Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.20 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 4 1701 170035 169798 2026-09-21T10:20:58Z MediaWiki message delivery 7850 /* Your feedback wanted: Remove (Language link added:) and similar edits from Special:RecentChanges */ нова секція 170035 wikitext text/x-wiki {{Шаблона:Вікіпедія:Меню}} {{Шаблона:Вікіпедія:Портал комуніты}} __NEWSECTIONLINK__ <!-- Please, put your message below. --> == Feminism and Folklore 2026 starts soon == <div style="border:8px maroon ridge;padding:6px;"> [[File:Feminism and Folklore 2026 logo.svg|centre|550px|frameless]] ::<div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> ;Invitation to Organize Feminism and Folklore 2026 Dear Wiki Community, We are pleased to invite Wikimedia communities, affiliates, and independent contributors to organize the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026]]''' writing competition on your local Wikipedia. The international campaign will run from '''1 February to 31 March 2026''' and aims to improve coverage of feminism, women’s histories, gender-related topics, and folk culture across Wikipedia projects. ;About the Campaign '''Feminism and Folklore''' is a global writing initiative that complements the '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2026|Wiki Loves Folklore]]''' photography competition. While Wiki Loves Folklore focuses on visual documentation, this writing campaign addresses the '''gender gap on Wikipedia''' by improving encyclopedic content related to folk culture and marginalized voices. ;What Can Participants Write About? Communities can contribute by creating, expanding, or translating articles related to: * Folk festivals, rituals, and celebrations * Folk dances, music, and traditional performances * Women and queer figures in folklore * Women in mythology and oral traditions * Women warriors, witches, and witch-hunting narratives * Fairy tales, folk stories, and legends * Folk games, sports, and cultural practices Participants may work from curated article lists or generate new article suggestions using campaign tools. ;How to Sign Up as an Organizer Organizers are requested to complete the following steps to register their community: # Create a local project page on your wiki [[:m:Feminism and Folklore/Sample|(see sample)]] # Set up the campaign using the '''CampWiz''' tool # Prepare a local article list and clearly mention: #* Campaign timeline #* Local and international prizes # Request a site notice from local administrators [[:mr:Template:SN-FNF|(see sample)]] # Add your local project page and CampWiz link to the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta project page]]''' ;Campaign Tools The Wiki Loves Folklore Tech Team has introduced tools to support organizers and participants: * '''Article List Generator by Topic''' – Helps identify articles available on English Wikipedia but missing in your local language Wikipedia. The tool allows customized filters and provides downloadable article lists in CSV and wikitable formats. * '''CampWiz''' – Enables communities to manage writing campaigns effectively, including jury-based evaluation. This will be the third year CampWiz is officially used for Feminism and Folklore. Both tools are now available for use in the campaign. '''[https://tools.wikilovesfolklore.org/ Click here to access the tools]''' ;Learn More & Get Support For detailed information about rules, timelines, and prizes, please visit the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 project page]]'''. If you have any questions or need assistance, feel free to reach out via: * '''[[:m:Talk:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta talk page]]''' * Email us using details on the contact page. ;Join Us We look forward to your collaboration and coordination in making Feminism and Folklore 2026 a meaningful and impactful campaign for closing gender gaps and enriching folk culture content on Wikipedia. Thank you and best wishes, '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 International Team]]''' ---- ''Stay connected:'' [[File:B&W Facebook icon.png|link=https://www.facebook.com/feminismandfolklore/|30x30px]]&nbsp; [[File:B&W Twitter icon.png|link=https://twitter.com/wikifolklore|30x30px]] </div></div> == Invitation to Host Wiki Loves Folklore 2026 in Your Country == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]] Hello everyone, We are delighted to invite Wikimedia affiliates, user groups, and community organizations worldwide to participate in '''Wiki Loves Folklore 2026''', an international initiative dedicated to documenting and celebrating folk culture across the globe. ;About Wiki Loves Folklore '''Wiki Loves Folklore''' is an annual international photography competition hosted on Wikimedia Commons. The campaign runs from '''1 February to 31 March 2026''' and encourages photographers, cultural enthusiasts, and community members to contribute photographs that highlight: * Folk traditions and rituals * Cultural festivals and celebrations * Traditional attire and crafts * Performing arts, music, and dance * Everyday practices rooted in folk heritage Through this campaign, we aim to preserve and promote diverse folk cultures and make them freely accessible to the world. [[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026|Project page on Wikimedia Commons]] ; Host a Local Edition As we celebrate the '''eight edition''' of Wiki Loves Folklore, we warmly invite communities to organize a local edition in their country or region. Hosting a local campaign is a great opportunity to: * Increase visibility of your region’s folk culture * Engage new contributors in your community * Enrich Wikimedia Commons with high-quality cultural content '''[[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026/Organize|Sign up to organize]]:''' If your team prefers to organize the competition in ''either February or March only'', please feel free to let us know. If you are unable to organize, we encourage you to share this opportunity with other interested groups or organizations in your region. ;Get in Touch If you have any questions, need support, or would like to explore collaboration opportunities, please feel free to contact us via: * The project Talk pages * Email: '''support@wikilovesfolklore.org''' We are also happy to connect via an online meeting if your team would like to discuss planning or coordination in more detail. Warm regards, '''The Wiki Loves Folklore International Team''' </div> [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 14:21, 18 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Tiven2240@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/Wikipedia&oldid=29228188 --> == <span lang="ru" dir="ltr">Ежегодный пересмотр Универсального кодекса поведения и Руководства по правоприменению</span> == <div lang="ru" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> Пишу вам, чтобы сообщить о начале ежегодного пересмотра Универсального кодекса поведения (Universal Code of Conduct) и Руководства по его применению. Вы можете вносить предложения по изменениям до 9 февраля 2026 года. Это первый из нескольких этапов ежегодного пересмотра. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Дополнительную информацию и возможность присоединиться к обсуждению можно найти на странице UCoC в Мета-вики]]. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координационный комитет по Универсальному кодексу поведения]] (U4C) — это глобальная группа, деятельность которой направлена на обеспечение справедливого и последовательного применения Универсального кодекса поведения. Эта процедура ежегодного пересмотра была спланирована и реализована U4C. Получить дополнительную информацию и узнать об обязанностях U4C можно, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|ознакомившись с Уставом U4C]]. Пожалуйста, поделитесь этой информацией с другими участниками вашего сообщества там, где это уместно. — В сотрудничестве с U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|Обсуждение]])<section end="announcement-content" /> </div> 22:01, 19 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=29905753 --> == Join the sixth Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia! == <div lang="en" dir="ltr"> [[File:Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia 2026.png|right|250px|thumb|link=https://meta.wikimedia.org/wiki/Ukraine%27s_Cultural_Diplomacy_Month_2026|Join our campaign!]] {{int:please-translate}} Dear Wikipedians! [[:m:Special:MyLanguage/Wikimedia Ukraine|Wikimedia Ukraine]], in cooperation with the [[:en:Ministry of Foreign Affairs of Ukraine|MFA of Ukraine]] and [[:en:Ukrainian Institute|Ukrainian Institute]], has launched the sixth edition of writing challenge "'''[[:m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Ukraine's Cultural Diplomacy Month]]'''", which lasts from '''1st April''' until '''30th April 2026'''. The initiative aims to promote knowledge about Ukrainian culture abroad by creating and improving Wikipedia articles in multiple languages. This year marks the sixth edition of the campaign, which will focus on contemporary culture, making today’s artistic voices and practices more visible to international audiences. 🧩'''How to participate?''' Choose an article from the suggested list → Write an article in your language, or improve an existing one according to the rules → Add your contribution to the contest page and calculate your points → Win prizes and receive a certificate of participation → Become a promoter of truthful knowledge about Ukraine. 🧩'''[[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Check our main page for more information]]'''. '''If you are interested in coordinating long-term community engagement for the campaign and becoming a local ambassador, we would love to hear from you! Please let us know your interest.''' If not, then we encourage you to translate the [[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|landing page of the contest]] and [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MessageGroupStats?group=Centralnotice-tgroup-UCDM2026banner&messages=&language=en&x=D banner] into your own language. Also, we set up a [[:m:CentralNotice/Request/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|banner]] to notify users of the possibility to participate in this challenge! [[:m:User:OlesiaLukaniuk (WMUA)|OlesiaLukaniuk (WMUA)]] ([[:m:User talk:OlesiaLukaniuk (WMUA)|talk]]) 04:35, 1 April 2026 (UTC) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем OlesiaLukaniuk (WMUA)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:OlesiaLukaniuk_(WMUA)/list_of_wikis&oldid=28552112 --> == Request for comment (global AI policy) == <bdi lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Apologies for writing in English. {{int:Please-translate}} A [[:m:Requests for comment/Artificial intelligence policy|request for comment]] is currently being held to decide on a global AI policy. {{int:Feedback-thanks-title}} [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 02:58, 26 апріля 2026 (CEST) </bdi> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30424282 --> == "Філтер знеужываня" == Інтересно мі, як "[[Хоснователь:Філтер знеужываня|Філтер знеужываня]]" (а праві якым способом) здобыв права [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Шпеціална:Список_хоснователїв&group=sysop адміністратора], і то іщі із нуловым чіслом управ. Якый мать змысел бот, кедь од року 2018 не робить в общім ніч? Є то може лем наоко, жебы ся здало, же тота Вікіпедія мать хоць бы даякых адміністраторів? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 22:29, 19 мая 2026 (CEST) :Тадь ото гибы системноє конто (на профільови так и пише) на автоматичну модерацію. Пуста сторунка внескув у нього видав зато, ож технічно бот не ревертит авадь редаґує дашто, а завертат редаґованя щи сперед тым, як они ся застосувут до даякої статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:00, 19 мая 2026 (CEST) ::гм, то єм не подумав, в тім припадї вопросы одпадають. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:12, 19 мая 2026 (CEST) == <span lang="uk" dir="ltr">Час проголосувати на виборах 2026 року до U4C</span> == <div lang="uk" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> Виборців з правом голосу запрошують проголосувати на виборах 2026 до [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]] (U4C). Більше інформації, зокрема про критерії права голосу, процес голосування, інформацію про кандидатів та посилання на голосування, можна знайти на Мета-вікі на [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026|інформаційній сторінці виборів 2026]]. Голосування завершується 2 червня 2026 о [https://zonestamp.toolforge.org/1780358400 00:00 UTC]. Якщо маєте право голосу, проголосуйте, будь ласка. Результати оголосять 14 червня 2026. -- У співпраці з U4C,<section end="announcement-content" /> </div> [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 19:14, 27 мая 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30513860 --> == Migration to Parsoid == Hello everyone! I am glad to inform you that as the next step in the [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification|Parser Unification]] project, Parsoid will soon be turned on as the default article renderer on your wiki. We are gradually increasing the number of wikis using Parsoid, with the intention of making it the default wikitext parser for MediaWiki's next long-term support release. This will make our wikis more reliable and consistent for editors, readers, and tools to use, as well as making the development of future wikitext features easier. If this disrupts your workflow, don’t worry! You can still opt out through a user preference or turn Parsoid off on the current page using the Tools submenu, as described in the [[mw:Special:MyLanguage/Help:Extension:ParserMigration|Extension:ParserMigration]] documentation. It's important to notice that we've already identified a known issue in your wiki related to mixing html and wikitext table tags. In case you notice this behaviour, please follow [[mw:Parsoid/Parser_Unification/Instructions_for_editors#T417705:_Parsoid_doesn't_close_a_table_row_when_syntax_transitions_from_HTML_to_wikitext_syntax|these instructions]] to fix it. There is [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification/Confidence_Framework|more information about our roll-out strategy]] available, including the testing done before we turn on Parsoid for a new wiki. To report bugs and issues, please look at our [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification/Known_Issues|known issues]] documentation and if you found a new bug please create a phab ticket and tag the [[phab:project/view/5846|Content Transform Team in Phabricator]]. [[Хоснователь:MSantos (WMF)|MSantos (WMF)]] ([[Діскузія з хоснователём:MSantos (WMF)|діскусія]]) 10:43, 11 юнія 2026 (CEST) == <span lang="uk" dir="ltr">Міграція на Parsoid</span> == <div lang="uk" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> <em>[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation/Product and Technology/Parsoid Read Views/Read View Announcement|Читати це іншою мовою]]</em> Привіт усім! Я радий повідомити вам, що наступним кроком у проекті [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification|Уніфікація парсеру]] буде увімкнення Parsoid як типового візуалізатора статей у вашій вікі. Ми поступово збільшуємо кількість вікі, що використовують Parsoid, з наміром зробити його парсером вікітексту за замовчуванням у наступному випуску MediaWiki з довгостроковою підтримкою. Це зробить наші вікі більш надійними та узгодженими для редакторів, читачів та інструментів, а також полегшить розробку майбутніх функцій вікітексту. Якщо це шкодить вашому ходу роботи, не переживайте: ви можете вимкнути Parsoid для себе, скориставшись пунктом у підменю «Інструменти» прямо на цій сторінці, як описано у документації [[mw:Special:MyLanguage/Help:Extension:ParserMigration|Extension:ParserMigration]]. Доступна [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification/Confidence Framework|детальніша інформація про нашу стратегію розгортання]], включно з тестуванням, яке ми проводимо перед увімкненням Parsoid у новій вікі. Не вагайтесь повідомляти про баги і проблеми: спершу погляньте у нашу документацію [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification/Known Issues|відомих проблем]], і якщо ви знайшли новий баг, створіть для нього нове завдання на Фабрикаторі і тегніть в ньому [[phab:project/view/5846|Content Transform Team]]. <section end="announcement-content" /> </div> <bdi lang="en" dir="ltr">[[mw:User:ABreault (WMF)|Content Transform Team]]</bdi> 00:30, 13 юнія 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем ABreault (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Wikimedia_Foundation/Product_and_Technology/Parsoid_Read_Views/2026-06-15_Wikipedias&oldid=30671393 --> :Добре [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:28, 21 юнія 2026 (CEST) == Новый Главный бук == Зачну з того, ож типирішньый главный бук є доста архаичным и прыжавучым про нову чилядь. Типирішньый бук за 15 году лем тай утратив актуалность, бо банално не приспособленый до темної темы тай телефону, має малу кваліту образку, тай вцілому, ун доста кривый, што прыжат людий и дає проєктови ищи гуршу репутацію. Тож ищи гуд типирь мы з Halajkovič'ом рішили зробити новый варіянт бока, котрый буде духовно наслідовати типирішньому інтерфийсу, айбо буде вызерати ліпше. Тогды же я зробив варіянт, котрый переосмысльовав старый дізайн, на основі того же дізайна, Halajkovič переробив дізайн з нулы, айбо проєкт ся лишив на гуд, онь до днись, кой мы убєденили сме обадві вирзії бока. [[Користувач:LYTMAN/Тест]] сись варіянт файно вырішив всі проблемы старого бока, став візуално ліпше, при тум не стратив юзабіліту. Ци не против вы, замінити типирішньый Главный бук на сись варіянт? [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 23:40, 21 юнія 2026 (CEST) ==== За ==== # [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:41, 21 юнія 2026 (CEST) # [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:46, 21 юнія 2026 (CEST) #[[Хоснователь:Obelick09|Obelick09]] ([[Діскузія з хоснователём:Obelick09|діскусія]]) 07:43, 22 юнія 2026 (CEST) #[[Хоснователь:Saphu rue|Saphu rue]] ([[Діскузія з хоснователём:Saphu rue|діскусія]]) 15:27, 23 юнія 2026 (CEST) ==== Против ==== 1. Аж головна сторінка постара технолоґічно, чом бы ю не адаптовати? Ваш варіант дуже далекый, не вижу, обы ун «духовно наслідовав». Наспак, усі елементы стали єднакі и дуже білі (а на моюм компютері чорні, бо штось ищи й не фунґує як бы мало быти). :: Туй маєте (подля мене) файні приклады — усі responsive: :: [https://en.wikipedia.org Анґлійська Вікіпедія] :: [https://he.wikipedia.org Іврітська Вікіпедія] :: [https://hr.wikipedia.org Горватська Вікіпедія] :: [https://jv.wikipedia.org Яванська Вікіпедія] :: --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:23, 23 юнія 2026 (CEST) :Проблема з темнов темов и даякі малі проблемы управлині. [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 13:33, 2 юлія 2026 (CEST) 2. Русины тыж суть «доста архаичны», зато они за тоты рокы створили 10000 статей и ''Головна сторона'' их нич не «прыжала». Не мали ниякый интерес до «темної темы» и не здогадовали ся, же тот «варіянт доста кривый». А «про нову чилядь» треба знати, же Википедия мать свои правила, котрых ся треба держати. А Русины мають кодификованый язык, словникы и граматикы, котры треба честовати, жебы не достати «ищи гуршу репутацію». --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 21:17, 24 юнія 2026 (CEST) :1. Як исе скапчано з главным боком? Туй ани обєктівної, ани субєктівної крітікы конкретно главного бока я не вчув им. Я лиш увидів, што вы просто не хочете міняти, "бо вно й так робит", хоть и бук обєктівно застарів, и хоть исе не майглавноє, што гія вчинити в нашуй вікі, айбо сяка зміна є лем плусом, тым булше, кой вже робота вчинена. :2. Про мене русины то не лем архаична чилядь, ай молоді люде, котрі в основнум ся хоснувут телефонами, котрі професіонално ся хоснувут компютерами, котрым важна не лем издобность, ай естетічна часть інтерфийса, тым булше, кой такой мало не вшиткі вікії за 15 году пушли вперед и "нова чилядь" привыкла видіти нормалный бук. :3. Русины то не лем діды з рузных орґанізацій, котрі ся розумівут в етимолоґії. Ай проста чилядь, котра не знає, што такоє ять, як фунґує твирьдый знак, и чого ниґде ниє буквы ґ. Аж ся орьєнтовати на основну авдіторію, то єсть, на булшость простых русину, та може бы добрі писати языком, котрого вни порозумівут? Не ґраматіков Гарайды, котра была булше 80 году типирь, не казковым нереалным койне, не пряшувськым стандартом, котрого наші за свову бисіду не гет біжат принимати, а простов бисідов. Якый хосен из літературного языка, котрый мертвый и не воскресне, доку руснацька бисіда ся не зачне вчити у вошколах. Тай не знаву, до чого се было, кой и так главный бук писаный по пряшувськы. :4. Якых 10 тисяч статий? Три з половинов тисячі пустых статий за даты, тисяча боку з шаблоном стрыжень, тай щи дакулько тисяч, котрым хыбит тот шаблон. А з нормалных статий, може, дай Бог, тисячі 3, тай то часть из них писана хоть як, а часть ґраматиков, котру не каждый порозуміє (тов же Гарайды, по пряшувськы, по лемкувськы й по бачванськы). :5. Я честуву тоту ґраматіку, котров пишу ([https://rusynsociety.com/універзалный-пудкарпатськый-русинсь/ УПРС]). Айно, вна не кодіфікована, айбо ю чилядь май принимат, бо вна показує, як годен вызерати народный варіянт літературного русинського писма, и ю годен читати каждый в пудкарпатьови, а за койне гія забыти. И я радый, ож така ґраматіка є, бо чилядь, котра хоче писати "по нашому", годна тото робити унормовано, а не хоть як, авадь ґраматиков, яка до зуправдного '''живого''' писма русину нич не має. Вы самі ся не додержуєте тої ґраматикы, котров пишете. Чого не кладите твирьді знакы, нашто записуєте рефликсію о*, чом записуєте кы гы хы, а не ки ги хи? [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 02:06, 27 юнія 2026 (CEST) ==== Здержу ся ==== == RFC about AI-generated content in Wikimedia Commons == <bdi lang="en" dir="ltr">Apologies for writing in English, please help translate this message to your language. You are invited to participate in a [[c:Commons:Requests for comment/Policy update for AI content|request for comment on Wikimedia Commons about a policy update for AI content]]. This may affect files that are uploaded to Wikimedia Commons for use on this project. Thank you. [[m:User:Codename Noreste|Codename Noreste]] ([[m:User talk:Codename Noreste|діскусія]])</bdi> 19:11, 23 юнія 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30513860 --> == <span lang="ru" dir="ltr">Размещение ссылок на контакты по вопросам права и безопасности в нижнем колонтитуле вашего вики-проекта</span> == <div lang="ru" dir="ltr"> <section begin="Message"/> '''Контакты по вопросам права и безопасности''' Дорогие участники сообщества, Фонд Викимедиа сформировал [[wmf:Special:MyLanguage/Legal:Wikimedia Foundation Legal and Safety Contact Information|единую страницу с контактами по вопросам права и безопасности]] для размещения в нижних колонтитулах ваших проектов соответствующих ссылок на нее, чтобы обеспечить доступ к достоверной юридической информации. Это нормативное требование. Мы уже разместили эти ссылки в английском, немецком, итальянском, испанском и других проектах Википедии, и мы также скоро добавим это и в ваш вики-проект. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_and_Safety_Contacts_FAQ|Пожалуйста, ознакомьтесь более подробно на странице проекта]] и оставляйте любые комментарии в этой ветке или на [[m:Special:MyLanguage/Talk:Wikimedia Foundation Legal and Safety Contacts FAQ|странице обсуждений]]. <section end="Message"/> </div> -- [[User:Sannita (WMF)|User:Sannita (WMF)]] ([[User talk:Sannita (WMF)|talk]]) 15:30, 25 юнія 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Sannita (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Sannita_(WMF)/Mass_sending_test&oldid=30731267 --> == Request for comment (the future of Abstract Wikipedia) == <bdi lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Apologies if this has not yet been translated into your wiki's language. {{int:Please-translate}} You are invited to voice your opinions in a [[:m:Requests for comment/The future of Abstract Wikipedia|request for comment about the future of Abstract Wikipedia]]. {{Int:Feedback-thanks-title}} [[:m:User:Kowal2701|Kowal2701]] ([[:m:User talk:Kowal2701|talk]]) 14:24, 24 юлія 2026 (CEST) </bdi> <!-- Повідомлення надіслано користувачем DreamRimmer@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30513860 --> == Context of the situation with Rue323 == This is me trying to provide context of the situation we have in our tiny Rusyn Wikipedia for non-Rusyn speakers in case any questions arise from stewards and other cross-wiki users with administrative access. For roughly two years there has been a user editing Rusyn Wikipedia, first under the account @[[Хоснователь:Іван Романеску|Іван Романеску]], then @[[Хоснователь:Іван Романескош|Іван Романескош]], then the current @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] (which was initially nicknamed ''Бойкыня Босорканя'' and was a sockpuppetry attempt). They have produced over a hundred new pages and have been repeatedly called out for low-quality edits and new page creations, including by an ex-administrator Engelseziekte, who nicely asked them to clean up the mess (see [https://rue.wikipedia.org/wiki/Діскузія_з_хоснователём:Rue323#Проблемні_статі|this talk page]]). Numerous people have tried to reason with them on multiple occasions. While a lot of their edits could be taken in good faith, Rusyn Wikipedia simply lacks the resources to go over these articles en masse and make them at least decent, and @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]], despite agreeing to fix the damage they have caused years ago, seems to keep making new articles instead of fixing the old ones; worse yet, their new articles often repeat the same things they have been warned about over and over again: such as pulling untranslated (see e.g. [https://rue.wikipedia.org/wiki/Diabolo_menthe Diabolo menthe], [https://rue.wikipedia.org/wiki/Жупа_Мараморош_(Чехословеньско) Жупа Мараморош (Чехословеньско)]) or unsourced content ([https://rue.wikipedia.org/wiki/Ґут Ґут], [https://rue.wikipedia.org/wiki/Чонкаш Чонкаш]) from other Wikipedias and leaving stubs. They were told about citing sources, encyclopedic style, and other aspects of editing Wikipedia, again, on multiple occasions. I am still slowly fixing their 2024–2025 stuff myself, but the rate at which they produce new low-quality edits seems to completely outpace me. They also either completely ignore any feedback at this point, talk back in a pretty uncourteous manner seemingly not intending to change anything (see e.g. [https://rue.wikipedia.org/wiki/Діскузія_з_хоснователём:Rue323#c-Rue323-20260831212500-Flipdot-20260831172400 this reply]) or even revert/blank talk pages (e.g. [https://rue.wikipedia.org/wiki/Діскузія:Birthdays_the_Beginning these 3 reverts] of my talk page comment asking them to experiment with articles in sandboxes or local files instead of making new untranslated/empty pages in the main namespace). [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:04, 18 септембра 2026 (CEST) == Your feedback wanted: Remove ''(Language link added:) and similar'' edits from Special:RecentChanges == ''(Apologies for posting in English. You can help by translating it)'' Hello, I’m Danny from [[:en:w:Wikimedia_Deutschland|Wikimedia Deutschland’s]] [[m:Wikidata_For_Wikimedia_Projects|Wikidata For Wikimedia Projects]] team.<br/> We have been investigating and examining how Wikidata’s use in the [[Special:RecentChanges]] and [[Special:Watchlist]] pages can be made to be more useful, or less ‘noisy’ (fewer edits that have little value to the reader). We are currently exploring to make a change in the volume and the type of Wikidata edits that appear in these pages, and '''we need your feedback''' to help us ensure this is a positive change for the Wikis and won’t disrupt your workflows.<br/> Language links are also known as sitelinks or interlanguage links and describe when a Wikidata item is connected to a Wiki, adding it to the language dropdown tool for other connected Wikis. [[File:Types of Lang Link changes.png|x350px|frame|A variety of "Language Link" edits as seen in the Recent Changes feed]] The request for feedback is whether you support the removal of these language link edits from the Recent Changes and Watchlist feed, or would you oppose such a change and if so, why? Please share you thoughts on the dedicated '''[[m:Talk:Wikidata_For_Wikimedia_Projects/Clearer_Wikidata_Edit_Summaries/Hide_Language_Link_edits|metawiki Talk page]]'''. Further information about this change: [[m:Wikidata_For_Wikimedia_Projects/Clearer_Wikidata_Edit_Summaries/Hide_Language_Link_edits|m:Wikidata_For_Wikimedia_Projects/Hide_Language_Link_edits]] Thank you for any participation or feedback you give, -- [[m:User:Danny_Benjafield_(WMDE)|User:Danny Benjafield (WMDE)]] 12:20, 21 септембра 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Danny Benjafield (WMDE)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Danny_Benjafield_(WMDE)/MassMessage_test_list&oldid=31065812 --> 830fqnq8zv3w6dpcsvw981qpegox16a 0 8749 170023 169985 2026-09-21T07:35:30Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 170023 wikitext text/x-wiki {{Чеперушка-етм}} '''Майдан''' — часто ся трафляючый [[топоним]]. В русинском языкови означать чистинку в [[лѣс]]ѣ, лазок в горах. Друге значѣня — розбой, рабованя. Ити на майдан — ити рабовати.<ref>Ласлов Чопей, с. 177</ref> Походить од османского турецкого {{lang|ota|میدان}} ''{{lang|ota-Latn|meydan}}'', од [[Перськый язык|перского]] {{lang|fa|میدان}} ''{{lang|fa-Latn|meydân/maydān}}'' „площа, мѣсто зборох“.<ref>[https://web.archive.org/web/20220101000000/https://www.lexico.com/definition/maidan “maidan”] in Lexico, Dictionary.com; Oxford University Press, 2019–2022.</ref> == Географичны назвы == === Пакистан === * [[Майдан (Пакистан)|Майдан]] — долина в Пакистанѣ. район Нижный Дир. === Сербия === * [[Майдан (Сербия)|Майдан]] — село в Банатѣ, в громадѣ Нови-Кнежевац. === Украина === * [[Майдан (Закарпатска область)|Майдан]] — село в Закарпатской области. * [[Майдан (Ковельскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Ковельском районѣ. * [[Майдан (Маневичскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Маневичском районѣ. * [[Майдан Незалежности]] — площа в [[Кийов|Киевѣ]]. == История == * [[Евромайдан]] ци [[Револуція Достойности]] — серия протестох в роках 2013–2014 ([[Украина]]), в тому числѣ на [[Майдан Незалежности|Майданѣ Незалежности]]. * [[Норончова револуція]] ци Норончовый Майдан — серия протестох в роках 2004–2005 ([[Украина]]). == Жерела == * Чопей, Ласлов. Русько-мадярский словарь. Будапешт. 1883. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Чеперушкы]] t68yu0m9g9vdriks9o7v05rz5i1zjdq 170025 170023 2026-09-21T08:33:12Z Flipdot 23893 170025 wikitext text/x-wiki {{Чеперушка-етм}} '''Майдан''' тото часто стрѣчающийся [[топоним]]ъ. В русинском языкови означать чистинку в [[лѣс]]ѣ, лазок в горах; друге значѣня&nbsp;— розбой, рабованя („ити на майдан“&nbsp;— ити рабовати).<ref>{{Cite book| last=Чопей |first=Ласлов |author-link=Ласлов Чопей |title=Русько-мадярский словарь |location=[[Будапешт]] |year=1883 |page=177 }}</ref> Походитъ отъ османского турецкого {{lang|ota|میدان}} ''{{lang|ota-Latn|meydan}}'', отъ [[Перськый язык|перского]] {{lang|fa|میدان}} ''{{lang|fa-Latn|meydân/maydān}}'' „площа, мѣсто сборовъ“.<ref>[https://web.archive.org/web/20220101000000/https://www.lexico.com/definition/maidan “maidan”] in Lexico, Dictionary.com; Oxford University Press, 2019–2022.</ref> == Географичны назвы == === Пакистан === * [[Майдан (Пакистан)|Майдан]] — долина в Пакистанѣ. район Нижный Дир. === Сербия === * [[Майдан (Сербия)|Майдан]] — село в Банатѣ, в громадѣ Нови-Кнежевац. === Украина === * [[Майдан (Закарпатска область)|Майдан]] — село в Закарпатской области. * [[Майдан (Ковельскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Ковельском районѣ. * [[Майдан (Маневичскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Маневичском районѣ. * [[Майдан Незалежности]] — площа въ [[Кийов|Киевѣ]]. == Исторія == * [[Евромайдан]] ци [[Револуція Достойности]] — серія протестовъ 2013–2014.&nbsp;роковъ въ [[Украйина|Украинѣ]], въ томъ числѣ на [[Майдан Незалежности|Майданѣ Незалежности]]. * [[Норончова револуція]] ци Норончовый Майдан — серія протестовъ 2004–2005.&nbsp;роковъ въ [[Украйина|Украинѣ]]. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Чеперушкы]] rie5tz204l63s8cd7bj0m4bqudr4cm4 170026 170025 2026-09-21T08:38:31Z Flipdot 23893 170026 wikitext text/x-wiki {{Чеперушка-етм}} '''Майдан''' тото часто стрѣчающийся [[топоним]]ъ. В русинском языкови означать чистинку в [[лѣс]]ѣ, лазок в горах; друге значѣня&nbsp;— розбой, рабованя („ити на майдан“&nbsp;— ити рабовати).<ref>{{Cite book| last=Чопей |first=Ласлов |author-link=Ласлов Чопей |title=Русько-мадярский словарь |location=[[Будапешт]] |year=1883 |page=177 }}</ref> Походитъ отъ османского турецкого {{lang|ota|میدان}} ''{{lang|ota-Latn|meydan}}'', отъ [[Перськый язык|перского]] {{lang|fa|میدان}} ''{{lang|fa-Latn|meydân/maydān}}'' „площа, мѣсто сборовъ“.<ref>[https://web.archive.org/web/20220101000000/https://www.lexico.com/definition/maidan “maidan”] in Lexico, Dictionary.com; Oxford University Press, 2019–2022.</ref> == Географичны назвы == === Пакистан === * [[Майдан (Пакистан)|Майдан]] — долина в Пакистанѣ. район Нижный Дир. === Сербия === * [[Майдан (Сербия)|Майдан]] — село в Банатѣ, в громадѣ Нови-Кнежевац. === Украина === * [[Майдан (Закарпатска область)|Майдан]] — село в Закарпатской области. * [[Майдан (Ковельскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Ковельском районѣ. * [[Майдан (Маневичскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Маневичском районѣ. * [[Майдан Незалежности]] — площа въ [[Кийов|Киевѣ]]. == Исторія == * [[Евромайдан]] — серія протестовъ 2013–2014.&nbsp;роковъ въ [[Украйина|Украинѣ]], въ томъ числѣ на [[Майдан Незалежности|Майданѣ Незалежности]]. * [[Револуція достойности]] ({{Lang-uk|Революція гідності}}) — революція 2014.&nbsp;року въ Украинѣ, наслѣдокъ [[Евромайдан]]а. * [[Норончова револуція]] ци Норончовый Майдан — серія протестовъ 2004–2005.&nbsp;роковъ въ [[Украйина|Украинѣ]]. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Чеперушкы]] 2d0b6wkeiat86fbelp87mkw9o6ffwzm 170027 170026 2026-09-21T08:40:03Z Flipdot 23893 170027 wikitext text/x-wiki {{Чеперушка-етм}} '''Майдан''' тото часто стрѣчающийся [[топоним]]ъ. В русинском языкови означать чистинку в [[лѣс]]ѣ, лазок в горах; друге значѣня&nbsp;— розбой, рабованя („ити на майдан“&nbsp;— ити рабовати).<ref>{{Cite book| last=Чопей |first=Ласлов |author-link=Ласлов Чопей |title=Русько-мадярский словарь |location=[[Будапешт]] |year=1883 |page=177 }}</ref> Походитъ отъ османского турецкого {{lang|ota|میدان}} ''{{lang|ota-Latn|meydan}}'', отъ [[Перськый язык|перского]] {{lang|fa|میدان}} ''{{lang|fa-Latn|meydân/maydān}}'' „площа, мѣсто сборовъ“.<ref>[https://web.archive.org/web/20220101000000/https://www.lexico.com/definition/maidan “maidan”] in Lexico, Dictionary.com; Oxford University Press, 2019–2022.</ref> == Географичны назвы == === Пакистан === * [[Майдан (Пакистан)|Майдан]] — долина в Пакистанѣ. район Нижный Дир. === Сербия === * [[Майдан (Сербия)|Майдан]] — село в Банатѣ, в громадѣ Нови-Кнежевац. === Украина === * [[Майдан (Закарпатска область)|Майдан]] — село в Закарпатской области. * [[Майдан (Ковельскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Ковельском районѣ. * [[Майдан (Маневичскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Маневичском районѣ. * [[Майдан Незалежности]] — площа въ [[Кийов|Киевѣ]]. == Исторія == * [[Евромайдан]] ({{Lang-uk|Євромайдан}}) — серія протестовъ 2013–2014.&nbsp;роковъ въ [[Украйина|Украинѣ]], въ томъ числѣ на [[Майдан Незалежности|Майданѣ Незалежности]]. * [[Револуція достойности]] ({{Lang-uk|Революція гідності}}) — революція 2014.&nbsp;року въ Украинѣ, наслѣдокъ [[Евромайдан]]а. * [[Норончова револуція]] ци Норончовый майдан ({{Lang-uk|Помаранчева революція, Помаранчевий майдан}}) — серія протестовъ 2004–2005.&nbsp;роковъ въ [[Украйина|Украинѣ]] на [[Майдан Незалежности|Майданѣ Незалежности]]. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Чеперушкы]] d1mx7uw6x0zqngcyx0xi7aphf5p6g0s 170028 170027 2026-09-21T08:48:07Z Igor Kercsa 5504 Не нарушуйте правопис статѣ, кедь робите невелику оправу. Такый быв все дотеперь консензус. 170028 wikitext text/x-wiki {{Чеперушка-етм}} '''Майдан''' — часто ся трафляючый [[топоним]]. В русинском языкови означать чистинку в [[лѣс]]ѣ, лазок в горах. Друге значѣня — розбой, рабованя. Ити на майдан — ити рабовати.<ref>Ласлов Чопей, с. 177</ref> Походить од османского турецкого {{lang|ota|میدان}} ''{{lang|ota-Latn|meydan}}'', од [[Перськый язык|перского]] {{lang|fa|میدان}} ''{{lang|fa-Latn|meydân/maydān}}'' „площа, мѣсто зборох“.<ref>[https://web.archive.org/web/20220101000000/https://www.lexico.com/definition/maidan “maidan”] in Lexico, Dictionary.com; Oxford University Press, 2019–2022.</ref> == Географичны назвы == === Пакистан === * [[Майдан (Пакистан)|Майдан]] — долина в Пакистанѣ. район Нижный Дир. === Сербия === * [[Майдан (Сербия)|Майдан]] — село в Банатѣ, в громадѣ Нови-Кнежевац. === Украина === * [[Майдан (Закарпатска область)|Майдан]] — село в Закарпатской области. * [[Майдан (Ковельскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Ковельском районѣ. * [[Майдан (Маневичскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Маневичском районѣ. * [[Майдан Незалежности]] — площа в [[Кийов|Киевѣ]]. == История == * [[Евромайдан]] ци [[Револуція Достойности]] — серия протестох в роках 2013–2014 ([[Украина]]), в тому числѣ на [[Майдан Незалежности|Майданѣ Незалежности]]. * [[Норончова револуція]] ци Норончовый Майдан — серия протестох в роках 2004–2005 ([[Украина]]). == Жерела == * Чопей, Ласлов. Русько-мадярский словарь. Будапешт. 1883. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Чеперушкы]] t68yu0m9g9vdriks9o7v05rz5i1zjdq 170030 170028 2026-09-21T08:52:51Z Flipdot 23893 Зрушена верзія [[Special:Diff/170028|170028]] од хоснователя [[Special:Contributions/Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[User talk:Igor Kercsa|діскусія]]) — Ник. [[Діскузія:Майдан (чеперушка)]] 170030 wikitext text/x-wiki {{Чеперушка-етм}} '''Майдан''' тото часто стрѣчающийся [[топоним]]ъ. В русинском языкови означать чистинку в [[лѣс]]ѣ, лазок в горах; друге значѣня&nbsp;— розбой, рабованя („ити на майдан“&nbsp;— ити рабовати).<ref>{{Cite book| last=Чопей |first=Ласлов |author-link=Ласлов Чопей |title=Русько-мадярский словарь |location=[[Будапешт]] |year=1883 |page=177 }}</ref> Походитъ отъ османского турецкого {{lang|ota|میدان}} ''{{lang|ota-Latn|meydan}}'', отъ [[Перськый язык|перского]] {{lang|fa|میدان}} ''{{lang|fa-Latn|meydân/maydān}}'' „площа, мѣсто сборовъ“.<ref>[https://web.archive.org/web/20220101000000/https://www.lexico.com/definition/maidan “maidan”] in Lexico, Dictionary.com; Oxford University Press, 2019–2022.</ref> == Географичны назвы == === Пакистан === * [[Майдан (Пакистан)|Майдан]] — долина в Пакистанѣ. район Нижный Дир. === Сербия === * [[Майдан (Сербия)|Майдан]] — село в Банатѣ, в громадѣ Нови-Кнежевац. === Украина === * [[Майдан (Закарпатска область)|Майдан]] — село в Закарпатской области. * [[Майдан (Ковельскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Ковельском районѣ. * [[Майдан (Маневичскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Маневичском районѣ. * [[Майдан Незалежности]] — площа въ [[Кийов|Киевѣ]]. == Исторія == * [[Евромайдан]] ({{Lang-uk|Євромайдан}}) — серія протестовъ 2013–2014.&nbsp;роковъ въ [[Украйина|Украинѣ]], въ томъ числѣ на [[Майдан Незалежности|Майданѣ Незалежности]]. * [[Револуція достойности]] ({{Lang-uk|Революція гідності}}) — революція 2014.&nbsp;року въ Украинѣ, наслѣдокъ [[Евромайдан]]а. * [[Норончова револуція]] ци Норончовый майдан ({{Lang-uk|Помаранчева революція, Помаранчевий майдан}}) — серія протестовъ 2004–2005.&nbsp;роковъ въ [[Украйина|Украинѣ]] на [[Майдан Незалежности|Майданѣ Незалежности]]. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Чеперушкы]] d1mx7uw6x0zqngcyx0xi7aphf5p6g0s 170031 170030 2026-09-21T08:54:34Z Flipdot 23893 170031 wikitext text/x-wiki {{Чеперушка-етм}} '''Майдан''' тото часто трафляючий ся [[топоним]]ъ. В русинском языкови означать чистинку в [[лѣс]]ѣ, лазок в горах; друге значѣня&nbsp;— розбой, рабованя („ити на майдан“&nbsp;— ити рабовати).<ref>{{Cite book| last=Чопей |first=Ласлов |author-link=Ласлов Чопей |title=Русько-мадярский словарь |location=[[Будапешт]] |year=1883 |page=177 }}</ref> Походитъ отъ османского турецкого {{lang|ota|میدان}} ''{{lang|ota-Latn|meydan}}'', отъ [[Перськый язык|перского]] {{lang|fa|میدان}} ''{{lang|fa-Latn|meydân/maydān}}'' „площа, мѣсто сборовъ“.<ref>[https://web.archive.org/web/20220101000000/https://www.lexico.com/definition/maidan “maidan”] in Lexico, Dictionary.com; Oxford University Press, 2019–2022.</ref> == Географичны назвы == === Пакистан === * [[Майдан (Пакистан)|Майдан]] — долина в Пакистанѣ. район Нижный Дир. === Сербия === * [[Майдан (Сербия)|Майдан]] — село в Банатѣ, в громадѣ Нови-Кнежевац. === Украина === * [[Майдан (Закарпатска область)|Майдан]] — село в Закарпатской области. * [[Майдан (Ковельскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Ковельском районѣ. * [[Майдан (Маневичскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Маневичском районѣ. * [[Майдан Незалежности]] — площа въ [[Кийов|Киевѣ]]. == Исторія == * [[Евромайдан]] ({{Lang-uk|Євромайдан}}) — серія протестовъ 2013–2014.&nbsp;роковъ въ [[Украйина|Украинѣ]], въ томъ числѣ на [[Майдан Незалежности|Майданѣ Незалежности]]. * [[Револуція достойности]] ({{Lang-uk|Революція гідності}}) — революція 2014.&nbsp;року въ Украинѣ, наслѣдокъ [[Евромайдан]]а. * [[Норончова револуція]] ци Норончовый майдан ({{Lang-uk|Помаранчева революція, Помаранчевий майдан}}) — серія протестовъ 2004–2005.&nbsp;роковъ въ [[Украйина|Украинѣ]] на [[Майдан Незалежности|Майданѣ Незалежности]]. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Чеперушкы]] cdju4zk2z2ulpmtb73o2befsj2zetig 170070 170031 2026-09-21T11:00:42Z Flipdot 23893 170070 wikitext text/x-wiki {{Чеперушка-етм}} '''Майдан''' тото часто трафляючий ся [[Топонім|топонимъ]]. В русинском языкови означать чистинку в [[лѣс]]ѣ, лазок в горах; друге значѣня&nbsp;— розбой, рабованя („ити на майдан“&nbsp;— ити рабовати).<ref>{{Cite book| last=Чопей |first=Ласлов |author-link=Ласлов Чопей |title=Русько-мадярский словарь |location=[[Будапешт]] |year=1883 |page=177 }}</ref> Походитъ отъ османского турецкого {{lang|ota|میدان}} ''{{lang|ota-Latn|meydan}}'', отъ [[Перськый язык|перского]] {{lang|fa|میدان}} ''{{lang|fa-Latn|meydân/maydān}}'' „площа, мѣсто сборовъ“.<ref>[https://web.archive.org/web/20220101000000/https://www.lexico.com/definition/maidan “maidan”] in Lexico, Dictionary.com; Oxford University Press, 2019–2022.</ref> == Географичны назвы == === Пакистан === * [[Майдан (Пакистан)|Майдан]] — долина в Пакистанѣ. район Нижный Дир. === Сербия === * [[Майдан (Сербия)|Майдан]] — село в Банатѣ, в громадѣ Нови-Кнежевац. === Украина === * [[Майдан (Закарпатска область)|Майдан]] — село в Закарпатской области. * [[Майдан (Ковельскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Ковельском районѣ. * [[Майдан (Маневичскый район)|Майдан]] — село на Волыни, в Маневичском районѣ. * [[Майдан Незалежности]] — площа въ [[Кийов|Киевѣ]]. == Исторія == * [[Евромайдан]] ({{Lang-uk|Євромайдан}}) — серія протестовъ 2013–2014.&nbsp;роковъ въ [[Украйина|Украинѣ]], въ томъ числѣ на [[Майдан Незалежности|Майданѣ Незалежности]]. * [[Револуція достойности]] ({{Lang-uk|Революція гідності}}) — революція 2014.&nbsp;року въ Украинѣ, наслѣдокъ [[Евромайдан]]а. * [[Норончова револуція]] ци Норончовый майдан ({{Lang-uk|Помаранчева революція, Помаранчевий майдан}}) — серія протестовъ 2004–2005.&nbsp;роковъ въ [[Украйина|Украинѣ]] на [[Майдан Незалежности|Майданѣ Незалежности]]. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Чеперушкы]] hnuz3xk5hzk8fmdp6zc6ipotjd71dx5 0 18203 170024 170008 2026-09-21T07:59:31Z Igor Kercsa 5504 одказы 170024 wikitext text/x-wiki <!-- {{Вецезначность|Лексикон (чеперушка)}} Як буде та сесь коментарий отворьте --> '''Лексика''' або '''лексико́н''' (од {{lang-grc|λεξικόν}} ''{{lang|grc|lexikon}}'', середный род од {{lang-grc|λεξικός}} ''{{lang|grc-Latn|lexikos}}'' „''[дотычный] слова''“)&nbsp;— сума [[Слово|слов]] [[язык]]а, его словниковый фонд. Тот термин ся тыж хоснуе односно окремой части, пласта словникового фонда (лексика каждоденна, лексика бюрократична, лексика поетична), або односно сумы слов, поуживаных дакотрым [[писатель]]ом (лексика [[Александер Павлович|Павловича]]), або односно сумы слов едного литературного дѣла (лексика „[[Марко Шолтыс|Марка Шолтыса]]“). Роздѣл [[Лингвистика|лингвистикы]], котрый общо штудуе лексику&nbsp;— [[лексикология]].<ref name=Kuznecov>Кузнецов А. М.</ref> Каждый язык мать велике множество [[Слово|слов]], але не вшиткы слова ся в даном языку хоснують еднако часто. * '''Активна лексика''' — тота, што ся хоснуе каждоденно, бѣжно;<ref name=Zerebilo>Жеребило Т.В.</ref> котру люде не лем розумѣють, але и хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з великов фреквенциов.<ref name=PKJa2015>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2015)</ref> * '''Пасивна лексика''' — тота, котру люде розумѣють, але бѣжно не хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з малов фреквенциов, а ку тым ся односять:<ref name=PKJa2015/> ** [[архаизм]]ы (глас, чадо); ** [[Историзм (лингвистика)|историзмы]] (биров, желярь, левент); ** [[неологизм]]ы (викенд, козмодром, мобил); ** [[диалектизм]]ы, што ся хоснують лем локално ([[Язык Паноньскых Русинів|Бачка]]: ''[[wikt:озда#Pannonian_Rusyn|озда]]'' „ачей“, [[Марамороськый діалект (русинськый язык)|Мараморош]]: ''пораз'' „даколи“) Богатство словника у бесѣдуючых росте з вѣком, з прибываньом скушеностей а подвышѣньом освѣты.<ref name=PKJa2019>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019)</ref> Дѣтвакови, котрый зачинать бесѣдовати, выстачить пару слов, але розвой словной засобы проходить барз быстро: в еден-два рокы лексика дѣтвака як правило ся творить 50&nbsp;словами а годна доходити до 500&nbsp;слов;<ref>{{cite journal|vauthors=Crais ER, Watson LR, Baranek GT|title=Use of gesture development in profiling children's prelinguistic communication skills|journal=American Journal of Speech-Language Pathology|volume=18|issue=1|pages=95–108|date=February 2009|pmid=19029535|doi=10.1044/1058-0360(2008/07-0041)}}</ref> штырирочна дѣтина знать уж коло тысяч слов,<ref name="PKJa2019"/> до пяти рокох дѣти ся выражають лексиконом розмѣром в 2,100–2,200&nbsp;слов, а до шести&nbsp;— 2,600&nbsp;слов а розумѣють дас&nbsp;20,000–24,000.<ref>{{cite book|last=Lorraine|first=S.|year=2008|title=Vocabulary development: Super duper handouts number 149|publisher=Super Duper Publications|location=Greenville, SC}}</ref> Векшина дѣтей бере си в лексикон дас по 10–20&nbsp;слов за тыждень;<ref>{{cite journal|last1=Ganger|first1=J.|last2=Brent|first2=M. R.|title=Reexamining the vocabulary spurt|journal=Developmental Psychology|year=2004|volume=40|issue=4|pages=621–632|doi=10.1037/0012-1649.40.4.621|pmid=15238048}}</ref> дѣтвак в ошколѣ учит дас&nbsp;6–7&nbsp;слов в день межи 6–8&nbsp;роками и дас 12 в день у 8–10&nbsp;рокох.<ref>{{cite journal|last1=Bloom|first1=P.|last2=Markson|first2=L.|year=1998|title=Capacities underlying word learning|journal=Trends in Cognitive Sciences|volume=2|issue=2|pages=67–73|doi=10.1016/S1364-6613(98)01121-8|pmid=21227068|s2cid=18751927}}</ref> Изглядованя з року 2007 вказало, же за день челядник просѣково хоснуе дас 16,000&nbsp;слов).<ref>{{cite journal|doi=10.1126/science.1139940|pmid=17615349|title=Are Women Really More Talkative Than Men?|journal=Science|volume=317|issue=5834|page=82|year=2007|last1=Mehl|first1=M. R.|last2=Vazire|first2=S.|last3=Ramirez-Esparza|first3=N.|last4=Slatcher|first4=R. B.|last5=Pennebaker|first5=J. W.|s2cid=41476180|bibcode=2007Sci...317...82M}}</ref><ref>{{cite magazine|author=Roxanne Khamsi|date=6 July 2007|title=Men – the other talkative sex|magazine=New Scientist|url=https://www.newscientist.com/article/dn12203-men--the-other-talkative-sex.html|url-access=registration|archive-url=https://web.archive.org/web/20230606162707/https://www.newscientist.com/article/dn12203-men-the-other-talkative-sex/|archive-date=2023-06-06}}</ref> Чим веце слов чоловѣк знать, тым мать векшу можность выбрати слова про свое выповѣджѣня, а выбор слов, тото уже [[штилистика|штилизация]].<ref name="PKJa2019"/> Хоть е активна словна засоба доростлого велика, в каждоденной рутинной бесѣдѣ люде часто хоснують лем обмежену словну засобу около 500 слов.<ref name="PKJa2019"/> О прировнаню, текст [[приповѣдка|приповѣдкы]], написаный на 10 странах, мать 500–700 слов.<ref name="PKJa2019"/> == Жерела и одказы == * Жеребило Т.В.: Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. — Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. – {{nowrap|Сс. 171–173}}. {{ISBN| 978-5-98993-133-0}} * Кузнецов А. М.: Лексика //Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — {{nowrap|Сс. 257–258}} {{ISBN| 5-85270-307-9}} * {{Cite book |author=[[Анна Плїшкова|Плїшкова А.]], [[Кветослава Копорова|Копорова К.]], [[Василь Ябур|Ябур В.]] |editor= |title=Ґраматіка русиньского языка |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2015 |series= |at=Сc. 202–207 |isbn=978-80-555-1448-2 |doi= |url= https://www.academia.edu/21132570/Ґраматіка_русиньского_языка_Gramatika_rusínskeho_jazyka_Grammar_of_the_Rusyn_Language}} * {{Cite book |author=[[Анна Плїшкова|Плїшкова А.]], [[Кветослава Копорова|Копорова К.]], [[Василь Ябур|Ябур В.]] |editor= |title=Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |language= |edition= |volume= |chapter= |quote=Каждый язык має велике множество слов, але не вшыткы слова ся в данім языку хоснують єднако часто. Богатство словника у бісїдуючіх росте з віком, з прибыванём скушеностей, з підвышованём освіты і в тіснім контакті з языком. Дїтвакови, котрый зачінать бісїдовати, выстачіть пару слов, штирирічна дїтина знає уж коло тісяч слов.Чім веце слов чоловік знає, тым має бівшу можность выберати слова на творїня выповіджіня. Выбір слов, то уж є штілізація. В каждоденній бісїдї (комунікації) хоснують люде барз мало слов — коло 500. Текст приповідкы, написаный на 10 странах, має од 500 до 700 слов. |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2019 |series= |at=С. 203 |isbn=978-80-555-2243-2 |doi= |url=https://www.academia.edu/41022753/Русиньскый_язык_Комплексный_опис_языковой_сістемы_в_контекстї_кодіфікації_Rusínsky_jazyk_Komplexný_opis_jazykového_systému_v_kontexte_kodifikácie_The_Rusyn_Language_A_Comprehensive_Description_of_the_Language_System_in_the_Context_of_Its_Codification }} {{Commonscat|Vocabulary}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Лексика]] [[Категория:Лексикология]] gpgd8d7p1i6vxuf9t92m73zc3t2evec 170041 170024 2026-09-21T10:44:01Z Flipdot 23893 170041 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Лексикон (чеперушка)}} '''Лексика''' або '''лексико́н''' (од {{lang-grc|λεξικόν}} ''{{lang|grc|lexikon}}'', середный род од {{lang-grc|λεξικός}} ''{{lang|grc-Latn|lexikos}}'' „''[дотычный] слова''“)&nbsp;— сума [[Слово|слов]] [[язык]]а, его словниковый фонд. Тот термин ся тыж хоснуе односно окремой части, пласта словникового фонда (лексика каждоденна, лексика бюрократична, лексика поетична), або односно сумы слов, поуживаных дакотрым [[писатель]]ом (лексика [[Александер Павлович|Павловича]]), або односно сумы слов едного литературного дѣла (лексика „[[Марко Шолтыс|Марка Шолтыса]]“). Роздѣл [[Лингвистика|лингвистикы]], котрый общо штудуе лексику&nbsp;— [[лексикология]].<ref name=Kuznecov>Кузнецов А. М.</ref> Каждый язык мать велике множество [[Слово|слов]], але не вшиткы слова ся в даном языку хоснують еднако часто. * '''Активна лексика''' — тота, што ся хоснуе каждоденно, бѣжно;<ref name=Zerebilo>Жеребило Т.В.</ref> котру люде не лем розумѣють, але и хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з великов фреквенциов.<ref name=PKJa2015>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2015)</ref> * '''Пасивна лексика''' — тота, котру люде розумѣють, але бѣжно не хоснують;<ref name=Kuznecov/> котра ся поуживать з малов фреквенциов, а ку тым ся односять:<ref name=PKJa2015/> ** [[архаизм]]ы (глас, чадо); ** [[Историзм (лингвистика)|историзмы]] (биров, желярь, левент); ** [[неологизм]]ы (викенд, козмодром, мобил); ** [[диалектизм]]ы, што ся хоснують лем локално ([[Язык Паноньскых Русинів|Бачка]]: ''[[wikt:озда#Pannonian_Rusyn|озда]]'' „ачей“, [[Марамороськый діалект (русинськый язык)|Мараморош]]: ''пораз'' „даколи“) Богатство словника у бесѣдуючых росте з вѣком, з прибываньом скушеностей а подвышѣньом освѣты.<ref name=PKJa2019>Плїшкова А., Копорова К., Ябур В. (2019)</ref> Дѣтвакови, котрый зачинать бесѣдовати, выстачить пару слов, але розвой словной засобы проходить барз быстро: в еден-два рокы лексика дѣтвака як правило ся творить 50&nbsp;словами а годна доходити до 500&nbsp;слов;<ref>{{cite journal|vauthors=Crais ER, Watson LR, Baranek GT|title=Use of gesture development in profiling children's prelinguistic communication skills|journal=American Journal of Speech-Language Pathology|volume=18|issue=1|pages=95–108|date=February 2009|pmid=19029535|doi=10.1044/1058-0360(2008/07-0041)}}</ref> штырирочна дѣтина знать уж коло тысяч слов,<ref name="PKJa2019"/> до пяти рокох дѣти ся выражають лексиконом розмѣром в 2,100–2,200&nbsp;слов, а до шести&nbsp;— 2,600&nbsp;слов а розумѣють дас&nbsp;20,000–24,000.<ref>{{cite book|last=Lorraine|first=S.|year=2008|title=Vocabulary development: Super duper handouts number 149|publisher=Super Duper Publications|location=Greenville, SC}}</ref> Векшина дѣтей бере си в лексикон дас по 10–20&nbsp;слов за тыждень;<ref>{{cite journal|last1=Ganger|first1=J.|last2=Brent|first2=M. R.|title=Reexamining the vocabulary spurt|journal=Developmental Psychology|year=2004|volume=40|issue=4|pages=621–632|doi=10.1037/0012-1649.40.4.621|pmid=15238048}}</ref> дѣтвак в ошколѣ учит дас&nbsp;6–7&nbsp;слов в день межи 6–8&nbsp;роками и дас 12 в день у 8–10&nbsp;рокох.<ref>{{cite journal|last1=Bloom|first1=P.|last2=Markson|first2=L.|year=1998|title=Capacities underlying word learning|journal=Trends in Cognitive Sciences|volume=2|issue=2|pages=67–73|doi=10.1016/S1364-6613(98)01121-8|pmid=21227068|s2cid=18751927}}</ref> Изглядованя з року 2007 вказало, же за день челядник просѣково хоснуе дас 16,000&nbsp;слов).<ref>{{cite journal|doi=10.1126/science.1139940|pmid=17615349|title=Are Women Really More Talkative Than Men?|journal=Science|volume=317|issue=5834|page=82|year=2007|last1=Mehl|first1=M. R.|last2=Vazire|first2=S.|last3=Ramirez-Esparza|first3=N.|last4=Slatcher|first4=R. B.|last5=Pennebaker|first5=J. W.|s2cid=41476180|bibcode=2007Sci...317...82M}}</ref><ref>{{cite magazine|author=Roxanne Khamsi|date=6 July 2007|title=Men – the other talkative sex|magazine=New Scientist|url=https://www.newscientist.com/article/dn12203-men--the-other-talkative-sex.html|url-access=registration|archive-url=https://web.archive.org/web/20230606162707/https://www.newscientist.com/article/dn12203-men-the-other-talkative-sex/|archive-date=2023-06-06}}</ref> Чим веце слов чоловѣк знать, тым мать векшу можность выбрати слова про свое выповѣджѣня, а выбор слов, тото уже [[штилистика|штилизация]].<ref name="PKJa2019"/> Хоть е активна словна засоба доростлого велика, в каждоденной рутинной бесѣдѣ люде часто хоснують лем обмежену словну засобу около 500 слов.<ref name="PKJa2019"/> О прировнаню, текст [[приповѣдка|приповѣдкы]], написаный на 10 странах, мать 500–700 слов.<ref name="PKJa2019"/> == Жерела и одказы == * Жеребило Т.В.: Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. — Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. – {{nowrap|Сс. 171–173}}. {{ISBN| 978-5-98993-133-0}} * Кузнецов А. М.: Лексика //Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — {{nowrap|Сс. 257–258}} {{ISBN| 5-85270-307-9}} * {{Cite book |author=[[Анна Плїшкова|Плїшкова А.]], [[Кветослава Копорова|Копорова К.]], [[Василь Ябур|Ябур В.]] |editor= |title=Ґраматіка русиньского языка |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2015 |series= |at=Сc. 202–207 |isbn=978-80-555-1448-2 |doi= |url= https://www.academia.edu/21132570/Ґраматіка_русиньского_языка_Gramatika_rusínskeho_jazyka_Grammar_of_the_Rusyn_Language}} * {{Cite book |author=[[Анна Плїшкова|Плїшкова А.]], [[Кветослава Копорова|Копорова К.]], [[Василь Ябур|Ябур В.]] |editor= |title=Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації |language= |edition= |volume= |chapter= |quote=Каждый язык має велике множество слов, але не вшыткы слова ся в данім языку хоснують єднако часто. Богатство словника у бісїдуючіх росте з віком, з прибыванём скушеностей, з підвышованём освіты і в тіснім контакті з языком. Дїтвакови, котрый зачінать бісїдовати, выстачіть пару слов, штирирічна дїтина знає уж коло тісяч слов.Чім веце слов чоловік знає, тым має бівшу можность выберати слова на творїня выповіджіня. Выбір слов, то уж є штілізація. В каждоденній бісїдї (комунікації) хоснують люде барз мало слов — коло 500. Текст приповідкы, написаный на 10 странах, має од 500 до 700 слов. |location=Пряшів |publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity |date=2019 |series= |at=С. 203 |isbn=978-80-555-2243-2 |doi= |url=https://www.academia.edu/41022753/Русиньскый_язык_Комплексный_опис_языковой_сістемы_в_контекстї_кодіфікації_Rusínsky_jazyk_Komplexný_opis_jazykového_systému_v_kontexte_kodifikácie_The_Rusyn_Language_A_Comprehensive_Description_of_the_Language_System_in_the_Context_of_Its_Codification }} {{Commonscat|Vocabulary}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Лексика]] [[Категория:Лексикология]] dcpol6s9mq8o9k40kf3fpkaf0t7xppm 0 18811 170036 169982 2026-09-21T10:21:42Z Flipdot 23893 170036 wikitext text/x-wiki {{Поточный воєньскый конфлікт}} {{Infobox military conflict | conflict = Російско-україньска война | image = 2022 Russian invasion of Ukraine.svg | date = 20. фебруара 2014 – дотеперь<br />({{Age in years, months, weeks and days|month1=2|day1=20|year1=2014}}) | place = {{plainlist|{{flag|Україна}}|{{flag|Росія}}|[[Чорноє море]]}}{{efn|Задіті: [[Румынія]],<ref name="Rainsford">{{Cite news |last=Rainsford |first=Sarah |date=6 September 2023|title=Ukraine war: Romania reveals Russian drone parts hit its territory |url=https://www.bbc.com/news/world-europe-66727788 |access-date=24 February 2024|language=en-GB |archive-date=23 February 2024|archive-url=https://web.archive.org/web/20240223235748/https://www.bbc.com/news/world-europe-66727788 |url-status=live }}</ref> [[Польща]], [[Фінландія]],<ref name="ReutersFI">{{Cite news |title=Finland reports territorial violation by drones, at least one from Ukraine |last=Kauranen |first=Anne |date=29 March 2026|url=https://www.reuters.com/world/finland-reports-suspected-territorial-violation-by-drones-2026-03-29/ |access-date=29 March 2026|work=[[Reuters]]}}</ref> [[Естонія]],<ref name="ReutersESLV">{{Cite news |title=Stray Ukrainian drones hit Estonia, Latvia, including power station, officials say |last1=Sytas |first1=Andrius |date=25 March 2026|url=https://www.reuters.com/world/europe/estonia-says-drone-enters-russia-hits-power-station-err-reports-2026-03-25/ |access-date=29 March 2026|work=[[Reuters]] |last2=Laizans |first2=Janis}}</ref> [[Латвія]],<ref name="ReutersESLV"/> [[Молдова]], [[Білорусь]] и [[Судан]]. Ник.&nbsp;[[#Сопутня шкода на території другых держав|§&nbsp;Сопутня шкода на території другых держав]]}} | territory = {{bulleted list|Анексія Російов [[Крым]]у и частий чотырьох областий Украйины: [[Харківска область|Харькувської]], [[Запорізька область|Запорозької]], [[Херсоньска область|Херсонської]], [[Миколаївска область|Миколайовської]], [[Донецька область|Донецької]] і [[Луганьска область|Луганської]]|російська окупація дас 20% украйинськых територій<ref name="Russia Matters">{{Cite web |title=The Russia-Ukraine War Report Card, Sept. 2, 2026 |url=https://www.russiamatters.org/news/russia-ukraine-war-report-card/russia-ukraine-war-report-card-sept-2-2026 |access-date=2 September 2026 |website=Russia Matters}}</ref>|украйинська окупація Курської области Росії<ref name="Russia Matters" />}} | result = иде дотеперь | combatant1 = {{Tree list}} * {{flag|Росія}} ** [[Файл:Flag of Donetsk People's Republic.svg|22px|border]] [[Донецка Людова Република|Донецька народна республіка]]{{efn|name=DonetskLuhanskRecognition|Донецька и Луганська народні республікы были російськыми маріонетковыми державами, котрі уголосили незалежнусть уд Украйины в маї 2014.&nbsp;року. В 2022.&nbsp;році они дустали признаня єдна уд другої, уд Росії, Сірії, Сіверної Кореї и поєдных другых часточно признаных держав. 30.&nbsp;септембра 2022 Росія уголосила формалну анексію Донецької и Луганської народных республік.}} ** [[Файл:Flag of the Luhansk People's Republic.svg|22px|border]] [[Луганьска людова републіка|Луганська народна республіка]]{{efn|name=DonetskLuhanskRecognition}} * {{flag|Білорусь}}{{efn|У 2022.&nbsp;році Білорусь позволила Росії хосновати свою територію на зачаток інвазії<ref name="CNN invasion routes">{{cite news |last1=Lister |first1=Tim |last2=Kesa |first2=Julia |title=Ukraine says it was attacked through Russian, Belarus and Crimea borders |url=https://www.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-23-22/h_82bf44af2f01ad57f81c0760c6cb697c |access-date=24 February 2022|publisher=[[CNN]] |date=24 February 2022|location=Kyiv |archive-date=24 February 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224071121/https://www.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-23-22/h_82bf44af2f01ad57f81c0760c6cb697c |url-status=live}}</ref><ref>{{cite news |last1=Murphy |first1=Palu |title=Troops and military vehicles have entered Ukraine from Belarus |url=https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-23-22#h_d115a65e9b6348752422ad427fa83b95 |access-date=24 February 2022|publisher=[[CNN]] |date=24 February 2022|archive-date=23 February 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223185404/https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-23-22/ |url-status=live}}</ref><ref name="o285">{{cite web | title=Why is Belarus admitting Wagner leader and backing Russia against Ukraine? | website=BBC | date=26 June 2023| url=https://www.bbc.com/news/world-65964623 | access-date=5 February 2025| archive-date=12 October 2024| archive-url=https://web.archive.org/web/20241012003359/https://www.bbc.com/news/world-65964623 | url-status=live }}</ref> и запуск ракет по Украйині.<ref>{{cite news |title=Missiles launched into Ukraine from Belarus |url=https://www.bbc.co.uk/news/live/world-europe-60542877?pinned_post_locator=urn:asset:4b1fae66-d68a-4ba0-9cb3-bf962c5a10d2 |work=[[BBC News]] |date=27 February 2022|access-date=27 February 2022|archive-date=2 March 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220302125730/https://www.bbc.co.uk/news/live/world-europe-60542877?pinned_post_locator=urn%3Aasset%3A4b1fae66-d68a-4ba0-9cb3-bf962c5a10d2 |url-status=live}}</ref>}} * {{flag|Северна Корея}}<ref name="The Guardian: North Korean Troops Deployed">{{cite news |last1=Graham-Harrison |first1=Emma |last2=McCurry |first2=Justin |name-list-style=and |date=10 October 2024|title=North Koreans deployed alongside Russian troops in Ukraine, sources say |url=https://www.theguardian.com/world/2024/oct/10/north-korea-engineers-deployed-russia-ukraine |location=United Kingdom|access-date=10 October 2024|website=The Guardian}}</ref> {{Tree list/end}} | combatant2 = {{plainlist|{{flag|Україна}}| Ник. [[Воєнна пудпора Украйины в Російсько-украйинськуй войні]]}} | commander1 = {{plainlist}} * {{flagicon|Росія}} [[Владімір Путін]] (президент) * {{flagicon|Росія}} [[Сєрґей Шойґу]] * {{flagicon|Росія}} [[Андрєй Белоусов]] * {{flagicon|Росія}} [[Валєрій Ґерасімов]] * {{flagicon|Росія}} [[Євґеній Пріґожин]] * {{flagicon image|Flag of Donetsk People's Republic.svg}} [[Дєніс Пушилін]] * {{flagicon image|Flag of Donetsk People's Republic.svg}} [[Дмітрій Трапезніков]] * {{flagicon image|Flag of Donetsk People's Republic.svg}} [[Алєксандр Захарченко]] * {{flagicon image|Flag of Luhansk People's Republic.svg}} [[Лєонід Пасєчнік]] * {{flagicon image|Flag of Luhansk People's Republic.svg}} [[Іґорь Плотніцкій]] * {{flagicon image|Flag of Luhansk People's Republic.svg}} [[Валєрій Болотов]] {{end plainlist}} | commander2 = {{plainlist}} * {{flagicon|Україна}} [[Володимир Зеленськый]] (президент; 2019–ныні) * {{flagicon|Україна}} [[Петро Порошенко]] (президент; 2014–2019) * {{flagicon|Україна}} [[Олександер Турчинов]] (сповнявучый обовязкы президента; 2014) * {{flagicon|Україна}} [[Андрій Загороднюк]] * {{flagicon|Україна}} [[Степан Полторак]] * {{flagicon|Україна}} [[Руслан Хомчак]] * {{flagicon|Україна}} [[Валерій Гелетей]] * {{flagicon|Україна}} [[Ігорь Тенюх]] * {{flagicon|Україна}} [[Валерій Залужный]] * {{flagicon|Україна}} [[Олександер Сырськый]] * {{flagicon|Україна}} [[Михайло Драпатый]] {{end plainlist}} | casualties1 = | casualties2 = }} '''Російсько-украйинська война''' ({{lang-uk|Російсько-українська війна}}, {{lang-ru|Российско-украинская война}}) межи [[Росія|Російов]] (сполочно з проросійскыма силами) и [[Україна|Украйинов]] зачала ся у фебруарі року 2014 по Револуції достойности в Украйині тай иде дотеперь. За перші вусям рокув войны ся стала російська анексія [[Крым]]а (2014) тай война на Донбасі (2014–2022) межи Украйинов тай квазідержавныма проксіями Росії, Донецьков и Луганськов народныма республіками. Тота война до 2022.&nbsp;року помалы перейшла у май „заморожену“ форму. 24.&nbsp;фебруара 2022.&nbsp;року Росія зачала повномасштабну інвазію пуд видом „спеціалної воєнної операції“ („СВО“), формално не оголошувучи войну, што стало читавов ескалаційов конфлікта тай переходом у [[де факто]] удкрыту войну. Російсько-украйинська война є майвеликым збройным конфліктом у [[Европа|Европі]] по [[Друга світова война|Другуй світовуй войні]] тай характеризує ся сучасным стильом веденя войны, из шырокым хоснованьом безпілотных літалных апаратув (дронув), кібератак тай психолоґічных аспектув, ги пошыреня [[Дезінформація|дезінформації]] тай рекрутинґа диверсантув через соціалні сіті тай месенджеры. == Історія == === Евромайдан, Револуція достойности (2014) === :''Головні статі: [[Евромайдан]], [[Револуція достойности]], [[Російська анексія Крыма]]'' [[Файл:Euromaidan 01.JPG|ліворуч|міні|Евромайдан, 27.&nbsp;новембра 2013|237x237пкс]] На зачаткови 2014.&nbsp;року демонстрації тай протесты на Майдані Незалежности у [[Кієв|Кийові]] привели до Револуції достойности, орієнтації на потенційный вступ у [[Европска унія|Европську унію]] тай імпічментови товдышнього проросійського президента Украйины [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]]. Такой по сьому ся зачали пудпоровані Російськов Федераційов проросійські протесты у восточных реґіонах Украйины, а немарковані російські солдаты (пошырена назывка&nbsp;— „зелені чоловічкы“ позад їхньої немаркованої зеленої уніформы) окуповали [[Крым|Крымськый пувострув]], де быв проведеный спорный референдум за прикапчаня д РФ, по чому Росія Крым [[Анексия|анексовала]]. === Война на Донбасі (2014–2022) === У апрільови 2014.&nbsp;року пудпоровані Російов воєнні заняли вароші у [[Донецька область|Донецькуй]] и [[Луганьска область|Луганськуй]] областях Украйины тай уголосили незалежность двох квазідержавных формовань: Донецьку народну республіку („ДНР“) тай Луганську народну республіку („ЛНР“), што стало зачатком про войну на Донбасі. Тоты формованя дустали признаня єдна уд другої тай уд Южної Осетії у 2014 (у 2022.&nbsp;рокови їх признали щи РФ, Абхазія, уже не екзістувуча Ба’аситська Сирія тай Сіверна Корея).<ref>Южна Осетія тай Абхазія статусом похожі на „ДНР“ тай „ЛНР“&nbsp;— они тоже сут непризнані булшинов крайин-членув [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|Орґанізації Зєдиненых Націй]], а їхні території ся рахувут сувереннов територійов [[Ґрузія|Ґрузії]]; они тоже были уголошені за похожым сценарійом, из уведеньом російськых войськ тай зачатком войны межи РФ и Ґрузійов.</ref> Усьый сесь час Росія офіціално не признавала свої участи у подіях, айбо продовжовала поставляти амуніцію, солдатув и воєнну техніку. У фебруарови 2015.&nbsp;року Росія и Украйина пудписали другі мирні Мінські договореності, котрі ся так и не реалізовали. Война на Донбасі перейшла у замороженый окопный конфлікт из многыми куртыми перемирями, айбо без приближеня миру вадь читавых перемін у контрольови над територіями. === Повномасштабна інвазія (2022–днесь) === [[Файл:Робоча поїздка Президента на Харківщину 29.jpg|міні|267x267пкс|[[Харьков]], 29.&nbsp;мая 2022]] Из 2021.&nbsp;рока Росія збирала армію коло границі з Украйинов, у тум числі на території [[Білорусь|Білоруси]], айбо офіціално заперечовала планы удкрыто атаковати нив Украйину. Російськый президент [[Путін Володимир Володимирович|Владімір Путін]] условльовав іредентистські заявы тай заперечив, ож Украйина має право екзістовати ги держава. Ун жадав, обы Украйині навхтема заказали вступати у [[НАТО|Сіверноатлантичный аліянс (НАТО)]]. На зачаткови 2022.&nbsp;рока Росія офіціално признала ДНР тай ЛНР незалежными державами. 24.&nbsp;фебруара 2022 Путін уголосив „спеціалну воєнну операцію“ („СВО“) из цільов „демілітаризації и денацифікації“ Украйины. За сим послідовала атака на Украйину, што дустало межинародноє засудженя: многі державы наклали санкції на РФ тай заганяли гуманітарну и воєнну помуч Украйині. [[Файл:Тривають авіаудари по Маріуполю, ворог здійснює штурмові дії в районі морського порту та заводу «Азовсталь».jpg|ліворуч|міні|289x289пкс|[[Маріуполь]], 20.&nbsp;апріля 2022]] Стрітивши ся из силным опором, Росія не поберовала сповнити свуй план из заятя Кийова тай на зачаткови апріля 2022.&nbsp;року удказала ся уд такої ціли. У авґустови украйинські збройні силы зачали контернаступ, бігом котрого удвойововали території на сіверному востоці тай юзі. У септемброви того року Росія проголосила анексію чотырьох часточно окупованых области Украйины: Донецької, Херсонської, Луганської тай Запорізької&nbsp;— а Донецька тай Луганська народні республікы были анексовані тай формално продовжили екзістовати ги республікы у Російськуй Федерації. Уд октовбра 2024.&nbsp;року засобы масової інформації голосили за появленя сівернокорейськых войськ межи російської армії.<ref>{{Cite web |title=North Koreans deployed alongside Russian troops in Ukraine, sources say |url=https://www.theguardian.com/world/2024/oct/10/north-korea-engineers-deployed-russia-ukraine |last1=Graham-Harrison |last2=McCurry |first1=Emma |first2=Justin |date=10.&nbsp;октовбра 2024 |trans_title=Сівернокорейці межи російськых солдатув в Украйині |at=The Guardian |language=анґліцькы }}</ref> == Скапчані події == === Сопутня шкода на території другых держав === ==== Выбухы на муніційных складах у Вырбєтіцях (2014) ==== У 2014.&nbsp;рокови у чеському селови Вырбєтіце (Влаховіце, окрес Злін) стали ся два выбухы на муніційных складах, удповідно 16.&nbsp;октовбра тай 3.&nbsp;децембра. Дває люди были убиті першым убухом. 13.&nbsp;октовбра 2020.&nbsp;року зона убухув была наконець очищена уд незорвавшых ся набоюв.<ref>{{Cite web |last=Kramář |first=Rudolf |date=14.&nbsp;октовбра 2020 |title=Zásah ve Vrběticích je po dlouhých letech ukončen |at=hzscr.cz |url=https://www.hzscr.cz/clanek/zasah-ve-vrbeticich-je-po-dlouhych-letech-ukoncen.aspx |trans_title=Інтервенція у Врбєтіцях по довгых роках наконець ліквідована |language=чеськы }}</ref> Подля податкув Безпекової інформаційної службы тай поліції ЧР, до выбухув были причасні два аґенты воєнної части №29155 (161.&nbsp;центер напарованя спеціалістув) ГРУ из цільов саботовати постачаня зброї Украйині.<ref>{{Cite web |title=Czechia expels Russian diplomats over 2014 ammunition depot blast |at=Al Jazeera English |url=https://www.aljazeera.com/news/2021/4/17/czech-expels-russian-diplomats-over-2014-ammunition-depot-blast |language=анґліцькы |date=17.&nbsp;апріля 2021 |trans_title=Чехія укіряла російськых дипломатув позад выбухув муніційных складув у 2014 }}</ref><ref>{{Cite web |last1=Eckel |last2=Bedrov |last3=Komarova |first1=Mike |first2=Ivan |first3=Olha |date=18.&nbsp;апріля 201 |title=A Czech Explosion, Russian Agents, A Bulgarian Arms Dealer: The Recipe For A Major Spy Scandal In Central Europe" |trans_title=Чеськый выбух, російські аґенты, болґарськый торговець збройов: рецепт читавого шпіонського шкандала у Централнуй Европі |at=Radio Free Europe/Radio Liberty |url=https://www.rferl.org/a/czech-expulsions-bulgaria-gebrev-russia-gru-intelligence-explosion-spy-scandal/31209960.html |language=анґліцькы }}</ref> 29.&nbsp;апріля 2024.&nbsp;року чеськый президент Петр Павел пудтвердив резултаты пруйшлых слідств тай уголосив, ож подія была російськов атаков на території Чеської республікы.<ref>{{Cite web |author=Petr Pavel |title=K dnešní zprávě o odložení vyšetřování výbuchu skladu ve Vrběticích musím dodat, že považuji za správné, že policie jasně označila viníka. Šlo o připravenou akci provedenou vojáky Ruské federace. Zavraždili při ní dva české občany a způsobili miliardové škody, které budeme řešit ještě desítky let. Suverenitu České republiky tím Rusko napadlo nejbrutálnějším způsobem od invaze roku 1968. |trans_title=До днешьної уповісткы за удкладеня слідства у ділі выбуху склада у Врбєтіцях, мушу додасти, ож рахуву правилным то, як поліція ясно означила виноватця. Ишло за акцію, проведену солдатами Російської федерації. Они убили двох чеськых громадян тай нанесли міліарды уймы, з котрыма мусай буде ся розбирати щи десяткы рокув. Росія сяк нарушила суверенітет Чеської республікы майбруталным способом уд інвазії рока&nbsp;1968. |at=Twitter |url=https://twitter.com/prezidentpavel/status/1784902822221246468 |language=чеськы }}</ref> ==== Выбух ракеты у Пжеводові (2022) ==== 15.&nbsp;новембра 2022.&nbsp;року ракета упала на території села Пжеводув (Przewodów) у [[Польско|Польщи]] коло польсько-украйинської границі, резултатом чого стали смерті двох чоловік.<ref>{{Cite web |date=15.&nbsp;новембра 2022 |title=Wybuch w miejscowości Przewodów. Nie żyją dwie osoby |trans_title=Убух у Пжеводові. Дває чоловік мертві |at=Radio Lublin |url=https://radio.lublin.pl/2022/11/wybuch-ciagnika-w-miejscowosci-przewodow-nie-zyja-dwie-osoby/ |language=польськы }}</ref> Атака ся стала бігом російськых нападув на украйинську цивілну інфраструктуру.<ref>{{Cite web |last=Leicester |first=John |date=15.&nbsp;новембра 2022 |title=US official: Russian missiles crossed into Poland, killing 2 |trans_title=Представитель США: Російські ракеты трафили у Польщу, убили двох |url=https://apnews.com/article/russia-ukraine-war-zelenskyy-kherson-9202c032cf3a5c22761ee71b52ff9d52 |language=анґліцькы |at=AP News }}</ref> Сесе першый інцидент трафляня чужої ракеты по території НАТО бігом Російської інвазії в Украйині. На зачаткови представителі Украйины обвиняли Росію у пущаньови ракеты по Польщі, а [[Споєны Штаты Америцькы|США]] заявляли, ож майскорі набуй быв выпущеный из установкы противовоздушної обороны Збройных сил Украйины по вражеськуй російськуй ракеті. Тото пак пудтвердили ай польські власті, ож причинов выбуха стала неконтрольована ракета ПВО „С-300“. ==== Операція против Сил скорого реаґованя у Судані (2023) ==== 19.&nbsp;септембра 2023.&nbsp;року америцькый ЗМІ CNN указав, ож „віроятно“ за дроновыми ударами тай наземнов операційов против пудпорованых російськов ПВК „Ваґнер“ Сил скоро реаґованя коло Хартума, Судан 8.&nbsp;септембра того року стояли Силы спеціалных операцій ЗСУ. Кирило Буданов, голова Головного управліня розвідкы Міністерства обороны Украйины, у [[інтервю]] 22.&nbsp;септембра заявив, ож не годен ни пудтвердити, ани заперечити участь Украйины у конфлікті у Суданови, айбо вповів, ож Украйина буде вадасити на російськых воєнных злочинцюв хотьде у світі.<ref>{{Cite web |last=Altman |first=Howard |date=22.&nbsp;септембра 2023 |title=Exclusive Interview With Ukraine's Spy Boss From His D.C. Hotel Room |trans_title=Ексклузивноє інтервю из украйинськым шпіонськым босом из його готельної комнаты |at=The War Zone |url=https://www.thedrive.com/the-war-zone/exclusive-interview-with-ukraines-spy-boss-from-his-dc-hotel-room |language=анґліцькы |quote=TWZ: (…) Were you guys involved with the attack on a Wagner-backed militia in Sudan? CNN reported that Ukrainians were likely involved in the attack on the Rapid Support Forces (RSF) forces with FPV drones. KB: I will only say the following: About two to three months ago I was giving an interview to one of the media, I don't remember which specific one. I answered them back then that anywhere across the world we will be seeking and hunting down Russian military criminals, and sooner or later that time will come whenever they are. That is why we shouldn't be surprised when in any territory, something happens to Russian military criminals. Then speaking about your specific question about Sudan, regretfully I cannot confirm or deny." "TWZ: (…) Ци маєте дашто до атакы по ополченцьох у Судані, котрых пуддержує „Ваґнер“? CNN писали, ож Украйина віроятно стояла за атаков на Силы скорого реаґованя из помучов FPV-дронув. Буданов: Лиш такоє уповім: дас два-три місяці теперь давав єм інтервю даякому медіа, не тямлю точно котрому. Я їм товды удповів, ож хотьде у світі будеме вадасити на російськых воєнных злочинцюв, тай рано ци пузно найдеме їх, де бы они не были. Того не мусай ся чудовати, ож даґде у світі штось ся стало из російськыма воєнныма злочинцями. А што ся кыват вашого конкретного звіданя за Судан, на бану, не годен єм нич ни пудтвердити, ни заперечити. |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230924010645/https://www.thedrive.com/the-war-zone/exclusive-interview-with-ukraines-spy-boss-from-his-dc-hotel-room |archivedate=24.&nbsp;септембра 2023 }}</ref><ref>{{Cite web |last=Fenert |first=Abbey |title=Budanov responds to CNN reports about Ukrainian drone strikes in Sudan |at=The Kyiv Independent |url=https://kyivindependent.com/budanov-responds-to-cnn-reports-about-ukrainian-drone-strikes-in-sudan/ |trans_title=Буданов удповів на заявы CNN за украйинські атакы дронами у Судані |date=24.&nbsp;септембра 2023 |language=анґліцькы }}</ref> ==== Деталі російського дрона у Румынії (2023) ==== У септемброви тай октовброви 2023.&nbsp;року у Румынії, крайині-членови НАТО, найшли деталі російського дрона, котрый атаковав украйинську територію.<ref>{{Cite web |title=Ukraine war: Romania reveals Russian drone parts hit its territory |trans_title=Война в Украйині: Румынія заявила, ож деталі російського дрона трафили на їхню територію |url=https://www.bbc.com/news/world-europe-66727788 |at=BBC News |language=анґліцькы |date=6.&nbsp;септембра 2023 }}</ref> == Запяткы == <references group="lower-alpha" /> == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Войны 21. стороча]] [[Катеґорія:Російско-україньска война]] cq1ic72igybo63a6vs1c3lgsxppheiq 2 21040 170042 169825 2026-09-21T10:49:40Z Flipdot 23893 170042 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''За мене''' |- | {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}} |- | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User rsk-1}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} == Діялность на русинськуй Вікіпедії == Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&nbsp;мая&nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&nbsp;— уд 4.&nbsp;фебруара&nbsp;2021. Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, типоґрафічно уліпшовати екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный конзенс. Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''. Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]]. Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&nbsp;Меґелы]]&nbsp;(2019). == Треба ми помуч == Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі: {{div col|colwidth=12em}} * [[Вилок]] * [[Пол (біолоґія)]] {{div col end}} == Статі == Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше). == Русинські писателі == {{div col|colwidth=12em}} * [[Береш, Петро]] * [[Град, Михаил]] ** [[Премія Михаила Града|Премія им.&nbsp;Михаила Града]] * [[Завадяк, Иван]] * [[Рошко, Володимир]] * [[Ситар, Иван]] * [[Адамова-Стецович, Леся]] * [[Чухран, Михаил]] {{div col end}} == Русинські діячі и діячі русинського коріня == {{div col|colwidth=12em}} * [[Євґеній Медєші Генц]] * [[Дітко, Стів]] * [[Жупан, Євген]] * [[Завадяк, Михаил]] * [[Капац, Юрко]] * [[Лыжечко, Мигаль]] * [[Сидор, Димитрій]] * [[Токар, Маріан]] * [[Шипович, Юрій]] * [[Русинськый културолоґічный клуб]] {{div col end}} == Русины 101 == {{div col|colwidth=12em}} * [[Говіня]] * [[Кийзликы]] * [[Ланґош]] * [[Мукачово]] * [[Няґувська постила]] * [[Фрыч]] {{div col end}} == Місні гудакы == {{div col|colwidth=12em}} * [[Ґоша Ґашан]] * [[hackedface]] * [[Obšar]] {{div col end}} == [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|Статі, котрі мала бы мати кажджа Вікіпедія]] == {{div col|colwidth=12em}} * [[Апартеїд]] * [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]] * [[Біблія]] * [[Буенос Айрес]] * [[Верблюд]] * [[Годинка]] * [[Гомер]] * [[Джойс, Джеймс]] * [[Дінастія Чінґ]] * [[Еколоґія]] * [[Еффельова турня]] * [[Загрожені виды]] * [[Інвалідность]] * [[Йоґа]] * [[Кенія]] * [[Комар]] * [[Менструація]] * [[Мнягкуны]] * [[Мовда]] * [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]]) * [[Нематоды]] * [[Німещина]] * [[Нус]] * [[Письмова система]] * [[Пруст, Марсел]] * [[Реставрація Мейджі]] * [[Самошкоджіня]] * [[Статуя Слободы]] * [[Худоба]] {{div col end}} == Другоє == {{div col|colwidth=12em}} * [[Адміністративноє діленя Украйины]] * [[Аперітіф]] * [[Баклава]] * [[Баптізм]] * [[Біблія]] * [[Біров, Ласлов]] * [[Вінниця]] * [[Выкричник]] * [[Вылтава]] * [[Гавел, Вацлав]] * [[Гвузд]] / [[Клинець]] * [[Гомеричный сміх]] * [[Горянська ротунда]] * [[Ґеноцід у Ґазі]] * [[Ґрісіні]] * [[Давньоруськый язык]] * [[Діжестіф]] * [[Дьолог, Надія]] * [[Евромайдан]] * [[Еколоґія]] * [[Емпірізмус]] * [[Емпіричный доказ]] * [[Ефект Даннінґа–Круґера]] * [[Закарпатська академія умінь]] * [[Заменгоф, Лудвік Лазарь]] * [[Звідалник]] * [[Інтелектуална інвалідность]] * [[Кваґа]] * [[Кіплінґ, Радьярд]] * [[Коледж умінь им. А. Ерделія|Коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія]] * [[Латвія]] * [[Лінґва франка]] * [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] * [[Мєлґо, Алберто]] * [[Молдавськый язык]] * [[Муцность алкоголя]] * [[Одоакер]] * [[Оладі]] * [[Оломовц]] * [[Опровуд]] * [[Палачінта]] * [[Паленка]] * [[Пандемія COVID-19]] * [[Паралімпійські бавища]] * [[Пешітта]] * [[Піца]] * [[Пылзень]] * [[Поппер, Карл]] * [[Псавтыря (ритуал)]] * [[Псавтыря]] * [[Псалтырь]] * [[Ракія]] * [[Роналду, Кріштяну душ Сантус Авейру]] * [[Рошко, Михайло]] * [[Румынськый язык]] * [[Само]] * [[Септуаґінта]] * [[Снайдер, Тімоті]] * [[Сумы]] * [[Сята Моніка]] * [[Убивство Ірины Фаріон]] * [[Фавн]] * [[Фавна (божество)]] * [[ФК Русин|ФК „Русин“]] * [[Чаушеску, Ніколае]] * [[Чехія]] * [[Шолтес, Банді]] * [[AfrikaBurn]] * [[Burning Man]] * [[Editio princeps]] * [[Pfeilstorch]] {{div col end}} == Хосенні шаблоны == {{div col|colwidth=12em}} * [[Шаблона:Небізувноє жерело]] * [[Шаблона:В розробку]] * [[Шаблона:Рожд]] * [[Шаблона:Букв]] * [[Шаблона:Досл]] * [[Шаблона:Пор]] * [[Шаблона:Trim]] * [[Шаблона:Em]] {{div col end}} == Файлы == {{div col|colwidth=12em}} * [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]] {{div col end}} == Другі квалітні статі == Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії. {{div col|colwidth=12em}} * [[Ярослав Гашек]] * [[Ґриґорій Жаткович]] * [[Кіріліця]] * [[Латиньскый алфавіт]] * [[Потопа (філм)]] * [[Пруссия]] * [[Словенія]] * [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]] {{div col end}} == За мене == Участвовав єм у русинськых товмаченьох: * месенджера Telegram; * [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]]; * вебового ґрафічного редактора Photopea. {{Userpage}} ght9xcbo4655mr5wnkbtd1yms0s9rhl 170069 170042 2026-09-21T10:57:00Z Flipdot 23893 /* Другоє */ 170069 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 238px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''За мене''' |- | {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}} |- | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User rsk-1}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} == Діялность на русинськуй Вікіпедії == Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&nbsp;мая&nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&nbsp;— уд 4.&nbsp;фебруара&nbsp;2021. Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, типоґрафічно уліпшовати екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный конзенс. Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''. Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]]. Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&nbsp;Меґелы]]&nbsp;(2019). == Треба ми помуч == Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі: {{div col|colwidth=12em}} * [[Вилок]] * [[Пол (біолоґія)]] {{div col end}} == Статі == Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше). == Русинські писателі == {{div col|colwidth=12em}} * [[Береш, Петро]] * [[Град, Михаил]] ** [[Премія Михаила Града|Премія им.&nbsp;Михаила Града]] * [[Завадяк, Иван]] * [[Рошко, Володимир]] * [[Ситар, Иван]] * [[Адамова-Стецович, Леся]] * [[Чухран, Михаил]] {{div col end}} == Русинські діячі и діячі русинського коріня == {{div col|colwidth=12em}} * [[Євґеній Медєші Генц]] * [[Дітко, Стів]] * [[Жупан, Євген]] * [[Завадяк, Михаил]] * [[Капац, Юрко]] * [[Лыжечко, Мигаль]] * [[Сидор, Димитрій]] * [[Токар, Маріан]] * [[Шипович, Юрій]] * [[Русинськый културолоґічный клуб]] {{div col end}} == Русины 101 == {{div col|colwidth=12em}} * [[Говіня]] * [[Кийзликы]] * [[Ланґош]] * [[Мукачово]] * [[Няґувська постила]] * [[Фрыч]] {{div col end}} == Місні гудакы == {{div col|colwidth=12em}} * [[Ґоша Ґашан]] * [[hackedface]] * [[Obšar]] {{div col end}} == [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|Статі, котрі мала бы мати кажджа Вікіпедія]] == {{div col|colwidth=12em}} * [[Апартеїд]] * [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]] * [[Біблія]] * [[Буенос Айрес]] * [[Верблюд]] * [[Годинка]] * [[Гомер]] * [[Джойс, Джеймс]] * [[Дінастія Чінґ]] * [[Еколоґія]] * [[Еффельова турня]] * [[Загрожені виды]] * [[Інвалідность]] * [[Йоґа]] * [[Кенія]] * [[Комар]] * [[Менструація]] * [[Мнягкуны]] * [[Мовда]] * [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]]) * [[Нематоды]] * [[Німещина]] * [[Нус]] * [[Письмова система]] * [[Пруст, Марсел]] * [[Реставрація Мейджі]] * [[Самошкоджіня]] * [[Статуя Слободы]] * [[Худоба]] {{div col end}} == Другоє == {{div col|colwidth=12em}} * [[Адміністративноє діленя Украйины]] * [[Аперітіф]] * [[Баклава]] * [[Баптізм]] * [[Біблія]] * [[Біров, Ласлов]] * [[Вінниця]] * [[Выкричник]] * [[Вылтава]] * [[Гавел, Вацлав]] * [[Гвузд]] / [[Клинець]] * [[Гомеричный сміх]] * [[Горянська ротунда]] * [[Ґеноцід у Ґазі]] * [[Ґрісіні]] * [[Давньоруськый язык]] * [[Діжестіф]] * [[Дьолог, Надія]] * [[Евромайдан]] * [[Еколоґія]] * [[Емпірізмус]] * [[Емпіричный доказ]] * [[Ефект Даннінґа–Круґера]] * [[Закарпатська академія умінь]] * [[Заменгоф, Лудвік Лазарь]] * [[Звідалник]] * [[Інтелектуална інвалідность]] * [[Кваґа]] * [[Кіплінґ, Радьярд]] * [[Коледж умінь им. А. Ерделія|Коледж умінь им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія]] * [[Латвія]] * [[Лінґва франка]] * [[Меджінародный фонетічный алфавіт]] * [[Мєлґо, Алберто]] * [[Молдавськый язык]] * [[Муцность алкоголя]] * [[Одоакер]] * [[Оладі]] * [[Оломовц]] * [[Опровуд]] * [[Палачінта]] * [[Паленка]] * [[Пандемія COVID-19]] * [[Паралімпійські бавища]] * [[Пешітта]] * [[Піца]] * [[Пылзень]] * [[Поппер, Карл]] * [[Псавтыря (ритуал)]] * [[Псавтыря]] * [[Псалтырь]] * [[Ракія]] * [[Роналду, Кріштяну]] * [[Рошко, Михайло]] * [[Румынськый язык]] * [[Само]] * [[Септуаґінта]] * [[Снайдер, Тімоті]] * [[Сумы]] * [[Сята Моніка]] * [[Убивство Ірины Фаріон]] * [[Фавн]] * [[Фавна (божество)]] * [[ФК Русин|ФК „Русин“]] * [[Чаушеску, Ніколае]] * [[Чехія]] * [[Шолтес, Банді]] * [[AfrikaBurn]] * [[Burning Man]] * [[Editio princeps]] * [[Pfeilstorch]] {{div col end}} == Хосенні шаблоны == {{div col|colwidth=12em}} * [[Шаблона:Небізувноє жерело]] * [[Шаблона:В розробку]] * [[Шаблона:Рожд]] * [[Шаблона:Букв]] * [[Шаблона:Досл]] * [[Шаблона:Пор]] * [[Шаблона:Trim]] * [[Шаблона:Em]] {{div col end}} == Файлы == {{div col|colwidth=12em}} * [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]] {{div col end}} == Другі квалітні статі == Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії. {{div col|colwidth=12em}} * [[Ярослав Гашек]] * [[Ґриґорій Жаткович]] * [[Кіріліця]] * [[Латиньскый алфавіт]] * [[Потопа (філм)]] * [[Пруссия]] * [[Словенія]] * [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]] {{div col end}} == За мене == Участвовав єм у русинськых товмаченьох: * месенджера Telegram; * [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]]; * вебового ґрафічного редактора Photopea. {{Userpage}} fih3somjmkv8jdf738knjte1pa6bz4d 2 22455 170019 166623 2026-09-20T19:40:34Z LYTMAN 23698 170019 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 490px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языку]]''' |- | {{User rue}}{{User uk-4}}{{User en-2}}{{User ru-3}} {{User be-1}} |- | style="text-align: center;" | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты по языкам]] |} == За ня == Мене звати '''Мирослав''', я из [[Тячовскый район|Тячувського района]], [[Тересва|Тересвы]]. Пудкапчав им ся [[18. новембер|18. новембра]] [[2024]] Хоснуву ся [[Універзалный Пудкарпатськый Русинськый Стандарт|Універзалным Пудкарпатськым Русинськым Стандартом]].<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/ Сайт стандарта]</ref> Мої контакты: Телеґрам: @Litman_7 | Пошта: kollarm881@gmail.com == Интересноє == (Статі годні мати хыбы, бо робили ся доста давно, кой им ищи вчив ся писати статі) Пирьва моя статя:[[Мараморошськый діалект (румынськый язык)]]. Майгруба моя статя [[C++]] Статі котрі ми ся май люблят: *[[Карпато-Русинськоє Общество]] *[[Ґейб Нюел]] *[[Математик]] == '''Статі котрім розтовмачив авадь зотворив:''' == === Ґеоґрафія === *[[Солотвино]] *[[Бедевля|Бедивля]] *[[Грушово]] *[[Тересвюська селищна громада]] *[[Іза (ріка)]] *[[Тересва (пункт контрола)]] *[[Буковяль]] *[[Тересвюськый деревообробный комбінат|Тересвюськый деревоубробный комбінат]] *[[Сопунка]] *[[Усть-Чорна]] === Инакоє === *[[Мараморошськый діалект (румынськый язык)|Мараморошськый діялект (румынськый язык)]] *[[УПРС]] *[[Пийцликы]] *[[YouTube]] *[[Державна служба штатістікы Украйины]] *[[Муль]] *[[Карпато-Русинськоє Общество]] === Особы === *[[Реджеп Таїп Ердоган]] *[[Ґейб Нюел]] *[[Майк Гeрінґтон]] === Математика === *[[Єднокутник|Єдноуголник]] *[[Двокутник|Двоуголник]] *[[Математик]] *[[Число]] === Проґрамованя === * [[C++]] * [[C++03]] === Имена людий === *[[Мирослав]] *[[Ярослав]] === Тестовый бук про розробку главного бока вікіпидії === *[[Користувач:LYTMAN/Тест]] fja8o56llsi4vcz4a04fjk5ll7600s1 0 22771 170013 170009 2026-09-20T15:38:45Z Flipdot 23893 170013 wikitext text/x-wiki '''Павлі́на''' авадь '''Па́вла'''&nbsp;— [[Жена|женоче]] имня, женоча форма имня Павлін. Пішло від {{Lang-la|Paulina}}&nbsp;— женочої формы имени ''{{Lang|la|Paulinus}}'', вытвореного від коґномена ''{{Lang|la|Paulus}}'' („маленькый“). Знаменує ся як „маленька“, „скромна“.<ref>https://www.behindthename.com/name/paulina</ref><ref>https://world-names.info/first-name/paulina</ref> == Иншакыми языками == * {{Lang-en|Paulina, Pauline (Lina)}} * {{Lang-be|Паўліна (Паўлінка, Паўлюся)}} * {{Lang-el|Παυλίνα|Paulina}} * {{Lang-es|Paulina}} * {{Lang-it|Paulina}} * {{Lang-pl|Paulina}} * {{Lang-pt|Paulina}} * {{Lang-ru|Павлина, Паулина}} * {{Lang-ro|Paulina}} * {{Lang-sr|Павлина/Pavlina, Паулина/Paulina}} * {{Lang-sk|Pavlina}} * {{Lang-fr|Pauline}} * {{Lang-cs|Pavlína}} == Зазначка == {{Reflist}} [[Катеґорія:Особові имена]] [[Катеґорія:Жӱнські имена]][[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] phsgplnh0d8g70x8hci4tuy5z6soqsa 170014 170013 2026-09-20T15:39:00Z Flipdot 23893 170014 wikitext text/x-wiki '''Павлі́на''' авадь '''Па́вла'''&nbsp;— [[Жена|женоче]] имня, женоча форма имня Павлін. Пішло від {{Lang-la|Paulina}}&nbsp;— женочої формы имени ''{{Lang|la|Paulinus}}'', вытвореного від коґномена ''{{Lang|la|Paulus}}'' („маленькый“). Знаменує ся як „маленька“, „скромна“.<ref>https://www.behindthename.com/name/paulina</ref><ref>https://world-names.info/first-name/paulina</ref> == Иншакыми языками == * {{Lang-en|Paulina, Pauline (Lina)}} * {{Lang-be|Паўліна (Паўлінка, Паўлюся)}} * {{Lang-el|Παυλίνα ''Paulina''}} * {{Lang-es|Paulina}} * {{Lang-it|Paulina}} * {{Lang-pl|Paulina}} * {{Lang-pt|Paulina}} * {{Lang-ru|Павлина, Паулина}} * {{Lang-ro|Paulina}} * {{Lang-sr|Павлина/Pavlina, Паулина/Paulina}} * {{Lang-sk|Pavlina}} * {{Lang-fr|Pauline}} * {{Lang-cs|Pavlína}} == Зазначка == {{Reflist}} [[Катеґорія:Особові имена]] [[Катеґорія:Жӱнські имена]][[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] fyj62s8mx73k7g96xh05goccsm800t0 0 22974 170071 158013 2026-09-21T11:52:07Z Obelick09 32400 170071 wikitext text/x-wiki '''Резолу́ція'''&nbsp;—([[Латиньскый язык|лат]]. resolutio&nbsp;— рішеня, від resolvere&nbsp;— рішити, вырішити) [[Документ (право)|документ]], що фіксує рішеня, постановеня. Майчасто резолуцію приймают на зборах, нарадах, зъїздах, конференціях; ї вміщают у конци [[Протокол (документы)|протоколу]] авадь пишут окремо і додают до нёго. Тоже сьым термином може кликати ся письмовоє указаня руководителя сповнителю про характер, форму тай термин сповненя документа. Елементами названого реквізіту є покуртаноє поименованя установы&nbsp;— доставателя документа, реґістраційный індекс, дата (у случаї потребности&nbsp;— [[година]] і [[минута]]) приход документа. Складує ся з такых елементїв: * Прозвище сповнителя; * Содержаня дїй; * Термин сповненя; * [[Дата]] приятя резолуції; * Особный підпис руководителя. [[Файл:17750324 Resolution - In Provincial Congress - John Hancock - The Virginia Gazette.jpg|міні|Ця резолуція Конґресу провінції Масачусетс від [[24. марца]] [[1775]] рока, підписана Джоном Генкоком за пару [[Тыждень|тыжнїв]] до битв при Лексінгтоні тай Конкорді, призыват до переведеня колонії у «повный боронителный стан». Резолуціям часто передуют пункты «Зачим...»<ref>''he Virginia Gazette''. Williamsburg, Virginia. April 21, 1775. p. 15.</ref>, котрі говорят про причины авадь обґрунтованя слїдуючої резолуції.]] Резолуція розміщає ся на площі реквізіту «адресат» авадь на инакій свободній площі письма. == У корпораціях == У [[Корпорація|корпораціях]] письмовоє рішеня иппен на хосен у трафунку рады діректорів корпорації, котра звычаём мусит дати свою загоду на купованя авадь продаваня нерухомости корпораціёв. Сякоє рішеня, высвідченоє секретарём корпорації, ґарантує другій сторонї угоды, що продаж быв бизувно загодженый. Инакі приклады замыкают у собі рішеня про одобреня відкрытя банковых конто авадь загоду на выпуск акцій корпорації. == Никати тоже == * Порядок роботы * Тонкіньска резолуція * [[Бюджетна резолюція|Буджетна резолуція]] == Жерела == * https://web.archive.org/web/20111222032421/http://zakony.com.ua/lawbase.html?catid=8554 == Література == * ''Т.&nbsp;І.&nbsp;Шинкаренко''. Резолюція // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К.:Знання України, 2004&nbsp;— Т.2&nbsp;— 812с. ISBN 966-316-045-4 == Одкликаня == * [http://cyclop.com.ua/content/view/1292/58/1/7/#15613 Резолюція] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — <nowiki>ISBN 966-7492-05-2</nowiki>. * Резолюція // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 311. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Дїловодство]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] 84fhq6w44svi06806u8byhccroyv8u1 0 23041 170012 164716 2026-09-20T15:34:09Z Flipdot 23893 170012 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|128. бріґада}} {| class="infobox" style="width: 315px; border-spacing: 2px; font-size: 90%;;" ! colspan="2" class="infobox-above" style="background-color: #B0C4DE; font-size: 110%;" |128. окрема горно-штурмова бріґада<br /><br /><small>(2018—типирь)</small> ---- 128. окрема горно-піхотна бріґада<small>(2012—2018)</small> ---- 128. окрема механізована бріґада<small>(2004—2012)</small> ---- 128. механізована дівізія<br /><br /><small>(1992—2004)</small> |- | colspan="2" class="infobox-image" style="text-align: center; font-size: 90%; border-bottom: 1px solid #aaa; line-height: 1.5em;" |[[Файл:128_ОГШБр_к.svg|центр|251x251пкс]]<div class="infobox-caption">Рукавовый знак бріґады, 2018 рік</div> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |На службі | class="infobox-data" |[[19. януар]] [[1992]]&nbsp;— типирь |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Країна | class="infobox-data" |<span class="flagicon">[[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|посилання=|альт=|межа|20x20пкс]]&nbsp;</span>[[Україна|Украйина]] |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Вид | class="infobox-data" |<span style="white-space: nowrap;">[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Ground_Forces.svg|посилання=Сухопутні_війська_Збройних_сил_України|23x23пкс]] [[Сухопутнї войська Украйины|Сухопутнї войська]]</span> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Тип | class="infobox-data" |<span style="white-space: nowrap;">[[Файл:БЕ_ГП_(2016).png|посилання=Гірська_піхота_України|23x23пкс]]&nbsp;Горська піхота</span> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |У&nbsp;складї | class="infobox-data" |[[Файл:OC_West_Ukrainian_Ground_Forces_insignia.svg|23x23пкс|Оперативне командування «Захід»]] [[Оперативноє командованя „Запад“|ОК „Запад“]] |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Діслокація | class="infobox-data" |[[Закарпатська область]], [[Мукачово]] |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Назывкы | class="infobox-data" |Закарпатськый Леґіон |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Гесло | class="infobox-data" |<div class="no-wikidata" data-wikidata-property-id="P1451"> „''За Україну за її волю!“''“ „''Лем ми!''“ (неофіційноє)</div> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Войны/битвы | class="infobox-data" |Война на востокови Украйины, [[Російско-україньска война|Война в Украйинї (2022)]] * [[Бої під Металістом]] * [[Бої за Дебальцеве|Бої за Дебальцевоє]] * [[Оборона Оріхова]] * [[Бої за Херсон]] * [[Битва за Бахмут]] * [[Літня кампанія ЗСУ 2023 року]] |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Награды | class="infobox-data" |<imagemap>Файл:За мужність та відвагу 2015.svg|200px|Відзнака Президента Україны — пантлик до Бойового прапора „''За мужність та відвагу''“ default [[Почесна відзнака „За мужність та відвагу“|Відзнака Президента Україны — пантлик до Бойового прапора „''За мужність та відвагу''“]] desc none</imagemap><imagemap>Файл:За мужність та відвагу (2022).svg|200px|Почесна відзнака „''За мужність та відвагу''“ default [[Почесна відзнака „За мужність та відвагу“]] desc none</imagemap> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Вебсайт | class="infobox-data" |<span class="wikidata-claim" data-wikidata-claim-id="Q4032563$ddce4e43-41cd-85e7-3a84-1a81e4c2bc20" data-wikidata-property-id="P856"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak">[https://www.128brigade.com/ 128brigade.com]&#x200B;</span></span> |- ! colspan="2" class="infobox-header" style="background-color: #B0C4DE; font-size: 110%;" |Командованя |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Днешный командовач | class="infobox-data" |полковник Лисюк Дмитро Сергійович |- | colspan="2" class="infobox-full-data" | ---- |- | colspan="2" class="infobox-below" |[[Файл:Commons-logo.svg|посилання=commons:Category:128th_Mechanized_Brigade_(Ukraine)%3Fuselang=uk|16x16пкс]] <span class="plainlinks">[https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:128th_Mechanized_Brigade_(Ukraine)?uselang=uk '''Медіафайли''']</span> на Вікісховищі |} '''128. окрема горно-штурмова Закарпатська бріґада''' ('''128 ОГШБр''', <abbr title="воєнна часть">в/ч</abbr>&nbsp;А1556, <abbr title="польова пошта">пп</abbr>&nbsp;В4673)&nbsp;— обєднаня горної піхоты Сухопутных войськ Украйины. Бріґада перебыват у составі оперативного командованя „Захід“; штаб бріґады розміщеный у [[Мукачово|Мукачові]], а підроздїленя діслокуют ся на теріторії [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. Учинена після переформованя 128.&nbsp;механізованої дівізії, що вела свою історію від 128.&nbsp;ґардійської мотострілицької дівізії бывшої армії [[СССР]]. == Історія == У [[1991]] роцї, командант 128.&nbsp;ґардійської мотострілецької дівізії ґенерал Віктор Гречанінов став першым командантом, якый выгласив про підпераня [[Україна|украйинської державности]]. [[19. януар|19.&nbsp;януаря]] [[1992]]&nbsp;року особный склад 128.&nbsp;дівізії склав присягу на вірность народу Украйины. Такой того року вна была перечинена з мотострілицької на механізовану. Послїдь реформованя армій на корпусы дівізія стала частинов 38.&nbsp;армійского корпусу Прикарпатьского войськового округу ЗС&nbsp;Украйины. [[1.&nbsp;децембра]] [[1993]] року по дірективі началника Головного штабу збройных сил Украйины від [[22. апріль|22.&nbsp;апрїля]] 1993.&nbsp;року быв розформованый [[374. окремый ракетный дівізіон]]. 128.&nbsp;дивізія незмінно посідала проводнї міста межи другых зєднань ЗС Украйины за рівнём боёвого, выховного тай фізичного ріхтованя. [[27. май|27.&nbsp;мая]] [[2000]]&nbsp;р. міністер обороны Украйины ґенерал армії Александер Кузьмук вручив дівізії Боёвый прапор тай прочитав Указ Презідента Украйины про присвоєня дівізії почестного называня „Закарпатська“. Відповідный указ быв выпущеный [[10. януар|10. януаря]] 2000&nbsp;р. під №&nbsp;11/2000. По нёму дівізія называла „''{{Lang|uk|128 гвардійська механізована Закарпатська двічі Червонопрапорна дивізія 38-го армійського корпусу Західного оперативного командування Збройних Сил України}}''“. Послїдь розформованя 38.&nbsp;армійського корпусу, дівізія вступила до состава 13.&nbsp;армійского корпусу. З 1.&nbsp;децембра [[2004]] 128.&nbsp;дівізія на підкладї Дірективы Міністра бороненя Украйины від 18.06.2004 была переформована на '''128.&nbsp;окрему механізовану бріґаду''' із усокоченям усьых почестных назывань тай нагорожень. === Російсько-украйинська война === {{ГоловнаСтатя|Російсько-украйинська война}} Від зачатку войны на востокови Украйины воєннї 128.&nbsp;бріґады зайняли позіції в [[Луганьска область|Луганській области]], в районї [[Лисичаньск|Лисичанська]], [[Сіверьскодонецьк|Сїверодонецька]] тай [[Рубіжне|Рубіжного]]. Воєннї 128.&nbsp;бріґады брали участь у боях під Дебальцевым в районі [[Бахмут (Донецька область)|Бахмута]] на зачатку [[2015]].&nbsp;року. [[21. януар|21.&nbsp;януаря]] на опорному пунктови „Льоха“ 26&nbsp;бойців під командованям старшого лайтнанта Романа Жованика відбили атаку росіян, котрі втїкли, обставши техніку<ref name="УП2022">[https://www.pravda.com.ua/articles/2022/02/12/7323704/ «Від вогню нашої артилерії там коїлося пекло, росіяни в хаосі тікали». Розповідь Романа Жованика про перші бої за Дебальцеве] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220213103000/https://www.pravda.com.ua/articles/2022/02/12/7323704/|date=13 лютого 2022}}, УП, 12 лютого 2022</ref>. Бой на высоті 307,9&nbsp;м на опорному пунктови „Валєра“ близь села Санжарівка быв єдным з майкровавых тай тяжкых для бойців бріґады&nbsp;— [[25. януар|25.&nbsp;януаря]] підроздїленя 128.&nbsp;бріґады перетерпіли серйозні страты, мали много пораненых, айбо высоту біля Санжарівкы вни стримали. У [[Юн|юнї]] [[2015]] року воєннї 128.&nbsp;бріґады держали позіції в Луганській области, пиля Кондрашівкы.<ref>{{Cite web |url=http://uzhgorod.net.ua/news/82977?o=1 |title=128 закарпатська бригада: знайомтесь із героями (ФОТО, ВІДЕО) |work=uzhgorod.net.ua |language=ru-RU |access-date=2018-02-25 |archivedate=26 лютого 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180226032403/http://uzhgorod.net.ua/news/82977?o=1 }}</ref> [[24.&nbsp;авґуста]] 2015.&nbsp;року під час означеня 24.&nbsp;рочницї Независимости Украйины у Киёві презідент Украйины [[Петро Порошенко]] вручив боёвый прапор з відзнаков Презідента Украйины&nbsp;— пантликом до Боёвого прапора „''За мужність та відвагу''“&nbsp;— команданту бріґады полковнику Серґію Шапталі. Від [[1. юн|1.&nbsp;юна]] [[2018]].&nbsp;року бріґада была переназвана на горно-штурмову, а ищи достала нову сімболіку<ref>{{Cite web |url=http://chas-z.com.ua/news/63386 |title=128-МА БРИГАДА СТАЛА ГІРСЬКО-ШТУРМОВОЮ |access-date=22 грудня 2018 |archivedate=2 січня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190102141332/http://chas-z.com.ua/news/63386 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://uzhgorod.in/ua/novini/2018/iyun/zakarpats_kij_legion_otrimav_novij_status |title=Закарпатський легіон отримав новий статус! |access-date=22 грудня 2018 |archivedate=29 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180729173622/http://uzhgorod.in/ua/novini/2018/iyun/zakarpats_kij_legion_otrimav_novij_status }}</ref>. У [[2022]].&nbsp;роцї, із зачатком [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія|повномасштабної інвазії]], в составі 128.&nbsp;ОГШБр воёвали [[Циґане|ромы]], а межи ними і сам барон.<ref>{{Cite web |title=«З нами тут служить циганський барон!»: закарпатські роми захищають Україну в складі 128 бригади (ФОТО) |url=https://zakdialoh.com/z-namy-tut-sluzhyt-tsyganskyj-baron-zakarpatski-romy-zahyshhayut-ukrayinu-v-skladi-128-brygady-foto/ |work=Закарпатський ДІАЛОГ |date=2022-11-09 |access-date=2022-11-10 |language=uk |author=bbodnar813 }}</ref> [[6.&nbsp;мая]] 2022.&nbsp;року бріґада відзначена почестнов відзнаков „''За мужність та відвагу''“<ref>{{Cite web |url=https://www.president.gov.ua/documents/3152022-42441 |title=Указ Президента України №315/2022 «Про відзначення почесною відзнакою " за мужність та відвагу"» |publisher=[[Президент України]] |date=6 травня 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220506134125/https://www.president.gov.ua/documents/3152022-42441 |archivedate=6 травня 2022 |access-date=25 січня 2025 }}</ref>. [[2.&nbsp;септембра]] 2022.&nbsp;року динь жалобы на [[Подкарпатя|Підкарпаттї]] по 128. бріґаді ЗСУ.<ref>https://zakarpattya24.com/2-veresnya-ogolosheno-dnem-zhaloby-za-zagyblymy-vnaslidok-nastupu-okupantiv-bijtsyamy-128-yi-brygady/?utm_source=chatgpt.com{{Dead link|date=April 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> У октобрі 2022.&nbsp;року в ходї контрнаступу ЗСУ воєннї 128.&nbsp;ОГШБр выслобожовали Херсоньску область.<ref>{{Cite web |title=Воїни 128 закарпатської бригади показали, як орки здаються у полон (ВІДЕО) |url=https://zakdialoh.com/voyiny-128-zakarpatskoyi-brygady-pokazaly-yak-orky-zdayutsya-u-polon-video/ |work=Закарпатський ДІАЛОГ |date=2022-10-08 |access-date=2022-10-08 |language=uk |author=bbodnar813 }}</ref> == Ґалерія == <gallery> Файл:Село_Пятихатки.webp|Бойцї 128.&nbsp;ОГШБр тай 2.&nbsp;ОСБ в выслобоженому селови Пятихаткы </gallery> == Зазначкы == {{Reflist|3}} [[Катеґорія:Войскова справа]] [[Катеґорія:Войсковы особы]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] bwjey2hb2btpqpcyhfjeqaaafghjc5m 0 25071 170043 169742 2026-09-21T10:50:36Z Flipdot 23893 170043 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Портуґалськый професійный фотбалішта}} {{Не поплетьте|Роналдо|Роналдіню}} [[Файл:Cristiano_Ronaldo_Croatia_v_Portugal_2_July_2026-075_(cropped).jpg|міні|Кріштяну Роналду за націоналну зборну Портуґалії в 2026.&nbsp;році]] '''Кріштя́ну Рона́лду душ Са́нтус Аве́йру''', знамый ги '''Кріштяну Роналду''' вадь '''CR7''' ({{Lang-pt|Cristiano Ronaldo dos Santos Aveiro}} {{IPA|[kɾiʃˈtjɐnu ʁuˈnaldu duʃ ˈsɐ̃tuz‿aˈvɐjɾu], [kɾɨʃˈ-]}}; рожд.&nbsp;5.&nbsp;фебруара 1985, [[Фуншал]], [[Мадейра]], [[Портуґалія]]) є портуґалськый професійный [[фотбал]]ішта, нападник и капітан клуба Ал-Наср Саудської професійної ліґы и портуґалської націоналної зборної. Ун ся держит за єдного з майліпшый бавлячув у історії фотбалу; має пять [[Золота лобда|Золотых лобд]] [[ФІФА]], три нагороды ги Майліпшый бавляч року межи чоловіками [[УЕФА]], чотыри Золоті копачкы. Быв пятьраз уголошеный Майліпшым бавлячом у світі ФІФА. Кріштяну Роналду&nbsp;— єден из майнагородженых професійных фотбаліштув: за свою карєру ун уйграв 35&nbsp;трофеюв, у тум числі пять чемпіонськых ліґ УЕФА, дві націоналні ліґы УЕФА и Европськый чемпіонат УЕФА. Ун держит рекорд за майвеликоє число: ґолув (140) и ґоловых передач (42) у чемпіонськуй лізі; ґолув (14) и ґоловых передач (8) у Европському чемпіонаті; межинародных выступув за націоналну зборну (233), межинародных ґолув межи чоловіками (146), межинародных побід (141). Ун єдиный бавляч, котрый забив 100&nbsp;ґолув за чотыри разні клубы и фінішовав из майвеликым числом ґолув у чотырьох разных домашньых ліґах. Професійно вун выступив булш як 1,300&nbsp;раз и забив булш як 970 офіційных ґолув за дорослу карєру за клуб и зборну, што го чинит майуспішным забивачом ґолув за вшыток час. == Біоґрафія == Кріштяну Роналду душ Сантус Авейру ся родив 5.&nbsp;фебруара 1985.&nbsp;року у районі Сан Педру в [[Фуншал]]і, столици автономного реґіона [[Мадейра]] в [[Портуґалія|Портуґалії]]. Урус у сосідньому районі Санту Антоніу.<ref>{{Cite news|url=https://www.dn.pt/dossiers/desporto/cristiano-ronaldo/perfil/interior/pelos-caminhos-de-ronaldo-1298338.html |newspaper=Diário de Notícias |title=Desporto – Pelos caminhos de Ronaldo |date=6 July 2009 |access-date=22 July 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170808072949/http://www.dn.pt/dossiers/desporto/cristiano-ronaldo/perfil/interior/pelos-caminhos-de-ronaldo-1298338.html |archive-date=8 August 2017}}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.marca.com/en/football/real-madrid/2017/02/05/5896528d22601db9458b4599.html |last=Jimenez |first=Ruben |title=Cristiano turns 32 |work=Marca |location=Spain |date=5 February 2017 |access-date=22 July 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170715151746/http://www.marca.com/en/football/real-madrid/2017/02/05/5896528d22601db9458b4599.html |archive-date=15 July 2017 }}</ref> Його мати, Марія Долорес душ Сантус Вівейрус Авейру, робила поварихов и харитьов.<ref>{{Cite web |date=6 July 2018 |title=Família de Cristiano Ronaldo inaugura restaurante em Gramado: 'Me apaixonei pela cidade', diz irmã |url=https://g1.globo.com/rs/rio-grande-do-sul/noticia/familia-de-cristiano-ronaldo-inaugura-restaurante-em-gramado-me-apaixonei-pela-cidade-diz-irma.ghtml |access-date=20 November 2023 |website=G1 |language=pt-br |archive-date=20 November 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231120134441/https://g1.globo.com/rs/rio-grande-do-sul/noticia/familia-de-cristiano-ronaldo-inaugura-restaurante-em-gramado-me-apaixonei-pela-cidade-diz-irma.ghtml |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite web |date=26 April 2023 |title=Cristiano Ronaldo, do início humilde à grandeza no futebol |url=https://bomdia.ch/cristiano-ronaldo-do-inicio-humilde-a-grandeza-no-futebol/ |access-date=20 November 2023 |website=BOM DIA Suíça |language=pt |archive-date=20 November 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231120134442/https://bomdia.ch/cristiano-ronaldo-do-inicio-humilde-a-grandeza-no-futebol/ |url-status=live }}</ref> Його втець, Хосе Дініс Авейру, быв муніципалным загородником (садовником) про місну власть Санту Антоніу и пудробляв завідувучым екіпірованьом у фотбаловому клубі Андоріня.<ref name="LittleBee">{{cite web |title=The 'little bee' who always cried – the story of young Ronaldo's path to greatness in Madeira |url=http://www.goal.com/en-us/news/the-little-bee-who-always-cried-the-story-of-young-ronaldos-path-/k927thno26e41b42er1z9zhqo |work=Goal |first=Ben |last=Hayward |date=23 June 2017 |access-date=23 August 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170830041632/http://www.goal.com/en-us/news/the-little-bee-who-always-cried-the-story-of-young-ronaldos-path-/k927thno26e41b42er1z9zhqo |archive-date=30 August 2017}}</ref><ref>{{Cite web |title=José Dinis: "O meu filho é uma força da natureza" |url=https://www.record.pt/futebol/futebol-nacional/liga-betclic/sporting/detalhe/jose-dinis-o-meu-filho-e-uma-forca-da-natureza |access-date=20 November 2023 |website=www.record.pt |language=pt-PT |archive-date=20 November 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231120132119/https://www.record.pt/futebol/futebol-nacional/liga-betclic/sporting/detalhe/jose-dinis-o-meu-filho-e-uma-forca-da-natureza |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite web |date=18 June 2011 |title=Deixou a Madeira em lágrimas e chegou ao topo do Mundo |url=https://www.dn.pt/gente/deixou-a-madeira-em-lagrimas-e-chegou-ao-topo-do-mundo-1881777.html |access-date=20 November 2023 |website=www.dn.pt |language=pt-PT |archive-date=20 November 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231120132753/https://www.dn.pt/gente/deixou-a-madeira-em-lagrimas-e-chegou-ao-topo-do-mundo-1881777.html |url-status=live }}</ref> Отець Роналду служив у портуґалськуй армії бігом Портуґалської колоніалної войны и участвовав у бойовых діях в [[Анґола|Анґолі]]; тото го травматизовало так, ож ушыткый жывут мав проблему з алкоголізмом.<ref>{{cite book|last1=Doyle|first1=Brian|title=Cristiano Ronaldo: World-Beater|date=2017|pages=13}}</ref> Через прабабку, Ізабел да Пєдаде, рождену на острові Сан Вісенті (товды [[Портуґалськоє Кабу Верде]]), Роналду має [[Кабу Верде|кабувердські]] коріня.<ref>{{Cite web|title=Cristiano Ronaldo tem 'costela' cabo-verdiana |url=https://expresso.sapo.pt/actualidade/cristiano-ronaldo-tem-costela-cabo-verdiana=f491641 |first=Pedro |last=Miguel Neves |work=Sapo Expresso |access-date=23 July 2017 |language=pt |archive-url=https://web.archive.org/web/20170713163733/http://expresso.sapo.pt/actualidade/cristiano-ronaldo-tem-costela-cabo-verdiana=f491641 |archive-date=13 July 2017}}</ref><ref>{{Cite web |last=Sousa |first=Hugo Daniel |date=12 January 2015 |title=O que mais distingue Cristiano Ronaldo dos outros? A potência |url=https://www.publico.pt/2015/01/12/desporto/noticia/o-que-mais-distingue-cristiano-ronaldo-dos-outros-a-potencia-1681928 |access-date=16 January 2024 |website=PÚBLICO |language=pt |archive-date=16 January 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240116215951/https://www.publico.pt/2015/01/12/desporto/noticia/o-que-mais-distingue-cristiano-ronaldo-dos-outros-a-potencia-1681928 |url-status=live }}</ref> Роналду має старшого брата Угу и дві сестры, котрых звут Елма и Ліліана Катя.<ref name="AtFeet">{{#invoke:cite|web|last=Lewis |first=Tim |url=https://www.theguardian.com/football/2008/jun/08/manchesterunited.portugal |title=He's got the world at his feet |work=The Guardian |location=London |date=8 June 2008 |access-date=5 November 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130927042123/http://www.theguardian.com/football/2008/jun/08/manchesterunited.portugal |archive-date=27 September 2013 |url-status=live }}</ref> Їх отець честовав президента США Роналда Рейґана и назвав на його честь Роналду.<ref>{{cite news|url=https://www.washingtonpost.com/news/early-lead/wp/2016/01/19/cristiano-ronaldo-was-named-after-ronald-reagan-no-really/|title=Cristiano Ronaldo was named after Ronald Reagan. No, really.|quote=My parents named me after [Ronald Reagan] because they both liked this name and thought it sounded strong. [...] I know that my father admired him.|last=Payne|first=Marissa|newspaper=Washington Post|via=GQ|date=19 January 2016|access-date=23 June 2023|archive-date=6 March 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230306034422/https://www.washingtonpost.com/news/early-lead/wp/2016/01/19/cristiano-ronaldo-was-named-after-ronald-reagan-no-really/|url-status=live}}</ref> Мати Роналду розказала, ож позад [[Худоба|худобы]], алкоголізма чоловіка и позад того, ож уже мали повно дітий, хотіла вчинити [[аборт]], кой уношовала Роналду, айбо єї дохтор удказав ся правити таку операцію.<ref>{{Cite web|title=Cristiano Ronaldo's mother: I wanted an abortion, but God said no |url=https://www.eurosport.co.uk/football/liga/2014-2015/cristiano-ronaldos-mother-i-wanted-an-abortion-but-god-said-no_sto4979169/story.shtml |access-date=26 January 2021 |publisher=[[Eurosport]] |date=5 November 2015}}</ref><ref>{{Cite web |title=Ronaldo's mother reveals she tried to abort her son |url=https://www.independent.ie/sport/soccer/other-soccer/ronaldos-mother-reveals-she-tried-to-abort-her-son-30441371.html |access-date=30 June 2022 |work=Irish independent |date=18 July 2014 |archive-date=30 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220630105713/https://www.independent.ie/sport/soccer/other-soccer/ronaldos-mother-reveals-she-tried-to-abort-her-son-30441371.html |url-status=live }}</ref> Роналду урус у біднуй [[Католицизм|католицькуй]] файті, мусів ділити комнату з братом и сестрами,<ref>{{cite news |title=Cristiano Ronaldo spills all to his 'close friend' Jasmine about women, football, cars... and money |url=https://www.mirror.co.uk/3am/celebrity-news/cristiano-ronaldo-spills-all-to-his-close-friend-139054 |date=3 July 2011 |work=Daily Mirror |access-date=21 August 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130819214735/http://www.mirror.co.uk/3am/celebrity-news/cristiano-ronaldo-spills-all-to-his-close-friend-139054 |archive-date=19 August 2013}}</ref> и продовжує ідентифіковати себе католиком у дорослум віці.<ref>{{Cite web |last=Rhodes |first=Charlie |date=17 December 2018 |title=Cristiano Ronaldo: "Juventus? As a group, it is better than Real Madrid" |url=https://sportslens.com/news/cristiano-ronaldo-juventus/ |access-date=4 August 2023 |website=Sportslens.com }}</ref> У юности вун ідолізовав бразільськых фотбаліштув [[Роналду]] и [[Роналдіню]].<ref>{{Cite web |url=https://m.allfootballapp.com/news/EPL/%E2%80%9CLeft-a-beautiful-history-in-football%E2%80%9D-%E2%80%93-Ronaldo-reveals-his-2-idols-in-the-game/2750394 |title="Left a beautiful history in football" – Ronaldo reveals his 2 idols in the game &#124; All Football |website=m.allfootballapp.com |access-date=2 March 2025 |archive-date=5 March 2026 |archive-url=https://web.archive.org/web/20260305105722/https://m.allfootballapp.com/news/EPL/%E2%80%9CLeft-a-beautiful-history-in-football%E2%80%9D-%E2%80%93-Ronaldo-reveals-his-2-idols-in-the-game/2750394 |url-status=live }}</ref> == Референції == {{Reflist}} {{Lifetime|1985||Роналду, Кріштяну душ Сантус Авейру}} [[Катеґорія:Фотбал]] [[Катеґорія:Фотбалісты]] kjxw97h0lpaux6y58tbsrjdwxxcfkh1 0 25126 170021 169973 2026-09-20T20:28:42Z Rue323 31002 добавлено новый розділ 170021 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс відеогра | image = | caption = North American cover | developer = [[Arc System Works]] | publisher = {{vgrelease|JP|Arc System Works|WW|[[NIS America]]}} | designer = | engine = | released = '''PlayStation 4'''<br />{{vgrelease|Японія|19. януара, 2017|Америка|9. мая, 2017<ref name=Release>{{cite web |last=Romano |first=Sal |date=21. децембра, 2016 |url=https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |title=Birthdays the Beginning delayed to May 9 in North America, May 12 in Europe |website=Gematsu |access-date=May 8, 2023 |archive-date=May 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230508185919/https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |url-status=live }}</ref>|Европа|12. мая, 2017<ref name=Release/>|AU|May 26, 2017}}'''Windows'''{{vgrelease|WW|May 9, 2017 (on day of PS4 NA release)}}'''Switch'''<br />{{vgrelease|Японія|марця 2018|NA|June 5, 2018|Европа|8. юна, 2018|Австр|15. юна, 2018}} | genre = [[Симулатор бытя]], [[пісковниця (игры)|пісковниця]] | series = | modes = [[Игра на єдного]] | platforms = [[PlayStation 4]], [[Microsoft Windows]], [[Nintendo Switch]] }} '''Birthdays the Beginning''' ({{Lang-rue|Дні рождіня: Зачаток}}) ({{Lang-ja|バースデイズ・ザ・ビギニング}}, ''Bāsudeizu za Biginingu'') — [[Компютерна бавка|игра]] у жанрови пісочниця и симулатор бога, розроблена [[TOYBOX]] и [[ARC SYSTEM WORKS]] при продуцентованёви [[Ясухіро Вада|Ясухіро Вады]]. Играч появлять ся у кубічному світови и мать переробити ёго рельеф, температуру и окружавущі условія так, жебы у ньӱм росли и розвивали ся различні формы живота, уд майпростых [[Орґанізм|орґанізмӱв]], до [[Ростлины|ростлин]], [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и [[Чоловік розумный|чоловіка]]. Игра уйшла на [[PC]] и [[PlayStation]] у [[2017]]. році.<ref>{{cite web |url=https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning |title=Birthdays the Beginning |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> {{Статья в роботѣ|Rue323|10}} == Концепція игры == Играч не управлять истнотами вадь ростлинами напряму. Замісто того управлявучи условіями их живота, мінявучи температуру, высоту повирьхности, воду, и инноє. Играч робить простӱр де орґанізмы годни ся розмножати, появляти, [[Еволуція|еволуціоновати]], [[Мутація|мутовати]], удмирати и розвивати. Продуцент игры [[Ясухіро Вада]] объясняв концепцію через интерес ид тому, як у цілому взникать живот на [[Земля (планета)|земли]].<ref>{{cite web |url=https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/ |title=Harvest Moon Creator on His New Game |website=GameSpot |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Игра представлять [[Свѣт|світ]] у виді ґіґантського куба, у межох котрого играч годен творити [[горы]], [[Низина|низины]], [[Море|моря]], [[Остров|островы]] и другі части рельефа. При тому сотвореный світ стає не просто декоративныв картов: переміна рельефа вплывать на [[клімат]] и тым самым на далшоє розвитя [[Екосистема|екосистемы]].<ref name="official">{{cite web |url=https://www.birthdaysthebeginning.com/ |title=Birthdays the Beginning - Official Website |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> == Основный игровый цикл == Игровый процес робить ся вокруг повторіня двох основных дійств: переміняти світ и гадковати за током часу. У зачатку играч зпирать час и терраформує повирьх земли, пак переводить світ у режим протіканя часу, и никать, як появлявуть ся орґанізмы и як ся розвивавуть. Пак играч изпирать ток часу, и вертать ся у режим терраформованя, аж треба перемінити глубину у [[Море|морёви]], покласти камінь теплини/студени и т.д.<ref name="official" /> Так игра фурт дає играчови переключати ся миже активным управлінём и никанём на резултаты свойых трудӱв. По мірі розвитя світа процес стає май продуманым и тяжкым, наприклад появліня єдного орґанізма годно привести ид появлінёви другого, а же пропаде якый ись вид, та то скорше всёго замітно повплывать на далші етапы розвитя.<ref>{{cite web |url=https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/ |title=Review: Birthdays the Beginning |website=Destructoid |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> == Мікрорежим == '''''Мікрорежим''''' — основный режим прямої взаємодії из світом. У нёму час ся изпирать, а играч дӱстає возмогу літати над зимлёв и міняти її повирьх. Основна дія то є пуднятя и пущаня блокӱв рельефа, дякувучи чому образувуть ся низины, [[Горб|горбы]], [[Гора|горы]], [[Море|моря]], [[Озеро|озера]], [[Водопад|водопады]] и другі.<ref>{{cite web |url=https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/ |title=Birthdays the Beginning |website=4Gamer.net |access-date=2026-09-19 |language=ja}}</ref> Пуднятя и пущаня земли мать наслідкы не лиш про візуалный вид карты. Рельеф изъязаный из температуров світа, пуднятя знижать ї, а понижіня чинить ї май великыв.<ref name="cgmag">{{cite web |url=https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/ |title=Birthdays the Beginning Review - Quiet & Relaxing |website=CGMagazine |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Ищи у мікрорежимови мож никати за уже екзістувущыми орґанізмами, збирати разні предметы, и удкрывати нові найдені формы живности. Потӱм орґанізм переносить ся у бібліотеку де указує ёго фото, назва, рекомендовані условія живота и друга информація за нёго. == Макрорежим == '''''Макрорежим''''' — у нёму час опят занчинать ити, а играч не знаимать ся иппен редаґованём світа, ай никать за проходящыми у світови процесами. Ток часу мож ускоряти, авадь никати у режимови реалного часу.<ref name="official_modes">{{cite web |url=https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/ |title=Modes - Birthdays the Beginning |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Иппен у сёму режимови проходить бӱлша часть подій у екосистемі и [[Свѣт|світови]]. Орґанізмы появлявуть ся, удумиравуть, розпложувуть ся, а даколи щезавуть. У игрі суть спеціалні уповісткы за стан живых орґанізмӱв, позволявущі гадковати за перемінами у их популаціях. У сӱжетному режимови играч проходить величезні уднуигрові періоды часу, аж до дакӱлкох міліардӱв рокӱв. При тому сись колосалный час изтискать ся до удносно короткого игрового процеса.<ref name="official_modes" /> == Рельеф и терраформованя == Основный инструмент играча є міняня высоты блокӱв. Пуднятя их горі помагать творити горы и высоты, а опущаня долӱ, впадины и водні просторы. Позад кубічної системы світа каждоє такоє міняня є єдночасно локалным мінянём ландшафта и дарабом общої кліматично-ґеоґрафічної системы.<ref name="gamespot_review">{{cite web |url=https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/ |title=Birthdays the Beginning Review |website=GameSpot |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Терраформованя мать ограничіня у видови енерґії/здоровля ''аватара'' (тото є персонаж играча). Дійства тратять тот ресурс, и играч не годен цілый час провести за переставбов світа у мікрорежимови. Обы удновити енерґію треба перейти у макрорежим (режим де иде ток часу).<ref name="cgmag" /> Спеціалні инструменты (тратять много енерґії) годни локално упростити вам пуднятя температуры — ''камінь тепла'', и її понижіня — ''камінь студени'', у межох 31x31 блокӱв. Усёго их є по 3 штукы, их мож класти, а пак по непотребі забирати и переміщати у другоє місто на карті.<ref name="gamespot_review" /><ref>{{cite web |url=https://steamcommunity.com/app/525700/discussions/0/2741975115069938246/ |title=Birthdays the Beginning - Steam Discussions |website=Steam Community |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> == Температура == '''''Температура''''' — єден из майважных параметрӱв у Birthdays the Beginning. Она опереділять які истноты годни жити у разных частях світа. Тому играчови приходить ся не лиш ставбити красный [[ландшафт]], а и урахововати кліматичні наслідкы.<ref>{{cite web |url=https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-review-biology-in-a-box/ |title=Birthdays the Beginning Review: Biology in a Box |website=Pixelkin |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Самої лиш ґлобалної температуры мало про [[Еволуція|еволуцію]], у світі суть многі локалні удмінности у температурі, тому самої лиш сериднёї температуры по світови не є доста про появліня нового орґанізма вадь ёго розвитя. Даколи ліпше учинити уддільну область — наприклад невеликого розміра низину близко ид [[Водоєм|водоємови]].<ref>{{cite web |url=https://www.keengamer.com/articles/reviews/birthdays-the-beginning-review-ps4/ |title=Birthdays the Beginning Review |website=KeenGamer |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Тому міняня температуры стає єдныв из главных стратеґічных механік. Играч годен сотворити условія про [[Еволуція|еволуцію]] єдного орґанізма, а дале пак изпозоровати як тоты переміны учинили тото місто не май ипным про другый орґанізм.<ref>{{cite web |url=https://simplybinge.com/2017/05/game-review-birthdays-the-beginning/ |title=Game Review: Birthdays the Beginning |website=Simply Binge |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> == Вода и вогкость == '''Вода''' — є ищи єдным важным елементом околища. Знижувучи высоту блокӱв, играч годен творити моря, озера, и прочі водні обводы, а спеціалні предметы давуть возмогу робити прісну воду и [[Ріка|рікы]]. Исе необходно про формована ипных условій про разні орґанізмы.<ref name="gamespot_review" /> Розличавуть ся условія, изъязані из водов и вогкостёв суши. Тому даже при пудходящӱв температурі орґанізм годен не появити ся, кідь поблизь ниє затрібованого типа водного простора, авадь кідь ниє доста вогкости.<ref name="cgmag" /> == Орґанізмы == У игрі екзістує 292 виды орґанізмӱв. Исе число включать разні формы живого, появлявущі ся на протязі розвитя [[Свѣт|світа]]. Они обсягавуть величезный діапазон − уд ранньых протозойӱв до [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и чоловіка.<ref>https://www.4gamer.net</ref> Каждый орґанізм мать свої условія появліня. Сереґ них годни урахововати ся [[температура]], вогкость, тип окружіня и наявность другых орґанізмӱв, мусайных про удповідный етап розвитя. Тому удкрытя нового вида представлять собов не просто трафункову находку, а резултат сотворіня опереділеної комбінації условій.<ref>https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-rewiew-biology-in-a-box/</ref> == Еволуція == == Поживовый ланц и удумираня == == Бібліотека орґанізмӱв == == Колекціонованя орґанізмӱв == == Предметы == == Игровый режим == == Розмір світа == == Игровый час == == Взаємодійство орґанізмӱв == == Управліня == == Візуал == == Сотворіня игры == == Значіня игры == == Приятя == == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Статї обсягуючі японьскый языковый текст]] [[Катеґорія:Бавкы про ПК]] [[Катеґорія:Гры]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]] [[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]] [[Катеґорія:Основаны 2018]] [[Катеґорія:Основаны 2017]] azmmbikawf1ivfr6m81ys10seuubkrf 0 25171 170015 2026-09-20T19:31:20Z LYTMAN 23698 возможні опечаткы. часть текста на пряму скопійована з сайта. 170015 wikitext text/x-wiki Універзалный Пудкарпатськый Русинськый Стандарт — Ґраматика русинського языка учинена [[Общество про русинськый розвуй|Обществом про русинськый розвуй]]. Стандарт убєднує читавоє число норм и персоналных систем у дакулько удреґулованых норм.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/ Сайт стандарта] https://rusynsociety.com/sre-standard/</ref> Ціль стандарта учинити русинськый язык май массовым и подобным на "народноє писмо".<ref>https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1 кусинь зо вступа: ''"Айно, пораз діля сякых моменту мусай придумати даякый новый принцип, обы вто даяк фунґовало у границьох цілої системы, и ясно, же не вшитко буде фунґовати нараз а без проблем. Айбо мы сьме орґанізація про розвуй, про еволуцію; а держати ся за непопуларні практикы лем позад того, бо так навык узкый круг активішту – не наш метод. Хыбы ся не ставут лем у того, ко нич не чинит, а главнов хыбов абсолутно ушиткых русинськых ґраматик нам ся видит тото, ож ани єден из тых проєкту за уже 36 року русинського удроджіня ани не попробовав холем на крехту зайти у народ тай учинити писаня по-нашому массовым."''</ref> == Принципы == Принципом стандарта є то, што рішіня хосновати авадь єдну из можностий, авадь ушиткы нараз паралелно, цілком паде на пишучого. Области языка, не пописані у сьому стандартови и не удреґуловані ним, лишавут ся сугубо на розсуд, звычкы и языковый опыт пишучого. Сесе на думку автору дає максималну слободу и можность авадь діля реалізації свого назора на літературну форму русинського языка, авадь діля векшого удображіня особливостий рудного говора.<ref name=":1">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1 Сайт стандарта ВСТУП. СТРУКТУРА и ГРАНИЦІ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1</ref> Стандарт удмітує старі принципы, гий:<ref name=":1" /> – етимолоґічноє писаня ''и'' < ''е'' ги у словах ''день, теперь, челядь, бесіда, кедь, огень''; – писаня заперечної формы 3. особы єднины типирішнього часа дієслова ''быти'' окреме ги «не є»; – писаня куртых форм уд ''єм'' тай ''ись'' окреме авадь из помужным символом (обычно – авадь ‘): ''робила м, красна сь, спалам-м, добра-сь''; – писаня –''ув'' у ґенетивови множины гикой ''хлопув, столув, вызорув''; – а подакотрі щи… == Алфавіт == Алфавіт хоснує повный набор букий украйинського алфавіта з додаваньом буквы «Ы» тай опціоналної буквы «Ӱ». А также наводит латинічный варіант<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3 Сайт стандарта АЛФАВІТ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3</ref> {| class="wikitable" ! Кирилица !! Латиниця !! Кирилица !! Латиниця !! Кирилица !! Латиниця |- | А || a || Б || b || В || v |- | Г || h || Ґ || g || Д || d |- | Е || e || Є || je || Ж || ž |- | З || z || И || i || І || ie |- | Ї || ji || Й || j || К || k |- | Л || l || М || m || Н || n |- | О || o || П || p || Р || r |- | С || s || Т || t || У || u |- | (Ӱ) || ö || Ф || f || Х || ch |- | Ц || c || Ч || č || Ш || š |- | Щ || šč || Ь || j || Ы || y |- | Ю || ju || Я || ja || || |} == Правила писаня буквий == # Стандарт поволяє рузні рефлексы давньых О* тай Е*, мож писати через ‹У›: ''кунь, муст, хвуст''; через ‹Ӱ›: ''кӱнь, мӱст, хвӱст'' тай «І» ''кінь, міст, хвіст''. Хоть и никаня ОРР такоє, ож писмова форма русинського языка ся мусит базовати ийпен на діалектіх из рефлексом [у].<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-5 Сайт стандарта Рефлексація *о тай *е у новозакрытых складых] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-5]</ref> # Фонема /а/ сперед звуком [ў], годна звучати подобно до /о/, тот переход не записує ся: ''правда, дав, гавкати, завтра''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-6 Сайт стандарта Буква ‹А›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-6</ref> # Фонема /в/ у позиції сперед приголосныма зачинат звучати ги куртоє [у]. (У транскрипції сись звук ся позначат ги [ў]), айбо на письмови ся убстават ‹В›: ''повный, зеленов, бовт, ровта.''<ref name=":2">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-7 Сайт стандарта Буква ‹В›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-7</ref> # Зміна /ув/>/у/ на письмо ся не дає. Писати и у сякых тарфунках радно ‹УВ› (выйимка: фликсія родового выдмінка множины ''-у < *-ув'' (ґрафічно ''-у'' тай ''-ю''), котра ся пише без кунцьового –''в:<ref name=":2" />'' ''нанкувськый, жидувськый, бізувно, реселюв, тиметув, вупити, вутця, вусям, вурвати, вувертка, знаву, дякуву, розумівут, янувар, фебрувар, Сервус! [нанкус’кый; жидус’кый; рисил’у, рисил’уў; тимету, тиметуў; бізуно; вупити, упити; вутця, утця; вус’ам, ус’ам; вурвати, урвати; вувертка, увертка; знаву, знау; дякуву, дякуу; розумівут, розуміут; янувар, януар; фебрувар, фебруар; сервус, серус].'' # Буква ‹Ґ› ся хоснує як у домашньых (и вдомашненых запозыченых) словах: ''мозґы, брызґати, лиґінь, біціґлі, віґан, аґац, анцуґ''; так и у інтернаціоналных словах и власных назывках: ''мітинґ, інтеґрація, іґнор, Гааґа, Копенгаґен, Гамбурґ, ґаз, ґазета.'' ''Звук [ґ] у латинці ся записує ги ‹g›, звук [г] ги ‹h›.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8 Сайт стандарта Буква ‹Ґ›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8</ref> # Редукція фонем /е/ тай /и/ не дає ся у писмо, туй ся хоснує етимолоґічный принцип.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-9 Сайт стандарта Буква ‹Е›] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-9]</ref> # ‹И› годна стояти зачатку слова: ''игла, изробити, Иршава, имити, и.''<ref name=":3">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-10 Сайт стандарта Буква ‹И›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-10</ref> # ‹И› годна стояти по ‹Й›: ''стойит, тройити, крайина, стройити''.<ref name=":3" /> # Буква ‹И› ся усе пише по ‹Ш, Щ, Ж, Ч›. Слова гикой ''ушитко, шити, жити, рішити, шия'' мавут двоякый выговор: через /и/ тай /ы/.<ref name=":3" /> # Буква ‹И› ся скоро ниґда не пише по ‹К, Ґ, Х, Г› (поз. Буква ‹Ы›). Выимками сут лем слова, де [и] по [к, ґ, х, г] ся появило позад закона реґресивної асимілації [и]<[е]: ''ги, гикой, огинь, легинькый, мнягкинькый.<ref name=":3" />'' # Звук [и] ся часто появлят на зачаткови слова ги протеза, наприклад у дієсловах из прифіксом ''з-'': ''изісти'', ''изробити'', ''изыйти''; у слові ''изась'', тай назывках варошу ''Иршава'' тай ''Ильвув.<ref name=":3" />'' # Буква ‹І› ся пише на зачаткови слова лем у інтернаціоналных словах: ''історія, інтернет, інформація, ідия''. <ref name=":4">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-11 Сайт стандарта Буква ‹І› тай ‹Ї›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-11</ref> # Буква ‹І› годна стояти, як и по твердым приголосным, так и по мнягкым.<ref name=":4" /> # Буква ‹Ї› буква позначат [йі], годна позначати й [йӱ].<ref name=":4" /> # Буква ‹І› все ся пише в суфіксах -''ія'', ''-іста/-ішта, -іня, -ій, -ів р.в. именнику множины тай м.в. тай д.в. прикметнику єднины.<ref name=":4" />'' # Чужоє ‹І› ся передават так само ги ‹І›, а вто и на зачаткови слов: ''імпирія, політіка, інвестіція''. По алвеоларных ‹Д, Т, З, С, Ц, Р› слобудно писати ай ‹И›: ''політика'', ''лінґвістика'', при тум выговорьовати сесі слова так само радно из через [і], сокотячи при тум твердость спередущого приголосного.<ref name=":4" /> # Буква ‹Л› все тверда сперед [н] тай [ш]: ''болниця, силный, холодилник, Калник, мелник, повелителный, а также булше, далше.''<ref name=":5">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-12 Сайт стандарта Буква ‹Л›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-12</ref> # Тверда чужа ‹Л› ся передає все твердо: ''култура, реґулація, націоналный, асимілація, транслація, плус, резултат, популаризація.<ref name=":5" />'' # Звук /у/ годен назачатку слова ся читати гий /в/, спозад чого сут рузні варіанты писаня: ''убы-вбы, уддати-вддати, убыйти-вбыйти, уна-вна, умліти-вмліти.''<ref name=":6">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13 Сайт стандарта Буква ‹О› тай ‹У›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13</ref> # Прифікс ''о-'' має паралелну форму ''у-'': ''омліти/умліти, окремый/укремый, обезцінити/убезцінити.<ref name=":6" />'' # Буква ‹У› ся пише в особовы тай указовых заименниках ''ун, уна, уно, уни'' тай ''уто, ута, уті.<ref name=":6" />'' # Прифіксы Уд- тай Уб- все ся пишут через ‹У›.<ref name=":6" /> # Букву ‹Ӱ› не радно писати у поєдных флексіях тай словах сперед ‹В›, котра закрыват собов склад: ''мів, свів, на нів, зелинів'', ''столів, бівше'' (айбо при тому ''бӱлше'').<ref name=":7">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-14 Сайт стандарта Буква ‹Ӱ›] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-14]</ref> # Букву ‹Ӱ› не радно писати у прийменниках тай прифіксох ''пӱд, вӱд,'' радно хосновати ''пуд, уд/выд.<ref name=":7" />'' # Прийменникы ''вуд/від/од'' на письмови сим стандартом поволині не сут.<ref name=":7" /> # Чужоє ‹Ü› [ü], наприклад, німицькоє вадь французькоє, передаєме через ‹Ӱ› (опціонално через ‹У›): дебӱт, Брӱсел, ''Жан-Лÿк Ґодар, Віктор Гӱґо.<ref name=":7" />'' # Буква ‹Ы› годна ся писати по ‹К, Ґ, Х, Г›, айбо в ужанському діаликті годна ся читати гий /и/. <ref name=":8">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-15 Сайт стандарта Буква ‹Ы›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-15</ref> # Буква ‹Ы› ся не пише по ‹Ш, Ж, Ч, Щ›. Выйимка: Прикметникові кунцьовкы типа ''-ЫЙ, -ЫМА, -ЫМ, -ЫХ, -ЫВ'' фурт ся пишут из ‹Ы›, а то и по ‹Ш, Ж, Ч, Щ›, а по ‹Ь›: ''добрый, красных, червеныма, зеленым, теплыв'' (и ''теплов''), ''природньый, синьый, горячый''.<ref name=":8" /> # Буква ‹Ы› ся пише у формах дієслова “''быти''”: ''быти, быв, была, было, были, бых, бым, бысь, бысьме, бысьте.''<ref name=":8" /> # Буква ‹Ы› ся пише у прифіксови ВЫ- (при паралелнум ВУ- у дакотрых контекстах): ''выпити, выйти, выдкы, вырвати, выбілити, выбор, вызур''.<ref name=":8" /> # У трафунках, кой гія записати [й]+голосный по приголоснум не пишеме нич, айбо в даякых трафунках, кой тото ся удбывати на границі прифікса й корня поволяє ся писати апостроф:''пять, пют, дивять, вєдно, зязати, з’язати; зєднати, з’єднати.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-16 Сайт стандарта Йотація] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-16</ref> # Комбінації ‹ДН›, ‹РЛ›, ‹ДЛ›, ‹ШТ›, ‹ЖД› годні ся читати гий [н:], [л:], [л:], [шч], [ждж] айбо на писмо тото ся не дає.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-17 Сайт стандарта Комбінації ‹ДН›, ‹РЛ›, ‹ДЛ›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-17</ref><ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-18 Сайт стандарта Комбінації ‹ШТ› тай ‹ЖД›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-18</ref> # Чужоє [e:] передават ся ги ‹ИЙ›: ''ийпен, шпаргийт, ийзирь, мийте''р, ''Рийґенсбурґ, айбо'' йсе не фунґує в уже вдомашненых словах гикой ''миреґовати, сеґінь, леґінь.''<ref name=":9">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-19 Сайт стандарта Інтераціоналізмы, иноязычні власні назывкы, иноязычні имена] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-19</ref> # Чужоє вокалізованоє ‹S› слобудно передавати и через ‹С› и через ‹З›: ''вирсія/вирзія, філософія/філозофія, університет/універзітет, дискурс/дискурз, дискусія/дискузія.<ref name=":9" />'' == Система писаня е < и == Звук /и/ ся убявлят и на позиціях етимолоґічного /е/. У припадах асимілації е > и буква ‹И› ся пише на місті етимолоґічного /е/ позад сякых принципу:<ref name=":3" /> # зміна е > и ся фурт дає на письмо у надголошенуй позиції: ''бисіда, чилядь, динь, огинь, малинькый,'' # зміна е > и ся фурт дає на письмо у надголошенуй позиції: ''бисіда, чилядь, динь, огинь, малинькый, за ниї, сись, ачий, днись, забирь, принись, сліпиць''; # зміна ся сокотить и у ненадголошенуй позиції, кідь у силнуй позиції ся проявлять лем уна: ''минí'', (пор. ''на ми́‌ні'') ''бисідовáти'' (пор. ''би́‌сіда''), ''урядóвиць, службóвиць, хлóпиць'' (пор. ''купи́ць'', туй ся провірят сам суфікс, и вто не мусит быти у парадиґмі лем конкретної лексемы); # зміна е > и ся дає на письмо у позиції такой сперед надголошеным складом, де пробігла зміна е > и, кідь у другых формах даного морфема у сюй позиції ся не проявлят чистый звук /е/: ''типирь'', ''сиринча'', айбо ''деревляный, очер''е''дь'' (пор. ''дерево, в очереди''); # зміна е > и ся дає на письмо у сладах по надголошеному: ''учитиль, поширині, выділині'', ''єрись''; # зміна е > и ся не сокотить у ненадголошенуй позиції, кідь у другых формах даного морфема у сюй позиції ся проявлят чистый звук /е/, што ся не пуддават сякуй асимілації: (''зели‌ні'', ''зеленіти'' (пор. ''зеленый''), ''сись'', ''сеся'', ''сесі'', (пор. ''сесе''), ''пери́йду, пери́біг, пери́бют, пересели́ниць'' (бо ''переселеный, передасти, перебрати'') # зміна е > и ся не вказує на письмови у первому складі слова по /й/ (ґрафічно ‹Є›): ''єсь, єрись'', ''у Ємині'' [йи́‌сь, йи́‌рись, у йи́‌мині]; айбо не у середині слув: ''кітайиць, індійиць''; # у запозыченых и інтернаціоналных словах поволеный двоякый запис и з удбитям перезвука е > и позад принципу 1-6, так и з сокочіньом етимолоґічного ‹Е›: ''імийл/імейл, ґиній/ґеній, Билґія/Белґія'', айбо рекомендованым є русинізованый варіант через ‹И›; # Выйимков сут имена, фамілії, корпоративні назвы, подакотрі топонімы, запозычині слова а т.д. При їх написаньови ся рекомендуєме придержовати покладати на традиції вадь своє особистоє языковоє чутя ци звычкы. == Морфолоґія == # Радно хоснвати прифік вы-, опціонално мож ву-.<ref name=":10">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-21 Сайт стандарта ПИСАНЯ ПОЄДНЫХ ПРИФІКСУ тай СУФІКСУ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-21</ref> # Суфікс -ОСТЬ ся годен читати ги [ост’, уст’, ӱст’, іст’].<ref name=":10" /> # Суфікс -ІРЬ ся хоснує на передачу чужых суфіксу -ER/-IER/-EUR/: ''бріґадірь, командірь, кавалірь, інженірь, касірь''.<ref name=":10" /> # Поєдны именникы, што мавут кунцьовку -а (-я), сут чоловічого рода, животні, наприклад: ''староста, судя, популішта'' а имена з тыв кунцьовков: ''Юра, Ґийза''. Выдмінювут ся сесі слова по парадиґмі жунського рода, з тыв лем розликов, же у формах давалного тай місного выдмінку єднины годни мати кунцьовку -ови: ''Юрови, судьови, старостови''; а у формах орудного выдмінка єднины мавут флексію -ом: ''из Ґийзом, популіштом, старостом''.<ref name=":11">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-26 Сайт стандарта Коментарі д парадиґмам выдміньованя именнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-26</ref> # Мож хосновати флексії –''ах'' тай –''ам, айбо рекомендувут ся -ох тай -ім.<ref name=":11" />'' # Флексія –''ом'' у давалнум выдмінкови именнику чоловічого рода множины ся годна читати ги [ом, ум, ӱм, ім]: ''мотор'' – ''ид мотором'' [мотором, моторум, моторӱм, моторім].<ref name=":11" /> # У именнику, основа котрых ся кунчат на ‹К, Ґ, Х, Г›, сперед флексійов -і радно міняти послідньый звук основы – к > ц, г > з, х > с: ''на руці, на нозі, на мусі''. Шак сесе ниє мусайным, формы без сиї алтернації мож писати: ''на рукі, на ногі, на мухі''.<ref name=":11" /> # Именникы чоловічого рода не мавут якыхись особых форм знахідного выдмінка; його форма (як у єднині, так и у множині) спувпадат из формов родового выдмінка у именнику животных: ''вижу чоловіка, пса, чилядника, мацуру, дохтору;'' и з формов назывного выдмінка у именниках неживотных: ''вижу столы, моторы, оболокы…<ref name=":11" />'' # У присвуйных прикметниках у множині н.в. радно хосновати лем кунцьовку -ы: ''сыновы, цильовы, мамины.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-30 Сайт стандартаКоментарі д парадиґмам выдміньованя прикметнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-30</ref> # Розділ межи май крáсным и мáй красным дає ся надголосом.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-31 Сайт стандарта Ступіньованя прикметнику тай прислувнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-31</ref> # Клітикы фурт тяготівут на зачаток фразы, айбо не сут на самум зачаткови.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-34 Сайт стандарта Коментарі д парадиґмам выдміньованя займеннику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-34</ref> # – Постфікс ''-сь'' (-''ись'' по приголосных), пише ся вєдно з основов: ''кымись, якоєсь, якыйись, яковись, якись'' (уд ''як'')'', якісь'' (уд ''які'');<ref name=":12">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-35 Сайт стандарта Творіня невызначеных займеннику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-35</ref> # – Прифікс ''да-'': ''даякый, дашто, дакому'';<ref name=":12" /> # – Часткы ''хоть, будь, варе'' (пишут ся окреме): ''хоть котрый, будь чий, варе якого''.<ref name=":12" /> == Дієслова == # На писмо дає ся зміна ''-ю-'' > ''-ву- у'' 1. ос. єднины тай 3. особі множины.<ref name=":13">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-37 Сайт стандарта Парадиґмы выдміньованя дієслув] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-37</ref> # Доволіня обох варіанту кунцьовкы 3. особы – мнягкого ''-ть'' тай твердого ''-т'';<ref name=":13" /> # Доволіня паралелного хоснованя многых форм гикой ''знаш/знаєш, дає/дават''.<ref name=":13" /> # Дієслова гикой ''вижу, сижу, хожу'' ся выговорювут вареяко, через [ж] тай через [дж], айбо ся пишут через [ж]: ''вижу, хожу, сижу'' [вижу, видж’у; хожу, ходж’у; сижу, сидж’у]''.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-38 Сайт стандарта Коментарі ид написаньови дієслув] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-38</ref> # Курті формы про ''єм, єсь/єс, єсьме/єсме, єсьте/єсте'' (-''м, -сь/-с, сьме/сме, сьте/сте'') годни ся хосновати, кой сепередущоє слово ся кунчат на голосный звук. И повні, и курті формы сут повноцінныма окремыма словами, и пуддавут ся єднакым ситактичным правилам, и пишут уни ся окреме: ''туй єм, там єс, красна єсь, готові сьме, змучині сме, добрі сьте, пяні сте''. Выйимков сут лем формы 1. а 2. числа множины –''м'' тай –''сь''/''-с'', котрі ся пишут уєдно зо спередущым словом: ''туйкым уже, ужем туйкы, добрыйсь чоловік, ныніс красна, краснас ныні''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-40 Сайт стандарта Дієслово ''быти''] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-40</ref> # Заперичіня у русинськум языкови ся творит помочов часткы ''не'', котру з дієсловами радно писати окреме: ''не роблю, не быв, не ходит, не фунґувут, не знала, не віділи.'' ''Выйимков сут формы типирішнього часа дієслова «быти» (окрем формы «сут/суть»), там хоснує ся частка ни-, и радно ю з нима писати вєдно.<ref name=":14">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-43 Сайт стандарта Заперичіня] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-43</ref>'' # Заперечна форма 3. ос. єдн. годна мати и форму ''ніт'': ''у хлопця ніт сестры, брата ніт дома.<ref name=":14" />'' # Минулый час творит ся уд інфінітивної основы міняньом суфікса ''-ти'' на ''-в'' про чоловічый род єднины, ''-ла'' про жунськый род єднины, ''-ло'' про серидньый род єднины, ''-ли'' про множину (без специфікації рода), ай додаваньом редукованых авадь куртых форм типирішнього часа дієслова ''быти'' у 1. и 2. особ. У редукованых форм дієслова ''быти'', котрі наохтема сут клітиками, ініціална ‹Є-› ся записує як ‹И-›: ''им, ись/ис, исьме/исме, исьте/исте''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-44 Сайт стандарта Минулый час] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-44</ref> # Будучный час ся творит авадь флексійно уд дієслув доконаных, авадь аналітично уд діслув недоконаных. Аналітичный будучный час ся творит помочов дієслова ''быти'' авадь куртої формы дієслова ''ймити'' у формі будучного часу +смыслового дієслова у інфінітивови: ''буду робити, будеш ходити, буде писати, будеме читати, будете стояти, будут ладити, му ити, меш лежати, вести ме, меме їсти, чинити мете, мут уставати.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-45 Сайт стандарта Будучный час] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-45</ref> # Умовный способ, авадь кондиціонал, творит ся помочов додаваня даколишньої аористової формы дієслова ''быти'' д смысловому дієсловови: ''спав бых, зробив бысь, пушли бысьм.''<ref name=":15">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-46 Сайт стандарта Умовный способ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-46</ref> # Формы умовного способа дієслова ''быти'' у складови спойок ''жебы, обы, абы'' пишут ся уєдно: ''жебысьте, обысьме, абысьте, абысьме.<ref name=":15" />'' == Синтаксис == # Клітикы роблят по правилу Вакернаґела: енклітикы, належачі д присудкови, снагавут ся заняти другоє місто у фразі, авадь місто на кунци первої тактової ґрупы фразы. Кідь ся у сюй позиції указує дакулько енклітик нараз, та уни творят єдиный блок, и енклітикы у сюм блокови сут читко пошорині по свойим читко становленым ранґум.<ref name=":16">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-49 Сайт стандарта Клітикы] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-49</ref> # Клітикы не годні стояти на зачатку речиня.<ref name=":16" /> == Убновіня стандарта == Стандарт годен ся міняти за потребы.<ref name=":17">[https://rusynsociety.com/2026/03/20/apdyit-standarta/ Сайт ОРР: Апдийт Стандарта]</ref> У марцьови 2026 года ун ся убновив. Зміны:<ref name=":17" /> # Додав ся алтернативный варіант про суфікс -иць, типирь мож писати -ец # Добавило ся новоє правило про писаня асимілації е < и: зміна е > и ся не вказує на письмови у первому складі слова по /й/ (ґрафічно ‹Є›): ''єсь, єрись'', ''у Ємині'' [йи́‌сь, йи́‌рись, у йи́‌мині]; айбо не у середині слув: ''кітайиць, індійиць''; # Варіативность писаня: єсь/єс, ись/ис, єсьме/єсме... # Редуковані формы дієслова быти в минулому часі типирь записувут, гий ис(ь), им, ис(ь)ме. == Позерай втож == * [[Граматика Гарайды]] * [[Русиньскый язык|Русинськый язык]] == Жерела == 5de7zykojc1exy4qzhkzeqz1yosazm9 170016 170015 2026-09-20T19:31:36Z LYTMAN 23698 LYTMAN переменовав сторінку [[УПРС]] на [[Універзалный Пудкарпатськый Русинськый Стандарт]] 170015 wikitext text/x-wiki Універзалный Пудкарпатськый Русинськый Стандарт — Ґраматика русинського языка учинена [[Общество про русинськый розвуй|Обществом про русинськый розвуй]]. Стандарт убєднує читавоє число норм и персоналных систем у дакулько удреґулованых норм.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/ Сайт стандарта] https://rusynsociety.com/sre-standard/</ref> Ціль стандарта учинити русинськый язык май массовым и подобным на "народноє писмо".<ref>https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1 кусинь зо вступа: ''"Айно, пораз діля сякых моменту мусай придумати даякый новый принцип, обы вто даяк фунґовало у границьох цілої системы, и ясно, же не вшитко буде фунґовати нараз а без проблем. Айбо мы сьме орґанізація про розвуй, про еволуцію; а держати ся за непопуларні практикы лем позад того, бо так навык узкый круг активішту – не наш метод. Хыбы ся не ставут лем у того, ко нич не чинит, а главнов хыбов абсолутно ушиткых русинськых ґраматик нам ся видит тото, ож ани єден из тых проєкту за уже 36 року русинського удроджіня ани не попробовав холем на крехту зайти у народ тай учинити писаня по-нашому массовым."''</ref> == Принципы == Принципом стандарта є то, што рішіня хосновати авадь єдну из можностий, авадь ушиткы нараз паралелно, цілком паде на пишучого. Области языка, не пописані у сьому стандартови и не удреґуловані ним, лишавут ся сугубо на розсуд, звычкы и языковый опыт пишучого. Сесе на думку автору дає максималну слободу и можность авадь діля реалізації свого назора на літературну форму русинського языка, авадь діля векшого удображіня особливостий рудного говора.<ref name=":1">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1 Сайт стандарта ВСТУП. СТРУКТУРА и ГРАНИЦІ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1</ref> Стандарт удмітує старі принципы, гий:<ref name=":1" /> – етимолоґічноє писаня ''и'' < ''е'' ги у словах ''день, теперь, челядь, бесіда, кедь, огень''; – писаня заперечної формы 3. особы єднины типирішнього часа дієслова ''быти'' окреме ги «не є»; – писаня куртых форм уд ''єм'' тай ''ись'' окреме авадь из помужным символом (обычно – авадь ‘): ''робила м, красна сь, спалам-м, добра-сь''; – писаня –''ув'' у ґенетивови множины гикой ''хлопув, столув, вызорув''; – а подакотрі щи… == Алфавіт == Алфавіт хоснує повный набор букий украйинського алфавіта з додаваньом буквы «Ы» тай опціоналної буквы «Ӱ». А также наводит латинічный варіант<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3 Сайт стандарта АЛФАВІТ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3</ref> {| class="wikitable" ! Кирилица !! Латиниця !! Кирилица !! Латиниця !! Кирилица !! Латиниця |- | А || a || Б || b || В || v |- | Г || h || Ґ || g || Д || d |- | Е || e || Є || je || Ж || ž |- | З || z || И || i || І || ie |- | Ї || ji || Й || j || К || k |- | Л || l || М || m || Н || n |- | О || o || П || p || Р || r |- | С || s || Т || t || У || u |- | (Ӱ) || ö || Ф || f || Х || ch |- | Ц || c || Ч || č || Ш || š |- | Щ || šč || Ь || j || Ы || y |- | Ю || ju || Я || ja || || |} == Правила писаня буквий == # Стандарт поволяє рузні рефлексы давньых О* тай Е*, мож писати через ‹У›: ''кунь, муст, хвуст''; через ‹Ӱ›: ''кӱнь, мӱст, хвӱст'' тай «І» ''кінь, міст, хвіст''. Хоть и никаня ОРР такоє, ож писмова форма русинського языка ся мусит базовати ийпен на діалектіх из рефлексом [у].<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-5 Сайт стандарта Рефлексація *о тай *е у новозакрытых складых] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-5]</ref> # Фонема /а/ сперед звуком [ў], годна звучати подобно до /о/, тот переход не записує ся: ''правда, дав, гавкати, завтра''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-6 Сайт стандарта Буква ‹А›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-6</ref> # Фонема /в/ у позиції сперед приголосныма зачинат звучати ги куртоє [у]. (У транскрипції сись звук ся позначат ги [ў]), айбо на письмови ся убстават ‹В›: ''повный, зеленов, бовт, ровта.''<ref name=":2">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-7 Сайт стандарта Буква ‹В›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-7</ref> # Зміна /ув/>/у/ на письмо ся не дає. Писати и у сякых тарфунках радно ‹УВ› (выйимка: фликсія родового выдмінка множины ''-у < *-ув'' (ґрафічно ''-у'' тай ''-ю''), котра ся пише без кунцьового –''в:<ref name=":2" />'' ''нанкувськый, жидувськый, бізувно, реселюв, тиметув, вупити, вутця, вусям, вурвати, вувертка, знаву, дякуву, розумівут, янувар, фебрувар, Сервус! [нанкус’кый; жидус’кый; рисил’у, рисил’уў; тимету, тиметуў; бізуно; вупити, упити; вутця, утця; вус’ам, ус’ам; вурвати, урвати; вувертка, увертка; знаву, знау; дякуву, дякуу; розумівут, розуміут; янувар, януар; фебрувар, фебруар; сервус, серус].'' # Буква ‹Ґ› ся хоснує як у домашньых (и вдомашненых запозыченых) словах: ''мозґы, брызґати, лиґінь, біціґлі, віґан, аґац, анцуґ''; так и у інтернаціоналных словах и власных назывках: ''мітинґ, інтеґрація, іґнор, Гааґа, Копенгаґен, Гамбурґ, ґаз, ґазета.'' ''Звук [ґ] у латинці ся записує ги ‹g›, звук [г] ги ‹h›.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8 Сайт стандарта Буква ‹Ґ›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8</ref> # Редукція фонем /е/ тай /и/ не дає ся у писмо, туй ся хоснує етимолоґічный принцип.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-9 Сайт стандарта Буква ‹Е›] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-9]</ref> # ‹И› годна стояти зачатку слова: ''игла, изробити, Иршава, имити, и.''<ref name=":3">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-10 Сайт стандарта Буква ‹И›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-10</ref> # ‹И› годна стояти по ‹Й›: ''стойит, тройити, крайина, стройити''.<ref name=":3" /> # Буква ‹И› ся усе пише по ‹Ш, Щ, Ж, Ч›. Слова гикой ''ушитко, шити, жити, рішити, шия'' мавут двоякый выговор: через /и/ тай /ы/.<ref name=":3" /> # Буква ‹И› ся скоро ниґда не пише по ‹К, Ґ, Х, Г› (поз. Буква ‹Ы›). Выимками сут лем слова, де [и] по [к, ґ, х, г] ся появило позад закона реґресивної асимілації [и]<[е]: ''ги, гикой, огинь, легинькый, мнягкинькый.<ref name=":3" />'' # Звук [и] ся часто появлят на зачаткови слова ги протеза, наприклад у дієсловах из прифіксом ''з-'': ''изісти'', ''изробити'', ''изыйти''; у слові ''изась'', тай назывках варошу ''Иршава'' тай ''Ильвув.<ref name=":3" />'' # Буква ‹І› ся пише на зачаткови слова лем у інтернаціоналных словах: ''історія, інтернет, інформація, ідия''. <ref name=":4">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-11 Сайт стандарта Буква ‹І› тай ‹Ї›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-11</ref> # Буква ‹І› годна стояти, як и по твердым приголосным, так и по мнягкым.<ref name=":4" /> # Буква ‹Ї› буква позначат [йі], годна позначати й [йӱ].<ref name=":4" /> # Буква ‹І› все ся пише в суфіксах -''ія'', ''-іста/-ішта, -іня, -ій, -ів р.в. именнику множины тай м.в. тай д.в. прикметнику єднины.<ref name=":4" />'' # Чужоє ‹І› ся передават так само ги ‹І›, а вто и на зачаткови слов: ''імпирія, політіка, інвестіція''. По алвеоларных ‹Д, Т, З, С, Ц, Р› слобудно писати ай ‹И›: ''політика'', ''лінґвістика'', при тум выговорьовати сесі слова так само радно из через [і], сокотячи при тум твердость спередущого приголосного.<ref name=":4" /> # Буква ‹Л› все тверда сперед [н] тай [ш]: ''болниця, силный, холодилник, Калник, мелник, повелителный, а также булше, далше.''<ref name=":5">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-12 Сайт стандарта Буква ‹Л›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-12</ref> # Тверда чужа ‹Л› ся передає все твердо: ''култура, реґулація, націоналный, асимілація, транслація, плус, резултат, популаризація.<ref name=":5" />'' # Звук /у/ годен назачатку слова ся читати гий /в/, спозад чого сут рузні варіанты писаня: ''убы-вбы, уддати-вддати, убыйти-вбыйти, уна-вна, умліти-вмліти.''<ref name=":6">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13 Сайт стандарта Буква ‹О› тай ‹У›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13</ref> # Прифікс ''о-'' має паралелну форму ''у-'': ''омліти/умліти, окремый/укремый, обезцінити/убезцінити.<ref name=":6" />'' # Буква ‹У› ся пише в особовы тай указовых заименниках ''ун, уна, уно, уни'' тай ''уто, ута, уті.<ref name=":6" />'' # Прифіксы Уд- тай Уб- все ся пишут через ‹У›.<ref name=":6" /> # Букву ‹Ӱ› не радно писати у поєдных флексіях тай словах сперед ‹В›, котра закрыват собов склад: ''мів, свів, на нів, зелинів'', ''столів, бівше'' (айбо при тому ''бӱлше'').<ref name=":7">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-14 Сайт стандарта Буква ‹Ӱ›] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-14]</ref> # Букву ‹Ӱ› не радно писати у прийменниках тай прифіксох ''пӱд, вӱд,'' радно хосновати ''пуд, уд/выд.<ref name=":7" />'' # Прийменникы ''вуд/від/од'' на письмови сим стандартом поволині не сут.<ref name=":7" /> # Чужоє ‹Ü› [ü], наприклад, німицькоє вадь французькоє, передаєме через ‹Ӱ› (опціонално через ‹У›): дебӱт, Брӱсел, ''Жан-Лÿк Ґодар, Віктор Гӱґо.<ref name=":7" />'' # Буква ‹Ы› годна ся писати по ‹К, Ґ, Х, Г›, айбо в ужанському діаликті годна ся читати гий /и/. <ref name=":8">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-15 Сайт стандарта Буква ‹Ы›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-15</ref> # Буква ‹Ы› ся не пише по ‹Ш, Ж, Ч, Щ›. Выйимка: Прикметникові кунцьовкы типа ''-ЫЙ, -ЫМА, -ЫМ, -ЫХ, -ЫВ'' фурт ся пишут из ‹Ы›, а то и по ‹Ш, Ж, Ч, Щ›, а по ‹Ь›: ''добрый, красных, червеныма, зеленым, теплыв'' (и ''теплов''), ''природньый, синьый, горячый''.<ref name=":8" /> # Буква ‹Ы› ся пише у формах дієслова “''быти''”: ''быти, быв, была, было, были, бых, бым, бысь, бысьме, бысьте.''<ref name=":8" /> # Буква ‹Ы› ся пише у прифіксови ВЫ- (при паралелнум ВУ- у дакотрых контекстах): ''выпити, выйти, выдкы, вырвати, выбілити, выбор, вызур''.<ref name=":8" /> # У трафунках, кой гія записати [й]+голосный по приголоснум не пишеме нич, айбо в даякых трафунках, кой тото ся удбывати на границі прифікса й корня поволяє ся писати апостроф:''пять, пют, дивять, вєдно, зязати, з’язати; зєднати, з’єднати.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-16 Сайт стандарта Йотація] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-16</ref> # Комбінації ‹ДН›, ‹РЛ›, ‹ДЛ›, ‹ШТ›, ‹ЖД› годні ся читати гий [н:], [л:], [л:], [шч], [ждж] айбо на писмо тото ся не дає.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-17 Сайт стандарта Комбінації ‹ДН›, ‹РЛ›, ‹ДЛ›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-17</ref><ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-18 Сайт стандарта Комбінації ‹ШТ› тай ‹ЖД›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-18</ref> # Чужоє [e:] передават ся ги ‹ИЙ›: ''ийпен, шпаргийт, ийзирь, мийте''р, ''Рийґенсбурґ, айбо'' йсе не фунґує в уже вдомашненых словах гикой ''миреґовати, сеґінь, леґінь.''<ref name=":9">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-19 Сайт стандарта Інтераціоналізмы, иноязычні власні назывкы, иноязычні имена] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-19</ref> # Чужоє вокалізованоє ‹S› слобудно передавати и через ‹С› и через ‹З›: ''вирсія/вирзія, філософія/філозофія, університет/універзітет, дискурс/дискурз, дискусія/дискузія.<ref name=":9" />'' == Система писаня е < и == Звук /и/ ся убявлят и на позиціях етимолоґічного /е/. У припадах асимілації е > и буква ‹И› ся пише на місті етимолоґічного /е/ позад сякых принципу:<ref name=":3" /> # зміна е > и ся фурт дає на письмо у надголошенуй позиції: ''бисіда, чилядь, динь, огинь, малинькый,'' # зміна е > и ся фурт дає на письмо у надголошенуй позиції: ''бисіда, чилядь, динь, огинь, малинькый, за ниї, сись, ачий, днись, забирь, принись, сліпиць''; # зміна ся сокотить и у ненадголошенуй позиції, кідь у силнуй позиції ся проявлять лем уна: ''минí'', (пор. ''на ми́‌ні'') ''бисідовáти'' (пор. ''би́‌сіда''), ''урядóвиць, службóвиць, хлóпиць'' (пор. ''купи́ць'', туй ся провірят сам суфікс, и вто не мусит быти у парадиґмі лем конкретної лексемы); # зміна е > и ся дає на письмо у позиції такой сперед надголошеным складом, де пробігла зміна е > и, кідь у другых формах даного морфема у сюй позиції ся не проявлят чистый звук /е/: ''типирь'', ''сиринча'', айбо ''деревляный, очер''е''дь'' (пор. ''дерево, в очереди''); # зміна е > и ся дає на письмо у сладах по надголошеному: ''учитиль, поширині, выділині'', ''єрись''; # зміна е > и ся не сокотить у ненадголошенуй позиції, кідь у другых формах даного морфема у сюй позиції ся проявлят чистый звук /е/, што ся не пуддават сякуй асимілації: (''зели‌ні'', ''зеленіти'' (пор. ''зеленый''), ''сись'', ''сеся'', ''сесі'', (пор. ''сесе''), ''пери́йду, пери́біг, пери́бют, пересели́ниць'' (бо ''переселеный, передасти, перебрати'') # зміна е > и ся не вказує на письмови у первому складі слова по /й/ (ґрафічно ‹Є›): ''єсь, єрись'', ''у Ємині'' [йи́‌сь, йи́‌рись, у йи́‌мині]; айбо не у середині слув: ''кітайиць, індійиць''; # у запозыченых и інтернаціоналных словах поволеный двоякый запис и з удбитям перезвука е > и позад принципу 1-6, так и з сокочіньом етимолоґічного ‹Е›: ''імийл/імейл, ґиній/ґеній, Билґія/Белґія'', айбо рекомендованым є русинізованый варіант через ‹И›; # Выйимков сут имена, фамілії, корпоративні назвы, подакотрі топонімы, запозычині слова а т.д. При їх написаньови ся рекомендуєме придержовати покладати на традиції вадь своє особистоє языковоє чутя ци звычкы. == Морфолоґія == # Радно хоснвати прифік вы-, опціонално мож ву-.<ref name=":10">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-21 Сайт стандарта ПИСАНЯ ПОЄДНЫХ ПРИФІКСУ тай СУФІКСУ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-21</ref> # Суфікс -ОСТЬ ся годен читати ги [ост’, уст’, ӱст’, іст’].<ref name=":10" /> # Суфікс -ІРЬ ся хоснує на передачу чужых суфіксу -ER/-IER/-EUR/: ''бріґадірь, командірь, кавалірь, інженірь, касірь''.<ref name=":10" /> # Поєдны именникы, што мавут кунцьовку -а (-я), сут чоловічого рода, животні, наприклад: ''староста, судя, популішта'' а имена з тыв кунцьовков: ''Юра, Ґийза''. Выдмінювут ся сесі слова по парадиґмі жунського рода, з тыв лем розликов, же у формах давалного тай місного выдмінку єднины годни мати кунцьовку -ови: ''Юрови, судьови, старостови''; а у формах орудного выдмінка єднины мавут флексію -ом: ''из Ґийзом, популіштом, старостом''.<ref name=":11">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-26 Сайт стандарта Коментарі д парадиґмам выдміньованя именнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-26</ref> # Мож хосновати флексії –''ах'' тай –''ам, айбо рекомендувут ся -ох тай -ім.<ref name=":11" />'' # Флексія –''ом'' у давалнум выдмінкови именнику чоловічого рода множины ся годна читати ги [ом, ум, ӱм, ім]: ''мотор'' – ''ид мотором'' [мотором, моторум, моторӱм, моторім].<ref name=":11" /> # У именнику, основа котрых ся кунчат на ‹К, Ґ, Х, Г›, сперед флексійов -і радно міняти послідньый звук основы – к > ц, г > з, х > с: ''на руці, на нозі, на мусі''. Шак сесе ниє мусайным, формы без сиї алтернації мож писати: ''на рукі, на ногі, на мухі''.<ref name=":11" /> # Именникы чоловічого рода не мавут якыхись особых форм знахідного выдмінка; його форма (як у єднині, так и у множині) спувпадат из формов родового выдмінка у именнику животных: ''вижу чоловіка, пса, чилядника, мацуру, дохтору;'' и з формов назывного выдмінка у именниках неживотных: ''вижу столы, моторы, оболокы…<ref name=":11" />'' # У присвуйных прикметниках у множині н.в. радно хосновати лем кунцьовку -ы: ''сыновы, цильовы, мамины.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-30 Сайт стандартаКоментарі д парадиґмам выдміньованя прикметнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-30</ref> # Розділ межи май крáсным и мáй красным дає ся надголосом.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-31 Сайт стандарта Ступіньованя прикметнику тай прислувнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-31</ref> # Клітикы фурт тяготівут на зачаток фразы, айбо не сут на самум зачаткови.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-34 Сайт стандарта Коментарі д парадиґмам выдміньованя займеннику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-34</ref> # – Постфікс ''-сь'' (-''ись'' по приголосных), пише ся вєдно з основов: ''кымись, якоєсь, якыйись, яковись, якись'' (уд ''як'')'', якісь'' (уд ''які'');<ref name=":12">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-35 Сайт стандарта Творіня невызначеных займеннику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-35</ref> # – Прифікс ''да-'': ''даякый, дашто, дакому'';<ref name=":12" /> # – Часткы ''хоть, будь, варе'' (пишут ся окреме): ''хоть котрый, будь чий, варе якого''.<ref name=":12" /> == Дієслова == # На писмо дає ся зміна ''-ю-'' > ''-ву- у'' 1. ос. єднины тай 3. особі множины.<ref name=":13">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-37 Сайт стандарта Парадиґмы выдміньованя дієслув] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-37</ref> # Доволіня обох варіанту кунцьовкы 3. особы – мнягкого ''-ть'' тай твердого ''-т'';<ref name=":13" /> # Доволіня паралелного хоснованя многых форм гикой ''знаш/знаєш, дає/дават''.<ref name=":13" /> # Дієслова гикой ''вижу, сижу, хожу'' ся выговорювут вареяко, через [ж] тай через [дж], айбо ся пишут через [ж]: ''вижу, хожу, сижу'' [вижу, видж’у; хожу, ходж’у; сижу, сидж’у]''.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-38 Сайт стандарта Коментарі ид написаньови дієслув] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-38</ref> # Курті формы про ''єм, єсь/єс, єсьме/єсме, єсьте/єсте'' (-''м, -сь/-с, сьме/сме, сьте/сте'') годни ся хосновати, кой сепередущоє слово ся кунчат на голосный звук. И повні, и курті формы сут повноцінныма окремыма словами, и пуддавут ся єднакым ситактичным правилам, и пишут уни ся окреме: ''туй єм, там єс, красна єсь, готові сьме, змучині сме, добрі сьте, пяні сте''. Выйимков сут лем формы 1. а 2. числа множины –''м'' тай –''сь''/''-с'', котрі ся пишут уєдно зо спередущым словом: ''туйкым уже, ужем туйкы, добрыйсь чоловік, ныніс красна, краснас ныні''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-40 Сайт стандарта Дієслово ''быти''] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-40</ref> # Заперичіня у русинськум языкови ся творит помочов часткы ''не'', котру з дієсловами радно писати окреме: ''не роблю, не быв, не ходит, не фунґувут, не знала, не віділи.'' ''Выйимков сут формы типирішнього часа дієслова «быти» (окрем формы «сут/суть»), там хоснує ся частка ни-, и радно ю з нима писати вєдно.<ref name=":14">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-43 Сайт стандарта Заперичіня] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-43</ref>'' # Заперечна форма 3. ос. єдн. годна мати и форму ''ніт'': ''у хлопця ніт сестры, брата ніт дома.<ref name=":14" />'' # Минулый час творит ся уд інфінітивної основы міняньом суфікса ''-ти'' на ''-в'' про чоловічый род єднины, ''-ла'' про жунськый род єднины, ''-ло'' про серидньый род єднины, ''-ли'' про множину (без специфікації рода), ай додаваньом редукованых авадь куртых форм типирішнього часа дієслова ''быти'' у 1. и 2. особ. У редукованых форм дієслова ''быти'', котрі наохтема сут клітиками, ініціална ‹Є-› ся записує як ‹И-›: ''им, ись/ис, исьме/исме, исьте/исте''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-44 Сайт стандарта Минулый час] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-44</ref> # Будучный час ся творит авадь флексійно уд дієслув доконаных, авадь аналітично уд діслув недоконаных. Аналітичный будучный час ся творит помочов дієслова ''быти'' авадь куртої формы дієслова ''ймити'' у формі будучного часу +смыслового дієслова у інфінітивови: ''буду робити, будеш ходити, буде писати, будеме читати, будете стояти, будут ладити, му ити, меш лежати, вести ме, меме їсти, чинити мете, мут уставати.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-45 Сайт стандарта Будучный час] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-45</ref> # Умовный способ, авадь кондиціонал, творит ся помочов додаваня даколишньої аористової формы дієслова ''быти'' д смысловому дієсловови: ''спав бых, зробив бысь, пушли бысьм.''<ref name=":15">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-46 Сайт стандарта Умовный способ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-46</ref> # Формы умовного способа дієслова ''быти'' у складови спойок ''жебы, обы, абы'' пишут ся уєдно: ''жебысьте, обысьме, абысьте, абысьме.<ref name=":15" />'' == Синтаксис == # Клітикы роблят по правилу Вакернаґела: енклітикы, належачі д присудкови, снагавут ся заняти другоє місто у фразі, авадь місто на кунци первої тактової ґрупы фразы. Кідь ся у сюй позиції указує дакулько енклітик нараз, та уни творят єдиный блок, и енклітикы у сюм блокови сут читко пошорині по свойим читко становленым ранґум.<ref name=":16">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-49 Сайт стандарта Клітикы] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-49</ref> # Клітикы не годні стояти на зачатку речиня.<ref name=":16" /> == Убновіня стандарта == Стандарт годен ся міняти за потребы.<ref name=":17">[https://rusynsociety.com/2026/03/20/apdyit-standarta/ Сайт ОРР: Апдийт Стандарта]</ref> У марцьови 2026 года ун ся убновив. Зміны:<ref name=":17" /> # Додав ся алтернативный варіант про суфікс -иць, типирь мож писати -ец # Добавило ся новоє правило про писаня асимілації е < и: зміна е > и ся не вказує на письмови у первому складі слова по /й/ (ґрафічно ‹Є›): ''єсь, єрись'', ''у Ємині'' [йи́‌сь, йи́‌рись, у йи́‌мині]; айбо не у середині слув: ''кітайиць, індійиць''; # Варіативность писаня: єсь/єс, ись/ис, єсьме/єсме... # Редуковані формы дієслова быти в минулому часі типирь записувут, гий ис(ь), им, ис(ь)ме. == Позерай втож == * [[Граматика Гарайды]] * [[Русиньскый язык|Русинськый язык]] == Жерела == 5de7zykojc1exy4qzhkzeqz1yosazm9 170018 170016 2026-09-20T19:36:17Z LYTMAN 23698 170018 wikitext text/x-wiki Універзалный Пудкарпатськый Русинськый Стандарт — Ґраматика русинського языка учинена [[Общество про русинськый розвуй|Обществом про русинськый розвуй]]. Стандарт убєднує читавоє число норм и персоналных систем у дакулько удреґулованых норм.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/ Сайт стандарта] https://rusynsociety.com/sre-standard/</ref> Ціль стандарта учинити русинськый язык май массовым и подобным на "народноє писмо".<ref>https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1 кусинь зо вступа: ''"Айно, пораз діля сякых моменту мусай придумати даякый новый принцип, обы вто даяк фунґовало у границьох цілої системы, и ясно, же не вшитко буде фунґовати нараз а без проблем. Айбо мы сьме орґанізація про розвуй, про еволуцію; а держати ся за непопуларні практикы лем позад того, бо так навык узкый круг активішту – не наш метод. Хыбы ся не ставут лем у того, ко нич не чинит, а главнов хыбов абсолутно ушиткых русинськых ґраматик нам ся видит тото, ож ани єден из тых проєкту за уже 36 року русинського удроджіня ани не попробовав холем на крехту зайти у народ тай учинити писаня по-нашому массовым."''</ref> == Принципы == Принципом стандарта є то, што рішіня хосновати авадь єдну из можностий, авадь ушиткы нараз паралелно, цілком паде на пишучого. Области языка, не пописані у сьому стандартови и не удреґуловані ним, лишавут ся сугубо на розсуд, звычкы и языковый опыт пишучого. Сесе на думку автору дає максималну слободу и можность авадь діля реалізації свого назора на літературну форму русинського языка, авадь діля векшого удображіня особливостий рудного говора.<ref name=":1">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1 Сайт стандарта ВСТУП. СТРУКТУРА и ГРАНИЦІ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1</ref> Стандарт удмітує старі принципы, гий:<ref name=":1" /> – етимолоґічноє писаня ''и'' < ''е'' ги у словах ''день, теперь, челядь, бесіда, кедь, огень''; – писаня заперечної формы 3. особы єднины типирішнього часа дієслова ''быти'' окреме ги «не є»; – писаня куртых форм уд ''єм'' тай ''ись'' окреме авадь из помужным символом (обычно – авадь): ''робила м, красна сь, спалам-м, добра-сь''; – писаня –''ув'' у ґенетивови множины гикой ''хлопув, столув, вызорув''; – а подакотрі щи… == Алфавіт == Алфавіт хоснує повный набор букий украйинського алфавіта з додаваньом буквы «Ы» тай опціоналної буквы «Ӱ». А также наводит латинічный варіант<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3 Сайт стандарта АЛФАВІТ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3</ref> {| class="wikitable" ! Кирилица !! Латиниця !! Кирилица !! Латиниця !! Кирилица !! Латиниця |- | А || a || Б || b || В || v |- | Г || h || Ґ || g || Д || d |- | Е || e || Є || je || Ж || ž |- | З || z || И || i || І || ie |- | Ї || ji || Й || j || К || k |- | Л || l || М || m || Н || n |- | О || o || П || p || Р || r |- | С || s || Т || t || У || u |- | (Ӱ) || ö || Ф || f || Х || ch |- | Ц || c || Ч || č || Ш || š |- | Щ || šč || Ь || j || Ы || y |- | Ю || ju || Я || ja || || |} == Правила писаня буквий == # Стандарт поволяє рузні рефлексы давньых О* тай Е*, мож писати через ‹У›: ''кунь, муст, хвуст''; через ‹Ӱ›: ''кӱнь, мӱст, хвӱст'' тай «І» ''кінь, міст, хвіст''. Хоть и никаня ОРР такоє, ож писмова форма русинського языка ся мусит базовати ийпен на діалектіх из рефлексом [у].<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-5 Сайт стандарта Рефлексація *о тай *е у новозакрытых складых] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-5]</ref> # Фонема /а/ сперед звуком [ў], годна звучати подобно до /о/, тот переход не записує ся: ''правда, дав, гавкати, завтра''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-6 Сайт стандарта Буква ‹А›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-6</ref> # Фонема /в/ у позиції сперед приголосныма зачинат звучати ги куртоє [у]. (У транскрипції сись звук ся позначат ги [ў]), айбо на письмови ся убстават ‹В›: ''повный, зеленов, бовт, ровта.''<ref name=":2">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-7 Сайт стандарта Буква ‹В›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-7</ref> # Зміна /ув/>/у/ на письмо ся не дає. Писати и у сякых тарфунках радно ‹УВ› (выйимка: фликсія родового выдмінка множины ''-у < *-ув'' (ґрафічно ''-у'' тай ''-ю''), котра ся пише без кунцьового –''в:<ref name=":2" />'' ''нанкувськый, жидувськый, бізувно, реселюв, тиметув, вупити, вутця, вусям, вурвати, вувертка, знаву, дякуву, розумівут, янувар, фебрувар, Сервус! [нанкус’кый; жидус’кый; рисил’у, рисил’уў; тимету, тиметуў; бізуно; вупити, упити; вутця, утця; вус’ам, ус’ам; вурвати, урвати; вувертка, увертка; знаву, знау; дякуву, дякуу; розумівут, розуміут; янувар, януар; фебрувар, фебруар; сервус, серус].'' # Буква ‹Ґ› ся хоснує як у домашньых (и вдомашненых запозыченых) словах: ''мозґы, брызґати, лиґінь, біціґлі, віґан, аґац, анцуґ''; так и у інтернаціоналных словах и власных назывках: ''мітинґ, інтеґрація, іґнор, Гааґа, Копенгаґен, Гамбурґ, ґаз, ґазета.'' ''Звук [ґ] у латинці ся записує ги ‹g›, звук [г] ги ‹h›.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8 Сайт стандарта Буква ‹Ґ›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8</ref> # Редукція фонем /е/ тай /и/ не дає ся у писмо, туй ся хоснує етимолоґічный принцип.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-9 Сайт стандарта Буква ‹Е›] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-9]</ref> # ‹И› годна стояти зачатку слова: ''игла, изробити, Иршава, имити, и.''<ref name=":3">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-10 Сайт стандарта Буква ‹И›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-10</ref> # ‹И› годна стояти по ‹Й›: ''стойит, тройити, крайина, стройити''.<ref name=":3" /> # Буква ‹И› ся усе пише по ‹Ш, Щ, Ж, Ч›. Слова гикой ''ушитко, шити, жити, рішити, шия'' мавут двоякый выговор: через /и/ тай /ы/.<ref name=":3" /> # Буква ‹И› ся скоро ниґда не пише по ‹К, Ґ, Х, Г›. Выимками сут лем слова, де [и] по [к, ґ, х, г] ся появило позад закона реґресивної асимілації [и]<[е]: ''ги, гикой, огинь, легинькый, мнягкинькый.<ref name=":3" />'' # Звук [и] ся часто появлят на зачаткови слова ги протеза, наприклад у дієсловах из прифіксом ''з-'': ''изісти'', ''изробити'', ''изыйти''; у слові ''изась'', тай назывках варошу ''Иршава'' тай ''Ильвув.<ref name=":3" />'' # Буква ‹І› ся пише на зачаткови слова лем у інтернаціоналных словах: ''історія, інтернет, інформація, ідия''. <ref name=":4">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-11 Сайт стандарта Буква ‹І› тай ‹Ї›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-11</ref> # Буква ‹І› годна стояти, як и по твердым приголосным, так и по мнягкым.<ref name=":4" /> # Буква ‹Ї› буква позначат [йі], годна позначати й [йӱ].<ref name=":4" /> # Буква ‹І› все ся пише в суфіксах -''ія'', ''-іста/-ішта, -іня, -ій, -ів р.в. именнику множины тай м.в. тай д.в. прикметнику єднины.<ref name=":4" />'' # Чужоє ‹І› ся передават так само ги ‹І›, а вто и на зачаткови слов: ''імпирія, політіка, інвестіція''. По алвеоларных ‹Д, Т, З, С, Ц, Р› слобудно писати ай ‹И›: ''політика'', ''лінґвістика'', при тум выговорьовати сесі слова так само радно из через [і], сокотячи при тум твердость спередущого приголосного.<ref name=":4" /> # Буква ‹Л› все тверда сперед [н] тай [ш]: ''болниця, силный, холодилник, Калник, мелник, повелителный, а также булше, далше.''<ref name=":5">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-12 Сайт стандарта Буква ‹Л›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-12</ref> # Тверда чужа ‹Л› ся передає все твердо: ''култура, реґулація, націоналный, асимілація, транслація, плус, резултат, популаризація.<ref name=":5" />'' # Звук /у/ годен назачатку слова ся читати гий /в/, спозад чого сут рузні варіанты писаня: ''убы-вбы, уддати-вддати, убыйти-вбыйти, уна-вна, умліти-вмліти.''<ref name=":6">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13 Сайт стандарта Буква ‹О› тай ‹У›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13</ref> # Прифікс ''о-'' має паралелну форму ''у-'': ''омліти/умліти, окремый/укремый, обезцінити/убезцінити.<ref name=":6" />'' # Буква ‹У› ся пише в особовы тай указовых заименниках ''ун, уна, уно, уни'' тай ''уто, ута, уті.<ref name=":6" />'' # Прифіксы Уд- тай Уб- все ся пишут через ‹У›.<ref name=":6" /> # Букву ‹Ӱ› не радно писати у поєдных флексіях тай словах сперед ‹В›, котра закрыват собов склад: ''мів, свів, на нів, зелинів'', ''столів, бівше'' (айбо при тому ''бӱлше'').<ref name=":7">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-14 Сайт стандарта Буква ‹Ӱ›] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-14]</ref> # Букву ‹Ӱ› не радно писати у прийменниках тай прифіксох ''пӱд, вӱд,'' радно хосновати ''пуд, уд/выд.<ref name=":7" />'' # Прийменникы ''вуд/від/од'' на письмови сим стандартом поволині не сут.<ref name=":7" /> # Чужоє ‹Ü› [ü], наприклад, німицькоє вадь французькоє, передаєме через ‹Ӱ› (опціонално через ‹У›): дебӱт, Брӱсел, ''Жан-Лÿк Ґодар, Віктор Гӱґо.<ref name=":7" />'' # Буква ‹Ы› годна ся писати по ‹К, Ґ, Х, Г›, айбо в ужанському діаликті годна ся читати гий /и/. <ref name=":8">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-15 Сайт стандарта Буква ‹Ы›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-15</ref> # Буква ‹Ы› ся не пише по ‹Ш, Ж, Ч, Щ›. Выйимка: Прикметникові кунцьовкы типа ''-ЫЙ, -ЫМА, -ЫМ, -ЫХ, -ЫВ'' фурт ся пишут из ‹Ы›, а то и по ‹Ш, Ж, Ч, Щ›, а по ‹Ь›: ''добрый, красных, червеныма, зеленым, теплыв'' (и ''теплов''), ''природньый, синьый, горячый''.<ref name=":8" /> # Буква ‹Ы› ся пише у формах дієслова “''быти''”: ''быти, быв, была, было, были, бых, бым, бысь, бысьме, бысьте.''<ref name=":8" /> # Буква ‹Ы› ся пише у прифіксови ВЫ- (при паралелнум ВУ- у дакотрых контекстах): ''выпити, выйти, выдкы, вырвати, выбілити, выбор, вызур''.<ref name=":8" /> # У трафунках, кой гія записати [й]+голосный по приголоснум не пишеме нич, айбо в даякых трафунках, кой тото ся удбывати на границі прифікса й корня поволяє ся писати апостроф:''пять, пют, дивять, вєдно, зязати, з’язати; зєднати, з’єднати.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-16 Сайт стандарта Йотація] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-16</ref> # Комбінації ‹ДН›, ‹РЛ›, ‹ДЛ›, ‹ШТ›, ‹ЖД› годні ся читати гий [н:], [л:], [л:], [шч], [ждж] айбо на писмо тото ся не дає.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-17 Сайт стандарта Комбінації ‹ДН›, ‹РЛ›, ‹ДЛ›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-17</ref><ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-18 Сайт стандарта Комбінації ‹ШТ› тай ‹ЖД›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-18</ref> # Чужоє [e:] передават ся ги ‹ИЙ›: ''ийпен, шпаргийт, ийзирь, мийте''р, ''Рийґенсбурґ, айбо'' йсе не фунґує в уже вдомашненых словах гикой ''миреґовати, сеґінь, леґінь.''<ref name=":9">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-19 Сайт стандарта Інтераціоналізмы, иноязычні власні назывкы, иноязычні имена] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-19</ref> # Чужоє вокалізованоє ‹S› слобудно передавати и через ‹С› и через ‹З›: ''вирсія/вирзія, філософія/філозофія, університет/універзітет, дискурс/дискурз, дискусія/дискузія.<ref name=":9" />'' == Система писаня е < и == Звук /и/ ся убявлят и на позиціях етимолоґічного /е/. У припадах асимілації е > и буква ‹И› ся пише на місті етимолоґічного /е/ позад сякых принципу:<ref name=":3" /> # зміна е > и ся фурт дає на письмо у надголошенуй позиції: ''бисіда, чилядь, динь, огинь, малинькый,'' # зміна е > и ся фурт дає на письмо у надголошенуй позиції: ''бисіда, чилядь, динь, огинь, малинькый, за ниї, сись, ачий, днись, забирь, принись, сліпиць''; # зміна ся сокотить и у ненадголошенуй позиції, кідь у силнуй позиції ся проявлять лем уна: ''минí'', (пор. ''на ми́‌ні'') ''бисідовáти'' (пор. ''би́‌сіда''), ''урядóвиць, службóвиць, хлóпиць'' (пор. ''купи́ць'', туй ся провірят сам суфікс, и вто не мусит быти у парадиґмі лем конкретної лексемы); # зміна е > и ся дає на письмо у позиції такой сперед надголошеным складом, де пробігла зміна е > и, кідь у другых формах даного морфема у сюй позиції ся не проявлят чистый звук /е/: ''типирь'', ''сиринча'', айбо ''деревляный, очер''е''дь'' (пор. ''дерево, в очереди''); # зміна е > и ся дає на письмо у сладах по надголошеному: ''учитиль, поширині, выділині'', ''єрись''; # зміна е > и ся не сокотить у ненадголошенуй позиції, кідь у другых формах даного морфема у сюй позиції ся проявлят чистый звук /е/, што ся не пуддават сякуй асимілації: (''зели‌ні'', ''зеленіти'' (пор. ''зеленый''), ''сись'', ''сеся'', ''сесі'', (пор. ''сесе''), ''пери́йду, пери́біг, пери́бют, пересели́ниць'' (бо ''переселеный, передасти, перебрати'') # зміна е > и ся не вказує на письмови у первому складі слова по /й/ (ґрафічно ‹Є›): ''єсь, єрись'', ''у Ємині'' [йи́‌сь, йи́‌рись, у йи́‌мині]; айбо не у середині слув: ''кітайиць, індійиць''; # у запозыченых и інтернаціоналных словах поволеный двоякый запис и з удбитям перезвука е > и позад принципу 1-6, так и з сокочіньом етимолоґічного ‹Е›: ''імийл/імейл, ґиній/ґеній, Билґія/Белґія'', айбо рекомендованым є русинізованый варіант через ‹И›; # Выйимков сут имена, фамілії, корпоративні назвы, подакотрі топонімы, запозычині слова а т.д. При їх написаньови ся рекомендуєме придержовати покладати на традиції вадь своє особистоє языковоє чутя ци звычкы. == Морфолоґія == # Радно хоснвати прифік вы-, опціонално мож ву-.<ref name=":10">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-21 Сайт стандарта ПИСАНЯ ПОЄДНЫХ ПРИФІКСУ тай СУФІКСУ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-21</ref> # Суфікс -ОСТЬ ся годен читати ги [ост’, уст’, ӱст’, іст’].<ref name=":10" /> # Суфікс -ІРЬ ся хоснує на передачу чужых суфіксу -ER/-IER/-EUR/: ''бріґадірь, командірь, кавалірь, інженірь, касірь''.<ref name=":10" /> # Поєдны именникы, што мавут кунцьовку -а (-я), сут чоловічого рода, животні, наприклад: ''староста, судя, популішта'' а имена з тыв кунцьовков: ''Юра, Ґийза''. Выдмінювут ся сесі слова по парадиґмі жунського рода, з тыв лем розликов, же у формах давалного тай місного выдмінку єднины годни мати кунцьовку -ови: ''Юрови, судьови, старостови''; а у формах орудного выдмінка єднины мавут флексію -ом: ''из Ґийзом, популіштом, старостом''.<ref name=":11">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-26 Сайт стандарта Коментарі д парадиґмам выдміньованя именнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-26</ref> # Мож хосновати флексії –''ах'' тай –''ам, айбо рекомендувут ся -ох тай -ім.<ref name=":11" />'' # Флексія –''ом'' у давалнум выдмінкови именнику чоловічого рода множины ся годна читати ги [ом, ум, ӱм, ім]: ''мотор'' – ''ид мотором'' [мотором, моторум, моторӱм, моторім].<ref name=":11" /> # У именнику, основа котрых ся кунчат на ‹К, Ґ, Х, Г›, сперед флексійов -і радно міняти послідньый звук основы – к > ц, г > з, х > с: ''на руці, на нозі, на мусі''. Шак сесе ниє мусайным, формы без сиї алтернації мож писати: ''на рукі, на ногі, на мухі''.<ref name=":11" /> # Именникы чоловічого рода не мавут якыхись особых форм знахідного выдмінка; його форма (як у єднині, так и у множині) спувпадат из формов родового выдмінка у именнику животных: ''вижу чоловіка, пса, чилядника, мацуру, дохтору;'' и з формов назывного выдмінка у именниках неживотных: ''вижу столы, моторы, оболокы…<ref name=":11" />'' # У присвуйных прикметниках у множині н.в. радно хосновати лем кунцьовку -ы: ''сыновы, цильовы, мамины.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-30 Сайт стандартаКоментарі д парадиґмам выдміньованя прикметнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-30</ref> # Розділ межи май крáсным и мáй красным дає ся надголосом.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-31 Сайт стандарта Ступіньованя прикметнику тай прислувнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-31</ref> # Клітикы фурт тяготівут на зачаток фразы, айбо не сут на самум зачаткови.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-34 Сайт стандарта Коментарі д парадиґмам выдміньованя займеннику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-34</ref> # – Постфікс ''-сь'' (-''ись'' по приголосных), пише ся вєдно з основов: ''кымись, якоєсь, якыйись, яковись, якись'' (уд ''як'')'', якісь'' (уд ''які'');<ref name=":12">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-35 Сайт стандарта Творіня невызначеных займеннику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-35</ref> # – Прифікс ''да-'': ''даякый, дашто, дакому'';<ref name=":12" /> # – Часткы ''хоть, будь, варе'' (пишут ся окреме): ''хоть котрый, будь чий, варе якого''.<ref name=":12" /> == Дієслова == # На писмо дає ся зміна ''-ю-'' > ''-ву- у'' 1. ос. єднины тай 3. особі множины.<ref name=":13">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-37 Сайт стандарта Парадиґмы выдміньованя дієслув] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-37</ref> # Доволіня обох варіанту кунцьовкы 3. особы – мнягкого ''-ть'' тай твердого ''-т'';<ref name=":13" /> # Доволіня паралелного хоснованя многых форм гикой ''знаш/знаєш, дає/дават''.<ref name=":13" /> # Дієслова гикой ''вижу, сижу, хожу'' ся выговорювут вареяко, через [ж] тай через [дж], айбо ся пишут через [ж]: ''вижу, хожу, сижу'' [вижу, видж’у; хожу, ходж’у; сижу, сидж’у]''.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-38 Сайт стандарта Коментарі ид написаньови дієслув] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-38</ref> # Курті формы про ''єм, єсь/єс, єсьме/єсме, єсьте/єсте'' (-''м, -сь/-с, сьме/сме, сьте/сте'') годни ся хосновати, кой сепередущоє слово ся кунчат на голосный звук. И повні, и курті формы сут повноцінныма окремыма словами, и пуддавут ся єднакым ситактичным правилам, и пишут уни ся окреме: ''туй єм, там єс, красна єсь, готові сьме, змучині сме, добрі сьте, пяні сте''. Выйимков сут лем формы 1. а 2. числа множины –''м'' тай –''сь''/''-с'', котрі ся пишут уєдно зо спередущым словом: ''туйкым уже, ужем туйкы, добрыйсь чоловік, ныніс красна, краснас ныні''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-40 Сайт стандарта Дієслово ''быти''] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-40</ref> # Заперичіня у русинськум языкови ся творит помочов часткы ''не'', котру з дієсловами радно писати окреме: ''не роблю, не быв, не ходит, не фунґувут, не знала, не віділи.'' ''Выйимков сут формы типирішнього часа дієслова «быти» (окрем формы «сут/суть»), там хоснує ся частка ни-, и радно ю з нима писати вєдно.<ref name=":14">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-43 Сайт стандарта Заперичіня] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-43</ref>'' # Заперечна форма 3. ос. єдн. годна мати и форму ''ніт'': ''у хлопця ніт сестры, брата ніт дома.<ref name=":14" />'' # Минулый час творит ся уд інфінітивної основы міняньом суфікса ''-ти'' на ''-в'' про чоловічый род єднины, ''-ла'' про жунськый род єднины, ''-ло'' про серидньый род єднины, ''-ли'' про множину (без специфікації рода), ай додаваньом редукованых авадь куртых форм типирішнього часа дієслова ''быти'' у 1. и 2. особ. У редукованых форм дієслова ''быти'', котрі наохтема сут клітиками, ініціална ‹Є-› ся записує як ‹И-›: ''им, ись/ис, исьме/исме, исьте/исте''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-44 Сайт стандарта Минулый час] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-44</ref> # Будучный час ся творит авадь флексійно уд дієслув доконаных, авадь аналітично уд діслув недоконаных. Аналітичный будучный час ся творит помочов дієслова ''быти'' авадь куртої формы дієслова ''ймити'' у формі будучного часу +смыслового дієслова у інфінітивови: ''буду робити, будеш ходити, буде писати, будеме читати, будете стояти, будут ладити, му ити, меш лежати, вести ме, меме їсти, чинити мете, мут уставати.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-45 Сайт стандарта Будучный час] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-45</ref> # Умовный способ, авадь кондиціонал, творит ся помочов додаваня даколишньої аористової формы дієслова ''быти'' д смысловому дієсловови: ''спав бых, зробив бысь, пушли бысьм.''<ref name=":15">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-46 Сайт стандарта Умовный способ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-46</ref> # Формы умовного способа дієслова ''быти'' у складови спойок ''жебы, обы, абы'' пишут ся уєдно: ''жебысьте, обысьме, абысьте, абысьме.<ref name=":15" />'' == Синтаксис == # Клітикы роблят по правилу Вакернаґела: енклітикы, належачі д присудкови, снагавут ся заняти другоє місто у фразі, авадь місто на кунци первої тактової ґрупы фразы. Кідь ся у сюй позиції указує дакулько енклітик нараз, та уни творят єдиный блок, и енклітикы у сюм блокови сут читко пошорині по свойим читко становленым ранґум.<ref name=":16">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-49 Сайт стандарта Клітикы] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-49</ref> # Клітикы не годні стояти на зачатку речиня.<ref name=":16" /> == Убновіня стандарта == Стандарт годен ся міняти за потребы.<ref name=":17">[https://rusynsociety.com/2026/03/20/apdyit-standarta/ Сайт ОРР: Апдийт Стандарта]</ref> У марцьови 2026 года ун ся убновив. Зміны:<ref name=":17" /> # Додав ся алтернативный варіант про суфікс -иць, типирь мож писати -ец # Добавило ся новоє правило про писаня асимілації е < и: зміна е > и ся не вказує на письмови у первому складі слова по /й/ (ґрафічно ‹Є›): ''єсь, єрись'', ''у Ємині'' [йи́‌сь, йи́‌рись, у йи́‌мині]; айбо не у середині слув: ''кітайиць, індійиць''; # Варіативность писаня: єсь/єс, ись/ис, єсьме/єсме... # Редуковані формы дієслова быти в минулому часі типирь записувут, гий ис(ь), им, ис(ь)ме. == Позерай втож == * [[Граматика Гарайды]] * [[Русиньскый язык|Русинськый язык]] == Жерела == 4frzjlyfba05tq95n88xnwu9fiu9go0 170020 170018 2026-09-20T20:25:33Z Halajkovič 33393 +мале коректованя 170020 wikitext text/x-wiki '''Універзалный Пудкарпатськый Русинськый Стандарт''' ('''УПРС''') — ґраматика русинського языка учинена [[Общество про русинськый розвуй|Обществом про русинськый розвуй]]. Стандарт убєднує читавоє число норм и персоналных систем у дакулько удреґулованых норм.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/ Сайт стандарта] https://rusynsociety.com/sre-standard/</ref> Ціль стандарта учинити русинськый язык май массовым и подобным на "народноє писмо".<ref>https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1 кусинь зо вступа: ''"Айно, пораз діля сякых моменту мусай придумати даякый новый принцип, обы вто даяк фунґовало у границьох цілої системы, и ясно, же не вшитко буде фунґовати нараз а без проблем. Айбо мы сьме орґанізація про розвуй, про еволуцію; а держати ся за непопуларні практикы лем позад того, бо так навык узкый круг активішту – не наш метод. Хыбы ся не ставут лем у того, ко нич не чинит, а главнов хыбов абсолутно ушиткых русинськых ґраматик нам ся видит тото, ож ани єден из тых проєкту за уже 36 року русинського удроджіня ани не попробовав холем на крехту зайти у народ тай учинити писаня по-нашому массовым."''</ref> == Принципы == Принципом стандарта є то, што рішіня хосновати авадь єдну из можностий, авадь ушиткы нараз паралелно, цілком паде на пишучого. Области языка, не пописані у сьому стандартови и не удреґуловані ним, лишавут ся сугубо на розсуд, звычкы и языковый опыт пишучого. Сесе на думку автору дає максималну слободу и можность авадь діля реалізації свого назора на літературну форму русинського языка, авадь діля векшого удображіня особливостий рудного говора.<ref name=":1">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1 Сайт стандарта ВСТУП. СТРУКТУРА и ГРАНИЦІ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1</ref> Стандарт удмітує старі принципы, гий:<ref name=":1" /> – етимолоґічноє писаня ''и'' < ''е'' ги у словах ''день, теперь, челядь, бесіда, кедь, огень''; – писаня заперечної формы 3. особы єднины типирішнього часа дієслова ''быти'' окреме ги «не є»; – писаня куртых форм уд ''єм'' тай ''ись'' окреме авадь из помужным символом (обычно – авадь): ''робила м, красна сь, спалам-м, добра-сь''; – писаня –''ув'' у ґенетивови множины гикой ''хлопув, столув, вызорув''; – а подакотрі щи… == Алфавіт == Алфавіт хоснує повный набор букий украйинського алфавіта з додаваньом буквы «Ы» тай опціоналної буквы «Ӱ». А также наводит латинічный варіант<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3 Сайт стандарта АЛФАВІТ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3</ref> {| class="wikitable" ! Кирилица !! Латиниця !! Кирилица !! Латиниця !! Кирилица !! Латиниця |- | А || a || Б || b || В || v |- | Г || h || Ґ || g || Д || d |- | Е || e || Є || je || Ж || ž |- | З || z || И || i || І || ie |- | Ї || ji || Й || j || К || k |- | Л || l || М || m || Н || n |- | О || o || П || p || Р || r |- | С || s || Т || t || У || u |- | (Ӱ) || ö || Ф || f || Х || ch |- | Ц || c || Ч || č || Ш || š |- | Щ || šč || Ь || j || Ы || y |- | Ю || ju || Я || ja || || |} == Правила писаня буквий == # Стандарт поволяє рузні рефлексы давньых О* тай Е*, мож писати через ‹У›: ''кунь, муст, хвуст''; через ‹Ӱ›: ''кӱнь, мӱст, хвӱст'' тай «І» ''кінь, міст, хвіст''. Хоть и никаня ОРР такоє, ож писмова форма русинського языка ся мусит базовати ийпен на діалектіх из рефлексом [у].<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-5 Сайт стандарта Рефлексація *о тай *е у новозакрытых складых] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-5]</ref> # Фонема /а/ сперед звуком [ў], годна звучати подобно до /о/, тот переход не записує ся: ''правда, дав, гавкати, завтра''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-6 Сайт стандарта Буква ‹А›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-6</ref> # Фонема /в/ у позиції сперед приголосныма зачинат звучати ги куртоє [у]. (У транскрипції сись звук ся позначат ги [ў]), айбо на письмови ся убстават ‹В›: ''повный, зеленов, бовт, ровта.''<ref name=":2">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-7 Сайт стандарта Буква ‹В›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-7</ref> # Зміна /ув/>/у/ на письмо ся не дає. Писати и у сякых тарфунках радно ‹УВ› (выйимка: фликсія родового выдмінка множины ''-у < *-ув'' (ґрафічно ''-у'' тай ''-ю''), котра ся пише без кунцьового –''в:<ref name=":2" />'' ''нанкувськый, жидувськый, бізувно, реселюв, тиметув, вупити, вутця, вусям, вурвати, вувертка, знаву, дякуву, розумівут, янувар, фебрувар, Сервус! [нанкус’кый; жидус’кый; рисил’у, рисил’уў; тимету, тиметуў; бізуно; вупити, упити; вутця, утця; вус’ам, ус’ам; вурвати, урвати; вувертка, увертка; знаву, знау; дякуву, дякуу; розумівут, розуміут; янувар, януар; фебрувар, фебруар; сервус, серус].'' # Буква ‹Ґ› ся хоснує як у домашньых (и вдомашненых запозыченых) словах: ''мозґы, брызґати, лиґінь, біціґлі, віґан, аґац, анцуґ''; так и у інтернаціоналных словах и власных назывках: ''мітинґ, інтеґрація, іґнор, Гааґа, Копенгаґен, Гамбурґ, ґаз, ґазета.'' ''Звук [ґ] у латинці ся записує ги ‹g›, звук [г] ги ‹h›.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8 Сайт стандарта Буква ‹Ґ›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8</ref> # Редукція фонем /е/ тай /и/ не дає ся у писмо, туй ся хоснує етимолоґічный принцип.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-9 Сайт стандарта Буква ‹Е›] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-9]</ref> # ‹И› годна стояти зачатку слова: ''игла, изробити, Иршава, имити, и.''<ref name=":3">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-10 Сайт стандарта Буква ‹И›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-10</ref> # ‹И› годна стояти по ‹Й›: ''стойит, тройити, крайина, стройити''.<ref name=":3" /> # Буква ‹И› ся усе пише по ‹Ш, Щ, Ж, Ч›. Слова гикой ''ушитко, шити, жити, рішити, шия'' мавут двоякый выговор: через /и/ тай /ы/.<ref name=":3" /> # Буква ‹И› ся скоро ниґда не пише по ‹К, Ґ, Х, Г›. Выимками сут лем слова, де [и] по [к, ґ, х, г] ся появило позад закона реґресивної асимілації [и]<[е]: ''ги, гикой, огинь, легинькый, мнягкинькый.<ref name=":3" />'' # Звук [и] ся часто появлят на зачаткови слова ги протеза, наприклад у дієсловах из прифіксом ''з-'': ''изісти'', ''изробити'', ''изыйти''; у слові ''изась'', тай назывках варошу ''Иршава'' тай ''Ильвув.<ref name=":3" />'' # Буква ‹І› ся пише на зачаткови слова лем у інтернаціоналных словах: ''історія, інтернет, інформація, ідия''. <ref name=":4">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-11 Сайт стандарта Буква ‹І› тай ‹Ї›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-11</ref> # Буква ‹І› годна стояти, як и по твердым приголосным, так и по мнягкым.<ref name=":4" /> # Буква ‹Ї› буква позначат [йі], годна позначати й [йӱ].<ref name=":4" /> # Буква ‹І› все ся пише в суфіксах -''ія'', ''-іста/-ішта, -іня, -ій, -ів р.в. именнику множины тай м.в. тай д.в. прикметнику єднины.<ref name=":4" />'' # Чужоє ‹І› ся передават так само ги ‹І›, а вто и на зачаткови слов: ''імпирія, політіка, інвестіція''. По алвеоларных ‹Д, Т, З, С, Ц, Р› слобудно писати ай ‹И›: ''політика'', ''лінґвістика'', при тум выговорьовати сесі слова так само радно из через [і], сокотячи при тум твердость спередущого приголосного.<ref name=":4" /> # Буква ‹Л› все тверда сперед [н] тай [ш]: ''болниця, силный, холодилник, Калник, мелник, повелителный, а также булше, далше.''<ref name=":5">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-12 Сайт стандарта Буква ‹Л›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-12</ref> # Тверда чужа ‹Л› ся передає все твердо: ''култура, реґулація, націоналный, асимілація, транслація, плус, резултат, популаризація.<ref name=":5" />'' # Звук /у/ годен назачатку слова ся читати гий /в/, спозад чого сут рузні варіанты писаня: ''убы-вбы, уддати-вддати, убыйти-вбыйти, уна-вна, умліти-вмліти.''<ref name=":6">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13 Сайт стандарта Буква ‹О› тай ‹У›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13</ref> # Прифікс ''о-'' має паралелну форму ''у-'': ''омліти/умліти, окремый/укремый, обезцінити/убезцінити.<ref name=":6" />'' # Буква ‹У› ся пише в особовы тай указовых заименниках ''ун, уна, уно, уни'' тай ''уто, ута, уті.<ref name=":6" />'' # Прифіксы Уд- тай Уб- все ся пишут через ‹У›.<ref name=":6" /> # Букву ‹Ӱ› не радно писати у поєдных флексіях тай словах сперед ‹В›, котра закрыват собов склад: ''мів, свів, на нів, зелинів'', ''столів, бівше'' (айбо при тому ''бӱлше'').<ref name=":7">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-14 Сайт стандарта Буква ‹Ӱ›] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-14]</ref> # Букву ‹Ӱ› не радно писати у прийменниках тай прифіксох ''пӱд, вӱд,'' радно хосновати ''пуд, уд/выд.<ref name=":7" />'' # Прийменникы ''вуд/від/од'' на письмови сим стандартом поволині не сут.<ref name=":7" /> # Чужоє ‹Ü› [ü], наприклад, німицькоє вадь французькоє, передаєме через ‹Ӱ› (опціонално через ‹У›): дебӱт, Брӱсел, ''Жан-Лÿк Ґодар, Віктор Гӱґо.<ref name=":7" />'' # Буква ‹Ы› годна ся писати по ‹К, Ґ, Х, Г›, айбо в ужанському діаликті годна ся читати гий /и/. <ref name=":8">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-15 Сайт стандарта Буква ‹Ы›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-15</ref> # Буква ‹Ы› ся не пише по ‹Ш, Ж, Ч, Щ›. Выйимка: Прикметникові кунцьовкы типа ''-ЫЙ, -ЫМА, -ЫМ, -ЫХ, -ЫВ'' фурт ся пишут из ‹Ы›, а то и по ‹Ш, Ж, Ч, Щ›, а по ‹Ь›: ''добрый, красных, червеныма, зеленым, теплыв'' (и ''теплов''), ''природньый, синьый, горячый''.<ref name=":8" /> # Буква ‹Ы› ся пише у формах дієслова “''быти''”: ''быти, быв, была, было, были, бых, бым, бысь, бысьме, бысьте.''<ref name=":8" /> # Буква ‹Ы› ся пише у прифіксови ВЫ- (при паралелнум ВУ- у дакотрых контекстах): ''выпити, выйти, выдкы, вырвати, выбілити, выбор, вызур''.<ref name=":8" /> # У трафунках, кой гія записати [й]+голосный по приголоснум не пишеме нич, айбо в даякых трафунках, кой тото ся удбывати на границі прифікса й корня поволяє ся писати апостроф:''пять, пют, дивять, вєдно, зязати, з’язати; зєднати, з’єднати.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-16 Сайт стандарта Йотація] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-16</ref> # Комбінації ‹ДН›, ‹РЛ›, ‹ДЛ›, ‹ШТ›, ‹ЖД› годні ся читати гий [н:], [л:], [л:], [шч], [ждж] айбо на писмо тото ся не дає.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-17 Сайт стандарта Комбінації ‹ДН›, ‹РЛ›, ‹ДЛ›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-17</ref><ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-18 Сайт стандарта Комбінації ‹ШТ› тай ‹ЖД›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-18</ref> # Чужоє [e:] передават ся ги ‹ИЙ›: ''ийпен, шпаргийт, ийзирь, мийте''р, ''Рийґенсбурґ, айбо'' йсе не фунґує в уже вдомашненых словах гикой ''миреґовати, сеґінь, леґінь.''<ref name=":9">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-19 Сайт стандарта Інтераціоналізмы, иноязычні власні назывкы, иноязычні имена] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-19</ref> # Чужоє вокалізованоє ‹S› слобудно передавати и через ‹С› и через ‹З›: ''вирсія/вирзія, філософія/філозофія, університет/універзітет, дискурс/дискурз, дискусія/дискузія.<ref name=":9" />'' == Система писаня е < и == Звук /и/ ся убявлят и на позиціях етимолоґічного /е/. У припадах асимілації е > и буква ‹И› ся пише на місті етимолоґічного /е/ позад сякых принципу:<ref name=":3" /> # зміна е > и ся фурт дає на письмо у надголошенуй позиції: ''бисіда, чилядь, динь, огинь, малинькый,'' # зміна е > и ся фурт дає на письмо у надголошенуй позиції: ''бисіда, чилядь, динь, огинь, малинькый, за ниї, сись, ачий, днись, забирь, принись, сліпиць''; # зміна ся сокотить и у ненадголошенуй позиції, кідь у силнуй позиції ся проявлять лем уна: ''минí'', (пор. ''на ми́‌ні'') ''бисідовáти'' (пор. ''би́‌сіда''), ''урядóвиць, службóвиць, хлóпиць'' (пор. ''купи́ць'', туй ся провірят сам суфікс, и вто не мусит быти у парадиґмі лем конкретної лексемы); # зміна е > и ся дає на письмо у позиції такой сперед надголошеным складом, де пробігла зміна е > и, кідь у другых формах даного морфема у сюй позиції ся не проявлят чистый звук /е/: ''типирь'', ''сиринча'', айбо ''деревляный, очер''е''дь'' (пор. ''дерево, в очереди''); # зміна е > и ся дає на письмо у сладах по надголошеному: ''учитиль, поширині, выділині'', ''єрись''; # зміна е > и ся не сокотить у ненадголошенуй позиції, кідь у другых формах даного морфема у сюй позиції ся проявлят чистый звук /е/, што ся не пуддават сякуй асимілації: (''зели‌ні'', ''зеленіти'' (пор. ''зеленый''), ''сись'', ''сеся'', ''сесі'', (пор. ''сесе''), ''пери́йду, пери́біг, пери́бют, пересели́ниць'' (бо ''переселеный, передасти, перебрати'') # зміна е > и ся не вказує на письмови у первому складі слова по /й/ (ґрафічно ‹Є›): ''єсь, єрись'', ''у Ємині'' [йи́‌сь, йи́‌рись, у йи́‌мині]; айбо не у середині слув: ''кітайиць, індійиць''; # у запозыченых и інтернаціоналных словах поволеный двоякый запис и з удбитям перезвука е > и позад принципу 1-6, так и з сокочіньом етимолоґічного ‹Е›: ''імийл/імейл, ґиній/ґеній, Билґія/Белґія'', айбо рекомендованым є русинізованый варіант через ‹И›; # Выйимков сут имена, фамілії, корпоративні назвы, подакотрі топонімы, запозычині слова а т.д. При їх написаньови ся рекомендуєме придержовати покладати на традиції вадь своє особистоє языковоє чутя ци звычкы. == Морфолоґія == # Радно хоснвати прифік вы-, опціонално мож ву-.<ref name=":10">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-21 Сайт стандарта ПИСАНЯ ПОЄДНЫХ ПРИФІКСУ тай СУФІКСУ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-21</ref> # Суфікс -ОСТЬ ся годен читати ги [ост’, уст’, ӱст’, іст’].<ref name=":10" /> # Суфікс -ІРЬ ся хоснує на передачу чужых суфіксу -ER/-IER/-EUR/: ''бріґадірь, командірь, кавалірь, інженірь, касірь''.<ref name=":10" /> # Поєдны именникы, што мавут кунцьовку -а (-я), сут чоловічого рода, животні, наприклад: ''староста, судя, популішта'' а имена з тыв кунцьовков: ''Юра, Ґийза''. Выдмінювут ся сесі слова по парадиґмі жунського рода, з тыв лем розликов, же у формах давалного тай місного выдмінку єднины годни мати кунцьовку -ови: ''Юрови, судьови, старостови''; а у формах орудного выдмінка єднины мавут флексію -ом: ''из Ґийзом, популіштом, старостом''.<ref name=":11">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-26 Сайт стандарта Коментарі д парадиґмам выдміньованя именнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-26</ref> # Мож хосновати флексії –''ах'' тай –''ам, айбо рекомендувут ся -ох тай -ім.<ref name=":11" />'' # Флексія –''ом'' у давалнум выдмінкови именнику чоловічого рода множины ся годна читати ги [ом, ум, ӱм, ім]: ''мотор'' – ''ид мотором'' [мотором, моторум, моторӱм, моторім].<ref name=":11" /> # У именнику, основа котрых ся кунчат на ‹К, Ґ, Х, Г›, сперед флексійов -і радно міняти послідньый звук основы – к > ц, г > з, х > с: ''на руці, на нозі, на мусі''. Шак сесе ниє мусайным, формы без сиї алтернації мож писати: ''на рукі, на ногі, на мухі''.<ref name=":11" /> # Именникы чоловічого рода не мавут якыхись особых форм знахідного выдмінка; його форма (як у єднині, так и у множині) спувпадат из формов родового выдмінка у именнику животных: ''вижу чоловіка, пса, чилядника, мацуру, дохтору;'' и з формов назывного выдмінка у именниках неживотных: ''вижу столы, моторы, оболокы…<ref name=":11" />'' # У присвуйных прикметниках у множині н.в. радно хосновати лем кунцьовку -ы: ''сыновы, цильовы, мамины.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-30 Сайт стандартаКоментарі д парадиґмам выдміньованя прикметнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-30</ref> # Розділ межи май крáсным и мáй красным дає ся надголосом.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-31 Сайт стандарта Ступіньованя прикметнику тай прислувнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-31</ref> # Клітикы фурт тяготівут на зачаток фразы, айбо не сут на самум зачаткови.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-34 Сайт стандарта Коментарі д парадиґмам выдміньованя займеннику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-34</ref> # – Постфікс ''-сь'' (-''ись'' по приголосных), пише ся вєдно з основов: ''кымись, якоєсь, якыйись, яковись, якись'' (уд ''як'')'', якісь'' (уд ''які'');<ref name=":12">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-35 Сайт стандарта Творіня невызначеных займеннику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-35</ref> # – Прифікс ''да-'': ''даякый, дашто, дакому'';<ref name=":12" /> # – Часткы ''хоть, будь, варе'' (пишут ся окреме): ''хоть котрый, будь чий, варе якого''.<ref name=":12" /> == Дієслова == # На писмо дає ся зміна ''-ю-'' > ''-ву- у'' 1. ос. єднины тай 3. особі множины.<ref name=":13">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-37 Сайт стандарта Парадиґмы выдміньованя дієслув] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-37</ref> # Доволіня обох варіанту кунцьовкы 3. особы – мнягкого ''-ть'' тай твердого ''-т'';<ref name=":13" /> # Доволіня паралелного хоснованя многых форм гикой ''знаш/знаєш, дає/дават''.<ref name=":13" /> # Дієслова гикой ''вижу, сижу, хожу'' ся выговорювут вареяко, через [ж] тай через [дж], айбо ся пишут через [ж]: ''вижу, хожу, сижу'' [вижу, видж’у; хожу, ходж’у; сижу, сидж’у]''.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-38 Сайт стандарта Коментарі ид написаньови дієслув] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-38</ref> # Курті формы про ''єм, єсь/єс, єсьме/єсме, єсьте/єсте'' (-''м, -сь/-с, сьме/сме, сьте/сте'') годни ся хосновати, кой сепередущоє слово ся кунчат на голосный звук. И повні, и курті формы сут повноцінныма окремыма словами, и пуддавут ся єднакым ситактичным правилам, и пишут уни ся окреме: ''туй єм, там єс, красна єсь, готові сьме, змучині сме, добрі сьте, пяні сте''. Выйимков сут лем формы 1. а 2. числа множины –''м'' тай –''сь''/''-с'', котрі ся пишут уєдно зо спередущым словом: ''туйкым уже, ужем туйкы, добрыйсь чоловік, ныніс красна, краснас ныні''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-40 Сайт стандарта Дієслово ''быти''] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-40</ref> # Заперичіня у русинськум языкови ся творит помочов часткы ''не'', котру з дієсловами радно писати окреме: ''не роблю, не быв, не ходит, не фунґувут, не знала, не віділи.'' ''Выйимков сут формы типирішнього часа дієслова «быти» (окрем формы «сут/суть»), там хоснує ся частка ни-, и радно ю з нима писати вєдно.<ref name=":14">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-43 Сайт стандарта Заперичіня] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-43</ref>'' # Заперечна форма 3. ос. єдн. годна мати и форму ''ніт'': ''у хлопця ніт сестры, брата ніт дома.<ref name=":14" />'' # Минулый час творит ся уд інфінітивної основы міняньом суфікса ''-ти'' на ''-в'' про чоловічый род єднины, ''-ла'' про жунськый род єднины, ''-ло'' про серидньый род єднины, ''-ли'' про множину (без специфікації рода), ай додаваньом редукованых авадь куртых форм типирішнього часа дієслова ''быти'' у 1. и 2. особ. У редукованых форм дієслова ''быти'', котрі наохтема сут клітиками, ініціална ‹Є-› ся записує як ‹И-›: ''им, ись/ис, исьме/исме, исьте/исте''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-44 Сайт стандарта Минулый час] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-44</ref> # Будучный час ся творит авадь флексійно уд дієслув доконаных, авадь аналітично уд діслув недоконаных. Аналітичный будучный час ся творит помочов дієслова ''быти'' авадь куртої формы дієслова ''ймити'' у формі будучного часу +смыслового дієслова у інфінітивови: ''буду робити, будеш ходити, буде писати, будеме читати, будете стояти, будут ладити, му ити, меш лежати, вести ме, меме їсти, чинити мете, мут уставати.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-45 Сайт стандарта Будучный час] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-45</ref> # Умовный способ, авадь кондиціонал, творит ся помочов додаваня даколишньої аористової формы дієслова ''быти'' д смысловому дієсловови: ''спав бых, зробив бысь, пушли бысьм.''<ref name=":15">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-46 Сайт стандарта Умовный способ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-46</ref> # Формы умовного способа дієслова ''быти'' у складови спойок ''жебы, обы, абы'' пишут ся уєдно: ''жебысьте, обысьме, абысьте, абысьме.<ref name=":15" />'' == Синтаксис == # Клітикы роблят по правилу Вакернаґела: енклітикы, належачі д присудкови, снагавут ся заняти другоє місто у фразі, авадь місто на кунци первої тактової ґрупы фразы. Кідь ся у сюй позиції указує дакулько енклітик нараз, та уни творят єдиный блок, и енклітикы у сюм блокови сут читко пошорині по свойим читко становленым ранґум.<ref name=":16">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-49 Сайт стандарта Клітикы] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-49</ref> # Клітикы не годні стояти на зачатку речиня.<ref name=":16" /> == Убновіня стандарта == Стандарт годен ся міняти за потребы.<ref name=":17">[https://rusynsociety.com/2026/03/20/apdyit-standarta/ Сайт ОРР: Апдийт Стандарта]</ref> У марцьови 2026 года ун ся убновив. Зміны:<ref name=":17" /> # Додав ся алтернативный варіант про суфікс -иць, типирь мож писати -ец # Добавило ся новоє правило про писаня асимілації е < и: зміна е > и ся не вказує на письмови у первому складі слова по /й/ (ґрафічно ‹Є›): ''єсь, єрись'', ''у Ємині'' [йи́‌сь, йи́‌рись, у йи́‌мині]; айбо не у середині слув: ''кітайиць, індійиць''; # Варіативность писаня: єсь/єс, ись/ис, єсьме/єсме... # Редуковані формы дієслова быти в минулому часі типирь записувут, гий ис(ь), им, ис(ь)ме. == Позерай втож == * [[Граматика Гарайды]] * [[Русиньскый язык|Русинськый язык]] == Жерела == rwz8jhpd87hc4r92mn07er6v201c1gd 170022 170020 2026-09-20T21:32:49Z Rue323 31002 170022 wikitext text/x-wiki '''Універзалный Пудкарпатськый Русинськый Стандарт''' ('''УПРС''') — ґраматика русинського языка учинена [[Общество про русинськый розвуй|Обществом про русинськый розвуй]]. Стандарт убєднує читавоє число норм и персоналных систем у дакулько удреґулованых норм.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/ Сайт стандарта] https://rusynsociety.com/sre-standard/</ref> Ціль стандарта учинити русинськый язык май массовым и подобным на "народноє писмо".<ref>https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1 кусинь зо вступа: ''"Айно, пораз діля сякых моменту мусай придумати даякый новый принцип, обы вто даяк фунґовало у границьох цілої системы, и ясно, же не вшитко буде фунґовати нараз а без проблем. Айбо мы сьме орґанізація про розвуй, про еволуцію; а держати ся за непопуларні практикы лем позад того, бо так навык узкый круг активішту – не наш метод. Хыбы ся не ставут лем у того, ко нич не чинит, а главнов хыбов абсолутно ушиткых русинськых ґраматик нам ся видит тото, ож ани єден из тых проєкту за уже 36 року русинського удроджіня ани не попробовав холем на крехту зайти у народ тай учинити писаня по-нашому массовым."''</ref> == Принципы == Принципом стандарта є то, што рішіня хосновати авадь єдну из можностий, авадь ушиткы нараз паралелно, цілком паде на пишучого. Области языка, не пописані у сьому стандартови и не удреґуловані ним, лишавут ся сугубо на розсуд, звычкы и языковый опыт пишучого. Сесе на думку автору дає максималну слободу и можность авадь діля реалізації свого назора на літературну форму русинського языка, авадь діля векшого удображіня особливостий рудного говора.<ref name=":1">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1 Сайт стандарта ВСТУП. СТРУКТУРА и ГРАНИЦІ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-1</ref> Стандарт удмітує старі принципы, гий:<ref name=":1" /> – етимолоґічноє писаня ''и'' < ''е'' ги у словах ''день, теперь, челядь, бесіда, кедь, огень''; – писаня заперечної формы 3. особы єднины типирішнього часа дієслова ''быти'' окреме ги «не є»; – писаня куртых форм уд ''єм'' тай ''ись'' окреме авадь из помужным символом (обычно – авадь): ''робила м, красна сь, спалам-м, добра-сь''; – писаня –''ув'' у ґенетивови множины гикой ''хлопув, столув, вызорув''; – а подакотрі щи… == Алфавіт == Алфавіт хоснує повный набор буквий [[Україньскый алфавіт|украйинського алфавіта]] з додаваньом буквы «Ы» тай опціоналної буквы «Ӱ». А также наводит латинічный варіант<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3 Сайт стандарта АЛФАВІТ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3</ref> {| class="wikitable" ! Кирилиця !! Латиниця !! Кирилиця !! Латиниця !! Кирилица !! Латиниця |- | А || a || Б || b || В || v |- | Г || h || Ґ || g || Д || d |- | Е || e || Є || je || Ж || ž |- | З || z || И || i || І || ie |- | Ї || ji || Й || j || К || k |- | Л || l || М || m || Н || n |- | О || o || П || p || Р || r |- | С || s || Т || t || У || u |- | (Ӱ) || ö || Ф || f || Х || ch |- | Ц || c || Ч || č || Ш || š |- | Щ || šč || Ь || j || Ы || y |- | Ю || ju || Я || ja || || |} == Правила писаня буквий == # Стандарт поволяє рузні рефлексы давньых О* тай Е*, мож писати через ‹У›: ''кунь, муст, хвуст''; через ‹Ӱ›: ''кӱнь, мӱст, хвӱст'' тай «І» ''кінь, міст, хвіст''. Хоть и никаня ОРР такоє, ож писмова форма русинського языка ся мусит базовати ийпен на діалектіх из рефлексом [у].<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-5 Сайт стандарта Рефлексація *о тай *е у новозакрытых складых] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-3 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-5]</ref> # Фонема /а/ сперед звуком [ў], годна звучати подобно до /о/, тот переход не записує ся: ''правда, дав, гавкати, завтра''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-6 Сайт стандарта Буква ‹А›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-6</ref> # Фонема /в/ у позиції сперед приголосныма зачинат звучати ги куртоє [у]. (У транскрипції сись звук ся позначат ги [ў]), айбо на письмови ся убстават ‹В›: ''повный, зеленов, бовт, ровта.''<ref name=":2">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-7 Сайт стандарта Буква ‹В›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-7</ref> # Зміна /ув/>/у/ на письмо ся не дає. Писати и у сякых тарфунках радно ‹УВ› (выйимка: фликсія родового выдмінка множины ''-у < *-ув'' (ґрафічно ''-у'' тай ''-ю''), котра ся пише без кунцьового –''в:<ref name=":2" />'' ''нанкувськый, жидувськый, бізувно, реселюв, тиметув, вупити, вутця, вусям, вурвати, вувертка, знаву, дякуву, розумівут, янувар, фебрувар, Сервус! [нанкус’кый; жидус’кый; рисил’у, рисил’уў; тимету, тиметуў; бізуно; вупити, упити; вутця, утця; вус’ам, ус’ам; вурвати, урвати; вувертка, увертка; знаву, знау; дякуву, дякуу; розумівут, розуміут; янувар, януар; фебрувар, фебруар; сервус, серус].'' # Буква ‹Ґ› ся хоснує як у домашньых (и вдомашненых запозыченых) словах: ''мозґы, брызґати, лиґінь, біціґлі, віґан, аґац, анцуґ''; так и у інтернаціоналных словах и власных назывках: ''мітинґ, інтеґрація, іґнор, Гааґа, Копенгаґен, Гамбурґ, ґаз, ґазета.'' ''Звук [ґ] у латинці ся записує ги ‹g›, звук [г] ги ‹h›.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8 Сайт стандарта Буква ‹Ґ›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8</ref> # Редукція фонем /е/ тай /и/ не дає ся у писмо, туй ся хоснує етимолоґічный принцип.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-9 Сайт стандарта Буква ‹Е›] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-8 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-9]</ref> # ‹И› годна стояти зачатку слова: ''игла, изробити, Иршава, имити, и.''<ref name=":3">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-10 Сайт стандарта Буква ‹И›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-10</ref> # ‹И› годна стояти по ‹Й›: ''стойит, тройити, крайина, стройити''.<ref name=":3" /> # Буква ‹И› ся усе пише по ‹Ш, Щ, Ж, Ч›. Слова гикой ''ушитко, шити, жити, рішити, шия'' мавут двоякый выговор: через /и/ тай /ы/.<ref name=":3" /> # Буква ‹И› ся скоро ниґда не пише по ‹К, Ґ, Х, Г›. Выимками сут лем слова, де [и] по [к, ґ, х, г] ся появило позад закона реґресивної асимілації [и]<[е]: ''ги, гикой, огинь, легинькый, мнягкинькый.<ref name=":3" />'' # Звук [и] ся часто появлят на зачаткови слова ги протеза, наприклад у дієсловах из прифіксом ''з-'': ''изісти'', ''изробити'', ''изыйти''; у слові ''изась'', тай назывках варошу ''Иршава'' тай ''Ильвув.<ref name=":3" />'' # Буква ‹І› ся пише на зачаткови слова лем у інтернаціоналных словах: ''історія, інтернет, інформація, ідия''. <ref name=":4">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-11 Сайт стандарта Буква ‹І› тай ‹Ї›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-11</ref> # Буква ‹І› годна стояти, як и по твердым приголосным, так и по мнягкым.<ref name=":4" /> # Буква ‹Ї› буква позначат [йі], годна позначати й [йӱ].<ref name=":4" /> # Буква ‹І› все ся пише в суфіксах -''ія'', ''-іста/-ішта, -іня, -ій, -ів р.в. именнику множины тай м.в. тай д.в. прикметнику єднины.<ref name=":4" />'' # Чужоє ‹І› ся передават так само ги ‹І›, а вто и на зачаткови слов: ''імпирія, політіка, інвестіція''. По алвеоларных ‹Д, Т, З, С, Ц, Р› слобудно писати ай ‹И›: ''політика'', ''лінґвістика'', при тум выговорьовати сесі слова так само радно из через [і], сокотячи при тум твердость спередущого приголосного.<ref name=":4" /> # Буква ‹Л› все тверда сперед [н] тай [ш]: ''болниця, силный, холодилник, Калник, мелник, повелителный, а также булше, далше.''<ref name=":5">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-12 Сайт стандарта Буква ‹Л›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-12</ref> # Тверда чужа ‹Л› ся передає все твердо: ''култура, реґулація, націоналный, асимілація, транслація, плус, резултат, популаризація.<ref name=":5" />'' # Звук /у/ годен назачатку слова ся читати гий /в/, спозад чого сут рузні варіанты писаня: ''убы-вбы, уддати-вддати, убыйти-вбыйти, уна-вна, умліти-вмліти.''<ref name=":6">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13 Сайт стандарта Буква ‹О› тай ‹У›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13</ref> # Прифікс ''о-'' має паралелну форму ''у-'': ''омліти/умліти, окремый/укремый, обезцінити/убезцінити.<ref name=":6" />'' # Буква ‹У› ся пише в особовы тай указовых заименниках ''ун, уна, уно, уни'' тай ''уто, ута, уті.<ref name=":6" />'' # Прифіксы Уд- тай Уб- все ся пишут через ‹У›.<ref name=":6" /> # Букву ‹Ӱ› не радно писати у поєдных флексіях тай словах сперед ‹В›, котра закрыват собов склад: ''мів, свів, на нів, зелинів'', ''столів, бівше'' (айбо при тому ''бӱлше'').<ref name=":7">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-14 Сайт стандарта Буква ‹Ӱ›] [https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-13 https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-14]</ref> # Букву ‹Ӱ› не радно писати у прийменниках тай прифіксох ''пӱд, вӱд,'' радно хосновати ''пуд, уд/выд.<ref name=":7" />'' # Прийменникы ''вуд/від/од'' на письмови сим стандартом поволині не сут.<ref name=":7" /> # Чужоє ‹Ü› [ü], наприклад, німицькоє вадь французькоє, передаєме через ‹Ӱ› (опціонално через ‹У›): дебӱт, Брӱсел, ''Жан-Лÿк Ґодар, Віктор Гӱґо.<ref name=":7" />'' # Буква ‹Ы› годна ся писати по ‹К, Ґ, Х, Г›, айбо в ужанському діаликті годна ся читати гий /и/. <ref name=":8">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-15 Сайт стандарта Буква ‹Ы›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-15</ref> # Буква ‹Ы› ся не пише по ‹Ш, Ж, Ч, Щ›. Выйимка: Прикметникові кунцьовкы типа ''-ЫЙ, -ЫМА, -ЫМ, -ЫХ, -ЫВ'' фурт ся пишут из ‹Ы›, а то и по ‹Ш, Ж, Ч, Щ›, а по ‹Ь›: ''добрый, красных, червеныма, зеленым, теплыв'' (и ''теплов''), ''природньый, синьый, горячый''.<ref name=":8" /> # Буква ‹Ы› ся пише у формах дієслова “''быти''”: ''быти, быв, была, было, были, бых, бым, бысь, бысьме, бысьте.''<ref name=":8" /> # Буква ‹Ы› ся пише у прифіксови ВЫ- (при паралелнум ВУ- у дакотрых контекстах): ''выпити, выйти, выдкы, вырвати, выбілити, выбор, вызур''.<ref name=":8" /> # У трафунках, кой гія записати [й]+голосный по приголоснум не пишеме нич, айбо в даякых трафунках, кой тото ся удбывати на границі прифікса й корня поволяє ся писати апостроф:''пять, пют, дивять, вєдно, зязати, з’язати; зєднати, з’єднати.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-16 Сайт стандарта Йотація] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-16</ref> # Комбінації ‹ДН›, ‹РЛ›, ‹ДЛ›, ‹ШТ›, ‹ЖД› годні ся читати гий [н:], [л:], [л:], [шч], [ждж] айбо на писмо тото ся не дає.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-17 Сайт стандарта Комбінації ‹ДН›, ‹РЛ›, ‹ДЛ›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-17</ref><ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-18 Сайт стандарта Комбінації ‹ШТ› тай ‹ЖД›] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-18</ref> # Чужоє [e:] передават ся ги ‹ИЙ›: ''ийпен, шпаргийт, ийзирь, мийте''р, ''Рийґенсбурґ, айбо'' йсе не фунґує в уже вдомашненых словах гикой ''миреґовати, сеґінь, леґінь.''<ref name=":9">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-19 Сайт стандарта Інтераціоналізмы, иноязычні власні назывкы, иноязычні имена] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-19</ref> # Чужоє вокалізованоє ‹S› слобудно передавати и через ‹С› и через ‹З›: ''вирсія/вирзія, філософія/філозофія, університет/універзітет, дискурс/дискурз, дискусія/дискузія.<ref name=":9" />'' == Система писаня е < и == Звук /и/ ся убявлят и на позиціях етимолоґічного /е/. У припадах асимілації е > и буква ‹И› ся пише на місті етимолоґічного /е/ позад сякых принципу:<ref name=":3" /> # зміна е > и ся фурт дає на письмо у надголошенуй позиції: ''бисіда, чилядь, динь, огинь, малинькый,'' # зміна е > и ся фурт дає на письмо у надголошенуй позиції: ''бисіда, чилядь, динь, огинь, малинькый, за ниї, сись, ачий, днись, забирь, принись, сліпиць''; # зміна ся сокотить и у ненадголошенуй позиції, кідь у силнуй позиції ся проявлять лем уна: ''минí'', (пор. ''на ми́‌ні'') ''бисідовáти'' (пор. ''би́‌сіда''), ''урядóвиць, службóвиць, хлóпиць'' (пор. ''купи́ць'', туй ся провірят сам суфікс, и вто не мусит быти у парадиґмі лем конкретної лексемы); # зміна е > и ся дає на письмо у позиції такой сперед надголошеным складом, де пробігла зміна е > и, кідь у другых формах даного морфема у сюй позиції ся не проявлят чистый звук /е/: ''типирь'', ''сиринча'', айбо ''деревляный, очер''е''дь'' (пор. ''дерево, в очереди''); # зміна е > и ся дає на письмо у сладах по надголошеному: ''учитиль, поширині, выділині'', ''єрись''; # зміна е > и ся не сокотить у ненадголошенуй позиції, кідь у другых формах даного морфема у сюй позиції ся проявлят чистый звук /е/, што ся не пуддават сякуй асимілації: (''зели‌ні'', ''зеленіти'' (пор. ''зеленый''), ''сись'', ''сеся'', ''сесі'', (пор. ''сесе''), ''пери́йду, пери́біг, пери́бют, пересели́ниць'' (бо ''переселеный, передасти, перебрати'') # зміна е > и ся не вказує на письмови у первому складі слова по /й/ (ґрафічно ‹Є›): ''єсь, єрись'', ''у Ємині'' [йи́‌сь, йи́‌рись, у йи́‌мині]; айбо не у середині слув: ''кітайиць, індійиць''; # у запозыченых и інтернаціоналных словах поволеный двоякый запис и з удбитям перезвука е > и позад принципу 1-6, так и з сокочіньом етимолоґічного ‹Е›: ''імийл/імейл, ґиній/ґеній, Билґія/Белґія'', айбо рекомендованым є русинізованый варіант через ‹И›; # Выйимков сут имена, фамілії, корпоративні назвы, подакотрі топонімы, запозычині слова а т.д. При їх написаньови ся рекомендуєме придержовати покладати на традиції вадь своє особистоє языковоє чутя ци звычкы. == Морфолоґія == # Радно хоснвати прифік вы-, опціонално мож ву-.<ref name=":10">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-21 Сайт стандарта ПИСАНЯ ПОЄДНЫХ ПРИФІКСУ тай СУФІКСУ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-21</ref> # Суфікс -ОСТЬ ся годен читати ги [ост’, уст’, ӱст’, іст’].<ref name=":10" /> # Суфікс -ІРЬ ся хоснує на передачу чужых суфіксу -ER/-IER/-EUR/: ''бріґадірь, командірь, кавалірь, інженірь, касірь''.<ref name=":10" /> # Поєдны именникы, што мавут кунцьовку -а (-я), сут чоловічого рода, животні, наприклад: ''староста, судя, популішта'' а имена з тыв кунцьовков: ''Юра, Ґийза''. Выдмінювут ся сесі слова по парадиґмі жунського рода, з тыв лем розликов, же у формах давалного тай місного выдмінку єднины годни мати кунцьовку -ови: ''Юрови, судьови, старостови''; а у формах орудного выдмінка єднины мавут флексію -ом: ''из Ґийзом, популіштом, старостом''.<ref name=":11">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-26 Сайт стандарта Коментарі д парадиґмам выдміньованя именнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-26</ref> # Мож хосновати флексії –''ах'' тай –''ам, айбо рекомендувут ся -ох тай -ім.<ref name=":11" />'' # Флексія –''ом'' у давалнум выдмінкови именнику чоловічого рода множины ся годна читати ги [ом, ум, ӱм, ім]: ''мотор'' – ''ид мотором'' [мотором, моторум, моторӱм, моторім].<ref name=":11" /> # У именнику, основа котрых ся кунчат на ‹К, Ґ, Х, Г›, сперед флексійов -і радно міняти послідньый звук основы – к > ц, г > з, х > с: ''на руці, на нозі, на мусі''. Шак сесе ниє мусайным, формы без сиї алтернації мож писати: ''на рукі, на ногі, на мухі''.<ref name=":11" /> # Именникы чоловічого рода не мавут якыхись особых форм знахідного выдмінка; його форма (як у єднині, так и у множині) спувпадат из формов родового выдмінка у именнику животных: ''вижу чоловіка, пса, чилядника, мацуру, дохтору;'' и з формов назывного выдмінка у именниках неживотных: ''вижу столы, моторы, оболокы…<ref name=":11" />'' # У присвуйных прикметниках у множині н.в. радно хосновати лем кунцьовку -ы: ''сыновы, цильовы, мамины.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-30 Сайт стандартаКоментарі д парадиґмам выдміньованя прикметнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-30</ref> # Розділ межи май крáсным и мáй красным дає ся надголосом.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-31 Сайт стандарта Ступіньованя прикметнику тай прислувнику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-31</ref> # Клітикы фурт тяготівут на зачаток фразы, айбо не сут на самум зачаткови.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-34 Сайт стандарта Коментарі д парадиґмам выдміньованя займеннику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-34</ref> # – Постфікс ''-сь'' (-''ись'' по приголосных), пише ся вєдно з основов: ''кымись, якоєсь, якыйись, яковись, якись'' (уд ''як'')'', якісь'' (уд ''які'');<ref name=":12">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-35 Сайт стандарта Творіня невызначеных займеннику] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-35</ref> # – Прифікс ''да-'': ''даякый, дашто, дакому'';<ref name=":12" /> # – Часткы ''хоть, будь, варе'' (пишут ся окреме): ''хоть котрый, будь чий, варе якого''.<ref name=":12" /> == Дієслова == # На писмо дає ся зміна ''-ю-'' > ''-ву- у'' 1. ос. єднины тай 3. особі множины.<ref name=":13">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-37 Сайт стандарта Парадиґмы выдміньованя дієслув] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-37</ref> # Доволіня обох варіанту кунцьовкы 3. особы – мнягкого ''-ть'' тай твердого ''-т'';<ref name=":13" /> # Доволіня паралелного хоснованя многых форм гикой ''знаш/знаєш, дає/дават''.<ref name=":13" /> # Дієслова гикой ''вижу, сижу, хожу'' ся выговорювут вареяко, через [ж] тай через [дж], айбо ся пишут через [ж]: ''вижу, хожу, сижу'' [вижу, видж’у; хожу, ходж’у; сижу, сидж’у]''.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-38 Сайт стандарта Коментарі ид написаньови дієслув] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-38</ref> # Курті формы про ''єм, єсь/єс, єсьме/єсме, єсьте/єсте'' (-''м, -сь/-с, сьме/сме, сьте/сте'') годни ся хосновати, кой сепередущоє слово ся кунчат на голосный звук. И повні, и курті формы сут повноцінныма окремыма словами, и пуддавут ся єднакым ситактичным правилам, и пишут уни ся окреме: ''туй єм, там єс, красна єсь, готові сьме, змучині сме, добрі сьте, пяні сте''. Выйимков сут лем формы 1. а 2. числа множины –''м'' тай –''сь''/''-с'', котрі ся пишут уєдно зо спередущым словом: ''туйкым уже, ужем туйкы, добрыйсь чоловік, ныніс красна, краснас ныні''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-40 Сайт стандарта Дієслово ''быти''] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-40</ref> # Заперичіня у русинськум языкови ся творит помочов часткы ''не'', котру з дієсловами радно писати окреме: ''не роблю, не быв, не ходит, не фунґувут, не знала, не віділи.'' ''Выйимков сут формы типирішнього часа дієслова «быти» (окрем формы «сут/суть»), там хоснує ся частка ни-, и радно ю з нима писати вєдно.<ref name=":14">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-43 Сайт стандарта Заперичіня] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-43</ref>'' # Заперечна форма 3. ос. єдн. годна мати и форму ''ніт'': ''у хлопця ніт сестры, брата ніт дома.<ref name=":14" />'' # Минулый час творит ся уд інфінітивної основы міняньом суфікса ''-ти'' на ''-в'' про чоловічый род єднины, ''-ла'' про жунськый род єднины, ''-ло'' про серидньый род єднины, ''-ли'' про множину (без специфікації рода), ай додаваньом редукованых авадь куртых форм типирішнього часа дієслова ''быти'' у 1. и 2. особ. У редукованых форм дієслова ''быти'', котрі наохтема сут клітиками, ініціална ‹Є-› ся записує як ‹И-›: ''им, ись/ис, исьме/исме, исьте/исте''.<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-44 Сайт стандарта Минулый час] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-44</ref> # Будучный час ся творит авадь флексійно уд дієслув доконаных, авадь аналітично уд діслув недоконаных. Аналітичный будучный час ся творит помочов дієслова ''быти'' авадь куртої формы дієслова ''ймити'' у формі будучного часу +смыслового дієслова у інфінітивови: ''буду робити, будеш ходити, буде писати, будеме читати, будете стояти, будут ладити, му ити, меш лежати, вести ме, меме їсти, чинити мете, мут уставати.''<ref>[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-45 Сайт стандарта Будучный час] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-45</ref> # Умовный способ, авадь кондиціонал, творит ся помочов додаваня даколишньої аористової формы дієслова ''быти'' д смысловому дієсловови: ''спав бых, зробив бысь, пушли бысьм.''<ref name=":15">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-46 Сайт стандарта Умовный способ] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-46</ref> # Формы умовного способа дієслова ''быти'' у складови спойок ''жебы, обы, абы'' пишут ся уєдно: ''жебысьте, обысьме, абысьте, абысьме.<ref name=":15" />'' == Синтаксис == # Клітикы роблят по правилу Вакернаґела: енклітикы, належачі д присудкови, снагавут ся заняти другоє місто у фразі, авадь місто на кунци первої тактової ґрупы фразы. Кідь ся у сюй позиції указує дакулько енклітик нараз, та уни творят єдиный блок, и енклітикы у сюм блокови сут читко пошорині по свойим читко становленым ранґум.<ref name=":16">[https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-49 Сайт стандарта Клітикы] https://rusynsociety.com/sre-standard/#ftoc-heading-49</ref> # Клітикы не годні стояти на зачатку речиня.<ref name=":16" /> == Убновіня стандарта == Стандарт годен ся міняти за потребы.<ref name=":17">[https://rusynsociety.com/2026/03/20/apdyit-standarta/ Сайт ОРР: Апдийт Стандарта]</ref> У марцьови 2026 года ун ся убновив. Зміны:<ref name=":17" /> # Додав ся алтернативный варіант про суфікс -иць, типирь мож писати -ец # Добавило ся новоє правило про писаня асимілації е < и: зміна е > и ся не вказує на письмови у первому складі слова по /й/ (ґрафічно ‹Є›): ''єсь, єрись'', ''у Ємині'' [йи́‌сь, йи́‌рись, у йи́‌мині]; айбо не у середині слув: ''кітайиць, індійиць''; # Варіативность писаня: єсь/єс, ись/ис, єсьме/єсме... # Редуковані формы дієслова быти в минулому часі типирь записувут, гий ис(ь), им, ис(ь)ме. == Позерай втож == * [[Граматика Гарайды]] * [[Русиньскый язык|Русинськый язык]] == Жерела == 013wdhaxopuult835chodel0arredvd 0 25172 170017 2026-09-20T19:31:36Z LYTMAN 23698 LYTMAN переменовав сторінку [[УПРС]] на [[Універзалный Пудкарпатськый Русинськый Стандарт]] 170017 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Універзалный Пудкарпатськый Русинськый Стандарт]] 738r7s5ex3rfw6zhawl73uf9d4xrtdi 1 25173 170029 2026-09-21T08:52:13Z Flipdot 23893 /* Не занимайте ся, будьте добрі, вендетов */ нова секція 170029 wikitext text/x-wiki == Не занимайте ся, будьте добрі, вендетов == @[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]], не занимайте ся, будьте добрі, вендетов. Не кывав єм правопис ниякых другых дарабув сеї статі, ай наспак єм дописав. Я розуміву, ож вам неприятно уд того, ож ваші правкы на другых статях ся ревертили, айбо тото не причина пуйти занимати ся деструктивными правками инде. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 10:52, 21 септембра 2026 (CEST) mbgtzw06crp2k0nuznzwmv4feznwhma 0 25174 170032 2026-09-21T10:10:01Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{Куртый попис|Протесты 2013–2014. рокув в Украйині}} '''Евромайдан''' ({{lang-uk|Євромайдан}} {{IPA|[ˌjɛu̯romɐjˈdɑn]|}}){{refn|Термін ''Евромайдан'' ся зачатково хосновав ги [[гештеґ]] у [[Twitter]].<ref name="What's in a name">{{cite news|title=Ukraine's Euromaidan: What's in a name?|url=https://www.washingtonpost.com/world/europe/ukraines-euromaidan-... 170032 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Протесты 2013–2014. рокув в Украйині}} '''Евромайдан''' ({{lang-uk|Євромайдан}} {{IPA|[ˌjɛu̯romɐjˈdɑn]|}}){{refn|Термін ''Евромайдан'' ся зачатково хосновав ги [[гештеґ]] у [[Twitter]].<ref name="What's in a name">{{cite news|title=Ukraine's Euromaidan: What's in a name?|url=https://www.washingtonpost.com/world/europe/ukraines-euromaidan-whats-in-a-name/2013/12/02/707851c2-5b31-11e3-801f-1f90bf692c9b_story.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20181212184231/https://www.washingtonpost.com/world/europe/ukraines-euromaidan-whats-in-a-name/2013/12/02/707851c2-5b31-11e3-801f-1f90bf692c9b_story.html|url-status=dead|archive-date=12 December 2018|newspaper=The Washington Post|date=2 December 2013|access-date=3 December 2013}}</ref> У першый день протестув быв учиненый Twitter-акаунт из назвов „Євромайдан“.<ref>{{cite web|title=Євромайдан|trans-title=Euromaidan|url=https://www.twitter.com/euromaidan/status/403636218065211393|publisher=Twitter|access-date=10 December 2013|date=21 November 2013|archive-date=9 April 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220409124611/https://twitter.com/euromaidan/status/403636218065211393|url-status=live}}</ref> Ун скоро став популарный у межинародных медіах.<ref>{{cite news|last=Chervonenko|first=Vitalii|title=Ukraine's EU options 'still open'|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-25087160|access-date=2 December 2013|date=25 November 2013|work=BBC News|archive-date=23 July 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220723183422/https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-25087160|url-status=live}}</ref>}} быв габов [[Політичный протест|протестув]] в [[Украйина|Украйині]], котра ся зачала 21.&nbsp;новембра 2013.&nbsp;року з масштабных демонстрацій на [[Майдан Незалежности|Майдані Незалежности]] в [[Кийов]]і. Причинов протестув стало рішеня товдышнього президента [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]] не пудписовати договор за асоціацію Украйины з [[Европська унія|Европськов унійов]], ай умісто того зближовати ся з [[Росія|Російов]] и [[Евразійська економічна унія|Евразійськов економічнов унійов]]. Украйинськый парламент на тот момент уже прияв рішеня фіналізовати договор из ЕУ,<ref>{{cite news |title=Parliament passes statement on Ukraine's aspirations for European integration |url=https://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/parliament-passes-statement-on-ukraines-aspirations-for-european-integration-320792.html |work=[[Kyiv Post]] |date=22 February 2013 |access-date=3 March 2022 |archive-date=27 November 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221127200200/https://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/parliament-passes-statement-on-ukraines-aspirations-for-european-integration-320792.html |url-status=live }}</ref> айбо Росія чинила тиск на Украйину, обы тота уд нього ся удказала.<ref>{{cite book |editor1-last=Dinan |editor1-first=Desmond |editor2-last=Nugent |editor2-first=Neil |title=The European Union in Crisis |publisher=Palgrave Macmillan |pages=3, 274}}</ref> Масштабы протестув уросли и яли закликати до удставкы Януковича и розпущеня [[Другый уряд Азарова|уряду Азарова]].<ref name="Reuters121213">[https://www.reuters.com/article/us-ukraine-idUSBRE9BA04420131212 Kiev protesters gather, EU and Putin joust] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140420012605/https://www.reuters.com/article/2013/12/12/us-ukraine-idUSBRE9BA04420131212 |date=20 April 2014 }}, [[Reuters]] (12 December 2013)</ref> Протестовалникы выступали против [[Корупція|корупції]] в уряді, злохоснованя власти, нарушеня людськых прав<ref name="RFEKT25114">[https://www.rferl.org/a/protesters-police-tense-standoff-ukraine/25241945.html Yanukovych Offers Opposition Leaders Key Posts] , Radio Free Europe/Radio Liberty (2014-01-25)</ref> и політичного влива оліґархув.<ref name="Euromaidan Analyses">{{cite book |editor1-last=Marples |editor1-first=David |editor2-last=Mills |editor2-first=Frederick |title=Ukraine's Euromaidan: Analyses of a Civil Revolution |date=2015 |publisher=Ibidem Press |pages=9–14}}</ref> Орґанізація Transparency International назвала Януковича майдемонстративным прикладом корупції у світі.<ref>{{cite news | url=http://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/transparency-international-names-yanukovych-worlds-most-corrupt-407875.html | title=Transparency International names Yanukovych world's most corrupt | work=Kyiv Post | date=11 February 2016 | access-date=11 February 2016 | archive-date=18 June 2024 | archive-url=https://web.archive.org/web/20240618232316/https://widgets.outbrain.com/nanoWidget/externals/topics/topics.html?r=https%3A%2F%2Fwww.kyivpost.com | url-status=live }}</ref> Насилственоє придусеня протеста 30.&nbsp;новембра узвало щи булше неґативных реакцій.<ref name="3011crackdownRtP">{{cite news|url=http://www.euronews.com/2013/12/13/ukrainian-opposition-uses-polls-to-bolster-cause/|title=Ukrainian opposition uses polls to bolster cause|publisher=Euronews|date=13 December 2013|access-date=13 December 2013|archive-date=28 January 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140128023135/http://www.euronews.com/2013/12/13/ukrainian-opposition-uses-polls-to-bolster-cause/|url-status=dead}}</ref> Евромайдан став майчитавым масовым демократичным кываньом у Европі уд 1989.&nbsp;року<ref>{{cite AV media|first=Klaus|last=Gestwa|title=Osteuropa-Historiker vs 8 Thesen zum Ukraine-Krieg|trans-title=Historian of Eastern Europe vs 8 theses on the Ukrainian War|minutes=19-20|url=https://www.youtube.com/watch?v=6GqWDhHzRdo|publisher=Eberhard Karls Universität Tübingen Philosophische Fakultät Institut für Osteuropäische Geschichte und Landeskunde|access-date=2024-06-02|url-status=live|year=2023|quote=Der Euromaidan im Jahr 2013 / 2014 war kein von den USA organisierter und von ukrainischen Faschisten durchgeführter Putsch, wie dies einige hier in Deutschland mit Verweis auf die russischen Medien darstellen wollen. ... Es gibt eine große Zahl von sehr überzeugenden, geschichts-, kultur-, sozial- und politikwissenschaftlichen Studien dazu, dass der Euromaidan die größte demokratische Massenbewegung Europas seit dem Jahr 1989 gewesen ist.|trans-quote=The Euromaidan in 2013 / 2014 was no coup organised by the US and carried out by Ukrainian faschists, as some people here in Germany want to present it with reference to the Russian media. ... There is a large number of very convincing studies from the fields of history, cultural science, social science, and political science showing that the Euromaidan was the largest democratic mass movement in Europe since 1989.|archive-date=7 June 2024|archive-url=https://web.archive.org/web/20240607135700/https://www.youtube.com/watch?v=6GqWDhHzRdo}}</ref> и привюг ид [[Револуція достойности|Револуції достойности]]. Бігом протестув, кийовськый Майдан Незалежности став ґіґантськым протестным табором, защищеным саморобными барікадами, де бывали тысячі протестовалникув. У ньому были кухні, палаткы першої помочі, сцены про бесіды, лекції, дебаты и выставы.<ref>{{cite book |last1=Wynnyckyj |first1=Mychailo |title=Ukraine's Maidan, Russia's War |date=2019 |publisher=Ibidem Press |pages=93–99}}</ref><ref>[https://euromaidanpress.com/2014/01/30/anatomy-of-maidan-virtual-tour-of-the-protesters-grounds/ Anatomy of Maidan. Virtual tour of the protesters' grounds"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220308000320/https://euromaidanpress.com/2014/01/30/anatomy-of-maidan-virtual-tour-of-the-protesters-grounds/ |date=8 March 2022 }}. Euromaidan Press. 30 January 2014.</ref> Майдан ся сокотив „Самооборонов Майдану“&nbsp;— волонтерськов орґанізаційов в імпровізованых уніформах, шішаках и бронях, из щитами тай біґарями, каміньом, [[Коктель Молотова|коктелями Молотова]]. Протесты ся удбывали и в другых частях Украйины. В Кийові ся 1.&nbsp;децембра стала стычка з міліційов; пак 11.&nbsp;децембра міліція напала на табор. Протесты ся май активізовали з середины януара 2014.&nbsp;року, кой 16.&nbsp;януара Верьховнов радов были прияті диктаторські антипротестні законы. 19–22.&nbsp;януара ся стали смертелні стычкы на улици Грушевського. Май пак протестовалникы яли занимати адміністративні будовы у многых областях Украйины. Кулмінація стычок ся стала 18–20.&nbsp;фебруара, кой у Кийові битка межи міліційов и актівіштами привела ид смертям почти 100&nbsp;протестовалникув и 13&nbsp;міліціштув.<ref name="OHCHR">{{cite web |title=Accountability for killings in Ukraine from January 2014 to May 2016 |url=https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/OHCHRThematicReportUkraineJan2014-May2016_EN.pdf |publisher=Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights |pages=9, 21–25 |access-date=8 March 2022 |archive-date=16 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230916073321/https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/OHCHRThematicReportUkraineJan2014-May2016_EN.pdf |url-status=live }}</ref> В резултаті протестув Янукович и парламентська опозиція 21.&nbsp;фебруара пудписали договор „за вреґулованя політичної кризы в Украйині“, подля котрого ся мала покласти дочасна власть, мали быти прияті конституційні реформы и справлені досрочні убиранкы. Міліція в тот день лишила центер Кийова, а Янукович и міністры вечур лишили варош.<ref>{{Cite news|url=https://www.theguardian.com/world/2014/feb/22/ukraine-tymoshenko-president-protests|title=Ukraine: 'The dictatorship has fallen.' But what will take its place?|last1=Walker|first1=Shaun|date=22 February 2014|work=The Observer|access-date=23 February 2019|last2=Salem|first2=Harriet|language=en-GB|issn=0029-7712|archive-date=12 June 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220612025106/https://www.theguardian.com/world/2014/feb/22/ukraine-tymoshenko-president-protests|url-status=live}}</ref> На слідувучый день парламент изняв Януковича з посады президента<ref name=RadioFreeEurope>{{cite web |last=Sindelar |first=Daisy |url=https://www.rferl.org/a/was-yanukovychs-ouster-constitutional/25274346.html |title=Was Yanukovych's Ouster Constitutional? |publisher=Radio Free Europe, Radio Liberty (Rferl.org) |date=23 February 2014 |access-date=25 February 2014 |quote=[I]t is not clear that the hasty February 22 vote upholds constitutional guidelines, which call for a review of the case by Ukraine's Constitutional Court and a three-fourths majority vote by the Verkhovna Rada – i.e., 338 lawmakers. |archive-date=29 July 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200729143204/https://www.rferl.org/a/was-yanukovychs-ouster-constitutional/25274346.html |url-status=live }}</ref> и уголосив дочасный уряд, в голові котрого став [[Арсеній Яценюк]].<ref>{{cite journal|ssrn=2627417|title=The Ukraine Crisis, Cold War II, and International Law|journal=The German Law Journal|date=6 July 2015|author=Boris N. Mamlyuk}}</ref> Скоро по тому ся стала [[російська анексія Крыма]], а на востоці Украйины ся удбыли проросійські демонстрації, што переросло в [[Російсько-украйинська война|Російсько-украйинську войну]]. == Запяткы == <references group="lower-alpha" /> == Референції == {{Reflist}} c0uexl1xw4gde6ux2ffvqz6to1k0u09 170033 170032 2026-09-21T10:18:16Z Flipdot 23893 170033 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Протесты 2013–2014. рокув в Украйині}} [[Файл:Euromaidan collage.jpg|міні|260пкс|За годиннов стрілков, зачинавучи з верьхнього лівого кута: протестовалникы 27.&nbsp;новесбра 2013 махавут величезным флаґом [[Европська унія|Европської унії]] на Майдані; опозиційна актівіштка и знама украйинська співачка [[Руслана (співачка)]] говорит ид глоті на Майдані 29.&nbsp;новембра 2013; Евромайдан на ''Європейській площі'' в [[Кийов]]і 1.&nbsp;децембра; плінт демонтованого памнятника [[Владімір Лєнін|Лєнінови]] в Кийові; глота прыскат шланґом у [[Міліція (Украйина)|міліцію]]; ялинка, обвішана флаґами тай постерами.]] '''Евромайдан''' ({{lang-uk|Євромайдан}} {{IPA|[ˌjɛu̯romɐjˈdɑn]|}}){{refn|Термін ''Евромайдан'' ся зачатково хосновав ги [[гештеґ]] у [[Twitter]].<ref name="What's in a name">{{cite news|title=Ukraine's Euromaidan: What's in a name?|url=https://www.washingtonpost.com/world/europe/ukraines-euromaidan-whats-in-a-name/2013/12/02/707851c2-5b31-11e3-801f-1f90bf692c9b_story.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20181212184231/https://www.washingtonpost.com/world/europe/ukraines-euromaidan-whats-in-a-name/2013/12/02/707851c2-5b31-11e3-801f-1f90bf692c9b_story.html|url-status=dead|archive-date=12 December 2018|newspaper=The Washington Post|date=2 December 2013|access-date=3 December 2013}}</ref> У першый день протестув быв учиненый Twitter-акаунт из назвов „Євромайдан“.<ref>{{cite web|title=Євромайдан|trans-title=Euromaidan|url=https://www.twitter.com/euromaidan/status/403636218065211393|publisher=Twitter|access-date=10 December 2013|date=21 November 2013|archive-date=9 April 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220409124611/https://twitter.com/euromaidan/status/403636218065211393|url-status=live}}</ref> Ун скоро став популарный у межинародных медіах.<ref>{{cite news|last=Chervonenko|first=Vitalii|title=Ukraine's EU options 'still open'|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-25087160|access-date=2 December 2013|date=25 November 2013|work=BBC News|archive-date=23 July 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220723183422/https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-25087160|url-status=live}}</ref>}} ци курто '''Майдан''' быв габов [[Політичный протест|протестув]] в [[Украйина|Украйині]], котра ся зачала 21.&nbsp;новембра 2013.&nbsp;року з масштабных демонстрацій на [[Майдан Незалежности|Майдані Незалежности]] в [[Кийов]]і. Причинов протестув стало рішеня товдышнього президента [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]] не пудписовати договор за асоціацію Украйины з [[Европська унія|Европськов унійов]], ай умісто того зближовати ся з [[Росія|Російов]] и [[Евразійська економічна унія|Евразійськов економічнов унійов]]. Украйинськый парламент на тот момент уже прияв рішеня фіналізовати договор из ЕУ,<ref>{{cite news |title=Parliament passes statement on Ukraine's aspirations for European integration |url=https://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/parliament-passes-statement-on-ukraines-aspirations-for-european-integration-320792.html |work=[[Kyiv Post]] |date=22 February 2013 |access-date=3 March 2022 |archive-date=27 November 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221127200200/https://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/parliament-passes-statement-on-ukraines-aspirations-for-european-integration-320792.html |url-status=live }}</ref> айбо Росія чинила тиск на Украйину, обы тота уд нього ся удказала.<ref>{{cite book |editor1-last=Dinan |editor1-first=Desmond |editor2-last=Nugent |editor2-first=Neil |title=The European Union in Crisis |publisher=Palgrave Macmillan |pages=3, 274}}</ref> Масштабы протестув уросли и яли закликати до удставкы Януковича и розпущеня [[Другый уряд Азарова|уряду Азарова]].<ref name="Reuters121213">[https://www.reuters.com/article/us-ukraine-idUSBRE9BA04420131212 Kiev protesters gather, EU and Putin joust] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140420012605/https://www.reuters.com/article/2013/12/12/us-ukraine-idUSBRE9BA04420131212 |date=20 April 2014 }}, [[Reuters]] (12 December 2013)</ref> Протестовалникы выступали против [[Корупція|корупції]] в уряді, злохоснованя власти, нарушеня людськых прав<ref name="RFEKT25114">[https://www.rferl.org/a/protesters-police-tense-standoff-ukraine/25241945.html Yanukovych Offers Opposition Leaders Key Posts] , Radio Free Europe/Radio Liberty (2014-01-25)</ref> и політичного влива оліґархув.<ref name="Euromaidan Analyses">{{cite book |editor1-last=Marples |editor1-first=David |editor2-last=Mills |editor2-first=Frederick |title=Ukraine's Euromaidan: Analyses of a Civil Revolution |date=2015 |publisher=Ibidem Press |pages=9–14}}</ref> Орґанізація Transparency International назвала Януковича майдемонстративным прикладом корупції у світі.<ref>{{cite news | url=http://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/transparency-international-names-yanukovych-worlds-most-corrupt-407875.html | title=Transparency International names Yanukovych world's most corrupt | work=Kyiv Post | date=11 February 2016 | access-date=11 February 2016 | archive-date=18 June 2024 | archive-url=https://web.archive.org/web/20240618232316/https://widgets.outbrain.com/nanoWidget/externals/topics/topics.html?r=https%3A%2F%2Fwww.kyivpost.com | url-status=live }}</ref> Насилственоє придусеня протеста 30.&nbsp;новембра узвало щи булше неґативных реакцій.<ref name="3011crackdownRtP">{{cite news|url=http://www.euronews.com/2013/12/13/ukrainian-opposition-uses-polls-to-bolster-cause/|title=Ukrainian opposition uses polls to bolster cause|publisher=Euronews|date=13 December 2013|access-date=13 December 2013|archive-date=28 January 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140128023135/http://www.euronews.com/2013/12/13/ukrainian-opposition-uses-polls-to-bolster-cause/|url-status=dead}}</ref> Евромайдан став майчитавым масовым демократичным кываньом у Европі уд 1989.&nbsp;року<ref>{{cite AV media|first=Klaus|last=Gestwa|title=Osteuropa-Historiker vs 8 Thesen zum Ukraine-Krieg|trans-title=Historian of Eastern Europe vs 8 theses on the Ukrainian War|minutes=19-20|url=https://www.youtube.com/watch?v=6GqWDhHzRdo|publisher=Eberhard Karls Universität Tübingen Philosophische Fakultät Institut für Osteuropäische Geschichte und Landeskunde|access-date=2024-06-02|url-status=live|year=2023|quote=Der Euromaidan im Jahr 2013 / 2014 war kein von den USA organisierter und von ukrainischen Faschisten durchgeführter Putsch, wie dies einige hier in Deutschland mit Verweis auf die russischen Medien darstellen wollen. ... Es gibt eine große Zahl von sehr überzeugenden, geschichts-, kultur-, sozial- und politikwissenschaftlichen Studien dazu, dass der Euromaidan die größte demokratische Massenbewegung Europas seit dem Jahr 1989 gewesen ist.|trans-quote=The Euromaidan in 2013 / 2014 was no coup organised by the US and carried out by Ukrainian faschists, as some people here in Germany want to present it with reference to the Russian media. ... There is a large number of very convincing studies from the fields of history, cultural science, social science, and political science showing that the Euromaidan was the largest democratic mass movement in Europe since 1989.|archive-date=7 June 2024|archive-url=https://web.archive.org/web/20240607135700/https://www.youtube.com/watch?v=6GqWDhHzRdo}}</ref> и привюг ид [[Револуція достойности|Револуції достойности]]. Бігом протестув, кийовськый Майдан Незалежности став ґіґантськым протестным табором, защищеным саморобными барікадами, де бывали тысячі протестовалникув. У ньому были кухні, палаткы першої помочі, сцены про бесіды, лекції, дебаты и выставы.<ref>{{cite book |last1=Wynnyckyj |first1=Mychailo |title=Ukraine's Maidan, Russia's War |date=2019 |publisher=Ibidem Press |pages=93–99}}</ref><ref>[https://euromaidanpress.com/2014/01/30/anatomy-of-maidan-virtual-tour-of-the-protesters-grounds/ Anatomy of Maidan. Virtual tour of the protesters' grounds"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220308000320/https://euromaidanpress.com/2014/01/30/anatomy-of-maidan-virtual-tour-of-the-protesters-grounds/ |date=8 March 2022 }}. Euromaidan Press. 30 January 2014.</ref> Майдан ся сокотив „Самооборонов Майдану“&nbsp;— волонтерськов орґанізаційов в імпровізованых уніформах, шішаках и бронях, из щитами тай біґарями, каміньом, [[Коктель Молотова|коктелями Молотова]]. Протесты ся удбывали и в другых частях Украйины. В Кийові ся 1.&nbsp;децембра стала стычка з міліційов; пак 11.&nbsp;децембра міліція напала на табор. Протесты ся май активізовали з середины януара 2014.&nbsp;року, кой 16.&nbsp;януара Верьховнов радов были прияті диктаторські антипротестні законы. 19–22.&nbsp;януара ся стали смертелні стычкы на улици Грушевського. Май пак протестовалникы яли занимати адміністративні будовы у многых областях Украйины. Кулмінація стычок ся стала 18–20.&nbsp;фебруара, кой у Кийові битка межи міліційов и актівіштами привела ид смертям почти 100&nbsp;протестовалникув и 13&nbsp;міліціштув.<ref name="OHCHR">{{cite web |title=Accountability for killings in Ukraine from January 2014 to May 2016 |url=https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/OHCHRThematicReportUkraineJan2014-May2016_EN.pdf |publisher=Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights |pages=9, 21–25 |access-date=8 March 2022 |archive-date=16 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230916073321/https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/OHCHRThematicReportUkraineJan2014-May2016_EN.pdf |url-status=live }}</ref> В резултаті протестув Янукович и парламентська опозиція 21.&nbsp;фебруара пудписали договор „за вреґулованя політичної кризы в Украйині“, подля котрого ся мала покласти дочасна власть, мали быти прияті конституційні реформы и справлені досрочні убиранкы. Міліція в тот день лишила центер Кийова, а Янукович и міністры вечур лишили варош.<ref>{{Cite news|url=https://www.theguardian.com/world/2014/feb/22/ukraine-tymoshenko-president-protests|title=Ukraine: 'The dictatorship has fallen.' But what will take its place?|last1=Walker|first1=Shaun|date=22 February 2014|work=The Observer|access-date=23 February 2019|last2=Salem|first2=Harriet|language=en-GB|issn=0029-7712|archive-date=12 June 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220612025106/https://www.theguardian.com/world/2014/feb/22/ukraine-tymoshenko-president-protests|url-status=live}}</ref> На слідувучый день парламент изняв Януковича з посады президента<ref name=RadioFreeEurope>{{cite web |last=Sindelar |first=Daisy |url=https://www.rferl.org/a/was-yanukovychs-ouster-constitutional/25274346.html |title=Was Yanukovych's Ouster Constitutional? |publisher=Radio Free Europe, Radio Liberty (Rferl.org) |date=23 February 2014 |access-date=25 February 2014 |quote=[I]t is not clear that the hasty February 22 vote upholds constitutional guidelines, which call for a review of the case by Ukraine's Constitutional Court and a three-fourths majority vote by the Verkhovna Rada – i.e., 338 lawmakers. |archive-date=29 July 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200729143204/https://www.rferl.org/a/was-yanukovychs-ouster-constitutional/25274346.html |url-status=live }}</ref> и уголосив дочасный уряд, в голові котрого став [[Арсеній Яценюк]].<ref>{{cite journal|ssrn=2627417|title=The Ukraine Crisis, Cold War II, and International Law|journal=The German Law Journal|date=6 July 2015|author=Boris N. Mamlyuk}}</ref> Скоро по тому ся стала [[російська анексія Крыма]], а на востоці Украйины ся удбыли проросійські демонстрації, што переросло в [[Російсько-украйинська война|Російсько-украйинську войну]]. == Запяткы == <references group="lower-alpha" /> == Референції == {{Reflist}} 7xwse7dyuo7h8dpdh1e4iei7x3zq6k9 170037 170033 2026-09-21T10:22:45Z Flipdot 23893 170037 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Протесты 2013–2014. рокув в Украйині}} [[Файл:Euromaidan collage.jpg|міні|260пкс|За годиннов стрілков, зачинавучи з верьхнього лівого кута: протестовалникы 27.&nbsp;новесбра 2013 махавут величезным флаґом [[Европська унія|Европської унії]] на Майдані; опозиційна актівіштка и знама украйинська співачка [[Руслана (співачка)]] говорит ид глоті на Майдані 29.&nbsp;новембра 2013; Евромайдан на ''Європейській площі'' в [[Кийов]]і 1.&nbsp;децембра; плінт демонтованого памнятника [[Владімір Лєнін|Лєнінови]] в Кийові; глота прыскат шланґом у [[Міліція (Украйина)|міліцію]]; ялинка, обвішана флаґами тай постерами.]] '''Евромайдан''' ({{lang-uk|Євромайдан}} {{IPA|[ˌjɛu̯romɐjˈdɑn]|}}){{refn|Термін ''Евромайдан'' ся зачатково хосновав ги [[гештеґ]] у [[Twitter]].<ref name="What's in a name">{{cite news|title=Ukraine's Euromaidan: What's in a name?|url=https://www.washingtonpost.com/world/europe/ukraines-euromaidan-whats-in-a-name/2013/12/02/707851c2-5b31-11e3-801f-1f90bf692c9b_story.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20181212184231/https://www.washingtonpost.com/world/europe/ukraines-euromaidan-whats-in-a-name/2013/12/02/707851c2-5b31-11e3-801f-1f90bf692c9b_story.html|url-status=dead|archive-date=12 December 2018|newspaper=The Washington Post|date=2 December 2013|access-date=3 December 2013}}</ref> У першый день протестув быв учиненый Twitter-акаунт из назвов „Євромайдан“.<ref>{{cite web|title=Євромайдан|trans-title=Euromaidan|url=https://www.twitter.com/euromaidan/status/403636218065211393|publisher=Twitter|access-date=10 December 2013|date=21 November 2013|archive-date=9 April 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220409124611/https://twitter.com/euromaidan/status/403636218065211393|url-status=live}}</ref> Ун скоро став популарный у межинародных медіах.<ref>{{cite news|last=Chervonenko|first=Vitalii|title=Ukraine's EU options 'still open'|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-25087160|access-date=2 December 2013|date=25 November 2013|work=BBC News|archive-date=23 July 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220723183422/https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-25087160|url-status=live}}</ref>}} ци курто '''Майдан''' быв габов [[Політичный протест|протестув]] в [[Украйина|Украйині]], котра ся зачала 21.&nbsp;новембра 2013.&nbsp;року з масштабных демонстрацій на [[Майдан Незалежности|Майдані Незалежности]] в [[Кийов]]і. Причинов протестув стало рішеня товдышнього президента [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]] не пудписовати договор за асоціацію Украйины з [[Европська унія|Европськов унійов]], ай умісто того зближовати ся з [[Росія|Російов]] и [[Евразійська економічна унія|Евразійськов економічнов унійов]]. Украйинськый парламент на тот момент уже прияв рішеня фіналізовати договор из ЕУ,<ref>{{cite news |title=Parliament passes statement on Ukraine's aspirations for European integration |url=https://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/parliament-passes-statement-on-ukraines-aspirations-for-european-integration-320792.html |work=[[Kyiv Post]] |date=22 February 2013 |access-date=3 March 2022 |archive-date=27 November 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221127200200/https://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/parliament-passes-statement-on-ukraines-aspirations-for-european-integration-320792.html |url-status=live }}</ref> айбо Росія чинила тиск на Украйину, обы тота уд нього ся удказала.<ref>{{cite book |editor1-last=Dinan |editor1-first=Desmond |editor2-last=Nugent |editor2-first=Neil |title=The European Union in Crisis |publisher=Palgrave Macmillan |pages=3, 274}}</ref> Масштабы протестув уросли и яли закликати до удставкы Януковича и розпущеня [[Другый уряд Азарова|уряду Азарова]].<ref name="Reuters121213">[https://www.reuters.com/article/us-ukraine-idUSBRE9BA04420131212 Kiev protesters gather, EU and Putin joust] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140420012605/https://www.reuters.com/article/2013/12/12/us-ukraine-idUSBRE9BA04420131212 |date=20 April 2014 }}, [[Reuters]] (12 December 2013)</ref> Протестовалникы выступали против [[Корупція|корупції]] в уряді, злохоснованя власти, нарушеня людськых прав<ref name="RFEKT25114">[https://www.rferl.org/a/protesters-police-tense-standoff-ukraine/25241945.html Yanukovych Offers Opposition Leaders Key Posts] , Radio Free Europe/Radio Liberty (2014-01-25)</ref> и політичного влива оліґархув.<ref name="Euromaidan Analyses">{{cite book |editor1-last=Marples |editor1-first=David |editor2-last=Mills |editor2-first=Frederick |title=Ukraine's Euromaidan: Analyses of a Civil Revolution |date=2015 |publisher=Ibidem Press |pages=9–14}}</ref> Орґанізація Transparency International назвала Януковича майдемонстративным прикладом корупції у світі.<ref>{{cite news | url=http://www.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/transparency-international-names-yanukovych-worlds-most-corrupt-407875.html | title=Transparency International names Yanukovych world's most corrupt | work=Kyiv Post | date=11 February 2016 | access-date=11 February 2016 | archive-date=18 June 2024 | archive-url=https://web.archive.org/web/20240618232316/https://widgets.outbrain.com/nanoWidget/externals/topics/topics.html?r=https%3A%2F%2Fwww.kyivpost.com | url-status=live }}</ref> Насилственоє придусеня протеста 30.&nbsp;новембра узвало щи булше неґативных реакцій.<ref name="3011crackdownRtP">{{cite news|url=http://www.euronews.com/2013/12/13/ukrainian-opposition-uses-polls-to-bolster-cause/|title=Ukrainian opposition uses polls to bolster cause|publisher=Euronews|date=13 December 2013|access-date=13 December 2013|archive-date=28 January 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140128023135/http://www.euronews.com/2013/12/13/ukrainian-opposition-uses-polls-to-bolster-cause/|url-status=dead}}</ref> Евромайдан став майчитавым масовым демократичным кываньом у Европі уд 1989.&nbsp;року<ref>{{cite AV media|first=Klaus|last=Gestwa|title=Osteuropa-Historiker vs 8 Thesen zum Ukraine-Krieg|trans-title=Historian of Eastern Europe vs 8 theses on the Ukrainian War|minutes=19-20|url=https://www.youtube.com/watch?v=6GqWDhHzRdo|publisher=Eberhard Karls Universität Tübingen Philosophische Fakultät Institut für Osteuropäische Geschichte und Landeskunde|access-date=2024-06-02|url-status=live|year=2023|quote=Der Euromaidan im Jahr 2013 / 2014 war kein von den USA organisierter und von ukrainischen Faschisten durchgeführter Putsch, wie dies einige hier in Deutschland mit Verweis auf die russischen Medien darstellen wollen. ... Es gibt eine große Zahl von sehr überzeugenden, geschichts-, kultur-, sozial- und politikwissenschaftlichen Studien dazu, dass der Euromaidan die größte demokratische Massenbewegung Europas seit dem Jahr 1989 gewesen ist.|trans-quote=The Euromaidan in 2013 / 2014 was no coup organised by the US and carried out by Ukrainian faschists, as some people here in Germany want to present it with reference to the Russian media. ... There is a large number of very convincing studies from the fields of history, cultural science, social science, and political science showing that the Euromaidan was the largest democratic mass movement in Europe since 1989.|archive-date=7 June 2024|archive-url=https://web.archive.org/web/20240607135700/https://www.youtube.com/watch?v=6GqWDhHzRdo}}</ref> и привюг ид [[Револуція достойности|Револуції достойности]]. Бігом протестув, кийовськый Майдан Незалежности став ґіґантськым протестным табором, защищеным саморобными барікадами, де бывали тысячі протестовалникув. У ньому были кухні, палаткы першої помочі, сцены про бесіды, лекції, дебаты и выставы.<ref>{{cite book |last1=Wynnyckyj |first1=Mychailo |title=Ukraine's Maidan, Russia's War |date=2019 |publisher=Ibidem Press |pages=93–99}}</ref><ref>[https://euromaidanpress.com/2014/01/30/anatomy-of-maidan-virtual-tour-of-the-protesters-grounds/ Anatomy of Maidan. Virtual tour of the protesters' grounds"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220308000320/https://euromaidanpress.com/2014/01/30/anatomy-of-maidan-virtual-tour-of-the-protesters-grounds/ |date=8 March 2022 }}. Euromaidan Press. 30 January 2014.</ref> Майдан ся сокотив „Самооборонов Майдану“&nbsp;— волонтерськов орґанізаційов в імпровізованых уніформах, шішаках и бронях, из щитами тай біґарями, каміньом, [[Коктель Молотова|коктелями Молотова]]. Протесты ся удбывали и в другых частях Украйины. В Кийові ся 1.&nbsp;децембра стала стычка з міліційов; пак 11.&nbsp;децембра міліція напала на табор. Протесты ся май активізовали з середины януара 2014.&nbsp;року, кой 16.&nbsp;януара Верьховнов радов были прияті диктаторські антипротестні законы. 19–22.&nbsp;януара ся стали смертелні стычкы на улици Грушевського. Май пак протестовалникы яли занимати адміністративні будовы у многых областях Украйины. Кулмінація стычок ся стала 18–20.&nbsp;фебруара, кой у Кийові битка межи міліційов и актівіштами привела ид смертям почти 100&nbsp;протестовалникув и 13&nbsp;міліціштув.<ref name="OHCHR">{{cite web |title=Accountability for killings in Ukraine from January 2014 to May 2016 |url=https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/OHCHRThematicReportUkraineJan2014-May2016_EN.pdf |publisher=Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights |pages=9, 21–25 |access-date=8 March 2022 |archive-date=16 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230916073321/https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/OHCHRThematicReportUkraineJan2014-May2016_EN.pdf |url-status=live }}</ref> В резултаті протестув Янукович и парламентська опозиція 21.&nbsp;фебруара пудписали договор „за вреґулованя політичної кризы в Украйині“, подля котрого ся мала покласти дочасна власть, мали быти прияті конституційні реформы и справлені досрочні убиранкы. Міліція в тот день лишила центер Кийова, а Янукович и міністры вечур лишили варош.<ref>{{Cite news|url=https://www.theguardian.com/world/2014/feb/22/ukraine-tymoshenko-president-protests|title=Ukraine: 'The dictatorship has fallen.' But what will take its place?|last1=Walker|first1=Shaun|date=22 February 2014|work=The Observer|access-date=23 February 2019|last2=Salem|first2=Harriet|language=en-GB|issn=0029-7712|archive-date=12 June 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220612025106/https://www.theguardian.com/world/2014/feb/22/ukraine-tymoshenko-president-protests|url-status=live}}</ref> На слідувучый день парламент изняв Януковича з посады президента<ref name=RadioFreeEurope>{{cite web |last=Sindelar |first=Daisy |url=https://www.rferl.org/a/was-yanukovychs-ouster-constitutional/25274346.html |title=Was Yanukovych's Ouster Constitutional? |publisher=Radio Free Europe, Radio Liberty (Rferl.org) |date=23 February 2014 |access-date=25 February 2014 |quote=[I]t is not clear that the hasty February 22 vote upholds constitutional guidelines, which call for a review of the case by Ukraine's Constitutional Court and a three-fourths majority vote by the Verkhovna Rada – i.e., 338 lawmakers. |archive-date=29 July 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200729143204/https://www.rferl.org/a/was-yanukovychs-ouster-constitutional/25274346.html |url-status=live }}</ref> и уголосив дочасный уряд, в голові котрого став [[Арсеній Яценюк]].<ref>{{cite journal|ssrn=2627417|title=The Ukraine Crisis, Cold War II, and International Law|journal=The German Law Journal|date=6 July 2015|author=Boris N. Mamlyuk}}</ref> Скоро по тому ся стала [[російська анексія Крыма]], а на востоці Украйины ся удбыли проросійські демонстрації, што переросло в [[Російсько-украйинська война|Російсько-украйинську войну]]. == Скапчані статі == * [[Майдан Незалежности]] * [[Російсько-украйинська война]] * [[Норончова револуція]] == Запяткы == <references group="lower-alpha" /> == Референції == {{Reflist}} gu92rrp6vu8d3m8eq886bysioit7awv 0 25175 170034 2026-09-21T10:20:20Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Евромайдан]] 170034 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Евромайдан]] qg2fxmcyo37ssedw0laudh3ga3mb58w 0 25176 170038 2026-09-21T10:43:14Z Flipdot 23893 Створена сторінка: '''[[Лексикон]]''' авадь '''лексика''' тото словниковый запас даякого языка, сферы, ґрупы людий ци челядника. Окрем того '''лексикон''' авадь '''лексика''' щи ся годно хосновати на: * [[Словник]] * [[Енциклопедичный словник]] * [[Испис слув]] * [[Лексикон славенороськый]]... 170038 wikitext text/x-wiki '''[[Лексикон]]''' авадь '''лексика''' тото словниковый запас даякого языка, сферы, ґрупы людий ци челядника. Окрем того '''лексикон''' авадь '''лексика''' щи ся годно хосновати на: * [[Словник]] * [[Енциклопедичный словник]] * [[Испис слув]] * [[Лексикон славенороськый]] („''Леѯіконъ славенорωсскїй и именъ тлъкованїє''“), церьковнословянсько-рутенськый словник Памва Беринды * [[Суда (словник)]], словник 10.&nbsp;стороча, котрый ся по латинськы называт {{Lang|la|Sudae Lexicon}} == Компютерна техніка == * [[Лексикон (проґрама)]], совєтськый [[текстовый редактор]] и [[Текстовый процесор|процесор]] == Скапчані статі == * [[Лексикоґрафія]], пудрозділеня [[лінґвістикы]], котроє ся занимат словниками, тай процес искладеня словникув * [[Лексиколоґія]], пудрозділеня лінґвістикы, котроє ся занимат лексиков даякого языка {{Чеперушка}} d803glo6mdbsppmspq4ycas6zkwbucp 0 25177 170039 2026-09-21T10:43:41Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Лексикон]] 170039 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Лексикон]] 6d3tu5cftqvevtbf0y9d9ar1ci980rt 170040 170039 2026-09-21T10:43:47Z Flipdot 23893 Змінено ціль перенаправлення з [[Лексикон]] на [[Лексика]] 170040 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Лексика]] 5ra1zii2aktmyw3kvlg66x3ginqo0fm 0 25178 170044 2026-09-21T10:50:58Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Кріштяну Роналду]] 170044 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Кріштяну Роналду]] 8vso76wl4fp3bjjlauqqqt482xidgvm 0 25179 170045 2026-09-21T10:51:18Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Кріштяну Роналду]] 170045 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Кріштяну Роналду]] 8vso76wl4fp3bjjlauqqqt482xidgvm 0 25180 170046 2026-09-21T10:52:00Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Алберто Мєлґо]] 170046 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Алберто Мєлґо]] g0iu7galmkyc1x4zm409njmoevtbokx 0 25181 170047 2026-09-21T10:52:12Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Михайло Рошко]] 170047 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Михайло Рошко]] 8egao8dwtzotl88c9goqjvvsxp0n8a8 0 25182 170048 2026-09-21T10:52:43Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Надія Дьолог]] 170048 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Надія Дьолог]] ptany3r8s625s0zwq3byecun434au0l 0 25183 170049 2026-09-21T10:52:54Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Карл Поппер]] 170049 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Карл Поппер]] 8s651mfzleo3ekfstri2mnbw8dbdjm5 0 25184 170050 2026-09-21T10:53:06Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Радьярд Кіплінґ]] 170050 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Радьярд Кіплінґ]] tspm6j70u8knm6quyknipciim0tx8y4 0 25185 170051 2026-09-21T10:53:19Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Лудвік Лазарь Заменгоф]] 170051 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Лудвік Лазарь Заменгоф]] 1xwcf3lnrkced7d98f33y6uyjrwbaur 0 25186 170052 2026-09-21T10:53:30Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Вацлав Гавел]] 170052 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Вацлав Гавел]] m07un89uwjlb34lz98dyxsmntou2rfr 0 25187 170053 2026-09-21T10:53:41Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Ласлов Біров]] 170053 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Ласлов Біров]] sktck0ovfegswcfc2zzwky6baym4ha7 0 25188 170054 2026-09-21T10:53:53Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Марсел Пруст]] 170054 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Марсел Пруст]] irxibydjzro4xxmyzqdbvawkebtalj9 0 25189 170055 2026-09-21T10:54:26Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Юрій Шипович]] 170055 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Юрій Шипович]] fwmg7g332zrhpbjlly8khsnasgqkt9c 0 25190 170056 2026-09-21T10:55:03Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Маріан Токар]] 170056 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Маріан Токар]] 05yiyq7fmg5rtad3nzsjesgbx7cpuwz 0 25191 170057 2026-09-21T10:55:10Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Димитрій Сидор]] 170057 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Димитрій Сидор]] kxizsas04x9px4p8b9j2dnpzi9tpwju 0 25192 170058 2026-09-21T10:55:19Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Мигаль Лыжечко]] 170058 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Мигаль Лыжечко]] ecnmxn4werxgy832rl3gwg9sb9a9yks 0 25193 170059 2026-09-21T10:55:24Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Юрко Капац]] 170059 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Юрко Капац]] aknbfir3zgmtpgddy1jycf230483sm4 0 25194 170060 2026-09-21T10:55:31Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Михаил Завадяк]] 170060 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Михаил Завадяк]] dk5hllkturi2x4p9cnr9uy4cs28lko2 0 25195 170061 2026-09-21T10:55:37Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Стів Дітко]] 170061 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Стів Дітко]] oi8plynlatt8en4eh12c1xclj3yfhqk 0 25196 170062 2026-09-21T10:55:43Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Михаил Чухран]] 170062 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Михаил Чухран]] 1sc3xwh31cjlsltuqfc90mizorb8cbl 0 25197 170063 2026-09-21T10:55:51Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Леся Адамова-Стецович]] 170063 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Леся Адамова-Стецович]] sc5a2fsi04ljijf1wjy7so7k3z7hxb8 0 25198 170064 2026-09-21T10:55:57Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Иван Ситар]] 170064 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Иван Ситар]] jpstqfzjsfkvehusreh76wj2sayv5sg 0 25199 170065 2026-09-21T10:56:03Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Володимир Рошко]] 170065 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Володимир Рошко]] q2hmlyhvmmyqgjt5ukm6qxatt6rvhz7 0 25200 170066 2026-09-21T10:56:09Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Иван Завадяк]] 170066 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Иван Завадяк]] qsg0i1yrqwsnujciy5d79mgwcd6htct 0 25201 170067 2026-09-21T10:56:14Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Михаил Град]] 170067 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Михаил Град]] n7s6jszpm2dh198n0mez2r9ziykv6jh 0 25202 170068 2026-09-21T10:56:20Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Петро Береш]] 170068 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Петро Береш]] 327mi5ybjqhfxmygetopxb3gkipugw3