавку до статі тоже вижу мало безхосенным. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:47, 17 септембра 2026 (CEST) :Добрый день/вечур. Дякую за вашу позорность к статї. З першым пунктом цїлком згодный (трафунком єм ся помылив з притиском, мав бы быти на „у“). З другым пунктом тыж часточно згодный, протоже сторінкы з обсягом вытваряным хоснователями (UGC) реално не выповнюють строго крітерії перевірительности Вікіпедії. Сама назва „жовтуха“ ся актівно хоснує ай в україньскій (''жовтуха''), ай в російскій (''желтуха'') фанушиковскій комунітї, жебы не было потребно довго і нудно высловлёвати цїлу назву той фанушиковской гры. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 00:54, 18 септембра 2026 (CEST) ::Образив єм вас чімсь, же ня іґноруєте-_-? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 17:44, 18 септембра 2026 (CEST) :::Перебачте, не мав єм такого наміру, айбо виділо ми ся, ож дискусія себе вычерьпала. Такі нікнеймы на медіа мавут мало енциклопедичної цінности в сякых трафунках, та їх сміло мож пролишати. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:29, 18 септембра 2026 (CEST) ::::Є то смутно, але справедливо ⁠(╥﹏╥)⁠ [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 11:42, 19 септембра 2026 (CEST) ka1z27epuieab4ls1pkjz4ens4646bw 0 25144 169807 169784 2026-09-18T15:08:45Z Flipdot 23893 169807 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс | above = Піца | subheader = {{lang-it|Pizza}} | image = [[Файл:Pizza-3007395.jpg|250пкс]] | caption = Піца з [[Городина|городинов]] (маслинами, паприґов и цибульов), порізана на вусям дарабув | label1 = Филь | data1 = [[Боґач]] | label2 = Місто походжіня | data2 = [[Кампанія (Італія)|Кампанія]], [[Неапол]], [[Італія]] | label3 = Головні інґредієнты | data3 = Кісто, мачанка (типово томатна), сыр (типово [[моцарела]]) | below = [[Файл:Commons-logo.svg|12пкс|middle]] '''[[:Commons:Pizza|Піца на Commons]]''' }} '''Пі́ца''' ({{Lang-it|pizza}} {{IPA|[ˈpittsa]}}, по неаполськы {{IPA|[ˈpittsə]}}) є їдіня таліянської кухни, як правило плыскый [[боґач]] из [[Кісто|кіста]] з пшеничної мукы, намащеный томатнов мачанков, присыпаный сыром и другыми інґредієнтами, спеченый при высокуй температурі и традиційно в шпорі на дрывах. Термін „піца“ ся на письмі першый раз споминат у 997.&nbsp;році у латинськоязычнуй рукописи з варощика [[Ґаета]] в южнуй [[Італія|Італії]] на гатарі [[Кампанія (Італія)|Кампанії]].<ref name=MartinMaiden>{{cite web |first=Martin |last=Maiden |website=yourDictionary.com |title=Linguistic Wonders Series: Pizza is a German(ic) Word |url=http://www.yourdictionary.com/library/pizza.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20030115224054/http://www.yourdictionary.com/library/pizza.html |archive-date=January 15, 2003}}</ref> Авторство сучасної верзії піцы часто приписувут наполітанському шефови [[Рафаеле Еспозіто]] в кунци 19.&nbsp;стороча.<ref name="Schwartz">{{Cite book|author-first1=Arthur|author-last1=Schwartz|title=Naples at Table: Cooking in Campania|year=1998|page=68|publisher=Harper Collins |isbn=9780060182618}}</ref><ref name="Dickie">{{Cite book|author-first1=John|author-last1=Dickie|title=Delizia!: The Epic History of the Italians and Their Food|year=2008|page=186}}</ref><ref name="Orsini">{{Cite book|author-first1=Father Giuseppe|author-last1=Orsini|author-first2=Joseph E. |author-last2=Orsini|title=Italian Baking Secrets|year=2007|page=99}}</ref><ref>{{cite magazine |date=March 14, 2011 |title=Pizza Margherita: History and Recipe |url=http://www.italymag.co.uk/italy-featured/recipes/pizza-margherita-history-and-recipe |url-status=dead |magazine=ITALY Magazine |archive-url=https://web.archive.org/web/20130207192931/http://www.italymag.co.uk/italy-featured/recipes/pizza-margherita-history-and-recipe |archive-date=February 7, 2013 |access-date=February 21, 2022}}</ref> У 2009.&nbsp;році [[неаполська піца]] была зареєстрована в [[Европська унія|Европськуй унії]] ги [[ґарантована традиційна особеность]] (TSG).<ref>{{cite web |url=https://www.lacucinaitaliana.com/italian-food/how-to-cook/how-to-make-neapolitan-pizza |title=How to Make Neapolitan Pizza |date=June 16, 2020 |publisher=La Cucina Italiana |access-date=June 18, 2024 |archive-date=June 20, 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240620005634/https://www.lacucinaitaliana.com/italian-food/how-to-cook/how-to-make-neapolitan-pizza |url-status=live }}</ref> У 2017.&nbsp;році уміня неаполської піцы зайшло до исписа [[Нематеріална културна дідузнина|нематеріалної културної дідузнины]] [[ЮНЕСКО]].<ref name="The Guardian-2017">{{Cite news |date=December 7, 2017 |title=Naples' pizza twirling wins Unesco 'intangible' status |language=en-GB |work=The Guardian |agency=Agence France-Presse |location=London |url=https://www.theguardian.com/world/2017/dec/07/naples-pizza-twirling-wins-unesco-intangible-status |url-status=live |access-date=December 7, 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171207084312/https://www.theguardian.com/world/2017/dec/07/naples-pizza-twirling-wins-unesco-intangible-status |archive-date=December 7, 2017 |issn=0261-3077}}</ref> Піца и єї варіанты тото єдно з майпопуларных їдінь у світі. Піца ся продає у вшылиякых ресторанах, у тум числі спеціалных закладах&nbsp;— [[піцерія]]х; чинит ся на доставку и ги [[стрітфуд]].<ref name="Miller">{{cite web |last=Miller |first=Hanna |date=April–May 2006 |title=American Pie |url=http://www.americanheritage.com/content/american-pie |archive-url=https://web.archive.org/web/20120203155552/http://www.americanheritage.com/content/american-pie |archive-date=February 3, 2012 |url-status=live |work=American Heritage |access-date=May 4, 2012}}</ref> Піца ся ай продає у продуктовых бовтах у замороженум виді у формі основы з кіста на печіня дома у бловдері. Челядника, котрый чинит піцу, называвут „піцайоло“.<ref>{{cite web |last1=Doane |first1=Seth |title=Bringing authentic Neapolitan pizza home |url=https://www.cbsnews.com/news/bringing-authentic-neapolitan-pizza-home/ |publisher=CBS News |date=November 20, 2022}}</ref> У Італії ся піца як правило подає цілов и їст ся вилков и ножом;<ref>{{cite news |last=Naylor |first=Tony |date=September 6, 2019 |title=How to eat: Neapolitan-style pizza |newspaper=[[The Guardian]] |location=London |url=https://www.theguardian.com/food/2019/sep/06/how-to-eat-neapolitan-style-pizza |url-status=live |access-date=September 20, 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190914233416/https://www.theguardian.com/food/2019/sep/06/how-to-eat-neapolitan-style-pizza |archive-date=September 14, 2019}}</ref><ref>{{cite web |last=Godoy |first=Maria |date=January 13, 2014 |title=Italians To New Yorkers: 'Forkgate' Scandal? Fuhggedaboutit |url=https://www.npr.org/sections/thesalt/2014/01/13/262087618/italians-to-new-yorkers-forkgate-scandal-fuggedaboutit |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20190920211635/https://www.npr.org/sections/thesalt/2014/01/13/262087618/italians-to-new-yorkers-forkgate-scandal-fuggedaboutit |archive-date=September 20, 2019 |access-date=September 20, 2019 |publisher=National Public Radio |department=The Salt (blog)}}</ref> у неформалных обстоянях ї знавут розрізати и пак брати дарабчикы руками. Піца ся майчасто ріже на вусям дарабув. У 2017.&nbsp;році світовый торг піцы обсяговав 128&nbsp;міліардув [[Америцькый долар|америцькых доларув]], из котрых 44&nbsp;міліарды припадали на [[Споєні штаты Америкы]] и были поділені межи 76,000 америцькыми піцеріями.<ref>{{cite web|last1=Hynum|first1=Rick|title=Pizza Power 2017 – A State of the Industry Report|url=http://www.pmq.com/December-2016/Pizza-Power-2017-A-State-of-the-Industry-Report/|website=PMQ Pizza Magazine|date=December 2016 |access-date=July 28, 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170729002308/http://www.pmq.com/December-2016/Pizza-Power-2017-A-State-of-the-Industry-Report/|archive-date=July 29, 2017|url-status=live}}</ref> == Етимолоґія == Майстарым письмовым споминком слова „піца“ ся держит „Codex diplomaticus Caietanus“, нотаріалный латинськоязычный документ из варощика [[Ґаета]], котрый товды быв ищи частьов [[Бізантська імперія|Бізантської імперії]].<ref name="pizza-origin-telegraph">{{cite web | url=https://www.telegraph.co.uk/foodanddrink/foodanddrinknews/11408256/Was-pizza-not-invented-in-Naples-after-all.html | title=Was pizza not invented in Naples after all? | first=Keith | last=Miller | website=The Daily Telegraph | date=February 12, 2015 | access-date=January 11, 2025 | quote=Giuseppe Nocca of the Istituto Alberghiero di Formia claims that the "codex diplomaticus cajtanus" of 997 CE contains the first ever written use of the word, in a list of food to be supplied annually as a tithe to the archbishops of Gaeta by the tenants of a mill on the nearby river Garigliano. | archive-date=November 2, 2024 | archive-url=https://web.archive.org/web/20241102223327/https://www.telegraph.co.uk/foodanddrink/foodanddrinknews/11408256/Was-pizza-not-invented-in-Naples-after-all.html | url-status=live }}</ref> У тексті ся пише, ож орендарь хыжі мав кажджый рук плотити єпископу Ґаетському {{lang|la|duodecim pizze}}&nbsp;— дванадцятьма піцами&nbsp;— а щи свинськым плечом и почков на [[Руздво]] и дванадцятьма піцами тай паров курий на [[Пасха|Пасху]].<ref name="la-repubblica">{{cite web | title=Sorpresa: la parola "pizza" è nata a Gaeta | url=https://napoli.repubblica.it/cronaca/2015/02/09/news/sorpresa_la_parola_pizza_nata_a_gaeta-106914635/ | website=La Repubblica | date=February 9, 2015 | trans-title=Surprise: the word "pizza" was born in Gaeta | lang=it | access-date=November 16, 2021 | archive-date=November 16, 2021 | archive-url=https://web.archive.org/web/20211116203026/https://napoli.repubblica.it/cronaca/2015/02/09/news/sorpresa_la_parola_pizza_nata_a_gaeta-106914635/ |url-status=live }}</ref> Сут такі пропоновані варіанты етимолоґії: * [[Бізантськый грецькый язык|бізантськоє грецькоє]] и [[Пузня латина|пузньолатинськоє]] ''pitta'' > ''pizza'', <abbr title="порувняй">пор.</abbr> сучасну грецьку [[Піта|піту]] тай апулськоє и калабрійськоє (товды тото была провінція [[Бізантська імперія|Бізантської імперії]]) ''pitta''<ref>{{cite book |last=Babiniotis |first=Georgios |date=2005 |script-title=el:Λεξικό της Νέας Ελληνικής Γλώσσας |trans-title=[[Dictionary of Modern Greek]] |language=el |publisher=Lexicology Centre |isbn=978-960-86190-1-2 |page=1413}}</ref>&nbsp;— круглый плыскый хліб, печеный у шпорі при высокуй температурі и пораз їдженый из топінґами. Слово ''pitta'' походит авадь уд {{Lang-grc|πικτή}} ''{{Lang|grc-Latn|pikte}}'' „ферментована выпічка“, котроє у латині стало {{Lang|la|picta}}, вадь уд {{Lang-grc|πίσσα}} ''{{Lang|grc-Latn|pissa}}'' ([[Аттичный грецькый язык|аттичный грецькый]]: πίττα, ''pitta''), „смола“,<ref>{{cite web |url=http://www.etymonline.com/index.php?term=pizza |title=Pizza |work=Online Etymology Dictionary |access-date=June 5, 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20071024174005/http://www.etymonline.com/index.php?term=pizza |archive-date=October 24, 2007 |url-status=live }}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.perseus.tufts.edu/cgi-bin/ptext?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3D%2383267 |title=''Pissa'', Liddell and Scott, "A Greek-English Lexicon, at Perseus |publisher=Perseus.tufts.edu |access-date=June 5, 2009 |archive-date=February 21, 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220221104553/http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3D%2383267&redirect=true |url-status=live }}</ref> вадь {{Lang-grc|πήτεα}} ''{{Lang|grc-Latn|pḗtea}'' „высівкы“ ({{Lang|grc|πητίτης}}, {{Lang|grc-Latn|pētítēs}}, „высівковый хліб“).<ref>{{cite web |url=http://dictionary.reference.com/search?q=pizza&r=66 |title=Pizza |publisher=Dictionary.com |access-date=June 5, 2009}}</ref> * [[:it:Vocabolario etimologico della lingua italiana|„Етимолоґічный словник таліянського языка“]] выводит ''pizza'' уд діалектного ''pinza'' „щипці“ (сучасноє таліянськоє {{Lang|it|pinze}}). Оно у свою очерідь походит уд {{Lang-la|pinsere}} „бити“.<ref>[http://www.etymonline.com/index.php?allowed_in_frame=0&search=pizza "pizza"] ({{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220221104555/https://www.etymonline.com/search?q=pizza|date=February 21, 2022}}), ''Online Etymology Dictionary''.</ref> * уд [[Ломбардськый язык|ломбардського]] {{Lang|lng|bizzo}} вадь {{Lang|lng|pizzo}}, што значит дарабчик, котрый ся вміщує у рот, є скапчаноє из {{Lang-en|bit}} и {{Lang|en|bite}}, и было принесеноє в Італію у середині 6.&nbsp;стороча прийшлыми [[Ланґобарды|ланґобардами]]<ref name=MartinMaiden /><ref>{{cite web|url=http://www.garzantilinguistica.it/ricerca/?q=pizza|title=Pizza|work=Garzanti Linguistica|publisher=De Agostini Scuola Spa|access-date=January 31, 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140201194513/http://www.garzantilinguistica.it/ricerca/?q=pizza|archive-date=February 1, 2014|url-status=live}}</ref> Переход b→p мож обяснити [[Верьхньонімецькый изсув согласных|верьхньонімецькым изсувом согласных]]; у сюм контексті ся удзначує, ож {{Lang-de|Imbiss}} значит „перекус“. == Варіації == Варіацій піцы екзістує преповно: они ся удличавут начинков, крайчиками, методом прилажіня вадь ушыткыми трьома пунктами. Варіанты піцы ся часто называвут позад реґіона, де вни ся зачатково пошырили, особено у Сівернуй Америці (ги наприклад [[піца по нюйоркськы]], {{Lang-en|New York–style pizza}}). Місні варіації піцы часто ставут символами реґіоналных кухнюв. Исі исписы указувут подакотрі знамі варіації піцы: {| class="wikitable sortable" |+Italian varieties !class="unsortable"| Подобенка !Назывка !Характерні інґредієнты !Походжіня !Першый спомин !Коментарі |- |[[Файл:Pizza marinara.jpg|160px]] |Марінара ({{Lang-it|Pizza marinara}}) |Томатный сос, оливковый олуй, ореґано, чеснок. Без сыра. |[[Неапол]], [[Італія]] |1734 |Єдна з майстарых варіацій неаполської піцы. |- |[[Файл:Traditional pizza from Napoli.jpg|160px]] |Марґаріта ({{Lang-it|Pizza margherita}}) |Парадичкы, [[моцарела]], базілік. |[[Неапол]], [[Італія]] |юній 1889 |Архетипна неаполська піца. |- |[[Файл:Pizza capricciosa.jpg|160px]] |Марінара ({{Lang-it|Pizza marinara}}) |Артішокы, буженина, грибы, оливкы, парадичкы. |[[Рим]], [[Лаціо]], [[Італія]] |1937 |Подабат на кватро стаджоні, айбо начинка переколочена, а не розділена. |- |[[Файл:Pizza Quattro Stagioni.jpg|160px]] |Кватро стаджоні/Чотыри сезоны ({{Lang-it|Pizza quattro stagioni}}) |Артішокы, буженина, грибы, оливкы, парадичкы. |[[Кампанія (Італія)|Кампанія]], [[Італія]] | |Начинкы удділені єдна уд другої по чотырьох секціях, што удкликує на чотыри поры року. |- |[[Файл:Pizza quattro formaggi at restaurant, Chalk Farm Road, London.jpg|160px]] |Кварто формаджі/Чотыри сыры ({{Lang-it|Pizza quattro formaggi}}) |Чотыри филі сыра: [[моцарела]], [[ґорґонзола]], два другі залежат уд реґіона. |[[Лаціо]], [[Італія]] || Походжіня не є ясно задокументованоє, айбо держит ся, ож она ся появила приближно на зачаткови 18.&nbsp;стороча.<ref>{{cite web|url=https://le80.fr/la-pizza-4-fromages-origines-et-recettes/|title=La pizza 4 fromages : origines et recettes.|publisher=Restaurant le Quatre Vingt.|date=May 31, 2017|access-date=December 10, 2023|archive-date=November 21, 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20221121153146/https://le80.fr/la-pizza-4-fromages-origines-et-recettes/|url-status=dead}}</ref> | |- |[[Файл:Seafood pizza (1).jpg|160px]] |З морьопродуктами |[[Морьопродукты]] |[[Італія]] | |Межи єї пудвидами сут піца ай фурті ді маре ({{Lang-it|Pizza ai frutti di mare}}, {{Букв|„піца з плодув моря“}}) без сыра и піца пескаторе ({{Lang-it|Pizza pescatore}}, {{Букв|рыбацька піца}}) из мушлями вадь каламарями. |} {| class="wikitable sortable" |+Italian styles !class="unsortable"| Подобенка !Назывка !Характеристикы !Походжіня !Першый спомин |- |[[Файл:CalzoneAlForno.jpg|160px]] |[[Калцоне]] ({{Lang-it|calzone}}) |Закрыта піца, складена удвоє. |[[Неапол]], [[Італія]] | |- |[[Файл: Panzerotti chez PanzerotTiamo (Lyon) - 2.jpg|160px]] |Панцероті ({{Lang-it|panzerotti}}) |Подабат на калцоне, лиш ся жарит, а не пече. |Апулія, [[Італія]] | |- |[[Файл:Pizza fritta in Rome (1).jpg|160px]] |Жарена піца ({{Lang-it|pizza fritta}}) |Піца ся жарит в олою вмісто выпіканя. |[[Неапол]], [[Італія]] | |- |[[Файл:Heart shape pizzetta.jpg|160px]] |Піцета ({{Lang-it|pizzetta}}) |Small pizza served as an [[hors d'oeuvre]] or [[snack]]. |[[Італія]] | |} {| class="wikitable sortable" |+North American styles !class="unsortable"| Подобенка !Назывка !Характеристикы !Походжіня !Першый спомин |- |[[Файл:California club pizza.jpg|160px]] |По каліфорнійськы ({{Lang-en|California-style pizza}}) |Нетрадиційні інґредієнты, особено вшылияка свіжа городина. |[[Каліфорнія]], [[США]] |1980 |- |[[Файл:Chicago-Style Stuffed Pizza.jpg|160px]] |По каліфорнійськы ({{Lang-en|Chicago-style pizza}}), ''{{Lang|en|deep dish pizza}}'' ({{Букв|„піца [вчинена] у глубокуй посудині“}}) |Пече ся у тепші з высокыми стінками и має грубый слуй начинкы; крайці пораз набивавут сыром авадь другыми інґредієнтами. |[[Чікаґо]], [[США]] |дас 1940-і-і |- |[[Файл:Colorado Pizza.jpg|160px]] |По колорадськы ({{Lang-en|Colorado-style pizza}}) |З характерными грубыми, плетеными крайцями, много соса и сыра. Традиційно ся продає на вагу и їст ся из медом. |[[Колорадо]], [[США]] |1973 |- |[[Файл:Detroit Style Pizza in Lloyds Detroit Style Pan.png|160px]] |По детройтськы ({{Lang-en|Detroit-style pizza}}) |Сыр доходит до крайцюв и карамелізує ся, докывувучи ся высокых стінок тяжкої прямокутної тепші, уд чого крайці ставут тверді и хрумтячі. |[[Детройт]], [[США]] |1946 |- |[[Файл:Sally's apizza half tomato half with cheese (72126).jpg|160px]] |По каліфорнійськы ({{Lang-en|New Haven–style pizza}}) |Тонкі крайці, характерна обугленусть на кістови. |Ню Гейвен, [[Конетікут]], [[США]] |1925 |- |[[Файл:Slices of thin-crust New York style pizza.jpg|160px]] |По нюйоркськы ({{Lang-en|New York–style pizza}}) |Вдухновлена неаполськов піца з характернов складувучыми ся при їдіньови крайцями. |[[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] |Зачаток 1900-ых |- |[[Файл:Imos Hampton Deluxe-OliveCanadianbacon.JPG|160px]] |По сентлуїськы ({{Lang-en|St. Louis–style pizza}}) |Тонкі крайці, учинені без дружджув, што подабавут на крекер; як правило прилажує ся з сыром „Provel“ и ріже ся на квадратні дарабчикы. |Сент Луіс, [[Мізурі]], [[США]] |1945 |- |[[Файл:Windsor-style pizza with shredded pepperoni and canned mushroom.jpg|160px]] |По віндзорськы ({{Lang-en|Windsor-style pizza}}) |Порізькана [[пепероні]] и конзервовані грибы. |[[Віндзор (Онтаріо)|Віндзор]], [[Канада]] |1950-і |} == Похожі їдіня == * [[Калцоне]] и [[стромболі]] тото похожі їдіня, котрі ся часто чинят из [[Кісто|кіста]] ги на піцу, котроє складувут удвоє ({{Lang-it|calzone}}) вадь закручувут ({{Lang|it|stromboli}}) у нього начинку. * [[Пінса]] тото низкокалорійна варіація піцы, на котру ся знає мастити сос по выпіканю. * [[Фокача]] тото плыскый таліянськый хліб, котрый подабат по стильови тай текстурі на піцу и в подакотрых містах ся кличе {{Lang|it|pizza bianca}}, {{букв|„біла піца“}}. == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Їдла]] [[Катеґорія:Таліянська кухня]] ge0kue83zkht3wqq6t4eburr8vvx6sw 169809 169807 2026-09-18T15:09:43Z Flipdot 23893 169809 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс | above = Піца | subheader = {{lang-it|Pizza}} | image = [[Файл:Pizza-3007395.jpg|250пкс]] | caption = Піца з [[Городина|городинов]] (маслинами, паприґов и цибульов), порізана на вусям дарабув | label1 = Филь | data1 = [[Боґач]] | label2 = Місто походжіня | data2 = [[Кампанія (Італія)|Кампанія]], [[Неапол]], [[Італія]] | label3 = Головні інґредієнты | data3 = Кісто, мачанка (типово томатна), сыр (типово [[моцарела]]) | below = [[Файл:Commons-logo.svg|12пкс|middle]] '''[[:Commons:Pizza|Піца на Commons]]''' }} '''Пі́ца''' ({{Lang-it|pizza}} {{IPA|[ˈpittsa]}}, по неаполськы {{IPA|[ˈpittsə]}}) є їдіня таліянської кухни, як правило плыскый [[боґач]] из [[Кісто|кіста]] з пшеничної мукы, намащеный томатнов мачанков, присыпаный сыром и другыми інґредієнтами, спеченый при высокуй температурі и традиційно в шпорі на дрывах. Термін „піца“ ся на письмі першый раз споминат у 997.&nbsp;році у латинськоязычнуй рукописи з варощика [[Ґаета]] в южнуй [[Італія|Італії]] на гатарі [[Кампанія (Італія)|Кампанії]].<ref name=MartinMaiden>{{cite web |first=Martin |last=Maiden |website=yourDictionary.com |title=Linguistic Wonders Series: Pizza is a German(ic) Word |url=http://www.yourdictionary.com/library/pizza.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20030115224054/http://www.yourdictionary.com/library/pizza.html |archive-date=January 15, 2003}}</ref> Авторство сучасної верзії піцы часто приписувут наполітанському шефови [[Рафаеле Еспозіто]] в кунци 19.&nbsp;стороча.<ref name="Schwartz">{{Cite book|author-first1=Arthur|author-last1=Schwartz|title=Naples at Table: Cooking in Campania|year=1998|page=68|publisher=Harper Collins |isbn=9780060182618}}</ref><ref name="Dickie">{{Cite book|author-first1=John|author-last1=Dickie|title=Delizia!: The Epic History of the Italians and Their Food|year=2008|page=186}}</ref><ref name="Orsini">{{Cite book|author-first1=Father Giuseppe|author-last1=Orsini|author-first2=Joseph E. |author-last2=Orsini|title=Italian Baking Secrets|year=2007|page=99}}</ref><ref>{{cite magazine |date=March 14, 2011 |title=Pizza Margherita: History and Recipe |url=http://www.italymag.co.uk/italy-featured/recipes/pizza-margherita-history-and-recipe |url-status=dead |magazine=ITALY Magazine |archive-url=https://web.archive.org/web/20130207192931/http://www.italymag.co.uk/italy-featured/recipes/pizza-margherita-history-and-recipe |archive-date=February 7, 2013 |access-date=February 21, 2022}}</ref> У 2009.&nbsp;році [[неаполська піца]] была зареєстрована в [[Европська унія|Европськуй унії]] ги [[ґарантована традиційна особеность]] (TSG).<ref>{{cite web |url=https://www.lacucinaitaliana.com/italian-food/how-to-cook/how-to-make-neapolitan-pizza |title=How to Make Neapolitan Pizza |date=June 16, 2020 |publisher=La Cucina Italiana |access-date=June 18, 2024 |archive-date=June 20, 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240620005634/https://www.lacucinaitaliana.com/italian-food/how-to-cook/how-to-make-neapolitan-pizza |url-status=live }}</ref> У 2017.&nbsp;році уміня неаполської піцы зайшло до исписа [[Нематеріална културна дідузнина|нематеріалної културної дідузнины]] [[ЮНЕСКО]].<ref name="The Guardian-2017">{{Cite news |date=December 7, 2017 |title=Naples' pizza twirling wins Unesco 'intangible' status |language=en-GB |work=The Guardian |agency=Agence France-Presse |location=London |url=https://www.theguardian.com/world/2017/dec/07/naples-pizza-twirling-wins-unesco-intangible-status |url-status=live |access-date=December 7, 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171207084312/https://www.theguardian.com/world/2017/dec/07/naples-pizza-twirling-wins-unesco-intangible-status |archive-date=December 7, 2017 |issn=0261-3077}}</ref> Піца и єї варіанты тото єдно з майпопуларных їдінь у світі. Піца ся продає у вшылиякых ресторанах, у тум числі спеціалных закладах&nbsp;— [[піцерія]]х; чинит ся на доставку и ги [[стрітфуд]].<ref name="Miller">{{cite web |last=Miller |first=Hanna |date=April–May 2006 |title=American Pie |url=http://www.americanheritage.com/content/american-pie |archive-url=https://web.archive.org/web/20120203155552/http://www.americanheritage.com/content/american-pie |archive-date=February 3, 2012 |url-status=live |work=American Heritage |access-date=May 4, 2012}}</ref> Піца ся ай продає у продуктовых бовтах у замороженум виді у формі основы з кіста на печіня дома у бловдері. Челядника, котрый чинит піцу, называвут „піцайоло“.<ref>{{cite web |last1=Doane |first1=Seth |title=Bringing authentic Neapolitan pizza home |url=https://www.cbsnews.com/news/bringing-authentic-neapolitan-pizza-home/ |publisher=CBS News |date=November 20, 2022}}</ref> У Італії ся піца як правило подає цілов и їст ся вилков и ножом;<ref>{{cite news |last=Naylor |first=Tony |date=September 6, 2019 |title=How to eat: Neapolitan-style pizza |newspaper=[[The Guardian]] |location=London |url=https://www.theguardian.com/food/2019/sep/06/how-to-eat-neapolitan-style-pizza |url-status=live |access-date=September 20, 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190914233416/https://www.theguardian.com/food/2019/sep/06/how-to-eat-neapolitan-style-pizza |archive-date=September 14, 2019}}</ref><ref>{{cite web |last=Godoy |first=Maria |date=January 13, 2014 |title=Italians To New Yorkers: 'Forkgate' Scandal? Fuhggedaboutit |url=https://www.npr.org/sections/thesalt/2014/01/13/262087618/italians-to-new-yorkers-forkgate-scandal-fuggedaboutit |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20190920211635/https://www.npr.org/sections/thesalt/2014/01/13/262087618/italians-to-new-yorkers-forkgate-scandal-fuggedaboutit |archive-date=September 20, 2019 |access-date=September 20, 2019 |publisher=The Salt, National Public Radio }}</ref> у неформалных обстоянях ї знавут розрізати и пак брати дарабчикы руками. Піца ся майчасто ріже на вусям дарабув. У 2017.&nbsp;році світовый торг піцы обсяговав 128&nbsp;міліардув [[Америцькый долар|америцькых доларув]], из котрых 44&nbsp;міліарды припадали на [[Споєні штаты Америкы]] и были поділені межи 76,000 америцькыми піцеріями.<ref>{{cite web|last1=Hynum|first1=Rick|title=Pizza Power 2017 – A State of the Industry Report|url=http://www.pmq.com/December-2016/Pizza-Power-2017-A-State-of-the-Industry-Report/|website=PMQ Pizza Magazine|date=December 2016 |access-date=July 28, 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170729002308/http://www.pmq.com/December-2016/Pizza-Power-2017-A-State-of-the-Industry-Report/|archive-date=July 29, 2017|url-status=live}}</ref> == Етимолоґія == Майстарым письмовым споминком слова „піца“ ся держит „Codex diplomaticus Caietanus“, нотаріалный латинськоязычный документ из варощика [[Ґаета]], котрый товды быв ищи частьов [[Бізантська імперія|Бізантської імперії]].<ref name="pizza-origin-telegraph">{{cite web | url=https://www.telegraph.co.uk/foodanddrink/foodanddrinknews/11408256/Was-pizza-not-invented-in-Naples-after-all.html | title=Was pizza not invented in Naples after all? | first=Keith | last=Miller | website=The Daily Telegraph | date=February 12, 2015 | access-date=January 11, 2025 | quote=Giuseppe Nocca of the Istituto Alberghiero di Formia claims that the "codex diplomaticus cajtanus" of 997 CE contains the first ever written use of the word, in a list of food to be supplied annually as a tithe to the archbishops of Gaeta by the tenants of a mill on the nearby river Garigliano. | archive-date=November 2, 2024 | archive-url=https://web.archive.org/web/20241102223327/https://www.telegraph.co.uk/foodanddrink/foodanddrinknews/11408256/Was-pizza-not-invented-in-Naples-after-all.html | url-status=live }}</ref> У тексті ся пише, ож орендарь хыжі мав кажджый рук плотити єпископу Ґаетському {{lang|la|duodecim pizze}}&nbsp;— дванадцятьма піцами&nbsp;— а щи свинськым плечом и почков на [[Руздво]] и дванадцятьма піцами тай паров курий на [[Пасха|Пасху]].<ref name="la-repubblica">{{cite web | title=Sorpresa: la parola "pizza" è nata a Gaeta | url=https://napoli.repubblica.it/cronaca/2015/02/09/news/sorpresa_la_parola_pizza_nata_a_gaeta-106914635/ | website=La Repubblica | date=February 9, 2015 | trans-title=Surprise: the word "pizza" was born in Gaeta | lang=it | access-date=November 16, 2021 | archive-date=November 16, 2021 | archive-url=https://web.archive.org/web/20211116203026/https://napoli.repubblica.it/cronaca/2015/02/09/news/sorpresa_la_parola_pizza_nata_a_gaeta-106914635/ |url-status=live }}</ref> Сут такі пропоновані варіанты етимолоґії: * [[Бізантськый грецькый язык|бізантськоє грецькоє]] и [[Пузня латина|пузньолатинськоє]] ''pitta'' > ''pizza'', <abbr title="порувняй">пор.</abbr> сучасну грецьку [[Піта|піту]] тай апулськоє и калабрійськоє (товды тото была провінція [[Бізантська імперія|Бізантської імперії]]) ''pitta''<ref>{{cite book |last=Babiniotis |first=Georgios |date=2005 |script-title=el:Λεξικό της Νέας Ελληνικής Γλώσσας |trans-title=[[Dictionary of Modern Greek]] |language=el |publisher=Lexicology Centre |isbn=978-960-86190-1-2 |page=1413}}</ref>&nbsp;— круглый плыскый хліб, печеный у шпорі при высокуй температурі и пораз їдженый из топінґами. Слово ''pitta'' походит авадь уд {{Lang-grc|πικτή}} ''{{Lang|grc-Latn|pikte}}'' „ферментована выпічка“, котроє у латині стало {{Lang|la|picta}}, вадь уд {{Lang-grc|πίσσα}} ''{{Lang|grc-Latn|pissa}}'' ([[Аттичный грецькый язык|аттичный грецькый]]: πίττα, ''pitta''), „смола“,<ref>{{cite web |url=http://www.etymonline.com/index.php?term=pizza |title=Pizza |work=Online Etymology Dictionary |access-date=June 5, 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20071024174005/http://www.etymonline.com/index.php?term=pizza |archive-date=October 24, 2007 |url-status=live }}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.perseus.tufts.edu/cgi-bin/ptext?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3D%2383267 |title=''Pissa'', Liddell and Scott, "A Greek-English Lexicon, at Perseus |publisher=Perseus.tufts.edu |access-date=June 5, 2009 |archive-date=February 21, 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220221104553/http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3D%2383267&redirect=true |url-status=live }}</ref> вадь {{Lang-grc|πήτεα}} ''{{Lang|grc-Latn|pḗtea}'' „высівкы“ ({{Lang|grc|πητίτης}}, {{Lang|grc-Latn|pētítēs}}, „высівковый хліб“).<ref>{{cite web |url=http://dictionary.reference.com/search?q=pizza&r=66 |title=Pizza |publisher=Dictionary.com |access-date=June 5, 2009}}</ref> * [[:it:Vocabolario etimologico della lingua italiana|„Етимолоґічный словник таліянського языка“]] выводит ''pizza'' уд діалектного ''pinza'' „щипці“ (сучасноє таліянськоє {{Lang|it|pinze}}). Оно у свою очерідь походит уд {{Lang-la|pinsere}} „бити“.<ref>[http://www.etymonline.com/index.php?allowed_in_frame=0&search=pizza "pizza"] ({{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220221104555/https://www.etymonline.com/search?q=pizza|date=February 21, 2022}}), ''Online Etymology Dictionary''.</ref> * уд [[Ломбардськый язык|ломбардського]] {{Lang|lng|bizzo}} вадь {{Lang|lng|pizzo}}, што значит дарабчик, котрый ся вміщує у рот, є скапчаноє из {{Lang-en|bit}} и {{Lang|en|bite}}, и было принесеноє в Італію у середині 6.&nbsp;стороча прийшлыми [[Ланґобарды|ланґобардами]]<ref name=MartinMaiden /><ref>{{cite web|url=http://www.garzantilinguistica.it/ricerca/?q=pizza|title=Pizza|work=Garzanti Linguistica|publisher=De Agostini Scuola Spa|access-date=January 31, 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140201194513/http://www.garzantilinguistica.it/ricerca/?q=pizza|archive-date=February 1, 2014|url-status=live}}</ref> Переход b→p мож обяснити [[Верьхньонімецькый изсув согласных|верьхньонімецькым изсувом согласных]]; у сюм контексті ся удзначує, ож {{Lang-de|Imbiss}} значит „перекус“. == Варіації == Варіацій піцы екзістує преповно: они ся удличавут начинков, крайчиками, методом прилажіня вадь ушыткыми трьома пунктами. Варіанты піцы ся часто называвут позад реґіона, де вни ся зачатково пошырили, особено у Сівернуй Америці (ги наприклад [[піца по нюйоркськы]], {{Lang-en|New York–style pizza}}). Місні варіації піцы часто ставут символами реґіоналных кухнюв. Исі исписы указувут подакотрі знамі варіації піцы: {| class="wikitable sortable" |+Italian varieties !class="unsortable"| Подобенка !Назывка !Характерні інґредієнты !Походжіня !Першый спомин !Коментарі |- |[[Файл:Pizza marinara.jpg|160px]] |Марінара ({{Lang-it|Pizza marinara}}) |Томатный сос, оливковый олуй, ореґано, чеснок. Без сыра. |[[Неапол]], [[Італія]] |1734 |Єдна з майстарых варіацій неаполської піцы. |- |[[Файл:Traditional pizza from Napoli.jpg|160px]] |Марґаріта ({{Lang-it|Pizza margherita}}) |Парадичкы, [[моцарела]], базілік. |[[Неапол]], [[Італія]] |юній 1889 |Архетипна неаполська піца. |- |[[Файл:Pizza capricciosa.jpg|160px]] |Марінара ({{Lang-it|Pizza marinara}}) |Артішокы, буженина, грибы, оливкы, парадичкы. |[[Рим]], [[Лаціо]], [[Італія]] |1937 |Подабат на кватро стаджоні, айбо начинка переколочена, а не розділена. |- |[[Файл:Pizza Quattro Stagioni.jpg|160px]] |Кватро стаджоні/Чотыри сезоны ({{Lang-it|Pizza quattro stagioni}}) |Артішокы, буженина, грибы, оливкы, парадичкы. |[[Кампанія (Італія)|Кампанія]], [[Італія]] | |Начинкы удділені єдна уд другої по чотырьох секціях, што удкликує на чотыри поры року. |- |[[Файл:Pizza quattro formaggi at restaurant, Chalk Farm Road, London.jpg|160px]] |Кварто формаджі/Чотыри сыры ({{Lang-it|Pizza quattro formaggi}}) |Чотыри филі сыра: [[моцарела]], [[ґорґонзола]], два другі залежат уд реґіона. |[[Лаціо]], [[Італія]] || Походжіня не є ясно задокументованоє, айбо держит ся, ож она ся появила приближно на зачаткови 18.&nbsp;стороча.<ref>{{cite web|url=https://le80.fr/la-pizza-4-fromages-origines-et-recettes/|title=La pizza 4 fromages : origines et recettes.|publisher=Restaurant le Quatre Vingt.|date=May 31, 2017|access-date=December 10, 2023|archive-date=November 21, 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20221121153146/https://le80.fr/la-pizza-4-fromages-origines-et-recettes/|url-status=dead}}</ref> | |- |[[Файл:Seafood pizza (1).jpg|160px]] |З морьопродуктами |[[Морьопродукты]] |[[Італія]] | |Межи єї пудвидами сут піца ай фурті ді маре ({{Lang-it|Pizza ai frutti di mare}}, {{Букв|„піца з плодув моря“}}) без сыра и піца пескаторе ({{Lang-it|Pizza pescatore}}, {{Букв|рыбацька піца}}) из мушлями вадь каламарями. |} {| class="wikitable sortable" |+Italian styles !class="unsortable"| Подобенка !Назывка !Характеристикы !Походжіня !Першый спомин |- |[[Файл:CalzoneAlForno.jpg|160px]] |[[Калцоне]] ({{Lang-it|calzone}}) |Закрыта піца, складена удвоє. |[[Неапол]], [[Італія]] | |- |[[Файл: Panzerotti chez PanzerotTiamo (Lyon) - 2.jpg|160px]] |Панцероті ({{Lang-it|panzerotti}}) |Подабат на калцоне, лиш ся жарит, а не пече. |Апулія, [[Італія]] | |- |[[Файл:Pizza fritta in Rome (1).jpg|160px]] |Жарена піца ({{Lang-it|pizza fritta}}) |Піца ся жарит в олою вмісто выпіканя. |[[Неапол]], [[Італія]] | |- |[[Файл:Heart shape pizzetta.jpg|160px]] |Піцета ({{Lang-it|pizzetta}}) |Small pizza served as an [[hors d'oeuvre]] or [[snack]]. |[[Італія]] | |} {| class="wikitable sortable" |+North American styles !class="unsortable"| Подобенка !Назывка !Характеристикы !Походжіня !Першый спомин |- |[[Файл:California club pizza.jpg|160px]] |По каліфорнійськы ({{Lang-en|California-style pizza}}) |Нетрадиційні інґредієнты, особено вшылияка свіжа городина. |[[Каліфорнія]], [[США]] |1980 |- |[[Файл:Chicago-Style Stuffed Pizza.jpg|160px]] |По каліфорнійськы ({{Lang-en|Chicago-style pizza}}), ''{{Lang|en|deep dish pizza}}'' ({{Букв|„піца [вчинена] у глубокуй посудині“}}) |Пече ся у тепші з высокыми стінками и має грубый слуй начинкы; крайці пораз набивавут сыром авадь другыми інґредієнтами. |[[Чікаґо]], [[США]] |дас 1940-і-і |- |[[Файл:Colorado Pizza.jpg|160px]] |По колорадськы ({{Lang-en|Colorado-style pizza}}) |З характерными грубыми, плетеными крайцями, много соса и сыра. Традиційно ся продає на вагу и їст ся из медом. |[[Колорадо]], [[США]] |1973 |- |[[Файл:Detroit Style Pizza in Lloyds Detroit Style Pan.png|160px]] |По детройтськы ({{Lang-en|Detroit-style pizza}}) |Сыр доходит до крайцюв и карамелізує ся, докывувучи ся высокых стінок тяжкої прямокутної тепші, уд чого крайці ставут тверді и хрумтячі. |[[Детройт]], [[США]] |1946 |- |[[Файл:Sally's apizza half tomato half with cheese (72126).jpg|160px]] |По каліфорнійськы ({{Lang-en|New Haven–style pizza}}) |Тонкі крайці, характерна обугленусть на кістови. |Ню Гейвен, [[Конетікут]], [[США]] |1925 |- |[[Файл:Slices of thin-crust New York style pizza.jpg|160px]] |По нюйоркськы ({{Lang-en|New York–style pizza}}) |Вдухновлена неаполськов піца з характернов складувучыми ся при їдіньови крайцями. |[[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] |Зачаток 1900-ых |- |[[Файл:Imos Hampton Deluxe-OliveCanadianbacon.JPG|160px]] |По сентлуїськы ({{Lang-en|St. Louis–style pizza}}) |Тонкі крайці, учинені без дружджув, што подабавут на крекер; як правило прилажує ся з сыром „Provel“ и ріже ся на квадратні дарабчикы. |Сент Луіс, [[Мізурі]], [[США]] |1945 |- |[[Файл:Windsor-style pizza with shredded pepperoni and canned mushroom.jpg|160px]] |По віндзорськы ({{Lang-en|Windsor-style pizza}}) |Порізькана [[пепероні]] и конзервовані грибы. |[[Віндзор (Онтаріо)|Віндзор]], [[Канада]] |1950-і |} == Похожі їдіня == * [[Калцоне]] и [[стромболі]] тото похожі їдіня, котрі ся часто чинят из [[Кісто|кіста]] ги на піцу, котроє складувут удвоє ({{Lang-it|calzone}}) вадь закручувут ({{Lang|it|stromboli}}) у нього начинку. * [[Пінса]] тото низкокалорійна варіація піцы, на котру ся знає мастити сос по выпіканю. * [[Фокача]] тото плыскый таліянськый хліб, котрый подабат по стильови тай текстурі на піцу и в подакотрых містах ся кличе {{Lang|it|pizza bianca}}, {{букв|„біла піца“}}. == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Їдла]] [[Катеґорія:Таліянська кухня]] aq815tjq0dpk9tfkgvmops3kjbrkpa8 0 25145 169806 2026-09-18T14:46:01Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Жупа Мараморош (Чехословеньско)]] на [[Жупа Мараморош (Чехословакія)]] 169806 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Жупа Мараморош (Чехословакія)]] nriqyryjjn2l7ebf93x4f9dhe792aya 0 25146 169810 2026-09-18T15:10:08Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Чикаго]] 169810 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Чикаго]] 8j7564kzdfy1xedkmyejlasldxes9ky 0 25147 169811 2026-09-18T15:10:23Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Калифорния]] 169811 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Калифорния]] 7wqnxdwh8khi38ys407bbq6zv5o92mr 0 25148 169819 2026-09-18T15:16:17Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Ивановци (Дністровськый район)]] на [[Ивановці (Дністровськый район)]]: Назва з помилкою 169819 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ивановці (Дністровськый район)]] mbkx1una7q5po9miu7oy2lvazwx7syh 0 25149 169823 2026-09-18T15:18:17Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Ивановци (Мукачовскый район)]] на [[Ивановці (Мукачовськый район)]]: Назва з помилкою 169823 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ивановці (Мукачовськый район)]] ajsmfl36ppauppk0ro3eetjvp6d3wee 1 25150 169828 2026-09-18T15:40:19Z Flipdot 23893 /* Deletion proposal */ нова секція 169828 wikitext text/x-wiki == Deletion proposal == This article is about an internet meme, does not properly cite sources and probably doesn’t meet notability criteria. Proposed for deletion. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:40, 18 септембра 2026 (CEST) odd6ygv16xd4dupu0rfpfvlyhef7pww 1 25151 169837 2026-09-18T16:47:38Z Igor Kercsa 5504 /* Небизовне жерело */ нова секція 169837 wikitext text/x-wiki == Небизовне жерело == Чом поважуете книгу ''Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019). Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації. Пряшів: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. С. 203. ISBN 978-80-555-2243-2'' за небизовное жерело? [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 18:47, 18 септембра 2026 (CEST) 3o1nygxcul3ddn4x7jxeay9pyv31upz 169860 169837 2026-09-18T20:19:17Z Flipdot 23893 /* Небизовне жерело */ Відповідь 169860 wikitext text/x-wiki == Небизовне жерело == Чом поважуете книгу ''Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019). Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації. Пряшів: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. С. 203. ISBN 978-80-555-2243-2'' за небизовное жерело? [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 18:47, 18 септембра 2026 (CEST) :Само по собі вно не є небизувноє, айбо в контексті тверджінь из того абзаца треба май авторитетноє жерело за такый розвуй дітий и другі спомнянуті там аспекты. Туды бы паровала якась робота за психолоґію вадь інтелектуалный розвуй дітий, не робота за русинськый язык. Кромі того, я так розуміву, ож Плішкова, Копорова и Ябур аж и споминавут за тото у своюй роботі, та чей ся и самі удкликувут на даяку таку роботу. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:19, 18 септембра 2026 (CEST) m1qn2cvhm9uuovzkdu7mti3avvcxo1a 169870 169860 2026-09-18T21:23:53Z Igor Kercsa 5504 /* Небизовне жерело */ Відповідь 169870 wikitext text/x-wiki == Небизовне жерело == Чом поважуете книгу ''Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019). Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації. Пряшів: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. С. 203. ISBN 978-80-555-2243-2'' за небизовное жерело? [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 18:47, 18 септембра 2026 (CEST) :Само по собі вно не є небизувноє, айбо в контексті тверджінь из того абзаца треба май авторитетноє жерело за такый розвуй дітий и другі спомнянуті там аспекты. Туды бы паровала якась робота за психолоґію вадь інтелектуалный розвуй дітий, не робота за русинськый язык. Кромі того, я так розуміву, ож Плішкова, Копорова и Ябур аж и споминавут за тото у своюй роботі, та чей ся и самі удкликувут на даяку таку роботу. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:19, 18 септембра 2026 (CEST) ::Я додав прямый цитат. Вшыткы три авторы мають ступень ПгДр, ещи два професоры-рецензенты тыж докторы. Ни на якы иншы жерела ся не одкликують. Они ся не заглубляють до психологии, лем подали ориентовный обсяг лексикы про розличный вѣк и род бесѣды и текста. Кедь дакотрый википедиста мать што додати, най додасть. Але не мож лишити печать недовѣры до того, што уже подано. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 23:23, 18 септембра 2026 (CEST) 6pqq16k2jrx12klsc972h1enzhwh6m4 169873 169870 2026-09-18T21:48:26Z Flipdot 23893 /* Небизовне жерело */ Відповідь 169873 wikitext text/x-wiki == Небизовне жерело == Чом поважуете книгу ''Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019). Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації. Пряшів: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. С. 203. ISBN 978-80-555-2243-2'' за небизовное жерело? [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 18:47, 18 септембра 2026 (CEST) :Само по собі вно не є небизувноє, айбо в контексті тверджінь из того абзаца треба май авторитетноє жерело за такый розвуй дітий и другі спомнянуті там аспекты. Туды бы паровала якась робота за психолоґію вадь інтелектуалный розвуй дітий, не робота за русинськый язык. Кромі того, я так розуміву, ож Плішкова, Копорова и Ябур аж и споминавут за тото у своюй роботі, та чей ся и самі удкликувут на даяку таку роботу. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:19, 18 септембра 2026 (CEST) ::Я додав прямый цитат. Вшыткы три авторы мають ступень ПгДр, ещи два професоры-рецензенты тыж докторы. Ни на якы иншы жерела ся не одкликують. Они ся не заглубляють до психологии, лем подали ориентовный обсяг лексикы про розличный вѣк и род бесѣды и текста. Кедь дакотрый википедиста мать што додати, най додасть. Але не мож лишити печать недовѣры до того, што уже подано. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 23:23, 18 септембра 2026 (CEST) :::Їхні вчені титулы туй нияк не релевантні&nbsp;— у своюй роботі вни подавут базову інформацію ги trivia, бо їхня робота не за інтелектуалный розвуй людий, ай за русинськый язык. Тото не бизувноє жерело у сьому трафункови, и туй бы паровало май фаховоє зглядованя вмісто побіжного споминку в книзі за русинськый язык. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:48, 18 септембра 2026 (CEST) rqbsfq1wcgi66rge44mb02rc9kbl8qu 169879 169873 2026-09-18T22:21:03Z Flipdot 23893 /* Небизовне жерело */ Відповідь 169879 wikitext text/x-wiki == Небизовне жерело == Чом поважуете книгу ''Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019). Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації. Пряшів: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. С. 203. ISBN 978-80-555-2243-2'' за небизовное жерело? [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 18:47, 18 септембра 2026 (CEST) :Само по собі вно не є небизувноє, айбо в контексті тверджінь из того абзаца треба май авторитетноє жерело за такый розвуй дітий и другі спомнянуті там аспекты. Туды бы паровала якась робота за психолоґію вадь інтелектуалный розвуй дітий, не робота за русинськый язык. Кромі того, я так розуміву, ож Плішкова, Копорова и Ябур аж и споминавут за тото у своюй роботі, та чей ся и самі удкликувут на даяку таку роботу. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:19, 18 септембра 2026 (CEST) ::Я додав прямый цитат. Вшыткы три авторы мають ступень ПгДр, ещи два професоры-рецензенты тыж докторы. Ни на якы иншы жерела ся не одкликують. Они ся не заглубляють до психологии, лем подали ориентовный обсяг лексикы про розличный вѣк и род бесѣды и текста. Кедь дакотрый википедиста мать што додати, най додасть. Але не мож лишити печать недовѣры до того, што уже подано. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 23:23, 18 септембра 2026 (CEST) :::Їхні вчені титулы туй нияк не релевантні&nbsp;— у своюй роботі вни подавут базову інформацію ги trivia, бо їхня робота не за інтелектуалный розвуй людий, ай за русинськый язык. Тото не бизувноє жерело у сьому трафункови, и туй бы паровало май фаховоє зглядованя вмісто побіжного споминку в книзі за русинськый язык. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:48, 18 септембра 2026 (CEST) ::::Додав єм інформацію и удкликованя на релевантні зглядованя й академічні публікації. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:21, 19 септембра 2026 (CEST) ppouait8it2wd1jo54pcukuklakhwsu 169919 169879 2026-09-19T08:56:08Z Igor Kercsa 5504 /* Небизовне жерело */ Відповідь 169919 wikitext text/x-wiki == Небизовне жерело == Чом поважуете книгу ''Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019). Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації. Пряшів: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. С. 203. ISBN 978-80-555-2243-2'' за небизовное жерело? [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 18:47, 18 септембра 2026 (CEST) :Само по собі вно не є небизувноє, айбо в контексті тверджінь из того абзаца треба май авторитетноє жерело за такый розвуй дітий и другі спомнянуті там аспекты. Туды бы паровала якась робота за психолоґію вадь інтелектуалный розвуй дітий, не робота за русинськый язык. Кромі того, я так розуміву, ож Плішкова, Копорова и Ябур аж и споминавут за тото у своюй роботі, та чей ся и самі удкликувут на даяку таку роботу. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:19, 18 септембра 2026 (CEST) ::Я додав прямый цитат. Вшыткы три авторы мають ступень ПгДр, ещи два професоры-рецензенты тыж докторы. Ни на якы иншы жерела ся не одкликують. Они ся не заглубляють до психологии, лем подали ориентовный обсяг лексикы про розличный вѣк и род бесѣды и текста. Кедь дакотрый википедиста мать што додати, най додасть. Але не мож лишити печать недовѣры до того, што уже подано. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 23:23, 18 септембра 2026 (CEST) :::Їхні вчені титулы туй нияк не релевантні&nbsp;— у своюй роботі вни подавут базову інформацію ги trivia, бо їхня робота не за інтелектуалный розвуй людий, ай за русинськый язык. Тото не бизувноє жерело у сьому трафункови, и туй бы паровало май фаховоє зглядованя вмісто побіжного споминку в книзі за русинськый язык. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:48, 18 септембра 2026 (CEST) ::::Додав єм інформацію и удкликованя на релевантні зглядованя й академічні публікації. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:21, 19 септембра 2026 (CEST) :::::Прошу не выдаляти необосновано текст и жерело, котры написаны по русинськы, доступны и зрозумѣлы. Дякую за доданый вами текст и жерела, котры, на жаль, переважно недоступны, а :::::Roxanne Khamsi (6 July 2007). "Men – the other talkative sex". New Scientist просто выдавать EROR&nbsp;404 [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 10:56, 19 септембра 2026 (CEST) bwx9vkf4n1e3puq1i91hfm5kzvdccx9 169922 169919 2026-09-19T09:21:08Z Flipdot 23893 /* Небизовне жерело */ Відповідь 169922 wikitext text/x-wiki == Небизовне жерело == Чом поважуете книгу ''Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019). Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації. Пряшів: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. С. 203. ISBN 978-80-555-2243-2'' за небизовное жерело? [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 18:47, 18 септембра 2026 (CEST) :Само по собі вно не є небизувноє, айбо в контексті тверджінь из того абзаца треба май авторитетноє жерело за такый розвуй дітий и другі спомнянуті там аспекты. Туды бы паровала якась робота за психолоґію вадь інтелектуалный розвуй дітий, не робота за русинськый язык. Кромі того, я так розуміву, ож Плішкова, Копорова и Ябур аж и споминавут за тото у своюй роботі, та чей ся и самі удкликувут на даяку таку роботу. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:19, 18 септембра 2026 (CEST) ::Я додав прямый цитат. Вшыткы три авторы мають ступень ПгДр, ещи два професоры-рецензенты тыж докторы. Ни на якы иншы жерела ся не одкликують. Они ся не заглубляють до психологии, лем подали ориентовный обсяг лексикы про розличный вѣк и род бесѣды и текста. Кедь дакотрый википедиста мать што додати, най додасть. Але не мож лишити печать недовѣры до того, што уже подано. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 23:23, 18 септембра 2026 (CEST) :::Їхні вчені титулы туй нияк не релевантні&nbsp;— у своюй роботі вни подавут базову інформацію ги trivia, бо їхня робота не за інтелектуалный розвуй людий, ай за русинськый язык. Тото не бизувноє жерело у сьому трафункови, и туй бы паровало май фаховоє зглядованя вмісто побіжного споминку в книзі за русинськый язык. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:48, 18 септембра 2026 (CEST) ::::Додав єм інформацію и удкликованя на релевантні зглядованя й академічні публікації. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:21, 19 септембра 2026 (CEST) :::::Прошу не выдаляти необосновано текст и жерело, котры написаны по русинськы, доступны и зрозумѣлы. Дякую за доданый вами текст и жерела, котры, на жаль, переважно недоступны, а :::::Roxanne Khamsi (6 July 2007). "Men – the other talkative sex". New Scientist просто выдавать EROR&nbsp;404 [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 10:56, 19 септембра 2026 (CEST) ::::::Исе не необоснованоє удаленя, туй єм у сюй дискусії горі описав причину. Аж маєте ліпшу арґументацію, зашто ипен тверджіня з Плішкової, Копорової и Ябура мавут быти в тексті, радо тото услухаву, айбо туй треба не апелацію ид ученым титулам, авторитету особ авадь языкови жерела, а конкретику, зашто тото небизувноє жерело ліпшоє за релевантні академічні роботы на тоту тематику. Доступность и зрозумілость тото тоже не арґумент на хосен авадь против бизувности жерела. ::::::Khamsi чогось ся придало без архівної копії, дораз додам у тоту референцію. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 11:21, 19 септембра 2026 (CEST) 7cv2hrnobacrie2mfva07mx2fx6sp09 169923 169922 2026-09-19T09:21:31Z Flipdot 23893 169923 wikitext text/x-wiki == Небизовне жерело == Чом поважуете книгу ''Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019). Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації. Пряшів: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. С. 203. ISBN 978-80-555-2243-2'' за небизовное жерело? [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 18:47, 18 септембра 2026 (CEST) :Само по собі вно не є небизувноє, айбо в контексті тверджінь из того абзаца треба май авторитетноє жерело за такый розвуй дітий и другі спомнянуті там аспекты. Туды бы паровала якась робота за психолоґію вадь інтелектуалный розвуй дітий, не робота за русинськый язык. Кромі того, я так розуміву, ож Плішкова, Копорова и Ябур аж и споминавут за тото у своюй роботі, та чей ся и самі удкликувут на даяку таку роботу. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:19, 18 септембра 2026 (CEST) ::Я додав прямый цитат. Вшыткы три авторы мають ступень ПгДр, ещи два професоры-рецензенты тыж докторы. Ни на якы иншы жерела ся не одкликують. Они ся не заглубляють до психологии, лем подали ориентовный обсяг лексикы про розличный вѣк и род бесѣды и текста. Кедь дакотрый википедиста мать што додати, най додасть. Але не мож лишити печать недовѣры до того, што уже подано. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 23:23, 18 септембра 2026 (CEST) :::Їхні вчені титулы туй нияк не релевантні&nbsp;— у своюй роботі вни подавут базову інформацію ги trivia, бо їхня робота не за інтелектуалный розвуй людий, ай за русинськый язык. Тото не бизувноє жерело у сьому трафункови, и туй бы паровало май фаховоє зглядованя вмісто побіжного споминку в книзі за русинськый язык. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:48, 18 септембра 2026 (CEST) ::::Додав єм інформацію и удкликованя на релевантні зглядованя й академічні публікації. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:21, 19 септембра 2026 (CEST) :::::Прошу не выдаляти необосновано текст и жерело, котры написаны по русинськы, доступны и зрозумѣлы. Дякую за доданый вами текст и жерела, котры, на жаль, переважно недоступны, а :::::Roxanne Khamsi (6 July 2007). "Men – the other talkative sex". New Scientist просто выдавать EROR&nbsp;404 [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 10:56, 19 септембра 2026 (CEST) ::::::Исе не необоснованоє удаленя, туй єм у сюй дискусії горі описав причину. Аж маєте ліпшу арґументацію, зашто ипен тверджіня з Плішкової, Копорової и Ябура мавут быти в тексті, радо тото услухаву, айбо туй треба не апелацію ид ученым титулам, авторитету особ авадь языкови жерела, а конкретику, зашто тото небизувноє жерело ліпшоє за релевантні академічні роботы на тоту тематику. Доступность и зрозумілость тото тоже не арґумент на хосен авадь против бизувности жерела. ::::::Статя Khamsi чогось ся придала без архівної копії, дораз додам у тоту референцію. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 11:21, 19 септембра 2026 (CEST) 36vo4vbry9gqbemv3cwj5jkjvbyvxqj 0 25152 169839 2026-09-18T17:19:36Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Сойм подкарпатьскых русинов]] на [[Сойм подкарпатськых русинов]] 169839 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Сойм подкарпатськых русинов]] eispljpbkk2duoqzaqx4d6frvf9xtjq 0 25153 169844 2026-09-18T18:59:01Z Gazdadev 36573 Стурінка за́чата 169844 wikitext text/x-wiki '''Sonderkraftfahrzeug''' ([[Транскрипція|тр]]. ''Зондекрафтфарцойґ'') - машина спеціального призначиння, часто пишеся абревіатуров '''Sd. Kfz.''' Іся номенклатура была сформована управлінньом войськ [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] і розпространялася на усі виды движемої воєнної технікы ([[Танк|танкы]], [[Самоходна артилерійська установка|САУ]], [[Тягач|тягачі]], [[Автомобіл|аутомобілі]] [[Тай другоє|тай др.]]). За сьов номенклатуров індекс складався із абревіатуры Sd. Kfz. і порядкового номера, записаного арабськыми цифрами. Уд прикладови - ПАК СЯ ПОКЛАДЕ.<ref group="Жрідла">Серія Panzer Tracts</ref> lwgja4xrs3hewjda8zn8e03nlp6k7va 169845 169844 2026-09-18T19:09:47Z Rue323 31002 169845 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|Gazdadev и Rue323|5|}} '''Sonderkraftfahrzeug''' ([[Транскрипція|тр]]. ''Зондекрафтфарцойґ'') - машина спеціального призначиння, часто пишеся абревіатуров '''Sd. Kfz.''' Іся номенклатура была сформована управлінньом войськ [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] і розпространялася на усі виды движемої воєнної технікы ([[Танк|танкы]], [[Самоходна артилерійська установка|САУ]], [[Тягач|тягачі]], [[Автомобіл|аутомобілі]] [[Тай другоє|тай др.]]). За сьов номенклатуров індекс складався із абревіатуры Sd. Kfz. і порядкового номера, записаного арабськыми цифрами. Уд прикладови - ПАК СЯ ПОКЛАДЕ.<ref group="Жрідла">Серія Panzer Tracts</ref> 7jlrelff9ydiiahwbve4c6lwxfzy9v4 169846 169845 2026-09-18T19:11:00Z Rue323 31002 169846 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|Gazdadev и Rue323|5|}} '''Sonderkraftfahrzeug''' ([[Транскрипція|тр]]. ''Зондекрафтфарцойґ'') - машина спеціального призначиння, часто пишеся абревіатуров '''Sd. Kfz.''' Іся номенклатура была сформована управлінньом войськ [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] і розпространялася на усі виды движемої воєнної технікы ([[Танк|танкы]], [[Самоходна артилерійська установка|САУ]], [[Тягач|тягачі]], [[Автомобіл|аутомобілі]] [[Тай другоє|тай др.]]). За сьов номенклатуров індекс складався із абревіатуры Sd. Kfz. і порядкового номера, записаного арабськыми цифрами.<ref group="Жрідла">Серія Panzer Tracts</ref> rh6522ob7z1a52xp7siise8t0mzsiiy 169859 169846 2026-09-18T20:18:22Z Gazdadev 36573 /* */ Додано приклад, стерто пряшӱвськый шаблон 169859 wikitext text/x-wiki '''Sonderkraftfahrzeug''' ([[Транскрипція|тр]]. ''Зондекрафтфарцойґ'') - машина спеціального призначиння, часто пишеся абревіатуров '''Sd. Kfz.''' Іся номенклатура была сформована управлінньом войськ [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] і розпространялася на усі виды движемої воєнної технікы ([[Танк|танкы]], [[Самоходна артилерійська установка|САУ]], [[Тягач|тягачі]], [[Автомобіл|аутомобілі]] [[Тай другоє|тай др.]]). За сьов номенклатуров індекс складався із абревіатуры Sd. Kfz. і порядкового номера, записаного арабськыми цифрами. Наприклад: [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Sd. Kfz. 182 - Тиґр 2]]. == Жерела == 5q5liu025ngx4kvp4aq6vqm1r0oa8yz 169864 169859 2026-09-18T20:40:06Z Gazdadev 36573 /* */ Додано розділ Структура, доповнино основноє, забрато непотрібноє 169864 wikitext text/x-wiki '''Sonderkraftfahrzeug''' ([[Транскрипція|тр]]. ''Зондекрафтфарцойґ'') - машина спеціального призначиння, часто пишеся абревіатуров '''Sd. Kfz.''' Іся номенклатура была сформована управлінньом войськ [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] і розпространялася на усі виды движемої воєнної технікы ([[Танк|танкы]], [[Самоходна артилерійська установка|САУ]], [[Тягач|тягачі]], [[Автомобіл|аутомобілі]] [[Тай другоє|тай др.]]). За сьов номенклатуров індекс складався із абревіатуры Sd. Kfz. і порядкового номера, записаного арабськыми цифрами. Наприклад: [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Sd. Kfz. 182 - Тиґр 2]]. Иппен, система не была досконалов. Тот же Sd. Kfz. 3 обозначав пару вирсій [[Тягач|тягача]] [[Maultier]], хотя то разна бронетехніка. І то не єден лиш сись случай. == Структура == У залежности уд номера, індекс позначав разні типы бронетехнікы. 1-99 уто май слабоброньована техніка, наполовинугусенична. 100-199 уто [[Танк|танкы]] тай походні́ уд них ([[Унищувач танкӱв|унищувачі танкӱв]], [[Самоходна артилерійська установка|САУ]] [[Тай другоє|тай др]].). 200-299 уто розвідувальна бронетехніка, [[Бронетранспортер|бронетранспортеры]] і [[Бронеаутомобіл|бронеаутомобілі]]. 300 і бӱльше уто саперна техніка. == Список по індексації == '''1-99''' '''100-199''' [[Panzerkampfwagen VI Tiger|Sd. Kfz. 181 - Тиґр 1]] [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Sd. Kfz. 182 - Тиґр 2]] '''200-299''' '''300+''' == Жерела == q7979qpv39nfm0f7medeekdsowvmxvx 169900 169864 2026-09-19T01:29:07Z Flipdot 23893 Вікіпедія не про ориґіналноє зглядованя + не є жерел 169900 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Sonderkraftfahrzeug''' ([[Транскрипція|тр]]. ''Зондекрафтфарцойґ'') - машина спеціального призначиння, часто пишеся абревіатуров '''Sd. Kfz.''' Іся номенклатура была сформована управлінньом войськ [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] і розпространялася на усі виды движемої воєнної технікы ([[Танк|танкы]], [[Самоходна артилерійська установка|САУ]], [[Тягач|тягачі]], [[Автомобіл|аутомобілі]] [[Тай другоє|тай др.]]). За сьов номенклатуров індекс складався із абревіатуры Sd. Kfz. і порядкового номера, записаного арабськыми цифрами. Наприклад: [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Sd. Kfz. 182 - Тиґр 2]]. == Структура == У залежности уд номера, індекс позначав разні типы бронетехнікы. 1-99 уто май слабоброньована техніка, наполовинугусенична. 100-199 уто [[Танк|танкы]] тай походні́ уд них ([[Унищувач танкӱв|унищувачі танкӱв]], [[Самоходна артилерійська установка|САУ]] [[Тай другоє|тай др]].). 200-299 уто розвідувальна бронетехніка, [[Бронетранспортер|бронетранспортеры]] і [[Бронеаутомобіл|бронеаутомобілі]]. 300 і бӱльше уто саперна техніка. == Список по індексації == === 1-99 === === 100-199 === [[Panzerkampfwagen VI Tiger|Sd. Kfz. 181 - Тиґр 1]] [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Sd. Kfz. 182 - Тиґр 2]] === 200-299 === === 300+ === == Жерела == d8v9159fk1t5h4szj79kbh8osbpnxs9 169911 169900 2026-09-19T07:54:22Z Gazdadev 36573 /* */ Додано жерела і вернеео дашто другоє 169911 wikitext text/x-wiki '''Sonderkraftfahrzeug''' ([[Транскрипція|тр]]. ''Зондекрафтфарцойґ'') - машина спеціального призначиння, часто пишеся абревіатуров '''Sd. Kfz.''' Іся номенклатура была сформована управлінньом войськ [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] і розпространялася на усі виды движемої воєнної технікы ([[Танк|танкы]], [[Самоходна артилерійська установка|САУ]], [[Тягач|тягачі]], [[Автомобіл|аутомобілі]] [[Тай другоє|тай др.]]). За сьов номенклатуров індекс складався із абревіатуры Sd. Kfz. і порядкового номера, записаного арабськыми цифрами. Наприклад: [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Sd. Kfz. 182 - Тиґр 2]]. Иппен система не была досконалов. Sd. Kfz. 3 обозначав пару вирсій [[Maultier|тягача Maultier]]. І то не єдиный случай.<ref>WW2 Vehicles Through the Lens Vol. 3 (выдавництво PeKo Publishing).</ref> == Структура == У залежности уд номера, індекс позначав разні типы бронетехнікы. 1-99 уто май слабоброньована техніка, наполовинугусенична. 100-199 уто [[Танк|танкы]] тай походні́ уд них ([[Унищувач танкӱв|унищувачі танкӱв]], [[Самоходна артилерійська установка|САУ]] [[Тай другоє|тай др]].). 200-299 уто розвідувальна бронетехніка, [[Бронетранспортер|бронетранспортеры]] і [[Бронеаутомобіл|бронеаутомобілі]]. 300 і бӱльше уто саперна техніка. == Список по індексації == === 1-99 === === 100-199 === [[Panzerkampfwagen VI Tiger|Sd. Kfz. 181 - Тиґр 1]] [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Sd. Kfz. 182 - Тиґр 2]] === 200-299 === === 300+ === == Жерела == k6i9wxqff2kwm1t8rqfoyo1zbjjrvlz 3 25154 169848 2026-09-18T19:38:12Z Flipdot 23893 /* Витайте на Вікіпедії! */ нова секція 169848 wikitext text/x-wiki == Витайте на Вікіпедії! == @[[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]], витайте на Вікіпедії! Вижу, ож уже сьте ся яли редаґовати и вытворьовати статі, айбо попросив бым вас ся раз ознакомити з процесом. Вікіпедія жадат пудкріпленя інформації у статях бизувными жерелами. Тото значит, ож у ідеалі на любоє тверджіня має йти референція на бизувноє жерело (напр. книгу вадь вебресурс), котроє бы тото тверджіня потвержовало. Годні сьте кукнути у даякі из написаных мнов статий про приклад того, як ся оформлювут жерела. Не є припустимо лишати фіґлярськый обсяг у вікістатях&nbsp;— наприклад ваші референції „Исе ми ся приснило“ и „Додайте кось жерело, бо їм пасулю“ нарушавут правила и в будучности годні привести д неґативным наслідкам. Кобы сьте такоє писали у анґліцькуй Вікіпедії, почти м бизувный, ож вам бы такой нараз оформили санкції вадь блок на редаґованя. Не пилуйте чинити нові статі&nbsp;— ліпше написати менше, айбо квалітно. Аж єсьте настроєні серйозно помагати Вікіпедії&nbsp;— звідайте ся, аж вам штось неясно вадь треба з дачим помочи, я радо пудкажу и поможу чим зможу. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 21:38, 18 септембра 2026 (CEST) kyiabgnjwtl7nhh5c80myfi9ykj7eyk 169849 169848 2026-09-18T19:44:13Z Flipdot 23893 /* Витайте на Вікіпедії! */ 169849 wikitext text/x-wiki == Витайте на Вікіпедії! == @[[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]], витайте на Вікіпедії! Вижу, ож уже сьте ся яли редаґовати и вытворьовати статі, айбо попросив бым вас ся раз ознакомити з процесом. Вікіпедія жадат пудкріпленя інформації у статях бизувными жерелами. Тото значит, ож у ідеалі на любоє тверджіня має йти референція на бизувноє жерело (напр. книгу вадь вебресурс), котроє бы тото тверджіня потвержовало. Годні сьте кукнути у даякі из написаных мнов статий про приклад того, як ся оформлювут жерела. Не є припустимо лишати фіґлярськый обсяг у вікістатях&nbsp;— наприклад ваші референції „Исе ми ся приснило“ и „Додайте кось жерело, бо їм пасулю“ нарушавут правила и в будучности годні привести д неґативным наслідкам. Кобы сьте такоє писали у анґліцькуй Вікіпедії, почти м бизувный, ож вам бы такой нараз оформили санкції вадь блок на редаґованя. Так само жерела мавут быти конкретні. Формулованя ги „німецькі воєнні документы“ не годят ся&nbsp;— треба указати на конкретну моноґрафію за такі документы вадь похожоє конкретноє жерело. Наприклад, аж у статі ся чинит тверджіня „Василь Ковач ся родив у селі Вышні Долы“, та добрым жерелом на такоє бде найти роботу даякого біоґрафа, най буде Ивана Поляка, котрый писав за Ковача и його рудноє село, и вказати книгу, де вун за тото пише; просто написати „усі тото знавут“ авадь „так ся пише у його біоґрафії“ не бде доста. Вцілови робота з жерелами на Вікіпедії подабат на роботу з жерелами у академічных роботах (курзові, дипломні роботы наприклад). Не пилуйте чинити нові статі&nbsp;— ліпше написати менше, айбо квалітно. Аж єсьте настроєні серйозно помагати Вікіпедії&nbsp;— звідайте ся, аж вам штось неясно вадь треба з дачим помочи, я радо пудкажу и поможу чим зможу. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 21:38, 18 септембра 2026 (CEST) qy6jlsthab77usod6au1st5qmx7d15v 169853 169849 2026-09-18T19:52:03Z Gazdadev 36573 /* Витайте на Вікіпедії! */ Відповідь 169853 wikitext text/x-wiki == Витайте на Вікіпедії! == @[[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]], витайте на Вікіпедії! Вижу, ож уже сьте ся яли редаґовати и вытворьовати статі, айбо попросив бым вас ся раз ознакомити з процесом. Вікіпедія жадат пудкріпленя інформації у статях бизувными жерелами. Тото значит, ож у ідеалі на любоє тверджіня має йти референція на бизувноє жерело (напр. книгу вадь вебресурс), котроє бы тото тверджіня потвержовало. Годні сьте кукнути у даякі из написаных мнов статий про приклад того, як ся оформлювут жерела. Не є припустимо лишати фіґлярськый обсяг у вікістатях&nbsp;— наприклад ваші референції „Исе ми ся приснило“ и „Додайте кось жерело, бо їм пасулю“ нарушавут правила и в будучности годні привести д неґативным наслідкам. Кобы сьте такоє писали у анґліцькуй Вікіпедії, почти м бизувный, ож вам бы такой нараз оформили санкції вадь блок на редаґованя. Так само жерела мавут быти конкретні. Формулованя ги „німецькі воєнні документы“ не годят ся&nbsp;— треба указати на конкретну моноґрафію за такі документы вадь похожоє конкретноє жерело. Наприклад, аж у статі ся чинит тверджіня „Василь Ковач ся родив у селі Вышні Долы“, та добрым жерелом на такоє бде найти роботу даякого біоґрафа, най буде Ивана Поляка, котрый писав за Ковача и його рудноє село, и вказати книгу, де вун за тото пише; просто написати „усі тото знавут“ авадь „так ся пише у його біоґрафії“ не бде доста. Вцілови робота з жерелами на Вікіпедії подабат на роботу з жерелами у академічных роботах (курзові, дипломні роботы наприклад). Не пилуйте чинити нові статі&nbsp;— ліпше написати менше, айбо квалітно. Аж єсьте настроєні серйозно помагати Вікіпедії&nbsp;— звідайте ся, аж вам штось неясно вадь треба з дачим помочи, я радо пудкажу и поможу чим зможу. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 21:38, 18 септембра 2026 (CEST) :Канєшно серйозно настроєный, уже усьо старавуся нормально робити просто нехватка часу дуже. Кидь є якісь питання май та пишіт ми у Телеґрамови я Gazdadev тамка (юз) [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 21:52, 18 септембра 2026 (CEST) 8bpukgg2ichl1ojpuqz765pvgg7ap5m 0 25155 169851 2026-09-18T19:46:31Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Тіґер (танк)]] на [[Panzerkampfwagen VI Tiger]] 169851 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Panzerkampfwagen VI Tiger]] pamnv7rwfoojhxy4t9wz29juj0w27xa 0 25156 169854 2026-09-18T19:57:13Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Націстічне Нїмецько]] 169854 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Націстічне Нїмецько]] 8lobx7a6qdz7xruk0sbbxwec0ovq0lg 0 25157 169868 2026-09-18T21:10:40Z Gazdadev 36573 Створена сторінка: Іся стаття зроблена для того убы было повноє '''''тай другоє''''' уд скорочення '''''тай др.'''''<ref>Якоє до ґуты жерело пак сесе просто уб'ясниння скорочинню</ref> Хоснуйте тото убы было уб'ясниння такому, кладіть гіперудкликування тай най ся люди розумівуть.<ref>Т... 169868 wikitext text/x-wiki Іся стаття зроблена для того убы было повноє '''''тай другоє''''' уд скорочення '''''тай др.'''''<ref>Якоє до ґуты жерело пак сесе просто уб'ясниння скорочинню</ref> Хоснуйте тото убы было уб'ясниння такому, кладіть гіперудкликування тай най ся люди розумівуть.<ref>Таги і первоє жерело</ref> == Жерела (нашто?..) == 4rwdsg8delhhcovv1d57fqyjef3lmde 169872 169868 2026-09-18T21:39:45Z Halajkovič 33393 +некоректный обсяг 169872 wikitext text/x-wiki {{delete}} 35r2j9t4ectnt1cmb7mlgcqvwz6h5k6 0 25158 169884 2026-09-19T00:27:04Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{Статья в роботѣ|~~~|датум=~~~~~}} {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Infobox | title = Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты | subheader = Inštitút rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity | label1 = Заложена | data1... 169884 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]])|датум=02:27, 19 септембра 2026 (CEST)}} {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Infobox | title = Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты | subheader = Inštitút rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity | label1 = Заложена | data1 = 2008 | label2 = Тіп | data2 = научно-освітнїй інштітут | label3 = Місто | data3 = [[Пряшів]] | label4 = Штат | data4 = {{SVK}} | label5 = Універзіта | data5 = [[Пряшівска універзіта]] | label6 = Вебова сторінка | data6 = [https://www.unipo.sk/pracoviska/urjk/uvod Офіціална сторінка] }} '''Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты''' ({{lang-sk|Inštitút rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity}}) є научно-дослїдна і освітня інштітуція, котра є частёв [[Пряшівска універзіта|Пряшівской універзіты]] в [[Пряшів|Пряшові]] на [[Словакія|Словакії]]. Главным цїлём інштітуту є дослїджованя і кодіфікація [[Русиньскый язык|русиньского языка]] ([[Русиньскый язык на Словакії|пряшівского штандарту]]), як ай приправа педаґоґів про школы з навчанём русиньскім языку.<ref name="unipo">{{cite web |url=https://www.unipo.sk/pracoviska/urjk/uvod |title=Устав русиньского языка і културы ПУ |website=Пряшівска універзіта |language=sk |access-date=2026-09-19}}</ref> == Історія == Історія інституційного дослідження русинської мови в Пряшові починається в січні 1993 року, коли при організації „Русинська оброда“ було засновано перший Інститут русинської мови та культури. На базі Пряшівського університету офіційне викладання та дослідження русинської мови розпочалося у 1998 році, коли було створено Русинське відділення. У 2008 році це відділення було офіційно перетворено на самостійний Інститут (Устав) русинської мови та культури в рамках Пряшівського університету. == Історія == Історія інштітуціоналного дослїджованя русиньского языка в Пряшові ся зачало в януарї 1993, кедь было у рамках орґанізації „Русиньска оброда“ заложено першый Інштітут русиньского языка і културы. На Пряшівскій універзітї ся офіціалне навчаня і дослїджованя русиньского языка зачали в роцї 1998, кедь была зряджена Русиньска катедра. В роцї 2008 была тота катедра офіціално перемінена на самостатный Інштітут русиньского языка і културы у рамках Пряшівской універзіты. == Штудійный процес == Інштітут понукать высокошкольску освіту у рамках акредітованых штудійных проґрамів на бакаларьскій (Bc.) і маґістерьскій (Mgr.) уровни. Главным замірянём є проґрам „Русиньскый язык і література“, котра ся штудує подля шпеціалізації навчаня академічных предметів (звычайно в комбінації з іншыма дісціплінами), што дозволює абсолвентам стати ся кваліфікованыма педаґоґами.<ref name="unipo" /> Штуденты і будучі педаґоґы мають можность штудовати тоты шпеціалізачны одборы: * Русиньскый язык, література і історія. * Култура, уменя і етноґрафія карпатьскых Русинів. * Методіка навчаня русиньского языка на школах (здобытя компетенцій про роботы в освітнїх інштітуціях).<ref>{{cite web |url=https://www.narodnostnemensiny.vlada.gov.sk/site/assets/files/3564/hodnotiaca_sprava_o_podpore_kultur_nm_2015.pdf |title=Hodnotiaca správa o podpore kultúr národnostných menšín za rok 2015 |publisher=Úrad vlády Slovenskej republiky |language=sk |year=2016 |page=54-55 |access-date=2026-09-19}}</ref> == Научно-дослїдна чінность == Окрем штандартізації правопису і выдаваня папірёвых словників (головно основного дїла „Правила русиньского правопису“) є єдным з найважнїшых сучасных проєктів інштітуту робота на створїню електронічного Націоналного корпусу русиньского языка в сполупрацы зо Словацьков академіёв наук.<ref>{{cite book |author=[[Василь Ябур|Ябур, В.]], [[Анна Плїшкова|Плішкова, А.]] |title=Сучасный русиньскый літературный язык |location=Пряшів |publisher=Русиньска оброда |year=2005}}</ref> Іде о розсяглу датабазу текстів, котра дозволює лінґвістам дослїджовати реалне хоснованя слов, їх фреквенцію і ґраматічны формы в сучаснім діґіталнім середовиску. Робітници інштітуту тыж реґуларно выконують теренно дослїджованя (експедіції) в русиньскых реґіонах [[Пряшівска Русь|Пряшівской Руси]] з цїлём зберати і зазначовати автентічный етноґрафічный і діалектолоґічный матеріал.<ref>{{cite web |url=https://www.narodnostnemensiny.vlada.gov.sk/site/assets/files/3564/hodnotiaca_sprava_o_podpore_kultur_nm_2015.pdf |title=Hodnotiaca správa o podpore kultúr národnostných menšín za rok 2015 |publisher=Úrad vlády Slovenskej republiky |language=sk |year=2016 |access-date=2026-09-19}}</ref> == Меджінародна лїтня школа == {{Поз. тыж|Studium Carpatho-Ruthenorum (лїтня школа)}} Од року 2010 інштітут каждорочно орґанізує тройтыжднёву Меджінародну лїтню школу русиньского языка і културы ({{lang-sk|Medzinárodná letná škola rusínskeho jazyka a kultúry}}).<ref>{{cite web |author=[[Петро Медвідь]] |date=4.6.2024 |url=https://www.lem.fm/studium-carpatho-ruthenorum-12-yj-raz-privitat-shtudentiv |title=Studium Carpatho-Ruthenorum 12-ый раз привітать штудентів |publisher=ЛЕМ.фм |accessdate=9.11.2024 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20241109201837/https://www.lem.fm/studium-carpatho-ruthenorum-12-yj-raz-privitat-shtudentiv/ |archivedate=9.11.2024}}</ref> Тот проєкт споює не лем штудентів зо Словакії, але ай загранічных гостей (зо Северной Америкы, Европы і Україны), котры мають русиньске корїня або ся інтересують о славяньску філолоґію. Проґрам обсягує інтензівны языковы курзы, prednášky з історії і екскурзії по деревяных церьквах в Карпатах.<ref name="unipo" /> == Партнерство == Інштітут актівно сполупрацує з обчаньскыма і културныма орґанізаціями, головно з обществом <nowiki>„</nowiki>[[Русиньска оброда|Русиньска оброда (на Словакії)]]<nowiki>“</nowiki> ({{lang-sk|Rusínska obroda (na Slovensku)}}) і зо [[Світовый конґрес Русинів|Світовым конґресом Русинів]].<ref name="magocsi">{{cite book |author=[[Павел Роберт Маґочій|Магочій, П. Р.]] |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |location=[[Ужгород]] |publisher=Видавництво В. Падяка |year=2010}}</ref> Окрем того інштітут в области [[Русиньска култура|русиньской културы]] вузко сполупрацує з [[Tеатер Александра Духновіча|Театром Александра Духновіча]] і [[Общество св. Іоанна Крестителя|Обществом св. Івана Крестителя]] при перекладї і языковой редакції церьковной літературы і театралных пєс.<ref name="unipo" /> == Директоры == * ПгДр. [[Юрій Панько]], к.н., быв першым директором інштітуції (в періодї, кедь была частёв орґанізації „Русиньска оброда“ в роках 1993 аж 2008).<ref name="magocsi" /> * доц. ПгДр. [[Анна Плїшкова]], PhD., є директорков офіціалного академічного уставу у рамках Пряшівской універзіты (од року 2008 аж дотеперь).<ref>{{cite book |author=Плішкова, А. |title=Русиньскый язык на Словеньску по роцї 1989 |location=[[Пряшів]] |publisher=[[Світовый конґрес Русинів]] |year=2007}}</ref> == Вызначны особности == З інштітутом повязана научна і педаґоґічна чінность вызначных русиньскых лінґвістів: * [[Василь Ябур]], кодіфікатор русиньского языка, сполуавтор правопису, котрый здобыв золоту медайлу Пряшівской універзіты.<ref>{{cite web |url=https://www.unipo.sk/aktuality/49617 |title=Opustil nás Vasil Jabur, stál pri kodifikácii rusínskeho jazyka |website=[[Пряшівска універзіта]] |date=2025-06-05 |language=sk |access-date=2026-09-19}}</ref> * [[Кветослава Копорова]], доцентка, лінґвістка, авторка учебник учебників. == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Пряшівска універзіта]] [[Катеґорія:Русиньскый язык]] [[Катеґорія:Научны інштітуції]] s0u6d90in1ptjk2xcls6f5zvbvyvous 169889 169884 2026-09-19T00:38:29Z Halajkovič 33393 169889 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]])|датум=02:27, 19 септембра 2026 (CEST)}} {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Infobox | title = Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты | subheader = Inštitút rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity | label1 = Заложена | data1 = 2008 | label2 = Тіп | data2 = научно-освітнїй інштітут | label3 = Місто | data3 = [[Пряшів]] | label4 = Штат | data4 = {{SVK}} | label5 = Універзіта | data5 = [[Пряшівска універзіта]] | label6 = Вебова сторінка | data6 = [https://www.unipo.sk/pracoviska/urjk/uvod Офіціална сторінка] }} '''Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты''' ({{lang-sk|Inštitút rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity}}) є научно-дослїдна і освітня інштітуція, котра є частёв [[Пряшівска універзіта|Пряшівской універзіты]] в [[Пряшів|Пряшові]] на [[Словакія|Словакії]]. Главным цїлём інштітуту є дослїджованя і кодіфікація [[Русиньскый язык|русиньского языка]] ([[Русиньскый язык на Словакії|пряшівского штандарту]]), як ай приправа педаґоґів про школы з навчанём русиньскім языку.<ref name="unipo">{{cite web |url=https://www.unipo.sk/pracoviska/urjk/uvod |title=Устав русиньского языка і културы ПУ |website=Пряшівска універзіта |language=sk |access-date=2026-09-19}}</ref> == Історія == Історія інштітуціоналного дослїджованя русиньского языка в Пряшові ся зачало в януарї 1993, кедь было у рамках орґанізації „Русиньска оброда“ заложено першый Інштітут русиньского языка і културы. На Пряшівскій універзітї ся офіціалне навчаня і дослїджованя русиньского языка зачали в роцї 1998, кедь была зряджена Русиньска катедра. В роцї 2008 была тота катедра офіціално перемінена на самостатный Інштітут русиньского языка і културы у рамках Пряшівской універзіты. == Штудійный процес == Інштітут понукать высокошкольску освіту у рамках акредітованых штудійных проґрамів на бакаларьскій (Bc.) і маґістерьскій (Mgr.) уровни. Главным замірянём є проґрам „Русиньскый язык і література“, котра ся штудує подля шпеціалізації навчаня академічных предметів (звычайно в комбінації з іншыма дісціплінами), што дозволює абсолвентам стати ся кваліфікованыма педаґоґами.<ref name="unipo" /> Штуденты і будучі педаґоґы мають можность штудовати тоты шпеціалізачны одборы: * Русиньскый язык, література і історія. * Култура, уменя і етноґрафія карпатьскых Русинів. * Методіка навчаня русиньского языка на школах (здобытя компетенцій про роботы в освітнїх інштітуціях).<ref>{{cite web |url=https://www.narodnostnemensiny.vlada.gov.sk/site/assets/files/3564/hodnotiaca_sprava_o_podpore_kultur_nm_2015.pdf |title=Hodnotiaca správa o podpore kultúr národnostných menšín za rok 2015 |publisher=Úrad vlády Slovenskej republiky |language=sk |year=2016 |page=54-55 |access-date=2026-09-19}}</ref> == Научно-дослїдна чінность == Окрем штандартізації правопису і выдаваня папірёвых словників (головно основного дїла „Правила русиньского правопису“) є єдным з найважнїшых сучасных проєктів інштітуту робота на створїню електронічного Націоналного корпусу русиньского языка в сполупрацы зо Словацьков академіёв наук.<ref>{{cite book |author=[[Василь Ябур|Ябур, В.]], [[Анна Плїшкова|Плішкова, А.]] |title=Сучасный русиньскый літературный язык |location=Пряшів |publisher=Русиньска оброда |year=2005}}</ref> Іде о розсяглу датабазу текстів, котра дозволює лінґвістам дослїджовати реалне хоснованя слов, їх фреквенцію і ґраматічны формы в сучаснім діґіталнім середовиску. Робітници інштітуту тыж реґуларно выконують теренно дослїджованя (експедіції) в русиньскых реґіонах [[Пряшівска Русь|Пряшівской Руси]] з цїлём зберати і зазначовати автентічный етноґрафічный і діалектолоґічный матеріал.<ref>{{cite web |url=https://www.narodnostnemensiny.vlada.gov.sk/site/assets/files/3564/hodnotiaca_sprava_o_podpore_kultur_nm_2015.pdf |title=Hodnotiaca správa o podpore kultúr národnostných menšín za rok 2015 |publisher=Úrad vlády Slovenskej republiky |language=sk |year=2016 |access-date=2026-09-19}}</ref> == Меджінародна лїтня школа == {{Поз. тыж|Studium Carpatho-Ruthenorum (лїтня школа)}} Од року 2010 інштітут каждорочно орґанізує тройтыжднёву Меджінародну лїтню школу русиньского языка і културы ({{lang-sk|Medzinárodná letná škola rusínskeho jazyka a kultúry}}).<ref>{{cite web |author=[[Петро Медвідь]] |date=4.6.2024 |url=https://www.lem.fm/studium-carpatho-ruthenorum-12-yj-raz-privitat-shtudentiv |title=Studium Carpatho-Ruthenorum 12-ый раз привітать штудентів |publisher=ЛЕМ.фм |accessdate=9.11.2024 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20241109201837/https://www.lem.fm/studium-carpatho-ruthenorum-12-yj-raz-privitat-shtudentiv/ |archivedate=9.11.2024}}</ref> Тот проєкт споює не лем штудентів зо Словакії, але ай загранічных гостей (зо Северной Америкы, Европы і Україны), котры мають русиньске корїня або ся інтересують о славяньску філолоґію. Проґрам обсягує інтензівны языковы курзы, prednášky з історії і екскурзії по деревяных церьквах в Карпатах.<ref name="unipo" /> == Партнерство == Інштітут актівно сполупрацує з обчаньскыма і културныма орґанізаціями, головно з обществом <nowiki>„</nowiki>[[Русиньска оброда|Русиньска оброда (на Словакії)]]<nowiki>“</nowiki> ({{lang-sk|Rusínska obroda (na Slovensku)}}) і зо [[Світовый конґрес Русинів|Світовым конґресом Русинів]].<ref name="magocsi">{{cite book |author=[[Павел Роберт Маґочій|Магочій, П. Р.]] |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |location=[[Ужгород]] |publisher=Видавництво В. Падяка |year=2010}}</ref> Окрем того інштітут в области [[Русиньска култура|русиньской културы]] вузко сполупрацує з [[Tеатер Александра Духновіча|Театром Александра Духновіча]] і [[Общество св. Іоанна Крестителя|Обществом св. Івана Крестителя]] при перекладї і языковой редакції церьковной літературы і театралных пєс.<ref name="unipo" /> == Директоры == * ПгДр. [[Юрій Панько]], к.н., быв першым директором інштітуції (в періодї, кедь была частёв орґанізації „Русиньска оброда“ в роках 1993 аж 2008).<ref name="magocsi" /> * доц. ПгДр. [[Анна Плїшкова]], PhD., є директорков офіціалного академічного уставу у рамках Пряшівской універзіты (од року 2008 аж дотеперь).<ref>{{cite book |author=Плішкова, А. |title=Русиньскый язык на Словеньску по роцї 1989 |location=[[Пряшів]] |publisher=[[Світовый конґрес Русинів]] |year=2007}}</ref> == Вызначны особности == З інштітутом повязана научна і педаґоґічна чінность вызначных русиньскых лінґвістів: * [[Василь Ябур]], кодіфікатор русиньского языка, сполуавтор правопису, котрый здобыв золоту медайлу Пряшівской універзіты.<ref>{{cite web |url=https://www.unipo.sk/aktuality/49617 |title=Opustil nás Vasil Jabur, stál pri kodifikácii rusínskeho jazyka |website=[[Пряшівска універзіта]] |date=2025-06-05 |language=sk |access-date=2026-09-19}}</ref> * [[Кветослава Копорова]], доцентка, лінґвістка, авторка учебник учебників. == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Пряшівска універзіта]] [[Катеґорія:Русиньскый язык]] [[Катеґорія:Научны інштітуції]] grjxiyj9tg99bdcfzkas2aif40zcua5 0 25159 169885 2026-09-19T00:28:35Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты]] 169885 wikitext text/x-wiki #redirect [[Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты]] m8gwcd2usl9p80l8dy0ltdqfv0rqxtq 0 25160 169886 2026-09-19T00:29:04Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты]] 169886 wikitext text/x-wiki #redirect [[Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты]] m8gwcd2usl9p80l8dy0ltdqfv0rqxtq 169888 169886 2026-09-19T00:34:01Z Halajkovič 33393 +delete 169888 wikitext text/x-wiki {{delete}} 35r2j9t4ectnt1cmb7mlgcqvwz6h5k6 1 25161 169896 2026-09-19T01:20:47Z Flipdot 23893 /* Жерела по японськы и текст, изґенерованый великов языковов модельов? */ нова секція 169896 wikitext text/x-wiki == Жерела по японськы и текст, изґенерованый великов языковов модельов? == У статі наведено повно жерел по японськы; ба ци їх кось читав, обы провірити на удповіднусть тверджіням, котрі вни бы мали у сюй статі пудпоровати? Окрем того, подакотрі аспекты текста натручувут на пудозру, ож туй як мінімум жерела зґенеровані великов языковов модельов (LLM)&nbsp;— а значит годні не потвержовати інформацію у статі&nbsp;— а як максимум таков модельов часточно зґенерованый и сам текст статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:20, 19 септембра 2026 (CEST) mz2tpbkntv06wxgb6yxwvabcd69cm6k 0 25162 169898 2026-09-19T01:24:00Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Кусин (Словенщина)]] на [[Кусин (Словеньско)]] з вычерянём напрямлїнь: Назва з помилкою 169898 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Кусин (Словеньско)]] 876hkcrh6aqblprm9zxc8dmsx1u7w2r 0 25163 169899 2026-09-19T01:25:07Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Світова орґанізація охороны здоровя]] 169899 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Світова орґанізація охороны здоровя]] 4loksfkg75mdqfvcuv0nylsxmqs311j 0 25164 169920 2026-09-19T09:13:54Z Gazdadev 36573 Стурінка за́чата айбо у активнӱв роботі 169920 wikitext text/x-wiki Ервін Адерс (нім. Erwin Aders) - німицькый інженер і конструктор у галузи машиностроєнія, создатель тяжкых танкӱв, зо́крема Тиґр 1 і його наслідник Тиґр 2. {{Особа}} | Образчик = Erwin Aders.jpg | ==Жерела== qxhmx1adk6nnk51evmy4goo1e6q0gwq 169921 169920 2026-09-19T09:14:56Z Gazdadev 36573 169921 wikitext text/x-wiki Ервін Адерс (нім. Erwin Aders) - німицькый інженер і конструктор у галузи машиностроєнія, создатель тяжкых танкӱв, зо́крема Тиґр 1 і його наслідник Тиґр 2. {{Особа}} |Образчик=Erwin Aders.jpg ==Жерела== apc0382x1oipykii0t2tycw4s8e3s60 169926 169921 2026-09-19T09:24:34Z Gazdadev 36573 /* */ 169926 wikitext text/x-wiki Ервін Адерс (нім. Erwin Aders) - німицькый інженер і конструктор у галузи машиностроєнія, создатель тяжкых танкӱв, зо́крема Тиґр 1 і його наслідник Тиґр 2. {{Особа}} ==Жерела== qtx4kk1hfbovy94i96lrljfv8yhbk9p 169927 169926 2026-09-19T09:28:49Z Gazdadev 36573 Стилізовано текст, додано гіперудкликування. Айбо як інфобокс самого Ервіна доробити? 169927 wikitext text/x-wiki '''Ервін Адерс''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. ''Erwin Aders'') - німицькый [[инженер]] і конструктор у галузи [[Машиностроєніє|машиностроєнія]], создатель [[Тяжкый танк|тяжкых танкӱв]], зо́крема [[Panzerkampfwagen VI Tiger|Тиґр 1]] і його наслідник [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тиґр 2]]. {{Особа}} ==Жерела== tt4yk080l6o7317myazanzex61rxayj 169928 169927 2026-09-19T09:31:55Z Flipdot 23893 169928 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} '''Ервін Адерс''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. ''Erwin Aders'') - німицькый [[инженер]] і конструктор у галузи [[Машиностроєніє|машиностроєнія]], создатель [[Тяжкый танк|тяжкых танкӱв]], зо́крема [[Panzerkampfwagen VI Tiger|Тиґр 1]] і його наслідник [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тиґр 2]]. {{Особа}} ==Жерела== mf4axju9q4xtg3wdt3bsxlvgo49w2fx 169929 169928 2026-09-19T09:32:09Z Flipdot 23893 169929 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} '''Ервін Адерс''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. ''Erwin Aders'')&nbsp;— німицькый [[инженер]] і конструктор у галузи [[Машиностроєніє|машиностроєнія]], создатель [[Тяжкый танк|тяжкых танкӱв]], зокрема [[Panzerkampfwagen VI Tiger|Тиґр 1]] і його наслідник [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тиґр 2]]. {{Особа}} ==Жерела== lc7gnjc3ops6rk0j2vbh3iobf1bzj9b 169931 169929 2026-09-19T10:16:33Z Gazdadev 36573 Додано два розділы: Ранні рокы тай начало кар'єры 169931 wikitext text/x-wiki {{В розробку}} '''Ервін Адерс''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. ''Erwin Aders'')&nbsp;— німицькый [[инженер]] і конструктор у галузи [[Машиностроєніє|машиностроєнія]], создатель [[Тяжкый танк|тяжкых танкӱв]], зокрема [[Panzerkampfwagen VI Tiger|Тиґр 1]] і його наслідник [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тиґр 2]]. {{Особа}}<!-- Завершіть кось інфобокс бо я ниваловшин --> == Ранні рокы == Ервін Адерс ро́дився у [[Дюссельдорф|Дюссельдорфі]] 7 мая 1881 року. Учився у технічному коледжови вароша [[Аахен]], тамка такой і писав екзамины у 1906 році. Пак робив у дакількох компаніях, што спиціалізувалися на уробництві строїтельної тай аутомобілнӱв техніці, а іщи науково-досліднӱв діяльности.<ref>Німицька національна бібліотека (GND): Ідентифікатор особы Ервіна Адерса — GND 13695572X</ref> == Перва світова война і начало кар'єры конструктора == Цивільноє життя Ервін Адерса было прервато у 1914 році [[Перша світова война|первов світовов войнов]]. У армії Адерс проходив службу у експеременталнӱв аутомобілнӱв часті - пудрозділови, у якому вӱн годин быв хосновати свої технічні знанія. Експерементална транспортна часть [[Моторизовані войська|моторизованых войськ]] упробовувала не лиш грузовикы тай артилерійські тягачі, а щи удповідала за організацію програмы розробкы танка [[A7V Sturmpanzerwagen|A7V]]. Пӱсля войны Адерс робив інженером у MAN у [[Нюрнберг|Нюрнберзі]], а у 1925 році улаштувався уд Vogtländische Maschinenfabrik AG (VOMAG) у [[Плауен|Плауені]], а у 1929 році уже у [[Daimler-Benz]].<ref><nowiki><ref>{{Книга |автор=Rainer Strasheim |заголовок=The German A7V Tank and the Captured British Mk. IV Tanks of World War I |видавництво=Schiffer Publishing |рік=2010 |isbn=978-0764336546}}</ref></nowiki> </ref> ==Жерела== ktzjm12w1md6x71wcdqctbw7tmbn5hy 1 25165 169932 2026-09-19T11:49:30Z Gazdadev 36573 /* Обновляйте авать просто лишіть якось май стабільно статтю */ нова секція 169932 wikitext text/x-wiki == Обновляйте авать просто лишіть якось май стабільно статтю == Даты і території стоять неправильні, также ''із пудпоров'' тоже неправильно. Помощ росії давуть мало бӱльше країн, і Україні тоже. Будь ласка вать покладіть шаблон якыйись ош стаття нестабільна і т.д. вать хотябы лишіть ї май у стабільному стані в плані того, ош інформація не буде ся прям так много міняти [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 13:49, 19 септембра 2026 (CEST) 77ld0yyvh1ogt47383a0cr8k41tk046