Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.22 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Головна сторінка 0 1 170886 167694 2026-10-03T13:37:31Z Flipdot 23893 170886 wikitext text/x-wiki __NOTOC____NOEDITSECTION__<templatestyles src="Main Page/minerva.css" /> <templatestyles src="Головна сторінка/styles.css" /> {{Flex columns|1= {{Головна сторінка/Вступ}} }} {{Flex columns |1={{Головна сторінка/Секція |Обсяг=<center> <div style="padding-bottom:.8em; margin-top:15px; text-align:center; padding-right: 8px; float:right;">[[Файл:Other languages icon.svg|80px]] <div style="margin-top:2%"><span style="font-size:90%;white-space:nowrap">[[#Іншы_языкы|Іншы языкы]] {{!}} [[Вікіпедія:Амбасада|Embassy]]</span></div></div> Попозерайте собі [[Поміч:Як едітовати сторінку|як ся едітує]], або діскутуйте на сторінцї [[File:Cup-o-coffee-simple.svg|20px]][[Вікіпедія:Портал комуніты|Портал комуніты]]. </center><div class="main-nav-buttons" style="margin: 0px 0% 0px 0%; text-align: center; font-size:80%;"> {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Вікіпедісты|Вікіпедісты}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Спроваджаня|Спроваджаня}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Поміч:Обсяг|Поміч}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Часты звідованя|Звідуєте&nbsp;ся&nbsp;(FAQ)}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Алфавітный указовач|А–Я}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Портал Вікіпедії|Портал Вікіпедії }} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Портал комуніты|Портал комуніты}} </div> }} |2= |3= }} {{Flex columns|1= <!-- першый стовпець --> {{Головна сторінка/Секція |ID=stattia |Адреса=<center>[[Файл:Antu rating.svg|32x32пкс]] Статї місяця</center> |Обсяг={{#ifexist:Вікіпедія:Статя місяця/{{#timel:o/m}} |{{Вікіпедія:Статя місяця/{{#timel:o/m}}}} |<div style="text-align:center; padding:1em;"> В тот момент не маме жадной статї місяця.<br/> Придайте ся — мож праві ваша статя буде статёв місяця!<br/> <br>{{Clickable button 2|Вікіпедія:Як створити статю|Як створити статю}}</br> </div> }} |Про чітателїв= <center>{{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Статя місяця|Інформація}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Статя місяця/Архів {{LOCALYEAR}}|Хронолоґічный архів|class=mw-ui-quiet}}</center> }} {{Головна сторінка/Секція |ID=dyk |Адреса=<center>[[Файл:Icons8 flat info.svg|32x32пкс]] А ці вы знали, же…</center> |Обсяг={{А ці вы знали, же}} |Про чітателїв=<center> {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Інтересне|Інформація}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Інтересне/{{LOCALYEAR}}|Далшы інтересны факты|class=mw-ui-quiet}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Special:Newpages|Вшыткы новы статї|class=mw-ui-quiet}}</center> |Про редакторів= {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Інтересне/Пропозіції|Предложыти запис|class=mw-ui-quiet}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Шаблона:А ці вы знали, же|Едітованя шаблоны|class=mw-ui-quiet}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Шпеціална:Новы сторінкы|Найновшы статї|class=mw-ui-quiet}} }} {{Головна сторінка/Секція |ID=redaktsia |Адреса=<center>[[Файл:Icons8 flat reading.svg|32x32пкс]] Редакція</center> |Обсяг={{Вікіпедія:Редакція}} |Про чітателїв=<center> {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Портал Вікіпедії|Інформація}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Поміч:Обсяг|Далшы інформації…|class=mw-ui-quiet}}</center> }} {{Головна сторінка/Секція |ID=wik |Адреса=<center>[[Файл:Icons8 flat wikipedia.svg|32x32пкс]] О Вікіпедії</center> |Обсяг={{Головна сторінка/О проєктї}} }} <!-- конець стовпця --> |2= <!-- другый стовпець --> {{Головна сторінка/Секція |ID=potd |Адреса=<center>[[Файл:Icons8 flat picture.svg|32пкс]] Образчік тыждня</center> |Обсяг=<center style="margin-top:25px;">{{Вікіпедія:Образчік тыждня/{{LOCALYEAR}}/{{LOCALWEEK}}}}<center> |Про чітателїв= {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Образчік місяця|Інформація}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Образчік місяця/Архів|Архів|class=mw-ui-quiet}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Поміч:Образчікы|Далшы інформації…|class=mw-ui-quiet}} }} {{Головна сторінка/Секція |ID=cat |Адреса=<center>[[Файл:Icons8 flat search.svg|32x32пкс]] Листованя катеґоріями</center> |Обсяг={{Головна сторінка/Обсяг катеґорій}} |Про чітателїв=<center> {{#invoke:Clickable button 2|main|Шпеціална:Катеґорії|Вшыткы катеґорії}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Алфавітный указовач|А–Я|class=mw-ui-quiet}} [[:Катеґорія:Спискы|<span class="mw-ui-button mw-ui-quiet">Спискы</span>]] [[:Катеґорія:Хронолоґія|<span class="mw-ui-button mw-ui-quiet">Хронолоґія</span>]]</center> |Про редакторів= {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Катеґорізація|Далшы інформації о катеґорізації обсягу|class=mw-ui-quiet}} [[:Катеґорія:Основны катеґорії|<span class="mw-ui-button mw-ui-quiet">Основны катеґорії</span>]] [[:Катеґорія:Порталы|<span class="mw-ui-button mw-ui-quiet">Вшыткы порталы</span>]] [[:Катеґорія:Класіфікації подля головных тем|<span class="mw-ui-button mw-ui-quiet">Подля головных тем</span>]] {{#invoke:Clickable button 2|main|Поміч:Катеґорії|Далшы інформації…|class=mw-ui-quiet}} }} {{Головна сторінка/Секція |ID=kum |Адреса =<center> [[File:Cup-o-coffee-simple.svg|50px]] Комуніта</center> |Обсяг = {{Головна сторінка/Комуніта}} }} <!-- конець стовпця --> }} {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты|назва=1}} {{Головна сторінка/Секція |ID=іншы_языкы |Адреса=<center>[[Файл:Icons8 flat faq.svg|32x32пкс]] [[metawiki:List of Wikipedias|Іншы языкы]]</center> |Обсяг={{Іншы_языкы}} }} {{Flex columns |1={{Головна сторінка/Секція |Обсяг=<div class="main-nav-buttons" style="margin: 0px 0% 0px 0%; text-align: center; font-size:90%;"> {{#invoke:Clickable button 2|main|Шпеціална:Вшыткы сторінкы|Вшыткы статї}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Шпеціална:Новы сторінкы|Новы статї}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Шпеціална:Ізолованы сторінкы|Сторінкы сироты}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Шпеціална:Катеґорії|Катеґорії}} <span class="plainlinks">[http://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Головна_сторінка&action=purge <span class="mw-ui-button">Обновити кеш</span>]</span> <div style="text-align:center; margin-top:0.8em;"> {{#invoke:Clickable button 2|main|#top|Горї ↑|class=mw-ui-quiet}}</div> </div> }} }} {{noexternallanglinks}} 3fbuvw5wuywehipt8j7sb2kufhu4rfx Слобожанщіна 0 2391 170898 149333 2026-10-03T17:01:59Z Halajkovič 33393 170898 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Слобожанщіна''' ({{lang-uk|Слобожанщина, Слобідська Україна}}, {{lang-ru|Слобожанщина, Слободская Украина}}) є історіко-ґеоґрафічный реґіон в [[Европа|Европі]], в [[штат]]ах [[Україна]] і [[Росія]] (Выходна Слобожанщіна). Найвекшы варошы суть: [[Харків]], [[Сумы]] ([[Україна]]), [[Старый Оскіл]] ([[Росія]]). {{stub}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:География России]] i1mijp3e9mt9jizzg7h6qzsvo4np6c9 Михайло Рошко 0 3736 170954 166060 2026-10-03T23:31:34Z Flipdot 23893 170954 wikitext text/x-wiki {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Писатель проста |imagesize=200px |image= Михаил Михайлович Рошко.jpg |name=Михайло Михайлович Рошко |birthdate=24. авґуста 1964 |birthplace=[[Межгорье (Закарпатска область)|Міжгіря]] |occupation=[[Писатель|писатель]], [[Журналістіка|журналіста]], [[Литературознаня|літературознатель]]-американішта<br>ексдепутат Ужгородської варошської рады, ексдекан факултета чужоземної філолоґії [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського націоналного університета]]<br>член [[Народный сполок писательох Украины|Націоналної спулкы писателюв Украйины]], член Націоналної спулкы журналістув Украйины |alma_mater=[[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый державный університет]] (теперь [[Ужгородськый університет]]) |caption=Михайло Рошко у септемброви 2009. рока }} '''Миха́йло Миха́йлович Рошко́''' ([[Адміністративноє діленя Украины#Штруктура|смт]] [[Межгорье (Закарпатска область)|Міжгіря]], [[Межгорскый район|Міжгірськый район]], [[Закарпатьска область|Закарпатська область]]) є [[українцї|украйинськый]] и [[русины|русинськый]] писатель, [[Литературознаня|літературознатель]]-американішта, журналіста, лавреат літературної премії им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка,<ref name="roshk"> [http://mroshko.narod.ru/ Офіціалный сайт писателя] </ref> котрый має творы [[Україньскый язык|по украйинськы]], [[Русиньскый язык|по русинськы]] тай [[Російскый язык|по російськы]]. Ексдекан факултета чужоземної філолоґії [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського націоналного університета]].<ref name=":0">{{Cite web |title=Кафедра романських мов та зарубіжної літератури |at=Ужгородський національний університет |url=https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/iif-kaffra/staff |language=украйинськы }}</ref> == Жывотопис == Родив ся 24.&nbsp;авґуста 1964 тай урус у [[Межгорье (Закарпатска область)|Міжгірьови]]. Служив у Совєтськуй армії на [[Мадярьско|Мадярах]].<ref name="roshk" /> У 1990.&nbsp;рокови кунчив філолоґічный факултет Ужгородського державного університета, де штудовав [[Російскый язык|російськый язык]] тай літературу,<ref name=":5">{{Cite web |at=PMG.ua |url=https://pmg.ua/dosie/123206-roshko-mykhaylo-mykhaylovych |language=украйинськы |title=Рошко Михайло Михайлович }}</ref> а у період 1990–1995 робив выкладачом російської літературы. У 1995.&nbsp;році завершив штудії анґліцького языка и літературы на факултетови романо-ґерманської філолоґії тай перевюг ся на посаду старшого выкладача катедры французського языка тай зарубіжної літературы того такой факултета. У 1995–1998.&nbsp;роках робив на телевізії у Закарпатськуй областнуй державнуй телерадіокомпанії (теперь „Суспільне Ужгород“).<ref name=":1">{{Cite web |title=Чого тільки вартує його руйнування міфів про закарпатський діалект |at=Українське Закарпаття |url=https://www.facebook.com/UkrZakarpattya/posts/чого-тільки-вартує-його-руйнування-міфів-про-закарпатський-діалектодного-разу-хт/2367840143372921/ |language=украйинськы }}</ref> Член правліня Закарпатської орґанізації [[Народный сполок писательох Украины|Націоналної спулкы писателюв Украйины]], член Націоналної спулкы журналістув Украйины. [[Доцент]], [[Кандидат наук|кандидат філолоґічных наук]], завідовач катедров зарубіжної літературы и французького языка. Быв раз заступником декана, а пак у 2011 и деканом факултета романо-ґерманської філолоґії (теперь факултет чужоземної філолоґії) [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського націоналного університета]].<ref name=":0" /> Кандидатська [[Дисертация|дисертація]] была присячена творьбі [[кен Кізі|Кена Кізі]];<ref name="roshk" /> защищав ї Рошко у [[Кієв|Кийові]], в інститутови літературы им.&nbsp;Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка НАН Украйины.<ref name=":2">{{Cite web |at=Буквоїд |url=http://bukvoid.com.ua/info/writers/Roshko_Mihaylo.html |language=украйинськы |title=Рошко Михайло }}</ref> У 2024.&nbsp;рокови быв задержаный за братя взяток. На днешньый день иде правовый процес над Михайлом Рошком. Позад того є удстороненый уд посады декана тай заміненый исповнявучов обовязкы декана Сніжанов Голик.<ref name=":3">{{Cite web |at=Медіацентр УжНУ |url=https://mediacenter.uzhnu.edu.ua/news/62855/2024-07-30-62855 |title=На факультеті іноземної філології дипломували бакалаврів |language=украйинськы }}</ref> == Творьба тай нагороды == === Телевізія === Лавреат Першого всеукрайинського телефестивала „Україна — диво дивовижне“ (1996).<ref name=":2" /> Дустав другу премію за телефілм „Землі тяжіння“ (реж.&nbsp;Илія Юрковецькый, опер.&nbsp;Степан Копрушак).<ref name=":1" /> У 1996 проходив стажованя на телестудіях у [[Ню Йорк (штат)|штатови Ню Йорк]], де накрутив телефілм „Як ся маєш, Америко?“, котрый называт першым кіном за [[Споєны Штаты Америцькы|США]] на закарпатськуй телевізії. У 1997.&nbsp;рокови стажовав ся у [[Шкоция|Шкоції]], де накручовав телефілмы „Як ся маєш, Шотландіє?“ тай „Як ся маєш, Англіє?“ (1998).<ref name=":1" /> Пак продовжив серію телефілмом „Як ся маєш, Німеччино?“.<ref name=":2" /> === Краснописемна література === * зберька оповідань „Коли шепоче дощ“ (1991); * зберька оповідань за армійську „дєдовщину“ „Там, где нет женщин“ (1993), щи потовмачена по французькы;<ref name=":2" /><ref name=":4">{{Cite web |title=В Ужгороді Михайло Рошко представив читачам свою «Пастку» |at=Zaholovok.com.ua |url=https://zaholovok.com.ua/v-uzhgorodi-mikhaylo-roshko-predstaviv-chitacham-svoyu-pastku |language=украйинськы }}</ref> * зберька оповідань „Кривавий місяць над Минчелом“ (1999, 2000), за котру у 2000.&nbsp;роковистав лавреатом областної літературної премії им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка у жанрі прозы<ref name="roshk" /><ref name=":5" />; * містична повість „Ревнощі з того світу“ (2004)<ref name="roshk"/>; * роман „Потойбічна суперниця“ (2009), за котрый дустав нагороду „Выбор выдавателюв“ уд „Коронації слова“;<ref name="wsm26487"> [http://newsme.com.ua/ukraine/200270/ Ужгородець Михайло Рошко отримав нагороду «Вибір видавців» за роман « потойбічна суперниця »] </ref> * зберька убраных журналістськых творув „Світами, книжками, серцями“ (2011); * зберька оповідань „Пастка“ (2020), поділена на чотыри розділы: любовні вповіданя; украйинськоязычні верзії оповідань за „дєдовщину“; пудкарпатські трилеры; філозофські роздумы тай медитативні оповіданя. Булшина из творув удну написані молодым Рошком.<ref name=":4" /> Оповіданя друковав у журналах тай ґазетах: „Карпатський Край“, „Дукля“, „Тиса“, „Зелені Карпати“, „Молодь Закарпаття“, „Ужгородський університет“ тай другых; в антолоґіях прозы: „Проза Закарпаття ХХ&nbsp;ст.“ (2004), „Дитяча література Закарпаття“ (2005), „Творчість джинсового покоління“ (2007), „Джинсове покоління II. Корзо“ (2008) тай другых.<ref name="roshk" /><ref name=":2" /> === Научна література === * моноґрафія „Художній світ романів Кена Кізі: ‚Політ над гніздом зозулі‘ та ‚Часом нестерпно кортить‘“ (2002); * „Постмодернізм у зарубіжній літературі“ (2003); * „Розкодування (літературознавчі розвідки)“ (2009, 2010), за котроє у 2011.&nbsp;рокови дустав премію им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка;<ref name=":5" /> * булше ги 30&nbsp;стати у фаховых научных уданях.<ref name=":2" /> == Політична карєра == Двараз ся балотовав на депутата: у 2010.&nbsp;рокови быв убратый в Ужгородську варошську раду, а у 2020.&nbsp;рокови ишов на уберанкы у Закарпатську областну раду уд партії „Команда Андрія Балогы“, айбо пруйграв уберанкы.<ref>{{Cite web |title=Рошко Михайло Михайлович |at=ПолітХАБ. Рух „ЧЕСНО“ |url=https://www.chesno.org/politician/109737/ |language=украйинськы }}</ref> == Правовый процес == Подля податкув містного журналісты Віталія Глаголы,<ref>{{Cite web |at=Telegram-канал Віталія Глаголы |url=https://t.me/VGlagola/12025 |language=украйинськы |title=Декана факультету іноземної філології УжНУ Михайла Рошка піймали на хабарі }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://t.me/VGlagola/12029 |at=Віталій Глагола |title=Затриманому декану УжНУ Михайлу Рошку призначили заставу 181 тисячу гривень попри те, що прокуратура просила ₴3 000 000 |language=украйинськы }}</ref> у 2024.&nbsp;рокови Михайлу Рошкови была оглашена пудозра за [https://ips.ligazakon.net/document/VSS00041 частьов №3 статі №368 Криміналного кодекса Украйины] („неправомірна выгода у великому розмірови вадь дуставаня такої выгоды службовов особов, котра занимат удповідалноє положеня…“) за 24&nbsp;трафункы братя взяток на ворошну суму 30&nbsp;000&nbsp;[[Америцькый долар|америцькых доларув]]. Поліція дакулко місяцюв слідила за Рошком тай зафіксовала епізоды братя взяток у службовому кабінетови. Были обникані кабінет Михайла Рошка, його хыжа тай мотор. 1.&nbsp;юлія 2024 слідчый судя Андрій Иванов убрав про Михайла Рошка запобіжну міру 60&nbsp;днув держаня пуд вартов из можностьов заплотити 180&nbsp;000&nbsp;₴ залога — залуг быв нараз внесеный, айбо прокуратура подала апелацію про увеличеня розміра залога до 3&nbsp;міліонув&nbsp;гривень. Моментално Михайло Рошко мусит не лишати населеный пункт, де фактично быват без позволеня слідчого вадь прокурора; голосити слідчому, прокуророви, слідчому судьови тай суду за зміну свойого міста бываня тай роботы; тай здасти орґанам державної власти свої паспорты тай другі документы, котрі давут право на выход за границю. З позиції декана факултета чужоземної філолоґії УжНУ быв удстороненый тай заміненый исповнявучов обовязкы декана Сніжанов Голик.<ref name=":3" /> == Удкликованя == * [https://web.archive.org/web/20150402131124/http://m-roshko.com/ Офіціалный сайт писателя] * [https://web.archive.org/web/20240921151714/https://roshko-m.livejournal.com/ LiveJournal Михайла Рошка] == Референції == <references/> {{DEFAULTSORT:Рошко, Михайло}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Украинскы писателе]] [[Катеґорія:Ужгородськый університет]] 8qfyfw7684r8yrtkf1oz9l657fz2fca Кіста 0 3950 170882 160120 2026-10-03T13:06:13Z Rue323 31002 170882 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Кі́ста''' (по {{язык+sk|Kysta}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} feul0yaejbw8rhxy9l43lvzso3n1dqs 170883 170882 2026-10-03T13:07:57Z Flipdot 23893 Зрушена верзія [[Special:Diff/170882|170882]] од хоснователя [[Special:Contributions/Rue323|Rue323]] ([[User talk:Rue323|діскусія]]) 170883 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = Južný Земплін |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 815 ha |Чісло жытелїв = 401 |Статус ку = |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1272 |Код = 528480 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 02 (пошта [[Новосад]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ján Lajoš<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ján Lajoš}}</ref> |Політічна партія = [[MOST-HÍD]], [[ЛЬС-ГЗДС]] |}} '''Кіста''' (по {{язык+sk|Kysta}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} rzctzwefqe5b8n0u0rip4lc124k1425 170884 170883 2026-10-03T13:11:12Z Flipdot 23893 170884 wikitext text/x-wiki {{Не поплетьте|Ціста|Кісто}} {{Інфобокс Словеньска обец | URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = Южный Земплін |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 815&nbsp;га |Чісло жытелїв = 401 |Статус ку = |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1272 |Код = 528480 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 02 (пошта [[Новосад]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ян Лайош<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ján Lajoš}}</ref> |Політічна партія = [[MOST-HÍD]], [[ЛЬС-ГЗДС]] |}} '''Кіста''' ({{lang-sk|Kysta}}) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} 7xlr3ufadro9sfqgwohfpnbjtpwvbu0 Шаблона:Hidden 10 4214 170930 122655 2026-10-03T22:29:48Z Flipdot 23893 170930 wikitext text/x-wiki {{hidden begin|toggle={{{showhide|}}}{{{toggle|}}}|expanded={{{expand|{{{expanded|}}}}}}|class={{{class|}}}|border={{{border|}}}|style={{{framestyle|{{{style|{{{css|}}}}}}}}} |titlebgcolor={{{titlebgcolor|{{{background|{{{bg1|}}}}}}}}}|ta1={{{titlealign|{{{ta1|center}}}}}}|titlestyle={{safesubst<noinclude/>:#if:{{{multiline|{{{multi-line|}}}}}}|height:auto;}}{{safesubst<noinclude/>:#ifeq:{{{fw1|bold}}}|bold||font-weight:{{{fw1|bold}}};}}{{{headercss|{{{headerstyle|{{{titlestyle|}}}}}}}}} |title={{safesubst<noinclude/>:#if:{{{multiline|{{{multi-line|}}}}}}|<div style="margin-right:4em;line-height:125%;height:auto;">{{{title|{{{header|{{{1}}}}}}}}}</div>|{{{title|{{{header|{{{1}}}}}}}}}}} |contentbgcolor={{{contentbgcolor|{{{bg2|}}}}}}|ta2={{{ta2|}}}|contentstyle={{safesubst<noinclude/>:#ifeq:{{{fw2|normal}}}|normal||font-weight:{{{fw2|normal}}};}}{{{contentcss|{{{contentstyle|}}}}}} }} {{{content|{{{contents|{{{text|{{{2}}}}}}}}}}}}{{hidden end}}{{safesubst<noinclude/>:#if:{{{background|}}}{{{bg1|}}}{{{bg2|}}}{{{titlealign|}}}{{{ta1|}}}{{{ta2|}}}{{{fw1|}}}{{{fw2|}}}|[[Category:Hidden templates using styles|{{NAMESPACE}}{{PAGENAME}}]]}}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> p5xonrpu5ow58rghncb9ny8veaty7fm Вікіпедія:Адміністраторська табла 4 4716 170964 125431 2026-10-04T01:24:03Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Вікіпедія:Настїнка адміністраторів]] на [[Вікіпедія:Адміністраторська табла]] 99055 wikitext text/x-wiki == Просьба о блокованю хоснователя 188.231.188.35 == Вандалізм: Очіщіня сторінкы [[Київ]] ([http://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2&oldid=34746 одказ])<br> Порушіня етікеты: В діскузії сторінкы [[Україньскый язык]] ([http://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%B7%D1%96%D0%B0:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA&diff=prev&oldid=29691 одказ])<br> --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] 14:11, 21 септембра 2011 (CEST) :188.231.188.35 быв заблокованый --[[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] 19:36, 28 септембра 2011 (CEST) [[Катеґорія:Вікіпедія:Адміністраторы]] 4rlyxczplh1u8xiqbp0oqs65imr7zcv 170980 170964 2026-10-04T02:48:28Z Flipdot 23893 170980 wikitext text/x-wiki <noinclude><!-- Inside the noinclude, because this page might be transcluded. -->{{/Шапка}}</noinclude> == Просьба о блокованю хоснователя 188.231.188.35 == Вандалізм: Очіщіня сторінкы [[Київ]] ([http://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2&oldid=34746 одказ])<br> Порушіня етікеты: В діскузії сторінкы [[Україньскый язык]] ([http://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%B7%D1%96%D0%B0:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA&diff=prev&oldid=29691 одказ])<br> --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] 14:11, 21 септембра 2011 (CEST) :188.231.188.35 быв заблокованый --[[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] 19:36, 28 септембра 2011 (CEST) [[Катеґорія:Вікіпедія:Адміністраторы]] smqtk0hqobrzaa3hglwtudeu4yhuiga Придавникы 0 5056 170891 170612 2026-10-03T14:48:28Z Rue323 31002 170891 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} '''Придавникы''' (тыж '''адъєктíвы''', з {{lang-la|nomen adiectivum}} < ''adiectum'' „тото, што лежыть піля“) суть повнозначны змінны [[части речі]], котры передають властности або одношіня [[Назывникы|назывників]]. У языках, якы розлишують роды, ся назывникы справила згодують з родом назывника, котрый розвивають. == Ступнёваня придавників == Придавникы годен [[ступнёваня|ступнёвати]] у трёх ступнях: * '''[[Основный ступінь]]''' (позітів) – выходжа форма порівнаня, котра ся рівнать формі номінатіву (Павло є '''высокый'''); * '''[[Высшый ступінь]]''' (компаратів), або другый ступінь (Павло є '''высшый''' як Петро); * '''[[Найвысшый ступінь]]''' (суперлатів), або третїй ступінь (Павло є '''найвысшый''' з класы). '''Основный ступінь''' (позітів) не означать порівнаня, але є важный зато, бо лем в порівнаню з ним ся можуть реалізовати формы компаратіву і суперлатіву. '''Высшый ступінь''' (компаратів) ся творить суфіксами -ш або -іш + флексія позітіву: # '''Суфікс -ш-''' ся хоснує главно при недерівованых (неодводженых) адъєктівах, котрых основа ся кончіть на '''єден согласный''' і тогды, кедь суфіксы -к-, -ок-, -ек-, -г-, выпадають, напр.: лег/к/ый - лег-ш-ый, глуб/ок/ый - глуб-ш-ый, дал/ек/ый - дал-ш-ый, дов/г/ый - дов-ш-ый і т. д. Далшы приклады: богатый - богат-шый, молодый - молодшый, слабый - слабшый і т. д. Але і на ґрупу (споїня) согласных -рд-, -рт-: твердый - твердшый, куртый - куртшый і т. п. # '''Суфікс - іш-''' ся хоснує: : а) главні тогды, кедь ся основа кончіть на '''ґрупу согласных''' (збіг согласных) з посліднім (фіналным) '''л, н, р, т''', напр.: вірный - вірнїшый, давный - давнїшый, міцный - міцнїшый, мудрый - мудрїшый, світлый - світлїшый, спокійнїшый, теплїшый і т. д.; : б) в дерівованых (одводженых) адъєктівах тіпу вчаснїшый, отворенїшый; : в) в придавниках, де ся основа кончіть на '''ж, ч''', напр.: свіжый - свіжішый, пекучій - пекучішый, колячій - колячішый... '''Найвысшый ступінь/суперлатів''' - ся творить припоїнём '''префіксу най-''' к формі компаратіву: наймолодшый, найвысшый, найкуртшый, найкомунікатів-нёшый, найспокійнішый і т. д. Суперлатівна форма ся може зосилёвати частков '''як''', напр.: якнайтуншый, якнайгіршый. Такы формы означуєме в языку терміном '''елатів''', што є высшый ступінь од суперлатіву. Елатів мож утворити ай од формы позітіву за помочі префікса '''пре-''', напр.: предобрый, премілый, прелюбезный, прекрасный.... Елатів не можеме утворити од ушыткых адъєктівів, лем од дакотрых. Форму елатіву находиме напр. у приповідках в такых сінтаксічных конштрукціях як: дітвак быв добрый-предобрый; стрітив мудрого-премудрого чоловіка. Максімалный прояв якости означать частка '''як-''' на початку суперлатіва: ''якнайуспішнїшый'', ''якнайкрасшый'', префікс '''пре-''' приданый на початок суперлатіва выражать максімалну ознаку: ''пренайблаженїша'' і префікс '''пре-''' на початку основной формы творить форму найвысшого ступня штілово зафарблену: ''прекрасный'', ''превеликый''. В русиньскім языку ся стрічаме і зо '''суплетівныма формами''' творіня ком-паратіву і суперлатіву, напр.: великый - бівшый (або векшый); добрый - ліпшый, злый - гіршый; малый - меншый і под. Од адъєктівів '''з так званов абсолутнов якостёв''' ся формы компаратіву і су-перлатіву не творять, напр.: босый, глухый, голый, лысый, мертвый, порожній, сліпый, хромый - они означають незмінный признак. === Нереґуларне ступнёваня придавника ''добрый'' у дакотрых языках === * [[Русиньскый язык|русиньскый]]: ''добрый - лїпшый - найлїпшый'' * [[Анґліцькый язык|анґліцькый]]: ''good - better - the best'' * [[Нїмецькый язык|нїмецькый]]: ''gut - besser - am besten'' * [[Російскый язык|російскый]]: ''хороший - лучший - самый лучший'' * [[Латиньскый язык|латиньскый]]: ''bonus - melior - optimus'' == Придавникы в русиньскім языку == Придавникы в [[русиньскый язык|русиньскім языку]] дїлиме на: : а) '''якостны''' (квалітатівны) і б) '''односны''' (релатівны). В рамках односных придавників ся выділюють: : в) '''присвойны''' (посесівны) адъєктівы, котры выражають присвойность (приналежность) якогось предмета конкретній особі або рідше звірятю ці предмету. '''Якостны придавникы''' указують на такый признак предметів, котрый може выражати розлічный ступінь якости (квалітатівности) предметів, напр.: высокый - высшый - найвысшый, куртый, ясный, теплый, смачный, зеленый, веселый і т. п. Лексічне значіня якостных придавників є різнороде. Они означають фарбу (фіаловый), просторовы понятя (высокый), властности і якости предметів (солодкый, соленый), поваговы признакы (веселый, злый), тїлесны якости людей або звірят (глухый, молодый) і т. д. Якостны придавникы мають свої лексіко-ґраматічны особитости, котры їх выдїлюють спомеджі односных і присвойных. Назвеме лем главну з них - схопность творїня ступнів порівнаня, т. зн. схопность їх ступнёваня. '''Односны придавникы''' суть такы, котры означають признак не прямо, але через одношіня к другому предмету, яву або дїяню. Они означають одношіня: к особі (дїтьский сміх, людьска слабость), к предмету (сливковый леквар, черешнёва кістка, доджова квапка), указують на матеріал (гадвабне хустя, папірёвый обал), одношіня к звіряти (кіньска грива, песя лаба), одношіня к місту находжіня (сільскый уряд, лісны звірята), к часу діяня (марцовы морозы, вчерашнїй концерт), означають назначіня/урчіня предмету (штудентьскый інтернат, танечна сала) і т. п. Признак, выраженый односныма адъєктівами, є предмету все єднако властный, не має можность ся проявляти у векшій або меншій мірї, зато тоты адъєктівы не творять формы порівнаня, не ступнюють ся. Вшыткы односны адъєктівы мають дерівовану т. є. одводжену основу, одводжують ся (творять ся) од субстантівів. Зато можуть мати сінонімічны формы з непрямыма падами субстантівів, напр.: деревяный стіл - стіл із дерева, пуляче мнясо - мнясо з пулькы, качача печунка - печунка з качкы, баюсатый дїдо - дїдо з баюсами і т. д. Даколи можуть односны адъєктівы переходити к якостным, а то в переноснім значіню, напр.: желїзны нервы, златый чоловік, камяне сердце, мачаче злато і т. д. '''Присвойны адъєктівы''' мають властну словотворчу форму і означають признак приналежности особі або звіряти, напр.: няньків калап, мамина блузка, кізє молоко, Шафранків образ, сестрин муж, дївчина коса, псяча (песя, пся) будка, маччин хвіст і т. п. Присвойны адъєктівы, як і односны, не творять ступні порівнаня (не ступнюють ся). Їх семантічнов особитостёв є факт, же указують на індівідуалну приналежность. Не можуть ся творити од вшыткых субстантівів, лем од тых, котрым мож привластнити даякый предмет. Одповідають на вопросы: чій?, чія?, чіє?, чії? Твориме їх од жывых назывників суфіксами -ів, -ова, -ове; -ин/-ін, -а, -е; -ій, -скый, напр.: братів, -ова, -ове; сестрин, -а, -е; вовчій, -а, -е; сабіновскый, -а, -е; рокытівскый, -а, -е і т. д. Дакотры придавникы суть утворены з часослов (''біжати - біжачій''), з придавників ся можуть творити присловникы (''быстрый - быстро'') або назывникы (''фаребный - фаребность''). == Література == * {{книга|автор =[[Василь Ябур]], [[Анна Плїшкова]]|тітул =Русиньскый язык про 1. - 4. класу середнїх школ із навчалным русиньскым языком і з навчанём русиньского языка|одказ = |місто =[[Пряшів]] |выдавательство =Русин і Народны новинкы|рік =2007 |том = |сторінкы = 65 - 68|сторінок = 288|выданя =1 |isbn =978-80-88769-77-4 |тіраж = }} * {{книга|автор = [[Анна Плїшкова|Плїшкова А.]], [[Кветослава Копорова|Копорова К.]], [[Василь Ябур|Ябур В.]]|назва = Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації|одказ = |місто = [[Пряшів]]|выдавательство = Vydavateľstvo Prešovskej univerzity|рік = 2019|серія = Acta Universitatis Prešoviensis. Monografia (AUP)|том = |сторінок = 476|сторінкы = 137 - 142|язык = rue|isbn = 978-80-555-2243-2|тіраж = |ref = Плїшкова}} == Референції == {{референції}} {{Переклад|cs|Přídavné jméno|7505344}} {{Части речі}} [[Катеґорія:Части речі]] fn62ab2x35l5a3y2lg5x2234cp4p5o9 Шаблона:Цітат 10 10628 170934 136062 2026-10-03T22:38:48Z Flipdot 23893 170934 wikitext text/x-wiki <templatestyles src="Шаблона:Цітат/styles.css" /><!-- --><blockquote class="templatequote {{{class|}}}" {{#if:{{{style|}}}|style="{{{style}}}"}}>{{{text|{{{content|{{{quotetext|{{{quote|{{{1|<includeonly>{{error|Хыба: Не є текста цітата}}{{main other|[[Category:Pages incorrectly using the quote template]]}}</includeonly><noinclude>{{lorem ipsum}}</noinclude>}}}}}}}}}}}}}}}{{#if:{{{multiline|}}}|<nowiki /><!-- See talk page in 2025 for why this newline needs to be here --> </blockquote>|</blockquote>}}{{#if:{{{sign|}}}{{{cite|}}}{{{author|}}}{{{by|}}}{{{personquoted|}}}{{{source|}}}{{{ts|}}}{{{title|}}}{{{publication|}}}{{{quotesource|}}}{{{char|}}}{{{character|}}}{{{2|}}}{{{3|}}}{{{4|}}}{{{5|}}}| <div class="templatequotecite"><p style="display: inline; padding-left: 2.3em;">—&#8202;{{#if:{{{char|{{{character|{{{5|}}}}}}}}}|{{{char|{{{character|{{{5|}}}}}}}}}, in&#32;}}{{Comma separated entries | {{if empty|{{{sign|}}}|{{{cite|}}}|{{{author|}}}|{{{by|}}}|{{{personquoted|}}}|{{{2|}}}}} | {{if empty|{{{title|}}}|{{{publication|}}}|{{{ts|}}}|{{{quotesource|}}}|{{{3|}}}}} | {{if empty|{{{source|}}}|{{{4|}}}}} }}</p></div>}}{{#invoke:Check for unknown parameters|check|unknown={{main other|[[Category:Pages using Blockquote template with unknown parameters|_VALUE_{{PAGENAME}}]]}}|preview=Page using [[Template:Blockquote]] with unknown parameter "_VALUE_"|ignoreblank=y| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | author | by | char | character | cite | class | content | multiline | personquoted | publication | quote | quotesource | quotetext | sign | source | style | text | title | ts }}<noinclude> {{documentation}}<!--Add categories to the /doc subpage, not here! --> </noinclude> 2ixkbuxj2ng0wmhu9p2ylvmrxnh4f99 170935 170934 2026-10-03T22:38:55Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Шаблона:Цитат]] на [[Шаблона:Цітат]] 170934 wikitext text/x-wiki <templatestyles src="Шаблона:Цітат/styles.css" /><!-- --><blockquote class="templatequote {{{class|}}}" {{#if:{{{style|}}}|style="{{{style}}}"}}>{{{text|{{{content|{{{quotetext|{{{quote|{{{1|<includeonly>{{error|Хыба: Не є текста цітата}}{{main other|[[Category:Pages incorrectly using the quote template]]}}</includeonly><noinclude>{{lorem ipsum}}</noinclude>}}}}}}}}}}}}}}}{{#if:{{{multiline|}}}|<nowiki /><!-- See talk page in 2025 for why this newline needs to be here --> </blockquote>|</blockquote>}}{{#if:{{{sign|}}}{{{cite|}}}{{{author|}}}{{{by|}}}{{{personquoted|}}}{{{source|}}}{{{ts|}}}{{{title|}}}{{{publication|}}}{{{quotesource|}}}{{{char|}}}{{{character|}}}{{{2|}}}{{{3|}}}{{{4|}}}{{{5|}}}| <div class="templatequotecite"><p style="display: inline; padding-left: 2.3em;">—&#8202;{{#if:{{{char|{{{character|{{{5|}}}}}}}}}|{{{char|{{{character|{{{5|}}}}}}}}}, in&#32;}}{{Comma separated entries | {{if empty|{{{sign|}}}|{{{cite|}}}|{{{author|}}}|{{{by|}}}|{{{personquoted|}}}|{{{2|}}}}} | {{if empty|{{{title|}}}|{{{publication|}}}|{{{ts|}}}|{{{quotesource|}}}|{{{3|}}}}} | {{if empty|{{{source|}}}|{{{4|}}}}} }}</p></div>}}{{#invoke:Check for unknown parameters|check|unknown={{main other|[[Category:Pages using Blockquote template with unknown parameters|_VALUE_{{PAGENAME}}]]}}|preview=Page using [[Template:Blockquote]] with unknown parameter "_VALUE_"|ignoreblank=y| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | author | by | char | character | cite | class | content | multiline | personquoted | publication | quote | quotesource | quotetext | sign | source | style | text | title | ts }}<noinclude> {{documentation}}<!--Add categories to the /doc subpage, not here! --> </noinclude> 2ixkbuxj2ng0wmhu9p2ylvmrxnh4f99 Микола Вегеш 0 10694 170950 169483 2026-10-03T23:27:48Z Flipdot 23893 170950 wikitext text/x-wiki {{ученый|имя=Микола Вегеш |образчик = [[Файл:VehesM-2400px.png|180px]] |категория склада=Mykola Vehash |сферы наук=[[история]] |уроджѣня ={{Birth date and age|1962|11|28}} |мѣсто роджѣня =[[Межгорье (Закарпатска область)|Межгорье]] }} '''Микола Вегеш''' (*[[28. новембер]] [[1962]], [[Межгорье (Закарпатска область)]], [[Україна|Украина]])&nbsp;— историк, експерт з истории [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]]. Доктор историчных наук (1999), профессор (2001). [[Ректор]] [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской народной универзиты]] (2005–2012). Член Дозорной Рады ВМГО «Союз обдарованой молодежи». Ученик академика Володимира Грабовецкого.<ref>[https://web.archive.org/web/20150617143843/http://nauka.in.ua/news/articles/article_detail/1331?print=true Микола КУГУТЯК, Ігор РАЙКІВСЬКИЙ. Історична школа Грабовецького]</ref> == Студии и карьера == Середну школу выходив в родном Межгорью (1979). Такой того року зачав студии на историко-педагогичной факултѣ Ивано-Франковского державного пединститута В. Стефаника, днесь [[Прикарпатска национална универзита Василя Стефаника]]. Быв проводником проблемного семинара з истории Украины добы феодализма под водством академика В.&nbsp;Грабовецкого (1979–1984). В рр. 1984–1991 учительовав в середной школѣ в селе [[Синевир (село)|Синевир]]. В роках 1990–1994 студовав на аспирантурѣ катедры истории СССР (изгодя истории Украины) Ужгородской державной универзиты (УжДУ). Року 1994 перед ученов радов УжДУ обгаив кандидатску диссертацию «Карпатска Украина в роках 1938–1939: социално-економичны и политичны аспекты», одтогды робить яко доцент УжДУ. Року 1998 на ученой радѣ Института истории Украины НАН Украины представив докторску диссертацию «Закарпатя в контекстѣ централноевропской политичной кризы перед [[Друга світова война|Другов свѣтовов войнов]]». Року 1999 обгаив докторску диссертацию перед специалнов ученов радов [[Киевска национална универзита Тараса Шевченка|Киевской националной универзиты Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] и зыскав докторат з истории. В рр. 2000–2004 директор Института карпатознавства УжНУ. * 2001 — профессор УжНУ. * 2004 — декан историчной факулты. * 2005—2012 ректор УжНУ, выбраный рѣшеньом трудового коллектива УжНУ.<ref name=Fedaka>Федака С. Д.</ref> == Научны роботы == Микола Вегеш мать понад 850 публикаций, серед них 450 научных. Найповнѣйше его научны роботы представлены у двох многотомных выданях «Історичні дослідження: В семи томах» (Ужгород, 2000–2001) тай «Історія і політика в чотирьох томах» (2005). Учебно-методичны приручкы: «Основи політології», «Вступ до геополітики», «Становлення і розвиток політичної думки в Україні», «Історія української державності», «Політологія: конспект лекцій», «Історична наука в Ужгородському державному університеті: матеріали до лекцій», «Українська державність у ХХ столітті», «Політологія в Ужгородському національному університеті та Болонський процес», «Як писати наукову роботу», «Зарубіжні футурологічні концепці на межі тисячоліть: порівняльний аналіз» и др. Много робот публиковав в [[ЗША]], [[Канада|Канадѣ]], [[Великобританія|Великобритании]], [[Чехія|Чехии]], [[Словеньско|Словакии]], [[Угорщина|Мадярщинѣ]], [[Румуньско|Румынии]]. Соавтор многых коллективных и енциклопедичных выдань. Под его редакциов выходить фахове выданя з проблем истории, политологии, етнологии и културолог «Carpatica-Карпатика». Библиографию робот Миколы Вегеша зобрав и выдав Мариан Токарь (2002).<ref name=Fedaka/> == Сполоченска активность == * Депутат Закарпатской областной рады 5. и 6. скликаня. * Голова Закарпатского оддѣлѣня Всеукраинского биографичного товаришства (1999–2004),<ref name=Fedaka/> * Член Президии Закарпатского областного центра [[Научне товаришство Шевченка|Наукового товаришства Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] (2004),<ref name=Fedaka/> * Голова Закарпатской областной организации {{iw|«Мемориал» Василя Стуса||uk|«Меморіал» імені Василя Стуса}} (1992–1998).<ref name=Fedaka/> == Вызнаменаня == * 1993&nbsp;— Лавреат премии В. Гренджи-Донского, * 1996&nbsp;— Лавреат премии академика Крипякевича, * 2001&nbsp;— Почестный член Зглядовательского бюро радников Америцкого биографичного института, * 2004&nbsp;— [[Почестна грамота Верховной Рады Украины]] «За заслугы перед украинскым народом», * 2005&nbsp;— Почестный знак Закарпатской областной рады «За розвитя региона», * 2007&nbsp;— [[Орден «За заслугы» (Украина)|Орден «За заслугы»]] ІІІ. ст., * 2009&nbsp;— Орден «За заслугы» ІІ. ст. == Жерела и одказы == * '''Федака С. Д.''': Вегеш Микола Миколайович //{{ЕЗВО20}} {{nowrap|Сс. 66–67}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1962||Вегеш, Микола}} [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Ужгородськый університет]] rr79aoupjnk6r736pv3dldh5fs0nhd3 Ужгородськый університет 0 11990 170912 161633 2026-10-03T18:44:16Z RomanRMDB 21328 /* */ 170912 wikitext text/x-wiki {{Универзита |статус = |назва = Ужгородска универзита |мѣстна назва = Ужгородський університет {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}} |образка файл = УжУ лого.png |образка розмѣр = 270px |образка подпис = |латинска назва = |гесло = Чим веце знаме,<br/> тым веце можеме<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols]</ref> |перва назва = Ужгородска державна универзита |заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} |затворена = |тип универзиты = штатна |фонды = |набоженство = |челный пост1 = Ректор |челна особа1 = Володимир Ив. Смоланка |челный пост2 = |челна особа2 = |челный пост3 = |челна особа3 = |персонал = 1300 |факулты = 20 |штуденты = 13 906<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-about_us]</ref> |абсолвенты = |ашпиранты = |докторы = 111 |професоры = 116 |город = [[:Ужгород]] |округ = |регион = |держава = [[:Украина]] |кампус = [[:Ужгород]], ул. Универзитна 14 |сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/] [http://www.uznu.net] |адрес = |logo = |категория склада= University of Uzhhorod |image_alt=УжУ лого.png}} [[File:Smolanka.jpg|thumb|{{center|Ректор Володимир Иванович Смоланка}}|280px]] [[File:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|thumb|280px|<center>Медицинска факулта</center>]] '''Ужгородска народна универзита''' (УжНУ), {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}} Ужгородський національний університет — украинске высше державне училище зо сѣдлиском в [[Ужгород]]ѣ. Заложена [[19. юл]]а [[:1945]]. Представлять едну з класичных универзит [[Украина|Украины]], акредитованых подля IV. (высшого) ступня акредитации.<ref>Лиценция Министерства образованя Украины, серия АГ № 582508.</ref> [[Ректор]] УжНУ — Смоланка Володимир Иванович, доктор медицинскых наук, професор. ==История== Рѣшѣня о заложѣню универзиты в Ужгородѣ было вынесене Народнов Радов [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] декретом №16 [[5. децембер|5. децембра]] [[1944]].<ref name="Гомоннай">Гомоннай В., сс. 40-41.</ref> {{Цитат 3|Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні» {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}|Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.| Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218.<ref name="Гомоннай"/>|50%}} За день заложѣня универзиты ся поважуе далшый датум — [[:19. юл]] [[:1945]] — коли ЦК<ref>Централный комитет.</ref> [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] прияли сполочне наряджѣня «Про утворення Закарпато-Українського Університету {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}». [[1. фебруар]]а [[1946]] Ужгородска державна универзита приняла первы 168 штуденты.<ref name="Ист">[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-history]</ref> Факулты были еще лем исторична, филологична, биологична и медицинска. [[1. юл]]а [[1946]] уже были 15 катедер.<ref name="Ист"/> Позднѣйше на Ужгородской универзитѣ отворили и оддѣлѣня приготовкы учительох [[Мадярскый язык|мадярского языка]] и литературы про мадярскы школы.<ref name="Гомоннай"/> [[19. октобер|19. октобра]] [[2000]] Ужгородска державна универзита была преименована на Ужгородску народну универзиту. == Факулты и инштитуты == Подля актуалной штруктуры на универзитѣ суть 19 факулт и еден инштитут:<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/faculty УжНУ: факулты]</ref> # Биологична # Географична # Украинско-мадярскый образовно-научный инштитут # Инженерно-технична # Исторична и меджинародных односин # Математична # Медицинска # Стоматологична # Економична # Здоровя и тѣловыховы # Информачных технологий # Подипломного образованя и приготовно-вступна # Сполоченскых наук # Чужоземной филологии # Туристикы и меджинародных комуникаций # Физична # Меджинародных економичных односин # Филологична # Хемична # Юридична ==Жерела и одказы== * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * Гомоннай В. В. Народна освіта радянського Закарпаття. Видавництво «Радянська школа». Київ-Ужгород. 1988. {{ISBN| 5-330-00806-9}}. * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] f6gy002ed3ng3wobwfo3vn03joewxau 170914 170912 2026-10-03T18:49:17Z Flipdot 23893 170914 wikitext text/x-wiki {{Универзита |статус = |назва = Ужгородска универзита |мѣстна назва = Ужгородський університет {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}} |образка файл = УжУ лого.png |образка розмѣр = 270px |образка подпис = |латинска назва = |гесло = Чим веце знаме,<br/> тым веце можеме<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols]</ref> |перва назва = Ужгородска державна универзита |заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} |затворена = |тип универзиты = штатна |фонды = |набоженство = |челный пост1 = Ректор |челна особа1 = Володимир Смоланка |челный пост2 = |челна особа2 = |челный пост3 = |челна особа3 = |персонал = 1300 |факулты = 20 |штуденты = 13 906<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-about_us]</ref> |абсолвенты = |ашпиранты = |докторы = 111 |професоры = 116 |город = [[:Ужгород]] |округ = |регион = |держава = [[:Украина]] |кампус = [[:Ужгород]], ул. Универзитна 14 |сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/] [http://www.uznu.net] |адрес = |logo = |категория склада= University of Uzhhorod |image_alt=УжУ лого.png}} [[File:Smolanka.jpg|thumb|{{center|Ректор Володимир Иванович Смоланка}}|280px]] [[File:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|thumb|280px|<center>Медицинска факулта</center>]] '''Ужгородска универзита''' ({{lang-uk|Ужгородський університет}}, май давно — {{lang|uk|Ужгородський національний університет}})&nbsp;— украинске высше державне училище зо сѣдлиском в [[Ужгород]]ѣ. Заложена [[19. юл]]а [[:1945]]. Представлять едну з класичных универзит [[Украина|Украины]], акредитованых подля IV. (высшого) ступня акредитации.<ref>Лиценция Министерства ошколованя Украины, серия АГ № 582508.</ref> [[Ректор]] УжНУ — Володимир Смоланка, доктор медицинскых наук, професор. == История == Рѣшѣня о заложѣню универзиты в Ужгородѣ было вынесене Народнов Радов [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] декретом №16 [[5. децембер|5. децембра]] [[1944]].<ref name="Гомоннай">Гомоннай В., сс. 40-41.</ref> {{Цитат 3|Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні» {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}|Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.| Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218.<ref name="Гомоннай"/>|50%}} За день заложѣня универзиты ся поважуе далшый датум — [[:19. юл]] [[:1945]] — коли ЦК<ref>Централный комитет.</ref> [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] прияли сполочне наряджѣня «Про утворення Закарпато-Українського Університету {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}». [[1. фебруар]]а [[1946]] Ужгородска державна универзита приняла первы 168 штуденты.<ref name="Ист">[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-history]</ref> Факулты были еще лем исторична, филологична, биологична и медицинска. [[1. юл]]а [[1946]] уже были 15 катедер.<ref name="Ист"/> Позднѣйше на Ужгородской универзитѣ отворили и оддѣлѣня приготовкы учительох [[Мадярскый язык|мадярского языка]] и литературы про мадярскы школы.<ref name="Гомоннай"/> [[19. октобер|19. октобра]] [[2000]] Ужгородска державна универзита была преименована на Ужгородску народну универзиту. == Факулты и инштитуты == Подля актуалной штруктуры на универзитѣ суть 19 факулт и еден инштитут:<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/faculty УжНУ: факулты]</ref> # Биологична # Географична # Украинско-мадярскый образовно-научный инштитут # Инженерно-технична # Исторична и меджинародных односин # Математична # Медицинска # Стоматологична # Економична # Здоровя и тѣловыховы # Информачных технологий # Подипломного образованя и приготовно-вступна # Сполоченскых наук # Чужоземной филологии # Туристикы и меджинародных комуникаций # Физична # Меджинародных економичных односин # Филологична # Хемична # Юридична == Жерела и одказы == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * Гомоннай В. В. Народна освіта радянського Закарпаття. Видавництво «Радянська школа». Київ-Ужгород. 1988. {{ISBN| 5-330-00806-9}}. * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] j6gtrein9q9sb5c84uycqwrbn2to674 170915 170914 2026-10-03T18:49:46Z Flipdot 23893 170915 wikitext text/x-wiki {{Универзита |статус = |назва = Ужгородска универзита |мѣстна назва = Ужгородський університет {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}} |образка файл = УжУ лого.png |образка розмѣр = 270px |образка подпис = |латинска назва = |гесло = Чим веце знаме,<br/> тым веце можеме<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols]</ref> |перва назва = Ужгородска державна универзита |заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} |затворена = |тип универзиты = штатна |фонды = |набоженство = |челный пост1 = Ректор |челна особа1 = Володимир Смоланка |челный пост2 = |челна особа2 = |челный пост3 = |челна особа3 = |персонал = 1300 |факулты = 20 |штуденты = 13 906<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-about_us]</ref> |абсолвенты = |ашпиранты = |докторы = 111 |професоры = 116 |город = [[:Ужгород]] |округ = |регион = |держава = [[:Украина]] |кампус = [[:Ужгород]], ул. Универзитна 14 |сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/] [http://www.uznu.net] |адрес = |logo = |категория склада= University of Uzhhorod |image_alt=УжУ лого.png}} [[File:Smolanka.jpg|thumb|{{center|Ректор Володимир Смоланка}}|280px]] [[File:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|thumb|280px|<center>Медицинска факулта</center>]] '''Ужгородска универзита''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|Ужгородський університет}}, май давно — {{lang|uk|Ужгородський національний університет}})&nbsp;— украинске высше державне училище зо сѣдлиском в [[Ужгород]]ѣ. Заложена [[19. юл]]а [[:1945]]. Представлять едну з класичных универзит [[Украина|Украины]], акредитованых подля IV. (высшого) ступня акредитации.<ref>Лиценция Министерства ошколованя Украины, серия АГ № 582508.</ref> [[Ректор]] УжНУ — Володимир Смоланка, доктор медицинскых наук, професор. == История == Рѣшѣня о заложѣню универзиты в Ужгородѣ было вынесене Народнов Радов [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] декретом №16 [[5. децембер|5. децембра]] [[1944]].<ref name="Гомоннай">Гомоннай В., сс. 40-41.</ref> {{Цитат 3|Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні» {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}|Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.| Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218.<ref name="Гомоннай"/>|50%}} За день заложѣня универзиты ся поважуе далшый датум — [[:19. юл]] [[:1945]] — коли ЦК<ref>Централный комитет.</ref> [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] прияли сполочне наряджѣня «Про утворення Закарпато-Українського Університету {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}». [[1. фебруар]]а [[1946]] Ужгородска державна универзита приняла первы 168 штуденты.<ref name="Ист">[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-history]</ref> Факулты были еще лем исторична, филологична, биологична и медицинска. [[1. юл]]а [[1946]] уже были 15 катедер.<ref name="Ист"/> Позднѣйше на Ужгородской универзитѣ отворили и оддѣлѣня приготовкы учительох [[Мадярскый язык|мадярского языка]] и литературы про мадярскы школы.<ref name="Гомоннай"/> [[19. октобер|19. октобра]] [[2000]] Ужгородска державна универзита была преименована на Ужгородску народну универзиту. == Факулты и инштитуты == Подля актуалной штруктуры на универзитѣ суть 19 факулт и еден инштитут:<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/faculty УжНУ: факулты]</ref> # Биологична # Географична # Украинско-мадярскый образовно-научный инштитут # Инженерно-технична # Исторична и меджинародных односин # Математична # Медицинска # Стоматологична # Економична # Здоровя и тѣловыховы # Информачных технологий # Подипломного образованя и приготовно-вступна # Сполоченскых наук # Чужоземной филологии # Туристикы и меджинародных комуникаций # Физична # Меджинародных економичных односин # Филологична # Хемична # Юридична == Жерела и одказы == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * Гомоннай В. В. Народна освіта радянського Закарпаття. Видавництво «Радянська школа». Київ-Ужгород. 1988. {{ISBN| 5-330-00806-9}}. * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] leqr0qrbwc7a9cs4eayu5ymxhhwacvr 170916 170915 2026-10-03T18:50:37Z RomanRMDB 21328 /* */ 170916 wikitext text/x-wiki {{Универзита |статус = |назва = Ужгородска универзита |мѣстна назва = Ужгородський університет {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}} |образка файл = УжУ лого.png |образка розмѣр = 270px |образка подпис = |латинска назва = |гесло = Чим веце знаме,<br/> тым веце можеме<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols]</ref> |перва назва = Ужгородска державна универзита |заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} |затворена = |тип универзиты = штатна |фонды = |набоженство = |челный пост1 = Ректор |челна особа1 = Володимир Смоланка |челный пост2 = |челна особа2 = |челный пост3 = |челна особа3 = |персонал = 1300 |факулты = 20 |штуденты = 13 906<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-about_us]</ref> |абсолвенты = |ашпиранты = |докторы = 111 |професоры = 116 |город = [[:Ужгород]] |округ = |регион = |держава = [[:Украина]] |кампус = [[:Ужгород]], ул. Универзитна 14 |сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/] [http://www.uznu.net] |адрес = |logo = |категория склада= University of Uzhhorod |image_alt=УжУ лого.png}} [[File:Smolanka.jpg|thumb|{{center|Ректор Володимир Смоланка}}|280px]] [[File:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|thumb|280px|<center>Медицинска факулта</center>]] '''Ужгородска универзита''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|Ужгородський університет}}, май давно — {{lang|uk|Ужгородський національний університет}})&nbsp;— украинске высше державне училище зо сѣдлиском в [[Ужгород]]ѣ. Заложена [[19. юл]]а [[:1945]]. Представлять едну з класичных универзит [[Украина|Украины]], акредитованых подля IV. (высшого) ступня акредитации.<ref>Лиценция Министерства ошколованя Украины, серия АГ № 582508.</ref> [[Ректор]] УжНУ — Володимир Смоланка, доктор медицинскых наук, професор. == История == Рѣшѣня о заложѣню универзиты в Ужгородѣ было вынесене Народнов Радов [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] декретом №16 [[5. децембер|5. децембра]] [[1944]].<ref name="Гомоннай">Гомоннай В., сс. 40-41.</ref> {{Цитат 3|Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні» {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}|Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.| Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218.<ref name="Гомоннай"/>|50%}} За день заложѣня универзиты ся поважуе далшый датум — [[:19. юл]] [[:1945]] — коли ЦК<ref>Централный комитет.</ref> [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] прияли сполочне наряджѣня «Про утворення Закарпато-Українського Університету {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}». [[1. фебруар]]а [[1946]] Ужгородска державна универзита приняла первы 168 штуденты.<ref name="Ист">[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-history]</ref> Факулты были еще лем исторична, филологична, биологична и медицинска. [[1. юл]]а [[1946]] уже были 15 катедер.<ref name="Ист"/> Позднѣйше на Ужгородской универзитѣ отворили и оддѣлѣня приготовкы учительох [[Мадярскый язык|мадярского языка]] и литературы про мадярскы школы.<ref name="Гомоннай"/> [[19. октобер|19. октобра]] [[2000]] Ужгородска державна универзита была преименована на Ужгородску народну универзиту. '''Ужгородськый універзитет (УжУ)''' Одповідно до наряджіня Кабінету Міністрів Украины од 6. марца 2026 року № 215-р і наказу Міністерства образованя і наукы Украины од 21. апріля 2026 року № 663, в рамках політики модернізації і укрупніня сіткы заведень высшой образованости ДВНЗ «Ужгородськый націоналный універзитет» (УжНУ) быв реорганізованый шляхом сполученя з Мукачівськым державным універзитетом (МДУ)<ref>https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399</ref> На їхній базі быв утвореный новый заклад — Ужгородськый універзитет (УжУ), котрый зачав повноцінне функціонуваня 1. октобра 2026 року як правонаступник майна, прав і обов’язків реорганізованых высшых школ.<ref>https://uzhnu.edu.ua/uk/about</ref> == Факулты и инштитуты == Подля актуалной штруктуры на универзитѣ суть 19 факулт и еден инштитут:<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/faculty УжНУ: факулты]</ref> # Биологична # Географична # Украинско-мадярскый образовно-научный инштитут # Инженерно-технична # Исторична и меджинародных односин # Математична # Медицинска # Стоматологична # Економична # Здоровя и тѣловыховы # Информачных технологий # Подипломного образованя и приготовно-вступна # Сполоченскых наук # Чужоземной филологии # Туристикы и меджинародных комуникаций # Физична # Меджинародных економичных односин # Филологична # Хемична # Юридична == Жерела и одказы == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * Гомоннай В. В. Народна освіта радянського Закарпаття. Видавництво «Радянська школа». Київ-Ужгород. 1988. {{ISBN| 5-330-00806-9}}. * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] 7ujn57ksfxs18jf1359u689jerr8ja4 170921 170916 2026-10-03T21:36:18Z Halajkovič 33393 /* История */ 170921 wikitext text/x-wiki {{Универзита |статус = |назва = Ужгородска универзита |мѣстна назва = Ужгородський університет {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}} |образка файл = УжУ лого.png |образка розмѣр = 270px |образка подпис = |латинска назва = |гесло = Чим веце знаме,<br/> тым веце можеме<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols]</ref> |перва назва = Ужгородска державна универзита |заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} |затворена = |тип универзиты = штатна |фонды = |набоженство = |челный пост1 = Ректор |челна особа1 = Володимир Смоланка |челный пост2 = |челна особа2 = |челный пост3 = |челна особа3 = |персонал = 1300 |факулты = 20 |штуденты = 13 906<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-about_us]</ref> |абсолвенты = |ашпиранты = |докторы = 111 |професоры = 116 |город = [[:Ужгород]] |округ = |регион = |держава = [[:Украина]] |кампус = [[:Ужгород]], ул. Универзитна 14 |сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/] [http://www.uznu.net] |адрес = |logo = |категория склада= University of Uzhhorod |image_alt=УжУ лого.png}} [[File:Smolanka.jpg|thumb|{{center|Ректор Володимир Смоланка}}|280px]] [[File:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|thumb|280px|<center>Медицинска факулта</center>]] '''Ужгородска универзита''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|Ужгородський університет}}, май давно — {{lang|uk|Ужгородський національний університет}})&nbsp;— украинске высше державне училище зо сѣдлиском в [[Ужгород]]ѣ. Заложена [[19. юл]]а [[:1945]]. Представлять едну з класичных универзит [[Украина|Украины]], акредитованых подля IV. (высшого) ступня акредитации.<ref>Лиценция Министерства ошколованя Украины, серия АГ № 582508.</ref> [[Ректор]] УжНУ — Володимир Смоланка, доктор медицинскых наук, професор. == История == Рѣшѣня о заложѣню универзиты в Ужгородѣ было вынесене Народнов Радов [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] декретом №16 [[5. децембер|5. децембра]] [[1944]].<ref name="Гомоннай">Гомоннай В., сс. 40-41.</ref> {{Цитат 3|Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні» {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}|Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.| Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218.<ref name="Гомоннай"/>|50%}} За день заложѣня универзиты ся поважуе далшый датум — [[:19. юл]] [[:1945]] — коли ЦК<ref>Централный комитет.</ref> [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] прияли сполочне наряджѣня «Про утворення Закарпато-Українського Університету {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}». [[1. фебруар]]а [[1946]] Ужгородска державна универзита приняла первы 168 штуденты.<ref name="Ист">[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-history]</ref> Факулты были еще лем исторична, филологична, биологична и медицинска. [[1. юл]]а [[1946]] уже были 15 катедер.<ref name="Ист"/> Позднѣйше на Ужгородской универзитѣ отворили и оддѣлѣня приготовкы учительох [[Мадярскый язык|мадярского языка]] и литературы про мадярскы школы.<ref name="Гомоннай"/> [[19. октобер|19. октобра]] [[2000]] Ужгородска державна универзита была преименована на Ужгородску народну универзиту. === Ужгородска универзита === В згодѣ з наряджѣньом Кабинету министрох Украины зо 6. марца 2026 ч. 215-р и наряджѣньом Министерства школства и наукы Украины з 21. апрѣля 2026 ч. 663, в рамках политикы модернизации і злучованя сѣти высокых школ была Штатна высока „Ужгородска народна универзита“ (УжНУ) реорганизована злучѣньом з Мукачевсков штатнов универзитов (МШУ).<ref>{{Cite web |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399 |title=Вкажи точну назву комісії |website=Ужгородський національний університет |accessdate=4 жовтня 2026 |language=uk}}</ref> На их основѣ была зряджена нова инштитуция – Ужгородска универзита (УжУ), котра зачала повноцѣнно фунговати 1. октобра 2026 як правный наступця маетку, прав и повинности реорганизованых высокых школ.<ref>{{Cite web |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/about |title=Про університет |website=Ужгородський національний університет |accessdate=4 жовтня 2026 |language=uk}}</ref> == Факулты и инштитуты == Подля актуалной штруктуры на универзитѣ суть 19 факулт и еден инштитут:<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/faculty УжНУ: факулты]</ref> # Биологична # Географична # Украинско-мадярскый образовно-научный инштитут # Инженерно-технична # Исторична и меджинародных односин # Математична # Медицинска # Стоматологична # Економична # Здоровя и тѣловыховы # Информачных технологий # Подипломного образованя и приготовно-вступна # Сполоченскых наук # Чужоземной филологии # Туристикы и меджинародных комуникаций # Физична # Меджинародных економичных односин # Филологична # Хемична # Юридична == Жерела и одказы == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * Гомоннай В. В. Народна освіта радянського Закарпаття. Видавництво «Радянська школа». Київ-Ужгород. 1988. {{ISBN| 5-330-00806-9}}. * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] f5dhuem0myclfgxsfce27expo3jnoor 170922 170921 2026-10-03T21:38:10Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Ужгородска народна универзита]] на [[Ужгородска универзита]]: +од 2026 170921 wikitext text/x-wiki {{Универзита |статус = |назва = Ужгородска универзита |мѣстна назва = Ужгородський університет {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}} |образка файл = УжУ лого.png |образка розмѣр = 270px |образка подпис = |латинска назва = |гесло = Чим веце знаме,<br/> тым веце можеме<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols]</ref> |перва назва = Ужгородска державна универзита |заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} |затворена = |тип универзиты = штатна |фонды = |набоженство = |челный пост1 = Ректор |челна особа1 = Володимир Смоланка |челный пост2 = |челна особа2 = |челный пост3 = |челна особа3 = |персонал = 1300 |факулты = 20 |штуденты = 13 906<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-about_us]</ref> |абсолвенты = |ашпиранты = |докторы = 111 |професоры = 116 |город = [[:Ужгород]] |округ = |регион = |держава = [[:Украина]] |кампус = [[:Ужгород]], ул. Универзитна 14 |сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/] [http://www.uznu.net] |адрес = |logo = |категория склада= University of Uzhhorod |image_alt=УжУ лого.png}} [[File:Smolanka.jpg|thumb|{{center|Ректор Володимир Смоланка}}|280px]] [[File:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|thumb|280px|<center>Медицинска факулта</center>]] '''Ужгородска универзита''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|Ужгородський університет}}, май давно — {{lang|uk|Ужгородський національний університет}})&nbsp;— украинске высше державне училище зо сѣдлиском в [[Ужгород]]ѣ. Заложена [[19. юл]]а [[:1945]]. Представлять едну з класичных универзит [[Украина|Украины]], акредитованых подля IV. (высшого) ступня акредитации.<ref>Лиценция Министерства ошколованя Украины, серия АГ № 582508.</ref> [[Ректор]] УжНУ — Володимир Смоланка, доктор медицинскых наук, професор. == История == Рѣшѣня о заложѣню универзиты в Ужгородѣ было вынесене Народнов Радов [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] декретом №16 [[5. децембер|5. децембра]] [[1944]].<ref name="Гомоннай">Гомоннай В., сс. 40-41.</ref> {{Цитат 3|Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні» {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}|Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.| Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218.<ref name="Гомоннай"/>|50%}} За день заложѣня универзиты ся поважуе далшый датум — [[:19. юл]] [[:1945]] — коли ЦК<ref>Централный комитет.</ref> [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] прияли сполочне наряджѣня «Про утворення Закарпато-Українського Університету {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}». [[1. фебруар]]а [[1946]] Ужгородска державна универзита приняла первы 168 штуденты.<ref name="Ист">[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-history]</ref> Факулты были еще лем исторична, филологична, биологична и медицинска. [[1. юл]]а [[1946]] уже были 15 катедер.<ref name="Ист"/> Позднѣйше на Ужгородской универзитѣ отворили и оддѣлѣня приготовкы учительох [[Мадярскый язык|мадярского языка]] и литературы про мадярскы школы.<ref name="Гомоннай"/> [[19. октобер|19. октобра]] [[2000]] Ужгородска державна универзита была преименована на Ужгородску народну универзиту. === Ужгородска универзита === В згодѣ з наряджѣньом Кабинету министрох Украины зо 6. марца 2026 ч. 215-р и наряджѣньом Министерства школства и наукы Украины з 21. апрѣля 2026 ч. 663, в рамках политикы модернизации і злучованя сѣти высокых школ была Штатна высока „Ужгородска народна универзита“ (УжНУ) реорганизована злучѣньом з Мукачевсков штатнов универзитов (МШУ).<ref>{{Cite web |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399 |title=Вкажи точну назву комісії |website=Ужгородський національний університет |accessdate=4 жовтня 2026 |language=uk}}</ref> На их основѣ была зряджена нова инштитуция – Ужгородска универзита (УжУ), котра зачала повноцѣнно фунговати 1. октобра 2026 як правный наступця маетку, прав и повинности реорганизованых высокых школ.<ref>{{Cite web |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/about |title=Про університет |website=Ужгородський національний університет |accessdate=4 жовтня 2026 |language=uk}}</ref> == Факулты и инштитуты == Подля актуалной штруктуры на универзитѣ суть 19 факулт и еден инштитут:<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/faculty УжНУ: факулты]</ref> # Биологична # Географична # Украинско-мадярскый образовно-научный инштитут # Инженерно-технична # Исторична и меджинародных односин # Математична # Медицинска # Стоматологична # Економична # Здоровя и тѣловыховы # Информачных технологий # Подипломного образованя и приготовно-вступна # Сполоченскых наук # Чужоземной филологии # Туристикы и меджинародных комуникаций # Физична # Меджинародных економичных односин # Филологична # Хемична # Юридична == Жерела и одказы == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * Гомоннай В. В. Народна освіта радянського Закарпаття. Видавництво «Радянська школа». Київ-Ужгород. 1988. {{ISBN| 5-330-00806-9}}. * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] f5dhuem0myclfgxsfce27expo3jnoor 170924 170922 2026-10-03T21:40:36Z Halajkovič 33393 /* Ужгородска универзита */ 170924 wikitext text/x-wiki {{Универзита |статус = |назва = Ужгородска универзита |мѣстна назва = Ужгородський університет {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}} |образка файл = УжУ лого.png |образка розмѣр = 270px |образка подпис = |латинска назва = |гесло = Чим веце знаме,<br/> тым веце можеме<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols]</ref> |перва назва = Ужгородска державна универзита |заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} |затворена = |тип универзиты = штатна |фонды = |набоженство = |челный пост1 = Ректор |челна особа1 = Володимир Смоланка |челный пост2 = |челна особа2 = |челный пост3 = |челна особа3 = |персонал = 1300 |факулты = 20 |штуденты = 13 906<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-about_us]</ref> |абсолвенты = |ашпиранты = |докторы = 111 |професоры = 116 |город = [[:Ужгород]] |округ = |регион = |держава = [[:Украина]] |кампус = [[:Ужгород]], ул. Универзитна 14 |сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/] [http://www.uznu.net] |адрес = |logo = |категория склада= University of Uzhhorod |image_alt=УжУ лого.png}} [[File:Smolanka.jpg|thumb|{{center|Ректор Володимир Смоланка}}|280px]] [[File:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|thumb|280px|<center>Медицинска факулта</center>]] '''Ужгородска универзита''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|Ужгородський університет}}, май давно — {{lang|uk|Ужгородський національний університет}})&nbsp;— украинске высше державне училище зо сѣдлиском в [[Ужгород]]ѣ. Заложена [[19. юл]]а [[:1945]]. Представлять едну з класичных универзит [[Украина|Украины]], акредитованых подля IV. (высшого) ступня акредитации.<ref>Лиценция Министерства ошколованя Украины, серия АГ № 582508.</ref> [[Ректор]] УжНУ — Володимир Смоланка, доктор медицинскых наук, професор. == История == Рѣшѣня о заложѣню универзиты в Ужгородѣ было вынесене Народнов Радов [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] декретом №16 [[5. децембер|5. децембра]] [[1944]].<ref name="Гомоннай">Гомоннай В., сс. 40-41.</ref> {{Цитат 3|Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні» {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}|Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.| Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218.<ref name="Гомоннай"/>|50%}} За день заложѣня универзиты ся поважуе далшый датум — [[:19. юл]] [[:1945]] — коли ЦК<ref>Централный комитет.</ref> [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] прияли сполочне наряджѣня «Про утворення Закарпато-Українського Університету {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}». [[1. фебруар]]а [[1946]] Ужгородска державна универзита приняла первы 168 штуденты.<ref name="Ист">[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-history]</ref> Факулты были еще лем исторична, филологична, биологична и медицинска. [[1. юл]]а [[1946]] уже были 15 катедер.<ref name="Ист"/> Позднѣйше на Ужгородской универзитѣ отворили и оддѣлѣня приготовкы учительох [[Мадярскый язык|мадярского языка]] и литературы про мадярскы школы.<ref name="Гомоннай"/> [[19. октобер|19. октобра]] [[2000]] Ужгородска державна универзита была преименована на Ужгородску народну универзиту. === Ужгородска универзита === В згодѣ з наряджѣньом Кабинету министрох Украины зо 6. марца 2026 ч. 215-р и наряджѣньом Министерства школства и наукы Украины з 21. апрѣля 2026 ч. 663, в рамках политикы модернизации і злучованя сѣти высокых школ была Штатна высока „Ужгородска народна универзита“ (УжНУ) реорганизована злучѣньом з Мукачевсков штатнов универзитов (МШУ).<ref>{{Cite web |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399 |title=Комісія з реорганізації |website=Ужгородський національний університет |accessdate=4. октобра 2026 |language=uk}}</ref> На их основѣ была зряджена нова инштитуция – Ужгородска универзита (УжУ), котра зачала повноцѣнно фунговати 1. октобра 2026 як правный наступця маетку, прав и повинности реорганизованых высокых школ.<ref>{{Cite web |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/about |title=Про університет |website=Ужгородський національний університет |accessdate=4. октобра 2026 |language=uk}}</ref> == Факулты и инштитуты == Подля актуалной штруктуры на универзитѣ суть 19 факулт и еден инштитут:<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/faculty УжНУ: факулты]</ref> # Биологична # Географична # Украинско-мадярскый образовно-научный инштитут # Инженерно-технична # Исторична и меджинародных односин # Математична # Медицинска # Стоматологична # Економична # Здоровя и тѣловыховы # Информачных технологий # Подипломного образованя и приготовно-вступна # Сполоченскых наук # Чужоземной филологии # Туристикы и меджинародных комуникаций # Физична # Меджинародных економичных односин # Филологична # Хемична # Юридична == Жерела и одказы == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * Гомоннай В. В. Народна освіта радянського Закарпаття. Видавництво «Радянська школа». Київ-Ужгород. 1988. {{ISBN| 5-330-00806-9}}. * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] 4fupnoge7svsdb57tqfzpeumq94br3f 170938 170924 2026-10-03T23:06:22Z Flipdot 23893 170938 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Державный університет в Ужгороді, Украйина}} {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Универзита |статус = |назва = Ужгородськый університет |мѣстна назва = {{lang-uk|ДВНЗ «Ужгородський університет»}} |образка файл = UzhU_uni.jpg |образка розмѣр = 270px |образка подпис = Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14 |латинска назва = |гесло = „Чим булше знаєме, тым булше можеме“<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols]</ref>{{dead link}} |перва назва = Ужгородська державный університет |заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} |затворена = |тип универзиты = державный |фонды = |набоженство = |челный пост1 = С. о. ректора |челна особа1 = Володимир Смоланка |челный пост2 = |челна особа2 = |челный пост3 = |челна особа3 = |персонал = 1300 |факулты = 20 |штуденты = дас 17,000<ref name="Varosh20261001" /> |абсолвенты = |ашпиранты = |докторы = 111 |професоры = 116 |город = [[Ужгород]] |округ = |регион = [[Закарпатська область]] |держава = [[Украйина]] |сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/ uzhnu.edu.ua] |адрес = ул. Університетська, 14 (корпус)<br>пл. Народна, 3 (ректорат)<br>Ужгород, [[Поштовый індекс|88000]] |logo = [[Файл:УжУ лого.png|270px]] |категория склада = University of Uzhhorod |image_alt = Корпус Ужгородського університета на ул. Університетськуй, 14 }} [[Файл:Smolanka.jpg|міні|280px|Исповнявучый обовязкы ректора Володимир Смоланка]] [[Файл:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|міні|280px|Медицинськый факултет на ул. Народнуй, 2, [[Ужгород]]]] '''Ужгородськый університет''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|<abbr title="укр. Державний вищий навчальний заклда">ДВНЗ</abbr> «Ужгородський університет»}}, до 2026 '''Ужгородськый націоналный університет''', '''УжНУ''')&nbsp;— державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації<ref>Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ №&nbsp;582508.</ref> в [[Ужгород]]і в [[Украйина|Украйині]]. Офіційно закладеный 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року. Єден из класичных університетув Украйины. На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор. == Історія == === Ужгородськый державный університет (1945–2000) === Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесене декретом Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] №16 уд 5.&nbsp;децембра 1944 „''Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні''“:<ref name="Homonnaj1988">{{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9|language=uk|pages=40–41}}</ref><ref name="Chubirko2015">{{Cite web |last=Чубірко |first=Магдалина |url=https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140 |title=Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки |publisher=RIO News |language=uk |access-date=2026-10-04 |date=2015-09-01 }}</ref> {{Цітат у рамці|width=60%|author=Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218|source=''Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»''<ref name="Homonnaj1988"/>|content=Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.}} Офіційно дньом закладеня університета ся держит 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року, кой Централный комітет [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] прияли ворошноє розпоряджіня „''Про утворення Закарпато-Українського Університету''“. У 1946.&nbsp;році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15&nbsp;катедер, 42&nbsp;выкладачі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168&nbsp;студентув.<ref name="EIU">{{Cite encyclopedia|last=Віднянський|first=Степан Васильович|title=Ужгородський національний університет|url=https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Uzhhorodskyj_universytet|publisher=Інститут історії України|encyclopedia=Енциклопедія історії України|language=uk|access-date=2026-10-04}}</ref> Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв [[Мадярськый язык|мадярського языка]] и літературы про мадярські школы.<ref name="Homonnaj1988"/> === Ужгородськый націоналный університет (2000–2026) === 19.&nbsp;октовбра 2000.&nbsp;року указом Президента Украйины [[Леонід Кучма|Леоніда Кучмы]] „''Про надання Ужгородському державному університету статусу національного''“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text |title=Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» |date=2000-10-19 |language=uk |publisher=[[Верьховна рада Украйины|Верховна Рада України]] |location=[[Київ]] }}</ref> У 2013.&nbsp;році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.<ref name="Varosh20261001" /> === Ужгородськый університет (2026–) === 3.&nbsp;фебруара 2026.&nbsp;року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из [[Мукачувськый державный університет|Мукачувськым державным університетом]] (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.<ref name="Varosh20260203">{{Cite web |last1=Гичка |last2=Чайбинець |first1=Галина |first2=Маріанна |date=2026-02-03 |title=Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) |url=https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/ |publisher=Varosh |language=uk }}</ref> Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6.&nbsp;марця 2026.&nbsp;року №&nbsp;215-р<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326 |publisher=Кабінет Міністрів України |title=Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету» |location=[[Київ]] |date=2026-03-06 }}</ref> тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21.&nbsp;апріля 2026.&nbsp;року №&nbsp;663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27.&nbsp;апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30.&nbsp;септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.<ref name="Varosh20261001">{{Cite web |last=Чайбинець |first=Маріанна |date=2026-10-01 |work=Varosh |title=Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу |url=https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/ |language=uk }}</ref><ref>https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399</ref> В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас&nbsp;17&nbsp;тысяч студентув) и стратив статус націоналного.<ref name="Varosh20261001" /> == Ректоры == За свою історію Ужгородськый університет мав 13&nbsp;ректорув:<ref name="EIU" /> {| class="wikitable" |+ !Ректор !Час |- |Степан Добош |авґуст-октовбер 1945 |- |Аркадій Курішко |1945–1949 |- |Григорій Ткаченко<ref name="Chubirko2015" /> |1949–1956 |- |Иван Ленарськый |1956–1961 |- |Дмитро Чепур<ref>{{Cite encyclopedia|last=Різак|first=В. М.|url=https://esu.com.ua/article-883094|title=Чепур Дмитро Венедиктович|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|language=uk}}</ref> |1961–1977 |- |Володимир Шульга |1977–1980 |- |Володимир Лендєл |1980–1988 |- |Володимир Сливка |1988–2004 |- |Василь Русин |2004–2005 |- |Микола Вегеш |2005–2012 |- |Віталій Ніколайчук (с.о.) |2012 |- |Федір Ващук |2012–2014 |- |Володимир Смоланка |2014– |} == Факултеты тай інституты == На днешньый день у структурі університета є 25&nbsp;удділень (21&nbsp;факултет и чотыри інституты):<ref>{{Cite web |publisher=Ужгородський університет |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety |title=Факультети та навчально-наукові інститути |language=uk }}</ref> # Біолоґічный факултет # Ґеоґрафічный факултет # Гуманітарный факултет # Економічный факултет # Інженерно-технічный факултет (''ІТФ'') # Медичный факултет # Медичный факултет №2 # Педаґоґічный факултет # Факултет економікы, управліня и інженерії # Факултет здоровля и фізичної воспитаня # Факултет інформаційных технолоґій (''ФІТ'') # Факултет історії и межинародных удношінь # Факултет математикы и цифровых технолоґій # Факултет межинародных економічных удношінь # Факултет менеджмента тай індустрії гостинности # Факултет общественных наук # Факултет туризма тай межинародных комунікацій # Факултет чужоземної філолоґії (''ФІФ'') # Фізичный факултет # Філолоґічный факултет # Юридичный факултет # Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут # Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы # Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины # Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії == Референції == {{Reflist}} == Література == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * {{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9}} * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] if46zscgymzl46wq2fzo5xd65wwnayn 170940 170938 2026-10-03T23:08:00Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Ужгородска универзита]] на [[Ужгородськый університет]] 170938 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Державный університет в Ужгороді, Украйина}} {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Универзита |статус = |назва = Ужгородськый університет |мѣстна назва = {{lang-uk|ДВНЗ «Ужгородський університет»}} |образка файл = UzhU_uni.jpg |образка розмѣр = 270px |образка подпис = Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14 |латинска назва = |гесло = „Чим булше знаєме, тым булше можеме“<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols]</ref>{{dead link}} |перва назва = Ужгородська державный університет |заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} |затворена = |тип универзиты = державный |фонды = |набоженство = |челный пост1 = С. о. ректора |челна особа1 = Володимир Смоланка |челный пост2 = |челна особа2 = |челный пост3 = |челна особа3 = |персонал = 1300 |факулты = 20 |штуденты = дас 17,000<ref name="Varosh20261001" /> |абсолвенты = |ашпиранты = |докторы = 111 |професоры = 116 |город = [[Ужгород]] |округ = |регион = [[Закарпатська область]] |держава = [[Украйина]] |сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/ uzhnu.edu.ua] |адрес = ул. Університетська, 14 (корпус)<br>пл. Народна, 3 (ректорат)<br>Ужгород, [[Поштовый індекс|88000]] |logo = [[Файл:УжУ лого.png|270px]] |категория склада = University of Uzhhorod |image_alt = Корпус Ужгородського університета на ул. Університетськуй, 14 }} [[Файл:Smolanka.jpg|міні|280px|Исповнявучый обовязкы ректора Володимир Смоланка]] [[Файл:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|міні|280px|Медицинськый факултет на ул. Народнуй, 2, [[Ужгород]]]] '''Ужгородськый університет''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|<abbr title="укр. Державний вищий навчальний заклда">ДВНЗ</abbr> «Ужгородський університет»}}, до 2026 '''Ужгородськый націоналный університет''', '''УжНУ''')&nbsp;— державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації<ref>Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ №&nbsp;582508.</ref> в [[Ужгород]]і в [[Украйина|Украйині]]. Офіційно закладеный 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року. Єден из класичных університетув Украйины. На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор. == Історія == === Ужгородськый державный університет (1945–2000) === Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесене декретом Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] №16 уд 5.&nbsp;децембра 1944 „''Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні''“:<ref name="Homonnaj1988">{{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9|language=uk|pages=40–41}}</ref><ref name="Chubirko2015">{{Cite web |last=Чубірко |first=Магдалина |url=https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140 |title=Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки |publisher=RIO News |language=uk |access-date=2026-10-04 |date=2015-09-01 }}</ref> {{Цітат у рамці|width=60%|author=Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218|source=''Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»''<ref name="Homonnaj1988"/>|content=Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.}} Офіційно дньом закладеня університета ся держит 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року, кой Централный комітет [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] прияли ворошноє розпоряджіня „''Про утворення Закарпато-Українського Університету''“. У 1946.&nbsp;році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15&nbsp;катедер, 42&nbsp;выкладачі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168&nbsp;студентув.<ref name="EIU">{{Cite encyclopedia|last=Віднянський|first=Степан Васильович|title=Ужгородський національний університет|url=https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Uzhhorodskyj_universytet|publisher=Інститут історії України|encyclopedia=Енциклопедія історії України|language=uk|access-date=2026-10-04}}</ref> Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв [[Мадярськый язык|мадярського языка]] и літературы про мадярські школы.<ref name="Homonnaj1988"/> === Ужгородськый націоналный університет (2000–2026) === 19.&nbsp;октовбра 2000.&nbsp;року указом Президента Украйины [[Леонід Кучма|Леоніда Кучмы]] „''Про надання Ужгородському державному університету статусу національного''“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text |title=Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» |date=2000-10-19 |language=uk |publisher=[[Верьховна рада Украйины|Верховна Рада України]] |location=[[Київ]] }}</ref> У 2013.&nbsp;році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.<ref name="Varosh20261001" /> === Ужгородськый університет (2026–) === 3.&nbsp;фебруара 2026.&nbsp;року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из [[Мукачувськый державный університет|Мукачувськым державным університетом]] (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.<ref name="Varosh20260203">{{Cite web |last1=Гичка |last2=Чайбинець |first1=Галина |first2=Маріанна |date=2026-02-03 |title=Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) |url=https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/ |publisher=Varosh |language=uk }}</ref> Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6.&nbsp;марця 2026.&nbsp;року №&nbsp;215-р<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326 |publisher=Кабінет Міністрів України |title=Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету» |location=[[Київ]] |date=2026-03-06 }}</ref> тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21.&nbsp;апріля 2026.&nbsp;року №&nbsp;663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27.&nbsp;апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30.&nbsp;септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.<ref name="Varosh20261001">{{Cite web |last=Чайбинець |first=Маріанна |date=2026-10-01 |work=Varosh |title=Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу |url=https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/ |language=uk }}</ref><ref>https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399</ref> В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас&nbsp;17&nbsp;тысяч студентув) и стратив статус націоналного.<ref name="Varosh20261001" /> == Ректоры == За свою історію Ужгородськый університет мав 13&nbsp;ректорув:<ref name="EIU" /> {| class="wikitable" |+ !Ректор !Час |- |Степан Добош |авґуст-октовбер 1945 |- |Аркадій Курішко |1945–1949 |- |Григорій Ткаченко<ref name="Chubirko2015" /> |1949–1956 |- |Иван Ленарськый |1956–1961 |- |Дмитро Чепур<ref>{{Cite encyclopedia|last=Різак|first=В. М.|url=https://esu.com.ua/article-883094|title=Чепур Дмитро Венедиктович|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|language=uk}}</ref> |1961–1977 |- |Володимир Шульга |1977–1980 |- |Володимир Лендєл |1980–1988 |- |Володимир Сливка |1988–2004 |- |Василь Русин |2004–2005 |- |Микола Вегеш |2005–2012 |- |Віталій Ніколайчук (с.о.) |2012 |- |Федір Ващук |2012–2014 |- |Володимир Смоланка |2014– |} == Факултеты тай інституты == На днешньый день у структурі університета є 25&nbsp;удділень (21&nbsp;факултет и чотыри інституты):<ref>{{Cite web |publisher=Ужгородський університет |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety |title=Факультети та навчально-наукові інститути |language=uk }}</ref> # Біолоґічный факултет # Ґеоґрафічный факултет # Гуманітарный факултет # Економічный факултет # Інженерно-технічный факултет (''ІТФ'') # Медичный факултет # Медичный факултет №2 # Педаґоґічный факултет # Факултет економікы, управліня и інженерії # Факултет здоровля и фізичної воспитаня # Факултет інформаційных технолоґій (''ФІТ'') # Факултет історії и межинародных удношінь # Факултет математикы и цифровых технолоґій # Факултет межинародных економічных удношінь # Факултет менеджмента тай індустрії гостинности # Факултет общественных наук # Факултет туризма тай межинародных комунікацій # Факултет чужоземної філолоґії (''ФІФ'') # Фізичный факултет # Філолоґічный факултет # Юридичный факултет # Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут # Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы # Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины # Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії == Референції == {{Reflist}} == Література == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * {{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9}} * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] if46zscgymzl46wq2fzo5xd65wwnayn 170942 170940 2026-10-03T23:08:25Z Flipdot 23893 170942 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Державный університет в Ужгороді, Украйина}} {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Универзита |статус = |назва = Ужгородськый університет |мѣстна назва = {{lang-uk|ДВНЗ «Ужгородський університет»}} |образка файл = UzhU_uni.jpg |образка розмѣр = 270px |образка подпис = Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14 |латинска назва = |гесло = „Чим булше знаєме, тым булше можеме“<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols]</ref>{{dead link}} |перва назва = Ужгородська державный університет |заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} |затворена = |тип универзиты = державный |фонды = |набоженство = |челный пост1 = С. о. ректора |челна особа1 = Володимир Смоланка |челный пост2 = |челна особа2 = |челный пост3 = |челна особа3 = |персонал = 1300 |факулты = 20 |штуденты = дас 17,000<ref name="Varosh20261001" /> |абсолвенты = |ашпиранты = |докторы = 111 |професоры = 116 |город = [[Ужгород]] |округ = |регион = [[Закарпатська область]] |держава = [[Украйина]] |сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/ uzhnu.edu.ua] |адрес = ул. Університетська, 14 (корпус)<br>пл. Народна, 3 (ректорат)<br>Ужгород, [[Поштовый індекс|88000]] |logo = [[Файл:УжУ лого.png|270px]] |категория склада = University of Uzhhorod |image_alt = Корпус Ужгородського університета на ул. Університетськуй, 14 }} [[Файл:Smolanka.jpg|міні|280px|Исповнявучый обовязкы ректора Володимир Смоланка]] [[Файл:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|міні|280px|Медицинськый факултет на ул. Народнуй, 2, [[Ужгород]]]] '''Ужгородськый університет''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|<abbr title="укр. Державний вищий навчальний заклда">ДВНЗ</abbr> «Ужгородський університет»}}, до 2026 '''Ужгородськый націоналный університет''', '''УжНУ''')&nbsp;— державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації<ref>Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ №&nbsp;582508.</ref> в [[Ужгород]]і в [[Украйина|Украйині]]. Офіційно закладеный 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року. Єден из класичных університетув Украйины. На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор. == Історія == === Ужгородськый державный університет (1945–2000) === Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесене декретом Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] №16 уд 5.&nbsp;децембра 1944 „''Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні''“:<ref name="Homonnaj1988">{{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9|language=uk|pages=40–41}}</ref><ref name="Chubirko2015">{{Cite web |last=Чубірко |first=Магдалина |url=https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140 |title=Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки |publisher=RIO News |language=uk |access-date=2026-10-04 |date=2015-09-01 }}</ref> {{Цітат у рамці|width=60%|author=Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218|source=''Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»''<ref name="Homonnaj1988"/>|content=Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.}} Офіційно дньом закладеня університета ся держит 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року, кой Централный комітет [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] прияли ворошноє розпоряджіня „''Про утворення Закарпато-Українського Університету''“. У 1946.&nbsp;році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15&nbsp;катедер, 42&nbsp;выкладачі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168&nbsp;студентув.<ref name="EIU">{{Cite encyclopedia|last=Віднянський|first=Степан Васильович|title=Ужгородський національний університет|url=https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Uzhhorodskyj_universytet|publisher=Інститут історії України|encyclopedia=Енциклопедія історії України|language=uk|access-date=2026-10-04}}</ref> Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв [[Мадярськый язык|мадярського языка]] и літературы про мадярські школы.<ref name="Homonnaj1988"/> === Ужгородськый націоналный університет (2000–2026) === 19.&nbsp;октовбра 2000.&nbsp;року указом Президента Украйины [[Леонід Кучма|Леоніда Кучмы]] „''Про надання Ужгородському державному університету статусу національного''“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text |title=Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» |date=2000-10-19 |language=uk |publisher=[[Верьховна рада Украйины|Верховна Рада України]] |location=[[Київ]] }}</ref> У 2013.&nbsp;році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.<ref name="Varosh20261001" /> === Ужгородськый університет (2026–) === 3.&nbsp;фебруара 2026.&nbsp;року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из [[Мукачувськый державный університет|Мукачувськым державным університетом]] (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.<ref name="Varosh20260203">{{Cite web |last1=Гичка |last2=Чайбинець |first1=Галина |first2=Маріанна |date=2026-02-03 |title=Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) |url=https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/ |publisher=Varosh |language=uk }}</ref> Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6.&nbsp;марця 2026.&nbsp;року №&nbsp;215-р<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326 |publisher=Кабінет Міністрів України |title=Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету» |location=[[Київ]] |date=2026-03-06 }}</ref> тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21.&nbsp;апріля 2026.&nbsp;року №&nbsp;663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27.&nbsp;апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30.&nbsp;септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.<ref name="Varosh20261001">{{Cite web |last=Чайбинець |first=Маріанна |date=2026-10-01 |work=Varosh |title=Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу |url=https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/ |language=uk }}</ref><ref>https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399</ref> В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас&nbsp;17&nbsp;тысяч студентув) и стратив статус націоналного.<ref name="Varosh20261001" /> == Ректоры == За свою історію Ужгородськый університет мав 13&nbsp;ректорув:<ref name="EIU" /> {| |+ !Ректор !Час |- |Степан Добош |авґуст-октовбер 1945 |- |Аркадій Курішко |1945–1949 |- |Григорій Ткаченко<ref name="Chubirko2015" /> |1949–1956 |- |Иван Ленарськый |1956–1961 |- |Дмитро Чепур<ref>{{Cite encyclopedia|last=Різак|first=В. М.|url=https://esu.com.ua/article-883094|title=Чепур Дмитро Венедиктович|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|language=uk}}</ref> |1961–1977 |- |Володимир Шульга |1977–1980 |- |Володимир Лендєл |1980–1988 |- |Володимир Сливка |1988–2004 |- |Василь Русин |2004–2005 |- |Микола Вегеш |2005–2012 |- |Віталій Ніколайчук (с.о.) |2012 |- |Федір Ващук |2012–2014 |- |Володимир Смоланка |2014– |} == Факултеты тай інституты == На днешньый день у структурі університета є 25&nbsp;удділень (21&nbsp;факултет и чотыри інституты):<ref>{{Cite web |publisher=Ужгородський університет |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety |title=Факультети та навчально-наукові інститути |language=uk }}</ref> # Біолоґічный факултет # Ґеоґрафічный факултет # Гуманітарный факултет # Економічный факултет # Інженерно-технічный факултет (''ІТФ'') # Медичный факултет # Медичный факултет №2 # Педаґоґічный факултет # Факултет економікы, управліня и інженерії # Факултет здоровля и фізичної воспитаня # Факултет інформаційных технолоґій (''ФІТ'') # Факултет історії и межинародных удношінь # Факултет математикы и цифровых технолоґій # Факултет межинародных економічных удношінь # Факултет менеджмента тай індустрії гостинности # Факултет общественных наук # Факултет туризма тай межинародных комунікацій # Факултет чужоземної філолоґії (''ФІФ'') # Фізичный факултет # Філолоґічный факултет # Юридичный факултет # Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут # Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы # Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины # Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії == Референції == {{Reflist}} == Література == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * {{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9}} * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] gr0cyvyjikampydluwtoj51dpfdyva7 170944 170942 2026-10-03T23:12:21Z Flipdot 23893 170944 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Державный університет в Ужгороді, Украйина}} {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Универзита | статус = | назва = Ужгородськый університет | мѣстна назва = {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}} | образка файл = UzhU_uni.jpg | образка розмѣр = 270px | образка подпис = Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14 | латинска назва = | гесло = „Чим булше знаєме, тым булше можеме“<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols]</ref>{{dead link}} | перва назва = Ужгородська державный університет | заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} | затворена = | тип универзиты = державный | фонды = | набоженство = | челный пост1 = С. о. ректора | челна особа1 = Володимир Смоланка | челный пост2 = | челна особа2 = | челный пост3 = | челна особа3 = | персонал = 1300 | факулты = 20 | штуденты = дас 17,000<ref name="Varosh20261001" /> | абсолвенты = | ашпиранты = | докторы = 111 | професоры = 116 | город = [[Ужгород]] | округ = | регион = [[Закарпатська область]] | держава = [[Украйина]] | сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/ uzhnu.edu.ua] | адрес = ул. Університетська, 14 (корпус)<br>пл. Народна, 3 (ректорат)<br>Ужгород, [[Поштовый індекс|88000]] | logo = [[Файл:УжУ лого.png|270px]] | категория склада = University of Uzhhorod | image_alt = Корпус Ужгородського університета на ул. Університетськуй, 14 }} [[Файл:Smolanka.jpg|міні|280px|Исповнявучый обовязкы ректора Володимир Смоланка]] [[Файл:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|міні|280px|Медицинськый факултет на ул. Народнуй, 2, [[Ужгород]]]] '''Ужгородськый університет''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}}, до 2026 '''Ужгородськый націоналный університет''', '''УжНУ''')&nbsp;— державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації<ref>Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ №&nbsp;582508.</ref> в [[Ужгород]]і в [[Украйина|Украйині]]. Офіційно закладеный 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року. Єден из класичных університетув Украйины. На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор. == Історія == === Ужгородськый державный університет (1945–2000) === Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесене декретом Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] №16 уд 5.&nbsp;децембра 1944 „''Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні''“:<ref name="Homonnaj1988">{{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9|language=uk|pages=40–41}}</ref><ref name="Chubirko2015">{{Cite web |last=Чубірко |first=Магдалина |url=https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140 |title=Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки |publisher=RIO News |language=uk |access-date=2026-10-04 |date=2015-09-01 }}</ref> {{Цітат у рамці|width=60%|author=Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218|source=''Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»''<ref name="Homonnaj1988"/>|content=Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.}} Офіційно дньом закладеня університета ся держит 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року, кой Централный комітет [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] прияли ворошноє розпоряджіня „''Про утворення Закарпато-Українського Університету''“. У 1946.&nbsp;році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15&nbsp;катедер, 42&nbsp;выкладачі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168&nbsp;студентув.<ref name="EIU">{{Cite encyclopedia|last=Віднянський|first=Степан Васильович|title=Ужгородський національний університет|url=https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Uzhhorodskyj_universytet|publisher=Інститут історії України|encyclopedia=Енциклопедія історії України|language=uk|access-date=2026-10-04}}</ref> Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв [[Мадярськый язык|мадярського языка]] и літературы про мадярські школы.<ref name="Homonnaj1988"/> === Ужгородськый націоналный університет (2000–2026) === 19.&nbsp;октовбра 2000.&nbsp;року указом Президента Украйины [[Леонід Кучма|Леоніда Кучмы]] „''Про надання Ужгородському державному університету статусу національного''“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text |title=Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» |date=2000-10-19 |language=uk |publisher=[[Верьховна рада Украйины|Верховна Рада України]] |location=[[Київ]] }}</ref> У 2013.&nbsp;році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.<ref name="Varosh20261001" /> === Ужгородськый університет (2026–) === 3.&nbsp;фебруара 2026.&nbsp;року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из [[Мукачувськый державный університет|Мукачувськым державным університетом]] (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.<ref name="Varosh20260203">{{Cite web |last1=Гичка |last2=Чайбинець |first1=Галина |first2=Маріанна |date=2026-02-03 |title=Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) |url=https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/ |publisher=Varosh |language=uk }}</ref> Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6.&nbsp;марця 2026.&nbsp;року №&nbsp;215-р<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326 |publisher=Кабінет Міністрів України |title=Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету» |location=[[Київ]] |date=2026-03-06 }}</ref> тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21.&nbsp;апріля 2026.&nbsp;року №&nbsp;663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27.&nbsp;апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30.&nbsp;септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.<ref name="Varosh20261001">{{Cite web |last=Чайбинець |first=Маріанна |date=2026-10-01 |work=Varosh |title=Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу |url=https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/ |language=uk }}</ref><ref>https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399</ref> В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас&nbsp;17&nbsp;тысяч студентув) и стратив статус націоналного.<ref name="Varosh20261001" /> == Ректоры == За свою історію Ужгородськый університет мав 13&nbsp;ректорув:<ref name="EIU" /> {| |+ !Ректор !Час |- |Степан Добош |авґуст-октовбер 1945 |- |Аркадій Курішко |1945–1949 |- |Григорій Ткаченко<ref name="Chubirko2015" /> |1949–1956 |- |Иван Ленарськый |1956–1961 |- |Дмитро Чепур<ref>{{Cite encyclopedia|last=Різак|first=В. М.|url=https://esu.com.ua/article-883094|title=Чепур Дмитро Венедиктович|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|language=uk}}</ref> |1961–1977 |- |Володимир Шульга |1977–1980 |- |Володимир Лендєл |1980–1988 |- |Володимир Сливка |1988–2004 |- |Василь Русин |2004–2005 |- |Микола Вегеш |2005–2012 |- |Віталій Ніколайчук (с.о.) |2012 |- |Федір Ващук |2012–2014 |- |Володимир Смоланка |2014– |} == Факултеты тай інституты == На днешньый день у структурі університета є 25&nbsp;удділень (21&nbsp;факултет и чотыри інституты):<ref>{{Cite web |publisher=Ужгородський університет |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety |title=Факультети та навчально-наукові інститути |language=uk }}</ref> # Біолоґічный факултет # Ґеоґрафічный факултет # Гуманітарный факултет # Економічный факултет # Інженерно-технічный факултет (''ІТФ'') # Медичный факултет # Медичный факултет №2 # Педаґоґічный факултет # Факултет економікы, управліня и інженерії # Факултет здоровля и фізичної воспитаня # Факултет інформаційных технолоґій (''ФІТ'') # Факултет історії и межинародных удношінь # Факултет математикы и цифровых технолоґій # Факултет межинародных економічных удношінь # Факултет менеджмента тай індустрії гостинности # Факултет общественных наук # Факултет туризма тай межинародных комунікацій # Факултет чужоземної філолоґії (''ФІФ'') # Фізичный факултет # Філолоґічный факултет # Юридичный факултет # Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут # Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы # Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины # Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії == Референції == {{Reflist}} == Література == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * {{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9}} * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] n2hbd20obj21nc1rj9wyo3z0vu41zte 170945 170944 2026-10-03T23:13:19Z Flipdot 23893 /* Факултеты тай інституты */ 170945 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Державный університет в Ужгороді, Украйина}} {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Универзита | статус = | назва = Ужгородськый університет | мѣстна назва = {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}} | образка файл = UzhU_uni.jpg | образка розмѣр = 270px | образка подпис = Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14 | латинска назва = | гесло = „Чим булше знаєме, тым булше можеме“<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols]</ref>{{dead link}} | перва назва = Ужгородська державный університет | заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} | затворена = | тип универзиты = державный | фонды = | набоженство = | челный пост1 = С. о. ректора | челна особа1 = Володимир Смоланка | челный пост2 = | челна особа2 = | челный пост3 = | челна особа3 = | персонал = 1300 | факулты = 20 | штуденты = дас 17,000<ref name="Varosh20261001" /> | абсолвенты = | ашпиранты = | докторы = 111 | професоры = 116 | город = [[Ужгород]] | округ = | регион = [[Закарпатська область]] | держава = [[Украйина]] | сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/ uzhnu.edu.ua] | адрес = ул. Університетська, 14 (корпус)<br>пл. Народна, 3 (ректорат)<br>Ужгород, [[Поштовый індекс|88000]] | logo = [[Файл:УжУ лого.png|270px]] | категория склада = University of Uzhhorod | image_alt = Корпус Ужгородського університета на ул. Університетськуй, 14 }} [[Файл:Smolanka.jpg|міні|280px|Исповнявучый обовязкы ректора Володимир Смоланка]] [[Файл:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|міні|280px|Медицинськый факултет на ул. Народнуй, 2, [[Ужгород]]]] '''Ужгородськый університет''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}}, до 2026 '''Ужгородськый націоналный університет''', '''УжНУ''')&nbsp;— державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації<ref>Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ №&nbsp;582508.</ref> в [[Ужгород]]і в [[Украйина|Украйині]]. Офіційно закладеный 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року. Єден из класичных університетув Украйины. На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор. == Історія == === Ужгородськый державный університет (1945–2000) === Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесене декретом Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] №16 уд 5.&nbsp;децембра 1944 „''Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні''“:<ref name="Homonnaj1988">{{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9|language=uk|pages=40–41}}</ref><ref name="Chubirko2015">{{Cite web |last=Чубірко |first=Магдалина |url=https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140 |title=Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки |publisher=RIO News |language=uk |access-date=2026-10-04 |date=2015-09-01 }}</ref> {{Цітат у рамці|width=60%|author=Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218|source=''Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»''<ref name="Homonnaj1988"/>|content=Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.}} Офіційно дньом закладеня університета ся держит 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року, кой Централный комітет [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] прияли ворошноє розпоряджіня „''Про утворення Закарпато-Українського Університету''“. У 1946.&nbsp;році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15&nbsp;катедер, 42&nbsp;выкладачі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168&nbsp;студентув.<ref name="EIU">{{Cite encyclopedia|last=Віднянський|first=Степан Васильович|title=Ужгородський національний університет|url=https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Uzhhorodskyj_universytet|publisher=Інститут історії України|encyclopedia=Енциклопедія історії України|language=uk|access-date=2026-10-04}}</ref> Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв [[Мадярськый язык|мадярського языка]] и літературы про мадярські школы.<ref name="Homonnaj1988"/> === Ужгородськый націоналный університет (2000–2026) === 19.&nbsp;октовбра 2000.&nbsp;року указом Президента Украйины [[Леонід Кучма|Леоніда Кучмы]] „''Про надання Ужгородському державному університету статусу національного''“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text |title=Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» |date=2000-10-19 |language=uk |publisher=[[Верьховна рада Украйины|Верховна Рада України]] |location=[[Київ]] }}</ref> У 2013.&nbsp;році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.<ref name="Varosh20261001" /> === Ужгородськый університет (2026–) === 3.&nbsp;фебруара 2026.&nbsp;року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из [[Мукачувськый державный університет|Мукачувськым державным університетом]] (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.<ref name="Varosh20260203">{{Cite web |last1=Гичка |last2=Чайбинець |first1=Галина |first2=Маріанна |date=2026-02-03 |title=Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) |url=https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/ |publisher=Varosh |language=uk }}</ref> Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6.&nbsp;марця 2026.&nbsp;року №&nbsp;215-р<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326 |publisher=Кабінет Міністрів України |title=Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету» |location=[[Київ]] |date=2026-03-06 }}</ref> тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21.&nbsp;апріля 2026.&nbsp;року №&nbsp;663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27.&nbsp;апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30.&nbsp;септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.<ref name="Varosh20261001">{{Cite web |last=Чайбинець |first=Маріанна |date=2026-10-01 |work=Varosh |title=Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу |url=https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/ |language=uk }}</ref><ref>https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399</ref> В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас&nbsp;17&nbsp;тысяч студентув) и стратив статус націоналного.<ref name="Varosh20261001" /> == Ректоры == За свою історію Ужгородськый університет мав 13&nbsp;ректорув:<ref name="EIU" /> {| |+ !Ректор !Час |- |Степан Добош |авґуст-октовбер 1945 |- |Аркадій Курішко |1945–1949 |- |Григорій Ткаченко<ref name="Chubirko2015" /> |1949–1956 |- |Иван Ленарськый |1956–1961 |- |Дмитро Чепур<ref>{{Cite encyclopedia|last=Різак|first=В. М.|url=https://esu.com.ua/article-883094|title=Чепур Дмитро Венедиктович|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|language=uk}}</ref> |1961–1977 |- |Володимир Шульга |1977–1980 |- |Володимир Лендєл |1980–1988 |- |Володимир Сливка |1988–2004 |- |Василь Русин |2004–2005 |- |Микола Вегеш |2005–2012 |- |Віталій Ніколайчук (с.о.) |2012 |- |Федір Ващук |2012–2014 |- |Володимир Смоланка |2014– |} == Факултеты тай інституты == На днешньый день у структурі університета є 25&nbsp;удділень (21&nbsp;факултет и чотыри інституты):<ref>{{Cite web |publisher=Ужгородський університет |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety |title=Факультети та навчально-наукові інститути |language=uk }}</ref> # Біолоґічный факултет # Ґеоґрафічный факултет # Гуманітарный факултет # Економічный факултет # Інженерно-технічный факултет (''ІТФ'') # Медичный факултет # Медичный факултет №2 # Педаґоґічный факултет # Факултет економікы, управліня и інженерії # Факултет здоровля и фізичної воспитаня # Факултет інформаційных технолоґій (''ФІТ'') # Факултет історії и межинародных удношінь # Факултет математикы и цифровых технолоґій # Факултет межинародных економічных удношінь # Факултет менеджмента тай індустрії гостинности # Факултет общественых наук # Факултет туризма тай межинародных комунікацій # Факултет чужоземної філолоґії (''ФІФ'') # Фізичный факултет # Філолоґічный факултет # Юридичный факултет # Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут # Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы # Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины # Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії == Референції == {{Reflist}} == Література == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * {{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9}} * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] 5eywuexj7mb78lqzdhs8f2bza7igamo 170946 170945 2026-10-03T23:25:35Z Flipdot 23893 170946 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Державный університет в Ужгороді, Украйина}} {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Универзита | статус = | назва = Ужгородськый університет | мѣстна назва = {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}} | образка файл = UzhU_uni.jpg | образка розмѣр = 270px | образка подпис = Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14 | латинска назва = | гесло = „Булше знаєме&nbsp;— булше можеме“ ({{lang-uk|Більше знаємо&nbsp;— більше можемо}})<ref>{{Cite web |archiveurl=https://web.archive.org/web/20251230002056/https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols |accessdate=2026-10-04 |archivedate=2025-12-30 |language=uk |title=Символіка та брендбук |publisher=Ужгородський національний університет }}</ref> | перва назва = Ужгородська державный університет | заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} | затворена = | тип универзиты = державный | фонды = | набоженство = | челный пост1 = С. о. ректора | челна особа1 = Володимир Смоланка | челный пост2 = | челна особа2 = | челный пост3 = | челна особа3 = | персонал = 1300 | факулты = 20 | штуденты = дас 17,000<ref name="Varosh20261001" /> | абсолвенты = | ашпиранты = | докторы = 111 | професоры = 116 | город = [[Ужгород]] | округ = | регион = [[Закарпатська область]] | держава = [[Украйина]] | сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/ uzhnu.edu.ua] | адрес = ул. Університетська, 14 (корпус)<br>пл. Народна, 3 (ректорат)<br>Ужгород, [[Поштовый індекс|88000]] | logo = [[Файл:УжУ лого.png|270px]] | категория склада = University of Uzhhorod | image_alt = Корпус Ужгородського університета на ул. Університетськуй, 14 }} [[Файл:Smolanka.jpg|міні|280px|Исповнявучый обовязкы ректора Володимир Смоланка]] [[Файл:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|міні|280px|Медицинськый факултет на ул. Народнуй, 2, [[Ужгород]]]] '''Ужгородськый університет''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}}, до 2026 '''Ужгородськый націоналный університет''', '''УжНУ''')&nbsp;— державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації<ref>Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ №&nbsp;582508.</ref> в [[Ужгород]]і в [[Украйина|Украйині]]. Офіційно закладеный 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року. Єден из класичных університетув Украйины. На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор. == Історія == === Ужгородськый державный університет (1945–2000) === Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесене декретом Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] №16 уд 5.&nbsp;децембра 1944 „''Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні''“:<ref name="Homonnaj1988">{{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9|language=uk|pages=40–41}}</ref><ref name="Chubirko2015">{{Cite web |last=Чубірко |first=Магдалина |url=https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140 |title=Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки |publisher=RIO News |language=uk |access-date=2026-10-04 |date=2015-09-01 }}</ref> {{Цітат у рамці|width=60%|author=Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218|source=''Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»''<ref name="Homonnaj1988"/>|content=Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.}} Офіційно дньом закладеня університета ся держит 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року, кой Централный комітет [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] прияли ворошноє розпоряджіня „''Про утворення Закарпато-Українського Університету''“. У 1946.&nbsp;році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15&nbsp;катедер, 42&nbsp;выкладачі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168&nbsp;студентув.<ref name="EIU">{{Cite encyclopedia|last=Віднянський|first=Степан Васильович|title=Ужгородський національний університет|url=https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Uzhhorodskyj_universytet|publisher=Інститут історії України|encyclopedia=Енциклопедія історії України|language=uk|access-date=2026-10-04}}</ref> Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв [[Мадярськый язык|мадярського языка]] и літературы про мадярські школы.<ref name="Homonnaj1988"/> === Ужгородськый націоналный університет (2000–2026) === 19.&nbsp;октовбра 2000.&nbsp;року указом Президента Украйины [[Леонід Кучма|Леоніда Кучмы]] „''Про надання Ужгородському державному університету статусу національного''“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text |title=Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» |date=2000-10-19 |language=uk |publisher=[[Верьховна рада Украйины|Верховна Рада України]] |location=[[Київ]] }}</ref> У 2013.&nbsp;році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.<ref name="Varosh20261001" /> === Ужгородськый університет (2026–) === 3.&nbsp;фебруара 2026.&nbsp;року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из [[Мукачувськый державный університет|Мукачувськым державным університетом]] (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.<ref name="Varosh20260203">{{Cite web |last1=Гичка |last2=Чайбинець |first1=Галина |first2=Маріанна |date=2026-02-03 |title=Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) |url=https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/ |publisher=Varosh |language=uk }}</ref> Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6.&nbsp;марця 2026.&nbsp;року №&nbsp;215-р<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326 |publisher=Кабінет Міністрів України |title=Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету» |location=[[Київ]] |date=2026-03-06 }}</ref> тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21.&nbsp;апріля 2026.&nbsp;року №&nbsp;663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27.&nbsp;апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30.&nbsp;септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.<ref name="Varosh20261001">{{Cite web |last=Чайбинець |first=Маріанна |date=2026-10-01 |work=Varosh |title=Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу |url=https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/ |language=uk }}</ref><ref>https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399</ref> В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас&nbsp;17&nbsp;тысяч студентув) и стратив статус націоналного.<ref name="Varosh20261001" /> == Ректоры == За свою історію Ужгородськый університет мав 13&nbsp;ректорув:<ref name="EIU" /> {| |+ !Ректор !Час |- |Степан Добош |авґуст-октовбер 1945 |- |Аркадій Курішко |1945–1949 |- |Григорій Ткаченко<ref name="Chubirko2015" /> |1949–1956 |- |Иван Ленарськый |1956–1961 |- |Дмитро Чепур<ref>{{Cite encyclopedia|last=Різак|first=В. М.|url=https://esu.com.ua/article-883094|title=Чепур Дмитро Венедиктович|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|language=uk}}</ref> |1961–1977 |- |Володимир Шульга |1977–1980 |- |Володимир Лендєл |1980–1988 |- |Володимир Сливка |1988–2004 |- |Василь Русин |2004–2005 |- |Микола Вегеш |2005–2012 |- |Віталій Ніколайчук (с.о.) |2012 |- |Федір Ващук |2012–2014 |- |Володимир Смоланка |2014– |} == Факултеты тай інституты == На днешньый день у структурі університета є 25&nbsp;удділень (21&nbsp;факултет и чотыри інституты):<ref>{{Cite web |publisher=Ужгородський університет |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety |title=Факультети та навчально-наукові інститути |language=uk }}</ref> # Біолоґічный факултет # Ґеоґрафічный факултет # Гуманітарный факултет # Економічный факултет # Інженерно-технічный факултет (''ІТФ'') # Медичный факултет # Медичный факултет №2 # Педаґоґічный факултет # Факултет економікы, управліня и інженерії # Факултет здоровля и фізичної воспитаня # Факултет інформаційных технолоґій (''ФІТ'') # Факултет історії и межинародных удношінь # Факултет математикы и цифровых технолоґій # Факултет межинародных економічных удношінь # Факултет менеджмента тай індустрії гостинности # Факултет общественых наук # Факултет туризма тай межинародных комунікацій # Факултет чужоземної філолоґії (''ФІФ'') # Фізичный факултет # Філолоґічный факултет # Юридичный факултет # Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут # Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы # Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины # Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії == Референції == {{Reflist}} == Література == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * {{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9}} * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] i375wj6kwr00xzbsvnql7l5vd4umwnr 170947 170946 2026-10-03T23:26:07Z Flipdot 23893 170947 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Державный університет в Ужгороді, Украйина}} {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Универзита | статус = | назва = Ужгородськый університет | мѣстна назва = {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}} | образка файл = UzhU_uni.jpg | образка розмѣр = 270px | образка подпис = Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14 | латинска назва = | гесло = „Булше знаєме&nbsp;— булше можеме“ ({{lang-uk|Більше знаємо&nbsp;— більше можемо}})<ref>{{Cite web |archiveurl=https://web.archive.org/web/20251230002056/https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols |accessdate=2026-10-04 |archivedate=2025-12-30 |language=uk |title=Символіка та брендбук |publisher=Ужгородський національний університет }}</ref> | перва назва = Ужгородськый державный університет | заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} | затворена = | тип универзиты = державный | фонды = | набоженство = | челный пост1 = С. о. ректора | челна особа1 = Володимир Смоланка | челный пост2 = | челна особа2 = | челный пост3 = | челна особа3 = | персонал = 1300 | факулты = 20 | штуденты = дас 17,000<ref name="Varosh20261001" /> | абсолвенты = | ашпиранты = | докторы = 111 | професоры = 116 | город = [[Ужгород]] | округ = | регион = [[Закарпатська область]] | держава = [[Украйина]] | сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/ uzhnu.edu.ua] | адрес = ул. Університетська, 14 (корпус)<br>пл. Народна, 3 (ректорат)<br>Ужгород, [[Поштовый індекс|88000]] | logo = [[Файл:УжУ лого.png|270px]] | категория склада = University of Uzhhorod | image_alt = Корпус Ужгородського університета на ул. Університетськуй, 14 }} [[Файл:Smolanka.jpg|міні|280px|Исповнявучый обовязкы ректора Володимир Смоланка]] [[Файл:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|міні|280px|Медицинськый факултет на ул. Народнуй, 2, [[Ужгород]]]] '''Ужгородськый університет''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}}, до 2026 '''Ужгородськый націоналный університет''', '''УжНУ''')&nbsp;— державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації<ref>Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ №&nbsp;582508.</ref> в [[Ужгород]]і в [[Украйина|Украйині]]. Офіційно закладеный 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року. Єден из класичных університетув Украйины. На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор. == Історія == === Ужгородськый державный університет (1945–2000) === Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесене декретом Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] №16 уд 5.&nbsp;децембра 1944 „''Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні''“:<ref name="Homonnaj1988">{{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9|language=uk|pages=40–41}}</ref><ref name="Chubirko2015">{{Cite web |last=Чубірко |first=Магдалина |url=https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140 |title=Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки |publisher=RIO News |language=uk |access-date=2026-10-04 |date=2015-09-01 }}</ref> {{Цітат у рамці|width=60%|author=Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218|source=''Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»''<ref name="Homonnaj1988"/>|content=Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.}} Офіційно дньом закладеня університета ся держит 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року, кой Централный комітет [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] прияли ворошноє розпоряджіня „''Про утворення Закарпато-Українського Університету''“. У 1946.&nbsp;році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15&nbsp;катедер, 42&nbsp;выкладачі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168&nbsp;студентув.<ref name="EIU">{{Cite encyclopedia|last=Віднянський|first=Степан Васильович|title=Ужгородський національний університет|url=https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Uzhhorodskyj_universytet|publisher=Інститут історії України|encyclopedia=Енциклопедія історії України|language=uk|access-date=2026-10-04}}</ref> Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв [[Мадярськый язык|мадярського языка]] и літературы про мадярські школы.<ref name="Homonnaj1988"/> === Ужгородськый націоналный університет (2000–2026) === 19.&nbsp;октовбра 2000.&nbsp;року указом Президента Украйины [[Леонід Кучма|Леоніда Кучмы]] „''Про надання Ужгородському державному університету статусу національного''“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text |title=Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» |date=2000-10-19 |language=uk |publisher=[[Верьховна рада Украйины|Верховна Рада України]] |location=[[Київ]] }}</ref> У 2013.&nbsp;році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.<ref name="Varosh20261001" /> === Ужгородськый університет (2026–) === 3.&nbsp;фебруара 2026.&nbsp;року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из [[Мукачувськый державный університет|Мукачувськым державным університетом]] (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.<ref name="Varosh20260203">{{Cite web |last1=Гичка |last2=Чайбинець |first1=Галина |first2=Маріанна |date=2026-02-03 |title=Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) |url=https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/ |publisher=Varosh |language=uk }}</ref> Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6.&nbsp;марця 2026.&nbsp;року №&nbsp;215-р<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326 |publisher=Кабінет Міністрів України |title=Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету» |location=[[Київ]] |date=2026-03-06 }}</ref> тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21.&nbsp;апріля 2026.&nbsp;року №&nbsp;663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27.&nbsp;апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30.&nbsp;септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.<ref name="Varosh20261001">{{Cite web |last=Чайбинець |first=Маріанна |date=2026-10-01 |work=Varosh |title=Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу |url=https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/ |language=uk }}</ref><ref>https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399</ref> В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас&nbsp;17&nbsp;тысяч студентув) и стратив статус націоналного.<ref name="Varosh20261001" /> == Ректоры == За свою історію Ужгородськый університет мав 13&nbsp;ректорув:<ref name="EIU" /> {| |+ !Ректор !Час |- |Степан Добош |авґуст-октовбер 1945 |- |Аркадій Курішко |1945–1949 |- |Григорій Ткаченко<ref name="Chubirko2015" /> |1949–1956 |- |Иван Ленарськый |1956–1961 |- |Дмитро Чепур<ref>{{Cite encyclopedia|last=Різак|first=В. М.|url=https://esu.com.ua/article-883094|title=Чепур Дмитро Венедиктович|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|language=uk}}</ref> |1961–1977 |- |Володимир Шульга |1977–1980 |- |Володимир Лендєл |1980–1988 |- |Володимир Сливка |1988–2004 |- |Василь Русин |2004–2005 |- |Микола Вегеш |2005–2012 |- |Віталій Ніколайчук (с.о.) |2012 |- |Федір Ващук |2012–2014 |- |Володимир Смоланка |2014– |} == Факултеты тай інституты == На днешньый день у структурі університета є 25&nbsp;удділень (21&nbsp;факултет и чотыри інституты):<ref>{{Cite web |publisher=Ужгородський університет |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety |title=Факультети та навчально-наукові інститути |language=uk }}</ref> # Біолоґічный факултет # Ґеоґрафічный факултет # Гуманітарный факултет # Економічный факултет # Інженерно-технічный факултет (''ІТФ'') # Медичный факултет # Медичный факултет №2 # Педаґоґічный факултет # Факултет економікы, управліня и інженерії # Факултет здоровля и фізичної воспитаня # Факултет інформаційных технолоґій (''ФІТ'') # Факултет історії и межинародных удношінь # Факултет математикы и цифровых технолоґій # Факултет межинародных економічных удношінь # Факултет менеджмента тай індустрії гостинности # Факултет общественых наук # Факултет туризма тай межинародных комунікацій # Факултет чужоземної філолоґії (''ФІФ'') # Фізичный факултет # Філолоґічный факултет # Юридичный факултет # Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут # Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы # Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины # Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії == Референції == {{Reflist}} == Література == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * {{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9}} * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] 50wzg8j9sussr9o1cbutizvojmwzuus 170951 170947 2026-10-03T23:28:52Z Flipdot 23893 170951 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Державный університет в Ужгороді, Украйина}} {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Универзита | статус = | назва = Ужгородськый університет | мѣстна назва = {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}} | образка файл = UzhU_uni.jpg | образка розмѣр = 270px | образка подпис = Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14 | латинска назва = | гесло = „Булше знаєме&nbsp;— булше можеме“ ({{lang-uk|Більше знаємо&nbsp;— більше можемо}})<ref>{{Cite web |archiveurl=https://web.archive.org/web/20251230002056/https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols |accessdate=2026-10-04 |archivedate=2025-12-30 |language=uk |title=Символіка та брендбук |publisher=Ужгородський національний університет }}</ref> | перва назва = Ужгородськый державный університет | заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} | затворена = | тип универзиты = державный | фонды = | набоженство = | челный пост1 = С. о. ректора | челна особа1 = Володимир Смоланка | челный пост2 = | челна особа2 = | челный пост3 = | челна особа3 = | персонал = 1300 | факулты = 20 | штуденты = дас 17,000<ref name="Varosh20261001" /> | абсолвенты = | ашпиранты = | докторы = 111 | професоры = 116 | город = [[Ужгород]] | округ = | регион = [[Закарпатська область]] | держава = [[Украйина]] | сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/ uzhnu.edu.ua] | адрес = ул. Університетська, 14 (корпус)<br>пл. Народна, 3 (ректорат)<br>Ужгород, [[Поштовый індекс|88000]] | logo = [[Файл:УжУ лого.png|270px]] | категория склада = University of Uzhhorod | image_alt = Корпус Ужгородського університета на ул. Університетськуй, 14 }} [[Файл:Smolanka.jpg|міні|280px|Исповнявучый обовязкы ректора Володимир Смоланка]] [[Файл:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|міні|280px|Медицинськый факултет на ул. Народнуй, 2, [[Ужгород]]]] '''Ужгородськый університет''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}}, до 2026 '''Ужгородськый націоналный університет''', '''УжНУ''')&nbsp;— державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації<ref>Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ №&nbsp;582508.</ref> в [[Ужгород]]і в [[Украйина|Украйині]]. Офіційно закладеный 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року. Єден из класичных університетув Украйины. На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор. == Історія == === Ужгородськый державный університет (1945–2000) === Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесене декретом Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] №16 уд 5.&nbsp;децембра 1944 „''Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні''“:<ref name="Homonnaj1988">{{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9|language=uk|pages=40–41}}</ref><ref name="Chubirko2015">{{Cite web |last=Чубірко |first=Магдалина |url=https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140 |title=Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки |publisher=RIO News |language=uk |access-date=2026-10-04 |date=2015-09-01 }}</ref> {{Цітат у рамці|width=60%|author=Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218|source=''Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»''<ref name="Homonnaj1988"/>|content=Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.}} Офіційно дньом закладеня університета ся держит 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року, кой Централный комітет [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] прияли ворошноє розпоряджіня „''Про утворення Закарпато-Українського Університету''“. У 1946.&nbsp;році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15&nbsp;катедер, 42&nbsp;выкладачі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168&nbsp;студентув.<ref name="EIU">{{Cite encyclopedia|last=Віднянський|first=Степан Васильович|title=Ужгородський національний університет|url=https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Uzhhorodskyj_universytet|publisher=Інститут історії України|encyclopedia=Енциклопедія історії України|language=uk|access-date=2026-10-04}}</ref> Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв [[Мадярськый язык|мадярського языка]] и літературы про мадярські школы.<ref name="Homonnaj1988"/> === Ужгородськый націоналный університет (2000–2026) === 19.&nbsp;октовбра 2000.&nbsp;року указом Президента Украйины [[Леонід Кучма|Леоніда Кучмы]] „''Про надання Ужгородському державному університету статусу національного''“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text |title=Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» |date=2000-10-19 |language=uk |publisher=[[Верьховна рада Украйины|Верховна Рада України]] |location=[[Київ]] }}</ref> У 2013.&nbsp;році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.<ref name="Varosh20261001" /> === Ужгородськый університет (2026–) === 3.&nbsp;фебруара 2026.&nbsp;року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из [[Мукачувськый державный університет|Мукачувськым державным університетом]] (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.<ref name="Varosh20260203">{{Cite web |last1=Гичка |last2=Чайбинець |first1=Галина |first2=Маріанна |date=2026-02-03 |title=Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) |url=https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/ |publisher=Varosh |language=uk }}</ref> Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6.&nbsp;марця 2026.&nbsp;року №&nbsp;215-р<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326 |publisher=Кабінет Міністрів України |title=Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету» |location=[[Київ]] |date=2026-03-06 }}</ref> тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21.&nbsp;апріля 2026.&nbsp;року №&nbsp;663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27.&nbsp;апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30.&nbsp;септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.<ref name="Varosh20261001">{{Cite web |last=Чайбинець |first=Маріанна |date=2026-10-01 |work=Varosh |title=Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу |url=https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/ |language=uk }}</ref><ref>https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399</ref> В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас&nbsp;17&nbsp;тысяч студентув) и стратив статус націоналного.<ref name="Varosh20261001" /> == Ректоры == За свою історію Ужгородськый університет мав 13&nbsp;ректорув:<ref name="EIU" /> {| |+ !Ректор !Час |- |Степан Добош |авґуст-октовбер 1945 |- |Аркадій Курішко |1945–1949 |- |Григорій Ткаченко<ref name="Chubirko2015" /> |1949–1956 |- |Иван Ленарськый |1956–1961 |- |Дмитро Чепур<ref>{{Cite encyclopedia|last=Різак|first=В. М.|url=https://esu.com.ua/article-883094|title=Чепур Дмитро Венедиктович|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|language=uk}}</ref> |1961–1977 |- |Володимир Шульга |1977–1980 |- |Володимир Лендєл |1980–1988 |- |Володимир Сливка |1988–2004 |- |Василь Русин |2004–2005 |- |[[Микола Вегеш]] |2005–2012 |- |Віталій Ніколайчук (с.о.) |2012 |- |Федір Ващук |2012–2014 |- |Володимир Смоланка |2014– |} == Факултеты тай інституты == На днешньый день у структурі університета є 25&nbsp;удділень (21&nbsp;факултет и чотыри інституты):<ref>{{Cite web |publisher=Ужгородський університет |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety |title=Факультети та навчально-наукові інститути |language=uk }}</ref> # Біолоґічный факултет # Ґеоґрафічный факултет # Гуманітарный факултет # Економічный факултет # Інженерно-технічный факултет (''ІТФ'') # Медичный факултет # Медичный факултет №2 # Педаґоґічный факултет # Факултет економікы, управліня и інженерії # Факултет здоровля и фізичної воспитаня # Факултет інформаційных технолоґій (''ФІТ'') # Факултет історії и межинародных удношінь # Факултет математикы и цифровых технолоґій # Факултет межинародных економічных удношінь # Факултет менеджмента тай індустрії гостинности # Факултет общественых наук # Факултет туризма тай межинародных комунікацій # Факултет чужоземної філолоґії (''ФІФ'') # Фізичный факултет # Філолоґічный факултет # Юридичный факултет # Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут # Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы # Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины # Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії == Референції == {{Reflist}} == Література == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * {{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9}} * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] lesry247rqpggiv2wp54vrd5rsh8wfi 170952 170951 2026-10-03T23:29:08Z Flipdot 23893 added [[Category:Ужгородськый університет]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 170952 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Державный університет в Ужгороді, Украйина}} {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Универзита | статус = | назва = Ужгородськый університет | мѣстна назва = {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}} | образка файл = UzhU_uni.jpg | образка розмѣр = 270px | образка подпис = Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14 | латинска назва = | гесло = „Булше знаєме&nbsp;— булше можеме“ ({{lang-uk|Більше знаємо&nbsp;— більше можемо}})<ref>{{Cite web |archiveurl=https://web.archive.org/web/20251230002056/https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols |accessdate=2026-10-04 |archivedate=2025-12-30 |language=uk |title=Символіка та брендбук |publisher=Ужгородський національний університет }}</ref> | перва назва = Ужгородськый державный університет | заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} | затворена = | тип универзиты = державный | фонды = | набоженство = | челный пост1 = С. о. ректора | челна особа1 = Володимир Смоланка | челный пост2 = | челна особа2 = | челный пост3 = | челна особа3 = | персонал = 1300 | факулты = 20 | штуденты = дас 17,000<ref name="Varosh20261001" /> | абсолвенты = | ашпиранты = | докторы = 111 | професоры = 116 | город = [[Ужгород]] | округ = | регион = [[Закарпатська область]] | держава = [[Украйина]] | сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/ uzhnu.edu.ua] | адрес = ул. Університетська, 14 (корпус)<br>пл. Народна, 3 (ректорат)<br>Ужгород, [[Поштовый індекс|88000]] | logo = [[Файл:УжУ лого.png|270px]] | категория склада = University of Uzhhorod | image_alt = Корпус Ужгородського університета на ул. Університетськуй, 14 }} [[Файл:Smolanka.jpg|міні|280px|Исповнявучый обовязкы ректора Володимир Смоланка]] [[Файл:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|міні|280px|Медицинськый факултет на ул. Народнуй, 2, [[Ужгород]]]] '''Ужгородськый університет''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}}, до 2026 '''Ужгородськый націоналный університет''', '''УжНУ''')&nbsp;— державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації<ref>Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ №&nbsp;582508.</ref> в [[Ужгород]]і в [[Украйина|Украйині]]. Офіційно закладеный 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року. Єден из класичных університетув Украйины. На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор. == Історія == === Ужгородськый державный університет (1945–2000) === Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесене декретом Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] №16 уд 5.&nbsp;децембра 1944 „''Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні''“:<ref name="Homonnaj1988">{{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9|language=uk|pages=40–41}}</ref><ref name="Chubirko2015">{{Cite web |last=Чубірко |first=Магдалина |url=https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140 |title=Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки |publisher=RIO News |language=uk |access-date=2026-10-04 |date=2015-09-01 }}</ref> {{Цітат у рамці|width=60%|author=Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218|source=''Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»''<ref name="Homonnaj1988"/>|content=Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.}} Офіційно дньом закладеня університета ся держит 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року, кой Централный комітет [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] прияли ворошноє розпоряджіня „''Про утворення Закарпато-Українського Університету''“. У 1946.&nbsp;році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15&nbsp;катедер, 42&nbsp;выкладачі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168&nbsp;студентув.<ref name="EIU">{{Cite encyclopedia|last=Віднянський|first=Степан Васильович|title=Ужгородський національний університет|url=https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Uzhhorodskyj_universytet|publisher=Інститут історії України|encyclopedia=Енциклопедія історії України|language=uk|access-date=2026-10-04}}</ref> Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв [[Мадярськый язык|мадярського языка]] и літературы про мадярські школы.<ref name="Homonnaj1988"/> === Ужгородськый націоналный університет (2000–2026) === 19.&nbsp;октовбра 2000.&nbsp;року указом Президента Украйины [[Леонід Кучма|Леоніда Кучмы]] „''Про надання Ужгородському державному університету статусу національного''“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text |title=Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» |date=2000-10-19 |language=uk |publisher=[[Верьховна рада Украйины|Верховна Рада України]] |location=[[Київ]] }}</ref> У 2013.&nbsp;році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.<ref name="Varosh20261001" /> === Ужгородськый університет (2026–) === 3.&nbsp;фебруара 2026.&nbsp;року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из [[Мукачувськый державный університет|Мукачувськым державным університетом]] (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.<ref name="Varosh20260203">{{Cite web |last1=Гичка |last2=Чайбинець |first1=Галина |first2=Маріанна |date=2026-02-03 |title=Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) |url=https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/ |publisher=Varosh |language=uk }}</ref> Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6.&nbsp;марця 2026.&nbsp;року №&nbsp;215-р<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326 |publisher=Кабінет Міністрів України |title=Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету» |location=[[Київ]] |date=2026-03-06 }}</ref> тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21.&nbsp;апріля 2026.&nbsp;року №&nbsp;663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27.&nbsp;апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30.&nbsp;септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.<ref name="Varosh20261001">{{Cite web |last=Чайбинець |first=Маріанна |date=2026-10-01 |work=Varosh |title=Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу |url=https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/ |language=uk }}</ref><ref>https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399</ref> В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас&nbsp;17&nbsp;тысяч студентув) и стратив статус націоналного.<ref name="Varosh20261001" /> == Ректоры == За свою історію Ужгородськый університет мав 13&nbsp;ректорув:<ref name="EIU" /> {| |+ !Ректор !Час |- |Степан Добош |авґуст-октовбер 1945 |- |Аркадій Курішко |1945–1949 |- |Григорій Ткаченко<ref name="Chubirko2015" /> |1949–1956 |- |Иван Ленарськый |1956–1961 |- |Дмитро Чепур<ref>{{Cite encyclopedia|last=Різак|first=В. М.|url=https://esu.com.ua/article-883094|title=Чепур Дмитро Венедиктович|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|language=uk}}</ref> |1961–1977 |- |Володимир Шульга |1977–1980 |- |Володимир Лендєл |1980–1988 |- |Володимир Сливка |1988–2004 |- |Василь Русин |2004–2005 |- |[[Микола Вегеш]] |2005–2012 |- |Віталій Ніколайчук (с.о.) |2012 |- |Федір Ващук |2012–2014 |- |Володимир Смоланка |2014– |} == Факултеты тай інституты == На днешньый день у структурі університета є 25&nbsp;удділень (21&nbsp;факултет и чотыри інституты):<ref>{{Cite web |publisher=Ужгородський університет |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety |title=Факультети та навчально-наукові інститути |language=uk }}</ref> # Біолоґічный факултет # Ґеоґрафічный факултет # Гуманітарный факултет # Економічный факултет # Інженерно-технічный факултет (''ІТФ'') # Медичный факултет # Медичный факултет №2 # Педаґоґічный факултет # Факултет економікы, управліня и інженерії # Факултет здоровля и фізичної воспитаня # Факултет інформаційных технолоґій (''ФІТ'') # Факултет історії и межинародных удношінь # Факултет математикы и цифровых технолоґій # Факултет межинародных економічных удношінь # Факултет менеджмента тай індустрії гостинности # Факултет общественых наук # Факултет туризма тай межинародных комунікацій # Факултет чужоземної філолоґії (''ФІФ'') # Фізичный факултет # Філолоґічный факултет # Юридичный факултет # Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут # Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы # Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины # Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії == Референції == {{Reflist}} == Література == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * {{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9}} * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] [[Катеґорія:Ужгородськый університет]] 07to5dvnt8xxcjie6tmy5m1ok12i087 Жупа Угоча 0 15224 170913 138480 2026-10-03T18:45:57Z Flipdot 23893 170913 wikitext text/x-wiki {{Регион историчный |native_name = {{Lang-la|Comitatus Ugotsensis}}<br/>{{Lang-hu|Ugocsa vármegye}} |conventional_long_name = Жупа Угоча |common_name = Угоча |subdivision = [[Жупа (Мадярске кральовство)|Жупа]] |nation = [[Мадярске кральовство|Мадярского кральовства]] |p1 = |p2 = |p3 = |s1 = |s2 = |s3 = |year_start = XIII. стороча |event_end = [[Трианонскый мирный договор|заник]] |year_end = 1920 |date_end = 4. юн 1920 |image_coat = Coa Hungary County Ugocsa (history).svg |image_map = Ugocsa.png |capital = [[Севлюш|Севлюш (Nagyszőllős)]] |latd =48 |latm =8 |latNS =N |longd =23 |longm =2 |longEW =E |stat_area1 = 1213 |stat_pop1 = 91755 |stat_year1 = 1910 |категория склада =Ugocsa County |today = {{flagicon|Україна}}[[Украина]]<br>{{flagicon|Румуньско}}[[Румыния]] |footnotes = }} [[File:Ugocsa county map.jpg|thumb|280px|Рельеф Угочанской жупы]] '''Жупа Угоча''' ({{Lang-la|Comitatus Ugotsensis}}, {{Lang-hu|Ugocsa vármegye}})&nbsp;— административно-териториална часть историчного [[Мадярске кральовство|Мадярского кральовства]]. Днесь векша часть жупы належить [[Украина|Украинѣ]], а менша&nbsp;— [[Румыния|Румынии]]. == География == Територия [[Жупа (Мадярске кральовство)|жупы]] переважно ровинна. В ей [[Запад|западной]] части, де середнѣ высоты 120–130&nbsp;м н.&nbsp;м., зачинать ся [[Велика дунайска нижина]]. Найвекша [[ріка|рѣка]] Угочи, [[Тиса]], роздѣлять [[Жупа (Мадярске кральовство)|жупу]] на двѣ части. На правом березѣ Севлюшскы горы поднимають ся до 878&nbsp;м н.м., а их найзападнѣйша Чорна Гора (368&nbsp;м н.м.), на котрой стоять руины стародавного Угочанского замка, высить ся над [[Севлюш]]ом, главным городом [[Жупа (Мадярске кральовство)|жупы]]. На лѣвом березѣ горске пасмо Аваш досягуе 827&nbsp;м н.м. Еще двѣ векшы [[Ріка|рѣкы]] течуть на [[сѣвер]]ѣ и на [[юг]]у [[Жупа (Мадярске кральовство)|жупы]]: одповѣдно [[Боржава (ріка)|Боржава]] и [[Тур (приток Тисы)|Тур]], их берегы мѣстами мочаристы. Сосѣдны [[Жупа (Мадярске кральовство)|жупы]]: [[Жупа Берег|Берег]] [[Жупа Мараморош|Мараморош]], [[Жупа Сатмар|Сатмар]].<ref name=Révai>Révai nagy lexikona, том 18, сс. 591–592.</ref> == История == === Зачаткы жупы === До конця [[XII. стороча]] територия приналежала ку кральовскому [[лѣс]]ному ревиру. Первы просперуючы [[Село|села]] около [[Тиса|Тисы]] основали [[Сасы]], котрых покликав [[Гейза II.]] (1141–1162). По часѣ [[Бейла III.]] (1172–1196) уже послав на тоту невелику, але добрѣ оселену територию свого справника (ispán). Славянскы осадникы зачали ся появляти в конци [[XIII. стороча]] (Verbőc – Вербовець), але так, як и [[Сасы]], помадярили ся. Подля легенды, славне гесло ''[[Ugocsa non coronat]]'' родило ся уже в року 1505 на соймѣ [[Жупа (Мадярске кральовство)|жупы]], подля документалных свѣдчень, то было в року 1635 або 1722.<ref name=Révai/> Селяне Угочи были участниками гуситского повстаня (1437–1438), селянской войны (1514).<ref>История Венгрии, том 1, сс. 173, 252.</ref> Въедно з колонизациев Угочѣ сформовала ся и церковна штруктура: з року 1301 походить упоминка о угочанском деканатѣ, чий декан ''Деметер'' быв [[викарь]]ом [[ардял]]ского епископа.<ref>Komáromi András, с. 47.</ref> === Конець жупы === В зачатку мая 1919 вшитка територия [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] была окупована чешскым и румынскым войском.<ref>Пушкаш А., с. 61.</ref> Мадярска администрация, а з ньов и жупы были зликвидованы. Передачи [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] в [[Чехословакия|Чехословакию]] дав правну основу [[Сен-Жерменскый мирный договор]] (10. септембер 1919) и [[Трианонскый мирный договор]] (4. юн 1920). == Обывательство == Обывательство в року 1910 было 75&nbsp;461 особ, з того:{{Жрідло}} {| class="wikitable" |- ! Народность !! Число особ !! %% |- | [[Русины]] || align=right|32&nbsp;076 || 42,51 |- | [[Мадяре]] || align=right|28&nbsp;852 || 38,23 |- | [[Румыны]] || align=right|8&nbsp;830 || 11,70 |- | [[Нѣмцѣ]] || align=right| 5&nbsp;447 || 07,22 |- | [[Словаци]] || align=right|40 || 00,05 |- | иншы || align=right|216 || 28,62 |} == Жерела и одказы == * Komáromi András: ''Ugocsa vármegye keletkezése.'' — Budapest: Magyar Tudományos Akadémia, 1896 {{Cite web |url=http://digilib.mtak.hu/B339/issues/vol16/B3391607.pdf |format=PDF |title=Ugocsa vármegye keletkezése |publisher=MTA Értekezések a Történeti Tudományok köréből}} * ''Révai nagy lexikona''. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 18. köt. 1925. * Исламов Т.М., [[Андрей Пушкаш|Пушкаш А.И.]], Шушарин В.П. (ред.): ''История Венгрии''. Том 1. — Москва: Наука, 1971 * [[Андрей Пушкаш|Пушкаш, Андрей]]. Цивилизация или варварство. Закарпатье 1918–1945. Институт славяноведения РАН. — Москва: Издательство «Европа». 2006. {{ISBN| 5-9739-0083-5}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Жупы Мадярского кральовства|Угоча]] ordmfh22nuxzq5u3rz7amyt09j4q3u2 Шаблона:Hidden begin 10 17116 170928 122653 2026-10-03T22:28:23Z Flipdot 23893 Manual import from enwiki 170928 wikitext text/x-wiki <includeonly><templatestyles src="Template:Hidden begin/styles.css"/><div class="hidden-begin mw-collapsible {{#ifeq:{{{showhide|{{{toggle}}}}}}|left|mw-collapsible-leftside-toggle}} {{#if:{{{expanded|}}}||mw-collapsed}} {{{class|}}}" style="{{#if:{{{width|}}}|width:{{{width}}};}} {{#if:{{{border|}}}|border:{{{border}}};}} {{#if:{{{bgcolor|}}}|background-color:{{{bgcolor}}};color:inherit;}} {{{style|}}}"><!-- --><div class="hidden-title skin-nightmode-reset-color" style="{{#if:{{{ta1|}}}|text-align:{{{ta1}}};}} {{#if:{{{titlebgcolor|}}}|background-color:{{{titlebgcolor}}};color:inherit;}} {{{titlestyle|}}}">{{{title|{{{header|}}}}}}</div><!-- --><div class="hidden-content mw-collapsible-content" style="{{#if:{{{ta2|}}}|text-align:{{{ta2}}};}} {{#if:{{{contentbgcolor|}}}|background-color:{{{contentbgcolor}}};color:inherit;}} {{{contentstyle|{{{bodystyle|}}}}}}"><!-- Content added after the template --></includeonly><noinclude> {{Documentation}} </noinclude> 3fk8uj9th66zvww6bd58rbapuyb6ij4 Шаблона:Hidden end 10 17117 170929 122654 2026-10-03T22:29:07Z Flipdot 23893 170929 wikitext text/x-wiki <includeonly></div></div></includeonly><noinclude> {{Documentation|Template:Hidden begin/doc}} </noinclude> swdqj9zqb9m8egrtoe1tjaaoma94tc7 Шаблона:Abbr 10 19717 170943 135954 2026-10-03T23:11:13Z Flipdot 23893 Manual import from enwiki 170943 wikitext text/x-wiki <abbr {{#if:{{{class|}}}|class="{{{class}}}"}} {{#if:{{{id|}}}|id="{{{id}}}"}} {{#if:{{{style|}}}|style="{{{style}}}"}} title="{{#tag:nowiki|{{#invoke:String|replace|{{{2|}}}|"|&quot;}}}}">{{{1|}}}</abbr><noinclude>{{Documentation}} </noinclude> b6zvtcrye54kh0akzk3y1jq9lxg4lm6 Катеґорія:Ужгородськый університет 14 20474 170948 139864 2026-10-03T23:27:26Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Катеґорія:Ужгородска народна универзита]] на [[Катеґорія:Ужгородськый університет]] 139864 wikitext text/x-wiki {{catmain}} {{commonscat}} [[Катеґорія:Ужгород]] 8jaqla5m8mw4hkaqpojo8nv5ji2hchx Техас 0 20742 170902 151823 2026-10-03T17:09:14Z Halajkovič 33393 /* */ 170902 wikitext text/x-wiki {{Регион |статус=Штат [[США]] |регион=Техас |регион оригинал=State of Texas (TX) {{ref-en}} |образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Застава и печать |ширина1 = 160 |ширина2 = 107 |изобр1 = Flag of Texas.svg |изобр2 = Seal of Texas.svg }} |розлога=268&nbsp;596 км<sup>2</sup> |обывательство= 31&nbsp;290&nbsp;831 особ (2024) |центер= Остин |зложѣня=254 округы<ref>https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_counties_in_Texas</ref> |язык=официално не вызначеный |пост ведучого=Губернатор |имя ведучого=Greg Abbott (R) |интернет-сайт=https://texas.gov/ |категория склада=Texas }} [[Файл:Texas_in_United_States.svg|міні|праворуч]] '''Теха́с''' ('''Тексас''' од {{Lang-en|Texas}}, американськый выговор: [ˈtɛksəs], місный: [ˈtɛksɪz]; {{Lang-es|Texas}}, выговор: [ˈtexas]) — [[Штаты США|штат]] на югови [[Споєны Штаты Америцькы|США]]. Занимат 2. місто по території в США (696 241 км²) пусля [[Аляска|Аляскы]], 2. місто пусля [[Калифорния|Каліфорнії]] по числености чиляди (29 183 290 особ по периписі населеня США 2020 года<ref>{{Cite web |url=https://www.census.gov/data/tables/2020/dec/2020-apportionment-data.html |title=2020 Census Apportionment Results |date=2021-04-26 |language=en |work=[[U.S. Census Bureau]] |access-date=2021-04-29 |archivedate=2021-04-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210426210008/https://www.census.gov/data/tables/2020/dec/2020-apportionment-data.html }}</ref>) і по ВРП<ref>{{Cite web |title=Gross domestic product (GDP) by state (millions of current dollars) |url=https://www.bea.gov/iTable/iTable.cfm?reqid=70&step=10&isuri=1&7003=200&7035=-1&7004=sic&7005=1&7006=xx&7036=-1&7001=1200&7002=1&7090=70&7007=-1&7093=levels#reqid=70&step=10&isuri=1&7003=200&7035=-1&7004=naics&7005=1&7006=xx&7036=-1&7001=1200&7002=1&7090=70&7007=-1&7093=levels |publisher=Bureau of Economic Analysis |access-date=2017-12-08 |archivedate=2017-08-31 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170831043848/https://www.bea.gov/iTable/iTable.cfm?reqid=70&step=10&isuri=1&7003=200&7035=-1&7004=sic&7005=1&7006=xx&7036=-1&7001=1200&7002=1&7090=70&7007=-1&7093=levels#reqid=70&step=10&isuri=1&7003=200&7035=-1&7004=naics&7005=1&7006=xx&7036=-1&7001=1200&7002=1&7090=70&7007=-1&7093=levels }}</ref>. Техас є одным из центрӯв американського сілського ґаздованя, скотарства, образованя, нафтогазового і хімічного промысла, фінансовых інститутӯв. Столиця штата — Остін. == Назва == Назва штата походит уд іспанського слова ''«tejas»'', а то, в свою очирідь, уд індіанського ''«táysha»'', на языкови народа каддо значущоє «цїмбор»<ref>{{Книга |автор=Хансон-Хардинг, Александра |год=2001 |isbn=978-0-516-22322-3 }}</ref>, «союзник» (сим перві іспанські изглядователї території называли індіанцю, котрі входили в конфидерацію племен хасїнай). Американська абревіатура штата — TX<ref>{{Книга |автор=Alexandra Hanson-Harding |год=2001 |isbn=978-0-516-22322-3 }}</ref>. ==Флора и фауна== Техас багатый всякыми видами фауны и флоры. Майчислеными звірями сут койоты, олені и корыткарі. В Техасі сут пару національных заповіднику. Тай в пудгородах мож замітити гремучых гаду. В горах живут пумы и скорпіоны. [[Файл:Mountain_Lion_in_Glacier_National_Park.jpg|міні|праворуч]] == Референції == {{Стыржень}} {{Reflist}} [[Катеґорія:Штаты США]] h38b6j22r3dbfrcsgipx7vmm95pu14m Ізу (пувострув) 0 20973 170899 157641 2026-10-03T17:05:43Z Halajkovič 33393 /* */ 170899 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Пуво́струв І́зу''' ({{lang-ja|伊豆半島, いずはんとう}})&nbsp;— пувострув у Японії, на острові Гоншу. Занимат восточну часть [[Шізуока (префектура)|префектуры Шізуока]]. Находит ся в вулканічному поясови Фуджі. На території пувострова сут вулканы Омуро, Амаґі, Дарума, и много горячых жерел. Складова національного природного парка Фуджі-Гаконе-Ізу. {{stub}} {{Переклад|uk|Ідзу (півострів)}} [[Катеґорія:Пувострув]] [[Катеґорія:Пувострува Японії]] bo4lx3auj8nfmt7yvw3t0dnmxsjay2w Провідєнія 0 21174 170881 162961 2026-10-03T12:24:55Z Halajkovič 33393 170881 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Провідєнія''' ({{lang-ru|2|Провидения}}) — село у [[Чукотскый Автономный Округ|Чукотскому Автономному Округови]], [[Росія|Росії]]. == Назва == [[Село]] назвато на честь Бухты котрӯв назву дав [[Брітаньска імперія|Британьскый]] моряк Томаш Мур у [[1848]] рокови.{{жрідло}} == Реліґія == У 1997 році у селови была удкрыта [[Православна церьков|Православна цирьков]].{{жрідло}} == Історія == У 1660 році [[Курбат Иванов]] добрався до сёї бухты. У 1937 році началося актівноє строительство [[Село|Села]] і [[Порт|порта]].{{жрідло}} [[10. май|10 мая]] 1946 року село было офіціално основаноє, ид 2000 рокови Село мало мати 12,000 насіліня по задумці, і предлагалося назвати село в честь Семена Дежнёва.{{жрідло}} У 1990-ых село Уреликы і Провідєнія зъеденили.{{жрідло}} == Обывательство == У [[Село|селі]] живе на [[2023]] рӯк 2213 людий.{{жрідло}} Глава [[Село|села]] и общины Пудхащовый Евґен Віталіёвич.{{жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F Провидения] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене) {{stub}} q23oq6xuarw60ld75sw8d6vl7f1pabz Округ Ряшӯв 0 21241 170906 155303 2026-10-03T17:23:41Z Halajkovič 33393 170906 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''О́круг Ря́шӯв''' авадь '''Жешувськый уї́зд''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. ''Bezirk Rzeszów'') ([[Російскый язык|рус]]. ''Округ Жешув'') ([[Польскый язык|пол]]. ''Powiat rzeszowski'') — адміністративна єдениця екзістовавша у [[1867]]-[[1918]] роках у [[Ракусько-Угорьско|Австро-Мадярщині]], адміністративный центр [[Місто|варош]] [[Ряшӯв (варош)|Ряшӯв]]. == Історія == Площадь округа у [[1879]] році мала 707,19 км<sup2</sip>, и мав 117,721 обывателя. Округ мав 121 населеный пункт и 4 районных суда, у Ряшові, Глогуві, Стшыжуві и Тычині. У [[1915]] році входив у состав Перемышльской ґубернії образованой на занятӯв російськыми вӯйськами території [[Ракусько-Угорьско|Австро-Мадярщины]]. По [[Перша світова война|первӯв світовӯв войні]] округ таге и ціла [[Галич|Ґаличина]] войшли у состав [[Польско|Польска]] ([[1921]]). == Удкликованя == {{stub}} 26l4h5dniw77fj2ib19agiucaq5fsg3 Пряшівска Русь 0 21360 170893 170613 2026-10-03T15:03:03Z Rue323 31002 /* Сполоченьскы і културны орґанізації */ 170893 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} '''Пря́шівска Русь''' ('''Пря́шівска óбласть''',{{переход|#Етімолоґія і вжываня терміну}} даколи '''Пря́шівщіна'''; [[Русиньскый язык#Функціонованя русинського языка на Подкарпатю|під.-русин.]] ''Пряшӯвська Русь'', {{lang-rsk|Прешовска Русь}}, {{lang-sk|2|Prešovská Rus}})<ref>{{cite web|url = http://www.rusynacademy.sk/slovak/sl_geografia.html|title = Geografia|author = Paul Robert Magocsi|website = Rusyn Academy|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref><ref>{{cite web|url = https://www.historickycasopis.sk/pdf/historickycasopis12017/magocsi-tradicia-autonomie-na-karpatskej-rusi.pdf|title = Tradícia autonómie na Karpatskej Rusi|author = Paul Robert Magocsi|date = 2017|website = Historický časopis|publisher = Historický ústav SAV|format = PDF|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref><ref> {{cite web|url = https://www.sav.sk/journals/uploads/02111321%C5%A0vorc.pdf|title = Dve periférie v dvoch krajinách: október 1918 – január 1919|author = Peter Švorc|date = 2020|website = Historický časopis|publisher = Historický ústav SAV|format = PDF|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref><ref>{{cite web|url = https://www.rusyn.sk/data/files/8.pdf|title = Východní Slovania v Karpatoch|author = Paul Robert Magocsi|date = 2000|website = Rusyn.sk|publisher = Združenie inteligencie Slovenska|format = PDF|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref> є історічна назва области на северовыходї [[Словеньско|Словакії]], обываного переважно [[Русины|Русинами]] і [[Українцї|Українцями]]. Тота область в основнім належить до юрісдікції [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|пряшівской ґрекокатолицькой єпархії]] (заложеной в роцї 1816), котра з погляду історічных мадярьскых жуп обсяговала северны части Спіша, Шаріша і Земпліна, як ай западну часть [[Жупа Унґ|Унґа]].<ref name="ERHC"/> Назва области є одводжена од міста [[Пряшів]], котре є од зачатку [[19. стороча|19. столїтя]] центром ґрекокатолицькой єпархії і културным центром [[Русины на Словеньску|Русинів]] і Українцїв в [[Лемковина|Лемковинї]], але в сучасности не є частёв русиньской і україньской етнолінґвістічной теріторії. Днесь є тота теріторія адміністратівно частёв [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]] Словакії. == Етімолоґія і вжываня терміну == Термін „Пряшівска область” є помірно новый і зачав ся вжывати аж по [[Перша світова война|першій світовій войнї]], кедь были [[Русины]] жыючі на югу Карпат роздїлены адміністратівнов граніцёв: спочатку [[Руська Крайна|Руськов країнов]] у рамках короткочасной [[Мадярска Людова Република (1918-1919)|Мадярьской републікы]] (1918–1919), потім меджі чехословацькыма країнами як [[Підкарпатьска Русь]] і Словакія (1919–1938). Жебы ся одлишали Русины під словацьков адміністраціёв од тых в теоретічній самосправі Підкарпатьскій Руси, термін „Пряшівска область“ ({{lang-rue|Пряшівска Русь/Прешовска Русь}}, {{lang-ru|Пряшевщина/Пряшевская Русь}}, {{lang-uk|Пряшівщина}}) зачали вжывати на зачатку 20. років 20. стороча русиньскы обчаньскы і културны актівісты. Хоць то нїґда не быв офіціалный термін означуючі конкретну теріторіалну єдиніцю, по [[Друга світова война|другій світовій войны]] ся „Пряшівска область“ (в формах „Пряшевщина“ і „Пряшівщина“) вжывав як назва новозаложеной Україньской народной рады (1945–1949) і єй новин „Пряшевщина“, котрых дакотры підпорователї пожадовали русиньску теріторіалну автономію у рамках Словакії. Словацькы комуністічны ай некомуністічны політічны і културны актівісты были проти терміну „Пряшівска область“ (в [[Словеньскый язык|словацькім языку]] неекзістує еквівалент), протоже назначує, же на „словацькій” теріторії екзістує певна залюднена область, в котрім Русины творять ясну векшыну а не народностну меншыну. Публікації заміряны на Русинів, в тім чіслї „Енціклопедії русиньской історії і културы“ вжывають термін „Пряшівска область“ на означіня вшыткых сел у рамках сучасных граніць Словакії, котры мали в минулости 50% або веце русиньского обывательства.<ref name="ERHC">{{cite encyclopedia |editor-last=Magocsi |editor-first=Paul Robert |editor2-last=Pop |editor2-first=Ivan |title=Encyclopedia of Rusyn History and Culture |year=2005 |publisher=University of Toronto Press |location=Toronto |edition=2nd |isbn=0-8020-3566-3 |article=Prešov Region |page=398}}</ref> == Ґеоґрафія == Пряшівска Русь гранічіть зо [[Закарпатска область|Закарпатьсков областю]] [[Україна|Україны]], в минулости [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьсков Русю]], і розпростерать ся на запад аж к селу [[Остурня]] при передгоря [[Татры|Татер]] на северї Словакії. До той область належать асі тристо сел.<ref>{{cite book|author=[[Анна Плїшкова]], [[Кветослава Копорова]], [[Василь Ябур]] і кол.|title=Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником|publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity|year=2019|location=[[Пряшів]]|isbn=978-80-555-2323-1 |language=русиньскы|pages=524}}</ref> == Освіта і реліґія == [[Файл:Svidnik skansen church 01.jpg|міні|296x296пкс|[[Русиньска ґрекокатолицька церьков]] в [[Свідник]]у]] Русиньскы дїти ся часточно учіли в школах в русиньскім языку, основных школ з „народным русиньскым языком“ было в роцї 1924 лем 95 а в роцї 1933 111, переважна векшына школярїв ся учіла в словацькых школах.<ref>{{Книга|автор = [[Іван Ванат]]|тітул = Шкільне питання на Пряшівщині під час домюнхенської республіки.|ответственный = |выданя = XIV|місто = [[Пряшів|Прешов]]|выдавательство = Дукля|рік = 1966|страницы = |сторінок = 63|isbn = }}</ref> Але в 50. роках 20. столїтя орґаны ЧССР зачали українізацію тых школ. В дослїдку того з 275 русиньскых школ в роцї 1948 зістало в роцї 1955 во выходній Словакії 245 україньскых а в роцї 1966 уж лем 68. Належить до Пряшівской єрархії Православной церькви чеськых земель і Словакії. Векшына пряшівскых Русинів і Українцїв суть ґрекокатолици, найвекше чісло православных суть 29% обывательства, є в [[окрес Меджілабірцї|окресї Меджілабірцї]]. == Сполоченьскы і културны орґанізації == Українцїв на Словакії здружовав „Културный союз україньскых працуючіх“, в 90. роках ся тота орґанізація, фінанцована Українов, трансформовала на „<nowiki/>[[СРУСР|Союз Русинів-Українцїв Словацькой републікы]]<nowiki/>“ (СРУСР). Од школьского рока 1997/1998 ся зачав навчати шестых школах в Пряшівскім краю і в апрілї 1999 было при Інштітутї народностных меншын Пряшівской універзіты отворене „Оддїлїня русиньского языка і културы“. В Пряшові выходить в русиньскім языку тыжденник „Народны новинкы“ і часопис „Русин“. Найчісленїшов і найрепрезентатівнїшов орґанізаціёв Українцїв в сучаснім Словакії є „Союз Русинів-Українцїв“, котрой чісло членів в сучасности представлює приближно 3 000 особ. Председом Головной рады СРУСР є Павел Богдан.<ref name=":4">{{cite web |url=https://www.rusini-ukrajinci.sk/o-nas/ |title=O nás |publisher=Zväz Rusínov-Ukrajincov Slovenskej republiky |language=sk |accessdate=2026-02-06}}</ref> === Періодічны выданя === „Союз Русинів-Українцїв“ і „Союз україньскых писателїв Словакії“ мають свої періодічны публікації, котры выходять в україньскім языку<ref name=":4" /> * Новины „Нове життя“ (выходить од року 1951), друкованый орґан Союзу Русинів-Українцїв. Головным редактором є Мирослав Ілюк.<ref>{{cite web |url=https://slovakia.mfa.gov.ua/sk/spolupraca/kulturno-humanitarna/ukrajinska-komunita |title=Ukrajinská komunita v Slovenskej republike |publisher=Veľvyslanectvо Ukrajiny v Slovenskej republike |language=sk |date=2022-07-25 |accessdate=2026-02-06}}</ref> * Літератуно-умелецькый і публіцістічный часопис „Дукля“ (выходить од року 1953), друкованый орґан Союзу україньскых писателїв Словакії. Головным редактором є Іван Яцканин. * Дїтьскый часопис „Веселка“ (выходить од року 1951). Головным редактором є Іван Яцканин. === Остатнї актівны орґанізації === Меджі далшых україньскых орґанізацій в Пряшівскім краю мож выдїлити:<ref name=":4" /> * Союз скавтів „Пласт“ україньско-русиньской молодежі на Словакії. Председов є Лев Довгович. * Україньскый народный аматерьскый хор „Карпати“. Умелецькым директором є Лев Довгович. * Коордіначный комітет репатріантів в Словацькій републіцї. Председкынёв є Марія Долиньска. * Словацько-україньске общество, председов є Антон Новак. * Україньскый музично-драматічный ансамбел Т. Г. Шевченка. Умелецькым директором є Василь Грицак. == Референції == {{референції}} 69e3dm0s7pbwehuytwp55k4w0k5sswp 170894 170893 2026-10-03T15:03:54Z Rue323 31002 170894 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} '''Пря́шівска Русь''' ('''Пря́шівска óбласть''',{{переход|#Етімолоґія і вжываня терміну}} даколи '''Пря́шівщіна'''; [[Русиньскый язык#Функціонованя русинського языка на Подкарпатю|під.-русин.]] ''Пряшӱвська Русь'', {{lang-rsk|Прешовска Русь}},)<ref>{{cite web|url = http://www.rusynacademy.sk/slovak/sl_geografia.html|title = Geografia|author = Paul Robert Magocsi|website = Rusyn Academy|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref><ref>{{cite web|url = https://www.historickycasopis.sk/pdf/historickycasopis12017/magocsi-tradicia-autonomie-na-karpatskej-rusi.pdf|title = Tradícia autonómie na Karpatskej Rusi|author = Paul Robert Magocsi|date = 2017|website = Historický časopis|publisher = Historický ústav SAV|format = PDF|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref><ref> {{cite web|url = https://www.sav.sk/journals/uploads/02111321%C5%A0vorc.pdf|title = Dve periférie v dvoch krajinách: október 1918 – január 1919|author = Peter Švorc|date = 2020|website = Historický časopis|publisher = Historický ústav SAV|format = PDF|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref><ref>{{cite web|url = https://www.rusyn.sk/data/files/8.pdf|title = Východní Slovania v Karpatoch|author = Paul Robert Magocsi|date = 2000|website = Rusyn.sk|publisher = Združenie inteligencie Slovenska|format = PDF|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref> є історічна назва области на северовыходї [[Словеньско|Словакії]], обываного переважно [[Русины|Русинами]] і [[Українцї|Українцями]]. Тота область в основнім належить до юрісдікції [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|пряшівской ґрекокатолицькой єпархії]] (заложеной в роцї 1816), котра з погляду історічных мадярьскых жуп обсяговала северны части Спіша, Шаріша і Земпліна, як ай западну часть [[Жупа Унґ|Унґа]].<ref name="ERHC"/> Назва области є одводжена од міста [[Пряшів]], котре є од зачатку [[19. стороча|19. столїтя]] центром ґрекокатолицькой єпархії і културным центром [[Русины на Словеньску|Русинів]] і Українцїв в [[Лемковина|Лемковинї]], але в сучасности не є частёв русиньской і україньской етнолінґвістічной теріторії. Днесь є тота теріторія адміністратівно частёв [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]] Словакії. == Етімолоґія і вжываня терміну == Термін „Пряшівска область” є помірно новый і зачав ся вжывати аж по [[Перша світова война|першій світовій войнї]], кедь были [[Русины]] жыючі на югу Карпат роздїлены адміністратівнов граніцёв: спочатку [[Руська Крайна|Руськов країнов]] у рамках короткочасной [[Мадярска Людова Република (1918-1919)|Мадярьской републікы]] (1918–1919), потім меджі чехословацькыма країнами як [[Підкарпатьска Русь]] і Словакія (1919–1938). Жебы ся одлишали Русины під словацьков адміністраціёв од тых в теоретічній самосправі Підкарпатьскій Руси, термін „Пряшівска область“ ({{lang-rue|Пряшівска Русь/Прешовска Русь}}, {{lang-ru|Пряшевщина/Пряшевская Русь}}, {{lang-uk|Пряшівщина}}) зачали вжывати на зачатку 20. років 20. стороча русиньскы обчаньскы і културны актівісты. Хоць то нїґда не быв офіціалный термін означуючі конкретну теріторіалну єдиніцю, по [[Друга світова война|другій світовій войны]] ся „Пряшівска область“ (в формах „Пряшевщина“ і „Пряшівщина“) вжывав як назва новозаложеной Україньской народной рады (1945–1949) і єй новин „Пряшевщина“, котрых дакотры підпорователї пожадовали русиньску теріторіалну автономію у рамках Словакії. Словацькы комуністічны ай некомуністічны політічны і културны актівісты были проти терміну „Пряшівска область“ (в [[Словеньскый язык|словацькім языку]] неекзістує еквівалент), протоже назначує, же на „словацькій” теріторії екзістує певна залюднена область, в котрім Русины творять ясну векшыну а не народностну меншыну. Публікації заміряны на Русинів, в тім чіслї „Енціклопедії русиньской історії і културы“ вжывають термін „Пряшівска область“ на означіня вшыткых сел у рамках сучасных граніць Словакії, котры мали в минулости 50% або веце русиньского обывательства.<ref name="ERHC">{{cite encyclopedia |editor-last=Magocsi |editor-first=Paul Robert |editor2-last=Pop |editor2-first=Ivan |title=Encyclopedia of Rusyn History and Culture |year=2005 |publisher=University of Toronto Press |location=Toronto |edition=2nd |isbn=0-8020-3566-3 |article=Prešov Region |page=398}}</ref> == Ґеоґрафія == Пряшівска Русь гранічіть зо [[Закарпатска область|Закарпатьсков областю]] [[Україна|Україны]], в минулости [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьсков Русю]], і розпростерать ся на запад аж к селу [[Остурня]] при передгоря [[Татры|Татер]] на северї Словакії. До той область належать асі тристо сел.<ref>{{cite book|author=[[Анна Плїшкова]], [[Кветослава Копорова]], [[Василь Ябур]] і кол.|title=Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником|publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity|year=2019|location=[[Пряшів]]|isbn=978-80-555-2323-1 |language=русиньскы|pages=524}}</ref> == Освіта і реліґія == [[Файл:Svidnik skansen church 01.jpg|міні|296x296пкс|[[Русиньска ґрекокатолицька церьков]] в [[Свідник]]у]] Русиньскы дїти ся часточно учіли в школах в русиньскім языку, основных школ з „народным русиньскым языком“ было в роцї 1924 лем 95 а в роцї 1933 111, переважна векшына школярїв ся учіла в словацькых школах.<ref>{{Книга|автор = [[Іван Ванат]]|тітул = Шкільне питання на Пряшівщині під час домюнхенської республіки.|ответственный = |выданя = XIV|місто = [[Пряшів|Прешов]]|выдавательство = Дукля|рік = 1966|страницы = |сторінок = 63|isbn = }}</ref> Але в 50. роках 20. столїтя орґаны ЧССР зачали українізацію тых школ. В дослїдку того з 275 русиньскых школ в роцї 1948 зістало в роцї 1955 во выходній Словакії 245 україньскых а в роцї 1966 уж лем 68. Належить до Пряшівской єрархії Православной церькви чеськых земель і Словакії. Векшына пряшівскых Русинів і Українцїв суть ґрекокатолици, найвекше чісло православных суть 29% обывательства, є в [[окрес Меджілабірцї|окресї Меджілабірцї]]. == Сполоченьскы і културны орґанізації == Українцїв на Словакії здружовав „Културный союз україньскых працуючіх“, в 90. роках ся тота орґанізація, фінанцована Українов, трансформовала на „<nowiki/>[[СРУСР|Союз Русинів-Українцїв Словацькой републікы]]<nowiki/>“ (СРУСР). Од школьского рока 1997/1998 ся зачав навчати шестых школах в Пряшівскім краю і в апрілї 1999 было при Інштітутї народностных меншын Пряшівской універзіты отворене „Оддїлїня русиньского языка і културы“. В Пряшові выходить в русиньскім языку тыжденник „Народны новинкы“ і часопис „Русин“. Найчісленїшов і найрепрезентатівнїшов орґанізаціёв Українцїв в сучаснім Словакії є „Союз Русинів-Українцїв“, котрой чісло членів в сучасности представлює приближно 3 000 особ. Председом Головной рады СРУСР є Павел Богдан.<ref name=":4">{{cite web |url=https://www.rusini-ukrajinci.sk/o-nas/ |title=O nás |publisher=Zväz Rusínov-Ukrajincov Slovenskej republiky |language=sk |accessdate=2026-02-06}}</ref> === Періодічны выданя === „Союз Русинів-Українцїв“ і „Союз україньскых писателїв Словакії“ мають свої періодічны публікації, котры выходять в україньскім языку<ref name=":4" /> * Новины „Нове життя“ (выходить од року 1951), друкованый орґан Союзу Русинів-Українцїв. Головным редактором є Мирослав Ілюк.<ref>{{cite web |url=https://slovakia.mfa.gov.ua/sk/spolupraca/kulturno-humanitarna/ukrajinska-komunita |title=Ukrajinská komunita v Slovenskej republike |publisher=Veľvyslanectvо Ukrajiny v Slovenskej republike |language=sk |date=2022-07-25 |accessdate=2026-02-06}}</ref> * Літератуно-умелецькый і публіцістічный часопис „Дукля“ (выходить од року 1953), друкованый орґан Союзу україньскых писателїв Словакії. Головным редактором є Іван Яцканин. * Дїтьскый часопис „Веселка“ (выходить од року 1951). Головным редактором є Іван Яцканин. === Остатнї актівны орґанізації === Меджі далшых україньскых орґанізацій в Пряшівскім краю мож выдїлити:<ref name=":4" /> * Союз скавтів „Пласт“ україньско-русиньской молодежі на Словакії. Председов є Лев Довгович. * Україньскый народный аматерьскый хор „Карпати“. Умелецькым директором є Лев Довгович. * Коордіначный комітет репатріантів в Словацькій републіцї. Председкынёв є Марія Долиньска. * Словацько-україньске общество, председов є Антон Новак. * Україньскый музично-драматічный ансамбел Т. Г. Шевченка. Умелецькым директором є Василь Грицак. == Референції == {{референції}} 4ryuwn291vshwh9m22c2g5m0xyzhycf 170896 170894 2026-10-03T15:11:23Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/170894|170894]] од хоснователя [[Special:Contributions/Rue323|Rue323]] ([[User talk:Rue323|діскусія]]) словацька назва ся тыж хоснує 170896 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} '''Пря́шівска Русь''' ('''Пря́шівска óбласть''',{{переход|#Етімолоґія і вжываня терміну}} даколи '''Пря́шівщіна'''; [[Русиньскый язык#Функціонованя русинського языка на Подкарпатю|під.-русин.]] ''Пряшӱвська Русь'', {{lang-rsk|Прешовска Русь}}, {{lang-sk|2|Prešovská Rus}})<ref>{{cite web|url = http://www.rusynacademy.sk/slovak/sl_geografia.html|title = Geografia|author = Paul Robert Magocsi|website = Rusyn Academy|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref><ref>{{cite web|url = https://www.historickycasopis.sk/pdf/historickycasopis12017/magocsi-tradicia-autonomie-na-karpatskej-rusi.pdf|title = Tradícia autonómie na Karpatskej Rusi|author = Paul Robert Magocsi|date = 2017|website = Historický časopis|publisher = Historický ústav SAV|format = PDF|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref><ref> {{cite web|url = https://www.sav.sk/journals/uploads/02111321%C5%A0vorc.pdf|title = Dve periférie v dvoch krajinách: október 1918 – január 1919|author = Peter Švorc|date = 2020|website = Historický časopis|publisher = Historický ústav SAV|format = PDF|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref><ref>{{cite web|url = https://www.rusyn.sk/data/files/8.pdf|title = Východní Slovania v Karpatoch|author = Paul Robert Magocsi|date = 2000|website = Rusyn.sk|publisher = Združenie inteligencie Slovenska|format = PDF|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref> є історічна назва области на северовыходї [[Словеньско|Словакії]], обываного переважно [[Русины|Русинами]] і [[Українцї|Українцями]]. Тота область в основнім належить до юрісдікції [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|пряшівской ґрекокатолицькой єпархії]] (заложеной в роцї 1816), котра з погляду історічных мадярьскых жуп обсяговала северны части Спіша, Шаріша і Земпліна, як ай западну часть [[Жупа Унґ|Унґа]].<ref name="ERHC"/> Назва области є одводжена од міста [[Пряшів]], котре є од зачатку [[19. стороча|19. столїтя]] центром ґрекокатолицькой єпархії і културным центром [[Русины на Словеньску|Русинів]] і Українцїв в [[Лемковина|Лемковинї]], але в сучасности не є частёв русиньской і україньской етнолінґвістічной теріторії. Днесь є тота теріторія адміністратівно частёв [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]] Словакії. == Етімолоґія і вжываня терміну == Термін „Пряшівска область” є помірно новый і зачав ся вжывати аж по [[Перша світова война|першій світовій войнї]], кедь были [[Русины]] жыючі на югу Карпат роздїлены адміністратівнов граніцёв: спочатку [[Руська Крайна|Руськов країнов]] у рамках короткочасной [[Мадярска Людова Република (1918-1919)|Мадярьской републікы]] (1918–1919), потім меджі чехословацькыма країнами як [[Підкарпатьска Русь]] і Словакія (1919–1938). Жебы ся одлишали Русины під словацьков адміністраціёв од тых в теоретічній самосправі Підкарпатьскій Руси, термін „Пряшівска область“ ({{lang-rue|Пряшівска Русь/Прешовска Русь}}, {{lang-ru|Пряшевщина/Пряшевская Русь}}, {{lang-uk|Пряшівщина}}) зачали вжывати на зачатку 20. років 20. стороча русиньскы обчаньскы і културны актівісты. Хоць то нїґда не быв офіціалный термін означуючі конкретну теріторіалну єдиніцю, по [[Друга світова война|другій світовій войны]] ся „Пряшівска область“ (в формах „Пряшевщина“ і „Пряшівщина“) вжывав як назва новозаложеной Україньской народной рады (1945–1949) і єй новин „Пряшевщина“, котрых дакотры підпорователї пожадовали русиньску теріторіалну автономію у рамках Словакії. Словацькы комуністічны ай некомуністічны політічны і културны актівісты были проти терміну „Пряшівска область“ (в [[Словеньскый язык|словацькім языку]] неекзістує еквівалент), протоже назначує, же на „словацькій” теріторії екзістує певна залюднена область, в котрім Русины творять ясну векшыну а не народностну меншыну. Публікації заміряны на Русинів, в тім чіслї „Енціклопедії русиньской історії і културы“ вжывають термін „Пряшівска область“ на означіня вшыткых сел у рамках сучасных граніць Словакії, котры мали в минулости 50% або веце русиньского обывательства.<ref name="ERHC">{{cite encyclopedia |editor-last=Magocsi |editor-first=Paul Robert |editor2-last=Pop |editor2-first=Ivan |title=Encyclopedia of Rusyn History and Culture |year=2005 |publisher=University of Toronto Press |location=Toronto |edition=2nd |isbn=0-8020-3566-3 |article=Prešov Region |page=398}}</ref> == Ґеоґрафія == Пряшівска Русь гранічіть зо [[Закарпатска область|Закарпатьсков областю]] [[Україна|Україны]], в минулости [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьсков Русю]], і розпростерать ся на запад аж к селу [[Остурня]] при передгоря [[Татры|Татер]] на северї Словакії. До той область належать асі тристо сел.<ref>{{cite book|author=[[Анна Плїшкова]], [[Кветослава Копорова]], [[Василь Ябур]] і кол.|title=Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником|publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity|year=2019|location=[[Пряшів]]|isbn=978-80-555-2323-1 |language=русиньскы|pages=524}}</ref> == Освіта і реліґія == [[Файл:Svidnik skansen church 01.jpg|міні|296x296пкс|[[Русиньска ґрекокатолицька церьков]] в [[Свідник]]у]] Русиньскы дїти ся часточно учіли в школах в русиньскім языку, основных школ з „народным русиньскым языком“ было в роцї 1924 лем 95 а в роцї 1933 111, переважна векшына школярїв ся учіла в словацькых школах.<ref>{{Книга|автор = [[Іван Ванат]]|тітул = Шкільне питання на Пряшівщині під час домюнхенської республіки.|ответственный = |выданя = XIV|місто = [[Пряшів|Прешов]]|выдавательство = Дукля|рік = 1966|страницы = |сторінок = 63|isbn = }}</ref> Але в 50. роках 20. столїтя орґаны ЧССР зачали українізацію тых школ. В дослїдку того з 275 русиньскых школ в роцї 1948 зістало в роцї 1955 во выходній Словакії 245 україньскых а в роцї 1966 уж лем 68. Належить до Пряшівской єрархії Православной церькви чеськых земель і Словакії. Векшына пряшівскых Русинів і Українцїв суть ґрекокатолици, найвекше чісло православных суть 29% обывательства, є в [[окрес Меджілабірцї|окресї Меджілабірцї]]. == Сполоченьскы і културны орґанізації == Українцїв на Словакії здружовав „Културный союз україньскых працуючіх“, в 90. роках ся тота орґанізація, фінанцована Українов, трансформовала на „<nowiki/>[[СРУСР|Союз Русинів-Українцїв Словацькой републікы]]<nowiki/>“ (СРУСР). Од школьского рока 1997/1998 ся зачав навчати шестых школах в Пряшівскім краю і в апрілї 1999 было при Інштітутї народностных меншын Пряшівской універзіты отворене „Оддїлїня русиньского языка і културы“. В Пряшові выходить в русиньскім языку тыжденник „Народны новинкы“ і часопис „Русин“. Найчісленїшов і найрепрезентатівнїшов орґанізаціёв Українцїв в сучаснім Словакії є „Союз Русинів-Українцїв“, котрой чісло членів в сучасности представлює приближно 3 000 особ. Председом Головной рады СРУСР є Павел Богдан.<ref name=":4">{{cite web |url=https://www.rusini-ukrajinci.sk/o-nas/ |title=O nás |publisher=Zväz Rusínov-Ukrajincov Slovenskej republiky |language=sk |accessdate=2026-02-06}}</ref> === Періодічны выданя === „Союз Русинів-Українцїв“ і „Союз україньскых писателїв Словакії“ мають свої періодічны публікації, котры выходять в україньскім языку<ref name=":4" /> * Новины „Нове життя“ (выходить од року 1951), друкованый орґан Союзу Русинів-Українцїв. Головным редактором є Мирослав Ілюк.<ref>{{cite web |url=https://slovakia.mfa.gov.ua/sk/spolupraca/kulturno-humanitarna/ukrajinska-komunita |title=Ukrajinská komunita v Slovenskej republike |publisher=Veľvyslanectvо Ukrajiny v Slovenskej republike |language=sk |date=2022-07-25 |accessdate=2026-02-06}}</ref> * Літератуно-умелецькый і публіцістічный часопис „Дукля“ (выходить од року 1953), друкованый орґан Союзу україньскых писателїв Словакії. Головным редактором є Іван Яцканин. * Дїтьскый часопис „Веселка“ (выходить од року 1951). Головным редактором є Іван Яцканин. === Остатнї актівны орґанізації === Меджі далшых україньскых орґанізацій в Пряшівскім краю мож выдїлити:<ref name=":4" /> * Союз скавтів „Пласт“ україньско-русиньской молодежі на Словакії. Председов є Лев Довгович. * Україньскый народный аматерьскый хор „Карпати“. Умелецькым директором є Лев Довгович. * Коордіначный комітет репатріантів в Словацькій републіцї. Председкынёв є Марія Долиньска. * Словацько-україньске общество, председов є Антон Новак. * Україньскый музично-драматічный ансамбел Т. Г. Шевченка. Умелецькым директором є Василь Грицак. == Референції == {{референції}} 3ej7gg4n2x7jgnorxt7uoxry2llf5jn 170897 170896 2026-10-03T15:11:57Z Halajkovič 33393 /* */ 170897 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} '''Пря́шівска Русь''' ('''Пря́шівска óбласть''',{{переход|#Етімолоґія і вжываня терміну}} даколи '''Пря́шівщіна'''; [[Русиньскый язык#Функціонованя русинського языка на Подкарпатю|під.-русин.]] ''Пряшӱвська Русь'', {{lang-rsk|Прешовска Русь}}, {{lang-sk|Prešovská Rus}})<ref>{{cite web|url = http://www.rusynacademy.sk/slovak/sl_geografia.html|title = Geografia|author = Paul Robert Magocsi|website = Rusyn Academy|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref><ref>{{cite web|url = https://www.historickycasopis.sk/pdf/historickycasopis12017/magocsi-tradicia-autonomie-na-karpatskej-rusi.pdf|title = Tradícia autonómie na Karpatskej Rusi|author = Paul Robert Magocsi|date = 2017|website = Historický časopis|publisher = Historický ústav SAV|format = PDF|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref><ref> {{cite web|url = https://www.sav.sk/journals/uploads/02111321%C5%A0vorc.pdf|title = Dve periférie v dvoch krajinách: október 1918 – január 1919|author = Peter Švorc|date = 2020|website = Historický časopis|publisher = Historický ústav SAV|format = PDF|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref><ref>{{cite web|url = https://www.rusyn.sk/data/files/8.pdf|title = Východní Slovania v Karpatoch|author = Paul Robert Magocsi|date = 2000|website = Rusyn.sk|publisher = Združenie inteligencie Slovenska|format = PDF|language = sk|access-date = 2025-12-15}}</ref> є історічна назва области на северовыходї [[Словеньско|Словакії]], обываного переважно [[Русины|Русинами]] і [[Українцї|Українцями]]. Тота область в основнім належить до юрісдікції [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|пряшівской ґрекокатолицькой єпархії]] (заложеной в роцї 1816), котра з погляду історічных мадярьскых жуп обсяговала северны части Спіша, Шаріша і Земпліна, як ай западну часть [[Жупа Унґ|Унґа]].<ref name="ERHC"/> Назва области є одводжена од міста [[Пряшів]], котре є од зачатку [[19. стороча|19. столїтя]] центром ґрекокатолицькой єпархії і културным центром [[Русины на Словеньску|Русинів]] і Українцїв в [[Лемковина|Лемковинї]], але в сучасности не є частёв русиньской і україньской етнолінґвістічной теріторії. Днесь є тота теріторія адміністратівно частёв [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]] Словакії. == Етімолоґія і вжываня терміну == Термін „Пряшівска область” є помірно новый і зачав ся вжывати аж по [[Перша світова война|першій світовій войнї]], кедь были [[Русины]] жыючі на югу Карпат роздїлены адміністратівнов граніцёв: спочатку [[Руська Крайна|Руськов країнов]] у рамках короткочасной [[Мадярска Людова Република (1918-1919)|Мадярьской републікы]] (1918–1919), потім меджі чехословацькыма країнами як [[Підкарпатьска Русь]] і Словакія (1919–1938). Жебы ся одлишали Русины під словацьков адміністраціёв од тых в теоретічній самосправі Підкарпатьскій Руси, термін „Пряшівска область“ ({{lang-rue|Пряшівска Русь/Прешовска Русь}}, {{lang-ru|Пряшевщина/Пряшевская Русь}}, {{lang-uk|Пряшівщина}}) зачали вжывати на зачатку 20. років 20. стороча русиньскы обчаньскы і културны актівісты. Хоць то нїґда не быв офіціалный термін означуючі конкретну теріторіалну єдиніцю, по [[Друга світова война|другій світовій войны]] ся „Пряшівска область“ (в формах „Пряшевщина“ і „Пряшівщина“) вжывав як назва новозаложеной Україньской народной рады (1945–1949) і єй новин „Пряшевщина“, котрых дакотры підпорователї пожадовали русиньску теріторіалну автономію у рамках Словакії. Словацькы комуністічны ай некомуністічны політічны і културны актівісты были проти терміну „Пряшівска область“ (в [[Словеньскый язык|словацькім языку]] неекзістує еквівалент), протоже назначує, же на „словацькій” теріторії екзістує певна залюднена область, в котрім Русины творять ясну векшыну а не народностну меншыну. Публікації заміряны на Русинів, в тім чіслї „Енціклопедії русиньской історії і културы“ вжывають термін „Пряшівска область“ на означіня вшыткых сел у рамках сучасных граніць Словакії, котры мали в минулости 50% або веце русиньского обывательства.<ref name="ERHC">{{cite encyclopedia |editor-last=Magocsi |editor-first=Paul Robert |editor2-last=Pop |editor2-first=Ivan |title=Encyclopedia of Rusyn History and Culture |year=2005 |publisher=University of Toronto Press |location=Toronto |edition=2nd |isbn=0-8020-3566-3 |article=Prešov Region |page=398}}</ref> == Ґеоґрафія == Пряшівска Русь гранічіть зо [[Закарпатска область|Закарпатьсков областю]] [[Україна|Україны]], в минулости [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьсков Русю]], і розпростерать ся на запад аж к селу [[Остурня]] при передгоря [[Татры|Татер]] на северї Словакії. До той область належать асі тристо сел.<ref>{{cite book|author=[[Анна Плїшкова]], [[Кветослава Копорова]], [[Василь Ябур]] і кол.|title=Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником|publisher=Vydavateľstvo Prešovskej univerzity|year=2019|location=[[Пряшів]]|isbn=978-80-555-2323-1 |language=русиньскы|pages=524}}</ref> == Освіта і реліґія == [[Файл:Svidnik skansen church 01.jpg|міні|296x296пкс|[[Русиньска ґрекокатолицька церьков]] в [[Свідник]]у]] Русиньскы дїти ся часточно учіли в школах в русиньскім языку, основных школ з „народным русиньскым языком“ было в роцї 1924 лем 95 а в роцї 1933 111, переважна векшына школярїв ся учіла в словацькых школах.<ref>{{Книга|автор = [[Іван Ванат]]|тітул = Шкільне питання на Пряшівщині під час домюнхенської республіки.|ответственный = |выданя = XIV|місто = [[Пряшів|Прешов]]|выдавательство = Дукля|рік = 1966|страницы = |сторінок = 63|isbn = }}</ref> Але в 50. роках 20. столїтя орґаны ЧССР зачали українізацію тых школ. В дослїдку того з 275 русиньскых школ в роцї 1948 зістало в роцї 1955 во выходній Словакії 245 україньскых а в роцї 1966 уж лем 68. Належить до Пряшівской єрархії Православной церькви чеськых земель і Словакії. Векшына пряшівскых Русинів і Українцїв суть ґрекокатолици, найвекше чісло православных суть 29% обывательства, є в [[окрес Меджілабірцї|окресї Меджілабірцї]]. == Сполоченьскы і културны орґанізації == Українцїв на Словакії здружовав „Културный союз україньскых працуючіх“, в 90. роках ся тота орґанізація, фінанцована Українов, трансформовала на „<nowiki/>[[СРУСР|Союз Русинів-Українцїв Словацькой републікы]]<nowiki/>“ (СРУСР). Од школьского рока 1997/1998 ся зачав навчати шестых школах в Пряшівскім краю і в апрілї 1999 было при Інштітутї народностных меншын Пряшівской універзіты отворене „Оддїлїня русиньского языка і културы“. В Пряшові выходить в русиньскім языку тыжденник „Народны новинкы“ і часопис „Русин“. Найчісленїшов і найрепрезентатівнїшов орґанізаціёв Українцїв в сучаснім Словакії є „Союз Русинів-Українцїв“, котрой чісло членів в сучасности представлює приближно 3 000 особ. Председом Головной рады СРУСР є Павел Богдан.<ref name=":4">{{cite web |url=https://www.rusini-ukrajinci.sk/o-nas/ |title=O nás |publisher=Zväz Rusínov-Ukrajincov Slovenskej republiky |language=sk |accessdate=2026-02-06}}</ref> === Періодічны выданя === „Союз Русинів-Українцїв“ і „Союз україньскых писателїв Словакії“ мають свої періодічны публікації, котры выходять в україньскім языку<ref name=":4" /> * Новины „Нове життя“ (выходить од року 1951), друкованый орґан Союзу Русинів-Українцїв. Головным редактором є Мирослав Ілюк.<ref>{{cite web |url=https://slovakia.mfa.gov.ua/sk/spolupraca/kulturno-humanitarna/ukrajinska-komunita |title=Ukrajinská komunita v Slovenskej republike |publisher=Veľvyslanectvо Ukrajiny v Slovenskej republike |language=sk |date=2022-07-25 |accessdate=2026-02-06}}</ref> * Літератуно-умелецькый і публіцістічный часопис „Дукля“ (выходить од року 1953), друкованый орґан Союзу україньскых писателїв Словакії. Головным редактором є Іван Яцканин. * Дїтьскый часопис „Веселка“ (выходить од року 1951). Головным редактором є Іван Яцканин. === Остатнї актівны орґанізації === Меджі далшых україньскых орґанізацій в Пряшівскім краю мож выдїлити:<ref name=":4" /> * Союз скавтів „Пласт“ україньско-русиньской молодежі на Словакії. Председов є Лев Довгович. * Україньскый народный аматерьскый хор „Карпати“. Умелецькым директором є Лев Довгович. * Коордіначный комітет репатріантів в Словацькій републіцї. Председкынёв є Марія Долиньска. * Словацько-україньске общество, председов є Антон Новак. * Україньскый музично-драматічный ансамбел Т. Г. Шевченка. Умелецькым директором є Василь Грицак. == Референції == {{референції}} ozdwbnvn5vqaa2264ec534iom4zsa01 Березька адміністрация 0 21493 170909 155304 2026-10-03T17:38:10Z Halajkovič 33393 170909 wikitext text/x-wiki [[Файл:Magyaro_ÉK_határváltozásai_1937-40.png|міні]] {{Універзалный інфобокс}} '''Бе́резька адміністра́ция''' ({{lang-hu|Beregi közigazgatási kirendeltség}}) — адміністративна единка у составі [[Пудкарпатьскоє ґубернаторство|Пудкарпатьского ґубернаторства]] екзістовавша из [[15. марец|15. марца]] [[1939]] по [[28. октобер|28. окто̄вра]] [[1944]] року у составі [[Мадярске кральовство|Мадярщины]]. == Історія == [[15. марец|15. марца]] [[1939]] [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] вернуло ся у состав [[Мадярске кральовство|Мадярщины]] єдночасно было введено воєнноє управліня котроє перейшло у гражданьскоє [[7. юл|7. юла]] того же року из центром у [[Мукачово|Мукачові]]. == Адміністративноє діленя == * Альшоверецкый округ (1941 рӯк, 32 села, 21,638 людий). * Сольвскый округ (1941 рӯк, 34 села, 42,291 людий). * Мукачӯвськый округ (1941 рӯк, 73 села, 73,735 людий). * Иршавскый округ (1941 рӯк, 50 сіл, 78,229 людий). До [[1919]] року 11 сіл Иршавского округа принадлежали [[Жупа Угоча|жупі Уґоча]], 5 малых и 2 великі села принадлежали [[Жупа Мараморош|жупі Мараморош]]. == Удкликованя == {{stub}} 5ep3h5ky1do34ryic8xamncrmtf8rx6 170910 170909 2026-10-03T17:39:21Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Березька Адміністрация]] на [[Березька адміністрация]]: Назва з помилкою 170909 wikitext text/x-wiki [[Файл:Magyaro_ÉK_határváltozásai_1937-40.png|міні]] {{Універзалный інфобокс}} '''Бе́резька адміністра́ция''' ({{lang-hu|Beregi közigazgatási kirendeltség}}) — адміністративна единка у составі [[Пудкарпатьскоє ґубернаторство|Пудкарпатьского ґубернаторства]] екзістовавша из [[15. марец|15. марца]] [[1939]] по [[28. октобер|28. окто̄вра]] [[1944]] року у составі [[Мадярске кральовство|Мадярщины]]. == Історія == [[15. марец|15. марца]] [[1939]] [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] вернуло ся у состав [[Мадярске кральовство|Мадярщины]] єдночасно было введено воєнноє управліня котроє перейшло у гражданьскоє [[7. юл|7. юла]] того же року из центром у [[Мукачово|Мукачові]]. == Адміністративноє діленя == * Альшоверецкый округ (1941 рӯк, 32 села, 21,638 людий). * Сольвскый округ (1941 рӯк, 34 села, 42,291 людий). * Мукачӯвськый округ (1941 рӯк, 73 села, 73,735 людий). * Иршавскый округ (1941 рӯк, 50 сіл, 78,229 людий). До [[1919]] року 11 сіл Иршавского округа принадлежали [[Жупа Угоча|жупі Уґоча]], 5 малых и 2 великі села принадлежали [[Жупа Мараморош|жупі Мараморош]]. == Удкликованя == {{stub}} 5ep3h5ky1do34ryic8xamncrmtf8rx6 Округ Рашка 0 21530 170904 146583 2026-10-03T17:15:29Z Halajkovič 33393 170904 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''О́круг Ра́шка''' ({{lang-sr|Рашки управни округ}}) — округ у [[Сербія|Сербиї]], у реґіоні Шумадия и Западна [[Сербія|Сербия]]. Округ назватый у честь [[Рашка (реґіон)|Рашкы]], історичного реґіона. Столиця — [[Кралёво]]. == Адміністративноє діленя == Округ ділить ся на 5 общин: * [[Тутін (община)|Тутін]] * [[Кралёво (община)|Кралёво]] * [[Рашка (община)|Рашка]] * [[Новый Пазар (община)|Новый Пазар]] * [[Врнячка-Баня (община)|Врнячка-Баня]] == Обывательство == У округови на [[2011]] рӯк живе 188,208 [[Сербы|сербӯв]] (60,9%), 105,488 [[Боснякы|Боснякӯв]] (34,1%), 5,255 [[Мусульмани (народ)|Мусульман]] (1,7%), 2,435 [[Циґане|Циган]] (0,8%) и другі.{{жрїдло}} == Удкликованя == {{stub}} bdfjo0lp8xl29o9se84hanez96oti8q Шаблона:Blockquote 10 21636 170957 147428 2026-10-03T23:41:26Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Шаблона:Цітат]] 170957 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Шаблона:Цітат]] l7nzrhz52ocx63kdlbag85bgl1mfycm Тексас 0 21730 170900 161190 2026-10-03T17:08:36Z Halajkovič 33393 /* */ 170900 wikitext text/x-wiki #redirect [[Техас]] == Референции == {{reflist}} 6lnxidldedz6ncyvdlw4xm0f8p27bzk 170901 170900 2026-10-03T17:08:44Z Halajkovič 33393 170901 wikitext text/x-wiki #redirect [[Техас]] r4di021ahsg3ek58iwtaji32t16pu44 Выходнофризькый язык 0 21897 170892 149532 2026-10-03T14:59:58Z Rue323 31002 170892 wikitext text/x-wiki '''Выходнофри́зькый язы́к''' — єден из [[Ґерманьскы языкы|ґерманськых языкӯв]]. Выходнофризькый язык на ныні почти удумер, на ньӱм на ныні говорить порядка 2000 людий у [[Нїмецько|Німещині]]. {{Універзалный інфобокс|nocat=Жид}} == Історія == === Древнёвыходнофризькый === [[Файл:OosterlauwersFries_in_hedendaagse_gebieden.PNG|міні|250x250пкс|Условна область хоснованя древнёвыходнофризького языка. Челленыв лініёв указана границя миже емськым и везерськым діалектами.]] Уже у древнёфризькый період ріка Лауерс у днишньых Нидерландах оаховала ся границёв миже діалектами фризького языка. На ныні древнёфризькый язык изнамшй по письменным жрідлам 1200 — 1550 рокӯв. До того часу примерно от 500 года известно лишь несколько источников, таких как рунические надписи или отдельные слова в юридических документах, таких как Фризская правда [[Карл I. Великый|Карла Великого]]. Но даже в этом законе проводится различие между областями по обеим сторонам Лауэрса. Это различие будет впоследствии отражено в диалектах. === «Дефризифікація» === Дас миже 1400 и 1550 роками фризькый літературный язык быв уітесненый нидерландськым вадь нижнёнімицькым літературным языком во всю̄в Фрисландії мижн Влі и Везером, ото значить ож и ид западу, так и ид выходу уд Лауерса. Сись переходный процес ид выходу уд Лауерса у фризькӯв научнӯв літературі обычно называвуть «дефризифікаціёв». Єднак позад свої фризоцентричности сись термін часто пудвергає ся критиці, и вмісто нёго выбирать ся такый термін, ге «онімечованя». Єднак ид западу уд Лауерса фризькый народный язык обставався у значителнӯв степени незатронутым сим процесом. У фризькых Оммеландах процес «дефризифікації» просліжує ся дуже рано, ужек у первӯв четверти XV стороча туй на нижнёнімицькӯм языкови, миже инного, были написані консервативны у языковӯм смыслови правові тексты. Єднак днись тяжко поняти, як прошов уход уд древнёфризького языка и перехӯд на нижнёнімицькый язык. Зачасту фризькый язык перемежав ся из нижнёнімицькым вплоть до посліднёй треті XV стороча, даколи до XVI стороча. Тым не меншек, ни єден діалект Оммеландӯв не проекзістовав до нововыходнофризького періода. Скоро по зтраті фризького языка фризы Оммеландӯв так само зтратили и свою фризькую идентичность у ході образованя провінції Ґрёнінґен. === Нововыходнофризькый === Період нововыходнофризького наступив ужек товды, кой старый язык став чим-ись у роді изъятка. Бӯлш ранні даны хоснованя выходнофризького языка (уддільні слова и ґрупы слӯв, особенно у мікротопонімах) у всьых районах Выходной [[Фрисландія|Фрисландії]] мож найти у 3-томнӯм зборникови выходнофризскых документӯв, изданнӯм Е. Фрідлендером и Г. Мёлманном у [[1447]] році. У [[1568]] році у [[Геппенс|Геппенсови]] умер Міннерт Фокен, послідньый пастор у Еверландови, проповідовавшый на фризькӯм; у Упгантови у [[1632]] году Имел Аґена написав фризькую свадебну поему; у [[Гарлинґерланд|Гарлинґерландови]] у [[1691]] році инокрайинный пастор Йоганнес Кадовіус Мӯллер описав у ''Memoriale linguae Frisicae''<ref>{{Книга |автор=Bernd Rieken |год=2005 |isbn=3-8309-1499-7 }}</ref> у словарях и текстовых примірах ищи екзістовавшый там, но ужек находившыйся пуд силным нижнёнімицькым вплывом фризькый язык. У земли [[Вурстен]] ид выходу уд Везера список слӯв містного выходнофризького діалекта быв записаный у [[1688]] пастором Л. Вестінґом. У [[1700]] році выходнофризькым, майжек, владіли леш немногі пожилі люди у северо-выходнӯв части Взходнофризького полуострова, особенно у Гарлінґерландови. И по ту сторону Везера у дост силно изоловннӯм Вурстенови містный діалект из [[1720]] рока бӯлше не передавався слідующому поколіню. Ид [[1800]] рокови фризькый язык пропав натӯлько давно, што ужек пару дисятьроч по тому лінґвіст Ґенріх Ґеорґ Ерентраут у [[Еверланд|Еверландови]] даже не змӯг уже найти осознаня того, што колись туй говорили на фризькӯм языкови. Изъятком были леш дві олденбурзькі общины [[Затерланд]] и [[Ванґероґе]], у котрых были ищи живі выходнофризькі діалекты. Ванґероґе ге обособленный [[Олденбурґ|олденбурзькый]] острӯв у [[Северне море|Севернӯм морю]] и Затерланд ге тяжкодоступный острӯв у болотистӯв містности сохранили свӯй язык позад уєдинености. Штормовы приливы, тым не меншек, рішили судьбу ванґероґського діалекта у [[1854]] році. По великым ламкам на острові векшына жытелю̄в острова переселилися у Фарель и не вернулися потӯм при новӯм заселеню острова. Послідньый фриз, владівший ванґероґськым діалектом, умер к [[1950]] у (поселеня Ной-Ванґероґе). Въедно из ним иппен умерла вся ґрупа везерськых фризькых діалектӯв. Такым образом, днись леш затерландськый фризькый остав ся живым. == Днишня ситуація == Днись на выходнофризькӯм языкови говорять дас 2000 человік, и леш у Затерландови. У бывшых фризоязычных областях мож ищи часто найти фризькоє наслідя у именах и фаміліях, а иппен у ґеоґрафіческых наименованях. [[Катеґорія:Фризькі языкы]] [[Катеґорія:Языкы Німицька]] [[Катеґорія:Языкы]] tgv8x45xvhmr6siv5cts81tctiks07y Володимир Рошко 0 22042 170953 169257 2026-10-03T23:29:45Z Flipdot 23893 added [[Category:Ужгородськый університет]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 170953 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Володимир Рошко |образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top |link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQbRG2WjSoq56Gg2Zj1ysS5pzUHgLvXVXG9UJ41t5eQ5IDeLlkh4wpTS2s&s=10}} |уроджѣня = [[26. юл|26.&nbsp;юлія]] [[1957]] |мѣсто роджѣня = [[Кальник (Мукачовскый район)|Калник]] |alma mater = [[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый державный університет]] |одзнакы = Орден „За заслугы“ III.&nbsp;ступеня<br>Удмінник ошколованя Украйины |noyat = 1 |сферы наук = [[Зоология|зоолоґія]], ентомолоґія, [[Еколоґія|еколоґія]] |ученый ступень = [[Кандидат наук|кандидат біолоґічных наук]] }} {{Писатель |name=Володимир Рошко |image=[[Файл:roshko-volodymyr-2006-zag-edit.jpg]] |birthdate=[[26. юл|26.&nbsp;юлія]] [[1957]] |occupation=[[Поет|поет]] |citizenship=[[СССР]], [[Україна|Украйина]] |awards=Премія им.&nbsp;Ивана Петровція |birthplace=[[Кальник (Мукачовскый район)|Калник]]}} '''Володи́мир Рошко́''' ([[26. юл|26.&nbsp;юлія]] [[1957]], [[Кальник (Мукачовскый район)|Калник]]) є [[Русины|русинськый]] [[Зоология|зоолоґ]], ентомолоґ, [[Еколоґія|еколоґ]], [[Поет|поет]]. [[Кандидат наук|Кандидат біолоґічных наук]], доцент, выкладач катедры ентомолоґії тай усокоченя біорузноты біолоґічного факултета [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського націоналного університета]]. Лавреат премії им.[[Іван Петровцій|&nbsp;Ивана Петровція]].<ref name=":0">{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шиповіч, Петро Медвідь|publisher=Обчаньске здружіня Русин Медія, Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духновіча, Русиньскый културолоґічный клуб|page=138|year=2022|title=Aлманах днешньой підкарпатьской русиньской літературы|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-22/}}</ref> Знає [[Русиньскый язык|русинськый]], [[Україньскый язык|украйинськый]], [[Російскый язык|російськый]], [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] тай [[Словеньскый язык|словацькый]] языкы.<ref name=":1" /> == Ранньый живот == Родив ся 26.&nbsp;юлія 1957 в [[Кальник (Мукачовскый район)|Калнику]]. Кунчив спеціалізовану ошколу&nbsp;№1 в [[Ужгород|Ужгороді]] у році&nbsp;1974. == Научна карєра == У 1979.&nbsp;рокови матуровав біолоґічный факултет Ужгородського державного університета тай дустав диплом спеціаліста из удзнаков за спеціалностьов „Біолоґія“, кваліфікаційов „Біолоґ. Выкладач [[Біолоґія|біолоґії]] тай [[Хемія|хемії]]<nowiki/>“.<ref name=":1">{{Cite web |url=https://drive.google.com/file/d/11U5pouX1L6CNgmQtPIF_u299pESRsOeq/view?pli=1 |title=Володимир Рошко |language=украйинськы }}</ref> У 1991.&nbsp;рокови защитив [[Кандидат наук|кандидатську]] [[Дисертация|дисертацію]] на тему „Фавна тай еколоґія пластинчастовусых боґарув (Coleoptera, Scarabaeidae) Пудкарпатя“ за спеціалностьов 03.00.09 „Ентомолоґія“ у Інститутови зоолоґії им.&nbsp;И.&nbsp;И.&nbsp;Шмальгаузена АН [[Украинска ССР|УРСР]]. У 1997.&nbsp;рокови дустав ученоє званя доцента катедры ентомолоґії. Завідовач катедры ентомолоґії тай усокоченя біорузноты уд 1992.&nbsp;по 2021.&nbsp;рук.<ref name=":0" /> Уд 2011.&nbsp;по 2013.&nbsp;рук{{Жрідло}}&nbsp;— декан біолоґічного факултета. На днешньый день, Володимир Рошко має булше ги 150&nbsp;научных публікацій тай ошколовално-методичных робут, межи котрыма дві моноґрафії. Ун спувавтор двох учебникув из ґрифом Міністерства школованя тай наукы Украйины, двох ошколовалных руководств из ґрифом Міністерства школованя тай наукы Украйины тай чотырьох ошколовалных руководств из ґрифом Міністерства аґрарної політикы Украйины.<ref name=":1" /> Рошко поучаствовав у булше ги 50&nbsp;научных конференційох.<ref name=":1" /> Приладив шість кандидатув наук: А.&nbsp;В.&nbsp;Грабовського (2002), А.&nbsp;А.&nbsp;Сікуру (2005), А.&nbsp;М.&nbsp;Бокотея (2005), Е.&nbsp;В.&nbsp;Туриса (2010), В.&nbsp;В.&nbsp;Мірутенка (2010), Я.&nbsp;Варгу (громадянина [[Мадярьско|Мадярщины]], 2011).<ref name=":1" /> === Нагороды === У маї 2013.&nbsp;рока указом [[Презідент|президента]] [[Україна|Украйины]] Володимир Рошко быв нагороженый орденом „За заслугы“ III.&nbsp;ступеня „За читавый личный внесок у розвуй украйинської наукы, змоцненя научно-технолоґічного потенціала Украйины, многоручну совістну роботу, высокый професіоналізм тай на честь Дне наукы“.<ref>{{Cite web |language=украйинськы |url=https://zaholovok.com.ua/yanukovich-vidznachiv-derzhavnim-ordenom-uzhgorodskogo-naukovtsya |at=Zaholovok.com.ua |title=Янукович відзначив державним орденом ужгородського науковця }}</ref> Нагороженый знаком „Удмінника ошколованя Украйины“.<ref name=":0" /> == Краснописемство == Кромі научных творув Володимир Рошко щи ся занимат красным писемством&nbsp;— пише [[Верш|стихы]] [[Русиньскый язык|по русинськы]], головно [[Коміка|комічні]]. Має премію им.&nbsp;Ивана Петровція.<ref name=":0" /> Печатав ся у журналови „Отцюзнина“ тай „Алманахах днешньої русинської літературы“.<ref name=":0" /> Його стихы, наприклад „Чорный кавіль“, мавут читаву популарность тай розходят ся [[Інтернет|інтернетом]] у виді відей, де сам Рошко начитує свою поезію. === Зберькы === * Рошко В. Г. Я дуркаву у ваші двері: Збірка русинської поезії. — Ужгород: Вид-во ФОП Бреза А. Е., 2015.-190 с. * Рошко В. Н. Вірши Руснаків. — Румынія, 2020.<ref name=":0" /> == Научні роботы == === Моноґрафії тай учебникы === <small>(Тоту секцію мож листати — вчинено про компактный вызир сторінкы.)</small> <div class="reflist4" style="height: 400px; overflow: auto; padding: 3px" > * Сергиенко М. И., Загайкевич И. К., Рошко В. Г. и др. Почвенные членистоногие Украинских Карпат. — Киев: Наукова думка, 1988. — 244 с. * Примак І. Д., Вахній С. П., Бомба М. Я., Тимощук О. С., Гудзь В. П., Рошко В. Г. та інші Ерозія і дефляція ґрунтів та заходи боротьби з ними (навч. посібник). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2001. — 392 с. * Примак І. Д., Рошко В. Г., Гудзь В. П., Демидась Д. І., Танчик С. П., Мартинюк І. В., Бомба М. Я. та ін. Механічний обробіток ґрунту в землеробстві (навч. посібник). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2002. — 320 с. * Примак І. Д., Рошко В. Г., Демидась Г. І., Гудзь В. П., Каленська С. М., Мартинюк І. В., Вергунова І. М. та ін. Раціональні сівозміни в сучасному землеробстві (навч. посібник). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2003. — 384 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Рошко В. Г., Мудрук О. С. та ін. Системи землеробства: історія їх розвитку і наукові основи (підручник МОНУ). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2004. — 528 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Рошко В. Г., Купчик В. І., Демидась Г. І., Печенюк В. І., Козяр О. М. Наукові основи землеробства (підручник МОНУ). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2005. — 408 с. * Рошко В. Г., Різак В. М. Повінь — явище природне (що кожен повинен знати про повені). — Ужгород: Мистецька лінія, 2005. — 60 с. * Rosko V.H., Rizak V.M. Az arviz — termeszeti jelenseg (amit az arvizrol mindenkinek tudnia kell). — Ужгород: Мистецька лінія, 2005. — 59 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Ковбасюк П. У., Андрієнко В. В., Іваніна В. В., Лі М., Метьюз Г., Ткачук В. М., Рошко В. Г., Гамалій І. П., Примак О. І. Несприятливі метеорологічні умови в землеробстві: захист від них культурних рослин (навчальний посібник МОНУ). — К.: Кондор, 2006. — 314 с. * Примак І. Д., Вергунов В. А., Рошко В. Г., Гамалій І. П., Польовий А. М., Гудзь В. П. Тлумачний словник із сільськогосподарської метеорології (навчальний посібник МОНУ). — Біла Церква: вид-во БДАУ, 2007. — 308 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Основи цитології. — Ужгород: Говерла, 2007. — 193 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Генетика людини і онтогенез. — Ужгород: Говерла, 2007. — 252 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Паразитологія з основами антропогенезу та екології людини. — Ужгород: Говерла, 2007. — 237 с. * Примак І. Д., Косолап М. П., Рошко В. Г., Мазуркевич І. В. Визначник сходів і насіння бур'янів (навчальний посібник МАПУ) — К: КВІЦ, 2008. — 150 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Мірутенко В. В. Медична біологія з основами генетики. Частина 1. — Ужгород: Говерла, 2009. — 276 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Мірутенко В. В. Медична біологія з основами генетики. Частина 2. — Ужгород: Говерла, 2009. — 200 с. </div> === Научні статі === <small>(Тоту секцію мож листати — вчинено про компактный вызир сторінкы.)</small> <div class="reflist4" style="height: 400px; overflow: auto; padding: 3px" > * Рошко В. Г. До вивчення екологічних особливостей личинок-фітофагів пластинчатовусих жуків Закарпаття // Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів Закарпатської обл. — Ужгород, 1980. — С. 130—131. * Рошко В. Г. Экология западного майского хруща в условиях Закарпатья и меры борьбы с ним // Рекомендации по охране природы Карпат. — Ужгород, 1982. — С. 143—144. * Рошко В. Г. Хрущик садовый — вредитель плодовых культур Закарпатья // Рекомендации по выполнению Продовольственной программы СССР в Закарпатской области. — Ужгород, 1984. — С. 166—167. * Рошко В. Г. Навозник Aphodius alpinus Scop. (Col., Scarabaeidae) характерный вид высокогорья Карпат // Тезисы IX Международного съезда энтомологов. — Киев, 1984. — Т. 2. С. 129. * Рошко В. Г. Влияние антропических факторов на пластинчатоусых жуков фауны Закарпатья // Тезисы III съезда Украинского энтомологического общества. — Киев, 1987. — С. 168—169. * Рошко В. Г. Распределение пластинчатоусых жуков в вертикально-растительных поясах Закарпатья и некоторые особенности влияния на них антропогенного фактора // Вопросы охраны и рационального использования, растительного и животного мира Украинских Карпат. — Ужгород, 1988. — С. 99-106. * Рошко В. Г. Некоторые аспекты биологии пластинчастоусых жуков /Coleoptera, Scarabaeidae/ Украинских Карпат // Экология и таксономия насекомых Украины. Сборник научных трудов. — Киев, 1988. — С. 70-73. * Рошко В. Г. К вопросу о трофике пластинчастоусых жуков: Тезисы докладов IV конференции молодых ученых. — Ужгород, 1989. — С. 135. * Загайкевич И. К., Харамбура И., Рошко В. Г. Пластинчастоусые подсемейства Ризотрогины, Афодиины (Coleoptera, Scarabaeidae, Rhizotroginae, Aphoidiinae) // Биосистематическая структура музейных фондов. — Львовский государственный природоведческий музей АН УССР. — Москва, 1989. — С. 83-98. — Деп. в ВИНИТИ, № 1634. * Рошко В. Г. Зоогеографический анализ пластинчастоусых жуков (Coleoptera, Scarabaeidae) Закарпаття // Материалы Х международного съезда энтомологов. — Ленинград, 1990. — С. 122—123. * Рошко В. Г., Сагарда В. В. Концепція екологічної освіти майбутнього вчителя біології в умовах університету. // Концепція підготовки педагога в умовах університету та її методичне забезпечення. — Ужгород, 1991. — С. 26-28. * Понін І. Я., Рошко В. Г. Питання екологічної освіти і виховання студентів університету // Концепція підготовки педагога в умовах університету та її методичне забезпечення. — Ужгород, 1991. — С. 47-49. * Рошко В. Г., Сагарда В. В. До питання самостійної роботи студентів-біологів у змісті їх педагогічної практики // Самостійна робота студентів: організація, форми і методи контролю. — Ужгород, 1992. — С. 56-58. * Бокотей І. І., Рошко В. Г. Кафедра ентомології у дослідженні ентомофауни Українських Карпат // Тези доповідей 49 наукової конференції УжДУ. — Ужгород, 1995. — С. 15-18. * Ніколайчук В. І., Рошко В. Г., Куруц Н. В. Концепція екологічного виховання в загальноосвітній школі і вузі // Тези доповідей 49 наукової конференції УжДУ. — Ужгород, 1995. — С. 64-65. * Рошко В. Г., Куруц Н. В. Загальнопедагогічні основи екологічної освіти і виховання // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 2. — Ужгород, 1995. — С. 12-15. * Рошко В. Г., Роман В. В. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач на покритонасінні рослини. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 4. — Ужгород, 1997. — С. 122—128. * Рошко В. Г. Вплив антропогенізації природних екосистем на фауну пластинчастовусих жуків Закарпаття // Матеріали міжнародного регіонального семінару «Охорона довкілля». — Ужгород, 1997. — С. 211—212. * Рошко В. Г., Роман В. В. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач на деякі живі організми // Матеріали міжнародного регіонального семінару «охорона довкілля». — Ужгород, 1997. — С. 267—271. * Грабовський О, Рошко В. До питання про вплив солей свинцю на рослинні організми // Матеріали міжнародного регіонального семінару «Охорона довкілля». — Ужгород, 1997. — С. 170—172. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. До питання про забруднення оточуючого середовища іонами металів // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 5. — Ужгород, 1998. — С. 144—145. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Оцінка забруднення важкими металами агроценозів, межуючих з автомагістралями // Матеріали науково-практичної конференції «Збереження флористичного різноманіття Карпатського регіону». — Синевир, 1998. — С. 130—132. * Рошко В. Г., Деяк І. І., Ількова Н. П. Аналіз схожості скарабеїдофауни Закарпаття та суміжних регіонів. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 6 . — Ужгород, 1999. — С. 153—157. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Оцінка забруднення важкими металами агроценозів, межуючих з автомагістралями. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 6. — Ужгород, 1999. — С. 259—262. * Роман В. В., Рошко В. Г. До проблеми біологічного впливу електромагнітного поля на живі організми. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 6. — Ужгород, 1999. — С. 262—265. * Деяк І. І., Любушко В. В., Рошко В. Г. Стан забруднення урболандшафту міста Ужгород (Україна) важкими металами // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 7. — Ужгород, 2000. — С. 144—146. * Грабовський О. В., Рошко В. Г., Ніколайчук В. І. Акумуляція важких металів ґрунтом та рослинністю в умовах значного автотранспортного навантаження // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 8. — Ужгород, 2000. — С. 158—160. * Рошко В. Г., Вагерич О. О. Комплекс комах — шкідників виноградної лози в умовах низовини Закарпаття. // Материалы международного семинара по биологическому методу защиты плодовоягодных насаждений. — Ужгород: Патент, 2000, — С. 87-90. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Ентомофауна як біоіндикатор важких металів на примагістральних територіях // Тези міжнародної конференції «Проблеми сучасної екології». — Запоріжжя, 2000. — С. 12. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. До проблеми забруднення агроценозів важкими металами в умовах Закарпаття // Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій (матер. Міжнародн. Нук.-практ. Конф. — Ніжин, 2001. — С. 102—104. * Ніколайчук В. І., Рошко В. Г., Грабовський О. В. Важкі метали та їх вплив на екологічну ситуацію в Закарпатській області // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 9. — Ужгород, 2001. — С. 30-32. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Важкі метали та їх вплив на екологічний стан Закарпатської області // Матеріали міжнародної конференції «Гори і люди», т. ІІ. — Рахів, 2002. — С. 142—147. * Рошко В. Г., Крочко В. Ю., Чумак В. О., Ребрей В. В., Вагерич О. О. Підсумки дослідження шкідливої ентомофауни Закарпаття // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 12. — Ужгород, 2003. — С. 110—126. * Торохтін М. О., Рошко В. Г. Стан забруднення важкими металами ґрунтів, рослинних і тваринних компонентів заплавних екосистем ділянки р. Тиса в умовах Хустського району Закарпатської області // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 13. — Ужгород, 2003. — С. 96-98. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Реакція безхребетних придорожних біоценозів на підвищений вміст важких металів // VI з'їзд Українського ентомологічного товариства. — Ніжин, 2003. — С. 107. * Roshko V.H. Hemiptera-complex of beech forests in Transcarpathia // Natural Forests in the Temperate Zone of Europe — Values and Utilisation (International Conference in Mukachevo). — Birmensdorf — Rakhiv, 2003. — P. 240—241. * Рошко В. Г. Ентомокомплекси напівтвердокрилих комах (Hemiptera) основних лучних рослинних асоціацій субальпіки Українських Карпат //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 14. — Ужгород, 2004. — С. 165—168. * Крон А. А., Рошко В. Г. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на живі організми в умовах урболандшафту //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 17. — Ужгород, 2005. — С. 64-66. * Волошин О. І., Крон А. А., Рошко В. Г. Загальний характер впливу електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на членистоногих тварин //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 19. — Ужгород, 2006. — С. 207—210. * Мателешко О. Ю., Рошко В. Г. Твердокрилі (Insecta, Coleoptera) м. Ужгорода //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 19. — Ужгород, 2006. — С. 231—242. * Рошко В. Г., Сымочко Л. Ю., Волошин О. И., Крон А. А. Влияние электромагнитного поля на функционирование разных эколого-трофических групп почвенных микроорганизмов //Экотоксикология: Современные биоаналитические системы, методы и технологии. — Тула-Пущино, 2006. — С. 127. * Arpad A. Kron, Olesja I. Voloshyn, Volodimir H. Roshko Response of some groups of Arthropoda to electromagnetic field effect of high-voltage power transmission lines //Landscape Architecture and Spatial Planning as the Basic Element in the Protection of Native Species. — Tuczno (Poland), 2007. — p. 108-113. * Симочко Л. Ю., Крон А. А., Рошко В. Г. Вплив електромагнітного поля на біологічну активність ґрунту //Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — К: Науковий світ, 2007. — с. 63-64. * Symochko L., Roshko V. Influence of Electromagnetic Field on the Functioning of Microbial Soil Cenosis //Modern Problems of Microbiology and Biotechnology: Book of abstracts. — Odesa: Astroprint, 2007. — p. 25. * Волошин О. І., Крон А. А., Рошко В. Г. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на окремі морфологічні показники покритонасінних рослин //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 22. — Ужгород, 2008. — С. 118—121. * Крон А. А., Волошин О. І., Меламуд В. В., Рошко В. Г. Загальний характер впливу електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на ґрунтових кліщів (Arachnida, Acarina) //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 23. — Ужгород, 2008. — С. 174—179. * Волошин О. І., Маргітай Л. Г., Рошко В. Г., Крон А. А. Динаміка накопичення фотосинтезуючих пігментів покритонасінними рослинами в умовах хронічного електромагнітного стресу //Охорона та раціональне використання природних ресурсів Українських Карпат: тези доповідей регіональної науково-практичної конференції, Колочава Закарпатської області. — Ужгород, 2008. — С. 22-23. * Крон А. А., Рошко В. Г., Волошин О. І. Оцінка чисельності дрібних ссавців (Micromammalia) в зоні дії електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги // Охорона та раціональне використання природних ресурсів Українських Карпат: тези доповідей регіональної науково-практичної конференції, Колочава Закарпатської області. — Ужгород, 2008. — С. 68-69. * Крон А. А., Рошко В. Г. Влияние электромагнитного поля линий электропередач высокого напряжения на пространственное распределение насекомых //Труды Ставропольского отделения Русского энтомологического общества. Вып. 4: материалы Международной научно-практической конференции. — Ставрополь: АГРУС, 2008. — С. 208—211. * Крон А. А., Рошко В. Г. Реакції угруповань дрібних ссавців (Micromammalia) на вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. — Вип. 416: Біологія. — Чернівці: Рута, 2008. — С. 94-99. * Маргітай Л., Волошин О., Рошко В., Крон А. Вплив електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги на кількісні показники фотосинтезуючих пігментів покритонасінних рослин //Вісник Львівського університету, Серія біологічна. Вип. 47. — Львів, 2008. — С. 153—159. * Varga J., Naar Z., Roshko V. Influence of microhabitat on the selection of Collembolan species Tomocerus longicornis (Mull.) among fungi available in moss cushion //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 25. — Ужгород, 2009. — С. 164—166. * Рошко В. Г. Ужгородські ентомологічні читання //Матеріали міжнародної конференції присвяченої 20-ти річчю створення НПП «Синевир» (1-3 жовтня 2009 р., Синевир, Україна). — Синевир, 2009. — С. 94-95. * Крон А. А., Рошко В. Г., Капрусь І. Я. Реакція угруповань колембол (Collembola) на хронічний електромагнітний стрес //Матеріали міжнародної конференції присвяченої 20-ти річчю створення НПП «Синевир» (1-3 жовтня 2009 р., Синевир, Україна). — Синевир, 2009. — С. 120—121. </div> === Роботы за університет тай його робутникув === * Рошко В. Г. Історія біологічного факультету Ужгородського національного університету. — Ужгород: Мистецька лінія, 2004. — 140 с. * Колесник О. Б., Рошко В. Г. Ужгородський національний університет. Біологічний факультет. — Ужгород: Мистецька лінія, 2004. — 12 с. * Рошко В. Г. Гаврило Михайлович Рошко: 80-річчя з дня народження науковця, фауніста, еколога (1925—1979) //Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2005 рік: Рекомендаційний бібліографічний посібник. — Ужгород: вид-во В.Падяка, 2004. — С. 140—142. * Рошко В. Г. Пам'яті ужгородського ентомолога І. І. Бокотея //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 23. — Ужгород, 2008. — С. 268—269. * Рошко В. Г. Пам'яті ужгородського ентомолога В. О. Добея //Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, 26. — Ужгород, 2009. — С. 245—246. === Методична література === <small>(Тоту секцію мож листати — вчинено про компактный вызир сторінкы.)</small> <div class="reflist4" style="height: 400px; overflow: auto; padding: 3px" > * Понін І. Я., Рошко В. Г. Основи наукових досліджень (Методичні вказівки для студентів ІІІ-го курсу біологічного факультету). — Ужгород, 1992. — 29 с. * Рошко В. Г., Куруц Н. В. Еволюційне вчення. (Методичні вказівки до практичних занять з біології для слухачів підготовчого відділення). — Ужгород, 1994. — 22 с. * Рошко В. Г., Добей В. О. Ряд Лускокрилі — Lepidoptera (Методичний посібник з великого практикуму для студентів 4 курсу біологічного факультету). — Ужгород, 1995. — 17 с. * Куруц Н. В., Рошко В. Г. Основи екології (основні поняття). Для студентів природничих і гуманітарних факультетів. — Ужгород, 1995. — 39 с. * Куруц Н. В., Рошко В. Г. Основи екології (основні поняття). Довідник для студентів природничих і гуманітарних факультетів. — Ужгород, 1995. — 39 с. * Рошко В. Г., Сагарда В. В. Стратегія екологічної освіти школярів // Проблеми післядипломної освіти // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Ужгород, 1996. — С. 140—143. * Сагарда В., Рошко В. Стратегія екологічної освіти юнацтва // Культура і екологія юнацтва. — Хмельницький, 1996 — С. 137—139. * Ніколайчук В. І., Рошко В. Г., Куруц Н. В. Концепція екологічної освіти та виховання в загальноосвітній та вищій школах // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, № 4. — Ужгород, 1997. — С. 3-8. * Крочко В. Ю., Рошко В. Г. Лабораторний практикум з ентомології (для студентів біологічного факультету УжДУ). — Ужгород, 1999. — 56 с. * Понін І. Я., Рошко В. Г., Крочко В. Ю. Методичні вказівки з курсу «Основи наукових досліджень». — Ужгород: УжНУ, 1999. — 30 с. * Рошко В. Г., Грабовський О. В. Тлумачний словник екологічної та природоохоронної тематики (термінології). — Ужгород, 2000. — 42 с. * Рошко В. Г. Методичні вказівки до семінарських занять і завдань самостійної роботи студентів з дисципліни «Теоретичні основи охорони і раціонального використання тваринного світу». — Ужгород: УжНУ, 2002. — 25 с. * Рошко В. Г., Чумак В. О. Методичні вказівки до написання і оформлення курсових та дипломних робіт для студентів біологічного факультету, спеціалізації «Ентомологія». — Ужгород: УжНУ, 2002. — 35 с. * Корчинський О. В., Петрусь Ю. Ю., Рошко В. Г., Фаринець С. І. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Патент, 2002. — 127 с. * Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Рошко В. Г. Конкурсні тестові тестові завдання для вступників: Біологія. — Ужгород: ІВА, 2004. — 164 с. * Рошко В. Г., Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Фекета В. П. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Ужгородський національний університет, 2006. — 256 с. * Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Рошко В. Г. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. . Ужгород, 2005. — 194 с. * Рошко В. Г., Ловас П. С., Чумак В. О., Мірутенко В. В., Мателешко О. Ю., Демчинська М. І. Медична біологія. Паразитологія з основами антропогенезу та екології людини (тестові завдання). — Ужгород: Говерла, 2007. — 99 с. * Рошко В. Г., Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Фекета В. П. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Говерла, 2007. — 256 с. * Рошко В. Г., Корчинський О. В., Петрус Ю. Ю., Фекета В. П. Конкурсні тестові завдання для вступників. Біологія. — Ужгород: Говерла, 2008. — 256 с. </div> == Удкликованя == * [https://orcid.org/0000-0001-9080-3664 ORCID ID: 0000-0001-9080-3664] * [https://scholar.google.com/citations?user=kqP2N3gAAAAJ Володимир Рошко на Google Scholar] * [https://www.researchgate.net/scientific-contributions/V-H-Roshko-2120958012 Володимир Рошко на ResearchGate] == Референції == <references />{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Рошко, Володимир}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Ужгородськый університет]] sp8o8xn8os4ou4wadl2a351lhjsnj0j Маріан Токар 0 22696 170955 168899 2026-10-03T23:33:50Z Flipdot 23893 170955 wikitext text/x-wiki {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Ученый |имя = Маріан Токар |уроджѣня = 28.&nbsp;апріля 1973 |мѣсто роджѣня = [[Ужгород]] |alma mater = [[Ужгородськый університет]] |сферы наук = історія, політолоґія, соціолоґія |ученый ступень = кандидат історичных наук (2004) доктор наук из державного управліня (2021) |членство в = Націонална спулка журналістув Украйины (2001–днесь) Научно-изглядователный інститут політичної реґіоналістикы УжНУ (директор, 2013–днесь) Кафедра соціолоґії тай соціалної роботы факултета общественных наук УжНУ (професор, 2024–днесь) [[Русинськый културолоґічный клуб]] |noyat = yes |имя при уроджѣню = {{lang-uk|Маріан Юрійович Токар}} }} '''Маріа́н То́кар''' (28.&nbsp;апріля 1973, [[Ужгород]]) є [[Історік|історик]], [[Політолоґія|політолоґ]], [[Соціолоґія|соціолоґ]]. Кандидат історичных наук (2004), [[доктор наук]] из державного управліня (2021). Член Націоналної спулкы журналістув Украйины; директор НДІ політичної реґіоналістикы при [[Ужгородськый університет|Ужгородському університеті]];<ref name=":1">{{Cite web |url=https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/fsusp-syssocio/staff |at=УжНУ |title=Кафедра соціології і соціальної роботи / Співробітники кафедри |language=украйинськы }}</ref> професор кафедры соціолоґії тай соціалної роботы факултета общественных наук УжНУ.<ref name=":0">{{Cite encyclopedia|url=https://esu.com.ua/article-884561|title=Маріан Токар|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|article=Маріан Токар|date=2024-06-21|author=Петро Габрин|editors=І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ|publisher=Інститут енциклопедичних досліджень НАН України|year=2024|publication-place=Київ}}</ref> Член [[Русинськый културолоґічный клуб|Русинського културолоґічного клуба]], частый дописовач тай член редакційної колеґії журнала „Отцюзнина“,<ref name=":2">{{Cite web |at=Отцюзнина |url=https://otcuznyna.com/za-nas/ |title=За нас |language=русинськы }}</ref> головный редактор журнала „Карпатознавство“.<ref name=":3">{{Cite web |url=https://www.lem.fm/pochav-vykhoditi-novyj-chasopis-karpatoznavstvo/ |at=lem.fm |title=Почав выходити новый часопис Карпатознавство |language=русинськы |date=15.&nbsp;юлія 2024 |author=Петро Медвідь }}</ref> == Жывотопис == Маріан Токар ся родив 28.&nbsp;апріля 1973.&nbsp;року в [[Ужгород|Ужгороді]]. Кунчив [[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый націоналный університет]] на спеціалностьох „історія“ (1996) тай „політолоґія“ (2009).<ref name=":0" /> У 2004.&nbsp;рокови дустав ступінь [[Кандидат наук|кандидата історичных наук]] у спеціалности „Історія Украйины“ из [[Дисертация|дисертаційов]] на тему ''„Становлення і розвиток політичних партій Закарпаття в 1919–1939 роках“''. У 2007.&nbsp;рокови став доцентом; из 2009.&nbsp;року доктор філозофії з історії.<ref name=":1" /> У 2021.&nbsp;році дустав ступінь доктора наук из державного управліня на спеціалности „Механізмы державного управліня“ из дисертаційов: ''„Державна політика сприяння розвитку громадських організацій в Україні“''.<ref name=":1" /> У 1997–2000.&nbsp;роках робив учительом, а пак уд 2002.&nbsp;року робит в УжНУ. У 2007–2009 быв заступником декана факултета общественных наук из ошколовално-выховної роботы, уд 2013.&nbsp;року&nbsp;— директор Научно-изглядователного інститута політичної реґіоналістикы. У 2015–2016 быв завідовачом кафедры політолоґії тай державного управліня, а пак у 2024 став ся професором кафедры соціолоґії тай соціалної роботы.<ref name=":1" /><ref name=":0" /> == Творба == Научні інтересы Маріана Токаря чинят: соціолоґія громадянського общества; соціолоґія управліня; соціолоґія організацій; соціална взаємодія тай комунікація; реґіоналістика (крайознавство). Токар&nbsp;— автор поетичної зберькы ''„Чорно-білі дні..: поетичний триптих“'' (Ужгород, 2023), активный учасник Русинського културолоґічного клуба, частый дописовач тай член редакційної колеґії [[Русиньскый язык|русинськоязычного]] културно-белетричного журнала „Отцюзнина“,<ref name=":2" /> головный редактор [[Україньскый язык|украйинськоязычного]] [[Етноґрафія|етноґрафічного]] журнала „Карпатознавство“.<ref name=":3" /> === Основні роботы<ref name=":1" /><ref name=":0" /> === * ''Нариси історії національно-визвольної боротьби закарпатських українців. Уж., 2002;'' * ''Становлення і розвиток політичних партій Закарпаття в 1919–1939 роках. Уж., 2004;'' * ''Політичні партії Закарпаття в умовах багатопартійності (1919–1939). Уж., 2006;'' * ''Августин Волошин. Життя і помисли президента Карпатської України. 2-е вид. Уж., 2009 (співавт.);'' * ''Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура. Уж., 2010 (співавт.);'' * ''Електоральні процеси України в регіональному вимірі: Буковина і Закарпаття. Уж., 2014 (співавт.);'' * ''Закарпаття: нариси боротьби за українську державність (з історії неурядових громадських організацій). Уж., 2018;'' * ''Громадські організації України в системі розвитку публічно-управлінських відносин. Л., 2020;'' * ''Державна політика сприяння розвитку громадських організацій в Україні. Уж., 2021.'' == Жерела == * {{Cite encyclopedia|url=https://esu.com.ua/article-884561|title=Маріан Токар|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|article=Маріан Токар|date=2024-06-21|author=Петро Габрин|editors=І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ|publisher=Інститут енциклопедичних досліджень НАН України|year=2024|publication-place=Київ}} == Референції == <references /> {{Lifetime|1973||Токар, Маріан}} 0tq0x422f2xvv93e9s58keg95xnu56z Модуль:Clickable button 828 23330 170969 157608 2026-10-04T01:51:50Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Модуль:Clickable button 2]] на [[Модуль:Clickable button]] 157608 Scribunto text/plain -- Тот модул реалізує {{clickable button 2}}. local yesno = require('Module:Yesno') local delink = require('Module:Delink')._delink local p = {} function p.main(frame) local getArgs = require('Module:Arguments').getArgs local args = getArgs(frame) return p._main(args) end function p._main(args) -- If first arg or a url is not provided, -- but we have a second arg, make a button. -- Otherwise, return nothing. args.originalInput = args[1] args[1] = delink({args[1]}) if args[1] == "" then args[1] = nil end if not args[1] and not args.url then if args[2] then p.nolink = true else return '' end end local data = p.makeLinkData(args) local link = p.renderLink(args.originalInput, data) local trackingCategories = p.renderTrackingCategories(args) return link .. trackingCategories end function p.makeLinkData(args) local data = {} -- Get the link and display values, -- and find whether we are outputting -- a wikilink or a URL. if args.url then data.isUrl = true data.link = args.url if args[1] then data.display = args[1] elseif args[2] then data.display = args[2] else data.display = args.url p.urlisdisplay = true end else data.isUrl = false p.urlisdisplay = false data.link = args[1] if args[2] then data.display = args[2] else data.display = args[1] end if args[1] and args[1]:find('http') then data.isUrl = true end end if yesno(args.link) == false then p.nolink = true end -- Colours -- For the merge with {{clickable button}} local colour = args.color and args.color:lower() -- Classes local class = args.class and args.class:lower() data.classes = {} if class == 'ui-button-green' or class == 'ui-button-blue' or class == 'ui-button-red' then table.insert( data.classes, 'submit ui-button ui-widget ui-state-default ui-corner-all' .. ' ui-button-text-only ui-button-text' ) else table.insert(data.classes, 'mw-ui-button') end --If class is unset, --then let color determine class if not class then if colour == 'blue' then class = 'mw-ui-progressive' elseif colour == 'red' then class = 'mw-ui-destructive' elseif colour == 'green' then class = 'mw-ui-constructive' end end if class then table.insert(data.classes, class) end -- Styles do --[[ -- Check whether we are on the same page as we have specified in -- args[1], but not if we are using a URL link, as then args[1] is only -- a display value. If we are currently on the page specified in -- args[1] make the button colour darker so that it stands out from -- other buttons on the page. --]] local success, linkTitle, currentTitle if not data.isUrl then currentTitle = mw.title.getCurrentTitle() success, linkTitle = pcall(mw.title.new, args[1]) elseif p.urlisdisplay then currentTitle = mw.title.getCurrentTitle() end if success and linkTitle and mw.title.equals(currentTitle, linkTitle) and not p.urlisdisplay then if class == 'ui-button-blue' or class == 'mw-ui-progressive' or class == 'mw-ui-constructive' then data.backgroundColor = '#2962CB' data.color = '#fff' elseif class == 'ui-button-green' then data.backgroundColor = '#008B6D' elseif class == 'ui-button-red' or class == 'mw-ui-destructive' then data.backgroundColor = '#A6170F' else data.backgroundColor = '#CCC' data.color = '#666' end elseif p.urlisdisplay then data.dummyLink = tostring(currentTitle) end -- Add user-specified styles. data.style = args.style end return data end function p.renderLink(originalInput, data) -- Render the display span tag. local display do local displaySpan = mw.html.create('span') for i, class in ipairs(data.classes or {}) do displaySpan:addClass(class) end displaySpan :css{ ['background-color'] = data.backgroundColor, color = data.color } if data.style then displaySpan:cssText(data.style) end displaySpan:wikitext(data.display) display = tostring(displaySpan) end -- Render the link local link if originalInput and originalInput:find('|') then link = string.format('[[%s|%s]]', delink({originalInput, wikilinks = 'target'}), display) elseif p.nolink then if p.urlisdisplay then link = string.format('[[%s|%s]]', data.dummyLink, display) else link = string.format('%s', display) end else if data.isUrl then link = string.format('[%s %s]', data.link, display) else link = string.format('[[%s |%s]]', data.link, display) end end return string.format('<span class="plainlinks clickbutton">%s</span>', link) end function p.renderTrackingCategories(args) if yesno(args.category) == false then return '' end local class = args.class and args.class:lower() if class == 'ui-button-green' or class == 'ui-button-blue' or class == 'ui-button-red' then return '[[Category:Сторінкы хоснуючі старый штіл ui-button-color]]' else return '' end end return p g6hwdyjhyoxkjb0k9d0mjf00ws5q7uw Undertale Yellow 0 24410 170926 170483 2026-10-03T22:09:49Z Halajkovič 33393 170926 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Інфобокс відеогра | назва = Undertale Yellow | образ = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]] | опис = Лоґо гры | вывоярь = Team Undertale Yellow | выдаватель = [[Game Jolt]] | жанер = ролёва відеогра, пригоды | платформа = [[Microsoft Windows]] | датум_выданя = 9. децембра 2023 | режім = Гра єдного грача | язык = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | режісер = MasterSwordRemix | сценаріста = Pippy V<br>MasterSwordRemix<br>AWildDaydreamer | проґраматор = Spasco<br>MysteryRacer | умелець = AWildDaydreamer<br>Fireburn02<br>Gaziter<br>Emmalume | композітор = MasterSwordRemix<br>MyNewSoundtrack<br>NoteBlock | мотор = GameMaker Studio }} '''Undertale Yellow''' ('''UTY'''; {{lang-en|yellow}}&nbsp;– жовтый) є [[ролёва відеогра]], котра вышла на [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]] [[9. децембер|9. децембра]] [[2023]]. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї [[Undertale]], розповідать сюжет о [[Фіктівна постава|поставі]] зо жовтов (шестов) душов з гры [[Undertale]], котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьх.<ref>{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}</ref> == Грательность == Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезній підземній країнї повній монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать. Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа [[Небінарный род|недефінованого поглавя]]<ref>{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}</ref> меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носить ковбойскый капелюх і [[револвер]]. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити. Почас свого путованя грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцём, котре представлює душу Кловера, жебы обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами вводять дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (бой), ACT (дїя), ITEM (предметы) і MERCY (змилованя), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить стиснути ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды. == Сюжет == Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душ потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьх. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до Підземля, кралёвства монштрів, стрїчать сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо дозволює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї. При путованю Підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіню Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати. === Невтралный конець === Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать ёго людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету. === Добрый (паціфістічный) конець === Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од Кловера Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив. Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне змилованя ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры. === Немілосердный (ґеноцідный) конець === Забитя каждого монштра, з котрым мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без змилованя“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По знічіню вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцне бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale. == Вывой і выданя == {{Цитат збоку|Содержанье=Гра „Undertale“ іншпіровала многых к створїню дачого чудесного і тото не є выняток. По першім проходжіню гры „Undertale“ єм лежав в постели і тота ідея мі пришла практічно трафунково. Здало ся мі, же вшыткы детайлы перфектно ся збігли, і так єм ся пустив до роботы, одразу як то было можне.|Заглавье=MasterSwordRemix 2016<ref>{{cite interview |author=MasterSwordRemix |interviewer=Kenny McKee |title=Interview: MasterSwordRemix of Undertale Yellow |work=Hey Poor Player |date=2016-12-09 |url=https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |access-date=2024-01-19 |archive-date=2024-01-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240120024429/https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |url-status=live }}</ref>|Заглавье долов = 1 |Полога=right|width=500px}} Вывой гры „Undertale Yellow“ зачав по тім, што [[Тобі Фокс]], творця гры „Undertale“, дав к нїй згоду по контактї з тімом Team Undertale Yellow. Вывой гры тырвав практічно вісем років (точнїше 7 років і 10 місяцїв).<ref>{{Cite news|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|author=Sullivan|first=Kean|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|website=Game Rant|date=2022-01-19|access-date=2023-12-15|lang=en|archive-date=2023-12-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20231215175556/https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|url-status=live}}</ref> Гра, створена на моторї [[GameMaker|GameMaker Studio]], была выдумана писателём і складателём MasterSwordRemixom. Офіціално ознамлїня о нїй ся обявило в апрілї 2016 вєдно з трейлером „Soonish“ з невстановленым датумом выданя.<ref>{{YouTube|id=Vru1B9snXoo|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|lang=en}}</ref> Почас вывоя ся к тіму вывоярїв Undertale Yellow придало дакілько аніматорів, малярїв, складателїв і сценарістів, чім ся наконець створив тім з веце як двадцятёма членами.<ref>{{Cite web|url=https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|title=Фанаты Undertale выпустили игру-приквел после более 7 лет разработки — Игромания|lang=ru|author=Kuleshova|first=Ekaterina|website=Igromania|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|url-status=live}}</ref> Хоць ся спочатку плановало выданя в зимі 2022,<ref>{{Cite web|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|lang=en|author=Fahey|first=Mike|website=[[Kotaku]]|date=2022-01-18|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|url-status=live}}</ref> гра была наконець выдана 9. децембра 2023.<ref>{{YouTube|id=pr4OTPFtLrA|lang=en|title=Undertale Yellow Launch Trailer}}</ref> Гра „Undertale Yellow“ обсягує 135 саундтреків, з котрых многы выходжають зо саундтреків з гры „Undertale“. То выкликало діскусії о хоснованю матеріалів храненых авторьскыма правами в грї. Себастіан Волф, ґенералный директор сполочности [[Materia Collective]], котра ліценцовала музику з гры „Undertale“, пожадав о предложіню „опредїленого поволїня, котре было удїлене Тобі Фоксом перед 7 роками“, котре дозволює вывоярьскому тіму гры Undertale Yellow хосновати музику з гры „Undertale“. Фокс в одповідї зазначів, же в послїднїй добі жадне поволїня не удїлив, єднак крітіковав справованя Волфа в тій сітуації як „крайнє непрофесіоналне“. Як оправданя предложыв, жебы тім Team Undertale Yellow пожертвовав 20 000 доларів на облюблену харітатівну орґанізацію — [[AbleGamers]].<ref>{{Cite news|title=Undertale's Toby Fox says fans should be "supported at every opportunity" amid debate over music rights in fanmade prequel|author=Ostler|first=Anne-Marie|url=https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|website=GamesRadar+|date=2024-01-08|access-date=2024-01-08|lang=en|archive-date=2024-01-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20240108162558/https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|url-status=live}}</ref> == Приятя == Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.<ref>{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}</ref> == Фанушиковскы модіфікації == === Undertale: Red & Yellow === Хоць є гра „Undertale Yellow“ сама о собі фанушиковскым дїлом, єй популарность іншпіровала далшых незалежных вывоярїв к створїню розсяглых неофіціалных модіфікацій. Найвекшу позорность комуніты выкликав проєкт під назвов „Undertale: Red & Yellow“, котрый створює незалежный вывоярь під псевдонімом Shinix. Головнов особливостёв проєкту є навернутя ку класічной герной механіцї з оріґіналной гры „Undertale“: намісто жовтой душі, котра могла стрїляти, грач овладать звычайну червену душу. Кедьже атакы неприятелїв в „Undertale Yellow“ были створены з оглядом на стрїльбу, тота зміна сі жадає нелем візуалны управы, але ай повне перероблїня патернів атаків босів, як ай адаптація діалоґів і реакцій герного світа про вшыткы три дорогы проходжіня гры (Паціфіста, Невтралный, Ґеноціда).<ref>{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/undertale-red-yellow/877387 |title=Undertale: Red & Yellow |publisher=Game Jolt |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}</ref> Наперек шпекулаціям у рамках фанушиковской комуніты ся оріґіналный тім Team UTY на вывої той модіфікації не подїлять. Проєкт не є офіціалным доповнїнём і нїґда не быв узнаный за канонічне продовжіня ани спін-оф. Шпекулації о „общім вывої“ ці помочі ся векшынов высвітлюють шпеціфіками інді-модіфікацій на моторї GameMaker: хоснованём отвореной датабазы герных средств оріґіналной гры і неформалнов комунікаціёв вывоярїв на соціалных сїтях, што єднак проєкт не робить офіціалным. К авґусту 2026 є модіфікація іщі незмінно в фазї актівного вывоя (WIP). В актуалній верзії не є проходжіня гры повне — доступный герный обсяг дочасно кончіть на зачатку локації Steamworks при заблокованім ліфту, котрый є частёв сюжету.<ref>{{Cite web |url=https://gamebanana.com/mods/496958 |title=Undertale: Red & Yellow (WIP) |publisher=GameBanana |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}</ref> === Deltarune Yellow === Окрем прямых модіфікацій вела популарность гры к взнику самостатных фанушиковскых спін-офів. Найвыразнїшым з них є проєкт під назвов „Deltarune Yellow“, котрый вывивать незалежный тім на челї з вывояром під псевдонімом toastemperor1.<ref name="gj_dy">{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/deltaruneyellow/981988 |title=Deltarune Yellow |author=toastemperor1 |website=Game Jolt |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> На роздїл од оріґіналной гры і векшыны модів, котры хоснують средства мотора GameMaker, тота гра взникать од нулы на отворенім моторї Godot.<ref>{{Cite web |url=https://toastemperor1.itch.io/deltarune-yellow |title=Deltarune Yellow by toastemperor1 |website=itch.io |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> Концепчно є проєкт презентованый як „фанушиковска гра на фанушиковску гру“ і переносить поставы з гры „Undertale Yellow“ до світа гры „Deltarune“. Головнов поставов є Канако, котра ся трапить в таємнім „Темнім світї“ (Dark World).<ref>{{Cite AV media |url=https://www.youtube.com/watch?v=uoVyzycd_dY |title=Deltarune Yellow Chapter 1 Playthrough |publisher=YouTube |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> То кардінално мінять герный процес: намісто класічных боїв єдного проти єдного была заведжена сістема ґруповых боїв. Грач овладать одразу дакілько постав, причім хоснує механікы маґії, тімовых дїй (Acts) і тактічной шкалы напятя (TP). Проєкт не мать жадной офіціалной звязи з тімом Team UTY а іде вылучно о фанушиковскый кросовер, котрый споює штіл і механікы двох розлічных гер. Став вывоя ся реґуларно актуалізує на платформі Game Jolt у формі денників вывоярїв.<ref name="gj_dy" /> === Undertale: New Hope === Значным проєктом, котрый узко повязаный з комунітов „Undertale Yellow“, є розсягла модіфікація „Undertale: New Hope“ од вывоярьского тіму „Hopes & Dreams“.<ref name="yt_hnd">{{Cite web |url=https://www.youtube.com/@HnD_official |title=Hopes&Dreams Team Official - About |publisher=YouTube |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> Історічно тот проєкт взник як духовный наступця іншой знамой модіфікації „Undertale: Bits and Pieces“,<ref>{{Cite web |url=https://www.reddit.com/r/Undertale/comments/1h4apki/did_you_guys_know_about_undertale_new_hope/ |title=Did you guys know about undertale new hope? |publisher=Reddit |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> але пізнїше переріс до самостатного повноцїнного ремейку оріґіналной гры Тобі Фокса. Главнов ідеёв проєкту є глубока візуална і герна модернізація: вывоярї перекреслюють спрайты, актуалізують музичный допровод і радікално мінять сістему інтерфейсів, чім створюють унікатны візуалны окружіня про розлічны містности.<ref name="gj_aug25">{{Cite web |url=https://gamejolt.com/p/dev-log-23-august-2025-memaf6sa |title=Dev-log (23 August 2025) - Undertale: New Hope |publisher=Game Jolt |author=Hopes&Dreams |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> Окрем того модіфікація заваджать новы механікы атак про розлічны виды збрани (напр. балетны топаночкы або панвічку) у формі самостатных мінігер.<ref name="gj_nov25">{{Cite web |url=https://gamejolt.com/p/dev-log-25-november-2025-cyp3kxkf |title=Undertale: New Hope – devlog of November 2025 |publisher=Game Jolt |author=Hopes&Dreams |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> Найвекшым значінём про фанушиків UTY є єднак то, же вывоярї „New Hope“ офіціално узнали подїї „Undertale Yellow“ за канонічны у рамках свого герного весміру і орґанічно зачленіли історію поставы Кловер і жовтой душі до цїлкового лору.<ref name="yt_hnd" /> Інтереснов технічнов властностёв проєкту є інтеґрована сістема контролї піратства, котра на приступ к повному обсягу вымагать ліценцовану копію оріґіналной гры [[Undertale]], іншак ся гра перепне до обмедженого демо режіму.<ref name="gj_aug25" /><ref name="gj_nov25" /> В сучасности ся модіфікація находить у фазї актівного вывоя і єдночасно ся приспособлює про роботу на мобілных пристроях з операчнов сістемов Android.<ref name="gj_nov25" /> Авторы ся реґуларно дїлять новинками тыкаючі ся ставу вывоя посередництвом вывоярьскых денників на платформі Game Jolt.<ref>{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/Undertale_New_Hope/802619 |title=Undertale: New Hope |publisher=Game Jolt |author=Hopes&Dreams |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> == Референції == {{референції}} == Одказы == * [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]] * [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]] * [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]] {{Undertale|state=collapsed}} [[Катеґорія:Гры про Windows]] [[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]] [[Катеґорія:Ролёвы відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]] [[Катеґорія:Незалежны відеогры]] [[Катеґорія:Фанушиковскы гры]] [[Катеґорія:Відеогры з року 2023]] [[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]] [[Катеґорія:Undertale]] [[Катеґорія:Портал фентезі]] ax7vaab414o9m6igive0z4q9ca40ezx Османьскый язык 0 25081 170918 170850 2026-10-03T21:16:20Z Halajkovič 33393 /* Писомна сістема */ 170918 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]])|3|w|датум=20:36, 23 септембра 2026 (CEST)}} {{Інфобокс язык | name = Османьскый язык | altname = Османьско-турецькый язык | nativename = {{lang|ota|لسان عثمانی}}<br />{{translit|ota|Lisân-ı Osmânî}} | region = [[Османьска імперія]] | ethnicity = [[Османьскы Турци]] | era = {{circa|15. стороча}}; в роцї 1928 го як літературный штандарт замінив [[Турецькый язык|модерный турецькый язык]]<ref>{{cite web|title= Turkey – Language Reform: From Ottoman To Turkish|url= http://countrystudies.us/turkey/25.htm|website= Countrystudies.us|access-date= 24 May 2016|url-status= live|archive-url= https://web.archive.org/web/20160409100335/http://countrystudies.us/turkey/25.htm|archive-date= 9 April 2016}}</ref> | familycolor = Altaic | fam1 = [[Туркіцькы языкы]] | fam2 = [[Общі туркіцькы языкы]] | fam3 = [[Оґузьскы языкы]] | fam4 = Западооґузьскы языкы | fam5 = | ancestor = [[Староанатольскый турецькый язык]] | script = [[Османьско-турецькый алфавіт]]<br>[[Арменьско-турецькый алфавіт]] | nation = {{ubl|[[Туніськый бейлік|Туніськім бейліку]]|[[Кретьскый штат|Кретьскім штатї]]|[[Емірат Джабал Шаммар|Еміратї Джабал Шаммар]]|[[Еґіптьскый хедіват|Еґіптьскім хедіватї]]|[[Османьска імперія|Османьскій імперії]]|[[Дочасна народна влада Югозападного Кавказу|Дочасній народній владї Югозападного Кавказу]]|[[Дочасна влада Западной Трації|Дочасній владї Западной Трації]]|[[Влада Великого народного згромаджіня|Турецькій дочасній владї]]|[[Турція|Турції]] ([[Турецькый язык#Языкова реформа і модерный турецькый язык|до року 1928]]){{efn|В конштітуціях Турецькой републікы з років 1921 і 1924 ся народный язык называв як „турецькый“.<ref>{{Cite web |title=5662 |url=https://dergipark.org.tr/tr/download/article-file/5662 |website=DergiPark}}</ref>}}}} | iso2 = ota | iso3 = ota | glotto = otto1234 | map = Growth of the Ottoman Empire.jpg | mapcaption = Османьска імперія на верьху своєй моци. В тім періодї ся в добитых областях розвивала ай османьско-турецька култура, включно з языком. | image = [[File:Ottoman Turkish in Nastaliq.png|200px]] | imagecaption = Османьско-турецькый язык писаный штілом [[насталік]]<br />({{lang|ota|لسان عثمانی}}) }} '''Осма́ньскый язы́к''' або '''османьско-турецькый язык''' ({{lang-ota|لسان عثمانى}}, ''Lisân-ı Osmânî'', турецька высловность: {{IPA|[li'sa:nɯ os'ma:ni:]}}; {{lang-tr|Osmanlıca}}, ''Osmanlı Türkçesi'') быв штандартізованов формов [[Турецькый язык|турецького языка]] в [[Османьска імперія|Османьскій імперії]] (14.–20. стороча н. е.). Писав ся османьско-турецькым алфавітом і во вшыткых оглядах во великій мірї черьпав з [[Перзьскый язык|перзьского]] і [[Арабскый язык|арабского языка]] (посередництвом перзьского).<ref name="Inan_2019">{{cite book |last=Inan |first=Murat Umut |year=2019 |chapter=Imperial Ambitions, Mystical Aspirations: Persian Learning in the Ottoman World |editor-last=Green |editor-first=Nile |title=The Persianate World: The Frontiers of a Eurasian Lingua Franca |language=English |publication-place=California |publisher=University of California Press |publication-date=2019 |pages=75–92 |doi=10.1525/luminos.64.b |isbn=978-0-520-97210-0}}</ref> Османьско-турецькый язык быв про сельскых [[Турци|Турків]] з великой части незрозумілым, тоты надале хосновали „kaba Türkçe“ („суровый/вулґарный турецькый“; пор. з [[Вулґарный латиньскый язык|вулґарным латиньскым]] і [[Демотічный-ґрецькый язык|демотічным ґрецькым]]), котрый обсяговав овелё менше чуджоязычных слов і є основов модерного штандартного турецького языка.<ref>{{cite book |author-link=Misha Glenny |last=Glenny |first=Misha |title=The Balkans — Nationalism, War, and the Great Powers, 1804–1999 |publisher=Penguin |year=2001 |page=99}}</ref> Меджі означіня того языка належали „lisân-ı Türkî“ або „zebân-ı Türkî“ („турецькый язык“) або, алтернатівно почас османьской еры, „lisân-ı Rûm“ або „zebân-ı Rûm“ („язык Румів“).<ref name="Inan_2019"/> В періодї Танзімату (1839–1876) ся при означованю языка хосновав термін „османьскый“ (لسان عثماني ''lisân-ı Osmânî'' або عثمانليجه ''Osmanlıca'').<ref>{{cite book |last=Kerslake |first=Celia |contribution=Ottoman Turkish |year=1998 |title=Turkic Languages |editor1=Lars Johanson |editor2=Éva Á. Csató |publisher=Routledge |location=New York |isbn=0415082005 |page=108}}</ref> Модерный турецькый язык хоснує такы самы терміны при означованю языка той добы (''Osmanlıca'' і ''Osmanlı Türkçesi''). В общім ся турецькый язык называв: تركجه ''Türkçe'' або تركی ''Türkî'' „турецькый“. == Історія == З історічного погляду прошов османьскый-турецькый язык трёми етапами вывоя: * {{translit|ota|Eski Osmanlı Türkçesi}} {{lang|ota|اسكی عثمانلی توركچه‌سی}} (староосманьскый турецькый язык): верзія османьско-турецького языка хоснована аж до 16. стороча. Была практічно ідентічнов з турецькым языком хоснованым в [[Селджуцька імперія|Селджуцькій імперії]] і в [[Анатольскы бейлікы|Анатольскых бейліках]] і была часто поважована за часть {{translit|ota|Eski Anadolu Türkçesi}} {{lang|ota|اسكی آناطولي توركچه‌سی}} ([[староанатольскый турецькый язык]]). * {{translit|ota|Orta Osmanlı Türkçesi}} {{lang|ota|اورتا عثمانلی توركچه‌سی}} (середнёосманьскый турецькый язык) або {{translit|ota|Klasik Osmanlıca}} (класічный османьско-турецькый язык): язык поезії і адміністрації од 16. стороча аж до періоду [[Танзімат]]у. * {{translit|ota|Yeni Osmanlı Türkçesi}} {{lang|ota|یڭی عثمانلی توركچه‌سی}} (новоосманьскый турецькый язык): верзія, котра ся сформовала од 50. років 19. стороча аж до 20. стороча під впливом журналістікы і западноорьєнтованой літературы. Османьско-турецькый язык ся вывивав і быв розсягло пересаджованый як імперіалный і дворовый язык почас влады Мегмеда II., на підпору котрого ся язык значно перзіфіковав.<ref name="Inan_2019"/> === Языкова реформа === {{Дале|Реформа турецького языка}} В роцї 1928, по падї Османьской імперії по Першой світовой войны і заложіню Турецькой републікы, у рамках розсяглых языковых реформ (котры были частёв шыршого контексту Ататюрковых реформ) заведженых [[Мустафа Кемал Ататюрк|Мустафов Кемалом Ататюрком]] дішло ку замінї многых перевзятых слов перзьского і арабского походжіня в языку їх турецькыма еквівалентами. Єдным з главных покровителїв реформы быв турецькый націоналіста [[Зія Ґекалп]].<ref>{{Cite journal |last=Aytürk |first=İlker |date=July 2008 |title=The First Episode of Language Reform in Republican Turkey: The Language Council from 1926 to 1931 |url=https://www.cambridge.org/core/journals/journal-of-the-royal-asiatic-society/article/abs/first-episode-of-language-reform-in-republican-turkey-the-language-council-from-1926-to-1931/1F1E7DDFF38AA89DC2FAD9EA22AE37FF |journal=Journal of the Royal Asiatic Society |volume=18 |issue=3 |page=277 |doi=10.1017/S1356186308008511 |hdl=11693/49487 |s2cid=162474551 |issn=1474-0591|hdl-access=free|url-access=subscription }}</ref> Частёв реформы было ай заміна [[Перзьскый алфавіт|перзьско-арабского]] писма [[Турецькый алфавіт|розшыренов латиніков]]. Тоты зміны мали за цїль підпорити розвой новой подобы писомного турецького языка, котрый бы лїпше одражав говореный язык, і єдночасно підпорити взник новой подобы говореного турецького языка, котрый бы посилнїв нову [[народ|народну ідентіту]] Турції як постосманьского [[суверенный штат|штату]].<ref>{{cite book |last=Lewis |first=Geoffrey |title=The Turkish Language Reform: A Catastrophic Success |publisher=Oxford University Press |year=2002 |isbn=978-0-19-925669-3}}</ref> Далшы приклады османьско-турецькых слов і їх модерных турецькых еквівалентів найдете в [[Список заміненых перевзятых слов в турецькім языку|списку заміненых перевзятых слов в турецькім языку]]. Низше уваджаме пять прикладів [[арабскых]] перевзятых слов вєдно з їх сінонімами турецького походжіня; арабскы перевзяты слова ся в модернім турецькім языку понынї хоснують попри турецькых словах. {| class="wikitable" ! [[Русиньскый язык|Русиньскый]] !! Османьскый !! [[Турецькый язык|Модерный турецькый]] |- | повинность || {{lang|ota|وظیفه}} {{translit|ota|vazife}} || {{lang|tr|görev}} |- | позітівный || {{lang|ota|مثبت}} {{translit|ota|müspet}} || {{lang|tr|olumlu}} |- | тяжкость || {{lang|ota|مشكل}} {{translit|ota|müşkül}} || {{lang|tr|güçlük}} |- | провінція || {{lang|ota|ولایت}} {{translit|ota|vilâyet}} || {{lang|tr|il}} |- | война || {{lang|ota|حرب}} {{translit|ota|harp}}|| {{lang|tr|savaş}} |} == Дїдовизна == З історічного погляду є османьско-турецькый язык передходцём модерного турецького языка. Днешнїй штандартный турецькый язык є єднак в основі {{lang|tr|Türkiye Türkçesi}} (турецькый язык Турції), писаный латиніков і обогаченый о множство [[неолоґізмы|неолоґізмів]], што значіть, же в сучасности обсягує овелё перевзятых слов з іншых языків, а османьско-турецьый язык ся на сучасный турецькый язык не перемінила зо дня на день. Спочатку ся змінило лем писмо і хоць дакотры домашнї господарьства надале хосновали арабску сістему в пріватнім жывотї, векшына турецького обывательства была в тім часї неґрамотна, што переход на латиньскый алфавіт выразно злегшыло. Потім были выняты перевзяты слова і завели ся новы слова одповідаючі ростучому технолоґічному покроку. Аж до 60. років 20. стороча быв османьско-турецькый язык холем часточно зрозумітелный про тогдышнїй турецькый язык. Єдным з главных роздїлів меджі османьско-турецькым языком є одступлїня од творїня зложеных слов подля правил арабской і перзьской ґраматікы. Хоснованя такых фраз в модернім турецькім языку понынї екзістує, єднак лем в барз обмедженім розсягу і звычайно в [[жарґон|одборных контекстах]]; наприклад ся хоснує з перзьского языка одводжена [[ґенітів|ґенітівна конштрукція]] {{lang|ota|تقدیر الهی}} ({{translit|fa|takdîr-i ilâhî}}) ({{досл}} „божске призначіня“, перекладать ся як „божска прозрїтелность“ або „доля“), на роздїл од норматівной конштрукції в сучаснім турецькім языку {{lang|tr|ilâhî takdîr}} ({{досл}} „божске призначіня“). В роцї 2014 Турецька рада про освіту вырїшыла, же османьско-турецькый язык бы ся мав навчати на ісламскых середнїх школах і як волительный предмет на остатнїх школах. Тото рїшіня підпорив презідент [[Реджеп Таїп Ердоган]], котрый навів, же тот язык бы ся мав навчати на школах, жебы молодшы ґенерації не стратили контакт зо своёв културнов дїдовизнов.<ref>{{cite news |last=Pamuk |first=Humeyra |date=December 9, 2014 |title=Erdogan's Ottoman language drive faces backlash in Turkey |url=https://www.reuters.com/article/us-turkey-education-ottoman/erdogans-ottoman-language-drive-faces-backlash-in-turkey-idUSKBN0JN1X020141209 |work=[[Reuters]] |location=Istanbul |access-date=May 25, 2019}}</ref> == Писомна сістема == {{main|Османьско-турецькый алфавіт}} [[File:Calendar Thessaloniki 1896.jpg|thumb|right|250px|Календарь з [[Солун]]а з року 1896, козмополітічного міста; першы три рядкы суть написаны османьскым писмом]] Векшына османьско-турецькых текстів ся писали османьско-турецькым алфавітом ({{langx|ota|الفبا|elifbâ}}), котрый є варіантом [[Перзьско-арабске писмо|перзьско-арабского писма]]. Армены, Ґреци і Жыде даколи хосновали [[арменьскый алфавіт|арменьске]], [[ґрецькый алфавіт|ґрецьке]], [[Раші писмо|Раші]] і [[Гебрейскый алфавіт|гебрейске]] писмо. (поз. [[караманьскый турецькый язык]], діалект османьско-турецького языка писаный ґрецькым писмом; [[арменьско-турецькый алфавіт]]). == Чісла == {{поз. тыж|Выходны арабскы ціфры}} {| class=wikitable |+ Кардіналны чісла<ref>{{cite book|url=https://archive.org/details/ottomanturkishco00hago/page/89/mode/1up |page=89 |title=Ottoman-Turkish conversation-grammar; a practical method of learning the Ottoman-Turkish language|first=V. H.|last=Hagopian|date=1907|location=Heidelberg |publisher=J. Groos|access-date=5 May 2018|via=Internet Archive}}</ref> |- align=center | 0 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٠}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|صفر}} || align=left | {{translit|ota|sıfır}} |- align=center | 1 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|١}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|بر}} || align=left | {{translit|ota|bir}} |- align=center | 2 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٢}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|ایكی}} || align=left | {{translit|ota|iki}} |- align=center | 3 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٣}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|اوچ}} || align=left | {{translit|ota|üç}} |- align=center | 4 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٤}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|درت}} || align=left | {{translit|ota|dört}} |- align=center | 5 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٥}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|بش}} || align=left | {{translit|ota|beş}} |- align=center | 6 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٦}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|آلتی}} || align=left | {{translit|ota|altı}} |- align=center | 7 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٧}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|یدی}} || align=left | {{translit|ota|yedi}} |- align=center | 8 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٨}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|سكز}} || align=left | {{translit|ota|sekiz}} |- align=center | 9 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٩}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|طقوز}} || align=left | {{translit|ota|dokuz}} |- align=center | 10 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|١٠}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|اون}} || align=left | {{translit|ota|on}} |- align=center | 11 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|١١}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|اون بر}} || align=left | {{translit|ota|on bir}} |- align=center | 12 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|١٢}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|اون ایكی}} || align=left | {{translit|ota|on iki}} |} == Транслітерації == {{поз. тыж|Османьскый алфавіт}} Сістема транслітерації {{lang|tr|[[Енціклопедія ісламу|İslâm Ansiklopedisi]]}} ся стала в области [[орьєнталістіка|орьєнталістікы]] „де факто“ штандартом про транслітерацію текстів в османьско-турецькім языку.<ref>Korkut Buğday ''Osmanisch'', p. 2</ref> В области [[транскріпція (лінґвістіка)|транскріпції]] ся штандартом стали словникы „New Redhouse“, Карла Стеуервалда і Феріта Девелліоглу.<ref>Korkut Buğday ''Osmanisch'', p. 13</ref> Далшов сістемов транслітерації є „Deutsche Morgenländische Gesellschaft“ (DMG), котрый забезпечує сістему транслітерації про будьякого туркіцького языка писаного арабскым писмом.<ref>[https://web.archive.org/web/20120722030443/http://www.aai.uni-hamburg.de/voror/Material/dmg.pdf Transkriptionskommission der DMG ''Die Transliteration der arabischen Schrift in ihrer Anwendung auf die Hauptliteratursprachen der islamischen Welt'', p. 9] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120722030443/http://www.aai.uni-hamburg.de/voror/Material/dmg.pdf |date=2012-07-22}}</ref> Меджі сістемами İA і DMG екзістує лем мало роздїлів. {| class="wikitable" |+ Транслітерація İA<ref>Korkut Buğday ''Osmanisch'', p. 2f.</ref> |- align=center | {{lang|ota|ا}} | {{lang|ota|ب}} | {{lang|ota|پ}} | {{lang|ota|ت}} | {{lang|ota|ث}} | {{lang|ota|ج}} | {{lang|ota|چ}} | {{lang|ota|ح}} | {{lang|ota|خ}} | {{lang|ota|د}} | {{lang|ota|ذ}} | {{lang|ota|ر}} | {{lang|ota|ز}} | {{lang|ota|ژ}} | {{lang|ota|س}} | {{lang|ota|ش}} | {{lang|ota|ص}} | {{lang|ota|ض}} | {{lang|ota|ط}} | {{lang|ota|ظ}} | {{lang|ota|ع}} | {{lang|ota|غ}} | {{lang|ota|ف}} | {{lang|ota|ق}} | {{lang|ota|ك}} | {{lang|ota|گ}} | {{lang|ota|ڭ}} | {{lang|ota|ل}} | {{lang|ota|م}} | {{lang|ota|ن}} | {{lang|ota|و}} | {{lang|ota|ه}} | {{lang|ota|ی}} |- align=center | {{translit|ota|ʾ, ā}} | {{translit|ota|b}} | {{translit|ota|p}} | {{translit|ota|t}} | {{translit|ota|s̱}} | {{translit|ota|c}} | {{translit|ota|ç}} | {{translit|ota|ḥ}} | {{translit|ota|ḫ}} | {{translit|ota|d}} | {{translit|ota|ẕ}} | {{translit|ota|r}} | {{translit|ota|z}} | {{translit|ota|j}} | {{translit|ota|s}} | {{translit|ota|ş}} | {{translit|ota|ṣ}} | {{translit|ota|ż}} | {{translit|ota|ṭ}} | {{translit|ota|ẓ}} | {{translit|ota|ʿ}} | {{translit|ota|ġ}} | {{translit|ota|f}} | {{translit|ota|ḳ}} | {{translit|ota|k, g, ñ, ğ}} | {{translit|ota|g}} | {{translit|ota|ñ}} | {{translit|ota|l}} | {{translit|ota|m}} | {{translit|ota|n}} | {{translit|ota|v}} | {{translit|ota|h}} | {{translit|ota|y}} |} == Позначкы == {{позначкы}} == Референції == {{референції}} == Далшы жрїдла == ; В анґліцькім языку * {{cite book|title=Ottoman-Turkish conversation-grammar: a practical method of learning the Ottoman-Turkish language, Volume 1|author=V. H. Hagopian|year=1907|publisher=D. Nutt}} Online copies: [https://books.google.com/books?id=eS8rAAAAYAAJ], [https://archive.org/details/ottomanturkishc00hagogoog], [https://archive.org/details/ottomanturkishc00hagogoog] * {{cite book|title=A practical grammar of the Turkish language (as spoken and written)|author=Charles Wells|year=1880|publisher=B. Quaritch}} Online copies from [[Google Books]]: [https://books.google.com/books?id=bYqvxt5wQrcC], [https://archive.org/details/apracticalgramm00wellgoog], [https://books.google.com/books?id=MD1bAAAAQAAJ] * {{cite book|url=https://books.google.com/books?id=wrsIAQAAMAAJ|title=Key to the Ottoman-Turkish conversation-grammar|author=V. H. Hagopian|year=1908|publisher=Nutt}} * {{cite book|url=https://archive.org/details/simplifiedgramma00redhuoft|title=A simplified grammar of the Ottoman-Turkish language|author=Sir James William Redhouse|year=1884|publisher=Trübner}} * {{cite book|url=https://archive.org/details/elementarygramm00hopkgoog|title=Elementary grammar of the Turkish language: with a few easy exercises|author=Frank Lawrence Hopkins|year=1877|publisher=Trübner}} * {{cite book|url=https://books.google.com/books?id=CydMAAAAYAAJ|title=An English and Turkish dictionary: in two parts, English and Turkish, and Turkish and English|author=Sir James William Redhouse|year=1856|publisher=B. Quarich}} * {{cite book|url=https://books.google.com/books?id=9lFJAAAAYAAJ|title=A lexicon, English and Turkish: shewing in Turkish, the literal, incidental, figurative, colloquial, and technical significations of the English terms, indicating their pronunciation in a new and systematic manner; and preceded by a sketch of English etymology, to facilitate to Turkish students ...|author=Sir James William Redhouse|year=1877|publisher=Printed for the mission by A.H. Boyajian|edition=2nd}} * {{cite book|url=https://archive.org/details/turkishinterpre00boydgoog|title=The Turkish interpreter: or, A new grammar of the Turkish language|author=Charles Boyd, Charles Boyd (Major.)|year=1842|publisher=Printed for the author}} * {{cite book|url=https://books.google.com/books?id=uFVWAAAAYAAJ|title=A Grammar of The Turkish Language|author=Thomas Vaughan|year=1709|publisher=Robinson}} * {{cite book|url=https://archive.org/details/apracticalgramm00barkgoog|title=A practical grammar of the Turkish language: With dialogues and vocabulary|author=William Burckhardt Barker|year=1854|publisher=B. Quaritch}} * {{cite book|url=https://archive.org/details/readingbookoftur00bark|title=A reading book of the Turkish language: with a grammar and vocabulary; containing a selection of original tales, literally translated, and accompanied by grammatical references : the pronunciation of each word given as now used in Constantinople|author=William Burckhardt Barker, Nasr-al-Din (khwajah.)|year=1854|publisher=J. Madden}} * {{cite book|url=https://books.google.com/books?id=jD1bAAAAQAAJ|title=The Turkish campaigner's vade-mecum of Ottoman colloquial language|author=James William Redhouse (sir.)|year=1855}} * Lewis, Geoffrey. The Jarring Lecture 2002. "[https://web.archive.org/web/20200214235002/https://pdfs.semanticscholar.org/6798/3e3ff2d42575fed8f4e8df320b9eef7284d9.pdf The Turkish Language Reform: A Catastrophic Success]". ; В іншых языках * [[Мегмет Гаккы Сучін|Mehmet Hakkı Suçin]]. ''Qawâ'id al-Lugha al-Turkiyya li Ghair al-Natiqeen Biha'' (Turkish Grammar for Arabs; adapted from Mehmet Hengirmen's ''Yabancılara Türkçe Dilbilgisi''), Engin Yayınevi, (2003). * Mehmet Hakkı Suçin. ''Atatürk'ün Okuduğu Kitaplar: Endülüs Tarihi'' (Books That [[Atatürk]] Read: History of Andalucia; purification from the Ottoman Turkish, published by Anıtkabir Vakfı, 2001). * {{cite book|author=Kerslake, Celia|chapter=La construction d'une langue nationale sortie d'un vernaculaire impérial enflé: la transformation stylistique et conceptuelle du turc ottoman|title=Langues et Pouvoir de l'Afrique du Nord à l'Extrême-Orient|editor=Chaker, Salem|location=[[Aix-en-Provence]]|publisher=[[Edisud]]|year=1998|pages=129–138|language=fr}} * {{cite book|title=Osmanisch: Einführung in die Grundlagen der Literatursprache|author=Korkut M. Buğday|editor=Otto Harrassowitz Verlag|year=1999|language=de}} == Екстерны одказы == * [https://turkdilleri.com/en/tools/ottoman-turkish-transliteration Latin to Ottoman Turkish transliteration] * [https://muse.jhu.edu/pub/234/oa_edited_volume/chapter/3024962 Michael Talbot. 2021. Central Europe in 1910 as Seen Through the Lens of Ottoman Turkish (pp. 68-71). In: Tomasz Kamusella. ''Words in Space and Time: A Historical Atlas of Language Politics in Modern Central Europe''. Budapest and Vienna: Central European University Press.] * [https://web.archive.org/web/20110703054841/http://courses.washington.edu/otap/ Ottoman Text Archive Project] * [http://www.umich.edu/~turkish/langres_ott.html Ottoman Turkish Language: Resources – University of Michigan] * [http://www.dilbilimi.net/osmanli_arastirmalari.htm#osmanli_turkcesi_metinleri Ottoman Turkish Language Texts] * [https://web.archive.org/web/20130311040926/http://gaspirali.com/osmanli/ Ottoman-Turkish-English Open Dictionary] * [https://pauctle.com/osmtr/ Ottoman<->Turkish Dictionary – University of Pamukkale] You can use ? character instead of an unknown letter. It provides results from Arabic and Persian dictionaries, too. * [http://osmanlica.ihya.org/ Ottoman<->Turkish Dictionary – ihya.org] * [https://lugatim.com Kubbealtı Lugatı] {{Туркіцькы языкы}} {{Турецькый язык}} [[Катеґорія:Османьскый язык| ]] [[Катеґорія:Языкы раннёго нововіку]] [[Катеґорія:Турецькый язык]] [[Катеґорія:Вымерты языкы Европы]] [[Катеґорія:Вымерты языкы Азії]] [[Катеґорія:Вымерты языкы Африкы]] mxomt5dkntv9sqk3czky85ilat2715b 170919 170918 2026-10-03T21:16:57Z Halajkovič 33393 170919 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Інфобокс язык | name = Османьскый язык | altname = Османьско-турецькый язык | nativename = {{lang|ota|لسان عثمانی}}<br />{{translit|ota|Lisân-ı Osmânî}} | region = [[Османьска імперія]] | ethnicity = [[Османьскы Турци]] | era = {{circa|15. стороча}}; в роцї 1928 го як літературный штандарт замінив [[Турецькый язык|модерный турецькый язык]]<ref>{{cite web|title= Turkey – Language Reform: From Ottoman To Turkish|url= http://countrystudies.us/turkey/25.htm|website= Countrystudies.us|access-date= 24 May 2016|url-status= live|archive-url= https://web.archive.org/web/20160409100335/http://countrystudies.us/turkey/25.htm|archive-date= 9 April 2016}}</ref> | familycolor = Altaic | fam1 = [[Туркіцькы языкы]] | fam2 = [[Общі туркіцькы языкы]] | fam3 = [[Оґузьскы языкы]] | fam4 = Западооґузьскы языкы | fam5 = | ancestor = [[Староанатольскый турецькый язык]] | script = [[Османьско-турецькый алфавіт]]<br>[[Арменьско-турецькый алфавіт]] | nation = {{ubl|[[Туніськый бейлік|Туніськім бейліку]]|[[Кретьскый штат|Кретьскім штатї]]|[[Емірат Джабал Шаммар|Еміратї Джабал Шаммар]]|[[Еґіптьскый хедіват|Еґіптьскім хедіватї]]|[[Османьска імперія|Османьскій імперії]]|[[Дочасна народна влада Югозападного Кавказу|Дочасній народній владї Югозападного Кавказу]]|[[Дочасна влада Западной Трації|Дочасній владї Западной Трації]]|[[Влада Великого народного згромаджіня|Турецькій дочасній владї]]|[[Турція|Турції]] ([[Турецькый язык#Языкова реформа і модерный турецькый язык|до року 1928]]){{efn|В конштітуціях Турецькой републікы з років 1921 і 1924 ся народный язык называв як „турецькый“.<ref>{{Cite web |title=5662 |url=https://dergipark.org.tr/tr/download/article-file/5662 |website=DergiPark}}</ref>}}}} | iso2 = ota | iso3 = ota | glotto = otto1234 | map = Growth of the Ottoman Empire.jpg | mapcaption = Османьска імперія на верьху своєй моци. В тім періодї ся в добитых областях розвивала ай османьско-турецька култура, включно з языком. | image = [[File:Ottoman Turkish in Nastaliq.png|200px]] | imagecaption = Османьско-турецькый язык писаный штілом [[насталік]]<br />({{lang|ota|لسان عثمانی}}) }} '''Осма́ньскый язы́к''' або '''османьско-турецькый язык''' ({{lang-ota|لسان عثمانى}}, ''Lisân-ı Osmânî'', турецька высловность: {{IPA|[li'sa:nɯ os'ma:ni:]}}; {{lang-tr|Osmanlıca}}, ''Osmanlı Türkçesi'') быв штандартізованов формов [[Турецькый язык|турецького языка]] в [[Османьска імперія|Османьскій імперії]] (14.–20. стороча н. е.). Писав ся османьско-турецькым алфавітом і во вшыткых оглядах во великій мірї черьпав з [[Перзьскый язык|перзьского]] і [[Арабскый язык|арабского языка]] (посередництвом перзьского).<ref name="Inan_2019">{{cite book |last=Inan |first=Murat Umut |year=2019 |chapter=Imperial Ambitions, Mystical Aspirations: Persian Learning in the Ottoman World |editor-last=Green |editor-first=Nile |title=The Persianate World: The Frontiers of a Eurasian Lingua Franca |language=English |publication-place=California |publisher=University of California Press |publication-date=2019 |pages=75–92 |doi=10.1525/luminos.64.b |isbn=978-0-520-97210-0}}</ref> Османьско-турецькый язык быв про сельскых [[Турци|Турків]] з великой части незрозумілым, тоты надале хосновали „kaba Türkçe“ („суровый/вулґарный турецькый“; пор. з [[Вулґарный латиньскый язык|вулґарным латиньскым]] і [[Демотічный-ґрецькый язык|демотічным ґрецькым]]), котрый обсяговав овелё менше чуджоязычных слов і є основов модерного штандартного турецького языка.<ref>{{cite book |author-link=Misha Glenny |last=Glenny |first=Misha |title=The Balkans — Nationalism, War, and the Great Powers, 1804–1999 |publisher=Penguin |year=2001 |page=99}}</ref> Меджі означіня того языка належали „lisân-ı Türkî“ або „zebân-ı Türkî“ („турецькый язык“) або, алтернатівно почас османьской еры, „lisân-ı Rûm“ або „zebân-ı Rûm“ („язык Румів“).<ref name="Inan_2019"/> В періодї Танзімату (1839–1876) ся при означованю языка хосновав термін „османьскый“ (لسان عثماني ''lisân-ı Osmânî'' або عثمانليجه ''Osmanlıca'').<ref>{{cite book |last=Kerslake |first=Celia |contribution=Ottoman Turkish |year=1998 |title=Turkic Languages |editor1=Lars Johanson |editor2=Éva Á. Csató |publisher=Routledge |location=New York |isbn=0415082005 |page=108}}</ref> Модерный турецькый язык хоснує такы самы терміны при означованю языка той добы (''Osmanlıca'' і ''Osmanlı Türkçesi''). В общім ся турецькый язык называв: تركجه ''Türkçe'' або تركی ''Türkî'' „турецькый“. == Історія == З історічного погляду прошов османьскый-турецькый язык трёми етапами вывоя: * {{translit|ota|Eski Osmanlı Türkçesi}} {{lang|ota|اسكی عثمانلی توركچه‌سی}} (староосманьскый турецькый язык): верзія османьско-турецького языка хоснована аж до 16. стороча. Была практічно ідентічнов з турецькым языком хоснованым в [[Селджуцька імперія|Селджуцькій імперії]] і в [[Анатольскы бейлікы|Анатольскых бейліках]] і была часто поважована за часть {{translit|ota|Eski Anadolu Türkçesi}} {{lang|ota|اسكی آناطولي توركچه‌سی}} ([[староанатольскый турецькый язык]]). * {{translit|ota|Orta Osmanlı Türkçesi}} {{lang|ota|اورتا عثمانلی توركچه‌سی}} (середнёосманьскый турецькый язык) або {{translit|ota|Klasik Osmanlıca}} (класічный османьско-турецькый язык): язык поезії і адміністрації од 16. стороча аж до періоду [[Танзімат]]у. * {{translit|ota|Yeni Osmanlı Türkçesi}} {{lang|ota|یڭی عثمانلی توركچه‌سی}} (новоосманьскый турецькый язык): верзія, котра ся сформовала од 50. років 19. стороча аж до 20. стороча під впливом журналістікы і западноорьєнтованой літературы. Османьско-турецькый язык ся вывивав і быв розсягло пересаджованый як імперіалный і дворовый язык почас влады Мегмеда II., на підпору котрого ся язык значно перзіфіковав.<ref name="Inan_2019"/> === Языкова реформа === {{Дале|Реформа турецького языка}} В роцї 1928, по падї Османьской імперії по Першой світовой войны і заложіню Турецькой републікы, у рамках розсяглых языковых реформ (котры были частёв шыршого контексту Ататюрковых реформ) заведженых [[Мустафа Кемал Ататюрк|Мустафов Кемалом Ататюрком]] дішло ку замінї многых перевзятых слов перзьского і арабского походжіня в языку їх турецькыма еквівалентами. Єдным з главных покровителїв реформы быв турецькый націоналіста [[Зія Ґекалп]].<ref>{{Cite journal |last=Aytürk |first=İlker |date=July 2008 |title=The First Episode of Language Reform in Republican Turkey: The Language Council from 1926 to 1931 |url=https://www.cambridge.org/core/journals/journal-of-the-royal-asiatic-society/article/abs/first-episode-of-language-reform-in-republican-turkey-the-language-council-from-1926-to-1931/1F1E7DDFF38AA89DC2FAD9EA22AE37FF |journal=Journal of the Royal Asiatic Society |volume=18 |issue=3 |page=277 |doi=10.1017/S1356186308008511 |hdl=11693/49487 |s2cid=162474551 |issn=1474-0591|hdl-access=free|url-access=subscription }}</ref> Частёв реформы было ай заміна [[Перзьскый алфавіт|перзьско-арабского]] писма [[Турецькый алфавіт|розшыренов латиніков]]. Тоты зміны мали за цїль підпорити розвой новой подобы писомного турецького языка, котрый бы лїпше одражав говореный язык, і єдночасно підпорити взник новой подобы говореного турецького языка, котрый бы посилнїв нову [[народ|народну ідентіту]] Турції як постосманьского [[суверенный штат|штату]].<ref>{{cite book |last=Lewis |first=Geoffrey |title=The Turkish Language Reform: A Catastrophic Success |publisher=Oxford University Press |year=2002 |isbn=978-0-19-925669-3}}</ref> Далшы приклады османьско-турецькых слов і їх модерных турецькых еквівалентів найдете в [[Список заміненых перевзятых слов в турецькім языку|списку заміненых перевзятых слов в турецькім языку]]. Низше уваджаме пять прикладів [[арабскых]] перевзятых слов вєдно з їх сінонімами турецького походжіня; арабскы перевзяты слова ся в модернім турецькім языку понынї хоснують попри турецькых словах. {| class="wikitable" ! [[Русиньскый язык|Русиньскый]] !! Османьскый !! [[Турецькый язык|Модерный турецькый]] |- | повинность || {{lang|ota|وظیفه}} {{translit|ota|vazife}} || {{lang|tr|görev}} |- | позітівный || {{lang|ota|مثبت}} {{translit|ota|müspet}} || {{lang|tr|olumlu}} |- | тяжкость || {{lang|ota|مشكل}} {{translit|ota|müşkül}} || {{lang|tr|güçlük}} |- | провінція || {{lang|ota|ولایت}} {{translit|ota|vilâyet}} || {{lang|tr|il}} |- | война || {{lang|ota|حرب}} {{translit|ota|harp}}|| {{lang|tr|savaş}} |} == Дїдовизна == З історічного погляду є османьско-турецькый язык передходцём модерного турецького языка. Днешнїй штандартный турецькый язык є єднак в основі {{lang|tr|Türkiye Türkçesi}} (турецькый язык Турції), писаный латиніков і обогаченый о множство [[неолоґізмы|неолоґізмів]], што значіть, же в сучасности обсягує овелё перевзятых слов з іншых языків, а османьско-турецьый язык ся на сучасный турецькый язык не перемінила зо дня на день. Спочатку ся змінило лем писмо і хоць дакотры домашнї господарьства надале хосновали арабску сістему в пріватнім жывотї, векшына турецького обывательства была в тім часї неґрамотна, што переход на латиньскый алфавіт выразно злегшыло. Потім были выняты перевзяты слова і завели ся новы слова одповідаючі ростучому технолоґічному покроку. Аж до 60. років 20. стороча быв османьско-турецькый язык холем часточно зрозумітелный про тогдышнїй турецькый язык. Єдным з главных роздїлів меджі османьско-турецькым языком є одступлїня од творїня зложеных слов подля правил арабской і перзьской ґраматікы. Хоснованя такых фраз в модернім турецькім языку понынї екзістує, єднак лем в барз обмедженім розсягу і звычайно в [[жарґон|одборных контекстах]]; наприклад ся хоснує з перзьского языка одводжена [[ґенітів|ґенітівна конштрукція]] {{lang|ota|تقدیر الهی}} ({{translit|fa|takdîr-i ilâhî}}) ({{досл}} „божске призначіня“, перекладать ся як „божска прозрїтелность“ або „доля“), на роздїл од норматівной конштрукції в сучаснім турецькім языку {{lang|tr|ilâhî takdîr}} ({{досл}} „божске призначіня“). В роцї 2014 Турецька рада про освіту вырїшыла, же османьско-турецькый язык бы ся мав навчати на ісламскых середнїх школах і як волительный предмет на остатнїх школах. Тото рїшіня підпорив презідент [[Реджеп Таїп Ердоган]], котрый навів, же тот язык бы ся мав навчати на школах, жебы молодшы ґенерації не стратили контакт зо своёв културнов дїдовизнов.<ref>{{cite news |last=Pamuk |first=Humeyra |date=December 9, 2014 |title=Erdogan's Ottoman language drive faces backlash in Turkey |url=https://www.reuters.com/article/us-turkey-education-ottoman/erdogans-ottoman-language-drive-faces-backlash-in-turkey-idUSKBN0JN1X020141209 |work=[[Reuters]] |location=Istanbul |access-date=May 25, 2019}}</ref> == Писомна сістема == {{main|Османьско-турецькый алфавіт}} [[File:Calendar Thessaloniki 1896.jpg|thumb|right|250px|Календарь з [[Солун]]а з року 1896, козмополітічного міста; першы три рядкы суть написаны османьскым писмом]] Векшына османьско-турецькых текстів ся писали османьско-турецькым алфавітом ({{langx|ota|الفبا|elifbâ}}), котрый є варіантом [[Перзьско-арабске писмо|перзьско-арабского писма]]. Армены, Ґреци і Жыде даколи хосновали [[арменьскый алфавіт|арменьске]], [[ґрецькый алфавіт|ґрецьке]], [[Раші писмо|Раші]] і [[Гебрейскый алфавіт|гебрейске]] писмо. (поз. [[караманьскый турецькый язык]], діалект османьско-турецького языка писаный ґрецькым писмом; [[арменьско-турецькый алфавіт]]). == Чісла == {{поз. тыж|Выходны арабскы ціфры}} {| class=wikitable |+ Кардіналны чісла<ref>{{cite book|url=https://archive.org/details/ottomanturkishco00hago/page/89/mode/1up |page=89 |title=Ottoman-Turkish conversation-grammar; a practical method of learning the Ottoman-Turkish language|first=V. H.|last=Hagopian|date=1907|location=Heidelberg |publisher=J. Groos|access-date=5 May 2018|via=Internet Archive}}</ref> |- align=center | 0 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٠}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|صفر}} || align=left | {{translit|ota|sıfır}} |- align=center | 1 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|١}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|بر}} || align=left | {{translit|ota|bir}} |- align=center | 2 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٢}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|ایكی}} || align=left | {{translit|ota|iki}} |- align=center | 3 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٣}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|اوچ}} || align=left | {{translit|ota|üç}} |- align=center | 4 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٤}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|درت}} || align=left | {{translit|ota|dört}} |- align=center | 5 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٥}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|بش}} || align=left | {{translit|ota|beş}} |- align=center | 6 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٦}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|آلتی}} || align=left | {{translit|ota|altı}} |- align=center | 7 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٧}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|یدی}} || align=left | {{translit|ota|yedi}} |- align=center | 8 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٨}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|سكز}} || align=left | {{translit|ota|sekiz}} |- align=center | 9 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|٩}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|طقوز}} || align=left | {{translit|ota|dokuz}} |- align=center | 10 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|١٠}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|اون}} || align=left | {{translit|ota|on}} |- align=center | 11 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|١١}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|اون بر}} || align=left | {{translit|ota|on bir}} |- align=center | 12 || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|١٢}} || style="font-size:135%;line-height:150%;" | {{lang|ota|اون ایكی}} || align=left | {{translit|ota|on iki}} |} == Транслітерації == {{поз. тыж|Османьскый алфавіт}} Сістема транслітерації {{lang|tr|[[Енціклопедія ісламу|İslâm Ansiklopedisi]]}} ся стала в области [[орьєнталістіка|орьєнталістікы]] „де факто“ штандартом про транслітерацію текстів в османьско-турецькім языку.<ref>Korkut Buğday ''Osmanisch'', p. 2</ref> В области [[транскріпція (лінґвістіка)|транскріпції]] ся штандартом стали словникы „New Redhouse“, Карла Стеуервалда і Феріта Девелліоглу.<ref>Korkut Buğday ''Osmanisch'', p. 13</ref> Далшов сістемов транслітерації є „Deutsche Morgenländische Gesellschaft“ (DMG), котрый забезпечує сістему транслітерації про будьякого туркіцького языка писаного арабскым писмом.<ref>[https://web.archive.org/web/20120722030443/http://www.aai.uni-hamburg.de/voror/Material/dmg.pdf Transkriptionskommission der DMG ''Die Transliteration der arabischen Schrift in ihrer Anwendung auf die Hauptliteratursprachen der islamischen Welt'', p. 9] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120722030443/http://www.aai.uni-hamburg.de/voror/Material/dmg.pdf |date=2012-07-22}}</ref> Меджі сістемами İA і DMG екзістує лем мало роздїлів. {| class="wikitable" |+ Транслітерація İA<ref>Korkut Buğday ''Osmanisch'', p. 2f.</ref> |- align=center | {{lang|ota|ا}} | {{lang|ota|ب}} | {{lang|ota|پ}} | {{lang|ota|ت}} | {{lang|ota|ث}} | {{lang|ota|ج}} | {{lang|ota|چ}} | {{lang|ota|ح}} | {{lang|ota|خ}} | {{lang|ota|د}} | {{lang|ota|ذ}} | {{lang|ota|ر}} | {{lang|ota|ز}} | {{lang|ota|ژ}} | {{lang|ota|س}} | {{lang|ota|ش}} | {{lang|ota|ص}} | {{lang|ota|ض}} | {{lang|ota|ط}} | {{lang|ota|ظ}} | {{lang|ota|ع}} | {{lang|ota|غ}} | {{lang|ota|ف}} | {{lang|ota|ق}} | {{lang|ota|ك}} | {{lang|ota|گ}} | {{lang|ota|ڭ}} | {{lang|ota|ل}} | {{lang|ota|م}} | {{lang|ota|ن}} | {{lang|ota|و}} | {{lang|ota|ه}} | {{lang|ota|ی}} |- align=center | {{translit|ota|ʾ, ā}} | {{translit|ota|b}} | {{translit|ota|p}} | {{translit|ota|t}} | {{translit|ota|s̱}} | {{translit|ota|c}} | {{translit|ota|ç}} | {{translit|ota|ḥ}} | {{translit|ota|ḫ}} | {{translit|ota|d}} | {{translit|ota|ẕ}} | {{translit|ota|r}} | {{translit|ota|z}} | {{translit|ota|j}} | {{translit|ota|s}} | {{translit|ota|ş}} | {{translit|ota|ṣ}} | {{translit|ota|ż}} | {{translit|ota|ṭ}} | {{translit|ota|ẓ}} | {{translit|ota|ʿ}} | {{translit|ota|ġ}} | {{translit|ota|f}} | {{translit|ota|ḳ}} | {{translit|ota|k, g, ñ, ğ}} | {{translit|ota|g}} | {{translit|ota|ñ}} | {{translit|ota|l}} | {{translit|ota|m}} | {{translit|ota|n}} | {{translit|ota|v}} | {{translit|ota|h}} | {{translit|ota|y}} |} == Позначкы == {{позначкы}} == Референції == {{референції}} == Далшы жрїдла == ; В анґліцькім языку * {{cite book|title=Ottoman-Turkish conversation-grammar: a practical method of learning the Ottoman-Turkish language, Volume 1|author=V. H. Hagopian|year=1907|publisher=D. Nutt}} Online copies: [https://books.google.com/books?id=eS8rAAAAYAAJ], [https://archive.org/details/ottomanturkishc00hagogoog], [https://archive.org/details/ottomanturkishc00hagogoog] * {{cite book|title=A practical grammar of the Turkish language (as spoken and written)|author=Charles Wells|year=1880|publisher=B. Quaritch}} Online copies from [[Google Books]]: [https://books.google.com/books?id=bYqvxt5wQrcC], [https://archive.org/details/apracticalgramm00wellgoog], [https://books.google.com/books?id=MD1bAAAAQAAJ] * {{cite book|url=https://books.google.com/books?id=wrsIAQAAMAAJ|title=Key to the Ottoman-Turkish conversation-grammar|author=V. H. Hagopian|year=1908|publisher=Nutt}} * {{cite book|url=https://archive.org/details/simplifiedgramma00redhuoft|title=A simplified grammar of the Ottoman-Turkish language|author=Sir James William Redhouse|year=1884|publisher=Trübner}} * {{cite book|url=https://archive.org/details/elementarygramm00hopkgoog|title=Elementary grammar of the Turkish language: with a few easy exercises|author=Frank Lawrence Hopkins|year=1877|publisher=Trübner}} * {{cite book|url=https://books.google.com/books?id=CydMAAAAYAAJ|title=An English and Turkish dictionary: in two parts, English and Turkish, and Turkish and English|author=Sir James William Redhouse|year=1856|publisher=B. Quarich}} * {{cite book|url=https://books.google.com/books?id=9lFJAAAAYAAJ|title=A lexicon, English and Turkish: shewing in Turkish, the literal, incidental, figurative, colloquial, and technical significations of the English terms, indicating their pronunciation in a new and systematic manner; and preceded by a sketch of English etymology, to facilitate to Turkish students ...|author=Sir James William Redhouse|year=1877|publisher=Printed for the mission by A.H. Boyajian|edition=2nd}} * {{cite book|url=https://archive.org/details/turkishinterpre00boydgoog|title=The Turkish interpreter: or, A new grammar of the Turkish language|author=Charles Boyd, Charles Boyd (Major.)|year=1842|publisher=Printed for the author}} * {{cite book|url=https://books.google.com/books?id=uFVWAAAAYAAJ|title=A Grammar of The Turkish Language|author=Thomas Vaughan|year=1709|publisher=Robinson}} * {{cite book|url=https://archive.org/details/apracticalgramm00barkgoog|title=A practical grammar of the Turkish language: With dialogues and vocabulary|author=William Burckhardt Barker|year=1854|publisher=B. Quaritch}} * {{cite book|url=https://archive.org/details/readingbookoftur00bark|title=A reading book of the Turkish language: with a grammar and vocabulary; containing a selection of original tales, literally translated, and accompanied by grammatical references : the pronunciation of each word given as now used in Constantinople|author=William Burckhardt Barker, Nasr-al-Din (khwajah.)|year=1854|publisher=J. Madden}} * {{cite book|url=https://books.google.com/books?id=jD1bAAAAQAAJ|title=The Turkish campaigner's vade-mecum of Ottoman colloquial language|author=James William Redhouse (sir.)|year=1855}} * Lewis, Geoffrey. The Jarring Lecture 2002. "[https://web.archive.org/web/20200214235002/https://pdfs.semanticscholar.org/6798/3e3ff2d42575fed8f4e8df320b9eef7284d9.pdf The Turkish Language Reform: A Catastrophic Success]". ; В іншых языках * [[Мегмет Гаккы Сучін|Mehmet Hakkı Suçin]]. ''Qawâ'id al-Lugha al-Turkiyya li Ghair al-Natiqeen Biha'' (Turkish Grammar for Arabs; adapted from Mehmet Hengirmen's ''Yabancılara Türkçe Dilbilgisi''), Engin Yayınevi, (2003). * Mehmet Hakkı Suçin. ''Atatürk'ün Okuduğu Kitaplar: Endülüs Tarihi'' (Books That [[Atatürk]] Read: History of Andalucia; purification from the Ottoman Turkish, published by Anıtkabir Vakfı, 2001). * {{cite book|author=Kerslake, Celia|chapter=La construction d'une langue nationale sortie d'un vernaculaire impérial enflé: la transformation stylistique et conceptuelle du turc ottoman|title=Langues et Pouvoir de l'Afrique du Nord à l'Extrême-Orient|editor=Chaker, Salem|location=[[Aix-en-Provence]]|publisher=[[Edisud]]|year=1998|pages=129–138|language=fr}} * {{cite book|title=Osmanisch: Einführung in die Grundlagen der Literatursprache|author=Korkut M. Buğday|editor=Otto Harrassowitz Verlag|year=1999|language=de}} == Екстерны одказы == * [https://turkdilleri.com/en/tools/ottoman-turkish-transliteration Latin to Ottoman Turkish transliteration] * [https://muse.jhu.edu/pub/234/oa_edited_volume/chapter/3024962 Michael Talbot. 2021. Central Europe in 1910 as Seen Through the Lens of Ottoman Turkish (pp. 68-71). In: Tomasz Kamusella. ''Words in Space and Time: A Historical Atlas of Language Politics in Modern Central Europe''. Budapest and Vienna: Central European University Press.] * [https://web.archive.org/web/20110703054841/http://courses.washington.edu/otap/ Ottoman Text Archive Project] * [http://www.umich.edu/~turkish/langres_ott.html Ottoman Turkish Language: Resources – University of Michigan] * [http://www.dilbilimi.net/osmanli_arastirmalari.htm#osmanli_turkcesi_metinleri Ottoman Turkish Language Texts] * [https://web.archive.org/web/20130311040926/http://gaspirali.com/osmanli/ Ottoman-Turkish-English Open Dictionary] * [https://pauctle.com/osmtr/ Ottoman<->Turkish Dictionary – University of Pamukkale] You can use ? character instead of an unknown letter. It provides results from Arabic and Persian dictionaries, too. * [http://osmanlica.ihya.org/ Ottoman<->Turkish Dictionary – ihya.org] * [https://lugatim.com Kubbealtı Lugatı] {{Туркіцькы языкы}} {{Турецькый язык}} [[Катеґорія:Османьскый язык| ]] [[Катеґорія:Языкы раннёго нововіку]] [[Катеґорія:Турецькый язык]] [[Катеґорія:Вымерты языкы Европы]] [[Катеґорія:Вымерты языкы Азії]] [[Катеґорія:Вымерты языкы Африкы]] 3cmyc8uirdww4b48suaw3hfmmel3rg0 Undertale 0 25090 170890 170489 2026-10-03T14:45:54Z Halajkovič 33393 /* Екстерны одказы */ 170890 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Інфобокс відеогра | назва = Undertale | образ = [[Файл:Undertale vector logo on black borders.svg|250px]] | опис = Лоґо гры | вывоярь = [[Тобі Фокс]]{{efn|Конзоловы верзії вывинуло штудіо [[8-4]].<ref name="psdev">{{cite web |url=https://blog.playstation.com/2017/06/13/undertale-is-coming-to-playstation/ |title=''Undertale'' is Coming to PlayStation! |quote=Along the way that transformed into having them develop and publish the PlayStation versions, too. |last=Fox |first=Toby |website=PlayStation.Blog |date=June 13, 2017 |access-date=June 22, 2020 |archive-date=May 31, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200531203049/https://blog.playstation.com/2017/06/13/undertale-is-coming-to-playstation/ |url-status=live }}</ref><ref name="swdev">{{cite game |title=Undertale |platform=Nintendo Switch |developer=(([[Toby Fox]]; [[8-4]])) |publisher=8-4 |year=2018 |scene=Credits |quote=Nintendo Switch Conversion: 8-4, Ltd.}}</ref>}} | выдаватель = {{ubl|Тобі Фокс{{efn|Выданы властным накладом про ПК}}|8-4{{efn|Конзоловы верзії выдало штудіо 8-4.}}}} | жанер = [[ролёва відеогра]], [[пригоды]] | платформа = {{ubl|OS X|Windows|Linux|PlayStation 4|PlayStation Vita|Nintendo Switch|Xbox One}} | датум_выданя = {{Collapsible list|title={{nobold|15. септембра 2015}} |'''OS X''', '''Windows''' |15. септембра 2015 |'''Linux''' |17. юлія 2016 |'''PS4, PS Vita''' |15. авґуста 2017 |'''Nintendo Switch''' |18. септембра 2018 |'''Xbox One''' |16. марца 2021 }} | режім = [[Гра єдного грача]] | язык = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] і [[японьскый язык|японьскый]] | сценаріста = Тобі Фокс | дізайнер = {{ubl|[[Теммі Чанґ]]|Тобі Фокс<ref name="Undertale Art Book" />}} | проґраматор = Тобі Фокс | композітор = Тобі Фокс | мотор = GameMaker Studio | носіч = Діґітална дістрібуція | наслїдуюча = [[Deltarune]] | офіціална_сторінка = {{Офіціална сторінка}} }} '''Undertale''' ({{Высловность2|Андерте́йл}}; дословно з [[анґліцькый язык|анґл.]] „Підземна приповідка“; штілізовано як '''UNDERTALE''') є [[ролёва відеогра]] з року 2015, котру створив америцькый незалежный вывоярь [[Тобі Фокс]]. Грач овладать дїтя, котре впало до Підземля: розсяглой, одляглой области під земскым поверьхом, оддїленой маґічнов барьєров. Почас дорогы назад на поверьх ся грач стрїчать з розлічныма монштрами, з котрых дакотры з ним можуть вступити до боя. Боёва сістема полїгать в тім, же грач мусить маневровати меджі „mini-bullet hell“ атаками противника. Може вырїшыти успокоёвати монштрів, жебы їх змиловати намісто того, жебы їх забити. Тоты выберы впливають на перебіг гры, причім діалогы, поставы і сюжет ся мінять в залежности од резултатів. Окрем ґрафічных концептів і дізайнів постав, котры створила [[Теммі Чанґ]] і далшы гостюючі дізайнеры, Фокс вывинув цїлу гру сам, в тім чіслї сценаря і музикы. Гра черьпала іншпірацію з дакількох жрїдел, меджі котры належали серії ролёвых гер „Brandish“, „Mario & Luigi“ і „Mother“, серія [[стрїлячка|стрїлячок]] тіпу „bullet hell“ „Touhou Project“ і ролёва гра „Moon: Remix RPG Adventure“. Гра Undertale мала спочатку выйти в половинї рока 2014, дішло єднак к запізнїням. Гра Undertale вышла про OS X і Windows в септембрї 2015. В роцї 2016 была портована на Linux, в роцї 2017 на PlayStation 4 і PlayStation Vita, в роцї 2018 на Nintendo Switch і в роцї 2021 на Xbox One. Гра была оцїнена за свою тематіку, боёву сістему, музичный допровод, оріґіналность, сюжет, діалогы і поставы, хоць реакції на вытварный штіл были змішаны. Продало ся з нёй найменше пять міліонів копій. Была номінована на дакілько оцїнень, в тім чіслї тітулу „Гра рока“ од дакількох герных публікацій і подїй, і є поважована за єдну з найлїпшых відеогер, котры коли взникли. Гра з паралелным сюжетом, Deltarune, выходила по епізодах од року 2018 аж до єй повного выданя в роцї 2025; пята капітола вышла в юнї 2026 і далшы капітолы суть во вывої. == Грательность == Undertale є ролёва відеогра з поглядом згоры.<ref name="rps funniest" /> В грї грач овладать дїтя і выконує задачі, жебы поступив в сюжетї.<ref name="Destructoid Review" /> Грачі дослїджують підземный світ повный міст і пещер і почас своєй дорогы мусять рїшыти множство гаданок.<ref name="Destructoid Review" /><ref name="Boing Boing" /> Підземный світ є домом монштрів, з котрых многы вызывають грача на дуел;<ref name="Boing Boing" /> грачі вырїшують, ці їх забють, утечуть перед нима або ся з нима скамаратять.<ref name="Destructoid Review" /><ref>{{cite news |url=https://www.rockpapershotgun.com/2015/10/15/conversations-with-myself-on-undertales-universal-appeal/ |title=Conversations With Myself: On ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Universal Appeal |author=Smith, Adam |date=October 15, 2015 |website=[[Rock Paper Shotgun]] |publisher=[[Gamer Network]]|access-date=May 16, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160516012147/https://www.rockpapershotgun.com/2015/10/15/conversations-with-myself-on-undertales-universal-appeal/ |archive-date=May 16, 2016 |url-status=live}}</ref> Выберы, котры грач зробить, радікално впливають на сюжет і цїлковый перебіг гры, причім моралка грача є основним каменём вывоя гры.<ref>{{Cite web |last=Couture |first=Joel |date=October 27, 2015 |title=How ''Undertale'' makes you think hard before killing monsters |url=https://www.gamedeveloper.com/design/how-i-undertale-i-makes-you-think-hard-before-killing-monsters |access-date=November 12, 2023 |website=Gamasutra |language=en |archive-date=November 12, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231112215104/https://www.gamedeveloper.com/design/how-i-undertale-i-makes-you-think-hard-before-killing-monsters |url-status=live }}</ref> Кедь ся грачі стрїчать з противниками у рамках предписаных подїй або трафунковых стрїтнуть, пройдуть до боёвого режіму. Почас боїв грачі овладають мале сердце, котре представлює їх душу, і мусять маневровати помеджі атаками, котры на них выпущають противницькы монштры, подобно як в стрїлянинї тіпу „bullet hell“.<ref name="Destructoid Review" /><ref name="Boing Boing" /> В перебігу гры ся обявують новы елементы, як суть фаребны перешкоджіня і дуелы з босами, котры мінять способ, котрым грачі овладають сердце.<ref name="RPS: Scrollbars" /> Грачі можуть вырїшыти атаковати противника, што вымагать притискати на ґомбічку в справнім часї. Забиванём противників грач здобывать EXP (чім ся звышує ёго LOVE) і золото.<ref name="Escapist EarthBound" /> Помочов можности ACT може сконтролёвати атакуючі і оборонны атрібуты противника, як ай выконати розлічны далшы дїї, котры ся одлишать в залежности од противника.<ref name="Destructoid Review" /> Кедь грач хоснує справно дїї на реакцію на противника або го атакує, покы не мать низке HP (але ай все жывый), може вырїшыти змиловати го і завершыти бой без того, жебы го забив.<ref name="IndieGames Guilt" /> Жебы было можне дакотры дуелы з босами завершыти міровов дорогов, грач мусить прожыти, покы постава, з котров ся бє, не завершыть свій діалоґ. Гра понукать дакілько обног сюжету і розлічны завершіня в залежности од того, ці грачі вырїшать противників забити або змиловати; вдяка тому є можне гру завершыти без забитя єдиного противника.<ref name="Polygon Gameplay" /> Монштры будуть почас боя комуніковати з грачом і гра буде грачам ознамлёвати, котры суть почутя і дїї даного монштра.<ref name="RPGamer Review" /> Атакы противників ся мінять в залежности од того, як з нима грачі комунікують, як ай од уровни обтяжности.<ref name="Boing Boing" /><ref name="RPGamer Review" /> Гра ся операть о ряд метафікчных елементів в грательности, як ай в сюжетї.<ref name="Wired">{{cite magazine |url=https://www.wired.com/2016/01/metafiction-games/ |title=The Best New Videogames Are All About … Videogames |first=Jack |last=Muncy |date=January 18, 2016 |access-date=January 18, 2016 |magazine=[[Wired (magazine)|Wired]] |publisher=[[Condé Nast]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160327004328/http://www.wired.com/2016/01/metafiction-games/ |archive-date=March 27, 2016 |url-status=live}}</ref> Кедь грачі при другім проходжіню гры беруть участь в бої з босом, діалоґ ся змінить в залежности од дїї в попереднїх проходжінях.<ref name="Kotaku Secrets" /> == Сюжет == Гра Undertale ся одогравать в Підземлї, царьстві, до котрого были монштры выгнаны по зачатку войны з людми іщі перед подїями в грї. Підземля є од поверьху оддїлены маґічнов барьєров з єдинов дїров на верьху Еботт. На зачатку гры впаде людьске дїтя з верьху Еботт до Підземля і стрїтне ся з Квітиком, чутливов квітков, котра грача научіть герны механікы і бреше му о „LV“ або „LOVE“ в сназї го забити. Людьске дїтя потім захранить Торіел, матерьскый монштер подобна козї, котра го научіть, як прожыти конфлікты в Підземлї без забиваня. Мать в умыслї дїтя адоптовати, жебы го охранила перед Асґором, кралём Підземля. Грач наконець зохабить Торіел, жебы выглядав Асґоровый замок, в котрім ся находить барьєра ведуча до світа на поверьху. Стрїчать ся з дакількома монштрами, як суть скелеты Санс і Папайрус, двоє братів, котры стражать лїс Сновдін; Андайн, велителька кралёвской ґарды; Алфіс, кралёвска науковіця; і Меттатон, роботічный телевізный модератор, котрого створила Алфіс. З векшынов монштрів ся бєме, причім грач сі може выбрати, ці їх забє, або змилує і припадно ся з нима скамаратить. Почас своєй дорогы ся грач дізнає, же перед многыма роками ся Асріел, сын Асґора і Торіел, скамаратив з першым чоловіком, котрый впав до Підземля. Кедь дїтя неочековано умерло, Асріел хосновав ёго душу, жебы прошов через барьєру, з умыслом вернути тїло на поверьх. Люде, котры там жыли, напали і забили Асріела, што вело Асґора к выголошіню войны. В сучасности Асґор назберав шість душ павшых людей і потребує іщі єдну, жебы міг зніщіти барьєру. Конець гры залежить од того, як грач перейде стрїтнутя з монштрами.<ref name="polygon endings"/><ref name="Polygon Gameplay" />{{efn|Тоты три концї ся означують як: „невтралный перебіг“, „правдивый паціфістічный перебіг“ і „ґеноцідный перебіг“ (менше обычайно знамый як „перебіг без змилованя“).<ref name="Kotaku Secrets" /><ref name="IGN Review" /><ref name="avclub" />}} Кедь грач забив дакотрых, але не вшыткых монштрів, або не забив жадного, чекать го „невтралный“ конець. Грач дійде до Асґорового замку і є змушеный з ним боёвати. Санс заставить грача перед їх конфронтаціёв і одкрыє, же „LOVE“ і „EXP“ суть скорочіня про „уровень насилства“ і „боды забитя“.{{efn|В ролёвых грах суть „LV“ і „EXP“ скорочінями про [[скушеностны боды|„уровень [скушености]“ і „скушеностны боды“]], причім є желателно їх звышовати.<ref>{{cite book |last=Moore |first=Michael E. |date=2011 |title=Basics of Game Design |url=https://archive.org/details/basicsofgamedesi0000moor |publisher=[[A K Peters, Ltd.]] |page=[https://archive.org/details/basicsofgamedesi0000moor/page/142 142] |isbn=978-1-56881-433-9}}</ref>}} Санс посуджує грача на основі ёго нагромадженых „LOVE“ і „EXP“. Грач потім ся бє з Асґором, але Квітик го перерве, забє Асґора і перемінить ся на міцнїшу, ґротескну подобу тым, же вкраде людьскы душі. З помочов бунтованых душ грач поразить Квітика і може вырїшыти, ці го забє, або змилує. Грач потім зохабить Підземля. Пізнїше дістане телефонат од Санса, котрый му высвітлить став Підземля по ёго одходї. Кедь грач не забє жадного монштра перед досягнутём „невтралного“ конця, може начітати свою [[уложена гра|уложену гру]] і досягнути „правдивый паціфістічный“ конець.<ref name="avclub">{{cite web |url=https://www.avclub.com/undertale-dares-players-to-make-a-mistake-they-can-neve-1798287299 |title=''Undertale'' dares players to make a mistake they can never take back |first=William |last=Hughes |date=December 9, 2015 |access-date=January 5, 2025 |website=[[The A.V. Club]] |publisher=[[The Onion]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160325162749/http://www.avclub.com/article/undertale-dares-players-make-mistake-they-can-neve-228716 |archive-date=March 25, 2016 |url-status=live}}</ref><ref name="polygon endings">{{cite web |last=Hughes |first=William |date=July 14, 2017 |title=A speedrunner is getting every ''Undertale'' ending — for 34 hours straight |url=https://www.polygon.com/2017/7/14/15971422/undertale-all-endings-100-percent-speedrun |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20210720140604/https://www.polygon.com/2017/7/14/15971422/undertale-all-endings-100-percent-speedrun |archive-date=July 20, 2021 |access-date=July 20, 2021 |work=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> Укаже ся, же Квітик є [[Реінкарнація|реінкарнаціёв]] Асріела, котрого створили Алфісовы експеріменты. Саме перед дуелом з Асґором Торіел заставить бой і припоять ся к нёй ай остатнї монштры, з котрыма ся чоловік скамаратив. Квітик нападе на ґрупу і поглотить душі вшыткых людей і монштрів, жебы набыв подобу старшого Аcріела. Почас наслїдуючого боя ся чоловіку подарить споїти ся з душами своїх приятелїв і наконець поразить Асріела: Тот ся верне до дїтьской подобы, зніщіть барьєру і перед одходом выразить жалость над своїма дїянями, причім розкрыє реалне мено чоловіка як Фріск. Чоловік впаде до непритомности і кедь ся пробудить, буде відїти, же го окружають приятелї. Монштры ся мірово зась зачленять меджі людей, покы чоловік мать можность прияти Торіел за свою адоптівну матїрь. Третїй конець, знамый меджі фанушиками як конець „без змилованя“ або „ґеноніда“, настане, кедь грач забє цїлком вшыткых монштрів, з котрыма ся дасть боёвати. Мусить в каждій области [[Ґріндінґ (відеогры)|повторно выкликовати трафунковы стрїтнутя]] доты, покы не зістане жадного монштра. Тота дорога мінять дакотры аспекты гры: многы поставы ся евакуують, жебы уникнути грача, і тоты, котры зістануть, мають управены діалогы одражаючі вплив, котрый мають грачовы дїяня на герный світ.<ref name="Kotaku Secrets" /><ref>{{Cite news |last=Hall |first=Mat |date=September 22, 2018 |title=''Undertale'' Genocide run explained: How to play the game in the most evil way possible |url=https://www.eurogamer.net/undertale-genocide-run-4873 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230728031142/https://www.eurogamer.net/undertale-genocide-run-4873 |archive-date=July 28, 2023 |access-date=July 28, 2023 |work=[[Eurogamer]]}}</ref> Кедь чоловік дійде до Асґорового замку, Санс ся попробує го заставити, але не подарить ся му то і забють го. Квітик забє Асґора в намазї здобыти мілость, але є забитый чоловіком. Хара,{{efn|Тоту поставу поменує грач, причім зволене мено ся хоснує про грачів файл з уложенов гров. „Хара“ є на образовцї про поменованя означанована як „реалне мено“.}} перше впавше дїтя, котре ся скамаратило з Асріелом, ся потім обявить і вымаже світ. Жебы было можне гру грати знову, мусить грач оддати свою душу Харї, чім обновить світ і приведе к тырвалым змінам правдивого паціфістічного конця.<ref name="avclub" /> == Вывой == {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]])|section=yes|датум=21:28, 15 септембра 2026 (CEST)|1|m|section=yes|details=Секція ся праві пише, робота сі выжадує веце часу}} === Дізайн гры === === Писаня === === Музика === ==== Концертне турне ==== 17. марца 2026 было оголошено приближуюче концертне турне присвячене 25-членному орхестру, котрый буде грати музику зо саундтреку гры „Undertale“ під кураторьскым веджінём Тобі Фокса. Концерты бы мали зачати 23. авґуста 2026<ref>{{cite web |date=17 March 2026 |title=UNDERTALE: The Determination Symphony concert tour brings the beloved music of the hit indie game to more people than ever before |url=https://www.gamespress.com/UNDERTALE-The-Determination-Symphony-concert-tour-brings-the-beloved-m |access-date=14 May 2026 |website=Games Press |ref={{sfnref|Games Press|2026}}}}</ref> і будуть продовжати в [[Северна Америка|Северній Америцї]], [[Европа|Европі]], [[Споєне кралёвство|Споєнім кралёвстві]], [[Азія|Азії]] і [[Австралія|Австралії]] аж до року 2027.<ref>{{cite web |date=18 March 2026 |title=Undertale: The Determination Symphony world tour announced, begins August |url=https://www.rpgsite.net/news/19904-undertale-the-determination-symphony-world-tour-dates-tickets |access-date=14 May 2026 |website=RPG Site |ref={{sfnref|RPG Site|2026}}}}</ref> == Выданя == {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]])|section=yes|датум=21:28, 15 септембра 2026 (CEST)|1|m|section=yes|details=Секція ся праві пише, робота сі выжадує веце часу}} === Пропаґація === Были выданы ай далшы медіалны продукты і сувеніры повязаны з гров „Undertale“, в тім чіслї фіґурок і плішовых грачок іншпірованых поставами з гры.<ref>{{cite web |url=http://www.destructoid.com/get-your-name-in-early-for-these-undertale-figures-340372.phtml |title=Get your name in early for these ''Undertale'' figures |author=Rowen, Nic |date=February 9, 2016 |website=[[Destructoid]] |publisher=[[ModernMethod]] |access-date=May 2, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160310072257/http://www.destructoid.com/get-your-name-in-early-for-these-undertale-figures-340372.phtml |archive-date=March 10, 2016 |url-status=live}}</ref> Офіціално саундтрек к грї выдало музичне выдавательство Materia Collective, котре ся шпеціалізує на музику з відеогер,<ref>{{cite web |url=http://store.steampowered.com/app/391570/ |title='Undertale' Soundtrack |website=[[Steam (service)|Steam]] |publisher=[[Valve Corporation|Valve]] |access-date=May 2, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160109184400/http://store.steampowered.com/app/391570/ |archive-date=January 9, 2016 |url-status=live}}</ref> в тот істый день як самотна гра. Окрем того вышли два офіціалны албумы з кавер верзіями пісень з гры „Undertale“: металово-електронічный албум „Determination“ з року 2015 од RichaadEB і Емі Вотерс<ref>{{cite web |url=http://steamed.kotaku.com/undertale-has-an-officially-sanctioned-fan-album-and-i-1751497766 |title=''Undertale'' has an officially sanctioned fan album, and it's awesome. |author=Grayson, Nathan |date=January 6, 2016 |website=[[Kotaku]] |publisher=[[Gawker Media]] |access-date=May 2, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160331192340/http://steamed.kotaku.com/undertale-has-an-officially-sanctioned-fan-album-and-i-1751497766 |archive-date=March 31, 2016 |url-status=dead}}</ref><ref>{{cite web |url=https://determination-ut.bandcamp.com/album/determination |title=Determination |author1=RichaadEB |author2=Waters, Amie |website=[[Bandcamp]] |access-date=July 6, 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201204135856/https://determination-ut.bandcamp.com/album/determination |archive-date=December 4, 2020 |url-status=live}}</ref> і джезовый албум „Live at Grillby's<!-- Назвы албумів суть подля штандартів написаны курзівов. -->“ з року 2016 од Карлоса Іні.<ref>{{cite magazine |url=https://www.gameinformer.com/b/news/archive/2016/02/06/official-undertale-jazz-album-released.aspx |title=Official Undertale Jazz Album Live At Grillby's Released |author=Gwaltney, Javy |date=February 6, 2016 |magazine=[[Game Informer]] |publisher=[[GameStop]] |access-date=May 2, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160502123402/http://www.gameinformer.com/b/news/archive/2016/02/06/official-undertale-jazz-album-released.aspx |archive-date=May 2, 2016 |url-status=live}}</ref> Далшый джезовый дуетовый албум заложеный на піснях з гры „Undertale“, „Prescription for Sleep“, выдали в роцї 2016 саксафоніста Норігіко Нібіно і піаністка Аякі Сато.<ref>{{cite web |last=Hamilton |first=Kirk |date=December 5, 2016 |title=''Undertale'' just got a nice new musical tribute |url=http://kotaku.com/1789701441 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20161206163614/http://kotaku.com/1789701441 |archive-date=December 6, 2016 |access-date=December 5, 2016 |work=[[Kotaku]]}}</ref> В тім істім роцї вышло ай 2-LP вінілове выданя саундтреку к грї „Undertale“, котре продуковала сполочность [[iam8bit]].<ref>{{Cite web |last=Dornbush |first=Jonathon |date=August 26, 2016 |title=''Undertale'' soundtrack Coming to Vinyl |url=http://www.ign.com/articles/2016/08/26/undertale-soundtrack-coming-to-vinyl |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160827204130/http://www.ign.com/articles/2016/08/26/undertale-soundtrack-coming-to-vinyl |archive-date=August 27, 2016 |access-date=August 26, 2016 |website=[[IGN]]}}</ref> В роках 2017 і 2018 выдало выдавательство Materia Collective дві офіціалны нотовы збіркы і діґіталны албумы під назвов „UNDERTALE Piano Collections“, котрых аранжманы приправив Дейвід Пікок і награв їх Авґустін Маюґа Ґонзалес.<ref>{{cite web |url=http://www.rpgfan.com/soundtracks/undertale-piano/index.html |title=RPGFan Music – ''Undertale'' Piano Collections |website=RPGFan |access-date=July 26, 2019 |archive-date=July 11, 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190711000438/http://www.rpgfan.com/soundtracks/undertale-piano/index.html |url-status=dead }}</ref><ref>{{Cite magazine |date=March 3, 2018 |title=『''Undertale''』のピアノアレンジアルバム第2弾『''Undertale Piano Collections 2''』が発表。Bandcampで予約開始（試聴動画アリ） |url=https://www.famitsu.com/news/201803/03153012.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20190711000435/https://www.famitsu.com/news/201803/03153012.html |archive-date=July 11, 2019 |access-date=July 26, 2019 |magazine=[[Famitsu]]}}</ref> В септембрї 2019 зробила сполочность [[Nintendo]] доступным на стягнутя костім боёвника Міі іншпірованый поставов Санса про гру „Super Smash Bros. Ultimate“, вєдно з новым аранжманом композіції „Megalovania“.<ref>{{cite web |url=https://www.destructoid.com/sans-from-undertale-is-getting-a-costume-in-smash-ultimate-565839.phtml |title=Sans from ''Undertale'' is getting a costume in Smash Ultimate |first=Peter |last=Glogowski |date=September 4, 2019 |access-date=September 4, 2019 |work=[[Destructoid]] |archive-date=August 9, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200809184205/https://www.destructoid.com/sans-from-undertale-is-getting-a-costume-in-smash-ultimate-565839.phtml |url-status=live }}</ref> Режісер серії „Super Smash Bros.“ Масагіро Сакурай зазначів, же Санс быв єднов з найжаданїшых постав, котры мали в грї фіґуровати.<ref>{{Cite web|url=https://youtube.com/watch?v=953dc07NMEk| archive-url=https://ghostarchive.org/varchive/953dc07NMEk | archive-date=November 17, 2021 | url-status=live | title = Sans Costume in ''Smash Bros. Ultimate''! Version 5.0 Update: Home-Run Contest & More!| website=[[YouTube]] | date=September 4, 2019 }}{{cbignore}}</ref> Музика з гры „Undertale“ была тыж придана до гры „Taiko no Tatsujin: Drum 'n' Fun!“ як обсяг на стягнутя.<ref>{{Cite web |last=Doolan |first=Liam |date=October 13, 2019 |title=Undertale Song Pack Arrives In Taiko no Tatsujin: Drum 'n' Fun! As Paid DLC |url=http://www.nintendolife.com/news/2019/10/undertale_song_pack_arrives_in_taiko_no_tatsujin_drum_n_fun_as_paid_dlc |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20211115132924/https://www.nintendolife.com/news/2019/10/undertale_song_pack_arrives_in_taiko_no_tatsujin_drum_n_fun_as_paid_dlc |archive-date=November 15, 2021 |access-date=November 11, 2019 |website=Nintendo Life}}</ref> === Японьска локалізація === По выданю гры „Undertale“ ся поступно зачала формовати мала комуніта японьскых фанушиків, што вело к выданю неофіціалного фанушиковского локалізачного патчу зачатком рока 2016. Кедьже Фокс уж почас роботы над гров поважовав японьскый переклад за конечный цїль, конзултовав з многыма сполочностями і наконець сі выбрав сполочность 8-4, котра передтым переклала гры „Aquaria“ і „Shovel Knight“.<ref name="eightfour">{{cite web |last1=Ricciardi |first1=John |title=Breaking Down Borders: ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Journey to Japan and Back |url=https://blog.playstation.com/2017/08/08/breaking-down-borders-undertales-journey-to-japan-and-back/ |website=PlayStation.Blog |access-date=September 23, 2023 |date=August 8, 2017 |archive-date=September 24, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230924210256/https://blog.playstation.com/2017/08/08/breaking-down-borders-undertales-journey-to-japan-and-back/ |url-status=live }}</ref><ref name="mandelin">{{cite book |last=Mandelin |first=Clyde |author-link=Clyde Mandelin |date=November 16, 2022 |title=UNDERTALE |series=Legends of Localization |language=English |volume=3 |edition=1st |publisher=Independently Published |publication-place=[[Tucson]] |isbn=9781945908019}}</ref> Жебы ся забезпечів єднотный штіл гры, сполочность 8-4 вырїшыла взяти до роботы лем єдну головну перекладательку, Кейко Фучічо, хоць то значіло, же выданя японьской верзії буде тырвати довше. Підпоровав ю малый тім редакторів, коректорів і проґраматора, котрый управив гру так, жебы фунґовала з японьскыма писомныма сістемами. Іщі перед зачатком перекладу зачатком рока 2016 дав Фокс тіму вывоярьскы позначкы і анотованы діалоґы і почас цїлого процесу творчости їм надале надавав підпору і рады.<ref name="mandelin"/> Кедь ПК гры не суть в Японії аж так популарны, сучасно вырїшыли выдати гру „Undertale“ ай про конзолы, причім портованя забезпечовала таксамо сполочность 8-4.<ref name="eightfour"/><ref>{{cite web |last1=Fox |first1=Toby |title=''Undertale'' is Coming to PlayStation! |url=https://blog.playstation.com/2017/06/13/undertale-is-coming-to-playstation/comment-page-2/ |website=PlayStation.Blog |access-date=September 23, 2023 |date=June 13, 2017 |archive-date=October 10, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231010222829/https://blog.playstation.com/2017/06/13/undertale-is-coming-to-playstation/comment-page-2/ |url-status=live }}</ref> По оголошіню локалізації многых фанушиків неочековано рїшіня хосновати про поставу Санса японьскы містоназывникы „oйра“ (おいら) через ёго конотацію з сельскым жывотом, што вело к взнику понятя „ойра шок“.<ref name="mandelin"/><ref>{{cite web |last1=Ashcraft |first1=Brian |title=''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Japanese Localization Is Causing A Fan Frenzy |url=https://kotaku.com/undertales-japanese-localization-is-causing-a-fan-frenz-1796085385 |website=Kotaku |language=en |date=June 14, 2017 |access-date=September 23, 2023 |archive-date=October 4, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231004154318/https://kotaku.com/undertales-japanese-localization-is-causing-a-fan-frenz-1796085385 |url-status=live }}</ref> Локалізована верзія вышла про PS4 і Vita 16. авґуста 2017 і про ПК 22. авґуста.<ref>{{cite tweet |user=UndertaleJP | title= お待たせしました！PS4/Vita向け日本語版UNDERTALEは、8月16日(水) 1,620円で配信開始です。クロスバイ対応で1度の購入で2機種分をゲット。8月31日までに購入いただくとダイナミックテーマ「いせき」をプレゼント！ |number= 890805668927619072 |date= July 28, 2017 | access-date=September 25, 2023 |language=en}}</ref><ref>{{cite tweet |user=UndertaleJP |title= UNDERTALEのPC/Mac向け日本語対応版がSteamで配信開始となりました！ | number= 899817931369963520 |access-date=September 25, 2023 |language=en |date=August 22, 2017}}</ref> == Оцїнёваня і крітіка == {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]])|section=yes|датум=21:28, 15 септембра 2026 (CEST)|1|m|section=yes|details=Секція ся праві пише, робота сі выжадує веце часу}} === Продаж === Подля приправной інформації службы [[Steam Spy]] была гра „Undertale“ до конця рока 2015 єднов з найпродаванїшых гер на [[Steam]] з 530 343 проданыма копіями.<ref name="Steam Spy" /> Зачатком фебруара 2016 гра перевышыла граніцю єдного міліона проданых копій<ref name="GamesBeat" /> і до юлія 2018 мала на Steam одгадом цїлково три і півміліона грачів.<ref>{{cite web |url=https://arstechnica.com/gaming/2018/07/steam-data-leak-reveals-precise-player-count-for-thousands-of-games/ |title=Valve leaks Steam game player counts; we have the numbers |author=Orland, Kyle |date=July 6, 2018 |website=[[Ars Technica]] |access-date=July 11, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180710173043/https://arstechnica.com/gaming/2018/07/steam-data-leak-reveals-precise-player-count-for-thousands-of-games/ |archive-date=July 10, 2018 |url-status=live}} [https://arstechnica.com/wp-content/uploads/2018/07/games_achievements_players_2018-07-01.csv Complete list]. {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20180711204821/https://arstechnica.com/wp-content/uploads/2018/07/games_achievements_players_2018-07-01.csv |date=July 11, 2018}}</ref> Продаж діґіталных верзій про PlayStation 4 і PlayStation Vita в Японії до фебруара 2018 перекрочів 100 000 проданых копій.<ref>{{cite web |url=https://gematsu.com/2018/02/undertale-ps4-ps-vita-sales-top-100000-japan |title=''Undertale'' PS4 and PS Vita sales top 100,000 in Japan |last=Romano |first=Sal |date=February 15, 2018 |website=Gematsu |access-date=February 15, 2018 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20180215143737/https://gematsu.com/2018/02/undertale-ps4-ps-vita-sales-top-100000-japan |archive-date=February 15, 2018}}</ref> В марцї 2019 належала гра „Undertale“ меджі десять найпродаванїшых [[незалежна гра|незалежных гер]] на конзолї Switch.<ref>{{Cite web |date=March 21, 2019 |title=Nintendo Reveals The 10 Current Best-Selling Indie Games On Switch |url=https://kotaku.com/nintendo-reveals-the-10-current-best-selling-indie-game-1833472265 |access-date=November 12, 2023 |website=Kotaku |language=en |archive-date=November 12, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231112184926/https://kotaku.com/nintendo-reveals-the-10-current-best-selling-indie-game-1833472265 |url-status=live }}</ref> К 13. децембру 2025 одгадує служба Steam Spy, же ся гра „Undertale“ на платформі Steam продала меджі 5 і 10 міліонами копій.<ref>{{Cite web |title=''Undertale'' |url=https://steamspy.com/app/391540 |access-date=December 13, 2025 |website=SteamSpy - All the data about Steam games}}</ref>{{efn|Тото чісло обсягує лем продаж на платформі Steam.}} == Вплив і дїдовизна == === Фендом === [[Файл:Undertale cosplay at Tsunacon 2016.JPG|thumb|[[Косплей|Косплеєры]] в ролї (злїва направо) Санса, Андайн, Папайруса, Торіел, Ґріллбі і Напстаблука на Tsunacon в [[Роттердам]]і]] Гра „Undertale“ сі швыдко здобыла [[култова популарность|култову популарность]].<ref name="Paste cult" /><ref name="NLife cult"/> Приближно рік по выданю Фокс зазначів, же го неочековало, котру популарность гра досягла, і хоць сі тоту позорность цїнив, сприїмав ю як стресуючу. Фокс повів: „Не неочековало бы ня, кебы єм уж нїґда не створив таку успішну гру. Але не вадить мі то“.<ref>{{cite web |last=Wawro |first=Alex |date=September 14, 2016 |title=''Undertale'' dev reflects on what it's like to have your game become a phenomenon |url=http://www.gamasutra.com/view/news/281395/Undertale_dev_reflects_on_what_its_like_to_have_your_game_become_a_phenomenon.php |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20170803052141/http://www.gamasutra.com/view/news/281395/Undertale_dev_reflects_on_what_its_like_to_have_your_game_become_a_phenomenon.php |archive-date=August 3, 2017 |access-date=September 14, 2016 |work=[[Gamasutra]]}}</ref> Ана Діаз „[[NPR]]“ зазначіла, же гра „Undertale“ „вплинула смак цїлой ґенерації в области забавы“ і же „вдяка мемам здобыла новый жывот“.<ref name="npr" /> Рейд Янґ, ґенералный директор сполочности [[Fangamer]], повів, же гра ся стала „абсолутно домінантнов силов“.<ref name="npr">{{Cite web |last=Diaz |first=Ana |date=October 17, 2020 |title=Make Love, Not War: Five Years Of <nowiki>'</nowiki>''Undertale''<nowiki>'</nowiki> |url=https://www.npr.org/2020/10/17/924581553/make-love-not-war-five-years-of-undertale |access-date=November 12, 2023 |website=NPR |archive-date=October 18, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201018051829/https://www.npr.org/2020/10/17/924581553/make-love-not-war-five-years-of-undertale |url-status=live }}</ref> Постава Санс была грачами дуже добрї прията і стала ся предметом многых фанушиковскых дїл.<ref>{{cite web |date=August 19, 2016 |title=''Undertale'': 21 Creepy and Cute Sans Fan Art |url=https://www.ign.com/articles/2016/08/19/undertale-21-creepy-and-cute-sans-fan-art |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160930085408/https://www.ign.com/articles/2016/08/19/undertale-21-creepy-and-cute-sans-fan-art |archive-date=September 30, 2016 |publisher=[[IGN]]}}</ref><ref>{{cite web |last=Vas |first=Gergo |date=December 31, 2015 |title=''Undertale''<nowiki>'</nowiki>s Papyrus And Sans Have Dark Souls |url=https://www.kotaku.com.au/2015/12/artist-meiura-venn-drew-a-pretty-cool-mash-up-of-papyrus-and-sans-from-undertale-and-dark-souls-sol/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160612034829/https://www.kotaku.com.au/2015/12/artist-meiura-venn-drew-a-pretty-cool-mash-up-of-papyrus-and-sans-from-undertale-and-dark-souls-sol/ |archive-date=June 12, 2016 |website=[[Kotaku Australia]]}}</ref><ref>{{cite news |last=Altland |first=Morgan |date=February 18, 2016 |title=''Undertale'' still captivates audiences |work=[[The Oswegonian]] |url=https://www.oswegonian.com/2016/02/18/undertale-still-captivates-audiences/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20170603162838/https://www.oswegonian.com/2016/02/18/undertale-still-captivates-audiences/ |archive-date=June 3, 2017}}</ref> Професіоналный запасник Кенні Омеґа выразив свою любов к грї „Undertale“ тым, же ся в епізодї релації „[[All Elite Wrestling: Dynamite]]“ з 30. октобра 2019 облїк як Санс.<ref>{{cite web |last=Crosby |first=Jack |date=October 30, 2019 |title=AEW Dynamite results, recap: Inner Circle wreaks havoc, inaugural tag team champions crowned |url=https://www.cbssports.com/wwe/news/aew-dynamite-results-recap-inner-circle-wreaks-havoc-inaugural-tag-team-champions-crowned/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191101135949/https://www.cbssports.com/wwe/news/aew-dynamite-results-recap-inner-circle-wreaks-havoc-inaugural-tag-team-champions-crowned/ |archive-date=November 1, 2019 |access-date=November 4, 2019 |work=[[CBS Sports]]}}</ref> Заряджіня Санса як костіму про боёвника Мії в грї „Super Smash Bros. Ultimate“ сі выслужыла позітівны одзывы од фанушиків, хоць денник „[[The Commonwealth Times]]“ поважовав ёго заряджіня за „потенціалный проблем“ через знижованя фактору [[носталґія|носталґії]] при каждій новій поставі і неустанно за розшырюючому списку постав.<ref>{{cite news |last=Schuhart |first=Jonah |date=September 16, 2019 |title=''Smash Bros.'' creates potential problem with new DLC characters |work=[[The Commonwealth Times]] |url=https://commonwealthtimes.org/2019/09/15/smash-bros-creates-potential-problem-with-new-dlc-characters/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20200507092316/https://commonwealthtimes.org/2019/09/15/smash-bros-creates-potential-problem-with-new-dlc-characters/ |archive-date=May 7, 2020}}</ref> Фендом гры „Undertale“ є тыж знамый творчостёв розлічных [[фанушиковска гра|фанушиковскых гер]], котры понукають унікатны сюжеты і герны механікы заложены на світї гры „Undertale“.<ref>{{cite web|last=Childers|first=Juliet|date=October 27, 2021|title=15 Undertale Fan Games Every Fan Should Know About|work=TheGamer|url=https://www.thegamer.com/undertale-best-fan-games/|archive-url=https://web.archive.org/web/20211104182818/https://www.thegamer.com/undertale-best-fan-games/|archive-date=November 4, 2021|access-date=April 22, 2024}}</ref> Єднов з найвекше очекованых фанушиковскых гер быв [[пріквел]] <nowiki>„</nowiki>[[Undertale Yellow]]<nowiki>“</nowiki>, котрый по семох роках вывоя вышов в роцї 2023 і здобыв обровску популарность меджі фанушиками на многых соціалных сїтях.<ref name="yellow">{{Cite web |last1=Nelson |first1=Will |date=December 10, 2023 |title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making |url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow |access-date=December 12, 2023 |website=PCGamesN |language=en-US |archive-date=April 17, 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240417213055/https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow |url-status=live }}</ref> Фанушиковска основна гры „Undertale“ была тыж предметом контроверзії, што вело к тому, же сі здобыла неґатівну репутацію. Часточно то было запрічінено незгодами меджі фанушиками оглядом справного способу граня гры.<ref name="npr" /><ref name=drama /> По выданю гры были дакотры [[стрімер]]ы обтяжованы фанушиками гры за то, же забивали противників в грї і выбрали дорогу „ґеноціды“. Ютубер Markiplier вырїшыв не завершовати своє перше проходжіня гры з арґументаціёв, же му „не є весело“ через претензії фанушиків.<ref name=drama>{{cite web|last=Spencer|first=Chloe|date=August 21, 2017|title=The ''Undertale'' Drama|url=https://kotaku.com/the-undertale-drama-1798159975|access-date=October 1, 2021|website=Kotaku|language=en-US|archive-date=December 1, 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191201120241/https://kotaku.com/the-undertale-drama-1798159975|url-status=live}}</ref> В юлії 2016 почас саміту о інтернетї, котрый ся конав во [[Ватікан]]ї, даровав ютубер [[MatPat]] папови Франтїшкови копію гры „Undertale“. MatPat высвітлив свій выбер дарунка одказом на рік 2016 як рік [[Міморядный юбілей мілосердности|Міморядного юбілею мілосердности]] і перепоїв то з головнов темов гры „Undertale“, котров є мілосердность.<ref>{{Cite web|last=Good|first=Owen S.|date=July 6, 2016|title=Someone gave the pope a copy of ''Undertale''|url=https://www.polygon.com/2016/7/6/12105428/pope-undertale-youtuber|access-date=January 5, 2022|website=Polygon|language=en-US|archive-date=January 5, 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220105051853/https://www.polygon.com/2016/7/6/12105428/pope-undertale-youtuber|url-status=live}}</ref> Пізнїше, в януарї 2022, ціркусовый ансамбель выступив перед папов почас ёго тыжденной авдіенції во Ватіканї на мелодію композіції „Megalovania“, чім створив паралелу зо сімболічным подарунком гры, котру MatPat даровав папови Франтїшкови.<ref name="Colp">{{Cite web |last=Colp |first=Tyler |date=January 6, 2022 |title=The Pope started 2022 by blasting a song from hit RPG ''Undertale'' |url=https://www.pcgamer.com/the-pope-started-2022-by-blasting-a-song-from-hit-rpg-undertale/ |access-date=January 7, 2022 |website=PC Gamer |language=en |archive-date=January 7, 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220107022833/https://www.pcgamer.com/the-pope-started-2022-by-blasting-a-song-from-hit-rpg-undertale/ |url-status=live }}</ref><ref name="Diaz">{{Cite web |last=Diaz |first=Ana |date=January 6, 2022 |title=The Pope listening to ''Undertale''<nowiki>'</nowiki>s 'Megalovania' is already 2022's weirdest video |url=https://www.polygon.com/22870441/pope-undertale-toby-fox-megalovania |access-date=February 19, 2022 |website=Polygon |language=en-US |archive-date=February 19, 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220219013700/https://www.polygon.com/22870441/pope-undertale-toby-fox-megalovania |url-status=live }}</ref> Крістофер Каярі з часопису „International Journal of Education & the Arts“ описав популарность гры „Undertale“ як приклад того, же музика з відеогер може служыти як медіум, котрый може быти дуже хосенным про учітелїв музикы, причім поуказав на партіціпатівну културу фанушиковской комуніты.<ref>{{cite journal |last1=Cayari |first1=Christopher |title=The Music of ''Undertale'': Participatory Culture, Video Game Music, and Creating Covers for YouTube |journal=International Journal of Education & the Arts |date=2023 |volume=24 |issue=22 |doi=10.26209/ijea24n22}}</ref> === Оцїнїня === Гра ся обявила в дакількох списках найлїпшых гер рока 2015, причім од порталу „Rock Paper Shotgun“<ref name="RPS GOTM">{{cite web |date=October 30, 2015 |title=Game of the Month: October – ''Undertale'' |url=https://www.rockpapershotgun.com/2015/10/13/undertale-game-of-the-month/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160526055443/https://www.rockpapershotgun.com/2015/10/13/undertale-game-of-the-month/ |archive-date=May 26, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=[[Rock Paper Shotgun]]}}</ref><ref name="rps funniest"/> здобыла оцїнїня „Гра місяця“ і „Найсмішнїша гра на ПК“, од порталу „GameFAQs“<ref name="GameFAQs">{{Cite web |last=Frank |first=Allegra |date=December 16, 2015 |title=''Undertale'' wins GameFAQs' Best Game Ever contest |url=http://www.polygon.com/2015/12/16/10323192/undertale-gamefaqs-best-game-ever |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20151217013026/http://www.polygon.com/2015/12/16/10323192/undertale-gamefaqs-best-game-ever |archive-date=December 17, 2015 |access-date=January 21, 2016 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> оцїнїня „Найлїпша гра вшыткых часів“ і од порталів „Zero Punctuation“<ref name="Zero Punctuation">{{Cite web |last=Croshaw |first=Ben |date=January 7, 2016 |title=Top 5 Games of 2015 |url=http://www.escapistmagazine.com/videos/view/zero-punctuation/116617-Top-5-Best-and-Worst-Games-of-2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183824/http://www.escapistmagazine.com/videos/view/zero-punctuation/116617-Top-5-Best-and-Worst-Games-of-2015 |archive-date=January 6, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=The Escapist}}</ref> і „IGN“<ref name="IGN">{{cite web |title=PC Game of the Year |date=December 7, 2015 |url=https://uk.ign.com/wikis/best-of-2015/PC_Game_of_the_Year |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191203193939/https://uk.ign.com/wikis/best-of-2015/PC_Game_of_the_Year |archive-date=December 3, 2019 |access-date=December 3, 2019 |publisher=[[IGN]]}}</ref> оцїнїня „Гра рока на ПК“. Од порталу „Destructoid“ здобыла оцїнїня „Найлїпша гра на ПК“.<ref name="Destructoid Award">{{cite web |date=December 22, 2015 |title=Destructoid's award for Best PC Game of 2015 goes to... |url=http://www.destructoid.com/destructoid-s-award-for-best-pc-game-of-2015-goes-to--328410.phtml |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222180544/http://www.destructoid.com/destructoid-s-award-for-best-pc-game-of-2015-goes-to--328410.phtml |archive-date=December 22, 2015 |access-date=January 21, 2016 |website=[[Destructoid]]}}</ref> Гра „Undertale“ здобыла оцїнїня і номінації в розлічных катеґоріях і была хвалена за свій сюжет, оповіданя і герну сістему. В рейтінґу IGN „Best of 2015“ здобыла гра оцїнїня за „найлїпшый сюжет“.<ref name="IGN Story">{{cite web |date=January 12, 2016 |title=Best Story |url=http://au.ign.com/wikis/best-of-2015/Best_Story |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20151217013930/http://au.ign.com/wikis/best-of-2015/Best_Story |archive-date=December 17, 2015 |access-date=February 17, 2016 |website=[[IGN]]}}</ref> Академія інтерактівных умень і наук номіновала гру „Undertale“ в катеґоріях <nowiki>„</nowiki>[[Цїна D.I.C.E. за найлїпшу ролёву гру рока|ролёва гра/масівна гра многых грачів рока]]<nowiki>“</nowiki>, <nowiki>„</nowiki>[[Цїна D.I.C.E. за вынятковы успіхы в области режії гер|вынятковый успіх в области режії гры]]<nowiki>“</nowiki> і <nowiki>„</nowiki>[[Цїна D.I.C.E. за вынятковы успіхы в области незалежной гры|цїну D.I.C.E. Sprite Award]]<nowiki>“</nowiki>.<ref name="DICE2">{{Cite web |last=Frank |first=Allegra |date=January 13, 2016 |title=DICE Awards finalists include ''Fallout 4'', ''Witcher 3'', ''Life is Strange'' and more |url=http://www.polygon.com/2016/1/13/10760412/dice-awards-2016-nominees |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160113163015/http://www.polygon.com/2016/1/13/10760412/dice-awards-2016-nominees |archive-date=January 13, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> Гра „Undertale“ была номінована на цїну за іновацію, найлїпшый дебут і найлїпшый сюжет на удїлёваню цїн [[Game Developers Choice Awards]].<ref name="GDC" /> В роцї 2016 на фестівалї [[Independent Games Festival]] гра здобыла цїну позерателїв і три номінації в катеґоріях „Вынятковый звук“, „Вынятковый сюжет“ і на цїну [[Головна цїна Шеймуса Макналлі|Головной цїны Шеймуса Макналлі]].<ref name="IGFwinners" /><ref>{{cite web |title=Nominees for 2016 Independent Games Festival Awards Revealed |url=https://www.gamespot.com/articles/nominees-for-2016-independent-games-festival-award/1100-6433578/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191203195325/https://www.gamespot.com/articles/nominees-for-2016-independent-games-festival-award/1100-6433578/ |archive-date=December 3, 2019 |access-date=December 3, 2019 |website=GameSpot}}</ref> SXSW Gaming Awards ю выголосили за „найуспішнїшу гра фінанцована посередництвом кравдфундінґу“ і удїлили єй цїну „Matthew Crump Cultural Innovation Award“.<ref name="SXSW" /> В тім істім роцї на [[Steam Awards]] была гра номінована на цїну „I'm not crying, there's just something in my eye“.<ref name="Sarkar-2016">{{cite web |last=Sarkar |first=Samit |date=December 20, 2016 |title=2016 Steam Awards finalists go all the way back to 2006 |url=https://www.polygon.com/2016/12/20/14027538/steam-awards-2016-finalists-voting |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20161221133243/http://www.polygon.com/2016/12/20/14027538/steam-awards-2016-finalists-voting |archive-date=December 21, 2016 |access-date=November 23, 2019 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> В роцї 2019 зарядив портал „Polygon“ гру меджі найлїпшых гер десятьроча.<ref>{{Cite web |last=''Polygon'' staff |date=November 4, 2019 |title=The 100 best games of the decade (2010–2019): 100–51 |url=https://www.polygon.com/features/2019/11/4/20944265/best-games-2019-2010-ps4-switch-xbox-pc-100-51 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191105015557/https://www.polygon.com/features/2019/11/4/20944265/best-games-2019-2010-ps4-switch-xbox-pc-100-51 |archive-date=November 5, 2019 |access-date=November 9, 2019 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> В роцї 2021 зарядив портал „IGN“ гру „Undertale“ на 20. місто в рейтінґу [[Список відеогер поважованых за найлїпшы|найлїпшых гер вшыткых часів]], за тот час в [[Японія|Японії]] ся в цїлонародній анкетї телевізії [[TV Asahi]], до котрой ся запоїло высше 50 000 грачів, гра „Undertale“ умістила на 13. містї в рейтінґу найлїпшых гер вшыткых часів.<ref name=":6" /><ref>{{Cite web |last=Romano |first=Sal |date=December 27, 2021 |title=Over 50,000 Japanese users vote for their favorite console games in TV Asahi poll - Top 100 announced |url=https://www.gematsu.com/2021/12/over-50000-japanese-users-vote-for-their-favorite-console-games-in-tv-asahi-poll-top-100-announced |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220103083040/https://www.gematsu.com/2021/12/over-50000-japanese-users-vote-for-their-favorite-console-games-in-tv-asahi-poll-top-100-announced |archive-date=January 3, 2022 |access-date=January 3, 2022 |website=Gematsu}}</ref> {| class="wikitable sortable plainrowheaders" width="auto" ! scope="col" |Оцїнїня ! scope="col" |Датум церемонії ! scope="col" |Катеґорія !Резултат ! scope="col" class="unsortable" |{{Abbr|Реф|Референції}}. |- ! scope="row" align="left" |Global Game Awards | align="center"|27. новембра 2015 |Найлїпша інді-гра |{{won|2. місто|place=Silver}} | align="center" |<ref>{{cite web |url=https://game-debate.com/awards/2015 |title=Global Game Awards 2015 |website=Game Debate |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191123122128/https://game-debate.com/awards/2015 |archive-date=November 23, 2019 |access-date=November 23, 2019}}</ref> |- ! rowspan="3" scope="row" |[[The Game Awards]] | rowspan="3" align="center" |3. децембра 2015 |Найлїпша незалежна гра |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref>{{Cite web |last=Sarkar |first=Samit |date=November 13, 2015 |title=Here are the nominees for The Game Awards 2015 |url=https://www.polygon.com/2015/11/13/9728874/the-game-awards-2015-nominees |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191123122611/https://www.polygon.com/2015/11/13/9728874/the-game-awards-2015-nominees |archive-date=November 23, 2019 |access-date=November 23, 2019 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> |- |Games for Change |{{nom}} |- |Найлїпша ролёва гра |{{nom}} |- ! rowspan="3" scope="row" |Цїна D.I.C.E. | rowspan="3" align="center" |18. фебруара 2016 |[[Цїна D.I.C.E. за найлїпшу ролёву гру рока|Ролёва гра/масівна гра многых грачів рока]] |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref name="DICE2" /> |- |[[Цїна D.I.C.E. за вынятковы успіхы в области незалежной гры|Цїна D.I.C.E. Sprite Award]] |{{nom}} |- |[[Цїна D.I.C.E. за вынятковы успіхы в области режії гер|Вынятковый успіх в области режії гры]] |{{nom}} |- ! rowspan="3" scope="row" |[[Game Developers Choice Awards]] | rowspan="7" align="center" |16. марца 2016 |Цїна за іновацію |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref name="GDC">{{Cite web |last=Nunneley-Jackson |first=Stephany |date=January 8, 2016 |title=''The Witcher 3'', ''Metal Gear Solid 5'' lead nominees for GDC 2016 Awards |url=http://www.vg247.com/2016/01/08/the-witcher-3-metal-gear-solid-5-lead-nominees-for-2016-game-developers-choice-awards/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160108185324/http://www.vg247.com/2016/01/08/the-witcher-3-metal-gear-solid-5-lead-nominees-for-2016-game-developers-choice-awards/ |archive-date=January 8, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=[[VG247]]}}</ref> |- |Найлїпшый дебют |{{nom}} |- |Найлїпшый сюжет |{{nom}} |- ! rowspan="4" scope="row" align="left" '' |Цїна [[Independent Games Festival]] |Головна цїна Шеймуса Макналлі |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref name="IGF2">{{Cite web |last=Nunneley-Jackson |first=Stephany |date=January 6, 2016 |title=''Her Story'', ''Undertale'', ''Darkest Dungeon'' receive multiple 2016 IGF Award nominations |url=http://www.vg247.com/2016/01/06/her-story-2016-igf-awards/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160107002445/http://www.vg247.com/2016/01/06/her-story-2016-igf-awards/ |archive-date=January 7, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=[[VG247]]}}</ref> |- |Вынятковый звук |{{nom}} |- |Вынятковый сюжет |{{nom}} |- |Цїна позерателїв |{{won}} | align="center" |<ref name="IGFwinners">{{cite web |date=March 16, 2016 |title=''Her Story'' takes home top honors at the 18th annual IGF Awards |url=http://www.gamasutra.com/view/news/268277/Her_Story_takes_home_top_honors_at_the_18th_annual_IGF_Awards.php |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160411213833/http://www.gamasutra.com/view/news/268277/Her_Story_takes_home_top_honors_at_the_18th_annual_IGF_Awards.php |archive-date=April 11, 2016 |access-date=March 16, 2016 |website=[[Gamasutra]] }}</ref> |- ! rowspan="5" scope="row" align="left" |[[SXSW Gaming Awards]] | rowspan="5" align="center" |19. марца 2016 |Гра рока |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref name="SXSW nom2">{{Cite web |last=Frank |first=Allegra |date=January 25, 2016 |title=''Bloodborne'', ''Metal Gear Solid 5'' among SXSW Gaming Award nominees |url=http://www.polygon.com/2016/1/25/10830286/sxsw-gaming-award-nominees-2016 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160126003028/http://www.polygon.com/2016/1/25/10830286/sxsw-gaming-award-nominees-2016 |archive-date=January 26, 2016 |access-date=February 17, 2016 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> |- |Выняткова грательность |{{nom}} |- |Найперспектівнїша нова інтелектуална властность |{{nom}} |- |Найуспішнїша гра фінанцована посередництвом кравдфундінґа |{{won}} | rowspan="2" align="center" |<ref name="SXSW">{{Cite web |last=Sarkar |first=Samit |date=March 21, 2016 |title=''The Witcher 3'' takes top honors at yet another award show, the SXSW Gaming Awards |url=http://www.polygon.com/2016/3/21/11277046/sxsw-gaming-awards-winners-2016 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160321173028/http://www.polygon.com/2016/3/21/11277046/sxsw-gaming-awards-winners-2016 |archive-date=March 21, 2016 |access-date=June 5, 2016 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> |- |Matthew Crump Cultural Innovation Award |{{won}} |- ! scope="row" align="left" |[[British Academy Games Awards]] | align="center" |7. апріля 2016 |Історія |{{nom}} | align="center" |<ref>{{Cite web|first=Rachel |last=Weber |date=April 7, 2016 |title=''Fallout 4'' wins best game at BAFTAs |url=http://www.gamesindustry.biz/articles/2016-04-07-fallout-4-wins-best-game-at-baftas |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160407214440/http://www.gamesindustry.biz/articles/2016-04-07-fallout-4-wins-best-game-at-baftas |archive-date=April 7, 2016 |access-date=April 7, 2016 |website=[[Gamesindustry.biz]]}}</ref><ref name="bafta noms2">{{Cite web |last=Nunneley-Jackson |first=Stephany |date=March 10, 2016 |title=''Rocket League'', ''The Witcher 3'', ''Fallout 4'', others up for BAFTA Best Game Award |url=http://www.vg247.com/2016/03/10/rocket-league-the-witcher-3-fallout-4-others-up-for-bafta-best-game-award/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160526055517/http://www.vg247.com/2016/03/10/rocket-league-the-witcher-3-fallout-4-others-up-for-bafta-best-game-award/ |archive-date=May 26, 2016 |access-date=March 10, 2016 |website=[[VG247]]}}</ref> |- ! scope="row" align="left" |[[Dragon Awards]] | align="center" |11. авґуста 2016 |Найлїпша научно-фантастічна або фентезі гра про ПК/конзолы |{{nom}} | align="center" |<ref>{{cite web |url=http://mediarelations.dragoncon.org/2016/08/12/vote-for-the-dragon-con-awards/ |title=Vote for the Dragon Awards! |date=August 12, 2016 |publisher=[[Dragon Con]] |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20170827034207/http://mediarelations.dragoncon.org/2016/08/12/vote-for-the-dragon-con-awards/ |archive-date=August 27, 2017 |access-date=August 6, 2018}}</ref> |- ! scope="row" align="left" |[[Japan Game Awards]] | align="center" | 23. септембра 2018 |Цїна за вынятковы досягы |{{Won}} | align="center" |<ref>{{cite news |title=Japan Game Awards 2018: ''Monster Hunter: World'' wins top prize |url=https://www.thestar.com.my/tech/tech-news/2018/09/24/japan-game-awards-2018-monster-hunter-world-wins-top-prize/ |access-date=April 7, 2019 |work=[[The Star (Malaysia)|The Star]] |date=September 24, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221018034501/https://www.thestar.com.my/tech/tech-news/2018/09/24/japan-game-awards-2018-monster-hunter-world-wins-top-prize/ |archive-date=October 18, 2022| url-status=live}}</ref> |} == Спін-оф == {{main|Deltarune}} Потім, як день передтым назначів дашто повязане з гров „Undertale“, Фокс 31. октобра 2018 безплатно выдав першу капітолу гры „Deltarune“ про сістемы macOS і Windows.<ref>{{Cite web |last=Hernandez |first=Patricia |date=October 31, 2018 |title=Cult RPG ''Undertale'' gets a surprise spinoff for Halloween |url=https://www.theverge.com/2018/10/31/18047410/undertale-spinoff-sequel-deltarune-toby-fox |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20181031151031/https://www.theverge.com/2018/10/31/18047410/undertale-spinoff-sequel-deltarune-toby-fox |archive-date=October 31, 2018 |access-date=October 31, 2018 |website=[[The Verge]]}}</ref> Подля Фокса не є „Deltarune“ „світом гры Undertale“, хоць поставы і обставина можуть припоминати світ гры Undertale,<ref name="eg delta" /> є єднак „призначена про людей, котры гру Undertale завершыли“.<ref name="deltarune 2018">{{cite web |url=https://www.deltarune.com/ |title=DELTARUNE |last=Fox |first=Toby |website=www.deltarune.com |language=en |access-date=November 2, 2018 |archive-date=November 2, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181102053706/https://www.deltarune.com/ |url-status=live }}</ref> Назва „Deltarune“ є [[анаґрам]]ом слова „Undertale“.<ref name="polygon deltarune">{{cite web |last=Frank |first=Allegra |date=October 31, 2018 |title=''Undertale'' creator's new game is ''Deltarune'', a mysterious surprise |url=https://www.polygon.com/2018/10/31/18044640/deltarune-free-download-undertale-game |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20181101015346/https://www.polygon.com/2018/10/31/18044640/deltarune-free-download-undertale-game |archive-date=November 1, 2018 |access-date=November 1, 2018 |work=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> Фокс зазначів, же „Deltarune“ буде розсяглїшый проєкт як „Undertale“, причім додав, же створїня першой капітолы гры му тырвало дакілько років, што є овелё довше, як му тырвало завершіня дема гры „Undertale“.<ref name="eg delta" /> На роздїл од гры „Undertale“ є гра „Deltarune“ пропаґована так, же мать лем єдень конець без огляду на то, котры рїшіня грач в грї зробить.<ref name="eg delta" /> Капітола 2 гры „Deltarune“ была безплатно выдана 17. септембра 2021, потім, як сі Фокс склав тім, котрый му помагать з далшым вывоём.<ref>{{Cite news|last=Bankhurst|first=Adam|date=September 15, 2021|title=''Deltarune'': Chapter 2 Arriving on PC and Mac This Week|work=[[IGN]]|url=https://www.ign.com/articles/deltarune-chapter-2-release-date-this-week-pc-mac|access-date=September 15, 2021|archive-date=September 16, 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210916033148/https://www.ign.com/articles/deltarune-chapter-2-release-date-this-week-pc-mac|url-status=live}}</ref><ref name="deltarune 2021-09">{{cite web|url=https://deltarune.com/update-092021/|title=''Deltarune'' Status Update - Sept 2021|date=September 17, 2021|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20210918141650/https://deltarune.com/update-092021/|archive-date=September 18, 2021|access-date=September 18, 2021}}</ref> По завершіню вшыткых капітол буде гра выдана як уцїлене цїле; Фокс зазначів, же не мать встановленый предпокладаный гармоноґрам завершіня.<ref name="polygon deltarune"/><ref name="eg delta">{{cite web |url=https://www.eurogamer.net/articles/2018-11-02-undertale-creator-says-the-rest-of-deltarune-has-not-been-made-yet |title=''Undertale'' creator suggests it's going to be a while before we see more ''Deltarune'' |first=Emma |last=Kent |date=November 2, 2018 |access-date=November 2, 2018 |work=[[Eurogamer]] |archive-date=November 2, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181102141244/https://www.eurogamer.net/articles/2018-11-02-undertale-creator-says-the-rest-of-deltarune-has-not-been-made-yet |url-status=live }}</ref> Капітолы 1 аж 4 были выданы як плаченый пакунок 4. юнія 2025 і о день пізнїше в Японії.<ref>{{cite news |last1=Nightingale |first1=Ed |date=May 9, 2025 |title=Deltarune available on Switch 1 and 2 through cross-buy, when it launches with new Nintendo console |url=https://www.eurogamer.net/deltarune-available-on-switch-1-and-2-through-cross-buy-when-it-launches-with-new-nintendo-console |access-date=May 9, 2025 |work=Eurogamer.net |language=en}}</ref><ref>{{Cite web |last=Valentine |first=Rebekah |date=April 2, 2025 |title=Deltarune Chapters 3 and 4 Are Launching Alongside the Nintendo Switch 2 in June |url=https://www.ign.com/articles/deltarune-chapters-3-and-4-are-launching-alongside-the-nintendo-switch-2-in-june |access-date=April 2, 2025 |website=IGN |language=en}}</ref> Капітола 5 вышла 24. юнія 2026 сучасно во вшыткых реґіонах.<ref name="u269">{{cite web | title=DELTARUNE Chapter 5 Release Date Announcement | website=fangamer.com | date=2026-06-09 | url=https://toby.fangamer.com/newsletters/ch5-release-date/ | access-date=2026-08-03}}</ref> Вшыткы будучі капітолы будуть выдаваны як безплатны актуалізації.<ref name=":0">{{Cite web |date=May 8, 2025 |title=DELTARUNE CHAPTERS 1-4 RELEASE TIME ANNOUNCEMENT |url=https://toby.fangamer.com/newsletters/release-time/ |access-date=June 2, 2025 |website=Toby Fox |language=en}}</ref><ref>{{cite web |last1=Lewis |first1=Catherine |date=April 3, 2025 |title=Deltarune has finally been given a price tag, and Toby Fox says that future chapters beyond 4 "will be added as free updates" so "you only have to buy the game once" |url=https://www.gamesradar.com/games/rpg/deltarune-has-finally-been-given-a-price-tag-and-toby-fox-says-that-future-chapters-beyond-4-will-be-added-as-free-updates-so-you-only-have-to-buy-the-game-once/ |access-date=April 10, 2025 |website=[[GamesRadar]] |language=en}}</ref> == Позначкы == {{позначкы}} == Референції == <div style="column-width: 30em;"> <references> <!-- <ref name="Cliqist">{{cite web |url=http://cliqist.com/2015/09/29/undertale-new-cult-hit-making/ |title=Undertale: A New Cult Hit in the Making |last=Levine |first=Laguna |website=Cliqist |date=September 29, 2015 |access-date=June 10, 2016}}</ref> <ref name="Remeshed">{{cite web |url=http://remeshed.com/2015/undertale-won-internet/ |title=Why Undertale Won the Internet |last=McDonald |first=Mariko |website=Remeshed.com |date=December 22, 2015 |access-date=June 10, 2016}}</ref> <ref name="LeMonde">{{cite web |url=http://www.lemonde.fr/pixels/article/2015/12/17/undertale-elu-meilleur-jeu-video-de-l-histoire-a-la-surprise-generale_4833951_4408996.html |title=''Undertale'', élu " meilleur jeu vidéo de l'histoire " à la surprise générale |last=Audureau |first=William |website=[[LeMonde.fr]] |date=December 17, 2015 |access-date=June 10, 2016}}</ref> <ref name="CGR">{{cite web |url=http://completegamereviews.com/will-define-undertales-legacy/ |title=How Will We Define ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Legacy? |last=Abbott |first=Josh |website=Complete Game Reviews |date=February 21, 2016 |access-date=June 10, 2016}}</ref> <ref name="DesignTrend">{{cite web |url=http://www.designntrend.com/articles/66980/20151219/legend-of-zelda-ocarina-of-time-undertale-best-game-ever-mad.htm |title='The Legend Of Zelda: Ocarina Of Time' Falls To {{'}}''Undertale''{{'}} As Best Game Ever, Gamers Get Mad! |last=Groux |first=Christopher |website=Design & Trend |date=December 19, 2015 |access-date=June 10, 2016}}</ref> --> <ref name="Boing Boing">{{cite web |url=http://boingboing.net/2015/09/24/undertale-game.html |title=In ''Undertale'', you can choose to kill monsters — or understand them |last=Hudson |first=Laura |website=[[Boing Boing]] |date=September 24, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150925214218/http://boingboing.net/2015/09/24/undertale-game.html |archive-date=September 25, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="BostonGlobe Review">{{cite web |url=https://www.bostonglobe.com/arts/2016/02/11/best-game-ever-but-undertale-warrants-praise/gv23nHdE6ZYUcbhzTVdnYN/story.html |title=Best game ever? No, but ''Undertale'' warrants the hype |first=Jesse |last=Singal |date=February 12, 2016 |access-date=February 12, 2016 |website=[[The Boston Globe]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160322101150/http://www.bostonglobe.com/arts/2016/02/11/best-game-ever-but-undertale-warrants-praise/gv23nHdE6ZYUcbhzTVdnYN/story.html |archive-date=March 22, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Den Famitsu Gamer">{{cite web |url=https://news.denfaminicogamer.jp/interview/181019 |title=『''Undertale''』トビー・フォックス×『東方』ZUN×Onion Games木村祥朗鼎談──自分が幸せでいられる道を進んだらこうなった──同人の魂、インディーの自由を大いに語る |language=ja |trans-title="''Undertale''" Toby Fox x "''Touhou''" ZUN x Onion Games Yoshiro Kimura ──This is what happened when I went on the path of being happy ── Talking about the soul of the same person, the freedom of indie |work=Den Famitsu Gamer |date=October 19, 2018 |access-date=August 27, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181019030227/https://news.denfaminicogamer.jp/interview/181019 |archive-date=October 19, 2018 |url-status=live }}</ref> <ref name="Destructoid Review">{{cite news |url=http://www.destructoid.com/review-undertale-312265.phtml |title=Review: ''Undertale'' |last=Davis |first=Ben |website=[[Destructoid]] |date=September 24, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150927031432/http://www.destructoid.com/review-undertale-312265.phtml |archive-date=September 27, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Escapist">{{cite web |url=https://www.escapistmagazine.com/v2/undertale-dev-every-monster-should-feel-like-an-individual/ |title=''Undertale'' Dev: "Every Monster Should Feel Like an Individual" |last=Bogos |first=Steven |website=[[The Escapist (magazine)|The Escapist]] |date=June 25, 2013 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210619153326/https://www.escapistmagazine.com/v2/undertale-dev-every-monster-should-feel-like-an-individual/ |archive-date=June 19, 2021 |url-status=live}}</ref> <ref name="Escapist EarthBound">{{cite web |url=http://www.escapistmagazine.com/news/view/124536-Undertale-is-an-EarthBound-Inspired-Indie-RPG |title=''Undertale'' is an ''EarthBound'' Inspired Indie RPG |last=Bogos |first=Steven |website=[[The Escapist (magazine)|The Escapist]] |date=June 2, 2013 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160514123829/http://www.escapistmagazine.com/news/view/124536-Undertale-is-an-EarthBound-Inspired-Indie-RPG |archive-date=May 14, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Escapist Review">{{cite web |url=http://www.escapistmagazine.com/articles/view/video-games/columns/extra-punctuation/14860-Undertale-for-Best-Written-Game-2015 |title=Undertale May Be This Year's Best Written Game |last=Croshaw |first=Ben |author-link=Ben "Yahtzee" Croshaw |website=[[The Escapist (magazine)|The Escapist]] |date=October 28, 2015 |access-date=October 27, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151030035712/http://www.escapistmagazine.com/articles/view/video-games/columns/extra-punctuation/14860-Undertale-for-Best-Written-Game-2015 |archive-date=October 30, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Existential Gamer">{{cite web |url=http://existentialgamer.com/interview-toby-fox-of-undertale |title=Interview: Toby Fox of ''Undertale'' |last=Feeld |first=Julian |website=Existential Gamer |date=October 9, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151117161517/http://existentialgamer.com/interview-toby-fox-of-undertale |archive-date=November 17, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Gamasutra Music1">{{cite web |url=https://www.gamedeveloper.com/audio/an-examination-of-leitmotifs-and-their-use-to-shape-narrative-in-undertale---part-1-of-2 |title=An Examination of Leitmotifs and Their Use to Shape Narrative in ''Undertale'' – Part 1 of 2 |first=Jason |last=Yu |date=April 6, 2016 |access-date=April 21, 2016 |website=[[Gamasutra]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160421131423/http://www.gamasutra.com/blogs/JasonYu/20160406/269573/An_Examination_of_Leitmotifs_and_Their_Use_to_Shape_Narrative_in_UNDERTALE__Part_1_of_2.php |archive-date=April 21, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Gamasutra Music2">{{cite web |url=https://www.gamedeveloper.com/audio/an-examination-of-leitmotifs-and-their-use-to-shape-narrative-in-undertale---part-2-of-2 |title=An Examination of Leitmotifs and Their Use to Shape Narrative in ''Undertale'' – Part 2 of 2 |first=Jason |last=Yu |date=April 14, 2016 |access-date=April 21, 2016 |website=[[Gamasutra]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160415154558/http://www.gamasutra.com/blogs/JasonYu/20160414/270290/An_Examination_of_Leitmotifs_and_Their_Use_to_Shape_Narrative_in_UNDERTALE__Part_2_of_2.php |archive-date=April 15, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Game Informer Review">{{cite magazine |url=https://www.gameinformer.com/games/undertale/b/pc/archive/2015/10/01/an-enchanting-exhilarating-journey.aspx |title=An Enchanting, Exhilarating Journey – ''Undertale'' |last=Tack |first=Daniel |magazine=[[Game Informer]] |date=October 1, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151012005411/http://www.gameinformer.com/games/undertale/b/pc/archive/2015/10/01/an-enchanting-exhilarating-journey.aspx |archive-date=October 12, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="GameRev">{{cite web |url=http://www.gamerevolution.com/news/undertale-dev-celebrates-1-year-anniversary-with-unreleased-music-37581 |title=''Undertale'' Dev Celebrates 1 Year Anniversary With Unreleased Music |last=Leack |first=Jonathan |work=[[Game Revolution]] |date=September 15, 2016 |access-date=September 15, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160914192756/http://www.gamerevolution.com/news/undertale-dev-celebrates-1-year-anniversary-with-unreleased-music-37581 |archive-date=September 14, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="GamesBeat">{{cite web |url=https://venturebeat.com/2016/04/13/stardew-valley-is-one-of-the-best-selling-pc-games-of-the-year-as-it-surpasses-1m-copies-sold/ |title=''Stardew Valley'' is one of the best-selling PC games of the year as it surpasses 1M copies sold |last=Grubb |first=Jeff |website=[[GamesBeat]] |publisher=[[VentureBeat]] |date=April 13, 2016 |access-date=April 22, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160422185414/http://venturebeat.com/2016/04/13/stardew-valley-is-one-of-the-best-selling-pc-games-of-the-year-as-it-surpasses-1m-copies-sold/ |archive-date=April 22, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="GameSpot Review">{{cite web |url=http://www.gamespot.com/reviews/undertale-review/1900-6416315/ |title=''Undertale'' Review |last=Hicks |first=Tyler |website=[[GameSpot]] |date=November 20, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151221194409/http://www.gamespot.com/reviews/undertale-review/1900-6416315/ |archive-date=December 21, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="GI Show">{{cite web |url=https://www.gameinformer.com/b/podcasts/archive/2015/10/15/gi-show-%E2%80%93-yoshis-woolly-world%2C-star-wars%3A-battlefront%2C-undertale-toby-fox.aspx |title=GI Show – ''Yoshi<nowiki>'s</nowiki> Woolly World'', ''Star Wars'': Battlefront, ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Toby Fox |last=Turi |first=Tim |magazine=[[Game Informer]] |date=October 15, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190807210020/https://www.gameinformer.com/b/podcasts/archive/2015/10/15/gi-show-%E2%80%93-yoshis-woolly-world%2C-star-wars%3A-battlefront%2C-undertale-toby-fox.aspx |archive-date=August 7, 2019 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Giant Bomb Review">{{cite web |url=http://www.giantbomb.com/reviews/undertale-review/1900-715/ |title=''Undertale'' Review |last=Walker |first=Austin |website=[[Giant Bomb]] |date=September 25, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150925203653/http://www.giantbomb.com/reviews/undertale-review/1900-715/ |archive-date=September 25, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="IGN Review">{{cite web |url=http://ign.com/articles/2016/01/13/undertale-review |title=''Undertale'' Review |last=Plagge |first=Kallie |website=[[IGN]] |date=January 12, 2016 |access-date=January 13, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160113010016/http://www.ign.com/articles/2016/01/13/undertale-review |archive-date=January 13, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="IndieGames Guilt">{{cite web |url=http://indiegames.com/2015/09/guilt_friendship_and_carrot_mo.html |title=Guilt, Friendship, and Carrot Monsters — ''Undertale'' and the Consequences of Easy Violence |last=Couture |first=Joel |website=[[IndieGames.com]] |date=September 22, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160514123637/http://indiegames.com/2015/09/guilt_friendship_and_carrot_mo.html |archive-date=May 14, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="IndieGames Thinking">{{cite web |url=http://indiegames.com/2015/10/thinking_for_ourselves_-_toby_.html |title=Thinking for Ourselves – Toby Fox on Fighting and Introspection in ''Undertale'' |last=Couture |first=Joel |website=[[IndieGames.com]] |date=October 27, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151103002946/http://indiegames.com/2015/10/thinking_for_ourselves_-_toby_.html |archive-date=November 3, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Joystiq Kickstarter">{{cite web |url=https://www.engadget.com/2013/07/29/crowdfund-bookie-july-21-27-terminator-2-undertale-last-dr/ |title=Crowdfund Bookie, July 21–27: ''Terminator 2'', ''Undertale'', ''Last Dream'' |last=Suszek |first=Mike |website=[[Engadget]] |date=July 29, 2013 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151012005417/http://www.engadget.com/2013/07/29/crowdfund-bookie-july-21-27-terminator-2-undertale-last-dr/ |archive-date=October 12, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Kickstarter">{{cite web |url=https://www.kickstarter.com/projects/1002143342/undertale/description |title=''Undertale'' by Toby Fox |last=Fox |first=Toby |website=[[Kickstarter]] |date=June 25, 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160317174547/https://www.kickstarter.com/projects/1002143342/undertale/description |archive-date=March 17, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Kill Screen">{{cite web |url=https://killscreen.com/articles/behind-humor-toby-foxs-undertale/ |title=Behind the humor of Toby Fox's Undertale |last=Bennett |first=David |website=[[Kill Screen]] |date=October 22, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160514123644/https://killscreen.com/articles/behind-humor-toby-foxs-undertale/ |archive-date=May 14, 2016 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Kotaku Music">{{cite web |url=https://kotaku.com/undertale-has-one-of-the-greatest-final-boss-fights-in-1751201659 |title=''Undertale'' Has One Of The Greatest Final Boss Fights In RPG History |last=Schreier |first=Jason |website=[[Kotaku]] |date=January 5, 2016 |access-date=April 22, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160428031331/http://kotaku.com/undertale-has-one-of-the-greatest-final-boss-fights-in-1751201659 |archive-date=April 28, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Kotaku Secrets">{{cite web |url=http://steamed.kotaku.com/players-still-havent-figured-out-all-of-undertales-secr-1733048190 |title=Players Still Haven't Figured Out All Of ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Secrets |last=Grayson |first=Nathan |website=[[Kotaku]] |date=September 28, 2015 |access-date=April 19, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160217190652/https://steamed.kotaku.com/players-still-havent-figured-out-all-of-undertales-secr-1733048190 |archive-date=February 17, 2016 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Mary Sue">{{cite web |url=http://www.themarysue.com/interview-undertale-game-creator-toby-fox/ |title=Interview: ''Undertale'' Game Creator Toby Fox |last=Isaac |first=Chris |website=[[The Mary Sue]] |date=December 10, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151210182140/http://www.themarysue.com/interview-undertale-game-creator-toby-fox/ |archive-date=December 10, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Metacritic">{{cite web |url=https://www.metacritic.com/game/undertale/critic-reviews/?platform=pc |title=''Undertale'' for PC Reviews |website=[[Metacritic]] |access-date=July 28, 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151012005405/http://www.metacritic.com/game/pc/undertale |archive-date=October 12, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Metacritic all time">{{cite web |url=http://www.metacritic.com/browse/games/score/metascore/all/pc/filtered?sort=desc |title=Best PC Video Games of All Time |website=[[Metacritic]] |access-date=July 28, 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150807043134/http://www.metacritic.com/browse/games/score/metascore/all/pc/filtered?sort=desc |archive-date=August 7, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="NCL release date">{{cite news |title=世界的な大ヒットタイトル『''Undertale''』がNintendo Switchで発売！ |url=https://topics.nintendo.co.jp/c/article/13c60c96-1d22-11e8-a129-063b7ac45a6d.html |access-date=March 11, 2018 |work=Nintendo |archive-url=https://web.archive.org/web/20180310011558/https://topics.nintendo.co.jp/c/article/13c60c96-1d22-11e8-a129-063b7ac45a6d.html |archive-date=March 10, 2018 |url-status=live}}</ref> <ref name="NLife cult">{{cite web |url=https://www.nintendolife.com/news/2018/03/indie_smash_undertale_is_coming_to_switch_eventually |title=Indie Smash Undertale Is Coming To Switch "Eventually" |last=McFerran |first=Damien |work=[[Nintendo Life]] |date=March 9, 2018 |accessdate=June 27, 2023 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180309054839/https://www.nintendolife.com/news/2018/03/indie_smash_undertale_is_coming_to_switch_eventually |archivedate=March 9, 2018 |url-status=live }}</ref> <ref name="Paste cult">{{cite web |url=http://www.pastemagazine.com/articles/2015/10/undertale-fan-makes-a-sequel-in-a-wrestling-game.html |title=''Undertale'' Fan Makes a Sequel... In a Wrestling Game? |last=Allen |first=Eric Van |website=[[Paste (magazine)|Paste]] |date=October 22, 2015 |access-date=January 21, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151025033939/http://www.pastemagazine.com/articles/2015/10/undertale-fan-makes-a-sequel-in-a-wrestling-game.html |archive-date=October 25, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="PC Gamer Review">{{cite web |url=http://www.pcgamer.com/undertale-review/ |title=''Undertale'' review |last=Cobbett |first=Robert |website=[[PC Gamer]] |date=September 29, 2015 |access-date=September 29, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150929231231/http://www.pcgamer.com/undertale-review/ |archive-date=September 29, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Polygon Gameplay">{{cite web |url=http://www.polygon.com/2013/7/7/4497618/undertale-combines-classic-rpg-gameplay-with-a-pacifist-twist |title=''Undertale'' combines classic RPG gameplay with a pacifist twist |last=Farokhmanesh |first=Megan |website=[[Polygon (website)|Polygon]] |date=July 7, 2013 |access-date=September 25, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150926171853/http://www.polygon.com/2013/7/7/4497618/undertale-combines-classic-rpg-gameplay-with-a-pacifist-twist |archive-date=September 26, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="RPGamer Review">{{cite web |url=http://rpgamer.com/games/indie/undertale/reviews/undertalestrev1.html |title=''Undertale'' – Review |last=Welhouse |first=Zach |website=RPGamer |date=October 8, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160514123711/http://rpgamer.com/games/indie/undertale/reviews/undertalestrev1.html |archive-date=May 14, 2016 |url-status=dead}}</ref> <ref name="rps funniest">{{cite news |url=https://www.rockpapershotgun.com/2015/12/16/funniest-pc-game-2015/ |title=The RPS Advent Calendar, Dec 16th: ''Undertale'' |date=December 16, 2015 |website=[[Rock Paper Shotgun]] |access-date=May 16, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151226135527/http://www.rockpapershotgun.com/2015/12/16/funniest-pc-game-2015/ |archive-date=December 26, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="RPS: Scrollbars">{{cite news |url=http://www.rockpapershotgun.com/2015/09/21/undertale/ |title=The RPG Scrollbars: ''Undertale'' |last=Cobbett |first=Richard |website=[[Rock Paper Shotgun]] |date=September 21, 2015 |access-date=October 31, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150921204409/http://www.rockpapershotgun.com/2015/09/21/undertale/ |archive-date=September 21, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Seagaia">{{cite web |url=https://seagaia.wordpress.com/2013/05/25/toby-foxs-undertale-dev-2-dev-interview-1/ |title=Toby Fox's ''Undertale'' – DEV 2 DEV INTERVIEW #1 |last=Hogan |first=Sean |website=Seagaia |date=May 25, 2013 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150926171839/https://seagaia.wordpress.com/2013/05/25/toby-foxs-undertale-dev-2-dev-interview-1/ |archive-date=September 26, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Steam Spy">{{cite web |url=http://www.gamasutra.com/view/news/262548/GTA_5_leads_Steam_Spys_list_of_bestselling_2015_Steam_games.php |title=''GTA 5'' leads Steam Spy's list of best-selling 2015 Steam games |last=Wawro |first=Alex |website=[[Gamasutra]] |publisher=[[UBM TechWeb]] |date=December 22, 2015 |access-date=December 22, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222204636/http://www.gamasutra.com/view/news/262548/GTA_5_leads_Steam_Spys_list_of_bestselling_2015_Steam_games.php |archive-date=December 22, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Undertale Art Book">{{cite book |last=Fox |first=Toby |date=2016 |title=''Undertale'' Art Book |url=https://www.fangamer.com/products/undertale-art-book |publisher=[[Fangamer]] |isbn=978-1-945908-99-6 |access-date=November 30, 2018 |archive-date=November 30, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181130202038/https://www.fangamer.com/products/undertale-art-book |url-status=live }}</ref> <ref name="Undertale FAQ">{{cite web |url=https://undertale.com/help/ |title=''Undertale'' Help, FAQ and Troubleshooting |publisher=[[Fangamer]] |access-date=August 20, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170617211837/https://undertale.com/help/ |archive-date=June 17, 2017 |url-status=live}}</ref> <ref name="USgamer Music">{{cite web |url=http://www.usgamer.net/articles/note-block-beat-box-listening-to-hopes-and-dreams-from-undertale |title=Note Block Beat Box: Listening to 'Hopes and Dreams' from ''Undertale'' |last=Oxford |first=Nadia |website=[[USgamer]] |publisher=[[Gamer Network]] |date=April 21, 2016 |access-date=April 22, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160502124052/http://www.usgamer.net/articles/note-block-beat-box-listening-to-hopes-and-dreams-from-undertale |archive-date=May 2, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="USgamer Review">{{cite web |url=http://www.usgamer.net/articles/undertale-pc-review-the-art-of-surprise |title=''Undertale'' PC Review: The Art of Surprise |last=Mackey |first=Bob |website=[[USgamer]] |publisher=[[Gamer Network]] |date=September 30, 2015 |access-date=October 31, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151031172027/http://www.usgamer.net/articles/undertale-pc-review-the-art-of-surprise |archive-date=October 31, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="USgamer Moon">{{cite news |url=https://www.usgamer.net/articles/the-story-of-moon-the-anti-rpg-that-inspired-undertale |title=The Story of ''Moon'', the 'Anti-RPG' That Inspired ''Undertale'' |last=Oxford |first=Nadia |work=[[USgamer]] |publisher=[[Gamer Network]] |date=August 28, 2020 |access-date=September 1, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200828234252/https://www.usgamer.net/articles/the-story-of-moon-the-anti-rpg-that-inspired-undertale |archive-date=August 28, 2020 |url-status=live}}</ref> </references> </div> == Далшы жрїдла == * <!-- Bem 2022 --> {{cite book |last=Bem |first=Caroline |title=Video Games and Comedy |chapter=Humour in Pornographic Browser Games: From ''Undertale'' to ''Uddertale'', a Case Study |editor-last1=Giappone |editor-first1=Krista Bonello Rutter |editor-last2=Majkowski |editor-first2=Tomasz Z. |editor-last3=Švelch |editor-first3=Jaroslav |publisher=[[Palgrave Macmillan]] |date=2022 |pages=307–324 |isbn=978-3-030-88337-9}} * <!-- Cayari 2023 --> {{cite journal |last=Cayari |first=Christopher |title=The Music of ''Undertale'': Participatory Culture, Video Game Music, and Creating Covers for YouTube |date=2023 |journal=International Journal of Education and the Arts |volume=24 |number=22 |issn=1529-8094 |doi=10.26209/IJEA24N22 |doi-access=free}} * <!-- Elvery 2023 --> {{cite journal |last=Elvery |first=Gabriel |title=''Undertale''''s Loveable Monsters: Investigating Parasocial Relationships with Non-Player Characters |journal=Games and Culture |volume=18 |issue=4 |date=2023 |issn=1555-4120 |doi=10.1177/15554120221105464 |doi-access=free |pages=475–497}} * <!-- Jagoda 2020 --> {{cite book |last=Jagoda |first=Patrick |title=Experimental Games: Critique, Play, and Design in the Age of Gamification |url=https://archive.org/details/experimentalgame0000jago |publisher=[[University of Chicago Press]] |date=2020 |isbn=978-0-226-63003-8}} * <!-- Kohlburn, Cho & Moore 2023--> {{cite journal |last1=Kohlburn |first1=Joseph |last2=Cho |first2=Hyerim |last3=Moore |first3=Hollis |title=Players' Perceptions of Sexuality and Gender-Inclusive Video Games a Pragmatic Content Analysis of Steam Reviews |journal=[[Convergence (journal)|Convergence]] |volume=29 |issue=2 |date=2023 |issn=1354-8565 |doi=10.1177/13548565221137481 |pages=379–399}} * <!-- Lind 2023 --> {{cite book |last=Lind |first=Stephanie |title=Authenticity in the Music of Video Games |publisher=[[Lexington Books]] |date=2023 |isbn=978-1-7936-2714-8}} * <!-- Seraphine 2018 --><!-- Verify this is peer-reviewed before citing. --> {{cite conference |last=Seraphine |first=Frederic |title=Ethics at Play in ''Undertale'': Rhetoric, Identity and Deconstruction |year=2018 |conference=DiGRA 2018 – The Game is the Message |publisher=[[Digital Games Research Association]] |url=https://dl.digra.org/index.php/dl/article/view/960 |access-date=February 18, 2025}} * <!-- Veale 2022 --> {{cite journal |last=Veale |first=Kevin |title='If Anyone's Going to Ruin Your Night, It Should Be You': Responsibility and Affective Materiality in ''Undertale'' and ''Night in the Woods'' |journal=[[Convergence (journal)|Convergence]] |volume=28 |issue=2 |date=2022 |issn=1354-8565 |doi=10.1177/13548565211014434 |pages=451–467}} * <!-- Youngblood 2018 --> {{cite book |last=Youngblood |first=Jordan |chapter='What Kind of Monster Are You...?': ''Undertale'', Queer Play, and Horror(ific) Video Games via Critical Gaming Literacy |pages=157–170 |title=Horror Literature and Dark Fantasy |editor-last=Fabrizi |editor-first=Mark A. |publisher=[[Brill Publishers]] |date=2018 |isbn=978-90-04-36625-1}} == Екстерны одказы == * {{Офіціална сторінка}} {{Undertale}} [[Катеґорія:Undertale| ]] [[Катеґорія:Відеогры з року 2015]] [[Катеґорія:Гры створены в GameMaker]] [[Катеґорія:Відеогры повязаны з комунітов ЛҐБТ]] [[Катеґорія:Белетрія о ґеноцідї]] [[Катеґорія:Переможцї оцїнїня Japan Game Award]] [[Катеґорія:Переможцї фестівалу незалежных гер]] [[Катеґорія:Незалежны гры]] [[Катеґорія:Відеогры фінанцованы посередництвом платформы Kickstarter]] [[Катеґорія:Гры про Linux]] [[Катеґорія:Гры про MacOS]] [[Катеґорія:Метафікчны відеогры]] [[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation Vita]] [[Катеґорія:Портал фентезі]] [[Катеґорія:Лоґічны відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]] [[Катеґорія:Научно-фантастічны ролёвы відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]] [[Катеґорія:Підземна белетрія]] [[Катеґорія:Відеогры о смутку]] [[Катеґорія:Відеогры о скелетах]] [[Катеґорія:Відеогры о часовых случках]] [[Катеґорія:Відеогры вывинуты в США]] [[Катеґорія:Відеогры з музиков од Тобі Фокса]] [[Катеґорія:Гры про Windows]] [[Катеґорія:Гры про Xbox Cloud Gaming]] [[Катеґорія:Гры про Xbox One]] [[Катеґорія:Відеогры з многыма концями]] 4ssc8niz91woozc1yfxyqkuh67d1mah 170961 170890 2026-10-03T23:46:54Z Halajkovič 33393 /* Оцїнёваня і крітіка */ 170961 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Інфобокс відеогра | назва = Undertale | образ = [[Файл:Undertale vector logo on black borders.svg|250px]] | опис = Лоґо гры | вывоярь = [[Тобі Фокс]]{{efn|Конзоловы верзії вывинуло штудіо [[8-4]].<ref name="psdev">{{cite web |url=https://blog.playstation.com/2017/06/13/undertale-is-coming-to-playstation/ |title=''Undertale'' is Coming to PlayStation! |quote=Along the way that transformed into having them develop and publish the PlayStation versions, too. |last=Fox |first=Toby |website=PlayStation.Blog |date=June 13, 2017 |access-date=June 22, 2020 |archive-date=May 31, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200531203049/https://blog.playstation.com/2017/06/13/undertale-is-coming-to-playstation/ |url-status=live }}</ref><ref name="swdev">{{cite game |title=Undertale |platform=Nintendo Switch |developer=(([[Toby Fox]]; [[8-4]])) |publisher=8-4 |year=2018 |scene=Credits |quote=Nintendo Switch Conversion: 8-4, Ltd.}}</ref>}} | выдаватель = {{ubl|Тобі Фокс{{efn|Выданы властным накладом про ПК}}|8-4{{efn|Конзоловы верзії выдало штудіо 8-4.}}}} | жанер = [[ролёва відеогра]], [[пригоды]] | платформа = {{ubl|OS X|Windows|Linux|PlayStation 4|PlayStation Vita|Nintendo Switch|Xbox One}} | датум_выданя = {{Collapsible list|title={{nobold|15. септембра 2015}} |'''OS X''', '''Windows''' |15. септембра 2015 |'''Linux''' |17. юлія 2016 |'''PS4, PS Vita''' |15. авґуста 2017 |'''Nintendo Switch''' |18. септембра 2018 |'''Xbox One''' |16. марца 2021 }} | режім = [[Гра єдного грача]] | язык = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] і [[японьскый язык|японьскый]] | сценаріста = Тобі Фокс | дізайнер = {{ubl|[[Теммі Чанґ]]|Тобі Фокс<ref name="Undertale Art Book" />}} | проґраматор = Тобі Фокс | композітор = Тобі Фокс | мотор = GameMaker Studio | носіч = Діґітална дістрібуція | наслїдуюча = [[Deltarune]] | офіціална_сторінка = {{Офіціална сторінка}} }} '''Undertale''' ({{Высловность2|Андерте́йл}}; дословно з [[анґліцькый язык|анґл.]] „Підземна приповідка“; штілізовано як '''UNDERTALE''') є [[ролёва відеогра]] з року 2015, котру створив америцькый незалежный вывоярь [[Тобі Фокс]]. Грач овладать дїтя, котре впало до Підземля: розсяглой, одляглой области під земскым поверьхом, оддїленой маґічнов барьєров. Почас дорогы назад на поверьх ся грач стрїчать з розлічныма монштрами, з котрых дакотры з ним можуть вступити до боя. Боёва сістема полїгать в тім, же грач мусить маневровати меджі „mini-bullet hell“ атаками противника. Може вырїшыти успокоёвати монштрів, жебы їх змиловати намісто того, жебы їх забити. Тоты выберы впливають на перебіг гры, причім діалогы, поставы і сюжет ся мінять в залежности од резултатів. Окрем ґрафічных концептів і дізайнів постав, котры створила [[Теммі Чанґ]] і далшы гостюючі дізайнеры, Фокс вывинув цїлу гру сам, в тім чіслї сценаря і музикы. Гра черьпала іншпірацію з дакількох жрїдел, меджі котры належали серії ролёвых гер „Brandish“, „Mario & Luigi“ і „Mother“, серія [[стрїлячка|стрїлячок]] тіпу „bullet hell“ „Touhou Project“ і ролёва гра „Moon: Remix RPG Adventure“. Гра Undertale мала спочатку выйти в половинї рока 2014, дішло єднак к запізнїням. Гра Undertale вышла про OS X і Windows в септембрї 2015. В роцї 2016 была портована на Linux, в роцї 2017 на PlayStation 4 і PlayStation Vita, в роцї 2018 на Nintendo Switch і в роцї 2021 на Xbox One. Гра была оцїнена за свою тематіку, боёву сістему, музичный допровод, оріґіналность, сюжет, діалогы і поставы, хоць реакції на вытварный штіл были змішаны. Продало ся з нёй найменше пять міліонів копій. Была номінована на дакілько оцїнень, в тім чіслї тітулу „Гра рока“ од дакількох герных публікацій і подїй, і є поважована за єдну з найлїпшых відеогер, котры коли взникли. Гра з паралелным сюжетом, Deltarune, выходила по епізодах од року 2018 аж до єй повного выданя в роцї 2025; пята капітола вышла в юнї 2026 і далшы капітолы суть во вывої. == Грательность == Undertale є ролёва відеогра з поглядом згоры.<ref name="rps funniest" /> В грї грач овладать дїтя і выконує задачі, жебы поступив в сюжетї.<ref name="Destructoid Review" /> Грачі дослїджують підземный світ повный міст і пещер і почас своєй дорогы мусять рїшыти множство гаданок.<ref name="Destructoid Review" /><ref name="Boing Boing" /> Підземный світ є домом монштрів, з котрых многы вызывають грача на дуел;<ref name="Boing Boing" /> грачі вырїшують, ці їх забють, утечуть перед нима або ся з нима скамаратять.<ref name="Destructoid Review" /><ref>{{cite news |url=https://www.rockpapershotgun.com/2015/10/15/conversations-with-myself-on-undertales-universal-appeal/ |title=Conversations With Myself: On ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Universal Appeal |author=Smith, Adam |date=October 15, 2015 |website=[[Rock Paper Shotgun]] |publisher=[[Gamer Network]]|access-date=May 16, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160516012147/https://www.rockpapershotgun.com/2015/10/15/conversations-with-myself-on-undertales-universal-appeal/ |archive-date=May 16, 2016 |url-status=live}}</ref> Выберы, котры грач зробить, радікално впливають на сюжет і цїлковый перебіг гры, причім моралка грача є основним каменём вывоя гры.<ref>{{Cite web |last=Couture |first=Joel |date=October 27, 2015 |title=How ''Undertale'' makes you think hard before killing monsters |url=https://www.gamedeveloper.com/design/how-i-undertale-i-makes-you-think-hard-before-killing-monsters |access-date=November 12, 2023 |website=Gamasutra |language=en |archive-date=November 12, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231112215104/https://www.gamedeveloper.com/design/how-i-undertale-i-makes-you-think-hard-before-killing-monsters |url-status=live }}</ref> Кедь ся грачі стрїчать з противниками у рамках предписаных подїй або трафунковых стрїтнуть, пройдуть до боёвого режіму. Почас боїв грачі овладають мале сердце, котре представлює їх душу, і мусять маневровати помеджі атаками, котры на них выпущають противницькы монштры, подобно як в стрїлянинї тіпу „bullet hell“.<ref name="Destructoid Review" /><ref name="Boing Boing" /> В перебігу гры ся обявують новы елементы, як суть фаребны перешкоджіня і дуелы з босами, котры мінять способ, котрым грачі овладають сердце.<ref name="RPS: Scrollbars" /> Грачі можуть вырїшыти атаковати противника, што вымагать притискати на ґомбічку в справнім часї. Забиванём противників грач здобывать EXP (чім ся звышує ёго LOVE) і золото.<ref name="Escapist EarthBound" /> Помочов можности ACT може сконтролёвати атакуючі і оборонны атрібуты противника, як ай выконати розлічны далшы дїї, котры ся одлишать в залежности од противника.<ref name="Destructoid Review" /> Кедь грач хоснує справно дїї на реакцію на противника або го атакує, покы не мать низке HP (але ай все жывый), може вырїшыти змиловати го і завершыти бой без того, жебы го забив.<ref name="IndieGames Guilt" /> Жебы было можне дакотры дуелы з босами завершыти міровов дорогов, грач мусить прожыти, покы постава, з котров ся бє, не завершыть свій діалоґ. Гра понукать дакілько обног сюжету і розлічны завершіня в залежности од того, ці грачі вырїшать противників забити або змиловати; вдяка тому є можне гру завершыти без забитя єдиного противника.<ref name="Polygon Gameplay" /> Монштры будуть почас боя комуніковати з грачом і гра буде грачам ознамлёвати, котры суть почутя і дїї даного монштра.<ref name="RPGamer Review" /> Атакы противників ся мінять в залежности од того, як з нима грачі комунікують, як ай од уровни обтяжности.<ref name="Boing Boing" /><ref name="RPGamer Review" /> Гра ся операть о ряд метафікчных елементів в грательности, як ай в сюжетї.<ref name="Wired">{{cite magazine |url=https://www.wired.com/2016/01/metafiction-games/ |title=The Best New Videogames Are All About … Videogames |first=Jack |last=Muncy |date=January 18, 2016 |access-date=January 18, 2016 |magazine=[[Wired (magazine)|Wired]] |publisher=[[Condé Nast]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160327004328/http://www.wired.com/2016/01/metafiction-games/ |archive-date=March 27, 2016 |url-status=live}}</ref> Кедь грачі при другім проходжіню гры беруть участь в бої з босом, діалоґ ся змінить в залежности од дїї в попереднїх проходжінях.<ref name="Kotaku Secrets" /> == Сюжет == Гра Undertale ся одогравать в Підземлї, царьстві, до котрого были монштры выгнаны по зачатку войны з людми іщі перед подїями в грї. Підземля є од поверьху оддїлены маґічнов барьєров з єдинов дїров на верьху Еботт. На зачатку гры впаде людьске дїтя з верьху Еботт до Підземля і стрїтне ся з Квітиком, чутливов квітков, котра грача научіть герны механікы і бреше му о „LV“ або „LOVE“ в сназї го забити. Людьске дїтя потім захранить Торіел, матерьскый монштер подобна козї, котра го научіть, як прожыти конфлікты в Підземлї без забиваня. Мать в умыслї дїтя адоптовати, жебы го охранила перед Асґором, кралём Підземля. Грач наконець зохабить Торіел, жебы выглядав Асґоровый замок, в котрім ся находить барьєра ведуча до світа на поверьху. Стрїчать ся з дакількома монштрами, як суть скелеты Санс і Папайрус, двоє братів, котры стражать лїс Сновдін; Андайн, велителька кралёвской ґарды; Алфіс, кралёвска науковіця; і Меттатон, роботічный телевізный модератор, котрого створила Алфіс. З векшынов монштрів ся бєме, причім грач сі може выбрати, ці їх забє, або змилує і припадно ся з нима скамаратить. Почас своєй дорогы ся грач дізнає, же перед многыма роками ся Асріел, сын Асґора і Торіел, скамаратив з першым чоловіком, котрый впав до Підземля. Кедь дїтя неочековано умерло, Асріел хосновав ёго душу, жебы прошов через барьєру, з умыслом вернути тїло на поверьх. Люде, котры там жыли, напали і забили Асріела, што вело Асґора к выголошіню войны. В сучасности Асґор назберав шість душ павшых людей і потребує іщі єдну, жебы міг зніщіти барьєру. Конець гры залежить од того, як грач перейде стрїтнутя з монштрами.<ref name="polygon endings"/><ref name="Polygon Gameplay" />{{efn|Тоты три концї ся означують як: „невтралный перебіг“, „правдивый паціфістічный перебіг“ і „ґеноцідный перебіг“ (менше обычайно знамый як „перебіг без змилованя“).<ref name="Kotaku Secrets" /><ref name="IGN Review" /><ref name="avclub" />}} Кедь грач забив дакотрых, але не вшыткых монштрів, або не забив жадного, чекать го „невтралный“ конець. Грач дійде до Асґорового замку і є змушеный з ним боёвати. Санс заставить грача перед їх конфронтаціёв і одкрыє, же „LOVE“ і „EXP“ суть скорочіня про „уровень насилства“ і „боды забитя“.{{efn|В ролёвых грах суть „LV“ і „EXP“ скорочінями про [[скушеностны боды|„уровень [скушености]“ і „скушеностны боды“]], причім є желателно їх звышовати.<ref>{{cite book |last=Moore |first=Michael E. |date=2011 |title=Basics of Game Design |url=https://archive.org/details/basicsofgamedesi0000moor |publisher=[[A K Peters, Ltd.]] |page=[https://archive.org/details/basicsofgamedesi0000moor/page/142 142] |isbn=978-1-56881-433-9}}</ref>}} Санс посуджує грача на основі ёго нагромадженых „LOVE“ і „EXP“. Грач потім ся бє з Асґором, але Квітик го перерве, забє Асґора і перемінить ся на міцнїшу, ґротескну подобу тым, же вкраде людьскы душі. З помочов бунтованых душ грач поразить Квітика і може вырїшыти, ці го забє, або змилує. Грач потім зохабить Підземля. Пізнїше дістане телефонат од Санса, котрый му высвітлить став Підземля по ёго одходї. Кедь грач не забє жадного монштра перед досягнутём „невтралного“ конця, може начітати свою [[уложена гра|уложену гру]] і досягнути „правдивый паціфістічный“ конець.<ref name="avclub">{{cite web |url=https://www.avclub.com/undertale-dares-players-to-make-a-mistake-they-can-neve-1798287299 |title=''Undertale'' dares players to make a mistake they can never take back |first=William |last=Hughes |date=December 9, 2015 |access-date=January 5, 2025 |website=[[The A.V. Club]] |publisher=[[The Onion]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160325162749/http://www.avclub.com/article/undertale-dares-players-make-mistake-they-can-neve-228716 |archive-date=March 25, 2016 |url-status=live}}</ref><ref name="polygon endings">{{cite web |last=Hughes |first=William |date=July 14, 2017 |title=A speedrunner is getting every ''Undertale'' ending — for 34 hours straight |url=https://www.polygon.com/2017/7/14/15971422/undertale-all-endings-100-percent-speedrun |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20210720140604/https://www.polygon.com/2017/7/14/15971422/undertale-all-endings-100-percent-speedrun |archive-date=July 20, 2021 |access-date=July 20, 2021 |work=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> Укаже ся, же Квітик є [[Реінкарнація|реінкарнаціёв]] Асріела, котрого створили Алфісовы експеріменты. Саме перед дуелом з Асґором Торіел заставить бой і припоять ся к нёй ай остатнї монштры, з котрыма ся чоловік скамаратив. Квітик нападе на ґрупу і поглотить душі вшыткых людей і монштрів, жебы набыв подобу старшого Аcріела. Почас наслїдуючого боя ся чоловіку подарить споїти ся з душами своїх приятелїв і наконець поразить Асріела: Тот ся верне до дїтьской подобы, зніщіть барьєру і перед одходом выразить жалость над своїма дїянями, причім розкрыє реалне мено чоловіка як Фріск. Чоловік впаде до непритомности і кедь ся пробудить, буде відїти, же го окружають приятелї. Монштры ся мірово зась зачленять меджі людей, покы чоловік мать можность прияти Торіел за свою адоптівну матїрь. Третїй конець, знамый меджі фанушиками як конець „без змилованя“ або „ґеноніда“, настане, кедь грач забє цїлком вшыткых монштрів, з котрыма ся дасть боёвати. Мусить в каждій области [[Ґріндінґ (відеогры)|повторно выкликовати трафунковы стрїтнутя]] доты, покы не зістане жадного монштра. Тота дорога мінять дакотры аспекты гры: многы поставы ся евакуують, жебы уникнути грача, і тоты, котры зістануть, мають управены діалогы одражаючі вплив, котрый мають грачовы дїяня на герный світ.<ref name="Kotaku Secrets" /><ref>{{Cite news |last=Hall |first=Mat |date=September 22, 2018 |title=''Undertale'' Genocide run explained: How to play the game in the most evil way possible |url=https://www.eurogamer.net/undertale-genocide-run-4873 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230728031142/https://www.eurogamer.net/undertale-genocide-run-4873 |archive-date=July 28, 2023 |access-date=July 28, 2023 |work=[[Eurogamer]]}}</ref> Кедь чоловік дійде до Асґорового замку, Санс ся попробує го заставити, але не подарить ся му то і забють го. Квітик забє Асґора в намазї здобыти мілость, але є забитый чоловіком. Хара,{{efn|Тоту поставу поменує грач, причім зволене мено ся хоснує про грачів файл з уложенов гров. „Хара“ є на образовцї про поменованя означанована як „реалне мено“.}} перше впавше дїтя, котре ся скамаратило з Асріелом, ся потім обявить і вымаже світ. Жебы было можне гру грати знову, мусить грач оддати свою душу Харї, чім обновить світ і приведе к тырвалым змінам правдивого паціфістічного конця.<ref name="avclub" /> == Вывой == {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]])|section=yes|датум=21:28, 15 септембра 2026 (CEST)|1|m|section=yes|details=Секція ся праві пише, робота сі выжадує веце часу}} === Дізайн гры === === Писаня === === Музика === ==== Концертне турне ==== 17. марца 2026 было оголошено приближуюче концертне турне присвячене 25-членному орхестру, котрый буде грати музику зо саундтреку гры „Undertale“ під кураторьскым веджінём Тобі Фокса. Концерты бы мали зачати 23. авґуста 2026<ref>{{cite web |date=17 March 2026 |title=UNDERTALE: The Determination Symphony concert tour brings the beloved music of the hit indie game to more people than ever before |url=https://www.gamespress.com/UNDERTALE-The-Determination-Symphony-concert-tour-brings-the-beloved-m |access-date=14 May 2026 |website=Games Press |ref={{sfnref|Games Press|2026}}}}</ref> і будуть продовжати в [[Северна Америка|Северній Америцї]], [[Европа|Европі]], [[Споєне кралёвство|Споєнім кралёвстві]], [[Азія|Азії]] і [[Австралія|Австралії]] аж до року 2027.<ref>{{cite web |date=18 March 2026 |title=Undertale: The Determination Symphony world tour announced, begins August |url=https://www.rpgsite.net/news/19904-undertale-the-determination-symphony-world-tour-dates-tickets |access-date=14 May 2026 |website=RPG Site |ref={{sfnref|RPG Site|2026}}}}</ref> == Выданя == {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]])|section=yes|датум=21:28, 15 септембра 2026 (CEST)|1|m|section=yes|details=Секція ся праві пише, робота сі выжадує веце часу}} === Пропаґація === Были выданы ай далшы медіалны продукты і сувеніры повязаны з гров „Undertale“, в тім чіслї фіґурок і плішовых грачок іншпірованых поставами з гры.<ref>{{cite web |url=http://www.destructoid.com/get-your-name-in-early-for-these-undertale-figures-340372.phtml |title=Get your name in early for these ''Undertale'' figures |author=Rowen, Nic |date=February 9, 2016 |website=[[Destructoid]] |publisher=[[ModernMethod]] |access-date=May 2, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160310072257/http://www.destructoid.com/get-your-name-in-early-for-these-undertale-figures-340372.phtml |archive-date=March 10, 2016 |url-status=live}}</ref> Офіціално саундтрек к грї выдало музичне выдавательство Materia Collective, котре ся шпеціалізує на музику з відеогер,<ref>{{cite web |url=http://store.steampowered.com/app/391570/ |title='Undertale' Soundtrack |website=[[Steam (service)|Steam]] |publisher=[[Valve Corporation|Valve]] |access-date=May 2, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160109184400/http://store.steampowered.com/app/391570/ |archive-date=January 9, 2016 |url-status=live}}</ref> в тот істый день як самотна гра. Окрем того вышли два офіціалны албумы з кавер верзіями пісень з гры „Undertale“: металово-електронічный албум „Determination“ з року 2015 од RichaadEB і Емі Вотерс<ref>{{cite web |url=http://steamed.kotaku.com/undertale-has-an-officially-sanctioned-fan-album-and-i-1751497766 |title=''Undertale'' has an officially sanctioned fan album, and it's awesome. |author=Grayson, Nathan |date=January 6, 2016 |website=[[Kotaku]] |publisher=[[Gawker Media]] |access-date=May 2, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160331192340/http://steamed.kotaku.com/undertale-has-an-officially-sanctioned-fan-album-and-i-1751497766 |archive-date=March 31, 2016 |url-status=dead}}</ref><ref>{{cite web |url=https://determination-ut.bandcamp.com/album/determination |title=Determination |author1=RichaadEB |author2=Waters, Amie |website=[[Bandcamp]] |access-date=July 6, 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201204135856/https://determination-ut.bandcamp.com/album/determination |archive-date=December 4, 2020 |url-status=live}}</ref> і джезовый албум „Live at Grillby's<!-- Назвы албумів суть подля штандартів написаны курзівов. -->“ з року 2016 од Карлоса Іні.<ref>{{cite magazine |url=https://www.gameinformer.com/b/news/archive/2016/02/06/official-undertale-jazz-album-released.aspx |title=Official Undertale Jazz Album Live At Grillby's Released |author=Gwaltney, Javy |date=February 6, 2016 |magazine=[[Game Informer]] |publisher=[[GameStop]] |access-date=May 2, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160502123402/http://www.gameinformer.com/b/news/archive/2016/02/06/official-undertale-jazz-album-released.aspx |archive-date=May 2, 2016 |url-status=live}}</ref> Далшый джезовый дуетовый албум заложеный на піснях з гры „Undertale“, „Prescription for Sleep“, выдали в роцї 2016 саксафоніста Норігіко Нібіно і піаністка Аякі Сато.<ref>{{cite web |last=Hamilton |first=Kirk |date=December 5, 2016 |title=''Undertale'' just got a nice new musical tribute |url=http://kotaku.com/1789701441 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20161206163614/http://kotaku.com/1789701441 |archive-date=December 6, 2016 |access-date=December 5, 2016 |work=[[Kotaku]]}}</ref> В тім істім роцї вышло ай 2-LP вінілове выданя саундтреку к грї „Undertale“, котре продуковала сполочность [[iam8bit]].<ref>{{Cite web |last=Dornbush |first=Jonathon |date=August 26, 2016 |title=''Undertale'' soundtrack Coming to Vinyl |url=http://www.ign.com/articles/2016/08/26/undertale-soundtrack-coming-to-vinyl |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160827204130/http://www.ign.com/articles/2016/08/26/undertale-soundtrack-coming-to-vinyl |archive-date=August 27, 2016 |access-date=August 26, 2016 |website=[[IGN]]}}</ref> В роках 2017 і 2018 выдало выдавательство Materia Collective дві офіціалны нотовы збіркы і діґіталны албумы під назвов „UNDERTALE Piano Collections“, котрых аранжманы приправив Дейвід Пікок і награв їх Авґустін Маюґа Ґонзалес.<ref>{{cite web |url=http://www.rpgfan.com/soundtracks/undertale-piano/index.html |title=RPGFan Music – ''Undertale'' Piano Collections |website=RPGFan |access-date=July 26, 2019 |archive-date=July 11, 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190711000438/http://www.rpgfan.com/soundtracks/undertale-piano/index.html |url-status=dead }}</ref><ref>{{Cite magazine |date=March 3, 2018 |title=『''Undertale''』のピアノアレンジアルバム第2弾『''Undertale Piano Collections 2''』が発表。Bandcampで予約開始（試聴動画アリ） |url=https://www.famitsu.com/news/201803/03153012.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20190711000435/https://www.famitsu.com/news/201803/03153012.html |archive-date=July 11, 2019 |access-date=July 26, 2019 |magazine=[[Famitsu]]}}</ref> В септембрї 2019 зробила сполочность [[Nintendo]] доступным на стягнутя костім боёвника Міі іншпірованый поставов Санса про гру „Super Smash Bros. Ultimate“, вєдно з новым аранжманом композіції „Megalovania“.<ref>{{cite web |url=https://www.destructoid.com/sans-from-undertale-is-getting-a-costume-in-smash-ultimate-565839.phtml |title=Sans from ''Undertale'' is getting a costume in Smash Ultimate |first=Peter |last=Glogowski |date=September 4, 2019 |access-date=September 4, 2019 |work=[[Destructoid]] |archive-date=August 9, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200809184205/https://www.destructoid.com/sans-from-undertale-is-getting-a-costume-in-smash-ultimate-565839.phtml |url-status=live }}</ref> Режісер серії „Super Smash Bros.“ Масагіро Сакурай зазначів, же Санс быв єднов з найжаданїшых постав, котры мали в грї фіґуровати.<ref>{{Cite web|url=https://youtube.com/watch?v=953dc07NMEk| archive-url=https://ghostarchive.org/varchive/953dc07NMEk | archive-date=November 17, 2021 | url-status=live | title = Sans Costume in ''Smash Bros. Ultimate''! Version 5.0 Update: Home-Run Contest & More!| website=[[YouTube]] | date=September 4, 2019 }}{{cbignore}}</ref> Музика з гры „Undertale“ была тыж придана до гры „Taiko no Tatsujin: Drum 'n' Fun!“ як обсяг на стягнутя.<ref>{{Cite web |last=Doolan |first=Liam |date=October 13, 2019 |title=Undertale Song Pack Arrives In Taiko no Tatsujin: Drum 'n' Fun! As Paid DLC |url=http://www.nintendolife.com/news/2019/10/undertale_song_pack_arrives_in_taiko_no_tatsujin_drum_n_fun_as_paid_dlc |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20211115132924/https://www.nintendolife.com/news/2019/10/undertale_song_pack_arrives_in_taiko_no_tatsujin_drum_n_fun_as_paid_dlc |archive-date=November 15, 2021 |access-date=November 11, 2019 |website=Nintendo Life}}</ref> === Японьска локалізація === По выданю гры „Undertale“ ся поступно зачала формовати мала комуніта японьскых фанушиків, што вело к выданю неофіціалного фанушиковского локалізачного патчу зачатком рока 2016. Кедьже Фокс уж почас роботы над гров поважовав японьскый переклад за конечный цїль, конзултовав з многыма сполочностями і наконець сі выбрав сполочность 8-4, котра передтым переклала гры „Aquaria“ і „Shovel Knight“.<ref name="eightfour">{{cite web |last1=Ricciardi |first1=John |title=Breaking Down Borders: ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Journey to Japan and Back |url=https://blog.playstation.com/2017/08/08/breaking-down-borders-undertales-journey-to-japan-and-back/ |website=PlayStation.Blog |access-date=September 23, 2023 |date=August 8, 2017 |archive-date=September 24, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230924210256/https://blog.playstation.com/2017/08/08/breaking-down-borders-undertales-journey-to-japan-and-back/ |url-status=live }}</ref><ref name="mandelin">{{cite book |last=Mandelin |first=Clyde |author-link=Clyde Mandelin |date=November 16, 2022 |title=UNDERTALE |series=Legends of Localization |language=English |volume=3 |edition=1st |publisher=Independently Published |publication-place=[[Tucson]] |isbn=9781945908019}}</ref> Жебы ся забезпечів єднотный штіл гры, сполочность 8-4 вырїшыла взяти до роботы лем єдну головну перекладательку, Кейко Фучічо, хоць то значіло, же выданя японьской верзії буде тырвати довше. Підпоровав ю малый тім редакторів, коректорів і проґраматора, котрый управив гру так, жебы фунґовала з японьскыма писомныма сістемами. Іщі перед зачатком перекладу зачатком рока 2016 дав Фокс тіму вывоярьскы позначкы і анотованы діалоґы і почас цїлого процесу творчости їм надале надавав підпору і рады.<ref name="mandelin"/> Кедь ПК гры не суть в Японії аж так популарны, сучасно вырїшыли выдати гру „Undertale“ ай про конзолы, причім портованя забезпечовала таксамо сполочность 8-4.<ref name="eightfour"/><ref>{{cite web |last1=Fox |first1=Toby |title=''Undertale'' is Coming to PlayStation! |url=https://blog.playstation.com/2017/06/13/undertale-is-coming-to-playstation/comment-page-2/ |website=PlayStation.Blog |access-date=September 23, 2023 |date=June 13, 2017 |archive-date=October 10, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231010222829/https://blog.playstation.com/2017/06/13/undertale-is-coming-to-playstation/comment-page-2/ |url-status=live }}</ref> По оголошіню локалізації многых фанушиків неочековано рїшіня хосновати про поставу Санса японьскы містоназывникы „oйра“ (おいら) через ёго конотацію з сельскым жывотом, што вело к взнику понятя „ойра шок“.<ref name="mandelin"/><ref>{{cite web |last1=Ashcraft |first1=Brian |title=''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Japanese Localization Is Causing A Fan Frenzy |url=https://kotaku.com/undertales-japanese-localization-is-causing-a-fan-frenz-1796085385 |website=Kotaku |language=en |date=June 14, 2017 |access-date=September 23, 2023 |archive-date=October 4, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231004154318/https://kotaku.com/undertales-japanese-localization-is-causing-a-fan-frenz-1796085385 |url-status=live }}</ref> Локалізована верзія вышла про PS4 і Vita 16. авґуста 2017 і про ПК 22. авґуста.<ref>{{cite tweet |user=UndertaleJP | title= お待たせしました！PS4/Vita向け日本語版UNDERTALEは、8月16日(水) 1,620円で配信開始です。クロスバイ対応で1度の購入で2機種分をゲット。8月31日までに購入いただくとダイナミックテーマ「いせき」をプレゼント！ |number= 890805668927619072 |date= July 28, 2017 | access-date=September 25, 2023 |language=en}}</ref><ref>{{cite tweet |user=UndertaleJP |title= UNDERTALEのPC/Mac向け日本語対応版がSteamで配信開始となりました！ | number= 899817931369963520 |access-date=September 25, 2023 |language=en |date=August 22, 2017}}</ref> == Оцїнёваня і крітіка == {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]])|section=yes|датум=21:28, 15 септембра 2026 (CEST)|1|m|section=yes|details=Секція ся праві пише, робота сі выжадує веце часу}} {{Video game reviews | MC = (PC) 92/100<ref name="Metacritic" /><br />(PS4) 92/100<ref name="MetacriticPS4">{{cite web |url=https://www.metacritic.com/game/undertale/critic-reviews/?platform=playstation-4 |title=''Undertale'' |work=[[Metacritic]] |access-date=October 16, 2017 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20170911115518/http://www.metacritic.com/game/playstation-4/undertale |archive-date=September 11, 2017}}</ref><br />(NS) 93/100<ref name="MC_NS">{{cite web |url=https://www.metacritic.com/game/undertale/critic-reviews/?platform=nintendo-switch |title=''Undertale'' |work=[[Metacritic]] |access-date=October 31, 2018 |archive-date=November 28, 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191128103418/https://www.metacritic.com/game/switch/undertale |url-status=live }}</ref> | OC = 97% recommend<ref name="opencritic">{{cite web|url=https://opencritic.com/game/1907/undertale|title=''Undertale''|publisher=[[OpenCritic]]|access-date=November 2, 2025|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20251005042359/https://opencritic.com/game/1907/undertale|archive-date=October 5, 2025}}</ref> | Destruct = 10/10<ref name="Destructoid Review" /><ref>{{cite web |url=https://www.destructoid.com/review-undertale-ps4--454842.phtml |title=Review: ''Undertale'' (PS4) |last=Peterson |first=Joel |work=[[Destructoid]] |date=August 15, 2017 |access-date=August 16, 2017 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20171217012851/https://www.destructoid.com/review-undertale-ps4--454842.phtml |archive-date=December 17, 2017}}</ref> | Fam = 8/10, 9/10, 8/10, 8/10<ref name="fam-rev">{{cite web|url=https://www.famitsu.com/game/title/34865/reviews|work=[[Famitsu]]|title=Undertale|language=Japanese|access-date=August 28, 2026|first1=Ranbu|last1=Yoshida|first2=Gigolo|last2=Ashida|first3=Umezono|last3=Urara|first4=Roringu|last4=Uchizawa|archive-url=https://web.archive.org/web/20260828205812/https://www.famitsu.com/game/title/34865/reviews|archive-date=August 28, 2026|url-status=live}}</ref> | GB = 5/5<ref name="Giant Bomb Review" /> | GI = 9.5/10<ref name="Game Informer Review" /> | GSpot = 9/10<ref name="GameSpot Review" /> | IGN = 10/10<ref name="IGN Review" /> | PCGUS = 91/100<ref name="PC Gamer Review" /> | USG = 5/5<ref name="USgamer Review" /> }} Гра „Undertale“ сі подля вебовой сторінкы аґреґатора рецензій [[Metacritic]] выслужыла „обще узнаня“ од крітіків.<ref name="Metacritic" /><ref name="MetacriticPS4" /><ref name="MC_NS" /> На тій сторінцї є третя в списку найлїпшых оцїнёваных гер про Windows выданых в роцї 2015<ref name="Metacritic" /> і належить меджі 50 найлїпшых гер вшыткых часів.<ref name="Metacritic all time" /> По выданю была на Metacritic дочасно найвысшов оцїнёванов ПК гров вшыткых часів.<ref>{{Cite web |date=October 5, 2015 |title=''Undertale'' is the highest rated PC game on Metacritic right now |url=https://www.destructoid.com/undertale-is-the-highest-rated-pc-game-on-metacritic-right-now/ |access-date=January 24, 2024 |website=Destructoid |language=en-US |archive-date=January 24, 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240124140039/https://www.destructoid.com/undertale-is-the-highest-rated-pc-game-on-metacritic-right-now/ |url-status=live }}</ref> На аґреґаторї рецензій [[OpenCritic]] сі гра выслужыла „огромне“ узнаня, кедь ю рекомендують 97% крітіків.<ref name="opencritic"/> Тайлер Гікс з GameSpot ю означів за „єдну з найпроґресівнїшых і найіноватівнїшых ролёвых гер за довгу добу“<ref name="GameSpot Review" /> і Каллі Плаґґе з [[IGN]] ю назвала „майстровско створеным зажытком“.<ref name="IGN Review" /> Гра была заряджена до розлічных [[Список відеогер зарядженых меджі найлїпшых|списків найлїпшых гер]], причім в роцї 2021 обсадила 20. місто в списку [[IGN]] „100 найлїпшых відеогер вшыткых часів“<ref name=":6">{{Cite web |last= |first= |date=December 31, 2021 |title=The Top 100 Video Games of All Time |url=https://www.ign.com/articles/the-best-100-video-games-of-all-time |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20250831091725/https://www.ign.com/articles/the-best-100-video-games-of-all-time |archive-date=August 31, 2025 |access-date=October 14, 2025 |website=[[IGN]] |language=}}</ref> і 34. місто в списку [[Dexerto]] „Тото є 100 найлїпшых гер вшыткых часів“ в роцї 2025.<ref>{{Cite web |last=Percival |first=Tom |date=August 1, 2025 |title=These are the 100 best games of all time |url=https://www.dexerto.com/gaming/best-games-all-time-2855973/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20250919002452/https://www.dexerto.com/gaming/best-games-all-time-2855973/ |archive-date=September 19, 2025 |access-date=October 14, 2025 |website=[[Dexerto]]}}</ref> „Undertale“ быв описаный як духовный наступця гры „[[EarthBound]]“.<ref>{{Cite web |last=Wilhelm |first=Daley |date=2020-01-03 |title=EarthBound Has An Odd New Spiritual Successor |url=https://www.svg.com/181931/earthbound-has-an-odd-new-spiritual-successor/ |access-date=2026-05-06 |website=SVG |language=en-US}}</ref><ref>{{Cite web |date=2016-07-07 |title=Undertale: The Weirdest Earthbound Spiritual Successor Ever - IGN Overclocked |url=https://de.ign.com/undertale/114910/undertale-the-weirdest-earthbound-spiritual-successor-ever-ign-overclocked |access-date=2026-05-06 |website=IGN Deutschland |language=de}}</ref> === Продаж === Подля приправной інформації службы [[Steam Spy]] была гра „Undertale“ до конця рока 2015 єднов з найпродаванїшых гер на [[Steam]] з 530 343 проданыма копіями.<ref name="Steam Spy" /> Зачатком фебруара 2016 гра перевышыла граніцю єдного міліона проданых копій<ref name="GamesBeat" /> і до юлія 2018 мала на Steam одгадом цїлково три і півміліона грачів.<ref>{{cite web |url=https://arstechnica.com/gaming/2018/07/steam-data-leak-reveals-precise-player-count-for-thousands-of-games/ |title=Valve leaks Steam game player counts; we have the numbers |author=Orland, Kyle |date=July 6, 2018 |website=[[Ars Technica]] |access-date=July 11, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180710173043/https://arstechnica.com/gaming/2018/07/steam-data-leak-reveals-precise-player-count-for-thousands-of-games/ |archive-date=July 10, 2018 |url-status=live}} [https://arstechnica.com/wp-content/uploads/2018/07/games_achievements_players_2018-07-01.csv Complete list]. {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20180711204821/https://arstechnica.com/wp-content/uploads/2018/07/games_achievements_players_2018-07-01.csv |date=July 11, 2018}}</ref> Продаж діґіталных верзій про PlayStation 4 і PlayStation Vita в Японії до фебруара 2018 перекрочів 100 000 проданых копій.<ref>{{cite web |url=https://gematsu.com/2018/02/undertale-ps4-ps-vita-sales-top-100000-japan |title=''Undertale'' PS4 and PS Vita sales top 100,000 in Japan |last=Romano |first=Sal |date=February 15, 2018 |website=Gematsu |access-date=February 15, 2018 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20180215143737/https://gematsu.com/2018/02/undertale-ps4-ps-vita-sales-top-100000-japan |archive-date=February 15, 2018}}</ref> В марцї 2019 належала гра „Undertale“ меджі десять найпродаванїшых [[незалежна гра|незалежных гер]] на конзолї Switch.<ref>{{Cite web |date=March 21, 2019 |title=Nintendo Reveals The 10 Current Best-Selling Indie Games On Switch |url=https://kotaku.com/nintendo-reveals-the-10-current-best-selling-indie-game-1833472265 |access-date=November 12, 2023 |website=Kotaku |language=en |archive-date=November 12, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231112184926/https://kotaku.com/nintendo-reveals-the-10-current-best-selling-indie-game-1833472265 |url-status=live }}</ref> К 13. децембру 2025 одгадує служба Steam Spy, же ся гра „Undertale“ на платформі Steam продала меджі 5 і 10 міліонами копій.<ref>{{Cite web |title=''Undertale'' |url=https://steamspy.com/app/391540 |access-date=December 13, 2025 |website=SteamSpy - All the data about Steam games}}</ref>{{efn|Тото чісло обсягує лем продаж на платформі Steam.}} == Вплив і дїдовизна == === Фендом === [[Файл:Undertale cosplay at Tsunacon 2016.JPG|thumb|[[Косплей|Косплеєры]] в ролї (злїва направо) Санса, Андайн, Папайруса, Торіел, Ґріллбі і Напстаблука на Tsunacon в [[Роттердам]]і]] Гра „Undertale“ сі швыдко здобыла [[култова популарность|култову популарность]].<ref name="Paste cult" /><ref name="NLife cult"/> Приближно рік по выданю Фокс зазначів, же го неочековало, котру популарность гра досягла, і хоць сі тоту позорность цїнив, сприїмав ю як стресуючу. Фокс повів: „Не неочековало бы ня, кебы єм уж нїґда не створив таку успішну гру. Але не вадить мі то“.<ref>{{cite web |last=Wawro |first=Alex |date=September 14, 2016 |title=''Undertale'' dev reflects on what it's like to have your game become a phenomenon |url=http://www.gamasutra.com/view/news/281395/Undertale_dev_reflects_on_what_its_like_to_have_your_game_become_a_phenomenon.php |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20170803052141/http://www.gamasutra.com/view/news/281395/Undertale_dev_reflects_on_what_its_like_to_have_your_game_become_a_phenomenon.php |archive-date=August 3, 2017 |access-date=September 14, 2016 |work=[[Gamasutra]]}}</ref> Ана Діаз „[[NPR]]“ зазначіла, же гра „Undertale“ „вплинула смак цїлой ґенерації в области забавы“ і же „вдяка мемам здобыла новый жывот“.<ref name="npr" /> Рейд Янґ, ґенералный директор сполочности [[Fangamer]], повів, же гра ся стала „абсолутно домінантнов силов“.<ref name="npr">{{Cite web |last=Diaz |first=Ana |date=October 17, 2020 |title=Make Love, Not War: Five Years Of <nowiki>'</nowiki>''Undertale''<nowiki>'</nowiki> |url=https://www.npr.org/2020/10/17/924581553/make-love-not-war-five-years-of-undertale |access-date=November 12, 2023 |website=NPR |archive-date=October 18, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201018051829/https://www.npr.org/2020/10/17/924581553/make-love-not-war-five-years-of-undertale |url-status=live }}</ref> Постава Санс была грачами дуже добрї прията і стала ся предметом многых фанушиковскых дїл.<ref>{{cite web |date=August 19, 2016 |title=''Undertale'': 21 Creepy and Cute Sans Fan Art |url=https://www.ign.com/articles/2016/08/19/undertale-21-creepy-and-cute-sans-fan-art |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160930085408/https://www.ign.com/articles/2016/08/19/undertale-21-creepy-and-cute-sans-fan-art |archive-date=September 30, 2016 |publisher=[[IGN]]}}</ref><ref>{{cite web |last=Vas |first=Gergo |date=December 31, 2015 |title=''Undertale''<nowiki>'</nowiki>s Papyrus And Sans Have Dark Souls |url=https://www.kotaku.com.au/2015/12/artist-meiura-venn-drew-a-pretty-cool-mash-up-of-papyrus-and-sans-from-undertale-and-dark-souls-sol/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160612034829/https://www.kotaku.com.au/2015/12/artist-meiura-venn-drew-a-pretty-cool-mash-up-of-papyrus-and-sans-from-undertale-and-dark-souls-sol/ |archive-date=June 12, 2016 |website=[[Kotaku Australia]]}}</ref><ref>{{cite news |last=Altland |first=Morgan |date=February 18, 2016 |title=''Undertale'' still captivates audiences |work=[[The Oswegonian]] |url=https://www.oswegonian.com/2016/02/18/undertale-still-captivates-audiences/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20170603162838/https://www.oswegonian.com/2016/02/18/undertale-still-captivates-audiences/ |archive-date=June 3, 2017}}</ref> Професіоналный запасник Кенні Омеґа выразив свою любов к грї „Undertale“ тым, же ся в епізодї релації „[[All Elite Wrestling: Dynamite]]“ з 30. октобра 2019 облїк як Санс.<ref>{{cite web |last=Crosby |first=Jack |date=October 30, 2019 |title=AEW Dynamite results, recap: Inner Circle wreaks havoc, inaugural tag team champions crowned |url=https://www.cbssports.com/wwe/news/aew-dynamite-results-recap-inner-circle-wreaks-havoc-inaugural-tag-team-champions-crowned/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191101135949/https://www.cbssports.com/wwe/news/aew-dynamite-results-recap-inner-circle-wreaks-havoc-inaugural-tag-team-champions-crowned/ |archive-date=November 1, 2019 |access-date=November 4, 2019 |work=[[CBS Sports]]}}</ref> Заряджіня Санса як костіму про боёвника Мії в грї „Super Smash Bros. Ultimate“ сі выслужыла позітівны одзывы од фанушиків, хоць денник „[[The Commonwealth Times]]“ поважовав ёго заряджіня за „потенціалный проблем“ через знижованя фактору [[носталґія|носталґії]] при каждій новій поставі і неустанно за розшырюючому списку постав.<ref>{{cite news |last=Schuhart |first=Jonah |date=September 16, 2019 |title=''Smash Bros.'' creates potential problem with new DLC characters |work=[[The Commonwealth Times]] |url=https://commonwealthtimes.org/2019/09/15/smash-bros-creates-potential-problem-with-new-dlc-characters/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20200507092316/https://commonwealthtimes.org/2019/09/15/smash-bros-creates-potential-problem-with-new-dlc-characters/ |archive-date=May 7, 2020}}</ref> Фендом гры „Undertale“ є тыж знамый творчостёв розлічных [[фанушиковска гра|фанушиковскых гер]], котры понукають унікатны сюжеты і герны механікы заложены на світї гры „Undertale“.<ref>{{cite web|last=Childers|first=Juliet|date=October 27, 2021|title=15 Undertale Fan Games Every Fan Should Know About|work=TheGamer|url=https://www.thegamer.com/undertale-best-fan-games/|archive-url=https://web.archive.org/web/20211104182818/https://www.thegamer.com/undertale-best-fan-games/|archive-date=November 4, 2021|access-date=April 22, 2024}}</ref> Єднов з найвекше очекованых фанушиковскых гер быв [[пріквел]] <nowiki>„</nowiki>[[Undertale Yellow]]<nowiki>“</nowiki>, котрый по семох роках вывоя вышов в роцї 2023 і здобыв обровску популарность меджі фанушиками на многых соціалных сїтях.<ref name="yellow">{{Cite web |last1=Nelson |first1=Will |date=December 10, 2023 |title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making |url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow |access-date=December 12, 2023 |website=PCGamesN |language=en-US |archive-date=April 17, 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240417213055/https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow |url-status=live }}</ref> Фанушиковска основна гры „Undertale“ была тыж предметом контроверзії, што вело к тому, же сі здобыла неґатівну репутацію. Часточно то было запрічінено незгодами меджі фанушиками оглядом справного способу граня гры.<ref name="npr" /><ref name=drama /> По выданю гры были дакотры [[стрімер]]ы обтяжованы фанушиками гры за то, же забивали противників в грї і выбрали дорогу „ґеноціды“. Ютубер Markiplier вырїшыв не завершовати своє перше проходжіня гры з арґументаціёв, же му „не є весело“ через претензії фанушиків.<ref name=drama>{{cite web|last=Spencer|first=Chloe|date=August 21, 2017|title=The ''Undertale'' Drama|url=https://kotaku.com/the-undertale-drama-1798159975|access-date=October 1, 2021|website=Kotaku|language=en-US|archive-date=December 1, 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191201120241/https://kotaku.com/the-undertale-drama-1798159975|url-status=live}}</ref> В юлії 2016 почас саміту о інтернетї, котрый ся конав во [[Ватікан]]ї, даровав ютубер [[MatPat]] папови Франтїшкови копію гры „Undertale“. MatPat высвітлив свій выбер дарунка одказом на рік 2016 як рік [[Міморядный юбілей мілосердности|Міморядного юбілею мілосердности]] і перепоїв то з головнов темов гры „Undertale“, котров є мілосердность.<ref>{{Cite web|last=Good|first=Owen S.|date=July 6, 2016|title=Someone gave the pope a copy of ''Undertale''|url=https://www.polygon.com/2016/7/6/12105428/pope-undertale-youtuber|access-date=January 5, 2022|website=Polygon|language=en-US|archive-date=January 5, 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220105051853/https://www.polygon.com/2016/7/6/12105428/pope-undertale-youtuber|url-status=live}}</ref> Пізнїше, в януарї 2022, ціркусовый ансамбель выступив перед папов почас ёго тыжденной авдіенції во Ватіканї на мелодію композіції „Megalovania“, чім створив паралелу зо сімболічным подарунком гры, котру MatPat даровав папови Франтїшкови.<ref name="Colp">{{Cite web |last=Colp |first=Tyler |date=January 6, 2022 |title=The Pope started 2022 by blasting a song from hit RPG ''Undertale'' |url=https://www.pcgamer.com/the-pope-started-2022-by-blasting-a-song-from-hit-rpg-undertale/ |access-date=January 7, 2022 |website=PC Gamer |language=en |archive-date=January 7, 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220107022833/https://www.pcgamer.com/the-pope-started-2022-by-blasting-a-song-from-hit-rpg-undertale/ |url-status=live }}</ref><ref name="Diaz">{{Cite web |last=Diaz |first=Ana |date=January 6, 2022 |title=The Pope listening to ''Undertale''<nowiki>'</nowiki>s 'Megalovania' is already 2022's weirdest video |url=https://www.polygon.com/22870441/pope-undertale-toby-fox-megalovania |access-date=February 19, 2022 |website=Polygon |language=en-US |archive-date=February 19, 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220219013700/https://www.polygon.com/22870441/pope-undertale-toby-fox-megalovania |url-status=live }}</ref> Крістофер Каярі з часопису „International Journal of Education & the Arts“ описав популарность гры „Undertale“ як приклад того, же музика з відеогер може служыти як медіум, котрый може быти дуже хосенным про учітелїв музикы, причім поуказав на партіціпатівну културу фанушиковской комуніты.<ref>{{cite journal |last1=Cayari |first1=Christopher |title=The Music of ''Undertale'': Participatory Culture, Video Game Music, and Creating Covers for YouTube |journal=International Journal of Education & the Arts |date=2023 |volume=24 |issue=22 |doi=10.26209/ijea24n22}}</ref> === Оцїнїня === Гра ся обявила в дакількох списках найлїпшых гер рока 2015, причім од порталу „Rock Paper Shotgun“<ref name="RPS GOTM">{{cite web |date=October 30, 2015 |title=Game of the Month: October – ''Undertale'' |url=https://www.rockpapershotgun.com/2015/10/13/undertale-game-of-the-month/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160526055443/https://www.rockpapershotgun.com/2015/10/13/undertale-game-of-the-month/ |archive-date=May 26, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=[[Rock Paper Shotgun]]}}</ref><ref name="rps funniest"/> здобыла оцїнїня „Гра місяця“ і „Найсмішнїша гра на ПК“, од порталу „GameFAQs“<ref name="GameFAQs">{{Cite web |last=Frank |first=Allegra |date=December 16, 2015 |title=''Undertale'' wins GameFAQs' Best Game Ever contest |url=http://www.polygon.com/2015/12/16/10323192/undertale-gamefaqs-best-game-ever |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20151217013026/http://www.polygon.com/2015/12/16/10323192/undertale-gamefaqs-best-game-ever |archive-date=December 17, 2015 |access-date=January 21, 2016 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> оцїнїня „Найлїпша гра вшыткых часів“ і од порталів „Zero Punctuation“<ref name="Zero Punctuation">{{Cite web |last=Croshaw |first=Ben |date=January 7, 2016 |title=Top 5 Games of 2015 |url=http://www.escapistmagazine.com/videos/view/zero-punctuation/116617-Top-5-Best-and-Worst-Games-of-2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183824/http://www.escapistmagazine.com/videos/view/zero-punctuation/116617-Top-5-Best-and-Worst-Games-of-2015 |archive-date=January 6, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=The Escapist}}</ref> і „IGN“<ref name="IGN">{{cite web |title=PC Game of the Year |date=December 7, 2015 |url=https://uk.ign.com/wikis/best-of-2015/PC_Game_of_the_Year |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191203193939/https://uk.ign.com/wikis/best-of-2015/PC_Game_of_the_Year |archive-date=December 3, 2019 |access-date=December 3, 2019 |publisher=[[IGN]]}}</ref> оцїнїня „Гра рока на ПК“. Од порталу „Destructoid“ здобыла оцїнїня „Найлїпша гра на ПК“.<ref name="Destructoid Award">{{cite web |date=December 22, 2015 |title=Destructoid's award for Best PC Game of 2015 goes to... |url=http://www.destructoid.com/destructoid-s-award-for-best-pc-game-of-2015-goes-to--328410.phtml |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222180544/http://www.destructoid.com/destructoid-s-award-for-best-pc-game-of-2015-goes-to--328410.phtml |archive-date=December 22, 2015 |access-date=January 21, 2016 |website=[[Destructoid]]}}</ref> Гра „Undertale“ здобыла оцїнїня і номінації в розлічных катеґоріях і была хвалена за свій сюжет, оповіданя і герну сістему. В рейтінґу IGN „Best of 2015“ здобыла гра оцїнїня за „найлїпшый сюжет“.<ref name="IGN Story">{{cite web |date=January 12, 2016 |title=Best Story |url=http://au.ign.com/wikis/best-of-2015/Best_Story |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20151217013930/http://au.ign.com/wikis/best-of-2015/Best_Story |archive-date=December 17, 2015 |access-date=February 17, 2016 |website=[[IGN]]}}</ref> Академія інтерактівных умень і наук номіновала гру „Undertale“ в катеґоріях <nowiki>„</nowiki>[[Цїна D.I.C.E. за найлїпшу ролёву гру рока|ролёва гра/масівна гра многых грачів рока]]<nowiki>“</nowiki>, <nowiki>„</nowiki>[[Цїна D.I.C.E. за вынятковы успіхы в области режії гер|вынятковый успіх в области режії гры]]<nowiki>“</nowiki> і <nowiki>„</nowiki>[[Цїна D.I.C.E. за вынятковы успіхы в области незалежной гры|цїну D.I.C.E. Sprite Award]]<nowiki>“</nowiki>.<ref name="DICE2">{{Cite web |last=Frank |first=Allegra |date=January 13, 2016 |title=DICE Awards finalists include ''Fallout 4'', ''Witcher 3'', ''Life is Strange'' and more |url=http://www.polygon.com/2016/1/13/10760412/dice-awards-2016-nominees |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160113163015/http://www.polygon.com/2016/1/13/10760412/dice-awards-2016-nominees |archive-date=January 13, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> Гра „Undertale“ была номінована на цїну за іновацію, найлїпшый дебут і найлїпшый сюжет на удїлёваню цїн [[Game Developers Choice Awards]].<ref name="GDC" /> В роцї 2016 на фестівалї [[Independent Games Festival]] гра здобыла цїну позерателїв і три номінації в катеґоріях „Вынятковый звук“, „Вынятковый сюжет“ і на цїну [[Головна цїна Шеймуса Макналлі|Головной цїны Шеймуса Макналлі]].<ref name="IGFwinners" /><ref>{{cite web |title=Nominees for 2016 Independent Games Festival Awards Revealed |url=https://www.gamespot.com/articles/nominees-for-2016-independent-games-festival-award/1100-6433578/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191203195325/https://www.gamespot.com/articles/nominees-for-2016-independent-games-festival-award/1100-6433578/ |archive-date=December 3, 2019 |access-date=December 3, 2019 |website=GameSpot}}</ref> SXSW Gaming Awards ю выголосили за „найуспішнїшу гра фінанцована посередництвом кравдфундінґу“ і удїлили єй цїну „Matthew Crump Cultural Innovation Award“.<ref name="SXSW" /> В тім істім роцї на [[Steam Awards]] была гра номінована на цїну „I'm not crying, there's just something in my eye“.<ref name="Sarkar-2016">{{cite web |last=Sarkar |first=Samit |date=December 20, 2016 |title=2016 Steam Awards finalists go all the way back to 2006 |url=https://www.polygon.com/2016/12/20/14027538/steam-awards-2016-finalists-voting |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20161221133243/http://www.polygon.com/2016/12/20/14027538/steam-awards-2016-finalists-voting |archive-date=December 21, 2016 |access-date=November 23, 2019 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> В роцї 2019 зарядив портал „Polygon“ гру меджі найлїпшых гер десятьроча.<ref>{{Cite web |last=''Polygon'' staff |date=November 4, 2019 |title=The 100 best games of the decade (2010–2019): 100–51 |url=https://www.polygon.com/features/2019/11/4/20944265/best-games-2019-2010-ps4-switch-xbox-pc-100-51 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191105015557/https://www.polygon.com/features/2019/11/4/20944265/best-games-2019-2010-ps4-switch-xbox-pc-100-51 |archive-date=November 5, 2019 |access-date=November 9, 2019 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> В роцї 2021 зарядив портал „IGN“ гру „Undertale“ на 20. місто в рейтінґу [[Список відеогер поважованых за найлїпшы|найлїпшых гер вшыткых часів]], за тот час в [[Японія|Японії]] ся в цїлонародній анкетї телевізії [[TV Asahi]], до котрой ся запоїло высше 50 000 грачів, гра „Undertale“ умістила на 13. містї в рейтінґу найлїпшых гер вшыткых часів.<ref name=":6" /><ref>{{Cite web |last=Romano |first=Sal |date=December 27, 2021 |title=Over 50,000 Japanese users vote for their favorite console games in TV Asahi poll - Top 100 announced |url=https://www.gematsu.com/2021/12/over-50000-japanese-users-vote-for-their-favorite-console-games-in-tv-asahi-poll-top-100-announced |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220103083040/https://www.gematsu.com/2021/12/over-50000-japanese-users-vote-for-their-favorite-console-games-in-tv-asahi-poll-top-100-announced |archive-date=January 3, 2022 |access-date=January 3, 2022 |website=Gematsu}}</ref> {| class="wikitable sortable plainrowheaders" width="auto" ! scope="col" |Оцїнїня ! scope="col" |Датум церемонії ! scope="col" |Катеґорія !Резултат ! scope="col" class="unsortable" |{{Abbr|Реф|Референції}}. |- ! scope="row" align="left" |Global Game Awards | align="center"|27. новембра 2015 |Найлїпша інді-гра |{{won|2. місто|place=Silver}} | align="center" |<ref>{{cite web |url=https://game-debate.com/awards/2015 |title=Global Game Awards 2015 |website=Game Debate |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191123122128/https://game-debate.com/awards/2015 |archive-date=November 23, 2019 |access-date=November 23, 2019}}</ref> |- ! rowspan="3" scope="row" |[[The Game Awards]] | rowspan="3" align="center" |3. децембра 2015 |Найлїпша незалежна гра |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref>{{Cite web |last=Sarkar |first=Samit |date=November 13, 2015 |title=Here are the nominees for The Game Awards 2015 |url=https://www.polygon.com/2015/11/13/9728874/the-game-awards-2015-nominees |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191123122611/https://www.polygon.com/2015/11/13/9728874/the-game-awards-2015-nominees |archive-date=November 23, 2019 |access-date=November 23, 2019 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> |- |Games for Change |{{nom}} |- |Найлїпша ролёва гра |{{nom}} |- ! rowspan="3" scope="row" |Цїна D.I.C.E. | rowspan="3" align="center" |18. фебруара 2016 |[[Цїна D.I.C.E. за найлїпшу ролёву гру рока|Ролёва гра/масівна гра многых грачів рока]] |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref name="DICE2" /> |- |[[Цїна D.I.C.E. за вынятковы успіхы в области незалежной гры|Цїна D.I.C.E. Sprite Award]] |{{nom}} |- |[[Цїна D.I.C.E. за вынятковы успіхы в области режії гер|Вынятковый успіх в области режії гры]] |{{nom}} |- ! rowspan="3" scope="row" |[[Game Developers Choice Awards]] | rowspan="7" align="center" |16. марца 2016 |Цїна за іновацію |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref name="GDC">{{Cite web |last=Nunneley-Jackson |first=Stephany |date=January 8, 2016 |title=''The Witcher 3'', ''Metal Gear Solid 5'' lead nominees for GDC 2016 Awards |url=http://www.vg247.com/2016/01/08/the-witcher-3-metal-gear-solid-5-lead-nominees-for-2016-game-developers-choice-awards/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160108185324/http://www.vg247.com/2016/01/08/the-witcher-3-metal-gear-solid-5-lead-nominees-for-2016-game-developers-choice-awards/ |archive-date=January 8, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=[[VG247]]}}</ref> |- |Найлїпшый дебют |{{nom}} |- |Найлїпшый сюжет |{{nom}} |- ! rowspan="4" scope="row" align="left" '' |Цїна [[Independent Games Festival]] |Головна цїна Шеймуса Макналлі |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref name="IGF2">{{Cite web |last=Nunneley-Jackson |first=Stephany |date=January 6, 2016 |title=''Her Story'', ''Undertale'', ''Darkest Dungeon'' receive multiple 2016 IGF Award nominations |url=http://www.vg247.com/2016/01/06/her-story-2016-igf-awards/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160107002445/http://www.vg247.com/2016/01/06/her-story-2016-igf-awards/ |archive-date=January 7, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=[[VG247]]}}</ref> |- |Вынятковый звук |{{nom}} |- |Вынятковый сюжет |{{nom}} |- |Цїна позерателїв |{{won}} | align="center" |<ref name="IGFwinners">{{cite web |date=March 16, 2016 |title=''Her Story'' takes home top honors at the 18th annual IGF Awards |url=http://www.gamasutra.com/view/news/268277/Her_Story_takes_home_top_honors_at_the_18th_annual_IGF_Awards.php |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160411213833/http://www.gamasutra.com/view/news/268277/Her_Story_takes_home_top_honors_at_the_18th_annual_IGF_Awards.php |archive-date=April 11, 2016 |access-date=March 16, 2016 |website=[[Gamasutra]] }}</ref> |- ! rowspan="5" scope="row" align="left" |[[SXSW Gaming Awards]] | rowspan="5" align="center" |19. марца 2016 |Гра рока |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref name="SXSW nom2">{{Cite web |last=Frank |first=Allegra |date=January 25, 2016 |title=''Bloodborne'', ''Metal Gear Solid 5'' among SXSW Gaming Award nominees |url=http://www.polygon.com/2016/1/25/10830286/sxsw-gaming-award-nominees-2016 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160126003028/http://www.polygon.com/2016/1/25/10830286/sxsw-gaming-award-nominees-2016 |archive-date=January 26, 2016 |access-date=February 17, 2016 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> |- |Выняткова грательность |{{nom}} |- |Найперспектівнїша нова інтелектуална властность |{{nom}} |- |Найуспішнїша гра фінанцована посередництвом кравдфундінґа |{{won}} | rowspan="2" align="center" |<ref name="SXSW">{{Cite web |last=Sarkar |first=Samit |date=March 21, 2016 |title=''The Witcher 3'' takes top honors at yet another award show, the SXSW Gaming Awards |url=http://www.polygon.com/2016/3/21/11277046/sxsw-gaming-awards-winners-2016 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160321173028/http://www.polygon.com/2016/3/21/11277046/sxsw-gaming-awards-winners-2016 |archive-date=March 21, 2016 |access-date=June 5, 2016 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> |- |Matthew Crump Cultural Innovation Award |{{won}} |- ! scope="row" align="left" |[[British Academy Games Awards]] | align="center" |7. апріля 2016 |Історія |{{nom}} | align="center" |<ref>{{Cite web|first=Rachel |last=Weber |date=April 7, 2016 |title=''Fallout 4'' wins best game at BAFTAs |url=http://www.gamesindustry.biz/articles/2016-04-07-fallout-4-wins-best-game-at-baftas |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160407214440/http://www.gamesindustry.biz/articles/2016-04-07-fallout-4-wins-best-game-at-baftas |archive-date=April 7, 2016 |access-date=April 7, 2016 |website=[[Gamesindustry.biz]]}}</ref><ref name="bafta noms2">{{Cite web |last=Nunneley-Jackson |first=Stephany |date=March 10, 2016 |title=''Rocket League'', ''The Witcher 3'', ''Fallout 4'', others up for BAFTA Best Game Award |url=http://www.vg247.com/2016/03/10/rocket-league-the-witcher-3-fallout-4-others-up-for-bafta-best-game-award/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160526055517/http://www.vg247.com/2016/03/10/rocket-league-the-witcher-3-fallout-4-others-up-for-bafta-best-game-award/ |archive-date=May 26, 2016 |access-date=March 10, 2016 |website=[[VG247]]}}</ref> |- ! scope="row" align="left" |[[Dragon Awards]] | align="center" |11. авґуста 2016 |Найлїпша научно-фантастічна або фентезі гра про ПК/конзолы |{{nom}} | align="center" |<ref>{{cite web |url=http://mediarelations.dragoncon.org/2016/08/12/vote-for-the-dragon-con-awards/ |title=Vote for the Dragon Awards! |date=August 12, 2016 |publisher=[[Dragon Con]] |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20170827034207/http://mediarelations.dragoncon.org/2016/08/12/vote-for-the-dragon-con-awards/ |archive-date=August 27, 2017 |access-date=August 6, 2018}}</ref> |- ! scope="row" align="left" |[[Japan Game Awards]] | align="center" | 23. септембра 2018 |Цїна за вынятковы досягы |{{Won}} | align="center" |<ref>{{cite news |title=Japan Game Awards 2018: ''Monster Hunter: World'' wins top prize |url=https://www.thestar.com.my/tech/tech-news/2018/09/24/japan-game-awards-2018-monster-hunter-world-wins-top-prize/ |access-date=April 7, 2019 |work=[[The Star (Malaysia)|The Star]] |date=September 24, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221018034501/https://www.thestar.com.my/tech/tech-news/2018/09/24/japan-game-awards-2018-monster-hunter-world-wins-top-prize/ |archive-date=October 18, 2022| url-status=live}}</ref> |} == Спін-оф == {{main|Deltarune}} Потім, як день передтым назначів дашто повязане з гров „Undertale“, Фокс 31. октобра 2018 безплатно выдав першу капітолу гры „Deltarune“ про сістемы macOS і Windows.<ref>{{Cite web |last=Hernandez |first=Patricia |date=October 31, 2018 |title=Cult RPG ''Undertale'' gets a surprise spinoff for Halloween |url=https://www.theverge.com/2018/10/31/18047410/undertale-spinoff-sequel-deltarune-toby-fox |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20181031151031/https://www.theverge.com/2018/10/31/18047410/undertale-spinoff-sequel-deltarune-toby-fox |archive-date=October 31, 2018 |access-date=October 31, 2018 |website=[[The Verge]]}}</ref> Подля Фокса не є „Deltarune“ „світом гры Undertale“, хоць поставы і обставина можуть припоминати світ гры Undertale,<ref name="eg delta" /> є єднак „призначена про людей, котры гру Undertale завершыли“.<ref name="deltarune 2018">{{cite web |url=https://www.deltarune.com/ |title=DELTARUNE |last=Fox |first=Toby |website=www.deltarune.com |language=en |access-date=November 2, 2018 |archive-date=November 2, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181102053706/https://www.deltarune.com/ |url-status=live }}</ref> Назва „Deltarune“ є [[анаґрам]]ом слова „Undertale“.<ref name="polygon deltarune">{{cite web |last=Frank |first=Allegra |date=October 31, 2018 |title=''Undertale'' creator's new game is ''Deltarune'', a mysterious surprise |url=https://www.polygon.com/2018/10/31/18044640/deltarune-free-download-undertale-game |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20181101015346/https://www.polygon.com/2018/10/31/18044640/deltarune-free-download-undertale-game |archive-date=November 1, 2018 |access-date=November 1, 2018 |work=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> Фокс зазначів, же „Deltarune“ буде розсяглїшый проєкт як „Undertale“, причім додав, же створїня першой капітолы гры му тырвало дакілько років, што є овелё довше, як му тырвало завершіня дема гры „Undertale“.<ref name="eg delta" /> На роздїл од гры „Undertale“ є гра „Deltarune“ пропаґована так, же мать лем єдень конець без огляду на то, котры рїшіня грач в грї зробить.<ref name="eg delta" /> Капітола 2 гры „Deltarune“ была безплатно выдана 17. септембра 2021, потім, як сі Фокс склав тім, котрый му помагать з далшым вывоём.<ref>{{Cite news|last=Bankhurst|first=Adam|date=September 15, 2021|title=''Deltarune'': Chapter 2 Arriving on PC and Mac This Week|work=[[IGN]]|url=https://www.ign.com/articles/deltarune-chapter-2-release-date-this-week-pc-mac|access-date=September 15, 2021|archive-date=September 16, 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210916033148/https://www.ign.com/articles/deltarune-chapter-2-release-date-this-week-pc-mac|url-status=live}}</ref><ref name="deltarune 2021-09">{{cite web|url=https://deltarune.com/update-092021/|title=''Deltarune'' Status Update - Sept 2021|date=September 17, 2021|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20210918141650/https://deltarune.com/update-092021/|archive-date=September 18, 2021|access-date=September 18, 2021}}</ref> По завершіню вшыткых капітол буде гра выдана як уцїлене цїле; Фокс зазначів, же не мать встановленый предпокладаный гармоноґрам завершіня.<ref name="polygon deltarune"/><ref name="eg delta">{{cite web |url=https://www.eurogamer.net/articles/2018-11-02-undertale-creator-says-the-rest-of-deltarune-has-not-been-made-yet |title=''Undertale'' creator suggests it's going to be a while before we see more ''Deltarune'' |first=Emma |last=Kent |date=November 2, 2018 |access-date=November 2, 2018 |work=[[Eurogamer]] |archive-date=November 2, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181102141244/https://www.eurogamer.net/articles/2018-11-02-undertale-creator-says-the-rest-of-deltarune-has-not-been-made-yet |url-status=live }}</ref> Капітолы 1 аж 4 были выданы як плаченый пакунок 4. юнія 2025 і о день пізнїше в Японії.<ref>{{cite news |last1=Nightingale |first1=Ed |date=May 9, 2025 |title=Deltarune available on Switch 1 and 2 through cross-buy, when it launches with new Nintendo console |url=https://www.eurogamer.net/deltarune-available-on-switch-1-and-2-through-cross-buy-when-it-launches-with-new-nintendo-console |access-date=May 9, 2025 |work=Eurogamer.net |language=en}}</ref><ref>{{Cite web |last=Valentine |first=Rebekah |date=April 2, 2025 |title=Deltarune Chapters 3 and 4 Are Launching Alongside the Nintendo Switch 2 in June |url=https://www.ign.com/articles/deltarune-chapters-3-and-4-are-launching-alongside-the-nintendo-switch-2-in-june |access-date=April 2, 2025 |website=IGN |language=en}}</ref> Капітола 5 вышла 24. юнія 2026 сучасно во вшыткых реґіонах.<ref name="u269">{{cite web | title=DELTARUNE Chapter 5 Release Date Announcement | website=fangamer.com | date=2026-06-09 | url=https://toby.fangamer.com/newsletters/ch5-release-date/ | access-date=2026-08-03}}</ref> Вшыткы будучі капітолы будуть выдаваны як безплатны актуалізації.<ref name=":0">{{Cite web |date=May 8, 2025 |title=DELTARUNE CHAPTERS 1-4 RELEASE TIME ANNOUNCEMENT |url=https://toby.fangamer.com/newsletters/release-time/ |access-date=June 2, 2025 |website=Toby Fox |language=en}}</ref><ref>{{cite web |last1=Lewis |first1=Catherine |date=April 3, 2025 |title=Deltarune has finally been given a price tag, and Toby Fox says that future chapters beyond 4 "will be added as free updates" so "you only have to buy the game once" |url=https://www.gamesradar.com/games/rpg/deltarune-has-finally-been-given-a-price-tag-and-toby-fox-says-that-future-chapters-beyond-4-will-be-added-as-free-updates-so-you-only-have-to-buy-the-game-once/ |access-date=April 10, 2025 |website=[[GamesRadar]] |language=en}}</ref> == Позначкы == {{позначкы}} == Референції == <div style="column-width: 30em;"> <references> <!-- <ref name="Cliqist">{{cite web |url=http://cliqist.com/2015/09/29/undertale-new-cult-hit-making/ |title=Undertale: A New Cult Hit in the Making |last=Levine |first=Laguna |website=Cliqist |date=September 29, 2015 |access-date=June 10, 2016}}</ref> <ref name="Remeshed">{{cite web |url=http://remeshed.com/2015/undertale-won-internet/ |title=Why Undertale Won the Internet |last=McDonald |first=Mariko |website=Remeshed.com |date=December 22, 2015 |access-date=June 10, 2016}}</ref> <ref name="LeMonde">{{cite web |url=http://www.lemonde.fr/pixels/article/2015/12/17/undertale-elu-meilleur-jeu-video-de-l-histoire-a-la-surprise-generale_4833951_4408996.html |title=''Undertale'', élu " meilleur jeu vidéo de l'histoire " à la surprise générale |last=Audureau |first=William |website=[[LeMonde.fr]] |date=December 17, 2015 |access-date=June 10, 2016}}</ref> <ref name="CGR">{{cite web |url=http://completegamereviews.com/will-define-undertales-legacy/ |title=How Will We Define ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Legacy? |last=Abbott |first=Josh |website=Complete Game Reviews |date=February 21, 2016 |access-date=June 10, 2016}}</ref> <ref name="DesignTrend">{{cite web |url=http://www.designntrend.com/articles/66980/20151219/legend-of-zelda-ocarina-of-time-undertale-best-game-ever-mad.htm |title='The Legend Of Zelda: Ocarina Of Time' Falls To {{'}}''Undertale''{{'}} As Best Game Ever, Gamers Get Mad! |last=Groux |first=Christopher |website=Design & Trend |date=December 19, 2015 |access-date=June 10, 2016}}</ref> --> <ref name="Boing Boing">{{cite web |url=http://boingboing.net/2015/09/24/undertale-game.html |title=In ''Undertale'', you can choose to kill monsters — or understand them |last=Hudson |first=Laura |website=[[Boing Boing]] |date=September 24, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150925214218/http://boingboing.net/2015/09/24/undertale-game.html |archive-date=September 25, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="BostonGlobe Review">{{cite web |url=https://www.bostonglobe.com/arts/2016/02/11/best-game-ever-but-undertale-warrants-praise/gv23nHdE6ZYUcbhzTVdnYN/story.html |title=Best game ever? No, but ''Undertale'' warrants the hype |first=Jesse |last=Singal |date=February 12, 2016 |access-date=February 12, 2016 |website=[[The Boston Globe]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160322101150/http://www.bostonglobe.com/arts/2016/02/11/best-game-ever-but-undertale-warrants-praise/gv23nHdE6ZYUcbhzTVdnYN/story.html |archive-date=March 22, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Den Famitsu Gamer">{{cite web |url=https://news.denfaminicogamer.jp/interview/181019 |title=『''Undertale''』トビー・フォックス×『東方』ZUN×Onion Games木村祥朗鼎談──自分が幸せでいられる道を進んだらこうなった──同人の魂、インディーの自由を大いに語る |language=ja |trans-title="''Undertale''" Toby Fox x "''Touhou''" ZUN x Onion Games Yoshiro Kimura ──This is what happened when I went on the path of being happy ── Talking about the soul of the same person, the freedom of indie |work=Den Famitsu Gamer |date=October 19, 2018 |access-date=August 27, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181019030227/https://news.denfaminicogamer.jp/interview/181019 |archive-date=October 19, 2018 |url-status=live }}</ref> <ref name="Destructoid Review">{{cite news |url=http://www.destructoid.com/review-undertale-312265.phtml |title=Review: ''Undertale'' |last=Davis |first=Ben |website=[[Destructoid]] |date=September 24, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150927031432/http://www.destructoid.com/review-undertale-312265.phtml |archive-date=September 27, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Escapist">{{cite web |url=https://www.escapistmagazine.com/v2/undertale-dev-every-monster-should-feel-like-an-individual/ |title=''Undertale'' Dev: "Every Monster Should Feel Like an Individual" |last=Bogos |first=Steven |website=[[The Escapist (magazine)|The Escapist]] |date=June 25, 2013 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210619153326/https://www.escapistmagazine.com/v2/undertale-dev-every-monster-should-feel-like-an-individual/ |archive-date=June 19, 2021 |url-status=live}}</ref> <ref name="Escapist EarthBound">{{cite web |url=http://www.escapistmagazine.com/news/view/124536-Undertale-is-an-EarthBound-Inspired-Indie-RPG |title=''Undertale'' is an ''EarthBound'' Inspired Indie RPG |last=Bogos |first=Steven |website=[[The Escapist (magazine)|The Escapist]] |date=June 2, 2013 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160514123829/http://www.escapistmagazine.com/news/view/124536-Undertale-is-an-EarthBound-Inspired-Indie-RPG |archive-date=May 14, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Escapist Review">{{cite web |url=http://www.escapistmagazine.com/articles/view/video-games/columns/extra-punctuation/14860-Undertale-for-Best-Written-Game-2015 |title=Undertale May Be This Year's Best Written Game |last=Croshaw |first=Ben |author-link=Ben "Yahtzee" Croshaw |website=[[The Escapist (magazine)|The Escapist]] |date=October 28, 2015 |access-date=October 27, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151030035712/http://www.escapistmagazine.com/articles/view/video-games/columns/extra-punctuation/14860-Undertale-for-Best-Written-Game-2015 |archive-date=October 30, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Existential Gamer">{{cite web |url=http://existentialgamer.com/interview-toby-fox-of-undertale |title=Interview: Toby Fox of ''Undertale'' |last=Feeld |first=Julian |website=Existential Gamer |date=October 9, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151117161517/http://existentialgamer.com/interview-toby-fox-of-undertale |archive-date=November 17, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Gamasutra Music1">{{cite web |url=https://www.gamedeveloper.com/audio/an-examination-of-leitmotifs-and-their-use-to-shape-narrative-in-undertale---part-1-of-2 |title=An Examination of Leitmotifs and Their Use to Shape Narrative in ''Undertale'' – Part 1 of 2 |first=Jason |last=Yu |date=April 6, 2016 |access-date=April 21, 2016 |website=[[Gamasutra]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160421131423/http://www.gamasutra.com/blogs/JasonYu/20160406/269573/An_Examination_of_Leitmotifs_and_Their_Use_to_Shape_Narrative_in_UNDERTALE__Part_1_of_2.php |archive-date=April 21, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Gamasutra Music2">{{cite web |url=https://www.gamedeveloper.com/audio/an-examination-of-leitmotifs-and-their-use-to-shape-narrative-in-undertale---part-2-of-2 |title=An Examination of Leitmotifs and Their Use to Shape Narrative in ''Undertale'' – Part 2 of 2 |first=Jason |last=Yu |date=April 14, 2016 |access-date=April 21, 2016 |website=[[Gamasutra]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160415154558/http://www.gamasutra.com/blogs/JasonYu/20160414/270290/An_Examination_of_Leitmotifs_and_Their_Use_to_Shape_Narrative_in_UNDERTALE__Part_2_of_2.php |archive-date=April 15, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Game Informer Review">{{cite magazine |url=https://www.gameinformer.com/games/undertale/b/pc/archive/2015/10/01/an-enchanting-exhilarating-journey.aspx |title=An Enchanting, Exhilarating Journey – ''Undertale'' |last=Tack |first=Daniel |magazine=[[Game Informer]] |date=October 1, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151012005411/http://www.gameinformer.com/games/undertale/b/pc/archive/2015/10/01/an-enchanting-exhilarating-journey.aspx |archive-date=October 12, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="GameRev">{{cite web |url=http://www.gamerevolution.com/news/undertale-dev-celebrates-1-year-anniversary-with-unreleased-music-37581 |title=''Undertale'' Dev Celebrates 1 Year Anniversary With Unreleased Music |last=Leack |first=Jonathan |work=[[Game Revolution]] |date=September 15, 2016 |access-date=September 15, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160914192756/http://www.gamerevolution.com/news/undertale-dev-celebrates-1-year-anniversary-with-unreleased-music-37581 |archive-date=September 14, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="GamesBeat">{{cite web |url=https://venturebeat.com/2016/04/13/stardew-valley-is-one-of-the-best-selling-pc-games-of-the-year-as-it-surpasses-1m-copies-sold/ |title=''Stardew Valley'' is one of the best-selling PC games of the year as it surpasses 1M copies sold |last=Grubb |first=Jeff |website=[[GamesBeat]] |publisher=[[VentureBeat]] |date=April 13, 2016 |access-date=April 22, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160422185414/http://venturebeat.com/2016/04/13/stardew-valley-is-one-of-the-best-selling-pc-games-of-the-year-as-it-surpasses-1m-copies-sold/ |archive-date=April 22, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="GameSpot Review">{{cite web |url=http://www.gamespot.com/reviews/undertale-review/1900-6416315/ |title=''Undertale'' Review |last=Hicks |first=Tyler |website=[[GameSpot]] |date=November 20, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151221194409/http://www.gamespot.com/reviews/undertale-review/1900-6416315/ |archive-date=December 21, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="GI Show">{{cite web |url=https://www.gameinformer.com/b/podcasts/archive/2015/10/15/gi-show-%E2%80%93-yoshis-woolly-world%2C-star-wars%3A-battlefront%2C-undertale-toby-fox.aspx |title=GI Show – ''Yoshi<nowiki>'s</nowiki> Woolly World'', ''Star Wars'': Battlefront, ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Toby Fox |last=Turi |first=Tim |magazine=[[Game Informer]] |date=October 15, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190807210020/https://www.gameinformer.com/b/podcasts/archive/2015/10/15/gi-show-%E2%80%93-yoshis-woolly-world%2C-star-wars%3A-battlefront%2C-undertale-toby-fox.aspx |archive-date=August 7, 2019 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Giant Bomb Review">{{cite web |url=http://www.giantbomb.com/reviews/undertale-review/1900-715/ |title=''Undertale'' Review |last=Walker |first=Austin |website=[[Giant Bomb]] |date=September 25, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150925203653/http://www.giantbomb.com/reviews/undertale-review/1900-715/ |archive-date=September 25, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="IGN Review">{{cite web |url=http://ign.com/articles/2016/01/13/undertale-review |title=''Undertale'' Review |last=Plagge |first=Kallie |website=[[IGN]] |date=January 12, 2016 |access-date=January 13, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160113010016/http://www.ign.com/articles/2016/01/13/undertale-review |archive-date=January 13, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="IndieGames Guilt">{{cite web |url=http://indiegames.com/2015/09/guilt_friendship_and_carrot_mo.html |title=Guilt, Friendship, and Carrot Monsters — ''Undertale'' and the Consequences of Easy Violence |last=Couture |first=Joel |website=[[IndieGames.com]] |date=September 22, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160514123637/http://indiegames.com/2015/09/guilt_friendship_and_carrot_mo.html |archive-date=May 14, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="IndieGames Thinking">{{cite web |url=http://indiegames.com/2015/10/thinking_for_ourselves_-_toby_.html |title=Thinking for Ourselves – Toby Fox on Fighting and Introspection in ''Undertale'' |last=Couture |first=Joel |website=[[IndieGames.com]] |date=October 27, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151103002946/http://indiegames.com/2015/10/thinking_for_ourselves_-_toby_.html |archive-date=November 3, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Joystiq Kickstarter">{{cite web |url=https://www.engadget.com/2013/07/29/crowdfund-bookie-july-21-27-terminator-2-undertale-last-dr/ |title=Crowdfund Bookie, July 21–27: ''Terminator 2'', ''Undertale'', ''Last Dream'' |last=Suszek |first=Mike |website=[[Engadget]] |date=July 29, 2013 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151012005417/http://www.engadget.com/2013/07/29/crowdfund-bookie-july-21-27-terminator-2-undertale-last-dr/ |archive-date=October 12, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Kickstarter">{{cite web |url=https://www.kickstarter.com/projects/1002143342/undertale/description |title=''Undertale'' by Toby Fox |last=Fox |first=Toby |website=[[Kickstarter]] |date=June 25, 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160317174547/https://www.kickstarter.com/projects/1002143342/undertale/description |archive-date=March 17, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Kill Screen">{{cite web |url=https://killscreen.com/articles/behind-humor-toby-foxs-undertale/ |title=Behind the humor of Toby Fox's Undertale |last=Bennett |first=David |website=[[Kill Screen]] |date=October 22, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160514123644/https://killscreen.com/articles/behind-humor-toby-foxs-undertale/ |archive-date=May 14, 2016 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Kotaku Music">{{cite web |url=https://kotaku.com/undertale-has-one-of-the-greatest-final-boss-fights-in-1751201659 |title=''Undertale'' Has One Of The Greatest Final Boss Fights In RPG History |last=Schreier |first=Jason |website=[[Kotaku]] |date=January 5, 2016 |access-date=April 22, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160428031331/http://kotaku.com/undertale-has-one-of-the-greatest-final-boss-fights-in-1751201659 |archive-date=April 28, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Kotaku Secrets">{{cite web |url=http://steamed.kotaku.com/players-still-havent-figured-out-all-of-undertales-secr-1733048190 |title=Players Still Haven't Figured Out All Of ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Secrets |last=Grayson |first=Nathan |website=[[Kotaku]] |date=September 28, 2015 |access-date=April 19, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160217190652/https://steamed.kotaku.com/players-still-havent-figured-out-all-of-undertales-secr-1733048190 |archive-date=February 17, 2016 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Mary Sue">{{cite web |url=http://www.themarysue.com/interview-undertale-game-creator-toby-fox/ |title=Interview: ''Undertale'' Game Creator Toby Fox |last=Isaac |first=Chris |website=[[The Mary Sue]] |date=December 10, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151210182140/http://www.themarysue.com/interview-undertale-game-creator-toby-fox/ |archive-date=December 10, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Metacritic">{{cite web |url=https://www.metacritic.com/game/undertale/critic-reviews/?platform=pc |title=''Undertale'' for PC Reviews |website=[[Metacritic]] |access-date=July 28, 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151012005405/http://www.metacritic.com/game/pc/undertale |archive-date=October 12, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Metacritic all time">{{cite web |url=http://www.metacritic.com/browse/games/score/metascore/all/pc/filtered?sort=desc |title=Best PC Video Games of All Time |website=[[Metacritic]] |access-date=July 28, 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150807043134/http://www.metacritic.com/browse/games/score/metascore/all/pc/filtered?sort=desc |archive-date=August 7, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="NCL release date">{{cite news |title=世界的な大ヒットタイトル『''Undertale''』がNintendo Switchで発売！ |url=https://topics.nintendo.co.jp/c/article/13c60c96-1d22-11e8-a129-063b7ac45a6d.html |access-date=March 11, 2018 |work=Nintendo |archive-url=https://web.archive.org/web/20180310011558/https://topics.nintendo.co.jp/c/article/13c60c96-1d22-11e8-a129-063b7ac45a6d.html |archive-date=March 10, 2018 |url-status=live}}</ref> <ref name="NLife cult">{{cite web |url=https://www.nintendolife.com/news/2018/03/indie_smash_undertale_is_coming_to_switch_eventually |title=Indie Smash Undertale Is Coming To Switch "Eventually" |last=McFerran |first=Damien |work=[[Nintendo Life]] |date=March 9, 2018 |accessdate=June 27, 2023 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180309054839/https://www.nintendolife.com/news/2018/03/indie_smash_undertale_is_coming_to_switch_eventually |archivedate=March 9, 2018 |url-status=live }}</ref> <ref name="Paste cult">{{cite web |url=http://www.pastemagazine.com/articles/2015/10/undertale-fan-makes-a-sequel-in-a-wrestling-game.html |title=''Undertale'' Fan Makes a Sequel... In a Wrestling Game? |last=Allen |first=Eric Van |website=[[Paste (magazine)|Paste]] |date=October 22, 2015 |access-date=January 21, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151025033939/http://www.pastemagazine.com/articles/2015/10/undertale-fan-makes-a-sequel-in-a-wrestling-game.html |archive-date=October 25, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="PC Gamer Review">{{cite web |url=http://www.pcgamer.com/undertale-review/ |title=''Undertale'' review |last=Cobbett |first=Robert |website=[[PC Gamer]] |date=September 29, 2015 |access-date=September 29, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150929231231/http://www.pcgamer.com/undertale-review/ |archive-date=September 29, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Polygon Gameplay">{{cite web |url=http://www.polygon.com/2013/7/7/4497618/undertale-combines-classic-rpg-gameplay-with-a-pacifist-twist |title=''Undertale'' combines classic RPG gameplay with a pacifist twist |last=Farokhmanesh |first=Megan |website=[[Polygon (website)|Polygon]] |date=July 7, 2013 |access-date=September 25, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150926171853/http://www.polygon.com/2013/7/7/4497618/undertale-combines-classic-rpg-gameplay-with-a-pacifist-twist |archive-date=September 26, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="RPGamer Review">{{cite web |url=http://rpgamer.com/games/indie/undertale/reviews/undertalestrev1.html |title=''Undertale'' – Review |last=Welhouse |first=Zach |website=RPGamer |date=October 8, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160514123711/http://rpgamer.com/games/indie/undertale/reviews/undertalestrev1.html |archive-date=May 14, 2016 |url-status=dead}}</ref> <ref name="rps funniest">{{cite news |url=https://www.rockpapershotgun.com/2015/12/16/funniest-pc-game-2015/ |title=The RPS Advent Calendar, Dec 16th: ''Undertale'' |date=December 16, 2015 |website=[[Rock Paper Shotgun]] |access-date=May 16, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151226135527/http://www.rockpapershotgun.com/2015/12/16/funniest-pc-game-2015/ |archive-date=December 26, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="RPS: Scrollbars">{{cite news |url=http://www.rockpapershotgun.com/2015/09/21/undertale/ |title=The RPG Scrollbars: ''Undertale'' |last=Cobbett |first=Richard |website=[[Rock Paper Shotgun]] |date=September 21, 2015 |access-date=October 31, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150921204409/http://www.rockpapershotgun.com/2015/09/21/undertale/ |archive-date=September 21, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Seagaia">{{cite web |url=https://seagaia.wordpress.com/2013/05/25/toby-foxs-undertale-dev-2-dev-interview-1/ |title=Toby Fox's ''Undertale'' – DEV 2 DEV INTERVIEW #1 |last=Hogan |first=Sean |website=Seagaia |date=May 25, 2013 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150926171839/https://seagaia.wordpress.com/2013/05/25/toby-foxs-undertale-dev-2-dev-interview-1/ |archive-date=September 26, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Steam Spy">{{cite web |url=http://www.gamasutra.com/view/news/262548/GTA_5_leads_Steam_Spys_list_of_bestselling_2015_Steam_games.php |title=''GTA 5'' leads Steam Spy's list of best-selling 2015 Steam games |last=Wawro |first=Alex |website=[[Gamasutra]] |publisher=[[UBM TechWeb]] |date=December 22, 2015 |access-date=December 22, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222204636/http://www.gamasutra.com/view/news/262548/GTA_5_leads_Steam_Spys_list_of_bestselling_2015_Steam_games.php |archive-date=December 22, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Undertale Art Book">{{cite book |last=Fox |first=Toby |date=2016 |title=''Undertale'' Art Book |url=https://www.fangamer.com/products/undertale-art-book |publisher=[[Fangamer]] |isbn=978-1-945908-99-6 |access-date=November 30, 2018 |archive-date=November 30, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181130202038/https://www.fangamer.com/products/undertale-art-book |url-status=live }}</ref> <ref name="Undertale FAQ">{{cite web |url=https://undertale.com/help/ |title=''Undertale'' Help, FAQ and Troubleshooting |publisher=[[Fangamer]] |access-date=August 20, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170617211837/https://undertale.com/help/ |archive-date=June 17, 2017 |url-status=live}}</ref> <ref name="USgamer Music">{{cite web |url=http://www.usgamer.net/articles/note-block-beat-box-listening-to-hopes-and-dreams-from-undertale |title=Note Block Beat Box: Listening to 'Hopes and Dreams' from ''Undertale'' |last=Oxford |first=Nadia |website=[[USgamer]] |publisher=[[Gamer Network]] |date=April 21, 2016 |access-date=April 22, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160502124052/http://www.usgamer.net/articles/note-block-beat-box-listening-to-hopes-and-dreams-from-undertale |archive-date=May 2, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="USgamer Review">{{cite web |url=http://www.usgamer.net/articles/undertale-pc-review-the-art-of-surprise |title=''Undertale'' PC Review: The Art of Surprise |last=Mackey |first=Bob |website=[[USgamer]] |publisher=[[Gamer Network]] |date=September 30, 2015 |access-date=October 31, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151031172027/http://www.usgamer.net/articles/undertale-pc-review-the-art-of-surprise |archive-date=October 31, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="USgamer Moon">{{cite news |url=https://www.usgamer.net/articles/the-story-of-moon-the-anti-rpg-that-inspired-undertale |title=The Story of ''Moon'', the 'Anti-RPG' That Inspired ''Undertale'' |last=Oxford |first=Nadia |work=[[USgamer]] |publisher=[[Gamer Network]] |date=August 28, 2020 |access-date=September 1, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200828234252/https://www.usgamer.net/articles/the-story-of-moon-the-anti-rpg-that-inspired-undertale |archive-date=August 28, 2020 |url-status=live}}</ref> </references> </div> == Далшы жрїдла == * <!-- Bem 2022 --> {{cite book |last=Bem |first=Caroline |title=Video Games and Comedy |chapter=Humour in Pornographic Browser Games: From ''Undertale'' to ''Uddertale'', a Case Study |editor-last1=Giappone |editor-first1=Krista Bonello Rutter |editor-last2=Majkowski |editor-first2=Tomasz Z. |editor-last3=Švelch |editor-first3=Jaroslav |publisher=[[Palgrave Macmillan]] |date=2022 |pages=307–324 |isbn=978-3-030-88337-9}} * <!-- Cayari 2023 --> {{cite journal |last=Cayari |first=Christopher |title=The Music of ''Undertale'': Participatory Culture, Video Game Music, and Creating Covers for YouTube |date=2023 |journal=International Journal of Education and the Arts |volume=24 |number=22 |issn=1529-8094 |doi=10.26209/IJEA24N22 |doi-access=free}} * <!-- Elvery 2023 --> {{cite journal |last=Elvery |first=Gabriel |title=''Undertale''''s Loveable Monsters: Investigating Parasocial Relationships with Non-Player Characters |journal=Games and Culture |volume=18 |issue=4 |date=2023 |issn=1555-4120 |doi=10.1177/15554120221105464 |doi-access=free |pages=475–497}} * <!-- Jagoda 2020 --> {{cite book |last=Jagoda |first=Patrick |title=Experimental Games: Critique, Play, and Design in the Age of Gamification |url=https://archive.org/details/experimentalgame0000jago |publisher=[[University of Chicago Press]] |date=2020 |isbn=978-0-226-63003-8}} * <!-- Kohlburn, Cho & Moore 2023--> {{cite journal |last1=Kohlburn |first1=Joseph |last2=Cho |first2=Hyerim |last3=Moore |first3=Hollis |title=Players' Perceptions of Sexuality and Gender-Inclusive Video Games a Pragmatic Content Analysis of Steam Reviews |journal=[[Convergence (journal)|Convergence]] |volume=29 |issue=2 |date=2023 |issn=1354-8565 |doi=10.1177/13548565221137481 |pages=379–399}} * <!-- Lind 2023 --> {{cite book |last=Lind |first=Stephanie |title=Authenticity in the Music of Video Games |publisher=[[Lexington Books]] |date=2023 |isbn=978-1-7936-2714-8}} * <!-- Seraphine 2018 --><!-- Verify this is peer-reviewed before citing. --> {{cite conference |last=Seraphine |first=Frederic |title=Ethics at Play in ''Undertale'': Rhetoric, Identity and Deconstruction |year=2018 |conference=DiGRA 2018 – The Game is the Message |publisher=[[Digital Games Research Association]] |url=https://dl.digra.org/index.php/dl/article/view/960 |access-date=February 18, 2025}} * <!-- Veale 2022 --> {{cite journal |last=Veale |first=Kevin |title='If Anyone's Going to Ruin Your Night, It Should Be You': Responsibility and Affective Materiality in ''Undertale'' and ''Night in the Woods'' |journal=[[Convergence (journal)|Convergence]] |volume=28 |issue=2 |date=2022 |issn=1354-8565 |doi=10.1177/13548565211014434 |pages=451–467}} * <!-- Youngblood 2018 --> {{cite book |last=Youngblood |first=Jordan |chapter='What Kind of Monster Are You...?': ''Undertale'', Queer Play, and Horror(ific) Video Games via Critical Gaming Literacy |pages=157–170 |title=Horror Literature and Dark Fantasy |editor-last=Fabrizi |editor-first=Mark A. |publisher=[[Brill Publishers]] |date=2018 |isbn=978-90-04-36625-1}} == Екстерны одказы == * {{Офіціална сторінка}} {{Undertale}} [[Катеґорія:Undertale| ]] [[Катеґорія:Відеогры з року 2015]] [[Катеґорія:Гры створены в GameMaker]] [[Катеґорія:Відеогры повязаны з комунітов ЛҐБТ]] [[Катеґорія:Белетрія о ґеноцідї]] [[Катеґорія:Переможцї оцїнїня Japan Game Award]] [[Катеґорія:Переможцї фестівалу незалежных гер]] [[Катеґорія:Незалежны гры]] [[Катеґорія:Відеогры фінанцованы посередництвом платформы Kickstarter]] [[Катеґорія:Гры про Linux]] [[Катеґорія:Гры про MacOS]] [[Катеґорія:Метафікчны відеогры]] [[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation Vita]] [[Катеґорія:Портал фентезі]] [[Катеґорія:Лоґічны відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]] [[Катеґорія:Научно-фантастічны ролёвы відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]] [[Катеґорія:Підземна белетрія]] [[Катеґорія:Відеогры о смутку]] [[Катеґорія:Відеогры о скелетах]] [[Катеґорія:Відеогры о часовых случках]] [[Катеґорія:Відеогры вывинуты в США]] [[Катеґорія:Відеогры з музиков од Тобі Фокса]] [[Катеґорія:Гры про Windows]] [[Катеґорія:Гры про Xbox Cloud Gaming]] [[Катеґорія:Гры про Xbox One]] [[Катеґорія:Відеогры з многыма концями]] ju7abu28trvxe1san6ltisqpzkddvez Паралел (чеперушка) 0 25213 170917 170221 2026-10-03T21:12:36Z Halajkovič 33393 Змінено ціль перенаправлення з [[Османьскый язык]] на [[Паралела (чеперушка)]] 170917 wikitext text/x-wiki #redirect [[Паралела (чеперушка)]] 0rbke80cx4wvmeyb24ikfq2dmzm9eaq Вікіпедія:Консенсус 4 25228 170966 170292 2026-10-04T01:24:30Z Flipdot 23893 /* Вмішаня адміністраторув */ 170966 wikitext text/x-wiki {{Політика|ВП:КОНСЕНСУС|ВП:КОНСЕНС}} {{Nutshell|Політика описує розуміня консенсуса на Вікіпедії, процес його досягнутя, вызначіня того, ци консенсус быв досягнутый и што чинити, аж нєт.}} '''Консенсус''' авадь '''консенс''' ото фундаменталный метод приятя рішень на Вікіпедії. Його суть у намаганях рішити исті проблемы редакторув через компроміс и слідованя політикам и приписам Вікіпедії. Ун ся держит майліпшым способом досягнути головні цілі Вікіпедії&nbsp;— єї [[Вікіпедія:Пять стовпів|пять стовпув]]. Консенсус на Вікіпедії не потребує єдноголосности (хоть тото бы было ідеално, айбо у реалности вна ся дуже рідко досігат) и не є резултатом голосованя. Редакторы выстроювут консенсус через [[ВП:5С4|учтиву дискусію]], переговоры тай компромісы. Консенсус годен робити лиш межи редакторами здорого розуму, котрі ся силувут робити врокаши тай из [[Вікіпедія:Передпокладайте добру волю|добров вольов]]. == Уробленя консенсуса == Редакторы як правило досігавут консенс природно. Кой єден редактор мінят сторунку, другі ї читавут и годні убрати, ци редаґовати ї дале, ци лишити як є. Кой редакторы не доходят ид согласови через редаґованя, на удповіднуй дискуснуй сторунці ся удбыват дискусія, обы прийти д консенсови. Консенсноє рішеня бере до увагы вшыткі пудняті звіданкы. В ідеалі консенсус настає из удсутством заперечінь, айбо часто мусиме ся сперти на такому шырокому согласі, якый лиш можеме досягнути. Аж не є шырокого согласу, консенсотворіня включає адаптацію пропозиції в такому ключі, обы включити опонентув, айбо не стратити тых, ко прияв зачаткову понуку. Консенсус ся не вызначає простов порахованов булшинов голосув у даякому голосованьови; ун ся годен вызначати квалітов арґументованя, а голосованя ся мавут у його гатарах розниковати як структуровані дискусії. === Через редаґованя === Консенсус на Вікіпедії типово ся формує непрямо. Редаґованя ся держит консенсным, докідь го не оспорят авадь ревертнут. Кідь другый редактор пудправит тоту зміну, уже його варіант буде мати консенсус, докідь ся не стрітит из несогласностьов авадь далшым уліпшеньом. Сяк енциклопедія ся помалы з часом уліпшує. В ідеалі вшыткі редаґованя мали бы быти обяснені (кідь їх причина не є очевидна)&nbsp;– авадь через ясный „куртый попис змін“, авадь через дискусію на релевантнуй дискуснуй сторунці. Інформативні обясненя указувут на проблемы, з котрыми ся треба розобрати у далшых старанях досягнути консенсус. Обясняти свої зміны особено важно при ревертах добронаміреных змін, внесеных другым редактором. Кроме тых трафункув, у котрых ся хоснувут політикы тай приписы, булшину спорув за обсяг статий мож рішити через малі поступові зміны вмісто заятя позиції „вадь ушытко, вадь нич“. Кідь вашоє редаґованя скасовали, подумайте, якоє компромісноє редаґованя мож учинити, обы и вы, и другый редактор были задоволені. Аж не годні сьте, вадь кідь придумали сьте, а вам ревертнули и тото другоє редаґованя, вытворіт нову тему на релевантнуй дискуснуй сторунці, обы проговорити проблему. [[Вікіпедія:Будьте смілі|Будьте смілі]], айбо не поспішні. Ци зміны ся реалізувут через редаґованя, ци через дискусію, енциклопедія ся майліпше уліпшує через спувпрацю и консенсус, а не конфлікты. Повторявучі ся реверты йдут против політикы Вікіпедії позад того, ож ведут ид [[Вікіпедія:Правкові биткы|правковым биткам]], кроме уйимкув, такых ги з [[Вікіпедія:Біоґрафії жывых людий|біоґрафіями жывых людий]] вадь ревертами вандалізма. Повторні реверты не радні даже аж редакторы хоснувут ґрафу „куртого попису“, обы ся спорити при кажджому реверті. === Через дискусію === Кой порозуміня не мож найти сугубо через редаґованя, консенсотворчый процес стає май прямым и явным: редакторы удкрывавут тему на релевантнуй дискуснуй сторунці тай пробувут рішити спор через бесідованя, хоснувучи {{em|арґументы}}, закладені на політиках, приписах, жерелах и здоровому смыслі; они щи годні пропоновати алтернативні рішеня вадь компромісы у провбах розобрати ся з проблемами, озвучеными обома сторонами. Резултат годен не задоволняти вшыткых повнустю, айбо буде указовати желаня спувпраьовати. Консенсус на Вікіпедії вто фурташный процес; часто ліпше прияти не домак ідеалный компроміс из розуміньом, ож сторунка поступово стає ліпшов, ги бити ся за моменталну реалізацію желаної візії. На трафункы, кой редакторам дуже тяжко дуйти д консенсусови, є дакулько процесув про консенсотворіня (наприклад третя думка) вадь даже май радикалні крокы, котрі рішат спор авторитативно (ги вмішаня адміністраторув). Айбо важайте, ож адміністраторы ся у першу очерідь занимавут застосованьом політик тай редакторськым справованьом (наприклад правковыми битками) и не будут авторитативно рішати споры за обсяг (наприклад котроє слово ліпше ухосновати у першому речіньови). Они годні блоковати редакторув за справованя, котроє мішат процесови консенсотворіня (такоє ги злохоснованя дакулькома акаунтами вадь грубіянство). Они годні рішати, ци позволявут ся даякі зміны подля даякої політикы, айбо типово не будут выходити за гатары такых дій. === Консенсотворіня === Редакторы, што ся держат невтралної, накулько мож обєктивної тай почтивої позиції, справила годні дуйти д консенсусови у статі через описаный горі процес. Патові ситуації ся итак пораз трафлявут, авадь позад того, ож они не можут найти раціоналну середину, на котруй мож завершити спор, авадь кой єден ци обадва бокы дискусії ставут емоційно вадь ідеолоґічно приязані ид тому, обы {{em|выйграти}} спор. Долув идут пропозиції, як мож розрішати тяжкі споры уєдно из пописами дакулькох формалных и неформалных процесув, котрі у тому годні помочи. ==== У дискусных сторунках ==== У вызначіньови консенса, дайте увагу на кваліту арґументув, їхню історію, конкретні возраженя несогласных тай екзістувучі політикы тай приписы. Кваліта арґумента май важна ги тото, ци арґумент представлят никаня булшины, ци меншины. Арґументы ги „мені ся любит“, „мені ся не любит“ як правило не мавут ниякої вагы. Ограничте обговореня на дискусных сторунках статий до приказованя за жерела, фокус статі тай вікіполітикы. Кой редаґованя ся оспорює вадь має высокый шанс быти оспореноє, редакторам варта обясняти на дискусных сторунках, зашто додаваня, міняня вадь удаленя матеріала уліпшує статю, а з нив уєдно и вшытку енциклопедію. Мож раховати, ож консенсус є, кой нико другый не оспорює зміну. Редакторы, котрі іґнорувут дискусні сторункы и дале редаґувут авадь ревертят спорный матеріал, вадь котрі [[Філібастер|філібаструвут]] дискусії, т.&nbsp;є.&nbsp;затягувут процес и продавлювут своє никаня, з котрым ся явно не соглашає комуніта, годні быти признані винныма у деструктивному справованю тай обкладені санкціями. Не все мож просто передпокладати консенсус чисто зато, ож редакторы, котрі май давно писали у дискусії, перестали на них удповідати. Ціль консенсотворчої дискусії у тому, обы рішати споры способом, котрый удображат цілі тай політикы Вікіпедії, а миреґує чим май менше редакторув. Редакторы з добрыми соціалными тай переговорными навычками мавут май высокый шанс быти успішні як май менше почтиві редакторы. ==== Через вонкашні назоры ==== Кой обговореня на дискусных сторунках заходят у тупик&nbsp;— часто зато, ож два редакторы вадь дві ґрупы редакторув просто не годні найти ворошный язык у даякуй звіданці&nbsp;— Вікіпедія має дакулько процесув про закликаня незалученых редакторув про розрішеня спорув. Они ся часто пригождавут про рішеня простых, добронаміреных тупиковых обговорень, бо невмішані сперед тым у дискусії редакторы годні дати свіжі никаня на ситуацію тай помочи увидіти компроміс, котрый не видят участвувучі в спорі стороны. Головні ресурсы на такоє тото: * '''[[Вікіпедія:Пожаданя третьої думкы|Пожаданя третьої думкы.]]''' Невтралный третьый челядник вам даст {{em|немусайну д исповненю}} пораду вадь свіжоє никаня на ситуацію. * '''[[Вікіпедія:Таблы на голошіня|Релевантні таблы на голошіня.]]''' Політикы тай приписы Вікіпедії мавут искапчані з собов таблы на голошіня, де мож попросити помуч другых вікіпедіштув на тему удповідної таблы. Невтрално сформуловані вповісткы за споры годні вывести їх из локалного контекста єдної статі на май шыроку комуніту вадь задати май шырокый прецедент. * '''[[Вікіпедія:Портал комуніты|Портал комуніты.]]''' Невтрално сформуловані голошіня за споры мож розміщовати на порталови, обы привернути увагу другых редакторув, готовых помочи з розрішеньом спора. ==== Вмішаня адміністраторув ==== Пораз ся ставут споры перзоналного вадь ідеолоґічного характера, што ся удличат уд непорозумінь сугубо за обсяг, и такі трафункы годні потребовати вмішаня адміністраторув авадь комуніты вцілови. Системні операторы (sysop) не выносят рішеня за обсяг, айбо годні ся вмішовати, обы застосововати політикы Вікіпедії (наприклад, за [[Вікіпедія:Біоґрафії жывых людий|Біоґрафії жывых людий]]) авадь накласти санкції на редакторув, котрі пудрывавут консенсотворіня. Треба розуміти: вмішаня адміністраторув тото як правило єдна из послідньых мір; перед тым, як просити вмішаня адміністратора, мусите вчинити вшытко у свойих силах, обы рішити конфлікт другым способом. Ресурсы, де мож попросити адміністраторув вмішати ся: *'''[[Вікіпедія:Таблы на голошіня|Релевантні таблы на голошіня.]]''' Політикы Вікіпедії мавут искапчані з собов таблы на голошіня, де мож у тум числі дустати помуч адміністратора. *'''[[Вікіпедія:Адміністраторська табла|Адміністраторська табла]].''' На адміністраторськуй таблі мож просити помуч адміністраторув у вопросах деструктивного справованя хосновачув. *'''[[meta:Oversight_policy|Пожаданя Oversight.]]''' У трафунках, кой треба {{em|повнустю}} стерти непублічну личну інформацію, таку як номер телефона, домашньый адрес, адрес робочого міста авадь особу челядника, розкрыту против його волі, вадь публічного челядника, котрый не розкрывав таку інформацію на публіку, мож попросити спеціалный процес, котрый ся кличе Oversight; його треба просити лично уд хосновачув, котрі мавут локалні права Oversight (котрых у трафунку русинської Вікіпедії не є) авадь стюардув. Удаленя інформації через Oversight не лишат ї у історії редаґовань и у подакотрых трафунках чинит ї недоступнов даже про адміністраторув. Другі критерії Oversight и способы пожадати такоє удаленя сут на [[meta:Oversight_policy|Метавікі]]. ==== Хыбы ==== У процесі консенсотворіня редакторами майчасто ся чинят такі хыбы: * '''Дискусії за гатарами Вікіпедії.''' Консенсус ся досігат через дискусію вадь редаґованя {{em|на Вікіпедії}}; дискусії за гатарами платформы ся не берут до увагы. У подакотрых трафунках, координація поза Вікіпедійов годна спричинити пудозру тай недовіру. * '''[[Вікіпедія:Аґітація|Аґітація]], заанґажованоє поданя, [[Вікіпедія:Бабовка|бабовкы]] тай [[Вікіпедія:Бабовка#Псевдобабовка|псевдобабовкы]].''' Провбы зобрати учасникув на дискусію з наміром нахылити тоту дискусію у даякый бук&nbsp;— неприпустимі. Хоть кликати людий на дискусію, обы дустати свіжоє никаня вадь арґументы, добрі, неприпустимо кликати сугубо людий, котрі ся держат даякого никаня, вадь кликати людий такым способом, якый посилує їх мати передсуды за тему вадь показит їхньоє розуміня дискусії. Хоснованя алтернативного акаунта („бабовкы“, „мулта“, „фейка“, „твінка“, „смурфа“), обы вливати на консенсус абсолутно заказано. Позволяє ся лишати невтралні, інформативні вповісткы за дискусію на дискусных сторунках, порталови, вікіпроєктах авадь на дискусіях хосновачув; айбо дії, котрі мож у здоровому розумі інтерпретовати ги провбу „набрати потрібні мені голосы“ вадь даяк иншак искомпрометовати процес консенсотворіня ся держат деструктивными. * '''Тенденційноє редаґованя.''' Стабілноє аґресивноє намаганя досягнути даякої личної цілі ся держит деструктивным и нежеланым. Редакторы мали бы ся дослуховати, комуніковати тай кооперовати, обы вчинити статю ліпшов. Редакторы, котрі ся удказувут принимати хотьякый консенсус кроме такого, на котрому самі настоювут, котрі [[Філібастер|філібаструвут]], т.&nbsp;є.&nbsp;затягувут процес, обы досягнути тої свої цілі, ризикувут показити процес консенсотворіня. * '''Перебираня адміністраторами.''' Повторно пуднимати по сути тото самоє звіданя на разных сторунках авадь перед разными адміністраторами („звідати другого родака“), докідь ся не найде місто, де челядник дустане таку удповідь, котру хоче увидіти, не помагат глядати вадь досягнути консенсус. Кідь є дакулько проблем, котрі треба пудняти у парі разных удповідных міст, варта лишити удкликованя на другі міста, де уже сьте пудняли суміжну проблему. == Вызначіня консенса == === Уровні консенса === Є локалный консенсус, а є консенсус май шырокый. Приклад локалного консенса тото масштаб єдної статі: як ліпше сформуловати речіня вадь вступ. Май шырокый консенсус выходит за рамкы конкретных статий и годен доходити онь до масштаба вшыткої русинської Вікіпедії&nbsp;— а у подакотрых трафунках и до масштабув ушыткых проєктув Фонда Вікімедіа (як тото є наприклад из політиков [[Вікіпедія:Невтралный позур|Невтралного позору]]). Консенсус межи ограниченов ґрупов редакторув у єдному місті тай часі, не годен перекрыти консенсус, уробленый комунітов у май шырокому масштабі. Наприклад, докідь они не пересвідчат май шыроку комуніту в доцілности такого, члены вікіпроєкта вадь редакторы єдної статі не годні рішити, ож даяка шыроко прията політика вадь припис не тыче ся конкретної статі. При потребі выробити шырокый консенс мож хосновати [[Вікіпедія:Портал комуніты|Портал комуніты]]. Зміны, вносимі у політикы тай приписы Вікіпедії, як правило ся чинят из консенсусом, бо їх стабілность, послідовность и удображеня актуалного консенсуса важні про комуніту. Як правило такі зміны ся раз пропонувут на удповідных дискусных сторунках перед внесеньом у самі політикы тай приписы. Необговорені смілі редаґованя ся позволявут, айбо радно їх такы обговорьовати перед внесеньом. Уліпшеня політик и приписув ся майліпше реалізувут через помалі конзервативні крокы из активными провбами дустати зворотньый зязок и соглас уд другых учасникув. === Кой не є консенсуса === Што ся стає, кой дискусія пруйшла у добруй воли, айбо завершила ся без согласу на тему того, чинити дашто ци нєт? Зависит уд контекста: * Кой дискусії за '''пропозиції удалити статі, медії вадь другі сторункы''' ся завершувут без консенсуса, типово ся сохтує лишати обсяг пуд вопросом. ** Айбо у трафунках файлув пуд вопросом, кідь є ''читавоє арґументованоє сомніваня'' за статус авторськых прав файла, адміністратор годен рішити удалити файл, керувучи ся принципом осторожности. * Кой дискусії '''пропозицій додати, модифіковати вадь забрати матеріал у статях''' ся завершує без консенсуса, частый (айбо не ''мусайный'') резултат ото лишити верзію статі до пропозиції вадь смілого редаґованя. Айбо: ** ''Жыві люде.'' У обговорінях, скапчаных из статями за жывых людий, удсутство консенсуса часто приводит ид удаленьови матеріала пуд вопросом, не никавучи на вто, ци пропозиція была за його додаваня, ци модифікацію, ци удаленя. ** ''Нарушеня авторськых прав.'' Кой ся пудозрює, ож матеріал пуд вопросом нарушат авторські права, ун мусит быти неудкладно удаленый и не годен быти поновленый, докідь дискусія ся лишат без консенсуса. ** ''Вонкашні удкликованя.'' У спорах за вонкашні удкликованя, удкликованя пуд вопросом ся удалявут, докідь не буде консенсуса їх додати. * Кой дискусія '''за назывку статі''' ся завершує без консенсуса, сохтує ся лишати послідньый стабілный варіант назывкы. Кідь не є пережого варіанта, товды ся лишат варіант назывкы, ухоснованый першым читавым внеском по тому, як статя перестала быти [[Вікіпедія:Стыржень|стыржньом]]. == Неписаный шырокый консенсус == Пораз так ся стає, ож хосновачі независимо єден уд другого приходят ид даякуй єднуй конвенції; пораз вікіпедішты уроблявут помежи собов негласні традиції. У такых трафунках годен ся вытворити неписаный шырокый консенсус. Добрым прикладом неписаного шырокого консенса є негласна договореность редакторув русинської Вікіпедії не міняти языкову норму вадь правопис статі, кідь їхня зміна попри таку правку не чинит читавый внесок у обсяг тої статі. Тото нараз и добрый тон, и спосуб не забуксовати на місті, задарь мінявучи єден за другым туды-сюды ортоґрафію вмісто реалного уліпшеня статий. Айбо варта розуміти: неписаный шырокый консенс не все є інтуїтивно зрозумілый новачкам. Радно ся старати записовати выробленый консенс такого масштаба, обы нові редакторы могли ся ознакомити з тым, як фунґує русинська Вікіпедія, а щи про май конкретноє формулованя&nbsp;— бо неписані правила годні ся вшылияко інтерпретовати тай удличати ся уд вікіпедішты до вікіпедішты. == Консенсус ся може поміняти == Редакторы годні пропоновати зміну діючого консенса, особено обы дати увагу на переже нерозникані арґументы вадь обстояня. Айбо пораз пропозиції змінити недавно установленый консенс годні быти деструктивными. Пропоновати зміну консенсу мож через дискусію вадь редаґованя. У булшині трафункув, кідь пропонованоє редаґованя мінят штось, переже рішеноє дискусійным путьом, та и тото редаґованя вартат дати раз у дискусію. Редакторы, што удкочувут редаґованя, в ідеалі мали бы не лишати курті неінформативні обясненя (ги наприклад „йде против консенса“); кідь ся хоче дати куртоє обясненя, ліпше д ньому додати удкликованя на дискусію, де быв исформованый релевантный консенс. == Рішеня, котрі ся не керувут консенсусом == * Леґалный контроль над и удповідалность за Вікіпедію має Фонд Вікімедіа. Рішеня, вердикты тай дії Рады Фонда и призначеных нив представникув перекрывавут и выпережавут консенсус. Консенсус межи редакторами, ож хотьякоє такоє рішеня, вердикт ци дія нарушавут політику Фонда, мож письмово направити Фондови. * Консенсус, исформованый на русинськуй Вікіпедії, не пошырює ся на сестринські проєкты, такі ги Вікікнижкы, Віківерситет, Вікіцитаты тай другі; они оперувут и реґулувут ся окреме. == Далшоє читаня == * [[:meta:Consensus|meta:Consensus]], дефініція консенса на Метавікі * [[:en:Wikipedia:Consensus]], політика консенсуса на анґліцькуй Вікіпедії netdgi8lw8yenqemdkqn80i07aoph3s Шаблона:Пряшівскый штандарт 10 25274 170907 170443 2026-10-03T17:25:32Z Flipdot 23893 170907 wikitext text/x-wiki {{ safesubst:<noinclude/>#invoke:Unsubst||date=__DATE__ |$B= <!--{{Пряшівскый штандарт}} begin--><includeonly>[[Катеґорія:Статї в пряшівскім штандартї]]</includeonly><!--{{Пряшівскый штандарт}} end--> }}<noinclude> {{Documentation}} </noinclude> 115bybm90jaq6bsi6tmrzxmfguniryz Шаблона:Пудкарпатськый стандарт 10 25275 170908 170444 2026-10-03T17:25:55Z Flipdot 23893 170908 wikitext text/x-wiki {{ safesubst:<noinclude/>#invoke:Unsubst||date=__DATE__ |$B= <!--{{Пудкарпатськый стандарт}} begin--><includeonly>[[Катеґорія:Статі у пудкарпатському стандарті]]</includeonly><!--{{Пудкарпатськый стандарт}} end--> }}<noinclude> {{Documentation}} </noinclude> 4d234enr09qwsuwyflgxh7wyqlzvgk3 Ціста 0 25329 170885 2026-10-03T13:30:15Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{Стыржень}} [[Файл:Simple cyst, kidney.jpg|міні|Почка з благов цістов; у радіолоґії подабат на [[раковина|рак]] почкы.]] '''Ціста''' вадь пораз '''кіста''' (уд пузньолатинського ''{{lang|la|cystis}}'', уд {{lang-grc|κύστις}}) є закрыта порожнина в орґанізмі, котра має клітинну стінку и обс... 170885 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} [[Файл:Simple cyst, kidney.jpg|міні|Почка з благов цістов; у радіолоґії подабат на [[раковина|рак]] почкы.]] '''Ціста''' вадь пораз '''кіста''' (уд пузньолатинського ''{{lang|la|cystis}}'', уд {{lang-grc|κύστις}}) є закрыта порожнина в орґанізмі, котра має клітинну стінку и обсяг, удличні уд біолоґічної тканины кругом неї; тото згусток абнормалных клітин, котрі ся зґруповали вєдно у „міщух“. Ціста годна обсяговати воздух, рідины вадь напувтвердый матеріал. Ціста годна сама з часом пропасти вадь жадати хірурґічної операції, залежно уд филя и міста формації. Орґанізм формує [[раковина|ракові]] цісты ги защитный механізм уд [[мутація|мутацій]], котрі приводят ид неконтрольованому [[діленя клітин|діленьови клітин]]. Кой така мутація ся стає, клітины пуд єї вливом неконтрольовано ся ділят и ставут раковыми, творячи пухлину. Орґанізм закрыват тоты клітины, пробувучи їх ізоловати тай здержати пухлину, в цісту. Айбо ракові клітины годні дале мутовати и сформовати свої власні [[кровоносні судины]] про жывленя перед тым, як орґанізм їх ізолує; кой тото ся стає, ціста стає безхосенна и пухлина годна ся перечинити з благої в ракову. Подакотрі цісты [[неоплазм|неопластичні]] и кличут ся цістовыми пухлинами. Многі филі ціст не неопластичні, ай [[дісплазія|діспластичні]] вадь [[метаплазія|метапластичні]]. [[Псевдоціста|Псевдоцісты]] подабавут на цісты, бо тоже сут „міщухами“ з рідинов, айбо не мавут [[епітелій]]ової стінкы. == Термінолоґія == * Мікроціста — мала ціста, котру не видко без увеличеня. * Макроціста — ціста, май велика ги все вадь у порувняні з другыма. == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Медицина]] cgrnnooyhn3pha34hp0w7kkzv6rcawq Кустка 0 25330 170887 2026-10-03T13:56:45Z Rue323 31002 Створена сторінка: {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} '''Кӱ́стка''' авадь '''Ко́сть''' (мн. чис. '''Кӱстя́''')<ref>https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk</ref> ({{Lang-la|Os}}) — орґан опорно-ходової системы херебетных, складавущый ся основно из мінералізованої яжучої ткани. Кӱсткы образувуть ск... 170887 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} '''Кӱ́стка''' авадь '''Ко́сть''' (мн. чис. '''Кӱстя́''')<ref>https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk</ref> ({{Lang-la|Os}}) — орґан опорно-ходової системы херебетных, складавущый ся основно из мінералізованої яжучої ткани. Кӱсткы образувуть [[скелет]], пуддержувучи [[тіло]], защищавуть уднушні орґаны, участвувуть у кыванёви и служать містом концентрації мінералных субстанцій, передовшыткым [[Калцій|калція]] и [[Фосфат|фосфата]]. У [[Кӱстный мозоґ|кӱстнӱм мозґови]] дакӱлкых кӱсток тыж проходить образованя кліток [[Кровь|крови]].<ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/21048-skeletal-system</ref><ref>https://www.niams.nih.gov/health-topics/what-bone</ref> == Строїня кӱсткы == == Функції == == Типы кӱсток == == Рост и удновліня == == Поруха и реґенерація == Кӱстка годна мать змогу удновляти ся по калічінёви. При переломови раз формує ся область порухы и запускать ся послідоватильнӱсть клітковых реакцій, по чому орґанізм помалы творить нову кӱстну ткань и перероблять ї. У тӱм процесови особно важні кліткы кӱсткоформованя и кӱстної резорбції.<ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK45504/figure/ch2.f3/</ref><ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/24871-osteoblasts-and-osteoclasts</ref> Реґенерація не кӱнчать ся нараз по зрощінёви перелома: кӱстна ткань продовжать переставблёвати ся, помалы роблячи си май орґанізовану структуру. У цілому возмога кӱсткы фурташно формовати ся, нищити ся и переставблёвати ся позволять йӯв не лиш рости, но и пудпоровати механічну моцнӱсть на протязі живота.<ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK45504/</ref><ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK20361/</ref> == Удкликованя == mbvnsgomcmefmcp0dvstmh478lwdrm6 170888 170887 2026-10-03T14:12:11Z Rue323 31002 170888 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} '''Кӱ́стка''' авадь '''Ко́сть''' (мн. чис. '''Кӱстя́''')<ref>https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk</ref> ({{Lang-la|Os}}) — орґан опорно-ходової системы херебетных, складавущый ся основно из мінералізованої яжучої ткани. Кӱсткы образувуть [[скелет]], пуддержувучи [[тіло]], защищавуть уднушні орґаны, участвувуть у кыванёви и служать містом концентрації мінералных субстанцій, передовшыткым [[Калцій|калція]] и [[Фосфат|фосфата]]. У [[Кӱстный мозоґ|кӱстнӱм мозґови]] дакӱлкых кӱсток тыж проходить образованя кліток [[Кровь|крови]].<ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/21048-skeletal-system</ref><ref>https://www.niams.nih.gov/health-topics/what-bone</ref> == Строїня кӱсткы == == Функції == Главна механічна функція кӱсток — опора тіла. [[Скелет]] опереділять форму орґанізма и служить містом прикріпліня [[Мяз|мязӱв]]. Кой мязы укорочувуть ся, кӱсткы въедно из клубом роблять ге рамо, дякувучи чому чоловік годен ходити, бігати, пуднимати предметы и робити другі кываня.<ref>https://www.medlineplus.gov/ency/imagepages/9065.htm</ref><ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/21048-skeletal-system</ref> Кӱсткы ищи уповнявуть защитну функцію. [[Череп]] защищать [[Мозоґ|головный мозоґ]], [[хребет]] — [[хребтовый мозоґ]], а грудна клітка защищать сердце и лёгкі. Окрем того, кӱсткы суть важным резервоаром [[Калцій|калція]] и [[Фосфат|фосфата]], пудпорувучи мусайный уровинь тых [[Мінералы|мінералӱв]] у орґанізмови.<ref>https://health.nih.gov/health-topics-a-z/bone-health</ref> Ищи єдна важна функція изъязана из кӱстным мозґом. У опереділеных кӱстках вӱн бере участь у кровотворінёви, т. є образованёви новых кліток [[Кровь|крови]]. Тому кӱстку не мож раховати ге просто твердый «каркас»: ото живый орґан, изъязаный из обміном штофами и [[Кровоносна система|кровоносныв системов]].<ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/21048-skeletal-system</ref> == Типы кӱсток == == Рост и удновліня == == Поруха и реґенерація == Кӱстка годна мать змогу удновляти ся по калічінёви. При переломови раз формує ся область порухы и запускать ся послідоватильнӱсть клітковых реакцій, по чому орґанізм помалы творить нову кӱстну ткань и перероблять ї. У тӱм процесови особно важні кліткы кӱсткоформованя и кӱстної резорбції.<ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK45504/figure/ch2.f3/</ref><ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/24871-osteoblasts-and-osteoclasts</ref> [[Реґенерація]] не кӱнчать ся нараз по зрощінёви перелома: кӱстна ткань продовжать переставблёвати ся, помалы роблячи си май орґанізовану структуру. У цілому возмога кӱсткы фурташно формовати ся, нищити ся и переставблёвати ся позволять йӯв не лиш рости, но и пудпоровати механічну моцнӱсть на протязі [[Жывот|живота]].<ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK45504/</ref><ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK20361/</ref> == Удкликованя == np3gzpzqyff4qvtd1eukwl648aar4m0 170889 170888 2026-10-03T14:32:39Z Rue323 31002 170889 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} '''Кӱ́стка''' авадь '''Ко́сть''' (мн. чис. '''Кӱстя́''')<ref>https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk</ref> ({{Lang-la|Os}}) — орґан опорно-ходової системы херебетных, складавущый ся основно из мінералізованої яжучої ткани. Кӱсткы образувуть [[скелет]], пуддержувучи [[тіло]], защищавуть уднушні орґаны, участвувуть у кыванёви и служать містом концентрації мінералных субстанцій, передовшыткым [[Калцій|калція]] и [[Фосфат|фосфата]]. У [[Кӱстный мозоґ|кӱстнӱм мозґови]] дакӱлкых кӱсток тыж проходить образованя кліток [[Кровь|крови]].<ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/21048-skeletal-system</ref><ref>https://www.niams.nih.gov/health-topics/what-bone</ref> == Строїня кӱсткы == == Функції == Главна механічна функція кӱсток — опора тіла. [[Скелет]] опереділять форму орґанізма и служить містом прикріпліня [[Мяз|мязӱв]]. Кой мязы укорочувуть ся, кӱсткы въедно из клубом роблять ге рамо, дякувучи чому чоловік годен ходити, бігати, пуднимати предметы и робити другі кываня.<ref>https://www.medlineplus.gov/ency/imagepages/9065.htm</ref><ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/21048-skeletal-system</ref> Кӱсткы ищи уповнявуть защитну функцію. [[Череп]] защищать [[Мозоґ|головный мозоґ]], [[хребет]] — [[хребтовый мозоґ]], а грудна клітка защищать сердце и лёгкі. Окрем того, кӱсткы суть важным резервоаром [[Калцій|калція]] и [[Фосфат|фосфата]], пудпорувучи мусайный уровинь тых [[Мінералы|мінералӱв]] у орґанізмови.<ref>https://health.nih.gov/health-topics-a-z/bone-health</ref> Ищи єдна важна функція изъязана из кӱстным мозґом. У опереділеных кӱстках вӱн бере участь у кровотворінёви, т. є образованёви новых кліток [[Кровь|крови]]. Тому кӱстку не мож раховати ге просто твердый «каркас»: ото живый орґан, изъязаный из обміном штофами и [[Кровоносна система|кровоносныв системов]].<ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/21048-skeletal-system</ref> == Типы кӱсток == По формі кӱсткы чоловіка фурт ділять на довгі, курті, плоскі и неправилні. Довгі кӱсткы, наприклад стегнова и плечова, мавуть у́раженый діафіз и два кӱнці и у основі обезпечувуть опору и кываня. При тому дакотрі кӱсткы пясти и перстӱв рахувуть ся довгыми не позад абсолутної довготы, а позад характерного строїня.<ref>https://www.medlineplus.gov/ency/article/002249.htm</ref> Короткі кӱсткы характерні про запястя и передступні. Плоскі кӱсткы, ид котрым удносять ся многі кӱсткы [[Череп|черепа]] и елементы [[Грудна клітка|грудної кліткы]], обезпечувуть защиту орґанӱв и давуть велику повирьхнӱсть на прикріпліня [[Мяз|мускул]]. Неправилні кӱсткы мавуть чудну форму; приміром суть хребы. Такый розділ перво изъязаный из формов и строїнём кӱсток, а не лиш из их розмірами. == Рост и удновліня == == Поруха и реґенерація == Кӱстка годна мать змогу удновляти ся по калічінёви. При переломови раз формує ся область порухы и запускать ся послідоватильнӱсть клітковых реакцій, по чому орґанізм помалы творить нову кӱстну ткань и перероблять ї. У тӱм процесови особно важні кліткы кӱсткоформованя и кӱстної резорбції.<ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK45504/figure/ch2.f3/</ref><ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/24871-osteoblasts-and-osteoclasts</ref> [[Реґенерація]] не кӱнчать ся нараз по зрощінёви перелома: кӱстна ткань продовжать переставблёвати ся, помалы роблячи си май орґанізовану структуру. У цілому возмога кӱсткы фурташно формовати ся, нищити ся и переставблёвати ся позволять йӯв не лиш рости, но и пудпоровати механічну моцнӱсть на протязі [[Жывот|живота]].<ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK45504/</ref><ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK20361/</ref> == Удкликованя == 0n54hdvfrheeu2wjrkheiy9osmpim7v 170895 170889 2026-10-03T15:10:03Z Rue323 31002 170895 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}}{{Статья в роботѣ|Rue323|4}} '''Кӱ́стка''' авадь '''Ко́сть''' (мн. чис. '''Кӱстя́''')<ref>https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk</ref> ({{Lang-la|Os}}) — орґан опорно-ходової системы херебетных, складавущый ся основно из мінералізованої яжучої ткани. Кӱсткы образувуть [[скелет]], пуддержувучи [[тіло]], защищавуть уднушні орґаны, участвувуть у кыванёви и служать містом концентрації мінералных субстанцій, передовшыткым [[Калцій|калція]] и [[Фосфат|фосфата]]. У [[Кӱстный мозоґ|кӱстнӱм мозґови]] дакӱлкых кӱсток тыж проходить образованя кліток [[Кровь|крови]].<ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/21048-skeletal-system</ref><ref>https://www.niams.nih.gov/health-topics/what-bone</ref> == Строїня кӱсткы == == Функції == Главна механічна функція кӱсток — опора тіла. [[Скелет]] опереділять форму орґанізма и служить містом прикріпліня [[Мяз|мязӱв]]. Кой мязы укорочувуть ся, кӱсткы въедно из клубом роблять ге рамо, дякувучи чому чоловік годен ходити, бігати, пуднимати предметы и робити другі кываня.<ref>https://www.medlineplus.gov/ency/imagepages/9065.htm</ref><ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/21048-skeletal-system</ref> Кӱсткы ищи уповнявуть защитну функцію. [[Череп]] защищать [[Мозоґ|головный мозоґ]], [[хребет]] — [[хребтовый мозоґ]], а грудна клітка защищать сердце и лёгкі. Окрем того, кӱсткы суть важным резервоаром [[Калцій|калція]] и [[Фосфат|фосфата]], пудпорувучи мусайный уровинь тых [[Мінералы|мінералӱв]] у орґанізмови.<ref>https://health.nih.gov/health-topics-a-z/bone-health</ref> Ищи єдна важна функція изъязана из кӱстным мозґом. У опереділеных кӱстках вӱн бере участь у кровотворінёви, т. є образованёви новых кліток [[Кровь|крови]]. Тому кӱстку не мож раховати ге просто твердый «каркас»: ото живый орґан, изъязаный из обміном штофами и [[Кровоносна система|кровоносныв системов]].<ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/21048-skeletal-system</ref> == Типы кӱсток == По формі кӱсткы чоловіка фурт ділять на довгі, курті, плоскі и неправилні. Довгі кӱсткы, наприклад стегнова и плечова, мавуть у́раженый діафіз и два кӱнці и у основі обезпечувуть опору и кываня. При тому дакотрі кӱсткы пясти и перстӱв рахувуть ся довгыми не позад абсолутної довготы, а позад характерного строїня.<ref>https://www.medlineplus.gov/ency/article/002249.htm</ref> Короткі кӱсткы характерні про запястя и передступні. Плоскі кӱсткы, ид котрым удносять ся многі кӱсткы [[Череп|черепа]] и елементы [[Грудна клітка|грудної кліткы]], обезпечувуть защиту орґанӱв и давуть велику повирьхнӱсть на прикріпліня [[Мяз|мускул]]. Неправилні кӱсткы мавуть чудну форму; приміром суть хребы. Такый розділ перво изъязаный из формов и строїнём кӱсток, а не лиш из их розмірами. == Рост и удновліня == == Поруха и реґенерація == Кӱстка годна мать змогу удновляти ся по калічінёви. При переломови раз формує ся область порухы и запускать ся послідоватильнӱсть клітковых реакцій, по чому орґанізм помалы творить нову кӱстну ткань и перероблять ї. У тӱм процесови особно важні кліткы кӱсткоформованя и кӱстної резорбції.<ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK45504/figure/ch2.f3/</ref><ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/24871-osteoblasts-and-osteoclasts</ref> [[Реґенерація]] не кӱнчать ся нараз по зрощінёви перелома: кӱстна ткань продовжать переставблёвати ся, помалы роблячи си май орґанізовану структуру. У цілому возмога кӱсткы фурташно формовати ся, нищити ся и переставблёвати ся позволять йӱв не лиш рости, но и пудпоровати механічну моцнӱсть на протязі [[Жывот|живота]].<ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK45504/</ref><ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK20361/</ref> == Удкликованя == lrc4hrayen26ltayemoy56iqn7kug1d 170903 170895 2026-10-03T17:14:48Z Flipdot 23893 170903 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|Rue323|4}} '''Кӱ́стка''' авадь '''ко́сть''' (зборный назывник '''кӱстя́'''; {{Lang-la|os}})&nbsp;— орґан опорно-ходової системы хребетных, складавущый ся основно из мінералізованої яжучої ткани. Кӱсткы образувуть [[скелет]], пуддержувучи [[тіло]], защищавуть уднушні орґаны, участвувуть у кыванёви и служать містом концентрації мінералных субстанцій, передовшыткым [[Калцій|калція]] и [[Фосфат|фосфата]]. У [[Кӱстный мозоґ|кӱстнӱм мозґови]] дакӱлкых кӱсток тыж проходить образованя кліток [[Кровь|крови]].<ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/21048-skeletal-system</ref><ref>https://www.niams.nih.gov/health-topics/what-bone</ref> == Строїня кӱсткы == == Функції == Главна механічна функція кӱсток — опора тіла. [[Скелет]] опереділять форму орґанізма и служить містом прикріпліня [[Мяз|мязӱв]]. Кой мязы укорочувуть ся, кӱсткы въедно из клубом роблять ге рамо, дякувучи чому чоловік годен ходити, бігати, пуднимати предметы и робити другі кываня.<ref>https://www.medlineplus.gov/ency/imagepages/9065.htm</ref><ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/21048-skeletal-system</ref> Кӱсткы ищи уповнявуть защитну функцію. [[Череп]] защищать [[Мозоґ|головный мозоґ]], [[хребет]] — [[хребтовый мозоґ]], а грудна клітка защищать сердце и лёгкі. Окрем того, кӱсткы суть важным резервоаром [[Калцій|калція]] и [[Фосфат|фосфата]], пудпорувучи мусайный уровинь тых [[Мінералы|мінералӱв]] у орґанізмови.<ref>https://health.nih.gov/health-topics-a-z/bone-health</ref> Ищи єдна важна функція изъязана из кӱстным мозґом. У опереділеных кӱстках вӱн бере участь у кровотворінёви, т. є образованёви новых кліток [[Кровь|крови]]. Тому кӱстку не мож раховати ге просто твердый «каркас»: ото живый орґан, изъязаный из обміном штофами и [[Кровоносна система|кровоносныв системов]].<ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/21048-skeletal-system</ref> == Типы кӱсток == По формі кӱсткы чоловіка фурт ділять на довгі, курті, плоскі и неправилні. Довгі кӱсткы, наприклад стегнова и плечова, мавуть у́раженый діафіз и два кӱнці и у основі обезпечувуть опору и кываня. При тому дакотрі кӱсткы пясти и перстӱв рахувуть ся довгыми не позад абсолутної довготы, а позад характерного строїня.<ref>https://www.medlineplus.gov/ency/article/002249.htm</ref> Короткі кӱсткы характерні про запястя и передступні. Плоскі кӱсткы, ид котрым удносять ся многі кӱсткы [[Череп|черепа]] и елементы [[Грудна клітка|грудної кліткы]], обезпечувуть защиту орґанӱв и давуть велику повирьхнӱсть на прикріпліня [[Мяз|мускул]]. Неправилні кӱсткы мавуть чудну форму; приміром суть хребы. Такый розділ перво изъязаный из формов и строїнём кӱсток, а не лиш из их розмірами. == Рост и удновліня == == Поруха и реґенерація == Кӱстка годна мать змогу удновляти ся по калічінёви. При переломови раз формує ся область порухы и запускать ся послідоватильнӱсть клітковых реакцій, по чому орґанізм помалы творить нову кӱстну ткань и перероблять ї. У тӱм процесови особно важні кліткы кӱсткоформованя и кӱстної резорбції.<ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK45504/figure/ch2.f3/</ref><ref>https://my.clevelandclinic.org/health/body/24871-osteoblasts-and-osteoclasts</ref> [[Реґенерація]] не кӱнчать ся нараз по зрощінёви перелома: кӱстна ткань продовжать переставблёвати ся, помалы роблячи си май орґанізовану структуру. У цілому возмога кӱсткы фурташно формовати ся, нищити ся и переставблёвати ся позволять йӱв не лиш рости, но и пудпоровати механічну моцнӱсть на протязі [[Жывот|живота]].<ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK45504/</ref><ref>https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK20361/</ref> == Удкликованя == {{Reflist}} 2jo35xop5vy6fzb9fdbd6lcdpwb27y9 Шаблона:Жрїдло 10 25331 170905 2026-10-03T17:15:53Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Жрідло]] 170905 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Жрідло]] mnxeazbsei8nb8roqwq05fcy49l4twl Березька Адміністрация 0 25332 170911 2026-10-03T17:39:21Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Березька Адміністрация]] на [[Березька адміністрация]]: Назва з помилкою 170911 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Березька адміністрация]] okvuixuqta7fkgwcefzk8gzxvutcvth Османьско-турецькый язык 0 25333 170920 2026-10-03T21:17:27Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Османьскый язык]] 170920 wikitext text/x-wiki #redirect [[Османьскый язык]] 6gx1crzsg8t5jgn42wf8dlf9ej53qem Ужгородска народна универзита 0 25334 170923 2026-10-03T21:38:10Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Ужгородска народна универзита]] на [[Ужгородска универзита]]: +од 2026 170923 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ужгородска универзита]] kyvp0lnf02g8ns9lwxk6xvv066jd9ep 170937 170923 2026-10-03T23:05:37Z Flipdot 23893 Вилучено перенаправлення на [[Ужгородска универзита]] 170937 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Державный університет в Ужгороді, Украйина}} {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Универзита |статус = |назва = Ужгородськый університет |мѣстна назва = {{lang-uk|ДВНЗ «Ужгородський університет»}} |образка файл = UzhU_uni.jpg |образка розмѣр = 270px |образка подпис = Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14 |латинска назва = |гесло = „Чим булше знаєме, тым булше можеме“<ref>[http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols]</ref>{{dead link}} |перва назва = Ужгородська державный університет |заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}} |затворена = |тип универзиты = державный |фонды = |набоженство = |челный пост1 = С. о. ректора |челна особа1 = Володимир Смоланка |челный пост2 = |челна особа2 = |челный пост3 = |челна особа3 = |персонал = 1300 |факулты = 20 |штуденты = дас 17,000<ref name="Varosh20261001" /> |абсолвенты = |ашпиранты = |докторы = 111 |професоры = 116 |город = [[Ужгород]] |округ = |регион = [[Закарпатська область]] |держава = [[Украйина]] |сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/ uzhnu.edu.ua] |адрес = ул. Університетська, 14 (корпус)<br>пл. Народна, 3 (ректорат)<br>Ужгород, [[Поштовый індекс|88000]] |logo = [[Файл:УжУ лого.png|270px]] |категория склада = University of Uzhhorod |image_alt = Корпус Ужгородського університета на ул. Університетськуй, 14 }} [[Файл:Smolanka.jpg|міні|280px|Исповнявучый обовязкы ректора Володимир Смоланка]] [[Файл:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|міні|280px|Медицинськый факултет на ул. Народнуй, 2, [[Ужгород]]]] '''Ужгородськый університет''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|<abbr title="укр. Державний вищий навчальний заклда">ДВНЗ</abbr> «Ужгородський університет»}}, до 2026 '''Ужгородськый націоналный університет''', '''УжНУ''')&nbsp;— державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації<ref>Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ №&nbsp;582508.</ref> в [[Ужгород]]і в [[Украйина|Украйині]]. Офіційно закладеный 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року. Єден из класичных університетув Украйины. На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор. == Історія == === Ужгородськый державный університет (1945–2000) === Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесене декретом Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] №16 уд 5.&nbsp;децембра 1944 „''Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні''“:<ref name="Homonnaj1988">{{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9|language=uk|pages=40–41}}</ref><ref name="Chubirko2015">{{Cite web |last=Чубірко |first=Магдалина |url=https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140 |title=Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки |publisher=RIO News |language=uk |access-date=2026-10-04 |date=2015-09-01 }}</ref> {{Цітат у рамці|width=60%|author=Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218|source=''Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»''<ref name="Homonnaj1988"/>|content=Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.}} Офіційно дньом закладеня університета ся держит 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року, кой Централный комітет [[:КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] прияли ворошноє розпоряджіня „''Про утворення Закарпато-Українського Університету''“. У 1946.&nbsp;році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15&nbsp;катедер, 42&nbsp;выкладачі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168&nbsp;студентув.<ref name="EIU">{{Cite encyclopedia|last=Віднянський|first=Степан Васильович|title=Ужгородський національний університет|url=https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Uzhhorodskyj_universytet|publisher=Інститут історії України|encyclopedia=Енциклопедія історії України|language=uk|access-date=2026-10-04}}</ref> Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв [[Мадярськый язык|мадярського языка]] и літературы про мадярські школы.<ref name="Homonnaj1988"/> === Ужгородськый націоналный університет (2000–2026) === 19.&nbsp;октовбра 2000.&nbsp;року указом Президента Украйины [[Леонід Кучма|Леоніда Кучмы]] „''Про надання Ужгородському державному університету статусу національного''“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text |title=Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» |date=2000-10-19 |language=uk |publisher=[[Верьховна рада Украйины|Верховна Рада України]] |location=[[Київ]] }}</ref> У 2013.&nbsp;році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.<ref name="Varosh20261001" /> === Ужгородськый університет (2026–) === 3.&nbsp;фебруара 2026.&nbsp;року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из [[Мукачувськый державный університет|Мукачувськым державным університетом]] (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.<ref name="Varosh20260203">{{Cite web |last1=Гичка |last2=Чайбинець |first1=Галина |first2=Маріанна |date=2026-02-03 |title=Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) |url=https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/ |publisher=Varosh |language=uk }}</ref> Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6.&nbsp;марця 2026.&nbsp;року №&nbsp;215-р<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326 |publisher=Кабінет Міністрів України |title=Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету» |location=[[Київ]] |date=2026-03-06 }}</ref> тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21.&nbsp;апріля 2026.&nbsp;року №&nbsp;663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27.&nbsp;апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30.&nbsp;септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.<ref name="Varosh20261001">{{Cite web |last=Чайбинець |first=Маріанна |date=2026-10-01 |work=Varosh |title=Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу |url=https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/ |language=uk }}</ref><ref>https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399</ref> В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас&nbsp;17&nbsp;тысяч студентув) и стратив статус націоналного.<ref name="Varosh20261001" /> == Ректоры == За свою історію Ужгородськый університет мав 13&nbsp;ректорув:<ref name="EIU" /> {| class="wikitable" |+ !Ректор !Час |- |Степан Добош |авґуст-октовбер 1945 |- |Аркадій Курішко |1945–1949 |- |Григорій Ткаченко<ref name="Chubirko2015" /> |1949–1956 |- |Иван Ленарськый |1956–1961 |- |Дмитро Чепур<ref>{{Cite encyclopedia|last=Різак|first=В. М.|url=https://esu.com.ua/article-883094|title=Чепур Дмитро Венедиктович|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|language=uk}}</ref> |1961–1977 |- |Володимир Шульга |1977–1980 |- |Володимир Лендєл |1980–1988 |- |Володимир Сливка |1988–2004 |- |Василь Русин |2004–2005 |- |Микола Вегеш |2005–2012 |- |Віталій Ніколайчук (с.о.) |2012 |- |Федір Ващук |2012–2014 |- |Володимир Смоланка |2014– |} == Факултеты тай інституты == На днешньый день у структурі університета є 25&nbsp;удділень (21&nbsp;факултет и чотыри інституты):<ref>{{Cite web |publisher=Ужгородський університет |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety |title=Факультети та навчально-наукові інститути |language=uk }}</ref> # Біолоґічный факултет # Ґеоґрафічный факултет # Гуманітарный факултет # Економічный факултет # Інженерно-технічный факултет (''ІТФ'') # Медичный факултет # Медичный факултет №2 # Педаґоґічный факултет # Факултет економікы, управліня и інженерії # Факултет здоровля и фізичної воспитаня # Факултет інформаційных технолоґій (''ФІТ'') # Факултет історії и межинародных удношінь # Факултет математикы и цифровых технолоґій # Факултет межинародных економічных удношінь # Факултет менеджмента тай індустрії гостинности # Факултет общественных наук # Факултет туризма тай межинародных комунікацій # Факултет чужоземної філолоґії (''ФІФ'') # Фізичный факултет # Філолоґічный факултет # Юридичный факултет # Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут # Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы # Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины # Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії == Референції == {{Reflist}} == Література == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * {{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9}} * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] if46zscgymzl46wq2fzo5xd65wwnayn 170939 170937 2026-10-03T23:07:34Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Ужгородськый університет]] 170939 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Ужгородськый університет]] cw4up745otzu924avp7hv555g8g3o0q Вікіпедія:Статя місяця/2026/10 4 25335 170925 2026-10-03T21:48:48Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: '''[[Універзалный Пудкарпатськый Русинськый Стандарт]]''' ('''УПРС''') — ґраматика русинського языка учинена [[Общество про русинськый розвуй|Обществом про русинськый розвуй]]. Стандарт убєднує читавоє число норм и персоналных систем у дакулько удреґулова... 170925 wikitext text/x-wiki '''[[Універзалный Пудкарпатськый Русинськый Стандарт]]''' ('''УПРС''') — ґраматика русинського языка учинена [[Общество про русинськый розвуй|Обществом про русинськый розвуй]]. Стандарт убєднує читавоє число норм и персоналных систем у дакулько удреґулованых норм. Ціль стандарта учинити русинськый язык май массовым и подобным на "народноє писмо". Принципом стандарта є то, што рішіня хосновати авадь єдну из можностий, авадь ушиткы нараз паралелно, цілком паде на пишучого. Области языка, не пописані у сьому стандартови и не удреґуловані ним, лишавут ся сугубо на розсуд, звычкы и языковый опыт пишучого. Сесе на думку автору дає максималну слободу и можность авадь діля реалізації свого назора на літературну форму русинського языка, авадь діля векшого удображіня особливостий рудного говора. <div align=right>''[[Універзалный Пудкарпатськый Русинськый Стандарт|Чітати&nbsp;дале]]''</div> ml18qhvrdky8n2pm4sb8uvi979shuq2 170963 170925 2026-10-04T01:19:37Z Flipdot 23893 170963 wikitext text/x-wiki '''Ужгородськый університет''' (курто '''УжУ''')&nbsp;— державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації в [[Ужгород]]і в [[Украйина|Украйині]]. Офіційно закладеный 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року. Єден из класичных університетув Украйины. На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор. Уд 30.&nbsp;септембра 2026.&nbsp;року офіційно зачав діяти ги Ужгородськый університет, сформованый на основі реорґанізації тай злитя Ужгородського націоналного університета и Мукачувського державного університета. <div align=right>''[[Універзалный Пудкарпатськый Русинськый Стандарт|Чітати&nbsp;дале]]''</div> 7447mxvg3x9j0grtxfin6dl8uwsfnml Шаблона:Hidden begin/styles.css 10 25336 170927 2026-10-03T22:27:42Z Flipdot 23893 Manual import from enwiki 170927 sanitized-css text/css /* {{pp-template}} */ .hidden-begin { box-sizing: border-box; width: 100%; padding: 5px; border: none; font-size: 95%; } .hidden-title { font-weight: bold; line-height: 1.6; text-align: left; } .hidden-content { text-align: left; } /* [[phab:T360582]] */ @media all and ( max-width: 500px ) { .hidden-begin { width: auto !important; clear: none !important; float: none !important; } } b1nhedn00o082mlrogut2z7909uozkh Шаблона:Цітат у рамці/styles.css 10 25337 170931 2026-10-03T22:35:01Z Flipdot 23893 Створена сторінка: /* {{pp-template|small=yes}} */ .quote-frame { font-size: 95%; background-color: var( --background-color-neutral-subtle, #f8f9fa ); border: 1px solid #aaa; box-sizing: border-box; } .quote-frame-source { display: block; text-align: right; } @media (max-width: 639px) { .quote-frame-with-width { width: auto !important; } } @media (min-width: 640px) { .quote-frame { width: fit-content; padding: 1em 3em; } .quote-frame-left { float: l... 170931 sanitized-css text/css /* {{pp-template|small=yes}} */ .quote-frame { font-size: 95%; background-color: var( --background-color-neutral-subtle, #f8f9fa ); border: 1px solid #aaa; box-sizing: border-box; } .quote-frame-source { display: block; text-align: right; } @media (max-width: 639px) { .quote-frame-with-width { width: auto !important; } } @media (min-width: 640px) { .quote-frame { width: fit-content; padding: 1em 3em; } .quote-frame-left { float: left; } .quote-frame-right { float: right; } .quote-frame-center { margin-left: auto; margin-right: auto; } } gewnzb7pfdvwk5nl0wb7wamfole9glw Шаблона:Цітат у рамці 10 25338 170932 2026-10-03T22:36:10Z Flipdot 23893 Manual import from enwiki 170932 wikitext text/x-wiki <templatestyles src="Цітат у рамці/styles.css"/><blockquote class="quote-frame pullquote {{#switch:{{{align|}}}|left=quote-frame-left|right=quote-frame-right|center=quote-frame-center|#default=}} {{#if:{{{width|}}}|quote-frame-with-width}}" {{#if:{{{width|}}} |style="width:{{{width}}};"}}><div><!-- left this now-unused div in because I don't want to fight the parser right now -->{{{text|{{{content|{{{quotetext|{{{quote|{{{1|<includeonly>{{error|Хыба: Не є текста цітата}}</includeonly><noinclude>{{lorem ipsum}}</noinclude>}}}}}}}}}}}}}}}<!-- -->{{#if:{{{author|}}}{{{2|}}}{{{title|}}}{{{3|}}}{{{source|}}}{{{4|}}} |<cite class="quote-frame-source"> —&#8202;{{trim|1={{{author|{{{2|}}}}}}{{#if:{{{title|}}}{{{3|}}} |{{#if:{{{author|}}}{{{2|}}}|,&#32;}}''{{{title|{{{3}}}}}}'' }}{{#if:{{{source|}}}{{{4|}}} |{{#if:{{{author|}}}{{{2|}}}{{{title|}}}{{{3|}}}|,&#32;}}{{{source|{{{4}}}}}} }}}}</cite>}}</div></blockquote><noinclude> {{Documentation}} <!-- PLEASE ADD CATEGORIES TO THE /doc SUBPAGE, THANKS --> </noinclude> 17vfa4z8nzuip9r36vi9dqvhw50wifx Шаблона:Цітат/styles.css 10 25339 170933 2026-10-03T22:38:06Z Flipdot 23893 Створена сторінка: /* {{pp-template}} */ .templatequote { overflow: hidden; margin: 1em 0; padding: 0 32px; } .templatequotecite { line-height: 1.5em; /* @noflip */ text-align: left; margin-top: 0; } @media (min-width: 500px) { .templatequotecite { /* @noflip */ padding-left: 1.6em; } } 170933 sanitized-css text/css /* {{pp-template}} */ .templatequote { overflow: hidden; margin: 1em 0; padding: 0 32px; } .templatequotecite { line-height: 1.5em; /* @noflip */ text-align: left; margin-top: 0; } @media (min-width: 500px) { .templatequotecite { /* @noflip */ padding-left: 1.6em; } } 975tzgnvhd5jyqf0ucyxd4w8q6i98j0 Шаблона:Цитат 10 25340 170936 2026-10-03T22:38:55Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Шаблона:Цитат]] на [[Шаблона:Цітат]] 170936 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:Цітат]] 1glvwxad6cs4j9ctf14hr9icpbjuhtc Ужгородска универзита 0 25341 170941 2026-10-03T23:08:01Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Ужгородска универзита]] на [[Ужгородськый університет]] 170941 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ужгородськый університет]] rtlbyfvhbnbuku69mko6ix2mdbz0zzo Катеґорія:Ужгородска народна универзита 14 25342 170949 2026-10-03T23:27:26Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Катеґорія:Ужгородска народна универзита]] на [[Катеґорія:Ужгородськый університет]] 170949 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[:Катеґорія:Ужгородськый університет]] 825tccddjnvs61n86qy97hvf89dkosu Діскузія ку шаблонї:Abbr 11 25343 170956 2026-10-03T23:36:04Z Flipdot 23893 /* Автоматичный вікілінк */ нова секція 170956 wikitext text/x-wiki == Автоматичный вікілінк == Пруйшла ревізія сеї шаблоны чогось автоматично чинила удкликованя з абревіатуры (што нарушат єї паритет из теґом abbr). Управив єм тото&nbsp;— предлагаву просто закрывати ї у вікілінк, кедь ''треба'', обы вна вела на статю за абревіатуру, айбо вбы тото не было мовчаноє справованя. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:36, 4 октобра 2026 (CEST) 8jwlfkbniy1hcq00ujk7q5fvyjlzdlg Шаблона:Quote frame 10 25344 170958 2026-10-03T23:43:07Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Шаблона:Цітат у рамці]] 170958 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Шаблона:Цітат у рамці]] ruoufagxnk2spfay6kp2e0gjvnue15p Діскузія ку шаблонї:Цитат 3 11 25345 170959 2026-10-03T23:43:52Z Flipdot 23893 /* Цітаты бы не мали быти мовчано спрятані */ нова секція 170959 wikitext text/x-wiki == Цітаты бы не мали быти мовчано спрятані == Теперькы многі статі хоснувут сю шаблону на цітаты&nbsp;— я тоже май давно ї клав до сторунок, айбо посправді цітаты ги часть текста вікістатий не мали бы ся мовчано прятати&nbsp;— як правило, на них хоснувут ся прості цітатні шаблоны ги [[Шаблона:Цітат]], авадь, аж треба мало булше можностий на оформленя и мало удділити цітат уд другого текста, та штось ги [[Шаблона:Цітат у рамці]]. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:43, 4 октобра 2026 (CEST) 1bpueuwmh0zknt3ylz8p3nc8w12r8lj Діскузія ку Вікіпедії:Статя місяця/2026/10 5 25346 170960 2026-10-03T23:46:32Z Flipdot 23893 /* Ліпшый кандидат */ нова секція 170960 wikitext text/x-wiki == Ліпшый кандидат == Ци не было бы ліпше якраз дасти на статю місяця [[Ужгородськый університет]]? Тото и по часу актуална тема, и сама статя доста добрі оформлена, у тот час, як статя за сесь стандарт повнустю ся сполігат на єдно первинноє жерело. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:46, 4 октобра 2026 (CEST) iualjri3m7z4ttd179go092ubecf3ci 170962 170960 2026-10-03T23:52:28Z Halajkovič 33393 /* Ліпшый кандидат */ Відповідь 170962 wikitext text/x-wiki == Ліпшый кандидат == Ци не было бы ліпше якраз дасти на статю місяця [[Ужгородськый університет]]? Тото и по часу актуална тема, и сама статя доста добрі оформлена, у тот час, як статя за сесь стандарт повнустю ся сполігат на єдно первинноє жерело. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:46, 4 октобра 2026 (CEST) :Добрї, статя о УжУн є теперь інформачно векшов. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 01:52, 4 октобра 2026 (CEST) g36voa63s0kuqnfgdy73x6x9ra8wbsb Вікіпедія:Настїнка адміністраторів 4 25347 170965 2026-10-04T01:24:03Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Вікіпедія:Настїнка адміністраторів]] на [[Вікіпедія:Адміністраторська табла]] 170965 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікіпедія:Адміністраторська табла]] 6oqe8lj2bzppjukzcibaoc5lmzxat64 Шаблона:Шапка таблы на голошіня 10 25348 170967 2026-10-04T01:48:27Z Flipdot 23893 Створена сторінка: <includeonly>{{#if:{{PROTECTIONLEVEL:edit}}|{{pp|small=yes}}}}</includeonly> <!-- we don't need this yet {{#ifeq:{{{navbox|<noinclude>yes</noinclude>}}}|yes|{{Noticeboard links|style={{#ifeq:{{{anstyle|}}}|yes|{{{style|border: 2px ridge #cae1ff;}}}|{{{style|}}}}}|titlestyle={{#ifeq:{{{anstyle|}}}|yes|{{{titlestyle|background-color: #aad1ff;color:inherit;}}}|{{{style|}}}}}|groupstyle={{#ifeq:{{{anstyle|}}}|yes|{{{groupstyle|background-color:#cae1ff;color:in... 170967 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#if:{{PROTECTIONLEVEL:edit}}|{{pp|small=yes}}}}</includeonly> <!-- we don't need this yet {{#ifeq:{{{navbox|<noinclude>yes</noinclude>}}}|yes|{{Noticeboard links|style={{#ifeq:{{{anstyle|}}}|yes|{{{style|border: 2px ridge #cae1ff;}}}|{{{style|}}}}}|titlestyle={{#ifeq:{{{anstyle|}}}|yes|{{{titlestyle|background-color: #aad1ff;color:inherit;}}}|{{{style|}}}}}|groupstyle={{#ifeq:{{{anstyle|}}}|yes|{{{groupstyle|background-color:#cae1ff;color:inherit;}}}|{{{style|}}}}}|state={{{state|}}}|nostb={{{nostb|}}}|notoc={{{notoc|}}}}}}}--> <div style="margin: {{#ifeq:{{{navbox|<noinclude>yes</noinclude>}}}|yes|2px 0 0.5em|0.5em 0}}; padding: 0.5em; {{{style|border: 1px solid #A0A5AD;}}} {{{backgroundstyle|background-color:var(--background-color-progressive-subtle,#eaf3ff);color:inherit;}}}"> <div style="padding: 0.25em 0; text-align: center; font-size: 120%; border-radius: 3px; font-weight: bold; {{{titlestyle|background-color:var(--background-color-content-added,#aad1ff);color:inherit;}}}">{{#if:{{{title|{{{pagename|}}}}}}|{{{title|{{{pagename}}}}}}|{{PAGENAME}}}}</div> {{#if:{{{shortcut<includeonly>|</includeonly>}}}|<div style="margin: 0.5em 0;">{{Shortcut|{{{shortcut<noinclude>|WP:SHORTCUT</noinclude>}}}|{{{shortcut2|}}}|{{{shortcut3|}}}|{{{shortcut4|}}}|{{{shortcut5|}}}}}</div>}} {{{1|<noinclude>{{Lorem ipsum}}</noinclude>}}} {{#ifeq:{{{newsection|<noinclude>yes</noinclude>}}}|yes|{{-}}<div class="plainlinks" style="margin-top: 0.25em; padding: 0.25em 0; border: 1px solid #aaa; background-color:var(--background-color-base,#fff);color:inherit; text-align: center; font-size: 125%; font-weight: bold; clear: both; display:flex; justify-content: center; gap:0 2.5em;">[{{fullurl:{{#if:{{{pagename<includeonly>|</includeonly>}}}|{{{pagename<noinclude>|{{TALKPAGENAME}}</noinclude>}}}|{{FULLPAGENAME}}}}|action=edit&section=new{{#if:{{{newsectionpreload|}}}|&preload={{{newsectionpreload}}}}}{{#if:{{{newsectionpreloadtitle|}}}|&preloadtitle={{{newsectionpreloadtitle}}}}}{{#if:{{{newsectioneditintro|}}}|&editintro={{{newsectioneditintro|}}}}}{{#ifeq:{{{newsectiondtpreload|}}}|1|&dtpreload=1}}}} {{{newsectiontext|Click here to start a new discussion}}}] {{#if: {{{addltext|}}} | {{{addltext|}}}}}</div> {{#ifeq:{{SUBPAGENAME}}|Шапка|| <!--[[Category:Non-talk pages that are automatically signed]]--> __NEWSECTIONLINK__ }}}}{{-}}</div><noinclude> {{Documentation}} </noinclude> 2zow7o0670hh3g1rda5psub3f6es953 170972 170967 2026-10-04T01:55:03Z Flipdot 23893 170972 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#if:{{PROTECTIONLEVEL:edit}}|{{pp|small=yes}}}}</includeonly> <!-- we don't need this yet {{#ifeq:{{{navbox|<noinclude>yes</noinclude>}}}|yes|{{Noticeboard links|style={{#ifeq:{{{anstyle|}}}|yes|{{{style|border: 2px ridge #cae1ff;}}}|{{{style|}}}}}|titlestyle={{#ifeq:{{{anstyle|}}}|yes|{{{titlestyle|background-color: #aad1ff;color:inherit;}}}|{{{style|}}}}}|groupstyle={{#ifeq:{{{anstyle|}}}|yes|{{{groupstyle|background-color:#cae1ff;color:inherit;}}}|{{{style|}}}}}|state={{{state|}}}|nostb={{{nostb|}}}|notoc={{{notoc|}}}}}}}--> <div style="margin: {{#ifeq:{{{navbox|<noinclude>yes</noinclude>}}}|yes|2px 0 0.5em|0.5em 0}}; padding: 0.5em; {{{style|border: 1px solid #A0A5AD;}}} {{{backgroundstyle|background-color:var(--background-color-progressive-subtle,#eaf3ff);color:inherit;}}}"> <div style="padding: 0.25em 0; text-align: center; font-size: 120%; border-radius: 3px; font-weight: bold; {{{titlestyle|background-color:var(--background-color-content-added,#aad1ff);color:inherit;}}}">{{#if:{{{title|{{{pagename|}}}}}}|{{{title|{{{pagename}}}}}}|{{PAGENAME}}}}</div> {{#if:{{{shortcut<includeonly>|</includeonly>}}}|<div style="margin: 0.5em 0;">{{Shortcut|{{{shortcut<noinclude>|WP:SHORTCUT</noinclude>}}}|{{{shortcut2|}}}|{{{shortcut3|}}}|{{{shortcut4|}}}|{{{shortcut5|}}}}}</div>}} {{{1|<noinclude>{{Lorem ipsum}}</noinclude>}}} {{#ifeq:{{{newsection|<noinclude>yes</noinclude>}}}|yes|{{-}}<div class="plainlinks" style="margin-top: 0.25em; padding: 0.25em 0; border: 1px solid #aaa; background-color:var(--background-color-base,#fff);color:inherit; text-align: center; font-size: 125%; font-weight: bold; clear: both; display:flex; justify-content: center; gap:0 2.5em;">[{{fullurl:{{#if:{{{pagename<includeonly>|</includeonly>}}}|{{{pagename<noinclude>|{{TALKPAGENAME}}</noinclude>}}}|{{FULLPAGENAME}}}}|action=edit&section=new{{#if:{{{newsectionpreload|}}}|&preload={{{newsectionpreload}}}}}{{#if:{{{newsectionpreloadtitle|}}}|&preloadtitle={{{newsectionpreloadtitle}}}}}{{#if:{{{newsectioneditintro|}}}|&editintro={{{newsectioneditintro|}}}}}{{#ifeq:{{{newsectiondtpreload|}}}|1|&dtpreload=1}}}} {{{newsectiontext|Клынцніт туй, обы зачати нову дискусію}}}] {{#if: {{{addltext|}}} | {{{addltext|}}}}}</div> {{#ifeq:{{SUBPAGENAME}}|Шапка|| <!--[[Category:Non-talk pages that are automatically signed]]--> __NEWSECTIONLINK__ }}}}{{-}}</div><noinclude> {{Documentation}} </noinclude> hc6te5q02tk2svzelkl8xv3fwsnz4rt Шаблона:Noticeboard header 10 25349 170968 2026-10-04T01:49:13Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Шаблона:Шапка таблы на голошіня]] 170968 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Шаблона:Шапка таблы на голошіня]] qz80ziuutong4grmmv11s92plhsk6hu Модуль:Clickable button 2 828 25350 170970 2026-10-04T01:51:50Z Flipdot 23893 Flipdot переменовав сторінку [[Модуль:Clickable button 2]] на [[Модуль:Clickable button]] 170970 Scribunto text/plain return require [[Модуль:Clickable button]] 40vih34hmakri1l1chcdyn0gpniqsaa Шаблона:Clickable button 10 25351 170971 2026-10-04T01:52:22Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{#invoke:Clickable button|main}}<noinclude> {{documentation}} <!-- Categories go on the /doc subpage, and interwikis go on Wikidata. --> </noinclude> 170971 wikitext text/x-wiki {{#invoke:Clickable button|main}}<noinclude> {{documentation}} <!-- Categories go on the /doc subpage, and interwikis go on Wikidata. --> </noinclude> p9tti49lmjq7ifp2faksbrk6uifwc4d Шаблона:Yesno-yes 10 25352 170973 2026-10-04T02:07:04Z Flipdot 23893 Manual import from enwiki 170973 wikitext text/x-wiki {{SAFESUBST:<noinclude />yesno|{{{1}}}|yes={{{yes|yes}}}|no={{{no|no}}}|blank={{{blank|yes}}}|¬={{{¬|yes}}}|def={{{def|yes}}}}}<noinclude> {{Documentation|Template:Yesno/doc}} <!--Categories go in the doc page referenced above; interwikis go in Wikidata.--> </noinclude> 2ln5m2kzkd3wxvm1r25pwd6kj6j77we Шаблона:АТ голошіня 10 25353 170974 2026-10-04T02:27:24Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{{{{|safesubst:}}}#ifeq:{{{{{|safesubst:}}}yesno-yes|{{{heading|}}}}}|yes|== Голошіня за дискусію на адміністраторськуй таблі ==}} <span style="margin-right: 0.25rem;">{{Codex icon|infoFilled|adaptive=y|size=18px}}</span> На [[Вікіпедія:Адміністраторська табла|адміністраторськуй таблі]] йде дискусія за ситуацію, котра ся годн... 170974 wikitext text/x-wiki {{{{{|safesubst:}}}#ifeq:{{{{{|safesubst:}}}yesno-yes|{{{heading|}}}}}|yes|== Голошіня за дискусію на адміністраторськуй таблі ==}} <span style="margin-right: 0.25rem;">{{Codex icon|infoFilled|adaptive=y|size=18px}}</span> На [[Вікіпедія:Адміністраторська табла|адміністраторськуй таблі]] йде дискусія за ситуацію, котра ся годна вас докывовати.{{{{{|safesubst:}}}#if:{{{thread|}}}|&#32;Пасмо бесіды: [[Адміністраторська табла#{{{thread|}}}|§ {{{thread}}}]].}}<!--Template:АТ голошіня-->{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:{{{{{|safesubst:}}}Yesno|{{{sign|no}}}}}|yes|~~<noinclude />~~}}<noinclude> {{Documentation}} </noinclude> 6yjg6zxmrh6er3ne65k0oz0vmja4y84 170977 170974 2026-10-04T02:29:41Z Flipdot 23893 170977 wikitext text/x-wiki {{{{{|safesubst:}}}#ifeq:{{{{{|safesubst:}}}yesno-yes|{{{heading|}}}}}|yes|== Голошіня за дискусію на адміністраторськуй таблі ==}} <span style="margin-right: 0.25rem;">{{Codex icon|infoFilled|adaptive=y|size=18px}}</span> На [[Вікіпедія:Адміністраторська табла|адміністраторськуй таблі]] йде дискусія за ситуацію, котра ся годна вас докывовати.{{{{{|safesubst:}}}#if:{{{thread|пасмо|}}}|&#32;Пасмо бесіды: [[Адміністраторська табла#{{{thread|пасмо|}}}|§ {{{thread}}}]].}}<!--Template:АТ голошіня-->{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:{{{{{|safesubst:}}}Yesno|{{{sign|no}}}}}|yes|~~<noinclude />~~}}<noinclude> {{Documentation}} </noinclude> gdqov3d930j6ac8dnfrx4jb4en50chg 170978 170977 2026-10-04T02:30:38Z Flipdot 23893 170978 wikitext text/x-wiki {{{{{|safesubst:}}}#ifeq:{{{{{|safesubst:}}}yesno-yes|{{{heading|}}}}}|yes|== Голошіня за дискусію на адміністраторськуй таблі ==}} <span style="margin-right: 0.25rem;">{{Codex icon|infoFilled|adaptive=y|size=18px}}</span> На [[Вікіпедія:Адміністраторська табла|адміністраторськуй таблі]] йде дискусія за ситуацію, котра ся годна вас докывовати.{{{{{|safesubst:}}}#if:{{{thread|{{{пасмо|}}}}}}|&#32;Пасмо бесіды: [[Адміністраторська табла#{{{thread|{{{пасмо|}}}}}}|§ {{{thread|{{{пасмо|}}}}}}]].}}<!--Template:АТ голошіня-->{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:{{{{{|safesubst:}}}Yesno|{{{sign|no}}}}}|yes|~~<noinclude />~~}}<noinclude> {{Documentation}} </noinclude> 0r2yoihijyf6j7rdsa1xk182g8gh7ya Шаблона:АТ-голошіня 10 25354 170975 2026-10-04T02:28:04Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Шаблона:АТ голошіня]] 170975 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Шаблона:АТ голошіня]] 7ph28j45g6sq682n9nxnve9r6gw9s63 Шаблона:AN-notice 10 25355 170976 2026-10-04T02:28:19Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Шаблона:АТ голошіня]] 170976 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Шаблона:АТ голошіня]] 7ph28j45g6sq682n9nxnve9r6gw9s63 Вікіпедія:Адміністраторська табла/Шапка 4 25356 170979 2026-10-04T02:46:29Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{Noticeboard header|navbox=yes|anstyle=yes|state=expanded|shortcut=ВП:АТ|pagename=Адміністраторська табла|1= Исе табла про вшылиякі проблемы, звіданкы и пожаданя, адресовані [[Вікіпедія:Адміністраторы|адміністраторам]]. <div style="width: 70%; margin: 1em auto; padding: 0 1em; border: 2px solid var(--border-color-destructive, #ff0000); te... 170979 wikitext text/x-wiki {{Noticeboard header|navbox=yes|anstyle=yes|state=expanded|shortcut=ВП:АТ|pagename=Адміністраторська табла|1= Исе табла про вшылиякі проблемы, звіданкы и пожаданя, адресовані [[Вікіпедія:Адміністраторы|адміністраторам]]. <div style="width: 70%; margin: 1em auto; padding: 0 1em; border: 2px solid var(--border-color-destructive, #ff0000); text-align: center; background-color: var(--background-color-destructive-subtle, #ffe9e5); color: var(--color-emphasized, black);"> <strong>Кой зачинаєте дискусію за вікіпедішту, <em style="font-style:normal;text-decoration:underline;">мусай</em> лишити голошіня на його/єї <em style="font-style:normal;text-decoration:underline;">дискусійнуй сторунці</em>. [[ВП:ДЮҐАНЯ|Дюґнути]] не доста; за вповістку на дискусійнуй сторунці, на удлику уд дюґаня, фурт ся заганят голошіня.</strong> На тото сьте годні ухосновати <code><nowiki>{{</nowiki>[[Вікіпедія:Substitution|subst]]:[[Шаблона:АТ голошіня|АТ голошіня|пасмо=]]<nowiki>}} ~~~~</nowiki></code> (де <code>пасмо</code> вадь <code>thread</code> тото назва пасма бесіды, котроє ся кыват вікіпедішты. </div> <!--{{a note|}}<small>''Sections inactive for over seven days are [[Help:Archiving a talk page|archived]] by [[User:Lowercase sigmabot III|Lowercase sigmabot III]].''</small>{{If mobile|([[Wikipedia:Administrators' noticeboard/Archives|archives]],&nbsp;[[Template:Administrators' noticeboard archives/Search|search]])}}--> <div style="font-size:125%; text-align:center;">{{clickable button|Special:NewSection/Вікіпедія:Адміністраторська табла|Зачати нову дискусію|class=mw-ui-progressive}}</div> }}<includeonly>{{pp-move-indef}}<!-- Adds protection template automatically if page is semi-protected-->{{#ifeq:{{PROTECTIONLEVEL:edit}}|autoconfirmed|{{pp|1=vandalism|action=edit|small=yes|expiry=}}}}{{#ifeq:{{FULLPAGENAMEE}}|Вікіпедія:Адміністраторська табла|<!--[[Катеґорія:Таблы Вікіпедії|Адміністраторська табла]][[Category:Non-talk pages that are automatically signed]][[Category:Pages automatically checked for incorrect links]]-->__NEWSECTIONLINK__}}</includeonly><noinclude> {{Documentation|content= Шаблона обсягує шапку про [[Вікіпедія:Адміністраторська табла|адміністраторську таблу]]. <!--{{Sandbox other|| [[Category:Wikipedia adminship templates|Noticeboard header]] [[Category:Wikipedia procedural header templates|Administrators' noticeboard]] }}--> }}</noinclude> dt0oi3vbmx44a0u0wuddnbndhgq9vwx 170983 170979 2026-10-04T02:51:59Z Flipdot 23893 170983 wikitext text/x-wiki {{Noticeboard header|navbox=yes|anstyle=yes|state=expanded|shortcut=ВП:АТ|pagename=Адміністраторська табла|1= Исе табла про вшылиякі проблемы, звіданкы и пожаданя, адресовані [[Вікіпедія:Адміністраторы|адміністраторам]]. <div style="width: 70%; margin: 1em auto; padding: 0 1em; border: 2px solid var(--border-color-destructive, #ff0000); text-align: center; background-color: var(--background-color-destructive-subtle, #ffe9e5); color: var(--color-emphasized, black);"> <strong>Кой зачинаєте дискусію за вікіпедішту, <em style="font-style:normal;text-decoration:underline;">мусай</em> лишити голошіня на його/єї <em style="font-style:normal;text-decoration:underline;">дискусійнуй сторунці</em>. [[ВП:ДЮҐАНЯ|Дюґнути]] не доста; за вповістку на дискусійнуй сторунці, на удлику уд дюґаня, фурт ся заганят голошіня.</strong> На тото сьте годні ухосновати <code><nowiki>{{</nowiki>[[Вікіпедія:Substitution|subst]]:[[Шаблона:АТ голошіня|АТ голошіня|пасмо=]]<nowiki>}} ~~~~</nowiki></code> (де <code>пасмо</code> вадь <code>thread</code> тото назва пасма бесіды, котроє ся кыват вікіпедішты. </div> <!--{{a note|}}<small>''Sections inactive for over seven days are [[Help:Archiving a talk page|archived]] by [[User:Lowercase sigmabot III|Lowercase sigmabot III]].''</small>{{If mobile|([[Wikipedia:Administrators' noticeboard/Archives|archives]],&nbsp;[[Template:Administrators' noticeboard archives/Search|search]])}}--> <div style="font-size:125%; text-align:center;">{{clickable button|Special:NewSection/Вікіпедія:Адміністраторська табла|Зачати нову дискусію|class=mw-ui-progressive}}</div> }}<includeonly>{{pp-move-indef}}<!-- Adds protection template automatically if page is semi-protected-->{{#ifeq:{{PROTECTIONLEVEL:edit}}|autoconfirmed|<!--{{pp|1=vandalism|action=edit|small=yes|expiry=}}-->}}{{#ifeq:{{FULLPAGENAMEE}}|Вікіпедія:Адміністраторська табла|<!--[[Катеґорія:Таблы Вікіпедії|Адміністраторська табла]][[Category:Non-talk pages that are automatically signed]][[Category:Pages automatically checked for incorrect links]]-->__NEWSECTIONLINK__}}</includeonly><noinclude> {{Documentation|content= Шаблона обсягує шапку про [[Вікіпедія:Адміністраторська табла|адміністраторську таблу]]. <!--{{Sandbox other|| [[Category:Wikipedia adminship templates|Noticeboard header]] [[Category:Wikipedia procedural header templates|Administrators' noticeboard]] }}--> }}</noinclude> dlwx6l6ct00wsc7ox51g0tjpxh4ukmf 170984 170983 2026-10-04T02:53:03Z Flipdot 23893 170984 wikitext text/x-wiki {{Noticeboard header|navbox=yes|anstyle=yes|state=expanded|shortcut=ВП:АТ|pagename=Адміністраторська табла|1= Исе табла про вшылиякі проблемы, звіданкы и пожаданя, адресовані [[Вікіпедія:Адміністраторы|адміністраторам]]. <div style="width: 70%; margin: 1em auto; padding: 0 1em; border: 2px solid var(--border-color-destructive, #ff0000); text-align: center; background-color: var(--background-color-destructive-subtle, #ffe9e5); color: var(--color-emphasized, black);"> <strong>Кой зачинаєте дискусію за вікіпедішту, <em style="font-style:normal;text-decoration:underline;">мусай</em> лишити голошіня на його/єї <em style="font-style:normal;text-decoration:underline;">дискусійнуй сторунці</em>. [[ВП:ДЮҐАНЯ|Дюґнути]] не доста; за вповістку на дискусійнуй сторунці, на удлику уд дюґаня, фурт ся заганят голошіня.</strong> На тото сьте годні ухосновати <code><nowiki>{{</nowiki>[[Вікіпедія:Substitution|subst]]:[[Шаблона:АТ голошіня|АТ голошіня|пасмо=]]<nowiki>}} ~~~~</nowiki></code> (де <code>пасмо</code> вадь <code>thread</code> тото назва пасма бесіды, котроє ся кыват вікіпедішты. </div> <!--{{a note|}}<small>''Sections inactive for over seven days are [[Help:Archiving a talk page|archived]] by [[User:Lowercase sigmabot III|Lowercase sigmabot III]].''</small>{{If mobile|([[Wikipedia:Administrators' noticeboard/Archives|archives]],&nbsp;[[Template:Administrators' noticeboard archives/Search|search]])}}--> <div style="font-size:125%; text-align:center;">{{clickable button|Special:NewSection/Вікіпедія:Адміністраторська табла|Зачати нову дискусію|class=mw-ui-progressive}}</div> }}<includeonly><!--{{pp-move-indef}}--><!-- Adds protection template automatically if page is semi-protected-->{{#ifeq:{{PROTECTIONLEVEL:edit}}|autoconfirmed|{{pp|1=vandalism|action=edit|small=yes|expiry=}}}}{{#ifeq:{{FULLPAGENAMEE}}|Вікіпедія:Адміністраторська табла|<!--[[Катеґорія:Таблы Вікіпедії|Адміністраторська табла]][[Category:Non-talk pages that are automatically signed]][[Category:Pages automatically checked for incorrect links]]-->__NEWSECTIONLINK__}}</includeonly><noinclude> {{Documentation|content= Шаблона обсягує шапку про [[Вікіпедія:Адміністраторська табла|адміністраторську таблу]]. <!--{{Sandbox other|| [[Category:Wikipedia adminship templates|Noticeboard header]] [[Category:Wikipedia procedural header templates|Administrators' noticeboard]] }}--> }}</noinclude> l5bun5e6gru782pp37nuwoc08bjerok Модуль:Protected page 828 25357 170981 2026-10-04T02:50:08Z Flipdot 23893 Manual import from enwiki 170981 Scribunto text/plain -- This module implements {{pp-meta}} and its daughter templates such as -- {{pp-dispute}}, {{pp-vandalism}} and {{pp-sock}}. -- Initialise necessary modules. require('strict') local makeFileLink = require('Module:File link')._main local effectiveProtectionLevel = require('Module:Effective protection level')._main local effectiveProtectionExpiry = require('Module:Effective protection expiry')._main local yesno = require('Module:Yesno') -- Lazily initialise modules and objects we don't always need. local getArgs, makeMessageBox, lang -- Set constants. local CONFIG_MODULE = 'Module:Protected page/config' -------------------------------------------------------------------------------- -- Helper functions -------------------------------------------------------------------------------- local function makeCategoryLink(cat, sort) if cat then return string.format( '[[%s:%s|%s]]', mw.site.namespaces[14].name, cat, sort ) end end -- Validation function for the expiry and the protection date local function validateDate(dateString, dateType) if not lang then lang = mw.language.getContentLanguage() end local success, result = pcall(lang.formatDate, lang, 'U', dateString) if success then result = tonumber(result) if result then return result end end error(string.format( 'invalid %s: %s', dateType, tostring(dateString) ), 4) end local function makeFullUrl(page, query, display) return string.format( '[%s %s]', tostring(mw.uri.fullUrl(page, query)), display ) end -- Given a directed graph formatted as node -> table of direct successors, -- get a table of all nodes reachable from a given node (though always -- including the given node). local function getReachableNodes(graph, start) local toWalk, retval = {[start] = true}, {} while true do -- Can't use pairs() since we're adding and removing things as we're iterating local k = next(toWalk) -- This always gets the "first" key if k == nil then return retval end toWalk[k] = nil retval[k] = true for _,v in ipairs(graph[k]) do if not retval[v] then toWalk[v] = true end end end end -------------------------------------------------------------------------------- -- Protection class -------------------------------------------------------------------------------- local Protection = {} Protection.__index = Protection Protection.supportedActions = { edit = true, move = true, autoreview = true, upload = true } Protection.bannerConfigFields = { 'text', 'explanation', 'tooltip', 'alt', 'link', 'image' } function Protection.new(args, cfg, title) local obj = {} obj._cfg = cfg obj.title = title or mw.title.getCurrentTitle() -- Set action if not args.action then obj.action = 'edit' elseif Protection.supportedActions[args.action] then obj.action = args.action else error(string.format( 'invalid action: %s', tostring(args.action) ), 3) end -- Set level obj.level = args.demolevel or effectiveProtectionLevel(obj.action, obj.title) if not obj.level or (obj.action == 'move' and obj.level == 'autoconfirmed') then -- Users need to be autoconfirmed to move pages anyway, so treat -- semi-move-protected pages as unprotected. obj.level = '*' end -- Set expiry local effectiveExpiry = effectiveProtectionExpiry(obj.action, obj.title) if effectiveExpiry == 'infinity' then obj.expiry = 'indef' elseif effectiveExpiry ~= 'unknown' then obj.expiry = validateDate(effectiveExpiry, 'expiry date') end -- Set reason if args[1] then obj.reason = mw.ustring.lower(args[1]) if obj.reason:find('|') then error('reasons cannot contain the pipe character ("|")', 3) end end -- Set protection date if args.date then obj.protectionDate = validateDate(args.date, 'protection date') end -- Set banner config do obj.bannerConfig = {} local configTables = {} if cfg.banners[obj.action] then configTables[#configTables + 1] = cfg.banners[obj.action][obj.reason] end if cfg.defaultBanners[obj.action] then configTables[#configTables + 1] = cfg.defaultBanners[obj.action][obj.level] configTables[#configTables + 1] = cfg.defaultBanners[obj.action].default end configTables[#configTables + 1] = cfg.masterBanner for i, field in ipairs(Protection.bannerConfigFields) do for j, t in ipairs(configTables) do if t[field] then obj.bannerConfig[field] = t[field] break end end end end return setmetatable(obj, Protection) end function Protection:isUserScript() -- Whether the page is a user JavaScript or CSS page. local title = self.title return title.namespace == 2 and ( title.contentModel == 'javascript' or title.contentModel == 'css' ) end function Protection:isProtected() return self.level ~= '*' end function Protection:shouldShowLock() -- Whether we should output a banner/padlock return self:isProtected() and not self:isUserScript() end -- Whether this page needs a protection category. Protection.shouldHaveProtectionCategory = Protection.shouldShowLock function Protection:isTemporary() return type(self.expiry) == 'number' end function Protection:makeProtectionCategory() if not self:shouldHaveProtectionCategory() then return '' end local cfg = self._cfg local title = self.title -- Get the expiry key fragment. local expiryFragment if self.expiry == 'indef' then expiryFragment = self.expiry elseif type(self.expiry) == 'number' then expiryFragment = 'temp' end -- Get the namespace key fragment. local namespaceFragment = cfg.categoryNamespaceKeys[title.namespace] if not namespaceFragment and title.namespace % 2 == 1 then namespaceFragment = 'talk' end -- Define the order that key fragments are tested in. This is done with an -- array of tables containing the value to be tested, along with its -- position in the cfg.protectionCategories table. local order = { {val = expiryFragment, keypos = 1}, {val = namespaceFragment, keypos = 2}, {val = self.reason, keypos = 3}, {val = self.level, keypos = 4}, {val = self.action, keypos = 5} } --[[ -- The old protection templates used an ad-hoc protection category system, -- with some templates prioritising namespaces in their categories, and -- others prioritising the protection reason. To emulate this in this module -- we use the config table cfg.reasonsWithNamespacePriority to set the -- reasons for which namespaces have priority over protection reason. -- If we are dealing with one of those reasons, move the namespace table to -- the end of the order table, i.e. give it highest priority. If not, the -- reason should have highest priority, so move that to the end of the table -- instead. --]] table.insert(order, table.remove(order, self.reason and cfg.reasonsWithNamespacePriority[self.reason] and 2 or 3)) --[[ -- Define the attempt order. Inactive subtables (subtables with nil "value" -- fields) are moved to the end, where they will later be given the key -- "all". This is to cut down on the number of table lookups in -- cfg.protectionCategories, which grows exponentially with the number of -- non-nil keys. We keep track of the number of active subtables with the -- noActive parameter. --]] local noActive, attemptOrder do local active, inactive = {}, {} for i, t in ipairs(order) do if t.val then active[#active + 1] = t else inactive[#inactive + 1] = t end end noActive = #active attemptOrder = active for i, t in ipairs(inactive) do attemptOrder[#attemptOrder + 1] = t end end --[[ -- Check increasingly generic key combinations until we find a match. If a -- specific category exists for the combination of key fragments we are -- given, that match will be found first. If not, we keep trying different -- key fragment combinations until we match using the key -- "all-all-all-all-all". -- -- To generate the keys, we index the key subtables using a binary matrix -- with indexes i and j. j is only calculated up to the number of active -- subtables. For example, if there were three active subtables, the matrix -- would look like this, with 0 corresponding to the key fragment "all", and -- 1 corresponding to other key fragments. -- -- j 1 2 3 -- i -- 1 1 1 1 -- 2 0 1 1 -- 3 1 0 1 -- 4 0 0 1 -- 5 1 1 0 -- 6 0 1 0 -- 7 1 0 0 -- 8 0 0 0 -- -- Values of j higher than the number of active subtables are set -- to the string "all". -- -- A key for cfg.protectionCategories is constructed for each value of i. -- The position of the value in the key is determined by the keypos field in -- each subtable. --]] local cats = cfg.protectionCategories for i = 1, 2^noActive do local key = {} for j, t in ipairs(attemptOrder) do if j > noActive then key[t.keypos] = 'all' else local quotient = i / 2 ^ (j - 1) quotient = math.ceil(quotient) if quotient % 2 == 1 then key[t.keypos] = t.val else key[t.keypos] = 'all' end end end key = table.concat(key, '|') local attempt = cats[key] if attempt then return makeCategoryLink(attempt, title.text) end end return '' end function Protection:isIncorrect() if not self:shouldHaveProtectionCategory() then return true end if type(self.expiry) ~= 'number' then return false end local expiry = os.date('*t', self.expiry) -- Avoid checking today.day or os.time(), unless close. https://phabricator.wikimedia.org/T416616 local today = os.date('*t') return (expiry.year < today.year) or (expiry.year == today.year and expiry.month < today.month) or (expiry.year == today.year and expiry.month == today.month and expiry.day < today.day) or (expiry.year == today.year and expiry.month == today.month and expiry.day == today.day and self.expiry < os.time()) end function Protection:isTemplateProtectedNonTemplate() local action, namespace = self.action, self.title.namespace return self.level == 'templateeditor' and ( (action ~= 'edit' and action ~= 'move') or (namespace ~= 10 and namespace ~= 828) ) end function Protection:makeCategoryLinks() local msg = self._cfg.msg local ret = {self:makeProtectionCategory()} if self:isIncorrect() then ret[#ret + 1] = makeCategoryLink( msg['tracking-category-incorrect'], self.title.text ) end if self:isTemplateProtectedNonTemplate() then ret[#ret + 1] = makeCategoryLink( msg['tracking-category-template'], self.title.text ) end return table.concat(ret) end -------------------------------------------------------------------------------- -- Blurb class -------------------------------------------------------------------------------- local Blurb = {} Blurb.__index = Blurb Blurb.bannerTextFields = { text = true, explanation = true, tooltip = true, alt = true, link = true } function Blurb.new(protectionObj, args, cfg) return setmetatable({ _cfg = cfg, _protectionObj = protectionObj, _args = args }, Blurb) end -- Private methods -- function Blurb:_formatDate(num) -- Formats a Unix timestamp into dd Month, YYYY format. lang = lang or mw.language.getContentLanguage() local success, date = pcall( lang.formatDate, lang, self._cfg.msg['expiry-date-format'] or 'j F Y', '@' .. tostring(num) ) if success then return date end end function Blurb:_getExpandedMessage(msgKey) return self:_substituteParameters(self._cfg.msg[msgKey]) end function Blurb:_substituteParameters(msg) if not self._params then local parameterFuncs = {} parameterFuncs.CURRENTVERSION = self._makeCurrentVersionParameter parameterFuncs.EDITREQUEST = self._makeEditRequestParameter parameterFuncs.EXPIRY = self._makeExpiryParameter parameterFuncs.EXPLANATIONBLURB = self._makeExplanationBlurbParameter parameterFuncs.IMAGELINK = self._makeImageLinkParameter parameterFuncs.INTROBLURB = self._makeIntroBlurbParameter parameterFuncs.INTROFRAGMENT = self._makeIntroFragmentParameter parameterFuncs.PAGETYPE = self._makePagetypeParameter parameterFuncs.PROTECTIONBLURB = self._makeProtectionBlurbParameter parameterFuncs.PROTECTIONDATE = self._makeProtectionDateParameter parameterFuncs.PROTECTIONLEVEL = self._makeProtectionLevelParameter parameterFuncs.PROTECTIONLOG = self._makeProtectionLogParameter parameterFuncs.TALKPAGE = self._makeTalkPageParameter parameterFuncs.TOOLTIPBLURB = self._makeTooltipBlurbParameter parameterFuncs.TOOLTIPFRAGMENT = self._makeTooltipFragmentParameter parameterFuncs.VANDAL = self._makeVandalTemplateParameter self._params = setmetatable({}, { __index = function (t, k) local param if parameterFuncs[k] then param = parameterFuncs[k](self) end param = param or '' t[k] = param return param end }) end msg = msg:gsub('${(%u+)}', self._params) return msg end function Blurb:_makeCurrentVersionParameter() -- A link to the page history or the move log, depending on the kind of -- protection. local pagename = self._protectionObj.title.prefixedText if self._protectionObj.action == 'move' then -- We need the move log link. return makeFullUrl( 'Special:Log', {type = 'move', page = pagename}, self:_getExpandedMessage('current-version-move-display') ) else -- We need the history link. return makeFullUrl( pagename, {action = 'history'}, self:_getExpandedMessage('current-version-edit-display') ) end end function Blurb:_makeEditRequestParameter() local mEditRequest = require('Module:Submit an edit request') local action = self._protectionObj.action local level = self._protectionObj.level -- Get the edit request type. local requestType if action == 'edit' then if level == 'autoconfirmed' then requestType = 'semi' elseif level == 'extendedconfirmed' then requestType = 'extended' elseif level == 'templateeditor' then requestType = 'template' end end requestType = requestType or 'full' -- Get the display value. local display = self:_getExpandedMessage('edit-request-display') return mEditRequest._link{type = requestType, display = display} end function Blurb:_makeExpiryParameter() local expiry = self._protectionObj.expiry if type(expiry) == 'number' then return self:_formatDate(expiry) else return expiry end end function Blurb:_makeExplanationBlurbParameter() -- Cover special cases first. if self._protectionObj.title.namespace == 8 then -- MediaWiki namespace return self:_getExpandedMessage('explanation-blurb-nounprotect') end -- Get explanation blurb table keys local action = self._protectionObj.action local level = self._protectionObj.level local talkKey = self._protectionObj.title.isTalkPage and 'talk' or 'subject' -- Find the message in the explanation blurb table and substitute any -- parameters. local explanations = self._cfg.explanationBlurbs local msg if explanations[action][level] and explanations[action][level][talkKey] then msg = explanations[action][level][talkKey] elseif explanations[action][level] and explanations[action][level].default then msg = explanations[action][level].default elseif explanations[action].default and explanations[action].default[talkKey] then msg = explanations[action].default[talkKey] elseif explanations[action].default and explanations[action].default.default then msg = explanations[action].default.default else error(string.format( 'could not find explanation blurb for action "%s", level "%s" and talk key "%s"', action, level, talkKey ), 8) end return self:_substituteParameters(msg) end function Blurb:_makeImageLinkParameter() local imageLinks = self._cfg.imageLinks local action = self._protectionObj.action local level = self._protectionObj.level local msg if imageLinks[action][level] then msg = imageLinks[action][level] elseif imageLinks[action].default then msg = imageLinks[action].default else msg = imageLinks.edit.default end return self:_substituteParameters(msg) end function Blurb:_makeIntroBlurbParameter() if self._protectionObj:isTemporary() then return self:_getExpandedMessage('intro-blurb-expiry') else return self:_getExpandedMessage('intro-blurb-noexpiry') end end function Blurb:_makeIntroFragmentParameter() if self._protectionObj:isTemporary() then return self:_getExpandedMessage('intro-fragment-expiry') else return self:_getExpandedMessage('intro-fragment-noexpiry') end end function Blurb:_makePagetypeParameter() local pagetypes = self._cfg.pagetypes return pagetypes[self._protectionObj.title.namespace] or pagetypes.default or error('no default pagetype defined', 8) end function Blurb:_makeProtectionBlurbParameter() local protectionBlurbs = self._cfg.protectionBlurbs local action = self._protectionObj.action local level = self._protectionObj.level local msg if protectionBlurbs[action][level] then msg = protectionBlurbs[action][level] elseif protectionBlurbs[action].default then msg = protectionBlurbs[action].default elseif protectionBlurbs.edit.default then msg = protectionBlurbs.edit.default else error('no protection blurb defined for protectionBlurbs.edit.default', 8) end return self:_substituteParameters(msg) end function Blurb:_makeProtectionDateParameter() local protectionDate = self._protectionObj.protectionDate if type(protectionDate) == 'number' then return self:_formatDate(protectionDate) else return protectionDate end end function Blurb:_makeProtectionLevelParameter() local protectionLevels = self._cfg.protectionLevels local action = self._protectionObj.action local level = self._protectionObj.level local msg if protectionLevels[action][level] then msg = protectionLevels[action][level] elseif protectionLevels[action].default then msg = protectionLevels[action].default elseif protectionLevels.edit.default then msg = protectionLevels.edit.default else error('no protection level defined for protectionLevels.edit.default', 8) end return self:_substituteParameters(msg) end function Blurb:_makeProtectionLogParameter() local pagename = self._protectionObj.title.prefixedText if self._protectionObj.action == 'autoreview' then -- We need the pending changes log. return makeFullUrl( 'Special:Log', {type = 'stable', page = pagename}, self:_getExpandedMessage('pc-log-display') ) else -- We need the protection log. return makeFullUrl( 'Special:Log', {type = 'protect', page = pagename}, self:_getExpandedMessage('protection-log-display') ) end end function Blurb:_makeTalkPageParameter() return string.format( '[[%s:%s#%s|%s]]', mw.site.namespaces[self._protectionObj.title.namespace].talk.name, self._protectionObj.title.text, self._args.section or 'top', self:_getExpandedMessage('talk-page-link-display') ) end function Blurb:_makeTooltipBlurbParameter() if self._protectionObj:isTemporary() then return self:_getExpandedMessage('tooltip-blurb-expiry') else return self:_getExpandedMessage('tooltip-blurb-noexpiry') end end function Blurb:_makeTooltipFragmentParameter() if self._protectionObj:isTemporary() then return self:_getExpandedMessage('tooltip-fragment-expiry') else return self:_getExpandedMessage('tooltip-fragment-noexpiry') end end function Blurb:_makeVandalTemplateParameter() return mw.getCurrentFrame():expandTemplate{ title="vandal-m", args={self._args.user or self._protectionObj.title.baseText} } end -- Public methods -- function Blurb:makeBannerText(key) -- Validate input. if not key or not Blurb.bannerTextFields[key] then error(string.format( '"%s" is not a valid banner config field', tostring(key) ), 2) end -- Generate the text. local msg = self._protectionObj.bannerConfig[key] if type(msg) == 'string' then return self:_substituteParameters(msg) elseif type(msg) == 'function' then msg = msg(self._protectionObj, self._args) if type(msg) ~= 'string' then error(string.format( 'bad output from banner config function with key "%s"' .. ' (expected string, got %s)', tostring(key), type(msg) ), 4) end return self:_substituteParameters(msg) end end -------------------------------------------------------------------------------- -- BannerTemplate class -------------------------------------------------------------------------------- local BannerTemplate = {} BannerTemplate.__index = BannerTemplate function BannerTemplate.new(protectionObj, cfg) local obj = {} obj._cfg = cfg -- Set the image filename. local imageFilename = protectionObj.bannerConfig.image if imageFilename then obj._imageFilename = imageFilename else -- If an image filename isn't specified explicitly in the banner config, -- generate it from the protection status and the namespace. local action = protectionObj.action local level = protectionObj.level local namespace = protectionObj.title.namespace local reason = protectionObj.reason -- Deal with special cases first. if ( namespace == 10 or namespace == 828 or reason and obj._cfg.indefImageReasons[reason] ) and action == 'edit' and level == 'sysop' and not protectionObj:isTemporary() then -- Fully protected modules and templates get the special red "indef" -- padlock. obj._imageFilename = obj._cfg.msg['image-filename-indef'] else -- Deal with regular protection types. local images = obj._cfg.images if images[action] then if images[action][level] then obj._imageFilename = images[action][level] elseif images[action].default then obj._imageFilename = images[action].default end end end end return setmetatable(obj, BannerTemplate) end function BannerTemplate:renderImage() local filename = self._imageFilename or self._cfg.msg['image-filename-default'] or 'Transparent.gif' return makeFileLink{ file = filename, size = (self.imageWidth or 20) .. 'px', alt = self._imageAlt, link = self._imageLink, caption = self.imageCaption } end -------------------------------------------------------------------------------- -- Banner class -------------------------------------------------------------------------------- local Banner = setmetatable({}, BannerTemplate) Banner.__index = Banner function Banner.new(protectionObj, blurbObj, cfg) local obj = BannerTemplate.new(protectionObj, cfg) -- This doesn't need the blurb. obj.imageWidth = 40 obj.imageCaption = blurbObj:makeBannerText('alt') -- Large banners use the alt text for the tooltip. obj._reasonText = blurbObj:makeBannerText('text') obj._explanationText = blurbObj:makeBannerText('explanation') obj._page = protectionObj.title.prefixedText -- Only makes a difference in testing. return setmetatable(obj, Banner) end function Banner:__tostring() -- Renders the banner. makeMessageBox = makeMessageBox or require('Module:Message box').main local reasonText = self._reasonText or error('no reason text set', 2) local explanationText = self._explanationText local mbargs = { page = self._page, type = 'protection', image = self:renderImage(), text = string.format( "'''%s'''%s", reasonText, explanationText and '<br />' .. explanationText or '' ) } return makeMessageBox('mbox', mbargs) end -------------------------------------------------------------------------------- -- Padlock class -------------------------------------------------------------------------------- local Padlock = setmetatable({}, BannerTemplate) Padlock.__index = Padlock function Padlock.new(protectionObj, blurbObj, cfg) local obj = BannerTemplate.new(protectionObj, cfg) -- This doesn't need the blurb. obj.imageWidth = 20 obj.imageCaption = blurbObj:makeBannerText('tooltip') obj._imageAlt = blurbObj:makeBannerText('alt') obj._imageLink = blurbObj:makeBannerText('link') obj._indicatorName = cfg.padlockIndicatorNames[protectionObj.action] or cfg.padlockIndicatorNames.default or 'pp-default' return setmetatable(obj, Padlock) end function Padlock:__tostring() local frame = mw.getCurrentFrame() -- The nowiki tag helps prevent whitespace at the top of articles. return frame:extensionTag{name = 'nowiki'} .. frame:extensionTag{ name = 'indicator', args = {name = self._indicatorName}, content = self:renderImage() } end -------------------------------------------------------------------------------- -- Exports -------------------------------------------------------------------------------- local p = {} function p._exportClasses() -- This is used for testing purposes. return { Protection = Protection, Blurb = Blurb, BannerTemplate = BannerTemplate, Banner = Banner, Padlock = Padlock, } end function p._main(args, cfg, title) args = args or {} cfg = cfg or require(CONFIG_MODULE) local protectionObj = Protection.new(args, cfg, title) local ret = {} -- If a page's edit protection is equally or more restrictive than its -- protection from some other action, then don't bother displaying anything -- for the other action (except categories). if not yesno(args.catonly) and (protectionObj.action == 'edit' or args.demolevel or not getReachableNodes( cfg.hierarchy, protectionObj.level )[effectiveProtectionLevel('edit', protectionObj.title)]) then -- Initialise the blurb object local blurbObj = Blurb.new(protectionObj, args, cfg) -- Render the banner if protectionObj:shouldShowLock() then ret[#ret + 1] = tostring( (yesno(args.small) and Padlock or Banner) .new(protectionObj, blurbObj, cfg) ) end end -- Render the categories if yesno(args.category) ~= false then ret[#ret + 1] = protectionObj:makeCategoryLinks() end -- For arbitration enforcement, flagging [[WP:PIA]] pages to enable [[Special:AbuseFilter/1339]] to flag edits to them if protectionObj.level == "extendedconfirmed" then if require("Module:TableTools").inArray(protectionObj.title.talkPageTitle.categories, "Wikipedia pages subject to the extended confirmed restriction related to the Arab-Israeli conflict") then ret[#ret + 1] = "<p class='PIA-flag' style='display:none; visibility:hidden;' title='This page is subject to the extended confirmed restriction related to the Arab-Israeli conflict.'></p>" end end return table.concat(ret) end function p.main(frame, cfg) cfg = cfg or require(CONFIG_MODULE) -- Find default args, if any. local parent = frame.getParent and frame:getParent() local defaultArgs = parent and cfg.wrappers[parent:getTitle():gsub('/sandbox$', '')] -- Find user args, and use the parent frame if we are being called from a -- wrapper template. getArgs = getArgs or require('Module:Arguments').getArgs local userArgs = getArgs(frame, { parentOnly = defaultArgs, frameOnly = not defaultArgs }) -- Build the args table. User-specified args overwrite default args. local args = {} for k, v in pairs(defaultArgs or {}) do args[k] = v end for k, v in pairs(userArgs) do args[k] = v end return p._main(args, cfg) end return p p8ryzquso3eyufqyguwh2oyqz5eu1l6 Шаблона:Move-protected 10 25358 170982 2026-10-04T02:50:38Z Flipdot 23893 Створена сторінка: <includeonly>{{#invoke:Protected page|main}}</includeonly><noinclude> {{documentation}} <!-- Categories go on the /doc subpage, and interwikis go on Wikidata. --> </noinclude> 170982 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#invoke:Protected page|main}}</includeonly><noinclude> {{documentation}} <!-- Categories go on the /doc subpage, and interwikis go on Wikidata. --> </noinclude> be35s04n7ulj8q1ihft9660mipq8pnb