Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.22 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 1071 170745 164131 2026-10-02T00:14:34Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170745 wikitext text/x-wiki [[Файл:World map.svg|thumb|Штаты и територии свѣта]] Ниже представленый алфавитный '''список [[Держава|держав]] и територий [[Земля (планета)|свѣта]]''', якый ся складать зоз 194 независимых штатох (193 штаты-члены [[ОЗН]] и [[Ватикан]]),<ref name="Britannica">Members of the United Nations. //Encyclopaedia Britannica.</ref> а тыж над 50 обываных зависимых територий и штатох, добываючых независимость и вызнаня. ==Независимы штаты-члены [[ОЗН]] (193+1)== Штаты и рок зачатку членства (або рок перерегистрации при реорганизации):<ref name="Britannica"/> # [[Австралия]], 1945 # [[Австрия]], 1955 # [[Азербайджан]], 1992 # [[Албания]], 1955 # [[Алжир]], 1962 # [[Ангола]], 1976 # [[Андора]], 1993 # [[Антигуа и Барбуда]], 1981 # [[Аргентина]], 1945 # [[Армения]], 1992 # [[Афганистан]], 1946 # [[Багамы]], 1973 # [[Бангладеш]], 1974 # [[Барбадос]], 1966 # [[Бахрейн]], 1971 # [[Бгутан]], 1971 # [[Белгия]], 1945 # [[Белиз]], 1981 # [[Бенин]], 1960 # [[Берег слоновины]], 1960 # [[Бѣлорусь]], 1945 # [[Боливия]], 1945 # [[Босния и Герцеговина]], 1992 # [[Ботсвана]], 1966 # [[Бразилия]], 1945 # [[Бруней]], 1984 # [[Болгария]], 1955 # [[Буркина Фасо]], 1960 # [[Бурунди]], 1962 # [[Вануату]], 1981 # [[Велика Британия]], 1945 # [[Венезуела]], 1945 # [[Вєтнам]], 1977 # [[Выходный Тімор|Восточный Тимор]], 2002 # [[Ґабон|Габон]], 1960 # [[Гайти]], 1945 # [[Гамбия]], 1965 # [[Гана]], 1957 # [[Гватемала]], 1945 # [[Гваяна]], 1966 # [[Гвинея Бисау]], 1974 # [[Гвинея]], 1958 # [[Германия]], 1973 # [[Нидерланды|Голандьско]], 1945 # [[Гондурас]], 1945 # [[Гренада]], 1974 # [[Греция]], 1945 # [[Грузия]], 1992 # [[Дания]], 1945 # [[Джибути]], 1977 # [[Доминика]], 1978 # [[Доминиканска република]], 1945 # [[Египет]], 1945 # [[Еквадор]], 1945 # [[Екваториална Гвинея]], 1968 # [[Еритрея]], 1993 # [[Естония]], 1991 # [[Етиопия]], 1945 # [[Замбия]], 1964 # [[Зимбабве]], 1980 # [[Израел]], 1949 # [[Индия]], 1945 # [[Индонезия]], 1950 # [[Ирак]], 1945 # [[Иран]], 1945 # [[Ирландия]], 1955 # [[Исландия]], 1946 # [[Италия]], 1955 # [[Йемен]], 1947 # [[Йордания]], 1955 # [[Казахстан]], 1992 # [[Камбоджа]], 1955 # [[Камерун]], 1960 # [[Канада]], 1945 # [[Кабо Верде]], 1975 # [[Катар]], 1971 # [[Кения]], 1963 # [[Кирибати]], 1999 # [[Китайска людова република]], 1945 # [[Колумбия]], 1945 # [[Коморы]], 1975 # [[Конго (Браззавил)]], 1960 # [[Конго (Киншаса)]], 1960 # [[Корейска Людова Демократична Република]], 1991 # [[Южна Корея|Корея (южна)]], 1991 # [[Костарика]], 1945 # [[Куба]], 1945 # [[Кувайт]], 1963 # [[Кыргызстан]], 1992 # [[Лаос]], 1955 # [[Латвия]], 1991 # [[Лесото]], 1966 # [[Либанон]], 1945 # [[Либерия]], 1945 # [[Либия]], 1955 # [[Литва]], 1991 # [[Лихтенштайн]], 1990 # [[Луксембург]], 1945 # [[Мавритания]], 1961 # [[Мадагаскар]], 1960 # [[Мадярщина]], 1955 # [[Малави]], 1964 # [[Малайзия]], 1957 # [[Малдивы]], 1965 # [[Мали]], 1960 # [[Малта]], 1964 # [[Марокко]], 1956 # [[Маршаловы островы]], 1991 # [[Маврікій|Маурициус]], 1968 # [[Мексико]], 1945 # [[Микронезия]], 1991 # [[Мозамбик]], 1975 # [[Молдова]], 1992 # [[Монако]], 1993 # [[Монголия]], 1961 # [[Мянма]], 1948 # [[Намибия]], 1990 # [[Науру]], 1999 # [[Непал]], 1955 # [[Нигер]], 1960 # [[Нигерия]], 1960 # [[Никарагуа]], 1945 # [[Нова Каледония]] # [[Новый Зеланд]], 1945 # [[Норвегия]], 1945 # [[Оман]], 1971 # [[Пакистан]], 1947 # [[Палау]], 1994 # [[Панама]], 1945 # [[Папуа Нова Ґвінея|Папуа Нова Гвинея]], 1975 # [[Парагвай]], 1945 # [[Перу]], 1945 # [[Польща]], 1945 # [[Португалия]], 1955 # [[Рванда]], 1962 # [[Россия]], 1991 # [[Румыния]], 1955 # [[Салвадор]], 1945 # [[Самоа]], 1976 # [[Сан Марино]], 1992 # [[Сао Томе и Принсипе]], 1975 # [[Саудска Арабия]], 1945 # [[Свазиленд]], 1968 # [[Свята Луция]], 1979 # [[Сейшелы]], 1976 # [[Сенегал]], 1960 # [[Сент Винсент а Гренадины]], 1980 # [[Сент Китс и Невис]], 1983 # [[Середньоафрицка република]], 1960 # [[Сербия]], 2006 # [[Сьерра Леоне]], 1961 # [[Сингапур]], 1965 # [[Сирия]], 1945 # [[Словения]], 1992 # [[Словеньско]], 1993 # [[Соломоны]], 1978 # [[Сомалия]], 1960 # [[Споены Арабскы Емираты]], 1971 # [[Споены Штаты Америцкы]], 1945 # [[Судан]], 1956 # [[Суринам]], 1975 # [[Сѣверна Македония]], 1993 # [[Таджикистан]], 1992 # [[Танзания]], 1961 # [[Тайланд]], 1946 # [[Того]], 1960 # [[Тонга]], 1999 # [[Тринидад и Тобаго]], 1962 # [[Тувалу]], 2000 # [[Тунис]], 1956 # [[Турция]], 1945 # [[Туркменистан]], 1992 # [[Уганда]], 1962 # [[Узбекистан]], 1992 # [[Украина]], 1945 # [[Уругвай]], 1945 # [[Фиджи]], 1970 # [[Филипины]], 1945 # [[Финландия]], 1955 # [[Франция]], 1945 # [[Хорватия]], 1992 # [[Ципрус]], 1960 # [[Чад]], 1960 # [[Чехия]], 1993 # [[Чиле]], 1945 # [[Чорна Гора]], 2006 # [[Швайц]], 2002 # [[Швеция]], 1946 # [[Шпания]], 1955 # [[Шри Ланка]], 1955 # [[Южна Африка]], 1945 # [[Ямайка]], 1962 # [[Япония]], 1956 ; Штат-позорователь ОЗН # [[Ватикан]] == Зависимы обываны територии и штаты нечлены ОЗН, або нововзниклы== # [[Абхазія|Абхазия]] — зависимый од [[Российска Федерация|России]] часточно вызнаный штат, бывша автономна територия [[Грузия|Грузии]], на котру претендуе<ref>[http://mfaapsny.org/ru/foreign-policy/abkhazia/ Абхазия в системе международных отношений]{{ref-ru}}</ref> # [[Азавад]] — самовыголошеный [[ислам]]скый штат на сѣверѣ [[Мали]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Mali/2012-coup-and-warfare-in-the-north 2012 coup and warfare in the north]</ref> # [[Азад Джамму и Кашмир]] — територия под протекторатом [[Пакистан]]а на граници зо [[Индия|индийскым]] штатом Джамму и Кашмир, котру [[Пакистан]] поважуе за независимый штат (часточно вызнаный штат)<ref>[https://www.britannica.com/place/Azad-Kashmir Azad Kashmir //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Акротири и Декелия]] — заморскы територии [[Велика Британия|Великой Британии]], [[Военска база|военскы базы]] на [[остров]]ѣ [[Кипр (остров)|Кипр]]<ref>[https://web.archive.org/web/20210104184423/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/akrotiri/ Akrotiri. //The world factbook. CIA.]</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20210118140606/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/dhekelia/ Dhekelia. //The world factbook. CIA.]</ref> # [[Аланды]] — шведскоязычна автономна демилитаризована територия под суверенитов [[Финландия|Финландии]]<ref>[https://finland.fi/life-society/the-example-of-aland-autonomy-as-a-minority-protector/ THE ÅLAND EXAMPLE: AUTONOMY PROTECTS A MINORITY]</ref> # [[Амбазония]] — невызнаный самовыголошеный штат в [[Середня Африка|середньой Африцѣ]] # [[Америцька Самоа]] — зависима од [[США]] островна територия в [[Тихый океан|Тихом океанѣ]]<ref>[https://web.archive.org/web/20210129115310/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/american-samoa/ American Samoa // The World Factbook (CIA)]</ref> # [[Америцькы Паненьскы островы]] — зависима од [[США]] островна територия в [[Карибске море|Карибику]]<ref>[https://web.archive.org/web/20220323140934/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/virgin-islands/ Virgin Islands // The World Factbook (CIA)]</ref> # [[Ангвила]] — заморска територия [[Велика Британия|Великой Британии]], островна територия в [[Карибске море|Карибику]]<ref>[https://web.archive.org/web/20220531153542/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/anguilla/ Anguilla // The World Factbook (CIA)]</ref> # [[Аруба]] — зависима територия [[Нідерланды|Нидерландского кральовства]] в [[Карибске море|Карибском морю]]<ref>[https://web.archive.org/web/20210109084020/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/aruba Aruba // The World Factbook (CIA)]</ref> # [[Бермуды]] — заморска територия [[Велика Британия|Великой Британии]], островы в [[Атлантичный океан|Атлантику]]<ref>[https://web.archive.org/web/20210109202200/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/bermuda Bermuda // The World Factbook (CIA)]</ref> # [[Британска индийскоокеанска територия]] — заморска територия [[Велика Британия|Великой Британии]] в [[Индийскый океан|Индийском океанѣ]], архипелаг Чагос, 55 [[остров]]ы<ref>[https://www.britannica.com/place/British-Indian-Ocean-Territory British Indian Ocean Territory //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Британскы Паненскы островы]] — заморска територия [[Велика Британия|Великой Британии]] в [[Карибске море|Карибском морю]], 4 великы и 32 малы [[остров]]ы<ref>[https://www.britannica.com/place/British-Virgin-Islands British Virgin Islands //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Валлис и Футуна]] — заморске сполоченство [[Франция|Франции]] на трьох [[остров]]ах [[Тихый океан|Тихого океана]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Wallis-and-Futuna Wallis and Futuna //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Ґуам|Гуам]] — неинкорпорована организована територия, зависима од [[США]], [[Тихый океан]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Guam Guam //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Гернси]] — зависима корунна територия [[Велика Британия|Великой Британии]], [[остров]]ы в [[Ламаншскый пролив|Ламаншском проливѣ]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Guernsey-island-and-bailiwick-Channel-Islands-English-Channel Guernsey //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Ґібралтар|Гибралтар]] — заморска територия [[Велика Британия|Великой Британии]] на [[Пиренейскый полуостров|Пиренейском полуостровѣ]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Gibraltar Gibraltar //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Гонконґ|Гонконг]] — шпециалный административный регион под суверенитов [[Китайска людова република|Китайской людовой републикы]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Hong-Kong Hong-Kong //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Гренланд]] — самосправна островна територия под суверенитов [[Дания|Дании]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Greenland Greenland //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Джерзи]] — зависима корунна територия [[Велика Британия|Великой Британии]], [[остров]] в [[Ламаншскый пролив|Ламаншском проливѣ]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Jersey-island-Channel-Islands-English-Channel Jersey //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Западна Сагара]] — територия з неясным статусом, бывша испанска колония, котру часточно анектовали [[Марокко]], [[Мавритания]] и [[Сагарьска арабска демократічна републіка|Сагарска Арабска Демократична Република]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Western-Sahara Western Saharа //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Кайманы]] — заморска територия [[Велика Британия|Великой Британии]] в [[Карибске море|Карибском морю]], три [[остров]]ы<ref>[https://www.britannica.com/place/Cayman-Islands Cayman Islands //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Кокосовы островы]] — вонкашна територия [[Австралия|Австралии]] на кораловых островах [[Тихый океан|Тихого океана]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Cocos-Islands Cocos Islands //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Косово]] — часточно вызнаный самовыголошеный штат, оддѣленый в року 2008, не вызнаваный [[Сербия|Сербиев]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Kosovo Kosovo //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Куковы островы]] — [[Тихый океан|тихоокеанска]] автономна державна формация, асоциована з [[Новый Зеланд|Новым Зеландом]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Cook-Islands Cook Islands //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Кюрасао]] — зависима територия [[Нідерланды|Нидерландского кральовства]] в [[Карибске море|Карибском морю]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Curacao Curaçaо //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Макао]] — шпециалный административный регион под суверенитов [[Китайска людова република|Китайской людовой републикы]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Macau-administrative-region-China Macau //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Мартиник]] — заморске сполоченство [[Франция|Франции]] на [[остров]]ѣ в [[Карибске море|Карибском морю]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Martinique Martinique //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Монтсеррат]] — заморска територия [[Велика Британия|Великой Британии]], [[остров]] в [[Карибске море|Карибском морю]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Montserrat-island-West-Indies Montserrat //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Ниуе]] — [[Тихый океан|тихоокеанска]] островна державна формация з внуторнов автономиев, асоциована з [[Новый Зеланд|Новым Зеландом]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Niue Niue, island, Pacific ocean //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Остров Мен]] — зависима корунна територия [[Велика Британия|Великой Британии]], [[остров]] в [[Ирске море|Ирском морю]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Isle-of-Man Isle of Man //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Остров Норфолк]] — вонкашна територия [[Австралия|Австралии]] на сопечном [[остров]]ѣ [[Тихый океан|Тихого океана]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Cocos-Islands Cocos Islands //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Остров Роздва (Австралия)|Остров Роздва]] — вонкашна територия [[Австралия|Австралии]] на сопечном [[остров]]ѣ [[Индийскый океан|Индийского океана]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Christmas-Island Christmas Island //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Островы Питкерн]] — заморска територия [[Велика Британия|Великой Британии]], 5 [[остров]]ы в [[Тихый океан|Тихом океанѣ]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Pitcairn-Island Pitcairn Island //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Палестина (штат)|Палестина]] — часточно вызнаный, [[де юре]] независимый штат, положеный вдну територии [[Израел]]а и конфликтуючый з ним<ref>[https://www.britannica.com/place/Palestine Palestine //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Порторико]] — зависима од [[США]] неинкорпорована организована територия на [[остров]]ѣ в [[Карибске море|Карибском морю]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Puerto-Rico Puerto Rico //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Приднѣстровье]] — часточно вызнаный штат на лѣвом березѣ [[Днѣстер|Днѣстра]], меджи [[Украина|Украинов]] и [[Молдова|Молдовов]]<ref>[http://vspmr.org/ Парламент Приднѣстровья]</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20181223060037/http://transnistria.review/ Transnistria, a genuinely multiethnic country]</ref> # [[Сагарьска арабска демократічна републіка|Сагарска Арабска Демократична Република]] — часточно вызнаный [[штат]], претендуючый на [[Юг|южну]] часть [[Марокко|Марокка]] (Западну Сагару)<ref>[https://www.britannica.com/place/Sahrawi-Arab-Democratic-Republic Sahrawi Arab Democratic Republic //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Свята Гелена, Вознесѣня и Тристан да Кунья]] — заморска територия [[Велика Британия|Великой Британии]], [[остров]]ы в [[Атлантичный океан|Атлантичном океанѣ]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Saint-Helena-island-South-Atlantic-Ocean Saint Helena //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Сен-Бартельми]] — заморске сполоченство [[Франция|Франции]] на [[остров]]ѣ в [[Карибске море|Карибском морю]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Saint-Barthelemy Saint-Barthélemy //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Сен-Мартен]] — заморске сполоченство [[Франция|Франции]] на [[остров]]ѣ в [[Карибске море|Карибском морю]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Saint-Martin-overseas-collectivity-France Saint-Martin, overseas collectivity, France //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Сен-Пьер и Микелон]] — заморске сполоченство [[Франция|Франции]] на малых [[остров]]ах [[Атлантичный океан|Атлантичного океана]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Saint-Pierre-and-Miquelon Saint-Pierre and Miquelon //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Синт Мартен]] — зависима територия [[Нідерланды|Нидерландского кральовства]] в [[Карибске море|Карибском морю]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Sint-Maarten Sint Maarten //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Сомалиленд]] — невызнаный штат на територии [[Сомалия|Сомалии]], котрый в референдумѣ року 2003 выголосив независимость<ref>[http://www.vokrugsveta.ru/vs/article/6752/ Казиник М.: Страна, которой нет //Вокруг света, 01-08-2009]</ref> # [[Сѣверны Марианскы островы]] — зависима од [[США]] неинкорпорована организована територия на [[остров]]ах [[Тихый океан|Тихого океана]]<ref>[https://web.archive.org/web/20241006065620/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/northern-mariana-islands/ Northern Mariana Islands //The World Factbook]</ref> # [[Тайван]] — часточно вызнаный островный штат, котрый [[Китайска людова република|Китай]] поважуе за свою провинцию<ref>[https://www.britannica.com/place/Taiwan Taiwan //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Теркс и Кайкос]] — заморска територия [[Велика Британия|Великой Британии]] в [[Карибске море|Карибском морю]], [[остров]]ы<ref>[https://www.britannica.com/place/Turks-and-Caicos-Islands Turks and Caicos Islands //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Тибет]] — автономный регион под суверенитов [[Китайска людова република|Китайской людовой републикы]], котрый претендуе на независимость<ref>[https://www.britannica.com/place/Tibet Tibet //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Токелау]] — зависима територия [[Новый Зеланд|Нового Зеланду]], три [[атол]]ы в [[Тихый океан|Тихом океанѣ]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Tokelau Tokelau //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Турицька Републіка Северного Кіпра|Турецка Република Сѣверный Кипр]] — вызнаный лем [[Турция|Турциев]] самовыголошеный штат<ref>[https://www.britannica.com/place/Cyprus/Government-and-society#ref409806 Turkish Republic of Northern Cyprus //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Фаєрьскы островы|Фаерскы островы]] — самосправна островна територия под суверенитов [[Дания|Дании]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Faroe-Islands-Atlantic-Ocean Faroe Islands //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Фолкленды]] — заморска територия [[Велика Британия|Великой Британии]], оспорьована [[Аргентина|Аргентинов]], [[остров]]ы в [[Атлантичный океан|Атлантичном океанѣ]]<ref>[https://www.britannica.com/place/Falkland-Islands Falkland Islands //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Французска Полинезия]] — заморске сполоченство [[Франция|Франции]] на около 130 [[остров]]ах [[Тихый океан|Тихого океана]]<ref>[https://www.britannica.com/place/French-Polynesia French Polynesia //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Французскы южны територии]] — зависимы територии [[Франция|Франции]] в [[Юг|южной]] части [[Индийскый океан|Индийского океана]]<ref>[https://www.britannica.com/place/French-Southern-and-Antarctic-Territories French Southern and Antarctic Territories //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Шпицбергы]] (Svalbard) — демилитаризованый архипелаг под суверенитов [[Норвегия|Норвегии]] и шпециалным меджинародным статусом<ref>[https://www.britannica.com/place/Svalbard Svalbard //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Южна Джорджия и Южны Сендвичовы островы]] — заморска територия [[Велика Британия|Великой Британии]], оспорьована [[Аргентина|Аргентинов]], [[остров]]ы в [[Атлантичный океан|Атлантичном океанѣ]]<ref>[https://www.britannica.com/place/South-Georgia South Georgia //Encyclopaedia Britannica]</ref> # [[Южна Осетия]] — зависимый од [[Российска Федерация|России]] часточно вызнаный штат, котрый в минулости быв автономнов териториев [[Грузия|Грузии]]<ref>[https://web.archive.org/web/20190316084550/http://www.mfa-rso.su/ МИД Республики Южная Осетия]</ref><ref>[https://presidentruo.org/ Президент РЮО]</ref> ==Жерела и одказы== * Members of the United Nations. //Encyclopaedia Britannica. [https://www.britannica.com/topic/Members-of-the-United-Nations-1788877 <small>''Доступно онлайн''</small>] * The World Factbook (CIA) [https://web.archive.org/web/20210104183935/https://www.cia.gov/the-world-factbook/ <small>''Доступно онлайн''</small>] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Країны| ]] qc38a6cr3s4doxm0zb2s9ym53dov6g7 0 2691 170760 169439 2026-10-02T03:22:17Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170760 wikitext text/x-wiki {{Локалита исторична |статус = Заникле село в Словакии |руська назва = Остружниця |оригинална назва = |застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --></nowiki> |ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 --></nowiki> |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… --> |вид крайны = Причина занику |крайна = Ставба водного дѣла <!-- землеписна ширка--> |lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =05 |lat_sec =44 |lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =13 |lon_sec =54 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 0 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |часть = <!-- куды входив --> |вид региона = Край<!--2. гарадича администрации --> |регион = Пряшовскый |вид района = Окрес<!--3.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = Снина |вид общины = Справа територии<!--4.гарадича администрации --> |община = [[Снина]] |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = <!--(Найвысша точка/Высота центра…--> |высота = <!-- в метрах --> |категория в Commons = }} {{ПозКарта|Словакия |label = Стружниця |position=left |caption= |lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =05 |lat_sec =44 |lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =13 |lon_sec =54 |width = 290 |float = right }} '''Острожніця''' або '''Стружнíця'''<ref>{{Русиньскый правопис|Стружнíця|539}}</ref> (по {{язык+sk|Ostrožnica}}, [[Мадярскый язык|мад]]. ''Szedreske'', рус. нар. ''Остружниця, Стружниця'') — заникле русиньске [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Снина|окресї Снина]]. В роцї [[1980]] было выстяговане про выставбу водного дїла [[Старина (водозбор)|Старина]]. ==З истории== Перва упоминка о селї походить з року 1585. Жителї села говорили тзв. "пуйдяцькым" діалектом, што мож видїти и з народных назв села. Село давнїйше належало до панства [[Гуменне]], а пак до окресу [[Гуменне]]. Остружниця цїлково заникла року 1986.<ref>Vodná nádrž Starina – súčasť Polonín</ref> ==Днешный стан== Про вступ до заниклого села, котре находить ся теперь в храненой зонї [[Старина (водозбор)|водозбору]], е потребне шпеціалне поволїня од окресного уряду в [[Снина|Снинї]]. По бывшом селї заховали ся такы памяткы: * сельскый цынтарь; * военьскый цынтарь з Первой світовой войны, де похованы 82 воякы; * розвалины церкви з року 1806, з котрого походить рідкостный литературный памятник —— рукописна тзв. ''Остружницка евангелія'' з року 1492.<ref>Lesopoľnohospodárske urbárske spoločenstvo Starina</ref> ==Вызначны люде села== * [[Анна Галґашова]] (*1923–†1996), народна писателька, зберателька фолклору. * [[Юрко Харитун]] (*1948), поет, лавреат [[Премія Александра Духновіча|премії Александра Духновича]] (2012), удїляной Карпаторуськым выскумным центром ( Тhe Carpatho-Rusyn Research Center). ==Жрідла, одказы== * [https://web.archive.org/web/20161019022242/http://www.sopsr.sk/nppoloniny/sk/starina.php Vodná nádrž Starina – súčasť Polonín (слов.)] * [http://www.urbar-starina.sk/o-nas/ Lesopoľnohospodárske urbárske spoločenstvo Starina (слов.)] * [http://www.new.rusynacademy.sk/index.php/novinky-32-2015/articles/id-35-yj-rik-od-vyseljinja-zhyteljiv-semox-sel-starinskoj-doliny.html Кузмякова А. 35-ый рік од выселїня жытелїв семох сел Стариньской долины]{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * Дудаш Н. (зряд.). Русински / руски писнї. Нови сад. 1997. ==Референції== {{Reflist}} [[Катеґорія:Заниклы села Словеньска]] 7x8n60v2e3ncw2371cywt7v4842mx2q 4 3480 170752 163326 2026-10-02T01:53:17Z Flipdot 23893 170752 wikitext text/x-wiki '''Адміністраторы''', знамі ай як '''адміны''' вадь '''системні операторы''' ('''sysop''') тото вікіпедішты з технічными можностями про дакотрі спеціалні дії в гатарах русинської Вікіпедії. Они можут блоковати тай розблокововати хосновацькі конта, редаґовати повнустю защищені сторункы, класти тай забирати защиту сторунок, удаляти, вертати тай перейменововати сторункы без ограничень ги в обычных хосновачув и хосновати подакотрі другі серсамы. Адміністраторы дуставут таку удповідалнусть на волонтерськуй основі по тому, як пруйдут процес затверджіня на посаду в комуніті. Они не робутникы [[фонд Вікімедія|фонда Вікімедія]]. Адміністраторам не мож хосновати адміністраторські серсамы на добытя перевагы у диспуті, в котрому вни сут учасниками. Вікіпедія на днешньый день має {{NUMBEROFADMINS}}&nbsp;адміністраторув. == Права адміністратора == * '''защита сторунок''': адміністраторы годні редаґовати защищені сторункы тай класти/забирати защиту уд редаґованя; редаґовати сторункы у просторі '''MediaWiki''', котрі обсягувут системні голошіня и другі елементы інтерфейса Вікіпедії. * '''удаленя сторунок''': адміністраторы годні удаляти сторункы, видіти історію редаґовань удаленых сторунок. * '''вертаня правок''': адміністраторы годні скоро вертати правкы до сторунок, наприклад до послідньої правы даякого редактора, май легко ги обычні хосновачі. * '''блокованя тай розблокованя хосновачув''': адміністраторы годні блоковати тай розблокововати хосновачув, IP-адресы и діапазоны IP-адресув. (Ник. [[Шпеціална:Ipblocklist|Шпеціална:Список заблокованых IP-адрес і хоснователїв]]) * перейменовованя сторунок '''без перенапрямльованя''' з пережої назвы; * '''перейменованя файлув'''; {{main|Поміч:Адміністрованя}} == Повинності адміністратора == Окрем додержаня общых [[Вікіпедія:Правила и приписы|правил и приписув Вікіпедії]], адміністраторы мусят: * слідити за держаньом и обясняти [[Вікіпедія:Правила и приписы|правила и приписы Вікіпедії]]; * боронити сторункы Вікіпедії уд вандалізму тай правковых биток; * накладовати санкції на хосновачув, котрі удкрыто и очевидно нарушавут правила Вікіпедії; * удаляти статі тай файлы, котрі пудпадавут пуд критерії [[Вікіпедія:КШВ|скорого удаленя]] вадь нарушавут авторськоє право. Адміністраторы мусят быти невтралні, безсторонні, помагати вікіпедіштам держати ся [[Вікіпедія:Вікіетікета|вікіетікеты]], [[Вікіпедія:Невтралный позур|невтралного позору]] и другых [[Вікіпедія:Правила и приписы|правил и приписув]]. Адміністраторська позиція тото не лиш права, ай обовязкы. === Справованя === Адміністраторы мали бы подавати добрый приклад про другых и, як и вшыткі вікіпедішты, справовати ся учтиво. Про адміністраторув ся не чинят уйимкы из політик. Уд адміністраторув ся не чекат ідеалности: пораз чинити хыбы тото нормално, айбо серйозноє вадь реґуларноє деструктивноє справованя годні привести д знятьови з адміністраторської позиції. === Удповідалнусть === Адміністраторы несут удповідалность за свої дії з адміністративнов серсамов. Вікіпедішты годні слобудно пуддавати сомніву и критиці дії адміністраторув и тото ся ограничує лиш [[Вікіпедія:Вікіетікета|вікіетікетов]], недопустимустьов личных нападув и [[Вікіпедія:Добра воля|добров вольов]]. Уд адміністраторув ся чекат учтиво удповідати на звіданкы за їхньоє справованя на Вікіпедії тай адміністративні дії. Адміністраторам радно обясняти свої адміністративні дії, кой дако ся за тото звідат. Аж адміністратор серйозно вадь повторно чинит проблематичні дії, діє против цілий проєкта вадь страчат довіру комуніты, вун годен стратити адміністраторські права через Арбітражный комітет ци пожаданя удкликаня прав. Приклады дій, за котрі ся права адміністратора годні забрати тото: * злохоснованя адміністративными правами; * нарушеня базовых політик Вікіпедії (личні напады, неучтивоє справованя, правкові биткы, вандалізм и так дале); * пудла комунікація (удсутность добрых варовань авадь обяснень дій); ** хоть адміністраторам радно мати включені голошіня и email-ы, тото не мусайно; кедь адміністратор має выключені голошіня, варта тото вказати на своюй дискуснуй сторунці; * повторні вадь послідовні некомпетентні адміністративні дії. === Предузятость === Адміністраторам не мож діяти предвзято. Кедь адміністратор має пережу історію из хосновачом и знає, ож може позад того вынести несправедливоє адміністративноє рішеня, радно лишити ситуацію и, аж є можнусть, делеґовати ї другому, непредузятому адміністраторови. === Кібербезпека === Уд адміністраторув ся чекат, ож будут мати бизувні паролы на контах из адміністраторськыми правами (а щи ліпше&nbsp;— и двафакторну автентикацію (2FA). Позад того, ож из скомпрометованых адміністраторськых конт потенційно мож начинити біды по цілому проєктови, з такого конта будут зняті адміністраторські права, а самоє конто годно быти заблокованоє. Адміністраторам не мож ділити паролы вадь конта з другыми людьми, яка бы не была причина. == Адміністративні шаблоны == У своюй роботі адміністратор годен хосновати [[:Катеґорія:Адміністративны шаблоны|адміністративні шаблоны]]. == Як стати адміністратором? == Адміністраторами годні стати хосновачі, котрі на момент подачі кандидатуры мавут: * маймало 1,000&nbsp;правок у основному просторі; * маймало 3&nbsp;місяці скушености на Вікіпедії. Кандидатуры ся розникувут дискусійов и голосованьом. Кандидат раз подає заявку, де розписує свою проґраму. Лиш єдно конто на чоловіка годно мати адміністративні права; уйимкы ся годні чинити про [[Вікіпедія:Боты|ботув]] из адміністративным доступом. Уд адміністраторув ся чекат высокый уровень довіры уд комуніты, того номінації вікіпедіштув без достаточної скушности як правило неуспішні. На момент подачі вадь приятя номінації кандидат бы мав быти активный и честованый у комуніті, знакомый из процедурами и практиками русинської Вікіпедії, мав бы честовати тай розуміти політику тай цілі проєкта. Любый вікіпедішта годен коментовати кандидатуру в адміністраторы, айбо не вшыткі годні голосовати. Бігом 7&nbsp;днув уд подачі вадь приятя кандидатом номінації йде обговореня проґрамы, діялности кандидата и голосованя за кандидатуру. Такый процес позволяє вікіпедіштам май близко ся спознати з кандидатом, його минулыми внесками тай справованьом, веджіньом дискусій и розуміньом ролі, на котру вун ся подає. Правила голосованя: * Голосовати годні лиш зареєстровані хосновачі, котрі на момент голосованя мавут маймало 200&nbsp;правок у основному просторі и 1&nbsp;місяць скушености на Вікіпедії. * Голосовати за себе не мож. * Єден чоловік має єден голос; голосы з [[Вікіпедія:Бабовка|бабовок]] (алтернативных конт) не будут зараховані. * Кворум&nbsp;— 5&nbsp;хосновачув (у тум числі голосы „здержали ся“). * Хосновач ся успішно убират адміністратором, аж набере 70% голосув „за“ (спомежи голосув „за“ тай „против“; голосы „здержали ся“ на голосованя не вливавут). * По неуспішнуй номінації вадь забратю прав кандидат годен наново быти поданый не скорше як за 60&nbsp;днув. Паралелно годні ся обговорьовати дакулько кандидатур на адміністраторські позиції; аж ушыткі кандидатуры задоволнявут условія приятя в адміністраторы, ушыткі вни годні стати адміністраторами. Статус адміністратора давут [[Вікіпедія:Бірократы|хосновачі-бірократы]], за їх удсутности&nbsp;— [[Вікіпедія:Стюарды|стюарды]]. {{Clear}} == Адміністраторы русинської Вікіпедії == [[Шпеціална:Listusers/sysop|Автоматично обновльованый испис]]: {| class="wikitable sortable" border=1 cellspacing="0" width=100% |+ ! | №<br />з/п ! |Адміністратор (за абетков) ! |Стаж у Вікіпедії ! |Контакты ! |Додаточні статусы ! |Позначкы |----- | 1 | - | | | | |+ |} === Бывші адміністраторы === === Поновлені по знятьови з посады адміністраторы === == Кандидатуры на адміністратора: біжні голосованя == == Пережі голосованя == [[/Архів|Пережі голосованя]] == Удкликаня прав адміністратора == Ник. [[#Удповідалнусть|§ Удповідалнусть]]. Про удкликаня прав адміністратора, треба подасти заявку на: : [[:m:Steward requests/Permissions‎#Removal of access]] Рішеня за удкликаня прав адміністратора выносит комуніта самої Вікіпедії: : ''However, the decision to unsysop a person should be made by your community. Not by stewards. Stewards do not punish or decide who is not a good sysop. Stewards only do what the community wants. If community has a problem with a sysop, you need to decide what you want to do, and we will do what you need.''{{efn|„Айбо рішеня за удкликаня прав адміністратора має ся выносити вашов комунітов. Не стюардами. Стюарды не каравут и не рішавут, ко є пудлым адміністратором. Стюарды лиш чинят тото, што хоче комуніта. Кедь комуніта має проблему из адміністраторм, мусите рішити, што хочете вчинити, а мы тото реалізуєме.“}} —&nbsp;[[m:user:Anthere]] <references group="lower-alpha" /> Про удкликаня адміністраторськых прав треба набрати маймало 51% голосув „за“ удкликаня (спомежи голосув „за“ и „против“). Голосованя йде 7&nbsp;днув. == См. тыж == * Штатістіка актівности адміністраторів: [http://tools.wikimedia.de/~vvv/adminstats.php?wiki=ruewiki_p за вшыток період], [http://tools.wikimedia.de/~vvv/adminstats.php?wiki=ruewiki_p&tlimit=7884000 за послїднї 3 місяцї], [http://tools.wikimedia.de/~vvv/adminstats.php?wiki=ruewiki_p&tlimit=15768000 за послїднї 6 місяцїв] * [[:m:Administrators of Wikimedia projects/Wikipedias]] [[Катеґорія:Вікіпедія:Адміністраторы]] {{DEFAULTSORT:{{PAGENAME}}}} tplpddnzxzgvrjrisn3nx1ai9dpewok 0 3769 170725 164502 2026-10-01T18:35:12Z Halajkovič 33393 /* Референції */ 170725 wikitext text/x-wiki {{Geobox | Region <!-- *** Heading *** --> | name = Великоберезняньскый район | native_name = | category = район <!-- *** Image *** --> | image = | image_caption = <!-- *** Symbols *** --> | flag = Velberezan rayon prapor.png | symbol = Velberezan rayon gerb.png | symbol_type = Герб <!-- *** Country etc. *** --> | country = Украина | country_flag = 1 | region = [[Закарпатьска область]] | histregion = [[Унґ]] | capital = [[Великый Березный]] <!-- *** Locations *** --> | highest = [[Полонина Руна]] | highest_elevation = 1 463 <!-- *** Dimensions *** --> | area = 809 <!-- *** Population *** --> | population = 26 784 | population_date = 1.2.2015 | population_density = 32.6 <!-- *** Codes *** --> | code1 = 89000-89044 | code1_type = [[Поштовый код]] | code2 = 2120800000 | code2_type = [[КОАТУУ]] <!-- *** Free frields *** --> | free = 31 [[село]]<br>(19 [[сільська рада|сільських рад]])<br>и 1 [[Смт|селище]] | free_type = Поселеня <!-- *** Maps *** --> | map = Blank_map_of_Zakarpattia_region4_by_Helgi.png | map_caption = Великоберезняньскый район у границях области (до 2020 року) <!-- *** Websites *** --> | website = [http://www.vberez.gov.ua/ Районна державна адміністрація] }} '''Великоберезняньскый район''' є бывшый [[район]] в [[Україна|Україні]], в северо-западній части [[Закарпатьска область|Закарпатьской области]] з центром у [[Великый Березный|Великім Березнім]]. Границї района ся склали в [[Унґ|комітатї Унґ]] в часы [[Мадярськоє королювство|Мадярьского кралёвства]]. == Поселеня == {| class="wikitable sortable" style="background: transparent;" |- style="text-align:left;" ! Назва ! Оф. назва ! Населеня ! Перша споминка<ref>Жолт Шебештєн: Поясненя назв сел Великоберезнянського района (по мадярськы)</ref> |- | '''[[Великий Березный]]''' | ''Великий Березний'' | 7295 | 1398 |- | [[Беґендят Пастіль]] | ''Бегендяцька Пастіль'' | 206 | 1602 |- | [[Букувцёва]] | ''Буківцьово'' | 235 | 1582 |- | [[Верховина Быстра]] | ''Верховина-Бистра'' | 631 | 1582 |- | [[Вішка]] | ''Вишка'' | 897 | 1602 |- | [[Волосянка]] | ''Волосянка'' | 1646 | 1768 |- | [[Гусный]] | ''Гусний'' | 86 | 1600 |- | [[Домашын]] | ''Домашин'' | 550 | 1582 |- | [[Жорнава]] | ''Жорнава'' | 601 | 1944 |- | [[Забродь (Великоберезнянскый район)|Забродь]] | ''Забрідь'' | 1250 | 1770 |- | [[Завосино]] | ''Завосина'' | 193 | 1599 |- | [[Загорб]] | ''Загорб'' | 571 | 1582 |- | [[Княгиня]] | ''Княгиня'' | 319 | 1770 |- | [[Костёва Пастіль]] | ''Костева Пастіль'' | 304 | 1588 |- | [[Кострины]] | ''Кострина'' | 1108 | 1732 |- | [[Костринська Ростока]] | ''Костринська Розтока'' | 510 | 1770 |- | [[Лубня]] | ''Лубня'' | 212 | 1631 |- | [[Луг (Україна)|Луг]] | ''Луг'' | 434 | 1602 |- | [[Люта]] | ''Люта'' | 2412 | 1599 |- | [[Малый Березный]] | ''Малий Березний'' | 1597 | 1398 |- | [[Мирча (Закарпатска область)|Мирча]] | ''Мирча'' | 686 | 1551 |- | [[Мочарь]] | ''Руський Мочар'' | 125 | 1773 |- | [[Розтока Пастіль]] | ''Розтоцька Пастіль'' | 293 | 1588 |- | [[Суль (село)|Суль]] | ''Сіль'' | 611 | 1599 |- | [[Смерекова]] | ''Смереково'' | 384 | 1582 |- | [[Ставный]] | ''Ставне'' | 1623 | 1551 |- | [[Стричава]] | ''Стричава'' | 246 | 1602 |- | [[Стужыця]] | ''Стужиця'' | 1002 | 1599 |- | [[Сухый]] | ''Сухий'' | 187 | 1768 |- | [[Тихый]] | ''Тихий'' | 505 | 1599 |- | [[Ужок]] | ''Ужок'' | 772 | 1582 |- | [[Чорноголова]] | ''Чорноголова'' | 1348 | 1739 |- |} == Жрідла == * {{cite web |author=Sebestyén Zsolt |editor= |date=2019 |url= |title=Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból |publisher= |format=pdf |quote= |language={{ref-hu}}|}} |accessdate=29.03.2026 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210613122328/http://mnytud.arts.klte.hu/ht/4/13sebest.pdf |archivedate=13.06.2021 }} == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Бывшы районы Закарпатской области]] 1cyscz1giwxyrwvutwkaja2g5vl9cls 0 3770 170732 150025 2026-10-01T18:49:21Z Halajkovič 33393 170732 wikitext text/x-wiki {{Регион |статус=Район [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] |регион=Перечинскый район |регион оригинал=Перечинський район ''укр.'' |образчик=[[Файл:Perechynskiy rayon gerb.png|80px]] |подпис=Герб района |розлога=631 км² |обывательство=31 926 особ (2017)<ref>[http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm Динаміка чисельності адміністративних одиниць України]</ref> |центер=[[Перечин]]<br/>{{Coord|48|44|25|N|22|28|22|E|format=dms}} |зложѣня=1 мѣсто, 24 села |язык=украинскый |пост ведучого=Голова администрации |имя ведучого=Виктор Иванович Олефир |интернет-сайт=[http://perechinrda.gov.ua/ ''укр.''] |категория склада=Perechyn Raion }} [[File:OkruhPerechin-1200px.png|thumb|300px|left|Локачна мапа Перечинского района]] '''Перечинскый район''', {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Перечинський район — бывша административна единка [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]]. Мать розлогу 631 км² и 31 926 обывательох (2017). Створеный в року 1953, до того быв Перечинскый округ.<ref name="Тронько">Тронько П., сс. 451-453.</ref> Районный центер — [[Перечин]]. В року 2020 Перечинскый район инкорпорованый Ужгородскым. ==Полога== Район лежить на западѣ области, межуе з [[Великоберезняньскый район|Великоберезнянскым]], [[Воловецкый район|Воловецкым]], [[Свалявскый район|Свалявскым]], [[Мукачівскый район|Мукачовскым]] и [[Ужгородскый район|Ужгородскым]] районами, а тыж сосѣднов державов [[Словеньско|Словакиев]]. Три четвертины района занимають горы, покрыты буковыма и грабовыма [[лѣс]]ами. Географичнов доминантов района е [[полонина Руна]] (1482 м.н.м.). Населены пункты розмѣщены главнѣ вздовж рѣк [[Туря (приток Уга)|Туря]] и [[Уг (приток Лаборця)|Уг]]. В долинѣ [[Уг (приток Лаборця)|Уга]] через район проходить автодорога и желѣзнична линия [[Чоп]] – [[Львов]].<ref name="Тронько"/> ==Памятникы== * Церковь Св. Василия, деревяна, 1743 — в селѣ [[Лікіцары|Ликицары]].<ref>Советское Закарпатье, с. 219.</ref> ==Районный уряд== 89200, Закарпатська обл., Перечинський р-н,<br> м. Перечин, пл. Народна, 16. РДА<br> Відділ роботи із зверненнями громадян,<br> Мешко Антоніна Миколаївна, тел. (03145) 2-14-69. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} ==Жерела и одказы== * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. * Советское Закарпатье. Справочник-путеводитель. Изд-во "Карпаты". Ужгород. 1968. == Референции == {{reflist}} {{Перечинскый район}} [[Катеґорія:Бывшы районы Закарпатской области]] 031ul2l7m3uamgqdaaldvnpa339z65o 0 3773 170736 160996 2026-10-01T18:55:22Z Halajkovič 33393 170736 wikitext text/x-wiki {{Регион |статус=Район [[Закарпатска область|Закарпатской области]] |регион=Ужгородскый район |регион оригинал={{lang-uk|Ужгородський район}} |образчик=[[Файл:Uzgorodskiy rayon gerb.png|80px]] |подпис=Герб района |розлога=870 км² |обывательство=74 399 особ (2001) |центер=[[Ужгород]]<br/>{{Coord|48.62|N|22.3|E|format=dms}} |зложѣня=1 [[мѣстечко]], 64 села |язык=[[Україньскый язык|украинскый]], [[Мадярскый язык|мадярскый]] |пост ведучого=Голова администрации |имя ведучого=Мария Юр. Коваль-Мазюта |интернет-сайт=[http://uzh-rda.gov.ua/ ''укр.''] |категория склада=Uzhhorod Raion }} [[File:OkruhUzhhorod-1200px.png|thumb|260px|{{center|Ужгородскый район, до року 2020<br>(сам Ужгород не входить в район)}}]] [[File:Ужгородський район.png|thumb|260px|Ужгородскый район, по реформѣ 2020. Додала ся третя границя — з [[Польща|Польщов]],<br/> а сам Ужгород входить в склад района.]] '''Ужгородскый район''' ({{lang-uk|Ужгородський район}}, {{lang-hu|Ungvári járás}})&nbsp;— административна единка [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]]. Мать розлогу 870 км² и 74 399 жителей.<ref name="nac">{{Cite web |url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ |title=Національний склад населення / Закарпатська область |access-date=2011-03-19 |archive-date=2025-08-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200613184212/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ |url-status=live }}</ref> == Полога == Район лежить на западѣ области, межуе з [[Берегівскый район|Береговскым]], [[Мукачівскый район|Мукачовскым]] и [[Перечинскый район|Перечинскым]] районами, а тыж двома сосѣдныма державами, [[Мадярьско|Мадярщинов]] и [[Словеньско|Словакиев]]. == Обывательство == Подля послѣдного [[Списаня жительства Украйины (2001)|списованя (2001)]] в районѣ жие 74399 особ, подля народности [[Украинцѣ]] - 58,4%, [[Мадяре]] - 33,4%, [[Циґане|Цигане]] - 4,1%.<ref name="nac"/> Район другый найвекшый в области по [[Берегівскый район|Береговском]] з коренным мадярскым обывательством.<ref>Kárpátalja népessége és magyarsága, с. 27.</ref> == Районный уряд == 88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Загорська, 10, 61-58-95 ''(укр.)'' == Главны памятникы архитектуры == * Ротонда в селѣ [[Горяны]], XII-XV вѣкы<ref name="СЗ">Советское Закарпатье, с. 219.</ref><ref>Днесь злили ся з Ужгородом.</ref> * Замок в селѣ [[Невицке]], XIІI-XIV вѣкы<ref name="СЗ"/> * Замок в селѣ [[Середньое]], XII-XIII вѣкы<ref name="СЗ"/> * [[Костел]] в селѣ [[Сюрте]], XV вѣк<ref name="СЗ"/><ref>Стара назва: Струмковка</ref> == Економика == === Еврокар === [[19. децембер|19. децембра]] [[2001]] отворена фабрика на выробу авт повного моделного ряда значки ''[[Шкода]]'' з капацитов 50 тысяч авт рочно, котра може быти при модернизации доведена до 100 тысяч рочно. Число затрудненых — 340 особ. === Ядзаки-Украина === Од [[23. октобер|23. октобра]] [[2002]] европска филиалка японской компании, занимаючой 30% свѣтовой выробы кабелных сплеток про авта, отворила фабрику в районѣ. Число затрудненых — 1430 особ. === Джейбил Серкит Лимитед === Року [[2007]] в селѣ [[Розовка]] отворена выроба електроникы. Число затрудненых — 1730 особ. === Фармерске газдовство ''Коник'' === Основане року [[1992]] в селѣ [[Сторожниця]] на земледѣлском готарю 360 га. Число затрудненых — 140 особ. Садова продукция (переважно [[Ябко|яблока]]) выроблять ся и сохранять ся по наймодернѣйшых нѣмецкых технологиях и додавать ся в [[супермаркет]]ы [[Ужгород]]а. == Жерела и одказы == * Советское Закарпатье. Справочник-путеводитель. — Ужгород: Изд-во "Карпаты", 1968. * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. — К., 1969. * [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia// Списованя 2001] {{ref-uk}} * [http://konyvbirodalom.at.ua/term_tud/Molnar_Jozsef_-_Karpatalja_nepessege.pdf Molnár József, Molnár D. István. Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében. Beregszász, 2005] * [http://uzh-rda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=7884&Itemid=663 Ужгородска держажминистрация] {{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Закарпатска область}} {{Ужгородскый район}} [[Катеґорія:Районы Закарпатской области]] echjgh47yuebfcmp1tmrbvynid09hjm 0 3823 170730 146946 2026-10-01T18:44:37Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Мукачовськый район]] 170730 wikitext text/x-wiki #redirect [[Мукачовськый район]] gytcr3pbrtfc8jg1x7tc9dxki3eo9qc 0 4173 170726 165771 2026-10-01T18:37:39Z Halajkovič 33393 /* Референции */ 170726 wikitext text/x-wiki {{Регион |статус=[[Закарпатска область]], [[Украина]] |регион=Виноградовскый район |регион оригинал=Виноградівський район {{ref-uk}} |образчик=[[File:Vynogradivskiy rayon gerb.png|70px]] |подпис=Герб района |розлога=697 км² |обывательство=118 000 особ (2001) |центер=[[Виноградово]]<br/>{{Coord|48.15|N|23.03|E}} |зложѣня=1 город, 2 мѣстечка, 47 сел |язык=украинскый, мадярскый<ref name="HL">[http://www.pravda.com.ua/rus/news/2012/12/18/6979993/ Венгерский стал региональным ещё в одном уголке Закарпатья]. — Украинская правда, 18 декабря 2012 года.</ref> |пост ведучого=Голова район. администрации |имя ведучого=[[Русанюк Михайло Михайлович]] |интернет-сайт=[http://www.vynogradiv-rda.gov.ua/ РДА {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}]<br> [http://www.vynrayrada.gov.ua/ Рада {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] |категория склада= Vynohradiv Raion }} [[File:OkruhVinohradovo-1200px.png|thumb|260px|Локачна мапа Виноградовского района|ліворуч]] [[File:Панорама-на-Чорну-Гору.jpg|thumb|260px|Рѣка Тиса и резервация Чорна Гора — двѣ географичны доминанты района]] [[File:Замок Канків.jpg|thumb|260px|Руины Канкова]] '''Виноградовскый район'''{{ref-uk}} ''Виноградівський район'' — бывшый найменшый [[район]] в [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]].<ref>В року 2020 инкорпорованый Береговскым.</ref> Мать розлогу 697 км² и 117 957 обывательох. Исторично походить з найменшой жупы [[Мадярске кралевство|Мадярского кралевства]], [[Жупа Угоча|Угочѣ]], котра была вшакже майже два раз така велика (1213 км²)<ref>Révai nagy lexikona, т. 18, с. 591</ref> и записала ся до истории своим самовольством<ref>Дюла Крудий. Нашы добры Русины. Сс. 71–73.</ref><ref>Угоча была найменшов жупов, але ачей од чутя меншевартости, на державных соймах все мала свою окрему позицию. Року 1722, коли на Державном Соймѣ голосовали на потверджѣня [[Прагматична санкция (1713)|Прагматичной санкции]] (же може быти корунована наслѣдниця, кедь краль не мать наслѣдника), угочанскый посланець быв сам еден, што голосовав против: Ugocsa non coronat. Тот выраз став ся пословицьов. Ugocsa non coronat.//Révai nagy lexikona, т. 18, с. 592.</ref>. ==Землеписна полога и характеристика района== Виноградовскый район найюжнѣйшый, найтеплѣйшый и про земледѣлство найвецей вгодный район области. Одты походять найскоршы и найлѣпшы ярины и садовина. Граничить з [[Мадярьско|Мадярщинов]] и [[Румуньско|Румыниев]], и в рамках догод тыж держав з Украинов обывателе района перетинають границѣ подля правил малого пограничного стыка. Территория мать переважно ровнинный характер. Лем над районным центром [[Виноградово]]м поднимать ся Чорна гора (568 м), природный флористичный резерват. Найвысша точка — гора Фрасин (826 м) — находить ся на межи з [[Хустськый район|Хустскым районом]]. Через район тече найвекша рѣка области — [[Тиса]], яка дѣлить го на двѣ части. Пяту часть территории района занимають [[лѣс]]ы. Звѣринскый свѣт представляють зайцѣ, вовци, косулѣ, оленѣ, дикы свинѣ. З опѣреных: фазаны, крупкы, качкы.<ref name="T">Тронько П., с. 218.</ref> ==История района== [[Жупа Угоча|Угочанска жупа]] взникла в 13. ст., коли по татаро-монголском впадѣ (1241-1242) исторична [[Боржавска жупа]] была роздѣлена на [[Берег (жупа)|Бережску]], [[Жупа Угоча|Угочанску]] и [[Жупа Мараморош|Мараморошску]].<ref>Magocsi, P.R., c. 83.</ref> Виноградовскый район створеный в року 1953,<ref name="T"/> (в [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] и [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украинѣ]] называв ся: Севлюшскый округ). В року 1946 з ликвидациов [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] быв переименованый окружный центер Севлюш на Виноградово: «стару назву замінено на нову — Виноградів, яка найбільш підходить місту. Адже виноробством тут почали займатися з давніх часів.»<ref>Тронько П., с. 212.</ref> В роках 1946–1953 называв ся: Виноградовскый округ. На Чорной горѣ над [[Виноградово]]м находять ся руины замка Канков.<ref>Kankóvár.//Révai nagy lexikona, т. 11, с. 200.</ref> ==Административа== В районѣ суть мѣстска, двѣ мѣстечковы и 26 сельскы рады, якым подряджены 50 населены пункты. В децембрѣ 2012 Виноградовска районна рада выголосила мадярскый язык регионалным на территории района.<ref name="HL"/> ==Жерела== * Paul Robert Magocsi. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. {{ISBN| 978-80-89046-97-3}} * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. ==Одказы== * [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ Про кількість та склад населення Закарпатської області (2001) {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] * [https://web.archive.org/web/20110128191214/http://rajrada.sevlush.net/ Официалный сайт Виноградовской районной рады] * [https://web.archive.org/web/20170615165017/http://vynogradiv-rda.gov.ua/index.php/Geografiya/Geografiya-Vinogradivskogo-rayonu Официалный сайт Виноградовской районной держадминистрации] * [https://www.mediafire.com/file/q6l36l71c89tkch/%25D0%2594%25D1%258E%25D0%25BB%25D0%25B0_%25D0%259A%25D1%2580%25D1%2583%25D0%25B4%25D0%25B8%25D0%25B9.pdf/file Дюла Крудий. Нашы добры Русины] == Референции == {{reflist}} {{Виноградовскый район}} [[Катеґорія:Бывшы районы Закарпатской области]] 61oh27mm9p2qp9r3cbnaiml1ibadysn 0 4422 170743 140588 2026-10-01T23:26:05Z Halajkovič 33393 170743 wikitext text/x-wiki {{Не поплетьте|Луково}} {{НП}} '''Лукове''' є [[село]] на юговыходї [[Польско|Польска]], котре было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемківске]]<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= [[1. септембер]] [[2011]]}}</ref>. == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] qyd0fubwamnjzv6a9m5rszlebu99h47 0 8752 170762 170439 2026-10-02T03:36:19Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170762 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Восточнословянська етнічна ґрупа}} {{Не поплетьте|Поліщук (фамілія)}} {{Інфобокс Етнічна ґрупа | group = Поліщукы | image = [[Файл:Poliszuky001.jpg|300px]] | image_caption = | population = | region1 = {{flagcountry|Білорусь}} | pop1 = 14,000<ref name="belstat">[https://www.belstat.gov.by/upload-belstat/upload-belstat-pdf/perepis_2009/5.8-0.pdf Население по национальности и родному языку Population by nationality and native language]</ref> | region2 = {{flagcountry|Украйина}} | pop2 = 9,000<ref name="LSI"/><ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul2/select_5/?botton=cens_db&box=5.5W&k_t=00&p=0&rz=1_1&rz_b=2_1 Етнографічні групи: поліщуки (з українською самосвідомістю)] Державний комітет статистики України.</ref> | languages = [[Западнополіськый язык|западнополіськый]], [[поліські діалекты]], [[Украйинськый язык|украйинськый]], [[Білоруськый язык|білоруськый]], [[Російськый язык|російськый]] | religions = [[християнство]] | related_groups = [[білорусы]], [[украйинці]], [[підляшукы|пудляшукы]] | footnotes = }} '''Поліщукы''' ({{lang-be|палешукі}}, {{lang-uk|поліщуки}}, {{lang-pl|Poleszucy}}, {{lang-ru|полещуки}}) тото наруд, жыючый у [[Поліся|Полісю]].<ref name="LSI">{{cite book |title=Parallel Cultures: Majority/minority Relations in the Countries of the Former Eastern Bloc |author1=Christopher Lord |author2=Olga Strietska-Ilina |publisher=Ashgate |year=2001 |url=https://books.google.com/books?id=wOpoAAAAMAAJ&q=Poleshuks |at="Poleshuks"; pp. 197–198, 202 |isbn=0754616169 |quote=Poleshuk leaders emphasised that the best possible territorial and political arrangement of the Ukrainian state for Poleshuks would be a Federation with a high degree of decentralisation.}}</ref> Бесіда поліщукув творит [[діалектный контінуум]] межи [[Білоруськый язык|білоруськым]] и [[Украйинськый язык|украйинськым]] языками и включає недавно кодифікованый [[западнополіськый язык]], а щи вшылиякі другі місні варіації и діалекты.<ref name="Intermarium">{{cite book | url=https://books.google.com/books?id=gAh2Ji6rBVwC&pg=PA493#q=Polesian%2Blanguage | title=Intermarium: The Land Between the Black and Baltic Seas | publisher=Transaction Publishers | date=2012 | access-date=10 October 2015 | last=Chodakiewicz | first=Marek Jan | pages=493 | isbn=978-1412847742}}</ref> == Історія == [[Image:Polesia map - topography.jpg|thumb|right|Поліся (темнозеленым), днешні гатары]] Поліщукы зачали розвивати своє чутя ідентичности уд меживойнового періода пуд вливом етнічної політикы [[Друга польська республіка|Другої польської республікы]] в поліському воєводстві.<ref>Majecki Henryk, "Problem samookreślenia narodowego Poleszuków w Polsce okresu międzywojennego"&nbsp;— ''Загароддзе--3'': матэрыялы навукова-краязнаўчай канферэнцыі "Палессе ў ХХ стагоддзі" 1-4 чэрвеня 2000 г., Беласток]] (было доступноє онлайн: [http://languages.miensk.com/Lang_Eu_As_Af/Indoeuropean/Westpalesian/majecki.htm Problem samookreślenia narodowego Poleszuków w Polsce okresu międzywojennego], <!--провіреноє 2007-07-21 {{Webarchive|url=https://archive.today/20120715155200/http://languages.miensk.com/Lang_Eu_As_Af/Indoeuropean/Westpalesian/majecki.htm |date=July 15, 2012 }}-->)</ref> Воєводство мало майнечиселноє обывательство и єден из майнизкых уровнюв економічного процвітаня позад тяжкых кліматичных и ґаздувськых условій (неродючого ґрунту). У польському статистичному документови за 1923.&nbsp;рук было зафіксовано, ож 38,600 из 880,900&nbsp;бывателюв поліського воєводства (дас&nbsp;4%) было записано поліщуками; самі вни указали у списованьови свою етнічнусть ги „[[тутейші]]“ ({{lang-pl|tutejszy}}), т.&nbsp;є.&nbsp;„місні“. Документ зазначовав, ож они приказовали Восточнословянськыми діалектами, проміжковыми межи украйинськым и білоруськым языками&nbsp;— котрі ся пораз вызначали ги окремый поліськый язык. У польському списованю 1931.&nbsp;року звіданку за етнічность замінили на звіданя за [[материнськый язык]]; в резултаті 62.5% населеня означили за свуй язык „тутейшый“ (14.5% дали [[Польськый язык|польськый]], 10.0%&nbsp;— [[їдіш]] авадь [[іврит]]). Тото, што подакотрі вписали білоруськый авадь украйинськый, інтерпретовало ся ги формація в реґіоні удповідної етнічної свідомости.<ref>Vadzim Pauliuczuk, [https://repozytorium.uwb.edu.pl/jspui/bitstream/11320/3774/1/BTH_13_2015_Pauliuczuk_V.pdf Wychodźstwo z województwa poleskiego za ocean. Zarys problematyki], ''Białostockie Teki Historyczne'', vol.&nbsp;13, 2015, pp.&nbsp;193-212 {{doi|10.15290/bth.2015.13.08}}</ref> На днешньый день ся поліщукы держат окремов културнов и етнічнов ідентичностьов, хоть булшина обывательства білоруської, польської и украйинської частий [[Поліся]] асиміловали ся в удповідні народы, а щи з російськым етносом.<ref name="LSI"/> [[Файл:Poleshuks.png|міні|"Тутейшый" (поліщуцькый) язык у польському списованьови 1931.&nbsp;року]] [[Файл:Kresy Polesie.png|міні|Языковый и реліґійный склад поліського воєводства в 1931]] У кунци 1980.&nbsp;рокув у [[Білоруська ССР|Білоруськуй ССР]] была мала кампанія за вытвореня стандарта про писаный язык на основі поліськых діалектув, запущена білоруськым писательом Ніколайом Шеляґовічом и його колеґами у гатарах їх акцій за признаня поліщукув ги окремої етнічности тай їхню автономію; айбо кампанія не дустала практично ниякої пудпоры и сперла ся.<ref>Цадко О. [https://web.archive.org/web/20161021194514/http://journal.palityka.org/wp-content/uploads/2016/05/04_cadko.pdf Полесье и опыт национального конструирования (1988–1995)], Палітычная сфера. Гісторыя і нацыя, no.24 (1), 2016, pp. 78-93.</ref> <gallery> File:Poleszuk, H. Uziemblo ante 1939 (1017814).jpg|Поліщук (1939) Kobryn_Local_People_ca1916_Tomek.jpg|Поліщукы з [[Кобрин]]а (1916) Sienkiewicze, wnetrze izby 1938 (67555274) (cropped).jpg|Інтерьєр хыжі, Сєнькавічі, до 1939 Typy poleskie ante 1939 (67555225) (cropped).jpg|Поліщукы, до 1939 Koncert pasterzy pod Sityckiem na Polesiu ca 1936 (67546491) (cropped).jpg|Пастырі коло [[Сіціцк]]а, дас&nbsp;1936 Narcyz Witczak-Witaczyński - Rewia wojskowa przed królem Rumunii Karolem II na Polu Mokotowskim (107-820-12).jpg|Воєнный марш поліщукув, 1937 </gallery> == Култура == === Кухня === Поліщуцькуй кухні характерноє їдіня з продуктув [[Галаска|галаскы]] и збираня: [[рыбы]] ([[линь]], [[карась]], [[окунь]]), [[Ягоды|ягуд]], [[Грибы|грибув]] и трав. Многі їдіня ся справлювут из помучов [[Жыто|жытньої]] [[Мука|мукы]], наприклад [[колач]]і, [[палачінты]] и вшылиякі филі [[хліб]]а. Традиційным поліськым їдіньом сут: [[Гречка|гречані]] [[Пирогы|вареникы]] из [[Квасноє молоко|квасным молоком]]; [[кваша]] из квасної жытньої и гречаної мукы. Празничні їдіня поліщукув тото [[борщ]], [[кысіль]], грубі палачінты из [[сметана|сметанов]], [[творог]] из кашов из [[просо|проса]] й [[молоко|молока]].<ref name=loc>{{Cite web|title=Смаки українського Полісся|date=2026-01-05|url=https://localhistory.org.ua/texts/statti/smaki-ukrayinskogo-polissia/|access-date=2026-01-08}}</ref> ==== Пошырені поліщуцькі їдіня ==== [[Файл:Мацик.JPG|міні|Мацик, традиційноє поліськоє їдіня из свинської солонины]] * [[Боровкы]] — годні ся сушити тай колотити з цукром, муков авадь [[мак]]ом, вадь їсти ся свіжыми з хлібом и молоком ци сметанов; * ''Бухты'' — колачикы з [[Пшениця|пшеничної]] мукы з [[Грозенкы|грозенками]] тай ягодами; * ''Гартаначка'' — просова каша з мнясом и [[крумплі|крумплями]], варена у великому казанкови; * ''Гуркы'' — [[Дусеня (кулінарія)|дусені]] [[огуркы]] з [[морков]]льов, [[цибуля|цибульов]], птицьов авадь свининов; * ''Каламуха'' — десерт из вареных черешнюв, сметаны и мукы; * ''Квасовка'' — свальбовоє їдіня из вареного проса з сушеными черешнями, яблыками тай сливами; * ''Крупник'' — [[левеш]] из просом, грибами, молочнов сыроватков и т.&nbsp;д.; * ''Мацик'' (ищи знамый ги ''каврук, кірух, мацьок, кнюшок, богук'') — солонина, удержана дакулько місяцюв в ташці з лена вадь свинському череві/міхурови; * Печена у шпорі [[капуста]]; * ''Томачі'' — [[mashed potatoes]]; * ''Волок'' (''войлок'') — варені вадь дусені листя [[бурак]]а, [[лобода|лободы]] вадь [[жалива|жаливы]], приправлені сметанов, сыроватков, кертовиновым олойом авадь [[чеснок]]ом.<ref name=loc/> == Скапчані статі == * [[Підляшукы]] * [[Тутейші]] == Референції == {{Reflist}} shqaiey5s4d9wy49g81xxa8zl7gjlvx 0 10215 170748 169659 2026-10-02T00:54:49Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170748 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Василь Сочка-Боржавин | image = Василь Сочка.gif | imagesize = 200px | alt = | caption = | pseudonym = Василий Боржавин, Александр&nbsp;Андрейчик, {{nowrap|Юрий Соколич}}, Степан&nbsp;Соколич, М.&nbsp;Варга<ref name=Pop>Иван Поп</ref> | birthname = Василь Сочка | birthdate = {{Birth date|1922|01|03}} | birthplace = [[Берегово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] | deathdate = {{Death date and age|2010|08|18|1922|01|03}} | deathplace = [[Собранцї|Собранцѣ]], [[Словакия]] | resting_place = [[:cs:Nový Hrádek|Новый Градек]], [[Чехия]] | occupation = [[педагог]], [[писатель]] | language = [[Русскый язык|русскый]], [[русинскый язык|русинскый]] | nationality = | ethnicity = | citizenship = [[Чехословакия]], [[Мадярске кральовство]], [[СССР]], [[Украина]] | education = | alma_mater = | period = 1943–2009 | genre = [[поезия]], [[Есей|есеи]], мемоары | subject = | movement = | notableworks = Горы и доля, 1990 | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''Василь Сочка-Боржавин''', властным йменом Василь Сочка, *[[3. януар]] [[1922]], [[Берегово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] (дн. [[Украина]]) – †[[18. авґуст|18. август]] [[2010]], [[Собранцї|Собранцѣ]], [[Словакия]] — познатый [[педагог]], [[поет]], [[Есей|есеиста]], публициста и културный дѣятель подкарпатскых Русинох.<ref name=Kuzmiakova>Анна Кузмякова</ref> == Биография == === Походжѣня === Походив з учительской родины з глубоков традициов. Его дѣдо Сочка Иван Петров (1863–1956) из [[Гребля (Закарпатска область)|Греблѣ]] над [[Боржава (ріка)|Боржавов]] быв там директором школы (1901–1939), а посмертно поклали му памятну таблу на стѣнѣ школы.<ref>[http://www.greblia-zosh.uz.sch.in.ua/pro_shkolu/istoriya_shkoli/ Греблянська гімназія. Історія школи]</ref> Од своих дѣточых рокох над Боржавов и споминок на дѣда взяв собѣ псевдоним ''Боржавин''. Его отець, Андрѣй Иванов Сочка, тыж быв учительом. А сам Василь Сочка, хоть веце познатый як литератор и културный дѣятель, оддав педагогичной роботѣ понад 30&nbsp;рокы.<ref name=Chlanta>Хланта І. В.</ref> По материной линии его прадѣдом быв [[Андрѣй Рѣпай]] (1830–1914), познатый [[педагог]], професор Унгварской учительской [[Семинария|семинарии]], редактор первой подкарпатской педагогичной новинкы ''Учитель'' (1867). Другый дѣдо быв [[пѣвцоучитель]].<ref>Василий Боржавин: Горы и доля, {{nowrap|сс. 220, 230–231}}</ref><ref name=Lattova>Теодозия Латтова</ref> === Штудии и робота === Учив ся в [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народных школах]] в [[Кострина|Костринѣ]] и [[Перечин]]ѣ, в Ужгородской и Хустской гимназиях. В Ужгородѣ его учительом быв [[Алексей Фаринич]], а в Хустѣ — [[Петро Линтур]].<ref name=Filip>Л. Філіп</ref> Обое были пропагаторами русского языка и литературы, а так уже в гимназиалны рокы В.&nbsp;Сочка собѣ освоив таку ориентацию и уже в року 1940 зачав з первыма литературныма пробами. Дебютовав вершами в новинках ''Русское слово'', ''Карпаторусский голос'', в колективных зборниках ''«12»'' (1940), ''Будет день'' (1941), ''Литературный альманах'' (1943). З первыма прозовыма пробами выступив в новинках ''Карпаторусский голос'' и ''Slovenská jednota'' (выдавала ся в Будапештѣ в {{nobr|1940-х}} роках), По закончѣню Хустской гимназии од року 1940 учив ся на филозофичной факултѣ [[Универзита Лоранда Етвеша|Будапештской универзиты]].<ref name=Chlanta/><ref name=Kuzmiakova/> Через войнов причинены прикрости штудии закончив аж року 1950 на филологичной факултѣ [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской державной универзиты]].<ref name=Pop/> В повоенной добѣ оддав педагогичной роботѣ понад 30&nbsp;рокы — в школах [[Тячовскый район|Тячовского]], [[Мукачовскый район|Мукачовского]], [[Береговскый район|Береговского районох]], а пак в Закарпатском инштитутѣ здокональованя учительох, де проводив кабинет школ з мадярскым и румынскым выуковым языком. Служив тыж референтом в Рефератѣ умѣня областной администрации, литературным редактором новинкы ''Закарпатска правда'', старшым библиографом и крайознательом Областной библиотекы.<ref name=Chlanta/><ref name=Basarab>Василь Басараб</ref> === Сполоченска активность === В роках 1991–1992 быв предсѣдательом областного ''Общества Карпатскых Русинох'', наступно честным предсѣдательом Ужгородского общества А.&nbsp;Духновича, участником Свѣтовых конгресох Русинох, членом и координатором Свѣтовой рады Русинох (1991–1995).<ref name=Pop/> Любив путовати по краях, де жиють Русины, быв участником их русинскых културных акций. Быв добрый и розважный муж, отець и приятель. Умер [[18. авґуст|18. августа]] [[2010]].<ref name=Kuzmiakova/> Было то в [[Собранцї|Собранцях]] в часѣ его послѣдного путованя до Чех. Погребеный в Новом Градку, {{ref-cs}} ''Nový Hrádek'', в Чехии, де жиють его дѣвка Надежда и жена Ирина.<ref>. [https://web.archive.org/web/20220105191928/http://www.cms3.rusynacademy.sk/?12-5-2016-%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%BD%D1%8F-%D1%96-%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4-%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8F-%D0%A1%D0%BE%D1%87%D0%BA%D1%8B-%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0 П.М.: Значіня і вклад Василя Сочкы-Боржавина]</ref><ref>{{Cite web |author= Доц. Валерій Падяк |title= Василь Сочка-Боржавин / Русинскькі літераторы |date= 14 Aug 2021 <!-- тото видео е на wiki в чорном списку |url= https://youtu.be/yHJYl4L1rHI --> |format= video |accessdate= 2022-01-03}}</ref> == Литературна творба == В септембрѣ 1943 в Ужгородѣ вышла перва поетична зберька В.&nbsp;Боржавина ''Горы и доля''.<ref name=Chlanta/><ref name=Filip/><ref name=Basarab/> Друга книжка была поетична зберька ''Верховинские напевы'' (1960), третя, котра повторила назву первой, ''Горы и доля'' (1990) вершина его русскоязычной творбы, подаюча найлѣпше и найповнѣйше понятя о творчости автора.<ref name=Basarab/><ref name=Chlanta/> В наступных роках русинской оброды публиковав серию биографий под назвов ''Будителі Подкарпатськых Русинов'' (1995), зберьку русинской поезииї ''В подбескидных долинах'' (1996) и зборник есейох о русинской литературѣ и културѣ под назвов ''Зазвонили в селѣ на вичурню''.<ref name=Pop/><ref name=Kuzmiakova/> В тых роках активно выступовав тыж во вецейнистых периодичных русинскых выданях.<ref name=Filip/> == Жерела и одказы == * {{Cite book |author= '''[[Василь Басараб]]''' |chapter= Коротко об авторе |title= //Василий Боржавин: Горы и доля: Поэзия. Проза |location= Ужгород, 1990 |publisher= Карпаты |isbn= 5-7757-0315-4 |at= сс.&nbsp;5–6 }} * {{Cite book |author= '''[[Анна Кузмякова]]''' |chapter= Василь Сочка-Боржавин і його богатство |title= //ІнфоРУСИН 2016, ч.&nbsp;10 PDF |url= https://issuu.com/lem.fm/docs/info_rusyn_10_2016 |at= сс.&nbsp;6–7}} * {{Cite web |author='''Теодозия Латтова''' |title= HАШЫ ЦЕЛЕБРІТЫ / Василь Сочка-Боржавин |date= 8. 9. 2015 |format= audio 4 min |url= https://www.rusyn.fm/archiv/vasyl-socka-borzavin-8-9-2015/ |[ublisher= Radio Rusyn.FM |accessdate= 2022-01-04 }} * {{Поп2001|позиция=Сс. 349–350|статья=Сочка-Боржавин Василий}} * {{Cite book |author= '''Л. Філіп''' |chapter= Поет, историк литературы, прозаик, публицист |title= //В.&nbsp;Сочка-Боржавин: Любимый край |location= Ужгород, 2006 |at= сс.&nbsp;96–97}} * '''Хланта І. В.''': Сочка Василь Андрійович (Василь Боржавин) //{{ЕЗВО20}} сс.&nbsp;308–309 * [http://www.lem.fm/znachinya-i-vklad-vasilya-sochkyi-borzhavina/ Портал Лем.фм] * [http://www.rusyn.fm/archiv/vasyl-socka-borzavin-8-9-2015 Радіо Русин.фм] * [https://web.archive.org/web/20160525221651/http://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/pismenniki-zakarpattja/2937-vasyl-borzgavyn Колиба - портал о Закарпаттю (укр.)] == Указкы з творбы == * [https://www.academia.edu/13241898/Василій_Боржавинъ_Сочка_Горы_и_доля_Стихи_Библіотека_современныхъ_угро_русскихъ_писателей_Унгваръ_Ужгородъ_1943?fbclid=IwAR0aDX3pR_m9KMT8EmRwFVyY-YWy9by2XnkbfbKG265RhS4m324G1dDPcW4 Василій Боржавинъ: Горы и доля. Стихи. Библіотека современныхъ угро-русскихъ писателей. Унгваръ-Ужгородъ, 1943 (PDF)] * {{Cite web |title= Тег: Василь Сочка-Боржавин |date= 26.05.2013 |url= https://rusin8.webnode.ru/tags/Василь%20Сочка-Боржавин/ |publisher= Русинська Веб-книга |accessdate= 2022-01-04}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1922|2010|Сочка-Боржавин, Василь}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] 8qgvwotro36ln2dw4mdsr4c7nungh46 0 10797 170747 151008 2026-10-02T00:42:43Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170747 wikitext text/x-wiki {{Верх | назва = Буковскы Верхы | мѣстна-назва = Bukovské vrchy ''(слов.)'' | фото = Černiny 01.JPG | фото-розмѣр = 400px <!-- кедь пусто, буде 250рх, въедно з образком росширить ся рама --> | подпис-фото = Верх Чернины (929 м), зачаток Буковскых Верхов и Восточных Карпат | высота-над-морем = найвекша 1221 м [https://mapy.hiking.sk/?y=49.088631&x=22.567739 Кременець] | умѣстнѣня = Границя Словакии и Польщи | горске-пасмо = Буковскы верхы | изолация = | перепад-высот = | latd = | latm = | lats = | latNS = N | longd = | longm = | longs = | longEW = E | тип-гор = | вѣк-гор = | остатна-ерупция = | первый-выступ = | легше-выходиско = | категория в Commons = Bukovské vrchy }} '''Буковскы Верхы''' ({{lang-sk|Bukovské vrchy}}, {{lang-ru|Буковские горы}}, {{lang-pl|Bukowskie Wierchy}}), часть восточных [[Карпаты|Карпат]], положена на сѣверовостоку [[Земплин]]а. З польского и украинского боку горске пасмо несе назву [[Бещады]], а в ширшом поглядѣ [[Восточны Бескиды]]. ==Полога и назва== Пасмо Буковскы Верхы зачинать ся на сѣверозападѣ од верха [[Чернины (верх)|Чернины]] [https://mapy.hiking.sk/?y=49.1531&x=22.224611] в резерватѣ Удава, котрый е крайнов западнов частьов [[Народный парк Полонины |Народного парка Полонины]], и тягне ся до крайной сѣверовосточной точкы [[Верх Кременець|Кременець]] [https://mapy.hiking.sk/?y=49.088631&x=22.567739] на границѣ з [[Польско|Польщов]] и [[Україна|Украинов]]. Тот сѣверный гребѣнь чинить вододѣл межи поводями [[Лаборець|Лаборця]] –[[Уг (приток Лаборця)|Уг]]а и [[Сян]]а и е зачатком восточных [[Карпаты|Карпат]]. Буковскы Верхы суть частьов [[Народный парк Полонины |Народного парка Полонины]], котрый цѣлком належить ку поводю [[Лаборець|Лаборця]] –[[Уг (приток Лаборця)|Уг]]а. Найвысша точка — [[Верх Кременець|Кременець]], 1221 метр. Южна границя Буковскых Верхов тягне ся примѣрно по линии [[Старина (водозбор)|Старина]] — [[Тополя]] — [[Руськый Потік|Руськый Поток]] — [[Збой]], одповѣдно ту суть верхы [[Гайдошик]] [https://mapy.hiking.sk/?y=49.069839&x=22.341161 (921) 3 км на сѣвер од Тополѣ], [[Вышна Брацканя]] [https://mapy.hiking.sk/?y=49.028281&x=22.437811 (911 м) над Руськым Потоком], [[Стѣнска]] [https://mapy.hiking.sk/?y=49.000139&x=22.525381 (1093 м) 2 км од Збоя на граници з Украинов] Назва пасма очевидно походить од того, же горы ту суть звекша (майже на 80 %) покрыты [[бук]]овыми [[лѣс]]ами. В Буковскых Верхах находить ся найвосточнѣйшый населенный пункт [[Словеньско|Словакии]] — [[Новоселіця|Новоселиця]], ту найменша густота обывательства и найвекша в [[Словеньско|Словакии]] концентрация пралѣсов. == Туристика == Область Буковскых Верхов идеална про пѣшу туристику и циклотуристику. Найпопуларнѣйша пѣша траса веде по главному вододѣлному гребеню. Од року 2008 на горѣ [[Верх Кременець|Кременець]], де ся сходять готарѣ историчных карпаторуськых регионов Пряшовской Руси, Лемковины и Подкарпатской Руси влѣтѣ в наперед оглашеный день стрѣчають ся молодежны русинскы делегации туристов зо Словакии, Польщи и Украины. Тым манифестують едноту свого народа и надѣю на сполочну геополитичну будучность. Русины з Украины указують на факт, же Украина хоче быти членом Европской унии, де Русины суть узнаны як самостатна народность.<ref>Сілвія Лисінова. Русиньска молодеж з трьох штатів вєдно на горі Кременець. InfoРУСИН 2008, число 12 13, сс. 1 2. </ref> == Жительство == До XIII. вѣка тота территория была незаселена. В XIV.–XVI. вѣках появила ся найвекша часть сел. Обывательство Буковскых Верхов творять переважно Русины грекокатолицкого и православного вѣросповѣданя, котры бесѣдують у-диалектом («пуйдякы»), подобным до диалекта Ужанской долины. == Вызначности до навщѣвы== * [[Деревяна сакрална архітектура на Словеньску|Деревяны русинскы церквы]] * Русинскы фолклорны фестивалы * [[Старина (водозбор)|Водне дѣло Старина]] * Пралѣс Стужиця ==Жерела и одказы== * Сілвія Лисінова. Русиньска молодеж з трьох штатів вєдно на горі Кременець. InfoРУСИН 2008, число 12 13, сс. 1 2. * [http://www.horydoly.cz/foto/karpatskacyklocesta_slovensko/ipage00010.htm Karpatská cyklistická cesta na Slovensku (фотогалерия)] * [https://web.archive.org/web/20120104201634/http://www.sopsr.sk/nppoloniny/ НП Полонины, официална сторона] * [https://web.archive.org/web/20210620184506/http://kostoliky.bilak.sk/ Деревяны церкви словацкых Карпат] == Референции== {{Reflist}} [[Катеґорія:Верхы и горскы пасма]] [[Катеґорія:Верхы и горскы пасма Словеньска]] 6uhdn70vp78523zuzmhjz7jg6fbdomn 0 10832 170735 166572 2026-10-01T18:54:38Z Halajkovič 33393 170735 wikitext text/x-wiki {{Регион |статус=[[Закарпатска область]], [[Украина]] |регион=Тячовскый район |регион оригинал=Тячівський район {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}} |образчик=[[File:Tjachvskiy rayon gerb.png|70px]] |подпис=Герб района |розлога=1 800 км² |обывательство=171 900 особ (2001) |центер=[[Тячово]]<br/>{{Coord|48.02|N|23.57|E|format=dms}} |зложѣня=1 город, 5 мѣстечок, 55 сел |язык=украинскый, румынскый<ref name="RL">[http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2013/12/10/314631 Румынскый язык — регионалный в Тячовском районѣ {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}]</ref> |пост ведучого=Голова администрации |имя ведучого=Демянчук Вас. Юр. |интернет-сайт=[http://www.tyachiv-rda.gov.ua/ {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] |категория склада=Tiachiv Raion }} [[File:OkruhTiachovo-1200px.png|thumb|350px|left|<center>Локачна мапа Тячовского района</center>]] [[File:Tyachiv1.JPG|thumb|260px|Районный уряд в [[Тячово|Тячовѣ]]]] '''Тячовскый райо́н''', {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}} Тячівський район — административна единка [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]]. Административный центер — город [[Тячово]]. == Полога == Район находить ся в восточной части [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] и сосѣдить на сѣверѣ з [[Івано-Франківска область|Ивано-Франковсков областев]], на югу — з [[Румуньско|Румыниев]], на западѣ — з [[Межгорскый район|Межгорскым]] и [[Хустскый район|Хустскым]], на востоку — з [[Раховскый район|Раховскым]] районами. Плоха — 1800 км², в значной мѣрѣ лѣсы и горы. 18 населены пункты мають статус горскых. Главны рѣки — [[Тиса]], [[Тересва (рѣка)|Тересва]], [[Теребля (рѣка)|Теребля]] (долный ток). ==История== Территория населена од прадавного часу. В околици Апшы найдены слѣды поселѣня сперед 50 тыс. лѣт, а в околици Великой Уголькы — сперед 30 тыс. лѣт (палеолит). В районѣ суть могылы [[Куштановицка култура|Куштановицкой културы]] ([[Колодноє (Закарпатьска область)|Колодное]]), памятникы деревяной церковной архитектуры ([[Колодноє (Закарпатьска область)|Колодное]], [[Нересниця]]).<ref>Советское Закарпатье, с. 219</ref> ==Обывательство== Року 1969 в районѣ жили 132,7 тыс. людей, переважно [[Украинцѣ]] (около 105 тыс.), дале [[Румыны]] — 14 тыс., [[Русы]] — 2 тыс.<ref name=T>Тронько П., с.579</ref> Подля списованя рока 2001 в районѣ жили 171,9 тысяч людей, з того [[Украинцѣ]] — 143 тыс. (83%), [[Румыны]] — 21,3 тысячи (12,4%), [[Мадяре]] — 5 тысяч (2,9%), [[Русы]] — 1,8 тысяч (1% обывательства), [[Нѣмцѣ]] — 0,3 тысячи (0,2 %)<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ Національний склад населення / Закарпатська область]</ref>. В районѣ [[Румунскый язык|румынскый язык]] принятый як регионалный.<ref name="RL"/> ==Продукция== Главны конарѣ продукции района суть лѣсное газдовство, деревообробка, продукция поживы, вина, конзерв, добываня кухеньской соли, мрамора, садова и скотарска продукция.<ref name=T>Тронько П., с.579</ref> Тячовщина здавна славна своев садовинов. В добѣ [[Чеськословеньско|ЧСР]] тячовскы яблока експортовали до [[Анґлія|Англии]], [[Голандія|Голландии]], [[Норьско|Норвегии]], [[Нїмецько|Нѣмеччины]], [[Швеция|Швеции]].<ref>Тронько П., с.571</ref> За рокы независимости Украины пришли в упадок перед тым успѣшно фунгуючы транспортны и промысловы объекты, як [[желѣзниця]] [[Тересва]]-[[Усть-Чорна]], котра звязовала вшиткы села долины [[Тересва (рѣка)|Тересвы]] и фунговала в роках 1903–1998,<ref>Усть-Чорнянска желѣзниця</ref> Закарпатска промыслова геликоптерна сполочность Миноборонпрома Украины в [[Дубовое (Тячовскый район)|Дубовому]], што выробляла аеросани-амфибию А-3 (до року 1987), а пак зачала з выробов геликоптеры значкы Ми-34 (од року 1989), року 1997 была однесена в число подприять, стратегичного значѣня,<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/911-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 911 від 21 серпня 1997 р. "Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави"]</ref> але не смотрячи на то днесь практично знищена и около 3000 людей стратили роботу.<ref>Смерть гиганта</ref> ==Жерела== * Советское Закарпатье. Справочник-путеводитель. Изд-во "Карпаты". Ужгород. 1968. * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. ==Одказы== * [http://www.tyachiv-rda.gov.ua/vidomosti.html Сайт районной администрации {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}] * [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia// Списованя 2001 {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}] * [https://web.archive.org/web/20131216132351/http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2013/12/10/314631 Румынскый язык — регионалный в Тячовском районѣ {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}] * [https://web.archive.org/web/20190820222638/https://zakarp.yz.co.ua/places.php?id=45 Усть-Чорнянска желѣзниця {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}] * [http://zak.depo.ua/rus/zak/smert-giganta-yak-viglyadayut-ruyini-vertolitnogo-zavodu-02032016210700 Смерть гиганта: Как выглядят развалины вертолетного завода на Закарпатье {{Реф-инфо|русс.|по русски}}] == Референции == {{Reflist}} {{Тячовскый район}} {{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Районы Закарпатской области]] id3or3o2ou5ocejw5wxj2u8lkzfop5x 0 10899 170729 138441 2026-10-01T18:43:33Z Halajkovič 33393 170729 wikitext text/x-wiki {{Регион |статус=[[Закарпатска область]], [[Украина]] |регион=Межгорскый район |регион оригинал=Міжгірський район {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}} |образчик=[[File:Herb Mizhhirskoho rajonu.gif|70px]] |подпис=Герб района |розлога=1 166 км² |обывательство=49 900 особ (2001) |центер=[[Межгорье (Закарпатска область)|Межгорье]]<br/>{{Coord|48.53|N|23.50|E}} |зложѣня=1 [[мѣстечко]],<br>43 села |язык=украинскый |пост ведучого=Голова район. администрации |имя ведучого=Шекета Андрѣй Андрѣйович |интернет-сайт= |категория склада=Mizhhiria Raion }} [[File:OkruhMezhhorie-1200px.png|thumb|330px|left|<center>Локачна мапа Межгорского района</center>]] [[File:Вхід до озера.Синевір,.JPG|thumb|260px|<center>Навщѣва озера [[Синевир]] — ачей, главна цѣль каждого туристы, прибывшого до района. И влѣтѣ, и взимѣ ту привѣтно стрѣтять гостя.</center>]] '''Межгорскый район''' ({{lang-uk|Міжгірський район}}) — бывша административна единка на сѣверѣ [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]] з центром в [[Межгорье (Закарпатска область)|Межгорью]]. До рока 1953 район мав стару назву: Воловскый округ.<ref>Тронько, с. 351</ref> В року 2020 ликвидованый и прилученый ку Хустскому. ==Обывательство== В районѣ подля списованя-2001 жило 49.9 тыс людей, з них 99.1% Украинцѣ.<ref>Про кількість та склад населення</ref> Року 2016 в районѣ жиють 47.959 тыс людей, з них в райцентрѣ — 9.607 тыс., в селах — 38.352 тыс.<ref>Чисельність наявного населення</ref> ==История и културны памяткы== Через Торуньскый переход (вышка — 931 м), што днесь находить ся над селом [[Торунь]], проходив давный путь из Руси на Угры. Еще до заселѣня края, понад 1000 рокы тому, тут часто стрѣчали ся зо своима товарами русскы и мадярскы торговцѣ.<ref>Тронько, с. 340</ref> Теперь ту проходить автодорога [[Долина (Тлумачскый район)|Долина]] — [[Хуст]]. Южный склон перехода прикрый, автодорога иде серпентинов, а сѣверный — легко спадистый. Снѣг лежить ту од януара по апрѣль. В XІІІ. вѣку территория прилучена под мадярску кралевску администрацию в составѣ жупы Мараморош. Заселѣня территории з причины горского и [[лѣс]]истого характера зачало ся онь в XV. вѣку. В селах района сохранили ся высше десяткы деревяных церков, выставленых в XVIII. вѣку.<ref>Советское Закарпатье, с.218</ref><ref>Поп И.И., Поп Д.И., сс. 121–130</ref> У горскых районах ставили шатровы тризрубовы вецеярусны церкви. Така характерна деревяна памятка XVIII. ст. е у селѣ [[Верхный Студеный]].<ref>Тронько, с. 22</ref> В рр. 1931 аж 1936, в районѣ частым гостьом быв писатель з [[Чеськословеньско|Чех]] [[Иван Олбрахт]], што на мѣстном материалѣ написав роман ''[[Никола Шугай]], розбойник'' (1933) добрѣ познатый читателям и на Украинѣ, де опубликованый в товмачѣню. Роман росповѣдать романтичну историю о розбойникови, свого рода карпатском Робин Гудови, котрый "од богатых брав, а худобным роздавав". Память писателя и его литературного героя хранять музеи в селѣ [[Колочава]], недалеко од районного центра. ==Продукция== Традичны конарѣ продукции суть скотарство, лѣсное господарство, земледѣлство (главна култура — кромплѣ), потравинова продукция (сокы, вина, масло, сыр), збор грибов.<ref>Тронько, с. 352</ref> Розвой района гамуе тот факт, же не е туй желѣзницѣ, ай дорогы ненайлѣпшы. Про то, же район мать жерела минералной воды и е екологично чистый, все векшу вагу доставать купельництво и туристика. ==Жерела== * Поп И.И., Поп Д.И. В горах и долинах Закарпатья. Изд-во "Искусство". Москва. 1971. * Советское Закарпатье. Справочник-путеводитель. Изд-во "Карпаты". Ужгород. 1968. * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. * Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року. Державна служба статистики України. Київ, 2016. ==Одказы== * [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ Про кількість та склад населення Закарпатської області (2001) {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] * [http://carpaty.net/?page_id=1671&lang=uk Санатории и туристичны базы района {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] * [https://web.archive.org/web/20171216101042/http://mizgir.com.ua/news/vlast-1/ Межгорье. Сайт Межгорского района {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}{{Реф-инфо|''русс.''|по русскы}}] == Референции == {{reflist}} {{Межгорскый район}} [[Катеґорія:Бывшы районы Закарпатской области]] 68kxfsx6uhnlnz8okkiftx1tzv3ec8n 0 10934 170728 158670 2026-10-01T18:41:41Z Halajkovič 33393 170728 wikitext text/x-wiki {{Регион |статус=[[Закарпатска область]], [[Украина]] |регион=Иршавскый район |регион оригинал=Іршавський район {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}} |образчик=[[File:Irshavskiy rayon gerb.png|70px]] |подпис=Герб района |розлога=943 км² |обывательство=100 900 особ (2001) |центер=[[Иршава]]<br/>{{Coord|48.32|N|23.04|E}} |зложѣня=1 город, 46 сел |язык=украинскый |пост ведучого=Голова район. администрации |имя ведучого=Горин Александр Васильович |интернет-сайт=[http://www.irda.gov.ua/ {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] |категория склада= Irshava Raion }} [[File:OkruhIrshava-1200px.png|thumb|330px|left|<center>Локачна мапа Иршавского района</center>]] [[File:Зачарована долина.jpg|thumb|260px|<center>Скала Смерековый камень<br>в околици Илницѣ</center>]] '''Ирша́вскый райо́н''' ({{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}} ''Іршавський район'') — бывша административна единка [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]]. Административный центер — город [[Иршава]]. Район мать 25 сельскых рад и 46 сел. <ref> http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/regions/zakarpatya/</ref> == Полога и природа == Район находить ся в централной части [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] и сосѣдить на сѣверѣ зо [[Свалявскый район|Свалявскым районом]], на югозападѣ и югу — з [[Берегівскый район|Береговскым]] и [[Виноградівскый район|Виноградовскым районом]], на западѣ з [[Мукачівскый район|Мукачовскым районом]], на сѣверовостоку — з [[Межгорскый район|Межгорскым]], на юговостоку з [[Хустскый район|Хустскым]]. Плоха — 943 км², з того лѣсы — 54%, ораниця — 12%.<ref name=”T”>Тронько П., с. 299</ref> Главна рѣка — [[Боржава (ріка)|Боржава]], правый приток [[Тиса|Тисы]]. Року 2009 створеный Националный природный парк «Зачарований край» плохов 6101 га, в околици [[Ільниця|Илницѣ]], де мож видѣти уникатный вытвор природы — Смерековый камень. ==История== Район належить до найдавнѣйше заселеных в области.<ref>[http://www.zamky.com.ua/istoriya/arheologiya-ta-starodavnya-istoriya-irshavskogo-rajonu/ Археология Иршавского района (''укр.'')]</ref> До [[Трианонскый мирный договор|Трианон]]а (1920) — округ (Ilosvai járás) жупы [[Жупа Берег|Берег]].<ref> A történelmi Magyarország</ref> До р. 1953 — Иршавскый округ.<ref name=”T”>Тронько П., с. 299</ref><br/> В юлу 2020 зрушеный административно-териториалнов реформов. Територия придѣлена звекшеным районам: Береговскому, Мукачовскому, Хустскому<ref>{{Cite web|title=Прийнято Постанову|url=https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/196122.html|website=www.rada.gov.ua|accessdate=2020-08-09|archive-date=5 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200805131001/https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/196122.html}}</ref>, то єдиничный припад в области. ==Обывательство== Року 1969 в районѣ жили 91 тыс. людей, понад 93% в селах.<ref name=”T”>Тронько П., с. 299</ref> Подля списованя рока 2001 в районѣ жили 100,881 тысяч людей, з того в селах — 91,366 тыс., в Иршавѣ — 9,515 тысячи.<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/total_population1/structure_population/sel_1.php/?box=1.1W&data1=1&k_t=21&rn=21219&out_type=&id=&data=1&botton=cens_db Списованя-2001 (''укр.'')]</ref>. На зачаток рока 2016 в районѣ было 99.998 обывателей, з того в селах — 90.753, в Иршавѣ — 9.245.<ref>Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016, с. 35 </ref> ==Продукция== Основны агрокултуры: тенгериця, пшениця, жито, овес, з техничных култур — доган.<ref name=”T”>Тронько П., с. 299</ref> Промысловый конарь представляли подникы в минулому союзного и републичного значѣня: Иршавскый абразивный завод, Илницкый завод машинобудовных узлох, Кушницкый лѣсокомбинат, Иршавскый комбинат гнутых мебльох, Илницка банска справа, Приборжавскый вапняный завод, Иршавскый винный завод, Иршавска ткацка фабрика, Иршавскый стройремонтный завод. В промыслови было занято понад 5 тысяч люди.<ref>Тронько П., с. 300, р. 1969</ref> В сучасности, вшак, велика часть товарень заникла в резултатѣ приватизации и розорваня економичной кооперации. Дакотры обновили технологии и обладунок и продовжують роботу з меншым числом персонала. Напримѣр, Иршавскый абразивный завод обстояв в [[конкуренция (економика)|конкуренции]], хоть замѣстнавать лем 126 особ.<ref>Сайт Иршавского абразивного завода</ref> Практично заникла Боржавска [[желѣзниця]] Берегово — Кушниця, што фунговала од року 1908.<ref>[https://web.archive.org/web/20170508163653/http://borzhava-railway.com/ukrainian/ Боржавска желѣзниця {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}]</ref> ==Памятникы архитектуры== * Введенска церковь и звонниця, р. 1734 (деревяны), с. [[Локоть (Закарпатьска область)|Локоть]].<ref>Советское Закарпатье, с. 218</ref> * Михайловска церковь и звонниця, XVIII. вѣк (деревяны), с. [[Ивашковиця]].<ref>Советское Закарпатье, с. 217</ref> * Михайловска церковь, р. 1707 (камяна), с. [[Ільниця|Илниця]]. ==Жерела== * A történelmi Magyarország atlasza és adattára. 1914. {{ISBN| 963 85683 3 X}} * Советское Закарпатье. Справочник-путеводитель. Изд-во "Карпаты". Ужгород. 1968. * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. * Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року. Державна служба статистики України. Кнїв, 2016. ==Одказы== * [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ Про кількість та склад населення Закарпатської області (2001) {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] * [http://www.zamky.com.ua/istoriya/arheologiya-ta-starodavnya-istoriya-irshavskogo-rajonu/ Археология Иршавского района {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] * https://web.archive.org/web/20170508163653/http://borzhava-railway.com/ukrainian/ * [https://web.archive.org/web/20170310130257/http://www.carpathian.land/zacharovanyy-kray НПП Зачарованый край {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] * https://web.archive.org/web/20170430200738/http://www.abrazives.org.ua/index.php * [https://web.archive.org/web/20170319125327/http://www.irda.gov.ua/ Иршавска районна державна администрация {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] * [https://web.archive.org/web/20130523013247/http://irshava-rada.gov.ua/ Иршавска районна рада {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] ==Референции== {{reflist}} {{Иршавскый район}} [[Катеґорія:Бывшы районы Закарпатской области]] r3ctvc4vrohdaqnxirindvfjq3aise0 0 12047 170734 156659 2026-10-01T18:52:46Z Halajkovič 33393 170734 wikitext text/x-wiki {{Регион |статус=Район [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]] |регион=Свалявскый район |регион оригинал=Свалявський район {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}} |образчик=[[Файл:Svalavskiy rayon gerb.png|80px]] |подпис=Герб района |розлога=673 км² |обывательство=54 900 особ (2001) |центер=[[Свалява]]<br/>{{Coord|48.547|N|22.986|E|format=dms}} |зложѣня=1 город, 28 сел |язык=украинскый |пост ведучого=Голова администрации |имя ведучого=Дѣдович Александер Анатолийович |интернет-сайт=[http://www.svalyava-vlada.gov.ua/ {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] |категория склада=Svaliava Raion }} [[File:OkruhSvaIava-1200px.png|thumb|left|250px|<center>Локачна мапа Свалявского района Закарпатской области Украины</center>]] '''Свалявскый район''' ({{lang-uk|Свалявський район}}) — бывша административна единка [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]]. Мать розлогу 673 км² и 54 900 жителей (2001).<ref>Списованя 2001</ref> ==Полога== Район положеный в сѣверозападной внуторной части области и мать густу транспортну сѣть. Лѣсы занимають 486 км² (72%) територии района.<ref>Тронько П., с. 544.</ref> Найвысша точка — верх [[Стой]], 1677 м. Главна рѣка — [[Латориця]]. ==История== Первы споминкы о районѣ суть з 13. ст., з 15. ст. територия во властности мадярского краля, од рока 1728 — маеток грофской родины Шенборн. Од 19. ст. зачинать ся розвой промысла: появлять ся хемична фабрика и пилы (фиресы). Хемична фабрика ''Szolyva'' аж до конця [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]] была найвекша фабрика в цѣлом краю, еще в року 1926 ту мали заробок 1880 люди.<ref>Достал Я., с. 168.</ref> В септембрѣ-октобрѣ 1914 [[Российска империя|российске]] войско обсадило значну часть Свалявского района, а [[19. октобер|19. октобра]] [[1914]] дошло до [[Уклин]]а и [[Свалява|Свалявы]].<ref>Тронько П., сс. 32-33., 533.</ref> Подѣи того часу описав [[Иван Силвай]] в своей ''Автобиографии''. [[23. марец|23. марца]] [[1919]] в [[Свалява|Свалявѣ]] была выголошена совѣтска влада, котра одповѣдно до декретох совѣтского уряду в [[Будапешт]]ѣ зачала конфишкацию грошовых, промысловых и земледѣлскых маеткох, але продержала ся лем до конця апрѣля, коли была Свалява окупована чехословацкым войском.<ref>Тронько П., с. 534.</ref> [[5. децембер|5-14. децембра]] [[1935]] штрайковали 3000 роботникох дереворобных и лѣсовых и вымогли собѣ 10% векшу платню.<ref name="УСЭС">УСЭС, т. 3, с. 142.</ref> [[18. новембер|18. новембра]] [[1944]] в Свалявском районѣ отворив ся, подля официалной назвы {{Реф-инфо|русс.|по русскы}}«Сборный Пункт Военнопленных», СПВ, еден из шѣстьох интерначных лагрох [[СМЕРШ]] и [[НКВД]] [[СССР]] на територии [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] нараз по ей ослободжѣню од фашистох. До [[16. децембер|16. децембра]] [[1944]] ту были одвлечены 22 951 мужох мадярской и нѣмецкой народности, корѣнных обывателей Подкарпатской Руси, незаконно выголошеных за «военных заятцьох». Зачаточно тых людей скликали по селах на «маленьку триденну роботу», што обернуло ся мѣсяцями примусовой роботы и смертями од хворот. При убытку задарной «робочой силы», она поповняла ся путьом раций на подкарпатскых Румын, Словакох и Русинох, котрых забирали, выголошуючи за «колаборантох».<ref>Поп И., с. 337.</ref> ==Економика== В роках 1958-1960 створеный Свалявскый лѣсокомбинат на выробу пиловых материалох, фурниру, паркетох, бутору, хемичных материалох. Другым вызнамным конарьом економикы района е купельництво: свалявска група курортох.<ref name="УСЭС"/> Район богатый на природны жерела минералных вод, што окрем купелницкого вызнаму давать принос до економики, найпознатѣйшы значкы вод суть ''Поляна Купель'', ''Поляна Квасова'', ''Лужанска'', ''Плосковска'', ''Свалява'' и ''Нелѣпинска''. ==Жерела и одказы== * Советское Закарпатье. Справочник-путеводитель. Изд-во "Карпаты". Ужгород. 1968. * Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}. * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. * Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}}. * УСЭС: Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. * [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia// Списованя 2001 {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] * [https://web.archive.org/web/20150926024854/http://svalyava-vlada.gov.ua/ Сайт Свалявской администрации {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] == Референции == {{reflist}} {{Свалявскый район}} [[Катеґорія:Бывшы районы Закарпатской области]] 11gpz73f9zmnv2dk3xxeihvka4j7ra7 0 12389 170757 138526 2026-10-02T03:06:42Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170757 wikitext text/x-wiki {{Хранена область | název = Народный парк Полонины | originální název = Národný park Poloniny {{Реф-инфо|[[Словацкый язык|слов.]]}} | kategorie IUCN = II | obrázek = Ďurkovec (pohľad z Ďurkovca) 001.jpg | velikost obrázku = 300 | popisek = НП Полонины з Дюрковця | loc-map = {{LocMap| Словеньско |label=Poloniny |lat=49.03 |long=22.1 |position=left |width=300 |float=center |caption=}} | mapa = Poloniny National Park - location map in Prešov Region (East).svg | popisek mapy = Národní park Poloniny (tmavší zelená) a jeho ochranné pásmo (světle zelená) | velikost mapy = 300 | umístění = {{flagicon|Словеньско}} [[Словеньско|Словакия]], [[Пряшівскый край|Пряшовскый край]] | nejbližší město = | zeměpisná šířka = 49.0416667 | zeměpisná délka = 22.425 | rozloha = 298,05 | datum založení = [[1. октобер|1. октобра]] 1997 | počet návštěvníků = | návštěvníků rok = | správa = Správa Národného parku Poloniny, сѣдлиско: [[Стащін|Стащин]] | UNESCO = + | rok zařazení = 2007 (#31) | kritérium = ix | id = 1133 | web = http://www.sopsr.sk/nppoloniny/ }} '''Народный парк Полонины''' — [[народный парк]] в [[Словакия|Словакии]] на границях з [[Польща|Польщов]] и [[Украина|Украинов]] в горском пасмѣ [[Буковскы Верхы]]. Зоз тов териториов сосѣдять [[Бещадскый народный парк]], {{Реф-инфо|[[Польскый язык|поль.]]}} Bieszczadzki Park Narodowy в [[Польща|Польщи]] и [[Ужанскый народный природный парк]], {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Ужанський національний природний парк на [[Украина|Украинѣ]]. Народный парк Полонины выголошеный быв [[1. октобра]] [[1997]] на плосѣ 298.05 км² з охранным пасмом 109.73 км². ==Характеристика== ''НП Полонины'' лежить на крайном востоку [[Словакия|Словакии]], его найвысша точка — тромежа [[Верх Кременець]] (1221 м). 80% територии занимають буковы [[лѣс]]ы, далшу вызнамну часть [[Полонина|полонины]]. В року 2004 ту привезли невелике стадо [[зубр]]ох. В року 2016 стадо числило около 25 екземплары. В року 2007 была часть ''НП Полонины'', де суть буковы пралѣсы записана до [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|Свѣтовой дѣдовизны UNESCO]]. Парк отвореный про туристику цѣлорочно, мать веце значкованых ходникох. ==Галерия== <small>''Кликнийте на образок про звекшѣня.''</small> <gallery mode=packed heights=90 > Kremenec 009.jpg|[[Верх Кременець]] Kamenná lúka 13.JPG|Камѣнна лука Riaba skala 03.JPG|Яраба скала Ďurkovec 03.JPG|Дюрковець Pľaša 10.jpg|Пляша Jarabá skala 002.JPG|Вызор з Ярабой скалы на села Новоселиця и Збой Ďurkovec 04.JPG|Вызор зо сѣдла под Дюрковцьом на село Рунина Stužica primeval forest, Slovakia.jpg|Пралѣс во Стужици Chrám svätého Michala archanjela, Ruský Potok 001.JPG|Храм Св. Михаила архангела, Руськый Поток Wisent.jpg|Зубр европскый </gallery> ==Жерела и одказы== * Turistická mapa 118 Bukovské vrchy 1 : 50 000. Vydanie 4. 2009. Vydavateľ VKÚ, akciová spoločnosť, Harmanec. {{ISBN| 978-80-8042-543-2. * [http://www.sopsr.sk/nppoloniny Народный парк Полонины] {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{Реф-инфо|[[Словацкый язык|слов.]]}} * [http://mapy.hiking.sk Туристична мапа] {{Реф-инфо|[[Словацкый язык|слов.]]}} == Референции == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Полонины, народный парк}} {{Переклад|sk|Národný park Poloniny|6924623}} [[Катеґорія:Народны паркы]] iz42pe0kz6ls8bs0hf8oxlcxsdt2p8l 0 12758 170733 146964 2026-10-01T18:51:11Z Halajkovič 33393 /* Референции */ 170733 wikitext text/x-wiki {{Регион |статус= Район [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]] |регион=Раховскый район |регион оригинал=Рахівський район ''укр.'' |образчик=[[Файл:Coat of Arms of Rakhivsky raion in Zakarpattia oblast.png|80px]] |подпис=Герб района |розлога=1 892 км² |обывательство=92 446 особ (2016)<ref name="Числ">Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року, с. 35.</ref> |центер=[[Рахово]]<br/>{{Coord|48|03|13|N|24|12|58|E|format=dms}} |зложѣня=1 город,<br>3 мѣстечка,<br>28 сел |язык=украинскый |пост ведучого=Голова держадминистрации |имя ведучого=Басараба Павло Васильович |интернет-сайт=[http://rakhiv-rda.gov.ua/ ''укр.''] |категория склада=Rakhiv Raion }} [[File:OkruhRakhovo-1200px.png|thumb|left|Локачна мапа Раховского района]] [[Файл:Ua Rakhiv Theiß Ursprung.jpg|thumb|262px|Суток Чорный (спод моста) и Бѣлой Тисы]] '''Раховскый район''', {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Рахівський район — [[район]] в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]]. Мать розлогу 1892 км² і 92 446 обывательох.<ref name="Числ"/> Центром района е [[Рахово]], оддалене од областного центра [[Ужгород]] о 209 км.<ref name="Тронько">Тронько П. и др. Рахівський район, сс. 476-529.</ref> ==Землепис== Раховскый район лежить на крайном востоку области и е найвекшым ей районом. На територии района суть найвысше в [[Украина|Украинѣ]] горске пасмо [[Чорногора]] и найвысшый верх [[Говерла]] (2061 м). Повыш Рахова сутоком [[Чорна Тиса (рѣка)|Чорной Тисы]] и [[Біла Тиса|Бѣлой Тисы]] <small>({{coord|48|4|29|N|24|14|40|E}})</small> зачинать ся ток [[Тиса|Тисы]], найвекшого притока [[Дунай|Дуная]]. Район славный природныма красами, мягков климов, богатов гуцулсков етничнов културов, майстрами народного умѣлства и их выробами.<ref name="Тронько"/> Подля густоты обывательства район е найменше заселеным в области.<ref>Jiří Král, с. 51.</ref> ==История== Найстарша церковь походить з рока 1428.<ref name="Тронько"/> Перва документована упоминка о [[Рахово|Раховѣ]] датована роком 1447.<ref name="Кобаль">Кобаль Й. В. Рахів.</ref><ref name="Тронько"/> В року 1947 в районѣ зачали будовати велику картонову фабрику,<ref name="Кобаль"/> на котрой змололи на макулатуру заказану комунистичным режимом досовѣтску литературу, конфишковану з библиотек и приватных колекций цѣлого края. В року 1953 Раховскый округ быв переменованый на Раховськый район, жебы тот одповѣдало приятой в [[УССР]] административной системѣ.<ref name="Тронько"/> ==Економика== Найвекшы подникы суть: картонова фабрика ([[Рахово]]), лѣсохемичный комбинат ([[Великый Бычков]]), Закарпатскый арматурный завод ([[Кобылецка Поляна]]), лѣсокомбинаты ([[Рахово]], [[Ясѣня]]), Раховскый мраморовый лом ([[Дѣлове]]).<ref name="Тронько"/> По падѣ социалистичного зряджѣня векшинов перетворены на акционерны дружства и дознали спад выробы, окрем выдобываня ставебного дерева, котре наопак выросло. Аграрный сектор представленый главнѣ скотарством. Мягка клима, малебна краина, жерела лѣчебных минералных вод притягують до тых мѣст любительох природы, шпортовцьох, туристох и рекреантох з краю и загранича. Найвекшыма туристичныма базами суть Раховска и Ясѣнянска, котры мають вельо филиалок и туристичных хат, и пензион «Горска Тиса». В року 1967 в них спочивали понад 30 тыс. людей. Еще таксамо понад 30 тыс. туристох того ж року спочивали в районѣ индивидуалнѣ.<ref name="Тронько"/> Туристика зоставать стало просперуючым конарьом економикы. ==Памятникы== [[File:Center of Europe - monument - nearby Rakhiv - Ukraine (5647-49).jpg|thumb|Center of Europe - monument - nearby Rakhiv - Ukraine (5647-49)]] [[File:Lišov, základní nivelační bod České státní nivelační sítě (5).jpg|thumb|Lišov, základní nivelační bod České státní nivelační sítě (5)]] * '''Деревяна сакрална архитектура''':<ref>Советское Закарпатье, с. 219.</ref> {| class="wikitable" |- ! Назва !! Датум !! Локалита |- | Струковска церковь и звонниця || 1824 || [[Ясіня|Ясѣня]] |- | Успѣнска церковь || 1750 || [[Дѣлове]] |- | Преображенска церковь в Плитоватом || 1780 || [[Лазещина]] |- | Николайовска горѣшна церковь || 1428 || [[Сиридня Апша|Середное Водяное]] |- | Николайовска долѣшна церковь || 1776 || [[Сиридня Апша|Середное Водяное]] |} * '''Геодезичный знак, представляный яко «центер Европы»''' Надпис на знаку около Рахова у селі [[Круглый (Раховскый район)|Круглый]]: LOCUS PERENNIS dilicentissime cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria confecta cum mensura gradum meridionalium et paralleloumierum Europeum MDCCCLXXXVII Надпис на знаку около Лишова, окрес Чешске Будейовице: LOCUS PERENNIS diligentisimae cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria confecta cum mensura graduum meridionalium et parallerorum quam Europeam vocant erectum MDCCCLXXXIX Роздѣл меджи тыма двома знаками е лем в том, же первый поставили в року 1887, а другый в року 1889, на другом тыж е выправлена хыба в словѣ ''dilicentissime'' → ''diligentisimae'' (якнайточнѣйшый). Суть то два зоз семох нивелачных знакох [[Locus perennis|LOCUS PERENNIS]], фиксных точок, котры выставив австрийскый геодезичный устав про точне мѣряня вышкы даной точкы над морьом, односно ровины [[Ядран]]у около [[Фиуме]]. Горизонтална металова пластинка 10х10 цм, фиксуюча вышку находить ся в подошвѣ знака. Знакы были выставлены, жебы сконтроловати гипотезы о тектоничных рухах [[земна кора|земной коры]].<ref>Žáček J.</ref> ==См. тыж== * [[Locus perennis]] ==Жерела и одказы== * Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924. {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} * Žáček, Jan. Hory Novohradské. Třeboň: [s.n.], 1936. S. 24-25. {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} * Советское Закарпатье. Справочник-путеводитель. Изд-во "Карпаты". Ужгород. 1968. {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Rakhiv_mst Кобаль Й. В. Рахів.] //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2013, том 9, с. 140. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * [http://rakhiv-rda.gov.ua/ Сайт Районной администрации] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * [https://web.archive.org/web/20160722124332/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2016/zb_nas_15.pdf Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року, с. 35.] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} == Референции == {{reflist}} {{Раховскый район}} {{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Районы Закарпатской области]] kqex3rneksx8fd11s1j8hp0hpzt0ean 0 14690 170727 138443 2026-10-01T18:39:16Z Halajkovič 33393 170727 wikitext text/x-wiki {{Регион |статус=[[Закарпатска область]], [[Украина]] |регион=Воловецкый район |регион оригинал=Воловецький район {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}} |образчик=[[File:Voloveckiy rayin gerb.png|70px]] |подпис=Герб района |розлога=544 км² |обывательство=24 268<ref>[http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/dem/2017/nasel_0103_2017.pdf Чисельність населення (за оцінкою) на 1 березня 2017 року] // Головне управління статистики у Закарпатській області</ref> |центер=[[Воловець]]<br/>{{Coord|48|43|27|N|23|12|00|E}} |зложѣня= 2 мѣстечка,<br>24 села |язык=[[Украинскый язык|украинскый]] |пост ведучого=Голова район. администрации |имя ведучого=Попелич Михайло Андрійович |интернет-сайт=[https://vrda.gov.ua/ РДА {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] |категория склада= Volovets Raion }} [[File:OkruhVolovec-1200px.png|thumb|260px|Локачна мапа Воловецкого района]] '''Воловецкый район''', {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}} ''Воловецький район'' — бывшый административный район в сѣверной части [[Закарпатска область|Закарпатской области]], створеный в року 1946.<ref name="КовРов">Ковальчук І.П., Ровенчак І.І.: Воловецький район.</ref> В року 2020 ликвидованый и прилученый ку Мукачовскому. ==Землеписна полога и характеристика района== Воловецкый район ограниченый на [[сѣвер]]ѣ [[Верховинскый вододѣл|Вододѣлным хребтом]] и на [[юг]]у [[Полонинскы горы|Полонинскым хребтом]]. В районѣ мають выток [[Ріка|рѣкы]] базена [[Дунай|Дуная]]: [[Латориця]] з притоками [[Вича]] и [[Жденьовка]]. [[Лѣс]]ы занимають 273 км², переважны файты суть бук (70%) и смерека (24%); меджи храненыма териториями найвызнамнѣйшым е лѣсовый резерват [[Россошный]].<ref name="КовРов"/> Вшиткы населены локалиты района мають официалный статус «горскый населеный пункт» (2013).<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/647-95-п Постанова Кабмину України №647 11.08.1995 ''Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських'']</ref> ==История района== До року 1904 належав ку [[Жупа Берег|жупѣ Берег]] в Свалявском округу (Szolyvai járás), од року 1904 — як окремый Нижньоверецкый округ (Alsóvereckei járás). В року 1914 ту были тяжкы бои з российскым войском.<ref> Révai nagy lexikona, том 19, с. 443.</ref> В року 1928 чехословацка администрация ликвидовала окремый Нижньоверецкый округ и в штатистицѣ року 1930 фигуруе в Свалявском округу.<ref>Достал Я.</ref> Окремый Нижньоверецкый округ (Alsóvereckei járás) быв обновленый мадярсков администрациев в року 1941. В роках 1939–1940, коли Червена армада пришла ку границям [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], з Воловецкого района 270 особ нелегално утѣкли до [[СССР]] и трафили до [[ГУЛаг]]у, 190 з них пережили и вернули ся в Чехословацком армадном корпусѣ ген. [[Лудвик Свобода|Свободы]]. В року 1946 Нижньоверецкый округ перетвореный на Воловецкый округ, а в року 1953 достав назву ''Воловецкый район''.<ref name="Тронько">Тронько П. и др. (ред.), сс. 260–262.</ref> ==Жерела и одказы== * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN|978-966-671-374-5}} * Ковальчук І.П., Ровенчак І.І.: Воловецький район. //Географічна енциклопедія України: В 3-х т. Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін.— К. «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. {{ISBN|5-88500—015—8}} Т. 1: А—Ж.— 416 с: {{ISBN|5-88500—005—0}} С. 217. * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. == Референции == {{reflist}} {{Воловецкый район}} [[Катеґорія:Бывшы районы Закарпатской области]] 75kt3olxmmx30vymlgegek4hiv4gakn 0 14713 170723 154907 2026-10-01T18:29:31Z Halajkovič 33393 +не є раёном Закарпатьской области 170723 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Верховина (чеперушка)}} [[File:Vasútállomás. Fortepan 28731.jpg|thumb|250px|Воловець — столиця Верховины. 1939.]] '''Верховина''' — найвысше положеный залюдненый район [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], а в генералном вызнамѣ (верховина) — грункасты терены [[Лѣсисты Карпаты|Лѣсистых Карпат]] з горбами односной вышкы 200 – 250&nbsp;м и абсолутныма высотами 750 – 1000&nbsp;м н.м.<ref>Лящук Б.Ф.: Верховина</ref><ref>Ковальчук І.П. Верховина</ref> ; Окремѣшность : Ту доминують смереково-буково-ялицьовы лѣсы. Землѣ — малоуродны буроземы. Верховинов переважно называють долину, котра ся тягне меджи Верховинськым Вододѣлом и Полонинскыма Карпатами: тот район е найгустѣйше залюдненый опротив иншых горскых районох области. Вшиткы населены локалиты Верховины мають официалный статус «горскый населеный пункт» (2013).<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/647-95-п Постанова Кабмину України №647 11.08.1995 ''Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських'']</ref> {{Цитат 2|Верховина — отдѣльный, особый край: тамъ уже не созрѣетъ кукуруза, столь любимое растеніе нашего народа, только овесъ и овесъ повсюду; хижины не бѣлены, изъ смерековаго дерева; хлопы сорочки свои не на переди, но на зади связываютъ; словомъ повсюду особыя, отличительныя черты на лицѣ и человѣка и природы.|Митрак А. Путевыя впечатлѣнія на Верховинѣ}} ; Землепис, клима и земледѣлство :Верховинов мѣстны обывателе обычно называють Западну часть Верховинской продовжной долины, хоть географично чаще той назвѣ ся придавать ширшый териториалный вызнам. Ширина Верховинской долины 25 – 30&nbsp;км. Долинов мож ю назвати лем условно бо ту суть розличны формы рельефа, немало окремых высочин з высотами 700 – 800&nbsp;м, усѣкы зоз плоскым рельефом, основный напрям долины сѣверозападный. [[Рѣка (приток Тисы)|Рѣка Рѣ́ка]] е выразна границя Западной части долины: на [[запад]] од ней середнорочна теплота не спущать ся ниже 4°C (а на [[восток]] од ней спущать ся и ниже нулы), в [[юл]]у, а даколи и в [[Авґуст|августѣ]] поднимать ся до 28 – 32°C, рочны опады не бывають ниже 800&nbsp;мм. Але суть значны климатичны локалны роздѣлы, котры суть вызнамны про земледѣлство. На Верховинѣ треба знати выбрати мѣсто, вгодне на конкретну земледѣлску културу, беручи на увагу односну высоту, спадистость убочи, ей експозицию, охраненость од студеного вѣтра. Интересна шпецифичность е в том, же в глубокых мѣстах долины бывать студенѣйше и мокрѣйше сопротив мѣст з векшов высотов над морьом: причина е в том, же студеный и вогкый [[воздух]] застоюе ся в долинѣ.<ref name="Анучин">Анучин В.А.: География Советского Закарпатья, с. 78-81.</ref> ==Жерела и одказы== * Анучин В.А.: География Советского Закарпатья. — Москва: Географгиз, 1956. 296&nbsp;с., карта. * Лящук Б.Ф.: Верховина. //Географічна енциклопедія України: В 3-х т. Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін.— К. «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. {{ISBN|5-88500—015—8}} Т. 1: А—Ж.— 416&nbsp;с: {{ISBN|5-88500—005—0}} С. 164. * [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=33683 Ковальчук І.П. Верховина. //Енциклопедія Сучасної України.] == Референции == {{reflist}} 59fm519isxy7ovteztehci6tx0179lp 0 15015 170739 152508 2026-10-01T19:05:38Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Хустскый район]] 170739 wikitext text/x-wiki #redirect [[Хустскый район]] munsl83v74qhvl54d2nisc8zzulesul 0 16421 170756 141179 2026-10-02T02:27:17Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170756 wikitext text/x-wiki {{Универзита |статус = |назва = Лайпцигска универзита |мѣстна назва = Universität Leipzig |образка файл = BibliothecaAlbertina Leipzig.jpg |образка розмѣр = 250px |образка подпис = Библиотека Албертина |латинска назва = Universitas Lipsiensis |гесло = <small>Aus Tradition Grenzen überschreiten<br>Традиция перекрочити границѣ</small> |перва назва = |заложена = 1409<ref name="БРЭ">Матвеева А. Г.</ref> |затворена = |тип универзиты = публична |фонды = |набоженство = |челный пост1 = |челна особа1 = |челный пост2 = |челна особа2 = |челный пост3 = |челна особа3 = |персонал = |факулты = |штуденты = 30&nbsp;226 (2017)<ref>https://www.uni-leipzig.de/universitaet/profil/leitbild-profil-geschichte/zahlen-und-fakten.html</ref> |абсолвенты = |ашпиранты = |докторы = |професоры = |город = |округ = |регион = |держава = |кампус = |сайт = https://www.uni-leipzig.de/ |адрес = |logo = [[File:Universität Leipzig logo.svg|200px]] |категория склада= Universität Leipzig }} '''Лайпцигска универзита''', {{ref-de}} ''Uni­ver­si­tät Leipzig'' — една з найстаршых и найпопуларнѣйшых универзит [[Германия|Германии]]. == История == Универзита была отворена [[2. децембра]] [[1409]] спочатку лем яко умѣлецка факулта (по часѣ филозофска). Стало ся то в часѣ [[гуситы|гуситскых]] беспорядкох на [[Карлова универзита|Карловой универзитѣ]], наслѣдком котрых около тысячи [[професор]]ох и штудентох перебрали ся до [[Лайпциг]]у а продовжовали там науку. До конця [[стороча]] универзита ся росширила до четырьох факулт: филозофска, медицинска, правнича и теологична. В року 1543 ку высшой школѣ прилучив ся доминиканскый [[монастырь]], а в року 1545 [[Мартин Лутер]] высвятив монастырску церкву при универзитѣ. В [[Нацистична Германия|добѣ нацизма]] число штудентох упало зоз 7350 в року 1932 до 1560 в року 1939, а при англо-америцкых бомбардованях (1943–1945) были знищены 60% универзитных будов. В року 1946 универзита ся обродила и стала ся ведучов высоков школов [[ГДР]], в роках 1953–1991 несла имя [[Карл Маркс|Карла Маркса]].<ref name="БРЭ"/> == Выдавательство == В року 1682 Лайпцигска универзита зачала выдавати первый в Германии научный журнал ''Acta Eru­di­torum''.<ref name="БРЭ"/> == Вызнамны особы == Меджи штудентами Лайпцигской универзиты было велике число вызнамных особ, напримѣр: * [[Готтфрид Вилгелм Лайбниц]] (1646–1716) * [[Александр Радищев]] (1742–1802) * [[Йоганн Волфганг Гете]] (1749–1832) * [[Рихард Вагнер]] (1813–1883) * [[Фридрих Ницше]] (1844–1900) == Жерела и одказы == * '''Матвеева А. Г.''' ЛЕЙПЦИГСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ // Большая российская энциклопедия. Том 17. Москва, 2010. {{ref-ru}} C.&nbsp;186 [https://web.archive.org/web/20201026132737/https://bigenc.ru/education/text/2137907 Одчитане: 25.05.2020][https://old.bigenc.ru/education/text/2137907] {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Высокы школы Германии]] 9h9j40g23vp96ls3lybgh0ks8lxqz2l 0 17170 170763 141143 2026-10-02T03:46:25Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170763 wikitext text/x-wiki [[File:Italy map with regions numbered.svg|300px|right]] [[File:Autonomous Regions of Italy.svg|300px|right]] '''Регионы Италии''' — высшый уровень административного дѣлѣня [[Италия|Итальянской Републикы]] Подля конштитуции, [[Италия]] роздѣлена на 20<ref>Комков А. М., с. 6.</ref><ref name=BRE>Галкина Т. А., Васильева Т. А. и др.</ref> регионы, {{ref-it}} ''regioni'', меджи котрыма пять, де компактно жиють етничны и языковы меншины, мають автономный статус (указаны червенов). == Список регионох Италии == В скобках указаны додаточны (крем итальянского) официалны регионалны языкы. # [[Абруцци]] # [[Валле-д’Аоста]] ([[французскый язык]]) # [[Апулия]] # [[Базиликата]] # [[Калабрия]] # [[Кампания (Италия)|Кампания]] # [[Емилия-Романья]] # [[Фриули — Венеция-Джулия]] ([[фриулскый язык|фриулскый]], [[нѣмецкый язык|нѣмецкый]], [[словенскый язык|словенскый]] и [[венетскый язык|венетскый]] языкы) # [[Лацио]] # [[Лигурия]] # [[Ломбардия]] # [[Марке]] # [[Молизе]] # [[Пьемонт]] ([[окситанскый язык|окситанскый]], [[франко-провансалскый язык|франко-провансалскый]], [[французскый язык|французскый]] и [[валзерскый язык|валзеро]]) # [[Сардиния]] ([[сардинскый язык]]) # [[Сицилия]] ([[сицилийскый язык]]) # [[Трентино-Альто-Адидже]] ([[нѣмецкый язык|нѣмецкый]], [[ладинскый язык]]ы) # [[Тоскана]] # [[Умбрия]] # [[Венеция (регион)|Венеция]] Номеры в списку одповѣдають номерам на мапѣ. == Роздѣлѣня влады == Од року 2001 конштитуция Италии уложила федеративный тип роздѣлѣня компетенций меджи центром и регионами, выдѣлены сферы выключных компетенций центра, сферы конкуруючых компетенций центра и регионох, а позосталы вопросы суть цѣлком в компетенции регионох.<ref name=BRE/> == Жерела и одказы == * '''Галкина Т. А., Васильева Т. А. и др.''': Италия // Большая российская энциклопедия. Том 12. Москва, 2008, стр. 150 [https://web.archive.org/web/20211028220358/https://bigenc.ru/geography/text/2026445 Верзия: 2016. Одчитане: 2020-10-22][https://web.archive.org/web/20230927043812/https://old.bigenc.ru/geography/text/2026445]{{ref-ru}} * '''Комков А. М.''' (ред.): Словарь географических названий зарубежных стран — М.: Недра, 1986. — 459 с. {{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} [[Категория:Регионы Италии]] 6mvua7jvoy82yr12oi50vtmo803boum 0 17661 170750 141215 2026-10-02T01:16:36Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170750 wikitext text/x-wiki [[Файл:Gulag Location Map.svg|450px|thumb|Умѣщѣня лагрох системы ГУЛАГ, 1923 – 1967, подля сполку [[Мемориал (сполок)|''Мемориал'']]]] '''ГУЛАГ''' (куртанка про '''Гла́вное управле́ние лагере́й''') — система направно-працовных лагрох рабской роботы, котра фунговала в [[СССР]] од {{nowrap|1920-х}} до середины {{nowrap|1950-х}} рокох.<ref name=EB>Encyclopedia Britannica</ref> Лагер, {{ref-ru}} ''ИТР — исправительно-трудовой лагерь'', ся одличовав од темницѣ тым, же арештант быв нученый ку тяжкой и задарной мануалной праци з ненормованым робочым дньом, мизерным костом и минималнов здоровелнов помочов. Колония, {{ref-ru}} ''ИТК'', мала дакус легшый режим. На 1. януара 1938 в ГУЛАГу были 29 лагры, 400 колонии и 423 темницѣ.<ref name=Morukov>Моруков Ю. Н.</ref> == История == [[File:Canal Mer Blanche.jpg|thumb|300px|{{center|На ставбѣ Бѣломорканала}}]] Направно-працовны лагры были найскорше отворены совѣтскым декретом зо дня [[15. апріль|15. апрѣля]] [[1919]] и перейшовши через веце административных и организачных перемѣн в {{nowrap|1920-х}} роках, сформовали ся на систему ГУЛАГа в року 1930 под контролов тайной полиции, ([[ОГПУ]], пак [[НКВД]] и [[КГБ]]). Обще число арештантох в ГУЛАГу было около 100&nbsp;000 особ концьом {{nowrap|1920-х}}, але наступно пришло огромне росширѣня, сплываюче з добов влады совѣтского лидра [[Сталин|Йосифа Сталина]].<ref name=EB/> СССР, не маючи вонкашного кредитованя, мусѣв ся оперти на властны ресурсы, а тоты были добываня [[Золото|золота]], иншых [[метал]]ох, рубаня и експорт дерева, резервы и найдища котрых были в тяжкодоступных и необываных мѣстах и потребовали вельо робочых рук. [[11. юла]] [[1929]] быв приятый декрет ''О выхоснованю праци криминалных арештантох'', подля котрого каждый, котрый быв засудженый на три и вецей рокы, быв посыланый на рабску роботу. В роках 1931–1933 руками арештантох была реализована выставба Бѣломорско-Балтийского канала. В рокы [[Друга світова война|войны]] {{nowrap|975 тысяч}} арештантох были посланы на фронт. По войнѣ на их мѣсто до ГУЛАГу пошли тоты, котры ся вернули з нѣмецкого заятя. По смерти [[Сталин]]а {{nowrap|1,5 млн. арештантох}} достали амнестию.<ref name=Morukov/> == Штатистика == Число арештантох ГУЛАГа (на 1 януаря каждого рока):<ref name=Zemskov>Земсков В. Н.</ref> {| class="wikitable" !Рокы !В лаграх<br>(ИТЛ) !З них<br>политичны !В колониях<br>(ИТК) !Въедно |- |[[1934]] | align="right" | 510 307 | align="right" | 135 190 (26,5%) | align="right" | — | align="right" | 510 307 |- |[[1935]] | align="right" | 725 483 | align="right" | 118 256 (16,3%) | align="right" | 240 259 | align="right" | 965 742 |- |[[1936]] | align="right" | 839 406 | align="right" | 105 849 (12,6%) |align="right" | 457 088 | align="right" | 1 296 494 |- |[[1937]] | align="right" | 820 881 | align="right" | 104 826 (12,8%) | align="right" | 375 488 | align="right" | 1 196 369 |- |[[1938]] | align="right" | 996 367 | align="right" | 185 324 (18,6%) | align="right" | 885 203 | align="right" | 1 881 570 |- |[[1939]] | align="right" | 1 317 195 | align="right" | 454 432 (34,5%) | align="right" | 355 243 | align="right" | 1 672 438 |- |[[1940]] | align="right" | 1 344 408 | align="right" | 444 999 (33,1%) | align="right" | 315 584 | align="right" | 1 659 992 |- |[[1941]] | align="right" | 1 500 524 | align="right" | 420 293 (28,0%) | align="right" | 429 205 | align="right" | 1 929 729 |- |[[1942]] | align="right" | 1 415 596 | align="right" | 407 988 (28,8%) | align="right" | 361 447 | align="right" | 1 777 043 |- |[[1943]] | align="right" | 983 974 | align="right" | 345 397 (35,1%) | align="right" | 500 208 | align="right" | 1 484 182 |- |[[1944]] | align="right" | 663 594 | align="right" | 268 861 (40,5%) | align="right" | 516 225 | align="right" | 1 179 819 |- |[[1945]] | align="right" | 715 505 | align="right" | 289 351 (40,4%) | align="right" | 745 171 | align="right" | 1 460 676 |- |[[1946]] | align="right" | 746 871 | align="right" | 333 883 (44,7%) | align="right" | 956 224 | align="right" | 1 703 095 |- |[[1947]] | align="right" | 808 839 | align="right" | 427 653 (52,9%) | align="right" | 912 704 | align="right" | 1 721 543 |- |[[1948]] | align="right" | 1 108 057 | align="right" | 416 156 (37,6%) | align="right" | 1 091 478 | align="right" | 2 199 535 |- |[[1949]] | align="right" | 1 216 361 | align="right" | 420 696 (34,6%) | align="right" | 1 140 324 | align="right" | 2 356 685 |- |[[1950]] | align="right" | 1 416 300 | align="right" | 578 912*(40,9%) | align="right" | 1 145 051 | align="right" | 2 561 351 |- |[[1951]] | align="right" | 1 533 767 | align="right" | 475 976 (31,0%) | align="right" | 994 379 | align="right" | 2 528 146 |- |[[1952]] | align="right" | 1 711 202 | align="right" | 480 766 (28,1%) | align="right" | 793 312 | align="right" | 2 504 514 |- |[[1953]] | align="right" | 1 727 970 | align="right" | 465 256 (26,9%) | align="right" | 740 554 | align="right" | 2 468 524 |- |colspan="5"| <nowiki>*</nowiki> В лаграх и колониях<br>Жерело:Центральный государственный архив Октябрьской революции,<br>высших органов государственной власти и органов государственного<br>управления СССР (ЦГАОР СССР). Коллекция документов. {{ref-ru}} |} Заграничны и дакотры [[СССР|домашны]] авторы перемагають ся меджи собов в подаваню выгаданых чисел, при том без выимкы в сторону перегнаня. [[Никита Хрущов|{{nowrap|Н. С. Хрущов}}]], ачей жебы ефектнѣйше представив свою роль выслободителя сталинскых жертв, написав во своих мемуарах, же в часѣ смерти [[Сталин]]а в ГУЛАГу было до {{nowrap|10 млн. арештантох}}.<ref name=Zemskov/> == Жерела и одказы == * {{cite web |title=Gulag |date=2 Mar. 2021 |publisher='''Encyclopedia Britannica''' |url=https://www.britannica.com/place/Gulag |accessdate=2021-03-23}}{{ref-en}} * '''Земсков В. Н.''': ГУЛаг (историко-социологический аспект) //Социологические исследования, 1991 №6–7 [http://scepsis.ru/library/id_937.html Одчитане: 2021-03-23] ]] {{ref-ru}} * '''Моруков Ю. Н.''': [https://web.archive.org/web/20200507021859/https://bigenc.ru/military_science/text/1935157 ГУЛАГ] // Большая российская энциклопедия. Том8. Москва, 2007, стр.&nbsp;142 (верзия: 2016; одчитане: 23.03.2021)[https://web.archive.org/web/20230607153203/https://old.bigenc.ru/military_science/text/1935157](верзия: 2023; одчитане: 08.10.2023){{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} [[Категория:ГУЛАГ]] 8mkniqbcbqxq08mhb4d50tsb1kku4ec 0 17664 170758 169383 2026-10-02T03:10:51Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170758 wikitext text/x-wiki [[File:OGPU 10 years, 1927.gif|thumb|{{center|Знак ОГПУ, 1927}}]] [[File:Работники ОГПУ извлекают из ямы спрятанное зерно (1932).jpg|thumb|{{center|Достойници ОГПУ выберають из ямы спрятане зерно (1932)}}]] '''ОГПУ''', повна назва {{ref-ru}} ''Объединенное Государственное Политическое Управление'' — шпециалный орган штатной безпекы [[СССР]] в роках 1923–1934, створеный при владѣ (совнаркомѣ) СССР в новембрѣ 1923.<ref name=Chaustov>Хаустов В. Н.</ref> == История == Предходником ОГПУ была [[ВЧК]] (1917–1922), котра была винна в забивствѣ 140&nbsp;000 люди, выголошеных без суда за неприятельох револуции. Роспущѣньом [[ВЧК]], створѣньом намѣсто того ГПУ, по року перейменованого на ОГПУ, [[Комунистична партия Совѣтского Союзу|комунистична партия]] мала указати, же в новоствореном [[СССР]] (1922) уже не буде той остаточной самоволѣ органох безпекы. Коли [[Сталин]] пришов ку владѣ, в зачатку {{nowrap|1930-х}} достойници ОГПУ мали широку сѣть информаторох в цивилной сферѣ и войску, заграли важну роль в насилной [[колективизация в СССР|колективизации]], в депортации [[кулак|«кулакох»]] и зреализовали тайны операции в заграничу против неприятельох [[СССР]], аж дакотрых выкрали и забили.<ref name=Pringle>Robert W. Pringle</ref> Декретом централной выконной влады [[СССР]] зо дня [[10. юла]] [[1934]] быв организованый [[НКВД]] СССР, котрый зачленив до себе ОГПУ. Предсѣдателями ОГПУ:были {{nowrap|Ф. Э. Дзержинскый}} (нов. 1923 – юл 1926), {{nowrap|В. Р. Менжинскый}} (авг. 1926 – май 1934). Заступав Менжинского при хворотѣ, а тыж по его смерти яко шеф ОГПУ {{nowrap|Г. Г. Ягода}}. == Функции и правомочность == === Функции ОГПУ === Были означены в ''Настановках о ОГПУ и его органах'', схваленых в новембрѣ 1923. Они были подобны, як и про ГПУ, але в россягу [[СССР]]. ОГПУ шефовало роботѣ ГПУ союзных републик и подлеглых ему особых оддѣлох военных округох; шефовало особым отдѣлам фронтох и армий; организовало охрану штатных границь [[СССР]]; вело оперативну роботу в общесоюзном россягу.<ref name=Chaustov/> Неодовго ку тым функциям ся додало администрованя направно-працовных лагрох и дозираня за обывательством.<ref name=Pringle/> === Правомочность === Што ся тыче хоснованя транспорта; комуникачных средств, застачаня потравинами и мундуровым облечивом, мало ровны права, як Червена армада. Достойници ОГПУ были прировнаны ку особам, стоячым на военской службѣ. Шеф ОГПУ быв членом влады (совнаркома) СССР з правом дорадного голоса. Быв тыж шефом колегии ОГПУ.<ref name=Chaustov/> == Жерела и одказы == * {{cite web |author=Robert W. Pringle |title=KGB; Pre-KGB Soviet Security Services |url=https://www.britannica.com/topic/KGB#ref233708 |date=Mar 2, 2021 |publisher=Encyclopedia Britannica |accessdate=2021-03-24}}{{ref-en}} * Хаустов В. Н. ОБЪЕДИНЁННОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ ПОЛИТИЧЕСКОЕ УПРАВЛЕНИЕ // Большая российская энциклопедия. Том&nbsp;23. Москва, 2013, стр.&nbsp;591 [https://web.archive.org/web/20210512135311/https://bigenc.ru/military_science/text/2676237 Верзия:2020 Одчитане: 24.03.2021][https://web.archive.org/web/20230221215350/https://old.bigenc.ru/military_science/text/2676237]{{ref-ru}} {{Commonscat|Joint State Political Directorate, USSR (OGPU)}} == Референции == {{reflist}} [[Категория:История СССР]] [[Катеґорія:Органы безпекы]] gk1er4v1jw6d3zmi98912u2uz37gqs2 0 19015 170755 166684 2026-10-02T02:16:37Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170755 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Кральовство Италия | originálny názov = Regno d'Italia | rok vzniku = 1861 | rok zániku = 1946 | viac pred = áno | pred 1 = Кральовство Сардиния | pred 1 vlajka = Flag of the Kingdom of Sardinia (1848-1851).svg | pred 2 = Кральовство Обох Сицилий | pred 2 vlajka = Flag of the Kingdom of the Two Sicilies (1816).svg | pred info = | viac po = áno | po 1 = Італія{{!}}Република Италия | po 1 vlajka = Flag of Italy.svg | po 2 = | po 2 vlajka = | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Italy (1861-1946).svg | článok o vlajke = [[Застава Кральовства Италии|Застава]] | vlajka veľkosť = | znak = Coat of arms of the Kingdom of Italy (1890).svg | článok o znaku = [[Герб Кральовства Италии|Герб]] | znak veľkosť = | rámček znak = áno | hymna = Marcia Reale d'Ordinanza<br>(Кральовскый марш) | článok o hymne = | motto = FERT | článok o motte = | mapa = Kingdom of Italy (1936).svg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = Кральовство Италия в року 1936 | hlavné mesto = Турин (1861–1865)<br>Флоренция (1865–1871)<br>[[Рим]] (од 1871) | rozloha = 310 196 | rozloha poznámka = (в року 1936) | najvyšší bod = Монблан | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = По | najdlhšia rieka poznámka= | počet obyvateľov = 42 398 000 | počet obyvateľov poznámka = (в року 1936) | jazyky = [[италиянскый язык]] | národnostné zloženie = Италиянцѣ | náboženstvo = римокатолицке | štátne zriadenie = конштитучна монархия | materský štát = | mena = италиянска лира | predstaviteľ = Виктор Еммануил II.<br>Умберто I.<br>Виктор Еммануил III.<br>Умберто II. | titul predstavitelia = Краль | vznik = Выголошѣня Кральовства Италии<br>([[17. марец]] [[1861]]) | zánik = Конштитучный референдум<br>([[2. юн]] [[1946]]) }} '''Кральовство Италия''' ({{lang-it|3|Regno d'Italia}}, высловность {{IPA|[ˈreɲɲo diˈtaːlja]}}) была унитарна держава, котра екзистовала од 17. марца 1861, коли быв Виктор Емануел II. Сардинскый выголошеный за краля Италии, аж до 18. юна 1946, коли была монархия зрушена в резултатѣ домовой неспокойности, котра вела к инштитуционалному референдуму 2. юна, котрого резултатом было заложѣня модерной [[Італія|Републикы Италии]]. Кральовство взникло споѣньом вецерох штатох в перебѣгу десятьроч продовжаючого процесу, называного „Рисорджименто“. На тот процес мало вплыв Кральовство Сардиния под веджѣньом роду Савойскых, котре было едным з правных правонаступникох Италии. В року 1866 Италия выголосила войну Австрии в споѣню з Пруссиев а по побѣдѣ здобыла регион Венето. Италиянскы войска вступили до Рима в року 1870, чим завершили веце як тысячрочну свѣтску моц папы. В послѣдных двох десятьрочах 19. стороча ся Италия вывинуло до подобы колониалной силы, што вело к заложѣню Италиянской империи, а в року 1882 было створено троите споенецтво з [[Нѣмецке цѣсарство|Нѣмецкым цѣсарством]] а [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярсков монархиов]] по силных незгодах з Франциов оглядом их колониалной експанзии. Хоть одношѣня з [[Берлин]]ом ся стали барз приятельскыма, споенецтво з Вѣдньом зостало чисто формалне, часточно через желаня Италии здобыти Трентино а Терст од Австро-Мадярщины. В резултатѣ того Италия прияла британскы позваня припоѣти ся к споенецкым моцностям почас первой свѣтовой войны, кедьже западны моцности обѣцяли териториалну компензацию (на рахунок Австро-Мадярщины) за участь, котра была щирѣша неж понука Вѣдню вымѣнов за италиянску невтралность. Побѣда во войнѣ принесло Италии тырвале мѣсто в Радѣ Сполочности народох, але не достала вшиткы територии, котры ей были обѣцяны. == История == По смерти Виктора Емануела II. в року 1878 наступив на трон го сын Умбетро I. Влада в Италии належила кабинету министрох, понеже монархия была конштитучнов. Влада реализовала [[Протекционизм|протекционистичну]] [[Политика|политику]], звышовала данѣ а вводила мытны барьеры. В резултатѣ были заказаны штрайкы а слободна преса. То вшытко вело к збѣднѣню штату а закрѣплѣню емиграчных токох, переважно до [[США]].<ref>Clark, M. Modern Italy, 1871 to the Present. — London: Routledge, 2014.</ref> В рамках свойой заграничной политикы ся Италия споила з [[Нѣмецке цѣсарство|Нѣмецком]] а [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщинов]], з котрыма в року 1882 створила троиту унию. В конци 19. столѣтя Италия нескорше колонизовало Сомалско а тыж нескорше Еритрею. Неуспѣшны войны з [[Етіопія|Етиопиов]], котра змогла одстояти свою независлость, вели к внутрополитичным кризам.<ref>Mack Smith, D. Modern Italy: A Political History. — Ann Arbor: University of Michigan Press, 1997.</ref> 29. юла 1900 быв Умберто I. забитый анархистом [[Гаетано Бреши|Гаетаном Брешим]]. Трон перешов на го сына Виктора Емануела III. Веце як 10 рокох (1903–1914) быв при моци премьер Джованни Джолитии, котрого выважена политика вела к швыдкому росту италианской економикы. В штатѣ ся будовали желѣзницѣ, взникли великы сполочности в области лодярства а автомобилового промыслу а металургии. Господарскый розвой ся лемже одогравав главно на сѣверѣ штату, юг зостав заосталым польногосподарскым регионом.<ref>Дагган К. Історія Італії. — Київ: Літопис, 2007.</ref> В року 1912 в резултатѣ войны з [[Османьска імперія|Турциов]] Италия обсадила [[Лібія|Либию]]. По зачатю [[Перша світова война|першой свѣтовой войны]] выгласило Кральовство Италия невтралиту. Многы в Италии си желали припоѣня Терсту а области Трентино, котре належало Австро-Мадярщинѣ. З того доводу, по тайных переговорах в [[Лондон]]ѣ 23. мая 1915, вступила Италия до войны на сторонѣ [[Троита Антанта|Антанты]].<ref>Гончар Б. М., Городня Н. Д. Нова історія країн Європи та США (1870–1918 рр.): підручник. — Київ: ВПЦ Київський університет, 2003.</ref> В боях меджи италиянскыма а австрийскыма войсками витязство стрѣчало належало раз едным, раз другым. Аж вступ США до войны в лѣтѣ 1917 приносив рѣшаючый перелом на хосен Антанты. 24. октобра 1918 зачала италиянска армада офензиву, котрой наслѣдком было добытя Терсту в Трентѣ, а 3. новембра 1918 капитуловала австро-мадярска армада. На мировых конференциях о резултатах войны здобыла Италия територию, на котры мала догоды перед вступом до войны. По войнѣ ся животны условия обывательства выразно згоршили – зачали рости цѣны, промысел засягла криза. В штатѣ проходили револучны непорядкы, доходило к обсаджованю товарнѣ в мѣстах а повстаньом селян в сельскых областях. В том периодѣ взник рух „Бойовый союз“ ({{lang-it|3|Fascio di combattimento}}), на чолѣ котрого став даколишный лидер социалистох Бенито Муссолини.<ref>Gentile, E. Fascismo. Storia e interpretazione. — Roma-Bari: Laterza, 2002.</ref> Зачали ся атакы на лѣвых активистох а репресии в одношѣню ку политичным опонентам. === Подѣи перед другов свѣтовов войнов === * 1861 — взник единого италиянского кральовства под владов краля Пьемонту Виктора Емануела II. * 1866 — выгнаня Австрийцьох з Венеции. * 1915 — вступ до першой свѣтовой войны на сторонѣ Антанты. * 1919 — на основѣ мѣрной догоды Италия зыскало Южный Тирол а Истрию з мѣстом Терст. Зачаток фашистичного руху Бенито Мусоллини. * 1922 — „поход на [[Рим]]<nowiki>“</nowiki> италиянскых фашистох. Мусоллини ся ставать премьером ([[де факто]] [[диктатор]]ом Италии). * 1929 — Латеранскы догоды з папов о створѣню папского штату [[Ватікан|Ватикан]] на територии Рима. === Приход фашистох к моци === В року 1921 была под веджѣньом Бенито Муссолини заложена Народна фашистична партия. В том истом року было 38 посланцьох той партии выбраных до парламенту. По походѣ на Рим в року 1922 пановала в штатѣ Народна фашистична партия Бенито Муссолини а тот период е знатый як „фашистична Италия„ ({{lang-it|3|Fascio di combattimento}}) === Друга свѣтова война в Италии (1939–1945) === * 1939 — „[[Оцѣльовый пакт]]“ о споенецтвѣ з [[Націстічне Нїмецько|нацистичным Нѣмецком]]. Интервенция италиянскый войск в [[Албанія|Албанию]]. * 1940 — вступ Италии до другой свѣтовой войны. * 1943 — высадка англо-америцкых войск на Сицилии. Италия вступать з войны а подписуе догоду o примирѣню. Вступ нѣмецкых войск до штату. * 1945 — кара смерти Муссолини а конець войны в Италии. : Росформованя: * 1946 — Умберто II. ознамуе конець екзистенции Кральовства Италия. * 1947 — в резултатѣ референдума е Кральовство Италия выголошена за републику. На основѣ мѣровой догоды штат стратив вшиткы колонии а територии на Балканѣ. == Литература == * Ashley, Susan A. ''Making Liberalism Work: The Italian Experience, 1860—1914'' (2003) [https://www.amazon.com/Making-Liberalism-Work-Experience-1860-1914/dp/0275980626/ excerpt and text search] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210921041634/https://www.amazon.com/Making-Liberalism-Work-Experience-1860-1914/dp/0275980626 |date=21 вересня 2021 }} * Baran'ski, Zygmunt G. & Rebecca J. West (2001). ''[https://books.google.com/books?hl=nl&id=1hVfHLOGAxwC&q=Giolitti The Cambridge companion to modern Italian culture] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200124110820/https://books.google.com/books?hl=nl&id=1hVfHLOGAxwC&q=Giolitti |date=24 січня 2020 }}'', Cambridge: Cambridge University Press, {{ISBN|0-521-55034-3}}. * Barclay, Glen St. J. 1973. ''The Rise and Fall of the New Roman Empire''. London: Sidgwick & Jackson. * Bosworth, Richard J. B. 1983. ''Italy and the Approach of the First World War''. London: The Macmillan * Bosworth, Richard J. B. 2007. ''Mussolini's Italy: Life Under the Fascist Dictatorship, 1915—1945'' [https://www.amazon.com/Mussolinis-Italy-Fascist-Dictatorship-1915-1945/dp/0143038567/ excerpt and text search] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181129172157/https://www.amazon.com/Mussolinis-Italy-Fascist-Dictatorship-1915-1945/dp/0143038567 |date=29 листопада 2018 }} * Clark, Martin. 1996. ''Modern Italy: 1871—1995''. (2nd ed. Longman) * Coppa, Frank J. (1970). «Economic and Ethical Liberalism in Conflict: The extraordinary liberalism of Giovanni Giolitti», ''Journal of Modern History'' (1970) 42#2 pp 191—215 {{jstor|1905941}} * Coppa, Frank J. (1971) ''Planning, Protectionism, and Politics in Liberal Italy: Economics and Politics in the Giolittian Age'' [https://www.questia.com/PM.qst?a=o&d=24998588 online edition] * Davis, John A., ed. 2000, ''Italy in the Nineteenth Century: 1796—1900'' Oxford University Press. [https://web.archive.org/web/20110629132205/http://www.questia.com/PM.qst?a=o&d=115250399 online edition] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110629132205/http://www.questia.com/PM.qst?a=o&d=115250399 |date=29 червня 2011 }} * de Grazia, Victoria. 1981. ''The Culture of Consent: Mass Organizations of Leisure in Fascist Italy.'' * de Grazia, Victoria. 1993. ''How Fascism Ruled Women: Italy, 1922—1945'' [https://www.amazon.com/How-Fascism-Ruled-Women-Centennial/dp/0520074572/ excerpt and text search] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210308060800/https://www.amazon.com/How-Fascism-Ruled-Women-Centennial/dp/0520074572/ |date=8 березня 2021 }} * De Grand, Alexander J. (2001). ''The hunchback's tailor: Giovanni Giolitti and liberal Italy from the challenge of mass politics to the rise of fascism, 1882—1922'', Greenwood. [https://www.questia.com/PM.qst?a=o&d=101014505 online edition] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080205005308/http://www.questia.com/PM.qst?a=o&d=101014505 |date=5 лютого 2008 }}; [https://books.google.com/books?id=fUvJCuQxmP0C excerpt and text search] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211218143154/https://books.google.com/books?id=fUvJCuQxmP0C |date=18 грудня 2021 }} * Duggan, Christopher (2008). ''The Force of Destiny: A History of Italy Since 1796'', Houghton Mifflin Harcourt, [https://books.google.com/books?id=lSRwOZ0Yxw8C text search] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200114115558/https://books.google.com/books?id=lSRwOZ0Yxw8C |date=14 січня 2020 }} * Gentile, Emilio. 2003. ''The Struggle For Modernity: Nationalism, Futurism and Fascism.'' Westport, CT: Praeger. * Gilmour, David. 2011. ''The Pursuit of Italy: A History of a Land, Its Regions, and Their Peoples'' [https://www.amazon.com/gp/reader/0374283168/ excerpt and text search] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210308002335/https://www.amazon.com/gp/reader/0374283168/ |date=8 березня 2021 }} * Hughes, Robert. 2011. ''Rome: A Cultural, Visual, and Personal History'' == Референции == {{референції}} [[Катеґорія:Заниклы монархии Европы]] dg2mzeaiaf14684frkb1263raepi0s2 0 19172 170737 134097 2026-10-01T18:58:40Z Halajkovič 33393 +курта статя 170737 wikitext text/x-wiki [[Файл:Flag of the Axis countries.png|thumb|альт=|с верху: [[Нацистична Германия]], [[Японска империя]] и [[Кральовство Италия]]]] [[Файл:Map of participants in World War II.png|thumb|right]] '''Краины Осѣ''', '''Гитлеровска коалиция''' ({{lang-de|Achsenmächte}}, {{lang-it2|Potenze dell'Asse}}, {{lang-ja|樞軸國, Sūjikukoku}})&nbsp;— названя союза [[Нацистична Германия|Германии]], [[Японска империя|Японии]] и [[Кральовство Италия|Италии]]. {{stub}} mic6rhl35cq7qgca8whstgd1tbhurdg 0 20949 170738 143339 2026-10-01T19:04:36Z Halajkovič 33393 Вилучено перенаправлення на [[Хустскый район (1953—2020)]] 170738 wikitext text/x-wiki тест 1pybipqqx1covkq2joat0pwo1kz21ma 170741 170738 2026-10-01T19:07:03Z Halajkovič 33393 170741 wikitext text/x-wiki {{Регион |статус=[[Закарпатска область]], [[Украина]] |регион=Хустскый район |регион оригинал=Хустський район {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}} |образчик=[[File:Khustskiy rayon herb.png|70px]] |подпис=Герб района |розлога=975 км² |обывательство=95 785 особ (2017)<ref>[http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/dem/2017/nasel_0103_2017.pdf Чисельність населення (за оцінкою) на 1 березня 2017 року] // Головне управління статистики у Закарпатській області</ref> |центер=[[Хуст]]<br/>{{Coord|48|10|53|N|23|17|52|E|format=dms}} |зложѣня=1 мѣстечко, 56 сел |язык=украинскый |пост ведучого=Голова администрации |имя ведучого=Павлѣй Назарѣй Ив. |интернет-сайт=[http://www.khust-vlada.gov.ua/ {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}] |категория склада=Khust Raion }} [[File:OkruhChust-1200px.png|thumb|300px|left|<center>Локачна мапа Хустского района</center>]] '''Хустскый район''' ({{lang-uk|Хустський район}}; до року 1953 — '''Хустскый округ''') лежить на [[юг]]у [[Закарпатска область|Закарпатской области]], межуе з [[Межгорскый район|Межгорскым]] на [[сѣвер]]ѣ, [[Тячовскый район|Тячовскым]] на [[восток]]у, [[Виноградовскый район|Виноградовскым]] тай [[Иршавскый район|Иршавскым]] [[район]]ами на [[запад]]ѣ. [[Юг|Южна]] границя [[район]]у е границьов з [[Румыния|Румыниев]]. [[Район]] густонаселеный (114 особ/км²), рельефно-климатичны условия проспѣшны про земледѣлство и купельництво.<ref name="Тронько">Тронько П. и др. (ред.), сс. 715–717.</ref> ==Административне зложѣня== [[File:Монастырь во имя святого Михаила в с.с. Драгово-Забродь, Закарпатье - panoramio (2).jpg|thumb|280px|Монастырь св. Михаила (Драгово-Забродь)]] [[File:Велятино 2016 - panoramio (1).jpg|thumb|280px|<center>Купелѣ Велятино, 2016</center>]] [[File:Столовая санатория &quot;Шаян&quot; 2007 г - panoramio.jpg|thumb|280px|<center>Купелѣ Шаян, 2007</center>]] Центер [[район]]а — город областного подряджѣня [[Хуст]], котрый не входить в число населеных пунктох [[район]]а; ку городской радѣ належать тыж подгородны села Зарѣчне, [[Кіреші|Кѣреши]] и [[Чертеж (подгород Хуста)|Чертѣж]]. На територии района лежать [[мѣстечко]] [[Вышково]] и 56 сел.<ref name="Тронько"/> ==Архитектурны памятникы== Меджи найпознатѣйшыма памятниками архитектуры суть:<ref>Советское Закарпатье, с. 220.</ref> * Розвалины замка [[XIV. стороча]] — [[Хуст]] * [[Костел]] св. Ержии [[XIV. стороча]] — [[Хуст]] * Деревяна [[Церьков (храм)|церква]] св. Николая, 1779 — [[Данилово (Хустскый район)|Данилово]] * Деревяна [[Церьков (храм)|церква]] св. Михайла, 1668 — [[Крайниково]] * Деревяна [[Церьков (храм)|церква]] св. Параскевы [[XVII. стороча]] — [[Александровка (Закарпатска область)|Александровка]] * Деревяна [[Церьков (храм)|церква]] св. Николая [[XVII. стороча]] — [[Сокырниця]] * Рождественна деревяна [[Церьков (храм)|церква]], 1797 — [[Стебльовка]] ==Туристика, рекреация, купельництво== Про туристох и рекреантох район мать 6 готелы, 5 санатории, туристичный комплекс ''Нарцис'' и рекреачны базы довъедна на 600 особ. Окрем архитектурных памяток мож и вартать видѣти такы объекты:<ref>Офіційний сайт.</ref> * долина нарцисох — уникатна и едина в [[Европа|Европѣ]]; * ферма таркастых оленьох в селѣ [[Иза]]; * фабрика калапох ([[Хуст]]); * едина в [[Украина|Украинѣ]] фабрика на цеолитову продукцию в селѣ [[Сокырниця]]; * струся ферма попиля [[Хуст]]а; * стада буволох в селах [[Стебльовка]] и [[Велятино]]; * фантастичны красов тай елеганциев выробкы з лозы в селѣ [[Иза]]; * сувениры з кендеричаного шумелиня ([[Вышково]]). ==Жерела и одказы== * '''Советское Закарпатье'''. Справочник-путеводитель. (Ред. коллегия: Визольмирский В.Н., Гранчак И.М.. Иванов С.Д., Климпотюк Н.В., Семйон И.В.) — Ужгород: Изд-во "Карпаты", 1968. * '''Тронько П. и др. (ред.)''': Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. * {{Cite web|title=Хустський район |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |url=http://khust-vlada.gov.ua |author='''Офіційний сайт''' |accessdate=2019-05-13 }} == Референции == {{reflist}} {{Закарпатска область}} {{Хустскый район}} [[Катеґорія:Районы Закарпатской области]] 9vlvcspohgyithu0l5g443tv6gk9e9j 0 20950 170740 144848 2026-10-01T19:06:06Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Хустскый район]] 170740 wikitext text/x-wiki #redirect [[Хустскый район]] munsl83v74qhvl54d2nisc8zzulesul 0 21045 170722 170703 2026-10-01T18:18:25Z Halajkovič 33393 170722 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Село Україны | назва = Луково | місцёва назва = {{lang-uk|Луково}} | область = Закарпатьска | район = [[Хустьскый район|Хустьскый]] | рада = Білецька | код КОАТУУ = 2121985801 | образок = | образок_розмір = | образок_підпис = | уміщіня = Ukraine location map.svg | попис уміщіня = | mapx = 12 | mapy = 100 | заложене = 1500 | перша писемна змінка = | жытелїв = 1558 (2001) | розлога = 20,96 | ref-розлога = | густота жытельства = 0,74 | поштовы індексы = 90156 | телефон = 3144 | ґеоґрафічны коордінаты = {{Coord|48|19|11|N|23|12|39|E|scale:100000}} | надморьска вышка = 167 | ref-надморьска вышка = | водойма = | адреса = 90156, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Луково, вул. Набережна, 14 | вебова сторінка = | картка = | прапор = | попис прапора = | ерб = | попис ерба = }} '''Лу́ково'''<ref>{{Карпаторусинські поселеня 2021|chapter=Луково|page=66}}</ref> ({{lang-uk|Луково}}, {{lang-hu|Lukova}}) є [[село]] на [[Україна|Українї]], в [[Білецька сельска громада|Білецькій сельскій громадї]] [[Хустьскый район|Хустьского району]] [[Закарпатьска область|Закарпатьской области]]. == Ґеоґрафія == Село ся находить в долинї, котров протїкать потік Мстичівка, котрый належить до поводя рїкы [[Боржава (ріка)|Боржава]]. До року 2020 належало село адміністратівно до [[Иршавскый район|Іршавского раёну]], а по адміністратівно-теріторіалній реформі ся стало частёв [[Хустьскый район|Хустьского району]].<ref>{{Cite web|url=https://decentralization.gov.ua/newgromada/3839|title=Білківська територіальна громада|website=Децентралізація в Україні|access-date=2026-09-30}}</ref> == Історія == Перша писомна змінка о осадї походить зо зачатку 16. стороча.<ref name="Lukovo">{{Cite web|url=https://bilkigr.gov.ua/nashe-selo/|title=Про село — Білківська сільська рада|website=bilkigr.gov.ua|access-date=2026-09-29}}</ref> Подля містных народных традіцій походять Луково і сусїднє село [[Имстичово]] з єдной великой осады Камерданово, котра ся находила в локалітї Млинівцї недалеко рїкы [[Боржава (ріка)|Боржава]]. Через сталы ярьнї поводнї, котры заплавлёвали долину і нічіли уроду, были обывателї змушены переселити ся на высшы положены горбы. Переселїня ся одбыло в двох ґрупах: єдна часть на челї з мужом мено Луко Фанта одышла до области Вісища і заложыла село Луково (поменоване на ёго почесть), в тім часї, як друга ся усадила при потоцї Мстичівка і заложыла село Имстичово.<ref>{{Cite web|url=https://zodub.uz.ua/vydav/lehendu.html|title=Легенди Іршавщини|website=Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва|access-date=2026-09-29}}</ref> Історічно ся к Лукову припоїла сусїдна осада „Задон“, о котрій ся в писомных жрїдлах (під назвов „Zadon“) першыраз споминать в роцї 1530.<ref>{{Cite book|last=Sebestyén|first=Zsolt|title=Kárpátalja helységnevei|year=2020|publisher=Pro Print Kft.|location=Nyíregyháza|isbn=978-973-0-31294-2}}</ref> В роцї 1995 было на основі рїшіня о уточнїню назв населеных міст назву села Закарпатьской области змінено з „Лукове“ на „Луково“.<ref>{{cite web |url=https://www.pslava.info/XustRn_LukoveS,116617.html |title=Луково с |website=Прадідівська слава |author=Жарких М. І. |date=2024-04-04 |accessdate=2026-09-29 |language=uk}}</ref> == Обывательство == По списованю обывательства [[Украинска ССР|Україньской ССР]] з року 1989 мало село 1493 обывателїв, з того 732 мужів і 761 жен.<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=1989|реґіон=Закарпатська область}}</ref> По [[Списаня жительства Украйины (2001)|списованю обывательства на Українї]] в роцї 2001 жыло в селї 1558 обывателїв.<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001|реґіон=Закарпатська область}}</ref> === Язык === Роздїлїня обывателїв подля материньского языка по списованю обывательства з року 2001:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> {| class="wikitable" |- ! Язык !! Процент |- | [[україньскый язык|україньскый]] || 98,72% |- | [[російскый язык|російскый]] || 1,16% |- | [[білоруськый язык|білоруськый]] || 0,06% |} == Економіка і інфраштруктура == Главнов освітнёв інштітуціёв в селї є „Луковска ґімназія“ (інштітуція основной середнёй освіты), котра спадать під компетенцію Білецькой сельской рады.<ref>{{Cite web|url=https://lukovoschool.e-schools.info/|title=Луківська гімназія|website=E-Schools.info|access-date=2026-09-30}}</ref> Окрем того вызначным обєктом, котрый мать доднесь практічне господарьске значіня про містных обывателїв, є фунґуючій водный млин родины Сенинцїв. == Памяткы == === Водный млин === В селї ся заховав функчный деревяный водный млин, поставеный перед приближно двома сторочами. В минулости в Лукові фунґовали три млины, з котры два належали містній церькви. В часї совєтьской моци были по колектівізації переведжены до маєтку містного колхозу і за молотя зерна ся становила певна плаца (1 копійка за 1 кґ мукы, на Великдень – 2 копійкы). В постсовєтьскім періодї два з трёх млинів были опущены. Третїй, котрый ся заховав на пріватнім дворї родины Сенинцїв, надале фунґує і мать штатут котрогось музея під одкрытым небом. При приязній уровни воды є млин способный змолоти приближно 1,5 центнера зерна за годину і пів.<ref>{{Cite web|url=https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/181831_vodyanaya-melnica-lukovo.htm|title=Водяний млин, Луково|website=IGotoWorld|access-date=2026-09-29}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://zakarpattya.net.ua/News/93951-Na-Zakarpatti-vidnovyly-starovynnyi-vodianyi-mlyn|title=На Закарпатті відновили старовинний водяний млин|website=Закарпаття онлайн|access-date=2026-09-30}}</ref> === Церьков святого великомученика Дмитра (1796) === В 18. сторочу мала містна парафія штатут філіалкы Имстичовской. Деревяна церьков покрыта соломов ся споминать в жрїдлах з року 1748. На концї 18. стороча ся зачало будованя камінного храму в бароковім штілї. О завершіню будовы свідчіть напис на каміннім облуцї входовых дверей: „POKУ БОЖА AΨЧS (1796) М.ЮНІЯ ДНЯ Л (30)“.<ref name="Lukovo"/> Спочатку вход парадив бароковый рельєф з каміннов досков, на котрій были вырыты призвіска фундаторів (стратив ся почас пізнїшых перебудов, кедь к западній фасадї приставили запертый корідор). Заховала ся леґенда споєна з будованём церькви: кедьже ся рольници з повірчівости бояли переносити вівтарь зо старой деревяной церькви до новой, зробив то позваный старшый священик зо сусїднёго села.<ref name="Lukovo"/> Іконостас церькви створив містный рїзбарь Іван Лях (самы іконы суть єднак старшы). На концї 20. років 20. стороча, за єпіскопства Петра Гебея, была церьков зреновована (тогдышнїй священик – Іван Лендєл, кураторы – Василь Лях, Василь і Штефан Фанты, Федор Зейкан). Настїнны розписы створив в роцї 1958 умелець Іван Андрішко і пізнїше, на концї 70. років 20. стороча, їх обновив Іван Фанта. На вежі церькви ся заховав напис „1834“, котрый правдоподобно означує рік єдной з реконштрукції. На концї 19. стороча была дубова шындлёва стрїха замінена цінковов бляхов.<ref name="Lukovo"/> == Референції == {{референції}} == Одказы == * {{cite web |url=http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/14046 |title=Погода в селї Луково |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170315235227/http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/14046 |archivedate=2017-03-15 |url-status=dead}} {{Иршавскый район}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] hc56xwchmsceusuhtsx2kvm4stafumg 170742 170722 2026-10-01T23:25:35Z Halajkovič 33393 /* */ 170742 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Не поплетьте|Лукове}} {{Село Україны | назва = Луково | місцёва назва = {{lang-uk|Луково}} | область = Закарпатьска | район = [[Хустьскый район|Хустьскый]] | рада = Білецька | код КОАТУУ = 2121985801 | образок = | образок_розмір = | образок_підпис = | уміщіня = Ukraine location map.svg | попис уміщіня = | mapx = 12 | mapy = 100 | заложене = 1500 | перша писемна змінка = | жытелїв = 1558 (2001) | розлога = 20,96 | ref-розлога = | густота жытельства = 0,74 | поштовы індексы = 90156 | телефон = 3144 | ґеоґрафічны коордінаты = {{Coord|48|19|11|N|23|12|39|E|scale:100000}} | надморьска вышка = 167 | ref-надморьска вышка = | водойма = | адреса = 90156, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Луково, вул. Набережна, 14 | вебова сторінка = | картка = | прапор = | попис прапора = | ерб = | попис ерба = }} '''Лу́ково'''<ref>{{Карпаторусинські поселеня 2021|chapter=Луково|page=66}}</ref> ({{lang-uk|Луково}}, {{lang-hu|Lukova}}) є [[село]] на [[Україна|Українї]], в [[Білецька сельска громада|Білецькій сельскій громадї]] [[Хустьскый район|Хустьского району]] [[Закарпатьска область|Закарпатьской области]]. == Ґеоґрафія == Село ся находить в долинї, котров протїкать потік Мстичівка, котрый належить до поводя рїкы [[Боржава (ріка)|Боржава]]. До року 2020 належало село адміністратівно до [[Иршавскый район|Іршавского раёну]], а по адміністратівно-теріторіалній реформі ся стало частёв [[Хустьскый район|Хустьского району]].<ref>{{Cite web|url=https://decentralization.gov.ua/newgromada/3839|title=Білківська територіальна громада|website=Децентралізація в Україні|access-date=2026-09-30}}</ref> == Історія == Перша писомна змінка о осадї походить зо зачатку 16. стороча.<ref name="Lukovo">{{Cite web|url=https://bilkigr.gov.ua/nashe-selo/|title=Про село — Білківська сільська рада|website=bilkigr.gov.ua|access-date=2026-09-29}}</ref> Подля містных народных традіцій походять Луково і сусїднє село [[Имстичово]] з єдной великой осады Камерданово, котра ся находила в локалітї Млинівцї недалеко рїкы [[Боржава (ріка)|Боржава]]. Через сталы ярьнї поводнї, котры заплавлёвали долину і нічіли уроду, были обывателї змушены переселити ся на высшы положены горбы. Переселїня ся одбыло в двох ґрупах: єдна часть на челї з мужом мено Луко Фанта одышла до области Вісища і заложыла село Луково (поменоване на ёго почесть), в тім часї, як друга ся усадила при потоцї Мстичівка і заложыла село Имстичово.<ref>{{Cite web|url=https://zodub.uz.ua/vydav/lehendu.html|title=Легенди Іршавщини|website=Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва|access-date=2026-09-29}}</ref> Історічно ся к Лукову припоїла сусїдна осада „Задон“, о котрій ся в писомных жрїдлах (під назвов „Zadon“) першыраз споминать в роцї 1530.<ref>{{Cite book|last=Sebestyén|first=Zsolt|title=Kárpátalja helységnevei|year=2020|publisher=Pro Print Kft.|location=Nyíregyháza|isbn=978-973-0-31294-2}}</ref> В роцї 1995 было на основі рїшіня о уточнїню назв населеных міст назву села Закарпатьской области змінено з „Лукове“ на „Луково“.<ref>{{cite web |url=https://www.pslava.info/XustRn_LukoveS,116617.html |title=Луково с |website=Прадідівська слава |author=Жарких М. І. |date=2024-04-04 |accessdate=2026-09-29 |language=uk}}</ref> == Обывательство == По списованю обывательства [[Украинска ССР|Україньской ССР]] з року 1989 мало село 1493 обывателїв, з того 732 мужів і 761 жен.<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=1989|реґіон=Закарпатська область}}</ref> По [[Списаня жительства Украйины (2001)|списованю обывательства на Українї]] в роцї 2001 жыло в селї 1558 обывателїв.<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001|реґіон=Закарпатська область}}</ref> === Язык === Роздїлїня обывателїв подля материньского языка по списованю обывательства з року 2001:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> {| class="wikitable" |- ! Язык !! Процент |- | [[україньскый язык|україньскый]] || 98,72% |- | [[російскый язык|російскый]] || 1,16% |- | [[білоруськый язык|білоруськый]] || 0,06% |} == Економіка і інфраштруктура == Главнов освітнёв інштітуціёв в селї є „Луковска ґімназія“ (інштітуція основной середнёй освіты), котра спадать під компетенцію Білецькой сельской рады.<ref>{{Cite web|url=https://lukovoschool.e-schools.info/|title=Луківська гімназія|website=E-Schools.info|access-date=2026-09-30}}</ref> Окрем того вызначным обєктом, котрый мать доднесь практічне господарьске значіня про містных обывателїв, є фунґуючій водный млин родины Сенинцїв. == Памяткы == === Водный млин === В селї ся заховав функчный деревяный водный млин, поставеный перед приближно двома сторочами. В минулости в Лукові фунґовали три млины, з котры два належали містній церькви. В часї совєтьской моци были по колектівізації переведжены до маєтку містного колхозу і за молотя зерна ся становила певна плаца (1 копійка за 1 кґ мукы, на Великдень – 2 копійкы). В постсовєтьскім періодї два з трёх млинів были опущены. Третїй, котрый ся заховав на пріватнім дворї родины Сенинцїв, надале фунґує і мать штатут котрогось музея під одкрытым небом. При приязній уровни воды є млин способный змолоти приближно 1,5 центнера зерна за годину і пів.<ref>{{Cite web|url=https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/181831_vodyanaya-melnica-lukovo.htm|title=Водяний млин, Луково|website=IGotoWorld|access-date=2026-09-29}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://zakarpattya.net.ua/News/93951-Na-Zakarpatti-vidnovyly-starovynnyi-vodianyi-mlyn|title=На Закарпатті відновили старовинний водяний млин|website=Закарпаття онлайн|access-date=2026-09-30}}</ref> === Церьков святого великомученика Дмитра (1796) === В 18. сторочу мала містна парафія штатут філіалкы Имстичовской. Деревяна церьков покрыта соломов ся споминать в жрїдлах з року 1748. На концї 18. стороча ся зачало будованя камінного храму в бароковім штілї. О завершіню будовы свідчіть напис на каміннім облуцї входовых дверей: „POKУ БОЖА AΨЧS (1796) М.ЮНІЯ ДНЯ Л (30)“.<ref name="Lukovo"/> Спочатку вход парадив бароковый рельєф з каміннов досков, на котрій были вырыты призвіска фундаторів (стратив ся почас пізнїшых перебудов, кедь к западній фасадї приставили запертый корідор). Заховала ся леґенда споєна з будованём церькви: кедьже ся рольници з повірчівости бояли переносити вівтарь зо старой деревяной церькви до новой, зробив то позваный старшый священик зо сусїднёго села.<ref name="Lukovo"/> Іконостас церькви створив містный рїзбарь Іван Лях (самы іконы суть єднак старшы). На концї 20. років 20. стороча, за єпіскопства Петра Гебея, была церьков зреновована (тогдышнїй священик – Іван Лендєл, кураторы – Василь Лях, Василь і Штефан Фанты, Федор Зейкан). Настїнны розписы створив в роцї 1958 умелець Іван Андрішко і пізнїше, на концї 70. років 20. стороча, їх обновив Іван Фанта. На вежі церькви ся заховав напис „1834“, котрый правдоподобно означує рік єдной з реконштрукції. На концї 19. стороча была дубова шындлёва стрїха замінена цінковов бляхов.<ref name="Lukovo"/> == Референції == {{референції}} == Одказы == * {{cite web |url=http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/14046 |title=Погода в селї Луково |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170315235227/http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/14046 |archivedate=2017-03-15 |url-status=dead}} {{Иршавскый район}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] gxpmxpn1z8ab9n3uqsi850ognzg3sa4 0 21192 170731 144791 2026-10-01T18:48:32Z Halajkovič 33393 170731 wikitext text/x-wiki {{Регион |образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Застава и герб |ширина1 = 144 |ширина2 = 90 |изобр1 = Flag of Mukacheve raion.svg |изобр2 = Герб_Мукачівського_району.png }} |розлога=2056,5 км² }} '''Мукачовськый район''' ({{lang-uk|Мукачівський район}})&nbsp;— [[район]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] в [[Україна|Україні]], вчиненый в [[2020|2020. годї]]. Адміністративный центр&nbsp;— варош [[Мукачово]]. == Історія == Район створив ся одповідно до постановы Верховної Рады Україны №&nbsp;807-IX уд 17. юлія 2020. года. В його склад включили: Мукачовську, Свалявську варошські, Нижньоворотську, Великолучківську, Верхньокоропецьку, Горондівську, Івановецьку, Неліпинську, Полянську сільські, Воловецьку, Жденіївську, Кольчинську, Чинадіївську селищні територіальні громады. До адміністративно-територіальної реформы 2020. года територія типирішнього мукачовського района была поділена межи [[Мукачівскый район (1953—2020)|Мукачовськым (1953)]], [[Воловецкый район|Воловецькым]], [[Свалявскый район|Свалявськым]] районами<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-20#Text |title=ПОСТАНОВА Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» |date=17 липня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200721124601if_/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-20#Text |archivedate=21 липня 2020 |access-date=27 листопада 2020 }}</ref>. == Адміністративный уструй == === Територіальні громады === Число територіальных громад 13:<ref>{{Cite web |url=https://decentralization.gov.ua/newrayons/1327 |title=Список територіальних громад. Мукачівський район. Децентралізація }}</ref> # Великолучківська (сільська) # Верхньокоропецька (сільська) # Воловецька (селищна) # Горондівська (сільська) # Жденіївська (селищна) # Івановецька (сільська) # Кольчинська (селищна) # Мукачовська (варошська) # Неліпинська (сільська) # Нижньоворітська (сільська) # Полянська (сільська) # Свалявська (міська) # Чинадіївська (селищна) == Удкликованя == {{Переклад|uk|Мукачівський район|40545354}} {{reflist}} {{Закарпатска область}} {{Мукачовскый район}} [[Катеґорія:Районы Закарпатской области]] gjxopbetcy36tpcsn12o4kcs8u7fnig 0 21895 170746 166256 2026-10-02T00:22:26Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170746 wikitext text/x-wiki '''Анко́ридж''' ([[Анґліцькый язык|анґл]]. Anchorage) — майвеликый [[Місто|варош]] у [[Штаты США|Америцькӱм шатови]] [[Аляска]], и ёго адміністративный центр, [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]. {{Місто}} == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2010]] рӱк живе 291,826 людий, из них:<ref>https://web.archive.org/web/20190515054350/https://factfinder.census.gov/faces/tableservices/jsf/pages/productview.xhtml?src=bkmk</ref> [[Біла расса|Білі]] — 62,64% [[Индиане|Индіане]] — 24,096% [[Испанцѣ|Испанці]] — 7,56% [[Афроамериканці]] — 5,56% == Братські вароші == * [[Чітос]], [[Японія]] * [[Дарвін (Австралія)|Дарвін]], [[Австралія]] * [[Інчон]], [[Южна Корея]] * [[Магадан]], [[Росія]] * [[Тромсе]], [[Норьско|Норвеґія]] * [[Витби (Јоркшир)|Витби]], [[Велика Брітанія|Велика Британія]] * [[Харбін]], [[Кітайска Народна Републіка|Китай]] == Удкликованя == https://web.archive.org/web/20250529154047/https://www.city-data.com/city/Anchorage-Alaska.html [[Катеґорія:Вароші Аляскы]] [[Катеґорія:Міста США]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты США]] [[Катеґорія:Аляска]] [[Катеґорія:Анкоридж]] 6pdgebvasqibr8fpptkprjdb2z0ei36 0 22170 170751 153205 2026-10-02T01:39:03Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170751 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс |image = [[Файл:Ungvar-Gereny_1_Foto_Thaler_Tamas.jpg|міні|300пкс|альт=Фотоґрафія Горянської ротунды]] |label3 = Тип |data3 = [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|грекокатолицька церьков]] |label4 = Статус |data4 = памнятка архітектуры націоналного значіня Украйины (№190) |label5 = Покровитель(ка) |data5 = сята Анна |label6=Крайина |data6 = {{Flagicon|Ukraine}} [[Украйина]] |label7 = Координаты |data7 = {{coord|48|36|22.40|N|22|20|13.24|E}} |label8 = Адрес |data8 = проулок Музейный,&nbsp;2<br>[[Ужгород]], [[Закарпатска область|Закарпатська область]], [[Украйина]] |above=Горянська ротунда}} '''Горя́нська роту́нда''' ('''церьков Покровы Пресятої Богородиці'''; сперед тым '''сятої Анны''') є діюча [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|грекокатолицька]] [[церьков]] тай історична памнятка в [[Ужгород|Ужгороді]], у даколишньому селови [[Горяны (Ужгород)|Горяны]]. Має [[:uk:Державний реєстр нерухомих пам'яток України|офіційный статус]] културної дідузнины Украйины.<ref>{{Cite web|url=https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2024/05/zakarpatska-obl.-stanom-na-15.05.2024.pdf|title=Перелік пам’яток культурної спадщини національного значення Закарпатської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України|publisher=Міністерство культури та стратегічних комунікацій України|accessdate=26.10.2024}}</ref> == Архітектура == Церьков має єдну [[Нава|наву]] тай турню-звунницю, котра стырчыт из навы. Коло навы є середньовічна шістьгранна ротунда, у товщу стін котрої урізані шість пувкруглых ніш из трьома оболоками; горі на ротунді є тамбур из шістьма оболоками. [[Фреска|Фрескы]] на стінах удну ротунды ся датувут 14.&nbsp;сторочом. == Історія == [[Файл:Ротонда интерьер.jpg|міні|300пкс|Фрескы у ротунді|альт=Фрескы у ротунді]] Тримле ся, ож Горянська ротунда была покладена у 10.&nbsp;вадь 11.&nbsp;сторочови, айбо точный вік не є ідентифікованый. Церьков належала династії [[Друґеты|Друґетув]]. Не знати, у котрый час ид ротунді были прикладені поєдны елементы. По Середньовічнуй добі храм належав католицькуй церькві. У 1911.&nbsp;рокови была реставрована, а мадярські изглядователі зачали роботу над установленьом віку ротунды. У період [[Чеськословеньско#1918-1939|Першої Чехословацької республікы]] ся проводили далші зглядованя церькви. У 1949.&nbsp;рокови [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совєтськый союз]] передав Горянську ротунду [[Православна церьков|Православнуй церькві]], а у 1962.&nbsp;домак заказав роботу храма. Ищи єдна реставрація ся проводила у 1980.&nbsp;роках. Уд 1990.&nbsp;року ротунда ся хоснує як грекокатолицькый храм Покровы Пресятої Богородиці.<ref>{{Cite web |title=Парафія Покрова Пресвятої Богородиці |url=http://mgce.uz.ua/parafiya-pokrova-presvyatoyi-bogorodyczi/ |website=МГКЄ |accessdate=1.&nbsp;фебруара 2021 |language=украйинськы |archive-date=28.&nbsp;януара 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210128195408/https://mgce.uz.ua/parafiya-pokrova-presvyatoyi-bogorodyczi/ }}</ref> === Провбы узнати вік церькви === ==== Період Австро-Мадярської імперії ==== По реставрації церькви у році 1911 мадярські учені мали можность проаналізовати матеріал стін ротунды&nbsp;— позад його похожости на матеріал романськых каштелюв дуйшли до конклузії, ож історія Горянської ротунды ся зачала у 10–11.&nbsp;ст. ==== Період Першої Чехословацької республікы ==== У 1921.&nbsp;рокови уйшла публікація изглядователя М.&nbsp;Новаківського, у котруй ся писало за [[Візантьска ріша|візантськый]] влив на архітектурный стіль церькви. Подля верзії чеського історика [[Флоріан Заплетал|Флоріана Заплетала]], церьков была покладена у 14.&nbsp;сторочу; єдным из возможных закладателюв церькви ун называв [[Федор Коріатович|Федора Коріатовича]]. Історик [[Їржі Крал|Ї.&nbsp;Крал]] удносив церьков до архітектурных памняток Великоморавської державы, 9.&nbsp;стороча. Володимир Залозецькый рувнав стіль Горянської ротунды на круглі церькви на [[Балканскый полуостров|Балканах]], де є повно ротунд 11–12.&nbsp;ст, а подля верзії Володимира Січинського ротунду поклали у 10.&nbsp;сторочови словянські ставбарі пуд вливом візантської архітектурної школы.{{Жрідло}} ==== Період Совєтського союза ==== Подля украйинського совєтського історика Григорія Логвина, ротунда ся клала у 13.&nbsp;сторочу архітекторами з [[Галичина|Галичины]]. [[Петро Сова]] подав быв верзію, ож клали церьков у 12.&nbsp;ст.&nbsp;монахы ордена сятого Павла.{{Жрідло}} Мадярська зглядователька В. Ґерверш-Молнар называт Горянську ротунду близков церькам у селах ([[:hu:Kiszombor|Кісомбор]] тай [[:hu:Karcsa (település)|Корчо]] позад ґеометрії и будовных матеріалув&nbsp;— так есі три церькви были скапчані у єден архітектурный шор, котрый авторка датує 11.&nbsp;сторочом.<ref>{{Cite book |author=Gervers-Molnár Vera |title=A középkori Magyarország rotundái |location=Budapest |publisher=Akadémiai Kiadó |date=1972 |pages=46–52 }}</ref> == Ґалерія == <center><gallery> Файл:Горянська церква Св.Миколи (мур.) - 6.jpg|альт=Шестигранна ротунда Файл:Горянська церква Св.Миколи (мур.) - 5.jpg|альт=Табличка из текстом: „Українська радянська соціалістична республіка. Пам'ятник архітектури: Горянська ротонда XIII-XV ст. Охороняється державою, пошкодження карається законом.“ Файл:Горянська церква Св.Миколи (мур.) - 3.jpg|альт=Звунниця Файл:Горянська церква Св.Миколи (мур.) - 4.jpg Файл:Ungvar-Gereny belso Foto Thaler Tamas.jpg|альт=Престол тай фрескы удну Файл:Горянська ротонда (2) (cropped).jpg|альт=Панорамна фотоґрафія ротунды из деревами коло неї Файл:Ротонда (церква Св. Анни), м. Ужгород, Закарпаття.jpg|альт=Фотоґрафія Горянської ротунды </gallery></center> == Жерела тай удкликованя == {{Commonscat|Rotunda in Horiany}} * [https://web.archive.org/web/20241029155016/https://rotunda.digital/ua Віртуалный тур Горянськов ротундов] * [http://community.livejournal.com/arch_heritage/272189.html Фоторепортаж] * [https://web.archive.org/web/20140116105340/http://xn--80aaazq5agsa4k.net/projects/8032-goryanska-rotonda-pamyatka-unkalna-na-vsyu-yevropu.html Горянська ротонда – пам’ятка, унікальна на всю Європу] * [https://web.archive.org/web/20170408083118/http://www.zakonline.com.ua/News/152429-Horiansku-rotondu-pokazaly-z-vysoty-ptashynoho-polotu-VIDEO http://www.zakonline.com.ua/…/152429-Horiansku-rotondu-poka…] * https://www.0312.ua/news/1607218 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170408082315/https://www.0312.ua/news/1607218 |date=8.&nbsp;апріля 2017 }} * {{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/inheritance/76273/ |title=Купол Горянської ротонди відправили на реставрацію |author= |date=25.&nbsp;юнія 2019 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=Релігійно-інформаційна служба України |accessdate=25.&nbsp;юнія 2019 |archive-date=13.&nbsp;авґуста 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200813085233/https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/inheritance/76273/ }} * ''Чабан М.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Goryanska_cerkva Горянська церква-ротонда Святого Миколая] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202020812/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Goryanska_cerkva |date=2.&nbsp;фебруара 2017 }} // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 176. — {{ISBN|966-00-0405-2}}. * Січинський В. Ротонди на Україні.- Київ: Київ-Друк, 1929.- 32 с. * Диба Ю. Українські храми-ротонди Х-першої половини XIV століть. Львів, 2005.- 106 с. *[http://uartlib.org/poza-mystetstvom/goryanska-rotoda-buklet/ Горянська ротонда. Буклет. Ужгород, Карпати, 1967.] == Референції == <references/> gsyfaj3sfvic7d3dylzz2lsnevdcc0p 0 22322 170721 170668 2026-10-01T14:21:36Z Flipdot 23893 170721 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Ва́тра Дорне́й''' ([[Румуньскый язык|рум]]. Vatra Dornei) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Dorna Watra) ([[Мадярскый язык|мад]]. Dornavátra) — [[Місто|варош]] у [[Жудец|жудецови]] [[Сучава (жудец)|Сучава]], [[Румуньско|Румыния]].{{Місто}} == Знамі родаци == * [[18. авґуст|18 авґуста]] [[1856]] у [[Місто|варошови]] родив ся [[Омелян Попович]] - глава Северной Буковины ([[новембер]] [[1918]], из [[Децембер|децембра]] у екзилови). == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2002]] рӯк живе 16321 чилядник, из них: [[Румыны]] — 16012 [[Німці]] — 109 [[Мадяре|Мадяры]] — 95 [[Циґане|Цигани]] — 54 [[Українцї|Украйинці]] — 22 [[Евреи|Жиды]] — 10 [[Поляци|Полякы]] — 9 [[Турци|Туркы]] — 3 Липоване — 2 Чехы — 1 Таліяне — 1 Татары — 1 == Удкликованя == {{stub}} * [https://web.archive.org/web/20120920025739/http://www.ghidulprimariilor.ro/business.php/PRIMARIA-VATRA-DORNEI/190866 Дані про місто Ватра-Дорней на сайті Ghidul Primăriilor] [Архівовано 20 вересня 2012 у Wayback Machine.] * [https://archive.today/20130102225050/http://picasaweb.google.com/EdwardTurJ/OldBukowinaPhotosDorna Старовинні фото Ватра-Дорней] * [https://web.archive.org/web/20210212110030/https://tokatema.ru/vatra-dornej/ Ватра-Дорней на сайті tokatema] [Архівовано 12 лютого 2021 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} {{Reflist}} [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Міста Румунії]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Румынии]] o9kpcuv4o6zg7xdfv4p50yzm0os4zgj 0 22872 170761 161198 2026-10-02T03:26:56Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170761 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Паради́чка'''<ref>[https://web.archive.org/web/20230127114930/https://www.kolyba.org.ua/p/14744-paradichka Парадичка | П | Колиба - портал про Закарпаття]</ref> (''Lycopersicon'')&nbsp;— [[Вид (біолоґія)|вид]] цвітковых [[Ростлины|ростлин]] из роду паслін файты паслёновы. == Опис == Єднорӯчна (у тропічных зонах&nbsp;— многорӯчна) [[Травы|травяниста]] авадь наполовинукорчова [[Ростлины|ростлина]], стебло высокоє 40—120&nbsp;см. Цвіте у [[Юн|юнови]]&nbsp;— [[Септембер|септемброви]]. Листя непарноперисторозсічені, из довгасто-яйцеподобными листочками. [[Косиця|Цвіт]] двополовый, дрӯбный, жовтый, на довгых стеблах, зобрані полустріхами. [[Плод (ботаніка)|Плӯд]]&nbsp;— велика шарообразна авадь удовжена, сочна, мясиста, два- авадь многокамерна ягода. == Хоснованя == Изнамо сім [[Вид (біолоґія)|видӯв]] парадичок, які дико ростуть у [[Тропічна Америка|тропічнӯв Америці]]. Майважноє ґаздӯвськоє значеня мать жден вид: [[Парадичка обычайна|Парадичка проста]] (''L. esculentum'')&nbsp;— [[Кертовина|кертовинна култура]]. Плоды містять великоє число [[Витамин|вітамінӯв]] (B<nowiki><sub id="mwKA">1</sub></nowiki>, B<nowiki><sub id="mwKg">2</sub></nowiki>, C, P, PP), провітамін A, [[Угльоводы|цукры]] (2.1—8.8&nbsp;%), яблочну и цитринову кислоту тай мінеральні речовины. Парадичкы ідять сырыми, вареными, солеными, мариноваными; зи них роблять томатный сок, томат-пюре. Даколи рӯд парадичка зъединявуть из родом паслін ({{Lang-la|Solanum}}). [[Файл:Tomato_003.jpg|альт=|ліворуч|міні|267x267пкс|Закладены парадичкы]] == Історія == Вӯтцю̄знина парадичок&nbsp;— [[Середня Америка|Централна]] и [[Южна Америка]], де и до ныні трафлявуть ся дикі и наполовинокултурні формы парадичок. Одомашнили их жытелі Мексики, што дали ростлині и її плодам назву «чі-томатль» («великый фізаліс»). За добы ацтекӯв парадичкы добавляли до соусӯв, пекои, тушили, и даже сплачовали ними дань<ref name=":0">{{Cite web |url=https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv |title=Олексій Мустафін. Томатний детектив. Навіщо помідорам стільки «псевдонімів» |work=Еспресо. 2020-11-04 |access-date=28 грудня 2020 |archivedate=17 листопада 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201117032750/https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv }}</ref>. У [[1498]] році [[Крістофор Колумб|Христофор Колумб]] первый раз привӯз парадичкы у [[Іспанія|Испанію]] и [[Портуґалія|Портуґалію]]. [[Европаны|Европейци]] зкуртили ихню назву до «томат». Перві описы ростлины походять из [[Італія|Італії]] первой половины XVI стороча. У [[1544]] році Пьетро Андреа Матіолі (''Pietro Andrea Matthioli'') у своёму описови ростлины назвав ї «Pomi d'oro» (золотоє яблоко), а у 1554 році вӯн увӯг [[Латиньскый язык|латыньскый термін]] ''Mala aurea'', што мать такый же перевод. У [[XVII. стороча|XVII]] и [[XVIII. стороча|XVIII]] сторочах тоты ростлины хосновали у основному ге декоративні. У Севернӯй Америці парадичкы даякый час уважали смертельно отруйными. Но, изнама леґенда за тото, што из розказа Анґліцького краля [[Ґеорґ III|Ґеорґа III]] тыми «челлеными ягодами» пытали ся «отровити» борця за независтность [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] [[Джордж Вашінґтон|Джорджа Вашинґтона]], який, звичайно ж, вдало пережив «атентат», є угадков, придуманыв у [[1959]] році<ref name=":0">{{Cite web |url=https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv |title=Олексій Мустафін. Томатний детектив. Навіщо помідорам стільки «псевдонімів» |work=Еспресо. 2020-11-04 |access-date=28 грудня 2020 |archivedate=17 листопада 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201117032750/https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">[https://web.archive.org/web/20201117032750/https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv Олексій Мустафін. Томатний детектив. Навіщо помідорам стільки «псевдонімів»]. ''Еспресо. 2020-11-04''. Архів [https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv оригіналу] за 17 листопада 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 28 грудня 2020</span>.</cite></ref>. Були також відомі окремі випадки медичного використання&nbsp;— в англійському [[Переклад (языконаука)|перекладі]] книги Турнафорта (''Tournafort'') «''The Complete Herbal''» ([[1719]]) ся згадує, што вже в той час плоди парадичкӯв їли в Італії. А ужек у кӯнци [[XVIII. стороча|XVIII]] стороча, согласно из енциклопедіёв «Британіка», хоснованя плодӯв парадичок у ідіня стало привычным и буденным. == Перезапыленя == Парадичка удносить ся до самозапыльных ростлин, хоть у южных областях деякі сорти перезапилюються між собою. Оды исскуственно получити гібрид миже двома сортами, треба удалити уручну пылякы из цвіта материньского стебла и перенести на приймочку маточкы пылок другого сорта. Уникнути перезапыленя мож леш у теплици без доступа хробачӯв авадь изоляціёв суцвітя ци уддільного стебла, плӯд из якого буде зхосновано на одержаня [[насіня]]. === Даякі сорты парадичок === [[Файл:Індетермінантні_помідори_Кронос_F1.jpg|праворуч|міні|267x267пкс|Урощованя парадичкы 'Кронос' у парникови.]] * [[Білый ґіґант (сорт парадичок)|Білый ґіґант]] * Воловоє сердце * Черишенькы * [[Зелена сосиска]] * Зеленый Черокі * [[Золото скіфів (помідори)|Золото скіфӯв]] * [[Кронос (помідор)|Кронос]] * [[Черрі (помідор)|Чері]] * [[Штамбові томати|Штамбові томаты]] * Чорный принц == Иппен позерайте == * [[Уробництво парадичок у світі]] * [[Помопля]]&nbsp;— [[гібрид]] [[Парадичка|парадичкы]] и [[Бандурка|булі]] * [[Нӯж на томаты]] * [[Томатна паста]] * [[Томатный сок]] * [[Томатный соус]] == Удкликованя == {{Reflist}} * Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с. * {{Книга |автор=[[Бернардіно де Саагун]] |назва=Загальна історія Нової Іспанії. Книги X-XI: Знання ацтеків з медицини й ботаніки |ответственный= |місто=К. |год=2013 |сторінок=218 |серія= |isbn=978-617-7085-07-1 |ref=Саагун }} * Томати, помідори // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1911. — 1000 екз. [[Катеґорія:Парадичка]] [[Катеґорія:Паслін]] [[Катеґорія:Кертовина]] [[Катеґорія:Їдла]] [[Катеґорія:Овощництво]] 6osv9mb0i7iiuvg51miida60zaxqtzc 0 23342 170759 170433 2026-10-02T03:14:10Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170759 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''О́клі Ге́дь'''<ref>Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Кроатика – Будапешт, 2021</ref> (до [[2000]]&nbsp;— Клиновицька Гора; {{lang-hu|Aklihegy}}, [[Чеськый язык|чис.]] ''Okli Heď'', {{lang-uk|Оклі Гедь}}, {{lang-ro|Okli Hed}})&nbsp;— [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виноградовськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] основаноє у началови [[XX. стороча|XX]].&nbsp;стороча.{{Жрідло}} У 1921.&nbsp;році исе быв хутор з 25 хыжӯв села Оклі, у 1930.&nbsp;році ужек было 65&nbsp;хыж и 208&nbsp;людий. Помалы, коло села [[Оклі]], на засаженӯв вином горі, у первӯв половині ХХ стороча у часы Первой Чехословеньской Републікы, взникло самостойноє поселеня.<ref>https://web.archive.org/web/20250822235504/https://goloskarpat.info/society/5694f967ad72b/?utm_source=chatgpt.com</ref> Пуд час нахождіня у составови [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] пройшло зъединеня населеного пункта Юловицька Гора из селом Клиновицька Гора. У межох села є Долина крови. Усні переказы говорять, што свою назву она одержала позад того, што туй згыбло много людий <ref>https://web.archive.org/web/20250822224935/https://www.kolyba.org.ua/cikavo-pro-zakarpattja/18002-cikavo-pro-okli-ged?utm_source=chatgpt.com</ref>. Враг насував ся на Угочаньскі села. Много людий прятало ся туй, місто было придатноє для сёго: у далині уд населеных пунктӯв густі лісы окружали долину. Но кось удав прятанку, и безжалосный враг знищив безоружных людий, не пошкодовав ни дітий, ни старых, ни жӯн. Кров текла потоком, заливши усю долину. Удтовды исе місто называвуть Долинов крови. Учитель містной школш Шандор Фоврі аналітичным путём довӯг, што исе были татары пуд час напада на [[Жупа Угоча|Угочаньску жупу]] у 1717 році.<ref>https://vin-library.org/</ref> У часы Чехословеньска у селі удкрыли трихкласну мадярьску школу из трёма [[Педагог|учителями]].{{Жрідло}} Пуд час [[Друга світова война|Другой світовой во̄йны]] на фронтови умерло 6 уходцю̄в из [[Село|села]].{{Жрідло}} Осінёв 1944.&nbsp;року у РСЧК из села забрали 33&nbsp;чоловікы: депортація мадяр и німцю̄в Пудкарпатя 1944–1945.&nbsp;рокӯв из якых 16 умерло у лаґерах.{{Жрідло}} == Реліґія == Цирьков є у реформатӯв, но у мирі и злагоді нив хоснувуть ся вірникы усьых трёх конфесій.{{Неенциклопедичный стиль|sure=y}} Літурґічный язык&nbsp;— мадярьскый. Ныні у селі служить реформаторьскый пастор Степан Мейсар, греко-католицькый священик о. Віктор Сюч и римо-католицькшй священик Ласло Гоёш.{{Жрідло}} Мусай зазначити,^{[''неенциклопедичный стиль'']} што до 1995.&nbsp;року вірникы&nbsp;— реформаты принадлежали до церкви села Оклі.{{Жрідло}} == Присілкы == '''Юловицька гора''' Юловицька гора — бывшоє село у [[Украинска ССР|УССР]], у [[Закарпатска область|Закарпатьскӯв области]]. Зъединено из селом Клиновицька гора рішеням облисполнкома Закарпатьской области №431 уд 30.07.1962.{{Жрідло}} Первый раз ся споминать у [[XX. стороча|XX]] сторочови.{{Жрідло}} Ю́ловська Гора́ — ботанічный заказник загальнодержавного значення у Україні. Розташований на схід від села Дюли та на північ від села Оклі Гедь Берегівського району [[Закарпатска область|Закарпатської області]], на південно-західних відрогах Гутинського масиву (частина [[Вигорлат-Гутин|Вигорлат-Гутинського хребта]]).{{Жрідло}} Площадь 176 га. Сотвореный [[20. октобер|20 окто̄вбра]] [[1974]] року. Заказник є частёв Карпатьского біосферного заповідника.{{Жрідло}} Заказник є у містности из майтеплым кліматом у [[Украинскы Карпаты|Украйиньскых Карпатах]], и исе зыграло важну роль у формованю травяного покрыва. Шыроко шырені дубровы из скального дуба, дубово-букові лісы, [[Дуб Далешампа|дуба Далешампа]]. Иппен ростуть унікалні про Украйину масивы липы сріберной. Заказник є єдинственным у Украйині природным містом роста дуба бургундьского. У травяному покривывови переважавуть лісостепові виды.{{Жрідло}} У [[1997]] році войшов у состав Карпатьского біосферного заповідника.{{Жрідло}} На зачаткови юна у селі из 2009 року проходить гастрономічный фестиваль „Чиришинь и ягӯд“.{{Жрідло}} == Туристичны міста == * Долина крови * Свого часу село славило ся ищи свойым мінеральным жрідлом уд [[Ревматизм|ревматизма]], якоє послідньым часом замулило ся. * Исе місто рахує ся єдным из майтеплых на Пудкарпатёви, таге и сама Чорна гора. * На северови села є ботанічный заказник Юловська Гора, на юго-западных окрайинах Гутиньского масива (часть [[Вигорлат-Гутин|Вигорлат-Гутинського хребта]]). Широко шырены дубровы из скального дуба, дубово-букові лісы, [[Дуб Далешампа|дуба Далешампа]]. Иппен ростуть унікані для України масивы липи сріблястої. Заказник є єдинственным у Украйині природним містом роста дуба бургундьского. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 610 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |97,71&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |2,13&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,16&nbsp;% |} == Удкликованя == {{Reflist|refs=<ref name="населення 1989">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Основаны у XX сторочу]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] av4jeioptkw8u3dpexyeevns3ru17vr 0 23939 170744 165888 2026-10-01T23:34:30Z Halajkovič 33393 170744 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261001233430}} {{Непотверджено}} {{Місто|ерб=Герб Лозової.svg|прапор=UKR Лозова́ flag.svg|герб_підпис=Герб Лозової|прапор_підпис=Прапор Лозової|країна={{UKR}}|засноване=1869|жытелїв=71 478 (01.10.2025)|день міста=16 септемберя|адреса=м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1}} '''Лозова́''' ({{lang-uk|Лозова}}) — місто в Украйині, у южнуй части [[Харьковска область|Харькувської области]], центер єдноіменного району. Друге місто области за числом обывателюв після [[Харьков|Харькова]]. Важна узлова желізнична штанція. Ціла кулькость обывателюв населеных пунктув Лозовської містської рады — 69 тысяч особ. == Ґеоґрафія == === Фізико-ґеоґрафічне положеня === Місто Лозова ся находить при жрідлі рікы Лозова, котра через 12 км впадать до рікы Бритай. До міста прилягають села Домаха, Украйинське тай Лісівське. Через місто проходить реґіонална дорога реґіоналного значіня '''Р51''', тай иппен дорогы територіалного значіня '''Т 2107''' та '''Т 2113'''. Місто є великый желізничный узел. === Клімат === Клімат Лозової умірено-континенталный. Схылный до засухы, ге клімат Харькова, і належить до степового. Середня температура [[Юл|юлія]] '''+22…+25°C''', [[Януар|януара]] '''-5…-8°C'''. Кулькость опадув близко '''500—550 мм''' на рук. Вітры выходні і западні. == Походженя назвы == Назва міста походить од рікы Лозова, што є лівов притоков рікы Бритай (басейн Сїверського Донця). Ріка бере зачаток залогы заводу ЛКМЗ, тече селами Катеринівка та Світловщина і впадать до рікы Бритай выше села Михайлівкы Лозівського району. Довжка рікы — 12 км. У XIX сторочу близко села Катеринівкы понад ріков было єдноіменне село Лозова (днесь часточно зникло, часточно є продовженём села Катеринівкы). Під час будованя Курсько-Харкувсько-Севастопольської желізниці назву, похідну од рікы і села Лозова, достала заложена неподалець нова штанція Лозова-Азовська (днесь штанція Лиманівка). Появлять ся приштанційне селище. На місці сучасного міста Лозова тогды не было жадных поселень. З продовженём будованя желізниці появлять ся штанція Лозова-Севастопольська (теперь — штанція Лозова-Пасажирська) і довкола выникать мале єдноіменне селище. Для зручности штанції Лозову-Азовську та Лозову-Севастопольську пак об’єднали у велику узлову штанцію Лозова, одкы колії йдуть у обох напрямах, а лінійну бывшу штанцію Лозова-Азовська і селище довкола переіменували у Панютине (сучасна назва — Лиманівка). Окремо мож спомнути версію походженя назвы міста, яку высловив у своих творах радянськый російськоязычный писатель украйинського походження В. Г. Янчевецькый (псевдонім Василь Ян). У поясненях до книжкы «Чингіз-Хан» (1939) він повязує її із Залозным шляхом — давньов торговельнов дорогов од Азовського моря до Дніпра. Він твердив, што «Залозный» пішло од старого слова «залізо», бо тым шляхом возили цінне залізо з Азії. Ся теорія не має жадної фактологічної підтримкы, а сам писатель бӯльше хосновав художні образы, як історічні факты. == Історія == === Давні часы та Запорожя === Територія довгый час была майже не заселена. Через тутешні степы пролягав Муравськый шлях. Історично се була прикордонна земля Війська Запорозького Низового (Самарська та Орільська паланкы). Лозова нігда не належала до Слобожанщины — межа проходила на 50 км севернішу. === Заснованя міста === Розвиток зачат ся в 1869 році з будованям желізниці. Лозова стала важным вузлом, де сходили ся дорогы на Харькӯв, Донбас, Полтаву та Крым. Селище ділило ся на бідну Авилівку та престижну Заруднівку. У 1905 році тутешні желізничници приєднали ся до всеросійського страйку. === Визвольні змаганя (1917–1921) === У грудні 1917 року під Лозовов ішли запеклі бої між українськыми гайдамаками та більшовиками. Остання оборона воїнів Армії УНР тривала 17. грудня на місці днешнього парку «Перемогы». У 1918 році місто звільнили війська Всеволода Петріва. === Совєтськый період === За совєтської влады були знищені церкви та проведені репресії. Під час Голодомору на штанції помирали люди, хоча робітникам міста було дешто легше, як селянам. У Другу світову войну влада в місті міняла ся шість разів, а саме місто зазнало страшных руйнувань од авіабомб. === Українськый період === На честь полеглых захисників України 14. жовтня 1991 року на кургані встановили памятный хрест. У народі його кличуть «хрест гайдамакам», там щороку збирають ся патріоти. 27. серпня 2008 року ся на території військової частины А0829 почали масові вибухы боєприпасів. Часть мешканців евакуйовали, багато будівель было пошкоджено. == Одкликованя == {{reflist}} mvtpvahd5gr3s2outkxfbz7nkfbjkrp 3 24563 170753 165486 2026-10-02T01:57:45Z Flipdot 23893 170753 wikitext text/x-wiki == Щи єден акаунт Rue323 == Никавучи на редаґовалні тенденції, маву причины пудозрівати, ож исе щи єдно конто [[Хоснователь:Rue323|Rue323 a.k.a. Бойкыня Босорканя]] / [[Хоснователь:Иван Романеску|Иван Романеску]] / [[Хоснователь:Іван Романескош]]. -- [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:11, 19 мая 2026 (CEST) dwfu7qxtkzxvv7r6xy1hd6l0j36od8c 3 24564 170754 165485 2026-10-02T01:59:03Z Flipdot 23893 170754 wikitext text/x-wiki == Щи єден акаунт Rue323 == Никавучи на редаґовалні тенденції, маву причины пудозрівати, ож исе щи єдно конто [[Хоснователь:Rue323|Rue323 a.k.a. Бойкыня Босорканя]] / [[Хоснователь:Иван Романеску|Иван Романеску]] / [[Хоснователь:Іван Романескош]]. -- [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:32, 19 мая 2026 (CEST) bl2waz5dytdsq4spxdbe97ey1pcn6ic 0 24800 170749 170210 2026-10-02T01:13:09Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170749 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс пісня | name = Варяґ | type = song | language = [[Руськый язык]] | published = 1904 | released = 1904 | composer = А. Турищев | lyricist = Є. М. Студенська, Рудолф Ґрейнц | year = 1904 }}   [[Файл:Variag_1904.jpg|міні|250x250пкс|«Варяґ» по битці]] '''«Врагу не сдаётся наш гордый „Варяг“»''' ({{Lang-ru-dor|Врагу не сдается нашъ гордый „Варягъ“}}; ''«Варяґ»'') — пісня на стихы австрійського поета Рудолфа Ґрейнца (товмачіня было учинего Є. М. Студенськыв), посячена подвигови крейсера «Варяґ» и канонірьського човна «Корєєц». == Сперед нив == Пуд час русько-японської войны крейсер руського флота «Варяґ» и канонірьськый човен «Корєєц» вступили у неруный бӱй против шістёх японськых крейсерӱв и восьми міноносцьӱв у районі бухты Чемулпо, пр тому як тяжко побитый «Варяґ», утратив возмогу продовжати бӱй, вернув ся у гавань, и быв затопленый свойыв же командов, а канонірьськый човен быв зорватый. == Історія пісні == Пӱсля подвига екіпажа крейсера «Варяґ» австрійськый писатиль и поет Рудолф Ґрейнц написав стих «Der „Warjag“», присяченоє тым дійствам. Оно было опубліковано у дисятому номерови німицького журнала «Юґенд»<ref>{{Cite web |url=http://www.jugend-wochenschrift.de/index.php?id=23&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Bpersonid%5D=10741&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Belement%5D=1904&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Btype%5D=date&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Baction%5D=nameFilter&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Bcontroller%5D=PersonRegister&cHash=8d05363001848ff57c8855c07a9b0118 |title=Simplicissimus · die historische Satirezeitschrift · Personenliste |work=www.jugend-wochenschrift.de |access-date=2020-08-14 |archivedate=2021-03-30 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210330061901/http://www.jugend-wochenschrift.de/index.php?id=23&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Bpersonid%5D=10741&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Belement%5D=1904&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Btype%5D=date&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Baction%5D=nameFilter&tx_lombkswjournaldb_pi2%5Bcontroller%5D=PersonRegister&cHash=8d05363001848ff57c8855c07a9b0118 }}</ref>. У апрілёви 1904. року Н. К. Мельников и Є. М. Студенська опубліковали товмачіня того стиха, при чому у каждого из них быв свӱй варіант. Товмачіня Євґенії Студенської російськым обществом быв признатый май удалым. И вскорі музикант 12. ґренадірьського Астраханського полка А. С. Турищев, принимавшый участь у ославленӱв стрічи геройӱв «Варяґа» и «Корийця», положив оті стихы на музику. Первый раз пісня была изповнега на ославному приёмови, учиненому императором [[Николай II. (Росія)|Николаём II]] у чисть офіцірьӱв и матросӱв «Варяґа» и «Корийця». Изнамый у наш час мотив — мішаного происхождіня; камай шырена верзія, ож вӱн є резултатом взаимодії, чотырёх мелодій: А. Б. Віленського (ёго мелодекламація опублікована в марцёви 1904. року), И. Н. Яковлева, И. М. Корносевича и А. С. Турищева. Пісня стала дуже популарна у [[Російска імперія|Росії]]. Особно ю полюбили армадні морякы. У рокы [[Перша світова война|Великої войны]] из пісні быв удаленый тритьый куплет, же бо [[Японія]] у тот час уж была [[Союз|союзником]] [[Російска імперія|Росії]] и [[Антанта|Антанты]]. У типирішньӱв пісеннӱв практиці твӱр обычно называть ся просто «Варяґ»: так она озаглавлена и у популарных пісенниках, и у авдіёалбомах кӱнця XX. стороча. А пісня, котра давно называла ся «Варяґ» авадь «Гыбиль „Варяґа“», типирь часто именує ся по первым шорам: «Плещуть студені габы…». Умовчованя авторства Рудолфа Ґрейнца стало ся, у зъязи из вступлінём Росії у Перву світову войну и шырінём у зъязи из тым антинімицькых и антиавстрійськых настройӱв у обществови. == Памнятні проспӱваня == * 29. октовбра 1955. року у Севастопольськӱв бухті зорвав ся и звернув ся лінкор «Новоросійськ», погребя сотни моряков. Офицер в отставке М. Пашкин вспоминал: «Внизу, в бронированной утробе линкора, замурованные и обречённые на смерть моряки пели, они пели „Варяга“. На днище это не было слышно, но, приблизившись к динамику, можно было разобрать чуть слышные звуки песни. Это было ошеломляющее впечатление, такого состояния я никогда не испытывал. Никто не замечал слёз, все смотрели вниз на днище, как бы стараясь увидеть поющих внизу моряков. Все стояли без головных уборов, слов не было». * 25. фебруара 1977. року кой ишов пожар у гостиници «Россия» навщивитилі ресторана, удрізані огнём, спӱвали хором пісню «Варяґ». Коментаторы западных СМИ у репортажах за пожар пап хыбно говорили ож они спӱв<nowiki/>али «<nowiki/>[[Интернационала (гимна)|Интернаці]]<nowiki/>[[Интернационала (гимна)|онал]]<nowiki/>». * 7. апріля 1989. року пудводный човен К-278 «Комсомолєц» утопив ся у наслідкови пожара на бортови пӱсля 6. годинової борьбы екіпажа за плавучость судна. Морякы, што были у лёдянӱв водеі Норвезького моря, прощали ся из свойым командірём и кораблём, заспӱвавши пісню «Варяґ».<ref>https://web.archive.org/web/20080413181822/http://cn.com.ua/N475/history/sub/index.html</ref> == Пісня == {| class="wikitable" style="white-space: nowrap;" !Русский текст Студенской<ref>{{Cite web |url=https://books.google.ru/books?id=HMEbAAAAMAAJ&q=готовятся+к+бою+орудий+ряды&dq=готовятся+к+бою+орудий+ряды&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwizno_u3pvZAhXJCywKHSXzB0IQ6AEITzAJ |title=Хрестоматия по истории СССР; 1861—1917: Пособие для учителей — Сергей Сергеевич Дмитриев — Google Книги<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2022-06-17 |archivedate=2021-03-30 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210330061906/https://books.google.ru/books?id=HMEbAAAAMAAJ&q=готовятся+к+бою+орудий+ряды&dq=готовятся+к+бою+орудий+ряды&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwizno_u3pvZAhXJCywKHSXzB0IQ6AEITzAJ }}</ref> !Оригинальный текст Грейнца ! Русинськоє товмачіня |- style="vertical-align: baseline;" |<poem> Наверх, о товарищи, все по местам! Последний парад наступает! Врагу не сдается наш гордый «Варяг», Пощады никто не желает! </poem> |<poem> Auf Deck, Kameraden, all' auf Deck! Heraus zur letzten Parade! Der stolze Warjag ergibt sich nicht, Wir brauchen keine Gnade! </poem> |<poem> Горі, вы, фатёве, вшыткі по містам, Послідньый парад нам наступать. Душманом не дасть ся наш гордый «Варяґ», Милости туй нико не жадать! </poem> |- style="vertical-align: baseline; border-top: 0; border-bottom: 0;" |<poem> Все вымпелы вьются, и цепи гремят, Наверх якоря поднимая. Готовятся к бою орудия в ряд, На солнце зловеще сверкая. </poem> |<poem> An den Masten die bunten Wimpel empor, Die klirrenden Anker gelichtet, In stürmischer Eil' zum Gefechte klar Die blanken Geschütze gerichtet! </poem> |<poem> Усі фанкы вьють ся и ланцы гримлять, Идгорі котвы пуднимавши, Парувуть ся на бӱй каноны у шор На сонцю зловіщо блистівши! </poem> |- style="vertical-align: baseline; border-bottom: 0; border-top: 0;" |<poem> Из пристани верной мы в битву идем, Навстречу грозящей нам смерти, За Родину в море открытом умрем, Где ждут желтолицые черти! </poem> |<poem> Aus dem sichern Hafen hinaus in die See, Fürs Vaterland zu sterben Dort lauern die gelben Teufel auf uns Und speien Tod und Verderben! </poem> |<poem> И з портоша вірного в бӱй идеме, На стрічу грозящӱв нам смерти, За Вӱтцьӱзну в морю удкрытӱм зомрем, Де ждуть жовтопыскі черти! </poem> |- style="vertical-align: baseline;" |<poem> Свистит, и гремит, и грохочет кругом Гром пушек, шипенье снаряда, И стал наш бесстрашный, наш верный «Варяг» Подобьем кромешного ада! </poem> |<poem> Es dröhnt und kracht und donnert und zischt, Da trifft es uns zur Stelle; Es ward der Warjag, das treue Schiff, Zu einer brennenden Hölle! </poem> |<poem> Свистить и гримить, и гуркоче кругом Грим пушок, шипіня снарядӱв, И став наш безстрашный и гордый «Варяґ», Подобный готовому аду! </poem> |- style="vertical-align: baseline;" |<poem> В предсмертных мученьях трепещут тела, Вкруг грохот, и дым, и стенанья, И судно охвачено морем огня, - Настала минута прощанья. </poem> |<poem> Rings zuckende Leiber und grauser Tod, Ein Ächzen, Röcheln und Stöhnen — Die Flammen flattern um unser Schiff Wie feuriger Rosse Mähnen! </poem> |<poem> У предсмертных мукох трясуть ся тіла, Грим пушок, и шум, и квіляня, И судно втопленоє морём огня — Уж стали минуты прощаня. </poem> |- style="vertical-align: baseline;" |<poem> Прощайте, товарищи! С Богом, ура! Кипящее море под нами! Не думали мы ещё с вами вчера, Что нынче умрём под волнами! </poem> |<poem> Lebt wohl, Kameraden, lebt wohl, hurra! Hinab in die gurgelnde Tiefe! Wer hätte es gestern noch gedacht, Dass er heut' schon da drunten schliefe! </poem> |<poem> Майте ся братове! Из Богом! Ура! Кыплячоє море пуд нами! Не думали, братці, мы з вами вчора, Ож ныні вмреме пуд габами. </poem> |- style="vertical-align: baseline;" |<poem> Не скажут ни камень, ни крест, где легли Во славу мы русского флага, Лишь волны морские прославят вовек Геройскую гибель «Варяга»! </poem> |<poem> Kein Zeichen, kein Kreuz wird, wo wir ruh’n Fern von der Heimat, melden — Doch das Meer das rauschet auf ewig von uns, Von Warjag und seinen Helden! </poem> |<poem> Не вповість ни камінь, ни крест, де лягли У славу мы Руського флаґа, Лиш габы морські прославлять єдні Вітязьську изгыбиль «Варяґа». </poem> |} == Иппен позерайте == * [[Плещут холодные волны]] * [[Крейсер «Варяґ»]] * [[Канонірька «Корєєц»]] * [[Русько-Японська война]] * [[Битка при Чемулпо]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Руські балады]] [[Катеґорія:Пісні за Русько-Японську войну]] [[Катеґорія:Патріотичні пісні Росії]] [[Катеґорія:Пісні 1904. року]] [[Катеґорія:Пісні подля алфавіта]] [[Катеґорія:Пісні Росії]] 5iisk8kzhjx048urt9bg153zgcgb7l4 0 25033 170764 169235 2026-10-02T04:52:18Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 3 as dead.) #IABot (v2.0.9.6 170764 wikitext text/x-wiki {{НП|этнохороним=Чонкопопӱвляне, Попӱвляне}} '''Чóнкопóпі'''<ref>[[Михаил Капраль|М. Капраль]]. Карпаторусинські поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины. КРОΑΤИКΑ – [[Будапешт|БУДАПЕШТ]], [[2021]].</ref> авадь '''Попо́во''' ({{Lang-uk|Попово}}, {{Lang-hu|Csonkapapi}}, {{Lang-cs|Čonkapapi, Popovo, Čonka-Papi}}, {{Lang-ro|Popovo}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Назва == Назва села происходить уд [[Мадярскый язык|мадярського]] слова ''pap'' — пӱп/[[Священик|сященик]]. Давні назвы села были Papy, Papifalw, а перва задокументована была назва Pop ([[1261]].р).<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/10970de3-29e8-4bb1-87f3-c29211b568cd/content?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == Чонкопопі є у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Косоньщина]]. [[Село]] є миже [[Шом (Украйина)|Шомом]], [[Косонь|Косонёв]], [[Гетен|Гетеном]] и [[Малоє Попово|Малым Поповом]]. У 22 км на северо-запад уд [[Берегово|Берегова]], через село тече ріка [[Міц]], што бере зачаток коло Косоньськых горбӱв. Територія удносить ся ид рунині Вирьхнёго Потися; на выход суть вулканічного происхождіня Косоньські и Запсоньські горбы.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/gero-boglarkapalyamunkaba.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://dspace.kme.org.ua/server/api/core/bitstreams/28fe0be3-6037-49ee-a967-9245279c0d64/content</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1261]]. році ге Pop. У XIV. сторочови селом стали правити [[Керечені (фамелія)|Кереченяї]], а сперед тым правили ним [[Абов (фамелія)|Абовы]].<ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://karpataljalap.net/2012/04/20/egy-falu-melyet-hajdan-fal-vett-korul?page=7661&utm_source=chatgpt.com {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> За давньыми переказами, люди из сосіднёго села Чонкаш (не типирішньый [[Чонкаш|Уґочанськый Чонкаш]]) переселили ся у май укріпленоє село Папі. Но точно установити де было село Чонкаш не дає ся. У [[1567]]. році село розорили [[Крымськоє ханство|крымські татары]].<ref>https://karpataljalap.net/2012/04/20/egy-falu-melyet-hajdan-fal-vett-korul?page=7661&utm_source=chatgpt.com {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref><ref>https://real.mtak.hu/140291/1/K%C3%A1rp%C3%A1talja%20helys%C3%A9gnevei.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> У [[1646]]. році у селі появила ся [[Реформация|реформатська]] цирьков, а у [[1659]]. році при ньӱв удкрыли [[Школа|школу]]. У 1795-1800 роках цирьков розобрали и на її місті поклали камняну.<ref>https://genius-ja.uz.ua/images/files/pallagi-laszlopalyamunkama.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 929 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en</ref> * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 97,95% * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 1,4% * инні — 0,65% == Знамі родакы == * [[Вереш, Пийтер Павлович]] ([[1943]]—[[2004]]) — пудкарпатськый малярь. Родив ся у селі Чонкопопі. Робив у области скулптуры, керамікы, илустрації, живописи и другых.<ref>https://esu.com.ua/article-33555</ref><ref>https://karpataljalap.net/2011/08/19/csonkapapi-750-eves?page=7596&utm_source=chatgpt.com {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] n4gpcb6stfrto3mswpuwc8j3ov8er12 14 25312 170724 2026-10-01T18:33:55Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: [[Катеґорія:Районы Закарпатской области| ]] [[Катеґорія:Бывшы районы Україны|Закарпатска область]] 170724 wikitext text/x-wiki [[Катеґорія:Районы Закарпатской области| ]] [[Катеґорія:Бывшы районы Україны|Закарпатска область]] mz5in70rl3eipn7zfqktv0x9ojruygm